ChSTU repository

3 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2025 р. 
 
 
МАЙСТРЕНКО АЛІНА ВОЛОДИМИРІВНА 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
ІНТЕГРОВАНИЙ ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З 
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ 
ЕФЕКТИВНОСТІ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА 
МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ГРАНЕКС-ЧЕРКАСИ» С. ДЕНЬГИ, ЧЕРКАСЬКА 
ОБЛ., ЗОЛОТОНІСЬКИЙ Р-Н) 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________            Майстренко А.В. 
                                                                                                            (підпис)                                      П.І.П.студента 
«____»______________2025 р. 
 
 
Науковий керівник: 
Д.е.н., доцент                                   ______________          Гавриленко В.О.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2025 р.                  
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 
4 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ  
ЗАСАДИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З  
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ 9 
1.1. Економічна сутність розрахунків з постачальниками та  
підрядниками її класифікація та завдання обліку 8 
1.2. Організаційно-методичні аспекти обліку розрахунків з 19 
постачальниками та підрядниками 
1.3. Економічна сутність, мета та завдання контролю розрахунків 23 
з постачальниками та підрядниками 
1.4. Значення, мета та завдання аналізу розрахунків з  
постачальниками та підрядниками 30 
   
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З  
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ НА ТОВ «ГРАНЕКС 36 
ЧЕРКАСИ»» 
2.1. Організаційно економічна характеристика підприємства 36 
2.2. Документальне забезпечення обліку розрахунків з  
постачальниками і підрядниками 50 
2.3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з  
постачальниками та підрядниками 56 
2.4. Шляхи удосконалення методики обліку розрахунків з  
постачальниками та підрядниками 63 
 
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ  
ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З  
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ ТА НАПРЯМИ  
ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА  
ТОВ «ГРАНЕКС ЧЕРКАСИ» 70 
3.1. Порядок проведення контролю розрахунків з 70 
постачальниками та підрядниками 
3.2. Організація проведення аналізу розрахунків з  
постачальниками та підрядниками на підприємстві 80 
3.3. Концептуальні підходи, щодо удосконалення контролю та  
аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками як 93 
напряму покращення діяльності підприємства  
 100 
ВИСНОВКИ 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 104 
ДОДАТКИ 112 
 
  
5 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. Розрахунки з постачальниками є важливою 
складовою фінансових відносин будь-якого підприємства. Фінансовий стан 
суб’єкта господарювання визначається насамперед взаємостосунками з 
контрагентами та станом розрахунків між ними. Як зазначено в дослідженнях, 
«від величини кредиторської заборгованості підприємства залежать його 
фінансова стійкість, незалежність та платоспроможність. При цьому контроль 
розрахунків із постачальниками — одна з ключових складових ефективності 
фінансової діяльності: «контроль над здійсненням розрахунків із 
постачальниками та підрядниками є запорукою платоспроможності та 
майбутнього розвитку підприємства. 
В умовах сучасної економіки суб’єкти господарювання функціонують 
на засадах множинності форм власності та використовують різні 
організаційно-правові моделі управління. За таких умов істотно зросла роль 
бухгалтерського обліку й оцінювання результатів діяльності підприємств. Це, 
зокрема, зумовлено необхідністю чітко врегульовувати майнові відносини із 
засновниками, інвесторами, контрагентами, а також із державою щодо сплати 
податків та інших обов’язкових платежів до бюджетів і позабюджетних 
фондів. Публічний інтерес об’єктивно висуває вимогу, щоб облік майна, 
зобов’язань, усіх господарських операцій, визначення їх результатів та 
об’єктів оподаткування здійснювалися за уніфікованими правилами, що 
забезпечує єдність фінансових відносин підприємств із державою та іншими 
суб’єктами, які мають право вимагати інформацію про діяльність 
підприємства. 
Господарська діяльність будь-якої організації нерозривно пов’язана з 
використанням грошових коштів, матеріальних і нематеріальних активів, а їх 
безперервний рух забезпечується здійсненням господарських процесів. 
Однією з ключових передумов стабільного функціонування підприємства є 
6 
процес постачання, що безпосередньо пов’язаний із розрахунковими 
операціями, які, у свою чергу, можуть спричиняти виникнення зобов’язань. 
Через часовий розрив між моментом отримання товарів, робіт чи послуг та 
датою їх оплати в обліку формується поточна кредиторська заборгованість за 
товари, роботи й послуги. Такий вид зобов’язань фактично виступає 
тимчасово залученими оборотними коштами і суттєво впливає на фінансову 
стійкість і платоспроможність підприємства, що зумовлює необхідність 
постійного контролю за її розміром. 
Надмірне зростання кредиторської заборгованості часто є наслідком 
недоліків в організації розрахунків із постачальниками та підрядниками, 
недобросовісного ставлення працівників до виконання своїх обов’язків, 
проявів шахрайства та зловживання службовими повноваженнями. Це, у 
підсумку, призводить до порушень розрахункової й службової дисципліни. 
Відтак, належна, ефективна й своєчасна організація розрахунків з 
постачальниками та підрядниками, а також достовірне відображення облікової 
й аналітичної інформації про такі операції набувають особливої ваги та 
обумовлюють необхідність удосконалення відповідної системи обліку й 
контролю. 
Питанням організації обліку та контролю розрахунків з 
постачальниками і підрядниками присвячено значну кількість праць 
вітчизняних і зарубіжних дослідників, зокрема С.Л. Берези, М.Д. Білик, О.С. 
Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, О.М. Кияшко, В.М. Костюченко, В.В. Ковальова, 
І.В. Орлова, О.М. Петрук, В.С. Рудницького, В.В. Сопка, Б. Ф. Усача, П.Я. 
Хомина та ін. Водночас аналіз наукових джерел і практика функціонування 
підприємств дають підстави стверджувати, що окремі теоретичні положення, 
пов’язані з трактуванням заборгованості, залишаються дискусійними, а низка 
важливих аспектів організації, оцінки та методики обліку розрахунків 
потребують подальшого доопрацювання й уточнення. У цьому контексті вибір 
теми дослідження та її практична спрямованість виглядають цілком 
обґрунтованими й актуальними. 
7 
Метою магістерської роботи є науково-теоретичне обґрунтування та 
розробка рекомендацій з удосконалення обліку, контролю та аналізу 
розрахунків з постачальниками та підрядниками з метою підвищення 
ефективності фінансової діяльності підприємства. 
Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:  
- з’ясувати економічну сутність розрахунків з постачальниками і 
підрядниками;  
- вивчити теоретичні основи обліку розрахунків з постачальниками і 
підрядниками;  
- розглянути сутність, завдання та методику проведення аналізу та 
контролю та аналізу розрахунків з постачальниками і підрядниками;  
- дослідити стан організації обліку розрахунків з постачальниками і 
підрядниками на досліджуваному підприємстві;  
- ознайомитись з організацією контролю розрахунків з постачальниками 
і підрядниками на підприємстві;  
- здійснити аналіз розрахунків з постачальниками і підрядниками; 
- запропонувати шляхи удосконалення організації обліку, системи 
внутрішнього контролю та аналізу розрахунків з постачальниками і 
підрядниками підприємства з метою підвищення ефективності фінансової 
діяльності підприємства. 
Об’єктом дослідження є методика та організація обліку, контролю та 
аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками у діяльності 
підприємства.  
Предметом дослідження є побудова обліку, контролю та аналізу 
розрахунків з постачальниками і підрядниками на ТОВ «Гранекс-Черкаси».  
Методи наукового дослідження. Під час проведення дослідження були 
використані такі методи: дедукції, індукції та порівняння, наукової абстракції 
для з’ясування ролі в економіці кредиторської заборгованості; методи 
наукового узагальнення та абстрактно-логічний – для дослідження 
відповідних регістрів, фінансової звітності, аналітичного обліку, системи 
8 
відповідних показників для проведення аналізу кредиторської заборгованості; 
метод причинно-наслідкових зв'язків використано при визначенні основних 
чинників, які мають безпосередній вплив саме на розрахунки з 
постачальниками і підрядникам, та при відповідній розробці заходів, 
направлених на зростання фінансової стабільності досліджуваного 
підприємства. 
Інформаційна база магістерської роботи представлена законодавчими, 
нормативними актами, інструкціями, збірниками наукових праць, 
підручниками, енциклопедіями, стандартами бухгалтерського обліку, 
інформацією друкованих та електронних періодичних видань, а також 
бухгалтерські документи ТОВ «Гранекс-Черкаси» відносно організації обліку 
розрахунків з постачальниками і підрядниками. 
Наукова новизна полягає в розробці пропозицій щодо оптимізації 
розрахунків показників, що забезпечить стабільний грошовий потік і 
запобігатиме надмірному накопиченню боргів перед контрагентами. Зокрема, 
запропоновано Положення про управління розрахунками з постачальниками.  
Практичне значення отриманих результатів ґрунтується у наданні 
відповідних рекомендацій стосовно покращення системи обліку контролю та 
аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками, які можуть бути 
практично використанні у господарській та фінансовій діяльності ТОВ 
«Гранекс-Черкаси». 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ 
ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З 
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ 
 
 
1.1. Економічна сутність розрахунків з постачальниками та 
підрядниками їх класифікація та завдання обліку 
 
На вітчизняних підприємствах кредиторська заборгованість посідає 
стабільно значне місце у структурі джерел фінансування поточної діяльності, 
причому в останні роки спостерігається тенденція до її зростання. 
Використання кредиторської заборгованості дає змогу підприємству 
тимчасово залучати позикові ресурси, проте одночасно негативно впливає на 
показники платоспроможності та ліквідності. Кредиторська заборгованість 
належить до складу зобов’язань підприємства. Зобов’язання, як складова 
Балансу, розглядаються як джерела формування фінансових ресурсів для 
забезпечення операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. 
Визначення сутності, змісту, видів, порядку оцінки та критеріїв 
визнання зобов’язань є базовою передумовою раціональної побудови системи 
їх обліку. Розрахунки з постачальниками та підрядниками займають вагоме 
місце у складі поточних зобов’язань. Питання обліку, контролю та аналізу 
розрахунків з постачальниками та підрядниками висвітлені у працях 
вітчизняних, зокрема В. Г. Андрійчука, Ф. Ф. Бутинця, С. Ф. Голова, Л.В. 
Городянської, В. В. Сопка, К.С. Сурніна, Н. М. Ткаченко, О.М. Петрук, М. С. 
Пушкара,  Б. Ф. Усача. 
Ф. Ф. Бутинець досліджував організацію бухгалтерського обліку 
розрахунків з постачальниками та підрядниками, порядок їх відображення на 
рахунках бухгалтерського обліку, а також контроль за кредиторською 
10 
заборгованістю [21]. С. Ф. Голов розглядав облік розрахунків з 
постачальниками у контексті фінансової звітності та гармонізації 
національних стандартів з МСФЗ, зокрема щодо зобов’язань і кредиторської 
заборгованості [28]. В. В. Сопко досліджував облік і контроль розрахунків з 
контрагентами як складову системи управління фінансовими ресурсами 
підприємства [59]. Н. М. Ткаченко приділяла увагу організації обліку 
розрахунків з постачальниками, внутрішньому контролю та аналітичному 
забезпеченню управління кредиторською заборгованістю [62]. 
Б. Ф. Усач розкривав методику контролю та ревізії розрахунків з 
постачальниками і підрядниками, перевірку достовірності кредиторської 
заборгованості та правильності її відображення в обліку [68]. М. С. Пушкар 
досліджував теоретичні основи бухгалтерського обліку зобов’язань, у тому 
числі розрахунків з постачальниками, та їх інформаційне забезпечення 
управління підприємством [54]. 
К.С. Сурніна зазначає, що в системі бухгалтерського обліку 
зобов’язання розглядаються як оформлені договором цивільно-правові 
відносини, у межах яких одна сторона зобов’язана здійснити на користь іншої 
сторони визначені дії або утриматися від їх здійснення, а також як сума коштів, 
яка має бути сплачена у визначений момент у майбутньому. В іншому аспекті 
це — існуючі (внаслідок минулих подій чи операцій) обов’язки підприємства 
передати певні активи чи надати послуги іншому суб’єкту в майбутньому. При 
цьому зобов’язання вважається таким, що існує, лише за умови наявності 
відповідного нормативно-правового документа [61]. 
В. Г. Андрійчук розглядав аналіз розрахунків з постачальниками в 
аграрних підприємствах, питання платоспроможності та управління 
кредиторською заборгованістю [18]. 
 О.М. Петрук у своїх дослідженнях приділяє значну увагу терміну 
«зобов’язання», підкреслюючи, що цю категорію необхідно розглядати як у 
економічному, так і в юридичному вимірах. За визначенням О. М. Петрука, 
зобов’язання в бухгалтерському обліку є економіко-правовою категорією, що 
11 
відображає обов’язок підприємства перед іншими суб’єктами 
господарювання, який виникає внаслідок укладення договорів або здійснення 
господарських операцій та підлягає достовірній оцінці і відображенню у 
звітності [51]. В. Клавдієв підкреслює, що зміст поняття «зобов’язання» 
ширший, ніж його інтерпретація в межах однойменної бухгалтерської 
категорії [46]. 
Категорія «зобов’язання» тісно пов’язана з поняттями «розрахунки» і 
«заборгованість». Л.В. Городянська зауважує, що зобов’язання є ширшим 
економічним поняттям, ніж кредиторська заборгованість [30]. Щодо терміну 
«розрахунки» в науковій літературі виділяють три основні підходи. В межах 
першого розрахунки трактуються як система взаємовідносин; прихильники 
другого розглядають їх безпосередньо як взаємовідносини, не 
використовуючи поняття «система»; представники третього підходу 
обмежуються уточненням економічної сутності розрахунків, не пропонуючи 
чіткого дефінітивного формулювання [29]. В.А. Дерій досліджував методику 
проведення внутрішнього господарського контролю, у тому числі контроль 
розрахункових операцій та зобов’язань підприємства [29]. 
Кредиторська заборгованість є найбільш значущою складовою 
зобов’язань підприємства, до яких відносять як довгострокові, так і поточні 
зобов’язання. Її можна розглядати як тимчасово залучені грошові кошти, що 
підлягають поверненню юридичним або фізичним особам [43], а також як 
вартісне вираження фінансових зобов’язань підприємства перед різними 
учасниками економічних відносин [44]. У перспективі така заборгованість має 
бути погашена шляхом передачі кредиторам певних активів чи надання 
послуг. Таким чином, зобов’язання відображають вимоги кредиторів до 
активів підприємства. 
З економічної точки зору кредиторська заборгованість уособлює не 
лише частину майна підприємства у формі грошових коштів, а й товарно-
матеріальні цінності, зокрема у випадку товарного кредиту. Як правова 
категорія вона виступає особливою частиною майна підприємства, що є 
12 
об’єктом зобов’язальних правовідносин між ним і кредиторами. Підприємство 
володіє й користується відповідною частиною майна, проте зобов’язане 
повернути її кредиторам, які мають право вимоги. Отже, кредиторська 
заборгованість водночас є і ресурсом, який тимчасово перебуває у 
розпорядженні боржника, і «чужим» майном, що підлягає поверненню. Це 
зумовлює її подвійний юридичний характер: з одного боку, як частина майна 
вона належить підприємству на правах володіння (а у випадку позикових 
коштів або речей, визначених родовими ознаками, — і власності), а з іншого 
— як об’єкт зобов’язальних правовідносин — є боргом перед кредиторами, які 
мають право на витребування або стягнення відповідної частини майна. 
Зобов’язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають як 
юридичний, так і економічний зміст. Як юридична категорія господарське 
зобов’язання — це врегульовані правом господарські відносини, у межах яких 
одна сторона вправі вимагати від іншої здійснення певних дій (передачі майна, 
виконання робіт, надання послуг), а інша зобов’язана виконати ці вимоги й, у 
свою чергу, має право на відповідну компенсацію (оплату, зустрічні послуги 
тощо) [47, 50, 52, 57]. В системі бухгалтерського обліку поняття 
«зобов’язання» є вужчим, ніж у цивільному законодавстві, оскільки охоплює 
лише ті зобов’язання, які підлягають відображенню у звітності. 
Кредиторська заборгованість трактується як поточні зобов’язання 
підприємства, що відображають його борги перед контрагентами за 
розрахунками, прийнятими до оплати. Зобов’язання, пов’язані з витратами, які 
виникають у ході нормального операційного циклу (наприклад, придбання 
сировини, нарахування комунальних послуг, заробітної плати персоналу), 
визнаються поточними, навіть якщо строк їх погашення перевищує 12 місяців 
з дати балансу [8]. Отже, до поточних зобов’язань належать статті, що 
підлягають оплаті на вимогу кредитора або, як очікується, будуть ліквідовані 
впродовж 12 місяців від дати балансу. 
Найбільш змістовним, на нашу думку, є таке визначення кредиторської 
заборгованості: це сукупність сум, які підприємство (організація) зобов’язане 
13 
сплатити у встановлений термін фізичним або юридичним особам 
(кредиторам) внаслідок одержання ним грошових коштів чи інших ресурсів у 
різних формах. Найбільш повним визначенням  кредиторської заборгованості 
вважаємо наступне: кредиторська заборгованість – це сума, 
яку повинно сплатити підприємство (організація) в установлений термін 
юридичним або фізичним особам (кредиторам) внаслідок отримання ним 
коштів в грошовій або інших формах. Враховуючи викладене, можна 
відмітити, що економічній сутності розрахункам з постачальниками і 
підрядниками притаманні наступні ознаки (рис. 1.1). 
 
 Примусовий характер економічних відносин 
 
Риса заміщення оборотних засобів підприємства 
 
Має властивість “виштовхувати” з господарського обігу банківський 
 
кредит 
 
Відрізняється швидкістю розповсюдження від підприємства до 
 підприємства по ланцюгу взаємопов’язаних платежів, що викликає 
необхідність заліків взаємних вимог 
 
Може трансформувати безготівкові розрахунки, зокрема, змінювати 
 способи платежів 
Рис. 1.1. Ознаки притаманні розрахункам з постачальниками і 
підрядниками 
Джерело: складено автором за джерелами [21, 62] 
 
Останніми роками зросла увага науковців і практиків до питань 
класифікації зобов’язань, їх оцінки та розкриття у фінансовій звітності. Це 
пов’язано як із збільшенням обсягів кредиторської заборгованості, так і з 
появою сумнівів щодо її своєчасного та повного погашення в майбутньому. 
Так, В. Кузьмін пропонує класифікувати зобов’язання за сферою економічних 
відносин, економічними об’єктами, суспільним змістом, типом матеріального 
об’єкта, територіальною належністю, строком виконання, часом виникнення 
та ступенем незалежності сторін [46]. Водночас автор не розкриває мотиви 
Ознаки, притаманні 
розрахункам з 
постачальниками та 
підрядниками 
14 
виділення кожної з ознак та не обґрунтовує її практичну доцільність саме для 
потреб бухгалтерського обліку. 
Об’єктом бухгалтерського обліку виступають окремі види 
кредиторської заборгованості. Особливу увагу приділяють зобов’язанням 
перед постачальниками, прострочення оплати яких свідчить про порушення 
платіжної дисципліни. Основними контрагентами підприємств у процесі 
придбання предметів і засобів праці є постачальники та підрядники.  
Постачальниками вважаються юридичні та фізичні особи, які 
здійснюють поставку товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, 
палива, будівельних матеріалів, запасних частин, МШП), надають послуги 
(електро-, газо-, водопостачання, подача пари тощо) або виконують роботи 
(поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо). 
Підрядники — це спеціалізовані підприємства чи фізичні особи, які на 
підставі договорів підряду виконують будівельно-монтажні роботи при 
спорудженні об’єктів капітального будівництва [19, 21, 28, 29, 59, 61]. 
Розрахунки з постачальниками та підрядниками відносять до поточних 
зобов’язань. За строками погашення зобов’язання поділяються на поточні та 
довгострокові. Відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової 
звітності» [5] зобов’язання класифікується як поточне, якщо воно має бути 
погашене протягом операційного циклу підприємства або впродовж 
дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу; всі інші зобов’язання 
визнаються довгостроковими. 
За порядком визначення суми зобов’язання поділяють на фактичні та 
умовні. Фактичні зобов’язання виникають на підставі договору, контракту, 
отриманого рахунка; сума такої заборгованості є відомою й точно визначеною. 
За умовними зобов’язаннями точну суму неможливо встановити до настання 
певних обставин або дати (наприклад, заборгованість зі сплати податків, 
відпускних тощо). 
Розрахунки можуть здійснюватися як у готівковій, так і в безготівковій 
формі. Постачальники та покупці (споживачі) мають право вільного вибору 
15 
форми безготівкових розрахунків і способу платежу, що фіксується при 
укладанні договорів поставки або підряду. 
Розрахунки з постачальниками та підрядниками можуть проводитися як 
після відвантаження товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт або 
надання послуг, так і одночасно з ними — за домовленістю сторін, а також 
шляхом попередньої оплати. Отже, в системі управління кредиторською 
заборгованістю необхідно застосовувати продуманий аналітичний підхід до 
формування й реалізації відповідних управлінських рішень [22]. 
За економічним змістом розрахунки з постачальниками поділяються на 
дві основні групи (системи) (рис. 1.2.) 
 
Всі розрахунки між підприємствами і 
 господарськими організаціями за 
За товарними реалізовану продукцію, виконані роботи, 
 операціями послуги і придбані матеріальні цінності 
та послуги 
 
 
До них належать відповідні платежі до 
 бюджету; одержання і повернення 
За нетоварними банківських кредитів, сплата страхових 
 операціями платежів, розрахунки за претензіями, 
нестачами і крадіжками та різні інші 
 розрахунки 
Рис. 1.2. Класифікація розрахунків з постачальниками та підрядниками 
Джерело: складено автором за джерелом [21] 
 
Переважна частка розрахунків підприємств припадає на операції з 
товарним обігом — за реалізовану продукцію, надані послуги, виконані 
роботи, одержані матеріальні цінності. Тому розрахунки з постачальниками та 
підрядниками займають ключове місце в системі кредиторської 
заборгованості й можуть здійснюватися як у готівковій, так і в безготівковій 
формі. 
Основними завданнями бухгалтерського обліку зобов’язань щодо 
розрахунків із постачальниками і підрядниками є: забезпечення повноти й 
Класифікація розрахунків 
з постачальниками і 
підрядниками 
16 
своєчасності відображення заборгованості, її класифікації, контролю строків 
погашення, формування інформації для управлінських рішень тощо (рис. 1.3). 
 
 
 Основні завдання бухгалтерського  обліку зобов'язань щодо розрахунків з 
 постачальниками і підрядниками 
 
 Забезпечення своєчасного та повного відображення зобов’язань 
 
Кон•т рофльік сазца ія дготсрпиомдарнсньякми х доопгеорваіцрінйо іїз  пдриисдцбиапнлніян им аттеар іазлаьбнеизпх ечення 
 
достовіренсоусртсіі тва,  рпообвінто іт пио пселрувги; нної та аналітичної інформації щодо стану 
 розр• ахуснвкоієвч асне визнання кредиторської заборгованості відповідно до 
 Контроулмь овз ад огсоввооєрчіавс ні івситмюо г пноограмшаетнинвян оїк браездии (тПор(Ссь)кБоОї , МзаСбФорЗг)о. ваності, 
 забезпечення збереження коштів підприємства 
  
 Удосконалення управлінських рішень у сфері закупівель, забезпечення 
взаємозв’язку з формуванням фінансової звітності, контроль за правильністю 
 податкового обліку операцій з постачальниками та підрядниками 
 
Рис. 1.3. Основні завдання бухгалтерського  обліку зобов'язань щодо 
розрахунків з постачальниками і підрядниками» 
Джерело: складено автором за джерелами [21, 29, 32, 43, 51, 53, 62] 
 
Бухгалтерський облік на підприємствах незалежно від форми власності 
базується на вимогах нормативно-правових актів, до яких, у першу чергу, 
належать закони, ухвалені Верховною Радою України, укази Президента 
України, постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, накази й 
інструкції Міністерства фінансів України та Державної податкової служби. 
Поточні зобов’язання в Балансі відображаються за сумою погашення. 
Відповідно до НП(С)БО 11 «Зобов’язання» [8] для їх визнання мають бути 
дотримані дві ключові умови: можливість достовірної оцінки суми 
зобов’язання; наявність ймовірності зменшення економічних вигід у 
результаті його погашення. 
Водночас НП(С)БО 11 не містить чітко сформульованих критеріїв 
визнання окремих видів зобов’язань.  
 
17 
Зобов’язання формуються на балансі підприємства та відображаються у 
фінансовій звітності, зокрема, в таких випадках: 
⎯ при визнанні активів, придбаних у кредит; 
⎯ при створенні забезпечень за рахунок витрат звітного періоду 
(наприклад, резерв на оплату відпусток), що супроводжується 
збільшенням витрат і відповідно зобов’язань; 
⎯ при зменшенні забезпечень із одночасним збільшенням зобов’язань. 
Частина довгострокових зобов’язань, строк погашення яких настає 
протягом 12 місяців з дати балансу, відноситься до складу поточних 
зобов’язань. Оцінка зобов’язань відіграє важливу роль при формуванні 
облікової політики підприємства. Застосування принципу обачності 
передбачає вибір таких методів оцінки, які мінімізують ризик заниження сум 
визнаних зобов’язань. Принцип безперервності діяльності означає, що оцінка              
функціонування підприємства в доступній для прогнозування перспективі. 
Інструкція із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку [17] 
визначає призначення та порядок ведення рахунків для узагальнення методом 
подвійного запису інформації про наявність та рух активів, капіталу, 
зобов’язань і фактів фінансово-господарської діяльності суб’єктів 
господарювання (крім банків і бюджетних установ). Її метою є забезпечення 
єдності відображення однорідних за економічним змістом операцій на 
відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведено 
коротку характеристику та призначення рахунків, а також типові схеми 
кореспонденції для основних груп операцій. 
 При організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками 
використовують нормативно-правові документи, характеристика основних 
наведені в таблиці 1.1. 
 
 
 
 
18 
Таблиця 1.1 
Нормативно-правова база з обліку і контролю розрахунків з 
постачальниками та підрядниками 
№ 
Нормативне джерело Стислий зміст 
з/п 
1 2 3 
Цивільним законодавством регулюються особисті 
Цивільний кодекс 
немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), 
1. України від 16.01.2004 
засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, 
№435-IV 
майновій самостійності їх учасників. 
Визначає порядок нарахування ПДВ при операціях купівлі-
Податковий кодекс 
продажу, платників податку, об’єкти, базу та ставку 
2. України вiд 02.12.2010 
оподаткування, особливості оподаткування експортних та 
року № 2755-VI  
імпортних операцій 
3. Закон України «Про Цей Закон визначає мету, склад і принципи підготовки 
бухгалтерський облік фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її 
та фінансову звітність в елементів. Наведені терміни які використовуються в цьому 
Україні» від 16.07.99 р. Законі, правові засади регулювання, організації, введення 
№996 - XIV бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в 
Україні. Цей закон поширюється на всіх юридичних осіб, 
створених відповідно до законодавства України. 
4. Закон «Про платіжні Визначає поняття та загальний порядок виконання 
системи» від 30.06.2021 платіжних операцій в Україні, встановлює виключний 
№ 1591-IX перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії 
надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх 
діяльності, визначає загальні засади функціонування 
платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та 
використання в Україні електронних грошей та цифрових 
грошей НБУ, установлює права, обов’язки та 
відповідальність учасників платіжного ринку України 
5 НПСБО 1 «Загальні Визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової 
вимоги до фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. 
звітності» від Зокрема і відображення в звітності розрахунків з 
07.02.13р. №73 постачальниками і підрядниками 
6 НПСБО  11 Визначаються методологічні засади формування у 
"Зобов'язання". затв. бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її 
наказом МФУ 31.01.00  розкриття у фінансовій звітності. Дається тлумачення 
поняття непередбачене зобов'язання. 
7 Інструкція про Згідно з яким підприємствами та організаціями 
застосування Плану відображають господарські операції на рахунках 
рахунків бухобліку бухгалтерського обліку 
активів капіталу, 
зобов'язань і госп. 
операцій підприємств і 
організацій затв. МФУ 
від 30.11.1999 р. №291 
19 
Продовж. табл. 1.1 
1 2 3 
8 Положення про ведення Визначає порядок здійснення розрахункових операцій з 
касових операцій у постачальниками і підрядниками в готівковій валюті 
національній валюті в 
Україні, затв. МФУ від 
29.12.2017 р. № 148 
9 Положення про Встановлює порядок проведення інвентаризації 
інвентаризацію активів матеріальних цінностей, зокрема розрахунків з 
та зобов’язань затв. постачальниками і підрядниками 
МФУ від 02.09.2014  № 
879 
10 Положення про 
документальне 
Визначає правила оформлення первинних документів та 
забезпечення записів у 
їх зберігання 
бухгалтерському обліку 
(наказ Мінфіну №88) 
Джерело: складено автором самостійно за даними нормативної бази 
 
Крім нормативної бази наведеної в таблиці існує ще значна кількість 
нормативних документів, що регулюють розрахункові операції з 
постачальниками і підрядниками. 
 
 
1.2. Організаційно-методичні аспекти обліку розрахунків з 
постачальниками та підрядниками 
 
Система бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та 
підрядниками має формувати для зовнішніх і внутрішніх користувачів таку 
інформацію: 
⎯ загальну суму кредиторської заборгованості в розрізі статей балансу; 
⎯ перелік кредиторів та суми заборгованості перед кожним; 
⎯ дані щодо заборгованості перед пов’язаними сторонами з виділенням 
внутрішньо групових сальдо; 
⎯ розподіл кредиторської заборгованості за строками непогашення. 
Облік операцій з розрахунків з постачальниками і підрядниками 
здійснюється на підставі господарських договорів та первинних документів, 
що підтверджують фактичне здійснення операцій. Основні первинні 
20 
документи, що супроводжують виникнення та погашення розрахунків з 
постачальниками й підрядниками, наведено на рисунку 1.4. 
 
 
Документальне оформлення обліку розрахунків 
 з постачальниками та підрядниками 
 
 накладних 
 
Рахунків, рахунків-фактур 
 
 
актів прийнятих робіт, послуг 
 
 
товарно-транспортних накладних 
 
Рис 1.4. Документальне оформлення обліку розрахунків з 
постачальниками і підрядниками 
Джерело: складено автором за джерелами [21, 62] 
 
Важливо грамотно організувати документообіг таких операцій шляхом 
розроблення графіка руху документів із зазначенням відповідальних 
виконавців, строків їх складання, передання та зберігання в архіві.  
Розрахункові документи, які підприємство-постачальник виставляє 
покупцю на суму оплати за отриману продукцію, роботи чи послуги, 
підлягають акцептуванню. Погашення кредиторської заборгованості може 
здійснюватися на підставі платіжних інструкцій, платіжних вимог-доручень, 
видаткових касових ордерів, розрахунки платіжними картками тощо. 
Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведуть на рахунку 
63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». Це балансовий 
розрахунковий рахунок, призначений для обліку поточних зобов’язань. За 
кредитом рахунка відображають суми фактично отриманих товарно-
матеріальних цінностей, виконаних робіт і наданих послуг у кореспонденції з 
21 
дебетом рахунків обліку запасів і витрат. Даний рахунок має наступні 
субрахунки (рис. 1.6.) 
 
Відображається облік розрахунків за 
 Рахунок 631 "Розрахунки з одержані товарно-матеріальні 
вітчизняними постачальниками" цінності, виконані роботи, надані 
послуги з вітчизняними 
 постачальниками та підрядниками 
 
Призначений для обліку розрахунків 
 
Рахунок 632 "Розрахунки з з іноземними постачальниками та 
вітчизняними постачальниками" підрядниками за одержані товарно-
 матеріальні цінності, виконані 
роботи, надані послуги 
 
 Призначений для обліку розрахунків 
Рахунок 633 "Розрахунки з за одержаними від учасників ПФГ 
 учасниками ПФГ" товарно-матеріальних цінностей, 
роботи і послуг 
 
Рис. 1.6. Характеристика субрахунків рахунку 63 «Розрахунки з 
постачальниками та підрядниками» 
Джерело: складено автором за джерелами [17, 21] 
 
Підставою для записів слугують товарно-транспортні накладні, 
накладні, рахунки-фактури, акти приймання виконаних робіт і послуг. Таким 
чином, за кредитом рахунка 63 фіксують суми згідно з розрахунковими 
документами, які відносять у дебет рахунків 15, 20, 21, 22, 23, 25, 91, 92, 93, 
64. 
З огляду на те, що виробничі запаси оприбутковуються за цінами 
постачальника без урахування податку на додану вартість, за кредитом 
рахунка 63 відображають загальну суму, належну до сплати за одержаними 
документами. За дебетом кореспондуючих рахунків записують вартість без 
ПДВ, а суму податку відносять у дебет субрахунку 641 «Розрахунки за 
податками». 
За дебетом рахунка 63 обліковують суми, сплачені в погашення 
заборгованості за отримані товари, роботи, послуги, а також суми попередньої 
оплати. Записи здійснюють на підставі банківських виписок та інших 
Розрахунки з 
постачальниками та 
підрядниками 
22 
документів, що підтверджують проведення оплати. Рахунок 63 деталізується 
відповідними субрахунками (див. рис. 1.6), що забезпечує аналітичний облік 
розрахунків за окремими постачальниками й підрядниками та контроль за 
строками погашення зобов’язань. Типову кореспонденцію бухгалтерських 
рахунків по обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками наведено 
у табл. 1.2.  
 
Таблиця 1.2  
Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку розрахунків з 
постачальниками та підрядниками 
№ Кореспондуючі рахунки 
Зміст господарських операцій 
п/п Дебет Кредит 
1 2 3 4 
Відображено надходження від 
постачальника основних засобів 63 «Розрахунки з 
15 «Капітальні 
1. або вартості виконаних робіт постачальниками та 
інвестиції» 
підрядником, пов’язаних із підрядниками» 
створенням основних засобів 
Відображено надходження на 63 «Розрахунки з 
2. підприємство від постачальника 20 «Виробничі запаси» постачальниками та 
ТМЦ підрядниками» 
Віднесено на витрати 63 «Розрахунки з 
3 виробництва вартість робіт, 23 «Виробництво» постачальниками та 
виконаних підрядником підрядниками» 
Повернуто на підприємство від 63 «Розрахунки з 
30 «Готівка» 
4. постачальника раніше постачальниками та 
31 «Рахунки в банках» 
перераховані йому кошти підрядниками» 
Відображено суму недостачі 63 «Розрахунки з 
374 «Розрахунки за 
5. при оприбуткуванні на склад постачальниками та 
претензіями» 
цінностей від постачальника підрядниками» 
Відображено суму податкового 
кредиту із вартості придбаних 64 «Розрахунки за 63 «Розрахунки з 
6. цінностей у постачальника, а податками і постачальниками та 
також виконаних робіт і послуг платежами» підрядниками» 
підрядником 
91 «Загальновиробничі 
Належить підрядникам за витрати» 63 «Розрахунки з 
7 виконані роботи і надані 92 «Адміністративні постачальниками та 
послуги витрати» підрядниками» 
93 «Витрати на збут» 
Визнано підприємством 
63 «Розрахунки з 
претензії (штрафи, пені, 948 «Визнані штрафи, 
8 постачальниками та 
неустойки), пред’явлені зі пені, неустойки» 
підрядниками» 
сторони постачальника 
23 
Продовж. табл. 1.2 
1 2 3 4 
Списано безнадійну дебіторську 
63 «Розрахунки з 
заборгованість за розрахунками 944 «Сумнівні та 
9 постачальниками та 
з постачальниками на інші безнадійні борги» 
підрядниками» 
витрати операційної діяльності 
Нараховано заборгованість 
підрядній організації за 63 «Розрахунки з 
993 «Інші надзвичайні 
10 здійснення робіт, пов’язаних із постачальниками та 
витрати» 
запобіганням або ліквідацією підрядниками» 
наслідків стихійного лиха 
Проведена оплата 
63 «Розрахунки з 
постачальникам та підрядникам 30 «Готівка» 
11 постачальниками та 
за поставлені цінності, виконані 31 «Рахунки в банках» 
підрядниками» 
роботи і надані послуги 
В рахунок оплати 
заборгованості перед 63 «Розрахунки з 
34 «Короткострокові 
12 постачальником передано постачальниками та 
векселі одержані» 
векселі, отримані підрядниками» 
підприємством від покупця 
Погашено заборгованість перед 63 «Розрахунки з 
372 «Розрахунки з 
13. постачальником коштами, постачальниками та 
підзвітними особами» 
виданими підзвітними особами підрядниками» 
В рахунок погашення боргу 63 «Розрахунки з 
46 «Неоплачений 
14. передано постачальнику акції постачальниками та 
капітал» 
підприємства підрядниками» 
50 «Довгострокові 
Проведено розрахунок з 63 «Розрахунки з 
позики» 
15. постачальником за рахунок постачальниками та 
62 «Короткострокові 
позики банку підрядниками» 
векселі видані" 
Видано вексель постачальникам 51 «Довгострокові 
63 «Розрахунки з 
та підрядникам в рахунок векселі видані» 
16. постачальниками та 
поставки цінностей або 62 «Короткострокові 
підрядниками» 
виконаних робіт векселі видані" 
 
Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та 
підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату. 
 
 
1.3. Економічна сутність, мета та завдання контролю розрахунків з 
постачальниками і підрядниками 
 
Контроль розрахунків з постачальниками і підрядниками посідає 
важливе місце в системі управління фінансово-господарською діяльністю 
підприємства. В умовах динамічного ринку та зростаючих вимог до 
24 
фінансової прозорості, саме контроль забезпечує достовірність даних про стан 
взаємних розрахунків, дотримання платіжної дисципліни та своєчасність 
виконання договірних зобов’язань. 
У сучасній економіці контроль виконує інформаційну, 
попереджувальну, оціночну та коригуючу функції. Він виступає невід’ємним 
елементом системи фінансового менеджменту, спрямованим на: 
⎯ запобігання утворенню необґрунтованої кредиторської заборгованості; 
⎯ виявлення порушень у сфері договірних відносин; 
⎯ оцінку реального фінансового стану підприємства та його здатності 
виконувати поточні зобов’язання; 
⎯ підвищення ефективності використання залучених ресурсів. 
Контроль у сфері розрахунків з постачальниками та підрядниками 
охоплює не лише бухгалтерський облік, а й договірну, фінансову, юридичну 
та господарську діяльність підприємства. З огляду на це, його можна 
розглядати як комплекс управлінських дій, спрямованих на забезпечення 
законності, доцільності, економності та своєчасності господарських операцій. 
У науковій літературі виділяються два основні підходи до трактування 
контролю: 
1. Функціональний – контроль розглядається як складова 
управлінського процесу, що забезпечує зворотний зв’язок між плануванням, 
обліком і аналізом. 
2. Процесуальний – контроль тлумачиться як сукупність дій, 
спрямованих на виявлення відхилень від установлених норм і їх усунення. 
Як зазначає Бутинець Ф.Ф., контроль у бухгалтерському процесі є 
«регулятором достовірності облікових даних, основою для прийняття 
управлінських рішень і гарантією законності господарських операцій» [21]. 
На думку Сопка В.В., контроль розрахунків із постачальниками та 
підрядниками має на меті забезпечення раціонального використання 
кредиторської заборгованості як джерела фінансування оборотних активів без 
шкоди для фінансової стійкості підприємства [59]. В. А. Дерій вважає, що 
25 
контроль у системі управління підприємством має бути комплексним, 
системним і спрямованим на попередження фінансових порушень, а не лише 
на їх виявлення. Особливу роль він відводить внутрішньогосподарському 
контролю розрахункових операцій та зобов’язань, оскільки вони 
безпосередньо впливають на фінансову стійкість і платоспроможність 
підприємства [32]. 
Значення контролю розрахунків визначається його здатністю впливати 
на якість управлінських рішень і фінансову стабільність підприємства. Для 
підприємства ефективна система контролю має вирішальне значення у зв’язку 
з високою часткою зовнішніх договірних зобов’язань. 
Контроль забезпечує: 
⎯ достовірність і повноту відображення господарських операцій у 
бухгалтерському обліку; 
⎯ своєчасність розрахунків з постачальниками та підрядниками; 
⎯ запобігання виникненню простроченої або сумнівної заборгованості; 
⎯ дотримання податкової дисципліни; 
⎯ підвищення довіри інвесторів та ділових партнерів; 
⎯ виявлення внутрішніх резервів оптимізації грошових потоків. 
Значення контролю також проявляється у забезпеченні економічної 
безпеки підприємства, оскільки систематичний моніторинг взаєморозрахунків 
дає змогу вчасно виявляти ризики шахрайства, фіктивних постачань або 
необґрунтованого завищення вартості робіт і послуг. 
Метою контролю розрахунків з постачальниками і підрядниками є 
забезпечення законності, доцільності, повноти та своєчасності проведення 
господарських операцій, достовірності їх облікового відображення, а також 
мінімізація фінансових ризиків, пов’язаних із невиконанням договірних 
зобов’язань. 
Контроль спрямований на досягнення таких ключових цілей: 
⎯ забезпечення збереження активів підприємства; 
⎯ запобігання виникненню безпідставних боргів; 
26 
⎯ виявлення і попередження порушень договірної та розрахункової 
дисципліни; 
⎯ створення інформаційної бази для внутрішнього аудиту та фінансового 
аналізу; 
⎯ підвищення ефективності використання тимчасово вільних коштів. 
Основні завдання контролю наведені нами в таблиці 1.3. 
Таблиця 1.3 
Основні завдання контролю розрахунків з постачальниками і 
підрядниками 
Завдання контролю Зміст завдання 
Встановлення відповідності господарських операцій із 
Перевірка законності операцій постачальниками чинному законодавству, умовам 
договорів, НП(С)БО 
Перевірка своєчасності оприбуткування отриманих 
Контроль повноти 
цінностей та послуг, відображення зобов’язань на 
відображення операцій 
рахунках бухгалтерського обліку 
Оцінка достовірності сум у первинних документах, 
Перевірка правильності оцінки 
обґрунтованості застосування цін, податків, знижок 
Контроль строків погашення Аналіз термінів оплати рахунків, виявлення 
заборгованості прострочених і сумнівних боргів 
Оцінка ефективності Визначення рівня дотримання графіка платежів, 
розрахункової дисципліни наявності штрафних санкцій, пені 
Контроль внутрішніх Перевірка повноважень посадових осіб, які підписують 
процедур договори, акти, платіжні документи 
Контроль взаємозв’язку з Оцінка збалансованості грошових потоків за 
дебіторською заборгованістю принципом «дебітори – кредитори» 
Виявлення резервів 
Пошук можливостей оптимізації строків розрахунків, 
покращення 
реструктуризації боргів, скорочення витрат 
платоспроможності 
Контроль повинен бути не епізодичним, а системним і 
превентивним елементом управління, спрямованим не 
Виявлення порушень, та їх 
лише на виявлення порушень, а насамперед на 
запобігання  
запобігання фінансовим ризикам і забезпечення 
платоспроможності підприємства. 
Джерело: складено автором за джерелами [31,32,  67] 
 
Контроль у сфері розрахунків класифікують за різними критеріями 
(табл. 1.4). У практиці підприємств застосовується комбінований підхід, який 
поєднує документальний та аналітичний контроль, із використанням 
автоматизованих систем бухгалтерського обліку (BAS ERP, M.E.Doc, Excel-
аналітика). Джерельна база контролю розрахунків визначається 
27 
нормативними актами, фінансовою та обліковою документацією, яка містить 
інформацію про здійснені операції. 
Таблиця 1.4 
Види контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками 
Критерій Види контролю Характеристика 
Попередній, Попередній – перед укладанням договору; 
За часом 
поточний, поточний – у процесі здійснення операцій; 
здійснення 
наступний наступний – після завершення розрахунків 
Внутрішній здійснюється службами 
За суб’єктами Внутрішній, 
підприємства; зовнішній – податковими 
контролю зовнішній 
органами, аудиторами, державними інспекціями 
Суцільний передбачає перевірку всіх 
Суцільний, 
За охопленням документів; вибірковий – лише окремих 
вибірковий 
операцій 
Документальний – перевірка первинних 
Документальний, 
За методами документів і облікових регістрів; фактичний – 
фактичний, 
здійснення інвентаризація взаєморозрахунків; аналітичний – 
аналітичний 
розрахунок показників і співвідношень 
Джерело: складено автором за джерелами [31, 67] 
 
До основних законодавчих та нормативних документів, що регулюють 
організацію контролю розрахунків, належать (табл. 1.5): 
Таблиця 1.5 
Характеристика нормативної та законодавчої бази, що регулює 
контроль розрахунків з  постачальниками й підрядниками 
Нормативний акт Зміст регулювання 
Закон України «Про бухгалтерський Визначає правові засади ведення 
облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерського обліку, відповідальність за 
від 16.07.1999 №996-XIV достовірність облікових даних 
Регулює податкові наслідки операцій із 
Податковий кодекс України постачальниками і підрядниками, облік ПДВ, 
податку на прибуток 
Регламентує цивільно-правові зобов’язання, 
Цивільний кодекс України 
порядок розрахунків, відповідальність сторін 
Визначає порядок визнання, оцінки та 
НП(С)БО 11 «Зобов’язання» відображення зобов’язань у бухгалтерському 
обліку 
Інструкція про застосування Плану Регламентує ведення обліку на рахунку 63 
рахунків бухгалтерського обліку (наказ «Розрахунки з постачальниками і 
Мінфіну №291) підрядниками» 
Положення про документальне 
Визначає правила оформлення первинних 
забезпечення записів у бухгалтерському 
документів та їх зберігання 
обліку (наказ Мінфіну №88) 
 
28 
У процесі контролю розрахунків з постачальниками і підрядниками 
використовуються такі первинні документи та облікові регістри (табл. 1.6): 
 
Таблиця 1.6 
Характеристика документів, що використовуються під час контролю 
розрахунків з постачальниками і підрядниками 
Група документів Найменування 
Договори поставки, договори підряду, додаткові угоди, акти 
Договірні документи 
приймання-передачі робіт і послуг 
Розрахунково-платіжні Рахунки-фактури, інвойси, платіжні доручення, банківські 
документи виписки, чеки, векселі, акредитиви 
Прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні, ордери 
Складські документи 
на отримання матеріалів 
Аналітичні регістри Відомості по рахунку 63, оборотно-сальдові відомості, картки 
обліку аналітичного обліку контрагентів 
Баланс (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма 
Звітні форми №2), розшифровки кредиторської заборгованості у примітках 
до фінансової звітності 
Платіжний календар, реєстр договорів, графік погашення 
Внутрішні документи 
заборгованості, акти інвентаризації розрахунків 
Джерело: складено автором за джерелами [31,32, 67] 
 
Для досягнення поставлених завдань використовуються такі методичні 
інструменти контролю: 
1. Суцільна перевірка документів – дослідження кожної операції за 
договорами постачання та підряду. 
2. Вибіркова перевірка – оцінка вибіркових операцій, що мають 
найбільший вплив на фінансові результати. 
3. Аналітичні процедури – порівняння динаміки, структури 
кредиторської заборгованості, коефіцієнтів ліквідності, оборотності. 
4. Зустрічна перевірка – підтвердження даних про стан розрахунків у 
постачальників (зовнішнє звірення). 
5. Інвентаризація розрахунків – встановлення достовірності 
залишків за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» на 
певну дату. 
29 
6. Акт звірки взаєморозрахунків – документальне підтвердження 
відповідності даних обліку підприємства й контрагента. 
7. Документальний аналіз порушень – виявлення несвоєчасного 
оприбуткування, невідповідності сум, підроблених підписів, фіктивних 
операцій. 
Етапи організації контролю розрахунків з постачальниками і 
підрядниками 
1. Планування контролю: формування графіка перевірок, визначення 
відповідальних осіб, переліку контрагентів. 
2. Збір інформації: отримання даних з бухгалтерського обліку, 
фінансової звітності, договорів. 
3. Аналітична обробка: групування заборгованості за строками, 
видами, контрагентами. 
4. Проведення перевірки: документальний, вибірковий, аналітичний 
контроль. 
5. Узагальнення результатів: складання довідок, висновків, актів. 
6. Прийняття управлінських рішень: розробка рекомендацій щодо 
усунення порушень. 
7. Моніторинг виконання: повторна перевірка виконання рішень та 
пропозицій [68].  
 Значення результатів контролю для управління розрахунками.  
Результати контролю виконують функції: 
⎯ інформаційну – забезпечують достовірну базу для прийняття рішень; 
⎯ діагностичну – виявляють причини відхилень; 
⎯ попереджувальну – запобігають повторним порушенням; 
⎯ коригуючу – формують пропозиції щодо покращення договірних 
зобов’язань  
 
 
 
30 
1.4. Значення, мета та завдання аналізу розрахунків з 
постачальниками та підрядниками 
 
Розрахунки з постачальниками та підрядниками є однією з ключових 
складових системи взаємовідносин підприємства із зовнішнім середовищем. 
Для підприємства такі розрахунки формуються як у процесі придбання 
матеріальних ресурсів, так і при залученні зовнішніх виконавців для 
виконання окремих видів робіт (аутсорсингові послуги, ІТ-супровід, 
маркетингові дослідження тощо). 
Ефективне управління цими розрахунками безпосередньо впливає на 
рівень платоспроможності, ліквідності та ділової репутації підприємства. 
У сучасних умовах загострення конкуренції, нестабільності фінансових 
ринків та зростання ризику неплатежів особлива роль належить 
систематичному економічному аналізу розрахунків з постачальниками та 
підрядниками. Аналіз виконує як діагностичну функцію (виявлення 
проблемних зон у сфері розрахунків), так і прогностичну (оцінка наслідків 
обраної політики управління кредиторською заборгованістю для майбутнього 
фінансового стану підприємства). 
Мета аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками полягає у 
всебічному оцінюванні стану, динаміки, структури та якості кредиторської 
заборгованості підприємства, виявленні факторів, що впливають на її 
формування й погашення, а також у визначенні резервів підвищення 
ефективності управління цими розрахунками. 
Дослідженням методики аналізу розрахунків з постачальниками і 
підрядниками займалися [33, 34, 35, 36, 39, 40, 41, 46]. На підставі їхнього 
дослідження сформульовано такі основні завдання аналізу: 
⎯ дослідити обсяг, структуру та динаміку кредиторської заборгованості за 
розрахунками з постачальниками та підрядниками; 
31 
⎯ оцінити якість кредиторської заборгованості (співвідношення 
своєчасної, простроченої, сумнівної, реструктуризованої 
заборгованості); 
⎯ визначити швидкість обертання кредиторської заборгованості та 
середню тривалість її погашення; 
⎯ зіставити кредиторську заборгованість із дебіторською, оцінити баланс 
взаєморозрахунків із контрагентами; 
⎯ проаналізувати вплив кредиторської заборгованості на ліквідність, 
платоспроможність та фінансову стійкість підприємства; 
⎯ виявити порушення розрахункової дисципліни, недоліки в організації 
обліку та внутрішнього контролю розрахунків із постачальниками й 
підрядниками; 
⎯ обґрунтувати рекомендації щодо оптимізації строків і умов розрахунків, 
удосконалення договірної політики, зниження частки простроченої 
заборгованості та мінімізації фінансових ризиків. 
Результати такого аналізу для підприємства є методичною основою для 
прийняття управлінських рішень щодо: 
⎯ вибору оптимальних форм і способів розрахунків (передоплата, 
відстрочка платежу, поетапна оплата робіт/послуг тощо); 
⎯ коригування умов договорів з постачальниками та підрядниками 
(штрафні санкції, знижки за швидку оплату, перегляд строків 
розрахунків); 
⎯ планування потреб у грошових коштах для своєчасного виконання 
зобов’язань; 
⎯ формування реалістичних бюджетів доходів і витрат та прогнозів 
грошових потоків. 
 Ефективність аналітичних розрахунків безпосередньо залежить від 
повноти, достовірності та оперативності інформації, яка використовується. 
Інформаційне поле аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками 
формують: 
32 
⎯ Баланс (Звіт про фінансовий стан) – для оцінки загальної суми, структури 
та динаміки кредиторської заборгованості, її впливу на фінансову 
стійкість; 
⎯ Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) – для аналізу 
впливу політики розрахунків з постачальниками й підрядниками на рівень 
витрат, прибутковість, структуру собівартості послуг; 
⎯ Звіт про рух грошових коштів – для дослідження впливу розрахунків із 
постачальниками на грошові потоки в операційній діяльності. 
Дані бухгалтерського обліку: 
⎯ аналітичні регістри до рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і 
підрядниками» (картки, машинограми, оборотні відомості в розрізі 
контрагентів, договорів, строків заборгованості); 
⎯ оборотно-сальдові відомості по рахунках 63 «Розрахунки з 
постачальниками і підрядниками», 36 «Розрахунки з покупцями і 
замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 68 «Розрахунки за 
іншими операціями»; 
⎯ відомості внутрішньої аналітики: реєстр договорів із постачальниками та 
підрядниками, графіки платежів, дані про нараховані штрафні санкції, пеню 
тощо. 
Первинні документи: 
⎯ договори поставки, договори підряду, акти виконаних робіт, акти наданих 
послуг; 
⎯ рахунки, рахунки-фактури, інвойси, специфікації, накладні, товарно-
транспортні накладні; 
⎯ платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, виписки банку, 
акредитивні документи, векселі, чеки; 
⎯ додаткові угоди щодо зміни умов розрахунків, реструктуризації 
заборгованості тощо. 
Внутрішня управлінська інформація: 
⎯ бюджет руху грошових коштів; 
33 
⎯ платіжний календар; 
⎯ внутрішні накази щодо затвердження лімітів кредиторської 
заборгованості, правил погодження платежів, процедур контролю за 
розрахунками з постачальниками та підрядниками. 
Методика аналізу базується на використанні системи взаємопов’язаних 
показників, які дають змогу охарактеризувати стан, динаміку та якість 
кредиторської заборгованості, а також оцінити її вплив на фінансовий стан 
підприємства. Доцільно виділити такі групи показників. 
1. Показники обсягу й структури кредиторської заборгованості 
1.1. Загальна сума кредиторської заборгованості за розрахунками з 
постачальниками і підрядниками – дані за рахунком 63 на кінець звітного 
періоду. 
1.2. Структура кредиторської заборгованості: 
⎯ за видами контрагентів (постачальники матеріальних ресурсів, 
підрядники будівельно-монтажних робіт, ІТ-постачальники, маркетингові 
агентства тощо); 
⎯ за строками погашення (до 30 днів, 31–60, 61–90, понад 90 днів, 
прострочена); 
⎯ за видами операцій (операційні, інвестиційні, інші). 
2. Частка кредиторської заборгованості за розрахунками з 
постачальниками й підрядниками у загальному обсязі кредиторської 
заборгованості підприємства: 
2.1. Чкз = (Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги / 
Загальна сума кредиторської заборгованості) × 100 %. 
2.2. Частка кредиторської заборгованості у валюті балансу: 
Чкз_бал = (Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги / 
Валюта балансу) × 100 %. 
3. Питома вага простроченої кредиторської заборгованості: 
Чпр = (Сума простроченої кредиторської заборгованості / Загальна сума 
кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги) × 100 %. 
34 
4. Показники оборотності та строків погашення кредиторської 
заборгованості 
4.1. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості (Кокз): 
Кокз = Обсяг кредитних закупівель / Середня сума кредиторської 
заборгованості. 
4.2. Середня тривалість погашення кредиторської заборгованості (Ткз): 
4.3. Ткз = (Середня сума кредиторської заборгованості × 365) / Обсяг 
кредитних закупівель. 
Чим менше значення Ткз, тим швидше підприємство розраховується зі 
своїми постачальниками та підрядниками. Надто високі значення Ткз можуть 
свідчити як про ефективне використання відстрочки платежу, так і про 
фінансові труднощі й зростання ризику погіршення ділової репутації. 
5. Показники узгодженості дебіторської та кредиторської 
заборгованості 
Співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості (Кд/к): 
Кд/к = Сума дебіторської заборгованості / Сума кредиторської 
заборгованості. 
Якщо Кд/к < 1, підприємство фінансує частину своєї діяльності за 
рахунок кредиторської заборгованості; при надто низьких значеннях зростає 
ризик неплатоспроможності. Якщо Кд/к значно перевищує 1, це може свідчити 
про «заморожування» значних коштів у дебіторській заборгованості при 
відносно низькій частці кредиторської. 
Сальдування взаєморозрахунків із ключовими контрагентами – 
порівняння дебіторської й кредиторської заборгованості за одним і тим самим 
постачальником/покупцем, оцінка чистого сальдо взаєморозрахунків. 
6. Показники якості кредиторської заборгованості 
• частка прострочених сум; 
• частка заборгованості, за якою нараховано штрафи, пеню; 
• частка заборгованості, реструктуризованої шляхом зміни строків 
погашення; 
35 
• частка заборгованості, за якою ведуться судові спори чи претензійно-
позовна робота. 
Розрахувавши при аналізі всі наведені показники можна визначити 
реальні проблеми щодо стану кредиторської заборгованості за товари, роботи, 
послуги та вжити заходів щодо їх ліквідації.  
 
  
36 
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ  РОЗРАХУНКІВ З 
ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ НА ТОВ «ГРАНЕКС 
ЧЕРКАСИ» 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 
 
ТОВ «Гранекс-Черкаси» належить до категорії вітчизняних аграрних 
підприємств і спеціалізується на вирощуванні та первинній переробці 
продукції рослинництва. У структурі посівних площ переважають зернові та 
олійні культури, а саме: пшениця, кукурудза, соняшник, ріпак, соя, а також 
окремі овочеві культури. Підприємство активно реалізує інвестиційні проєкти 
з модернізації матеріально-технічної бази: зокрема, здійснюється будівництво 
сучасного зерносушильного комплексу потужністю близько 600 тонн на добу 
в Черкаській області, а в перспективі передбачається зведення елеваторного 
господарства із можливістю одночасного зберігання до 15 тис. тонн зернових. 
Земельний банк ТОВ «Гранекс-Черкаси» перевищує 2000 гектарів 
сільськогосподарських угідь, що створює передумови для масштабного 
виробництва та диверсифікації культур у сівозміні. Поєднання значного 
земельного ресурсу із впровадженням сучасних технологій вирощування, 
зберігання та доробки продукції забезпечує підприємству достатньо високий 
рівень ефективності функціонування та робить його вагомим учасником 
агропромислового комплексу регіону. 
Підприємство ТОВ «Гранекс-Черкаси» було внесено до Єдиного 
державного реєстру юридичних осіб 04.08.2004 р. та пройшло державну 
реєстрацію у Виконавчому комітеті Черкаської міської ради. Діяльність 
товариства здійснюється на підставі Статуту, затвердженого в установленому 
порядку. Відповідно до установчих документів, учасниками товариства є 
37 
юридична особа — ТОВ «Гранхолд» (зареєстроване в Королівстві Бельгія) та 
фізична особа — Том Марія Х. Ван Гої, громадянин Бельгії. 
Згідно зі Статутом, офіційна назва підприємства англійською мовою має 
вигляд: Granex-Cherkasy Limited Liability Company, що відповідає 
українському найменуванню Товариство з обмеженою відповідальністю 
«Гранекс-Черкаси». 
Учасники товариства – як юридичні, так і фізичні особи – здійснили 
внески до статутного капіталу ТОВ «Гранекс-Черкаси» майном і грошовими 
коштами в обмін на право участі в управлінні підприємством та одержання 
частки прибутку від його діяльності. Вони наділені сукупністю прав та 
обов’язків, визначених чинним законодавством України та Статутом 
товариства. Кількість учасників товариства, відповідно до Статуту, не має 
встановлених обмежень. 
ТОВ «Гранекс-Черкаси» функціонує у правовій формі господарського 
товариства, статутний капітал якого поділений на частки, розміри яких 
визначені установчими документами. Підприємство здійснює підприємницьку 
діяльність, що не суперечить законодавству України, реалізує вироблену 
продукцію, виконані роботи та надані послуги за цінами і тарифами, 
сформованими самостійно, якщо інше не передбачено нормативно-правовими 
актами. Товариство має право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у 
будь-яких формах та напрямах, що пов’язані з його предметом діяльності. 
Відповідно до Статуту основним видом діяльності ТОВ «Гранекс-
Черкаси» є рослинництво, зокрема: 
• вирощування зернових культур (на продовольчі та кормові цілі); 
• вирощування овочевих культур, бобових, насіння олійних 
культур; 
• виробництво цукрового буряка та кормових коренеплодів; 
• вирощування технічних культур, фруктів, ягід та інших культур, 
які не віднесені до окремих класів за КВЕД. 
38 
Таким чином, підприємство орієнтоване переважно на виробництво 
продукції рослинництва із можливістю подальшої її переробки. 
ТОВ «Гранекс-Черкаси» є власником майна, закріпленого за ним 
відповідно до Статуту, включно з майном, переданим учасниками до 
статутного капіталу. Підприємство володіє, користується й розпоряджається 
основними засобами та оборотними активами відповідно до мети та предмета 
діяльності, дотримуючись вимог українського законодавства. Земельні 
ділянки та інші природні ресурси використовуються на підставі норм чинного 
законодавства України у сфері землекористування. 
Головною метою створення товариства є отримання прибутку шляхом 
ведення виробничо-торговельно-посередницької діяльності у відповідності до 
законодавства України. Підприємство функціонує в галузі рослинництва, 
займається вирощуванням сільськогосподарських культур та переробкою 
сільськогосподарської і частково іншої промислової продукції. 
Згідно з розділом 4 Статуту основними видами діяльності ТОВ 
«Гранекс-Черкаси» є: 
⎯ вирощування зернових культур на зерно для продовольчих та фуражних 
потреб; 
⎯ вирощування картоплі для продовольчих та технічних цілей; 
⎯ вирощування насіннєвої картоплі; 
⎯ вирощування насіння олійних культур (соняшник, ріпак тощо) на 
продовольчі, технічні та насіннєві цілі; 
⎯ вирощування баштанних та кормових культур; 
⎯ вирощування плодових та ягідних культур, горіхів; 
⎯ вирощування лікарських трав (однорічних і багаторічних); 
⎯ овочівництво та садівництво; 
⎯ вирощування коренеплодів, овочевої розсади, зелених культур; 
⎯ вирощування, переробка та реалізація грибів, декоративних рослин та 
інші види діяльності у галузі рослинництва. 
39 
Юридична адреса підприємства: Черкаська область, Золотоніський 
район, село Деньги, вул. Центральна, буд. 127. 
Майновий комплекс ТОВ «Гранекс-Черкаси» включає основні засоби та 
оборотні активи, що відображаються у балансі підприємства. Господарюючий 
суб’єкт застосовує спрощену систему оподаткування і є платником єдиного 
податку четвертої групи. Крім того, підприємство зареєстроване платником 
податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер платника 
ПДВ ІПН 314236123014, свідоцтво ПДВ № 200034532. Управління 
товариством здійснюється генеральним директором, яким є Том Марія Х. Ван 
Гої, та головним бухгалтером – Валентиною Шиян. Підприємство має 
розрахунковий рахунок в банківській установі: в АТ «УкрСиббанк» м. Харків.  
Основним джерелом формування прибутку ТОВ «Гранекс-Черкаси» є 
доходи від основної виробничої діяльності. Після покриття матеріальних 
витрат, сплати податків і обов’язкових платежів відповідно до чинного 
законодавства підприємство формує чистий прибуток. За рішенням Загальних 
зборів учасників частина чистого прибутку може бути спрямована на виплату 
дивідендів, тоді як інша частка залишається у розпорядженні підприємства для 
фінансування розширеного відтворення, модернізації, формування резервів 
тощо. У разі виникнення збитків їх покриття здійснюється за рахунок 
резервного фонду товариства. 
Генеральний директор обирається Загальними зборами учасників. Він 
представляє інтереси ТОВ «Гранекс-Черкаси» у взаємовідносинах з 
контрагентами, укладає договори, підписує фінансові, банківські та 
бухгалтерські документи, несе відповідальність за виконання статутних 
завдань і дотримання законодавства. 
ТОВ «Гранекс-Черкаси» обрало форму організації бухгалтерського 
обліку шляхом створення окремого бухгалтерського підрозділу, який очолює 
головний бухгалтер. 
Структурною одиницею підприємства є відділ бухгалтерського обліку, 
який функціонує під керівництвом головного бухгалтера, призначеного 
40 
директором. Для ведення обліку використовується спеціалізоване програмне 
забезпечення BAS Агро Бухгалтерія, адаптоване для аграрних підприємств. 
Штат бухгалтерії формується з урахуванням обсягу та складності 
облікової роботи і затверджується директором. До складу бухгалтерської 
служби входить головний бухгалтер та три бухгалтерські працівники. 
Посадові інструкції для кожної посади розробляє головний бухгалтер, а 
затверджує керівник підприємства. 
Податковий облік на підприємстві ведеться відповідно до Податкового 
кодексу України. Уся податкова звітність ТОВ «Гранекс-Черкаси» формується 
та подається за допомогою програмного комплексу «M.E.Doc». 
Фінансовий облік здійснюється згідно з вимогами Національних 
положень (стандартів) бухгалтерського обліку, які застосовуються в Україні. 
З метою оцінки результатів діяльності ТОВ «Гранекс-Черкаси» 
здійснено аналіз основних фінансово-економічних показників за 2022–2024 
рр. Розрахунки виконано на підставі даних Балансу (Звіту про фінансовий 
стан) та Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід). 
Узагальнені результати подано в табл. 2.1. 
 Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності  
ТОВ «Гранекс-Черкаси»  за період 2022-2024 рр. 
Роки Відхилення 
2023/ 2024/ 2023/ 2024/ 
Показники 
2022 2023 2024 2022 2023 2022 2023 
+;- +;- % % 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від 
реалізації 131624 202072 283498,0 70449 81426 53,52 40,3 
продукції, тис. грн. 
Собівартість 
реалізованої 82837 183259 170375,0 100421,8 -12884 121,23 -7,03 
продукції, тис. грн. 
Валовий прибуток, 
48786 18813 113123,0 -29 973 94310 -61,44 501,3 
тис.грн 
Чистий прибуток, -46235 7159 83335,0 53 394 76176 -115,5 1064,1 
тис.грн. 
  
41 
Продовж. табл. 2.1 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Середньооблікова 
чисельність 81 83 86 2 3 2,47 3,61 
працівників, чол. 
Продуктивність 1 624,9 2 434,6 3296,5 810 861,9 49,82 35,4 
праці тис.грн/чол. 
Фонд оплати праці, 14 317 14 451 22188,0 134 7737 0,94 53,54 
тис. грн. 
8.Середньо-
місячна  заробітна 
14,73 14,51 21502,0 0 21487,5 -1,50 148087,5 
плата одного пра-
цівника, тис.грн. 
Валюта балансу, 
346 407 368 745 530119,0 22 338 161374 6,45 43,7 
тис.грн. 
Власний капітал, -20 841 -11 127 226754,0 9 714 237881 -46,61 -2137,8 
тис.грн. 
Середньорічна 
вартість основних 120141,4 155 711 188671,5 35 570 32960,5 29,61 21,2 
засобів тис.грн. 
Середньорічні 
залишки 
226 311 212 999 256036,5 -13 312 43037,5 -5,88 20,2 
оборотних засобів 
тис.грн. 
Довгострокові 
зобов’язання та 
1 541 0 0 -1 541 0 -100,0 0 
забезпечення, 
тис.грн. 
Поточні  
зобов’язання та 
305 051 302 939 303365,0 -2 112 426,0 -0,69 0,14 
забезпечення, 
тис.грн. 
Дебіторська 
заборгованість, 64 016 54 125 107441,0 -9 891 53316,0 -15,45 98,51 
тис.грн. 
Власні оборотні -78 740 -89 940 -4291,0 -11 200 85649,0 14,22 -95,23 
кошти, тис.грн. 
Грошові кошти, 10 158 4 538 3862,0 -5 620 -676,0 -55,33 -14,9 
тис.грн. 
Джерело: розраховано автором на основі фінансової звітності ТОВ «Гранекс-
черкаси» 
 
Таблиця відображає загальні тенденції розвитку підприємства за три 
роки, включно з динамікою доходів, витрат, фінансових результатів, 
ресурсного потенціалу та структури капіталу. Чистий дохід від реалізації зріс 
з 131 624 тис. грн у 2022 р. до 202 072 тис. грн у 2023 р. та 283 498 тис. грн у 
42 
2024 р. темпи зростання становлять 53,52 % у 2023/2022 рр. та 40,3 % у 
2024/2023 рр., що свідчить про активне нарощування обсягів реалізації та/або 
зростання цін на продукцію.  
Собівартість реалізованої продукції зросла з 82 837 тис. грн до 183 259 
тис. грн у 2023 р. (плюс понад 100 млн грн, +121,23 %), а у 2024 р. зменшилася 
до 170 375 тис. грн (–7,03 %). це означає, що у 2023 р. зростання витрат 
випереджало темпи зростання доходу, тоді як у 2024 р. підприємство змогло 
оптимізувати витрати (зниження собівартості при суттєвому збільшенні 
виручки). 
Валовий прибуток: 2022 р. – 48 786 тис. грн; 2023 р. – 18 813 тис. грн 
(зменшення на 61,44 %); 2024 р. – 113 123 тис. грн (зростання у 6 разів 
порівняно з 2023 р.). 
у 2023 р. спостерігається звуження валової маржі, що може бути 
наслідком несприятливої цінової кон’юнктури, зростання вартості ресурсів, 
неефективної структури витрат тощо. у 2024 р. ситуація кардинально 
змінюється – підприємство демонструє дуже високий приріст валового 
прибутку, що свідчить про суттєве покращення ефективності виробництва та 
реалізації (або завдяки врожайності/цінам, або завдяки структурним змінам). 
Чистий прибуток: 2022 р. – збиток 46 235 тис. грн; 2023 р. – прибуток 7 
159 тис. грн; 2024 р. – прибуток 83 335 тис. грн. 
Підприємство у 2022 р. було глибоко збитковим, однак уже у 2023 р. 
вийшло на прибуткову діяльність (покращення на 53 394 тис. грн), а у 2024 р. 
зафіксовано вибухове зростання чистого прибутку (у 11,6 рази порівняно з 
2023 р.). це може бути зумовлено поєднанням факторів: зростання доходів, 
зменшення частки витрат у собівартості, більш ефективного використання 
ресурсів та скорочення непродуктивних витрат. 
Середньоспискова чисельність персоналу поступово зростала з 81 до 86 
осіб (плюс 6,2 % за період), що є помірним приростом кадрів на фоні значного 
зростання обсягів діяльності. Продуктивність праці (чистий дохід на одного 
працівника) збільшилася з 1 624,98 тис. грн до 2 434,60 тис. грн (2023 р.) і до 
43 
3 296,5 тис. грн у 2024 р. зростання майже вдвічі за три роки свідчить про 
інтенсивний характер розвитку: доходи зростають набагато швидше, ніж 
чисельність персоналу. Фонд оплати праці збільшився з 14 317 тис. грн до 22 
188 тис. грн (зростання на 53,54 % у 2024/2023 рр.), що узгоджується з ростом 
масштабів діяльності. Середньомісячна заробітна плата у 2022–2023 рр. майже 
не змінювалася, проте у 2024 р. спостерігається різкий стрибок. це може 
свідчити або про значне підвищення зарплат, або про зміну методики 
розрахунку показника (наприклад, перехід від тис. грн до грн). у будь-якому 
разі можна стверджувати, що частина створеної доданої вартості 
спрямовується на матеріальне стимулювання працівників, що позитивно 
впливає на мотивацію персоналу, але потребує контролю за співвідношенням 
темпів зростання зарплат і продуктивності праці. 
Валюта балансу (сукупні активи) зросла з 346 407 тис. грн до 530 119 
тис. грн (+53 % за період), що свідчить про розширення ресурсного потенціалу 
підприємства. Власний капітал: 2022 р. – від’ємне значення (–20 841 тис. грн); 
2023 р. – також від’ємний (–11 127 тис. грн), але менший збитковий «розрив»; 
2024 р. – 226 754 тис. грн (позитивне і значне значення). 
Отже, підприємство за три роки вийшло із ситуації накопичених збитків, 
повністю «покрило» їх та сформувало суттєвий власний капітал (ймовірно, за 
рахунок високого прибутку 2024 р. і/або додаткових внесків власників). 
Оборотні активи (середньорічні залишки) коливалися: 226 311, 212 999 , 256 
036,5 тис. грн. у 2023 р. відбулося зменшення, у 2024 р. – зростання на 20,21 
%. це може свідчити про перебудову структури оборотних активів та 
адаптацію підприємства до умов ринку. 
Довгострокові зобов’язання були лише у 2022 р., у 2023–2024 рр. їх 
немає, тобто підприємство майже повністю фінансується за рахунок власного 
капіталу та поточних зобов’язань. Поточні зобов’язання залишаються 
стабільно високими (близько 303–305 млн грн), що означає суттєву залежність 
від короткострокового кредиторського фінансування. Дебіторська 
заборгованість зменшилась у 2023 р., але у 2024 р. майже подвоїлася. це може 
44 
бути наслідком зростання обсягів реалізації з відстрочкою платежів. Власні 
оборотні кошти у всі роки мають від’ємне значення, однак у 2024 р. від’ємний 
розмір суттєво зменшується. це означає, що проблема дефіциту власного 
оборотного капіталу залишається, але тенденція свідчить про її поступове 
пом’якшення. Загалом за табл. 2.1 можна зробити висновок про динамічний 
розвиток підприємства, вихід із збиткової діяльності та формування значного 
потенціалу прибутковості, але за умов збереження високої залежності від 
короткострокових зобов’язань. 
Таблиця 2.2 відображає якість поточної платоспроможності й 
можливість підприємства вчасно виконувати короткострокові зобов’язання. 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності 
ТОВ «Гранекс-Черкаси» за 2022–2024 рр. 
№ Показники Методика розрахунку 2022 2023 2024 Нормативне Відхилення Відхилення 
п/п значення 2023/2022, 2024/2023, 
(+; -) (+; -) 
1 Коефіцієнт Оборотні активи / 0,742 0,703 0,844 >1.0 -0,039 0,141 
покриття Поточні зобов’язання 
2 Проміжний (Оборотні активи – 0,243 0,194 0,367 >0.7 -0,049 0,173 
коефіцієнт запаси) / Поточні 
ліквідності зобов’язання 
3 Коефіцієнт Грошові кошти / 0,033 0,015 0,013 >0.2 -0,018 -0,002 
абсолютної Поточні зобов’язання 
ліквідності 
Джерело: розраховано автором на основі фінансової звітності ТОВ «Гранекс-
Черкаси» 
Значення коефіцієнта покриття: 0,742 (2022), 0,703 (2023), 0,844 (2024) 
при нормативі > 1,0. У всі аналізовані роки підприємство не забезпечує 
нормативний рівень поточної ліквідності: оборотні активи не покривають 
повністю поточні зобов’язання. Негативна тенденція у 2023 р. (зниження 
коефіцієнта) свідчить про погіршення короткострокової платоспроможності, 
однак у 2024 р. значення зростає до 0,844, що є кроком до нормалізації, хоча 
ще й недостатнім. 
45 
Проміжний коефіцієнт ліквідності мав значення:  0,243 → 0,194 → 0,367 
(норма > 0,7). Цей показник у всі роки суттєво нижчий за норматив, що 
свідчить про незначний обсяг «швидколіквідних» активів (без запасів) у 
структурі оборотних активів. Хоча у 2024 р. спостерігається покращення 
(зростання на 0,173), підприємство все ще не має достатнього запасу 
фінансової гнучкості для швидкого реагування на платіжні зобов’язання2.3. 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності мав значення: 0,033 (2022), 0,015 (2023), 
0,013 (2024) при нормативі > 0,2. Показник демонструє дуже низький рівень, 
при цьому у 2023–2024 рр. він ще більше знижується. Це означає, що грошові 
кошти становлять вкрай малу частку від поточних зобов’язань, і підприємство 
не може покривати навіть 2–3 % короткострокових боргів за рахунок наявних 
грошей у касі та на рахунках. 
Отже можна зробити висновок, що попри зростання масштабів 
діяльності й прибутковості, платоспроможність підприємства залишається 
слабкою, воно надмірно залежить від пролонгації зобов’язань та своєчасних 
надходжень від дебіторів. Підприємству необхідно: посилити контроль за 
грошовими потоками; скорочувати обсяги короткострокової заборгованості; 
збільшувати частку високоліквідних активів. Аналіз показників фінансової 
стійкості наведено в таблиці 2.3. 
 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ «Гранекс-Черкаси»  
за 2022–2024 рр. 
№ Показники Методика 2022 2023 2024 Нормативне Відхилення Відхилення 
з/п розрахунку значення 2023/2022, 2024/2023, 
(+; -) (+; -) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Коефіцієнт Власний капітал / 
фінансової Валюта балансу -0,06 -0,03 0,428 >0.5 0,03 0,458 
незалежності 
2 Коефіцієнт Власний капітал / 
фінансової (Довгострокові 
стабільності зобов'язання + -0,068 -0,037 0,747 >1.0 0,031 0,784 
Поточні 
зобов'язання) 
 
46 
Продовж. табл. 2.3 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
3 Коефіцієнт Валюта балансу / 
фінансової Власний капітал -16,622 -33,14 2,338 <2.0 -16,518 35,478 
залежності 
4 Величина Оборотні активи 
власного – Поточні 
-78740 -89940 -47328,5 >0 -11200 42611,5 
оборотного зобов’язання 
капіталу 
5 Коефіцієнт (Оборотні активи 
маневреності – Поточні 
власного зобов’язання) / 3,778 8,083 -0,209 0.2-0.5 4,305 -8,292 
оборотного Власний капітал 
капіталу 
6 Частка Оборотні активи / 
оборотних Валюта балансу 
0,653 0,578 0,483 - -0,075 -0,095 
коштів у 
активах 
7 Коефіцієнт Позиковий 
заборгованості капітал / Валюта 0,885 0,822 0,572 <0.5 -0,063 -0,25 
балансу 
8 Коефіцієнт Позиковий 
фінансового капітал / Власний -14,711 -27,226 1,338 <1.0 -12,515 28,564 
ризику капітал 
Джерело: розраховано автором на основі фінансової звітності ТОВ «Гранекс-
Черкаси» 
 
Таблиця 2.3 відображає структуру джерел фінансування та рівень 
фінансової незалежності/ризику. 
Коефіцієнт фінансової незалежності (власний капітал / валюта балансу) 
був від’ємним у 2022–2023 рр. (–0,06; –0,03), що свідчить про повну 
відсутність власного капіталу та накопичені збитки. У 2024 р. показник 
становить 0,428, що свідчить уже про суттєву частку власних джерел у 
структурі капіталу, але ще не досягає бажаного нормативу (>0,5). Позитивна 
зміна на +0,458 пункту за рік є дуже важливим сигналом оздоровлення. 
Коефіцієнт фінансової стабільності (власний капітал / позиковий капітал) 
також був від’ємним у 2022–2023 рр., а у 2024 р. зріс до 0,747. Це означає, що 
у 2024 р. позиковий капітал все ще переважає, але частка власного суттєво 
зросла; підприємство наближається до стану, коли зможе фінансувати активи 
більш збалансовано. 
47 
Коефіцієнт фінансової залежності (активи / власний капітал) у 2022–
2023 рр. мав дуже великі від’ємні значення (–16,622; –33,14), тобто власний 
капітал був не просто незначним, а від’ємним, що є ознакою критичного 
фінансового стану. 
У 2024 р. показник становить 2,338 (за норми < 2,0). Це означає, що 
підприємство ще залишається досить залежним від позикових коштів, але 
ситуація вже «в площині норми»: власний капітал став позитивним і суттєвим. 
Коефіцієнт заборгованості (позиковий капітал / активи) знижується з 
0,885 до 0,822 і до 0,572. Хоча норматив <0,5 ще не досягнутий, тенденція є 
чітко позитивною: частка позикових джерел поступово зменшується. 
Коефіцієнт фінансового ризику (позиковий капітал / власний капітал) у 
2022–2023 рр. був від’ємним з дуже великими значеннями за модулем, що 
відображало від’ємний власний капітал. У 2024 р. він становить 1,338 (>1), 
тобто позиковий капітал перевищує власний, однак ризик став керованим і 
підлягає поступовому зменшенню. 
Власний оборотний капітал залишається від’ємним у всі три роки, але 
масштаби дефіциту скорочуються (–78 740; –89 940; –47 328,5). Це свідчить 
про те, що частина оборотних активів постійно фінансується за рахунок 
короткострокових зобов’язань, а не за рахунок власних джерел. Проте 
позитивним є суттєве скорочення дефіциту у 2024 р. 
Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу демонструє різкі 
коливання (3,778; 8,083; –0,209), що є наслідком особливостей структури 
капіталу та від’ємного власного капіталу у попередні роки. Негативне 
значення у 2024 р. свідчить про те, що частина власних джерел ще «жорстко 
закріплена» в необоротних активах, але динаміка загального фінансового 
стану є позитивною. 
Частка оборотних коштів в активах знижується (0,653, 0,578, 0,483), що 
може свідчити про: 
⎯ збільшення частки інвестицій у необоротні активи (основні засоби, 
інфраструктура), 
48 
⎯ структурний перехід до більш капіталомісткої моделі діяльності. 
Отже можна зробити висновок, що підприємство за три роки пройшло 
шлях від критичної фінансової нестійкості та від’ємного власного капіталу до 
умовної фінансової стійкості з позитивним власним капіталом, але все ще 
відчуває значну залежність від позикових ресурсів і має дефіцит власних 
оборотних коштів. 
 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників рентабельності ТОВ «Гранекс-Черкаси»  
за 2022–2024 рр. 
Відхилення Відхилення 
№ 
Показники Методика розрахунку 2022 2023 2024  2023/2022,  2024/2023,  
п/п 
(+; -) (+; -) 
Рентабельність (Валовий прибуток / 
1 реалізованої Собівартість реалізованої 58,89 10,27 66,4 -48,62 56,13 
продукції, % продукції) × 100 
(Валовий прибуток / 
Рентабельність 
2 Чистий дохід від 37,06 9,31 39,9 -27,75 30,59 
продажу, % 
реалізації) × 100 
Рентабельність (Чистий прибуток / (Сер. 
3 підприємства, річн. вартість ОЗ + Сер. -13,35 1,94 18,74 15,29 16,8 
% річн. залишки ОА)) × 100 
Джерело: розраховано автором на основі фінансової звітності ТОВ «Гранекс-
Черкаси» 
 
Таблиця 2.4 узагальнює ефективність діяльності підприємства через 
систему показників рентабельності. 
Рентабельність реалізованої продукції знижується з 58,89 % у 2022 р. до 
10,27 % у 2023 р., а у 2024 р. зростає до 66,4 %. Різкі коливання свідчать: про 
значну волатильність маржі, ймовірно пов’язану зі зміною цін на продукцію й 
ресурси, урожайністю, структурою виробництва та про підвищену чутливість 
підприємства до зовнішніх ринкових чинників. 
Рентабельність продажу (відношення валового прибутку до чистого 
доходу) має аналогічну динаміку: 37,06 %, 9,31 %, 39,9 %. 2023 р. – рік різкого 
49 
просідання маржі, тоді як 2024 р. демонструє відновлення і навіть покращення 
рівня прибутковості продажу порівняно з 2022 р. 
Рентабельність підприємства (чистий прибуток до сукупної вартості 
основних та оборотних активів) була від’ємною у 2022 р. (–13,35 %), що 
підтверджує збиткову діяльність. 
У 2023 р. показник стає позитивним – 1,94 %, тобто підприємство вже 
формує прибуток, але ще на невисокому рівні віддачі на вкладений капітал. 
У 2024 р. рентабельність підприємства зростає до 18,74 %, що свідчить 
про високу ефективність використання активів – кожна гривня вкладених 
ресурсів приносить вагомий чистий дохід. 
Отже підприємство пройшло шлях від збитковості та низької 
рентабельності до високоприбуткової моделі діяльності. Однак високий рівень 
рентабельності поєднується з ризиками – значною залежністю від 
короткострокових зобов’язань і нестачею власного оборотного капіталу, що 
вимагає обережності у фінансовій політиці. 
За даними проведеного аналізу можна зробити висновки, що за три роки 
ТОВ «Гранекс-Черкаси» перейшло від глибоко збиткового та фінансово 
нестійкого стану (від’ємний власний капітал, низька рентабельність) до 
динамічного зростання з високим рівнем прибутковості й поступовим 
зміцненням власного капіталу. 
Показники ділової активності (оборотність активів, запасів, дебіторської 
заборгованості) демонструють позитивну динаміку, що свідчить про 
підвищення ефективності операційної діяльності. Разом з тим, ліквідність і 
платоспроможність залишаються проблемними: коефіцієнти покриття, 
проміжної та абсолютної ліквідності нижчі за нормативні значення; 
підприємство зберігає залежність від короткострокових зобов’язань і 
кредиторського фінансування. 
Підприємству стратегічно доцільно: 
⎯ і надалі нарощувати власний капітал; 
⎯ скорочувати частку позикових ресурсів; 
50 
⎯ підвищувати рівень ліквідності за рахунок оптимізації грошових потоків 
та структури оборотних активів. 
 
 
2.2. Документальне забезпечення обліку розрахунків з 
постачальниками та підрядниками   
 
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться відповідно до вимог 
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 
№996-XIV, Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, 
Податкового кодексу України та внутрішнього Наказу про облікову політику. 
на підприємстві. В обліковій політиці ТОВ «Гранекс Черкаси» визначено 
застосування журнальної форми обліку із використанням комп’ютерної 
програми BAS Бухгалтерія, що забезпечує автоматизоване ведення регістрів і 
формування первинних документів. 
Основними контрагентами підприємства є: 
⎯ вітчизняні постачальники зерна, палива, запчастин, транспортних та 
ремонтних послуг; 
⎯ будівельні та монтажні підрядні організації; 
⎯ логістичні компанії та транспортні експедитори. 
Документальне забезпечення — це сукупність процесів зі складання, 
оформлення, перевірки, руху, зберігання і використання первинних 
документів, що підтверджують господарські операції підприємства. 
Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у 
бухгалтерському обліку (наказ Мінфіну України №88 від 24.05.1995 р.), 
первинні документи є підставою для відображення операцій у 
бухгалтерському обліку. Без належно оформлених документів відображення 
господарських операцій у облікових регістрах є недійсним. 
На підприємстві ТОВ «Гранекс Черкаси» система документування 
розрахунків із постачальниками та підрядниками охоплює такі етапи: 
51 
Оформлення господарських договорів – договори постачання, підряду, 
транспортного обслуговування. 
Приймання продукції, товарів (робіт, послуг) – складання актів 
приймання-передачі, видаткових накладних, актів виконаних робіт. 
Розрахункові операції – формування рахунків-фактур, платіжних 
доручень, банківських виписок. 
Відображення операцій у бухгалтерському обліку – записи на рахунках 
63, 64, 20, 28, 23, 91, 92. 
Контроль і зберігання документів – перевірка достовірності та 
збереження в архіві протягом строків, установлених Законом №996. Для 
належного документування обліку розрахунків на ТОВ «Гранекс Черкаси» 
використовується широкий спектр первинних документів. Їх можна 
класифікувати за змістом і функціональним призначенням (табл. 2.5). 
 
Таблиця 2.5 
Класифікація документів з обліку розрахунків з постачальниками та 
підрядникам 
Група документів Назви документів 
Договір постачання, договір підряду, специфікація, 
Договірні документи 
додаткова угода 
Рахунок, рахунок-фактура, інвойс, акт виконаних 
Розрахункові документи 
робіт 
Товарно-транспортна накладна (ТТН), видаткова 
Транспортно-складські документи 
накладна, прибутковий ордер 
Платіжні документи Платіжна інструкція, виписка банку, акредитив 
Акт звірки взаєморозрахунків, акт інвентаризації, 
Контрольно-аналітичні документи 
довідка бухгалтера 
 
Підставою для проведення розрахунків є договір постачання або 
підряду, який укладається в письмовій формі та містить такі обов’язкові 
реквізити: повне найменування сторін; предмет договору (опис товарів, робіт, 
послуг); кількість, ціна, загальна сума; порядок і строки оплати; умови 
поставки; санкції за порушення строків; порядок вирішення спорів. 
52 
Усі договори реєструються в Журналі обліку договорів, який ведеться 
бухгалтерією. На кожен договір відкривається особова картка постачальника 
(підрядника) в системі BAS, де фіксуються реквізити, ліміти, терміни 
виконання. Після постачання матеріалів або виконання робіт підприємство 
отримує від контрагента комплект документів: 
⎯ рахунок або інвойс; 
⎯ видаткову накладну (для товарів); 
⎯ акт виконаних робіт/наданих послуг (для підрядників); 
⎯ товарно-транспортну накладну; 
⎯ сертифікати якості, паспорти (у разі потреби). 
Відповідальна особа ТОВ «Гранекс Черкаси» проводить звірку 
фактичного отримання товарів і даних документів, після чого на документах 
проставляється штамп «До оплати», підпис головного бухгалтера та 
директора. Після перевірки документів бухгалтерія готує платіжна інструкція 
та передає його керівнику для підпису. Оплата здійснюється через систему 
«Клієнт-Банк». Банк підтверджує оплату випискою, яка щоденно 
завантажується до BAS і автоматично формує проводку: 
На ТОВ «Гранекс Черкаси» діє затверджений графік документообігу, 
який визначає: строки подання первинних документів; відповідальних осіб; 
маршрути передачі документів; порядок перевірки та зберігання (табл. 2.6). 
 
Таблиця 2.6 
Графік документообігу (витяг) 
Документ Складає Перевіряє 
Договір поставки Юрисконсульт Директор 
Накладна, ТТН Постачальник Комірник 
Акт виконаних робіт Підрядник Інженер 
Рахунок, рахунок-фактура Постачальник Бухгалтер 
Платіжне доручення Бухгалтер Директор 
Акт звірки розрахунків Бухгалтер Головний бухгалтер 
 
53 
Всі документи зберігаються в архіві підприємства протягом 5 років 
(первинні документи договори, звіти), у відповідності до ст. 11 Закону №996-
XIV та Наказу Мін’юсту №578/5 від 12.04.2012 р. зі змінами (№ 748/5 від 
14.03.2025) 
Юридичною підставою для входження клієнта в систему електронних 
платежів «клієнт-банк» й обробки його електронних документів є окремий 
договір між ним і банком. Основними платіжними документами, якими ТОВ 
«Гранекс-Черкаси» користується при розрахунках з постачальниками є - 
платіжні інструкції. 
Платіжна інструкція - документ, який є письмово оформленим 
дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної 
суми коштів зі свого рахунка. Вона застосовуються в розрахунках за 
платежами товарного і нетоварного характеру. 
Розрахунки платіжними інструкціями можуть здійснюватися: 
⎯ за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги); 
⎯ в порядку попередньої оплати; 
⎯ для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості 
підприємств; 
⎯ для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам 
(заробітна плата, пенсії, грошові доходи тощо), на їх рахунки, відкриті в 
установах банків; 
⎯ в інших випадках за згодою сторін. 
Платіжна інструкція приймається до виконання від платника протягом 
10-ти календарних днів. День заповнення доручення не враховується. ТОВ 
«Гранекс Черкаси» активно впроваджує цифрову трансформацію облікових 
процесів. Основні інструменти які використовує підприємство для ведення 
обліку і зокрема, обліку розрахунків з постачальниками: 
BAS Бухгалтерія – автоматизація формування накладних, актів, 
рахунків, звірок; 
M.E.Doc – обмін податковими накладними та електронними рахунками; 
54 
СЕЕП (Система електронного документообігу) – зберігання скан-копій 
первинних документів; 
Електронний цифровий підпис (КЕП) – забезпечує юридичну силу 
електронних документів. 
Це дозволяє: 
⎯ скоротити час на обробку документів; 
⎯ мінімізувати помилки при ручному введенні даних; 
⎯ підвищити рівень фінансового контролю; 
⎯ забезпечити прозорість відносин із контрагентами. 
ТОВ «Гранекс-Черкаси» для ведення бухгалтерського обліку 
використовує програму " BAS Агро Бухгалтерія ". Суть комп'ютерної форми 
обліку полягає у тому, що дані про здійснені на підприємстві господарські 
операції з паперових носіїв первинний облік інформації записують на магнітні 
носії. На підставі введених даних автоматично робиться групування дебетових 
і кредитових оборотів за аналітичним і синтетичним рахунками, визначають 
сальдо, формують обігові відомості і звітність. Вихідну інформацію подають 
у вигляді друкованих реєстрів за окремими рахунками бухгалтерського обліку 
та відеограм. 
Набір програм є універсальною програмою автоматизації діяльності 
підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної 
діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського 
обліку. Програма має компонентну структуру. Первинні документи дають 
змогу ввести дані в автоматизовану програму. 
За даними програми складаються відомості синтетичного та 
аналітичного обліку, дані яких переносяться у бухгалтерську звітність. В даній 
програмі реалізована загальноприйнята методика бухгалтерського та 
податкового обліку для підприємства, яка підтримує національні стандарти 
бухгалтерського обліку. 
Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні 
цінності, виконані роботи та отримані кошти (крім заборгованості, 
55 
забезпеченої векселями) відображається у III розділі Пасиву Балансу "Поточні 
зобов'язання і забезпечення" за рядком "Поточна кредиторська заборгованість 
за товари, роботи, послуги". 
Отже, за допомогою програми веде автоматизований облік, що полегшує 
ведення бухгалтерського обліку. Автоматизація облікового процесу дає 
можливість підвищити оперативність і точність облікових даних, необхідних 
для управління підприємством. Використання комп'ютерної форми пов'язане 
з певними капітальними витратами, однак це дає змогу підвищити рівень 
оперативності й точності облікової інформації, необхідної для здійснення 
управління підприємством. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з 
постачальниками та підрядчиками ведеться відповідно до встановлених норм. 
За допомогою програми можна детально проаналізувати рахунок 63 
"Розрахунки з постачальниками та підрядчиками". За короткий час 
формуються звіти синтетичного та аналітичного обліку. Однак за самим 
станом кредиторської заборгованості бухгалтер не слідкує, що є недоліком на 
даному підприємстві. 
Проведений аналіз показав, що попри високий рівень автоматизації, 
система документального забезпечення ТОВ «Гранекс Черкаси» має низку 
проблем: 
1. Відсутність єдиного електронного архіву для довгострокового 
зберігання документів. 
2. Недостатня інтеграція бухгалтерської системи BAS із CRM та ERP-
модулями постачання. 
3. Перевантаження бухгалтерії ручною перевіркою реквізитів 
документів контрагентів.  
4. Недостатній рівень внутрішнього аудиту електронних документів. 
Документальне забезпечення обліку розрахунків із постачальниками та 
підрядниками на ТОВ «Гранекс Черкаси» є основним елементом формування 
достовірної фінансової інформації. Система документообігу побудована на 
56 
принципах законності, своєчасності та повноти відображення господарських 
операцій. 
За результатами дослідження можна зробити висновки, що 
підприємство має налагоджений процес обробки первинних документів, проте 
потребує модернізації у напрямі цифровізації, підвищення рівня контролю та 
стандартизації документообігу. Впровадження запропонованих заходів 
сприятиме підвищенню ефективності облікового процесу, забезпеченню 
прозорості взаєморозрахунків і зміцненню фінансової дисципліни 
підприємства. 
 
 
2.3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з 
постачальниками та підрядниками 
 
У процесі здійснення господарської діяльності ТОВ «Гранекс Черкаси»  
вступає у договірні відносини з іншими суб’єктами господарювання – 
підприємствами та організаціями, які здійснюють постачання товарно-
матеріальних цінностей (необоротних активів, виробничих запасів), надають 
послуги та виконують роботи. Для підприємства такі контрагенти виступають 
у ролі постачальників і підрядників. 
Облік розрахунків із постачальниками є важливою складовою системи 
бухгалтерського обліку, оскільки забезпечує відображення зобов’язань 
підприємства за отримані ресурси та послуги. У податковому обліку 
розрахунки з постачальниками та підрядниками визнаються у складі 
податкових витрат за тією подією, яка відбулася першою: або за фактом 
здійснення передоплати (авансу) за товари, роботи, послуги, або за фактом їх 
фактичного отримання. 
У бухгалтерському обліку перша подія пов’язана, як правило, з 
оприбуткуванням матеріальних цінностей чи прийманням виконаних робіт та 
відображенням відповідних витрат, тоді як друга – зі здійсненням розрахунків 
за цими зобов’язаннями. У податковому ж обліку кожна з цих подій може бути 
57 
підставою для формування податкових витрат. Якщо балансова вартість 
товарів і виробничих запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх 
балансову вартість на початок того самого кварталу, різниця між цими 
показниками підлягає вирахуванню із суми податкових витрат у відповідному 
звітному періоді. 
У ситуації, коли до завершення звітного періоду попередньо сплачені 
цінності фактично ще не надійшли від постачальника, такі суми залишаються 
у складі податкових витрат. Водночас матеріальні цінності, які не були 
використані, у податкові витрати не включаються. Таким чином, наприкінці 
звітного періоду до валових витрат у податковому обліку включається не лише 
вартість фактично спожитих матеріалів, а й суми передоплат постачальникам. 
На відміну від податкового обліку, у бухгалтерському обліку суми 
попередньої оплати не належать до витрат звітного періоду. Однак, оскільки 
попередньо оплачені цінності в подальшому надходять на підприємство и 
включаються до складу витрат, різниця між податковими й фінансовими 
витратами має тимчасовий характер. 
Раціонально організований аналітичний облік дає змогу отримувати 
інформацію про заборгованість, строк сплати за якою ще не настав, а також 
про зобов’язання, не погашені у встановлені терміни. Аналітичний облік 
ведеться за кожним постачальником та підрядником окремо, з відображенням 
фактів надходження невідфактурованих поставок, а також випадків оплати 
матеріальних цінностей, які на дату обліку ще не надійшли, у розрізі 
відповідних контрагентів. 
Відповідно до інформаційних потреб користувачів до основних завдань 
обліку кредиторської заборгованості на ТОВ «Гранекс Черкаси» належать 
(рис. 2.1): її повна та своєчасна реєстрація, контроль за дотриманням 
договірних умов і строків погашення, формування аналітичної інформації для 
управління платоспроможністю та фінансовою стійкістю підприємства. 
своєчасне пред’явлення претензій та правильне документальне обґрунтування 
претензій постачальниками та підрядниками 
58 
 
Основними завданнями обліку розрахунків з 
 постачальниками та підрядниками 
 
 Достовірне відображення в облікових регістрах 
наявності та змін, сум кредиторської заборгованості 
  
Забезпечення своєчасного перерахування грошових 
 коштів кредитором 
 
Систематична звірка розрахунків з фізичними та 
 юридичними особами 
 
Контроль за дотриманням умов договорів та 
 контрактів, своєчасне пред’явлення претензій та 
правильне документальне обґрунтування претензій 
постачальниками  та підрядниками 
 
Рис. 2.1. Основними завданнями обліку розрахунків з постачальниками 
та підрядниками на ТОВ «Гранекс Черкаси» 
 
Згідно Плану рахунків розрахунки з постачальниками та підрядниками 
на підприємстві обліковуються на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками 
та підрядниками», до якого, зокрема, відкрито субрахунок: 
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; 
632 «Розрахунки з іноземними постачальниками». 
На цьому рахунку узагальнюються розрахунки за отримані від 
вітчизняних та іноземних постачальників товарно-матеріальні цінності, 
виконані роботи та надані послуги. 
За дебетом субрахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та 
підрядниками» на підприємстві відображаються суми погашеної 
кредиторської заборгованості перед постачальниками та підрядниками, а 
також суми здійсненої передоплати. За кредитом цього субрахунку 
обліковуються суми акцептованих рахунків за фактично отримані матеріальні 
цінності, виконані роботи й надані послуги. 
59 
Первинні документи, що надходять на підприємство, підлягають 
автоматизованій обробці; відповідне програмне забезпечення, діючи за 
закладеним алгоритмом, формує інформацію за аналітичними та 
синтетичними рахунками. Аналітичний облік за рахунком 63 «Розрахунки з 
постачальниками та підрядниками» ведеться в розрізі кожного контрагента та 
кожного окремого документа, зокрема за такими напрямами: 
⎯ розрахунки за одержані товарно-матеріальні цінності, роботи, виконані 
сторонніми організаціями і прийняті підприємством, а також послуги, які 
спожиті підприємством (у тому числі за спожиту електроенергію, воду, газ 
тощо), включаючи послуги з доставки та переробки запасів, за якими 
розрахункові документи прийнято до оплати; 
⎯ розрахунки за надані транспортні послуги, зокрема за недобори та перебори 
тарифу; 
⎯ розрахунки за іншими видами послуг. 
Таким чином, автоматизація обліку розрахунків з постачальниками та 
підрядниками реалізується через комплекс задач з обробки інформації, 
зафіксованої в первинних документах. На основі таких документів 
здійснюються записи у відомість аналітичного обліку, в якій для кожного 
постачальника та підрядника відкриваються окремі аналітичні рахунки із 
зазначенням початкового сальдо. Якщо протягом звітного місяця з одним 
контрагентом здійснено кілька операцій з надходження цінностей чи їх 
оплати, виникає потреба узагальнити ці дані у спеціальному Реєстрі 
розрахунків із постачальниками та підрядниками, підсумкові суми якого в 
розрізі кореспондуючих рахунків переносяться до відомості аналітичного 
обліку. 
Після відображення усіх операцій у відомості визначається сальдо на 
кінець місяця за кожним аналітичним рахунком, а також загальне сальдо за 
рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» шляхом 
окремого підсумування дебетових та кредитових залишків. Особливістю 
рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» є те, що його 
60 
сальдо може бути розгорнутим, тобто одночасно мати як дебетове, так і 
кредитове сальдо. У цьому випадку суми передоплад відображаються по 
дебету субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». 
Окремі господарські операції на ТОВ «Гранекс Черкаси» за рахунком 63 
«Розрахунки з постачальниками та підрядниками» у розрізі субконто подано в 
табл. 2.7. 
 
Таблиця 2.7 
Господарські операції з обліку розрахунків з постачальниками та 
підрядниками на ТОВ «Гранекс Черкаси»  
 
№ Зміст господарських операцій Кореспондуючі Сума 
з/п рахунки 
 Дебет Кредит  
 1 2 3 4 5  
1 Віднесено комунальні послуги без ПДВ на 91  631 26728,0 
загальновиробничі затрати  641  631 4455 
Податковий кредит по ПДВ віднесений на 
розрахунки з бюджетом 
2 Сплачено стороннім організаціям за послуги 685 311 34936,0 
3 Віднесено податковий кредит по ПДВ на 641 644 5822 
розрахунки з бюджетом 
4 Віднесено витрати по отриманим послугам на 91 685 341028,0 
загальвиробничі витрати на суму без ПДВ     
На суму ПДВ 644 685 56838 
5 Оприбутковані МШП терміном експлуатації 22  631 3380,6 
менше 365 днів без ПДВ 641  631 563 
6 Зроблено розрахунки з кредиторами по МШП 631 311 3380,6 
7 Оплачено за сировину і матеріали 631 311 563 
8 Оприбутковано сировину і матеріали без ПДВ  201  631  45321,5  
ПДВ 641 631 9064 
9 Оприбутковано від постачальника необоротні 15 63 123955,2 
активи, які потребують додаткових витрат зі 
встановлення 
10 Акцептовано рахунок постачальника за виконані 23 63 87676,3 
роботи, надані послуги виробничого характеру 
11 Виставлено претензію постачальнику за 374 63 150331,7 
невиконання умов договору 
12  Відображено вартість послуг, наданих 47 63 234332,0 
п ідприємству постачальнику у зв'язку з 
виконанням гарантійних зобов'язань 
13 Відображено суму податкового кредиту з ПДВ на 64 63 46 866,4 
одержані ТМЦ, роботи, послуги 
61 
Продовж. табл. 2.3. 
1 2 3 4 5 
14 Відображено послуги, надані підрядниками,    
 пов'язані з:     
- організацією виробництва 91 63  23342,9  
- організацією управління підприємства   92 63  123527,1  
- ліквідацією наслідків надзвичайних подій  99 63 45135,5 
15 Відображено в обліку нарахування фінансових 948 63 34185,6 
санкцій за невиконання договору перед 
постачальником 
16 Оплачено рахунки постачальників з поточного 
 
рахунку:  63 
76958,5 
- в національній валюті;  63 311 
65347,2 
- з підзвітних сум  63 
23456,0 
- довгостроковими позиками 
17 Зменшено суму заборгованості перед 
постачальником на суму браку, який виник у 63 24 34325,5 
зв'язку з поставкою неякісних матеріалів 
18 Погашено заборгованість перед постачальником 
63 34 12348,9 
за рахунок векселя отриманого 
19 Проведено взаємозалік заборгованості за 
63 36 23724,2 
бартерною угодою 
20 Проведено зарахування заборгованості з раніше 
63 371 234346,2 
виданого авансу 
21 Зменшено заборгованість перед постачальником в 
63 41 87311,0 
обмін на пай 
22 Нараховані штрафи, пені, неустойки за 
63 715 98720,0 
порушення з боку постачальників договорів 
23 Списано кредиторську заборгованість, строк 
63 717 56050,0 
позовної давності якої минув 
 
Відображення в бухгалтерському обліку операцій за 
невідфактурованими поставками та виробничими запасами, що перебувають у 
дорозі, має ряд специфічних особливостей. Невідфактурованою поставкою 
вважається надходження матеріальних цінностей від постачальника до 
моменту отримання розрахункового документа, який є підставою для 
здійснення оплати. 
Наприкінці місяця невідфактуровані поставки визначаються шляхом 
зіставлення фактичних надходжень матеріальних цінностей та розрахункових 
документів, поданих постачальником для оплати. Про такі поставки 
постачальник терміново інформується шляхом надсилання листа та Акта про 
приймання матеріалів (форма № М-7). 
62 
Матеріальні цінності вважаються такими, що знаходяться в дорозі, якщо 
вони вже оплачені, але до кінця звітного місяця фактично не надійшли на 
підприємство (або перебувають на відповідальному зберіганні у 
постачальника). У міру надходження таких цінностей вони оприбутковуються 
в обсязі фактичного надходження. 
Кредиторська заборгованість, за якою закінчився строк позовної 
давності, підлягає списанню та відноситься до складу доходів звітного періоду 
через зменшення відповідних зобов’язань. 
Дотримання вимог національних положень (стандартів) 
бухгалтерського обліку при складанні фінансової звітності спрямоване на 
формування повної та достовірної інформації про фінансовий стан 
підприємства, результати його діяльності та зміни у фінансовому стані. Така 
інформація необхідна широкому колу користувачів для прийняття економічно 
обґрунтованих рішень. До користувачів фінансової звітності належать 
власники підприємства, його працівники, кредитори, постачальники, 
інвестори та інші зацікавлені сторони. Саме тому дані про розрахунки з 
постачальниками і підрядниками мають бути зрозумілими, релевантними, 
достовірними та зіставними. Вимоги НП(С)БО 11 «Зобов’язання» при веденні 
бухгалтерського обліку на підприємстві дотримуються. 
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги відображається 
у Балансі (форма №1) у складі поточних зобов’язань, що складають IV розділ 
пасиву. Вона наводиться у рядку 1615, де в графах 3 і 4 відображається сума 
заборгованості відповідно на початок і кінець звітного періоду. 
Інформація про кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги 
відображається також у Звіті про рух грошових коштів (форма №3). Вона 
включається до рядка 3000 розділу І цього звіту.  
При цьому не враховується зміна кредиторської заборгованості, яка 
виникла внаслідок: 
⎯ обміну необоротних активів на товари (роботи, послуги); 
⎯ обміну фінансових інвестицій на товари (роботи, послуги); 
63 
⎯ зарахування заборгованості постачальників у рахунок внесків до 
статутного капіталу; 
⎯ виправлення помилок попередніх років. 
Кредиторська заборгованість перед постачальниками та підрядниками є 
пасивним показником, тому її збільшення відображається у графі 3, а 
зменшення – у графі 4 зазначеного рядка. Зростання кредиторської 
заборгованості свідчить про те, що протягом звітного року підприємство 
отримало товари (роботи, послуги), не здійснивши при цьому відповідної 
оплати, отже різницю сум слід додати. Зменшення кредиторської 
заборгованості означає, що протягом звітного періоду було погашено не лише 
нові зобов’язання, а й частину заборгованості попередніх років, тому 
відповідну різницю віднімають. 
Крім того, підприємство складає форму державного статистичного 
спостереження "Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами", яка складається 
відповідно до Наказу Держстату від 15 березня 2023 р. № 122, або пізніші 
оновлення на 2025 рік. В якій відображається:  
1. Довгострокова та поточна заборгованість. 
2. Прострочена поточна заборгованість. 
3. Заборгованість, забезпечена векселями, авансові платежі та внутрішні 
розрахунки. 
 
 
2.4. Шляхи удосконалення методики обліку розрахунків з 
постачальниками та підрядниками  
 
Розрахунки з постачальниками є ключовим елементом системи 
бухгалтерського обліку підприємства, оскільки безпосередньо впливають на 
його фінансову стабільність, платоспроможність та ділову репутацію. 
Невипадково, що в сучасній системі управління фінансово-господарською 
діяльністю підприємств питання вдосконалення організації обліку розрахунків 
64 
із контрагентами розглядаються як стратегічний напрям підвищення 
ефективності управління оборотними активами. 
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р., бухгалтерський облік є 
обов’язковим видом обліку, що забезпечує складання фінансової звітності та 
контроль за рухом активів і зобов’язань. Згідно з НП(С)БО 11 «Зобов’язання», 
до поточних зобов’язань відносяться суми, що підлягають сплаті протягом 
операційного циклу або 12 місяців після дати балансу, включаючи 
кредиторську заборгованість перед постачальниками та підрядниками. 
У системі МСФЗ (IFRS) порядок визнання і оцінки кредиторської 
заборгованості регулюється, зокрема, положеннями МСФЗ 9 «Фінансові 
інструменти», МСФЗ 15 «Дохід за договорами з клієнтами», а також МСБО 37 
«Забезпечення, умовні зобов’язання та активи». Відповідно до вимог цих 
стандартів, кредиторська заборгованість визнається тоді, коли підприємство 
отримало товари чи послуги, але ще не сплатило за них, а оцінюється — за 
справедливою або амортизованою вартістю. 
У контексті підприємства ТОВ «Гранекс Черкаси», яке здійснює 
виробничо-комерційну діяльність у Золотоніському районі Черкаської 
області, питання своєчасності розрахунків із постачальниками є одним із 
визначальних чинників ефективності фінансової політики. Стан кредиторської 
заборгованості безпосередньо впливає на оборотність капіталу, обсяг 
залучених ресурсів та фінансову гнучкість підприємства. 
Підприємство веде аналітичний облік розрахунків з кожним 
постачальником окремо в розрізі договорів, термінів виконання зобов’язань та 
сум передоплат. Проте, у процесі аналізу встановлено такі недоліки в 
організації обліку: 
1. недостатня автоматизація процесів формування облікових 
реєстрів; 
2. часткове дублювання даних у різних облікових програмах; 
65 
3. відсутність єдиного електронного документообігу з 
контрагентами; 
4. затримка в узгодженні актів звіряння взаєморозрахунків; 
5. не завжди систематичне проведення інвентаризації розрахунків; 
6. відсутність формалізованої процедури внутрішнього контролю 
розрахунків. 
Для ТОВ «Гранекс Черкаси» рекомендовано затвердити Положення про 
управління розрахунками з постачальниками, яке має містити: 
1. порядок документування зобов’язань; 
2. правила узгодження термінів платежів; 
3. критерії вибору постачальників (надійність, ціна, умови поставки); 
4. графік проведення звірянь взаєморозрахунків; 
5. процедуру інвентаризації розрахунків. 
Важливим показником ефективності розрахункової політики є 
коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості. Оптимізація цих 
показників забезпечить стабільний грошовий потік і запобігатиме надмірному 
накопиченню боргів перед контрагентами. 
Підприємство постійно здійснює розрахунки з постачальниками за 
придбані основні засоби, сировину, матеріали, інші товарно-матеріальні 
цінності та послуги. Розвиток ринкових відносин посилює відповідальність і 
самостійність підприємств у прийнятті управлінських рішень щодо 
забезпечення ефективного управління розрахунками з кредиторами. 
Зростання або скорочення кредиторської заборгованості безпосередньо 
впливає на фінансовий стан підприємства. Зокрема, значне перевищення 
дебіторської заборгованості над кредиторською може спричинити так зване 
«технічне банкрутство», коли через значне відволікання оборотних коштів 
стає неможливим своєчасне погашення зобов’язань перед кредиторами. У 
зв’язку з цим виникає необхідність здійснювати систематичний моніторинг і 
аналіз стану розрахунків. 
66 
Для проведення такого аналізу використовуються дані бухгалтерського 
обліку та звітності, тому належна організація обліку розрахункових операцій 
має ключове значення. Вона передбачає своєчасне й повне відображення 
господарських операцій у первинних документах і в облікових регістрах. 
Невід’ємною складовою організації бухгалтерського обліку є 
раціонально організований документообіг. Під час розроблення графіка 
документообігу насамперед складають перелік операцій, які підлягають 
документуванню на підприємстві, визначають відповідні форми документів, 
кількість їх примірників, порядок заповнення, затвердження та передачі для 
подальшої обробки. 
Документообіг у системі бухгалтерського обліку – це впорядкований 
процес складання, перевірки, обробки й руху первинних документів від 
моменту їх створення до передавання в архів. Неналежна організація 
документообігу може спричинити низку негативних наслідків, серед яких: 
⎯ несвоєчасне надходження звітної інформації; 
⎯ непередбачуваність маршрутів руху документів; 
⎯ відсутність персональної відповідальності через нечіткий розподіл 
обов’язків; 
⎯ неможливість оперативного прийняття управлінських рішень без 
додаткового збору інформації. 
Розроблення ефективного механізму управління документообігом є 
важливою умовою належної організації бухгалтерського обліку та забезпечує: 
⎯ стабільність функціонування бухгалтерської служби; 
⎯ чіткість і оперативність руху документів; 
⎯ своєчасність підготовки інформації для управлінських рішень. 
Кожна господарська операція підприємства має бути належним чином 
задокументована й відображена в бухгалтерському обліку. Оскільки первинні 
документи оформлюються працівниками, які безпосередньо здійснюють 
господарські операції, на підприємстві необхідно чітко визначити зону 
67 
відповідальності за складання й подання документів до підрозділів, де вони 
обробляються і зберігаються. 
Під час проєктування системи документообігу необхідно встановити 
порядок складання і руху документів, а також окреслити коло осіб, 
відповідальних за їх заповнення, перевірку та затвердження. 
Метою дослідження облікової політики підприємства є встановлення 
відповідності внутрішніх регламентів організації й ведення бухгалтерського 
обліку чинним законодавчим і нормативним актам, а також статутним 
документам суб’єкта господарювання. 
Під час аналізу цього аспекту як основні джерела інформації було 
використано: 
⎯ наказ про облікову політику; 
⎯ внутрішні положення, що становлять елементи облікової політики 
підприємства; 
⎯ посадові інструкції; 
⎯ графік документообігу; 
⎯ порядок проведення інвентаризації; 
⎯ методичні матеріали відділу методології бухгалтерського обліку або 
внутрішнього контролю підприємства. 
Центральним об’єктом вивчення виступила документація, що 
регламентує облікову політику економічного суб’єкта. 
На практиці для зручності поточного обліку підприємства часто 
використовують вільні коди рахунків або модифіковану систему кодування, 
що відрізняється від загальноприйнятої. Усі такі особливості мають бути 
відображені в наказі про облікову політику. У ході дослідження було 
перевірено правильність перенесення сальдо за такими рахунками у фінансову 
звітність. Окрему увагу приділено методологічним аспектам облікової 
політики, зокрема оцінці ефективності застосування обраних методів. 
До питань, пов’язаних з обліком розрахунків і зобов’язань підприємства, 
належать: 
68 
⎯ форми первинних документів, регістрів обліку та звітності; 
⎯ порядок укладення договорів про повну матеріальну відповідальність; 
⎯ порядок проведення інвентаризації розрахунків; 
⎯ порядок обліку зобов’язань; 
⎯ форми кадрової документації. 
У результаті дослідження встановлено, що в наказі про облікову 
політику недостатньо висвітлено питання, пов’язані з поточними 
зобов’язаннями. Це свідчить про недосконалу організацію бухгалтерського 
обліку та формальний підхід до розроблення документа. 
Пропонується доповнити наказ про облікову політику окремим 
розділом, присвяченим обліку зобов’язань. Кредиторська заборгованість за 
товари, роботи, послуги є важливим об’єктом обліку, тому потребує чітко 
визначених принципів відображення, класифікації та оцінки. У наказі 
доцільно зазначити: 
⎯ умови визнання зобов’язань відповідно до П(С)БО 11; 
⎯ принципи оцінки поточних зобов’язань у звітності; 
⎯ порядок визнання забезпечень витратами; 
⎯ відображення умовних зобов’язань на позабалансових рахунках; 
⎯ порядок списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк 
позовної давності, до доходів відповідного періоду. 
Відповідальною за стан кредиторської заборгованості доцільно 
призначити провідного бухгалтера так як належна увага аналізу та контролю 
розрахунків із постачальниками і підрядниками фактично не приділяється. 
У цьому зв’язку доцільно запропонувати введення до штатного розпису 
додаткової посади бухгалтера, який би спеціалізувався на обліку розрахунків. 
Для такого фахівця слід розробити посадову інструкцію з чітким визначенням 
його прав, обов’язків, відповідальності та умов роботи. На нього доцільно 
покласти ведення як кредиторської, так і дебіторської заборгованості, зокрема 
контроль за: 
⎯ довгостроковою дебіторською заборгованістю; 
69 
⎯ дебіторською заборгованістю за товари, роботи, послуги; 
⎯ іншими розрахунками з дебіторами; 
⎯ витратами майбутніх періодів; 
⎯ забезпеченнями майбутніх виплат і платежів; 
⎯ довгостроковими та поточними зобов’язаннями; 
⎯ доходами майбутніх періодів. 
Безпосередніми функціями цього бухгалтера має бути планування 
погашення зобов’язань за статтями бюджету підприємства згідно з 
установленим регламентом, розроблення графіків погашення кредиторської 
заборгованості, аналіз можливих варіантів реструктуризації боргів тощо. 
Поряд із цим підприємства мають орієнтуватися також на вимоги 
національних стандартів бухгалтерського обліку та методичні рекомендації 
щодо ведення обліку. Підсумовуючи проведене дослідження, можна зробити 
висновок, що удосконалення обліку розрахунків із постачальниками на ТОВ 
«Гранекс Черкаси» є необхідною умовою підвищення ефективності 
фінансового менеджменту. Запровадження інтегрованої системи управління 
розрахунками на основі ERP-технологій, електронного документообігу, 
автоматизованого контролю строків платежів та внутрішнього аудиту 
забезпечить: 
⎯ достовірність облікових даних; 
⎯ своєчасність розрахунків із контрагентами; 
⎯ оптимізацію кредиторської заборгованості; 
⎯ зміцнення фінансової стабільності підприємства. 
Реалізація запропонованої моделі дає змогу перейти від традиційного 
документального обліку до цифрової моделі управління розрахунками, що 
відповідає сучасним вимогам П(С)БО, МСФЗ та принципам сталого розвитку 
бізнесу. 
 
 
  
70 
РОЗДІЛ 3  
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ 
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ 
ТА ПІДРЯДНИКАМИ ТА НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ 
ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ТОВ «ГРАНЕКС 
ЧЕРКАСИ»  
 
 
3.1. Порядок проведення контролю розрахунками з постачальниками 
та підрядниками 
 
Контроль розрахунків з постачальниками і підрядниками на ТОВ 
«Гранекс Черкаси» здійснюється в межах системи внутрішнього 
господарського контролю. Основна відповідальність за його організацію 
покладається на головного бухгалтера, який забезпечує правильність обліку та 
своєчасність розрахунків. Поточний контроль здійснюється бухгалтерською 
службою, а загальний управлінський контроль — керівником підприємства. 
Зовнішній контроль здійснюється відповідними контролюючими органами. 
Метою контролю операцій за розрахунками з постачальниками та 
підрядниками на ТОВ «Гранекс Черкаси» є встановлення фактичної наявності 
та обґрунтованості кредиторських зобов’язань, перевірка повноти й 
своєчасності відображення первинної інформації у зведених документах та 
облікових регістрах, а також оцінювання правильності ведення обліку 
зобов’язань відповідно до облікової політики підприємства й вимог 
національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Крім того, 
контроль спрямований на забезпечення достовірності відображення 
кредиторської заборгованості, законності проведених розрахункових операцій 
та правдивості подання даних про стан розрахунків у фінансовій звітності 
суб’єкта господарювання. 
71 
Основні завдання контролю розрахунків із постачальниками та 
підрядниками охоплюють: 
⎯ оцінювання рівня розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами 
взаєморозрахунків підприємства з контрагентами; 
⎯ перевірку достовірності облікових даних щодо виникнення, зміни та 
погашення зобов’язань; 
⎯ встановлення факту наявності договорів, правильності їх оформлення та 
дотримання визначених у них умов щодо постачання матеріальних запасів, 
виконання робіт і надання послуг; 
⎯ аналіз коректності й повноти відображення операцій з оплати придбаних 
ресурсів та перевірку своєчасності їх оприбуткування; 
⎯ виявлення причин формування кредиторської заборгованості та аналіз 
реальності її погашення у встановлені строки; 
⎯ контроль своєчасності здійснення розрахунків із бюджетом та 
перерахування коштів кредиторам; 
⎯ оцінювання повноти й правильності відображення всіх господарських 
операцій, пов’язаних із кредиторською заборгованістю, у бухгалтерському 
обліку та відповідності залишків зобов’язань статтям фінансової звітності; 
⎯ встановлення правомірності, економічної доцільності та обґрунтованості 
рішень посадових осіб, відповідальних за проведення розрахункових 
операцій із постачальниками, бюджетом, працівниками та іншими 
кредиторами; 
⎯ формування пропозицій щодо усунення виявлених порушень, запобігання 
зловживанням та мінімізації фінансових ризиків підприємства. 
Предметом контролю є господарські процеси та операції, що 
забезпечують організацію та здійснення розрахунків із постачальниками та 
підрядниками. Об’єкти контролю деталізовано у таблиці 3.1. 
Інформаційну базу контролю розрахунків із постачальниками та 
підрядниками становлять: 
⎯ наказ (розпорядчий документ) про облікову політику підприємства; 
72 
⎯ первинні документи, які підтверджують здійснення операцій з 
постачальниками та підрядниками; 
⎯ облікові регістри, призначені для відображення операцій з 
кредиторською заборгованістю за товари, роботи та послуги; 
⎯ матеріали попередніх контрольних заходів (акти, довідки, інші 
документи), що узагальнюють результати перевірок; 
⎯ фінансова, статистична та податкова звітність підприємства. 
Таблиця 3.1 
Об’єкти контролю операцій за розрахунками з постачальниками і 
підрядниками 
Елементи облікової політики Операції з обліку 
Порядок проведення інвентаризації Облік вексельних розрахунків 
зобов’язань підприємства Облік розрахунків з постачальниками та 
Порядок обробки і зберігання первинних підрядниками 
документів і регістрів обліку зобов’язань Облік розрахунків з різними кредиторами 
Строк подання первинних документів з за іншими операціями 
обліку кредиторської заборгованості до 
бухгалтерії підприємства 
Записи в регістрах обліку та звітності 
Інформація про порушення у веденні обліку, недостачі, зловживання, які знайшли 
документальне підтвердження в актах ревізії, перевірок, висновках ревізорів, 
постановах правоохоронних органів тощо 
 
Під час планування контрольних процедур, проведення перевірки, 
узагальнення отриманих даних і формування висновків ревізору необхідно 
враховувати, що недотримання підприємством вимог чинних нормативно-
правових актів може призвести до викривлення показників фінансової 
звітності та суттєво вплинути на результати діяльності. Виявлення фактів 
порушення нормативних вимог потребує додаткової оцінки доброчесності 
керівництва та відповідальних працівників, а також аналізу потенційного 
впливу таких порушень на інші ділянки обліку й контролю. 
Доцільно розпочинати контроль розрахунків із постачальниками та 
підрядниками з проведення інвентаризації зобов’язань. Основними її 
завданнями є перевірка правильності відображення зобов’язань у 
бухгалтерському обліку, оцінка обґрунтованості сум кредиторської 
заборгованості та встановлення її реальності. 
73 
Об’єктами інвентаризації виступають: 
⎯ залишки розрахунків із постачальниками та підрядниками на визначену 
дату; 
⎯ суми кредиторської заборгованості за невідфактурованими поставками; 
⎯ розрахунки за недостачами та втратами; 
⎯ заборгованість за отриманими кредитами й позиками. 
Інвентаризація розрахунків полягає у зіставленні фактичних залишків 
заборгованості з даними бухгалтерського обліку та у детальній перевірці 
обґрунтованості сум, що обліковуються на відповідних рахунках. 
У процесі інвентаризації кредиторської заборгованості необхідно 
встановити: 
⎯ дату виникнення кожного зобов’язання за розрахунками з 
постачальниками та підрядниками; 
⎯ реальність існування такої заборгованості; 
⎯ осіб, з вини яких допущено прострочення строків її погашення. 
Крім того, слід: 
⎯ оформити та направити постачальникам і підрядникам виписки 
(підтвердження) щодо наявності відповідної кредиторської 
заборгованості; підприємства-кредитори протягом десяти днів із 
моменту отримання таких виписок зобов’язані підтвердити узгоджені 
суми або надати обґрунтовані заперечення; 
⎯ за результатами перевірки невідфактурованих поставок вимагати від 
постачальників подання розрахунково-платіжних документів; у разі 
неможливості надання таких документів постачальник повинен 
письмово повідомити про причини, якщо це передбачено умовами 
договору. 
Якщо в ході інвентаризації виявлено суми кредиторської заборгованості, 
за якими минув строк позовної давності, ревізор вправі рекомендувати списати 
їх із балансу у встановленому порядку з віднесенням на відповідні доходи. 
74 
Під час інвентаризації розрахунків із постачальниками та підрядниками 
слід перевірити: 
⎯ повноту й правильність оприбуткування майна, що надійшло; 
⎯ наявність переплат або недоплат за розрахунками з окремими 
контрагентами; 
⎯ випадки відображення у обліку сум за неотримані активи або за майно, 
фактично отримане від інших підприємств. 
У процесі перевірки розрахунків із постачальниками та підрядниками 
ревізор повинен враховувати можливі типові помилки і відхилення від 
чинного законодавства, до яких, зокрема, належать: 
⎯ несвоєчасне відображення здійсненої операції у первинному документі та 
в обліковому регістрі; 
⎯ оформлення операцій документами неуніфікованої форми у випадках, 
коли така форма передбачена нормативними актами; 
⎯ відсутність обов’язкових реквізитів, що надають документу юридичної 
сили; 
⎯ порушення правил оформлення первинних документів (використання 
нестійких до тривалого зберігання засобів запису, неправильне внесення 
виправлень тощо); 
⎯ недотримання строків зберігання документів в архіві; 
⎯ неналежне формування і підшивка справ первинної документації; 
⎯ неприпустиме перекриття заборгованості одному контрагенту за рахунок 
авансів, отриманих від іншого; 
⎯ несвоєчасне списання заборгованості, за якою минув строк позовної 
давності; 
⎯ несвоєчасне або необґрунтоване пред’явлення претензій постачальникам, 
завищення сум у претензійних вимогах; 
⎯ відсутність належним чином організованого аналітичного обліку 
розрахунків за неоплаченими в строк розрахунковими документами, 
75 
невідфактурованими поставками, виданими авансами, векселями та 
іншими видами кредиторської заборгованості; 
⎯ порушення методології обліку, зокрема складання некоректних 
кореспонденцій рахунків. 
Порядок проведення контролю розрахунків із постачальниками та 
підрядниками систематизується в таблиці 3.2. 
Таблиця 3.2 
Порядок проведення контролю розрахунків з постачальниками та 
підрядниками на ТОВ «Гранекс Черкаси» 
№ Прийоми та Зміст перевірки 
п/п способи контролю 
1 2 3 
1 Оприбуткування У процесі контролю операцій з постачальниками та 
товарно- підрядниками важливо забезпечити зіставлення отриманих 
матеріальних даних із показниками складського обліку та інформацією 
цінностей, робіт, бухгалтерії щодо виконаних робіт і наданих послуг. Під час 
послуг перевірки фактів оприбуткування матеріальних запасів 
необхідно порівняти дані первинних прибуткових документів 
з умовами відповідних договорів купівлі-продажу з метою 
встановлення відповідності кількісних, якісних та цінових 
параметрів поставок договірним зобов’язанням. 
2 Перевірка Особливу увагу слід приділити виявленню причин можливих 
оперативності розбіжностей між датами фактичного здійснення 
реєстрації фактів господарських операцій та строками їх відображення в 
надходження облікових регістрах. У разі виявлення таких розбіжностей 
сировини та важливо з’ясувати, чи мають вони разовий характер, чи є 
надання послуг систематичними, а також проаналізувати перелік постійних і 
епізодичних контрагентів підприємства. Додатково необхідно 
встановити порядок і строки опрацювання первинних 
документів, канали їх надходження та перевірити, чи 
забезпечено централізовану реєстрацію документів на 
підприємстві. 
3 Перевірка Контролю необхідно переконатися, що всі первинні 
законності документи, відібрані для аналізу, мають юридичну силу та 
первинної відповідають вимогам законодавства. На цьому етапі 
облікової перевіряється правильність заповнення документів, наявність 
документації, яка обов’язкових реквізитів, відсутність несанкціонованих 
оформлює операції виправлень. За результатами перевірки встановлюється рівень 
з розрахунків 3 дотримання норм документального оформлення операцій у 
постачальниками цій ділянці обліку, а виявлені порушення відображаються у 
та підрядниками відповідному акті. Інформація про операції, які не мають 
належного документального підтвердження або оформлені з 
порушенням (відсутність реквізитів, невідповідність змісту, 
виправлення тощо), обов’язково враховується під час 
подальшого дослідження правильності їх відображення в 
бухгалтерському обліку. 
76 
Продовж. табл. 3.2 
1 2 3 
4 Перевірка повноти і За результатами проведених процедур контролер повинен 
точності реєстрації упевнитися у дотриманні таких основних вимог щодо 
документу в облікових документів: 
облікових регістрах 1. наявність достатніх підстав для їх реєстрації; 
2. факт реєстрації всіх документів, що підтверджують 
господарські операції; 
3. відображення документів відповідно до економічної 
сутності операцій, з точним перенесенням кількісних і 
якісних даних до системи обліку; 
своєчасність реєстрації; 
4. коректність внесення документів до облікових 
регістрів; 
5. одноразовість їх відображення в бухгалтерських 
записах. 
Окрему увагу слід звернути на документи, для яких не 
розроблено графіків документообігу, а також на операції, 
що здійснені без належно оформлених первинних 
документів або з відсутніми обов’язковими реквізитами. 
5 Перевірка організації Недостатній рівень організації зберігання документів і 
зберігання документів контролю доступу до них може спричинити їх 
і організації доступу несанкціоноване використання, втрату або спотворення 
до них інформації. Тому під час перевірки необхідно дослідити 
дотримання підприємством установлених строків 
зберігання облікової документації. Джерелами інформації 
для цього служать графіки документообігу, що визначають 
строки передання документів до архіву, архівні справи, а 
також акти про вилучення документів для знищення. 
Важливо також перевірити наявність системи паролів або 
інших засобів обмеження доступу до автоматизованих 
робочих місць, на яких здійснюється створення та обробка 
документів цієї ділянки обліку. 
6 Перевірка реальності Метою перевірки є підтвердження того, що кредиторська 
кредиторської заборгованість підприємства обліковується в реальних, 
заборгованості економічно обґрунтованих сумах. Цей етап є одним із 
ключових у контролі розрахунків із постачальниками та 
підрядниками, оскільки операції з виникнення та 
погашення кредиторської заборгованості можуть містити 
ризики викривлення фінансової звітності. Також необхідно 
визначити, чи не було протягом перевірюваного періоду 
випадків взаємного перекриття кредиторської та 
дебіторської заборгованості, що суперечить вимогам 
облікової політики та нормативним положенням. 
77 
Продовж. табл. 3.2 
1 2 3 
7 Перевірка Особливим напрямом контролю є перевірка операцій з 
розрахунків по отримання товарно-матеріальних цінностей, робіт чи 
невідфактурованих послуг від сторонніх підприємств, не підтверджених 
поставках первинними документами у встановлені строки. Такі 
випадки виявляються під час аналізу системи первинного 
обліку. У разі невідфактурованих поставок, за якими 
протягом тривалого часу відсутні підтверджувальні 
документи, ревізору необхідно з’ясувати причини їх 
ненадходження. Якщо документи все ж отримано, але 
виявлено розбіжності щодо ціни, кількості чи 
номенклатури, контролер має перевірити правильність 
коригування відповідних облікових записів. У випадках, 
коли коригування стосується попередніх звітних періодів, 
додатково досліджується правильність унесення змін до 
податкової та фінансової звітності. 
8 Перевірка Під час контролю розрахунків із постачальниками та 
правильності підрядниками необхідно встановити форми проведення 
розрахунків з розрахунків, зокрема: чи здійснюються вони грошовими 
постачальниками та коштами, векселями, товарами та матеріальними 
підрядниками цінностями, чи використовуються бартерні операції. 
Окремій перевірці підлягають операції, пов’язані з видачею 
та погашенням векселів, а також розрахунки за 
комерційними кредитами. 
У разі якщо підприємство застосовує власні векселі як 
інструмент розрахунків, ревізору слід звернути увагу на 
організацію аналітичного обліку за рахунком 62 
«Короткострокові векселі видані». Облік за цим рахунком 
має забезпечувати можливість отримання детальної 
інформації в розрізі постачальників щодо векселів, строк 
оплати за якими не настав, а також тих, що мають ознаки 
прострочення. 
Якщо товарно-матеріальні цінності отримані 
підприємством на умовах комерційного кредиту або 
кредиторська заборгованість забезпечена векселем із 
нарахуванням відсотків, особливого значення набуває 
правильність обліку таких відсоткових зобов’язань. 
Відображення відсотків за комерційними кредитами 
повинно здійснюватися відповідно до їх економічної 
сутності та умов договору, оскільки це впливає на 
достовірність показників витрат підприємства та його 
фінансових результатів. 
 
Під час контролю розрахунків за іншими операціями особливу увагу 
слід зосередити на дотриманні строків погашення сум отриманих 
підприємством авансів. У процесі аналізу операцій, відображених на рахунку 
681 «Розрахунки за авансами одержаними», необхідно враховувати, що його 
залишок охоплює всі види авансових платежів, отриманих суб’єктом 
78 
господарювання незалежно від сфери діяльності, характеру операцій чи 
валюти проведення розрахунків. Важливо, щоб поточні аванси були погашені 
в межах операційного циклу або протягом 12 місяців від дати складання 
балансу, відповідно до вимог національних положень (стандартів) 
бухгалтерського обліку.  
Окремої уваги потребують аванси, отримані у формі грошових коштів, 
оскільки вони становлять підвищений ризик викривлення фінансових 
показників та потребують посиленого контролю. 
Для забезпечення повноти й достовірності контролю ревізору доцільно: 
⎯ здійснити звірку залишків кредиторської заборгованості за даними 
Головної книги з інформацією, наведеною в аналітичних облікових 
регістрах; 
⎯ перевірити наявність актів звіряння взаєморозрахунків з контрагентами 
та їх відповідність аналітичним і синтетичним даним бухгалтерського 
обліку; 
⎯ визначити коло кредиторів, від яких підприємство отримало найбільш 
значні за розміром авансові платежі; 
⎯ за погодженням із замовником надіслати підтвердні запити контрагентам 
з метою верифікації сум кредиторської заборгованості та підтвердження 
реальності зобов’язань. 
⎯ перевірити наявність і належну реєстрацію договорів у відповідних 
журналах (реєстрах договорів); 
⎯ виявити розбіжності між відповідями на запити щодо підтвердження 
заборгованості та даними обліку й актами звіряння; 
⎯ перевірити правильність відображення кредиторської заборгованості у 
балансі; 
⎯ з’ясувати, чи включає склад кредиторської заборгованості суми 
отриманих претензій та штрафних санкцій; 
⎯ за погодженням із замовником скласти реєстр заборгованостей, за якими 
минув строк позовної давності, із зазначенням причин їх виникнення. 
79 
Важливим етапом успішного проведення перевірки стану кредиторської 
заборгованості та формування обґрунтованого висновку про фінансовий стан 
підприємства є аналіз змісту та якості формування облікової політики, зокрема 
її положень щодо визнання, оцінки та обліку зобов’язань. Під час контролю 
кредиторської заборгованості ревізору слід приділяти особливу увагу 
перевірці рахунків бухгалтерського обліку, що включає: 
⎯ оцінку характеру сальдо та його логічної обґрунтованості; 
⎯ аналіз кореспонденції рахунків з точки зору її відповідності економічному 
змісту операцій; 
⎯ виявлення «критичних» кореспонденцій, які можуть свідчити про помилки 
або зловживання; 
⎯ узгодження взаємозв’язків між окремими рахунками. 
Для цього насамперед доцільно визначити типові й нормативно 
обґрунтовані кореспонденції рахунків, а вже потім виявляти відхилення від 
них. За результатами перевірки кредиторської заборгованості у ревізора 
формується загальне уявлення про достовірність бухгалтерської звітності 
підприємства. Якщо встановлено, що система розрахунків із кредиторами 
організована незадовільно, це може стати підставою для формування 
негативного висновку. 
Усі виявлені ревізором порушення та відхилення від вимог 
законодавства фіксуються в робочих документах, а згодом систематизуються 
у підсумкових матеріалах перевірки та доводяться до відома керівництва 
підприємства з відповідними рекомендаціями щодо їх усунення. 
 
 
 
 
 
80 
3.2. Організація проведення аналізу розрахунків з постачальниками 
та підрядниками на підприємстві  
 
Важливим елементом змісту аналізу є забезпечення прозорості процесів 
постачання, оптимізація закупівельної діяльності та встановлення факторів, 
які впливають на накопичення кредиторської заборгованості. Аналіз 
розрахункових операцій на ТОВ «Гранекс Черкаси» сприяє виявленню причин 
неефективності використання кредиторської заборгованості й визначенню 
напрямів підвищення ефективності управління нею. 
Основні завдання аналізу включають: 
1. Оцінку загального стану та динаміки кредиторської 
заборгованості, зокрема визначення обсягів поточної, простроченої та 
сумнівної заборгованості, а також аналіз змін за певні періоди для виявлення 
тенденцій її розвитку. 
2. Дослідження структури кредиторської заборгованості, що 
передбачає її розподіл за категоріями постачальників, умовами договорів, 
строками оплати; ідентифікацію контрагентів, на яких припадає найбільша 
частка зобов’язань, та оцінку ступеня концентрації ризику. 
3. Аналіз виконання договірних зобов’язань, який охоплює 
перевірку своєчасності й повноти оплати поставок, відповідності термінів і 
обсягів виконання умовам договорів, а також дотримання режимів 
авансування чи відстрочення платежів. 
4. Оцінку впливу кредиторської заборгованості на фінансовий стан 
підприємства, включаючи аналіз ліквідності, платоспроможності, оборотності 
капіталу та співвідношення дебіторської й кредиторської заборгованості. 
5. Визначення причин виникнення простроченої заборгованості, 
серед яких порушення внутрішніх процедур, фінансові ускладнення 
підприємства, нераціональне планування грошових потоків. 
6. Виявлення резервів підвищення ефективності розрахунків, що 
включає оптимізацію графіків платежів, впровадження електронних систем 
81 
контролю розрахунків, посилення відповідальності закупівельних служб та 
удосконалення внутрішнього контролю. 
На практиці проведення аналізу може ускладнюватися низкою проблем, 
зокрема недостатньою повнотою або несвоєчасністю облікової інформації, 
затримками у поданні первинних документів (накладних, актів виконаних 
робіт), помилками у реєстрах розрахунків. Частими є випадки невідповідності 
між даними бухгалтерського обліку та фактичними зобов’язаннями, зокрема 
через розбіжності між умовами договорів і відображеними в обліку даними, 
або через некоректне відображення господарських операцій. 
Накопичення простроченої кредиторської заборгованості здатне 
спричинити дефіцит обігових коштів, порушення платіжної дисципліни, 
неефективне бюджетування грошових потоків. До цього призводять, зокрема, 
недостатній системний контроль розрахунків, недосконалість внутрішніх 
процедур, відсутність ефективної системи моніторингу строків оплати. 
Вагому роль відіграє також якість договірної роботи: нечітко визначені умови 
постачання, відсутність санкцій за порушення строків, слабка регламентація 
відповідальності сторін. 
До зовнішніх факторів ризику належать інфляційні процеси, коливання 
валютних курсів (особливо у випадку імпортних закупівель), непередбачувані 
зміни ринкових цін та умов постачання. 
Таким чином, економічний аналіз розрахунків із постачальниками та 
підрядниками є одним із ключових інструментів забезпечення фінансової 
стабільності підприємства. Він дає змогу своєчасно ідентифікувати проблемні 
аспекти взаємодії з контрагентами, оцінити ефективність залучення 
кредиторської заборгованості як джерела фінансових ресурсів та визначити 
напрями вдосконалення закупівельної й розрахункової політики. 
Організація проведення аналізу передбачає визначення суб’єктів і 
об’єктів аналізу, періодичності, послідовності та форм подання результатів. 
Залежно від цілей аналізу використовують такі його види: 
82 
⎯ оперативний аналіз (щоденний, щотижневий) — для контролю 
прострочених платежів і дотримання платіжного календаря; 
⎯ поточний аналіз (місячний, квартальний) — для оцінки динаміки та 
своєчасного виявлення змін у характері розрахунків; 
⎯ річний аналіз — поглиблене дослідження динаміки, структури та якості 
кредиторської заборгованості, оцінка ефективності політики управління 
розрахунками з контрагентами. 
Аналіз розрахунків із постачальниками на підприємстві  проводиться в 
кілька етапів, зміст яких відображено в таблиці 3.3. 
Таблиця 3.3 
Характеристика етапів аналізу розрахунків з постачальниками й 
підрядниками на ТОВ «Гранекс Черкаси» 
Етапи аналізу  Характеристика 
Підготовчий визначення періоду дослідження, протягом якого здійснюється 
етап оцінювання стану та динаміки кредиторської заборгованості; 
формування вибірки контрагентів, що включає ключових 
постачальників і підрядників, заборгованість перед якими має суттєвий 
вплив на фінансовий стан підприємства; 
збирання та перевірка вихідної інформації, що передбачає узагальнення 
даних бухгалтерського обліку, їх зіставлення з показниками фінансової 
звітності та контроль арифметичної і логічної узгодженості інформації; 
Аналітичний проведення горизонтального та вертикального аналізу показників, які 
етап: характеризують обсяги, структуру й динаміку кредиторської 
 заборгованості; 
розрахунок системи відносних аналітичних показників, зокрема 
коефіцієнтів оборотності, середніх строків погашення, структури та 
якості кредиторської заборгованості; 
дослідження взаємозв’язків між параметрами кредиторської 
заборгованості та індикаторами ліквідності, платоспроможності і 
фінансової стійкості підприємства з метою визначення їх впливу на 
загальний фінансовий стан суб’єкта господарювання; 
виявлення тенденцій і факторів, що зумовлюють зміни основних 
аналітичних показників у досліджуваному періоді; 
Підсумковий узагальнення отриманих результатів та формування висновків за 
етап результатами проведеного аналізу; 
 розроблення практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності 
управління розрахунками з постачальниками та підрядниками, 
оптимізації договірних умов та поліпшення фінансової дисципліни; 
представлення результатів аналізу у формі аналітичної записки, доповіді 
керівництву або презентаційних матеріалів. 
 
83 
Методика аналізу на ТОВ «Гранекс Черкаси» базується на поєднанні 
класичних прийомів економічного аналізу з сучасними інструментами 
фінансового менеджменту. 
На першому етапі доцільно виконати горизонтальний аналіз показників, 
що характеризують кредиторську заборгованість: 
⎯ оцінити зміну загальної суми заборгованості; 
⎯ визначити темпи зростання/зниження кредиторської заборгованості; 
⎯ відстежити динаміку прострочених сум. 
Вертикальний аналіз дає можливість визначити частку кредиторської 
заборгованості у валюті балансу, у структурі короткострокових зобов’язань, у 
структурі джерел фінансування (табл. 3.4).  
Таблиця 3.4 
Аналіз структури та питомої ваги заборгованості за товари роботи 
послуги ТОВ «Гранекс Черкаси» 
2022 рік 2023 рік 2024 рік Відхилення 
2023/ 2024/ 2023/ 2024/ 
Показники Тис. Тис. 
Тис. грн. % % % 2022 2023 2022 2023 
грн. грн. 
+; - % +; - % 
1 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
Заборгованість 
за товари, 
59230,2 16,2 74579 96,9 65383 96,6 15348,8 -9196 125,9 87,7 
роботи, 
послуги  
Розрахунками 
631,7 0,2 297 0,4 248 0,4 -334,7 -49 47,0 83,5 
з бюджетом 
Розрахунками 
124,8 0,1 87 0,1 120 0,2 -37,8 33 69,7 137,9 
зі страхування 
Розрахунки із 
заробітної 534,2 0,1 422 0,5 457 0,6 -112,2 35 78,9 108,3 
плати  
Інші поточні -
305058,7 83,4 1548 2,1 1510 2,2 -38 0,5 97,5 
забезпечення 303510,7 
Всього 
-
кредиторська 365579,6 100 76933 100 67718 100 -9215 21,0 88,0 
288646,6 
заборгованість 
 
Як показав аналіз показників наведених в таблиці у 2022 р. 
заборгованість за товари, роботи, послуги  становила 59 230,2 тис. грн, у 2023 
р. – вже 74 579 тис. грн, тобто відбулося збільшення на 15 348,8 тис. грн (до 
125,9 % рівня попереднього року). У 2024 р. цей показник знизився до 65 383 
84 
тис. грн (зменшення на 9 196 тис. грн, або до 87,7 % рівня 2023 р.). Відповідно 
у  2022 р. частка розрахунків за товари, роботи, послуги становила лише 16,2 
% загального обсягу кредиторської заборгованості, тоді як у 2023–2024 рр. 
вона різко зросла майже до повністю домінуючої – 96,9 % та 96,6 % відповідно. 
Це означає кардинальну зміну структури кредиторської заборгованості – 
майже вся заборгованість сконцентрована в постачальниках і підрядниках. 
У 2023 р. спостерігається пікове навантаження на підприємство з боку 
постачальників, що може свідчити як про активізацію операційної діяльності 
(зростання закупівель), так і про певне напруження з ліквідністю 
(відтермінування платежів). Зменшення обсягу цієї заборгованості у 2024 р. є 
позитивним трендом з погляду фінансової стійкості, однак концентрація понад 
96 % кредиторської заборгованості саме в розрахунках за товари, роботи, 
послуги зберігає високий операційний ризик: у разі вимоги постачальників 
щодо термінового погашення боргів підприємство може відчути дефіцит 
оборотних коштів. 
Заборгованість перед бюджетом скоротилась із 631,7 тис. грн у 2022 р. 
до 297 тис. грн у 2023 р. (зменшення на 334,7 тис. грн, до 47,0 % від рівня 2022 
р.), а у 2024 р. – до 248 тис. грн (мінус 49 тис. грн; 83,5 % рівня 2023 р.). 
Частка таких розрахунків у структурі кредиторської заборгованості є 
незначною: 0,2 % у 2022 р. та по 0,4 % у 2023–2024 рр. Незважаючи на 
невелику питому вагу, зобов’язання перед бюджетом належать до найбільш 
чутливих через фінансові санкції, пеню та штрафи у разі прострочення. 
Стабільна тенденція до зменшення абсолютного розміру податкової 
заборгованості свідчить про підвищення платіжної дисципліни підприємства 
та більш своєчасне виконання податкових зобов’язань. Це знижує фіскальні 
ризики, зокрема ризик застосування штрафних санкцій та блокування 
податкових накладних. Певне збільшення питомої ваги (з 0,2 % до 0,4 %) 
пояснюється не зростанням самих податкових боргів, а скороченням 
загального обсягу кредиторської заборгованості. 
85 
У 2022 р. зобов’язання зі страхування становили 124,8 тис. грн, у 2023 р. 
– 87 тис. грн (скорочення на 37,8 тис. грн, до 69,7 %), у 2024 р. – 120 тис. грн 
(збільшення на 33 тис. грн, до 137,9 % рівня 2023 р.). 
Питома вага цього виду заборгованості у загальній структурі 
кредиторської заборгованості є дуже низькою – близько 0,1–0,2 %. Це означає, 
що страхові зобов’язання не формують суттєвого фінансового навантаження 
на підприємство. 
Зниження боргу у 2023 р. може свідчити про активізацію розрахунків зі 
страховими організаціями та більш оперативну оплату страхових внесків. 
Зростання заборгованості у 2024 р. до рівня, близького до 2022 р., в умовах 
загального скорочення кредиторської заборгованості означає, що 
підприємству слід посилити контроль за строками сплати страхових платежів, 
щоб уникнути припинення страхового покриття або штрафів за прострочення.  
Заборгованість із заробітної плати зменшилася з 534,2 тис. грн у 2022 р. 
до 422 тис. грн у 2023 р. (мінус 112,2 тис. грн, 78,9 % від рівня попереднього 
року), проте у 2024 р. знову зросла до 457 тис. грн (плюс 35 тис. грн, 108,3 % 
рівня 2023 р.). 
Частка розрахунків із заробітної плати також є незначною – 0,1 % у 2022 
р. та 0,5–0,6 % у 2023–2024 рр. Формальне зростання питомої ваги пов’язане 
насамперед зі зменшенням загальної кредиторської заборгованості, а не з 
різким збільшенням зарплатного боргу. 
Зменшення заборгованості у 2023 р. можна розцінювати як позитивну 
тенденцію – підвищення рівня своєчасності виплати заробітної плати. Однак 
її зростання у 2024 р. за умов скорочення інших видів кредиторської 
заборгованості сигналізує про деяке напруження в розрахунках із персоналом. 
Навіть незначна за сумою заборгованість із заробітної плати може мати 
серйозні соціальні наслідки, погіршувати морально-психологічний клімат у 
колективі та репутацію роботодавця, а також призводити до штрафних санкцій 
з боку контролюючих органів.  
86 
У 2022 р. інші поточні забезпечення були ключовою статтею 
кредиторської заборгованості – 305 058,7 тис. грн, що становило левову частку 
всіх зобов’язань. У 2023 р. їх обсяг різко зменшився до 1 548 тис. грн 
(зниження на 303 510,7 тис. грн, або до 0,5 % рівня 2022 р.), а в 2024 р. – до 1 
510 тис. грн (мінус 38 тис. грн, 97,5 % від рівня 2023 р.). 
Питома вага знизилася з 83,4 % у 2022 р. до 2,1 % у 2023 р. та 2,2 % у 
2024 р. Таким чином, інші поточні забезпечення із домінантної статті 
перетворилися на відносно другорядний елемент структури кредиторської 
заборгованості. 
Такий різкий спад може бути зумовлений: 
⎯ використанням раніше створених забезпечень (на виплату відпусток, 
гарантійних зобов’язань, претензій, судових витрат тощо); 
⎯ переглядом облікової політики та зменшенням обсягів резервів унаслідок 
уточнення оцінок майбутніх витрат; 
⎯ частковою інвентаризацією та сторнуванням завищених резервів, 
створених у попередні періоди. 
З одного боку, зменшення забезпечень знижує загальну кредиторську 
заборгованість і вивільняє частину власного капіталу. З іншого боку, надто 
різке скорочення може свідчити про ризик недоформування резервів на 
покриття майбутніх витрат, що в перспективі призведе до різких коливань 
фінансового результату та погіршення достовірності фінансової звітності. 
Підприємству доцільно забезпечити прозорість методики розрахунку 
забезпечень і документальне обґрунтування їх зменшення.  
Загальний обсяг кредиторської заборгованості підприємства суттєво 
скоротився: з 365 579,6 тис. грн у 2022 р. до 76 933 тис. грн у 2023 р. 
(зменшення на 288 646,6 тис. грн, до 21,0 % рівня 2022 р.); 
у 2024 р. – до 67 718 тис. грн (мінус 9 215 тис. грн, до 88,0 % рівня 2023 р.). 
Якщо у 2022 р. структура кредиторської заборгованості була більш 
диверсифікованою (значні обсяги інших поточних забезпечень та помітна 
частка заборгованості за товари, роботи, послуги), то у 2023–2024 рр. 
87 
кредиторська заборгованість стала майже монопрофільною, сконцентрованою 
переважно в розрахунках із постачальниками та підрядниками. 
Оцінка загальної динаміки. Загальне зменшення кредиторської 
заборгованості можна вважати позитивною тенденцією з точки зору 
платоспроможності та фінансової стійкості: знижується боргове 
навантаження, зменшується ризик неплатежів та претензій з боку 
контрагентів. Водночас існують дві важливі зони ризику: 
Різке скорочення інших поточних забезпечень, що потребує аналізу 
правильності їх розрахунку та використання. 
Висока концентрація кредиторської заборгованості в одному виді зобов’язань 
(розрахунки за товари, роботи, послуги). Це підвищує залежність 
підприємства від графіків розрахунків із постачальниками та може 
ускладнювати переговори щодо відстрочок і реструктуризацій. 
Отже можна зробити загальні висновки, що загальний рівень 
кредиторської заборгованості суттєво зменшився, що позитивно впливає на 
фінансову стійкість, але вимагає контролю за коректністю зменшення резервів 
(інших поточних забезпечень). 
1. Структура кредиторської заборгованості зазнала кардинальної 
трансформації: із переважанням інших поточних забезпечень у 2022 р. – до 
домінування розрахунків за товари, роботи, послуги у 2023–2024 рр. 
2. Заборгованість перед бюджетом, фондами страхування та з оплати 
праці має незначну питому вагу, але її своєчасне погашення є критичним через 
соціальну та фіскальну значущість цих платежів. 
3. Підприємству доцільно: 
⎯ посилити моніторинг розрахунків із ключовими постачальниками та 
підрядниками (аналіз оборотності, умов відстрочки, можливості знижок 
за швидку оплату); 
⎯ провести поглиблений аудит забезпечень (правильність формування, 
використання, відповідність стандартам обліку); 
88 
⎯ забезпечити баланс між мінімізацією боргового навантаження і достатнім 
рівнем страхування майбутніх витрат. 
Наступним етапом аналізу є аналіз оборотності та тривалості погашення 
кредиторської заборгованості (табл. 3.5): 
Таблиця 3.5 
Аналіз показників ділової активності ТОВ «Гранекс-Черкаси» 
за 2022–2024 рр. 
Відхилен Відхилен
ня ня 
№ Методика 
Показники 2022 2023 2024 2023/2022 2024/2023
з/п розрахунку 
, , 
(+; -) (+; -) 
1 2 3 4 5 6 7 8 
1 Оборотність Чистий дохід / 
дебіторської ((ДЗ на поч. + ДЗ 2,04 3,42 3,51 1,38 0,09 
заборгованості на кін.) / 2) 
2 Оборотність Чистий дохід / 
кредиторської ((КЗ на поч. + КЗ 0,43 0,66 0,94 0,23 0,28 
заборгованості на кін.) / 2) 
3 Середній період 360 / Оборотність 
погашення дебіторської 
176,5 105,3 102,6 -71,2 -2,7 
дебіторської заборгованості 
заборг., днів 
4 Середній період 360 / Оборотність 
погашення кредиторської 
837,2 545,5 383 -291,7 -162,5 
кредиторської заб., заборгованості 
днів 
5 Середній період ((Запаси на поч. + 
 одного обороту на кін.) / 2) × 360 / 413,2 272,6 189,8 -140,6 -82,8 
запасів, днів Чистий дохід 
6 Оборотність Чистий дохід / 
активів ((Активи на поч. + 0,38 0,56 0,63 0,18 0,07 
на кін.) / 2) 
7 Оборотність Чистий дохід / 
власного капіталу ((Влас. кап. на 57,82 -12,64 2,63 -70,46 15,27 
поч. + на кін.) / 2) 
8 Тривалість Середній період 
фінансового циклу, ДЗ + Період обігу 
-247,5 -167,6 -90,6 79,9 77 
днів запасів – Період 
КЗ 
Джерело: розраховано автором на основі фінансової звітності ТОВ «Гранекс-Черкаси» 
 
 
 
89 
На цьому етапі: 
⎯ розраховують коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості та 
порівнюють його в динаміці; 
⎯ визначають середню тривалість одного обороту кредиторської 
заборгованості; 
⎯ зіставляють тривалість погашення кредиторської заборгованості зі 
строками інкасації дебіторської заборгованості (щоб оцінити, чи не 
фінансує підприємство своїх постачальників за рахунок «довгих» 
дебіторів). 
Таблиця 3.6 характеризує швидкість обороту активів, запасів та 
розрахунків з дебіторами і кредиторами. Оборотність дебіторської 
заборгованості зростає з 2,04 до 3,42 та 3,51 оборотів на рік. Це означає, що 
підприємство ефективніше стягує борги з покупців, а гроші повертаються 
швидше. 
Середній період погашення дебіторської заборгованості скорочується зі 
176,5 до 102,6 днів. Хоча понад 100 днів – це все ще досить тривалий термін, 
але тенденція є чітко позитивною: кредитна політика щодо покупців стала 
більш жорсткою або ефективною. 
Оборотність кредиторської заборгованості зростає з 0,43 до 0,66 та 0,94 
оборотів на рік; при цьому період погашення кредиторської заборгованості 
скорочується з 837,2 до 383 днів. Незважаючи на це скорочення, строк 
погашення кредиторської заборгованості залишається дуже значним, що 
свідчить про: або особливі умови розрахунків у галузі (довгі відстрочки), або 
хронічне затягування розрахунків з постачальниками, що може погіршувати 
ділову репутацію підприємства. 
Середній період одного обороту запасів зменшується з 413,2 до 189,8 
дня, тобто запаси перетворюються на готову продукцію і реалізуються значно 
швидше, що знижує ризик їх знецінення й витрат на зберігання. Оборотність 
активів зростає з 0,38 до 0,63, що означає підвищення ефективності 
використання майна підприємства – кожна гривня активів приносить більше 
90 
доходу. Оборотність власного капіталу демонструє значні коливання (57,82; –
12,64; 2,63), що пояснюється від’ємними значеннями власного капіталу у 
2022–2023 рр. У 2024 р. показник стає позитивним, але ще відносно 
невисоким, що є наслідком формування значного власного капіталу за рахунок 
прибутку та, можливо, додаткового фінансування. 
Фінансовий цикл має від’ємне значення у всі роки (–247,5; –167,6; –90,6 
днів), при цьому абсолютне значення зменшується. Від’ємне значення 
свідчить, що підприємство фактично отримує кошти від покупців раніше, ніж 
розраховується з постачальниками, тобто частково фінансує свою діяльність 
за рахунок кредиторів. Зменшення за модулем від’ємного фінансового циклу 
означає, що різниця між строками інкасації дебіторської заборгованості та 
погашення кредиторської скорочується, що знижує ступінь «безкоштовного» 
фінансування з боку постачальників, але одночасно може посилити тиск на 
ліквідність, якщо не оптимізувати грошові потоки. 
Отже можна зробити висновок, що підприємство демонструє помітне 
поліпшення ділової активності – швидше обертаються запаси, активи, 
дебіторська заборгованість. Однак довгий період погашення кредиторської 
заборгованості та від’ємний фінансовий цикл свідчать про значну залежність 
від постачальників як джерела фінансування. 
Порівняння показників оборотності кредиторської й дебіторської 
заборгованості дозволяє оцінити баланс розрахункової політики 
підприємства: надто короткі строки розрахунків із постачальниками при 
тривалих строках інкасації дебіторської заборгованості створюють ризик 
касових розривів. 
Оцінка якості здійснюється шляхом: 
⎯ визначення частки прострочених сум; 
⎯ виявлення заборгованості, за якою нараховані штрафні санкції; 
⎯ аналізу судових спорів із постачальниками та підрядниками; 
⎯ дослідження фактів реструктуризації заборгованості. 
91 
Для ТОВ «Гранекс Черкаси» важливо відстежувати, чи не є прострочена 
або проблемна заборгованість системним явищем (результатом хронічної 
нестачі обігових коштів чи неефективного планування), чи це тимчасові 
труднощі, пов’язані з окремими проєктами або форс-мажорними обставинами. 
Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій створює додаткові 
можливості для автоматизації аналітичних процедур і підвищення якості 
аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками. 
Для ТОВ «Гранекс Черкаси» доцільно: 
⎯ використовувати можливості облікової системи (BAS) для формування 
автоматизованих відомостей заборгованості за строками, контрагентами, 
договорами; 
⎯ налаштувати систему автоматичних нагадувань щодо майбутніх платежів 
і критичних строків (за 5–7 днів до настання дати оплати); 
⎯ застосовувати електронні таблиці (Excel та аналоги) для аналітичної 
обробки інформації, побудови графіків і діаграм структури та динаміки 
кредиторської заборгованості; 
⎯ використовувати BI-інструменти (Power BI, інші системи бізнес-
аналітики) для інтерактивної візуалізації даних: панелей керівника 
(дашбордів) зі ключовими показниками заборгованості, які оновлюються в 
режимі, наближеному до реального часу. 
Цифрові технології дозволяють: 
⎯ оперативно виявляти відхилення від встановлених лімітів кредиторської 
заборгованості; 
⎯ відстежувати концентрацію ризиків (залежність від обмеженої кількості 
ключових постачальників); 
⎯ моделювати сценарії (як зміниться фінансовий стан при зміні строків 
оплати, умов договорів, обсягу закупівель). 
Заключний етап методики передбачає оформлення результатів аналізу у 
вигляді аналітичної записки або звіту, який повинен містити: 
92 
⎯ коротку характеристику інформаційної бази аналізу та періоду 
дослідження; 
⎯ таблиці й графіки, що відображають динаміку, структуру та основні 
коефіцієнти, пов’язані з кредиторською заборгованістю; 
⎯ інтерпретацію отриманих результатів (пояснення причин змін основних 
показників); 
⎯ оцінку впливу кредиторської заборгованості на ключові параметри 
фінансового стану підприємства (ліквідність, платоспроможність, 
фінансову стійкість); 
⎯ виявлені проблеми (висока частка простроченої заборгованості, 
концентрація боргів перед окремими контрагентами, невідповідність 
строків погашення кредиторської та дебіторської заборгованості, 
систематичне порушення умов договорів тощо); 
⎯ обґрунтовані пропозиції щодо: 
⎯ коригування договірних умов із постачальниками та підрядниками; 
⎯ оптимізації структури постачальницької бази; 
⎯ посилення контролю за дотриманням платіжної дисципліни; 
⎯ удосконалення бюджетування грошових потоків та платіжного 
календаря; 
⎯ впровадження додаткових процедур внутрішнього контролю й 
автоматизованих аналітичних інструментів. 
Для ТОВ «Гранекс Черкаси» систематичне проведення аналізу 
розрахунків з постачальниками та підрядниками дозволить: 
⎯ знизити ризики порушення розрахункової дисципліни та фінансових 
санкцій; 
⎯ зміцнити ділову репутацію надійного партнера; 
⎯ підвищити керованість грошовими потоками; 
⎯ забезпечити більш ефективне використання залучених ресурсів. 
Таким чином, організація та методика аналізу розрахунків з 
постачальниками й підрядниками передбачають цілісну систему: від 
93 
формування інформаційної бази та розрахунку показників до інтерпретації 
результатів і вироблення управлінських рішень. Її належне впровадження на 
підприємстві сприяє підвищенню якості фінансового менеджменту, 
зміцненню фінансової стійкості й конкурентоспроможності підприємства в 
умовах сучасного ринкового середовища. 
 
 
3.3. Концептуальні підходи щодо удосконалення контролю та 
аналізу розрахунків з постачальниками та підрядниками як напряму 
підвищення ефективності діяльності підприємства 
 
Контроль кредиторської заборгованості є невід’ємним елементом 
системи управління будь-якого суб’єкта господарювання, оскільки 
безпосередньо впливає на рівень платоспроможності, ділову репутацію та 
фінансову стійкість підприємства. Формування виваженої політики щодо умов 
відстрочення платежів та управління розрахунками з кредиторами можливе 
лише за умови наявності чітко розробленої кредитної політики підприємства. 
У сучасній теорії та практиці фінансового менеджменту виокремлюють 
три базові типи кредитної політики: 
⎯ консервативна кредитна політика; 
⎯ помірна (компромісна) кредитна політика; 
⎯ агресивна кредитна політика. 
Для досліджуваного підприємства доцільно орієнтуватися переважно на 
консервативний тип кредитної політики, який проявляється в обмеженому, 
обережному ставленні до надання відстрочки платежу. За такого підходу 
підприємство, як правило, наполягає на повній попередній оплаті продукції, 
що мінімізує ризики неплатежів і дефіциту оборотних коштів. 
Помірна кредитна політика характеризується тим, що постачальник 
загалом орієнтується на передоплату, однак у переговорах із ключовими 
контрагентами, які мають позитивну ділову репутацію, допускає можливість 
94 
гнучкіших умов – наприклад, надання знижок чи відстрочки платежу. У цьому 
разі підприємство погоджується на певні затримки оплати лише стосовно тих 
клієнтів, щодо яких ризик несвоєчасної чи неповної сплати є мінімальним. 
Застосування такої моделі кредитної політики є доцільним за наявності 
таких передумов: 
1. Підприємство є достатньо відомим на ринку та працює з відносно 
вузьким, перевіреним колом контрагентів. 
2. Якість продукції та ділова репутація підприємства залишаються на 
високому рівні, що забезпечує стабільність або розширення ринків збуту. 
3. Фінансові ресурси підприємства є обмеженими, що не дозволяє 
масштабно інвестувати в розширення виробництва та збуту, а отже ризики 
надмірного «зв’язування» коштів у дебіторській заборгованості мають бути 
мінімізовані. 
Застосування більш гнучкої моделі регулювання кредитної політики є 
особливо актуальним у ситуації, коли: 
⎯ сформовано коло надійних клієнтів, яким підприємство може довіряти; 
⎯ спостерігається стале зростання попиту на продукцію; 
⎯ надання комерційного кредиту покупцям здатне забезпечити відчутне 
збільшення обсягів реалізації. 
Для формування ефективної системи управління кредиторською 
заборгованістю з урахуванням зазначених факторів доцільно оцінювати 
ключові фінансові наслідки зміни строків оплати продукції, а саме: 
⎯ зростання виручки від реалізації внаслідок пом’якшення умов оплати; 
⎯ якщо питома вага прибутку в ціні продукції є суттєвою, додаткові обсяги 
реалізації генерують додатковий фінансовий результат, який може 
компенсувати ризики, пов’язані з відстроченням платежу; 
⎯ ефект операційного важеля за умов зниження питомої ваги постійних 
витрат у загальній їх структурі. За наявності резервів потужностей збільшення 
обсягу виробництва без істотного зростання витрат спричиняє випереджаюче 
зростання прибутку. У такому випадку помірне послаблення кредитної 
95 
політики (тобто збільшення строків оплати) може супроводжуватися 
відчутним зростанням фінансового результату; 
⎯ ефект фінансового важеля у разі залучення позикових коштів для реалізації 
кредитної політики за умови, що економічна рентабельність підприємства 
перевищує процентну ставку за кредитом. Якщо підприємство має доступ до 
зовнішніх або міжнародних джерел фінансування під відносно низькі 
відсотки, різниця між рентабельністю та вартістю позикових ресурсів може 
стати джерелом додаткового прибутку, зокрема і за рахунок зміни кредитної 
політики. У такій ситуації спрямування залучених коштів на розширення 
комерційного кредитування клієнтів може бути економічно виправданим. 
Важливим елементом вдосконалення контролю кредиторської 
заборгованості є запровадження подвійного (постійного і періодичного) 
контролю за виконанням планових показників. Такий підхід передбачає 
послідовність дій: 
1. Розроблення плану кредиторської заборгованості з деталізацією за 
статтями та строками її погашення. 
2. Систематичне порівняння планових показників із фактичними 
даними за видами кредиторів і строками. 
3. Аналіз причин відхилень фактичних показників від планових. 
4. Прийняття управлінських рішень за результатами аналізу (зміна 
графіків платежів, умов договорів, джерел фінансування тощо). 
5. Реалізація заходів щодо усунення негативних відхилень і 
запобігання їх повторенню. 
Такий підхід відповідає концепції контролінгу, який поєднує функції 
планування, моніторингу, оцінки відхилень та розроблення коригувальних 
заходів. 
Традиційний показник – коефіцієнт оборотності кредиторської 
заборгованості – відображає співвідношення між сумою кредиторської 
заборгованості та виручкою від реалізації, але не повною мірою характеризує 
швидкість руху грошових потоків. З метою поглибленої оцінки пропонується 
96 
використовувати коефіцієнт інтенсивності руху кредиторської заборгованості 
(ІРдз), який може бути визначений, наприклад, як відношення обсягів 
кредиторської заборгованості з коротким строком обігу до заборгованості з 
більш тривалим строком (умовно: 
 
ІРдз = ДЗ(0–3) / ДЗ(3–12), ІРдз ≥ 0),                                 (3.1) 
де: 
ІРдз – коефіцієнт інтенсивності руху кредиторської заборгованості; 
ДЗ(0–3) – сума заборгованості постачальникам і підрядникам із терміном обігу від 0 
до 3 місяців; 
ДЗ(3–12) – сума заборгованості з терміном обігу від 3 до 12 місяців. 
 
Запропонований показник дає змогу оцінити динамічність обертання 
кредиторської заборгованості: чим вищим є значення ІРдз, тим швидше 
відбувається оновлення (обіг) грошових коштів та ефективніше функціонує 
підприємство в частині розрахунків із кредиторами. Перевага такого 
показника полягає в простоті розрахунку (використовуються доступні 
показники обліку) та наочності інтерпретації результатів. 
До першочергових завдань контролю кредиторської заборгованості 
доцільно віднести: 
⎯ забезпечення юридичної обґрунтованості кожної суми кредиторської 
заборгованості (наявність договору, належне оформлення первинних 
документів, дотримання умов поставки тощо); 
⎯ дослідження причин виникнення заборгованості та оцінка можливих 
наслідків її несвоєчасного погашення; 
⎯ здійснення комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію та 
погашення заборгованості, оцінка реальних можливостей її погашення; 
⎯ регулярне проведення інвентаризації розрахунків, контроль строків 
позовної давності, своєчасне списання безнадійної заборгованості. 
З метою підвищення ефективності внутрішнього контролю доцільно 
створити на підприємстві спеціалізовану службу (групу), яка здійснюватиме 
97 
взаємні перехресні перевірки роботи бухгалтерії, відділів збуту та постачання, 
а також розроблятиме заходи щодо попередження надмірного зростання 
кредиторської заборгованості. Перевірку доцільно проводити щомісяця у 
тісній співпраці з інвентаризаційною комісією, а за позитивних результатів 
роботи служби запроваджувати систему матеріального стимулювання її 
працівників. 
Зменшення обсягів кредиторської заборгованості та збільшення 
швидкості її погашення прямо впливають на фінансові результати діяльності 
підприємства, оскільки прискорюють обіг грошових коштів. Це, своєю 
чергою, визначає можливості підприємства щодо: 
⎯ своєчасної виплати заробітної плати; 
⎯ погашення власних зобов’язань перед кредиторами; 
⎯ модернізації та технічного обслуговування основних засобів; 
⎯ придбання сировини й матеріалів для забезпечення безперервного 
виробничого процесу; 
⎯ реалізації інвестиційних проєктів і розширення виробництва. 
Отже, управління кредиторською заборгованістю на підприємстві має 
розглядатися як комплексний процес, що включає: 
⎯ планування цільового обсягу та структури кредиторської заборгованості; 
⎯ встановлення параметрів кредитної політики (строки надання 
комерційного кредиту, умови відстрочки, розмір можливих штрафних 
санкцій тощо); 
⎯ класифікацію кредиторів за категоріями ризику та важливості для 
підприємства із визначенням диференційованих умов співпраці; 
⎯ застосування методів факторного аналізу для оцінки впливу змін у 
кредиторській заборгованості на фінансові результати; 
⎯ використання додаткових аналітичних показників (зокрема, ІРдз, а також 
показників, що характеризують попит на продукцію) при оцінці 
ефективності кредитної політики; 
98 
⎯ удосконалення внутрішнього контролю шляхом створення служби 
перехресних перевірок між підрозділами бухгалтерії, збуту та постачання. 
Аналіз наказу про облікову політику показав, що в ньому не встановлено 
чітких термінів проведення інвентаризації кредиторської заборгованості. На 
практиці інвентаризації розрахунків приділяється недостатньо уваги, що 
пояснюється значними трудовитратами на її проведення. 
З метою підвищення ефективності інвентаризації розрахунків 
пропонується: 
⎯ зосередити увагу на суттєвих сумах заборгованості, виходячи з критеріїв 
суттєвості фінансової інформації; 
⎯ удосконалити процедури звірки розрахунків із контрагентами. 
Згідно з Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань 
02.09.2014  № 879, підприємство-кредитор повинно надсилати виписки всім 
своїм дебіторам. Такий підхід вимагає значних витрат часу як на підготовку 
виписок, так і на аналіз відповідей. Тому доцільно запровадити вибірковий 
підхід, орієнтований на найсуттєвіші суми заборгованості. 
Для підвищення ефективності інвентаризації рекомендується: 
⎯ додавати до акту звіряння супровідний лист із застереженням: «У разі 
неотримання підписаного акту звіряння протягом 10 днів вважаємо 
зазначену в акті заборгованість погодженою»; 
⎯ надсилати акти звіряння рекомендованими листами з повідомленням про 
вручення. 
У процесі інвентаризації розрахунків складається комплекс документів, 
перелік яких наведено в табл. 3.6.  
При цьому слід враховувати, що окремі графи типових форм втратили 
актуальність, а деякі важливі показники не знаходять свого відображення у 
стандартних бланках. Прикладом є Акт інвентаризації розрахунків (форма № 
інв-17). 
99 
Цей документ застосовується для оформлення результатів 
інвентаризації розрахунків із покупцями, постачальниками та іншими 
дебіторами і кредиторами.  
 
Таблиця 3.6 
Документи, що їх складають під час інвентаризації розрахунків 
 № 
Назва Чим затверджено форму Примітка 
з/п 
1 Виписка про Затвердженої форми немає Складають підприємства-
стан/наявність кредитори і надсилають дебіторам. 
дебіторської Дебітори мають відповісти на 
заборгованості виписки протягом 10 днів. 
Документ є підставою для 
складання Акту інвентаризації 
розрахунків і підтверджує 
достовірність заборгованості, що 
обліковується 
2 Акт звірки Єдиної затвердженої Акт може бути використаний як 
розрахунків форми немає. Як зразок альтернатива виписки про 
можна використати форму, стан/наявність заборгованості. 
наведену в додатку 1 до 
спільного наказу 
Мінекономіки, Мінфіну, 
Держкомстату від 10.10.98 
р. № 148/234/383 
3  Акт Наказом Міністерства Складають як зведений документ з 
інвентаризації фінансів України інвентаризації розрахунків, в 
розрахунків з від 02 вересня 2014 року № якому відображають як загальні 
покупцями, 879 суми заборгованостей за 
постачальниками рахунками обліку, так і суми 
та іншими узгодженої і неузгодженої 
дебіторами і заборгованості, а також 
кредиторами заборгованості, щодо якої минув 
строк позовної давності. 
4  Довідка до акту Наказом Міністерства У довідці наводять перелік 
інвентаризації фінансів України заборгованості, щодо якої минув 
розрахунків з від 02 вересня 2014 року № строк позовної давності, а також 
покупцями, 879 інформацію про осіб, винних у 
постачальниками пропущенні такого строку.  
та іншими 
дебіторами і 
кредиторами 
  
Акт складається в одному примірнику на підставі залишків сум, 
відображених на відповідних рахунках. Для окремих видів заборгованості до 
100 
акту необхідно додавати довідку. Нинішня форма акту не містить граф для 
зазначення дати виникнення та строку погашення заборгованості; доцільно 
доповнити документ цими реквізитами для підвищення аналітичної 
значущості інформації. 
З метою своєчасної та якісної інвентаризації розрахунків доцільно 
розробити план-графік її проведення із визначенням періодичності, 
відповідальних осіб та об’єктів перевірки. 
Отже, удосконалення наказу про облікову політику, підвищення 
організаційного рівня роботи бухгалтерської служби, чіткий розподіл 
функціональних обов’язків, а також оптимізація процедур інвентаризації 
сприятимуть покращенню обліку розрахунків із постачальниками та 
підрядниками, підвищенню достовірності фінансової інформації та зміцненню 
фінансової дисципліни на підприємстві. 
 
 
 
 
 
 
 
  
101 
ВИСНОВКИ 
 
 
На основі проведеного дослідження організації обліку, аналізу та 
контролю кредиторської заборгованості підприємства можна зробити 
наступні висновки та пропозиції: 
1. Розрахунки між підприємствами є однією з необхідних складових 
розширеного відтворення. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл 
суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. 
Розрахунки ґрунтуються на економічній базі кругообігу коштів в процесі 
виробництва і є суспільним визнанням того, що вони виступають як система 
економічних відносин між підприємствами. Тобто, за напрямами боргових 
зобов’язань (суб’єктами) заборгованість по розрахунках між підприємствами 
(що випливають із виконання (невиконання) зобов’язань) поділяють на 
кредиторську і дебіторську. 
2. Кредиторська заборгованість – це сума, яку повинен сплатити 
боржник за одержані від постачальника цінності, надані послуги, виконані 
роботи, нараховану заробітну плату, розрахунки з бюджетом і 
позабюджетними фондами, тощо. 
3. Проведений аналіз економічної літератури показав, що до цього часу 
серед науковців відсутня єдність поглядів щодо класифікації кредиторської 
заборгованості. Досліджена у роботі класифікація кредиторської 
заборгованості розкриває економічну природу різних видів кредиторської 
заборгованості та відповідає структурі бухгалтерського балансу. Вона дає 
змогу згрупувати заборгованість за термінами її виникнення (довгострокова 
або поточна), за видами, за об’єктами обліку та строками непогашення. З 
метою бухгалтерського обліку НП(С)БО 11 класифікує кредиторську 
заборгованість наступним чином: довгострокові зобов’язання, поточні 
зобов’язання, забезпечення. Викладені у роботі погляди, рекомендації та 
окремі прийоми класифікації заборгованості можна використовувати як для 
102 
складання фінансової звітності, так і для управлінських рішень щодо 
регулювання розрахунків та управління дебіторською заборгованістю. 
4. Необхідність у обліковій інформації щодо заборгованості вимагає 
формулювання основних завдань її обліку, в системі управління 
підприємством, якими є: розкриття інформації про заборгованість у наказі про 
облікову політику; розробка графіку документообігу для документів, що 
підтвержують виникнення кредиторської заборгованості; вибір облікових 
реєстрів, у яких відображається заборгованість. Розглянутий стан організації 
розрахунків з постачальниками та підрядниками на ТОВ «Гранекс Черкаси» 
свідчить, що він відповідає вимогам чинного законодавства з цього питання і 
ведеться із застосуванням типових форм первинних документів зі складанням 
відповідним бухгалтерських проведень. 
5. Належна організація обліку кредиторської заборгованості на 
підприємстві має важливе значення, оскільки сприяє упорядкуванню 
інформації, прозорості та достовірності даних розрахункових операцій за 
борговими зобов’язаннями. Розглянуто методику відображення кредиторської 
заборгованості в системі рахунків бухгалтерського обліку на ТОВ «Гранекс 
Черкаси», що сприяє підвищенню інформативної функції бухгалтерського 
обліку. Визначено, що для проведення внутрішнього аналізу і контролю 
своєчасності розрахунків, виконання прийнятих зобов’язань та стягнення 
своєчасно несплачених сум потрібно, в першу чергу, посилити роль і значення 
аналітичного обліку заборгованості, що дасть змогу уникнути проблем при 
управлінні кредиторською заборгованістю. 
6. Для удосконалення обліку кредиторської заборгованості, при її 
автоматизації, рекомендовано: 
− створити інформаційну базу кредиторської заборгованості учасників 
розрахунків; 
− звірити в електронній формі взаємні вимоги та зобов’язання й знайти 
найбільш раціональні способи погашення взаємної заборгованості; 
− провести взаємозаліки, поступово скорочуючи обсяги заборгованості; 
103 
− вести облік та звітність проведених взаєморозрахунків. 
Таким чином, створений під певне підприємство інструментарій 
забезпечує високий рівень адаптації програмного засобу як до особливостей 
суб’єкта господарювання, так і до змін в обліковій політиці та в діючому 
законодавстві. Це також дасть змогу проводити ефективну цінову політику, 
спрямовану на збільшення прибутку. 
7. Проведений аналіз розрахунків на ТОВ «Гранекс Черкаси» дав 
підставу зробити висновки про те, що кредиторська заборгованість займає 
досить значну частку в структурі оборотних засобів підприємств. Найбільшу 
питому вагу в структурі кредиторської заборгованості підприємства займає 
заборгованість за товари, роботи та послуги, що є негативною тенденцією. 
Проведено аналіз оборотності кредиторської заборгованості. За результатами 
проведеного аналізу розрахунків з постачальниками і підрядниками на ТОВ 
«Гранекс Черкаси» запропоновано рекомендації щодо управління 
кредиторською заборгованістю для покращання фінансового стану. 
8. Розглянуті організаційні підходи щодо внутрішнього контролю 
забезпечать вирішення важливих завдань, що мають істотне значення для 
управління фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Гранекс Черкаси». 
Для удосконалення внутрішнього контролю кредиторської заборгованості на 
підприємстві рекомендовано проведення тесту внутрішнього контролю, що 
дасть змогу оцінити стан заборгованості та сприятиме зниженню суми 
кредиторської заборгованості. 
9. Досліджено методику проведення контролю операцій з кредиторської 
заборгованості, що представляє собою систему способів, прийомів і правил, 
призначена для вивчення господарської діяльності підприємств і включає 
розробку програми проведення перевірки і конкретних прийомів і способів 
при здійснені контролю операцій із заборгованістю. Рекомендовані у роботі 
основні напрями удосконалення існуючої системи контролю розрахунків з 
постачальниками та підрядниками є запорукою покращення активності 
суб’єктів господарювання, забезпечення їх стабільності. 
104 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI, змінами і 
доповненнями [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: 
http:// www.zakon.rada.gov.ua/ 
2. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в 
Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, змінами і доповненнями [Електронний 
ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/ 
3. Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового 
контролю в Україні» № 2939-XII від 26.01.1993 р.№ 435-IV 
http://zakon1.rada.gov.ua/ 
4. Закон  України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську 
діяльність» від 21.12.2017 № 2258-VIII. Документ 2258-VIII ,  
5. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні 
вимоги до фінансової звітності» Затверджено наказом Міністерства фінансів 
України від № 73 від 07.02.2013р., з наступними змінами і доповненнями. 
[Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: http:// 
www.zakon.rada.gov.ua/ 
6. НПСБО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» 
Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87, з 
наступними змінами і доповненнями - [Електронний ресурс]. – Режим доступу 
– http://zakon.rada.gov.ua. 
7. НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» затверджений наказом 
Міністерства фінансів України від  08.10.1999 р. № 237 з наступними змінами 
і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// 
www.zakon.rada.gov.ua/ 
8. НПСБО 11 «Зобов'язання» Затверджено наказом Міністерства фінансів 
України від 31.01.2000 р. № 20, з наступними змінами і доповненнями - 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.ua. 
105 
9. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності 
затверджені  Наказом Міністерства Фінансів України від 28.08.2013р. № 433- 
[Електронний ресурс]. – Режим доступу – http://zakon.rada.gov.ua/ 
/show/374512. 
10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і 
господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999 р., змінами і 
доповненнями [Електронний ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: 
http:// www.zakon.rada.gov.ua/ 
11. Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань: затв. наказом М-
ва фінансів України від 02 верес. 2014 р. № 879. [Електронний ресурс]. – 
Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/ 
12.  Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському 
обліку Міністерство Юстицій України 05 червня 1995р. за № 168/704 з 
наступними змінами і доповненнями [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 
http:// www.zakon.rada.gov.ua/ 
13. Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства № 635 
від 27.06.2013р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// 
www.zakon.rada.gov.ua/ 
14. Методичні рекомендації про застосування регістрів бухгалтерського 
обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 356 від 
29.12.2000р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// 
www.zakon.rada.gov.ua/ 
15. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності 
№ 433 від 28.03.2013р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// 
www.zakon.rada.gov.ua/ 
16. Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових 
форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. за № 352 [Електронний ресурс] // 
Офіційний сайт. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/ 
17. Інструкція «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку 
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і 
106 
організацій» від 30.11.1999 р. №291, змінами і доповненнями [Електронний 
ресурс] // Офіційний сайт. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua/ 
18. Андрійчук В. Г. Економіка підприємств агропромислового комплексу 
Підручник — К.: КНЕУ, 2013. 779 с. 
19. Атамас П. Й. Бухгалтерський облік у галузях економіки: навч. посіб. / П. 
Й. Атамас. – К. : ЦУЛ, 2010. – 390 с. 
20. Бондар М. І. Звітність підприємств [текст]: навч. посіб. / М. І. Бондар, 
Ю.А. Верига, М.М. Ориенко – К. : ЦУЛ, 2015. – 570 с. 
21. Бутинець Ф.Ф. «Бухгалтерський фінансовий облік 6-те видання 
доповнене і перероблене» Житомир.- ПП Рута, - 2005. – 345 с. 
22. Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку [Навч. посіб. для студ. вищ. 
навч. закл.] / М.Т.Білуха. – 2-ге вид., доп.  – К.: Укр. акад. оригін. Ідей, 2012. – 
240 с. 
23. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством : навч. посіб. 
[Електронний ресурс] / В. І. Чиж, В. О. Гавриленко ; М-во освіти і науки 
України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2025. – 153 с. 
24. Булкот Г. В. Особливості обліку та аналізу кредиторської заборгованості 
за розрахунками з постачальниками і підрядниками // Економіка та держава. 
– 2020. – № 6. – С. 98–103. 
25. Верига Ю. А. Облікова політика підприємства: навч. посіб. / Ю. А. 
Верига. – К. : ЦУЛ, 2015. – 315 с. 
26. Вiгуржинська С.Ю. Економіка підприємства / С.Ю. Вiгуржинська. – 2-
ге вид., доп. і перероб. - К.: Вид. "Освіта", - 2013. - 234 с. 
27. Гончаренко О.О. Управлінський облік [Текст]: навч. посібник / О.О. 
Гончаренко, Т.В. Давидюк, А.О. Саюн, І.В. Рогова. – К.: УБС НБУ, 2014. 415с. 
28. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік і фінансова звітність за міжнародними 
стандартами : монографія. – К. : Лібра, 2008. 
29. Голов С. Ф. Фінансовий облік : підручник. – К. : Лібра, 2012. 
107 
30. Городянська Л. В. Особливості організації обліку кредиторської 
заборгованості на підприємстві // Бухгалтерський облік і аудит. – 2017. – № 6. 
– С. 9–17. 
31. Гуцаленко Л.В. Внутрішньогосподарський контроль. [текст]: навч. 
посіб. / Л.В. Гуцаленко, М.М. Коцупатрий, У.О. Марчук – К.: «ЦУЛ», 2014 – 
496 с. 
32. Дерій В. А. Контроль і ревізія в сільському господарстві : навч. посібник. 
— Тернопіль : Джура, 2009. — 256 с. 
33. Демиденко С. Л. Аналіз господарської діяльності [Електронний ресурс] 
: навчальний посібник / С. Л. Демиденко; М-во освіти і науки України, Черкас. 
держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, – 2020. 199 с. 
34. Житна І.П. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств: 
[Навчальний посібник] / І.П. Житна, А.М. Нескреба. – К.: Вища школа, 2012. 
191 с. 
35. Загурський О.М. Фінансовий аналіз: кредитно-модульний курс[текст]: 
навч. посіб. – К.: ЦУЛ, 2013. – 472 с. 
36. Кожанова Є.П., Отенко І.П. Економічний аналіз: Учбовий посібник для 
студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. – Х.: ВД «ІНЖЕК",  
2015. 
37. Кім Ю. Г. Бухгалтерський та податковий облік: Первинні документи та 
порядок їх заповнення / Ю. Г. Кім. – К. : ЦУЛ, 2014. – 600 с. 
38. Кожанова, Є. П. Економічний аналіз [Текст]: навч. посіб. / Є. П. 
Кожанова [и др.] ; Харківський національний економічний унт. - 3-є вид., допр. 
і доп. -. X.: ВД "ІНЖЕК", 2012. - 344 с. 
39. Косова Т.Д. Організація і методика економічного аналізу [Текст]: навч. 
посіб. / Т.Д. Косова, П.М. Сухарев, Л.О. Ващенко. – К.: ЦУЛ, 2012. – 528с. 
40. Кіндрацька Г.І. Економічний аналіз [Текст]: підручник / Г. І. Кіндрацька 
[и др.]. - 4-те вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2014. - 487с. 
108 
41. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Проведення економічного 
аналізу за новими методами: Підручник / За ред. проф. А.Г. Загороднього. – 3-
тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2015. – 237 с. 
42. Лень В.С. Управлінський облік: [Навчальн. посібн.] / В.С. Лень. – К: 
Знання-Пресс, 2013. – 286 с. 
43. Лень В.С., Тливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: Основи та 
практика. Навч. посіб. - К.: Центр навчальної літератури, 2014. - 576 с. 
44. Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік. [Підручник для ВНЗ] / О.В. 
Лишиленко. – К.: ЦУЛ. – 2015. – 528 с. 
45. Максімова В. Ф. Бухгалтерський облік: Підручник для студентів вищих 
навчальних закладів спеціальності 6.050100 «Облік і аудит» – Одеса: ОНЕУ, 
2012.– 670 с. 
46. Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник / За ред. 
д.е.н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця. – 2-
вид., доп. і перероб. – Ж.: ПП «Рута», 2015. – 704 с. 
47. Мушинський В. В. — Облік зобов’язань та фактів їх зміни: аналіз 
наукових проблем // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, 
контролю і аналізу. – 2024. – Вип. 1(57). 
48. Облік дебіторської та кредиторської заборгованості: міжнародна 
практика та тенденції. (2025). Міжгародний журнал тучного інтелекту, 5 (04), 
1585-1588 https://www.academicpublishers.org/journals/index.php/ ijai/article/ 
view/4145 
49. Онищенко В. О. Облік у зарубіжних країнах [текст]: підручник / В. О. 
Онищенко, М.І Бондар, В.В. Дубова – К. : ЦУЛ, 2015. – 576 с. 
50. Пальчук О. В., Савченко В. М., Тошина Н. М. Маркетинг і 
бухгалтерський облік маркетингової діяльності: Навч. посібник для студ. 
вищих навч. закл. / Кіровоградський ін-т регіонального управління та 
економіки. - Кіровоград : Поліум, 2015. - 228с. 
51. Петрук О. М. Бухгалтерський облік договірних зобов’язань і прав : навч. 
посіб. – Житомир : ЖІТІ, 2000. – 186 с. 
109 
52. Плиса В. Й. Бухгалтерський облiк [Текст]: навчальний посібник / В. Й. 
Плиса, З. П. Плиса. - К.: Каравела, 2014. - 480 с.. 
53. Пушкар Н.С. Фінансовий облік: [Підручник]. – Тернопіль: Карт – бланш, 
2015. – 628 с. 
54. Пушкар М. С. Теорія і практика формування бухгалтерської інформації 
: монографія. – Тернопіль : Карт-бланш, 2002. 
55. Прокопенко І.Ф. Методика і методологія економічного аналізу [Текст]: 
навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / І. Ф. Прокопенко, В. І. Ганін. - . 
К.: ЦУЛ, 2013. - 430 с. 
56. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб’єктів господарювання: 
Підручник, 3-є вид. перероб. і доп. – К.: Знання, 2015. 630 с. 
57. Садовська І. Б. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / І. Б. Садовська. – К.: 
ЦУЛ, 2013. – 688 с. 
58. Серпенінова Ю. С. Бухгалтерський облік: загальна теорія: навч. посіб. / 
Ю. С. Серпенінова, С. М. Гольцова, І. О. Макаренко; за заг. ред. Ю. С. 
Серпенінової. – Суми: Університетська книга, 2015. – 336 с. 
59. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством [Текст]: 
навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2006. – 526 с. 
60. Сопко В. В. Фінансовий облік : підручник. – К. : КНЕУ, 2004. 
61. Сурніна К. С. Удосконалення обліку дебіторської і кредиторської 
заборгованості промислових підприємств : автореф. дис. на здобуття наук. 
ступеня канд. екон. наук : 08.06.04 / К. С. Суріна. – Луганськ, 2002. – 19 с. 
62. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і 
звітність: Підручник. – 6-те вид. допов. і перероб. – К.: Алерта, 2013.—982с. 
63. Ткаченко Н.М., Ільєнко Н.О. Становлення податкової системи України: 
теорія, методологія, практика, проблеми та перспективи [Монографія] К.: 
Алерта, 2015. – 664 с. 
64. Ткаченко Н.М. Фінансовий облік – 2 [Текст]: навчальний посібник / О.В. 
Боровик, І.Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк, за заг. ред.. проф.. Н.М. Ткаченко – К.: ЦУЛ, 
2015. – 576с. 
110 
65. Ткаченко Н.М. Оновлена фінансова звітність в Україні [Текст]: навч.-
практ. посібник. – К.: Алерта, 2015. – 66 с. 
66. Ткаченко А.А., Крижанівський В.В. Ефективність проведення аналізу 
оцінки фінансового стану виробничого підприємства у сучасних умовах 
господарювання. Науковий погляд: Економіка та управління 2021. № 4 (74). С. 
93-97. DOI: https://doi.org/10.32836/2521-666X/2021-74-14. 
67. Тринька Л.Я., Іванчук О.В. Фінансовий аналіз [Текст]: навчальний 
посібник. – К.: Алерта, 2014. – 768 с. 
68. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія : підручник. – К. : Знання-Прес, 2005. 
69. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: 
Підручник / М.Ф. Огійчук, Л.О. Сколотій, М.І. Блелнкова та ін. / За ред.. проф.. 
М.Ф. Огійчука. – 7-ме вид., перероб. і допов. – К.: Алерта, 2016. – 1040с. 
70. Н.М. Бразілій, В.О. Гавриленко, О.В. Кравченко; Фінансовий облік 1. М-
во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2018. 
– 664 с 
71. Черненко С. К. Фінансовий облік і звітність: Підручник для ВНЗ. - К.: 
КНЕУ, 2014. - 180 с. 
72. Чиж В., Гавриленко В., Обліково-аналітичне забезпечення управління 
підприємством в умовах цифрової економіки. Вісник Хмельницького 
національного університету. Серія: Економічні науки. 2022;302(1):88-93. 
URL:10.31891/2307-5740-2022-302-1-15 Дата звернення: (5 грудня 2024). 
73. Шара Є. Ю. Бухгалтерський фінансовий та податковий облік [Текст]: 
навчальний посібник / Є. Ю. Шара, О. О. Бідюк, І. Є. Соколовська-Гонтаренко; 
Нац. ун-т державної податкової служби України. - К.: Центр учбової 
літератури, 2011. - 424 с. 
74. Шара Є. Ю., Соколовська І.Є. Фінансовий облік - 1 [Текст]: навчальний 
посібник - К.: Центр учбової літератури, 2016. - 336 с. 
75. Шара Є. Ю., Соколовська І.Є. Фінансовий облік - 2 [Текст]: навчальний 
посібник - К.: Центр учбової літератури, 2016. - 308 с. 
111 
76. Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: підручник / В. Г. Швець. – 
4-те вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2015. – 572 с.  
77. Яценко В.М. Фінансовий аналіз: [навч. посіб.] / В.М. Яценко, О.М. 
Шинкаренко, Н.М. Бразілій. – М-во освіти і науки України, Черкас. держ. 
технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2010. – 267 с. 
78. Arabyan G., Galstyan T. — Accounts payable analysing in the context of 
improving the financial stability of organizations (2025) 
79. Asraqulova A. Accounting for receivables and payables: international 
practices and trends / Azizakhon Asraqulova // International Journal of Artificial 
Intelligence. – 2025. – Vol. 5, Issue 4. – P. 1585–1588. – Режим доступу: 
https://www.academicpublishers.org/journals/index.php/ijai/article/view/4145  
80. Arabyan G., Galstyan T. Accounts payable analysing in the context of 
improving the financial stability of organizations / G. Arabyan, T. Galstyan // 
Economics, Finance and Accounting. – 2025. – Vol. 1, Issue 15. – P. 57–65. – DOI: 
10.59503/29538009-2025.1.15-57  
81. Matchuk, S., Havrylenko, V., Lukanovska, I., Kharkhalis, T., & Ostapenko, 
Y. (2024). The evolution of accounting and auditing in the era of digital 
technologies: the role of cloud services and process automation. Salud, Ciencia Y 
Tecnología - Serie De Conferencias, 3, .1138. 
https://doi.org/10.56294/sctconf2024.1138 
82.The accounting for payables and its analysis // Journal of Accounting and 
Finance Research. – 2025. – Vol. 7, Issue 2. – P. 60–68.