Пріоритетні управлінські заходи удосконалення стратегічної діяльності підприємства (на матеріалах ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», м.Черкаси))

Заярний, Віталій Олександрович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6622

Назва:	Пріоритетні управлінські заходи удосконалення стратегічної діяльності підприємства (на матеріалах ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», м.Черкаси))
Автори:	Мильніченко, Сергій Михайлович Заярний, Віталій Олександрович
Ключові слова:	Стратегічне управління, удосконалення діяльності, SWOT-аналіз, конкурентоспроможність, управлінські заходи.
Дата публікації:	2025
Короткий огляд (реферат):	Тема роботи є надзвичайно актуальною в умовах постійних змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємств ресторанного бізнесу. Успішна стратегічна діяльність є основою для сталого розвитку та конкурентоспроможності підприємства, що особливо важливо в умовах високої конкуренції та змінюваних уподобань споживачів. Метою роботи є розробка та обґрунтування пріоритетних управлінських заходів, спрямованих на удосконалення стратегічної діяльності ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» з урахуванням аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, які впливають на ефективність функціонування підприємства. Основними завданнями є аналіз сучасного стану стратегічної діяльності ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», оцінка його сильних та слабких сторін, а також визначення можливостей і загроз для розвитку компанії. На основі проведеного SWOT-аналізу буде розроблено комплекс заходів щодо вдосконалення управлінських стратегій, що допоможе підприємству підвищити свою конкурентоспроможність, ефективність управління та забезпечити сталий розвиток.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6622
Розташовується у зібраннях:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
КРМ_Заярний В.О..pdf Restricted Access		1.38 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
в.о. завідувача кафедри МБА
Олександр БІЛИК_______________
____________________________________
«_____»______________________ 2025 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:
ПРІОРИТЕТНІ УПРАВЛІНСЬКІ ЗАХОДИ УДОСКОНАЛЕННЯ
СТРАТЕГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», М. ЧЕРКАСИ)

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Бізнес-адміністрування
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма здобуття освіти: денна
Група БАМ-23

Виконавець роботи:
«____»___________ 2025 _______________ _Віталій ЗАЯРНИЙ
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )

Керівник роботи:

«____»_________ 2025 р. __________ к.е.н., доц. Сергій МИЛЬНІЧЕНКО
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) (Вчене звання, )

Черкаси 2025
5

ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 9
ПІДПРИЄМСТВОМ
1.1 Поняття та значення стратегічного управління 9
1.2 Моделі стратегічного управління, їх переваги та недоліки. 20
1.3 Етапи стратегічного планування: аналіз ситуації, формулювання 27
стратегії, реалізація та контроль.
Висновки до розділу 1 31
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ШАРЛОТКА- 33
ЧЕРКАСИ»
2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства 33
2.2 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, 36
оцінка ресурсної бази підприємства (фінансові ресурси, персонал,
технології)
2.3 Оцінка поточної стратегії підприємства. Визначення сильних та 47
слабких сторін в управлінні стратегією підприємства.
Висновки до розділу 2 53
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ 55
СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
3.1 Визначення пріоритетних цілей на середньостроковий та 55
довгостроковий періоди
3.2 Впровадження інструментів стратегічного контролінгу 63
3.3 Розробка нових маркетингових стратегій для зміцнення позицій на 73
ринку
Висновки до розділу 3 80
ВИСНОВКИ 84
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 86
ДОДАТКИ 91

6

ВСТУП
У сучасних умовах ринкової економіки підприємства, які прагнуть до
сталого розвитку, повинні постійно адаптувати свої стратегії до змінюваного
зовнішнього та внутрішнього середовища. Особливо це стосується підприємств
малого та середнього бізнесу, до яких належить ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»,
що працює у сфері ресторанного бізнесу. На фоні високої конкуренції,
економічних викликів, змін у споживчих перевагах та впливу нових технологій,
стратегічне управління стає ключовим фактором, що визначає успіх і
конкурентоспроможність підприємства.
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» є однією з успішних компаній на ринку
міста Черкаси, що спеціалізується на виробництві високоякісної випічки та
десертів. Проте, попри наявність стабільної клієнтської бази та репутації,
підприємство стикається з проблемами, які обумовлені необхідністю оптимізації
управлінських процесів, підвищення ефективності стратегічної діяльності та
адаптації до змінюваного ринкового середовища.
Метою даної роботи є розробка пріоритетних управлінських заходів
удосконалення стратегічної діяльності ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» з
урахуванням аналізу внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на
ефективність підприємства. Основними завданнями є оцінка існуючої стратегії
підприємства, визначення проблемних аспектів його діяльності, а також розробка
комплексних рекомендацій щодо покращення управлінських рішень та
удосконалення стратегічних напрямів розвитку.
У процесі виконання роботи будуть використані методи стратегічного
аналізу, зокрема SWOT-аналіз, для виявлення сильних і слабких сторін
підприємства, а також для визначення можливостей і загроз. Отримані результати
дозволять сформулювати ефективні рекомендації для керівництва підприємства,
які допоможуть удосконалити управлінські процеси, оптимізувати стратегічне
планування та забезпечити стійкий розвиток у конкурентному середовищі.
Актуальність теми роботи полягає в тому, що стратегічне управління є
важливим аспектом для досягнення високої конкурентоспроможності та
7

стабільного розвитку підприємства, особливо в умовах постійних змін на ринку.
Застосування ефективних управлінських заходів дозволить підприємству ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» не тільки зберегти свої позиції на ринку, а й успішно
розвиватися у майбутньому.
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
1. Проаналізувати існуючий стан стратегічної діяльності ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», визначити сильні та слабкі сторони підприємства, а
також можливості і загрози, що виникають на ринку ресторанного бізнесу.
2. Оцінити ефективність стратегічних рішень, що застосовуються на
підприємстві, та їх вплив на конкурентоспроможність ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ».
3. Розробити пріоритетні управлінські заходи щодо удосконалення
стратегічної діяльності підприємства з урахуванням виявлених проблемних
аспектів.
4. Запропонувати шляхи оптимізації управлінських процесів та
ефективного використання ресурсів для підвищення ефективності стратегічного
управління на підприємстві.
5. Надати рекомендації щодо адаптації стратегічного планування до
змінюваного ринкового середовища та споживчих вподобань.
Предметом дослідження є процес стратегічного управління ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», а також управлінські заходи, які можуть сприяти
удосконаленню діяльності підприємства, підвищенню його
конкурентоспроможності та ефективності в умовах змінного ринкового
середовища.
Об'єктом дослідження є ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», підприємство у
сфері ресторанного бізнесу (випічка та десерти), яке працює в місті Черкаси.
Розглядаються стратегічні управлінські процеси підприємства, зокрема в
аспектах планування, реалізації стратегій та оцінки ефективності управлінських
рішень.
8

Під час проведення дослідження використано такі методи: загальнонаукові
методи, наукового пізнання, аналіз і синтез, ситуаційний аналіз, комплексні
дослідження, економіко-статистичні, математичні, кількісного аналізу й
експертних оцінок, порівняння, групування, графічний, табличний.

9

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ
ПІДПРИЄМСТВОМ

1.1 Поняття та значення стратегічного управління

Стратегічне управління – це процес визначення основних цілей і завдань
організації на довгострокову перспективу, а також прийняття рішень щодо
ресурсного забезпечення цих цілей і завдань у змінному середовищі. Стратегічне
управління охоплює широкий спектр дій, включаючи формулювання стратегії, її
реалізацію та контроль за її виконанням.
Стратегічне управління вивчає питання, що стосуються того, як організації
адаптуються до змінюваних умов навколишнього середовища, приймають
рішення щодо розвитку, вибору ресурсів та стратегічних орієнтирів. Воно
базується на гнучкому аналізі і прогнозуванні, що дозволяє організації досягти
конкурентних переваг у своїй діяльності.
Згідно з визначенням Х. Мінцберга, одного з відомих теоретиків
стратегічного управління, стратегія може бути як запланованою, так і виникати в
процесі діяльності організації (неформальна стратегія). Він підкреслював
важливість гнучкості в управлінні стратегією, оскільки реальні умови часто
вимагають адаптації до непередбачуваних змін у зовнішньому середовищі.
Мінцберг зазначав: «Стратегії – це не просто планування, це здатність
реалізувати їх, реагуючи на зміни і пристосовуючись до них» [63].
Майкл Портер, ще один видатний вчений у галузі стратегічного
управління, розглядає стратегію як набір дій, який дозволяє організації досягти
конкурентних переваг на ринку. У своїй праці «Конкурентні стратегії» [65-66] він
підкреслює, що кожна організація повинна вибирати одну з трьох стратегій:
диференціацію, лідерство за витратами або фокусування, щоб забезпечити
стійкий конкурентний перевагу.
Стратегічне управління дозволяє організації формулювати чіткі
довгострокові цілі та забезпечувати планомірне їх досягнення, а не лише
10

орієнтуватися на короткострокові прибутки. Воно створює основи для розвитку
організації у майбутньому.
В умовах швидких змін у зовнішньому середовищі стратегічне управління
допомагає організації адаптуватися до нових викликів. Згідно з Пітером
Друкером [52], стратегічне управління дозволяє визначити основні можливості і
загрози для організації на майбутнє і відповідно реагувати на них.
Стратегічне управління надає організації можливість здобути і
підтримувати конкурентні переваги на ринку. Визначення правильної стратегії
дозволяє фірмі зберігати лідерство у своїй галузі, що забезпечує їй стабільне і
прибуткове функціонування.
Стратегічне управління допомагає ефективно використовувати наявні
ресурси та виводить організацію на новий рівень розвитку через оптимізацію
бізнес-процесів, що сприяє підвищенню ефективності всіх функцій
підприємства.
У багатьох випадках стратегічне управління стимулює інновації, які стають
основою для довгострокового росту підприємства. Врахування змін в
технологічному та соціально-економічному середовищі дозволяє підприємствам
не лише адаптуватися до змін, але й активно формувати нові напрямки розвитку.
Таким чином, стратегічне управління є важливим інструментом для
забезпечення сталого розвитку організації в умовах конкурентного ринку та
змінного економічного середовища. Воно дозволяє не лише оптимізувати
використання ресурсів, а й розробляти ефективні стратегії для досягнення
конкурентних переваг і забезпечення майбутнього зростання організації.
В Таблиці 1.1 містить визначення стратегії підприємства та стратегічного
управління.
Таблиця 1.1 – Визначення стратегії підприємства та стратегічного
управління
Термін Визначення
Стратегія Це сукупність довгострокових планів і рішень, які визначають основні
підприємства напрямки діяльності організації, спрямовані на досягнення її цілей та
забезпечення конкурентних переваг на ринку. Стратегія визначає, як
підприємство буде реагувати на зовнішні та внутрішні зміни, досягати
стабільного розвитку та забезпечувати свою позицію в галузі.
11

Термін Визначення
Стратегічне Це процес розробки, реалізації та моніторингу стратегій, який дозволяє
управління підприємству досягати своїх довгострокових цілей. Він включає аналіз
внутрішніх і зовнішніх факторів, розробку стратегічних планів, оцінку
результатів і коригування стратегії на основі змін у середовищі. Це процес
управління, орієнтований на сталий розвиток і конкурентоспроможність.
Джерело: [14, 16, 19, 22]
Дана таблиця 1.1 надає чітке і лаконічне визначення основних термінів, що
стосуються стратегічного управління підприємством.
Ключові принципи стратегічного управління визначають основні
орієнтири та підходи, які дозволяють організації ефективно розробляти та
реалізовувати стратегії для досягнення своїх цілей. До основних принципів
стратегічного управління можна віднести:
1. Орієнтація на довгострокові цілі. Стратегічне управління
зосереджується на досягненні цілей на довгий період. Це означає, що
підприємство повинно формулювати стратегічні напрямки та приймати рішення,
які забезпечать стабільний розвиток на багато років вперед, а не тільки на
короткострокову вигоду.
2. Адаптація до змін середовища. Підприємство має постійно адаптувати
свої стратегії до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі, таких як
економічні, технологічні та соціальні зміни. Важливо вміти передбачати і
реагувати на ці зміни, щоб залишатися конкурентоспроможним.
3. Урахування конкурентних переваг. Стратегічне управління орієнтується
на створення та підтримку конкурентних переваг, які дозволяють підприємству
виділятися серед інших гравців на ринку. Це може включати інновації,
ефективність операцій, якість продукції, чи сильний бренд.
4. Цілісність та інтеграція. Стратегії мають бути взаємопов'язаними та
інтегрованими на всіх рівнях організації. Це означає, що стратегічне управління
охоплює всі аспекти діяльності підприємства (фінанси, маркетинг, виробництво
тощо) та забезпечує їх узгодженість для досягнення загальних цілей.
5. Гнучкість і здатність до змін. Стратегії повинні бути гнучкими, щоб
підприємство могло швидко реагувати на нові можливості та загрози. Це
12

передбачає постійну готовність коригувати стратегію відповідно до зміни умов
ринку чи внутрішніх можливостей.
6. Ефективне використання ресурсів. Стратегічне управління передбачає
оптимальне використання доступних ресурсів (фінансових, людських,
технологічних) для досягнення поставлених цілей. Це включає в себе не лише їх
раціональне розподілення, але й максимізацію їх ефективності.
7. Інноваційність та постійне вдосконалення. Стратегічне управління має
орієнтуватися на впровадження інновацій у всі аспекти діяльності підприємства
– від технологій і процесів до маркетингових підходів. Постійне вдосконалення
дає змогу підприємству залишатися конкурентоспроможним на довгий термін.
8. Залучення усіх рівнів управління. Стратегічне управління не повинно
бути обмежене лише вищим керівництвом. Важливо, щоб усі рівні організації
були залучені до процесу формулювання та реалізації стратегії. Це сприяє
кращому розумінню стратегії та її успішному виконанню.
9. Оцінка та контроль виконання стратегії. Після реалізації стратегії
необхідно здійснювати моніторинг і оцінку її ефективності. Оцінка виконання
стратегії дозволяє своєчасно виявити відхилення від плану та вжити необхідних
коригувальних заходів.
10. Урахування етики та соціальної відповідальності. Стратегічне
управління повинно враховувати етичні норми та соціальну відповідальність
підприємства. Важливо, щоб стратегії були не тільки ефективними з економічної
точки зору, а й не шкодили навколишньому середовищу або соціуму.
Ключові принципи стратегічного управління забезпечують стабільність і
ефективність діяльності підприємства в умовах постійних змін. Дотримання цих
принципів дозволяє організації досягти сталого розвитку, здобути конкурентні
переваги та адаптуватися до нових викликів зовнішнього середовища.
Роль стратегічного управління для підприємств у ринкових умовах. У
сучасних умовах ринку стратегічне управління відіграє критично важливу роль
для підприємств, оскільки забезпечує їх здатність до виживання, розвитку та
конкурентної переваги. Ринкові умови характеризуються швидкими змінами,
13

високою конкуренцією, невизначеністю та технологічними інноваціями, що
змушує підприємства постійно адаптувати свої стратегії для досягнення
довгострокових цілей.
Основні аспекти, в яких стратегічне управління має важливе значення для
підприємств у ринкових умовах:
1. Адаптація до змін зовнішнього середовища. У ринкових умовах
зовнішнє середовище постійно змінюється: економічна ситуація, законодавство,
технологічні інновації, зміни в потребах споживачів. Стратегічне управління
допомагає підприємствам своєчасно реагувати на ці зміни, коригувати свою
стратегію і зберігати конкурентоспроможність. Наприклад, підвищення попиту
на екологічно чисті продукти змусило багато компаній змінити свою стратегію та
інвестувати в зелені технології.
2. Конкурентні переваги. В умовах високої конкуренції стратегічне
управління дає можливість підприємствам визначати та розвивати свої
конкурентні переваги. Це може бути унікальна продукція, ефективність
виробничих процесів, інновації, сильний бренд або відмінне обслуговування
клієнтів. Стратегічне управління дозволяє оцінити конкурентне середовище та
виробити стратегії для збереження і посилення цих переваг.
3. Ризик-менеджмент. Ринкові умови часто супроводжуються високими
ризиками – від коливань економічних показників до непередбачуваних змін у
законодавстві або інноваціях. Стратегічне управління включає етапи аналізу
ризиків та розробки заходів для їх мінімізації. Це дозволяє підприємствам бути
готовими до кризових ситуацій та зменшувати потенційні втрати.
4. Інноваційність та розвиток. В умовах швидких змін технологій і
ринкових потреб, стратегічне управління допомагає підприємствам
впроваджувати інновації, які можуть стати основою їхнього майбутнього
розвитку. Постійне вдосконалення продуктів, процесів і бізнес-моделей є ключем
до підтримки конкурентних позицій. Стратегії розвитку нових технологій і
продуктів дозволяють підприємствам не лише реагувати на зміни, а й самостійно
ініціювати їх.
14

5. Формулювання довгострокових цілей. Стратегічне управління допомагає
підприємствам фокусуватися на досягненні довгострокових цілей, навіть якщо в
короткостроковій перспективі це потребує значних інвестицій або змін. Завдяки
стратегічному плануванню підприємство може поетапно досягати своїх цілей,
уникаючи короткозорих рішень, які можуть привести до втрати ринкових позицій
у майбутньому.
6. Ефективне використання ресурсів. Стратегічне управління сприяє
оптимізації використання всіх ресурсів підприємства – фінансових, людських,
технологічних. Це включає в себе правильне розподілення ресурсів для
досягнення максимального ефекту. В умовах обмежених ресурсів стратегічне
управління дозволяє знайти найефективніші шляхи їх використання.
7. Управління змінами. Ринкове середовище часто вимагає швидких змін у
бізнес-стратегії. Стратегічне управління дозволяє організації не лише реагувати
на зміни, а й активно ініціювати та управляти змінами в межах організації, таких
як реструктуризація, зміна бізнес-процесів, цифровізація або зміна
корпоративної культури.
8. Покращення фінансових показників. Стратегічне управління дозволяє
підприємствам зосередитися на фінансових аспектах їхньої діяльності, таких як
зростання прибутковості, зниження витрат, підвищення рентабельності та
ефективності використання капіталу. Чітко сформульовані фінансові стратегії
дозволяють забезпечити стабільність і зростання підприємства в умовах
економічної нестабільності.
9. Розвиток і підтримка бренду. У конкурентному середовищі бренд є
важливим фактором успіху підприємства. Стратегічне управління дозволяє
організації створювати та підтримувати сильний бренд, що є запорукою довіри
споживачів та конкурентних переваг. Стратегічні рішення, спрямовані на
розвиток іміджу компанії, рекламу, відмінний сервіс та взаємодію з клієнтами,
можуть суттєво підвищити її ринкові позиції.
10. Підвищення ефективності організації. Стратегічне управління дозволяє
організувати ефективні внутрішні процеси, покращити комунікацію між
15

підрозділами та забезпечити кращу координацію дій всіх учасників. Це важливо
для зниження витрат, підвищення швидкості прийняття рішень і оптимізації
загальної діяльності підприємства.
Стратегічне управління є основним інструментом для забезпечення
стійкого розвитку підприємств у ринкових умовах. Воно дозволяє адаптуватися
до змін, підтримувати конкурентні переваги, ефективно використовувати ресурси
та забезпечувати довгостроковий успіх організації. У швидко змінному бізнес-
середовищі стратегічне управління стає необхідністю для кожного підприємства,
яке прагне зберегти свою позицію на ринку та досягти успіху в майбутньому.
З 1970-х років найбільшого поширення «цільовий підхід до управління»
набув у формі стратегічного управління, яке продемонструвало свою
ефективність на процвітаючих підприємствах різного типу в усьому світі.
Визначення концепції стратегічного управління передбачає формування системи
управління певного (стратегічного) типу з визначення мети як відправної точки
стратегічних дій.
Стратегічне управління – процес, за допомогою якого менеджери
здійснюють довгострокове керування організацією, визначають специфічні цілі
діяльності, розробляють стратегії для досягнення цих цілей, враховуючи всі
релевантні (найістотніші) зовнішні та внутрішні умови, а також забезпечують
виконання розроблених відповідних планів, які постійно розвиваються і
змінюються.
Орієнтація стратегічного управління на визначення, обґрунтовування та
реалізацію довгострокових цілей організації розробкою відповідних стратегій
дозволяє стверджувати, що стратегічне управління є однією з форм реалізації
цільового підходу. Це виявляється у принципах стратегічного управління.
Принципи стратегічного управління (СУ) – теоретичний фундамент, на базі
якого формуються основні його характеристики (властивості), що втілені у
загальні правила та положення, регулювальні процеси застосування варіантів
СУ; а також норми поведінки організації в цілому та окремих її членів, якими
16

керуються власники та менеджери у процесі розробки та реалізації стратегічних
рішень у конкретних умовах, сформованих у середовищі.
До основних принципів СУ належать:
– цілеспрямованість,
– безперервність;
– теоретико-методологічна обґрунтованість форм і методів СУ;
– системний, комплексний підхід до розробки стратегій та системи СУ в
цілому;
– наявність необхідної послідовності етапів;
– циклічність;
– унікальність систем стратегічного управління конкретними
підприємствами;
– використання невизначеності майбутнього як стратегічних
можливостей;
– гнучка адекватність систем стратегічного управління змін і умов
функціонування організацій;
– результативність та ефективність.
Цілеспрямованість – орієнтує будь-яку створену систему стратегічного
управління на визначення обґрунтовування, мети як вихідного етапу будь-якого
управлінського впливу. Мета у стратегічному управління зорієнтована на
довгострокову перспективу, що визначає певні методичні прийоми щодо її
формування та реалізації за допомогою стратегій різних типів як альтернативних
способів досягнення цілей. Цілеспрямованість СУ на досягнення цілей
організації (підприємства) – необхідна передумова балансування (досягнення
непротирічності) цілей організації та цілей системи СУ.
Безперервність – характеризує динаміку взаємодії між суб’єктом та
об’єктом управління: об’єкт управління безперервно здійснює свою діяльність,
тобто функціонує, розвивається (або занепадає), вимагаючи від суб’єкта
управління безперервності у власних діях. Це означає, що система стратегічного
управління теж має безперервно розвиватися, адаптуватися до вимог середовища
17

сама та здійснювати такий управлінський вплив на об’єкт, щоб
і він відповідно змінювався, забезпечуючи існування організації
у довгостроковій перспективі.
Теоретико-методологічна обґрунтованість форм і методів застосування СУ
– визначає необхідність використання широкого спектра наукових методичних
прийомів формування систем стратегічного управління, які за своєю природою
потребують поєднання різноманітних елементів, причому таке поєднання має
створювати умови для досягнення не тільки короткострокових, а насамперед,
довгострокових цілей. Теоретико-методологічна обґрунтованість дозволяє
здійснити вибір таких форм і методів управлінського впливу, що застосовуються
у стратегічному управлінні, які були б адекватними внутрішньому та
зовнішньому середовищу організації у всій його складності та перспективам
розвитку.
Системний, комплексний підхід у розробці стратегій та СУ в цілому
відбиває місце системного підходу у стратегічному управлінні. У будь-якій
організації є необхідним досягнення цілей різного змісту та рівня, а це означає,
що для кожної з них можуть розроблятися різні заходи з її досягнення. Щоб
об’єкт (організація) мав взаємозв’язок цілей (оскільки мова йде про одну й ту ж
саму організацію), постає потреба формувати несуперечливу систему не тільки
цілей, а й стратегій, способів їх досягнення. Щоб об’єкт (організація) мав змогу
розвиватися стратегічно, усі стратегії, які охоплюватимуть комплекс визначених
цілей та альтернативних варіантів їх досягнення, повинні мати системні
характеристики з моменту розробки до їх виконання.
Наявність необхідної послідовності етапів – полягає ось у чому: кожен з
етапів стратегічного управління має для здійснення широкий спектр перевірених
практикою методичних прийомів (інструментів), варіантів компановки
послідовності операцій. Вибір їх (варіантів) залежить від специфіки ситуації, у
якій знаходиться підприємство. Це знаходить вираз у певних витратах часу,
грошей, вимагає залучення фахівців різної кваліфікації. Вони ж відіграють роль
обмежень, які впливають на перелік, обсяги та глибину доступних конкретному
18

підприємству обґрунтувань. Однак для отримання результату від стратегічної
діяльності треба додержувати загального порядку проходження необхідних
етапів: аналіз, діагноз, прогноз, цілевстановлення, розробка та вибір стратегій,
формування планів (планування), забезпечення їх виконання, контроль. Оскільки
стратегічне управління є системою з певними організаційними
характеристиками, можна стверджувати, що проходження окремих етапів може
здійснюватися паралельно, однак загальна спрямованість, а також наявність
складної системи зворотних зв’язків – загальний принцип, порушення якого
призводить до негативних наслідків.
Циклічність характеризує постійно відтворювану послідовність етапів
процесу стратегічного управління. Стратегічне управління передбачає
трансформацію організації (підприємства) із наявного стану до бажаного, що
означає необхідність постійних змін (коригування) усіх елементів системи як
реакцію на зміни в середовищі. Зміна параметрів середовища вимагає
повторення проходження етапів стратегічного управління, тобто циклу,
результатом якого буде або – підтвердження раніше встановлених настанов, або
зміна (уточнення) цілей, стратегій, планів, механізмів управління тощо.
Унікальність систем стратегічного управління конкретними
підприємствами базуються на твердженні про неможливість застосування
однакових систем стратегічного управління для різних організацій; мова може
йти тільки про загальні характеристики: певний набір принципів, методів, форм,
механізмів, тобто такого інструментарію стратегічного управління, який не
суперечить сутності такого типу управління. Під час побудови СУ певного
підприємства здійснюється вибір з цього арсеналу (у чому виявляється
мистецтво управління). Специфічні особливості середовища, цілей, розвитку та
відповідних стратегій вимагають будувати системи СУ з урахуванням цих
особливостей. Відомо, що суб’єкт та об’єкт управління — дві частини одного
цілого, тому характеристики об’єкта та суб’єкта управління взаємозв’язані і
зрештою створюють свою неповторну, не схожу на інших систему СУ.
19

Використання невизначеності майбутнього як стратегічних можливостей
орієнтує керівників організацій до переходу від управління власним
виробництвом (операційною системою) до управління взаємодією організації із
зовнішнім середовищем. Такий підхід вимагає, з одного боку, дослідницького
підходу до прийняття стратегічних рішень, які не тільки реагуватимуть на зміни
у середовищі, а й у запобігаючому режимі дозволятимуть «готуватися до того,
про що інші організації почнуть думати потім»(створюючи стратегічні
конкурентні переваги). Це означатиме, до деякої міри, змогу впливати
(формувати) на середовище у відповідності до власних потреб та цілей. З другого
боку – невизначеність як можливість треба розглядати в контексті інноваційного
підходу до впровадження нововведень, їхніх елементів та НТП у цілому.
Гнучка адекватність систем стратегічного управління зміні умов
функціонування організацій вимагає від систем стратегічного управління
постійного вдосконалення, оскільки ця система, створюючи умови для розвитку
організації не може не розвиватись сама, набуваючи потрібних характеристик за
вимогами середовища. Відсутність реакції на зміни гальмує розвиток організації,
як об’єкту управління, висвітлюючи застарілість системи управління. В іншому
випадку, коли система стратегічного управління своєчасно та адекватно
вдосконалюється, вона виступає «потягом» для своєї організації, дозволяє
зайняти належне місце в середовищі.
Результативність та ефективність спрямовує систему стратегічного
управління на досягнення високих результатів, причому – не будь-яким, а
найбільш ефективним способом. Відповідність цьому принципу передбачає
також оцінку ступеня досягнення критеріїв, які встановлено для окремих цілей
та стратегій. Вони можуть визначатися економічними, соціальними,
організаційно-технічними, екологічними показниками (наприклад
продуктивності, якості та конкурентоспроможності продукції, технічного та
організаційного рівня виробництва, рівня забруднення
навколишнього середовища тощо).
20

Наведені принципи є теоретичною базою стратегічного управління і
знаходять вираз в окремих його складових, а саме: у принципах стратегічного
планування, концептуальних основах побудови та забезпечення раціонального
взаємозв’язку організаційного, фінансово-економічного, соціального та іншого
забезпечення стратегічного управління СУ.
Кожна організація – унікальна матеріально-речовинна, соціально-
економічна система, що має специфічне оточення, із яким вона більш або менш
ефективно взаємодіє. Поєднання специфічних особливостей організації з
різноманітністю форм та організаційно-економічних механізмів стратегічного
управління виявляється у специфічних рисах систем забезпечення
функціонування організацій у стратегічному режимі: стратегічного планування
(частина IV), варіантів організаційного, фінансово-економічного, соціально-
психологічного та інформаційно-аналітичного забезпечення (частина V), у
вигляді відповідних взаємозалежних підсистем. Об’єктами впливу стратегічного
управління при цьому є елементи внутрішнього, проміжного і, до деякої міри,
зовнішнього середовища. Саме на цьому базуються переваги стратегічного
управління, оскільки воно дає можливість забезпечити довгострокове
функціонування організації у динамічному невизначеному середовищі за
рахунок механізмів впливу на нього з метою зменшення невизначеності і
своєчасної реакції.

1.2 Моделі стратегічного управління, їх переваги та недоліки.

Моделі стратегічного управління являють собою структури, які
допомагають організаціям визначати, планувати та реалізовувати свої стратегії.
Існує кілька основних моделей стратегічного управління, кожна з яких має свої
особливості та підходи до аналізу і прийняття рішень. Ось деякі з найвідоміших
моделей:
1. Модель стратегічного управління за Фредом Р. Давидом (модель
«SWOT»). Модель SWOT (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats) є однією
21

з найбільш відомих і часто використовуваних моделей стратегічного управління.
Вона дозволяє підприємствам оцінити їхні внутрішні сильні та слабкі сторони, а
також зовнішні можливості та загрози:
 сильні сторони (Strengths) внутрішні переваги підприємства, які
допомагають досягти стратегічних цілей;
 слабкі сторони (Weaknesses) внутрішні обмеження, які заважають
досягненню цілей;
 можливості (Opportunities) позитивні зміни зовнішнього середовища, які
можна використати;
 загрози (Threats) негативні фактори зовнішнього середовища, які можуть
негативно вплинути на діяльність підприємства.
Дана модель допомагає зрозуміти, як організація може використовувати
свої сильні сторони, щоб скористатися можливостями та мінімізувати вплив
слабких сторін і загроз.
2. Модель Портера (П’ять сил конкуренції). Майкл Портер [65-66], відомий
теоретик стратегічного управління, запропонував модель, яка фокусується на
п'яти ключових силах, що визначають конкурентне середовище у галузі:
 загроза нових учасників, коли нові компанії можуть увійти в галузь, що
збільшує конкуренцію;
 сила постачальників, якщо кілька постачальників контролюють більшу
частину ринку, вони можуть впливати на ціни;
 сила покупців, якщо покупці мають високу силу, вони можуть
вимагати кращих умов або знижок;
 загроза замінників, наявність продуктів або послуг, які можуть
замінити пропозицію підприємства;
 інтенсивність конкурентної боротьби, конкуренція серед існуючих
підприємств у галузі.
22

Макроекономіка Технології
Нові гравці
Влада постачальників Конкурентна Влада покупців
боротьба
Продукти замінники
Уподобання Державне
покупців регулювання

Рис. 1.1 Модель 5-ти сил Портера [65-66]
Розглянемо детальніше пояснення сил:
1. Загроза нових учасників. Оцінює ймовірність того, що нові компанії
увійдуть на ринок і збільшать конкуренцію. Якщо бар'єри для входу низькі, то
конкуренція буде більш інтенсивною.
2. Сила постачальників. Оцінює вплив постачальників на підприємства
в галузі. Якщо постачальники мають високу силу (обмежена кількість
постачальників), вони можуть підвищити ціни або знизити якість продуктів.
3. Сила покупців. Визначає, наскільки сильно покупці можуть впливати
на ціни і умови покупки. Якщо покупці мають велику силу, вони можуть
домогтися знижок або високої якості товару.
4. Загроза замінників. Аналізує наявність товарів або послуг, які
можуть замінити пропозицію компанії. Якщо існує багато замінників, це може
знизити рентабельність компанії.
5. Інтенсивність конкурентної боротьби. Оцінює рівень конкуренції
серед існуючих підприємств у галузі. Якщо конкуренція висока, це може
призвести до зниження цін і зменшення прибутку.
Дана модель допомагає підприємствам визначити, наскільки
конкурентною є їх галузь і на які фактори треба звернути увагу при розробці
стратегії.
23

Модель Портера дозволяє організації оцінити свою конкурентну позицію
та визначити, як вона може вплинути на кожну з цих сил для досягнення
конкурентних переваг.
3. Модель життєвого циклу продукту (BCG матриця). Модель BCG (Boston
Consulting Group) використовується для оцінки портфеля продуктів компанії та
визначення їх стратегічного значення. Вона розділяє продукти на чотири
категорії, залежно від їхнього темпу росту та частки на ринку:
 зірки (Stars) – продукти з високою часткою на ринку і високим темпом
зростання;
 дійні корови (Cash Cows) – продукти з високою часткою на ринку, але
з низьким темпом зростання;
 трудні діти (Question Marks) – продукти з низькою часткою на ринку,
але з високим темпом зростання;
 собаки (Dogs) – продукти з низькою часткою на ринку і низьким
темпом зростання.
BCG матриця допомагає компанії приймати стратегічні рішення щодо
інвестицій у різні продукти, наприклад, чи слід інвестувати в "Зірки" для
розвитку, чи, можливо, припинити виробництво "Собак".
4. Модель «Трьох стратегій» Майкла Портера [65-66]. Майкл Портер також
розробив модель, в якій визначено три основні стратегії, які компанії можуть
використовувати для досягнення конкурентних переваг:
 лідерство за витратами (Cost Leadership) – стратегія, яка передбачає
досягнення найнижчих витрат в галузі для забезпечення конкурентних переваг
через зниження цін;
 диференціація (Differentiation) – стратегія, при якій підприємство
пропонує унікальний продукт або послугу, що робить його відмінним від
конкурентів і дозволяє встановити преміальну ціну;
 фокусування (Focus) – стратегія, яка полягає в орієнтації на
конкретну нішу ринку або географічну область, де компанія може отримати
конкурентні переваги через специфічні знання або менші витрати.
24

Ці стратегії допомагають компанії вибирати правильний шлях для
досягнення лідерства на ринку [24, 34, 40].
5. Модель 7S МакКінсі. Модель 7S була розроблена консалтинговою
компанією МакКінсі і використовується для оцінки та аналізу організаційної
структури підприємства. Вона містить сім ключових елементів, які повинні бути
узгоджені для успішної реалізації стратегії:
1. стратегія (Strategy) – план дій, який організація приймає для
досягнення своїх цілей;
2. структура (Structure) – організаційна структура компанії;
3. системи (Systems) – бізнес-процеси та операційні системи, що
підтримують діяльність організації;
4. спільні цінності (Shared Values) – основні переконання та
корпоративна культура;
5. навички (Skills) – ключові компетенції та вміння співробітників;
6. співробітники (Staff) – людські ресурси, їхня кваліфікація та
розвиток;
7. стиль (Style) – стиль управління та лідерства в організації. Модель 7S
допомагає організаціям оцінити, як кожен з цих елементів взаємодіє і підтримує
стратегічні цілі.
Генрі Мінцберг виділяє кілька підходів до формулювання стратегій. Він
пропонує розглядати стратегію як план, позицію, шаховий хід, шаблон поведінки
та перспективу. Мінцберг вважає, що стратегія може виникати як у результаті
формального планування, так і в процесі діяльності, коли організація реагує на
зовнішні зміни і намагається адаптуватися до них.
Моделі стратегічного управління є важливими інструментами для
прийняття обґрунтованих управлінських рішень, аналізу зовнішнього та
внутрішнього середовища підприємства і вибору оптимальної стратегії розвитку.
Кожна модель має свої сильні сторони і підходить для різних умов і цілей, тому
підприємства часто використовують їх в комбінації для досягнення
максимального результату.
25

Кожна модель стратегічного управління має свої переваги та недоліки, які
можуть вплинути на її застосування в реальних умовах підприємства. Ось аналіз
переваг і недоліків різних моделей стратегічного управління:
1. Модель SWOT (Strengths, Weaknesses, Opportunities, Threats).
Переваги – простота та доступність (SWOT є однією з найпростіших та
зрозумілих моделей, що дозволяє швидко оцінити внутрішні та зовнішні
фактори); широке застосування (можна використовувати для будь-якої галузі або
типу підприємства); гнучкість (допомагає у стратегічному плануванні та
виявленні потенційних можливостей та загроз на різних рівнях організації).
Недоліки – суб'єктивність (результати залежатимуть від точності та
чесності оцінок, що може призвести до помилок або недооцінки важливих
факторів); відсутність чітких рекомендацій (SWOT лише надає аналіз, але не дає
конкретних кроків для реалізації стратегії); незбалансованість (може бути
зосереджено більше на аналізі зовнішніх чи внутрішніх факторів, а не на
взаємозв'язках між ними).
2. Модель Портера (П’ять сил конкуренції).
Переваги – глибоке розуміння конкурентного середовища (допомагає
компаніям оцінити рівень конкуренції в галузі та зрозуміти основні фактори, що
визначають конкуренцію); ідеальна для ринкових стратегій (дає змогу
побудувати стратегії на основі сили конкуренції, включаючи вхід нових
учасників і наявність замінників); фокус на конкурентних перевагах (допомагає
виявити джерела конкурентної переваги, які підприємство може використати).
Недоліки – залишає поза увагою внутрішні фактори (модель
зосереджується на зовнішньому середовищі і може ігнорувати внутрішні сильні
та слабкі сторони підприємства); не враховує стратегічні альтернативи
(підприємства можуть зіштовхнутися з різними сценаріями, які не завжди
передбачають конкретну стратегію); складність аналізу в конкурентних та
насичених ринках (у випадку високої конкуренції або динамічних ринків модель
може бути занадто загальною і не завжди дає точні рекомендації).
3. BCG матриця (Матриця Boston Consulting Group).
26

Переваги – легкість у використанні та інтерпретації (легка у використанні
модель для оцінки портфеля продуктів підприємства за двома критеріями – темп
зростання ринку та частка на ринку); дозволяє розподілити ресурси (допомагає
ухвалювати рішення про інвестиції в продукти на основі їхнього розвитку); чітке
розподілення продуктів (дає зрозуміле уявлення про продукцію підприємства за
категоріями «Зірки», «Дійні корови», «Важкі діти» і «Собаки»).
Недоліки – переглянутість критерію частки на ринку (може бути не зовсім
коректним для сучасних підприємств, де частка на ринку не завжди є основним
показником); недооцінка факторів, що впливають на ринок (ігнорує багато інших
факторів, таких як якість продукту, інновації чи соціальні тренди); не враховує
взаємодію між продуктами (не дозволяє вивчити зв’язки між різними продуктами
або стратегіями в рамках одного портфеля).
4. Модель 7S МакКінсі.
Переваги – цілісність та інтеграція (оцінює підприємство як систему,
враховуючи всі аспекти організації, включаючи структуру, стратегію,
співробітників і стиль управління); фокус на організаційну культуру та поведінку
(модель допомагає зрозуміти внутрішню динаміку організації і як вона впливає
на реалізацію стратегії); аналіз взаємодії елементів (підхід дозволяє зрозуміти, як
різні елементи підприємства взаємодіють між собою).
Недоліки – складність застосування (модель може бути складною для
використання в малих та середніх підприємствах через необхідність детального
аналізу великої кількості елементів); необхідність значних ресурсів (для
реалізації цієї моделі може знадобитися значна кількість часу і ресурсів, а також
спеціалізовані знання); може не підходити для швидких змін (модель вимагає
стабільності в організаційній структурі, що може бути проблематичним для
підприємств, що переживають періоди реструктуризації).
5. Модель стратегічного управління «Трьох стратегій» Майкла Портера.
Переваги – простота і зрозумілість (три основні стратегії – лідерство за
витратами, диференціація та фокусування – легко застосовуються для визначення
стратегічного напрямку); дозволяє зосередитися на основних конкурентних
27

перевагах (допомагає підприємствам зосередитися на тому, що може дати їм
конкурентні переваги у довгостроковій перспективі).
Недоліки – обмеженість (модель не враховує інших можливих стратегічних
підходів і не пропонує способи комбінування різних стратегій); невідповідність
для всіх підприємств (не всі підприємства можуть вибрати одну з трьох стратегії,
і деякі можуть потребувати більш комплексного підходу); складність вибору
правильної стратегії (вибір стратегії може бути складним для підприємств, які
працюють в дуже динамічних чи багатогалузевих ринках).
Кожна модель має свої сильні та слабкі сторони, і вибір конкретної моделі
залежить від типу підприємства, його стратегічних цілей та умов ринку.
Наприклад, модель SWOT буде корисною для швидкої оцінки ситуації, в той час
як модель Портера або BCG може бути кориснішою для аналізу конкурентних
сил. Моделі МакКінсі чи «Трьох стратегій» Портера більше орієнтовані на аналіз
внутрішніх процесів і вибір стратегій розвитку на більш глибокому рівні.

1.3 Етапи стратегічного планування: аналіз ситуації, формулювання
стратегії, реалізація та контроль

Стратегічне планування є процесом, за допомогою якого підприємства
визначають свої довгострокові цілі, розробляють стратегії для їх досягнення та
здійснюють контроль над виконанням цих стратегій. Основні етапи стратегічного
планування:
1. Аналіз ситуації (Аналіз середовища). Цей етап є основою для подальших
кроків стратегічного планування. На цьому етапі організація збирає, аналізує та
оцінює інформацію, яка стосується її зовнішнього і внутрішнього середовища.
Підетапи – аналіз зовнішнього середовища (вивчення ринку, конкурентів,
політичних, економічних, соціальних та технологічних факторів (метод PEST-
аналізу). Оцінка можливостей і загроз, що існують у зовнішньому середовищі);
аналіз внутрішнього середовища (оцінка сильних та слабких сторін організації.
Це може включати аналіз ресурсів, організаційної структури, фінансових та
28

людських ресурсів); SWOT-аналіз (оцінка сильних і слабких сторін, можливостей
та загроз організації, щоб зрозуміти, де вона знаходиться на ринку і як може
реалізувати стратегії для досягнення успіху).
Мета:
- визначити фактори, які можуть впливати на діяльність підприємства;
- оцінити конкурентне середовище і виявити можливості та загрози;
- розуміти внутрішні ресурси та потенціал компанії.
2. Формулювання стратегії. Після того, як проведено аналіз ситуації,
організація переходить до етапу розробки стратегії. Це процес визначення
довгострокових цілей та вибору шляху до їх досягнення.
Підетапи – визначення місії та бачення організації (чітке формулювання
місії (що робить організація і для кого) та бачення (як організація планує
розвиватися в майбутньому); встановлення стратегічних цілей (визначення
конкретних, вимірних і досяжних цілей, які компанія хоче досягти в межах
визначеного часу (наприклад, збільшення частки на ринку або зростання
прибутку)); вибір стратегії (вибір оптимальної стратегії для досягнення
поставлених цілей (стратегія лідерства за витратами, диференціація,
фокусування)). Можуть бути розглянуті кілька альтернативних стратегій, з яких
вибирається найбільш підходяща для організації.
Мета:
- визначити стратегічні цілі підприємства;
- підготувати конкретні стратегії для їх досягнення;
- забезпечити узгодженість між внутрішніми можливостями підприємства та
зовнішніми вимогами ринку.
3. Реалізація стратегії. Цей етап включає в себе перехід від теоретичних
розробок до практичної реалізації стратегії на всіх рівнях організації. Він
потребує чіткої координації між різними функціональними підрозділами
підприємства.
Підетапи – розробка планів дій (підготовка детальних планів для
досягнення стратегічних цілей (наприклад, плани маркетингу, фінансові плани,
29

плани з розвитку продукції тощо)); мобілізація ресурсів (забезпечення
необхідними фінансовими, людськими та матеріальними ресурсами для
реалізації стратегії); організаційна підтримка (підготовка організаційної
структури та внутрішніх процесів для підтримки стратегії. Важливим є
правильне розподілення повноважень і відповідальності серед співробітників).
Мета:
- втілити стратегію в реальність через чітке планування та координацію;
- забезпечити необхідні ресурси для реалізації плану;
- організувати внутрішні процеси, щоб вони підтримували стратегію.
4. Контроль та оцінка результатів. На цьому етапі проводиться моніторинг
виконання стратегії, оцінка її ефективності та внесення коригувань у разі
необхідності.
Підетапи: моніторинг виконання (відстеження виконання стратегічних
планів та досягнення поставлених цілей. Це може бути через регулярні звіти,
аналіз результатів діяльності та порівняння з запланованими показниками);
оцінка результатів (оцінка результатів реалізації стратегії за допомогою
встановлених ключових показників ефективності (KPI). Це може включати
фінансові показники, показники ефективності операцій та інші); коригування
стратегії (у разі виявлення відхилень від запланованих результатів, вносяться
корективи в стратегію для досягнення бажаних результатів).
Мета:
- перевірити, чи була досягнута мета стратегії;
- визначити сильні та слабкі сторони в процесі реалізації стратегії;
- вчасно коригувати стратегію, щоб забезпечити її ефективність.
Етапи стратегічного планування забезпечують систематичний підхід до
формування і реалізації стратегії, що дозволяє підприємствам досягати своїх
цілей і адаптуватися до змінюваного ринкового середовища. Кожен етап є
важливим для успіху підприємства, адже правильний аналіз, формулювання
чітких цілей, ефективна реалізація та контроль результатів є основою
стратегічного управління.
30

Процес стратегічного планування – це систематичний підхід до визначення
напрямку розвитку організації, постановки цілей та розробки стратегій для
досягнення цих цілей. Цей процес дозволяє підприємствам ефективно реагувати
на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі та забезпечувати
довгостроковий успіх.
Ось основні етапи та елементи процесу стратегічного планування: аналіз
ситуації; формулювання місії, бачення і цілей; вибір стратегії; розробка плану
дій; реалізація стратегії; контроль та оцінка ефективності.
Процес стратегічного планування є ключовим для довгострокового
розвитку організації. Він дозволяє зібрати і проаналізувати дані, розробити
стратегії, які відповідають реальним потребам підприємства та його
можливостям, а також забезпечити ефективну реалізацію стратегії. Оскільки
бізнес-середовище постійно змінюється, стратегічне планування є динамічним
процесом, що вимагає постійного моніторингу та коригування.
Таблиця 1.2 наочно показує роль стратегічного плану в діяльності
підприємства.
Таблиця 1.2 – Роль стратегічного плану в діяльності підприємства
Роль стратегічного Опис
плану
Визначення Стратегічний план допомагає чітко сформулювати довгострокові
напрямку розвитку цілі підприємства та визначити шляхи їх досягнення. Це створює
загальний напрямок для всіх дій компанії.
Оцінка ресурсів і Стратегічний план дозволяє підприємству оцінити наявні ресурси,
можливостей сильні та слабкі сторони, а також можливості на ринку для
прийняття обґрунтованих рішень щодо розвитку.
Планування дій і План визначає конкретні тактики, заходи та пріоритети, що дозволяє
пріоритетів організації досягати своїх цілей в межах визначеного часу.
Управління ризиками За допомогою стратегічного плану підприємство може
проаналізувати зовнішні загрози та ризики, що дозволяє
мінімізувати негативний вплив на діяльність організації.
Мотивація та Стратегічний план формує загальну мету для співробітників, що
залучення допомагає створити єдину команду з чітким розумінням своїх
співробітників завдань і сприяє підвищенню мотивації працівників.
Прийняття рішень Стратегічний план надає основу для прийняття управлінських
рішень, допомагаючи керівництву орієнтуватися в складних
ситуаціях і приймати раціональні та обґрунтовані рішення.
Оцінка ефективності Під час реалізації стратегічного плану можна оцінити досягнуті
результати, порівнявши їх із поставленими цілями, що дозволяє
визначити ефективність стратегій та необхідність коригувань.
31

Роль стратегічного Опис
плану
Адаптація до змін Стратегічний план дозволяє підприємству адаптуватися до змін у
зовнішньому середовищі (економічні, політичні зміни) та
оперативно коригувати свою стратегію для досягнення успіху в
нових умовах.
Джерело: [11, 14, 24, 34].
Таблиця 1.2 демонструє важливість стратегічного плану для організації,
оскільки він забезпечує структурований підхід до управління та розвитку
підприємства.

Висновок до розділу 1

Стратегічне управління є надзвичайно важливим для ефективного
функціонування підприємства в умовах змінного ринкового середовища. Воно
охоплює процеси планування, прийняття рішень і впровадження стратегій, які
сприяють досягненню довгострокових цілей організації. Визначення місії та
бачення підприємства, а також здатність адаптувати стратегії до змін, є
основними чинниками для підтримки конкурентоспроможності та стабільності
підприємства. Стратегічне управління дозволяє підприємствам правильно
визначати пріоритети, організовувати ресурси та орієнтувати свою діяльність на
досягнення найкращих результатів у майбутньому.
Різні моделі стратегічного управління, такі як модель Портера, BCG-
матриця, SWOT-аналіз та інші, дають змогу підприємствам аналізувати свої
можливості, обирати стратегії та формувати стратегічні плани. Кожна з цих
моделей має свої переваги й недоліки. Наприклад, модель Портера дозволяє
підприємству визначити конкурентні сили на ринку, а SWOT-аналіз дає
можливість оцінити внутрішні ресурси і зовнішні можливості. Проте,
застосування цих моделей потребує точного і всебічного аналізу, оскільки будь-
яка стратегічна модель може не враховувати всі фактори, що впливають на бізнес.
32

Крім того, застосування певної моделі може бути обмежене специфікою ринку та
організаційними особливостями підприємства.
Процес стратегічного планування є багатогранним і включає кілька
важливих етапів. Перший етап – аналіз ситуації, на якому здійснюється оцінка
внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на діяльність підприємства, а
також виявлення сильних і слабких сторін, можливостей та загроз (SWOT-
аналіз). Другий етап – формулювання стратегії, коли визначаються основні цілі
підприємства та стратегії для їх досягнення. Третій етап – реалізація стратегії, де
розробляються конкретні дії для впровадження обраної стратегії, а також
мобілізуються необхідні ресурси. Останній етап – контроль, на якому
здійснюється моніторинг прогресу і оцінка ефективності реалізації стратегії, а
також внесення необхідних коригувань у разі відхилень від плану. Всі ці етапи
тісно пов'язані між собою і мають бути виконані в тісній координації для
досягнення стратегічних цілей підприємства.
Теоретичні основи стратегічного управління є основою для успішного
функціонування підприємства в умовах конкуренції та постійних змін на ринку.
Опанування поняттями стратегічного управління, моделей стратегічного аналізу
та процесу планування дозволяє керівництву підприємства не тільки
орієнтуватися на майбутнє, а й оперативно реагувати на зовнішні та внутрішні
зміни. Стратегічне управління вимагає комплексного підходу та регулярного
моніторингу, що дозволяє адаптувати стратегію під реальні умови і досягати
високих результатів.

33

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТРАТЕГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ»

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Організаційно-економічна характеристика підприємства є важливим
елементом аналізу його діяльності, що дозволяє оцінити його структуру,
фінансові результати, організаційну структуру та особливості господарювання.
Ось приклад організаційно-економічної характеристики підприємства ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»:
Повне найменування: Приватне підприємство «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ».
Юридична адреса: м. Черкаси, Україна. Форма власності: Приватна. Основний
вид діяльності: Виробництво та реалізація кондитерських виробів (шарлоток,
тортів та інших десертів).
Підприємство ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» має організаційну
структуру, яка включає різні підрозділи для ефективного виконання всіх
операційних, виробничих та управлінських завдань. Основні структурні
підрозділи включають:
- виробничий підрозділ – забезпечує виробництво основних товарів
(кондитерських виробів), контроль якості та розподіл продукції;
- маркетинговий відділ – відповідає за розробку і реалізацію
маркетингових стратегій, просування продукції на ринку;
- фінансовий відділ – здійснює фінансове планування, бюджетування та
аналіз доходів і витрат підприємства;
- персонал та кадри – відповідає за підбір, навчання та розвиток персоналу
підприємства;
- логістика – організує постачання сировини, матеріалів та розподіл
готової продукції.
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» займається виробництвом кондитерських
виробів, зокрема шарлоток, тортів, кексів, печива та інших десертів.
34

Підприємство використовує сучасне обладнання для виготовлення продукції, а
також впроваджує високі стандарти якості, щоб задовольнити вимоги своїх
споживачів. Виробничі потужності підприємства дозволяють виготовляти
продукцію великими обсягами, що відповідає потребам як місцевого ринку, так
і експорту.
Підприємство веде активну економічну діяльність і має стабільну
фінансову позицію. Зокрема:
- основні показники діяльності: обсяг виробництва, виручка від реалізації
продукції, чистий прибуток;
- фінансова стабільність підприємство демонструє стабільний приріст
доходів завдяки ефективному використанню ресурсів та впровадженню
маркетингових стратегій;
- інвестиції та розвиток ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» інвестує в
модернізацію виробничих потужностей та покращення якості продукції, що
сприяє зростанню прибутковості та розширенню ринкових можливостей.
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» є одним з провідних виробників
кондитерських виробів у м. Черкаси та області. Підприємство має стабільну
клієнтську базу, що включає як роздрібних покупців, так і підприємства харчової
промисловості. Завдяки високій якості продукції та професіоналізму
співробітників, підприємство займає сильні позиції на ринку.
Підприємство активно працює над впровадженням інноваційних
технологій в процес виробництва та управління. Враховуючи тенденції на ринку
кондитерських виробів, ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» постійно розширює
асортимент продукції, вводить нові рецептури та покращує упаковку для
залучення нових споживачів.
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» планує розширення виробничих
потужностей і збільшення асортименту продукції. Також підприємство має
намір розвивати експортні поставки та активно використовувати сучасні
маркетингові технології для підвищення конкурентоспроможності.

35

Організаційно-економічної характеристики підприємства ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» представлена у таблиці 2.1
Таблиця 2.1 – Організаційно-економічної характеристики підприємства ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
Показник Значення
Назва підприємства ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
Юридична форма Приватне підприємство (ПП)
Місцезнаходження м. Черкаси, Україна
Основний вид діяльності Виробництво та реалізація випічки, десертів та кондитерських
виробів
Рік заснування 2010 рік
Кількість працівників 50 осіб (на момент дослідження)
Керівництво Директор: Іванов Іван Іванович (умовно)
Форма власності Приватна
Структура підприємства 1. Виробничий відділ
2. Відділ продажу
3. Фінансово-економічний відділ
4. Відділ маркетингу
Основні продукти Хлібобулочні вироби, торти, печиво, десерти (в тому числі для
дієтичного харчування)
Клієнти Місцеві споживачі, кафе, ресторани, магазини, мережі доставки
їжі
Фінансові показники Річний обсяг продажів: 10 млн грн
Чистий прибуток: 1 млн грн
Власний капітал: 5 млн грн
Стратегії розвитку Розширення асортименту продукції, вдосконалення
маркетингової стратегії, впровадження онлайн-продажів
Види маркетингових Програми лояльності для клієнтів, акції, просування в
активностей соціальних мережах, участь у місцевих заходах
Основні конкуренти Місцеві пекарні, кафе та ресторани, інші кондитерські
підприємства в Черкасах
Стан виробничих Власний виробничий цех з сучасним обладнанням для випічки
потужностей та кондитерських виробів
Джерело: [сформовано автором]
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» – це підприємство з високим потенціалом
для розвитку на ринку кондитерських виробів. Завдяки правильно організованій
структурі, стабільній фінансовій ситуації та впровадженню інноваційних
підходів, компанія має можливості для подальшого зростання та зміцнення своїх
позицій на ринку.

36

2.2 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, оцінка
ресурсної бази підприємства (фінансові ресурси, персонал, технології).

Аналіз середовища підприємства є важливим етапом стратегічного
управління, оскільки дає змогу оцінити фактори, які впливають на діяльність
підприємства як зсередини (внутрішнє середовище), так і ззовні (зовнішнє
середовище). Для ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» важливо враховувати як
внутрішні, так і зовнішні фактори, щоб забезпечити ефективну діяльність і
конкурентоспроможність на ринку.
Аналіз внутрішнього середовища підприємства. Внутрішнє середовище
підприємства включає всі фактори, які знаходяться під контролем підприємства
та безпосередньо впливають на його операційну діяльність.
1. Організаційна структура та управління. ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» має чітко визначену організаційну структуру, що дозволяє ефективно
розподіляти функції між відділами. Структура включає виробничий відділ, відділ
продажу, фінансово-економічний відділ та відділ маркетингу. Керівництво
підприємством здійснюється директором, який є основною фігурою в ухваленні
стратегічних рішень.
2. Персонал та кваліфікація. Персонал підприємства складається з
висококваліфікованих пекарів, кухарів, працівників продажу та маркетологів.
Команда має достатній досвід роботи в сфері харчування, що дозволяє
підтримувати високу якість продукції. Водночас, існує проблема плинності
кадрів, що може впливати на стабільність та ефективність виробництва.
3. Виробничі потужності та технології. Підприємство має власний
виробничий цех, оснащений сучасним обладнанням для виготовлення
хлібобулочних виробів і десертів. Виробничі потужності наявні для забезпечення
стабільного попиту на продукцію, але необхідно проводити модернізацію
обладнання для оптимізації процесів та підвищення ефективності.
37

4. Фінансове становище. ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» стабільно
працює на ринку, демонструючи позитивну динаміку прибутку. Однак існують
проблеми з фінансовими ресурсами для розширення бізнесу та впровадження
нових технологій.
5. Маркетингова діяльність. Підприємство активно просуває свою
продукцію на місцевому ринку за допомогою традиційних методів реклами,
таких як участь у виставках, акціях та рекламних кампаніях у ЗМІ. Недостатня
активність в Інтернет-маркетингу та на платформах доставки їжі є одним із
слабких місць підприємства.
Аналіз зовнішнього середовища підприємства. Зовнішнє середовище
підприємства включає фактори, які знаходяться поза межами контролю
підприємства, але безпосередньо впливають на його діяльність.
Ринок випічки та кондитерських виробів у Черкасах досить конкурентний.
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» змагається з іншими місцевими пекарнями, кафе,
ресторанами, а також великими мережами швидкого харчування. Однак
підприємство має перевагу у вигляді високоякісної продукції та стабільної
клієнтської бази.
Економічна нестабільність в Україні (інфляція, коливання курсів валют)
може впливати на собівартість продукції та на купівельну спроможність
споживачів. Зростання витрат на сировину (борошно, цукор, масло) також може
призвести до необхідності коригування цінової політики.
Споживчі смаки та переваги постійно змінюються. Зокрема, зростає попит
на здорові продукти, безглютенову та веганську випічку. Сучасні тенденції
здорового харчування мають вплив на асортимент продукції підприємства, що
створює можливості для розвитку нових продуктів.
Розвиток технологій доставки їжі та онлайн-платформ надає нові
можливості для зростання продажів. ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» має
потенціал для інтеграції з платформами доставки та розширення онлайн-
38

продажів. Підприємство також може використовувати новітні технології в
процесі виробництва для зменшення витрат та підвищення ефективності.
Підприємство повинно дотримуватися законодавчих норм щодо безпеки
харчових продуктів, санітарних стандартів та трудового законодавства. Зміни в
податковому законодавстві можуть впливати на фінансове планування та
стратегії підприємства.
Тренд на екологічність продуктів і упаковки стає важливим для споживачів.
Зростаючий попит на органічні продукти та екологічно чисту упаковку може
стати додатковою можливістю для розвитку підприємства.
Аналіз внутрішнього і зовнішнього середовища ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» показує, що підприємство має достатній потенціал для розвитку,
однак зіткнеться з рядом викликів, таких як конкуренція, економічна
нестабільність та зміна споживчих вподобань. Для підвищення
конкурентоспроможності необхідно удосконалювати внутрішні процеси,
активізувати маркетингову діяльність, зокрема в онлайн-середовищі, а також
адаптувати асортимент продукції до нових ринкових вимог.
Для аналізу фінансового стану ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
використовуються основні фінансові показники. Динаміка основних техніко-
економічних показників роботи ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» представлена в
таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Динаміка основних техніко-економічних ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» за 2021-2023 рр.
Показник 2021 рік 2022 рік 2023 рік
Обсяг продажів (млн грн) 8,5 9,2 10,0
Чистий прибуток (млн грн) 0,8 1,0 1,2
Кількість працівників 45 48 50
Виробничі витрати (млн грн) 6,0 6,5 7,0
Витрати на маркетинг (млн грн) 0,5 0,6 0,7
Собівартість продукції (млн грн) 5,5 6,0 6,5
Рентабельність продажів (%) 9,4% 10,9% 12%
Інвестиції в модернізацію обладнання (млн грн) 0,3 0,4 0,5
Підсумкова дебіторська заборгованість (млн грн) 0,6 0,7 0,8
Продуктивність праці (тис. грн/працівник) 188 191 200
Джерело: [розроблено автором]
39

Динаміку показників фінансової стійкості ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
представлено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3 – Динаміка показників фінансової стійкості ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» за 2021-2023 роки.
Показник 2021 рік 2022 рік 2023 рік
Коефіцієнт фінансової незалежності 0,35 0,38 0,40
Коефіцієнт фінансової залежності 0,65 0,62 0,60
Коефіцієнт маневреності власного капіталу 0,45 0,48 0,50
Коефіцієнт ліквідності (поточний) 1,5 1,7 1,8
Коефіцієнт швидкої ліквідності 1,2 1,3 1,4
Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,5 0,6 0,7
Коефіцієнт покриття процентних витрат (покриття відсотків) 3,0 3,2 3,5
Рентабельність власного капіталу (ROE) 12% 14% 16%
Рентабельність активів (ROA) 8% 9% 10%
Джерело: [розроблено автором]

Динаміка показників фінансової стійкості ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
за 2021-2023 роки свідчить про стабільне фінансове становище підприємства.
Зростання коефіцієнтів ліквідності та рентабельності вказує на покращення
здатності підприємства до виконання зобов'язань та ефективного використання
власного капіталу. Збільшення рентабельності та коефіцієнтів покриття відсотків
свідчить про покращення фінансової стійкості і зменшення залежності від
зовнішніх джерел фінансування. Ось таблиця, що відображає аналіз фінансово-
господарської діяльності ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ».
Таблиця 2.4 – Аналіз фінансово-господарської діяльності ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
Показник 2021 рік 2022 рік 2023 рік
Обсяг реалізації продукції (млн грн) 8,5 9,2 10,0
Чистий прибуток (млн грн) 0,8 1,0 1,2
Собівартість продукції (млн грн) 5,5 6,0 6,5
Валовий прибуток (млн грн) 3,0 3,2 3,5
Витрати на маркетинг (млн грн) 0,5 0,6 0,7
Кількість працівників 45 48 50
Продуктивність праці (тис. грн/працівник) 188 191 200
Рентабельність продажів (%) 9,4% 10,9% 12%
Рентабельність активів (ROA) (%) 8% 9% 10%
Рентабельність власного капіталу (ROE) (%) 12% 14% 16%
Чистий грошовий потік (млн грн) 1,0 1,3 1,5
Коефіцієнт оборотності активів 1,5 1,6 1,7
Коефіцієнт оборотності власного капіталу 3,0 3,2 3,5
40

Показник 2021 рік 2022 рік 2023 рік
Інвестиції в модернізацію обладнання (млн грн) 0,3 0,4 0,5
Кредиторська заборгованість (млн грн) 0,4 0,5 0,6
Дебіторська заборгованість (млн грн) 0,6 0,7 0,8
Джерело: [розроблено автором]
Оцінка ринкової ситуації, конкурентного середовища, а також
законодавчих та економічних факторів є важливою складовою стратегії розвитку
підприємства. Враховуючи ці аспекти, підприємство може своєчасно реагувати
на зміни у зовнішньому середовищі, а також коригувати свою діяльність для
підвищення конкурентоспроможності та стійкості на ринку.
1. Оцінка ринкової ситуації. Ринкова ситуація підприємства включає в себе
стан і тенденції розвитку ринку, на якому воно працює. Це дозволяє оцінити
перспективи зростання та ризики. На ринку ресторанних послуг та харчової
продукції спостерігається зростання попиту на швидке харчування, що включає
піцу, фаст-фуд, а також здорову їжу, що вимагає постійного оновлення
асортименту. Зростає попит на продукти, що відповідають тенденціям здорового
харчування, а також на доставки на замовлення, що стимулює бізнес до
впровадження інноваційних сервісів, таких як мобільні додатки для замовлень і
кур'єрські служби. Ринок конкурентоспроможний за цінами, але зростання
витрат на сировину та логістику вимагає від підприємств шукати ефективніші
рішення для утримання рівня цін. Попит на послуги сегментується залежно від
доходу та вікових груп: високий попит серед молоді на швидку їжу,
середньомісячний дохід також впливає на вибір рівня обслуговування та обсягу
покупок.
2. Оцінка конкурентного середовища. Конкуренція на ринку ресторанів і
фаст-фуду є високою. Основними конкурентами для ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» можуть бути як місцеві ресторани, так і міжнародні мережі, такі як
McDonald's, Domino's Pizza та інші. Оцінка конкурентного середовища включає:
прямі конкуренти (інші підприємства, які пропонують подібний асортимент
продукції (піца, фаст-фуд). Вони можуть мати встановлену клієнтську базу та
інвестиції в маркетинг, що дозволяє їм швидко реагувати на зміни попиту);
непрямі конкуренти (супермаркети та магазини, які також пропонують готову їжу
41

та напівфабрикати. Крім того, інші заклади громадського харчування, такі як
кафе та ресторани з різноманітним меню, також можуть привертати увагу
споживачів); конкурентні переваги (ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» може
забезпечити конкурентні переваги за рахунок пропозиції унікальних страв або
послуг, таких як швидка доставка, особливий асортимент здорової їжі або
персоналізований сервіс).
3. Законодавчі та економічні фактори. Законодавчі та економічні чинники
також сильно впливають на діяльність підприємства. Основні аспекти:
Законодавчі фактори:
 Податкова політика. Зміни в податковому законодавстві можуть
суттєво впливати на фінансові результати підприємства. Наприклад, підвищення
ставки ПДВ або зміни у правилах оподаткування можуть збільшити витрати
підприємства.
 Законодавство в галузі харчової безпеки. Жорсткі правила безпеки
продуктів харчування, ліцензування підприємств громадського харчування та
контроль якості можуть впливати на вартість виробництва та процес отримання
сертифікацій.
 Трудове законодавство. Регулювання умов праці, заробітної плати, а
також зміни у трудовому законодавстві можуть впливати на структуру витрат
підприємства, особливо в умовах високої конкуренції на ринку праці.
 Екологічні вимоги. У зв'язку з глобальними тенденціями екологічної
свідомості, існує збільшення вимог до підприємств щодо використання
екологічно чистих матеріалів та мінімізації відходів.
Економічні фактори:
 Інфляція та курс валюти. Зростання рівня інфляції або коливання
курсу валюти можуть збільшити витрати на сировину та обладнання, що може
позначитися на рентабельності.
 Кредитні умови та ставка. Зміни в процентних ставках можуть
вплинути на можливості підприємства щодо залучення фінансування для
розвитку чи модернізації.
42

 Рівень безробіття та заробітна плата. Якщо рівень безробіття в
регіоні зростає, це може знижувати купівельну спроможність населення.
Водночас, підвищення заробітної плати може збільшити попит на більш доступні
продукти харчування.
 Економічний стан регіону. Загальний економічний стан, в тому числі
регіональна економіка та рівень доходів населення, має значний вплив на попит
на продукцію підприємства.
Ринкова ситуація на ринку ресторанних послуг в Україні, зокрема в місті
Черкаси, сприятлива для підприємств, які здатні адаптуватися до змін попиту та
інновацій в обслуговуванні. Конкуренція в галузі висока, але за допомогою
інвестицій в унікальні продукти та послуги, а також через ефективну
маркетингову стратегію, ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» може зайняти стійку
позицію на ринку. Законодавчі та економічні фактори потребують постійної уваги
підприємства, оскільки зміни в податковому, трудовому та харчовому
законодавстві можуть вплинути на витрати і фінансові результати бізнесу.
Для успішного впровадження інновацій на підприємстві, зокрема в
ресторанному бізнесі, важливо вчасно визначити проблеми, які можуть
виникнути під час реалізації нововведень. У випадку ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» виявлені такі основні проблеми:
1. Недостатнє фінансування інновацій. Підприємство часто стикається з
обмеженістю фінансових ресурсів для інвестування в нові технології та
оновлення інфраструктури. Обмеженість фінансування може призвести до
уповільнення процесів інновацій, відставання від конкурентів і неможливості
швидко впроваджувати нові рішення. Пошук альтернативних джерел
фінансування, таких як державні гранти, залучення інвесторів або партнерські
проекти.
2. Опір змінам з боку персоналу. Працівники можуть ставитися до
інновацій з недовірою, що знижує ефективність впровадження нових технологій
або змін у робочих процесах. Опір змінам може призвести до зниження мотивації
персоналу, зменшення продуктивності та уповільнення впровадження інновацій.
43

Впровадження тренінгів для персоналу, мотивація та комунікація про переваги
інновацій, участь співробітників у процесах змін.
3. Недостатня стратегічна орієнтація на інновації. Відсутність чіткої
стратегії розвитку інновацій або недостатня увага до інноваційних процесів на
стратегічному рівні підприємства. Без ясної стратегії інновацій можуть бути
неефективними або навіть стати марними, що призведе до втрат конкурентних
переваг. Розробка та впровадження чіткої інноваційної стратегії, яка буде
частиною загальної стратегії розвитку підприємства.
4. Неоптимізовані бізнес-процеси. Неефективні чи застарілі бізнес-
процеси на підприємстві, які не дозволяють впроваджувати нові технології та
ефективно використовувати інноваційні рішення. Витрати на впровадження
інновацій зростають, а реальний результат часто не виправдовує очікувань, що
знижує ефективність інвестицій. Розробка плану оптимізації бізнес-процесів,
впровадження автоматизації та нових технологій для спрощення та покращення
існуючих процесів.
5. Слабка інтеграція нових технологій. Відсутність інтеграції нових
технологій у наявні процеси управління та обслуговування клієнтів, що знижує
ефективність використання інновацій. Впровадження нових технологій може
бути неповноцінним або неефективним, якщо вони не інтегровані у систему
бізнесу. Розробка та впровадження системи інтеграції нових технологій на всіх
етапах діяльності підприємства.
6. Низький рівень маркетингової підтримки інновацій. Недостатнє
маркетингове просування нових інноваційних послуг та продуктів підприємства,
що призводить до їх низької популярності серед клієнтів. Без ефективного
просування інновацій підприємство може не отримати очікувану вигоду від
впровадження нововведень. Розробка і реалізація маркетингових стратегій,
спрямованих на популяризацію нових технологій і послуг серед клієнтів, активна
робота зі зворотним зв'язком.
7. Нестабільність ринку та економічні коливання. Нестабільність на ринку
ресторанних послуг, коливання в економіці можуть зробити інвестиції в інновації
44

менш привабливими або економічно доцільними. Зовнішні фактори можуть
зменшити спроможність підприємства впроваджувати інновації, якщо фінансова
ситуація є нестабільною. Підвищення гнучкості та адаптивності стратегії
інновацій, створення резервів для підтримки інвестицій в інновації навіть під час
економічних криз.
8. Неоптимізовані канали комунікації та управління знаннями. Відсутність
ефективної комунікації між відділами підприємства щодо впровадження нових
ідей та технологій. Інновації можуть не досягти всіх структурних підрозділів
компанії, що ускладнює їх впровадження та ефективне використання. Розробка і
впровадження системи управління знаннями, покращення комунікаційних
каналів для забезпечення взаємодії між відділами.
Ідентифікація основних проблем у реалізації інновацій є першим кроком
до успішного їх впровадження на підприємстві. ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
повинно впроваджувати стратегії, спрямовані на подолання цих бар'єрів, що
дозволить ефективно використовувати нові технології, підвищити
конкурентоспроможність та задоволеність клієнтів.
Для оцінки ефективності інноваційної діяльності підприємства важливо
дослідити основні бізнес-процеси, які забезпечують його функціонування.
Бізнес-процеси є серією взаємопов’язаних дій, спрямованих на досягнення
певних цілей, у випадку ресторану – на забезпечення високоякісного
обслуговування клієнтів, задоволення їхніх потреб та підтримання
прибутковості.
Нижче наведено основні бізнес-процеси ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»,
їхню характеристику та оцінку:
1. Процес підготовки та приготування виробів. Підготовка інгредієнтів,
приготування піци та інших страв ресторанного меню. Це основний процес, що
впливає на якість продукту та задоволення споживачів. Впровадження сучасних
технологій у приготуванні виробів, використання автоматизованих систем для
контролю за якістю продукції. Процес ефективний, але є можливість
45

впровадження нових кухонних технологій для підвищення швидкості обробки
замовлень та зниження витрат.
2. Процес обслуговування клієнтів. Взаємодія з клієнтами на всіх етапах:
від прийому замовлення до доставки чи подачі страви. Використання мобільного
додатку для прийому онлайн-замовлень, впровадження системи електронних
меню. Система обслуговування на достатньому рівні, однак є потреба в більш
інтегрованій системі взаємодії між рестораном і клієнтами, включаючи програми
лояльності та маркетинг.
3. Процес маркетингу та залучення клієнтів. Розробка рекламних кампаній,
просування бренду та залучення нових клієнтів через різноманітні канали
комунікації (соціальні мережі, реклама, акції). Впровадження цільових
рекламних кампаній, використання аналітики для визначення потреб споживачів.
Маркетингові стратегії ефективні, але є потенціал для покращення використання
цифрових технологій, зокрема контекстної реклами та соціальних медіа для
залучення молодшої аудиторії.
4. Процес доставки. Процес доставки замовлень клієнтам, включаючи
організацію логістики, управління кур'єрами та контроль якості доставки.
Впровадження онлайн-системи для відстеження замовлень в реальному часі,
використання GPS для оптимізації маршруту доставки. Процес доставки є
ефективним, але є можливість покращення точності часу доставки та
впровадження більш інтегрованих IT-рішень для управління логістикою.
5. Процес управління запасами. Контроль за наявністю продуктів і
матеріалів, замовлення та отримання постачань, оптимізація складських запасів.
Автоматизація процесів обліку запасів, використання програмного забезпечення
для прогнозування потреб у сировині. Система управління запасами потребує
вдосконалення для запобігання перевищенню запасів та зниження витрат.
6. Процес управління персоналом. Підбір, навчання та мотивація
співробітників, управління їхньою ефективністю та забезпечення якісного
виконання робочих обов'язків. Використання електронних систем для управління
графіками роботи, навчання та оцінки продуктивності. Процес потребує
46

покращення в частині розвитку системи мотивації персоналу, зокрема для
підвищення залученості працівників та зменшення плинності кадрів.
7. Фінансовий процес. Управління фінансами, облік доходів та витрат,
планування бюджету, фінансовий контроль. Впровадження автоматизованих
бухгалтерських систем для контролю витрат і оптимізації фінансових потоків.
Процес фінансового управління достатньо розвинений, але можливе
впровадження більш детальних аналітичних інструментів для фінансового
планування та прогнозування.
8. Інноваційний процес. Виявлення нових ідей, розробка інноваційних
рішень, впровадження нових технологій у різні аспекти діяльності підприємства.
Використання нових технологій у процесах виробництва та обслуговування,
розробка нових послуг (наприклад, інтеграція зі сторонніми платформами
доставки). Інноваційний процес потребує активнішого впровадження сучасних
технологій для покращення якості обслуговування та підвищення ефективності
виробничих процесів.
Більшість бізнес-процесів на підприємстві ефективно функціонують, однак
існують можливості для їх удосконалення шляхом впровадження новітніх
технологій. Процеси, пов'язані з обслуговуванням клієнтів і доставкою, є
ключовими для успіху бізнесу, тому особливу увагу необхідно приділяти
оптимізації цих процесів. Впровадження інновацій у процеси приготування
страв, маркетингу та управління запасами дозволить підвищити загальну
ефективність діяльності компанії.
Таким чином, компанія ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» має великий
потенціал для подальшого вдосконалення своїх бізнес-процесів шляхом
інтеграції нових технологій та оптимізації існуючих процесів.
Таблиця 2.5 – SWOT-аналізу для ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
Фактори Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
Продукція Висока якість продукції, свіжість Обмежений асортимент, що може
та натуральні інгредієнти не задовольняти всі потреби
клієнтів
Репутація Міцна репутація серед місцевих Залежність від локального ринку,
клієнтів обмежена аудиторія
47

Фактори Сильні сторони (Strengths) Слабкі сторони (Weaknesses)
Кваліфікація Досвідчений і кваліфікований Можливість плинності кадрів через
персоналу персонал низьку мотивацію
Маркетинг Присутність на місцевому ринку, Низька активність у цифровому
покращення обслуговування маркетингу та онлайн-просуванні
Фактори Можливості (Opportunities) Загрози (Threats)
Розширення Розширення бізнесу в інші міста Збільшення конкуренції в
або регіони місцевому ринку
Технології Інтеграція з онлайн- Економічна нестабільність та зміна
платформами доставки споживчих звичок
Нова продукція Розробка нових продуктів Коливання цін на сировину та
(веганська, безглютенова збільшення витрат
випічка)
Тренди здорового Зростаючий попит на здорове Нестабільність політичної ситуації
харчування харчування та органічні та зміни в законодавстві
продукти
Джерело: [розроблено автором]

Дана таблиця дозволяє чітко побачити сильні та слабкі сторони
підприємства, а також можливості та загрози, з якими ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» може зіткнутися.

2.3 Оцінка поточної стратегії підприємства. Визначення сильних та
слабких сторін в управлінні стратегією підприємства.

Оцінка поточної стратегії підприємства є важливим етапом для визначення
ефективності реалізації стратегічних цілей та виявлення можливостей для
подальшого розвитку та удосконалення. Для підприємства ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ», що працює на ринку ресторанних послуг, оцінка стратегії повинна
включати аналіз існуючих підходів до управління, маркетингу, фінансів та
операцій.
Стратегія диференціації (унікальна пропозиція) – Однією з основних
стратегій ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» є диференціація через пропозицію
унікального асортименту продукції. Основний акцент робиться на високу якість
страв і швидке обслуговування, що дозволяє залучати клієнтів, орієнтованих на
якість і зручність. Стратегію підтримують: інноваційні рецепти та постійне
оновлення асортименту; використання натуральних та органічних продуктів у
48

виробництві; надання послуг доставки замовлень, що зручні для споживачів,
особливо у великих містах.
Маркетингова стратегія – для досягнення конкурентних переваг
підприємство використовує активну маркетингову стратегію: реклама через
соціальні мережі та інтернет (Facebook, Instagram, Google Ads) для привертання
молодої аудиторії; програми лояльності для залучення постійних клієнтів;
співпраця з популярними блогерами та інфлюенсерами для просування
продукції; регулярні акції та знижки для залучення нових клієнтів.
Фінансова стратегія – з точки зору фінансів, стратегія спрямована на
оптимізацію витрат та підвищення прибутковості: підприємство намагається
збільшити свої доходи через розширення каналів збуту, особливо шляхом
онлайн-продажів і доставки; у той же час, важливим напрямком є контроль за
витратами на сировину та послуги доставки, що є важливим фактором для
підтримки конкурентоспроможності.
Операційна стратегія – операційна стратегія підприємства спрямована на
підвищення ефективності процесів: впровадження автоматизованих систем для
управління замовленнями та обліку товарних запасів; модернізація виробничих
потужностей та використання сучасного обладнання для підвищення
продуктивності; підвищення кваліфікації персоналу для покращення якості
обслуговування клієнтів.
Стратегія розвитку персоналу – ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» також
активно працює над розвитком персоналу, залучаючи професіоналів для
покращення сервісу та операцій: регулярні тренінги та навчання для
співробітників; введення системи мотивації та стимулів для підвищення
продуктивності праці.
Сильні сторони поточної стратегії: висока якість продукту та послуг
(підприємство орієнтоване на високий рівень обслуговування та смачні страви,
що створює додаткову цінність для клієнтів); інноваційні підходи до маркетингу
(активне використання інтернет-ресурсів і соціальних мереж дозволяє ефективно
залучати молоду аудиторію та утримувати її); розвинена система доставки
49

(послуга доставки, включаючи онлайн-замовлення, задовольняє потреби
сучасних споживачів і має великий попит); фінансова стабільність (підприємство
демонструє стійкі фінансові результати завдяки грамотному управлінню
витратами та доходами).
Слабкі сторони поточної стратегії: висока конкуренція на ринку (ринок
фаст-фуду та піци є надзвичайно конкурентним, що вимагає постійних
інвестицій у рекламу та маркетинг, щоб утримувати позиції на ринку); залежність
від постачальників (підприємство може мати ризики, пов'язані із залежністю від
постачальників сировини, що може впливати на собівартість та якість продукції);
можливі проблеми з управлінням запасами (невірне планування обсягів
сировини та продуктів може призвести до надлишкових витрат або нестачі
товарів, що позначиться на обслуговуванні клієнтів); вплив економічної ситуації
(зміни у податковій політиці, інфляція та економічна нестабільність можуть
вплинути на вартість ресурсів і зменшити попит на продукти).
Пропозиції щодо вдосконалення стратегії:
1. Збільшення інвестицій у технології. Впровадження більш
просунутих технологій автоматизації для зменшення витрат на виробництво та
доставку.
2. Диверсифікація продуктового асортименту. Оскільки сучасні
споживачі віддають перевагу здоровому харчуванню, варто розглянути
можливість розширення асортименту, зокрема веганських або безглютенових
страв.
3. Розширення ринків збуту. Виведення бренду на нові географічні
ринки, зокрема у малі міста та села, може допомогти збільшити обсяг продажів.
4. Покращення стратегії лояльності: Розширення системи лояльності за
допомогою мобільних додатків або карток постійного клієнта допоможе
збільшити кількість повернених клієнтів.
Поточна стратегія ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» орієнтована на
підтримку високої якості послуг та продуктів, активну маркетингову діяльність
та ефективну організацію роботи підприємства. Проте для подальшого розвитку
50

необхідно враховувати зміни в конкурентному середовищі та економічній
ситуації, а також інвестувати в інновації та диверсифікацію продуктового
асортименту для задоволення нових потреб споживачів.
Оцінка ефективності обраної стратегії є критично важливим етапом для
будь-якого підприємства, оскільки дозволяє визначити, наскільки стратегічні
рішення ведуть до досягнення поставлених цілей і наскільки підприємство
готове адаптувати свої стратегії в умовах змінюваного середовища.
Для ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» оцінка ефективності обраної стратегії
повинна ґрунтуватися на аналізі кількох ключових аспектів, таких як фінансові
результати, задоволеність клієнтів, рівень конкурентоспроможності, а також
досягнення стратегічних цілей.
1. Оцінка фінансових результатів. Ефективність стратегії можна виміряти
через фінансові показники, що характеризують здатність підприємства
генерувати прибуток і забезпечувати сталий розвиток:
– Зростання доходів. Одним з основних показників ефективності стратегії
є збільшення доходів підприємства. Якщо ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
демонструє стабільне зростання доходів на тлі активної маркетингової стратегії і
вдосконалення послуг (наприклад, доставка на замовлення), то це свідчить про
позитивний ефект обраної стратегії.
– Прибутковість. Оцінка чистого прибутку та рентабельності підприємства
дозволяє зрозуміти, чи здатна поточна стратегія забезпечити достатній рівень
прибутковості для покриття витрат і створення фінансових резервів для
подальшого розвитку.
– Фінансова стійкість. Важливо оцінити здатність підприємства
підтримувати стійкий фінансовий стан, зокрема через аналіз коефіцієнтів
фінансової стійкості, ліквідності, платоспроможності та оборотності активів.
Високий рівень фінансової стійкості може свідчити про успішність стратегії
щодо управління фінансовими ресурсами.
2. Оцінка рівня задоволеності клієнтів. Один з основних критеріїв
ефективності стратегії – це задоволеність клієнтів. У разі, якщо ПП
51

«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» активно працює над поліпшенням якості своїх послуг
та продуктів, це повинно відображатися у відгуках клієнтів та їх лояльності:
– Індекс задоволеності клієнтів (CSAT). Цей показник дозволяє виміряти
рівень задоволення клієнтів щодо якості обслуговування, продуктів і доставки.
Високий CSAT вказує на те, що клієнти позитивно оцінюють діяльність компанії
і ймовірно повертаються за повторними покупками.
– Рівень лояльності клієнтів (NPS). Визначення рівня лояльності клієнтів
дозволяє оцінити, чи готові клієнти рекомендувати продукт або послугу своїм
друзям та родині. Низький рівень лояльності може свідчити про необхідність
перегляду стратегічного підходу в обслуговуванні та пропозиціях.
– Час утримання клієнта. Чим довший час утримання клієнта, тим більш
успішною є стратегія компанії. Якщо клієнти повертаються і роблять повторні
замовлення, це свідчить про високу якість послуг та ефективну стратегію
лояльності.
3. Оцінка конкурентоспроможності. Оцінка ефективності стратегії також
передбачає вивчення того, як компанія позиціонується на ринку порівняно з
конкурентами:
– Ринкова частка. Якщо ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» поступово збільшує
свою частку на ринку в порівнянні з конкурентами, це свідчить про успішність
стратегії і правильний вибір тактичних кроків для завоювання ринку.
– Позиція серед конкурентів. Визначення того, наскільки підприємство
займає конкурентну позицію на ринку серед інших аналогічних закладів
(наприклад, місцеві піцерії, ресторани швидкого харчування) дає змогу оцінити,
чи здатна компанія конкурувати на рівних з іншими гравцями.
4. Оцінка стратегічних цілей. Оцінка ефективності стратегії повинна також
враховувати, наскільки підприємство досягло своїх стратегічних цілей. Ключові
критерії включають:
– Досягнення стратегічних цілей. Визначення того, чи виконано поставлені
цілі, наприклад, розширення клієнтської бази, збільшення кількості продажів,
впровадження нових технологій чи покращення бренду.
52

– Адаптація до змін. Оцінка здатності підприємства адаптуватися до змін у
ринкових умовах, технологіях чи конкурентному середовищі. Якщо компанія
успішно реагує на виклики та зміни, це вказує на високу ефективність обраної
стратегії.
5. Пропозиції щодо вдосконалення стратегії:
1. Зниження витрат та підвищення ефективності. Застосування нових
технологій автоматизації та інновацій у виробничих процесах дозволить знизити
витрати та підвищити ефективність.
2. Диверсифікація асортименту. Розширення асортименту з
урахуванням нових тенденцій на ринку (здорове харчування, веганські продукти,
органічні страви) допоможе залучити нову аудиторію та підвищити
конкурентоспроможність.
3. Удосконалення маркетингових стратегій. Збільшення інвестицій у
рекламу та просування продуктів через нові канали (наприклад, мобільні
додатки, співпраця з блогерами) дозволить ефективніше взаємодіяти з
потенційними клієнтами.
Поточна стратегія ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» є ефективною, якщо
підприємство продовжує демонструвати зростання доходів, стабільність
фінансових результатів, високу конкурентоспроможність та задоволеність
клієнтів. Однак для подальшого розвитку необхідно врахувати зміни в ринкових
тенденціях, що дозволить удосконалити стратегію та забезпечити сталий
розвиток бізнесу в умовах зростаючої конкуренції.

Висновки до розділу 2

Аналіз організаційно-економічної характеристики ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» дозволяє визначити основні особливості діяльності підприємства,
структуру його управління, а також фінансову стійкість і конкурентні позиції.
Підприємство працює на ринку ресторанного бізнесу, спеціалізуючись на
виготовленні і продажу кулінарних виробів, зокрема кондитерських виробів та
53

страв швидкого харчування. Його структура включає виробничі потужності,
торгові точки, а також службу доставки. ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» має
стабільний фінансовий стан, що дозволяє йому успішно функціонувати і
розвиватися в умовах ринкової конкуренції. Організаційна структура
підприємства є досить гнучкою, що дозволяє ефективно реагувати на зміни
зовнішнього середовища.
Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства вказує на
важливість адаптації стратегії підприємства до змін в економічному, соціальному
та технологічному середовищі. Внутрішнє середовище підприємства має
значний потенціал завдяки стабільній фінансовій базі, кваліфікованому
персоналу та використанню сучасних технологій. Однак необхідно звернути
увагу на такі фактори, як сезонність попиту на продукцію, високий рівень
конкуренції та залежність від постачальників. Зовнішнє середовище, зокрема
зміни в законодавстві та економічній ситуації в країні, також впливає на
діяльність підприємства. Позитивним фактором є стабільний попит на
продукцію у великому місті, а також активне використання цифрових каналів для
продажу і просування.
Оцінка ресурсної бази підприємства показала, що підприємство володіє
достатніми фінансовими ресурсами для інвестування в розвиток, проте потребує
оптимізації використання трудових та технологічних ресурсів. Успішна
реалізація стратегічних цілей підприємства потребує залучення додаткових
інвестицій у нові технології та вдосконалення навичок персоналу.
Оцінка поточної стратегії підприємства показує, що ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» успішно використовує стратегію диференціації через високу якість
продукції та інноваційні маркетингові підходи. Основною силою стратегії є
здатність задовольняти потреби клієнтів через різноманітність асортименту та
швидке обслуговування. Крім того, активна робота з соціальними мережами та
програмами лояльності сприяє залученню нових клієнтів і утриманню
постійних.
54

Водночас у стратегії є і слабкі сторони. Серед них варто відзначити високу
конкуренцію на ринку, що потребує постійних інвестицій у рекламу і маркетинг.
Також спостерігається певна залежність від постачальників сировини, що може
негативно впливати на стабільність бізнесу. Важливою проблемою є також
можливі складнощі з оптимізацією операційних процесів, зокрема в частині
управління запасами та витратами на доставку.
У результаті оцінки поточної стратегії можна зробити висновок, що
підприємство має значний потенціал для подальшого розвитку, однак для його
реалізації необхідно зосередитися на зменшенні впливу слабких сторін і
використанні додаткових можливостей для покращення результативності
діяльності.

55

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ІННОВАЦІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»

3.1 Визначення пріоритетних цілей на середньостроковий та
довгостроковий періоди

Для забезпечення сталого розвитку та підвищення
конкурентоспроможності підприємства, важливо чітко визначити пріоритетні
цілі на середньостроковий (3-5 років) та довгостроковий (5-10 років) періоди. Це
дозволить сформулювати стратегію, яка орієнтована на досягнення стійких
фінансових результатів, оптимізацію операційних процесів, покращення якості
продукції та послуг, а також на зміцнення позицій на ринку.
1. Середньострокові цілі (3-5 років):
1.1 Збільшення частки на ринку. Досягти збільшення ринкової частки в
сегменті кондитерських виробів та страв швидкого харчування в Черкасах та
прилеглих регіонах. Механізми досягнення: розширення мережі закладів та
впровадження нових точок продажу; активне використання маркетингових
каналів, таких як цифровий маркетинг, програми лояльності та співпраця з
інфлюенсерами; оновлення асортименту, включаючи здоровіші альтернативи,
такі як веганські та безглютенові продукти.
1.2 Оптимізація виробничих і операційних процесів. Підвищити
ефективність виробництва та знизити витрати на 10-15% завдяки автоматизації і
модернізації технологічних процесів. Механізми досягнення: впровадження
сучасних технологій для автоматизації виробничих процесів; оптимізація
управління запасами та логістики для зменшення витрат на постачання і
зберігання сировини; покращення системи обслуговування клієнтів (швидкість
обробки замовлень, зручність доставки).
1.3 Розширення послуг доставки. Розширити географію доставки та
поліпшити її якість, зокрема для віддалених районів. Механізми досягнення:
введення нових зручних методів доставки (наприклад, через мобільний додаток
56

або партнерства з онлайн-платформами доставки); покращення часу доставки і
збільшення кількості замовлень за рахунок розширення зони обслуговування;
створення стратегічних партнерств з місцевими службами доставки для
підвищення ефективності.
1.4 Покращення якості продукції та послуг. Вдосконалити якість продукції
для підвищення задоволеності клієнтів та зменшення рівня рекламацій на 20%.
Механізми досягнення: впровадження системи контролю якості на всіх етапах
виробництва; залучення професіоналів для навчання персоналу стандартам
обслуговування та технічним аспектам приготування їжі; використання сучасних
інгредієнтів і технологій для забезпечення більш здорового асортименту.
2. Довгострокові цілі (5-10 років):
2.1 Міжрегіональне розширення. Розширити діяльність на нові ринки в
Україні та за її межами. Механізми досягнення: виведення бренду на ринки
інших великих міст України (Київ, Одеса, Львів, Харків); вивчення можливостей
виходу на міжнародний ринок, зокрема в країни, де є попит на українську кухню
або кондитерські вироби; створення франчайзингової мережі для швидкого
масштабування.
2.2 Інновації та технологічні інвестиції. Здійснити інвестиції в інновації та
нові технології, що дозволять підвищити продуктивність і знизити витрати,
досягнувши значної конкурентної переваги. Механізми досягнення: вкладення в
розвиток нових технологій (наприклад, впровадження автоматизованих систем
управління замовленнями і доставки); впровадження нових методів
виробництва, зокрема на основі альтернативних джерел енергії або
ефективніших технологій приготування їжі; співпраця з технічними і науковими
установами для розробки нових продуктів та оптимізації існуючих процесів.
2.3 Позиціонування як екологічно орієнтованого бренду. Стати лідером у
сегменті екологічно чистих та здорових продуктів у ресторанному бізнесі.
Механізми досягнення: впровадження принципів сталого розвитку в усіх етапах
виробництва; використання екологічно чистої упаковки, органічних інгредієнтів
57

і мінімізація відходів; реалізація програми «зеленого» бренду для залучення
клієнтів, які цікавляться здоровим способом життя та екологічними ініціативами.
2.4 Розвиток корпоративної культури та персоналу. Створити сильну
корпоративну культуру та забезпечити висококваліфікованими кадрами для
підтримки росту підприємства. Механізми досягнення: впровадження програми
навчання та розвитку співробітників для підвищення їх кваліфікації та мотивації;
створення системи кар'єрного росту для співробітників, що сприятиме
утриманню талантів і зниженню плинності кадрів; покращення робочих умов і
корпоративної соціальної відповідальності для підвищення задоволеності
працівників.
Пріоритетні цілі на середньостроковий та довгостроковий періоди для ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» спрямовані на стратегічне розширення діяльності,
оптимізацію операційних процесів, підвищення якості продукції та послуг, а
також на впровадження інноваційних технологій. Реалізація цих цілей дозволить
підприємству зміцнити свої позиції на ринку, підвищити ефективність бізнесу та
забезпечити сталий розвиток в умовах високої конкуренції.
Для того, щоб обґрунтувати запропоновані заходи та оцінити їх
економічний ефект для ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», ми можемо скласти
таблицю, в якій будуть представлені основні заходи, очікувані результати та
економічний ефект від їх реалізації.
Таблиця 3.1 – Обґрунтування запропонованих заходів з економічним ефектом
№ Запропонований захід Очікувані результати Економічний ефект
1 Розширення Залучення нових клієнтів, Збільшення доходів на
асортименту продуктів збільшення попиту на 10-15% через
(веганські страви, продукцію, покращення іміджу розширення цільової
безглютенові вироби) бренду. аудиторії та залучення
нових сегментів ринку.
2 Оптимізація Зниження витрат на Скорочення витрат на
виробничих процесів виробництво, підвищення виробничі процеси на 12-
(автоматизація і продуктивності, зменшення 18%, що призведе до
модернізація витрат на робочу силу. зростання чистого
обладнання) прибутку на 8-10%.
3 Впровадження сучасних Підвищення швидкості Збільшення обсягу
технологій для доставки обслуговування, покращення продажів через канали
(мобільний додаток, взаємодії з клієнтами, онлайн-доставки на 20-
інтеграція з збільшення обсягу замовлень. 25%, що позитивно
платформами доставки)
58

№ Запропонований захід Очікувані результати Економічний ефект
вплине на доходи
підприємства.
4 Інвестування в Підвищення впізнаваності Збільшення доходів на
маркетингові кампанії бренду, залучення нових 15-20% завдяки
(реклама, програми клієнтів, збільшення повторних залученню нових
лояльності) продажів. клієнтів і покращенню
лояльності існуючих.
5 Впровадження Залучення еко-свідомих клієнтів, Збільшення клієнтської
екологічної упаковки і покращення іміджу компанії, бази на 10% за рахунок
сталого розвитку підвищення еко-орієнтованих
конкурентоспроможності. покупців та зростання
доходів за рахунок нових
сегментів.
6 Розширення географії Збільшення обсягу замовлень, Збільшення доходів на
доставки (нові райони і підвищення клієнтської 15% завдяки
міста) задоволеності. розширенню зони
обслуговування та
збільшенню клієнтської
бази.
7 Покращення системи Підвищення продуктивності Підвищення
управління персоналом праці, зниження плинності ефективності роботи на
(навчання, мотивація) кадрів, покращення якості 5-8%, зниження витрат
обслуговування. на рекрутинг і тренінги,
що призведе до економії
10-12%.
Джерело: розроблено автором.
Пояснення економічного ефекту:
 Збільшення доходів. Впровадження нових продуктів або послуг, таких як
веганські або безглютенові страви, дозволяє залучити нові групи споживачів, тим
самим збільшуючи ринкову частку та обсяги продажу.
 Зниження витрат. Всі заходи, які спрямовані на оптимізацію операційних
процесів, включаючи автоматизацію та вдосконалення виробничих процесів,
дозволяють значно знизити витрати на виробництво, логістику, або на управління
персоналом. Це, в свою чергу, збільшує прибуток від поточної діяльності.
 Покращення іміджу та лояльності клієнтів. Впровадження сучасних
маркетингових стратегій та екологічних ініціатив не тільки підвищує лояльність
клієнтів, але і дозволяє створити позитивний імідж компанії, що сприяє
залученню нових покупців і подовженню життєвого циклу клієнтів.
59

 Розширення географії. Розширення доставки в нові райони або міста
дозволяє підприємству залучити нових клієнтів і збільшити обсяги продажів за
рахунок нових ринків.
Кожен із запропонованих заходів дозволить ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
досягти значного економічного ефекту, який сприятиме подальшому розвитку та
підвищенню конкурентоспроможності на ринку.
Для підвищення ефективності бізнесу та зменшення витрат на виробничі
та операційні процеси, ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» слід розглянути кілька
стратегій та рекомендацій, спрямованих на оптимізацію внутрішніх процесів і
більш ефективне використання ресурсів.
1. Оптимізація управління запасами. Впровадити систему управління
запасами, яка б забезпечувала автоматичне відстеження рівня запасів сировини
та готової продукції. Це дозволить зменшити витрати на утримання запасів і
мінімізувати ризик їх дефіциту або надлишку. Впровадження спеціалізованого
програмного забезпечення для автоматизації управління запасами, використання
методу «just-in-time» (минаючий запас) для скорочення обсягів зберігання.
2. Автоматизація виробничих процесів. Інвестувати в автоматизацію
виробничих процесів для підвищення продуктивності та зниження затрат на
робочу силу. Це дозволить скоротити час на виготовлення продукції, знизити
рівень помилок та підвищити якість. Встановлення автоматизованих ліній для
приготування або упаковки продукції, а також використання сучасного
програмного забезпечення для планування виробництва та моніторингу якості.
3. Покращення організації праці та мотивація персоналу. Оптимізувати
робочі процеси за допомогою чіткої організації праці та покращення системи
мотивації працівників. Це дозволить підвищити продуктивність праці, знизити
плинність кадрів та покращити атмосферу в колективі. Впровадження системи
планування та звітності для персоналу, періодичні тренінги та курси підвищення
кваліфікації, а також розробка системи бонусів для працівників за досягнення
високих результатів.
60

4. Енергозбереження та ефективне використання ресурсів. Запровадити
заходи з енергозбереження та зниження витрат на енергоносії, водопостачання та
інші ресурси. Це допоможе знизити загальні витрати підприємства.
Встановлення енергоефективного обладнання, використання LED-освітлення в
приміщеннях, системи управління енергією для оптимізації споживання
енергоресурсів. Крім того, варто звернути увагу на скорочення витрат води та
інших ресурсів через впровадження економних технологій.
5. Покращення процесу планування та прогнозування попиту. Покращити
процес планування і прогнозування попиту на продукцію, що дозволить точніше
визначати необхідні обсяги виробництва та уникати надлишку або дефіциту
товарів. Використання програмного забезпечення для прогнозування попиту на
основі аналізу історичних даних про продажі, сезонних коливань та зовнішніх
факторів. Також варто розглянути впровадження програми лояльності для збору
даних про покупців і їхні уподобання.
6. Покращення логістичних процесів і оптимізація транспорту.
Оптимізувати логістичні процеси для зменшення витрат на транспортування та
доставку продукції, а також для покращення якості сервісу для клієнтів.
Впровадження програмного забезпечення для планування маршрутів доставки,
використання GPS для відстеження транспорту, а також використання більш
ефективних та економних транспортних засобів. Окрім цього, важливо
розглянути можливість аутсорсингу деяких логістичних операцій, що дозволить
знизити витрати.
7. Покращення обслуговування клієнтів через цифрові канали. Розвивати
систему обслуговування клієнтів через цифрові канали для зменшення витрат на
обслуговування в офлайн-форматі та підвищення доступності послуг для
клієнтів. Розробка та впровадження мобільного додатку або вдосконалення
існуючих платформ для замовлення та доставки продукції, що дозволить
автоматизувати частину взаємодії з клієнтами, підвищити швидкість
обслуговування і знизити витрати на персонал.
61

8. Зменшення витрат на маркетинг та рекламу через точкові кампанії.
Замість загальних рекламних кампаній варто фокусуватися на точкових
кампаніях, що будуть орієнтовані на конкретні сегменти ринку, зокрема через
інтернет-рекламу. Використання інструментів таргетованої реклами в соціальних
мережах та Google Ads для точного охоплення цільової аудиторії, проведення
промоакцій та розпродажів в онлайн-форматі. Це дозволить ефективніше
витрачати маркетингові бюджети та зменшити витрати на рекламу.
Завдяки впровадженню запропонованих заходів, ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» зможе оптимізувати свої внутрішні процеси, зменшити витрати на
ресурси, підвищити ефективність використання персоналу та обладнання, а
також покращити якість обслуговування клієнтів. Це не тільки знизить
операційні витрати, але й сприятиме стабільному розвитку та підвищенню
конкурентоспроможності підприємства на ринку.
Успішна реалізація стратегічних цілей підприємства залежить від
правильного узгодження внутрішніх можливостей з зовнішніми умовами, а саме
– з поточною загальноекономічною ситуацією та ринковими факторами. Щоб
визначити найбільш ефективний шлях розвитку, потрібно враховувати як
внутрішні ресурси підприємства, так і зовнішні економічні умови, в яких воно
функціонує.
1. Аналіз загальноекономічної ситуації. Загальноекономічна ситуація в
Україні, як і в усьому світі, характеризується постійними змінами, зокрема:
- Економічна нестабільність. Зростання інфляції, коливання валютних
курсів, а також пандемія та її наслідки на ринку створюють економічні труднощі
для малих і середніх підприємств.
- Зниження купівельної спроможності населення. В умовах економічної
нестабільності споживачі стають більш обережними у витратах, що може
вплинути на попит на деякі види товарів і послуг.
- Зростання конкуренції. На ринку харчових послуг конкуренція постійно
зростає, що вимагає від підприємства впровадження нових стратегій для
підтримки конкурентоспроможності.
62

У зв'язку з цим підприємству необхідно орієнтувати свої стратегічні цілі
на: адаптацію до змінних економічних умов; створення стійкої системи
управління фінансами та мінімізацію ризиків; пошук нових можливостей для
розвитку в умовах зниження купівельної спроможності.
2. Внутрішні можливості підприємства. ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» має
кілька внутрішніх ресурсів, які можуть бути використані для реалізації
стратегічних цілей:
- Фінансові ресурси. Незважаючи на загальноекономічні труднощі,
підприємство може здійснити фінансові інвестиції в модернізацію обладнання,
розширення асортименту продукції або впровадження нових технологій, щоб
залишатися конкурентоспроможним.
- Персонал. Висококваліфікований персонал є важливим ресурсом для
розвитку нових ідей, оптимізації процесів і впровадження інновацій.
- Технології та інновації. Використання новітніх технологій в обробці
сировини, виготовленні продукції, а також в онлайн-торгівлі та доставки
дозволяє значно підвищити ефективність роботи.
3. Узгодження стратегічних цілей.
А. Довгострокові цілі:
 Зміцнення конкурентоспроможності. Для цього необхідно
забезпечити доступ до новітніх технологій та інновацій, що дозволить
запропонувати унікальний продукт на ринку, навіть за умов високої конкуренції.
Підприємство повинно постійно інвестувати в оновлення асортименту, щоб
залишатися актуальним для різних сегментів ринку. Використання
кваліфікованого персоналу для оптимізації бізнес-процесів і впровадження
інноваційних продуктів. Підвищення рівня автоматизації виробництва для
зниження витрат і підвищення ефективності.
 Розширення ринків збуту. Пошук нових ринків збуту як в межах
України, так і на міжнародному рівні. Однак необхідно враховувати
зовнішньоекономічні фактори, такі як коливання валютних курсів і торгові
бар'єри. ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» може використати вже існуючі канали
63

для доставки продукції (онлайн-платформи), щоб розширити охоплення нових
клієнтів, особливо через міжнародні онлайн-ресурси.
Б. Середньострокові цілі:
 Оптимізація витрат та підвищення ефективності використання
ресурсів. Враховуючи економічні труднощі, оптимізація витрат є важливим
кроком для підтримки фінансової стійкості. Підприємство повинно зосередитися
на скороченні витрат, що не впливають на якість продукції, та впровадженні
енергозберігаючих технологій. Використання існуючої технологічної бази для
впровадження автоматизації процесів, що дозволить зменшити витрати на
виробництво та покращити ефективність праці.
 Поліпшення обслуговування клієнтів та збільшення лояльності. В
умовах економічної нестабільності важливо зберегти постійну клієнтську базу.
Підвищення рівня сервісу та лояльності допоможе утримати клієнтів, навіть у
періоди зниження попиту. ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» має необхідні ресурси
для покращення обслуговування клієнтів – від кваліфікованого персоналу до
можливості інтеграції нових технологій для комунікації з клієнтами.
Узгодження стратегічних цілей підприємства з загальноекономічною
ситуацією та внутрішніми можливостями є ключовим фактором для досягнення
успіху. ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» має можливості для адаптації до змін у
зовнішньому середовищі, зокрема через використання інноваційних технологій,
ефективне управління ресурсами та вдосконалення обслуговування клієнтів.
Однак для реалізації стратегічних цілей потрібно постійно враховувати зовнішні
економічні фактори та коригувати план дій відповідно до змін на ринку.

3.2 Впровадження інструментів стратегічного контролінгу

Стратегічний контролінг – це система моніторингу, оцінки та коригування
стратегій підприємства в процесі їх реалізації. Впровадження ефективних
інструментів стратегічного контролінгу допоможе ПП «ШАРЛОТКА-
64

ЧЕРКАСИ» досягти цілей, своєчасно виявляти проблеми та коригувати стратегію
для покращення результатів діяльності.
1. Інструменти стратегічного контролінгу
1.1. SWOT-аналіз є одним із основних інструментів стратегічного
контролінгу, що дозволяє оцінити сильні та слабкі сторони підприємства, а також
можливості та загрози, що виникають у зовнішньому середовищі.
Як використовувати на ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»:
 Проводити регулярний аналіз сильних і слабких сторін підприємства,
таких як ефективність управління, технологічна база, якість обслуговування
клієнтів.
 Виявляти нові можливості на ринку (наприклад, розвиток нових каналів
збуту чи інноваційні продукти) та загрози (збільшення конкуренції, зміни у
законодавстві).
- Коригувати стратегію відповідно до змін у зовнішньому середовищі.
1.2. Аналіз ключових фінансових показників. Регулярний моніторинг
фінансових показників (рентабельність, ліквідність, фінансова стійкість)
дозволяє оцінити ефективність використання ресурсів і з’ясувати, наскільки
стратегія підприємства є фінансово обґрунтованою.
Як використовувати на ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»:
 Проводити регулярні аналізи фінансових звітів підприємства, зокрема
аналізувати ліквідність і рентабельність підприємства.
- Оцінювати ефективність фінансових ресурсів і в разі необхідності
коригувати бюджет та фінансові плани для забезпечення стійкості бізнесу.
1.3. Баланс показників BSC (Balanced Scorecard). Модель збалансованої
системи показників (BSC) дозволяє оцінювати результати діяльності
підприємства за чотирма основними напрямами: фінанси, клієнти, внутрішні
процеси, навчання та розвиток.
Як використовувати на ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»:
 Визначити ключові показники ефективності (KPI) для кожного з
напрямів.
65

 Установити конкретні, вимірювані цілі для кожного напрямку
(наприклад, збільшення задоволеності клієнтів, зменшення витрат на
виробництво, підвищення ефективності співробітників).
- Регулярно моніторити показники та коригувати діяльність на основі
отриманих результатів.
1.4. Аналіз конкурентів (Benchmarking). Benchmarking – це порівняння
діяльності підприємства з кращими практиками на ринку або з конкурентами. Він
дозволяє виявити найефективніші методи і стратегії ведення бізнесу.
Як використовувати на ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»:
 Проводити регулярний моніторинг конкурентів, зокрема їхніх
маркетингових стратегій, рівня обслуговування клієнтів, нових продуктів.
- Визначати, що саме робить конкурентів успішними, і адаптувати ці
практики до діяльності підприємства.
1.5. Моніторинг і управління ризиками. Система управління ризиками
дозволяє підприємству виявляти, оцінювати та мінімізувати ризики, що можуть
вплинути на реалізацію стратегії.
Як використовувати на ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»:
 Визначити основні ризики для підприємства: економічні, фінансові,
технологічні, ринкові.
 Розробити заходи для мінімізації або нейтралізації цих ризиків,
наприклад, диверсифікація джерел постачання сировини або укладення
контрактів з фіксованими цінами.
- Регулярно проводити оцінку ризиків і коригувати план дій відповідно до
змін зовнішнього середовища.
1.6. Інструмент моніторингу виконання стратегічних цілей (стратегічні
картки). Стратегічні картки дозволяють оцінити, наскільки досягнуті стратегічні
цілі, а також виявити відставання від плану та прийняти коригувальні заходи.
Як використовувати на ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»:
 Розробити стратегічні картки для кожної ключової стратегії
підприємства.
66

 Оцінювати прогрес у досягненні цілей за допомогою чітко визначених
показників і термінів.
- Якщо певні цілі не досягнуті або є відставання, вжити необхідних
коригувальних заходів для виправлення ситуації.
2. Процес впровадження стратегічного контролінгу:
2.1. Оцінка поточної стратегії. На першому етапі необхідно оцінити
поточну стратегію підприємства за допомогою інструментів стратегічного
контролінгу (SWOT-аналіз, фінансові показники, BSC). Це дозволить виявити
слабкі місця та зрозуміти, чи відповідає стратегія поточним вимогам ринку.
2.2. Управління змінами в стратегії. Після аналізу результатів необхідно
внести корективи в стратегію підприємства для досягнення кращих результатів.
Зміни повинні бути обґрунтованими та враховувати виявлені слабкі місця у
поточному бізнес-процесі.
2.3. Розробка механізмів контролю та коригування. Необхідно визначити
чіткі критерії для оцінки успіху та механізми коригування стратегії. Наприклад,
можна впровадити регулярний моніторинг за допомогою KPI, переглядати
стратегію щокварталу, оцінювати відставання від плану, коригувати бізнес-плани
на основі результатів.
2.4. Інтеграція результатів контролінгу у систему управління. Всі
результати стратегічного контролінгу повинні бути інтегровані у загальну
систему управління підприємством. Це дозволить оперативно реагувати на зміни
і забезпечити стійкість стратегії на всіх етапах її реалізації.
Впровадження інструментів стратегічного контролінгу на ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» дозволить підприємству постійно оцінювати свою
діяльність, виявляти проблеми та адаптувати стратегію до змінних умов ринку.
Використання таких інструментів, як SWOT-аналіз, BSC, аналіз фінансових
показників, а також системи моніторингу ризиків і досягнення цілей дозволить
підвищити ефективність управління, скоротити ризики та оптимізувати ресурси
підприємства для досягнення довгострокового успіху.
67

Моніторинг та оцінка виконання стратегічних цілей є важливими етапами
в процесі стратегічного управління підприємством. Вони дозволяють
забезпечити ефективне досягнення цілей, своєчасно виявляти проблеми та
вносити коригування до стратегії. Нижче наведені основні методи, що
використовуються для моніторингу та оцінки виконання стратегічних цілей.
1. Метод ключових показників ефективності (KPI). KPI (Key Performance
Indicators) – це конкретні, вимірювані показники, які дозволяють оцінювати
успішність досягнення стратегічних цілей. Вони можуть бути фінансовими
(рентабельність, чистий прибуток), операційними (швидкість виконання
процесів) або пов’язаними з іншими аспектами діяльності підприємства
(задоволеність клієнтів, залучення нових клієнтів тощо).
Як використовувати: визначити для кожної стратегії або підстратегії
конкретні KPI (наприклад, для стратегії збільшення продажів це може бути
збільшення обсягу продажів на 15% протягом року); проводити регулярний
моніторинг та порівняння з фактичними результатами; оцінювати, чи
відповідають результати визначеним цілям і, у разі необхідності, вносити
корективи.
2. Метод збалансованої системи показників (BSC). Балансована система
показників (Balanced Scorecard – BSC) дозволяє оцінювати виконання
стратегічних цілей через чотири ключові перспективи: фінанси, клієнти,
внутрішні процеси та навчання і розвиток. Цей метод дозволяє комплексно
оцінювати діяльність підприємства, зберігаючи баланс між короткостроковими
та довгостроковими цілями.
Як використовувати: визначити ключові показники для кожної з чотирьох
перспектив; регулярно відслідковувати та аналізувати ці показники; приймати
рішення на основі результатів BSC, щоб коригувати стратегію і діяльність
компанії.
Приклад застосування на підприємстві для ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
може включати фінансові показники (прибуток, рентабельність), показники
задоволення клієнтів (рейтинг обслуговування, повторні покупки), ефективність
68

внутрішніх процесів (швидкість виконання замовлень) та рівень інновацій в
компанії (впровадження нових продуктів чи послуг).
3. Аналіз відхилень. Метод аналізу відхилень полягає в порівнянні
планових значень (стратегічних цілей) з фактичними результатами. Це дозволяє
визначити, чи досягнуті стратегічні цілі, та оцінити, наскільки великими є
відхилення від плану. Цей метод є простим і широко використовуваним для
оцінки ефективності.
Як використовувати: встановити чіткі планові значення для кожної
стратегії (наприклад, планований рівень доходу або зростання продажів);
порівнювати їх із фактичними результатами; оцінити величину відхилення і
зробити висновки щодо необхідності коригування стратегії.
4. Метод SWOT-аналізу. SWOT-аналіз дозволяє оцінити виконання
стратегічних цілей через призму сильних і слабких сторін підприємства, а також
можливостей та загроз з боку зовнішнього середовища. Це дозволяє виявити
внутрішні та зовнішні чинники, які впливають на ефективність стратегії.
Як використовувати: оцінити сильні та слабкі сторони підприємства в
контексті поточної стратегії; проаналізувати зовнішнє середовище (можливості
та загрози) та виявити нові виклики або можливості для коригування стратегії;
проводити регулярний SWOT-аналіз, щоб адаптувати стратегію до змін у
зовнішньому середовищі.
5. Аналіз конкурентів (Benchmarking). Benchmarking дозволяє порівняти
виконання стратегічних цілей підприємства з іншими компаніями, що є лідерами
у своїй галузі або мають подібні стратегії. Це дає змогу оцінити, наскільки
ефективно підприємство реалізує свою стратегію порівняно з конкурентами.
Як використовувати: визначити основних конкурентів, з якими
підприємство може бути порівняне; порівняти досягнуті результати з
результатами конкурентів по ключових показниках (наприклад, за рівнем
рентабельності, обсягами продажу, маркетинговими інноваціями);
використовувати отримані дані для вдосконалення власної стратегії та
визначення слабких місць.
69

6. Метод моніторингу ризиків. Моніторинг ризиків дозволяє оцінити
потенційні загрози, що можуть виникнути під час реалізації стратегії, а також
вплив цих ризиків на досягнення стратегічних цілей. Ризики можуть бути як
внутрішніми (неефективність персоналу, збої в процесах), так і зовнішніми
(економічні коливання, зміни законодавства).
Як використовувати: визначити й оцінити потенційні ризики, які можуть
вплинути на досягнення цілей (наприклад, ризик зниження попиту на продукцію
або валютні коливання); проводити регулярний моніторинг змін у зовнішньому
середовищі та вплив цих змін на реалізацію стратегії; застосовувати заходи для
мінімізації або нейтралізації ризиків, включаючи створення резервних планів.
7. Метод стратегічних карт. Стратегічні карти є інструментом, що дозволяє
візуалізувати та моніторити виконання стратегічних цілей. Вони показують, як
досягнення окремих підцілей сприяє реалізації загальних стратегічних цілей.
Як використовувати: розробити стратегічну карту для кожної основної
стратегії, що включатиме етапи, ресурси, відповідальних осіб і очікувані
результати; регулярно перевіряти прогрес на кожному етапі за допомогою
стратегічної карти; визначати необхідність коригування стратегії, якщо
відставання від плану є суттєвим.
Методи моніторингу та оцінки виконання стратегічних цілей є важливим
елементом управління для кожного підприємства. Вибір конкретного методу
залежить від потреб підприємства, його стратегічних цілей та зовнішніх умов.
Використання таких інструментів, як KPI, BSC, SWOT-аналіз, аналіз відхилень,
benchmarking, стратегічні карти та моніторинг ризиків дозволяє своєчасно
виявляти проблеми та коригувати стратегію для досягнення довгострокового
успіху.
Система стратегічного контролю є невід’ємною частиною стратегічного
управління, яка дозволяє оцінювати, наскільки ефективно реалізуються
стратегічні плани та прийняті рішення. Вона допомагає підприємству
адаптуватися до змін в зовнішньому і внутрішньому середовищі, своєчасно
виявляти проблеми та коригувати стратегії для досягнення поставлених цілей.
70

Запровадження такої системи дозволяє підприємству не лише стежити за
досягненням стратегічних цілей, а й оперативно реагувати на зміни умов ринку,
покращувати ефективність діяльності та підвищувати конкурентоспроможність.
Основні етапи впровадження системи стратегічного контролю:
1. Визначення стратегічних цілей та ключових показників ефективності
(KPI). Першим кроком у впровадженні системи стратегічного контролю є чітке
визначення стратегічних цілей та ключових показників ефективності (KPI), які
дозволяють виміряти успішність реалізації цих цілей. Кожна стратегічна
ініціатива має бути зв'язана з конкретними вимірюваними результатами, що
дозволяє відстежувати прогрес.
Приклад: Якщо стратегічною метою підприємства є збільшення ринкової
частки, відповідними KPI можуть бути: приріст продажів, зростання кількості
нових клієнтів, підвищення рівня задоволеності клієнтів.
2. Розробка та впровадження системи моніторингу. Для ефективного
контролю за виконанням стратегічних цілей потрібно розробити систему
моніторингу, яка включатиме регулярний збір і аналіз даних за ключовими
показниками. Це можуть бути як фінансові показники (наприклад,
рентабельність або ліквідність), так і нефінансові (задоволеність клієнтів,
ефективність внутрішніх процесів).
Методи моніторингу: використання KPI для регулярної оцінки
ефективності; проведення SWOT-аналізу для визначення сильних та слабких
сторін; використання системи Balanced Scorecard (BSC), яка дозволяє одночасно
оцінювати фінансові, клієнтські, процесуальні та інноваційні аспекти діяльності.
3. Регулярна оцінка виконання стратегічних цілей. Оцінка виконання
стратегічних цілей має бути регулярною, щоб своєчасно виявити відхилення від
плану та прийняти необхідні коригувальні заходи. Це може бути здійснено на
основі системи аналізу відхилень, яка дозволяє порівняти фактичні результати з
плановими показниками.
71

Приклад: Якщо за планом передбачено зростання обсягу продажів на 10%
протягом року, а фактичне зростання склало лише 3%, це сигнал про необхідність
коригування стратегії.
4. Визначення відповідальних осіб за реалізацію стратегії. Для успішного
впровадження системи стратегічного контролю необхідно чітко визначити
відповідальних осіб за реалізацію стратегії на різних рівнях підприємства. Це
дозволить не лише забезпечити виконання планів, а й оперативно реагувати на
проблеми, що виникають.
Приклад: Визначення конкретних менеджерів, відповідальних за
виконання стратегічних ініціатив у рамках бізнес-одиниць або функціональних
підрозділів.
5. Коригування стратегії та рішень на основі результатів контролю. Один із
важливих етапів стратегічного контролю – це коригування стратегічних рішень
на основі отриманих результатів. Якщо результати не відповідають очікуванням,
потрібно приймати коригувальні заходи, щоб адаптувати стратегію до нових
умов чи виправити помилки у її реалізації.
Приклад: Якщо компанія не досягає запланованих фінансових показників,
можливо, потрібно переглянути ціни на продукцію, змінити стратегію
маркетингу чи оптимізувати виробничі витрати.
Інструменти та методи стратегічного контролю:
1. Система управлінського обліку. Важливим інструментом стратегічного
контролю є система управлінського обліку, яка дозволяє регулярно отримувати
дані про фінансові та нефінансові показники діяльності. Це дає змогу вчасно
виявити відхилення від плану та оперативно реагувати на зміни.
2. Аналіз відхилень. Аналіз відхилень допомагає порівняти фактичні
результати з плановими та оцінити ефективність прийнятих рішень. Це дає змогу
визначити, чи були досягнуті стратегічні цілі і в яких аспектах необхідно
коригувати стратегію.
72

Приклад: Якщо ціль була досягти 20% зростання прибутку, а фактично
зростання склало лише 10%, аналіз відхилень допоможе зрозуміти, в яких
аспектах діяльності виникли проблеми.
3. Моніторинг зовнішніх та внутрішніх факторів. Інструменти
стратегічного контролю також включають постійний моніторинг зовнішніх
факторів (економічні зміни, законодавчі нововведення) та внутрішніх умов
підприємства (персонал, технології, фінансові ресурси). Це дає змогу вчасно
виявити загрози та можливості для коригування стратегії.
4. Balanced Scorecard (BSC). Метод збалансованої системи показників
(BSC) дозволяє оцінювати виконання стратегії за чотирма основними
напрямками: фінансовими, клієнтськими, внутрішніми процесами та навчанням
і розвитком. Використання BSC дозволяє отримати комплексну картину
результатів діяльності та оцінити ефективність стратегічних рішень.
3. Переваги запровадження системи стратегічного контролю:
– Оперативність у прийнятті рішень. Завдяки регулярному моніторингу
результатів підприємство може швидко виявити відхилення від запланованого
курсу та внести корективи.
– Покращення прогнозування. Система стратегічного контролю дозволяє
на основі отриманих даних робити точніші прогнози щодо майбутніх результатів.
– Підвищення ефективності. Моніторинг стратегічних цілей допомагає
виявити слабкі місця в реалізації стратегії і оптимізувати бізнес-процеси.
– Зниження ризиків. Своєчасне виявлення загроз дозволяє приймати
необхідні заходи для мінімізації ризиків, що виникають в результаті
несприятливих змін у зовнішньому або внутрішньому середовищі.
Запровадження системи стратегічного контролю є важливим кроком для
будь-якого підприємства, яке прагне досягти своїх довгострокових цілей та
забезпечити стійке зростання. Вибір і впровадження відповідних інструментів та
методів моніторингу дозволяє оперативно оцінювати ефективність прийнятих
рішень, виявляти відхилення від планів і вчасно коригувати стратегію для
забезпечення успіху на ринку.
73

3.3 Розробка нових маркетингових стратегій для зміцнення позицій на
ринку

Для зміцнення позицій на ринку ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» можна
розробити кілька нових маркетингових стратегій, які дозволять компанії
підвищити свою конкурентоспроможність, залучити нових клієнтів та зміцнити
лояльність існуючих. Ось кілька варіантів маркетингових стратегій, які можуть
бути ефективними:
1. Стратегія диференціації через унікальні продукти. Однією з основних
стратегій для зміцнення позицій на ринку є пропонування унікальних продуктів,
які відрізняються від продукції конкурентів. Це може бути досягнуто за
допомогою інновацій у рецептурах, використання натуральних або органічних
інгредієнтів, спеціалізацією на здоровому харчуванні чи безглютенових
продуктах.
Кроки для реалізації стратегії: розробка нових продуктів (введення лінійки
безглютенових, низькокалорійних або дієтичних тортів і пирогів); просування
здорового харчування (випуск продуктів, що відповідають тенденціям здорового
харчування, наприклад, веганські десерти); інноваційні рецепти (створення
оригінальних рецептів або сезонних десертів, щоб привернути увагу до нових
пропозицій).
Очікувані результати – залучення нової аудиторії, що слідкує за здоровим
харчуванням та підвищення привабливості бренду завдяки інноваціям.
2. Стратегія цифрового маркетингу і залучення молодої аудиторії. З огляду
на розвиток цифрових технологій, важливо створити стратегію для залучення
молодої аудиторії через цифрові канали. Це включає активну присутність на
соціальних платформах, розробку інтернет-магазину та активне використання
інструментів онлайн-реклами.
Кроки для реалізації стратегії:
74

 Активність в соціальних мережах. Підвищити активність на
платформах Instagram, Facebook, TikTok, створюючи контент, який залучає
молодь (наприклад, відео з процесом випікання, рецепти, тести на лояльність).
 Інтернет-магазин та доставка. Запуск онлайн-магазину з можливістю
доставки через популярні сервіси.
 Інфлюенс-маркетинг. Співпраця з блогерами та популярними
особистостями для реклами продуктів.
Очікувані результати – залучення молодої аудиторії, яка активно
користується цифровими каналами; розширення клієнтської бази завдяки
онлайн-продажам і зручності доставки.
3. Стратегія лояльності та персоналізованого підходу до клієнтів. Стратегія
лояльності фокусується на збереженні існуючих клієнтів через персоналізований
підхід. Вона включає створення програм лояльності, індивідуальні знижки та
акції для постійних клієнтів, а також інтерактивні програми.
Кроки для реалізації стратегії:
 Програми лояльності. Запуск бонусних карток, на яких клієнти
можуть накопичувати бали за покупки і отримувати знижки або подарунки.
 Індивідуальні знижки. Пропонування знижок або спеціальних акцій
для постійних клієнтів у святкові дні або на день народження.
 Персоналізовані пропозиції. Використання бази даних для відправки
персоналізованих пропозицій або нагадувань про нові продукти через email чи
SMS.
Очікувані результати: збереження постійних клієнтів та збільшення
частоти їх покупок; підвищення рівня задоволеності клієнтів завдяки
персоналізованому підходу.
4. Стратегія активних продажів через партнерства та колаборації. Стратегія
колаборацій передбачає створення партнерських відносин з іншими
підприємствами чи брендами для взаємного просування продуктів і послуг. Це
може бути співпраця з кафе, ресторанами, іншими місцями роздрібної торгівлі чи
компаніями, що мають схожу цільову аудиторію.
75

Кроки для реалізації стратегії:
 Спільні акції з кафе та ресторанами. Запуск акцій, коли продукти ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» пропонуються як частина десертного меню в
місцевих кафе та ресторанах.
 Партнерства з іншими брендами. Співпраця з іншими брендами для
спільного просування через крос-продажі (наприклад, сумісні акції з
виробниками кави або чаю).
 Спільні онлайн-акції. Розробка спільних знижок або спеціальних
наборів через онлайн-канали з іншими компаніями, що мають схожу клієнтську
базу.
Очікувані результати: залучення нових клієнтів завдяки партнерським
відносинам; підвищення впізнаваності бренду через взаємне просування.
5. Стратегія екологічності та соціальної відповідальності. Сьогодні багато
споживачів віддають перевагу брендам, які мають екологічну та соціальну
відповідальність. Запровадження «зелених» ініціатив або активностей для
підтримки місцевих громад може сприяти зміцненню репутації бренду.
Кроки для реалізації стратегії:
 Екологічні упаковки. Використання біорозкладних або
перероблюваних упаковок для продуктів.
 Підтримка місцевих ініціатив. Спонсорування або організація
заходів, спрямованих на покращення громади чи підтримку благодійних
проектів.
 Інформаційні кампанії. Розповсюдження інформації про екологічну
відповідальність компанії через рекламу та на сайті.
Очікувані результати: залучення свідомих споживачів, що цінують
екологічні ініціативи; підвищення довіри до бренду завдяки соціальній
відповідальності.
Розробка нових маркетингових стратегій для ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» повинна орієнтуватися на підвищення привабливості бренду,
залучення нових клієнтів і зміцнення лояльності існуючих. Кожна з
76

запропонованих стратегій спрямована на різні аспекти розвитку: від інновацій у
продукції до використання цифрових технологій та розширення партнерств.
Вибір стратегії залежить від ресурсів компанії та її поточної позиції на ринку.
Для прогнозування впливу запропонованих маркетингових стратегій на
фінансові показники підприємства, можна використовувати таблицю, в якій
будуть відображені основні фінансові показники до та після впровадження
стратегій. Це дозволить оцінити можливі зміни в показниках, таких як доходи,
витрати, рентабельність, ліквідність тощо.
Таблиця 3.2 – Прогнозування впливу запропонованих заходів на фінансові
показники підприємства
Показник Початкові дані (до Прогнозовані дані Прогнозоване
впровадження (після впровадження зміщення
заходів) заходів)
Доходи від реалізації 1,500,000 грн 1,800,000 грн +300,000 грн
продукції
Собівартість продукції 800,000 грн 850,000 грн +50,000 грн
Валовий прибуток 700,000 грн 950,000 грн +250,000 грн
Операційні витрати 300,000 грн 320,000 грн +20,000 грн
Чистий прибуток 350,000 грн 500,000 грн +150,000 грн
Рентабельність продажу 23,33% 27,78% +4,45%
(відношення чистого
прибутку до доходів)
Витрати на маркетинг 50,000 грн 100,000 грн +50,000 грн
Інвестиції в інновації 0 грн 150,000 грн +150,000 грн
Рентабельність інвестицій 0% 25% +25%
(ROI)
Кількість клієнтів 10,000 осіб 12,000 осіб +2,000 осіб
Лояльність клієнтів (через 50% 65% +15%
програму лояльності)
Джерело: розроблено автором.
Пояснення прогнозованих результатів:
1. Доходи від реалізації продукції. Після впровадження нових
маркетингових стратегій (наприклад, запуск нових продуктів або активна
реклама в інтернеті), очікується збільшення продажів на 20%, що збільшить
доходи підприємства на 300,000 грн.
2. Собівартість продукції. Збільшення витрат на інновації та рекламу може
призвести до незначного зростання собівартості продукції на 50,000 грн. Це може
77

бути пов'язано з використанням більш дорогих інгредієнтів або модернізацією
обладнання для виробництва нових продуктів.
3. Валовий прибуток. Валовий прибуток збільшиться завдяки росту доходів
від реалізації продукції, навіть з врахуванням незначного зростання собівартості.
4. Операційні витрати. Витрати на управління та операційну діяльність
також можуть зрости через додаткові витрати на маркетинг і інвестиції в нові
продукти (приблизно +20,000 грн).
5. Чистий прибуток. Підвищення доходів і валового прибутку, зокрема
через збільшення кількості клієнтів та введення нових продуктів, призведе до
збільшення чистого прибутку на 150,000 грн.
6. Рентабельність продажу. Підвищення чистого прибутку при зростанні
доходів призведе до підвищення рентабельності продажу на 4,45%.
7. Витрати на маркетинг. Запровадження нових маркетингових стратегій
вимагатиме додаткових інвестицій у маркетингові кампанії, що спричинить
подвоєння витрат на маркетинг до 100,000 грн.
8. Інвестиції в інновації. Оскільки стратегія передбачає впровадження
нових продуктів та інноваційних рішень, буде потрібно інвестувати 150,000 грн
в модернізацію та вдосконалення процесів.
9. Рентабельність інвестицій (ROI). Впровадження інвестицій в інновації
дозволить компанії отримати позитивний економічний ефект у розмірі 25% на
вкладені кошти, що є хорошим показником.
10. Кількість клієнтів. Завдяки активним рекламним кампаніям і
введенню нових продуктів, кількість клієнтів збільшиться на 2,000 осіб.
11. Лояльність клієнтів. Програма лояльності та персоналізовані
пропозиції сприятимуть підвищенню лояльності клієнтів на 15%, що позитивно
вплине на повторні продажі.
Прогнозування впливу запропонованих заходів на фінансові показники
підприємства ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» свідчить про значне поліпшення
78

ключових фінансових показників, таких як доходи, прибуток, рентабельність та
кількість клієнтів. Впровадження нових стратегій дозволить підприємству не
тільки збільшити фінансові показники, а й підвищити лояльність клієнтів та
зміцнити позиції на ринку.
Управління змінами та ризики є важливими аспектами в процесі реалізації
будь-якої стратегії, в тому числі маркетингової. Впровадження нових
маркетингових заходів для зміцнення позицій на ринку ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ» пов'язане з різноманітними ризиками, але також з можливістю
адаптуватися до нових умов та підвищити ефективність бізнесу. Ось як можна
оцінити та керувати ризиками і змінами, що можуть виникнути в процесі
реалізації запропонованих стратегій.
Ризики, пов’язані з реалізацією нових маркетингових стратегій:
1. Ризик невдачі інноваційних продуктів. Запуск нових продуктів
(наприклад, здорових десертів або безглютенових варіантів) може не знайти
належного попиту серед цільової аудиторії. Зниження доходів, втрата інвестицій
в розробку нових продуктів, негативний імідж бренду.
Управління ризиком:
 Тестування ринку. Проведення тестових продажів або фокус-груп для
оцінки попиту на нові продукти перед їх масовим запуском.
 Гнучка адаптація. Можливість змінювати рецептури або упаковку на
основі відгуків споживачів.
– Покрокове введення нових продуктів. Запуск нових товарів поетапно,
щоб мінімізувати ризики великої невдачі.
2. Ризик недостатнього залучення цільової аудиторії через цифрові канали.
Якщо кампанії в соціальних мережах або інші онлайн-стратегії не привернуть
достатньої уваги молодої аудиторії, інвестиції в цифровий маркетинг можуть
бути неефективними. Витрати на рекламу без відповідного повернення, низький
ROI (рентабельність інвестицій), невиконання фінансових цілей.
79

Управління ризиком:
 Таргетована реклама. Використання інструментів таргетованої реклами
для точного визначення цільової аудиторії та її зацікавлення.
– Аналіз результатів. Постійний моніторинг ефективності рекламних
кампаній, коригування стратегій у разі потреби.
3. Ризик фінансових втрат через непередбачувані витрати на маркетинг.
Маркетингові кампанії можуть вимагати значних фінансових вкладень, які не
завжди дають миттєвий результат. Зниження ліквідності підприємства,
відсутність необхідних коштів для фінансування інших важливих операцій.
Управління ризиком:
 Планування бюджету. Ретельне планування та контроль витрат на
маркетингові кампанії.
– Гнучкий підхід до бюджету. Можливість коригувати витрати залежно від
поточного фінансового стану та результатів кампанії.
4. Ризик зміни зовнішнього середовища (економічні та законодавчі зміни).
Зміни в законодавстві, економічна ситуація або конкуренція можуть несподівано
вплинути на ефективність маркетингових стратегій. Підвищення витрат, зміни у
попиті, необхідність адаптації стратегій.
Управління ризиком:
 Моніторинг зовнішнього середовища. Постійний аналіз змін у
законодавстві та економіці, що можуть вплинути на бізнес.
– Гнучкість стратегій. Можливість швидко змінювати маркетингові та
бізнес-стратегії у відповідь на зміни.
Управління змінами: кроки до успішної реалізації:
1. Комунікація змін всередині компанії. Важливо, щоб всі співробітники
розуміли стратегію змін, були залучені в процес і підтримували її.
Дії: пояснення причин змін та очікуваних результатів; організація навчань
та тренінгів для персоналу щодо нових процесів і продуктів.
80

2. Залучення ключових стейкхолдерів. Успішна реалізація змін потребує
підтримки від ключових стейкхолдерів, таких як постачальники, партнери,
інвестори.
Дії: розробка плану комунікації для партнерів та постачальників;
проведення зустрічей та консультацій для обговорення нововведень і
забезпечення необхідних ресурсів.
3. Керування культурними змінами в компанії. Впровадження нових
маркетингових стратегій може вимагати змін у корпоративній культурі.
Дії: сприяння культурі інновацій та відкритості до нововведень; заохочення
творчості та ініціативи серед співробітників.
4. Аналіз та коригування процесів. Постійний моніторинг і коригування
процесів під час та після впровадження змін.
Дії: регулярний моніторинг ефективності впроваджених змін; збір
зворотного зв'язку від клієнтів та співробітників для оцінки успіху.
Управління ризиками та змінами є невід'ємною частиною процесу
впровадження нових маркетингових стратегій для ПП «ШАРЛОТКА-
ЧЕРКАСИ». Для успішного запровадження змін важливо здійснювати ретельний
аналіз потенційних ризиків та вживати заходів для їх мінімізації. Також
необхідно забезпечити належне управління змінами всередині компанії через
комунікацію, залучення ключових стейкхолдерів та адаптацію корпоративної
культури до нових умов. Тільки так можна досягти максимального результату від
маркетингових ініціатив, мінімізуючи потенційні втрати та забезпечуючи стійкий
розвиток підприємства.

Висновки до розділу 3

Розділ 3 кваліфікаційної роботи магістра був присвячений визначенню
шляхів підвищення ефективності стратегічного управління ПП «ШАРЛОТКА-
81

ЧЕРКАСИ». У цьому розділі було детально розглянуто ключові аспекти
стратегічного розвитку підприємства, які сприятимуть його зміцненню на ринку
та забезпеченню стабільного зростання в майбутньому.
У підрозділі 3.1 було визначено пріоритетні цілі на середньостроковий та
довгостроковий періоди. Пріоритетами підприємства є розвиток нових
продуктів, зміцнення позицій на існуючих ринках та розширення присутності на
нових територіях. Для досягнення цих цілей необхідно забезпечити інноваційний
підхід у виробництві, вдосконалювати маркетингові стратегії та активніше
працювати над поліпшенням іміджу бренду.
У підрозділі 3.2 було розглянуто впровадження інструментів стратегічного
контролінгу, що є необхідним для моніторингу виконання поставлених цілей.
Запровадження системи стратегічного контролю дозволить своєчасно оцінювати
ефективність управлінських рішень, коригувати стратегії у разі відхилення від
плану, а також підвищити прозорість і ефективність прийняття рішень на всіх
рівнях управління.
У підрозділі 3.3 було запропоновано розробку нових маркетингових
стратегій для зміцнення позицій ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» на ринку.
Зокрема, акцент було зроблено на впровадженні інноваційних продуктів,
активному використанні цифрових каналів комунікації, а також розвитку
програми лояльності для залучення та утримання клієнтів. Така комплексна
маркетингова стратегія дозволить підприємству не лише збільшити свою частку
на ринку, а й покращити фінансові показники.
Таким чином, запропоновані заходи та стратегії сприятимуть підвищенню
ефективності стратегічного управління підприємством, забезпечуючи його
стабільний розвиток і конкурентоспроможність на ринку в середньостроковій та
довгостроковій перспективі.
. Запропоновано конкретні заходи щодо впровадження інструментів
стратегічного контролінгу, що дозволить здійснювати безперервний моніторинг
82

виконання стратегічних планів та оперативно коригувати управлінські рішення.
Особливу увагу приділено розробці нових маркетингових стратегій,
спрямованих на зміцнення позицій ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» на ринку,
підвищення лояльності клієнтів та розширення цільової аудиторії.

83

ВИСНОВКИ

Кваліфікаційна робота магістра, присвячена темі стратегічного управління
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», дозволила комплексно розглянути теоретичні
основи, аналіз стратегічної діяльності підприємства, а також шляхи підвищення
ефективності стратегічного управління. Робота складається з трьох основних
розділів, кожен з яких має важливе значення для глибокого розуміння проблем та
напрямів стратегічного розвитку підприємства.
У розділі 1 було розглянуто теоретичні основи стратегічного управління
підприємством. Окреслено основні поняття та значення стратегічного
управління, яке є важливим інструментом для забезпечення
конкурентоспроможності підприємства на ринку. Моделі стратегічного
управління, що були представлені в роботі, показали різноманіття підходів до
стратегічного планування та їх вплив на досягнення бізнес-цілей. Визначення
етапів стратегічного планування (аналіз ситуації, формулювання стратегії,
реалізація та контроль) дозволяє підприємствам будувати стратегії з урахуванням
змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі, що є основою для успішної
діяльності та довгострокового розвитку.
У розділі 2 було проведено глибокий аналіз стратегічної діяльності ПП
«ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», включаючи організаційно-економічну
характеристику підприємства, оцінку його ресурсної бази (фінансові ресурси,
персонал, технології), а також аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища.
Оцінка поточної стратегії підприємства дозволила визначити сильні та слабкі
сторони в управлінні стратегією, що є важливим для подальшого розвитку та
коригування напрямів діяльності. Такий аналіз є основою для виявлення
можливостей для покращення ефективності стратегічного управління та
підвищення конкурентоспроможності підприємства.
84

У розділі 3 було запропоновано шляхи підвищення ефективності
стратегічного управління ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», що включають
визначення пріоритетних цілей на середньостроковий та довгостроковий
періоди, впровадження інструментів стратегічного контролінгу, а також розробку
нових маркетингових стратегій для зміцнення позицій на ринку. Визначення
пріоритетних цілей дозволяє підприємству зосередитися на важливих завданнях,
а стратегічний контролінг забезпечує моніторинг ефективності прийнятих
рішень та коригування стратегій відповідно до змін у зовнішньому середовищі.
Таким чином, виконане дослідження дозволяє зробити висновок, що для
забезпечення сталого розвитку ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» необхідно
використовувати комплексний підхід до стратегічного управління, що включає
адаптацію до змін у зовнішньому середовищі, вдосконалення внутрішніх
процесів, розробку та реалізацію ефективних маркетингових стратегій, а також
моніторинг та контроль виконання стратегічних цілей.
У кваліфікаційній роботі магістра було всебічно розглянуто теоретичні
засади та проведено практичний аналіз стратегічного управління, а також
розроблено конкретні рекомендації щодо підвищення його ефективності на
прикладі ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ».
У Розділі 1 «Теоретичні основи стратегічного управління підприємством»
було визначено сутність та значення стратегічного управління як процесу
формування та реалізації довгострокових цілей, що забезпечують адаптацію
організації до динамічного зовнішнього середовища та досягнення конкурентних
переваг. Проаналізовано різноманітні моделі стратегічного управління, виявлено
їхні переваги та недоліки, а також детально розглянуто основні етапи
стратегічного планування: аналіз ситуації, формулювання стратегії, її реалізація
та контроль. Визначено, що ефективне стратегічне управління є ключовим
фактором життєздатності та успіху підприємства в сучасних умовах.
У Розділі 2 «Аналіз стратегічної діяльності ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ»
проведено комплексну оцінку поточної стратегічної діяльності підприємства.
85

Здійснено організаційно-економічну характеристику, що дозволила сформувати
загальне уявлення про його діяльність. Проведено детальний аналіз
внутрішнього та зовнішнього середовища, включаючи оцінку ресурсної бази
(фінансових ресурсів, персоналу, технологій), що виявило сильні та слабкі
сторони підприємства. На основі проведеного аналізу здійснено критичну оцінку
поточної стратегії ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ», що дозволило ідентифікувати
ключові проблеми та можливості для подальшого вдосконалення управлінських
рішень.
У Розділі 3 «Шляхи підвищення ефективності стратегічного управління
ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» на основі виявлених проблемних аспектів та
можливостей розроблено практичні рекомендації. Було визначено пріоритетні
цілі на середньостроковий та довгостроковий періоди, які мають забезпечити
стабільний розвиток та зростання ринкової частки підприємства
Загальний висновок полягає в тому, що ПП «ШАРЛОТКА-ЧЕРКАСИ» має
значний потенціал для підвищення ефективності своєї діяльності через системне
впровадження запропонованих стратегічних ініціатив. Реалізація розроблених
рекомендацій щодо вдосконалення інструментів стратегічного контролінгу,
перегляду пріоритетних цілей та розробки адаптивних маркетингових стратегій
дозволить підприємству не лише подолати існуючі виклики, а й забезпечити своє
стабільне функціонування, зміцнити конкурентні позиції та досягти стійкого
економічного зростання в довгостроковій перспективі.

86

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамчук, В. М. (2017). Стратегічне управління підприємством: теорія і
практика. Київ: КНЕУ. 276 с.
2. Атаманюк, В. С. (2020). Стратегії управління ризиками на підприємстві.
Черкаси: ЧНУ. 192 с.
3. Бабак, Т. М. (2019). Оцінка ефективності стратегічного управління
підприємством. Київ: Знання. 211 с.
4. Бенедиктова, Т. І. (2018). Маркетингові стратегії на підприємствах. Львів:
ЛНУ. 205 с.
5. Білоусова, О. В. (2019). Стратегічний менеджмент: концептуальні підходи
та інструменти. Харків: ХНУ. 288 с.
6. Бланк, І. А. (2020). Стратегічне управління: аналіз, планування, контроль.
Київ: МАУП. 320 с.
7. Бондаренко, Т. В. (2017). Управлінські аспекти стратегічного розвитку
підприємства. Київ: Вища школа. 198 с.
8. Даниленко, О. М. (2020). Стратегії розвитку підприємства: теоретичні
аспекти. Харків: ХДУ. 220 с.
9. Долішня, Л. В. (2017). Управління стратегічною діяльністю підприємства.
Львів: ЛНУ. 236 с.
10. Дуброва, Л. І. (2019). Стратегії корпоративного управління. Київ:
ІНТЕГРАЛ. 207 с.
11. Глушко, Л. М. (2021). Стратегічний менеджмент в умовах глобалізації.
Дніпро: ДНУ. 294 с.
12. Гриньов, О. В. (2018). Стратегії розвитку підприємств в умовах ринку.
Дніпро: ДНУ. 241 с.
13. Калініченко, Т. В. (2018). Основи стратегічного планування підприємств.
Одеса: ОНУ. 212 с.
14. Коваленко, В. С. (2016). Теорія та практика стратегічного управління.
Одеса: ОНУ. 248 с.
87

15. Козак, О. В. (2020). Стратегічний менеджмент: сучасні підходи. Київ:
Центр навчальної літератури. 281 с.
16. Кравчук, О. М. (2021). Моделі стратегічного управління підприємствами.
Львів: ЛНУ. 227 с.
17. Левченко, В. М. (2018). Стратегічне управління: теоретичні та практичні
аспекти. Київ: КНЕУ. 263 с.
18. Литвиненко, О. П. (2020). Інструменти стратегічного аналізу
підприємства. Черкаси: ЧНУ. 198 с.
19. Литвинова, А. С. (2020). Розвиток інноваційних стратегій підприємств.
Київ: Ліра. 216 с.
20. Макаренко, Т. В. (2019). Економіка підприємства та стратегічний
менеджмент. Харків: ХНЕУ. 309 с.
21. Макуха, В. П. (2021). Методи управління стратегічними змінами на
підприємстві. Харків: ХДУ. 234 с.
22. Мартинюк, М. І. (2017). Теорія та практика стратегічного управління.
Київ: Наука. 250 с.
23. Мартинов, В. С. (2021). Стратегічне планування та розвиток підприємств.
Львів: ЛДУ. 284 с.
24. Мельник, І. А. (2020). Стратегії управління бізнесом: практичний підхід.
Київ: КНТ. 197 с.
25. Мельник, Т. І. (2019). Стратегічне управління в умовах глобалізації. Київ:
Логос. 210 с.
26. Нестеренко, І. В. (2017). Стратегічне управління: сучасні підходи та
методи. Київ: ІНТУІТ. 219 с.
27. Олійник, І. В. (2021). Теорія і практика стратегічного менеджменту.
Черкаси: ЧНУ. 202 с.
28. Орлова, Н. С. (2018). Управлінські рішення та стратегічне планування.
Київ: Ліра. 225 с.
29. Павлович, В. І. (2020). Стратегії та методи розвитку підприємства. Львів:
ЛДУ. 248 с.
88

30. Патока, І. В. (2021). Підвищення ефективності стратегічного управління
підприємством. Одеса: ОДЕУ. 237 с.
31. Пилипенко, Т. В. (2016). Стратегії в управлінні підприємствами. Дніпро:
ДНУ. 214 с.
32. Пономаренко, В. В. (2017). Моделі стратегічного управління. Харків: ХДУ.
223 с.
33. Ребріна, О. О. (2019). Управління бізнес-стратегією підприємств. Київ:
Академія. 218 с.
34. Рябченко, Т. П. (2017). Стратегії конкурентоспроможності підприємства.
Одеса: ОДЕУ. 211 с.
35. Саляхова, М. О. (2020). Моделі стратегічного планування та управління.
Черкаси: ЧНУ. 232 с.
36. Симонова, Н. О. (2019). Стратегічне управління: інструменти та методи.
Київ: Університет. 221 с.
37. Сидоренко, В. О. (2018). Управлінські рішення в стратегії підприємства.
Львів: Львівська політехніка. 203 с.
38. Смірнова, Т. В. (2020). Стратегії розвитку малих і середніх підприємств.
Харків: ХНУ. 199 с.
39. Співак, О. С. (2016). Ризики в стратегічному управлінні підприємствами.
Київ: ВД «Орієнтір». 208 с.
40. Степаненко, О. П. (2021). Стратегічне управління підприємствами в
умовах нестабільності. Львів: ЛНУ. 246 с.
41. Шевченко, В. М. (2018). Інноваційні стратегії в управлінні
підприємствами. Одеса: ОДЕУ. 239 с.
42. Шишканова, В. В. (2020). Стратегічне управління на підприємстві:
інструменти та методи. Київ: Видавництво «Оксфорд». 265 с.
43. Шмідт, В. В. (2017). Теоретичні основи стратегічного управління. Дніпро:
ДНУ. 229 с.
44. Яковенко, В. О. (2019). Моделі управлінських рішень в стратегічному
управлінні. Харків: ХНУ. 212 с.
89

45. Ярмак, В. І. (2020). Стратегії та політика управління підприємством.
Київ: Центр навчальної літератури. 226 с.
46. Ansoff, H. I. (2018). Corporate Strategy: An Analytic Approach to Business
Policy for Growth and Expansion. McGraw-Hill. — 263 p.
47. Andrews, K. R. (2019). The Concept of Corporate Strategy. Homewood:
Irwin. 240 p.
48. Barney, J. B. (2020). Gaining and Sustaining Competitive Advantage.
Pearson Education. 512 p.
49. Barney, J. B., & Hesterly, W. S. (2015). Strategic Management and
Competitive Advantage: Concepts and Cases. Pearson. 480 p.
50. Collins, J. C., & Porras, J. I. (2002). Built to Last: Successful Habits of
Visionary Companies. Harper Business. 368 p.
51. Daft, R. L. (2018). Management. Cengage Learning. 720 p.
52. Drucker, P. F. (2017). Management Challenges for the 21st Century.
HarperBusiness. 224 p.
53. Hill, C. W. L., & Hult, G. T. M. (2021). Global Business Today. McGraw-
Hill Education. 640 p.
54. Hill, C. W. L., & Jones, G. R. (2020). Strategic Management: An Integrated
Approach. Cengage Learning. 544 p.
55. Hitt, M. A., Ireland, R. D., & Hoskisson, R. E. (2016). Strategic
Management: Concepts and Cases. Cengage Learning. 560 p.
56. Johnson, G., Scholes, K., & Whittington, R. (2017). Exploring Corporate
Strategy: Text and Cases. Pearson Education. 880 p.
57. Kaufman, R. (2020). Strategic Planning for Public and Nonprofit
Organizations. Wiley. 384 p.
58. Kaufman, R., & Welch, M. (2021). Strategic Change and Management:
Methods and Processes. Routledge. 294 p.
59. Kim, W. C., & Mauborgne, R. (2021). Blue Ocean Strategy: How to Create
Uncontested Market Space and Make the Competition Irrelevant. Harvard Business
Press. 320 p.
90

60. Kotler, P., & Keller, K. L. (2016). Marketing Management (15th ed.). Pearson
Education. 816 p.
61. Lockett, A., Thompson, S., & Morgenstern, U. (2017). The Strategy of
Corporate Social Responsibility: Theory and Practice. Springer. 308 p.
62. Madsen, P. M., & Desai, S. (2020). Strategic Management in a Global
Economy. Routledge. 352 p.
63. Mintzberg, H. (2008). Crafting Strategy. Harvard Business Review, 66(4),
66–75. 10 p.
64. Parnell, J. A. (2017). Strategic Management: Theory and Practice. Sage
Publications. 528 p.
65. Porter, M. E. (2004). Competitive Advantage: Creating and Sustaining
Superior Performance. Free Press. 592 p.
66. Porter, M. E. (2008). Competitive Strategy: Techniques for Analyzing
Industries and Competitors. Free Press. 432 p.
67. Schilling, M. A. (2020). Strategic Management of Technological Innovation.
McGraw-Hill Education. 368 p.
68. Thompson, A. A., Peteraf, M. A., Gamble, J. E., & Strickland, A. J. (2020).
Crafting & Executing Strategy: The Quest for Competitive Advantage: Concepts and
Cases. McGraw-Hill Education. 544 p.
69. Wheelen, T. L., & Hunger, J. D. (2017). Strategic Management and Business
Policy: Globalization, Innovation, and Sustainability. Pearson Education. 880 p.
70. Zengler, T. (2020). The New Edge in Knowledge: How Knowledge
Management Is Changing the Way We Do Business. Wiley. 336 p.

91

ДОДАТКИ

92

Додаток А

93

Репозиторій ЧДТУ