ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6649| Title: | Управління стартапом з інтеграції SMART-пристроїв у нове житло |
| Authors: | Андрієнко, Володимир Олександрович Букарьова, Дарина Дмитрівна |
| Keywords: | УПРАВЛІННЯ;ІНТЕГРАЦІЯ SMART-ПРИСТРОЇВ;ВЕБ-ПЛАТФОРМА;SMART-КУХНЯ;ПЛАНУВАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ;УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ;СТАРТАП |
| Issue Date: | 17-Dec-2025 |
| Abstract: | Сьогодні виникає потреба в системному підході до вибору смарт-пристроїв. Користувачі хочуть купити техніку, яка буде працювати злагоджено, мати доступ до керування через додаток, економити електроенергію, сигналізувати про небезпеку або вмикатись за розкладом. Проте наразі на ринку відсутня спеціалізована платформа, яка б орієнтувалася саме на власників новобудов і пропонувала зручний вибір IoT-пристроїв. Створення такого сайту дозволить не лише задовольнити запит споживачів, а й підвищити обізнаність про розумні технології в побуті. Метою кваліфікаційної роботи магістра є визначення процесу управління проєктом із створення веб-платформи для продажу смарт-пристроїв, орієнтованої на новобудови, з використанням методів і моделей управління проєктами. Об’єкт дослідження: є процеси управління стартапом зі створення веб-платформи для продажу IoT смарт-пристроїв для новобудов. Предмет дослідження: проєкт розробки веб-платформи, що пропонує інтегровані smart-рішення для нових житлових приміщень. Методи дослідження. Аналіз ринку IoT та конкурентів, SWOT-аналіз і PEST-аналіз, канва бізнес-моделі, метод декомпозиції, календарне планування, метод освоєного обсягу. Апробація результатів роботи. Основні положення і результати кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Днях студентської науки ЧДТУ – 2025, м. Черкаси, за результатами якої було отримано грамоту за 2 місце по секції “Комп’ютерні науки та системний аналіз”. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6649 |
| Appears in Collections: | 122 Комп’ютерні науки (Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Пояснювальна записка_Букарьова Дарина_МСТП-2402_2025-2026.pdf Restricted Access | 7.72 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет інформаційних технологій і систем
Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
магістра
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему: «Управління стартапом з інтеграції SMART-пристроїв у нове
житло»
Виконала: студентка 2 курсу, групи МСТП-2402
спеціальності 122 «Комп’ютерні науки»
(шифр і назва спеціальності)
освітня програма «Управління стартапами
(назва освітньої програми)
і проектами в галузі інформаційних технологій»
Букарьова Дарина Дмитрівна
Керівник Андрієнко В.О.
(прізвище та ініціали)
Рецензент Антонюк В.С.
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2025 року
2
Бланк завдання на кваліфікаційну роботу магістра студенту
Черкаський державний технологічний університет
Факультет Інформаційних технологій і систем
Кафедра Комп’ютерних наук та системного аналізу
Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр
Спеціальність 122 – комп’ютерні науки
Освітня програма Управління стартапами і проєктами в галузі інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри КН та СА
_______________ Триус Ю.В.
«____» _____________ 2025 р.
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу магістра студенту
Букарьова Дарина Дмитрівна
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи Управління стартапом з інтеграції SMART-пристроїв у нове житло
Керівник роботи Андрієнко Володимир Олександрович, к.т.н., доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «07» жовтня 2025 р. №307/0303 .
2. Строк подання студентом роботи «_11 » грудня_ 2025___ року.
3. Вихідні дані до роботи:
Результати та матеріали з проходження виробничої та переддипломної практики
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Аналіз передумов створення стартапу з інтеграції SMART-технологій у новобудови
2. Розробка концепції стартапу
3. Планування та управління стартапом
4. Моделювання виконання стартапу та його результати
Висновки
5. Перелік додатків (з точним зазначенням назв додатків):
А. Специфікація 482.ЧДТУ. 52404-01.
Б1Б.. ІІннссттррууккццііяя ккооррииссттууввааччаа
В. Аналіз сучасних підходів жо управління ризиками у проєктах цифрової трансформації та
Впровадження SMART-технологій
Презентація у вигляді 25 слайдів
3
6. Консультанти розділів роботи
Прізвище, ініціали та Підпис, дата
Розділ посада
завдання видав завдання прийняв
консультанта
7. Дата видачі завдання 02.09.2025 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк виконання
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи магістра Примітка
етапів роботи
1 Видача завдання на кваліфікаційну роботу Виконано
до 07.10.2025
магістра.
2 Аналіз літературних джерел, об’єкту та предмету Виконано
до 10.09.2025
дослідження.
3 Написання теоретичного розділу кваліфікаційної Виконано
до 25.10.2025
роботи магістра.
4 Написання аналітичного розділу (аналіз об’єкту Виконано
до 03.11. 2025
й предмету дослідження).
5 Написання практичних розділів й висновків Виконано
до 27.11.2025
кваліфікаційної роботи магістра.
6 Передзахист кваліфікаційної роботи магістра на Виконано
до 28.11.2025
засіданні випускової кафедри.
7 Подання роботи завідувачу кафедри КН та СА. до 01.12. 2025 Виконано
8 Захист кваліфікаційної роботи магістра. 17.12.2025 Виконано
Студент _____________________________ /_Дарина БУКАРЬОВА __/
(підпис) ПІБ
Керівник роботи ____________________________ /_Володимир АНДРІЄНКО__/
(підпис) ПІБ
4
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить: 84 с., 41 рис., 14 табл., 25
використаних джерел, 3 додатків.
Актуальність теми.
Більшість людей, які переїжджають у нове житло, мають потребу в купівлі
нової техніки. Якщо раніше покупка техніки здійснювалась окремо, без
урахування її сумісності або можливостей автоматизації, то сьогодні виникає
потреба в системному підході до вибору смарт-пристроїв. Користувачі хочуть
купити техніку, яка буде працювати злагоджено, мати доступ до керування через
додаток, економити електроенергію, сигналізувати про небезпеку або вмикатись
за розкладом. Проте наразі на ринку відсутня спеціалізована платформа, яка б
орієнтувалася саме на власників новобудов і пропонувала зручний вибір IoT-
пристроїв. Створення такого сайту дозволить не лише задовольнити запит
споживачів, а й підвищити обізнаність про розумні технології в побуті.
Мета роботи і задачі дослідження. Метою кваліфікаційної роботи
магістра є визначення процесу управління проєктом із створення веб-платформи
для продажу смарт-пристроїв, орієнтованої на новобудови, з використанням
методів і моделей управління проєктами.
Для досягнення поставленої мети в дослідженні необхідно вирішити такі
задачі:
– аналіз ринку IoT-пристроїв та потреб власників новобудов;
– дослідження методологій управління ІТ-проєктами;
– розробка бізнес-моделі стартапу;
– обґрунтування доцільності створення спеціалізованого веб-сайту;
– структурне та календарне планування реалізації проєкту;
– аналіз ризиків та шляхів подальшого вдосконалення продукту.
Об’єкт дослідження: є процеси управління стартапом зі створення веб-
платформи для продажу IoT смарт-пристроїв для новобудов.
5
Предмет дослідження: проєкт розробки веб-платформи, що пропонує
інтегровані smart-рішення для нових житлових приміщень.
Методи дослідження. Аналіз ринку IoT та конкурентів, SWOT-аналіз і
PEST-аналіз, канва бізнес-моделі, метод декомпозиції, календарне планування,
метод освоєного обсягу.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати
кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Днях
студентської науки ЧДТУ – 2025, м. Черкаси, за результатами якої було
отримано грамоту за 2 місце по секції “Комп’ютерні науки та системний аналіз”.
Публікації. Букарьова Д.Д., Андрієнко В.О. Управління стартапом з
інтеграції SMART-пристроїв в нове житло. Збірник тез доповідей студентської
науково-практичної конференції ЧДТУ, 22-24 квітня 2025. Черкаси: ЧДТУ, 2025.
С.17.
Перелік ключових слів: УПРАВЛІННЯ, ІНТЕГРАЦІЯ SMART-
ПРИСТРОЇВ, ВЕБ-ПЛАТФОРМА, SMART-КУХНЯ, ПЛАНУВАННЯ
ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ, УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ, СТАРТАП, ТЕХНІКА.
6
ABSTRACT
Master's qualifying work includes: 84 p., 41 rites, 14 tabl., 24 sources used, 3
appendices.
Actuality of theme.
Most people who move into a new home need to buy new equipment. If earlier
the purchase of equipment was used separately, without taking into account its
compatibility or automation capabilities, today there is a need for a systematic
approach to the selection of smart devices. Users want to buy equipment that will work
harmoniously, have access to control via the application, save electricity, signal about
danger or turn on on a schedule. The protest is that currently there is no specialized
platform on the market that would be focused specifically on owners of new buildings
and offers a choice of convenient IoT devices. The creation of such a site allows not
only to satisfy consumer demand, but also to increase awareness of smart technologies
in everyday life.
Purpose and tasks of research. The purpose of the master's qualification work
is to determine the project management process for creating a web platform for selling
smart devices, focused on new buildings, using project management methods and
models.
To achieve the goal set in the study, it is necessary to solve the following tasks:
– analysis of the IoT device market and the needs of new building owners;
– research into IT project management methodologies;
– development of a startup business model;
– justification of the feasibility of creating a specialized website;
– structural and calendar planning of project implementation;
– analysis of risks and ways to further improve the product.
Object of research: There are startup management processes for creating a web
platform for selling IoT smart devices for new buildings.
Subject of research: a web platform development project offering integrated
smart solutions for new residential premises.
7
Research methods. IoT market and competitor analysis, SWOT analysis and
PEST analysis, business model outline, decomposition method, calendar planning,
mastered volume method.
Approval of the results of work. The main provisions and results of the master's
qualification work were reported and discussed at the Days of Student Science of the
ChSTU - 2025, Cherkasy, according to the results of which a diploma was received for
2nd place in the section “Computer Science and Systems Analysis”.
Publications. Bukarova D.D., Andriienko V.O. Startup management for the
integration of SMART devices into new housing. Collection of abstracts of reports of
the student scientific and practical conference of Cherkasy State Technical University,
April 22-24, 2025. Cherkasy: Cherkasy State Technical University, 2025. P.17.
The key words: MANAGEMENT, SMART DEVICE INTEGRATION, WEB
PLATFORM, SMART KITCHEN, WORKFORCE PLANNING, RISK
MANAGEMENT, STARTUP, TECHNOLOGY.
8
ЗМІСТ
ВСТУП ........................................................................................................................ 10
1 АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ СТАРТАПУ З ІНТЕГРАЦІЇ SMART-
ТЕХНОЛОГІЙ У НОВОБУДОВИ ........................................................................... 13
1.1 Постановка задачі та обґрунтування проблеми ............................................ 13
1.2 Опис ідеї стартапу ............................................................................................ 16
1.3 Маркетингові дослідження та аналіз оточення стартапу............................. 17
1.4 Альтернативні ідеї реалізації стартапу та аналіз аналогів ........................... 21
Висновки до розділу 1 ........................................................................................... 23
2 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ ................................................................ 25
2.1 Зацікавлені сторони та їх вплив на стартап .................................................. 25
2.2 Розробка концепції стартапу ........................................................................... 28
2.3 Життєвий цикл проєкту ................................................................................... 30
Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 34
3 ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ .......................................... 35
3.1 Планування змісту стартапу ........................................................................... 35
3.2 Організаційна структура стартапу ................................................................. 40
3.3 Розробка календарного плану ......................................................................... 42
3.4 Планування трудових та матеріальних ресурсів .......................................... 46
3.5 Планування якості стартапу ............................................................................ 56
3.6 Управління ризиками ....................................................................................... 59
3.7 Управління комунікаціями .............................................................................. 65
3.8 Моделювання виконання стартапу ................................................................ 66
3.9 Проведення розрахунку бюджетної вартості проєкту ................................. 69
9
Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 72
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ .... 74
4.1 Моделювання продукту проєкту .................................................................... 74
4.2 Опис процесу практичної реалізації .............................................................. 76
4.3 Механізм контролю робіт стартапу ............................................................... 80
Висновки до розділу 4 ........................................................................................... 82
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 84
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 86
ДОДАТОК А .............................................................................................................. 89
ДОДАТОК Б .............................................................................................................. 92
ДОДАТОК В ............................................................................................................ 101
10
ВСТУП
У сучасному світі розвиток технологій Інтернету речей (IoT) стрімко
змінює підхід до облаштування житлового простору. Все більше людей прагнуть
автоматизувати своє житло, зробити його зручнішим, енергоефективним і
безпечним. Особливо актуально це для власників нових квартир або будинків,
які щойно заселилися та мають потребу в покупці техніки. В умовах активного
будівництва новобудов у містах України попит на смарт-пристрої постійно
зростає. Розумні холодильники, пральні машини, системи безпеки, освітлення та
інші пристрої з можливістю керування через мобільний додаток стають не
просто трендом, а необхідністю для сучасного користувача.
Саме тому виникла ідея створення веб-платформи, яка буде пропонувати
готові пристрої для облаштування смарт-дому в новобудовах. Веб-сайт
дозволятиме обрати пристрої для кухні, вітальні, спальні, ванної кімнати, а також
системи безпеки, резервного живлення тощо. Уся техніка матиме підтримку
керування зі смартфона, а сам сервіс буде містити рекомендації, порівняння,
підказки щодо сумісності та комплекти «під ключ».
Актуальність теми. Більшість людей, які переїжджають у нове житло,
мають потребу в купівлі нової техніки. Якщо раніше покупка техніки
здійснювалась окремо, без урахування її сумісності або можливостей
автоматизації, то сьогодні виникає потреба в системному підході до вибору
смарт-пристроїв. Користувачі хочуть купити техніку, яка буде працювати
злагоджено, мати доступ до керування через додаток, економити
електроенергію, сигналізувати про небезпеку або вмикатись за розкладом. Проте
наразі на ринку відсутня спеціалізована платформа, яка б орієнтувалася саме на
власників новобудов і пропонувала зручний вибір IoT-пристроїв. Створення
такого сайту дозволить не лише задовольнити запит споживачів, а й підвищити
обізнаність про розумні технології в побуті.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є визначення процесу
управління проєктом із створення веб-платформи для продажу смарт-пристроїв,
11
орієнтованої на новобудови, з використанням методів і моделей управління
проєктами.
Задачі, що вирішуються в роботі:
– аналіз ринку IoT-пристроїв та потреб власників новобудов;
– дослідження методологій управління ІТ-проєктами;
– розробка бізнес-моделі стартапу;
– обґрунтування доцільності створення спеціалізованого веб-сайту;
– структурне та календарне планування реалізації проєкту;
– аналіз ризиків та шляхів подальшого вдосконалення продукту.
Об’єктом дослідження є процеси управління стартапом зі створення веб-
платформи для продажу IoT смарт-пристроїв для новобудов.
Предмет дослідження – проєкт розробки веб-платформи, що пропонує
інтегровані smart-рішення для нових житлових приміщень.
У процесі дослідження використовувалися такі методи:
– аналіз ринку IoT та конкурентів;
– SWOT-аналіз і PEST-аналіз;
– канва бізнес-моделі;
– метод декомпозиції;
– календарне планування;
– метод освоєного обсягу.
Готова платформа дозволить користувачам обрати найбільш ефективні
smart-пристрої для свого нового житла, керувати ними зі смартфона та зробити
свій дім сучасним, безпечним і енергоефективним. Такий ресурс стане не лише
корисним для користувачів, а й вигідним інструментом для виробників і
постачальників IoT-рішень.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати
кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Днях
студентської науки ЧДТУ – 2025, м. Черкаси, за результатами якої було
отримано грамоту за 2 місце по секції “Комп’ютерні науки та системний аналіз”.
12
Публікації. Букарьова Д.Д., Андрієнко В.О. Управління стартапом з
інтеграції SMART-пристроїв в нове житло. Збірник тез доповідей студентської
науково-практичної конференції ЧДТУ, 22-24 квітня 2025. Черкаси: ЧДТУ, 2025.
С.17.
13
1 АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТВОРЕННЯ СТАРТАПУ З ІНТЕГРАЦІЇ
SMART-ТЕХНОЛОГІЙ У НОВОБУДОВИ
1.1 Постановка задачі та обґрунтування проблеми
Сьогодні інтелектуальні технології все активніше впроваджуються в
повсякденне життя, стаючи невід’ємною частиною сучасного побуту. Смарт-
пристрої значно підвищують рівень комфорту, безпеки та енергоефективності у
житлових приміщеннях, дозволяючи автоматизувати рутинні процеси та
оптимізувати споживання ресурсів. Із розвитком IoT (Інтернету речей) з’явилась
можливість об’єднувати побутову техніку та інженерні системи – освітлення,
опалення, кондиціонування, охоронні комплекси – в єдину екосистему, якою
можна зручно керувати зі смартфона або планшета. Така інтеграція не лише
спрощує взаємодію користувача з технікою, а й відкриває нові можливості для
персоналізації простору, підвищення його енергоефективності та створення
безпечного, комфортного середовища в оселі.
Однією з категорій населення, яка найбільше зацікавлена в інтеграції таких
пристроїв, є власники новобудов – люди, які щойно заселилися у нове житло та
планують придбати сучасну техніку. Саме в цей момент виникає потреба у
підборі рішень, які не тільки виконують стандартні функції, але й можуть бути
дистанційно керовані, інтегруватися в систему «розумного будинку»,
заощаджувати енергію та підвищувати безпеку.
Проте, попри зростання ринку IoT, користувачі часто стикаються з низкою
проблем:
– відсутність централізованого ресурсу, який пропонує готові пристрої саме
для новобудов;
– складність у пошуку сумісних пристроїв, які підтримують керування через
мобільні додатки;
– незрозумілість у виборі техніки для конкретних приміщень (кухня,
вітальня, ванна тощо);
14
– брак інформації про інтеграцію різних пристроїв в одну систему.
Водночас зростає попит на зручні сервіси, що дозволяють купувати техніку
«під ключ», з урахуванням функціоналу, дизайну, сумісності,
енергоефективності та можливості автоматизації. Люди хочуть отримати єдиний
цифровий майданчик, де буде зібрана вся інформація про смарт-пристрої для
житла, з можливістю порівняння, сортування та покупки.
Отже, основна проблема, яку вирішує стартап, полягає у відсутності
спеціалізованого веб-ресурсу, що фокусується саме на мешканцях новобудов і
пропонує сучасні smart-пристрої з підтримкою керування через телефон.
Метою створення стартапу є розробка та запуск веб-платформи, яка
пропонує комплексні смарт-пристрої для квартир і будинків у новобудовах – від
кухонної техніки до систем безпеки, які можна інтегрувати в одну систему та
керувати через мобільні додатки.
Задача проєкту – створити онлайн-платформу, яка:
– дозволяє обирати пристрої по категоріях приміщень;
– надає фільтри за брендами, типом управління, сумісністю з мобільними
додатками (Google Home, Alexa, Apple HomeKit, Samsung тощо);
– формує готові комплекти для смарт-квартир;
– забезпечує зручну навігацію та доступну інформацію про інтеграцію
пристроїв.
Цільовою аудиторією є власники нових квартир або приватних будинків,
які щойно переїхали, ще не мають побутової техніки та зацікавлені в сучасних
smart-пристроях. Також потенційними користувачами платформи можуть бути
забудовники, дизайнери інтер’єру та монтажники систем «розумного дому».
Одним із важливих інструментів аналізу споживчих потреб та формування
ефективного продукту є канва ціннісної пропозиції (Value Proposition Canvas).
Вона дозволяє зіставити проблеми, очікування та потреби клієнтів із тими
рішеннями, які пропонує стартап. Це допомагає сфокусувати увагу саме на тому,
що дійсно створює цінність для користувача.
15
Канва ціннісної пропозиції, представлена на рисунку 1.1, ілюструє основні
проблеми клієнтів, які потребують вирішення.
Рисунок 1.1 – Канва ціннісної пропозиції
Для ефективного вирішення поставлених задач веб-платформа повинна:
– містити інтерактивні рекомендації та підбірки для кожного типу
приміщення;
– відображати актуальну інформацію про функції пристроїв та способи
управління ними;
– дозволяти порівнювати товари та збирати комплекти;
– сприяти підвищенню рівня обізнаності користувачів щодо переваг IoT у
побуті.
Унікальністю майбутнього сайту буде фокус саме на новобудовах і
підтримка інтеграції пристроїв у єдину екосистему, що керується зі смартфона,
а також можливість підбору обладнання не тільки за технічними
характеристиками, а й за сценаріями використання (наприклад, «розумна кухня»,
«енергоефективний дім», «безпечна дитяча кімната» тощо). Такий підхід робить
платформу не просто каталогом техніки, а повноцінним інструментом для
створення персоналізованих smart-рішень під стиль життя кожного користувача.
Це дозволить спростити шлях від заселення в нове житло до повноцінної смарт-
оселі.
16
1.2 Опис ідеї стартапу
Метою створення стартапу є вирішення проблеми, з якою стикаються
власники нових квартир та будинків, а саме складність у виборі та інтеграції
smart-пристроїв для організації комфортного, безпечного та сучасного житла.
Отже, основна задача – створення продукту, що допоможе користувачам швидко
підібрати потрібні пристрої, зекономити час на пошуку та отримати комплексне
рішення для свого дому.
Ідеєю для створення стартапу є веб-платформа, яка пропонує каталог
smart-пристроїв з можливістю порівняння, замовлення та формування готових
комплектів для конкретних приміщень (кухня, вітальня, спальня тощо). Система
також надає рекомендації, як інтегрувати техніку в єдину екосистему, якою
можна керувати зі смартфона чи планшета.
На головній сторінці платформи відображатиметься інформація про
новинки smart-техніки, акційні пропозиції та рекомендації для покупців. Також
користувач матиме змогу швидко знайти потрібний пристрій за допомогою
пошуку та фільтрів (за ціною, брендом, функціоналом чи категорією).
Окремим розділом буде вкладка «Пакетні пропозиції». Тут користувачі
знайдуть готові комплекти smart-пристроїв для певних задач, наприклад: «Smart-
кухня» (розумний холодильник, мультиварка, освітлення), «Smart-безпека»
(камери відеоспостереження, сигналізація, датчики руху) чи «Smart-вітальня».
Такі пакети допоможуть швидко облаштувати житло без необхідності
самостійно підбирати пристрої.
Ще один важливий розділ – «Партнерам». Він орієнтований на виробників
smart-техніки та постачальників, яким буде запропоновано співпрацю, програму
лояльності та доступ до широкої клієнтської бази.
Сторінка «Замовлення» дозволить легко оформити покупку: вибрати
товари, вказати адресу доставки, обрати спосіб оплати. У «Корзині» користувачі
зможуть переглядати всі обрані пристрої, редагувати їх кількість чи видаляти
зайві.
17
Веб-платформа буде побудована як зручний та інтуїтивний онлайн-сервіс,
орієнтований на комфорт користувача та швидкий доступ до smart-пристроїв для
новобудов. Інтерфейс системи передбачає просту навігацію між розділами,
гнучкі фільтри для підбору техніки та розширені можливості порівняння товарів
за характеристиками, сценаріями використання та брендами.
Модель монетизації платформи базуватиметься на партнерських угодах із
виробниками smart-техніки та постачальниками обладнання. Це дозволить
отримувати комісійну винагороду за продаж товарів, просування пакетних
рішень та участь у партнерських програмах. Додаткове джерело доходу може
формуватися завдяки спеціальним промокодам, спільним акціям та розміщенню
ексклюзивних пропозицій від брендів, які хочуть привернути увагу до нових
продуктів. Такий підхід забезпечить стабільний розвиток платформи без
необхідності вводити платні підписки для користувачів.
Отже, продукт проєкту – веб-платформа для пошуку, порівняння та
придбання smart-пристроїв для нового житла.
Основний функціонал платформи:
– зручний та зрозумілий інтерфейс для користувачів;
– каталог smart-пристроїв із фільтрами та пошуком;
– можливість зберігати товари у «Вибраному»;
– готові пакетні пропозиції для різних кімнат;
– корзина та швидке оформлення замовлення;
– можливість співпраці з партнерами;
– акційні пропозиції та персональні рекомендації;
Запланована підтримка сайту протягом, як мінімум 5 років після дати
випуску, оновлення раз на місяць.
1.3 Маркетингові дослідження та аналіз оточення стартапу
З метою дослідження умов реалізації проєкту було проведено аналіз
зовнішнього середовища. PEST-аналіз охоплює такі групи факторів:
18
– P (Political) – політичні чинники;
– E (Economic) – економічні чинники;
– S (Social) – соціальні та суспільні чинники;
– T (Technological) – технологічні чинники.
Цей метод дозволяє визначити наявні та прогнозовані тенденції у
політичній, економічній, соціальній та технологічній сферах, що можуть
впливати на розвиток проєкту [12].
Рівень впливу кожного фактора оцінювався за такою шкалою:
1 бал – мінімальний вплив, зміни факторів не позначаються на діяльності
стартапу;
2–3 бали – вплив помірний, відчутні лише за значних змін;
4–5 балів – високий вплив, навіть незначні коливання здатні суттєво змінити
показники продажів і прибутку.
Характер впливу (позитивний чи негативний) позначався відповідно
символами «+» або «-».
У таблиці 1.1 наведені дані PEST – аналізу проєкту, які буде використано
при подальших маркетингових дослідженнях.
Таблиця 1.1 – PEST-аналіз
Політичні фактори Економічні фактори
– Стійкість політичної влади +2 – Темпи зростання -2
та існуючого уряду економіки
– Бюрократизація і рівень -3 – Рівень інфляції та -4
корупції процентні ставки
– Податкова політика -4 – Курси основних валют -3
– Незалежність ЗМІ +2 – Рівень безробіття, розмір
– Ступінь захисту та умови оплати праці -2
інтелектуальної власності, +3 – Рівень розвитку +3
закон про авторське право підприємництва та бізнес-
– Майбутнє і поточне -2 середовища
законодавство, що регулює – Рівень розвитку +1
правила роботи у галузі банківської сфери
– Можливість розвитку -5
військових дій у країні
19
Соціальні фактори Технологічні фактори
– Рівень охорони здоров’я та +2 – Рівень інновацій і +5
освіти технологічного розвитку
– Ставлення до імпортних +1 галузі
товарів і послуг – Витрати на дослідження і -2
– Вимоги до якості продукції +4 розробку
та рівня сервісу – Законодавство у сфері -1
– Розвиток релігії та інших 0 технологічного
вірувань оснащення галузі
– Темпи зростання населення -2 – Доступ до новітніх +3
– Розмір і структура сім’ї +1 технологій
– Імміграційні настрої -1 – Ступінь використання, +4
– Темпи зростання населення -2 впровадження та передачі
технологій
PEST-аналіз свідчить, що ринок smart-пристроїв в Україні формується під
впливом політичних, економічних, соціальних та технологічних чинників. З
одного боку, політична стабільність, прозора податкова політика та захист
інтелектуальної власності створюють сприятливі умови, однак воєнні дії та
бюрократичні бар’єри знижують інвестиційну привабливість.
Економічна ситуація ускладнюється інфляцією та коливаннями валют,
проте розвиток ІТ-ринку, глобалізація та відкритість до інновацій забезпечують
доступ до сучасних технологій.
Соціально зростає попит на комфортне й безпечне житло, особливо серед
молоді та власників новобудов, тоді як середній клас залишається ключовою
цільовою аудиторією.
Технологічні фактори, зокрема поширення інтернету, IoT та мобільних
рішень, стимулюють впровадження інновацій у будівництві.
Отже, запуск веб-платформи для інтеграції smart-пристроїв у нове житло є
перспективним: соціальні та технологічні умови формують високий попит, а
політичні та економічні ризики, що потребують врахування у бізнес-стратегії.
Для визначення сильних і слабких сторін продукту проєкту, можливостей
та загроз було проведено SWOT-аналіз. SWOT інтерпретується таким чином: S
20
(Strengths) – сильні сторони, переваги продукту, W (Weaknesses) – слабкі
сторони, O (Opportunities) – можливості, T (Threats) – загрози. Результати аналізу
представлені на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 – SWOT-аналіз проєкту
Визначивши сильні та слабкі сторони, а також можливості й загрози, було
окреслено шляхи подальшого регулювання та розвитку проєкту.
Як скористатися можливостями?
– запустити веб-платформу з повним функціоналом;
– активно просувати продукт через рекламу та партнерські програми;
– розширювати асортимент smart-пристроїв;
– надавати додаткові послуги (установка, підтримка).
Що може завадити скористатися можливостями?
– низька кваліфікація команди або брак досвіду;
– невчасне оновлення платформи;
– недостатня кількість партнерів серед виробників.
За рахунок чого можна знизити загрози?
– проведення якісного аналізу ринку;
– системне планування та управління ризиками;
21
– залучення досвідчених спеціалістів;
– диверсифікація постачальників.
Отже, аналіз маркетингового середовища свідчить про перспективність
стартапу завдяки орієнтації на актуальні тенденції розвитку smart-технологій.
Водночас для забезпечення конкурентоспроможності необхідно провести
детальні розрахунки прибутковості та окупності проєкту.
На основі отриманих результатів сформовано канву бізнес-моделі (рис.
1.3), що демонструє ключові елементи функціонування стартапу.
Рисунок 1.3 – Канва бізнес-моделі
1.4 Альтернативні ідеї реалізації стартапу та аналіз аналогів
З огляду на результати SWOT-аналізу (див. рис. 1.2) було проведено
дослідження можливих альтернативних шляхів реалізації ідеї стартапу. У
процесі аналізу розглядалися кілька варіантів створення цифрового продукту,
який міг би задовольнити потреби власників новобудов у виборі smart-техніки:
– Маркетплейси (на кшталт Rozetka, Prom, Amazon).
Переваги: великий вибір продукції, надійність і популярність платформ,
наявність відгуків користувачів.
22
Недоліки: відсутність вузької спеціалізації на smart-техніці для новобудов,
складнощі з інтеграцією пристроїв в одну систему, відсутність індивідуальних
пакетних пропозицій.
– Фірмові магазини виробників (Xiaomi, Samsung, Philips).
Переваги: гарантована якість товарів, офіційна підтримка, наявність
екосистеми певного бренду.
Недоліки: обмежений вибір пристроїв лише у межах одного виробника,
відсутність можливості порівняння з іншими брендами, вища вартість продукції.
– Спеціалізовані магазини розумної техніки (Smart-House, Ajax, Domos).
Переваги: експертна підтримка, наявність smart-рішень «під ключ», вузька
спеціалізація на розумному житлі.
Недоліки: обмежена кількість партнерів, можлива вища ціна через
преміальний сегмент, відсутність можливості швидкого порівняння пропозицій
між виробниками.
– Інформаційні ресурси про smart-технології для дому.
Переваги: зручність пошуку інформації, можливість ознайомлення з
новими технологіями.
Недоліки: відсутність функції покупки або порівняння товарів, обмеження
лише інформаційною роллю.
Усі зазначені альтернативи частково вирішують поставлену проблему –
наприклад, пропонують широкий вибір товарів чи спеціалізовану підтримку, –
однак не поєднують ці можливості в єдиному рішенні, орієнтованому саме на
власників новобудов.
Наразі на ринку відсутні прямі аналоги веб-платформи, спеціалізованої
виключно на smart-пристроях для нового житла. Існуючі онлайн-магазини
переважно пропонують широкий асортимент товарів різних категорій (від
побутової техніки до меблів), не фокусуючись на smart-напрямі та не маючи
системи підбору комплектів за кімнатами.
Після проведення дослідження ринку було визначено основні аналоги та
конкурентів (табл. 1.2):
23
Таблиця 1.2 – Аналіз конкурентів
Назва Переваги Недоліки
Маркетплейси – Великий вибір – Відсутність вузької
(Rozetka, Prom, товарів, надійність спеціалізації на smart-
Amazon) відомих платформ, техніці для новобудов,
наявність відгуків складнощі з
користувачів інтеграцією в єдину
систему
Фірмові магазини – Гарантована якість, – Обмежений вибір
виробників (Xiaomi, офіційна підтримка, пристроїв лише в
Samsung, Philips) наявність екосистеми межах одного бренду,
бренду висока ціна на деякі
товари
Магазини розумної – Спеціалізований – Вузький вибір
техніки (Smart-House, асортимент, партнерів, можлива
Ajax, Lifesmart, експертна підтримка, вища ціна через
Domos) наявність рішень преміум-сегмент
«під ключ»
Отже, як видно з таблиці 1.2, прямого аналога запропонованої веб-
платформи не існує. Усі виявлені конкуренти мають обмежений функціонал і не
охоплюють повний цикл роботи з клієнтом – від підбору smart-пристроїв для
конкретних кімнат до формування пакетних пропозицій. Це дає стартапу
конкурентну перевагу та унікальну нішу на ринку smart-технологій для
новобудов.
Висновки до розділу 1
У розділі визначено мету створення стартапу, описано головну проблему,
яку вирішує проєкт, та розглянуто можливі шляхи її вирішення. На основі
24
аналізу ринку smart-пристроїв сформовано кілька ідей, з яких обрано
найефективнішу – створення веб-платформи для пошуку, порівняння та покупки
smart-техніки, спрямованої на власників нового житла.
Описано основні функції продукту, проведено SWOT- та PEST-аналізи,
розроблено канву бізнес-моделі. Аналіз конкурентів показав, що на ринку немає
прямих аналогів подібної спеціалізованої платформи, а існуючі варіанти мають
обмежений функціонал або надмірно широкий асортимент нецільових товарів.
Це свідчить про те, що обраний напрям стартапу є унікальним,
конкурентоспроможним та має підвищений потенціал розвитку.
25
2 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ
2.1 Зацікавлені сторони та їх вплив на стартап
При проведенні аналізу зацікавлених сторін особливо важливо провести
комплексний аналіз усіх учасників, зацікавлених у реалізації проєкту. Для
початку необхідно виділити всі зацікавлені сторони проекту (рис. 2.1).
Рисунок 2.1 – Зацікавлені сторони проєкту
Тепер розглянемо всіх осіб, які беруть участь в проєкті детальніше:
– Ініціатор/Замовник/Власник/Інвестор/Менеджер проєкту – Букарьова
Д.Д.
Механізм участі: створення ідеї проєкту, планування, формування
команди, залучення інвестицій, контроль виконання завдань, організація
рекламної кампанії, прийняття управлінських рішень на всіх етапах реалізації
проєкту.
Цілі: створити успішний стартап, отримати досвід управління проєктом,
забезпечити прибуток і розвиток бізнесу.
– Команда проєкту – програміст, UX/UI дизайнер, тестувальник,
фахівець з підтримки клієнтів, менеджер із закупівель, фахівець з кібербезпеки.
26
Механізм участі: розробка веб-платформи, створення дизайну,
забезпечення інформаційної безпеки, тестування функціоналу, розробка
маркетингової стратегії.
Цілі: отримати професійний досвід, реалізувати власні навички, підвищити
кваліфікацію та отримати прибуток.
– Інвестори – венчурний фонд U.Ventures (70%) і Букарьова Д.Д (30%).
Механізм участі: фінансування стартапу, контроль цільового
використання коштів, участь у стратегічних рішеннях.
Цілі: отримання прибутку від інвестицій, розвиток перспективного
напряму на ринку smart-пристроїв.
– Споживачі кінцевої продукції проєкту – власники новобудов, житлові
комплекси, готелі.
Механізм участі: придбання смарт-пристроїв через веб-платформу,
користування сервісом, надання зворотного зв’язку.
Цілі: отримати сучасні технологічні рішення для житла, покращити
комфорт і безпеку.
– Підрядники – юрист.
Механізм участі: оформлення державних документів, взаємодія з
органами влади, юридичний супровід.
Цілі: отримати прибуток, підвищити кваліфікацію.
– Постачальники – компанії розробники smart-пристроїв.
Механізм участі: постачання продукції, підписання договорів про
співпрацю, технічна підтримка.
Цілі: розширення ринку збуту, підвищення впізнаваності бренду,
отримання прибутку.
– Ліцензіари – Міністерство цифрової трансформації України.
Механізм участі: надання дозволів, нормативна підтримка, сприяння
цифровізації.
Цілі: розвиток ринку цифрових технологій, стимулювання інновацій у
сфері smart-пристроїв.
27
– Громадські групи і організації – групи мешканців новобудов, деякі
члени групи МСТП-2402, співробітники ЧДТУ.
Механізм участі: участь у тестуванні продукту, надання зворотного
зв’язку, популяризація проекту.
Цілі: підтримка місцевих ініціатив, підвищення цифрової обізнаності.
– Конкуренти.
Механізм участі: конкуренція на ринку, створення стимулу до
вдосконалення сервісу та асортименту.
Клієнти – кінцеві користувачі продукту проєкту, саме вони визначають
попит і цінність кінцевого продукту. Тому всі етапи розробки мають бути
спрямовані на забезпечення їхніх потреб, очікувань та високого рівня
задоволеності від користування smart-продуктами.
Постачальники виступають стратегічними партнерами, адже від
стабільності їхньої роботи, своєчасності поставок і якості обладнання залежить
ефективність реалізації проекту та репутація компанії.
Ліцензіари та державні органи мають непрямий, але суттєвий вплив,
оскільки саме вони встановлюють норми, стандарти й вимоги до цифрових
рішень, безпеки даних і правового регулювання діяльності. Їхня роль також
полягає у формуванні загальної політики цифровізації та підтримці інноваційних
проєктів, що може відкривати додаткові можливості для розвитку стартапу. Крім
того, дотримання державних вимог підвищує довіру клієнтів та партнерів,
забезпечуючи прозорість і надійність роботи веб-платформи.
Конкуренти створюють ринковий стимул для вдосконалення продукту,
покращення сервісу та розробки інноваційних підходів, що дозволяє підвищити
конкурентоспроможність стартапу й забезпечити його довгостроковий розвиток.
Додатково конкуренція сприяє глибшому аналізу потреб користувачів, що
допомагає формувати унікальні переваги та пропонувати рішення, які точніше
відповідають очікуванням цільової аудиторії.
28
У таблиці 2.1 подано вплив зацікавлених сторін на виконання проєкту за
різними факторами: ресурси, вимоги до проєкту, процеси проєкту, оцінка
виконання.
Таблиця 2.1 – Вплив зацікавлених сторін на проєкт
Вивчивши всі фактори, можна сказати, що усі зaцікавлені сторони
позитивно впливають на проєкт, бо кожна має свою вигоду.
2.2 Розробка концепції стартапу
Сучасний розвиток цифрових технологій і тенденція до автоматизації
побутових процесів зробили концепцію «розумного дому» однією з
найактуальніших у сфері інновацій. Smart-пристрої забезпечують користувачам
комфорт, енергоефективність, безпеку та зручність у повсякденному житті,
дозволяючи керувати освітленням, кліматом, технікою чи безпекою житла за
допомогою смартфона. Водночас власники новобудов часто стикаються з
низкою труднощів – від складності у виборі сумісних пристроїв і пошуку
надійних виробників до браку централізованої інформації про наявні рішення на
ринку.
Існуючі торгові майданчики зазвичай пропонують широкий асортимент
товарів, але не мають окремої категорії, орієнтованої саме на smart-пристрої для
нового житла, що ускладнює процес вибору. У зв’язку з цим було запропоновано
створити спеціалізовану веб-платформу, яка стане зручним сервісом для пошуку,
порівняння та купівлі smart-пристроїв, розроблених для облаштування сучасних
29
квартир і будинків. Така платформа допоможе користувачам легко орієнтуватися
в асортименті, підбирати сумісні рішення, отримувати консультації та
формувати комплексні smart-системи для свого житла.
Мета проєкту: створення веб-платформи, яка дозволить користувачам
швидко знаходити, порівнювати та купувати smart-пристрої для новобудов,
отримуючи доступ до перевірених товарів від надійних виробників.
Цілі проєкту:
– отримання прибутку від продажів і партнерських угод;
– залучення широкої аудиторії власників нового житла;
– формування партнерств із виробниками smart-пристроїв;
– створення зручного та безпечного користувацького середовища.
Критерії досягнення цілей проєкту відображені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 – Критерії досягнення цілей
№ Ціль Критерії
1. Залучити користувачів 1 000 осіб через 3 міс після проєкту
2. Отримати прибуток 300 000 грн через 1 рік після проєкту
3. Розширити партнерську мережу 10 партнерських угод через 6 міс після
виробників проєкту
Продукт проєкту: веб-платформа для вибору, порівняння та купівлі smart-
пристроїв для новобудов.
Основний функціонал продукту:
– каталог smart-пристроїв, поділений за кімнатами (кухня, вітальня, спальня
тощо);
– можливість формування пакетних пропозицій (наприклад, «Smart-кухня»
або «Smart-вітальня»);
– опис сумісності кожного пристрою з мобільними додатками виробників;
– інтуїтивний інтерфейс для вибору товарів;
30
– консультації та підтримка користувачів щодо вибору, встановлення та
налаштування.
Критерії успішності проєкту:
– функціонуюча веб-платформа з повним каталогом smart-пристроїв;
– не менше 1 000 активних користувачів протягом першого року роботи;
– щонайменше 10 партнерів-виробників;
– отримання прибутку не менше 300 тис. грн у перший рік.
Обмеження проєкту:
– реалізація проєкту має бути завершена не пізніше ніж за 7 місяців;
– бюджет не повинен перевищувати 1 000 000 грн.
Допущення проєкту:
– часове відхилення від плану реалізації проєкту не більше ніж 3 місяці;
– перевищення бюджету може становити до 10%.
2.3 Життєвий цикл проєкту
Життєвий цикл проєкту розробки веб-платформи для підбору та купівлі
smart-пристроїв для новобудов охоплює чотири основні фази:
– Ініціалізація;
– Планування;
– Реалізація;
– Завершення.
Основні етапи проєкту, їх зміст та перелік головних робіт можна
представити таким чином:
Ініціалізація:
– формування концепції та стратегії стартапу, визначення цілей, завдань,
вимог, обмежень і очікуваних результатів проєкту;
– підготовка базового пакету документації (розробка статуту проєкту,
визначення структури команди, погодження попереднього плану дій);
– створення команди проєкту, розподіл ролей і відповідальності;
31
– розробка бізнес-плану, аналіз ринку smart-пристроїв і визначення
конкурентних переваг;
– прийняття рішення про запуск веб-платформи.
Планування:
– уточнення й затвердження основної документації та бізнес-плану;
– розробка плану управління проєктом (календарний план, WBS, план
ресурсів, ризиків і бюджету);
– визначення політик, процедур та системи комунікації між учасниками
проєкту;
– планування маркетингової стратегії та просування веб-платформи;
– оцінка можливих ризиків і розроблення плану їх мінімізації.
Реалізація:
– управління, контроль і координація процесу виконання робіт;
– створення технічного завдання та узгодження архітектури веб-платформи;
– розробка дизайну, структури сайту, функціоналу каталогу та сторінок з
пакетними пропозиціями;
– тестування функціональності, виявлення та усунення помилок;
– укладання договорів із постачальниками smart-пристроїв, узгодження
умов партнерства;
– підготовка рекламних матеріалів, запуск промокампанії та наповнення
контентом.
Завершення:
– офіційне завершення всіх етапів і підбиття підсумків реалізації проєкту;
– запуск веб-платформи на ринок і передача результатів замовнику;
– підготовка звіту, оцінка досягнення поставлених цілей;
– закриття контрактів, архівація документації та розпуск команди.
Результати проєкту за фазами життєвого циклу:
Ініціалізація:
– сформована концепція стартапу, затверджений статут проєкту;
– створена команда та визначена структура управління;
32
– розроблено бізнес-план і проведено первинний аналіз ринку.
Планування:
– затверджений план управління та бюджет проєкту;
– створено стратегію маркетингового просування;
– налагоджено внутрішню комунікацію в команді.
Реалізація:
– створено технічне завдання та розроблено веб-платформу;
– проведено тестування, корекцію і запуск проєкту;
– підписано партнерські угоди з постачальниками.
Завершення:
– проєкт офіційно завершено, веб-платформа запущена у відкритий доступ;
– оформлено звітність і проаналізовано результати;
– архівовано документи, завершено співпрацю з командою.
Далі наведено детальний опис фаз життєвого циклу проєкту (табл. 2.3) із
зазначенням їх тривалості та ключовими віхами.
Таблиця 2.3 – Зміст фаз життєвого циклу проекту
Фаза Ініціалізація Планування Реалізація Завершення
Тривалість 18 24 81 12
фази (дні)
Перелік – Формування – Планування змісту – Реєстрація ФОП – Розміщення
основних
команди – Планування – Розробка концепту системи в
робіт
– Формалізація трудових ресурсів – Розробка ТЗ інтернеті
ідеї – Планування – Вибір технології – Розпуск
– Аналіз ринку бюджету – Проектування команди
– Розробка бізнес- – Планування архітектури системи – Архівація
плану ризиків – Створення проєкту
– Пошук фінансів – Планування якості структури системи – Аналіз проєкту
– Планування часу – Розробка дизайну
– Планування – Створення
комунікацій прототипу
– Планування – Тестування
закупівель
33
– Заключення
договорів з
постачальниками
– Купівля та
наповнення системи
smart-пристроями
– Реалізація системи
– Створення
рекламних банерів
– Запуск реклами
Ключові віхи Прийняте рішення Всі плани проєкту Готова система Проєкт закритий
замовником затверджені
замовником
Можливі Ідея веб-платформи Існує ризик помилок Можлива затримка у Готовий продукт
проблеми може виявитися у визначенні розробці через може мати
недостатньо бюджету чи термінів технічні труднощі, обмежену
привабливою для через недостатню недостатню конкурентоспром
інвесторів або оцінку ринкових координацію між ожність або
користувачів через факторів або нестачу учасниками команди виявитися
низьку обізнаність досвіду в управлінні чи несвоєчасне маловідомим на
про smart- ІТ-проєктами. постачання даних від ринку без
технології серед партнерів. належної
цільової аудиторії. рекламної
підтримки.
Таким чином, загальна тривалість життєвого циклу проєкту становить 135
робочих днів, що орієнтовно відповідає 5 місяцям. Це узгоджується з
установленими часовими межами та забезпечує реалістичний термін
упровадження стартапу. Фаза ініціалізації триває 18 робочих днів і передбачає
розроблення концепції та формування команди. Етап планування охоплює 24
робочий день, протягом яких визначаються стратегія управління та бюджет
проєкту. Найдовшою є фаза реалізації – 81 робочих днів, що включає створення,
тестування та підготовку веб-платформи до запуску. Найкоротша фаза –
завершення, тривалістю 12 робочих днів, під час якої здійснюється аналіз
результатів, офіційне закриття проєкту та передача його результатів замовнику.
34
Як було зазначено на початку розділу, ефективність проєкту буде
визначатися за рівнем отриманого прибутку та кількістю нових клієнтів, яких
вдасться залучити після запуску продукту.
Висновки до розділу 2
У цьому розділі було сформовано концепцію стартапу з інтеграції smart-
пристроїв у нове житло, визначено основні цілі, завдання, критерії успішності,
обмеження та допущення проєкту. Проведено аналіз зацікавлених сторін, у
результаті якого окреслено їхні ролі, цілі та ступінь впливу на реалізацію
проєкту. На основі отриманих результатів можна зробити висновок, що
більшість стейкхолдерів сприяють розвитку стартапу, оскільки зацікавлені в
його успішній реалізації. Завершальним етапом розділу стало визначення
життєвого циклу проєкту та очікуваних результатів кожної його фази, що формує
основу для подальшої розробки і впровадження веб-платформи.
35
3 ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ
3.1 Планування змісту стартапу
Планування змісту проєкту розпочинається з чіткого визначення кінцевого
результату – продукту, який має бути створений у межах стартапу. У даному
проєкті таким продуктом виступає веб-платформа для підбору, порівняння та
придбання smart-пристроїв, орієнтована на потреби власників новобудов та
сучасного житла.
Після цього було визначено високорівневі вимоги до майбутньої
платформи, які сформовано та внесено до таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Високорівневі вимоги до кінцевого результату проєкту
№ Назва вимоги
Зробити структурований каталог, що охоплює всі категорії смарт-
1 пристроїв для різних приміщень (кухня, вітальня, спальня, ванна, система
безпеки, енергозабезпечення тощо).
Зробити пакетні пропозиції для повного смарт-обладнання житла.
Реалізувати можливість створення пакетних пропозицій (наприклад,
2 «Смарт-кухня», «Смарт-спальня», «Повне смарт-облаштування»), де
користувач може легко вибрати пакет для повної інтеграції IoT-пристроїв
у квартиру.
Система повинна підтримувати інтеграцію з популярними мобільними
додатками для управління смарт-технікою (наприклад, Google Home,
3 Apple HomeKit, Samsung SmartThings), а кожен пристрій у каталозі має
містити інформацію про сумісність із цими додатками та методи
підключення.
Система повинна забезпечувати високий рівень безпеки для збереження
персональних і платіжних даних користувачів, а також захист від
4
кіберзагроз, оскільки сайт обробляє чутливу інформацію клієнтів і
взаємодіє з IoT-пристроями.
Дизайн і навігація веб-сайту мають бути інтуїтивними, з акцентом на
легкість пошуку смарт-рішень для нових квартир і будинків, а інтерфейс
5
повинен включати інформативні сторінки для кожної пропозиції з
описом переваг смарт-технологій у новобудовах та процесу їх інтеграції.
Для уточнення та структурування кінцевого результату проєкту була
розроблена декомпозиційна схема (рис. 3.1).
36
Рисунок 3.1 – Декомпозиція кінцевого результату проєкту
Управління змістом стартапу передбачає контроль за тим, щоб у проєкт
входили лише ті роботи, які є необхідними для створення та успішного запуску
веб-платформи smart-пристроїв. Цей процес охоплює планування змісту, його
уточнення, побудову структури декомпозиції робіт (WBS), підтвердження змісту
та подальше управління ним [17]. Основні роботи, що формують зміст даного
проєкту, включають:
– підготовку проєктної документації та узгодження ключових рішень;
– формування загальної стратегії розвитку стартапу;
– створення технічного завдання на веб-платформу;
– розробку концептуальної схеми роботи сайту;
– проєктування дизайну інтерфейсу;
– розробку основного функціоналу платформи (каталог, картки товарів,
пакетні пропозиції, кошик, форма замовлення);
– проведення тестування та усунення помилок;
– оформлення документації для передачі продукту замовнику;
– запуск веб-платформи в експлуатацію;
37
– створення та реалізацію маркетингової кампанії з просування продукту.
На основі цього переліку сформовано структуру декомпозиції робіт
(WBS), яка визначає повний обсяг завдань, необхідних для досягнення цілей
проєкту. WBS дозволяє встановити логічні взаємозв’язки між пакетами робіт,
визначити тривалість кожного етапу, необхідні ресурси та очікувані результати.
Кожен наступний рівень декомпозиції забезпечує глибшу деталізацію, що
допомагає оцінювати виконання робіт, контролювати витрати та дотримуватися
строків.
Для WBS характерні такі властивості:
– чіткий опис змісту робіт;
– охоплення всього обсягу проєкту;
– ієрархічна структура;
– наявність вимірюваних результатів для кожного пакета робіт.
Створюючи WBS, враховуються такі правила:
– кожен елемент WBS повинен давати чіткий, вимірюваний результат;
– вищий рівень структури має повністю охоплювати всі елементи, що
входять у нього;
– декомпозиція має логічно пов’язувати результати від загального до
детального;
– пакети робіт одного рівня повинні бути унікальними та не дублювати один
одного;
– структура повинна бути гнучкою, щоб її можна було коригувати при
змінах у проєкті, із дотриманням процесу контролю змін;
– елементи WBS, що стосуються робіт підрядників, мають узгоджуватися із
їхньою WBS;
– усі пакети робіт повинні відповідати структурі витрат та організаційній
структурі;
– дублювання робіт має бути повністю усунене.
WBS створюється шляхом послідовного уточнення цілей,
функціональності та обсягу робіт проєкту. Верхні рівні структури формуються
38
на початкових етапах, тоді як нижні – уточнюються у процесі розробки технічної
документації. Структуру розподілу робіт можна будувати як з нуля, так і з
використанням аналогічних проєктів.
Першим кроком у формуванні WBS є визначення кінцевого результату –
створена та впроваджена веб-платформа для пошуку та придбання smart-
пристроїв для нового житла. Далі визначаються основні пакети робіт і
підпорядковані їм завдання, після чого встановлюється їх тривалість та логічні
залежності. Остаточний варіант WBS представлено в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – WBS проєкту
№ 1-го № 2-го № 3-го Назва роботи Оцінка тривалості
рівня рівня рівня
1 Розробка системи з інтеграції 135 днів
smart-пристроїв
1.1 Ініціація 18 днів
1.1.1 Аналіз ринку 5 днів
1.1.2 Формування команди 5 днів
1.1.3 Формалізація ідеї 10 днів
1.1.4 Визначення зацікавлених сторін 2 днів
1.1.5 Пошук фінансів 8 днів
1.1.6 Прийняте рішення замовником 0 днів
1.2 Планування 24 день
1.2.1 Планування якості 4 дні
1.2.2 Планування змісту 3 дні
1.2.3 Планування трудових ресурсів 5 днів
1.2.4 Планування бюджету 3 дні
1.2.5 Планування часу 4 дні
1.2.6 Планування ризиків 4 дні
1.2.7 Планування комунікацій 3 дні
1.2.8 Розробка технічного завдання 5 днів
1.2.9 Планування закупівель 10 днів
1.2.10 Всі плани проєкту затверджені 0 днів
замовником
39
1.3 Реалізація 81 дні
1.3.1 Реєстрація ФОП 5 днів
1.3.2 Розробка концепту 5 днів
1.3.3 Розробка ТЗ 4 дні
1.3.4 Вибір технології 5 дні
1.3.5 Проектування архітектури 7 днів
системи
1.3.6 Створення структури системи 10 днів
1.3.7 Розробка дизайну 8 днів
1.3.8 Створення прототипу 10 днів
1.3.9 Тестування 7 днів
1.3.10 Заключення договорів з 7 днів
постачальниками
1.3.11 Купівля та наповнення системи 8 днів
smart-пристроями
1.3.12 Реалізація системи 10 днів
1.3.13 Створення рекламних банерів 3 днів
1.3.14 Запуск реклами 3 днів
1.3.15 Готова система 0 днів
1.4 Завершення 12 днів
1.4.1 Розміщення системи в Інтернеті 4 дні
1.4.2 Розпуск команди 2 днів
1.4.3 Архівація проєкту 3 дні
1.4.4 Аналіз проєкту 3 дні
1.4.5 Проєкт закритий 0 днів
Тривалість окремих робіт на цьому етапі є орієнтовною, оскільки обсяг
необхідних ресурсів для виконання кожного завдання ще не визначено повністю.
Після встановлення переліку робіт, їх приблизної тривалості та логічних
залежностей стає можливим визначити критичний шлях проєкту за допомогою
сітьового графіка (рис. 3.2). Критичний шлях відображає ті завдання, які мають
вирішальний вплив на загальну тривалість реалізації стартапу. Це означає, що
40
будь-яка затримка в їх виконанні автоматично спричинить відтермінування
всього проєкту.
Рисунок 3.2 – Сітьовий графік
3.2 Організаційна структура стартапу
Команда проєкту – це група фахівців, які спільно працюють над
створенням веб-платформи smart-пристроїв та разом рухаються до досягнення
єдиної мети під керівництвом менеджера проєкту. Формування ефективної
команди передбачає створення робочого середовища, що мотивує, забезпечення
якісного управління, залучення компетентних технічних спеціалістів, а також
підтримку керівництва та стабільні умови для роботи. Важливо, щоб кожен
учасник команди усвідомлював свою роль у реалізації стартапу, поділяв спільні
цінності та працював у єдиному напрямку. Для формування злагодженої
команди можуть застосовуватись такі підходи, як ретельний підбір спеціалістів
з урахуванням професійної та психологічної сумісності, проведення спільних
навчань та семінарів.
Менеджер проєкту повинен визначити структуру команди, чітко
розподілити функціональні обов’язки, організувати планування робіт, пояснити
кожному учаснику його завдання та забезпечити мінімізацію конфліктів і
перешкод. Команда стартапу сформована зі спеціалістів, які мають необхідний
41
досвід та компетентності для створення й запуску веб-платформи. Організаційну
структуру команди представлено на рисунку 3.3.
Рисунок 3.3 – Організаційна структура проєкту
Команда стартапу складається з 7 ключових спеціалістів: менеджера
проєкту, програміста, UX/UI дизайнера, тестувальника, маркетолога, юриста та
менеджера із закупівель. Менеджер проєкту виконує роль керівника та
координатора, а всі інші учасники команди підпорядковуються йому та
відповідають за свій напрям роботи.
На основі сформованої організаційної структури виконавців та створеної
структури декомпозиції робіт здійснюється розподіл відповідальності між
членами команди за основні процеси та завдання. У результаті формується
матриця відповідальності (табл. 3.2), у якій визначено ролі кожного виконавця в
різних роботах і фазах реалізації проєкту.
Таблиця 3.2 – Матриця відповідальності
Ресурси
МП МА ПР ДЗ ТС МЗ ЮР
1.1.1 Формування команди RP
1.1.2 Формалізація ідеї RP
1.1.3 Аналіз ринку RP
1.1.4 Визначення RP
зацікавлених сторін
1.1.5 Пошук фінансів RP
1.2.1 Планування якості RP
1.2.2 Планування змісту RP
1.2.3 Планування трудових RP
ресурсів
1.2.4 Планування бюджету RP P
1.2.5 Планування часу RP
Завдання
42
1.2.6 Планування ризиків RP
1.2.7 Планування RP
комунікацій
1.2.8 Планування закупівель RP
1.3.1 Реєстрація ФОП RP P
1.3.2 Розробка концепту RP P P
1.3.3 Розробка ТЗ P RP
1.3.4 Вибір технологій RP
1.3.5 Проєктування RP
архітектури системи
1.3.6 Створення структури RP
системи
1.3.7 Розробка дизайну RP
1.3.8 Створення прототипу RP P
1.3.9 Тестування RP
1.3.10 Заключення договорів R P
з постачальниками
1.3.11 Купівля та наповнення RP P
системи смарт-пристроями
1.3.12 Реалізація системи RP P P
1.3.13 Створення рекламних RP
банерів
1.3.14 Запуск реклами RP
1.4.1 Розміщення системи в RP
інтернеті
1.4.2 Розпуск команди RP
1.4.3 Архівація проєкту RP
1.4.4 Аналіз проєкту RP
R – Відповідальний (Responseble)
P – Виконавець (Performer)
3.3 Розробка календарного плану
Календарне планування є важливим елементом управління проєктом,
оскільки саме цей процес дозволяє визначити реальні терміни виконання робіт,
синхронізувати діяльність усіх учасників команди та забезпечити своєчасне
завершення розробки веб-платформи для smart-пристроїв у новобудовах.
43
Головна мета календарного плану — забезпечити прозоре бачення послідовності
робіт та контроль їхнього виконання в рамках визначених строків і бюджету.
До ключових завдань календарного планування належать:
– здійснення оперативного контролю за ходом реалізації проєкту;
– забезпечення своєчасного фінансування та коректного використання
ресурсів;
– координація завантаженості кожного фахівця та оптимізація виконання
робіт;
– гарантування дотримання загальних строків реалізації стартапу.
Процес формування календарного плану носить ітеративний характер: у
ході робіт виникає необхідність повертатися до попередніх рішень, уточнювати
строки або деталізувати окремі завдання. Таким чином, первинний варіант
календарного плану є прогнозним, який у подальшому може коригуватися
відповідно до фактичних умов виконання робіт та змін у структурі проєкту.
Для побудови календарного плану була використана розроблена структура
декомпозиції робіт (WBS), що дозволила визначити всі необхідні пакети робіт і
логічно їх впорядкувати.
Спочатку було сформовано повний перелік робіт, який внесено до
планувальної таблиці (рис. 3.4). Це стало вихідною точкою для подальшого
визначення тривалості кожного завдання та встановлення їхніх залежностей.
Рисунок 3.4 – Перелік введених робіт проєкту
44
Після формування списку робіт було визначено їх тривалість, строки
початку та завершення. Для цього використовувались інструменти календарного
планування, які дозволяють прив’язати кожну задачу до конкретної дати.
Отриманий перелік робіт після внесення тривалостей наведено на рисунку 3.5,
де зображено оновлену часову діаграму.
Рисунок 3.5 – Вікно проєкту з визначеною тривалістю робіт
Наступним кроком стало встановлення логічних взаємозв’язків між
роботами. Саме ці зв’язки визначають послідовність виконання задач і
дозволяють обчислити загальну тривалість проєкту. Для встановлення
залежностей був використаний механізм визначення попередників: у спеціальній
колонці для кожної роботи зазначалося, після виконання якої задачі вона може
розпочатися. За замовчуванням застосовувався тип зв’язку «фініш → старт»
45
(FS), що є стандартною послідовністю виконання. В окремих випадках
використовувалися інші типи залежностей, такі як SS або FF, коли логіка робіт
вимагала паралельного або узгодженого початку/завершення.
Після визначення всіх залежностей та обмежень система автоматично
побудувала календарний план і відповідну діаграму Ганта, що відображає весь
графік реалізації проєкту (рис. 3.6). Ця діаграма є основою для моніторингу
статусу робіт, аналізу критичного шляху та подальшого контролю реалізації веб-
платформи.
Рисунок 3.6 – Вікно проєкту з вказаними зв’язками
Таким чином, сформований календарний план став головним
інструментом для оцінки строків виконання задач, контролю прогресу та
ефективного управління роботою команди протягом усього життєвого циклу
проєкту.
46
3.4 Планування трудових та матеріальних ресурсів
Подальший етап планування проєкту передбачає визначення та
призначення ресурсів, необхідних для виконання кожного етапу робіт. Ресурси
у межах проєкту охоплюють трудові ресурси (членів команди), обладнання,
програмні інструменти, матеріали та фінансові витрати, без яких реалізація веб-
платформи є неможливою.
Правильне формування переліку ресурсів і оцінка їх потреб є ключовим
завданням, оскільки від цього залежить безперервність роботи команди,
раціональне використання бюджету та дотримання встановлених строків.
Планування ресурсів починається зі створення повного списку фахівців та
матеріально-технічних засобів, які будуть задіяні в реалізації стартапу.
Сформувати перелік ресурсів можна двома способами:
– визначати ресурси одразу під час встановлення робіт, додаючи їх
безпосередньо до кожного завдання;
– спочатку створити загальний список доступних ресурсів, а потім
призначати їх до конкретних робіт.
Оскільки склад команди проєкту визначений заздалегідь, доцільно
застосувати другий підхід – спершу сформувати ресурсну відомість, а вже потім
прив’язувати окремі ресурси до структури робіт.
Після переходу до режиму перегляду «Аркуш ресурсів» формується
таблиця всіх доступних ресурсів із такими характеристиками:
– Ім’я ресурсу (наприклад, Програміст, Маркетолог, Юрист);
– Тип ресурсу (трудовий або матеріальний);
– Ініціали – умовне скорочення;
– Група або категорія працівника;
– Макс.одиниць – максимальна зайнятість (у відсотках);
– Звич.ставка – стандартна ставка оплати праці;
– Понад.ставка – тариф за понаднормові години;
– Витрати/використання – одноразові матеріальні витрати;
47
– Нарахування – форма нарахування вартості;
– Основний календар – робочий календар ресурсу;
– Код або ідентифікатор ресурсу.
Якщо учасник команди задіяний у проєкті на повну ставку, у полі
«Макс.одиниць» вказується значення 100%. Якщо ресурс використовується
частково, зазначається відповідна частка участі (наприклад, 50% – для
спеціалістів, що працюють над окремими задачами).
У таблицю ресурсів було внесено всіх учасників команди: менеджера
проєкту, програміста, UX/UI-дизайнера, тестувальника, маркетолога, юриста та
менеджера із закупівель. Окрім трудових ресурсів, додано матеріальні ресурси,
необхідні для розробки платформи: ліцензія на пз, комп’ютери для розробки,
зразки смарт-пристроїв.
Результат заповненої ресурсної таблиці наведено на рисунку 3.7.
Рисунок 3.7 – Таблиця ресурсів проєкту
Призначення ресурсів до робіт проєкту
Після формування переліку всіх трудових та матеріальних ресурсів можна
переходити до їх прив’язки до конкретних завдань проєкту. Для цього необхідно
відкрити властивості вибраної роботи: достатньо двічі натиснути лівою кнопкою
миші на її назві. На екрані відкриється діалогове вікно «Відомості про завдання»,
де потрібно перейти на вкладку «Ресурси».
48
У цій вкладці відображається таблиця, що дозволяє обрати один або кілька
ресурсів із загального списку – наприклад, програміста для розробки
функціоналу, дизайнера для створення UI, тестувальника для перевірки
платформи чи юриста для опрацювання договорів (рис. 3.8).
Рисунок 3.8 – Вікно призначення ресурсів проєкту
Ресурси можна призначати й іншим способом – безпосередньо через
стовпець «Імена ресурсів», який міститься поруч із полем закінчення роботи.
Варто лише клацнути на порожню комірку та обрати потрібний ресурс зі списку
(рис. 3.9).
Рисунок 3.9 – Інший спосіб призначення ресурсів
Після успішного призначення ресурси автоматично відображаються на
діаграмі Ганта під відповідними завданнями. Це дозволяє візуально оцінити
49
завантаженість членів команди та зрозуміти, хто задіяний на кожному етапі
розробки веб-платформи (рис. 3.10).
Рисунок 3.10 – Фрагмент призначених ресурсів завданням на часовій діаграмі
Вирішення конфліктів ресурсів
Після розподілу ресурсів між усіма роботами проєкту необхідно
перевірити, чи не виникли конфлікти – ситуації, коли один і той самий спеціаліст
перевантажений або призначений на кілька робіт одночасно. Для цього можна
використати «Аркуш ресурсів», де всі перевантажені ресурси автоматично
виділяються червоним кольором (рис. 3.11).
Рисунок 3.11 – Автоматично виділені перевантажені ресурси
Щоб отримати детальнішу картину, застосовується режим перегляду звіту.
У цьому вікні відображається графік завантаження кожного ресурсу: зліва
зазначено його стан роботи та залишковий обсяг роботи, а справа – календарна
50
шкала, яка показує, у які періоди виникає перевищення допустимого
навантаження. В нашому випадку перевантаження має лише Менеджер проєкту
(рис. 3.12, 3.13).
Рисунок 3.12 – Перевантаження «Менеджера проєкту»
Рисунок 3.13 – Графік перевантаження ресурсу «Менеджер проєкту»
За потреби менеджер проєкту може відкоригувати тривалість робіт,
змінити їх послідовність або перерозподілити частку зайнятості ресурсів. Це
дозволяє уникнути затримок у виконанні ключових етапів розробки та
забезпечити стабільний ритм роботи всієї команди стартапу.
У межах проєкту було виявлено перевантаження лише одного ресурсу –
менеджера проєкту (див. рис. 3.11). Це свідчить про те, що запланований обсяг
робіт, покладений на цю роль, перевищує доступний робочий час у певні періоди
життєвого циклу. Така ситуація може виникати з кількох причин:
51
– найчастіше перевантаження спричинене одночасним виконанням кількох
управлінських завдань, які накладаються у графіку;
– інша можлива причина – надмірний обсяг координаційних робіт, що
збільшується у складних етапах, наприклад, під час узгодження дизайну
платформи, контролю розробки чи роботи з постачальниками smart-
пристроїв.
Для усунення перевантаження необхідно застосувати методи балансування
ресурсів. Калібрування передбачає рівномірний розподіл навантаження
протягом тривалості робіт, що зменшує пікове перевантаження, але може
призвести до понаднормової роботи менеджера та збільшення витрат. Натомість
метод згладжування обмежує навантаження номінальним рівнем, проте може
вплинути на строки виконання деяких завдань.
Щоб оптимізувати роботу менеджера проєкту, можна використати один
або кілька підходів:
– делегувати частину адміністративних або координаційних обов’язків
іншим членам команди, наприклад маркетологу чи тестувальнику;
– усунути перетин робіт у графіку, відкоригувавши дати
початку/завершення певних задач;
– визначити, які завдання можуть бути виконані як понаднормові у разі
крайньої необхідності.
У процесі планування важливо мінімізувати перевантаження ключових
ресурсів, оскільки менеджер проєкту відіграє критичну роль у координації всієї
діяльності команди. Резерв часу та уникнення зайвих пікових навантажень
дозволяють знизити ризики затримок та забезпечити стабільне виконання робіт.
Перед початком вирівнювання ресурсів також варто врахувати, як
зміниться загальна тривалість проєкту внаслідок коригувань (рис. 3.14).
Рисунок 3.14 – Тривалість виконання проєкту до зглажування
52
У проєкті для зменшення перевантаження менеджера передусім було
застосовано делегування частини адміністративних і координаційних завдань
іншим членам команди – зокрема маркетологу, тестувальнику та фахівцю з
кібербезпеки, які могли виконувати другорядні операційні роботи та
підтримувати ключові процеси (рис. 3.15, 3.16). Такий підхід дозволив швидко
знизити навантаження на менеджера без збільшення витрат та без зміни
організаційної структури.
Рисунок 3.15 – Завантаженість ресурсу «Менеджер проєкту» до делегування
завдань
Рисунок 3.16 – Завантаженість ресурсу «Менеджер проєкту» після делегування
завдань
На другому етапі, після перерозподілу частини обов’язків, було
застосовано метод «згладжування» ресурсів (рис. 3.17, 3.18). Система
автоматично скоригувала календарний план, зміщуючи строки виконання
окремих робіт так, щоб уникнути ситуацій, коли менеджер проєкту одночасно
53
виконує надмірну кількість задач. Завдяки згладжуванню, графік став більш
збалансованим, а пікові навантаження були зменшені до прийнятного рівня.
Додатково було перевірено, чи не виникли нові конфлікти між роботами та чи не
вплинуло корегування на критичний шлях, що дозволило підтримати
стабільність загального календарного плану.
Рисунок 3.17 – Завантаженість ресурсу «Менеджер проєкту» до проведення
«зглажування»
Рисунок 3.18 – Завантаженість ресурсу «Менеджер проєкту» після
проведення «зглажування»
Після виконання делегування та зглажування ресурсів строк реалізації
проєкту збільшився (рис. 3.19), що є природним наслідком оптимізації графіка
без залучення додаткових виконавців.
54
Рисунок 3.19 – Строк виконання проєкту після делегування та «згладжування»
ресурсів
Після коригування ресурсної моделі лист ресурсів набув оптимального
вигляду – усі перевантаження були усунені (рис. 3.20).
Рисунок 3.20 – Аркуш ресурсів із вирішеними конфліктами ресурсів
Узгоджена діаграма Ганта після згладжування демонструє, що тривалість
проєкту збільшилася на 10 робочих днів порівняно з початковим графіком, однак
проєкт лишається в межах допустимого часу виконання (рис. 3.21).
55
Рисунок 3.21 – Остаточний план проєкту
На завершальному етапі був переглянутий критичний шлях (рис. 3.22), що
дозволило визначити ті завдання, затримка яких може вплинути на термін
завершення всього проєкту.
56
Рисунок 3.22 – Критичний шлях проєкту
3.5 Планування якості стартапу
У рамках проєкту зі створення веб-платформи для пошуку, порівняння та
купівлі smart-пристроїв застосовується комплексний підхід до формування
якості продукту. Якість у цьому стартапі розглядається як сукупність процесів,
рішень та стандартів, що гарантують відповідність кінцевого результату
очікуванням користувачів, вимогам партнерів і функціональним
характеристикам продукту.
Основні принципи забезпечення якості включають:
57
– розробку внутрішніх рекомендацій та правил з якості на основі загальних
положень стандартів ISO 9001, що визначають порядок документування,
тестування та контролю технічних рішень;
– виконання всіх робіт відповідно до узгоджених технічних вимог,
специфікацій і планів;
– впровадження практик управління проєктами як невід’ємної частини
системи контролю якості;
– підвищення компетентності команди шляхом залучення спеціалістів та
проведення внутрішнього навчання;
– використання ліцензійного програмного забезпечення та сертифікованих
інструментів для розробки платформи;
– персональну відповідальність кожного члена команди за якість виконаних
ним робіт;
– багаторівневий контроль якості на всіх етапах проєкту – від концепції до
фінального тестування та запуску.
Заходи для забезпечення якості на різних фазах проєкту:
Фаза ініціалізації.
На цьому етапі якість забезпечується за рахунок ретельного аналізу ринку
smart-пристроїв, оцінки потреб нових власників житла, формування зрозумілої
концепції платформи та підготовки коректного статуту проєкту. Важливо, щоб
бізнес-план і техніко-економічне обґрунтування містили реалістичні показники,
а очікуваний продукт відповідав можливостям команди та цільових
користувачів.
Фаза планування.
Якість залежить від правильності побудови WBS, розробки планів
управління ризиками, комунікаціями та ресурсами. Усі технічні вимоги, макети
та архітектурні рішення мають бути чітко задокументовані. Важливим є
формування прозорих процедур взаємодії команди, щоб мінімізувати помилки
при передачі інформації.
Фаза реалізації.
58
На цьому етапі здійснюється найбільший обсяг контролю якості.
Перевіряється коректність реалізації функціоналу платформи, зручність
інтерфейсу, швидкість завантаження сторінок, коректність відображення smart-
пристроїв, робота фільтрів, кошика та сторінки оформлення замовлення.
Тестувальник проводить функціональне, регресійне та користувацьке
тестування, а дизайнер контролює відповідність розробки затвердженим
макетам.
Особлива увага приділяється стабільності роботи платформи, відсутності
критичних помилок та відповідності технічним і якісним показникам.
Фаза завершення.
На фінальному етапі перевіряється відповідність результатів проєкту
поставленим цілям, готується звітність, здійснюється архівація документації.
Оцінюється своєчасність виконання робіт, відповідність бюджету та якість
створеного продукту. Проводиться фінальне тестування платформи перед
передачею замовнику та запуском у відкритий доступ.
Перелік ключових показників якості представлено в таблиці 3.3.
Таблиця 3.3 – Ключові показники якості
Показники Цільове Допустиме Опис Відповідальні Контролююч Робота або
значення значення показників за якість ий фаза
якості проекту
Підтримка Усі сучасні Підтримка Перелік Програміст Менеджер Фаза
браузерів та браузери основних платформ, на проєкту планування,
пристроїв (Chrome, браузерів яких веб- Фаза
Firefox, не нижче платформа реалізації
Safari, середніх повинна
Edge), версій працювати
мобільні стабільно
пристрої та
ПК
Швидкість До 3 секунд До 5 Час відкриття Програміст Менеджер Фаза
завантаження секунд головної проєкту планування,
головної сторінки Фаза
сторінки платформи на реалізації
мобільних і
десктопних
пристроях
Швидкість До 5 секунд До 10 Час Програміст Менеджер Фаза
роботи секунд формування проєкту реалізації
фільтрів і результатів Тестувальник
пошуку пошуку або
59
фільтрації у
каталозі
Відображення 100% Допустима Коректне Програміст Менеджер Фаза
сумісності коректності помилка позначення Менеджер із проєкту реалізації
smart- до 5% моделей, які закупівель
пристроїв підтримують
однакові
екосистеми
або додатки
Час До 30 До 45 Час, Програміст, Менеджер Фаза
оформлення секунд секунд необхідний UX/UI проєкту реалізації
замовлення користувачу дизайнер
для
оформлення
покупки від
кошика до
завершення
Надійність 100% 100% Відповідність Програміст, Менеджер Фаза
виконаних результатів Тестувальни, проєкту реалізації
робіт вимогам, UX/UI
тестування дизайнер
функцій,
якість
інтерфейсу
3.6 Управління ризиками
Управління ризиками у стартапі полягає у своєчасному виявленні
можливих загроз, їх аналізі та розробці заходів для мінімізації негативного
впливу на перебіг і результати проєкту. Основна мета цього процесу – зменшити
ймовірність і силу ризикових подій, що можуть уповільнити або ускладнити
створення веб-платформи, та одночасно підвищити шанси настання позитивних
факторів, які сприятимуть успішній реалізації проєкту (рис. 3.23).
У межах даного стартапу застосовуються такі основні процеси управління
ризиками:
– Планування управління ризиками – формування підходів, методів і
загальної стратегії роботи з ризиками протягом усього життєвого циклу
проєкту.
60
– Ідентифікація ризиків – систематичне визначення можливих загроз, які
можуть вплинути на бюджет, строки, якість або функціональність
платформи.
– Якісний аналіз ризиків – оцінювання ризиків за рівнем важливості,
визначення найкритичніших із них для подальшої деталізації та
планування дій.
– Кількісний аналіз ризиків – оцінка потенційних наслідків найбільш
значущих ризиків у числовому вираженні (затримки, перевитрати
бюджету, зниження функціональності тощо).
– Планування реагування на ризики – розроблення стратегій, спрямованих
на уникнення, зменшення, перенесення або прийняття ризиків.
– Моніторинг і контроль ризиків – регулярне оновлення інформації про
ризики, відстеження нових загроз і оцінка ефективності застосованих
заходів реагування.
Для оцінки рівня впливу ризикових подій використовується шкала:
– «0» – відсутній вплив;
– «0,05» – мінімальний;
– «0,1» – незначний;
– «0,2» – помірний;
– «0,4» – суттєвий;
– «0,8» – критичний.
Ймовірність настання подій оцінюється в діапазоні від 0 до 1:
– 0.2 – дуже низька;
– 0.2 - 0.4 – низька;
– 0.4 - 0.6 – середня;
– 0.6 - 0.8 – висока;
– 0.8 - 1.0 – дуже висока.
На основі аналізу специфіки стартапу сформовано перелік основних
ризиків, умов їх виникнення та можливих наслідків (табл. 3.4). До таблиці
включено технічні, організаційні, фінансові та ринкові ризики, пов’язані з
61
інтеграцією smart-пристроїв, співпрацею з виробниками, доступністю
обладнання, точністю інформації та стабільністю роботи веб-платформи.
Таблиця 3.4 – Ризики проєкту
Вид Ризикова подія Умова виникнення Наслідки
Технічний Нестабільна робота Помилки в коді, Збої в роботі сайту, погіршення
веб-платформи недостатнє користувацького досвіду, втрата
тестування клієнтів
Технічний Проблеми Різні протоколи, Неповні або некоректні
сумісності з формати опису характеристики товарів, скарги
деякими моделями пристроїв у користувачів
smart-пристроїв виробників
Ризик персоналу Затримки в роботі Перевантаження Подовження строків розробки
команди виконавців, платформи
неефективне
планування
Ринковий Низький попит на Недостатня реклама, Зменшення прибутку, потреба в
платформу після слабкий бренд, додаткових витратах на маркетинг
запуску конкуренція
Фінансовий Перевищення Непередбачені Зменшення рентабельності,
бюджету витрати на розробку необхідність додаткового
або закупівлю фінансування
Партнерський Виробники smart- Невигідні умови Обмежений асортимент товарів на
пристроїв договорів або платформі
відмовляються від конкуренція
співпраць
Інформаційний Ненадійні дані про Постачальники Помилки в каталозі, недовіра
товари надають застарілу або користувачів
неповну інформацію
Юридичний Порушення вимог Некоректне Штрафи обмеження роботи
законодавства оформлення
договорів, порушення
правил обробки даних
Комунікаційний Низька взаємодія Відсутність Помилки, дублювання робіт,
команди регламентів затримки
комунікації та
контролю
Форс-мажорний Пандемія ситуація у світі затримки в проєкті, проблеми з
фінансуванням, призупинення
проєкту
62
Форс-мажорний Відсутність перебої в затримки в проєкті, додаткові
електропостачання електропостачанні витрати
У таблиці 3.5 визначено ймовірність виникнення кожного ризику та його
вплив на результати проєкту.
Таблиця 3.5 – Ймовірність настання ризиків
№ Назва ризику Ймовірність Вплив на
виникнення проект
1 Технічні ризики 0,3 0,4
2 Ризики персоналу 0,5 0,2
3 Ринкові ризики 0,4 0,4
4 Фінансові ризики 0,3 0,4
5 Партнерські ризики 0,2 0,4
6 Форс-мажорні ризики 0,5 0,8
7 Інформаційні ризики 0,5 0,2
8 Юридичні ризики 0,2 0,4
9 Комунікаційні ризики 0,4 0,1
На основі цих оцінок створено матрицю аналізу ризиків (табл. 3.6), яка
дозволяє швидко визначити, які ризики є критичними та потребують
першочергових заходів реагування.
Таблиця 3.6 – Аналіз ризиків
Ймовірність
0.8 – 1.0
0.6 – 0.8
0.4 – 0.6 2,7 3 6
0.2 – 0.4 9 1,4,5,8
63
0.0 – 0.2
0.05 0.1 0.2 0.4 0.8
Вплив
На основі результатів таблиці 3.6 визначено ризики, що мають найбільший
вплив на реалізацію проєкту (№ 3, 6 та 2, 7, 1, 4, 5, 8). Після ідентифікації
критичних ризиків було сформовано комплекс заходів для їхнього запобігання
та мінімізації, що подано у таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 – Управління ризиками
№ Назва ризику Попередження ризику Усунення ризику
Дії Відповідальний Дії Відповідаль
ний
1 Технічні ризики – резервування Програміст – заміна Програміст
бюджету Тестувальник обладнання;
– дослідити – оновлення
можливості технічних вимог;
кредитування – адаптація
програмної
частини.
2 Ризик персоналу – ретельний Менеджер – пошук Менеджер
відбір команди; проєкту додаткових проєкту
– делегування фахівців;
частини задач – перерозподіл
маркетологу, навантаження;
тестувальнику, – підвищення
спеціалісту з кваліфікації
кібербезпеки; членів команди.
– мотивація
команди.
3 Ринкові ризики – аналіз ринку Маркетолог – зміна Менеджер
під час рекламної проєкту,
планування; стратегії; Маркетлог
– регулярний – оновлення
моніторинг каталогів і
конкурентів; пакетних
– адаптація пропозицій;
пропозицій на – підвищення
сайті. цінності
продукту.
64
4 Фінансові ризики – резервний Менеджер – переплануванн Менеджер
фонд; проєкту я бюджету; проєкту
– аналіз вартості – пошук
обладнання; додаткових
– пошук джерел
вигідних фінансування;
партнерів. – скорочення
другорядних
витрат.
5 Партнерські ризики – перевірка Менеджер – зміна Менеджер
партнерів до проєкту постачальника; проєкту
співпраці; – коригування
– укладання графіка
договорів із постачання;
гарантіями; – посилення
– робота з умов договору.
декількома
постачальниками.
6 Форс-мажорні – резервування Менеджер – перенесення Менеджер
ризики часу у графіку; проєкту строків; проєкту
– план – перерозподіл
безперервності задач;
роботи; – пошук
– часткова альтернативних
автономність каналів доставки.
процесів.
7 Інформаційні – налаштування Фахівець з – відновлення Фахівець з
ризики резервного кібербезпеки даних із резервів; кібербезпе
копіювання; – зміна паролів; ки
– використання – проведення
захищених аудиту безпеки.
каналів зв’язку;
– контроль
доступу.
8 Юридичні ризики – перевірка Менеджер – заміна Менеджер
відповідності проєкту обладнання; проєкту
обладнання; – оновлення
– робота тільки з юридичної
сертифікованими документації;
виробниками; – консультація з
– дотримання юристом.
вимог
законодавства.
65
3.7 Управління комунікаціями
Управління комунікаціями в проєкті передбачає організацію процесів
збору, структурування, передачі, зберігання та контролю інформації, необхідної
для ефективної взаємодії між усіма учасниками команди. Чітко вибудована
система комунікацій дозволяє забезпечити прозорість виконання робіт,
оперативне прийняття рішень і досягнення цілей проєкту в заплановані терміни.
Комунікаційна стратегія формується на початкових етапах, однак
протягом реалізації проєкту вона регулярно переглядається та оновлюється
залежно від змін у команді, завданнях або зовнішніх факторах. Це забезпечує
актуальність обміну інформацією та підтримання ефективної взаємодії.
План комунікацій – це документ, що визначає формат, періодичність та
канали обміну інформацією, а також розподіляє відповідальність за створення та
отримання повідомлень. Він враховує потреби різних учасників у інформації
щодо виконання робіт, прийнятих рішень, ходу реалізації проєкту та можливих
змін.
У межах управління комунікаціями виділяють кілька ключових потреб
членів команди:
– Чітке розуміння ролей і відповідальності. Кожен учасник має знати свою
зону відповідальності відповідно до організаційної структури проєкту.
– Злагоджена координація робіт. Для уникнення затримок і дублювання
завдань члени команди повинні отримувати інформацію про зміни в плані
робіт і прогрес виконання.
– Моніторинг стану проєкту. Виконавці та менеджер мають доступ до
актуальних даних щодо термінів, витрат, ризиків та якісних показників.
– Доступ до прийнятих рішень. Важливо своєчасно інформувати команду
про управлінські рішення, що впливають на подальший процес роботи.
Забезпечення надмірної або недостатньої кількості інформації може
негативно позначитися на роботі команди, тому важливо дотримуватися
принципу «необхідно й достатньо».
66
Для проєкту розроблено план комунікацій, який забезпечує своєчасний та
структурований обмін інформацією між менеджером проєкту, програмістом,
дизайнером, тестувальником, фахівцем з кібербезпеки, юристом, маркетологом і
менеджером із закупівель (табл. 3.8).
Таблиця 3.8 – План комунікацій
№ Вид комунікації Регулярність Хто відправляє Хто отримує
комунікації інформацію інформацію
1 Тижневий звіт про 1 раз на тиждень (кожен Виконавець робіт Менеджер проєкту
виконані задачі понеділок)
2 Місячний звіт про 1 раз на місяць Виконавець Менеджер проєкту
прогрес робіт (останній день місяця)
3 Звіт про загальний 1 раз на місяць Менеджер проєкту Замовник
стан проєкту (останній день місяця)
4 Щотижнева 1 раз на тиждень (кожна Менеджер проєкту Уся команда
командна нарада середа)
5 Оперативне усне За потреби, орієнтовно Будь-хто з команди Будь-хто з команди
обговорення кожні 3 дні
6 Підсумковий звіт по Після завершення Менеджер проєкту Замовник
всьому проекту проєкту
7 Повідомлення про За фактом виникнення Менеджер проєкту Усі виконавці
зміни (оновлення
вимог, плану,
ризиків)
8 Координація 1–2 рази на тиждень Менеджер із Менеджер проєкту
закупівель закупівель
3.8 Моделювання виконання стартапу
На етапі початку реалізації проєкту для контролю прогресу та оцінки
ефективності виконання робіт було використано програмне забезпечення MS
Project. Завдяки можливості порівнювати фактичні результати з базовим планом
стає можливим оперативно виявляти відхилення за термінами та витратами, а
також оцінювати освоєний обсяг робіт. Такий підхід дозволяє своєчасно
реагувати на затримки та приймати управлінські рішення для мінімізації впливу
ризиків на фінальний результат проєкту.
У процесі моделювання виконання стартапу не зафіксовано відхилення за
часом для робіт, що належать до критичного шляху. На момент формування звіту
67
рівень готовності проєкту становить близько 63% (рис. 3.24), що відповідає
загальному прогресу.
Рисунок 3.24 – Статус виконання робіт проєкту
Упродовж моделювання виконання було встановлено, що критичного
відхилення від планових термінів не виникло. Це стало можливим завдяки
завчасному застосуванню методу згладжування ресурсів, а також делегуванню
частини адміністративних і координаційних обов’язків маркетологу,
тестувальнику та фахівцю з кібербезпеки. У процесі планування ці заходи
дозволили зменшити навантаження на менеджера та запобігти перевантаженню
ключових виконавців, не допустивши появи затримок у ході виконання робіт.
Водночас, у результаті проведення згладжування та рівномірного
перерозподілу задач загальна тривалість проєкту збільшилася на 10 днів. Це не є
відхиленням, а навпаки – коригуванням базового плану, яке було зафіксовано до
початку виконання робіт. Завдяки цьому при моделюванні виконання MS Project
68
не показує жодних запізнень, оскільки всі зміни були враховані у фінальній
версії календарного плану.
Звіти в MS Project демонструють, що роботи виконуються відповідно до
оновленої базової лінії:
– часова складова контролюється за допомогою звіту робочого часу (рис.
3.25), де видно фактичний прогрес по кожній задачі;
– вартісна складова оцінюється через звіт освоєного об’єму (рис. 3.25), що
дозволяє зіставляти витрати з обсягом виконаної роботи.
Рисунок 3.25 – Часова та вартісна складова відхилення проєкту
Аналіз даних у звітах показує, що фактичний прогрес відповідає плановим
значенням, а перевищення вартості або часу немає. Це свідчить про ефективність
прийнятих управлінських рішень щодо оптимізації ресурсів і про правильний
вибір стратегії роботи команди на етапі планування.
69
На основі стандартного шаблону в MS Project був сформований звіт
освоєного об’єму (рис. 3.26), який наочно демонструє стабільний перебіг
виконання робіт та відсутність критичних відхилень.
Рисунок 3.26 – Звіт освоєного об’єму робіт проєкту
Завдяки правильному управлінню ресурсами та комунікаціями проєкт
реалізується відповідно до оновленої базової лінії та рухається до завершення
згідно з планом.
3.9 Проведення розрахунку бюджетної вартості проєкту
Розрахунок бюджетної вартості проєкту здійснюється на основі вартості
використання кожного ресурсу за годину та тривалості виконання призначених
йому завдань. Усі фінансові показники формуються автоматично після того, як
виконавцям встановлено погодинну ставку, а задачам – відповідні ресурси. Це
дозволяє оперативно отримувати актуальну картину витрат на всіх етапах
реалізації стартапу з інтеграції smart-пристроїв для нового житла.
Для перегляду вартості робіт у таблиці поряд з діаграмою Ганта доцільно
додати стовпець «Витрати», який відображає сумарну вартість виконання
кожного завдання з урахуванням призначених ресурсів (рис. 3.28).
70
Рисунок 3.28 – Відображення стовпця «Витрати» у діаграмі Ганта для
розрахунку бюджетної вартості робіт
MS Project також забезпечує доступ до широкого набору вбудованих звітів,
що значно полегшує аналіз бюджету на етапі виконання. Завдяки стандартним
шаблонам можна швидко отримати інформацію про стан витрат, хід виконання
завдань та прогнозовані фінансові показники (рис. 3.29).
Рисунок 3.29 – Вбудовані звіти MS Project
71
На основі цих звітів формується графік бюджетної вартості, який
демонструє місячну фінансову динаміку проєкту та накопичувальний підсумок
витрат (рис. 3.30).
Рисунок 3.30 – Графік бюджетної вартості проєкту зі зростаючим підсумком
Після початку виконання проєкту стає доступним механізм відстеження
освоєного об’єму бюджету (Earned Value). Це дає можливість аналізувати
співвідношення планових та фактичних витрат, а також визначати фінансову
ефективність робіт у режимі реального часу.
Щоб переглянути детальні фінансові показники на рівні всього проєкту або
окремих завдань, у меню «Вид» необхідно обрати команду «Інші
представлення», після чого вибрати «Лист завдань». Далі потрібно перейти до
меню «Таблиця» → «Інші таблиці» та обрати одну з таблиць:
– «Освоєний об’єм»,
– «Показники витрат»,
– «Показники календарного плану».
Після застосування відповідної таблиці користувач отримує повний набір
фінансових показників, необхідних для моніторингу бюджету. Приклад
відображення таких даних наведено на рис. 3.31.
72
Рисунок 3.31 – Таблиця фінансових показників та освоєного об’єму під час
виконання проєкту
Висновки до розділу 3
У третьому розділі здійснено повне планування виконання стартапу з
продажу smart-пристроїв для новобудов, включно з формуванням організаційної
структури команди, декомпозицією робіт, матрицею відповідальності та
календарним планом. Проведено планування трудових і матеріальних ресурсів,
управління якістю, ризиками та комунікаціями, що дало змогу створити
узгоджену систему керування проектом.
73
Усунення перевантаження менеджера шляхом делегування частини
завдань та застосування методу згладжування забезпечило рівномірний розподіл
робіт і збільшило тривалість проекту лише на 10 днів без появи відхилень у
графіку. Отримано остаточний календарний план із визначеною тривалістю,
бюджетною вартістю та призначеними ресурсами.
У результаті сформовано цілісну модель управління стартапом, що
забезпечує контроль строків, вартості та якості, а також дозволяє ефективно
реалізувати проект у межах планових показників.
74
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ
4.1 Моделювання продукту проєкту
Моделювання веб-платформи на початкових етапах розробки є ключовим
етапом створення якісного та зручного продукту стартапу. Воно дозволяє
заздалегідь визначити структуру майбутнього сайту, вимоги до інтерфейсу,
логіку навігації та необхідні інструменти для реалізації запланованої
функціональності. Завдяки моделюванню формується узгоджене бачення
кінцевого результату між усіма учасниками команди, що знижує ризики помилок
під час реалізації та сприяє ефективному виконанню проєкту.
У межах проєкту веб-платформа була розділена на кілька ключових
модулів: аналіз предметної області та узгодження вимог, проєктування
інтерфейсу користувача, модуль каталогу smart-пристроїв, модуль пакетних
пропозицій, модуль взаємодії з партнерами, сторінку оформлення замовлення та
корзину, а також модуль контактів та зворотного зв’язку. Поділ системи на
модулі забезпечує структуровану роботу над проєктом і дає можливість
поступово деталізувати кожен елемент, формуючи цілісну модель сайту.
Щоб краще зрозуміти функціональність веб-платформи, необхідно
визначити, як користувач взаємодіятиме з продуктом. Аналіз варіантів
використання дозволяє описати основні сценарії поведінки користувача, роль
кожного розділу сайту та обсяг робіт, який необхідно реалізувати. На основі
цього формуються функціональні розділи платформи.
Головна сторінка містить інформацію про стартап, його місію та переваги
smart-технологій, доповнені короткими інтерактивними блоками.
Каталог техніки пропонує широкий вибір smart-пристроїв, розподілених за
функціональними категоріями, з детальними характеристиками та зручними
фільтрами для пошуку.
Розділ «Пакетні пропозиції» включає готові набори техніки для окремих
кімнат та дозволяє створювати власні комплекти.
75
Сторінка «Партнерам» інформує постачальників про умови співпраці.
Форма замовлення забезпечує швидкий процес купівлі, а корзина дозволяє
керувати обраними товарами.
Розділ «Контакти» містить необхідну інформацію для користувачів і
забезпечує зворотний зв’язок.
Після визначення основних розділів структурується перелік дій
користувача в кожному з них, що дає змогу сформувати набір критично
важливих функцій сайту: перегляд товарів, застосування фільтрів, перегляд
характеристик, додавання до корзини, оформлення замовлення, взаємодія з
пакетними пропозиціями тощо. Поряд із основними функціями визначаються
додаткові можливості – система рекомендацій, порівняння товарів,
персоналізовані пропозиції та інші елементи, які покращують зручність
користування та створюють сучасний користувацький досвід.
На основі цього проводиться моделювання майбутнього інтерфейсу:
створюються прототипи сторінок, визначаються взаємозв’язки між елементами,
описується навігація та логіка переходів між розділами. Це дозволяє візуально
уявити кінцевий вигляд платформи, перевірити зручність використання та
оптимізувати структуру ще до початку розробки. Схеми основних та додаткових
функцій веб-платформи наведені у відповідних графічних матеріалах (рис. 4.1 –
4.3).
Рисунок 4.1 – Головна сторінка, каталог та сторінка з пакетними пропозиціями
76
Рисунок 4.2 – Сторінка для формування комплектів
Рисунок 4.3 – Сторінка «Партнерам»
4.2 Опис процесу практичної реалізації
Реалізація стартапу досягла 63% та перейшла до етапу створення
інтерактивного прототипу веб-платформи для вибору й комплектації smart-
77
пристроїв. На цьому етапі вже сформовано ключовий функціонал сайту,
визначено структуру розділів, логіку навігації та базові вимоги до дизайну.
Розглянемо практичну реалізацію більш детально.
Розробка веб-платформи здійснювалася поетапно. Спочатку були
визначені головні візуальні елементи: загальна кольорова схема, стилістика
інтерфейсу, типографіка та дизайн логотипа. Після цього створено макети
основних сторінок сайту, що забезпечують інтуїтивно зрозумілу навігацію та
єдиний візуальний стиль для всіх розділів.
Головна сторінка платформи містить інформацію про ідею стартапу, його
місію та ключові переваги smart-пристроїв для новобудов. Тут представлено
основну інформацію про можливості платформи, інтерактивні блоки (рис.4.4).
Рисунок 4.4 – Головна сторінка
Основний функціонал реалізовано у Каталозі smart-техніки, де товари
згруповані за приміщеннями: кухня, вітальня, спальня, ванна кімната та інші.
Кожна позиція містить опис, фото, технічні характеристики та інформацію про
бренд. Для зручного пошуку додано фільтри за ціною, брендом, функціями та
категоріями. Каталог розроблений таким чином, щоб користувачі могли швидко
порівнювати товари та обирати оптимальний варіант для свого житла (рис. 4.5).
78
Рисунок 4.5 – Каталог smart-пристроїв
Вкладка «Пакетні пропозиції» містить готові комплекти smart-пристроїв
для різних кімнат. Наприклад, у розділі «Smart-кухня» користувач може
переглянути набір техніки для автоматизації приготування їжі, організації
простору чи підтримання чистоти. Також триває реалізація можливість створити
власний комплект, комбінуючи пристрої з різних категорій – цей процес
планується бути максимально спрощеним завдяки інтуїтивному конструктору
(рис. 4.6).
Рисунок 4.6 – Пакетні пропозиції в категорії «Smart-кухня»
79
У розділі «Партнерам» представлена інформація про умови співпраці для
виробників smart-пристроїв та постачальників техніки. Тут можна подати заявку
на партнерство, переглянути основні вимоги, а також ознайомитися з перевагами
взаємодії, серед яких доступ до нової аудиторії та можливість збільшення
продажів завдяки представленню на платформі (рис. 4.7).
Рисунок 4.7 – Розділ «Партнерам»
Сторінка замовлення дозволяє легко оформити покупку – користувач
заповнює контактні дані, обирає спосіб оплати та доставки (рис. 4.8).
Рисунок 4.8 – Сторінка «Оформлення замовлення»
80
У модулі «Корзина» користувач може переглядати обрані товари,
змінювати їх кількість, видаляти та аналізувати підсумкову вартість перед
оформленням замовлення. Для зручності платформа автоматично підраховує
суму та пропонує перейти до оформлення.
Розділ «Контакти» реалізований як інформаційна секція з формою
зворотного зв’язку, адресою та контактними телефонами, а також посиланнями
на соціальні мережі компанії, де публікуються оновлення та новини стартапу.
Практична реалізація платформи демонструє повний цикл роботи з
користувачем: від знайомства зі smart-технологіями до підбору, порівняння та
оформлення покупки. На даному етапі триває розробка основних функціоних
модулів. Наступний етап – тестування, удосконалення інтерфейсу та підготовка
до запуску.
4.3 Механізм контролю робіт стартапу
Механізм контролю виконання робіт у стартапі спрямований на
забезпечення прозорого, структурованого та безперервного моніторингу всіх
процесів, пов'язаних із розробкою веб-платформи для продажу smart-пристроїв.
Контроль включає систематичне порівняння фактичного ходу робіт із базовим
планом, регулярний аналіз проміжних результатів та оперативну реакцію на
потенційні відхилення. Такий підхід дозволяє підтримувати якість виконання
задач, ефективно розподіляти ресурси та своєчасно коригувати дії команди.
Контроль робіт є невід’ємною частиною управління стартапом, адже дає
змогу не лише відстежувати прогрес, але й попереджувати проблеми ще до того,
як вони можуть вплинути на строки, бюджет чи функціональність продукту. Для
цього використовуються як запобіжні, так і коригувальні заходи, що
забезпечують стабільне виконання плану.
Для стартапу було розроблено комплексну систему моніторингу, яка
охоплює три ключові блоки.
81
1. Попереджувальні заходи
Проведення щотижневих робочих нарад команди стартапу для аналізу
поточного стану задач, уточнення пріоритетів та розподілу навантаження.
Позапланові мітинги – організовуються за потреби, якщо виникає
термінова задача, нова інформація або ризик.
Проведення внутрішніх аудитів після завершення кожної фази (аналіз
ринку, планування, проєктування, розробка прототипу, тестування тощо).
Презентації результатів завершеної фази для зацікавлених сторін
(керівництва, партнерів, ключових членів команди).
Щоденний моніторинг запитів на зміни, які можуть вплинути на структуру
або функціонал веб-платформи.
2. Система звітності за витратами та виконанням робіт
Щомісячний звіт про використання фінансових ресурсів.
Звіт про фактичні постачання та залучення матеріалів/послуг (наприклад,
закупівля макетів, підтримка хостингу, дизайн-послуги).
Місячний план витрат із прогнозом зміни бюджетної вартості.
Протоколи тестування компонентів веб-платформи відповідно до
календарного плану.
Специфікації на постачання та розробку відповідно до стандартів якості та
технічного завдання.
3. Система узгодження змін у стартапі
Управління змінами є важливим елементом контролю, оскільки веб-
платформа для smart-пристроїв може змінюватися відповідно до вимог ринку,
партнерів або користувачів.
Процедура узгодження змін включає такі кроки:
Ініціатор зміни надсилає пропозицію у письмовому вигляді керівникові
проекту.
82
Керівник стартапу перевіряє відповідність пропозиції стратегічним цілям
та обмеженням проекту.
Зміни обговорюються на щотижневій нараді команди або відхиляються з
поясненням.
Запит на зміну повинен містити:
детальний опис задачі;
список залучених підрозділів;
орієнтовні строки;
необхідні матеріали;
список узгодження;
додаткові файли (ескізи, технічні вимоги, примітки тощо).
Після узгодження всі відповідальні учасники отримують повідомлення про
затвердження зміни, а після її реалізації система автоматично розсилає
підтвердження про виконання.
Висновки до розділу 4
Моделювання продукту стартапу стало ключовим етапом у проєктуванні
веб-платформи для підбору smart-пристроїв у новобудови. На початковій стадії
було визначено основні функціональні можливості сайту, які є критично
важливими для користувачів: перегляд каталогу за кімнатами, формування
власного комплекту, порівняння характеристик та оформлення замовлення.
Додаткові можливості – рекомендації за сценаріями використання, пакетні
пропозиції та інформаційний розділ для партнерів – підсилюють зручність
користування та роблять платформу більш привабливою.
Було розроблено структуру й дизайн ключових сторінок веб-сайту,
зокрема головну сторінку, каталог smart-пристроїв, розділ пакетних рішень,
корзину та форму замовлення. Окрему увагу приділено зрозумілості інтерфейсу
та логічності взаємодії між елементами платформи.
83
Крім того, визначено механізм моніторингу й контролю виконання робіт
проєкту. Створена система контрольних заходів забезпечує стабільну реалізацію
завдань, своєчасне виявлення потенційних ризиків і підтримку високої якості на
кожному етапі розробки.
84
ВИСНОВКИ
У сучасних умовах розвитку ринку нерухомості та зростання попиту на
цифрові технології все більше власників нових квартир прагнуть зробити свій
будинок зручним, енергоефективним і керованим через смартфон. Smart-техніка
стає не лише елементом комфорту, а й важливою частиною сучасного способу
життя. Проте відсутність єдиної зручної платформи для вибору, порівняння та
придбання таких пристроїв ускладнює процес для покупців. Реалізація стартапу,
присвяченого створенню веб-сайту для підбору smart-пристроїв для різних
кімнат у новобудовах, дозволяє вирішити цю проблему та створити
конкурентоспроможний цифровий продукт.
У кваліфікаційній роботі було вирішено такі основні завдання:
1. Проаналізовано ідею стартапу та обґрунтовано актуальність проблеми.
Визначено потреби цільової аудиторії, розглянуто ринок smart-техніки, виконано
SWOT- і PEST-аналізи, розроблено канву бізнес-моделі. Аналіз конкурентів
показав, що на ринку відсутні аналогічні комплексні веб-платформи з
можливістю підбору smart-комплектів за кімнатами, що робить ідею проєкту
перспективною та конкурентною.
2. Сформовано концепцію стартапу, визначено цілі, критерії успішності,
обмеження та допущення. Проведено аналіз зацікавлених сторін і описано їх
вплив на успіх проєкту, що дозволило сформувати чіткий стратегічний план
реалізації.
3. Розроблено систему управління проєктом, яка включає організаційну
структуру, декомпозицію робіт, матрицю відповідальності, календарний план,
планування ресурсів, управління якістю, ризиками та комунікаціями.
Сформовано повний календарний план із визначеною тривалістю етапів і
бюджетною вартістю робіт. Завдяки проведеному згладжуванню та делегуванню
завдань вдалося уникнути перевантаження ресурсів, що забезпечило стабільний
темп роботи без затримок за фактом виконання.
85
4. Створено модель продукту проєкту – прототип вебсайту. Визначено
функціональну структуру платформи: головна сторінка, каталог smart-техніки,
пакетні пропозиції, сторінка для партнерів, корзина, форма замовлення та
контакти. Розроблено логіку взаємодії користувача з кожним модулем і
визначено основні та допоміжні функції. Також реалізовано систему контролю й
моніторингу виконання робіт, що забезпечує стабільне просування проєкту
відповідно до плану.
У підсумку було створено повноцінну проєктну документацію, модель
управління проєктом та прототип вебплатформи smart-пристроїв, що повністю
відповідають поставленим вимогам. Сформований продукт здатний спростити
вибір техніки для новобудов, підвищити якість користувацького досвіду та
забезпечити зростання бізнесу стартапу.
Таким чином, у кваліфікаційній роботі магістра всі вимоги технічного
завдання виконані в повному обсязі. Мета роботи досягнута.
86
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Стандарт з управління проєктами та Настанова до зводу знань з управління
проєктами (Настанова PMBOK). Сьоме видання : Project Management
Institute, Inc, 2021. 274 c.
2. Довгань Л.Є., Мохонько Г.А., Малик І.П. Управління проєктами : навч.
посібник. [Текст] Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. 420 с.
3. Буріменко Ю. І., Галан Л. В., Лебедєва І. Ю., Щуровська А. Ю. Управління
проектами : навч. посібник. [Текст] Одеса : ОНАЗ ім. О. С. Попова, 2017.
208 с.
4. Колянко О.В. Використання жорсткої “Waterfall” та гнучкої “Agile”
моделей управління проєктами / за ред. О.В. Колянко, Г.В. Озимок. Львів
: Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні
науки. 2017. С. 177—182.
5. Основи управління IT проектами [Текст]: навч. посіб. для студ.
спеціальності 122 «Комп’ютерні науки»/ КПІ ім. Ігоря Сікорського ;
уклад.: В. О. Кузьміних, Р. А. Тараненко. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2019. 75 с.
6. Ноздріна Л., Ящук В., Полотай О. Управління проєктами. [Текст] Київ :
Центр навчальної літератури, 2020. 432 с.
7. Остервальдер A., Піньє І. Побудова бізнес-моделей. Настільна книга
стратега і новатораю [Текст] Київ : Наш формат, 2018. 288 с.
8. Чухліб В.Є, Ведута Л.Л. Сучасні методи управління проектами. Сучасні
підходи до управління підприємством. Київ : 2018. С. 234–243.
9. Проектний менеджмент: управління ризиками та змінами в процесах
прийняття управлінських рішень [Текст]: монографія / О. Б. Данченко, В.
О. Занора. Черкаси : ПП Чабаненко Ю.А., 2019. 278 с.
10. Сметанюк О. А., Бондарчук А. В. Особливості системи управління
проєктами в it-компаніях. [Текст] Київ : Агросвіт, 2020. С. 105–111.
87
11. Управління ІТ-проектами в Microsoft Project: Комп’ютерний практикум
[Текст]: навчальний посібник для студентів спеціальності 122
“Комп’ютерні науки” для всіх спеціалізацій / за ред.: Л.М. Добровська,
О.В. Аверьянова. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. 152 с.
12. Управління проектами: процеси планування проектних дій : підручник / за
ред. І.В. Чумаченко, В.В. Морозов, Н.В. Доценко, А.М. Чередниченко.
Київ : КРОК, 2014. 673 с.
13. Яковенко О.І. Управління проектами та ризиками [Текст] : навч. посібник.
Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2019. 196 с.
14. Управління проектами: процеси планування проектних дій : підручник / за
ред. І.В. Чумаченко, В.В. Морозов, Н.В. Доценко, А.М. Чередниченко.
Київ : КРОК, 2014. 673 с.
15. Райс Е. Стартап без помилок. Посібник зі створення успішного бізнесу з
нуля. Харків : Віват, 2018. 368 с.
16. Kerzner H. Project Management: A Systems Approach to Planning, Scheduling,
and Controlling, 12th Edition. John Willey & Sons, Inc., 2017. 848 p.
17. Dionisio C.S. Microsoft Project 2019 For Dummies John Willey & Sons, Inc.,
2019. 352 p.
18. Cicala G. The Project Managers Guide to Microsoft Project 2019. Apress, 2020.
681 p.
19. Projects IN Controlled Environments (PRINCE2) the Office of Government
Commerce (OGC), United Kingdom. URL:
https://discovery.nationalarchives.gov.uk/details/r/C11669509 (дата
звернення: 10.11.2025).
20. Алюшина Н. О. Тайм-менеджмент посадовця: мистецтво управляти своїм
часом. URL: http://alyushina.com/content/presentation/TM.pdf (дата
звернення: 17.11.2025).
21. Сайт онлайн-програмного забезпечення draw.io. URL:
https://www.drawio.com/ (дата звернення: 10.10.2025).
88
22. Розумні пристрої для бізнесу: як розвивається ринок. URL:
https://hub.kyivstar.ua/articles/rozumni-pristroyi-dlya (дата звернення:
19.10.2025).
23. Секрети ефективного використання розумних пристроїв. URL:
https://ishop.kh.ua/sekreti-efektivnogo-vikoristanny (дата звернення:
5.10.2025).
24. Що таке смарт девайси та чому такі пристрої стали невід’ємною частиною
нашої реальності. URL: https://technoguide.com.ua/2025/04/26/scho-take-
smart-devaysy.html (дата звернення: 01.11.2025).
89
ДОДАТОК А
Затверджую
Зав. кафедри КНСА,
______________ Юрій ТРИУС
«____»____________2025 р.
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ З ІНТЕГРАЦІЇ SMART-ПРИСТРОЇВ У
НОВЕ ЖИТЛО
Специфікація
482.ЧДТУ. 52404-01
Листів 2
Розробник Букарьова Д.Д.
Керівник Андрієнко В.О.
Черкаси – 2025
90
482.ЧДТУ. 52404-01
Позначення Найменування Примітка
Документація
482.ЧДТУ. 52404-01 34 01 Інструкція користувача
Аналіз сучасних
підходів до управління
ризиками у проєктах
482.ЧДТУ. 52404-01 12 01
цифрової трансформації
та впровадження smart-
технологій
91
92
ДОДАТОК Б
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ З ІНТЕГРАЦІЇ SMART-ПРИСТРОЇВ У
НОВЕ ЖИТЛО
ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА
482.ЧДТУ. 52404-01 34 01
Листів 8
Розробник _____________ Букарьова Д.Д.
Черкаси – 2025
93
При відкритті веб-платформи користувач потрапляє на головну сторінку,
де відображаються назва компанії, короткий опис місії та основні переваги smart-
рішень для дому (рисунок Б.1, Б.2).
Рисунок Б.1 – Головна сторінка
Рисунок Б.2 – Короткий опис компанії
У верхній частині сторінки розміщене головне меню з категоріями
«Каталог», «Пакетні пропозиції», «Партнерам», «Замовлення» та кошиком, який
показує кількість і вартість вибраних товарів. Головна сторінка також містить
94
короткі блоки про ідею стартапу, переваги smart-пристроїв, огляд можливостей
платформи й пропозиції готових комплектів для різних кімнат (рисунок Б.3, Б.4).
Рисунок Б.3 – Представлені можливості платформи на головній сторінці
Рисунок Б.4 – Інтерактивні пропозиції комплектів по кімнатах
У нижній частині сайту користувач може знайти футер з контактами,
посиланнями на соціальні мережі та корисними сторінками на кшталт «Про нас»,
«Оплата і доставка» та «Обмін та повернення» (рисунок Б.5).
95
Рисунок Б.5 – Нижня частина сайту
На головному меню сайту користувач може переглянути каталог пристроїв
за категоріями (рисунок Б.6).
Рисунок Б.6 – Каталог пристроїв на головному меню
При переході на будь-яку категорію користувач побачить перелік
пристроїв, які можна відсортувати, а також натиснути на певний пристрій для
перегляду детальної характеристики (рисунок Б.7).
96
Рисунок Б.7 – Перелік пристроїв
Переходячи до каталогу, користувач бачить перелік smart-пристроїв,
розподілених за кімнатами: кухня, вітальня, спальня, ванна та інші. У каталозі
доступні фільтри та сортування, що дозволяють швидко знайти потрібну техніку
за ціною, брендом чи функціональністю. Кожен товар має фото, опис,
характеристику та кнопку «Додати в кошик». Після додавання товарів
користувач може переглянути вміст кошика, змінити кількість товарів, видалити
зайві позиції та перейти до оформлення замовлення (рисунок Б.8).
Рисунок Б.8 – Сторінка «Оформлення замовлення»
97
На сторінці оформлення потрібно заповнити особисті дані, вибрати спосіб
доставки й оплату. При онлайн-оплаті користувач автоматично переходить до
платіжної системи LiqPay для завершення покупки (рисунок Б.9).
Рисунок Б.9 – Онлайн оплата через LiqPay
Сторінка «Пакетні пропозиції» дозволяє ознайомитися з готовими
наборами smart-техніки для конкретних кімнат. Користувач може переглянути
призначення комплекту, його склад, характеристику кожного пристрою та
вартість (рисунок Б.10).
Рисунок Б.10 – Сторінка «Пакетні пропозиції»
98
Крім готових наборів, користувач має можливість створити власний
комплект smart-пристроїв. Для цього у конструкторі він обирає потрібні
пристрої, а система автоматично підраховує загальну вартість, пропонує сумісні
пристрої та дозволяє сформувати індивідуальний набір.
На сайті також розміщено окремий розділ «Партнерам», створений для
виробників і постачальників smart-техніки, які бажають долучитися до співпраці
(рисунок Б.11).
Рисунок Б.11 – Розділ «Партнерам»
Тут міститься інформація про умови партнерства, переваги розміщення
товарів на платформі, вимоги до продукції та можливості спільного розвитку.
Компанія відкрито співпрацює з надійними брендами, пропонуючи їм доступ до
широкої аудиторії покупців та прозорий формат взаємодії, що створює
взаємовигідні умови для всіх сторін (рисунок Б.12, Б.13).
99
Рисунок Б.12 – Вміст розділу «Партнерам»
Рисунок Б.13 – Вміст розділу «Партнерам»
Окрім основних сторінок, у головному меню є кнопка швидкого зв’язку.
При її натисканні користувач переходить на сторінку із короткою формою, яку
можна заповнити для отримання зворотного дзвінка чи консультації від
менеджера компанії (рисунок Б.14). Це дозволяє швидко отримати допомогу,
уточнити деталі або поставити будь-які запитання щодо продукції.
100
Рисунок Б.14 – Зворотній зв’язок
На цій сторінці також розміщена інтерактивна карта з позначенням офісу
та вказані години роботи, щоб користувач міг легко зорієнтуватися та знайти
найзручніший спосіб зв’язатися з компанією (рисунок Б.15).
Рисунок Б.15 – Сторінка з картою та годинами роботи
101
ДОДАТОК В
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ З ІНТЕГРАЦІЇ SMART-ПРИСТРОЇВ У
НОВЕ ЖИТЛО
АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ У
ПРОЄКТАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ
SMART-ТЕХНОЛОГІЙ
482.ЧДТУ. 52404-01 12 01
Листів 2
Розробник _____________ Букарьова Д.Д.
Черкаси – 2025
102
Управління ризиками є ключовою складовою успішного виконання
проєктів, пов’язаних з цифровими технологіями, онлайн-сервісами та
інтеграцією smart-рішень у побут. Стартапи, які розробляють веб-платформи або
інші високотехнологічні продукти, стикаються з великою кількістю технічних,
організаційних та ринкових ризиків. Тому важливо застосовувати сучасні
наукові підходи, що дозволяють системно оцінювати загрози, передбачати
можливі відхилення та забезпечувати стабільність розвитку продукту.
Одним із поширених підходів є процесний підхід, який передбачає розгляд
ризиків на кожному етапі життєвого циклу проєкту – від планування і
проєктування веб-платформи до її тестування, запуску й подальшої підтримки.
Такий підхід дозволяє заздалегідь аналізувати можливі технічні збої, проблеми з
інтеграцією smart-пристроїв різних виробників, складності з API та сумісністю
мобільних додатків.
Другим важливим методом є кількісна оцінка ризиків, яка передбачає
визначення ймовірності настання події та ступеня її впливу на проєкт. Для
стартапу, що працює у сфері smart-технологій, особливо важливими є технічні,
ринкові, фінансові та юридичні ризики. Використання матриць ризиків та
системи оцінювання за шкалою P×I (ймовірність × вплив) дозволяє визначити
найбільш критичні загрози та розробити відповідні заходи реагування.
Наукові підходи також акцентують на побудові адаптивної системи
управління ризиками, яка передбачає регулярний моніторинг середовища, збір
аналітичних даних, контроль тенденцій ринку smart-пристроїв та поведінки
споживачів. Це дає можливість оперативно коригувати проектні рішення,
оновлювати план реалізації стартапу та уникати затримок чи фінансових втрат.
У сфері цифрових продуктів важливе місце займає підхід ризик-
орієнтованого планування, що передбачає включення попереджувальних заходів
у календарний план проєкту. Для стартапу веб-платформи це може бути
делегування завдань, оперативне перепланування, використання згладжування
ресурсів та рання перевірка технічних рішень.
103
Таким чином, сучасні наукові підходи до управління ризиками
забезпечують комплексний погляд на потенційні загрози і сприяють успішному
впровадженню smart-технологій у проєктах цифрової трансформації. Їх
застосування дозволяє мінімізувати невизначеність, підвищити якість продукту
та забезпечити стабільний розвиток стартапу.