ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6768| Title: | Аналіз впливу військових дій на стан ґрунтів України |
| Authors: | Хоменко, Олена Михайлівна Федченко, Богдан Ігоревич |
| Keywords: | екоцид;воєнно-техногенне забруднення;збройна агресія;збитки довкіллю;рекультивація;порушення ґрунтового покриву |
| Issue Date: | Dec-2025 |
| Abstract: | Федченко Б.І. Аналіз впливу військових дій на стан грунтів України
Актуальність теми. Війна негативно впливає на ґрунти через механічні, хімічні та фізичні пошкодження, що призводить до втрати родючості та забруднення. Бойові дії спричиняють ущільнення ґрунту, руйнують його структуру, забруднюють токсичними речовинами (важкими металами, паливно-мастильними матеріалами, продуктами вибухівки) та призводять до ерозії, заболочення і зсувів. Ці наслідки не лише шкодять екосистемі, а й створюють ризик надходження забруднюючих речовин у харчовий ланцюг, що обумовлює небезпечність сільськогосподарської продукції. В зв’язку з цим дослідження впливу військових дій на стан і родючість грунтів є досить актуальною тематикою.
Мета роботи: екологічна оцінка впливу військових дій на стан і родючість грунтів України.
Об’єкт дослідження: грунти.
Предмет дослідження: аналіз впливу військових дій на стійкість територій до кліматичних змін та стан і родючість грунтів України, методи оцінювання ступеню пошкодження ґрунтового покриву внаслідок бойових дій, методи та технології відновлення грунту.
Методи дослідження: теоретичний - аналіз впливу військових дій на стан і родючість грунтів; методики оцінювання пошкодження ґрунтового покриву внаслідок військових дій; аналітичний метод – розробка практичних рекомендацій щодо вибору методів і технологій відновлення грунту.
Результати дослідження. Проведений в роботі аналіз впливу військових дій на стан грунтів встановив, що під час військових дій домінуючим у спектрі воєнно-техногенного забруднення ґрунтового покриву є важкі метали, зокрема свинець (Pb), цинк (Zn), хром (Cr), кадмій (Cd) тощо. Згідно результатів досліджень проб грунту, проведених Сумською та Харківською філіями державної установи «Держгрунтохорона», що взяті з території бойових дій, можна зробити висновок про перевищення вмісту валових форм важких металів від 1,1 до 15,5 разів у порівнянні з фоновими значеннями. Найбільші перевищення вмісту валових форм важких металів зафіксовано для свинцю (Pb), а мінімальні – по вмісту заліза (Fe). Перевищення ГДК також зафіксовано для марганцю (Mn) в межах 2,3 - 2,4 рази, а для цинку (Zn) – в межах 1,8 - 51 разів.
Встановлено, що значними факторами впливу на характер поведінки як важких металів, так і вибухових сполук, після їх надходження до грунту, є фізико-хімічні та біологічні фактори ґрунтового середовища, що в значній мірі впливають на швидкість міграції важких металів у грунті.
Проаналізовано критерії оцінювання ступеню пошкодженості ґрунтового покриву, що включають % пошкодженої площі земельної ділянки, категорію придатності землі, характеристику забруднення грунту, буферну ємність, зменшення потужності ґрунтового профілю, рН грунту, вміст поживних речовин, зменшення запасів гумусу від вихідних значень, проникність грунту, площу «викинутої» ґрунтоутворюючої породи від загальної площі, використання грунту та необхідні заходи щодо його відновлення. Обґрунтовано вибір оптимального методу рекультивації забрудненого внаслідок бойових дій грунту, що включає як хімічне, так і фізичне та біологічне його очищення (ремедіацію).
Наукова новизна: запропоновано критерії оцінювання рівня пошкодженості ґрунтового покриву внаслідок бойових дій, проаналізовано кейси використання супутникових знімків з метою дослідження пошкоджених сільськогосподарських земель внаслідок ведення бойових дій.
Теоретичне і практичне значення: обґрунтовано вибір методики відновлення забрудненого внаслідок бойових дій грунту на основі кумулятивної оцінки рівня пошкоджених земель, що передбачає визначення категорії придатності щодо подальшого використання даної земельної ділянки. В роботі проаналізовано кращі кейси застосування супутникових знімків з метою дослідження забруднених у результаті бойових дій сільськогосподарських земель, що можуть бути використаними для різних регіонів України.
Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (25 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 59 сторінок друкованого тексту, основна частина – 25 сторінок. Fedchenko B.I. Analysis of the impact of military operations on the condition of soils in Ukraine Actuality of theme. War has a negative impact on soil due to mechanical, chemical and physical damage, leading to loss of fertility and contamination. Combat operations cause soil compaction, destroy its structure, contaminate it with toxic substances (heavy metals, fuels and lubricants, explosives) and lead to erosion, waterlogging and landslides. These consequences not only harm the ecosystem but also create the risk of pollutants entering the food chain, which makes agricultural products unsafe. In this regard, research into the impact of military actions on soil condition and fertility is a highly relevant topic. The purpose of the work: environmental assessment of the impact of military operations on the condition and fertility of Ukraine's soils. The object of study: soils. The subject of research: analysis of the impact of military operations on the resilience of territories to climate change and the condition and fertility of soils in Ukraine, methods for assessing the degree of damage to soil cover because of combat operations, methods and technologies for soil restoration. Research methods: theoretical – analysis of the impact of military operations on soil condition and fertility; methods for assessing damage to soil cover as a result of military operations; analytical method – development of practical recommendations for selecting soil restoration methods and technologies. Results of the research. The analysis of the impact of military operations on soil condition conducted in this study has established that during military operations, heavy metals, in particular lead (Pb), zinc (Zn), chromium (Cr), cadmium (Cd), etc., dominate the spectrum of military-technogenic pollution of the soil cover. According to the results of soil sample studies conducted by the Sumy and Kharkiv branches of the State Institution «Derzhgruntokhorona» taken from the combat zone, it can be concluded that the content of gross forms of heavy metals exceeds background values by 1.1 to 15.5 times. The highest exceedances of gross heavy metal content were recorded for lead (Pb), and the lowest for iron (Fe). Exceedances of MPCs were also recorded for manganese (Mn) within the range of 2.3 to 2.4 times, and for zinc (Zn) within the range of 1.8 to 51 times. It has been established that significant factors influencing the behavior of both heavy metals and explosive compounds after they enter the soil are the physical, chemical and biological factors of the soil environment, which greatly affect the rate of migration of heavy metals in the soil. The criteria for assessing the degree of damage to the soil cover, including the percentage of damaged land area, land suitability category, soil contamination characteristics, buffer capacity, reduction in soil profile thickness, soil pH, nutrient content, reduction in humus reserves from baseline values, soil permeability, area of ‘ejected’ soil-forming rock from the total area, soil use, and necessary measures for its restoration. The choice of the optimal method for recultivating soil contaminated as a result of military operations, which includes chemical, physical and biological purification (remediation), is justified. Scientific novelty: criteria for assessing the level of damage to soil cover as a result of hostilities are proposed, and cases of using satellite images to study agricultural land damaged by hostilities are analyzed. Theoretical and practical significance: the selection of methods for restoring soil contaminated as a result of military operations is justified on the basis of a cumulative assessment of the level of damage to the land, which involves determining the suitability category for further use of the land plot. The paper analyses the best cases of using satellite images to study agricultural land contaminated as a result of hostilities, which can be used for different regions of Ukraine. Structure and scope of work. The master's thesis consists of an introduction, an abstract, two sections, conclusions, a list of references (25 sources), graphic documentation for the master's thesis, appendices. The full volume of the work is 59 pages of printed text, the main part is 25 pages. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6768 |
| Appears in Collections: | 101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Федченко_КРМ.pdf Restricted Access | 24.14 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра екології та природоохоронних технологій
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра
на тему АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ НА СТАН ГРУНТІВ УКРАЇНИ
Виконав: студент 2 курсу, групи МГЕК-401
спеціальності 101 «Екологія»
(шифр і назва спеціальності)
_Федченко Б.І.__________________
(прізвище та ініціали)
Керівник _Хоменко О.М.__________
(прізвище та ініціали)
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____
(прізвище та ініціали)
Рецензент Колісник К.С.
(прізвище та ініціали)
Черкаси – 2025 рік
2
ЗМІСТ
Вступ 3
1 Аналітичний огляд літератури 5
1.1 Законодавча база України щодо воєнних злочинів проти 5
довкілля
1.2 Аналіз впливу військових дій на навколишнє природне
середовище
1.3 Аналіз впливу військової техніки на довкілля 12
1.4 Загальна характеристика впливу на довкілля використання
озброєння та боєприпасів у ході війни 18
2 Аналіз впливу військових дій на стан грунтів України 25
2.1 Аналіз впливу військових дій на стійкість територій до
кліматичних змін 25
2.2 Характеристика впливу військових дій на стан і родючість 29
грунтів
2.3 Методи оцінювання ступеню пошкодження ґрунтового
покриву
2.4 Аналіз методів відновлення ґрунтового покриву
Висновки 51
Перелік посилань 55
Додатки 58
Додаток А. Апробація результатів роботи 59
3
ВСТУП
Війною називають організований конфлікт, в якому застосовують зброю та
насильницькі дії із застосуванням значних засобів та дій в сукупності, що
спрямовані на захоплення чужих енергетичних, природних та людських ресурсів.
Політичні сили прагнуть використовувати збройну боротьбу для досягнення
різних зовнішньо- та внутрішньополітичних цілей, а це, в свою чергу, є основною
причиною виникнення воєн.
Впродовж усієї своєї історії людство воювало. Суспільство продовжувало
вести війни й виправдовувати їх, навіть незважаючи на те, що будь-яка війна
згубна – вона приносить більше руйнації і страждань, ніж зиску. Часта причина
міждержавної ворожнечі була через бажання захопити чужу територію й ресурси.
Військові конфлікти початку ХХ століття не мали істотного впливу на
довкілля та екологію в цілому. Тому питання впливу військових дій на екологію
тривалий час не розглядалося і не було предметом поглиблених досліджень. Але
деякі історики відзначають певні негативні моменти, пов’язані в ланцюзі «війна-
екологія».
Російсько-українська війна, що почалась в 2014 році, фактично
ознаменувала прагнення росії посилити вплив на Україну, та у вигляді Революції
Гідності започаткувала геополітичний розворот на Захід. Традиційно для росії цей
вплив почав здійснюватися у формі гібридної (де-факто – неоголошеної) війни,
що межує з державним тероризмом. Різниця між неоголошеною війною та
військовим конфліктом полягає в тому, що неоголошена війна не має офіційного
статусу війни, її складніше визначити та вирішити.
У військовому конфлікті військові формування діють відкрито і згідно з
певними правилами, загальноприйнятими в міжнародному праві війни.
Інформаційна війна, яку росія активізувала з початком російської збройної агресії,
спрямована на забезпечення інформацією сепаратистського руху на сході
4
України, тим самим послаблюючи контроль центральної влади та створюючи
безпекові та економічні проблеми.
Війна негативно впливає на ґрунти через механічні, хімічні та фізичні
пошкодження, що призводить до втрати родючості та забруднення. Бойові дії
спричиняють ущільнення ґрунту, руйнують його структуру, забруднюють
токсичними речовинами (важкими металами, паливно-мастильними матеріалами,
продуктами вибухівки) та призводять до ерозії, заболочення і зсувів. Ці наслідки
не лише шкодять екосистемі, а й створюють ризик надходження забруднюючих
речовин у харчовий ланцюг, що обумовлює небезпечність сільськогосподарської
продукції. В зв’язку з цим дослідження впливу військових дій на стан і родючість
грунтів є досить актуальною тематикою.
Отже, пошук вирішення екологічних проблем, у тому числі із залученням
сучасних технічних засобів контролю параметрів навколишнього середовища, є
наразі актуальним та своєчасним.
5
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Законодавча база щодо воєнних злочинів проти довкілля
Широке вживання терміну «екоцид» в нашій країні та документування його
прояву у відповідності до українського та міжнародного законодавства
обумовлено повномасштабним вторгненням росії на територію України [1, 2].
Термін «екоцид» визначається згідно статті 441 Кримінального кодексу
України як масове знищення рослинного і тваринного світу, забруднення водних
ресурсів та атмосферного повітря внаслідок військових дій, а також вчинення тих
дій, що призводять до екологічної катастрофи.
У відповідності до статті 241 Кримінального кодексу України передбачено
кримінальну відповідальність за зміну природних властивостей і забруднення
атмосферного повітря сполуками, що складають небезпеку для життя і здоров’я
населення.
Характерними особливостями екоциду є прямий умисел проти довкілля.
До кримінального правопорушення згідно статті 441 Кримінального
кодексу України відноситься будь-який вчинок, що призводить до екологічної
катастрофи.
До кримінального правопорушення проти навколишнього природного
середовища відносяться спричинення дій, які обумовлюють забруднення чи
отруєння водних ресурсів, атмосферного повітря та масового знищення фауни та
флори, що кваліфікується як екологічна катастрофа.
У відповідності до частини 2 статті 243 Кримінального кодексу України
кваліфікуються як злочин проти довкілля дії, що пов’язані із забрудненням
морської акваторії та призвели до масової загибелі тваринного чи рослинного
світу, а також інших тяжких наслідків.
6
В Україні також розроблено ряд документів щодо визначення розмірів
шкоди, що завдані земельним ресурсам в результаті військової агресії росії на
території нашої країни, до яких слід віднести:
- Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок
збройної агресії російської федерації: Постанова Кабінету Міністрів
України від 20 березня 2022 р. № 326 [3];
- Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок
надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії
воєнного стану: Наказ Міністерства захисту довкілля та природних
ресурсів України від 4 квітня 2022 р. № 167 [4];
- Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду
України внаслідок збройної агресії російської федерації: Наказ
Міністерства аграрної політики та продовольства України від 18 травня
2022 р. № 295 [5].
В Порядку [3] встановлено процедуру визначення шкоди та збитків, що
завдані Україні внаслідок збройної агресії росії, починаючи з 19 лютого 2014
року.
У Методиці [4] прописано визначення порядку розрахунку розміру шкоди,
що завдана земельним ресурсам і ґрунтам у результаті забруднення ґрунтів,
засмічення земель, що допущені в результаті надзвичайних ситуацій та/або
збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану.
У Методиці [5] визначено процедуру встановлення шкоди та збитків, що
завдані земельному фонду України в результаті збройної агресії російської
федерації на території нашої країни, що включає як втрати земельного фонду, так
і пов’язану з ними упущену вигоду.
7
1.2 Аналіз впливу військових дій на навколишнє природне середовище
Одним із факторів впливу на природне середовище внаслідок бойових дій є
шумове забруднення, що обумовлено шумом від літаків, ракет і вибухів, яке
призводить до кількох рівнів впливу на біорізноманіття:
- перший рівень впливу – первинний;
- другий рівень впливу – вторинний - створює перешкоди у відтворенні
нових видів;
- третій рівень впливу – третинний, що є комбінацією двох перших
факторів, призводить до деградації та знищення біотопів.
Безпосередньо вибухи завдають значної шкоди рослинності, що
супроводжується вириванням гілок та рослин із грунту, а осколки від снарядів
можуть бути причиною загибелі тварин. На рисунку 1.1 наведено вплив
військових дій на довкілля.
Рисунок 1.1 – Вплив військових дій на навколишнє середовище
8
Причиною погіршення якості атмосферного повітря під час військових дій є
постійні бомбардування, обстріли, ракетні атаки, переміщення військової техніки
по території нашої країни.
Ведення військових дій поблизу лісових екосистем є причиною виникнення
лісових пожеж і сприяє поширенню браконьєрству. Також ведення активних
бойових дій спричиняє зачну шкоду природно-заповідному фонду (ПЗФ) нашої
країни. В зоні ведення бойових дій згідно оцінок експертів на території нашої
країни знаходяться понад 900 об’єктів ПЗФ загальною площею понад 1,24 млн га
та понад 200 територій площею 2,9 млн га, які входять до Смарагдової мережі [6].
Частка територій ПЗФ України, що знаходиться в зоні ведення бойових дій,
наведено на рисунку 1.2.
Рисунок 1.2 – Природні території України, що знаходяться в зоні бойових дій
Аварійні ситуації на промислових підприємствах, особливо хімічної галузі,
що виникають внаслідок шахедних і ракетних обстрілів, завдають значного
негативного впливу як на стан атмосферного повітря, так і на поверхневі та
підземні води, фауну та флору, а також ландшафти [7].
9
Перелік забруднюючих речовин, що потрапляють до атмосферного повітря
у результаті обстрілів і пожеж, що виникають внаслідок ракетно-бомбових
уражень та обстрілів, наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Викиди специфічних газів внаслідок пожеж, обстрілів,
ракетно-бомбових уражень
Назва речовини Шкідливий вплив на живі організми
1 2
Нітроцелюлоза ЛД₅₀ = 10 мг/кг (при внутрішньому потраплянні).
Нітрогліцерин Надзвичайно потужна і небезпечна у виготовленні
вибухова речовина.
Нітрогуаніди Токсичні, викликають при попаданні на шкіру і в
дихальні шляхи лужний опік.
Дібутилфталат Токсичність незначна, але ЛД₅₀ = 5289 мг/кг, 8000
мг/кг, 10 000 мг/кг (при різних умовах потрапляння
в організм).
Дінітротолуол Є високотоксичними з граничним значенням (ГДК)
1,5 мг/м3. Він перетворює гемоглобін у
метгемоглобін. 2-, 4-динітротолуол також входить
до переліку небезпечних відходів.
Каніфоль Випари каніфолі можуть викликати подразнення
очей, дихальних шляхів, носову кровотечу та
головний біль. Повторний вплив може викликати
подразнення шкіри та посилити астму.
Етилацетат Малотоксична речовина, але може подразнювати
слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, очей
та шкіри. У тестах in vitro було виявлено, що
етилацетат є генотоксичним.
10
Продовження таблиці 1.1
1 2
Стронцій азотнокислий Може накопичуватись у кісткових тканинах.
Порошок магнієвий Легкозаймиста речовина.
Порошок Висока швидкість загорання, при вдиханні може
алюмінієво-магнієвий викликати подразнення слизових дихальних
шляхів, в тому числі алергічну реакцію.
Полівінілхлорид Легко розкладається при нагріванні, виділяючи
хлористий водень (задушливий газ із різким
запахом).
Свинцевий сурик При вдиханні оксид свинцю (II, IV) подразнює
легені. У разі потрапляння високої дози потерпілий
відчуває присмак металу, біль у грудях та у животі.
Під час потрапляння всередину він розчиняється в
шлунковій кислоті і всмоктується, що призводить
до отруєння свинцем. Високі концентрації також
можуть поглинатися крізь шкіру. Тривалий контакт
з оксидом свинцю (II, IV) може призвести до
накопичення сполук свинцю в організмах з
розвитком симптомів гострого отруєння свинцем.
Хронічне отруєння проявляється як збудження,
дратівливість, порушення зору, гіпертонія та
сіруватий відтінок обличчя.
Феросиліцій Існує небезпека вибуху й отруєння
Залізо Надлишок заліза в організмі дуже несприятливий,
оскільки в майбутньому може призвести до
пошкодження печінки, інфаркту, розвитку
інсулінорезистентності або діабету
11
Продовження таблиці 1.1
1 2
Бор технічний Речовина має властивість осідати в людському
організмі та погано виводиться з нього, що
призводить до зневоднення організму, викликає
інтоксикацію, своєю чергою викликаючи блювання,
розлади шлунку, відсутність апетиту, лущення та
висипання на шкірі.
Гримуча ртуть Небезпечна у поводженні та отруйна. Надзвичайно
чутлива до іскор, механічних впливів, особливо в
сухому вигляді, найчутливіша з усіх ініціювальних
вибухових речовин.
Бертолетова сіль Вибухонебезпечність. Висока чутливість сумішей
інших речовин з бертолетовою сіллю до ударів і
тертя, що призводить до вибуху.
Згідно аналізу даних електронного ресурсу «Екозагроза», що представлений
на офіційному веб-сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів
України, можна зробити висновок, що Державною екологічною інспекцією
нараховано понад 5,991 трлн грн збитків, що завдані Україні внаслідок злочинів
проти довкілля, зокрема для атмосферного повітря – 966,93 млрд грн, для
земельних ресурсів – 21,96 трлн грн, для водних ресурсів – 117,75 млрд грн [8].
Інформація наведена станом на листопад 2025 року (рисунок 1.3.).
12
Рисунок 1.3 – Скріншот із додатку «ЕкоЗагроза». Розділ: Земельні ресурси.
Джерело: https://ecozagroza.gov.ua/damage/shove
Аналіз даних ресурсу «ЕкоЗагроза», що наведено на рисунку 1.3, показує,
що збитки від засмічення земель внаслідок військової агресії росії становить 1,27
трлн грн, а площа засмічених земель – 24 399 699 м2 та із кожною добою
збільшується; шкода від забруднення грунтів становить 21,96 млрд грн, а площа
забруднених грунтів – 1 246 607 м2.
1.3 Аналіз впливу військової техніки на довкілля
Станом на листопад 2025 року знищено 94 370 одиниць військової техніки
росії, що призвело до утворення 1 458 032 т відходів та 129 584 т викидів
забруднюючих речовин до атмосферного повітря згідно інформації Генерального
штабу Збройних сил України (ЗСУ).
Забруднення ґрунтового покриву від горіння та розливу нафтопродуктів
загальним обсягом 4 055 738 т, що завдало збитків довкіллю на суму 173,15 млрд.
грн.
13
На рисунку 1.4 наведено кількість знищеної бойової техніки росії станом на
березень 2023 року.
Рисунок 1.4 – Кількість знищеної бойової техніки російської федерації
станом на березень 2023 р.
Згідно інформації, що наведена на рисунку 1.4 вказує на те, що найбільше
знищено цистерн із паливом, танків та артилерійських систем.
Найбільше викидів до атмосферного повітря надійшло від знищення танків
ворога, а саме 3492 одиниці, що складає 13 177 т (27,8%); на другому місці – від
знищення літаків, а саме 304 одиниць, що становить 10 964 т (23,1%); на третьому
місці – від знищення броньованих машин противника, а саме 6799 одиниць, що
складає 9876 т (20,8%).
Згідно результатів розрахунку викидів забруднюючих речовин на одну
одиницю знищеної техніки ворога можна зробити висновок, що найбільша частка
викидів забруднюючих речовин потрапляє до атмосфери від знищення цистерн із
паливом, що складає 39,7 т, а також від знищення літаків – 36,1 т.
14
Обсяги викидів до атмосферного повітря в результаті знищення бойової
техніки противника станом на березень 2023 року наведено на рисунку 1.5.
Рисунок 1.5 - Обсяги викидів, що надходять до атмосферного повітря, від
бойової техніки ворога станом на березень 2023 р.
Згідно інформації, що наведена на рисунку 1.5 можна зробити висновок, що
І місце за обсягами викидів забруднюючих речовин, що надходять до
атмосферного повітря, займають танки, ІІ місце – літаки, ІІІ місце – ББМ, IV місце
– артилерійські системи, V місце – цистерни із паливом, VІ місце – автомобільна
техніка.
В атмосферного повітря надходили забруднюючі речовини IV класів
небезпеки:
- І клас небезпеки є домінуючим, що становлять надзвичайно небезпечні
забруднюючі речовини, а саме оксиди ртуті з обсягом викидів 0,06 т та
кадмію з обсягом викидів 0,27 т; оксиди кремнію - 0,006 т; плюмбум і
неорганічні сполуки - 0,067 т;
15
- ІІ клас небезпеки складають високонебезпечні речовини, а саме оксиди
міді з обсягом викидів 0,022 т та оксиди нікелю з обсягом викидів 0,52 т,
миш’як - 0,05 т;
- ІІІ клас небезпеки становлять помірно небезпечні забруднюючі
речовини, а саме суспендовані тверді частки з обсягом викидів 35,6 т,
сірчистий ангідрид - 0,18 т, оксид азоту (ІV) - 19,2 т, оксид цинку - 7,1 т;
- ІV клас небезпеки становлять малонебезпечні речовини, а саме оксид
вуглецю (ІІ) - 86,2 т та аміак (NH3) - 0,04 т.
Проте саме вуглекислий газ є домінуючим у складі викидів забруднюючих
речовин, його обсяг складає понад 99% від загального обсягу викидів.
Склад викидів (%) забруднюючих речовин до атмосферного повітря
наведено в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 - Склад викидів забруднюючих речовин до атмосферного
повітря, %
Назва % Назва %
забруднюючої забруднюючої
речовини речовини
1 2 3 4
Оксид нітрогену 0,04 Оксид ртуті (у 0,00014
NO2 перерахунку на
Hg)
Аміак NH3 0,00008 Миш'як, 0,00011
неорганічні
сполуки (у
перерахунку на
As)
Ангідрид 0,00037 Хром (VI) у 0,000037
сірчистий перерахунку на
Cr2O3
Оксид карбону 99,6 Оксид купруму (у 0,000046
(IV) СО2 перерахунку на
Cu)
16
Продовження таблиці 1.2
1 2 3 4
Оксид карбону (ІІ) 0,18 Оксид нікелю (у 0,0011
СО перерахунку на Ni)
НМЛОС 0,05 Оксид цинку (у 0,015
перерахунку на
Zn)
Суспендовані 0,075 Оксид селену SеO2 0,0000124
тверді частинки (ІV) (у
недиференційовані перерахунку на
за складом Se)
Свинець і його 0,0001 Бенз(а)пірен 8,70751E-10
неорганічні
сполуки (у
перерахунку на Pb)
Від знищення бойової техніки ворога утворюються значні обсяги відходів,
що також мають негативний вплив на довкілля (рисунок 1.6).
Рисунок 1.6 – Обсяги відходів від знищеної військової техніки ворога
станом на березень 2023 р.
Згідно аналізу інформації, що наведена на рисунку 1.6, можна зробити
висновок, що домінуючими є обсяги відходів від знищених танків (37,7% від
17
загального обсягу відходів) і складають 160632 т; друге місце посідають відходи
від знищених ББМ – 95186 т, що становить понад 22% від загального обсягу;
третє місце посідає автомобільна техніка – 80655 т (19%).
В значній мірі грунтовий покрив і водні ресурси піддаються забрудненню
внаслідок розливу нафтопродуктів від військової техніки, причому обсяг
нафтопродуктів, що надходить у грунт та водні ресурси складає 959 т і 7 т
відповідно (рисунок 1.7).
Рисунок 1.7 – Обсяги розливу нафтопродуктів до ґрунтового середовища та
водних об’єктів від військової техніки станом на березень 2023 р.
Згідно інформації, що наведена на рисунку 1.7, можна зробити висновок, що
найбільше забруднюється грунт у результаті розливу нафтопродуктів від танків
(266 т або 27,5%); на другому місці – від ББМ (200 т або 20,7%).
Сума збитків навколишньому природному середовищу, що завдана
військовою технікою противника станом на березень 2023 р., складає 201223579
грн згідно оцінок Державної екологічної інспекції (рисунок 1.8).
18
Рисунок 1.8 – Сума збитків довкіллю, що завдана військовою технікою ворога
станом на березень 2023 р.
Згідно інформації, що наведена на рисунку 1.8, можна зробити висновок, що
домінуючими у збитках, завданих довкіллю, є танки - 55942993 грн (27,8%); друге
місце займають літаки - 46546097 грн (23,1%); третє місце займають ББМ -
41928221 грн (20,8%).
1.4 Загальна характеристика впливу на довкілля використання озброєння та
боєприпасів у ході війни
Всі види військової техніки та озброєння відносять до джерел забруднення
водних ресурсів і ґрунтового середовища у відповідності до еколого-геохімічного
аналізу стану територій техногенного забруднення від військових дій [9].
Детальний перелік забруднюючих речовин, які утворюються внаслідок
воєнно-техногенного навантаження за типами і системами озброєння, що
19
використовуються у ході військової агресії росії на території України, наведено в
таблиці 1.3 [6].
Таблиця 1.3 - Забруднюючі речовини, що утворюються в результаті воєнно-
техногенного навантаження (система повітря-ґрунт-вода) за видами та типами
систем зброї, що використовуються в ході війни
20
Артилерійська зброя, яка використовується під час війни, особливо калібрів
152 мм та 155 мм, що характеризується вагою до 40 кг, здатна доставляти снаряд
на відстань до 40 км. Саме застосування таких снарядів під час бойових дій
обумовлює значні обсяги викидів парникових газів. Також викидами парникових
газів супроводжується процес транспортування боєприпасів до місця ведення
бойових дій.
На рисунку 1.9 наведено фото пошкоджених полів внаслідок вибуху.
Рисунок 1.9 – Фото пошкоджених полів внаслідок вибуху та пожеж
Слід зазначити, що нітрати, перхлорати, пластмаси та смоли містяться в
складі сучасного ракетного палива, а в складі бездимного пороху є значна
кількість гідрогену та вуглеводнів, яка є більшою ніж та, що застосовується під
час виробництва кінцевих продуктів, а саме СО2 та Н2О. Це обумовлює значний
вміст оксидів вуглеводнів, що є достатньо токсичними, у переважній більшості
продуктів згорання порохових газів.
До утворення значної кількості газу призводить вибух та сам процес горіння
пороху та вибухових речовин. Цей газ в своєму складі містить вуглеводні,
свинець, оксиди марганцю (IV), сажу, нітроген тощо (таблиця 1.4). За рахунок
цього до атмосферного повітря потрапляє понад 30% цих газів, а переважна
21
частка газів осідає на поверхні ґрунтового покриву, що переважно включає важкі
метали.
Близько 15% водяної пари міститься в складі продуктів вибуху, що
обумовлює надходження до ґрунтового покриву іонів важких металів та
дрібнодисперсних часток у вигляді водних розчинів.
Таблиця 1.4 - Кількість газів, що виділяється при згоранні вибухових
речовин (на 1 кг)
Вибухова речовина Кількість газів, л
Піроксиліновий порох 845
Нітрогліцериновий порох 730
Мелініт 690
Тротил 685
Гексоген 908
Гримуча ртуть 836
Азид свинцю 308
Стифнат свинцю 480
Таким чином, продукти вибухи є поширеними джерелами забруднення
грунту, що переважно містять у своєму складі дрібнодисперсні частки та іони
важких металів, основною характерною властивістю останніх є слабка
розчинність їх у воді та здатність повільно рухатись із водними розчинами.
На прикладі основних видів пороху, зокрема піроксиліну та нітрогліцерину,
наведено основні хімічні, фізичні та балістичні характеристики порохів (таблиця
1.5) [6].
22
Таблиця 1.5 – Фізичні, хімічні і балістичні характеристики бездимних
порохів (особливості використання бризантних вибухових речовин у
боєприпасах)
Фізичні, хімічні та балістичні Піроксилінові порохи Нітрогліцеринові
характеристики порохи
Питома вага, кг/дм3 1,56 – 1,64 1,54 – 1,62
Гравіметрична щільність, кг/дм3 0,5 – 0,9 0,5 – 0,9
Гігроскопічність (вміст вологи), % 1 - 2 0,5 - 1
Температура спалаху, 0С 170 - 180 162 - 174
Питомий об’єм газів, дм3/кг 900 - 950 00 - 1000
Теплота вибухового перетворення, 700 - 900 650 - 1250
кал/кг
Теплота вибухового перетворення, 0К 2900 - 3100 2400 - 3600
Сила пороху, кгдм/кг (1000 – 1050)·103 (900 – 1250)·103
Вміст нітрогену в нітроцелюлозі 12,6 – 13,1 11,8 – 13,0
(піроксиліні) N, %
Вміст нітрогліцерину, % 0,5 – 2,5 20 - 40
Вміст стабілізатору, % 0,6 – 7,0 1 - 8
Вміст домішок, % 0,06 – 0,09 1 - 10
Швидкість горіння за умови 0,06 – 0,09 0,10 – 0,20
щільності в 1 кг/см2, мм/с
Аналіз основних фізико-хімічних параметрів ароматичних вуглеводнів є
основою для обґрунтування методів очищення утворених газів, тому в таблиці 1.6
наведено фізико-хімічні властивості ароматичних вуглеводнів.
23
Таблиця 1.6 - Фізико-хімічні властивості ароматичних вуглеводнів
Речовина Молекулярна tпл0С tкип0С Розчинність у
маса воді
Бензол 78,11 10 81 Не розч.
Бенз(а)пірен 252 179 486 0,0038
Толуол 92,14 64 110
Тротил 81,6 290
Гексоген 203 480 Не розч.
Нітрогліцерин 237 13,2 260 0,18
В процесі вибуху боєприпасів, а також горіння пороху, утворюються
газоподібні продукти, що володіють токсичними властивостями, токсичність яких
обумовлена ступенем токсичності компонентів, із яких виготовлена бойова
частина боєприпасів. А також у значній мірі хімічним складом і агрегатним
станом речовин, які застосовуються для виробництва боєприпасів, обумовлена
токсичність газоподібних продуктів.
В таблиці 1.7 представлено перелік, кількісний вміст і клас небезпеки
основних забруднюючих речовин у порохових газах [6].
Отже, основними продуктами перетворення у процесі вибуху
нітроцелюлозних порохів є вуглекислий газ (СО2), чадний газ (СО), нітроген (N2),
гідроген (Н2) та водяна пара (Н2О) [6].
В значній мірі склад продуктів перетворення в процесі вибуху залежить від
типу та умов згорання пороху. Так, під час згорання змішаних порошків
продуктами згорання можуть бути СО (чадний газ), Н2О (водяна пара), Н2
(гідроген), СО2 (вуглекислий газ). HCl (хлоридна кислота) та Cl2 (хлор) можуть
утворюватися за рахунок перхлоратів, а такі сірковмісні сполуки, як SO2 (оксид
сірки (IV) та H2S (сірководень) – за рахунок тіоколу.
24
Таблиця 1.7 - Вміст основних забруднюючих речовин у порохових газах
Продукти згорання артилерійських, ГДК, мг/м3 Клас
гвинтівкових, пістолетних та порохів небезпеки
макс. разова середньодобова
для холостих боєприпасів і
реактивних снарядів
NO2 0,85 0,04 2
CO 3,00 1,00 4
NO 0,60 0,06 3
NH3 0,70 0,04 4
HNO3 0,80 0,15 2
CO2 0,90 0,10 3
CH 0,10 0,01 3
HCO 0,11 2
CH3O 0,10 0,03 3
За умови надмірного кисневого балансу горіння у складі продуктів горіння
пороху буде більший вміст продуктів повного окислення, а саме СО2
(вуглекислий газ) та Н2О, а за умови меншого кисневого балансу – збільшується
вміст продуктів неповного згорання, зокрема СО (чадний газ) та Н2 (водень).
Якщо в ході бойових дій використовуються військова техніка з дизельними
двигунами, то під час згорання палива до атмосферного повітря потрапляє
близько 200 видів забруднюючих речовин, зокрема загальний обсяг викидів
становить 2,6 кг із розрахунку на 1 км шляху. Переважна більшість таких
забруднюючих речовин містить нафтопродукти, важкі метали, ароматичні
сполуки тощо.
25
2 АНАЛІЗ ВПЛИВУ ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ НА СТАН ГРУНТІВ УКРАЇНИ
2.1 Аналіз впливу військових дій на стійкість територій до кліматичних змін
Аналіз впливу військових дій на стійкість територій до кліматичних змін
проводиться не лише з метою оцінювання загального екологічного стану
територій, а й оцінки руйнації інфраструктури та пошкодження ґрунтового
покриву внаслідок ведення бойових дій [10].
Руйнація внаслідок військових дій на території України дамб,
водопостачальних систем, електростанцій тощо призводить у значній мірі до
зниження здатності територій протистояти погодним умовам, та в подальшому
можливості відновлення природних екосистем.
Фото руйнування Каховської ГЕС наведено на рисунку 2.1.
Рисунок 2.1 – Руйнування Каховської ГЕС внаслідок підриву
26
Ведення активних бойових дій на території нашої країни внаслідок
російської агресії призводять до прямого та опосередкованого впливу на зміни
клімату та стійкість територій. Прямий вплив на кліматичні зміни обумовлений
безпосереднім веденням бойових дій на території нашої країни, оскільки із
застосуванням військової техніки відбуваються значні викиди парникових газів до
атмосферного повітря, зокрема оксиду карбону (IV) – СО2 та метану – СН4.
В таблиці 2.1 наведено загальні викиди парникових газів внаслідок
військових дій за результатами попередніх розрахунків, які становлять близько
1,2 млн т вуглекислого газу (СО2) та утворюються в результаті застосування
боєприпасів і вибухових речовин.
Таблиця 2.1 - Загальні викиди парникових газів від бойових дій
Загальні військові викиди тис т СО2 екв %
1 2 3
Викиди від споживання палива російською 4,779
армією
Викиди від споживання палива українською 1,593
армією
Повітряний флот 1,036
Накопичення військових сил перед вторгненням 136
Вторгнення та оперативний рух російських 74
військ
Доставка артилерійських боєприпасів із 18
тимчасових складів на поле бою
Всього від використання палива 7,636 86,2
Викиди від використання артилерійських 20
боєприпасів
27
Продовження таблиці 2.1
1 2 3
Викиди від виробництва артилерійських 918,000
боєприпасів
Викиди від використання інших боєприпасів 275
Викиди від виробництва інших боєприпасів 5,933
Всього від використання боєприпасів 1,219 13,8
Разом 8,855 100
Аналіз даних, що наведені в таблиці 2.1, показує, що саме від використання
палива зафіксовано найбільші обсяги викидів парникових газів, які складають
понад 86 %.
На рисунку 2.2 наведено карту бойових дій станом на початок 2024 року,
причому як прикордонні території України, так і ті, що є деокупованими,
піддаються щодня російським бомбардуванням та обстрілам.
Рисунок 2.2 – Карта бойових дій в Україні станом на початок 2024 р.
28
Катастрофічними наслідками для навколишнього природного середовища є
застосування так званої тактики «випаленої землі» збройними силами російської
федерації, що також призводить до довготривалої деградації ґрунтового покриву.
Значної шкоди завдають мінометні обстріли та вибухи снарядів природно-
заповідним територіям та ландшафтам, що також супроводжує значне знищення
рослинного покриву [11]. Такі наслідки, які пов’язані зі знищенням та
погіршенням стану рослинного покриву, призводять до зростання концентрації
парникових газів у атмосфері, оскільки рослинність активно поглинає оксид
карбону (IV) – вуглекислий газ, що в цілому сприяє процесам глобального
потепління.
Значних негативних наслідків завдають військові дії лісовим ресурсам
країни, причому до найбільших площ замінованих лісів відноситься Київська
область, площа замінових лісів якої складає 74548,76 га. На другому місці за
площею замінових лісів є Харківська область, що становить 41195,43 га. Третє
місце посідає Донецька область із площею замінових лісів 12921,4 га, на
четвертому місці - Миколаївська область із площею 10113,87 га. Інформацію
щодо площі замінових лісів України взято на основі даних Державного
підприємства (ДП) «Ліси України» [12]. Площі замінованих лісів України в
розрізі міст станом на початок 2024 року наведено на рисунку 2.3 [12].
Рисунок 2.3 – Площі замінованих лісів у розрізі адміністративних районів України
станом на початок 2024 р.
29
Слід відзначити, що така втрата площі лісів України внаслідок військової
агресії росії в подальшому призведе до глобальних екологічних наслідків та
тенденцій до зміни клімату відповідних регіонів країни, оскільки ліси
характеризуються функцією щодо регуляції клімату та забезпечують процеси
поглинання вуглекислого газу (СО2).
2.2 Характеристика впливу військових дій на стан і родючість грунтів
Військові дії в значній мірі впливають на стан і родючість грунтів, причому
такий вплив поділяють умовно на дві групи у відповідності до рівня порушення
ґрунтового покриву [13].
І групу впливу військових дій становлять первинні порушення грунту, які
характеризуються прямими деформаціями ґрунтового покриву, захаращенням
поверхні грунту, а також його тепловим забрудненням (рисунок 2.4).
а) поблизу м. Київ; б) поблизу м. Тростянець
Сумської області
Рисунок 2.4 – Приповерхневі фортифікаційні споруди – траншеї
30
ІІ групу впливу військових дій становлять вторинні порушення грунтового
покриву, причиною яких є ерозійні процеси, підтоплення, пірогенна деградація
тощо (рисунок 2.5).
Рисунок 2.5 - Кратер, що утворений через авіабомбардування та заповнений
ґрунтовими водами. Тростянецька ОТГ, Сумська область
Активні бойові дії призводять до значного ущільнення ґрунтового покриву.
На рисунок 2.6 наведено супутникові знімки орних земель до початку військової
агресії та під час активних бойових дій на південному сході.
Фахівцями міжнародної благодійної організації (МБО) «Екологія-Право-
Людина» розроблено методику обчислення наслідків обстрілів для ґрунтів для
східних регіонів України [14], на основі обчислень за якою зроблено ряд
висновків, зокрема для ділянки полів, що засіяні озимими площею 1 км² (рисунок
2.6).
31
Фахівцями на даній ділянці нараховано:
- 480 вирв від снарядів з калібром 82 мм;
- 547 вирв від снарядів з калібром 120 мм;
- 1025 вирв від снарядів калібру 152 мм.
Рисунок 2.6 - Супутникові знімки орних земель до початку активних бойових дій і
під час бойових дій на південному сході від Ізюму, Харківська область.
Джерело: Maxar Technology.
32
Також лише на цьому квадратному кілометрі поля до ґрунту потрапило:
- 50 т заліза;
- 1 т сполук сірки;
- 2,35 т міді.
Окрім того, щонайменше 90 000 т ґрунту вивернуто в результаті вибухів, що
свідчить про масштаби впливу активних бойових дій на стан ґрунтового покриву.
Масштаби руйнації внаслідок обстрілів за допомогою реактивних систем
залпового вогню «Град», що активно використовуються росією, значно
перевищують ураженість військових укріплень. Оскільки гради можуть охопити
площу від 8 до 9 га всього за 20 секунд.
На рисунку 2.7 показано руйнування структури ґрунтового покриву, яке
можна побачити неозброєним оком, що супроводжується ущільненням ґрунту.
Рисунок 2.7 – Супутникові знімки орних земель під час бойових дій.
Джерело: Maxar Technology.
33
Слід зазначити, що ущільнення ґрунту призводить до обмеження здатності
рослин щодо адаптації до змін клімату, а також посушливих умов і недостатнього
зволоження. Такі впливи стають особливо небезпечними при багаторазовому
проїзді гусеничної техніки великої ваги по второваних стежках, що значно
посилюється в умовах підвищеної вологості.
Під час військових дій домінуючим у спектрі воєнно-техногенного
забруднення ґрунтового покриву є важкі метали, зокрема свинець (Pb), цинк (Zn),
хром (Cr), кадмій (Cd) тощо [15].
Згідно результатів досліджень проб грунту, проведених Сумською та
Харківською філіями державної установи «Держгрунтохорона», що взяті з
території бойових дій, можна зробити висновок про перевищення вмісту валових
форм важких металів від 1,1 до 15,5 разів у порівнянні з фоновими значеннями.
Найбільші перевищення вмісту валових форм важких металів зафіксовано для
свинцю (Pb), а мінімальні – по вмісту заліза (Fe).
Перевищення ГДК також зафіксовано для марганцю (Mn) в межах 2,3 - 2,4
рази, а для цинку (Zn) – в межах 1,8 - 51 разів.
До значних факторів впливу на характер поведінки як важких металів, так і
вибухових сполук, після їх надходження до грунту, відносять фізико-хімічні та
біологічні фактори ґрунтового середовища [16, 17]. Фізико-хімічні та біологічні
фактори в значній мірі впливають на швидкість міграції важких металів у грунті.
Рухливість важких металів у ґрунтовому середовищі обумовлюється як
мінералогічним, так і гранулометричним складом грунту.
Схему міграції забруднюючих речовин у грунті наведено на рисунку 2.8.
34
Рисунок 2.8 – Схема міграції забруднюючих речовин у грунті
Аналіз схеми, що наведена на рисунку 2.8, показує, що в грунтовому
середовищі відбувається у вертикальному та горизонтальному напрямках
перерозподіл забруднюючих речовин. Причому в першу чергу зафіксовано
горизонтальну міграцію забруднюючих речовин, обумовлену повітряним
переносом, одразу після бомбардування. Вертикальна міграція забруднюючих
речовин в значній мірі обумовлена перенесенням кореневими системами
рослинності та потоками вологи, а також антропогенним фактором
(господарською діяльністю людини).
На рисунку 2.9 представлено склад і взаємозв’язок воєнно-техногенних
факторів впливу на грунтовий покрив.
35
Рисунок 2.9 - Інструменти виявлення типів порушень ґрунту та встановлення
підпорядкованості порушень основним воєнно-техногенним факторам впливу
До важливих факторів впливу на швидкість міграції забруднюючих речовин
у грунті відносять водний режим. Грунти здатні до вибіркового адсорбції важких
металів, яка залежить від площі поверхні грунтового покриву, що безпосередньо
контактує із металом.
36
Наявність на територіях воєнно-техногенного навантаження рослинного
покриву в значній мірі впливає на рухливість важких металів та вибухових
речовин, оскільки рослини здатні зменшувати процес міграції до підземних вод
забруднюючих речовин [18]. З метою пригнічення міграції забруднюючих
речовин до підземних вод рекомендовано висаджування багаторічних дерев, до
яких слід віднести вербу (Salix sp.) і тополю (Populus sp.), коренева система яких
на перших етапах здатна до затримання міграції забруднюючих речовин.
Забруднюючі речовини воєнно-техногенного характеру в результаті
використання боєприпасів в основному в грунті знаходяться у формі часток, що
потрапляють до грунту внаслідок розсіювання. Найбільші концентрації
забруднюючих речовин домінують в приповерхневих шарах грунтового покриву,
а саме до 15 см. При цьому сполуки, що входять до складу вибухових речовин,
після їх вивільнення контактують з грунтом, в результаті чого відбувається їх
поглинання (рисунок 2.10).
Рисунок 2.10 – Схема поведінки сполук вибухових речовин у грунтовому
середовищі
*Примітка. Центральний значок позначає нерозірвані боєприпаси, а колір за ним
позначає дифузію забруднень. Вода позначена світлими стрілками, а присутність
забруднювальних речовин за межами центральної зони дифузії позначена
37
культивованими шестикутниками. Ділянка (A) представляє мікробну взаємодію
та метаболізм, (B) сорбцію частинками ґрунту та (C) поглинання та секвестрацію
надземними та підземними тканинами рослин.
Таким чином, на першому етапі відбувається процес поглинання через
водний розчин, що міститься у пористій матриці грунту, часток забруднюючих
речовин рослиною; на другому етапі – проникнення ґрунтового розчину, який у
своєму складі містить сполуки вибухових речовин, до коріння рослинності,
даному процесу сприяє значний потік води в результаті випаровування, що
обумовлює проходженню процесу без перешкод. Повному осіданню часток
забруднюючих речовин у рослинах сприяє вільне переміщення часток вибухових
речовин всередині коренів рослин між мембран.
Кратери, що утворюються в результаті бомбардування, відносяться до
вагомих негативних факторів впливу на грунти, оскільки в процесі вибуху
виділяється значна кількість енергії, що обумовлює навколо місця вибуху
утворення кратеру - кругової ударної хвилі [6]. Це призводить до руйнації
земного горизонту, що характеризується видимим порушенням повітряно-водного
режиму. Також видим наслідком ударної хвилі вибуху є формування котловин,
що обумовлено частковим відривом грунту (рисунок 2.11).
Рисунок 2.11 - Типовий кратер, що утворений внаслідок бомбардування
38
До властивостей грунту, що залишився на місці нанесення удару,
відноситься його динамічне ущільнення, нестабільність та вміст великої кількості
металевих уламків, що містять залишки вибухонебезпечних токсичних речовин.
Утворений кратер у подальшому є місцем, де накопичується опале (рисунок 2.12).
Рисунок 2.12 - Забруднення ґрунтів продуктами бойової діяльності.
Харківська область
Отже, формуванню гідрофільної рослинності на дні кратерів сприяють їх
властивість як осередків накопичення води та органічних речовин, що призводить
до підвищеної вологості грунту, в результаті чого уповільнюється розвиток
грунту та вегетація рослин.
Крім того, відбувається також механічний вплив на грунт продуктів
бойових дій, окрім первинних деформацій ґрунтового покриву, що проявляється в
забрудненні грунту металевими відходами від гільз та осколками артилерійських
снарядів [6]. В зв’язку з цим розроблення методик та критеріїв пошкодження
ґрунтового покриву є досить важливим і актуальним, про що докладно описано в
наступному розділі пояснювальної записки до кваліфікаційної роботи.
39
2.3 Методи оцінювання ступеню пошкодження ґрунтового покриву
В таблиці 2.2 наведено критерії оцінювання ступеню пошкодженості
ґрунтового покриву, що включають % пошкодженої площі земельної ділянки,
категорію придатності землі, характеристику забруднення грунту, буферну
ємність, зменшення потужності ґрунтового профілю, рН грунту, вміст поживних
речовин, зменшення запасів гумусу від вихідних значень, проникність грунту,
площу «викинутої» ґрунтоутворюючої породи від загальної площі, використання
грунту та необхідні заходи щодо його відновлення [6].
Таблиця 2.2 – Критерії оцінювання рівня пошкодженості земель
40
Продовження таблиці 2.3
Візуальне визначення рівня пошкодження ґрунтового покриву зображено на
рисунку 2.13.
Рисунок 2.13 - Візуальне визначення рівнів пошкодження земель
Для визначення ступеню пошкодженості грунту використовують
супутникові зйомки з їх подальшим дешифруванням, що є одним із сучасних
методів встановлення ступеню ураженості ґрунтового покриву.
Розглянемо та проаналізуємо кейс використання супутникових знімків з
метою дослідження пошкоджених сільськогосподарських земель внаслідок
ведення бойових дій. Дані дослідження проведено природничим відділом
Товариства дослідників України для Киїнської територіальної громади (ТГ)
Чернігівської області.
41
На рисунку 2.14 представлено результати дешифрування супутникових
знімків, які використовуються для визначення параметрів воронок у результаті
ведення військових дій на території орних земель Киїнської ТГ Чернігівської
області.
Рисунок 2.14 – Результати щодо визначення параметрів воронок на
території орних земель Киїнської ТГ Чернігівської області на основі
супутникових знімків
За допомогою супутникових знімків проводять ідентифікацію параметрів
воронок у межах території орних і суміжних із ними земельних ділянок із метою
проведення подальших розрахунків так званих зон педотурбації та забруднення.
42
Педотурбація – процес механічного перемішування ґрунтової маси під
впливом різних природних і антропогенних факторів. Зони педотурбації на
супутникових зйомках зображено як площу розльоту грунту від вибуху.
Аналіз даних, що наведено на рисунку 2.14, показує, що 2912 воронок
виявлено на досліджуваній території Киїнської ТГ Чернігівської області. Також за
допомогою супутникових знімків визначено діаметр утворених воронок, та із
використанням відповідних методик проведено розрахунок об’єму переміщеного
грунту з врахуванням морфометричних параметрів воронок. Розрахований для
досліджуваної території об’єм переміщеного грунту складає 3136 м3, що умовно
відповідає від 350 до 400 вантажних машин.
В подальшому згідно відповідних методик визначено зони забруднення та
зони педотурбації для кожної воронки, що представлено на рисунку 2.15.
Рисунок 2.15– Результати визначення зон педотурбації та зон забруднення
на території орних земель Киїнської ТГ Чернігівської області на основі
супутникових знімків
43
На основі даних, що наведено на рисунку 2.15, можна зробити висновок, що
площа забруднених грунтів для досліджуваної ділянки орних земель Киїнської ТГ
Чернігівської області внаслідок військової агресії росії складає 3869 тис. км2.
Причому на карті, що наведено на рисунку 2.15, жовтим кольором зображено
площу цих забруднених грунтів.
Узагальнені результати дослідження території орних земель Киїнської ТГ
Чернігівської області внаслідок військової агресії росії за допомогою
супутникових знімків наведено на рисунку 2.16.
Рисунок 2.16 - Узагальнені результати дослідження території орних земель
Киїнської ТГ Чернігівської області внаслідок військової агресії росії за
допомогою супутникових знімків
Отже, на основі узагальнення дослідження території орних земель Киїнської
ТГ Чернігівської області за допомогою супутникових знімків можна зробити
висновок, що загальна кількість воронок внаслідок вибухів становить 2812, обсяг
44
переміщеного внаслідок вибухів грунту – 3136 м3, площа забруднених грунтів
становить 3 869 409,7 км2 [19]. Розрахований згідно Методики визначення розміру
шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної
агресії та бойових дій під час дії воєнного стану: Наказ Міністерства захисту
довкілля та природних ресурсів України від 4 квітня 2022 р. № 167 [4] розмір
шкоди довкіллю від забруднення грунтів становить 192 210 855,1 грн.
2.4 Аналіз методів відновлення ґрунтового покриву
Наступним етапом після визначення ступеню пошкодженості ґрунтового
покриву внаслідок бойових дій необхідно проаналізувати методи щодо його
подальшого відновлення, що називається процесом рекультивації, що включає
перетворення забруднених грунтів до грунтів, що є придатними до їх подальшого
використання.
Особливо цей процес значно ускладнений у південних регіонах України, що
обумовлено як необхідністю розмінування, так і підтопленням внаслідок удару по
Каховській ГЕС [20].
Вибір технологій відновлення грунтів обумовлений як характером, так і
цільовим призначенням земельної ділянки, а також рівнем її забруднення.
Фахівцями Центру екологічних ініціатив «Екодія» розроблено п’ять етапів
проведення аналізу грунту в результаті ведення військових дій, що передують
перед вибором технологій відновлення грунту:
- І етап - ідентифікація земель, які є пошкодженими внаслідок бойових
дій;
- ІІ етап - ідентифікація факторів, які впливають на рівень пошкодження, а
саме маневри військ, переміщення військової техніки тощо;
- ІІІ етап - визначення типів та наслідків впливу військових дій на
ґрунтове середовище, зокрема механічний, хімічний та фізичний;
45
- IV етап - оцінювання рівня забруднення ґрунтового покриву, що вже
визначений у попередньому етапі аналізу, зокрема оцінювання
захаращеності земельної території осколками;
- V етап - безпосередня оцінка рівня забруднення грунтів.
Наступним етапом за результатами проведеного аналізу є вибір
оптимального методу рекультивації забрудненого внаслідок бойових дій грунту,
що включає як хімічне, так і фізичне та біологічне його очищення (ремедіацію).
На рисунку 2.17 представлено методи оброблення забрудненого грунту.
Рисунок 2.17 - Методи оброблення забрудненого грунту
Кумулятивна оцінка рівня пошкоджених земель застосовується з метою
вибору методики відновлення забрудненого грунту. Даної оцінкою передбачено
встановлення категорії придатності грунту з метою подальшого застосування
земельної ділянки.
В таблиці 2.4 наведено інформацію, що включає рівень пошкодження
земельної ділянки, категорію придатності земель, характеристику забруднених
земель, їх використання та необхідні заходи щодо відновлення, згідно якої можна
46
встановити категорію придатності земельної ділянки з метою її подальшого
використання.
Таблиця 2.4 – Визначення категорії придатності земельної ділянки
Згідно аналізу даних, що наведені в таблиці 2.4, можна зробити висновок,
що існує 5 рівнів пошкодження земельних ділянок: І рівень – низький, що
47
включає до 10% пошкодження площі земельної ділянки та характеризуються як
безумовно придатні; ІІ рівень – низький, що включає від 10% до 25% площі
пошкодженої земельної ділянки та характеризується як придатні землі; ІІІ рівень
– середній, що включає від 25% до 50% площі пошкодження земельної ділянки та
є мало придатними; IV рівень – високий, що включає від 50% до 75% площі
пошкодження земельної ділянки та є умовно придатними; V рівень –
катастрофічний, що включає від 75% до 100% площі пошкоджень земель та є не
придатними для подальшого використання.
В таблиці 2.4 предствалено перелік необхідних заходів щодо відновлення
певної категорії земельних ділянок із відповідним рівнем їх пошкодження
внаслідок військових дій із метою їх подальшого використання. Слід відзначити,
що І рівень пошкодження земель не потребує їх подальшого відновлення, для ІІ
рівня пошкодження необхідним є проведення агротехнічних заходів із метою
зменшення надходження важких металів у продукцію, що може включати
вапнування та застосування органічних і мінеральних добрив; ІІІ рівень
пошкодження земельних ділянок передбачає фіторемедіацію та підбір
сільськогосподарських культур, які не здатні накопичувати забруднюючі
речовини; для IV рівня пошкодженості грунтів проводять протиерозійні,
гідротехнічні, хімічні та фізичні рекультивації земель заходи, а також
виключають вирощування на таких землях культур для продовольчих цілей; V
рівень, що характеризується катастрофічним ступенем пошкодження земель,
потребує довоготривалого природного відновлення грунтів, тому такі земельні
ділянки потребують вилучення із сільськогосподарського використання, а отже, їх
консервують.
На рисунках 2.18, 2.19 представлено механізми таких методів відновлення
грунту, як фітосанація та фіторемедіація, що видаляють забруднення із ґрунтів.
Наступним етапом вже після визначення категорії придатності земельних
ділянок є вибір технології очищення грунту. Експертами Центру екологічних
48
ініціатив «Екодія» (м. Київ) розроблено 9 технологій очищення грунту та
визначено їх орієнтовну вартість, що представлено в таблиці 2.5.
Рисунок 2.18 - Різновиди фітосанації
Рисунок 2.19 - Процеси фіторемедіації, які видаляють забруднення із
ґрунтів
49
Таблиця 2.5 – Технології очищення грунту
№ Технологія Орієнтовна вартість
1 2 3
1 Землеробство Лабораторні дослідження від 20 000 USD (1 м3),
пілотні дослідження від 100 000 USD;
обробка 1 м3 ґрунту до 100 USD.
2 Стабілізація Вартість технології з реагентами складає (за 1 м3) від
50 USD до 120 USD – для поверхневих забруднень,
від 200 USD для глибинних. Окремо закладається
вартість на обладнання від 200000 USD залежно від
особливостей території, вартості електроенергії.
3 Фітосанація Вартість 1 га потужністю 0,5 м ґрунту складає від
150 USD до 250000 USD.
4 Компостування Вартість технології залежить від кількості
обробленого ґрунту, доступності добавок, типу
забруднюючих речовин і складає 200 USD за 1 м3
при обробці 20000 м3 ґрунту.
5 Хімічне Вартість технології складає від 30 USD до 300 USD
вилуговування за 1 м3 ґрунту з урахуванням типу та концентрації
(промивання) речовин, що входять до складу розчину.
6 Термічна десорбція Вартість обробки складає від 10 до 70 USD за 1 м3
ґрунту. Пілотні дослідження сягають затрат від
10000 USD. Концентрація забруднень, ландшафтно-
геохімічні умови визначають верхню межу вартості.
7 Хімічна екстракція Вартість технології оцінюється від 150 USD до 500
USD за 1 м3 ґрунту.
50
Продовження таблиці 2.5
1 2 3
8 Хімічне Вартість всього процесу оцінюється в межах від 200
окислення/відновлення до 500 USD за тонну обробленого ґрунту без
врахування затрат на аналітичні дослідження.
9 Захоронення Вартість 1 т складає від 1000000 USD.
Консервація земельної ділянки відноситься до найкращого способу
відновлення V категорії земель – катастрофічно забруднених, згідно якої
передбачено повне або часткове припинення ведення на земельній ділянці будь
якої господарської діяльності, а отже й вилучення її із сільськогосподарського
обігу.
Таким прикладом в Україні є практика консервації земельних ділянок після
Чорнобильської катастрофи, оскільки значна частина земель була визнаною саме
V категорії – катастрофічно забрудненими, та в подальшому їм надано статус
природоохоронних.
Таким чином, розглянувши питання впливу військових дій на стан
грунтового покриву, можна зробити загальний висновок про значне забруднення
грунтів важкими металами та їх деградацію як основні проблеми грунтів, що
постраждали внаслідок війни [24, 25].
Оцінювання впливу військових дій на стан грунтового покриву включає
детальний аналіз кількісного вмісту забруднюючих речовин у грунті та
визначення категорії придатності та ступеню ураження земель згідно вище
розглянутих методик. Після встановлення ступеню ураження грунтового покриву
необхідно обрати технологію оброблення та очищення забруднених грунтів.
До сучасних методів дослідження забруднених внаслідок військових дій
земель відносять геоінформаційні технології та супутникові зйомки, проте
актуальним питанням є розвиток теоретичної та законодавчої бази щодо
подальшого відновлення грунтів.
51
ВИСНОВКИ
Військові дії на території України наносять значний негативний вплив на
екологічний стан довкілля цих територій та здоров’я українського народу.
Військові дії на території нашої країни справляють як прямий так і
опосередкований вплив на кліматичні зміни. Прямий вплив на зміни клімату
пов'язаний із безпосередніми бойовими діями на території нашої держави,
оскільки застосування військової техніки обумовлює значні викиди парникових
газів, зокрема вуглекислого газу – СО2 та метану – СН4.
Згідно попередніх розрахунків загальні викиди парникових газів, що
утворюються в результаті використання боєприпасів і вибухових речовин,
складають близько 1,2 млн т вуглекислого газу СО2.
Найбільшими площами замінованих лісів характеризуються Київська
область, що становить 74548,76 га, Харківська область – 41195,43 га, Донецька
область – 12921,4 га та Миколаївська область – 10113,87 га, за інформацією
Державного підприємства «Ліси України».
Втрата площі лісів України призведе до глобальних екологічних наслідків
та тенденцій до кліматичних змін відповідних регіонів, оскільки вони виконують
функції регуляції клімату та забезпечують процеси поглинання СО2.
Військова агресія росії на території нашої країни призводить до негативних
наслідків щодо стану атмосферного повітря, оскільки в результаті вибухів,
бомбардувань, пожеж тощо відбуваються значні викиди токсичних сполук,
важких металів та різного роду забруднюючих речовин.
З метою аналізу впливу бойових дій на стан атмосферного повітря
використовується моніторинг його стану, результати якого оприлюднюються на
сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у додатку
«ЕкоЗагроза».
52
Значної шкоди атмосферному повітрю завдають обстріли та влучання в
об’єкти нафтової промисловості, в результаті яких відбувається горіння нафти та
надходження значних обсягів забруднюючих речовин.
Найбільші обсяги викидів спостерігаються в результаті знищення бойових
броньованих машин, артилерійських систем та танків.
До найбільших сумарних показників викидів на одиницю бойової техніки за
всіма її видами встановлена для вуглекислого газу СО2, що становить понад 100 т.
Слід відзначити, що під час військових дій грунти переважно
забруднюються важкими металами, зокрема свинцем, цинком, хромом, кадмієм
тощо. Такі важкі метали є домінуючими у спектрі воєнно-техногенного
забруднення ґрунтового покриву.
Результати досліджень проб грунту із території бойових дій, що проведені
Сумською та Харківською філіями державної установи «Держгрунтохорона»,
показують перевищення щодо вмісту валових форм важких металів у межах 1,1 –
15,5 разів у порівнянні з фоновими значеннями. Причому встановлено, що
найбільшими перевищеннями є вміст свинцю Pb, а найменшими – вміст заліза Fe.
Для марганцю Mn встановлено перевищення ГДК від 2,3 до 2,4 разів; для
цинку Zn – від 1,8 до 51 разів.
Одним із сучасних методів визначення пошкодження грунту є використання
супутникових знімків та їх дешифрування.
Прикладом застосування супутникових знімків є дослідження забруднених
у результаті бойових дій сільськогосподарських земель, що проведені
природничим відділом Товариства дослідників України для Киїнської
територіальної громади Чернігівської області.
З метою вибору методики відновлення забрудненого грунту
використовують кумулятивну оцінку рівня пошкоджених земель, що передбачає
визначення категорії придатності щодо подальшого використання даної земельної
ділянки.
53
Існує 5 категорій придатності земель: безумовно придатні, яким відповідає
до 10% пошкодження площі земельної ділянки; придатні – від 10% до 25%
пошкоджень; мало придатні – середній рівень пошкодження від 25% до 50%;
умовні придатні – пошкодження високого рівня від 50% до 75%; не придатні –
пошкодження катастофічного ступеню від 75% до 100%.
Слід відзначити, що для катастрофічно забруднених земель найкращим
споспобом є консервація земельної ділянки, що передбачає повне або часткове
припинення ведення на ній господарської діяльності та вилучення її із
сільськогосподарського обігу.
В Україні використовували практику консервації земель після
Чорнобильської трагедії, коли значну частку земель визнали катастрофічно
забрудненими та надали статус природохоронних.
Військова агресія росії на території нашої держави призводить до суттєвих
змін екологічного стану водних ресурсів.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів (ресурс
«Екозагроза») станом на 2024 рік сума збитку, що завдана водним ресурсам
України, становить 40,6 млрд грн; в результаті засмічення водних об’єктів – 4,6
млрд грн; загальна маса забруднюючих речовин, що надійшли у водні ресурси,
становить 1682 227 т.
Станом на 2024 рік пошкоджено або повністю зруйновано на території
України внаслідок бойових дій 6 водосховищ. 73 водосховища налічувалось до
війни в Луганській області, 130 – в Донецькій області, проте наразі їх стан та
якісний склад води для них невідомі.
Вже в лютому 2023 року відзначалось перевищення вмісту нафтопродуктів
на водозаборах в місті Дніпро – до 0,062 мг/л; в м. Запоріжжя – перевищення
вмісту міді Cu до 0,051 мг/л; перевищення нормативів відзначаються за вмістом
кадмію Cd для приток р. Дніпро – до 1,9 мкг/л (річка Самара); зафіксовано
перевищення нормативів за вмістом ртуті Hg для р. Кільчень – до 0,38 мг/л. Для
54
річки Дніпро м. Запоріжжя зафіксовано концентрацію міді Cu – до 0,055 мг/л в
травні 202 року.
Також дані моніторингових досліджень на деокупованих територіях
Харківської області для басейну річки Сіверський Донець вказують на
перевищення вмісту важких металів у порівнянні з нормативними значеннями,
зокрема для літію Li – до 0,031 мг/л; для марганцю Mn – до 0,178 0,031 мг/л; міді
Cu – до 0,018 мг/л; цинку Zn – до 0,07 мг/л. Також зафіксовано перебільшення
вмісту нафтопродуктів – до 0,24 мг/л; концентрацій поверхнево-активних речовин
– до 0,28 мг/л.
Масштабною катастрофою для України став підрив росіянами Каховської
ГЕС, що сталося 6 червня 2023 року, в результаті чого об’єм води, що містило
водосховище, а саме 18,2 млрд м3 води, розлився на сусідні населені пункти, що
обумовило їх затоплення. Результатом цього стало також знищення фауни та
флори. За експертними оцінками в результаті цієї катастрофи постраждало 60 000
га території.
Для позначення наслідків війни був запроваджений термін «відлуння
війни». Майбутнім поколінням, а також сучасному суспільству, варто докласти
чимало зусиль, аби це відлуння мало якнайменший вплив на довкілля, адже, на
жаль, уникнути його повністю неможливо.
Робота пройшла апробацію на ІІ Міжнародній науково-практичній
конференції «Інноваційні матеріали та технології: біотехнологія, прикладна хімія,
екологія» (м. Київ: КНУТД, 2025 р.) [25] (додаток А).
55
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Екоцид у кримінальному праві України та міжнародні перспективи. Аналітична
записка// Екологія. Право. Людина. – Режим доступу: https://epl.org.ua/wp-
content/uploads/2022/06/Ekotsyd-u-kryminalnomu-pravi.pdf
2. Радзій В. Екоцид: наслідки і ціна російської агресії. // ЕКО-район. – 2022. -
Режим доступу: https://eco.rayon.in.ua/topics/506221-ekotsid-naslidki-i-tsina-
rosiyskoi-agresii (дата звернення 14.11.25).
3. Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної
агресії російської федерації: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня
2022 р. № 326. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text
(дата звернення 14.11.25).
4. Методика визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок
надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного
стану: Наказ Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 4
квітня 2022 р. № 167. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-22#Text (дата
звернення 14.11.25).
5. Методика визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України
внаслідок збройної агресії російської федерації: Наказ Міністерства аграрної
політики та продовольства України від 18 травня 2022 р. № 295. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0586-22#Text (дата звернення 14.11.25).
6. Сплодитель А., Голубцов О., Чумаченко С., Сорокіна Л. Забруднення земель
внаслідок агресії росії проти України – Режим доступу: https://ecoaction.org.ua/wp-
content/uploads/2023/03/zabrudnennia-zemel-vid-rosii1.pdf (дата звернення 14.11.25).
7. Нікітченко І. В., Прокопенко Н. Ю., Шведчикова І. О. Вплив військових
конфліктів на навколишнє середовище та екологію//Секція 3: Екологічні
проблеми природокористування та охорона навколишнього середовища. -
Луганськ: Східноукраїнський національний університет імені В. Даля, 2016. - 3 с.
- С. 2(154).
56
8. Офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів
України. ЕкоЗагроза. Режим доступу: https://ecozagroza.gov.ua/damage/shove (дата
звернення 14.11.25).
9. Шашурина Н.Г. Вплив збройних конфліктів на довкілля. Науковий вісник
Ужгородського Національного Університету. Серія ПРАВО. Випуск 88: частина
4. 2025. С. 167–171.
10. Шевченко О. В., Пронь О. С., Чеботарьова І. В. Вплив повномасштабних
бойових дій на стійкість територій до кліматичних змін //Економіка та
суспільство. – 2024. – Випуск 6. – С. 1 – 8 DOI: https://doi.org/10.32782/2524-
0072/2024-67-106
11. Омельчук О., Садогурська С. Природа та війна: як військове вторгнення Росії
впливає на довкілля України. // Центр екологічних ініціатив «Екодія». -2022. –
Режим доступу: https://ecoaction.org.ua/pryroda-ta-vijna.html (дата звернення
17.11.2025 р.).
12. Фондові дані Державного підприємства «Ліси України»: Площа замінованих
лісів у розрізі адміністративних районів України станом на 01.01.2024 року. URL:
https://e-forest.gov.ua (дата звернення 17.11.25).
13. Вплив війни росії проти України на стан українських ґрунтів. Результати
аналізу / О. Голубцов, Л. Сорокіна, А. Сплодитель, С. Чумаченко – Київ: ГО
«Центр екологічних ініціатив «Екодія»», 2023. – 32 с.
14. Колодежна В. Ґрунтові метаморфози: Українське дослідження впливу війни на
ґрунти. Робоча група з вивчення екологічних наслідків війни в Украні (Ukraine
War Environmental Consequences Work Group, UWEC). 2023. URL:
https://uwecworkgroup.info/uk/soil-metamorphosis-ukrainian-study-of-war-impacts-on-
soils/ (дата звернення: 17.11.2025).
15. Neffe, S., 1998. Chemical aspects of environmental contamination at military sites.
Environmental Contamination and Remediation Practices at Former and Present
Military Bases. Springer, Dordrecht, pp. 83–92.
16. J. C. Pennington, J. M. Brannon. Thermochim. Acta 384, 163 (2002).
57
17. A. L. Juhasz, R. Naidu. Rev. Environ. Contam. Toxicol. 191, 163 (2007).
18. Fayiga, A.O., 2019. Remediation of inorganic and organic contaminants in military
ranges. Environ. Chem. 16 (2), 81-91.
19. П. Остапенко, О. Бончковський, В. Швайко, А. Бончковський. Війна та
український чорнозем: як визначити збитки від забруднення ґрунтів?/ Товариство
дослідників України – Київ.: – грудень 2022. Режим доступу:
https://search.app/RUwY5YZ8dHuw3mdL6 (дата звернення 20.11.2025 р.).
20. На відновлення агросектору півдня України підуть роки – ВАР. //Агроновини.
АПК ІНФОРМ. - 2023.– Режим доступу: https://www.apk-
inform.com/uk/news/1534433
21. Янковський О. «Випалена земля». Як війна впливає на екологію півдня
України? //Новини Приазов’я. Радіо Свобода. Суспільство. - 2022. – Режим
доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/novyny-pryazovya-viyna-pivden-ekolohiya-
spalena-zemlya/32191731.html
22. Який вплив війни на екологію. НОВИНИ. //АВТОЕКОПРИЛАД Товариство. -
2022. – Режим доступу: https://eco.aep.kiev.ua/novini/vpliv-vijni-na-ekologiyu/
23. Екоцид у кримінальному праві України та міжнародні перспективи.
Аналітична записка. // Екологія. Право. Людина. – Режим доступу:
https://epl.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/Ekotsyd-u-kryminalnomu-pravi.pdf
24. Хоменко О.М., Хоменко В.В. Аналіз впливу військових дій в Україні на стан
довкілля // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої
освіти та молодих учених «Гірничі, будівельні, природоохоронні технології та
екологія». – 15.05.2025. – м. Житомир: ДУ «Житомирська політехніка».
25. Хоменко О.М., Федченко Б.І. Аналіз впливу військових дій на стан грунтів
України// Збірник тез ІІ Міжнародної науково-практичної конференції
«Інноваційні матеріали та технології: біотехнологія, прикладна хімія, екологія» –
30-31.10.2025. – м. Київ: КНУТД – С. 207 – 208.
58
ДОДАТКИ