ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕСУ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ФІНКОНТРОЛЬ»», М. КИЇВ)

Багдасарян, Давід Геворгійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6846

Title:	ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕСУ (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ФІНКОНТРОЛЬ»», М. КИЇВ)
Authors:	Бразілій, Наталія Миколаївна Багдасарян, Давід Геворгійович
Issue Date:	2025
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6846
Appears in Collections:	071 Облік і оподаткування (Облік і аудит)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Багдасарян.pdf Restricted Access		996.66 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Я МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки і управління
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування
Освітній ступінь «Магістр»
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування»

Допущено до захисту
завідувач кафедри д.е.н., професор
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО
«____»_________________2025 р.

БАГДАСАРЯН ДАВІД ГЕВОРГІЙОВИЧ

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У
УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ БІЗНЕСУ (НА
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ
«ФІНКОНТРОЛЬ»», М. КИЇВ)

Виконавець роботи: _____________ Багдасарян Д.Г.
(підпис) П.І.П.студента
«____»______________2025 р.

Науковий керівник:
к.е.н., доцент ______________ Бразілій Н.М.
(науковий ступінь, вчене звання) (підпис) П.І.П. викладача
«____»______________2025 р.

Черкаси 2025
4
ЗМІСТ

ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 9
1.1. Економічна сутність, класифікація, порядок визнання та
оцінки фінансових результатів діяльності підприємства 9
1.2. Організація та методика обліку фінансових результатів 21
1.3. Методичні прийоми контролю фінансових результатів 29
1.4. Методика проведення аналізу фінансових результатів 35

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ 42
РЕЗУЛЬТАТІВ НА ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ
«ФІНКОНТРОЛЬ»
2.1. Організаційно економічна характеристика підприємства 42
2.2. Документування господарських операцій з обліку фінансових
результатів 51
2.3. Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів 57
2.4. Шляхи удосконалення обліку фінансових результатів 72

РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ
ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА 79
КОМПАНІЯ «ФІНКОНТРОЛЬ»
3.1. Методика проведення контролю фінансових результатів на 79
підприємстві
3.2. Аналіз складу, структури та динаміки фінансових результатів
діяльності підприємства 86
3.3. Шляхи удосконалення контролю та аналізу фінансових
результатів діяльності підприємства 97
ВИСНОВКИ 105
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 116
ДОДАТКИ

5
ВСТУП

Актуальність теми магістерського дослідження зумовлена тим, що
фінансовий результат є узагальнюючим показником діяльності підприємства.
Він відображає кінцевий ефект взаємодії всіх виробничих, комерційних,
фінансових та управлінських процесів. Прибуток виступає основним
джерелом самофінансування підприємства, базою для розрахунку податків,
критерієм інвестиційної привабливості. У свою чергу, збитки свідчать про
наявність проблем у господарській діяльності та вимагають негайного
аналізу причин і пошуку шляхів їх усунення. В сучасній економіці, де рівень
конкуренції постійно зростає, саме правильна організація обліку та
систематичний аналіз фінансових результатів забезпечують підприємству
можливість утримувати лідерські позиції на ринку.
Результати діяльності суб’єкта господарювання, виражені через
показники прибутку чи збитку, виступають не лише підсумком його
функціонування за певний період, але й головним критерієм ефективності
використання ресурсів, конкурентоспроможності та перспектив розвитку.
Саме фінансовий результат відображає досягнуті підприємством економічні
цілі та визначає можливості для інвестування, розширення виробництва й
забезпечення соціальних гарантій працівникам.
Фінансові результати цікавлять широкий спектр користувачів
економічної інформації. Для власників і акціонерів вони є показником
дохідності вкладеного капіталу. Для держави – базою формування
податкових надходжень і фінансування суспільних потреб. Для банків та
інвесторів – критерієм надійності та платоспроможності. Для менеджменту
підприємства – основою прийняття стратегічних і тактичних рішень. Отже,
облік, контроль і аналіз фінансових результатів мають фундаментальне
значення для забезпечення економічної стабільності як окремого суб’єкта
господарювання, так і країни в цілому.
6
В умовах глобалізації, цифровізації бізнес-процесів та постійних
викликів, пов’язаних із кризами, воєнними діями та нестабільністю
фінансових ринків, облік і аналіз фінансових результатів набувають ще
більшої актуальності. Підприємства змушені пристосовуватися до нових
вимог, впроваджувати сучасні інформаційні системи, забезпечувати
прозорість та достовірність звітності, щоб зберегти довіру партнерів та
інвесторів. Саме тому дослідження обліку, контролю та аналізу фінансових
результатів є надзвичайно важливим як з наукової, так і з практичної точки
зору.
Підприємства повинні систематично аналізувати свої фінансові
результати для пошуку шляхів підвищення прибутковості, враховуючи як
зовнішні (економічні, природні, регуляторні), так і внутрішні фактори
впливу. З переходом економіки до ринкових засад зростає роль фінансової
стійкості, самостійності й відповідальності підприємств. У цьому контексті
аналітична інформація стає основою для прийняття ефективних
управлінських рішень, які цікавлять власників, інвесторів, кредиторів і
контролюючі органи.
Значний внесок у розвиток теорії та методології обліку й аналізу
фінансових результатів зробили такі вчені, як Ф.Ф. Бутинець, А.М.
Герасимович, В.І. Єфименко, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, В.М. Мурашко,
В.М. Пархоменко, І.І. Пилипенко, В.Я. Савченко, В.В. Сопко. Їхні праці
спрямовані на вдосконалення методів обліку, узгодження податкового та
бухгалтерського обліку, підвищення ефективності управління витратами й
аналізу доходів підприємств.
Мета і завдання дослідження є дослідження теоретичних та
методичних основ обліку контролю та аналізу фінансових результатів та
розробка рекомендацій щодо їх удосконалення на підприємстві в сучасних
умовах господарювання.

7
Згідно поставленої мети в кваліфікаційній роботі передбачено
вирішення таких основних завдань:
– дослідити економічну сутність поняття фінансових результатів;
– визначити основні завдання та методологічні засади обліку
фінансових результатів підприємства;
– розкрити організаційно-методичні засади контролю фінансових
результатів підприємства;
– розкрити методику аналізу фінансових результатів підприємства;
– надати організаційно-економічну характеристику діяльності ТОВ
«Консалтингова компанія «Фінконтроль»;
– провести аналіз фінансових результатів підприємства;
– визначити шляхи удосконалення організації обліку, контролю та
аналізу фінансових результатів;
Об’єктом дослідження є процес обліку, контролю та аналізу фінансових
результатів підприємства.
Предметом є теоретико-методологічні та організаційно-практичні
аспекти ведення обліку, контролю та аналізу фінансових результатів
підприємства ТОВ «Консалтингова компанія «Фінконтроль».
Методи які використовувались в процесі дослідження: при
дослідженні теоретичних аспектів – теоретичне узагальнення, вибірка,
групування, методи індукції та дедукції; при аналізі фінансового стану та
витрат підприємства – методи аналізу та синтезу, порівняння, конкретизації,
аналітично-розрахункові, спостереження, моделювання, табличні та графічні,
методи статистичного групування, вибіркового дослідження, порівняльного
аналізу.
З наукової точки зору дослідження обліку, контролю та аналізу
фінансових результатів дозволяє вдосконалювати теоретичні підходи до
розуміння сутності прибутку і збитку, формувати нові методики обліку та
аналізу, враховувати сучасні тенденції розвитку економіки.
8
З практичної точки зору правильна організація обліку та контролю
фінансових результатів допомагає підприємствам уникати кризових ситуацій,
забезпечувати стабільний розвиток, формувати обґрунтовану політику
управління доходами та витратами.
Теоретичною та методологічною основою написання роботи
послужили теоретичні знання набуті під час навчання, законодавчі та
нормативні акти уряду, інструктивні матеріали та практичні матеріали та
офіційні статистичні дані ТОВ «Консалтингова компанія «Фінконтроль». В
основу дослідження покладено положення економічної теорії, висновки
сформульовані в наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників
бухгалтерського, фінансового обліку та економічного аналізу.
.

9
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ КОНТРОЛЮ ТА
АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

1.1. Економічна сутність, класифікація, порядок визнання та оцінки
фінансових результатів діяльності підприємства

В умовах економічних трансформацій в Україні, інтеграції до світового
ринку та впливу воєнних і фінансових криз питання належної організації
обліку та контролю фінансових результатів набуває особливого значення.
Багато підприємств стикаються з труднощами підтримання
платоспроможності, оптимізації витрат і пошуку нових ринків. Для
ефективного управління цими процесами необхідна налагоджена система
обліку й аналізу, що дає змогу своєчасно виявляти проблеми та приймати
обґрунтовані управлінські рішення.
Важливим напрямом розвитку є також гармонізація національної
системи бухгалтерського обліку з міжнародними стандартами, що дозволить
підвищити конкурентоспроможність українських підприємств та привабити
іноземних інвесторів.
Розвиток ринкових відносин в Україні висуває нові вимоги до
бухгалтерського обліку, який є головним інструментом контролю фінансово-
господарської діяльності. Вдосконалення методики обліку тісно пов’язане з
потребою підвищення продуктивності, зростання виробництва та досягнення
оптимальних фінансових результатів. Для ефективного управління необхідно
мати точні дані про стан активів, зобов’язань і фінансових потоків
підприємства, що забезпечується системою бухгалтерського обліку.
Водночас спрощення облікових процедур можливе лише до межі, яка
не порушує його контрольної та інформаційної функцій. Закон України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» гарантує
10
підприємствам право самостійно обирати форму ведення обліку з
урахуванням специфіки діяльності. Тому організація бухгалтерського обліку
має бути побудована таким чином, щоб забезпечити повноту, своєчасність і
достовірність облікових даних.
Згідно з вимогами Міжнародних стандартів фінансової звітності
(МСФЗ), фінансова інформація має бути достовірною, зрозумілою й
порівнюваною. Це передбачає ведення точного обліку доходів і витрат,
правильне відображення фінансового результату у звітності підприємства.
Ефективність діяльності будь-якого підприємства – незалежно від
форми власності, галузі, масштабів операцій чи інших характеристик –
значною мірою визначається тим, наскільки раціонально організовано та
оптимізовано інформаційні потоки, які забезпечують потреби як внутрішніх,
так і зовнішніх користувачів. У цьому контексті питання формування
доходів, витрат і фінансових результатів набувають особливої ваги й
залишаються одними з ключових у наукових дискусіях з філософії,
економічної теорії, мікро- та макроекономіки, фінансів і менеджменту. Зміст
цих категорій є багатогранним і часто викликає дискусії, тому їх дослідження
не втрачає актуальності.
У науковій літературі існує кілька підходів до визначення сутності
прибутку:
Класичний підхід – прибуток розглядається як винагорода за
підприємницький ризик.
Економічний підхід – прибуток є різницею між доходами та витратами
з урахуванням альтернативних витрат і вартості капіталу.
Фінансово-обліковий підхід – прибуток визначається як бухгалтерська
категорія, що базується на принципах визнання та оцінки доходів і витрат.
Управлінський підхід – прибуток розглядається як основа для
прийняття рішень, мотивації та планування майбутньої діяльності.
11
Ці підходи демонструють багатогранність поняття «фінансовий
результат» і пояснюють необхідність його дослідження з позицій різних
економічних наук [15, 30, 35, 45, 54].
Багато науковців присвятили свої роботи з’ясуванню сутності поняття
«фінансові результати», однак і досі не сформовано єдиного
загальноприйнятого визначення цього терміна. Теоретичні аспекти,
практичне значення обліку фінансових результатів та способи їх
відображення у фінансовій звітності й надалі залишаються предметом
активних наукових досліджень. У таблиці 1.1 наведено опрацьовані
літературні джерела та короткі цитати окремих авторів щодо трактування
фінансових результатів.

Таблиця 1.1
Наукові підходи щодо визначення сутності поняття
«фінансовий результат»
Автор
(джерело) Сутність поняття «фінансовий результат»
Мочерний «грошова форма підсумків господарської діяльності організацій або
С.В. [54] їхніх підрозділів, виражена в прибутках або збитках»
Ільєнкова М. «якісна характеристика фінансово — господарської діяльності, яка в
Д. [34] цілому характеризує результат економічних відносин підприємства»
Пипко В.А. «результат господарської діяльності, виражений в грошовій формі»
[63]
Пушкар М.С. «прибуток чи збиток, отримані в результаті господарської діяльності»
[72]
Луговий В.А. «балансовий прибуток (або збиток) підприємства, який складається із
[45] доходу (витрат) від реалізації готової продукції (робіт, послуг), доходу
(витрат) від інших реалізацій і сум позареалізаційних доходів (витрат)»
Бутинець «прибуток (збиток) від реалізації готової продукції (робіт, послуг)»
Ф.Ф. [15]
Загородній «приріст чи зменшення вартості власного капіталу підприємства
А.Г. [29] внаслідок діяльності у звітному періоді»
Пантелєєв прибуток (збиток) від конкретного виду діяльності (виробничої,
В.П. [60] надання послуг або торгової) визначається як алгебраїчна сума валового
прибутку (збитку), інших операційних доходів та адміністративних
витрат та витрат на збут відповідного виду діяльності та інших
операційних витрат
Прохар Н. В. прибуток або збиток, сформовані в процесі господарської діяльності за
[68] звітний період, що визначаються як різниця між доходами та витратами
підприємства і відображають зміну величини власного капіталу.
12
Проведений аналіз дозволяє зробити висновок, що, хоча науковці по-
різному формулюють визначення поняття «фінансовий результат», змістовно
вони відображають одне й те саме економічне явище.
Так, Мочерний С. В. [54] та Пипко В. А. [63] розглядають фінансові
результати як узагальнений економічний підсумок виробничо-господарської
діяльності суб’єктів, виражений у грошовій формі. Ільєнков М. Д. пропонує
аналізувати фінансовий результат також через призму податкових
розрахунків та управлінського обліку [34]. Бутинець Ф. Ф. [15] ототожнює
фінансовий результат із прибутком від реалізації готової продукції [16], тоді
як Луговий В. А. включає до фінансових результатів також доходи від інших
видів реалізації та позареалізаційні доходи [45]. На думку та Загороднього А.
Г., фінансовим результатом діяльності підприємства є збільшення або
зменшення капіталу внаслідок фінансово-господарських операцій за звітний
період, що проявляється у вигляді загального прибутку або збитку [29].
Відповідно, Н.В. Прохар [68] виділяє кілька та якісних сторін у
трактуванні категорій «прибуток» і «збиток».
Огляд публікацій за останні роки свідчить про такі тенденції. По-
перше, увага дослідників зосереджена на підвищенні достовірності
фінансової інформації: наприклад, урахування економічної кон’юнктури
(інфляції) у звітності значно покращує якість даних, а впровадження
жорстких внутрішніх контролів запобігає маніпуляціям із показниками [31].
По-друге, поширюється застосування комплексних методів аналізу:
дослідники радять поєднувати різні підходи — коефіцієнти, рейтинги,
факторний (адитивний) аналіз, математико-статистичні моделі тощо. Такі
комбіновані підходи підвищують надійність висновків і дозволяють
врахувати різні аспекти доходів, витрат та рентабельності.
Нарешті, усі дослідження підкреслюють важливість використання
результатів аналізу у прийнятті управлінських рішень. Точний фінансовий
аналіз формує інформаційну базу, на підставі якої керівники можуть
коригувати стратегію, оперативно реагувати на відхилення і виявляти
13
резерви підвищення ефективності. Надійність таких рішень прямо залежить
від якості вихідних даних: як показано в Open Science Journal, за
недостовірної звітності менеджмент позбавлений можливості обґрунтовано
планувати діяльність. З іншого боку, аналізуючи фінансові результати,
підприємства визначають ефективність окремих напрямів (продукції, видів
діяльності, капіталу) і відповідно коригують інвестиції та операційні
рішення. Таким чином, сучасні праці демонструють, що якісний облік та
аналітика прибутку сприяють підвищенню фінансової стійкості організацій і
підтримують ухвалення ефективних управлінських рішень.
Оскільки фінансові результати є комплексним показником і
формуються під впливом широкого спектра чинників, їх доцільно поділяти
на дві великі групи: макроекономічні (зовнішні) та мікроекономічні
(внутрішні).
До макроекономічних факторів належать:
⎯ природно-кліматичні умови;
⎯ державне регулювання цін, тарифів, відсоткових ставок і податків;
⎯ кон’юнктура ринку, загальна економічна ситуація в країні.
До мікроекономічних факторів відносять:
⎯ обсяги виробництва та реалізації;
⎯ рівень собівартості продукції;
⎯ ефективність використання виробничих ресурсів;
⎯ якість продукції;
⎯ організацію праці та управління;
⎯ результативність використання фінансових ресурсів підприємства. [67].
Фінансові результати є відображенням кінцевого ефекту господарської
діяльності підприємства за певний період. Вони характеризують різницю між
отриманими доходами та понесеними витратами. Якщо доходи перевищують
витрати – підприємство отримує прибуток, якщо витрати вищі за доходи –
формується збиток. Фінансовий результат виконує кілька важливих функцій
у господарському механізмі:
14
Оціночна функція – показує ефективність діяльності підприємства,
правильність обраної стратегії та політики.
Стимулююча функція – прибуток виступає головним джерелом
мотивації для власників і працівників підприємства, оскільки створює
можливості для розвитку та соціальних гарантій.
Фіскальна функція – прибуток є базою для розрахунку податку на
прибуток підприємств, що формує надходження до бюджету держави.
Інвестиційна функція – за рахунок прибутку здійснюється
фінансування нових проєктів, модернізація обладнання, розширення
виробництва [68].
Таким чином, фінансовий результат є комплексним показником, що
інтегрує у собі всі сторони діяльності підприємства та відображає його
фінансову стабільність.
Для того щоб фінансові результати могли розглядатися як об’єкт
бухгалтерського обліку та управління, необхідно, насамперед, чітко
визначити їх види й упорядкувати їх за певними ознаками. Це досягається
шляхом побудови логічно послідовних і обґрунтованих класифікаційних
систем. Класифікація в даному випадку виступає методом наукового
пізнання: що більше параметрів і характеристик ураховано, то глибшим є
розуміння сутності об’єкта й тим вищою буде ефективність управлінських
рішень.
Відсутність єдиного підходу до класифікації фінансових результатів
негативно позначається на якості бухгалтерської інформації — погіршує її
зрозумілість, аналітичність і зіставність. У сучасній літературі
виокремлюють щонайменше два концептуальні підходи до формування
класифікаційних ознак результатів діяльності, поєднання яких дозволяє
створити ефективну модель класифікації, придатну для практичного
застосування в обліку.
Деякі види фінансових результатів також наведені у Інструкції про
застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу,
15
зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена
МФУ № 291 від 30.11.1999 року, що включають прибуток нерозподілений,
непокриті збитки, прибуток, що використаний у звітному періоді, результат
операційної діяльності, результат фінансових операцій, результат іншої
звичайної діяльності [9]. Узагальнюючи існуючі підходи, наведемо
класифікацію фінансових результатів, які на сьогоднішній день
використовуються на підприємствах (рис.1.1 та табл. 1.2).

Фінансові результати

За періодом За відповідністю В залежності від За періодом
формування змісту формування

минулий плановий економічний цільові

звітній недоотриманий бухгалтерський нейтральні
майбутній надлишковий податковий додаткові

За джерелами За способом За характером За рівнем
формування використання використання формування

від реалізації позитивний розподілений За центрами
відповідальност

від володіння негативний нерозподілений і
активами
нульовий Відповідно до
від змін ціни Відповідно до видів діяльності
видів діяльності

Для цілей валовий
управління від операційної
діяльності чистий

вертикальне
групування від фінансової маржинальний
діяльності
горизонтальне загальний
групування
від інвестиційної сукупний
діяльності
Рис. 1.2. Класифікація фінансових результатів підприємства [9].
16
Так, Шипіна С. Б. пропонує класифікаційну матрицю, що базується на
етапах формування фінансових результатів у розрізі господарських операцій:
їх виникнення й визнання, використання та розподіл [95]. У межах кожного
напряму деталізуються окремі класифікаційні ознаки (табл. 1.2) [67]. З
іншого боку, Гавриленко О. Є. обґрунтовує класифікаційні критерії,
орієнтовані на інформаційні потреби користувачів, їх можливості та ступінь
задоволення цих потреб (табл. 1.2) [22].

Таблиця 1.2
Основні критерії класифікації фінансових результатів в контексті
наукових досліджень
Автор Класифікаційні ознаки (пропозиції науковця) Мета
класифікації
Шипіна С.Б. за видами діяльності Підвищення
Бухгалтерський облік і за характером (напрямами) використання точності,
контроль фінансових за звітним періодом формування показників достовірності та
результатів: теоретико- за показниками фінансової звітності оперативності
методичний аспект (відповідно до методики розрахунку) отримання
[71] за елементами, які встановлюють бухгалтерської
взаємозв’язок між бухгалтерським і інформації
податковим обліком
класифікація рахунків
за розподілом прибутку в звітному періоді
за елементами, які регулюють розмір
кінцевого фінансового результату
за способами розкриття додаткової
інформації
за джерелами формування
за відповідністю плану
за значення підсумкового результату
господарювання
за характером оподаткування прибутку
за порядком відображення в різних формах Підвищення
Гавриленко О.Є. звітності інформативності
[23] за методом формування даних про
за значенням для різних груп користувачів формування
за результатом контролю фінансових
результатів для
управлінських
цілей

Джерело: таблицю складено на підставі [22]
17
Подібний підхід до класифікації фінансових результатів є
багатовимірним і науково виваженим. Його практична реалізація дозволяє
суттєво підвищити аналітичний потенціал облікових даних. При цьому зміст
класифікації має визначатися передусім потребами користувачів інформації,
а не лише позицією розробників. Це створює методологічну основу для
якісного інформаційного забезпечення менеджменту достовірними, повними
та деталізованими даними.
Фінансові результати діяльності підприємства можуть класифікуватися
за низкою критеріїв. Серед основних виділяють такі групи:
1. Операційні результати:
⎯ валовий дохід – сукупна виручка від реалізації товарів, робіт, послуг до
вирахування витрат;
⎯ валовий прибуток – різниця між валовим доходом і валовими
витратами, що характеризує ефективність основної діяльності;
⎯ операційний прибуток – валовий прибуток за мінусом операційних
витрат (заробітна плата, сировина, виробничі витрати тощо);
⎯ чистий прибуток від операційної діяльності – операційний прибуток за
вирахуванням інших операційних витрат (витрати на збут, рекламу,
адміністративні витрати тощо).
2. Неопераційні результати:
⎯ прибуток (збиток) від реалізації активів – результат продажу
необоротних активів (основні засоби, транспорт, нематеріальні активи
тощо);
⎯ фінансові доходи та витрати – прибутки й збитки від інвестиційної
діяльності, відсотки, курсові різниці та інші фінансові операції, не
пов’язані безпосередньо з основною діяльністю;
⎯ результати операцій із пов’язаними сторонами – прибуток або збиток
від взаємодії з афілійованими чи залежними підприємствами.
⎯ 3. Комплексні фінансові результати:
18
⎯ прибуток (збиток) до оподаткування – підсумковий результат після
врахування всіх операційних і неопераційних доходів і витрат, але до
сплати податку на прибуток;
⎯ прибуток (збиток) після оподаткування – чистий фінансовий результат,
який залишається у розпорядженні підприємства після виконання
податкових зобов’язань і може бути спрямований на виплату
дивідендів або реінвестування.
4. Кумулятивні фінансові результати:
⎯ капіталовкладення – сукупний обсяг інвестицій у підприємство з
моменту його створення або початку обліку;
⎯ нерозподілений прибуток (збиток) – частина чистого прибутку, що
залишилася на підприємстві після розподілу й використовується для
фінансування його подальшого розвитку [43].
Така класифікація дає змогу всебічно дослідити фінансові результати
підприємства, глибше зрозуміти їх економічну природу та забезпечити
керівництво й інших зацікавлених користувачів повною інформацією для
оцінки ефективності діяльності.
Фінансові результати функціонування підприємств вимірюються за
допомогою таких узагальнюючих показників, як валовий і чистий дохід, а
також прибуток. Валова продукція охоплює вартість спожитих засобів
виробництва і додану вартість, створену живою працею. Частина цієї
вартості, яка перевищує матеріально-грошові витрати (за винятком витрат на
оплату праці), становить валовий дохід.
Валовий дохід є інтегральним показником результативності діяльності
підприємства. Його величина залежить від обсягу виробництва та рівня
витрат, не пов’язаних із оплатою праці. Зростання валового доходу
забезпечується через нарощення виробництва та скорочення матеріально-
грошових витрат. Одночасно валовий дохід виступає джерелом формування
фонду оплати праці й інвестиційних ресурсів, однією з форм яких є чистий
дохід.
19
Валовий прибуток уже враховує результати реалізації продукції, робіт,
послуг, інші операційні доходи та витрати, а також позареалізаційні
фінансові результати.
Чистий дохід – це частина вартості створеного продукту, що
залишається після відшкодування витрат на живу та уречевлену працю. Він
дорівнює валовому доходу за мінусом витрат на оплату праці [13].
Сформований на підприємстві чистий дохід розподіляється між
державою (через систему цін і податків) та самим підприємством. Та частина,
яка залишається у розпорядженні підприємства і становить різницю між
вартістю реалізованої продукції та її повною собівартістю, є чистим доходом
підприємства.
Структура чистого доходу включає:
• реалізований чистий дохід – дохід, фактично отриманий від
продажу продукції (ідентичний прибутку від реалізації);
• чистий дохід у залишках продукції, призначеної для внутрішніх
потреб підприємства, який визначається як різниця між вартістю цієї
продукції за цінами реалізації та її собівартістю.
Таким чином, прибуток є однією з форм чистого доходу й
розраховується відповідно до встановлених правил. Окрім прибутку від
реалізації продукції, на підприємствах визначають прибутки від операційної,
інвестиційної, фінансової діяльності, позареалізаційних операцій, а також
загальний і чистий прибуток.
Загальний прибуток включає результати від продажу продукції й
послуг, реалізації інших цінностей і нематеріальних активів, а також
фінансові результати від інвестиційної та фінансової діяльності з
урахуванням надзвичайних доходів і витрат.
Прибуток є важливим інтегральним показником, який узагальнює
результати виробничо-фінансової діяльності підприємства. У ньому
концентровано відображаються такі якісні характеристики, як зростання
20
продуктивності праці, зниження собівартості, підвищення якості продукції та
ефективність використання виробничих фондів.
Чистий прибуток – це частина загального прибутку, що залишається у
розпорядженні підприємства після сплати податків та інших обов’язкових
платежів до бюджету [13, 14, 30]
Водночас важливо розуміти, що абсолютна величина прибутку сама по
собі не є достатнім критерієм оцінки ефективності діяльності. Для цього
необхідно співвідносити прибуток із понесеними витратами, тобто
аналізувати рентабельність, яка характеризує рівень дохідності підприємства.
Збитки в економічному розумінні означають зменшення вартості майна
суб’єкта господарювання внаслідок перевищення витрат над доходами за
певний період. Вони можуть проявлятися як у вигляді додаткових майнових
втрат, так і у формі втрачених вигод (неотриманого прибутку). Фактори, що
визначають рівень прибутковості, одночасно впливають і на можливість
виникнення збитків. Серед основних причин збиткової діяльності виділяють:
скорочення обсягів реалізації, зниження цін, зростання собівартості, простої,
знецінення запасів, курсові коливання та негативні результати
позареалізаційних операцій.
Отже, аналіз фінансових результатів дозволяє не тільки оцінити стан
підприємства, зіставити його показники з нормативами та простежити їх
динаміку за різними моделями аналізу, але й сформувати цілісну
характеристику фінансового стану й потенціалу підприємства на ринку.
Сьогодні фінансовий результат слід розглядати не лише як підсумок
минулої діяльності, а й як грошовий потік, що визначає майбутні можливості
розвитку підприємства. Він відображає головну мету підприємницької
діяльності – дохідність, і має вирішальне значення для широкого кола
стейкхолдерів: власників, менеджменту, інвесторів, кредиторів, державних
органів, фондових бірж та інших зацікавлених користувачів інформації.

21
1.2. Організація та методика обліку фінансових результатів

Фінансові результати є одним із ключових показників, за яким
оцінюють стан та ефективність діяльності підприємства, адже в них
узагальнюються наслідки всіх господарських операцій. Щоб облік таких
результатів був дієвим та інформативним, підприємство має розробити
власний робочий план рахунків. Він повинен, з одного боку, максимально
задовольняти інформаційні потреби управлінських ланок, забезпечувати
прозорість фінансового обліку та звітності, а з іншого – зберігати комерційну
таємницю. Результативність роботи підприємства значною мірою
визначається рівнем організації бухгалтерського обліку та якістю методики
економічного аналізу, насамперед аналізу фінансових результатів.
У системі бухгалтерського обліку принципово важливим є послідовне
співставлення доходів і витрат. П(С)БО 15 «Дохід» [4]. і П(С)БО 16
«Витрати» [5] регламентують загальні підходи до формування інформації
щодо цих об’єктів обліку. Особливу роль у визначенні фінансових
результатів відіграють правила визнання доходів і витрат.
Дохід визнається у момент, коли підприємство отримує економічну
вигоду від своєї діяльності та коли сума доходу може бути достовірно
визначена. Це може бути виручка від реалізації продукції, надання послуг,
виконання робіт, отримання дивідендів чи відсотків.
Витрати визнаються у момент зменшення активів або збільшення
зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства.
До витрат належать витрати на виробництво, адміністративні та збутові
витрати, фінансові витрати тощо. Завдяки чіткому відображенню доходів та
витрат формується достовірний показник чистого прибутку чи збитку.
Чистий фінансовий результат (прибуток або збиток) формується
поступово протягом звітного року за всіма видами діяльності, у тому числі за
операціями з реалізації продукції, робіт, послуг. Поява збитків може бути
наслідком різних причин: скорочення обсягів продажу, падіння цін,
22
завищеної собівартості тощо. Коректне визначення доходів і витрат можливе
лише за умови дотримання принципів нарахування, відповідності та
періодичності.
Система організації обліку повинна забезпечувати повний і правдивий
обсяг інформації про доходи, витрати та отриманий фінансовий результат,
оскільки саме ці дані становлять базу для аналізу й управлінських рішень.
Доцільним є поділ результатів за видами діяльності, що дає змогу
комплексно оцінити фінансову ефективність підприємства.
Для узагальнення даних про фінансовий результат використовується
рахунок 79 «Фінансові результати». Щоб облік на цьому рахунку був
впорядкованим і однозначним, у наказі про облікову політику слід чітко
прописати підходи до формування його показників [16].
Оскільки фінансовий результат складається з доходів і витрат, у
обліковій політиці насамперед потрібно деталізувати саме ці об’єкти обліку.
Доцільно передбачити:
1. Об’єкти обліку доходів і витрат – повний перелік видів доходів
та витрат, що підлягають відображенню в системі обліку.
2. Склад та методи оцінки доходів і витрат – компоненти, що
утворюють доходи й витрати, та підходи до їх оцінювання.
3. Метод обліку витрат на виробництво – порядок відображення та
розподілу постійних і змінних виробничих витрат.
4. Порядок обліку та розподілу загальновиробничих витрат –
правила накопичення й розподілу цих витрат між видами продукції або
підрозділами.
5. Методи оцінки виконаних робіт при розрахунках із замовниками
– як оцінюються роботи при здачі готових об’єктів або окремих етапів
виконання.
6. Методи розподілу виробничих витрат на реалізовану продукцію
– принципи визначення тієї частини витрат, яка відноситься на реалізований
обсяг.
23
7. Склад витрат майбутніх періодів і порядок їх списання – які
витрати відносяться до майбутніх періодів і як вони списуються на витрати
виробництва.
Ці положення формують методологічну основу облікової політики та
визначають підхід до управління фінансовими результатами.
Правильно налагоджена система обліку фінансових результатів є
важливою умовою стабільної роботи підприємства. У наказі про облікову
політику слід не лише описати методику обліку, але й чітко визначити
об’єкти доходів і витрат та логіку їх взаємозв’язку. Додатком до наказу має
стати робочий план рахунків, розроблений із урахуванням специфіки
діяльності.
Механізм формування фінансового результату побудований таким
чином: протягом звітного періоду витрати накопичуються на рахунках класу
9 «Витрати діяльності», а доходи – на рахунках класу 7 «Доходи і результати
діяльності» (за винятком самого рахунку 79). Після завершення звітного
періоду всі витратні рахунки закриваються шляхом перенесення їх сальдо в
дебет рахунку 79 «Фінансові результати», а всі доходи – у кредит цього
рахунку [30, 31, 32].
Порівнюючи кредитові й дебетові обороти за рахунком 79, визначають
фінансовий результат як за окремими напрямами діяльності, так і в цілому по
підприємству. Якщо сума доходів перевищує витрати – утворюється
прибуток; якщо витрати більші за доходи – фіксується збиток. Структура
рахунку 79 побудована таким чином, що дозволяє без зайвих додаткових
вибірок формувати показники форми № 2 «Звіт про фінансові результати».
Після визначення фінансового результату сальдо цього рахунку списується
на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Основні
кореспонденції рахунку 79 наведені в таблиці 1.3.

24
Таблиця 1.3
Бухгалтерські проведення з обліку фінансових результатів
Кореспондуючі рахунки
Зміст господарської операції
Дебет Кредит
Відображено собівартість готової продукції (робіт, 23 Виробництво»,
79 «Фінансові
послуг), якщо підприємство не використовує 26 «Готова
результати»
рахунки класу 9 «Витрати діяльності» продукція»
Відображено нерозподілений прибуток 79 «Фінансові 441 «Прибуток
підприємства звітного періоду результати» нерозподілений»
Віднесено на фінансові результати суми, які 79 «Фінансові 70 «Доходи від
підлягають виключенню зі складу доходів результати» реалізації»
Віднесено на фінансові результати собівартість 79 «Фінансові 90 «Собівартість
реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) результати» реалізації»
92
Віднесено на фінансові результати адміністративні 79 «Фінансові
«Адміністративні
витрати, понесені протягом звітного періоду результати»
витрати»
Віднесено на фінансові результати витрати на збут, 79 «Фінансові 93 «Витрати на
понесені протягом звітного періоду результати» збут»
Віднесено на фінансові результати інші витрати 94 «Інші витрати
79 «Фінансові
операційної діяльності, понесені протягом звітного операційної
результати»
періоду діяльності»
Віднесено на фінансові результати фінансові 79 «Фінансові 95 «Фінансові
витрати, понесені протягом звітного періоду результати» витрати»
Віднесено на фінансові результати понесені
79 «Фінансові 96 «Втрати від
протягом звітного періоду витрати від інвестицій,
результати» участі в капіталі»
які обліковуються за методом участі в капіталі
Віднесено на фінансові результати інші витрати, 79 «Фінансові 97 «Інші
понесені протягом звітного періоду результати» витрати»
Віднесено на фінансові результати витрати з
79 «Фінансові 98 «Податок на
нарахування податку на прибуток, отриманого за
результати» прибуток»
даними бухгалтерського обліку
442 «Непокриті 79 «Фінансові
Відображено непокритий збиток звітного періоду
збитки» результати»
Віднесено на фінансові результати дохід від
70 «Доходи від 79 «Фінансові
реалізації, одержаний підприємством у звітному
реалізації» результати»
періоді
Віднесено на фінансові результати дохід, отриманий 71 «Інший
79 «Фінансові
підприємством у звітному періоді від іншої операційний
результати»
операційної діяльності дохід»
Віднесено на фінансові результати дохід,
72 «Дохід від
одержаний підприємством у звітному періоді від 79 «Фінансові
участі в
інвестицій, які обліковуються за методом участі в результати»
капіталі»
капіталі
Віднесено на фінансові результати дохід, 73 «Інші
79 «Фінансові
одержаний підприємством у звітному періоді від фінансові
результати»
іншої фінансової діяльності доходи»
Віднесено на фінансові результати дохід,
одержаний підприємством у звітному періоді від 74 «Інші 79 «Фінансові
звичайної діяльності, яка не є фінансовою і доходи» результати»
операційною
25
Водночас на всіх підприємствах саме прибуток традиційно
розглядається як головний підсумковий показник фінансової діяльності.
За рахунок прибутку здійснюються податкові платежі відповідно до
законодавства, формуються різні цільові фонди підприємства, покриваються
збитки попередніх періодів. Збитки, що виникають у процесі діяльності,
передусім погашаються за рахунок резервного фонду, а якщо його не
вистачає – за рахунок інших внутрішніх фондів або зовнішніх джерел
фінансування.
Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку, що
залишається у розпорядженні підприємства після виплати дивідендів та
формування резервів. Якщо рішенням власників увесь чистий прибуток за
звітний період не розподіляється, його повну суму можна віднести до
нерозподіленого.
Для узагальнення інформації про нерозподілені прибутки та непокриті
збитки використовується рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті
збитки)». На ньому ведеться облік нерозподіленого прибутку як поточного,
так і минулих років, а також напрямів його використання (табл. 1.4).
Таблиця 1.4
Бухгалтерські проводки для ведення обліку нерозподілених прибутків
Кореспондуючі рахунки
Зміст господарської операції
Дебет Кредит
Списання фінансового результату
791 «Фінансові результати 441 «Прибуток
від основної діяльності до складу
від операційної діяльності» нерозподілений»
нерозподіленого прибутку
443 «Прибуток, 671 «Розрахунки за
Нараховані дивіденди власникам використаний у звітному нарахованими
періоді» дивідендами»
Нараховано податок з суми 671 «Розрахунки за 641 «Розрахунки за
дивідендів нарахованими дивідендами» податками»
443 «Прибуток,
Проведено відрахування до 43 «Резервний
використаний у звітному
резервного фонду капітал»
періоді»

За кредитом рахунку фіксується збільшення прибутку, за дебетом –
його використання та суми збитків.
26
Наприкінці звітного року сума чистого прибутку відображається
проводкою: дебет рахунку 79 – кредит субрахунку 441. У випадку збитків у
балансі їх показують за дебетом субрахунку 442 та кредитом рахунку 79.
Кредитове сальдо рахунку 44 означає наявність нерозподіленого прибутку,
дебетове – непокриті збитки.
Етапи формування фінансових результатів, згідно з НП(С)БО 1
«Загальні вимоги до фінансової звітності» наведено на рис. 1.2 [8].
Перехід України до ринкових відносин зумовив зростання кількості
форм підприємництва та активізацію господарської ініціативи. В таких
умовах управлінські рішення мають базуватися на достовірній інформації
про результати діяльності, яка враховує специфіку підприємства та його
організаційну структуру. Таку інформацію забезпечує фінансова звітність,
сформована на основі правильно організованого бухгалтерського обліку.
Тому на кожному підприємстві необхідно чітко визначити облікову політику,
яка відображатиме основні принципи та правила ведення обліку фінансових
результатів.
Окремий розділ наказу про облікову політику, присвячений доходам і
витратам, має містити детальні положення про організацію обліку
фінансових результатів, зокрема:
1. Перелік об’єктів обліку доходів і витрат – з розбивкою за видами
діяльності.
2. Склад доходів і витрат, що формують собівартість продукції, та
порядок їх визначення.
3. Принципи й методи оцінки доходів і витрат у фінансовому
обліку.
4. Методика обліку витрат на виробництво з урахуванням поділу на
постійні та змінні.
5. Порядок обліку та розподілу загальновиробничих витрат.
6. Підходи до оцінки виконаних робіт при розрахунках із
замовниками – як за завершеним об’єктом, так і за етапами.
27
7. Методи розподілу виробничих витрат на реалізовану продукцію.
8. Склад витрат майбутніх періодів і порядок їх списання.

Рис.1.3. Етапи формування фінансових результатів

Щодо власне фінансових результатів необхідно визначити:
⎯ алгоритм їх розрахунку за видами діяльності;
⎯ порядок визначення фінансового результату в цілому по підприємству
на основі достовірної оцінки доходів і витрат.
Важливою умовою чіткої організації обліку фінансових результатів є
правильна реєстрація господарських операцій на рахунках. Тому до наказу
про облікову політику доцільно додати робочий план рахунків, у якому
будуть відображені всі особливості класифікації, узагальнення та
відображення доходів, витрат і фінансових результатів. Це сприятиме
раціональній та ефективній побудові облікової системи.
28
Обліковий процес на підприємстві охоплює три основні етапи:
первинний, поточний та узагальнюючий (підсумковий).
На етапі первинного обліку фінансових результатів відбувається
зіставлення доходів і витрат за кожним видом діяльності й за кожний звітний
період. Номенклатура показників первинного обліку визначається
характером доходів і складом витрат (виробничих, комерційних, фінансових
тощо). Частина первинних носіїв інформації (відомості, розрахунки)
формується на базі облікових реєстрів; окремі внутрішньогосподарські
форми розробляються безпосередньо на підприємстві та затверджуються
наказом про облікову політику.
Для організації руху первинних документів складаються операграми-
графіки, де визначаються відповідальні особи, терміни та послідовність
обробки документів.
Основою поточного обліку фінансових результатів є дані аналітичного
та синтетичного обліку, а також накопичувальні відомості (таблиці).
Номенклатура показників формується через відбір необхідних даних,
оформлених у вигляді таблиць. Головними носіями інформації виступають
регістри аналітичного й синтетичного обліку, де відображаються доходи,
витрати та фінансові результати. На кожен реєстр і таблицю розробляється
ескіз форми, а сукупність таких форм оформлюється у вигляді альбому.
Узагальнюючий (загальний) облік фінансових результатів
орієнтований на формування показників, необхідних для складання
фінансової, внутрішньої, статистичної та податкової звітності. Основним
носієм інформації на цьому етапі є періодичний баланс, який складається за
загальноприйнятими принципами. Таблиці та накопичувальні відомості
використовуються для групування інформації за видами діяльності, галузями,
підрозділами тощо.
Підсумовуючи, можна зазначити, що для якісної організації обліку
фінансових результатів підприємства в наказі про облікову політику
необхідно чітко зафіксувати склад та елементи доходів і витрат, затвердити
29
порядок їх обліку та відображення. Додатком до наказу має бути детально
розроблений робочий план рахунків, який відповідає специфіці діяльності
підприємства і забезпечує повноту та цілісність облікової інформації.

1.3. Методичні прийоми контролю фінансових результатів

Контроль є повторюваним, замкненим процесом, який проходить певні
етапи у встановленій послідовності. Як одна з базових функцій управління,
він спрямований на досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства,
дає змогу оцінити фактичний стан справ у різних напрямах господарської
діяльності та об’єктивно відобразити реальну ситуацію.
Спостереження за формуванням фінансових результатів має
забезпечувати безперервне відстеження змін факторів, що впливають на їхню
величину. Такий контроль не може існувати ізольовано від загальної системи
контролю, оскільки процес формування фінансового результату починається
ще на стадії підготовки виробництва, задовго до реалізації продукції, робіт
чи послуг.
Механізм контролю формування результатів діяльності підприємства
спрямований на встановлення реальної картини щодо достовірності, повноти,
законності та правомірності відображення доходів, витрат і кінцевих
фінансових результатів у бухгалтерському обліку й фінансовій звітності.
Внутрішньогосподарський контроль фінансових результатів
покликаний:
⎯ забезпечити ефективність управління;
⎯ виявити резерви підвищення прибутковості;
⎯ сприяти досягненню головної мети фінансового менеджменту –
зростанню добробуту власників (учасників, акціонерів).
Основні завдання контролю формування фінансових результатів
підприємства:
30
⎯ перевірка коректності ведення обліку фактичних витрат та їх
віднесення до собівартості продукції (робіт, послуг) відповідно до
прийнятої на підприємстві системи обліку витрат і калькулювання
собівартості;
⎯ підтвердження доцільності та обґрунтованості обраного методу
калькулювання;
⎯ перевірка правильності застосування та закріплення в наказі про
облікову політику порядку розподілу непрямих витрат;
⎯ оцінка обґрунтованості планових (нормативних) прямих витрат, що
включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), а також
розрахунку кошторисних ставок для розподілу накладних витрат;
⎯ аналіз правильності накопичення, розподілу та списання
загальновиробничих витрат;
⎯ перевірка коректності обліку та віднесення доходів за видами
діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової та надзвичайної;
⎯ підтвердження законності та правильності відображення в системі
бухгалтерських рахунків операцій з обліку витрат, доходів та
фінансових результатів;
⎯ оцінка повноти, точності й достовірності розкриття інформації про
доходи, витрати та фінансові результати у звітності;
⎯ перевірка правильності визначення чистого прибутку (збитку) звітного
періоду, а також порядку його розподілу й використання [16, 18, 22, 26,
27, 55].
Внутрішній контроль фінансових результатів має охоплювати всі
напрями діяльності підприємства, оскільки будь-яка господарська операція
— як безпосередньо, так і опосередковано — впливає на кінцевий результат.
Тому контроль не можна зводити лише до перевірки правильності
визначення прибутку чи збитку за певний період. Потрібна система
попереднього, поточного й завершального контролю на всіх стадіях
операційного циклу.
31
Одного лише математично правильного розрахунку фінансового
результату недостатньо. Важливо також оцінювати результативність
прийнятих рішень, вплив управлінських дій на кінцеві показники, своєчасно
коригувати стратегію та тактику.
Основними джерелами інформації для контролю виступають:
⎯ закони та інші нормативно-правові акти, що регламентують фінансово-
господарську діяльність, планування, облік і контроль;
⎯ внутрішні регламенти підприємства;
⎯ дані бухгалтерського, податкового й управлінського обліку;
⎯ форми фінансової, статистичної та внутрішньої звітності, на основі
яких оцінюють обґрунтованість розподілу та використання прибутку.
Під час дослідження організації та методики контролю фінансових
результатів необхідно враховувати чинні нормативні документи, які
регулюють цю сферу. Вони є однаковими для всіх суб’єктів господарювання.
Етапи проведення контролю фінансових результатів
Контрольний процес проходить у кілька послідовних етапів, кожен з яких
має власні цілі і процедури:
Організаційний етап: визначається мета і обсяг контролю,
формулюються основні завдання контролю, визначаються суб’єкти і об’єкти
контролю, встановлюються джерела інформації та строк виконання
процедур. Наприклад, керівництво видає наказ (положення) про проведення
контролю з указівкою обсягу перевірки фінансових показників підприємства.
Підготовчий етап: розробляються плани і процедури проведення
контролю, визначаються методи перевірки та алгоритм дій, розподіляється
відповідальність між контролюючими особами, здійснюється збір і
опрацювання інформаційної бази (облікових регістрів, звітів, первинних
документів). Наприклад, збирають дані про реалізовані послуги, нараховані
витрати та сплачені податки для подальшого аналізу.

32
сновний етап: безпосереднє виконання контрольних процедур.
Здійснюється документальна та фактична перевірка: звірка підписаних
договорів і рахунків з бухгалтерськими записами, перевірка наявності коштів
на рахунках, інвентаризація залишків, виконання вибіркових перевірок
операцій тощо. При цьому застосовується документальний контроль
(перевірка облікових і статистичних звітів, угод, первинних документів) і
фактичний контроль (установлення реального стану об’єкта контролю –
огляд, обміри, фізичний підрахунок активів). Найважливішим тут є
аналітичний контроль – аналіз співвідношень між показниками звітності з
метою виявлення суттєвих відхилень. Як зазначає дослідження, основним
етапом контролю є саме етап безпосереднього проведення перевірки, під час
якого виявляються найбільш критичні невідповідності.
Заключний етап: оформлення результатів перевірки та ухвалення
рішень. Складається звіт (акт) контрольних процедур, узагальнюються
виявлені недоліки. Фіксується документальне оформлення результатів
контролю, встановлюються причини виникнення відхилень від норм і
планових показників, готуються рекомендації щодо їх усунення. Наприклад,
на цьому етапі бухгалтерія аналізує розбіжності у звітності, формулює
пропозиції змін в обліковій політиці або внутрішніх регламентах. Після
висновків рекомендуються управлінські рішення для покращення
фінансового стану.
Метод фінансового контролю — це система прийомів і засобів, за
допомогою яких досліджується фінансово-господарська діяльність
підприємств та організацій. Джерела інформації для контролю фінансових
результатів.
Для контролю фінансових результатів використовуються різноманітні
інформаційні джерела. Основними є фінансова звітність підприємства
(баланс, звіт про фінансові результати, звіт про власний капітал) і первинні
облікові документи (рахунки, накладні, акти приймання, журнали тощо).
Крім того, до джерел відносяться внутрішньо-корпоративні дані (бюджети,
33
планові калькуляції, акти інвентаризації, внутрішні аналітичні розрахунки),
статистична звітність і інші дані, необхідні для зіставлення фактичних
показників із плановими. На підготовчому етапі контролю формується
інформаційна база: збираються необхідні документи та звіти, формуються
аналітичні розрахунки показників і критерії відхилень
Методичні прийоми фінансового контролю поділяють на дві великі
групи:
Загальнонаукові методи, які ґрунтуються на:
⎯ аналізі й синтезі;
⎯ індукції та дедукції;
⎯ аналогії та моделюванні;
⎯ абстрагуванні та конкретизації;
⎯ системному та функціонально-вартісному аналізі.
Специфічні прийоми фінансового контролю, сформовані практикою
контрольно-ревізійної роботи з урахуванням напрацювань економічної
науки. Вони застосовуються для отримання доказів під час ревізій і
тематичних перевірок та поділяються на:
⎯ методи фактичного контролю;
⎯ методи документального контролю ( рис. 1.4).
34

Рис.1.4. Класифікація методичних прийомів контролю фінансово-
господарської діяльності підприємств та організацій
Джерело: рисунок складено на підставі [16, 83]

Проведений економіко-правовий аналіз показує, що нині існує значна
кількість нормативно-правових актів, методичних рекомендацій та
спеціальної літератури, які регулюють питання організації й методики
контролю результатів діяльності підприємства. Важливо не лише
орієнтуватися в цьому масиві джерел, а й уміти правильно їх застосувати на
практиці.

35
1.4. Методика проведення аналізу фінансових результатів

В умовах зростання зовнішніх і внутрішніх ризиків особливого
значення набуває систематичний моніторинг фінансових результатів
підприємства. Такий аналіз виступає дієвим інструментом раннього
виявлення фінансових проблем і інформаційною базою для розробки заходів
фінансового оздоровлення. Щоб інформація стала основою для прийняття
управлінських рішень, необхідно застосовувати обґрунтовану методику
фінансового аналізу, яка забезпечить розрахунок найбільш інформативних
показників. Вони мають об’єктивно відображати:
⎯ поточний фінансовий стан підприємства;
⎯ величину та структуру прибутків і збитків;
⎯ зміни в структурі активів і зобов’язань;
⎯ стан розрахунків із дебіторами та кредиторами.
Типова система оцінки фінансового стану включає три взаємопов’язані
блоки:
1. аналіз фінансових результатів діяльності;
2. аналіз фінансового стану;
3. аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності.
Незважаючи на велику кількість ґрунтовних публікацій з фінансового
аналізу, питання методики аналізу фінансових результатів та фінансового
стану нерідко подаються фрагментарно: різні автори пропонують відмінні
підходи до розрахунку одних і тих самих показників. Фінансовий успіх
підприємства визначається його прибутковістю, яку можна оцінювати:
⎯ в абсолютному вимірі — сумою прибутку;
⎯ у відносному вимірі — рівнем рентабельності.
Для кожного підприємства важливим є регулярний аналіз формування,
розподілу й використання прибутку, що дозволяє:
⎯ визначити величину чистого прибутку та його структуру;
⎯ оцінити стійкість фінансових результатів;
36
⎯ виявити основні тенденції їх зміни.
Основні цілі аналізу прибутку:
• оцінка реалістичності й досяжності планових показників
прибутку;
• узагальнена оцінка виконання плану, прогнозів, виявлення
тенденцій за рядом періодів;
• визначення відхилень фактичного прибутку від запланованих або
прогнозних значень;
• аналіз динаміки прибутку за кілька звітних періодів;
• дослідження впливу основних факторів (обсягу реалізації, ціни,
собівартості тощо) на зміну прибутку;
• оцінка наявних резервів зростання прибутку та розробка
рекомендацій щодо їх мобілізації;
• аналіз напрямів розподілу прибутку.
Від того, як трактується поняття фінансового результату, яку мету
ставить перед собою аналітик та які етапи аналізу обираються, залежить
вибір системи показників та підходів до їх дослідження.
Основні напрями оцінки фінансових результатів у різних авторів
узагальнені в таблиці 1.5.
Аналіз цієї інформації дає змогу зробити висновок, що більшість дослідників
акцентують на необхідності:
• проведення горизонтального (трендового) аналізу;
• здійснення вертикального (структурного) аналізу доходів, витрат і
фінансових результатів;
• факторного аналізу прибутку та рентабельності;
• аналізу рентабельності з урахуванням впливу окремих факторів.

37
Таблиця 1.5
Основні напрями аналізу фінансових результатів, у розрізі науковців
№
Автор (джерело) Виділений напрям аналізу
з/п
1
2 3
1. «Оцінювання динаміки абсолютних показників
фінансових результатів (прибутку і рентабельності).»
2. «Визначення спрямованості і розміру впливу
1 Г.В. Савицька [73] окремих чинників на суму прибутку та рівень
рентабельності.»
3. «Виявлення й оцінювання можливих резервів
зростання прибутку і рентабельності.»
4. «Аналіз порогу прибутку.»
1. «Порівняння фінансових показників звітного і минулого

періоду.»
2 О.О. Фальченко [86]
2. «Оцінка динаміки, обсягів, якості та структури фінансових
результатів.»
3. «Встановлення ефективності здійснення господарської
діяльності.»
4. «Дослідження структури та динаміки прибутку
підприємства.»
1. «Коефіцієнтний аналіз за всіма видами прибутку.»

О.В. Мец [50] 2. «Аналіз витрат та доходів підприємства.»
3
3. «Аналіз рентабельності.»
4. «Оцінка фінансового стану підприємства.»
1. «Аналіз відносних показників, що характеризують

прибутковість підприємства.»
М.В. Іванець [31]
4 2. «Визначення впливу окремих факторів на результативний

показник.»
3. «Виявленні загальної тенденції динаміки показників
для прогнозування майбутніх результатів.»
4. «Порівняння фактичної позиції звітності з плановим
періодом.»
1. «Оцінка динаміки й складу фінансових результатів;»

Б. М. Литвин, [45]. 2. «Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності;»
5
М. В. Стельмах [79] 3. «Аналіз взаємозвʼязку витрат, обсягу виробництва та
прибутку;»
4. «Аналіз рентабельності підприємства.»

Такі підходи є обґрунтованими, однак доцільно доповнювати їх вивченням
показників ефективності, зокрема:
• рентабельності власного та залученого капіталу;
• рентабельності активів;
• показників якості прибутку.
38
Огляд економічної літератури показує, що уніфікованої, загальновизнаної
методики аналізу фінансових результатів немає. На практиці аналітики
формують свою систему індикаторів, виходячи з мети аналізу, специфіки
підприємства та умов конкуренції. На основі окремих показників формують
узагальнений висновок про ефективність діяльності.
Кінцева мета аналізу — виявлення резервів підвищення
рентабельності. Для реалізації цих резервів доцільно:
⎯ проаналізувати й скоротити надмірні матеріальні та інші операційні
витрати;
⎯ запровадити систему обліку й контролю витрат у розрізі центрів
відповідальності та окремих груп продукції;
⎯ розвивати сегмент дрібнооптового продажу для збільшення обсягів
реалізації;
⎯ запроваджувати гнучку, диференційовану цінову політику щодо різних
груп покупців;
⎯ підвищувати ефективність рекламної діяльності, оцінювати
результативність окремих кампаній;
⎯ інвестувати в підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації
персоналу;
⎯ створити дієву систему матеріального стимулювання, пов’язану з
результатами діяльності та ресурсозбереженням;
⎯ посилити контроль за умовами зберігання й транспортування товарів.
Реалізація таких заходів дозволяє активізувати виявлені резерви та
підвищити загальну ефективність фінансово-господарської діяльності.
Запропонований підхід до аналітичних досліджень не є вичерпним і має
адаптуватися до запитів конкретних користувачів, інформаційних
можливостей і завдань підприємства. Аналіз прибутку не варто зводити до
формального розрахунку окремих показників: лише комплексний підхід дає
повне бачення поточного стану та перспектив розвитку.
39
У таблиці 1.6 наведено основні формули, що застосовуються при аналізі
фінансових результатів. Їх використання допомагає оцінити ефективність
діяльності підприємства та його фінансову стійкість.
Таблиця 1.6
Методики аналізу фінансових результатів

Для кожного суб’єкта господарювання надзвичайно важливо постійно
відстежувати рівень і динаміку прибутку, оперативно реагувати на
відхилення від плану, виявляти чинники, що негативно впливають на
рентабельність, та своєчасно знаходити резерви її зростання.
Узагальнення наукових підходів до аналізу фінансових результатів
(рис. 1.5) показує, що запропоновані етапи аналізу логічно пов’язані зі
структурою фінансової звітності, встановленою в Україні, та фактично
відтворюють її в узагальненому вигляді.
З урахуванням викладеного можна зробити висновок, що фінансовий
результат — це комплексна характеристика, яка відображає результативність
і ефективність функціонування підприємства. Доцільним є застосування
експрес-аналізу фінансових результатів у розрізі видів діяльності, сегментів і
ринків збуту, орієнтованого на ринкові умови. Перспективний напрям
40
удосконалення методики аналізу — розширення та поглиблення системи
показників у розрізі окремих напрямів дослідження.

Рис. 1.5. Наявні та пропоновані етапи аналізу фінансових результатів
підприємства [68]

Спрямування показників відповідно до мети та завдань аналізу дає
змогу підвищити якість експрес-оцінки, що позитивно позначається на стані
власних фінансових ресурсів та ефективності їх використання в
майбутньому.
До основних проблем аналізу фінансових результатів можна віднести:
⎯ велику кількість показників, що використовуються в теорії та на
практиці, а також відсутність єдиного підходу до їх вибору;
⎯ переважно ретроспективний характер традиційних показників за умов
потреби в оперативному та перспективному аналізі;
⎯ орієнтацію аналізу в основному на внутрішні потреби при одночасному
зростанні інтересу до цих даних із боку зовнішніх користувачів.
41
Розв’язання цих проблем можливе шляхом розробки методики експрес-
аналізу фінансових результатів, яка, з одного боку, не буде надмірно
трудомісткою, а з іншого — забезпечить достатній обсяг інформації для
різних груп користувачів. Для її обґрунтування необхідно:
• узагальнити наукові підходи;
• врахувати реальний досвід підприємств.
Українські підприємства потребують підвищення прозорості
інформації про свої фінансові результати, що, своєю чергою, зумовлює
потребу вдосконалення методики аналізу. Переважна більшість процедур
ґрунтується на дослідженні доходів, витрат і фінансових результатів
відповідно до структури показників фінансової звітності згідно з НП(С)БО 1.
Вивчення існуючих наукових розробок дозволяє запропонувати такі ключові
напрями вдосконалення аналізу фінансових результатів:
⎯ аналіз формування доходів за видами діяльності, операційними
сегментами й регіонами збуту;
⎯ оцінка фінансових результатів із використанням сучасних аналітичних
моделей;
⎯ аналіз дивідендної політики;
⎯ дослідження ефективності використання прибутку.
Усе це підтверджує, що комплексний і своєчасний аналіз фінансових
результатів є необхідною умовою стабільного розвитку підприємства в
сучасних економічних умовах.
42
РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НА
ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ «ФІНКОНТРОЛЬ»

2.1. Організаційно економічна характеристика підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Консалтингова
компанія «Фінконтроль» (ТОВ «Фінконтроль» спеціалізується на
бухгалтерському обліку, підготовці фінансової звітності, аудиторських та
податкових консультаціях. Також надає ІТ-консалтингові послуги,
юридичний супровід бізнесу, управлінський консалтинг, ринкові
дослідження, освітні послуги тощо.
Основний вид (КВЕД 69.20): діяльність у сфері бухгалтерського обліку й
аудиту, консультування з питань оподаткування.
Інші види:
62.02 (консультування з питань інформатизації),
63.99 (надання інших інформаційних послуг),
69.10 (юридична діяльність),
70.10 (діяльність головних управлінь),
70.22 (консультування з питань управління),
73.20 (дослідження ринку)
та 85.59 (інші види освіти)
Загальні правові, соціально-економічні та організаційні засади
діяльності ТОВ» Консалтингова компанія «Фінконтроль» визначає Статут
Товариства. ТОВ» Консалтингова компанія «Фінконтроль» є юридичною
особою з дня її державної реєстрації. Обліковий процес на підприємстві
полягає в реєстрації господарських операцій в момент їх здійснення,
оформленні первинних документів та реєстрації господарських операцій в
бухгалтерії. Він включає в себе відображення операцій шляхом подвійного
43
запису на рахунках бухгалтерського обліку та узагальнення облікової
інформації в реєстрах. Завершальним етапом облікового процесу є складання
фінансової звітності на підставі даних бухгалтерського обліку.
Одна з основ бухгалтерського обліку та звітності в Україні – дотримання
вимог про постійне застосування принципів, методів і процедур для обліку,
складання та подання фінансової звітності, тобто облікової політики
підприємства. Облікова політика в широкому розумінні – це цілеспрямована
діяльність підприємства по управлінню бухгалтерським обліком задля
досягнення поставленої мети. Облікова політика на підприємстві ТОВ
«Консалтингова компанія «Фінконтроль» визначена у формі наказу по
підприємству та положень - інструкцій по окремих видах діяльності та
господарських операцій.
Керівник підприємства створює сприятливі умови для належного
ведення бухгалтерського обліку, забезпечує виконання всіма відділами,
службами та працівниками, які залучені до бухгалтерського обліку,
правомірних вимог бухгалтера з дотриманням порядку оформлення та
подання до обліку відповідних документів. Відповідальність за своєчасне
складання первинних документів та реєстрів бухгалтерського обліку, а також
достовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та
підписали ці документи.
Головний бухгалтер, який безпосередньо підпорядкований директорові
підприємства, несе відповідальність за ведення бухгалтерського обліку
відповідно до затвердженої посадової інструкції (додаток), яка визначає його
обов'язки. Згідно з цією інструкцією, головний бухгалтер забезпечує
дотримання встановлених методологічних засад бухгалтерського обліку,
складає та подає у встановлені строки статистичну, податкову та фінансову
звітність. Він також організовує контроль за відображенням на рахунках
бухгалтерського обліку всіх господарських операцій та забезпечує перевірку
стану бухгалтерського обліку у всіх підрозділах підприємства.
44
ТОВ» Консалтингова компанія «Фінконтроль» здійснює бухгалтерський
облік результатів своєї діяльності, складає фінансову та статистичну звітність
і подає її в установленому обсязі у відповідні структури, органам державної
статистики та в інші контролюючі органи.
Аналіз фінансово-економічних показників підприємства є важливим
інструментом для оцінки його фінансового стану, ефективності та стійкості.
Цей аналіз дозволяє зрозуміти, як підприємство функціонує з фінансової
точки зору, і дати рекомендації щодо подальшого управління та прийняття
рішень.
Чистий дохід від реалізації послуг є ключовим показником оцінки
масштабів та результативності діяльності консалтингової компанії. У 2023
році спостерігається суттєве зростання доходу на 11 619 тис. грн або 29,34 %
порівняно з 2022 роком. Така динаміка може бути обумовлена розширенням
портфеля клієнтів, зростанням попиту на бухгалтерський супровід та
податкові консультації, а також активізацією освітніх і ІТ-консалтингових
послуг в умовах цифровізації бізнес-процесів.
Водночас у 2024 році відбулося зменшення доходу на 4 733 тис. грн (–
9,24 %), що свідчить про нестабільність доходної бази. Для компанії, яка
функціонує у сфері професійних послуг, така тенденція може бути пов’язана
зі скороченням клієнтів, високою конкуренцією на ринку консалтингу або
втратою частини довгострокових контрактів.
Собівартість реалізованих послуг у 2023 році зросла більш ніж у два
рази (на 21 315 тис. грн або 118,75 %). Для консалтингової компанії це
свідчить про істотне збільшення витрат на оплату праці
висококваліфікованих спеціалістів, залучення зовнішніх експертів,
ліцензійне програмне забезпечення, ІТ-інфраструктуру та юридичний
супровід.
У 2024 році спостерігається зниження собівартості на 14,59 %, що є
позитивною тенденцією та може бути наслідком оптимізації штатної
структури, впровадження автоматизованих облікових систем, стандартизації
45
консалтингових продуктів і більш ефективного використання трудових
ресурсів.

Таблиця 2.1
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності
ТОВ» Консалтингова компанія «Фінконтроль» за 2022-2024 рр.
Відхилення Відхилення відносне,
Роки
Показники абсолютне, (+/-) %
2022 2023 2024 2023/2022 2024/2023 2023/2022 2024/2023
Чистий дохід від
реалізації (робіт, 39606 51225 46492 11619 -4733 29,34 -9,24
послуг), тис. грн.
Собівартість
реалізованих 17950 39265 33536 21315 -5729 118,75 -14,59
послуг, тис. грн.
Валовий
21656 11960 12956 -9696 996 -44,77 8,33
прибуток, тис. грн.
Чистий прибуток,
-28 4873 -33 4901 -4906 -17503,57 -100,68
тис. грн.
|Середньоспискова
чисельність 42 46 49 4 3 107,6 105,3
працівників
Продуктивність
праці, тис.
грн./осіб 345 701 568 355 -132,7 203,1 81,0
Фонд оплати
17725 17082 18922 -643 1840 -3,63 10,77
праці, тис. грн.
Середньомісячна
заробітна плата,
грн. 28405 25419 26725 -2985 1306 89,5 105,1
Середньорічна
вартість основних 10276,5 11402,5 15496,5 1126 4094 10,96 35,90
засобів, тис. грн.
Поточні
зобов’язання та
5445 9541 9855 4096 314 75,22 3,29
забезпечення, тис.
грн.
Дебіторська
заборгованість, 727 1096 1038 369 94,7 50,7 -5,24
тис. грн.
Грошові кошти,
43301 7404 11659 -35897 4255 -82,90 57,47
тис. грн.

Валовий прибуток у 2023 році зменшився на 9696 тис. грн (–44,77 %),
що є наслідком дисбалансу між темпами зростання доходів і собівартості. Це
свідчить про зниження маржинальності послуг, що є критичним для
компаній інтелектуального типу.
46
У 2024 році валовий прибуток зріс на 996 тис. грн (8,33 %), що вказує
на поступове відновлення ефективності діяльності, зокрема за рахунок
фокусування на більш рентабельних напрямах — ІТ-консалтингу,
управлінських консультаціях та освітніх послугах.
Фінансовий результат діяльності компанії має нестійкий характер. У
2022 році підприємство отримало незначний збиток, у 2023 році — істотний
чистий прибуток у розмірі 4 873 тис. грн, тоді як у 2024 році знову
зафіксовано збиток. Така динаміка свідчить про високу залежність
результатів від кон’юнктури ринку та структури витрат.
Для консалтингової компанії це означає необхідність переходу до
більш прогнозованої моделі доходів, зокрема шляхом укладання
довгострокових договорів на бухгалтерський і податковий супровід.
Середньоспискова чисельність працівників зросла з 42 осіб у 2022 році
до 49 осіб у 2024 році, що відповідає стратегії розширення спектра послуг.
Однак продуктивність праці у 2024 році зменшилась на 132,7 тис. грн/особу
порівняно з 2023 роком.
Це свідчить про неефективне використання людського капіталу, що є
ключовим ресурсом для консалтингової компанії, та потребує впровадження
KPI, внутрішнього контролю завантаженості персоналу та системи мотивації,
орієнтованої на результат.
Фонд оплати праці у 2023 році скоротився, що може свідчити про
оптимізацію витрат або перерозподіл функцій. У 2024 році ФОП зріс на
10,77%, що є логічним наслідком збільшення чисельності персоналу та
необхідності утримання висококваліфікованих фахівців.
Зниження середньомісячної заробітної плати у 2023 році може
негативно впливати на мотивацію персоналу, тоді як її зростання у 2024 році
є позитивною тенденцією, проте потребує узгодження з динамікою
продуктивності праці.
Зростання середньорічної вартості основних засобів на 35,9 % у 2024
році свідчить про інвестування в ІТ-інфраструктуру, програмне забезпечення
47
та офісне обладнання. Для консалтингової компанії це є стратегічно
важливим напрямом, оскільки підвищує якість та швидкість надання послуг.
Зменшення оборотних активів і грошових коштів при одночасному
зростанні дебіторської заборгованості вказує на погіршення ліквідності.
Значна частина фінансових ресурсів зосереджена у розрахунках із клієнтами,
що підвищує ризик дефіциту грошових коштів для фінансування поточної
діяльності.
Зростання поточних зобов’язань у 2023–2024 роках є додатковим
чинником фінансового ризику та потребує посилення контролю за
грошовими потоками.
Показники таблиці 2.1 свідчать, що діяльність ТОВ «Консалтингова
компанія «Фінконтроль» характеризується високим потенціалом розвитку,
проте супроводжується нестабільністю фінансових результатів, дисбалансом
між доходами та витратами, а також недостатньою ефективністю управління
оборотним капіталом і персоналом. Для підвищення стійкості діяльності
доцільно зосередитись на оптимізації витрат, підвищенні продуктивності
інтелектуального капіталу та вдосконаленні політики розрахунків із
клієнтами.
Проведемо детальний аналіз таблиці 2.2:
Таблиця 2.2
Аналіз показників ділової активності ТОВ» Консалтингова компанія
«Фінконтроль» за 2022-2024 рр.
Відхилення (+;
Роки
-)
Показники Методика розрахунку
2023/ 2024/
2022 2023 2024
2022 2023
1 2 3 4 5 6 7
Оборотність Чистий дохід від реалізації
дебіторської продукції / ((Дебіторська
заборгованості заборгованість на початок року + 0,38 0,56 0,44 0,18 -0,13
Дебіторська заборгованість на
кінець року) / 2)
Оборотність Чистий дохід від реалізації
кредиторської продукції / ((Кредиторська
заборгованості заборгованість на початок року + 6,28 6,84 4,79 0,55 -2,04
Кредиторська заборгованість на
кінець року) / 2)
48
Продовж. табл. 2.2
1 2
3 4 5 6 7
Середній 360/ Оборотність дебіторської
період заборгованості
-
погашення 938,98 640,99 826,69 185,69
297,99
дебіторської
заборгованості
Середній 360/ Оборотність кредиторської
період заборгованості
погашення 57,31 52,66 75,09 -4,65 22,43
кредиторської
заборгованості
Середній ((Величина запасів на початок року
період одного + Величина запасів на кінець року)
319,10 257,51 271,12 -61,60 13,61
обороту / 2) х 360 / Чистий дохід від
запасів реалізації продукції
Оборотність Чистий дохід від реалізації
активів продукції / ((Сума активів на
0,23 0,29 0,26 0,062 -0,034
початок року + Сума активів на
кінець року) / 2)
Оборотність Чистий дохід від реалізації
власного продукції / ((Величина власного
капіталу капіталу на початок року + 0,24 0,31 0,05 0,07 -0,26
Величина власного капіталу на
кінець року) / 2)
Тривалість Середній період погашення
фінансового дебіторської заборгованості +
циклу, днів середній період одного обороту -
1200,77 845,84 1022,71 176,87
запасів – середній період 354,93
погашення кредиторської
заборгованості

У 2022 році коефіцієнт оборотності становив лише 0,38 обороту на рік,
що означає фактичне повернення дебіторської заборгованості менше одного
разу на рік. У 2023 році спостерігається покращення показника до 0,56, що
може свідчити про часткове посилення контролю за розрахунками з
клієнтами або зростання доходів за незмінного обсягу дебіторської
заборгованості.
Проте у 2024 році показник знову знизився до 0,44, що свідчить про
відсутність стабільної політики управління дебіторською заборгованістю.
Для компанії, яка працює у сфері послуг з високою часткою відстрочених
платежів, така ситуація призводить до заморожування значної частини
оборотних коштів.
49
Середній період інкасації дебіторської заборгованості у 2022 році
становив 938,98 днів, що є надмірно тривалим і економічно необґрунтованим
для консалтингової діяльності.
У 2023 році період скоротився майже на 298 днів, що є позитивною
тенденцією. Проте вже у 2024 році він знову зріс до 826,69 днів. Це означає,
що компанія фактично кредитує своїх клієнтів на строк понад два роки, що
істотно погіршує ліквідність та фінансову гнучкість.
Для консалтингової компанії така ситуація є критичною, оскільки її
основні витрати (заробітна плата, ІТ-інфраструктура, оренда) мають
постійний характер і потребують стабільних грошових надходжень.
Оборотність кредиторської заборгованості у 2022–2023 роках
перебувала на достатньо високому рівні (6,28–6,84 обороти), що означає
швидке погашення зобов’язань перед постачальниками, державним
бюджетом та персоналом.
У 2024 році показник знизився до 4,79 обороту, що свідчить про
уповільнення розрахунків і, ймовірно, спробу частково компенсувати
дефіцит грошових коштів за рахунок відстрочення платежів.
Для консалтингової компанії це може мати двоякий ефект: з одного
боку — зменшення тиску на грошові потоки, з іншого — ризик погіршення
ділової репутації та зростання зобов’язань.
Середній строк погашення кредиторської заборгованості у 2022 році
становив 57,31 дня, у 2023 році — 52,66 дня, що є прийнятним рівнем для
компанії сфери професійних послуг.
Проте у 2024 році показник зріс до 75,09 дня, що свідчить про
збільшення залежності від короткострокового фінансування. За умов значної
дебіторської заборгованості це формує додаткові фінансові ризики та
потребує більш збалансованого управління платіжним календарем.
Незважаючи на те, що консалтингова компанія не має класичних
виробничих запасів, наявність цього показника відображає обсяг витрат
майбутніх періодів, незавершених проєктів та авансів.
50
Скорочення періоду обороту запасів у 2023 році на 61,6 дня свідчить
про покращення управління проєктами та витратами. У 2024 році незначне
зростання показника вказує на певне уповільнення виконання контрактів або
накопичення витрат, які ще не трансформувалися у дохід.
Показник оборотності активів зріс у 2023 році до 0,29, що свідчить про
більш ефективне використання майна та фінансових ресурсів. Проте у 2024
році він знизився до 0,26, що означає уповільнення генерації доходів з
кожної гривні активів.
Для компанії, діяльність якої базується на інтелектуальних ресурсах,
така динаміка свідчить про неповну реалізацію потенціалу наявних активів,
зокрема ІТ-інфраструктури та кадрового капіталу.
Оборотність власного капіталу у 2022–2023 роках зростала, що є
позитивною тенденцією. Проте різке падіння показника у 2024 році до 0,05
обороту є негативним сигналом, який вказує на низьку віддачу вкладеного
капіталу.
Це може бути наслідком зменшення доходів при одночасному
зростанні власного капіталу або накопичення нерозподілених результатів без
ефективного їх використання.
Тривалість фінансового циклу у 2022 році перевищувала 1200 днів, що
є вкрай несприятливим показником для компанії сфери послуг. У 2023 році
ситуація дещо покращилась, однак у 2024 році фінансовий цикл знову
подовжився до 1022,71 дня.
Це означає, що кошти підприємства перебувають в обороті понад три
роки до моменту їх повернення у грошову форму, що істотно знижує
фінансову стійкість та платоспроможність компанії.
Показники ділової активності таблиці 2.2 свідчать про серйозні
проблеми в управлінні оборотним капіталом ТОВ «Консалтингова компанія
«Фінконтроль». Основними негативними чинниками є надмірна тривалість
погашення дебіторської заборгованості, дисбаланс між дебіторськими та
кредиторськими розрахунками і надто тривалий фінансовий цикл.
51
Для підвищення ділової активності доцільно:
⎯ запровадити жорсткі умови договорів щодо строків оплати;
⎯ використовувати авансові платежі за консалтингові та освітні послуги;
⎯ сегментувати клієнтів за платіжною дисципліною;
⎯ посилити управління проєктами та контролювати незавершені роботи.

2.2. Документування господарських операцій з обліку фінансових
результатів

Процес документування є початковою і однією з найвідповідальніших
стадій бухгалтерського обліку. Саме від правильності, повноти та
достовірності складених документів залежить точність наступних етапів
обліку і результативність управлінських рішень, що приймаються
керівництвом підприємства. Кожна господарська операція має бути
зафіксована у бухгалтерському обліку шляхом суцільного та безперервного
документування.
Згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку
покладається на керівника підприємства або іншу особу, визначену
установчими документами. Ця особа забезпечує належне ведення обліку,
своєчасне відображення фактів господарської діяльності у первинних
документах та несе відповідальність за достовірність інформації.
Первинні документи складаються на уніфікованих або спеціалізованих
бланках, затверджених органами державної влади. Підприємства мають
право використовувати власноруч розроблені форми документів, за умови,
що вони містять усі обов’язкові реквізити, передбачені законодавством.
Документування операцій, що впливають на формування фінансових
результатів у ТОВ «Фінконтроль»», здійснюється з дотриманням принципів
повноти, достовірності, своєчасності та аналітичної придатності інформації.
52
Підприємство надає консалтингові, бухгалтерські, податкові та аудиторські
послуги, тому його фінансовий результат формується переважно за рахунок
доходів від надання послуг і витрат, пов’язаних із забезпеченням цих послуг.
Всі господарські операції фіксуються у первинних документах, які
мають обов’язкові реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Система документування господарських операцій у ТОВ
«Фінконтроль»» побудована з урахуванням вимог чинного законодавства
України щодо ведення бухгалтерського обліку, а також внутрішніх
регламентів підприємства. Документування розглядається як перший та
ключовий етап облікового процесу, адже саме від повноти й достовірності
первинних документів залежить якість облікових записів, формування
фінансових результатів і можливість здійснення ефективного контролю.
На підприємстві діє Наказ про облікову політику, окремим розділом
якого регламентовано порядок документального оформлення господарських
операцій, перелік застосовуваних форм первинних документів,
відповідальних осіб за їх складання, перевірку та зберігання, а також графік
документообігу.
Основні принципи системи документування у ТОВ «Консалтингова
компанія «Фінконтроль»»:
⎯ суцільність – підлягають документуванню всі господарські
операції без винятку;
⎯ своєчасність – первинні документи складаються або
отримуються в момент здійснення операції або відразу після її завершення;
⎯ достовірність – інформація у документах повинна відповідати
фактичному змісту операції, підтверджуватись підписами відповідальних
осіб;
⎯ єдність підходів – застосовуються уніфіковані форми документів,
затверджені наказом по підприємству;
53
⎯ раціональність – поєднання паперового та електронного
документообігу з використанням сучасних програмних продуктів.
З огляду на вид діяльності (консалтингові та супутні послуги у сфері
обліку, аудиту, оподаткування й фінансового аналізу) у ТОВ «Консалтингова
компанія «Фінконтроль»» переважають документи, що підтверджують:
• надання консультаційних та інформаційних послуг;
• виконання договорів з аутсорсингу бухгалтерського обліку;
• проведення аналітичних та аудиторських робіт;
• розрахунки з працівниками, замовниками, постачальниками,
бюджетом.
Для кожного виду операцій у наказі про облікову політику закріплено
типові форми документів та порядок їх використання.
Виходячи з даних таблиці, можна зробити висновок, що всі документи
є типовими за формою та змістом. Визнання доходів здійснюється відповідно
до НП(С)БО 15 «Дохід», згідно з яким дохід визнається у момент, коли
підприємство передало замовнику послугу і може достовірно оцінити суму
економічної вигоди. Характеристика основних параметрів документів з
обліку доходів та підстава для їх оформлення. Характеристика первинних
документів і регістрів на підприємстві наведена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Характеристика первинних документів і регістрів на
ТОВ Консалтингова компанія «Фінконтроль»
Назва документа Характеристика документа
1 2
Договір про надання Визначають умови співпраці з клієнтами: предмет,
консалтингових, строки, обсяг і вартість послуг, порядок оплати, права
бухгалтерських, аналітичних та обов’язки сторін. Є первинною підставою для
послуг здійснення господарських операцій
Акти виконаних робіт, наданих Підтверджують факт виконання робіт. Містять
послуг деталізацію переліку послуг, період виконання,
вартість, підписи відповідальних осіб і замовника. Є
основою для визнання доходу.
Рахунок-фактура, інвойси, Служать підставою для виставлення вимог до оплати.
специфікації до договорів Визначають найменування послуг, кількість, ціну, суму
до сплати, банківські реквізити
54
Продовж. табл.2.3
1 2
Платіжні інструкції, виписки Підтверджують здійснення або отримання платежів.
банку, платіжні інструкції в Використовуються для контролю руху грошових
системі «Клієнт-банк» коштів і відображення операцій на рахунках
Касові документи (прибуткові Використовуються у разі проведення готівкових
та видаткові касові ордери, операцій. Фіксують надходження та видачу готівки, рух
касова книга) коштів у касі підприємства
Табелі обліку робочого часу,
Забезпечують документальне підтвердження витрат на
розрахунково-платіжні
оплату праці, використання робочого часу, кадрових
відомості, накази з кадрових
змін і нарахувань зарплати.
питань
Податкові накладні, розрахунки Використовуються платниками ПДВ для обліку
коригування, реєстри податкових зобов’язань і податкового кредиту. Є
податкових документів підставою для складання звітності з ПДВ.
Внутрішні службові записки, Ініціюють або підтверджують внутрішні господарські
розпорядження, накази операції: закупівлі, відрядження, преміювання,
списання матеріалів, надання внутрішніх послуг.
Забезпечують управлінську прозорість і контроль
Відомість нарахування «Правильна оцінка додержання системи нарахування
амортизації ОЗ амортизації»
Інвентаризаційний опис «Правильна оцінка стану збереження товарно-
матеріальних цінностей»
Акт на списання «Законне та доцільне вибуття ОЗ, НМА»
«Своєчасне закриття рахунків доходів та витрат;
Довідка, розрахунки бухгалтерії правильний обрахунок доходів, витрат, податків, зборів
та інших»
облікові регістри (відомості, узагальнюють інформацію за рахунками 70, 90, 92, 93,
журнали) 94.
Головна книга Головної книги»

Договір про надання послуг — містить умови, вартість, строки,
порядок оплати (Додаток В). Акт наданих послуг — складається після
завершення робіт. Обов’язкові реквізити: дата, номер, назва замовника, опис
робіт, період виконання, сума, підписи сторін (Додаток Г). Рахунок-фактура
(інвойс) — оформлюється перед початком виконання послуг, є підставою для
авансового платежу. Виписка банку — підтверджує надходження коштів на
розрахунковий рахунок. Податкова накладна — формується в електронній
системі у разі реєстрації підприємства платником ПДВ.
Інші операційні доходи відображаються на підставі бухгалтерських
довідок, які підтверджують проведення відповідних господарських операцій.
Отримані дані систематизуються у регістрах бухгалтерського обліку, зокрема
55
у журналі №6, що є основою для заповнення Головної книги та складання
фінансової звітності.
Витрати підприємства формуються відповідно до НП(С)БО 16
«Витрати» і поділяються на адміністративні, збутові, фінансові та інші
операційні. Характеристика основних параметрів документів з обліку витрат
підприємства та підстава для їх оформлення: Накази на відрядження, звіт
підзвітної особи — для підтвердження витрат на службові поїздки. Акти
приймання послуг постачальників — оренда офісу, ІТ-підтримка, зв’язок,
реклама. Табель обліку робочого часу та розрахунково-платіжні відомості —
для обліку оплати праці. Акти списання матеріалів і канцелярських товарів.
Платіжні доручення, банківські виписки, що підтверджують оплату витрат.
Основними документами, що підтверджують операційні витрати, є
рахунки, акти, накладні, касові чеки, авансові звіти, банківські виписки та
бухгалтерські довідки. Дані про витрати відображаються у журналі №5 та
узагальнюються у Головній книзі. Витрати, пов’язані зі сплатою податку на
прибуток, обліковуються згідно з П(С)БО 17 «Податок на прибуток» і
підтверджуються бухгалтерською довідкою.
На завершальному етапі звітного періоду бухгалтер формує довідку-
розрахунок фінансового результату, де підсумовуються доходи та витрати
для визначення прибутку (або збитку) підприємства. На її підставі
здійснюються заключні бухгалтерські проведення із закриття рахунків класу
7 «Доходи» і класу 9 «Витрати» на рахунок 79 «Фінансові результати».
Фінальний документ — звіт про фінансові результати (форма №2),
який узагальнює всі дані про доходи, витрати та чистий прибуток
підприємства за звітний період і підписується директором та головним
бухгалтером. Після перевірки документ передається до електронного архіву
та використовується для складання фінансової звітності і податкових
декларацій.
Для забезпечення належного контролю ТОВ «Консалтингова компанія
“Фінконтроль”» визначило внутрішні параметри контролю первинних
56
документів і регістрів. Ці параметри спрямовані на своєчасне відображення
господарських операцій, правильне формування доходів і витрат, законність
вибуття активів та достовірність даних фінансової звітності.
У «Фінконтролі» розроблений графік документообігу, який встановлює
маршрути руху документів (табл. 2.4):
Таблиця 2.4
Графік документообігу ТОВ «Консалтингова компанія “Фінконтроль”»
Етап Документ Відповідальний Термін передачі
1 Акт наданих послуг Менеджер / виконавець у день підписання
2 Виписка банку Головний бухгалтер щоденно
Табель робочого
3 Керівник відділу щомісяця, 1-го числа
часу
4 Платіжне інструкція Головний бухгалтер після узгодження
до 5-го числа наступного
5 Звіт про витрати Головний бухгалтер
місяця

Умовно документообіг можна поділити на такі етапи:
1. Складання (або отримання) первинного документа
⎯ акти наданих послуг складаються менеджером проєкту або
виконавцем послуг, погоджуються з керівником відповідного підрозділу і
підписуються директором та замовником;
⎯ банківські документи формуються через систему «Клієнт-банк»
та роздруковуються (за потреби) для підшивання в справи;
⎯ кадрові та розрахункові документи формуються кадровою
службою та бухгалтерією з оплати праці.
2. Перевірка та візування документів
3. Первинні документи підлягають попередньому контролю:
⎯ перевіряється повнота реквізитів (дата, найменування
контрагентів, зміст операції, підписи);
⎯ зіставляються дані документів з умовами договорів;
⎯ контролюється відповідність сум, ставок податків, наявність
необхідних додатків.
4. Передача документів до бухгалтерії.
57
Документи передаються до бухгалтерії згідно з графіком (щоденно,
щотижнево або до визначеної дати місяця). Факт передання фіксується у
реєстрі руху документів (журналі реєстрації), що дозволяє відстежувати їх
місцезнаходження. Документи подаються в електронній формі через ERP-
систему BAS, зберігаються у внутрішньому архіві та дублюються у
хмарному сховищі з обмеженим доступом.
Документообіг на підприємстві організовано головним бухгалтером,
який визначає відповідальних осіб, терміни виконання і маршрути руху
документів. Основним принципом є оптимізація документообігу —
мінімізація часу та трудових витрат на обробку інформації. Отже, система
документування господарських операцій у ТОВ “Фінконтроль”» відповідає
чинним нормативним вимогам і забезпечує достовірність бухгалтерського
обліку та фінансової звітності.

2.3. Синтетичний та аналітичний облік фінансових результатів

Фінансові результати діяльності ТОВ «Консалтингова компанія
«Фінконтроль» відображають узагальнену оцінку ефективності використання
його інтелектуального, кадрового та фінансового потенціалу у процесі
надання професійних послуг. Для консалтингової компанії фінансовий
результат формується не за рахунок матеріального виробництва, а внаслідок
створення доданої вартості шляхом надання бухгалтерських, аудиторських,
податкових, ІТ-, юридичних, управлінських та освітніх послуг.
Основним узагальнюючим показником фінансових результатів є
чистий прибуток (або збиток), який визначає фінансову стійкість,
інвестиційну привабливість та перспективи розвитку підприємства.
Фінансовий результат ТОВ «Фінконтроль» формується передусім за
рахунок чистого доходу від реалізації послуг, який виникає в момент надання
послуг клієнтам відповідно до умов договорів.
58
Доходи формуються за такими основними напрямами:
• бухгалтерський аутсорсинг і підготовка фінансової звітності;
• аудиторські та супутні послуги;
• податковий та управлінський консалтинг;
• ІТ-консалтинг та автоматизація облікових процесів;
• юридичний супровід бізнесу;
• ринкові дослідження та освітні послуги.
Для компанії характерна комбінація регулярних (абонентських) і
проектних доходів, що безпосередньо впливає на стабільність фінансових
результатів. Значна частка доходів з відстрочкою платежу обумовлює тісний
зв’язок фінансового результату з ефективністю управління дебіторською
заборгованістю.
Основним видом доходів товариства є доходи від бухгалтерських
послуг. Цей вид доходів, як правило, має регулярний характер і формується
на основі абонентської плати. Доходи від аудиторських та супутніх послуг
мають проектний характер і залежать від складності та обсягу перевірок.
Податковий консалтинг є високомаржинальним напрямом, особливо
для середнього та великого бізнесу тому підприємство може отримувати такі
доходи. У межах цифровізації облікових і управлінських процесів компанія
може отримувати доходи від ІТ-консалтингу. Цей напрям формує як разові,
так і періодичні доходи.
Доходи від юридичного супроводу бізнесу часто мають проектний або
абонентський характер. Доходи від управлінського консалтингу
забезпечують високу додану вартість та сприяють зміцненню довгострокових
відносин із клієнтами. Доходи від ринкових і фінансово-економічних
досліджень мають разовий або контрактний характер.
Дохід від освітніх послуг. Цей напрям є перспективним та
масштабованим для підприємства, особливо в онлайн-форматі.
Характеристика основних видів доходу підприємства наведена в
таблиці 2.5.
59
Таблиця 2.5
Характеристика види доходів ТОВ «Фінконтроль»
Вид доходів Характеристика доходів
1 2
Доходи від ⎯ повного бухгалтерського супроводу підприємств (аутсорсинг
бухгалтерських бухгалтерського обліку);
послуг ⎯ ведення окремих ділянок обліку (заробітна плата, податки, ПДВ,
основні засоби);
⎯ відновлення бухгалтерського та податкового обліку;
⎯ підготовки та подання фінансової, податкової та статистичної
звітності;
⎯ супроводу перевірок контролюючими органами.
Доходи від ⎯ обов’язковий та ініціативний аудит фінансової звітності;
аудиторських ⎯ аудит податкових розрахунків;
та супутніх ⎯ внутрішній аудит та аудит бізнес-процесів;
послуг ⎯ підготовка аудиторських висновків для інвесторів, банків,
грантодавців;
⎯ консультації за результатами аудиторських перевірок.
Доходи від ⎯ податкового планування та оптимізації податкового навантаження;
податкового ⎯ консультацій щодо застосування податкового законодавства;
консалтингу ⎯ розробки податкових стратегій для бізнесу;
⎯ супроводу податкових перевірок;
⎯ оскарження податкових повідомлень-рішень;
⎯ трансфертного ціноутворення (для відповідних клієнтів).
Доходи від ІТ- ⎯ впровадження бухгалтерських та управлінських програм (BAS, 1С,
консалтингу ERP-системи);
⎯ налаштування автоматизованих систем обліку та звітності;
⎯ інтеграції облікових систем із CRM та банківськими сервісами;
⎯ розробки управлінської звітності та аналітичних панелей
(dashboards);
⎯ технічного супроводу та оновлення програмного забезпечення.
Доходи від ⎯ реєстрації та ліквідації підприємств і ФОП;
юридичного ⎯ супроводу господарських договорів;
супроводу ⎯ корпоративного права (зміна складу учасників, статутні документи);
бізнесу ⎯ представництва інтересів клієнтів у судах і державних органах;
⎯ правового супроводу податкових спорів;
⎯ юридичного аудиту (legal due diligence).
Доходи від ⎯ розробки фінансових стратегій і бізнес-планів;
управлінського ⎯ бюджетування та фінансового контролінгу;
консалтингу ⎯ постановки управлінського обліку;
⎯ оптимізації бізнес-процесів;
⎯ розробки KPI та систем мотивації персоналу;
⎯ антикризового управління.
Доходи від ⎯ аналізу фінансового стану підприємств;
ринкових і ⎯ оцінки інвестиційної привабливості бізнесу;
фінансово- ⎯ галузевих та конкурентних досліджень;
економічних ⎯ фінансово-економічного обґрунтування проєктів;
досліджень ⎯ підготовки аналітичних звітів для інвесторів та кредиторів.
60
Продовж. табл. 2.5
1 2
Доходи від ⎯ проведення тренінгів і семінарів з бухгалтерського обліку та
освітніх послуг оподаткування;
⎯ підвищення кваліфікації бухгалтерів і фінансистів;
⎯ корпоративного навчання персоналу клієнтів;
⎯ онлайн-курсів, вебінарів, майстер-класів;
⎯ підготовки методичних матеріалів і навчальних програм.
Інші ⎯ До цієї групи можуть належати:
операційні ⎯ доходи від надання інформаційно-консультаційних послуг;
доходи ⎯ доходи від оренди офісного обладнання або програмних продуктів;
• ⎯ комісійні винагороди від партнерських програм;
⎯ відшкодування витрат за договорами.

Інші операційні доходи як правило займають незначне місце в
діяльності підприємства
Крім доходів ТОВ «Фінконтроль» несе і певні витрати. Собівартість
реалізованих послуг є ключовим фактором формування фінансового
результату консалтингової компанії. Вона включає:
⎯ витрати на оплату праці персоналу та нарахування на заробітну плату;
⎯ витрати на залучення зовнішніх експертів і консультантів;
⎯ витрати на програмне забезпечення, ІТ-інфраструктуру та ліцензії;
⎯ витрати на підвищення кваліфікації працівників;
⎯ адміністративні та організаційні витрати.
Оскільки основним ресурсом підприємства є людський капітал, рівень
фінансового результату безпосередньо залежить від продуктивності праці,
ефективності завантаження персоналу та оптимальності витратної структури.
Різниця між чистим доходом від реалізації послуг і собівартістю
формує валовий прибуток, який відображає базову ефективність надання
консалтингових послуг. Для ТОВ «Консалтингова компанія «Фінконтроль»
цей показник є особливо важливим, оскільки визначає маржинальність
основних напрямів діяльності.
Подальше коригування валового прибутку на адміністративні, збутові
та інші операційні витрати формує фінансовий результат від операційної
61
діяльності, який характеризує здатність компанії отримувати прибуток від
основної діяльності без урахування фінансових і разових чинників.
Кінцевий фінансовий результат — чистий прибуток або збиток —
визначається після врахування:
⎯ фінансових доходів і витрат;
⎯ інших операційних доходів;
⎯ податку на прибуток.
Нестабільність чистого фінансового результату, зафіксована у
діяльності підприємства, свідчить про високу чутливість до змін обсягів
доходів, структури витрат та платіжної дисципліни клієнтів.
Таким чином, доходи ТОВ «Консалтингова компанія «Фінконтроль»
формуються за рахунок диверсифікованої структури сервісних надходжень,
де ключову роль відіграють бухгалтерський та податковий консалтинг, а
найбільш маржинальними є управлінські, ІТ- та освітні послуги. Така
структура доходів створює передумови для фінансової стійкості, за умови
ефективного управління витратами та дебіторською заборгованістю.
Для узагальнення інформації про доходи підприємства, що виникають
у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності,
застосовуються рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності». Їх ведення
здійснюється відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського
обліку 15 «Дохід».
Уся інформація щодо доходів узагальнюється за кредитом рахунків 70–
74 і систематизується в журналі №6. Розрахунок сум доходів та відображення
відповідних бухгалтерських записів здійснюється на основі первинних
документів, таких як видаткові та податкові накладні, акти виконаних робіт,
банківські виписки тощо. У бухгалтерському обліку дохід визнається за
справедливою вартістю активів, які були отримані або підлягають
отриманню.
Характеристика основних рахунків обліку доході наведено в табл. 2.6.
62
Таблиця 2.6
Характеристика основних рахунків обліку доходів ТОВ «Фінконтроль»
Номер
Назва рахунку Призначення рахунку
рахунку
Доходи від Узагальнює інформацію про доходи від реалізації робіт,
70
реалізації послуг.
Дохід від Застосовується для обліку доходів від консалтингових,
703 реалізації робіт і бухгалтерських, аналітичних та аудиторських послуг
послуг (основний для ТОВ «Фінконтроль»).
Вирахування з Узагальнює інформацію про надані знижки, інші
704
доходу коригування доходу.
Інший
Відображає доходи, не пов’язані безпосередньо з основною
71 операційний
діяльністю: штрафи, пені, відшкодування, курсові різниці.
дохід
Інші фінансові Відображає доходи у вигляді дивідендів, відсотків за
73
доходи депозитами, облігаціями тощо.
Узагальнює інші неопераційні доходи (від реалізації
74 Інші доходи
необоротних активів, безоплатно отриманих активів).
Фінансові Узагальнює інформацію про доходи та витрати, на підставі
79
результати якої визначається прибуток або збиток підприємства.

Типові бухгалтерські проведення, що застосовуються для обліку
доходів на підприємстві ТОВ «Консалтингова компанія “Фінконтроль”»,
подані у таблиці 2.7.
Таблиця 2.7
Відображення господарських операцій з обліку доходів на
ТОВ» Консалтингова компанія «Фінконтроль»
№ Зміст операції Документ Сума, грн. Дт Кт
п/п
1 Відображено дохід від надання Акт наданних 10513,56 361 703
послуг вітчизняним замовникам послуг
2 Відображено податкові Податкова 1752,26 703 64
зобов’язання щодо ПДВ накладна
Отримано оплату від клієнта Рахунок, 10513,56 311 36
банківська
виписка
6 Списано дохід від реалізації Бухгалтерська 8 761,3 703 791
послуг довідка
22 Нараховано орендну плату за Акт наданних 12000 361,377 713
поточний місяць послуг,
накладна
23 Відображено податкові Податкова 2000 713 64
зобов’язання щодо ПДВ накладна
24 Списано дохід від оренди Бухгалтерська 10000 713 791
довідка
63
Первинними документами, що використовуються на підприємстві для
відображення інших операційних доходів, є бухгалтерські довідки, на
підставі яких здійснюються відповідні бухгалтерські проведення.
У процесі діяльності підприємство несе різноманітні витрати —
матеріальні, нематеріальні, трудові та фінансові. Вони пов’язані з процесами
надання послуг, виконання робіт, відтворення основних і оборотних засобів,
а також з інвестуванням у фінансові інструменти та залученням зовнішніх
ресурсів.
Залежно від економічного змісту, витрати поділяються на кілька груп.
Операційні витрати виникають у ході основної діяльності, зокрема під час
реалізації продукції та надання послуг. Інвестиційні витрати пов’язані з
довгостроковими вкладеннями капіталу для отримання прибутку —
наприклад, із будівництвом, реконструкцією, розширенням виробничих
потужностей або придбанням цінних паперів. Фінансові витрати
відображають витрати, що виникають у процесі залучення та обслуговування
фінансових ресурсів, управління грошовими потоками та кредитними
зобов’язаннями.
Найбільшу питому вагу у структурі витрат ТОВ «Фінконтроль»
становлять операційні витрати, до яких належать матеріальні витрати, оплата
праці персоналу, енергоносії тощо.
Згідно з наказом про облікову політику ТОВ “Фінконтроль”», для
обліку витрат використовується дев’ятий клас рахунків.
Адміністративні витрати охоплюють витрати, пов’язані із загальним
управлінням підприємством, його обслуговуванням, утриманням
адміністративно-управлінського персоналу та забезпеченням функціонування
апарату управління. Для їх обліку використовується рахунок 92
«Адміністративні витрати». Даний рахунок є активним, витратним і
застосовується для відображення господарських процесів, пов’язаних із
функціонуванням управлінського апарату.
64
За дебетом рахунку 92 відображається сума понесених
адміністративних витрат, за кредитом — їх списання на рахунок 79
«Фінансові результати». Аналітичний облік адміністративних витрат
ведеться за статтями витрат (наприклад, заробітна плата адміністрації,
комунальні послуги, амортизація, оренда, відрядження тощо), що
відображається в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 92.
Інформація за рахунком 92 узагальнюється у формі №2 «Звіт про
фінансові результати» в рядку «Адміністративні витрати».
Витрати на збут включають видатки на організацію роботи відділу
виконання робіт та надання послуг, маркетинг, рекламу, транспортні витрати
та інші витрати, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності. До
інших операційних витрат відносять витрати на оренду майна, собівартість
реалізованих запасів, витрати на покриття безнадійних боргів, штрафи, пені
та інші витрати, що не входять до інших груп.
Облік витрат, що формують собівартість робіт, послуг у ТОВ
«Фінконтроль» організовано відповідно до вимог Положення (стандарту)
бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Собівартість робіт і послуг ТОВ
«Консалтингова компанія «Фінконтроль» включає такі основні елементи:
– прямі витрати на оплату праці;
– інші прямі витрати;
– загальновиробничі витрати.
До витрат на оплату праці належать: заробітна плата бухгалтерів,
аудиторів, податкових консультантів, ІТ-спеціалістів, юристів; премії та
заохочувальні виплати, пов’язані з виконанням конкретних проєктів;
нарахування на заробітну плату (ЄСВ). Ці витрати становлять основну частку
собівартості, оскільки людський капітал є ключовим ресурсом компанії.
Прямі витрати, пов’язані з виконанням робіт включають: витрати на
ліцензійне програмне забезпечення; витрати на доступ до професійних
інформаційних систем; витрати на залучення зовнішніх консультантів і
експертів; витрати на відрядження, пов’язані з виконанням робіт для клієнтів.
65
До загальновиробничих витрат відносяться: оренда офісних
приміщень; комунальні послуги; витрати на канцелярські та інші потреби;
амортизація основних засобів і нематеріальних активів; витрати на технічну
підтримку ІТ-інфраструктури; витрати на підвищення кваліфікації персоналу.
Ці витрати розподіляються між видами послуг пропорційно обраній
базі розподілу (заробітній платі, робочому часу, обсягу доходу).
Облік витрат на ТОВ «Консалтингова компанія «Фінконтроль»
здійснюється із застосуванням рахунків класу 9 «Витрати діяльності».
Зокрема:
• на рахунку 23 «Виробництво» узагальнюються витрати, пов’язані
з наданням консалтингових послуг;
• рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» використовується для
обліку накладних витрат;
• рахунок 92 «Адміністративні витрати» — для витрат на
управління підприємством;
• рахунок 93 «Витрати на збут» — для витрат, пов’язаних із
реалізацією послуг.
Після завершення робіт фактична собівартість послуг списується з
рахунку 23 на рахунок 90 «Собівартість реалізації».
Калькулювання собівартості послуг на підприємствіздійснюється за
позамовним методом, оскільки більшість послуг має індивідуальний
характер і виконується в межах окремих договорів або проєктів.
Об’єктом калькулювання є: окрема послуга; проєкт; абонентський
договір. Собівартість визначається шляхом підсумування прямих витрат та
частки загальновиробничих витрат, що припадають на відповідний об’єкт
обліку. До витрат, які не включаються до собівартості виконаних робіт,
наданих послуг належать адміністративні витрати, витрати на збут, а також
інші операційні витрати, такі як нестачі, штрафи та пені.
Відповідно до законодавства, кожне підприємство самостійно визначає
форму ведення бухгалтерського обліку, що закріплюється у наказі про
66
облікову політику. Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат, що
здійснюються на підприємстві, наведені у таблиці 2.8.
Таблиця 2.8
Відображення в обліку витрат на ТОВ «Консалтингова компанія
«Фінконтроль»
№ Зміст операції Документ Сума, Дт Кт
п/п грн.
1 2 3 4 56 6
Нараховано заробітну плату Табель обліку робочого 15000 23 66
працівникам, задіяним у часу; Розрахунково-
наданні консалтингових платіжна відомість;
послуг (бухгалтери, аудитори, Наказ про прийняття на
ІТ-спеціалісти, юристи) роботу; Штатний
розпис
Нараховано єдиний Розрахунок ЄСВ; 3300 23 65
соціальний внесок на фонд Розрахунково-платіжна
оплати праці виробничого відомість
персоналу
Відображено витрати на Договір цивільно- 5000 23 63
залучення зовнішніх правового характеру;
консультантів та експертів для Акт наданих послуг;
виконання проєктів Рахунок-фактура
Відображено витрати на Ліцензійний договір; 2800 23 63
використання ліцензійного Акт приймання-
програмного забезпечення передачі послуг;
(BAS, ERP, аналітичні Рахунок; Податкова
платформи), безпосередньо накладна
пов’язані з наданням послуг
Відображено витрати на Договір; Акт наданих 3500 23 63
інформаційно-довідкові послуг; Рахунок
системи та професійні бази
даних
Відображено витрати на Наказ про відрядження; 8900 23 372
відрядження персоналу, Авансовий звіт; Проїзні
пов’язані з виконанням робіт документи; Квитанції
для клієнтів
Нараховано амортизацію Інвентарна картка ОЗ; 1200 91 13
основних засобів (офісна Відомість нарахування
техніка, сервери), що амортизації; Наказ про
використовуються у наданні облікову політику
послуг
Нараховано амортизацію Акт введення в 1298 91 13
нематеріальних активів (ПЗ) експлуатацію НМА;
Розрахунок амортизації
67
Продовж. табл. 2.8
1 2 3 4 5 6
Відображено витрати на Договір оренди; Акт 25000 91 63
оренду офісних приміщень наданих послуг;
Рахунок
Відображено комунальні Договір з 5800 91 63
послуги та витрати на постачальником; Акти;
утримання офісу Рахунки
Розподілено Розрахунок бухгалтерії 17659 23 91
загальновиробничі витрати
між об’єктами калькулювання
(проєктами, послугами)
Списано фактичну Розрахунок бухгалтерії 15600 90 23
собівартість наданих послуг
після завершення робіт
Відображено собівартість Розрахунок бухгалтерії 15600 79 90
реалізованих послуг у складі
фінансового результату
1 Нарахований знос основних Відомість нарахування 2380 92 13
засобів амортизації
3 Передані в експлуатацію Вимога-накладна 1280 92 22
МШП
4 Нарахованно зробітну плату Відомість нарахування 130876 92 661
персоналу заробітної плати
Нарахованно ЄСВ на зробітну Відомість нарахування 22793 92 65
плат заперсоналу заробітної плати
5 Нараховано витрати за Акт наданих послуг 15608 93 631
консультаційні послуги
6 Нараховано витрати по Акт наданних послуг 125087 92 63
наданних послугах оренди
офісу стороннії організацій
Нараховано податок на Розрахунок бухгалтерії 32456 98 641
прибуток
7 Закриття рахунків витрат на Бухгалтерська довідка 336479 79 91,92,
фінансові результати

Витрати на збут обліковуються на активному, витратному рахунку 93
«витрати на збут», який призначений для узагальнення інформації про
витрати, пов’язані з виконанням робіт і надання послуг. За дебетом рахунку
відображаються понесені витрати (витрати на транспортування, рекламу,
комісійні винагороди тощо), а за кредитом — їх списання на рахунок 79
«фінансові результати».
Аналітичний облік витрат на збут ведеться за статтями витрат і за
центрами їх виникнення, що дає змогу здійснювати контроль за
ефективністю витрачання коштів на маркетингову діяльність. дані за цим
68
рахунком відображаються у «звіті про фінансові результати» в розділі
«витрати на збут». основні бухгалтерські проведення з рахунку 93 наведено в
таблиці 2.9.
Таблиця 2.9
Відображення господарських операцій на рахунку 93 «Витрати на
збут» на ТОВ» «Фінконтроль»
№ Зміст операції Документ Сума, Дт Кт
п/п грн.
1 Нараховано амортизацію Відомість 135,51 93 13
нарахування
амортизації
2 Списано канцелярські матеріали Вимога- 4104,00 93 20
накладна
3 Відображено витрати на службові Авансовий звіт 20035,50 93 37
відрядження
4 Відображено витрати по Акт наданних 14382,04 93 63
транспортно-експедиційним послуг
послугам
5 Нарахованно ЄСВ на заробітну Відомість 5337,68 93 651
працівникам маркетингового нарахування
відділу заробітної плати
6 Нарахованно заробітну Відомість 14744,33 93 661
працівникам маркетингового нарахування
відділу заробітної плати
7 Списано витрати на збут на Бухгалтерська 58739,06 79 93
фінансові результати довідка

Інші витрати операційної діяльності обліковуються на рахунку 94, який
також є активним, витратним і використовується для відображення
господарських процесів, не охоплених рахунками 91–93. До таких витрат
належать, зокрема, собівартість реалізованих запасів, втрати від знецінення
активів, курсові різниці, штрафи, пені, неустойки, збитки від списання
дебіторської заборгованості тощо.
За дебетом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності»
відображається сума визнаних витрат, а за кредитом — їх списання на
рахунок 79 «Фінансові результати». Узагальнені дані за цим рахунком також
включаються до «Звіту про фінансові результати»
Рахунок 79 "Фінансові результати" відображає суми в порядку закриття
рахунків обліку доходів на кредиті, суми в порядку закриття рахунків обліку
69
витрат на дебеті, а також належну суму нарахованого податку на прибуток.
При закритті рахунку сальдо списується на рахунок 44 "Нерозподілені
прибутки (непокриті збитки)". Порівняння дебетового і кредитового оборотів
за рахунком 79 "Фінансові результати" за звітний період вказує на кінцевий
результат - чистий прибуток або збиток.
Якщо кредитовий оборот перевищує дебетовий оборот на рахунку 79,
підприємство має нерозподілений прибуток поточного року. У випадку, коли
дебетове сальдо на рахунку 79 "Фінансові результати" перевищує кредитове
сальдо, це свідчить про те, що підприємство зазнало збитків, і ця сума
відображається в дужках у формі № 1 "Баланс". Це вказує на віднімання при
визначенні підсумку балансу.
Основним показником, що узагальнює фінансові результати
господарської діяльності, є прибуток. Цей прибуток використовується для
розрахунків з бюджетом, формування цільових фондів на підприємстві та
покриття збитків минулих років згідно з встановленими нормативами.
Чистий прибуток, який залишається після сплати податків та інших
платежів до бюджету, використовується для впровадження нових технологій
та послуг. Зазначений підхід дозволяє підприємству ефективно
використовувати зароблені кошти для покращення власної продуктивності та
соціально-економічного впливу на середовище.
Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків
передбачений рахунок 44 «Нерозподілений прибуток». На рахунку 44
ведеться облік нерозподілених прибутків поточного та минулих років, а
також використаного в поточному році прибутку (таблиця 2.10).
У разі наявності збитку його сума у формі №1 «Баланс» відображається
в дужках, що свідчить про зменшення підсумку балансу.
Фінансові результати діяльності підприємства є ключовим
економічним показником, який характеризує рівень прибутковості та
ефективності господарювання. На думку багатьох науковців, саме фінансові
результати визначають стратегію розвитку підприємства, його інвестиційну
70
привабливість та платоспроможність. Коректна організація обліку доходів і
витрат безпосередньо впливає на достовірність звітності та прийняття
управлінських рішень.
Таблиця 2.10
Бухгалтерські проводки для ведення обліку нерозподілених прибутків
№ Зміст операції Документ Сума, грн. Дт Кт
П/п
3 Списано дохід від виконаних Бухгалтерська 136379,25 703 791
робіт, наданих послуг довідка
5 Списано дохід від оренди Бухгалтерська 46177,72 713 791
довідка
9 Списано собівартість виконаних Бухгалтерська 152034,94 791 903
робіт, наданих послуг; довідка
10 Списано адміністративні витрати Бухгалтерська 605800,57 791 92
на фінансові результати довідка
11 Списано витрати на збут на Бухгалтерська 58739,06 79 93
фінансові результати довідка
12 Списано інші витрати Бухгалтерська 484387,37 791 949
операційної діяльності на довідка
фінансові результати
13 Списано фінансові витрати Бухгалтерська 13561,64 792 951
довідка
14 Списання фінансового Бухгалтерська 543495,00 791 442
результату від основної довідка
діяльності до складу
нерозподіленого збитку

У ТОВ «Фінконтроль» особлива увага приділяється вдосконаленню
документообігу та спрощенню системи синтетичного й аналітичного обліку
фінансових результатів. Ведення бухгалтерського обліку здійснюється згідно
з вимогами Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні» та НП(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта
малого підприємництва».
Фінансові результати підприємства відображаються у фінансовій
звітності підприємства. Метою складання фінансової звітності є забезпечення
користувачів достовірною, повною та неупередженою інформацією щодо
фінансового стану, результатів діяльності та руху грошових коштів
підприємства. Проміжна фінансова звітність подається щокварталу
наростаючим підсумком, а річна — за підсумками календарного року.
71
Підготовка фінансової звітності ТОВ «Консалтингова компанія
«Фінконтроль» ґрунтується на вимогах Закону України «Про бухгалтерський
облік та фінансову звітність в Україні» та національних стандартів. Саме
П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» (наказ Мінфіну від 25.02.2000
№ 39, у редакції наказу від 24.01.2011 № 25) встановлює зміст і форму
фінансового звіту малого підприємства – тобто Баланс (форма № 1-м) і Звіт
про фінрезультати (форма № 2-м). Закон № 996-ХІV і П(С)БО 25 визначають
які підприємства відповідають критеріям малих підприємств. ТОВ
«Консалтингова компанія «Фінконтроль» за попередній звітний рік
відповідає критеріям малого підприємства (за обсягом доходів, активів) і
тому складає фінансовий звіт за формами 1-м і 2-м.
Нормативно встановлено, що обидві форми (1-м і 2-м) складаються за
даними бухгалтерського обліку наростаючим підсумком з початку року та на
звітну дату – за станом на 31 грудня звітного року (строки гр.3 – на початок
року, гр.4 – на кінець року). Складає звітність головний бухгалтер або
уповноважена особа підприємства, з погодженням керівника. При цьому за
бажанням мале підприємство може перейти на повноформатну звітність (за
НП(С)БО 1) або подавати усі форми повного обсягу, але зазвичай
застосовується спрощений варіант.
Звіт про фінансові результати (2-м). Основні доходи звітного періоду
(консультаційні послуги) показуються у рядку 2000. Наприклад, кредитовий
оборот рахунка 70 «Доходи від реалізації» включається до рядка 2000. За
аналогією витрати, пов’язані з наданням послуг (оплата праці співробітників,
амортизація комп’ютерного обладнання тощо), відображаються через
рахунок 90 у рядку 2050. Інші операційні доходи/витрати (рядки 2120–2180)
можуть бути незначними для консалтингової фірми й часто не
використовуються (якщо, наприклад, немає продажу товарів чи
інвестиційних доходів). Усі суми результативних рядків (валовий прибуток,
прибуток до оподаткування, чистий прибуток) автоматично розраховуються
як різниця сум попередніх груп. Отже, у розрахункових статтях підсумки
72
беруться із закриття рахунку 79 «Фінансовий результат». Показник чистого
прибутку (ряд. 2350) переноситься в пасив балансу як нерозподілений
прибуток (рядок 1420).
Підприємство здійснює облік фінансових результатів без порушень та з
дотриманням чинного законодавства.

2.4. Шляхи удосконалення обліку фінансових результатів

Економіка України у 2020–2025 рр. функціонує в умовах постійних
викликів: пандемія COVID-19, військова агресія Росії, інфляційні процеси,
падіння виробництва, скорочення внутрішнього ринку, міграція населення та
руйнування інфраструктури. Ці фактори суттєво впливають на фінансові
результати підприємств, часто призводячи до зниження прибутковості,
збитків чи навіть банкрутства.
Водночас відновлення економіки, інтеграція у світовий економічний
простір та залучення інвестицій неможливі без достовірного обліку,
ефективного контролю та глибокого аналізу фінансових результатів.
Вплив воєнних дій на фінансові результати підприємств:
⎯ руйнування виробничих потужностей у прифронтових регіонах;
⎯ порушення логістики та збільшення транспортних витрат;
⎯ нестабільність енергозабезпечення, що зумовлює зростання
собівартості;
⎯ зниження платоспроможності населення і скорочення внутрішнього
попиту;
⎯ збільшення податкового навантаження через необхідність
фінансування оборонного сектору.
У цих умовах правильна організація обліку і контроль фінансових
результатів допомагають підприємствам не лише фіксувати збитки, але й
знаходити резерви для стабілізації діяльності. Наприклад, аналіз дозволяє
73
оптимізувати витрати, переглядати цінову політику, орієнтуватися на
експортні ринки.
Для держави прозора система обліку та контролю фінансових
результатів підприємств має першочергове значення, оскільки:
⎯ прибуток є базою для нарахування податку на прибуток, а отже —
джерелом бюджетних надходжень;
⎯ аналіз фінансових результатів дозволяє оцінювати стан економіки в
цілому, виявляти кризові галузі, прогнозувати макроекономічні тенденції;
⎯ контроль з боку державних органів (податкових, аудиторських) є
запобіжником від ухилення від сплати податків, тінізації економіки.
У період воєнного стану роль державного контролю лише зростає, адже
бюджетні ресурси є критично важливими для фінансування оборони та
соціальної сфери. В умовах інтеграції України до світового ринку прозорість
та достовірність фінансової звітності є ключовим фактором для залучення
інвестицій. Іноземні та внутрішні інвестори приймають рішення про
вкладення капіталу, виходячи з даних про прибутковість та рентабельність
підприємства. Банки та інші кредитори також орієнтуються на аналіз
фінансових результатів для оцінки кредитоспроможності позичальника.
Недостовірність обліку або відсутність аудиту істотно знижує шанси
підприємства отримати фінансування.
Фінансові результати діяльності підприємства є важливими показниками
його ефективності, і це викликає зацікавленість різних груп користувачів
облікової інформації. Дослідження категорії результативності та формування
сучасних підходів до обліку фінансових результатів підприємства акцентує
увагу на актуальності цієї проблеми. Велику увагу цьому аспекту приділяли
провідні вітчизняні науковці у пошуку шляхів удосконалення обліку
фінансового результату діяльності підприємства.
У таблиці 2.12 наведені шляхи удосконалення обліку фінансових
результатів діяльності підприємства запропонованих різними науковцями.
74
Незважаючи на значний внесок у розвиток обліку фінансових
результатів, існують невирішені питання, які потребують детального
дослідження та подальших пропозицій для практичного застосування. Це
важливо з урахуванням інформаційних потреб зовнішніх та внутрішніх
користувачів облікової інформації. Теоретичні та практичні розробки з
обліку фінансових результатів підприємств відзначаються сучасним
характером і відображають глибоке розуміння проблем, пов'язаних зі зміною
вітчизняної системи обліку.
Сучасний облік є складною інформаційною системою, де облік
фінансових результатів відіграє важливу роль, накопичуючи дані про доходи
і витрати для формування фінансового результату діяльності підприємства.
Для поліпшення обліку фінансових результатів важливим є аналіз сучасних
тенденцій удосконалення цього процесу на підприємствах. Водночас, деякі
важливі аспекти теорії і практики обліку і аналізу фінансових результатів
залишаються недостатньо освітленими і вимагають подальших досліджень та
пошуку шляхів їх удосконалення.
Фінансовий результат визначає ефективність господарської діяльності
підприємства і відображає усі аспекти його функціонування. Це ключовий
показник, який враховує різноманітні аспекти, такі як використання ресурсів,
технології виробництва, якість продукції, обсяг реалізації та інші.
Однією з проблем обліку фінансових результатів в Україні є нестача
повноти та своєчасності їх відображення у системі обліку. Розвиток
підприємств неможливий без ефективного управління доходами та
витратами, оскільки витрати впливають на отримання прибутку. Ще однією
важливою проблемою є встановлення оптимального співвідношення між
автоматизованими і неавтоматизованими обліково-контрольними роботами.
Визначення їхньої ролі в управлінні витратами та збільшенні прибутків є
важливим завданням для підприємства. Для цього важливо провести оцінку
власних потреб і фінансових можливостей підприємства щодо придбання чи
оренди необхідної техніки на початку року.
75
Проблема відповідності обліково-контрольної системи законодавству
та цілям підприємства є серйозною та важливою. Головний бухгалтер
виступає ключовою фігурою у розв'язанні цієї проблеми, оскільки він
відповідає за ефективність і якість облікової системи підприємства. Важливо,
щоб головний бухгалтер був добре освіченим у всіх аспектах
бухгалтерського обліку та був завжди інформованим щодо нових
нормативно-правових актів.
Головний бухгалтер повинен володіти повною інформацією про зміни
в законодавстві, бути здатним аналізувати та оцінювати їхні впливи на
облікову систему підприємства. Також важливо вміти адаптувати облікові
процеси під специфіку діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо
оптимізації облікових процедур.
Щодо проблеми матеріально-технічного та організаційного
забезпечення, важливо, щоб підприємство було достатньо обладнане
сучасною технікою, необхідною для ведення обліку. Крім того, організація
облікових процесів та внутрішнього контролю також має велике значення
для ефективності обліку витрат та доходів на підприємстві.
Методика формування фінансових результатів, яка включає
зіставлення доходів та витрат в розрізі різних видів діяльності, є важливою
для отримання загальної картини фінансової продуктивності підприємства.
Виправлення проблеми низької оперативності інформації може
вимагати введення аналітичних рахунків та розширення деталізації обліку
фінансових результатів. Це може поліпшити доступність інформації для
керівництва підприємства, що сприятиме більш ефективному управлінню.
Підкреслення важливості розв'язання невирішених питань у галузі
обліку фінансових результатів вказує на необхідність подальших досліджень
та вдосконалення практик обліку для вирішення сучасних проблем
управління підприємством.
Для керівництва підприємств аналіз фінансових результатів є
інструментом прийняття управлінських рішень. Зокрема, на основі даних про
76
прибуток і збитки вирішуються питання: доцільності розширення чи
скорочення діяльності; вибору пріоритетних напрямів діяльності; оптимізації
витрат; коригування цінової політики; пошуку нових ринків збуту.
Аналіз фінансово-економічних показників діяльності підприємства
засвідчив нестабільність чистого доходу та значні коливання валового і
чистого прибутку. Це свідчить про недостатню прозорість інформації щодо
прибутковості окремих напрямів діяльності.
З метою підвищення точності формування фінансових результатів
доцільно запровадити деталізований аналітичний облік доходів і витрат за
основними напрямами діяльності (бухгалтерський облік, аудит, податковий
консалтинг, ІТ-послуги, юридичний супровід, освітні послуги).
Практична реалізація:
• відкриття аналітичних субрахунків до рахунків 70 «Доходи від
реалізації» та 90 «Собівартість реалізації»;
• ведення обліку витрат у розрізі окремих послуг і проєктів.
Такий підхід дозволить об’єктивно визначати фінансовий результат
кожного напряму, своєчасно виявляти збиткові послуги та коригувати цінову
і витратну політику підприємства, підвищить прозоість фінансових
результатів та можливість оцінки рентабельності кожного напряму
діяльності.
Низька оборотність дебіторської заборгованості та надмірна тривалість
фінансового циклу свідчать про відсутність ефективного контролю за
виконанням окремих договорів і проєктів. З метою зменшення дебіторської
заборгованості необхідно організувати облік доходів, витрат і фінансових
результатів у розрізі конкретних проєктів (договорів) із застосуванням
позамовного методу калькулювання.
Проєктний облік дозволить пов’язати понесені витрати з конкретними
доходами, підвищити контроль за собівартістю послуг та мінімізувати ризик
формування збиткових контрактів.
77
Коливання показників рентабельності та нестійкість чистого прибутку
підприємства свідчать про нерівномірний розподіл доходів і витрат між
звітними періодами. Для цього потрібно удосконалити облікову політику
підприємства щодо визнання доходів і витрат, зокрема шляхом:
⎯ застосування принципу нарахування за ступенем завершеності робіт;
⎯ чіткого узгодження доходів з відповідними витратами;
⎯ використання проміжних актів виконаних робіт.
Це сприятиме більш рівномірному формуванню фінансових результатів
та підвищенню достовірності фінансової звітності. Низька оборотність
дебіторської заборгованості та значна тривалість її погашення негативно
впливають на ліквідність і фінансовий результат підприємства. З метою її
підвищення необхідно запровадити системний облік і контроль дебіторської
заборгованості, зокрема: встановлення граничних строків оплати за
договорами; застосування авансових платежів; створення резерву сумнівних
боргів; регулярний аналіз простроченої дебіторської заборгованості.
Це дозволить зменшити фінансові ризики, покращити грошові потоки
та стабілізувати фінансові результати.
Аналіз показав істотне зростання собівартості послуг у 2023 році та
зниження валового прибутку, що свідчить про недостатньо обґрунтований
розподіл витрат. Переглянути бази розподілу загальновиробничих витрат із
урахуванням специфіки консалтингових послуг (робочий час, трудомісткість
проєктів, дохід від послуг). Це забезпечить більш точне формування
собівартості та реального фінансового результату за кожним видом
діяльності.
Низька рентабельність підприємства у 2024 році свідчить про
необхідність постійного моніторингу фінансових результатів. Необхідно
запровадити систему внутрішньої управлінської звітності, що включатиме:
⎯ аналіз доходів і витрат за видами послуг;
⎯ оцінку рентабельності проєктів;
⎯ аналіз відхилень фактичних показників від планових.
78
Це забезпечить своєчасне виявлення негативних тенденцій і підвищить
ефективність управління фінансовими результатами.
Запропоновані заходи щодо удосконалення обліку фінансових
результатів та спрямовані на підвищення достовірності облікової інформації,
стабілізацію фінансових результатів і зростання рентабельності ТОВ
«Консалтингова компанія «Фінконтроль». Їх упровадження створить
передумови для зміцнення фінансової стійкості підприємства та підвищення
ефективності управлінських рішень.
У воєнний період особливого значення набуває антикризове
управління, яке базується на оперативному аналізі фінансових результатів і
дозволяє вчасно реагувати на негативні зміни. В сучасних умовах необхідно
посилювати ефективність системи обліку, контролю та аналізу фінансових
результатів шляхом:
⎯ гармонізації національних стандартів бухгалтерського обліку з МСФЗ, що
сприятиме міжнародній співпраці;
⎯ цифровізації бухгалтерського обліку через використання ERP-систем,
хмарних технологій, автоматизованих програм обліку та аналітики;
⎯ розвитку внутрішнього аудиту як обов’язкового елемента корпоративного
управління;
⎯ посилення незалежності зовнішнього аудиту, підвищення його якості та
відповідальності;
⎯ запровадження аналітичних інструментів у менеджменті (бізнес-
аналітика, Big Data, прогнозні моделі);
⎯ підвищення фінансової грамотності керівників та власників бізнесу, що
дозволить краще використовувати результати аналізу.

79
РОЗДІЛ 3
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВИХ
РЕЗУЛЬТАТІВ НА ТОВ «КОНСАЛТИНГОВА КОМПАНІЯ
«ФІНКОНТРОЛЬ»

3.1. Методика проведення контролю фінансових результатів на
підприємстві

Контроль фінансових результатів – це система заходів, спрямованих на
перевірку правильності формування доходів і витрат, достовірності
визначення фінансового результату та законності його розподілу. Контроль
забезпечує впевненість у тому, що облікові дані відображають реальний стан
справ, а управлінські рішення ґрунтуються на правдивій інформації.
Сучасна практика контролю фінансових результатів в Україні
стикається з низкою проблем:
⎯ недостатній розвиток системи внутрішнього контролю на багатьох
підприємствах;
⎯ обмеженість ресурсів і кадрового потенціалу для проведення якісного
аудиту;
⎯ тінізація економіки та спроби ухилення від оподаткування;
⎯ низький рівень прозорості фінансової звітності;
⎯ недостатня довіра інвесторів і партнерів до даних бухгалтерського
обліку.
Подолання цих проблем потребує гармонізації національних стандартів
з МСФЗ, впровадження сучасних інформаційних технологій, посилення
незалежності аудиту та підвищення фінансової культури бізнесу.
Основними завданнями контролю фінансових результатів є:
⎯ перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку доходів і витрат;
⎯ встановлення достовірності показників фінансової звітності;
80
⎯ запобігання випадкам шахрайства, приховування доходів чи завищення
витрат;
⎯ оцінка ефективності використання ресурсів;
⎯ забезпечення дотримання законодавства та стандартів бухгалтерського
обліку;
⎯ створення умов для прийняття обґрунтованих управлінських рішень.
На підприємстві ведеться як внутрішній так і зовнішній контроль.
Внутрішній контроль – здійснюється безпосередньо на підприємстві
службами внутрішнього аудиту, бухгалтерією, фінансовим відділом. Мета –
оперативно виявляти недоліки в обліку та управлінні, попереджати
зловживання і втрати.
Зовнішній контроль – проводиться незалежними аудиторами,
державними органами (Державна податкова служба). Його завдання –
підтвердження достовірності фінансової звітності, контроль правильності
сплати податків, виявлення порушень фінансово-господарської дисципліни.
Основні напрями внутрішнього контролю:
⎯ перевірка правильності документального оформлення господарських
операцій;
⎯ контроль за повнотою обліку доходів і витрат;
⎯ перевірка правильності калькулювання собівартості продукції;
⎯ виявлення та аналіз відхилень фактичних показників від планових;
⎯ оцінка ефективності використання ресурсів;
⎯ перевірка своєчасності та правильності сплати податків.
Результати внутрішнього контролю дозволяють оперативно реагувати на
проблеми, знижувати ризики шахрайства і помилок, підвищувати
ефективність управління. Зовнішній контроль фінансових результатів
здійснюється державними органами та незалежними аудиторами.
Контроль допомагає підтримати фінансову стійкість підприємства,
уникнути штрафів і непередбачених витрат, а також виявити резерви
підвищення рентабельності. Цілі внутрішнього контролю формулюються
81
залежно від стратегії розвитку: для зростання – забезпечення достатнього
реінвестування прибутку, для стабілізації – підтримання ліквідності, для
збалансованого розвитку – досягнення необхідного рівня рентабельності
капіталів.
Процес внутрішнього контролю звичайно поділяють на три послідовні
фази:
попередній (планування та затвердження бюджетів доходів/витрат),
поточний (моніторинг операцій у ході діяльності) та наступний (після
завершення звітного періоду).
Контроль фінансових результатів на консалтингових підприємствах,
таких як ТОВ «Консалтингова компанія «Фінконтроль», має низку
специфічних особливостей, які обумовлені характером діяльності та
організаційною структурою.
На підприємстві відводиться висока роль людському капіталу.
Основним ресурсом консалтингового підприємства є експертиза та
компетенції персоналу. Дохід напряму залежить від професійного рівня
консультантів, кількості залучених фахівців і їх ефективності.
Контроль фінансових результатів передбачає аналіз витрат на персонал
у співвідношенні до отриманого доходу за конкретними проектами. Для
підприємства важливо оцінювати ефективність використання робочого часу:
кількість годин, витрачених на клієнтські проєкти, і співвідношення витрат
на оплату праці до отриманого прибутку.
Внутрішній контроль включає перевірку дотримання трудових
договорів, бонусних систем та умов оплати за проектами, що безпосередньо
впливає на фінансові результати.
Наступним фактором, який впливає на проведення контролю є
сезонність та циклічність доходів. Консалтингові компанії часто стикаються
з коливаннями попиту на свої послуги. В деякі періоди клієнти замовляють
більше послуг (наприклад, перед фінансовим звітом або податковим
періодом), у інші – обсяг робіт скорочується. Контроль фінансових
82
результатів повинен враховувати сезонні коливання доходів для планування
грошових потоків і оптимізації витрат у низькі періоди. Важливим завданням
є формування резервів на покриття витрат у періоди з низьким попитом.
У консалтингових компаній ключовими активами є нематеріальні
ресурси: база клієнтів, ліцензії на програмне забезпечення, авторські
методики та знання працівників. Контроль фінансових результатів має
включати оцінку ефективності використання нематеріальних активів:
наприклад, співвідношення витрат на розробку методик до доходів,
отриманих від їх застосування. Відсутність матеріальних запасів робить
фінансовий контроль більш аналітичним і проектно-орієнтованим, а не лише
бухгалтерським.
Високий рівень клієнтської специфіки та індивідуальних договорів
також відіграє важливу роль при проведенні контролю фінансових
результатів. Кожен клієнтський проект у консалтинговій компанії має свої
умови: розмір оплати, строки виконання, обсяг наданих послуг.
Контроль фінансових результатів включає аналіз прибутковості
окремих проектів, відслідковування дебіторської заборгованості та
дотримання умов договорів. Особлива увага приділяється контролю
відповідності виконаних робіт та виставлених рахунків умовам контрактів,
оскільки будь-яке невиконання або затримка може вплинути на фінансовий
результат.
На відміну від виробничих підприємств, де контроль часто базується на
обліку матеріальних витрат, у консалтинговому бізнесі фінансовий контроль
має бути поєднанням кількісного і якісного аналізу:
Кількісна складова – бухгалтерський облік доходів і витрат, розрахунок
прибутковості проектів, аналіз грошових потоків.
Якісна складова – оцінка ефективності роботи консультантів, якості
наданих послуг, своєчасності виконання контрактів.
Такий підхід дозволяє не лише відслідковувати фінансовий результат,
але й впливати на його формування шляхом управлінських рішень.
83
Для підвищення ефективності контролю фінансових результатів
«Фінконтроль» може застосовувати:
• CRM-системи для обліку клієнтів та договорів;
• Програмні рішення для ведення аналітичного та синтетичного обліку
доходів і витрат;
• Автоматичні звіти щодо прибутковості проектів та ефективності
персоналу.
Фінансові результати консалтингової компанії можуть значно
змінюватися під впливом зовнішніх факторів:
⎯ Законодавчі зміни у сфері оподаткування;
⎯ Економічні коливання та зміни платоспроможності клієнтів;
⎯ Конкуренція на ринку консалтингових послуг.
Контроль фінансових результатів має передбачати аналіз цих факторів
та планування стратегічних дій для збереження стабільності підприємства.
Таким чином, специфіка контролю фінансових результатів у ТОВ
«Фінконтроль» визначається:
1. високою роллю людського капіталу;
2. циклічністю доходів;
3. нематеріальною природою основних активів;
4. індивідуальним характером клієнтських договорів;
5. потребою комплексного кількісно-якісного аналізу;
6. необхідністю застосування автоматизованих систем;
7. впливом зовнішніх економічних і законодавчих факторів.
Ефективне врахування цих особливостей дозволяє точно визначати
прибутковість кожного проекту, своєчасно виявляти ризики та оптимізувати
фінансові ресурси підприємства. Основними напрямами перевірок при цьому
є (табл. 3.1):

84
Таблиця 3.1
Основні напрями перевірок фінансових результатів ТОВ «Фінконтроль»
Напрям Методика перевірки
перевірки
Контроль аналізуються обороти за рахунком 70 «Доходи від реалізації» та сумарні
доходів показники доходу (виручки), віднесені до поточного періоду. Перевіряють
документальну підтвердженість продажів (договори, рахунки-фактури,
накладні) і відповідність облікових даних звітності (наприклад, сума
кредитових оборотів по 70-му рахунку має узгоджуватись із даними Звіту
про фінансові результати (форма №2))
Контроль вивчаються обороти за витратними рахунками, зокрема 90 «Собівартість
витрат реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші
операційні витрати». Перевіряють правильність розподілу витрат за видами,
відповідність первинних документів обліковим проведенням, а також
відповідність суми витрат плановим показникам. Аналізують виконання
норм витрат (економія/перевитрати) та порівнюють дебетові обороти цих
рахунків із показниками у звіті про фінансові результати.
Контроль перевіряється коректність розрахунку собівартості реалізованої продукції чи
собівартос товарів (за даними рахунків 80–84 і 90), а також перехресне узгодження
ті залишків незавершеного виробництва й запасів з витратами звітного періоду.
Контроль на фінальному етапі порівнюють підсумкові обороти за рахунками 79
прибутку «Фінансові результати» і 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)»
з розрахунком чистого прибутку/збитку. Перевіряється правильність
врахування податку на прибуток (рахунок 98) та перенесення фінансових
результатів у власний капітал. Забезпечується відповідність підсумкового
показника прибутку в обліку та у фінансовій звітності.
Методи для контролю використовуються класичні аналітичні прийоми та
аналізу співставлення облікових даних з фінансовою звітністю. Зокрема:
фінансови Оборотно-сальдова відомість і порівняння з формами звітності: складають
х зведені оборотно-сальдові відомості за рахунками 70–79, 90–94, 44 тощо та
результатів зіставляють їх з відповідними рядками форм №1–4 згідно з П(С)БО
(наприклад, підсумковий оборот за рахунком 70 має відповідати рядку
«Дохід (виручка) від реалізації» звіту про фінансові результати).
Горизонта вивчають динаміку показників (горизонтальний аналіз) і питому вагу
льний і окремих статей у загальних обсягах (вертикальний). Наприклад, аналізують
вертикальн співвідношення витрат до доходів (рентабельність) та структуру витрат за
ий аналіз елементами (матеріали, зарплата тощо).
План-факт аналіз: порівнюють фактичні обсяги доходів і витрат з
бюджетними та попередніми періодами, обґрунтовують відхилення.
Побудова аналітичних таблиць «план-факт» дозволяє своєчасно виявити
непродуктивні витрати і потенційні резерви.
Фінансові оцінюють прибутковість (наприклад, чистий прибуток/виручка), ліквідність,
коефіцієнт обіговість капіталу, що дає змогу об’єктивно оцінити ефективність
и та використання ресурсів. Наприклад, достатність абсолютного прибутку чи
індекси його розміру на одиницю активів розглядають як критерій ефективності
згідно зі стратегією компанії

При цьому методика внутрішнього контролю має відповідати обліковій
політиці підприємства та вимогам П(С)БО, Закону «Про бухгалтерський
85
облік», а також рекомендаціям Інструкції № 291. Наукові дослідження
підкреслюють, що система контролю повинна охоплювати всі етапи
формування фінансових результатів і базуватися на аналізі показників
операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.
Об’єктами контролю є: структурні підрозділи підприємства, які
формують витрати й доходи та впливають на кінцевий фінансовий результат.
Контрольні дії полягають у застосуванні методів і процедур, що дозволяють
виявляти порушення, попереджати помилки та забезпечувати відповідність
діяльності вимогам нормативної бази.
На підприємстві ТОВ “Фінконтроль” розроблено основні етапи
побудови системи внутрішнього контролю, які дозволяють:
– забезпечити стабільну роботу підприємства в умовах конкуренції;
– підвищити ефективність використання ресурсів;
– своєчасно виявляти та зменшувати фінансові ризики;
– сформувати інформаційну систему, що підтримує прийняття управлінських
рішень на всіх рівнях.
У ТОВ “Фінконтроль” впроваджено схему розподілу управлінських
статей за центрами відповідальності, що дає змогу контролювати витрати й
доходи безпосередньо за місцем їх виникнення. Такий підхід сприяє
точнішому аналізу фінансових результатів і покращенню управління
ресурсами. Ефективна система внутрішнього контролю передбачає
раціональне використання ресурсів, дотримання законодавчих вимог,
своєчасне виявлення відхилень і корекцію управлінських рішень. Її
створення дозволяє попереджати помилки й неточності у звітності,
мінімізувати ризики та підвищити ефективність діяльності підприємства.
З огляду на нестабільність економічного середовища та інтеграційні
процеси України з ринками ЄС, посилюється потреба в удосконаленні
системи внутрішнього контролю, що забезпечить підвищення
конкурентоспроможності та ефективності використання матеріальних,
трудових і фінансових ресурсів.
86
Аналіз фінансових результатів в умовах нестабільного ринкового
середовища повинен бути комплексним і системним. Його основою є
поєднання внутрішнього контролю, бухгалтерського та податкового обліку,
аудиту й аналітики. Такий підхід дозволяє підвищити прозорість діяльності,
своєчасно виявляти проблеми та приймати обґрунтовані управлінські
рішення, спрямовані на зростання прибутковості підприємства.
Науковці наголошують, що удосконалення системи контролю
фінансових результатів передбачає побудову дієвої системи внутрішнього
контролю, яка мінімізує ризик помилок у бухгалтерському обліку та
фінансовій звітності, а також забезпечує їх оперативне виправлення.
Внутрішній контроль має бути не лише інструментом перевірки, а й засобом
підтримки управлінських рішень, спрямованих на ефективне використання
ресурсів підприємства.

3.2. Аналіз складу, структури та динаміки фінансових результатів
діяльності підприємства

Аналіз складу, структури та динаміки фінансових результатів
підприємства є важливим елементом стратегічного управління, оскільки дає
змогу ретельно вивчити різні аспекти фінансової діяльності компанії.
Детальний аналіз цих факторів не тільки надає інформацію про всі аспекти
господарської діяльності компанії, але й визначає ключові показники, які
впливають на її фінансовий успіх. Враховуючи структуру та динаміку
фінансових показників, можна зробити обґрунтовані висновки та прийняти
стратегічні рішення щодо подальшого розвитку компанії.
Основними методами аналізу фінансових результатів діяльності
підприємства можна назвати горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний і
факторний. Провівши аналіз економічної літератури можна зробити висновок
про відсутність єдиної методики аналізу фінансових результатів діяльності
87
підприємства. За результатами окремих показників формується загальний
висновок відносно ефективності діяльності. Водночас вибір того чи іншого
показника залежить від мети аналізу, специфіки підприємства, що
аналізується, рівня конкуренції на ринках.
Аналіз фінансових результатів діяльності на підприємстві проводиться
за наступними напрямами:
– оцінка рівня, динаміки й структури фінансових результатів та
показників, що їх формують, тобто доходів і витрат;
– аналіз фінансового результату від операційної діяльності як основної
діяльності підприємства;
– визначення впливу основних факторів на формування фінансового
результату суб’єкта господарювання;
– аналіз показників рентабельності
На підприємстві ТОВ» «Фінконтроль» першочерговими завданнями
аналізу фінансових результатів, завдяки яким досягається його головна мета:
– оцінка динаміки абсолютних показників фінансових результатів
(прибутку і рентабельності);
– визначення напряму і розміру впливу окремих факторів на суму
прибутку та рівень рентабельності;
– виявлення та оцінка можливих резервів зростання прибутку й
рентабельності;
– розробка заходів щодо використання виявлених резервів.
Аналіз фінансових результатів передбачає застосування певних
методик як сукупності правил, прийомів і способів вивчення та обробки
фінансової інформації. Основними методами аналізу фінансових результатів
є горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз, трендовий аналіз,
коефіцієнтний аналіз та факторний аналіз. Більшість науковців при аналізі
фінансово-господарської діяльності використовують горизонтальний аналіз,
вертикальний аналіз та факторний аналіз.
88
Горизонтальний аналіз підприємства полягає у порівнянні значень
фінансових показників протягом певного періоду часу, зазвичай кількох
років.
Вертикальний аналіз використовується для визначення відношення
окремих фінансових показників до загального обсягу активів або до чистого
доходу.Фінансовий стан підприємства характеризує забезпеченість власними
оборотними коштами, оптимальне співвідношення запасів товарно-
матеріальних цінностей з потребами виробництва, а також своєчасне
проведення розрахункових операцій і платоспроможність.
Для ефективного аналізу фінансового стану підприємства необхідно
провести аналіз активів підприємства. Джерелом інформації є Баланс
підприємства та Звіт про фінансові результати.
Розглянемо дані аналізу динаміки прибутку в таблиці 3.2.
Таблиця 3.2
Аналіз динаміки прибутку підприємства ТОВ» Консалтингова компанія
«Фінконтроль» за 2022-2024 рр. (тис. грн.)
№ Роки Відхилення
Показники
з/п 2022 2023 2024 абсолютне відносне, %
Валовий прибуток,
1 21656 11960 12956 -9696 996 -44,77 8,33
тис. грн.
Прибуток від
2 операційної -1749 4964 332 6713 -4632 -383,82 -93,31
діяльності, тис. грн.
Прибуток до
3 оподаткування, тис. 8 5993 6 5985 -5987 74812,50 -99,90
грн.
Чистий прибуток, - -
4 -28 4873 -33 4901 -4906
тис. грн. 17503,57 100,68

Щоб провести детальний аналіз динаміки прибутку на основі наведеної
таблиці, розглянемо кожний показник окремо:
1. Валовий прибуток, тис. грн.:
- У 2022 році валовий прибуток становив 21656 тис. грн.
89
- У 2023 році спостерігається різке зменшення валового прибутку до
11960 тис. грн., що є абсолютним відхиленням у -9,696 тис. грн. та відносним
відхиленням у -44,77%.
- У 2024 році валовий прибуток покращився до 12956 тис. грн.,
відносне відхилення від попереднього року становить 8,33%.
2. Прибуток від операційної діяльності, тис. грн.:
- У 2022 році прибуток від операційної діяльності склав -1749 тис. грн.
- У 2023 році відбулася значуща позитивна зміна, прибуток від
операційної діяльності став 4964 тис. грн., що є абсолютним зростанням у
6713 тис. грн. та відносним відхиленням у -383,82%.
- У 2024 році спостерігається різке зменшення прибутку до 332 тис.
грн., відносне відхилення складає -93,31%.
3. Прибуток до оподаткування, тис. грн.:
- У 2022 році прибуток до оподаткування був незначним і становив 8
тис. грн.
- У 2023 році відбулося різке зростання прибутку до оподаткування до
5,993 тис. грн., але відносне відхилення вражає -99,90%.
- У 2024 році прибуток до оподаткування став 6 тис. грн., відносне
відхилення в порівнянні з 2021 роком є дуже великим і складає -99,90%.
4. Чистий прибуток, тис. грн.:
- У 2022 році чистий прибуток склав -28 тис. грн.
- У 2023 році відбулося значуще покращення, і чистий прибуток
становив 4,873 тис. грн.
- У 2024 році чистий прибуток знову від'ємний і становить -33 тис.
грн., відносне відхилення є найбільшим і складає -100,68%.
Загальний висновок:
Дані таблиці свідчать про нестабільність формування фінансових
результатів підприємства впродовж досліджуваного періоду, що є
характерним для консалтингових компаній, діяльність яких значною мірою
90
залежить від обсягу замовлень, платоспроможності клієнтів та загального
стану ділового середовища.
Зниження валового прибутку може бути зумовлено:
⎯ зниженням обсягу реалізованих консалтингових послуг;
⎯ зростанням операційних витрат (оплата праці експертів, залучення
зовнішніх консультантів);
⎯ зменшенням середньої маржинальності проєктів.
Різке коливання операційного результату свідчить про високу
чутливість фінансового результату до управління витратами. Для
консалтингової компанії це означає, що навіть незначні зміни у фонді оплати
праці, витратах на маркетинг або адміністративне утримання можуть істотно
впливати на прибутковість.
Наявність мінімальних або від’ємних показників чистого прибутку у
2022 та 2024 роках (–28 та –33 тис. грн відповідно) при позитивних
результатах у 2023 році (4 873 тис. грн) свідчить про:
⎯ несталу податкову базу;
⎯ значний вплив разових витрат або фінансових результатів;
⎯ відсутність довгострокової стратегії стабільного прибуткоутворення.
Загалом фінансові результати підприємства мають циклічний характер,
що потребує посилення контролю за формуванням витрат та доходів.
Прибутковість компанії суттєво коливається, існують проблеми,
особливо з прибутком до оподаткування та чистим прибутком. Зміни у
фінансових результатах варто докладно проаналізувати для визначення
причин та вжиття відповідних заходів для покращення фінансового стану
компанії (табл. 3.3).

91
Таблиця 3.3
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності
ТОВ» Консалтингова компанія «Фінконтроль» за 2022-2024 рр.
Нормативне
Роки Відхилення (+; -)
№ Методика значення
Показники
п/ п розрахунку 2023/ 2024/
2022 2023 2024
2022 2023
Оборотні активи /
Коефіцієнт
1 Поточні 28,48 15,82 15,40 1,5-2,5 -12,66 -0,43
покриття
зобов’язання
(Оборотні активи –
Проміжний
товарноматеріальні
2 коефіцієнт 21,25 12,27 11,73 0,7-1,0 -8,98 -0,54
запаси) / Поточні
ліквідності
зобов’язання
Коефіцієнт Грошові кошти /
3 абсолютної Поточні 7,95 0,78 1,18 0,2-0,35 -7,18 0,41
ліквідності зобов’язання

Представлена таблиця 3.5 включає дані про кілька показників та їх
характеристики протягом років 2022, 2023 і 2024.
1. Коефіцієнт покриття:
- Коефіцієнт покриття вказує на здатність компанії покрити свої
поточні зобов’язання з оборотних активів.
- У 2022 році коефіцієнт покриття становив 28,48, у 2023 році
відбулося суттєве зменшення до 15,82, а в 2024 році ще дещо скоротився до
15,40.
- Коефіцієнти нижче нормативного діапазону 1,5-2,5, що вказує на
можливі проблеми з покриттям поточних зобов’язань.
2. Проміжний коефіцієнт ліквідності:
- Цей коефіцієнт враховує товарноматеріальні запаси у порівнянні з
поточними зобов’язаннями.
- У 2022 році коефіцієнт становив 21,25, у 2023 році зменшився до
12,27, а в 2024 році ще більше скоротився до 11,73.
- Відхилення від нормативного діапазону 0,7-1,0 підтверджує
проблеми з ліквідністю компанії.
3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності:
92
- Цей коефіцієнт вимірює здатність компанії погасити свої поточні
зобов’язання за допомогою грошових коштів.
- У 2022 році коефіцієнт абсолютної ліквідності був високим і
становив 7,95, проте у 2023 році відбулося значуще зменшення до 0,78, а в
2024 році покращення до 1,18.
- Незважаючи на покращення, коефіцієнт залишається нижче
нормативного діапазону 0,2-0,35, що може свідчити про труднощі у
готівковому забезпеченні поточних зобов’язань.
Загальний висновок: Для ТОВ «Фінконтроль» характерна надмірна
ліквідність, що є типовим для компаній сфери послуг, які:
⎯ не мають значних запасів;
⎯ працюють переважно з грошовими коштами та дебіторською
заборгованістю;
⎯ мінімізують залучення короткострокових зобов’язань.
Це свідчить про: відсутність ризику неплатоспроможності; водночас —
неефективне використання оборотних активів, які не залучені в активну
господарську діяльність. Аналогічна ситуація спостерігається і за швидкою
ліквідністю (11,73 у 2024 році при нормативі 0,7–1,0). Для консалтингової
компанії це означає накопичення коштів без їх інвестування у розвиток
(маркетинг, цифрові сервіси, персонал).
Падіння показника коефіцієнт абсолютної ліквідності з 7,95 у 2022 році
до 0,78 у 2023 році та подальше зростання до 1,18 у 2024 році свідчить про
перерозподіл грошових ресурсів, однак навіть у 2024 році він перевищує
норматив майже в чотири рази. Загалом підприємство є абсолютно
платоспроможним, проте має ознаки фінансової пасивності.

93
Таблиця 3.4
Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ» Консалтингова
компанія «Фінконтроль» за 2022-2024 рр.
Роки Відхилення (+; -)
Методика Нормативне
Показники
розрахунку значення
2023/ 2024/
2022 2023 2024
2022 2023
Коефіцієнт
фінансової Власний капітал /
0,97 0,95 0,95 більше 0,5 -0,02 0,95
незалежності Валюта балансу
(автономії)
Власний капітал /
Коефіцієнт (Довгострокові
фінансової зобов'язання + 30,32 17,81 17,24 більше 1 -12,50 17,81
стабільності Поточні
зобов'язання)
Коефіцієнт
Валюта балансу /
фінансової 0,94 1,06 1,06 менше 2,0 0,12 1,06
Власний капітал
залежності
Величина
Оборотні активи
власного
– Поточні 149635 141432 141866 більше 0 -8203 141432
оборотного
зобов’язання
капіталу
Коефіцієнт
(Оборотні активи
маневреності
– Поточні
власного 0,91 0,83 0,83 більше 0 -0,07 0,83
зобов’язання) /
оборотного
Власний капітал
капіталу
Частка
оборотних Оборотні активи
0,91 0,84 0,84 - -0,07 0,84
коштів у / Валюта балансу
активах
Позиковий
Коефіцієнт
капітал / Валюта 0,03 0,05 0,05 менше 0,5 0,02 0,05
заборгованості
балансу
Коефіцієнт Позиковий
фінансового капітал / Власний 0,03 0,06 0,06 ≤ 1 0,02 0,06
ризику капітал

На основі наданих в таблиці 3.5 показників і відхилень від нормативних
значень можна зробити наступні розширені висновки щодо фінансової
стійкості та ліквідності підприємства:
1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії):
- Коефіцієнт залишається стабільним в усі три роки, але нижче
рекомендованого значення. Це свідчить про високу залежність компанії від
позик та інших зобов’язань.
94
2. Коефіцієнт фінансової стабільності:
- Суттєве зменшення коефіцієнта в 2022 році та невелике
покращення в 2022 році. Рівень нижче 1, що може вказувати на ризик
фінансової нестабільності та проблеми з обслуговуванням зобов’язань.
3. Коефіцієнт фінансової залежності:
- Зростання коефіцієнта в 2023 та 2024 роках, що свідчить про
збільшення залежності від зовнішніх джерел фінансування.
4. Величина власного оборотного капіталу:
- Зменшення величини власного оборотного капіталу у 2023 році,
але відновлення у 2024 році. Проте, суттєвий дефіцит у порівнянні з 2022
роком.
5. Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу:
- Суттєве погіршення коефіцієнта в 2023 році, що вказує на
складнощі управління власним оборотним капіталом.
6. Частка оборотних коштів у активах:
- Зменшення частки оборотних коштів у активах у 2023 та 2024
роках. Важливо врахувати це при плануванні фінансових ресурсів.
7. Коефіцієнт заборгованості:
- Зростання коефіцієнта, але він залишається менше 0,5. Це може
вказувати на помірний рівень заборгованості.
8. Коефіцієнт фінансового ризику:
- Помірне зростання коефіцієнта, але він залишається менше або
рівним 1, що свідчить про прийнятний рівень фінансового ризику.
Загальний висновок:
- Компанія має проблеми з фінансовою стабільністю та ліквідністю.
- Потрібно уважно вивчити причини негативних тенденцій та
розробити стратегію для поліпшення фінансового стану.
Фінансова стійкість підприємства оцінюється як дуже висока, що
підтверджується всією системою коефіцієнтів. Це є позитивною
95
характеристикою з позиції ризиків, але водночас обмежує ефект фінансового
важеля.
Низькі значення коефіцієнтів заборгованості та фінансового ризику
підтверджують: мінімальне використання позикового капіталу; відсутність
кредитного навантаження; високий рівень довіри до підприємства з боку
потенційних кредиторів.
Позитивна величина власного оборотного капіталу (понад 141 млн
грн) та високий коефіцієнт маневреності (0,83 у 2024 році) свідчать про
здатність підприємства самостійно фінансувати поточну діяльність без
залучення зовнішніх ресурсів.
Отже можна зробити висновки, що ТОВ «Консалтингова компанія
«Фінконтроль» характеризується: високою фінансовою стійкістю та
ліквідністю; мінімальними ризиками неплатоспроможності; водночас —
нестабільністю фінансових результатів та неефективним використанням
ресурсів.
Для підвищення ефективності діяльності доцільно:
⎯ активізувати інвестиції у розвиток послуг і персоналу;
⎯ оптимізувати структуру витрат;
⎯ розглянути можливість помірного залучення позикового капіталу з
метою зростання рентабельності.
Зробивши розрахунки коефіцієнтів рентабельності аналізуючи роки
ми отримали наступні дані, які наведені в таблиці 3.6.
Проаналізувавши дані таблиці 3.6, можна зробити наступні висновки.
1. Чистий дохід від реалізації продукції: Значний ріст у 2023 році, але
подальше зниження в 2024 році. Відносне відхилення вказує на декілька
відсоткових пунктів в меншу сторону.
2. Валовий прибуток: суттєвий спад у 2023 році, але відновлення у 2024
році. Відносне відхилення показує певне відновлення.
3. Власний капітал: Майже незмінний власний капітал протягом періоду,
але є невелике зменшення в 2024 році. Відносне відхилення мінімальне.
96
4. Прибуток від операційної діяльності: Значний ріст у 2023 році, але
суттєвий спад у 2024 році. Відносне відхилення вказує на серйозний вплив.
5. Чистий прибуток: Суттєвий ріст у 2023 році, але значний збиток у
2024 році. Відносне відхилення показує серйозні труднощі.
6. Собівартість реалізованої продукції: Дуже висока собівартість у 2023
році, що призвело до значного зменшення рентабельності продажів. У 2024
році трошки поліпшилася, але залишається високою.
Таблиця 3.6
Аналіз рівня рентабельності робіт, послуг ТОВ» Консалтингова
компанія «Фінконтроль» за 2022-2024 рр.
Роки Відхилення
№ абсолютне відносне, %
Показники
з/п 2022 2023 2024 2023/ 2024/
2022 2023
Чистий дохід від
1 реалізації (робіт, 39606 51225 46492 11619 -4733 29,34 -9,24
послуг), тис. грн.
Валовий прибуток,
2 21656 11960 12956 -9696 996 -44,77 8,33
тис. грн.
Власний капітал,
3 165075 169948 169915 4873 -33 2,95 -0,02
тис. грн.
Прибуток від
4 операційної -1749 4964 332 6713 -4632 -383,82 -93,31
діяльності, тис. грн.
Чистий прибуток,
5 -28 4873 -33 4901 -4906 -17503,5 -100,6
тис. грн.
Собівартість
6 реалізованих (робіт, 17950 39265 33536 21315 -5729 118,75 -14,59
послуг), тис. грн.
Рентабельність
7 -0,07 9,51 -0,07 9,58 -9,58 -13556,0 -100,7
продажу, %
Рентабельність
8 -0,02 2,87 -0,02 2,88 -2,89 -17004,5 -100,7
власного капіталу, %
Рентабельність
9 основної діяльності, -4,42 9,69 0,71 14,11 -8,98 -319,44 -92,63
%

7. Рентабельність продажу, %: Дуже негативна рентабельність у 2023
році, але вона поліпшилася у 2024 році. Відносне відхилення дуже велике
через від'ємний показник у 2023 році.
97
8. Рентабельність власного капіталу, %: Рентабельність власного
капіталу також показує від'ємні значення, особливо у 2023 році. У 2024 році
трошки поліпшилася, але залишається низькою.
9. Рентабельність основної діяльності, %: Великий ріст у 2023 році,
але знову спад у 2024 році. Відносне відхилення вказує на значний вплив
змін.
Загальний висновок: Підприємство стикається з серйозними
фінансовими труднощами у 2024 році, які можуть бути пов’язані з великим
спадом у валовому прибутку та рентабельності. Рекомендується уважно
вивчити фактори, що призвели до цих змін, та розробити стратегію
відновлення фінансової стійкості. ТОВ «Консалтингова компанія
«Фінконтроль» має:
• потенціал доходоутворення;
• надзвичайно нестабільну систему витрат;
• низьку та мінливу рентабельність.
Отже, оцінка економічних витрат у виробництві є ключовим
інструментом управління фінансами, що дозволяє здійснити загальну оцінку
ефективності ресурсів та визначити можливості для підвищення
прибутковості та зниження вартості одиниці продукції. Аналіз витрат
виробництва може виявити непродуктивні витрати, які можна розглядати як
невикористані можливості для зменшення собівартості виробництва.

3.3. Шляхи удосконалення контролю та аналізу фінансових
результатів діяльності підприємства

Для керівництва підприємств аналіз фінансових результатів є
інструментом прийняття управлінських рішень. Зокрема, на основі даних про
прибуток і збитки вирішуються питання:
⎯ доцільності розширення чи скорочення діяльності;
⎯ вибору пріоритетних напрямів діяльності;
98
⎯ оптимізації витрат;
⎯ коригування цінової політики;
⎯ пошуку нових ринків збуту.
Шляхи удосконалення аналізу фінансових результатів діяльнсті
підприємства запропонованих різними науковцями наведено в таблиці 3.7.
Таблиця 3.7
Шляхи удосконалення аналізу фінансових результатів діяльності
підприємства запропонованих різними науковцями
№ Автор/ Виділений напрям аналізу
з/п джерело
1 2 3
1 Г.В. Савицька 1. Оцінювання динаміки абсолютних показників фінансових
результатів
(прибутку і рентабельності).
2. Визначення спрямованості і розміру впливу окремих
чинників на суму прибутку та рівень рентабельності.
3. Виявлення й оцінювання можливих резервів
зростання прибутку і рентабельності.
4. Аналіз порогу прибутку.
2 О.О. 1. Порівняння фінансових показників звітного і минулого
Фальченко періоду.
2. Оцінка динаміки, обсягів, якості та структури фінансових
результатів.
3. Встановлення ефективності здійснення господарської
діяльності.
4. Дослідження структури та динаміки прибутку підприємства.
3 1. Коефіцієнтний аналіз за всіма видами прибутку.
О.В. Мец 2. Аналіз витрат та доходів підприємства.
3. Аналіз рентабельності.
4. Оцінка фінансового стану підприємства.
4 М.В. Іванець 1. Аналіз відносних показників, що характеризують
прибутковість підприємства.
2. Визначення впливу окремих факторів на результативний
показник.
3. Виявленні загальної тенденції динаміки показників для
прогнозування майбутніх результатів.
4. Порівняння фактичної позиції звітності з плановим періодом.
5 1. Оцінка динаміки й складу фінансових результатів;
Б. М. Литвин, 2. Факторний аналіз прибутку від операційної діяльності;
М. В. Стельмах 3. Аналіз взаємозвʼязку витрат, обсягу виробництва та прибутку;
4. Аналіз рентабельності підприємства.

У воєнний період особливого значення набуває антикризове
управління, яке базується на оперативному аналізі фінансових результатів і
99
дозволяє вчасно реагувати на негативні зміни. У сучасних умовах досягнення
високого рівня фінансових результатів — передусім прибутковості та
рентабельності — є ключовою передумовою забезпечення фінансової
стійкості підприємства. Система управління фінансовими результатами має
бути орієнтована на всебічний аналіз джерел їх формування й напрямів
використання, а також на виявлення внутрішніх резервів для їх поліпшення
та нарощення.
Отже, дослідження чинників зростання прибутку й рентабельності
виступає одним із пріоритетних завдань фінансового менеджменту в будь-
якій сфері бізнесу. Управління фінансовими результатами можна розглядати
як безперервний процес пошуку й прийняття управлінських рішень, що
забезпечують оптимальні умови формування, розподілу та використання
прибутку.
Важливою складовою цього процесу є економічний аналіз витрат, який
виступає інструментом управління витратами. Такий аналіз дозволяє
оцінити, наскільки ефективно використовуються ресурси, виявити резерви
підвищення прибутку та можливості зниження собівартості послуг. У ході
дослідження витрат можуть бути ідентифіковані непродуктивні витрати, що
фактично є нереалізованими резервами економії.
З метою вдосконалення системи управління фінансовими результатами
ТОВ “Фінконтроль” доцільно реалізувати такі напрями (таблиця 3.8).
Таблиця 3.8
Напрями вдосконалення системи управління фінансовими результатами
Напрями контролю Характеристика
1 2
Аналіз і контроль Поглиблений аналіз собівартості виконаних робіт та наданих
витрат послуг із розкриттям її основних складових, виділенням
економічно необґрунтованих витрат і пошуком шляхів їх
мінімізації. Формування дієвої системи контролю витрат:
запровадження бюджетування, постійний моніторинг фактичних
витрат і аналіз відхилень від планових показників, що дасть
змогу своєчасно коригувати витратну політику.
100
Продовж. табл. 3.8
1 2
Планування та Розробка детальних фінансових планів доходів і витрат на
прогнозування. основі аналізу ринкової кон’юнктури, внутрішніх можливостей
підприємства та його стратегічних цілей.
Використання методів фінансового прогнозування
(статистичних, економіко-математичних моделей) для оцінки
майбутніх результатів діяльності й обґрунтування управлінських
рішень.
Розширення ринків Удосконалення маркетингової стратегії: дослідження ринку,
надання послуг визначення конкурентних переваг, розробка заходів для
залучення нових клієнтів і збільшення обсягів реалізації.
Розвиток збутової мережі: налагодження співпраці з новими
дистриб’юторами, розширення географії продажів.
Оптимізація фінансової Аналіз структури капіталу та визначення оптимального
структури співвідношення власних і залучених коштів, формування
стратегії залучення додаткових фінансових ресурсів.
Раціональне управління заборгованістю: посилення контролю за
розрахунками з кредиторами, оптимізація графіків погашення
зобов’язань.
Управління ризиками Ідентифікація основних фінансових ризиків, аналіз можливих
негативних факторів і розробка заходів щодо їх мінімізації.
Створення системи моніторингу ризиків, що дозволить
своєчасно реагувати на їх прояви та зменшувати вплив на
фінансові результати.
Управління оборотним Удосконалення роботи з дебіторами: запровадження системи
капіталом контролю за станом розрахунків, скорочення строків погашення
заборгованості, запобігання виникненню прострочених боргів.
Підвищення якості Використання сучасних інформаційних систем обліку й
фінансової звітності звітності для підвищення точності, оперативності й надійності
фінансових даних. Регулярний аналіз фінансових показників для
виявлення тенденцій, проблемних зон і можливостей для
поліпшення результатів діяльності.
Розвиток фінансової Проведення тренінгів і навчальних програм із фінансової
культури персоналу грамотності, залучення працівників до процесу управління
витратами та фінансовими результатами.
Забезпечення відкритої комунікації між підрозділами щодо
фінансових цілей і показників, що сприятиме узгодженості дій і
спільній відповідальності за досягнення результатів.

У процесі дослідження було запропоновано:
⎯ внести корективи до чинного на підприємстві наказу про облікову
політику;
⎯ переглянути й оновити посадові інструкції;
⎯ удосконалити організацію обліку й аналізу витрат, що забезпечить
оперативне складання звітності протягом року;
101
⎯ звернути увагу на поліпшення організації виробничих процесів із
метою зниження собівартості та збільшення обсягів випуску продукції.
Економічні розрахунки свідчать, що за умови реалізації виявлених
резервів зростання прибутку та зниження собівартості продукції
підприємство може отримати додатковий чистий прибуток. Ці кошти можуть
бути спрямовані на модернізацію основних фондів, розширення
виробництва, освоєння нових видів продукції та розширення ринків збуту
Цифрова трансформація бізнесу – це процес впровадження сучасних
інформаційних технологій у всі аспекти діяльності підприємства, що
дозволяє підвищити ефективність управління, оптимізувати ресурси та
покращити якість прийняття рішень.
Основні напрямки цифрової трансформації включають:
Автоматизацію облікових процесів – від ведення бухгалтерських книг
до інтеграції аналітичних модулів для управлінського обліку.
Використання ERP-систем (Enterprise Resource Planning) для
централізованого управління фінансами, виробництвом, логістикою та
персоналом.
Впровадження аналітичних технологій – Business Intelligence (BI), Big
Data, штучного інтелекту (AI) для прогнозування та оптимізації фінансових
результатів.
Цифровізацію процесів контролю – автоматичний моніторинг
фінансових потоків, електронний аудит та контроль за дотриманням політик
підприємства. Цифрова трансформація дозволяє підприємствам отримати
оперативну, достовірну та інтегровану інформацію, необхідну для
стратегічного і тактичного управління (табл. 3.9).

102
Таблиця 3.9
Характеристика інформаційних та аналітичних технологій та ШІ в
обліку і контролі фінансових результатів
Використання інформаційних Аналітичні технології: Big Data, BI та штучний
та ERP-систем в обліку і інтелект
контролі
ERP-системи інтегрують різні Сучасний аналіз фінансових результатів значно
бізнес-процеси підприємства у ускладнився через обсяг даних і динаміку ринку. Для
єдину інформаційну ефективного аналізу застосовуються:
платформу. Вони 1. Big Data – обробка великих масивів фінансової та
забезпечують: нефінансової інформації. Це дозволяє виявляти
Автоматизацію обліку приховані тенденції, кореляції між витратами та
доходів і витрат – дані доходами, а також прогнозувати фінансові результати.
збираються з усіх підрозділів 2. Business Intelligence (BI) – системи візуалізації та
підприємства у реальному часі. аналітики, які надають керівництву зручні інтерактивні
Централізований контроль дашборди з ключовими показниками ефективності
фінансових показників – (KPI).
керівництво має доступ до 3. Штучний інтелект (AI) та машинне навчання –
актуальних даних про прогнозування прибутку, виявлення аномалій у
прибуток, збитки та фінансових потоках, автоматична класифікація витрат і
рентабельність. доходів.
Аналітичну підтримку Наприклад, застосування BI-систем дозволяє
прийняття рішень – фінансовому департаменту підприємства миттєво
інтегровані модулі BI відстежувати рентабельність продукції, виявляти
дозволяють створювати звіти та відхилення від бюджету та приймати управлінські
дашборди для оцінки рішення у режимі реального часу.
фінансових результатів.

Впровадження ERP-систем, що використовуються на практиці дозволяє
значно скоротити час на підготовку звітності та знизити людський фактор у
обліку та контролі фінансових результатів (табл. 3.10).
Таблиця 3.10
Переваги та ризики цифровізації обліку та контролю
Переваги Недоліки
1 2
Швидкість і точність обліку – Витрати на впровадження систем –
автоматизація процесів зменшує кількість високі капітальні та операційні витрати на
помилок та спрощує підготовку звітності закупівлю, налаштування та супровід
програмного забезпечення.
Прозорість фінансових потоків – Кіберзагрози – зростає ризик витоку
керівництво має доступ до актуальної конфіденційної фінансової інформації.
інформації.
Підвищення ефективності контролю – Необхідність підготовки кадрів –
автоматичний моніторинг фінансових персонал повинен мати знання для роботи з
показників дозволяє швидко виявляти новими цифровими інструментами.
відхилення та ризики
103
Продовж. табл. 3.10
1 2
Аналітична підтримка управлінських Важливо враховувати, що ефективність
рішень – інтеграція обліку та аналітики цифрової трансформації залежить не лише
дозволяє прогнозувати результати від технологій, але й від організаційної
діяльності підприємства культури підприємства та готовності
персоналу до змін.

Компанії, такі як Nestle, Siemens, Microsoft, використовують ERP та BI-
системи для централізованого обліку, прогнозування прибутку та оптимізації
ресурсів.
Ці підприємства застосовують штучний інтелект для аналізу
фінансових потоків та оцінки ризиків, що дозволяє приймати стратегічні
рішення на основі даних у режимі реального часу. Впровадження цифрових
технологій у систему обліку, контролю та аналізу фінансових результатів
підвищує ефективність управління підприємством, забезпечує швидкий
доступ до достовірної інформації та дозволяє прогнозувати розвиток бізнесу.
Пропозиції щодо вдосконалення системи обліку, контролю та аналізу.
1. Удосконалення законодавчої бази у сфері бухгалтерського обліку
та фінансової звітності з урахуванням євроінтеграційних процесів і
міжнародних стандартів.
2. Автоматизація та цифровізація процесів обліку і контролю та
аналізу: впровадження сучасних ERP-систем, використання електронного
документообігу, застосування технологій Big Data для аналітики.
3. Розвиток внутрішнього та зовнішнього аудиту як інструментів
незалежної перевірки достовірності фінансової інформації.
4. Підвищення ролі управлінського обліку для глибшого аналізу
витрат, доходів та рентабельності окремих напрямів діяльності.
5. Навчання і підвищення кваліфікації бухгалтерів, аудиторів та
менеджерів з метою підвищення рівня професіоналізму та фінансової
грамотності.
6. Використання прогнозних моделей і сценарного аналізу для
оцінки майбутніх фінансових результатів та мінімізації ризиків.
104
7. Посилення контролю за фінансовими результатами у кризових
галузях, що особливо важливо для України у період відновлення економіки
після війни.
Упровадження зазначених заходів у практику роботи підприємства
сприятиме підвищенню ефективності діяльності як ТОВ «Консалтингова
компанія «Фінконтроль», так і інших суб’єктів господарювання цієї галузі.

105
ВИСНОВКИ

У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та
вирішено прикладну задачу щодо організації обліку, контролю й аналізу
фінансових результатів на ТОВ «Консалтингова компанія «Фінконтроль».
ТОВ виступає юридичною особою з моменту державної реєстрації,
працює на загальній системі оподаткування, веде податковий і
бухгалтерський облік, а також складає та подає фінансову, податкову і
статистичну звітність відповідно до чинного законодавства, як у річному, так
і в поквартальному розрізі, наростаючим підсумком.
За результатами дослідження можна сформулювати такі основні
висновки:
Фінансовий результат є базою для нарахування податків та інших
обов’язкових платежів. Коректність його визначення ґрунтується на якісній
організації бухгалтерського та податкового обліку. Бухгалтерський облік, у
тому числі облік фінансових результатів, формує переважну частину
інформації, необхідної керівництву для прийняття управлінських рішень.
Облік, контроль та аналіз фінансових результатів виступають
ключовими елементами системи управління підприємством. Ефективна
методика обліку є основою для обґрунтованих управлінських рішень і
досягнення фінансової стабільності. Наголошено на потребі постійного
вдосконалення системи обліку, її адаптації до змін у нормативно-правовому
полі та впровадженні сучасних технологій, що забезпечують своєчасність і
достовірність інформації.
Система контролю фінансових результатів значною мірою визначає
надійність та стійкість фінансової діяльності підприємства. Наявність дієвих
контрольних процедур дає змогу своєчасно реагувати на зміни у
зовнішньому середовищі, знижувати ризики та забезпечувати досягнення
106
стратегічних цілей. В умовах зростання конкуренції систематичний аналіз і
вдосконалення методів контролю є необхідною передумовою успіху.
Якісний аналіз фінансових результатів є важливим інструментом
оцінки фінансового стану підприємства. Він допомагає визначити сильні та
слабкі сторони діяльності, сформувати підґрунтя для стратегічного
планування, мінімізувати ризики та забезпечити прийняття обґрунтованих
рішень щодо подальшого розвитку.
Проведений аналіз витрат ТОВ «Консалтингова компанія
«Фінконтроль» за 2022–2024 роки показав їх стійку тенденцію до зростання.
Це негативно позначилося на рівні платоспроможності, призвело до
фінансової нестабільності та посилило залежність підприємства від
залученого капіталу.
Ефективність внутрішнього контролю залежить не лише від якості
проведених перевірок, а й від того, наскільки оперативно й повно
менеджмент реалізує рекомендації щодо усунення виявлених порушень. Для
підвищення результативності аудиту доцільно організувати внутрішній
контроль якості в двох площинах: контроль окремих аудиторських перевірок
і загальна оцінка системи аудиту.
Узагальнюючи результати аналізу, можна зробити висновок, що ТОВ
«Консалтингова компанія «Фінконтроль» є фінансово стабільним і
платоспроможним підприємством, однак має суттєві проблеми з
ефективністю операційної діяльності та формуванням стабільного прибутку.
Ключовими проблемами є: нестабільність фінансових результатів;
високий рівень собівартості послуг; низька та мінлива рентабельність;
пасивне використання фінансових ресурсів.
Виявлені тенденції обґрунтовують необхідність удосконалення
системи обліку, контролю витрат і фінансового планування, що стане
основою для підвищення ефективності діяльності підприємства та
забезпечення сталого фінансового розвитку.
107
Проведений аналіз засвідчив, що зростання собівартості послуг
негативно впливають на фінансові показники. Скорочення обсягів наданих
послуг та реалізації було зумовлено як зовнішніми, так і внутрішніми
факторами: посиленням конкуренції, погіршенням економічної ситуації в
країні, зниженням платоспроможності споживачів, припиненням діяльності
основних клієнтів.
Серед причин дефіциту власних оборотних коштів ТОВ
«Консалтингова компанія «Фінконтроль» можна виокремити недоліки в
організації фінансово-господарської діяльності, зокрема слабкий контроль за
станом дебіторської заборгованості. Це призвело до несвоєчасного
надходження коштів, списання безнадійних боргів, подальшого зростання
собівартості, підвищення оптових цін і погіршення загального фінансового
стану.
Для запобігання фінансовій кризі доцільно:
⎯ глибоко проаналізувати структуру витрат;
⎯ оптимізувати ланцюги постачання, уникаючи зайвих посередників;
⎯ посилити контроль за використанням оборотних коштів та не
допускати їх відволікання на неопераційні потреби.
У ході дослідження виявлено відсутність детального аналітичного
обліку за статтями надходження та використання чистого прибутку з
наростаючим підсумком. Це ускладнює складання проміжної звітності й
негативно впливає на оперативність прийняття управлінських рішень,
оскільки бухгалтерія не може швидко надати повну інформацію про
використання фінансових ресурсів. Загалом підприємство в цілому не
достатньо ефективно використовує свій потенціал, але є ліквідним і
платоспроможним. Для подальшого збільшення доходів доцільно: розширити
ринки збуту; диверсифікувати асортимент; продовжити роботу над
зниженням собівартості наданих послуг, виконаних робіт.
У роботі сформульовано пропозиції щодо підвищення прибутковості
підприємства, а саме: перегляд і вдосконалення облікової політики,
108
оновлення посадових інструкцій, посилення контролю за діяльністю
підрозділів, відповідальних за внутрішній контроль і аудит, удосконалення
організації виробництва. Наголошено на необхідності комплексного підходу
до побудови системи обліку, аналізу та контролю фінансових результатів.
Узагальнюючи результати, можна зазначити, що реалізація виявлених
резервів, зокрема зниження собівартості та підвищення ефективності
використання ресурсів, створює можливості для отримання додаткового
чистого прибутку. Ці кошти можуть бути спрямовані на оновлення основних
засобів, розширення виробництва, освоєння нової видів робіт і послуг та
вихід на додаткові ринки.

109
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 16 липня 1999 p., № 996-XIV // Нове діло. 2000. № 15 (34).
13-20 жовтня.
2. Податковий кодекс України, прийнятий ВР України від 2 грудня 2010р.,
№ 2755-VI.http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
3. Закон України «Про платіжні послуги»від30 червня 2021 року № 1591-
Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text
4. НПСБО 15 “Дохід”, затверджене наказом Міністерства фінансів
Українивід 29 листопада 1999 р. N 290 http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi.
5. НПСБО 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів
Українивід 31 грудня 1999 р. N 318 http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi.
6. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському
обліку, зі змінами та доповненнями, затверджене наказом Міністерства
фінансів України від 24.05.95 р. №88 http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi
7. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні», затверджене Постановою Правління Національного банку
України від 29.12.2017 № 148http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-
bin/laws/main.cgi
8. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні
вимоги до фінансової звітності»: Наказ Міністерства фінансів України
від 07.02.2013 р. № 73 Дата оновлення: 17.02.2023 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13#Text
9. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій та інструкція про його застосування,
110
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99р.
№291. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
10. Положення про інвентаризацію активів,затверджено наказом
Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №
879http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
11. НП(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва» від 25
лютого 2000 року № 39
12. Міжнародний Стандарт бухгалтерського обліку 18 (МСБО 18) «Дохід»
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 01.01.2012
13. Багацька К.В., Говорушко Т.А., Шеремет О.О. Фінансовий аналіз:
Підручник. Київ: НУХТ, 2014. 320 с.
14. Білик М.Д., Павловська О.В., ПритулякН.М., НевмержицькаН.Ю.
Фінансовий аналіз: навч. посібник, 2-ге вид. К.: КНЕУ, 2014. 592 с.
15. Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського обліку : підручник. – Житомир :
ПП «Рута», 2011. – 640 с.
16. Бутинець Ф.Ф. Контроль і ревізія. – Житомир, 2008. – 640с.
17. Бразілій Н.М., Гавриленко В.О., Кравченко О.В. Фінансовий облік-1
Фінансовий облік-1. навч. посіб. / Н.М. Бразілій, В.О. Гавриленко, О.М.
Кравченко ; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –
Черкаси : ЧДТУ, 2018. с. 661
18. Вітвицька Н. С., Кузьмінська О. Е. Контроль і ревізія: [Навч.-метод.
посібник для самост. вивч. дисц. ] - К.: КНЕУ,2007. 166 с.
19. Власюк Г.В. Проблеми та напрями вдосконалення обліку фінансових
результатів. // Держава та регіони. – 2009. - №6. – с.60 – 64.
20. Волкова Н.А., Волчек Р.М., ГайдаєнкоО.М. Економічний аналіз: навч.
посібник / за ред. Н. А. Волкової. Одеса: ОНЕУ, 2015. 310 с.
21. Гавриленко В. О. Обліково-аналітичне забезпечення антикризового
управління: теорія і практика: монографія. – Черкас. держ. технол. ун-т.
Черкаси: видавець ФОП Гордієнко Є.І., 2018. 480 с.
111
22. Гавриленко О. Є. Облік і внутрішній контроль фінансових результатів
на підприємствах : дис. … канд. екон. наук : 08.00.09 – бухгалтерський
облік, аналіз та аудит. – Київ, 2016. – 238 с.
23. Глушко А. Д., Грачова А. О. Методичні засади аналізу фінансових
результатів діяльності підприємства. Ефективна економіка. 2019. № 6.
URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7106
24. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними
стандартами: приклади та коментарі: [Практичний посібник. ] – К.:
Лібра, 2008. – 840с.
25. Губачова О. М. Облік у зарубіжних країнах: [Підручник] /О. М.
Губачова, С. І. Мельник. – К.: ЦУЛ, 2008. – 432 с.
26. Гуцаленко Л. В. Державний фінансовий контроль: навч. посіб. [для студ.
вищ. навч. закл.] / Л. В. Гуцаленко, В. А. Дерій, М. М. Коцупатрий — К.:
Центр учбової літератури, 2009. — 424 с.
27. Державний фінансовий контроль [Електронний ресурс] : навчальний
посібник у схемах і таблицях / Л. В. Дікань, І. О. Шевченко, Є. В.
Дейнеко, Д. В. Калінкін. – Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2019. – 275 с.
ISBN 978-966-676-750-2
28. Загородній А.Г. Облік і аудит: Термінологічний словник / Загородній
А.Г., Вознюк Г.Л., Партин Г.О. – Львів: “Центр Європи”, 2002. – 671 с.
10
29. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансово-економічний
словник. – Львів : Львівська політехніка, 2008. 714 с.
30. Іванець М. В. Фінансові результати підприємства: економічна сутність
та фактори формування // Економічний аналіз. – 2017. – Т. 27, № 2. – С.
156–161
31. Іванець М. В. Облік прибутку та збитків підприємства // Вісник ЖДТУ.
Серія: Економічні науки. – 2018. – № 1 (83). – С. 92–97.
32. Іхватенко В.М. Курс економічного аналізу: [Навчальний посібник]. - 3-
те вид., доп. і перероб. – К.: Знання-Прес, 2008. – 290 с.
112
33. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: [Навчальний посібник]. – К.: МАУП,
2008. – 152с.
34. Ільєнкова М. Д. Фінансовий аналіз : навчальний посібник. – Київ : Центр
навчальної літератури, 2008. – 328 с.
35. Кобилянська О.І. Фінансовий облік: [Навчальний посібник]. – К.:
Знання, 2006. – 473с.
36. Ковальчук Н.О., ГаватюкЛ.С., Єрмійчук Н.І. Фінансовий аналіз: навч.
посіб.: Чернівці: Чернівецький національний університет ім. Ю.
Федьковича, 2019. 336 с.
37. Косова Т.Д. Фінансовий аналіз: навчальний посібник / Кол. авт за заг.
ред. Т.Д. Косової, І.В. Сіменко. Київ: Центр учбової літератури, 2013.
440 с.
38. КостиркоР.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник. Харків: Фактор, 2015.
784 с.
39. Кононенко О. Читаємо фінансову звітність. – Х.: Фактор, 2006. – 296с.
40. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств.
[Навчальний посібник]. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2006 – 378с.
41. Косміна Р. Деякі дискусійні питання сучасного бухгалтерського обліку в
Україні. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - №3.− 35с.
42. КіндрацькаГ.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Проведення економічного
аналізу за новими методами: підручник ; за ред. проф. А.Г.
Загороднього. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ: Знання. 2015. 237 с.
43. Кіндрацька Г.І., Загородній А.Г., КулинякЮ.І. Аналіз господарської
діяльності : підручник. Львів : Видавництво Львівської політехніки.
2019. 320 с.
44. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: [Підручник]. – Київ:
Видавництво „Центр навчальної літератури”, 2009. – 632с.
45. Литвин Б. М. Фінансовий аналіз : навчальний посібник. – Київ : Центр
учбової літератури, 2011. – 288 с.
113
46. Лучко М.Р., Жукевич С.М., ФаріонА.І. Фінансовий аналіз: навч. посіб.
Тернопіль: ТНЕУ, 2016. 304 с.
47. Максимова В. Ф. Бухгалтерський облік (частина ІІ): навч. посібник для
студентів вищих навчальних закладів спеціальності 6.050100 «Облік і
аудит». Одеса: ОНЕУ, 2013. 324 с.
48. McConnell C. R., Brue S. L., Flynn S. M. Economics: Principles, Problems,
and Policies. 19th Ed. — New York: McGraw-Hill Education, 2011. 896 p.
49. Марусяк Н.Л. Фінансовий аналіз : навч. посібник. Чернівці: Чернівец.
нац. ун-т ім. Ю. Федьковича, 2020. 172 с.
50. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансово-
економічного стану підприємства: [Навчальний посібник]. – К.: Вища
школа, 2009. – 278с.
51. Міщук Г.Ю., ДжигарТ.М., Шмикіна О.О. Економічний аналіз: навч.
посібник. Рівне: НУВГП, 2017. 156 с.
52. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)
53. Мних Є.В. Фінансовий аналіз: підручник. Київ: КНТЕУ, 2014. 536 с.
54. Мочерний С.В. Політична економія : підручник. – Київ : Знання, 2006. –
687 с.
55. Назаренко О.В., Лукаш Р.В. Фінансові результати: сутність та
особливості організації бухгалтерського обліку. Інвестиції: практика та
досвід. 2018. № 22. С. 19—25.
56. Нагорна І. В., Бондаренко В. О. Облік і аналіз фінансового результату в
системі управління підприємством. Ефективна економіка. 2021. № 11.
URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=9577(дата звернення:
26.10.2023).
57. Нападовська Л.В. Управлінський облік: монографія / Л.В. Нападовська.
– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 450 с.
58. ОтенкоІ.П, Азаренков Г.Ф., Іващенко Г.А. Фінансовий аналіз:
навчальний посібник. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2015. 156 с.
114
59. Павлюк І.О. Управління прибутком підприємств в умовах сьогодення.
Вісник Хмельницького національного університету. 2020. №1. С. 84-88.
60. Пантелєєв В. П. Бухгалтерський облік : навчальний посібник. – Київ :
Центр учбової літератури, 2012. – 432 с.
61. Пархоменко В. Інвентаризація як інструмент достовірності фінансової
звітності / Бухгалтерський облік і аудит. – 2009.
62. Плиса В. Й., Плиса З. П. Бухгалтерський облік: [Навч. посібник ]. – К.:
Каравелла, 2010.- 480 с.
63. Пипко В. А. Економіка підприємства : навчальний посібник. – Київ :
КНЕУ, 2009. – 412 с.
64. Поліщук Н.В. Інформаційне забезпечення регулювання результатів
діяльності підприємства // Фінанси України. – 2007. - №1.− 28с.
65. Поліщук Н.В. Дослідження кінцевого результату економічної діяльності
//Вісник Київського національного торговельно-економічного
університету. - 2008. - №6.− с.37.
66. Поліщук Н.В. Системи і методи аналізу результативності діяльності
підприємства на основі кінцевих фінансових результатів // Фінанси
України. - 2003. - №1.− с.48.
67. Прокопович, Л., Бурлан, С. (2023). Розвиток методичних підходів щодо
управління фінансовими результатами підприємства. Економіка та
суспільство, (47).URL:https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-47-79
68. Прохар Н.В. Облік доходів, витрат і фінансових результатів: проблеми
теорії та практики: [монографія] / Н.В. Прохар, Ю.О. Ночовна. –
Полтава: РВВ ПУЕТ, 2011. – 257 с.
69. Прохар Н. В. Облік і аналіз фінансових результатів підприємства :
навчальний посібник. – Київ : КНЕУ, 2013. – 312 с.
70. Приймак С.В. Фінансовий аналіз. Практикум : навчальний посібник.
Львів:ЛНУ імені Івана Франка, 2021. 264 c.
71. Пушкарь І. В., Ніколаєва Г. А., Напрями удосконалення обліку
фінансових результатів на торговельному підприємстві: методичний
115
аспект. Інвестиції: практика та досвід. 2021. № 22. С. 78–82.
URL:http://www.investplan.com.ua/pdf/22_2021/15.pdf
72. Пушкар М. С. Бухгалтерський облік : підручник. – Тернопіль : Карт-
бланш, 2010. – 496 с.
73. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства : навч.
посібник. – Київ : Знання, 2013. – 654 с.
74. Скалюк Р.В. Сутність та значення фінансових результатів в системі
розвитку господарської діяльності промислових підприємств / Р.В.
Скалюк // Наукові праці Кіровоградського національного технічного
університету: збірник наукових праць. – Кіровоград: Кіровоградський
національний технічний університет, 2010. – Випуск 18, частина 1. – С.
135-141.
75. Стаднюк Т. Особливості методики аналізу фінансових результатів
діяльності підприємств. Економічний часопис Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 1. С. 127-132.
URLhttp://nbuv.gov.ua/UJRN/echcenu_2016_1_24.
76. Селівестрова Л., Скрипник О. Фінансовий аналіз: навч. посіб. Київ:
Центр навчальної літератури, 2019. 274 с.
77. Семенова К.Д. Аналіз фінансового стану підприємств України та
тенденцій розвитку. Науковий вісник Одеського національного
економічного університету.2021. Збірник наукових праць №5-6 (282-
283). С. 77-82.
78. Сідор М. І. Фінансовий контроль : навчальний посібник (для здобувачів
вищої освіти денної форми навчання) / М. І. Сідор. - Одеса, 2019. - 145 с.
79. Стельмах М. В. Економічний механізм управління прибутком
підприємства // Економіка АПК. – 2017. – № 9. – С. 78–83.
80. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах
України: [Підручник для студ. економ. спец. вищ. навч. закл. ]– 6-те вид.
– К.: А.С.К., 2009. – 784с.
116
81. Ткаченко Н. М. Оновлена фінансова звітність в Україні: навч.-практ.
посібник. К.: Алерта, 2018. с. 66
82. Тютюнник Ю.М., Дорогань-Писаренко Л.О., Тютюнник С.В.
Фінансовий аналіз : навч. посіб. Полтава: Видавництво ПП «Астрая»,
2020. 434 с.
83. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія. [Підручник ]. 5-тє вид., перероб. і доп. - К.:
Знання-Прес,2006. - 253 с.
84. Фаріон І.Д., Захарків Т.Д. Фінансовий аналіз. [Навчальний посібник ]. –
Тернопіль. 2008 р. – 250с.
85. Фролова Т.О. Фінансовий аналіз. [Навчально-методичний посібник для
самостійного вивчення і практичні завдання ]: - К.: Вид-во
Європейського університету. – 2006. – 253с.
86. Фальченко О. О. Методичні підходи до аналізу прибутку підприємства //
Вісник ХНТУ. – 2016. – № 4. – С. 189–194.
87. Хмельков А.В. Державний фінансовий контроль: Підручник / А.В.
Хмельков. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. –228 с.
88. Чиж В., Гавриленко В., Обліково-аналітичне забезпечення управління
підприємством в умовах цифрової економіки. Вісник Хмельницького
національного університету. Серія: Економічні науки. 2022;302(1):88-93.
URL:10.31891/2307-5740-2022-302-1-15.
89. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік:
Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2008. – 672с.
90. Черниш С. С. Економічний аналіз: [Навч. посіб]. – К.: Центр óчбової
літератури, 2010. – 312 с.
91. Чепка В.В., Матяш О.К. Фінансова стійкість підприємства: сутність та
фактори впливу. Економіка та суспільство. 2017. Випуск 12. С. 649-655.
92. Школьник І.О., Боярко І.М., Дейнека О.В. Фінансовий аналіз: навч.
посіб. / за заг. ред. І.О. Школьник. Київ: ЦУЛ, 2016. 368 с.
93. Шматковська Т. О., Ярош В. В. До проблематики організації системи
внутрішнього контролю фінансових результатів діяльності підприємства
117
/ Т. О. Шматковська, В. В. Ярош // Наукові записки Національного
університету «Острозька академія». Серія «Економіка» : збірник
наукових праць / ред. кол. : І. Д. Пасічник, О. І. Дем’янчук. – Острог :
Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014.
Випуск 25. С. 200–205.
94. Шиян Д.В. Фінансовий аналіз: навчальний посібник. Київ: АСК, 2016.
276 с.
95. Шипіна, С. Б. (2012). Сутність поняття “фінансові результати” як об’єкта
бухгалтерського обліку. «Вісник ЖДТУ»: Економіка, управління та
адміністрування, (1(59) Ч.1), 229–232. https://doi.org/10.26642/jen-2012-1
96. www.vobu.com.ua – сайт газети „Все про бухгалтерський облік”.
97. Matchuk, S., Havrylenko, V., Lukanovska, I., Kharkhalis, T., & Ostapenko,
Y. (2024). The evolution of accounting and auditing in the era of digital
technologies: the role of cloud services and process automation. Salud,
Ciencia Y Tecnología - Serie De Conferencias, 3, .1138.
https://doi.org/10.56294/sctconf2024.1138

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets