Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6632| Назва: | Сучасні інструменти менеджменту в розвитку туристичної сфери (на матеріалах ДП «ТА «Арт-сервіс», м.Черкаси) |
| Автори: | Пригодюк , Олена Миколаївна Сюр, Вікторія Ігорівна |
| Ключові слова: | МЕНЕДЖМЕНТ, ТУРИЗМ, ТУРИСТИЧНА СФЕРА, УПРАВЛІНСКІ РІШЕННЯ, ІНСТРУМЕНТИ МЕНЕДЖМЕНТУ |
| Дата публікації: | 2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Предметом дослідження є сучасні управлінські підходи в розвитку туристичного бізнесу регіонів України. Об’єктом дослідження процес поширення та розвитку сучасних інструментів менеджменту в організації туристичного бізнесу регіонів України. За результатами дослідження сформульовані пропозиції, щодо поширення зеленого туризму, як сучасного тренду в Черкаському регіоні, запропоновано проєкт туру по садибам Черкаського регіону, що рекомендовано долучити до туристичних послуг ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» Одержані результати можуть бути використані в діяльності органів місцевого самоврядування в розробці програм розвитку туризму в регіонах України, а також в діяльності суб’єктів туристичного бізнесу (туроператорів, турагенств в тому числі ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»») |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6632 |
| Розташовується у зібраннях: | 073 Менеджмент (Менеджмент) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРМ_Сюр В.І..pdf Restricted Access | 1.93 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес адміністрування
Допущено до захисту
Завідувач кафедри
Олександр БІЛИК_______________
____________________________________
«_____»______________________ 2025 р.
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
НА ТЕМУ:
СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ МЕНЕДЖМЕНТУ В РОЗВИТКУ
ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ (НА МАТЕРІАЛАХ ДП «ТА «АРТ-СЕРВІС»,
М.ЧЕРКАСИ)
Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: Менеджмент
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма здобуття освіти: денна_
Група ММ-24__
Виконавець роботи:
«____»___________ 2025 р. _________ _ ______Вікторія СЮР
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) ( )
Керівник роботи:
«____»_________ 2025 р. ___________ _Олена ПРИГОДЮК_____
ім’я та ПРІЗВИЩЕ
(підпис) (Вчене звання, )
Черкаси 2025
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота магістра містить 92 сторінки, 26 таблиць, 13
рисунків, список літератури з 74 найменувань.
СУЧАСНІ ІНСТРУМЕНТИ МЕНЕДЖМЕНТУ В РОЗВИТКУ
ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ (НА МАТЕРІАЛАХ ДП «ТА «АРТ-СЕРВІС»,
М.ЧЕРКАСИ)
Предметом дослідження є сучасні управлінські підходи в розвитку
туристичного бізнесу регіонів України.
Об’єктом дослідження процес поширення та розвитку сучасних
інструментів менеджменту в організації туристичного бізнесу регіонів
України.
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
розглянути теоретико-методичні основи розвитку туризму та
економічну сутність і основні складові організації в розвитку туризму;
проаналізовати сучасні концепції управління бізнес-процесами у
туристичній діяльності;
розглянути управлінські механізми адаптації туристичних підприємств
до інноваційних тенденцій у сфері туризму;
надати організаційно-економічну характеристика діяльності
ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»;
провести оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства
ДП «Арт-сервіс»;
дослідити динаміку розвитку туристичної сфери регіонів України;
провести порівняльний аналіз управлінських моделей розвитку туризму
в Україні та зарубіжних країнах;
надати рекомендації щодо напрямів впровадження новітніх
управлінських рішень у розвиток туристичних підприємств регіонів України;
надати рекомендації щодо розробки заходів з оптимізації бізнес-
процесів у діяльності ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»;
запропоновати рекомендації щодо розвитку зеленого туризму як
перспективного напряму туристичної діяльності Черкаського регіону.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції, щодо
поширення зеленого туризму, як сучасного тренду в Черкаському регіоні,
запропоновано проєкт туру по садибам Черкаського регіону, що
рекомендовано долучити до туристичних послуг ДП «Туристичне агентство
«Арт-сервіс»»
Одержані результати можуть бути використані в діяльності органів
місцевого самоврядування в розробці програм розвитку туризму в регіонах
України, а також в діяльності суб’єктів туристичного бізнесу (туроператорів,
турагенств в тому числі ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»)
МЕНЕДЖМЕНТ, ТУРИЗМ, ТУРИСТИЧНА СФЕРА, УПРАВЛІНСКІ
РІШЕННЯ, ІНСТРУМЕНТИ МЕНЕДЖМЕНТУ
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра– 2025
Підпис здобувача вищої освіти_________________ Вікторія СЮР
Дата ________________________
ABSTRACT
The master's qualification work contains 92 pages, 26 tables, 13 figures, a list
of references of 74 items.
MODERN MANAGEMENT TOOLS IN THE DEVELOPMENT OF THE
TOURIST SPHERE (BASED ON MATERIALS OF SE «TA «ART-SERVICE»»,
M.CHERKASY)
The subject of the study is modern management approaches in the development
of the tourist business of the regions of Ukraine.
The object of the study is the process of dissemination and development of modern
management tools in the organization of the tourist business of the regions of Ukraine.
The tasks of the master's qualification work:
to consider the theoretical and methodological foundations of tourism
development and the economic essence and main components of the organization in the
development of tourism;
to analyze modern concepts of business process management in tourism activities;
to consider management mechanisms for adapting tourist enterprises to innovative
trends in the tourism sector;
provide organizational and economic characteristics of the activities of the State
Enterprise «Art-Service Travel Agency»;
conduct an assessment of the financial and economic activities of the State
Enterprise «Art-Service»;
investigate the dynamics of the development of the tourism sector in the regions of
Ukraine;
conduct a comparative analysis of management models for the development of
tourism in Ukraine and foreign countries;
provide recommendations on the areas of implementation of innovative
management solutions in the development of tourism enterprises in the regions of
Ukraine;
provide recommendations on the development of measures to optimize business
processes in the activities of the State Enterprise «Art-Service Travel Agency»;
offer recommendations on the development of green tourism as a promising
direction of tourism activity in the Cherkasy region.
Based on the results of the study, proposals were formulated regarding the spread
of green tourism as a modern trend in the Cherkasy region, a project for a tour of the
estates of the Cherkasy region was proposed, which is recommended to be included in the
tourist services of the State Enterprise «Art-Service Travel Agency».
The results obtained can be used in the activities of local governments in the
development of tourism development programs in the regions of Ukraine, as well as in
the activities of tourism business entities (tour operators, travel agencies, including the
State Enterprise «Art-Service Travel Agency»).
MANAGEMENT, TOURISM, TOURISM SECTOR, MANAGEMENT
SOLUTIONS, MANAGEMENT TOOLS
Year of defense of the master's thesis – 2025
Signature of the higher education applicant______________ Victoria SYUR
Date ________________________
5
ЗМІСТ
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ 9
ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ
1.1 Сутність туризму в сучасному менеджменті та його роль у соціально- 10
економічному розвитку
1.2 Сучасні концепції управління бізнес-процесами у туристичній 18
діяльності
1.3 Управлінські механізми адаптації туристичних підприємств до 24
інноваційних тенденцій у сфері туризму
Висновки за розділом 1 32
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА 33
ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО «АРТ-
СЕРВІС»»
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності ДП «Туристичне 33
агентство «Арт-сервіс»»
2.2 Оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства ДП «Арт- 40
сервіс»
2.3 Дослідження динаміки розвитку туристичної сфери регіонів України 46
2.4 Порівняльний аналіз управлінських моделей розвитку туризму в 58
Україні та зарубіжних країнах
Висновки за розділом 2 69
РОЗДІЛ 3 ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СУЧАСНИХ 70
ІНСТРУМЕНТІВ МЕНЕДЖМЕНТУ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1 Напрями впровадження новітніх управлінських рішень у розвиток 70
туристичних підприємств регіонів України
3.2 Розробка заходів з оптимізації бізнес-процесів у діяльності ДП 77
«Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
3.3 Розвиток зеленого туризму як перспективного напряму туристичної 82
діяльності Черкаського регіону
Висновки за розділом 3 89
ВИСНОВКИ 90
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 93
6
ВСТУП
Туризм як складна та багатокомпонентна сфера економіки
характеризується підвищеною сприйнятливістю до змін у природно-
екологічному середовищі, а також до макроекономічних, соціальних і
політичних процесів, що проявляються на рівні окремих держав.
Функціонування туристичної галузі в Україні ускладнюється впливом
сукупності факторів міжнародного, загальнонаціонального й регіонального
походження, для яких притаманна нестійкість і складність прогнозування. За
таких умов актуалізується потреба у постійному моніторингу зовнішніх змін,
упровадженні антикризових та гнучких управлінських рішень, а також у
ґрунтовному аналізі ключових тенденцій розвитку туристичного
підприємництва як у світовому масштабі, так і в межах національної економіки.
Питання теоретичного обґрунтування та практичної реалізації процесів
формування й розвитку національного ринку туристичних послуг України з
позицій стратегічного управління і довгострокового прогнозування знайшли
своє відображення у працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців,
зокрема: О. Амоші, М. Біржакова, Д. Боуена, С. Ванхулла, Д. Глетчера,
А. Грищука, Г. Горіної, С. Дем’яненка, М. Долішнього, О. Дуровича,
М. Кабішкіна, В. Кияка, К. Купера, А. Мазаракі, Ю. Масюка, О. Макари,
Ж. Поплавської, Н. Раскіної, Т. Ткаченко, І. Труніної, В. Федорченка,
В. Цибуха, І. Черниш, Г. Харріса, Л. Шульгіної та інших.
Активізація туристичної підприємницької діяльності позитивно впливає
на наповнення державного бюджету шляхом надходження як прямих
податкових платежів (зокрема митних і консульських зборів), так і непрямих
фінансових ресурсів, пов’язаних зі зростанням доходів зайнятого населення та
відповідних податкових відрахувань. Окрім цього, туристична галузь виконує
функцію залучення іноземного капіталу й валютних надходжень, а також
сприяє диверсифікації структури національної економіки. У регіонах, де туризм
динамічно розвивається, спостерігаються помітні соціально-економічні зміни,
7
що проявляються, зокрема, у перерозподілі трудових ресурсів на користь
туристичної та суміжних сфер. Це зумовлює зростання попиту на кваліфіковані
кадри (екскурсоводів, гідів, перекладачів тощо) й стимулює розвиток
спеціалізованих освітніх і професійних навчальних установ, що, у підсумку,
веде до подальших трансформацій соціально-економічного простору на
місцевому рівні.
У сучасному суспільстві суттєва частка населення проживає у великих
міських агломераціях, для яких характерні прискорений темп життя, висока
інтенсивність трудової діяльності та зростаюче психоемоційне напруження. За
таких умов посилюється запит на повноцінний, якісний і різноплановий
відпочинок, що сприяє виникненню та розвитку нових напрямів у туристичній
сфері. Серед актуальних тенденцій слід виокремити поширення
короткотермінових подорожей, активних і спортивних форм туризму, ділових
поїздок, сільського та екологічного туризму, нетривалих виїздів до інших міст з
освітньо-культурною метою, а також зростання попиту на апартаменти з
елементами самообслуговування як альтернативу класичним готельним
закладам.
У довгостроковій перспективі очікується поступове насичення основних
центрів масового туризму та зменшення кількості нових туристичних локацій,
що спричинятиме переорієнтацію туристичних потоків на віддалені,
малодосліджені й важкодоступні регіони. Однією з визначальних рис сучасного
етапу розвитку туристичної індустрії є посилення персоналізації туристичного
продукту з урахуванням індивідуальних запитів споживачів, які
трансформуються під впливом глобальних соціально-економічних і політичних
процесів. У цьому контексті особливої актуальності набуває спроможність
туристичних підприємств швидко коригувати спектр своїх послуг відповідно до
умов нестабільності, пов’язаних із пандемією COVID-19, повномасштабною
військовою агресією російської федерації проти України та іншими кризовими
подіями.
8
Поглиблення та розширення сучасних туристичних трендів зумовлюється
ускладненням структури попиту, який стає більш сегментованим і вимогливим.
Освоєння новітніх напрямів і ніш міжнародного туристичного ринку, поряд із
упровадженням інноваційних туристичних продуктів і сервісів, виступає
ключовою умовою оновлення туристичного бізнесу в регіонах України та
посилення його конкурентних позицій.
Управлінські рішення у сфері туристичного підприємництва мають
багатовимірний вплив на соціально-економічний розвиток країни, що
обумовлює доцільність їх ґрунтовного теоретичного осмислення. Туристична
діяльність виконує не лише фіскальну функцію, забезпечуючи надходження до
бюджету, але й сприяє створенню робочих місць, формуванню позитивного
іміджу держави й регіонів на міжнародній арені, а також підвищенню якості та
конкурентоспроможності національного туристичного продукту.
Водночас наразі спостерігається недостатнє теоретико-методичне
обґрунтування окремих аспектів формування та реалізації новітніх трендів у
туристичній діяльності регіонів України. Фрагментарність існуючих наукових
досліджень у цій сфері обумовлює потребу у подальшому комплексному
вивченні процесів розвитку туристичного бізнесу на регіональному рівні як
складової формування конкурентоспроможної національної економіки.
Предметом дослідження є сучасні управлінські підходи в розвитку
туристичного бізнесу регіонів України.
Об’єктом дослідження є процес поширення та розвитку сучасних
інструментів менеджменту в організації туристичного бізнесу регіонів України.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є систематизація теоретичних
підходів і формулювання практичних рекомендацій щодо вдосконалення
організації туристичного бізнесу регіонів України з використанням сучасних
інструментів менеджменту спрямованих на розвиток туристичної галузі.
Відповідно до завдань кваліфікаційної роботи магістра було:
розглянуто теоретико-методичні основи розвитку туризму та економічну
сутність і основні складові організації в розвитку туризму;
9
проаналізовано сучасні концепції управління бізнес-процесами у
туристичній діяльності;
розглянуто управлінські механізми адаптації туристичних підприємств до
інноваційних тенденцій у сфері туризму;
надана організаційно-економічна характеристика діяльності
ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»;
проведена оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства
ДП «Арт-сервіс»;
досліджено динаміку розвитку туристичної сфери регіонів України;
проведено порівняльний аналіз управлінських моделей розвитку туризму
в Україні та зарубіжних країнах;
надано рекомендації щодо напрямів впровадження новітніх
управлінських рішень у розвиток туристичних підприємств регіонів України;
надано рекомендації щодо розробки заходів з оптимізації бізнес-процесів
у діяльності ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»;
запропоновано рекомендації щодо розвитку зеленого туризму як
перспективного напряму туристичної діяльності Черкаського регіону.
10
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ
ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ
1.1 Сутність туризму в сучасному менеджменті та його роль у соціально-
економічному розвитку
Туризм у ХХІ столітті розглядається як багатофункціональна сфера
діяльності, здатна сприяти розв’язанню широкого кола економічних,
соціальних, екологічних і навіть політичних завдань. Його ефективність
зумовлена тим, що в умовах глобалізації та стрімкого розвитку інформаційних
технологій значно спрощується задоволення зростаючих потреб людини у
пізнанні навколишнього світу. У цьому контексті важливою складовою
сучасної туристичної парадигми стає мобільність населення, яка відкриває
можливості подолання складних географічних бар’єрів і забезпечує доступ до
різноманітних соціокультурних просторів різних держав і народів.
Україна володіє значними передумовами для активного розвитку як
внутрішнього, так і в’їзного туризму, серед яких сприятливі природно-
кліматичні умови, багата історико-культурна спадщина, потужний туристично-
рекреаційний потенціал і вигідне географічне положення. Водночас на практиці
спостерігається домінування виїзного туризму, унаслідок чого українські
громадяни фактично виступають інвесторами економік інших країн. Така
ситуація є одним із найгостріших проблемних аспектів розвитку галузі,
оскільки, за оцінками експертів, туристичний сектор лише у формі податкових
надходжень здатен забезпечувати до 4 млрд дол. США щорічно до державного
бюджету [37].
Розвиток туристичної галузі відіграє вагому роль у національній
економіці, оскільки саме туризм здатний стати дієвим інструментом
покращення загальної соціально-економічної ситуації в країні. Завдяки
притаманному йому мультиплікативному ефекту туристичний сектор стимулює
зростання доходів і підвищення результативності господарської діяльності у
11
значній кількості суміжних сфер. Зокрема, індустрія туризму безпосередньо або
опосередковано підтримує функціонування майже 50 пов’язаних галузей, при
цьому один турист забезпечує зайнятість близько десяти осіб, а витрати на
створення одного робочого місця у сфері туризму приблизно у 20 разів нижчі,
ніж у промисловому виробництві [53].
У сучасній науковій і практичній площині можна виокремити чотири
основні підходи до трактування туризму як соціально-економічного феномена:
по-перше, туризм розглядається як окрема галузь національної економіки, що
характерно для більшості країн світу; по-друге, як міжгалузевий комплекс або
інтегрований вид економічної діяльності, у межах якого туристичний продукт
формується на основі товарів, робіт і послуг різних секторів економіки
(зокрема, така модель притаманна Україні); по-третє, туризм визначається як
самостійний вид економічної діяльності; по-четверте, як сукупність дій
туристів у процесі відпочинку.
Таке різноманіття підходів свідчить про сприйняття туризму в сучасному
світі як багатовимірного соціально-економічного явища, що перебуває в полі
наукових інтересів багатьох дисциплін, зокрема менеджменту, культурології,
економічної та соціальної географії, туризмознавства, туристичної картографії
та інших галузей знань.
Під час Конференції ООН з торгівлі та розвитку у 1971 році було
запропоновано визначення індустрії туризму як сукупності виробничих і
невиробничих видів діяльності, спрямованих на створення товарів і надання
послуг особам, які здійснюють подорожі [73].
Всесвітня туристична організація трактує туризм як форму подорожей у
вільний від роботи час і різновид активного дозвілля, водночас туристичну
діяльність визначає як виробничо-сервісну сферу, спрямовану на організацію
подорожей та надання комплексу туристичних послуг [70].
У законодавчій практиці США, зокрема у визначенні, ухваленому
Конгресом США, туризм розглядається як сукупність взаємопов’язаних видів
діяльності й організацій, які повністю або частково забезпечують транспортні
12
послуги, товари, засоби розміщення та інші необхідні ресурси для здійснення
поїздок за межі постійного місця проживання з будь-якою метою, що не
пов’язана з повсякденною трудовою діяльністю [73].
Українські дослідники М. Мальська та В. Худо визначають туризм як
форму рекреаційної активності, пов’язану з виїздом за межі постійного місця
проживання, під час якої процес відновлення працездатності поєднується з
оздоровчими, пізнавальними, спортивними та культурно-розважальними
цілями [38].
За підходом В. Кифяка, туризм слід розглядати як окремий вид
економічної діяльності, що охоплює процес обслуговування осіб, які тимчасово
перебувають поза межами свого постійного проживання [29].
Тривалий час в Україні використовувався Загальний класифікатор
«Галузі народного господарства України» від 24.01.1994 р., у якому туризм не
мав однозначного виробничого та соціально-економічного статусу. Це
зумовлювало відсутність єдиного трактування понять «туризм», «туристична
діяльність», «індустрія туризму» та інших суміжних категорій, а також
призводило до того, що індустрія туризму не визнавалася окремою галуззю
економіки.
Вирішення цієї проблеми стало можливим із запровадженням
Національного класифікатора «Класифікація видів економічної діяльності» ДК
009:2010 (КВЕД-2010), затвердженого наказом Держспоживстандарту України
від 11.10.2010 р. № 457 та введеного в дію з 01.01.2012 р. У документі було
чітко визначено види економічної діяльності, які здійснюють суб’єкти
господарювання, а також створено підґрунтя для узгодження та порівняння
статистичних показників України з міжнародними стандартами [45].
Аналіз положень КВЕД-2010 дає змогу виокремити приблизно 40 видів
економічної діяльності, що безпосередньо або опосередковано пов’язані з
функціонуванням туристичної сфери. Зазначені види діяльності належать до 17
секцій національної економіки, серед яких сільське господарство, транспортна
інфраструктура, будівництво, оптова й роздрібна торгівля, переробна
13
промисловість, сфера тимчасового розміщення та харчування, інформаційні та
телекомунікаційні послуги, фінансова й страхова діяльність, система освіти,
охорона здоров’я, а також мистецтво, спорт, розважальна діяльність і дозвілля
тощо.
У широкому значенні туристичну галузь доцільно розглядати як
міжгалузеве утворення, у межах якого ключові суб’єкти господарювання, у
тому числі за участю посередницьких структур (банківських установ, страхових
і транспортних компаній, закладів розміщення та громадського харчування та
ін.), здійснюють різноманітні види економічної активності. До них належать
фінансові, маркетингові, інформаційні, страхові, банківські та транспортні
операції, а також надання послуг з розміщення, харчування, оздоровлення
тощо, спрямованих на задоволення запитів споживачів туристичних послуг у
сфері відпочинку, дозвілля, харчування й оздоровлення.
З огляду на це обґрунтованою виглядає позиція наукової групи Інституту
туризму Валенсійського політехнічного університету, яка пропонує
використовувати термін «туризм» для позначення туристичної діяльності
загалом, оскільки такі поняття, як «туристична діяльність», «індустрія туризму»
та «туристичний сектор», мають ідентичне смислове наповнення, а чітке
концептуальне розмежування між ними відсутнє [44].
Далі у роботі туризм розглядається як економічна система, представлена
у вигляді циклічної моделі, що відображає безперервну зміну процесів
виробництва та споживання туристичних продуктів (рис. 1.1).
З рисунка 1.1 випливає, що ключовими суб’єктами ринку туристичних
послуг виступають виробники туристичного продукту, держава в особі
відповідних органів управління, а також кінцеві користувачі цих послуг –
туристи. Між зазначеними учасниками формується система взаємопов’язаних
фінансово-економічних відносин, що охоплює сплату податків і обов’язкових
зборів, споживчі витрати, інвестиційну діяльність, механізми державного
регулювання та гарантування, соціальні трансферти й інші грошові потоки.
Туристичний процес у цій моделі розглядається як неперервний та циклічний,
14
оскільки надання туристичних послуг не має разового характеру, а
здійснюється на постійній основі із залученням усіх складових системи.
Зовнішня політика
Інвестиційні витрати Споживчі витрати
іноземних відвідувачів
Споживчі Дохід від продаж,
Ринок туристичних
витрати експортна виручка
товарів і послуг
Інвестиційні витрати
Туристи
Інвестиційні Виробники
Державні
витрати закупівлтіу ристичних товарів
та послуг
Податки і збори
Держава Податки і збори
Соціальні
виплати Д ержавні дотації
Платежі власникам факторів
виробництва
Платежі власникам
Ринок туристичних ресурсів факторів
виробництва
Рис. 1.1 – Туризм як економічна система
Джерело: сформовано автором на основі [1;3].
Туризм як складна економічна система охоплює сукупність
взаємопов’язаних відносин, процесів і явищ, що формуються та функціонують
у межах туристичної галузі. Система туризму реалізується через взаємодію її
ключових підсистем між собою та з елементами зовнішнього середовища.
Графічне відображення взаємозалежностей і взаємовпливів основних підсистем
туристичної системи подано на рисунку 1.2.
15
Посередник в туризмі –
туристична організація, ін.
суб’єкти туристичної
ТУРИСТ діяльності ОБ’ЄКТ ТУРИЗМУ
Регіон Країна
Туристичні ресурси
та об'єкти
Інша туристична
дестинація
Технології, що Законодавча база та Економічна Соціальна Довкілля
використовують державна політика в сфера, що сфера, що
ся в туризмі галузі туризму обслуговує обслуговує
туризм туризм
Рис. 1.2 – Основні складові туристичної системи
Джерело: сформовано автором на основі [1;3]
Основу системи туризму формують дві ключові підсистеми – суб’єкт і
об’єкт туризму. Суб’єктом туризму виступає учасник туристичної діяльності,
тобто турист, який реалізує власну потребу у здійсненні подорожі до певного
об’єкта шляхом споживання спеціалізованих туристичних послуг, зокрема
послуг розміщення, харчування, транспортного та інформаційно-рекламного
обслуговування тощо. Отримання таких послуг може здійснюватися як
безпосередньо, так і за участю посередницьких структур. Об’єктами туризму є
різноманітні об’єкти й явища – території, туристичні ресурси, пам’ятки, події
або інші елементи, що потенційно становлять інтерес і слугують метою
подорожі для туриста. У цьому контексті об’єктом туризму може бути як
окрема дестинація чи регіон, так і країна загалом з усією сукупністю її
туристичних ресурсів.
Функціонування туристичної системи відбувається в певному
середовищі, яке охоплює економічну та соціальну сфери, що забезпечують
розвиток туризму, природне середовище, рівень технологічного розвитку, а
також нормативно-правове регулювання та державну політику у сфері туризму.
Зазначені чинники, хоча й не є вичерпними, мають суттєвий вплив на
туристичну діяльність, у той час як туризм, своєю чергою, формує специфічні
16
вимоги до середовища свого функціонування. У такому розумінні туризм
постає як відкрита економічна система, управління якою потребує поєднання
інструментів державного регулювання з дією ринкових механізмів
саморегуляції.
Аналіз наукових джерел свідчить, що на сучасному етапі серед
дослідників відсутній єдиний підхід до трактування поняття «ринок
туристичних послуг» [12]. Частина науковців не виокремлює дану категорію зі
змісту понять «туризм» або «туристична індустрія», інші розглядають її як
складову економічного комплексу держави, тоді як окремі автори
ототожнюють ринок туристичних послуг із ринком туристичного продукту.
Узагальнення наявних підходів дозволяє звести різноманітні погляди на
сутність і специфіку ринку туристичних послуг до кількох основних позицій,
представлених у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Класифікація підходів до сутності поняття «ринок
туристичних послуг»
Назва підходу Тлумачення сутності Представники
Структурний Сфера реалізації специфічних туристичних продуктів В.Г. Герасименко
[51]
сукупність конкретних економічних відносин і зв’язків С.С Галасюк
між туристами (покупцями), виробниками
(продавцями), а також торговельними посередниками
з приводу руху туристичних продуктів і грошей, що
відбиває економічні інтереси суб’єктів ринкових
відношень
Кінцеве розмаїття функціональних елементів та Л.Ю. Красавцева
відносин між ними, що виділяється із середовища,
відповідно до заданої мети у межах певного часового
інтервалу [32]
Функціональний суспільно-економічне явище, що об’єднує попит і Міжнародна асоціація
пропозицію для забезпечення купівлі-продажу круізних ліній
специфічних туристичних товарів і послуг у даний
час і у даному місці [67]
сукупність економічних відносин між туристами, О.О. Колесник
туристичними підприємствами й іншими суб’єктами
господарювання з приводу виробництва, реалізації та
споживання туристичних продуктів і послуг та руху
грошей, що відбиває інтереси суб’єктів ринкових
відносин у межах певного регіону (міста,
області, країни, світу) [30]
Системний державно-регульована система, в якій сформовані та Л.Ю. Красавцева
діють (або формуються» ринкові структури,
діяльність яких забезпечена індустрією туризму
певного рівня розвитку [32]
17
Назва підходу Тлумачення сутності Представники
інтегрована система перетворення природно- Г.О. Горіна
рекреаційних ресурсів на грошові кошти у процесі
економічних відносин між суб’єктами туристичного
бізнесу з приводу виробництва, реалізації, споживання
туристичних продуктів і послуг в умовах мінливого
зовнішнього середовища та багатоаспектного вплив
історично сформованих базових та інноваційних
детермінант[12]
Організаційний механізм, що утворився внаслідок виникнення потреб В.Г. Герасименко
населення на змістовне проведення дозвілля та
включає автоматичні регулятори безпосередньої
взаємодії виробників і споживачів [51]
економічні відношення між місцями і підприємствами, С.Г. Нездоймінов, О.О.
які приймають туристів, і місцями та підприємствами, Єрьоменко, В.В.
що їх відправляють Кошелюк
Процесний система світових господарських зв’язків, де С.П. Грабовенська
здійснюється процес перетворення туристично-
екскурсійних послуг на грошові кошти і зворотного
перетворення грошових коштів на
туристично-екскурсійні послуги [16]
соціально-економічна система з високим рівнем О. Кирилова
саморегуляції, основу якої складають високо
локалізовані взаємовідносини, пов’язані із
виробництвом, збутом і споживанням туристичних
послуг або комплексного турпродукту в межах певної
території, причому критерієм виділення регіонального
ринку виступає к місце купівлі
туристичного пакету, так і місце споживання
туристичних послуг [28]
Джерело: сформовано автором на основі [ 3; 12; 13; 16; 28; 30; 32; 36; 51; 61; 67]
Підсумовуючи різні підходи до визначення поняття «ринок туристичних
послуг», слід зазначити, що більшість тлумачень погоджуються щодо основних
його складових: туристичного продукту, економічних відносин у ланцюгу
«споживач-продавець-посередник» та інших компонентів, залежно від
визначеної мети діяльності.
Туристичний бізнес розглядається як єдина економіко-технологічна
система, спрямована на створення та реалізацію туристичного продукту з
метою задоволення попиту на туристичні послуги. Система включає чотири
ключові етапи: виробництво туристичних послуг; формування туристичного
продукту; його реалізація або продаж окремих послуг; а також безпосереднє
споживання туристичного продукту.
18
У рамках економіко-технологічної системи туристична послуга виступає
товаром, а суб’єкт туристичної діяльності – підприємницькою структурою, яка
створює, пропонує та реалізує ці послуги споживачам [21].
1.2 Сучасні концепції управління бізнес-процесами у туристичній
діяльності
Діяльність будь-якого туристичного підприємства являє собою комплекс
бізнес-процесів різного рівня складності. Для чіткого розуміння цього питання
в туристичній сфері необхідно визначити поняття «бізнес-процес». Термін
«бізнес-процес» складається з двох компонентів: бізнес та процес. Бізнес
означає економічну, комерційну або підприємницьку діяльність, спрямовану на
отримання прибутку, а процес – закономірну послідовність змін станів чи явищ
[49]. Поєднання цих понять сформувало первинне розуміння бізнес-процесу як
сукупності послідовних дій економічного або комерційного характеру,
орієнтованих на досягнення прибутку.
Існує кілька визначень бізнес-процесу, які розкривають його суть з різних
позицій. Так, В. Горлачук та І. Яненкова трактують бізнес-процес як
систематизовану послідовність взаємопов’язаних завдань із використанням
ресурсів, спрямованих на створення продукції, що має споживчу цінність для
клієнта [15]. Інститут Еріксона визначає бізнес-процес як ланцюг
повторюваних дій, у результаті яких підприємство використовує ресурси для
переробки об’єкта (фізично чи віртуально) з метою отримання конкретного
результату або продукції для внутрішніх і зовнішніх споживачів [64]. Е. Зіндер
підкреслює, що бізнес-процес – це логічна послідовність взаємозалежних дій,
які за допомогою ресурсів підприємства забезпечують створення корисного
продукту чи послуги для замовника у передбачуваному майбутньому [25]. М.
Портер дає стислу дефініцію: бізнес-процес – це сукупність різних видів
діяльності, що на вході використовують один або кілька ресурсів і в результаті
створюють продукт із цінністю для споживача [68].
19
Попри різноманітність трактувань, усі автори погоджуються, що бізнес-
процес – це послідовність дій, функцій або операцій із визначеними входами та
виходами, що має безперервний характер. Технологічний підхід до його
визначення наголошує на комплексі дій, який при систематичному виконанні
генерує результат, цінний для клієнта, із врахуванням організаційної
взаємозалежності та раціонального використання ресурсів. Ключовою
характеристикою бізнес-процесу визнається спрямованість на створення
доданої цінності для споживача (рис. 1.3).
У випадку туристичного підприємства, як-то туроператора або турагента,
основною метою діяльності є задоволення потреб клієнтів у туристичних,
рекреаційних та пізнавальних послугах. Виходячи з цього, бізнес-процес
туристичного підприємства можна визначити як взаємозалежну систему
специфічних операцій і робіт, що перетворює вхідні ресурси на туристичну
пропозицію для задоволення туристичного попиту.
Власник процесу
координація
Вхідний продукт Бізнес-процес Продукт процесу
Виконавець
Постачальник процесу Клієнт процесу
Рис. 1.3 – Загальна характеристика бізнес-процесу
Джерело: сформовано автором на основі [49]
Сутність бізнес-процесу туристичного підприємства визначається низкою
характерних властивостей, які відображають його специфіку та дозволяють
структурувати ключові ознаки, описані раніше. На основі аналізу широкого
кола загальних властивостей бізнес-процесів [41; 11], представлених у
наукових джерелах, а також з урахуванням особливостей туристичної сфери,
можна виділити основні характерні риси бізнес-процесу туристичної компанії.
Вони демонструють його як комплекс взаємопов’язаних операцій та дій (рис.
1.4).
20
Дискретність
Під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів
встановлені вхідні параметри бізнес-процесу
можуть змінюватись відповідно до існуючих
умов, що забезпечує його гнучкість
Паралельність Організаційність
Кінцевий результат (вихід) Основні сутнісні Бізнес-процеси є
кількох під процесів стає властивості бізнес- високоорганізованими і
первинним ресурсом (вхід) процесу включають певну кількість
наступного під процесу туристичного підпроцесів (операції, дії,
всередині окремого бізнес- підприємства окремі види робіт)
процесу
Безперервність Взаємозалежність
Характеризує бізнес-процес Виключає можливість незалежного
як безперервну систему перебігу бізнес-процесу, тобто початок
операцій, дій, процедур, що нового бізнес-процесу залежить від
періодично повторюються завершення попереднього
Рис.1.4 – Основні сутнісні властивості бізнес-процесу
туристичного підприємства
Джерело: розробка авторів з використанням [49]
Для виокремлення специфіки бізнес-процесів туристичного підприємства
та специфічних рис управління ними слід розглянути особливості цього виду
діяльності. Розглянемо послідовність реалізації основних бізнес-процесів
туристичних підприємств (рис. 1.5).
Основні бізнес-процеси туристичного підприємства зорієнтовані на
створення туристичного продукту. Проєктування та підготовка продукту до
реалізації потребує залучення значних ресурсів – людських, матеріальних,
фінансових, інформаційних та інших. Процес розробки туристичного продукту
починається з аналізу потреб споживачів і визначення ефективних способів їх
задоволення. Проєктування охоплює численні бізнес-процеси та підпроцеси
всередині одного бізнес-процесу. Більшість процесів туристичного
підприємства зосереджена на пошуку постачальників туристичних послуг
(готелі, транспортні компанії тощо) та формуванні туристичного продукту
(розробка турів).
21
МОНІТОРИНГ РИНКУ ТА ВИЯВЛЕННЯ ПОТЕНЦІЙНОГО ПОПИТУ
Транспортні компанії Пошук постачальників Ведення
переговорів
Засоби розміщення Укладення договорів та Підготовка
контрактів про
переговорів
співробітництво
Екскурсійні агенства
Розробка програм
Формування туристичного переговорів
продукту
Пошук потенційних
Визначення собівартості Розробка
посередників
турпродукту та інформаційного
формування ціни забезпечення
(калькуляція)
Укладення договорів з
Розробка паспорта
потенційними Реалізація (збут)
маршруту
посередниками туристичного продукту
ЗАДОВОЛЕННЯ ВИЯВЛЕНОГО ПОПИТУ
Рис. 1.5 – Послідовність реалізації основних бізнес-процесів
туристичного підприємства
Джерело: розробка авторів з використанням [41; 52]
Виходячи з особливостей реалізації бізнес-процесів у туристичних
компаніях, можна скласти перелік ключових процесів, притаманних саме
туристичним підприємствам, що виділяє їх серед компаній інших галузей.
Схематично цей перелік основних бізнес-процесів, які забезпечують
функціонування підприємства в цілому, наведено на рисунку 1.6.
22
1. Розробка стратегії Аналіз зовнішнього середовища
Визначення пріоритетів розвитку
Визначення потреб споживачів
2. Аналіз ринку і потреб
Дослідження ринку
споживачів
Укладання договорів з постачальниками послуг
3. Формування Формування туристичних напрямів
Визначення пакету послуг
туристичного продукту
Формування вартості туристичного продукту
Підбір персоналу
4. Управління
Навчання персоналу
персоналом
Розвиток персоналу
5. Управління Управління фінансовими ресурсами
фінансовою діяльністю Ведення бухгалтерського обліку
6. Забезпечення Планування ресурсів
Управління ресурсами
ресурсами
7. Контроль за Проведення внутрішнього аудиту
ефективністю діяльності Управління якістю туристичних послуг
Рис. 1.6 – Основні бізнес-процеси туристичного підприємства
Джерело: розробка авторів з використанням [41; 52]
За потреби перелік бізнес-процесів може коригуватися: деякі процеси
вилучаються, інші додаються залежно від специфіки діяльності та масштабів
туристичного підприємства. Специфіка бізнес-процесу, спрямованого на
реалізацію туристичного продукту, проявляється у розподілі туристичних
компаній на туроператорів та турагентства. Туроператори безпосередньо
формують туристичний продукт і можуть реалізовувати його самостійно, тоді
як турагентства зосереджуються виключно на збуті продуктів різних
туроператорів за умовами попередніх договорів. Основні відмінності у процесі
формування туристичного продукту для турагентств наведено на рисунку 1.7.
23
Туроператор 1 Туроператор 2 Туроператор 3
Укладання договору Запит споживача
ТУРАГЕНСТВО
Пошук оптимального варіанта задоволення попиту споживача
Реалізація туристичного Отримання
продукту економічних вигод
Рис. 1.7 Реалізація основних бізнес процесів туристичних агентств
Джерело: розробка авторів з використанням [41; 52]
Туроператори виступають постачальниками туристичних продуктів для
турагентств, які, у свою чергу, виконують роль посередників між
туроператором та кінцевим споживачем туристичного продукту. При цьому
турагентство є самостійним підприємством, що функціонує завдяки
взаємопов’язаній системі бізнес-процесів, які забезпечують ефективну роботу
компанії.
Теоретичний аналіз проблеми формування та розвитку бізнес-процесів у
сфері туризму, що зумовлено швидким розвитком економіки та різними
формами інтеграції суб’єктів господарювання, показав відсутність системних
наукових розробок, присвячених класифікації та структуруванню бізнес-
процесів у туристичних компаніях. З метою вдосконалення теоретичного
підходу до розвитку бізнес-процесів у туристичних підприємствах було
детально проаналізовано поняття «бізнес-процес» та надано загальну
характеристику бізнес-процесу туристичної компанії.
Виходячи з визначення сутності бізнес-процесу туристичного
підприємства та виділення його основних властивостей, можна сформулювати,
24
що управління бізнес-процесами туристичного підприємства передбачає
організаційний вплив на процес створення туристичної пропозиції шляхом
реалізації комплексу заходів і методів, що забезпечують раціональне та
ефективне функціонування бізнес-процесів для повного задоволення
туристичного попиту.
1.3 Управлінські механізми адаптації туристичних підприємств до
інноваційних тенденцій у сфері туризму
Туризм як форма відпочинку та економічна галузь активно розвивається
вже понад століття. Туристична індустрія створює, реалізує та споживає
послуги, безпосередньо пов’язані з організацією подорожей для туристів, які
тимчасово перебувають поза місцем постійного проживання та не виконують
оплачувану діяльність за місцем перебування [22; 23]. Вона охоплює
різноманітні підприємства та організації, діяльність яких спрямована на
організацію якісного обслуговування клієнтів, розширення спектру сервісних
послуг та забезпечення максимально комфортного рівня задоволення
туристичного попиту [1; 2].
Узагальнюючи, туристична індустрія являє собою комплекс об’єктів і
підприємств, що включають готельно-ресторанний сектор, транспорт, заклади
харчування, а також розважальні, пізнавальні, лікувальні, спортивні, ділові та
релігійні об’єкти, які забезпечують діяльність туроператорів і турагентств та
надають туристично-екскурсійні послуги [14].
Сучасний розвиток суспільства формує нові тренди у туристичному
бізнесі. У науковому середовищі існують різні підходи до визначення поняття
«новітній тренд в організації туристичного бізнесу», що ускладнює точне
визначення його змісту та предметності. Найбільш об’єктивні за змістом
підходи до класифікації новітніх трендів у туристичному бізнесі наведені в
таблиці 1.2.
25
Таблиця 1.2 – Підходи щодо визначення категорії «новітній тренд в
організації туристичного бізнесу»
Автор Сутнісне визначення
В. Новіков Кінцевий результат діяльності, який націлений на створення нового або зміну
існуючого туристичного продукту, послуг, нових каналів збуту, застосування
нових підходів комунікації та інформативного поширення, вдосконалення
туристичних, транспортних, готельно-ресторанних послуг та сучасних
управлінських рішень.
О. Давидова Результат поширення ефектів від використання новацій туристичної сфери
(підвищенням ефективності та одержання комерційного ефекту для
стратегічного функціонування галузі).
О. Ільїна Найрізноманітніші організаційно-управлінські підходи, які є наслідком
цілеспрямованих змін та трансформацій усіх рівнів туристичної індустрії.
Н. Власова, Систематичні дії та заходи, які мають диференційовані та принципово нові
В. Смирнова, якісні підходи, які позитивно впливають на відтворення галузі в регіоні.
Н. Семенченко
Г. Яковлев Застосування оновлених технологій та технічних рішень у створенні та
наданні традиційних послуг з новими властивостями, змінами в організації
виробничих процесів, споживчих особливостей туристичного продукту,
використання нових туристичних видів та ресурсів, пошук нових ринків
збуту
О. Гарбера поширення нововведень, які відновлюють та розвивають духовні та фізичні
сили туристів, якісне вдосконалення туристичних продуктів, ефективне
функціонування інфраструктурного забезпечення, підвищення та реалізацію
туристичних послуг, доцільний перерозподіл факторного застосування
(обмежене транспортування туристів, покращення стимулювання та віддачі
трудового потенціалу туристичної індустрії, популяризація туристичного
продукту та підвищення конкурентоспроможності підприємства.)
C. Hall, реалізація нових методів, ідей, продуктів та послуг туристично-готельної
А. Williams індустрії, що трансформує та адаптує туристичний бізнес до зростаючих
суспільних потреб в умовах інноваційного та інформаційного прогресу
Джерело: сформовано автором на основі [7; 8; 22; 23; 35; 65]
З урахуванням даних таблиці 1.2, інноваційні тенденції в організації
туристичного бізнесу слід розглядати як сукупність заходів, що несуть якісну
новизну, сприяють позитивним змінам у туристичній галузі та є складовою
інноваційного та інформаційного прогресу, що проявляється через туристичний
ринок. Основною метою таких новітніх трендів є задоволення зростаючих
потреб туристів шляхом адаптації елементів туристичної інфраструктури до
впровадження продуктових, технологічних, маркетингових та організаційно-
управлінських інновацій.
Для більш ґрунтовного та всебічного дослідження доцільно детально
розглянути змістові характеристики інноваційних тенденцій та їхній вплив на
регіональні ринки туристичних послуг і організації, що функціонують у цих
регіонах (рис. 1.8).
26
ТУРИСТИЧНА СФЕРА
Ознака дії новітнього тренду: Інноваційні заходи в туристичній сфері, що
збільшення кола туристів; формують нові тренди:
розширення спектру функціональності підвищення рівня результативності процесу
туристичного продукту управління;
покращення іміджевих позицій організацій;
підвищення рівня ефективності споживання
Риси, що провокують появу новітніх туристичних послуг;
трендів в туризмі: тенденції до покращення різного роду
прагнення населення до всебічного виробничих факторів.
розвитку;
розширення спектру функціональності Напрями функціонування туристичних
туристичного продукту; підприємств відповідно новітніх трендів:
велика кількість ідентичних інноваційні технології;
пропозицій на ринку; нові туристичні послуги;
стандартизовані туристичні пропозиції; реалізація туристичного продукту на нових
перевага економіки попиту над туристичних ринках.
економікою пропозиції.
РЕГІОНАЛЬНІ РИНКИ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
Рис. 1.8 – Змістовна характеристика та вплив інноваційних тенденцій на
регіональні ринки туристичних послуг та організації
Джерело: сформовано автором на основі [35, с.148].
Сьогодні важливим є комплексна характеристика новизни сучасних
трендів розвитку туризму, які в сукупності сприяють розширенню спектру
споживчих запитів, зростанню туристично-споживчого потенціалу та
підвищенню функціональності й змістовності самого туристичного продукту.
Інноваційні підходи та управлінські методи в організації туристичного
бізнесу забезпечують: постійне поліпшення іміджу організацій, що є
суб’єктами туристичної галузі та регіональних ринків туристичних послуг;
підвищення ефективності споживання туристичних послуг та їх конкурентного
позиціонування на регіональних ринках; безперервне вдосконалення різних
виробничих факторів, що впливають на впровадження інноваційних та
прогресивних механізмів трансформації ресурсів у самі послуги [35].
Основними напрямками діяльності туристичних підприємств у контексті
сучасних трендів є: застосування новітніх технологій і методів у наданні
туристичних, готельних та транспортних послуг; створення нових туристичних
27
продуктів; залучення раніше не задіяних туристичних ресурсів; освоєння нових
збутових ринків туристичної продукції.
Туристичні компанії, що орієнтуються на новітні тренди, демонструють
більшу конкурентоспроможність і стійкість на ринку, що сьогодні є критичним
фактором їх успішного функціонування. На орієнтацію туристичного бізнесу на
інноваційні тенденції впливають різні фактори: соціальний стан населення,
економічна ситуація в країні, чинне законодавство та міжнародні й міжурядові
угоди.
Характерними рисами, які стимулюють виникнення новітніх трендів у
туризмі, є: зростання потреб населення у всебічному розвитку та пізнанні нових
регіонів, міст, культур, історії та менталітету різних народів; надмірна кількість
стандартних туристичних пропозицій і зростання конкуренції серед
підприємств; наявність уніфікованих туристичних путівок; поєднання
привабливих умов подорожей із природними та культурними особливостями
регіонів; придбання нестандартних та специфічних пропозицій для
комплексного задоволення потреб клієнтів; пріоритет економіки попиту над
економікою пропозиції [35].
Зважаючи на інноваційний та інформаційний прогрес, рівень розвитку
підприємств, серед яких тотальна більшість мікро- або малі туристичні
підприємства, та окреслені в ЗУ «Про інноваційну діяльність» об’єкти
інноваційної діяльності, – в українській практиці варто виділити такі види
інновацій, які впливають на появу новітніх трендів в організації туристичного
бізнесу в Україні табл.1.3. [34].
Таблиця 1.3 – Види інновацій в управлінських підходах, які впливають на
появу новітніх трендів в організації туристичного бізнесу в Україні
Види інновацій Зміни та трансформації в організації туристичного бізнесу, що формують
новітні тренди
Продуктові Створення нових туристичних товарів та послуг;
інновації Удосконалення споживчих властивостей уже існуючих товарів та послуг;
Освоєння нових туристично-рекреаційних територій;
Залучення нових видів туристично-рекреаційних ресурсів;
Освоєння нових видів туризму;
Освоєння нових туристичних напрямків та маршрутів
28
Види інновацій Зміни та трансформації в організації туристичного бізнесу, що формують
новітні тренди
Технологічні Використання інформаційних та комунікаційних технологій у
інновації туристичному бізнесі;
Розробка нових видів матеріально-технічного забезпечення туристичного
обслуговування;
Підвищення якості послуг;
Формування нових форм обліку та звітності;
Нововведення в сфері транспортного обслуговування;
Екологізація технологій обслуговування.
Маркетингові Освоєння нових сегментів туристичного ринку;
інновації Розробка новітніх моделей позиціонування та рекламування туристичного
продукту та туристично-рекреаційних територій.
Організаційно- Нові методи і форми управління суб’єктами туристично-рекреаційної
управлінські діяльності;
інновації Впровадження інноваційних форм організації туристичної діяльності;
Удосконалення державного та регіонального управління туристичною
індустрією;
Удосконалення інформаційного забезпечення туристичної діяльності
Сервісні Впровадження передових методів навчання підготовки та перепідготовки
інновації працівників туристичного бізнесу;
Розробка інноваційних моделей розміщення трудових ресурсів у туризмі;
Розробка інноваційних моделей сервісного обслуговування туристів
розміщення трудових ресурсів у туризмі, ураховуючи культуру та звичаї
туристично-рекреаційних зон
Джерело: сформовано автором на основі [6; 34, с. 33 ; 50].
Таким чином, варто зазначити, що нове століття принесло свої
революційні зміни і в сферу туризму – нові технології та нові тренди. В
результаті аналізу цих процесів було виділено сучасні тенденції та тренди в
туризмі, які нині займають провідне місце у його розвитку (табл.1.4).
Таблиця 1.4 – Сучасні тренди в організації туристичного бізнесу
Вид туризму Особливості
1. Сталий туризм Такий вид туризму передбачає відповідальне ставлення до культурної
та природної спадщини задля їх збереження для наступних поколінь.
Для цього уникаємо надмірної експлуатації історичних та природних
об’єктів, яким дуже шкодить масовий туризм [3].
2. Активний Ще 20-30 років тому відпочинок асоціювався переважно з морем. Лише
відпочинок поодинокі ентузіасти використовували свою відпустку для походів або
приходить на катання на лижах. Це можна зрозуміти, адже частка тих, хто працював
зміну фізично, була значно більшою. У наш час більшість потенційних
«пасивному» туристів повсякденно завантажені розумовою діяльністю, тому на
відпочинку потребують більше рухливої активності. Саме тому у світі
постійно зростає популярність походів, рафтингу тощо [3].
3. Інтерактивність Турист бажає бути активно залученим у події. Не просто побачити, як
створюються вироби мистецтва, але й помайструвати щось власними
руками. Не тільки скуштувати місцеву кухню, але й навчитись готувати
такі страви власноруч.
4. Креативний XXI століття ознаменувалося ще й виокремленням та кількісним
29
Вид туризму Особливості
відпочинок зростанням так званого креативного класу – науковців, митців,
дизайнерів, інженерів, тобто тих, чия діяльність полягає у створенні
незвичайних новинок у різних сферах економіки та культури. Оскільки
їхня робота вимагає творчого мислення та здатності до нешаблонного
вирішення завдань, такі фахівці на відпочинку часто потребують нових
якісних вражень для відволікання від розумової діяльності. Для таких
клієнтів туроператори часто пропонують насичені програми, де можуть
поєднуватись декілька видів дозвілля – цікаві інтерактивні екскурсії,
гастрономія, фізичні активності, спа-релаксація тощо [2].
5. Автентичність Турист став вимогливішим і до якості місцевого культурного продукту.
Він шукає унікальності та автентичності. Для цього йому важливо
представити вже не просто національну культуру, а саме регіональну.
Все частіше приваблюють туристів унікальні, цікаві, химерні та навіть
небезпечні місця [2].
6. Розвиток У багатьох країнах, у тому числі, і в Україні, можна спостерігати різке
внутрішнього збільшення потоків внутрішнього туризму. Останніми роками це було
туризму спричинено післяреволюційним сплеском патріотизму та економічною
ситуацією, а також на сучасний міжнародний туризм вплинула
пандемія, яка стала причиною збільшення внутрішнього туризму.
7. Зелений туризм Наступний тренд – це відпочинок у сільській місцевості або на природі.
У розвинутих країнах вже понад 70% населення проживає у містах.
Урбанізація, з одного боку, несе нам блага цивілізації та можливості
для кар’єрного зростання, а, з іншого, шкодить здоров’ю стресовим
середовищем, звуковим та візуальним шумом, забрудненим повітрям
тощо. Під час відпустки багато міських жителів прагнуть зануритись у
життя на селі або стати ближче до природи [1].
8. Самостійні Сучасні туристи, озброєні практичними порадами й Інтернетом,
подорожі самостійно планують подорожі, бронюють готелі, замовляють
індивідуальні екскурсії. Їм хочеться побачити більше, ніж пропонують
класичні програми [2].
9. Штучний Штучний інтелект набуває усе більшого значення для туристичної
інтелект та галузі. Технологія машинного навчання тепер міцно закріпилася в
використання маркетингу туристичного сектору, він допомагає персоналізувати
технологій досвід пошуку та бронювання турів та поїздок. Штучний інтелект
доповненої також стає все більш цінним у таких контекстах, як визначення
реальності ймовірних потреб гостя і підлаштування готельного номера у
відповідності до цих уподобань.
Цифрове супроводження туристів на маршрутах, віртуальні екскурсії, 3
та 4-D проекції вже стали звичним явищем на світовому туристичному
ринку, і українські фахівці інтенсивно працюють над впровадження
нових ідей використання цифрових технологій для розвитку туризму в
Україні.
Джерело: сформовано автором на основі [1; 2; 58]
Використання технологій доповненої реальності під час екскурсій та
віртуалізація музейних експозицій набуває особливої актуальності в умовах
війни. Завдяки цим технологіям стало можливим хоча б у віртуальному форматі
30
відновити зруйновані історичні об’єкти та повернути зруйновані, вкрадені або
знищені культурні цінності [60].
Розповсюдження новітніх трендів у туристичному бізнесі та очікувані
соціальні, економічні та екологічні ефекти можуть мати різноманітні наслідки
залежно від дії певних факторів, що схематично відображено на рисунку 1.9.
Фактори впливу на появу новітніх трендів в організації туристичного бізнесу
Економічні фінансово-інвестиційні;
ризикові;
споживацькі;
інтегровані.
Технологічні стан матеріально-технічної бази;
техніка та технологія;
нормативно-технічний потенціал фірми, регіону,
країни;
інтегровані.
Організаційно-управлінські сталість організаційної структури;
централізація - інноваційні зміни;
порядок узгодження конфліктних ситуацій;
інноваційна інфраструктура.
Правові законодавча база з метою інноваційної та
інвестиційної діяльності;
законодавча база туризму.
Політичні політична ситуація;
екологічні та техногенні катастрофи.
Соціально-психологічні соціально-психологічні зміни;
професійний статус інноватора;
матеріальні стимули до роботи;
наукові кадри;
туристична активність.
Інтеграційно-комунікаційні інформованість про інновації;
щільність міжгалузевих зав’язків.
Рис.1.9 – Фактори впливу на появу та поширення новітніх трендів в
організації туристичного бізнесу
Джерело: сформовано автором на основі [35]
Експерти відзначають, що туристична галузь є високорентабельною, але
одночасно пов’язана з великим ризиком для інвестицій. За рівнем
31
інвестиційного ризику туризм посідає восьме місце серед інших секторів
національної економіки України. Серед стратегічних завдань інвестиційної
політики туристичної галузі виділяють: формування законодавчого та
нормативного забезпечення для регіонів та надання гарантій інвесторам,
зокрема іноземним; створення позитивного іміджу регіонів; стимулювання
інвестицій у модернізацію та будівництво нових туристичних об’єктів
відповідно до міжнародних стандартів; розробку нових туристичних
маршрутів, що висвітлюють екологічні, геополітичні та етнокультурні
особливості регіонів [35].
Розглянемо ключові напрями та інструменти інноваційного
стимулювання регіональних ринків туристичних послуг: оцінка наявних
туристичних ресурсів регіонів та створення на їх основі відповідних
туристичних підприємств; залучення потенційних інвесторів до перспективних
об’єктів туристичної діяльності; створення умов для активізації розвитку
туристичного бізнесу шляхом підтримки та популяризації туристичних
продуктів і послуг у різних регіональних інформаційних джерелах; формування
стабільного регіонального ринку туристичних послуг та полегшення доступу до
нього потенційним інвесторам [33].
Організація туристичних кластерів та їх об’єднання. Ефективна взаємодія
між учасниками дозволяє створювати стійкі конкурентні переваги для
туристичних підприємств та зміцнює потенціал регіональних ринків. Це
включає діагностику туристичних можливостей регіонів, визначення
пріоритетів розвитку та використання ресурсних переваг для максимального
ефекту. Такий інноваційний підхід сприяє розробці загальнодержавних
стратегій розвитку туризму, вдосконаленню регіональної інфраструктури,
покращенню фінансового становища місцевих органів влади та залученню
необхідних ресурсів для розвитку туристичного потенціалу. Формуються також
комунікаційні майданчики для інвесторів, що забезпечують їхню інтеграцію у
процес реалізації туристичних стратегій та обмін досвідом між регіонами [33].
32
Створення та забезпечення функціонування пріоритетних територій на
базі найбільш конкурентоспроможних туристичних центрів [33]. Це
досягається шляхом інвестування державних коштів у транспортну
інфраструктуру, включно з будівництвом внутрішніх і міжнародних аеропортів,
автомобільних доріг та розвитку міжрегіональної транспортної мережі.
Висновки за розділом 1
Розвиток туристичного бізнесу – це постійний динамічний процес,
метою якого є забезпечення реалізації цілей розвитку галузі туризму на
місцевому, регіональному та національному рівнях в умовах: динамічних
змін; нових викликів, що постали перед суспільством; поширення новітніх
трендів розвитку туристичної сфери з використанням та нарощенням
існуючого туристичного потенціалу у довгостроковій перспективі.
Теоретичні основи розвитку туризму набувають свого оновлення під
впливом поширення новітніх тренди в організації туристичного бізнесу. Так
з’являються нові фактори впливу на їх формування та розвиток
туристичного впливу, які потребують свого теоретичного переосмислення
та методичних напрацювань з метою забезпечення конкурентоспроможності
вітчизняного туристичного бізнесу.
Розвиток туристичного бізнесу як об’єкт дослідження є складним
соціально-економічним процесом, що потребує урахування специфіки
діяльності туристичних організацій, інтересів споживачів туристичних
послуг, національних пріоритетів соціально-економічного розвитку,
інноваційного та інформаційного прогресу, існуючих умов конкуренції та
ряду інших чинників та особливостей. Тому, процес розвитку туристичного
бізнесу потребує аналізу новітніх трендів в організації туристичного бізнесу
в Україні та світі, аналізу туристичного бізнесу регіонів України з метою
виявлення потенціалу та нових можливостей для забезпечення прогресу
сфери туризму та відновлення у післявоєнний періоди.
33
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ ТА
ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДП «ТУРИСТИЧНЕ АГЕНТСТВО «АРТ-
СЕРВІС»»
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності ДП «Туристичне
агентство «Арт-сервіс»»
Турагентство ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» у м. Черкаси
здійснює посередницьку діяльність, зокрема реалізацію готового туристичного
продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів, включно з
характерними та супутніми сервісами.
Агентство розробляє туристичні маршрути та реалізує їх через
розгалужену мережу турагентств. Величина націнки на тури встановлюється
туроператором, тоді як турагенти отримують комісійну винагороду у розмірі
10%. Аналіз управлінської структури (рис. 2.1) ДП «Туристичне агентство
«Арт-сервіс»» показав, що управлінські процеси організовані за лінійною
моделлю.
Головний менеджер
Менеджер продажу Менеджер продажу за Менеджер продажу за
за Грецьким іншими напрямами Турецьким напрямом
напрямом
Бухгалтер Прибиральниця
Рис.2.1 – Організаційна структура управління
Джерело: розроблено автором
ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» надає посередницькі послуги з
реалізації готового туристичного продукту на провідних курортах та в готелях
світу, зокрема в Туреччині, Іспанії, Греції, Єгипті, Таїланді, Болгарії, Тунісі,
Марокко, Ізраїлі, ОАЕ, Андоррі, Австрії, інших європейських країнах та в
Україні. Агентство постійно працює над розширенням ділових контактів і
освоєнням нових напрямків туристичного бізнесу.
34
Турагент організовує як індивідуальні, так і групові тури,
використовуючи власну базу контактів, ділові чартерні програми та регулярні
рейси, підтримуючи розвиток різних видів туризму. Крім того, надаються
послуги з організації авіаперевезень як чартерних, так і регулярних рейсів. Офіс
компанії розташований у м. Черкаси за адресою вул. Надпільна, 55. Колектив
приділяє значну увагу системі управління якістю туристичних послуг,
позиціонуючи агентство на ринку як надійного партнера, що дбає про високу
якість сервісу та відповідальність перед клієнтами і партнерами, стимулюючи
подальший розвиток та вдосконалення діяльності.
Місією ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» є сприяння
формуванню цивілізованого туристичного ринку, де взаємодія між клієнтом,
агентством і туроператором будується на довірі та взаємоповазі. Основна мета
діяльності полягає у забезпеченні доступного та якісного відпочинку для всіх
українців.
Стратегічні завдання агентства спрямовані на підвищення ефективності
підприємницької діяльності та зміцнення конкурентних позицій на ринку. Це
досягається через: управління ринковими очікуваннями шляхом формування
позитивного іміджу агентства; підвищення показників бізнес-діяльності за
рахунок збільшення обсягів продажів, диференціації туристичного продукту та
постійного моніторингу сучасних ринкових трендів із оперативною корекцією
планів; підвищення ефективності управління підприємством завдяки
ретельному плануванню, прогнозуванню та реагуванню на зміни ринку
туристичних послуг; впровадження міжнародних стандартів обслуговування та
інноваційних технологій, необхідних для сталого розвитку агентства.
У подальших планах ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
передбачене розширення бізнесу шляхом підвищення якості послуг та
впровадження сучасних трендів у сфері туристичного бізнесу. Команда
агентства систематично вивчає ринок і прогнозує подальші напрямки розвитку
попиту. Планування діяльності здійснюється з урахуванням сучасних тенденцій
світового туризму, міжнародної політики, а також викликів, що постали перед
суспільством, таких як пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення
росії в Україну.
35
Основною метою ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» є закріплення
лідерських позицій на ринку туристичних послуг Черкаського регіону та
формування позитивного іміджу через збільшення частки ринку й одночасне
підвищення якості посередницьких послуг з реалізації готового туристичного
продукту. Крім того, компанія активно впроваджує інноваційні технології, без
яких неможливий динамічний розвиток сучасного турбізнесу.
Агентство практикує комплексний підхід до управління якістю, що
охоплює всі етапи діяльності: від вибору туристичного продукту до роботи
кожного співробітника. Завдяки цьому висока якість послуг залишається
візитною карткою ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»». Всі складові
туристичного продукту проходять ретельний контроль на кожному етапі
формування, просування та реалізації.
Взаємини з партнерами будуються на принципах відкритості та
порядності, що є основою успішного бізнесу. Кожен учасник ланцюга
«туроператор–турагент–турист» може бути впевнений у наданні послуг високої
якості, ретельно перевірених експертами. Завдяки цьому послуги ДП
«Туристичне агентство «Арт-сервіс»» у Черкаському регіоні сприймаються
споживачами та партнерами як синонім надійності та професіоналізму.
Колектив агентства прагне підвищити імідж не лише своєї компанії, а й
української туристичної галузі в цілому, сприяти встановленню чесної
конкуренції та цивілізованих відносин між учасниками ринку в регіоні.
Усвідомлюючи свою соціальну відповідальність, компанія взаємодіє з
благодійними фондами, приділяючи особливу увагу дітям-сиротам, військовим
та їхнім сім’ям.
Підприємницька діяльність ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
ґрунтується на принципах прозорості, інформаційної відкритості та поваги до
традицій і звичаїв країни. Співробітники є ключовою частиною бізнес-процесу
та дружньої команди, а партнерські відносини будуються на довгостроковій
взаємовигідній основі. Конкуренція на ринку сприймається як стимул для
розвитку, а думка партнерів і конкурентів завжди враховується для
вдосконалення діяльності агентства.
36
Основними туристичними напрямками ДП «Туристичне агентство «Арт-
сервіс»» є Туреччина та Греція. Це можна побачити в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 – Кількість основних партнерів-готелів ДП «Туристичне
агентство «Арт-сервіс»»
Країна Кількість готелів- Країна Кількість готелів-
партнерів партнерів
Австрія 95 Кіпр 75
Болгарія 118 Мальдіви 43
Греція 382 ОАЕ 147
Єгипет 145 Сінгапур 3
Ізраїль 58 Туреччина 275
Індія 63 Україна 237
Іспанія 328 Чехія 45
Італія 204 Інші країни ЄС 248
Джерело: розроблено автором
Турагент ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» ставить за мету
максимальне задоволення туристів від наданих послуг. Компанія активно
сприяє розвитку регіонального туристичного ринку, розуміючи, що успіх
агенції можливий лише за умов прогресивного розвитку місцевого
туристичного бізнесу.
Головними складовими успіху ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
є адаптивність, відкритість до інновацій та готовність впроваджувати
прогресивні методики та технології. Етика підприємницької діяльності
ґрунтується на поєднанні командної роботи з професіоналізмом і творчою
ініціативою кожного співробітника, а також на обов’язковій порядності та
відповідальності перед клієнтами та партнерами.
В основі бізнес-діяльності агентства лежить максимальне задоволення
потреб усіх категорій клієнтів. Кінцевою метою компанії є забезпечення
високого рівня задоволення кожного туриста продуктом та послугами.
Стратегія розвитку туристичного бізнесу ДП «Туристичне агентство
«Арт-сервіс»» передбачає збільшення обсягу продажів шляхом інтенсивної
реклами, використання різноманітних стимулів для збуту та продажу.
Основним каналом реалізації турів є безпосередньо офіс агенції, де
здійснюється торгова діяльність.
37
Щодо комунікаційної політики, агенція застосовує стратегію просування
туристичних послуг через різноманітні месенджери та надає знижки постійним
клієнтам. Аналіз діяльності конкурентів показав, що ринок туристичних послуг
насичений пропозиціями літнього відпочинку. Це сприяє здоровій конкуренції
та зниженню вартості турів, але одночасно змушує компанії пропонувати
додаткові знижки для залучення клієнтів.
У якості основних конкурентів ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
визначені ФОП Роденко А.Р. та ФОП Капраленко О.Є. Порівняльна
характеристика конкурентів надана у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Порівняльна характеристика основних конкурентів ДП
«Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
№ Показники ДП «Туристичне Конкуренти
агентство «Арт- ФОП Роденко А.Р. ФОП Капраленко О.Є.
сервіс»», м. Черкаси бул. м. Черкаси бул.
м. Черкаси вул. Шевченка 266 оф. 113 Шевченка 268 оф. 22
Надпільна 55
1. Репутація підприємстві хороша дуже відома хороша
2 Кваліфікація достатня середня достатня
менеджерів
3 Місце розташування зручне хороше зручне
4 Якість обслуговування висока висока висока
5 Якість послуг висока висока висока
6 Середні витрати часу на 20 10 15
обслуговування
клієнтами, хв
7 Середня ціна туру, $ 470 417 448
8 Канали збуту туристичні туристичні агентства туристичні агентства,
агентства, приватні приватні особи
особи
9 Мотивація персоналу значна достатня слабка
Джерело: розроблено автором
З таблиці 2.2 видно, що ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»», м.
Черкаси, має зручне розташування та відомий на регіональному ринку. Разом із
тим, відзначаються певні недоліки в якості обслуговування клієнтів та
мотивації персоналу. Ціни на послуги є середніми, однак ділові процеси
потребують системного вдосконалення для скорочення часу обслуговування.
Найбільш слабкі сторони діяльності агентства помітні у порівнянні з ФОП
Роденко А.Р., який виступає найбільш сильним конкурентом на ринку.
38
ДП «Арт-сервіс» має висококваліфікований персонал, міцні зв’язки з
постачальниками послуг та мережею туристичних операторів, що формують
турпакет. Це дозволяє розвиватися за оптимістичним сценарієм, підвищуючи
ефективність та результативність суміжних сфер діяльності. Сезонність істотно
впливає на ринок туристичних послуг, проте останнім часом український
туристичний ринок демонструє тенденції до активності протягом року.
Незначні періоди спаду не знижують обсяг продажів, який залишається на
високому рівні.
Процес роботи з клієнтами ДП «Арт-сервіс» включає пошук і виявлення
потреб клієнтів, а також безпосередньо продаж туристичного продукту. Кожну
складову можна розглядати як окремий бізнес-процес. Всі бізнес-процеси
агенції можна поділити на дві групи (табл. 2.3):
основні бізнес-процеси – процеси надання туристичних послуг;
допоміжні бізнес-процеси – підготовка кадрів, IT-забезпечення,
адміністрування, господарське та технічне обслуговування, фінансове і
бухгалтерське забезпечення, безпека тощо.
З урахуванням окреслених бізнес-процесів, доцільно запропонувати
проєкт процесів, що протікають у агенції в рамках основних функцій
співробітників (табл. 2.4).
Таблиця 2.3 – Опис основних бізнес-процесів ДП «Туристичне агентство
«Арт-сервіс»»
№ Найменування бізнес-процесу Опис бізнес-процесу
Основні бізнес-процеси
1. Просування і продаж Діяльність, спрямована на створення позитивного
іміджу турпродукту і його реалізація клієнтам
2. Після продажна діяльність Діяльність, пов'язана з інформаційним і іншим
супроводом клієнтів
3. Фінансування діяльності і Необхідний фінансовий супровід діяльності
розрахунки за зобов'язаннями турфірми
Допоміжні бізнес-процеси
1. Вироблення узгоджених умов Координація зусиль всіх співробітників турфірми
діяльності для поліпшення роботи турфірми
2. 2. Маркетинг і вивчення ринку Рекламна і інша маркетингова діяльність
спрямована на поліпшення іміджу турфірми і
придбання популярності
3. Підготовка кадрів Підготовка кваліфікованих кадрів для турфірми
4. Адміністрування Управління діяльністю турфірми
39
№ Найменування бізнес-процесу Опис бізнес-процесу
5. Технічне забезпечення Експлуатація та ремонт комп'ютерів
Джерело: розроблено автором
Таблиця 2.4 – Проєкт процесів турагенту ДП «Туристичне агентство
«Арт-сервіс»»
Функції Процеси виконавці
Реалізація турів – підготовка необхідної документації; Менеджери з
залучення клієнтів бронювання засобів розміщення; продажу
грошові операції;
Транспортне забезпечення транспортних засобів; Менеджери з
забезпечення туристів забезпечення екскурсійних автобусів; продажу
надання послуг гідів та екскурсоводів.
Рекламне вивчення і аналіз попиту і пропозиції на Менеджери з
обслуговування туристичному ринку; продажу
розробка рекламних турів;
розробка рекламних буклетів, брошур тощо.
Джерело: розроблено автором
Найважливішим правилом залучення клієнтів є привернення їхньої уваги
до пропозицій туристичної агенції. Перед початком рекламної діяльності
необхідно проаналізувати сучасні тренди на ринку туристичних послуг та
визначити унікальні пропозиції, яких немає у конкурентів. Клієнти, які
отримують послуги, що відповідають новітнім трендам і залишаються
задоволеними, формують позитивний імідж агенції та рекомендують її іншим,
що сприяє створенню бази постійних клієнтів.
ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» пропонує широкий спектр
туристичних послуг, при цьому особливо популярні екскурсійні тури по
Європі. Клієнти також мають можливість обирати додаткові послуги відповідно
до власних побажань. Всі послуги надаються відповідно до стандартів якості,
супроводжуються необхідним документальним забезпеченням та
інформаційними програмами обслуговування, що дозволяють клієнту отримати
повну інформацію про тур.
На фінансово-економічну діяльність турагенції впливають кілька
ключових чинників: економічний, організаційно-економічний, інформаційний,
технічний та специфічний, пов’язаний із формуванням бізнес-процесів. Серед
40
актуальних завдань для ДП «Арт-сервіс» є оптимізація витрат обігу з метою
підвищення прибутковості.
Для ефективного виконання своїх функцій турагенції необхідна
організація безперебійної інформаційної системи зв’язків між постачальниками
та споживачами туристичних послуг, а також постійне накопичення інформації
про пропозиції та запити інших суб’єктів ринку. Це дозволяє сформувати
оперативну базу даних, яка забезпечує ефективний розвиток бізнес-процесів та
взаємодію всіх учасників у реальному часі.
2.2 Оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства ДП «Арт-
сервіс»
Проаналізуємо фінансовий стан на основі фінансової звітності ДП
«Туристичне агентство «Арт-сервіс»» за 2020-2024 рр.(табл. 2.5). З таблиці 2.6
можна побачити, що на протязі 2020-2024 років прибутковість підприємства
ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» зростала та спадала, як і всі
показники його діяльності. Це зумовлено нестабільною ситуацією на ринку та
новітніми викликами, що постали перед суспільством взагалі, а саме: пандемія
Covid-19 та військова агресія росії проти України. Так, в результаті діяльності в
2021 році зросла виручка від реалізації – на 1776,410 грн. в порівнянні з
попереднім роком; чистий дохід також зріс на 1480,34 грн.
Однак, зазначені показники значно погіршилися у 2023 році, що яскраво
демонструють розрахунки проведені в таблиці 2.5: виручка від реалізації
скоротилася на 4,83% в порівнянні з 2022 роком, однак у 2024 році в порівнянні
з 2023 роком ситуація трохи покращилась та відповідний показник зріс на
2,35%. Це незначне поліпшення, однак дозволяє говорити про динамічну
реакцію команди на досить непрості виклики в організації та розвитку
туристичного бізнесу.
41
Таблиця 2.5 – Основні показники фінансово-економічної діяльності
ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» в 2019-2023 рр.
Показники 2020 р 2021 р 2022 р 2023 р. 2024 р. Темп росту, % Середньоріч
(тис. грн.) ний темп
2021/2020 2022/2021 2023/2022 2024/2023 2024/2020 росту, (Т, %)
Чистий дохід
(виручка) від 1440,92 2113,18 2921,26 2780,25 2845,48 146,66 138,24 95,17 102,35 197,48 118,54
реалізації
Собівартість
реалізованої 1349,93 1948,63 2687,38 2708,27 2759,82 144,35 137,91 100,78 101,90 204,44 119,58
продукції
Валовий
прибуток 90,99 164,55 233,88 71,98 85,66 180,84 142,13 30,78 119,01 94,14 98,50
(збиток)
Інші
операційні – 3,1 – – – –
доходи
Адміністрат
17,31 18,31 35,67 18,03 20,01 105,78 194,81 50,55 110,98 115,60 103,69
ивні витрати
Витрати на
27,32 99,25 97,43 26,02 28,45 363,29 98,17 26,71 109,34 104,14 101,02
збут
Інші
операційні 17,34 13,77 55,89 12,3 18,03 79,41 405,88 22,01 146,59 103,98 100,98
витрати
Чистий
прибуток 20,69 23,47 31,54 12,5 19,17 113,44 134,38 39,63 153,36 92,65 98,11
(збиток)
Середньоріч-
на вартість
оборотних 144,01 283,70 377,71 125,64 175,89 197,00 133,14 33,26 140,00 122,14 105,13
коштів
турфірми
Джерело: розроблено автором на основі розрахунків за даними статистичної звітності ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
42
В таблиці 2.5 середньорічний темп росту розраховується за наступною
формулою:
Т n1T *T *...*T
1 2 n (2.1)
де n- кількість років,
T- коефіцієнти
Середньорічний темп приросту розраховується за наступною формулою:
Т Т 100%, (2.2)
пр
де n- кількість років,
T – середньорічний темп росту.
Так, для чистого прибутку середньорічний темп росту та приросту
складає:
Т 4 1,1344*1,3438*0,3963*1,5336 =0,9811;
Tпр = 98,11 – 100 = -1,89 % – середньорічний темп зменшення
чистого прибутку.
Відповідно середньорічні темпи приросту за період з 2020 по 2024 роки
за наступними показниками склали:
собівартість реалізованої продукції – середньорічні темпи приросту
19,58%
валовий прибуток – середньорічні темпи зменшення 1,50%;
адміністративні витрати – середньорічні темпи приросту 3,69%;
витрати на збут – середньорічні темпи приросту 1,02%;
інші операційні витрати – середньорічні темпи приросту 0,98%.
У досліджуваний період в діяльності підприємства простежуються такі
тенденції:
Середньорічна вартість оборотних коштів демонструвала зростання, що є
позитивним сигналом для турагенції та свідчить про розширення масштабів її
роботи. Зокрема, у 2021 році цей показник зріс на 139,69 тис. грн порівняно з
2020 роком, а у 2022 році – ще на 233,7 тис. грн. Проте у 2023 році відбулося
істотне скорочення середньорічної вартості оборотних коштів – на 66,74 % від
43
рівня 2022 року. Це негативно вплинуло на стан підприємства і було зумовлено
різким падінням обсягів наданих туристичних послуг через повномасштабне
вторгнення росії в Україну.
Чисельність персоналу протягом усього періоду залишалася стабільною і
становила 6 осіб.
Обсяги реалізованої продукції (туристичних послуг) у 2021 році зросли
на 672,26 тис. грн порівняно з попереднім роком, а у 2022 році – ще на 808,08
тис. грн відносно 2021 року, що свідчить про позитивну динаміку. У 2023 році
зафіксовано зниження обсягів реалізації на 141,01 тис. грн, що також є
наслідком збройної агресії росії проти України.
Фінансові результати також мали хвилеподібний характер: у 2021 році
прибуток турагенції зріс на 2,78 тис. грн у порівнянні з 2020 роком, а у 2022
році – ще на 10,85 тис. грн. Це свідчило про зміцнення ефективності діяльності
ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»». Проте у 2023–2024 роках
спостерігалося різке скорочення чистого прибутку. Зокрема, у 2023 році його
темп зменшення щодо 2022 року становив 60,37 %. У 2024 році ситуація
частково покращилася: темп приросту прибутку відносно 2023 року досяг 53,36
%. Така динаміка пояснюється високою здатністю українського бізнесу
адаптуватися до нових викликів та гнучкістю організації бізнес-процесів у ДП
«Туристичне агентство «Арт-сервіс»».
Проведемо аналіз платоспроможності та ліквідності ДП «Туристичне
агентство «Арт-сервіс»» проведемо за допомогою показників:
1. Маневреність грошових коштів визначимо за формулою:
Мг.к. = ГК / ВК, (2.3)
де ГК – грошові кошти;
ВК – власний капітал підприємства
2. Загальний коефіцієнт покриття визначимо за формулою:
Кп = (ГК + КФІ + ДЗ + ТМЗ) / КЗ, (2.4)
де ГК – грошові кошти;
КФІ – короткострокові фінансові інвестиції;
44
ТМЗ – товарно-матеріальні запаси крім витрат майбутніх періодів;
ДЗ – сума дебіторської заборгованості;
КЗ – короткострокові (поточні) зобов’язання підприємства.
3. Коефіцієнт покриття проміжний (коефіцієнт швидкої ліквідності)
визначимо за формулою:
Кп.пр. = (ГК +КФІ + ДЗ) / КЗ, (2.5)
де ГК – грошові кошти;
КФІ – короткострокові фінансові інвестиції;
ДЗ – сума дебіторської заборгованості;
КЗ – короткострокові (поточні) зобов’язання підприємства.
4. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначимо за формулою:
Ка.л. = ГК / КЗ, (2.6)
де ГК – грошові кошти;
КЗ – короткострокові (поточні) зобов’язання підприємства.
Усі розраховані показники для зручності зведемо до таблиці 2.6.
У 2020 році відбулось збільшення показника маневреність грошових
коштів, що свідчить про підвищення рівня маневреності грошових коштів.
Зменшення показника упродовж 2022-2024 років свідчить про зниження
маневреності грошових коштів підприємства, це пов’язане з збільшенням
вартості власного капіталу ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»».
Загальний коєфіцієнт покриття не досягає нормативного значення в
жодному з аналізуємих періодів, але на протязі трьох років спостерігається
збільшення значення показника. Отже рівень загальної платоспроможності
підприємства збільшувався. Як видно з розрахунків, коєфіцієнт покриття
проміжний або швидкої ліквідності також не досягає нормативного значення.
Отже, туристична агенція має незадовільний рівень ліквідності.
45
Таблиця 2.6 – Показники ліквідності та платоспроможності
ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
№ п/п Найменування Нормативне 2020 р 2021 р 2022 р 2023 р 2024
показника значення
1 Маневреність 0,381 0,504 0,369 0,359 0,358
грошових коштів
2 Загальний коєфіцієнт 2 - 2,5 1,011 1,134 1,161 1,01 1,012
покриття
3 Коєфіцієнт покриття > 1 0,584 0,622 0,762 0,691 0,725
проміжний
4. Коєфіцієнт 0,2 - 0,25 0,079 0,074 0,069 0,058 0,061
абсолютної
ліквідності
Джерело: розроблено автором на основі розрахунків за даними статистичної
звітності ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
Стабільне зростання показника протягом трьох звітних періодів свідчить
про покращення рівня швидкої ліквідності підприємства. Водночас значення
коефіцієнта абсолютної ліквідності в усі три роки залишаються істотно
нижчими за норматив, а його поступове зниження вказує на погіршення рівня
абсолютної платоспроможності.
У більшості проаналізованих показників протягом трьох періодів
простежується зростання рівня ліквідності та здатності ДП «Туристичне
агентство «Арт-сервіс»» своєчасно виконувати фінансові зобов’язання. Це
підтверджується позитивною динамікою коефіцієнтів покриття та проміжного
покриття. Водночас занепокоєння викликають низькі значення коефіцієнта
абсолютної ліквідності та його стійка тенденція до зниження у 2020–2024
роках, що вказує на дефіцит грошових ресурсів у турагенції. Крім того,
зменшення коефіцієнта грошової ліквідності зумовлене збільшенням обсягу
короткострокових зобов’язань, тоді як сума грошових коштів зростає
недостатньо швидко.
Аналіз фінансових результатів ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
дає підстави стверджувати, що підприємство стикається зі зростанням витрат,
що, у свою чергу, призводить до підвищення вартості туристичних послуг.
Унаслідок нестабільної ринкової ситуації – пандемії COVID-19 та
повномасштабної агресії росії проти України – темпи зростання витрат
46
випереджають темпи збільшення доходів. Це спричиняє скорочення прибутку
агенції, і особливо виразно ця тенденція проявилася у 2023 році, коли чистий
прибуток становив лише 12,5 тис. грн.
2.3 Дослідження динаміки розвитку туристичної сфери регіонів України
Україна традиційно посідала помітне місце серед туристичних напрямків
Східної Європи, привертаючи увагу не лише іноземних відвідувачів, а й
внутрішніх мандрівників. Після проголошення незалежності та особливо в
період активного зростання на початку 2000-х років туристична галузь почала
інтенсивно розвиватися, щороку демонструючи збільшення туристичних
потоків. Країна вирізняється значним різноманіттям природних ресурсів, серед
яких Карпатські гори та Кримський півострів, а також багатою культурною
спадщиною таких міст, як Київ, Одеса, Львів тощо. Україна має сприятливі
кліматичні умови, значні територіальні можливості для розвитку
інфраструктури та активне населення, орієнтоване на підвищення рівня
добробуту держави [4].
Для виявлення особливостей розвитку туристичного сектору в різних
регіонах України, а також визначення найбільш, помірно та найменш
розвинених територій необхідно здійснити аналіз ключових показників
функціонування галузі.
У таблиці 2.7 наведено інформацію про кількість туроператорів і
турагентів за регіонами України, з якої можна зробити висновок, що найбільша
їх концентрація характерна для Львівської, Одеської та Київської областей.
Не менш важливим є дослідження інтенсивності та динаміки туристичних
потоків. За кількістю обслугованих туристів українські регіони демонструють
значну нерівномірність розвитку, що вказує на високий рівень асиметрії.
47
Таблиця 2.7 – Кількість туроператорів та турагенів за регіонами України
2021 2022
З них Кількість З них
Кількість Кількість Кількість
туроператорів
туроператорів та турагентів - турагентів -
та турагентів -
турагентів - туропе- туропе-
турагенти фізичних осіб -
юридичних турагенти фізичних осіб -
юридичних осіб ратори підприємців ратори підприємців
осіб
Україна 1797 538 1259 2644 1561 452 1109 2306
Вінницька 23 6 17 64 19 6 13 60
Волинська 18 4 14 71 13 2 11 57
Дніпропетровська 111 15 96 318 109 15 94 322
Донецька 29 3 26 65 26 2 24 56
Житомирська 16 3 13 50 16 3 13 43
Закарпатська 29 12 17 55 22 9 13 50
Запорізька 61 3 58 85 57 4 53 90
Івано-Франківська 29 8 21 88 25 7 18 79
Київська 48 6 42 175 47 10 37 173
Кіровоградська 14 − 14 54 13 - 13 44
Луганська 7 − 7 37 6 - 6 31
Львівська 134 61 73 225 97 38 59 168
Миколаївська 21 3 18 63 20 1 19 69
Одеська 120 13 107 141 92 12 80 102
Полтавська 14 − 14 136 14 - 14 110
Рівненська 27 3 24 80 28 2 26 74
Сумська 18 3 15 86 17 2 15 68
Тернопільська 18 7 11 67 14 4 10 51
Харківська 85 8 77 168 84 7 77 150
Херсонська 10 2 8 63 8 1 7 46
Хмельницька 21 2 19 57 18 1 17 45
Черкаська 27 7 20 83 20 6 14 79
Чернівецька 35 7 28 42 28 6 22 27
Чернігівська 17 1 16 40 18 1 17 39
м.Київ 865 361 504 331 750 313 437 273
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
48
Відповідно до даних табл. 2.8, починаючи з 2020 року майже всі регіони
демонструють стабільне зростання показника кількості туристів, які були
обслуговані туристичними підприємствами. У 2021 році більшість регіонів
продемонстрували зростання кількості обслугованих суб’єктами туристів в
середньому на 28%. Зазначена тенденція розвитку нажаль не продовжилася і у
2022 році.
Таблиця 2.8 – Кількість туристів, обслугованих суб’єктами регіональних
ринків туристичних послуг України, осіб
Темп Темп Темп
приросту приросту приросту
Регіони 2020 2021 2022 2023
у % до у % до у % до
2019 р. 2020 р. 2021 р.
Львівська 128709 182255 41,60 249442 36,86 175150 -29,78
Івано-Франківська 59327 55781 -5,98 63545 13,92 73309 15,37
Одеська 76066 81381 6,99 99764 22,59 72302 -27,53
Черкаська 11375 26383 131,94 39145 48,37 20953 -46,47
Кіровоградська 27012 11556 -57,22 18561 60,62 8436 -54,55
Вінницька 26383 42178 59,87 51790 22,79 38634 -25,40
Волинська 14657 21807 48,78 27403 25,66 17047 -37,79
Закарпатська 21773 25348 16,42 28044 10,64 14652 -47,75
Сумська 13597 16178 18,98 25919 60,21 11185 -56,85
Тернопільська 14164 13103 -7,49 24599 87,74 9558 -61,14
Чернівецька 36116 29562 -18,15 27198 -8,00 20341 -25,21
Дніпропетровська 64462 116981 81,47 154215 31,83 75526 -51,03
Житомирська 10694 17957 67,92 21594 20,25 9516 -55,93
Київська 12679 66385 423,58 86926 30,94 36983 -57,45
Полтавська 26887 32007 19,04 36847 15,12 19032 -48,35
Запорізька 60055 56374 -6,13 56838 0,82 47675 -16,12
Рівненська 9490 22027 132,11 31425 42,67 11168 -64,46
Хмельницька 31212 25738 -17,54 27613 7,28 26829 -2,84
Чернігівська 15687 22306 42,19 26359 18,17 15974 -39,40
Харківська 74038 62232 -15,95 76211 22,46 51929 -31,86
Миколаївська 27934 19002 -31,98 25107 32,13 11805 -52,98
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні
дані по Донецькому, Луганськом, Херсонському регіонах та по Криму.
У 2023 році більшість регіонів продемонстрували суттєве скорочення
туристичного потоку, що стало наслідком продовження військово-політичної
49
агресії на території України. Найбільш відчутні втрати зафіксовано у
Кіровоградській, Сумській, Тернопільській, Дніпропетровській, Житомирській,
Київській, Рівненській та Миколаївській областях, де кількість туристів
зменшилася приблизно до 65 % від рівня 2021 року. Це пояснюється тим, що
значна частина цих регіонів опинилася у центрі деструктивних подій,
спричинених воєнними діями.
До регіонів, що демонстрували найвищі темпи розвитку, належали: у
2021 році – Львівська, Черкаська, Дніпропетровська, Київська та Рівненська
області. У середньому приріст туристичних потоків у цих регіонах становив 42
%, а у 2022 році – близько 28 %.
Водночас один із традиційно найпотужніших туристичних центрів –
Івано-Франківський регіон – у 2021 році зафіксував падіння кількості
обслужених туристів на 5,98 % порівняно з 2020 роком. Однією з причин цього
могло бути його географічне розташування поблизу кордонів країн
Європейського Союзу, що сприяло активнішому виїзному туризму.
У 2020–2023 роках структура туристичних потоків залежно від мети
поїздки також зазнала істотних змін (табл. 2.9, 2.10). У 2023 році порівняно з
2021 роком зростання кількості туристів було зафіксовано переважно у
Львівській області (за всіма видами туризму, окрім службових та інших
поїздок). В Івано-Франківській та Одеській областях збільшення спостерігалося
у сегменті службових, розважальних і спеціалізованих подорожей. У більшості
інших регіонів навпаки – відбулося помітне скорочення чисельності туристів.
Ця тенденція значною мірою пов’язана з орієнтацією України на
європейський напрям розвитку, інтенсифікацією інтеграційних процесів та
зростанням мобільності населення, включаючи студентство. Так, у 2022 році
категорія «службові поїздки та освітній туризм» продемонструвала суттєве
збільшення порівняно з 2021 роком в Івано-Франківській, Одеській,
Закарпатській, Сумській, Тернопільській та Чернівецькій областях – регіонах,
що завдяки розвиненій інфраструктурі найбільш ефективно задовольняють
потреби туристів відповідного профілю.
50
Таблиця 2.9 – Кількості туристів, обслугованих суб’єктами регіональних ринків туристичних послуг України
відповідно до за мети поїздки
Регіони Мета поїздки
Службова, Дозвілля, Спортивни Спеціалізова
ділова, відпочинок Лікування й туризм ний туризм Інші
навчання
2023
Львівський регіон 1588 71471 18824 137 37 90
Івано-Франківський, Одеський 9770 71532 3788 27062 4 747
Черкаський, Кіровоградський 11003 78676 4987 659 74 3663
Вінницький 227 15428 126 131 1476 16
Волинський 58 6714 1249 - 26 3
Закарпатський, Сумський, Тернопільський, Чернівецький 11201 53669 316 1366 5 203
Дніпропетровський, Запорізький, Житомирський, Рівненський, 2935 181042 10891 3131 341 1549
Хмельницький, Київський, Полтавський, Чернігівський,
Харківський
Миколаївський 5424 16652 272 5083 4 2485
2022
Львівський регіон 890 115645 25545 486 656 -
Івано-Франківський, Одеський 15185 87810 136 247 96 19
Черкаський, Кіровоградський 23 38528 232 33 - 45
Вінницький - 20264 - - - -
Волинський 14 8710 345 148 - 30
Закарпатський, Сумський, Тернопільський, Чернівецький 4501 41314 21 230 1 512
Дніпропетровський, Запорізький, Житомирський, Рівненський, 6754 180941 2867 264 59 -
Хмельницький, Київський, Полтавський, Чернігівський,
Харківський
Миколаївський 25 9491 14 1 - -
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні дані по Донецькому, Луганськом, Херсонському
регіонах та по Криму.
51
Таблиця 2.10 – Кількості туристів, обслугованих суб’єктами регіональних ринків туристичних послуг України
відповідно до за мети поїздки
Регіони Мета поїздки
Службова, Дозвілля, Спортивни Спеціалізова
ділова, відпочинок Лікування й туризм ний туризм Інші
навчання
2021
Львівський регіон 667 19470 11454 - 96 -
Івано-Франківський, Одеський 1424 33214 161 142 442 21
Черкаський, Кіровоградський 23 25704 171 129 - 74
Вінницький 66 6368 1 - - -
Волинський 29 3292 1 - - -
Закарпатський, Сумський, Тернопільський, Чернівецький 124 25637 18 74 - 196
Дніпропетровський, Запорізький, Житомирський, Рівненський, 1364 132585 2392 104 - -
Хмельницький, Київський, Полтавський, Чернігівський,
Харківський
Миколаїський 5953 19 - - -
2020
Львівський регіон 235 89211 32649 130 160 100
Івано-Франківський, Одеський 1777 108880 380 203 253 3017
Черкаський, Кіровоградський 279 15491 1743 29 - 16
Вінницький 149 12090 - - - -
Волинський 130 6331 816 225 - -
Закарпатський, Сумський, Тернопільський, Чернівецький 5462 24559 4351 425 3 279
Дніпропетровський, Запорізький, Житомирський, Рівненський, 982 117567 926949 31 10 16
Хмельницький, Київський, Полтавський, Чернігівський,
Харківський
Миколаїський 1 7556 14 2 - -
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні дані по Донецькому, Луганськом, Херсонському
регіонах та по Криму.
52
У сегменті дозвілля та відпочинку у 2023 році порівняно з 2022 роком
найбільш помітне скорочення кількості обслугованих туристів спостерігалося
на Черкаському та Кіровоградському ринках. Водночас у 2023 році всі
регіональні ринки без винятку продемонстрували приріст кількості туристів
порівняно з попереднім роком. Найінтенсивніше зростання зафіксовано в
Дніпропетровській, Запорізькій, Житомирській, Рівненській, Хмельницькій,
Київській, Полтавській, Чернігівській та Харківській областях.
Стосовно лікувального туризму, то у 2023 році порівняно з 2022 роком
найбільше збільшення кількості туристів, які подорожували з цією метою,
відзначалося у Львівському та Волинському регіонах. Інші види туризму
залишаються менш розвиненими на загальнодержавному рівні, тому обсяги
обслужених туристів у цих сегментах демонструють значні коливання з року в
рік.
Отже, за показниками інтенсивності туристичного потоку провідні
позиції займають Львівська, Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська,
Рівненська, Хмельницька, Київська, Полтавська, Чернігівська та Харківська
області – як регіони з найбільшим обсягом обслужених туристів. Миколаївська
область вирізняється найвищими темпами розвитку, тоді як Івано-Франківський
та Одеський регіони також демонструють стабільно високі результати.
Не менш важливим елементом аналізу є дослідження доходів і витрат,
пов’язаних із туристичною діяльністю. У статистичній звітності дохід від
туризму відображається як сукупність валової виручки від надання послуг (без
урахування ПДВ), доходів від участі в діяльності інших організацій, а також
операційних і позареалізаційних надходжень (табл. 2.11).
Згідно з даними таблиці 2.11 у 2022 році спад доходів від туристичних
послуг порівняно з 2021 роком спостерігався у Волинській, Чернівецькій,
Хмельницькій та Київській областях, що є прямим наслідком воєнних дій на
території України. Зростання доходів в інших регіонах пояснюється не лише
підвищенням вартості туристичних послуг, а й зростанням інтересу туристів до
регіонів, де активізувалася ділова активність.
53
Таблиця 2.11– Динаміка доходів від надання послуг туристам на регіональних ринках туристичних послуг
Регіони Темп Темп Темп приросту у
2020 р 2021 р приросту у 2022 р приросту у 2023 р % до 2022 р
% до 2020 р % до 2021 р
Львівський 380990,5 442823,2 16,23 567885,5 28,24 109650,3 -80,69
Івано-Франківський 271876,8 437913,7 61,07 314013,3 -28,29 218042,1 -30,56
Одеський 154253,5 172028,9 11,52 13650,4 -92,07 12896,4 -5,52
Черкаський 5670,1 10018,0 76,68 15759,4 57,31 1754,9 -88,86
Кіровоградський 3605,4 7746,1 114,85 5710,3 -26,28 4017,7 -29,64
Вінницький 15983,1 17978,4 12,48 24710,6 37,45 5411,5 -78,10
Волинський 18803,3 15339,5 -18,42 19476,6 26,97 7300,7 -62,52
Закарпатський 10652,3 14580,1 36,87 20751,9 42,33 8873,7 -57,24
Сумський 4645,6 7620,8 64,04 6218,1 -18,41 1575,9 -74,66
Тернопільський 4184,8 6344,6 51,61 6251,2 -1,47 3854,9 -38,33
Чернівецький 40390,9 21578,1 -46,58 19255,9 -10,76 10582 -45,05
Дніпропетровський 23567,5 30937,8 31,27 38778,9 25,34 28847,5 -25,61
Запорізький 15989,9 21831,0 36,53 25389,3 16,30 18016,4 -29,04
Житомирський 2698,7 4088,5 51,50 6544,6 60,07 1847,7 -71,77
Рівненський 8036,3 8458,6 5,25 13650,4 61,38 6009,9 -55,97
Хмельницький 6760,2 4322,3 -36,06 6877,9 59,13 6321,1 -8,10
Київський 23208,2 20679,4 -10,90 67510,2 226,46 9927,4 -85,29
Полтавський 3758,4 5893,9 56,82 5953,6 1,01 4790,6 -19,53
Чернігівський 2025,2 2654,4 31,07 3483,2 31,22 1166,2 -66,52
Харківський 34596,6 40553,1 17,22 56494 39,31 47002,4 -16,80
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні дані по Донецькому, Луганськом, Херсонському,
Миколаївському регіонах та по Криму.
54
У сфері дозвілля та відпочинку у 2023 році порівняно з 2022 роком
найбільше скорочення кількості туристів, яких обслуговували суб’єкти ринку,
було зафіксовано у Черкаській та Кіровоградській областях. Водночас вже у
2023 році всі регіональні ринки продемонстрували зростання цього показника
відносно попереднього року. Найвищі темпи приросту спостерігалися у
Дніпропетровській, Запорізькій, Житомирській, Рівненській, Хмельницькій,
Київській, Полтавській, Чернігівській та Харківській областях.
Щодо лікувального туризму, то у 2023 році порівняно з 2022 роком
найбільш відчутне збільшення кількості туристів, які подорожували з метою
оздоровлення, спостерігалося у Львівській та Волинській областях. Інші
різновиди туризму в цілому залишаються недостатньо розвиненими на рівні
країни, тому кількість туристів у цих сегментах суттєво коливається між
роками.
Таким чином, за рівнем інтенсивності туристичного потоку лідерські
позиції займають Львівська, Дніпропетровська, Запорізька, Житомирська,
Рівненська, Хмельницька, Київська, Полтавська, Чернігівська та Харківська
області як регіони з найбільшим обсягом обслужених туристів. Миколаївщина
демонструє найшвидші темпи розвитку, а Івано-Франківська та Одеська області
стабільно залишаються серед найактивніших туристичних центрів.
Окремої уваги потребує аналіз доходів і витрат у туристичній сфері. У
статистичних звітах дохід від туризму визначається як сукупність валової
виручки від реалізації послуг (без ПДВ), надходжень від участі в діяльності
інших суб’єктів, а також операційних і позареалізаційних доходів (табл. 2.11).
Як видно з даних таблиці 2.11, у 2022 році порівняно з 2021 роком
зниження доходів від туристичних послуг зафіксовано у Волинській,
Чернівецькій, Хмельницькій та Київській областях, що зумовлено воєнною
ситуацією в Україні. На інших регіональних ринках доходи зросли, що
пояснюється не лише підвищенням вартості туристичних продуктів, а й
посиленням зацікавленості туристів у регіонах зі зростаючою діловою
активністю.
55
Таблиця 2.12 – Кількість та вартість реалізованих путівок на регіональних
ринках туристичних послуг України за період з 2022 по 2024 рр.
Регіон 2022 2023 2024
Кількість Вартість Кількість Вартість Кількість Вартість
реалізова реалізова реалізова реалізова реалізова реалізова
них них них них них них
путівок путівок путівок путівок путівок путівок
Львівський 17253 93123,1 218122 1261474,4 500976 1542569,2
Івано- 2683 6487,7 36701 348427,3 41196 398822,3
Франківський
Одеський 5265 27250,1 21580 637147,4 44979 787222,1
Черкаський 1271 13416,9 1454 67262,5 3747 87758,4
Кіровоградський 938 2850,2 1539 39793 2489 58133,4
Вінницький 5906 31897,6 3442 65688,5 8389 83998,4
Волинський 1008 5434,6 3910 74530,5 6904 101766,7
Закарпатський 3708 5651,5 2395 120469,0 7971 118494,5
Сумський 1837 13376,2 2358 92539,1 6762 97867,8
Тернопільський 968 6420,4 1647 39970,4 4593 63942,6
Чернівецький 2205 4553,9 2437 137734,4 6881 155164,5
Дніпропетровський 23305 163420,4 5878 675332,8 29887 823344,5
Житомирський 4591 22512,7 261 95513,2 6123 942308,0
Рівненський 3276 19356,4 362 82424,5 4113 114545,3
Хмельницький 7036 24019,8 378 38521,8 6562 64506,9
Київський 2825 19753 866 328605,8 13210 416336,2
Запорізький 10851 95472,8 510 399873,8 17392 372653,9
Полтавський 6321 38819,1 2860 70424,8 3184 64411,6
Чернігівський 1673 18748,5 60 67955,0 2891 96716,7
Харківський 22206 143604,7 271 365587,7 20010 437246,1
Миколаївський 2758 23985 842 109822,7 4884 139322,7
Джерело: складено та розраховано автором за даними [47; 56; 58]
Примітка: у зв’язку з військовою агресією росії проти України відсутні статистичні
дані по Донецькому, Луганськом, регіонах та по Криму
Отже, проведений аналіз основних показників розвитку ринку
туристичних послуг України дав змогу простежити виражену асиметричність
розвитку туристичного бізнесу в розрізі регіонів. Туризм в Україні чутливо
реагує на внутрішні соціально-економічні та політичні зміни. Зокрема, анексія
Криму та військова агресія росії спричинили різке скорочення потоків
іноземних туристів. Інфляційні процеси та девальвація гривні у 2014–2024
роках призвели до зменшення кількості виїзних туристів, водночас
56
стимулювавши розвиток внутрішнього туризму. Це відобразилося й на
загальних тенденціях розвитку регіонального ринку туристичних послуг.
У зазначений період суттєво змінилася просторово-економічна структура
туристичної активності: найбільш популярними стали регіони, розташовані
поблизу західних кордонів України. Це пояснюється посиленням інтеграційних
процесів, зростанням мобільності населення та активізацією ділової діяльності.
Відповідно зросла роль Львівської та Івано-Франківської областей, що значною
мірою визначає розвиток туристичних ринків, територіально пов’язаних з цими
регіонами.
Виявлена асиметричність розвитку туристичного бізнесу свідчить про
значний, але частково нереалізований потенціал, адже кожен регіон України
має власні унікальні ресурси. Використання сучасних світових трендів та
інновацій у сфері туристичних послуг сприятиме активізації галузі та
підвищенню її конкурентоспроможності.
Слід зауважити, що діяльність багатьох національних туристичних
підприємств переважно обмежується формуванням клієнтських баз і
налагодженням комунікацій зі споживачами туристичних послуг,
зосередженістю на оцінці їх задоволеності. Однак для ефективного розвитку
ринку необхідне глибше стратегічне управління та конкурентний аналіз.
Відповідно, оцінювання конкурентних позицій вітчизняних суб’єктів
туристичного бізнесу на регіональних ринках дає можливість застосувати
SWOT-аналіз як дієвий інструмент визначення сильних і слабких сторін,
можливостей та загроз для ринку туристичних послуг України (табл. 2.13).
Проте навіть за наявності такого інструментарію українські туристичні
підприємства поки що не здобули сталих конкурентних переваг на
міжнародному ринку.
Важливо при цьому враховувати, що така ситуація є наслідками як
недостатньої обізнаності щодо оцінки зовнішнього конкурентного середовища,
так і щодо врахування власних конкурентних переваг, так і потенціалу кожного
57
регіону , які є базовими для ведення успішної конкурентної боротьби із
провідними зарубіжними суб’єктами туристичного бізнесу.
Таблиця 2.13 – SWОT-аналіз організації туристичного бізнесу в Україні
Сильні сторони Слабкі сторони
Характеристика Оцінка Характеристика Оцінка
(%) (%)
висока якість та кваліфіковане обмежена можливість цінової
обслуговування; 40,1 маневреності; 32,3
міцні зв’язки з клієнтами та недостатня налагодженість співпраці
наявність клієнтських баз; 19,5 між партнерами, що не дозволяє
постійне оновлення створити якісний комплексний 21,6
туристичних пропозицій; 12,1 туристичний продукт;
низька ціна; 7,3 необізнаність щодо іноземного попиту; 14,1
інновації та нововведення; 5,5 недостатній досвід маркетингу; 11,9
відомий за кордоном недостатній професіоналізм
торгівельний бренд; 5,5 працівників та плинність кадрів; 7,8
індивідуальний підхід; 5 низька організаційна ефективність
розгалужена мережа збуту; 2,1 суб’єктів бізнесу 3,9
підвищення кваліфікації низька ступінь впровадження інновацій
туристичних кадрів; 1,5 та новітніх технологій у практичну 3,8
вивчення рівня задоволення діяльність туристичного бізнесу;
клієнтів на запропоновані відсутність системного дослідження
туристичні послуги 1,4 конкурентного середовища та 1,8
недостатньо активне пристосування до
його змін;
недостатній розвиток сприятливої для
конкурентного середовища
корпоративної культури; 1,5
часткове використання маркетингу
співпраці та взаємовідносин на практиці 1,3
Можливості Загрози
Характеристика Оцінка Характеристика Оцінка
(%) (%)
вихід на нові зарубіжні ринки; 37 зниження попиту на вітчизняні 26,2
можливість збільшення 24,4 туристичні послуги через їх низьку
асортименту туристичних 1 конкурентоздатність;
послуг; підвищення цін на готельні послуги; 22,3
розширення мережі збуту; 9,2 погіршення туристичного образу
визначення своєї ніші на 15,3 України за кордоном;
зовнішньому ринку; постійна зміна туристичного 12,9
створення відомого 4,1 законодавства;
торгівельного бренду на введення візового режиму; 8,8
зовнішньому ринку відсутність нульової ставки ПДВ на 9,6
обслуговування нерезидентів; 7,9
недостатня популяризація туристичних 6,9
можливостей України за кордоном;
погіршення інфраструктури туризму 5,4
Джерело: складено автором на основі [47; 56; 58 ]
58
2.4 Порівняльний аналіз управлінських моделей розвитку туризму в
Україні та зарубіжних країнах
Перш ніж дослідити питання які ж управлінські моделі в організації
туристичного бізнесу поширюються в Україні та світі варто проаналізувати
позиції України на світовому ринку туризму та що впливає на розвиток
туристичної індустрії взагалі.
Асиметричність розвитку туристичного сектору в Україні та світі через
зростаючий розрив у добробуті між багатими та бідними верствами населення,
а також триваючі економічні та політичні кризи, такі як російсько-українська
війна та пандемія Covid-19 спричинили ситуацію при якій український
туристичний бізнес перебуває у стані стагнації та залежить від нових заходів та
інвестицій. Важливо відзначити ситуацію з Covid-19 та її вплив не лише на
український ринок, але й на світовий ринок. Обмеження, накладені на
населення, зменшили його можливість вільно пересуватися до інших країн.
США вважаються найбільш стабільною та економічно процвітаючою
країною у світі, тому туристичний сектор є більш стійким до сучасних
викликів, що постали перед суспільством. На графіку ми бачимо поступовий
вплив вірусу на галузь. Піковий рік пандемії припав на 2020 рік, і на нього
припало основне зниження показників як експорту, так і імпорту. Локдауни
позбавили громадян можливості вільно подорожувати до різних країн і
регіонів, тим самим скоротивши основне джерело доходу для багатьох
компаній і країн, що спеціалізуються на туризмі. Стагнація продовжилася і в
2021 році, хоча в деяких країнах спостерігалося повільне зростання. Тим не
менш, у 2022 році показники майже повернулися до доковідних значень.
Очікується, що у 2025 та 2026 роках експорт буде на рівні або навіть
перевищить показники 2019 року, оскільки вірус поступово зменшує свій вплив
на суспільство в цілому.
Однак у Китаї спостерігалося вкрай повільне зростання, яке не становило
навіть половини того, що він імпортував у 2019 році. Це, звичайно, пов'язано з
59
вірусом, але його вплив серйозно зашкодив китайському суспільству, оскільки
Covid-19 спочатку з'явився в китайській провінції Ухань. Уряд Китаю
запровадив багато обмежень для населення, щоб ізолювати вірус, замикаючи
людей у їхніх будинках чи квартирах на невідомий період, що викликало
велике обурення та протест проти менш обмежувального підходу. Тому
пересічний споживач туристичних послуг не хоче відвідувати Китай з
міркувань безпеки.
Таким чином, туристична індустрія є надзвичайно залежною від
соціального, економічного та політичного стану країни. Це яскраво демонструє
приклад України, туристичний бізнес якої суттєво постраждав унаслідок
тривалої боротьби проти російської агресії. Передусім важливо окреслити, у які
країни експортувався український туристичний продукт і які держави були
пріоритетними напрямами для виїзного туризму українців.
З погляду експорту туристичних послуг, ключовими країнами-
споживачами українського туристичного продукту стали Індія, Марокко та
Нігерія. На перший погляд може здаватися незвичним, що Україну відвідує
значна кількість туристів саме з азійських та африканських держав, а не з
європейських, для яких логістика є значно простішою. Проте це пояснюється
тим, що туристичний потік із цих країн переважно формується завдяки
розвитку медичного та освітнього туризму. У багатьох державах Африки та
Азії система освіти є недостатньо розвиненою та водночас дорогою, тоді як в
Україні функціонує велика кількість закладів вищої освіти, що пропонують
широкий вибір спеціальностей за відносно доступною ціною. Попри те, що не
всі українські дипломи мають європейську сертифікацію, вони залишаються
привабливими для студентів з країн, де можливості здобуття якісної освіти є
обмеженими. Це підтверджує тісний взаємозв’язок туристичної сфери з іншими
секторами економіки, зокрема з медициною та освітою, що необхідно
враховувати під час планування та організації розвитку національного
туристичного бізнесу.
60
Щодо імпорту туристичних послуг, то серед країн, які українці
відвідують найчастіше, домінують Туреччина, Кіпр і Мальта. Така
популярність пояснюється низкою чинників: географічною близькістю та
зручним авіасполученням, теплим кліматом, високою якістю пляжного
відпочинку та морської води, а також сформованим іміджем цих країн як
«туристичних курортів». Єгипет, що посідає четверте місце за обсягами
імпорту туристичних послуг, тривалий час активно промотував свої туристичні
продукти у країнах Східної Європи, включаючи Україну. Завдяки цьому він
став доступною альтернативою внутрішньому відпочинку або дорожчим
подорожам до країн ЄС, що особливо важливо в умовах низького рівня доходів
у значної частини населення.
Окреслені тенденції свідчать про високий попит українського населення
на туристичні послуги. Це актуалізує необхідність державної підтримки та
розвитку внутрішнього туризму, а також впровадження сучасних трендів у
сфері туристичної діяльності. Уряд має враховувати потреби українців і
створювати умови, за яких надходження до бюджету від туристичного бізнесу
зростатимуть не лише завдяки іноземним туристам, а й через активізацію
внутрішнього туристичного ринку.
Для цього варто проаналізувати дані щодо експорту, імпорту, прибуття та
вибуття туристичного потоку (табл. 2.14).
Таблиця 2.14 – Оцінка позиції України на світовому ринку туризму
Індикатор Роки Базові відхилення
2020 2021 2022 2023 2024 Абсолютне %
Прибуття млн.. осіб 14,2 13,4 3,4 4,3 2,5 -11,7 -82
Частка України в 1,004 0,914 0,831 0,947 0,259 -0,745 -0,75
світових прибуттях, %
Виїзд, млн.. осіб 27,8 28,9 11 14,7 17,8 -10 -36
Частка України в 1,966 1,973 2,689 3,238 1,848 -1,266 -1,26
світових виїздах, %
Експорт, млрд..дол. 1,4 1,6 0,35 0,95 0,77 -0,63 -45
Частка України у 0,096 0,107 0,063 0,149 0,076 -0,02 -0,02
світовому експорті, %
Імпорт, млрд..дол. 7,8 8,5 4,6 6,2 19,8 12 153
Частка України у 0,605 0,649 0,852 1,080 1,958 1,353 1,35
світовому імпорті, %
61
Частка України на світовому туристичному ринку залишається відносно
невеликою порівняно з такими економічними лідерами, як США чи Китай.
Проте Україна формує близько 3 % глобальних виїзних туристичних потоків,
що свідчить про високий рівень попиту українського населення на туристичні
послуги. Розвитку виїзного туризму сприяли як доступні внутрішні
альтернативи, так і здешевлення авіаперельотів, що стимулювало українців
частіше подорожувати за кордон.
Водночас статистичні показники 2024 року демонструють суттєве
зниження за низкою ключових напрямів. Тривала криза, спричинена
військовою агресією, значною мірою обмежила туристичні потоки до України.
Для більшості іноземних туристів країна залишається небезпечною для
відвідування, що негативно позначається на доходах туристичної галузі. Попри
це, дані таблиці 2.14 свідчать про різке зростання імпорту туристичних послуг і
збільшення кількості виїздів українців за кордон. Це зумовлено масштабним
переміщенням населення – передусім із прифронтових регіонів – до країн
Європейського Союзу. Важливо враховувати, що після завершення війни
обсяги імпорту туристичних послуг, імовірно, зменшаться, натомість експорт
поступово зростатиме. Однак досягнення довоєнних показників буде тривалим
процесом.
Варто зазначити, що Україна активно адаптується до умов воєнного часу.
Туристичні організації, зокрема VisitUkraine [74], проводять інформаційні
кампанії, спрямовані на популяризацію поїздок до України, та впроваджують
інструменти підвищення безпеки туристів: мобільні застосунки для сповіщень
про повітряні тривоги, розміщення в готелях, обладнаних укриттями тощо.
Паралельно зростає кількість внутрішніх поїздок, що частково пов’язано із
внутрішньою міграцією населення зі східних і південних областей до більш
безпечних західних регіонів.
Використання цифрових технологій, активна онлайн-промоція та
впровадження сучасних маркетингових інструментів створюють можливість
62
для посилення туристичної привабливості України навіть в умовах війни.
Подальший розвиток окремих сегментів, таких як бізнес-туризм, медичний та
освітній туризм, здатний не лише збільшити доходи у сфері туризму, але й
сприяти соціально-економічному розвитку регіонів і країни загалом. У
перспективі це може перетворити Україну на одного з провідних туристичних
напрямків Європи.
Прогнозування майбутнього туристичного бізнесу в Україні є
надзвичайно складним завданням через нестабільність соціально-економічної
та політичної ситуації. З одного боку, повномасштабна війна суттєво
пригальмувала розвиток галузі: після початку російсько-українського
конфлікту туристична сфера фактично зупинилася, втративши можливості для
розширення. Варто враховувати, що ще до війни туризм зіткнувся з низкою
серйозних викликів, зокрема наслідками пандемії Covid-19, які послабили
потенціал експорту туристичних послуг. Обсяги експорту туристичного
продукту й раніше були відносно невеликими, тому не справляли такого
значного впливу на економіку, як традиційно сильні для України галузі –
аграрний сектор чи гірничодобувна промисловість. При цьому імпорт
туристичних послуг та обсяги виїздів українців залишалися значно вищими, що
формувало відтік фінансових ресурсів за кордон та не сприяло зміцненню
внутрішнього ринку.
З іншого боку, попри складні умови, Україна продовжує робити кроки
щодо підтримки та відновлення туристичної сфери. Активна міжнародна
реклама та просування туристичних продуктів відіграють важливу роль у
формуванні позитивного іміджу країни. Україна має значний невикористаний
потенціал: численні історичні об’єкти, природні пам’ятки та туристично
привабливі території залишаються поза активним обігом, що відкриває
перспективи для майбутнього зростання.
Після завершення війни, відновлення безпеки та стабілізації регіонів
можна очікувати поступового, але впевненого відродження туристичної
63
індустрії. Це створить умови для залучення інвестицій, розвитку
інфраструктури, формування нових туристичних маршрутів і підвищення
конкурентоспроможності українського туристичного продукту. У
довгостроковій перспективі це матиме позитивний вплив як на економіку
держави, так і на туристів, які зможуть відкривати для себе унікальну культуру,
історію та природні багатства України.
З огляду на це доцільно враховувати сучасні тенденції розвитку
туристичної індустрії, які сформувалися під впливом як інноваційно-
інформаційного прогресу, так і нових глобальних викликів, що постали перед
Україною та світом загалом. Зокрема, у 2020 р. світовий туристичний сектор
пережив масштабну кризу, спричинену швидким поширенням коронавірусу
COVID-2019. Пандемія стала поштовхом до появи та активного розвитку низки
нових трендів у туристичній сфері, серед яких:
по-перше, посилення уваги до безпеки мандрівників і суворе дотримання
санітарно-гігієнічних вимог;
по-друге, цифровізація процесів, переорієнтація на відповідальне та
свідоме споживання, тобто виробництво туристичних послуг з мінімальним
негативним впливом на людей, тварин і довкілля;
по-третє, застосування іммерсивних технологій, що поєднують реальний
простір із віртуальними елементами задля забезпечення глибшого занурення;
по-четверте, зростання популярності міського туризму [63].
Сьогодні, після тривалих карантинних обмежень і з урахуванням того, що
пандемія не припинилася, а лише набула нових форм, у глобальних
туристичних трендах відбулися суттєві зміни. Візуальне відображення цих
трансформацій подано на рисунку 2.2.
64
СВІТОВІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ СФЕРИ
Workations – поєднання роботи, навчання та відпочинку
Соло-туризм – подорож наодинці
Онлайн-тур – поєднання віртуальних вражень та реальних
відчуттів
Вleisure (business + leisure) – це поєднання бізнес-поїздок
та відпочинку
Міні-подорожі – подорожі вихідного дня
Внутрішній туризм – відвідування туристичних локацій в
межах країни
Wellness – туризм здорового способу життя з метою
відновлення фізичних та духовних сил
Рис. 2.2 – Світові тренди розвитку туристичної сфери, що поширились у
ковідний та постковідний періоди
Для України в сучасних умовах особливого значення набуває як
відновлення, так і подальший розвиток туристичного бізнесу не лише в
постковідний, але й у післявоєнний період. Військова агресія спричинила низку
негативних наслідків для туристичної сфери, серед яких: зниження рівня
безпеки та захисту туристів; пошкодження й руйнування окремих елементів
туристичної інфраструктури та об’єктів відвідування; масштабна міграція
населення, включно з фахівцями туристичної галузі, що призвело до нестачі
кваліфікованих кадрів; скорочення туристичних програм через переорієнтацію
фінансування на оборонні та соціальні потреби; зменшення туристичної
привабливості країни; падіння обсягів туристичних потоків та надходжень до
державного бюджету від діяльності туристичного сектору [46, с. 59].
У перспективі відбудови туристичного бізнесу після завершення війни в
Україні важливими напрямами можуть стати: активний розвиток ділового,
65
освітнього, спортивного, медичного, екологічного та військового туризму;
запровадження та реалізація державних і міжнародних програм підтримки
суб’єктів туристичного ринку; налагодження тісної міжнародної співпраці у
сфері просування туристичної діяльності; формування інтересу іноземних
відвідувачів до меморіальних маршрутів і символічних місць, пов’язаних із
війною; пошук інноваційних підходів до надання туристичних послуг тощо
[43].
Військовий туризм (відомий також як воєнний або мілітарі-туризм) являє
собою різновид туризму, спрямований на відвідування територій, пов’язаних із
бойовими діями [18]. Подібні практики мають давню історію: відколи війни
стали невід’ємною частиною розвитку людства, популярності набули подорожі
до історичних місць і військових об’єктів. Такі локації часто переплітаються з
історією регіону, його природними та архітектурними особливостями, що
дозволяє розглядати воєнний туризм як складову культурного туризму [10].
Суть військового туризму полягає в інтересові до всебічного вивчення
історичних подій різних періодів. До його об’єктів належать замки та пов’язані
з ними військово-історичні події, фортифікаційні споруди, місця відомих битв,
залишки військової техніки, бункери, оборонні лінії часів Першої та Другої
світових воєн, музеї зброї, військова техніка, меморіальні місця та поховання
загиблих воїнів [39, с. 243].
Військовий туризм також охоплює відвідання тематичних музеїв;
експозицій, присвячених окремим битвам чи війнам; пам’ятників,
меморіальних комплексів і місць знакових боїв, що цікавлять як широке коло
відвідувачів, так і ветеранів чи родини загиблих; історичних та сучасних
військових об’єктів і полігонів; бойових кораблів та підводних човнів [4].
Географічне розміщення ресурсної бази військового туризму за 2014–2023 рр.
наведено в таблиці 2.15.
З аналізу табл. 2.15 видно, що станом на березень 2023 року більшість
об’єктів військового туризму, пов’язаних із російсько-українським
протистоянням, зосереджено в п’яти областях: Донецькій, Київській,
66
Харківській, Херсонській та Одеській. Водночас зазначений перелік є
динамічним і може змінюватися, оскільки воєнні дії росії проти України
тривають.
Таблиця 2.15 – Географія ресурсної бази військового туризму (2014-2023 рр.)
Область Місто/Село Памятка
1 2 3
Донецька Дебальцеве «Дебальцівський котел»
Донецька Іловайськ «Іловайський котел»
Донецька Донецьк Битва за Донецький аеропорт (народження«кіборгів»
Донецька Слов’янськ Бої за Слов’янськ
Донецька Краматорськ Бої за Краматорськ, геноцид українців (удар по вокзалу
ракетою «точка-У» в квітні 2022
Донецька Сєвєродонецьк Бої за Сєвєродонецьк
Донецька Сєвєродонецьк Бої за Сєвєродонецьк
Донецька С.Піски Бої за Піски
Донецька Маріуполь Бої за Маріуполь, історія виживання й порятунку з
Маріуполя, геноцид українців (авіаудар окупантів по
драмтеатру), героїзм та незламність – «Азовсталь» –
люди із сталі, ММКім.Ілліча.
Київська Буча «Бучацька різня» (місто трупів та спалених танків)
Київська ” Бородянка Найзруйнованіше місто Київщини
Київська Гостомель Знищення російського десанту,бої за аеропорт
«Антонов», знищення української «мрії»
(найбільшийлітаксвіту Ан-225Мрія)
Київська Ірпінь Знищення мосту «життя»
Харківська Ізюм Звірства та масові вбивства
Харківська Харків Шрами війни – результати ракетних ударів та обстрілів
Херсонська Чорнобаївка «Побачити Чорнобаївку та померти», «День бабака»,
«синдром Чорнобаївки»
Одеська Острів Зміїний «Хто контролює Зміїний, той контролює хід світової
історії»
Примітка: станом на березень 2023 року деякі міста залишаються окуповани
Джерело: [66 c. 38–40]
Одним із сучасних напрямів розвитку туристичної індустрії є медичний
туризм. Його формування в Україні залежить від державного регулювання цієї
діяльності, рівня матеріально-технічної бази, відсутності уніфікованих
стандартів підготовки фахівців у сфері медичного туризму та необхідності
підвищення кваліфікації лікарів і медичного персоналу, задіяних у цій галузі
[27, c. 34].
За даними Української асоціації медичного туризму, до початку війни
Україну щорічно відвідували понад 60 мільйонів медичних туристів, які
витрачали понад 150 млн дол. США виключно на медичні послуги. При цьому
67
тривалість їхнього перебування в країні становила приблизно від 10 до 20 днів
[40]. Крім того, згідно з інформацією асоціації (рис. 2.3), структура медичних
туристичних послуг в Україні у докарантинний та довоєнний періоди
розподілялася таким чином: 40% припадало на лікування, 30% – на
відновлення, 25% – на діагностику, а 5% – на послуги медичного туристичного
страхування.
5%
25% 40% лікування
відновлення
30%
Рис. 2.3 – Структура послуг медичного туризму, в країні до пандемії та
до війни
Джерело: складено автором на основі [27; 40].
Втім, збройна агресія росії проти України суттєво змінила динаміку
розвитку медичного туризму, фактично призупинивши його функціонування.
Попри це, нині спостерігається поступове відновлення цього напряму,
передусім у західних регіонах країни. У період воєнного стану продовжують
працювати різноманітні лікувально-оздоровчі, санаторно-курортні та
реабілітаційні установи, які надають медичну, психологічну та реабілітаційну
допомогу пораненим військовим, внутрішньо переміщеним особам і
постраждалим від бойових дій. Це свідчить про часткову активізацію процесів
розвитку медичного туризму в Україні [17].
Ще одним сучасним туристичним трендом, який продовжує
поширюватися в Україні, є зелений (сталий) туризм. Цей вид туризму
орієнтований на відвідування територій та участь у заходах, що мають
мінімальний негативний вплив на довкілля та місцеву громаду, одночасно
підтримуючи природоохоронні ініціативи й сприяючи підвищенню добробуту
68
місцевого населення. Однією з ключових переваг розвитку зеленого туризму
для України є його здатність стимулювати економічне зростання – передусім
завдяки створенню нових робочих місць і підтримці малого та середнього
підприємництва в сільській місцевості [48, с. 166–168].
Для усвідомлення можливостей розвитку зеленого туризму у
післявоєнний період доцільно проаналізувати ті регіони, де цей вид туризму
був найбільш поширеним до початку повномасштабного вторгнення росії в
Україну (рис. 2.6).
Регіони-лідери з розвитку зеленого туризму
Західний регіон Південний регіон Центральний і Північний
(області) (області) регіони (області)
Волинська, Запорізька, Вінницька, Київська,
Закарпатська, Івано- Миколаївська, Полтавська, Черкаська,
Франковська, Одеська, Херсонська
Львівська, Чернігівська
Тернопільстка,
Хмельницька,
Чернівецька
Рис. 2.4 – Регіони України, в яких був найбільш поширеним такий
туристичний тренд, як зелений туризм.
Примітка: (за даними до 24 лютого 2022 року). Джерело: [48].
За інформацією Спілки сільського зеленого туризму України, нині в
країні функціонує понад 1500 садиб, які надають послуги у сфері зеленого
туризму [54].
Як випливає з рисунку 2.4, одним із регіонів, де зелений туризм має
значне поширення, є Черкаська область. Це зумовлено наявністю розвиненої
туристично-рекреаційної інфраструктури, що сприяє розвитку різних форм
туристичної діяльності. У Черкаському регіоні функціонує близько 250
суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаних із туризмом, серед яких
приблизно 20 компаній працюють як туристичні оператори. Також у регіоні
діють близько 45 садиб, що активно підтримують і популяризують зелений
69
туризм. Крім того, в Черкаській області зростає популярність створення мережі
тематичних сіл: нині такий напрям зеленого туризму впроваджується у 14
населених пунктах регіону [24].
Висновки за розділом 2
Розвиток туристичного бізнесу в Україні зіткнувся зі значними
проблемами у постковідний та воєнний період, однак він має значний потенціал
за рахунок поширення новітніх туристичних трендів. В Україні наразі
набувають свого розвитку наступні новітні туристичні тренди як: зелений,
діловий, військовий та медичний туризм.
Проведене дослідження ефективності діяльності ДП «Туристичне
агентство «Арт-сервіс»» на ринку туристичних послуг показало високу
ефективність господарської діяльності. Турагент має стабільний прибуток і
незважаючи на це низькі ціни, має стійку динаміку збільшення чистого
прибутку. Підводячи підсумки цього розділу можна зробити висновок, що
темпи росту українського ринку туризму уповільнюються, що пов’язано з
пандемією Covid-19 та військовою агресією росії проти України, що призвело
до зниження попиту на туристичні послуги та, внаслідок цього загострення
конкуренції на ринку. У цих умовах перед ДП «Туристичне агентство «Арт-
сервіс»», що є одним з турагентів на ринку туристичних послуг, стоїть серйозна
проблема – удосконалення бізнес-процесів для збільшення ефективності
діяльності, підвищення кількості реалізованих турів. Турагент має вести
активну маркетингову політику для укріплення конкурентної позиції, приділяти
більшу увагу просуванню туристичної продукції, маркетинговим дослідженням
та поширенню новітніх трендів в організації туристичного бізнесу. Цьому й
буде присвячений наступний розділ кваліфікаційної роботи магістра.
70
РОЗДІЛ 3 ІННОВАЦІЙНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СУЧАСНИХ
ІНСТРУМЕНТІВ МЕНЕДЖМЕНТУ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
3.1 Напрями впровадження новітніх управлінських рішень у розвиток
туристичних підприємств регіонів України
Результативне функціонування туристичного комплексу України
можливе лише за умови впровадження прогресивних змін, які відповідають
актуальним суспільним запитам та рівню розвитку сучасного середовища.
Пріоритетність таких трансформацій визначається масштабами потенційних
економічних, соціальних і екологічних вигод для суспільства, а також
динамікою ключових показників розвитку туристичної галузі порівняно з
попередніми періодами.
Основні напрямки діяльності суб’єктів туристичного бізнесу мають
охоплювати:
– створення нових туристичних маршрутів, удосконалення сервісу та
пошук можливостей гнучкого ціноутворення;
– формування ефективної системи партнерської взаємодії для створення
комплексного якісного туристичного продукту;
– аналіз запитів іноземних туристів;
– вивчення актуальних трендів маркетингу туристичних послуг і
продуктів;
– підвищення кваліфікації персоналу;
– оптимізацію бізнес-процесів підприємств туристичної сфери;
– посилення інноваційної діяльності та впровадження новітніх
технологічних рішень у практику;
– регулярний аналіз конкурентного середовища та розробку
превентивних заходів адаптації до його змін;
– формування корпоративної культури, сприятливої для конкурентного
розвитку;
71
– налагодження партнерства з підприємствами суміжних галузей для
розкриття повного потенціалу туристичної сфери;
– упровадження сучасних управлінських рішень в організацію
туристичної діяльності.
Здійснений аналіз розвитку туристичного бізнесу в регіонах України та
світу свідчить, що сьогодні в нашій країні активно поширюються такі сучасні
напрями, як медичний, діловий та сталий (сільський) туризм. Розуміння
глобальних тенденцій дає змогу краще враховувати та задовольняти нові
потреби споживачів, а також генерувати інноваційні ідеї для створення
сучасних туристичних продуктів і послуг як для туроператорів, так і для
турагентів.
У контексті подальшого розвитку інноваційних підходів в організації
туристичної діяльності особливу увагу для підприємств, що працюють у сфері
виїзного туризму, становлять такі сучасні тенденції.
Новітнє управлінське рішення 1. Бюджетний комфортний відпочинок.
Суть цього тренду полягає в тому, що туристи прагнуть отримати яскраві й
насичені враження без зайвих витрат. Наприклад, заощаджуючи на проживанні,
обираючи більш доступні варіанти розміщення, вони можуть інвестувати
кошти у дорожчі екскурсії, оренду авто чи користування додатковими
послугами.
Поширення цього тренду серед українських туроператорів і турагентів
потребує збалансованого підходу до формування туристичних пропозицій.
Доступна базова вартість подорожей має поєднуватися з можливістю придбати
додаткові якісні послуги. Представники середнього та економічного сегментів
повинні мати змогу отримати окремі послуги преміального рівня, що дозволить
організувати яскравий та емоційно насичений відпочинок.
Новітнє управлінське рішення 2. Занурення у місцеву культуру. Зростає
кількість туристів, які прагнуть не просто спостерігати за життям країни чи
регіону, а стати частиною локального середовища. Суть цього тренду полягає у
тому, що мандрівники дедалі частіше обирають живу взаємодію з місцевими
72
жителями замість традиційних екскурсій. Прагнучи отримати унікальні
враження, вони шукають можливості відвідувати авторські майстерні, брати
участь у кулінарних майстер-класах разом із місцевими кухарями, долучатися
до фестивалів і народних свят.
Найефективнішим шляхом для поширення цієї тенденції є налагодження
українськими туроператорами та турагентами прямих контактів із локальними
громадами та ініціативними групами.
Новітнє управлінське рішення 3. Сталий (сільський) туризм. Цей тренд
активно обговорюється у вітчизняному туристичному середовищі та вже
знаходить практичне застосування у формуванні пропозицій як для в’їзного,
так і для виїзного туризму. Його сутність полягає в усвідомленому ставленні
туристів до впливу подорожей на довкілля і життя місцевої спільноти.
Унаслідок цього зріс попит на екологічні варіанти подорожей. Екоактивісти та
відповідальні мандрівники дедалі частіше обирають маршрути, що мінімізують
негативний вплив на природу, водночас підтримуючи економічний розвиток
громад і місцевих жителів.
Поширення окреслених трендів у вітчизняному туристичному бізнесі
потребує збалансованого підходу до формування туристичних пропозицій.
Базові ціни на поїздки, доступні для широкого кола споживачів, мають
поєднуватися з можливістю отримання якісних додаткових послуг. Туристи
середнього та економічного сегментів дедалі частіше прагнуть преміального
досвіду, який дозволяє організувати яскравий та незабутній відпочинок.
Новітнє управлінське рішення 2. Занурення у місцеву культуру. Сутність
цього тренду полягає у зростанні попиту на участь у реальному житті місцевих
громад замість пасивного спостереження. Туристи прагнуть відвідувати місцеві
майстерні, брати участь у кулінарних майстер-класах із місцевими шеф-
кухарями, долучатися до фестивалів, свят та інших подій.
Для ефективного поширення цього тренду вітчизняним туроператорам та
турагентам варто активно налагоджувати контакти з локальними спільнотами,
майстрами, культурними осередками та громадськими організаціями.
73
Новітнє управлінське рішення 3. Сталий туризм. Сталий (зокрема
сільський) туризм набирає популярності серед українських туристів та
поступово інтегрується у сферу в’їзного та виїзного туризму. Сутність тренду
полягає у тому, що дедалі більше туристів замислюються над впливом
мандрівок на довкілля та життя місцевих спільнот. Зростає попит на екологічні
маршрути та відпочинок, що має мінімальний негативний вплив на природу, а
також сприяє економічному розвитку територій.
Поширювати цей тренд варто шляхом формування концепції сталого
розвитку в діяльності вітчизняних туроператорів і турагентів, що включає:
використання в готелях місцевих продуктів, впровадження екологічно
чистих практик (економія енергії, сортування сміття), проведення заходів із
популяризації місцевих традицій і ремесел;
розвиток туристичних територій, створення робочих місць для місцевих
жителів, розроблення програм відвідування унікальних локальних локацій із
метою підтримки місцевої економіки;
залучення туристів до участі в екологічних чи культурних проєктах, що
дозволяє відвідувачам відчути свою причетність до збереження природної та
культурної спадщини.
Просування програм, розроблених на основі принципів сталого туризму,
може стати унікальною конкурентною перевагою для українського
туристичного бізнесу.
Новітнє управлінське рішення 4. Пошук унікального гастрономічного
досвіду.
Гастрономічний туризм стає одним із найбільш динамічних напрямів.
Туристи прагнуть не просто скуштувати місцеві страви, а й отримати
повноцінний, багатовимірний досвід – від процесу приготування до атмосфери
та історії походження страв.
Для поширення цього тренду туроператорам та турагентам варто:
рекламувати місцеві заклади харчування та ресторани, організовувати
тематичні майстер-класи зі шеф-кухарями;
74
створювати гастрономічні пакети, що включають дегустації, сніданки,
обіди та вечері у відомих місцевих ресторанах;
розробляти гастрономічні тури з відвідуванням ринків, ферм, виробництв
місцевих продуктів і кулінарних атракцій.
Гастрономічний туризм має особливо великий потенціал у регіональному
вимірі. Зокрема, Черкаський, Одеський та Закарпатський регіони вирізняються
унікальними кулінарними традиціями, що можуть стати основою для розвитку
сильних туристичних продуктів.
Новітнє управлінське рішення 5. Туризм із метою самопізнання та
отримання нових навичок
Сучасні мандрівки – це вже не лише спосіб відпочинку чи розваги, а
можливість пізнати себе, розширити світогляд і набути нових умінь. Такі тури
часто включають заняття йогою, майстер-класи з різних видів мистецтва,
кулінарні практики, духовні вправи, семінари з особистісного зростання тощо.
Їх основна мета – допомогти учасникам досягти внутрішньої гармонії,
розвинути креативність і комунікативні навички, а також збагатити свій
емоційний та інтелектуальний досвід.
Для ефективного поширення цього тренду туроператорам і турагентам
доцільно розвивати програми wellness-відпочинку, тури з йоги та медитації,
організовувати майстер-класи з саморозвитку. Попит зростає на ретрити,
освітні тури, тренінги з лідерства, зустрічі з відомими особистостями – такі
формати повністю відповідають сучасним потребам туристів, орієнтованих на
особистісне зростання.
Новітнє управлінське рішення 6. Прагнення досліджувати незвідані
країни та регіони замість популярних напрямків
Все більше туристів обирають альтернативні напрямки, уникаючи
перенасичених популярних місць. Мандрівники звертають увагу на локації, які
схожі на відомі туристичні центри за природними особливостями, культурними
традиціями чи активностями, але вирізняються меншою кількістю людей та
більш доступними цінами на проживання й послуги.
75
Потенціал цього тренду є значним, однак його реалізація потребує
грамотної маркетингової стратегії. Туроператорам важливо акцентувати на
перевагах нових напрямків: їх унікальності, автентичності, природній красі,
подібності до відомих місць, але з комфортнішими умовами перебування та
вигіднішою вартістю. Успішне позиціонування дозволить розширити
асортимент туристичних продуктів та привабити нову аудиторію.
Новітнє управлінське рішення 7. Використання інноваційних технологій
у плануванні подорожей та наданні туристичних послуг
Технологічні новації дедалі більше впливають на туристичний бізнес. За
даними дослідників компанії Booking, 48 % мандрівників уже довіряють
штучному інтелекту планування своїх подорожей. Цей показник суттєво
відрізняється залежно від ринку: від 8 % у Великій Британії до 63 % у США.
Зростання довіри до технологій пояснюється здатністю штучного
інтелекту швидко аналізувати великі обсяги даних, пропонувати
персоналізовані рекомендації, оптимізувати маршрути, порівнювати ціни та
знижувати затрати часу на організацію поїздок. Для туроператорів і турагентів
впровадження таких інновацій означає можливість спростити бізнес-процеси,
підвищити якість сервісу та запропонувати клієнтам новий рівень зручності.
Інноваційні туристичні компанії дедалі активніше інтегрують штучний
інтелект у власні системи бронювання з метою підвищення якості клієнтського
досвіду. Штучний інтелект дає змогу значно спростити рутинні процеси
туроператорів та турагентів, оскільки може використовуватися для створення
зображень, текстів, відеороликів, а також для формування алгоритмів роботи із
запереченнями клієнтів. Такі можливості дозволяють оптимізувати бізнес-
процеси в туристичній сфері, підвищити швидкість обробки запитів та
покращити ефективність взаємодії з туристами.
Сфера туризму має постійно впроваджувати сучасні інформаційні та
інтернет-технології, що відповідають рівню інноваційного та цифрового
прогресу. Це дозволяє туроператорам і турагентам у найкоротші терміни
отримувати та передавати актуальну інформацію про наявність транспортних
76
засобів і номерного фонду, забезпечувати швидке резервування, оперативно
вносити зміни, вирішувати допоміжні завдання під час надання туристичних
послуг. Використання сучасних систем також сприяє паралельному
формуванню таких документів, як квитки, рахунки, маршрути, довідкові
матеріали, а Інтернет виступає ефективним інструментом для організації
рекламних кампаній у туристичній сфері.
Новітнє управлінське рішення 8. Індустріальний туризм. Україна, маючи
тривалу історію індустріального розвитку, володіє значним потенціалом для
формування та поширення різних форм індустріального туризму. Промислові
об’єкти, як діючі, так і занедбані, здатні стати привабливими туристичними
ресурсами. Тому доцільним є впровадження європейського досвіду розвитку
цього напряму туризму. Для цього необхідно:
активізувати екскурсії на діючі промислові підприємства та розширювати
спектр програм на таких об’єктах;
розглядати можливість трансформації непрацюючих індустріальних
об’єктів у музеї, арт-простори та інші заклади культурно-просвітницького
спрямування;
облаштовувати оглядові майданчики на териконах, відвалах та копрах
шахт;
створювати рекреаційні зони на територіях відпрацьованих кар’єрів та
індустріальних ландшафтів;
активізувати роботу щодо охорони та збереження об’єктів індустріальної
спадщини;
формувати у місцевого населення індустріальну культуру та підвищувати
рівень усвідомлення цінності таких об’єктів;
популяризувати специфічний індустріальний ресурсний потенціал серед
українських та міжнародних туристів.
Розвиток індустріального туризму сприятиме диверсифікації туристичної
пропозиції, залученню інвестицій, популяризації регіонів та створенню
додаткових робочих місць.
77
Застосування новітніх управлінських рішень в організації туристичного
бізнесу зумовлює необхідність перегляду та вдосконалення бізнес-процесів
туроператорів і турагентів. Інноваційні підходи дозволяють ефективніше
задовольняти зростаючі потреби туристів, формувати конкурентоспроможні
туристичні продукти та підвищувати якість сервісу на всіх етапах туристичної
діяльності.
3.2. Розробка заходів з оптимізації бізнес-процесів у діяльності ДП
«Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
Удосконалення управління бізнес-процесами турагента ДП «Туристичне
агентство «Арт-сервіс»» пропонується здійснювати в першу чергу за рахунок
впровадження інновацій та клієнто-орієнтованого підходу до роботи з
агентами.
Таблиця 3.1 – Пропоновані напрями удосконалення управління бізнес-
процесами продажу ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
Пропоновані напрямки Методи реалізації
Індивідуальний підхід Клієнтоорієнтованість та використання баз даних
(персоналізація) клієнтів для максимального задоволення потреб клієнтів
Розвиток мультимедійного Впровадження нових підходів до просування і
контенту технологічних стандартів
Об'єднання контенту з бізнес- Створення єдиних баз з агентствами дозволить їм
партнерами, розвиток співпраці порівнювати і знаходити варіанти для забезпечення
по всій туристичної галузі персоналізації мережі та месенджер
Розвиток ділового туризму Створення та просування програм ділового туризму
через соціальні мережі
Розвиток медичного туризму
Розвиток гастрономічного
туризму
Розвиток зеленого туризму
Підвищення ефективності і Інвестування у бази даних, автоматизацію процесів,
мінімізації збоїв Інтернет речей, інтеграцію і передові технології
Удосконалення сайту Розширення контенту для різних груп споживачів
Використання можливостей Розвиток продаж через соціальні мережі та месенджери
Інтернет
У таблиці 3.1 наведено основні напрями удосконалення процесів у
туристичному секторі, заплановані на 2026 рік.
78
1. Індивідуалізація обслуговування. Індивідуальний підхід залишається
ключовим завданням для всіх сегментів туристичної галузі. Сучасні вимоги
ринку передбачають збір і аналіз максимальної кількості даних про клієнтів для
персоналізації сервісу. Все більше туристів очікують отримати індивідуальне
обслуговування, і успішні бізнеси повинні передбачати їхні потреби,
аналізувати минулі проблеми та запобігати їх повторенню. Одним із
перспективних напрямів підвищення якості сервісу є інвестування в штучний
інтелект та аналітичні системи, які в майбутньому можуть застосовуватися на
всіх етапах організації подорожей.
2. Безперервний розвиток мультимедійного контенту та NDС (New
Distribution Capability). З впровадженням нових технологічних стандартів,
таких як NDС, туристична галузь отримує можливості для постійного розвитку
мультимедійного контенту. NDС дозволяє авіакомпаніям і постачальникам
туристичних послуг пропонувати більш гнучкі й персоналізовані продукти.
Оскільки з’являються нові джерела контенту та навіть бізнес-моделі для його
використання, компаніям необхідно шукати ефективні механізми управління
цим контентом для забезпечення оптимального сервісу. Завдяки широкому
вибору мультимедійних матеріалів постачальники зможуть пропонувати
персоналізовані послуги для кожного туриста.
3. Об’єднання та порівняння контенту для підвищення персоналізації.
Сучасні туристи – це технічно підковані споживачі, які шукають унікальні
враження за мінімумом зусиль. Вони очікують високого рівня персоналізації,
надійності та широкого вибору по всіх каналах і пристроях. Для постачальників
туристичних послуг це створює нові можливості та одночасно завдання:
забезпечити конкурентоспроможність і надання якісного сервісу. Ключовим
завданням на 2026 рік стане об’єднання контенту для порівняння та вибору
оптимальних варіантів, що дозволить задовольнити очікування туристів щодо
персоналізованих подорожей.
4. Активізація співпраці в туристичній галузі. Протягом останнього
десятиліття розвиток технологій суттєво трансформував способи пошуку,
79
бронювання та обміну досвідом у сфері туризму. Нові технології з’являються
постійно, і для того, щоб відповідати тенденціям та задовольняти очікування
туристів, компаніям необхідно налагоджувати активну співпрацю. У 2026 році
очікується збільшення гнучких партнерських моделей та прикладів спільного
створення цінності, що сприятиме комплексному розвитку галузі.
5. Зростання числа корпоративних мандрівників покоління Y. За
прогнозами Boston Consulting Group, до 2026 року мілленіали становитимуть
майже 50 % витрат на туристичні послуги. Це підкреслює необхідність для
компаній у туристичному секторі адаптуватися до специфічних потреб цього
покоління, щоб максимально використати потенціал прибутку. Оскільки
мілленіали дедалі частіше стають основними споживачами, галузь повинна
враховувати їхні нові запити при формуванні пропозицій для ділового туризму.
6. Пріоритетність політики ділових поїздок і благополуччя мандрівників.
У 2026 році тревел-менеджери надаватимуть особливу увагу політикам ділових
поїздок, зокрема суміщенню роботи та відпочинку, а також забезпеченню
благополуччя співробітників під час відряджень. Глобалізація бізнес-моделей
сприятиме подальшому зростанню ділового туризму: за даними GBTA,
компанії витратять близько 1,7 трильйона доларів на відрядження своїх
працівників по всьому світу. Поєднання роботи та відпочинку набирає
популярності, оскільки співробітники використовують можливість відпочити
під час службових поїздок завдяки покращеним політикам. Крім того,
благополуччя мандрівників – здоров’я, задоволеність і продуктивність – стає
критично важливим аспектом: 44 % корпоративних туристів готові змінити
роботу через незадовільну політику поїздок, а 50 % зазначають, що вона
впливає на вибір місця роботи. Тому ефективна співпраця між тревел-
менеджерами та фахівцями з HR стане важливим інструментом для утримання і
залучення персоналу.
7. Використання технологій для мінімізації перебоїв у обслуговуванні. У
2026 році туристичні компанії, зокрема ДП «Туристичне агентство «Арт-
сервіс», планують активніше застосовувати технології для підвищення
80
ефективності та зменшення ризиків перебоїв у наданні послуг. Розширення
технологічних можливостей дозволить учасникам ринку відповідати на
зростаючі потреби туристів. Для забезпечення бездоганного обслуговування як
на землі, так і в повітрі компанії інвестуватимуть у великі дані, автоматизацію
процесів, Інтернет речей, інтеграційні системи та інші передові технології.
8. Розвиток туризму у «розумних містах» та вдосконалення цифрових
платформ. Однією з ключових тенденцій, що відображає складність і
вимогливість туристичного ринку майбутнього, є поява «розумних міст». Такі
міста базуються на мультимодальних транспортних системах, використанні
аналітичних даних та інтегрованих цифрових сервісів, що забезпечують
високий рівень персоналізації і комфорту для туристів. Реалізація цієї тенденції
дозволить мандрівникам отримувати якісний сервіс, про який раніше можна
було лише мріяти, сприятиме залученню туристів і розвитку регіонів.
Важливою складовою ефективного залучення клієнтів та просування
туристичних послуг є вдосконалення веб-сайту компанії. Для ДП «Туристичне
агентство «Арт-сервіс»» сайт виступає ключовим інструментом залучення
туристів і продажу послуг. Сьогодні недостатньо мати простий сайт-візитку з
базовою інформацією про напрямки та контакти: сучасний турист очікує
інтерактивних можливостей, зручної навігації та повної інформації про
пропозиції.
Ефективний сайт має: детально відображати всі туристичні продукти
компанії; надавати можливість бронювання турів і залишення замовлень
онлайн; містити барвисті фотографії, маршрути, описи готелів і додаткових
послуг; показувати актуальні ціни та спеціальні пропозиції; бути
інформативним, зрозумілим і простим у користуванні.
Для формування бажаного сприйняття туристичних послуг компанія
також повинна активно організовувати спеціальні події, спрямовані на
залучення уваги цільової аудиторії. До таких заходів належать рекламні акції,
презентації, церемонії відкриття, конференції, дні відкритих дверей, круглі
столи та виставки. Ці події дозволяють компанії виділитися на тлі конкурентів,
81
продемонструвати унікальні можливості та сформувати позитивний імідж
бренду, що особливо актуально в умовах високої конкуренції на туристичному
ринку.
Оцінка ефективності заходів з удосконалення управління бізнес-
процесами продажу ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
Розрахуємо економічний ефект від реалізації рекламної компанії за
наступних умов:
1. Кількість придбаних турів – 100.
2. Вартість 1 туру – 600 дол. США
3. Офіційний курс 1 дол.США станом на 22.10.2025 = 41,674 грн.
За результатами реалізації рекламної компанії можуть бути отримані
наступні показники: Валовий дохід = 100 * 600 = 60000 дол.США
Валовий дохід (грн.) = 60000 * 41,674 = 2500440 грн.
Відсотковий дохід ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» = 25500440*
10 % = 250044 грн.
Витрати на рекламу = 75316 грн.
Валовий прибуток = 250044 – 75316 = 174728 грн.
Податок на прибуток = 174728 * 0,18 = 31451,04 грн.
Чистий прибуток = 174728-31451,04 = 143276,96 грн.
Частка витрат на рекламу у валовому доході = 75316 2500440 * 100 % =
3,01 %
Прибутковість 1 туру = 143276,96 / 100 = 1432,77 грн грн.
Рентабельність продаж = (143276,96 / 2500440) * 100 = 5,73 %
Рентабельність відсоткового доходу (чистого доходу) = (143276,96 /
250044) * 100 = 57,3 %
Результати розрахунку зведемо у таблиці 3.2.
82
Таблиця 3.2 – Ефективність просування нового туру за умови придбаних
турів в кількості 100 одиниць.
Показник Значення показника
Валовий дохід, грн 2500440
Витрати на рекламу, грн 75316
Валовий прибуток, грн. 174728
Податок на прибуток, грн 31451,04
Чистий прибуток, грн 143276,96
Прибутковість 1 туру, грн 1432,77
Рентабельність продаж, % 5,73
Таким чином, реалізація рекламної компанії, спрямованої на просування
на туристичному ринку м. Черкаси турів до Кіпру може призвести до
отримання ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» чистого прибутку у
розмірі 143276,96 грн. Реалізація запропонованого заходу сприятиме
поліпшенню фінансового стану ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» та
допоможе покращити свої конкурентні позиції.
Варто зазначити, що зосередження лише на зовнішньому туризмі в
умовах сьогодення, коли перед суспільством з’явились такі виклики як Covid-
19 та військова агресія росії проти України, є недоцільним. Тому необхідними
заходами з удосконалення організації туристичного бізнесу є також розвиток
внутрішнього туризму. ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» варто
однаково поширювати новітні тренди в розвитку як зовнішнього так і
внутрішнього туристичного бізнесу.
3.3 Розвиток зеленого туризму як перспективного напряму туристичної
діяльності
Регіональний сільський зелений туризм може бути надзвичайно
важливим економічним фактором розвитку і стабільності для сільських районів
Черкащини, особливо це важливо для віддалених від обласного центу
сільських районів.
83
Перш ніж надавати рекомендації щодо поширення такого туристичного
тренду, як зелений туризм варто провести SWOТ-аналіз туристичного бізнесу
Черкаського регіону таблиця 3.3.
Таблиця 3.3 – SWOТ-аналіз туристичного бізнесу Черкаського регіону
Сильні сторони: Слабкі сторони:
1. Природа та історія Черкащини є 1. Незадовільний стан автомобільних доріг в
привабливими для розвитку, зеленого сільській місцевості.
туризму, гастрономічного та туризму за 2. Недостатнє використання потенціалу
інтересами (рибальства, мисливства тощо). річкових портів.
2. Значна кількість унікальних об’єктів 3. Слабо розвинений маркетинг туристичного
історико-культурної спадщини та природно- бізнесу в регіоні.
заповідного фонду. 4. Низька активність у залученні коштів з
3. Наявність загальновідомих потенційно грантових програм для поширення новітніх
брендових об’єктів та культурно-історичних трендів розвитку туристичного бізнесу
місць на території області. регіону.
4. Доступний рівень цін в закладах 5. Недостатня робота у формуванні
громадського харчування та центрах надання позитивного іміджу Черкаського регіону як
туристичних послуг. туристичного центру в Україні та за
5. Наявність історичних місць, які кордоном.
дозволяють розробляти цікаві туристичні 6. Пропозицій для туристів в основному
програми. зоорієнтовані на визначних історико-
7. Наявність санаторіїв, санаторіїв- архітектурних пам’ятках.
профілакторіїв, баз відпочинку тощо. 7. Недостатньо налагоджені партнерські
8. наявність діючих громадських організацій, відносини суб’єктів туристичного ринку
робота яких спрямована на захист культурної регіону.
та історичної спадщини. 8. Незадовільний стан деяких історичних
9. Зацікавленість місцевого населення у пам’яток (наприклад, палацу Шувалових в м.
розвитку туристичного бізнесу. Тальне, палацу Даховських в с. Леськове).
10. Збережені сільські традиції, культура, 9. Відсутність ефективного інформаційного
етнографічна спадщина. забезпечення розвитку туристичного бізнесу,
11. Черкаський регіон славиться добре що впливає на якість інформації та
організованими фестивалями та заходами, що туристичну привабливість регіону.
орієнтовані на потреби туриста.
Можливості: Загрози:
1. Розвиток транспортного сполучення: 1. Військовий стан, нестабільна економічна і
річкового, повітряного (у післявоєнний час), політична ситуація в Україні.
автомобільного та залізничного. 2. Погіршення умов фінансування і
2. Розвиток міжнародної співпраці в кредитування.
економічній та культурній сферах. 3. Подальше погіршення стану туристичної
3. Реалізація інвестиційних проєктів на інфраструктури, в тому числі внаслідок
умовах співфінансування із державного військової агресії росії проти України.
бюджету та коштів ЄС. 4. Недостатність фінансування історичних та
4. Поширення таких новітніх трендів в архітектурних пам’яток.
регіоні як зелений, діловий, медичний, 5. Тіньовий туристичний бізнес
гастрономічний туризм. 6. Обмежене бюджетне фінансування.
5. Залучення зацікавлених іноземних
інвесторів до регіону в рамках
євроінтеграційного курсу та відродження
економіки у післявоєнні часи.
Джерело: складено автором
84
Черкаський регіон має потужний потенціал та унікальні можливості для
розвитку зеленого туризму, створення тематичних сіл та функціонування
зелених агросадиб, з 855 населених пунктів Черкаської області 824 – це села,
які мають свою унікальну історію, чудовий природний ресурс та власну
родзинку, якою при належному оформленні можна зацікавити туристів. Селяни
вже активували роботу в цьому напрямі. Перші зелені агросадиби та тематичні
села уже є на території Придніпров'я у Чигиринському, Смілянському, та
Черкаському районах. Черкаський регіон вже має достаній потенціал для
поширення та розвитку новітнього тренду «зелений сільський туризм» про що
свідчать наведені дані таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Наявність садиб, що функціонують в Черкаському регіоні
та є базою для розвитку зеленого сільського тренду в туризмі
Назва садиби та Основні послуги Додаткові послуги Ціна за
сайт добу
Холодно- Знайомство із садибою; Баня на дровах, басе – 3 828 грн
ярський зорепад Приготування плову у печі – години – 300 грн. Віник
майстер-клас «Баня парить дубовий – 1 шт. – 25 грн.
Масаж – 70 грн. з особи
Дивокрай Банний комплекс з чанами та чани з травами, баня на 3500 грн
гамаки колесах, екопродукція на
замовлення
Сирна хатка Приготувати мангал меню екскурсії до Василіанського 1450 грн
власноруч; монастиря в м Умань;
дегустації домашнього вина, продаж домашньої
чачі, медовухи; гастрономії
майстер-класи з виготовлення
ляльок мотанок
Кобзарева Катання на конях, на бричці, на Масаж спина – 30 хв – 100 400 грн
колиска возах; грн, загальний класичний –
майстер-класи з випікання хліба, 50 хв – 150 грн, спортивний
петриківського розпису, загальнозміцнюючий – 60
гончарства хв – 200 грн.
Тарасові шляхи українська національна кухня; Масаж: спина – 30 хв,100 300 грн
майстер-клас з петриківського грн, загальний класичний –
розпису; 50 хв, 150 грн, спортивний
екскурсія на велосипедах загальнозміцнюючий – 60
хв, 200 грн. Спортивні
заняття та масажі
проводить кваліфікований
тренер з досвідом роботи з
дорослими та дітьми.
Джерело: складено автором
85
За даними таблиці 3.2 дозволяють ДП «Туристичне агентство «Арт-
сервіс»» спланувати нову туристичну програму в рамках розвитку туризму в
Черкаському регіоні. Метою туристичної програми є організація туру, до якого
можна запросити не лише туристів, які планують відпочити в сільській
місцевості, але й організувати дозвілля самих сільських жителів Черкаського
регіону. Для розробки такого туру Турагенції ДП «Туристичне агентство «Арт-
сервіс»» варто налагодити партнерські відносини та отримати підтримку від
сільських громад та туристичних підприємств регігону, які спеціалізуються на
організації внутрішнього туризму. Програму туру по садибам Черкаського
регіону, що передбачає ознайомлення із закладами сільського туризму
представлено в таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 – Проєкт туру по садибам Черкаського регіону, що
рекомендовано долучити до туристичних послуг ДП «Туристичне агентство
«Арт-сервіс»»
День Елементи туру Час
Збір в місті Черкаси ,на площі міста коло ТЦ Любава. Виїзд до села 7:00
Головковка.
Прибуття в село Головківка. Ескурсія краєвидами Холодноярщини, 8:50
козацькою вежою, похід квест .
Обід славною картоплею Головківки та збір туристів коло автобусу 12:00
Перший
Виїзд до села Моринці
день
Прибуття до села Моринці. Ексурсія хатою дяка, садибою пана Павла 14:45
Енгельгардта, каштановою алеєю до старезного дуба. Виїзд до села
Старі Бабани.
Прибуття до села Старі Бабани. Вечеря та ночівля в садибі . Вільний 19:00
час.
Сніданок в садибі «Сирна хатка» традиційними стравами з сиру. 7:30
Відправлення в село Залевки
Прибутя до села Залевки .Знайомство із садибою і майтер клас по 13:00
приготуванню плову у печі. Відправлення до міста Черкаси.
Прибуття в місто Черкаси, Ознайомлення з містом, обід. Відправлення 15:30
Другий
в місто Золотоноша.
день
Прибуття в місто Золотоноша. Екскурсія до монастиря,в музеї. 18:00
Відправлення в село Драбівці.
Прибуття в село Драбівці. Ескурсія Троїцькою церквою . Відправлення 19:30
в місто Черкаси.
Приїзд в місто Черкаси. 20:20
Джерело: складено автором
86
Проєкт туру має на меті сформувати позитивний імідж Черкаського
регіону як туристичного, що розвивається відповідно сучасних туристичних
трендів. Особливо важливим цей напрям є в умовах військової агресії росії
проти України. Так, в умовах військового стану популярним є тренд
«Подорожуй Україною». Черкаський регіон порівняно з іншими регіонами є
більш менш затишним, тому для громадян, що хочуть відволіктись від напруги,
що викликана систематичними обстрілами територій України росією,
запропонований тур є доволі цікавим та насиченим. Запропонований проект
туру дозволяє за два дні відвідати найяскравіші садиби і села Черкаського
регіону. Маршрут туру розроблявся за допомогою застосунку «Google Maps» –
безкоштовний картографічний сервіс та технології, що надаються компанією
Google.
З метою калькуляції витрат необхідно розрахувати оренду мікроавтобусу.
Згідно з попередніми опитуваннями найбільш прийнятним для проведення туру
є мікроавтобус на 15 місць. Згідно моніторингу цін сайтів перевізників, вартість
оренди такого мікроавтобусу складає: 10 грн./км. В таблиці 3.6 надано
інформації щодо використання мікроавтобусу під час проведення туру.
Таблиця 3.6 – Інформація для проведення калькуляції
витрат на оренду мікроавтобусу
Маршрут Сільські садиби Відстань між Приблизний час
туристичними руху до точки
об’єктами призначення
Черкаси – Дивокрай 49 км 50 хв.
Головковка
Головковка – Кобзарева колиска 196 км 3 год 40 хв.
Моринці Тарасові
шляхи
Моринці – Старі Сирна хатка 102 км 1 год 45 хв.
Бабани
Старі Бабани – Холодноярський зорепад 162 км 2 год.32 хв.
Залевки
Залевки – – 35 км 1 год
Черкаси
Черкаси – Золотоноша – місто де 36 км 40 хв
Золотоноша збереглася, і поки що є
архітектура кінця 19- го,
початку 20-го століття.
87
Маршрут Сільські садиби Відстань між Приблизний час
туристичними руху до точки
об’єктами призначення
Золотоноша – дерев'яна Свято-Троїцька 16 км 25 хв.
Драбівці церква XVIII століття –
пам'ятка національного
значення
Драбівці – – 50 км 1 год.
Черкаси
Щоб дізнатися вартість оренди мікроавтобусу потрібно підрахувати
відстань за весь маршрут, тобто
(49+196+102+162+35+36+16+50)*10=646*10=6460 грн ціна на всю групу, з
однієї особи 430,67 грн.
Проведемо обґрунтування економічної доцільності впровадження
проєкту туру по садибам Черкаського регіону до туристичних послуг ДП
«Туристичне агентство «Арт-сервіс»».
Проживання. Ціну вказано за ночівлю в будинку 450 грн ніч з особи,
максимальна кількість місць 4. Для групи яка складатиме більше ніж 4 людини
є варіант жити в наметах коло озера, 200 грн за ніч.
Страхування: За запитом «туристичне страхування для подорожуючих
Україною» пропозицій обмаль, в основному страхові компанії пропонують
закордонні туристичні поліси. Було розглянуто – пропозицію страхового полісу
від PZU – комплексного страхового продукту, який передбачає медичне
страхування та страхування від нещасних випадків подорожуючих в Україні,
яку й було обрано як пропозицію. Оплата супроводжуючого становить 2000
грн, що приблизно відповідає цінам на подібний вид послуг у Черкаському
регіоні. В ціну в ходить ночівля в сирній хатці. З огляду на те, що такі послуги
включено як складові туру, а надання послуг у вигляді турпакету не входить до
вищезазначеного переліку, беремо ПДВ 20% (табл. 3.7).
88
Таблиця 3.7 – Калькуляція рекламного туру «Садиби Черкащини»
Стаття Вартість на 1 Кількість Загальна
особу /грн. осіб в групі вартість, грн.
1. Вартість проживання в наметах біля озера 200,0 15 3000
2. Вартість транспортного обслуговування на 430,67 15
маршруті 6460,05
3. Екскурсійна програма 1203 18045
Екскурсія по садиби Холодноярський 120,0 15
зорепад с. Залевки 1800
Екскурсія по садибі Дивокрай, с Головковка 233,0 15 3495
Екскурсія по Сирній хатці , с. Старі Бабани 450,0 15 6750
Екскурсія по гостьовому дому Кобзарева 400,0 15
Колиска 6000
Екскурсія по гостьовому дому Тарасові 300,0 15
шляхи 4500
4. Послуги керівника групи 133,0 15 1995
5. Страхування 97 15 1455
6. Інші затрати 150,0 15 2250
7. Виробнича собівартість туру 2977,0 15 44655
8. Прибуток (15%) 446,5 15 6697,5
9. ПДВ (20%) 684,5 15 10267,5
10. Загальна вартість туру 6621,67 15 99325,05
Таким чином, вартість туру на одну особу становить 6621,67 грн.
Розроблений тур не є масовим і може бути реалізованим тільки за попереднім
замовленням. Як показує аналіз асортименту послуг туроператорів та тур
агентів, які спеціалізовані на організації турів по Україні, це є звичайною
практикою. За таких умов, вартість туру на групу може змінюватися залежно
від кількості бажаючих його здійснити. В даному випадку ціна туру повинна з
одного боку, залишитися привабливою для потенційного туриста, однак
залишатися прибутковою для фірми.
89
Висновки за розділом 3
У роботі запропоновано наступні заходи. Турагенція має більшу увагу
приділяти просуванню своїх туристичних послуг, орієнтуючись на
позиціювання оптимального співвідношення ціни та якості та доступності для
більшої частини споживачів. ДП «Туристичне агентство «Арт-сервіс»» має
продовжувати використати стратегії більш глибокого проникнення на ринок
продуктів через вдосконалення системи збуту. Турагенції необхідно
використати стратегію розвитку через поширення новітніх туристичних
трендів, що припускає збільшення частки ринку фірми шляхом розширення
пропозиції нових послуг. Також варто зорієнтувати свою діяльність
розширення різновидів туристичних послуг своїм споживачам, що також
мають відповідати сучасним трендам розвитку туристичного бізнесу. Згідно
наданих рекомендацій суб’єктам туристичного бізнесу варто зосередитись не
лиш на традиційних видах туристичних послуг та продуктів, але й формувати
нові туристичні напрями та програми, що відповідають таким новітнім трендам
в туризмі, як: діловий туризм, зелений сільський туризм, медичний туризм,
гастрономічний туризм, індустріальний та військовий туризм.
90
ВИСНОВКИ
Організація та розвиток туристичного бізнесу – це постійний
динамічний процес, метою якого є забезпечення реалізації цілей розвитку
галузі туризму на місцевому, регіональному та національному рівнях в
умовах нестабільного та динамічного середовища з використанням та
нарощенням існуючого туристичного потенціалу у довгостроковій
перспективі. Кінцевим результатом цього процесу є розробка та реалізація
програми розвитку туристичної діяльності туроператора, турагента чи
іншого суб’єкта бізнесу, що залучений до процесу надання туристичних
послуг конкретної території. Також програми розвитку туристичного
бізнесу можуть бути спрямованими на регіон або державу загалом, а їх
основними інструментами виступають функції, принципи, методи та
завдання забезпечення прогресу у туристичній сфері відповідно до сучасних
трендів.
Організація туристичного бізнесу є складним соціально-економічним
феноменом, що потребує від суб’єктів туристичної діяльності постійного
моніторингу новітніх трендів, що з'являються на ринку туристичних товарів та
послуг. Тому, поширення новітніх трендів в організації туристичного бізнесу
регіонів України, є важливим аспектом забезпечення конкурентоспроможності
вітчизняного туристичного бізнесу. Розвиток туризму відповідно новітніх
трендів можливе тільки з урахуванням специфіки діяльності туристичних
організацій, інтересів споживачів туристичних послуг, національних
пріоритетів соціально-економічного розвитку, існуючих умов конкуренції та
ряду інших чинників та особливостей.
Проведений аналіз головних показників розвитку ринку туристичних
послуг України дозволив на основі методів статистичного аналізу
прослідкувати асиметричність розвитку туристичного бізнесу по регіонам
України. Туризм в Україні відображає її внутрішній соціально-економічний і
політичний стан. Так, анексія Криму та військова агресія росії різко скоротили
91
потік іноземних туристів. Інфляція і девальвація гривні в 2014-2023 роках
зумовили зменшення кількості виїзних туристів, зате дещо пожвавили
внутрішній туризм. Це відобразилося і в загальних тенденціях щодо розвитку
регіонального бізнесу туристичних послуг. Так, змінилося їх значення для
туристичного сектору в цьому – найбільш популярними регіонами є регіони,
що розміщені територіальні близько західних кордонів країни. Це пов’язано із
активізацією інтеграційних процесів в країні та підвищенні мобільності не
тільки ресурсів, що необхідні для праці, а й мобільності населення. Так,
найбільш впливовими стали такі регіони, як Львівська, Івано-Франківська
області, що відобразилося і на стані ринків туристичних послуг, територіально
співпадаючих з їх кордонами.
Асиметричність розвитку туристичного бізнесу по регіонам України
свідчить про невикористаний потенціал, оскільки кожен регіон є унікальним.
Залучення новітніх світових трендів в організації туристичного бізнесу регіонів
України дозволять туристичній галузі досягти прогресу.
Варто зазначити, що діяльність вітчизняних суб’єктів туристичного
бізнесу здебільшого зводиться до того, що вони формують тільки клієнтські
бази та практикують налагодження ділових зв’язків зі споживачами-туристами,
визначаючи при цьому їх рівень задоволення від споживання тих чи інших
туристичних продуктів.
Розвиток туристичного бізнесу в Україні зіткнувся зі значними
проблемами у постковідний та воєнний період, однак він має значний потенціал
за рахунок поширення новітніх туристичних трендів. В Україні наразі
набувають свого розвитку наступні новітні туристичні тренди як: зелений,
діловий, військовий та медичний туризм, які потребують свого подальшого
розвитку в регіонах України.
Проведене дослідження ефективності діяльності ДП «Туристичне
агентство «Арт-сервіс»» на ринку туристичних послуг показало високу
ефективність господарської діяльності. Турагент має стабільний прибуток і
незважаючи на це низькі ціни, має стійку динаміку збільшення чистого
92
прибутку. Підводячи підсумки цього розділу можна зробити висновок, що
темпи росту українського ринку туризму уповільнюються, що пов’язано з
пандемією Covid-19 та військовою агресією росії проти України, що призвело
до зниження попиту на туристичні послуги та, внаслідок цього загострення
конкуренції на ринку. У цих умовах перед ДП «Туристичне агентство «Арт-
сервіс»», що є одним з турагентів на ринку туристичних послуг, стоїть серйозна
проблема – удосконалення бізнес-процесів для збільшення ефективності
діяльності, підвищення кількості реалізованих турів. Турагент має вести
активну маркетингову політику для укріплення конкурентної позиції, приділяти
більшу увагу просуванню туристичної продукції, маркетинговим дослідженням
та поширенню новітніх трендів в організації туристичного бізнесу.
У третьому розділі кваліфікаційної роботи магістра акцентовано увагу на
тому, що зусилля суб’єктів туристичного бізнесу мають бути спрямовані на:
розробку нових туристичних маршрутів, покращення сервісу, пошуку
можливостей цінової маневреності; налагодженість співпраці між партнерами,
що дозволить створити якісний комплексний туристичний продукт;
дослідження іноземного попиту; вивчені новітніх трендів маркетингу
туристичних послуг та продуктів; підвищення професіоналізму працівників;
удосконалення ефективності бізнес-процесів; підвищені ступеня впровадження
інновацій та новітніх технологій у практичну діяльність туристичного бізнесу;
проведені системних досліджень конкурентного середовища та розробці
превентивні заходів щодо активного пристосування до його змін; розвитку
сприятливої для конкурентного середовища корпоративної культури; розвитку
партнерських взаємовідносин з суб’єктами бізнесу суміжних сфер з метою
повної реалізації потенціалу туристичного сектору; поширені новітніх трендів в
організації туристичного бізнесу.
Надано рекомендації, щодо поширення зеленого туризму, як сучасного
тренду в Черкаському регіоні. Запропоновано проєкт туру по садибам
Черкаського регіону, що рекомендовано долучити до туристичних послуг ДП
«Туристичне агентство «Арт-сервіс»»
93
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бойко М. Г., Гопкало Л. М. Організація готельного господарства:
підручник. Київ : Київ нац. торг.-екон. ун-т, 2006. 448 с.
2. Бойко М. Засади формування пріоритетних напрямів туристичної
політики України. Регіональна економіка. 2005. № 1. С. 222–229.
3. Борблік К. Е. Теоретичні засади дослідження функціонування ринку
туристичних послуг. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. Вип.
22.С. 142-145.
4. Борблік К. Е., Корнілова О. В. Особливості розвитку туризму в
Україні. Інформаційно-аналітичний науко-метричний журнал «Економіка.
Фінанси. Право». 2018. Вип. 9. С. 12-16.
5. Бут. Т. В. Визначення рівня конкурентоспроможності ринку
туристичних послуг Запорізького регіону. Економіка і суспільство. 2017. Вип.
12. С. 402-407.
6. Вергун Л. І. Сучасний стан та перспективи розвитку туристичної
галузі в регіонах України. Географія та туризм. 2011. Вип. 11. С. 157–164.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gt_2011_11_27.
7. Гарбера О. Є. Основні теоретичні та практичні аспекти інноваційної
діяльності в туристичному господарстві України. Інвестиції: практика та
досвід. 2009. № 23. С. 29–31.
8. Гарбера О. Є. Особливості інноваційних процесів в туристичній
індустрії. Все про туризм: сайт. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/garbera.htm
(дата звернення: 06.02.2024).
9. Герасименко, В.Г., 2007. Концепція сталого розвитку туризму: етапи
становлення і сучасний зміст. Зб. наук. праць «Туристична освіта в Україні:
проблеми і перспективи», Випуск 1. Київ: Тонар, с. 17-23.
10. Горб К.Д., Крутякова Ю.П. Нові перспективи військового туризму в
Україні. Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід.
2020. С.87.
94
11. Гончар О.І. Мотиваційні засади розвитку конкурентного потенціалу
підприємств туристичної сфери. Вісник Хмельницького університету. Х., 2010.
№ 3. С. 25-28.
12. Горіна Г. О. Розвиток ринку туристичних послуг України в умовах
просторової поляризації: дис.… д-ра екон. наук: 08.00.03 / Вищий навчальний
заклад «Університет імені Альфреда Нобеля». Дніпро, 2017. 493 с.
13. Горіна Г. О. Ринок туристичних послуг: управління розвитком в
умовах просторової поляризації: монографія. Кривий Ріг : ДонНУЕТ ім. Туган-
Барановського, 2016. 305 с.
14. Горішевський П. А., Васильєв В. П., Зінько Ю. В. Сільський
зелений туризм: організація надання послуг гостинності. Івано-Франківськ:
Місто НВ, 2003. 148 с
15. Горлачук В.В. Економіка підприємства: Навчальний посібник.
Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2010. 344 с.
16. Грабовенська С. П. Аналіз і структура ринку туристичних послуг в
Україні. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі.
2013. № 1 (56). С. 226–234.
17. Гуцал Л.А., Долинська О.О. Вплив війни на розвиток медичного
туризму в Україні. Наукові перспективи. №3(33).2023.
18. Державне Агентство з розвитку туризму. URL:
https://www.tourism.gov.ua/news-and-announcements (дата звернення:
22.02.2024).
19. Державна служба статистики України. URL:
https://www.ukrstat.gov.ua.
20. Дехтяр Н.А. (2014). Тенденції розвитку світового ділового туризму.
Проблеми економіки, №1. с. 43–51
21. Дядечко Л.П. Д 99 Економіка туристичного бізнесу. Навчальний по
сібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 221 с.
22. Жукович І. А. Інновації в туризмі: основні теоретичні та практичні
аспекти. Scince and Scince of Scince. 2017. № 2. С. 69–81.
95
23. Жукович І. А. Методологічні аспекти формування вибіркової
сукупності звітних оди ниць для проведення обстеження інноваційної
діяльності підприємств. Науковий вісник Національної академії статистики,
обліку та аудиту. 2015. № 3. С. 7–12
24. Звіт з виконання Програми розвитку туризму в Черкаській області
2018-2020.
25. Зіндер Е.З. Нове системне проектування: інформаційні технології та
бізнес-реінжиніринг. Системи управління базами даних, 1996. № 1. С. 55-67.
26. Інформація про відвідування України іноземними туристами та виїзд
громадян за кордон (2016-2021). За даними Адміністрації Державної
прикордонної служби. URL: http://www. me.gov.ua/ Documents.
27. Кашина Г., Писаренко Н, Піонтовський В. Медичний туризм:
пріоритети та перспективи розвитку в Україні. Перспективи та інновації науки.
2023. №5 (23). С.32-42.
28. Кирилова О. Маркетинг на ринку туристичних послуг. Маркетинг в
Україні. 2009. № 3. С. 57–59.
29. Кифяк, В.Ф., 2008. Організація туризму: Навчальний посібник.
Чернівці: Книги – ХХІ, 344 с.
30. Колесник О. О. Статистичний аналіз ринку туристичних послуг :
автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : 08.00.10. Київ, 2011.
20 с.
31. Корнілова, Н.У, Скупенко, К.Д. Військово-патріотичні тури –
сучасний напрямок внутрішнього туризму. Туристичний та готельно-
ресторанний бізнес в Україні. 2019. С.42–47.
32. Красавцева Л. Ю. До проблеми визначення понятійного поля
туристичної діяльності. Наукові записки Інституту законодавства Верховної
Ради України. 2014. № 2. С. 157–162.
33. Крушинська А. В. Особливості стимулювання інвестиційної
привабливості туристичних комплексів на основі їх кластеризації: Ефективна
економіка. 2014. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3686.
96
34. Кудінова І.П. Інноваційний туристичний продукт як
фактор розбудови туристичної індустрії. Біоекономіка і аграрний бізнес. Вип.
12, № 2. К., 2020. С. 36
35. Лагодієнко В.В., Павлов К.В., Павлова О,М., Саркісян Г.О.
Інноваційна діяльність на регіональних туристичних ринках: модернізація та
регулювання: монографія. Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня
«Волиньполіграф», 2022. 402 с
36. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти).
Київ : Альтпрес, 2002. 436 с.
37. Майорова, І.М., 2014. Використання прикладних сіті логістичних
рішень для розвитку туризму Приазов’я. В: Сучасні технології управління
туристичним та готельно-ресторанним бізнесом: Матеріали VI Всеукраїнської
науково-практичної конференції. Маріуполь, Україна, 26 Вересня 2014 р.
Маріуполь: МДУ, 169 с., с. 4-5
38. Мальська, М.П., Худо, В.В та Цибух, В.І., 2004. Основи туристичного
бізнесу: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 272 с.
39. Матвійчук, Л.Ю. Перспективи розвитку туризму в Україні та світі:
управління, технології, моделі: колективна монографія/ за наук. ред. проф.
Матвійчук Л.Ю. Луцьк: ІВВ Луцького НТУ, 2019. 320 с.
40. Медичний туризм в Україні: хто та чому шукає здоров’я в середині
країни.
41. Мельниченко С.В. Управління бізнес-процесами в туризмі:
монографія. К.: КНТЕУ, 2015. 264 с.
42. Методика розрахунку обсягів туристичної діяльності, затверджена
Наказом Держтурадміністрації України та Держкомстатом України від
12.11.2003 р. № 142/394. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1128-03/page.
43. Моца, А., Шевчук, С., & Середа, Н. (2022). Перспективи
післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні. Економіка та суспільство,
(41).
44. Навчання в сфері туризму (Кадровий капітал в туристичній індустрії
97
XXI сторічча). Мадрид: ВТО, 1996.
45. Національний класифікатор ДК 009:2010 «Класифікація видів
економічної діяльності», затверджений наказом Держспоживстандарту України
від 11.10.2010 р. № 457. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/klasf/nac_kls/op_dk009_2016.htm.
46. Носирєв О., Деділова Т., Токар І. Розвиток туризму та індустрії
гостинності в стратегії постконфліктного відновлення економіки України.
Соціально-економічні проблеми і держава. 2022. Вип. 1(26). С. 55–68. URL:
http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2022/22nooveu.pdf.
47. Офіційний сайт Асоціації ділового туризму України. URL:
http://www.mice.com.ua.
48. Перегуда Ю.А., Кровоберець М.М. Матеріали Міжнар. Туристичного
форуму «Ткризм в Україні: виклики та відновлення» (м. Київ, 21-22 березня
2023 р.) К.: КНЕУ, 2023. 337 с., с.166-168.
49. Пустосвіт, О. Пустосвіт Є. Розвиток методів управління та
господарювання на транспорті, № 1 (70), 2020.
50. Пуцентейло П. Р. Економіка і організація туристично-готельного
підприємництва : навч. посіб. Київ : Центр учб. літ., 2007. 344 с
51. Ринки туристичних послуг: стан і тенденції розвитку : монографія /
Герасименко В. Г. та ін. ; за ред. В. Г. Герасименко. Одеса, 2013. 334 с.
52. Сагалакова Н.О. Побудова мережі бізнес-процесів туристичного
підприємства. URL: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_15/3/28.pdf.
53. Свірідова, Н.Д., 2009. Концепція сталого розвитку туризму в
сучасних умовах. Культура народів Причерномор`я, № 176, с. 166-168.
54. Cпілка сільського зеленого туризму України. Офіційний сайт.
55. Су, X., Інь, В. Застосування технології аналізу великих даних
Інтернету на основі глибокого навчання в оцінці ефективності туристичного
маркетингу. Soft Computing. 2023. C. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1007/ s00500-
023-08482-5.
56. Статистичні показники розвитку туризму в Україні: напрямки
98
вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами. Економічний
вісник, 2, с. 54–57.
57. Сучасний стан законодавчого забезпечення туризму в Україні:
проблеми та шляхи вирішення: Звернення учасників Всеукраїнських
громадських слухань. Туристична Асоціація України.
58. Туризм 2020 – тренди, які неможливо було уявити 20 років тому.
URL: https://mind.ua/publications/20208210-turizm-2020-trendi-yaki-nemozhlivo-
bulo-uyaviti-20-rokiv-tomu.
59. Туристичний барометр UNWTO. URL: http://www2.unwto.org.
60. Цифровізація, новий тренд в туризмі. URL:
https://nubip.edu.ua/node/123317.
61. Черниш І. В. Роль туристичної галузі у розвитку національної
економіки. Економічний аналіз. 2013. т. 14(1). С. 159–166.
62. Business tourism: a prospective direction of tourist activity Oksana P.
Makar. Економіка підприємства та організація виробництва. №1(99) 2023.
63. COVID-19: UNWTO Calls on Tourism to Be Part of Recovery Plans.
URL: https://www.unwto.org/news/covid-19-unwto-calls-on-tourism-to-be-part-of-
recovery-plans.
64. Ericsson Quality Institute. Business Process Management. Ericsson,
Gothenburg Sweden, 1993. 170 р.
65. Hall C. M., Williams A. Tourism and innovation. London : Routledge,
2008. 263 p. URL: https://books.google.com.ua/books?id=-LFAgAAQBAJ&hl.
66. Maliarchuk, N. M. ., & Chirva, O. G. (2022). Problems and prospects of
the development of unusual types of tourism in the territory of Ukraine after the end
of the russian-ukrainian war as an example of military tourism. Economies’ Horizons,
(4(22), 34–42. https://doi.org/10.31499/2616-5236.4(22).2022.267014.
67. New Cruise Lines International Association Report Calls for Industry to
Elevate the Role of Travel Agents. Business Wire.: веб-сайт. URL:
https://www.businesswire.com/news/home/20120427005201/en/New-Cruise-Lines-
International-Association-Report-Calls .
99
68. Porter M. Competive Advantages: Creating and Sustaining Superior
Performance. URL: https://www.albany.edu/~gs149266/Porter%20(1985)%20-%20
chapter% 201. Pdf.
69. Statista Travel and tourism market revenue in selected countries
worldwide in 2022. URL: https://www.statista.com/forecasts/516608/revenue-in-
selected-countries-in-the-travel-and-tourism-market#
:~:text=Overall%2C%20travel%20and%20tourism%20in,Markets%20can%20be%20
found%20here.
70. Tourism 2020 Vision. Available at:
http://www.unwto.org/facts/eng/vision.html.
71. UNWTO Tourism Highlights. 2016 Edition. Available at: http://www.e-
unwto.org/doi/book/10.18111/9789284418145.
72. UNWTO Dashboard ‘Global and regional tourism results’. URL:
https://www.unwto.org/tourism-data/globaland-regional-tourism-performance.
73. Walters, S.R., 1985. Travel Industry World Yearbook. The Big Picture, p.
26.
74. Visit Ukraine. URL: https://visitukraine.today.