Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6713| Назва: | Використання діджитал-інструментів для просування підприємства малого бізнесу (на матеріалах ФОП Квітка О. В., м. Черкаси) |
| Автори: | Ганжала, Ірина Володимирівна Пелих, Владислав Вадимович |
| Ключові слова: | цифровий маркетинг, цифрові технології, контент-маркетинг, SEO, SMM, Email-маркетинг, Influencer-маркетинг, діджитал-маркетинг та діджитал-комунікації. |
| Дата публікації: | гру-2025 |
| Короткий огляд (реферат): | В кваліфікаційній роботі магістра обґрунтовано теоретичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення системи маркетингових комунікацій малого підприємства на основі ефективного використання діджитал-інструментів просування. досліджено використання цифрових каналів просування ФОП Квітка О. В. м. Черкаси; розроблено й обґрунтувано рекомендації та стратегію підвищення ефективності діджитал-просування малого бізнесу |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6713 |
| Розташовується у зібраннях: | 075 Маркетинг (Маркетинг) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРМ_Пелих В.В..pdf Restricted Access | 1.62 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський державний технологічний університет
Факультет економіки та управління
Кафедра маркетингу
ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНА ПРОГРАМА «МАРКЕТИНГ»
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 075 «МАРКЕТИНГ
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему
ВИКОРИСТАННЯ ДІДЖИТАЛ-ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ПРОСУВАННЯ
ПІДПРИЄМСТВА МАЛОГО БІЗНЕСУ
(НА МАТЕРІАЛАХ ФОП КВІТКА О.В., М. ЧЕРКАСИ)
Здобувача Пелиха Владислава Вадимовича_________________
Науковий керівник к.е.н., доцент Ганжала І.В. _____________
Робота допущена до захисту перед
екзаменаційною комісією з атестації
здобувачів вищої освіти (ЕК)
Завідувач кафедри: д.е.н., проф. Васильченко Л.С.
Черкаси 2025 р.
4
ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………………... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ
DIGITAL-ІНСТРУМЕНТІВ У ДІЯЛЬНОСТІ МАЛОГО БІЗНЕСУ……. 7
1.1. Сутність та роль цифрового маркетингу в сучасних умовах
господарювання …………………………..……………………………………. 7
1.2. Класифікація та характеристика основних діджитал-інструментів
для просування малого бізнесу………………………………………………… 18
1.3. Методичні підходи до оцінювання ефективності діджитал -
комунікацій для просування малого бізнесу ………………………………… 27
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ
ДІДЖИТАЛ -ІНСТРУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА ФОП КВІТКА О.В. 34
2.1. Організаційно-економічна характеристика та аналіз внутрішніх
можливостей підприємства ....................................…………............................. 34
2.2. Дослідження конкурентного середовища та діджитал-присутності
підприємства………………………………………………….…………………. 40
2.3. Аналіз використання діджитал-інструментів ………………………….. 51
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ
ПРОСУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ
ДІДЖИТАЛ -ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ФОП КВІТКА О. В……………….. 57
3.1. Формування комплексної стратегії цифрового маркетингу…………. 57
3.2 Прогнозування та оцінка економічної ефективності запропонованих
заходів………………………………………………………………………..…. 69
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 79
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….. 81
ДОДАТКИ……………………………………………………………………... 86
5
ВСТУП
Сучасний етап розвитку економіки характеризується стрімкою
цифровізацією бізнес-процесів, що істотно впливає на форми й методи
ведення підприємницької діяльності. У таких умовах використання діджитал-
інструментів стає не лише додатковим засобом комунікації зі споживачами, а
й стратегічним чинником конкурентоспроможності підприємств, особливо
малого бізнесу.
Актуальність даного дослідження полягає в тому, що цифрові
технології відкривають для підприємців нові можливості просування товарів і
послуг із мінімальними витратами та високою результативністю. Для
підприємств малого бізнесу, які мають обмежені ресурси, ефективне
використання діджитал-інструментів (соціальних мереж, SEO, контекстної
реклами, e-mail-маркетингу, контент-маркетингу тощо) є важливим засобом
підвищення впізнаваності бренду, формування лояльності споживачів і
збільшення обсягів продажів. Дослідження цих процесів є особливо
актуальним в умовах посилення конкуренції та трансформації ринкових
комунікацій у цифровому середовищі. [29].
Мета дослідження – обґрунтувати теоретичні засади та розробити
практичні рекомендації щодо вдосконалення системи маркетингових
комунікацій малого підприємства на основі ефективного використання
діджитал-інструментів просування.
Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:
- розкрити сутність і роль діджитал-маркетингу в системі сучасних
комунікацій підприємства;
- зробити класифікацію та охарактеризувати основні діджитал-
інструменти для просування малого бізнесу;
- розглянути методичні підходи до оцінювання ефективності діджитал -
комунікацій для просування малого бізнесу;
- проаналізувати існуючі діджитал-інструменти просування та оцінити їх
ефективність для малого бізнесу;
6
- дослідити особливості використання цифрових каналів просування на
підприємстві ФОП Квітка О.В. м. Черкаси;
- провести оцінку результативності поточної маркетингової діяльності
підприємства у цифровому середовищі;
- розробити рекомендації щодо підвищення ефективності діджитал-
стратегії просування підприємства малого бізнесу;
- обґрунтувати стратегії просування малого бізнесу з використанням
діджитал -інструментів для ФОП Квітка О.В., м. Черкаси.
Об’єктом є процес використання діджитал-інструментів у системі
маркетингових комунікацій підприємства малого бізнесу ФОП Квітка О.В.,
м. Черкаси.
Предметом дослідження є сукупність методів і стратегій цифрового
просування, що застосовуються у діяльності ФОП Квітка О.В. для підвищення
конкурентоспроможності та розвитку бізнесу.
Інформаційна база дослідження для написання кваліфікаційної роботи
магістра включає законодавчі та нормативно-правові акти України, що
регулюють підприємницьку діяльність і сферу електронної комерції; офіційні
статистичні дані; звітну та аналітичну інформацію ФОП Квітка О.В.;
публікації вітчизняних і зарубіжних науковців з питань цифрового
маркетингу; дані з відкритих онлайн-ресурсів, маркетингових платформ і
соціальних мереж.
Таким чином, робота спрямована на поглиблене дослідження механізмів
цифрового просування малого бізнесу та розробку практичних рішень, що
забезпечать ефективну інтеграцію діджитал-інструментів у діяльність
підприємства.
7
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ
DIGITAL-ІНСТРУМЕНТІВ У ДІЯЛЬНОСТІ МАЛОГО БІЗНЕСУ
1.1. Сутність та роль цифрового маркетингу в сучасних умовах
господарювання
У сучасному економічному середовищі цифровий маркетинг (digital
marketing) є одним із ключових інструментів розвитку підприємств будь-якого
масштабу. Його поява зумовлена масовим поширенням Інтернету, мобільних
технологій, соціальних мереж та зміною поведінки споживачів, які все частіше
здійснюють покупки, приймають рішення та комунікують із брендами в
онлайн-просторі.
У контексті українського бізнесу (особливо умов війни) цифровий
маркетинг набуває адаптивного змісту: це не лише просування, а й виживання,
збереження комунікації, використання цифрових каналів для підтримки
бізнесу.
Роль цифрового маркетингу у сучасному бізнесі полягає не лише у
просуванні продукції чи послуг, а у формуванні системи інтегрованих
комунікацій, що забезпечують розвиток бренду, зміцнення його репутації та
стабільне зростання прибутку. Використання діджитал-інструментів дає змогу
компаніям швидко адаптуватися до ринкових змін, ефективно взаємодіяти зі
споживачами та будувати довгострокові відносини на основі довіри та
взаємної цінності. У майбутньому цифровий маркетинг стане не просто
частиною бізнес-стратегії, а її фундаментом, на якому базується успіх
підприємства в умовах цифрової економіки.
Використання цифрових технологій і онлайн-інструментів дозволяє
малим і середнім підприємствам ефективно конкурувати з великими
корпораціями. Завдяки гнучким і відносно недорогим діджитал-кампаніям
бізнес може охопити широку аудиторію без значних фінансових витрат на
традиційну рекламу. Наприклад, таргетована реклама у Facebook або Google
дозволяє просувати товари серед конкретної групи користувачів, що суттєво
8
підвищує результативність маркетингових дій. Таким чином, цифровий
маркетинг вирівнює шанси підприємств різних масштабів, забезпечуючи їм
доступ до одного інформаційного простору.
Однією з ключових переваг цифрового маркетингу є можливість
персоналізації взаємодії зі споживачем. За допомогою інструментів аналітики
(Google Analytics, Meta Business Suite, CRM-системи) компанії можуть
відстежувати поведінку користувачів, аналізувати їхні інтереси, формувати
індивідуальні пропозиції та рекомендації. Такий підхід дозволяє створювати
більш релевантні рекламні повідомлення, які відповідають потребам
конкретного клієнта, підвищуючи ефективність комунікацій і рівень
задоволеності споживачів.
Ще однією перевагою цифрового маркетингу є його висока швидкість
реагування на зміни ринку. Бізнес може оперативно коригувати маркетингові
стратегії, тестувати нові формати реклами, змінювати контент чи канали
комунікації. Наприклад, якщо певна рекламна кампанія в Instagram не дає
очікуваного результату, її можна миттєво оптимізувати або замінити іншою.
Така гнучкість дозволяє компаніям залишатися конкурентоспроможними
навіть у нестабільних економічних умовах.
Завдяки цифровим технологіям навіть невеликі компанії можуть
виходити за межі свого регіону й залучати клієнтів на національному чи
міжнародному рівні. Онлайн-платформи, маркетплейси (Rozetka, Prom.ua,
Etsy тощо), соціальні мережі дають змогу продавати товари й послуги без
необхідності відкривати фізичні точки продажу. Це значно знижує бар’єри
входу на нові ринки та забезпечує стабільне зростання доходів.
У сучасному бізнесі довіра споживачів є одним із найцінніших активів.
Соціальні мережі, блогінг і контент-маркетинг надають підприємствам
можливість створювати відкриту комунікацію з клієнтами, реагувати на їхні
відгуки, ділитися історіями бренду. Присутність компанії в онлайн-просторі
сприяє формуванню її позитивного іміджу, підвищенню впізнаваності та
розвитку лояльності. Наприклад, регулярне публікування кейсів клієнтів,
9
соціальних ініціатив або освітніх постів допомагає бренду зміцнювати
репутацію експерта у своїй сфері.
Цифровий маркетинг має суттєву перевагу перед традиційними методами
просування завдяки своїй економічній ефективності. Оплата за рекламу у
більшості цифрових каналів здійснюється за фактичний результат (перегляди,
кліки, конверсії), що дозволяє бізнесу контролювати бюджет і підвищувати
рентабельність інвестицій (ROI). Крім того, можливість точного вимірювання
результатів дає змогу уникати неефективних витрат і постійно
вдосконалювати маркетингову стратегію.
Сучасні цифрові технології відкривають безпрецедентні можливості для
збору й аналізу даних про споживачів. Використання Big Data, аналітичних
платформ і штучного інтелекту дозволяє не лише розуміти поточні потреби
клієнтів, а й прогнозувати їхню поведінку в майбутньому. Компанії
отримують змогу точно визначати цільову аудиторію, оптимізувати рекламні
кампанії, створювати ефективні продуктові стратегії.
Поняття «цифровий маркетинг» сформувалося поступово — у результаті
еволюції маркетингових технологій, розвитку Інтернету та цифрових засобів
комунікації. Його становлення охоплює кілька етапів, кожен із яких
пов’язаний із появою нових технологій, змін у поведінці споживачів та
способах взаємодії бізнесу з аудиторією.
Цифровий маркетинг є системою інструментів, методів та стратегій
просування товарів і послуг із використанням цифрових технологій та онлайн-
каналів комунікації. Його головна мета — ефективно взаємодіяти зі
споживачами у цифровому середовищі, підвищуючи впізнаваність бренду,
стимулюючи продажі та формуючи лояльність клієнтів [27].
Основні етапи формування поняття “ цифровий маркетинг ” зображено на
рисунку 1.1.:
Етап 1. Поява передумов (1980–1990-ті роки). На початку 1980-х років
маркетинг почав активно використовувати комп’ютерні технології для
збирання та аналізу даних. З появою персональних комп’ютерів, електронної
10
пошти та баз даних клієнтів (CRM) компанії отримали змогу зберігати й
обробляти інформацію про споживачів, створюючи перші елементи цифрових
комунікацій.
І етап ІІ етап ІІІ етап ІV етап V етап
Поява Ера Соціальні . Інтеграція Ера
передумов пошукових медіа та аналітики, штучного
(1980– систем і e- мобільна контенту та інтелектуі
1990-ті mail революція автоматиза великих
роки) маркетингу (2005– ції (2010– даних
(кінець 2010 роки) 2018 роки) (2019 –
1990-х – дотепер)
початок
Акцент на
Використання Використа
Розвиток Поява контент-
комп’ютерних ння Big
SEO і соціальних маркетинг, і
технологій Data, AI і
мереж і маркетинг-
для збирання контекстно персоналіз
даних ї реклами смартфонів автоматиза ації
цію
Рис. 1.1 — Основні етапи формування поняття “ цифровий маркетинг ”
Джерело : складено автором
У 1991 році запущено Всесвітню павутину (World Wide Web), що стало
початком нової епохи. Уже в середині 1990-х років з’явилися перші вебсайти
компаній та електронна реклама (банери). Це період, коли маркетинг почав
виходити за межі традиційних ЗМІ.
Етап 2. Ера пошукових систем і e-mail маркетингу (кінець 1990-х –
початок 2000-х). Із розвитком пошукових систем — Yahoo! (1994), Google
(1998) — бізнес отримав нові можливості для просування в мережі. З’явилися
SEO (пошукова оптимізація) та контекстна реклама (Google Ads), які
дозволили компаніям залучати цільових клієнтів через результати пошуку.
Паралельно активно розвивався e-mail маркетинг, який став першим масовим
інструментом цифрових комунікацій. Він дозволяв персоналізовано
звертатися до споживачів і вимірювати ефективність кампаній.
11
Етап 3. Соціальні медіа та мобільна революція (2005–2010 роки). Цей етап
характеризується появою соціальних мереж (Facebook, YouTube, Twitter,
LinkedIn), що радикально змінили підхід до комунікації зі споживачами.
Бізнес отримав змогу вести діалог із клієнтами, створювати спільноти та
контент із високим рівнем залучення. Розвиток смартфонів (після запуску
iPhone у 2007 році) призвів до буму мобільного маркетингу, додатків і push-
повідомлень. Компанії почали орієнтуватися на “always online” користувачів,
що кардинально змінило стратегії просування.
Етап 4. Інтеграція аналітики, контенту та автоматизації (2010–2018 роки).
Цифровий маркетинг еволюціонував у комплексну систему управління
взаємовідносинами зі споживачами. Основний акцент змістився на контент-
маркетинг, SMM, відеорекламу, аналітику поведінки користувачів і
маркетинг-автоматизацію (HubSpot, Mailchimp, CRM-рішення).
З’явилися поняття Omnichannel marketing (багатоканальний маркетинг) та
inbound marketing (маркетинг залучення), які передбачали формування
цілісного клієнтського досвіду в усіх цифрових точках контакту.
Етап 5. Ера штучного інтелекту, великих даних і автоматизованого
таргетингу (2019 – дотепер). Сучасний етап розвитку цифрового маркетингу
пов’язаний із впровадженням Big Data, AI (штучного інтелекту), машинного
навчання, чат-ботів, нейромаркетингу та персоналізованого контенту.
Маркетингові платформи (Google Ads, Meta Ads, TikTok Ads, ChatGPT,
CRM-системи) автоматично аналізують поведінку користувачів, визначають
їхні інтереси, прогнозують потреби та створюють індивідуальні рекламні
повідомлення. Також активно розвивається відеомаркетинг, інфлюенсер-
маркетинг, доповнена (AR) та віртуальна реальність (VR).
На сучасному етапі цифровий маркетинг — це не просто інструмент
просування, а комплексна стратегія управління взаємодією з клієнтами, що
охоплює всі аспекти бізнес-комунікацій: аналітику, контент, персоналізацію,
автоматизацію та прогнозування поведінки споживачів.
До основних складових цифрового маркетингу належать:
12
SEO (Search Engine Optimization) — оптимізація вебсайту для підвищення
його видимості в пошукових системах.
SMM (Social Media Marketing) — просування у соціальних мережах
(Facebook, Instagram, TikTok, LinkedIn тощо).
Контент-маркетинг — створення корисного, цінного контенту для
залучення та утримання цільової аудиторії.
Email-маркетинг — персоналізована комунікація зі споживачами через
електронну пошту.
PPC-реклама (Pay-Per-Click) — контекстна реклама, що дозволяє швидко
привернути увагу потенційних клієнтів.
Influencer-маркетинг — співпраця з лідерами думок для підвищення
довіри до бренду.
Аналітика та автоматизація маркетингу — використання даних і
цифрових платформ для моніторингу ефективності кампаній.
Проблематика формування теоретичних засад цифрового маркетингу є
предметом дослідження багатьох українських науковців. Їхні підходи
відрізняються акцентами на інструментах, цілях та функціональних аспектах
цифрової взаємодії зі споживачем. Так, у працях М. А. та Т. О. Окландерів
цифровий маркетинг розглядається як система управління відносинами між
підприємством і клієнтами за допомогою цифрових технологій [31].
С. М. Ілляшенко та Т. Є. Іванова визначають цифровий маркетинг як
інтегровану діяльність із використанням інтернет-комунікацій, спрямовану на
підвищення конкурентоспроможності підприємства [22].
Інші дослідники — В. В. Журило [19], І. В. Островська [33],
К. Ю. Соколюк, А. В. Головащенко [39], А. Б. Ваврик [11], С. В. Савчук [36],
Л. Ф. Романенко — зосереджують увагу на інноваційному, соціальному та
аналітичному потенціалі цифрового маркетингу, його здатності створювати
цінність для споживача через персоналізовані комунікації.
Узагальнення підходів подано у таблиці1.1.
13
Таблиця 1.1.
Авторські визначення поняття цифровий маркетинг
Автор / Джерело Трактування поняття “цифровий маркетинг”
Окландер М. А., Цифровий маркетинг — це система управління
Окландер Т. О. маркетинговими відносинами між підприємством і
[31] споживачем із використанням цифрових каналів комунікації,
що забезпечують інтерактивність і зворотний зв’язок.
Ілляшенко С. М., Визначають цифровий маркетинг як комплексну діяльність,
Іванова Т. Є. [22] спрямовану на створення, просування та реалізацію товарів і
послуг через інтернет із використанням сучасних ІТ-
інструментів і аналітики.
Журило В. В. [19] Розглядає цифровий маркетинг як складову інноваційної
стратегії підприємства, що базується на цифровій
трансформації бізнес-процесів та орієнтації на клієнтський
досвід.
Островська І. В. Цифровий маркетинг — це сукупність інструментів і
[33] технологій для комунікації, аналітики й управління
споживчою поведінкою в онлайн-середовищі.
Соколюк К. Ю., Під цифровим маркетингом автори розуміють нову парадигму
Головащенко А. маркетингової діяльності, де ключову роль відіграють
В. [39] цифрові платформи, дані та автоматизовані комунікації.
Ваврик А. Б. [11] Цифровий маркетинг трактується як процес використання
цифрових технологій для досягнення стратегічних цілей
підприємства, зокрема підвищення лояльності клієнтів і
прибутковості бізнесу.
Савчук С. В. [36] Розглядає цифровий маркетинг як частину загальної
маркетингової системи, що забезпечує персоналізацію
взаємодії зі споживачем через цифрові канали.
Романенко Л. Ф. Визначає цифровий маркетинг як динамічну систему
інструментів, що інтегрує маркетингову аналітику, онлайн-
комунікації та креативні рішення для формування цінності
бренду.
Джерело : складено автором
Аналіз наведених підходів свідчить, що більшість українських
дослідників розглядають цифровий маркетинг як інтегровану систему
управління відносинами із споживачами за допомогою цифрових технологій.
Водночас, існують різні акценти:
- технологічний аспект (Окландер, Островська, Соколюк);
- аналітичний і стратегічний підхід (Ілляшенко, Журило, Романенко);
- соціально-комунікаційна функція (Савчук, Ваврик).
14
Цифровий маркетинг тісно пов’язаний із швидким розвитком технологій,
тому науковці виокремлюють кілька ключових напрямів його застосування у
бізнес-практиці:
1. Сегментація ринку - перехід підприємств до цифрових моделей
маркетингу визначає нову парадигму сегментування споживачів. У
цифровому середовищі сегментація базується на аналізі поведінкових,
інформаційних і соціальних характеристик користувачів.
Маркетологам важливо розуміти спосіб споживання інформації цільовою
аудиторією — які платформи вона використовує, які типи контенту
викликають довіру та інтерес, які проблеми намагається вирішити. Такий
підхід дає змогу ефективно визначати цільові сегменти онлайн-спільнот і
коригувати маркетингову пропозицію відповідно до очікувань споживачів [9].
2. Маркетинг впливу (Influencer marketing) - одним із найдинамічніших
напрямів цифрового маркетингу є залучення лідерів думок або агентів впливу
для просування бренду у соціальних мережах. Такий підхід ґрунтується на
психологічній довірі між блогером і його аудиторією. Досвід показує, що
споживачі охочіше сприймають рекламні повідомлення, інтегровані в контент
звичних для них комунікаційних платформ, ніж у традиційних форматах
реклами [20; 21].
3. Аналіз поведінки користувачів - цифрові інструменти надають змогу
відстежувати дії користувачів у реальному часі, аналізувати їхню активність
на різних пристроях і налаштовувати рекламні повідомлення відповідно до
персональних інтересів. Такі технології дозволяють не лише адаптувати
контент, але й вимірювати ефективність рекламних кампаній, підвищуючи
точність і рентабельність маркетингових рішень.
4. Колаборації - важливою тенденцією цифрового маркетингу є
партнерство підприємств з іншими організаціями задля оптимізації ресурсів і
підвищення ефективності маркетингової діяльності. Йдеться про співпрацю з
цифровими агентствами, дистриб’юторами, паблішерами або провайдерами
технологічних рішень. Такі об’єднання допомагають впроваджувати сучасні
15
інструменти цифрового маркетингу з мінімальними ризиками та
витратами [22].
5. Ремаркетинг або повторна комунікація зі споживачем — це стратегія,
спрямована на відновлення інтересу клієнта до бренду чи товару. За
допомогою персоналізованих повідомлень користувачам нагадують про
попередні дії — перегляди, додавання товарів у кошик чи взаємодію з
контентом. Така тактика допомагає завершити незавершену цільову дію або
стимулювати повторну покупку [23].
6. Реклама в ігровому середовищі - ігрові платформи стають потужним
каналом маркетингових комунікацій. Реклама в іграх може мати форму
інтегрованих банерів, брендових предметів чи сюжетних елементів. Сучасні
віртуальні світи та онлайн-ігри, як-от платформи Yahoo Games, пропонують
інтерактивні способи взаємодії з користувачами. Такі формати сприяють
ненав’язливому залученню аудиторії та підвищують ефективність рекламного
впливу [24].
Таким чином, сфери застосування цифрового маркетингу виходять
далеко за межі традиційної реклами. Вони охоплюють аналітику, партнерські
стратегії, персоналізацію, соціальні комунікації та інтеграцію бренду у
цифровий простір користувача. Це підтверджує, що цифровий маркетинг є
комплексним інструментом формування конкурентоспроможності
підприємств у сучасній економіці.
Таким чином, цифровий маркетинг в українській науковій традиції
розглядається не лише як інструмент просування, а як комплексна система
цифрової взаємодії, що формує нову якість бізнес-комунікацій і управління
споживацькою поведінкою.
Зробимо аналіз показників розвитку цифрового маркетингу у 2025 р. у
світі та в Україні (табл.1.2.). Дані свідчать про те, що цифровий маркетинг
продовжує відігравати провідну роль у комунікаціях бізнесу, при цьому темпи
зростання, форма використання та структура витрат мають специфічні риси як
у глобальному масштабі, так і в українському контексті.
16
Світові тенденції: у 2025 р. глобальні рекламні витрати оцінюються
приблизно в 1,1 трлн дол., з яких близько 73 % припадає на цифрові канали;
частка користувачів Інтернету у світі в 2025 р. оцінюється на рівні ~5,56 млрд
осіб, або ≈ 67,9 % населення планети; соціальні мережі налічують ~5,41 млрд
користувачів, або ~65,7 % населення; для бізнесу це означає, що цифровий
маркетинг залишається ключовим каналом для охоплення аудиторії, а також
інструментом, що дозволяє гнучко реагувати на зміну поведінки споживачів.
Український контекст: за даними DataReportal, на початок 2025 р.
кількість користувачів Інтернету в Україні склала ≈ 31,5 млн осіб, або ~82,4 %
населення; кількість активних ідентичностей у соціальних мережах — ~21,6
млн, що становить ~56,4 % населення. У першому півріччі 2025 р. ринок
заробітку на платному пошуку в Україні сягнув приблизно 11 361 млн грн
(~11,4 млрд грн). Прогноз на 2025 р. — до 28 403 млн грн (~28,4 млрд грн).
Прогноз витрат на рекламу у соціальних мережах в Україні на 2025 р. —
~148,96 млн дол.
Таблиця 1.2.
Основні показники розвитку цифрового маркетингу у 2024-2025 р.
Країни Відсоток населення, Відсоток користувачів Інтернету,
що має доступ до які
Інтернету (2025), % купили товари або
послуги онлайн (2024)
Франція 95.2 76
Німеччина 93.5 79
Велика 97.8 93
Британія
Чехія 94.2 85
Угорщина 94.1 79
Польща 89.8 74.
Болгарія 87.1 57
Італія 89.9 68
Іспанія 96.4 74
Україна 82.4 52
Джерело : складено автором
Хоча інтернет-доступ є високим майже в усіх перерахованих країнах,
відсоток користувачів, які купують онлайн, варіює. У деяких країнах (Ірландія,
Нідерланди, Данія — лідери EU) майже всі інтернет-користувачі стали
17
покупцями, тоді як у Болгарії та Італії цей показник помітно нижчий. Eurostat
фіксує середнє по ЄС близько 77% інтернет-користувачів, які купували онлайн
у 2024 році.
Україна має потенціал зростання. Рівень доступу до інтернету в Україні
(≈82,4% на початок 2025) дає достатню базу для розвитку цифрового
маркетингу й e-commerce. Водночас через воєнні та інші обмеження темпи
перетворення онлайн-транзакцій і частка e-commerce у ВВП залишаються
нижчими, ніж у багатьох західноєвропейських країнах. Це означає наявність
простору для інвестицій у цифрову інфраструктуру, логістику та довіру
споживачів.
Виходячи з даних таблиці, можна зробити висновок, що цифровий
маркетинг і маркетингові інформаційні системи вже стали невід’ємною
складовою економічного розвитку більшості розвинених країн світу. У
державах із високим рівнем проникнення Інтернету (Франція, Німеччина,
Велика Британія, Чехія, Іспанія (понад 90%)) цифрові технології активно
інтегровані в бізнес-процеси, що сприяє ефективнішій взаємодії між
виробниками та споживачами, розширенню ринків збуту та підвищенню
продуктивності підприємств. Це створює сприятливу базу для цифрового
маркетингу та e-commerce.
Натомість в Україні впровадження цифрового маркетингу та
маркетингових інформаційних систем відбувається повільніше, що
пояснюється низкою стримувальних факторів, зокрема:
Недостатній рівень цифрової інфраструктури. Незважаючи на зростання
частки користувачів Інтернету, існують значні регіональні диспропорції у
швидкості та якості з’єднання, що ускладнює повноцінне використання
онлайн-інструментів.
Низький рівень цифрової грамотності підприємців. Частина
представників малого та середнього бізнесу не володіє достатніми знаннями
про переваги цифрового маркетингу або не має фахівців, які можуть якісно
реалізувати цифрові кампанії.
18
Обмежені фінансові ресурси. Через економічну нестабільність та воєнні
умови підприємства часто не мають змоги інвестувати у впровадження CRM-
систем, SEO-оптимізацію, контекстну рекламу чи аналітичні сервіси.
Низький рівень довіри споживачів до онлайн-торгівлі. Попри зростання
частки покупців в Інтернеті, ще зберігаються побоювання щодо безпеки
онлайн-платежів, якості товарів і захисту персональних даних.
Відсутність чіткої державної стратегії цифровізації бізнесу. Недостатня
координація між державними програмами, бізнесом і навчальними закладами
гальмує формування єдиної екосистеми цифрового маркетингу в Україні.
Вплив воєнних дій. Руйнування інфраструктури, відтік спеціалістів і
зниження купівельної спроможності населення також істотно уповільнюють
цифрову трансформацію бізнесу.
Таким чином, для підвищення ефективності впровадження цифрового
маркетингу в Україні необхідні комплексні заходи — розвиток цифрової
інфраструктури, підвищення кваліфікації підприємців, державна підтримка
малого бізнесу у сфері діджиталізації та створення сприятливих умов для
розвитку електронної комерції.
Отже, український ринок змінюється швидко: попри складні економічні
й воєнні умови, охоплення цифрових каналів росте, а інвестування у digital-
рекламу набирає темпи.
1.2. Класифікація та характеристика основних діджитал-інструментів для
просування малого бізнесу
У цьому питанні розглядається поняття діджитал-маркетингу як сучасної
форми маркетингової діяльності, спрямованої на просування товарів і послуг
із використанням цифрових технологій.
Глобалізація світової економіки є одним із головних викликів, з яким
стикаються сучасні бізнес-організації, особливо малі та середні підприємства
(МСП). Великі компанії вже мають численні цифрові платформи, що
забезпечують зручну взаємодію між клієнтами, партнерами, установами та
19
користувачами по всьому світу завдяки персональним цифровим сервісам.
Водночас багато МСП лише розробляють власні програми та інструменти для
просування товарів і послуг у цифровому середовищі.
Попри значну кількість наукових робіт, присвячених ролі соціальних
медіа в діяльності підприємств розвинених країн (зокрема європейських), досі
бракує досліджень, які б детально аналізували вплив соціального медіа-
маркетингу на розвиток МСП у країнах, що розвиваються. Також недостатньо
вивченими залишаються питання формування цифрового бачення бізнесу,
вибору типів соціальних медіа та їх ефективного застосування у діяльності
таких підприємств. Саме тому актуальним є дослідження, спрямоване на
з’ясування того, як використання технологій соціальних мереж може
підвищити конкурентні переваги МСП та зміцнити їх позиції на ринку.
Для досягнення цієї мети важливо раціонально використовувати
можливості, наявні у внутрішньому та зовнішньому середовищі підприємства,
що сприятиме покращенню його діяльності, конкурентоспроможності та
позиціонування. Дослідження доводять, що розвиток інформаційно-
комунікаційних технологій (ІКТ) сприяє ефективному досягненню бізнес-
цілей та підвищує результативність організацій [26].
Сьогодні світ переживає нову хвилю трансформації бізнесу та соціально-
економічних процесів, спричинену впровадженням цифрових технологій
нового покоління — таких, як штучний інтелект, робототехніка, Інтернет
речей, бездротові системи зв’язку тощо. Ці «наскрізні» технології радикально
змінюють бізнес-моделі, підвищуючи продуктивність праці в компаніях до
40% [31].
У найближчому майбутньому саме ефективне використання цифрових
технологій визначатиме рівень міжнародної конкурентоспроможності не лише
окремих компаній, а й цілих країн, які створюють відповідну інфраструктуру
та правове поле для цифровізації.
У цьому контексті сучасні підприємства мають активно використовувати
цифрові інструменти комунікації для підтримки зв’язку зі споживачами.
20
Орієнтуючись на клієнтоцентричний підхід, бізнес повинен упроваджувати
системи цифрового маркетингу, адаптуючи класичний маркетинговий
комплекс до нових цифрових реалій.
На відміну від традиційного інтернет-маркетингу, цифровий маркетинг
охоплює не лише онлайн-канали, але й офлайн-інструменти — такі як смарт-
пристрої, POS-термінали, інтерактивні вітрини тощо.
Цифровий маркетинг сьогодні можна вважати однією з найдинамічніших
і найгнучкіших сфер бізнесу, що поступово сформувалася як окрема галузь
економічної діяльності. Якщо раніше ключовими чинниками успішного
виробництва були інноваційні технології та оптимізація витрат, то нині
вирішальне значення для обсягів продажів має саме ефективність
маркетингових стратегій.
Цифровий маркетинг об’єднує широкий набір інструментів, методів і
засобів, спрямованих на привернення уваги потенційних клієнтів до компанії,
бренду, товару чи послуги. Зазвичай підприємства застосовують комплекс
різних цифрових інструментів одночасно, що забезпечує ширше охоплення
цільової аудиторії та підвищує результативність просування.
Вибір конкретних інструментів цифрового маркетингу залежить від мети
кампанії, її етапу реалізації, характеристик цільової аудиторії, специфіки
продукту, який просувається, а також бюджету та стратегічних пріоритетів
компанії. Основні засоби цифрового маркетингу, що використовуються для
просування, узагальнено в таблиці 1.3.
Крім основних методів, цифровий маркетинг охоплює й інші інноваційні
рішення, засновані на цифрових технологіях — наприклад, рекламні
повідомлення при встановленні мобільних застосунків, розсилки електронною
поштою, персоналізовані push-сповіщення або навіть звукові брендові мелодії,
що утримують увагу користувачів.
Навіть традиційні медіа (газети, листівки, буклети) можуть вважатися
частиною цифрового маркетингу, якщо вони містять інтерактивні елементи —
21
зокрема QR-коди, які забезпечують перехід до онлайн-платформи або сайту
бренду.
Таблиця 1.3.
Список діджитал-інструментів для просування малого бізнесу
№ Назва Характеристики
інструменту
1. Контекстна Реклама, що відображається користувачу відповідно
реклама до його пошукових запитів або інтересів; висока
ефективність завдяки точному таргетингу.
2. SEO-просування Оптимізація сайту для підвищення його позицій у
пошукових системах; забезпечує довгостроковий
приплив органічного трафіку.
3. Банерна реклама Графічна реклама на вебсторінках; привертає увагу
візуальними елементами, формує впізнаваність
бренду.
4. Рекламні вікна Вікна, що автоматично з’являються під час перегляду
(Pop-up) сторінок; використовуються для акцій, знижок, збору
контактів.
5. Телевізійна Використання відеоконтенту для просування товарів
реклама та послуг через ТБ-канали; поєднується з цифровими
елементами (QR-коди, хештеги).
6. Радіореклама Аудіореклама, що поширюється через радіоканали або
онлайн-стрімінгові сервіси; підходить для локальних
кампаній.
7. Нативна реклама Рекламний контент, інтегрований у формат платформи
(статті, пости, відео); сприймається природно, не
викликає відторгнення у користувача.
8. SMS-розсилка Надсилання коротких повідомлень із пропозиціями,
акціями чи нагадуваннями; ефективна для прямого
контакту з клієнтом.
9. QR-коди офлайн Елементи, що поєднують офлайн- та онлайн-простір;
після сканування перенаправляють користувача на
сайт, сторінку акції чи відео.
10. Вірусна реклама Контент, який швидко поширюється самими
користувачами (відео, меми, флешмоби); створює
високий рівень залучення та охоплення аудиторії.
Джерело : складено автором
Таким чином, цифровий маркетинг охоплює всі форми комунікації, що
поєднують реальний і віртуальний простір задля досягнення маркетингових
цілей.
Інструменти цифрового маркетингу охоплюють широкий спектр засобів
комунікації, які дозволяють компаніям ефективно досягати цільової аудиторії,
підвищувати впізнаваність бренду, стимулювати продажі та формувати
22
лояльність споживачів. Кожен із зазначених інструментів має свої переваги,
обмеження та сфери ефективного застосування.
Контекстна реклама - це один із найдинамічніших і найефективніших
інструментів, оскільки дозволяє показувати рекламу користувачам саме тоді,
коли вони проявляють інтерес до певного товару чи послуги. Її головна
перевага — висока релевантність і точний таргетинг, проте ефективність
залежить від якості налаштувань та конкуренції у пошукових запитах.
SEO-просування дає довгостроковий результат, забезпечуючи постійний
приплив органічного трафіку без необхідності постійних рекламних витрат.
Проте потребує часу, кваліфікованих фахівців та постійного аналізу змін
алгоритмів пошукових систем.
Банерна реклама спрямована переважно на формування іміджу бренду та
впізнаваності. Її ефективність знижується через “банерну сліпоту”
користувачів, тому доцільно поєднувати її з інтерактивними або нативними
форматами.
Рекламні вікна (Pop-up) мають високий рівень залучення, але можуть
викликати роздратування у користувачів. Найкраще працюють для обмежених
акцій, збору контактів або пропозицій з високою цінністю.
Телевізійна реклама належить до традиційних каналів, сучасне ТБ
активно інтегрується в цифровий простір (Smart TV, YouTube TV тощо). Її
сила — у масовому охопленні та емоційному впливі, але висока вартість
обмежує використання для малого бізнесу.
Радіореклама завдяки переходу на онлайн-платформи (стрімінгові
сервіси) знову набирає популярності. Добре працює для локальних брендів,
акцій або коротких аудіоповідомлень.
Нативна реклама - один із найперспективніших інструментів, що
забезпечує природне сприйняття реклами користувачами. Завдяки інтеграції у
контент нативна реклама не викликає негативу і сприяє формуванню довіри
до бренду.
23
SMS-розсилка зберігає актуальність у сегменті персональних
комунікацій, особливо у сфері роздрібної торгівлі та сервісів. Має високий
рівень відкриття повідомлень, але ризикує бути сприйнятою як спам без
належної персоналізації.
QR-коди офлайн поєднують традиційні та цифрові канали, спрощуючи
перехід споживача з офлайну в онлайн. Використовуються у магазинах, на
вітринах, упаковках і є ефективним способом підвищення залученості.
Вірусна реклама базується на емоційному впливі та креативності. Її
головна перевага — здатність швидко охопити широку аудиторію без значних
витрат. Однак передбачити її успіх складно, оскільки вона залежить від реакції
користувачів.
У сучасних умовах найефективнішою є комбінована стратегія, яка
поєднує кілька інструментів одночасно.
SEO і контекстна реклама забезпечують трафік та цільові переходи,
нативна й вірусна реклама — емоційне залучення, а SMS-розсилки та QR-коди
— персоналізовану комунікацію.
Цифровий маркетинг перетворюється на системну екосистему, де кожен
інструмент виконує свою роль у взаємозалежній структурі просування бренду.
Як і будь-яка інша сфера маркетингу, цифровий розвиток починається з
глибокого аналітичного аналізу, який включає збір і систематизацію ключових
даних. Основними аналітичними параметрами є:
Характеристики цільової аудиторії — вік, стать, рівень доходу, місце
проживання, інтереси тощо. Ці фактори визначають, які цифрові інструменти
будуть найефективнішими. Наприклад, молодіжну продукцію доцільно
просувати через соціальні мережі, мобільні додатки та відеоконтент, тоді як
товари для старшого покоління — через телебачення або класичні канали
комунікації.
Властивості продукту. Так, мобільні ігри чи застосунки ефективно
рекламуються через цифровий брендинг і маркетинг у магазинах додатків, а
товари масового попиту — через email-розсилки або медійні платформи.
24
На основі зібраних даних визначаються найоптимальніші канали та
інструменти просування, здатні донести пропозицію до цільової аудиторії.
Аналітика є безперервним процесом — її потрібно здійснювати протягом
усього періоду кампанії, щоб коригувати стратегію та підвищувати
ефективність.
Цифровий маркетинг вирізняється низкою важливих переваг [28]:
По-перше, широке охоплення аудиторії. Завдяки використанню
мобільних пристроїв, планшетів, ігор і додатків компанії можуть комунікувати
як з онлайн-, так і з офлайн-користувачами, виходячи за межі Інтернету.
По-друге, точність і деталізація аналітики. Усі дії користувачів у
цифровому просторі фіксуються спеціальними системами, що дозволяє
визначати ефективність каналів просування та формувати чіткий портрет
споживача.
По-третє, гнучкість у комунікації. Цифровий маркетинг дає змогу
поєднувати офлайн- та онлайн-інструменти. Наприклад, QR-код на друкованій
листівці може перенаправити користувача на сайт компанії, а електронна
розсилка — запросити його на офлайн-подію чи презентацію.
У структурі цифрового маркетингу можна виділити три основні складові:
контент — блогові та інформаційні публікації, дослідження, електронні
книги, соціальні кампанії, SEO-просування, email-маркетинг;
дизайн—графічні та візуальні елементи (зображення, відео, інфографіка);
статистика — аналітичні дані, ключові показники ефективності, моделі
конверсій, тривалість життєвого циклу клієнта (LTV).
На основі сучасного досвіду українських малих підприємств можна
стверджувати, що результативність цифрового маркетингу досягається лише
за умови комплексного підходу, який поєднує аналіз, планування, реалізацію
та моніторинг усіх етапів цифрової взаємодії бізнесу із клієнтами.
Просування в цифровому середовищі здійснюється через три групи ресурсів:
платні — реклама, що потребує фінансових вкладень (контекстна,
банерна тощо);
25
власні — безкоштовні платформи, які належать компанії (сторінки в
соцмережах, корпоративні сайти);
розроблені — канали, створені завдяки репутації та лояльності
споживачів (наприклад, вірусні відео чи користувацькі рекомендації).
Отже, сучасний цифровий маркетинг формує інтегровану систему
взаємодії між бізнесом і клієнтом, використовуючи як онлайн-, так і фізичні
канали комунікації (див. таблицю 1.4.).
Таблиця 1.4
Типи каналів цифрового маркетингу
№ Тип каналу Характеристики
1 Інтернет Основний канал цифрового маркетингу, який охоплює
вебсайти, пошукові системи, електронну пошту,
контекстну рекламу, SEO, відео- та контент-маркетинг. Дає
змогу здійснювати точне таргетування та аналіз
ефективності в реальному часі.
2 Цифрове Поєднує традиційний формат ТБ з інтернет-технологіями.
телебачення Забезпечує можливість інтерактивної взаємодії з глядачем,
таргетованого показу реклами, аналітики переглядів та
персоналізації контенту.
3 Локальні Використовуються для локальної комунікації з
мережі (Wi-Fi, користувачами, наприклад, у торгових центрах або кафе
LAN) через рекламні повідомлення, банери чи спеціальні
пропозиції при підключенні до мережі.
4 Мобільні Смартфони та планшети як платформи для просування
гаджети через мобільні додатки, SMS- та push-сповіщення, мобільну
рекламу та геолокаційний маркетинг. Висока ефективність
через персоналізацію та постійну присутність користувача
онлайн.
5 «Розумні» Пристрої з підключенням до Інтернету (розумні колонки,
Гаджети годинники, холодильники тощо). Дозволяють
(IoT-пристрої) автоматизовано взаємодіяти з користувачем, пропонуючи
персоналізовані рекомендації та нагадування.
6 Інтерактивні Сенсорні екрани у публічних місцях, торгових залах,
дисплеї виставках. Дозволяють користувачу взаємодіяти з
контентом, переглядати каталог, замовляти товари чи
отримувати інформацію про акції.
7 Соціальні Один із найпотужніших каналів цифрового маркетингу.
мережі Забезпечує двосторонню комунікацію з аудиторією,
побудову бренду, залучення споживачів через контент,
таргетовану рекламу та інфлюенсер-маркетинг.
Джерело : складено автором
26
Цифровий маркетинг сьогодні базується на інтеграції різних каналів
комунікації, кожен із яких має власні переваги та сфери ефективного
застосування.
Цифровий маркетинг сьогодні базується на інтеграції різних каналів
комунікації, кожен із яких має власні переваги та сфери ефективного
застосування.
Інтернет залишається ядром усієї системи цифрового маркетингу.
Завдяки аналітичним інструментам (Google Analytics, Meta Ads Manager тощо)
він дозволяє точно відстежувати поведінку користувачів і коригувати
стратегію в реальному часі.
Цифрове телебачення змістило акцент із масових рекламних показів на
персоналізоване охоплення, надаючи бізнесу нові можливості для інтеграції
реклами у відеоконтент.
Локальні мережі актуальні для офлайн-бізнесу (торгові центри, кафе,
готелі), де за допомогою Wi-Fi-реклами можна залучити клієнтів і
стимулювати повторні покупки.
Мобільні гаджети — ключовий інструмент мобільного маркетингу. Вони
забезпечують миттєвий контакт зі споживачем і високу конверсію завдяки
push-сповіщенням і геолокаційним сервісам.
Розумні гаджети (IoT) створюють новий рівень персоналізації — реклама
стає частиною побуту користувача. Наприклад, “розумний” холодильник
може пропонувати продукти певного бренду, а фітнес-браслет — спортивне
харчування.
Інтерактивні дисплеї є ефективним інструментом залучення у фізичних
просторах. Вони дозволяють створювати інноваційний користувацький
досвід, поєднуючи офлайн-присутність із цифровими технологіями.
Соціальні мережі виконують роль комунікаційного хабу: через них
бренди формують імідж, підтримують діалог з аудиторією, організовують
рекламні кампанії та розширюють клієнтську базу.
27
Ефективна стратегія цифрового маркетингу базується на омніканальному
підході — поєднанні різних типів каналів з урахуванням особливостей
цільової аудиторії.
На основі проведеної класифікації та аналізу можна зробити висновок, що
малий бізнес повинен орієнтуватися на інтегроване використання діджитал-
інструментів, поєднуючи соціальні мережі, контент-маркетинг і рекламу з
аналітичним підходом до оцінки результатів.
Саме комплексна стратегія цифрового просування дозволяє забезпечити
стабільний розвиток бренду, підвищення впізнаваності та зростання продажів
при обмежених фінансових ресурсах.
1.3. Методичні підходи до оцінювання ефективності діджитал -
комунікацій для просування малого бізнесу
У сучасному цифровому середовищі малий бізнес активно використовує
інструменти діджитал-комунікацій — соціальні мережі, таргетовану рекламу,
email-маркетинг, контент-маркетинг, SEO, партнерські програми тощо.
Проте ефективність таких дій часто залишається недостатньо оціненою.
Щоб приймати обґрунтовані управлінські рішення, підприємствам необхідно
застосовувати методичні підходи до оцінювання ефективності цифрових
комунікацій — системи показників, методів аналізу й критеріїв, які дають
змогу виміряти, наскільки успішно маркетингові активності досягають цілей
бізнесу.
Оцінювання ефективності діджитал-комунікацій — це процес
вимірювання результатів використання цифрових каналів і інструментів з
метою визначення їхнього впливу на показники діяльності бізнесу.
Основна мета: визначити результативність дій у цифрових каналах,
оцінити економічну доцільність витрат на рекламу й просування, виявити
найбільш прибуткові джерела трафіку, а також сформувати аналітичну основу
для оптимізації стратегії. Існує кілька груп методичних підходів, які
використовуються у практиці цифрового маркетингу (див.табл.1.5).
28
- Економічний (фінансовий) підхід базується на оцінці економічних
результатів від проведення діджитал-комунікацій, тобто вимірює, наскільки
вкладені ресурси (гроші, час, зусилля) принесли фінансову віддачу.
Цей підхід дає можливість виявити окупність інвестицій у цифровий
маркетинг і прийняти рішення щодо доцільності певних інструментів.
Основною метою є визначення фінансової результативності маркетингових
активностей у цифровому середовищі.
Переваги: дає кількісну оцінку результатів, дозволяє порівнювати
ефективність різних каналів та підходить для планування бюджету.
Таблиця 1.5
Фінансова результативність маркетингових активностей у цифровому
середовищі.
Показник Формула Значення для аналізу
ROI (Return on (Прибуток – Витрати) / Витрати Рівень окупності
Investment) × 100% інвестицій
ROMI (Return on (Дохід від маркетингу – Ефективність
Marketing Витрати на маркетинг) / маркетингових інвестицій
Investment) Витрати на маркетинг × 100%
CPA (Cost per Загальні витрати / Кількість Вартість однієї конверсії
Action) цільових дій
CLV (Customer Середній дохід × Кількість Довгострокова цінність
Lifetime Value) покупок × Тривалість відносин клієнта
Джерело : складено автором
Недоліки: не враховує нематеріальні ефекти (імідж, лояльність), а також
потребує точних фінансових даних.
- Маркетингово-аналітичний підхід орієнтується на поведінку
споживачів у цифровому середовищі та показники взаємодії з контентом,
рекламою й сайтом. Він дозволяє зрозуміти, як користувачі реагують на
комунікаційні повідомлення, що сприяє оптимізації маркетингової стратегії.
Основною мето є здатність оцінити реакцію цільової аудиторії на
маркетингові стимули в Інтернеті (див.табл.1.6).
Переваги: відображає реальну поведінку споживачів та дозволяє
оперативно коригувати рекламні кампанії.
29
Таблиця 1.6
Оцінка реакції цільової аудиторії на маркетингові стимули в Інтернеті
Показник Формула Значення для аналізу
CTR (Click-Through Кількість кліків / Кількість Визначає привабливість
Rate) показів × 100% оголошення
CR (Conversion Rate) Кількість конверсій / Рівень перетворення
Кількість відвідувачів × користувачів у клієнтів
100%
CAC (Customer Загальні витрати на Вартість залучення
Acquisition Cost) залучення / Кількість нових одного клієнта
клієнтів
Bounce Rate Користувачі, що залишили Показує рівень відмов
сайт одразу / Усі відвідувачі
Джерело : складено автором
Недоліки: не показує фінансовий результат без інтеграції з економічними
показниками, а також вимагає використання складних аналітичних
інструментів (Google Analytics, CRM).
- Комунікаційний (брендовий) підхід оцінює ефективність діджитал-
комунікацій з позиції бренду, репутації та рівня залучення аудиторії. Цей
підхід є важливим для малого бізнесу, який формує впізнаваність та довіру на
початкових етапах розвитку. Основною метою є можливість визначити, як
діджитал-комунікації впливають на імідж, лояльність і репутаційний капітал
бренду (див.табл.1.7).
Таблиця 1.7
Визначення впливу діджитал-комунікації на імідж і репутацію бренду
Показник Формула Значення для аналізу
Охоплення Кількість користувачів, що Визначає масштаб аудиторії
побачили повідомлення
Рівень Взаємодії (лайки, коментарі, Оцінює рівень активності
залученості кліки) / Охоплення × 100% користувачів
Впізнаваність Частка аудиторії, яка впізнає Вимірюється через
бренд опитування або соціальні
аналітики
Тональність Частка позитивних / Відображає репутаційний
відгуків негативних коментарів стан
- Джерело : складено автором
30
Переваги: дає уявлення про силу бренду та емоційний зв’язок із клієнтам
та допомагає формувати іміджеву стратегію.
Недоліки: тяжко оцінити у грошовому вираженні, а також часто потребує
якісних (соціологічних) методів.
- Інтегральний (комплексний) підхід передбачає комплексну оцінку
ефективності, поєднуючи фінансові, поведінкові та комунікаційні показники.
Дає цілісне бачення того, як діджитал-комунікації впливають на загальну
результативність бізнесу. Основною метою є здатність отримати збалансовану
систему оцінювання, що враховує і короткострокові, і довгострокові ефекти
(див.табл.1.8).
Таблиця 1.8
Отримання збалансованої системи оцінювання
Метод Сутність
KPI Scorecard Система ключових показників, яка об’єднує
маркетингові, фінансові та комунікаційні цілі
Balanced Scorecard Збалансована система показників для оцінки бізнес-
(BSC) процесів
Digital Performance Інтерактивна панель для відстеження усіх метрик у
Dashboard реальному часі
Джерело : складено автором
Переваги: дозволяє ухвалювати стратегічні рішення на основі
комплексних даних, а також враховує всі аспекти ефективності — від ROI до
іміджу.
Недоліки: висока складність реалізації для малого бізнесу, а також даний
метод потребує інтеграції різних систем аналітики.
В таблиці 1.9 представлено класифікацію методичних підходів до
оцінювання ефективності діджитал-комунікацій.
Для системного підходу підприємству слід дотримуватися певної
послідовності етапів (див. рисунок 1.2).
Алгоритм оцінювання ефективності цифрових комунікацій є логічною
послідовністю етапів, що дозволяє системно вимірювати результативність
маркетингових дій у цифровому середовищі.
31
Таблиця 1.9
Класифікація методичних підходів до оцінювання ефективності
діджитал-комунікацій
№ Методичний Сутність Основні Переваги Недоліки
підхід показники
1 Економічний Вимірювання ROI, Простота Не враховує
(фінансовий) результатів ROMI, розрахунку, іміджевий
через CPA, CPL, об’єктивність ефект
фінансові CLV
показники
2 Маркетингово- Аналіз CTR, CR, Враховує Не завжди
аналітичний динаміки Bounce поведінку прямо
попиту, rate, CAC споживачів пов’язаний із
поведінки прибутком
користувачів,
конверсії
3 Комунікаційний Оцінка Reach, Дає уявлення Суб’єктивність
(брендовий) сприйняття Engagement про імідж оцінки
бренду, рівня rate, Brand
залученості Awareness
та
впізнаваності
4 Інтегральний Поєднання KPI Дає повну Вимагає
(комплексний) кількох Scorecard, картину глибокої
методів у Balanced ефективності аналітики
системі KPI Scorecard
Джерело : складено автором
Він поєднує аналітичний, економічний і комунікаційний аспекти, що
забезпечує комплексне бачення впливу цифрових інструментів на досягнення
бізнес-цілей.
Застосування цього алгоритму дає змогу: чітко визначити цілі
комунікаційної стратегії (підвищення продажів, впізнаваності, лояльності
тощо); обґрунтовано обрати критерії та показники оцінювання (KPI, ROI, CR,
Engagement Rate тощо); зібрати та проаналізувати дані з різних цифрових
каналів (соцмережі, сайт, реклама, email-маркетинг); порівняти фактичні
результати з плановими, визначити ефективність кампаній і слабкі місця, а
також розробити управлінські рішення щодо оптимізації цифрової стратегії
малого бізнесу.
32
1. Визначення цілей бізнесу
2. Вибір каналів комунікації
(SMM, SEO, email, контекст)
3. Формування KPI та метрик
4. Збір даних (Google Analytics,
Meta Business, CRM)
5. Аналіз результатів і
порівняння з планом
6. Інтерпретація ефективності
(ROI, CR, CPA)
7. Коригування стратегії та
бюджету
Рис. 1.2. Алгоритм оцінювання ефективності цифрових комунікацій
Джерело : складено автором
Таким чином, алгоритм оцінювання ефективності цифрових комунікацій
виступає інструментом стратегічного управління діджитал-маркетингом, який
сприяє підвищенню конкурентоспроможності, раціональному використанню
бюджету та формуванню стабільних взаємовідносин із цільовою аудиторією.
Оцінювання ефективності діджитал-комунікацій у просуванні малого
бізнесу є ключовим елементом сучасної системи маркетингового
менеджменту, оскільки дає змогу не лише визначити результативність
використання цифрових каналів, але й оптимізувати витрати, підвищити
рентабельність інвестицій та забезпечити сталий розвиток підприємства в
умовах високої конкуренції.
Застосування різних методичних підходів — економічного,
маркетингово-аналітичного, комунікаційного (брендового) та інтегрального
33
— забезпечує комплексне розуміння впливу цифрових інструментів на
діяльність малого бізнесу.
Отже, ефективна оцінка цифрових комунікацій малого бізнесу повинна
базуватися на поєднанні різних підходів і сучасних інструментів цифрової
аналітики, що дозволяє забезпечити стратегічну гнучкість, підвищити рівень
клієнтоорієнтованості та посилити позиції підприємства на ринку.
34
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ВИКОРИСТАННЯ
ДІДЖИТАЛ -ІНСТРУМЕНТІВ ПІДПРИЄМСТВА ФОП КВІТКА О.В.
2.1. Організаційно-економічна характеристика та аналіз внутрішніх
можливостей підприємства
Фізична особа-підприємець Квітка Олександр Вікторович розпочав
діяльність у сфері оптової торгівлі у 2004 році. Підприємство було засновано
з метою забезпечення якісними продуктами харчування малого й середнього
бізнесу. З моменту створення воно поступово розширювало асортимент,
географію збуту та партнерську базу, що сприяло зміцненню позицій на
ринку [41].
Підприємство розташоване в Україні, за такою адресою: 18000, Черкаська
область, м. Черкаси, вулиця Смілянська 147. Це вигідне місце з точки зору
логістики: доступність транспортних маршрутів та близькість до
постачальників і клієнтів.
Підприємець працює за спрощеною системою оподаткування, що
характерно для більшості суб’єктів малого бізнесу в Україні.
Основним напрямом діяльності ФОП Квітки О. В. є роздрібна торгівля
продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, підприємець
також здійснює діяльність у таких галузях:
- продаж напоїв у спеціалізованих магазинах роздрібної торгівлі;
- реалізація інших продуктів харчування у спеціалізованих торговельних
точках;
- роздрібна торгівля випічкою та хлібобулочними виробами;
- продаж кондитерських виробів з борошна та цукру у спеціалізованих
магазинах;
- торгівля іншими непродовольчими товарами у роздріб через
спеціалізовані магазини;
35
- роздрібний продаж фруктів, овочів, м'яса, напоїв, молочних продуктів,
тютюнових виробів, кави, чаю, спецій [20].
Вид діяльності: - 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих
магазинах
Таким чином, діяльність підприємця має диверсифікований характер, що
дозволяє ефективно реагувати на зміни споживчого попиту та розширювати
асортимент товарів.
Підприємство обслуговує клієнтів у Черкасах та Черкаській області.
Основні клієнти — роздрібні магазини, заклади HoReCa, дистриб'ютори.
Основною метою діяльності ФОП Квітки О. В. є зміцнення конкурентних
позицій і досягнення лідерства на внутрішньому ринку, а також забезпечення
споживачів якісними та доступними продуктами харчування. Імідж компанії
асоціюється з надійністю, якістю товарів і довготривалими партнерськими
стосунками.
Ключовим завданням підприємця виступає активне просування та
реалізація продукції, спрямовані на отримання стабільного прибутку шляхом
раціонального стратегічного позиціонування та застосування ефективних
маркетингових інструментів.
Діяльність підприємства орієнтована на постійне розширення обсягів
продажу, підвищення ринкової частки та задоволення потреб споживачів
через пропозицію якісних товарів і високий рівень обслуговування.
Управлінська структура підприємства ФОП Квітка О.В., організована за
функціональним принципом та за каналами збуту представлені на рисунку 2.1
На рисунку зображено організаційну структуру управління
ФОП Квітка О.В., яка відображає підпорядкованість працівників і розподіл
основних функцій на підприємстві.
Організаційна структура ФОП Квітка О.В. є лінійною, тобто кожен
працівник підпорядковується безпосередньо власнику. Такий тип управління
характерний для малого бізнесу, де кількість персоналу є обмеженою, а
процеси — достатньо простими та оперативними.
36
Власник ФОП Квітка О. В.
Продавці-
Бухгалтер Працівник Менеджер з
складу консультанти
(на аутсорсі) продажів
(комплектувальн
ик)
Вантажник
Рис.2.1. Організаційна структура підприємства «ФОП Квітка О.В.»
Джерело: побудоване автором на основі [41].
На чолі підприємства знаходиться власник ФОП Квітка О.В., який
виконує функції керівника та несе повну відповідальність за фінансово-
господарську діяльність. Власник координує роботу всіх працівників, приймає
стратегічні рішення, контролює фінансові потоки, здійснює вибір
постачальників і визначає напрямки розвитку бізнесу.
До складу управлінської структури входять такі посади:
Бухгалтер (на аутсорсі) - виконує функції ведення бухгалтерського
обліку, подання звітності до податкових органів, контролює рух грошових
коштів та правильність фінансових операцій. Аутсорсинг цієї функції дозволяє
знизити витрати на штатного працівника, забезпечуючи водночас
професійний рівень обліку.
Менеджер з продажів - відповідає за взаємодію з клієнтами, укладання
договорів постачання, формування комерційних пропозицій, контроль
виконання планів продажів і розширення клієнтської бази.
Продавці-консультанти займаються безпосереднім обслуговуванням
покупців у торговому залі, надають консультації щодо асортименту,
стимулюють продажі та формують позитивний імідж підприємства. Вони є
ключовою ланкою у взаємодії з клієнтами.
Працівник складу (комплектувальник) - здійснює приймання, зберігання,
облік і відвантаження товарів. Контролює терміни придатності продукції та
забезпечує відповідність запасів вимогам торгівлі.
37
Вантажник - забезпечує транспортування та розвантаження товарів,
допомагає комплектувальнику на складі. Його робота сприяє оперативності
логістичних процесів.
Структура управління ФОП Квітка О.В. відповідає масштабу діяльності
малого підприємства. Вона забезпечує ефективну координацію процесів
торгівлі, логістики та обслуговування клієнтів. У подальшому, зі зростанням
обсягів продажів та розширенням асортименту, доцільно розглянути
можливість створення посади маркетолога або спеціаліста з діджитал-
просування, що дозволить підвищити конкурентоспроможність і впізнаваність
бренду в онлайн-середовищі.
Оцінювання торговельних показників є важливим інструментом для
оптимізації управління ресурсами, підвищення прибутковості та забезпечення
стійких позицій підприємства на ринку.
Для оцінки результативності господарської діяльності ФОП Квітка О.В.
проведено аналіз основних фінансово-економічних показників за 2022–2024
рр. (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Аналіз основних фінансово-економічних показників підприємства
ФОП Квітка О.В.
Абсолютне Темп
відхилення зростання
Рік
Показники (зниження),%
2023/ 2024/ 2023/ 2024/
2022 2023 2024 2022 2023 2022 2023
Чистий дохід від 9800 8500 11300 -1300 2800 -13.27 32.94
реалізації продукції
(товарів, робіт,
послуг), тис. грн.
Собівартість 7700 6800 8700 -900 1900 -11.69 27.94
реалізованої продукції,
тис. грн.
Валовий прибуток, 2100 1700 2641 -400 941.00 -19.05 55.35
тис. грн.
Адміністративні 124 108 137 -16 29 -12.90 26.85
витрати, тис. грн.
Витрати на збут, тис. 580 582 610 2.00 28.00 0.34 4.81
грн.
38
Продовження таблиці 2.1
Чистий фінансовий 1600 1270 2040 -330 770 -20.63 60.63
результат (прибуток),
тис. грн.
Чисельність 8 7 9 -1 2 -12.50 28.57
працівників, осіб
Джерело: побудована автором на основі фінансової звітності підприємства [41]
У 2023 році спостерігалося зменшення чистого доходу від реалізації
продукції на 13,3 % порівняно з 2022 роком. Це зниження пов’язане зі
скороченням купівельної спроможності населення та зростанням цін на
продукти харчування. Проте вже у 2024 році підприємству вдалося збільшити
обсяг реалізації на 32,9 %, що стало результатом активізації маркетингової
діяльності, зокрема онлайн-просування в соціальних мережах.
Собівартість реалізованої продукції у 2023 р. скоротилася на 11,7 %, а у
2024 р. підвищилася на 27,9 %, що пояснюється розширенням асортименту
товарів і підвищенням цін постачальників.
Валовий прибуток у 2023 році зменшився на 19 %, проте у 2024 році зріс
на 55,3 % і становив 2 641 тис. грн, що свідчить про покращення фінансової
результативності.
Чистий фінансовий результат (прибуток) зменшився у 2023 році на 20,6
%, а у 2024 році зріс на 60,6 %, досягнувши 2 040 тис. грн.
Адміністративні витрати протягом періоду коливалися несуттєво: у 2023
році зменшилися на 12,9 %, а у 2024 році підвищилися на 26,9 %. Витрати на
збут поступово зростали внаслідок розширення діджитал-каналів реклами,
доставки онлайн-замовлень та роботи з клієнтами в соціальних мережах.
Чисельність працівників у 2023 році скоротилася з 8 до 7 осіб через
оптимізацію персоналу, проте у 2024 році збільшилася до 9 осіб у зв’язку з
розширенням обсягів діяльності та активізацією онлайн-продажів.
Загалом діяльність ФОП Квітка О.В. у 2024 році характеризується
позитивною динамікою зростання прибутковості, що підтверджує
ефективність управлінських рішень, пов’язаних із впровадженням цифрових
39
інструментів маркетингу. Застосування таргетованої реклами, підвищення
присутності в соцмережах і налагодження комунікації з клієнтами через
інтернет сприяли підвищенню конкурентоспроможності підприємства на
ринку роздрібної торгівлі продуктами харчування м. Черкаси.
Динаміка основних фінансових результатів наведена на рисунку 2.2., яка
ілюструє зміни основних економічних показників діяльності підприємства у
2022–2024 роках.
12000.00
10000.00
8000.00
6000.00
4000.00
2000.00
0.00
2022 2023 2024
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
Чистий прибуток, тис. грн.
Рис. 2.2. Динаміка основних фінансових результатів ФОП Квітки О. В.
Проведене дослідження дозволило всебічно охарактеризувати діяльність
ФОП Квітка О.В. та оцінити його внутрішні можливості розвитку. Основним
напрямом роботи підприємства є роздрібна торгівля продуктами харчування,
напоями та тютюновими виробами у місті Черкаси. Організаційна структура
підприємства має лінійний тип управління, що забезпечує оперативність
прийняття рішень, чіткий розподіл функцій між працівниками та контроль за
виконанням завдань.
Фінансово-економічний аналіз показав, що за період 2022–2024 рр.
підприємство демонструє стабільну позитивну динаміку розвитку. Попри
зниження чистого доходу у 2023 році, вже у 2024 році спостерігається суттєве
зростання обсягів реалізації (на 32,9 %) та прибутку (на 60,6 %). Це свідчить
40
про ефективну реакцію підприємства на зміни ринкової ситуації та
впровадження сучасних методів просування.
Внутрішні ресурси підприємства — кваліфікований персонал,
налагоджена логістика, сучасні методи комунікації та гнучка система
управління — створюють сприятливі умови для подальшого розвитку. Разом
із тим існують певні напрями для вдосконалення, зокрема розширення
асортименту, автоматизація обліку продажів та подальше підвищення
ефективності рекламних кампаній.
Отже, ФОП Квітка О.В. має достатній потенціал для зміцнення ринкових
позицій, а впровадження цифрових технологій стало ключовим чинником
підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах сучасного ринку
роздрібної торгівлі.
2.2. Дослідження конкурентного середовища та діджитал-присутності
підприємства
У сучасних умовах цифровізації бізнес-середовища ефективність
діяльності підприємств значною мірою залежить від рівня реалізації
маркетингової стратегії та якості їхньої діджитал-присутності. Для малих
підприємств, зокрема таких, як ФОП Квітка О.В., використання цифрових
інструментів маркетингу є не лише засобом підвищення
конкурентоспроможності, а й необхідною умовою стабільного розвитку.
Маркетингова стратегія підприємства визначає напрями його ринкової
поведінки, а діджитал-присутність — рівень його комунікації з цільовою
аудиторією через інтернет-простір. Тому оцінка цих аспектів є важливою
складовою аналізу ефективності управління діяльністю підприємства.
Основна маркетингова стратегія підприємства спрямована на
задоволення попиту місцевих споживачів шляхом реалізації якісних продуктів
харчування за доступними цінами та підтримання лояльності клієнтів через
комунікацію і сервіс. Основні елементи маркетингової стратегії представлені
в табл.2.2.
41
Таблиця 2.2
Основні елементи маркетингової стратегії
Напрям Характеристика реалізації
Продуктова стратегія Асортимент складається з продуктів харчування, напоїв
та тютюнових виробів; у 2024 р. розширено вибір
локальних товарів і товарів власного імпорту.
Цінова стратегія Орієнтація на середній рівень доходів населення;
періодичне застосування знижок, бонусів та акцій
«1+1=3».
Збутова стратегія Реалізація товарів через стаціонарні точки продажу у
м. Черкаси та просування замовлень через онлайн-
запити (Viber, Direct у Instagram).
Комунікаційна Акцент на використанні діджитал-каналів (Instagram,
стратегія Facebook, Google Maps); створення контенту, що
стимулює взаємодію з аудиторією.
Стратегія розвитку Ведення сторінок у соцмережах, проведення конкурсів,
клієнтської бази лотерей, акцій для постійних клієнтів.
Джерело: побудована автором
Маркетингова діяльність зорієнтована на підтримку позитивного іміджу
бренду ФОП Квітка О.В. як локального продавця зручних, якісних і
перевірених товарів.
PEST-аналіз — це метод стратегічного аналізу, який дає змогу оцінити
вплив зовнішнього макросередовища на діяльність підприємства за чотирма
ключовими групами факторів: політичними, економічними, соціальними та
технологічними. Його основне призначення полягає у виявленні зовнішніх
можливостей і загроз, що формують умови функціонування бізнесу.
Проведення PEST-аналізу дозволяє підприємству своєчасно реагувати на
зміни в державній політиці, економічній ситуації, поведінці споживачів і
технологічних тенденціях. Для ФОП Квітка О.В. цей інструмент є важливим,
оскільки допомагає адаптувати маркетингову стратегію до сучасних умов
розвитку цифрової економіки та підвищити конкурентоспроможність у сфері
роздрібної торгівлі м. Черкаси (див. табл. 2.3).
Результати аналізу свідчать, що зовнішнє середовище ФОП Квітка О.В.
має помірний рівень ризику та високий потенціал розвитку.
42
Таблиця 2.3
PEST-аналіз зовнішнього середовища ФОП Квітка О.В. м. Черкаси
Фактор Вплив на діяльність підприємства Оцінка впливу
Політичні Стабільна діяльність органів місцевого Середній
фактори (P) самоврядування сприяє розвитку малого
бізнесу. Впроваджено державні програми
підтримки підприємців (гранти, пільгове
кредитування). Разом з тим, під час воєнного
стану існує ризик підвищення податкового
навантаження та зміни регуляторних вимог.
Економічні Економічна ситуація характеризується Високий
фактори (E) інфляційними процесами та зниженням
купівельної спроможності населення.
Водночас, попит на продукти харчування
залишається стабільним. Розвиток
безготівкових розрахунків і онлайн-торгівлі
відкриває нові можливості для зростання
продажів.
Соціальні Населення м. Черкаси активно користується Високий
фактори (S) соціальними мережами, віддає перевагу
місцевим торговим точкам із якісним
обслуговуванням. Спостерігається тенденція
до зростання попиту на локальні бренди та
екологічні продукти.
Технологічні Активне впровадження цифрових технологій у Високий
фактори (T) торгівлі створює можливості для розширення
діджитал-присутності. Використання
соціальних мереж, CRM-систем і мобільних
додатків дозволяє залучати клієнтів онлайн.
Проте, потребує постійного оновлення
технічних рішень і навчання персоналу.
Джерело: побудована автором
Основними сприятливими факторами є соціально-технологічні умови —
активне використання інтернету споживачами, популярність локальних
брендів і розвиток онлайн-продажів. Негативний вплив чинять економічна
нестабільність та регуляторні обмеження, однак підприємство може
компенсувати їх за рахунок ефективного маркетингу та гнучкої цінової
політики.
SWOT-аналіз — це універсальний інструмент стратегічного управління,
який використовується для оцінювання внутрішніх і зовнішніх чинників, що
впливають на діяльність підприємства. Його сутність полягає у визначенні
43
сильних (Strengths) і слабких сторін (Weaknesses) підприємства, а також
можливостей (Opportunities) і загроз (Threats) зовнішнього середовища.
Проведення SWOT-аналізу дозволяє комплексно оцінити поточний стан
організації, виявити конкурентні переваги та сформувати ефективну стратегію
розвитку. Для ФОП Квітка О.В. цей аналіз є доцільним, оскільки допомагає
обґрунтувати напрями вдосконалення маркетингової діяльності та підвищення
ефективності діджитал-просування підприємства на ринку м. Черкаси (див.
табл. 2.4).
Таблиця 2.4
SWOT-аналіз діяльності ФОП Квітка О.В. м. Черкаси
Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
Наявність постійної клієнтської бази та Обмежені фінансові ресурси для
хороша репутація серед споживачів. масштабної реклами та розширення
асортименту.
Зручне розташування торгової точки у Відсутність власного вебсайту
густонаселеному районі міста Черкаси. (переважна орієнтація на соціальні
мережі).
Активна присутність у соціальних Залежність від постачальників і
мережах (Instagram, Facebook). коливань закупівельних цін.
Гнучка цінова політика, можливість Недостатня автоматизація процесів
швидко реагувати на зміну попиту. обліку та аналітики продажів.
Високий рівень лояльності постійних Нестача інноваційних інструментів
клієнтів. діджитал-маркетингу.
Можливості (O) Загрози (T)
Розширення онлайн-продажів через Зростання конкуренції з боку великих
створення власного сайту або інтернет- торгових мереж та онлайн-магазинів.
магазину.
Використання діджитал-реклами Нестабільність економічної ситуації та
(таргетинг, контент-маркетинг, зниження купівельної спроможності
колаборації). населення.
Підвищення попиту на місцеві бренди Зміна податкових або торгових
та натуральну продукцію. регуляцій у період воєнного стану.
Участь у міських програмах підтримки Можливі перебої з постачанням товарів
малого бізнесу. або зростання їх собівартості.
Джерело: побудована автором
Проведений SWOT-аналіз показує, що ФОП Квітка О.В. має значний
потенціал для подальшого розвитку завдяки наявності сильної клієнтської
бази, гнучкої маркетингової політики та активного використання соціальних
мереж. Основна стратегічна можливість полягає у розширенні цифрової
присутності, автоматизації обліку продажів і диверсифікації асортименту.
44
Разом із тим, підприємству слід враховувати зовнішні загрози —
насамперед, зростання конкуренції та економічну нестабільність, які можуть
вплинути на рентабельність бізнесу. Рекомендується активніше застосовувати
сучасні маркетингові інструменти (Google-реклама, онлайн-доставка,
партнерські програми), що дозволить знизити ризики та посилити конкурентні
переваги.
Досить актуальною є оцінка конкурентоспроможності підприємства, яка
зумовлена необхідністю адаптації бізнесу до динамічних умов ринкової
економіки та зростанням конкуренції як на національному, так і на
регіональному рівнях. У сучасному середовищі підприємства повинні
постійно аналізувати власні можливості, ефективність використання ресурсів
і рівень привабливості для споживачів. Своєчасна оцінка
конкурентоспроможності дає змогу виявити сильні та слабкі сторони
діяльності, визначити стратегічні переваги та сформувати дієву маркетингову
політику. Для суб’єктів малого бізнесу, зокрема ФОП Квітка О.В., така оцінка
є важливою передумовою забезпечення стабільного розвитку, утримання
ринкових позицій і підвищення ефективності діджитал-просування в умовах
сучасного конкурентного середовища.
У таблиці 2.5 та 2.6 представлена оцінка конкурентоспроможності.
Метою оцінки конкурентоспроможності підприємства є визначення рівня
його позицій на ринку порівняно з основними конкурентами, а також
виявлення внутрішніх резервів для підвищення ефективності діяльності та
зміцнення конкурентних переваг. Такий аналіз дозволяє підприємству
адаптувати маркетингову стратегію до умов зовнішнього середовища,
оптимізувати використання ресурсів і підвищити привабливість для
споживачів.
За результатами порівняльної оцінки конкурентоспроможності,
ФОП Квітка О.В. має задовільний рівень позицій на ринку м. Черкаси, однак
поступається своїм основним конкурентам — насамперед мережевим
торговим точкам “АТБ-Маркет” та “Делікат”.
Таблиця 2.5
Оцінка конкурентоспроможності ФОП Квітка О.В. у порівнянні з основними конкурентами м. Черкаси
Вагомість, ФОП Квітка О.В. ТОВ Магазин Магазин Характеристика
Показник бал (0–1) “Аврора” “АТБ- “Делікат”
Маркет”
1. Асортимент 0,15 7 9 10 10 У ФОП асортимент обмежений
продукції товарами повсякденного попиту.
2. Рівень цін 0,20 8 8 9 8 Конкурентна цінова політика, але
(доступність) відсутні великі закупівельні
знижки.
3. Якість 0,15 8 7 8 9 “Делікат” має високий рівень
обслуговування сервісу, ширший штат персоналу.
4. Місце розташування 0,10 8 9 9 9 Усі магазини розташовані в
та зручність доступу зручних місцях.
5. Використання 0,15 7 9 9 8 ФОП використовує соцмережі,
діджитал-інструментів але без аналітики та платних
(Instagram, Facebook, кампаній.
Google Maps тощо)
6. Рівень упізнаваності 0,10 7 10 10 9 ФОП має локальну впізнаваність,
бренду “Делікат” — відомий
регіональний бренд.
7. Програми 0,10 7 9 10 9 У “Делікат” розвинена система
лояльності / знижки карт і бонусів.
8. Інноваційність 0,05 6 8 9 8 ФОП лише частково
маркетингової використовує онлайн-рекламу.
діяльності
Сума зважених балів 1,00 7,45 8,45 9,05 8,75 —
Джерело: побудовано автором
Основними конкурентними перевагами ФОП залишаються доступна
цінова політика, гнучкість управління, локальна присутність і якість
обслуговування клієнтів. Проте відчутним недоліком є обмежений
асортимент, низький рівень впізнаваності бренду та слабша інтеграція
діджитал-інструментів маркетингу.
Магазин “Делікат” показує вищі результати завдяки добре розвиненим
програмам лояльності, високій якості обслуговування, впізнаваності бренду
та ефективним маркетинговим заходам у соціальних мережах.
У свою чергу, “АТБ-Маркет” утримує лідерство завдяки широкому
асортименту та масштабності діяльності.
Таблиця 2.6
Оцінка конкурентоспроможності ФОП Квітка О.В. м. Черкаси у порівнянні
з основними конкурентами
Ва ФОП Зваж. ТОВ Зваж. АТБ- Зваж. Делі- Зваж.
Критерій га Квіт- оцінка “Авр оцінка Мар оцінка кат оцінка
оцінювання (Wi) ка Wi×Bi ора” Wi×Bi кет Wi×Bi (Bi) Wi×Bi
О.В. (Bi) (Bi)
(Bi)
Якість 0,15 4 0,60 3 0,45 4 0,60 5 0,75
обслуговува
ння
Швидкість 0,10 3 0,30 4 0,40 5 0,50 5 0,50
доставки
Географічне 0,10 2 0,20 5 0,50 5 0,50 4 0,40
покриття
Вартість 0,15 4 0,60 4 0,60 5 0,75 4 0,60
послуг /
товарів
Рівень 0,15 3 0,45 5 0,75 5 0,75 4 0,60
цифровізації
Репутація та 0,20 4 0,80 4 0,80 5 1,00 5 1,00
довіра
Додаткові 0,15 3 0,45 4 0,60 5 0,75 5 0,75
послуги
(фінансові,
e-commerce)
Разом (Σ) 1,00 — 3,40 — 4,10 — 4,85 — 4,60
Джерело: побудована автором
Для визначення рівня конкурентоспроможності підприємства
застосовується умовна оцінка за п’ятибальною шкалою (від 1 до 5 балів).
50
Показники можуть коригуватися залежно від результатів експертних оцінок,
аналітичних даних або відкритих джерел. Отримані бали множаться на
ваговий коефіцієнт кожного критерію, що дозволяє визначити зважену
підсумкову оцінку
На основі проведеного оцінювання, будуємо багатокутник
конкурентоспроможності (рисунок 2.3).
Оцінка конкурентоспроможності
ФОП Квітка О. В.
ФОП Квітка О. В. ТОВ “Аврора”
Магазин "АТБ-Маркет" Магазин "Делікат"
Якість обслуговування
5
4
Додаткові послуги 3 Швидкість доставки
2
1
0
Репутація та довіра Географічне покриття
Вартість послуг /
Рівень цифровізації
товарів
Рис. 2.3 - Багатокутник конкурентоспроможності ФОП Квітка О.В.
На рисунку представлено порівняльну характеристику конкурентних
позицій ФОП Квітка О.В. у м. Черкаси з основними конкурентами —
ТОВ “Аврора”, магазином “АТБ-Маркет” та магазином “Делікат”. Діаграма
демонструє рівень розвитку основних параметрів конкурентоспроможності
за п’ятибальною системою показників: якість обслуговування, швидкість
доставки, географічне покриття, вартість товарів, рівень цифровізації,
репутація та довіра, а також наявність додаткових послуг.
Проведена оцінка маркетингової стратегії та діджитал-присутності
ФОП Квітка О.В. у м. Черкаси засвідчила, що підприємство займає стабільну
позицію на локальному ринку роздрібної торгівлі, орієнтуючись на якість
обслуговування, доступність цін і формування довірчих відносин із
клієнтами. Маркетингова діяльність здійснюється на базовому рівні та
51
переважно зосереджена на традиційних каналах комунікації, однак
поступово інтегрує елементи цифрового маркетингу.
Підприємство активно використовує соціальні мережі (Instagram,
Facebook) для просування продукції, інформування споживачів про акції та
новинки, що позитивно впливає на охоплення цільової аудиторії. Проте
діджитал-присутність потребує подальшого розширення, зокрема шляхом
створення власного вебсайту, впровадження онлайн-замовлень, таргетованої
реклами та SEO-оптимізації.
За результатами порівняльного аналізу конкурентів встановлено, що
ФОП Квітка О.В. поступається великим мережевим компаніям за рівнем
цифровізації, масштабом діяльності та інноваційністю маркетингових
підходів. Водночас підприємство має значний потенціал зростання завдяки
локальній впізнаваності, високій якості обслуговування та позитивному
іміджу серед споживачів.
Отже, удосконалення маркетингової стратегії ФОП Квітка О.В. має бути
спрямоване на:
- підвищення ефективності діджитал-комунікацій;
- розширення онлайн-каналів продажу;
- упровадження аналітики клієнтської поведінки;
- формування системи бренд-комунікацій та лояльності.
Реалізація цих напрямів дозволить підприємству зміцнити свої
конкурентні позиції, підвищити рівень впізнаваності торгової марки та
забезпечити стале зростання у динамічному цифровому середовищі.
2.3. Аналіз використання діджитал-інструментів
У сучасних умовах розвитку роздрібної торгівлі цифрові технології
стають ключовим інструментом залучення клієнтів. ФОП Квітка О.В.
активно використовує соціальні мережі Instagram та Facebook, а також Google
Maps, Viber-розсилки і таргетовану рекламу для інформування споживачів
про акції, новинки та знижки. Використання діджитал-інструментів
52
просування ФОП Квітка О.В. представлені в табл. 2.7 - 2.8 ,а також на
рисунку 2.4 представлена динаміка розвитку соціальних мереж.
Таблиця 2.7
Використання діджитал-інструментів просування ФОП Квітка О.В.
Рік Використані Коротка характеристика Результати
інструменти діяльності
2022 Facebook- Початкове наповнення Низька активність,
сторінка, Google сторінок, публікації 1–2 рази охоплення постів до
Maps на тиждень; реклама відсутня 3 тис.
користувачів/міс
2023 Facebook, Регулярні публікації 2– Зростання
Instagram, 3/тиждень), проведення акцій, охоплення на 28 %,
таргетована знижок; початок співпраці з активне залучення
реклама SMM-фахівцем молодої аудиторії
2024 Instagram, Відеоконтент, stories, рекламні Висока активність,
Facebook, кампанії з геотаргетингом, охоплення понад 12
Google Ads, онлайн-конкурси тис./міс, приріст
Viber підписників +42 %
Джерело: побудована автором
Таблиця 2.8
Динаміка розвитку соціальних мереж ФОП Квітка О.В.
Показник 2022 2023 2024 Абсолютне Абсолютне Темп Темп
відхилення відхилення зростання, зростання,
2023/2022 2024/2023 % %
2023/2022 2024/2023
Кількість 850 1250 2030 +400 +780 147,1 162,4
підписників
(Instagram)
Кількість 940 1200 1500 +260 +300 127,7 125,0
підписників
(Facebook)
Середнє 2800 4150 12200 +1350 +8050 148,2 293,9
охоплення
постів, осіб
Середній 2,8 4,3 6,5 +1,5 +2,2 153,6 151,2
рівень
залученості,
%
Кількість 0 3 7 +3 +4 — 233,3
рекламних
кампаній
(на рік)
Джерело: побудована автором
53
Динаміка розвитку соціальних мереж
ФОП Квітка О.В.
14000
12000
10000
8000
6000
4000
2000
0
2022 2023 2024
Кількість підписників (Instagram)
Кількість підписників (Facebook)
Середнє охоплення постів, осіб
Рис.2.4 - Динаміка розвитку соціальних мереж ФОП Квітка О.В.
Зростання кількості підписників у 2022 р. сторінки підприємства мали
переважно інформаційний характер і не генерували значного трафіку. Проте
вже у 2023–2024 рр. завдяки систематичному контенту, відеооглядам
продукції та рекламі у соцмережах кількість підписників у Instagram зросла
на 138 %, а у Facebook — на 60 %.
Покращення охоплення аудиторії у 2024 році середнє місячне охоплення
постів досягло 12 тис. користувачів, що у 4,3 раза більше, ніж у 2022 р.
Найефективнішим каналом залишається Instagram, який забезпечує понад
70 % усіх переходів на сторінку Google Maps магазину.
Зростання залученості (ER) свідчить про підвищення якості контенту. У
2024 р. показник ER зріс до 6,5 %, що є хорошим рівнем для малого бізнесу
у сфері роздрібної торгівлі.
Рекламна активність у 2023 р. було запущено 3 таргетовані кампанії
(просування акцій і нових товарів), у 2024 р. – вже 7, з орієнтацією на жителів
Черкас. Це призвело до зростання трафіку з Facebook та Instagram приблизно
на 75 %. Ефективність використання основних діджитал-каналів
ФОП Квітка О.В. в 2024 р. представлено в табл. 2.9
Динаміка показників свідчить про успішне впровадження діджитал-
інструментів у діяльність ФОП Квітка О.В.
54
Таблиця 2.9
Ефективність використання основних діджитал-каналів
ФОП Квітка О.В. в 2024 р.
Цифровий Мета Частка у Основні результати
канал використання загальному
маркетинговому
ефекті, %
Instagram Реклама новинок, 45 Зростання кількості
сторіз, інтерактив підписників і продажів,
з клієнтами позитивний імідж
Facebook Інформаційні 25 Підвищення впізнаваності
пости, локальні бренду серед місцевих
оголошення покупців
Google Геолокація, 10 Стабільний трафік, 4,7★
Maps відгуки клієнтів рейтинг, залучення нових
клієнтів
Viber- Акційні 10 Формування лояльності
розсилки пропозиції, постійної аудиторії
постійні клієнти
Google Ads Просування 10 Зростання переходів на
/ конкретних сторінки до 2 тис./місяць
таргетована категорій товарів
реклама
Сума - 100% -
Джерело: побудоване автором на основі [41].
За 2022–2024 рр. підприємство суттєво покращило свої позиції у
соцмережах: кількість підписників збільшилась більш ніж у півтора раза,
рівень залученості аудиторії – у 2,3 раза, а охоплення зросло майже у чотири
рази.
Це забезпечило зростання чистого доходу від реалізації та чистого
прибутку підприємства у 2024 році, що доводить ефективність інтеграції
діджитал-каналів у маркетингову стратегію.
Маркетингова стратегія підприємства поєднує традиційні інструменти
(акції, знижки, партнерські програми) з цифровими засобами просування,
серед яких найважливішими є соціальні мережі Instagram і Facebook.
Вони виступають ключовими платформами для інформування клієнтів,
розміщення рекламних оголошень, проведення розіграшів, публікації
відеооглядів продукції та створення позитивного іміджу підприємства.
55
У 2022 році сторінки підприємства в соціальних мережах перебували на
початковому етапі розвитку: контент публікувався нерегулярно, охоплення
не перевищувало кількох тисяч користувачів на місяць, а рекламні кампанії
не проводилися. Проте вже у 2023 році відбулися суттєві зміни: було
налагоджено співпрацю з SMM-фахівцем, систематизовано графік
публікацій, впроваджено таргетовану рекламу та акцентовано увагу на
візуальному контенті. Це дозволило підвищити рівень зацікавленості
аудиторії та збільшити кількість підписників.
У 2024 році діджитал-активність ФОП Квітка О.В. досягла нового рівня.
З’явився відеоконтент, сторіз, проведення опитувань, а також таргетовані
рекламні кампанії з географічною прив’язкою до міста Черкаси.
Підприємство також активно використовує Google Maps, де профіль має
рейтинг 4,7★ та позитивні відгуки покупців. Це сприяє зростанню
впізнаваності бренду та формуванню довіри з боку нових клієнтів.
За період 2022–2024 рр. кількість підписників у Instagram збільшилася з
850 до понад 2 000 осіб, а у Facebook — з 940 до 1 500. Середнє охоплення
постів зросло більш ніж у чотири рази, а рівень залученості аудиторії
(engagement rate) підвищився з 2,8 % до 6,5 %. Така динаміка свідчить про
ефективність використання соціальних мереж як основного каналу
просування товарів і комунікації з клієнтами.
Значне збільшення показників охоплення та залученості обумовлене
регулярністю публікацій, візуально привабливим контентом та ефективною
взаємодією з підписниками. Соціальні мережі виконують також функцію
неформального зворотного зв’язку, дозволяючи оперативно реагувати на
побажання споживачів і коригувати асортимент або ціни.
Загалом, діджитал-присутність ФОП Квітка О.В. можна
охарактеризувати як активну та результативну. Підприємство не лише
збільшило кількість своїх онлайн-клієнтів, а й підвищило рівень довіри до
бренду. Важливим аспектом стало те, що завдяки діджитал-каналам
56
підприємство залучає не лише постійних відвідувачів, а й нових клієнтів, які
дізнаються про магазин через соціальні мережі.
Разом із тим існують можливості для подальшого вдосконалення
маркетингової стратегії. Доцільно розширити контент-стратегію за рахунок
відеооглядів нових товарів, створення інтерактивних рубрик, а також
запровадити систему онлайн-замовлень через соціальні мережі. Важливо
також активніше використовувати аналітичні інструменти Meta Business
Suite для точнішого визначення ефективності рекламних кампаній і
поведінки цільової аудиторії.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що маркетингова стратегія
ФОП Квітка О.В. є ефективною, сучасною та орієнтованою на клієнта.
Використання діджитал-інструментів забезпечило суттєве підвищення
охоплення, зростання продажів і зміцнення позицій підприємства на
місцевому ринку. Активна присутність у цифровому просторі створює
основу для подальшого розвитку бізнесу, розширення асортименту та
формування стабільної лояльної аудиторії.
57
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТА ОБҐРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ
ПРОСУВАННЯ МАЛОГО БІЗНЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ
ДІДЖИТАЛ -ІНСТРУМЕНТІВ ДЛЯ ФОП КВІТКА О.В.
3.1. Формування комплексної стратегії цифрового маркетингу
Сучасні умови функціонування малого бізнесу характеризуються
високою конкуренцією, зростанням ролі цифрових каналів комунікації та
зміною поведінки споживачів, які дедалі частіше віддають перевагу онлайн-
взаємодії з брендами. У таких умовах підприємствам стає необхідним не
лише забезпечувати якість товарів і послуг, а й формувати ефективну систему
діджитал-просування, що дозволяє оперативно реагувати на запити ринку,
підтримувати контакт із цільовою аудиторією та впливати на процес
прийняття рішень споживачами.
Для ФОП Квітка О.В., який функціонує у сфері роздрібної торгівлі
продуктами харчування, напоями та супутніми товарами, побудова сучасної
стратегії просування набуває особливої актуальності. Проведений аналіз
маркетингової діяльності та діджитал-присутності показав наявність як
сильних сторін (довіра споживачів, доступні ціни, якість обслуговування),
так і певних обмежень, серед яких недостатнє використання можливостей
соціальних мереж, відсутність онлайн-замовлень та обмежена дія системи
лояльності.
Розробка стратегії цифрового просування для ФОП Квітка О.В.
ґрунтується на результатах проведеного аналізу ринку, конкурентного
середовища, внутрішнього потенціалу підприємства та особливостей його
цільової аудиторії. У сучасних умовах розвитку ринку роздрібної торгівлі
ефективне використання діджитал-інструментів стає ключовим чинником
підвищення конкурентоспроможності малого бізнесу, особливо за умов
обмежених фінансових і кадрових ресурсів. Саме тому стратегія цифрового
просування повинна забезпечувати максимальну результативність при
58
оптимальних витратах, швидку адаптацію до поведінкових змін споживачів
та активне використання аналітики для ухвалення управлінських рішень.
Стратегічною метою цифрової стратегії підприємства є підвищення
впізнаваності бренду, залучення нових клієнтів через інтернет-канали,
формування лояльності існуючих покупців та забезпечення стабільного
зростання продажів. Серед ключових довгострокових завдань пропонується
розширення присутності у соціальних мережах, покращення комунікації з
клієнтами, оптимізація рекламних бюджетів, формування позитивного
іміджу та розвиток власних цифрових активів, зокрема сторінок у Facebook,
Instagram, Google Business Profile та Telegram-каналу. Основні елементи
стратегії цифрового просування ФОП Квітка О.В. представлені в табл.3.1
Цільова аудиторія ФОП Квітка О.В. включає кілька сегментів, що
відрізняються поведінковими характеристиками та потребами. Основну
групу становлять чоловіки та жінки віком 25–55 років, які активно
користуються соціальними мережами та віддають перевагу локальним
торговим точкам.
Таблиця 3.1
Основні елементи стратегії цифрового просування ФОП Квітка О.В.
Елемент Зміст Очікуваний результат
стратегії
Цільова Жінки та чоловіки 25–55 років; Чітке таргетування та
аудиторія локальні покупці; активні релевантність комунікацій
користувачі соцмереж
Соціальні Пости 4–6 разів на тиждень, Зростання охоплення,
мережі відео, огляди товарів, акції впізнаваності та залученості
(Facebook,
Instagram)
Google Business Фото, новини, оновлення, Покращення локальної
Profile робота з відгуками видимості, залучення нових
клієнтів
Telegram-канал Новинки, акції, оперативні Підвищення лояльності та
повідомлення прямої комунікації
Контент- Інформаційний, промоційний, Розвиток бренду та
стратегія розважальний контент регулярної взаємодії з
аудиторією
Рекламні Meta Ads, Google Ads; Притік реальних клієнтів та
кампанії локальний таргетинг збільшення продажів
59
Продовження таблиці 3.1
Робота з Відгуки, відповіді, опитування, Позитивний імідж, повторні
клієнтами та програма лояльності покупки
репутацією
Вебсайт Інформація про асортимент Зростання впізнаваності
продукції, ціни, умови бренду, підвищення довіри
замовлення та доставки, споживачів та збільшення
контактні дані, історію та кількості онлайн-звернень і
місію підприємства, а також замовлень.
забезпечує можливість онлайн-
замовлення й зворотного
зв’язку з клієнтами.
KPI та аналітика CTR, охоплення, приріст Об’єктивна оцінка
підписників, конверсії, ROI ефективності просування
Джерело: побудоване автором на основі [41, 20].
Додатковим сегментом є молодь, що прагне швидких покупок та
оперативної комунікації в месенджерах. Деякі категорії старших покупців
також мають потенціал охоплення, але потребують спрощеної комунікації та
зрозумілого контенту. Такий поділ дозволяє точніше налаштувати контент та
рекламні кампанії відповідно до інтересів аудиторії.
Стратегія цифрової присутності передбачає створення та активний
розвиток ключових інтернет-майданчиків. Facebook та Instagram стають
основними каналами комунікації, оскільки забезпечують високе охоплення
та зручні можливості для взаємодії з клієнтами. Для цих платформ
пропонується формування єдиного візуального стилю, розробка контент-
плану та регулярне наповнення сторінок інформаційними, промоційними,
навчальними та розважальними матеріалами. Акцент робиться на відео-
контенті, корисних порадах, демонстрації товарів та публікації акційних
пропозицій. Додатковим інструментом є Google Business Profile, що сприяє
покращенню видимості підприємства в локальному пошуку, забезпечує
постійний приплив потенційних клієнтів та формує репутаційний капітал
через систему відгуків. Telegram-канал використовується для оперативного
інформування, створення тіснішого контакту з клієнтами та впровадження
спеціальних пропозицій.
60
Важливою складовою стратегії є розвиток контентної політики, яка має
охоплювати інформаційні повідомлення, огляди товарів, актуальні
пропозиції, рекомендації, інтерактивні елементи та репутаційний контент.
Регулярність публікацій відіграє ключову роль, тому рекомендовано
дотримуватися частоти у 4–6 постів на тиждень у Facebook та Instagram та
щоденного наповнення сторіс. У Telegram доцільно надсилати повідомлення
2–4 рази на тиждень, а у Google Business Profile — двічі щотижня.
Рекламна складова стратегії передбачає використання таргетованої
реклами у Meta та Google Ads. У Meta оптимальним є запуск рекламних
кампаній із геотаргетингом на район, де здійснює діяльність підприємство, та
використання форматів «карусель», відеореклама та промо-пости. У Google
Ads доцільно застосовувати пошукову рекламу за ключовими комерційними
запитами та локальну рекламу на Google Maps. Завдяки цьому підприємство
зможе збільшити охоплення цільового сегмента, забезпечити стабільний
приплив клієнтів та отримувати вимірювані результати рекламних
активностей.
Особлива увага у стратегії приділяється роботі з клієнтами, формуванню
лояльності та управлінню репутацією. Регулярні відповіді на відгуки,
відкритість комунікації та оперативна реакція на повідомлення дозволять
зміцнити довіру покупців. Пропонується впровадити просту програму
лояльності у вигляді накопичувальних знижок, акцій до свят та промокодів
для підписників соціальних мереж. Також рекомендується періодично
проводити тематичні розіграші та інтерактиви для підвищення залученості.
Оцінювання ефективності цифрової стратегії здійснюється на основі
ключових індикаторів, таких як охоплення та залученість у соціальних
мережах, динаміка підписників, кількість переходів на сторінки
підприємства, ріст онлайн-заявок, зміна показників продажів та вартість
залучення одного клієнта. Порівняння даних до та після впровадження
стратегії дозволяє оцінити результативність маркетингових заходів та
своєчасно коригувати інструменти.
61
Очікувані результати реалізації стратегії передбачають зростання
впізнаваності бренду, збільшення клієнтопотоку та продажів, покращення
комунікації з покупцями, оптимізацію маркетингового бюджету, зміцнення
конкурентних позицій та формування стійкого іміджу підприємства у
цифровому просторі. Раціональне використання діджитал-інструментів
дозволяє малому бізнесу ефективно конкурувати на локальному ринку навіть
з великими роздрібними мережами (див. рис. 3.1).
Стратегія цифрового просування
ФОП Квітка О. В.
Цільова аудиторія Цифрові канали Контент стратегія
просування
Facebook і Instagram Google Business Інформаційний
Profil контент
Telegram-канал SEO та локальна Промо-контент
видача (акції, знижки)
Рекламні кампанії
Вебсайт Оцінювання
ефективності
Оптимізація та Таргетована реклама
коригування (Meta, Google Ads)
стратегії просування
Рис.3.1 - Стратегія цифрового просування ФОП Квітка О. В.
Таким чином, запропонована стратегія цифрового просування для
ФОП Квітка О.В. є комплексною, адаптованою до специфіки діяльності
підприємства та забезпечує всебічне підсилення присутності у цифровому
середовищі. Її впровадження створює передумови для зростання продажів,
розширення клієнтської бази та підвищення конкурентоспроможності
підприємства на локальному ринку.
62
Ключовим елементом оновленої цифрової стратегії є створення власної
вебсторінки, яка стане ядром онлайн-присутності підприємства та
забезпечить системну комунікацію з клієнтами.
Вебсторінка є важливим інструментом комунікації між підприємством
та потенційними клієнтами. Її створення надає змогу систематизувати
інформацію про товари та послуги, встановити прямий контакт зі
споживачами та забезпечити зручний доступ до актуальних пропозицій.
Наявність вебсторінки також сприяє поліпшенню локального SEO.
Завдяки оптимізованому контенту та структурі сайт підвищує свою
видимість у пошукових системах Google, що забезпечує стабільний
природний трафік. Як результат, вебсторінка виступає точкою входу для
нових клієнтів, які шукають магазини продуктів у місті Черкаси, а також
платформою для надання актуальної інформації постійним покупцям.
Створення вебсайту розглядається як ключовий інструмент цифрового
маркетингу, що забезпечує розширення онлайн-присутності підприємства,
зростання рівня впізнаваності бренду та формування сталого каналу
електронних продажів. Реалізація проєкту передбачає поетапний підхід, який
охоплює три взаємопов’язані стадії.
Перший етап – підготовчий (грудень 2025 року) – спрямований на
формування технічних і організаційних передумов створення вебресурсу. У
межах даного етапу здійснюється відбір виконавця шляхом аналізу та
порівняння портфоліо 5–7 вебстудій або незалежних фахівців; погодження
технічного завдання, логіки структури сайту та набору функціональних
модулів; підготовка контентного наповнення, що включає текстові
матеріали, описи продукції та професійну фотозйомку (понад 100 одиниць
фото). Окрім цього, проводиться реєстрація доменного імені формату
kvitka.com.ua та підготовка матеріалів для подальшого пошукового
просування.
Другий етап – розробка та програмна реалізація (січень 2026 року) –
передбачає безпосереднє створення вебсайту. Основні роботи включають
63
розроблення дизайн-макету користувацького інтерфейсу (орієнтовною
тривалістю до двох тижнів), виконання верстки та програмування (близько
трьох тижнів), інтеграцію форми онлайн-замовлення та калькулятора
вартості продукції. Паралельно здійснюється підключення систем
вебаналітики (Google Analytics, Facebook Pixel) та впроваджується базова
SEO-оптимізація з метою підвищення видимості ресурсу в пошукових
системах.
Третій етап – запуск і початок експлуатації (лютий 2026 року) – охоплює
завершальні заходи з підготовки сайту до повноцінного функціонування. На
цьому етапі проводиться тестування всіх функціональних елементів і
усунення технічних недоліків, здійснюється остаточне наповнення
контентом, офіційний запуск вебресурсу та його інтеграція з соціальними
мережами. Завершальним компонентом є початок активних робіт із SEO-
просування, спрямованих на формування стабільного органічного трафіку та
довгострокове зростання онлайн-аудиторії підприємства.
Вебсторінка ФОП Квітка О. В. виконуватиме комплекс
взаємопов’язаних функцій, що забезпечують ефективну комунікацію
підприємства з цільовою аудиторією та підтримуватимуть реалізацію
маркетингової стратегії в цифровому середовищі. Насамперед, вона
виконуватиме інформаційну функцію, надаючи споживачам структуровану
та актуальну інформацію про підприємство, асортимент продукції, цінові
пропозиції, умови замовлення та контактні дані. Це сприятиме зниженню
інформаційної асиметрії між виробником і споживачем та підвищує
прозорість діяльності суб’єкта господарювання.
Важливою є також іміджева та брендоформувальна функція, оскільки
вебсторінка виступає елементом корпоративної ідентичності підприємства.
Через дизайн, візуальний стиль, тон комунікації та контент формується
цілісне сприйняття бренду, підвищується рівень довіри з боку потенційних
клієнтів і зміцнюється репутація підприємства на ринку.
64
Крім того, вебресурс буде реалізувати маркетингову та комунікаційну
функцію, забезпечуючи просування продукції, інформування про новинки,
акційні пропозиції та спеціальні заходи. Інтеграція з соціальними мережами
та аналітичними інструментами буде дозволяти здійснювати цільову
взаємодію з аудиторією, відстежувати поведінку користувачів і підвищувати
ефективність маркетингових заходів.
Не менш значущою є збутова функція, яка буде полягати у формуванні
додаткового каналу продажів шляхом приймання онлайн-замовлень,
попередніх заявок або консультацій. Це розширить географію збуту та
підвищить доступність продукції для споживачів.
Окремо слід виокремити аналітичну функцію вебсторінки, що
реалізуватиметься через використання систем вебаналітики. Отримані дані
щодо трафіку, конверсій і поведінкових показників будуть створювати
інформаційну базу для прийняття обґрунтованих управлінських рішень і
подальшого вдосконалення маркетингової стратегії підприємства.
Таким чином, вебсторінка ФОП Квітка О. В. є багатофункціональним
інструментом цифрового маркетингу, який поєднує інформаційні,
комунікаційні, збутові та аналітичні аспекти діяльності підприємства,
сприяючи підвищенню його конкурентоспроможності та сталому розвитку.
Фінансове забезпечення та одноразові витрати на запуск веб-сайту
представлено в табл.3.2
Таблиця 3.2
Фінансове забезпечення та одноразові витрати на запуск веб-сайту
Стаття витрат Вартість, грн
Розробка веб-сайту 28 000
Професійна фотосесія продукції 4 500
Доменне ім’я та хостинг (1 рік) 2 000
Копірайтинг та контент 5 500
Разом 40 000
Джерело: складено автором
Фінансове забезпечення та щомісячні операційні витрати на роботу
вебсайту представлено в табл.3.3
65
Таблиця 3.3
Фінансове забезпечення та щомісячні операційні витрати на роботу
вебсайту
Стаття Сума, грн/міс
Хостинг 250
Технічна підтримка 2 400
SEO-просування (з Q3 2025) 3 200
Разом 5 850
Джерело: складено автором
Подані таблиці відображають структуру фінансового забезпечення
створення та подальшого функціонування вебсайту підприємства, що
дозволяє оцінити економічну обґрунтованість і доцільність відповідних
інвестицій у межах реалізації маркетингової стратегії.
Аналіз одноразових витрат на запуск вебсайту свідчить, що загальний
обсяг початкових інвестицій становить 40 тис. грн, що є помірним і
обґрунтованим рівнем витрат для малого підприємства. Найбільшу частку у
структурі витрат займає розробка вебсайту (28,0 тис. грн, або 70 % загального
бюджету), що є закономірним, оскільки саме цей елемент визначає
функціональність, зручність користування та технічну якість цифрового
ресурсу. Витрати на копірайтинг і контент (5,5 тис. грн, або 13,8 %) та
професійну фотосесію продукції (4,5 тис. грн, або 11,3 %) спрямовані на
формування якісного візуального та текстового наповнення, що є критично
важливим для підвищення довіри споживачів і конверсії відвідувачів у
замовлення. Витрати на доменне ім’я та хостинг у розмірі 2,0 тис. грн (5,0 %)
мають допоміжний характер, однак є необхідною умовою стабільної роботи
вебресурсу.
Щомісячні операційні витрати на підтримку вебсайту становлять 5,85
тис. грн, що свідчить про орієнтацію підприємства не лише на створення, а й
на системне використання цифрового каналу збуту. Найвагомішими у цій
структурі є витрати на SEO-просування (3,2 тис. грн на місяць), які
забезпечують формування органічного трафіку та довгострокову видимість
66
сайту у пошукових системах. Витрати на технічну підтримку (2,4 тис. грн)
гарантують безперебійну роботу ресурсу та своєчасне оновлення
функціоналу, тоді як витрати на хостинг (250 грн) мають мінімальну частку
у загальному обсязі, але є обов’язковими для стабільної експлуатації сайту.
Запуск офіційного вебсайту сприятиме формуванню стабільного потоку
лідів та посиленню ринкової присутності підприємства. На основі аналізу
галузевих показників і середніх значень конверсії для ФОП Квітка О. В.
прогнозується зростання обсягів онлайн-трафіку, підвищення рівня конверсії
відвідувачів у замовлення, а також збільшення кількості звернень від нових
клієнтів. Очікується, що функціонування вебресурсу забезпечить
систематизацію комунікацій зі споживачами, розширення каналів збуту та
створення передумов для сталого зростання доходів підприємства в
середньо- та довгостроковій перспективі.
трафік: 1200–1500 відвідувачів на місяць;
конверсія у замовлення: 3–4%;
додаткові замовлення: 75–95 щомісяця;
очікуваний додатковий дохід: 15–25 тис. грн щомісяця.
Узагальнюючи результати аналізу, можна зробити висновок, що
структура фінансового забезпечення вебсайту є збалансованою та відповідає
цілям маркетингового розвитку підприємства. Поєднання помірних
одноразових інвестицій із регулярними операційними витратами створює
передумови для формування ефективного цифрового каналу комунікації та
збуту, підвищення впізнаваності бренду та зростання доходів підприємства у
перспективі.
Пропонований набір digital-інструментів для ФОП Квітка О.В.
м. Черкаси представлено в табл.3.2
Запропонований комплекс цифрових інструментів для просування
ФОП Квітка О.В. формує цілісну, логічно вибудовану систему цифрового
маркетингу, що охоплює всі етапи взаємодії з потенційним та постійним
клієнтом.
67
Таблиця 3.2
Набір digital-інструментів для ФОП Квітка О.В. м. Черкаси
Інструмент Мета використання Орієнтовні Очікуваний
витрати (тис. результат
грн/рік)
Створення та Підвищення онлайн- 30–40 Зростання продажів
підтримка веб- присутності, можливість через онлайн-канал на
сайту (каталог + онлайн-замовлень, 15–25%, підвищення
e-commerce) інформування про впізнаваності бренду
асортимент
Instagram- Залучення клієнтів, 18–24 Зростання залученості
маркетинг демонстрація товарів, на 30–40%, приріст
(регулярний підвищення лояльності підписників 20–25%
контент + Stories )
Facebook- Досягнення локальної 12–18 Збільшення охоплення
просування (пости аудиторії, робота з на 40–60%, приріст
+ групи + локальна постійними покупцями звернень
реклама)
Google My Business Покращення локального 3–5 20–30% збільшення
(карта, відгуки, пошуку, підвищення переходів за картами,
оновлення) довіри зростання позитивних
відгуків
Viber/SMS- Сповіщення про знижки, 5–8 Зростання миттєвого
розсилки швидкі повідомлення продажу на акціях на
постійним клієнтам 10–15%
CRM-система для Облік клієнтів, 12–18 Оптимізація процесів,
роботи з клієнтами автоматизація зменшення втрати
комунікацій, контроль клієнтів на 20–25%
повторних покупок
Джерело: побудоване автором на основі [41].
Кожен інструмент має чітку мету, прогнозований результат та
збалансовані фінансові витрати, що робить стратегію оптимальною для
малого бізнесу.
Створення веб-сайту та активний SMM (Instagram і Facebook) є основою
цифрової комунікації підприємства. Сайт виконує роль центральної
платформи для інформації та замовлень, а соціальні мережі — канали для
щоденної взаємодії з аудиторією. Витрати на ці інструменти є середніми, але
очікуваний ефект — значний: збільшення охоплення, підвищення
впізнаваності та зростання продажів через онлайн-канали.
68
Google My Business відіграє важливу роль у локальному просуванні.
Оновлення сторінки, робота з відгуками та публікація актуальних новин
допомагає підвищити довіру та видимість у пошуку, що є критично важливим
для локального продуктового бізнесу.
Крім того, регулярний контент у соцмережах, включно з відео-оглядами
та Reels, дозволяє підприємству формувати візуальне сприйняття бренду, що
є важливим чинником у сфері роздрібної торгівлі продуктами харчування.
Viber/SMS-розсилки виконують функцію утримання клієнта. Вони
дозволяють інформувати постійну аудиторію про знижки, сезонні акції,
появу нових товарів. Такі інструменти відзначаються низькими витратами та
високою окупністю, адже працюють із вже наявною лояльною аудиторією.
CRM-система є ще одним важливим компонентом, який дозволяє
систематизувати продажі, керувати базою клієнтів, проводити сегментацію
та автоматизувати маркетингові кампанії. Завдяки цьому підприємство може
зменшити кількість «втрачених» клієнтів та збільшити частку повторних
покупок.
Загальні витрати на впровадження digital-інструментів складають 70–
103 тис. грн на рік. У масштабах малого бізнесу ці витрати є оптимальними,
оскільки очікуваний ефект — збільшення онлайн-продажів на 20–35% та
значне розширення клієнтської бази — повністю компенсує вкладення.
Цифрові інструменти дозволяють:
- створити єдину маркетингову систему;
- підсилити роботу традиційних каналів продажу;
- посилити конкурентні позиції підприємства на локальному ринку;
- збільшити вплив бренду в онлайн-середовищі.
Комплекс запропонованих digital-інструментів формує сучасну,
ефективну та економічно обґрунтовану цифрову стратегію для
ФОП Квітка О.В. Їх застосування дозволить підприємству перейти від
фрагментарного онлайн-просування до системного маркетингу, підвищити
видимість у цифровому середовищі, залучити нових клієнтів, активізувати
69
повторні покупки та суттєво зміцнити конкурентоспроможність у межах
м. Черкаси.
3.2. Прогнозування та оцінка економічної ефективності запропонованих
заходів
Оцінка економічної ефективності запропонованих digital-заходів є
ключовим етапом формування стратегії розвитку підприємства, оскільки
дозволяє визначити доцільність інвестицій у цифрове просування та
прогнозувати можливі результати від їх упровадження. Для ФОП Квітка О.В.
— суб’єкта малого бізнесу, що працює на висококонкурентному ринку
роздрібної торгівлі продуктами харчування, — впровадження цифрових
інструментів має не лише маркетинговий, а й вагомий економічний ефект,
пов’язаний зі зростанням обсягів продажів, розширенням клієнтської бази та
підвищенням лояльності споживачів.
Прогнозування економічної ефективності ґрунтується на аналізі
потенційного впливу кожного інструменту на ключові показники діяльності
підприємства: чистий дохід, кількість замовлень, середній чек, повторні
покупки та витрати на маркетинг. Застосування цифрових каналів дозволяє
досягти суттєвого зростання охоплення цільової аудиторії та покращити
комунікацію із наявними клієнтами, що прямо впливає на формування
стабільного потоку продажів.
Оцінювання результативності цифрової стратегії ФОП Квітка О.В.
проводиться шляхом аналізу ключових маркетингових показників до та після
її впровадження. Основними індикаторами є охоплення та залученість у
соціальних мережах, динаміка кількості підписників, показники переходів на
інтернет-сторінку, приріст онлайн-заявок, зміна загальних продажів та
вартість залучення одного клієнта (CAC).
Порівняння цих значень за період 2022–2024 рр. демонструє, наскільки
ефективними є застосовані digital-інструменти та які саме заходи
забезпечують найбільший внесок у результат. Аналіз дозволяє визначити, чи
відбувається зростання впізнаваності бренду, підвищення активності
70
аудиторії та приріст продажів, а також чи є витрати на цифрові канали
економічно обґрунтованими.
Після впровадження стратегії у 2025–2027 рр. спостерігатиметься
суттєве покращення більшості показників — збільшення охоплення та
кількості підписників, вищі показники взаємодії з контентом, зростання
онлайн-переходів та заявок. Це свідчить про поступове формування стійкої
онлайн-присутності підприємства та підвищення ефективності
маркетингових інструментів (табл.3.3)
Таблиця 3.3
Прогноз ефективності цифрової стратегії ФОП Квітка О.В. за 2025–2027 рр.
Роки
Показник 2025 2026 2027 Динаміка
(до (часткове (повноцінне 2025–2027
стратегії) впровадження) впровадження)
Охоплення у 45 75 110 +65 тис.
соцмережах, тис. осіб (+144%)
Залученість 2,8% 4,2% 5,8% +3%
(Engagement Rate), % (+107%)
Кількість 3 200 4 600 6 800 +3 600
підписників (+112%)
(Instagram+Facebook),
осіб
Переходи на 0 (сайту 6 14 +14 тис.
вебсторінку (трафік), немає) відвідувань
тис.
Онлайн-заявки / 50 130 290 +240
замовлення, од. (+480%)
Обсяг онлайн- 180 390 760 +580 тис.
продажів, тис. грн грн
(+322%)
Загальні продажі 9 800 11 300 13 900 +4 100 тис.
підприємства, тис. грн (+42%)
грн
Середня вартість 145 120 95 –50 грн (–
залучення клієнта 34%)
(CAC), грн
Коефіцієнт конверсії — 1,8% 3,2% +1,4 %
сайту, %
Джерело: побудовано автором
71
Прогнозні дані демонструють суттєве зростання ключових показників
цифрової активності та комерційних результатів унаслідок поетапного
впровадження цифрової маркетингової стратегії. У 2025 р. підприємство має
мінімальну присутність у digital-середовищі: невисокі охоплення (45 тис.
осіб), відсутність вебсторінки, низький рівень залученості (2,8%) та
обмежену кількість онлайн-заявок (50 од.). Такий стартовий рівень є типовим
для малого бізнесу, який раніше не використовував цифрові канали системно.
У 2026 р., коли відбувається часткове впровадження стратегії (створення
сторінок у соцмережах, тестові рекламні кампанії, базовий SMM), помітне
зростання більшості показників. Охоплення збільшується до 75 тис. (+67%),
кількість підписників – до 4 600 осіб (+44%), з’являється трафік на
новостворений сайт (6 тис. відвідувань), а онлайн-продажі зростають до 390
тис. грн. Це свідчить про ефективність запуску базових digital-інструментів
та підвищення впізнаваності підприємства.
У 2027 р., коли реалізується повне впровадження стратегії (регулярний
контент, e-commerce, системна SEO та email-маркетинг), показники
зростають більш стрімко. Охоплення збільшується до 110 тис. осіб (+144%),
а рівень залученості підвищується до 5,8%, що відповідає середньому рівню
малого бізнесу у сфері роздрібної торгівлі. Трафік на сайт досягає 14 тис.
відвідувань, а кількість онлайн-заявок — 290 шт. (+480%). Загальні продажі
зростають із 9 800 тис. грн до 13 900 тис. грн (+42%). Значно знижується
середня вартість залучення клієнта CAC — із 145 грн до 95 грн (–34%), що
свідчить про оптимізацію рекламних витрат і формування стабільного потоку
«теплих» лідів.
Коефіцієнт конверсії сайту у 2027 р. оцінюється на рівні 3,2%, що є
позитивним результатом для невеликої торговельної компанії. Підвищення
цього показника у перспективі може суттєво вплинути на ефективність
digital-каналів.
Оцінювання економічної ефективності впровадження цифрових
інструментів для ФОП Квітка О.В. базується на побудованій прогнозній
72
моделі на 3 роки, яка враховує динаміку доходів, витрат та прибутковості
підприємства після реалізації запропонованої digital-стратегії. Для
моделювання були використані наступні вихідні припущення:
- ріст доходів завдяки цифровому просуванню — 12% щороку;
- зростання витрат на підтримку цифрових каналів — 8% щороку;
- первинні витрати на digital-інструменти — в межах 70–103 тис. грн на
рік;
показник ефективності — ROI, розрахований як:
ROI = (Прибуток / Витрати) × 100% (3.1)
В таблиці 3.4 представлено прогноз доходів, витрат, прибутку та ROI на
3 роки.
Використання digital-інструментів (SEO, таргетинг, веб-сторінка,
Google Maps, SMM, месенджери, e-commerce) забезпечує системне зростання
доходів.
2026 рік
958 − 878
= ∗ 100% ≈ 92%
87
2027 рік
1072 − 878
= ∗ 100% ≈ 152%
98
2028 рік
1243 − 878
= ∗ 100% ≈ 354%
103
Таблиця 3.4.
Прогноз доходів, витрат, прибутку та ROI на 3 роки
Показник Роки
2025 (база) 2026 2027 2028
Дохід, тис. грн 950 1045 1170 1346
Витрати, тис. 72 87 98 103
грн
Прибуток, 878 958 1072 1243
тис. грн
ROI, % — 92% 152% 354%
Джерело: побудовано автором
73
Наведені розрахунки та дані табл. 3.4 дають змогу здійснити
комплексний аналіз динаміки доходів, витрат, прибутку та показника
рентабельності інвестицій (ROI) у середньостроковій перспективі 2026–2028
рр., що відображає економічну доцільність реалізації запропонованих
маркетингових заходів.
Аналіз прогнозних показників свідчить про сталу позитивну динаміку
доходів підприємства. Так, у 2026 році дохід зростає з базового рівня 950 тис.
грн у 2025 році до 1045 тис. грн, що відповідає приросту на 10,0%. У 2027
році прогнозується подальше зростання доходів до 1170 тис. грн (+12,0%), а
у 2028 році — до 1346 тис. грн, що на 15,0% перевищує показник
попереднього року. Така тенденція свідчить про поступове розширення
ринку збуту, зростання попиту на послуги підприємства та підвищення
ефективності маркетингових комунікацій, зокрема цифрових каналів
просування.
Витрати на реалізацію маркетингових заходів також мають помірну
висхідну динаміку, однак темпи їх зростання є значно нижчими порівняно з
темпами зростання доходів. У 2026 році витрати становлять 87 тис. грн, у
2027 році — 98 тис. грн, а у 2028 році — 103 тис. грн. Збільшення витрат
обумовлене розширенням використання digital-інструментів, зростанням
інвестицій у рекламу та аналітику, проте їх частка у структурі доходів
залишається відносно низькою, що свідчить про раціональний підхід до
бюджетування маркетингової діяльності.
У результаті випереджального зростання доходів порівняно з витратами
спостерігається суттєве зростання прибутку підприємства. У 2026 році
прибуток збільшується до 958 тис. грн, у 2027 році — до 1072 тис. грн, а у
2028 році досягає 1243 тис. грн. Загальний приріст прибутку за аналізований
період становить 365 тис. грн, або понад 41% порівняно з базовим 2025
роком. Це підтверджує високу результативність запропонованих заходів і їх
позитивний вплив на фінансовий стан підприємства.
74
Особливо показовим є аналіз рентабельності інвестицій (ROI), який
демонструє значне підвищення ефективності вкладених коштів. У 2026 році
ROI становить близько 92%, що означає майже дворазове повернення
інвестованих ресурсів. У 2027 році показник зростає до 152%, що свідчить
про формування стабільного мультиплікативного ефекту від маркетингових
інвестицій. Найвищого значення ROI досягає у 2028 році — близько 354%,
тобто кожна гривня, вкладена у маркетингові заходи, генерує понад 3,5 грн
додаткового прибутку. Така динаміка підтверджує кумулятивний ефект від
упровадження довгострокової маркетингової та діджитал-стратегії.
Отримані результати свідчать, що запропоновані заходи є економічно
обґрунтованими, фінансово доцільними та стратегічно ефективними.
Зростання ROI у поєднанні зі стабільним збільшенням доходів і прибутку
доводить, що маркетингові інвестиції не лише швидко окуповуються, але й
створюють основу для сталого розвитку підприємства у середньо- та
довгостроковій перспективі. Таким чином, реалізація прогнозованих
маркетингових заходів забезпечує підвищення конкурентоспроможності
підприємства, оптимізацію структури витрат і зміцнення його фінансової
стійкості.
Для обчислення терміну окупності використовуємо початкові
інвестиційні витрати: у 2025 році: 72 тис. грн — стартові витрати на цифрову
стратегію (розробка сайту, початкова реклама, налаштування аналітики).
Розрахуємо приріст прибутку порівняно з базовим 2025 роком в
табл. 3.5
Таблиця 3.5
Розрахунок приросту прибутку порівняно з базовим 2025 роком
Рік Прибуток, тис. Приріст до базового, тис.
грн грн
2025 878 —
2026 958 +80
2027 1072 +194
2028 1243 +365
Джерело: побудовано автором
75
Розрахуємо термін окупності інвестицій на основі наданих даних:
Базовий прибуток у 2025 р.: 878 тис. грн
Прибуток у 2026 р.: 958 тис. грн
Додатковий прибуток у 2026 р.
958−878=80958 − 878 = 80958−878=80 тис. грн
Витрати у 2025 р.: 72 тис. грн
Витрати у 2026 р.: 87 тис. грн
Додаткові інвестиції:
87−72=1587 − 72 = 1587−72=15 тис. грн
(3.2)
У перерахунку:
0,19 року або приблизно 2,3 місяця (69 днів)
Отриманий результат свідчить, що інвестиції у впровадження
маркетингових (digital) заходів окупаються менш ніж за три місяці, що є
надзвичайно високим показником ефективності. Такий короткий термін
окупності підтверджує економічну доцільність запропонованих заходів,
низький рівень інвестиційного ризику та швидке формування додаткового
прибутку для підприємства.
Вже у 2026 році додатковий дохід повністю перекриває інвестиційні
витрати.
Комплекс заходів включає запуск веб-сайту, активне ведення соціальних
мереж, Viber/SMS-розсилки, впровадження CRM-системи та оптимізацію
роботи Google My Business. На основі аналізу ринку та досвіду аналогічних
підприємств прогнозується, що реалізація стратегії дозволить збільшити
обсяг онлайн-продажів на 20–35%, підвищити кількість нових клієнтів на 25–
40%, а рівень повторних покупок — на 15–25%.
76
Крім того, очікується скорочення маркетингових витрат у
довгостроковій перспективі за рахунок автоматизації комунікацій та
переходу від традиційних форм реклами до більш точного та економічно
ефективного цифрового таргетингу. Витрати на впровадження стратегії
оцінюються в межах 70–103 тис. грн на рік, що є прийнятним рівнем
інвестицій для малого бізнесу. Прогнозний ROI (коефіцієнт окупності
інвестицій) може становити 92–354%, залежно від ефективності управління
контентом, коректності налаштування рекламних кампаній та активності
клієнтської бази.
Враховуючи прогноз ефективності цифрової стратегії ФОП Квітка О. В.
на 2025–2027 роки та диверсифікований характер діяльності підприємця,
доцільно запропонувати такі рекомендації:
1. Підвищення охоплення та залученості у соціальних мережах
Для підвищення ефективності комунікацій у соціальних мережах слід
збільшити частоту публікацій, орієнтованих на різні сегменти клієнтів
(роздрібні магазини, заклади HoReCa, дистриб’ютори). Доцільним є
впровадження відео-контенту та Stories у соціальних мережах Instagram і
Facebook, оскільки такий формат демонструє вищий рівень залученості
користувачів. Крім того, ефективним заходом є співпраця з локальними
блогерами та інфлюенсерами, що сприятиме розширенню аудиторії та
залученню нових клієнтів у межах Черкас та Черкаської області.
2. Оптимізація онлайн-продажів та конверсії
З огляду на прогнозований ріст відвідуваності сайту, рекомендовано
запровадити або вдосконалити онлайн-магазин та інтегрувати його з
маркетплейсами. Необхідно забезпечити зручність користування сайтом
(UX/UI), автоматизувати процес обробки замовлень за допомогою CRM-
системи та впровадити програми лояльності для постійних клієнтів, що
дозволить підвищити конверсію та кількість онлайн-замовлень.
3. Зниження середньої вартості залучення клієнта (CAC)
77
Для оптимізації витрат на залучення клієнтів доцільно використовувати
таргетовану рекламу на основі аналітики соціальних мереж, а також
інструменти контент-маркетингу і SEO. Створення інформаційного контенту
(поради щодо продукції) сприятиме органічному залученню нових клієнтів
та зниженню витрат на маркетинг.
4. Розширення асортименту та сегментація продукції
Рекомендовано впроваджувати пакетні пропозиції для клієнтів сегменту
HoReCa та дистриб’юторів.. Сезонність реалізації окремих груп товарів
повинна враховуватися при плануванні маркетингових кампаній та акцій, що
дозволить підвищити обсяги продажу та ринкову частку підприємства.
5. Аналітика та контроль ефективності
Необхідно впровадити регулярний моніторинг ключових показників
ефективності (KPI), таких як охоплення аудиторії, рівень залученості
(engagement rate), кількість онлайн-замовлень та обсяг продажів.
Рекомендується застосування методів A/B тестування рекламних кампаній
для визначення найбільш ефективних форматів комунікацій із різними
сегментами клієнтів.
6. Формування корпоративного іміджу та зміцнення репутації
Доцільним є активне комунікування цінностей підприємства — високої
якості продукції, надійності та партнерських відносин. Рекомендовано
публікацію відгуків та кейсів від роздрібних клієнтів і представників
сегменту HoReCa, що сприятиме підвищенню довіри до підприємства та
зміцненню репутації на ринку.
7. Інвестиції у технологічні рішення
Рекомендується впровадження ERP-систем та програм управління
складом для автоматизації процесів продажу та логістики. Інтеграція
цифрових каналів (CRM, email-маркетинг, push-повідомлення) дозволить
ефективно підтримувати повторні продажі та утримання клієнтів.
Загалом, проведене прогнозування свідчить про високу економічну
доцільність упровадження цифрових інструментів просування у діяльність
78
ФОП Квітка О.В. Запропоновані заходи створюють умови для підвищення
конкурентоспроможності, забезпечують стабільне зростання фінансових
показників та сприяють формуванню міцного бренду на локальному ринку
м. Черкаси. Успішна реалізація стратегії дозволить підприємству не лише
утримувати наявні позиції, а й активно розширювати частку ринку за рахунок
розвитку онлайн-продажів та покращення комунікації з цільовою
аудиторією.
79
ВИСНОВКИ
У кваліфікаційній роботі магістра здійснено комплексне теоретичне,
методичне та практичне дослідження особливостей застосування діджитал-
інструментів у діяльності малого бізнесу та розроблено обґрунтовану
стратегію цифрового просування для ФОП Квітка О.В. На основі
проведеного аналізу сформовано висновки, що підтверджують важливість
цифрової трансформації підприємства та її вагомий вплив на підвищення
конкурентоспроможності, ефективності комунікацій і зростання обсягів
продажів.
У першому розділі було визначено сутність, роль і значення цифрового
маркетингу в умовах сучасного ринкового середовища, що характеризується
високою динамічністю, інтенсивною конкуренцією та швидким розвитком
цифрових технологій. Проаналізовано класифікацію діджитал-інструментів і
методичні підходи до оцінювання ефективності маркетингових комунікацій.
Встановлено, що використання комплексного набору цифрових інструментів
— SMM, SEO, контент-маркетингу, таргетованої реклами, e-commerce та
вебаналітики — забезпечує підприємствам малого бізнесу можливість значно
розширити канали збуту, підвищити якість взаємодії з клієнтами та
збільшити рівень продажів.
У другому розділі досліджено сучасний стан використання цифрових
каналів ФОП Квітка О.В. Проведений аналіз організаційно-економічних
характеристик підприємства, оцінка конкурентного середовища та вивчення
поточного рівня діджитал-активності показали, що на момент дослідження
підприємство перебувало на етапі формування цифрової присутності та
використовувало окремі інструменти без комплексного стратегічного
підходу. Конкурентний аналіз продемонстрував, що основні конкуренти
мають значно вищий рівень цифрової інтеграції, що створює додаткові
ризики втрати частки ринку. Діагностика наявних показників цифрової
ефективності засвідчила низьке охоплення, відсутність вебсторінки та
недостатню впізнаваність бренду в інтернет-середовищі.
80
У третьому розділі розроблено й обґрунтовано комплексну стратегію
цифрового просування, яка включає створення вебсторінки, оптимізацію
діяльності у соціальних мережах, впровадження SEO, запуск таргетованої
реклами, використання email-маркетингу, контент-стратегії та елементів
автоматизації маркетингу. Визначено прогнозні показники ефективності
стратегії на 2025–2027 рр., що демонструють значне зростання охоплення
аудиторії, збільшення кількості підписників, підвищення рівня залученості,
ріст трафіку на сайт та зростання онлайн-продажів. Проведено фінансове
оцінювання ефективності стратегії, зокрема розраховано ROI, динаміку
прибутку та термін окупності інвестицій у цифрові комунікації. Результати
показали, що впровадження стратегії є економічно обґрунтованим та здатне
повернути вкладення протягом першого року повномасштабної реалізації.
Загальний аналіз підтверджує, що цифрова маркетингова стратегія має
значний потенціал у підвищенні прибутковості та конкурентоспроможності
малого бізнесу. Використання діджитал-інструментів дозволяє
ФОП Квітка О. В. сформувати сильну онлайн-присутність, оптимізувати
комунікації з клієнтами, підвищити ефективність рекламних кампаній і
забезпечити динамічний розвиток підприємства у довгостроковій
перспективі. Крім того, впровадження цифрових технологій дає змогу
оперативно реагувати на зміни зовнішнього середовища, адаптувати бізнес-
модель та підсилювати стійкість підприємства.
Отже, проведене дослідження підтверджує, що використання діджитал-
інструментів є стратегічно важливим напрямом розвитку малого бізнесу,
який забезпечує підприємству суттєві маркетингові та економічні переваги.
Запропонована стратегія цифрового просування для ФОП Квітка О.В. є
комплексною, практично орієнтованою та здатною забезпечити стійке
зростання та розвиток підприємства у сучасному цифровому середовищі.
81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Chaffey, D., Ellis-Chadwick, F. Digital Marketing: Strategy,
Implementation and Practice. – 8th ed. – Harlow : Pearson Education Limited,
2019. – 680 p.
2. Kannan, P. K., Li, H. Digital marketing: A framework, review and research
agenda. International Journal of Research in Marketing. – 2017. – Vol. 34, № 1. –
P. 22–45. – DOI: 10.1016/j.ijresmar.2016.11.006
3. Kotler, P., Kartajaya, H., Setiawan, I. Marketing 4.0: Moving from
Traditional to Digital. – Hoboken : John Wiley & Sons, 2016. – 208 p.
4. Ryan, D. Understanding Digital Marketing: Marketing Strategies for
Engaging the Digital Generation. – 4th ed. – London : Kogan Page, 2016. – 464 p.
5. Tiago M. T. P. M., Veríssimo J. M. C. Digital marketing and social media:
Why bother? Business Horizons. – 2014. – Vol. 57, № 6. – P. 703–708. –
DOI:10.1016/j.bushor.2014.07.002.
6. Tuten, T. L., Solomon, M. R. Social Media Marketing. – 3rd ed. – Los
Angeles : SAGE Publications, 2015. – 456 p.
7. Андрійченко Ж. О. Digital етикет та комунікації: тенденції та вимоги
сьогодення Ж. О. Андрійченко, Т. П. Близнюк, О. В. Майстренко. Економіка
та суспільство. – 2021. – № 34.
8. Андрійченко Ж. О. Digital етикет та комунікації: тенденції та вимоги
сьогодення. Ж. О. Андрійченко, Т. П. Близнюк, О. В. Майстренко за ред.
Економіка та суспільство. – 2021. – № 34.
9. Бабаченко Л. В. Сучасні тенденції застосування інструментів digital-
marketing в діяльності підприємства за ред. Л. В. Бабаченко, В. А.
Москаленко, А. О. Марченко. Вісник аграрної науки Причорномор'я. – 2019.
10. Братко О. В. Особливості використання цифрового маркетингу на
підприємствах малого бізнесу. Маркетинг і цифрові технології. 2022. № 4(2).
С. 67–74.
11. Ваврик А. Б. Методи та інструменти Інтернет-маркетингу. Науковий
вісник Ужгородського національного університету. Серія «Міжнародні
82
економічні відносини та світове господарство». 2018. Вип. 22. Ч. 1. С. 44–47.
URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/ bitstream/lib/24252/1/МЕТОДИ%
20ТА%20ІНСТРУМЕНТИ%20 ІНТЕРНЕТ-МАРКЕТИНГУ.pdf
12. Васильєв О. М., Кузьменко П. В. Використання веб-сайтів у
маркетинговій діяльності підприємств. Науковий журнал Економіка та
управління. 2022. № 15(4), с. 45-56
13. Гарматюк, Олена. «Використання диджитал-маркетингу у комплексі
просування». Економіка та суспільство, вип. 25 (Березень), 2021.
14. Гречаник Н., Кравець О. Маркетинг в умовах економічної
нестабільності: поведінка споживачів і ефективні стратегії адаптації.
Економічні проблеми соціального розвитку. 2025. № 3.
15. Гречаник Н. Ю. Маркетингове планування як фактор підвищення
результатів діяльності підприємства на ринку. Н. Ю. Гречаник за ред.
Сучасні тенденції розвитку міжнародних відносин та економіко-політичного
процесу: матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції
(м. Ужгород, 5-6 жовтня 2018 року). – Ужгород: Видавничий дім
«Гельветика», 2018. – С. 174 – 177.
16. Гуменна О. В. Сучасні інструменти цифрового маркетингу в системі
інтегрованих маркетингових комунікацій. Наукові записки НаУКМА.
Економічні науки. - 2016. - Т. 1, вип. 1. - С. 48-53. – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMAe_2016_1_1_9
17. Гуменна О. В. Сучасні інструменти цифрового маркетингу у
забезпеченні розвитку підприємств. Соціально-економічні проблеми і
держава. 2016. № 1(14). С. 50–56. URL: https://spne
.ukma.edu.ua/article/view/124787
18. Діас Е., Естебан А., Карранса Вальехо Р., Мартін-Консуегра Наварро
Д. Цифрові інструменти та розумні технології в маркетингу: тематична
еволюція. Міжнародний маркетинговий огляд, 2022, том 39(5). C. 1122-1150.
19. Журило В. Маркетинг впливу як комунікаційний інструмент
просування товарів у соціальних інтернет-мережах. Підприємництво та
83
інновації. 2020. № 11. Ч. 2. C. 29–36. DOI: https://doi.org/10.37320/2415-
3583/11.23
20. Загальна характеристика з відкритих джерел фізичної особи –
підприємця Квітка Олександр Вікторович. URL:https://opendatabot.ua/
p/kvitka-oleksandr-viktorovych-tbZapY_VwwMt TuRSs4 Jjsg
21. Іваненко А. П., Ткаченко В. М. (2021). Соціальні медіа як інструмент
маркетингових комунікацій. Сучасний маркетинг. № 9(4) . С.. 40-55.
22. Ілляшенко С. М., Іванова Т. Є. Інструменти та методи просування
продукції в Internet: аналітичний огляд. Маркетинг і менеджмент інновацій.
2015. № 3. С. 20–32. URL: https://mmi.fem.sumdu.edu.ua/ sites/
default/files/mmi2015_3_20_32.pdf
23. Калінський Є., Дражниця С. Електронна комерція у воєнний період:
адаптаційні стратегії українського бізнесу. Вісник Черкаського
національного університету імені Б. Хмельницького. Економічні науки. –
2025. – № 1.
24. Коваленко Д. С., Бондаренко Л. В. Пошукова оптимізація: стратегії
та практики. Цифровий маркетинг. 2020. № 8(2). С. 34-50.
25. Ковальчук С., Перевозова І., Абдуллаєва А., Танасійчук А., Жук І.,
Вишнюк С., Гарматюк О. Маркетингові механізми адаптації українських
підприємств до умов воєнного часу в умовах геополітичних і економічних
викликів. Європейський журнал сталого розвитку. – 2025. – Т. 14, № 2.
26. Ковтун Г. Цифровий маркетинг як технологія просування продукції
на ринку. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2020. № 3. С. 23–31. URL:
https://ir.kneu.edu.ua/items/070aa638-3988-4573-b924-a9819ec73b82
27. Костюк Н. М. Розвиток цифрового маркетингу в умовах
трансформації економіки. Економічний вісник НТУУ «КПІ». 2021. № 19. С.
88–93.
28. Кузьмін О. Є., Яворська Н. С. Інноваційні інструменти цифрового
маркетингу в сучасній економіці. Економічний форум. 2021. № 2. С. 115–121.
84
29. Литвиненко Я. І. Роль цифрових комунікацій у розвитку
підприємництва. Економічний простір. 2020. № 161. С. 45–52.
30. Недопалко Н. М. Інструменти цифрового маркетингу: теоретичний
аспект. Економіка. Менеджмент. Бізнес. 2020. № 2. С. 43–48. DOI:
10.31673/2415-8089.2020.024349.
31. Окландер М. А., Яшкіна О. І., Златова І. В., Сайсеклі І. Цифровий
маркетинг малого та середнього бізнесу під час війни. Вісник КНЕУ. 2023. №
2. С. 15–25. URL: https://ir.kneu.edu.ua/items/8d8b6626-71e5-4fbb-aba6-
dcf59bd7ed11
32. Онлайн-шопінг у ЄС продовжує зростати URL :
https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20250220-
3?utm_source=chatgpt.com (дата звернення: 12.11.2025).
33. Островська І. В. Особливості цифрового маркетингу. Збірник тез
доповідей «Двадцять перші економіко-правові дискусії». Секція 3.
Маркетинг. 31 жовтня 2017 р. МІК «Наукова спільнота», м. Львів, 2017. URL:
http://www.spilnota.net.ua/ru/article/id-2055/
34. Петренко А. В., Іванов Б. Г. Контент-маркетинг: стратегії та
інструменти. Маркетинг та менеджмент інновацій. 2021. № 12(3), с. 60-75.
35. Примак Т.О. Маркетингові комунікації: навчальний посібник. —
Київ: Центр учбової літератури, 2017.
36. Савчук С. В. Удосконалення системи управління на енергетичних
підприємствах в умовах цифрової економіки : дис. д-ра філософії : 073. Івано-
Франківськ. 2021. 181 с.
37. Сенишин О.С., Кривешко О.В. Маркетинг: навч. посібник. Львів:
Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020. 347 с.
38. Сидоренко О. М., Гончарук І. В. Пошукова реклама та її ефективність
у сучасному маркетингу. Інтернет-маркетинг. 2022. № 7(3) . С.. 22-35.
39. Соколюк К. Ю., Головащенко А. В. Особливості застосування
ремаркетингу в умовах глобалізації. Інфраструктура ринку. 2018. Вип. 18. С.
204–208.
85
40. Стадник В. В., Швиданенко Г. О. Маркетинг в умовах цифрової
економіки: стратегічні аспекти. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2021. №
3. С. 12–20.
41. ФОП Квітка Олександр Вікторович. URL:
https://youcontrol.com.ua/catalog/fop_details/45292666/
42. Швець І. Б., Демчук А. В. Маркетингова стратегія малого
підприємства на регіональному ринку. Економічний аналіз. 2022. Вип. 32.
№ 4. С. 156–163.
43. Шпак Н. О., Грабович І. В., Сoрока В. Цифровий та
інтернетмаркетинг: співвідношення понять. Вісник Національного
університету “Львівська політехніка”. Серія: “Проблеми економіки та
управління”. 2022. Вип. 1, № 9. С. 143–156.
44. Янковець Т. М. Стратегічне управління цифровим маркетингом.
Scientia fructuosa. 2022. № 1. С. 112–118. URL: https://journals.knute.edu.ua
/scientia-fructuosa/article/view/1570
45. Яшкіна О. І. Франчайзинг як інструмент масштабування бізнесу
малих підприємств. Бізнес Інформ. 2023. № 7. С. 299–305.
86
Додаток А
Зразки логотипу для ФОП Квітка О.В.