Вплив антропогенних факторів на санітарний стан гіркокаштану звичайного в умовах Черкаської області

Abstract

Грабчук А.В. Вплив антропогенних факторів на санітарний стан гіркокаштану звичайного в умовах Черкаської області.

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку міських агломерацій Черкаської області характеризується активним урбанізаційним ростом, інтенсифікацією транспортної та промислової діяльності, що призводить до зростання антропогенного навантаження на міське довкілля. Зелені насадження, зокрема декоративні дерева, відіграють важливу роль у підтриманні екологічної стабільності міст, покращенні якості повітря, формуванні сприятливого мікроклімату та естетичного середовища для населення. Одним із таких видів є Гіркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum), який широко використовується в парках, скверах та вздовж міських вулиць Черкас і інших населених пунктів області. У процесі урбанізації та інтенсивного антропогенного впливу на міське середовище у рослинність надходять різні забруднювальні речовини, такі як важкі метали, оксиди сірки та азоту, пестициди та інші токсичні сполуки. Вони здатні накопичуватися в листках і кореневій системі дерев, викликати розвиток хвороб і шкідників, знижувати декоративні та біологічні властивості рослин, а також порушувати їх здатність до природної саморегуляції. Особливо чутливими до таких факторів є види, що ростуть вздовж транспортних магістралей та промислових зон. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оцінки впливу антропогенних чинників на санітарний стан Гіркокаштану звичайного в умовах Черкаської області, виявлення особливостей просторового розподілу негативних факторів та розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо збереження та оздоровлення зелених насаджень. Це є особливо важливим у контексті інтенсифікації міського розвитку, росту транспортного трафіку та концентрації промислових викидів, що робить проблему охорони та підтримки здоров’я міських дерев своєчасною та соціально значущою. У цьому контексті дослідження впливу антропогенних факторів на санітарний стан Гіркокаштану звичайного є надзвичайно важливим як для підтримки екологічної рівноваги міських територій, так і для забезпечення комфортного та естетично привабливого середовища для населення. Мета роботи полягає у визначенні ступеня впливу антропогенних чинників на санітарний стан гіркокаштану звичайного та розробці практичних рекомендацій щодо поліпшення його життєвого стану в умовах регіону. Для досягнення поставленої мети в роботі передбачено розв’язання таких завдань:  проаналізувати наукові джерела з проблеми антропогенного впливу на деревні насадження;  охарактеризувати екологічні умови Черкаської області;  оцінити санітарний стан гіркокаштану звичайного в різних умовах антропогенного навантаження;  визначити основні фактори, що негативно впливають на стан дерев;  запропонувати заходи з оздоровлення та охорони насаджень гіркокаштану. Об’єкт дослідження – насадження Гіркокаштану звичайного в міських екосистемах Черкаської області. Предмет дослідження – санітарний стан Гіркокаштану та зміни його показників під впливом антропогенних факторів. Методи дослідження включають польові спостереження, візуальну санітарну оцінку дерев, порівняльний аналіз, статистичну обробку отриманих даних, а також узагальнення літературних джерел. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до оцінки санітарного стану гіркокаштану звичайного з урахуванням регіональних особливостей антропогенного впливу в межах Черкаської області. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання органами місцевого самоврядування, комунальними службами та фахівцями з озеленення для планування заходів із догляду, відновлення та збереження зелених насаджень. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (20 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 64 сторінки друкованого тексту, основна частина – 54 сторінки.

Grabchuk A.V. The impact of anthropogenic factors on the sanitary condition of Aesculus hippocastanum in the Cherkasy Region

Actuality of theme. The current stage of development of urban agglomerations in the Cherkasy region is characterized by rapid urban growth and the intensification of transport and industrial activities, which lead to increased anthropogenic pressure on the urban environment. Green spaces, particularly ornamental trees, play an important role in maintaining the ecological stability of cities, improving air quality, creating a favorable microclimate, and providing an aesthetically pleasing environment for residents. One such species is the common horse chestnut (Aesculus hippocastanum), which is widely used in parks, squares, and along city streets in Cherkasy and other settlements in the region. During urbanization and intensive anthropogenic influence on the urban environment, vegetation is exposed to various pollutants such as heavy metals, sulfur and nitrogen oxides, pesticides, and other toxic compounds. These substances can accumulate in the leaves and root systems of trees, cause the development of diseases and pests, reduce the decorative and biological properties of plants, and disrupt their natural self-regulation. Species growing along transport routes and industrial zones are particularly sensitive to these factors. The relevance of this study is determined by the need to assess the impact of anthropogenic factors on the sanitary condition of the common horse chestnut in the Cherkasy region, to identify the characteristics of the spatial distribution of negative factors, and to develop scientifically based recommendations for the preservation and restoration of green spaces. This is especially important in the context of intensified urban development, increasing traffic, and concentrated industrial emissions, making the problem of protecting and maintaining the health of urban trees timely and socially significant. In this context, studying the impact of anthropogenic factors on the sanitary condition of the common horse chestnut is extremely important both for maintaining the ecological balance of urban areas and for ensuring a comfortable and aesthetically attractive environment for residents. The objective of the study is to determine the degree of influence of anthropogenic factors on the sanitary condition of the common horse chestnut (Aesculus hippocastanum) and to develop practical recommendations for improving its vitality in the region. To achieve this goal, the study sets the following tasks:  to analyze scientific sources on the issue of anthropogenic impact on tree plantations;  to characterize the ecological conditions of the Cherkasy region;  to assess the sanitary condition of the common horse chestnut under different levels of anthropogenic pressure;  to identify the main factors negatively affecting the condition of the trees;  to propose measures for the restoration and protection of horse chestnut plantations. Object of the Study – horse chestnut plantations in urban ecosystems of the Cherkasy region. Subject of the Study – the sanitary condition of the common horse chestnut and changes in its indicators under the influence of anthropogenic factors. Research Methods include field observations, visual sanitary assessment of trees, comparative analysis, statistical processing of the obtained data, and synthesis of literature sources. Scientific Novelty of the study lies in a comprehensive approach to assessing the sanitary condition of the common horse chestnut, taking into account regional features of anthropogenic influence in the Cherkasy region. Practical Significance of the obtained results lies in their potential use by local authorities, municipal services, and landscaping specialists for planning measures for care, restoration, and preservation of green plantations. Structure and scope of work. The master's qualification work consists of introduction, annotation, two chapters, conclusion, list of references (20 sources), graphic documentation, applications. The full amount of work is 64 pages of printed text , the main part is 59 pages.