Управління прибутком підприємства (на матеріалах ТОВ «УКРБЕНТПРОМ» с.Дашуківка Звенигородський р-н., Черкаська обл.)

Бухановська, Тамара Миколаївна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6634

Title:	Управління прибутком підприємства (на матеріалах ТОВ «УКРБЕНТПРОМ» с.Дашуківка Звенигородський р-н., Черкаська обл.)
Authors:	Бітюк, Інна Миколаївна Бухановська, Тамара Миколаївна
Keywords:	Управління прибутком, модернізація, основні виробничі фонди, технічне переозброєння, прибуток, якість продукції.
Issue Date:	2026
Abstract:	Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів управління прибутком підприємства. Об’єктом дослідження є особливості управління та шляхи підвищення прибутку на підприємстві ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ». Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування ефективних управлінських рішень щодо шляхів підвищення прибутку за рахунок реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних виробничих фондів на підприємстві ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ». За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо шляхів підвищення прибутку підприємства. В роботі було запропоновано проєкт удосконалення системи якості бентопродукції підприємства. Окрім того, обґрунтовано збільшення обсягів виробництва бентопродукції шляхом реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних виробничих фондів підприємства. Одержані результати можуть бути використані при розробці та формуванні стратегії підприємства ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ».
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6634
Appears in Collections:	073 Менеджмент (Управління інноваційною діяльністю)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРМ_Бухановська Т.М..pdf Restricted Access		1.35 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ
ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра менеджменту та бізнес–адміністрування

Допущено до захисту
Завідувач кафедри
менеджменту та бізнес–адміністрування
Олександр БІЛИК
« » 2025 р.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА НА ТЕМУ:
«УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ
ТОВ «УКРБЕНТПРОМ» С.ДАШУКІВКА ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ Р–Н.,
ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»

Галузь знань: 07 Управління та адміністрування
Спеціальність: 073 Менеджмент
Освітня програма: «Управління інноваційною діяльністю»
Рівень вищої освіти: другий (магістерський)
Форма здобуття освіти: денна
Група УІДМ–24

Виконавець роботи:
«_____»__ 2025 р. Тамара БУХАНОВСЬКА
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Керівник роботи:

« » 2025 р. доц. Інна БІТЮК___________
(підпис) (вчене звання, ім’я та ПРІЗВИЩЕ)

Черкаси 2025
4

РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить 83 сторінок, 20 таблиць, 6
рисунків, список використаних джерел з 78 найменувань, 3 додатків.
«УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ ПІДПРИЄМСТВА (НА
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «УКРБЕНТПРОМ» С. ДАШУКІВКА
ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ Р–Н., ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.)»
Ключові слова: управління прибутком, модернізація, основні виробничі
фонди, технічне переозброєння, прибуток, якість продукції.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів
управління прибутком підприємства.
Об’єктом дослідження є особливості управління та шляхи підвищення
прибутку на підприємстві ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ».
Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування ефективних
управлінських рішень щодо шляхів підвищення прибутку за рахунок
реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних
виробничих фондів на підприємстві ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ».
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
дослідити сутність поняття «прибуток» та його класифікація;
дослідити методичні засади управління прибутком підприємства;
визначити чинники, що впливають на збільшення прибутку підприємств;
навести загальну характеристику організаційної діяльності підприємства;
проаналізувати фінансово–економічні показники діяльності
підприємства;
проаналізувати доходи і витрати підприємства;
обґрунтувати шляхи збільшення обсягів виробництва бентопродукції
шляхом реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних
виробничих фондів підприємства;
дослідити управління якістю продукції підприємства як фактору
забезпечення прибутковості підприємства;
дослідити напрями удосконалення системи якості бентопродукції
підприємства.
За результатами дослідження сформульовані пропозиції щодо шляхів
підвищення прибутку підприємства. В роботі було запропоновано проєкт
удосконалення системи якості бентопродукції підприємства. Окрім того,
обґрунтовано збільшення обсягів виробництва бентопродукції шляхом
реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних
виробничих фондів підприємства. Одержані результати можуть бути
використані при розробці та формуванні стратегії підприємства ТОВ
«УКРБЕНТОПРОМ».
Рік захисту кваліфікаційної роботи магістра: 2025 р.
Підпис здобувача вищої освіти ____________________
Дата _______________________________
5

ABSTRACT

The master's qualification work contains 83 pages, 20 tables, 6 figures, a list of
used sources of 78 names, 3 appendices.

"PROFIT MANAGEMENT OF AN ENTERPRISE (BASED ON
MATERIALS OF LLC "UKRBENTPROM" VILLAGE DASHUKIVKA
ZVENYHOROD DISTRICT, CHERKASY REGION)"
Keywords: profit management, modernization, fixed assets, technical re-
equipment, profit, product quality.
The subject of the study is a set of theoretical and practical aspects of
enterprise profit management.
The object of the study is the features of management and ways to increase
profit at LLC "UKRBENTOPROM".
The purpose of the master's qualification work is to substantiate effective
management decisions regarding ways to increase profits through reconstruction,
technical re-equipment and modernization of fixed assets at the enterprise LLC
"UKRBENTOPROM".
The tasks of the master's qualification work:
to investigate the essence of the concept of "profit" and its classification;
to investigate the methodological principles of enterprise profit management;
to determine the factors that influence the increase in enterprise profits;
to provide a general characteristic of the enterprise's organizational activities;
to analyze the financial and economic indicators of the enterprise's activities;
to analyze the enterprise's income and expenses;
to substantiate ways to increase the volume of bento products production
through reconstruction, technical re-equipment and modernization of the enterprise's
fixed assets;
to investigate the management of the enterprise's product quality as a factor
ensuring the enterprise's profitability;
to investigate areas for improving the enterprise's bento products quality
system.
Based on the results of the study, proposals were formulated regarding ways to
increase the enterprise's profits. The work proposed a project to improve the quality
system of bento products of the enterprise. In addition, an increase in the production
volumes of bento products through reconstruction, technical re-equipment and
modernization of the main production assets of the enterprise was justified. The
results obtained can be used in the development and formation of the strategy of the
enterprise LLC "UKRBENTOPROM".
Year of defense of the master's thesis: 2025
Signature of the higher education applicant ____________________
Date _______________________________

6

ЗМІСТ

ВСТУП 7
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ
ПІДПРИЄМСТВА…………………………………………………………. 10
1.1 Сутність поняття «прибуток» та його класифікація ……………….. 10
1.2 Методичні засади управління прибутком підприємства………….. 21
1.3 Чинники, що впливають на збільшення прибутку підприємств
України в сучасних умовах………………………………………………. 22
Висновки до розділу1…………………………………………………….. 3 0
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФІНАНСОВО–ЕКОНОМІЧНИХ
ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ
«УКРБЕНТОПРОМ»………………………………………………………. 32
2.1 Загальна характеристика організаційної діяльності підприємства ….. 32
2.2 Аналіз основних фінансово–економічних показників підприємства... 41
2.3 Аналіз доходів та витрат підприємства……………………………… 55
Висновки до розділу 2 6 1
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ
НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ»………………………… 63
3.1 Збільшення обсягів виробництва бентопродукції шляхом
реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних
виробничих фондів підприємства………………………………………… 63
3.2 Управління якістю продукції підприємства як фактору
забезпечення прибутковості підприємства……………………………… 68
3.3 Удосконалення системи якості бентопродукції підприємства……. 73
Висновки до розділу 3 …………………………………………………….. 7 9
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 8 1
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….. 8 4
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 93

7

ВСТУП

У сучасних умовах економічної нестабільності, високої конкуренції та
постійної трансформації ринкового середовища проблема ефективного
управління прибутком підприємства набуває особливої актуальності. Прибуток,
як головний фінансовий результат діяльності підприємства, не лише відображає
ефективність використання ресурсів, але й визначає можливості для
подальшого розвитку, інвестування та забезпечення фінансової стійкості. Саме
тому формування дієвої системи управління прибутком є невід’ємною
складовою сучасного менеджменту, що дозволяє підприємствам адаптуватися
до зовнішніх викликів та забезпечувати конкурентоспроможність.
Розвиток та підвищення конкурентоспроможності підприємства,
впровадження інновацій та інше потребує наявності достатніх джерел
фінансування. Джерела фінансування можуть бути власні (внутрішні) або
залучені (зовнішні). Попри те, що у сучасних умовах є різні форми та широкі
можливості залучення зовнішніх джерел фінансування (зокрема, різні форми
кредитування, лізинг, емісія цінних паперів тощо), власні джерела
фінансування є найбільш фінансово стійкими. Це необхідно враховувати при
виборі найбільш доцільних форм фінансування проектів підприємства, оскільки
порушення оптимальної структури пасивів підприємства може спричинити
погіршення фінансової стійкості та перспективної платоспроможності
підприємства. Збільшення власних джерел фінансування відбувається перш
за все за рахунок зростання прибутку підприємства, що зумовлює важливість
розробки адекватної системи управління прибутком на підприємстві.
Вивченням і розвитком системи управління прибутком на підприємствах
займалися наступні економісти: Єпіфанова І.Ю. [1], Бондаренко Н.С.,
Тюленева Ю.В. [2], Воронкова Т.Є., Безпалько Н.Ю. [3], Николишин С.Є. [4],
Нагайчук В.В. [5], Гуменюк В.С. [6], Оніщук В., Панасик Ю. [7], Белінська
С.М., Крисіна І.О. [8], Жигалкевич Ж.М., Фісенко Е.С. [9], Лойко В.В. [10],
Скибенко Т.С., Чемерис М.В. [11], Павлюк І.О. [12] та інші.
8

Однак, не зважаючи на широке дослідженняфункцій та завдань
управління прибутком на підприємстві, аспекти, що стосуються
фінансового результату як пов'язаної та сукупної з системою управління
підприємством загалом, на сьогодні недостатньо досліджені. Також
потребують подальшого розвитку дослідження методів збільшення прибутку
та покращення його інтегрованості разом із системою управління
підприємством та ін.
Актуальність теми обумовлена необхідністю підвищення
результативності управлінських рішень щодо формування, розподілу та
використання прибутку в умовах ринкової економіки. Незважаючи на значну
увагу теоретиків і практиків до фінансових аспектів діяльності підприємств,
питання оптимізації управління прибутком із врахуванням специфіки
виробничої діяльності окремих суб’єктів господарювання залишаються
недостатньо дослідженими. Це, зокрема, стосується малих та середніх
підприємств промислового сектору, що функціонують у регіональних
економічних просторах України.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних аспектів
управління прибутком підприємства.
Об’єктом дослідження є особливості управління та шляхи підвищення
прибутку на підприємстві ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ».
Метою кваліфікаційної роботи магістра є обґрунтування ефективних
управлінських рішень щодо шляхів підвищення прибутку за рахунок
реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних
виробничих фондів на підприємстві ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ».
Завдання кваліфікаційної роботи магістра:
дослідити сутність поняття «прибуток» та його класифікація;
дослідити методичні засади управління прибутком підприємства;
визначити чинники, що впливають на збільшення прибутку підприємств;
навести загальну характеристику організаційної діяльності підприємства;
9

проаналізувати фінансово–економічні показники діяльності
підприємства;
проаналізувати доходи і витрати підприємства;
обґрунтувати шляхи збільшення обсягів виробництва бентопродукції
шляхом реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних
виробничих фондів підприємства;
дослідити управління якістю продукції підприємства як фактору
забезпечення прибутковості підприємства;
дослідити напрями удосконалення системи якості бентопродукції
підприємства.
Інформаційною базою для написання кваліфікаційної роботи магістра є
законодавчі та нормативні документи, навчально–методична література,
періодичні інтернет–видання, фінансова звітність підприємства, Статут
підприємства та узагальнення, отримані під час проходження практики.

10

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ
ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Сутність поняття «прибуток» та його класифікація

Перші спроби наукового пояснення сутності прибутку в межах
політичної економії були здійснені представниками меркантилістської школи.
Вони вважали, що прибуток формується у сфері обігу, насамперед у зовнішній
торгівлі, як результат продажу товарів за кордоном за вищими цінами
порівняно з тими, за якими ці товари були придбані [13]. Один із найвідоміших
представників меркантилізму Томас Мен зазначав: «Зовнішня торгівля, – писав
він, – приносить нам користь трьох видів: вигоду державі, прибуток самому
купцеві та доходи королю» [14]. Таким чином, прибуток розглядався
меркантилістами як наслідок торговельних операцій, а не виробничого процесу.
На зміну меркантилістам прийшли фізіократи, які перенесли проблему
походження прибутку зі сфери обігу безпосередньо у сферу виробництва.
Водночас вони обмежували джерело виникнення прибутку лише сільським
господарством, оскільки саме в землеробстві наочно проявляється вплив
природних сил, що забезпечують зростання споживчих вартостей понад
виробничі витрати (коли навесні висівається певна кількість зерна, а восени
отримується значно більший урожай). Зосереджуючись переважно на зовнішніх
проявах економічних процесів, фізіократи не змогли чітко розмежувати дію
природних чинників, які формують споживчу вартість, та роль праці, що
створює вартість і додаткову вартість.
Вагомий внесок у розвиток теорії прибутку зробили представники
класичної політичної економії А. Сміт і Д. Рікардо. По–перше, вони довели, що
вартість створюється не лише в аграрному секторі, а й у всіх галузях
матеріального виробництва. По–друге, А. Сміт визначав прибуток як частину
продукту праці найманих робітників, що привласнюється підприємцем, тобто
як результат неоплаченої праці. Він зазначав, що новостворена вартість,
11

створена робітниками, поділяється на дві складові: заробітну плату та прибуток
підприємця. Разом із тим в інших працях А. Сміт трактував прибуток як
породження капіталу [14], що свідчить про певну суперечливість і дуалізм у
його поглядах щодо природи прибутку.
Цю суперечність подолав Д. Рікардо, який послідовно розглядав прибуток
як вирахування з продукту праці робітника та сформулював закон, відповідно
до якого заробітна плата і прибуток перебувають у зворотній залежності. На
його думку, рівень прибутку змінюється залежно від рівня заробітної плати:
«Прибуток буде високим або низьким залежно від того, низькою чи високою є
заробітна плата» [15].
Представники прагматичної політичної економії фактично підмінили
питання про джерело прибутку питанням про умови його отримання. Найбільш
повно такий підхід був реалізований у працях французького економіста Ж.–Б.
Сея в межах теорії трьох факторів виробництва. Відповідно до цієї теорії у
виробничому процесі задіяні три самостійні фактори – праця, капітал і земля,
кожен з яких є окремим джерелом доходу: заробітної плати, прибутку та ренти.
Отже, прибуток розглядається як винагорода підприємця за надання
«продуктивної послуги», аналогічно до того, як заробітна плата є винагородою
за працю.
За своїм змістом близькою до теорії продуктивності капіталу є теорія
трудового доходу підприємців, засновником якої був англійський економіст
Джеймс Мілль. Цю концепцію підтримували відомі економісти XIX століття,
зокрема Ф. Бастіа, Дж. Мак–Куллох, А. Маршалл та інші. Відповідно до цієї
теорії підприємці утворюють окрему соціальну групу працівників, які, так само
як і наймані робітники, виконують суспільно необхідні функції: робітники –
функції безпосередніх виконавців, підприємці – організаторів виробництва.
Обидві групи, відповідно, отримують справедливу винагороду за свою працю:
робітники – заробітну плату, а підприємці – прибуток [14]. У цьому контексті
прибуток трактується як різновид трудового доходу підприємця, тобто як
особлива форма заробітної плати.
12

Досить своєрідною була теорія утримання, запропонована в середині XIX
століття англійським економістом Нассау Сеніором. Він вважав, що
підприємці, здійснюючи виробничу та інвестиційну діяльність, змушені
жертвувати поточним добробутом, обмежувати особисте споживання та
проявляти ощадливість. Інвестуючи власний капітал, вони зазнають ризику й
невизначеності, очікуючи майбутніх результатів. Саме за таке утримання та
ризик, на думку Н. Сеніора, підприємці отримують прибуток як відповідну
винагороду [14]. Проте спроби пояснити економічні явища виключно через
психологічні мотиви не дають змоги розкрити справжнє джерело виникнення
прибутку.
Загалом позиції науковців щодо джерел формування прибутку значною
мірою визначалися їхніми уявленнями про закономірності виробництва,
розподілу, обміну та споживання.
Особливе місце в розвитку теорії прибутку займає концепція К. Маркса,
яка ґрунтується на трудовій теорії вартості та значною мірою продовжує
традиції класичної політичної економії, водночас принципово відрізняючись
від підходів прагматичної школи. К. Маркс довів, що прибуток є перетвореною
формою додаткової вартості та відображає співвідношення між необхідним і
додатковим робочим часом. Додаткова вартість m є функцією змінного
капіталу v, авансованого на купівлю робочої сили, тобто m = f(v). Прибуток P, у
свою чергу, виступає функцією всього авансованого капіталу: P = f (c + v), де c
– це капітал, вкладений у засоби виробництва.
Величина прибутку, за Марксом, визначається середньою суспільною
нормою прибутку, а маса прибутку залежить від розміру авансованого капіталу:
Mp = p·Ka, де Mp – маса прибутку, p – норма прибутку, Ka – обсяг
авансованого капіталу [14].
Таким чином, по–перше, прибуток розглядається як категорія сфери
виробництва, а не обігу чи психологічних процесів. По–друге, його
привласнення підприємцями зумовлене не їхньою особистою участю у
виробництві або утриманням від споживання, а фактом володіння засобами
13

виробництва. Наймані працівники, не маючи таких засобів, змушені продавати
свою робочу силу, яка і є джерелом прибутку, що привласнюється
підприємцями безоплатно. На основі здобутків класичної школи, під впливом
теорії продуктивності капіталу та концепції граничної корисності наприкінці
XIX – на початку XX століття сформувалася неокласична теорія прибутку.
Вона характеризується подвійним підходом до трактування цього поняття. З
одного боку, Дж. Б. Кларк і Л. Вальрас вважали прибуток винагородою, або
ціною, окремого фактора виробництва – капіталу, ігноруючи доходи від інших
факторів – землі та праці. З іншого боку, такі вчені, як А. Маршалл, розглядали
прибуток як сукупний дохід підприємця від використання всіх факторів
виробництва [14].
Важливим чинником розвитку неокласичної теорії прибутку стало
поняття ризику, яке в працях С. Фішера, Г. Мюрдаля, Е. Лундберга, Ф. Найта
аналізується як ключовий розрахунковий показник у дослідженні прибутків за
умов недосконалої конкуренції та формування надприбутків. Прибуток у цьому
контексті трактується або як винагорода підприємцеві за прийняття ризику в
процесі господарської діяльності, або як різниця між очікуваними та фактично
отриманими доходами. Як зазначав С. Фішер, «прибуток – це перевищення
доходу над витратами» [14].
Узагальнюючи, прибуток як економічна категорія відображає частину
додаткової вартості, створеної у реальному секторі економіки, і виступає
формою прояву вартості додаткового продукту.
Звертаючись до сучасного трактування прибутку в економічній теорії
України, слід зазначити, що розвиток ринкових відносин зумовлює
необхідність переосмислення підходів до управління процесами його
формування та розподілу. У зв’язку з цим саме поняття прибутку зазнає певної
трансформації. У сучасних умовах серед вітчизняних і зарубіжних науковців
існує низка різних підходів до визначення цієї категорії, що пояснюється
багатогранністю її економічної природи. Основні відмінності в підходах до
14

трактування поняття прибутку доцільно систематизувати та представити у
таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Огляд наукових шкіл щодо визначення сутності прибутку
Зміст предмета дослідження Представник наукової школи
прибуток – частина виручки, що С.Ф. Покропивний [16, с.194].
залишається після відшкодування усіх
витрат на виробничу і комерційну
діяльність підприємства. Таке розуміння
прибутку обмежується тільки
кількісним визначенням категорії і не
розкриває його економічної природи
Прибуток підприємства – це взагалі єдина М.Я. Коробов [17]
форма грошових накопичень, що
створюється підприємством будь–якої
форми власності.
Двояке трактування прибутку, згідно з С.В. Мочерний [18]
яким прибуток – це головна мета
діяльності капіталістичного підприємства,
що реалізується у процесі виробництва та
реалізації товарів і послуг з використанням
найманої праці, діяльності самих
підприємців, отримуваного синергічного
ефекту від взаємодії найманих працівників
із засобами виробництва, а також виражає
певну сукупність відносин економічної
власності при здійсненні названих видів
діяльності та праці; або ж прибуток – це
перетворена, похідна форма додаткової
вартості, яка з кількісного аспекту є
різницею між ціною продажу товару і
витратами капіталу на її виробництво.
Отже прибуток як перетворена форма
додаткової вартості є результатом усього
авансованого капіталу, факторів
виробництва
(праця, капітал, земля)
Прибуток – частина заново створеної А.М. Поддерьогін [19, с.135].
вартості, виробленої і реалізованої, готової
до розподілу Таким чином, наголошується
на важливості процесу реалізації
виробленого продукту за кошти.
Джерело: складено автором на основі [16 – 19]
Кожний суб’єкт підприємницької діяльності, як юридична особа, веде її
на основі отримання прибутку. Підприємства реалізують свою продукцію
споживачам, отримуючи за неї грошову виручку. Однак це ще не означає
15

отримання прибутку. Для виявлення фінансового результату необхідно
співставити виручку з собівартістю продукції, а також з усіма податками та
платежами до бюджету. Якщо виручка перевищує суму собівартості і податків,
то підприємство отримує прибуток; якщо дорівнює, то підприємство
находиться на рівні точки беззбитковості; і коли витрати перевищують
виручку, то, зрозуміло, підприємство терпить збиток, тобто від’ємний
фінансовий результат, що ставить його в складне фінансове становище, яке
невиключно банкрутства. Тому підприємство повинно мати чітку структуру
витрат по всіх видах діяльності і суворо регулювати їх постійно співставляючи
з джерелами утворення прибутку.
Джерела утворення прибутку тісно зв’язані з основними видами
прибутку: одним з джерел прибутку є реалізація продукції, робіт і послуг. В
цьому випадку прибуток залежить від цін, обсягу виробництва, якості,
визнання продукції, рівня витрат; по – друге, джерелом прибутку є реалізація
основних фондів та іншого майна підприємств; по – третє, джерелом є
результат від позареалізаційних операцій, який визначається як різниця між
позареалізаційними доходами і позареалізаційними витратами [33].
В роздрібній торгівлі джерелом утворення прибутку, окрім перелічених
вище, є певні націнки: в оптовій торгівлі – це торгівельно–збутові націнки, в
громадському харчуванні – це торгові націнки.
З’ясувавши історичне трактування прибутку і його джерела, дамо
характеристику основним ознакам прибутку:
прибуток являє собою форму доходу підприємця, який здійснює певний
вид діяльності. Ця зовнішня найбільш проста форма вираження прибутку є
разом з тим недостатньою для його повної характеристики, оскільки в деяких
випадках активна діяльність в будь–якій сфері може і не бути пов’язана з
отриманням прибутку ( наприклад, діяльність політична, благодійна і тому
подібна);
прибуток є формою доходу підприємця, який вклав свій капітал з метою
досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно
16

пов’язана з категорією капіталу, особливим фактором виробництва, і в
усередненому вигляді характеризує ціну функціонуючого капіталу;
прибуток не є гарантованим доходом підприємця, який вклав свій капітал
в той чи інший вид бізнесу. Він є результатом лише вмілого та успішного
здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок
своїх невдалих дій чи об’єктивних причин зовнішнього характеру може не
лише не отримати очікуваного прибутку, але й повністю чи частково втратити
вкладений капітал, тому прибуток є в певній мірі платою за ризик здійснення
підприємницької діяльності;
прибуток це не весь дохід, що отриманий в процесі підприємницької
діяльності, а лише та частина доходу, яка зменшена на суму тих витрат, які
пішли на здійснення цієї діяльності;
прибуток е самостійним показником, що виражений в грошовій формі.
Така форма оцінки прибутку пов’язана з практикою узагальненого вартісного
обліку всіх пов’язаних з ним основних показників: вкладеного капіталу,
отриманого капіталу, отриманого доходу, понесених витрат, а також з діючим
порядком податкового регулювання [34].
Розмір та рівень прибутку обумовлюють можливості підприємства щодо
рішення стратегічних цілей та завдань, його фінансову стійкість та
платоспроможність, конкурентоздатність. Прибуток є також якісним
показником, так як в його величіні відображається зміна обсягу товарообігу,
доходів і витрат, рівня використання ресурсів. Розмір прибутку залежить від
багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.
Найважливішими внутрішніми факторами обсяг діяльності, стан та
ефективність використання ресурсів підприємства, рівень доходів та витрат,
ефективність цінової та асортиментної політики. Серед зовнішніх факторів
виділяють рівень цін на споживчі товари, податкова політика держави,
кон’юнктура ринку. Знання факторів, що впливають на прибуток, дозволяє
розробити ефективний механізм управління прибутком.
17

Кількісно, як економічний показник, прибуток являє собою різницю між
обсягом виручки (доходом) і сумою поточних витрат.
Прибуток підприємства в ринковій економіці виступає [20]:
1. Основна мета підприємницької діяльності. Зростання добробуту
власника підприємства є кінцевою метою бізнесу. Тобто, це – розмір поточного
доходу на вкладений капітал, у формі отриманого прибутку. Це, відповідно, є
мотивацією підприємницької діяльності власника підприємства. Для
працівників прибутковість є гарантією отримання заробітної плати.
2. Захист від банкрутства. За рахунок отриманого прибутку
підприємство збільшує власний капітал – тим самим знижуючи об’єм
позикових ресурсів, що дозволяє ефективніше долати кризові ситуації, що
пов’язані з погашенням зобов’язань.
3. Фундамент економічного розвитку держави. Податкова система є
механізмом перерозподілу прибутку підприємства, що дозволяє наповнити
бюджет країни, і відповідно дає фінансові можливості державі забезпечувати
виконання покладених на неї функцій.
4. Внутрішнє джерело формування фінансових ресурсів підприємства.
Тобто, чим вищий рівень прибутковості підприємства в процесі його
господарської діяльності, тим менша його потреба в залученні фінансових
ресурсів із зовнішнього середовища [35, 36].
Узагальнююча характеристика ролі прибутку подана на рис. 1.1.
1. Джерело задоволення потреб суспільства. Дана функція
проявляється в задоволенні, з допомогою отриманого прибутку підприємства,
соціальних потреб його власників та персоналу. Грошові кошти, перераховані в
бюджет при оподаткуванні підприємства, є джерелом фінансування державних
соціальних програм і насамперед в цьому проявляється соціальна роль
прибутку.
2. Ріст ринкової вартості підприємства. Якщо підприємство буде
спрямовувати отримуваний прибуток на збільшення активів – капіталізація
прибутку – то це в кінцевому етапі приводить до зростання його вартості [37].
18

Мета діяльності підприємства
Захист від банкрутства підприємства
ПРИБУТОК
Внутрішнє джерело формування фінансових
ПІДПРИЄМСТВА ресурсів
Фундамент економічного розвитку держави
В УМОВАХ
РИНКОВОЇ Джерело задоволення потреб суспільства
ЕКОНОМІКИ
Головне джерело росту ринкової вартості
підприємства

Рисунок 1.1 – Характеристика ролі прибутку підприємства в умовах ринкової
економіки
Джерело: розроблено автором за [21 – 24]

Отже, прибуток підприємства є кінцевим показником результату
господарської діяльності підприємства, і збільшення його обсягів є
обов`язковою умовою економічного розвитку підприємства, держави та
суспільства. Враховуючи значення прибутку в діяльності підприємств можна
виділити ряд функцій, які виконує приуток, а саме: оціночна, розподільча та
стимулююча.
Оціночна функція полягає у використання прибутку в якості оціночного
показника, що характеризує ефект його господарської діяльності. Зміст
розподільчої функції полягає у використанні прибутку як інструменту
розподілу чистого доходу суспільства на макрорівні. Стимулююча функція
полягає в тому, що прибуток є джерелом для виплати дивідендів власникам.
19

Прибуток підприємства характеризується не тільки своїм значенням і
функціями, але й багатоваріантністю видів, в яких він виступає. Систематизація
видів прибутку за основними економічними та обліковими ознаками, наведена
в табл.1.2.

Таблиця 1.2 – Систематизація видів прибутку за основними
економічними та обліковими ознаками
Класифікаційні ознаки Види прибутку згідно ознак класифікації
за видами діяльності прибуток від операційної діяльності
прибуток від фінансової діяльності
прибуток від інвестиційної діяльності
в залежності від порядку визначення Валовий прибуток
Прибуток від операційної діяльності
Прибуток від звичайної діяльності
до оподаткування
Прибуток від звичайної діяльності
Прибуток від надзвичайної
діяльності Чистий прибуток
за характером оподаткування Оподатковуваний прибуток
Прибуток що не підлягає оподаткуванню
Нерозподілений прибуток
за характером використання
Розподілений прибуток
за значенням підсумкового результату Позитивний (прибуток)
Від’ємний (збиток)
Прибуток минулого періоду
за періодами формування Прибуток звітного періоду
Прибуток планового періоду
Бухгалтерський прибуток
за метою визначення
Економічний прибуток
Мінімальний прибуток
за розміром Нормальний
прибуток
Максимальний
прибуток
Джерело: розробленj автором на основі [25 – 29]

Прибутки отримані в результаті діяльності класифікуються за видами
діяльності: операційний прибуток, фінансовий та інвестиційний.
В процесі управління прибутком підприємства головна роль відводиться
формуванню прибутку від операційної діяльності. Основу операційної
20

діяльності більшості підприємств становить виробничо–комерційна або
торгівельна діяльність, яка в свою чергу доповнюється інвестиційною та
фінансовою діяльністю.
Як вже було зазначено, поряд з операційною діяльністю підприємство
може здійснювати інші види діяльності, зокрема: інвестиційну (процес
здійснення найбільш ефективних форм вкладання власного капіталу) та
фінансову діяльність (процес залучення позикового капіталу) та отримувати від
неї певні прибутки. З точки зору бухгалтерського обліку, прибуток може бути
отриманий в результаті різних видів діяльності.
Проте, в фінансовому обліку, фінансовий результат від інвестиційної і
фінансової діяльності окремо, без додаткових розрахунків, не можливо
визначити. На рахунках бухгалтерського обліку ведеться облік доходів і витрат
від фінансових операцій . А під фінансовими операціями слід розуміти операці,
які відбуваються як у процесі фінансової, так і в процесі інвестиційної
діяльності підприємства [30].
У фінансовій звітності підприємства розрізняють такі види прибутку:
валовий прибуток, прибуток від операційної діяльності, прибуток від звичайної
діяльності до оподаткування, прибуток від звичайної та надзвичайної
діяльності, чистий прибуток, а також скоригований прибуток, що припадає на
одну просту акцію (порядок його відображення на сьогодні ще остаточно не
врегульовано). Така класифікація зумовлена особливостями порядку
формування та визначення прибутку, а саме:
– валовий прибуток, який відображає різницю між чистим доходом від
реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованої
продукції;
– прибуток від операційної діяльності, що розраховується як алгебраїчна
сума валового прибутку, іншого операційного доходу, адміністративних витрат,
витрат на збут та інших операційних витрат;
21

– прибуток до оподаткування, який визначається як алгебраїчна сума
прибутку від основної діяльності, фінансових і інших доходів, а також
фінансових і інших витрат;
– чистий прибуток, що характеризує частину прибутку, яка залишається у
розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток [31, 32].
Залежно від напряму використання прибуток поділяють на розподілений і
нерозподілений. Нерозподілений прибуток відображає ту частину отриманого
прибутку, яка спрямовується на реінвестування у діяльність підприємства. Він є
складовою власного капіталу підприємства та характеризує суму прибутку, що
залишається у його розпорядженні після виплати доходів власникам і
формування резервного капіталу.
Отже, прибуток підприємства є основною формою його грошових
нагромаджень, а також одним із ключових джерел формування фінансових
ресурсів держави. Таким чином, прибуток узагальнює результати діяльності
підприємства та синтезує в собі найважливіші аспекти його господарської
роботи.

1.2 Методичні засади управління прибутком підприємства

Для розвитку будь–якого підприємства, незалежно від форми власності
чи галузевої приналежності основою виступає прибуток. Саме прибуток є
найбільш важливим показником ефективності господарювання підприємства,
джерелом його життєдіяльності. Він виступає в якості рушійної сили ринкової
економіки, тим самим забезпечуючи інтереси держави, власників та
працівників господарюючих суб’єктів. Мета управління прибутком
підприємства полягає в процесі цільового впливу суб’єкта на об’єкт для
забезпечення досягнення певних фінансових результатів і збільшення
добробуту власників підприємства в даний момент і в майбутньому.
Управління прибутком – це процес побудови і реалізації максимально
економічно ефективних рішень з питань формування, розподілу та
22

використання фінансового результату діяльності підприємства з метою
забезпечення стійкого фінансового стану та ефективної діяльності в поточному
та перспективному періоді [47].
Процес управління посідає вагоме місце у системі управління
підприємством в загальному. Адже його завданням є забезпечення ефективного
формування прибутку та його оптимального розподілу [48]. У всіх сферах
діяльності підприємства прийняття управлінських рішень впливає на рівень
прибутку підприємства, тому система управління прибутком має бути логічно
пов’язана із загальною системою управління підприємством, що розширить
можливості для розвитку та надасть нові джерела фінансування.
В основі побудови ефективної системи управління прибутком
підприємства покладено такі принципи [49]:
1) Принцип інтеграції із загальною системою управління підприємством.
Передбачає узгодженість цілей системи управляння прибутком і стратегічних
цілей розвитку.
2) Принцип безперервності, що пояснюється необхідністю постійного
функціонування системи управління прибутком, оскільки діяльність
підприємств має безперервний характер.
3) Принцип системності. Так як метою розроблення управлінських
рішень з питань управління прибутком підприємства є досягнення найбільшого
економічного ефекту при існуючих ресурсах.
4) Принцип комплексності. Забезпечує високу результативність
формування та використання прибутку підприємства загалом.
5) Принцип динамічності управління, що вимагає швидке пристосування
системи управління прибутком до постійних змін зовнішнього і внутрішнього
середовища.
6) Принцип варіативності підходів до розробки окремих управлінських
рішень. Полягає в розробленні та аналізі альтернативних сценаріїв розвитку
господарської діяльності підприємства та прийняття їх на основі управлінських
рішень стосовно управління прибутком [52].
23

7) Принцип орієнтації на стратегічні цілі розвитку підприємства .
Якщо говорити про типи орієнтації підприємств, то В.В. Нагайчук
виділяє їх три – мінімізація, отримання «задовільного» рівня прибутку та
максимізація прибутку:
1. Стратегія мінімізації прибутку або стабільного прибутку базується на
максимізації мінімуму доходів, що очікуються, разом із мінімізацією
максимуму збитків.
2. Стратегія одержання «задовільного» прибутку передбачає одержання
підприємством такого рівня прибутку, якого вистачить на покриття усіх витрат
і дасть можливість на розвиток у довготривалому періоді. Суть полягає у
врахуванні фактора ризику під час планування.
3. Стратегія максимізації прибутку полягає в одержанні максимального
високого прибутку за рахунок внутрішніх резервів і за рахунок споживачів.
В основу діяльності більшості вітчизняних підприємств покладено
стратегію максимізації прибутку, проте її використання в короткостроковому
періоді не забезпечує відповідних темпів економічного зростання в
довгостроковому періоді. Так виникає загроза використання значної частини
прибутку на поточні цілі, що в результаті приводить до втрати важливого
джерела фінансування розширеного відтворення та збільшує загрозу
банкрутства, викликаного високим рівнем ризику діяльності підприємства. Так
поступово на зміну стратегії максимізації приходить стратегія мінімізації,
оскільки вона передбачає рентабельну діяльність та розвиток фірми, при цьому,
не вимагає максимізації прибутку [50].
На прибутковість підприємства впливає велика кількість факторів, які
можна розділити на дві великі групи: зовнішні, ті на які підприємство не
впливає; внутрішні, що знаходять безпосередньо під впливом підприємства.
Якщо приводити зміни в іншому або хаотичному порядку, то результати в
ефективності функціонування підприємства будуть незначними або взагалі
відсутніми [51].

24

1.3 Чинники, що впливають на збільшення прибутку підприємств України
в сучасних умовах

В умовах розвитку ринкової економіки України прибуток відіграє
ключову роль у діяльності будь–якого підприємства і соціально–економічному
розвитку країни в цілому. На жаль, в сучасних умовах збільшення прибутку
підприємствами України є складним питанням. Значна частка підприємств
взагалі не отримує прибуток, що призводить до їх ліквідації та банкрутства.
Прибуток одночасно є і метою, і результатом, і стимулом, і чинником
економічної безпеки діяльності підприємства. Можливість отримання прибутку
спонукає керівників підприємств шукати більш ефективні способи
використання ресурсів, винаходити продукти, на які може виникнути попит,
застосовувати організаційні і технічні нововведення, що обіцяють підвищити
ефективність виробництва тощо. Працюючи прибутково, кожне підприємство
вносить свій внесок в економічний розвиток суспільства, сприяє створенню і
збільшенню суспільного багатства і зростанню добробуту населення, тому дана
тема є надзвичайно актуальною і потребує подальших досліджень.
На сьогоднішній день однією з актуальних проблем є розгляд і вивчення
чинників, які прямопропорційно впливають на величину прибутку. Будь–яке
підприємство всі свої сили спрямовує на отримання кінцевого результату.
Прибуток – це різниця між ціною реалізації та собівартості продукції (товарів,
робіт, послуг), між обсягом отриманої виручки та сумою витрат на
виробництво та реалізацію продукції [41].
Рівень і сума прибутку складаються під впливом безлічі факторів, що
впливають на неї як негативно, так і позитивно. Фактори, що впливають на
прибуток, численні і різноманітні. Обмежити їх досить важко. Всі фактори, що
впливають на прибуток підприємства, поділяються на зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх факторів належать природні умови, транспортні умови,
державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок та пільг,
25

штрафних санкцій, конкуренція на ринку товарів тощо. Ці фактори не залежать
від діяльності підприємства, але суттєво впливають на його прибуток.
До внутрішніх факторів відносять обсяги виробництва та реалізації
продукції, структура продукції, собівартість продукції, якість продукції , ціни
та інше. Внутрішні фактори поділяють на виробничі та невиробничі. Виробничі
фактори характеризують наявність та використання засобів і предметів праці,
трудових та фінансових ресурсів. Ці фактори, у свою чергу, поділяють на
екстенсивні та інтенсивні.Екстенсивні фактори впливають на процес отримання
прибутку через кількісні зміни: обсягу засобів та предметів праці, фінансових
ресурсів, тривалості роботи обладнання, чисельності персоналу, фонду
робочого часу тощо [46].
Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через
якісні зміни: підвищення продуктивності обладнання та його якості,
використання прогресивних видів матеріалів та вдосконалення технології їх
обробки, прискорення оборотності оборотних коштів, підвищення кваліфікації
та продуктивності праці персоналу, зниження трудомісткості та
матеріаломісткості продукції, удосконалення організації праці та ефективніше
використання фінансових ресурсів та інше.
До невиробничих факторів належать постачальницько–збутова та
природоохоронна діяльність, соціальні умови праці та побуту тощо [42].
Економісти Л. Донцова та Н. Нікіфоровa також розподіляють фактори на
залежні й незалежні. До незалежних (зовнішніх) вони відносять стан ринку,
ціну та тарифи на паливо, енергію, норми амортизації, систему оподаткування,
обсяг та якість природних ресурсів. До залежних (внутрішніх), на їх думку,
відносяться обсяг та якість продукції, рівень собівартості та інших затрат,
рівень організації праці, економічна зацікавленість працівників та рівень
виробництва [40].
Отже, чинники, які безпосередньо впливають на збільшення прибутку
підприємства і які воно може контролювати – це внутрішні чинники.
Розглянемо деякі із них.
26

Фактори, що впливають на прибуток підприємства
Зовнішні Внутрішні
Природні умови; Обсяги реалізації продукції;
Транспортні умови; Структура продукції;
Інфраструктура ринку; Собівартість;
Кон'юнктура ринку; Якість;
Ціни на виробничі ресурси; Ціни.
Інфляція;
Конкуренція на ринку
товарів.
Виробничі Невиробничі
Комерційна
Основні Основні Трудові діяльність
засоби засоби ресурси
Екстенсивні Інтенсивні
Обсяг Тривалість Непродуктивне
Ефективність
виробничих використання використання
використання ресурсів
ресурсів ресурсів ресурів
Чисельність
Тривалість Втрати Підвищення кваліфікації
працівників;
Обсяг засобів; робочого дня; матеріалів працівників;
Величина Коефіцієнт через брак; Підвищення
запасів змінності Втрати продуктивності
товарно- роботи матеріалів обладнання;
матеріальних обладнання. через відходи. Прискорення оборотності
цінностей.
оборотних коштів;
Впровадження
прогресивних технологій.

Рисунок 1.2 – Класифікація факторів, що впливають на величину прибутку
підприємства
Джерело: складено автором на основі [44]
27

Одними із найважливіших внутрішніх чинників зростання прибутку в
сучасних умовах є такі: зростання обсягу готової продукції, зниження її
собівартості, підвищення якості, поліпшення асортименту, підвищення
ефективності використання виробничих фондів, зростання продуктивність
праці.
У зв'язку з тим, що переважну частину прибутку (95–97%) підприємства
одержують від реалізації товарної продукції, то цій частині прибутку має
приділятися головна увага.
На прибуток від товарної продукції впливає зміна залишків
нереалізованої продукції. Чим більше цих залишків, тим менший прибуток від
реалізації продукції. Величина нереалізованої продукції залежить від низки
причин, обумовлених комерційною банківською діяльністю та умовами
реалізації продукції. А отже, щоб збільшити прибуток підприємство має вжити
відповідних заходів щодо скорочення залишків нереалізованої продукції як
кількісно,так і у сумарному вираженні.
Найважливішим чинником, що впливає на величину прибутку, є зміна
обсягу виробництва та реалізації продукції. Падіння
обсягів виробництва за сучасних економічних умов, беручи до уваги низки
протидіючих чинників, як, наприклад, підвищення цін, неодмінно
веде до скорочення обсягу прибутку. Звідси висновок про необхідність вжити
невідкладних заходів із забезпечення зростання обсягу виробництва з
урахуванням технічного його відновлення і підвищення ефективності
виробництва. Натомість, вдосконалення розрахунково–платіжних відносин між
підприємствами сприятиме поліпшенню умов реалізації продукції, отже,
зростанню прибутку.
Наступний важливий чинник, що впливає на величину прибутку, це ціна
продукції. Вільні ціни встановлюються самими підприємствами залежно від
конкурентоспроможності цієї продукції, попиту й
пропозиції на аналогічну продукцію інших виробників. Тому рівень вільних
цін на продукцію у певній мірі є чинником, який залежить від підприємства. Не
28

залежать від підприємства державні регульовані ціни, наприклад,
на продукцію підприємств–монополістів. Вочевидь, що справжній рівень цін
визначається передусім якістю готової продукції, залежить від технічного
вдосконалення її виробництва, проведення робіт з модернізації
існуючих виробництв і т.д [43].
Дослідження показали, що на сьогодні в багатьох випадках є сенс
направити зусилля підприємства на поліпшення ціноутворення. Це особливо
справедливо, якщо прибутковість в розрахунку на одиницю продукції низька,
адже тоді збільшення обсягу продажу не спричинить суттєвого зростання
прибутку, відтак кращим варіантом буде зниження витрат і/або підвищення
ціни.
Можна заперечити, що підвищення ціни зазвичай призводить до певного
скорочення обсягу продажу. Але варто зазначити, що, по–перше, це
трапляється не завжди, а, по–друге, навіть якщо це і станеться, то невеликим
скороченням продажу можна пожертвувати, якщо він буде компенсований
підвищеною ціною. В будь–якому разі зміна ціни прямо й одночасно впливає
на прибуток і збут [45].
Ще одним чинником, безпосередньо впливаючим на величину прибутку
підприємства, є зміна рівня собівартості продукції. Між величиною прибутку і
рівнем собівартості існує прямо пропорційна залежність: чим нижчою є
собівартість продукції, обумовлена рівнем витрат на її виробництво, тим вищим
буде прибуток і навпаки. Цей чинник, в свою чергу, перебуває під впливом
багатьох причин. Тому, при аналізі зміни рівня
собівартості потрібно виявити причини її зниження або підвищення для
того, щоб розробити заходи щодо скорочення рівня витрат на виробництво
продукції, отже, збільшити за рахунок цього прибуток підприємства.
У практиці підприємницької діяльності застосовуються різні способи
зниження собівартості. Безумовно, використовуються такі прийоми, як
економія паливно–сировинних ресурсів, матеріальних й трудових витрат,
зниження частки амортизаційних відрахувань, скорочення адміністративних
29

витрат тощо. Проте слід пам'ятати, що зниження собівартості має межу, після
якого вона вимагає зниження якості продукції.
У сучасному ринковому господарстві приділяють значну увагу новим
методам управління витратами, таким як управлінський облік.
З його допомогою здійснюється контроль над витратами підприємства.
Особливо ефективний облік по центрам відповідальності. Ця форма управління
витратами дозволяє раціоналізувати структуру витрат, оперативно реагувати на
відхилення від нормальної запланованої величини витрат і просить передати
частину функцій прийняття рішень до рівня лінійних керівників. Вони
відповідають за затверджену величину витрат і мають забезпечити виконання
запланованих показників.
Крім зазначених вище чинників на величину прибутку впливають зміни у
структурі виробленої продукції. Чим більша частка рентабельної продукції, тим
більше прибутку отримає підприємство. Тобто збільшення частки
малорентабельної продукції спричинить зменшення прибутку.
Загальновідомо, що будь–яка продукція проходить стадії життєвого
циклу: проектування, освоєння, запуск у виробництво. В результаті серійного
випуску відбувається насичення ринку цим продуктом. Після закінчення часу
продукція морально застаріває, або не витримує конкурентної боротьби, і, під
тиском дедалі нижчої рентабельності, її випуск скорочується чи припиняється.
Задля збереження рівня прибутку для підприємства важливо визначити
початок проектування й запуску у виробництво нової продукції. Етап
проектування й освоєння продукції займає певний час, протягом якого
підприємство зазнає збитків. Потім із моменту запуску продукції у
виробництво збитки починають знижуватися і через деякий час досягається
точка беззбитковості. При збільшенні обсягу продажу росте і прибуток за
допомогою зниження частки постійних витрат. При досягненні рівноваги
попиту й пропозиції розмір прибутку стабілізується і певний час залишається
на незмінному рівні. Такий стан може зберігатися досить тривалий час за
відсутності загрози з боку конкурентів і при стабільному попиті на продукцію.
30

За наявності конкурентів підтримку рівня продажів можна досягти,
використовуючи метод зниження рентабельності, тобто зниження ціни за
допомогою частки прибутку.
При посиленні конкурентної боротьби підприємство неспроможне далі
підтримувати рівень продажів за допомогою зниження ціни, оскільки робота
стає неефективною, збитковою. Задля підтримки ефективності підприємству
потрібно знижувати витрати пропорційно зниженню ціни або ж збільшувати
обсяг виробництва іншої продукції, попит на яку ще не вичерпаний. Тому
підприємства повинні братися до освоєння нового виду продукції на етапі
зростання прибутку для того, щоб до моменту зниження рентабельності старої
продукції випуск нової продукції досяг точки беззбитковості. Така стратегія
дозволить постійно зберігати досягнутий рівень рентабельності і навіть, при не
сприятливій кон'юнктурі, підвищити його.
Прибуток підприємства виступає основним джерелом фінансування
розвитку підприємства, удосконалення його матеріально–технічної бази,
забезпечення усіх форм інвестування. Вся діяльність підприємства спрямована
на забезпечення зростання прибутку або його стабілізації на певному рівні [39].
Ряд вище перелічених факторів повинен бути предметом посиленого
розгляду та обґрунтування відносно формування прибутку. Без належної уваги
до цієї проблеми і кожного фактора зокрема, неможлива ефективна діяльність
та прибутковість будь–якого з підприємств.

Висновки до розділу 1

Отже, прибуток є узагальнюючим показником результативності
господарської діяльності підприємства та важливим елементом фінансового
механізму, що забезпечує його стабільне функціонування й розвиток. Розкриття
сутності поняття «прибуток» і його класифікації дозволяє систематизувати
підходи до оцінювання фінансових результатів та визначити місце прибутку в
системі економічних показників підприємства. Водночас ефективне управління
31

прибутком потребує застосування обґрунтованих методичних засад, які
охоплюють процеси планування, прогнозування, аналізу, контролю та
прийняття управлінських рішень з метою максимізації фінансових результатів
за умови раціонального використання ресурсів.
У сучасних умовах господарювання підприємств України на зростання
прибутку впливають як внутрішні, так і зовнішні чинники, серед яких особливе
значення мають оптимізація витрат, підвищення ефективності виробництва,
впровадження інновацій, адаптація до змін ринкового середовища та
державного регулювання. Сукупний вплив зазначених чинників зумовлює
необхідність комплексного та системного підходу до формування й управління
прибутком, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності підприємств
та забезпеченню їх сталого розвитку в довгостроковій перспективі.
Проаналізувавши сучасні підходи до визначення поняття управління
прибутком, можна зробити висновки, що управління прибутком є системою
комплексних методів та заходів для збільшення прибутку та його ефективного
розподілу. Загальна система управління підприємством має гармонійно
включати в себе систему управління прибутком, адже прийняття рішень в
будь–якій іншій сфері діяльності впливає на формування прибутку. При
наявності на підприємстві ефективної та раціональної системи управління є
можливість в повному обсязі використовувати виробничий потенціал та
досягати найбільш високих результатів. Отже, ефективна система управління
прибутком сприяє стабільному функціонуванню і розвитку підприємства через
підвищення рівня добробуту власників підприємства та підвищення ринкової
вартості підприємства, що в свою чергу покращить інвестиційну привабливість
і зменшить ризики діяльності та поповнить фінансові ресурси підприємства.

32

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ФІНАНСОВО–ЕКОНОМІЧНИХ
ПОКАЗНИКІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ»

2.1 Загальна характеристика організаційної діяльності підприємства

ТОВ «Укрбентопром» – підприємство групи компаній «Бентонітова
Долина», що займається видобутком і переробкою бентонітових та
палигорськітової глин Черкаського родовища (с. Дашуківка). Група компаній
«Бентонітова Долина» – український лідер у виробництві бентонітової та
палигорськітової продукції.
До складу групи компанії «Бентонітова долина» входять два ключові
підприємства: «Укрбентопром» і «Catbent». Разом вони формують унікальну
пропозицію на ринку, пропонуючи клієнтам тільки найякіснішу сировину і
готові продукти.
Протягом багатьох років «Бентонітова Долина» поставляє високоякісну
бентонітову глину для різних галузей промисловості, зокрема для буріння,
будівництва, металургії та багатьох інших. Група компаній постійно
вдосконалює технології видобутку і переробки бентоніту, щоб підтримувати
найвищі стандарти якості та ефективності.
«Бентонітова Долина» – це сила природи, керована мистецтвом науки і
технології. Сировинною базою є найбільше в Україні та Європі родовище
бентонітових глин, яке відкрито ще у 1954 році. Запаси Черкаського родовища
оцінюються у 48 млн. т.
Підприємство має чинну ліцензію на розробку до 2036 року.
Незважаючи на всі сучасні виклики, цілями товариства є розвиток та
вдосконалення. На базі бентонітового родовища підприємство реалізовує
великий проєкт – індустріальний парк. Відкриті до співпраці та партнерства.
Сфери застосування бентоніту та палигорськіту:
 Порошки для ливарної промисловості;
 Залізорудні окатиші для металургії;
33

 Порошки для приготування бурових розчинів;
 Матеріали для гідроізоляції будівель;
 Кормові добавки та підстилки для домашніх тварин;
 Наповнювачі для котячих туалетів;
 Використання в фармацевтичній промисловості;
 Системи очищення води;
 Використання в косметології;
 Адсорбційні добавки для виноробної промисловості;
 Агродобавки для поліпшення врожайності;
 Очищення олії, жирів [53].
Компанія «Укрбентопром» пишається своїми родовищами бентонітової
глини, розташованими в регіоні Черкас. Історія родовищ починається з 1953
року, коли було відкрито перше родовище бентонітових глин. Відтоді
підприємство неухильно розвиваємося, використовуючи нашу сировину для
створення продукції високої якості.
У 1980 році було запущено Дашуківську глинопереробну фабрику, що
дала нам змогу значно збільшити виробництво і поліпшити якість продукції.
Протягом десятиліть підприємство домагалося стійкого зростання, що
дало змогу стати лідером на ринку виробництва бентоніту в Україні та в усьому
регіоні. Успіх ґрунтується на постійному оновленні технологій, докладанні
найкращих зусиль для задоволення потреб клієнтів і неухильному дотриманні
законів і нормативів. У 2021 році підприємство успішно продовжило термін дії
спеціального дозволу на видобуток і оновили всі дозвільні документи.
На родовищах налічується понад 48 мільйонів тонн запасів сировини. Цей
великий обсяг забезпечує надійність і стабільність поставок для клієнтів на
довгі роки вперед.
Ліцензія на видобуток діє до 23 квітня 2036 року, що гарантує
безперебійну роботу і постачання високоякісного бентоніту для наших клієнтів.
Складається комбінат із кар’єра і заводу по виробництву бентопорошків.
34

На Дашуківській дільниці Черкаського родовища розробка проводиться
відкритим способом по пластах 5 шарами (уступами) з них: три уступи
розкривні і два уступи – добича. Висота уступів розкривних робіт 8 – 10 метрів;
добича 3 – 9 метри. Видобування сировини проводиться роторним
екскаватором з навантаженням в автосамоскиди, якими бентоніт доставляється
в склад сировини, де глиняста сировина складається для створення запасів
сировини.
Технологічний процес:
1. Для видобутку бентоніту з Дашуківського родовища використовуються
сучасні методи та технології. Бентоніт видобувається з поверхні за допомогою
процесу, який називається зворотним відливанням, при якому рекультивація
здійснюється шляхом заповнення кар’єрів ґрунтом з наступних кар’єрів під час
ведення гірничих робіт.
2. Активація: деякі з бентонітових продуктів потребують процесу
активації. Активація передбачає зміну властивостей бентоніту для поліпшення
його здатності поглинати вологу та інші речовини.
3. Процес сушіння: видобута бентонітова глина зазвичай містить від 25 до
35% вологи і повинна бути висушена до 5–12%. Це досягається за допомогою
роторної барабанної сушарки.
4. Процес подрібнення передбачає отримання порошку певного сорту з
активованого або природного бентоніту.
5. Пакування та зберігання: після переробки та активації бентоніт
пакується відповідно до вимог замовника. Він може бути упакований в мішки,
біг–беги або іншу тару [53].
Відвантаження продукції здійснюється згідно заключних договорів
(займається цією діяльністю відділ маркетингу та збуту продукції), при умові її
попередньої оплати. Для підтвердження якості бентопродукції видається
споживачем споживчий сертифікат. Доставка бентопродукції споживачам
проводиться залізницею (полу вагони, хопри) або шляхом само вивозу.
Основними споживачами бентопродукції товариства є 200
35

машинобудівних, нафто – газопереробних і хімічних підприємств. Продукція
підприємства використовується в усіх галузях народного господарства, в тому
числі металургійній та ливарному виробництві, представимо у вигляді таблиці
2.1

Таблиця 2.1 – Застосування бентопродукції
Види продукції Найменування області застосування
1. Бентопорошки Ливарне виробництво:
– водені формувальні суміші;
– лиття чавуну;
– кольорові метали;
– силікатні процеси: цементи.
2. Бентонітова глина виготовлення відбіленої глини для очистки
рослинних масел
3. Глина кускова Нафтопереробна промисловість:
– чистка парафіну на нафтозаводах;
– чистка мінеральних масел;
– приготування бурових розчинів.
Формація в медпрепаратах.
4. Глина лакофарбова промисловість (наповнювач для
модифікована водених і неводених фарб)
*Джерело: складено автором на основі [53]

Гірничо – збагачувальні підприємства використовують глину
модифіковану для формування залізничного концентрату при виготовленні
залізорудних окатишів, які використовуються в доменному виробництві.
Ливарні підприємства використовують бентопорошок активований як
мінеральні зв’язуючі для приготування технологічних сумішей, а також в
протипригарних покриттях.
Розглянемо детальніше продукцію підприємства:
1. Глинопорошки для бурових розчинів. Підприємство пропонує
високоякісні глинопорошки, спеціально розроблені для використання в бурових
розчинах. Ці продукти є незамінним компонентом у процесі буріння і
володіють унікальними властивостями, які забезпечують ефективне і безпечне
виконання геологорозвідувальних робіт. Переваги наших глинопорошків:
36

- висока розчинність і дисперсність Глинопорошки мають високу
розчинність і дисперсність, що забезпечує рівномірний розподіл у буровому
розчині та запобігає утворенню грудок і відкладень. Це дає змогу підвищити
ефективність і надійність процесу буріння.
- зниження тертя і зносу обладнання. Використання глинопорошків у
бурових розчинах сприяє зниженню тертя і зносу бурових інструментів і
обладнання. Це збільшує їхній термін служби і знижує витрати на заміну та
обслуговування обладнання.
- поліпшення структури ґрунту. Глинопорошки, додані в бурові
розчини, сприяють поліпшенню структури ґрунту навколо свердловини,
запобігаючи обвалам і знижуючи ризик виникнення проблемних зон у процесі
буріння.
- зменшення проникнення рідини в породи. Продукти мають
властивості, які знижують проникнення рідини в породи, що особливо важливо
під час буріння водоносних горизонтів. Це допомагає запобігти забрудненню
водоносних шарів і зберегти екологічну чистоту підземних вод.
Глинопорошки, застосовуються в різних геологорозвідувальних і
гірничодобувних проєктах. Вони підходять для буріння різних типів
свердловин, включно з нафтовими, газовими, водоносними та геотермальними
[53].
Чому споживачі обирають саме дане підприємство:
інноваційні технології та передові методи виробництва;
висока якість і відповідність стандартам;
експертиза та досвід у галузі глинопорошків для бурових розчинів;
гнучкий підхід до потреб кожного клієнта.
2. Глинопорошки формувальні для ливарного виробництва. Ливарний
порошок використовується як мінеральне в’яжуче для приготування
формувальних і стрижневих сумішей, а також в антиобростаючих покриттях,
що застосовуються в ливарному виробництві (ливарні форми і т.д.). Порошок
37

активованого бентоніту – продукт вторинної переробки природного кальцієвого
бентоніту, отриманий в результаті його активації кальцинованою содою при
вологості 26–42% з подальшим сушінням і подрібненням. Основним
породоутворюючим матеріалом є монтморилоніт.
3. Бентоніт і палігорськіт (атапульгіт) – мають адсорбційні, зв’язуючі,
диспергуючі та водопоглинаючі властивості. Бентоніт і атапульгіт містять
багато елементів, необхідних для тваринних організмів [53].
Застосовується як:
– Природна мінеральна добавка до комбікормів, раціонів
сільськогосподарських тварин;
– Профілактичний засіб проти шлунково–кишкових захворювань,
інтоксикацій екзогенного та ендогенного походження;
– Очищення води та виробничих відходів у тваринництві, птахівництві та
рибництві.
– Бентоніт покращує перетравність кормів, використання поживних
речовин,
Додавання бентонітових добавок до кормів позитивно впливає на ріст і
здоров’я тварин:
– Покращує надої та жирність молока – Якість та смак м’яса великої
рогатої худоби;
– Забезпечує приріст ваги;
– Значно покращує якість шкаралупи та несучість птиці;
– Збільшення живої ваги та настригу вовни у овець;
– Підвищує вміст магнію та кальцію в крові.
Застосування:
Можна додавати до вологих кормосумішей у поєднанні з висівками, а
також до гранульованих кормів та преміксів. Рекомендоване споживання для
великої рогатої худоби в добовому раціоні – 0,3 кг/голову.
4. Продукція для очищення та фільтрації. Продукти для очищення і
38

фільтрації являють собою високоякісні та ефективні рішення для широкого
спектра промислових завдань:
1. Бентоніт для очищення рідин. Бентоніт широко застосовується в
процесах очищення різних рідин, таких як вода, нафта, нафтопродукти і
промислові стічні води. Цей продукт має високу адсорбційну здатність, що дає
змогу ефективно видаляти забруднювальні речовини та важкі метали з рідин,
роблячи їх безпечними для подальшого використання або виведення в
навколишнє середовище.
2. Бентонітові глини для фільтрації. Підприємство пропонує широкий
вибір бентонітових глин, які застосовуються в різних фільтраційних процесах.
Продукти ефективно видаляють механічні домішки, зважені частинки,
органічні речовини та інші забруднення, забезпечуючи чистоту і прозорість
ваших продуктів і процесів.
3. Бентонітові матеріали для зневоднення. Спеціальні бентонітові
матеріали призначені для зневоднення різних відходів і осадів. Ці продукти
ефективно видаляють надлишки вологи з різних матеріалів, зменшуючи їхній
об’єм і полегшуючи подальшу обробку або утилізацію.
5. Глина для виробництва залізорудних окатишів. Завод пропонує
високоякісну глину, спеціально розроблену для виробництва залізорудних
окатишів. Цей продукт є ключовим компонентом у процесі утворення
окатишів, які широко використовуються в залізорудній промисловості для
збагачення руди перед подальшим виробництвом сталі [53].
Переваги глини:
1. Оптимальний хімічний склад. Глина має точно збалансований хімічний
склад, що забезпечує її високу ефективність у виробництві якісних
залізорудних окатишів. Це дає змогу досягти оптимального виходу і якості
продукції.
2. Висока пластичність. Глина має високу пластичність, що робить її
легко формованою і зручною для роботи у виробничих процесах. Це спрощує
39

процес формування окатишів і забезпечує їх однорідність і стабільність.
3. Відмінна стійкість під час випалу. Глиноземисті матеріали мають
чудову стійкість за високих температур випалу. Це дає змогу отримувати
окатиші з високою міцністю і стійкістю до теплового впливу.
4. Екологічна безпек. Підприємство приділяємо особливу увагу
екологічній безпеці наших продуктів. Наші глини виробляються з дотриманням
суворих стандартів, що гарантує їхню безпеку і сумісність з екологічними
нормами.
Застосування: глини призначені для використання у виробництві
залізорудних окатишів у різних промислових секторах, включно з металургією
та гірничодобувною промисловістю. Окатиші, отримані з використанням нашої
глини, забезпечують високу ефективність процесу збагачення руди і сприяють
підвищенню продуктивності та якості кінцевої продукції.
6. Наповнювачі гігієнічні для котів. Гігієнічні наповнювачі для котів
являють собою сучасні та ефективні рішення для підтримання чистоти і
комфорту в лотках ваших улюбленців. Підприємство пропонує широкий
асортимент якісних продуктів, які відмінно справляються з поглинанням запаху
і рідини, забезпечуючи бездоганну гігієну для вашого улюбленця [53].
Переваги гігієнічних наповнювачів:
1. Відмінна абсорбція запаху і рідини. Наповнювачі мають високу
здатність поглинати запах і рідину, що допомагає уникнути неприємних запахів
у домі та підтримує чистоту лотка вашого кота.
2. Контроль пилу. Пропонуються гігієнічні наповнювачі з мінімальним
вмістом пилу, що робить їх безпечними для здоров’я вашого кота і зменшує
ризик подразнення дихальних шляхів.
3. Природна текстура. Наповнювачі мають природну текстуру, яка
комфортна для лапок вашого улюбленця і сприяє природній поведінці під час
використання лотка.
7. Бентонітова глина. Завод пропонує високоякісну сиру бентонітову
40

глину, яка є вихідним матеріалом для безлічі промислових застосувань. Цей
унікальний природний продукт має дивовижні властивості і широкий спектр
застосування в різних галузях.
Особливості сирої бентонітової глини:
1. Природне походження. Сира бентонітова глина є природним
мінералом, що утворився в результаті тривалого впливу води і вулканічної
активності. Це робить її екологічно чистим і натуральним ресурсом.
2. Висока пластичність і в’язкість. Сира бентонітова глина має видатні
пластичність і в’язкість при додаванні води. Це дає змогу використовувати її в
різних виробничих процесах, де необхідне формування і легкість обробки
матеріалу.
3. Адсорбційні властивості. Бентоніт має унікальні адсорбційні
властивості, що сприяють поглинанню й утриманню вологи, олій, токсинів та
інших речовин. Це робить його ідеальним матеріалом для використання в
процесах очищення, фільтрації та абсорбції.
8. Палігорськіт (атапульгіт). Палігорськіт, також відомий як аттапульгіт, є
унікальним мінералом з багатою історією і широким спектром застосування.
Підприємство пропонує високоякісний палігорськіт, який володіє унікальними
властивостями і ефективно застосовується в різних галузях промисловості [53].
Особливості палігорскіту:
1. Природне походження. Палігорськіт є природним мінералом, що
утворився в результаті впливу води і геологічних процесів. Його екологічна
чистота і природність роблять його кращим вибором для різних застосувань.
2. Висока пластичність і змочуваність. Палігорськіт має видатні
пластичність і змочуваність, що робить його ідеальним матеріалом для
виробництва керамічних виробів, паперової промисловості, буріння свердловин
та інших галузей, де формування та обробка матеріалу відіграють важливу
роль.
3. Адсорбційні та каталізуючі властивості. Палігорськіт має унікальні
41

адсорбційні та каталізаційні властивості. Це робить його чудовим матеріалом
для очищення води і повітря, знешкодження відходів і застосування в хімічній
промисловості [53].
Сертифікати результатів радіаційно–гігієнічної оцінки проб бентоніти
наведено в Додатках.
За твердженням фахівців Державного комітету екології і використання
надр України, застосування бентонітових глин може бути значно ширшим.
Вони, наприклад, можуть використовуватися для очищення рослинних олій,
соків і вин, грануляції мінеральних добрив, при виробництві фармацевтичних
препаратів, полімерів, фарб, клеїв, вогнегасник сумішей.

2.2 Аналіз основних фінансово–економічних показників підприємства

Для проведення аналізу виробничо–господарської діяльності
підприємства використані показники фінансової звітності за 2022–2024 рр., дані
оперативного обліку та звітності. Проведемо аналіз техніко–економічних
показників ТОВ «Укрбентопром».
Аналіз основних техніко–економічних показників представлено в таблиці
2.2, на основі якого можна зробити наступні висновки:
1) Чистий дохід від реалізації продукції до 2023 року мав тенденцію до
зростання. Так у 2023 році чистий дохід від реалізації продукції в порівнянні з
2022 роком збільшився на 5188 тис. грн. або 11,89 %, у 2024 році в порівнянні з
2023 роком зменшився на 8664 тис. грн. або на 82,26 %.
2) Собівартість реалізованої продукції має тенденцію до збільшення. Так
у 2023 році в порівнянні з 2022 роком собівартість реалізованої продукції
збільшилася на 2440 тис. грн. або на 8,84 %, а у 2024 році в порівнянні з 2023
роком відбулося збільшення на 875 тис. грн. або на 2,91 %.
3) Величина інших операційних витрат зменшилася у 2024 році на 83,63
% або на 3644 тис. грн. та у 2023 році збільшилась на 71,51 % або на 9280 тис.
42

грн. в порівнянні з 2022 роком.
4) Витрати на збут мають тенденцію до збільшення до 2023 року. Так у
2023 році в порівнянні з 2022 роком витрати на збут зросли на 36,17 % або на
911 тис. грн. Проте, у 2024 році в порівнянні з 2023 роком ці витрати
зменшились на 97,9 % або на 72 тис. грн.
5) Адміністративні витрати мають тенденцію до збільшення до 2023 року.
Так у 2023 році в порівнянні з 2022 роком вони збільшилися на 5,67 % або на
251 тис. грн., проте, у 2024 році в порівнянні з 2023 роком зменшились на 65,21
% або на 1627 тис. грн.
6) Чисельність підприємства в 2023 році в порівнянні з 2022 роком
зменшилася на 203 чол. або на 49,5 %, а у 2024 році в порівнянні з 2023 роком
чисельність працівників збільшилася на 29 чол. або на 14,57 %. Відповідно до
цього відбулося збільшення розміру річного фонду оплати праці відповідно на
11,27 % у 2023році та зменшення на 50,48 % у 2024 році.
7) Чистий прибуток у 2023 році в порівнянні з 2022 роком зменшився на
3626 тис. грн. або на 28,51 %, у 2024 році на 11,68 % або на 1277 тис. грн.
8) Фондовіддача в 2023 році в порівнянні з 2022 роком не змінилася, а в
2024 році в порівнянні з 2023 роком фондовіддача зменшилась на 0,3 тис. грн, а
саме на 62,5 %.
9) Валовий прибуток в 2023 році в порівнянні з 2022 роком збільшився на
2748 тис. грн, а саме на 17,12 %. В 2024 році в порівнянні з 2023 роком валовий
прибуток зменшився на 9539 тис. грн., а саме на 49,25 %.
43

Таблиця 2.2 – Основні техніко–економічні показники ТОВ «Укрбентопром»
Роки Відхилення
2023 2024
Показники 2022 2023 2024
абсолютне, абсолютне,
рік рік рік відносне, % відносне, %
тис.грн тис.грн
Чистий дохід (виручка) від реалізації
5188 111,89 –8664 82,26
продукції, тис. грн. 43648 48836 40172
Собівартість реалізованої продукції,
2440 108,84 875 102,91
тис. грн. 27600 30040 30915
Валовий прибуток, тис. грн. 16048 18796 9257 2748 117,12 –9539 49,25
Інші операційні доходи, тис. грн. 10676 15644 20244 4968 146,53 4590 129,34
Адміністративні витрати, тис. грн. 4426 4677 3050 251 105,67 –1627 65,21
Витрати на збут, тис. грн. 2519 3430 3358 911 136,17 –72 97,9
Інші операційні витрати, тис. грн. 12977 22257 18613 9280 171,51 –3644 83,63
Чистий прибуток, тис. грн. 5072 1446 169 –3626 28,51 –1277 11,68
Чисельність підприємства, чол. 402 199 228 –203 49,5 29 114,57
Фонд оплати праці, тис. грн.
– річний 6556,3 7295,4 4266,6 739,1 111,27 –3028,8 50,48
– місячний 546,36 607,95 355,55 61,59 111,27 –252,4 50,48
Вартість основних засобів, тис. грн. 62466 71414 71810 8948 114,33 396 100,55
Фондовіддача, тис. грн. 0,8 0,8 0,5 0 100 –0,3 62,5

Джерело: складено автором на сонові фінансової та статистичної звітності підприємства [53]
44

Проаналізуємо динаміку та структуру основних виробничих засобів
підприємства ТОВ «Укрбентопром» у таблиці 2.3.
З таблиці 2.8 видно, що в цілому в 2023 році в порівнянні з 2022 роком
вартість основних засобів зросла на 8948 тис. грн., а саме на 114,32 %. Це
відбулося за рахунок збільшення вартості будинок і споруд на 2349 тис. грн..
(105,51 %), машин та обладнання на 5975 тис. грн. (136,06 %), транспортних
засобів на 617 тис. грн. (121,0 %), інструментів, приладів та інвентар на 7 тис.
грн. (102,32 %).

Таблиця 2.3 – Динаміка та склад основних засобів підприємства за
2022–2024 роки
Відхилення Відхилення
2022 2023 2024 2022 р. до 2023 р. 2022 р. до 2023 р.
Показники
рік рік рік абс., абс., тис
відн., % відн., %
тис грн грн
1 2 3 4 5 6 7 8
Основні виробничі засоби, в т.ч.:
1.Будинки та
42646 44995 45080 2349 105,51 85 100,19
споруди, тис.грн.
2. Машини та
16571 22546 22863 5975 136,06 317 101,41
обладнання, тис.грн.
3.Транспортні
2938 3555 3549 617 121,0 – 6 99,83
засоби, тис.грн.
4.Інструменти,
прилади, інвентар, 301 308 308 7 102,32 0 100
тис.грн
5. Інші основні
10 10 10 0 100 0 100
засоби, тис.грн.
Разом: 62466 71414 71810 8948 114,32 396 100,55
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства
[53]

В 2024 році в порівнянні з 2023 роком вартість основних засобів зросла
на 396 тис. грн., а саме на 100,55 %. Це відбулося за рахунок збільшення
вартості будинок і споруд на 85 тис. грн.. (100,19 %), машин та обладнання
на 317 тис. грн. (101,41 %).

45

Зміни у складі основних засобів підприємства за 2022 – 2024 роки
видно на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Склад основних засобів підприємства за 2022 – 2024 роки
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства
[53]

У складі основних засобів підприємства у 2024 році в порівнянні з 2023
роком збільшилась частка будинків і споруд на 5 %, зменшилась частка
машин і обладнання на 5 %, інші частка залишилися незмінними. Що
стосується 2024 року то в порівнянні з 2023 роком всі показники змінилися
незначно.
Проведемо аналіз стану, забезпечення та ефективності використання
основними засобами підприємства ТОВ «Укрбентопром» за 2022 – 2024
роки.
З таблиці 2.4 видно, що фондомісткість в 2023 році не змінилася в
порівнянні з 2023 роком і становила 1,3. В 2024 році фондомісткість зросла
на 0,6, а саме на 146,15 %.
Фондоозброєність зросла в 2023 році на 33,4 (124,41 %), а в 2024 році –
212,4 (222,56 %). В 2023 році фондовіддача в порівнянні з 2022 роком не
змінилася і становила 0,8, а в 2024 році – зменшилась на 0,3, а саме на 62,5 %.
Що ж стосується технічного стану основних засобів підприємства, то
слід відмітити, що у 2023 році порівняно з 2022 роком спостерігалось
зменшення коефіцієнта зносу основних засобів на 0,036 або 92,56 % і
збільшення коефіцієнту оновлення на 0,01 або 106,67 %, зменшення
46

коефіцієнта вибуття на 0,01, а саме на 50 %, збільшення коефіцієнта
придатності на 0,036, а саме на 106,98 %.

Таблиця 2.4 – Показники забезпечення, стану та ефективності
використання основних засобів
Відхилення (+,–)
2022 2023 2024 2023/2022рр. 2024/2023рр.
Показники
рік рік рік
абс. відн.,% абс. відн.,%
1. Фондомісткість,
1,3 1,3 1,9 0 100 0,6 146,15
грн./грн.
2. Фондоозброєність,
139,9 173,3 385,7 33,4 124,41 212,4 222,56
грн./грн.
3. Коефіцієнт зносу
0,484 0,448 0,483 –0,036 92,56 0,035 107,81
основних засобів
4. Коефіцієнт 0,036 106,98 –0,035 93,66
придатності основних 0,516 0,552 0,517
засобів
5. Коефіцієнт оновлення
0,15 0,16 0,01 0,01 106,67 –0,15 6,25
основних засобів
6. Коефіцієнт вибуття
0,02 0,01 0,001 –0,01 50 –0,009 10
основних засобів
7. Фондовіддача
основних засобів, 0,8 0,8 0,5 0 100 –0,3 62,5
грн./грн.
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства
[53]

В 2024 році в порівнянні з 2023 роком коефіцієнт зносу зріс на 0,035
(107,81 %), коефіцієнт придатності зменшився на 0,035 ( 93,66 %), коефіцієнт
оновлення зменшився на 0,15 ( 6,25 % ), також зменшився коефіцієнт вибуття
на 0,009 ( 10 %).
В цілому можна зробити висновок, що у 2022 – 2024 роках стан
основних засобів підприємства ТОВ «Укрбентопром» був незадовільним.
Проведемо аналіз структури балансу і результати зобразимо у вигляді
таблиці 2.5.
Для кращого розуміння змін зобразимо структуру активу балансу за
2022–2024 роки графічно на рис.2.2.
Таблиця 2.5 – Аналіз структури балансу ТОВ «Укрбентопром» за 2022–2024 роки, тис. грн..

За 2022 рік За 2023 рік За 2024 рік Відхилення
В 2023р. порівняно з 2022р. В 2024р. порівняно з 2023р
Зміна
Показники
питома питома питома абсол., Зміна абсол., тис. питом
відн. відн.
тис.грн вага, тис.грн вага, тис.грн вага, тис. грн. питомої грн. ої
% %
% % % (+,–) ваги,% (+,–) ваги,
%
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Актив
І.Необоротні
41637 48,35 42641 35,12 39991 34,54 1004 102,41 –13,23 –2650 93,79 –0,58
активи
ІІ.Оборотні
43639 50,67 77280 63,65 71664 61,89 33641 177,09 12,98 –5616 92,73 –1,76
активи
ІІІ. Витрати
майбутніх 841 0,98 1490 1,23 4124 3,57 649 177,17 0,25 2634 276,78 2,34
періодів
Баланс 86117 100 121411 100 115779 100 35294 140,98 – –5632 95,36 –
Пассив
І. Власний
45447 52,77 46502 38,4 46534 40,19 1055 102,32 –14,37 32 100,07 1,79
капітал
ІІ.
Довгострокові 14363 16,68 10880 8,96 4546 3,93 –3756 75,75 –7,72 –6334 41,78 –5,03
зобов’язання
ІII. Поточні
25722 29,87 63854 52,59 63864 55,16 38132 248,25 22,72 10 100,02 2,57
зобов`язання
IV. Доходи
майбутніх 585 0,68 175 0,14 835 0,72 –410 29,91 –0,54 660 477,14 0,58
періодів
Баланс 86117 100 121411 100 115779 100 35294 140,98 – –5632 95,36 –
48

2022 рік 2023 рік 2024 рік
Рисунок 2.2 – Динаміка зміни структури активу
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства
[53]

Як видно з рис. 2.2 в 2023 році в порівнянні з 2022 роком частина
необоротних активів в балансі зменшилася, а оборотних – збільшилась,
частка витрат майбутніх періодів збільшується з кожним роком. В 2024 році
частка необоротних та оборотних активів в порівнянні з 2023 роком незначно
зменшилась, а витрати майбутніх періодів збільшились.
З рис. 2.3 видно, що в 2022 році власний капітал підприємства більший
за поточні та довгострокові зобов’язання. В 2023 та 2024 роках власний
капітал значно нищий за зобов’язання. Це свідчить про поганий фінансовий
стан.
Проаналізуємо власний капітал та поточні зобов’язання підприємства.
З таблиці 2.5 видно, що власний капітал підприємства збільшився у 2023
році на 1055,0 тис.грн. або 102,32 %, а у 2024році – на 32 тис.грн. або 100,07
%. Довгострокові зобов’язання підприємства в 2022 – 2024 роках
зменшилися відповідно на 34,83 тис. грн. (75,75 %) та 63,34 тис. грн. (41,78
%).
Короткострокові кредити банків в 2023 році в порівнянні з 2022 роком
зменшились на 93 тис. грн., а саме на 107,74. В 2024 році підприємство не
мало короткострокові кредити банків.
Зобразимо структуру пасиву балансу на рис. 2.3.

49

2022 рік 2023 рік

2024 рік

Рисунок 2.3 – Динаміка змін структури пасиву
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства
[53]

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в 2023
році в порівнянні 2022 роком збільшилась на 6964 тис. грн., а саме на 150,61
%, в 2024 році – 6946 тис. грн., а саме на 133,37 %. В 2023 році в порівнянні з
2022 роком кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги
зменшилась на 35 тис. грн., а саме 96,75 %, в 2024 році даний показник
збільшився на 3679 тис. грн., а саме на 453,41 %. Додатковий вкладений
капітал та статутний капітал на протязі 2022 – 2024 років не змінювався. В
цілому поточні зобов’язання зросли в 2023 році на 38132 тис. грн., а саме на
248,25 %, в 2024 році – на 10 тис. грн., а саме на 100,02 %.
50

Таблиця 2.6 – Аналіз пасиву балансу підприємства за 2022–2024 роки

Відхилення +,–)
2023/2022рр. 2023/2022рр.
Показник 2022 рік 2023 рік 2024 рік
абс.,тис. абс.,
відн.,% відн,%
грн тис.грн.
Статутний капітал, тис.грн. 13720,0 13720,0 13720,0 – – – –
Додатковий вкладений капітал, тис.грн. 57,0 57,0 57,0 – – – –
Інший додатковий капітал, тис.грн. 21958,0 21923,0 21887,0 –35 99,84 –36 99,83
Резервний капітал, тис.грн 252,0 505,0 577,0 253 200,39 72 114,26
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток), тис.грн. 9460,0 10297,0 10293,0 837 108,85 –4 99,96
Усього власний капітал, тис.грн. 45447,0 46502,0 46534,0 1055 102,32 32 100,07
Довгострокові кредити банків, тис.грн 11091,0 6334,0 – –4757 57,11 – –
Відстрочені податкові зов’язання, тис.грн 3272,0 4546,0 4546,0 1274 138,94 – –
Усього довгострокові зобов’язання: 14363,0 10880,0 4546,0 –3483 75,75 –6334 41,78
Короткострокові кредити банків, тис.грн. 1201,0 1294,0 – 93 107,74 – –
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями,
13820,0 20814,0 27760,0 6994 150,61 6946 133,37
тис.грн
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис.грн 1076,0 1041,0 4720,0 –35 96,75 3679 453,41
Поточні зобов’язання за розрахунками, тис.грн.:
– з одержаних авансів, тис.грн. 134,0 12856,0 7 12722 9594,03 –12849 0,05
– з бюджетом, тис.грн. 254,0 226,0 235 –28 88,98 9 103,98
- зі страхування, тис.грн. 208,0 102,0 139 –106 49,04 37 136,28
- з оплати праці, тис.грн. 420,0 765,0 303 345 182,14 –462 39,61
- з учасників, тис.грн. 452,0 711,0 811 259 15,71 100 114,06
Інші поточні зобов’язання, тис.грн. 8157,0 26045,0 29889 17888 319,19 3844 114,76
Усього поточних зобов’язань, тис.грн.: 25722,0 63854,0 63864,0 38132 248,25 10 100,02
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства [53]

51

Для підсумовування результатів діяльності підприємства
ТОВ «Укрбентопром» за період з 2022 по 2024 роки проведемо аналіз
показників його рентабельності у табл. 2.7

Таблиця 2.7 – Динаміка рентабельності, %
Відхилення (+,–)
2022 2023 2024 2024 рік
Показник 2023 рік до
рік рік рік до 2023
2022 року
року
1 2 3 4 5 7
1. Рентабельність активів за чистим
5,9 1,2 0,2 –4,7 –1
прибутком (Ф № 2 р.220/Ф№1р.280), %
2. Рентабельність власного капіталу (Ф №
11,2 3,1 0,4 –8,1 –2,7
2 р.220/Ф № 1 р.380), %
3. Рентабельність реалізованої продукції
37 38 23 10 –15
(Ф № 2р.050/Ф № 2 р.035), %
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства
[53]

З таблиці 2.7 видно, що рентабельність активів за чистим прибутком та
власного капіталу в 2023 році в порівнянні з 2022 роком зменшилась на 4,7%
та 8,1% відповідно. В 2024 році в порівнянні з 2023 роком рентабельність
активів за чистим прибутком та власного капіталу зменшилась на 1 % та 2,7
%. Рентабельність реалізованої продукції в 2023 році збільшиться на 10 % в
порівнянні з 2022 роком, а в 2024 році зменшилась на 15 % в порівнянні з
2023 роком.
Для комплексної оцінки діяльності підприємства важливим чинником є
аналіз витрат в матеріальній і нематеріальній формах, а саме: витрати на
оплату праці персоналу, матеріальні витрати на предмети праці,
амортизаційні відрахування на засоби праці та амортизаційні відрахування на
нематеріальні ресурси (частина необоротного капіталу). Виявлення резервів
зниження витрат повинно спиратись на комплексний техніко–економічний
аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня
52

виробництва, використання основних фондів, сировини і матеріалів, робочої
сили.
Проаналізуємо склад і структуру витрат та відрахувань ТОВ
«Укрбентопром» за 2022 – 2024 роки у табл. 2.8. З табл. 2.8 видно, що
витрати підприємства складаються з витрат від звичайної діяльності, а саме:
податку на додану вартість, витрат від операційної та інвестиційної
діяльності. В цілому у 2022–2023 рр. вони мали тенденцію до зростання: у
2023 році порівняно з 2022роком вони зросли в цілому на 13117 тис. грн. або
121,55 %, а у 2024році порівняно з 2023 роком витрати зменшились на 6835
тис. грн. або 90,76 %.
Зокрема, спостерігалось зростання в 2023 році в порівнянні з 2022
роком податку на додану вартість на 442 тис. грн. або 105,55 % ,
собівартості реалізованої продукції на 2440 тис. грн. або 108,84 %,
адміністративних витрат на 251 тис. грн. або 105,67 %, витрат на збут на 911
тис. грн. або 136,17 %, інші операційні витрати на 9280 тис. грн. або на
171,51, фінансові витрати на 482 тис. грн. або 117,14 % та зменшення
податку на прибуток від звичайної діяльності на 689 тис. грн. або 73,2 %.
В 2024 році в порівнянні з 2023 роком спостерігалось зменшення
податку на додану вартість на 1941 тис. грн. або 76,89 % , збільшення
собівартості реалізованої продукції на 875 тис. грн. або 102,91 %, зменшення
адміністративних витрат на 1627 тис. грн. або 65,21 %, витрат на збут на 72
тис. грн. або 97,9 %, інші операційні витрати на 3644 тис. грн. або на 83,63
%, збільшення фінансові витрати на 1142 тис. грн. або 134,67 % та
зменшення податку на прибуток від звичайної діяльності на 1568 тис. грн.
або 16,68 %.
53

Таблиця 2.8 – Аналіз складу і структури витрат та відрахувань підприємства

Відхилення (+,–)
2022 рік 2023 рік 2024 рік 2023/2022рр 2024/2023рр.
Види витрат
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
1. Податок на додану
7958 13,08 8400 11,35 6459 9,62 442 105,55 –1,73 –1941 76,89 –1,73
вартість
2. Собівартість реалізованої
27600 45,35 30040 40,61 30915 46,04 2440 108,84 –4,74 875 102,91 5,43
продукції
3. Адміністративні витрати 4426 7,27 4677 6,32 3050 4,54 251 105,67 –0,95 –1627 65,21 –1,78
4. Витрати на збут 2519 4,14 3430 4,64 3358 5,00 911 136,17 0,5 –72 97,9 3,36
5. Інші операційні витрати 12977 21,32 22257 30,09 18613 27,72 9280 171,51 8,77 –3644 83,63 –2,37
7. Фінансові витрати 2812 4,62 3294 4,45 4436 6,61 482 117,14 –0,17 1142 134,67 2,16
8. Податок на прибуток від
2571 4,22 1882 2,54 314 0,47 –689 73,2 –1,68 –1568 16,68 –2,07
звичайної діяльності
Разом: 60863 100 73980 100 67145 100 13117 121,55 – –6835 90,76 –
Сума,
тис.грн
Питома вага, %
Сума,
тис.грн
Питома вага, %
Сума, тис.грн
Питома вага,%
абсолютне,
тис.грн
відносне, %
Зміна питомої
ваги , %
абсолютне,
тис.грн.
відносне, %
Зміна питомої
ваги, %
54

Динаміку складу і структури витрат підприємства ТОВ
«Укрбентопром» на рис. 2.4.

2022 рік 2023 рік 2024 рік
Рисунок 2.4 – Динаміка складу і структури витрат
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства
[53]

Найбільшу питому вагу у складі витрат у 2022 – 2024 роки мала
собівартість реалізованої продукції. Податок на додану вартість,
адміністративні витрати та податок на прибуток від звичайної діяльності
мали тенденцію до зниження. В 2023 році собівартість реалізованої продукції
знизилась, а в 2024 році знову підвищилась. Таку ж тенденцію мають і
фінансові витрати.
Проаналізуємо динаміку складу та структури елементів операційних
витрат підприємства. Дані представимо в табл. 2.9. Як видно з табл. 2.9,
операційні витрати в цілому у 2023році у порівнянні з 2022роком
збільшились на 20513 тис. грн. або 157,53 %, а у 2024 році порівняно з 2023
роком зменшились на 3046 тис. грн. або 94,58 %. Матеріальні витрати в 2023
році в порівнянні з 2022 роком зросли на 1403 тис. грн., або на 106,92 %, а в
2024 році на 3663 тис. грн., або на 115,86 %. Витрати на оплату праці
зменшились в 2023 році в порівнянні з 2022 роком на 92 тис. грн., або 98,56
%, а в 2024 році на 2414 тис. грн., або на 61,68%.

55

2.3 Аналіз доходів та витрат підприємства

Проведемо аналіз хоходів і витрат підприємства ТОВ «Укрбентопром».
Аналіз доходів і витрат підприємства в цілому представлено у таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 – Аналіз доходів і витрат підприємства

Абсолютне Відносне
2022 р. 2023 р.
2024 р. відхилення відхилення
Показник тис. тис.
тис.грн. 2022–2024 рр. 2022–2024 рр.
грн. грн.
тис. грн. %
1 2 3 4 5 6
1. Виручка від реалізації
–3476
продукції (товарів, послуг) 43648 48836 40172 92,03
2. Собівартість

реалізованої продукції 27600 30040 30915
3315 112,01
(товарів послуг)
1 2 3 4 5 6
3. Валовий прибуток 16048 18796 9257 –6791 57,68
4. Інші операційні доходи 10676 15644 20244 9558 189,53
Всього доходів 26724 34440 29491 2767 110,35
5. Адміністративні витрати 4426 4677 3050 –1376 68,91
6. Витрати на збут 2519 3430 3358 839 133,31
7. Інші операційні витрати 12977 22257 18613 5636 143,43
Всього витрат 19922 30364 25021 5099 125,59
8. Фінансовий результат
від операційної діяльності 6802 4076 4470 –2332 65,72
(прибуток)
9. Інші доходи 20263 25359 5665 –14598 27,96
10. Витрати на оплату
1624 157,75
відсотків за користування 2812 3294 4436

кредитом
11. Фінансовий результат
від звичайної діяльності до

оподаткування 7643 5104 483 6,32
–7160
прибуток

12. Податок на прибуток 2571 1882 314 –2257 12,21
13. Надзвичайні витрати – 1776 – – –
14. Чистий прибуток 5072 1446 169
–4903 3,33

*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства [53]

За 2024 рік від господарської діяльності одержано виручки від
реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) в сумі 40 млн. 172 тис. грн..
56

Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг, робіт) склала 30
млн.915 тис.грн. Виходячи з приведених вище даних, валовий прибуток
складає 9млн. 257 тис.грн. Інші операційні доходи – 20 млн. 234 тис.грн.
Крім того, товариство здійснило адміністративні витрати – 3 млн. 50
тис.грн., витрати на збут – 3 млн. 358 тис.грн, інші операційні витрати склали
18 млн. 613 тис.грн. В структурі операційних витрат адміністративні витрати
займають 12,2 %, в порівнянні з попереднім роком вони знизились на
1млн.627тис.грн.( 3,2%.). Витрати на збут займають 13,4 %, в порівнянні з
попереднім роком вони зменшились на 72 тис. грн. хоч в структурі
операційних витрат вони займають на 2,1 % менше проти витрат минулого
року. В структурі операційних витрат інші операційні витрати займають
74,4%, в порівнянні з 2023 роком вони зросли 1,1% або на 3млн.644тис.грн.
Звідси фінансовий результат від операційної діяльності – прибуток склав
4млн. 470 тис.грн. Проте, товариство має інші доходи від звичайної
діяльності в розмірі 5 млн.665тис.грн. та інші витрати – 5
млн.216тис.грн.,фінансові витрати – 4млн. 436 тис.грн. Маємо фінансовий
результат від звичайної діяльності до оподаткування – 483тис.грн. прибутку.
Величина його в порівнянні з попереднім роком зменшилася на
4млн.621тис.грн. (90,5 %). По результатам роботи підприємства за 2024 рік
нарахований поточний податок на прибуток в розмірі 314тис.грн. Після
відображення в фінансовому результаті податку на прибуток (314 тис.грн.)
товариство має чистого прибутку 169 тис.грн., який складає лише 1,8% від
валового прибутку, проти попереднього року його складова частина в
валовому прибутку зменшилася на 5,9% (1млн.277тис.грн.). Основні причини
зниження величини чистого прибутку: зниження обсягів виробництва та
реалізації продукції, підвищення цін на сировину, матеріали, енергоносії,
зростання величини наданих різного виду послуг сторонніми організаціями.
ТОВ «Укрбентопром» для подальшого розвитку підприємства уклало угоди
на отримання довгострокового кредиту. Кредитні кошти (27млн.760тис.грн.)
будуть використані для фінансування інвестиційної діяльності підприємства.
57

За 2023 рік від господарської діяльності одержано виручки від
реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) в сумі 43 млн. 648 тис. грн..
Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг, робіт) склала 30 млн. 40
тис.грн. Виходячи з приведених вище даних, валовий прибуток складає
18млн. 796 тис.грн. Інші операційні доходи – 15 млн. 644 тис.грн. Крім того,
товариство здійснило адміністративні витрати – 4 млн. 677 тис.грн., витрати
на збут – 3 млн. 430 тис.грн, інші операційні витрати склали 22 млн. 257
тис.грн. В структурі операційних витрат адміністративні витрати займають
15,4 %, в порівнянні з попереднім роком вони зросли на 251тис.грн.( 5,7%.).
Основні причини зростання адмінвитрат: підвищення заробітної плати та
виплат по мотиваційній системі; збільшення витрат на комунальні послуги та
послуги зв’язку; утримання транспорту. Витрати на збут займають 11,3 %, в
порівнянні з попереднім роком вони зросли на 911 тис. грн. хоч в структурі
операційних витрат вони займають на 1,4 % менше проти витрат минулого
року. Ріст витрат на збут – це наслідок росту цін на енергоносії та матеріали,
а також зростання вартості наданих послуг по транспортуванню продукції
залізницею. В структурі операційних витрат інші операційні витрати
займають 73,3%, в порівнянні з попереднім роком вони зросли 8,2% або на
9млн.280тис.грн. Звідси фінансовий результат від операційної діяльності –
прибуток склав 4млн.76 тис.грн. Проте, товариство має інші доходи від
звичайної діяльності в розмірі 25 млн.359тис.грн. та інші витрати – 21 млн.
37 тис. грн., фінансові витрати – 3млн. 294 тис.грн. Маємо фінансовий
результат від звичайної діяльності до оподаткування – 5млн. 104 тис. грн.
прибутку. Величина його в порівнянні з 2022 роком зменшилася на
2млн.539тис.грн. (33,2 %). По результатам роботи підприємства за 2023 рік
нарахований поточний податок на прибуток в розмірі 1млн.882тис.грн..
Після відображення в фінансовому результаті податку на прибуток (1882
тис.грн.) товариство має чистого прибутку 1млн.446 тис. грн., який складає
лише 7,7% від валового прибутку, проти попереднього року його складова
частина в валовому прибутку зменшилася на 23,9 % (3млн.626тис.грн.).
58

Основні причини зниження величини чистого прибутку: зниження обсягів
виробництва та реалізації продукції, ліквідація зсуву (надзвичайні витрати),
підвищення цін на сировину, матеріали, енергоносії, зростання величини
наданих різного виду послуг сторонніми організаціями. ТОВ
«Укрбентопром» для подальшого розвитку підприємства уклало угоди на
отримання довгострокового кредиту. Кредитні кошти (27млн.148тис.грн.)
будуть використані для фінансування інвестиційної діяльності підприємства.
Станом на 01.01.2024 року дебіторська заборгованість складає 65 млн. 877
тис. грн. В порівнянні з 2022 роком вона зросла на 31млн.452тис.грн.
Основним джерелом доходів підприємства є виробництво та продаж
бентопродукції. Сировиною для виробництва даної продукції слугує
бентонітова глина, що видобувається з кар’єру. Окрім реалізації
бентопродукції підприємство надає послуги по транспорту а також реалізації
палива. Планування обсягів виробництва продукції на ТОВ «Укрбентопром»
здійснюється виходячи із виробничих потужностей підприємства. В кінці
поточного року працівниками (спеціалістами) відділу маркетингу і збуту
проводиться договірна компанія на наступний рік по заключенню договорів
на реалізацію бентопродукції споживачам. При заключенні договорів
підприємство ТОВ «Укрбентопром» з своїми споживачами обов’язково
погоджуються технічні умови постачання, якості, марки та інше. Такими
умовами можуть являтися : вид і марка продукції, а також у договорі
обов’язковому порядку вказуються об’єми і період поставок продукції.
Після закінчення договірної компанії по заключенню договорів на реалізацію
бентопродукції споживачам, підводяться підсумки об’ємів реалізації
продукції згідно номенклатури виробництва.
З таблиці 2.10 видно, що в 2024 році в порівняно з 2022 роком обсяги
реалізації знизились на 3803,7 тис. грн., а саме на 8,75 %. Експорт продукції
збільшився на 4,1 млн. грн., а саме на 207,89 %. В загальному чистий
прибуток зменшився на 4903,0 тис.грн., а саме на 3,33 %

59

Таблиця 2.10 – Основні показники виробничо–господарської діяльності

Відхилення Відхиле–
Показники 2022 р. 2023 р. 2024 р. абсолютне ння
2022–2024 відносне,%
рр.
Обсяг реалізації
бентопродукції, 43457,6 4 8 6 7 6 ,8 3 9 6 5 3 ,9 –3803,7 91,25
тис.грн.
Експорт продукції,
млн.грн. 3,8 6,8 7,9 4,1 207,89
Виробництво продукції
всього 219,9 175,7 144,4 –75,5 65,66
в т.ч.
а)глини формувальної
бентонітовоЇ п/п, тис. т 64,8 63,1 31,5 –33,3 48,61
всього
в т.ч. 57,8 55,3 28,4 –29,4 49,14
активованої, тис. т 7,0 7,8 3,1 –3,9 44,29
неактивованої, тис. т 17,9 26,6 5,0 –12,9 27,93
б)глини бентонітової
кускової, тис. т 16,8 18,4 18,2 1,4 108,3
в) глини палигорскітової
кускової, тис. т
г)глини бентонітової 111,6 63,4 85,6 –26 76,7
модифікованої, тис. т 8,8 4,2 4,1 –4,7 45,59
д) суглинки, тис. т
Відвантаження продукції

всього
219,3 177,6 142,7 65.07
в т.ч. –76,6

а) глини формувальної
62,9 63,3 32,7 51,99
бентонітовоЇ п/п, тис.т –30,2
34,4 44,6 23,5 68,31
б) глини кускової, тис.т –10,9

в) глини бентонітової
113,1 65,5 82,4 72,86
модифікованої, тис.т –30,7

г) суглинки,тис.т
0,1 4,2 4,1 4000
4
Розкривні роботи, тис.м3 556 796,5 297,4 –258,6 53,49
Видобуток бентоніту, –150,1
290,9 213,6 140,8 48,40
тис.т
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності
підприємства [53]
Як видно з таблиці 2.11, обсяги виробництва продукції зросли в 2023
році в порівняно з 2022 роком відповідно на 3270,3 тис. грн., або на 7,71 %.
В 2024 році в порівняно з 2023 роком обсяги знизились на 8448,2 тис. грн.,
або на 19,49 %.
60

Таблиця 2.11 – Аналізи виробництва і реалізації продукції підприємства ТОВ «Укрбентопром» за 2022–2024 рр.
Відхилення
2022/2023 рр. 2023/2024 рр.
Показники 2022 р. 2023 р. 2024 р.
абс., тис.грн, абс., тис.грн,
відн.,% відн.,%
+/– +/–
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Залишки нереалізованої продукції на початок періоду:
– готова продукція, тис. грн. 1617,0 1390,0 1048,0 –227,0 85,96 –342,0 75,39
– товари, тис. грн. 95,0 946,0 507,0 +851,0 995,79 –439,0 53,59
Разом залишків на початок року: 1712,0 2336,0 1555,0 +624,0 136,45 –781,0 66,57
2. Обсяги виробництва продукції, тис. грн. 42407,6 45677,9 37229,7 3270,3 107,71 –8448,2 81,51
3.Чистий дохід від реалізації продукції, тис. грн. 43648,0 48836,0 40172,0 +5188,0 111,89 –8664,0 82,26
4. Залишки нереалізованої продукції на кінець періоду:
– готова продукція, тис. грн. 1390,0 1048,0 1955,0 –342,0 75,39 907,0 186,55
– товари, тис. грн. 946,0 507,0 822,0 –439,0 53,59 315,0 162,13
Разом залишків на кінець року: 2336,0 1555,0 2777,0 –781,0 66,57 1222,0 178,59
5. Зміна залишків нереалізованої продукції упродовж 624,0 –781,0 1222,0 –157,0 – 441,0 –
звітного періоду, тис. грн..
*Джерело: складено автором на основі фінансової та статистичної звітності підприємства [53]

На підприємстві у цілому в 2023 році у порівняні з 2022 роком залишки
нереалізованої продукції на кінець року у порівняні з початком знизились на
157,0 тис. грн..
В 2024 році у порівняні з 2023 роком залишки зросли на 441,0 тис. грн..
Чистий дохід від реалізації продукції в 2023 році в порівнянні з 2022 роком
збільшився на 5188,0 тис. грн., а саме на 111,89 %, а в 2024 році в порівнянні з
2023 роком зменшився на 8664,0 тис. грн., а саме на 82,26 %. Щоб зменшити
залишки виготовленої продукції потрібно налагодити систему збуту

Висновки до 2 розділу

ТОВ «Укрбентопром» – підприємство групи компаній «Бентонітова
Долина», що займається видобутком і переробкою бентонітових та
палигорськітової глин Черкаського родовища (с. Дашуківка). Група компаній
«Бентонітова Долина» – український лідер у виробництві бентонітової та
палигорськітової продукції.
До складу групи компанії «Бентонітова долина» входять два ключові
підприємства: «Укрбентопром» і «Catbent». Разом вони формують унікальну
пропозицію на ринку, пропонуючи клієнтам тільки найякіснішу сировину і
готові продукти.
Підприємство має чинну ліцензію на розробку до 2036 року. Незважаючи
на всі сучасні виклики, цілями товариства є розвиток та вдосконалення. На базі
бентонітового родовища підприємство реалізовує великий проєкт –
індустріальний парк. Відкриті до співпраці та партнерства.
Сфери застосування бентоніту та палигорськіту: порошки для ливарної
промисловості; залізорудні окатиші для металургії; порошки для приготування
бурових розчинів; матеріали для гідроізоляції будівель; кормові добавки та
підстилки для домашніх тварин; наповнювачі для котячих туалетів;
використання в фармацевтичній промисловості; системи очищення води;
62
використання в косметології; адсорбційні добавки для виноробної
промисловості; агродобавки для поліпшення врожайності; очищення олії,
жирів.
Для проведення аналізу виробничо–господарської діяльності
підприємства використані показники фінансової звітності за 2022–2024 рр., дані
оперативного обліку та звітності: чистий дохід від реалізації продукції до 2023
року мав тенденцію до зростання. Так у 2023 році чистий дохід від реалізації
продукції в порівнянні з 2022 роком збільшився на 5188 тис. грн. або 11,89 %, у
2024 році в порівнянні з 2023 роком зменшився на 8664 тис. грн. або на 82,26
%.; собівартість реалізованої продукції має тенденцію до збільшення. Так у
2023 році в порівнянні з 2022 роком собівартість реалізованої продукції
збільшилася на 2440 тис. грн. або на 8,84 %, а у 2024 році в порівнянні з 2023
роком відбулося збільшення на 875 тис. грн. або на 2,91 %; величина інших
операційних витрат зменшилася у 2024 році на 83,63 % або на 3644 тис. грн. та
у 2023 році збільшилась на 71,51 % або на 9280 тис. грн. в порівнянні з 2022
роком; витрати на збут мають тенденцію до збільшення до 2023 року. Так у
2023 році в порівнянні з 2022 роком витрати на збут зросли на 36,17 % або на
911 тис. грн. Проте, у 2024 році в порівнянні з 2023 роком ці витрати
зменшились на 97,9 % або на 72 тис. грн..; адміністративні витрати мають
тенденцію до збільшення до 2023 року. Так у 2023 році в порівнянні з 2022
роком вони збільшилися на 5,67 % або на 251 тис. грн., проте, у 2024 році в
порівнянні з 2023 роком зменшились на 65,21 % або на 1627 тис. грн.

63
РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОМ НА
ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ»

3.1 Збільшення обсягів виробництва бентопродукції шляхом
реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних виробничих
фондів підприємства

Фінансовий стан являється одним з найважливіших сторін діяльності
підприємства. Він безпосередньо впливає на виробничу діяльність
підприємств. Забезпеченість фінансовими ресурсами в межах розрахункової
потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для
подальшого поліпшення виробничих показників, підвищення ефективності та
якості праці.
У свою чергу, фінансовий стан підприємства прямо залежить від його
виробничої діяльності. При успішному виконанні, перевиконанні плану за
виробництвом і реалізацією продукції, зниженні її собівартості підприємство
одержує надплановий прибуток; утворюються додаткові джерела коштів, що
в кінцевому результаті сприяє зміцненню фінансового стану будь-якого
підприємства [54 –57].
Тож, щоб на підприємстві ТОВ «Укрбентопром» покращився фінансовий
стан запропонуємо один із варіантів покращення виробничого потенціалу
підприємства за рахунок покращення технології виробництва.
ТОВ «Укрбентопром» прикладе всі зусилля для забезпечення виконання
обсягів реалізації продукції за рахунок одержаних коштів від замовників з
метою своєчасного забезпечення розрахунків та виплати заробітної плати.
Враховуючи підвищену потребу в бентопродукції гірничо-збагачувальних
комбінатів, виникає необхідність у зростанні обсягів виробництва цієї
продукції. Отже, для подальшого розвитку підприємства необхідне
вдосконалення технології підприємства. А для цього потрібно здійснити
64
реконструкцію, модернізацію та оновлення основних фондів, вивести з
експлуатації надлишкові та неефективні основні фонди.
Адже, основні фонди визначають характер матеріально-технологічної
бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Саме просте й
розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в
безперервному процесі здійснення різних його взаємоповязаних форм:
ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці;
технічного переозброєння, реконструкції та розширення виробництва і
підприємства у цілому, а також спорудження нових аналогічних обєктів.
Необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів
є постійний облік ступення спрацювання (старіня) та амортизації основних
фондів.
На даному підприємстві застосовують типові системи технічного
обслуговування й ремонту устаткування та інших видів засобів праці, що
передбачають проведення необхідних профілактично-технічних,
операційних, поточних і капітальних ремонтів. Для підвищення
ефективності процесу відтворення основних фондів багато чого має
модернізація діючого устаткування з метою запобігання техніко-
економічному старінню та підвищення техніко-експлуатаційних вимог до
рівня сучасних вимог. Технічне переозброєння діючого підприємства
означає здійснення відповідно до програми його технічного розвитку
комплекс заходів, що передбачають підвишення до сучасних вимог
технічного рівня окремих дільниць виробництва за рахунок впровадження
нової техніки і технології механізації та автоматизації виробничих
процесів, модернізації й заміни фізично спрацьованого та технічно
застарілого уткстаування. Звідси, можна сказати, що основні фонди
визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на
різних етапах їх розвитку.

65
Таблиця 3.1 – Програма розвитку, реконструкції, технічного
переозброєння модернізації і оновлення основних фондів та виведення
надлишкових та неефективних потужностей по ТОВ «Укрбентопром»
Витрати по впровадженню, тис.грн.
Термін
Перелік заходів впровад
всього
ження
(квартал) 1 2 3 4
квартал квартал квартал квартал
1 Установка фільтра ФМЦ 2-4 300 100 100 100
2 Введення газопровода та 3-4 800 400 400
внутрішньоплощадочних
мереж постачання газу
3Технічне 2-3 150 75 75
переозброєння.Заміна
електрообладнання і
основних вузлів на
грейферному крані.
4 Розробка кошторисної 2 50 50
документації на збільшення
потужності підприємства до
220 тис.тонн на рік.
5 Розробка документації 2-3 160 80 80
для дільниці первинної
підготовки бентонітової
сировини
6 Введення конденсаторної 2-3 30 15 15
установки УКЛ-6,3-450
7 Введення нової установеи 1 80 80
для затарювання та
дозування кальцинованої
соди
8 Виведення з експлуатації 2-3 70 35 35
надлишкових та
неефективних потужностей.
Виведення з експлуатації
електрофільтра УК-24/37
Всього по підприємству 1640 80 355 705 500
*Джерело: складено автором

Тож, для подальшого розвитку підприємства ТОВ «Укрбентопром»
передбачається в 2024 році здійснити інвестиційні заходи з модернізації та
оновлення основних фондів, виведення з експлуатації надлишкових та
неефективних фондів на суму 1 млн. 640 тис. гривень (відповідно з
таблицею 3.1 ). Джерелами фінансування яких в 2003 році являється
66
прибуток в розмірі 640 тис. гривень та банківський кредит в розмірі 1
млн. гривень.
Модернізація та оновлення основних фондів на заводі бентопорошків
дасть змогу зменшити питомі витрати сировинних ресурсів на 302,8
тис.грн. (див. таблицю 3.2 ) в тому числі глини бентонітової на суму 220,2
тис. гривень, соди кальцинованої на суму 82,6 тис.грн. А також дасть
змогу зменшити питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів на 193,2
тис. гривень (див. таблицю 3.2 ) в тому числі електроенергії на суму 99
тис. гривень, мазуту на суму 94,2 тис. гривень.

Таблиця 3.2 – Зменшення питомих витрат сировинних ресурсів
Види продукції Основні сировинні Питомі витрати, Економія
по ресурси кг/тонну матеріалів
основних фактично очікується тис. тис.грн.
переробках тонн
Бентопорошок глина бентонітова 1320 1250 2,1 69
кускова

сода кальцинована 55 50 0,075 41,3
Бентоглина глина бентонітова 1320 1228 4,6 151,2
модифікована кускова

сода кальцинована 55 50 0,075 41,3
Всього
302,8
*Джерело: складено автором

Отже, після введення в дію програми розвитку, реконструкції,
технічного переозброєння, модернізації і оновлення основних фондів та
виведення надлишкових та неефективних потужностей по виробництву
дозволить збільшити обсяги виробництва на 21,5 тис. тонн або на 20,8 %
(відповідно з таблицею 3.4 ).
67
Таблиця 3.3 – Зменшення питомих витрат
паливно-енергетичних ресурсів
Види прдукції Паливно- Питомі витрати Економія паливно-
по основних енергетичні енергетичних ресурсів
переробках ресурси
Фактично очікується натуральні
показники тис.грн.

Бентопорошок електроенергія 78,7 169,7 270000 59,4
кВт.од/т кВт.год/т кВт.год
мазут 46,7 44кг/т 72 т 43,2
кг/т
Бентоглина електроенергія 71,4 67,8 180000 39,6
модифікована кВт.год/т кВт.гол/т кВт.год
мазут 33 31,3 85 т 51
кг/т г/т
Всього 193,2
*Джерело: складено автором

В результаті збільшення обсягів виробництва бентопродукції
отримаємо чистий дохід (виручка) від реалізації в розмірі 22 млн. 540 тис.
гривень. А також враховуючи зменшення питомих витрат енергоносіїв та
сировинних ресурсів витрати на 1 гривню чистого доходу зменшаться на
16 копійок або 16,6 %. Звідси очікується одержати в 2025 році чистий
прибуток в розмірі 1 млн. 950 тис. гривень ( див. таблицю 3.4).
Таблиця 3.4 – Очікувані результати фінансово-господарської діяльності
підприємства після вдосконалення технології виробництва, за 2026 рік ТОВ
«Укрбентопром»

Найменування показника Одиниця Базовий період Очікуваний результат
виміру 2023 рік 2026 рік
1 Обсяг виробництва
видів продукції: тис.т.
бентоглина 23,7 34
бентопорошок 38,2 43
глина модифікована 41,6 48

68
Продовження таблиці 3.4
2 Фінансово-економічні
показники:
2.1 Чистий дохід (виручка) тис. 20805 22540
від реалізації грн.
2.2 Чистий прибуток тис. 127 1950
грн.
2.3 Рівень розрахунків
грошовими коштами % 90 100
2.4 Витрати на 1 гривню
чистого доходу (виручки)
від реалізації по повній
собівартості грн. 0,96 0,80
2.5 Рентабельність
реалізованої продукції по % +4,2 20
повній собівартості
2.6 Кредиторська тис.грн 13012 4000
заборгованість .
2.7 Дебіторська тис. 10181 3000
заборгованість грн.
*Джерело: складено автором

Можна сказати, що забезпечення певних темпів розвитку підвищення
ефективності виробництва можливе за умови відтворення та кращого
використання діючих основних фондів підприємства. Ці процеси, з одного
боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня
підприємства, а з іншого боку дають змогу збільшувати обсяг
виробництва продукції, зниження собівартості та підвищувати
прибутковість підприємства.

3.2 Управління якістю продукції підприємства як фактору забезпечення
прибутковості підприємства

Інтеграційні процеси в економіці та глобалізація світових ринків роблять
питання управління якістю однією з ключових складових ефективного
керування підприємствами. Якість продукції відіграє вирішальну роль у
підвищенні рівня життя населення, забезпеченні економічної, соціальної та
екологічної стабільності, а також є головним засобом конкурентної боротьби.
69
Запровадження системи управління якістю на підприємствах сприяє
підвищенню ефективності їх діяльності, пришвидшує обіг капіталу, розширює
асортимент продукції та зміцнює позиції на внутрішньому і зовнішньому
ринках. Систематичне вдосконалення підходів до управління якістю дозволило
накопичити значний досвід, який підтверджує важливість комплексного та
системного підходу. Управління якістю виступає невід’ємною частиною
сучасного менеджменту, орієнтованого на підвищення прибутковості
підприємства через виробництво продукції високої якості.
Не зважаючи на суттєві теоретичні та практичні досягнення, проблема
управління якістю була та залишається предметом і об’єктом наукових
досліджень. Різні аспекти питань щодо управління якістю продукції
досліджували такі учені як В.Г. Акопова, О.В. Мирошниченко [58] розкривають
сутність системи управління якістю продукції підприємства та роль її
сертифікації в підвищенні конкурентоспроможності підприємства. Е.В.
Білецький, Д.А. Янушкевич, З.Р. Шайхлісламов досліджують найважливіші
етапи розвитку систем управління якістю, принципи та методи її оцінки,
організаційно-методичні принципи забезпечення якості продукції та послуг
[59]. О.Ю. Давидова, І.М. Писаревський, Р.С. Ладиженська висвітлюють
організаційно-економічний механізм управління якістю та умови його
реалізації на українських підприємствах готельно-ресторанного господарства у
сучасних економічних умовах [60, 61]. Г.А. Семенов, О.О. Єропутова, О.О.
Плаксюк [62] розглядають сутність та етапи процесу управління якістю
продукції на машинобудівному підприємстві, визначають складові процесу
управління якістю продукції в системі менеджменту
Впровадження систем управління якістю продукції та її сертифікація
відповідно до міжнародних стандартів є одним із ключових етапів інтеграції
України у світову економіку. На сьогодні міжнародні стандарти ISO серії 9000
стали загальноприйнятою основою для створення систем управління якістю,
демонструючи надійність, стабільність якості та конкурентоспроможність
продукції. У сучасних ринкових умовах конкурентоспроможність продукції є
70
пріоритетним об’єктом уваги менеджерів усіх рівнів управління
підприємством.
Одним із найважливіших чинників, що впливають на її підвищення, є
дієва система управління якістю. Це зумовлено тим, що якість, поряд із ціною,
гарантіями, термінами постачання та сервісом, є ключовою складовою
конкурентоспроможності. Крім того, якість продукції повинна гарантувати її
безпеку та відповідати вимогам обов’язкової сертифікації, яка перебуває під
контролем державних органів. Таким чином, ефективність системи управління
якістю безпосередньо впливає на рівень конкурентоспроможності як продукції,
так і підприємства загалом [77].
Запровадження такого підходу до управління якістю має очевидні
переваги. По-перше, підприємство отримує можливість виходу на міжнародні
ринки. По-друге, зростають шанси на успіх у конкурентній боротьбі. По-третє,
створюються умови для вдосконалення не лише виробничих процесів, але й
загальної системи управління. Однак, попри наявність міжнародних стандартів,
на багатьох вітчизняних підприємствах система управління якістю функціонує
недостатньо ефективно.
Політика якості підприємства передбачає визначення стратегічних
напрямів у сфері управління якістю, формування цілей та вибір шляхів їх
досягнення, спрямованих на виробництво продукції високої якості. Головним
пріоритетом у цій політиці є максимальне використання внутрішніх резервів
підприємства для забезпечення високої якості продукції та пошук рішень, які
дозволяють оптимізувати витрати без зниження її якості.
Безпосередніми об’єктами управління в цьому випадку є споживчі
характеристики продукції, фактори й умови, що їх визначають, а також процеси
формування якості продукції на різних стадіях її життєвого циклу [68, 74].
Тому доцільно виділити такі процеси, повязані із забезпеченням якості
маркетингу: формулювання потреб та очікувань споживачів стосовно
визначеного кола продукції; додаткові послуги; врахування діяльності
конкуруючих підприємств та рівня якості їх продукції; аналіз законодавства та
71
відповідних національних, а також міжнародних, стандартів і кодексів;
дослідження і врахування вимог споживачів, даних про реалізацію продукції та
інформації про контракти (відповідні короткі огляди проаналізованих
відомостей мають доводитися до відома персоналу, зайнятого проектуванням і
виготовленням продукції); проведення консультацій між підрозділами
підприємства, задіяними у процесі виготовлення та реалізації продукції [63, 76].
Якість продукції та послуг перш за все визначається якістю їх
проектування. Якщо якість не закладена на етапі проектування, досягти її в
процесі виробництва практично неможливо. Усі виробничі проєкти
поділяються на дві основні категорії:
1. Короткострокові невеликі проєкти, спрямовані на вдосконалення
існуючих продуктів, усунення виробничих проблем або вирішення скарг
клієнтів.
2. Масштабні проєкти, які включають розробку нових продуктів або
реалізацію контрактних замовлень для конкретних клієнтів.
Процес проектування охоплює створення технічних умов на продукцію,
управління якістю та організацію виробництва відповідно до економічних
завдань і оптимізації витрат [64]. Технічні умови визначають сутність
продукції, витрати на її виробництво, особливості технологій, а також методи
контролю характеристик та процесів. Використання таких умов підвищує
ефективність виробничих процесів і гарантує відповідність продукції
стандартам та очікуванням споживачів.
Виробничий процес охоплює весь цикл: від отримання ресурсів до
реалізації готової продукції. Забезпечення високої якості можливе завдяки
сучасним технологіям, що сприяють підвищенню продуктивності, скороченню
витрат і мінімізації негативного впливу на довкілля та людину.
На цьому етапі важливими елементами управління якістю є:
Аналіз відповідності процесів вимогам сертифікації.
Розробка заходів для вдосконалення систем управління якістю.
Впровадження сучасних технологій і засобів контролю.
72
Планування виробничих процесів і регулювання їх параметрів.
Контроль та усунення продукції неналежної якості [73, 75].
Окрему увагу слід приділити якості сировини, матеріалів і
напівфабрикатів, адже вони суттєво впливають на собівартість і властивості
готової продукції. Відповідність матеріалів вимогам є важливим завданням, що
охоплює:
Вибір постачальників і контроль їхніх систем управління якістю.
Організацію вхідного контролю матеріалів.
Підготовку технічно обґрунтованих замовлень.
Спільні з постачальниками програми забезпечення якості.
На етапі виробництва до основних процесів управління якістю належать:
Планування і контроль технічних випробувань.
Метрологічне забезпечення виробництва.
Навчання і підвищення кваліфікації персоналу.
Контроль технологічної стабільності та точності.
Впровадження інформаційних систем для моніторингу та попередження
дефектів.
Оцінка результатів виробництва та стимулювання працівників для
забезпечення високої якості [63, 67].
Усе це спрямоване на формування стабільної, конкурентоспроможної
системи виробництва, яка відповідає сучасним вимогам ринку та потребам
споживачів.
До елементів системи управління якістю продукції на етапі її передачі з
виробництва на склад, експлуатаці та реалізації належать: впровадження
заходів із забезпечення якості під час транспортування, вантажно-
розвантажувальних робіт і складування продукції; ідентифікація та контроль
матеріалів, напівфабрикатів, сировини, готової продукції; пакування,
маркування та зберігання продукції; перевірка комплектності й пакування,
технічної та супровідної документації; підготовка та узгодження договорів на
постачання (реалізацію) продукції в частині вимог до збереження її якості, умов
73
технічного приймання та контролю продукції, санкцій за неналежну якість;
участь у контролі виконання технічних умов під час операцій із постачання
продукції (за необхідністю); здійснення взаємодії із споживачами продукції та
обгрунтування рішень щодо задоволення їхніх пропозицій; реєстрація та
зберігання даних про якість продукції. На всі виробничі процеси впливають
різні фактори, які можуть призвести до відхилень процесів від установлених
значень. Управління процесами необхідне для запобігання або зменшення
впливу таких змін [65]. Низький рівень управління виробничими процесами
призводить до виробництва неякісної продукції, значних збитків, порушення
графіків виробництва та втрати споживачів. Тому важливим напрямом
управлінської діяльності на промисловому підприємстві є розробка ефективної
системи управління та контролю якості продукції, яка здатна своєчасно
виявляти відхилення на початкових етапах виробництва та запроваджувати
коригувальні дії з метою попередження виготовлення неякісної продукції [66].

3.3 Удосконалення системи якості бентопродукції підприємства

В сучасній ринковій економіці важливу роль відіграє якість та
конкурентоспроможність продукції. Загалом поняття конкурентоспроможності
характеризує властивість об’єкта задовольняти певну конкретну потребу в
порівнянні з аналогічними об’єктами ринку. Конкурентоспроможність
підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності
та забезпечення прибутковості за умови конкурентного ринку. Інакше
кажучи, конкурентоспроможність підприємства - це здатність забезпечувати
випуск і реалізацію конкурентоспроможності продукції. Під
конкурентоспроможністю продукції прийнято розуміти сукупність її
властивостей, що відбиває міру задоволення конкретної потреби
репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Воно, звичайно, визначає
здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати вагомі переваги
над виробами інших товаровиробників. У процесі виробництва існують
74
взаємопов’язані між собою такі елементи як конкурентоспроможність
продукції (виробів) та якість. Адже якість - це економічна категорія, яка
відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлює міру її
придатності задовольнити потреби споживачів відповідно до свого
призначення.
Тож важливе значення має соціально-економічне підвищення якості
продукції. А саме, соціально-економічна ефективність підвищення рівня
якості та конкурентоспроможності продукції, що виробляється
підприємствами, полягає у такому:
1) високоякісна конкурентоспроможна продукція завжди повніше
та ліпше задовольняє суспільно-соціальна потреба в ній;
2) підвищення якості продукції є специфічною формою виявлення
закону економії робочого часу;
3) конкурентоспроможна продукція забезпечує постійну фінансову
стійкість фірми, а також одержання нею максимального прибутку;
4) багатоаспектний вплив підвищення якості як наслідок,
конкурентоспроможності продукції не тільки впливає на виробництво та
ефективність господарювання, а й на імідж і конкурентоспроможність
підприємства в цілому [68]. А на рівень якості й конкурентоспроможності
продукції впливає багато різнопланових чинників. Досягти необхідного
рівня якості та конкурентоспроможності на реалізовуваних ринках товарів
можна різними способами, скоординованими в часі і просторі [69].
Тож, запропонуємо на досліджуваному підприємстві ТОВ «Укрбентопром»
ввести в дію сукупність найважливіших та конкретних способів (чинників)
підвищення якості конкурентоспроможності. А саме:
- сертифікація підприємства і бентопродукції по системі ICO
9001;
- оснащення лабораторії підприємства необхідними приборами
та обладнанням;
75
- розробка і монтаж системи розфасовки готової бентопродукції
в мішки («Big-Beg» ).
Сучасні умови господарювання змушують кожне підприємство
запровадити дійовий комплексний механізм управління якістю продукції та
суворо дотримуватись його вимог. Визначальними елементами цього
специфічного менеджменту, що справляють найбільш істотний вплив на
процес постійного забезпечення виробництва й постачання на ринок
конкурентоспроможної продукції є стандартизація виробів. Саме під
стандартизацією розуміють встановлення й застосування єдиних правил з
метою впорядкування діяльності в певній галузі.
Стосовно бентопродукції ТОВ «Укрбентопром» стандартизація
охоплює:
установлення вимог до якості готової бентопродукції;
визначення норм, вимог і методів у галузі проектування та
виготовлення бентопродукції для забезпечення належної якості.
Результати стандартизації відображаються в спеціально нормативно-
технологічному документі. Основними її видами є стандарти та постійні
умови, тобто обовязкові норми якості продукції. Нормативно-технологічна
документація, що застосовується на підприємстві ТОВ «Укрбентопром»,
охоплює систему якості ICO 9001 (модель забезпечення якості за
проектуванням, розробки, виробництва, монтажу та обслуговування).
Міжнародні стандарти, розроблені Міжнародною організацією
стандартизації - ICO, використовують для сертифікації виробів, призначених
для експорту в інші країни і реалізації на світовому ринку [70]. Дане
підприємство веде активну зовнішноьекономічну діяльність, що вважається
найважливішим елементом виробничого менеджменту взагалі та системи
управління продукції, яку ТОВ «Укрбентопром» хоче вигідно продати на
світовому ринку і ця продукція мусить бути сертифікована. А саме: мати
документ, що засвідчує високий рівень її якості, відповідність вимогам
міжнародних стандартів ICO 9001. Набутий підприємством досвід
76
зовнішньо-комерційної діяльності показує, що так звана безсертифікована
продукція оцінюється на світовому ринку у 3 рази дешевше, отже,
фактично реалізується за безцінь [78].
Щоб сертифікувати продукцію ТОВ «Укрбентопром» необхідно, перш
за все, покращити якість бентопродукції за рахунок:
1) оснащення лабораторії підприємства необхідними приборами та
обладнанням;
2) монтаж та розробка системи дозування соди ( а саме:
бентопорошку активованого та глини модифікованої );
3) розробка і монтаж системи розфасовки готової продукції в
мішки – «Big-Beg».
Даний проект потребує певну суму коштів в розмірі 853,2 тис.грн. (
відповідно з таблицею 3.5).

Таблиця 3.5 – Вартість обладнання проекту
Найменування показників Вартість, тис. грн.
1. Оснащення лабораторії підприємства 100,0
необхідним обладнанням
2. Монтаж та розробка системи дозування 159,0
соди
3. Розробка і монтаж системи розфасовки 490,2
готової продукції в мішки-“Big-Beg”
Всього по покращенню якості 749,2
4. Сертифікація підприємства і продукції 104,0
по системі ICO 9001
Всього по проекту 853,2
*Джерело: складено автором

Наявність сучасної лабораторії являється необхідною умовою
отримання міжнародного сертифіката. Крім цього, оснащення лабораторії
підприємства необхідними приборами та обладнанням дозволить
постачання споживачам бентопродукції з гарантійним рівнем якості, а
також дозволить збільшити ціну на дану продукцію в середньому на 2%.
77
В результаті отримаємо річний економічний ефект в розмірі понад 241,9
тис. грн.
В даний час підприємство не має обладнання по дозуванню соди
кальцинованої, тому впровадження в дію даної системи є вкрай
необхідним. Після введення буде частково вирішена екологічна проблема
забруднення навколишнього середовища порошком соди. Так, в результаті
цього отримаємо економічний ефект за рахунок зменшення граничних
витрат соди на 1 тонну готової продукції (відповідно з таблицею 3.6). –
591,96 тис. грн.

Таблиця 3.6 – Економічний ефект
Показник До вводу нового Після вводу Економія
обладнання нового
обладнання
Витрати соди , % на 1 тонну 5 3,5 1,5
продукції
Витрати соди в рік, тонн 123325,0 122091,75 1233,25
*Джерело: складено автором

Звідси, отримаємо економічний ефект за рік : (1233,25 т. кальцинованої
соди 480 грн. /тонну ) 591960 грн.
Проаналізуємо економічний ефект розробки і монтажу системи
розфасовки готової продукції в мішки (“Big-Beg”).
Економічний ефект 1 вагона = 1667,01 –1163,08 =503,93 грн.
Кількість вагонів, од./місяць – 40 вагонів.
Економічний ефект, грн./місяць 20157,12 , річний економічний ефект
241,9 тис. грн.
Отже, можна сказати, що розробка і монтаж системи розфасовки
готової продукції в мішки «Big-Beg» являється необхідною умовою по
реалізації продукції на світовому ринку за умов міжнародної сертифікації.

78
Таблиця 3.7 – Витрати на затарку продукції
Найменування показника До установки системи Після установки
системи
1.Витрати на тару “Big-Beg”, грн/т 27,07 18,95
2. Норма витрат “Big-Beg”, шт/т 1,43 1
3. Вартість мішка, грн./т. 18,95 18,95
4. Місткість ж\д вагона, т. 60,0 60,0
5. Витрати “Big-Beg”, грн./вагон 1624,29 1137,0
6. Зарплата робітників, грн./год. 1,38 1,38
7. Кількість чоловік 4 4
9. Час затарки, год/вагон 6,0 4,0
10. Загальні витрати по зарплаті, 33,13 22,08
грн./вагон
11. Ж/д тариф, грн./вагон 9,60 4,0
Всього витрат на затарку,грн./вагон 1667,01 1163,08
*Джерело: складено автором

Економічний ефект від реалізації 1 вагону бентопорошку отримали
за рахунок зменшення витрат на тару та часу затарки залізнодорожних
вагонів, трудових затрат, послуг залізниці у розмірі 503,93 грн. За 1 місяць
від реалізації в середньому 40 вагонів бентопродукції одержали
економічний ефект в розмірі 20157,12 грн., річний економічний ефект 241,9
тис. грн.
Звідси, після введення в дію проаналізованих вище чинників
підвищення якості бентопродукції дозволить сертифікувати прдукцію.
Тобто, мати документ, що засвідчує високий рівень її якості, відповідно
вимогам міжнародних стандартів ICO 9001. Результати стандартизації
відображаються в спеціально нормативно-технологічному документі [58, 59].
Отже, якість бентопродукції формувалась протягом виробничого
процесу. Можна сказати, що саме стандарти й технічні умови
відображають сучасні вимоги споживачів до технічного рівня та інших
якісних характеристик продукції, відбивають тенденції розвитку науки і
79
техніки. А ринкові умови господарювання передбачають активне й широке
використання чинників (способів) підвищення якості продукції на всіх
підприємствах.
Висновки до 3 розділу

Щоб на підприємстві ТОВ «Укрбентопром» покращився фінансовий
стан запропонуємо один із варіантів покращення виробничого потенціалу
підприємства за рахунок покращення технології виробництва.
ТОВ «Укрбентопром» прикладе всі зусилля для забезпечення
виконання обсягів реалізації продукції за рахунок одержаних коштів від
замовників з метою своєчасного забезпечення розрахунків та виплати
заробітної плати. Враховуючи підвищену потребу в бентопродукції
гірничо-збагачувальних комбінатів, виникає необхідність у зростанні обсягів
виробництва цієї продукції. Отже, для подальшого розвитку підприємства
необхідне вдосконалення технології підприємства. А для цього потрібно
здійснити реконструкцію, модернізацію та оновлення основних фондів,
вивести з експлуатації надлишкові та неефективні основні фонди.
Адже, основні фонди визначають характер матеріально-технологічної
бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Саме просте й
розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в
безперервному процесі здійснення різних його взаємоповязаних форм:
ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці;
технічного переозброєння, реконструкції та розширення виробництва і
підприємства у цілому, а також спорудження нових аналогічних обєктів.
Необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів
є постійний облік ступення спрацювання (старіня) та амортизації основних
фондів
В результаті проведеного аналізу господарської діяльності та оцінки
фінансового стану досліджуваного підприємства виявлено, що товариство
зацікавлене у зростанні прибутку та покращенні виробничого потенціалу.
80
Після обґрунтування шляхів підвищення прибутку на підприємстві ТОВ
«Укрбентопром», а саме: збільшення обсягів виробництва бентопродукції
шляхом реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних
фондів; удосконалення системи якості бентопродукції;було виявлено
найефективніший варіант

81
ВИСНОВКИ

Прибуток відіграє вирішальну роль в підприємницькій діяльності і є
одним з головних показників діяльності підприємства. Він характеризує
можливість інноваційного розвитку, реконструкції та модернізації його
виробництва. Прибуток визначається як одна з цілей діяльності та розвитку
підприємства, результат роботи, мотивація, економічна безпека, кількісна міра
успішності підприємства. Важливим моментом є не тільки кількісні показники
прибутку, а і його структура, довгостроковість, якість.
Нині в економіці України спостерігається тенденція до значного
зниження доходів суб`єктів господарювання, що призводить до зменшення
прибутку чи навіть збитковості багатьох підприємств. Для того, щоб
підприємства України в сучасних ринкових умовах працювали стабільно та
отримували прибуток, можна запропонувати такі основні чинники його
збільшення:
1.Нарощення обсягів виробництва і реалізації продукції.
2.Здійснення заходів щодо підвищення продуктивності праці своїх
працівників та застосовування системи участі працівників у прибутках
підприємства.
3.Зменшення витрат на виробництво продукції або застосування сучасних
методів управління витратами, однією з яких є управлінський облік.
4.Кваліфіковане здійснення цінової політики, оскільки на ринку діють
переважно вільні (договірні) ціни.
5.Грамотна побудова договірних відносин з постачальниками, посередни-
ками, покупцями.
6.Покращення системи маркетингу на підприємстві, потрібно згрупувати
свою продукцію за ознакою рентабельності і зосередити увагу на тій продукції,
яка є високорентабельною.
7.Удосконалення продукції з середнім рівнем рентабельності, а
низькорентабельну зняти з виробництва.
82
8.Організація виробничого процесу таким чином, щоб він був
пристосований до швидкої переналадки.
9.Постійне проведення наукових досліджень аналізу ринку, поведінки
споживачів і конкурентів.
Отже, запропоновані заходи можуть використовуватися вітчизняними
підприємствами для підвищення прибутковості своєї діяльності в нинішніх
умовах в Україні.
ТОВ «Укрбентопром» прикладе всі зусилля для забезпечення
виконання обсягів реалізації продукції за рахунок одержаних коштів від
замовників з метою своєчасного забезпечення розрахунків та виплати
заробітної плати. Враховуючи підвищену потребу в бентопродукції
гірничо-збагачувальних комбінатів, виникає необхідність у зростанні обсягів
виробництва цієї продукції. Отже, для подальшого розвитку підприємства
необхідне вдосконалення технології підприємства. А для цього потрібно
здійснити реконструкцію, модернізацію та оновлення основних фондів,
вивести з експлуатації надлишкові та неефективні основні фонди.
Впровадження міжнародних стандартів забезпечує підприємствам низку
важливих переваг. Серед них: підвищення ефективності створення та
функціонування систем управління якістю, гармонізація структури
менеджменту, зниження витрат на розробку, сертифікацію та підтримку
системи. Завдяки інтеграції процесів, таких як планування, управління
документацією, внутрішній аудит та навчання персоналу, підприємства стають
більш гнучкими й адаптованими до змін.
Такі стандарти підвищують привабливість для споживачів, інвесторів та
інших зацікавлених сторін, а також зменшують обсяг документації. Порівняно з
конкурентами, підприємства, що запроваджують стандарти якості, отримують
додаткові переваги: скорочення відходів, мінімізацію використання шкідливих
матеріалів, збереження природних ресурсів, дотримання екологічного
законодавства, раціональне використання матеріалів і енергії, розвиток
83
рециклінгу, зменшення штрафів, а також покращення іміджу компанії та довіри
з боку інвесторів і страхових компаній.
Сертифіковані стандарти якості роблять підприємства привабливішими
для страхових компаній, акціонерів, партнерів і споживачів, як на
внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Вони розширюють можливості
зростання та закріплюють позиції організації. Міжнародний досвід свідчить, що
стійкий успіх на світовому ринку досягають лише ті компанії, які впровадили
та ефективно використовують системи якості [71, 72].
В результаті проведеного аналізу господарської діяльності та оцінки
фінансового стану досліджуваного підприємства виявлено, що товариство
зацікавлене у зростанні прибутку та покращенні виробничого потенціалу.
Після обґрунтування шляхів підвищення прибутку на підприємстві ТОВ
«Укрбентопром», а саме: збільшення обсягів виробництва бентопродукції
шляхом реконструкції, технічного переозброєння та модернізації основних
фондів; удосконалення системи якості бентопродукції;було виявлено
найефективніший варіант

84
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Єпіфанова І.Ю. Прибутковість підприємства: сучасні підходи до
визначення сутності. Економіка та суспільство. 2016. № 3. С. 189–192.
2. Бондаренко Н.С., Тюленева Ю.В. Удосконалення управління
прибутком на підприємстві. Збірник наукових праць молодих вчених
факультету менеджменту та маркетингу КПІ ім. І. Сікорського «Актуальні
проблеми економіки та управління». 2017. Вип. 11. URL:
https://ela.kpi.ua/handle/123456789/22587
3. Воронкова Т.Є., Безпалько Н.Ю. Шляхи підвищення прибутковості
підприємства в умовах нестабільного середовища. Інвестиції: практика та
досвід. 2016. № 19. С. 42–44.
4. Николишин С.Є. Прибуток підприємства та особливості управління
ним. Молодий вчений. 2017. № 2. С. 299–303.
5. Нагайчук В.В. Показники оцінки якості прибутку ті їх залежність від
обраної стратегії. Науковий вісник Чернівецького торговельно–економічного
інституту КНТЕУ. Сер. Економічні науки. 2011. Вип. 2 (42). Ч. 1. С. 139–146.
6. Гуменюк В.С. Теоретичні основи управління прибутком
підприємств. Інфраструктура ринку. 2018. Випуск 20. С. 51–55.
7. Оніщук В., Панасик Ю. Сучасні підходи до управління прибутком
підприємства. Міжнародний та вітчизняний досвід організації, функціонування
та розвитку економічного аналізу. С. 63–64.
8. Белінська С.М., Крисіна І.О. Управління прибутком підприємства.
Ефективна економіка. 2022. № 1. DOI: https://doi.org/10.32702/2307–2105–
2022.1.16
9. Жигалкевич Ж.М., Фісенко Е.С., Система управління прибутком як
умова ефективного функціонування підприємства. Економіка і суспільство.
2016. Випуск 4. С. 145–148.
85
10. Лойко В.В. Шляхи збільшення обсягу прибутку та підвищення
дієвості управління прибутком промислового підприємства в сучасних умовах
господарювання. Міжнародний науковий вісник. 2015. № 7. С. 122–126.
11. Скибенко Т.С., Чемерис М.В. Формування стратегії управління
прибутком підприємства. Науковий вісник Полтавського університету
економіки і торгівлі. 2011. № 6 (51). Ч. 2. С. 152–160.
12. Павлюк І.О. Управління прибутком підприємств в умовах сьогодення.
Вісник Хмельницького національного університету. 2020. № 1. С. 84–88.
13. Блонська В. І. Вдосконалення системи управління розподілом та
використанням прибутку підприємства [Електронний ресурс] / В. І. Блонська,
П. П. Адамович // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.– техн. пр. – Львів
: РВВ НЛТУ України, 2010. – Вип. 20.7. – С. 92–104. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu.
14. Беляев О. О., Бебело А. С. / О.О. Беляев, А.С. Бебело // Політична
економія: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2010. – 328 с.
15. Рікардо Д. Початки політичної економії та податкового оподаткування
// Політвидав, 1955.
16. Покропивний С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. / С. Ф.
Покропивний – [2–ге вид. перероб та доп.]. – К.: КНЕУ, 2001. – 352 c.
17. Коробов Н.Я. Фінансово–економічний аналіз діяльності
підприємств. – К.: Т–во «Знання», КООО, 2000.
18. Мочерний С.В. / С.В. Мочерний // Політична економія: Навч. посіб.
– К.: Знання–Прес, 2009. – 687 с.
19. Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємств: Підручник. / Поддєрьогін,
А. М., Білик, М. Д., Буряк Л. Д. – [5–те вид. перероб. та допов.] – К.: КНЕУ,
2005. – 286 c.
20. Шипуліна Ю.С. Розвиток теоретико–методологічних засад
переходу підприємств на інноваційний шлях розвитку / Ю.С. Шипуліна, С.М.
Ілляшенко // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2011. – Т. І, № 4. – С. 103–
112.
86
21. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств: навч. посіб. для самост.
вивчення дисципліни / Азаренкова Г.М., Журавель Т.М., Михайленко Р.М. – 2–
ге вид., випр. і доп. – К. : Знання–Прес, 2006. – 287 с.
22. Андріяш А.С. Особливості управління прибутком підприємств /
А.С. Андріяш, А.Ю. Могилова // Молодий вчений, 2014. – № 6(09). – С. 68– 70.
23. Блонська В.І. Прибуток – особливості його формування та
використання в ефективному управлінні підприємством / В.І. Блонська, І.В.
Паньків // Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. – Вип. 21.5. – С. 179–184.
24. Бондаренко Н.С. Удосконалення управління прибутком на
підприємстві [Електронний ресурс] / Н.С. Бондаренко, Ю.В. Тюленева //
Збірник наукових праць молодих вчених факультету менеджменту та
маркетингу КПІ ім. І. Сікорського «Актуальні проблеми економіки та
управління», 2017. – Вип. 11. – Режим доступу:
http://ape.fmm.kpi.ua/article/view/102586.
25. Гуменюк В.С. Теоретичні основи управління прибутком
підприємств / В.С. Гуменюк // Інфраструктура ринку, 2018. – №20. – С. 51–55.
26. Жадько К.С. Теоретико–методичні підходи до формування
прибутку підприємства і шляхів його збільшення / К.С. Жадько, В.С. Котенко //
Young Scientist, 2016. – № 10(37). – С. 373–376.
27. Іванюк Т.Ю. Теоретичні засади управління прибутком підприємства
Т.Ю. Іванюк, Г.Ю. Ткачук. – 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://еztuіr.ztu.еdu.uа/7793/1/ Іванюк.pdf
28. Іванюк Т.Ю. Теоретичні засади управління прибутком підприємства
в ринкових умовах [Електронний ресурс] / Т.Ю. Іванюк // Інноваційний
розвиток та конкурентоспроможність підприємств і секторів економіки. –
Режим доступу: http://eztuir.ztu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/153/1/37.pdf.
29. Куденко Н.В. Формування і розподіл прибутку / Н.В. Куденко, Д.І.
Маслюченко // Глобальні та національні проблеми економіки. – 2017. – №20. –
С. 982–985.
87
30. Мірошниченко О.Ю. Механізм управління прибутком вітчизняних
підприємств / О.Ю. Мірошниченко, Ю.В. Корконос // БізнесІнформ. – 2014. –
№ 5. – С. 280–285.
31. Бассова О. О. Управління формуванням прибутку підприємств
швейної промисловості [Електронний ресурс] / О. О. Бассова. // Ефективна
економіка. – 2014. – № 2. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2014_2_9.
32. Ніпіаліді О. Практика управління прибутком підприємств в умовах
проциклічності економіки / О. Ніпіаліді // Інститут бухгалтерського обліку,
контроль та аналіз в умовах глобалізації. – 2016. – №3. – С. 19–30.
33. Павлишенко М.М. Значення прибутку підприємства в ринковій
економіці / М.М. Павлишенко, Л.А. Сивуля. – Електронний ресурс. – Режим
доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/17_4/172_
Pawlyszenko_17_4.pd
34. Пігуль Н.Г. Управління прибутком підприємства / Н.Г. Пігуль //
Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. – 2010. – № 28.
– С. 125–132.
35. Система управління прибутком як умова ефективного
функціонування підприємства [Електронний ресурс] / Ж.М. Жигалкевич, Е.С.
Фісенко // Економіка та суспільство. – 2016. – №4. – Режим доступу до журналу
: http://economyandsociety.in.ua.
36. Ушеренко С.В. Особливості управління формуванням прибутку
підприємства з урахуванням циклічності ринкової економіки / С.В. Ушеренко //
Фінанси, облік і аудит, 2012. – №20. – С. 194–202.
37. Ширягіна О.Є. Прибуток підприємства: теоретичні та методологічні
аспекти / О. Є. Ширягіна // Наукові записки: Серія «Економіка». Збірник
наукових праць. – Острог: Вид–во «Острозька Академія», 2002. – №3. – С. 170–
182.
38. Чорна Л.О. Прибуток як інтегральний показник господарської
діяльності підприємства // Ефективна економіка. – 2013. – № 1. – [Електронний
88
ресурс]. – Режим
доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1997&p=2.
39. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент: Учбовий курс / І.А. Бланк. – К.:
Ніка центр, 2009. – 528 с.
40. Отпущеннікова О. Н. Вибір методів управління прибутком / О. Н.
Отпущеннікова // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. – Вип.
9. – Луганськ : СНУ ім. В. Даля, 2002. – С. 37–43.
41. Гетьман О.О., Шаповал В.М. Економіка підприємства: Навч. посіб.
–2–ге видання. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – С. 313.
42. Бердар М.М. Фінанси підприємств. Навч. посіб. – К.: Центр учбової
літератури, 2010. – 352с.
43. Іванюта П.В., Лугівська О.П. Управління ресурсами і витратами.
Навч. посіб. / За ред. д.е.н., проф. Іванюти С. М. – К.: Центр навчальної
літератури, 2009. – 320 с.
44. Коваленко Л.О.,Ремньова Л.М. Фінансовий менеджмент:Навч.пос.–
3–тє вид.,випр. і доп. – К.: Знання, 2008. – 483с.
45. Мазур О.Є.Ринкове ціноутворення. Навчальний посібник – К.:
Центр учбової літератури, 2012. – 480 с.
46. Романова Т.В., Даровський Є.О. Чинники, що впливають на
збільшення прибутку підприємств України в сучасних умовах. Режим доступу:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3976
47. Фінансовий менеджмент. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://pidrucniki.com/1652020564634/finansi/upravlinnya_pribytkom
48. Жигалевич Ж.М. Система управління прибутком як умова
ефективного функціонування підприємства / Ж.М. Жигалевич, Е.С. Фісенко //
Економіка і суспільство. 2016. №4. С. 145–148.
49. Нагайчук В.В. Показники оцінки якості прибутку ті їх залежність
від обраної стратегії/ В.В. Нагайчук // Науковий вісник Чернівецького
89
торговельно–економічного інституту КНТЕУ. – Сер. Економічні науки. – 2011.
– Вип. 2 (42), ч.1. – С. 139–146.
50. Лойко В.В. Шляхи збільшення обсягу прибутку та підвищення
дієвості управління прибутком промислового підприємства в сучасних умовах
господарювання / В.В. Лойко, Є.С. Несенюк // Міжнародний науковий вісник. –
2015. – №7. – С. 122–126.
51. Якименко М. В. Особливості проведення економічного аналізу
прибутку в умовах реалізації ризик–орієнтованого управління [Електронний
ресурс] / М. В. Якименко // Фінансовий простір. – 2015. – № 1. – С. 311–319. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fin_pr_2015_1_42
52. Ширягіна О.Є. Прибуток підприємства: історичний аспект / О. Є.
Ширягіна // Формування ринкових відносин в Україні. – 2007. – № 12.– С. 156–
159.
53. Офіційний сайт підприємства ТОВ «УКРБЕНТОПРОМ». Режим
доступу: https://bentoprom.com.ua/
54. Корнєва Н.О. Шляхи покращення фінансового стану підприємств /
Н.О. Корнєва, І.О. Шаповалова // Науковий вісник Миколаївського державного
університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Економічні науки. – 2013. –
Вип. 5.1. – С. 55-60 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvmduce_2013_5
55. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого
підприємства / Грачова Р. // ДебетКредит. – 2000. – № 34. – С. 18-27.
56. Давиденко Н.М. Методологічне забезпечення проведення аналізу
фінансового стану підприємств / Н.М. Давиденко // Вісник ЖДТУ. Економічні
науки. – 2003. – № 4(26). – С. 92-98.
57. Івахненко В.М. Економічний аналіз: [навч-метод. посібн. для
самост. вивч. дисц.] / В.М. Івахненко, М.І. Горбатюк, В.С. Льовочкін. – К.:
КНЕУ, 2006. – 176 с.
90
58. Акопова В.Г. Аналіз процесу управління якістю продукції на
підприємствах і в організаціях / В.Г. Акопова, О.В. Мирошниченко // Вісник
соціально-економічних досліджень. – 2012. – Вип. 2. – С. 9-12.
59. Білецький Е.В. Управління якістю продукції та послуг / Е.В.
Білецький, Д.А. Янушкевич, Шайхлісламов З.Р. / Харків. торгов.-економ.
інститут КНТЕУ – Х.: ХТЕІ, 2015. – 222 с.
60. Войнаренко М.П. Управління інвестиційною діяльністю
промислових підприємств: монографія / М.П. Войнаренко, І.Ю. Єпіфанова. –
Вінниця: ВНТУ, 2011.– 188 с.
61. Давидова О.Ю. Управління якістю продукції та послуг у готельно-
ресторанному господарстві: навч. посібник / О.Ю. Давидова, І.М.
Писаревський, Р.С. Ладиженська / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва. – Х.:
ХНАМГ, 2012. – 414 с.
62. Семенов Г.А. Сутність та етапи управління якістю продукції / Г.А.
Семенов, О.О. Єропутова, О.О. Плаксюк // Держава та регіони. Сер. Економіка
та підприємництво. – 2011. – Вип. 2. – С. 188-193.
63. Цимбалюк Г.С. Ключові аспекти системи управління якістю
продукції на етапах її виробництва / Г.С. Цимбалюк // Економіка: реалії часу. –
2017. – №1 (29). – С. 129-134.
64. Войнаренко М.П. Управління інвестиційною діяльністю
промислових підприємств: монографія / М.П. Войнаренко, І.Ю. Єпіфанова. –
Вінниця: ВНТУ, 2011.– 188 с.
65. Акопова В.Г. Аналіз процесу управління якістю продукції на
підприємствах і в організаціях / В.Г. Акопова, О.В. Мирошниченко // Вісник
соціально-економічних досліджень. – 2012. – Вип. 2. – С. 9-12.
66. Покариніна А.С. Концептуальні підходи до управління якістю
продукції на вітчизняних підприєствах / А.С. Покариніна // Вісник соціально-
економічних досліджень. – 2013. – Вип. 3 (50). – Ч. 2. – С. 71-75.
91
67. Калашнік І. І. Контроль та управління якістю продукції на
промислових підприємствах / І. І. Калашнік // Держава та регіони. Серія:
Економіка та підприємництво. – 2009. – № 1. – С. 53-58.
68. Чекмасова І. А. Управління якістю підприємства : розвиток та
проблеми впровадження / І. А. Чекмасова, Д. М. Шатіло // Вісник Нац. техн. ун-
ту «ХПІ»: зб. наук. пр. Темат. вип. : Актуальні проблеми управління та
фінансово-господарської діяльності підприємства. – Харків : НТУ «ХПІ». –
2013. – № 7. – С. 167-173.
69. Поліщук О. Т. Сутність та деякі облікові аспекти витрат на якість
продукції / О. Т. Поліщук // Проблеми економіки. – 2015. – № 1. – С. 226-231. –
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2015_1_29
70. Шереметинська О.В. Формування системи якості підприємства.
Приазовський економічний вісник. 2021. № 1(24). DOI:
https://doi.org/10.32840/2522-4263/2021-1-24
71. Кардаш В.Я. Стандартизація і управління якістю продукції. Київ :
Вища школа, 2015. С. 149–168.
72. Валявський С. М. Управління якістю продукції на підприємстві в
умовах входження України в ЄС. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2015/132.pdf
73. Шаповал М. І. Менеджмент якості: навч . посіб . [Електронний
ресурс] / М. І. Шаповал. – К.: Знання, КОО , 2007. – 471 с. – Режим доступу:
http://www.info-library.com.ua/books-book-178.html
74. Валявський С.М. Управління якістю продукції на підприємстві в
умовах входження України в ЄС / С.М. Валявський // Ефективна економіка
[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.economy.nayka.com.ua/pdf/11_2015/132.pdf.
75. Дикань О.В. Теоретичні основи управління якістю продукції як
одного із основних напрямів забезпечення конкурентоспроможності
промислових підприємств / О.В. Дикань // Вісник економіки транспорту і
промисловості. – Харків : УкрДАЗТ, 2015. – Вип. 49. – С. 190–195/
92
76. Лузан І.В. Система управління якістю як фактор підвищення
конкурентоспроможності підприємства / І.В. Лузан, І.С. Луценко // Актуальні
проблеми економіки та управління [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://probl-economy.kpi.ua/pdf/2012-7.pdf
77. Уткіна Ю.М. Теоретичні основи впровадження ефективної системи
менеджменту якості на підприємствах / Ю.М. Уткіна // Вісник економіки
транспорту і промисловості. – Харків : УкрДАЗТ, 2011. – Вип. 34. – С. 329–332.
78. Системи управління якістю за ISO 9001 [Електронний ресурс]. –
Режим доступу : http://www.certsystems.kiev.ua/uk/iso-9001/ sistemi-upravlinnya-
yakistyu-za-iso-9001.html

93
Додаток А

94
Додаток Б

95
Додаток В

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets