Удосконалення управління маркетинговою діяльністю на підприємстві (на матеріалах ТОВ «Шполянський завод продтоварів», м. Шпола, Черкаська обл.)

Курінний, Максим Володимирович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6623

Title:	Удосконалення управління маркетинговою діяльністю на підприємстві (на матеріалах ТОВ «Шполянський завод продтоварів», м. Шпола, Черкаська обл.)
Authors:	Бітюк, Інна Миколаївна Курінний, Максим Володимирович
Keywords:	Маркетинг, маркетингова діяльність підприємства, асортимент продукції, товарна політика, конкурентоспроможність.
Issue Date:	2025
Abstract:	Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів управління маркетингового діяльністю на підприємстві. Об’єктом дослідження є особливості управління та удосконалення маркетинговою діяльністю на підприємстві ТОВ «Шполянський завод продтоварів». Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження маркетингової діяльності на підприємстві. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо розширення асортименту продукції підприємства. Також був проведений детальний аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз підприємства на основі якого наведено пропозиції формування напрямів товарної політики підприємства.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6623
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Бізнес-адміністрування)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРМ_Курінний М.В..pdf Restricted Access		2.34 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
В.о завідувач кафедри
__Олександр БІЛИК___________
_____________________________
«_____»________________ 2025 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:
«УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ
«ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ», М. ШПОЛА, ЧЕРКАСЬКА
ОБЛ.)»

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Бізнес-адміністрування
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма здобуття освіти: денна
Група: БАМ-23

Виконавець роботи:
«____»___________ 2025 р. ________________ Максим КУРІННИЙ_

Керівник роботи:

«____»___________ 2025 р. ________________ Інна БІТЮК_______

Черкаси 2025
5

ЗМІСТ

ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ
МАРКЕТИНГОВОЮ ДЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ 9
1.1. Формування і розвиток маркетингу в умовах ринкових відносин 9
1.2 Управління маркетинговою діяльністю на підприємстві: модель,
функції, інструменти та принципи 22
1.3 Вдосконалення системи управління маркетинговою діяльністю на
підприємстві 30
Висновки до розділу1 3 5
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ» 36
2.1 Загальна характеристика організаційної діяльності підприємства 36
2.2 Оцінка основних економічних показників підприємства 44
2.3 Маркетингова діяльність підприємства: асортимент продукції 56
Висновки до розділу 2 6 4
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ» 66
3.1 SWOT – аналіз підприємства 66
3.2 Розширення асортименту продукції підприємства як ефективний
елемент маркетингової діяльності 69
3.3 Формування напрямів товарної політики підприємства 87
Висновки до розділу 3 96
ВИСНОВКИ 98
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1 01
ДОДАТКИ 112

6
ВСТУП

У сучасних умовах нестабільного зовнішнього середовища, економічної
турбулентності та високої конкуренції на продовольчому ринку України
особливого значення набуває ефективне управління маркетинговою діяльністю
підприємства. Саме маркетинг сьогодні виступає не лише як інструмент
просування продукції, але як комплексна система, що забезпечує взаємодію між
підприємством та споживачем, формує попит і сприяє досягненню стратегічних
цілей бізнесу.
Особливо актуальним є удосконалення маркетингової діяльності на
підприємствах харчової промисловості, які працюють у жорстких умовах:
зростання витрат на сировину, логістичні виклики, зміни у споживчих
вподобаннях та необхідність дотримання високих стандартів якості. У такій
ситуації чітко налагоджена маркетингова політика стає вирішальним чинником
успішного функціонування підприємства.
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» – одне з провідних підприємств
Черкаської області у сфері виробництва продовольчих товарів, зокрема
кондитерської продукції та інших харчових виробів. Завод має багаторічний
досвід роботи, впізнаваний бренд, постійну клієнтську базу, однак стикається з
рядом маркетингових викликів, які потребують системного аналізу та
удосконалення управління цією сферою.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оптимізації
маркетингових процесів на підприємстві, підвищення ефективності
використання ресурсів, адаптації до змін у поведінці споживачів та
впровадження сучасних цифрових інструментів маркетингу.
Питанням управління маркетинговою діяльністю підприємства
присвячені роботи багатьох зарубіжних і вітчизняних учених. Найбільший
внесок зробили такі автори, як М.Єрмошенко [1], Т.Заєць [2], А.Панчук [3].
У наукових працях цих дослідників широко висвітлено теоретичні та
практичні аспекти управління маркетингом підприємств, окреслено головні
7
проблеми його здійснення. А. Длігач вважає, що головною проблемою
маркетингу на підприємствах є відсутність уявлення керівництва про завдання
відділу маркетингу, тобто відсутність участі маркетингу в майбутньому успіху
компанії [4].
Більшість учених і фахівців вважає, що маркетинг не можна
відокремлювати від управлінського процесу. Разом з тим погляди на зміст
управління маркетингом провідних фахівців істотно відрізняються один від
одного.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження маркетингової
діяльності на підприємстві.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів
управління маркетингового діяльністю на підприємстві.
Об’єктом дослідження є особливості управління та удосконалення
маркетинговою діяльністю на підприємстві ТОВ «Шполянський завод
продтоварів».
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
дослідження формування і розвиток маркетингу в умовах ринкових
відносин;
дослідження управління маркетинговою діяльністю на підприємстві:
модель, функції, інструменти та принципи;
дослідження вдосконалення системи управління маркетинговою
діяльністю на підприємстві;
навести загальну характеристику організаційної діяльності підприємства;
провести оцінку основних економічних показників підприємства;
проаналізувати маркетингову діяльність підприємства та асортимент
продукції;
провести SWOT – аналіз підприємства;
дослідити розширення асортименту продукції підприємства як
ефективного елементу маркетингової діяльності;
дослідити формування напрямів товарної політики підприємства.
8
Інформаційною базою для написання кваліфікаційної роботи магістра є
законодавчі та нормативні документи, навчально-методична література,
періодичні інтернет-видання, фінансова звітність підприємства, Статут
підприємства та узагальнення, отримані під час проходження практики.

9
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ МАРКЕТИНГОВОЮ
ДЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1. Формування і розвиток маркетингу в умовах ринкових відносин

Маркетинг як окрема економічна наука виник не так давно – лише на
початку ХХ ст. Так, у 1902 р. було започатковано викладання маркетингу у
Мичиганському, Ілінойському та університеті Берклі. Цим процесам
передувала так звана промислова революція, за якої ринок потребував суттєво
нових підходів до ведення бізнесу. У той же період почали створюватися
спеціалізовані організації з маркетингової діяльності, а з 1920-х рр. – асоціації
маркетологів і рекламних діячів. Криза надвиробництва, що почалася у 1929 р. і
стала однією з найпотужніших в історії, змусила з 1930-х рр. американські
підприємства використовувати елементи маркетингової концепції як
обов’язковий елемент господарської діяльності і менеджменту. Певної
системності маркетинг досяг у 50-х рр. минулого століття, а з 1960-х рр. почав
використовуватися як ключовий засіб задля досягнення довгострокових
стратегічних цілей підприємств. З другої половини ХХ ст. у практиці
господарюючих суб’єктів країн з ринковою економікою, а з 1990-х рр. зі
зміною парадигми функціонування національного господарства й у
постсоціалістичних країнах маркетинг став не лише обов’язковим, а почасти й
основним сегментом управлінської діяльності [4-6].
Однак реальний розвиток маркетингу у діяльності економічних суб’єктів
почався задовго до формувань маркетингової думки в наукових працях.
Переконливим доказом цього є те, що такі базові економічні дефініції, як
«ціна», «ринок», «реалізація продукції», були описані та розтлумачені в
науковій літературі ще у XVII ст. та активно розвивалися представниками
різних економічних шкіл і течій [7-11].
Розуміння суті маркетингу та його практичного застосування вимагає
відстеження еволюції маркетингової концепції на рубежі дев’ятнадцятого та
10
двадцятого століть до теперішнього часу. Ранній маркетинг, на рубежі
дев’ятнадцятого та двадцятого століть, був зорієнтований переважно на
виробництво товарів. Успіх підприємця забезпечувався лише тоді, коли його
компанія могла виробляти якомога більше товарів чи послуг. Простота продажу
була пов’язана з поглинанням ринку через масове споживання товарів, раніше
недоступних широкому колу споживачів.
В окремих випадках порушення ринкової рівноваги через надмірне
виробництво на тлі недостатнього рівня споживання уже тоді породжувало
перші економічні кризи. Однак поряд із руйнівним впливом на економічні
системи кризи вирівнювали ринкові диспропорції і долалися за основі окремих
антикризових інструментів [12]. Хоча кризи здебільшого мали епізодичний
характер, вони поступово умотивовували дослідників на поглиблене вивчення
процесів реалізації, а практиків змушували усвідомлювати значимість процесу
продажу.
Коли виробництво та споживання зростали, стало зрозумілим, що у нових
умовах для ефективного господарювання уже недостатньо зосереджувати увагу
винятково на виробництві, оскільки дедалі більше і більше труднощів почало
виникати у сфері продажу. Адже, якщо раніше ринок міг спожити усі
пропоновані товари, за винятком ситуації економічних криз, то згодом
пропозиція так чи інакше стала перевищувати попит. Саме така ситуація й
призвела до еволюції концепції маркетингу, обумовила поступовий перехід до
агресивних форм і способів пропонування товарів, їх продажу, особливо
реклами. Нова парадигма пропозиції товарів стала спрямовуватися на
подолання опору покупців, у тому числі неусвідомленого і прихованого, та на
забезпечення спроможності продавати все, що було вироблено.
Основоположником теперішнього розуміння поняття «маркетинг»
вважають К. Маккорміка (1809 – 1884 рр.), працівника компанії з виробництва
збиральної техніки. Саме він перший висловив думку, що маркетинг повинен
бути основною функцією будь-якого підприємства, а пошук та робота з
клієнтами – першочергове завдання менеджера. Саме К. Маккормік ввів
11
поняття маркетингового аналізу та маркетингових досліджень, сформував
концепції щодо ринку, цінової політики та сервісного обслуговування.
На сьогоднішній день існує понад 2500 визначень терміну «маркетинг».
Адже поступово маркетинг із винятково мікрорівня і сфери економічних
відносин «продавець-покупець» поширився і зайняв помітну наукову і
практичну нішу в галузевому, регіональному, міжнародному бізнесі тощо [12-
16]. Саме ця множинність визначень і говорить про те, що теоретичній базі не
вистачає комплексності та певної системності.
Перші підходи до тлумачення поняття маркетингу виникли ще на початку
ХХ ст. у США. Слово «маркетинг» походить від «market» – «ринок». За своїм
економічним змістом маркетинг покликаний здійснювати певний вплив на
ринкове середовище з метою збільшення продажів, а відтак і прибутків. Саме у
такому контексті значення маркетингу і нині розглядає значна когорта
вітчизняних і зарубіжних економістів [17-19]. Згодом ці наукові здобутки
лягли в основу планування маркетингу, яке базується на детальному аналізі
вивчення потреб споживачів та забезпечує цілісність і завершеність
маркетингової діяльності [20, с. 27].
Подальший розвиток визначень та категорій маркетингу вже вносить
певні уточнення стосовно рівнів та масштабів здійснення маркетингової
діяльності. Саме цей контекст описують Дж. МакКарті і В. Перро [21, с. 8].
Згодом маркетинг посів своє місце у стратегічному управлінні та став його
ключовим елементом [22, 23]. Саме маркетинг став тим нарізним каменем, на
основі якого почали створювати перспективні стратегії розвитку на різних
рівнях економічних взаємовідносни [24, 25]. Натомість у роботах Г. Черчиля та
П. Пітера маркетинг виступає процесом планування й вироблення концепцій
щодо ціноутворення, товаропросування й розподілу товарів через обмін. Саме
цей процес, на думку науковців, покликаний задовольняти індивідуальні та
суспільні потреби, а також лежати в основі досягнення поставлених
організаційних цілей підприємства [26, с. 7].
12
Незважаючи на поширення в науці і практиці сприйняття маркетингу як
парадигми війни і конкуренції, нині поступово набуває поширення і значимості
протилежна концепція, яка полягає в узгодженості інтересів і мотивів ринкових
суб’єктів, що в ідеалі приводить до зрівноваження на ринку й усуває потребу у
ворожих «військових» діях одних учасників ринкових відносин проти інших
[27]. Важливу роль у цьому процесі відіграли становлення і розвиток етичної
компоненти маркетингу і маркетингових комунікацій [28].
Значна еволюція концепцій маркетингу відбулась після Другої світової
війни. З тих пір маркетинг пов’язується з прагненням людей змінити спосіб
життя через бажання мати товари з корисними властивостями та високою
функціональністю. Саме це зумовило необхідність змінити спосіб мислення
підприємців, а отже трансформувати виробничий процес, розподіл та продаж
продуктів. Саме так виникла парадигма ринку екологічних продуктів і, як
наслідок, екологічного [29, 30] або зеленого маркетингу [31]. Це привело до
трансформації сприйняття споживачами засад зручності щодо процесів
ринкового розподілу й обумовило поширення сіткового маркетингу [32], а
також зміну вихідних положень «потреба-попит-задоволення-споживання» та
поширення agile-маркетингу [33] тощо.
Вагомим є внесок скандинавської школи маркетингу щодо розширення
термінології, виокремлення понять «маркетинг послуг», «внутрішній
маркетинг» тощо. Передусім такими здобутками скандинавська школа завдячує
К. Гренроосу. Зокрема, він започаткував поняття «внутрішній споживач» та
«внутрішній продукт». Професор школи бізнесу Стокгольмського університету
Е. Гуммессон зазначав про роль працівників, які задіяні у процесі маркетингу,
але безпосередньо не є працівниками відділу маркетингу, тобто «маркетологів
за сумісництвом» [34, с. 8]. Також Е. Гуммессон порівнює маркетинг відносин з
маркетингом-міксом та пропонує концепцію «30R» (Relationship) [34, с. 36].
Представник європейської школи маркетингу югославський науковець Д.
Я. Карич по результатами аналізу власного бізнесу систематизував передумови
використання та застосування елементів маркетингу в економіці. Зокрема він
13
охарактеризував маркетинг з кількох позицій: як бізнесову функцію, як наукову
дисципліну та як економічний процес [35]. Інший його співвітчизник - Л.
Радоніч - вважав, що основою маркетингу є смаки, потреби та вподобання
людей. Саме знання про них можна перетворити у прибуток підприємства [40].
Науковці британської школи маркетингу спрямували свої зусилля на
вивчення теорії маркетингу взаємовідносин. Зокрема, вони активно
досліджували питання щодо концепції маркетингу послуг, проблеми
управління якістю продукції, а також зважали на теоретичні підходи до
маркетингу взаємин. Найбільш відомими представниками цієї школи були В.
Льюіс [36], С. Форман та А. Мані, Р. Вері [37], Л. Харріс, Й. Лінгс [38], М.
Рафік та П. Ахмед [39].
Поступово у процесі еволюції маркетингових теорій маркетинг
перетворився у цілісну бізнес-систему, згідно з якою прогнозуються обсяг та
структура попиту на товари і послуги, розробляються та задовольняються
потреби крізь призму маркетингових досліджень і формування маркетингової
інформаційної системи, а також розробляються види спеціальної продукції, яка
дедалі більше користується попитом у населення (наприклад, уже згадувана
екопродукція). Маркетинг, таким чином, являє собою не тільки сукупність
практичних дій, які полягають у застосуванні відповідних методів, але і
насамперед спосіб мислення про ринок та підприємство, його роль та завдання,
що забезпечують виживання і подальший розвиток підприємницьких структур.
З середини 1990-х рр. в Україні пожвавилась наукова діяльність у
вивченні маркетингу. Варто зазначити, що маркетинг як наука в Україні почав
розвиватись лише після розвалу командно-адміністративної системи. Зміна ідей
і понять у вітчизняній економічній теорії відбувалась саме під впливом
розвитку ринково-економічних відносин у країні.
Головною особливістю розвитку вітчизняної маркетингової думки було
виокремлення функціональних, географічних і товарних аспектів у маркетингу.
Вітчизняні науковці, такі як, Г. О. Андрусенко [40], Л. В. Балабанова [41], , О.
В. Гаврилець [42], В. Г. Герасимчук [43], О. В. Дейнега [44], Г. В. Магалицький
14
[45], С. В. Маловичко [46], М. В. Реслер [47], Л. В. Фролова [48], О. П. Чукурна
[49], Т. В. Шталь [50] та інші певним чином розширили традиційні теоретичні
аспекти маркетингу із практичним застосуванням для різних ринків збуту,
певних сегментів, певної цільової аудиторії.
У кінці ХХ століття окремі українські науковці досліджували теоретичну
базу маркетингу (поняття, функції, принципи, концепції) з позицій
американського підходу [40-50]. Загалом формування вітчизняної школи
маркетингу відбувалось близько чверті століття, починаючи з 1992 р. Однією з
основних постатей цього процесу в Україні був А.В. Войчак [51]. Варто
зазначити, що основними внесками вченого у розвиток теорії маркетингу стало
виокремлення одинадцяти програм та видів діяльності, на яких формується
процес внутрішнього маркетингового менеджменту [51, с. 285].
Науковець представив власну класифікацію підходів до дослідження
концепцій маркетингу, а також вирізнив внутрішній маркетинг залежно від
внутрішнього ринку підприємства. Також А. В. Войчак виділив на основі
аналізу літературних джерел різні підходи до розуміння сутності маркетингу: з
точки зору управління як концептуальну основі діяльності, як функціональний
апарат, з точки зору товару - як елемент поведінкової економіки, а також у
розрізі національного та інституційного рівнів. Досліджував також і внутрішні
комунікації на підприємствах.
А. О. Старостіна розглядає маркетинг перш за все через призму
прийняття організаційних та управлінських рішень. Вона вбачає в ньому основу
для формування стратегій розвитку господарюючого суб’єкта, визначення
місця на ринку (позиціювання). Особливу увагу А. Старостіна приділяє
виявленню впливу середовища на маркетинг та взаємозв’язку з досягненням
основних інтересів підприємств [52].
Узагальнюючи дослідження української школи маркетингу, можна
стверджувати, що вітчизняні науковці-маркетологи поступово сформували
власні погляди стосовно теоретичної основи та проблематики у сфері
маркетингу, а це в свою чергу стало базисом для реалізації практичних
15
положень маркетингу в Україні. Варто зазначити, що дослідження
представників вітчизняної маркетингової школи зосереджені в основному на
теоретичних питаннях та проблематиці маркетингу. Безумовно, їхні
фундаментальні базові теоретичні підходи будуть покладені в основу
здійснення та впровадження практичних основ вітчизняного внутрішнього
маркетингу. Відтак у перспективі робота науковців повинна консолідувати
виконання та адаптацію напрацьованого інструментарію маркетингу на
вітчизняному ринку.
Дослідивши чимало поглядів на саму природу категорії «маркетинг» у
вітчизняній та зарубіжній науковій літературі, можна стверджувати, що
спільною рисою багатьох визначень є встановлення зв’язку маркетингу з
потребами та очікуваннями покупців, виробничою та комерційною діяльністю
підпорядкованою орієнтації покупця [53]. Саме тому маркетинг став основою
функціонування підприємців, діяльність яких спрямована на вивчення потреб
споживачів та пошук найкращого способу для їх задоволення за рахунок
інновацій та високоякісних продуктів.
Загалом усе розмаїття тлумачень маркетингу можна звести до чотирьох
позицій, розглядаючи це поняття як процес, як управління, як діяльність та як
філософію бізнесу. Можна погодитися з усіма наведеними підходами до
трактування терміну «маркетинг». Однак потрібно зазначити, що вони є дещо
відособленими, не розкривають та не враховують усієї сутності поняття
«маркетинг». Тому виникла необхідність обґрунтування інтегрованого підходу
до тлумачення сутності маркетингу.
Синтезуючи погляди і трактування зарубіжних і вітчизняних науковців,
вважаємо за доцільне розуміти поняття «маркетинг» як механізм реалізації
ключової ідеї бізнесу шляхом інтенсифікації всього процесу управління
підприємством, забезпечення безперервності його діяльності, спрямованої на
виконання ключової місії і отримання прибутку, на основі виявлення та
задоволення потреб споживачів.
16
В основі сучасних концепцій маркетингу - задоволення потреб покупців.
Тому успіх маркетингу та загалом діяльності будь-якого господарюючого
суб’єкта має вимірюватися двома ключовими параметрами – розміром групи
клієнтів та ступенем задоволеності їхніх вимог. З огляду на це найважливішою
метою продавця на ринку стає залучення клієнтів, розширення їх кола та
забезпечення якомога повнішого їх задоволення якістю, ціною чи іншими
характеристиками товарів, які вони купують.

Рис. 1.1. Систематизація підходів до визначення сутності поняття
«маркетинг» у науковій літературі
*Джерело: складено автором на основі [14, 24, 39, 40]

За цією сутністю маркетинг стає системоутворюючим чинником успіху
на ринку. Він змушує виробників і продавців товарів (осіб, що формують
пропозицію) зосереджуватися на покупцях (особах, що формують попит)
17
через постійне дослідження потреб останніх, вироблення продуктів, які
найкраще відповідають існуючим, прихованим та стимульованим вимогам і
сподіванням споживачів, а також через надання покупцям продуктів
своєчасної інформації щодо ринкових пропозицій, місця доступу до товарів,
політики ціноутворення тощо.
Основні завдання управління маркетингом на підприємстві, що
полягають у наступному:
- визначення ключової місії бізнесу господарюючого суб’єкта –
шляхом виявлення та аналізу потреб, смаків та уподобань споживачів;
- формулювання системи цілей діяльності (у тому числі основних і
додаткових цілей різних порядків) – через структуризацію діяльності,
встановлення спектру вироблюваної продукції, яка відповідає потребам
споживачів, та формування плану реалізації на основі проведених
маркетингових досліджень й інтерпретації споживацьких потреб;
- обґрунтування засад позиціювання підприємства та його продукції на
ринку – на основі інформування споживачів про товар та його властивості;
- формування виробничого плану – з метою якомога повнішого
виконання плану реалізації, повного забезпечення попиту на тлі недопущення
накопичення нереалізованих залишків продукції, що не користується
попитом;
- формування фінансового плану – шляхом складання прогнозованого
кошторису витрат на виробництво та реалізацію продукції та забезпечення
стійких позицій господарюючого суб’єкта на ринку, підтримки його іміджу
перед споживачами, формування стійких конкурентних переваг тощо.
Інтерпретуючи наведені завдання управління маркетингом як цілісну
систему, можна у підсумку констатувати, що маркетинг починається і
закінчується споживачем, його потребами, сподіваннями, вимогами, смаками,
уподобаннями. Саме тому підприємству, яке хоче успішно здійснювати свою
діяльність на ринку, потрібно систематично проводити маркетингові
дослідження. На основі таких досліджень підприємство отримує інформацію
18
про структуру й інші характеристики споживання. Ця інформація, в свою
чергу, стає підґрунтям для формування плану виробництва продукції, його
кількісних і якісних параметрів, а також основою для плану реалізації, у тому
числі для формування цінової політики, визначення оптимальних каналів
просування продукції до споживачів, вироблення підходів до здійснення
реклами товарів тощо.
Роль маркетингових досліджень в ефективному функціонуванні
підприємства в ринкових умовах важко переоцінити. Адже для забезпечення
дієвого управління маркетинговою діяльністю інформацію, отриману за
результатами маркетингових досліджень, потрібно опрацьовувати,
систематизувати та узагальнювати у певному звіті. На підставі цього звіту
керівництво підприємства може прогнозувати фінансові та виробничі витрати
на виготовлення продукції, визначати необхідної ринкові витрати тощо. В
кінцевому підсумку такий підхід уможливлює створення макету, розробку
дизайну та здійснення безпосереднього виробництва продукції. Тобто
маркетингові дослідження, по суті, створюють підґрунтя для функціонування
підприємства на ринку.
Поряд з маркетинговими дослідженнями вагоме значення має
інструментарій маркетингових комунікацій, який продавець може
використовувати для інформування цільової аудиторії, донесення
повідомлень про товар чи послугу тощо. В умовах активних маркетингових
комунікацій покупець спроможний прийняти виважене рішення про купівлю чи
відмову від купівлі товару чи послуги. Схематично взаємодію базових
понять маркетингу зображено на рис. 1.2.
Незважаючи на відмінності у товарах та покупцях, основні принципи,
правила та методи маркетингу залишаються незмінними. В процесі
дослідження було узагальнено основні з таких правил, що охоплюють такі
положення:
- найціннішим є наявність інформації про ринок та потреби покупців на
основі систематичного маркетингового дослідження;
19
- потреби покупця визначають основну орієнтацію підприємця-
виробника і продавця;

Рис 1.2. Взаємодія базових понять маркетингу
*Джерело: складено автором на основі [17, 25-31]

- виробництво та реалізація є інтегрованими ланками організаційної
структури кожної виробничої діяльності, а міра відповідності рішень
економічній обґрунтованості формується на ринку у процесі здійснення
операцій;
- маркетингова стратегія базується на передбачуваному циклі обігу
продукції на відповідному сегменті ринку;
- планування виробничого циклу представляє собою динамічний
процес, який змінюється в часі, починаючи від рішення виробляти та
продавати продукцію та закінчуючи фактом продажу, зорієнтованим на
досягнення поставленої мети господарювання;
20
- успіх бізнесу кожного підприємця залежить від кваліфікованого
відбору та ефективного використання маркетингових інструментів та методів
щодо комунікації з покупцями у процесі виробництва і реалізації продукції.
Як показують результати теоретичних досліджень, уже починаючи із
середини ХІХ ст. маркетинг почав розглядатись як одна з найвагоміших
функцій управління не лише торговельними підприємствами, але й
сільськогосподарськими та промисловими також. У сучасних умовах будь-які
підприємства, в тому числі і сільськогосподарські, практично не можуть
здійснювати свою діяльність без використання маркетингового
інструментарію. Загальновідомо, що потреби людей постійно змінюються. За
такої ситуації на ринку виживають лише ті підприємства, які спроможні
завчасно спрогнозувати зміну смаків, вимог та сподівань споживачів.
Загалом теоретичні та практичні підходи до впровадження маркетингу в
сільському господарстві розвивались досить швидко. Адже маркетинг, перш за
все, розглядався як ефективний інструмент управління господарською
діяльністю в цілому, як механізм переходу від вузької асортиментної політики
до більш широкої, але найголовніше – як метод виявлення та задоволення
потреб і уподобань потенційних споживачів. Посилення значимості аграрного
маркетингу відбувалося в умовах загострення та пожорсткішання
конкурентної боротьби на ринку сільськогосподарської продукції, посилення
впливовості цієї продукції на функціонування різних галузей економіки.
Для українських сільськогосподарських підприємств доволі важко
здійснювати свою діяльність у ринкових умовах. Аграрії постійно стикаються з
низкою проблем, що полягають у: невідповідності державної підтримки за
напрямами і обсягами потребам товаровиробників, високих ставках кредитів,
недосконалій системі управління, проблемах у ціноутворенні, складності
щодо прогнозування та виявлення смаків і уподобань споживачів,
ускладненнях щодо організації комунікаційної, товарної політики та
визначення ефективних каналів розподілу. За результатами досліджень
встановлено, що саме агромаркетинг, як ефективна система управління,
21
спроможний запропонувати на макро- та мікрорівнях збалансований механізм
взаємодії суб’єктів на ринку, зокрема через узгодження потреб споживачів, з
одного боку, та можливостей сільськогосподарських підприємств щодо їх
задоволення - з другого. Саме потреба у такому балансуванні актуалізує
вивчення ринку сільськогосподарської продукції, дослідження його
кон’юнктури, прогнозування тенденцій змін, а також виявлення й оцінювання
попиту на цю продукцію.
В умовах розвинених ринкових відносин функції маркетингу в
сільськогосподарських підприємствах виконує спеціалізована служба або
відділ маркетингу. При цьому формування короткострокових та
довгострокових цілей, місії та стратегії підприємства базуються на певних
прогнозах, рекомендаціях чи розрахунках таких відділу чи служби.
Невиконання їхніх приписів часто призводить до негативних
наслідків, а подекуди – до банкрутства. Саме тому господарюючі суб’єкти й
визнають значимість роботи маркетингового відділу чи служби.
Більше того, по мірі загострення конкурентної боротьби на аграрних
ринках сільськогосподарські підприємства збільшують витрати на систему
управління маркетингом. Так, наприклад, у США на такі цілі щороку
витрачається приблизно 500 млрд. дол. Слід зазначити, що майже половина цих
ресурсів виділяється на оплату роботи маркетологів.
Однак у реаліях роботи сільськогосподарських підприємств України
агромаркетинг й досі не досяг того розвитку, за якого вітчизняні виробники
сільськогосподарської продукції могли б активно використовувати всі важелі
маркетингового впливу. Саме з цієї причини конкурентоспроможність
вітчизняних підприємств часто виявляється нижчою порівняно з іноземними
виробниками аналогічної продукції. Навіть зважаючи на поступовий вихід
українських товаровиробників на міжнародні ринки рослинних і тваринних
продуктів, збільшення обсягів експорту продукції та підвищення рівня її
прибутковості, конкурентоспроможність вітчизняних сільськогосподарських
підприємств до цих пір не можна вважати задовільною.
22
1.2 Управління маркетинговою діяльністю на підприємстві: модель,
функції, інструменти та принципи

В умовах упровадження ринкових відносин в Україні постає потреба в
новій культурі бізнесу, одним із носіїв якої є маркетинг. Зростаюча конкуренція
вимагає від підприємця такої організації господарської діяльності, за якої
найвищі результати досягаються за найменших затрат. Здійснення
маркетингової діяльності є об’єктивною необхідністю орієнтації науково-
технічної, виробничої та збутової діяльності підприємства з урахуванням
ринкового попиту, потреб і вимог споживачів. Тут відображається і постійно
посилюється тенденція до планомірної організації виробництва для підвищення
ефективності функціонування підприємства загалом та його господарських
підрозділів зокрема [54].
Маркетингова діяльність підприємства спрямована на те, щоб досить
обґрунтовано, враховуючи попит ринку, встановлювати поточні і, головне,
довгострокові (стратегічні) цілі, шляхи їх досягнення та реальні джерела
ресурсів господарської діяльності, визначати асортимент і якість продукції, її
пріоритети, оптимальну структуру виробництва і бажаний прибуток [55].
Управління маркетинговою діяльністю на підприємстві здійснюється у
трьох напрямах: формування маркетинг-міксу, управління службою
маркетингу, внутрішній маркетинг. Отже, модель управління маркетинговою
діяльністю підприємства – це сукупність визначених суб’єктів, об’єктів,
інструментів та методів управління, що у процесі взаємодії між собою
спрямовані на ефективне управління маркетинговою діяльністю підприємства
(рис. 1.3).
Основне завдання управління маркетингом полягає у тому, щоб
синхронізувати процес управління елементами комплексу маркетингу так, щоб
кожен із них, виконуючи своє функціональне призначення, одночасно сприяв
підвищенню ефективності решти елементів і тим самим підвищував
синергічний ефект [56].
23
Маркетинг як базова функція управління підприємством (фірмою) в
умовах ринку пропонує керівнику-підприємцю деякі перевірені практикою
рецепти досягнення позитивних результатів господарської діяльності в
ринкових сегментах із мінімальним ризиком. Це насамперед певна
послідовність здійснення аналітичної роботи; вихід на найсприятливіші цільові
ринки-сегменти; формування в інтересах підприємства змінних факторів
зовнішнього середовища, у тому числі поведінки споживачів; утруднення
дозволеними методами діяльності конкурентів; створення для громадськості
сприятливого образу підприємства й усієї його діяльності тощо. Нині термін
«управління маркетингом» визначається як «аналіз, планування, реалізація і
контроль над виконанням програм, розрахованих на встановлення, зміцнення й
підтримку вигідних обмінів із цільовими покупцями заради досягнення певних
завдань організації, таких як одержання прибутку, ріст обсягу збуту,
збільшення частки ринку і т. п.» [57].
Цілісне уявлення про управління маркетингом, поєднавши в собі
переваги різних сучасних наукових концепцій і відповідної практики, виходить
із того, що управління діяльністю суб’єкта на ринку будується, по-перше, на
принципах стратегічного планування;
по-друге, на принципах управління інвестиційним портфелем, в якому
кожний напрям діяльності суб’єкта або його бізнес-одиниця, має свій потенціал
одержання прибутку, прийнятим за основу розподілу ресурсів суб’єкта;
і, по-третє, на принципах властивого маркетингу, що дає змогу оцінити
перспективи реалізації рішень, прийнятих на основі перших двох принципів, і
безпосередньо планувати, організовувати та контролювати їх виконання,
використовуючи системний маркетинговий інструментарій.
У концепціях управління маркетингом домінує процес, що включає:
1) аналіз маркетингових можливостей;
2) розроблення маркетингових стратегій;
3) планування маркетингових програм (розроблення системних
інструментів);
24

Рис. 1.3 Модель управління маркетинговою діяльністю підприємства
*Джерело: складено автором на основі [57, 61, 63, 65]

4) організацію виконання;
5) контроль маркетингової роботи, найтіснішим образом взаємозалежний
зі стратегічним корпоративним плануванням.
Отже, складна аналітична, планова, організаційна робота на всіх наявних
рівнях суб’єкта (корпорація, бізнес-одиниця, структурний підрозділ) у процесі
маркетингового управління в остаточному підсумку підлегла формуванню й
управлінню системними маркетинговими інструментами, що безпосередньо
створюють цінність, і здобуває благо не тільки для споживача й суб’єкта, що
досягають своїх цілей на ринку, а й для усіх учасників обміну. Як було сказано
25
раніше, основними функціями управління маркетинговою діяльністю на
підприємстві є її організація, планування та контроль виконання. Взаємозв’язок
між цими функціями управління пояснює рис. 1.4.

Рис. 1.4. Функції управління маркетинговою діяльністю на підприємстві
*Джерело: складено автором на основі [58]

Розроблення та реалізація маркетингових заходів потребують створення
допоміжних систем маркетингу. До них належать, зокрема, система планування
маркетингу, система організації служби маркетингу та система маркетингового
контролю. Гармонійне поєднання і взаємодія цих допоміжних підсистем
значною мірою зумовлюють ринковий успіх підприємства.
Розроблення та прийняття маркетингових рішень у системі
підприємництва базуються на обліку розходжень і спільності понять
маркетингу як філософії, способу організації діяльності фірми та як
інструментарію, що впливає на процес обміну, в який вступають і в якому
безупинно взаємодіють суб’єкти цієї системи. Теорія взаємодії вимагає
інтегрованого застосування на практиці цих трьох аспектів розуміння
26
маркетингу. В умовах єдиної філософії організації бізнесу, націленої на
задоволення нестатків і потреб споживачів, усі відділи підприємства повинні
мати можливість обмінюватися інформацією, координувати свої плани та їх
виконання. Відсутність бар’єрів між функціями і між відділами, поширення
філософії маркетингу в усій організації стають важливою перевагою в
конкурентній боротьбі фірми. Працівники з різних функціональних сфер фірми
повинні діяти разом як добре скоординована команда.
Такий підхід дає змогу визначити маркетинг як сукупність ідей, що
повинні становити єдине ціле по всій організації й якими необхідно керувати.
Однак знання філософії маркетингу, вміння керувати бізнес-ідеями не можуть
бути достатніми для організації ефективного підприємництва. Необхідний ще й
інструментарій, тобто сукупність способів, методів, за допомогою яких можна
було б впливати на покупців та інших суб’єктів системи маркетингу для
досягнення поставлених цілей. Таким інструментарієм є маркетингмікс –
комплекс маркетингу, що вперше ввів у теорію маркетингу професор Н. Борден
із Гарвардської школи бізнесу [59].
У найбільш часто уживаній формі маркетинг-мікс включає чотири
субмікси маркетингу (рис. 1.5).

Рис. 1.5 Основні інструменти маркетингу
*Джерело: складено автором на основі [60-61]
27
Принципи маркетингу формують загальну спрямованість маркетингової
діяльності на підприємстві. Результати аналізу робіт провідних учених, що
розглядали принципи управління маркетингом, дав змогу виявити
різноплановість теоретичних підходів авторів до змісту і переліку
запропонованих принципів. Зараз уже сформувалися різні підходи до
управління маркетинговою діяльністю, але використання великої кількості
ринкової та внутрішньої інформації потребує розроблення нових підходів до
управління маркетинговою діяльністю, що базуються на узгодженні завдань
управління маркетинговою діяльністю із запитами споживачів.
Результати аналізу застосовуваних підходів до управління
маркетинговою діяльністю дали змогу виявити найдоцільніші з них.
1. Системний. Реалізація системного підходу передбачає створення
абстрактно-концептуальної моделі управління маркетинговою діяльністю на
підприємстві, що є певною структурно-логічною конструкцією, мета якої
полягає у тому, щоб слугувати інструментом для розуміння, опису та
оптимізації управління маркетинговою діяльністю, зв’язків і співвідношення її
елементів.
2. Процесний. Управління маркетингом орієнтовано на оптимізацію
внутрішніх інформаційних потоків, що пов’язані зі збором, обробкою,
зберіганням та використанням маркетингової інформації, що здійснюється за
допомогою інформаційних технологій.
3. Комплексний. Діяльність із виявле ння цільових ринків, вивчення
потреб споживачів на цих ринках, розроблення товарів, установлення ціни на
них, вибору способів просування і розподілу продукції для здійснення обміну
зацікавлених груп.
4. Організаційний. Система управління маркетинговою діяльністю
підприємств, яка заснована на принципах соціально-етичного маркетингу і
спрямована на своєчасну адаптацію до умов мінливого маркетингового
середовища, на задоволення потреб споживачів і забезпечення на цій основі
довгострокового комерційного успіху [62].
28
Отже, аналіз різних підходів дає змогу запропонувати комунікаційний
підхід, який передбачає формування інформаційного потоку, орієнтованого на
встановлення постійного зворотного зв’язку з ринком у режимі реального часу,
що сприятиме виокремленню та узгодженню завдань і бізнес-процесів
управління маркетинговою діяльністю, а також реалізації пріоритетних завдань
з урахуванням особливостей діяльності конкретних підприємств. Під
удосконаленням маркетингу розуміється підвищення його якості та
ефективності. Шляхи (умови, фактори) вдосконалювання маркетингу
різноманітні. Під час вибору тих чи інших напрямів перетворень визначають їх
вплив на виконання цільових програм; на економічність, оперативність і
надійність системи маркетингу; на підвищення її конкурентоспроможності; на
стійке позиціювання підприємства та його товарів (послуг) на ринку; на
становище підприємства в конкретному середовищі і т. д.
Існують різноманітні шляхи вдосконалення та підвищення ефективності
маркетингу, які доцільно представити у вигляді дерева цілей. Однак не
викликає сумнівів той факт, що всі напрями вдосконалення маркетингу повинні
реалізовуватися системно, комплексно.
Проаналізуємо деякі з них, які можна віднести до найбільш важливих.
1. Створення цілісної, діалектичної, гнучкої системи маркетингу, яка була
б адаптивною і сприйнятливою до попиту споживачів, ринкових змін
(кон’юнктура і т. п.), маркетингових інновацій, інтелектуального сервісу,
міжнародного бізнесу. Система передбачає гармонійну єдність і високий
науково-технічний рівень функціональних підсистем, що утворюють її
цілісність.
2. Раціоналізація маркетингової функціональної організації, що
забезпечує чіткий розподіл посадових функцій між працівниками управління і
виробництва. Закріплення функцій за службою маркетингу і за іншими
працівниками сфер управління і виробництва створює можливості для
програмного маркетингу.
29
3. Удосконалення організаційного механізму маркетингу за рахунок
розширення кооперування й інтефірування маркетингових функцій у рамках
об’єднання або в масштабі різних підприємств. Одна зі складових частин
даного напряму – раціоналізація структури управління, оскільки вона створює
організаційні можливості для ефективного використання маркетингу. Найбільш
професійними структурами управління на сучасному етапі є програмно-цільові,
орендно-кооперативні та галузеві.
4. Поліпшення кадрової політики. Передові підприємства багато уваги
приділяють підготовці, підвищенню кваліфікації маркетологів, а також
питанням маркетингової підготовки загальногосподарських фахівців і
керівників. Позитивно себе зарекомендували стажування у ВНЗ, на передових
підприємствах, за кордоном, а також різного роду конференції, обмін досвідом,
семінари. Заслуговує на увагу досвід окремих формувань з атестації кадрів,
коли всебічно аналізується й оцінюється маркетингова діяльність працівників.
5. Механізація, комп’ютеризація та автоматизація маркетингової
діяльності, що передбачає широке застосування технічних засобів у роботі
маркетингових інформаційних систем, систем управління маркетингом,
інфратоварного забезпечення, організаційно-технічного оснащення.
6. Упровадження науково обґрунтованих технологій маркетингу. Цьому
фактору підвищення ефективності, на жаль, приділяють незначну увагу. За
матеріалами анкетування з’ясовано, що керівники і фахівці слабо володіють
наукою і мистецтвом маркетингової діяльності, хоча цей напрям є чи не
найбільш перспективним.
7. Удосконалення управління маркетингом – створення системи
управління маркетингом, наукове обґрунтування її підсистем (функціональних і
тих, що забезпечують) та організація раціонального їх функціонування [63-65].
Маркетинг може виконувати свою роль за умови, якщо створена,
налагоджена на підприємстві й ефективно функціонує система маркетингу. Для
її створення доцільно організувати тимчасовий творчий колектив, до якого
поряд із фахівцями підприємства бажано включити вчених. Колектив проектує,
30
організовує та налагоджує функціонування системи. Спочатку проводиться
аналіз складу кадрів. Потім розробляються функції, визначаються
функціональний розподіл і регламентація їх у маркетинговій матриці. Після
створення функціональних підсистем і підсистем, що забезпечують,
проводяться організація та налагодження функціонування системи, яка була б
сприйнятливою й адаптованою до ринкових відносин (кон’юнктури, комерції,
конкуренції тощо), виконувала цільові програми і працювала оптимально.

1.3 Вдосконалення системи управління маркетинговою діяльністю на
підприємстві

Сьогодні термін «управління маркетингом» визначається як «аналіз,
планування, реалізація і контроль за виконанням програм, розрахованих на
встановлення, зміцнення й підтримку вигідних обмінів із цільовими покупцями
заради досягнення певних завдань організації, таких, як одержання прибутку,
ріст обсягу збуту, збільшення частки ринку [66].
Таким чином, сутність управління маркетингом полягає в тому, щоб
знайти оптимальну кількість клієнтів, необхідних для реалізації всього
виробленого фірмою в цей момент обсягу продукції. Завдання управління
маркетингом полягає «у впливі на рівень, час і характер попиту таким чином,
щоб це допомагало організації в досягненні її цілей» [67]. Це означає, що
підприємство повинно мати таку маркетингову систему, яка б дозволяла йому
максимально точно планувати свою маркетингову діяльність, правильно
організовувати роботу відділу маркетингу та контролювати ці процеси.
Багато керівників українських компаній намагаються впровадити
стратегічне управління в діяльність своїх організацій, що припускає
організацію роботи підприємства відповідно до обраної маркетингової
стратегії. Однак, перш ніж розробляти стратегію, на базі якої здійснюється
стратегічне управління підприємством, необхідно оцінити готовність
підприємства саме до такого, стратегічного підходу в управлінні.
31
Це немаловажний елемент у процесі підготовки до впровадження
маркетингових підрозділів у компанії.
Слід зазначити, що сьогодні все частіше підприємства ведуть боротьбу за
свою частку на ринку в умовах швидкої зміни смаків та уподобань споживачів,
загострення конкуренції, буму інформаційно-комунікаційних технологій тощо.
Ці нові виклики ускладнюються вимогами з боку суспільства щодо
необхідності підвищити рівень соціально-етичної відповідальності
підприємств. Водночас розвиток концепції маркетингу на українських
підприємствах можна окреслити як перехід від орієнтації на збут до орієнтації
на споживача. Керівництвом вітчизняних підприємств стимулювання збуту все
ще розглядається як найважливіший аспект маркетингової діяльності, водночас
вивченню потреб споживачів не приділяється достатньої уваги. Більшість
досліджень ринку, що проводять українські підприємства, є простим збиранням
фактів чи, у кращому разі, функціональним моніторингом. Лише деякі
підприємства намагаються використовувати маркетингові дослідження як
підґрунтя для операційного планування своєї маркетингової діяльності.
Актуальною все ще залишається і проблема кадрового забезпечення
маркетингової діяльності. На багатьох підприємствах сформувалася тенденція
до «вирощування» кадрів. Багато керівників надають перевагу працівникам з
досвідом роботи на певному ринку, хоча й без відповідної освіти [68-70].
Підприємствами України й надалі відособлено застосовуються елементи
комплексу маркетингу. У більшості компаній рішення щодо окремих елементів
комплексу маркетингу залишається повністю поза увагою відділу маркетингу.
Враховуючи сучасну ринкову ситуацію рекомендується підприємствам
для активізації власної маркетингової діяльності здійснювати заходи щодо
вдосконалення основних інструментів маркетингу: товарної, асортиментної та
цінової політики.
Основним аспектом удосконалення товарної політики може бути
застосування системи управління асортиментом та якістю послуг. Дана система
входить як органічна частина в комплексну систему управління комерційною
32
діяльністю підприємства. В свою чергу вона включає три функціональні
підсистеми: організацію планування (прогнозування) і виконання, контроль і
координацію.
Для реалізації маркетингових дій в сфері підвищення якості товарів
особливе значення в даний час має підвищення кваліфікації працівників, рівня
їхніх професійних знань в сфері асортименту і якості послуг відповідної
номенклатури.
Форми навчання при цьому можуть бути різними:
- семінарські заняття на підприємстві;
- підготовка на робочому місці під керівництвом старшого за посадою;
- передача виконавцю визначених прав і відповідальності;
- науково-практичні конференції;
- спільні заняття і дискусії [71].
Важливим елементом підсистеми організації системи управління
асортиментом та якістю є організація пробних продажів, що повинна
здійснюватися спільними зусиллями виробників та підприємствами, які
здійснюють реалізацію їхньої продукції і стати невід’ємною частиною
програми впровадження нових послуг на ринок.
Елементи підсистеми організації системи управління асортиментом та
якістю забезпечують підґрунтя для іншої підсистеми – планування
(прогнозування).
Діями, що забезпечують реалізацію підсистеми планування системи
управління асортиментом і якістю послуг у комплексній системі управління
комерційною діяльністю підприємства на основі маркетингу, можуть бути:
- формування поточної і перспективної політики підприємства в сфері
асортименту і якості послуг;
- формування обґрунтованих заявок і замовлень на надання послуг;
- формування торгового асортименту з забезпеченням пріоритету
споживача;
- вишукування додаткових ресурсів.
33
Реалізація перерахованих заходів можлива на основі виконання
наступних маркетингових досліджень щодо управління асортиментом і якістю
послуг:
- визначення поточних і перспективних потреб населення;
- вивчення вимог споживачів до асортименту і якості послуг;
- вивчення мотивації і закономірностей поведінки покупців на ринку;
- дослідження сегментації ринку і типології споживачів;
- вивчення споживчих характеристик і конкурентоспроможності послуг
різних виробників;
- вивчення стандартів якості;
- вивчення реакції ринку на нову послугу;
- аналізу інформації про якість і асортимент реалізованих послуг,
отриманої від споживачів по «зворотному зв’язку» [72].
Контроль і координація – третя, заключна підсистема системи управління
асортиментом і якістю послуг. Реалізація контролю в системі управління
асортиментом і якістю повинна починатися з аналізу відповідності
встановлених програм маркетингових дій умовам зовнішнього середовища.
Даний вид контролю дозволить вчасно відреагувати на зміни зовнішнього
середовища і внести корективи в програму маркетингових дій.
Наступний вид контролю – оцінка відповідності фактичних
маркетингових дій програмі – дозволяє у випадку недостатньої дієвості
проведених маркетингових заходів внести відповідні зміни в намічену
програму (передбачити додаткові заходи щодо окремих напрямків, намітити
нові напрямки, призупинити проведення заходів, що не виправдали себе).
Контроль відповідності асортименту і якості послуг вимогам споживачів
повинне здійснюватися за допомогою вивчення інформації, отриманої від
споживачів по «зворотному зв’язку». Це одне із самих істотних видів
контролю, оскільки думка споживача – основа формування асортиментної
політики. Для того щоб вид контролю був діючим, необхідний чіткий
організаційний механізм одержання подібної інформації. Джерелами такої
34
інформації можуть бути: опитування споживачів, опитування відвідувачів
виставок-переглядів, виставок-продажів, купівельних конференцій, спеціальне
анкетування і т.д. Необхідно щорічно розробляти конкретний перелік таких
заходів, передбачаючи відповідальних за їхнє проведення, обробку і передачу
керівництву отриманої інформації.
Що ж стосується політики ціноутворення, то для вітчизняних
підприємств характерною є політика пасивного ціноутворення, тобто
встановлення цін на основі витрат. В умовах же формування ринкових
відносин, з розвитком конкуренції між виробниками, одним із способів
успішної цінової боротьби для підприємства є формування власної цінової
політики, в основі якої лежить маркетинговий підхід.
Таким чином, підприємствам для активізації власної маркетингової
діяльності можуть бути здійснені заходи щодо вдосконалення основних
інструментів маркетингу: товарної політики, асортиментної політики і цінової
політики [73].
Крім цього, до основних шляхів вдосконалення управління
маркетинговою діяльністю підприємств слід віднести:
– створення повноцінних служб маркетингу;
– розробку і здійснення маркетингової стратегії підприємств [74, 75].
Створення маркетингових служб в системі управління маркетингом
фірми обумовлюється необхідністю оцінки її керівництвом ряду об’єктивних
факторів, таких, як обсяг діяльності, розмір організації, рівень диференціації,
професійна та інтелектуальна підготовка персоналу, якість взаємозв’язків
підрозділів, ефективність реалізації маркетингової діяльності фірми. Кожне
підприємство повинно самостійно, залежно від мети, формувати свою
маркетингову структуру.

35
Висновки до розділу 1

Підсумовуючи наведені аргументи, можна запропонувати таке
визначення поняття «управління маркетинговою діяльністю»: це діяльність
усередині підприємства, спрямована на ринкове середовище, яке базується на
застосуванні інформаційних технологій, встановлення постійної комунікації зі
споживачем, що дають можливість підвищувати адаптивність маркетингових
інструментів відповідно до потреб ринку, а також сприятиме досягненню цілей
маркетингової діяльності підприємства. Управління маркетинговою діяльністю
визначає якісний склад комплексу маркетингу, через який підприємство
здійснює маркетинговий вплив на споживача, створює сприятливе внутрішнє
середовище, має на меті доведення до керівництва і персоналу цінностей
підприємства і його маркетингових цілей, найкращого задоволення потреб
споживачів і збільшення клієнтської бази підприємства. Підприємство повинне
мати таку маркетингову систему, яка б давала йому змогу максимально точно
планувати свою маркетингову діяльність, правильно організовувати роботу
відділу маркетингу та контролювати ці процеси. Всі напрями вдосконалення
маркетингу повинні реалізовуватися системно, комплексно.
Маркетинг може виконувати свою роль за умови, якщо створена,
налагоджена на підприємстві й ефективно функціонує система маркетингу. Для
її створення доцільно організувати тимчасовий творчий колектив, до якого
поряд із фахівцями підприємства бажано включити вчених. Колектив проектує,
організовує та налагоджує функціонування системи. Спочатку проводиться
аналіз складу кадрів. Потім розробляються функції, визначаються
функціональний розподіл і регламентація їх у маркетинговій матриці. Після
створення функціональних підсистем і підсистем, що забезпечують,
проводяться організація та налагодження функціонування системи, яка була б
сприйнятливою й адаптованою до ринкових відносин (кон’юнктури, комерції,
конкуренції тощо), виконувала цільові програми і працювала оптимально.

36
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ»

2.1 Загальна характеристика організаційної діяльності підприємства

Об’єктом дослідження даної роботи є Приватне акціонерне товариство
«Шполянський завод продтоварів» торгової марки «Жайвір» - приватне
акціонерне товариство, що засноване на добровільних засадах громадянами
України шляхом об’єднання їх коштів та часток в майні приватизованого
підприємства.
У своїй діяльності підприємство керується законами України «Про
підприємства в Україні», «Про підприємництво», іншими нормативними
актами, Статутом Фонду.
Приватне акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів» -
провідне Підприємство з переробки сільськогосподарської сировини та випуску
продуктів харчування на Черкащині.
Свою історію Підприємство розпочало 1944 року під назвою
«Шполянський державний млин». Понад 30 років тривав період становлення -
Підприємство росло, змінювало назви, об’єднувалося, і 1978 року остаточно
сформувалося під назвою «Шполянський завод продтоварів». В 1994 році,
у відповідності до нових ринкових перетворень, трудовий колектив
приватизував завод.
Серед результатів діяльності Підприємства за останні роки слід
відзначити формування міцної матеріально-технічної бази, проведену
реконструкцію і будівництво нових виробничих цехів, зокрема
харчоконцентратного, ковбасного, кондитерського, борошномельного,
круп`яного, олійножирового та виробництва соняшникової маси. Нині в десяти
цехах виробляється понад 150 видів продукції [77].
37
У своїй роботі спеціалісти орієнтуються на розширення та реконструкцію
діючих виробництв, технічне переоснащення та модернізацію застарілого
обладнання, введення в дію нових технологій та розширення асортименту.
Значна увага приділяється якості та конкурентоспроможності продукції.
Вона здебільшого виготовляється з місцевої сировини. Спеціалісти
Підприємства дбають про розробку нових видів продукції.
Підприємство має підсобне господарство, яке нещодавно змінило свій
статус і тепер називається дочірнє підприємство «ОтАВа». Воно надає
допомогу сільськогосподарським виробникам у проведенні весняно-польових
робіт, таким чином забезпечуючи собі сировинну базу, оскільки однією із
складових постачання виробництва є давальницька сировина.
Готова продукція реалізується через мережу фірмових магазинів та
магазинів оптового продажу в м. Шпола, дилерів в обласних центрах, а також
через фірми та підприємців в різних містах України.
Стабільний режим роботи акціонерного товариства дає змогу вчасно
виплачувати працівникам заробітну плату, сплачувати податки до бюджету.
Значна увага приділяється соціальним аспектам розвитку підприємства,
зокрема навчанню і підвищенню кваліфікації перспективної молоді
і спеціалістів, наданню матеріальної допомоги пенсіонерам, ветеранам війни
і праці, підшефній школі, дитсадку та дитячому табору відпочинку.
Трудовий колектив, який сьогодні налічує понад 300 осіб, має свої
традиції. Так, уже протягом 18 років тут щорічно проводять традиційні
вогники, організовують екскурсії до різних міст України, а на свята
запрошують художні колективи та артистів.
На підприємстві створено умови для високопродуктивної праці —
працює їдальня, де відпускають страви за пільговими цінами, забудовано
вулицю із зручними котеджами для працівників заводу.
Багаторічний досвід роботи, уміння знаходити спільну мову з людьми,
професіоналізм, цілеспрямованість і вболівання за справу допомагають
38
керівникам акціонерного товариства з честю виходити із складної економічної
ситуації сьогодення.
За сумлінну працю Підприємство відзначено рядом почесних відзнак.
Зокрема, за збереження та розвиток інтелектуально-кадрового потенціалу
Підприємства в період перехідної економіки завод удостоєно міжнародної
нагороди «ЕРТСМЕЙКЕР» (1998 рік). Таку ж нагороду Підприємству вручено
й 2000 року — за динамку і прогрес економічного розвитку в умовах
посткризової економіки.
А 2006 року рішенням міжнародного відкритого Рейтингу популярності
та якості товарів і послуг «Золота фортуна» підприємство відзначено
дипломом - за розширення асортименту високоякісної продукції.
Торгову марку «Жайвір» було засновано у 2001 році з ініціативи
керівництва підприємства, яке усвідомило важливість позиціонування власної
продукції, створення відповідного образу і ідеї високої якості, яка асоціюється
з екологічно чистою сільськогосподарською Шполянщиною, що знаходиться
в самому Центрі України. Розробники торгової марки «Жайвір» особливу увагу
приділяють формуванню лояльності споживачів, як запоруці зростання
кінцевого попиту і, як наслідок, — збільшення обсягів реалізації продукції. Про
якість продукції можуть свідчити нагороди отримані ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» та зростаюча кількість дилерів підприємства [77].
Цілі створення торгової марки «Жайвір»:
зробити доступними широкому колу споживачів якісної продукції від
національного товаровиробника;
налагодити взаємовигідне партнерство між виробником та провідними
торгiвельними мережами України щодо задоволення кінцевого попиту
споживачів;
забезпечити високі темпи зростання виробництва та розвитку ТОВ
«Шполянський завод продтоварів»;
Завдання, які поставили перед собою розробники торгової марки
39
«Жайвір»:
формування назви та образу, які могли б відповідати продукції та
напрямам діяльності виробника, а також поставленим цілям. Цілком логічним
в цьому зв’язку став вибір тотемічної назви «Жайвір». Він асоціюється
з сільськими краєвидами широких ланів над якими лине спів жайворонка -
жайвора - українського тотема, захисника врожаю та віщуна добробуту.
Візуалізацію образу торгової марки «Жайвір» здійснили відомі черкаські
художники. Цей образ споживач може бачити на упаковці продукції, сайті,
в елементах фірмового стилю ТМ. Частиною образу є логотип, який може
розміщуватися виключно в центрі, зверху композиції, напису, тощо. Дане
центральне розташування відображає риси торгової марки - лідерство,
відповідальність, унікальність, життєдайну українську натуру.
поновлення і розширення асортименту продукції, які користуються
підвищеним попитом, зокрема майонезу, ковбас, солодощів, чіпсів, круп, тощо;
формування каналів збуту продукції, зокрема дилерської мережі;
рекламування торгової марки в засобах мас-медія, зокрема по радіо,
в газетах.
стимулювання збуту продукції шляхом проведення акцій.

Підприємство має відповідні сертифікати якості на вироблену продукцію
ISO 9001:2008. Політика в сфері якості полягає в прийнятті зобов’язань та
реалізації споживачам продукції гарантованої високої якості з максимальною
ефективністю. Підприємство працює для того, щоб наша продукція була
корисною, смачною та доступною для широкого кола споживачів.
Політикою підприємства в сфері якості є:
підвищення якості продукції та послуг, забезпечення задоволеності
споживачів і зміцнення ринкових позицій - як основа політики;
забезпечення престижу, підвищення іміджу підприємства та прагнення
досягнути та утримати лідируючі позиції на ринку споживання продукції, що
виробляється підприємством;
40
вдосконалення технологій, створення нових видів продукції, оптимізація
асортиментного ряду та збільшення обсягів виробництва на основі постійних
маркетингових досліджень та врахування вимог та потреб споживача;
забезпечення високої культури партнерства в роботі з постачальниками
на основі взаємовигідного співробітництва, покращення сервісу
в обслуговуванні клієнтів;
постійний розвиток і удосконалення загального менеджменту
підприємства, та системи управління якістю, як складової частини такого
менеджменту;
визначення оптимальних шляхів для розширення географії ринку збуту
готової продукції;
досягнення та підтримання високого рівня відповідальності всіх
працівників на кожному робочому місці, чітке розуміння та виконання кожним
своїх робочих завдань з отриманням результатів, які відповідають внутрішнім
вимогам підприємства та потребам споживачів;
максимальне та раціональне використання всіх власних ресурсів -
економічних, фінансових, організаційних, кадрових, технічних та інших для
сталого розвитку підприємства [77].
Що стосується виробництва то на даний момент на підприємстві
функціонує 9 цехів, які виготовляють понад 150 видів продукції.
Цех з виготовлення чіпсів
Працює понад 15 років. В цеху виготовляють чіпси картопляні з різними
смаками та різного фасування під кількома торговельними марками, сухарики-
грінки та смажене соняшникове насіння.
Колектив цеху налічує понад 200 осіб. Тут постійно працюють над
удосконаленням технологічних процесів і покращанням якості готової
продукції.
Кондитерський цех
41
Кондитерський цех був збудований 1988 року, а вже в січні 1989 року
відбувся перший випуск продукції — було вироблено грильяж Хорольський.
Зараз асортимент налічує понад 30 видів продукції. Це грильяж на основі
зірваних круп, грильяжі і козинаки з соняшникового насіння, кунжуту,
напівтверді іриси. Рецептура кондитерських виробів розроблена спеціалістами
лабораторії Підприємства [77].
Майонезний цех
Одним з головних напрямків виробництва є випуск майонезів, який
відбувається в спеціалізованому цеху. Традиції випуску Шполянського
майонезу мають 20-річну історію. Першопочатково вироблявся один вид
майонезу - «Провансаль» у банках по 0,25 л. Загальний обсяг виробництва
становив до 1000 л на рік. Нове приміщення цеху побудоване в кінці
вісімдесятих та оснащене вітчизняним обладнанням. Першу продукцію в ньому
було отримано 19 серпня 1987 року. Зараз випускаються такі види майонезів як
«Провансаль 67», «Провансаль Шполянський», «Провансаль Паризький»,
«Провансаль Оливковий», «Провансаль Столичний», «Провансаль
Бутербродний Новий» в пакетах дой-пак масою 0,18 кг та в скляній тарі, вагою
460, 650 та 850 г, а також в поліпропіленовій тарі масою 0,9 кг, 2 кг, 5 кг. Крім
майонезу цех випускає гірчицю українську гостру в скляних банках ТО 0,1 та
в банках СКО, вагою 0,25 кг.
В цеху працює 17 спеціалістів.
Ковбасний цех
Одним з найрентабельніших видів діяльності Підприємства
є виробництво та реалізація ковбасних виробів в широкому асортименті.
Продаж виготовленої продукції проводиться на внутрішньому ринку
центральної України, а саме в Черкаській, Київській, Кіровоградській областях.
Асортимент продукції становить понад 35 видів ковбасних виробів.
Сировина - це високоякісна, екологічно чиста яловичина та свинина, спеції.
42
Обсяг випуску ковбасних виробів збільшується завдяки впровадженню
механізації. Особливим попитом у споживачів користуються такі види
ковбасних виробів: «Московська» в/к; «Сервелат» в/к; «Краківська» н/к, Шинка
«Асорті Люкс»; Ковбаса «Лікарська» в/г; ковбаса «Дрогобицька» н/к. Також
цех виготовляє продукцію на давальницьких умовах, з сировини замовника.
Із року в рік ростуть обсяги випуску та реалізації продукції. У зв’язку
з розширенням виробництва в ковбасному цеху збільшилася кількість
працівників. На даний час в цеху працює 15 осіб. Ковбасний цех є одним
з небагатьох ковбасних цехів області, який в умовах нестабільного розвитку
економіки працює з прибутком [77].
Олійний цех
Одним із структурних підрозділів підприємства ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» є олійний цех, що надає послуги з переробки
соняшникового насіння на олію, а також переробляє відходи, одержані при
виробництві соняшникової маси. Олійний цех працює як з великими клієнтами,
так і з невеликими приватними підприємствами, фермерськими
господарствами, населенням.
Виробляється нерафінована соняшникова пресова олія, очищена
природними адсорбентами. Вихід соняшникової олії, у залежності від якості
насіння, становить 36-37%. Вихід макухи — 35%. Виробнича потужність
цеху — 700 кг насіння за годину, 6 тон/добу. Цех обслуговує 18 кваліфікованих
працівників.
Лабораторія
Лабораторія заводу є окремою структурною одиницею в складі
підприємства. Функції та відповідальність працівників визначені
в спеціалізованому Положенні про лабораторію, а в Настанові з якості —
вказані конкретні методи і процедури, що дозволяють виконувати завдання
в галузі забезпечення високої якості продукції ТОВ «Шполянський завод
продтоварів».
43
Лабораторія забезпечена необхідним приміщенням з технічними
і ергономічними характеристиками, а також засобами вимірювальної техніки та
випробувальним обладнанням, хімічними реактивами та мірним посудом.
Склад і професійний рівень фахівців лабораторії дозволяють здійснювати
вимірювання органоліптичних, фізико-хімічних, мікробіологічних,
радіологічних (вміст цезію — 137) показників, властивостей сировини,
матеріалів та готової продукції у повному обсязі за вимогами нормативних
документів. Лабораторія відповідає критеріям акредитації і акредитована на
право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного
нагляду.
За сумлінну працю підприємство відзначено рядом почесних відзнак.
Зокрема: за збереження та розвиток інтелектуально-кадрового потенціалу
підприємства в період перехідної економіки завод удостоєно міжнародної
нагороди «ЕРТСМЕЙКЕР» (1998 рік). Таку ж нагороду підприємству вручено
й 2000 року - за динамку і прогрес економічного розвитку в умовах
посткризової економіки.
А в 2000 році рішенням міжнародного відкритого Рейтингу популярності
та якості товарів і послуг «Золота фортуна» підприємство відзначено
дипломом - за розширення асортименту високоякісної продукції. У 2001 році
завод був нагороджений Національним рейтингом «Краща торгова марка».
У жовтні 2003 року ТОВ «Шполянський завод продтоварів» став
переможцем дегустаційного конкурсу, що проходив в межах Національного
Рейтингу «Краща торгова марка України» за козинак із кунжуту з родзинками,
ірис вершковий «Люкс», майонез «Провансаль Шполянський» та чіпси
«Золотисті з беконом» [77].

44
2.2 Оцінка основних економічних показників підприємства

Продукція ТОВ «Шполянський завод продтоварів» представлена по всiй
території України. Продукцiя користується широким попитом у населення, а
звiдси i попитом у великих торгових базах, якi займаються безпосередньо
торгівлею i розвозкою в певному регiонi чи мiстi. Основними ринками збуту є
великi торгiвельнi органiзацiї, представництва, бази, якi мають свою розвозку,
своїх менеджерiв, що працюють з продукцiєю, тобто безпосередньо продають
або в роздрiбнi магазини або безпосередньо споживачам. Прикладом таких
торгiвельних органiзацiй є:
- ТОВ «Фудз Трейд» м.Рiвне;
- ТОВ «Метро» м.Київ;
- ТОВ «Полiсся продукт» м.Житомир;
- ФОП «Солодкий свiт» м.Днiпропетровськ;
- ТОВ «Рута С» м. Житомир;
-ТОВ «Львiвхолод» м.Львiв;
- ФОП «Союз» м.Харкiв;
- ТОВ «Карол» м.Чернiвцi;
- ПП «Смарт» м.Запорiжжя;
- ПП Коломiєць м.Черкаси;
- ПП Арiол м.Тернопiль;
- ТОВ «Єврогурт» м.Iвано-Франкiвськ.
Підприємство має достатні обсяги збуту своєї продукції і має
перспективи для збільшення обсягу виробництва та своєї частки на ринках. За
рахунок виробництва високоякісної продукції має перспективи виходу на нові
ринки.
Розглянемо доходи ТОВ «Шполянський завод продтоварів» в Табл. 2.1.

45
Таблиця 2.1 – Доходи та витрати ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
за аналізований період, тис.грн.
Показник Абсолютне Відносне
2023 рік 2024 рік відхилення, відхилення,
тис.грн. %
Доход (виручка) від реалізації
67457 85905 18448 127,35
продукції
Податок на додану вартість (11243) (14317) 3074 127,34
Собівартість реалізованої продукції (52086) (64745) 12659 124,3
Інші операційні доходи 248 10994 10746 4433,06
Адміністративні витрати (1219) (1755) 536 143,97
Витрати на збут (675) (1065) 390 157,78
Інші операційні витрати (689) (11027) 10338 1600,44
Інші доходи 331 184 - 147 55,59
Фінансові витрати (1558) (3587) 2029 230,23
Інші витрати (446) (469) 23 105,16
Податок на прибуток від звичайної
(95) (68) - 27 71,58
діяльності
Чистий прибуток 25 50 25 200,00
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Отже, як бачимо з таблиці 2.1 чистий прибуток у 2024 році порівняно з
2023 роком зріс на 100% і становить 50 тис. грн.. Це сталося під впливом таких
факторі: дохід (виручка) від реалізації зріс на 18448 тис. грн. (27,35%), зросли
операційні доходи на 10746 тис. грн., знизився податок на прибуток від
звичайної діяльності на 27 тис. грн. (28,42%), але при цьому зріс податок на
додану вартість на 3074 тис. грн. (27,34%), зросла собівартість реалізованої
46
продукції на 12659 тис. грн. (24,3%), зросли адміністративні витрати на 536 тис.
грн. (43,97%), зросли витрати на збут на 390 тис. грн. (57,78%), зросли інші
операційні витрати на 10338 тис. грн., знизилися інші доходи на 147 тис. грн.
(44,41%), зросли фінансові витрати на 2029 тис. грн. (130,23%), зросли інші
витрати на 23 тис. грн. (5,16%).
Розглянемо динаміку доходу та собівартості від реалізації продукції за
2023-2024 роки на Рис. 2.1.
100000
85905
80000
67457
60000
40000
Доход (виручка) від
20000 реалізації продукції
0
Собівартість реалізованої
-20000 продукції
-40000
-52086
-60000
-64745
-80000

Рис. 2.1 Динаміка доходу та собівартості від реалізації продукції
підприємства за 2023-2024 роки
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Розглянемо операційні витрати підприємства за 2023-2024 роки в Табл. 2.2.

47
Таблиця 2.2 – Елементи операційних витрат підприємства ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» за 2023-2024 роки
Відхилення
2023 рік, 2024 рік,
Статті операційних витрат Абсолютне, Відносне,
тис.грн. тис.грн.
тис. грн.. %
1. Матеріальні затрати 48184 58149 9965 120,68
2. Витрати на оплату праці 1893 2710 817 143,16
3. Відрахування на соціальні
700 984 284 140,57
заходи
4. Амортизація 1326 2381 1055 179,56
5. Інші операційні витрати 2567 14368 11801 559,72
Разом 54670 78592 23922 143,76
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Розглянемо структуру операційних витрат підприємства за 2023 рік на
Рис. 2.2.
4. Амортизація
5. Інші операційні
2%
витрати
3. Відрахування на
5%
соціальні заходи
1%
2. Витрати на
оплату праці
4%
1. Матеріальні
затрати
88%

Рис. 2.2 Структура операційних витрат підприємства за 2023 рік
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства
48
Розглянемо структуру операційних витрат підприємства за 2024 рік на
Рис. 2.3.
5. Інші операційні
4. Амортизація витрати
3% 18%
3. Відрахування
на соціальні
заходи
1%
2. Витрати на
оплату праці
4%
1. Матеріальні
затрати
74%

Рис. 2.3 Структура операційних витрат підприємства за 2024 рік
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Отже, як бачимо з таблиці 2.2 сума операційних витрат за звітний період
склала 78592 тис. грн., що на 23922 тис.грн. (43,76%) перевищила операційні
витрати за попередній період. При цьому матеріальні затрати зросли на 9965
тис.грн. (20,68%), витрати на оплату праці зросли на 817 тис.грн. (43,16%),
відрахування на соціальні заходи зросли на 284 тис.грн. (40,57%), амортизація
зросла на 1055 тис.грн. (79,56%), а інші операційні витрати зросли на 11801
тис.грн. (459,72%). Детально розглянемо показники рентабельності
підприємства ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
Як свідчать дані таблиці 2.3 показники рентабельності підприємства є
дуже низькими і першочерговим завданням підприємства є доведення
рентабельності до рівня, достатнього для нормального розвитку підприємства.

49
Таблиця 2.3 – Показники рентабельності ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» за 2023-2024 роки
№ Абсолютне Відносне
Показник 2023 рік 2024 рік
п/п відхилення відхилення, %
Рентабельність капіталу
1 0,00057 0,00083 0,00026 145,61
(активів)
Рентабельність власного
2 0,0056 0,011 0,0054 196,43
капіталу
3 Рентабельність реалізації 0,00037 0,00058 0,00021 156,76
Рентабельність
4 0,0018 0,0014 0,0004 77,78
реалізованої продукції
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Проте, з таблиці 2.3 видно, що рентабельність капіталу (активів) зросла
на 45,61%, рентабельність власного капіталу зросла на 96,43%, рентабельність
реалізації зросла на 56,76%, але рентабельність реалізованої продукції
зменшилась на 22,22%.
Це відбулося в результаті зростання виробництва та реалізації продукції,
а як наслідок зростання виручки від реалізації та чистого прибутку.
Розглянемо персонал підприємства та фонд оплати праці працівників за
2020-2024 роки.
Середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» у 2023 роцi становить 240 осiб.
Середня кiлькiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працювали за
сумiсництвом - 2 осiб
Кiлькiсть штатних працiвникiв, якi працювали на умовах неповного
робочого часу - 2 особи
Фонд оплати працi за 2024 рiк склав 2736,6 тис.грн., який збiльшився
порiвняно з рiвнем 2020 року на 909,4 тис.грн.
Збiльшення фонду оплати працi вiдбулося за рахунок 2-х факторiв:
1. Збiлшення чисельностi працiвникiв на 40 осiб порiвняно з 2023 роком.

50
Таблиця 2.4 – Чисельність працівників підприємства
ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
за 2022-2024 рр., осіб
Абсо- Абсо-
Кількість Кількість Кількість
лютне лютне
Найменування праців- праців- праців-
відхи- відхи-
показника ників, ників, ників,
лення лення
2022 рік 2023 рік 2024 рік
2022/2023 2023/2024
Середньооблікова
кількість штатних 200 240 260 40 20
працівників
Середня кількість
позаштатних
працівників та осіб, якi 2 2 2 0,00 100
працювали за
сумісництвом
Кiлькiсть штатних
працівників, якi
працювали на умовах 2 2 2 0,00 100
неповного робочого
часу
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

2. Збiльшенням розмiру середньої заробiтної плати на 31% порiвняно iз
2020 роком.
Середня кiлькiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працювали за
сумiсництвом - 2 осiб
Кiлькiсть штатних працiвникiв, якi працювали на умовах неповного
робочого часу - 2 особи
Кадрова полiтика пiдприємства спрямована була на створення додаткових
робочих мiсць та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв (проведення семiнарiв,
курсiв пiдвищення квалiфiкацiї, навчання у вищих навчальних закладах та
iнше).
51
Розглянемо основні показники за аналізований період ТОВ
«Шполянський завод продтоварів».
Таблиця 2.5 – Основні показники діяльності підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» за 2023-2024 роки

№ Абсолютне Відносне
Показник 2023 р. 2024 р.
п/п відхилення відхилення

1. Доход (виручка) від
реалізації продукції, 67457 85905 18448 127,35
тис.грн
Собівартість 52086 64745 12659 124,3
2. реалізованої продукції,
тис.грн.
Чистий прибуток,
3. 25 50 25 200,00
тис.грн.
4. Запаси, тис.грн. 1480.4 1374 -106,4 92,81
5. Фондовіддача 2,19 2,88 0,69 131,51
Рентабельність капіталу
6. 0,00057 0,00083 0,00026 145,61
(активів)
Рентабельність
7. 0,0018 0,0014 -0,0004 77,78
реалізованої продукції
Матеріальні витрати,
8. 19891,9 23875,8 3983,9 120,03
тис.грн.
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Отже, з даних таблиці 2.5 можна зробити такі висновки: позитивним
аспектом є те, що дохід (виручка) від реалізації продукції зріс на 18448тис.грн.
(27,35%), прибуток у 2024р. зріс на 25 тис.грн. (100,00%) і становить 50
тис.грн., порівняно з 2023р., але при цьому запаси зменшилися на 106,4
тис.грн., зросла собівартість продукції на 12659 тис. грн., або на 24,3%, зросли
матеріальні витрати на 3983,9 тис.грн., або на 20,03%.
52
Дані зміни відбулися в результаті збільшення обсягів виробництва та
реалізації масла фермерського на 9,22% та суміші рослинно-вершкової на
2,71%. Проте об’єми виробництва масла селянського зменшилися.
Отже, як бачимо з таблиці 2.6 загальна кількість активів в 2023 р. зросла
порівняно з 2020 р. на 26067,8 тис.грн. (146,58%), при цьому основні засоби
зросли на 5216,6 тис.грн. (101,05%).
Таблиця 2.6 – Активи ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за 2022-2023
роки (тис. грн.)
Абсолютне Відносне
Найменування показника 202 р. 2023 р.
відхилення відхилення
Усього активів 17783,8 43851,6 26067,8 246,58
Основні засоби 5162,2 10378,8 5216,6 201,05
Статутний капітал 4221,8 4221,8 0,00 100,00
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Розрахунок чистих активiв ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за
2023 р.: вартість активiв балансу на початок перiоду - 17783,8тис.грн.
Розмiр довгострокових зобов’язань на початок перiоду - 5607,5 тис.грн.
Розмiр поточних зобов’язань на початок перiоду - 9532,4тис.грн. Забезпечень
наступних витрат i платежiв та нарахованих доходiв майбутніх періодів не має.
Розмiр чистих активiв дорiвнює (17783,8 - 5607,5 - 9532,4 )2643,9 тис.грн.
Розрахунок чистих активiв ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за
2023 р.: вартiсть активiв балансу на кiнець перiоду - 43851,6 тис.грн.
Розмiр довгострокових зобов’язань на кiнець перiоду – 0 тис.грн.
Розмiр поточних зобов’язань на кiнець перiоду - 39400,3 тис.грн.
Забезпечень наступних витрат i платежiв та нарахованих доходiв
майбутнiх перiодiв не має.
Розмiр чистих активiв дорiвнює (43851,6 - 39400,3) 4451,3 тис.грн.

53
Таблиця 2.7 – Активи ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за 2023-2024
роки (тис. грн.)
Абсолютне Відносне
Найменування показника 2023 р. 2024р.
відхилення відхилення
Усього активів 43851,6 60395 16543,4 137,73
Основні засоби 10378,8 12709 2330,2 122,45
Статутний капітал 4221,8 4222 0,2 100,005
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Отже, як бачимо з таблиці 2.7 загальна кількість активів в 2024 р. зросла
порівняно з 2023 р. на 16543,4 тис.грн. (37,73%), при цьому основні засоби
зросли на 2330,2 тис.грн. (22,45%),Статутний капітал зріс на 0,2 тис. грн.
(0,005%). Придбано за останнi п’ять рокiв активiв на загальну суму -
3954,18тис. грн. Вiдчужено за останнi п’ять рокiв активiв на загальну суму -
1501,27 тис. грн.
Таблиця 2.8 – Структура активу та пасиву підприємства
ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
станом на 31.12.2024 рік
Найменування показника Сума, тис.грн.. Питома вага, %
Активи:
Необоротні активи 47308 78,33
Оборотні активи 13087 21,67
Витрати майбутніх періодів 0,00 0,00
Усього активів 60395 100,00
Пасиви:
Власний капiтал 4501 7,45
Забезпечення наступних платежiв i витрат 0,00 0,00
Довгострокові зобов’язання 29154 48,27
Поточнi зобов’язання 26740 44,28

54
Продовження таблиці 2.8
Доходи майбутнiх перiодiв 0,00 0,00
Усього пасивів 60395 100,00
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Отже, як видно з таблиці 2.8 найбільшу частку в активах підприємства
складають необоротні активи 47308 тис.грн. (78,33%). Найбільшу частку в
пасивах підприємства складають довгострокові зобов’язання 29154 тис.грн.
(44,28%)
Вартiсть необоротних активiв ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
станом на 31.12.2024 року становить 47308 тис.грн, в т.ч. вартiсть
незавершеного будiвництва - 34594 тис.грн. Виробничi потужностi на кiнець
2024 року становлять - 800 тонн масла в мiсяць, ступiнь їх використання - 80%.
Збереження та експлуатацiя основних засобiв здiйснюється належним чином,
своєчасно проводяться поточнi та капiтальнi ремонти, модернiзацiя та
реконструкцiя. Розглянемо структуру основних засобів підприємства за 2023-
2024 роки (Табл. 2.9).
Таблиця 2.9 – Основні засоби ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за 2023-
2024 роки, тис.грн.

Абсолютне Відносне
Найменування основних засобів 2023 рік 2024 рік
відхилення відхилення

1. Виробничого призначення: 14103 18398 4295 130,45
1.1 Будівлі та споруди 4332 4332 0,00 100,00
1.2 Машини та обладнання 5870 9703 3833 165,29
1.3 Транспортні засоби 3822 4142 320 108,37
1.4 Інші 79 221 142 279,75

55
Продовження таблиці 2.9
2. Невиробничого призначення 0 0 - -
2.1 Будівлі та споруди 0 0 - -
2.2 Машини та обладнання 0 0 - -
2.3 Транспортні засоби 0 0 - -
2.4 Інші 0 0 - -
Разом 14103 18398 4295 130,45
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Первiсна вартiсть основних засобiв у 2023 році становить - 14103 тис.грн.,
знос - 3724 тис.грн., залишкова вартiсть - 10379 тис.грн., станом на 31.12.2024
року вiдповiдно становить - 18398 тис.грн., знос - 5689 тис.грн., залишкова
вартiсть - 12709 тис.грн. На протязi 2024 року було придбано основних засобiв
на суму - 5111 тис.грн., списано з балансу основних засобiв внаслiдок їх
невiдповiдностi критерiям визнання активом та реалiзовано основних засобiв на
суму - 816 тис.грн. з нарахованим зносом на суму - 416 тис.грн.За 2024 рiк
нараховано амортизацiї основних засобiв на суму - 2381 тис.грн. Вартiсть
незавершеного будiвництва на початок року становить - 20248 тис.грн., на
кiнець року - 34594 тис.грн..
Термiн використання основних засобiв - до повного їх фiзичного зносу.
Обмежень для виробничого використання основних засобiв не має. Розглянемо
запаси ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
Таблиця 2.10 – Запаси підприємства ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
станом на 31.12.2023 року
Балансова
Частка в
№п/п Найменування вартість,
сукупності, %
тис.грн.
1. Сировина і матеріали 802,4 54,2
2. Купівельні напівфабрикати та комплектуючі 0,00 0,00
вироби
56
Продовження таблиці 2.10
3. Паливо 11,4 0,77
4. Тара і тарні матеріали 89,5 6,05
5. Будівельні матеріали 143,2 9,67
6. Запасні частини 55,8 3,77
7. Матеріали сільськогосподарського 0,00 0,00
призначення
8. Поточні біологічні активи 0,00 0,00
10. Малоцінні та швидкозношувані предмети 4,7 0,32
11. Незавершене виробництво 0,00 0,00
12. Готова продукція 373,4 25,22
13. Товари 0,00 0,00
Разом 1480,4 100,00
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства

Отже, загальна сума запасів складає 1480,4 тис.грн.. При чому сировина і
матеріали складають 54,2% від загальної сукупності запасів, паливо 0,77%, тара
і тарні матеріали 6,05%, будівельні матеріали 9,67%, запасні частини 3,77%,
малоцінні та швидкозношувальні предмети 0,32%, готова продукція 25,22%.

2.3 Маркетингова діяльність підприємства: асортимент продукції

Розробники торгової марки «Жайвір» особливу увагу приділили
формуванню лояльності споживачів як гарантії зростання кінцевого попиту і
надалі – збільшення обсягів реалізації продукції. Про високу якість продукції
свідчать нагороди, отримані ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
На підприємстві функціонує система контролю якості ISO 22000. Є
своя сертифікована виробнича лабораторія.
Підприємство виробляє такі асортиментні групи продукції.
1. Майонези та гірчиця:
57
- Майонез «Провансаль-67»,
- Майонез «Шполянський»,
- Майонез «Провансаль бутербродний новий»,
- Майонез «Провансаль столичний»,
- Майонез «Провансаль легкий»,
- Майонез «Провансаль легкий»,
- Гірчиця «Українська гостра».
2. Чіпси:
- Чіпси «Золотисті»,
- Чіпси «Золотисті» з беконом,
- Чіпси «Золотисті» з грибами,
- Чіпси «Золотисті» з паприкою,
- Чіпси «Золотисті» з сиром,
- Чіпси «Золотисті» з копченою куркою,
- Чіпси «Золотисті» з кропом і сметаною,
- Чіпси «Золотисті» з холодцем і хроном,
- Чіпси «Золотисті» з шашликом,
- Чіпси «Золотисті» з лососем,
- Чіпси «Золотисті» з салямі.
3. Кондитерські вироби:
- Грильяж («Ласунка золотиста», «Ласунка зоряна»,
«Ласунка Шполянська», «Веселка», «Арахісовий»,
«Хорольський новий»,
«Хорольський новий з родзинками», «Кунжутний»),
- Козинак ( із арахісу, асорті, соняшниковий, із горіху новий, із
кунжуту, із кунжуту з родзинками, із фундуку),
- Ірис («Вершковий тиражений новий», «Вершковий новий»,
«Вершковий люкс», «Вершковий новий з грецьким горіхом», «Вершковий
новий з родзинками», «Дитячий новий», «Шкільний новий», «Шкільний»,
«Соняшниковий аромат», «Польовий новий», «Чарівний горішок»),
58
- Драже (Повітряні зерна рису глазуровані),
- Халва (соняшникова цукрова, соняшникова ванільна, соняшникова з
горіхом, соняшникова з арахісом).
- Карамель (в асортименті (30 видів), «Мозаїка»),
- Цукерки «Жувастик».
4. Харчоконцентрати (Какао, Какао з молоком, Крем «Заварний», Крем
«Заварний шоколадний», Желе «Апельсинове», Желе «Лимонне», Желе
«Десертне», Кислота лимонна, Цукрова пудра, Сіль «Екстра», Суміш для
приготування гірчиці),
5. Бакалія (Борошно «Для млинців до чаю» 1 гатунку, Борошно «Для
млинців українських» вищого гатунку, Вермішель «Я’єчна» 1 гатунку,
Мюслі, Суміш для приготування гірчиці, Крупа гречана ядро 1 гатунку,
Крупа гречана жарена ядро, Крупа гречана січка, Крупа горох цілий, Крупа
пшоно, Крупа пшенична, Крупа рисова, Січка рисова, Крупа ячмінна, Крупа
перлова, Олія соняшникова (жарена), Борошно вищого ґатунку).
6. Ковбасні вироби (Варено-копчені ковбаси, напівкопчені ковбаси,
варені ковбаси, сардельки, сосиски, копченості) [39].
На підприємстві працює цех, який орієнтований на випуск ковбасних
виробів для міста та району, хоча його потужність розрахована на значно
більшу кількість продукції.
Сьогодні цех випускає понад 50 її видів – варено-копчені,
напівкопчені, варені, шинкові, копчені сало та курятину тощо. Продукція
сертифікована. Ковбаса «Лікарська» та сардельки «Любительські» включені
в меню чотирьох дитячих садків міста [39].
Асортимент ковбасних виробів цеху оновлюється майже
щомісяця. Динаміка виробництва продукції наведено в табл.2.11.

59
Таблиця 2.11 - Динаміка виробництва продукції у розрізі асортиментних груп за
2023-2024 рр.

Вироблено продукції в
Відхилення
Найменування асортиментних натуральному виразі, од.
груп продукції Абсолют- Віднос-
2023 рік 2024 рік
не, +/- не, %
1.Ковбасні вироби 67 68 1 1,5
2. Чіпси 977 982 5 0,5
3. Олія 215 244 25 11,6
4. Макуха 238 295 57 23,9
5. Борошно 379 403 24 6,3
6. Висівки 195 221 26 13,3
7. Кондитерські вироби 1118 1207 89 8,0
8. Майонез 50 56 6 12,0
* Джерело: складено автором

Дані табл.2.11 свідчать про збільшення обсягів виробленої продукції у
2024 р. порівняно з 2023 р. Найбільшими темпами збільшилося
виробництво асортиментної групи «Макуха» – на 23,9%. Найменші темпи
зростання у асортиментної групи «Чіпси» – 0,5%. Темпи зростання обсягів
виробництва інших асортиментних груп відбувалося у межах 1,5-13,3%.
Розглянемо структуру виробленої продукції за даними табл. 2.12.

Таблиця 2.12 - Динаміка структури асортименту продукції
Найменування асортиментних Структура Відхилення у
груп продукції асортименту, % структурі,
2023 рік 2024 рік %
1. Ковбасні вироби 4,6 4,9 0,3
2. Чіпси 52,3 51,7 -0,6
3. Олія 0,7 0,8 0,1
4. Макуха 0,3 0,4 0,1
5. Борошно 0,6 0,9 0,3
6. Висівки 0,2 0,3 0,1
7. Кондитерські вироби 35,6 35,1 -0,5
8. Майонез 1,4 1,7 0,3
9. Неспеціалізована
оптова торгівля 4,3 4,2 -0,1
Разом 100 100 -
* Джерело: складено автором
60
Дані табл.2.12. показують, що приблизно 52% у структурі реалізованої
продукції складає асортиментна група «Чіпси». Це свідчить про те, що вона є
профілюючою для підприємства. Наприклад, чіпси «Золотисті» з веселим
Левенятком на упаковці – одні з найпопулярніших серед українців. ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» має усталені традиції виробництва чіпсів-
пластинок, що виготовляються з сухого картопляного пюре. Ось уже близько
двадцяти років підприємство ретельно відстежує симпатії споживачів і обрало
вісім смаків, які найбільше їм сподобалися. В асортименті десять смаків: бекон,
буженина, червона ікра, кріп та сметана, курка, шашлик, сир, холодець з
хроном та без будь-яких смако-ароматичних добавок.
Також значущою є асортиментна група «Кондитерські вироби» з
питомою вагою 35-36%. Всі інші асортиментні групи мають невелику питому
вагу у структурі – 0,2 -4,9%. Це свідчить про необхідність підтримувати ті
асортиментні групи, які є найбільшими. Порівнюючи структуру за 2023-2024
рр. можна сказати, що вона майже не змінилася.
Турбуючись про доступність солодкої продукції ТМ «Жайвір» для
особливого споживача, технологами підприємства ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» розроблена ціла лінійка солодощів на фруктозі. Грильяж, халва,
козинаки на смак не відрізнити від звичайних, проте цукор в них відсутній.
Таким чином підприємство домоглося, щоб асортимент продукції був корисним
для всіх. На прилавках більшості магазинів представлені якісні натуральні
солодощі без цукру від ТМ «Жайвір», на їх упаковці нанесене спеціальне
маркування.
В 2017 р. внаслідок реорганізації, проведеної на підприємстві, створений
цех, який займається прийманням та переробкою сировини – насіння
соняшнику та пшениці. Цех працює над скороченням затрат на
транспортування сільгосппродукції по території. Наприклад, щоб скоротити
затрати на транспортування борошна з цеху в цех, на розвантажування-
завантажування, перевезення продукції, обмін проводиться безпосередньо в
цеху. Крім цього, щоб оперативно реагувати на залишки продукції, рух товарів,
61
для покращення обслуговування населення, контролю за виробництвом, зараз
на підприємстві і в цеху проводиться робота зі впровадження бухгалтерської
програми.
Продукція від ТМ «Жайвір» має такі переваги:
1. Стабільно висока якість товарів.
2. Досить широкий, оптимальний для бізнесу асортимент продукції.
3. Збалансована лінійка SKU по групах товарів і за смаками.
4. Стабільний товарообіг протягом року, відсутність великих сезонних
коливань продажів.
5. Унікальні смаки і ексклюзивні рецептури, розроблені фахівцями
підприємства.
6. Порівняно з шоколадними виробами, солодощі стійкі до тепла,
дозволяють вести бізнес і влітку.
7. Зручний для бізнесу і для кінцевого споживача формат – укрупнена
сімейна упаковка для регулярної полки торгової точки та дрібна упаковка для
імпульсних покупок (прикасові зони, навісне торгове обладнання, невеликі
торгові точки).
8. Якісна яскрава упаковка, сучасний привабливий дизайн.
9. Маркування українською, російською та англійською мовами, за
потреби можна нанести додаткову інформацію за допомогою стікерів на мові
країни-імпортера.
10. Ціноутворення дозволяє формувати ціну продажу з націнкою 100%
і більше до ціни поставки.
11. Регулярне оновлення асортименту, розробка і поява новинок.
12. Допомога в організації логістики [39].
13. Продукція ТМ «Жайвір» має багато нагород і перемог в різного
роду дегустаціях, конкурсах і виставках. Не раз перемагала в програмі "Знак
Якості" на телеканалі «Інтер», присуджена оцінка «відмінно» в «Центрі
незалежних споживчих експертиз», перемогли в номінації «Тріумф якості» в
62
рамках XII дегустаційного конкурсу кондитерських виробів «Солодкий
тріумф» та ін.
В Україні ТМ "Жайвір" присутня у переважній більшості торгових
мереж: АТБ-Маркет, Метро, Ашан, Велика Кишеня, Сільпо, Фуршет, Фора,
Край, Екомаркет, Фреш-маркет і багатьох інших, в тому числі і в більш дрібних
регіональних мережах. Підприємство співпрацює і з інтернет-
магазинами, зокрема, Rozetka – це найбільший в Україні інтернет-магазин.
Зовнішньоекономічною діяльністю підприємство займається більше 17 років.
Крім ТОВ «Шполянський завод продтоварів», на Черкащині працює ще
багато заводів такого профілю (ПП «Драбівський завод продтоварів», ПРАТ
«Кам’янський завод продтоварів», ПРАТ «Уманський завод продтоварів»
тощо). Але така продукція, як чіпси, на них не виготовляється або
виготовляється малими партіями. Тому для ТОВ «Шполянський завод
продтоварів», в асортименті якого 52% належить виробництву саме
асортиментної групи «Чіпси», конкурентами можуть бути ТОВ «Чіпси Люкс»
(дочірне підприємство ПрАТ «Монделіс Україна») та ТОВ «Екотрейд- 2010».
ТОВ «Чіпси Люкс» є дочірнім підприємством «Монделіс Україна» і
найбільшим виробником картопляних чіпсів в Україні. Протягом 2018 року
фабрика виготовила 13 тисяч тонн продукції. За понад 13 років роботи тут
виготовлено загалом понад 100 тисяч тонн чіпсів. На підприємстві, що
розташоване в селі Старі Петрівці Київської області, виробляють чіпси під
торгівельними марками «Люкс» та «Estrella». Продукція підприємства
експортується до Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану.
Промислову та насіннєву картоплю компанія вирощує в рамках власної
аграрної програми у співпраці з майже 30 господарствами України з
Тернопільської, Житомирської, Вінницької, Київської, Чернігівської,
Львівської, Херсонської, Хмельницької, Волинської, Сумської, Черкаської
областей. Процес вирощування картоплі повністю контролює ПрАТ
«Монделіс Україна».
63
Фабрика виділила 35 млн. грн. і обладнала свої склади найновішим
обладнанням. Наприклад, по системі спеціальних каналів подається повітря,
яке забезпечує температуру не нижче +8°С та рівень вологості на рівні 96- 99%.
Приміщення освітлюють спеціальним зеленим світлом, щоб картопля не
зеленіла. На утримання складів компанія щороку виділяє 5,5 млн. грн. В
Україні на сьогоднішній день немає аналогів цим складам.
Фабрика ТОВ «Чіпси ЛЮКС» працює за міжнародними стандартами ISO
9001:2008, ISO 14001:2004, OHSAS 18001:2007, FSSC (схема сертифікації,
що базується на ISO 22000:2005, принципах HACCP та ISO/TS 22002-1:2009).
За роки діяльності ПрАТ «Монделіс Україна» інвестувала в розвиток фабрики
понад 300 млн. грн.
Компанія «Екотрейд-2010» – виробник високоякісних продуктів
снекового напрямку чіпсів пластинчастих. Підприємство використовує у
виробництві тільки натуральні компоненти, що робить продукт смачним,
ситним, практичним і привабливим для великої кількості споживачів. Для
виготовлення продукту використовуються нові технології, що дозволяють
зберігати його протягом дев’яти місяців без використання консервантів і
розпушувачів.
Компанія «Екотрейд» пропонує асортимент чіпсів пластинчастих, що
складається з 11-ти найпопулярніших смаків: класичні, зі смаком бекону, зі
смаком сиру, зі смаком курки, зі смаком сметани із зеленню, зі смаком
шашлику, зі смаком паприки, зі смаком грибів, зі смаком червоної ікри, зі
смаком холодцю з хроном, зі смаком крабів. Продукція упакована у пакет з
металізованої плівки (флоупак), який вкладений в картонну коробочку.
Продукція відрізняється високою якістю, відмінним смаком, цікавим,
привабливим дизайном. Це підтверджується тим, що продукція виробляється
під власними торговими марками для таких структур, як «Квіза-Трейд»,
«Пакко-Холдинг», «Мариванна», «Таврія», «ТД Копійка», «Антарес-7»,
«Наш Край », ТД« Аванта». Під власною торговою маркою поставки
здійснюються для ТОВ «Український Рітейл» та «ТД «Добрий купець».
64
Продукція ТОВ «Шполянський завод продтоварів» розповсюджується на
всій території України і активно експортується в США, Канаду, Німеччину,
Грецію, Ізраїль, Румунію, Чехію, Польщу, Латвію, Молдову, Грузію та інші
країни.

Висновки до 2 розділу

Торгову марку «Жайвір» було засновано у 2001 році з ініціативи
керівництва підприємства, яке усвідомило важливість позиціонування власної
продукції, створення відповідного образу і ідеї високої якості, яка асоціюється
з екологічно чистою сільськогосподарською Шполянщиною, що знаходиться
в самому Центрі України. Розробники торгової марки «Жайвір» особливу увагу
приділяють формуванню лояльності споживачів, як запоруці зростання
кінцевого попиту і, як наслідок, — збільшення обсягів реалізації продукції. Про
якість продукції можуть свідчити нагороди отримані ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» та зростаюча кількість дилерів підприємства.
Цілі створення торгової марки «Жайвір»:
зробити доступними широкому колу споживачів якісної продукції від
національного товаровиробника;
налагодити взаємовигідне партнерство між виробником та провідними
торгiвельними мережами України щодо задоволення кінцевого попиту
споживачів;
забезпечити високі темпи зростання виробництва та розвитку ТОВ
«Шполянський завод продтоварів»;
Політикою підприємства в сфері якості є:
підвищення якості продукції та послуг, забезпечення задоволеності
споживачів і зміцнення ринкових позицій - як основа політики;
забезпечення престижу, підвищення іміджу підприємства та прагнення
досягнути та утримати лідируючі позиції на ринку споживання продукції, що
65
виробляється підприємством;
вдосконалення технологій, створення нових видів продукції, оптимізація
асортиментного ряду та збільшення обсягів виробництва на основі постійних
маркетингових досліджень та врахування вимог та потреб споживача;
забезпечення високої культури партнерства в роботі з постачальниками
на основі взаємовигідного співробітництва, покращення сервісу
в обслуговуванні клієнтів;
постійний розвиток і удосконалення загального менеджменту
підприємства, та системи управління якістю, як складової частини такого
менеджменту;
визначення оптимальних шляхів для розширення географії ринку збуту
готової продукції;
досягнення та підтримання високого рівня відповідальності всіх
працівників на кожному робочому місці, чітке розуміння та виконання кожним
своїх робочих завдань з отриманням результатів, які відповідають внутрішнім
вимогам підприємства та потребам споживачів;
максимальне та раціональне використання всіх власних ресурсів -
економічних, фінансових, організаційних, кадрових, технічних та інших для
сталого розвитку підприємства.

66
РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ»

3.1 SWOT – аналіз підприємства

У сучасному бізнес-середовищі, котре характеризується швидкими
змінами та високою конкуренцією, стратегічне планування стає невід’ємною
складовою успіху будь-якої організацій. Здатність компанії швидко реагувати
на ринкові тенденції та адаптуватися до змін визначає її можливості для
тривалого розвитку та зростання. Важливість стратегічного планування
особливо збільшується в умовах стрімкого розвитку ринків, де вікно
можливостей для входу або експансії може бути короткочасним.
Серед численних інструментів стратегічного планування, SWOT- аналіз
(аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз) займає особливе
місце. Цей метод є фундаментальним інструментом, що дозволяє не тільки
наглядно відобразити поточний стан справ у компанії, але й визначити
перспективи та напрямки для майбутнього розвитку. Простота у використанні
та універсальність SWOT роблять його ідеальним вибором для організацій
будь-якого розміру. На практиці SWOT-аналіз може виявити свої сильні
сторони у визначенні стратегічних переваг компанії, однак його слабкі сторони
також варто враховувати, особливо коли мова йде про суб’єктивність оцінок та
потенційну недостатність глибини аналізу. Цей аналіз стає ефективнішим,
коли він доповнюється іншими аналітичними методами та техніками.
SWOT- аналіз це сучасний управлінський прийом, що дозволяє здійснити
дослідження маркетингової діяльності підприємства та конкурентних
можливостей його продукції. Він дозволяє виявити сильні слабкі сторони в
діяльності підприємства, загрози які існують на ринку та можливості їх
подолання.
67
SWOT-аналіз починається із виявлення та відбору найсуттєвіших,
найвпливовіших можливостей і загроз, зовнішнього середовища та сильних і
слабких сторін внутрішнього. Встановлення зв’язків між ними - заключний,
дуже важливий, етап SWOT- аналізу [78].
SWOT-аналіз ґрунтується на співставленні сильних та слабких сторін
організації, потенційних можливостей для бізнесу та загроз із зовнішнього
середовища. Порівняльний процес зовнішнього та внутрішнього аналізу
звичайно завершується проведенням порівняльного SWOT- аналізу. SWOT-
аналіз виконується для підприємства та його продукції. SWOT - абревіатура 4-
ох англійських слів:
1. Сильні сторони (strengths).
2. Слабкі сторони ( weaknesses).
3. Можливості (opportunities).
4. Небезпеки (threats)[8].
Існує досить багато визначень окремих елементів SWOT-аналізу.
Наведемо деякі з них:
1. Сильні сторони (strength) — внутрішні можливості (навички,
потенціал) чи ресурс, що можуть зумовити формування конкурентної переваги.
2. Слабкі сторони (weaknesses) — види діяльності, які фірма здійснює не
досить добре, або ресурси, підсистема потенціалу, що не правильно викорис-
товуються.
3. Можливості (opportunities) — альтернативи, що їх може використати
підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів).
4. Загрози (threats) — будь-які процеси або явища, що перешкоджають
руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місії та цілей.
Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються такими
причинами: стратегічне управління пов’язане з великими обсягами інформа-ції,
яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак
виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої
роботи [79-89].
68
SWOT- аналіз продукції підприємства полягає у порівнянні її технічних
та економічних показників з показниками продукції провідного конкурента.
При цьому використовується 6-ти бальна шкала, у якій 6 – це еталонний
показник який відповідає стандартам СОТ, 1 – мінімальна схожість з еталоном.
Результати SWOT- аналізу підприємства та його продукції наведені у
таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – SWOT- аналіз підприємства ТОВ «Шполянський завод
продтоварів»

СЛАБКІ СТОРОНИ СИЛЬНІ СТОРОНИ
1. Недостатній рівень 1. Наявність маркетингового
прогнозування продажу продукції. планування.
2. Слабкий розвиток 2. Високий імідж фірми.
дилерської мережі в межах 3. Підтримка стабільно високої
України. якості продукції.
3. Обмеженість оборотних 4. Стабільні ринки збуту.
коштів. 5. Доступ до сировинної бази.
4. Енергоємність 6. Наявність кваліфікованої робочої
технологій. сили.
5. Не досконала збутова 7. Обов’язкова сертифікація.
політика. 8. Доступ до кредитів.
9. Широкий товарний асортимент.
МОЖЛИВОСТІ ЗАГРОЗИ
1. Позитивна динаміка 1. Вплив фінансово-економічної
промислового виробництва. кризи.
2. Значне зростання 2. Зростання цін на сировину та
виробництва у суміжних галузях. комплектуючі.
3. Приплив інвестиційного 3. Відтік кваліфікованих кадрів
капіталу.
4. Інвестування.
5. Стабілізація політичного
життя в державі
6. Диверсифікація продукції.
*Джерело: складено автором

На основі даної таблиці можна зробити наступні висновки:
69
1) Сильними сторонами діяльності підприємства є: підтримка стабільно
високої якості продукції, наявність маркетингового планування, кваліфікована
робоча сила.
2) Слабкими сторонами є: енергоємність технологій, обмеженість
оборотних коштів та недостатній рівень прогнозування продажу продукції, не
досконала збутова політика.
3) На ринку підприємство очікують такі небезпеки, як вплив фінансово-
економічної кризи та зростання цін на сировину і комплектуючі.
4) Шансами на подолання ринкових загроз є стабілізація політичного
життя в державі, диверсифікація продукції та інвестування.
Отже можна зробити висновок, що перевагами продукції ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» над продукцією конкурента є: якість
продукції, проштовхування та реклама, торгова марка. Недоліками продукції
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» у порівнянні з продукцією конкурента
є: система управління та гнучкість витрат. Однаковими конкурентними
позиціями щодо продукції підприємств є: цінова та збутова політика,
маркетингова стратегія.

3.2 Розширення асортименту продукції підприємства як ефективний
елемент маркетингової діяльності

План виробництва та реалізація продукції є головною складовою річного
виробничо-економічного плану ТОВ «Шполянський завод продтоварів». Він
передбачає забезпечення виробництва потрібного суспільству продукцією при
найкращому використанні виробничих потужностей, матеріальних та трудових
резервів підприємства.
План виробництва та реалізації продукції складається з трьох основних
частин:
1) виробнича програма;
70
2) розрахунок використання виробничих потужностей;
3) план реалізації продукції.
Виробнича програма визначає оптимальний річний обсяг виробництва
продукції, тобто завдання по асортименту, кількості, якості, строках та вартості
запланованої до випуску продукції при досягнутому рівні використання
виробничої потужності та відповідній структурі робіт.
Виробнича програма є вихідною базою для розрахунку потреби
підприємства в матеріальних, трудових та фінансових ресурсах.
Виробнича програма ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
розраховується з метою:
забезпечення високих та стійких темпів росту виробництва продукції;
максимального використання виробничих потужностей підприємства;
раціонального використання матеріальних ресурсів та палива;
забезпечення росту продуктивності праці;
оновлення асортименту та номенклатури продукції і підвищення її якості;
розвитку спеціалізації виробництва та окремих виробничих підрозділів
підприємства [90].
Під час розробки виробничої програми вирішують наступні завдання:
1. Визначають плановий обсяг та асортимент продукції, яку планується
виробляти на підприємстві. Під асортиментом продукції розуміють
номенклатуру продукції та питому вагу окремих видів продукції в загальному її
обсязі. Обсяги та асортимент продукції, що планується виробляти на
підприємстві, залежать, по-перше, від суспільних потреб та, по-друге, від
наявності та використання виробничих потужностей підприємства.
2. Визначають шляхи покращення використання виробничих
потужностей та можливості їх раціонального розширення. Оскільки
обов’язковою умовою планування виробництва продукції є оновлення
асортименту, або підвищення обсягів виробництва, то під час розробки
71
виробничої програми розраховують організаційно-технічні заходи, які б
забезпечували потрібне розширення виробничих потужностей, перехід до
виготовлення нових видів продукції, а в деяких випадках реконструкцію,
оновлення або капітальне будівництво нових виробничих потужностей.
3. Передбачають розподіл виробництва продукції в часі. Для того, щоб
встановлені строки були реальними, необхідно забезпечити підготовку
виробництва, виготовлення напівфабрикатів в заготівельних виробництвах,
забезпечити ритмічність та обсяги матеріально-технічного постачання.
Календарне планування виробництва передбачає, крім того, такий розподіл
виготовлення продукції в часі, який забезпечував би дотримання спеціалізації
виробництва. Для цього передбачають обмеження кількості найменувань
продукції, яка виготовляється в цехах підприємства в окремі відрізки планового
періоду [91].
Під час планування виробництва продукції використовують як
натуральні, так і вартісні показники. Вся система показників повинна
забезпечувати можливість обліку та контролю виконання плану по
виробництву продукції, виконання плану по асортименту, трудомісткості, а
також забезпечувати можливість порівняння обсягів виробництва в різні
періоди часу.
Натуральні показники є вихідними для визначення потреби підприємства
в робочій силі, в паливі, матеріально-технічних ресурсах, обладнанні,
виробничих площах. В цьому випадку продукція обліковується в штуках,
тоннах, кіловат-годинах, метрах кубічних, кілометрах, умовних банках та ін. За
допомогою натуральних показників найбільш чітко визначається обсяг
виробництва та його динаміка. Але натуральні показники мають обмежене
застосування, оскільки вони широко використовуються лише у виробництвах,
які випускають одноманітну продукцію [92].
При визначенні обсягу виробництва продукції в натуральних показниках
72
розрізняють основну, супутню та побічну продукцію
До супутніх відносять продукцію, яку отримують в процесі виробництва
одночасно з основною продукцією внаслідок технологічного процесу та
характеру використовуваної сировини.
Від супутньої продукції слід відрізняти побічну, тобто таку продукцію,
яку отримують замість основної в результаті порушення технологічних
процесів.
Під час планування продукції в натуральному виразі розрізняють також
придатну продукцію та відходи.
Придатною є продукція, якій притаманні певні хімічні, фізичні, механічні
та інші властивості, які відповідають вимогам стандартів та технічних умов.
Відходи виробництва – це частина сирих матеріалів, які залишились
невикористаними при підготовці матеріалів до виробництва, або відходи,
отримані безпосередньо в процесі виробництва. Відходи бувають зворотними
та безворотними.
Іноді в якості показника обсягу виробництва продукції використовують
показник норм, годин, тобто показник затрат нормованого робочого часу на
виготовлення продукції.
Основним недоліком цього показника є те, що він в основному
характеризує фонд часу роботи обладнання (людино-годин), але не надає
повної характеристики виготовлених споживчих вартостей [93].
Величина заділу на підприємстві повинна бути мінімальною, тому що
його збільшення призводить до потреби в додаткових оборотних засобах.
Незавершене виробництво створюється з метою:
1. Забезпечити безперебійний хід виробничого процесу. Для цього
необхідно мати залишки незавершеного виробництва на окремих стадіях
виробничого циклу – на робочих місцях, при транспортуванні між ними, на час
технологічного контролю та на час між операційного пролежування. Такий
73
залишок незавершеного виробництва називається цикловим заділом.
2. Забезпечити ліквідацію невідповідності продуктивності окремих
дільниць у складі цеху. Для цього потрібно мати залишок незавершеного
виробництва в обороті між різними дільницями. Такий залишок називається
оборотним і його особливістю є періодичне утворення, втрачання і наступне
відновлення.
3. Забезпечити ліквідацію наслідків поломки обладнання та устаткування
на підприємстві. Такий залишок незавершеного виробництва називається
гарантійним або справним [94].
Розмір незавершеного виробництва залежить від тривалості виробничого
циклу і випуску продукції в одиницю часу. Але порядок розрахунку величини
незавершеного виробництва за цими даними буде визначатись з урахуванням
методу організації виробництва на конкретній виробничій дільниці.
Для характеристики величини незавершеного виробництва на
підприємстві використовується коефіцієнт наростання витрат, який
характеризує рівень витрат, який здійснило підприємство на весь обсяг
незавершеного виробництва. Коефіцієнт наростання витрат визначається як
відношення вартості виробів у незавершеному виробництві до повної її
собівартості.
До складу виробничої програми основного циклу входить:
номенклатура продукції, яку планується виробляти в цеху;
кількість продукції;
трудоємність або вартість цієї продукції.
Цехові виробничі складаються на рік з розбивкою по кварталах та на
квартал з розбивкою по місяцях. Складають цехові виробничі програми по
окремих цехах в послідовності, зворотній до напрямку технологічного процесу,
тобто починаючи із складальних цехів, далі – по обробних цехах, і насамкінець
– по заготівельних цехах [95].
74
Вихідними даними для складання цехових виробничих програм є:
1. Виробнича програма підприємства;
2. Підписані угоди;
3. Прийняті до виконання наряди-замовлення;
4. Розрахунки тривалості виробничих циклів.
5. Розміри партій деталей;
6. Інтервали запуску та заділів;
7. Технічні паспорти підприємства [96].
На зміст і структуру виробничої програми цеху впливає технологія
виробництва.
Найчастіше спочатку розраховують потреби цеху в сировині та
напівфабрикатах, включаючи величину безворотніх втрат під час переробки.
Потім визначають планові витратні коефіцієнти, складають баланс сировини,
напівфабрикатів і комплектуючих деталей і на основі цих даних визначають
випуск готової продукції.
Під час складання цехових виробничих програм враховують також
номенклатуру напівфабрикатів, які доцільно отримувати зі сторони та ті їх
види, виробництво яких можна організувати на власному підприємстві.
Світові тенденції глобалізації, швидкого технічного та технологічного
підйому виробництва, зростання темпів розвитку національних ринків і, як
наслідок, посилення до жахливого рівня конкурентної боротьби ставлять високі
вимоги до стратегічного маркетингу в діяльності господарських суб’єктів.
Саме маркетингові стратегії допомагають підприємствам цілеспрямовано
просуватися вперед. В процесі розробки стратегії підприємство повинно
розглядати ситуацію в комплексі, та об’єктивно дивитися на речі, що при
грамотному підході дозволить виробити правильну та реальну програму дій, що
буде відповідати вимогам ринку, та задовольняти розумні цілі яких хоче
досягнути підприємство [97].
75
Проведення якісних маркетингових досліджень, і, відповідно, організація
відділу маркетингу на ТОВ «Шполянський завод продтоварів», що відповідає
сучасним вимогам, є пріоритетним видом діяльності при реалізації
маркетингової стратегії.
Щоб удосконалити маркетингову стратегію ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» треба у відділі маркетингу сконцентрувати фахівців у галузі
інформатики, економіки, рекламних технологій, що дозволить підняти рівень
маркетингових досліджень на якісно новий рівень.
Це дозволить більш чітко формулювати цілі маркетингових досліджень,
більш оперативно реагувати на зміну зовнішнього середовища організації,
застосовувати прогресивні технології в області ефективної організації
інтелектуальної праці, наприклад, використовувати метод «мозкового штурму».
Концентрація таких фахівців в одному відділі під єдиним керівництвом
дозволить проводити організацію маркетингових досліджень комплексно, з
урахуванням всіх можливих аспектів [98].
Також треба залучати фахівців власного підприємства до організації
маркетингових досліджень, що дозволить витратити мінімум коштів, провести
даний захід оперативно, тому що усунено необхідність проведення заходів з
відбору персоналу, потрібних у разі найму працівників з боку, а також зведено
до мінімуму час, необхідний для адаптації персоналу у нових умовах роботи.
Наступним заходом щодо вдосконалення управління маркетингом на
підприємстві є організація в підприємстві ради з маркетингу, що включає
керівників провідних служб і відділів підприємства.
Загальним завданням функціонування такої ради буде координація зусиль
керівників різних підрозділів організації для здійснення ефективної програми з
визначення і освоєння нових видів товарів і послуг з урахуванням положення
підприємства на ринку в даній сфері бізнесу.
Створення такої ради необхідно для вироблення єдиної маркетингової
76
політики на ТОВ «Шполянський завод продтоварів», оперативного прийняття
управлінських рішень щодо впровадження нових видів товарів і послуг, що
виявляються за допомогою проведених маркетингових досліджень, що у свою
чергу, дозволить підприємству максимально ефективно реагувати на тиск
зовнішнього середовища, більш гнучко і швидко вносити корективи в
комерційну діяльність фірми з урахуванням запитів споживачів [99].
У ТОВ «Шполянський завод продтоварів» повинен бути розроблений
комплекс маркетингу, який дозволить упорядкувати цілі відділу маркетингу.
Він включає в себе:
1. Вивчення і оцінку зовнішнього середовища і внутрішнього
середовища фірми.
2. Створення нових товарів, які повною мірою відповідали б вимогам
споживача.
3. Визначення цінової політики.
4. Просування товарів.
5. Пробний маркетинг на основі малої партії нового товару, для того,
щоб виявити динаміку продажів і рівня нормування попиту в рамках плану
маркетингу.
6. Організація служби сервісу, для того, щоб організувати збір і аналіз
скарг і претензій, рекомендацій щодо підвищення якості товару та провести
моніторинг якості нового продукту, виведеного на ринок, який дозволяє
своєчасно реагувати на виникаючі вимоги різних цільових груп споживачів
[100].
Також ефективність функціонування служби маркетингу можна
підвищити за рахунок:
1. Чіткого розподілу праці;
2. Диференціації посадових обов’язків;
3. Розширення сфери діяльності в певному напрямку;
77
4. Можливості концентрації на поставленому завданні;
5. Чіткої координації виконуваних завдань і формулювання загальних
цілей маркетингу;
6. Підвищення мобільності функціонування служби маркетингу;
7. Досягнення кінцевого результату за менший відрізок часу;
8. Підвищення професіоналізму маркетолога;
9. Підвищення матеріальної зацікавленості маркетолога, в залежності
від кінцевої мети;
10. Посилення впливу та авторитету маркетингової служби [101].
При правильному використанні істотних переваг ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» може зумовити вихід на лідируючі позиції в галузі. До
таких переваг можемо віднести:
1. Зменшення до мінімуму негативних наслідків змін, що
відбуваються, а також факторів «невизначеності майбутнього»;
2. Можливість врахувати об’єктивні фактори, що формують зміни,
зосередитись на вивченні цих факторів; сформувати відповідні інформаційні
банки;
3. Можливість отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і
тактичних рішень;
4. Полегшити роботу по забезпеченню довго – та короткострокової
ефективності та прибутковості;
5. Можливість зробити організацію більш керованою, оскільки за
наявності системи стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті
результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових
завдань;
6. Можливість встановлення системи стимулювання для розвитку
гнучкості та пристосованості організації та окремих її підсистем до змін;
7. Забезпечення динамічності змін через прискорення практичних дій
78
щодо реалізації стратегічних планів на основі відповідної системи
регулювання, контролю та аналізу;
8. Створення виробничого потенціалу та системи зовнішніх зв’язків,
що є сприйнятливими до змін і дають можливість досягти майбутніх цілей;
9. Реалізація зазначених принципів дає змогу побудувати
обґрунтовану послідовність дій щодо реалізації концепції та формування
системи стратегічного управління [102].
Для досягнення поліпшення фінансового стану ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» необхідним є удосконалення системи управління фінансовими
ресурсами шляхом упровадження автоматизованих систем інформаційного
забезпечення процесу прийняття управлінських рішень.
Упровадження автоматизованих систем інформаційного забезпечення
надасть можливість зробити доступною інформацію про усі підрозділи
підприємства, скоротити паперовий документообіг, що прискорить процес та
підвищить якість обробки замовлень, конкурентоспроможність і рентабельність
підприємства.
Це суттєво підвищить якість управління фінансовими ресурсами,
забезпечить можливість оперативного збагачення наявного досвіду управління
новими практичними здобутками, покращить вдосконалення управління
експортними операціями на підприємстві [103].
Проблемною областю ТОВ «Шполянський завод продтоварів» є
відсутність концептуально нової продукції на ринку Європи, яка б
створювалась на основі унікальних компанією ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» з використанням українських екологічно чистих інгредієнтів та
спільно з маркою відомого європейського бренду. Тому стратегічним вектором
розвитку компанії має стати новий підхід до ведення зовнішньоекономічної
діяльності, наприклад створення спільного підприємства.
Як відомо більшість європейців зараз дуже стурбовані якістю продуктів
79
харчування, і поява нового виробника біологічно чистих, збагачених
вітамінами, поживних продуктів може спричинити значний попит для ТОВ
«Шполянський завод продтоварів».
Сьогодні і в Україні вже почав формуватися ринок так званих продуктів
здорового харчування, в якому певну частину посідають кетчупи, майонези,
соуси, фруктові та овочеві соки і пюре, продукти переробки сої.
Споживання цих продуктів дозволяє людині тривалий час зберігати
активний спосіб життя, допомагає попередити деякі захворювання і старіння
організму в умовах екологічної небезпеки [104].
Ці напрямки поліпшення біологічної цінності харчових виробів
відповідають європейським трендам в галузі харчування. І саме ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» має всі можливості слідувати цій тенденції і
розвиватися у напрямку покращення якості продукції, зростанні довіри до
бренду та підвищенні прибутку компанії.
При використанні наданих рекомендацій, ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» збільшить свій прибуток.
Таким чином, усе вище викладене допоможе при визначенні та реалізації
ефективної маркетингової стратегії на ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом
інноваційних процесів, сприяє витісненню з виробництва неефективних
підприємств, раціональному використанню ресурсів, забопігає диктату
виробників-монополістів по відношенню до споживача. Оскільки
підприємствам необхідно зосередити увагу на виробництві такої продукції, що
безумовно матиме попит на ринку, тому необхідним є дослідження і аналіз
ринку, поведінки споживачів і конкурентів.
Конкуренція в харчовій промисловості, в якій працює підприємство, на
сьогоднішній день є дуже високою, тому підприємств-конкурентів дуже багато.
Найбiльш впливовими конкурентами ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
80
на сьогоднiшнiй день є таки органiзацiї:
- Роменський завод продтоварiв ТМ «ПАН+ПАНI» м. Ромни;
- ПАТ «Ясен» м. Чернiгiв;
- Запорiжська кондитерська фабрика м. Запорiжжя;
- ТМ «ЖАКО» м. Київ;
- ТМ «Ольвiя Вiта» м. Львiв;
- Полтавська кондитерська фабрика ТМ «Домiнiк» м. Полтава;
- Гощанський завод продтоварiв смт. Гоща Рiвненської обл.;
- Здолбунiвський завод продтоварiв м. Здолбунiв;
- ПП «Стимул» м. Днiпро.
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» має дуже широкий асортимент:
бiльше 140 видiв продукцiї, з них: - зефiри - 24 вида; - цукерки - 10 видiв; -
драже - 8 видiв; - iриси - 6 видiв; - ковбаски - 3 види; - лукуми - 5 видiв; -
мармелади - 8 видiв; - шербети - 2 види; - повидла - 4 види; - соки - 5 видiв; -
овочевi консерви - 1 вид; - грiнки, сухарi - 2 види; - соломка - 5 видiв; - чіпси - 9
видiв; - майонез - 3 вид; - згущене молоко - 1 вид.
В основному підприємство орієнтується на чіпси, майонези, зефіри та
цукерки, тому що ця продукція для підприємства є найбільш прибутковою.
В умовах вільного конкурентного середовища виникає необхідність
оцінки конкурентних можливостей даного підприємства та конкурентів. Для
даної оцінки може бути використаний матричний метод, що передбачає оцінку
конкурентних можливостей підприємства за допомогою 15 економічних
показників. Для кожного з показників потрібно визначити, яке місце займає
наше підприємство та його конкуренти. Після аналізу усіх 15 економічних
показників і встановлення відповідних місць по кожному з них, визначається
сума набраних балів – місць по кожному підприємству. Після чого визначається
рейтингове місце відповідно до набраної суми балів – місць. На перше місце
ставиться підприємство, яке набрало найменшу кількість балів – місць. Потім
81
визначаться прямі конкуренти нашого підприємства (ті що знаходяться за
рейтингом вище нашого підприємства) та потенційні (ті що знаходяться за
рейтингом нижче нашого підприємства) [105].
Ми розглянемо ті підприємства, що випускають аналогічну продукцію і є
найважливішими конкурентами та проведемо аналіз конкурентних
можливостей нашого підприємства у порівнянні з цими підприємствами.
Аналіз конкурентних можливостей підприємства ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Матриця конкурентоспроможності ТОВ «Шполянський
завод продтоварів»
№ Економічні Одиниці Конкуруючі підприємства
з/п показники виміру ТОВ ТМ Здолбунiвськи Гощанський
«Шполянськи «ЖАКО», м. й завод завод
й завод Київ продтоварiв продтоварів,
продтоварів» м.Здолбунiв м. Гоща
1 2 3 4 5 6 7
1. Обсяги млн. грн 79 / 1 76,5 /2 67,9 / 4 71,6 / 3
виробництва
2. Обсяг збуту млн. грн 78,9 / 1 75,3 / 2 67,6 / 4 71,2 / 3
3. Активи млн. грн 40,9 / 3 37,4 / 4 42,4 / 1 41,5 / 2
підприємства
4. Чистий млн. грн 1,4 / 4 2,5 / 2 2,7 / 1 1,7 / 3
прибуток
5. Амортизаційн млн. грн 1,2 / 3 1,4 / 4 1,7 / 2 1,9 / 1
і відрахування
6. Довготермі- млн. грн 5,6 / 1 6,4 / 2 7,2 / 4 6,8 / 3
нова
заборгова-
ність
7. Короткоте- млн. грн 1,7 / 1 2,8 / 4 2,4 / 2 2,7 / 3
рмінова
заборгова-
ність
8. Обсяг млн. грн 3,1 / 1 2,4 / 3 3 / 2 1,7 / 4
капіталовкла-
день
9. Відрахува- млн. грн 7,1 / 2 6,7 / 4 7 / 3 9,7 / 1
ння у фонди
10. Середні млн. грн 74 /2 84 / 4 76 / 3 73 / 1
витрати
виробництва
82
Продовження таблиці 3.2
11. Розмір млн. грн 3,3 / 4 3,5 /3 3,8 / 2 3,9 / 1
оборотних
коштів
12. Рівень частини 0,76 / 4 0,84 / 3 0,95 / 2 0,98 / 1
конкурентосп одиниці
роможності
виробів
13. Технічний частини 0,90 / 3 0,90 / 2 0,78 / 4 0,92 / 1
рівень одиниці
виробництва
14. Технічний частини 0,68 / 4 0,73 / 2 0,70 / 3 0,83 / 1
рівень одиниці
продукції
15. Оцінка частини 1 / 4 3 / 2 2 / 3 4 / 1
організаційної одиниці
структури
Сума рейтингових місць 38 43 40 29
Рейтинг підприємств 2 4 3 1
*Джерело: складено автором на основі статистичних даних підприємств

На основі даної матриці можна зробити висновок, що рейтинг
підприємств конкурентів має наступний вигляд:
1. «Гощанський завод продтоварів», м. Гоща ( R= 29).
2. ТОВ «Шполянський завод продтоварів» ( R= 38).
3. «Здолбунiвський завод продтоварів», м. Здолбунiв ( R= 40).
4. ТМ «ЖАКО», м. Київ ( R= 43).
Отже, прямим конкурентом нашого підприємства є Гощанський завод
продтоварів. Потенційними конкурентами нашого підприємства є
Здолбунівський завод продтоварів та ТМ «ЖАКО», м. Київ.
Проведемо аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів».
На ринок має виводитися лише висококонкурентоспроможний товар.
Тому передусім потрібно виробити сучасне уявлення про
конкурентоспроможність товару.
Конкурентоспроможність товару, тобто можливість збути його на будь-
якому ринку, можна визначити, лише порівнюючи товари конкурентів між
83
собою. Іншими словами, конкурентоспроможність - поняття відносне, чітко
прив’язане до ринку і терміну продажу. Визначаючи конкурентоспроможність,
необхідно, насамперед, враховувати економічні показники експлуатації товару.
Перш ніж приступити до розробки конкурентних стратегій, досить
скрупульозно вивчають середовище підприємства, зокрема конкурентне. Після
оцінювання конкурентного середовища, приступають до діагностики
конкурентноздатності підприємства. Однак не можливо оцінювати
конкурентоспроможність підприємства не оцінивши конкурентоспроможність
продукції підприємства. Адже саме конкурентоспроможність продукції – це
основа успіху підприємства .
Щоб товар легко продавався на ринку, він повинен задовольняти дві
вимоги: мати відповідні споживчі властивості і відзначатися
конкурентоспроможністю, щоб придбання саме цього товару уявлялося
покупцеві вигіднішим і зручнішим, ніж іншого з такими ж функціями або
такого ж у іншого продавця.
Конкурентоспроможність товару – це його здатність витримати
конкуренцію на певному ринку і в певний час і приносити власникові
прибуток.
Визначається інтегральним показником (К і ), який є числовою
характеристикою товару [69]:
Р
К і  1
С
де, (3.1)
Р
- це фактичний технічний і економічний ефект від товару;
С
- це загальний корисний ефект , що характеризує товар.
Чим кращим є це співвідношення, тим вищим вважається рівень
конкурентоздатності товару. Бути конкурентоздатним означає не тільки
протистояти конкуренції, а й переважати її.
84
Постійне підвищення конкурентоспроможності товарів - центральне
завдання підприємства. Проблема полягає в тому, що підвищення (або
підтримка) конкурентоспроможності товару пов’язане для підприємства з
великими або меншими витратами, але в будь-якому разі вони мають
скуплятися якомога більшою прибутковістю. Тому важливо не просто
використовувати відомі шляхи поліпшення властивостей продукції, а шукати
серед них ті, які дають найбільший приріст конкурентоспроможності товарів на
одиницю витрат [106].
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» випускає якісну продукцію, що
дає їй змогу конкурувати з подібною продукцією на ринках збуту.
Конкурентоспроможність товару характеризує матриця, що включає 12
технічних та 9 економічних показників. Виконання їх умов позначається
цифрою 1, а не виконання – 0. якщо будь – який з показників немає відношення
до товару то в матриці ставиться прочерк.
Після завершення аналізу визначається сума Р, як сума технічних і
економічних показників, що виконуються та сума С як загальна кількість
технічних і економічних показників, що характеризує товар.
Результати аналізу конкурентоспроможності провідної продукції
підприємства, якими є зефір та майонез наведені в таблиці 3.2
Після визначення К і його значення порівнюють з еталонами критеріями
якості і конкуренції, які мають наступний вигляд:
1- відповідає кращому рівню якості та конкуренції;
0,99-0,80 – відмінна якість, що відповідає вимогам СОТ;
0,79-0,64 – високо якість, що відповідає вищій ніж середня;
0,62-0,38 – задовільна якість, що відповідає задовільному рівню
конкуренції;
0,37 – мінімально допустима якість, яка характерна для місцевих ринків;
Менше 0,37 – непристойна якість.
85
Таблиця 3.3 - Інтегрована оцінка конкурентоспроможності зефіру та
майонезу виробництва ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
№ з/п Назва параметрів Відповідність вимогам ринку
Зефір Майонез
Технічні:
1. Відповідність міжнародним параметрам 1 1
якості
2. Відповідність національним параметрам 1 1
якості
3. Відповідність міжнародним нормативам на 1 1
товар
4. Відповідність національним нормативам на 1 1
товар
5. Відповідність міжнародним законодавчим 1 0
актам
6. Відповідність національним законодавчим 1 1
актам
7. Відповідність дизайну міжнародним 0 1
стандартам
8. Відповідність дизайну національним 1 1
стандартам
9. Відповідність кольорів міжнародним 1 1
стандартам
10. Відповідність кольорів національним 1 1
стандартам
11. Відповідність упакування міжнародним 1 1
стандартам
12. Відповідність упакування національним 1 1
стандартам
2. Економічні
1. Ціна товару 1 1
2. Додаткові витрати на транспортування 0 0
3. Вартість установки - -
4. Вартість експлуатації - -
5. Вартість навчання персоналу - -
6. Вартість ремонту - -
7. Вартість технічного обслуговування - -
8. Податки - -
9. Страхові внески - -
РАЗОМ ∑Р=12 ∑Р=12
∑С=14 ∑С=14
Кі=0,86 Кі=0,86
*Джерело: складено автором на основі статистичних даних

На основі даної матриці можна зробити висновки про те, що дані товари,
які підлягали аналізу – зефір та майонез виробництва ТОВ «Шполянський
86
завод продтоварів», інтегральні показники яких становлять К і = 0,86 та К і =0,86
відповідно мають відмінну якість і відповідають вимогам СОТ.
Це говорить про те ,що дані продукти, можуть конкурувати з подібними
собі ,як на місцевих, регіональних, так і на міжнародних ринках.
Оцінка конкурентоспроможності товару, як правило супроводжується
оцінкою його сильних і слабких сторін, а також шансів і загроз для нього, які
виникають у зовнішньому маркетинговому середовищі.
Таблиця 3.4 - Аналіз сильних і слабких сторін товару «зефір»
виробництва ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
№ п/п Питання Сильна Слабка
сторона сторона
1 2 3 4
1 Чи можна визначити сегмент ринку, на який орієнтована так
продукція?
2 Чи вивчені запити покупців і споживачів? ні
3 Чи надає переваги ваша продукція покупцям і так
споживачам?
4 Чи можна оперативно доставляти продукцію до так
покупців і споживачів?
5 Чи може продукція конкурувати з продукцією інших
товаровиробників за такими параметрами
- якість, надійність так
- ціна так
- стимулювання збуту так
6 Чи розумієте ви на якій стадії ЖЦТ перебуває ваша так
продукція?
7 Чи є у вас ідеї стосовно нових видів продукції? так
8 Чи має підприємство збалансований асортимент так
продукції?
9 Чи здійснюється регулярна модифікація продукції за так
потребами клієнтів?
10 Чи реалізується політика створення нового товару? так
11 Чи можливе копіювання вашої продукції? так
12 Чи має ваша продукція товарну марку, патенти або інші так
захисні документи?
13 Чи відслідковуються скарги споживачів? ні
14 Чи зменшується кількість скарг і нарікань споживачів? ні
Разом: 12 4
*Джерело: складено автором
Аналіз сильних і слабких сторін продукції, а також факторів зовнішнього
маркетингового середовища в умовах фінансової кризи – це основа
87
дослідження ринкових можливостей і конкурентоспроможності як
підприємства так і його продукції.
Для цієї оцінки проведемо аналіз сильних і слабких сторін товару зефір
виробництва ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
На основі даної таблиці можна зробити висновок, що з 16 показників, що
характеризують привабливість товару його сильні сторони мають 12 позицій,
що складає 75 %.
Отже, враховуючи, проведений аналіз можна зробити висновок, що для
підвищення конкурентоспроможності товару підприємства ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» необхідно:
1. Вивчити запити покупців і споживачів.
2. Юридичний захист продукції
3. Відслідковувати скарги клієнтів.
4. Зменшити кількість скарг і нарікань споживачів до мінімуму.

3.3. Формування напрямів товарної політики підприємства

Товарна політика ТОВ «Шполянський завод продтоварів» покликана
підтримувати оптимальну структуру продукції, що виробляється та
реалізується для досягнення поточних і довгострокових господарських та
інших цілей підприємства. Така політика передбачає визначення оптимальної
номенклатури товарів і постійне її поновлення. Її предметом є також якість
товарів, дизайн, упаковка, товарна марка, рівень відповідності товару потребам
споживачів. На підприємстві суто відділи маркетингу відсутні, маркетингові
функції виконують відділ збуту та плановий відділ, які займаються
комплексним вивченням ринку та розробленням на основі його результатів
прогнозів потреб у продукції, що випускається, формуванням попиту та
реалізації продукції на нових ринках збуту, та ін. Також приймає участь в
маркетинговій політиці корпоративний директор та його заступник.
Структура маркетингової товарної політики підприємства ТОВ
88
«Шполянський завод продтоварів» містить три основні складові :
розроблення товару (створення нових чи модифікація існуючих);
обслуговування товару (забезпечення сталості відповідних характеристик
товару, що користується попитом. Особливо важливим є контроль за якістю
продукції на всіх етапах починаючи від розробки до продажу);
виведення застарілих товарів з ринку (елімінування).
Розроблення товару здійснюється у двох напрямах: створення
принципово нового продукту або вдосконалення, наділення новими
властивостями товарів, які вже обертаються на ринку (модифікація або
модернізація товарів, що вже існують).
Наступною складовою товарної політики підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» є обслуговування товару. Обслуговування
товару підприємства пов’язане з процесами, які дають можливість зберегти ту
сукупність характеристик товару, що задовольняє певні потреби
обслуговуваних сегментів покупців і забезпечує підприємству активний та
стабільний збут.
Останньою складовою маркетингової політики підприємства є
елімінування, тобто зняття товару з виробництва і відповідно з ринку.
Елімінування пов’язане з ретельним аналізом кон’юнктури ринку і у разі
зниження попиту на товар - розроблення заходів щодо його виведення з ринку.
У цьому блоці при аналізі кон’юнктури спостерігаються такі тенденції:
скорочення обсягів попиту та збуту;
зниження норми прибутку, зменшення частки ринку;
зростання витрат обігу;
поява досконалішого товару-аналога;
активізація діяльності конкурентів.
Для прийняття рішення про зняття товару з ринку підприємство ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» керується певними критеріями.
89
Основними з них є такі:
економічна вагомість продукту для підприємства (частка в обороті,
грошові надходження від реалізації, рентабельність);
позиція продукту на ринку (частка ринку, ринковий потенціал);
майбутні перспективи продукту (стадія життєвого циклу, очікувані
технологічні зміни).
Структура маркетингової товарної політики ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» передбачає певний напрямок дій та сукупність заходів, завдяки
яким забезпечується наступність стратегічних та оперативних рішень у сфері
розроблення товарного асортименту.
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» уважно слідкує за всіма
новітніми процесами розвитку харчової галузі та постійно працює над
створенням нових товарів, які дадуть змогу підприємству:
здійснити прорив на ринок,
перемогти конкурентів,
зберегти й розширити свій ринок,
збільшити доходи й прибуток.
Для цього першими в Україні закупили технологічний комплекс
“CreaSweet”. Його встановили у новозбудованому цеху. Сьогодні вже повністю
готова до роботи австрійська лінія “HAAS”. На ній випускатимуть м’які вафлі.
Важливим є те, що для вироництва м’яких вафель підприємство
використовуватиме сировину, яка не містить генномодифікованих організмів.
Це підтверджує сертифікат якості, який підприємству видали після
лабораторної перевірки сировини. Враховуючи те, що подібну продукцію
полюбляють діти, підприємство буде випускати м’які вафлі з різноманітними
начинками: з сиром, згущеним молоком, коріандром та іншими добавками.
Також крім австрійської, в цеху встановлені голландська та російсько-
італійська лінії по виготовленню кондитерської продукції. У цьому
90
“CreaSweetе”, крім м’яких вафель, щодня випускатимуться й інші неординарні
кондитерські вироби із цікавими задумками.
Для розробки нових товарів підприємство бере за основу споживчі
вимоги певних груп покупців (сегментів ринку), а також необхідність
забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних,
технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з
низькими витратами.
Мета планування асортименту нових товарів полягає в тому, щоб
зорієнтувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають
структурі та різноманітності попиту конкретних покупців.
Планування асортименту нових товарів підприємства потребує
визначення його принципової спрямованості, обсягів і супутніх послуг. У
сучасному виробництві всі ці напрямки тісно взаємозв’язані і не
диференціюються, тобто треба досягти компромісу між різними сферами
виробничо-комерційної діяльності підприємства.
Загалом система планування асортименту нових товарів на ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» передбачає такі заходи:
визначення поточних і перспективних потреб споживачів, аналіз наявних
способів використання продукції і особливостей поведінки споживачів на
відповідних ринках;
оцінка конкурентних товарів-аналогів за тими самими напрямками;
критична оцінка нових виробів та конкурентних товарів-аналогів з
позицій покупців;
вивчення пропозицій про створення нових;
розробка специфікацій нових;
вивчення можливостей виробництва нової з урахуванням відповідних цін,
собівартості, рентабельності;
розробка спеціальних рекомендацій для виробничих підрозділів щодо
91
якості, найменування, упаковки продукту на підставі результатів проведених
випробувань виробу.
На етапі розробки створюється відповідний запас ідей щодо нової
продукції. Пізніше відбувається відбір ідей. Після чого організовується
розробка й перевірка задуму продукції Розробка стратегії маркетингу — це
останній перевірочний пункт перед тим як вкладати ресурси у створення зразка
чи пробної партії продукції. На цій фазі передовсім перевіряється
рентабельність продукції, встановлюються бажані й можливі обсяги збуту,
здійснюється позиціювання продукту, тобто його розміщення на ринку з
погляду сприйняття його споживачами як такого, що вигідно відрізняється від
тих, що вже існують.
Після виготовлення пробної партії товару або його зразка проводять
випробування його ринкової привабливості. Після виправлення виявлених
недоліків переходять до масового випуску та реалізації продуктів.
За останній період підприємство ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
запровадив у виробництво такі нові товари:
цукерка вафельна «ДЖО»;
пряник з родзинкою;
пряник «Метелик»;
лукум з банановим смаком;
мармелад « Кокосові дольки»;
вафлі мякі здобні « Європейські»;
вафлі « Артек»;
печиво « Вишукане»;
пряник « Родинний».
З перерахованих вище товарів стає зрозуміло, що підприємство дійсно
постійно працює над створення нових товарів, задля задоволення потреб
споживачів, захоплення більшого сегменту ринку та підвищення іміджу
92
підприємства.
В основі рішень щодо управління асортиментом та номенклатурою
продукції підприємство ТОВ «Шполянський завод продтоварів» використовує
крім нововведень і процеси елімінування товарів. Основне завдання
елімінування - оптимізувати процеси усунення з ринку застарілих товарів,
тобто своєчасно відмовитись від їх виробництва, узгодити витрати
підприємства на виробництво і збут товарів, попит на які постійно спадає, зі
зменшенням доходів від їхнього продажу, котрі поки ще наявні і на котрі
можна розраховувати принаймні в найближчому майбутньому. Основною
причиною елімінування на підприємстві виступає те, що підприємство
виробляє великий асортимент продукції і більша частина доходів надходить
здебільшого від реалізації певної частини з асортименту товарів. Решта
асортименту забезпечує порівняно невеликий внесок у загальний результат
підприємства. Треба брати до уваги також і те, що певні продукти завершують
свій життєвий цикл.
Для прийняття рішень відносно зняття продукту з ринку ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» користується такими критеріями:
економічна значущість продукту для фірми (частки в обороті, сума
надходжень від реалізації, рентабельність);
становище продукту на ринку (частка ринку, ринковий потенціал,
стійкість проти продуктів-конкурентів);
рівень завантаження продуктом виробничих і складських потужностей
фірми;
перспективи продукту в майбутньому (стадія життєвого циклу, можливі
технологічні зміни).
На підставі таких критеріїв працівники відділу збуту і планування, а
також за участі комерційного директора визначають оптимальну
«кандидатуру» для зняття з виробництва і вилучення з ринку. Вони ставлять
93
також перед собою такі завдання, як точно розрахувати, який внесок продукту в
загальний результат підприємства, наскільки він сприяє збільшенню обсягів
продажу, утруднює проникнення конкурентів у комерційні зв’язки
підприємства.
За останній період підприємство зняло з виробницта та продажу на ринку
наступні товари:
печиво «Пікантне», продукція не користувалася попитом у населення і, як
наслідок- низька рентабельність для підприємства;
хрін та гірчиця, ці товари є сезонними;
печиво «Чанга» продукція не користувалася попитом у населеня і не
приносила прибутки підприємству;
моркв’яний сік, у підприємства закінчилися запаси сировини (моркви)
для його виробницта. Ринкова ціна моркви на даний період є досить високою, і
підприємство вирішило зняти з виробницта даний продукт до осені.
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за допомогою відділу збуту і
відділу планування здійснює маркетингові функції та проводить контроль за
продажем продукції на ринку, тим самим відслідковує чи товар який присутній
на ринку повністю задовольняє потреби споживачів чи потребує модифікації.
Про необхідність модифікації товарів свідчить зокрема уповільнення зростання
обсягів продажу, яке означає , що товар досяг стадії зрілості, яка є
найтривалішою. Саме в цей період підприємство використовує таку
маркетингову стратегію, як модифікація товару. Модифікація товару може
здійснюватися в різних формах і найчастіше виявляється у зміні певних його
властивостей.
При проведенні модифікації підприємство ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» проводить такі дії як:
поліпшення якості товару;
зміна показників призначення;
94
надає товару нові властивості;
підвищують зручність користування;
велика увага приділяється поліпшенню оформлення;
та інших функціональних характеристик.
Можливість модернізації товару багато в чому залежить від рівня
використання підприємством методів уніфікації та агрегування. Уніфікація дає
змогу технічно поліпшувати товар без суттєвого зростання виробничих витрат.
Агрегування сприяє розширенню сфери можливого застосування продукції.
За період своєї діяльності ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
здійснило модернізацію таких товарів:
1. Спочатку був випуск звичайного біло-рожевого зефіру. Згодом
задля захоплення більшого сегменту ринку, вони доповнили цей продукт
новими споживчими властивостями, а саме, почали випускати зефір з
наповнювачами (джему, згущеного молока, печива, мармеладу), також почали
випускати зефір покритий білим та чорним шоколадом. Це дало їм змогу
задовільнити потреби більшості споживачів, захопити більший сегмент ринку,
отримати додаткові прибутки та розширити свій товарний асортимент.
2. Підприємство випускало солодку та солону соломку, модифікувало
цей виріб тим, що також додало йому нових споживчих характеристик,
випускаючи солодку соломку покриту маком, що також дозволило
задовільнити потреби більшої кількості споживачів та захопити більший
сегмент ринку.
3. Підприємство модифікувало такий товар, як мармелад, зробивши
його з різними добавками ( кокосова стружка, лимонна та апельсиновоа цедра).
4. Підприємство випускало лише ковбаску «Вершкову», згодом
почало випускати ковбаску з маком та фруктовими добавками.
5. Також підприємство модифікувало такий товар, як драже «Арахіс в
какао», воно доповнило цей продукт новими наповнювачами.
95
Проаналізувавши все вище сказане можна зробити висновок, що
підприємство постійно працює не лише над новими товарами, а й над
модифікацією старої продукції.
Обслуговування товару пов’язане з процесами, які дають можливість
зберегти ту сукупність характеристик товару, що задовольняє певні потреби
обслуговуваних сегментів покупців і забезпечує підприємству активний та
стабільний збут. Воно передбачає організацію та управління процесами
товароруху щодо збереження якості товарів та її контролю.
Підприємство ТОВ «Шполянський завод продтоварів» надає наступні
послуги по обслуговуванні товарів:
доставка товару в роздрібні мережі (здійснюється за рахунок виробника
або посередника);
фасування та пакування товару під замовлення;
надання можливості зберігання продукції на складах.
зберігання продукції у відповідних умовах, що допомагають зберегти
сукупність характеристик товару;
заміна неякісної продукції у разі її не придатності до продажу, або
споживання.
Враховуючи важливість сервісного обслуговування як знаряддя
конкуренції, підприємство відкрило відділ, який працює зі скаргами та
зауваженнями клієнтів, займається питаннями кредитування, матеріально-
технічного забезпечення, технічного обслуговування і інформації.
Стратегія диверсифікації - освоєння виробництва нових товарів, товарних
ринків, а також видів послуг, що включає не просто диверсифікацію товарних
груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов’язані
з основними видами діяльності фірми області. Тобто диверсифікація товарів на
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» - це система заходів, що
використовується для того, щоб підприємство не стало занадто залежним від
96
одного стратегічного господарчого підрозділу чи однієї асортиментної групи.
Стратегія диверсифікації підприємства передбачає розробку нових видів
продукції одночасно з освоєнням нових ринків. Займатися диверсифікацією
підприємство змушує ряд причин, серед яких одними з головних є прагнення
зменшити або розподілити ризик, а також прагнення піти з ринків, що
стагнують та отримати фінансові вигоди від роботи в нових областях.
Диверсифікація ТОВ «Шполянський завод продтоварів» передбачає виявлення
саме того виду діяльності, в якому можна найбільш ефективно реалізувати
конкурентні переваги підприємства.
На підприємстві ТОВ «Шполянський завод продтоварів» диверсифікація
товарів представлена у формі диверсифікації. На підприємстві діє будівельно –
ремонтна бригада, яка надає послуги по будівництву та ремонту будівель та
споруд. Також підприємство має у своєму володінні 41 автомобілів, що дає
йому змогу надавати транспортні послуги по перевезенню продукції.

Висновок до розділу 3

В роботі був проведений СВОТ-аналіз підприємства. На основі даного
дослідження можна зробити наступні висновки
1) Сильними сторонами діяльності підприємства є: підтримка стабільно
високої якості продукції, наявність маркетингового планування, кваліфікована
робоча сила.
2) Слабкими сторонами є: енергоємність технологій, обмеженість
оборотних коштів та недостатній рівень прогнозування продажу продукції, не
досконала збутова політика.
3) На ринку підприємство очікують такі небезпеки, як вплив фінансово-
економічної кризи та зростання цін на сировину і комплектуючі.
4) Шансами на подолання ринкових загроз є стабілізація політичного
життя в державі, диверсифікація продукції та інвестування.
97
Отже можна зробити висновок, що перевагами продукції ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» над продукцією конкурента є: якість
продукції, проштовхування та реклама, торгова марка. Недоліками продукції
ПрАТ «Шполянський завод продтоварів» у порівнянні з продукцією
конкурента є: система управління та гнучкість витрат. Однаковими
конкурентними позиціями щодо продукції підприємств є: цінова та збутова
політика, маркетингова стратегія.
Підприємство ТОВ «Шполянський завод продтоварів» підвищує
ефективність та дієвість товарної політики за рахунок комплексу робіт з
формування товарного асортименту нових товарів.
Для розробки нових товарів підприємство кладе в основу споживчі
вимоги певних груп покупців (сегментів ринку), а також необхідність
забезпечити підприємству найефективніше використання сировинних,
технологічних, фінансових та інших ресурсів для виготовлення продукції з
низькими витратами.
За останній період підприємство зняло деякі товари з виробництва по
таких причинах як: нерентабельність, висока ціна сировини для виробництва
продукції та сезонність товарів.
Також підприємство постійно оновлює свої старі товари, тобто надає їм
нових споживчих властивостей, наділяє їх новими товарними
характеристиками, задля задоволення усіх потреб споживачів та охоплення
більшого сегменту ринків.

98
ВИСНОВКИ

У кваліфікаційній роботі магістра було розглянуто теоретичні та
практичні аспекти удосконалення управління маркетинговою діяльністю на
прикладі ТОВ «Шполянський завод продтоварів». В умовах сучасної економіки
маркетинг виступає не просто допоміжною функцією, а стратегічним
інструментом забезпечення конкурентоспроможності підприємства та сталого
розвитку.
У ході дослідження було виявлено, що підприємство має достатній
виробничий потенціал і сформовану клієнтську базу, однак існують проблеми в
організації маркетингової діяльності, зокрема недостатня інтеграція цифрових
каналів комунікації, відсутність чіткої системи оцінки ефективності
маркетингових заходів, обмежений аналіз ринку та потреб споживачів.
На основі проведеного аналізу запропоновано комплекс заходів,
спрямованих на вдосконалення управління маркетингом на підприємстві,
зокрема:
впровадження сучасних інформаційних технологій для збору й аналізу
маркетингових даних;
активізація цифрового маркетингу через соціальні мережі, контент-
маркетинг та оптимізацію;
розробка системи ключових показників ефективності (KPI) маркетингової
діяльності;
проведення регулярних маркетингових досліджень щодо змін у
споживчих вподобаннях;
перегляд організаційної структури маркетингового підрозділу для
підвищення гнучкості та адаптивності.
Застосування запропонованих заходів дозволить ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» підвищити ефективність маркетингової стратегії, краще
адаптуватися до ринкових змін, зміцнити бренд та розширити присутність на
національному ринку.
99
Отже, удосконалення системи управління маркетинговою діяльністю є
важливим чинником успішного розвитку підприємства, а розроблені
рекомендації мають практичну цінність і можуть бути реалізовані в коротко- та
середньостроковій перспективі.
У сучасних умовах стрімкого розвитку науки, техніки і технологій,
посилення конкуренції успіху може досягти тільки така організація, яка творчо
застосовує маркетингове управління (маркетинговий менеджмент) у своїй
діяльності, постійно шукає нові способи адаптації до безперервно мінливих
умов існування. Маркетингова діяльність підприємства в сучасних умовах
господарювання повинна швидко і гнучко реагувати на постійні зміни
маркетингового середовища. Саме це й зумовлює актуальність теми
дослідження.
У результаті проведеного дослідження можна зробити висновки, що в
практиці вітчизняних підприємств існує низка недоліків, які знижують
ефективність маркетингової діяльності. Діяльність вітчизняних підприємств
спрямована на максимізацію прибутку незалежно від рівня задоволення та
подальшої зацікавленості споживачів у продукції підприємства. Сучасні ж
тенденції розвитку світової економіки вимагають і від вітчизняних підприємств
постійної адаптації до змін у зовнішньому середовищі.
На нашу думку, головні цілі маркетингової діяльності повинні полягати в
наступному:
забезпечення виживання підприємства в умовах економічного спаду і
високої інфляції;
швидка адаптація маркетингової діяльності і всієї системи управління
підприємств до мінливих зовнішніх і внутрішніх економічних умов.
Адаптація маркетингової діяльності і всієї системи управління
підприємств до мінливих зовнішніх і внутрішніх економічних умов може
відбуватися за допомогою таких шляхів як підвищення агресивності
маркетингової діяльності, прискорення темпів розробки нових видів продукції;
підвищення достовірності ринкових прогнозів; перехід до мікросегментаційних
100
стратегій, перехід від маркетингу одноразових трансакцій до маркетингу
довгострокових відносин; пошук інформації щодо нових потреб споживачів та
відповідна модифікація маркетингових стратегій та інших. Актуальним на
сьогодні також є питання використання підприємствами маркетингового
підходу до виробничо-збутової та комерційної діяльності. Отже, відведення
маркетингу належної ролі у стратегічному плануванні на підприємстві
сприятимуть підвищенню ефективності діяльності вітчизняних підприємств.

101
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Єрмошенко М.М. Маркетинговий менеджмент : навч. посіб. /
М.М.Єрмошенко. – К. : НАУ, 2001. – 204 с.
2. Заяць Т.А. Управління маркетингом на підприємстві : монографія /
Т.А. Заяць, І.О. Тарлопов, О.О.Пилипенко. – Донецьк : Юго-Восток, Лтд, 2006.
– 253 с.
3. Панчук А.С. Комплексна система стратегічного управління
маркетинговою діяльністю підприємства / А.С. Панчук // Вісник ДонНУЕТ.
Серія: Економічні науки. – Донецьк : РВВ ДонНУЕТ, 2009. - № 3 (43). – С.71-
80.
4. Длігач А. Тенденції розвитку маркетингу в Україні / А. Длігач //
Маркетинг в Україні: – 2010. – № 9. – С. 13–16.
5. Котлер Ф. Десять смертних гріхів маркетингу / пер. з англ. Н.
Палій. Харків : Клуб Cімейного Дозвілля, 2018. 159 с.
6. Педько І. А. Неокласична концепція маркетингових інформаційних
систем промислових підприємств : монографія. Одеса : Астропринт, 2016. 331с.
7. Тенденції розвитку маркетингу в Україні: функціональний підхід :
монографія / Є. Й. Майовець та ін.; за наук. ред. проф. Є. Майовця. Львів : ЛНУ
ім. Івана Франка, 2016. 260 с.
8. Гаркавенко С. С. Маркетинг: підручник. Київ: Лібра, 2002. 712 с.
9. Економічні, соціальні та психологічні аспекти сучасних
маркетингових технологій : монографія / В. А. Фаловичта ін ; за ред. д-ра екон.
наук В. А. Фаловича. Тернопіль : вид. Шпак В. Б., 2019. 231 с.
10. Системний маркетинг. Сучасні аспекти : колект. монографія / авт. і
уклад.: Л. В. Бабаченко та ін. ; під заг. ред. В. В. Жидок. Чернігів : ЧНТУ, 2016.
263 с.
11. Довбня С. Б., Письменна О. О. Еволюція стратегічного управління
підприємством в контексті розвитку маркетингових концепцій. Проблеми
102
економіки та політичної економії. 2017. № 1. С. 115-128. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/pepe_2017_1_8.
12. Стратегія міжнародного маркетингу в антикризовому управлінні:
теорія і практика : монографія / М. В. Корж та ін. Київ: Компринт: вид.
Ямчинський О. В., 2019. 448 с.
13. Ковшова І. О. Маркетинговий менеджмент: теорія, методологія,
практика : монографія. Київ: Вишемирський В. С., 2018. 515 с.
14. Маркетингове стратегічне управління конкурентоспроможністю на
мікро-, мезо- і макрорівнях : колект. монографія / І. В. Тараненко та ін. ; за
наук. ред. д-ра екон. наук, проф. І. В. Тараненко. Дніпро: Ун-т ім. Альфреда
Нобеля, 2017. 281 с.
15. Resler M., Rega M. Global marketing of problems activity management
at enterprises. Business Risk in Changing Dynamics of Global Village: book of
abstracts. Nysa, 2017. P. 32.
16. Каніщенко О. Л. Міжнародний маркетинг : підручник. Київ:
Київський університет, 2016. 480 с.
17. Маркетинг взаємодії: сучасна теорія і практика : монографія / Н. В.
Попова та ін. ; під заг. ред. Н. В. Попової, А. В. Катаєва. Харків: вид. Панов А.
М., 2016. 394 с.
18. Ковінько О. М. Маркетинг в умовах міжнародної диверсифікації
бізнес-діяльності : монографія. Київ: КНЕУ, 2017. 423 с.
19. Маказан Є. В. Сучасні маркетингові принципи управління
підприємством. Вісник Приазовського державного технічного університету.
Серія: Економічні науки. 2016. Вип. 31(2). С. 49-54. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/VPDTU_ek_2016_31(2)_8.
20. Системний маркетинг. Сучасні аспекти : колект. монографія / авт. і
уклад.: Л. В. Бабаченко та ін. ; під заг. ред. В. В. Жидок. Чернігів : ЧНТУ, 2016.
263 с.
21. Perreault W. D., McCarty E. Jerome. Basic marketing: a global
managerial approach. USA: AUSTEENPRESS, IRWIN, 1996. 902 p.
103
22. Килипенко В. В. Інструмент маркетингової діяльності в управлінні
80 підприємством. Економіка АПК. 2017. №8. С. 82-86. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2017_8_14.
23. Гаврилець О. В., Гаврилець А. В. Забезпечення збуту продукції
споживчого попиту на засадах маркетингу. Сучасні тенденції розвитку науки і
освіти в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів : збірник тез
доповідей ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Мукачево, 17-
18 травня 2018 р. / гол. ред. Т.Д. Щербан. Мукачево: МДУ, 2018. С.391-393.
24. Кобець Д. Л. Маркетингові рішення у стратегічному управлінні
підприємством. Інтелект XXI. 2017. №6. С. 55-58. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/int_XXI_2017_6_13.
25. Resler M. Marketing in enterprisе management system. Економіка і
управління : науковий журнал / гол. ред. І.С. Грозний. 2017. №2(74). С. 5-12.
26. Churchill G. A., Peter J. P. Marketing-creating for customers. USA:
AUSTEENPRESS, IRWIN, 1995. 703 p.
27. Узгодження маркетингових інтересів як альтернатива конкурентній
боротьбі : колект. монографія / Н. А. Власенко та ін. ; під. ред. Г. Г. Савіної.
Херсон : вид. Вишемирський В. С., 2017. 141 с.
28. Соціально-етичний маркетинг: монографія / Є. В. Ромат та ін. ; за
заг. ред. д-ра екон. наук, проф., акад. НАПН України А. А. Мазаракі, д-ра наук з
держ. упр., проф. Є. В. Ромата. Вид. 2-е, перероб. і допов. Київ: Київ. нац. торг.-
екон. ун-т, 2017. 371 с.
29. Багорка М. О. Концепція екологічного маркетингу в маркетинговій
стратегії сталого розвитку виробництва аграрних підприємств. Інтелект XXI.
2019. №3. С. 23-28. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/int_XXI_2019_3_5.
30. Реслер М. В., Гаврилець О. В., Максименко Д. В. Маркетингові
підходи до дослідження екологічності товарів на споживчому ринку. Економіка
та суспільство : електронний науковий фаховий журнал. Мукачево, 2018. №17.
С.153-157.
104
31. Устік Т. В., Лишенко М. О. Концепція стійкого ("зеленого")
маркетингу та її вплив на сталий розвиток аграрних підприємств. Вісник
Харківського національного технічного університету сільського господарства
імені Петра Василенка. 2019. Вип. 200. С. 72-83. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhdtusg_2019_200_10.
32. Демкура Т. В. Маркетингові комунікації глобальних компаній
мережевого маркетингу: теоретичні та прикладні аспекти : монографія.
Тернопіль : Підручники і посібники, 2018. 222 с.
33. Смарт Р. Agile-маркетинг. Перетворення досвіду клієнтів на вашу
конкурентну перевагу / пер. з англ. Л. Герасимчука. Харків: Клуб Сімейного
Дозвілля, 2019. 206 с.
34. Sincic D. & Vokic N.P. Integrating internal communications, human
resource management and marketing concepts into the new internal marketing
philosophy. FEB – Working paper. Faculty of Economics and Business Zagreb
University. 2007. № 07-12. Р. 1-13.
35. Карич Д. Маркетинг на підприємствах АПК. Економіка АПК. 1995.
№1. С. 55-67. Радонич Л. Маркетинг у системі економічний категорій.
Економіка АПК. 1995. № 3. С. 89-94.
36. Varey R. J., Lewis B. R. A broadened conception of internal marketing.
82 European Journal of Marketing. 1999. Vol. 33, №. 9/10. Р. 926-944.
37. Lings Ian N. Balancing Internal and External Market Orientations. J. of
Marketing Management. 1999. № 15. P. 239-263.
38. Mohammed R., Pervaiz K. A. Advances in the Internal Marketing
Concept: Definition, Synthesis and Extension. J. of Services Marketing. 2000. Vol.
14, № 6. Р. 449-462.
39. Mohammed R., Pervaiz K. A. The Scope of Internal Marketing:
Defining the Boundary Between Marketing and Human Resource Management. J. of
Marketing Management. 1993. №9. Р. 219-232.
40. Андрусенко Г. О. Основи маркетингу. Київ: Урожай, 1995. 176 с.
105
41. Балабанова Л. В. Маркетинг менеджмент : наукове видання.
Донецьк: ДонГУЕТ, 2011. 594 с.
42. Гаврилець О. В. Технології дослідження мотиваційного комплексу
споживачів в системі маркетингу. Сучасні тенденції розвитку науки і освіти в
умовах поглиблення євроінтеграційних процесів: збірник тез доповідей
Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Мукачево, 17-18 травня
2017 р. / гол. ред. Т.Д. Щербан. Мукачево: РВВ МДУ, 2017. С.233-235.
43. Герасимчук В. Г. Маркетинг: теорія і практика: навчальний
посібник. Київ: Вища школа, 1994. 327 с.
44. Дейнега О. В. Маркетингова концепція формування
продуктоорієнтованого інформаційного забезпечення підприємств: монографія.
Рівне : вид. Зень О., 2017. 291 с.
45. Навчальний посібник з основ маркетингу / під ред. Г. В.
Магалицького. Київ: Новація ЛТД, 1994. 170 с.
46. Формування системи інноваційного маркетингу підприємств:
монографія / С. В. Маловичко та ін. Кривий Ріг : вид. Чернявський Д. О., 2016.
215 с.
47. Resler M. V. Classification of marketing researches on innovation
product. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики: збірник
наукових праць. Харків, 2017. Випуск 1(22). C.210-217.
48. Фролова Л. В., Наторіна А. О. Імперативи ідентифікації
маркетингової товарної стратегії підприємства: монографія. Кривий Ріг: вид.
Чернявський Д. О., 2016. 177 с.
49. Чукурна О. П. Концепція маркетингового ціноутворення в
глобальній економіці : монографія. Одеса : Астропринт, 2016. 334 с.
50. Стратегічне управління збутовою діяльністю підприємств на
міжнародному ринку: маркетингово-логістичний аспект : монографія / Т. В.
Шталь та ін. Харків: Лідер, 2017. 228 с.
51. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: підручник. Київ: КНЕУ,
2009. 328 с.
106
52. Старостіна А.О., Зозульок О.В. Маркетинг: навчальний посібник.
2- ге вид., перероб. і доп. Київ: Знання-Прес, 2003. 326 с.
53. Стратегічне управління збутовою діяльністю підприємств на
міжнародному ринку: маркетингово-логістичний аспект : монографія / Т. В.
Шталь та ін. Харків: Лідер, 2017. 228 с.
54. Гаркавенко С.С. Маркетинг : [підручник] / С.С. Гаркавенко. – К. :
Лібра, 2008. – 276 с.
55. Грабовецький Б.Е. Економічне планування та прогнозування / Б.Е.
Грабовецький. – Київ: 2003. – 630 с.
56. Іванов Ю.Б. Ефективність маркетингової діяльності підприємств у
сучасних умовах підвищеної динамічності та ризикованості підприємництва /
Ю.Б. Іванов // Економика – 2014. – №. 1 (11).
57. Ілляшенко С.М. Маркетингова діяльність на підприємстві / С.М.
Ілляшенко // Економіка підприємства : підручник / за заг. ред. д. е. н., проф.
Л.Г. Мельника. – Суми : Університетська книга, 2012. – С. 528–559.
58. Кальницький А.Є., Копусяк Я.Ф. Стимулювання збуту: заходи та
засоби, які допомагають при формуванні маркетингової діяльності
підприємства / А.Є. Кальницький, Я.Ф. Копусяк // Науковий вісник
Ужгородського університету. Економіка. – 2014. – №. 1. – С. 94–97.
59. Корж М.В., Жуков С.А. Маркетингова діяльність підприємств в
умовах глобалізації / М.В. Корж, С.А. Жуков. – Краматорськ : ДДМА. – 2012. –
Т. 252.
60. Краус К.М. Управління маркетингом малого торговельного бізнесу:
концепції, організація, домінанти розвитку : [монографія] / К.М. Краус. –
Полтава : Дивосвіт, 2013. – 163 с.
61. Маркетинг підприємства : [навч. посіб.] / Л.В. Балабанова, В.В.
Холод, І.В. Балабанова. – К. : Центр навч. літ., 2012. – 612 с.
62. Полторак В.А. Маркетингові дослідження : [навч. посіб.] / В.А.
Полторак. – Київ : Центр навчальної літератури, 2003. – 387 с.
107
63. Почепцов Г.Г. Паблік рилейшнз : [навч. посіб.] / Г.Г. Почепцов ; 3-є
вид., і доп. – Київ : Знання, КОО, 2009. – 327 с.
64. Туболець К.Г. Шляхи вдосконалення управління маркетинговою
діяльністю аграрних підприємств / К.Г. Туболець // Державне управління. –
2012. – Т. 186. – №. 174.
65. Управління маркетинговою діяльністю: поняття, принципи, підходи
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://global-national.in.ua/archive/17-
2017/71.pdf
66. Длігач А. Тенденції розвитку маркетингу в Україні / А. Длігач //
Маркетинг в Україні: – 2010. – № 9. – С. 13–16.
67. Єрмошенко М.М. Маркетинговий менеджмент : навч. посіб. /
М.М.Єрмошенко. – К. : НАУ, 2001. – 204 с.
68. Гоголь І. А. Фактори впливу на формування маркетингової
стратегії аграрних підприємств. Інтелект XXI. 2018. №1. С. 45-49. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/int_XXI_2018_1_11.
69. Данько Ю. І., Блюмська-Данько К. В., Галинська А. В.
Маркетингова система формування конкурентоспроможності аграрних
підприємств. Бізнес Інформ. 2017. №1. С. 353-357. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2017_1_58.
70. Діченко А. Л. Умови формування маркетингової товарної політики
сільськогосподарських підприємств. Агросвіт. 2016. №7. С. 39-43. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2016_7_8.
71. Сучасні маркетингові методи та інструменти в діяльності
підприємств аграрного сектору : монографія / Я. С. Ларіна та ін. ; за заг. ред. Я.
С. Ларіної. Київ: Компринт, 2016. 449 с.
72. Organization and effectiveness of marketing management of agricultural
commodity producers under non-cooperative marketing: the experience of Ukraine /
O. Penkova and others. Problems and Perspectives in Management. 2018. Volume
16. Issue 4.
108
73. Лементовська В.А., Харенко А.О., Бортник Т.І. Маркетинг
плодоягідної продукції: стан, тенденції, перспективи. Вісник ХНАУ: збірник
науових праць. Серія: Економічні науки. 2018.
74. Россоха В. В., Шарапа О. М. Формування збутової політики
маркетингу аграрних підприємств : монографія. Київ: Нац. наук. центр "Ін-т
аграр. економіки", 2016. 228 с.
75. Тарасюк А. В. Управління маркетингом як інструмент підвищення
конкурентоспроможності аграрних підприємств. Економіка АПК. 2019. №7. С.
101-106.
76. Харенко А. О., Цимбалюк Ю. А. Комплекс маркетингу
сільськогосподарських підприємств. Збірник наукових праць Уманського
національного університету садівництва. 2016. Вип. 89(2). С. 146-157. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/zhpumus_2016_89(2)_16.
77. Офіційний сайт підприємства ТОВ «Шполянський завод
продтоварів». Режим доступу: https://shpolazpt.com/ukr
78. Копчак, Ю., Лобунець , Т., & Луковський, Р. (2024). SWOT-
АНАЛІЗ ЯК ВАЖЛИВИЙ ІНСТРУМЕНТ У РОЗРОБЦІ СТРАТЕГІЇ
БІЗНЕСУ. Економіка та суспільство, (61). https://doi.org/10.32782/2524-
0072/2024-61-146
79. StratNav. (2024). 25 Best strategic planning tools for 2024. URL:
https://www.stratnavapp.com/Articles/strategic-planning-tools [іn English].
80. Ainuddin, R.A., Beamish, P.W., Hulland, J.S., & Rouse, M.J. (2007).
Resource attributes and firm performance in international joint ventures. Journal of
World Business, 42(1). DOI: https://doi.org/10.1016/j.jwb.2006.11.001 [іn English].
81. Altomonte, L. (2024). The best SWOT analysis software of 2024. Safety
Culture. URL: https://safetyculture.com/app/swot-analysis-software/ [іn English].
82. Barney, J.B. (1991). Firm resources and sustained competitive
advantage. Journal of Management, 17, pp. 99–120. DOI:
https://doi.org/10.1177/014920639101700108 [іn English].
109
83. Chetty, P. (2019). Importance of strategic management to excel in
business. Project Guru. URL: https://www.projectguru.in/importance-of-strategic-
management-to-excel-in-business/ [іn English].
84. Fishburn, P.C. (1970). Utility theory for decision making. Wiley.
Available at: https://apps.dtic.mil/sti/pdfs/AD0708563.pdf [іn English].
85. Grant, R.M. (2016). Contemporary strategy analysis: Text and cases
edition. John Wiley & Sons [іn English].
86. Helms, M., & Nixon, J. (2010). Exploring SWOT analysis – where are
we now? : A review of academic research from the last decade. Journal of Strategy
and Management, 3, 215–251. DOI: https://doi.org/10.1108/17554251011064837 [іn
English].
87. Hill, T., & Westbrook, R. (1997). SWOT analysis: It’s time for a product
recall. Long Range Planning, 30, 46-52. DOI: https://doi.org/10.1016/S0024-
6301(96)00095-7 [іn English].
88. Kotler, P., & Keller, K.L. (2021). Marketing management (Global
Edition, 15th ed.). URL: https://www.edugonist.com/wp-
content/uploads/2021/09/Marketing-Management-by-Philip-Kotler-15th-Edition.pdf
[іn English].
89. Porter, M.E. (1991). Towards a dynamic theory of strategy. Strategic
Management Journal, Winter 1991, 12. DOI:https://doi.org/10.1002/smj.4250121008
[іn English]
90. Краснокутська, Н. С., 2005. Потенціал підприємства: формування та
оцінка: Навч. Посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 352 с.
91. Скворцов, І. Б., 2003. Ефективність інвестиційного процесу:
методологія, методи і практика: [монографія], Львів: Видавництво
Національного університету «Львівська політехніка», 312 с.
92. Костирко, Р. О., 2011. Розвиток методології контролю економічного
потенціалу підприємств в ринкових умовах. Актуальні проблеми економіки, 9,
с. 145-153.
110
93. Смолій, Л. В., Загороднюк, О. В. та Малюга Л. М. , 2017.
Моделювання прийняття інвестиційних рішень щодо технічного забезпечення
аграрних підприємств. Економічний часопис-ХХІ, 163, с.79-84.
94. Сергатюк, А. А., 2002. Урахування ризику при виборі варіантів
оновлення парку устаткування. Вісник Національного університету «Львівська
політехніка». Серія: Проблеми економіки та управління, 448, с. 100-105.
95. Самуляк, В. Ю. та Фещур, Р. В., 2008. Оцінювання рівня розвитку
підприємств. Вісник Національного університету «Львівська політехніка»
«Логістика», 633, с. 627-636.
96. Родіонова, І. В. 2013. Методи оцінки інноваційного потенціалу
промислових підприємств. Економіка розвитку, 4 (68), с. 96-99.
97. Распопов, Р. С., 2006. Економічні аспекти гнучкості виробничої
потужності підприємства. Вісник ДонДУЕТ, 4 (32), с. 117-123.
98. Коновал, В. В., 2014. Оцінювання потенціалу розвитку підприємств
легкої промисловості. Науковий вісник Херсонського державного університету,
6 (2), с. 206-209.
99. Краснокутська, Н. С., 2010. Потенціал торговельного підприємства:
теорія та методологія дослідження: [монография]. Харьків: Харк. держ. ун-т
харчування та торгівлі, 247 с.
100. Козик, В. В., Петрушка, Т. О. та Ємельянов, О. Ю., 2013.
Обґрунтування економічної доцільності впровадження ресурсозберігаючих
технологій як чинника економічного розвитку підприємств. Науковий вісник
Національного гірничого університету, 4, с. 134-140.
101. Козик, В. В., Ємельянов, О. Ю. та Гришко, В. А., 2014.
Методологічні засади оцінювання інвестиційного потенціалу машинобудівних
підприємств. Науковий вісник НЛТУ України, 24 (5), с. 256-263.
102. Клименко, С. М., 2013. Формування стратегії розвитку
підприємства з урахуванням ризиків. Бізнес-Інформ, №8, с. 343-347.
111
103. Кизим, М. О., Шпілевський, В. В. та Мілютін, Г. В., 2018.
Обґрунтування пріоритетних напрямів структурно-технологічної модернізації
сектору електрогенерації. Проблеми економіки, 1, с. 69-86.
104. Касич, А. О., 2007. Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку
машинобудування України. Актуальні проблеми економіки, № 7 (73), с. 32-40.
105. Сидорчук, І. П. 2014. Сутність, структура та особливості
оцінювання інноваційного потенціалу промислового підприємства. Економіка і
регіон, 2, с. 97-101.].
106. Скворцов, І. Б., 2003. Ефективність інвестиційного процесу:
методологія, методи і практика: [монографія], Львів: Видавництво
Національного університету «Львівська політехніка», 312 с.

112
Додаток А

Рис. Виробнича структура ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

113
Додаток Б

Рис. Історія розвитку ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

114
Додаток В

Рис. Бренди підприємства ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

115
Додаток Г

Рис. Дистрибуція підприємства ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets