The method of structured transformation of a business process activity diagram into a context map of domain-driven design

Abstract

The relevance of the study lies in the need to implement unified methods for the structured formation of context maps, capable of reliably and accurately representing business processes during the design of domain-driven information systems. The aim of the work was to develop and substantiate a systematic method for transforming business process activity diagrams into context maps, which optimises the modelling process and enhances the accuracy of interaction representation within the domain. To achieve this goal, methods of formal analysis of activity diagrams, structured identification of bounded contexts, grouping of interrelated actions, and establishing types of interactions between them were applied. The main results of the study consisted of creating a phased method that allows for the identification of key elements of business processes, their integration into logically consistent contexts, and the definition of inter-contextual relationships without the use of complex notations. The proposed approach enables the extraction of bounded contexts based on the analysis of activity diagrams, the identification of dynamic dependencies between actions of different participants, and the formation of a coherent context map. The effectiveness of the method was demonstrated using the example of the restaurant business, where it clearly identified interactions between customer service processes, the kitchen, inventory management, and payment processing. This contributed to a transparent distribution of responsibilities, improved system complexity management, accelerated design, and enhanced consistency between technical implementation and business requirements. The proposed approach also improved mutual understanding between developers and domain experts, as it provides clear boundaries of responsibility and a more adaptive system architecture. Furthermore, the results confirmed the scalability of the method to other industries, indicating its universality and wide applicability. The practical value of the work lies in the possibility of scaling the method for application in various domains, making it a useful tool for business analysts and software architects when designing complex systems and improving the effectiveness of architectural decision-making.

Актуальність дослідження полягає в потребі впровадження уніфікованих методів для структурованого формування контекстних карт, здатних надійно та точно відображати бізнес-процеси під час проєктування предметно-орієнтованих інформаційних систем. Метою роботи було розроблення та обґрунтування систематичного методу перетворення діаграм активності бізнес-процесів у контекстні карти, що оптимізує процес моделювання та підвищує точність відображення взаємодій у домені. Для досягнення цієї мети було застосовано методи формального аналізу діаграм активності, структурованого виявлення обмежених контекстів, групування взаємопов’язаних дій і встановлення типів взаємодій між ними. Основні результати дослідження полягають у створенні поетапного методу, який дозволяє ідентифікувати ключові елементи бізнес-процесів, об’єднувати їх у логічно узгоджені контексти та визначати міжконтекстні взаємозв’язки без використання складних нотацій. Запропонований підхід дає змогу виокремлювати обмежені контексти на основі аналізу діаграм активності, виявляти динамічні залежності між діями різних учасників та формувати узгоджену контекстну карту. Ефективність методу продемонстрована на прикладі ресторанного бізнесу, де за його допомогою було чітко ідентифіковано взаємодії між процесами обслуговування клієнтів, кухнею, управлінням запасами та обробкою платежів. Це сприяло прозорому розподілу відповідальності, покращило керування складністю системи, прискорило проєктування та підвищило узгодженість між технічною реалізацією та бізнес-вимогами. Запропонований підхід також покращив взаєморозуміння між розробниками та експертами предметної області, оскільки забезпечує чіткі межі відповідальності та більш адаптивну архітектуру системи. Крім того, результати підтвердили можливість масштабування методу на інші галузі, що свідчить про його універсальність та широку застосовність. Практична цінність роботи полягає у можливості масштабування методу для застосування в різних доменах, що робить його корисним інструментом для бізнес-аналітиків і архітекторів програмного забезпечення під час проєктування складних систем та підвищення ефективності прийняття архітектурних рішень.