Управління інноваційною діяльністю підприємства (на матеріалах ТОВ «Шполянський завод продтоварів», м.Шпола Черкаська обл.)

Тупчієнко, Анна Сергіївна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6633

Title:	Управління інноваційною діяльністю підприємства (на матеріалах ТОВ «Шполянський завод продтоварів», м.Шпола Черкаська обл.)
Authors:	Бітюк, Інна Миколаївна Тупчієнко, Анна Сергіївна
Keywords:	Інноваційна діяльність, підприємство, інноваційний розвиток, асортимент продукції, економічна та управлінська ефективність, інструменти системи управління інноваційною діяльністю.
Issue Date:	2026
Abstract:	Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів управління інноваційною діяльністю на підприємстві. Об’єктом дослідження є особливості управління та удосконалення інноваційної діяльності на підприємстві ТОВ «Шполянський завод продтоварів». Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування ефективних управлінських рішень щодо шляхів вдосконалення управління інноваційною діяльністю на підприємстві ТОВ «Шполянський завод продтоварів».За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо розширення асортименту продукції підприємства. Також був проведений детальний аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз підприємства на основі якого наведено пропозиції формування напрямів інноваційної політики підприємства. Одержані результати можуть бути використані при розробці та формуванні стратегії підприємства ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6633
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Менеджмент)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРМ_Тупчієнко А.С..pdf Restricted Access		2.07 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес-адміністрування

Допущено до захисту
Завідувач кафедри
менеджменту та бізнес-адміністрування
Олександр БІЛИК
« » 2025 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА НА ТЕМУ:
«УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ», М.
ШПОЛА ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Менеджмент»
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма здобуття освіти: денна
Група ММ-24

Виконавець роботи:
«_____»__ 2025 р. Анна ТУПЧІЄНКО
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи:

« » 2025 р. доц. Інна БІТЮК___________
(підпис) (вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2025
4
АНОТАЦІЯ
Кваліфікаційна робота магістра містить 85 сторінок, 16 таблиць, 5
рисунків, список використаних джерел з 74 найменувань, 5 додатків.
«УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ», М.
ШПОЛА ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Ключові слова: інноваційна діяльність, підприємство, інноваційний
розвиток, асортимент продукції, економічна та управлінська ефективність,
інструменти системи управління інноваційною діяльністю,
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів
управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
Об’єктом дослідження є особливості управління та удосконалення
інноваційної діяльності на підприємстві ТОВ «Шполянський завод
продтоварів».
Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування ефективних
управлінських рішень щодо шляхів вдосконалення управління інноваційною
діяльністю на підприємстві ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
дослідження cутності понять «інновації», їх класифікація та інноваційна
діяльність;
дослідження етапів управління інноваційною діяльністю підприємства
дослідження формування програми інноваційного розвитку підприємства;
навести загальну характеристику організаційної діяльності підприємства;
проаналізувати основні фінансово-економічні показники підприємства;
проаналізувати асортимент та інноваційний потенціал продукції
підприємства;
провести SWOT-аналіз як інструмент формування інноваційної стратегії
підприємства;
навести економічне обґрунтування ефективності запропонованих
управлінських рішень;
навести рекомендації щодо вдосконалення управління інноваційною
діяльністю на основі виробничо-асортиментного аналізу.
За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо
розширення асортименту продукції підприємства. Також був проведений
детальний аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз
підприємства на основі якого наведено пропозиції формування напрямів
інноваційної політики підприємства. Одержані результати можуть бути
використані при розробці та формуванні стратегії підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів».
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра: 2025 р.
Підпис здобувача вищої освіти ____________________
Дата _______________________________

5
ANNOTATION

The master's qualification work contains 85 pages, 16 tables, 5 figures, a list of
used sources from 74 items, 5 appendices.

«MANAGEMENT OF INNOVATIVE ACTIVITY OF AN ENTERPRISE
(BASED ON MATERIALS OF LLC «Shpolyansky Food Plant», SHPOLA,
CHERKASY REGION)»

Keywords: innovative activity, enterprise, innovative development, product
range, economic and managerial efficiency, tools of the innovation activity
management system,
The subject of the study is a set of theoretical and practical aspects of
managing innovative activity at the enterprise.
The object of the study is the features of management and improvement of
innovative activity at LLC «Shpolyansky Food Plant».
The purpose of the master's qualification work is to substantiate effective
management decisions regarding ways to improve the management of innovative
activities at the Shpolyansky Food Plant LLC.
Tasks of the master's qualification work:
study of the essence of the concepts of "innovation", their classification and
innovative activities;
study of the stages of managing the innovative activities of the enterprise
study of the formation of the enterprise's innovative development program;
provide a general characteristic of the enterprise's organizational activities;
analyze the main financial and economic indicators of the enterprise;
analyze the assortment and innovative potential of the enterprise's products;
conduct a SWOT analysis as a tool for forming the enterprise's innovation
strategy;
provide an economic justification for the effectiveness of the proposed
management decisions;
provide recommendations for improving the management of innovative
activities based on production and assortment analysis.
Based on the results of the study, proposals were formulated to expand the
enterprise's product range. A detailed analysis of the strengths and weaknesses,
opportunities and threats of the enterprise was also conducted, on the basis of which
proposals were made for forming directions for the enterprise's innovation policy.
The results obtained can be used in the development and formation of the strategy of
the Shpolyansky Food Plant LLC.

Year of defense of the master's thesis: 2025
Signature of the higher education applicant ____________________
Date _______________________________________________________

6
ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………. 8
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ
ДЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ……………………………………….. 11
1.1 Сутність поняття «інновації», їх класифікація та інноваційна
діяльність…………………………………………………………………….. 11
1.2 Етапи управління інноваційною діяльністю підприємства………… 16
1.3 Формування програми інноваційного розвитку підприємства………. 21
Висновки до розділу1 ………………………………………………………. 3 0
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ
ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ
«ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ»……………………………. 31
2.1 Загальна характеристика організаційної діяльності підприємства
ТОВ «Шполянський завод продтоварів»…………………………………... 31
2.2 Аналіз основних фінансово-економічних показників підприємства
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» 38
2.3 Аналіз асортименту та інноваційного потенціалу продукції ТОВ
«Шполянський завод продтоварів»……………………………………….. 49
Висновки до розділу 2…………………………………………………….. 5 6
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ»……………………… 58
3.1 SWOT-аналіз як інструмент формування інноваційної стратегії
підприємства………………………………………………………………… 58
3.2 Економічне обґрунтування ефективності запропонованих
управлінських рішень………………………………………………………. 63
3.3 Удосконалення управління інноваційною діяльністю на основі
виробничо-асортиментного аналізу……………………………………….. 68
Висновки до розділу 3………………………………………………………. 8 1
7
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………… 8 3
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 8 6
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 93

8
ВСТУП

В умовах глобалізації, цифровізації та зростання конкурентного тиску
інноваційна діяльність стає визначальним чинником забезпечення стійкого
розвитку підприємств. Для вітчизняних підприємств, зокрема харчової
промисловості, інновації виступають не лише засобом підвищення
ефективності господарської діяльності, а й необхідною умовою адаптації до
динамічних змін ринкового середовища, вимог споживачів та європейських
стандартів якості й безпечності продукції.
Особливого значення в сучасних умовах набуває управління
інноваційною діяльністю, оскільки саме від якості управлінських рішень
залежить успішність розробки, впровадження та комерціалізації інновацій.
Недостатня системність управління інноваціями, обмежені фінансові ресурси,
низький рівень інноваційної культури персоналу та високі ризики інноваційних
проєктів зумовлюють необхідність удосконалення механізмів управління
інноваційною діяльністю на рівні підприємств.
Актуальність теми обумовлена тим, що для підприємств харчової
промисловості інноваційна діяльність є важливим інструментом підвищення
конкурентоспроможності, розширення асортименту продукції, оптимізації
виробничих процесів та зниження витрат. У цьому контексті особливий інтерес
становить дослідження управління інноваційною діяльністю на прикладі ТОВ
«Шполянський завод продтоварів», яке функціонує в умовах жорсткої
конкуренції та потребує впровадження сучасних управлінських підходів до
інноваційного розвитку.
Багато науковців займаються дослідженням проблем управління
інноваційною діяльністю на підприємствах. Теоретичну основу інноваційного
менеджменту заклали фундаментальні праці таких вчених, як П. Друкер [1],
Е. Пенроуз [2], П. Ромер [3], Й. Шумпетер [4] та інші. Вітчизняні вчені, такі як
Р. Бруханський [5], Н. Комарницька [6], В. Рязановська [7], С. Свірідова [8], М.
9
Тисько [9], Л. Федулова [10] та інші, також приділили увагу питанням
стратегічного управління в контексті інноваційного розвитку підприємства.
Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених проблемам
інноваційного менеджменту, питання практичного впровадження ефективних
механізмів управління інноваційною діяльністю на підприємствах харчової
промисловості залишаються недостатньо опрацьованими. Це зумовлює
необхідність поглибленого дослідження з урахуванням галузевих особливостей
та специфіки конкретного підприємства.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування ефективних
управлінських рішень щодо шляхів вдосконалення управління інноваційною
діяльністю на підприємстві ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів
управління інноваційною діяльністю на підприємстві.
Об’єктом дослідження є особливості управління та удосконалення
інноваційної діяльності на підприємстві ТОВ «Шполянський завод
продтоварів».
Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:
дослідження cутності понять «інновації», їх класифікація та інноваційна
діяльність;
дослідження етапів управління інноваційною діяльністю підприємства
дослідження формування програми інноваційного розвитку підприємства;
навести загальну характеристику організаційної діяльності підприємства;
проаналізувати основні фінансово-економічні показники підприємства;
проаналізувати асортимент та інноваційний потенціал продукції
підприємства;
провести SWOT-аналіз як інструмент формування інноваційної стратегії
підприємства;
навести економічне обґрунтування ефективності запропонованих
управлінських рішень;
10
навести рекомендації щодо вдосконалення управління інноваційною
діяльністю на основі виробничо-асортиментного аналізу.
Інформаційною базою для написання кваліфікаційної роботи магістра є
законодавчі та нормативні документи, навчально-методична література,
періодичні інтернет-видання, фінансова звітність підприємства, Статут
підприємства та узагальнення, отримані під час проходження практики.

11
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ
ДЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Сутність поняття «інновації», їх класифікація та інноваційна
діяльність

У сучасних умовах розвитку економіки інновації виступають ключовим
чинником забезпечення конкурентоспроможності підприємств, їх стійкого
розвитку та адаптації до динамічних змін зовнішнього середовища. Активізація
інноваційної діяльності зумовлена глобалізаційними процесами,
науково-технічним прогресом, посиленням конкуренції на внутрішніх і
зовнішніх ринках, а також зростанням вимог споживачів до якості продукції та
послуг. У зв’язку з цим дослідження сутності інновацій та їх класифікації є
важливою передумовою формування ефективної системи управління
інноваційною діяльністю підприємства.
Поняття «інновація» має багатовимірний характер і розглядається в
економічній літературі з різних наукових позицій. Науковці, трактують
інновації як нові комбінації факторів виробництва, що забезпечують створення
нових продуктів, упровадження нових технологій, освоєння нових ринків збуту,
використання нових джерел сировини та зміну організаційних форм
управління. Саме інновації, на думку вченого, є рушійною силою економічного
розвитку та структурних змін у господарській системі [46 – 50].
У подальшому поняття інновацій було суттєво розширене та
конкретизоване. У сучасному розумінні інновації розглядаються не лише як
результат науково-технічної діяльності, а як комплексний процес створення,
впровадження та комерціалізації нововведень, що забезпечують отримання
економічного, соціального або іншого корисного ефекту. Закон України «Про
інноваційну діяльність» [56] визначає інновації як новостворені (застосовані) і
вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також
організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного
12
чи іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і
соціальної сфери.
Таким чином, інновації слід розглядати як цілеспрямований процес змін,
спрямований на підвищення ефективності діяльності підприємства шляхом
упровадження нових або вдосконалених продуктів, технологій, методів
управління та організації виробництва. Важливою ознакою інновацій є їх
практична реалізація та здатність приносити економічний результат, що
відрізняє інновації від наукових розробок або ідей, які не знайшли практичного
застосування.
Інновації тісно пов’язані з поняттям інноваційної діяльності, яка охоплює
сукупність дій, спрямованих на створення, упровадження та використання
інновацій. Інноваційна діяльність підприємства включає науково-дослідні та
дослідно-конструкторські роботи, технологічну підготовку виробництва,
маркетингові дослідження, організаційні перетворення та комерціалізацію
інноваційних продуктів. Відповідно, ефективне управління інноваційною
діяльністю неможливе без чіткого розуміння сутності інновацій та їх
різновидів.
У науковій літературі існує значна кількість підходів до класифікації
інновацій, що зумовлено багатогранністю цього явища та різноманітністю сфер
його прояву. Класифікація інновацій дозволяє систематизувати їх види,
визначити пріоритетні напрями інноваційного розвитку підприємства та обрати
відповідні методи управління [51 – 55].
Однією з найбільш поширених є класифікація інновацій за об’єктом
упровадження. За цією ознакою виділяють продуктові, технологічні,
організаційні та маркетингові інновації. Продуктові інновації передбачають
створення нових або суттєво вдосконалених видів продукції чи послуг, які
мають нові споживчі властивості або значно покращені характеристики. Для
підприємств харчової промисловості продуктові інновації можуть полягати у
розробці нових рецептур, впровадженні продукції з підвищеною харчовою
цінністю, зміні дизайну упаковки тощо.
13
Технологічні інновації пов’язані з упровадженням нових або
вдосконалених технологічних процесів виробництва, використанням сучасного
обладнання, автоматизацією та цифровізацією виробничих процесів. Такі
інновації спрямовані на підвищення продуктивності праці, зниження
собівартості продукції, покращення якості та зменшення негативного впливу на
навколишнє середовище.
Організаційні інновації передбачають зміни в системі управління
підприємством, удосконалення організаційної структури, впровадження
сучасних методів управління персоналом, логістикою, фінансами та
інноваційними процесами. Вони сприяють підвищенню ефективності
управлінських рішень, оптимізації бізнес-процесів та покращенню взаємодії
між структурними підрозділами підприємства.
Маркетингові інновації пов’язані з упровадженням нових методів
просування продукції, формування цінової політики, розвитку каналів збуту та
комунікації зі споживачами. Вони спрямовані на розширення ринків збуту,
підвищення лояльності споживачів та зміцнення позицій підприємства на
ринку.
За ступенем новизни інновації поділяють на радикальні, поліпшувальні та
імітаційні. Радикальні інновації передбачають створення принципово нових
продуктів або технологій, що здатні суттєво змінити ринкову ситуацію та
структуру галузі. Поліпшувальні інновації полягають у вдосконаленні існуючих
продуктів або процесів з метою підвищення їх ефективності. Імітаційні
інновації ґрунтуються на запозиченні та адаптації вже існуючих рішень з
урахуванням специфіки діяльності підприємства.
За сферою застосування інновації поділяють на виробничі, управлінські,
соціальні та екологічні. Виробничі інновації спрямовані на вдосконалення
виробничих процесів і продукції, управлінські – на підвищення ефективності
системи управління, соціальні – на покращення умов праці та розвитку
персоналу, екологічні – на зменшення негативного впливу діяльності
підприємства на довкілля.
14
За джерелами виникнення інновації поділяють на внутрішні та зовнішні.
Внутрішні інновації формуються безпосередньо на підприємстві в результаті
власних наукових досліджень і розробок, тоді як зовнішні інновації виникають
у процесі співпраці з науковими установами, іншими підприємствами або
внаслідок придбання ліцензій та технологій [57].
Отже, інновації є складним багатогранним явищем, що охоплює різні
сфери діяльності підприємства та має вирішальне значення для забезпечення
його розвитку. Різноманіття підходів до класифікації інновацій свідчить про
необхідність системного підходу до управління інноваційною діяльністю, який
передбачає комплексне використання продуктових, технологічних,
організаційних і маркетингових інновацій з урахуванням стратегічних цілей
підприємства.
Інноваційна діяльність є практичним втіленням інновацій та ключовим
фактором довгострокового розвитку сучасних підприємств в умовах посилення
конкуренції, глобалізації ринків і прискорення науково-технічного прогресу. У
загальному розумінні інноваційна діяльність охоплює сукупність наукових,
технологічних, організаційних, фінансових і комерційних заходів, спрямованих
на створення, впровадження та поширення інновацій.
Відповідно до чинного законодавства України, інноваційна діяльність
визначається як діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію
результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок
нових конкурентоспроможних товарів і послуг. Таке трактування підкреслює
не лише процес створення нововведень, а й їх практичну реалізацію та
економічний ефект [56].
З позицій менеджменту інноваційна діяльність розглядається як
цілеспрямований, системний процес, який потребує стратегічного планування,
організації, мотивації та контролю. Вона є невід’ємною складовою загальної
системи управління підприємством і тісно пов’язана з виробничою,
маркетинговою, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
15
Основною метою інноваційної діяльності підприємства є забезпечення
його стійкого розвитку шляхом підвищення конкурентоспроможності
продукції, оптимізації витрат, освоєння нових ринків збуту та формування
позитивного іміджу бренду. Для досягнення цієї мети інноваційна діяльність
має бути спрямована на вирішення таких завдань:
оновлення асортименту продукції відповідно до потреб ринку;
удосконалення технологічних процесів і підвищення ефективності
використання ресурсів;
впровадження сучасних методів організації виробництва та управління;
зниження виробничих ризиків і витрат;
забезпечення відповідності продукції міжнародним стандартам якості [58,
60].
Інноваційна діяльність підприємства реалізується через певні етапи, серед
яких можна виділити: виникнення інноваційної ідеї, проведення науково-
дослідних та дослідно-конструкторських робіт, техніко-економічне
обґрунтування, впровадження інновації у виробництво, комерціалізацію та
оцінку результатів. Кожен з цих етапів потребує відповідного управлінського
впливу та ресурсного забезпечення.
Особливістю інноваційної діяльності є підвищений рівень невизначеності
та ризику, що зумовлює необхідність застосування спеціальних методів
управління. До них належать портфельний підхід до відбору інноваційних
проєктів, SWOT-аналіз, економічна оцінка ефективності інновацій, сценарне
планування та управління ризиками. Саме ефективне управління інноваційною
діяльністю дозволяє мінімізувати негативні наслідки ризиків і підвищити
ймовірність успішної реалізації інновацій [59].
У сучасних умовах особливого значення набуває інтеграція інноваційної
діяльності з ринковими механізмами. Інновації повинні формуватися з
урахуванням результатів маркетингових досліджень, поведінки споживачів та
дій конкурентів. Це забезпечує орієнтацію інновацій не лише на технологічні
можливості підприємства, а й на реальні потреби ринку.
16
Таким чином, інноваційна діяльність підприємства є складним
багатокомпонентним процесом, що виступає основою формування інноваційної
стратегії та визначає здатність підприємства адаптуватися до змін зовнішнього
середовища. Її ефективна організація та управління створюють передумови для
підвищення конкурентоспроможності, фінансової стабільності та сталого
розвитку підприємства в довгостроковій перспективі.

1.2 Етапи управління інноваційною діяльністю підприємства

Механізм до управління інноваційною діяльністю підприємства за
програмно-цільовим підходом складається із шести етапів: цільового,
передпрограмного, програмного, організаційно-практичного, контрольно-
діагностичного та результуючого.
Під час цільового етапу процесу управління інноваційною діяльністю
підприємства визначають цілі інноваційної діяльності (ними можуть бути як
матеріальні – отримання більших прибутків, зниження собівартості,
трудомісткості виробництва продукту чи надання послуги, так і альтруїстичні –
створення суспільного блага, ліків від смертельних хвороб, екологічно чистих
продуктів чи технологій тощо). Після визначення цілей інноваційної діяльності
проводиться аналізування їх відповідності загальній стратегії підприємства. За
ієрархічним рівнем. Відповідно, вище місце займає загальна стратегія
підприємства, тому при виявленні невідповідностей визначені цілі інноваційної
діяльності переглядаються.
Передпрограмний етап процесу управління інноваційною діяльністю
покликаний визначити готовність підприємства до формування та реалізації
програми інноваційного розвитку. На першій стадії цього етапу пропонуємо
оцінювати рівень готовності підприємства до підготовки та реалізації програми
інноваційного розвитку за трьома рушійними мотивами: намір, доцільність та
можливість. На наступній стадії зазначеного етапу пропонуємо здійснювати
оцінювання позиціонування окремого підприємства у системі координат моделі
17
«намір – доцільність – можливість» шляхом узагальнення критеріїв
аналізування, а саме: наміру – ціннісний, інформаційний, креативний,
науковий, професійний; доцільності – зовнішнє середовище, фінансовий
результат, час, суперечливість, нездоланні загрози та ризики; можливості –
фінансові ресурси, кадри, матеріально-технічна складова, інформація та
комунікації, маркетинг [11, 12, 13].
Програмний етап управління інноваційною діяльністю підприємства, у
свою чергу, відображає процес формування програми інноваційного розвитку.
На першій стадії цього етапу слід проводити формування типової програми
паралельно із формуванням програми інноваційного розвитку, яку
підприємство має намір реалізовувати. Якщо ж підприємство здійснює
інноваційну діяльність протягом тривалого періоду, попередньо реалізовувало
програми інноваційного розвитку та має сформовану типову програму, то до
неї лише вносяться корективи відповідно до поточного стану зовнішнього
середовища, стратегічних пріоритетів підприємства тощо. Після цього
здійснюється підготовка інноваційних проектів у межах розробленої програми
інноваційного розвитку. На завершальній стадії програмного етапу механізму
управління інноваційною діяльністю за програмно-цільовим підходом
здійснюється попереднє оцінювання ефективності програми інноваційного
розвитку за наступними параметрами: оптимізація показників, які
характеризують ефективність програми і виходять з цілей, на досягнення яких
вона спрямована; мінімізація часу, витраченого понад запланований для
реалізації програми; мінімізація додаткових ресурсів, витрачених на
приведення результативних показників оцінки програми до оптимального
стану.
Під час організаційно-практичного етапу процесу управління
інноваційною діяльністю підприємства відбувається, власне, реалізація
програми інноваційного розвитку. В рамках цього етапу визначаються та
розмежовуються функції структурних підрозділів підприємства, задіяних у
18
процесі реалізації програми та визначаються методи управління процесом
реалізації програми. Варто наголосити, що для досягнення максимальної
ефективності програми інноваційного розвитку необхідно використовувати
сучасні інструменти її реалізації. На останній стадії цього етапу відбувається
сам процес реалізації програми інноваційного розвитку відповідно до вибраних
методів та розподілених функціональних обов’язків [11, 14].
Контрольно-діагностичний етап інноваційного процесу на підприємстві
покликаний виявити можливі недоліки та порушення у процесі реалізації
програми інноваційного розвитку. Першою стадією цього етапу є визначення та
розмежування контрольних функцій підрозділів підприємства, задіяних у
процесі реалізації програми. Після цього запропонованим нами механізмом
управління інноваційною діяльністю підприємства передбачено здійснення
поточного індикативного контролю за процесом реалізації програми.
Контроль за реалізацією програми інноваційного розвитку пропонуємо
здійснювати за трьома основними детермінантами, зазначеними під час опису
програмного етапу процесу управління інноваційною діяльністю, а саме:
індикаторами часу, обсягу ресурсів та результату. На завершальних стадіях
контрольно-діагностичного етапу необхідно здійснити аналізування отриманих
у результаті контролю відхилень фактичних показників від планових та
прийняти необхідні управлінські рішення [15, 21–24].
Результуючий етап механізму управління інноваційною діяльністю
підприємства забезпечує підведення підсумків за результатами реалізації
програми інноваційного розвитку. Таким чином, на першій стадії цього етапу
здійснюється вибір переліку показників для аналізування впливу інноваційної
діяльності на фінансовий стан підприємства. Далі необхідно сформувати звітні
дані за результатами реалізації програми. Такими звітними даними можуть
бути фінансова звітність підприємства, сформована за період реалізації
програми інноваційного розвитку, та скоригована (інноваційна) фінансова
звітність підприємства за аналогічний період.
19
Цільовий
етап Аналіз відповідності визначених цілей загальній
Визначення цілей інноваційної діяльності
стратегії підприємства
Передпрограмний
етап
Оцінка рівня готовності підприємства до Оцінка критеріїв готовності підприємства до
формування та реалізації програми підготовки та реалізації програми

Програмний
Формування преотграампи Формування Попереднє оціню-
Формування інноваційного розвитку інноваційних проектів у вання ефективності
(коригування підприємства при межах розробленої програми
параметрів) типової використанні механізму програми інноваційного інноваційного
програми типових рішень розвитку розвитку
Організаційно-практичний
Визначення та розмежування етап Вибір методів управління Реалізація програми іннова-
функцій структурних процесом реалізації ційного розвитку відповідно
підрозділів підприємства, програми інноваційного до обраних методів управлі-
задіяних у процесі реалізації розвитку ння процесом реалізації
програми
Контрольно-діагностичний
Визначення та розмежу- Здеійтснаепн ня поточного Аналіз отриманих в
вання контрольних індикативного результаті здійсненого Прийняття
функ- цій підрозділів контролю за контролю відхилень управлінських
підприєм- ства, задіяних реалізацією програми фактичних показників рішень за
у процесі реалізації інноваційного параметрів від результатами
програми інноваційного розвитку планованих
аналізу
розвитку
Результуючий
Вибір Формування еПтраовпе дення аналітичних Узагальне- Визначення
переліку звітних даних робіт, результатом яких є ння ефективності
показників за результата- формування аналітичної результатів реалізованої
для аналізу ми реалізації карти для визначення реалізації програми та
фінансового програми фінансово-економічної програми формування
стану інноваційного ефективності програми інноваційно
підприємства розвитку інноваційного розвитку - го розвитку

Рисунок 1.1 – Етапи управління інноваційною діяльністю підприємства
за програмно-цільовим підходом
*Джерело: складено автором на основі [11, 14, 16]
20
На наступних стадіях результуючого етапу процесу управління
інноваційною діяльністю пропонуємо проводити аналітичні роботи для
визначення впливу інноваційної діяльності на фінансовий стан підприємства, а
також для визначення фінансово-економічної ефективності програми
інноваційного розвитку. За результатами такого аналізування для наочності
результатів доцільно сформувати аналітичну карту. Це дасть змогу краще
узагальнити результати аналізу. Далі, відповідно до сформованої аналітичної
карти, визначаємо фінансово-економічну ефективність реалізації програми
інноваційного розвитку як у кількісних, так і в якісних показниках. На
завершальній стадії результуючого етапу пропонуємо визначати ефективність
реалізованої програми інноваційного розвитку відповідно до поставлених цілей
та формувати рекомендації за результатами здійснення інноваційної діяльності.
Варто зазначити, що ефективність здійснення інноваційної діяльності
відповідно до поставлених цілей може бути не лише комерційною, а й
соціальною (створення суспільного блага, підвищення рівня добробуту, умов
праці тощо), екологічною (зменшення шкідливих викидів у атмосферу,
підвищення екологічності виробництва, покращення системи утилізації
відходів виробництва тощо), науково-технічною та ресурсною [16, 19].
Реалізація запропонованого механізму управління інноваційною
діяльністю підприємства за програмно-цільовим підходом забезпечує ряд
переваг у порівнянні із застосуванням інших підходів до такого управління,
зокрема:
1. Спрямованість на конкретний результат у межах визначеного часу та
обсягу ресурсів, необхідних для досягнення цілей, а не лише прогнозування
майбутнього стану системи;
2. Концентрація управління на програмі інноваційного розвитку, а не на
виконанні певних функцій менеджменту;
3. Можливість контролю та впливу на процес здійснення інноваційної
діяльності під час реалізації програми інноваційного розвитку;
21
4. Особливий спосіб впливу на систему управління інноваційною
діяльністю. У центрі ставиться не інноваційна діяльність сама по собі, а
управління програмою інноваційного розвитку, її елементами та програмними
діями;
5. Можливість ефективно оцінити провадження інноваційної діяльності
за результатами реалізації програми інноваційного розвитку на підприємстві;
6. Концентрація обмежених матеріальних, трудових і фінансових
ресурсів на вирішення принципових питань інноваційної діяльності
підприємства, від яких залежить подальший його розвиток, що вкрай актуально
для сучасних умов ведення господарської діяльності;
7. Забезпечення єдності методологічних та методичних підходів до
виконання завдань інноваційної діяльності підприємства;
8. Програмно-цільове управління інноваційною діяльністю активізує
аналітичну роботу на підприємстві, що сприяє, у першу чергу, зниженню
терміну управлінського реагування на критичні події, які впливають на процес
реалізації програми інноваційного розвитку [17–18, 20, 22].
Таким чином, програмно-цільовий підхід є одним із найдієвіших у
процесі формування та реалізації програми інноваційного розвитку
підприємства та орієнтований на кінцевий результат і досягнення поставлених
цілей.

1.3 Формування програми інноваційного розвитку підприємства

Для створення дієвої системи управління інноваційною діяльністю в
сучасних умовах ведення господарської діяльності недостатньо класичного
механізму менеджменту. Необхідною умовою для ефективного ведення
інноваційної діяльності на підприємстві є перегляд принципів та механізмів
управління цим процесом, зокрема, перебудова організаційної та виробничої
структур підприємства, перегляд стилю управління та адаптування функцій
менеджменту в умовах активізування інноваційної діяльності.
22
Науковий та практичний інтерес до формування ефективних програм
інноваційного розвитку підприємства обумовлюється низкою обставин,
зокрема, тим, що вдало розроблена програма та вміле її виконання забезпечать
сталий економічний розвиток підприємства, модернізацію виробництва, що,
безперечно, позначиться на зростанні його конкурентоспроможності.
Забезпечити ці результати у змозі лише ефективна, орієнтована на
відтворювальний процес інноваційна політика підприємства з урахуванням
стратегічних цілей та використанням сучасних методів в управлінні
інноваціями загалом та формуванні і реалізації програми інноваційного
розвитку зокрема.
Управління – свідомий цілеспрямований вплив з боку суб’єктів (органів
управління) на людей чи економічні об’єкти, здійснюваний з метою скерування
їхніх дій та отримання бажаних результатів. У свою чергу, під управлінням
інноваційною діяльністю підприємства або інноваційним менеджментом Бажал
Ю.М. розглядає систему управління інноваціями, інноваційним процесом і
відносинами, що виникають у процесі руху інновацій. П.П. Микитюк під
інноваційним менеджментом розуміє сукупність економічних, мотиваційних,
організаційних і правових засобів, методів і форм управління інноваційною
діяльністю конкретного об'єкта управління з метою одержання
найоптимальнішим шляхом економічних результатів цієї діяльності [25, 26 с.
13].
Михайлова Л.І. зазначає, що основним завданням інноваційного
менеджменту є формування знань та навичок, розуміння, аналізування та
управління інноваційними процесами в організаціях з метою забезпечення її
життєздатності в умовах жорсткої конкуренції. Важливим при цьому є також
врахування особливостей управління персоналом в умовах запровадження
інновацій, передбачення ризикових ситуацій та управління ними, усунення їх
негативного впливу при реалізації нововведень [27 с. 11].
Управління інноваційною діяльністю підприємства пропонуємо
розглядати як процес формування, реалізації та оцінювання ефективності
23
програм інноваційного розвитку, які спрямовані на досягнення стратегічної
мети.
Українською та світовою наукою напрацьовано чимало підходів до
управління інноваційною діяльністю. Як показав аналіз наукової літератури
(Гриньов А.В, Єрмошенко М.М., Іващенко А.Г., Князь С.В., Колодізєв О.М.,
Краснокутська Н.В., Кунєцова А.Я, Кузьмін, О.Є., Князь, С.В., Вівчар, О.Й.,
Мельник, Л.І.), серед багатьох сучасних підходів до управління інноваційною
діяльністю доцільно виділити наступні: системний, функціональний,
традиційний, процесний, маркетинговий, ситуаційний, предметний,
динамічний, кількісний і якісний та програмно-цільовий [25-26, 28-35].
Управління інноваційною діяльністю підприємства на засадах системного
підходу полягає у здійсненні управлінських процесів у сукупності
взаємозалежних елементів підприємства (люди, структура, завдання,
технологія), зорієнтованих на досягнення різноманітних завдань в умовах
постійної зміни зовнішнього середовища [29].
Як стверджують С.В. Князь та ін., інноваційний менеджмент з позиції
системного підходу є підсистемою управління організацією, яку формують для
забезпечення інноваційного розвитку підприємства через цілеспрямований
вплив їх керівників на активізування креативних пошуків у організації,
виявлення і використання способів комерціалізації інноваційних ідей.
Управлінські рішення в підсистемі інноваційного менеджменту спрямовані на
вирішення конкретної проблеми або реалізацію заходів, націлених на
удосконалення використовуваної системи управління [31, 35]
Проте теорія систем сама по собі не доводить, які ж саме елементи
організації, як системи, особливо важливі. Вона лише стверджує, що
підприємство складається з численних взаємозалежних підсистем і є відкритою
системою, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем. Ця теорія конкретно не
визначає основні змінні, що впливають на функцію управління. Не визначає
вона і того, що в довкіллі впливає на управління і як середовище впливає на
результат діяльності підприємства. Це, а також можливий негативний вплив
24
зовнішнього середовища на функціонування системи управління інноваційною
діяльністю підприємства, який не врахований у системному підході до такого
управління, вважаємо основними недоліками при формуванні, реалізації та
оцінюванні ефективності програм інноваційного розвитку підприємства [36, с.
148].
Управління інноваційною діяльністю з позиції функціонального підходу є
функцією менеджменту, основою якої є конкретний об’єкт управління –
інноваційна діяльність. Цією діяльністю управляють через загальні функції
менеджменту (планування, організування, мотивування, контролювання і
регулювання) [31, с. 38]. Суть функціонального підходу до управління
інноваційною діяльністю на підприємстві на практиці полягає у розробленні та
впровадженні планів розвитку підприємства; прогнозуванні його діяльності;
встановленні функціональних зв’язків між суб’єктами та структурними
підрозділами, які беруть участь в інноваційному процесі; стимулюванні
інноваційної діяльності; контролюванні за реалізацією програм інноваційного
розвитку; аналізуванні отриманих результатів та усуненні відхилень чи
недоліків у процесі реалізації програм інноваційного розвитку [35].
До основних недоліків функціонального підходу до управління
інноваційною діяльністю можна віднести наступні:
– відсутність зацікавленості працівників у кінцевому результаті,
оскільки, як правило, за функціонального підходу до управління інноваціями
працівники зосереджені на виконанні завдань своїми підрозділами та не
орієнтовані на кінцеві цілі підприємства;
– ускладненість обміну інформацією між функціональними
підрозділами у зв’язку з вертикальною ієрархічністю функціональних структур,
що призводить до зростання термінів прийняття управлінських рішень;
– низька адаптованість підприємства до зміни умов господарювання
та ринкової кон’юнктури;
25
– низький рівень контролю за процесом реалізації підприємством
програм інноваційного розвитку та, відповідно, досягненням оптимального
кінцевого результату.
Традиційний підхід в управлінні інноваційною діяльністю ґрунтується на
широкому використанні традицій, навичок, уподобань та вмінь в управлінні,
набутого досвіду попередніх поколінь. Позитивні сторони такого підходу
полягають у тому, що вивчається та вдосконалюється набутий досвід,
розвиваються навички та вміння, отримані у повсякденній практиці. Втім,
традиційний підхід до управління має суттєві недоліки, зокрема, через його
консервативність, що, у свою чергу, не сприяє новаторству, ініціативності та
розвитку підприємства. Такий підхід вкрай рідко застосовується в управлінні
інноваційною діяльністю.
Як зазначає А.Г. Іващенко, процесний підхід до управління орієнтований,
у першу чергу, не на організаційну структуру підприємства, а на бізнес-
процеси, які є сукупністю різного роду видів діяльності, у тому числі
інноваційної, кінцевою метою виконання яких є створення продуктів або
послуг, що представляють цінність для зовнішніх або внутрішніх споживачів.
«Технологія опису та структурування бізнес-процесів забезпечує прозорість
усіх операцій бізнесу, дозволяє виявити ймовірності збоїв на тому чи іншому
етапі виконання робіт, вчасно знайти і виправити помилку». Процесний підхід
до управління інноваційною діяльністю дозволяє систематизувати процес
інноваційного менеджменту, зробити його прозорим для керівництва та
здатним швидко адаптуватися до змін зовнішнього середовища. Основними
недоліками при використанні такого підходу в управлінні інноваційною
діяльністю на підприємстві є складність його впровадження на практиці та
ймовірність недосягнення мети [30, с. 391].
Управління інноваційною діяльністю з позиції маркетингового підходу
ґрунтується на засадах прийняття рішень на основі ідентифікації характеру
попиту на інноваційну продукцію, зміни цін, рівня конкуренції тощо.
Ключовим орієнтиром для ухвалення рішень за маркетингового підходу в
26
інноваційному менеджменті є запити споживачів, тому, як окремі об’єкти
управління інноваційною діяльністю, розглядають розроблення нової
продукції, налагодження її серійного виробництва, а також процес збуту
готової продукції. До недоліків цього підходу можна віднести значні витрати на
дослідження та аналізування ринку. Через невеликий вибір інструментів
управління, на практиці маркетинговий підхід до управління інноваційною
діяльністю, як правило, поєднується з іншими [30, 33, 35].
У свою чергу, ситуаційний підхід до управління інноваційною діяльністю
ґрунтується на понятті ситуації як конкретного набору обставин, що впливають
на організацію упродовж певного часу. Він спрямований на добір інструментів
менеджменту для вирішення конкретних управлінських ситуацій з метою
найбільш ефективного досягнення цілей організації. Вкрай серйозним
недоліком такого підходу до управління інноваційною діяльністю підприємства
є значні затрати фінансів і часу через зміну способів управління інноваційним
процесом відповідно до кожної нової ситуації, що виникає. Незважаючи на
низьку ефективність, цей підхід доволі поширений в управлінні інноваційними
процесами на багатьох середніх та малих українських підприємствах, які не
мають чіткої стратегії інноваційного розвитку [35].
Предметний підхід до управління інноваційним процесом передбачає
удосконалення уже існуючих об’єктів, тобто, відбувається наслідування
стратегії лідерів ринку, що не завжди ефективно, оскільки кожний суб’єкт
господарювання зі своїми сильними та слабкими сторонами є унікальним, а
прагнучи повторити сторонні розробки та ідеї, може мати згубний для
підприємства вплив.
Управління інноваційною діяльністю на засадах динамічного підходу
відбувається поетапно з прив’язкою усіх робіт до часу їхньої реалізації.
Значним недоліком цього підходу є те, що ключову роль у ньому посідає
часовий фактор, а результат відходить на задній план.
Інноваційний менеджмент з позиції кількісного та якісного підходу – це
управління інноваційною діяльністю, що ґрунтується на оптимізації і
27
збалансуванні кількісних та якісних показників, які характеризують
інноваційний потенціал, рівень інноваційного розвитку, економічну
ефективність інноваційних процесів, функціональну ефективність програм
інноваційного розвитку тощо. При застосуванні цього підходу важливо
використовувати найбільш точні методи аналізу, прогнозування і оптимізації
управлінського рішення. Недоліками кількісного і якісного підходу є висока
трудомісткість інноваційних процесів, часто невиправдані фінансові витрати та
хибні управлінські рішення [28, 36-38].
У процесі здійснення інноваційної діяльності, яка передбачає виконання
унікальних, нетипових робіт, зокрема, розроблення, впровадження нових
продуктів, технологій тощо, в умовах динамічного зовнішнього середовища
найбільш прийнятним та прогресивним саме в управлінні інноваційними
процесами вважаємо програмно-цільовий підхід, що найкраще забезпечує
досягнення поставлених цілей через виконання сформованих завдань. Таким
чином, основними перевагами програмно-цільового підходу до управління
інноваційною діяльністю у порівнянні з іншими є чітке визначення цілей і
результату, необхідних ресурсів та термінів виконання, обсягу бюджету,
прозорість грошових потоків, детальний контроль за процесом реалізації
програм інноваційного розвитку та оцінювання результатів інноваційної
діяльності.
Уперше програмно-цільовий підхід було використано в 20-х роках
минулого століття під час розроблення державного плану електрифікації. Уже
за 20 років після цього основні ідеї цього підходу використовувались у процесі
реалізації радянської атомної програми, а в 50-х та 60-х роках – для
розроблення систем ракетного озброєння й освоєння космосу [39]. На сьогодні
програмно-цільовий підхід набув широкого застосування у державному та
регіональному управлінні, зокрема, у бюджетуванні, а також в управлінні
інвестиційно-інноваційною діяльністю, зокрема, у формуванні та реалізації
інвестиційно-інноваційних програм на підприємствах різних форм власності та
організаційно-правових форм.
28
Науковці та спеціалісти з державного управління ще не дійшли
одностайності щодо самого визначення програмно-цільового підходу. Так, Л.І.
Дідківська та Л.С. Головко зазначають, що програмно-цільовий метод – це
розроблення важливих програм вирішення найактуальніших соціальних,
економічних, екологічних, науково-технічних, регіональних проблем розвитку
суспільства [40, с. 68].
Стеченко Д.М. вважає, що програмно-цільовий підхід – це система
науково-методичних заходів, яка забезпечує розв’язання проблем
міжгалузевого та міжрегіонального характеру шляхом ув’язування цілей з
ресурсами. Втім, дані визначення характеризують програмно-цільовий підхід з
точки зору управління процесами на державному чи регіональному рівнях [41,
c. 143].
Досліджуючи проблеми програмно-цільового підходу в управлінні
інноваціями на підприємстві, найбільш вдало, на нашу думку, визначення
цьому методу дали В.В. Біліченко та С.О. Романюк, які вважають, що
програмно-цільовий метод – це спосіб вирішення великих і складних завдань,
таких як розроблення інноваційної стратегії розвитку підприємства, завдяки
формуванню та впровадженню програмних заходів, які орієнтуються на
досягнення попередньо поставлених цілей [42, с. 91].
Методологія програмно-цільового підходу передбачає:
– формування системи цілей та задач вирішення кожної проблеми;
– визначення шляхів вирішення завдань і вибору оптимального
варіанту;
– розроблення програми вирішення проблем, усунення перешкод для
досягнення цілей;
– визначення необхідних ресурсів і термінів реалізації програми й
досягнення кінцевої мети [36, 42].
Сутність програмно-цільового підходу полягає у спрямованості в
майбутнє, цільовій орієнтації, динамічності і локальній централізації
управління. Ці характеристики органічно пов’язані з комплексним, системним
29
підходом до управління інноваційною діяльністю. До переваг програмного-
цільового методу відносить те, що він забезпечує єдність дій, спрямованих на
узгодження цілей і задач різних рівнів управління, а також часових періодів
різної тривалості. Цей метод дає змогу розглядати вирішення проблеми, як
цілеспрямований процес, що передбачає розукрупнення проблеми на складові
частини (задачі), виявлення несуперечливості цих частин і їх взаємозв’язок,
встановлення пріоритетів, виділення провідної ланки в сукупності задач,
визначення умов для їх комплексного вирішення [42].
Здійснивши аналізування досліджень В.С. Купріянової та І.Ю.
Матюшенко, які вивчали програмно-цільовий підхід у бюджетуванні, можна
зазначити, що технологія даного методу дає змогу вирішувати наступні
завдання: мотивацію та необхідність усунення проблем інноваційної сфери;
фіксацію вихідного стану існуючої проблеми; формування та обґрунтування
системної сукупності структурованих, ранжинованих за масштабом та
вагомістю цілей і їх завдань; формулювання комплексу альтернативних заходів;
взаємозв’язок з виконавцями; вибір можливих стратегій програми
інноваційного розвитку щодо вирішення існуючої проблеми; визначення
джерел фінансових та матеріально-технічних ресурсів; створення та
впровадження в дію організаційно-економічних механізмів управління
програмою інноваційного розвитку; контроль за виконанням; регулювання та
координацію реалізації програми інноваційного розвитку підприємства [43].
Таким чином, можна зазначити, що програмно-цільовий підхід в
управлінні інноваціями спрямований на виконання поставлених завдань і
досягнення кінцевих результатів та, відповідно, забезпечує здійснення
ефективного оцінювання результатів інноваційної діяльності. Він вимагає
аналізування наслідків реалізації програм і посилює роль планування при
прийнятті інноваційних рішень.
Отож, застосовуючи програмно-цільовий підхід у формуванні програми
інноваційного розвитку підприємства, необхідно заздалегідь сформувати та
визначити заходи, які варто реалізувати для досягнення поставленої цілі. При
30
цьому завдання невід’ємно пов’язуються із ресурсно-матеріальними
можливостями підприємства.

Висновки до розділу 1

Досліджено сутність поняття «інновація»: інновація як система, інновація
як зміна, інновація як процес та інновація як результат. Аналіз існуючих
визначень поняття «інновація» дозволив дійти висновків про необхідність їх
приведення у відповідність до сучасних ринкових реалій: спрямування
інновацій на досягнення економічного, соціального, екологічного, науково-
технічного або інших видів ефекту, що, у свою чергу, підвищує ефективність
функціонування підприємства-інноватора; охоплення усіх сфер діяльності
підприємства (організаційно-технічної, економічної, виробничої, соціальної,
технологічної, екологічної та ін.); спрямування на створення
конкурентоспроможних товарів і послуг, які задовольняли б потреби
споживачів; спрямування інновацій на впровадження нових видів сировини, які
забезпечували б виробництво екологічних товарів та/або знижували їх
собівартість; забезпечення виходу інновацій на ринок, що приносить кінцевий
результат від інноваційної діяльності.
Розглянуто сутність понять «програма інноваційного розвитку
підприємства», «інноваційний процес». Встановлено, що на підприємствах
інноваційний процес часто реалізовується у різних напрямах одночасно: у
напрямку фінансів, маркетингу, постачання, виробництва, збуту тощо. Кожен з
цих напрямів є програмою інноваційного розвитку, яка передбачає висунення
інноваційної ідеї, створення проекту інноваційного продукту або інноваційної
технології, розроблення планів реалізації інноваційного проекту. Наведено
класифікацію програм інноваційного розвитку на підприємстві за наступними
ознаками: за характером реалізованих інновацій, за напрямом реалізації, за
цільовою спрямованістю, за новизною інновацій, за суб’єктом розроблення та
за етапами інноваційного процесу.
31
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ
ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ
ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ»

2.1 Загальна характеристика організаційної діяльності підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів»

Об’єктом дослідження даної роботи є Приватне акціонерне товариство
«Шполянський завод продтоварів» торгової марки «Жайвір» - приватне
акціонерне товариство, що засноване на добровільних засадах громадянами
України шляхом об’єднання їх коштів та часток в майні приватизованого
підприємства.
У своїй діяльності підприємство керується законами України «Про
підприємства в Україні», «Про підприємництво», іншими нормативними
актами, Статутом Фонду.
Приватне акціонерне товариство «Шполянський завод продтоварів» -
провідне Підприємство з переробки сільськогосподарської сировини та випуску
продуктів харчування на Черкащині.
Свою історію Підприємство розпочало 1944 року під назвою
«Шполянський державний млин». Понад 30 років тривав період становлення -
Підприємство росло, змінювало назви, об’єднувалося, і 1978 року остаточно
сформувалося під назвою «Шполянський завод продтоварів». В 1994 році,
у відповідності до нових ринкових перетворень, трудовий колектив
приватизував завод.
Серед результатів діяльності Підприємства за останні роки слід
відзначити формування міцної матеріально-технічної бази, проведену
реконструкцію і будівництво нових виробничих цехів, зокрема
харчоконцентратного, ковбасного, кондитерського, борошномельного,
32
круп`яного, олійножирового та виробництва соняшникової маси. Нині в десяти
цехах виробляється понад 150 видів продукції [44].
У своїй роботі спеціалісти орієнтуються на розширення та реконструкцію
діючих виробництв, технічне переоснащення та модернізацію застарілого
обладнання, введення в дію нових технологій та розширення асортименту.
Значна увага приділяється якості та конкурентоспроможності продукції.
Вона здебільшого виготовляється з місцевої сировини. Спеціалісти
Підприємства дбають про розробку нових видів продукції.
Підприємство має підсобне господарство, яке нещодавно змінило свій
статус і тепер називається дочірнє підприємство «ОтАВа». Воно надає
допомогу сільськогосподарським виробникам у проведенні весняно-польових
робіт, таким чином забезпечуючи собі сировинну базу, оскільки однією із
складових постачання виробництва є давальницька сировина.
Готова продукція реалізується через мережу фірмових магазинів та
магазинів оптового продажу в м. Шпола, дилерів в обласних центрах, а також
через фірми та підприємців в різних містах України.
Стабільний режим роботи акціонерного товариства дає змогу вчасно
виплачувати працівникам заробітну плату, сплачувати податки до бюджету.
Значна увага приділяється соціальним аспектам розвитку підприємства,
зокрема навчанню і підвищенню кваліфікації перспективної молоді
і спеціалістів, наданню матеріальної допомоги пенсіонерам, ветеранам війни
і праці, підшефній школі, дитсадку та дитячому табору відпочинку.
Трудовий колектив, який сьогодні налічує понад 300 осіб, має свої
традиції. Так, уже протягом 18 років тут щорічно проводять традиційні
вогники, організовують екскурсії до різних міст України, а на свята
запрошують художні колективи та артистів.
На підприємстві створено умови для високопродуктивної праці – працює
їдальня, де відпускають страви за пільговими цінами, забудовано вулицю із
зручними котеджами для працівників заводу.
33
Багаторічний досвід роботи, уміння знаходити спільну мову з людьми,
професіоналізм, цілеспрямованість і вболівання за справу допомагають
керівникам акціонерного товариства з честю виходити із складної економічної
ситуації сьогодення. За сумлінну працю Підприємство відзначено рядом
почесних відзнак. Зокрема, за збереження та розвиток інтелектуально-
кадрового потенціалу Підприємства в період перехідної економіки завод
удостоєно міжнародної нагороди «ЕРТСМЕЙКЕР» (1998 рік). Таку ж нагороду
Підприємству вручено й 2000 року – за динамку і прогрес економічного
розвитку в умовах посткризової економіки.
А 2006 року рішенням міжнародного відкритого Рейтингу популярності
та якості товарів і послуг «Золота фортуна» підприємство відзначено
дипломом - за розширення асортименту високоякісної продукції.
Торгову марку «Жайвір» було засновано у 2001 році з ініціативи
керівництва підприємства, яке усвідомило важливість позиціонування власної
продукції, створення відповідного образу і ідеї високої якості, яка асоціюється
з екологічно чистою сільськогосподарською Шполянщиною, що знаходиться
в самому Центрі України. Розробники торгової марки «Жайвір» особливу увагу
приділяють формуванню лояльності споживачів, як запоруці зростання
кінцевого попиту і, як наслідок, – збільшення обсягів реалізації продукції. Про
якість продукції можуть свідчити нагороди отримані ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» та зростаюча кількість дилерів підприємства [44, 45].
Цілі створення торгової марки «Жайвір»:
зробити доступними широкому колу споживачів якісної продукції від
національного товаровиробника;
налагодити взаємовигідне партнерство між виробником та провідними
торгiвельними мережами України щодо задоволення кінцевого попиту
споживачів;
забезпечити високі темпи зростання виробництва та розвитку ТОВ
«Шполянський завод продтоварів»;
34
Завдання, які поставили перед собою розробники торгової марки
«Жайвір»:
формування назви та образу, які могли б відповідати продукції та
напрямам діяльності виробника, а також поставленим цілям. Цілком логічним
в цьому зв’язку став вибір тотемічної назви «Жайвір». Він асоціюється
з сільськими краєвидами широких ланів над якими лине спів жайворонка –
жайвора – українського тотема, захисника врожаю та віщуна добробуту.
Візуалізацію образу торгової марки «Жайвір» здійснили відомі черкаські
художники. Цей образ споживач може бачити на упаковці продукції, сайті,
в елементах фірмового стилю ТМ. Частиною образу є логотип, який може
розміщуватися виключно в центрі, зверху композиції, напису, тощо. Дане
центральне розташування відображає риси торгової марки – лідерство,
відповідальність, унікальність, життєдайну українську натуру.
поновлення і розширення асортименту продукції, які користуються
підвищеним попитом, зокрема майонезу, ковбас, солодощів, чіпсів, круп, тощо;
формування каналів збуту продукції, зокрема дилерської мережі;
рекламування торгової марки в засобах мас-медіа, зокрема по радіо,
в газетах.
стимулювання збуту продукції шляхом проведення акцій.

Підприємство має відповідні сертифікати якості на вироблену продукцію
ISO 9001:2008. Політика в сфері якості полягає в прийнятті зобов’язань та
реалізації споживачам продукції гарантованої високої якості з максимальною
ефективністю. Підприємство працює для того, щоб наша продукція була
корисною, смачною та доступною для широкого кола споживачів.
Політикою підприємства в сфері якості є:
підвищення якості продукції та послуг, забезпечення задоволеності
споживачів і зміцнення ринкових позицій – як основа політики;
35
забезпечення престижу, підвищення іміджу підприємства та прагнення
досягнути та утримати лідируючі позиції на ринку споживання продукції, що
виробляється підприємством;
вдосконалення технологій, створення нових видів продукції, оптимізація
асортиментного ряду та збільшення обсягів виробництва на основі постійних
маркетингових досліджень та врахування вимог та потреб споживача;
забезпечення високої культури партнерства в роботі з постачальниками
на основі взаємовигідного співробітництва, покращення сервісу
в обслуговуванні клієнтів;
постійний розвиток і удосконалення загального менеджменту
підприємства, та системи управління якістю, як складової частини такого
менеджменту;
визначення оптимальних шляхів для розширення географії ринку збуту
готової продукції;
досягнення та підтримання високого рівня відповідальності всіх
працівників на кожному робочому місці, чітке розуміння та виконання кожним
своїх робочих завдань з отриманням результатів, які відповідають внутрішнім
вимогам підприємства та потребам споживачів;
максимальне та раціональне використання всіх власних ресурсів -
економічних, фінансових, організаційних, кадрових, технічних та інших для
сталого розвитку підприємства [44].
Що стосується виробництва то на даний момент на підприємстві
функціонує 9 цехів, які виготовляють понад 140 видів продукції:
Цех з виготовлення чіпсів. Працює понад 15 років. В цеху виготовляють
чіпси картопляні з різними смаками та різного фасування під кількома
торговельними марками, сухарики-грінки та смажене соняшникове насіння.
Колектив цеху налічує понад 200 осіб. Тут постійно працюють над
удосконаленням технологічних процесів і покращанням якості готової
продукції.
36
Кондитерський цех. Кондитерський цех був збудований 1988 року, а вже
в січні 1989 року відбувся перший випуск продукції – було вироблено грильяж
Хорольський. Зараз асортимент налічує понад 30 видів продукції. Це грильяж
на основі зірваних круп, грильяжі і козинаки з соняшникового насіння,
кунжуту, напівтверді іриси. Рецептура кондитерських виробів розроблена
спеціалістами лабораторії Підприємства.
Майонезний цех. Одним з головних напрямків виробництва є випуск
майонезів, який відбувається в спеціалізованому цеху. Традиції випуску
Шполянського майонезу мають 20-річну історію. Першопочатково вироблявся
один вид майонезу – «Провансаль» у банках по 0,25 л. Загальний обсяг
виробництва становив до 1000 л на рік. Нове приміщення цеху побудоване
в кінці вісімдесятих та оснащене вітчизняним обладнанням. Першу продукцію
в ньому було отримано 19 серпня 1987 року. Зараз випускаються такі види
майонезів як «Провансаль 67», «Провансаль Шполянський», «Провансаль
Паризький», «Провансаль Оливковий», «Провансаль Столичний», «Провансаль
Бутербродний Новий» в пакетах дой-пак масою 0,18 кг та в скляній тарі, вагою
460, 650 та 850 г, а також в поліпропіленовій тарі масою 0,9 кг, 2 кг, 5 кг. Крім
майонезу цех випускає гірчицю українську гостру в скляних банках ТО 0,1 та
в банках СКО, вагою 0,25 кг. В цеху працює 17 спеціалістів.
Ковбасний цех. Одним з найрентабельніших видів діяльності
Підприємства є виробництво та реалізація ковбасних виробів в широкому
асортименті. Продаж виготовленої продукції проводиться на внутрішньому
ринку центральної України, а саме в Черкаській, Київській, Кіровоградській
областях. Асортимент продукції становить понад 35 видів ковбасних виробів.
Сировина – це високоякісна, екологічно чиста яловичина та свинина, спеції.
Обсяг випуску ковбасних виробів збільшується завдяки впровадженню
механізації. Особливим попитом у споживачів користуються такі види
ковбасних виробів: «Московська» в/к; «Сервелат» в/к; «Краківська» н/к, Шинка
«Асорті Люкс»; Ковбаса «Лікарська» в/г; ковбаса «Дрогобицька» н/к. Також
37
цех виготовляє продукцію на давальницьких умовах, з сировини замовника. Із
року в рік ростуть обсяги випуску та реалізації продукції. У зв’язку
з розширенням виробництва в ковбасному цеху збільшилася кількість
працівників. На даний час в цеху працює 15 осіб. Ковбасний цех є одним
з небагатьох ковбасних цехів області, який в умовах нестабільного розвитку
економіки працює з прибутком [44].
Олійний цех. Одним із структурних підрозділів підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» є олійний цех, що надає послуги
з переробки соняшникового насіння на олію, а також переробляє відходи,
одержані при виробництві соняшникової маси. Олійний цех працює як
з великими клієнтами, так і з невеликими приватними підприємствами,
фермерськими господарствами, населенням. Виробляється нерафінована
соняшникова пресова олія, очищена природними адсорбентами. Вихід
соняшникової олії, у залежності від якості насіння, становить 36-37%. Вихід
макухи – 35%. Виробнича потужність цеху – 700 кг насіння за годину,
6 тон/добу. Цех обслуговує 18 кваліфікованих працівників.
Лабораторія. Лабораторія заводу є окремою структурною одиницею
в складі підприємства. Функції та відповідальність працівників визначені
в спеціалізованому Положенні про лабораторію, а в Настанові з якості – вказані
конкретні методи і процедури, що дозволяють виконувати завдання в галузі
забезпечення високої якості продукції ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
Лабораторія забезпечена необхідним приміщенням з технічними
і ергономічними характеристиками, а також засобами вимірювальної техніки та
випробувальним обладнанням, хімічними реактивами та мірним посудом.
Склад і професійний рівень фахівців лабораторії дозволяють здійснювати
вимірювання органоліптичних, фізико-хімічних, мікробіологічних,
радіологічних (вміст цезію – 137) показників, властивостей сировини,
матеріалів та готової продукції у повному обсязі за вимогами нормативних
документів. Лабораторія відповідає критеріям акредитації і акредитована на
38
право проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного
нагляду.
За сумлінну працю підприємство відзначено рядом почесних відзнак.
Зокрема: за збереження та розвиток інтелектуально-кадрового потенціалу
підприємства в період перехідної економіки завод удостоєно міжнародної
нагороди «ЕРТСМЕЙКЕР» (1998 рік). Таку ж нагороду підприємству вручено
й 2000 року – за динамку і прогрес економічного розвитку в умовах
посткризової економіки. А в 2000 році рішенням міжнародного відкритого
Рейтингу популярності та якості товарів і послуг «Золота фортуна»
підприємство відзначено дипломом за розширення асортименту високоякісної
продукції. У 2001 році завод був нагороджений Національним рейтингом
«Краща торгова марка». У жовтні 2003 року ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» став переможцем дегустаційного конкурсу, що проходив в межах
Національного Рейтингу «Краща торгова марка України» за козинак із кунжуту
з родзинками, ірис вершковий «Люкс», майонез «Провансаль Шполянський» та
чіпси «Золотисті з беконом» [44, 45].

2.2 Аналіз основних фінансово-економічних показників підприємства
ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

Продукція ТОВ «Шполянський завод продтоварів» представлена по всiй
території України. Продукцiя користується широким попитом у населення, а
звiдси i попитом у великих торгових базах, якi займаються безпосередньо
торгівлею i розвозкою в певному регiонi чи мiстi. Основними ринками збуту є
великi торгiвельнi органiзацiї, представництва, бази, якi мають свою розвозку,
своїх менеджерiв, що працюють з продукцiєю, тобто безпосередньо продають
або в роздрiбнi магазини або безпосередньо споживачам. Прикладом таких
торгiвельних органiзацiй є: ТОВ «Фудз Трейд» м. Рiвне; ТОВ «Метро» м. Київ;
ТОВ «Полiсся продукт» м. Житомир; ФОП «Солодкий свiт» м. Днiпро; ТОВ
39
«Рута С» м. Житомир; ТОВ «Львiвхолод» м. Львiв; ФОП «Союз» м. Харкiв;
ТОВ «Карол» м. Чернiвцi; ПП «Смарт» м. Запорiжжя; ПП Коломiєць м.
Черкаси; ПП Арiол м. Тернопiль; ТОВ «Єврогурт» м. Iвано-Франкiвськ.
Підприємство має достатні обсяги збуту своєї продукції і має
перспективи для збільшення обсягу виробництва та своєї частки на ринках. За
рахунок виробництва високоякісної продукції має перспективи виходу на нові
ринки. Розглянемо доходи ТОВ «Шполянський завод продтоварів» в Табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Доходи та витрати ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
за аналізований період, тис.грн.
Показник Абсолютне Відносне
2023 рік 2024 рік відхилення, відхилення,
тис.грн. %
Доход (виручка) від реалізації
167457 185905 18448 127,35
продукції
Податок на додану вартість (11243) (14317) 3074 127,34
Собівартість реалізованої продукції (52086) (64745) 12659 124,3
Інші операційні доходи 248 10994 10746 4433,06
Адміністративні витрати (1219) (1755) 536 143,97
Витрати на збут (675) (1065) 390 157,78
Інші операційні витрати (689) (11027) 10338 1600,44
Інші доходи 331 184 - 147 55,59
Фінансові витрати (1558) (3587) 2029 230,23
Інші витрати (446) (469) 23 105,16
Податок на прибуток від звичайної
(95) (68) - 27 71,58
діяльності
Чистий прибуток 125 150 25 200,00
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Отже, як бачимо з таблиці 2.1 чистий прибуток у 2024 році порівняно з
2023 роком зріс на 100% і становить 150 тис. грн.. Це сталося під впливом
таких факторі: дохід (виручка) від реалізації зросла на 18448 тис. грн. (27,35%),
зросли операційні доходи на 10746 тис. грн., знизився податок на прибуток від
звичайної діяльності на 27 тис. грн. (28,42%), але при цьому зріс податок на
додану вартість на 3074 тис. грн. (27,34%), зросла собівартість реалізованої
продукції на 12659 тис. грн. (24,3%), зросли адміністративні витрати на 536 тис.
грн. (43,97%), зросли витрати на збут на 390 тис. грн. (57,78%), зросли інші
40
операційні витрати на 10338 тис. грн., знизилися інші доходи на 147 тис. грн.
(44,41%), зросли фінансові витрати на 2029 тис. грн. (130,23%), зросли інші
витрати на 23 тис. грн. (5,16%). Розглянемо динаміку доходу та собівартості
від реалізації продукції за 2023-2024 роки на Рис. 2.1.
100000
85905
80000
67457
60000
40000
Доход (виручка) від
20000 реалізації продукції
0
Собівартість реалізованої
-20000 продукції
-40000
-52086
-60000
-64745
-80000

Рисунок 2.1 – Динаміка доходу та собівартості від реалізації продукції
підприємства за 2023-2024 роки
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44]

Розглянемо елементи операційні витрати підприємства за 2023-2024 роки
в Табл. 2.2. Отже матеріальні витрати зросли в 2024 році в порівняні з 2023
роком на 9965 тис. грн., а саме на 20,68 %; амортизація зросла на 1055 тис.грн,
а саме на 79,56 %, що було пов’язано з закупівлею обладнання та становленням
її на баланс підприємства.
41
Таблиця 2.2 – Елементи операційних витрат підприємства ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» за 2023-2024 роки
Відхилення
2023 рік, 2024 рік,
Статті операційних витрат Абсолютне, Відносне,
тис.грн. тис.грн.
тис. грн.. %
1. Матеріальні затрати 48184 58149 9965 120,68
2. Витрати на оплату праці 1893 2710 817 143,16
3. Відрахування на соціальні
700 984 284 140,57
заходи
4. Амортизація 1326 2381 1055 179,56
5. Інші операційні витрати 2567 14368 11801 559,72
Разом 54670 78592 23922 143,76
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Розглянемо структуру операційних витрат підприємства за 2023 рік на
Рис. 2.2.
4. Амортизація
5. Інші операційні
2%
витрати
3. Відрахування на
5%
соціальні заходи
1%
2. Витрати на
оплату праці
4%
1. Матеріальні
затрати
88%

Рисунок 2.2 – Структура операційних витрат підприємства за 2023 рік
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44]

Розглянемо структуру операційних витрат підприємства за 2024 рік на
Рис. 2.3. Отже, як бачимо з таблиці 2.2 сума операційних витрат за звітний
42
період склала 78592 тис. грн., що на 23922 тис.грн. (43,76%) перевищила
операційні витрати за попередній період.
5. Інші операційні
4. Амортизація витрати
3% 18%
3. Відрахування на
соціальні заходи
1%
2. Витрати на
оплату праці
4%
1. Матеріальні
затрати
74%

Рисунок 2.3 – Структура операційних витрат підприємства за 2024 рік
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44]

При цьому матеріальні затрати зросли на 9965 тис.грн. (20,68%), витрати
на оплату праці зросли на 817 тис.грн. (43,16%), відрахування на соціальні
заходи зросли на 284 тис.грн. (40,57%), амортизація зросла на 1055 тис.грн.
(79,56%), а інші операційні витрати зросли на 11801 тис.грн. (459,72%).
Детально розглянемо показники рентабельності підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів».
Як свідчать дані таблиці 2.3 показники рентабельності підприємства є
дуже низькими і першочерговим завданням підприємства є доведення
рентабельності до рівня, достатнього для нормального розвитку підприємства.

43
Таблиця 2.3 – Показники рентабельності ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» за 2023-2024 роки
№ Абсолютне Відносне
Показник 2023 рік 2024 рік
п/п відхилення відхилення, %
Рентабельність капіталу
1 0,00057 0,00083 0,00026 145,61
(активів)
Рентабельність власного
2 0,0056 0,011 0,0054 196,43
капіталу
3 Рентабельність реалізації 0,00037 0,00058 0,00021 156,76
Рентабельність
4 0,0018 0,0014 0,0004 77,78
реалізованої продукції
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Проте, з таблиці 2.3 видно, що рентабельність капіталу (активів) зросла
на 45,61%, рентабельність власного капіталу зросла на 96,43%, рентабельність
реалізації зросла на 56,76%, але рентабельність реалізованої продукції
зменшилась на 22,22%. Це відбулося в результаті зростання виробництва та
реалізації продукції, а як наслідок зростання виручки від реалізації та чистого
прибутку.
Розглянемо персонал підприємства та фонд оплати праці працівників за
2020-2024 роки. Середньооблiкова кiлькiсть штатних працiвникiв ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» у 2023 роцi становить 240 осiб. Середня
кiлькiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працювали за сумiсництвом – 2
осiб. Кiлькiсть штатних працiвникiв, якi працювали на умовах неповного
робочого часу – 2 особи Фонд оплати працi за 2024 рiк склав 2736,6 тис.грн.,
який збiльшився порiвняно з рiвнем 2020 року на 909,4 тис.грн. Збiльшення
фонду оплати працi вiдбулося за рахунок 2-х факторiв:
1. Збiлшення чисельностi працiвникiв на 40 осiб порiвняно з 2023 роком.
2. Збiльшенням розмiру середньої заробiтної плати на 31% порiвняно iз
2020 роком.
44
Середня кiлькiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працювали за
сумiсництвом – 2 осiб. Кiлькiсть штатних працiвникiв, якi працювали на умовах
неповного робочого часу – 2 особи

Таблиця 2.4 – Чисельність працівників підприємства
ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
за 2022-2024 рр., осіб
Абсо- Абсо-
Кількість Кількість Кількість
лютне лютне
Найменування праців- праців- праців-
відхи- відхи-
показника ників, ників, ників,
лення лення
2022 рік 2023 рік 2024 рік
2022/2023 2023/2024
Середньооблікова
кількість штатних 200 240 260 40 20
працівників
Середня кількість
позаштатних
працівників та осіб, якi 2 2 2 0,00 100
працювали за
сумісництвом
Кiлькiсть штатних
працівників, якi
працювали на умовах 2 2 2 0,00 100
неповного робочого
часу
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Кадрова полiтика пiдприємства спрямована була на створення додаткових
робочих мiсць та пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв (проведення семiнарiв,
курсiв пiдвищення квалiфiкацiї, навчання у вищих навчальних закладах та
iнше). Розглянемо основні показники за аналізований період ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» в табл. 2.5.

45
Таблиця 2.5 – Основні показники діяльності підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» за 2023-2024 роки

№ Абсолютне Відносне
Показник 2023 р. 2024 р.
п/п відхилення відхилення

1. Доход (виручка) від
реалізації продукції, 67457 85905 18448 127,35
тис.грн
Собівартість 52086 64745 12659 124,3
2. реалізованої продукції,
тис.грн.
Чистий прибуток,
3. 25 50 25 200,00
тис.грн.
4. Запаси, тис.грн. 1480.4 1374 -106,4 92,81
5. Фондовіддача 2,19 2,88 0,69 131,51
Рентабельність капіталу
6. 0,00057 0,00083 0,00026 145,61
(активів)
Рентабельність
7. 0,0018 0,0014 -0,0004 77,78
реалізованої продукції
Матеріальні витрати,
8. 19891,9 23875,8 3983,9 120,03
тис.грн.
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Отже, з даних таблиці 2.5 можна зробити такі висновки: позитивним
аспектом є те, що дохід (виручка) від реалізації продукції зріс на 18448тис.грн.
(27,35%), прибуток у 2024р. зріс на 25 тис.грн. (100,00%) і становить 50
тис.грн., порівняно з 2023р., але при цьому запаси зменшилися на 106,4
тис.грн., зросла собівартість продукції на 12659 тис. грн., або на 24,3%, зросли
матеріальні витрати на 3983,9 тис.грн., або на 20,03%. Дані зміни відбулися в
результаті збільшення обсягів виробництва та реалізації масла фермерського на
9,22% та суміші рослинно-вершкової на 2,71%. Проте об’єми виробництва
масла селянського зменшилися.
Отже, як бачимо з таблиці 2.6 загальна кількість активів в 2023 р. зросла
порівняно з 2020 р. на 26067,8 тис.грн. (146,58%), при цьому основні засоби
зросли на 5216,6 тис.грн. (101,05%).
46
Таблиця 2.6 – Активи ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за 2022-2023
роки (тис. грн.)
Абсолютне Відносне
Найменування показника 2022 р. 2023 р.
відхилення відхилення
Усього активів 17783,8 43851,6 26067,8 246,58
Основні засоби 5162,2 10378,8 5216,6 201,05
Статутний капітал 4221,8 4221,8 0,00 100,00
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Розрахунок чистих активiв ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за
2023 р.: вартість активiв балансу на початок перiоду – 17783,8тис.грн. Розмiр
довгострокових зобов’язань на початок перiоду – 5607,5 тис.грн. Розмiр
поточних зобов’язань на початок перiоду – 9532,4тис.грн. Забезпечень
наступних витрат i платежiв та нарахованих доходiв майбутніх періодів не має.
Розмiр чистих активiв дорiвнює 2643,9 тис.грн. Розрахунок чистих активiв
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за 2023 р.: вартiсть активiв балансу на
кiнець перiоду – 43851,6 тис.грн. Розмiр довгострокових зобов’язань на кiнець
перiоду – 0 тис.грн. Розмiр поточних зобов’язань на кiнець перiоду – 39400,3
тис.грн. Забезпечень наступних витрат i платежiв та нарахованих доходiв
майбутнiх перiодiв не має. Розмiр чистих активiв дорiвнює (43851,6 – 39400,3)
4451,3 тис.грн.

Таблиця 2.7 – Активи ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за 2023-2024
роки (тис. грн.)
Абсолютне Відносне
Найменування показника 2023 р. 2024р.
відхилення відхилення
Усього активів 43851,6 60395 16543,4 137,73
Основні засоби 10378,8 12709 2330,2 122,45
Статутний капітал 4221,8 4222 0,2 100,005
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Отже, як бачимо з таблиці 2.7 загальна кількість активів в 2024 р. зросла
порівняно з 2023 р. на 16543,4 тис.грн. (37,73%), при цьому основні засоби
зросли на 2330,2 тис.грн. (22,45%),Статутний капітал зріс на 0,2 тис. грн.
47
(0,005%). Придбано за останнi п’ять рокiв активiв на загальну суму -
3954,18тис. грн. Вiдчужено за останнi п’ять рокiв активiв на загальну суму -
1501,27 тис. грн.

Таблиця 2.8 – Структура активу та пасиву підприємства
ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
станом на 31.12.2024 рік
Найменування показника Сума, тис.грн.. Питома вага, %
Активи:
Необоротні активи 47308 78,33
Оборотні активи 13087 21,67
Витрати майбутніх періодів 0,00 0,00
Усього активів 60395 100,00
Пасиви:
Власний капiтал 4501 7,45
Забезпечення наступних платежiв i витрат 0,00 0,00
Довгострокові зобов’язання 29154 48,27
Поточнi зобов’язання 26740 44,28
Доходи майбутнiх перiодiв 0,00 0,00
Усього пасивів 60395 100,00
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Отже, як видно з таблиці 2.8 найбільшу частку в активах підприємства
складають необоротні активи 47308 тис.грн. (78,33%). Найбільшу частку в
пасивах підприємства складають довгострокові зобов’язання 29154 тис.грн.
(44,28%). Вартiсть необоротних активiв ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» станом на 31.12.2024 року становить 47308 тис.грн, в т.ч. вартiсть
незавершеного будiвництва – 34594 тис.грн. Виробничi потужностi на кiнець
2024 року становлять – 800 тонн масла в мiсяць, ступiнь їх використання – 80%.
Збереження та експлуатацiя основних засобiв здiйснюється належним чином,
своєчасно проводяться поточнi та капiтальнi ремонти, модернiзацiя та
реконструкцiя. Розглянемо структуру основних засобів підприємства за 2023-
2024 роки (Табл. 2.9).
48
Таблиця 2.9 – Основні засоби ТОВ «Шполянський завод продтоварів» за 2023-
2024 роки, тис.грн.

Абсолютне Відносне
Найменування основних засобів 2023 рік 2024 рік
відхилення відхилення

1. Виробничого призначення: 14103 18398 4295 130,45
1.1 Будівлі та споруди 4332 4332 0,00 100,00
1.2 Машини та обладнання 5870 9703 3833 165,29
1.3 Транспортні засоби 3822 4142 320 108,37
1.4 Інші 79 221 142 279,75
2. Невиробничого призначення 0 0 - -
2.1 Будівлі та споруди 0 0 - -
2.2 Машини та обладнання 0 0 - -
2.3 Транспортні засоби 0 0 - -
2.4 Інші 0 0 - -
Разом 14103 18398 4295 130,45
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44, 45]

Первiсна вартiсть основних засобiв у 2023 році становить – 14103
тис.грн., знос – 3724 тис.грн., залишкова вартiсть – 10379 тис.грн., станом на
31.12.2024 року вiдповiдно становить – 18398 тис.грн., знос – 5689 тис.грн.,
залишкова вартiсть – 12709 тис.грн. На протязi 2024 року було придбано
основних засобiв на суму – 5111 тис.грн., списано з балансу основних засобiв
внаслiдок їх невiдповiдностi критерiям визнання активом та реалiзовано
основних засобiв на суму – 816 тис.грн. з нарахованим зносом на суму - 416
тис.грн.За 2024 рiк нараховано амортизацiї основних засобiв на суму – 2381
тис.грн. Вартiсть незавершеного будiвництва на початок року становить –
20248 тис.грн., на кiнець року – 34594 тис.грн..
Термiн використання основних засобiв – до повного їх фiзичного зносу.
Обмежень для виробничого використання основних засобiв не має. Розглянемо
запаси ТОВ «Шполянський завод продтоварів» в табл. 2.10.

49
Таблиця 2.10 – Запаси підприємства ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
станом на 31.12.2023 року
Балансова
Частка в
№п/п Найменування показника вартість,
сукупності, %
тис.грн.
1. Сировина і матеріали 802,4 54,2
2. Купівельні напівфабрикати та комплектуючі 0,00 0,00
вироби
3. Паливо 11,4 0,77
4. Тара і тарні матеріали 89,5 6,05
5. Будівельні матеріали 143,2 9,67
6. Запасні частини 55,8 3,77
7. Матеріали сільськогосподарського 0,00 0,00
призначення
8. Поточні біологічні активи 0,00 0,00
10. Малоцінні та швидкозношувані предмети 4,7 0,32
11. Незавершене виробництво 0,00 0,00
12. Готова продукція 373,4 25,22
13. Товари 0,00 0,00
Разом 1480,4 100,00
*Джерело: складено автором на основі фінансової звітності підприємства [44]

Отже, загальна сума запасів складає 1480,4 тис.грн.. При чому сировина і
матеріали складають 54,2% від загальної сукупності запасів, паливо 0,77%, тара
і тарні матеріали 6,05%, будівельні матеріали 9,67%, запасні частини 3,77%,
малоцінні та швидкозношувальні предмети 0,32%, готова продукція 25,22%.

2.3 Аналіз асортименту та інноваційного потенціалу продукції ТОВ
«Шполянський завод продтоварів»

Розробники торгової марки «Жайвір» особливу увагу приділили
формуванню лояльності споживачів як гарантії зростання кінцевого попиту і
надалі – збільшення обсягів реалізації продукції. Про високу якість продукції
свідчать нагороди, отримані ТОВ «Шполянський завод продтоварів». На
підприємстві функціонує система контролю якості ISO 22000. Є своя
сертифікована виробнича лабораторія. Підприємство виробляє такі
асортиментні групи продукції.
50
1. Майонези та гірчиця: майонез «Провансаль-67», майонез
«Шполянський», майонез «Провансаль бутербродний новий», майонез
«Провансаль столичний», майонез «Провансаль легкий», майонез «Провансаль
легкий», Гірчиця «Українська гостра».
2. Чіпси: чіпси «Золотисті», чіпси «Золотисті» з беконом, чіпси
«Золотисті» з грибами, чіпси «Золотисті» з паприкою, чіпси «Золотисті» з
сиром, чіпси «Золотисті» з копченою куркою, чіпси «Золотисті» з кропом і
сметаною, чіпси «Золотисті» з холодцем і хроном, чіпси «Золотисті» з
шашликом, чіпси «Золотисті» з лососем, чіпси «Золотисті» з салямі.
3. Кондитерські вироби: грильяж («Ласунка золотиста», «Ласунка
зоряна», «Ласунка Шполянська», «Веселка», «Арахісовий», «Хорольський
новий», «Хорольський новий з родзинками», «Кунжутний»), Козинак ( із
арахісу, асорті, соняшниковий, із горіху новий, із кунжуту, із кунжуту з
родзинками, із фундуку), ірис («Вершковий тиражений новий», «Вершковий
новий», «Вершковий люкс», «Вершковий новий з грецьким горіхом»,
«Вершковий новий з родзинками», «Дитячий новий», «Шкільний новий»,
«Шкільний», «Соняшниковий аромат», «Польовий новий», «Чарівний
горішок»), драже (Повітряні зерна рису глазуровані), халва (соняшникова
цукрова, соняшникова ванільна, соняшникова з горіхом, соняшникова з
арахісом), карамель (в асортименті (30 видів), «Мозаїка»), цукерки «Жувастик»,
зефір.
4. Харчоконцентрати (Какао, Какао з молоком, Крем «Заварний»,
Крем «Заварний шоколадний», Желе «Апельсинове», Желе «Лимонне»,
Желе «Десертне», Кислота лимонна, Цукрова пудра, Сіль «Екстра», Суміш для
приготування гірчиці).
5. Бакалія (Борошно «Для млинців до чаю» 1 гатунку, Борошно «Для
млинців українських» вищого гатунку, Вермішель «Я’єчна» 1 гатунку,
Мюслі, Суміш для приготування гірчиці, Крупа гречана ядро 1 гатунку,
Крупа гречана жарена ядро, Крупа гречана січка, Крупа горох цілий, Крупа
пшоно, Крупа пшенична, Крупа рисова, Січка рисова, Крупа ячмінна, Крупа
51
перлова, Олія соняшникова (жарена), Борошно вищого ґатунку).
6. Ковбасні вироби (Варено-копчені ковбаси, напівкопчені ковбаси,
варені ковбаси, сардельки, сосиски, копченості) [44]. На підприємстві
працює цех, який орієнтований на випуск ковбасних виробів для міста та
району, хоча його потужність розрахована на значно більшу кількість
продукції. Сьогодні цех випускає понад 50 її видів – варено-копчені,
напівкопчені, варені, шинкові, копчені сало та курятину тощо. Продукція
сертифікована. Ковбаса «Лікарська» та сардельки «Любительські» включені
в меню чотирьох дитячих садків міста [44, 45]. Асортимент ковбасних
виробів цеху оновлюється майже щомісяця. Динаміка виробництва
продукції наведено в табл.2.11.

Таблиця 2.11 – Динаміка виробництва продукції у розрізі асортиментних груп за
2023-2024 рр.

Вироблено продукції в
Відхилення
Найменування асортиментних натуральному виразі, од.
груп продукції Абсолют- Віднос-
2023 рік 2024 рік
не, +/- не, %
1.Ковбасні вироби 67 68 1 1,5
2. Чіпси 977 982 5 0,5
3. Олія 215 244 25 11,6
4. Макуха 238 295 57 23,9
5. Борошно 379 403 24 6,3
6. Висівки 195 221 26 13,3
7. Кондитерські вироби 1118 1207 89 8,0
8. Майонез 50 56 6 12,0
* Джерело: складено автором на основі [44, 45]

Дані табл.2.11 свідчать про збільшення обсягів виробленої продукції у
2024 р. порівняно з 2023 р. Найбільшими темпами збільшилося
виробництво асортиментної групи «Макуха» – на 23,9%. Найменші темпи
зростання у асортиментної групи «Чіпси» – 0,5%. Темпи зростання обсягів
виробництва інших асортиментних груп відбувалося у межах 1,5-13,3%.
Розглянемо структуру виробленої продукції за даними табл. 2.12.
52
Таблиця 2.12 – Динаміка структури асортименту продукції
Найменування асортиментних Структура Відхилення у
груп продукції асортименту, % структурі,
2023 рік 2024 рік %
1. Ковбасні вироби 4,6 4,9 0,3
2. Чіпси 52,3 51,7 -0,6
3. Олія 0,7 0,8 0,1
4. Макуха 0,3 0,4 0,1
5. Борошно 0,6 0,9 0,3
6. Висівки 0,2 0,3 0,1
7. Кондитерські вироби 35,6 35,1 -0,5
8. Майонез 1,4 1,7 0,3
9. Неспеціалізована
оптова торгівля 4,3 4,2 -0,1
Разом 100 100 -
* Джерело: складено автором на основі [44, 45]

Дані табл.2.12. показують, що приблизно 52% у структурі реалізованої
продукції складає асортиментна група «Чіпси». Це свідчить про те, що вона є
профілюючою для підприємства. Наприклад, чіпси «Золотисті» з веселим
Левенятком на упаковці – одні з найпопулярніших серед українців. ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» має усталені традиції виробництва чіпсів-
пластинок, що виготовляються з сухого картопляного пюре. Ось уже близько
двадцяти років підприємство ретельно відстежує симпатії споживачів і обрало
вісім смаків, які найбільше їм сподобалися. В асортименті десять смаків: бекон,
буженина, червона ікра, кріп та сметана, курка, шашлик, сир, холодець з
хроном та без будь-яких смако-ароматичних добавок.
Також значущою є асортиментна група «Кондитерські вироби» з
питомою вагою 35-36%. Всі інші асортиментні групи мають невелику питому
вагу у структурі – 0,2 -4,9%. Це свідчить про необхідність підтримувати ті
асортиментні групи, які є найбільшими. Порівнюючи структуру за 2023-2024
рр. можна сказати, що вона майже не змінилася.
Турбуючись про доступність солодкої продукції ТМ «Жайвір» для
особливого споживача, технологами підприємства ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» розроблена ціла лінійка солодощів на фруктозі. Грильяж, халва,
53
козинаки на смак не відрізнити від звичайних, проте цукор в них відсутній.
Таким чином підприємство домоглося, щоб асортимент продукції був корисним
для всіх. На прилавках більшості магазинів представлені якісні натуральні
солодощі без цукру від ТМ «Жайвір», на їх упаковці нанесене спеціальне
маркування.
В 2017 р. внаслідок реорганізації, проведеної на підприємстві, створений
цех, який займається прийманням та переробкою сировини – насіння
соняшнику та пшениці. Цех працює над скороченням затрат на
транспортування сільгосппродукції по території. Наприклад, щоб скоротити
затрати на транспортування борошна з цеху в цех, на розвантажування-
завантажування, перевезення продукції, обмін проводиться безпосередньо в
цеху. Крім цього, щоб оперативно реагувати на залишки продукції, рух товарів,
для покращення обслуговування населення, контролю за виробництвом, зараз
на підприємстві і в цеху проводиться робота зі впровадження бухгалтерської
програми.
Продукція від ТМ «Жайвір» має такі переваги:
1. Стабільно висока якість товарів.
2. Досить широкий, оптимальний для бізнесу асортимент продукції.
3. Збалансована лінійка SKU по групах товарів і за смаками.
4. Стабільний товарообіг протягом року, відсутність великих сезонних
коливань продажів.
5. Унікальні смаки і ексклюзивні рецептури, розроблені фахівцями
підприємства.
6. Порівняно з шоколадними виробами, солодощі стійкі до тепла,
дозволяють вести бізнес і влітку.
7. Зручний для бізнесу і для кінцевого споживача формат – укрупнена
сімейна упаковка для регулярної полки торгової точки та дрібна упаковка для
імпульсних покупок (прикасові зони, навісне торгове обладнання, невеликі
торгові точки).
8. Якісна яскрава упаковка, сучасний привабливий дизайн.
54
9. Маркування українською, російською та англійською мовами, за
потреби можна нанести додаткову інформацію за допомогою стікерів на мові
країни-імпортера.
10. Ціноутворення дозволяє формувати ціну продажу з націнкою 100%
і більше до ціни поставки.
11. Регулярне оновлення асортименту, розробка і поява новинок.
12. Допомога в організації логістики [39].
13. Продукція ТМ «Жайвір» має багато нагород і перемог в різного
роду дегустаціях, конкурсах і виставках. Не раз перемагала в програмі «Знак
Якості» на телеканалі «Інтер», присуджена оцінка «відмінно» в «Центрі
незалежних споживчих експертиз», перемогли в номінації «Тріумф якості» в
рамках XII дегустаційного конкурсу кондитерських виробів «Солодкий
тріумф» та ін.
В Україні ТМ «Жайвір» присутня у переважній більшості торгових
мереж: АТБ-Маркет, Метро, Ашан, Велика Кишеня, Сільпо, Фуршет, Фора,
Край, Екомаркет, Фреш-маркет і багатьох інших, в тому числі і в більш дрібних
регіональних мережах. Підприємство співпрацює і з інтернет-магазинами,
зокрема, Rozetka – це найбільший в Україні інтернет-магазин.
Зовнішньоекономічною діяльністю підприємство займається більше 17 років.
Крім ТОВ «Шполянський завод продтоварів», на Черкащині працює ще
багато заводів такого профілю (ПП «Драбівський завод продтоварів», ПРАТ
«Кам’янський завод продтоварів», ПРАТ «Уманський завод продтоварів»
тощо). Але така продукція, як чіпси, на них не виготовляється або
виготовляється малими партіями. Тому для ТОВ «Шполянський завод
продтоварів», в асортименті якого 52% належить виробництву саме
асортиментної групи «Чіпси», конкурентами можуть бути ТОВ «Чіпси Люкс»
(дочірне підприємство ПрАТ «Монделіс Україна») та ТОВ «Екотрейд-2010».
ТОВ «Чіпси Люкс» є дочірнім підприємством «Монделіс Україна» і
найбільшим виробником картопляних чіпсів в Україні. Протягом 2018 року
фабрика виготовила 13 тисяч тонн продукції. За понад 13 років роботи тут
55
виготовлено загалом понад 100 тисяч тонн чіпсів. На підприємстві, що
розташоване в селі Старі Петрівці Київської області, виробляють чіпси під
торгівельними марками «Люкс» та «Estrella». Продукція підприємства
експортується до Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану.
Промислову та насіннєву картоплю компанія вирощує в рамках власної
аграрної програми у співпраці з майже 30 господарствами України з
Тернопільської, Житомирської, Вінницької, Київської, Чернігівської,
Львівської, Херсонської, Хмельницької, Волинської, Сумської, Черкаської
областей. Процес вирощування картоплі повністю контролює ПрАТ «Монделіс
Україна».
Фабрика виділила 35 млн. грн. і обладнала свої склади найновішим
обладнанням. Наприклад, по системі спеціальних каналів подається повітря,
яке забезпечує температуру не нижче +8°С та рівень вологості на рівні 96- 99%.
Приміщення освітлюють спеціальним зеленим світлом, щоб картопля не
зеленіла. На утримання складів компанія щороку виділяє 5,5 млн. грн. В
Україні на сьогоднішній день немає аналогів цим складам [44].
Фабрика ТОВ «Чіпси ЛЮКС» працює за міжнародними стандартами ISO
9001:2008, ISO 14001:2004, OHSAS 18001:2007, FSSC (схема сертифікації,
що базується на ISO 22000:2005, принципах HACCP та ISO/TS 22002-1:2009).
За роки діяльності ПрАТ «Монделіс Україна» інвестувала в розвиток фабрики
понад 300 млн. грн.
Компанія «Екотрейд-2010» – виробник високоякісних продуктів
снекового напрямку чіпсів пластинчастих. Підприємство використовує у
виробництві тільки натуральні компоненти, що робить продукт смачним,
ситним, практичним і привабливим для великої кількості споживачів. Для
виготовлення продукту використовуються нові технології, що дозволяють
зберігати його протягом дев’яти місяців без використання консервантів і
розпушувачів.
Компанія «Екотрейд» пропонує асортимент чіпсів пластинчастих, що
складається з 11-ти найпопулярніших смаків: класичні, зі смаком бекону, зі
56
смаком сиру, зі смаком курки, зі смаком сметани із зеленню, зі смаком
шашлику, зі смаком паприки, зі смаком грибів, зі смаком червоної ікри, зі
смаком холодцю з хроном, зі смаком крабів. Продукція упакована у пакет з
металізованої плівки (флоупак), який вкладений в картонну коробочку.
Продукція відрізняється високою якістю, відмінним смаком, цікавим,
привабливим дизайном. Це підтверджується тим, що продукція виробляється
під власними торговими марками для таких структур, як «Квіза-Трейд»,
«Пакко-Холдинг», «Мариванна», «Таврія», «ТД Копійка», «Антарес-7», «Наш
Край», ТД «Аванта». Під власною торговою маркою поставки здійснюються
для ТОВ «Український Рітейл» та «ТД «Добрий купець».
Продукція ТОВ «Шполянський завод продтоварів» розповсюджується на
всій території України і активно експортується в США, Канаду, Німеччину,
Грецію, Ізраїль, Румунію, Чехію, Польщу, Латвію, Молдову, Грузію та інші
країни [44].

Висновки до 2 розділу

Торгову марку «Жайвір» було засновано у 2001 році з ініціативи
керівництва підприємства, яке усвідомило важливість позиціонування власної
продукції, створення відповідного образу і ідеї високої якості, яка асоціюється
з екологічно чистою сільськогосподарською Шполянщиною, що знаходиться
в самому Центрі України. Розробники торгової марки «Жайвір» особливу увагу
приділяють формуванню лояльності споживачів, як запоруці зростання
кінцевого попиту і, як наслідок, – збільшення обсягів реалізації продукції. Про
якість продукції можуть свідчити нагороди отримані ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» та зростаюча кількість дилерів підприємства.
Цілі створення торгової марки «Жайвір»:
зробити доступними широкому колу споживачів якісної продукції від
національного товаровиробника;
57
налагодити взаємовигідне партнерство між виробником та провідними
торгiвельними мережами України щодо задоволення кінцевого попиту
споживачів;
забезпечити високі темпи зростання виробництва та розвитку ТОВ
«Шполянський завод продтоварів»;
Політикою підприємства в сфері якості є:
підвищення якості продукції та послуг, забезпечення задоволеності
споживачів і зміцнення ринкових позицій – як основа політики;
забезпечення престижу, підвищення іміджу підприємства та прагнення
досягнути та утримати лідируючі позиції на ринку споживання продукції, що
виробляється підприємством;
вдосконалення технологій, створення нових видів продукції, оптимізація
асортиментного ряду та збільшення обсягів виробництва на основі постійних
маркетингових досліджень та врахування вимог та потреб споживача;
забезпечення високої культури партнерства в роботі з постачальниками
на основі взаємовигідного співробітництва, покращення сервісу
в обслуговуванні клієнтів;
постійний розвиток і удосконалення загального менеджменту
підприємства, та системи управління якістю, як складової частини такого
менеджменту;
досягнення та підтримання високого рівня відповідальності всіх
працівників на кожному робочому місці, чітке розуміння та виконання кожним
своїх робочих завдань з отриманням результатів, які відповідають внутрішнім
вимогам підприємства та потребам споживачів;
максимальне та раціональне використання всіх власних ресурсів –
економічних, фінансових, організаційних, кадрових, технічних та інших для
сталого розвитку підприємства.

58
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ
ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ
ТОВ «ШПОЛЯНСЬКИЙ ЗАВОД ПРОДТОВАРІВ»

3.1 SWOT-аналіз як інструмент формування інноваційної стратегії
підприємства

SWOT-аналіз є одним із ключових інструментів стратегічного
менеджменту, що дозволяє комплексно оцінити внутрішні можливості
підприємства та вплив зовнішнього середовища з метою обґрунтування
управлінських рішень, зокрема у сфері інноваційної діяльності. У межах даного
дослідження SWOT-аналіз використовується як метод формування інноваційної
стратегії ТОВ «Шполянський завод продтоварів» та визначення напрямів
інноваційного розвитку.
Результати SWOT-аналізу дозволяють сформувати стратегічні напрями
управління інноваційною діяльністю ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
Зокрема, поєднання сильних сторін і ринкових можливостей обґрунтовує
доцільність інвестування у розробку нових видів продукції та оновлення
асортименту. Усунення слабких сторін у поєднанні з використанням
можливостей зовнішнього середовища передбачає впровадження
автоматизованих систем управління, модернізацію виробничих процесів та
оптимізацію витрат.
Отримані результати SWOT-аналізу слугують аналітичною основою для
вибору конкретних інноваційних заходів, саме на їх основі будуть здійснені
розрахунки очікуваного зростання прибутку, зниження собівартості продукції,
підвищення рівня рентабельності та визначення строків окупності інноваційних
проєктів.
У сучасному бізнес-середовищі, котре характеризується швидкими
змінами та високою конкуренцією, стратегічне планування стає невід’ємною
складовою успіху будь-якої організацій. Здатність компанії швидко реагувати
59
на ринкові тенденції та адаптуватися до змін визначає її можливості для
тривалого розвитку та зростання. Важливість стратегічного планування
особливо збільшується в умовах стрімкого розвитку ринків, де вікно
можливостей для входу або експансії може бути короткочасним.
Серед численних інструментів стратегічного планування, SWOT- аналіз
(аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз) займає особливе
місце. Цей метод є фундаментальним інструментом, що дозволяє не тільки
наглядно відобразити поточний стан справ у компанії, але й визначити
перспективи та напрямки для майбутнього розвитку. Простота у використанні
та універсальність SWOT роблять його ідеальним вибором для організацій
будь-якого розміру. На практиці SWOT-аналіз може виявити свої сильні
сторони у визначенні стратегічних переваг компанії, однак його слабкі сторони
також варто враховувати, особливо коли мова йде про суб’єктивність оцінок та
потенційну недостатність глибини аналізу. Цей аналіз стає ефективнішим,
коли він доповнюється іншими аналітичними методами та техніками.
SWOT- аналіз це сучасний управлінський прийом, що дозволяє здійснити
дослідження інноваційної діяльності підприємства та конкурентних
можливостей його продукції. Він дозволяє виявити сильні слабкі сторони в
діяльності підприємства, загрози які існують на ринку та можливості їх
подолання.
SWOT-аналіз починається із виявлення та відбору найсуттєвіших,
найвпливовіших можливостей і загроз, зовнішнього середовища та сильних і
слабких сторін внутрішнього. Встановлення зв’язків між ними – заключний,
дуже важливий, етап SWOT- аналізу [73].
SWOT-аналіз ґрунтується на співставленні сильних та слабких сторін
організації, потенційних можливостей для бізнесу та загроз із зовнішнього
середовища. Порівняльний процес зовнішнього та внутрішнього аналізу
звичайно завершується проведенням порівняльного SWOT- аналізу. SWOT-
аналіз виконується для підприємства та його продукції. SWOT – абревіатура 4-
ох англійських слів:
60
1. Сильні сторони (strengths).
2. Слабкі сторони ( weaknesses).
3. Можливості (opportunities).
4. Небезпеки (threats)[8].
Існує досить багато визначень окремих елементів SWOT-аналізу.
Наведемо деякі з них:
1. Сильні сторони (strength) – внутрішні можливості (навички, потенціал)
чи ресурс, що можуть зумовити формування конкурентної переваги.
2. Слабкі сторони (weaknesses) – види діяльності, які фірма здійснює не
досить добре, або ресурси, підсистема потенціалу, що не правильно викорис-
товуються.
3. Можливості (opportunities) – альтернативи, що їх може використати
підприємство для досягнення стратегічних цілей (результатів).
4. Загрози (threats) – будь-які процеси або явища, що перешкоджають
руху підприємства чи організації в напрямку досягнення своїх місії та цілей.
Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються такими
причинами: стратегічне управління пов’язане з великими обсягами інформації,
яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак
виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої
роботи [65 – 70].
SWOT- аналіз продукції підприємства полягає у порівнянні її технічних
та економічних показників з показниками продукції провідного конкурента.
При цьому використовується 6-ти бальна шкала, у якій 6 – це еталонний
показник який відповідає стандартам СОТ, 1 – мінімальна схожість з еталоном.
Результати SWOT- аналізу підприємства та його продукції наведені у
таблиці 3.1.

61
Таблиця 3.1 – SWOT- аналіз підприємства ТОВ «Шполянський завод
продтоварів»

СЛАБКІ СТОРОНИ СИЛЬНІ СТОРОНИ
1. Недостатній рівень 1. Наявність маркетингового планування.
прогнозування продажу продукції. 2. Високий імідж фірми.
2. Слабкий розвиток дилерської 3. Підтримка стабільно високої якості
мережі в межах України. продукції.
3. Обмеженість оборотних 4. Стабільні ринки збуту.
коштів. 5. Доступ до сировинної бази.
4. Енергоємність технологій. 6. Наявність кваліфікованої робочої сили.
5. Не досконала збутова 7. Обов’язкова сертифікація.
політика. 8. Доступ до кредитів.
9. Широкий товарний асортимент.
МОЖЛИВОСТІ ЗАГРОЗИ
1. Позитивна динаміка промислового 1. Вплив фінансово-економічної кризи.
виробництва. 2. Зростання цін на сировину та
2. Значне зростання виробництва у комплектуючі.
суміжних галузях. 3. Відтік кваліфікованих кадрів
3. Приплив інвестиційного капіталу.
4. Інвестування.
5. Стабілізація політичного життя в
державі
6. Диверсифікація продукції.
*Джерело: складено автором [44, 65-69]

На основі даної таблиці можна зробити наступні висновки:
1) Сильними сторонами діяльності підприємства є: підтримка стабільно
високої якості продукції, наявність маркетингового планування, кваліфікована
робоча сила.
2) Слабкими сторонами є: енергоємність технологій, обмеженість
оборотних коштів та недостатній рівень прогнозування продажу продукції, не
досконала збутова політика.
3) На ринку підприємство очікують такі небезпеки, як вплив фінансово-
економічної кризи та зростання цін на сировину і комплектуючі.
4) Шансами на подолання ринкових загроз є стабілізація політичного
життя в державі, диверсифікація продукції та інвестування.
Варто більш детально описати сильні та слабкі сторони, загрози та
можливості. Сильні сторони (Strengths) підприємства формують внутрішній
62
потенціал для впровадження інновацій. До них належать: широкий асортимент
продукції (понад 140 найменувань), наявність власних виробничих
потужностей, досвід роботи на ринку харчової промисловості, сформована
збутова мережа та впізнаваність бренду серед споживачів. Важливою
перевагою є орієнтація підприємства на найбільш прибуткові товарні групи, що
створює фінансову базу для інвестування в інноваційні проєкти, зокрема
модернізацію обладнання та розробку нових видів продукції.
Слабкі сторони (Weaknesses) обмежують ефективність інноваційної
діяльності та потребують управлінського втручання. Серед основних слабких
сторін слід виділити високу собівартість окремих видів продукції, значні обсяги
незавершеного виробництва, недостатній рівень автоматизації управлінських
процесів, а також відсутність концептуально нової продукції, орієнтованої на
європейські ринки. Зазначені проблеми зумовлюють необхідність
впровадження інноваційних заходів, спрямованих на оптимізацію витрат та
підвищення ефективності використання ресурсів.
Можливості (Opportunities) зовнішнього середовища створюють
передумови для розширення інноваційної діяльності підприємства. До них
належать зростання попиту на продукти здорового харчування, орієнтація
споживачів на екологічно чисту продукцію, розвиток експортного потенціалу
та можливість виходу на ринки Європейського Союзу. Перспективним
напрямом є створення нових продуктів з підвищеною біологічною цінністю, а
також співпраця з європейськими партнерами у форматі спільних підприємств
або контрактного виробництва.
Загрози (Threats) пов’язані з високим рівнем конкуренції у харчовій
промисловості, зростанням цін на сировину та енергоресурси, нестабільністю
економічного середовища та жорсткими вимогами до якості харчової продукції
на міжнародних ринках. Посилення конкурентного тиску з боку великих
вітчизняних і зарубіжних виробників зумовлює необхідність активізації
інноваційної діяльності як інструменту збереження ринкових позицій
підприємства.
63
Отже можна зробити висновок, що перевагами продукції ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» над продукцією конкурента є: якість
продукції, проштовхування та реклама, торгова марка. Недоліками продукції
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» у порівнянні з продукцією конкурента
є: система управління та гнучкість витрат. Однаковими конкурентними
позиціями щодо продукції підприємств є: цінова та збутова політика,
маркетингова стратегія.

3.2 Економічне обґрунтування ефективності запропонованих
управлінських рішень

У сучасних умовах трансформації економіки та інтеграції України у
світовий економічний простір інноваційна діяльність підприємств харчової
промисловості набуває стратегічного значення. Для ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» інновації виступають не лише інструментом підвищення
конкурентоспроможності, а й засобом довгострокового розвитку, адаптації до
змін ринкового середовища та забезпечення економічної стійкості.
Управління інноваційною діяльністю доцільно розглядати як цілісну
систему, що включає стратегічний, тактичний і оперативний рівні управління.
Відповідно, удосконалення цієї системи має ґрунтуватися на поєднанні
організаційних, економічних, технологічних та соціальних інструментів (Рис.
3.1).
Одним із ключових напрямів удосконалення управління інноваційною
діяльністю ТОВ «Шполянський завод продтоварів» є формування ефективного
організаційно-управлінського механізму. Доцільним є створення постійно
діючої системи управління інноваціями, яка може функціонувати у формі
інноваційного комітету або проєктної групи [61].

64
Система управління інноваційною діяльністю

Організаційні інструменти Технологічні інструменти
Соціальні інструменти

Рисунок 3.1 – Інструменти системи управління інноваційною діяльністю
*Джерело: складено автором на основі [61-64]

До основних функцій такого органу слід віднести:
стратегічне планування інноваційної діяльності відповідно до цілей
розвитку підприємства;
формування портфеля інноваційних проєктів;
оцінювання інноваційних ризиків і очікуваної ефективності;
координацію взаємодії між виробничими, фінансовими та
маркетинговими підрозділами.
Запровадження чітко визначених процедур прийняття інноваційних
рішень сприятиме зменшенню управлінської невизначеності та підвищенню
відповідальності за результати інноваційної діяльності [63].
Продуктові інновації є одним із найбільш перспективних напрямів
розвитку ТОВ «Шполянський завод продтоварів». У межах магістерського
дослідження доцільно акцентувати увагу на переході від епізодичного
оновлення асортименту до системного управління життєвим циклом продукції.
Пропонується:
здійснювати регулярні маркетингові дослідження з метою виявлення змін
у споживчих уподобаннях;
65
розробляти інноваційні продукти функціонального та оздоровчого
призначення;
застосовувати сучасні підходи до брендингу та позиціонування продукції.
Реалізація зазначених заходів дозволить підприємству сформувати стійку
конкурентну перевагу та підвищити лояльність споживачів.
Окрім того, важливим напрямом удосконалення інноваційної діяльності є
впровадження технологічних інновацій. Для ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» це передбачає поступову модернізацію виробничих потужностей
із урахуванням принципів ресурсоефективності та екологічної безпеки.
Основними заходами можуть бути:
впровадження автоматизованих виробничих ліній;
використання енергоощадного обладнання;
застосування систем управління якістю та безпечністю харчових
продуктів (HACCP, ISO).
Зазначені заходи сприятимуть підвищенню продуктивності праці,
зниженню витрат та мінімізації виробничих ризиків.
Також варто звернути увагу на цифровізацію, адже в сучасних умовах
цифровізація виступає важливим чинником підвищення ефективності
управління інноваційною діяльністю. Для досліджуваного підприємства
доцільно впровадити інформаційні системи, що забезпечують підтримку
управлінських рішень.
Зокрема, пропонується:
використовувати цифрові платформи для управління інноваційними
проєктами;
застосовувати аналітичні інструменти для оцінювання ефективності
інновацій;
інтегрувати дані виробничого та фінансового обліку.
Це дозволить підвищити прозорість інноваційної діяльності та
оперативність реагування на зміни зовнішнього середовища.
66
Кадровий потенціал є визначальним чинником успішної реалізації
інновацій. У цьому контексті важливим є формування на підприємстві
інноваційно орієнтованої корпоративної культури. Доцільно: запровадити
систему безперервного навчання персоналу; стимулювати участь працівників у
розробці інноваційних ідей; застосовувати гнучкі мотиваційні механізми,
пов’язані з результатами інноваційної діяльності.
Фінансування інноваційної діяльності повинно здійснюватися на основі
принципів економічної доцільності та мінімізації ризиків. Для ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» доцільним є формування окремого
інноваційного бюджету. Крім власних коштів, підприємству доцільно
використовувати: державні програми підтримки інновацій; партнерські проєкти
з іншими підприємствами; грантові та інвестиційні ресурси.
Упровадження запропонованих шляхів удосконалення управління
інноваційною діяльністю забезпечить:
підвищення рівня інноваційної активності підприємства;
зростання економічної ефективності виробництва;
зміцнення конкурентних позицій на ринку;
формування передумов для сталого розвитку ТОВ «Шполянський завод
продтоварів». Отже, удосконалення управління інноваційною діяльністю є
стратегічно важливим напрямом розвитку підприємства в умовах сучасної
економіки.
З метою підтвердження доцільності впровадження запропонованих
управлінських рішень доцільно здійснити оцінку їх економічної ефективності.
У роботі особливу увагу слід приділити не лише фінансовому результату, а й
управлінському ефекту від реалізації інновацій. Для впровадження системи
управління інноваційною діяльністю на ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» передбачаються такі основні витрати:
витрати на модернізацію управлінських та виробничих процесів;
витрати на впровадження цифрових інструментів управління;
витрати на навчання персоналу;
67
організаційні витрати, пов’язані з управлінням інноваційними проєктами.
Узагальнений обсяг витрат на реалізацію інноваційних заходів може
становити, умовно, 1 200 тис. грн.
Для оцінки ефективності інноваційної діяльності доцільно використати
показники рентабельності інвестицій (ROI) та строку окупності.
Рентабельність інвестицій (ROI) розраховується за формулою:
ROI = (Е / В) × 100%, (1.1)
де Е – річний економічний ефект від упровадження інновацій, тис. грн;
В – витрати на реалізацію інноваційних заходів, тис. грн.
Підставивши значення, отримаємо:
ROI = (1 800 / 1 200) × 100% = 150%.
Отримане значення свідчить про високий рівень ефективності
запропонованих інноваційних управлінських рішень.
Строк окупності інноваційних заходів визначається за формулою:
Т = В / Е,
Т = 1 200 / 1 800 = 0,67 року, або приблизно 8 місяців.
У результаті впровадження запропонованих заходів очікується отримання
таких економічних результатів: зниження собівартості продукції за рахунок
оптимізації виробничих процесів; зростання обсягів реалізації продукції
внаслідок розширення асортименту; підвищення продуктивності праці;
скорочення управлінських витрат. При цьому, очікуваний щорічний
економічний ефект може становити 1 800 тис. грн.
Окрім безпосереднього економічного результату, впровадження
запропонованих заходів забезпечить значний управлінський ефект, який
проявляється у: підвищенні якості управлінських рішень; зростанні
інноваційної активності персоналу; зниженні рівня управлінських ризиків;
формуванні інноваційно-орієнтованої системи менеджменту.
Проведені розрахунки свідчать про високу ефективність інноваційних
заходів, що проявляється у значному рівні рентабельності інвестицій та
короткому строку їх окупності. Це підтверджує доцільність упровадження
68
запропонованих рішень з позиції менеджменту та фінансової стійкості
підприємства. Водночас реалізація запропонованих заходів забезпечує не лише
економічний, а й управлінський ефект, який полягає у підвищенні якості
прийняття управлінських рішень, зниженні рівня інноваційних ризиків,
активізації інноваційної діяльності персоналу та формуванні передумов для
сталого розвитку підприємства.
Таким чином, запропоновані напрями удосконалення управління
інноваційною діяльністю можуть бути використані в практичній діяльності
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» та слугувати основою для подальшого
розвитку інноваційної стратегії підприємства в умовах динамічного ринкового
середовища.

3.3 Удосконалення управління інноваційною діяльністю на основі
виробничо-асортиментного аналізу

У сучасних умовах розвитку ринкової економіки України та інтеграції
національних підприємств у глобальний економічний простір особливої
актуальності набувають питання управління інноваційною діяльністю.
Інновації виступають ключовим фактором підвищення
конкурентоспроможності підприємств, забезпечення їх сталого розвитку та
адаптації до динамічних змін зовнішнього середовища. Для підприємств
харчової промисловості, зокрема ТОВ «Шполянський завод продтоварів»,
інноваційна діяльність тісно пов’язана з удосконаленням виробничих процесів,
оновленням асортименту продукції, впровадженням сучасних маркетингових
інструментів та підвищенням ефективності використання ресурсів.
Виробнича та асортиментна політика підприємства є основою
формування інноваційної стратегії, оскільки саме через неї реалізуються
технологічні, продуктові та організаційні нововведення. Аналіз виробничо-
економічної діяльності ТОВ «Шполянський завод продтоварів» дозволяє
69
оцінити наявний потенціал підприємства, виявити проблемні зони та визначити
напрями інноваційного розвитку.
План виробництва та реалізації продукції є ключовою складовою річного
виробничо-економічного плану ТОВ «Шполянський завод продтоварів» і
виконує функцію узгодження стратегічних цілей підприємства з його
операційною діяльністю. Він передбачає забезпечення виробництва
конкурентоспроможної продукції при раціональному використанні виробничих
потужностей, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
План виробництва та реалізації продукції складається з трьох основних
частин: виробничої програми, розрахунку використання виробничих
потужностей та плану реалізації продукції. Кожен із цих елементів має
безпосередній вплив на формування інноваційної діяльності підприємства,
оскільки визначає можливості впровадження нових видів продукції,
модернізації обладнання та оптимізації бізнес-процесів.
Виробнича програма визначає оптимальний річний обсяг виробництва
продукції за асортиментом, кількістю, якістю та вартістю. Вона є базою для
розрахунку потреб підприємства у ресурсах і виступає вихідною інформацією
для економічних розрахунків ефективності інноваційних заходів.
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» характеризується широкою
асортиментною політикою та виробляє понад 140 видів продукції, серед яких
зефіри, цукерки, драже, іриси, мармелади, лукуми, чіпси, майонези, соки,
овочеві консерви та інші продукти харчування. Така диверсифікація
асортименту є суттєвою конкурентною перевагою підприємства, однак
одночасно ускладнює процес управління виробництвом та потребує
застосування інноваційних методів планування й контролю.
Найбільш прибутковими видами продукції є чіпси, майонези, зефіри та
цукерки, що зумовлює їх домінуючу частку у виробничій програмі. Саме ці
товарні групи доцільно розглядати як пріоритетні напрями інноваційної
70
діяльності, зокрема шляхом розробки нових рецептур, використання
натуральних інгредієнтів, удосконалення пакування та підвищення споживчих
властивостей продукції.
Ефективність використання виробничих потужностей є важливим
показником результативності управління інноваційною діяльністю. Аналіз
діяльності ТОВ «Шполянський завод продтоварів» свідчить про наявність
резервів підвищення ефективності виробництва за рахунок оптимізації
виробничих циклів, скорочення заділів незавершеного виробництва та
зниження рівня відходів.
Незавершене виробництво на підприємстві формується з метою
забезпечення безперебійного ходу виробничого процесу, узгодження
продуктивності окремих дільниць та мінімізації ризиків, пов’язаних із
можливими поломками обладнання. Водночас надмірні обсяги незавершеного
виробництва призводять до заморожування оборотних коштів і зниження
фінансової стійкості підприємства, що потребує впровадження інноваційних
підходів до управління запасами.
В умовах жорсткої конкуренції на ринку харчової промисловості
маркетингова діяльність набуває стратегічного значення. Для ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» ефективна система маркетингу є основою
формування попиту на інноваційну продукцію та забезпечення її успішного
просування на ринку.
Організація сучасного відділу маркетингу, впровадження маркетингових
досліджень, використання цифрових інструментів аналізу споживчої поведінки
дозволяють підприємству оперативно реагувати на зміни ринкової
кон’юнктури. Результати маркетингових досліджень використовуються при
формуванні інноваційних проєктів.
Інноваційний потенціал ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
визначається сукупністю виробничих, кадрових, фінансових та маркетингових
71
ресурсів. Перспективним напрямом розвитку підприємства є виробництво
продуктів здорового харчування та екологічно чистої продукції, що відповідає
сучасним європейським трендам.
Реалізація інноваційних проєктів, зокрема вихід на ринки Європейського
Союзу та створення спільних підприємств із відомими брендами, потребує
значних інвестицій. Тому особливого значення набуває проведення детальних
економічних розрахунків ефективності таких проєктів.
При правильному використанні істотних переваг ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» може зумовити вихід на лідируючі позиції в галузі. До
таких переваг можемо віднести:
1. Зменшення до мінімуму негативних наслідків змін, що
відбуваються, а також факторів «невизначеності майбутнього»;
2. Можливість врахувати об’єктивні фактори, що формують зміни,
зосередитись на вивченні цих факторів; сформувати відповідні інформаційні
банки;
3. Можливість отримати необхідну базу для прийняття стратегічних і
тактичних рішень;
4. Полегшити роботу по забезпеченню довго – та короткострокової
ефективності та прибутковості;
5. Можливість зробити організацію більш керованою, оскільки за
наявності системи стратегічних планів є змога порівнювати досягнуті
результати з поставленими цілями, конкретизованими у вигляді планових
завдань;
6. Можливість встановлення системи стимулювання для розвитку
гнучкості та пристосованості організації та окремих її підсистем до змін;
7. Забезпечення динамічності змін через прискорення практичних дій
щодо реалізації стратегічних планів на основі відповідної системи
регулювання, контролю та аналізу;
72
8. Створення виробничого потенціалу та системи зовнішніх зв’язків,
що є сприйнятливими до змін і дають можливість досягти майбутніх цілей;
9. Реалізація зазначених принципів дає змогу побудувати
обґрунтовану послідовність дій щодо реалізації концепції та формування
системи стратегічного управління [72].
Для досягнення поліпшення фінансового та інноваційного стану ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» необхідним є удосконалення системи
управління фінансовими ресурсами шляхом упровадження автоматизованих
систем інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень.
Упровадження автоматизованих систем інформаційного забезпечення
надасть можливість зробити доступною інформацію про усі підрозділи
підприємства, скоротити паперовий документообіг, що прискорить процес та
підвищить якість обробки замовлень, конкурентоспроможність і рентабельність
підприємства.
Це суттєво підвищить якість управління фінансовими ресурсами,
забезпечить можливість оперативного збагачення наявного досвіду управління
новими практичними здобутками, покращить вдосконалення управління
експортними операціями на підприємстві [74].
Проблемною областю ТОВ «Шполянський завод продтоварів» є
відсутність концептуально нової продукції на ринку Європи, яка б
створювалась на основі унікальних компанією ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» з використанням українських екологічно чистих інгредієнтів та
спільно з маркою відомого європейського бренду. Тому стратегічним вектором
розвитку компанії має стати новий підхід до ведення зовнішньоекономічної
діяльності, наприклад створення спільного підприємства.
Як відомо більшість європейців зараз дуже стурбовані якістю продуктів
харчування, і поява нового виробника біологічно чистих, збагачених
вітамінами, поживних продуктів може спричинити значний попит для ТОВ
73
«Шполянський завод продтоварів». Сьогодні і в Україні вже почав
формуватися ринок так званих продуктів здорового харчування, в якому певну
частину посідають кетчупи, майонези, соуси, фруктові та овочеві соки і пюре,
продукти переробки сої. Споживання цих продуктів дозволяє людині тривалий
час зберігати активний спосіб життя, допомагає попередити деякі захворювання
і старіння організму в умовах екологічної небезпеки [70 – 72].
Ці напрямки поліпшення біологічної цінності харчових виробів
відповідають європейським трендам в галузі харчування. І саме ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» має всі можливості слідувати цій тенденції і
розвиватися у напрямку покращення якості продукції, зростанні довіри до
бренду та підвищенні прибутку компанії. При використанні наданих
рекомендацій, ТОВ «Шполянський завод продтоварів» збільшить свій
прибуток. Таким чином, усе вище викладене допоможе при визначенні та
реалізації ефективної маркетингової стратегії на ТОВ «Шполянський завод
продтоварів».
Конкуренція є визначальним фактором впорядкування цін, стимулом
інноваційних процесів, сприяє витісненню з виробництва неефективних
підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату
виробників-монополістів по відношенню до споживача. Оскільки
підприємствам необхідно зосередити увагу на виробництві такої продукції, що
безумовно матиме попит на ринку, тому необхідним є дослідження і аналіз
ринку, поведінки споживачів і конкурентів.
Конкуренція в харчовій промисловості, в якій працює підприємство, на
сьогоднішній день є дуже високою, тому підприємств-конкурентів дуже багато.
Найбiльш впливовими конкурентами ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
на сьогоднiшнiй день є таки органiзацiї:
Роменський завод продтоварiв ТМ «ПАН+ПАНI» м. Ромни;
ПАТ «Ясен» м. Чернiгiв;
74
Запорiжська кондитерська фабрика м. Запорiжжя;
ТМ «ЖАКО» м. Київ;
ТМ «Ольвiя Вiта» м. Львiв;
Полтавська кондитерська фабрика ТМ «Домiнiк» м. Полтава;
Гощанський завод продтоварiв смт. Гоща Рiвненської обл.;
Здолбунiвський завод продтоварiв м. Здолбунiв;
ПП «Стимул» м. Днiпро.
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» має дуже широкий асортимент:
бiльше 140 видiв продукцiї, з них: – зефiри – 24 вида; – цукерки – 10 видiв; –
драже – 8 видiв; – iриси – 6 видiв; – ковбаски – 3 види; – лукуми – 5 видiв; –
мармелади – 8 видiв; – шербети – 2 види; – повидла – 4 види; – соки – 5 видiв; –
овочевi консерви – 1 вид; – грiнки, сухарi – 2 види; – соломка – 5 видiв; – чіпси
– 9 видiв; – майонез – 3 вид; – згущене молоко – 1 вид. В основному
підприємство орієнтується на чіпси, майонези, зефіри та цукерки, тому що ця
продукція для підприємства є найбільш прибутковою.
В умовах вільного конкурентного середовища виникає необхідність
оцінки конкурентних можливостей даного підприємства та конкурентів. Для
даної оцінки може бути використаний матричний метод, що передбачає оцінку
конкурентних можливостей підприємства за допомогою 15 економічних
показників. Для кожного з показників потрібно визначити, яке місце займає
наше підприємство та його конкуренти. Після аналізу усіх 15 економічних
показників і встановлення відповідних місць по кожному з них, визначається
сума набраних балів – місць по кожному підприємству. Після чого визначається
рейтингове місце відповідно до набраної суми балів – місць. На перше місце
ставиться підприємство, яке набрало найменшу кількість балів – місць. Потім
визначаться прямі конкуренти нашого підприємства (ті що знаходяться за
рейтингом вище нашого підприємства) та потенційні (ті що знаходяться за
рейтингом нижче нашого підприємства) [105].
75
Ми розглянемо ті підприємства, що випускають аналогічну продукцію і є
найважливішими конкурентами та проведемо аналіз конкурентних
можливостей нашого підприємства у порівнянні з цими підприємствами.
Аналіз конкурентних можливостей підприємства ТОВ «Шполянський завод
продтоварів» наведено у таблиці 3.2.
На основі даної матриці можна зробити висновок, що рейтинг
підприємств конкурентів має наступний вигляд:
1. «Гощанський завод продтоварів», м. Гоща ( R= 29).
2. ТОВ «Шполянський завод продтоварів» ( R= 38).
3. «Здолбунiвський завод продтоварів», м. Здолбунiв ( R= 40).
4. ТМ «ЖАКО», м. Київ ( R= 43).
Отже, прямим конкурентом нашого підприємства є Гощанський завод
продтоварів. Потенційними конкурентами нашого підприємства є
Здолбунівський завод продтоварів та ТМ «ЖАКО», м. Київ.
Проведемо аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства ТОВ
«Шполянський завод продтоварів». На ринок має виводитися лише
висококонкурентоспроможний товар. Тому передусім потрібно виробити
сучасне уявлення про конкурентоспроможність товару.
Конкурентоспроможність товару, тобто можливість збути його на будь–якому
ринку, можна визначити, лише порівнюючи товари конкурентів між собою.
Іншими словами, конкурентоспроможність – поняття відносне, чітко
прив’язане до ринку і терміну продажу. Визначаючи конкурентоспроможність,
необхідно, насамперед, враховувати економічні показники експлуатації товару.
Перш ніж приступити до розробки конкурентних стратегій, досить
скрупульозно вивчають середовище підприємства, зокрема конкурентне. Після
оцінювання конкурентного середовища, приступають до діагностики
конкурентноздатності підприємства.

76
Таблиця 3.2 – Матриця конкурентоспроможності ТОВ «Шполянський
завод продтоварів»
№ Економічні Одиниці Конкуруючі підприємства
з/п показники виміру ТОВ ТМ Здолбунiвськи Гощанськи
«Шполянськ «ЖАКО», й завод й завод
ий завод м. Київ продтоварiв прод–рів,
продтоварів» м.Здолбунiв м. Гоща
1. Обсяги млн. грн 79 / 1 76,5 /2 67,9 / 4 71,6 / 3
виробництва
2. Обсяг збуту млн. грн 78,9 / 1 75,3 / 2 67,6 / 4 71,2 / 3
3. Активи млн. грн 40,9 / 3 37,4 / 4 42,4 / 1 41,5 / 2
підприємства
4. Чистий млн. грн 1,4 / 4 2,5 / 2 2,7 / 1 1,7 / 3
прибуток
5. Амортизаційні млн. грн 1,2 / 3 1,4 / 4 1,7 / 2 1,9 / 1
відрахування
6. Довготермі– млн. грн 5,6 / 1 6,4 / 2 7,2 / 4 6,8 / 3
нова
заборгова–
ність
7. Короткоте– млн. грн 1,7 / 1 2,8 / 4 2,4 / 2 2,7 / 3
рмінова
заборгова–
ність
8. Обсяг млн. грн 3,1 / 1 2,4 / 3 3 / 2 1,7 / 4
капіталовкла–
день
9. Відрахува– млн. грн 7,1 / 2 6,7 / 4 7 / 3 9,7 / 1
ння у фонди
10. Середні млн. грн 74 /2 84 / 4 76 / 3 73 / 1
витрати
виробництва
11. Розмір млн. грн 3,3 / 4 3,5 /3 3,8 / 2 3,9 / 1
оборотних
коштів
12. Рівень частини 0,76 / 4 0,84 / 3 0,95 / 2 0,98 / 1
конкурентоспр одиниці
оможності
виробів
13. Технічний частини 0,90 / 3 0,90 / 2 0,78 / 4 0,92 / 1
рівень одиниці
виробництва
14. Технічний частини 0,68 / 4 0,73 / 2 0,70 / 3 0,83 / 1
рівень одиниці
продукції
15. Оцінка частини 1 / 4 3 / 2 2 / 3 4 / 1
організаційної одиниці
структури
Сума рейтингових місць 38 43 40 29
Рейтинг підприємств 2 4 3 1
*Джерело: складено автором на основі статистичних даних підприємств
77

Щоб товар легко продавався на ринку, він повинен задовольняти дві
вимоги: мати відповідні споживчі властивості і відзначатися
конкурентоспроможністю, щоб придбання саме цього товару уявлялося
покупцеві вигіднішим і зручнішим, ніж іншого з такими ж функціями або
такого ж у іншого продавця. Конкурентоспроможність товару – це його
здатність витримати конкуренцію на певному ринку і в певний час і приносити
власникові прибуток. Визначається інтегральним показником ( К і ), який є
числовою характеристикою товару [69]:
Р
К і  1
С де, (3.2)
Р
– це фактичний технічний і економічний ефект від товару;
С
– це загальний корисний ефект , що характеризує товар.
Чим кращим є це співвідношення, тим вищим вважається рівень
конкурентоздатності товару. Бути конкурентоздатним означає не тільки
протистояти конкуренції, а й переважати її.
Постійне підвищення конкурентоспроможності товарів – центральне
завдання підприємства. Проблема полягає в тому, що підвищення (або
підтримка) конкурентоспроможності товару пов’язане для підприємства з
великими або меншими витратами, але в будь–якому разі вони мають
скуплятися якомога більшою прибутковістю. Тому важливо не просто
використовувати відомі шляхи поліпшення властивостей продукції, а шукати
серед них ті, які дають найбільший приріст конкурентоспроможності товарів на
одиницю витрат [72, 74].
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» випускає якісну продукцію, що
дає їй змогу конкурувати з подібною продукцією на ринках збуту.
Конкурентоспроможність товару характеризує матриця, що включає 12
78
технічних та 9 економічних показників. Виконання їх умов позначається
цифрою 1, а не виконання – 0. якщо будь – який з показників немає відношення
до товару то в матриці ставиться прочерк.
Після завершення аналізу визначається сума Р, як сума технічних і
економічних показників, що виконуються та сума С як загальна кількість
технічних і економічних показників, що характеризує товар. Результати аналізу
конкурентоспроможності провідної продукції підприємства, якими є зефір та
майонез наведені в таблиці 3.3
Після визначення К і його значення порівнюють з еталонами критеріями
якості і конкуренції, які мають наступний вигляд:
1– відповідає кращому рівню якості та конкуренції;
0,99–0,80 – відмінна якість, що відповідає вимогам СОТ;
0,79–0,64 – високо якість, що відповідає вищій ніж середня;
0,62–0,38 – задовільна якість, що відповідає задовільному рівню
конкуренції;
0,37 – мінімально допустима якість, яка характерна для місцевих ринків;
Менше 0,37 – непристойна якість.
На основі даної матриці можна зробити висновки про те, що дані товари,
які підлягали аналізу – зефір та майонез виробництва ТОВ «Шполянський
завод продтоварів», інтегральні показники яких становлять К і = 0,86 таК і =0,86
відповідно мають відмінну якість і відповідають вимогам СОТ. Це говорить про
те ,що дані продукти, можуть конкурувати з подібними собі ,як на місцевих,
регіональних, так і на міжнародних ринках.

79
Таблиця 3.3 – Інтегрована оцінка конкурентоспроможності зефіру та
майонезу виробництва ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
№ з/п Назва параметрів Відповідність вимогам ринку
Зефір Майонез
Технічні:
1. Відповідність міжнародним параметрам 1 1
якості
2. Відповідність національним параметрам 1 1
якості
3. Відповідність міжнародним нормативам на 1 1
товар
4. Відповідність національним нормативам на 1 1
товар
5. Відповідність міжнародним законодавчим 1 0
актам
6. Відповідність національним законодавчим 1 1
актам
7. Відповідність дизайну міжнародним 0 1
стандартам
8. Відповідність дизайну національним 1 1
стандартам
9. Відповідність кольорів міжнародним 1 1
стандартам
10. Відповідність кольорів національним 1 1
стандартам
11. Відповідність упакування міжнародним 1 1
стандартам
12. Відповідність упакування національним 1 1
стандартам
2. Економічні
1. Ціна товару 1 1
2. Додаткові витрати на транспортування 0 0
3. Вартість установки – –
4. Вартість експлуатації – –
5. Вартість навчання персоналу – –
6. Вартість ремонту – –
7. Вартість технічного обслуговування – –
8. Податки – –
9. Страхові внески – –
РАЗОМ ∑Р=12 ∑Р=12
∑С=14 ∑С=14
Кі=0,86 Кі=0,86
*Джерело: складено автором на основі статистичних даних

Оцінка конкурентоспроможності товару, як правило супроводжується
оцінкою його сильних і слабких сторін, а також шансів і загроз для нього, які
80
виникають у зовнішньому маркетинговому середовищі. Аналіз сильних і
слабких сторін продукції, а також факторів зовнішнього маркетингового
середовища в умовах фінансової кризи – це основа дослідження ринкових
можливостей і конкурентоспроможності як підприємства так і його продукції.
Для цієї оцінки проведемо аналіз сильних і слабких сторін товару зефір
виробництва ТОВ «Шполянський завод продтоварів». На основі даної таблиці
можна зробити висновок, що з 16 показників, що характеризують
привабливість товару його сильні сторони мають 12 позицій, що складає 75 %.

Таблиця 3.4 – Аналіз сильних і слабких сторін товару «зефір»
виробництва ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
№ п/п Питання Сильна Слабка
сторона сторона
1 Чи можна визначити сегмент ринку, на який орієнтована так
продукція?
2 Чи вивчені запити покупців і споживачів? ні
3 Чи надає переваги ваша продукція покупцям і так
споживачам?
4 Чи можна оперативно доставляти продукцію до так
покупців і споживачів?
5 Чи може продукція конкурувати з продукцією інших
товаровиробників за такими параметрами
– якість, надійність так
– ціна так
– стимулювання збуту так
6 Чи розумієте ви на якій стадії ЖЦТ перебуває ваша так
продукція?
7 Чи є у вас ідеї стосовно нових видів продукції? так
8 Чи має підприємство збалансований асортимент так
продукції?
9 Чи здійснюється регулярна модифікація продукції за так
потребами клієнтів?
10 Чи реалізується політика створення нового товару? так
11 Чи можливе копіювання вашої продукції? так
12 Чи має ваша продукція товарну марку, патенти або інші так
захисні документи?
13 Чи відслідковуються скарги споживачів? ні
14 Чи зменшується кількість скарг і нарікань споживачів? ні
Разом: 12 4
*Джерело: складено автором

81
Отже, враховуючи, проведений аналіз можна зробити висновок, що для
підвищення конкурентоспроможності товару підприємства ТОВ «Шполянський
завод продтоварів» необхідно:
1. Вивчити запити покупців і споживачів.
2. Юридичний захист продукції
3. Відслідковувати скарги клієнтів.
4. Зменшити кількість скарг і нарікань споживачів до мінімуму.
Проведений аналіз виробничо–асортиментної та інноваційної діяльності
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» дозволяє зробити висновок про
наявність значного потенціалу для впровадження інноваційних управлінських
рішень. Виявлені резерви підвищення ефективності використання виробничих
потужностей, удосконалення асортиментної політики та розвитку
маркетингової діяльності є підґрунтям для формування комплексу інноваційних
заходів.

Висновок до розділу 3

У третьому розділі кваліфікаційної роботи магістра розроблено та
обґрунтовано комплекс напрямів удосконалення управління інноваційною
діяльністю ТОВ «Шполянський завод продтоварів», що відповідають сучасним
вимогам менеджменту та специфіці функціонування підприємств харчової
промисловості. Запропоновані заходи базуються на системному підході до
управління інноваціями та орієнтовані на досягнення стратегічних цілей
розвитку підприємства.
У процесі дослідження визначено, що ефективне управління
інноваційною діяльністю потребує поєднання організаційно–управлінських,
технологічних, кадрових і фінансово–економічних інструментів.
Запропоновано удосконалення організаційної структури управління
інноваціями, розвиток продуктових і технологічних інновацій, цифровізацію
82
управлінських процесів, а також формування інноваційно–орієнтованої системи
мотивації персоналу.
Особливу увагу в розділі приділено економічному обґрунтуванню
запропонованих управлінських рішень. Проведені розрахунки свідчать про
високу ефективність інноваційних заходів, що проявляється у значному рівні
рентабельності інвестицій та короткому строку їх окупності. Це підтверджує
доцільність упровадження запропонованих рішень з позиції менеджменту та
фінансової стійкості підприємства.
Водночас реалізація запропонованих заходів забезпечує не лише
економічний, а й управлінський ефект, який полягає у підвищенні якості
прийняття управлінських рішень, зниженні рівня інноваційних ризиків,
активізації інноваційної діяльності персоналу та формуванні передумов для
сталого розвитку підприємства.
Таким чином, запропоновані напрями удосконалення управління
інноваційною діяльністю можуть бути використані в практичній діяльності
ТОВ «Шполянський завод продтоварів» та слугувати основою для подальшого
розвитку інноваційної стратегії підприємства в умовах динамічного ринкового
середовища.

83
ВИСНОВКИ

У сучасних умовах розвитку економіки України, посилення
глобалізаційних процесів, зростання конкуренції та підвищення вимог
споживачів до якості продукції інноваційна діяльність стає ключовим
чинником забезпечення стабільного функціонування й довгострокового
розвитку підприємств. Особливо актуальним це питання є для підприємств
харчової промисловості, які змушені постійно адаптуватися до змін ринкового
середовища, технологічних стандартів і споживчих уподобань. У зв’язку з цим
управління інноваційною діяльністю виступає важливим інструментом
підвищення конкурентоспроможності, ефективності та прибутковості
підприємства.
У кваліфікаційній роботі магістра було комплексно досліджено
теоретичні, аналітичні та практичні аспекти управління інноваційною
діяльністю підприємства на прикладі ТОВ «Шполянський завод продтоварів».
Поставлені в роботі мета та завдання були досягнуті в повному обсязі, а
отримані результати мають як теоретичне, так і практичне значення.
У першому розділі роботи розглянуто теоретичні основи управління
інноваційною діяльністю підприємства. Проаналізовано сутність поняття
«інноваційна діяльність», її роль у системі сучасного менеджменту, а також
основні підходи до управління інноваціями. Встановлено, що інноваційна
діяльність є складним багаторівневим процесом, який охоплює ініціювання,
планування, реалізацію та оцінку результатів інноваційних проєктів. Особливу
увагу приділено етапам управління інноваційною діяльністю підприємства,
серед яких ключовими є аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища,
формування інноваційної стратегії, розробка програми інноваційного розвитку,
реалізація інноваційних заходів та контроль їх ефективності.
У процесі дослідження було обґрунтовано, що формування програми
інноваційного розвитку підприємства має здійснюватися на системній основі з
урахуванням ресурсних можливостей підприємства, ринкових тенденцій та
84
стратегічних цілей його розвитку. Програма інноваційного розвитку повинна
виступати не лише інструментом оновлення продукції чи технологій, а й
важливою складовою загальної системи стратегічного управління
підприємством.
Другий розділ кваліфікаційної роботи магістра присвячено аналізу
основних фінансово–економічних показників діяльності ТОВ «Шполянський
завод продтоварів». У межах цього розділу надано загальну характеристику
організаційної діяльності підприємства, проаналізовано його фінансово–
економічний стан, а також досліджено асортимент продукції та інноваційний
потенціал.
Аналіз показав, що ТОВ «Шполянський завод продтоварів» є стабільно
функціонуючим підприємством харчової промисловості з достатнім
виробничим потенціалом, сформованою матеріально–технічною базою та
значним досвідом роботи на ринку. Підприємство має широкий асортимент
продукції (понад 140 найменувань), що є важливою конкурентною перевагою.
Водночас встановлено, що найбільшу частку прибутку формують окремі
товарні групи (чіпси, майонези, зефіри та цукерки), що свідчить про
необхідність оптимізації асортиментної політики та концентрації інноваційних
зусиль саме в цих сегментах.
Дослідження фінансово–економічних показників діяльності підприємства
дозволило виявити як позитивні тенденції, так і проблемні аспекти. До
позитивних слід віднести збереження виробничих потужностей, наявність
ринків збуту та потенціал для розвитку. Водночас проблемними залишаються
питання зростання собівартості продукції, потреби в оновленні технологій,
недостатній рівень автоматизації управлінських процесів та обмежена
орієнтація на інноваційні продукти, зокрема для зовнішніх ринків.
У третьому розділі роботи розроблено шляхи вдосконалення управління
інноваційною діяльністю на підприємстві. Центральне місце в цьому розділі
посів SWOT–аналіз, який було використано як інструмент формування
інноваційної стратегії ТОВ «Шполянський завод продтоварів». Проведений
85
SWOT–аналіз дозволив комплексно оцінити сильні та слабкі сторони
підприємства, а також можливості та загрози зовнішнього середовища.
Результати SWOT–аналізу засвідчили, що підприємство має значний
потенціал для інноваційного розвитку завдяки широкому асортименту
продукції, наявним виробничим потужностям та ринковому досвіду. Водночас
наявні слабкі сторони та загрози зумовлюють необхідність активізації
інноваційної діяльності, спрямованої на оновлення асортименту, зниження
витрат, удосконалення маркетингової політики та підвищення ефективності
управління.
На основі проведеного аналізу було обґрунтовано доцільність
впровадження управлінських рішень, спрямованих на вдосконалення системи
управління інноваційною діяльністю підприємства. Запропоновані заходи
передбачають розвиток продуктових інновацій, зокрема створення продукції з
підвищеною біологічною цінністю та орієнтацією на ринок здорового
харчування, удосконалення виробничо–асортиментної політики, а також
впровадження сучасних інформаційних та управлінських технологій.
Економічне обґрунтування ефективності запропонованих управлінських
рішень підтвердило їх доцільність. Реалізація інноваційних заходів дозволить
знизити собівартість продукції, підвищити рівень рентабельності, забезпечити
зростання прибутку та зміцнити фінансову стійкість підприємства. Крім того,
впровадження інновацій сприятиме підвищенню конкурентоспроможності ТОВ
«Шполянський завод продтоварів» як на внутрішньому, так і на зовнішніх
ринках.
Узагальнюючи результати дослідження, можна зробити висновок, що
ефективне управління інноваційною діяльністю є необхідною умовою сталого
розвитку підприємства в сучасних умовах господарювання. Запропоновані в
кваліфікаційній роботі магістра заходи мають практичну спрямованість та
можуть бути використані в діяльності ТОВ «Шполянський завод продтоварів»
для формування дієвої інноваційної стратегії та забезпечення довгострокового
економічного зростання.
86
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Drucker, P. Management: tasks, responsibilities, practices Revised Edition.
E–Book, provided by the Peter F. Drucker Literary Trust. 2008. Accessed mode:
http://youth–portal.com/wp–content/uploads/2014/10/Peter–F–DruckerManagement–
Rev–Ed.pdf
2. Penrose E. The theory of the growth of the firm. Oxford : Oxford University
Press, 1995. 272 р
3. Romer P. Endogenous technological change. Journal of Political Economy.
1990. No. 98. P. 71–102.
4. Schumpeter J. The theory of economic development: An inquiry into profits,
capital, credit, interest and the business cycle. Cambridge : Harvard University Press
. 2008. 255 p.
5. Бруханський Р. Ф. Аналіз вимог системи стратегічного менеджменту
до побудови стратегічно–орієнтованої системи. Вісник Житомирського
державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2014. № 1.
С. 163–169.
6. Комарницька Н. М. Формування і оцінювання системи управління
інноваційною діяльністю підприємства: дис. канд. eкон. наук: 08.00.04. Львів,
2017. 230 с.
7. Рязановська В. В., Передерій В. В. Сучасні підходи до стратегічних
пріоритетів розвитку підприємств. Молодий вчений. 2017. № 10. С. 1029–1032.
8. Свірідова С. С., Стойловська О. М. Проблеми стратегічного управління
підприємством. Вісник Хмельницького національного уіверситету. 2011. №
6(4). C. 290–292.
9. Тисько М. М. Управління інноваційним розвитком підприємства: дис.
канд. екон. наук: 08.00.04. Тернопіль : ТНЕУ, 2016. 187 с.
10. Федулова Л. І. Концептуальні засади управління інноваційним
розвитком підприємств. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2014. № 2. С. 122–
135.
87
11. Антонюк, Л.Л., Поручник, А.М. та Савчук, В.С. Інновації: теорія,
механізм розробки та комерціалізації. Київ: КНЕУ. 2003.
12. Апарова, О.В. Позичкові джерела фінансування інновацій.
Економіка. Менеджмент. Бізнес № 4. 2015. с. 56–63.
13. Білоног, Т.В., Управління інвестиційними проектами промислового
підприємства на засадах програмно–цільового методу. Актуальні проблеми
економіки, № 6 (132), 2012. с. 106–110.
14. Родіонова, І. В. Методи оцінки інноваційного потенціалу
промислових підприємств. Економіка розвитку, 4 (68), 2013. с. 96–99.
15. Распопов, Р. С., Економічні аспекти гнучкості виробничої потужності
підприємства. Вісник ДонДУЕТ, 4 (32), 2006. с. 117–123.
16. Коновал, В. В., Оцінювання потенціалу розвитку підприємств легкої
промисловості. Науковий вісник Херсонського державного університету, 6 (2),
2014. с. 206–209.
17. Краснокутська, Н. С., Потенціал торговельного підприємства: теорія
та методологія дослідження: [монографія]. Харьків: Харк. держ. ун–т
харчування та торгівлі, 2010. 247 с.
18. Козик, В. В., Петрушка, Т. О. та Ємельянов, О. Ю., Обґрунтування
економічної доцільності впровадження ресурсозберігаючих технологій як
чинника економічного розвитку підприємств. Науковий вісник Національного
гірничого університету, 4, 2013. с. 134–140.
19. Козик, В. В., Ємельянов, О. Ю. та Гришко, В. А.. Методологічні
засади оцінювання інвестиційного потенціалу машинобудівних підприємств.
Науковий вісник НЛТУ України, 24 (5), 2014. с. 256–263.
20. Клименко, С. М. Формування стратегії розвитку підприємства з
урахуванням ризиків. Бізнес–Інформ, №8, 2013. с. 343–347.
21. Кизим, М. О., Шпілевський, В. В. та Мілютін, Г. В. Обґрунтування
пріоритетних напрямів структурно–технологічної модернізації сектору
електрогенерації. Проблеми економіки, 1, 2018. с. 69–86.
88
22. Касич, А. О. Стратегічні орієнтири інноваційного розвитку
машинобудування України. Актуальні проблеми економіки, № 7 (73), 2007. с.
32–40.
23. Сидорчук, І. П. Сутність, структура та особливості оцінювання
інноваційного потенціалу промислового підприємства. Економіка і регіон, 2,
2014. с. 97–101.
24. Скворцов, І. Б. Ефективність інвестиційного процесу: методологія,
методи і практика: [монографія], Львів: Видавництво Національного
університету «Львівська політехніка», 2003. 312 с.
25. Бажал Ю.М. Інноваційна теорія економічного розвитку: М. Туган–
Барановський, Й. Шумпетер і проблеми перехідної економіки України. Наукові
записки. Економічні науки, Т.18, 2000. с. 3–7.
26. Микитюк П.П. Інноваційний менеджмент. Тернопіль: Економічна
думка. 2006. 286 с.
27. Михайлова, Л.І. 2007. Інноваційний менеджмент. Київ: Центр учбової
літератури.
28. Гриньов А.В. Стратегія інноваційного розвитку підприємства.
Кандидат наук. Донецький національний університет. 2004.
29. Єрмошенко М.М. Менеджмент. Київ: Національна академія
управління. 2006.
30. Іващенко А.Г. Процесний підхід до управління як передумова
підвищення конкурентоспроможності промислового підприємства. Фінансовий
простір, 2(18), 2015. с. 390–395.
31. Князь С.В. Досягнення беззбитковості програм інноваційного
розвитку на етапі проведення науково–дослідних і дослідно–конструкторських
робіт. Економіка та держава, 4, 2010. с. 37–40.
32. Колодізєв О.М. Методологічні засади фінансового забезпечення
управління інноваційним розвитком економіки. Харків: ВД ІНЖЕК. 2009.
33. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент. Київ: КНЕУ. 2003.
89
34. Кузнєцова А.Я. Фінансування інвестиційно–інноваційної діяльності.
Львів: Львівський банківський інститут НБУ. 2005.
35. Кузьмін О.Є., Князь С.В., Вівчар О.Й., Мельник Л.І. Активізування
інвестиційної та інноваційної діяльності підприємств. Стрий: ТзОВ «Укрпол».
2005.
36. Кононова І.В. Аналіз підходів до управління підприємством у
сучасних умовах. Прометей, 1 (40), 2013. с.146–151.
37. Левицька С.О. та Полюхович М.Д. Програми інноваційного розвитку
як ефективний метод підвищення конкурентоспроможності вітчизняних
підприємств. Вісник Національного університету водного господарства та
природокористування. Серія «Економіка», Вип. 1 (69), 2015. с. 54–63.
38. Мельник О.Г. Інноваційний розвиток: механізм фінансування. Київ:
Національна академія управління. 2015.
39. Білоног Т.В., Управління інвестиційними проектами промислового
підприємства на засадах програмно–цільового методу. Актуальні 209 проблеми
економіки, 6 (132), 2012. с. 106–110.
40. Дідківська, Л.І. та Головко, Л.С. Державне регулювання економіки.
Київ: Знання–Прес. 2002. С. 68.
41. Стеченко, Д.М. Управління регіональним розвитком. Київ: Вища
школа. 2000.
42. Біліченко В.В. та Романюк С.О. Планування та управління
інноваційною стратегією автотранспортного підприємства. Вісті
Автомобільно–дорожнього інституту, 1 (8), 2009. с. 90–94.
43. Купріянова, В.С. та Матюшенко, І.Ю. Програмно–цільовий підхід до
державної підтримки розвитку вертольотобудування в Україні. Бізнес Інформ,
1, 2012. с. 4–7.
44. Офіційний сайт підприємства ТОВ «Шполянський завод
продтоварів». Режим доступу: https://shpolazpt.com/ukr.
45. YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Режим доступу:
https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/00380681/.
90
46. Андронова О. Ф. Трансфер технологій як інструмент реалізації
інноваційної діяльності : монографія / О. Ф. Андросова, А. В. Череп. – К. :
Кондор, 2007. – 356 с.
47. Глухова С.В. Сучасні підходи до визначення сутності інновацій / С.В.
Глухова // Економічний аналіз. Збірник наукових праць. – 2008. – Випуск 3 (19).
– С. 82 – 84
48. Євтушевський В, Становлення і розвиток інновацій у вищій школі /
В.Євтушевський, Л. Шаповалова // Вища освіта України. – 2006. – №2. – С. 62-
66
49. Житнецький І. В. Економічна сутність інновацій та інноваційної
діяльності в ринкових умовах господарювання / І. В. Житнецький, Ю. Г.
Левченко // Харч. пром-сть. - 2008. - № 7. - С. 117 – 121
50. Йохна М. А. Економіка і організація інноваційної діяльності : навч.
посіб. / М. А. Йохна, В. В. Стадник. – К. : Академія, 2005. – 400 с.
51. Іжевський В.В. Економічна сутність інновації та інноваційної
діяльності підприємств / В.В. Іжевський // Науковий вісник НЛТУ України. –
2010. – Вип.20.3. – С.121 – 127
52. Ліба Н. С. Економічна сутність інновацій як об'єкта бухгалтерського
обліку / Н. С. Ліба // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка» . Менедж. та
підприємництво в Україні: етапи становлення і пробл. розв. – 2012. - № 721. - С.
155 – 160.
53. Поліщук Н. Теоретичні підходи до визначення сутності інновацій / Н.
Поліщук // Галицький економічний вісник. – 2009. - № 1. - С. 20 – 23
54. Саблук П.Т. Інноваційна діяльність в аграрній сфері:
інституціональний аспект: монографія / Саблук П. Т. [та ін.] ; ННЦ «Ін-т аграр.
економіки». - К. : ННЦ ІАЕ, 2010. - 704 с
55. Снігур Х.А. Теоретичні засади економічного змісту інновацій / Х.А.
Снігур // Управління розвитком . – 2011. - №21 – С.129 – 132/
56. ЗУ «Про інноваційну діяльність». Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15#Text
91
57. Копитко М. І. Управління інноваціями: навчальний посібник для
самостійного вивчення дисципліни у схемах і таблицях. Львів : ЛьвДУВС,
2019. 292 с.
58. Білорус О.Г., Гриценко А.А. Інноваційно-інформаційна економіка:
цифровий вимір та еволюційна динаміка у глобальному контексті. Економічна
теорія. 2021. No 1. С. 115–119.
59. Єрмак С.О. Генезис та сучасні тенденції розвитку теорії інновацій.
Вісник ДонНУЕТ. 2016. No 1(65). С. 89–101.
60. Бутко Б.О. Багатокритеріальна модель підвищення ефективності
інструментів комерціалізації високотехнологічної продукції. Економіка.
Фінанси. Право. 2021. No 1. С. 13–17.
61. Гоцуляк Л.В. Інвестиційна політика розвинених країн в умовах
становлення інноваційної економіки. Ефективна економіка.2014. No 9. С. 56–
65.
62. Захарченко В.І., Корсікова Н.М., Меркулов М.М. Інноваційний
менеджмент: теорія і практика в умовах трансформаціїекономіки : навчальний
посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2012. 448 с
63. Федулова Л.І. Інноваційний розвиток економіки: модель, система
управління, державна політика / за ред. Л.І. Федулової.Київ : Основа, 2005. 552
с.
64. Йохна М.А. Економіка і організація інноваційної діяльності: навч.
посіб. / М.А. Йохна, В.В. Стадник. – К.: Академія, 2005. – 400.
65. Altomonte, L. (2024). The best SWOT analysis software of 2024. Safety
Culture. URL: https://safetyculture.com/app/swot-analysis-software/
66. Chetty, P. (2019). Importance of strategic management to excel in business.
Project Guru. URL: https://www.projectguru.in/importance-of-strategic-
management-to-excel-in-business/
67. Helms, M., & Nixon, J. (2010). Exploring SWOT analysis – where are we
now? : A review of academic research from the last decade. Journal of Strategy and
Management, 3, 215–251. DOI: https://doi.org/10.1108/17554251011064837
92
68. Hill, T., & Westbrook, R. (1997). SWOT analysis: It's time for a product
recall. Long Range Planning, 30, 46-52. DOI: https://doi.org/10.1016/S0024-
6301(96)00095-7
69. Акулюшина М. О. Застосування методики SWOTаналізу при
плануванні інвестиційно-інноваційних процесів на підприємстві.
Технологічний аудит та резерви виробництва. 2015. № 1/6 (21). С. 8–14.
70. Балабанова Л. В. SWOT-аналіз – основа формування маркетингових
стратегій : навчальний посібник / за ред. Л. В. Балабанової. 2-ге вид., випр. і
доп. Київ : Знання, 2005. 301 с.
71. Берданова О., Вакуленко В., Тертичка В. Стратегічне планування :
навчальний посібник. Львів : ЗУКЦ, 2008. 138 с.
72. Гордієнко П. Л., Дідковська Л. Г., Яшкіна Н. В. Стратегічний аналіз :
навч. посіб. Київ : Алерта, 2008. 478 с.
73. Гуменюк О. Г. Використання SWOT-аналізу як основного
інструменту стратегічного управління. Глобальні та національні проблеми
економіки. 2017. № 17. С. 281–285.
74. Довгань Л. Є., Каракай Ю. В., Артеменко Л. П. Стратегічне
управління : навч. посіб, 2-ге вид. Київ : Центр учбової літератури, 2011. 440 с.

93
Додаток А

Рисунок – Виробнича структура ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

94
Додаток Б

Рисунок – Розширений варіант SMART–технології у разі її застосування для
управління реалізацією програм інноваційного розвитку

95
Додаток В

Рисунок – Історія розвитку ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

96
Додаток Г

Рисунок – Бренди підприємства ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

97
Додаток Д

Рисунок – Дистрибуція підприємства ТОВ «Шполянський завод продтоварів»

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets