1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Магістр
  4. 122 Комп’ютерні науки (Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6753
Назва: Управління стартапом «Створення онлайн платформи курсів крою та шиття
Автори: Оксамитна, Любов Павлівна
Злочевська, Дарина Семенівна
Ключові слова: УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ;ОНЛАЙН ПЛАТФОРМА;ПРОЦЕС КРОЮ ТА ШИТТЯ;СТВОРЕННЯ.
Дата публікації: 11-чер-2024
Короткий огляд (реферат): З кожним роком освіта стає дедалі доступнішою, а технології сприяють реалізації будь-яких типів навчання без прив’язки до місця та часу занять. Онлайн-курси допоможуть не лише підвищити кваліфікацію, а й опанувати нову професію чи хобі. Тому, в сучасному світі важливо розуміти, наскільки можливість постійно навчатися та сам процес навчання є важливими всюди. Мета цього дослідження – розробка онлайн платформи з використанням моделей та методів управління проєктами. Об’єкт дослідження: процеси управління стартапом розробки онлайн платформи для курсів. Предмет дослідження: стартап розробки онлайн платформи для курсів. Апробація результатів роботи. Основні положення і результати кваліфікаційної роботи магістра випробовувались на практиці проведення онлайн-курсів та дали гарний результат.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6753
Розташовується у зібраннях:122 Комп’ютерні науки (Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Пояснювальна записка_Злочевська Дарина_МСТП-2202_2023-2024.pdf
  Restricted Access		3.94 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
Факультет інформаційних технологій і систем 
 
Кафедра комп’ютерних наук та системного аналізу 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи 
                                             магістра       
 (освітньо-кваліфікаційний рівень) 
 
на тему: «Управління стартапом «Створення онлайн платформи курсів 
крою та шиття»» 
 
 
 
 
 
Виконала: студентка 2 курсу, групи МСТП-2102 
  
спеціальності 122  «Комп’ютерні науки» 
                                                             (шифр і назва спеціальності) 
 
освітня програма «Управління стартапами                                                                                                                               
(назва освітньої програми) 
і проектами в галузі інформаційних технологій» 
 
Злочевська Дарина Семенівна 
 
Керівник                             Оксамитна Л.П. 
                                                                  (прізвище та ініціали) 
 
Рецензент                                     Стась С.В. 
                                                            (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2024 року 
 
 
2 
Бланк завдання на кваліфікаційну роботу магістра студенту 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет Інформаційних технологій і систем 
Кафедра Комп’ютерних наук та системного аналізу 
Освітньо-кваліфікаційний 
рівень Магістр 
Спеціальність 122 – комп’ютерні науки  
Освітня програма Управління стартапами і проектами в галузі інформаційних технологій                                                                                                                             
 
 
 
«ЗАТВЕРДЖУЮ» 
Завідувач кафедри КНСА 
 ___________Юрій ТРИУС 
«__» _____ 2024 року  
 
 
ЗАВДАННЯ 
на кваліфікаційну роботу магістра студенту 
Злочевській Дарині Семенівні 
(прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи: «Управління стартапом «Створення онлайн платформи курсів крою та 
шиття»»  
 
Керівник роботи     Оксамитна Л.П. к.т.н., доцент                    
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
затверджені наказом університету від «01» травня 2024 р., № 142/04. 
2. Строк подання студентом роботи до 10.06.2024 року. 
3. Вихідні дані до роботи:  
Практичні навички роботи з інформаційними ресурсами. Звіт з переддипломної практики. 
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити): 
Вступ. 
4.1. АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТАРТАПУ СТВОРЕННЯ ОНЛАЙН ПЛАТФОРМИ КУРСІВ 
КРОЮ ТА ШИТТЯ.  
4.2. РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ. 
4.3. ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ. 
4.4. МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ. 
Висновки.  
 5. Перелік додатків (з точним зазначенням назв додатків): 
5.1. Додаток А. Специфікація 482. ЧДТУ. 42261-01. 
5 .2. Додаток Б. Інструкція користувача. 
5.3. Додаток В. Публікація по темі кваліфікаційної роботи магістра.  
 
 
3 
Презентація у вигляді 19 слайдів. 
 6. Консультанти розділів роботи 
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата 
Розділ 
консультанта завдання видав завдання прийняв 
    
 
7. Дата видачі завдання 06.10.2023 р. 
  
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
№ Назва етапів кваліфікаційної роботи Строк виконання 
Примітка 
з/п магістра етапів роботи 
1 Видача завдання на кваліфікаційну роботу виконано 
15.01.2024 
магістра. 
2 Аналіз літературних джерел, об’єкту та виконано 
до 12.02.2024 
предмету дослідження. 
3 Написання теоретичного розділу виконано 
до 18.03.2024 
кваліфікаційної роботи магістра. 
4 Написання аналітичного розділу (аналіз виконано 
до 01.04.2024 
об’єкту й предмету дослідження). 
5 Написання практичних розділів й виконано 
до 01.05.2024 
висновків кваліфікаційної роботи магістра. 
6 Передзахист кваліфікаційної роботи виконано 
03.06.2024 
магістра на засіданні випускової кафедри. 
7 Подання роботи завідувачу кафедри виконано 
до 10.06.2024 
КНСА. 
8 Захист кваліфікаційної роботи магістра. 11.06.2024 виконано 
 
 
Студентка                                _____________________________     Дарина ЗЛОЧЕВСЬКА 
(підпис)                                                                     
Керівник роботи                     ____________________________       Любов ОКСАМИТНА  
(підпис)                                                                     
 
 
4 
РЕФЕРАТ 
 
Кваліфікаційна робота магістра містить: 85 с., 49 рис., 16 таблиць, 49 
використаних джерел. 
Актуальність теми. З кожним роком освіта стає дедалі доступнішою, а 
технології сприяють реалізації будь-яких типів навчання без прив’язки до місця 
та часу занять. Онлайн-курси допоможуть не лише підвищити кваліфікацію, а й 
опанувати нову професію чи хобі. Тому, в сучасному світі важливо розуміти, 
наскільки можливість постійно навчатися та сам процес навчання є важливими 
всюди. 
 Мета роботи і задачі дослідження. Мета цього дослідження – розробка 
онлайн платформи з використанням моделей та методів управління проєктами.  
Об’єкт дослідження: процеси управління стартапом розробки онлайн 
платформи для курсів.  
Предмет дослідження: стартап розробки онлайн платформи для курсів. 
Методи дослідження. Для розв'язання цієї проблеми в даному 
дослідженні застосовані методи: 
− аналіз ринку мобільних додатків, дослідження конкурентів;  
− PEST-аналіз; 
− SWOT-аналіз; 
− канва бізнес-моделі; 
− метод декомпозиції; 
− календарне планування; 
− метод освоєного обсягу. 
           Апробація результатів роботи. Основні положення і результати 
кваліфікаційної роботи магістра випробовувались на практиці проведення 
онлайн-курсів та дали гарний результат. 
Перелік ключових слів: УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ, ОНЛАЙН 
ПЛАТФОРМА, КРОЮ ТА ШИТТЯ, ПРОЦЕС, СТВОРЕННЯ. 
 
5 
ABSTRACT 
The master's qualification work consists of: 85 pages, 49 figures, 16 tables, 
49 sources used. 
Relevance of the topic. Every year, education becomes more and more 
accessible, and technologies facilitate the implementation of any type of learning 
without being tied to the place and time of classes. Online courses will help you not 
only to improve your qualifications, but also to learn a new profession or hobby. 
Therefore, in today's world it is important to understand how the opportunity to 
constantly learn and the learning process itself are important everywhere. 
Research goal and objectives. The purpose of this research is to develop an 
online platform using project management models and methods. 
Research object: management processes of a start-up development of an 
online platform for courses. 
Research subject: a startup developing an online platform for courses. 
Research methods. To solve this problem, the methods used in this study are: 
– mobile application market analysis, competitor research; 
– PEST analysis; 
– SWOT analysis; 
– business model canvas; 
– decomposition method; 
– calendar planning; 
– the mastered volume method. 
Approval of research results. The main provisions and results of the master's 
qualification work were tested in the practice of conducting online courses and gave a 
good result. 
List of keywords: STARTUP MANAGEMENT, ONLINE PLATFORM, 
CUTTING AND SEWING, PROCESS, CREATION. 
 
 
6 
ЗМІСТ 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 8 
ВСТУП …………………………………………………………………………...9 
1 АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТАРТАПУ СТВОРЕННЯ ОНЛАЙН 
ПЛАТФОРМИ КУРСІВ КРОЮ ТА ШИТТЯ ......................................................... 12 
1.1 Постановка задачі та обґрунтування проблеми ............................................ 12 
1.2 Опис ідеї стартапу ............................................................................................ 14 
1.3 Маркетингові дослідження та аналіз оточення стартапу............................. 15 
1.4 Альтернативні ідеї реалізації стартапу та аналіз аналогів ........................... 18 
Висновки до розділу 1 ........................................................................................... 20 
2 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ ............................................................. 21 
2.1. Зацікавлені сторони та їх вплив на стартап ................................................. 21 
2.2 Розробка концепції стартапу ........................................................................... 23 
2.3 Життєвий цикл проекту ................................................................................... 25 
Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 29 
3 ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ .......................................... 30 
3.1 Планування змісту стартапу ........................................................................... 30 
3.2 Організаційна структура стартапу ................................................................. 35 
3.3 Розробка календарного плану стартапу ......................................................... 38 
3.4 Планування трудових та матеріальних ресурсів стартапу .......................... 43 
3.5 Планування якості стартапу ............................................................................ 51 
3.6 Управління ризиками ....................................................................................... 53 
3.7 Управління комунікаціями .............................................................................. 58 
3.8 Моделювання виконання стартапу ................................................................ 60 
3.9 Проведення розрахунку бюджетної вартості………………………………64 
Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 67 
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ .... 69 
4.1 Моделювання продукту проекту .................................................................... 69 
4.2 Опис процесу практичної реалізації стартапу .............................................. 71 
7 
4.3 Механізм контролю робіт стартапу ............................................................... 74 
Висновки до розділу 4 ........................................................................................... 78 
ВИСНОВКИ ............................................................................................................... 79 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 81 
ДОДАТОК А  Специфікація 482. ЧДТУ. 42261-01. .............................................. 86 
 
  
8 
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ 
ІТ – інформаційні технології; 
WBS – план виконання робіт; 
PEST – P (policy) - політичні фактори, E (economic) - економічні фактори, 
S (Social) - соціальні та суспільні фактори, T (Technical) - технологічні. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9 
ВСТУП 
У сучасному світі, впродовж останніх пяти років учасники освітнього 
процесу стикаються з новими викликами, що спричиняють трансформацію та 
необхідність адаптуватися до нових умов. Для забезпечення рівного доступу до 
освіти навчальний процес перейшов з очного формату до змішаного або 
дистанційного, що змусило вчителів та учнів опановувати різні цифрові 
інструменти.  Тому, стають популярними онлайн-платформи, які допомогають 
при організації дистанційного навчання. 
Актуальність теми. З кожним роком освіта стає дедалі доступнішою, а 
технології сприяють реалізації будь-яких типів навчання без прив’язки до місця 
та часу занять. Онлайн-курси допоможуть не лише підвищити кваліфікацію, а й 
опанувати нову професію чи хобі. 
Викладачі, репетитори, коучи та блогери або обирають готові рішення, 
або використовують кілька інструментів і витрачають на створення та розвиток 
курсу багато сил. 
Сьогодні кожен другий експерт прагне створювати власні курси, аби 
ділитися знаннями з охочими та мати хороший заробіток. Для цього найчастіше 
використовуються сторінки в соціальних мережах та налаштовується 
таргетована реклама, оскільки так можна суттєво скоротити витрати. Проте, 
такий спосіб створення та продажу курсів навряд чи підійде викладачу, який 
розробив та хоче проводити повноцінний освітній курс, що складається, 
наприклад, з 60 занять та триває близько 4 місяців, включає індивідуальні та 
групові уроки, домашні роботи, тести для перевірки досягнень. Тому, якщо 
людина займаєтеся репетиторством,  чи має власну школу, вона потребує для 
викладання чогось більшого, ніж просто сторінка у соцмережах. 
Метою кваліфікаційної роботи магістра є розробка онлайн платформи 
з використанням моделей та методів управління проєктами. В роботі 
розглядається проєкт розробки онлайн платформи для курсів, що допоможе 
користувачам економити час та гроші.  
10 
Задачі, що вирішуються в роботі: 
− проведення  дослідження ринку онлайн платформ; 
− дослідження особливостей методології управління проєктами в галузі 
IT; 
− аналіз оточення проекту та формування стратегії; 
− обґрунтування доцільності проєкту; 
− проведення структурного планування; 
− розробка компонентів управління проєктом; 
− виявлення та оцінки  можливостей подальшого удосконалення 
продукту з метою розширення його функціональності. 
Об’єктом дослідження є процеси управління стартапом розробки онлайн 
платформи для курсів. 
Предмет дослідження – стартап розробки онлайн платформи для курсів. 
У процесі дослідження використовувалися наступні методи: 
− аналіз ринку мобільних додатків, дослідження конкурентів;  
− PEST - аналіз; 
− SWOT - аналіз; 
− канва бізнес-моделі; 
− метод декомпозиції; 
− календарне планування; 
− метод освоєного обсягу. 
Створювати онлайн-школу варто саме на спеціальній платформі, тому що 
вона має низку переваг: 
− Усі необхідні інструменти зібрано в одному місці: майданчик для 
створення та розміщення уроків, система управління взаємовідносинами з 
клієнтами, конструктор посадкових сторінок, приймання платежів тощо. 
− Учням та експертам зручно взаємодіяти один з одним. Учні виконують 
завдання на платформі, ставлять питання, а куратори тут же залишають 
зауваження та пояснення. Тоді як під час спілкування через чати в месенджерах 
11 
часом трапляється плутанина, повідомлення губляться, надходять у 
позаробочий час або не за темою навчання. 
− Розмежування прав доступу до різних ролей: адміністратора, куратора, 
студента, спеціаліста техпідтримки. 
− Навчальна платформа для онлайн-школи дає змогу вибудувати єдину 
базу знань: додати глосарій та розділ FAQ, створити інструкцію чи пам’ятку 
тощо. 
− Простота та зрозумілість платформ надає можливість здійснювати 
технічні налаштування без особливих складнощів навіть непрофесіоналам. Це 
стосується не всіх сервісів, але загалом інтерфейс та інструменти майданчиків 
зазвичай інтуїтивно зрозумілі. 
− Спеціалізовані платформи часто містять інтерактивні інструменти для 
залучення студентів та кращого засвоєння матеріалів: квізи, діалогові 
тренажери тощо.  
− Можливість автоматизувати рутину: розсилку листів, перевірку тестів, 
видачу сертифікатів та багато іншого. Інтеграції з іншими сервісами дають 
змогу розширити ці можливості ще більше. 
І викладачам, і студентам зручно відстежувати прогрес у проходженні 
курсів. Онлайн платформу для курсів користувачі зможуть використовувати у 
повсякденному житті, що допоможе зекономити час та гроші. Це дозволить 
компанії, що зайнята у сфері освіти, формувати найпривабливіші пропозиції 
для споживачів та лишатися конкурентоспроможною. Крім того, моніторинг 
дозволить освітнім курсам вести гнучку та динамічну цінову політику, яка 
реагує на найдрібніші зміни тенденцій та трендів на ринку. 
Апробація результатів роботи. Основні положення і результати 
кваліфікаційної роботи магістра випробовувались на практиці проведення 
онлайн-курсів та дали гарний результат. 
 
  
12 
1 АНАЛІЗ ПЕРЕДУМОВ СТАРТАПУ СТВОРЕННЯ ОНЛАЙН 
ПЛАТФОРМИ КУРСІВ КРОЮ ТА ШИТТЯ 
1.1 Постановка задачі та обґрунтування проблеми 
Існує багато платформ для навчання, які відповідають індивідуальним 
потребам користувачів і дають їм змогу втілювати свої задуми або змінювати 
свою спеціалізацію. 
Курси крою та шиття – це набір знань для самостійного розвитку, 
можливість подати себе з найвигіднішого боку, підкреслити переваги та 
зробити недоліки непомітними. 
Для сучасних курсів характерним є: 
− специфіка роботи з різними матеріалами; 
− ознайомлення з різноманітним обладнанням; 
− особливості крою; 
− технології пошиття. 
Одним із факторів за яким люди обирають де навчатися, є доступність та 
метод подання інформації. Інтернет – це те, що дозволить заощадити час та 
сили в отриманні освіти. Опитування показало, що більшість користувачів 
використовують онлайн ресурси. 
Ринок освіти дає великий асортимент курсів. Споживачі обирають між 
ціною і якістю знань, що дає змогу конкурувати різним онлайн сервісам. 
У зв’язку з поточною фінансово-економічною та соціальною кризою 
компанії змушені розробляти ефективні механізми управління, які 
забезпечуватимуть збереження позицій компанії на ринку та підтримку 
досягнутих результатів діяльності та стабільного розвитку. Однією з важливих 
складових цього механізму є управління ціновою політикою [13]. Зниження 
середнього рівня життя населення внаслідок воєнних дій і падіння реальних 
доходів, з одного боку, призводить до загального зниження попиту, що 
супроводжується зміною критеріїв, за якими споживачі оцінюють і вибирають 
курси, а з іншого боку – впливає на обсяги та частоту їх купівлі. Водночас 
13 
зростання вартості житлово-соціальні потреб, призводить до підвищення цін на 
послуги, збільшуються й витрати компаній, що змушує їх підвищувати рівень 
цін. 
Аналізуючи цінову політику освітніх пропозицій, користувачі найчастіше 
обирають якісний індивідуальний підхід. Зараз українським споживачам вкрай 
необхідно економити, тому кожен обирає продукт під своє фінансове 
становище. 
Отже, головна проблема, яку потрібно вирішити – економія часу клієнта, 
а також широкий асортимент знань. 
Метою створення стартапу є спроба вирішити поставлену проблему. 
Основна задача – це розробка сервісу, що допоможе користувачу зекономити 
час та гроші. Продуктом проекту є платформа для розміщення інформації по 
категоріям та згідно початкових знань клієнта. 
Цільовою аудиторією майбутньої платформи є, в першу чергу, люди що 
мають вихід до мережі інтернет, займаються рукоділлям, творчі особистості 
зацікавленні в створенні одягу. Бажання клієнтів, які необхідно задовольнити, 
відображені у канві ціннісної пропозиції, що зображена на рисунку 1.1. 
Який товав ми Яку задачу вирішує клієнт?
пропонуємо?            
Які проблеми у клієнта? 1. Швидко та вигідно обрати 
1. Онлайн платформа      потрібний курс
1. Недостатньо 
2. Зручний Засіб навчання інформації(обмежений 2. Набуття професійних 
ресурс) навичок
2. Затрати часу на пошук 3. Економія часу та коштів
інформації
Що створює цінність? Що вирішує проблему?
1. Персональні знижки 1. Можливість додати Цінності для клієнта?
необхідні курси в список 
2. Актуальні ціни та 1. Отримання додаткових 
"Обрані"
інформація про курси знань та навичок
2. Можливість переглядати 
3. Можливість оформити 2. Можливість перегляду 
інформацію після 
підписку інформації після закінчення 
завершення курсу курсу
4. Безкоштовне заняття, 
щлб з'ясувати рівень знань 3. Економія часу та коштів
4. Проведення в зручномк 
форматі
 
Рисунок 1.1 – Канва ціннісної пропозиції 
14 
Щоб ефективно задовольнити бажання клієнтів, платформа повинна мати 
широкий функціонал. Вона міститиме інформацію для навчання, актуальну 
ціну за курс, а також поєднувати різні напрямки. 
Особливістю платформи буде можливість користувачів оформити 
підписку, створити особистий кабінет, а також отримувати ексклюзивні 
пропозиції. З активною підпискою з’явиться можливість обрати необхідні 
курси та майстер-класи. 
1.2 Опис ідеї стартапу 
Метою створення стартапу є спроба вирішити поставлену проблему, а 
саме допомогти користувачеві зекономити час та знайти потрібні знання. Отже, 
основна задача – створення продукту, що допоможе користувачам економити 
час та кошти. 
Ідеєю для створення стартапу є онлайн платформа курсів крою та шиття, 
на якій будуть розміщені курси згідно: знань, рівня складності та фінансових 
можливостей. 
Для початку роботи на платформі потрібно зареєструватися в особистому 
кабінеті та авторизуватися. Кабінет користувача необхідний для того, щоб 
визначити який варіант доступу він отримає (безкоштовний чи повний), та 
наявність підписки. В особистому кабінеті користувач матиме змогу додати та 
редагувати особисті дані, такі як номер телефону, ім’я, адресу електронної 
пошти, а також змінити пароль. Також в кабінеті будуть доступні обрані курси, 
можливість звернутися до служби підтримки та налаштування. 
На головній сторінці платформи відображатиметься перелік курсів з 
описом та найвигідніші пропозиції щодо придбання. Натиснувши на потрібний 
курс, користувач зможе переглянути детальну інформацію про навчання та 
ціну, а також додати в «Обране». Окрім переліку курсів, на головній сторінці 
буде пошук та фільтр, що дозволить відсортувати за категорією або ціною. 
Щоб зробити оплату, користувачу необхідно перейти у відповідний 
розділ, обрати курси та слідувати інструкціям на екрані. Після успішної оплати 
15 
інформація з’явиться у розділі «Мої Курси». Якщо клієнт придбав курс, 
інформація зберігається впродовж 2 років.  
Також буде можливість оформити підписку, вона буде коштувати 6$ на 
місяць, проте будуть й інші варіанти оплати окрім щомісячного, наприклад 
оформивши підписку на 6 місяців, рік або 2 роки, користувач отримає знижку 
5%, 10% або 15% відповідно. Користувач матиме можливість відмовитися від 
підписки в будь-який момент натиснувши відповідну кнопку в особистому 
кабінеті. 
 При реєстрації на платформі клієнт отримає безкоштовне заняття, щоб 
визначити свій рівень знань та які саме курси йому підходять.  
Отже, продукт проекту – платформа для отримання знань в галузі 
швейних технологій. Назва проекту – «Green Jacket», складається з двох 
англійських слів, а саме «green» (зелений) – колір рівноваги, розвитку, гармонії 
та благополуччя, «jacket» – швейний виріб, для пошиття якого потрібно мати 
знання та вміння вищої категорії. 
Основний функціонал платформи повинен мати: 
− Зручний та зрозумілий інтерфейс для взаємодії з основними 
елементами та функціями платформи; 
− Наявність ексклюзивних пропозицій для користувачів; 
− Можливість оформити підписку; 
− Наявність актуальних цін та інформації про курси; 
− Можливість обрати необхідний курс та користуватися інформацією 
протягом 2 років. 
Запланована підтримка платформи протягом існування проекту, 
оновлення раз на місяць. 
1.3 Маркетингові дослідження та аналіз оточення стартапу 
Враховуючи проектну ситуацію було проведено аналіз оточення проекту. 
Абревіатура PEST розшифровується як P (policy) - політичні фактори, E 
(economic) - економічні фактори, S (Social) - соціальні та суспільні фактори, T 
16 
(Technical) - технологічні фактори [34]. Даний аналіз визначає поточні або 
очікувані тенденції в технологічній, економічній, політичній та соціальній 
сферах, які можуть вплинути на проект.  
Вплив виявлених факторів на проект було оцінено за наступною шкалою: 
− 1 бал – фактор мало впливає і будь-яка зміна цього фактору не вплине 
на стартап; 
− 2 - 3 бали – тільки значні зміни факторів матимуть вплив на продажі та 
прибуток; 
− 4 - 5 балів – вплив даного фактору високий, будь-які коливання можуть 
викликати значні зміни в продажах і прибутку. 
Позитивний чи негативний вплив кожен фактор має на проект показує 
знак «+» або «-» перед оцінкою.  
У таблиці 1.1 наведені дані PEST - аналізу проекту, які буде використано 
при подальших маркетингових дослідженнях. 
Таблиця 1.1 – PEST - аналіз 
Політичні фактори Економічні фактори 
– Політична стабільність  +2 – Рівень оподаткування  -4 
– Ступінь державного +2 – Темп інфляції  -5 
регулювання економіки  – Загальна економічна ситуація  -2 
– Законодавча база -4 – Динаміка курсу гривні  
– Вибори на усіх рівнях влади  1 – Рівень безробіття  -3 
– Антимонопольне регулювання   – Інвестиційна привабливість  -1 
– Державне регулювання -3 +2 
конкуренції  
 1 
 
Соціальні фактори Технологічні фактори 
– Якість життя   1 – Нові патенти -2 
– Вплив ЗМІ +5 – Поява нових конкурентних +2 
– Активність споживача +3 технологій  
– Демографічні зміни -2 – Нові інформаційні системи +4 
– Рівень доходів населення -3 – Потреба у постійному  
навчанні, що обумовлена +3 
швидкими технологічними 
змінами 
17 
Для визначення сильних та слабких сторін продукту проекту, 
можливостей та загроз було проведено SWOT-аналіз. SWOT інтерпретується 
таким чином: S – сильні сторони, переваги продукту, W – слабкі сторони, O – 
можливості,  T – загрози. Результати аналізу представлені на рисунку 1.2. 
Strength Weakness 
персональні знижки недостатня мотивація клієнта
актуальні ціни та інформація на курси відсутність технічного забезпечення 
індивідуальний підхід клієнта
авторська методологія проблеми з критичною інфраструктурою
SWOT
Analysis
Threat 
Opportunity
вихід на ринок нових конкурентів
Розширення асортименту курсів
витік інформації у відкриту мерезжу
викладання різними мовами
 
Рисунок 1.2 – SWOT-аналіз проекту 
Після визначення  сильних та слабких сторін, можливостей та загроз було 
сформовано шляхи регулювання проектної ситуації для подальшої розробки. 
Як  скористатися можливостями?  
− розробити продукт; 
− вивести продукт на ринок; 
− провести якісну рекламну кампанію; 
− займатися регулярними оновленнями та підтримкою продукту. 
Що  може завадити скористатися можливостями?  
− недостатній рівень кваліфікації команди проекту; 
− неякісне виконання своїх обов’язків працівниками; 
− вихід на ринок нових конкурентів. 
За  рахунок чого можна  знизити загрози?  
− проведення якісного аналізу ринку; 
− планування та управління ризиками; 
18 
− відбір кваліфікованих спеціалістів в команду проекту. 
Отже, дослідивши маркетингове середовище проекту, можна 
стверджувати, що він є перспективним, але потрібен більш детальний 
розрахунок його реалізації для оцінки прибутковості та окупності проекту. 
На основі проведених досліджень, було створено канву бізнес-моделі 
(рис.1.3), що відображає основні складові бізнес-моделі стартапу: 
 
Рисунок 1.3 – Канва бізнес-моделі 
1.4  Альтернативні ідеї реалізації стартапу та аналіз аналогів 
З огляду на результат SWOT - аналізу (див. рис. 1.2) було проведено 
аналіз альтернативних варіантів онлайн платформ для реалізації ідеї стартапу: 
– Онлайн платформа курсів крою та шиття. 
Переваги:  економія часу, широкий асортимент, індивідуальний підхід, 
доступність, можливість росту. 
Недоліки: залежність від наявності мережі інтернет. 
19 
Усі ці альтернативи вирішують поставлену проблему в недостатньому 
об’ємі, тому для реалізації проекту був обраний варіант платформи  описаний в 
роботі. 
На ринку, в даний момент великий асортимент подібних розробок і вони 
мають як недоліки, так і переваги. Продукти конкурентів знаходяться у вищому 
ціновому сегменті та пропонують менший функціонал. 
Після дослідження ринку виявлено наступні аналоги та конкуренти, що 
приведено в табл. 1.2. 
Таблиця 1.2 – Аналіз конкурентів 
Назва Переваги Недоліки 
perfect-school Детальна інформація Немає куратора 
про товар Ціна 
Немає особистого 
кабінету 
 
Lady Sew Розширена інформація Немає онлайн підтримки 
Великий вибір Ціна 
 пропозицій Розтягнуто в часі 
 кацапська мова 
 
Dress of course Ціна Малий асортимент 
Відсутність відгуків 
Обмежений регіон 
 
Курси ЄШКО Ціна Дуже стисло 
Застарілі технології 
 
osvita.ua Ціна Обмежена інформація 
Доступність Відсутнє онлайн 
консультування 
 
 
Отже, як видно з таблиці 1.2, основним конкурентом продукту даного 
проекту є онлайн курси «Lady Sew». Проте, він має великий недолік – не 
українська мова. Всі інші аналоги мають обмежений функціонал у порівнянні з 
продуктом даного проекту та носять інформаційний характер. 
20 
Висновки до розділу 1 
У розділі проаналізовано мету створення стартапу, визначено проблему, 
яку необхідно вирішити. На основі проведених досліджень було сформовано 
декілька ідей реалізації продукту проекту, що повинні розв’язати поставлену 
проблему та обрано серед них найкращу. Для обраної ідеї платформи був 
детально описаний необхідний функціонал.  
Проведено маркетингові дослідження, SWOT-аналіз, PEST-аналіз та 
розроблено канву бізнес-моделі стартапу. Аналіз ринку онлайн курсів показав, 
що на ринку багато схожих розробок і вони мають як недоліки, так і переваги – 
продукти конкурентів знаходяться у вищому ціновому сегменті та пропонують 
менший функціонал. Це свідчить про те, що обрана ідея продукту проекту є 
конкурентоспроможною та перспективною. 
  
21 
2 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ СТАРТАПУ 
 
2.1 Зацікавлені сторони та їх вплив на стартап 
При проведенні аналізу зацікавлених сторін особливо важливо провести 
комплексний аналіз усіх учасників, зацікавлених у реалізації проекту. Для 
початку необхідно виділити всі зацікавлені сторони проекту (рис. 2.1). 
 
Рисунок 2.1 – Зацікавлені сторони проекту 
Розглянемо докладніше всіх осіб, які беруть участь у проекті: 
− Ініціатор/Замовник/Власник/Інвестор – Злочевська Діна Семенівна; 
− Менеджер проекту – Злочевська Дарина Семенівна.  
Механізм  участі: створення ідеї проекту, пошук команди для реалізації, 
планування, фінансування, контроль виконання проекту,  проведення рекламної 
кампанії, прийняття рішень на всіх етапах реалізації проекту. 
Цілі: отримати продукт проекту, досвід в управлінні проектами, 
прибуток. Основна ціль – успіх проекту. 
− Команда проекту – дизайнер, програміст, маркетолог, тестувальник. 
Механізм участі: розробка та реалізація онлайн платформи, створення 
дизайну, тестування продукту, маркетингові дослідження. 
22 
Цілі: отримати досвід роботи в команді, підвищити кваліфікацію, 
отримати прибуток. 
− Органи влади – податкова служба. 
Механізм  участі: надання реєстрації підприємства, оподаткування. 
− Конкуренти – онлайн курси «Lady Sew».  
Механізм участі: конкуренція, пошук переваг та недоліків. 
− Споживачі фінального продукту проекту – населення України. 
Механізм  участі: придбання продукту проекту, надання відгуків та 
рекомендацій. 
Цілі: отримати продукт який задовольнить вимоги, покращить знання та 
вміння, практичні навички, прибуток. 
− Підрядники – провайдер. 
Механізм  участі: доступ до мережі інтернет. 
− Постачальники – Злочевська Діна Семенівна. 
Механізм  участі: надання інформації, заключення договорів про 
співпрацю. 
Цілі: залучити нових клієнтів, збільшити продажі, отримати прибуток. 
Клієнти – кінцеві користувачі продукту проекту, отже продукт має 
відповідати вимогам та очікуванням користувачів. Маркетингові та рекламні 
кампанії мають сформувати у потенційних клієнтів уявлення про те, що все, що 
пропонується, є гарантією надійності та якості послуг. 
Постачальники повинні бути партнерами, оскільки умови співпраці є 
взаємовигідними. Затримки з боку постачальника призведуть до затримки 
платежів замовником. Крім того, для постачальників важливо мати постійного 
клієнта, а замовник має можливість отримувати знижки. 
На органи влади важко вплинути, тому їх слід враховувати у плані 
реагування на ризики, а також при плануванні проекту, тобто притримуватися 
стратегії реагування та адаптації.  
23 
У таблиці 2.1 визначений вплив зацікавлених сторін на виконання 
проекту по різних факторах (ресурси, вимоги до проекту, процеси проекту, 
оцінка виконання): 
Таблиця 2.1 – Вплив зацікавлених сторін на проект 
 
Проаналізувавши усі фактори, можна зробити висновок, що зацікавлені 
сторони позитивно впливають на проект, тому що кожен має свою вигоду. 
2.2 Розробка концепції стартапу  
Сьогодні онлайн ресурси використовуються майже в усіх сферах життя 
людей. Онлайн навчання виступає альтернативою класичній освіті. Ресурси в 
мережі інтернет допомагають організовувати життя, завдяки цьому людина має 
вибір як отримати освіту. На даний момент використовується безліч онлайн 
ресурсів, на яких розміщуються наукові статі, онлайн енциклопедії, відео-
уроки. Цей набір інформації, який повністю зберігається в мережі інтернет, 
допомагає планувати життя, тим самим сприяючи правильному плануванню 
часу. Існує багато платформ, які відповідають індивідуальним потребам 
користувачів і роблять життя комфортнішим, легшим і ефективнішим. Однією з 
таких платформ може стати онлайн платформа курсів крою та шиття. 
24 
Мета  проекту: створення продукту, що допоможе користувачам 
економити час та гроші, отримувати нові знання та вдосконалювати навички, 
отримувати прибуток – онлайн платформа курсів крою та шиття.  
Цілі  проекту:  
− отримати прибуток; 
− залучити клієнтів; 
− отримати велику кількість підписок. 
Критерії досягнення цілей проекту відображені в таблиці 2.2. 
Таблиця 2.2 – Критерії досягнення цілей 
200 людей 40 000 тис 350 підписок 
№ Ціль Критерії 
1 Залучити клієнтів 200 людей через 6 міс. після проекту 
2 Отримати прибуток 40 000 грн. через 6 міс. після проекту 
3 Отримати кількість підписок 350 підписок через 6 міс. після проекту 
 
Продукт проекту: онлайн платформа курсів крою та шиття. 
Основний функціонал продукту проекту: 
− зручний та зрозумілий інтерфейс для взаємодії з основними 
елементами та функціями платформи; 
− наявність ексклюзивних акційних пропозицій для користувачів; 
− можливість додати необхідні товари в список «Обраних» та 
відслідковувати актуальні пропозиції; 
− наявність актуальних цін та інформації про наявність курсів та 
майстер-класів; 
− можливість замовити підписку; 
− можливість обрати необхідний курс та відстежити наявність вільних 
місць у ньому. 
Критерії  успішності проекту: 
− наявність продукту проекту (готова, повністю функціонуюча онлайн 
платформа); 
25 
− нові клієнти (≥ 200 осіб); 
− відхилення від плану по проектам ≤ 10%; 
− кількість позитивних оцінок членів команди проекту ≥ 70%. 
Обмеження проекту: 
− проект має бути реалізовано не більше, ніж за 6 місяців; 
− бюджет не повинен перевищувати 30 000 грн. 
Допущення проекту: 
− часове відхилення від плану реалізації проекту не більше, ніж 1 місяць; 
− бюджет може бути перевищено максимум на 10 000 грн. 
2.3 Життєвий цикл проекту  
Життєвий цикл проекту розробки онлайн платформи курсів крою  та 
шиття  складається з наступних фаз: 
− Ініціалізація; 
− Планування; 
− Реалізація; 
− Завершення. 
Ключові фази проекту, їх характеристика та перелік основних робіт 
виглядають наступним чином: 
Ініціалізація: 
− розробка та опрацювання загальної концепції та стратегії проекту 
(розробка стратегії, визначення чітких цілей, завдань, вимог, можливостей, 
обмежень, очікуваних результатів проекту); 
− розробка попереднього пакету основної документації по проекту 
(підготовка статуту проекту; попереднє бачення організаційної структури 
команди; погодження плану дій на початковий період); 
− формування команди; 
− розробка бізнес-плану; 
− прийняття рішення про реалізацію проекту. 
Планування: 
26 
− коригування та затвердження  попереднього пакету базової проектної 
документації; 
− розробка та затвердження плану управління проектом (розробка 
календарного плану; розробка плану виконання робіт (WBS); планування 
ресурсів);  
− встановлення комунікацій (розроблення процедур, регламентів, політик 
діяльності та комунікації команди проекту; розроблення системи контролю 
інформації); 
− планування бюджету проекту; 
− управління ризиками. 
Реалізація: 
− управління, контроль та координація ходу виконання проекту; 
− виконання пакетів робіт;  
− вирішення конфліктів; 
− створення та узгодження ТЗ, створення концептуальної схеми 
продукту; 
− розробка продукту (розробка дизайн-макету платформи; верстка, 
розробка основного функціоналу платформи; проведення тестування, 
виправлення помилок); 
− робота з постачальниками та органами влади (укладання договорів; 
реєстрація ФОП); 
− розробка кампанії по просуванню продукту. 
Завершення: 
− формальне завершення всіх етапів проекту;  
− виведення продукту на ринок; 
− затвердження закриття проекту (наказ про закриття проекту); 
− передача продукту замовнику; 
− розпуск команди проекту; 
− проведення аналізу результатів (з погляду цілей проекту, ходу 
виконання проекту, результатів проекту);  
27 
− архівація проекту. 
Результати проекту за фазами життєвого циклу: 
Ініціалізація: 
− розроблена загальна концепція та стратегія проекту; 
− узгоджений попередній пакет основної документації по проекту та 
статут проекту; 
− сформована команда проекту. 
Планування: 
− затверджений план управління проектом; 
− створений і затверджений план проведення рекламної кампанії; 
− встановлені комунікації та розроблена система контролю інформації. 
Реалізація: 
− створені та узгоджені ТЗ та концептуальна схема продукту; 
− виконані пакети робіт; 
− розроблена, протестована онлайн платформа; 
− створені рекламні сторінки та запущена рекламна кампанія. 
Завершення: 
− наказ про закриття проекту; 
− архівація проекту; 
− розпуск команди; 
− закриті контракти. 
Тепер можна визначити детальний зміст фаз життєвого циклу проекту 
(табл. 2.3) з тривалістю та ключовими віхами. 
Таблиця 2.3 – Зміст фаз життєвого циклу проекту 
Фаза Ініціалізація Планування Реалізація Завершення 
Тривалість 22 22 60 10 
фази (дні) 
Перелік – Формування – Планування – Реєстрація ФОП – Розміщення 
основних команди  змісту – Розробка платформи на 
робіт – Формалізація – Планування концепту онлайн 
ідеї трудових – Розробка ТЗ сервісах 
– Аналіз ринку ресурсів – Вибір технології – Розпуск 
– Розробка – Планування – Проектування команди 
бізнес-плану бюджету архітектури – Архівація 
28 
– Планування платформи проекту 
ризиків – Створення – Аналіз 
– Планування структури проекту 
якості платформи 
– Планування – Розробка дизайну 
часу – Створення 
– Планування прототипу 
комунікацій – Тестування 
– Планування – Заключення 
закупівель договорів з 
постачальниками 
– Реалізація 
додатку 
– Створення 
рекламних 
сторінок 
– Запуск реклами 
Ключові Прийняте Всі плани Готова онлайн Проект закритий 
віхи рішення проекту платформа 
замовником  затверджені 
замовником  
Можливі Ідея може Планування Наявних ресурсів Продукт може 
проблеми виявитися може бути не може не вистачити виявитися 
недоцільною і дуже якісним і для успішної недостатньо 
неактуальною точним через реалізації продукту конкурентоспром
для реалізації недостатню проекту  ожним 
кваліфікацію 
проектного 
менеджера 
 
Отже, тривалість всього життєвого циклу проекту становить 114 робочих 
днів або 5 місяців. Обмеження за часом виконання проекту – 6 місяців, тому 
запланована тривалість проекту відповідає встановленому обмеженню. Фаза 
ініціалізації триває 22 робочих дні, як і фаза планування. Найдовша фаза – 
реалізація, вона триває 60 робочих днів, найкоротша – завершення, тривалість 
якої становить 10 робочих днів. 
Як було зазначено на початку розділу, ефективність проекту 
оцінюватиметься рівнем прибутку та кількістю нових клієнтів після реалізації 
продукту.  
 
 
29 
Висновки до розділу 2 
У розділі розроблено концепцію стартапу, а саме: визначені цілі та 
завдання проекту, критерії успішності, обмеження та допущення.  
Проведено аналіз зацікавлених сторін, в результаті якого визначено 
механізм участі та цілі кожного учасника проекту. Проаналізувавши усі 
фактори, можна зробити висновок, що зацікавлені сторони позитивно 
впливають на проект, тому що кожен має свою вигоду.  
Логічним  завершенням розділу є обґрунтований стратегічний план, на 
основі якого сформовано фази життєвого циклу та зроблений прогноз 
очікуваних результатів кожної фази проекту. 
  
30 
3 ПЛАНУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ СТАРТАПОМ 
3.1 Планування змісту стартапу  
Планування змісту проекту починається з визначення кінцевого 
результату – продукту проекту. В даному стартапі продуктом проекту є онлайн 
платформа курсів крою та шиття, яка доступна по всій території світу, де  
доступ до мережі інтернет, окрім  деяких країн.  
Наступним кроком були визначені високорівневі вимоги до кінцевого 
результату проекту і занесені до таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1 – Високорівневі вимоги до кінцевого результату проекту 
№ Назва вимоги 
1 Наявність ексклюзивних акційних пропозицій для користувачів. 
2 Можливість додати необхідні курси в список «Обраних» та 
відслідковувати актуальні пропозиції. 
3 Можливість переглядати інформацію після завершення курсу. 
4 Наявність актуальних цін і інформації про наявність вільних місць. 
5 Можливість замовити підписку. 
6 Можливість мати підтримку в форматі відеозв’язку. 
Для деталізації кінцевого результату проекту була створена схема 
декомпозиції (рис. 3.1). 
Управління змістом стартапу включає в себе процес забезпечення того, 
щоб у проект входили лише ті роботи, які необхідні для успішної реалізації 
стартапу.  
Процес управління змістом проекту включає: 
− планування змісту; 
− визначення змісту;  
− побудова WBS;  
− підтвердження змісту; 
− управління змістом. 
31 
 
Рисунок 3.1 – Декомпозиція кінцевого результату проекту 
Основними роботами по проекту, що розробляється, є: 
− розробка проектної документації та узгодження проекту; 
− формування стратегії проекту; 
− створення ТЗ; 
− створення концептуальної схеми продукту; 
− розробка дизайну продукту; 
− розробка основного функціоналу продукту; 
− тестування проекту; 
− підписання документації про передачу продукту замовнику; 
− запуск продукту у комерційну експлуатацію; 
− розробка та проведення рекламної кампанії по просуванню продукту 
проекту. 
На основі наведеного переліку створено структуру декомпозиції робіт 
(WBS) проекту. WBS визначає роботи, що необхідні для досягнення цілей 
проекту. При цьому з’ясовуються терміни виконання ієрархічно 
взаємопов’язаних, орієнтованих на результат елементів (пакетів робіт – 
комплексів робіт, згрупованих за заданими критеріями). 
32 
Кожен наступний рівень декомпозиції забезпечує послідовну деталізацію 
змісту проекту, дозволяючи оцінити об’єм виконаних робіт, засвоєний бюджет і 
виконання у відповідності до встановлених термінів. 
Пакетам робіт нижчого рівня повинні відповідати менші за об’ємами 
роботи. Це значно спрощує оцінку відсотка виконання та дозволяє більш чітко 
визначити дії для досягнення цілей проекту. 
Структура декомпозиції робіт має такі характеристики: 
− описує зміст робіт в проекті; 
− визначає весь об’єм робіт проекту; 
− сформована у вигляді ієрархічної структури; 
− має об’єктивний або вимірювальний результат, який розглядається як 
результат роботи по пакету та сукупність результатів робіт. 
При розробці WBS проекту необхідно враховувати такі правила: 
− кожен елемент WBS повинен забезпечувати досягнення помітного 
результату; 
− кожен елемент WBS має бути набором усіх підпорядкованих елементів, 
перерахованих безпосередньо під ним; 
− декомпозиція результатів, від верхнього рівня до нижнього, повинна 
мати логічний зв'язок; 
− результати пакетів робіт мають бути унікальними і відрізнятися від 
результатів пакетів робіт того самого рівня. Вони мають бути розбиті до рівня 
деталізації, який забезпечує успішне планування, координацію та контроль 
робіт, пов’язаних з досягненням поставлених цілей; 
− процес розробки WBS повинен бути гнучким механізмом, який 
дозволяє коригувати WBS, особливо враховуючи, що обсяг робіт проекту може 
змінюватися. Однак, для успішного управління проектом потрібен процес 
контролю змін, щоб документувати зміни у змісті проекту та керувати ними. 
Коли зміст проекту змінюється, WBS необхідно переглянути; 
33 
− кожен елемент WBS, який представляє обсяг робіт підрядника або 
інших зовнішніх організацій, повинен бути узгоджений безпосередньо з 
відповідними елементами WBS підрядника; 
− усі пакети робіт повинні відповідати організаційній структурі та 
структурі витрат; 
− з WBS має бути виключене дублювання робіт. 
WBS розробляється шляхом ітераційного розгляду цілей і результатів 
проекту, критеріїв планування, досягнення функціональності, обсягу робіт і 
реалізації технічних вимог. Верхні рівні WBS можуть бути розроблені на 
ранніх концептуальних стадіях проекту. Після визначення проекту та 
підготовки специфікацій WBS може бути додатково деталізована. 
Структуру розподілу робіт (WBS) можна розробити «з нуля» або 
використовуючи компоненти вже створеної WBS з раніше реалізованого 
подібного проекту.  
Під час розробки WBS проекту першим кроком є визначення кінцевого 
результату проекту – створений та впроваджений додаток для смартфонів. 
Другим кроком є визначення основних пакетів робіт і підпорядкованих їм 
завдань, які необхідні для отримання кінцевого результату (продукту) проекту. 
Далі необхідно визначити тривалість робіт та зв’язки між ними. Деякі 
роботи можуть виконуватися одночасно, інші ж тільки після завершення 
попередніх. Кінцева WBS проекту відображена в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 – WBS проекту 
№ 1-го № 2-го № 3-го Назва роботи Оцінка тривалості 
рівня рівня рівня 
1   Розробка онлайн платформи курсів 114 днів 
крою та шиття «Green Jacket» 
 1.1     Ініціація 22 дні 
  1.1.1       Формування команди 3 дні 
  1.1.2       Формалізація ідеї 6 днів 
  1.1.3       Аналіз ринку 8 днів 
  1.1.4       Розробка бізнес-плану 5 днів 
34 
  1.1.5       Прийняте рішення замовником 0 днів 
 1.2     Планування 22 днів 
  1.2.1       Планування якості 2 дні 
  1.2.2       Планування змісту 2 дні 
  1.2.3       Планування трудових ресурсів 5 днів 
  1.2.4       Планування бюджету 3 дні 
  1.2.5       Планування часу 3 дні 
  1.2.6       Планування ризиків 5 днів 
  1.2.7       Планування комунікацій 2 дні 
  1.2.8       Всі плани проекту затверджені 0 днів 
замовником 
 1.3     Реалізація 60 днів 
  1.3.1       Реєстрація ФОП 5 днів 
  1.3.2       Розобка концепту 7 днів 
  1.3.3       Розробка ТЗ 5 днів 
  1.3.4       Вибір технології 4 дні 
  1.3.5 Проектування архітектури 5 днів 
платформи 
  1.3.6       Створення структури платформи 7 днів 
  1.3.7       Розробка дизайну 4 днів 
  1.3.8       Створення прототипу 5 днів 
  1.3.9       Тестування 7 днів 
  1.3.10 Заключення договорів з 1 день 
постачальниками 
  1.3.11       Реалізація платформи 5 днів 
  1.3.12       Створення рекламних сторінок 3 днів 
  1.3.13       Запуск реклами 3 днів 
  1.3.14       Готова онлайн платформа 0 днів 
 1.4     Завершення 10 днів 
  1.4.1 Розміщення платформи на онлайн 3 днів 
ресурсах  
  1.4.2       Розпуск команди 3 днів 
  1.4.3       Архівація проекту 2 дні 
  1.4.4       Аналіз проекту 2 дні 
  1.4.5       Проект закритий 0 днів 
 
35 
Тривалість робіт є приблизною на даному етапі, оскільки не врахований 
об’єм ресурсів на виконання кожної задачі. 
Визначивши роботи, їх тривалість та зв’язки між ними, можна побачити 
критичний шлях проекту за допомогою сітьового графіку (рис. 3.2). Він показує 
ті роботи, виконання яких безпосередньо впливає на загальну тривалість 
проекту. Це означає, що затримка у виконанні критичних робіт призведе до 
затримки виконання всього проекту. 
 
Рисунок 3.2 – Сітьовий графік 
3.2 Організаційна структура стартапу  
Команда проекту – це певна група людей, які разом працюють над 
досягненням спільної мети, реалізацією проекту та підпорядковані керівнику 
(менеджеру) проекту. 
Основні організаційні завдання побудови проектної команди: створення 
професійно-стимулюючого оточення; здійснення грамотного керівництва; 
забезпечення кваліфікованим технічним персоналом; забезпечення підтримки 
керівництва і стабільно сприятливого навколишнього середовища. 
Члени команди повинні бачити себе частиною команди проекту та 
виробити спільні цінності та норми, перш ніж вони зможуть працювати разом 
як команда.  
Для побудови та розвитку команди можуть бути використані наступні 
шляхи: 
36 
− аналіз та підбір членів команди з точки зору психологічної сумісності; 
− проведення семінарів, організація курсі. 
Для ефективної діяльності команди менеджер проекту повинен: 
− визначити організаційну структуру команди;  
− розподілити функціональні обов’язки;  
− забезпечити своєчасне планування і розподіл роботи;  
− чітко пояснити цілі та завдання, долати перешкоди та уникати 
конфліктів.  
Команда стартапу була сформована із спеціалістів, що володіють 
знаннями і навичками, необхідними для ефективного досягнення цілей проекту. 
Схему оргструктури команди проекту наведено на рисунку 3.3.  
 
 
Рисунок 3.3 – Організаційна структура проекту 
Команда стартапу складається з 7 осіб: проектного менеджера, головного 
програміста, програміста, дизайнера, маркетолога, тестувальника та юриста. 
Проектний менеджер є керівником проекту і йому підпорядковуються усі інші 
учасники команди.  
На основі розроблених організаційної структури виконавців проекту та 
структури декомпозиції робіт розподіляється відповідальність учасників 
проекту по основним проектним роботам. В результаті формується матриця 
відповідальності (табл. 3.2), в якій визначаються ролі виконавців у різних 
роботах і фазах проекту.  
 
 
37 
Таблиця 3.2 – Матриця відповідальності 
 Ресурси 
1.1.1 Формування команди RP      
1.1.2 Формалізація ідеї RP      
1.1.3 Аналіз ринку  RP     
1.1.4 Розробка бізнес-плану RP      
1.2.1 Планування якості RP      
1.2.2 Планування змісту RP   P   
1.2.3 Планування трудових ресурсів RP      
1.2.4 Планування бюджету RP      
1.2.5 Планування часу RP      
1.2.6 Планування ризиків RP      
1.2.7 Планування комунікацій RP      
1.2.8 Планування закупівель RP      
1.3.1 Реєстрація ФОП RP     P 
1.3.2 Розробка концепту RP  P P   
1.3.3 Розробка ТЗ P   RP   
1.3.4 Вибір технології    RP   
1.3.5 Проектування архітектури    RP   
платформи 
1.3.6 Створення структури    RP   
платформи 
1.3.7 Розробка дизайну   RP    
1.3.8 Створення прототипу   P RP   
1.3.9 Тестування     RP  
1.3.10 Заключення договорів з R     P 
постачальниками 
1.3.11 Реалізація платформи   P RP   
Задачі 
Проектний 
менеджер 
Маркетолог 
Дизайнер 
Програміст 
Тестувальник 
Юрист 
38 
1.3.12 Створення рекламних сторінок  RP     
1.3.13 Запуск реклами  RP     
1.4.1 Розміщення платформи на RP P  P   
онлайн ресурсах 
1.4.2 Розпуск команди RP      
1.4.3 Архівація проекту RP      
1.4.4 Аналіз проекту RP      
       R – Відповідальний                                             P – Виконавець  
 
3.3 Розробка календарного плану стартапу  
Загальною функцією календарного планування є визначення та 
фіксування календарних дат виконання усіх робіт з метою координації 
діяльності виконавців, залучених до проекту, та забезпечення його успішного 
завершення.  
Основні цілі календарного планування: 
− контроль ходу виконання проекту; 
− забезпечення своєчасного надходження фінансування; 
− своєчасне забезпечення ресурсами, визначення ступеню завантаження 
ресурсів, коригування; 
− забезпечення своєчасного виконання проекту. 
Розробка календарного плану проекту завжди носить ітеративний 
характер, оскільки в ході роботи необхідно неодноразово повертатися до 
попередніх етапів, щоб уточнити і наблизити їх до реальності, або поступово 
наблизити попередні варіанти до найкращих досяжних значень.  
Розроблений на даному етапі календарний план проекту є першим 
наближенням прогнозу до його реалізації. У процесі реалізації проекту цей 
прогноз уточнюється з урахуванням як фактичного, так і планового виконання 
показників ефективності проекту. В ідеалі фактичний стан проекту має 
відповідати його прогнозу наприкінці проекту. 
39 
Переваги комп'ютерних систем управління проектами найкраще 
проявляються в процесі створення календарного плану проекту та можливості 
швидкого прогнозування ходу його реалізації.  
Приступаючи до календарного планування, необхідно визначити повний 
перелік робіт та пакетів робіт. Результати пакетів робіт мають бути 
унікальними і відрізнятися від результатів пакетів робіт того ж рівня. Вони 
мають бути розбиті до рівня деталізації, який забезпечує успішне планування, 
координацію та контроль робіт. 
При розробці календарного плану проекту було використано розроблену 
структуру декомпозиції робіт проекту. 
Спочатку необхідно ввести повний перелік пакетів робіт та робіт проекту 
(рис. 3.4). 
 
Рисунок 3.4 – Вікно проекту з введеним переліком робіт 
40 
Після складання переліку робіт проекту необхідно визначити їх 
тривалість. Поле часової діаграми містить лінії діаграми, які починаються та 
закінчуються одночасно.  
Наступним кроком буде визначення тривалості виконання (дата початку і 
дата закінчення або тривалість роботи) підлеглих робіт. 
Визначити дату початку роботи найпростіше за допомогою календаря, 
який відкривається в комірці стовпця Start навпроти назви роботи. Після 
визначення тривалості робіт, перелік робіт має наступний вигляд (рис. 3.5): 
 
Рисунок 3.5 – Вікно проекту з визначеною тривалістю робіт 
 
 
  
41 
Останнім кроком у плануванні робіт проекту є встановлення 
взаємозв’язку між роботами, оскільки лише враховуючи послідовність робіт, 
система може розрахувати часовий графік проекту та представити його на 
діаграмі. 
Для зв'язування робіт використовують два основні інструменти: 
вказування попередника (роботу зв'язують з попередником проставляючи у 
стовпці Predecessor номер рядку роботи попередника), або встановлення такого 
зв'язку безпосередньо на часовій діаграмі з використанням піктограми 
зв'язування.  
При складанні  календарного плану проекту використано інструмент 
вказування попередника роботи. 
Існує чотири типи зв’язків між роботами: старт до старту, фініш до 
фінішу, фініш до старту та старт до фінішу (Start to Start (SS), Finish to Finish 
(FF), Finish to Start (FS), Start to Finish (SF)) [32]. За замовчуванням зв’язок між 
роботами проекту є зв'язком фініш до старту, тобто, послідовним. 
При встановленні зв'язку між роботами необхідно враховувати часові 
межі роботи, які можуть бути наступних типів [19]: 
− As Late As Possible (ALAP) – так пізно, як це можливо; 
− As Soon As Possible (ASAP) – так швидко, як це можливо; 
− Finish No Earlier Than (FNET) – фініш не раніше, ніж; 
− Finish No Later Than (FNLT) – фініш не пізніше, ніж; 
− Must Finish On (MFO) – фініш на визначену дату; 
− Must Start On (MSO) – старт визначеної дати; 
− Start No Earlier Than (SNET) – старт не раніше, ніж; 
− Start No Later Than (SNLT) – старт не пізніше, ніж. 
Також необхідно враховувати конкретні дати для часових обмежень. Для 
кожного типу обмеження, суть і призначення якого стає зрозумілим після 
введення послідовності виконання робіт, логічно ввести лише кілька часових 
параметрів. Так, наприклад, для використання обмежень типу MFO логічно 
42 
визначити дату завершення та тривалість. У цьому випадку дата початку 
розраховується автоматично. 
На початку визначення зв'язків між роботами проекту було встановлено 
обмеження типу ASAP для всіх робіт, які пізніше були скориговані для окремих 
робіт. 
Після виконання зв’язків робіт календарний план проекту мав наступний 
вигляд (рис. 3.6): 
 
 
Рисунок 3.6 – Вікно проекту з вказаними зв’язками між роботами 
  
43 
3.4 Планування трудових та матеріальних ресурсів стартапу  
Для продовження планування проекту потрібно вказати ресурси, які 
будуть використовуватися для виконання кожної роботи – призначити ресурси 
до робіт проекту.  
Під ресурсами в проекті розуміють робочу силу, обладнання, матеріали та 
гроші, що необхідні для виконання робіт, і є передумовами для реалізації будь-
якого проекту.  
Дуже важливим питанням є складання та оцінка потреб у ресурсах, умов 
їх надходження та забезпечення їх повного та ефективного використання. 
Планування ресурсів починається з визначення того, що є ресурсами, 
тобто складання переліку людей і обладнання, необхідних для виконання 
проектних робіт. 
Це можна зробити двома способами: 
− призначати ресурси для кожної роботи, таким чином формуючи їх 
перелік; 
− скласти перелік ресурсів, а потім за допомогою нього призначати 
ресурси до робіт. 
Оскільки відомі всі ресурси проекту, простіше використати другий спосіб 
з наведених вище. 
Використовуючи меню View, Resource Sheet, на екрані з'явиться таблиця 
ресурсів усіма доступними характеристиками, а саме: 
− Resource Name – назва ресурсу; 
− Type – тип (працівник, матеріал); 
− Material Label – позначення матеріалу; 
− Initials – абревіатура працівника; 
− Group – група; 
− Max. Units – максимальна "задіяність"; 
− Std. Rate – звичайний тариф оплати (протягом робочого часу); 
− Ovt. Rate – тариф оплати за роботу в неробочий час; 
44 
− Cost/Use – одноразові витрати; 
− Accrue At – форма оплати (аванс, погодинно, по факту); 
− Base Calendar – базовий календар ресурсу; 
− Code – код ресурсу. 
Якщо ресурс повністю використовується для виконання робіт у проекті, у 
комірці Units необхідно поставити значення (100%), якщо ресурс 
використовується частково – вказується відсоток його використання в проекті. 
Результати заповнення таблиці ресурсів даними наведено на рисунку 3.7: 
 
Рисунок 3.7 – Заповнена таблиця ресурсів проекту 
Призначення ресурсів до робіт проекту 
Після визначення ресурсів проекту можна почати призначати ресурси до 
робіт. Для цього потрібно навести курсор на комірку з назвою роботи і двічі 
клацнути лівою кнопкою миші. На екрані з’явиться діалогове вікно «Task 
Information». В ньому потрібно зайти у вкладку «Resource».  
Таблиця в цьому вікні дозволяє вибрати з переліку кілька доступних 
ресурсів, необхідних для виконання цієї роботи (рис. 3.8). 
 
Рисунок 3.8 – Перелік доступних ресурсів проекту для призначення 
45 
Також можна призначати ресурси, натиснувши лівою кнопкою миші на 
комірку поруч із датою закінчення роботи стовбець «Resource names» (рис. 3.9). 
 
Рисунок 3.9 – Присвоєння ресурсу до роботи 
Після присвоєння ресурсів, їх назви відображаються на діаграмі поруч з 
лініями робіт (рис. 3.10): 
 
 
Рисунок 3.10 – Відображення призначених роботам ресурсів на часовій 
діаграмі 
46 
Вирішення конфліктів ресурсів 
Після призначення ресурсів роботам можна оцінити перевантаження, 
скориставшись графіком перевантаження ресурсів. Наявність перевантаження 
ресурсів можна переглянути на листі ресурсів («Resource sheet»), де 
перевантажені ресурсі будуть позначені червоним кольором (рис. 3.11): 
 
Рисунок 3.11 – Маркування перевантажених ресурсів 
Після цього потрібно скористатися вкладками меню «View», «Resource 
Graph». У вікні, що відкриється, відображається графік перевантаження 
ресурсів (рис. 3.12–3.13). У лівій частині вікна знаходиться назва ресурсу і 
шкала, а в правій – часова діаграма завантаження. 
 
Рисунок 3.12 – Графік перевантаження ресурсу «Менеджер проекту» 
 
Рисунок 3.13 – Графік перевантаження ресурсу «Програміст» 
47 
У проекті перевантаженими виявились лише програміст та менеджер 
проекту (див. рис. 3.11). Перевантаження означає, що ресурсу знадобиться 
більше часу, ніж він має для виконання призначеної роботи. 
Є кілька причин цього:  
– найбільш розповсюдженою причиною є призначення ресурсу до 
завдань, виконання яких повністю або частково здійснюється в один і той же 
час; 
– іншим варіантом може бути збільшення обсягу робіт завдання, що 
призводить до перевищення допустимого часу виконання та перевантаження 
ресурсу. 
При наявності конфліктів ресурсів необхідно застосувати методи 
«згладжування» або «калібрування». 
При застосуванні методу «калібрування» явне навантаження 
розподіляється рівномірно розподіляється протягом усього терміну виконання, 
що призводить до зниження пікового навантаження та дотримання термінів 
виконання робіт, однак при використанні цього методу ресурси працюють 
понаднормово, що відображається в перевитраті бюджету проекту. 
При застосуванні методу «згладжування» рівень задіяних ресурсів 
зводиться до номінальних 100%, але при цьому змінюються терміни виконання 
робіт. 
Щоб збалансувати перевантаження ресурсів, можна використовувати 
один або кілька методів: 
− зменшення навантаження на перевантажені ресурси шляхом 
скорочення частини робіт або доручення іншим виконавцям; 
− позбутися перетинів у роботах, зробивши у розкладі перерви у 
завданнях або призначеннях, чи змінивши дати їх початку та закінчення; 
− визначити роботу, яку виконує ресурс, як понаднормову. 
Слід уникати перевантаження ресурсів, оскільки понаднормова робота 
виконавців є одним із резервів часу, який може знадобитись у випадку настання 
ризиків проекту. 
48 
Щоб виконати вирівнювання ресурсів, можна скористатися 
автоматичними засобами або зробити перерозподіл вручну. Як правило, 
використовуються обидва методи, оскільки команда автоматизованого 
вирівнювання використовує тільки другий з наведених вище способів 
вирівнювання. 
Перш ніж розпочати процес, важливо звернути увагу на те, як зміниться 
час виконання проекту. 
У проекті було використано метод «згладжування» (рис. 3.14, 3.15): 
 
Рисунок 3.14 – Графік завантаженості ресурсу «Менеджер проекту» до 
проведення «згладжування» 
 
Рисунок 3.15 – Графік завантаженості ресурсу «Менеджер проекту» після 
проведення «згладжування» 
На цьому етапі слід зазначити, що після згладжування завантаженості 
менеджера проекту, строк виконання проекту збільшився. 
49 
Оскільки в проекті перевантаженим виявився також ресурс «Програміст», 
виконаємо вирівнювання і для цього ресурсу (рис 3.16–3.17): 
 
Рисунок 3.16 – Ресурс «Програміст» до проведення «згладжування» 
ресурсів 
 
Рисунок 3.17 – Ресурс «Програміст» після проведення «згладжування» 
ресурсів 
Як бачимо, перевантаження ресурсів програміста усунуте, а час 
виконання проекту збільшився до 130 днів. 
Після проведення згладжування конфліктів ресурсі, в лист ресурсів 
виглядає наступним чином (рис. 3.18): 
 
 
50 
 
Рисунок 3.18 – Лист ресурсів із вирішеними конфліктами ресурсів 
Після отримання остаточної діаграми Ганта, слід зазначити, що 
тривалість проекту збільшилась на 16 днів, в порівнянні з тривалістю до 
згладжування ресурсів. Остаточний план проекту зображено на рисунку 3.19. 
 
 
Рисунок 3.19 – Остаточний план проекту 
Тепер можна переглянути критичний шлях проекту (рис. 3.20) та 
побачити, які роботи є критичними, і їх затримка призведе до затримки 
виконання всього проекту. 
51 
 
 
Рисунок 3.20 – Критичний шлях проекту 
3.5 Планування якості стартапу  
У проекті використовується така концепція формування якості: 
– формування корпоративних рекомендацій з якості (на основі 
стандартів серії ISO 9001), що визначають основні методи забезпечення якості 
та структуру документів системи забезпечення якості; 
– виконання усіх робіт в проекті з урахуванням попередньо узгоджених 
і затверджених рекомендацій з якості;  
– впровадження технології управління проектами як складової частини 
системи управління якістю; 
– забезпечення підвищення кваліфікації членів команди; 
– обов’язково сертифікаційне обладнання, ліцензійне програмне 
забезпечення; 
52 
– кожен виконавець несе відповідальність за якість своєї праці; 
– контроль якості на всіх етапах проекту. 
Визначимо заходи щодо досягнення якості на кожній з фаз проекту: 
– Фаза ініціалізації. 
Комплексний аналіз ринку та об'єктивне визначення потреб та очікувань 
потенційних клієнтів, повнота статуту проекту та техніко-економічного 
обґрунтування. 
– Фаза планування. 
Якість та повнота створених основних нормативних документів та 
інструкцій, проектних структур, оцінки ризиків тощо. Розробка процедур 
командоутворення та рекомендацій щодо налагодження ефективних 
комунікацій проекту.  
– Фаза реалізації. 
Відповідність результатів робіт вимогам корпоративної настанови з 
якості (ISO 9001), та загальновизнаним стандартам якості. Забезпечення 
високоякісного технічного тестування продукту для максимального виявлення 
помилок і недоліків до завершення етапу впровадження. Проведення 
користувацького тестування. 
– Фаза завершення. 
Складання звітів про результати проекту. Повнота та якість архіву 
проекту. Оцінка фактичних термінів виконання проекту, фактичного бюджету і 
якості продукту проекту. 
Ключові показники якості наведені у таблиці 3.3. 
Таблиця 3.3 – Ключові показники 
Показники Цільове Допустиме Опис Відповідал Контролю Робота або 
значення значення показників ьні за ючий  фаза проекту  
якості якість 
Підтримка Мульти- iOS від 9,0 Версії Програміст Менеджер Фаза 
операційних платформ та вище операційних  проекту  планування, 
систем   енність Android від систем на Фаза 
6,3 та вище яких має реалізації 
працювати   
платформа 
53 
Час До 3х До 5ти Час за який Програміст Менеджер Фаза 
завантажен- секунд  секунд має бути  проекту планування, 
ня завантажений Фаза 
платформи платформа реалізації 
 
Час До 2х До 5ти Час за який Програміст Менеджер Фаза 
оновлення секунд  секунд має бути  проекту планування, 
контенту  оновлений/від Фаза 
ображений реалізації 
контент на  
екрані 
смартфона 
при 
користуванні 
платформою     
Швидкість До 10ти До 15ти Час за який Програміст  Менеджер Фаза 
визначення секунд  секунд платформа проекту планування, 
геолокації має визначити Фаза 
користувача геолокацію реалізації 
користувача  
та 
відобразити 
курси 
Час Виконанн Допустиме Виконання Менеджер Замовник На всіх 
виконання я в термін відхилення робіт в термін проекту  фазах 
поставлених не більше впливає на 
задач  2х тижнів бюджет 
зазначеног проекту 
о терміну 
Надійність 100% 100% Відповідність Програміст Менеджер На фазі 
виконаних кінцевих тестуваль- проекту реалізації 
робіт  результатів ник, 
поставленим дизайнер 
цілям, 
перевірка 
кінцевого 
результату 
згідно до 
погоджених 
специфікацій 
та дизайну 
додатку для 
кожної 
операційної 
системи на 
всіх етапах 
робіт 
3.6 Управління ризиками 
Метою управління ризиками є зниження ймовірності настання ризикових 
подій, що негативно впливають на процес реалізації проекту та підвищення 
54 
ймовірності настання подій, що позитивно впливають на процес реалізації 
проекту. Загальний процес управління ризиками наведено на рисунку 3.21. 
 Планування 
Ідентифікація  Якісний  Кількісний  Планування  Моніторинг та 
управління 
ризиків аналіз ризиків аналіз ризиків реагування контроль
ризикам 
 
Рисунок 3.21 – Схема процесу управління ризиками 
У проекті, що розробляється, застосовуються наступні процеси 
управління ризиками:  
− планування управління ризиками – процес визначення підходів та 
планування операцій по управлінню ризиками проекту; 
− ідентифікація ризиків – це ітеративний процес, який передбачає 
визначення та документування характеристик ризиків, які можуть вплинути на 
проект; 
− якісний аналіз ризиків включає встановлення пріоритетів ризиків, 
результати якого використовуються пізніше (у процесі кількісного аналізу 
ризиків або при плануванні реагування на ризики); 
− кількісний аналіз ризиків проводиться щодо тих ризиків, які визначені 
в процесі якісного аналізу як ті, що потенційно або суттєво впливають на 
конкурентоспроможну якість продукту. У процесі кількісного аналізу ризиків 
оцінюється вплив ризикових подій і присвоюється числова оцінка; 
− планування реагування на ризики – процес розробки шляхів та 
визначення дій для збільшення можливостей і зменшення загроз для цілей 
проекту; 
− моніторинг та управління ризиками – процес виявлення, аналізу та 
планування повторних ризиків, відстеження виявлених і перерахованих ризиків 
для постійного моніторингу, перегляду та впровадження заходів реагування на 
ризики та оцінки їх ефективності. 
Щоб оцінити вплив ризикових подій на процес реалізації проекту, 
використано наступну шкалу: 
− «0» – ризик не має ніякого впливу; 
55 
− «0.05» – ризик має мінімальний вплив; 
− «0.1» – ризик має невеликий вплив; 
− «0.2» – ризик має помірний вплив; 
− «0.4» – ризик має великий вплив; 
− «0.8» – ризик має надмірно великий вплив. 
Розподілимо ймовірність настання ризикової події на такі діапазони (від 0 
до 1, де 0 – подія неможлива, 1 – подія що точно відбудеться): 
− 0.0 - 0.2 – дуже низька; 
− 0.2 - 0.4 – низька; 
− 0.4 - 0.6 – середня; 
− 0.6 - 0.8 – велика; 
− 0.8 - 1.0 – дуже велика. 
В результаті було сформовано таблицю ризиків проекту (табл. 3.4), яка 
містить наступні дані: 
Таблиця 3.4 – Ризики проекту 
Вид Ризикова подія Умова виникнення Наслідки 
Управлінський Помилки у людський фактор зрив календарного плану, 
плануванні додаткові витрати на позапланові 
ресурси 
Ризик Невиконання халатність затримки у проекті пов’язані із 
персоналу умов контрактів постачальників, пошуком нових постачальників 
постачальникам невизначеності в або переглядом умов Контрактів 
умовах Контрактів та угод 
та угод 
Фінансовий Збільшення зростання цін на призупинення проекту аж до 
бюджету проекту товари та послуги його закриття 
Фінансовий Припинення відсутність грошей, призупинення проекту на 
фінансування криза невизначений термін  
проекту 
Ризик Низька бажання економити низька якість виконаних робіт, 
персоналу кваліфікація на виконавцях додаткові втрати часу на 
членів команди виправлення помилок 
Ризик Низька мотивація слабке затримки у виконанні робіт, 
персоналу команди фінансування, низька якість робіт 
високі навантаження 
56 
Технічний Збій у роботі вихід з ладу певних втрата часу на ремонт або 
обладнання  блоків обладнання постачання нового обладнання, 
додаткові витрати 
Ринковий Інфляція природне явище зростання цін на товари та 
послуги поза бюджетом 
Ринковий Коливання курсу економічна криза зростання цін на товари та 
послуги поза бюджетом 
Маркетинговий Вихід на ринок збільшення втрата актуальності продукту 
нових популярності ринку проекту 
конкурентів 
Маркетинговий Малоефективне невірно складена невиконання планів продажів, 
просування маркетингова втрата частки ринку 
продукту на компанія, 
ринку недостатнє 
фінансування 
реклами  
Форс- Пандемія ситуація у світі затримки в проекті, проблеми з 
мажорний фінансуванням, призупинення 
проекту 
Форс- Відсутність перебої в затримки в проекті, додаткові 
мажорний електропостачан- електропостачанні витрати 
ня 
Визначимо ймовірність настання того чи іншого ризику та його вплив на 
проект (табл. 3.5): 
Таблиця 3.5 – Ймовірність настання ризиків 
№ Назва ризику Ймовірність Вплив на 
виникнення проект 
1 Технічні ризики 0,1 0,4 
2 Фінансові ризики 0,2 0,8 
3 Ризики персоналу 0,4 0,4 
4 Маркетингові ризики 0,1 0,4 
5 Управлінські ризики 0,3 0,6 
6 Форс-мажорні ризики 0,5 0,8 
7 Ринкові ризики 0,1 0,4 
 
57 
Для комплексної оцінки можливих наслідків впливу ризикової події на 
проект формується матриця аналізу ризиків (табл. 3.6). 
Таблиця 3.6 – Аналіз ризиків 
Ймовірність  
0.8 – 1.0      
0.6 – 0.8      
0.4 – 0.6    3 6 
0.2 – 0.4     2, 5 
0.0 – 0.2    1, 4, 7  
 0.05 0.1 0.2 0.4 0.8 
Вплив 
 
Згідно табл. 3.6 виявлено найбільш впливові ризикові події (2, 3, 5, 6). 
Визначивши, які ризики матимуть найбільший вплив на проект, 
розроблено план по попередженню або усуненню ризиків проекту (табл. 3.7). 
Таблиця 3.7 – Управління ризиками 
№ Назва ризику Попередження ризику Усунення ризику 
Дії Відповідал Дії Відповіда-
ьний льний 
2 Фінансовий ризик – резервування Менеджер – перепланування Менеджер 
бюджету проекту бюджету проекту 
– дослідити – кредитування 
можливості проекту 
кредитування – пошук 
додаткових джерел 
фінансування 
3 Ризик персоналу – проведення Менеджер – пошук нових Менеджер 
досконалого та проекту учасників проекту 
детального – підвищення 
відбору команди кваліфікації  
проекту – навчання 
– стимулювання персоналу 
та заохочення 
учасників 
58 
проекту 
6 Управлінський – підвищення Менеджер – перепланування Менеджер 
ризик кваліфікації проекту проекту проекту 
– консультації зі – прийняття 
спеціалістами в інших, більш 
управлінні професійних, 
– прийняття рішень 
правильних – пошук більш 
рішень кваліфікованого 
менеджера 
7 Форс-мажорний – резервування Менеджер – перепланування Менеджер 
ризик бюджету проекту проекту проекту 
– резервування 
часу 
3.7 Управління комунікаціями  
Управління комунікаціями проекту включає процеси, необхідні для 
компіляції, збору, розповсюдження, зберігання, отримання та своєчасного 
використання інформації про проект. 
Управління комунікаціями забезпечує підтримку системи зв’язку та 
взаємодії між учасниками проекту, передачу управлінської та звітної 
інформації, що спрямована на забезпечення досягнення цілей проекту.  
Планування комунікацій здійснюється на ранніх стадіях проекту, але 
результати цього процесу планування регулярно переглядаються протягом 
усього проекту та коригуються за потреби, для збереження актуальності. 
План комунікацій – це документ, що описує: вимоги та очікування щодо 
комунікацій проекту; як і в якій формі буде здійснюватися обмін інформацією; 
коли і де відбуватимуться комунікації; і хто відповідає за забезпечення кожного 
типу комунікації. 
59 
Комунікаційні потреби мають на увазі загальні інформаційні потреби 
учасників проекту. Існує чотири основних види таких вимог у членів команди 
проекту. 
По-перше, потрібна інформація про розподіл обов'язків. Кожен член 
команди повинен точно знати, за яку частину проекту він відповідає, які його 
повноваження та обов’язки. Основою для цієї інформації є організаційна 
структура проекту. 
По-друге, потрібна координація. Члени команди залежать один від 
одного, виконуючи проектні роботи. Координація інформації забезпечує 
ефективну спільну роботу членів команди проекту. Категорія координуючої 
інформації включає інформацію про будь-які зміни, внесені в проект. 
По-третє, існує потреба в інформації про процес реалізації проекту та 
досягнутий прогрес. Члени команди повинні володіти інформацією про 
поточний стан проекту, щоб своєчасно виявляти проблеми та вживати заходів 
щодо їх вирішення. Така інформація включає звіти про витрачені кошти на 
певний момент часу, дотримання календарних планів і графіків проектів. Також 
важливою є інформація про поточний стан ризиків і проблем, що виникають. 
По-четверте, членам команди потрібна інформація про прийняті рішення. 
Вони повинні розуміти рішення, прийняті керівництвом, спонсорами проекту 
та клієнтами, якщо ці рішення стосуються самого проекту або його 
економічного середовища. Прикладами такого типу інформації є статути 
проектів, посадові інструкції, робочі графіки та бюджети проектів. 
Природно, потреби людей у комунікаціях виходять за рамки чотирьох 
перерахованих пунктів. Але в рамках управління комунікаціями проекту слід 
розглядати лише «необхідні та достатні» для успіху проекту. Забагато або 
замало інформації може мати негативний вплив на виконання проекту. 
Під час планування комунікацій визначається інформація та взаємодії, 
необхідні учасникам проекту. Наприклад, кому яка інформація потрібна, коли, 
хто має її надати і як. Хоча всі проекти потребують передачі інформації про 
проект, інформаційні потреби та методи розповсюдження інформації можуть 
60 
значно відрізнятися. Важливим фактором успіху проекту є визначення 
інформаційних потреб учасників проекту та визначення відповідних методів 
задоволення цих потреб. 
Для проекту було розроблено наступний план комунікацій (табл. 3.8): 
Таблиця 3.8 – План комунікацій 
№ Вид комунікації Регулярність Хто відправляє Хто отримує 
комунікації інформацію інформацію 
1 Тижневий звіт по 1 раз на тиждень Виконавець Той, хто 
задачах (кожен понеділок) контролює 
2 Місячний звіт по 1 раз на місяць Виконавець Той, хто 
задачах (останній день місяця) контролює 
3 Звіт за місяць по 1 раз на місяць Менеджер проекту Замовник 
проекту (останній день місяця) 
4 Щотижнева 1 раз на тиждень Виконавець Менеджер проекту 
нарада (кожна середа) 
5 Усна комунікація Кожні 3 дні Будь-хто з Будь-хто з команди 
команди 
6 Підсумковий звіт При завершенні Менеджер проекту Замовник 
по всьому проекту проекту 
 
3.8 Моделювання виконання стартапу  
З початком виконання робіт проекту, використовуючи програмне 
забезпечення MS Project було отримано можливість відстеження прогресу 
проекту та освоєний об’єм. Завдяки порівнянню поточного прогресу з базовим 
планом визначається відхилення за вартістю та за часом у проекті. 
Під час виконання проекту було зафіксоване відхилення за часом для 
робіт, що знаходяться на критичному шляху проекту. На даний момент 
реалізація проекту досягла 71% (рис. 3.22).  
Затримка відбулася на етапах планування та реалізації. На етапі 
планування затримка виявилася незначною (3 дні), а відбулася через велике 
навантаження проектного менеджера, адже уся фаза планування залежить саме 
від нього. 
61 
 
Рисунок 3.22 – Відхилення по проекту 
На етапі реалізації затримка була вже суттєвою (16 днів). Невелика 
затримка відбулася в процесі розробки концепту (3 дні) і розробки ТЗ (1 день). 
Причиною став недостатній рівень кваліфікації проектного менеджера, який не 
дуже точно розрахував час на виконання цих задач на етапі планування 
проекту. На практиці виявилося, що необхідно більше часу, ніж заплановано. 
Найбільше проблем виявилося з реєстрацією ФОП (10 днів замість 5) та 
проектуванням архітектури платформи (11 днів замість 7).  
При реєстрації ФОП на затримку вплинули зовнішні фактори, а затримка 
з проектуванням архітектури додатку повністю залежала від програмістів – 
додаток виявився складнішим у реалізації ніж було розраховано. Загальна 
затримка по задачам склала 9 днів. Бюджет проекту через затримку збільшився 
на 23 040 грн. 
Оцінити часову складову відхилення можна за допомогою звіту робочого 
часу, що наведено на рисунку 3.23.  
62 
 
 
Рисунок 3.23 – Часова складова відхилення проекту 
Оцінити вартісну складову відхилення можна за допомогою звіту 
засвоєного об’єму, що наведено на рисунку 3.24.  
Для компенсації даного відхилення було розглянуто можливість 
залучення до проекту додаткового ресурсу. Але такий захід збільшив би 
вартість проекту, проте дозволив би зберегти тривалість проекту незмінною. 
Але це накладало багато додаткових ризиків, а також не раціонально 
витрачати зайві 20 000 грн. заради незначного збереження часу. Тому, було 
вирішено збільшити строк виконання проекту, але уникнути ризиків та зайвих 
витрат. 
Відстеження стану виконання проекту шляхом порівняння планових 
показників і фактичних (термінів і витрат) зручно проводити з використанням 
методу освоєного об’єму.  
 
63 
 
 
Рисунок 3.24 – Вартісна складова відхилення проекту 
Для побудови графіку звіту освоєного об’єму в MS Project 
використовуємо стандартній шаблон. Звіт, створений на основі шаблону, 
показано на рисунку 3.25. 
 
Рисунок 3.25 – Звіт освоєного об’єму проекту 
64 
З графіку видно, що лінія запланованого об’єму знаходиться нижче  
фактичної кількості роботи, що свідчить про затримку у виконанні задач на 
дату формування звіту, та перевищенні грошових затрат по задачах проекту в 
порівнянні з запланованими.  
3.9 Проведення розрахунку бюджетної вартості  
Бюджетна вартість робіт розраховується, виходячи з вартості 
використання ресурсу за одиницю часу (у цьому випадку – годину) та 
тривалості роботи в годинах. Вартість робіт формується автоматично, після 
того, як роботам присвоєні ресурси та для ресурсів вказано вартість 
використання.  
Для перегляду бюджетної вартості робіт на таблиці до діаграми Ганта 
необхідно додати стовпчик «Expences» (рис. 3.26): 
Крім того, MS Project має велику кількість шаблонів і вбудованих звітів 
про хід виконання проекту (рис. 3.27), які також дуже корисні для менеджера 
проекту на етапі моніторингу. 
Графік бюджетної вартості може бути побудований за допомогою 
вбудованих звітів (див. рис. 3.27).  
Таким чином, одразу отримуємо місячну бюджетну вартість проекту зі 
зростаючим підсумком (рис. 3.28). 
Після того, як починається виконання робіт проекту, маємо можливість 
відслідковувати засвоєний об’єм бюджету.  
Щоб переглянути загальні освоєні об’єми на рівні проекту та завдань, що 
містяться у таблицях, в меню «Вид» необхідно обрати пункт «Інші 
представлення».  
У списку «Представлення» обираємо «Лист завдань» і натискаємо 
«Застосувати». В меню «Вид» обираємо пункт «Таблиця», потім натискаємо 
«Інші таблиці».  
У списку «Таблиці» обираємо «Освоєний об’єм», «Показники витрат» або 
«Показники календарного плану, а потім натискаємо «Застосувати». 
65 
 
 
 
 
Рисунок 3.26 – Бюджетна вартість робіт проекту  
66 
 
Рисунок 3.27 – Види наглядних звітів 
 
 
Рисунок 3.28 – Бюджетна вартість проекту щомісячно та зростаючим 
підсумком 
Приклад такого звіту на момент виконання проекту на рівні 71% 
зображено на рис. 3.29. 
67 
 
 
Рисунок 3.29 – Звіт по виконанню 71% проекту (засвоєний об’єм 
бюджету) 
Висновки до розділу 3 
Розділ включає в себе структурне планування та розробку компонентів 
управління проектами. Цей розділ є проектною суттю роботи, оскільки 
базується на таких елементах, як: організаційна структура проекту, ієрархічна 
структура робіт проекту, матриця відповідальності, календарний план проекту 
та ін.   
Для уникнення ризиків фінансових втрат та перевантаження персоналу, 
приділено увагу плануванню ресурсів, управлінню якістю, ризиками, 
комунікаціями. Результатом є готовий календарний план робіт проекту, з 
назначеними ресурсами до кожної задачі, визначеною тривалістю та 
68 
бюджетною вартістю робіт. Для реалізації проекту за планом потрібно 130 
робочих днів, або 6 місяців, та 53 040  грн. 
Проведено комп’ютерне моделювання управління проектом з 
відхиленням по строкам проекту. Реалізація проекту досягла 71% і знаходиться 
на етапі створення прототипу онлайн платформи. Прототип має весь 
запланований функціонал та попередній варіант дизайну. Загальна затримка по 
задачам склала 19 днів, отже загальний час виконання проекту збільшився до 
174 робочих днів. Бюджет проекту через затримку збільшився на 23 040 грн. і 
тепер складає 58 040 грн. Відхилення по часу та бюджету не є критичними, 
тому що не перевищують заплановані допущення проекту. 
  
69 
4 МОДЕЛЮВАННЯ ВИКОНАННЯ СТАРТАПУ ТА ЙОГО РЕЗУЛЬТАТИ 
4.1 Моделювання продукту проекту 
Моделювання мобільного додатку на початкових етапах розробки є 
важливим кроком у створенні якісного продукту. Цей процес допомагає 
визначити, на яких платформах працюватиме майбутній продукт, визначити 
вимоги до інтерфейсу та дізнатися, які інструменти будуть використовуватися 
під час розробки для досягнення запланованих результатів. 
Онлайн платформу розділено на наступні модулі: аналіз предметної 
області та узгодження вимог, розробка інтерфейсу програми, розробка 
особистого кабінету користувача, розробка бази даних курсів та цін на них, 
розробка механізму замовлення. 
Щоб краще зрозуміти функціональність додатку, потрібно визначити, як 
користувач буде використовувати продукт проекту. Визначення варіантів 
використання додатку допомагає представити: 
− як додаток взаємодіє з користувачами; 
− роль і важливість кожного окремого процесу в додатку; 
− обсяг розробки додатку. 
Щоб зрозуміти що саме необхідно майбутнім користувачам, для початку 
необхідно виділити основні функціональні розділи, а саме: 
− реєстрація в додатку; 
− інформація про товар; 
− інформація про супермаркет; 
− карта супермаркетів. 
Далі визначаємо, які основні дії користувач буде робити в кожному з 
розділів. Після цього можна визначити, які необхідно розробити функції, щоб 
задовольнити очікування користувачів. Визначивши основні функції, можна 
сформулювати додаткові. Вони не є критично важливими для роботи додатку 
та виконання основних дій в ньому користувачами, але ці функції необхідні для 
більш комфортного використання, та є привабливими для майбутніх 
70 
користувачів. Перелік основних та додаткових функцій по розділам зображено 
на рисунках 4.1 і 4.2. 
 
Розділи 
Дії 
користувача 
Основні 
функції 
Додаткові 
функції 
 
Рисунок 4.1 – Функції розділів «Реєстрація на платформі» та  
«Інформація про курси» 
Розділи 
Дії 
користувача 
Основні 
функції 
Додаткові 
функції 
 
Рисунок 4.2 – Функції розділів «Інформація про підлиску» та «інформація 
про акції та майстер класи» 
 
 
 
71 
4.2 Опис процесу практичної реалізації стартапу  
Реалізація проекту досягла 71% і знаходиться на етапі створення 
прототипу онлайн платформи. Прототип має весь запланований функціонал та 
попередній варіант дизайну. Розглянемо результат виконання проекту більш 
детальніше. 
Реалізація стартапу складалась з кількох етапів, розробка дизайну онлайн 
платформи виконувалась поступово. Першим кроком було визначено основну 
кольорову гамму додатку, тему оформлення розділів та логотип. 
Наступним кроком було створення макету інтерфейсу платформи. 
Інтерфейс усіх розділів платформи мав бути спільним, оформлення повинно 
було відповідати загальному  
Для початку роботи на платформі, користувачу необхідно 
зареєструватися, тобто створити власний кабінет та авторизуватися. Кабінет 
користувача необхідний для того, щоб визначити яку версію курсів він отримає 
(базову чи повну) та наявність підписки. Головна сторінка платформи, одразу 
після завантаження (сторінка реєстрації) зображена на рисунку 4.3. 
  
Рисунок 4.3 – Вікно «Реєстрація на курс» 
72 
Після створення аккаунту, користувач повинен авторизуватися на 
платформі. Сторінка входу в особистий кабінет також відображатиметься якщо 
користувач давно не заходив на платформу, або виходив зі свого акаунту. 
Дизайн цієї сторінки зображено на рисунку 4.4. 
 
Рисунок 4.4 – Вхід в особистий кабінет 
Після входу в особистий кабінет, користувачеві буде запропоновано 
оформити підписку, щоб отримати доступ до всіх функцій платформи. 
Підписка коштуватиме 4$ на місяць, проте будуть й інші варіанти оплати окрім 
щомісячного. Оформивши підписку на 6 місяців, рік або 2 роки, користувач 
отримає знижку 5%, 10% або 15% відповідно. При реєстрації на платформі буде 
можливість отримати бонус. Він буде наданий користувачеві після введення 
даних банківської карти для оплати. Процес оформлення підписки зображено 
на рисунку 4.5. 
73 
 
Рисунок 4.5 – Вікно оформлення підписки 
На головній сторінці платформи відображаються перелік курсів, з назвою, 
зображенням та короткою інформацією. Натиснувши на потрібний курс, 
користувач має змогу переглянути детальнішу цінову інформацію, а також 
додати курс в список «Обране». Окрім переліку курсів, на головній сторінці є 
перелік додаткових майстер-класів та акційних пропозицій. Головна сторінка 
платформи зображена на рисунку 4.6. 
  
Рисунок 4.6 – Головна сторінка платформи 
 
74 
В особистому кабінеті користувач матиме змогу додати та редагувати 
особисті дані, такі як номер телефону, ім’я, адресу електронної пошти, а також 
змінити пароль. Тут можна переглянути та редагувати список обраних курсів, 
майстер-класів, додати та змінити дані банківської карти, керувати підпискою 
(підключити чи відмовитися), переглянути історію, а також отримати особисті 
промокоди на знижку. Також в кабінеті є можливість звернутися до служби 
підтримки, якщо виникнуть проблеми чи запитання та інформація про 
платформу . Вікно особистого кабінету користувача зображено на рисунку 4.7. 
 
Рисунок 4.7 – Вікно «Особистий кабінет користувача» 
4.3 Механізм контролю робіт стартапу  
Моніторинг передбачає постійне спостереження за ходом робіт в рамках 
проекту, порівняння поточного стану з базовим планом. Систематичний збір 
інформації про хід реалізації проекту необхідний для своєчасного виявлення 
можливих відхилень від очікуваного плану. 
75 
Моніторинг є невід’ємною частиною проектної діяльності, ключовим 
компонентом управління якістю та невід’ємною частиною повсякденної 
практики управління. Для контролю ефективності проекту використовуються 
коригувальні та запобіжні дії [3]. 
Для проекту була розроблена система моніторингу проекту, яка включає 
наступні пункти: 
– попереджувальні заходи: 
1) проведення нарад команди проекту (щотижня); 
2) проведення позачергових зборів команди проекту (за вимогою); 
3) проведення аудитів (по закінченні кожної фази проекту); 
4) проведення презентації з представленням результатів фази 
зацікавленим сторонам (по закінченні кожної фази проекту); 
5) моніторинг запитів на внесення змін (щодня). 
– система звітності витрат та постачань проекту: 
1) звіт про використання коштів (щомісяця);  
2) факт постачань (щомісяця); 
3) план витрат на місяць (щомісяця);  
4) протоколи тестування (згідно календарного плану проекту); 
5) специфікації на постачання (відповідність до стандартів якості ISO 
9001). 
– система узгодження запитів на зміни у проекті. 
Узгодження запитів на внесення змін відбувається в такому порядку: 
– Ініціатор зміни надсилає пропозицію про зміну в електронному 
вигляді на електронну адресу керівника проекту. 
– Керівник проекту перевіряє, чи відповідають запропоновані зміни 
цілям проекту. 
– Керівник проекту подає запропоновані зміни для обговорення на 
щотижневій нараді або відхиляє запропоновані зміни та пояснює причини. 
Запит на зміну повинен містити детальний опис необхідних змін, 
підрозділи що приймають участь, терміни виконання, список узгодження, 
76 
необхідні додатки. Після узгодження із керівником проекту, але не пізніше ніж 
за два дні до наради, учасники отримують електронне повідомлення з описом 
ініціативи. Відповідальні члени команди (залежно від  напрямку зміни) 
визначають терміни виконання. Усі члени команди, які мають отримати 
інформацію про запит, додаються до списку перегляду. Після виконання запиту 
на електронну адресу кожного члена команди автоматично надсилається 
повідомлення. Алгоритм внесення змін наведено на рисунку 4.8. 
Замовник/Ініціатор
Заявка на внесення змін
Реєстрація заявки на внесення 
змін 
Аналіз запропонованих змін 
Змістом змін є зміни проектної 
Змістом пропонованих змін є зміни документації, змісту, об'єму та 
умов Угоди строків виконання робіт, матеріалів 
що використовуються та інше   
Узгодження змін зі сторонами Узгодження змін зі сторонами 
Угоди Угоди
Документальне оформлення змін 
умов Угоди (оформлення та Оцінка змін
підписання)
Документальне оформлення змін 
(оформлення технічного завдання, 
додатків до Угоди, коригування 
строків виконання та ін.)
Контроль над процесом 
виконанням змін та оцінка 
результатів
 
Рисунок 4.8 – Алгоритм внесення змін 
77 
Усі показники в проекті формуються на основі вимірюваних кількісних і 
якісних параметрів у форматі План/Факт/Відхилення. 
Система звітності по виконанню робіт проекту: 
– звіт про виконання робіт (щотижневий); 
– звіт про виконання робіт (місячний); 
– звіт про ключові проблеми проекту (щотижневий). 
Звіти  подаються у письмовій формі для подальшого обговорення. Аналіз 
звітів з виконання робіт порівнюється з затвердженим календарним планом 
проекту.  Приклад звіту наведено на рисунку 4.9. 
 
Рисунок 4.9 – Шаблон щотижневого звіту 
Звіти необхідні для контролю за ходом виконання робіт, аналізу 
виконаної роботи та постановки завдань на наступний тиждень. Усі показники 
у проекті формуються на основі вимірюваних кількісних і якісних параметрів у 
форматі План/Факт/Відхилення. 
78 
Висновки до розділу 4 
Моделювання продукту проекту є важливим кроком на початкових 
етапах розробки онлайн платформи. Визначено основні функції платформи, 
розробка яких має відбуватися першочергово та додаткові, що роблять продукт 
зручнішим та привабливішим для користувачів. Створено дизайн основних 
розділів платформи – головної сторінки, реєстрації користувача, особистого 
кабінету, переліку курсів та майстер-класів. 
Також було визначено механізм моніторингу та контролю виконання 
робіт проекту. Створено систему заходів контролю робіт, що забезпечить 
успішну реалізацію проекту. 
  
79 
ВИСНОВКИ 
Отже, у період сучасної фінансової, економічної та соціальної кризи, 
викликаної воєнним станом, для більшості користувачів освітнього 
процесу визначним фактором під час вибору навчання є його цінова політика та 
зручність. Значна частина споживачів, що хоче опанувати нову професію чи 
підвищити кваліфікацію, здійснюють пошук альтернативи традиційній освіті,  з 
метою доступності, економії коштів та часу. Платформа дозволяє компаніям, 
що зайняті у сфері освіти, формувати найпривабливіші пропозиції для 
споживачів та лишатися конкурентоспроможними.  
У кваліфікаційній роботі  магістра розглянуті наступні питання: 
1. Проаналізовано мету створення стартапу, визначено проблему, яку 
необхідно вирішити. На основі проведених досліджень було сформовано 
декілька ідей реалізації продукту проекту, що повинні розв’язати поставлену 
проблему та обрано серед них найкращу. Для обраної ідеї платформи був 
детально описаний необхідний функціонал. Проведено маркетингові 
дослідження, SWOT-аналіз, PEST-аналіз, та розроблено канву бізнес-моделі 
стартапу. Аналіз ринку онлайн платформ показав, що ринку існують подібні 
розробки і вони мають певні недоліки – продукти конкурентів знаходяться у 
іншому ціновому сегменті та пропонують менш доступний функціонал. Це 
свідчить про те, що обрана ідея продукту проекту є конкурентоспроможною та 
перспективною. 
– Розроблено концепцію стартапу, а саме визначені цілі та завдання 
проекту, критерії успішності, обмеження та допущення. Проведено аналіз 
зацікавлених сторін, в результаті якого визначено механізм участі та цілі 
кожного учасника проекту. Проаналізувавши усі фактори, можна зробити 
висновок, що зацікавлені сторони позитивно впливають на проект, тому що 
кожен має свою вигоду. Логічним  завершенням розділу є обґрунтований 
стратегічний план, на основі якого сформовано фази життєвого циклу та 
зроблений прогноз очікуваних результатів кожної фази проекту. 
80 
2. Базується на таких елементах як організаційна структура проекту, 
ієрархічна структура робіт проекту, матриця відповідальності, календарний 
план проекту та ін.  Для уникнення ризиків фінансових втрат та 
перевантаження персоналу, приділено увагу плануванню ресурсів, управлінню 
якістю, ризиками, комунікаціями. Результатом є готовий календарний план 
робіт проекту, з назначеними ресурсами до кожної задачі, визначеною 
тривалістю та бюджетною вартістю робіт. Для реалізації проекту за планом 
потрібно 114робочих днів, або 5 місяців та 30000 грн. Проведено комп’ютерне 
моделювання управління проектом з відхиленням по строкам проекту. 
Реалізація проекту досягла 71% і знаходиться на етапі створення прототипу 
мобільного додатку. Прототип має весь запланований функціонал та 
попередній варіант дизайну. 
3. Моделювання продукту проекту є важливим кроком на початкових 
етапах розробки онлайн платформ. Визначено основні функції платформи, 
розробка яких має відбуватися першочергово, та додаткові, що роблять продукт 
зручнішим та привабливішим для користувачів. Створено дизайн основних 
розділів платформи – головної сторінки, реєстрації користувача, особистого 
кабінету, перелік курсів, майстер-класів та акційних пропозицій. Також 
визначено механізм моніторингу та контролю виконання робіт проекту. 
Створено систему заходів контролю робіт, що забезпечить успішну реалізацію 
проекту. 
Продукт проекту має весь описаний в роботі функціонал: дозволяє 
користувачам вибрати освітній процес по індивідуальному запиту; відображає 
перелік курсів та майстер-класів; дає можливість замовити підписку. 
Розроблена платформа допоможе користувачам легко опанувати нову професію 
чи хобі, підвищити кваліфікацію, а також економити свій час та гроші, що є 
дуже важливим.  
Таким чином, у кваліфікаційній роботі магістра всі вимоги технічного 
завдання виконані в повному обсязі. Мета роботи досягнута. 
 
81 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
1. Афанасьєв М.В. Управління проектами: навч.-метод. посіб. [Текст] 
Харків : ІНЖЕК, 2007. 271 с. 
2. Балабанова Л.В., Сардак О.В. Цінова політика торговельного 
підприємства в умовах маркетингової орієнтації : навч. посібник. [Текст] Київ : 
Професіонал, 2004. 156 с. 
3. Буріменко Ю.І., Галан Л.В., Лебедєва І.Ю., Щуровська А.Ю. Управління 
проектами : навч. посібник. [Текст] Одеса : ОНАЗ ім. О. С. Попова, 2017. 208 с. 
4. Вассерман Н. Дилеми засновника бізнесу. Як попередити помилки й 
уникнути їх під час створення стартапу. [Текст] Київ : Vivat, 2017. 480 c. 
5. Ворона Т.В. Стартап на мільйон. Як українці заробляють статки на 
технологіях. [Текст] Харків : Віват, 2017. 224 с. 
6. Гавриш О.А., Бояринова К.О., Кравченко М.О. Управління стартапами : 
підручник для для здобувачів вищої освіти за економічними спеціальностями. 
за заг. ред. О.А. Гавриша. [Текст] Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 
Видавництво «Політехніка», 2020. 716 с. 
7. Гільбо К. Стартап на 100$. Як перетворити хобі на бізнес. [Текст] Київ : 
Наш формат, 2017. 
8. Гонтарева І.В. Управління проектами: підручник. Харків : ХНЕУ, 2011. 
443 с. 
9. Грицюк Ю.І. Управління ризиками реалізації програмних проєктів / за 
ред. Ю.І. Грицюк, М.Р. Жабич. Київ : Науковий вісник НЛТУ України. Т. 28. № 
1. 2018. С. 150–162. 
10. Демиденко М.А. Д30 Управління проектами інформатизації за 
методологією SCRUM : навч. посіб. [Текст] : Нац. гірн. ун-т. Д. : 2016. 80 с. 
11. Длігач А.О. Маркетингова цінова політика: світовий досвід, вітчизняна 
практика : навчальний посібник. Київ : ВД „Професіонал”, 2006. 304 с. 
12. Довгань Л.Є., Мохонько Г.А., Малик І.П. Управління проєктами : навч. 
посібник. [Текст] Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2017. 420 с. 
82 
13. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика [Текст] : навч. посібник. К. : 
КНЕУ, 2005. 393 с. 
14. Ілляшенко С.М. Економічний ризик [Текст] : навч. посіб. Київ : Центр 
навчальної літератури, 2004. 220 с. 
15. Колянко О.В. Використання жорсткої "Waterfall" та гнучкої "Agile" 
моделей управління проєктами / за ред. О.В. Колянко, Г.В. Озимок. Львів : 
Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 
2017. С. 177–182. 
16. Крижановський Є.М. Моделювання бізнес-процесів та управління ІТ-
проєктами / Є.М. Крижановський, А.Р. Ящолт, С.О. Жуков, О.М. Козачко. 
Вінниця : ВНТУ, 2018. 91 с. 
17. Кучеров Д.П., Артамонов Є.Б. Інженерія програмного забезпечення: навч. 
посібник. Київ : НАУ, 2017. 388 с. 
18. О.М. Азарян, О.А. Виноградов, В.Руделіус. Маркетинг : підручник / за 
ред. О.І. Сидоренко, П.С. Редько. [Текст] Київ : Навчально-методичний центр 
«Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні», 2005. 422 с. 
19. Морозов В.В. Інформаційні системи і технології в управлінні проектами. 
Ч.1 Планування проектів у MS Project [Текст] : навчальний посібник / Морозов 
В.В., Данченко О.Б., Шаров О.І. К. : Університет економіки та права "КРОК", 
2011. 167 с. 
20. Ноздріна Л., Ящук В., Полотай О. Управління проєктами. [Текст] Київ : 
Центр навчальної літератури, 2020. 432 с. 
21. Основи управління IT проектами [Текст]: навч. посіб. для студ. 
спеціальності 122 «Комп’ютерні науки»/ КПІ ім. Ігоря Сікорського ; уклад.: В. 
О. Кузьміних, Р. А. Тараненко. Київ : КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2019. 75 с. 
22. Остервальдер A., Піньє І. Побудова бізнес-моделей. Настільна книга 
стратега і новатораю [Текст] Київ : Наш формат, 2018. 288 с. 
23. Приймак В.М. Управління проектами [Текст]: навч. посібник. Київ : КНУ 
ім. Тараса Шевченка, 2017. 459 с. 
83 
24. Проектний менеджмент: управління ризиками та змінами в процесах 
прийняття управлінських рішень [Текст]: монографія / О.Б. Данченко, В.О. 
Занора. Черкаси : ПП Чабаненко Ю.А., 2019. 278 с. 
25. Райс Е. Стартап без помилок. Посібник зі створення успішного бізнесу з 
нуля. Харків : Віват, 2018. 368 с. 
26. Рішняк І.В.  Моделювання процесу управління ризиками у 
мультипроектному середовищі. [Текст] Львів : Вісник Національного 
університету  "Львівська політехніка" № 783: Інформаційні системи та мережі, 
2014. С. 466–473. 
27. Синґер С. Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива. 
[Текст] Kиїв : Yakaboo Publishing, 2016. 
28. Сметанюк О.А., Бондарчук А.В. Особливості системи управління 
проєктами в ІТ-компаніях. [Текст] Київ : Агросвіт, 2020. С. 105–111.  
29. Стандарт з управління проєктами та Настанова до зводу знань з 
управління проєктами (Настанова PMBOK). Сьоме видання : Project 
Management Institute, Inc, 2021. 274 c. 
30. Тарасюк Г.М. Управління проектами [Текст]: навч. посібник. Київ : 
Каравела, 2019. 320 с. 
31. Управління IT-проектами. Книга 1. Стандарти, моделі та методи 
управління проектами : підручник. Львів : «Новий Світ-2000», 2013. 550 с. 
32. Управління ІТ-проектами в Microsoft Project: Комп’ютерний практикум 
[Текст]: навчальний посібник для студентів спеціальності 122 “Комп’ютерні 
науки” для всіх спеціалізацій / за ред.: Л.М. Добровська, О.В. Аверьянова. Київ 
: КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2020. 152 с. 
33. Управління конкурентоспроможністю підприємства : навч. посібник / за 
ред. С.М. Клименко, Т.В. Омельяненко, Д.О. Барабась, О.С. Дуброва, А.В. 
Вакуленко. Київ : КНЕУ, 2011. 267 с. 
34. Управління проектами: процеси планування проектних дій : підручник / 
за ред. І.В. Чумаченко, В.В. Морозов, Н.В. Доценко, А.М. Чередниченко. Київ : 
КРОК, 2014. 673 с. 
84 
35. Управління проєктами : навч. посібник / за ред. О.В Ульянченка, П.Ф. 
Цигікала. Xарків : ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2010. 522 с. 
36. Управління проектами : підручник  / за заг. ред. Л. В. Ноздріної. Київ : 
Центр учбової літератури, 2010. 432 с. 
37. Хацер М.В., Хацер Г.О. Регламентація процесів утворення стартапів в 
умовах трансформації національної економіки. Глобальні та національні 
проблеми економіки. Випуск 9. Харків : 2016. С. 433-436. 
38. Хігні Д. Основи управління проєктами. Харків : Фабула, 2020. 272 с. 
39. Чухліб В.Є, Ведута Л.Л. Сучасні методи управління проектами. Сучасні 
підходи до управління підприємством. Київ : 2018. С. 234–243. 
40. Шостак Р.С. Оцінка сучасного стану та розвитку торгівельних мереж в 
Україні. Київ : Економічний простір, 2011. С.115-123. 
41. Яковенко О.І. Управління проектами та ризиками [Текст] : навч. 
посібник. Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2019. 196 с. 
42. Cicala G. The Project Managers Guide to Microsoft Project 2019. Apress, 
2020. 681 p. 
43. Dionisio C.S. Microsoft Project 2019 For Dummies John Willey & Sons, Inc., 
2019. 352 p. 
44. Kerzner H. Project Management: A Systems Approach to Planning, 
Scheduling, and Controlling, 12th Edition. John Willey & Sons, Inc., 2017. 848 p. 
45. Projects IN Controlled Environments (PRINCE2) the Office of Government 
Commerce (OGC), United Kingdom. URL: 
https://discovery.nationalarchives.gov.uk/details/r/C11669509 (дата звернення: 
10.11.2022). 
46. Алюшина Н.О. Тайм-менеджмент посадовця: мистецтво управляти своїм 
часом. URL: http://alyushina.com/content/presentation/TM.pdf (дата звернення: 
17.11.2022). 
47. Буняк Н.М. Самоменеджмент як мистецтво саморозвитку особистості. 
2017. Вип.18. URL: http://global-national.in.ua/archive/18-2017/36.pdf (дата 
звернення: 18.11.2022). 
85 
48. Гаврилюк А.М. Тайм-менеджмент як складова успішної комунікативної 
взаємодії в індустрії туризму України. 2016. No.1. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2016/14.pdf (дата звернення: 
21.11.2022). 
49. Черненко Н.М. Тайм-менеджмент як засіб удосконалення професійної 
діяльності державних службовців. 2011. Вип. 2. URL: 
http://www.dridu.dp.ua/zbirnik/2011-02(6)/11cnndds.pdf (дата звернення: 
15.11.2022).