ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6678| Title: | Управління стартапом розробки сервісу доставки їжі |
| Authors: | Данченко, Олена Борисівна Зейналов, Алекс |
| Keywords: | УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ;СТАРТАП;МОБІЛЬНИЙ ЗАСТОСУНОК;КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ;МОДЕЛЮВАННЯ ПРОДУКТУ;АНАЛІЗ РИНКУ;КРИТИЧНІЙ ШЛЯХ;ДОСТАВКА ЇЖІ. |
| Issue Date: | 18-Dec-2025 |
| Abstract: | Актуальність теми. Ринок сервісів доставки їжі сьогодні належить до найшвидше зростаючих напрямів цифрової економіки. Зміна способів споживання, поширення мобільних технологій та зручність онлайн-замовлень формують новий формат взаємодії між клієнтами та компаніями. Користувачі дедалі більше цінують не лише швидкість доставки, а й індивідуальний підхід, зрозумілі інтерфейси, надійність мобільних застосунків і постійну доступність сервісу. Створення сервісу доставки їжі вимагає поєднання знань із різних галузей: управління проєктами, інформаційних технологій, UX/UI-дизайну, логістики, маркетингу й фінансового аналізу. Саме тому дослідження підходів та інструментів, що забезпечують ефективне управління стартапом у сфері food delivery, є важливим як з теоретичної, так і з прикладної точки зору. Мета роботи полягає в розробленні та науковому обґрунтуванні комплексної системи управління стартапом зі створення сервісу доставки їжі, яка забезпечить ефективну організацію робіт, оптимальне виконання проєктних етапів і конкурентоспроможність кінцевого цифрового продукту. Об’єкт дослідження — процес управління стартапом у сфері створення цифрових платформ доставки їжі. Предмет дослідження — методи, інструменти та управлінські моделі, що використовуються для проєктування, організації й реалізації сервісу доставки їжі, включаючи технічні, фінансові, організаційні та комунікаційні аспекти. Апробація результатів роботи. Основні положення і результати кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Χ міжнародній науково-практичній конференції Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року. Публікації. Зейналов А. ЗАЦІКАВЛЕНІ СТОРОНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ РОЗРОБКИ СЕРВІСУ ДОСТАВКИ ЇЖІ [Текст]: // Χ міжнародна науково-практична конференція Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6678 |
| Appears in Collections: | 122 Комп’ютерні науки (Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Пояснювальна записка_Зейналов Алекс_МСТП-2402_2025-2026.pdf Restricted Access | 3.3 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет інформаційних технологій і систем
Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи
магістра
(освітньо-кваліфікаційний рівень)
на тему: «Управління стартапом розробки сервісу доставки їжі»
Виконав: студент 2 курсу, групи МСТП-2402
спеціальності 122 «Комп’ютерні науки»
(шифр і назва спеціальності)
освітня програма «Управління стартапами
(назва освітньої програми)
і проєктами в галузі інформаційних технологій»
Зейналов Алекс
Керівник Данченко О.Б.
(прізвище та ініціали)
Рецензент Тесленко П.А._
(прізвище та ініціали)
Черкаси 2025 року
Черкаський державний технологічний університет
Факультет Інформаційних технологій і систем
Кафедра Комп’ютерних наук та системного аналізу
Освітньо-кваліфікаційний рівень Магістр
Спеціальність 122 – комп’ютерні науки
Освітня програма Управління стартапами і проєктами в галузі інформаційних технологій
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри КНСА
_______________ Юрій ТРИУС
«____» _____________ 2025 р.
ЗАВДАННЯ
на кваліфікаційну роботу магістра студенту
Зейналову Алексу
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема роботи Управління стартапом розробки
сервісу доставки їжі
Керівник роботи Данченко Олена Борисівна, д.т.н., професор
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом університету від «07» жовтня 2025 р. №307/03-03.
2. Строк подання студентом роботи до «11» грудня 2025 року.
3. Вихідні дані до роботи:
Результати та матеріали з проходження виробничої та переддипломної практики
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):
Вступ
1. Аналіз та дослідження обʼєкту
2. Формування задуму проєкту та його концепції
3. Планування та управління стартапом
4. Практична реалізація стартапу
Висновки
5.
6. Консультанти розділів роботи
Прізвище, ініціали та Підпис, дата
Розділ посада
завдання видав завдання прийняв
консультанта
7. Дата видачі завдання 02.09.2025 р.
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк виконання
№ з/п Назва етапів кваліфікаційної роботи магістра Примітка
етапів роботи
1 Видача завдання на кваліфікаційну роботу
до 07.10.2025
магістра.
2 Аналіз літературних джерел, об’єкту та
до 10.09.2025
предмету дослідження.
3 Написання теоретичного розділу кваліфікаційної
до 25.10.2025
роботи магістра.
4 Написання аналітичного розділу (аналіз об’єкту
до 03.11. 2025
й предмету дослідження).
5 Написання практичних розділів й висновків
до 27.11.2054
кваліфікаційної роботи магістра.
6 Передзахист кваліфікаційної роботи магістра на
до 28.11.2025
засіданні випускової кафедри.
7 Подання роботи завідувачу кафедри КНСА. до 01.12. 2025
8 Захист кваліфікаційної роботи магістра. 17.12.2025
Студент _____________________________ Алекс ЗЕЙНАЛОВ
(підпис)
Керівник роботи ____________________________ Олена ДАНЧЕНКО
(підпис)
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота магістра містить: 141 с., 17 рис., 34 табл., 61
використаних джерел.
Актуальність теми. Ринок сервісів доставки їжі сьогодні належить до
найшвидше зростаючих напрямів цифрової економіки. Зміна способів споживання,
поширення мобільних технологій та зручність онлайн-замовлень формують новий
формат взаємодії між клієнтами та компаніями. Користувачі дедалі більше цінують
не лише швидкість доставки, а й індивідуальний підхід, зрозумілі інтерфейси,
надійність мобільних застосунків і постійну доступність сервісу.
Водночас нові стартапи в цьому секторі зіштовхуються з низкою труднощів:
значною конкуренцією з боку великих міжнародних і місцевих платформ, потребою
у фінансуванні технологічного розвитку, складністю налагодження логістичних
процесів, високими вимогами до якості обслуговування та необхідністю
ефективного управління ризиками.
Створення сервісу доставки їжі вимагає поєднання знань із різних галузей:
управління проєктами, інформаційних технологій, UX/UI-дизайну, логістики,
маркетингу й фінансового аналізу. Саме тому дослідження підходів та інструментів,
що забезпечують ефективне управління стартапом у сфері food delivery, є важливим
як з теоретичної, так і з прикладної точки зору.
Мета, завдання, об’єкт і предмет дослідження. Мета роботи полягає в
розробленні та науковому обґрунтуванні комплексної системи управління стартапом
зі створення сервісу доставки їжі, яка забезпечить ефективну організацію робіт,
оптимальне виконання проєктних етапів і конкурентоспроможність кінцевого
цифрового продукту.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
дослідити ринок доставки їжі, визначити ключові тенденції, конкурентів та
особливості його розвитку;
проаналізувати очікування та поведінку цільової аудиторії, сформувати вимоги
до функціоналу сервісу;
визначити основні групи стейкхолдерів стартапу та оцінити їхній вплив на
процес реалізації;
створити концепцію сервісу: архітектуру, функціональні модулі та логіку
користувацької взаємодії;
розробити систему управління стартапом: структуру команди, механізми
комунікації, календарний план робіт;
сформувати бізнес-модель, розрахувати бюджет, витрати, прогноз
рентабельності та ключові показники ефективності;
описати методи контролю якості та управління ризиками в межах життєвого
циклу проєкту;
розробити рекомендації щодо запуску сервісу на ринок та його подальшого
масштабування.
Виконання цих завдань дає змогу сформувати цілісну картину організації
стартап-проєкту й забезпечити практичну цінність дослідження для команди, яка
створює цифровий продукт.
Об’єкт дослідження — процес управління стартапом у сфері створення
цифрових платформ доставки їжі.
Предмет дослідження — методи, інструменти та управлінські моделі, що
використовуються для проєктування, організації й реалізації сервісу доставки їжі,
включаючи технічні, фінансові, організаційні та комунікаційні аспекти.
У роботі застосовано комплекс наукових і практичних методів. Для вивчення
ринку та технологічних трендів використано методи аналізу, синтезу та
систематизації. Порівняльний аналіз дав змогу оцінити конкурентів і визначити
можливості для формування унікальної пропозиції сервісу.
Методи проєктного менеджменту (Agile, Scrum, Lean Startup, PMBOK)
забезпечили системний підхід до планування етапів розробки. Функціонально-
структурний аналіз використано для визначення архітектури системи та побудови
бізнес-процесів. UX-дослідження допомогли сформувати вимоги до інтерфейсу та
сценаріїв взаємодії користувачів. Економічні методи застосовано при розрахунку
бюджету, витрат і прогнозуванні прибутковості. Методи управління ризиками
відповідно до ISO 31000 дали змогу ідентифікувати, оцінити й мінімізувати
потенційні загрози.
Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можуть бути
використані для створення реального сервісу доставки їжі. Розроблена концепція
може слугувати основою для побудови MVP або повноцінної платформи.
Запропонована система управління стартапом дає змогу ефективно організувати
діяльність команди, оптимізувати ресурси та зменшити ризики ранніх етапів
розвитку.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати
кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Χ міжнародній
науково-практичній конференції Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року.
Публікації. Зейналов А. ЗАЦІКАВЛЕНІ СТОРОНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ РОЗРОБКИ СЕРВІСУ ДОСТАВКИ ЇЖІ [Текст]: // Χ
міжнародна науково-практична конференція Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада
2025 року.
Перелік ключових слів: УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ, СТАРТАП,
МОБІЛЬНИЙ ЗАСТОСУНОК, КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ, МОДЕЛЮВАННЯ
ПРОДУКТУ, АНАЛІЗ РИНКУ, КРИТИЧНІЙ ШЛЯХ, ДОСТАВКА ЇЖІ.
ABSTRACT
The master's thesis contains: 141 pages, 16 figures, 34 tables, 61 used sources.
Actuality of theme. The food delivery services market is one of the fastest growing
areas of the digital economy today. Changing consumption patterns, the spread of mobile
technologies and the convenience of online ordering are shaping a new format of
interaction between customers and companies. Users increasingly value not only the speed
of delivery, but also an individual approach, understandable interfaces, the reliability of
mobile applications and constant availability of the service.
At the same time, new startups in this sector face a number of difficulties:
significant competition from large international and local platforms, the need to finance
technological development, the complexity of setting up logistics processes, high
requirements for service quality and the need for effective risk management.
Creating a food delivery service requires a combination of knowledge from different
fields: project management, information technology, UX/UI design, logistics, marketing
and financial analysis. That is why researching approaches and tools that ensure effective
management of a startup in the food delivery sector is important both from a theoretical
and applied point of view.
Purpose and objectives of the study. The purpose of the work is to develop and
scientifically substantiate a comprehensive startup management system for creating a food
delivery service, which will ensure effective organization of work, optimal implementation
of project stages and competitiveness of the final digital product.
To achieve this goal, the following tasks have been defined:
to study the food delivery market, identify key trends, competitors and features of
its development;
to analyze the expectations and behavior of the target audience, form requirements
for the service functionality;
to identify the main groups of startup stakeholders and assess their impact on the
implementation process;
to create a service concept: architecture, functional modules and user interaction
logic;
to develop a startup management system: team structure, communication
mechanisms, work schedule;
to form a business model, calculate the budget, costs, profitability forecast and key
performance indicators;
to describe methods of quality control and risk management within the project life
cycle;
develop recommendations for launching the service on the market and its further
scaling.
Completing these tasks allows you to form a holistic picture of the organization of
the startup project and provide practical value of the research for the team creating the
digital product
The object the process of managing a startup in the field of creating digital food
delivery platforms.
The subject methods, tools and management models used to design, organize and
implement a food delivery service, including technical, financial, organizational and
communication aspects.
The work used a complex of scientific and practical methods. To study the market
and technological trends, methods of analysis, synthesis and systematization were used.
Comparative analysis made it possible to evaluate competitors and identify opportunities
for forming a unique service offer.
Project management methods (Agile, Scrum, Lean Startup, PMBOK) provided a
systematic approach to planning development stages. Functional and structural analysis
was used to determine the system architecture and build business processes. UX research
helped to form requirements for the interface and user interaction scenarios. Economic
methods were used in calculating the budget, costs and predicting profitability. Risk
management methods in accordance with ISO 31000 made it possible to identify, assess
and minimize potential threats.
The practical value of the work lies in the fact that its results can be used to create a
real food delivery service. The developed concept can serve as the basis for building an
MVP or a full-fledged platform. The proposed startup management system allows you to
effectively organize team activities, optimize resources, and reduce risks in the early
stages of development.
Approbation of work results. The main provisions and results of the master's
qualification work were reported and discussed at the 10th International Scientific and
Practical Conference R3M-2025, Odesa, November 28-29, 2025.
Publications. Zeynalov A. STAKEHOLDERS AND THEIR INFLUENCE ON
THE MANAGEMENT OF A STARTUP DEVELOPING A FOOD DELIVERY SERVICE
[Text]: // 10th International Scientific and Practical Conference R3M-2025, Odesa,
November 28-29, 2025.
List of keywords: PROJECT MANAGEMENT, STARTUP, MOBILE
APPLICATION, CALENDAR PLANNING, PRODUCT MODELING, MARKET
ANALYSIS, CRITICAL PATH, FOOD DELIVERY.
10
ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................................ 12
1 АНАЛІЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБЄКТУ ...................................................................... 15
1.1. Аналіз та загальна характеристика галузі розробки сервісів доставки їжі .......... 15
1.2. Аналіз конкурентних проектів .................................................................................. 20
1.3. Проведення аналізу галузі за методом 5 сил Портера ............................................ 28
1.4. SWOT-аналіз та альтернативи стартапу ................................................................... 39
1.5. Особливості управління стартапами в галузі розробки сервісу доставки їжі ..... 42
Висновки до розділу 1 ....................................................................................................... 48
2 ФОРМУВАННЯ ЗАДУМУ ПРОЕКТУ ТА РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ..................... 50
2.1. Аналіз оточення проєкту ............................................................................................ 50
2.2. Первинні та вторинні зацікавлені сторони .............................................................. 63
2.3. Місія, цілі та розробка коцепції стартапа ................................................................ 69
2.4. Опис продукту проекту .............................................................................................. 75
2.5. Життєвий цикл проекту ............................................................................................. 79
Висновки до розділу 2 ....................................................................................................... 81
3 ПАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ ...................................................... 83
3.1. Управління змістом проєкту ...................................................................................... 83
11
3.2. Організаційна структура проєкту ............................................................................. 91
3.3. Розробка календарного плану проєкту ..................................................................... 95
3.4. Планування бюджету проєкту ................................................................................. 101
3.5. Управління ризиками ............................................................................................... 105
3.6. Управління якісттю проєкту ..................................................................................... 111
Висновки до розділу 3 ......................................................................................................117
4 ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ СТАРТАПУ ...................................................................118
4.1. Визначення вимог до продукту ................................................................................118
4.2. Сценарії застосування сервісу ................................................................................ 121
4.3. Інтерфейс користувача ............................................................................................ 126
4.4. Тестування мобільного застосунку ......................................................................... 130
Висновки до розділу 4 ..................................................................................................... 132
ВИСНОВКИ ..................................................................................................................... 134
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .................................................................. 136
12
ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний ринок сервісів доставки їжі є одним із
найдинамічніших сегментів цифрової економіки. Швидке зростання попиту на
онлайн-замовлення, інтеграція мобільних технологій та зміна споживчих звичок
формують нові вимоги до компаній, що працюють у сфері food delivery. Споживачі
очікують не лише швидкої доставки, а й персоналізованих рішень, прозорості
процесу, зручності інтерфейсу, стабільної роботи мобільних застосунків та високого
рівня сервісу.
Одночасно з цим, стартапи, що виходять на ринок доставки їжі, стикаються з
низкою викликів: високою конкуренцією глобальних і локальних платформ,
потребою у значних інвестиціях у технологічну інфраструктуру, складністю
логістичних операцій, необхідністю управління ризиками та підтримки якості
обслуговування. Важливим чинником успіху стає не лише сам продукт, а
комплексний підхід до управління стартапом — від ідеї до масштабування.
Управління проєктом створення сервісу доставки їжі вимагає інтеграції різних
сфер: менеджменту, ІТ-технологій, UX/UI-дизайну, логістики, маркетингу та
фінансового планування. Саме тому дослідження методів і моделей управління
стартапом у цій галузі є актуальним як у теоретичному, так і в практичному
аспектах.
Мета та задачі дослідження. Метою роботи є розроблення та обґрунтування
комплексної системи управління стартапом із розробки сервісу доставки їжі, яка
дозволить забезпечити ефективну організацію процесів, своєчасне виконання
проєктних робіт та конкурентоспроможність кінцевого продукту.
Для досягнення мети визначено такі основні завдання:
Провести аналіз ринку сервісів доставки їжі, визначити ключові тренди,
конкурентів та особливості галузі.
Оцінити потреби та поведінку цільової аудиторії, сформувати вимоги до
функціоналу майбутнього сервісу.
Ідентифікувати стейкхолдерів стартапу та визначити їхній вплив на процес
розробки.
13
Розробити концепцію продукту, включаючи архітектуру сервісу, основні
функціональні модулі та логіку взаємодії користувачів.
Сформувати план управління стартапом: структуру команди, механізми
комунікації, календарний план виконання робіт.
Розробити бізнес-модель та оцінити економічні показники: бюджет, витрати,
потенційну прибутковість, ризики.
Запропонувати методи контролю якості та управління ризиками на всіх етапах
реалізації проєкту.
Сформувати рекомендації щодо впровадження сервісу на ринок та подальшого
масштабування.
Розв’язання цих завдань дозволить сформувати комплексне бачення
управління проєктом у стартап-середовищі та забезпечить практичну цінність
дослідження для розробників і менеджерів мобільних продуктів.
Об’єкт дослідження – процес управління стартапом у сфері розробки
цифрових сервісів доставки їжі..
Предмет дослідження – методи, моделі та інструменти управління проєктом
створення сервісу доставки їжі, включаючи організаційні, технічні, фінансові й
комунікаційні механізми.
У процесі виконання роботи застосовано широкий набір наукових і
практичних методів. Методи аналізу, синтезу та систематизації використовувалися
для дослідження ринку та вивчення технологічних тенденцій. Порівняльний аналіз
був застосований для оцінки діяльності конкурентів та визначення унікальних
можливостей майбутнього сервісу. Методи проєктного менеджменту, зокрема Agile,
Scrum, Lean Startup і PMBOK, забезпечили структурований підхід до планування
всіх етапів створення стартапу. Для визначення архітектури сервісу та побудови
бізнес-процесів використано функціонально-структурний аналіз. UX-дослідження
дали змогу сформувати вимоги до інтерфейсу та користувацьких сценаріїв.
Економічні методи застосовано для розрахунку бюджету, витрат і потенційної
рентабельності, а методи управління ризиками — для їх ідентифікації та мінімізації
14
відповідно до стандартів ISO 31000.
Практичне значення дослідження полягає в можливості прямого застосування
його результатів для створення та запуску реального сервісу доставки їжі.
Запропонована концепція продукту може використовуватися як технічна база для
розробки MVP або повномасштабної платформи. Розроблена система управління
стартапом допомагає ефективно організувати роботу команди, оптимізувати ресурси
та скоротити ризики, притаманні раннім етапам розвитку технологічних проєктів.
Фінансові розрахунки дозволяють оцінити економічну доцільність та прогнозувати
прибутковість. Матриця стейкхолдерів та інструменти комунікацій сприяють
побудові збалансованої взаємодії з партнерами, користувачами, інвесторами та
іншими учасниками ринку. Розроблені рекомендації щодо масштабування можуть
бути використані для довгострокового розвитку сервісу та розширення його
ринкової присутності. Результати дослідження також можуть стати корисними для
підприємців, менеджерів ІТ-проєктів, компаній у сфері логістики та доставки, а
також студентів і дослідників, які займаються вивченням цифрових продуктів і
стартап-менеджменту.
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати
кваліфікаційної роботи магістра доповідалися і були обговорені на Χ міжнародній
науково-практичній конференції Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада 2025 року.
Публікації. Зейналов А. ЗАЦІКАВЛЕНІ СТОРОНИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА
УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ РОЗРОБКИ СЕРВІСУ ДОСТАВКИ ЇЖІ [Текст]: // Χ
міжнародна науково-практична конференція Р3М-2025, Одеса, 28 – 29 листопада
2025 року.
15
1 АНАЛІЗ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ОБЄКТУ
1.1. Аналіз та загальна характеристика галузі розробки сервісів
доставки їжі
Галузь розробки сервісів доставки їжі посідає важливе місце в сучасній
цифровій економіці, оскільки об’єднує інноваційні інформаційні технології,
електронну комерцію та логістичні процеси. Зростання попиту на онлайн-
замовлення готових страв та продуктів харчування сформувало окремий сегмент
ринку, який активно розвивається та демонструє стійку динаміку як у світі, так і в
Україні [1].
Розвиток сервісів доставки їжі пов’язаний зі зміною способу життя населення,
збільшенням темпу урбанізації, поширенням мобільних технологій і зміною
споживчих звичок. Цифровізація та зростання доступності смартфонів спростили
процес замовлення їжі, зробивши його швидким, гнучким і персоналізованим.
Згідно зі статистичними звітами, частка інтернет-замовлень у структурі роздрібної
торгівлі харчовими продуктами зростає щороку [1]. Це стимулює компанії
впроваджувати нові технології, підвищувати якість сервісу та оптимізувати
логістичні процеси.
Ключовим чинником розвитку галузі стало збільшення кількості міських
жителів, які віддають перевагу отриманню їжі без необхідності готування або
відвідування закладів харчування. Для бізнесу це створює додаткові можливості,
пов’язані з виходом на нові сегменти ринку, створенням партнерських мереж і
формуванням більш гнучких моделей доставки [1; 2].
Важливою передумовою стрімкого розвитку сервісів є поява широкого спектра
бізнес-моделей: від класичної доставки ресторанів до dark kitchen, доставки grocery-
товарів, швидких доставок (quick commerce) і хмарних кухонь. Ці моделі по-різному
впливають на логістичні витрати, структуру персоналу та вимоги до інформаційних
систем.
16
Сучасні сервіси доставки їжі використовують багатокомпонентні інформаційні
системи, що інтегрують низку технологічних рішень. До ключових елементів
відносять:
мобільні застосунки та веб-платформи
Вони забезпечують інтерфейс для взаємодії між користувачами, ресторанами
та кур’єрами. Основна увага приділяється простому UX/UI, швидкодії та
адаптивності.
серверні системи управління замовленнями
Системи фіксують, формують та розподіляють замовлення між ресторанами і
кур’єрами, обробляють оплату та забезпечують моніторинг процесів у реальному
часі [2].
хмарна інфраструктура
Використання хмарних рішень AWS, Google Cloud або Azure забезпечує
масштабованість, стабільність та високу швидкість обробки даних, що особливо
важливо у пікові проміжки часу [2; 7].
аналітичні модулі та машинне навчання
Аналітика та ML застосовуються для прогнозування попиту, динамічного
ціноутворення, визначення оптимальних маршрутів і персоналізації рекомендацій [3;
4]. Ефективність цих інструментів зростає з кожним роком завдяки збільшенню
обсягів доступних даних.
системи моніторингу кур’єрів
GPS-трекінг дозволяє сервісам контролювати місцеперебування кур’єрів,
прогнозувати час прибуття та оцінювати ефективність маршрутів.
технології безпеки
Шифрування, аутентифікація та захищені протоколи передачі даних
забезпечують безпечність операцій та захист персональної інформації користувачів
[5].
Важливо відзначити, що інформаційні системи сервісів доставки інтегрують у
свої алгоритми складні логістичні операції, що включають планування маршрутів,
17
визначення часу приготування страв, балансування навантаження між кур’єрами,
автоматичне розподілення замовлень та підтримку різних способів оплати. Компанії
інвестують у автоматизацію цих процесів, оскільки саме логістика становить
найбільшу частку операційних витрат [3; 4].
Логістика є центральним елементом успіху сервісів доставки їжі. Для
ефективної роботи компанії застосовують кілька моделей:
1. Маршрутизація з урахуванням реального часу
Алгоритми враховують дорожні умови, затори, погоду, швидкість кур’єра та
завантаженість ресторанів.
2. Batch-модель
Кілька замовлень об’єднуються в один маршрут. Це зменшує витрати, але
потребує точного прогнозування часу.
3. Dark kitchen / Cloud kitchen
Ресторани працюють без залу та орієнтовані виключно на онлайн-замовлення.
Це зменшує витрати та дає змогу працювати у високій щільності замовлень.
4. Q-commerce (доставка за 10–30 хвилин)
Модель, що активно поширилася у Європі та починає зміцнюватися в Україні.
Вона базується на мікроскладівських приміщеннях («дарксторах») та надшвидкій
логістиці.
5. Партнерська модель
Сервіс не має власних кур’єрів, а об’єднує ресторани та кур’єрські служби
(Glovo Partner, Raketa Partner).
Ефективність логістичних рішень визначає конкурентоспроможність і загальну
якість сервісу. Компанії використовують алгоритми оптимізації, які дозволяють
скоротити час очікування, зменшити витрати та забезпечити високу точність
доставки [4].
Український ринок сервісів доставки розвивається швидкими темпами. Після
2020 року стрімко зросла кількість користувачів цифрових платформ, зокрема
завдяки розвитку Glovo, Bolt Food, Rocket (до 2022 року), а також появі місцевих
стартапів і сервісів доставки з ресторанів.
18
Фактори розвитку українського ринку:
зростання кількості смартфонів та інтернет-користувачів;
адаптація ресторанного бізнесу до онлайн-форматів;
активне проникнення хмарних технологій;
популярність безготівкових платежів;
підвищення конкуренції на локальних ринках великих міст.
За даними IT-індустрії, ринок цифрових сервісів в Україні демонструє
позитивну динаміку навіть у період кризових умов, що свідчить про його гнучкість
та інноваційність [7]. У порівнянні з іншими секторами електронної комерції,
доставка їжі є одним із найстійкіших напрямів.
Діяльність сервісів доставки їжі регулюється нормативно-правовими актами,
що охоплюють:
захист персональних даних (Закон України «Про захист персональних даних»)
[6];
правила електронної комерції;
вимоги до онлайн-платформ;
вимоги до правового статусу кур’єрів;
стандарти кібербезпеки та обробки платежів [5].
Усе це впливає на архітектуру інформаційних систем, політику зберігання
даних та вимоги до кіберзахисту. Компанії повинні дотримуватися регламентів та
впроваджувати процедури перевірки безпеки.
Ринок доставки їжі перебуває під впливом широкого спектра змінних:
технологічних новацій, соціально-економічних процесів, поведінкових моделей
споживачів і регуляторних трансформацій. Для розуміння структури ринку важливо
виділити ключові фактори, що впливають на розвиток сервісів доставки їжі. Аналіз
тенденцій показує, що ринок реагує на технологічні зміни, поведінку користувачів та
розвиток транспортної інфраструктури [1; 3; 7]. Систематизація цих трендів
дозволяє визначити стратегічні напрями розвитку сервісів, оцінити їх
конкурентоспроможність та сформувати вимоги до технічної архітектури
19
майбутнього продукту. У таблиці 1.1 подано узагальнені тенденції, що визначають
динаміку галузі.
Таблиця 1.1 — Ключові ринкові тренди у галузі сервісів доставки їжі
Вплив на сервіси
Тренд Характеристика
доставки
Стрімке зростання Зростання частки цифрових Збільшення аудиторії,
попиту на онлайн- замовлень серед населення потреба в
замовлення України та світу масштабованих системах
Персоналізація, Скорочення часу
Інтеграція ML та
прогнозування попиту, доставки, зменшення
аналітики
оптимізація маршрутів витрат
Підвищення
Розвиток логістики Автоматизація процесів,
ефективності, точності
“останньої милі” кур’єрські платформи
та швидкості доставки
Необхідність дотримання Впровадження
Підвищення вимог до
стандартів інформаційної захищених систем
захисту даних
безпеки авторизації та платежів
Підвищення стандартів
Конкуренція між Діяльність глобальних та
сервісу та рівня
сервісами локальних компаній
доступності
Масштабованість, висока
Стабільна робота сервісу,
Розвиток хмарних рішень продуктивність, гнучкість
зменшення часу обробки
інфраструктури
Адаптація бізнес-
Нові вимоги до платформ
Регуляторні зміни процесів та юридичних
цифрової економіки
моделей
Сучасний ринок формують технологічні інновації, цифровізація споживчих
процесів та зростання попиту на швидкі онлайн-послуги. Інформаційні системи
доставки їжі поєднують мобільні платформи, логістичні алгоритми, хмарні рішення
та інструменти машинного навчання, що забезпечує високий рівень автоматизації та
адаптивності. Розвиток українського сегмента ринку відбувається під впливом
урбанізації, активного переходу бізнесу в онлайн та зміцнення позицій цифрових
платформ. Додаткове значення мають регуляторні вимоги та безпекові стандарти, які
визначають технічні та організаційні підходи до створення таких сервісів.
Сукупність визначених факторів демонструє, що галузь є перспективною,
20
технологічно динамічною та орієнтованою на подальше зростання, що створює
сприятливі умови для розробки ефективного стартап-продукту в даному напрямі.
1.2. Аналіз конкурентних проектів
Сегмент сервісів доставки їжі в Україні сформувався як конкурентне
середовище з кількома сильними гравцями, які задають стандарти швидкості, якості
та технологічності. На ринку домінують Glovo, Bolt Food, Wolt, а також варто
враховувати досвід Uber Eats, який вийшов з українського ринку, та українського
сервісу Raketa/Rocket, що активно розвивався до початку повномасштабної війни
[13]. Аналіз цих проєктів дозволяє виявити найкращі практики, типові ризики та
можливі ніші для нового стартапу.
Glovo — один із найбільш впізнаваних та масштабних сервісів на
українському ринку. Компанія позиціонує себе як мультикатегоріальний маркетплейс
«доставки будь-чого з міста», поєднуючи доставку їжі, продуктів, товарів з
супермаркетів та непродовольчих магазинів [14; 15]. За даними публічних звітів,
Україна входить до ключових ринків Glovo: компанія інвестує орієнтовно 20 млн
дол. США на рік, показує зростання кількості замовлень і вийшла на прибутковість
на локальному ринку [14].
Сильні сторони Glovo:
Масштаб і впізнаваність бренду. Широка присутність у великих та середніх
містах, активні маркетингові кампанії, високий рівень довіри користувачів.
Мультикатегорійність. Окрім доставки їжі, сервіс активно розвиває доставку з
супермаркетів, аптек, магазинів побутових товарів, що збільшує частоту
використання застосунку одним користувачем [14; 15].
Розвинена логістика. Велика база кур’єрів, можливість гнучкого планування
маршрутів, різні формати доставки (стандартна, експрес тощо).
Інвестиційний ресурс. Значні інвестиції у технології, аналітику та розширення
партнерської мережі [14].
Слабкі сторони Glovo:
21
Висока конкуренція в сегменті «мас-маркет». Через масштабність платформи
складніше забезпечити унікальність для окремих ніш (здорове харчування,
преміальні ресторани тощо).
Скарги бізнес-партнерів на розмір комісій. Для частини ресторанів комісія
платформи є суттєвим фінансовим навантаженням, що може знижувати їхню
мотивацію до співпраці.
Складність адаптації під дуже вузькі ніші. Висока стандартизація процесів
інколи ускладнює введення спеціалізованих сервісів для окремих цільових
сегментів.
З точки зору нового стартапу Glovo виступає орієнтиром масштабної
платформи, але одночасно створює нішу для більш «вузькоспеціалізованих»
продуктів, які можуть краще працювати із конкретними сегментами клієнтів.
Bolt Food є частиною екосистеми Bolt — великої європейської платформи
мобільності (таксі, мікромобільність, каршеринг, доставка їжі й продуктів) [16; 17].
В Україні сервіс продовжує розширювати географію присутності (зокрема, запуск у
Броварах у 2024 р.) та демонструє відновлення показників до довоєнного рівня [16].
Сильні сторони Bolt Food:
Синергія з сервісом таксі. Наявність єдиної екосистеми дає змогу
використовувати вже існуючу базу користувачів та водіїв, спрощує крос-
продажі послуг.
Активна цінова конкуренція. Часто сервіс пропонує агресивні акції,
промокоди, знижки на доставку, що робить його привабливим для чутливих до
ціни користувачів.
Розвиток B2B-напрямів. Компанія впроваджує рішення для корпоративних
клієнтів, що розширює потенційну клієнтську базу [17].
Гнучкі моделі співпраці з кур’єрами. Поширені різні формати партнерства
(самозайняті особи, партнери-агентства), що дозволяє масштабувати
кур’єрську мережу.
Слабкі сторони Bolt Food:
22
Залежність від загальної фінансової стратегії групи Bolt. Компанія загалом
досі працює зі збитком на глобальному рівні, що впливає на обережність
інвестицій, експерименти з тарифами тощо [25].
Менша мультикатегорійність, ніж у Glovo. Основний акцент зроблено саме на
доставці їжі, тоді як сегмент доставки товарів розвивається менш агресивно.
Скарги частини кур’єрів у різних країнах на зміну умов і тарифів. Це може
впливати на стабільність кур’єрської мережі (хоча ці дані більш стосуються
міжнародного, а не суто українського контексту).
Для нового проєкту Bolt Food демонструє, як екосистема мобільності може
підтримувати розвиток сервісу доставки, але водночас підкреслює ризики прив’язки
до глобальної фінансової стратегії материнської компанії.
Wolt — технологічна компанія з фокусом на локальну комерцію, яка після
об’єднання з DoorDash працює більш ніж у 20 країнах та спеціалізується на швидкій
доставці їжі, продуктів і товарів «з сусідства» [18; 19]. Модель Wolt базується на ідеї
«радості від локальної доставки» та ретельному відборі партнерських ресторанів.
Сильні сторони Wolt:
Сильний акцент на якості сервісу та UX. У застосунку реалізовано зручний
інтерфейс, прозоре відображення часу доставки, рейтинги закладів, зручне
відстеження замовлення.
Локальна спрямованість. Компанія активно працює з локальними ресторанами
та магазинами, роблячи наголос на підтримці місцевого бізнесу [18].
Швидкість доставки. Wolt декларує доставку «за 30 хвилин» у типових
сценаріях, що формує очікування високої оперативності [19].
Сегмент «якісний мас-маркет». Позиціонування між масовим сегментом і
більш «турботливим» сервісом, орієнтованим на позитивний досвід
користувача.
Слабкі сторони Wolt:
23
Обмежена географія в порівнянні з Glovo. Присутність зазвичай
концентрується у великих містах; покриття малих населених пунктів є
нижчим.
Відносно вищі ціни на доставку в окремих містах. Частина користувачів
сприймає Wolt як «дещо дорожчий, але комфортніший» сервіс.
Залежність від глобальної політики DoorDash. Стратегічні рішення можуть
прийматися централізовано, що зменшує гнучкість адаптації до локальних
умов.
Для майбутнього стартапу Wolt показує цінність фокусу на якості UX,
локальних партнерствах та швидкості доставки, але водночас демонструє
обмеження, пов’язані з покриттям та ціноутворенням.
Uber Eats є прикладом глобального сервісу, який вийшов на український
ринок, але згодом припинив свою діяльність. У 2020 році компанія оголосила про
закриття сервісу в Україні (разом із низкою інших країн), оскільки результати не
відповідали стратегічній меті — входити до топ-1 або топ-2 гравців ринку в кожній
країні [20].
Сильні сторони Uber Eats (на момент присутності):
Сильний глобальний бренд. Асоціація з Uber, який уже був відомий як сервіс
таксі.
Технологічна база та готові рішення. Використання існуючої інфраструктури,
напрацьованих алгоритмів логістики та оплати.
Слабкі сторони та причини виходу:
Недостатня частка ринку в Україні. Конкуренція з локальними та вже
закріпленими гравцями (Glovo, Raketa тощо) не дала змоги вийти на бажані
позиції [20].
Висока вартість підтримки операцій. Для глобальної корпорації невеликі
ринки з відносно низьким рівнем доходу населення можуть бути менш
пріоритетними.
24
Стратегічний перегляд портфелю ринків. Рішення про вихід було частиною
ширшої хвилі закриттів сервісу Uber Eats у кількох країнах одночасно.
Досвід Uber Eats демонструє, що навіть дуже сильний міжнародний бренд не
гарантує успіху на локальному ринку без адаптації до умов конкуренції,
платоспроможності населення та очікувань користувачів.
Raketa (згодом Rocket) — український сервіс доставки їжі, що стартував у
Дніпрі у 2018 році, швидко розширився на десятки міст і мав амбіцію стати
міжнародним гравцем, запустившись, зокрема, в Нікосії (Кіпр) та інших
європейських локаціях [21] Після початку повномасштабної війни компанія
зіштовхнулася з фінансовими труднощами, значними боргами та зрештою
припинила роботу, пройшовши процедури нагляду за банкрутством [22].
Сильні сторони Raketa/Rocket:
Локальне походження та розуміння українського ринку. Компанія мала глибше
розуміння специфіки поведінки клієнтів, логістики в українських містах,
особливостей роботи з локальними ресторанами.
Агресивне розширення географії. До війни сервіс був присутній у багатьох
обласних центрах та середніх містах, активно конкуруючи з Glovo [21; 33].
Гнучкість у роботі з локальними партнерами. Часто пропонувалися більш
вигідні умови співпраці для ресторанів порівняно з міжнародними
платформами.
Слабкі сторони та уроки:
Фінансові ризики швидкого масштабування. Агресивне зростання потребувало
значних інвестицій, а шокові умови війни зробили модель нестійкою.
Вразливість до форс-мажорів. Відсутність достатнього резерву міцності та
диверсифікації (за країнами, сегментами) підвищила ризик повного зупинення
діяльності [22].
Конкуренція з великими міжнародними гравцями. Попри локальну експертизу,
сервісу було складно протистояти більш капіталізованим компаніям.
25
Для нового стартапу досвід Raketa є особливо цінним: він показує, що навіть
успішний локальний проєкт може опинитися під загрозою при поєднанні високих
темпів масштабування, зовнішніх криз та сильного конкурентного тиску.
Узагальнюючи порівняльний аналіз, можна виділити такі ключові моменти:
Glovo — найбільш мультикатегоріальна та інвестиційно потужна платформа; її
сильний бік — масштаб і різноманіття категорій, слабкий — відносна
«безликость» для нішевих сегментів та високі комісії для бізнес-партнерів.
Bolt Food — частина мобільної екосистеми з акцентом на ціновій конкуренції
та крос-продажі послуг, але залежна від фінансових результатів всієї групи і
менш диференційована за категоріями.
Wolt робить ставку на якість сервісу, UX та локальних партнерів; його
перевага — позитивний клієнтський досвід, недолік — більш обмежене
покриття та інколи вищі тарифи.
Uber Eats показав, що вхід глобального бренду не гарантує успіху: без
критичної маси замовлень і лідерської частки ринку сервіс може бути
закритий.
Raketa/Rocket продемонстрував потенціал локальних стартапів, але одночасно
виявив ризики швидкого масштабування в умовах нестабільного середовища.
Для стартапу з розробки нового сервісу доставки їжі це означає, що:
великі міжнародні гравці закривають широку частину масового сегмента,
відкритими залишаються ніші спеціалізованих пропозицій (здорове
харчування, корпоративні ланчі, локальні кухні, «нічна» доставка, B2B),
конкурентна перевага може будуватися на якісному UX, прозорій роботі з
партнерами, точнішій аналітиці та гнучкішій бізнес-моделі, ніж у великих
платформ.
Для системного розуміння структури ринку доставки їжі та формування чіткої
позиції майбутнього стартапу необхідно порівняти ключових гравців за найбільш
значущими параметрами їхньої діяльності. Оскільки кожен сервіс використовує
власну бізнес-модель, логістичний підхід, стратегію взаємодії з користувачами й
26
партнерами, доречно представити порівняння у формалізованому вигляді.
Узагальнення сильних і слабких сторін конкурентів дозволяє визначити ті риси, які
можуть стати основою для конкурентної переваги нового проєкту, а також виявити
нішеві можливості, не охоплені великими платформами. Таблиця 1.2 відображає
порівняльну матрицю основних сервісів доставки їжі за критеріями покриття,
продуктивності логістики, мультикатегорійності, якості користувацького досвіду,
ціноутворення та ризиків, що дає змогу комплексно оцінити їхню ефективність і
стратегічні позиції на ринку.
Таблиця 1.2 — Порівняльна характеристика основних конкурентів на ринку
доставки їжі
Raketa/Rocke
Критерій Glovo Bolt Food Wolt Uber Eats
t
Дуже
Вибіркове
широке,
покриття; Широка
присутність у Середнє, Було
фокус на присутність
всіх великих зосереджене у обмеженим;
великих до 2022 р.,
Покриття містах; великих сервіс не
містах, включно з
ринку високий містах, досягнув
висока містами
рівень поступове критичної
щільність у середнього
проникнення розширення маси
центральних розміру
на локальні
районах
ринки
Помірна: Середня:
Найвищий
основний Середній ресторани,
рівень: їжа,
фокус — їжа; рівень: їжа, Низька: деякі
Мультикат продукти,
додаткові локальні переважно магазини;
егорійність аптеки,
категорії магазини, доставка їжі гнучкість у
магазини
менш деякі товари локальних
побуту
розвинені партнерствах
Один із
найкращих
Досить
Зручний, але UX на Стандартний
простий, але
інколи Простий та ринку; глобальний
UX / місцями
перевантаже мінімалістичн високий UX; не
Інтерфейс нестабільний
ний ий рівень адаптований
(за
категоріями деталізації локально
відгуками)
та
прозорості
27
Продовження таблиці 1.2
Raketa/Rocke
Критерій Glovo Bolt Food Wolt Uber Eats
t
Середня або Часто Середній
Часто трохи
вище дешевше за глобальний Зазвичай
Ціни / дорожче, але
середньої; конкурентів, рівень, але нижчі ціни,
Вартість виправдано
динамічне агресивні без доступні
доставки якістю
ціноутворенн промо- локального тарифи
сервісу
я кампанії коригування
Залежність Уразливість
Високі від до зовнішніх
Недостатнє
комісії для фінансової факторів;
Обмежене проникнення
партнерів; стратегії фінансова
Ключові покриття; на ринок;
вразливість материнської нестійкість
ризики вища ціна низька
до локальних компанії; при
доставки локальна
криз через коливання швидкому
адаптація
масштаб тарифів для масштабуван
кур’єрів ні
Матриця показує, що:
Glovo домінує завдяки широкому покриттю та мультикатегорійності, але
втрачає позиції у нішах через стандартизованість.
Bolt Food виграє у ціновій конкуренції та синергії з іншими сервісами Bolt, але
обмежений у продуктово-товарних категоріях.
Wolt має найсильніший UX і високу якість сервісу, але часто дорожчий та
менш доступний у регіонах.
Uber Eats показує, що без локальної адаптації великі гравці можуть втрачати
ринок.
Raketa/Rocket довів, що локальний стартап може конкурувати, але потребує
стійкої фінансової моделі.
Проведений аналіз конкурентних проєктів дав змогу сформувати цілісне
уявлення про структуру та динаміку ринку сервісів доставки їжі в Україні.
Порівняння провідних платформ — Glovo, Bolt Food, Wolt, Uber Eats та
Raketa/Rocket — показало, що кожен із гравців розвиває власну стратегічну модель,
28
яка поєднує технологічні рішення, логістичні підходи та механізми взаємодії з
користувачами й партнерами.
Дослідження продемонструвало, що ключовими факторами
конкурентоспроможності є географічне покриття, здатність працювати з декількома
категоріями товарів, якість користувацького досвіду, рівень комісій та політика
ціноутворення. Великі міжнародні сервіси зосереджуються на масштабованості та
стандартизації, тоді як локальні платформи роблять ставку на гнучкість та кращу
адаптацію до умов українського ринку. Однак досвід Uber Eats та Raketa показує, що
навіть відомий глобальний бренд або швидкозростаючий локальний стартап можуть
втратити ринкові позиції у разі недостатньої адаптації до конкурентного
середовища, нестійкої фінансової моделі чи зовнішніх факторів.
У цілому аналіз конкурентів дозволив окреслити можливості для
позиціонування нового продукту: на ринку існує попит на рішення, які пропонують
більш гнучкі умови співпраці, вузьку спеціалізацію, підвищену якість сервісу або
розширені інтелектуальні функції. Це створює сприятливі передумови для
формування унікальної ціннісної пропозиції стартапу та розробки інформаційної
системи, що враховуватиме виявлені сильні й слабкі сторони наявних платформ.
1.3. Проведення аналізу галузі за методом 5 сил Портера
Метод п’яти сил Портера дає змогу оцінити привабливість галузі та
інтенсивність конкурентної боротьби з урахуванням дії зовнішніх і внутрішніх
факторів. Для ринку сервісів доставки їжі в Україні цей підхід є особливо корисним,
оскільки галузь перебуває на етапі активного розвитку, водночас зазнаючи впливу
воєнних, економічних та технологічних шоків [23; 24]. У межах аналізу розглянуто:
силу конкурентного суперництва, загрозу входу нових гравців, силу товарів-
замінників, вплив споживачів і постачальників (ресторанів, кур’єрів, технологічних
партнерів).
1. Конкурентне суперництво в галузі
29
Ринок доставки їжі в Україні можна охарактеризувати як висококонкурентний:
одночасно діє кілька сильних гравців (Glovo, Bolt Food, Wolt), а також локальні
ініціативи та нішеві сервіси, які працюють у межах окремих міст або регіонів [24;
25]. Дослідження показують, що ще до початку повномасштабної війни ринок
демонстрував двозначні темпи зростання, зокрема у період пандемії, коли доставка
їжі стала для багатьох закладів основним каналом продажів [23; 26]. Після 2022 року
відбулося різке падіння активності, однак поступове відновлення попиту знову
підсилює конкурентну боротьбу [24; 26].
Конкуренція проявляється у кількох вимірах:
цінова конкуренція — знижки на доставку, промокоди, програми лояльності,
безкоштовна доставка при певній сумі чека;
конкуренція за партнерів — великі платформи конкурують за мережеві
ресторани й популярні локальні бренди, пропонуючи різні умови співпраці;
конкуренція за користувацький досвід — швидкість роботи застосунку,
стабільність сервера, прозоре відстеження замовлення, підтримка користувача.
За рахунок цього рівень суперництва є високим, а бар’єр для підвищення цін
без втрати частини клієнтів — досить суттєвим. Водночас наявність кількох сильних
гравців створює для споживача ситуацію «ринку покупця», коли умови диктує
попит, а не окремий домінуючий постачальник [25].
Конкурентна боротьба у сфері доставки їжі формується не лише кількістю
гравців, а й глибиною їхніх екосистем, шириною пропозиції та здатністю до
технологічного та маркетингового масштабування. На українському ринку
домінують міжнародні компанії, підтримані значними інвестиційними ресурсами,
що створює високий рівень тиску для всіх інших. Крім класичного суперництва за
користувача, конкуренція проявляється у боротьбі за ресторан-партнера, за
лояльність кур’єрів та за здатність утримувати рентабельність у періоди пікової
волатильності (Таблиця 1.3).
30
Таблиця 1.3 — Рівень конкурентного суперництва
Рівень
Критерій Характеристика
впливу
Кількість сильних
Glovo, Bolt Food, Wolt + локальні проєкти Високий
конкурентів
Постійні акції, безкоштовні доставки,
Агресивність маркетингу Високий
промокоди
Продовження таблиці 1.3
Рівень
Критерій Характеристика
впливу
Пропозиції схожі, складно
Відмінність продуктів Високий
диференціюватись
Лояльність користувачів Перехідність між додатками висока Високий
Вартість утримання
Зростає через акції конкурентів Високий
клієнта
Загальна оцінка Галузь насичена, конкуренція інтенсивна Високий
2. Загроза появи нових конкурентів
Формально вхід до галузі сервісів доставки їжі має відносно невисокі бар’єри:
немає потреби у значних капіталовкладеннях у фізичну інфраструктуру, базовий
продукт можна розробити на основі типових ІТ-рішень, а кур’єрська мережа часто
будується на моделі самозайнятих або партнерських служб [27; 29]. Однак на
практиці створення стійкого та масштабованого сервісу потребує:
суттєвих інвестицій у розробку та підтримку надійної інформаційної системи;
витрат на маркетинг, залучення користувачів та партнерів;
формування операційної моделі логістики, здатної витримувати пікові
навантаження;
дотримання вимог кібербезпеки та захисту персональних даних.
Дослідження електронної комерції та цифрової економіки в Україні
підкреслюють, що хоча цифрові ринки характеризуються низьким порогом входу,
успішне масштабування потребує доступу до фінансових ресурсів, технологічних
компетенцій та мережевих ефектів [28–30]. Для невеликих команд можливим
залишається формат нішевих сервісів (наприклад, доставка лише здорового
31
харчування, корпоративні ланчі, «нічна» доставка тощо), проте вихід у пряму
конкуренцію з великими платформами є значно складнішим.
Поява нових учасників на ринку залежить від рівня бар’єрів входу та
можливостей для швидкого масштабування. Хоча створити базову платформу
доставки можливо відносно швидко, конкурентоспроможний продукт вимагає
значних інвестицій у логістику, маркетинг, розвиток кур’єрської мережі та
аналітичну інфраструктуру. В умовах, коли ринок уже поділений між кількома
великими платформами, новачки стикаються не лише з економічними, а й із
поведінковими бар’єрами — звичками користувачів, сформованою базою ресторанів
і сильною екосистемністю конкурентів. В таблиці 1.4 наведено оцінка загрози входу
нових учасників на ринок сервісів доставки їжі
Таблиця 1.4 — Оцінка загрози входу нових учасників на ринок сервісів доставки їжі
Рівень впливу
Критерій
Характеристика ситуації на ринку на загрозу
оцінювання
входу
Вхід можливий із середнім обсягом стартового
Початкові капіталу; інфраструктура фізично майже не
Середній
інвестиції потрібна, але потрібні інвестиції у розробку ПЗ
та маркетинг
Існують вимоги до створення надійної
Технологічні платформи, логістичних алгоритмів, системи
Високий
бар’єри оплати, кібербезпеки; конкуренти
використовують складні ML-рішення
Доступ до Можливий через модель самозайнятих, але
кур’єрської конкуренція за кур’єрів висока; у пікові періоди Середній
мережі – дефіцит
Доступ до Великі мережі віддають перевагу відомим
партнерських платформам; новачки отримують доступ Високий
ресторанів здебільшого до малих і середніх закладів
Ефект масштабу Сильні мережеві ефекти у великих гравців:
та мережеві більше користувачів → більше партнерів; Високий
ефекти новачкам складно досягти критичної маси
Користувачі часто мають 2–3 застосунки;
Лояльність перехід між платформами простий, але
Середній
споживачів сформовані звички створюють бар’єр для
новачків
32
Рівень впливу
Критерій
Характеристика ситуації на ринку на загрозу
оцінювання
входу
Необхідні значні бюджети для досягнення
Маркетингові
видимості, промокодів та акцій; конкуренція на Високий
витрати
рекламних ринках висока
Потрібно виконувати вимоги щодо обробки
Регуляторні
персональних даних, фіскалізації, безпеки Середній
вимоги
платежів
Рівень впливу
Критерій
Характеристика ситуації на ринку на загрозу
оцінювання
входу
Бар’єри входу зростають через домінування
Загальна оцінка Середня →
великих платформ та високі витрати на
загрози входу висока
масштабування
Загроза входу нових учасників на ринок сервісів доставки їжі є середньою з
тенденцією до високої. Формальний поріг входу низький, але реальна конкуренція,
необхідність значних інвестицій у маркетинг та логістику, мережеві ефекти й
присутність міжнародних гравців суттєво ускладнюють вихід на ринок та
досягнення помітної частки без унікальної ціннісної пропозиції.
3. Загроза товарів-замінників
Для сервісів доставки їжі ключовими товарними й поведінковими замінниками
є:
самостійне відвідування закладів харчування;
самостійне приготування їжі вдома;
інші форми дистанційного замовлення без посередництва платформ
(телефонні замовлення, власна доставка ресторану);
альтернативні формати харчування, зокрема готові набори продуктів для
приготування (meal-kits).
Дослідження ринку вказують, що в умовах зростання цін і зниження
купівельної спроможності частина споживачів повертається до більш бюджетних
моделей поведінки — готування вдома та прямого замовлення в закладів, що
33
зменшує частку платформ у загальній структурі споживання [24; 26]. Водночас
довгострокові тренди говорять про поступове «нормування» доставки їжі як
повсякденної послуги, особливо в середовищі мешканців великих міст, офісних
працівників, молоді та фрилансерів [25; 27].
Вплив замінників посилюється в періоди економічної нестабільності, коли
споживачі починають відмовлятися від «несуттєвих» витрат. Разом із тим, для
сегментів з високим навантаженням часу та більшою цінністю зручності (офісні
працівники, молоді сім’ї) доставка залишається конкурентною альтернативою
традиційним способам харчування.
Отже, загрозу замінників можна охарактеризувати як середню з тенденцією до
зростання в кризові періоди, що потребує від сервісів доставки адаптації цінових
стратегій та розширення форматів пропозиції (комбо-набори, сімейні меню, акційні
пропозиції).
Товари-замінники формують прихований конкурентний тиск, який особливо
посилюється у періоди економічної турбулентності. У сфері доставки їжі
замінниками виступають як традиційні форми споживання (готування вдома,
самостійне відвідування кафе), так і альтернативні сервіси: власна доставка
ресторанів, набори для приготування (meal-kits), замовлення через соцмережі.
Зростання ціни доставки або зниження якості сервісу моментально підвищує ризик
переходу користувачів до замінників. В таблиці 1.5 наведено оцінку загрози товарів-
замінників
Таблиця 1.5 — Оцінка загрози товарів-замінників
Критерій Характеристика Рівень впливу
Самостійне приготування Дешевше, але потребує часу Середній
Соціальний досвід, але потребує Низький–
Відвідування закладів
часу середній
Власна доставка Сильний конкурент у сегменті
Середній
ресторанів мереж
Meal-kits / набори Перспективна ніша, але поки слабка Низький
Економічна чутливість Зростає у періоди кризи Високий
Загальна оцінка Залежна від доходу та зручності Середня
34
4. Сила впливу споживачів
Споживачі сервісів доставки їжі є добре поінформованими та мобільними в
поведінці: наявність кількох конкуруючих платформ, рейтингів, відгуків та прозорих
умов дозволяє їм швидко змінювати постачальника послуги [29; 31]. Більшість
користувачів має встановлено одночасно 2–3 застосунки, обираючи конкретний
сервіс залежно від:
наявності потрібного ресторану;
актуальних акцій та промокодів;
вартості та швидкості доставки;
якості користувацького інтерфейсу та підтримки.
Дослідження електронної комерції відзначають зростання вимог споживачів до
прозорості, надійності та персоналізації сервісів: користувачі очікують точного
прогнозу часу доставки, чесної інформації про наявність страв, простого процесу
оплати й швидкого реагування служби підтримки [29; 30]. Для ринку доставки їжі це
означає, що сила впливу клієнтів є високою: негативний досвід (затримки, помилки в
замовленні, неякісний товар) швидко трансформується у відтік на іншу платформу
та негативні відгуки.
Водночас окремі сервіси намагаються знизити цю силу за рахунок програм
лояльності, персоналізованих пропозицій і інтеграції з іншими послугами (таксі,
продукти, аптеки), створюючи для користувача екосистему, вихід із якої є менш
бажаним.
Споживачі сервісів доставки їжі мають високу мобільність поведінки: вони
легко змінюють платформу, реагують на промоакції й очікують високої прозорості та
швидкості. У цифровому середовищі покупці добре обізнані про якість сервісів,
мають доступ до рейтингів і порівнянь, а тому їхня переговорна сила зростає. Для
платформ це означає необхідність постійного вдосконалення UX, швидкості
доставки та побудови стійких програм лояльності. В таблиці 1.6 представлено силу
впливу споживачів.
35
Таблиця 1.6 — Сила впливу споживачів
Критерій Характеристика Рівень впливу
Інформованість Висока; доступ до рейтингів і відгуків Високий
Мобільність поведінки Легко переходять між сервісами Високий
Чутливість до ціни Залежить від економічної ситуації Високий
Чутливість до якості Помилки різко знижують лояльність Високий
Брендова лояльність Низька, якщо немає екосистемності Середній
Загальна оцінка Користувач диктує умови Високий
5. Сила впливу постачальників (ресторани, кур’єри, технологічні партнери)
У контексті сервісів доставки їжі до постачальників належать:
ресторани, кафе, dark kitchen, які готують страви;
кур’єри, що забезпечують фізичну доставку;
технологічні партнери, зокрема платіжні системи, хмарні провайдери,
розробники ПЗ.
Позиція ресторанів є подвійною. З одного боку, великі мережі з сильною
власною клієнтською базою можуть вести більш жорсткі переговори щодо умов
співпраці (розмір комісії, маркетингові активності, розміщення у видачі). З іншого
боку, для значної частини малих закладів платформи доставки є ключовим джерелом
додаткового трафіку, особливо у вечірні години та в періоди обмежень роботи
офлайн-залів [23; 26]. Це знижує їхню переговорну силу та робить залежними від
умов великих сервісів.
Кур’єри, які часто працюють як самозайняті або через партнерські агентства,
також мають обмежену індивідуальну силу впливу, однак у сукупності є критичним
ресурсом для платформи. У періоди підвищеного попиту (свята, локдауни, пікові
години) дефіцит кур’єрів може призводити до збільшення часу доставки та
зниження якості сервісу, що змушує компанії запроваджувати бонуси, надбавки та
гнучкі графіки [24; 27].
Щодо технологічних партнерів, то їхня сила впливу є помірною: на ринку
існує значна кількість платіжних операторів і хмарних провайдерів, а платформи
36
зазвичай мають можливість диверсифікувати такі послуги. Основні ризики пов’язані
радше з кібербезпекою та стабільністю роботи інфраструктури, ніж із монопольною
позицією окремого постачальника [28; 30].
У цілому силу постачальників можна оцінити як середню, з тим
застереженням, що у відносинах з великими мереже-вими ресторанами та в умовах
дефіциту кур’єрів вона може зростати.
За результатами аналізу п’яти сил Портера ринок сервісів доставки їжі в
Україні можна охарактеризувати як привабливий, але складний для входу та
масштабування. Висока конкуренція, зростаючі очікування споживачів і чутливість
до макроекономічних та воєнних факторів формують значні вимоги до стійкості
бізнес-моделі та якості управління. Водночас довгострокові тренди цифровізації
споживання, розвиток електронної комерції та поширення мобільних технологій
створюють підґрунтя для подальшого зростання галузі [23; 25; 28; 30]. Для нового
стартапу це означає, що шанси на успіх мають проєкти, які здатні запропонувати не
лише технологічно справний сервіс, а й чітко виражену ціннісну нішу, продуману
логістичну модель і гнучку систему взаємодії з клієнтами та партнерами.
У сфері доставки їжі постачальниками виступають ресторани, кур’єри та
технологічні партнери. Кожна з цих груп має різну переговорну силу: великі
ресторанні мережі можуть диктувати умови, тоді як малі заклади часто є залежними
від платформ. Кур’єри — важливий ресурс, особливо у пікові години, коли їхня
дефіцитність різко підвищує витрати сервісів. Технологічні постачальники (платіжні
системи, хмарні провайдери) мають середній вплив, оскільки їх легко замінити, але
рівень кіберзахисту є критичним фактором. В таблці 1.7 представлено силу впливу
постачальників.
Таблиця 1.7 — Сила впливу постачальників
Критерій Характеристика Рівень впливу
Ресторани-партнери Великі мережі мають високий вплив Середній–високий
Малі заклади Сильна залежність від платформ Низький
Кур’єри Критичний ресурс, дефіцит у піки Високий
Технологічні партнери Можлива швидка заміна Середній
37
Критерій Характеристика Рівень впливу
Логістичні витрати Зростають при нестачі ресурсів Високий
Загальна оцінка Залежить від сегмента постачальника Середній–високий
Комплексний аналіз галузі за методом п’яти сил Портера показав, що ринок
сервісів доставки їжі в Україні формує складне конкурентне середовище з високим
рівнем інтенсивності, чітким домінуванням кількох ключових гравців та значною
залежністю від технологічних і логістичних факторів. Висока сила впливу
споживачів, тиск конкурентів і стрімкий розвиток технологій створюють вимоги до
постійного вдосконалення сервісу, швидкої адаптації та використання
інтелектуальних підходів до управління попитом і пропозицією.
Загроза входу нових компаній є помірною, але зростає у разі появи
вузькоспеціалізованих ніш або інноваційних форматів доставки. Наявність товарів-
замінників робить галузь чутливою до змін економічної ситуації, проте
довгострокова тенденція на цифровізацію споживання залишається стабільною.
Сила постачальників залежить від їх масштабу, а дефіцит кур’єрів у пікові періоди
формує додаткові ризики.
У сукупності аналіз показує, що галузь є водночас перспективною та
вимогливою для нових стартапів. Конкурентні можливості з’являються у сферах
спеціалізованих пропозицій, гнучких форматів доставки, підвищеної якості UX, а
також у проектах, здатних ефективно інтегрувати аналітику, персоналізацію та
стійку логістичну модель.
Узагальнена оцінка галузі за моделлю п’яти конкурентних сил Портера
засвідчила, що попри наявність певних зовнішніх викликів, ринок зберігає
можливості для формування стійкої нішевої позиції проєкту. Подальший аналіз
дозволяє детальніше окреслити специфіку впливу кожної з сил та визначити
потенційні напрями стратегічного розвитку.
1. Загроза появи нових учасників. У сфері, до якої належить наш проєкт,
формальних бар’єрів входу небагато, що відкриває можливість для появи нових
компаній, зокрема міжнародних. Водночас відсутність прямих аналогів та
спеціалізованих конкурентів створює певний простір для закріплення власної
38
позиції. Це пом’якшує ризик швидкого витіснення новими учасниками та підвищує
шанси на формування унікальної пропозиції.
2. Загроза товарів-замінників. На ринку присутні альтернативні рішення, однак
їхня здатність повністю замінити наш продукт є обмеженою. Запропонований проєкт
базується на підходах, які відрізняються від існуючих та дозволяють уникнути
прямої конкуренції з масовими аналогами. Планові оновлення функціоналу та
розширення можливостей продукту сприятимуть подальшому зниженню ризиків
заміни.
3. Інтенсивність конкуренції в галузі. Наявність кількох активних гравців
свідчить про динамічний характер ринку. Проте, завдяки можливості зайняти чітко
окреслену нішу, проєкт може уникнути прямої конкуренції з масштабними
сервісами та зосередитися на цільовій аудиторії, для якої існуючі рішення
залишаються недостатньо адаптованими. Використання продуманої маркетингової
стратегії дасть змогу підсилити позиціонування та покращити впізнаваність бренду.
4. Сила впливу постачальників. Проєкт взаємодіятиме з широким колом
постачальників, а тому стабільність співпраці відіграватиме важливу роль.
Плановані довгострокові партнерські угоди, диверсифікація джерел постачання та
можливість виходу на міжнародні ринки закупівель зменшують ризик залежності від
окремих контрагентів та сприятимуть забезпеченню безперебійності операцій.
5. Вплив покупців. Споживачі мають доступ до великої кількості альтернатив
та можуть легко порівнювати продукти між собою. Це створює певний тиск на
компанії галузі. Проте формування конкурентної цінової політики, високий рівень
сервісу та орієнтація на індивідуальні потреби користувачів здатні забезпечити
лояльність клієнтів і знизити ризики цінового або поведінкового впливу з їхнього
боку.
Проведений аналіз п’яти конкурентних сил дозволив комплексно оцінити
середовище, у якому функціонуватиме проєкт, та визначити ключові чинники його
конкурентоспроможності. Отримані результати будуть використані для формування
стратегічних підходів до маркетингу, вибору напрямів розвитку та удосконалення
бізнес-моделі.
39
1.4. SWOT-аналіз та альтернативи стартапу
Для обґрунтованого вибору напряму розвитку проєкту з розробки застосунку
для доставки їжі необхідно проаналізувати можливі варіанти його реалізації та
визначити, який із них найбільше відповідає наявним ресурсам, стратегічним
намірам і динаміці ринку. У цьому підрозділі розглядаються основні альтернативи
створення продукту, а також проводиться поглиблений SWOT-аналіз кожної з них.
Такий підхід дозволяє всебічно оцінити потенційні переваги, ризики й обмеження,
що є важливими для формування подальшої стратегії проєкту.
Альтернатива 1. Повна розробка застосунку з нуля
Цей варіант передбачає створення продукту на основі власної архітектури та
індивідуальних технічних рішень. У такому підході команда отримує можливість
повністю контролювати структуру коду, систему інтеграцій та логіку
функціонування, формуючи продукт відповідно до очікувань цільової аудиторії та
особливостей ринку.
SWOT-аналіз альтернативи 1
Сильні сторони:
можливість розробити унікальний візуальний стиль та функціональні рішення,
враховуючи специфіку обраної ніші;
повний контроль над архітектурою, інфраструктурою та алгоритмами;
потенціал глибокої персоналізації продукту під потреби окремих сегментів
користувачів.
Слабкі сторони:
значний обсяг фінансових і людських ресурсів, необхідних на етапі створення;
тривалі строки розробки, тестування та запуску;
високі вимоги до кваліфікації команди, що може підвищити витрати.
Можливості:
формування унікальної ринкової пропозиції, яка виділятиме продукт серед
конкурентів;
можливість гнучко розширювати функціонал у міру росту бізнесу;
40
створення технологічної основи для масштабування на інші сегменти ринку.
Загрози:
інтенсивна конкуренція з компаніями, які вже мають значну частку ринку;
ризики, пов’язані з можливим уповільненням темпів залучення користувачів;
потреба у постійній технічній підтримці, що збільшує операційне
навантаження.
Альтернатива 2. Використання готового програмного рішення
Цей підхід базується на впровадженні платформи, що вже існує на ринку, з
подальшою адаптацією під потреби проєкту. Використання готових модулів та
інфраструктури дозволяє суттєво зменшити час до запуску та оптимізувати витрати.
SWOT-аналіз альтернативи 2
Сильні сторони:
швидкий вихід на ринок завдяки готовим технологічним компонентам;
нижчі витрати на розробку порівняно з повністю індивідуальним
рішенням;
можливість спиратися на перевірені механізми та підтримку платформи-
постачальника.
Слабкі сторони:
обмежений доступ до вихідного коду та менш гнучкі можливості
кастомізації;
залежність від сторонніх розробників і їх технічної політики;
ризик того, що дизайн і функціонал будуть менш індивідуальними.
Можливості:
переорієнтація ресурсів із технічних завдань на маркетинг та розвиток
клієнтської бази;
можливість швидко впроваджувати оновлення відповідно до ринкових
змін;
використання практичного досвіду інших компаній, які працювали з тим
самим рішенням.
41
Загрози:
імовірність виникнення технічних обмежень під час масштабування;
потенційні проблеми з адаптацією готового рішення під специфіку
локального ринку;
складність формування унікальної конкурентної переваги.
Альтернатива 3. Партнерство з уже існуючою компанією доставки
У цьому варіанті передбачається співпраця з організацією, що вже має
налагоджену логістичну та технічну інфраструктуру. Це дозволяє скоротити витрати
на розробку і зосередитися на маркетингових і сервісних аспектах.
SWOT-аналіз альтернативи 3
Сильні сторони:
можливість використання ресурсів і технологій компанії-партнера;
прискорений вихід на ринок завдяки готовій логістичній мережі;
підсилення довіри користувачів за рахунок співпраці з відомим брендом.
Слабкі сторони:
залежність від операційних та стратегічних рішень партнера;
обмеження щодо індивідуального характеру функціоналу та дизайну;
необхідність ділитися частиною прибутку.
Можливості:
швидке нарощування клієнтської бази за рахунок існуючої аудиторії партнера;
проведення спільних рекламних кампаній;
можливість розширювати продукт у кооперації, доповнюючи один одного.
Загрози:
ризик виникнення конфліктів щодо умов співпраці або пріоритетів;
залежність від репутації партнера, що може позначитися на проєкті у разі його
проблем;
обмеженість у можливостях стратегічного розвитку власного рішення.
Порівняння трьох альтернатив показує, що кожна з них має власний баланс
переваг та ризиків.
42
1. Розробка застосунку з нуля підходить тим компаніям, які мають достатній
ресурсний запас і прагнуть створити глибоко індивідуальний продукт з
широкими можливостями для масштабування.
2. Використання готового рішення є доцільним у ситуації, коли ключовою метою
є швидкий вихід на ринок при обмежених бюджетах і необхідності
мінімізувати технічні ризики.
3. Партнерство з наявним сервісом доставки може забезпечити найшвидший
старт і дозволяє використовувати накопичений досвід та інфраструктуру, однак
має обмеження, пов’язані з втратою частини автономії.
Для визначення найбільш прийнятної альтернативи слід оцінити фінансові
можливості, кадровий потенціал, стратегічні амбіції та рівень готовності до ризику.
Важливо залишатися гнучкими та переоцінювати обраний напрям у процесі
реалізації, оскільки ринкові умови та технологічні тенденції можуть змінюватися
досить швидко. Регулярний моніторинг ефективності та адаптація стратегії
дозволять знизити невизначеність і підтримувати сталий розвиток проєкту.
1.5. Особливості управління стартапами в галузі розробки сервісу
доставки їжі
Управління стартапами, що спеціалізуються на створенні сервісів доставки
їжі, має низку характерних особливостей, пов’язаних із технологічною природою
продукту, високою конкурентністю ринку, необхідністю забезпечення швидкої
логістики та чутливістю клієнтів до якості сервісу. Такий тип стартапів поєднує
технологічну, операційну та сервісну складові, що потребує комплексного підходу до
організації роботи на всіх етапах життєвого циклу продукту — від формування
концепції до масштабування.
Сервіси доставки їжі належать до категорії платформних бізнесів, у яких
цифрова інфраструктура є основним активом. Управління стартапом у цій сфері
передбачає:
розробку мобільного застосунку та/або веб-платформи з високою
продуктивністю;
43
використання алгоритмів маршрутизації, аналітики та прогнозування часу
доставки;
інтеграцію з платіжними системами, службами автентифікації,
картографічними сервісами;
забезпечення кібербезпеки, захисту персональних даних і безперебійної
роботи інфраструктури.
Для молодих компаній особливо важливо закладати технологічні рішення, що
дозволять безболісно нарощувати обсяги користувачів та замовлень. Слабка
інфраструктура швидко стає бар’єром для росту, що на ринку доставки проявляється
особливо гостро [32–34].
Управління стартапом у цій галузі неможливе без ефективного управління
логістикою [35]. Доставка — складний операційний процес, що охоплює:
балансування попиту та пропозиції кур’єрів;
оптимізацію маршрутів у режимі реального часу;
роботу з піковими навантаженнями (вечірні години, вихідні, сезонні
коливання);
підтримку якості доставок та контроль часу виконання замовлень.
Для стартапів критично важливо інтегрувати логістичні рішення у продуктову
архітектуру з перших етапів, оскільки помилки на цьому рівні негативно впливають
на користувацький досвід і здатність компанії конкурувати з великими платформами.
Ринок доставки їжі змінюється надзвичайно швидко: варіюються моделі
поведінки користувачів, з’являються локальні конкуренти, змінюються операційні
умови [36]. Це вимагає:
коротких циклів розробки (методології Agile, Scrum, Lean Startup);
регулярного тестування функцій на невеликих групах користувачів;
гнучкої зміни функціоналу залежно від зворотного зв’язку;
аналізу метрик (час виконання доставки, коефіцієнт конверсії, відсоток відмов,
задоволеність клієнтів).
44
Стартап у цій галузі повинен працювати як експериментальна лабораторія, де
кожне нове припущення тестується швидко й структуровано, а результати
визначають напрям подальшого розвитку.
Користувачі сервісів доставки їжі належать до категорії клієнтів з низькою
толерантністю до помилок. Затримка, неправильно зібране замовлення чи технічні
збої призводять до миттєвих негативних відгуків та відтоку клієнтів до конкурентів
[37].
Тому управління стартапом передбачає:
створення надійної технічної підтримки;
оперативне реагування на проблемні ситуації;
впровадження систем моніторингу якості доставки;
побудову програм лояльності та персоналізованих пропозицій.
Успішні стартапи в галузі доставки їжі зазвичай роблять ставку на якість
взаємодії з користувачами, адже саме сервіс є головним чинником утримання
клієнтів.
Сфера доставки їжі характеризується наявністю декількох великих
міжнародних гравців і значної кількості нішевих сервісів [38]. Для стартапу
критично важливо чітко визначити свою позицію:
які сегменти він обслуговує;
у чому полягає його унікальна цінність;
як він відрізняється від Glovo, Bolt Food, Wolt та локальних платформ.
Успіх стартапу залежить не лише від технологічного рішення, а й від здатності
знайти та утримати чітко окреслену нішу — наприклад, доставка здорової їжі,
корпоративні ланчі, доставка у нічний час, робота з ресторанами певного формату
тощо.
Сервіс доставки їжі працює у форматі тристоронньої взаємодії:
користувачі — джерело попиту;
ресторани та кухні — основні постачальники;
кур’єри — виконавці логістичної функції.
45
Управління стартапом у цій галузі потребує налагодження ефективних
відносин з кожною групою партнерів:
ресторанам необхідні прозорі умови співпраці;
кур’єри очікують стабільних виплат, гнучкого графіку та зручності роботи;
користувачам важливі швидкість, якість та передбачуваність.
Ефективна взаємодія між цими групами створює основу для стабільного
функціонування платформи [39].
Управління сервісом доставки їжі неможливе без аналітики, яка охоплює:
прогнозування попиту за часом і локаціями;
оцінку ефективності кур’єрів;
аналіз поведінки користувачів;
моделювання логістичних сценаріїв;
контроль фінансової ефективності.
Стартапам потрібні продумані механізми збору та аналізу даних, оскільки саме
аналітика дозволяє підвищувати точність управлінських рішень та ефективність
бізнес-моделі [33; 36].
Доставка їжі — галузь із нестабільною та сезонною структурою попиту. Для
стартапу це означає:
необхідність планувати бюджети з урахуванням можливих стрибків попиту;
готувати резерви для покриття пікових витрат;
забезпечувати фінансову стійкість у періоди низького навантаження.
Гнучкість і передбачливість у фінансах дозволяють уникнути операційних
збоїв і підтримувати конкурентоспроможність.
Особливості управління стартапом у сфері розробки сервісу доставки їжі
визначаються поєднанням технологічних, логістичних, маркетингових та
операційних чинників [34; 38]. Успішність таких проєктів залежить від здатності
команди:
створити технологічно надійну платформу;
забезпечити ефективну логістику;
46
швидко адаптувати продукт до ринкових умов;
підтримувати високу якість сервісу;
вибудувати екосистему взаємин із партнерами та користувачами;
приймати рішення на основі аналітики та глибоких ринкових спостережень.
Зважене управління, стратегічна гнучкість та системний підхід до розробки
створюють умови для формування конкурентних переваг стартапу та його
довгострокового розвитку в динамічній галузі доставки їжі.
Особливості управління стартапами у сфері доставки їжі суттєво
відрізняються від підходів, характерних для інших сегментів цифрової економіки. Це
зумовлено тим, що сервіси доставки поєднують у собі елементи технологічної
платформи, логістичної системи та сервісної моделі, що потребує комплексної
координації внутрішніх процесів. Значна частина успіху залежить не лише від
функціональних можливостей застосунку, а й від ефективності операційної
інфраструктури, рівня взаємодії з партнерами, здатності прогнозувати коливання
попиту та підтримувати стабільну роботу в режимі реального часу. Саме тому для
стартапу важливо розглядати управління не як набір окремих завдань, а як систему
взаємопов’язаних напрямів, які спільно формують конкурентоспроможність
продукту.
Таблиця 1.8 узагальнює ключові напрями, що впливають на управління
стартапом у даній галузі, та демонструє, як кожен із них визначає якість сервісу,
динаміку розвитку та потенціал масштабування. Вона дозволяє структуровано
представити чинники, які на практиці формують стратегічну гнучкість компанії, її
ринкову стійкість та здатність реагувати на зміни у поведінці споживачів і
зовнішньому середовищі.
Таблиця 1.8 — Особливості управління стартапами у сфері доставки їжі
Напрям Практичні наслідки для
Сутнісна характеристика
управління стартапу
Необхідність створення надійної Забезпечення стабільності
Технологічний цифрової платформи, яка поєднує роботи, можливість
розвиток мобільний застосунок, серверну масштабування, конкурентна
інфраструктуру та інтеграційні перевага за рахунок якості
47
Напрям Практичні наслідки для
Сутнісна характеристика
управління стартапу
модулі технологічного рішення
Координація роботи кур’єрів, Мінімізація затримок,
Логістичні оптимізація маршрутів, контроль підвищення довіри
процеси часу доставки та якість виконання користувачів, ефективність
замовлень операційної діяльності
Скорочення ризиків невдалих
Гнучкість Постійне тестування гіпотез,
рішень, створення продукту,
розвитку адаптація функціоналу, швидка
що відповідає реальним
продукту реакція на ринкові зміни
очікуванням користувачів
Управління Високі вимоги до якості сервісу, Формування лояльності,
клієнтським швидкості доставки та прозорої зниження відтоку клієнтів,
досвідом комунікації з користувачами позитивний ефект для бренду
Позиціонуванн Можливість уникнути прямої
Необхідність чіткого визначення
я на конкуренції з великими
ніші, унікальних переваг та
конкурентному платформами, формування
цільової аудиторії
ринку стійкої ринкової позиції
Стабільність бізнес-процесів,
Побудова відносин із ресторанами,
Партнерська можливість розширення
кур’єрами та іншими учасниками
взаємодія мережі співпраці, покращення
екосистеми
сервісу
Використання даних для Обґрунтоване прийняття
Аналітика і моделювання попиту, оптимізації рішень, підвищення
прогнозування логістики та контролю якості ефективності операційної
процесів моделі
Фінансова та Підготовка до сезонності, Стримування операційних
операційна нестабільності попиту та змін ризиків, стабільність роботи
гнучкість зовнішнього середовища навіть у змінних умовах ринку
Аналіз представлених напрямів свідчить, що управління стартапом у сфері
доставки їжі має комплексний і багатошаровий характер. Успішність такого проєкту
визначається здатністю поєднувати технологічні рішення з операційною
ефективністю, забезпечувати високий рівень сервісу та підтримувати партнерську
екосистему. Кожен із наведених напрямів не існує окремо: технологічна стійкість
впливає на якість логістики, а робота з користувачами невіддільна від загальної
стратегії позиціонування й фінансової моделі.
48
Розгляд цих особливостей у системному вигляді дозволяє сформувати
реалістичну оцінку того, які управлінські інструменти та рішення є критично
важливими на ранніх етапах розвитку стартапу. Підприємство, яке зможе створити
технологічно надійну платформу, побудувати ефективну логістичну схему і водночас
забезпечити гнучкість у фінансовому плануванні, матиме суттєві переваги у
конкурентному середовищі.
Також набуває значення здатність команди швидко адаптуватися до ринкових
змін, впроваджувати аналітичні підходи та підтримувати партнерські відносини, що
допомагають підвищити рівень сервісу та розширювати діяльність. Саме поєднання
цих елементів створює основу для стабільного розвитку платформи та формування
стійкої ринкової позиції. У підсумку представлені у таблиці особливості окреслюють
рамки, в яких стартап має розвиватися, щоб забезпечити своє місце на ринку та
відповідати очікуванням користувачів у сфері, що швидко змінюється та
ускладнюється.
Висновки до розділу 1
У першому розділі проведено комплексний аналіз галузі розробки сервісів
доставки їжі та визначено ключові фактори, що формують роботу цифрових
платформ у цій сфері. Встановлено, що ринок швидко зростає завдяки цифровізації
торгівлі, мобільним технологіям і зростанню попиту на зручні онлайн-сервіси.
Формування платформних екосистем створює нові можливості для бізнесу, але
водночас підвищує вимоги до технологічної стабільності, логістичної ефективності
та якості обслуговування.
Аналіз конкурентного середовища показав наявність сильних глобальних і
локальних гравців, проте ринок залишається відкритим для інноваційних та
спеціалізованих продуктів. Застосування моделі Портера виявило високий рівень
конкуренції, значний вплив споживачів, середній тиск постачальників і помірну
загрозу входу нових компаній. SWOT-аналіз підтвердив, що ринок має сприятливі
технологічні передумови, але характеризується високими операційними та
репутаційними ризиками.
49
Також було узагальнено управлінські особливості стартапів у галузі доставки:
необхідність гнучкої розробки, збалансованої логістики, ефективної роботи з
партнерами, аналітичного підходу до прийняття рішень та швидкого реагування на
зміни ринку. Саме ці чинники визначають конкурентні позиції й потенціал
масштабування майбутнього продукту.
Отримані висновки підкреслюють перспективність створення сервісу доставки
їжі з акцентом на якість технологій, оптимізовані бізнес-процеси та підвищену
адаптивність. Аналітичні результати становлять основу для подальшого планування,
проєктування та розробки інформаційної системи.
50
2 ФОРМУВАННЯ ЗАДУМУ ПРОЕКТУ ТА РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ
2.1. Аналіз оточення проєкту
PESTEL-аналіз зовнішнього оточення стартапу з розробки сервісу доставки
їжі в Україні доцільно проводити з урахуванням специфіки воєнного та
післявоєнного періоду, цифрової трансформації економіки та активного розвитку
ринку онлайн-замовлень.
Політичні (P – Political) фактори
Для сервісу доставки їжі ключове значення мають загальні рамкові умови
державної політики у сфері електронної комерції, малого бізнесу та євроінтеграції. В
Україні діє законодавча база, що визначає принципи функціонування електронних
торговельних платформ та регулює онлайн-угоди, зокрема Закон України «Про
електронну комерцію» [40]. Він задає вимоги до електронних договорів,
ідентифікації користувачів та доказової сили електронних повідомлень, що створює
відносно передбачуване правове поле для запуску сервісу доставки.
Політичним драйвером розвитку цифрових сервісів є курс на європейську
інтеграцію та гармонізацію регуляторного середовища з нормами ЄС у сфері e-
commerce, цифрових довірчих послуг і захисту даних [44]. У звітах міжнародних
організацій підкреслюється, що Україна розглядає розвиток електронної комерції як
інструмент підвищення стійкості бізнесу в умовах війни та відновлення економіки
[44; 45]. Це створює додаткові можливості для стартапів, орієнтованих на прозорі
моделі співпраці з ресторанами й кур’єрами, а також для залучення донорських та
інвестиційних програм підтримки МСП.
Водночас політичні ризики залишаються суттєвими: триваюча війна, військові
загрози для інфраструктури, можливі зміни податкових режимів та регуляторного
тиску. Стартап у сфері доставки їжі змушений враховувати ризики локальних
обмежень, комендантських годин, релокації бізнесу в більш безпечні регіони, а
також залежність від державних рішень щодо логістики, митного оформлення
імпортної сировини тощо [44; 46].
51
Економічні (E – Economic) фактори
Економічне оточення характеризується поєднанням високої невизначеності та
збереженням потенціалу зростання у сегменті онлайн-послуг. За даними галузевих
досліджень, ринок доставки їжі в Україні демонстрував стійке розширення навіть у
кризові роки завдяки зміні споживчих звичок, розвитку маркетплейсів та платформ
експрес-доставки [47; 48]. Окремі оцінки, засновані на статистиці сервісів типу
Statista, вказують на прогнозоване зростання доходів сегменту доставки їжі з
кількома десятками відсотків накопичувального темпу до середини 2020-х років
[48].
Суттєвими економічними чинниками виступають рівень реальних доходів
населення, інфляція, купівельна спроможність та регіональні диспропорції. Попит на
доставку їжі є найбільш концентрованим у великих містах із високою щільністю
населення та активною діловою активністю. Дослідження ринку експрес-доставки
показують концентрацію попиту в Києві та обласних центрах, а також домінування
кількох великих гравців (Glovo, Bolt, Raketa), що формують олігополістичну
структуру ринку [50]. Для нового стартапу це означає необхідність або нішування
(здорове харчування, локальні кухні, B2B-кейтеринг), або виходу на недосервісні
регіони.
З іншого боку, розвиток ІТ-галузі й цифрової економіки загалом створює
економічну базу для появи нових онлайн-сервісів: зростає частка ІТ у ВВП,
розширюється база кваліфікованих кадрів для розробки та підтримки платформ,
формуються експортноорієнтовані цифрові продукти [46; 51].
Соціальні (S – Social) фактори
Соціальні фактори є одним із головних драйверів попиту на доставку їжі.
Пандемія COVID-19 сформувала стійку звичку замовляти їжу онлайн; дослідження
ринку доставки вказують на різке зростання використання сервісів під час
карантинних обмежень і закріплення цих моделей поведінки надалі [47]. Додатково,
воєнні події стимулювали перехід частини населення до дистанційної роботи та
підвищили цінність сервісів, які економлять час і мінімізують фізичні переміщення.
52
Змінилася й структура попиту: зросла роль замовлень у вечірній час,
замовлень для сімей та невеликих офісів, посилилася чутливість до ціни й
прозорості комісій. Роботи українських дослідників підкреслюють, що споживачі
очікують поєднання швидкості, безпеки, зручності інтерфейсу та можливості
безконтактної доставки [47; 49]. У соціальному вимірі формується також запит на
«усвідомлене споживання» — здорові страви, локальні й фермерські продукти,
прозоре походження інгредієнтів.
Важливим є й ставлення суспільства до праці кур’єрів. Останніми роками
посилюється суспільна увага до умов роботи в гіг-економіці: графік, оплата,
страховка, безпека під час повітряних тривог тощо. Це створює для стартапу як
репутаційні ризики, так і можливість позиціюватися як «соціально відповідальний
роботодавець», який забезпечує прозорі правила співпраці й базові гарантії.
Технологічні (T – Technological) фактори
Технологічне оточення в Україні сприятливе для розвитку сервісів доставки:
високий рівень проникнення смартфонів, розвинені мобільні мережі 4G та швидке
розгортання цифрових сервісів, включно з fintech-рішеннями та онлайн-банкінгом.
Згідно з аналітичними оглядами, цифрова трансформація бізнесу в Україні
розглядається як ключовий фактор підвищення стійкості й конкурентоспроможності,
зокрема через розвиток онлайн-продажів та логістичних платформ [44; 45].
ІТ-галузь забезпечує доступ до фахівців з розробки, аналітики даних, UX/UI-
дизайну, що дає можливість створювати конкурентні продукти з персоналізованими
рекомендаціями, гнучкою тарифікацією й оптимізованою логістикою. У фахових
публікаціях з ресторанного бізнесу наголошується на перспективності впровадження
інноваційних моделей доставки, які поєднують мобільні додатки, хмарні кухні
(cloud kitchens), інтеграцію з CRM та програмами лояльності [49; 50].
До технологічних ризиків належать кібератаки, перебої в енергопостачанні та
зв’язку, а також залежність від сторонніх інфраструктур (платіжні шлюзи, карти,
push-сервіси). Для стартапу це означає необхідність інвестувати в резервні сценарії
роботи (офлайн-режим кур’єрського додатку, дублюючі платіжні провайдери,
53
резервні канали зв’язку) та вбудовану аналітику для управління попитом і
навантаженням у пікові періоди.
Екологічні (E – Environmental) фактори
Екологічний вимір для сервісу доставки їжі пов’язаний насамперед із
пакуванням, утворенням відходів та впливом на міське середовище. Сучасні підходи
до сталого розвитку міст наголошують на важливості «розумної» логістики,
скорочення транспортних викидів та розвитку мікромобільності [51]. Для сервісу
доставки це означає доцільність використання велосипедів та електросамокатів у
щільній забудові, оптимізацію маршрутів, а також співпрацю з ресторанами щодо
впровадження екологічного пакування.
Споживачі дедалі частіше звертають увагу на можливість сортування відходів,
повторного використання упаковки, інформування про екологічний слід замовлення.
У цьому контексті екологічні ініціативи (наприклад, знижка за відмову від
одноразових приборів або підтримка локальних еко-проєктів) можуть стати
елементом конкурентної переваги бренду та зміцнювати його соціальний капітал.
Правові (L – Legal) фактори
Правове поле для сервісу доставки їжі є комплексним і охоплює кілька груп
нормативних актів. По-перше, це регулювання електронної комерції та електронних
правочинів: Закон України «Про електронну комерцію» визначає вимоги до
електронних договорів, ідентифікації сторін, порядку обробки замовлень і фіксації
транзакцій [40]. Він формує базу для легітимності операцій між користувачами,
ресторанами та платформою.
По-друге, сервіси доставки їжі мають дотримуватися вимог законодавства про
захист прав споживачів, що регламентує якість послуг, інформування клієнтів,
порядок розгляду претензій і повернення коштів [41]. Додатково діє розгалужений
масив норм у сфері безпечності та якості харчових продуктів, зокрема Закон «Про
основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», який
встановлює вимоги до маркування, умов зберігання й транспортування,
простежуваності партій продукції [42]. Для стартапу це означає потребу в чітких
54
регламентах взаємодії з ресторанами, контролі температурних режимів і дотриманні
санітарних норм під час доставки.
По-третє, важливим є дотримання законодавства у сфері захисту персональних
даних, оскільки сервіс обробляє чутливу інформацію про користувачів, їхні адреси
та платіжні транзакції. Закон України «Про захист персональних даних» зобов’язує
операторів баз даних забезпечувати належний рівень безпеки, отримувати згоду на
обробку та надавати користувачам можливість реалізації своїх прав [43].
Дотримання цих вимог є не лише юридичним обов’язком, а й фактором довіри до
бренду.
Окремим блоком постає регулювання трудових і цивільно-правових відносин
із кур’єрами (модель гіг-економіки, ФОП, наймані працівники), а також податкові
аспекти роботи платформи. Від вибраної моделі співпраці залежать рівень
юридичних ризиків, витрати на адміністрування та сприйняття бренду з боку
суспільства й державних органів.
Таким чином, PESTEL-аналіз показує, що зовнішнє оточення стартапу
доставки їжі в Україні є водночас багатофакторним та динамічним. З одного боку,
існують сприятливі умови: державна підтримка цифровізації та електронної
комерції, зростання ІТ-сектору й e-commerce, усталений попит на онлайн-доставку,
технологічна готовність користувачів до мобільних сервісів [44–48]. З іншого боку,
значними залишаються політичні та безпекові ризики, висока ринкова концентрація,
регуляторні вимоги до безпечності харчових продуктів і захисту даних, а також
соціальні очікування щодо відповідальної моделі співпраці з кур’єрами [40–43; 50–
51]. Для успішного позиціонування стартап повинен не лише враховувати ці фактори
під час формування бізнес-моделі, але й використати їх як основу для побудови
стійкої ціннісної пропозиції, орієнтованої на прозорість, якість сервісу та
інноваційні підходи до логістики й клієнтського досвіду.
Комплексний аналіз макросередовища стартапу з розробки сервісу доставки
їжі дає змогу виявити чинники, що формують стратегічні можливості та обмеження
проєкту на етапах його планування й реалізації. PESTEL-аналіз є одним із ключових
інструментів оцінювання зовнішнього середовища, оскільки дозволяє системно
55
структурувати політичні, економічні, соціальні, технологічні, екологічні та правові
детермінанти розвитку. Для цифрового сервісу доставки їжі ці фактори мають
взаємопов’язаний характер: регуляторні норми визначають рамки діяльності,
економічна ситуація впливає на платоспроможний попит, соціальні тенденції
формують моделі споживання, а технологічні можливості та екологічні вимоги
визначають характер продуктового рішення.
Узагальнена таблиця PESTEL (Таблиця 2.1) надає структуроване відображення
ключових зовнішніх факторів та їхнього змісту, тоді як матриця впливу (Таблиця 2.2)
дозволяє визначити, наскільки кожен з них здатен посили або, навпаки, ускладнити
реалізацію стартапу. Разом ці інструменти утворюють аналітичну основу для
формування стратегії розвитку сервісу доставки їжі, пошуку конкурентних переваг
та розроблення механізмів реагування на ризики.
Таблиця 2.1 – Узагальнений PESTEL-аналіз оточення проєкту
Можливості для
Компонент Ключові фактори Загрози / ризики
проєкту
Державна Можливість
підтримка залучення Перебої в
цифровізації та e- грантових та роботі логістики
commerce. інвестиційних через воєнні дії.
Євроінтеграційн програм.Сприяння Потенційні
ий курс України. розвитку цифрових зміни податкової
P – Політичні
Наявність сервісів на рівні політики.
законодавства щодо державної Територіальні
електронних політики.Чіткі обмеження через
транзакцій.Вплив правила роботи у комендантську
війни на логістику та сфері електронної годину.
безпеку. комерції.
Поява нових Зменшення
Динамічний ніш (здорове купівельної
розвиток ринку харчування, спроможності
доставки. локальні кухні, через інфляцію.
E – Економічні Зміна структури B2B-доставка). Збільшення
споживання та Розвиток операційних
зростання онлайн- партнерств із витрат (паливо,
замовлень. ресторанами та логістика, оплата
локальними праці).
56
Можливості для
Компонент Ключові фактори Загрози / ризики
проєкту
кухнями.
Можливості для
Компонент Ключові фактори Загрози / ризики
проєкту
Нерівномірність Можливість Високий
доходів населення за виходу у регіони з рівень
регіонами. недостатнім рівнем конкуренції та
Конкуренція з сервісу. складність
міжнародними ринкового входу.
гравцями.
Вимоги
Формування
Закріплення клієнтів до
лояльної
звички замовлення максимальної
клієнтської бази
їжі онлайн. швидкості й
через якісний
Попит на прозорості
сервіс.
безпечну та швидку сервісу.
Розвиток
доставку. Репутаційні
S – Соціальні сегментів здорової
Поширення ризики у разі
їжі та еко-доставки.
здорового способу скарг на роботу
Можливість
життя. кур’єрів.
створення
Зростання Зростаюча
позитивного іміджу
суспільної уваги до чутливість до ціни
як відповідального
умов праці кур’єрів. та вартості
роботодавця.
доставки.
Високий рівень
цифровізації Створення
населення. технологічно
Можливі
Поширення просунутого
перебої
мобільних продукту з
енергопостачання
застосунків та персоналізацією.
та зв’язку.
fintech-рішень. Впровадження
Загрози
Сучасні автоматизованих
T – Технологічні кібератак та
інструменти маршрутів, push-
витоку даних.
логістичної сповіщень,
Залежність
оптимізації (GPS, трекінгу.
від сторонніх
аналітика, big data). Ефективна
технологічних
Ризики інтеграція з
провайдерів.
кібербезпеки та банківськими
технічної сервісами.
нестабільності.
57
Продовження таблиці 2.1
Можливості для
Компонент Ключові фактори Загрози / ризики
проєкту
Можливість
Розвиток еко- Підвищення
позиціювання як
трендів у міській вимог до
екологічно
логістиці. екологічної
відповідального
Попит на відповідальності.
сервісу.
зменшення відходів Дорожнеча
Перевага через
E – Екологічні та переробку екологічного
використання еко-
пакування. пакування.
пакування.
Розвиток Неоднорідніс
Зменшення
мікромобільності ть еко-
витрат завдяки
(велосипеди, інфраструктури у
мікромобільності в
електросамокати). містах.
центрі міст.
Ризики
штрафів за
Прозорість
порушення норм
Законодавство взаємин із
безпеки харчових
про електронну користувачами
продуктів.
комерцію. через юридично
Юридичні
Норми щодо чіткі політики.
ризики у разі
захисту Підвищення
неналежного
персональних даних. довіри завдяки
L – Правові захисту
Вимоги до дотриманню норм
персональних
безпечності харчових безпеки.
даних.
продуктів. Гнучкість у
Ускладнення
Особливості виборі моделі
через відмінності
регулювання праці співпраці з
між різними
кур’єрів. кур’єрами
формами
(ФОП/гіг/найм).
співпраці з
кур’єрами.
Таблиця 2.2 – Матриця впливу факторів PESTEL на проєкт
Сила впливу Рівень Базова
Фактор Конкретний аспект на проєкт невизначеності управлінська
(1–3) (1–3) реакція
Воєнна ситуація, Формування
логістичні сценарного
Політичні 3 3
обмеження, зміна планування;
режимів роботи міст адаптація графіків
58
Продовження таблиці 2.2
Сила впливу Рівень Базова
Фактор Конкретний аспект на проєкт невизначеності управлінська
(1–3) (1–3) реакція
доставки;
створення
резервних
регіональних
маршрутів.
Моніторинг
грантових
програм; участь у
ініціативах
Державна підтримка
цифрової
Політичні e-commerce та 2 2
трансформації;
цифровізації
активне
партнерство на
рівні державних
проєктів.
Гнучка тарифна
Рівень купівельної
політика; розробка
спроможності та
Економічні 3 2 акцій і програм
інфляційні
лояльності;
коливання
оптимізація витрат.
Нішування
продукту; розвиток
локальних
Конкуренція з боку
партнерств;
Економічні міжнародних 3 2
підвищення
платформ
цінності сервісу
через якість і
персоналізацію.
Масштабування
сервісу в пікових
регіонах;
Попит на онлайн-
оптимізація часу
Соціальні доставку та зміна 3 1
доставки;
моделей споживання
впровадження
безконтактних
рішень.
59
Продовження таблиці 2.2
Сила впливу Рівень Базова
Фактор Конкретний аспект на проєкт невизначеності управлінська
(1–3) (1–3) реакція
Розробка прозорих
умов співпраці;
впровадження
Очікування щодо
страхування;
Соціальні відповідальних умов 2 2
комунікація
праці кур’єрів
соціальної
відповідальності
бренду.
Інвестування в ІТ-
інфраструктуру;
Рівень цифровізації, розвиток аналітики
Технологіч
використання big 2 1 маршрутизації;
ні
data та GPS автоматизація
взаємодії з
користувачем.
Підсилення
кіберзахисту;
резервні сервери;
Технологіч Ризики кібератак та дублювання
3 3
ні перебоїв зі зв’язком платіжних
інтеграцій;
офлайн-режим для
кур’єрів.
Перехід на еко-
Потреба в пакування;
екологічному впровадження
Екологічні 1 2
пакуванні та велосипедної
мікромобільності доставки; участь в
екопроєктах.
Розробка "еко-
опцій" у
Очікування клієнтів
застосунку;
Екологічні щодо екологічної 1 1
інформування про
відповідальності
екологічний слід
доставки.
60
Продовження таблиці 2.2
Сила впливу Рівень Базова
Фактор Конкретний аспект на проєкт невизначеності управлінська
(1–3) (1–3) реакція
Стандартизація
співпраці з
Норми щодо ресторанами;
Правові безпечності 3 1 контроль
харчових продуктів логістичних умов;
аудит
відповідності.
Впровадження
політик
Законодавство про конфіденційності;
Правові захист 3 2 шифрування
персональних даних даних; регулярний
моніторинг
нормативних змін.
Аналіз політичних чинників показує, що одночасно з державними ініціативами
у сфері цифровізації проєкт змушений функціонувати в умовах воєнної
невизначеності, яка безпосередньо впливає на логістику та операційну діяльність.
Економічні фактори формують ресурсну базу та напрямки росту, але також
створюють ризики зниження купівельної спроможності та посилення конкурентного
тиску. Соціальні тенденції, зокрема популяризація онлайн-доставки та зростання
вимог споживачів до якості сервісу, визначають структуру попиту та вимагають
адаптації сервісу до нових очікувань. Технологічні аспекти виступають ключовим
інструментом підвищення ефективності, хоча залежать від стабільності
інфраструктури та кібербезпеки. Екологічні чинники мають більш репутаційний
характер, але можуть перетворитися на вагому конкурентну перевагу за умови
правильного позиціонування. Правові фактори забезпечують рамкову безпеку
діяльності, проте потребують постійного контролю та відповідності актуальним
нормам.
61
Таблиця 2.3 – Рекомендовані стратегії реагування на фактори PESTEL
Фактор Проблемні або Рекомендована стратегія
Очікуваний ефект
PESTEL критичні аспекти реагування
• Створення
альтернативних
маршрутів доставки. Підвищення стійкості
Воєнні ризики,
• Регіональна операцій та зниження
Політичні нестабільність
диверсифікація. втрат у кризових
логістики
• Резервні сценарії ситуаціях.
роботи під час
обмежень.
• Моніторинг грантів та Розширення
Наявність програм інвестицій. фінансових
Політичні
підтримки бізнесу • Участь у програмах можливостей та
цифровізації. партнерської мережі.
Зниження • Гнучке ціноутворення. Збереження попиту та
Економічні купівельної • Розвиток бюджетних підтримка
спроможності та сімейних пакетів. стабільності продажів.
• Нішування сервісу
(здорове харчування,
локальні кухні). Формування відмінної
Економічні Висока конкуренція
• Підвищення якості конкурентної позиції.
UX/UI та швидкості
доставки.
• Оптимізація часу
доставки. Збільшення рівня
Зростання
Соціальні • Покращення лояльності
очікувань клієнтів
прозорості тарифів і користувачів.
комісій.
• Прозора модель
співпраці. Підвищення репутації
Чутливість до умов
Соціальні • Страхові програми. бренду та стабільності
праці кур’єрів
• Соціальний пакет для персоналу.
постійних кур’єрів.
• Підсилення
Зменшення ризиків
кіберзахисту.
Кібератаки та зупинки роботи
Технологічні • Резервні сервери та
технічні перебої платформи та витоку
дублювання платіжних
даних.
сервісів.
62
Продовження таблиці 2.3
Фактор Проблемні або Рекомендована стратегія
Очікуваний ефект
PESTEL критичні аспекти реагування
• Впровадження big data
Необхідність для прогнозування Підвищення
Технологічні високої попиту. ефективності доставки
продуктивності • Автоматизація та якість сервісу.
маршрутизації.
• Перехід на еко-
пакування. Покращення іміджу та
Потреба у
Екологічні • Мотивація клієнтів відповідність
зменшенні відходів
відмовлятися від сучасним трендам.
одноразових приборів.
• Еко-маркування
Тиск на екологічну замовлень. Формування доданої
Екологічні
відповідальність • Партнерства з еко- цінності бренду.
ініціативами.
• Стандартизовані
Забезпечення якості
Вимоги до договори з ресторанами.
Правові послуг і зниження
безпечності їжі • Контроль
юридичних ризиків.
температурних режимів.
• Використання
шифрування, політик Підвищення довіри
Захист
Правові приватності. користувачів та
персональних даних
• Регулярні аудити мінімізація штрафів.
даних.
Взаємодія між факторами та їхніми рівнями впливу свідчить, що управління
проєктом повинно спиратися на гнучкі, багатоваріантні стратегії реагування.
Системний підхід дає змогу перетворити частину ризиків на можливості — через
нішеву спеціалізацію, технологічні інновації чи соціально відповідальну модель
співпраці з кур’єрами. Таким чином, поєднання структурованого аналізу та
адаптивної управлінської логіки створює підґрунтя для розвитку сервісу доставки
їжі у динамічному ринковому середовищі.
63
2.2. Первинні та вторинні зацікавлені сторони
Ефективна реалізація стартапу з розробки сервісу доставки їжі значною мірою
залежить від розуміння структури його зацікавлених сторін. Умовно їх поділяють на
первинні — ті, що прямо беруть участь у створенні цінності та взаємодіють із
сервісом щоденно, та вторинні — ті, що формують ширший контекст
функціонування проєкту й впливають на нього опосередковано.
Первинні зацікавлені сторони
1. Клієнти-споживачі — фізичні особи, що здійснюють замовлення через сервіс
доставки. Вони безпосередньо впливають на успішність стартапу через
частоту замовлень, рівень задоволеності, готовність рекомендувати сервіс. За
даними досліджень, в Україні суттєво зросло використання онлайн-доставки
їжі, що створює високі очікування щодо швидкості, якості обслуговування та
зручності платформи [52].
Вигода для стартапу: можливість масштабування, зростання доходу.
Виклик: утримати лояльність, забезпечити високу якість сервісу та
конкурентну ціну.
2. Ресторани, кухні-партнери та постачальники їжі — юридичні або фізичні
суб’єкти, що готують та/або надають їжу для доставки через платформу. Вони
формують асортимент, якість, швидкість підготовки замовлень. Українські
практики показують, що моделі співпраці між рестораном, кур’єром та
платформою змінюються (наприклад, хмарні кухні, віртуальні бренди) і
потребують чіткого улагодження [52].
Вигода: розширення ринкового охоплення, зростання обсягу замовлень.
Виклик: узгодити логістику, стандарти якості, інші умови співпраці.
3. Кур’єри та логістичні партнери — фізичні виконавці доставки (піші, вело-,
мото-, автомобільні кур’єри) та/або компанії-логісти. Вони відповідають за
виконання замовлень, задоволеність клієнтів і ритмічність роботи платформи.
Як зазначається в українських дослідженнях, моделі «вільних кур’єрів» є
64
поширеними і вимагають належної реєстрації, контролю і рейтингових систем
[53].
Вигода: гнучкість роботи, потенціал заробітку.
Виклик: забезпечити стабільність, якість, безпечні умови праці та мотивацію.
4. Інвестори/фінансові стейкхолдери — венчурні фонди, бізнес-ангели, державні
грантові програми, які вкладають ресурси у стартап з очікуванням зростання,
масштабування та прибутковості. Як українські аналітики відзначають,
екосистема стартапів залишається фрагментованою, але є тенденції до
зростання [54].
Вигода: отримати долю в прибутковому бізнесі або виході на новий ринок.
Виклик: контроль за виконанням бізнес-моделі, поверненням інвестицій,
прозорістю.
5. Команда засновників і менеджмент стартапу — безпосередньо займається
розробкою платформи, стратегією, маркетингом, операційною діяльністю. Їхні
рішення та компетенції визначають, наскільки успішно буде інтегрованою
мережа клієнтів, партнерів і кур’єрів.
Вигода: створення власного бізнесу, потенціал зростання.
Виклик: складність управління, ресурсні обмеження, висока конкуренція.
Вторинні зацікавлені сторони
1. Місцева влада та органи регулювання — міські, обласні адміністрації, центри
підтримки бізнесу, що можуть створювати сприятливі умови для
інноваційного бізнесу, надавати дозволи, визначати логістичні зони. У статті
про екосистеми стартапів в Україні зазначається важливість солідарної
взаємодії бізнесу, держави, освітніх інституцій [55].
Вигода: розвиток економіки регіону, податкові надходження, створення
робочих місць.
Виклик: забезпечити баланс між регулюванням і стимулюванням інновацій.
2. Громади та суспільство — мешканці міст, у яких працює сервіс доставки; вони
оцінюють вплив на міську логістику, екологію, умови праці кур’єрів і участь
65
акселераторів у локальному бізнес-середовищі. Наприклад, зміни моделей
доставки впливають на поведінку споживачів і умови зайнятості [52].
Вигода: доступ до швидкої доставки, зручність, нові робочі місця.
Виклик: зростання навантаження на міську інфраструктуру, транспорт,
екологічні питання.
3. Партнерські технологічні компанії — розробники мобільних застосунків,
платіжних систем, логістичних рішень, аналітичних сервісів. Вони надають
інструменти для роботи платформи. Українські дослідження стартап-
екосистем приділяють увагу ролі технологічної інфраструктури [55].
Вигода: бізнес-можливості, інтеграції, спільний розвиток.
Виклик: сумісність систем, конфіденційність даних, підтримка сервісу.
4. Конкуренти та ринок загалом — інші сервіси доставки, як локальні так і
міжнародні, що впливають на рівень конкуренції, очікування клієнтів,
стандарти обслуговування. Стан ринку доставки їжі в Україні
характеризується швидким ростом і новими моделями співпраці. [52, 56].
Вигода: стимулювання інновацій, можливості альянсів або партнерств.
Виклик: ценова війна, відтік клієнтів, тиск на маржу.
Систематизація стейкхолдерів дає можливість оцінити структуру
взаємовідносин у проєкті, визначити ключові очікування та сформувати ефективні
стратегії комунікації. Для сервісу доставки їжі характерна багаторівнева екосистема,
у межах якої взаємодіють клієнти, партнери, кур’єри, технологічні компанії,
інвестори та регулятори. Кожна група має власні інтереси та рівень впливу на
проєкт, а також потребує різних підходів до управління. Таблиця 2.4 структурує ці
сторони та окреслює рекомендації щодо роботи з ними.
Таблиця 2.4 – Зацікавлені сторони проєкту
Зацікавлена Рівень
№ Ключові інтереси Очікування Стратегія взаємодії
сторона впливу
Надійність
Якісна і швидка Постійний зворотний
сервісу,
Клієнти- доставка; прозорі зв'язок, програми
1 Високий зручний
споживачі тарифи; широкий лояльності,
інтерфейс,
вибір страв персоналізація
підтримка 24/7
66
Продовження таблиці 2.4
Зацікавлена Рівень
№ Ключові інтереси Очікування Стратегія взаємодії
сторона впливу
Прозорі
Стабільний потік
Ресторани та партнерські
замовлень; чесні Підписання SLA, спільні
2 кухні- Високий умови,
комісії; оперативна маркетингові кампанії
партнери технічна
логістика
підтримка
Прозорі умови
Гідна оплата; роботи, Мотиваційні програми,
Середній–
3 Кур’єри безпека; гнучкі рейтингова навчання, підтримка під
високий
графіки система, захист час рейсів
і страхування
Зростання
Регулярні
прибутковості, Демонстрація
фінансові
4 Інвестори масштабування, Високий результатів, аналітика,
звіти, KPI,
прозорість пітчинг
чітка стратегія
управління
Наявність
Успішність ресурсів,
Команда Agile-підхід, чіткий
5 продукту, розвиток Високий узгоджена
засновників розподіл ролей
бізнесу, інновації командна
робота
IT-партнери та
Стабільні Безперебійніст Регламент технічної
провайдери
6 інтеграції, безпека, Середній ь API, технічна взаємодії, тестові
платіжних
зростання трафіку сумісність середовища
сервісів
Законність
Розвиток
операцій,
Місцева влада економіки, Офіційні звіти,
7 Середній виконання
та регулятори дотримання норм, узгодження логістики
санітарних
прозорість
вимог
Безпека руху,
зменшення
Робочі місця,
Громади та Низький– пластика, Публічні ініціативи,
8 зручність сервісів,
суспільство середній соціальна екоакції
екологічність
відповідальніс
ть
Утримання ринку, Оцінка ринку,
Моніторинг ринку,
9 Конкуренти запобігання втраті Непрямий ринкові
нішування
клієнтів стандарти
Аналіз зацікавлених сторін показує, що ключовими драйверами успіху сервісу
доставки є клієнти, партнери-ресторани та кур’єри, тоді як інвестори, технологічні
компанії та регулятори формують контекст і умови розвитку. Побудова
67
взаємовигідних, прозорих і стабільних відносин з усіма групами стейкхолдерів є
необхідною умовою сталого зростання.
Матриця «вплив–інтерес» є ефективним інструментом сегментації
стейкхолдерів для визначення пріоритетів взаємодії. Вона дозволяє встановити, які
групи потребують активного управління, регулярної комунікації або ж моніторингу.
Для сервісу доставки їжі, який працює в умовах високої конкуренції та
оперативності, правильна пріоритизація стейкхолдерів забезпечує стабільність,
керованість та передбачуваність бізнес-процесів (Таблиця 2.5).
Таблиця 2.5 – Матриця "Вплив – Інтерес"
Рівень Рівень
№ Стейкхолдер Категорія Рекомендована стратегія взаємодії
впливу інтересу
1 Клієнти Високий Високий Управляти тісно Персоналізація, підтримка 24/7
Ресторани-
2 Високий Високий Управляти тісно СП-запуски, оптимізація логістики
партнери
Середній– Підтримувати та
3 Кур’єри Високий Система рейтингів, бонуси
високий мотивувати
Регулярні звіти, стратегічні
4 Інвестори Високий Середній Задовольняти
презентації
Тісне
5 IT-партнери Середній Високий Регулярні технічні сесії
партнерство
Низький–
6 Місцева влада Середній Підтримувати Офіційні документи, консультації
середній
Низький–
7 Громади Середній Інформувати Соціальні ініціативи, прозорість
середній
8 Конкуренти Середній Низький Моніторити Аналіз ринку, позиціонування
Матриця демонструє, що найбільш активного управління потребують клієнти,
партнери-ресторани та кур’єри, тоді як інвестори та технологічні партнери
вимагають системної, але менш частотної комунікації. Регулятори та громади
важливі для репутації та відповідності нормам, проте їхній вплив менш
оперативний.
Ефективна взаємодія зі стейкхолдерами передбачає врахування їхніх інтересів,
впливу та мотиваційних чинників. Первинні групи мають безпосередній стосунок до
68
створення цінності у сервісі доставки — вони визначають якість та швидкість
обслуговування. Вторинні групи формують інституційне, соціальне й технологічне
середовище, у якому функціонує стартап. Таблиця 2.6 узагальнює найбільш доцільні
підходи до роботи з кожною категорією.
Таблиця 2.6 – Стратегії взаємодії зі стейкхолдерами
Група Стейкхолдери Основні потреби Стратегічні дії Очікувані результати
Якість, швидкість, Персоналізація, UX- Лояльність,
Клієнти
комфорт оптимізація, акції позитивні відгуки
Потік замовлень, Стабільність
Ресторани Спільний маркетинг, SLA
чесні комісії співпраці
Оплата, безпека, Рейтинги, бонуси,
Кур’єри Якісна доставка
гнучкість навчання
Команда та Підтримка інновацій,
Розвиток сервісу Продуктивність
засновники Agile
Прозорість, Довгострокове
Інвестори KPI, фінзвітність
прибутковість фінансування
Влада та Законність, Виконання норм,
Мінімізація ризиків
регулятори безпека звітність
Екологія, Еко-проекти, соціальна Доброзичливе
Громади
зайнятість відповідальність сприйняття
Сумісність, Надійна
IT-партнери Регулярні технічні сесії
стабільність інфраструктура
Конкуренти Ринковий баланс Моніторинг, нішування Стабільна позиція
Стратегії взаємодії свідчать, що для первинних стейкхолдерів важливими є
швидкість, якість і стабільність операцій. Вторинні групи очікують прозорості,
відповідності нормам, технологічної надійності та соціальної відповідальності.
Збалансована система управління дає змогу зміцнити ринкові позиції та підвищити
довіру до бренду.
Рекомендації щодо взаємодії з зацікавленими сторонами
Для клієнтів важливо регулярно проводити опитування задоволеності,
аналізувати «болі» (pain-points) і адаптувати сервіс.
Партнерам-ресторанам слід пропонувати вигідні умови співпраці, прозорі
процеси, спільні маркетингові активності.
Кур’єрам — забезпечити чіткі умови роботи, мотивацію, розвиток рейтингової
системи та безпечні умови.
Вторинні Первинні
69
Інвесторам — надавати регулярні звіти щодо KPI, показники зростання та
ризики.
Органам влади і громаді — комунікувати про те, як сервіс сприяє створенню
робочих місць, зменшенню транспортного навантаження, екологічним
рішенням.
Технологічним партнерам — відкритість до інтеграцій, стандарти безпеки
даних, спільні стартап-програми.
Конкурентам/ринку — аналіз конкурентної позиції, можливість нішового
позиціонування, альянси з менш сильними гравцями.
2.3. Місія, цілі та розробка коцепції стартапа
Основною метою проєкту є створення та впровадження мобільного застосунку
для доставки їжі, який поєднуватиме зручність користування, оперативність
виконання замовлень та стабільність сервісу. Передбачається, що розроблений
продукт забезпечуватиме комфортний доступ користувачів до широкого спектра
страв із різних закладів громадського харчування, водночас підтримуючи ефективну
і прозору взаємодію з партнерами-ресторанами та кур’єрською службою.
Реалізація проєкту зі створення мобільного застосунку для доставки їжі
ґрунтується на системному підході, що охоплює формування стратегічних цілей,
конкретизацію завдань і визначення очікуваних результатів. Кожен елемент проєкту
логічно продовжує попередній, утворюючи цілісну послідовність — від
концептуального задуму до практичного впровадження.
Цілі проєкту:
Передусім сформульовано ключову мету — створити цифровий сервіс, який
би поєднував зручність та швидкодію для користувача, а також забезпечував
належну ефективність і прозорість для ресторанів та кур’єрів. Для реалізації цієї
мети визначено низку цілей, що взаємно підсилюють одна одну й відображають
комплексний характер проєкту.
70
Першою серед них є розроблення інтерфейсу, який буде інтуїтивно зрозумілим
для користувачів різного рівня цифрової компетентності. На її основі постає
наступна ціль — забезпечити достатню різноманітність ресторанних пропозицій, що
розширює можливості користувача та підвищує конкурентоспроможність сервісу.
Оскільки зручність користувача залежить не лише від вибору, а й від
швидкості обробки замовлення, логічним продовженням є інтеграція з внутрішніми
системами ресторанів. Вона дозволяє уникнути затримок, зменшити кількість
помилок і стандартизувати роботу партнерів.
Далі постає питання якості виконання доставки, що безпосередньо пов’язане з
організацією роботи кур’єрів. Тому сформульовано окрему ціль, спрямовану на
побудову ефективної та мотивувальної системи співпраці з ними.
Завершальним елементом блоку цілей є маркетингове просування та
забезпечення безпеки даних — дві складові, без яких неможливі ні поява застосунку
на ринку, ні довготривала довіра користувачів.
Таким чином, структура цілей створює послідовну логіку: від зручності → до
функціональності → до надійності → до безпеки та розвитку.
На основі опису функціонального призначення вебзастосунку було
виокремлено ключові проблеми, усунення яких стало основою для його розробки:
Працівники виконують значну кількість повторюваних операцій, що можуть
бути автоматизовані; через це виникають помилки, спричинені людським
фактором, а робочий час використовується нераціонально.
Відсутня можливість надійного та тривалого зберігання історії замовлень
клієнтів.
Немає швидкого доступу до інформації про попередні замовлення, що
ускладнює роботу персоналу та знижує ефективність обслуговування.
На основі окресленої проблематики було побудовано дерево проблем, що
наведено на рисунку 2.1
71
Рисунок 2.1 – Дерево проблем продукту
Після аналізу проблем було визначено цілі, досягнення яких має забезпечити
створення веб-додатку для формування та опрацювання замовлень на абонементну
доставку їжі. Реалізація цих цілей дозволить повністю вирішити наявні труднощі.
Головною метою розробки є створення програмного рішення, яке забезпечує зручне
оформлення та опрацювання замовлень, підтримує оптимізацію бізнес-процесів і
гарантує постійний доступ до історії клієнтських замовлень.
Структурований опис сформованих цілей подано у вигляді дерева цілей (рис.
2.2).
Рисунок 2.2 – Дерево цілей продукту
72
Також було створено дерево результатів проєкту, що наведено на рисунку 2.3.
Після аналізу проблемного поля, визначення цілей і очікуваних результатів
сформовано перелік вимог, яким повинен відповідати розроблюваний веб-додаток.
Рисунок 2.3 – Дерево результатів продукту
Завдання проєкту:
Цілі задають загальний напрямок, а конкретні завдання визначають шлях до їх
досягнення. Вони продумані так, щоб кожен етап природно випливав з
попереднього.
Першим кроком є дослідження ринку та очікувань користувачів, адже саме
реальні потреби визначають майбутній функціонал застосунку. На основі цих даних
формується технічне завдання — структурований документ, у якому чітко
зафіксовано функції, технічні вимоги та обмеження.
Далі постає потреба у виборі технологічного стеку. Вибір технічної платформи
визначає майбутню архітектуру та швидкість розробки. Логічним продовженням
цього етапу є проєктування архітектури та створення дизайну інтерфейсу, що
забезпечує узгодженість між технічною реалізацією та зручністю користування.
Після формування архітектури розпочинається безпосередня розробка
функціоналу застосунку. Цей процес завершується тестуванням, яке дозволяє
виявити недоліки й відкоригувати роботу системи перед запуском.
73
Після виходу на ринок важливо забезпечити підтримку, оновлення та
оптимізацію, оскільки цифровий продукт потребує постійного розвитку. У цей
момент стає актуальною також співпраця з ресторанами та кур’єрами, адже сервіс
доставки неможливо реалізувати без узгодженої роботи партнерів.
Наступні завдання — розроблення мотиваційних механізмів для кур’єрів і
впровадження маркетингової стратегії — органічно продовжують попередні,
забезпечуючи не лише технічну, а й операційну життєздатність проєкту.
На завершення — встановлення механізмів збирання відгуків та дотримання
вимог законодавства. Вони є умовою адаптивності продукту та його правової
надійності.
У результаті завдання формують безперервну логічну послідовність від аналізу
→ до розробки → до впровадження → до підтримки та вдосконалення.
Концепція стартапу базується на ідеї створення гнучкої цифрової платформи,
яка поєднує інтереси трьох ключових груп — користувачів, ресторанів-партнерів та
кур’єрів — у межах єдиного технологічного рішення. У центрі концепції лежить
принцип «розумної взаємодії», що передбачає використання інтуїтивного
інтерфейсу, алгоритмів оптимізації логістики та прозорих бізнес-процесів.
Сервіс має забезпечувати не лише зручність замовлення страв, а й формувати
новий стандарт взаємодії між усіма учасниками екосистеми. Користувачі отримують
доступ до широкого вибору ресторанів і можливість персоналізувати свій досвід;
ресторани — оптимізований канал продажів і технологічні інструменти для обробки
замовлень; кур’єри — чіткі правила співпраці, мотивувальні механізми та
стабільність роботи.
Концепція також передбачає поєднання швидкодії та безпеки: мобільний
застосунок має підтримувати багаторівневий захист даних, забезпечувати надійність
транзакцій і відповідність регуляторним вимогам. Значна увага приділяється
елементам аналітики — прогнозуванню попиту, інтелектуальному формуванню
маршрутів і вдосконаленню сервісу на основі зібраних поведінкових даних.
Таким чином, концепція сервісу доставки їжі зорієнтована на створення
екосистеми, що не просто виконує функцію швидкої доставки, а формує сучасну
74
платформену модель співпраці, здатну масштабуватися, адаптуватися та залишатися
конкурентною в довгостроковій перспективі.
Щоб зрозуміти, яким чином ключові ідеї перетворюються на реальну цінність
для користувачів, партнерів та операційної моделі сервісу доставки їжі, важливо
структурувати ці концептуальні положення. Таблиця 2.7 окреслює основні елементи
концепції, розкриває їхній зміст і показує, як вони впливають на практичну сторону
реалізації проєкту. Такий формат дозволяє побачити не лише теоретичні наміри, а й
конкретні переваги, які кожний елемент може забезпечити під час розробки,
впровадження та масштабування сервісу.
Таблиця 2.7 – Основні елементи концепції стартапу сервісу доставки їжі
Елемент Зміст Практичне значення
№
концепції та характеристика для проєкту
Створення цифрової платформи,
Забезпечує основу для побудови цілісної
Ключова що поєднує користувачів,
1 екосистеми, в якій усі сторони
ідея ресторани та кур’єрів у єдиному
взаємодіють за узгодженими правилами.
сервісному середовищі.
Надання швидкої та зручної
доставки з широким вибором Підвищує привабливість сервісу для
Ціннісна
2 закладів, доповненої якісною користувачів і партнерів, сприяє
пропозиція
взаємодією та прозорістю формуванню конкурентної переваги.
процесів.
Дозволяє сформувати адаптовані
Міські мешканці, ресторани
Цільова інструменти комунікації та розробити
3 різного формату, незалежні
аудиторія функціонал, орієнтований на потреби
кур’єри або логістичні партнери.
конкретних груп.
Мобільний додаток, модулі
Забезпечує стабільність сервісу, зменшує
Технологічн інтеграції, алгоритми оптимізації
4 операційні витрати, сприяє швидкому
а основа маршрутів, система аналітики та
масштабуванню.
автоматизації.
Комісійні від партнерських
Створює фінансову стійкість та
Бізнес- ресторанів, сервісні платежі,
5 можливість прогнозування доходів у
модель партнерські акції та динамічна
коротко- й довгостроковій перспективі.
монетизація.
Поєднання персоналізованих
Збільшує шанси на залучення та
Унікальність рекомендацій, швидкої логістики
6 утримання користувачів, формує
сервісу та високої якості клієнтського
позитивний імідж бренду.
досвіду.
75
Продовження таблиці 2.7
Елемент Зміст Практичне значення
№
концепції та характеристика для проєкту
Використання багаторівневих
Підвищує довіру користувачів, зменшує
Підхід до механізмів шифрування,
7 правові ризики та забезпечує відповідність
безпеки дотримання регуляторних норм
вимогам ринку.
щодо даних та конфіденційності.
Можливість виходу на нові ринки,
Потенціал Забезпечує гнучкість розвитку бренду та
розширення партнерської мережі
8 масштабуван відкриває можливості для довгострокового
та запровадження додаткових
ня зростання.
сервісів.
Дана таблиця дозволяє чітко побачити, як ключові ідеї концепції
перетворюються на конкретні практичні переваги. Кожний елемент не лише
визначає теоретичну основу сервісу, а й напряму впливає на його ефективність,
конкурентоздатність та потенціал подальшого розвитку. Такий структурний підхід
дає змогу розглядати стартап як узгоджену систему, у якій концептуальні рішення
безпосередньо підтримують операційну та бізнесову стратегію.
2.4. Опис продукту проекту
Продуктом стартапу є мобільний застосунок для доставки їжі, розроблений як
багатофункціональна платформа, що забезпечує безперебійну взаємодію між
користувачами, ресторанами та кур’єрами. Застосунок поєднує інструменти
замовлення страв, логістичні рішення, системи аналітики та модулі управління
партнерськими процесами, утворюючи комплексний цифровий сервіс, спрямований
на оптимізацію та підвищення якості послуг доставки.
Основою продукту є клієнтська частина — мобільний інтерфейс, який
забезпечує зручний доступ до широкого каталогу ресторанів і страв. Інтерфейс
побудований таким чином, щоб процес пошуку, оформлення та оплати замовлення
відбувався максимально швидко і без додаткових труднощів. Навігація в застосунку
структурована за принципом природної логіки користувача: від перегляду категорій
до формування кошика та відстеження замовлення в реальному часі. Особливу увагу
приділено системі персоналізації, яка пропонує рекомендації на основі історії
замовлень, рейтингових оцінок та індивідуальних уподобань.
76
Підсистема для ресторанів виступає другим важливим компонентом продукту.
Вона дає змогу закладам харчування оперативно отримувати, обробляти та
підтверджувати замовлення, контролювати час приготування та управляти статусами
страв. Інтеграційні механізми забезпечують синхронізацію з існуючими
внутрішніми системами ресторанів, що знижує ймовірність технічних збоїв,
оптимізує роботу персоналу та прискорює виконання замовлень.
Окремий модуль призначений для організації кур’єрської доставки. Він
містить інструменти для побудови маршрутів, розподілу замовлень між кур’єрами,
контролю виконання та оцінювання якості роботи. У модуль закладено алгоритми,
що враховують відстань, завантаженість території, наявність доступних кур’єрів та
потенційні затримки. Такий підхід дає змогу мінімізувати час доставки й підвищити
рівень задоволеності користувачів.
Технічна складова продукту передбачає надійну серверну інфраструктуру,
здатну обробляти значну кількість паралельних запитів. Платформа побудована з
урахуванням вимог масштабованості, що дозволяє адаптувати сервіс до зростання
кількості користувачів та партнерів без втрати продуктивності. Важливим елементом
є система збору та аналізу даних, яка дає можливість відстежувати поведінку
користувачів, ефективність роботи кур’єрів, динаміку замовлень та інші ключові
показники. Аналітичні інструменти допомагають приймати обґрунтовані
управлінські рішення, прогнозувати попит і коригувати модель сервісу відповідно до
змін на ринку.
Не менш значущою складовою є механізми захисту даних. Застосунок
використовує багаторівневі протоколи шифрування, контроль доступу та засоби
автентифікації, що забезпечують захист персональної і фінансової інформації.
Відповідність вимогам законодавства щодо цифрових сервісів і приватності формує
підґрунтя довіри з боку користувачів і партнерів.
У межах комерційної моделі продукт підтримує гнучкі механізми монетизації
— комісійні платежі, партнерські програми, динамічні тарифи та додаткові сервіси.
Це створює можливості для стабільного розвитку платформи та її фінансової
стійкості.
77
Таким чином, продукт стартапу — це не просто застосунок для замовлення
їжі, а комплексна екосистема, що поєднує інтерфейс для користувачів, модуль
управління для ресторанів, логістичний блок для кур’єрів і технологічну платформу,
яка забезпечує стабільність і безпеку. Завдяки такій структурі сервіс здатен
масштабуватися, адаптуватися до ринкових умов і підтримувати високий рівень
якості, необхідний для сучасного споживчого середовища.
Формування вимог до продукту є ключовим етапом у процесі розробки
цифрового сервісу, оскільки саме вони визначають межі, можливості та очікувані
характеристики майбутнього застосунку. Функціональні вимоги описують поведінку
системи, її здатність виконувати конкретні операції, а також взаємодію між
користувачами, ресторанами та кур’єрами. Нефункціональні вимоги, у свою чергу,
визначають якісні параметри продукту — стабільність, безпеку, швидкодію,
масштабованість та інші характеристики, що не пов’язані з конкретними функціями,
але значною мірою впливають на ефективність роботи сервісу.
Подана нижче таблиця 2.8 систематизує обидва типи вимог, демонструючи їх
зв’язок із загальними завданнями проєкту та забезпечуючи цілісне розуміння того,
яким має бути готовий продукт.
Таблиця 2.8 – Функціональні та нефункціональні вимоги до продукту
Категорія Вимога Опис та пояснення
А. Функціональні вимоги
Застосунок має підтримувати створення
Реєстрація та авторизація облікових записів, авторизацію через email,
телефон або соцмережі.
Користувач повинен мати можливість
Пошук ресторанів і страв переглядати каталог закладів, фільтрувати за
кухнями, ціною, рейтингами.
Робота з Додавання страв у кошик, редагування кількості,
Формування замовлення
користувачами коментарі до страв, перегляд фінальної вартості.
Підтримка онлайн-оплати карткою, Apple
Оплата замовлення
Pay/Google Pay, можливість збереження картки.
Відстеження статусу Користувач має бачити етапи: «прийнято»,
замовлення «готують», «кур’єр у дорозі», «доставлено».
Механізм залишення відгуків щодо якості страв,
Оцінювання сервісу
роботи кур’єра та ресторану.
78
Продовження таблиці 2.8
Категорія Вимога Опис та пояснення
Ресторан повинен отримувати замовлення в
Отримання та обробка
реальному часі та мати можливість
замовлень
підтвердження/відхилення.
Робота з
Заклади можуть редагувати страви, ціни,
ресторанами Управління меню
доступність позицій, акції.
Ресторани мають бачити аналітику замовлень:
Перегляд статистики
частота, популярність страв, пікові години.
Кур’єри отримують замовлення, можуть
Прийняття замовлень прийняти або відхилити залежно від своєї
зайнятості.
Система генерує оптимальний маршрут із
Робота з кур’єрами Побудова маршруту
можливістю його корекції.
Кур’єр фіксує статус доставки, що
Підтвердження доставки синхронізується з даними користувача та
ресторану.
Управління
Адмін-панель для керування акаунтами,
користувачами,
блокуванням, редагуванням даних.
ресторанами, кур’єрами
Адміністративні
Нагляд за роботою серверів, перевірка помилок,
функції Моніторинг системи
контроль обробки запитів.
Універсальна система Push-/SMS-/email-сповіщення на всіх ключових
повідомлень етапах взаємодії.
Б. Нефункціональні вимоги
Дії користувача та завантаження меню мають
Швидкість роботи
відбуватися не більше ніж за 1–2 секунди.
Продуктивність
Паралельна обробка Система повинна коректно обробляти велику
замовлень кількість замовлень у пікові години.
Доступність сервісу має становити не менше
Безперервність роботи
Надійність і ніж 99,5% на місяць.
доступність Система повинна мати механізми резервного
Стійкість до збоїв
копіювання даних і автоматичного відновлення.
Впровадження шифрування (SSL/TLS),
Захист даних
безпечного зберігання інформації про платежі.
Поділ прав доступу між ролями: користувач,
Безпека Контроль доступу
ресторан, кур’єр, адміністратор.
Відповідність Дотримання вимог GDPR/ЗУ «Про захист
законодавству персональних даних».
79
Продовження таблиці 2.8
Категорія Вимога Опис та пояснення
Горизонтальна/вертикальн Можливість розширення серверної
Масштабованість
а масштабованість інфраструктури без переробки архітектури.
Інтерфейс має бути зрозумілим без попередніх
Проста навігація
Юзабіліті інструкцій.
(зручність) Коректна робота на різних розмірах екранів і
Адаптивність
версіях ОС.
Підтримка коректної взаємодії з ресторанами,
Сумісність Інтеграції
платіжними сервісами, логістичними модулями.
Кодова база повинна бути модульною, що
Легка модернізація
полегшує внесення змін.
Підтримуваність
Наявність технічної документації до API, бази
Документування
даних та логіки сервісу.
Здійснений опис продукту показує, що розроблюваний мобільний застосунок
для доставки їжі є комплексною платформою, яка охоплює взаємодію користувачів,
ресторанів і кур’єрів у єдиному цифровому середовищі. Структура продукту
вибудувана таким чином, щоб забезпечити зручність і швидкість користування,
оптимізувати обіг замовлень у партнерських закладах та підвищити ефективність
логістики. Технічні рішення, зокрема модульна архітектура, інтеграційні механізми
та системи захисту даних, створюють умови для стабільної роботи сервісу та його
подальшого масштабування. Загалом продукт демонструє узгодженість
функціональних і технічних складових та формує підґрунтя для побудови
конкурентоспроможного сервісу доставки на сучасному цифровому ринку.
2.5. Життєвий цикл проекту
Життєвий цикл проєкту у сфері розробки цифрових продуктів визначає логіку
та послідовність робіт, через які проходить проєкт від задуму до фінального
завершення. Він виконує роль структурного каркасу, що дозволяє впорядкувати
планування, розподіл відповідальності, контроль виконання та оцінку результатів. У
класичній моделі життєвий цикл охоплює кілька взаємопов’язаних фаз — ініціацію,
планування, виконання, контроль і завершення. Кожна з них має власні завдання,
80
інструменти та очікувані результати, формуючи цілісну траєкторію управління
проєктом.
Ієрархічна структура робіт (WBS) є додатковим інструментом деталізації
логіки виконання проєкту. Це структурована схема, що дозволяє розкласти
комплексний проєкт на окремі, зрозумілі та керовані компоненти. Використання
WBS допомагає впорядкувати роботи, визначити послідовність їхнього виконання,
оцінити необхідні ресурси, розподілити зони відповідальності у команді та
забезпечити контроль виконання завдань.
У контексті розробки мобільного застосунку для доставки їжі життєвий цикл
поєднується з WBS, утворюючи комплексну управлінську структуру. Такий підхід
дозволяє з одного боку — працювати згідно з класичними принципами управління
проєктами, а з іншого — мати детальний план робіт, що охоплює програмну
реалізацію, логістичну систему, маркетинг, фінансовий менеджмент і комунікації.
Фаза 1. Ініціація
Цей етап слугує відправною точкою, де формуються передумови проєкту.
Визначаються потреби ринку, ключові проблеми користувачів, коло зацікавлених
сторін та початкова концепція сервісу. Аналіз альтернатив та SWOT-оцінювання
дозволяють оцінити життєздатність проєкту і забезпечити обґрунтоване рішення
щодо його старту. Завершується фаза погодженням проєкту інвесторами.
Фаза 2. Планування
На цьому етапі визначаються цілі, завдання, продукти та критерії успішності
проєкту. Формується методологічний підхід (наприклад, Agile/Scrum), створюється
WBS, оцінюються строки, бюджет та ресурси. Окрему увагу приділено розробленню
планів комунікацій, управління ризиками, а також механізмів моніторингу й
контролю.
Фаза 3. Виконання
Тут відбувається безпосереднє перетворення запланованих робіт на конкретні
результати. Реалізуються програмні модулі, створюється дизайн, здійснюється
тестування та забезпечення якості. Паралельно ведеться робота зі створення мережі
81
партнерських ресторанів та формування логістичної системи доставки. Запуск
маркетингових активностей завершує підготовку до виходу продукту на ринок.
Фаза 4. Контроль
Ця фаза супроводжує виконання та забезпечує своєчасне виявлення відхилень.
Здійснюється моніторинг прогресу, контроль витрат, оцінювання якості та
управління ризиками. Регулярна звітність дозволяє підтримувати прозорість та
узгодженість між командами і зацікавленими сторонами.
Фаза 5. Закриття
Фінальна фаза передбачає підбиття підсумків, оцінку результативності,
підготовку підсумкової документації та передачу знань для подальших проєктних
ініціатив. Приймається зворотний зв’язок від користувачів та партнерів, проводиться
підсумкова зустріч зі стейкхолдерами. Офіційне закриття проєкту завершує його
життєвий цикл.
Висновки до розділу 2
У другому розділі проаналізовано ключові зовнішні та внутрішні чинники, що
визначають умови створення сервісу доставки їжі. Дослідження ринку й очікувань
користувачів дало змогу окреслити попит на цифрові продукти цього напряму та
сформувати основні вимоги до функціоналу застосунку.
Визначено дві групи зацікавлених сторін: первинні — користувачі, ресторани
та кур’єри; вторинні — технологічні партнери, регулятори, інвестори та локальні
спільноти. Їхні інтереси враховано при формуванні стратегії взаємодії та пріоритетів
розвитку проєкту.
Сформульовано місію сервісу — забезпечення зручного та надійного способу
замовлення й доставки страв. Визначено головні стратегічні та операційні цілі, а
також концепцію продукту, що охоплює логіку взаємодії між користувачами,
ресторанами та кур’єрами.
Подано очікувані результати, серед яких — підвищення якості
користувацького досвіду, оптимізація роботи партнерських ресторанів і можливість
82
подальшого масштабування платформи. Життєвий цикл проєкту описано через фази
ініціації, планування, розробки, тестування, впровадження та завершення.
У сукупності розділ формує узагальнене уявлення про проєкт як сучасне
цифрове рішення, що поєднує технологічні можливості та реальні потреби ринку, і є
підґрунтям для подальшого проєктування архітектури системи.
83
3 ПАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ
3.1. Управління змістом проєкту
Управління змістом стартапу передбачає системне визначення, структурування
та контроль усіх робіт, необхідних для створення повнофункціонального сервісу
доставки їжі. У межах цього процесу формується бачення продукту, окреслюються
межі проєкту та визначається обсяг задач, які забезпечують досягнення поставленої
мети. Для фудтех-стартапу, де поєднуються технологічні, логістичні та бізнес-
компоненти, чітко сформований зміст є критично важливим, оскільки від нього
залежить якість кінцевого продукту, швидкість виходу на ринок та ефективність
взаємодії між командами.
1. Формування концепції продукту та бізнес-контексту
На цьому етапі визначається загальне бачення сервісу доставки їжі:
мета стартапу — створення мобільного та веб-застосунку, що дозволяє
користувачам замовляти страви з ресторанів швидко, зручно та з прозорим
ціноутворенням;
ціннісна пропозиція — швидка доставка, широкий вибір, індивідуалізація
замовлень, кешбек-механіки та прозора система рейтингів;
ключові стейкхолдери — користувачі, кур’єри, ресторани-партнери,
адміністративна команда, інвестори, технічні підрядники.
2. Збір, аналіз і формалізація вимог
2.1. Бізнес-вимоги
Формулюються очікування власників і партнерів:
забезпечення швидкого масштабування;
підтримка високої пропускної здатності замовлень;
інтеграції з платіжними та навігаційними сервісами;
мінімізація операційних витрат.
2.2. Вимоги користувачів
На основі дослідження ринку та опитування:
84
зручний інтерфейс для оформлення замовлень;
трекабільність кур’єра в реальному часі;
безпечні платежі;
можливість повторних замовлень у «два кліки»;
push-повідомлення про статус доставки.
2.3. Функціональні вимоги
Основні модулі:
реєстрація користувача/кур’єра/ресторатора;
каталог страв і фільтри;
кошик і оформлення замовлення;
модуль оплати (Apple Pay/Google Pay/карти);
система повідомлень;
модуль логістики (маршрутизація, статуси);
рейтинг і відгуки;
панель адміністратора.
2.4. Нефункціональні вимоги
швидкодія: час реакції < 2 сек;
масштабованість: обробка ≥ 5000 замовлень/хв;
доступність сервісу не нижче 99.5%;
безпека (SSL, шифрування даних, захист платежів);
UX-стандарти (простота, мінімальна кількість кліків).
3. Структуризація змісту — WBS (дерево робіт)
WBS відображає повну структуру проєкту. Основні рівні:
1. Ініціалізація
аналіз ринку;
аналіз конкурентів;
перевірка гіпотез (MVP);
оцінка ризиків.
2. Планування
85
створення вимог;
визначення бюджету й календарного плану;
формування команди;
визначення технічної архітектури.
3. Розробка MVP
UX/UI дизайн;
Frontend (мобільна та веб-версія);
Backend (API, база даних);
інтеграція платіжних сервісів;
модуль логістики;
модуль ресторанів.
4. Тестування
функціональне;
навантажувальне;
безпекове;
UX-тестування.
5. Запуск продукту
деплой;
налаштування серверної інфраструктури;
підготовка маркетингової кампанії.
6. Експлуатація та підтримка
оновлення;
моніторинг логістики;
технічна підтримка;
масштабування в нові міста.
WBS визначає повний перелік робіт, дозволяє оцінити тривалість задач,
розрахувати бюджет і сформувати логічну послідовність етапів.
4. Управління межами проєкту та змін
86
Через динамічність ринку доставки їжі (висока конкуренція, поява нових
моделей, зміни в поведінці користувачів) контроль змін є особливо важливим.
Створюється механізм управління змінами (Change Control Process):
усі зміни фіксуються у Change Request;
проводиться їх оцінка: вплив на бюджет, строки, технічну архітектуру;
формується рішення: схвалено / відхилено / відкладено;
зміни інтегруються в проєктну документацію та Roadmap.
Межі проєкту зафіксовані у Scope Statement, що дає змогу уникнути
“розповзання змісту” (scope creep).
5. Інструменти та артефакти управління змістом
У рамках стартапу створюються ключові документи:
Product Vision Statement
Project Scope Statement
User Stories / Use Cases
WBS і WBS Dictionary
Backlog продукту
Roadmap релізів
Реєстр вимог
Матриця відповідності вимог і функцій (Requirements Traceability Matrix)
Для підтримки процесів використовуються Jira, Trello, Notion, Figma, Swagger.
6. Контроль виконання змісту
Контроль змісту здійснюється через:
порівняння виконаних задач із WBS;
оцінку прогресу в Jira за Sprint Burndown Chart;
перевірку відповідності реалізованих функцій заявленим User Stories;
регулярні демо-сесії;
аналіз відповідності релізів плану Roadmap.
На підставі контролю змісту визначається, чи відповідає продукт очікуванням
користувачів і бізнес-цілям стартапу.
87
Управління змістом стартапу з розробки сервісу доставки їжі забезпечує
цілісне бачення продукту, структурованість процесів і контроль над реалізацією
функціоналу. Чітке визначення вимог, формування WBS, створення системи
управління змінами та регулярний контроль прогресу дозволяють уникнути
невиправданих витрат, скоротити час виходу на ринок і забезпечити високу якість
кінцевого продукту. Завдяки продуманому управлінню змістом стартап отримує
можливість сформувати конкурентоспроможний цифровий сервіс, орієнтований на
потреби ресторанів, кур’єрів і кінцевих користувачів.
Для забезпечення прозорості планування та узгодженості всіх елементів
проєкту під час розробки сервісу доставки їжі було сформовано структурну
декомпозицію робіт (СДР). Її створення стало ключовим етапом управління змістом,
оскільки дозволило систематизувати повний перелік завдань, визначити логіку
виконання робіт і встановити межі відповідальності між командами. СДР відображає
архітектуру майбутнього продукту та охоплює як бізнес-процеси, так і технічні
компоненти, що забезпечують функціонування сервісу на всіх рівнях — від
концептуального планування до запуску та подальшої експлуатації.
Структуризація змісту дала змогу виокремити ключові етапи створення
сервісу: ініціалізацію, планування, розробку, тестування, впровадження та
підтримку. Кожен із цих етапів поділений на підзадачі другого та третього рівнів, що
забезпечує деталізацію необхідну для точного розрахунку тривалості, оптимізації
ресурсів та контролю виконання. Такий підхід сприяє мінімізації ризиків, пов’язаних
із «розповзанням» змісту, і дає можливість ефективно координувати взаємодію між
технічною, маркетинговою, адміністративною та логістичною частинами проєкту.
Представлена у таблиці 3.1 структурна декомпозиція робіт узгоджується з
вимогами до продукту, технічною архітектурою та бізнес-цілями стартапу. Вона
слугує базовим інструментом для подальшого календарного планування, оцінювання
бюджету, визначення критичного шляху та формування системи контролю
проєктних робіт.
88
Таблиця 3.1 – Декомпозиція робіт стартапу
№ 3-
№ 2-го Оцінка
№ 1-го рівня го Назва задачі
рівня тривалості (діб)
рівня
1. Ініціалізація
проєкту
1.1 1.1.1 Аналіз ринку доставки їжі 5
Продовження таблиці 3.1
№ 3-
№ 2-го Оцінка
№ 1-го рівня го Назва задачі
рівня тривалості (діб)
рівня
1.1 1.1.2 Аналіз конкурентів 4
Формування бачення продукту
1.2 1.2.1 3
(Product Vision)
1.3 1.3.1 Визначення цільової аудиторії 2
1.4 1.4.1 Попередня оцінка ризиків 3
2. Планування
2.1 2.1.1 Збір бізнес-вимог 4
2.1 2.1.2 Збір користувацьких вимог 4
Формування функціональних
2.2 2.2.1 5
вимог
Формування
2.2 2.2.2 3
нефункціональних вимог
Визначення технічної
2.3 2.3.1 6
архітектури
2.4 2.4.1 Визначення бюджету 3
Формування календарного
2.5 2.5.1 4
плану
2.6 2.6.1 Формування команди та ролей 3
3. Розробка (MVP)
UX-дизайн (карти
3.1 3.1.1 5
користувача)
UI-дизайн мобільного
3.1 3.1.2 7
застосунку
Розробка Frontend (мобільна
3.2 3.2.1 12
версія)
89
№ 3-
№ 2-го Оцінка
№ 1-го рівня го Назва задачі
рівня тривалості (діб)
рівня
3.2 3.2.2 Розробка Frontend (веб-версія) 10
3.3 3.3.1 Розробка Backend API 15
3.3 3.3.2 Налаштування бази даних 6
3.3 3.3.3 Інтеграція платіжних сервісів 5
Інтеграція геолокації та
3.3 3.3.4 6
маршрутизації
Розробка модуля ресторанів
3.4 3.4.1 8
(меню, ціни, статуси)
Розробка модуля кур’єрів
3.4 3.4.2 8
(GPS, статуси, історія)
Розробка модуля користувача
3.4 3.4.3 10
(кошик, замовлення)
3.5 3.5.1 Налаштування push-сповіщень 4
4. Тестування
4.1 4.1.1 Функціональне тестування 7
4.2 4.2.1 Навантажувальне тестування 5
4.3 4.3.1 Тестування безпеки 4
UX-тестування та усунення
4.4 4.4.1 5
недоліків
5. Запуск продукту
Налаштування серверної
5.1 5.1.1 4
інфраструктури
Публікація мобільного
5.2 5.2.1 3
застосунку в сторах
5.3 5.3.1 Підготовка промокампанії 5
5.3 5.3.2 Запуск рекламних активностей 4
6. Підтримка та
розвиток
Моніторинг продуктивності
6.1 6.1.1 30 (постійно)
системи
Виправлення помилок та
6.2 6.2.1 30 (постійно)
оновлення
6.3 6.3.1 Додавання нових функцій 15
90
№ 3-
№ 2-го Оцінка
№ 1-го рівня го Назва задачі
рівня тривалості (діб)
рівня
(розширення MVP)
6.4 6.4.1 Масштабування на нові міста 20
Представлена структурна декомпозиція робіт (СДР) дає змогу цілісно
відобразити архітектуру проєкту та продемонструвати, як окремі групи завдань
взаємопов’язані між собою у процесі створення сервісу доставки їжі. Такий підхід
дозволяє чітко окреслити зони відповідальності, послідовність переходу між
етапами та обсяг робіт для кожного функціонального блоку системи. СДР не лише
впорядковує процес розробки продукту, а й забезпечує прозорий контроль виконання
ключових задач, що підвищує прогнозованість, узгодженість і керованість стартап-
проєкту на всіх стадіях його реалізації.
У процесі створення цифрового сервісу доставки їжі важливо не лише визначити
перелік функцій і план робіт, а й сформувати чіткі вимоги до кінцевого результату.
Такі вимоги задають основні характеристики майбутнього продукту та визначають
орієнтири для команди розробників і менеджерів. Високорівневі критерії
окреслюють, яким має бути сервіс після завершення розробки: зручним для
користувача, технічно надійним, логічно структурованим, масштабованим та
готовим до подальшого розвитку (Таблиця 3.2). Формування таких вимог забезпечує
єдине бачення фінального рішення та дозволяє контролювати відповідність між
запланованим змістом проєкту та фактичним результатом.
Таблиця 3.2 – Високорівневі вимоги до кінцевого результату проєкту
Очікуваний
№ Вимога Характеристика
результат
Забезпечення основних Користувач може
операцій: оформлення повністю виконати
1 Функціональність замовлення, оплата, процес замовлення від
відстеження доставки, вибору страв до
робота з меню партнерів отримання доставки
Зручність використання Інтерфейс повинен бути Легке та швидке
2
(UX/UI) інтуїтивним, логічним та користування сервісом
91
Очікуваний
№ Вимога Характеристика
результат
виконувати ключові без додаткових
сценарії за мінімальну пояснень або навчання
кількість кроків
Стабільна робота сервісу
при високих Доступність системи
3 Технічна надійність навантаженнях, швидкий не нижче 99,5%, час
час відгуку, відсутність реакції ≤ 2 секунд
збоїв
Продовження таблиці 3.2
Очікуваний
№ Вимога Характеристика
результат
Захист персональних
Безпечні транзакції,
даних та платіжних
довіра користувачів,
4 Безпека даних операцій, застосування
мінімізація ризиків
шифрування та сучасних
витоку даних
протоколів безпеки
Сервіс легко
Можливість розширення адаптується до
системи під зростання збільшення
5 Масштабованість
кількості користувачів, навантаження та
ресторанів і міст географічного
покриття
Безперервна взаємодія
Підтримка підключення
між сервісом,
платіжних систем,
6 Інтеграційні можливості партнерами та
картографічних сервісів,
зовнішніми
API ресторанів
платформами
Швидке внесення змін, Сервіс постійно
оновлень, усунення вдосконалюється
7 Підтримка та розвиток
помилок, додавання нових відповідно до потреб
модулів користувачів
Сервіс повинен
Стабільні доходи,
підтримувати модель
можливість
8 Комерційна життєздатність монетизації та
реінвестицій та
забезпечувати економічну
зростання стартапу
ефективність
Представлена система вимог забезпечує узгоджене бачення майбутнього
продукту та створює основу для подальшого планування, тестування й оцінювання
92
якості. Чітке визначення вимог підвищує передбачуваність розробки та гарантує, що
фінальний продукт відповідатиме потребам користувачів і стратегічним цілям
стартапу.
3.2. Організаційна структура проєкту
Організаційна структура проєкту є ключовим елементом управління, оскільки
визначає функції, повноваження та відповідальність учасників, забезпечує
узгодженість дій і впливає на ефективність реалізації всіх етапів стартапу. У цьому
підрозділі подано опис основних структурних елементів, що формують робочу
модель управління проєктом.
1. Керівництво проєкту
Керівник проєкту координує виконання всіх робіт, контролює досягнення
цілей та представляє інтереси стартапу перед стейкхолдерами. До його завдань
входить ухвалення ключових управлінських рішень, розподіл ресурсів і
забезпечення дотримання встановлених термінів.
2. Маркетинговий відділ
Маркетингова команда відповідає за просування сервісу доставки їжі, аналіз
ринку, вивчення потреб користувачів та формування маркетингової стратегії. Вона
також забезпечує адаптацію продукту до змін уподобань споживачів і конкурентного
середовища.
3. Відділ розробки продукту
Команда розробників реалізує технічну частину проєкту: проєктує архітектуру
системи, створює дизайн інтерфейсу, забезпечує функціональність сервісу та його
стабільну роботу. Відділ також взаємодіє з користувачами й партнерами, щоб
узгодити продукт із визначеними вимогами.
4. Технічна підтримка
Відділ підтримки забезпечує допомогу клієнтам після запуску сервісу,
консультує з питань використання застосунку, вирішує технічні проблеми та
супроводжує подальше вдосконалення продукту на основі звернень користувачів.
93
5. Фінансовий відділ
Фінансова команда здійснює планування та контроль використання коштів,
веде облік витрат і доходів, формує фінансові прогнози й підтримує економічну
стабільність стартапу.
6. Відділ управління проєктами
Цей відділ відповідає за планування робіт, моніторинг виконання, контроль
термінів і бюджету. Він координує взаємодію між підрозділами, виявляє можливі
відхилення та своєчасно реагує на ризики.
Організаційна структура стартапу повинна бути гнучкою та готовою до
адаптації, оскільки реалізація цифрового продукту часто супроводжується
непередбаченими змінами у вимогах, технологіях чи ринку. Важливо забезпечити
ефективну взаємодію між підрозділами, чітку систему звітності та прозорі канали
комунікації, що дозволяють контролювати хід проєкту й оперативно приймати
управлінські рішення.
У разі потреби структура може бути розширена за рахунок тимчасових
проєктних команд, спеціалізованих підгруп або регіональних представництв. Вся
організаційна модель повинна бути задокументована в організаційному плані та
проєктній документації, щоб забезпечити доступність і зрозумілість для всіх
учасників проєкту.
Для забезпечення чіткого розподілу обов’язків та підвищення ефективності
взаємодії між учасниками проєкту використовується матриця RACI (Responsible,
Accountable, Consulted, Informed) (Таблиця 3.3). Такий підхід дозволяє визначити,
хто безпосередньо виконує завдання, хто відповідає за кінцевий результат, хто має
бути залучений до консультацій, а хто — інформований про перебіг робіт. Матриця
RACI допомагає уникнути дублювання функцій, зменшує ризики непорозумінь між
командами та підвищує керованість стартапу на всіх етапах розробки сервісу
доставки їжі.
94
Таблиця 3.3 – Матриця відповідальності
Завдання / Процес
Аналіз ринку A R I I I I C R
Формування вимог A C R I I I C C
UX/UI дизайн C I R I I I I C
Розробка MVP A I R I I I I C
Інтеграція
A I R C I I C I
платіжних сервісів
Тестування
A I R C I I I C
продукту
Підготовка
маркетингової I R C I I I C R
стратегії
Запуск рекламної
I R C I I I I I
кампанії
Фінансове
I I I I A/R I I C
планування
Підготовка
C I I I A/R I I C
бюджету
Технічна підтримка
I I C R I I C I
після запуску
Операційна
A I C C I R C I
логістика
Взаємодія з
I I I I I I R I
ресторанами
Масштабування
A C R C I I C R
продукту
Управління
A C C I I I C R
ризиками
Комунікація зі
A C I I I I C I
стейкхолдерами
Контроль якості
A I R C I C C R
продукту
Позначення:
R – Responsible (виконує)
A – Accountable (несе відповідальність)
C – Consulted (залучений до консультацій)
I – Informed (поінформований)
Ке
рі
вМн
иарк
пкре
тоиє
нктг
оув
а
Ро
ко
зр
мТеа
об
хннд
ни
іач
ки
на
Фпіі
ндта
рнис
мовк
иай
ві
Ку
дд
Рре’
іл
єсрт
оир
ан
иА-
пнаа
рлті
нтие
ркии
да
ни
х
95
Розширена матриця RACI демонструє чіткий розподіл відповідальностей між
усіма учасниками стартапу, включно з кур’єрами, ресторанами-партнерами та
аналітиками даних, що є критичним для успішної роботи сервісу доставки їжі.
Такий підхід забезпечує прозорість процесів, мінімізує ризики дублювання функцій
та покращує координацію між підрозділами. Завдяки використанню RACI-моделі
проєкт отримує чітку структуру управління, що сприяє стабільній роботі продукту
та підвищує ефективність взаємодії на всіх етапах його розвитку.
3.3. Розробка календарного плану проєкту
Календарний план проєкту розробки мобільного додатку з доставки їжі у
програмному застосунку Project Libre
Загальна тривалість реалізації проєкту становить чотири місяці. Водночас
окремі види робіт можуть виконуватися одночасно, тоді як інші потребують суворої
послідовності. Наприклад, процеси дизайну та програмування можуть розгортатися
паралельно, тоді як етап тестування розпочинається лише після завершення
основних програмних робіт.
Для зручності аналізу тривалості та логічної послідовності виконання робіт у
межах проєкту було розроблено детальну діаграму Ганта та сформовано
календарний план. Ці інструменти дають можливість візуалізувати усі ключові
етапи, відобразити взаємозв’язки між завданнями, визначити етапи, що виконуються
паралельно або послідовно, а також оцінити реальний розподіл часу на реалізацію
кожної активності. Побудовані графічні матеріали подано на рисунках 3.1–3.6, що
дозволяє отримати цілісне уявлення про хід проєкту та його структуру в часовому
вимірі.
Рисунок 3.1 — Загальний план виконання проєкту в ProjectLibre
Рисунок 3.2 – Календарний план проєкту в ProjectLibre (Перша частина)
Рисунок 3.3 – Календарний план проєкту в ProjectLibre (Друга частина)
Рисунок 3.4 – Діаграма Ганта проєкту в ProjectLibre (Початок)
Рисунок 3.5 – Діаграма Ганта проєкту в ProjectLibre (Завершення)
3.4. Планування бюджету проєкту
Планування бюджету стартапу у сфері сервісів доставки їжі — це не просто
розрахунок витрат і доходів, а послідовний процес узгодження бізнес-ідеї з
реальними фінансовими можливостями та обмеженнями. У межах такого
планування визначаються ключові статті витрат (розробка програмного
забезпечення, серверна інфраструктура, маркетинг, оплата праці кур’єрів, комісії
партнерам, підтримка клієнтів), формуються припущення щодо доходів, а також
моделюються сценарії розвитку проєкту залежно від обсягів замовлень і темпів
зростання ринку [57; 58]. Для стартапу з доставки їжі це особливо важливо, оскільки
він працює на стику ІТ, логістики та ресторанного бізнесу, де частина витрат має
змінний характер (кур’єрські години, бонуси за пікові періоди, знижки клієнтам), а
доходи залежать від частоти замовлень та середнього чеку.
У науковій та навчальній літературі бюджетування стартапу розглядають як
складову загального планування стартап-проєкту, пов’язану з вибором бізнес-моделі,
джерел фінансування та параметрів окупності [57; 59]. Для сервісу доставки їжі
базою для бюджетних розрахунків виступає бізнес-план, у якому деталізуються
витрати на створення MVP (мінімально життєздатного продукту), подальшу доробку
функціоналу, тестування, маркетинговий запуск і масштабування. На цьому етапі
формується структура бюджету: капітальні витрати (розробка, інфраструктура,
обладнання для офісу) та операційні (зарплати, маркетинг, плата за хмарні сервіси,
виплати кур’єрам, підтримка сервісу) [58; 60]. Окремо доцільно виділяти резервний
фонд на непередбачені витрати, наприклад різке подорожчання реклами, коливання
курсу валют чи зміни умов співпраці з платіжними системами.
Планування бюджету передбачає також оцінку джерел надходження коштів:
власний капітал засновників, гранти, венчурні інвестиції, краудфандинг, кредитні
продукти, партнерські програми тощо [59–61]. Для кожного джерела визначаються
умови залучення, вартість капіталу та обмеження. У випадку сервісу доставки їжі
важливо врахувати, що потенційний інвестор зазвичай очікує не лише прогнозу
загальних доходів, а й продуманої моделі unit-економіки: скільки коштує залучення
102
одного клієнта, який середній дохід із замовлення, якою є маржа після врахування
всіх змінних витрат (оплата кур’єрів, комісія ресторанам, маркетингові витрати) [59;
61]. На основі цих показників оцінюється точка беззбитковості та період окупності.
Окремим завданням бюджетного планування є узгодження фінансового плану
з календарним графіком реалізації проєкту. Витрати на розробку, тестування, запуск
і рекламні активності розносяться у часі, щоб уникнути пікових касових розривів і
розуміти, у які моменти стартап потребуватиме додаткового фінансування [57; 60].
Для цього складають план руху грошових коштів (cash flow), де відображають
очікувані надходження від замовлень, виплати команді, партнерам і постачальникам
послуг. У практиці управління стартапами рекомендують формувати декілька
сценаріїв бюджету — консервативний, базовий і оптимістичний, — що дозволяє
підготуватися до коливань попиту, змін у конкурентному середовищі та можливих
регуляторних обмежень [58; 61].
Таким чином, планування бюджету стартапу доставки їжі можна розглядати як
інтегрований процес, що поєднує фінансові розрахунки, вибір джерел фінансування,
аналіз ризиків і моделювання можливих траєкторій розвитку. Якісно підготовлений
бюджет не лише демонструє інвесторам життєздатність проєкту, а й слугує для
команди внутрішньою «фінансовою картою», за якою відстежуються відхилення
фактичних показників від запланованих, своєчасно коригуються пріоритети витрат і
масштаби зростання [57–60]. Для висококонкурентного ринку доставки їжі така
системність бюджетного планування стає одним із ключових чинників стійкості й
адаптивності стартапу.
Для стартапу у сфері доставки їжі особливо важливо чітко визначити обсяг
людських, фінансових та матеріальних ресурсів, а також витрати на партнерську й
логістичну інфраструктуру. Узагальнена інформація подана нижче у таблицях 3.4 –
3.7.
Представлений розподіл ресурсів дозволяє співвіднести фінансові та кадрові
можливості стартапу з календарним планом і складністю окремих завдань. Такий
підхід допомагає уникнути надмірного навантаження на команду, своєчасно
планувати витрати та забезпечувати стабільність запуску сервісу доставки їжі.
103
Збалансоване ресурсне планування стає підґрунтям для подальшої оцінки ризиків,
визначення критичного шляху та контролю виконання проєкту.
Таблиця 3.4 – Оцінка вартості людських ресурсів
Вартість (за
Роль Позначення Функції у проєкті
проєкт), $
Координація робіт, управління
Керівник проєкту PM ризиками, формування планів, 10 000
комунікація зі стейкхолдерами
Програмування, створення
Розробники архітектури, інтеграції API,
DEV 60 000
(Frontend/Backend) налаштування бази даних,
підтримка релізів
Проєктування інтерфейсу,
Дизайнери (UX/UI) UX/UI створення прототипів, UX- 20 000
тестування
Просування сервісу, рекламні
Маркетингова кампанії, аналіз конкурентного
MKT 20 000
команда середовища, робота з
аудиторією
Обслуговування користувачів,
Технічна
SUP вирішення технічних проблем, 20 000
підтримка
супровід після запуску
включено у
Бюджетування, фінансові загальний
Фінансовий відділ FIN прогнози, контроль витрат і бюджет
доходів, звітність (непостійні
витрати)
Аналіз метрик, unit-економіка, включено у
Аналітики даних DATA оптимізація логістики та загальний
продукту бюджет
Надання меню, інформації про без прямих
Ресторани-
RES ціни, участь у партнерській витрат, на умовах
партнери
моделі співпраці
Виконання доставок, взаємодія включено до
Кур’єри CUR з клієнтами, підтримка бюджету
операційної моделі логістики
104
Таблиця 3.5 – Фінансові ресурси проєкту
№ Стаття фінансування Призначення Сума, $
Бюджет розробки Програмування, дизайн, тестування,
1 120 000
застосунку інфраструктура
Бюджет маркетингової
2 Реклама, промоакції, брендинг 50 000
кампанії
Робота з ресторанами, кур’єрська
3 Партнерства та логістика 30 000
інфраструктура
Аналітичні та супровідні Моніторинг, аналітика, покращення
4 10 000
послуги алгоритмів
Таблиця 3.6 – Оцінка матеріальних ресурсів проєкту
№ Ресурс Призначення Вартість, $
Комп’ютери, техніка та Забезпечення роботи команди
1 20 000
офісне обладнання розробки й менеджменту
Засоби розробки, маркетингові
2 Програмне забезпечення 10 000
інструменти, аналітика
Серверні та хмарні Хостинг, база даних, API- включено в
3
сервіси інтеграції бюджет розробки
Таблиця 3.7 – Розподіл бюджету проєкту
№ Стаття Опис Сума, $
1 Розробка та тестування Увесь цикл створення MVP + QA 180 000
Запуск, промоактивності, цифрова
2 Маркетингова кампанія 50 000
реклама
Взаємодія з ресторанами, підтримка
3 Партнерства та логістика 30 000
кур’єрської мережі
Людські ресурси та
4 Управління, логістика, техпідтримка 30 000
операційні витрати
Загальний бюджет проєкту 290 000
105
3.5. Управління ризиками
Управління ризиками є невід’ємною складовою роботи над стартапом,
оскільки саме ризики визначають рівень невизначеності, з якою стикається проєкт
на всіх етапах. Для сервісу доставки їжі характерним є поєднання технологічних,
операційних, фінансових та ринкових чинників, що можуть суттєво впливати на
строки розробки, якість продукту та економічну життєздатність бізнес-моделі.
Процес управління ризиками охоплює їх ідентифікацію, якісну та кількісну оцінку,
визначення відповідальних осіб, а також розробку стратегій реагування —
уникнення, пом’якшення, передання або прийняття ризику.
У межах даного проєкту ризики розглядаються не лише як потенційні
перешкоди, а й як фактори, що дозволяють заздалегідь скоригувати план робіт, обсяг
ресурсів та очікування стейкхолдерів. Проведена ідентифікація охоплює основні
напрями: технологічні процеси розробки, інтеграцію зі сторонніми сервісами,
маркетингову діяльність, логістичну модель, партнерські відносини, користувацьку
безпеку та загальні економічні умови.
Для оцінювання ризиків, що можуть вплинути на реалізацію сервісу доставки
їжі, необхідно впорядкувати можливі небажані події та визначити, наскільки суттєво
вони здатні позначитися на перебігу проєкту. Щоб кількісно виміряти інтенсивність і
силу їхнього впливу, застосовується спеціальна шкала, яка дозволяє встановити вагу
ризику та його потенційний вплив на ключові етапи розробки та запуску системи.
Узагальнені критерії подано в таблиці 3.8.
Таблиця 3.8 – Шкала впливу ризикової події (І)
Вага Характеристика впливу
0–0,2 Вплив практично відсутній
0,21–0,4 Невеликий вплив на окремі процеси
0,41–0,6 Помірний вплив, можливі коригування плану
0,61–0,8 Значний вплив, затримки або зміни в розробці
0,81–1 Критичний вплив, загроза виконанню проєкту
106
Окрім визначення того, наскільки сильно певний ризик може вплинути на
реалізацію сервісу доставки їжі, важливо також оцінити ймовірність його
виникнення. Для такого типу стартапів це можуть бути затримки у розробці
ключових модулів, технічні збої під час інтеграції платіжних сервісів, помилки у
визначенні функціональних вимог, труднощі з тестуванням логістичних процесів або
некоректна оцінка навантаження на систему. Щоб впорядкувати ці потенційні події
та надати їм кількісну оцінку, застосовується спеціальна класифікаційна шкала
ймовірностей, наведена в таблиці 3.9.
Таблиця 3.9 – Ймовірність настання ризикової події (Р)
Вага Ймовірність
0–0,3 Низька ймовірність
0,3–0,5 Середня ймовірність
0,5–0,7 Висока ймовірність
0,7–0,99 Дуже висока ймовірність
Для ефективного управління ризиками недостатньо просто визначити їх
перелік — важливо також оцінити, які саме з них становлять реальну загрозу для
реалізації сервісу доставки їжі. Різні події можуть мати неоднаковий характер та
силу впливу: одні спричиняють незначні затримки або додаткові витрати, тоді як
інші здатні порушити роботу критичних модулів, вплинути на взаємодію з
партнерами чи спричинити втрату користувачів. Тому в процесі планування проєкту
проводиться якісно-кількісний аналіз ризиків, що дає можливість упорядкувати їх за
рівнем значущості та визначити, на які з них необхідно реагувати в першу чергу.
Для цього кожен ризик оцінюється за двома ключовими параметрами:
ймовірністю виникнення та ступенем впливу на роботу системи та цілі проєкту.
Застосування єдиної шкали оцінювання дозволяє порівнювати різні за природою
ризики та формувати об’єктивне уявлення про їхній потенційний ефект. На основі
таких даних можна формувати матрицю ризиків, визначати пріоритетність заходів
реагування та розподіляти ресурси так, щоб мінімізувати негативні наслідки.
107
Узагальнені результати цього аналізу подано в таблиці 3.10, де для кожного
ризику наведено значення ймовірності, впливу та інтегральний рівень ризику. Такий
підхід забезпечує структурований погляд на потенційні загрози та слугує підґрунтям
для подальшого планування дій з їхнього запобігання чи пом’якшення.
Таблиця 3.10 – Оцінка впливу та ймовірності ризиків проєкту
Рівень
Стратегія
№ Ризик P I ризику Короткий опис
реагування
(P×I)
Недооцінка
Затримка Буфер часу,
складності,
1 розробки базового 0.75 0.90 0.68 дроблення задач,
обмежений ресурс
функціоналу Agile-спринти
команди
Технічні помилки Наявність багів,
Автотестування,
2 та нестабільність 0.50 0.85 0.43 збій під
рев’ю коду, CI/CD
застосунку навантаженням
Проблеми з Нестабільність Резервні
3 інтеграцією 0.40 0.90 0.36 API, зміни правил провайдери,
платіжних систем еквайрингу тестова інтеграція
Перевантаження, Хмарні сервіси,
Збої серверної
4 0.35 0.88 0.31 невірні авто-
інфраструктури
налаштування масштабування
Нестача кур’єрів Сезонні піки,
Розширення флоту,
5 або логістичні 0.80 0.60 0.48 затори, обмежена
бонуси кур’єрам
затримки база кур’єрів
Слабка A/B-тести,
Низький попит
6 0.50 0.75 0.38 впізнаваність, партнерські акції,
після запуску
конкуренція таргетинг
Відмова Невигідні умови, Гнучкі моделі
7 ресторанів від 0.40 0.55 0.22 низький трафік комісій, прозора
співпраці замовлень аналітика
Покращення UX,
Негативні відгуки Помилки UX,
8 0.45 0.50 0.23 швидка реакція
користувачів затримки доставки
підтримки
Загроза безпеці
Кібератаки,
платежів і Шифрування,
9 спроби злому, 0.20 0.95 0.19
персональних аудит, MFA
витік даних
даних
108
Продовження таблиці 3.10
Рівень
Стратегія
№ Ризик P I ризику Короткий опис
реагування
(P×I)
Зростання цін, Фінансовий
Перевищення
10 0.55 0.60 0.33 додаткові контроль, резерв на
бюджету
інтеграції ризики
Законодавчі зміни
Юридичний
Регуляторні щодо
11 0.15 0.80 0.12 супровід,
обмеження персональних
оновлення політик
даних
Висока Велика кількість Персоналізація,
12 конкуренція на 0.70 0.65 0.45 аналогічних унікальний
ринку сервісів функціонал
Оцінка ймовірності та сили впливу ризиків, наведена в таблиці 3.10, дає змогу
кількісно визначити рівень критичності кожної потенційної події. Однак для
зручності інтерпретації, а також для того, щоб наочно продемонструвати розподіл
ризиків за ступенем загрози для проєкту, доцільно побудувати матрицю «ймовірність
– наслідки». Такий інструмент дозволяє швидко визначити, які ризики потребують
негайного реагування, а які — можуть залишатися під моніторингом без суттєвих
коригувальних дій. Використання матриці допомагає формувати пріоритети у
плануванні, підвищує керованість стартапу та забезпечує більш зважений підхід до
розподілу ресурсів. На основі даних попередньої таблиці сформовано матрицю
таблиця 3.11. Використаємо шкалу від 0 до 1 для обох параметрів, де 0 - дуже
низька, а 1 - дуже велика.
Проведена оцінка ймовірності та впливу ризиків дає змогу сформувати цілісне
уявлення про потенційні загрози, які можуть вплинути на хід реалізації сервісу
доставки їжі. Аналіз показує, що найбільш критичними є ризики, пов’язані з
технологічними затримками, стабільністю інфраструктури та організацією
логістики, адже саме вони здатні безпосередньо вплинути на доступність сервісу та
якість користувацького досвіду. Водночас інші ризики — партнерські, фінансові чи
регуляторні — хоч і мають нижчу оцінку, усе ж потребують постійного моніторингу
109
та своєчасного коригування планів.
Таблиця 3.11 – Матриця імовірностей та наслідків
Ймовірність (Р)
0-0,2 0,21-0,4 0,41-0,6 0,61-0,8 0,81-1
/ вплив (І)
0,9
0,7 5; 12 1
0,5 10 6 2; 3
0,3 7; 8 4
0,1 11 9
Систематизація ризиків із використанням кількісних показників дозволяє
визначити пріоритетні напрями управлінських дій та ефективніше розподіляти
ресурси. Застосування такого підходу сприяє підвищенню стійкості стартапу,
зменшує невизначеність під час розробки й запуску продукту та забезпечує основу
для ухвалення обґрунтованих рішень у динамічних ринкових умовах.
Після оцінювання рівня ймовірності та впливу кожного ризику важливим
етапом стає формування конкретних дій, спрямованих на мінімізацію їхніх
наслідків. У стартапі, що створює сервіс доставки їжі, ризики мають різну природу:
технологічні, логістичні, фінансові, партнерські та ринкові. Тому підхід до
управління ними повинен бути комплексним, охоплювати превентивні заходи та
включати варіанти дій у разі їх реалізації. Узагальнена класифікація ризиків за
напрямами та відповідні стратегії реагування подані в таблиці нижче. Такий формат
дозволяє швидко зіставити проблему з оптимальним способом реагування та
забезпечити керованість проєкту на всіх етапах його розвитку.
Запропонована класифікація ризиків і відповідних стратегій реагування
формує цілісну систему управління невизначеністю в межах стартапу з доставки їжі.
Вона дозволяє швидко визначати, які ризики потребують негайних дій, а які —
достатньо контролювати в рамках регулярного моніторингу. Поєднання різних
підходів — уникнення, пом’якшення, передання та прийняття — забезпечує
110
гнучкість управління та створює передумови для стабільної реалізації продукту.
Такий підхід підсилює здатність проєкту адаптуватися до динамічних ринкових умов
і зберігати конкурентні позиції на етапі запуску та подальшого масштабування.
Таблиця 3.12 – Стратегії реагування за видами ризиків
Рекомендована
№ Вид ризику Опис ризику стратегія Приклад заходів
реагування
Помилки у
Автотестування, рев’ю
функціоналі,
Технологічні Пом’якшення / коду, спрощення
1 нестабільність
ризики Уникнення складних модулів,
застосунку, збої
резервні інтеграції
API
Перевантаження
Перехід на хмарні
Інфраструктурні серверів, Пом’якшення /
2 рішення, використання
ризики нестабільна база Передання
CDN, резервні сервери
даних
Затримки Стимули кур’єрам,
Логістичні доставки, автоматизація
3 Пом’якшення
ризики недостатня маршрутів, підключення
кількість кур’єрів додаткових партнерів
Відмова
Гнучкі комісії, прозора
Партнерські ресторанів від Пом’якшення /
4 аналітика, партнерські
ризики співпраці, низька Передання
бонуси
мотивація
Низький попит, A/B-тестування,
Маркетингові слабка Пом’якшення / оптимізація рекламних
5
ризики впізнаваність Прийняття кампаній, робота з
продукту брендом
Перевищення
Резервний фонд,
Фінансові бюджету, Пом’якшення /
6 поетапне фінансування,
ризики нестабільність Прийняття
контроль cash-flow
витрат
Зміни
законодавства, Юридичний супровід,
Регуляторні Передання /
7 вимоги щодо оновлення політик
ризики Прийняття
персональних конфіденційності
даних
111
Продовження таблиці 3.12
Рекомендована
№ Вид ризику Опис ризику стратегія Приклад заходів
реагування
Кібератаки, витік
Шифрування, MFA,
даних, Пом’якшення /
8 Ризики безпеки регулярні аудити
компрометація Передання
безпеки
акаунтів
Робота служби
Негативні
Репутаційні Пом’якшення / підтримки, покращення
9 відгуки, низький
ризики Прийняття UX, система
рейтинг сервісу
компенсацій
Нестабільна
робота платіжних Резервні провайдери,
Ризики Передання /
10 систем, тестові середовища,
інтеграцій Уникнення
картографічних fallback-процедури
сервісів
Некоректне
Agile-підхід, регулярні
Організаційні планування,
11 Пом’якшення рев’ю прогресу,
ризики затримки
уточнення WBS
команди
Висока
Унікальна пропозиція,
конкуренція, Пом’якшення /
12 Ринкові ризики персоналізація сервісу,
зміна споживчих Прийняття
робота з лояльністю
очікувань
3.6. Управління якісттю проєкту
Управління якістю є одним із ключових напрямів у реалізації проєкту, оскільки
саме від якості продукту залежить його конкурентоспроможність, задоволеність
користувачів та стійкість стартапу на ринку. Незалежно від сфери діяльності, якість
визначається тим, наскільки кінцевий продукт відповідає очікуванням замовника,
галузевим стандартам та вимогам безпеки й зручності використання. У контексті
створення сервісу доставки їжі це набуває особливого значення, адже малий брак у
функціональності або затримка доставки може суттєво вплинути на довіру
користувачів та репутацію сервісу.
112
Процес управління якістю включає низку послідовних етапів, кожен із яких
спрямований на забезпечення стабільного й контрольованого розвитку продукту.
1. Визначення вимог до якості
На початковому етапі важливо сформувати чітке розуміння того, яким має бути
кінцевий продукт. Це включає аналіз потреб користувачів, вимог інвесторів, а також
вивчення стандартів, що застосовуються до цифрових сервісів та мобільних
застосунків.
Для сервісу доставки їжі вимоги до якості охоплюють:
стабільність роботи застосунку під різним навантаженням;
швидкість реакції інтерфейсу;
точність геолокації;
безпеку обробки платіжних та персональних даних;
зручність взаємодії для трьох груп користувачів: клієнтів, кур’єрів і
ресторанів-партнерів;
надійність алгоритмів логістики.
На основі цього формуються критерії, які надалі використовуються під час
тестування та перевірок.
2. Розробка плану контролю якості
Після визначення очікуваних параметрів якості формується план контролю,
який регламентує порядок дій, інструменти та підходи до перевірки продукту.
Такий план містить:
опис методів тестування (функціональне, навантажувальне, UX, безпекове);
критерії приймання функціоналу;
перелік відповідальних осіб: QA-інженер, розробники, DevOps-спеціалісти;
алгоритм виявлення, реєстрації та усунення дефектів;
періодичність проміжних перевірок і аудитів.
План контролю якості стає орієнтиром, який дозволяє команді підтримувати
єдиний стандарт роботи.
3. Виконання контролю якості
113
На цьому етапі проводяться фактичні перевірки відповідно до затвердженого
плану. Контроль охоплює всі ключові частини продукту: мобільний застосунок,
бекенд-інфраструктуру, систему обробки замовлень і логістику.
Основні дії включають:
перевірку працездатності окремих модулів;
тестування інтеграцій з платіжними та картографічними сервісами;
аналіз поведінки системи під навантаженням;
перевірку коректності обробки замовлень і маршрутизації;
оцінку зручності інтерфейсу для користувача.
Контроль якості проводиться не лише перед релізом, а й упродовж усього
циклу розробки.
4. Коригування та покращення якості
Виявлені помилки або недоліки стають основою для коригувальних дій.
Відповідальні фахівці вносять зміни у програмний код, налаштування серверів чи
логіку роботи алгоритмів.
У стартапі це особливо важливо, оскільки продукт швидко розвивається, а
ринкові очікування змінюються. Коригування може включати:
оптимізацію алгоритмів логістики;
вдосконалення UX для зменшення кількості відмов замовлень;
покращення стабільності сервера;
перегляд технічних вимог на основі даних аналітики;
розширення можливостей тестування.
Цикл «виявлення — коригування — перевірка» повторюється доти, поки
продукт не відповідатиме запланованим критеріям якості.
5. Оцінка та звітність
Після завершення контрольних заходів здійснюється підсумкова оцінка якості,
яка включає аналіз відхилень від планових параметрів та фіксацію коригувальних
дій. Формуються звіти для внутрішньої команди та для зацікавлених сторін —
інвесторів, партнерів, керівництва проєкту.
114
У цих звітах відображаються:
ключові метрики якості;
перелік критичних і незначних дефектів;
оцінка стабільності продукту;
відповідність стандартам та вимогам;
пропозиції щодо подальшого вдосконалення.
Звітність забезпечує прозорість процесів і дозволяє коригувати подальші етапи
розвитку платформи.
У рамках проєкту сервісу доставки їжі вимоги до якості охоплюють
функціональність замовлення страв, точність відображення меню ресторанів,
інтеграції кур’єрської логістики, безпечні розрахунки та стабільність мобільного
застосунку. Відповідно до цього:
План контролю якості включає комплексне функціональне тестування, аналіз
навантаження, перевірку безпеки та UX-оцінювання.
QA-інженер здійснює моніторинг та документує всі виявлені відхилення.
Команда розробників коригує код та оптимізує роботу серверів для
забезпечення стабільної роботи системи.
Після внесення змін готується звіт, який дозволяє оцінити, наскільки продукт
відповідає встановленим критеріям якості та очікуванням замовника.
Для того щоб забезпечити належний рівень якості, необхідно визначити чіткі
критерії, на основі яких проводитиметься оцінювання ефективності роботи сервісу.
Ці критерії охоплюють широкий спектр характеристик — від коректності
функціоналу та продуктивності інфраструктури до безпеки даних і зручності
інтерфейсу. Кожен із них відіграє важливу роль у формуванні позитивного
користувацького досвіду та забезпеченні стабільного функціонування системи під
час збільшення кількості замовлень та партнерів.
Крім того, визначення критеріїв якості дозволяє структурувати процес
контролю, оптимізувати взаємодію між командами (розробниками, DevOps,
маркетологами, аналітиками), а також формувати вимірювані показники, які можуть
115
бути використані для регулярної звітності та подальшого вдосконалення продукту.
Наявність системи критеріїв є основою для об’єктивного оцінювання прогресу та
планування поліпшень, що особливо важливо для стартапів, які працюють в умовах
високої конкуренції та швидких змін ринкової ситуації.
У таблиці 3.13 наведено основні критерії якості, які визначають рівень
відповідності сервісу доставки їжі технічним, функціональним та користувацьким
вимогам. Вони формують методичну основу для подальшого контролю якості та
слугують інструментом для ухвалення управлінських рішень на етапах тестування,
запуску й масштабування сервісу.
Таблиця 3.13 – Критерії якості сервісу доставки їжі
Критерій Зміст Способи
№
якості критерію вимірювання
Система коректно виконує всі
заплановані функції: оформлення Тест-кейси, покриття
Функціональна
1 замовлень, оплати, логістики, функціональності,
відповідність
взаємодії з ресторанами та аналіз помилок
кур’єрами
Час реакції системи, швидкість Навантажувальне
2 Продуктивність обробки замовлень, стабільність тестування, час
під навантаженням відповіді API
Здатність працювати без збоїв, Моніторинг
3 Надійність низький рівень падіння сервісу інфраструктури, uptime
(downtime) ≥ 99%
Захист персональних даних, Аудит безпеки,
4 Безпека транзакцій, авторизації тестування на
користувачів вразливості
Зручність Простота навігації, зрозумілість
UX-тестування,
5 використання інтерфейсу для клієнтів, кур’єрів і
опитування користувачів
(UX) ресторанів
Здатність системи витримувати
Резерви інфраструктури,
6 Масштабованість збільшення кількості користувачів
stress-тести
і замовлень
Правильна маршрутизація Аналіз похибки ETA,
Точність
7 замовлень, передбачуваність часу оцінка відповідності
логістики
доставки доставок
8 Інтеграційна Стабільність роботи з API Тестування інтеграцій,
116
Критерій Зміст Способи
№
якості критерію вимірювання
сумісність ресторанів, платіжних систем, фіксація помилок API
картографії
117
Продовення таблиці 3.13
Критерій Зміст Способи
№
якості критерію вимірювання
Актуальність меню, коректність Перевірка бази,
9 Якість контенту
цін, фото, описів оновлення контенту
Оцінка технічного
Простота оновлення, можливість
10 Підтримуваність боргу, час реакції на
швидкого усунення помилок
баги
Подані критерії якості дозволяють комплексно оцінити стан сервісу доставки
їжі та визначити ключові параметри, від яких залежить його стабільність,
ефективність та конкурентоспроможність. Вони охоплюють технічні, логістичні,
функціональні й користувацькі аспекти, що є критично важливими для цифрових
продуктів, орієнтованих на щоденне обслуговування великої кількості клієнтів та
партнерів. Структурування таких критеріїв у вигляді чітко визначених характеристик
забезпечує можливість системного контролю якості на всіх етапах розробки й
експлуатації сервісу.
Завдяки сформульованим критеріям команда проєкту отримує інструмент не
лише для оперативного моніторингу можливих відхилень, а й для планування
цілеспрямованих удосконалень. Кожен з показників може бути використаний як
основа для подальшої аналітики, оптимізації процесів або впровадження нових
рішень, спрямованих на підвищення рівня сервісу. Це особливо важливо для
стартапу, де швидкість реагування на виявлені недоліки та вміння підтримувати
стабільну якість визначають довіру користувачів і здатність масштабувати продукт.
Таким чином, система критеріїв якості формує методологічне підґрунтя для
розвитку сервісу доставки їжі, дозволяючи узгодити технічні вимоги, очікування
користувачів та бізнес-цілі проєкту. Вона є важливим елементом загальної стратегії
управління якістю та сприяє безперервному підвищенню рівня послуг у
динамічному середовищі конкуренції.
118
Висновки до розділу 3
У третьому розділі узагальнено ключові елементи управління реалізацією
сервісу доставки їжі. На основі структурної декомпозиції робіт сформовано логіку
виконання завдань, визначено відповідальних та побудовано діаграму Ганта, що
забезпечило чіткість планування та контроль строків.
Проаналізовано організаційну структуру команди, розподіл ролей і взаємодію
підрозділів, що створило основу для ефективної координації робіт. Розглянуто
бюджет проєкту та структуру ресурсів, що дозволило сформувати реалістичний
фінансовий план.
Проведено ідентифікацію та оцінювання ризиків, створено матрицю їхніх
ймовірностей і наслідків, а також визначено стратегії реагування. Це дозволило
підвищити стійкість проєкту та зменшити вплив невизначеності.
У сукупності результати розділу забезпечують цілісне бачення процесу
виконання проєкту, формують основу для подальшої розробки сервісу та
підтверджують обґрунтованість обраної моделі його реалізації.
119
4 ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ СТАРТАПУ
4.1. Визначення вимог до продукту
Оперативна реалізація проєкту вимагає чіткого та системного формування
вимог до майбутнього програмного продукту. На початковому етапі були визначені
ключові технічні та функціональні параметри, які лягли в основу подальшого
проєктування системи. Сформований перелік охоплює три основні групи вимог:
вимоги до продуктивності, вимоги до безпеки та вимоги до реалізації й архітектури.
Вимоги до продуктивності відображають базові очікування щодо швидкодії
вебдодатку. Серед них — обмеження на тривалість завантаження інтерфейсу,
швидкість реакції системи на користувацькі запити та здатність витримувати значне
навантаження без втрати стабільності. Такі параметри визначають рівень
комфортності взаємодії користувача з продуктом і впливають на загальну якість
сервісу.
Безпекові вимоги спрямовані на мінімізацію ризиків, пов'язаних із зовнішніми
загрозами. До них належать заходи щодо ефективного захисту від поширених типів
атак, а також вимога до використання надійних методів хешування паролів. Це
забезпечує збереження конфіденційної інформації користувачів та підвищує рівень
довіри до системи.
Вимоги до розробки та архітектури визначають технічні засади побудови
продукту. Передбачено використання монолітної архітектури бекенду як базової
структури системи та забезпечення сумісності вебдодатку з основними браузерами,
якими користується більшість аудиторії. Такий підхід дозволяє гарантувати
стабільність роботи, керованість розробки та доступність сервісу для широкого кола
користувачів.
Для глибшого розуміння того, як саме ці вимоги будуть реалізовані в межах
роботи системи, був підготовлений приклад сценарію застосування. Він дозволяє на
практичному рівні продемонструвати, які функції та механізми повинні бути
присутніми в продукті для відповідності поставленим критеріям. Розглянутий набір
120
вимог (таблиця 4.1 – 4.3) є важливою складовою планування та надалі слугуватиме
основою для прийняття технічних рішень, що забезпечують якісну реалізацію
проєкту та задоволення потреб користувачів.
Таблиця 4.1 – Вимоги до продуктивності
Код
Опис вимоги
вимоги
Вебдодаток повинен повністю завантажуватися протягом не більш ніж 3
PER-1
секунд.
Час відповіді системи на запит користувача не має перевищувати 1
PER-2
секунди.
Система повинна стабільно працювати під навантаженням до 1000
PER-3
запитів за секунду.
Таблиця 4.2 – Вимоги до безпеки
Код
Опис вимоги
вимоги
Система має забезпечувати захист від основних типів атак: XSS, CSRF,
SEC-1
SQL Injection та інших відомих загроз.
Паролі користувачів повинні зберігатися виключно у вигляді захешованих
SEC-2 значень з використанням стійких алгоритмів, що унеможливлюють
відновлення оригінальних даних.
Таблиця 4.3 – Вимоги до реалізації та архітектури
Код
Опис вимоги
вимоги
Бекенд вебдодатку має бути реалізований із використанням монолітної
IMP-1
архітектури.
Вебдодаток повинен бути сумісним з основними браузерами, які
IMP-2
використовує не менше ніж 95% інтернет-користувачів.
Сформований комплекс вимог до продуктивності, безпеки та архітектури
вебдодатку створює фундамент для подальшої якісної реалізації програмного
продукту. Визначені параметри не лише окреслюють технічні межі системи, а й
відображають очікування майбутніх користувачів щодо стабільності, швидкодії та
захищеності сервісу.
121
Вимоги до продуктивності забезпечують орієнтацію на комфортну взаємодію з
вебдодатком, зокрема мінімальний час завантаження та оперативну реакцію системи
навіть за високої інтенсивності запитів. Це є критичним для сучасних онлайн-
сервісів, де швидкість доступу безпосередньо впливає на задоволеність користувачів
і конкурентоспроможність продукту.
Безпекові вимоги формують надійну основу захисту даних, що особливо
важливо в умовах постійного зростання кількості кіберзагроз. Наявність системного
захисту від найпоширеніших видів атак і застосування стійких механізмів
хешування паролів підвищують довіру до платформи та забезпечують відповідність
сучасним стандартам інформаційної безпеки.
Технічні вимоги до архітектури та реалізації визначають фундаментальні
підходи до побудови бекенду й сумісності користувацької частини системи. Обрана
монолітна архітектура дає можливість централізовано керувати логікою застосунку,
спрощувати підтримку та пришвидшувати впровадження початкових рішень.
Забезпечення сумісності з найпоширенішими браузерами гарантує доступність
сервісу для широкої аудиторії та стабільність роботи на різних пристроях.
Використання сценарію застосування як інструменту опису функціональності
дозволяє краще зрозуміти майбутню поведінку системи, забезпечує узгодженість
між вимогами та фактичними можливостями продукту й сприяє точнішому
прогнозуванню обсягів робіт. Такий підхід мінімізує ризики неправильного
трактування вимог і створює підґрунтя для ефективного планування етапів
розробки.
Загалом представлений комплекс вимог є важливою частиною проєктного
планування та служить орієнтиром для різних учасників команди — від аналітиків і
архітекторів до розробників і тестувальників. Його детальне опрацювання дозволяє
сформувати узгоджене технічне бачення продукту, забезпечити структурованість
робіт і підготувати надійну основу для подальших етапів проєкту. Усе це створює
передумови для розробки стабільного, безпечного та зручного для користувачів
вебдодатку, здатного відповідати потребам цільової аудиторії та вимогам сучасного
ринку.
122
4.2. Сценарії застосування сервісу
Для того щоб конкретизувати функціональну поведінку майбутнього
вебдодатку, було підготовлено низку сценаріїв застосування, що ілюструють типові
дії користувачів у системі та дозволяють точніше визначити необхідні функції.
Представлені прецеденти демонструють послідовність взаємодії між користувачем
та системою й охоплюють ключові процеси — від реєстрації та керування планами
харчування до оформлення підписок і перегляду інформації для доставки.
Прецедент 1. Створення нової облікової записи або відновлення доступу до
системи (рис 4.1)
Рисунок 4.1 – Прецедент “Створення нової облікової записи або привілеї
користувачів у системі”
1. Користувач завантажує сторінку програми.
2. Користувач відкриває форму автентифікації або реєстрації.
3. Користувач заповнює форму.
4. Користувач підтверджує адресу електронної пошти шляхом відправлення
листа-підтвердження з посиланням на сторінку підтвердження під час
реєстрації користувача.
123
5. Якщо користувач авторизований і втратив свій пароль для доступу до
програми, він матиме можливість подати запит на зміну пароля та отримати
електронний лист із посиланням на сторінку зміни пароля.
Цей сценарій описує поведінку користувача під час створення нового
облікового запису або отримання доступу у випадку втрати пароля. Процес
починається з відкриття стартової сторінки вебдодатку та переходу до форми
реєстрації чи автентифікації. Після заповнення відповідних полів система надсилає
користувачу електронний лист із підтвердженням адреси, що забезпечує перевірку
достовірності даних. У ситуації, коли користувач забув пароль, він може ініціювати
процедуру відновлення доступу: система сформує лист із посиланням на захищену
сторінку зміни пароля. Такий механізм спрямований на підвищення безпеки та
зручності користування.
Прецедент 2. Створення або редагування планів харчування адміністратором
(рис. 4.2).
Рисунок 4.2 – Прецедент “Створення або редагування
доступних планів харчування”
Передумови: користувач увійшов у систему та має права адміністратора.
1. Користувач переходить до розділу адміністрування.
124
2. У меню адміністрування користувач відкриває підрозділ «План харчування».
3. Користувач обирає один із наявних планів або натискає кнопку «Створити»
для додавання нового.
4. Користувач заповнює або змінює потрібні дані у формі редагування.
5. Після внесення змін користувач підтверджує їх, натискаючи кнопку
«Зберегти».
Цей прецедент стосується спеціальних можливостей адміністратора, який має
повний доступ до інструментів керування планами харчування. Перебуваючи на
сторінці адміністративного інтерфейсу, користувач переходить до відповідного
розділу та може переглядати існуючі плани або створювати нові. Для цього
адміністратор заповнює або редагує інформацію про страви, параметри меню чи
інші дані. Після завершення внесених змін система зберігає оновлений план, який
стає доступним для подальшого використання. Такий сценарій є основою для
формування динамічного та адаптивного контенту вебдодатку.
Прецедент 3. Оформлення підписки на доставку їжі (рис 4.3).
Рисунок 4.3 – Прецедент “ Оформлення підписки на доставку їжі”
Користувач має доступ до функції оформлення підписки.
Користувач перебуває на головній сторінці сервісу.
1. Користувач обирає кнопку «Підписатися» та переходить на сторінку
оформлення підписки.
125
2. Користувач заповнює всі необхідні дані, що потрібні для створення підписки.
3. Користувач підтверджує отримання доставки на найближчі 7 днів.
4. Для завершення процесу користувач натискає кнопку «Випустити» та
підтверджує оформлення підписки.
Сценарій описує процес, який проходить користувач, оформлюючи підписку
на сервіс доставки. Користувач, перебуваючи на головній сторінці, обирає
відповідний пункт меню та переходить до форми створення підписки. Він заповнює
необхідні дані для доставки, підтверджує період отримання замовлень, після чого
система реєструє підписку й активує її на найближчий період. Така функція
забезпечує основну бізнес-логіку платформи, пов’язану з регулярною доставкою
харчових наборів.
Прецедент 4. Перегляд списку приготування на наступний день
У цьому сценарії адміністратор переходить до внутрішнього розділу, де
відображається перелік страв, які необхідно підготувати на наступну дату. Система
генерує список автоматично, враховуючи діючі підписки, індивідуальні обмеження
клієнтів та можливі винятки. Цей процес дозволяє кухні ефективно планувати
обсяги роботи та уникати помилок під час формування замовлень.
Прецедент 5. Перегляд інформації для доставки (рис. 4.4).
Рисунок 4.4 – Прецедент “ Переглянути інформацію про доставку”
126
Передумови:
Користувач увійшов у систему та має адміністративні повноваження.
1. Користувач перебуває на сторінці адміністрування.
2. Користувач обирає кнопку «Опублікувати».
3. Користувач переглядає та підтверджує інформацію, необхідну для доставки
(зокрема, які страви та у який посуд слід доставити за відповідними
адресами).
4. Користувач отримує можливість відстежити, чи було виконано доставку, і за
потреби організувати зв’язок із клієнтом у випадку невдалого вручення.
Завданням цього прецеденту є представлення адміністратору повного списку
замовлень на доставку. Система показує адреси, набір страв для кожного клієнта та
допоміжну інформацію. У випадку, коли замовлення не може бути доставлене,
адміністратор має змогу оперативно реагувати — наприклад, зв’язатися з клієнтом
для уточнення обставин. Цей сценарій забезпечує прозорість логістики та дає змогу
координувати процес доставки в режимі реального часу.
Підготовлені сценарії застосування мають ключове значення для визначення
функціональних вимог, оскільки вони дозволяють не лише описати технічну
поведінку системи, а й виявити всі необхідні взаємозв’язки між користувачами та
інтерфейсом. Використання прецедентів дає змогу встановити послідовність
операцій, уточнити логіку переходів між етапами та визначити обов’язкові елементи
функціональності.
Сценарії реєстрації та авторизації окреслюють вимоги до безпечного
керування обліковими записами. Окремі кроки з підтвердженням електронної адреси
та відновлення доступу демонструють необхідність надійних механізмів
автентифікації. Прецеденти, пов’язані з адмініструванням планів харчування,
відображають вимоги до гнучкого керування контентом і зручності його оновлення.
Сценарії оформлення підписки, перегляду списків приготування та доставки
виступають основою для формування бізнес-логіки системи, адже саме ці процеси
формують цінність сервісу для користувачів.
127
У сукупності такі прецеденти дозволяють структурувати функціональні
вимоги, визначити їхній пріоритет, складність та зв’язок із реальними сценаріями
роботи платформи. Це сприяє точнішому моделюванню майбутнього вебдодатку,
підвищує передбачуваність його роботи та мінімізує ризики виникнення
неврахованих функціональних обмежень на етапі розробки. В таблииці 4.4 наведено
визначеня функціональних вимог складених на основі розглянутих прецедентів.
Таблиця 4 4 – Функціональні вимоги до вебдодатку
Опис
Код Пріоритет Складність
вимоги
Реєстрація користувачів із використанням
F1 Високий Середня
електронної пошти та пароля
Відновлення пароля за допомогою електронного
F2 Середній Середня
листа з посиланням для зміни
F3 Авторизація користувачів за email та паролем Високий Середня
Перегляд доступних планів харчування
F4 Високий Низька
неавторизованими користувачами
F5 Оформлення підписки користувачем Високий Середня
Можливість редагування планів харчування
F6 Високий Середня
адміністратором
F7 Додавання страв для доставки на тиждень Високий Середня
Перегляд адміністратором списку страв для
F8 Високий Середня
приготування на наступний день
Перегляд списку для доставки: перелік страв і
F9 Високий Середня
адреси клієнтів
F11 Редагування меню на тиждень Середній Середня
4.3. Інтерфейс користувача
Інтерфейс користувача реалізований у форматі SPA (Single Page Application),
що забезпечує плавну та безперервну взаємодію без потреби у перезавантаженні
сторінок. Структура застосунку охоплює низку функціональних сторінок, кожна з
яких виконує окрему роль у загальній роботі системи та відображає відповідні
можливості для різних категорій користувачів.
До основних екранів інтерфейсу належать:
128
1. Головна сторінка — початковий екран вебдодатку, на якому подано загальну
інформацію про доступні плани харчування та переваги сервісу.
2. Сторінка клієнта — персоналізована область для зареєстрованих користувачів,
де відображається їхня підписка, профільні дані та доступні функції.
3. Адміністративна сторінка — окрема панель для користувачів із правами
адміністратора, що містить набір інструментів для керування контентом,
замовленнями та меню.
4. Сторінка оформлення підписки — інтерфейс для створення нової підписки,
вибору плану харчування та подання необхідних даних.
5. Сторінка створення та редагування меню — модуль, що дозволяє
адміністратору формувати нові елементи меню або коригувати наявні позиції.
6. Сторінка редагування профілю клієнта — інтерфейс, у якому користувач може
змінювати особисті дані, контактну інформацію та уподобання.
7. Сторінка перегляду кількості страв, які потрібно приготувати на наступний
день — спеціальний адміністративний екран, що відображає зведену
інформацію про замовлення на наступну дату.
8. Сторінка з інформацією щодо доставки — містить перелік страв у межах
кожної підписки та відповідні адреси доставки.
9. Сторінка редагування тижневого меню — інструмент для щотижневого
оновлення набору страв, доступних для оформлення підписки.
Усі інтерфейсні компоненти створено із використанням бібліотеки Angular
Material, що забезпечує стилістичну узгодженість, адаптивність та дотримання
сучасних принципів UX/UI-дизайну. Компоненти побудовані за модульним підходом,
який спрощує розширення функціональності та підтримку проєкту.
На сторінці авторизації представлено стандартну форму входу, що містить
поля для введення електронної пошти та пароля (рис. 4.5). Інтерфейс
мінімалістичний і передбачає додаткові можливості, такі як скидання пароля та
перехід до реєстрації нового користувача.
129
Рисунок 4.5 – Форма для авторизації користувача
Головна сторінка вебдодатку призначена для ознайомлення нового користувача
з функціональними можливостями сервісу та доступними планами харчування (рис
4.6). Інформація подається у вигляді впорядкованого списку, що дозволяє швидко
порівняти пропозиції. Доступ до цього екрану відкритий, автентифікація не є
обов’язковою.
Користувач може безпосередньо з головної сторінки перейти як до форми
реєстрації, так і до форми входу.
Рисунок 4.6 – Список доступних планів харчування на головній сторінці
130
Після вибору плану харчування користувач переходить до сторінки реєстрації
підписки, де необхідно заповнити форму із зазначенням персональних даних, адреси
доставки та додаткових налаштувань (рис. 4.7). Реєстрація через цю форму
автоматично створює обліковий запис клієнта в системі.
Рисунок 4.7 – Форма оформлення підписки
Після входу в систему з правами адміністратора відкривається відповідна
сторінка, яка містить набір інструментів для керування замовленнями, меню, даними
для приготування та доставки (рис. 4.8). Передбачено можливість переходу до
розділів перегляду страв, підготовлених на наступний день, та списків доставки з
розподілом за адресами.
Рисунок 4.8 – Форма редагування планів харчування
131
4.4. Тестування мобільного застосунку
Тестування мобільного застосунку — це систематичний процес перевірки
коректності, надійності та зручності роботи програмного продукту з метою
виявлення дефектів і підтвердження відповідності вимогам. У межах розробки
сервісу доставки їжі тестування дає змогу переконатися, що всі ключові функції —
реєстрація користувачів, оформлення підписки, робота з планами харчування,
формування списків для приготування та доставки — працюють стабільно, у
правильній послідовності та без критичних помилок.
Процес тестування охоплює низку етапів: аналіз вимог, розробку тестових
сценаріїв, виконання тестів, фіксацію дефектів, повторну перевірку після виправлень
і формування висновків про якість системи. Для мобільних та веб-застосунків
особливо важливими є перевірка коректної роботи інтерфейсу на різних пристроях і
платформах, а також тестування взаємодії з сервером та базою даних.
У даному проєкті тестування зосереджується на функціональних аспектах
(перевірка реалізації вимог F1–F9), а також на основних нефункціональних
характеристиках, таких як зручність використання, коректність відображення
інтерфейсу, стабільність під час типових сценаріїв роботи.
Для забезпечення структурованого підходу до перевірки якості продукту було
сформовано набір тестових сценаріїв, які охоплюють основні функції
веб/мобільного застосунку сервісу доставки їжі. Кожен сценарій має власний
ідентифікатор, короткий опис, мету, тип тесту та очікуваний результат. Це дозволяє
планувати тестування, відслідковувати виконання та повторно використовувати
сценарії на наступних ітераціях розробки.
Таблиця 4.5 – Основні тестові сценарії для перевірки функціональності застосунку
Код Назва/
Мета тесту Тип тесту Очікуваний результат
сценарію короткий опис
Реєстрація Перевірити Обліковий запис
нового коректність створено, користувач
TS-1 користувача створення Функціональний бачить підтвердження
через форму облікового та може увійти в
підписки запису систему
132
Продовження таблиці 4.5
Код Назва/
Мета тесту Тип тесту Очікуваний результат
сценарію короткий опис
При правильних
Перевірити
Авторизація даних — успішний
правильність
TS-2 користувача за Функціональний вхід, при помилкових
входу в
email та паролем — відображення
систему
повідомлення
Переконатися
Відновлення Користувач отримує
в
пароля через лист із посиланням,
TS-3 працездатност Функціональний
електронну може задати новий
і механізму
пошту пароль
відновлення
Список планів
Перегляд планів Перевірити
відображається
харчування на доступність Функціональний
TS-4 коректно, доступний
головній планів без /UX
неавторизованому
сторінці авторизації
користувачу
Після заповнення
Перевірити
Оформлення форми підписка
повний цикл
TS-5 підписки на Функціональний зберігається, дані
створення
доставку їжі відображаються в
підписки
профілі
Перевірити
Редагування Внесені зміни
можливість
плану зберігаються й
TS-6 змінювати Функціональний
харчування відображаються для
плани
адміністратором користувачів
харчування
Перевірити Система формує
Формування
генерацію коректний перелік
TS-7 списку страв на Функціональний
списку для страв з урахуванням
наступний день
приготування активних підписок
Відображається
Перегляд списку Перевірити
структура: «набір
для доставки доступність
TS-8 Функціональний меню + адреса
(страви + інформації
доставки» без
адреси) для логістики
помилок
133
Продовження таблиці 4.5
Код Назва/
Мета тесту Тип тесту Очікуваний результат
сценарію короткий опис
Звичайний
Переконатися,
користувач не може
Перевірка прав що тільки
потрапити на адмін-
TS-9 доступу до адміністратор Функц./безпека
сторінку,
адмін-сторінки має відповідні
адміністратор —
права
може
Елементи інтерфейсу
Відображення Оцінити
не перекриваються,
інтерфейсу на коректність Юзабіліті/адапт
TS-10 текст читається,
мобільному відображення ив
кнопки натискаються
пристрої верстки
зручно
Побудова системи тестових сценаріїв дає змогу комплексно оцінити якість
розробленого мобільного/веб-застосунку та підтвердити відповідність його
реалізації визначеним вимогам. Опрацювання ключових сценаріїв — реєстрації,
авторизації, оформлення підписок, редагування планів харчування, формування
списків приготування та доставки — показує, наскільки стабільно система
підтримує основні бізнес-процеси сервісу доставки їжі.
Тест-кейси, орієнтовані на перевірку прав доступу, підтверджують коректність
розмежування ролей між звичайними користувачами та адміністраторами, що є
важливим аспектом безпеки та керованості системи. Тестування інтерфейсу на
мобільних пристроях дозволяє оцінити зручність використання застосунку в
реальних умовах, коли користувач взаємодіє із сервісом «на ходу».
Таким чином, тестування виступає не окремим епізодом, а невід’ємною
складовою життєвого циклу проєкту, яка забезпечує перехід від прототипу до
повноцінного, надійного та зручного в використанні програмного продукту.
Висновки до розділу 4
У четвертому розділі було здійснено моделювання вебзастосунку сервісу
доставки їжі, що дозволило сформувати цілісне уявлення про структуру системи та
основні процеси її роботи. Аналіз показав, що ключовими сценаріями є оформлення
134
підписки, керування планами харчування, формування списків приготування та
організація доставки, оскільки саме вони визначають основну функціональність
сервісу та впливають на користувацький досвід.
Описані сценарії застосування та структура SPA-архітектури дали змогу
визначити логіку взаємодії між користувачем і системою та підтвердили доцільність
обраного підходу до побудови інтерфейсу. Маршрутизація між сторінками виявилася
узгодженою та зручною, що сприяє ефективній роботі користувача з додатком.
Створені інтерфейсні компоненти й підготовлені тестові сценарії дозволили
перевірити відповідність реалізації сформованим вимогам і оцінити надійність
основних функцій. Результати тестування підтвердили, що концепція вебзастосунку
є логічно обґрунтованою та відповідає потребам цільових користувачів.
135
ВИСНОВКИ
У магістерській роботі проведено комплексне дослідження, спрямоване на
формування системи управління стартапом із розробки сервісу доставки їжі. Метою
роботи було обґрунтувати доцільність створення цифрового продукту, визначити
його ринкові перспективи, розробити управлінську модель та оцінити умови
реалізації проєкту. Здійснене дослідження підтвердило актуальність розвитку
сервісів онлайн-доставки, що є наслідком зростання попиту на швидкі та зручні
формати споживання, розширення цифрової інфраструктури та зміни споживчих
звичок.
У першому розділі проаналізовано ринок сервісів доставки їжі та загальні
тенденції його розвитку. Результати дослідження свідчать про стійке зростання
сегмента, посилення конкуренції та водночас наявність можливостей для
впровадження технологічно інноваційних рішень. Вивчення моделей конкурентного
середовища, структури витрат та поведінки користувачів стало основою для
визначення стратегічної ніші майбутнього продукту. Застосування SWOT-аналізу та
моделі Портера дало змогу системно окреслити сильні й слабкі сторони проєкту, а
також зовнішні фактори, що впливають на його перспективність.
Другий розділ був присвячений формуванню концепції сервісу доставки їжі.
Визначено ключові групи стейкхолдерів — споживачів, кур’єрів, партнерські
ресторани, інвесторів та адміністраторів проєкту. Проаналізовано їхні очікування й
рівень впливу, що дозволило сформувати чітку місію та стратегічні цілі стартапу.
Окреслено функціональні можливості майбутнього сервісу, його архітектуру, логіку
основних процесів та вимоги до інтерфейсу. Розроблена концепція узгоджена з
ринковими потребами, технічними обмеженнями та операційними процесами,
властивими платформам доставки.
У третьому розділі розгорнуто систему управління стартапом, що охоплює
структуру команди, моделі взаємодії та методи планування. Побудовано WBS-
структуру, визначено набір робіт, необхідних для створення сервісу, розподілено
136
функціональні ролі та відповідальність командних підрозділів. Розроблено
календарний план реалізації, оцінено бюджет та ресурсне забезпечення. Особливу
увагу приділено ризикам: встановлено їх джерела, визначено ймовірність
виникнення, масштаби впливу та способи реагування. Сформовано систему
управління якістю, яка охоплює процедури тестування, моніторингу технічних
показників та забезпечення надійності сервісу.
У четвертому розділі проведено моделювання процесів роботи сервісу та
практичної реалізації стартапу. Розглянуто сценарії взаємодії користувачів, роботу
логістичних алгоритмів, структуру замовлень і механізми комунікації між
учасниками екосистеми. Моделювання дало змогу оцінити ефективність
управлінських рішень, перевірити узгодженість бізнес-процесів і виявити
можливості для їх оптимізації. Отримані результати підтвердили доцільність
використання гнучких методів управління, а також значення правильно вибудованих
комунікацій для забезпечення стабільної роботи сервісу доставки.
Підсумовуючи проведене дослідження, можна стверджувати, що розроблений
підхід до управління стартапом створює цілісну й практично застосовну модель
реалізації сервісу доставки їжі. Сформована система охоплює ключові елементи
управління: аналіз галузі, визначення концепції продукту, планування структури
робіт і ресурсів, управління ризиками та забезпечення якості. Результати роботи
становлять цінну основу для практичного запуску сервісу, його подальшого
вдосконалення та масштабування. Запропоновані методичні рішення можуть бути
використані для розроблення інших цифрових платформ, що функціонують у сфері
онлайн-послуг і логістичних сервісів.
137
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Державна служба статистики України. Електронна комерція та інтернет-
торгівля в Україні: статистичний огляд за 2023 рік. Київ, 2024.
https://ukrstat.gov.ua/
2. Міністерство цифрової трансформації України. Цифровізація бізнесу та
розвиток онлайн-сервісів: аналітичний звіт. Київ, 2023. https://thedigital.gov.ua/
3. IT Ukraine Association. Tech Ecosystem Report 2024: Digital Services and
Platforms. Київ, 2024. https://itukraine.org.ua/
4. PwC Україна. Аналітика даних та прогнозування попиту у цифровій логістиці:
огляд ринку. Київ, 2024. https://www.pwc.com/ua/
5. Національний центр кібербезпеки України. Керівництво з безпеки цифрових
сервісів та онлайн-платформ. Київ, 2023. https://ncscc.gov.ua/
6. Верховна Рада України. Закон України «Про захист персональних даних».
Офіційний вісник, 2023. https://zakon.rada.gov.ua/
7. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Digital Transformation
and Market Development in Eastern Europe: Sector Report 2024. London, 2024.
https://www.ebrd.com/
8. Кондратюк О. В. Розвиток електронної комерції в Україні: проблеми та
перспективи. Економічний вісник НТУУ «КПІ», 2023, № 4, с. 56–66.
9. Семко В. Ф. Інформаційні системи та технології у сфері послуг: монографія.
Київ: КНЕУ, 2022.
10. Глушак О. М. Цифрова логістика: методи та інструменти оптимізації
постачання. Збірник НАН України «Інформаційні технології», 2023, № 2, с.
41–58.
11. Романенко М. І. Управління цифровими платформами у сфері послуг:
аналітичний підхід. Львів: ЛНУ ім. Франка, 2021.
12. Бушуєв С. Д., Козлов С. В. Управління проєктами цифрової економіки:
інтелектуальні технології. Київ: НАУ, 2022.
138
13. Sensor Tower. Top Food Delivery Apps in Ukraine: Q4 2024 Performance Review.
2025. URL: https://sensortower.com/blog/2024-q4-unified-top-5-
food%20delivery%20services-units-ua-63da96fbe1714cfff1c1e5a1
14. A new marketplace is emerging in Ukraine, with the company already investing
$20M annually in the Ukrainian market. Ukrainian Business News (UBN), 2025.
URL: https://ubn.news/a-new-marketplace-is-emerging-in-ukraine-with-the-
company-already-investing-20m-annually-in-the-ukrainian-market/
15. Glovo. About Glovo. Офіційний сайт, 2024. URL: https://about.glovoapp.com/
16. Bolt Food now operating in Brovary. NV Business (English edition), 17.01.2024.
URL: https://english.nv.ua/business/bolt-food-expands-its-market-in-ukraine-
50384884.html
17. Bolt (company). Wikipedia, 2025. URL:
https://en.wikipedia.org/wiki/Bolt_(company)
18. Wolt stands with the people of Ukraine. Wolt Press, 03.03.2022. URL:
https://press.wolt.com/en-WW/211143-wolt-stands-with-the-people-of-ukraine/
19. Wolt Delivery: Food, Groceries and more in 30 minutes. Офіційний сайт Wolt,
2024. URL: https://wolt.com/uk
20. Kabachynskyi I. How and why Uber Eats shut down in Ukraine. AIN.UA,
08.05.2020. URL: https://en.ain.ua/2020/05/08/how-and-why-uber-eats-shut-down-
in-ukraine/
21. UkraineInvest. Ukraine’s food delivery market is seeing growth. 2020. URL:
https://ukraineinvest.gov.ua/en/news/ukraines-food-delivery-market-is-seeing-
growth/
22. Which Ukrainian retailers have stopped working during the war? Ukrainian
Business News (UBN), 2023. URL: https://ubn.news/which-ukrainian-retailers-
have-stopped-working-during-the-war/
23. Петренко В. С. Сучасний стан та перспективи розвитку продажу товарів через
Інтернет в Україні. Підприємництво та вісник економіки і права. 2020. №
1(18). С. 142–147. URL: https://pev.kpu.zp.ua/journals/2020/1_18_ukr/26.pdf
24. Ринок доставки під час війни: чи є можливості розвитку? Kyivstar Business
139
Hub. 18.08.2022. URL: https://hub.kyivstar.ua/articles/rynok-dostavky-pid-chas-
vijny-chy-ye-mozhlyvosti-rozvytku
25. Доставка їжі в Україні та світі — розкіш чи нова норма? Економічна правда.
29.12.2023. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/12/29/708250/
26. Ринок доставки їжі у воєнний час – поступове відновлення. HoReCa-Ukraine.
29.07.2022. URL: https://horeca-ukraine.com/rinok-dostavki-izhi-u-voiennij-chas-
postupove-vidnovlennja/
27. Доставка їжі в Україні: ключові тренди та цифри на 2025 рік. Starlunch Blog.
13.08.2025. URL: https://www.starlunch.com.ua/food-delivery-in-ukraine-key-
trends-and-figures-for-2025/
28. Саух І. В., Шиманська В. В., Момонт Т. В. Цифрова економіка України:
сучасний стан, тенденції, проблеми розвитку. Вісник Хмельницького
національного університету. Економічні науки. 2019. № 1. С. 230–236. URL:
https://journals.khnu.km.ua/vestnik/wp-content/uploads/2021/01/43-11.pdf
29. Краус К. М. Електронна комерція та Інтернет-торгівля: навч.-метод. посіб.
Київ: Аграр Медіа Груп, 2021. 454 с. URL:
https://elibrary.kubg.edu.ua/37044/1/Kraus_Elektronna_komertsiia_2021.pdf
30. Акулюшина М. Перспективи розвитку цифрової економіки в Україні.
Економіка та суспільство. 2024. № 55. URL:
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/3724
31. Трансформація ринку доставки із закладів харчування у період пандемії
коронавірусу в Україні. Новації в технології та обладнанні готельно-
ресторанних, харчових і переробних виробництв. 2024. (матеріали збірника).
URL:
https://www.researchgate.net/publication/377907289_Transformacia_rinku_dostavk
i_iz_zakladiv_harcuvanna_u_period_pandemii_koronavirusu_v_Ukraini
32. Саух І. В., Шиманська В. В., Момонт Т. В. Цифрова економіка України:
сучасний стан, тенденції, проблеми розвитку. Вісник Хмельницького
національного університету. Економічні науки. 2019. № 1. С. 230–236.
33. Краус К. М. Електронна комерція та Інтернет-торгівля: навч.-метод. посіб.
140
Київ: Аграр Медіа Груп, 2021. 454 с.
34. Петренко В. С. Управління цифровими сервісами в умовах зростаючого
попиту. Економіка та суспільство. 2020. № 22. С. 115–120.
35. Семко О. В. Організація логістичних процесів у сфері електронної комерції.
Логістика: теорія та практика. 2021. № 3. С. 45–52.
36. Бушуєв С. Д., Бушуєва Н. С. Гнучкі підходи в управлінні ІТ-проєктами:
адаптація до сучасних умов. Управління проєктами та розвиток виробництва.
2022. № 2. С. 7–15.
37. Гаврилюк А. В. Поведінка споживачів у цифрових сервісах: чинники
лояльності та утримання клієнтів. Маркетинг і цифрові технології. 2023. № 1.
С. 58–66.
38. ІТ Ukraine Association. Tech Ecosystem Report 2024: Dynamics of Digital
Services and Startups. Київ, 2024.
39. Романченко Т. Партнерські моделі у екосистемах доставки товарів і послуг.
Економічний дискурс. 2023. № 5. С. 134–142.
40. Про електронну комерцію : Закон України від 03.09.2015 № 675-VIII // База
даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/675-19 (дата звернення: 23.11.2025).
41. Про захист прав споживачів : Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII // База
даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/1023-12 (дата звернення: 23.11.2025).
42. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів :
Закон України від 23.12.1997 № 771/97-ВР // База даних «Законодавство
України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/771/97-
%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 23.11.2025).
43. Про захист персональних даних : Закон України від 01.06.2010 № 2297-VI //
База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/go/2297-17 (дата звернення: 23.11.2025).
44. Підвищення стійкості шляхом прискорення цифрової трансформації бізнесу в
Україні : аналітичний звіт / Організація економічного співробітництва та
141
розвитку. Париж : OECD, 2024. URL: https://www.oecd.org/... (дата звернення:
23.11.2025).
45. Міністерство економіки України. Електронна комерція : аналітичні матеріали
та пропозиції політики. Київ : Мінекономіки, 2019. URL: https://me.gov.ua/...
(дата звернення: 23.11.2025).
46. IT Ukraine Association. IT Industry in Ukraine. Report 2023. Київ : IT Ukraine
Association, 2023. URL: https://itukraine.org.ua (дата звернення: 23.11.2025).
47. Кальніченко В. В. Аналіз існуючих сервісів доставки їжі на ринку України //
Journal of Corporate Management and Tourism. 2024. № 2. С. 45–53.
48. Ліснича М. І. Дослідження ринку доставки їжі в Україні за 2023 рік :
аналітичний звіт. Київ, 2023. 28 с.
49. Кушнірук Г. В., Іванишин О. М. Тенденції та інноваційні моделі доставки їжі в
ресторанному бізнесі // Матеріали наук. конф. ЛНУ ім. І. Франка. Львів, 2025.
С. 120–124.
50. Косар Н. С. Маркетингова діяльність підприємств на ринку експрес-доставки
// Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Менеджмент та
підприємництво в Україні. 2023. № 2(23). С. 180–187.
51. Smart-інфраструктура у сталому розвитку міст : аналітична доповідь / Центр
Разумкова. Київ, 2021. 104 с.
52. Гребенюк А. Аналіз ринку доставки їжі в Україні // Дослідження ринку
онлайн-сервісів. 2024.
53. Подольчак Н. Ю., Поліщук Є. А., Рупаш О. В. Екосистема розвитку стартапів
як принцип здійснення інноваційної діяльності в Україні // InvestPlan. 2021. №
8. С. 16–24.
54. Мазур А. В. Регулювання розвитку стартап-підприємництва в Україні : дис. …
канд. екон. наук. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2023.
55. Українська екосистема стартапів увійшла в трійку лідерів за темпами
зростання в регіоні ЦСЄ // FinTech Insider. 2024.
56. Узагальнене аналітичне дослідження тенденцій доставки їжі в Україні // УДК
642.5. Аналітичний огляд, 2024.
142
57. Немашкало К. Р. Стартапи та грантовий менеджмент : навч. посіб. / К. Р.
Немашкало. – Харків : Харків. нац. екон. ун-т ім. С. Кузнеця, 2024. – 120 с.
58. Гобела В. В., Леськів Г. З. Менеджмент стартапів : навчальний посібник / В. В.
Гобела, Г. З. Леськів. – Львів : Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2024. – 188 с.
59. Цуркан М. В. Фінансове забезпечення стартапів / М. В. Цуркан // Економічні
студії. – 2023. – № 2. – С. 45–52.
60. Сіренко Н. М., Боднар О. А. Проектне фінансування : курс лекцій / Н. М.
Сіренко, О. А. Боднар. – Миколаїв : Миколаїв. нац. аграр. ун-т, 2018. – 106 с.
61. Кібік О., Котлубай В. Інноваційне підприємництво та управління стартапом :
навч.-метод. посіб. / О. Кібік, В. Котлубай. – Одеса : Фенікс, 2025. – Електрон.
вид.