ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛАХ ФІЛІЯ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ», М. ЧЕРКАСИ)

Малашевський, Тарас Сергійович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6848
Title:	ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛАХ ФІЛІЯ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС» ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ», М. ЧЕРКАСИ)
Authors:	Гавриленко, Валентина Олександрівна Малашевський, Тарас Сергійович
Issue Date:	2025
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6848
Appears in Collections:	071 Облік і оподаткування (Облік і аудит)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Маг робота Малашевський.pdf Restricted Access		1.5 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
3 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2025 р. 
 
 
МАЛАШЕВСЬКИЙ ТАРАС СЕРГІЙОВИЧ 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І 
ЗАМОВНИКАМИ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ 
(НА МАТЕРІАЛАХ ФІЛІЯ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС» ДП «ЛІСИ 
УКРАЇНИ», М. ЧЕРКАСИ) 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________           Малашевський Т.С. 
                                                                                                            (підпис)                                      П.І.П.студента 
«____»______________2025 р. 
 
 
Науковий керівник: 
Д.е.н., професор                                   ______________          Гавриленко В.О.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2025 р.                  
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 
4 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ  
РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ 8 
 
1.1. Економічна сутність розрахунків з покупцями і замовниками 8 
1.2. Методичні основи обліку розрахунків з покупцями та 19 
замовниками  
1.3. Мета, завдання, джерела та методичні прийоми контролю 27 
розрахунків з покупцями і замовниками 
1.4. Організація та методика аналізу розрахунків з покупцями і  
замовниками 37 
 
РОЗДІЛ 2. ДІЮЧА ПРАКТИКА ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З  
ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ НА ФІЛІЯ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ  42 
ОФІС» ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ», М. 
ЧЕРКАСИ 
 
2.1. Організаційно економічна характеристика підприємства 42 
2.2. Документальне оформлення обліку розрахунків з покупцями  
та замовниками на підприємстві 63 
2.3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з покупцями  
і замовниками на підприємстві 87 
2.4. Удосконалення системи обліку розрахунків з покупцями і  
замовниками 88 
  
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ  
РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ НА ДП 92 
«ЛІСИ УКРАЇНИ» ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ 
 
3.1. Особливості проведення контролю розрахунків на 92 
підприємстві 
3.2. Аналіз розрахунків з покупцями і замовниками 99 
3.3. Пропозиції щодо удосконалення контролю та аналізу  
розрахунків з покупцями і замовниками 107 
   
ВИСНОВКИ 116 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 123 
ДОДАТКИ  
 
 
 
 
 
5 
 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. Розрахунки з покупцями і замовниками є 
важливою складовою системи управління дебіторською заборгованістю та 
грошовими потоками підприємства. Від своєчасності їх здійснення залежить 
не лише результат діяльності, а й здатність підприємства виконувати свої 
зобов’язання перед постачальниками, бюджетом і працівниками. Таким 
чином, правильна організація обліку, контроль і аналітичне забезпечення 
процесів розрахунків становлять основу для прийняття ефективних 
управлінських рішень у сфері фінансового менеджменту. 
Проблематика розрахунків із покупцями та замовниками посилюється 
впливом зовнішніх факторів, зокрема війною в Україні, нестабільністю ринків, 
логістичними порушеннями, коливанням валютного курсу, що призводить до 
зростання ризиків неплатоспроможності контрагентів. Водночас держава 
здійснює цифрову трансформацію облікових процесів, упроваджує 
електронну звітність, хмарні сервіси, онлайн-реєстрацію податкових 
накладних, що вимагає від підприємств удосконалення облікової політики та 
автоматизації інформаційних потоків. 
В умовах післявоєнного відновлення економіки України особливого 
значення набуває питання управління дебіторською заборгованістю як одного 
з головних джерел фінансових ризиків підприємства. Для суб’єктів 
господарювання своєчасне отримання коштів від покупців є визначальним 
чинником забезпечення платоспроможності та фінансової стабільності. 
Неналежна організація обліку і контролю за розрахунками з покупцями 
призводить до таких негативних наслідків, як: виникнення простроченої 
дебіторської заборгованості; втрата ліквідності та необхідність залучення 
короткострокових кредитів; збільшення обсягу безнадійних боргів; зниження 
довіри інвесторів і партнерів. 
6 
 
Для запобігання цим ризикам потрібна ефективна система аналітичного 
моніторингу, яка базується на даних бухгалтерського обліку, включаючи 
показники строків погашення, коефіцієнти оборотності дебіторської 
заборгованості, частку сумнівних боргів у загальній структурі активів тощо. 
Питанням обліку та контролю та аналізу розрахунків з покупцями і 
замовниками, розглядали у своїх наукових працях багато вітчизняних і 
зарубіжних науковців, зокрема таких, як Атамас П. Й. М. Т. Білуха, Ф. Ф. 
Бутинець, Ю.А. Верига Л. В. Гуцайлюк, Й. Я. Даньків, Г. Г. Кірейцев, Ж.-К. 
Коллі, М. В. Кужельний, Ю. А. Кузьмінський, В.С.  Лень В. Г. Лінник, О.В. 
Лишиленко О. А. Петрик, В. В. Сопко, Д. Стоун, Н.М.Ткаченко та ін. 
Метою написання кваліфікаційної роботи магістра є систематизація, 
розширення і закріплення теоретичних знань, визначення проблемних питань 
з обліку, контролю та аналізу розрахунків з покупцями і замовниками на 
підприємстві та розробка пропозицій щодо їх вирішення. 
Для досягнення поставленої мети потрібно вирішити такі завдання: 
⎯ дослідити  економічну сутність розрахунків з покупцями і замовниками 
та їх нормативне регулювання; 
⎯ розглянути методичні та організаційні аспекти обліку, контролю та 
аналізу розрахунків з покупцями і замовниками; 
⎯ дослідити  практичні аспекти обліку, контролю та аналізу розрахунків 
з покупцями і замовниками на підприємстві; 
⎯ здійснити аналіз розрахунків підприємства з покупцями і замовниками;  
⎯ надати пропозиції щодо удосконалення обліку, контролю та аналізу 
розрахунків з покупцями і замовниками;  
Об’єктом дослідження кваліфікаційної роботи є процес організації та 
методики бухгалтерського обліку, контролю та аналізу розрахунків з 
покупцями і замовниками. 
Предметом дослідження кваліфікаційної роботи магістра є теоретико-
методологічні засади і діюча практика ведення обліку, контролю та аналізу 
розрахунків з покупцями і замовниками на ДП «Ліси України». 
7 
 
Основою дослідження є діалектичний метод пізнання та системний 
підхід до вивчення економічних явищ і процесів. Для проведення аналізу 
діяльності підприємства були використані методи й прийоми фінансового та 
економічного аналізу, економіко-математичні методи, зокрема: метод індукції 
і дедукції, аналізу і синтезу, метод порівняння, спостереження та інформаційні 
технології. 
Наукова новизна 
Полягає у розробленні методичних підходів до вдосконалення обліку, 
контролю та аналізу розрахунків з покупцями і замовниками з урахуванням 
вимог сучасних інформаційних систем, законодавчих змін та специфіки 
діяльності підприємства. Запропоновано впровадження електронного обліку 
деревини, що дозволить удосконалити облік номенклатури виробленої та 
реалізованої деревини для розрахунку її вартості для кожного замовника. 
Інформаційною базою дослідження є нормативно-правові акти 
України, що регулюють розрахунки з покупцями і замовниками, первинні 
документи та бухгалтерська звітність ДП «Ліси України 
Методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних та 
зарубіжних вчених, довідково-інформаційні видання, матеріали науково-
практичних конференцій у сфері економічної теорії, обліку, контролю та 
аналізу розрахунків з покупцями і замовниками. 
Апробація: Пастернак Я Малашевський Т.С. Інвентаризація в системі 
контролю підприємства в умовах воєнного стану International scientific-
practical conference “Current state and prospects for the development of science, 
education, society, and technology”: conference proceedings (Tampere, Finland, 
May 8, 2025). Tampere, Finland: Scholarly Publisher (Міжнародна науково-
практична конференція «Сучасний стан та перспективи розвитку розвиток 
науки, освіти, суспільства і технологій»: (Тампере, Фінляндія, 8 травня 2025 
р.)) ICSSH, 2025. 71 pages. С. 66-67.https://s.chdtu.edu.ua/8xt58U 
 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З 
ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ 
 
 
1.1. Економічна сутність розрахунків з покупцями і замовниками 
 
Розрахунки з покупцями і замовниками посідають ключове місце у 
системі господарських взаємовідносин підприємства, відображаючи процеси 
реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, а також рух грошових коштів між 
суб’єктами господарювання. Економічна сутність цих розрахунків полягає у 
забезпеченні безперервності кругообігу капіталу, своєчасному поверненні 
грошових ресурсів і формуванні доходів підприємства. 
Сутність зобов’язань між учасниками господарських відносин 
розкривається у положеннях цивільного законодавства України. Зобов’язання 
визначається як сукупність дій, які кожна сторона договору повинна виконати 
на користь іншої сторони відповідно до умов укладеного договору, 
адміністративних актів, юридичних фактів чи інших підстав, що не суперечать 
чинним нормативно-правовим вимогам. 
Разом із тим, у сфері бухгалтерського обліку момент виникнення 
зобов’язання має іншу природу. Воно не ототожнюється з фактом підписання 
договору, а формується лише після здійснення однією зі сторін передбачених 
ним господарських операцій або дій (бездіяльності), що призводять до появи 
заборгованості однієї сторони перед іншою [35, 37, 40]. 
У структурі розрахункових операцій підприємства найбільшу питому 
вагу становлять саме взаєморозрахунки з контрагентами. Головними 
контрагентами виступають покупці та замовники, з якими підприємство 
здійснює операції з реалізації товарів, робіт чи послуг. 
У сучасній економічній і науковій літературі наведено різноманітні 
підходи до тлумачення понять «покупець» і «замовник», що відображає різні 
9 
 
аспекти їх участі у договірних та розрахункових відносинах. Значна кількість 
наукових досліджень присвячена проблематиці обліку, контролю та аналізу 
розрахунків з покупцями і замовниками, оскільки саме ці операції мають 
суттєвий вплив на фінансову стабільність суб’єктів господарювання.  
У сучасній економічній літературі поняття «розрахунки з покупцями і 
замовниками» трактується як система взаємних зобов’язань між 
підприємством-продавцем (виконавцем) і його контрагентами — покупцями 
(замовниками), що виникають у процесі реалізації продукції, робіт або послуг 
і відображаються у бухгалтерському обліку у вигляді дебіторської або 
кредиторської заборгованості. Найбільш вагомі праці з даної тематики 
узагальнено у таблиці 1.1  
Таблиця 1.1 
Визначення терміну «замовник» та «покупець» різними науковцями 
№ Науковці  Поняття і його значення  
1 2 3 
1 Мочерний С. В. [34] Покупець» — як замовник виготовлених товарів, послуг 
та їх отримувач; клієнт, який прагне придбати товар чи 
послугу.  
«Замовник» — покупець (фізична або юридична особа), 
який звернувся до постачальника із заявкою на 
постачання товарів, робіт або послуг. 
2 Бутинець Ф.Ф. [3] Замовники — це учасники договірних відносин, за 
ініціативою яких інша сторона виготовляє продукцію, 
надає послуги або виконує роботи згідно з укладеним 
договором. 
Покупець — це особа, яка безпосередньо реалізує 
рішення про придбання певного товару або послуги. 
3 Загородній А.Г., Замовник — це юридична особа, що виступає покупцем 
Вознюк Г.Л., Партин і звертається до постачальника з пропозицією поставки 
Г.О. [13, 14, 15] конкретного товару або надання певних послуг. 
4 Загородній А.Г. [14] Замовниками є фізичні або юридичні особи, 
уповноважені інвесторами на реалізацію інвестиційних 
проектів. Вони діють у межах договорів, не беручи участі 
у підприємницькій діяльності інших суб’єктів, якщо інше 
не передбачено угодою. Замовник, який не є інвестором, 
отримує права на управління капітальними вкладеннями 
у межах визначених повноважень. 
5 Мочерний С.В, Ларіна Замовник послуг — це особа, яка ініціює надання послуг 
Я.С., Устинко О.А, і користується результатом їх виконання. 
Юрій С.І [34]. 
 
10 
 
Продовж. табл. 1.1 
1 2 3 
6 Завадський Й.С., Покупець — це сторона договору купівлі-продажу, яка 
Осовська Г.В., бере на себе обов’язок прийняти товар та сплатити за 
Юркевич О.О. [16]. нього визначену ціну. 
 
Узагальнення наведених підходів дозволяє дійти висновку, що поняття 
«замовник» і «покупець» мають спільну економічну основу — обмін товарів, 
робіт або послуг на еквівалентну вартість. Водночас поняття «замовник» 
частіше використовується в контексті договірних та виробничих відносин, 
тоді як «покупець» — у сфері комерційного обігу. 
Аналіз узагальнених у таблиці наукових підходів дає підстави 
стверджувати, що вчені демонструють більшу єдність у визначенні сутності 
поняття «замовник», ніж у трактуванні категорії «покупець». Водночас у 
більшості розглянутих джерел простежується певна ідентичність цих понять, 
оскільки як покупець, так і замовник виступають стороною господарських 
правовідносин, яка ініціює отримання товарів, робіт або послуг та бере на себе 
відповідні зобов’язання [3, 8, 9, 34, 35, 12, 17, 21]. 
На наш погляд, найбільш повним, логічно структурованим та 
економічно обґрунтованим є визначення, запропоноване такими науковцями, 
як Бутинець Ф.Ф., [3], Завадський Й.С., Осовська Г.В., Юркевич О.О. [16]. 
Їхні трактування узгоджуються з положеннями цивільного та 
господарського законодавства, розкривають економічну природу 
взаємовідносин між сторонами договору та відображають реальний зміст 
процесів постачання і споживання. У роботах інших авторів поняття 
«замовник» і «покупець» подані більш вузько, здебільшого без урахування 
фінансово-економічної сутності цих категорій. 
У ході здійснення договірних взаємовідносин і проведення 
розрахункових операцій між підприємством і його контрагентами, як правило, 
виникає дебіторська заборгованість. 
11 
 
Дебітори — це юридичні або фізичні особи, які внаслідок минулих 
господарських подій мають заборгованість перед підприємством у вигляді 
грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів [44]. 
Наявність дебіторської заборгованості призводить до вилучення 
частини оборотних коштів із господарського обігу, що негативно впливає на 
ліквідність і фінансову стійкість підприємства. Тому виникає необхідність 
ефективного управління дебіторською заборгованістю, спрямованого на її 
оптимізацію, запобігання утворенню прострочених сум і забезпечення 
своєчасного повернення коштів. 
Для підвищення фінансової стабільності підприємства доцільно 
дослідити економічну сутність дебіторської заборгованості, її основні 
характеристики, види та фактори, що впливають на її динаміку. У науковій 
літературі існує низка підходів до тлумачення сутності цього поняття. 
Проведений аналіз наукових підходів свідчить, що тлумачення сутності 
дебіторської заборгованості, запропоновані окремими авторами, зокрема А. Ф. 
Вещуновою [8],  А. Ю. Редько [58], Г. Г. Кірейцевою [21] є неповними, 
оскільки вони зводять її лише до грошових зобов’язань. Водночас, дебітори 
можуть мати заборгованість перед підприємством не тільки у формі грошових 
коштів, але й у вигляді інших активів — матеріальних, фінансових або 
нематеріальних.  
Визначення дебіторської заборгованості як вкладення коштів в оборотні 
активи або як коштів, вилучених із господарського обігу, хоча й близькі за 
змістом, також не відображають її повної економічної сутності. Це зумовлено 
тим, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 
«Дебіторська заборгованість» [44], така заборгованість належить не лише до 
складу оборотних активів, а й може обліковуватись у складі необоротних 
активів підприємства залежно від строку її погашення. 
Слід наголосити, що поняття дебіторської заборгованості 
регламентується чинною нормативно-правовою базою України. Основними 
документами, які визначають її зміст і порядок відображення в обліку, є 
12 
 
ННП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» [44] та ННП(С)БО 13 «Фінансові 
інструменти» [46]. Однак, порівняльний аналіз цих стандартів свідчить про 
неоднозначність їхніх трактувань. 
Так, відповідно до ННП(С)БО 10, дебіторська заборгованість 
трактується як сума заборгованостей дебіторів підприємству на певну дату. У 
документі визначено, що дебіторами є юридичні та фізичні особи, які 
внаслідок минулих подій мають перед підприємством зобов’язання у формі 
грошових коштів або їх еквівалентів [44]. Це визначення охоплює як 
заборгованість, що підлягає погашенню, так і ту, яка може бути реалізована 
або передана іншим особам. 
Особливе місце у структурі дебіторської заборгованості посідає 
заборгованість, призначена для продажу. Такі активи підприємство набуває 
або створює з метою отримання прибутку — у формі відсотків, дивідендів чи 
приросту вартості. Відповідно до пункту 4 НП(С)БО 13 «Фінансові 
інструменти», така заборгованість визнається фінансовим активом, 
призначеним для продажу, і має оцінюватися за правилами цього стандарту 
[46]. 
Отже, визначення, наведене в НП(С)БО 10, є узагальненим і охоплює всі 
види заборгованості підприємству, у тому числі ті, що фактично мають 
характер фінансових інвестицій, тобто активів, утримуваних для збільшення 
економічних вигід. У свою чергу, НП(С)БО 13 конкретизує поняття 
дебіторської заборгованості, що не призначена для продажу, визначаючи її як 
заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу активів, 
виконання робіт або надання послуг безпосередньо боржникові, і не має ознак 
фінансового активу, призначеного для перепродажу. З огляду на це, дане 
трактування можна вважати більш точним і таким, що повніше розкриває 
економічну природу дебіторської заборгованості. 
Варто зазначити, що окремого міжнародного стандарту, який 
комплексно регламентує порядок визнання і відображення дебіторської 
заборгованості, не існує. У міжнародній практиці облік таких активів 
13 
 
здійснюється відповідно до МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття 
інформації», МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» та МСБО 39 
«Фінансові інструменти: визнання та оцінка», які відносять дебіторську 
заборгованість до складу фінансових активів [30, 31, 32]. Однак зазначені 
стандарти не містять чіткого визначення цього поняття. 
У пункті 9 МСБО 39 зазначено, що «позики та дебіторська 
заборгованість — це непохідні фінансові активи з фіксованими або 
визначеними платежами, які не мають котирування на активному ринку». Таке 
визначення є ширшим за змістом порівняно з національними положеннями 
(стандартами), оскільки охоплює не лише комерційні розрахунки, а й інші 
види фінансових вимог. 
Підсумовуючи аналіз національних і міжнародних стандартів, а також 
наукових підходів, можна зробити висновок, що дебіторська заборгованість за 
розрахунками з покупцями і замовниками за своєю суттю є сукупністю 
зобов’язань дебіторів перед підприємством, що виникають у результаті 
надання коштів, виконання робіт або продажу активів безпосередньо 
боржникові, і не належать до фінансових активів, призначених для 
перепродажу. 
Окрім розкриття сутності, важливим завданням обліку є класифікація 
дебіторської заборгованості. Науковці пропонують різні підходи до її поділу, 
однак єдиного узгодженого підходу не сформовано. Найчастіше класифікація 
здійснюється за окремими ознаками відповідно до єдиного Плану рахунків 
бухгалтерського обліку, що обумовлено нормативним характером вітчизняної 
системи обліку. 
На відміну від України, у країнах із розвиненою ринковою економікою 
питання структури дебіторської заборгованості в балансі вирішується 
підприємствами самостійно. Це забезпечує більшу гнучкість у розкритті її 
складу та деталізації. 
У науковій літературі переважно виділяють два основних типи 
дебіторської заборгованості: 
14 
 
• товарну (операційну) — що виникає у результаті реалізації 
продукції, товарів, робіт чи послуг; 
• нетоварну (неопераційну) — що не пов’язана безпосередньо з 
основною діяльністю підприємства (наприклад, за розрахунками з бюджетом, 
підзвітними особами, працівниками). 
Розрахунки з покупцями і замовниками належать до товарної 
дебіторської заборгованості, оскільки вони безпосередньо пов’язані з 
отриманням доходу від реалізації. 
Обидва види заборгованості можуть бути поточними 
(короткостроковими) або довгостроковими, залежно від строку їх погашення. 
Поточна товарна дебіторська заборгованість, згідно з НП(С)БО 15 «Дохід», 
визнається одночасно з доходом від реалізації продукції, товарів, робіт і 
послуг за умови дотримання таких критеріїв [47]: 
• передача покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних із правом власності 
на продукцію чи послуги; 
• відсутність подальшого управління або контролю за 
реалізованими товарами; 
• достовірне визначення суми доходу; 
• наявність впевненості у надходженні економічних вигід і 
можливості достовірного визначення витрат. 
Крім того, дебіторська заборгованість класифікується: 
• за строками погашення (короткострокова, довгострокова); 
• за об’єктами виникнення (товарна, нетоварна); 
• за своєчасністю погашення (нормальна, сумнівна, безнадійна). 
Відповідно до вимог НП(С)БО 10, дебіторська заборгованість 
визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством 
майбутніх економічних вигід та може бути достовірно визначена її сума. 
Поточна дебіторська заборгованість за реалізовану продукцію, товари чи 
послуги відображається за первісною вартістю, а в разі відстрочення платежу 
— з урахуванням різниці між справедливою та номінальною вартістю. Ця 
15 
 
різниця визнається доходом у вигляді нарахованих відсотків у періоді їх 
нарахування [56]. 
На дату балансу поточна дебіторська заборгованість відображається у 
звітності за чистою реалізаційною вартістю, що визначається шляхом 
зменшення номінальної суми на розмір резерву сумнівних боргів [58]. 
Узагальнену систему класифікації дебіторської заборгованості представлено 
на рисунку 1.1. 
Дебіторська заборгованість 
За строком погашення та Відповідно до об’єктів , щодо За своєчасністю 
звітністю з нормальним яких виникає дебіторська погашення 
операційним циклом заборгованість 
Сумнівний борг Безнадійний борг 
 
Рис. 1.1. Класифікація дебіторської заборгованості  
Джерело: складено автором за джерелами: [3, 8, 9, 34, 35,17, 56] 
 
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи 
і послуги здійснюється шляхом групування заборгованості за строками її 
непогашення з одночасним визначенням коефіцієнта сумнівності для кожної 
групи. Такий коефіцієнт розраховується підприємством самостійно на підставі 
аналізу фактичного обсягу безнадійної дебіторської заборгованості за 
Поточна дебіторська 
заборгованість 
Довгострокова дебіторська 
заборгованість 
Заборгованість орендаря 
Заборгованість  забезпечена 
векселями 
Надані позики 
Дебіторська заборгованість 
за продукцію ТРП 
Дебіторська заборгованість 
за розрахунками 
Інша дебіторська 
заборгованість 
Не сплачена  в строк  
 
Строк оплати не настав 
16 
 
попередні звітні періоди. Як правило, коефіцієнт сумнівності має тенденцію 
до зростання зі збільшенням строку прострочення зобов’язань покупців, що 
відображає підвищення ризику неповернення боргу. 
Розмір резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків залишку 
поточної дебіторської заборгованості за кожною групою та відповідного 
коефіцієнта сумнівності. Такий підхід дає змогу об’єктивно оцінити 
ймовірність неповернення коштів і забезпечити формування резервів у 
розмірі, що відповідає реальним умовам діяльності підприємства [3, 8, 11, 14]. 
Крім з’ясування сутності та класифікаційних ознак, у процесі 
дослідження розрахунків з покупцями і замовниками важливого значення 
набуває аналіз факторів, що впливають на формування дебіторської 
заборгованості. Її обсяги залежать як від зовнішніх умов функціонування 
ринку, так і від внутрішньої політики підприємства. 
Як зазначає А. А. Мазаракі, надання покупцям відстрочення платежів є 
одним із активних інструментів збутової політики підприємства, який сприяє 
розширенню ринку збуту і підвищенню обсягів реалізації продукції. Водночас, 
надмірне кредитування покупців може призвести до збільшення ризику 
неплатежів і погіршення фінансового стану підприємства. Таким чином, 
обсяги дебіторської заборгованості залежать від ефективності використання 
механізму відстрочки платежів та рівня контролю за платіжною дисципліною 
контрагентів [29]. 
До основних факторів, що визначають обсяг дебіторської 
заборгованості, належать: 
• обсяг товарообігу, реалізованого на умовах відстрочки платежу; 
• стан кон’юнктури споживчого ринку, рівень попиту та складнощі 
зі збутом окремих видів товарів; 
• поточна платоспроможність покупців, їх кредитна історія та 
фінансова надійність; 
• умови кредитування, що надаються підприємством покупцям 
(строки, відсоткові ставки, штрафні санкції); 
17 
 
• структура суб’єктів, які надають комерційний кредит, і вимоги до 
них з боку підприємства [35, 61, 63]. 
Таким чином, обсяг дебіторської заборгованості формується під 
впливом взаємодії зовнішніх (ринкових) та внутрішніх (організаційних, 
фінансових) факторів, що потребує системного підходу до її управління. 
На підставі узагальнення наукових праць наведено класифікацію 
дебіторської заборгованості за різними ознаками, яка наведена на рисунку 1.2. 
На сучасному етапі розвитку облікової науки відсутній єдиний підхід до 
класифікації дебіторської заборгованості за різними ознаками, що ускладнює 
застосування системного підходу до її визнання, оцінювання та контролю. 
Відмінності у трактуванні зумовлюють різні підходи до структурування 
дебіторської заборгованості у звітності, що, своєю чергою, впливає на 
достовірність фінансових показників підприємства. 
Накопичення значних обсягів дебіторської заборгованості у балансі є 
наслідком зниження платоспроможності підприємств та контрагентів. 
Водночас її зростання пояснюється не лише економічними чинниками, такими 
як коливання ринкової кон’юнктури чи зменшення попиту, а й 
організаційними недоліками — неефективною системою бухгалтерського 
обліку та контролю. 
У практиці господарювання нерідко трапляються випадки, коли 
суб’єкти мають взаємну заборгованість — дебіторську за поставлену 
продукцію і кредиторську за отримані матеріальні цінності — проте не 
здійснюють своєчасного взаємозаліку.  
18 
 
Класифікація дебіторської заборгованості 
 Довгострокова заборгованість 
За термінами  
погашення Поточна заборгованість 
Дебіторська заборгованість за розрахунками з 
бюджетом 
Дебіторська заборгованість за виданими 
За відношенням до авансами 
Дебіторська заборгованість за розрахунками з 
обліку та 
покупцями і замовниками 
відображенням у 
звітності Векселі одержані 
Дебіторська заборгованість за внутрішніми 
розрахунками 
Інша дебіторська заборгованість 
За своєчасністю та Строкова (нормальна) 
ступенем вірогідності 
погашення Прострочена – сумнівна і безнадійна 
 Забезпечена 
За формою  
виникнення Незабезпечена 
За причинами Виправдана, строк погашення якої не настав 
виникнення 
Невиправдана – прострочена, а також пов’язана 
з помилками при оформленні документів, і з 
порушенням умов договорів 
Дебіторська заборгованість, що виникла в 
За характером 
результаті операційної діяльності 
виникнення 
Дебіторська заборгованість, що виникла в 
результаті іншої діяльності 
За економічним  Товарна дебіторська заборгованість 
змістом 
Нетоварна дебіторська заборгованість 
     
             Рис. 1.2. Класифікація дебіторської заборгованості 
Джерело: складено автором за джерелами:  [3, 8, 14, 26; 56; 62; 63; 65, 67; 68] 
19 
 
Такі ситуації, особливо на великих і середніх підприємствах із 
багаторівневою структурою бухгалтерської служби, призводять до 
викривлення фінансових результатів і несвоєчасного відображення доходів. 
Застосування підприємствами касового методу визнання доходу (на момент 
надходження оплати) призводить до заниження обсягів реалізації, що, у свою 
чергу, зменшує показники прибутку та спричиняє недонадходження 
податкових платежів до бюджету. Це підтверджує необхідність 
удосконалення методичних основ обліку та контролю розрахунків із 
покупцями і замовниками. 
 
 
1.2. Методичні основи обліку розрахунків з покупцями та 
замовниками  
 
Розрахунки з покупцями виникають у процесі реалізації продукції, 
товарів, виконання робіт і надання послуг. Згідно з принципами 
бухгалтерського обліку, дохід має відображатися у тому звітному періоді, у 
якому виникає право на його отримання, незалежно від фактичного 
надходження коштів. 
У сучасній практиці поширеною є попередня оплата (аванс), що 
передбачає внесення коштів покупцем до моменту фактичного постачання. До 
моменту відвантаження товару така операція не визнається ні реалізацією для 
продавця, ні купівлею для покупця. У випадках, коли товар уже відвантажено, 
але оплата не надійшла, виникає продаж у кредит, що формує дебіторську 
заборгованість. 
Для забезпечення достовірності фінансових результатів у системі обліку 
необхідно дотримуватися принципу відповідності доходів і витрат, тобто 
відображати їх у тому самому періоді. Відповідно, якщо товар відвантажено і 
підприємство понесло витрати, то дохід від реалізації має бути визнаний 
одночасно — незалежно від моменту оплати. 
20 
 
Датою реалізації продукції, товарів, робіт або послуг вважається дата їх 
передачі покупцеві (або підписання актів виконаних робіт). Саме ця дата є 
підставою для відображення доходу і формування відповідної дебіторської 
заборгованості. 
Основні завдання організації обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками 
1. Визначення у Наказі про облікову політику критеріїв класифікації 
дебіторської заборгованості. 
2. Вибір методу формування резерву сумнівних боргів. 
3. Розроблення графіка документообігу, який передбачає 
відповідальних осіб, строки складання та передачі документів до архіву. 
4. Вибір облікових регістрів, у яких відображаються розрахунки з 
покупцями і замовниками, та доведення цих положень до виконавців. 
5. Організація своєчасної передачі даних з облікових регістрів до 
центральної бухгалтерії для їх узагальнення у звітності [26; 56; 62; 63; 67; 69]. 
Головними джерелами інформації про стан розрахунків є договори та 
первинні документи бухгалтерського обліку. Договори визначають права та 
обов’язки сторін, порядок розрахунків і відповідальність у разі невиконання 
умов. У договорі вказуються найменування послуг, обов’язки товариства і 
отримувача послуг, порядок розрахунків та інше. На суму оплати за надані 
послуги підприємством надаються розрахункові документи своїм 
споживачам, шляхом включення рахунку на оплату до квитанції про оплату 
комунальних послуг. При розрахунках за інші види послуг можуть бути 
використані інші види первинних документів.  
В цілому ж первинні документи по розрахунках з покупцями та 
замовниками різняться від виду операцій – виникнення чи погашення 
заборгованості. Типові первинні документи з обліку розрахунків з покупцями 
і замовниками наведено в таблиці 1.2. 
21 
 
Таблиця 1.2 
Типові первинні документи з обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками 
Виникнення заборгованості Погашення заборгованості 
- накладні, податкові накладні; - виписки банку; 
- рахунки, рахунки-фактури; - платіжні доручення; 
- акти виконаних робіт (послуг); - прибуткові касові ордери; 
- товарно-транспортні накладні; - векселі. 
 
Послідовність організації облікового процесу подано на рис. 1.3, який 
відображає стадії від укладання договору до контролю за погашенням 
заборгованості. 
 
 
Підприємство 
 На митній території України 
Реалізація товарів, робіт, Експортні операції 
 послуг 
 Відвантаження  Покупці (фізичні та юридичні Договір предмет 
Дт 36 Кт 70 особи) купівлі-
ціна 
 продажу 
форма 
– відвантаження продукції 
 Виникнення розрахунку 
– виписка рахунку та його відправка 
дебіторської 
покупцю 
заборгованості відповідальність 
 – складання картотеки по кожному 
або 
дебітору 
 – відображення в регістрах обліку 
Погашення дебіторської – готівкою 
заборгованості – коштами на рахунки в банках 
 
– акредитивом 
або – забезпечення векселем 
 
Непогашення дебіторської 
 заборгованості 
Дебітор не визнає Дебітор визнає борг 
 
борг 
 
Звернення до Спільна розробка нового 
Відхилення позову 
арбітражного суду графіка виплат + пеня за 
 
прострочення 
Списання боргу, як 
 Примусове стягнення 
безнадійного 
 
Фінансова звітність Головна книга Організація аналітичного в синтетичного 
 обліку 
Рис. 1.3. Загальна схема бухгалтерського обліку розрахунків з 
покупцями та замовниками [3] 
22 
 
Організація бухгалтерського обліку розрахунків має забезпечувати: 
• своєчасну перевірку стану взаєморозрахунків; 
• попередження виникнення простроченої дебіторської 
заборгованості. 
Облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться на рахунку 36 
«Розрахунки з покупцями та замовниками».  
За дебетом цього рахунку відображається продажна вартість 
реалізованої продукції (разом із ПДВ, акцизами та іншими податками), а за 
кредитом — надходження коштів у касу, на банківські рахунки або інші форми 
розрахунків. 
Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" має такі 
субрахунки:  
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» 
362 «Розрахунки з іноземними покупцями» 
363 «Розрахунки за учасниками  ПФГ» 
364 «Розрахунки зa гарантійним забезпеченням» 
За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" 
відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних 
робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка 
включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори 
(обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та 
позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума 
платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у 
касу, та інші види розрахунків.  
Організація синтетичного обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками по товарних операціях представлена на рис.1.4. 
 
23 
 
Рахунок 361 «Розрахунки з 
вітчизняними  покупцями»  
Рахунок 362 «Розрахунки з  
іноземними покупцями» 
Рахунок 363 «Розрахунки за 
учасниками  ПФГ» 
Рахунок 364 «Розрахунки зa 
гарантійним забезпеченням» 
 
Рис.1.4. Організація  синтетичного обліку розрахунків з покупцями  та 
замовниками [ 3] 
 
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за 
кожним покупцем та замовником за кожним пред'явленим до сплати 
рахунком. Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" кореспондує 
з іншими рахунками, які наведені в таблиці 1.3 та таблиці 1.4. 
Таблиця 1.3 
Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку розрахунків з 
покупцями та замовниками (передоплата) 
№ Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки 
Дебет Кредит 
1 2 3 4 
1. Внесено передоплату за готову 30 «Готівка», 31 681 «Розрахунки за 
продукцію, виконані роботи або «Рахунки в банках» авансами» 
надані послуги за цінами реалізації  
2. Нараховані податкові зобов'язання з 643 «Податкові 641 «Розрахунки зa 
ПДВ у складі передоплати за товари, зобов’язання» податками» 
продукцію, роботи, послуги 
3. Відвантажені покупцям і замовникам 36 «Розрахунки з 70 «Доходи від 
в рахунок отриманої передоплати покупцями та реалізації» 
товари, роботи, послуги. замовниками» 
4. Списана раніше відображена сума 70 «Доходи від 643 «Податкові 
податкових зобов'язань з ПДВ при реалізації» зобов’язання» 
відвантаженні: продукції, товарів та 
виконанні робіт, наданні послуг. 
5. Відображено собівартість товарів, 90 «Собівартість 28 «Товари» 
робіт, послуг. реалізації» 
6. Виконано залік заборгованості 681 «Розрахунки за 36 «Розрахунки з 
авансами» покупцями та 
 замовниками» 
Розрахунки з покупцями та 
замовниками 
Відображається продажна 
вартість реалізованої 
продукції , товарів, 
виконаних робіт , наданих 
послуг вітчизняним  та  
іноземним покупцям 
24 
 
Частина дебіторської заборгованості, за якою існує невпевненість у її 
погашенні боржником, списується за рахунок створеного на дату балансу 
резерву сумнівних боргів. Така поточна заборгованість є сумнівною. 
Облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є 
ризик неповернення, ведеться на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів". 
Аналітичний облік на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" ведеться в 
розрізі боржників чи за строками непогашення дебіторської заборгованості. 
 
Таблиця 1.4 
Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку розрахунків з 
покупцями та замовниками (післяоплата) 
№ Зміст господарської операції Кореспондуючі рахунки 
Дебет Кредит 
1 2 3 4 
1. Відвантажено продукцію, товари або 36 «Розрахунки з 70 «Доходи від 
виконані роботи, послуги покупцями та реалізації» 
замовниками» 
2. Нараховані податкові зобов'язання з 70 «Доходи від 641 «Розрахунки з 
ПДВ у складі передоплати за товари, реалізації» ПДВ» 
продукцію, роботи, послуги 
3. Відображено собівартість товарів, 90 «Собівартість 28 «Товари»  
робіт, послуг. реалізації» 
4. Відображено надходження грошей від 30 «Готівка», 31 36 «Розрахунки з 
покупців та замовників за реалізовані «Рахунки в банках» покупцями та 
товари, роботи та послуги замовниками» 
 
 
Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» використовується для створення 
і відображення резервів. За його кредитом фіксується створення резерву в 
кореспонденції з рахунками витрат, а за дебетом — списання сумнівної або 
безнадійної заборгованості. 
Згідно з НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», підприємства 
можуть застосовувати два методи визначення резерву сумнівних боргів: 
1. Виходячи з платоспроможності окремих дебіторів; 
2. На підставі класифікації дебіторської заборгованості за строками 
непогашення. 
25 
 
У першому випадку резерв формується індивідуально за кожним 
дебітором після аналізу його фінансового стану. Якщо дебітор визнаний 
неплатоспроможним, на суму його боргу збільшується резерв сумнівних 
боргів. 
Другий метод передбачає групування заборгованості за строками 
непогашення та встановлення коефіцієнта сумнівності для кожної групи. Цей 
коефіцієнт визначається на підставі історичних даних щодо безнадійних 
боргів за попередні періоди і зростає зі збільшенням строку прострочення. 
Підприємство самостійно визначає групи дебіторської заборгованості за 
строками: 
• до 3 місяців; 
• від 3 до 6 місяців; 
• від 6 до 9 місяців; 
• від 9 місяців до 1 року; 
• понад 1 рік. 
Для об’єктивного визначення коефіцієнтів сумнівності рекомендується 
використовувати три роки статистичних даних, що відповідає строку позовної 
давності. 
Поточна дебіторська заборгованість за реалізовану продукцію, товари, 
роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною 
вартістю, яка визначається як різниця між номінальною сумою боргу та 
величиною створеного резерву. 
Розмір резерву сумнівних боргів визначається підприємством на 
підставі оцінки платоспроможності окремих дебіторів або класифікації 
дебіторської заборгованості за строками її погашення [44]. 
Класифікація дебіторської заборгованості за реалізовану продукцію, 
товари, виконані роботи та надані послуги здійснюється шляхом групування 
боргів за тривалістю їх непогашення з подальшим визначенням коефіцієнта 
сумнівності для кожної групи. Зазначений коефіцієнт розраховується 
виходячи з фактичного обсягу безнадійної заборгованості, що виникала у 
26 
 
попередніх звітних періодах, і характеризує ймовірність неповернення 
дебітором боргу. 
Як правило, коефіцієнт сумнівності має тенденцію до збільшення зі 
зростанням строку прострочення заборгованості, оскільки з плином часу 
ризик її непогашення підвищується. Відповідно, величина резерву сумнівних 
боргів визначається як сума добутків залишків поточної дебіторської 
заборгованості за кожною групою і відповідного для неї коефіцієнта 
сумнівності. 
 Розглянемо кореспонденцію бухгалтерських рахунків з обліку резерву 
сумнівних боргів, які наведені у таблиці 1.5. 
 
Таблиця 1.5 
Кореспонденція бухгалтерських рахунків з обліку резервів сумнівних 
боргів 
№ Зміст господарських операцій Кореспонденція рахунків 
Дт Кт 
2. Формування резерву сумнівних боргів 94 «Інші витрати 38 «Резерв 
операційної сумнівних боргів» 
діяльності» 
3. Списання за рахунок РСБ безнадійних 38 «Резерв 36 «Розрахунки з 
боргів сумнівних боргів» покупцями та 
замовниками» 
4. Списання суми безнадійних боргів, 94 «Інші витрати 36 «Розрахунки з 
що перевищує РСБ операційної покупцями та 
діяльності» замовниками» 
5. Відображення суми списаних 071  
безнадійних боргів на за балансовому 
субрахунку 
6. Відновлення раніше списаної за 311 «Рахунки в 71 «Інший 
рахунок РСБ суми безнадійних боргів банках» операційний дохід» 
7. Списання суми безнадійних боргів із  071 
забалансового субрахунку 
 
Нарахована сума резерву упродовж звітного періоду відображається у 
Звіті про фінансові результати у складі інших операційних витрат, що 
зменшують фінансовий результат підприємства. У випадку визнання певної 
дебіторської заборгованості безнадійною, її виключення з активів 
здійснюється одночасно зі зменшенням величини створеного резерву. 
27 
 
Якщо нарахованої суми резерву недостатньо для покриття втрат, 
безнадійна заборгованість списується безпосередньо на інші операційні 
витрати підприємства. Натомість, коли відбувається відшкодування раніше 
списаної безнадійної заборгованості, отримані кошти визнаються іншими 
операційними доходами звітного періоду. 
Поточна дебіторська заборгованість, що не пов’язана з реалізацією 
продукції, товарів, робіт або послуг і визнана безнадійною, також підлягає 
списанню з балансу з відображенням сум втрат у складі інших операційних 
витрат підприємства. 
 
 
1.3. Мета, завдання, джерела та методичні прийоми контролю 
розрахунків з покупцями і замовниками 
Контроль розрахунків із покупцями і замовниками є ключовим 
елементом системи внутрішнього контролю, що забезпечує своєчасність 
надходження коштів, збереження платоспроможності підприємства та 
мінімізацію ризиків виникнення простроченої дебіторської заборгованості. 
Сучасні умови господарювання, що характеризуються високим рівнем 
невизначеності, коливанням платоспроможності контрагентів, зростанням 
обсягів кредитних продажів та необхідністю підтримання сталого грошового 
потоку, підсилюють значущість належної організації контролю розрахунків. 
В умовах цифрової трансформації та посилення вимог до прозорості 
фінансової звітності контроль розрахунків із покупцями і замовниками 
перетворюється на стратегічний інструмент забезпечення економічної безпеки 
підприємства. Своєчасне виявлення ризикових операцій, оцінка можливості 
неповернення боргів та контроль виконання договірних умов сприяють 
формуванню стабільної системи управління дебіторською заборгованістю. 
Особливого значення контроль розрахунків набуває для підприємств, 
діяльність яких пов’язана з великим обсягом реалізаційних операцій, тривалим 
28 
 
виробничим циклом і необхідністю авансування виробництва. У таких умовах 
від ефективності системи контролю залежить здатність підприємства 
забезпечити безперервність процесу реалізації та уникнути дефіциту 
оборотного капіталу. 
Метою контролю розрахунків з покупцями і замовниками є 
забезпечення законності, достовірності та своєчасності здійснення 
розрахункових операцій, мінімізація ризику втрати активів і підвищення 
ефективності управління дебіторською заборгованістю підприємства. 
Досягнення зазначеної мети передбачає створення системи дієвого контролю, 
яка забезпечує: 
⎯ перевірку правильності оформлення первинних документів, що 
підтверджують виникнення дебіторської заборгованості; 
⎯ своєчасне відображення всіх операцій з покупцями у бухгалтерському 
обліку; 
⎯ запобігання зловживанням і викривленням у сфері договірної роботи; 
⎯ контроль за дотриманням контрагентами умов договорів, у тому числі 
термінів оплати; 
⎯ виявлення простроченої заборгованості та визначення заходів її 
стягнення; 
⎯ оцінку стану розрахунків і визначення їх впливу на платоспроможність 
підприємства; 
⎯ формування обґрунтованих управлінських рішень щодо оптимізації 
кредитної політики [1, 5, 6], ,. 
Таким чином, контроль розрахунків з покупцями і замовниками виконує 
превентивну, інформаційну, аналітичну і коригувальну функції. Для реалізації 
поставленої мети контроль розрахунків повинен забезпечити виконання таких 
завдань (табл. 1.6): 
 
 
 
29 
 
Таблиця 1.6 
Завдання контролю розрахунків з покупцями і замовниками 
Завдання контролю Що перевіряється 
1 2 
Перевірка наявності та правильностoі  визначення умов оплати; переліку санкцій за 
оформлення договорів із покупцями і порушення строків розрахунків; надання права 
замовниками, зокрема на предмет на відстрочку платежу; узгоджених графіків 
поставок. 
2. Контроль правильності та повнотoи  видаткові накладні, 
документального оформленнoя  акти виконаних робіт, 
операцій, що підтверджуютoь  товарно-транспортні накладні, 
відвантаження продукції та наданнoя  акти приймання-передачі. 
послуг: 
3. Перевірка своєчасності відображення відповідності записів вимогам НП(С)БО 10 
операцій у бухгалтерському обліку «Дебіторська заборгованість», НП(С)БО 15 
«Дохід». 
Контроль за дотриманням строків оцінка реальної можливості повернення боргів. 
оплати покупцями 
Виявлення простроченої, сумнівної та визначення причин її виникнення, 
безнадійної заборгованості відповідальних осіб та ступеня ризику. 
Перевірка правильності формування відповідно до НП(С)БО 10 та МСФЗ 9 (у разі 
резерву сумнівних боргів застосування). 
Оцінка оборотності дебіторської її впливу на ліквідність і фінансову стійкість 
заборгованості підприємства. 
Аналіз динаміки заборгованості порівняння її фактичного рівня з нормативним, 
визначення відхилень та причин їх виникнення. 
Підготовка рекомендацій щод4о.  кредитної політики, зниження ризику 
оптимізації неплатежів та прискорення інкасації боргів. 
Джерело: складено автором за джерелами: [44, 47]. 
 
 
Таким чином, завдання контролю охоплюють як документальну 
перевірку операцій, так і глибокий економічний аналіз та управлінські 
рішення. Інформаційна база контролю розрахунків з покупцями і замовниками 
формується на основі різних джерел, що відображають фінансові, договірні, 
логістичні та аналітичні аспекти діяльності підприємства. До основних джерел 
належать (табл. 1.7): 
 
 
 
 
30 
 
Таблиця 1.7 
Джерела контролю розрахунків з покупцями і замовниками 
Первинні документи Аналітичні регістри Фінансова Управлінська та 
бухгалтерського обліку звітність внутрішня 
документація 
договори поставки, оборотно-сальдові форма №1 графіки 
виконання робіт, відомості за рахунком «Баланс»; відвантаження 
надання послуг; 361 «Розрахунки з форма №2 «Звіт продукції; 
видаткові накладні; вітчизняними про фінансові внутрішні накази 
товарно-транспортні покупцями»; результати»; щодо проведення 
накладні (ТТН); відомості аналітичного примітки до інвентаризації 
акти виконаних обліку дебіторської фінансової розрахунків; 
робіт/надання заборгованості; звітності. кредитна 
послуг; журнали;  політика 
рахунки-фактури, відомості простроченої підприємства; 
інвойси; та сумнівної звіти про 
банківські виписки; заборгованості. результати 
платіжні доручення;  попереднього 
акти звіряння контролю. 
розрахунків.  
Джерело: складено автором за джерелами: [3, 7, 8, 14 ]. 
 
Ефективність контролю розрахунків із покупцями і замовниками 
значною мірою залежить від того, наскільки система внутрішнього контролю 
підприємства ґрунтується на чинних нормативних документах, які регулюють 
порядок документального оформлення, бухгалтерського обліку та контролю 
дебіторської заборгованості. Основні з них наведені в таблиці 1.8. 
Таблиця 1.8 
Законодавче регулювання бухгалтерського обліку та контролю 
розрахунків з покупцями і замовниками 
Назва Характеристика 
нормативного 
документу 
1 2 
Закон України Основним нормативним документом, який визначає загальні засади 
«Про бухгалтерського обліку, включно з організацією контролю операцій з 
бухгалтерський покупцями і замовниками, є Закон України «Про бухгалтерський 
облік та облік та фінансову звітність в Україні». 
фінансову Закон регламентує: 
звітність в ⎯ принципи ведення бухгалтерського обліку; 
Україні» ⎯ вимоги до первинних документів; 
⎯ порядок формування фінансової звітності; 
⎯ відповідальність підприємства за достовірність облікових даних; 
⎯ необхідність впровадження системи внутрішнього контролю. 
31 
 
Продовж. табл. 1.8 
1 2 
 Згідно зі ст. 8 Закону, підприємство зобов’язане забезпечити 
організацію бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю таким 
чином, щоб усі господарські операції були своєчасно відображені в 
обліку та підтверджені належними первинними документами. 
Цивільний Контроль розрахунків з покупцями і замовниками безпосередньо 
кодекс України пов’язаний із договірними зобов’язаннями підприємства, тому 
та важливе значення мають норми Цивільного кодексу та Господарського 
Господарський кодексу, які регулюють:  
кодекс України ⎯ порядок укладення та виконання договорів купівлі-продажу, 
(наразі не діє) поставки, підряду, надання послуг; 
⎯ права та обов’язки сторін щодо здійснення розрахунків; 
⎯ відповідальність за порушення строків оплати (штрафи, пеня, 
неустойка); 
⎯ можливість стягнення заборгованості в судовому порядку. 
Дотримання договірної дисципліни є ключовим елементом контролю, 
а правові норми визначають підстави та механізми впливу на 
недобросовісних дебіторів. 
Національні Контроль дебіторської заборгованості регулюється низкою положень 
стандарти (стандартів) бухгалтерського обліку. 
бухгалтерського 
обліку: 
Податковий Визначає: 
кодекс України • порядок оподаткування операцій з продажу товарів та послуг; 
 • правила формування податкового кредиту і податкових 
зобов’язань з ПДВ; 
• вимоги до реєстрації податкових накладних; 
• строки зберігання документів. 
Контроль розрахунків із покупцями пов'язаний із податковими 
наслідками, зокрема з правильністю відображення доходів та 
виникненням податкових зобов'язань. Порушення строків оплати 
може впливати на строки визнання доходу та необхідність 
коригування податкових показників. 
НП(С)БО 10 Цей стандарт визначає: 
«Дебіторська • критерії визнання дебіторської заборгованості; 
заборгованість» • порядок оцінки дебіторської заборгованості; 
 • класифікацію заборгованості на поточну та довгострокову; 
• підходи до формування резерву сумнівних боргів; 
• порядок списання безнадійної заборгованості. 
НП(С)БО 10 зобов’язує підприємство здійснювати аналіз 
платоспроможності дебіторів, контролювати строки погашення 
зобов’язань і формувати резерв у разі наявності ознак неповернення 
боргу. 
  
32 
 
Продовж. табл. 1.8 
1 2 
Податковий Визначає: 
кодекс України • порядок оподаткування операцій з продажу товарів та послуг; 
 • правила формування податкового кредиту і податкових 
зобов’язань з ПДВ; 
• вимоги до реєстрації податкових накладних; 
• строки зберігання документів. 
Контроль розрахунків із покупцями пов'язаний із податковими 
наслідками, зокрема з правильністю відображення доходів та 
виникненням податкових зобов'язань. Порушення строків оплати 
може впливати на строки визнання доходу та необхідність 
коригування податкових показників. 
НП(С)БО 10 Цей стандарт визначає: 
«Дебіторська • критерії визнання дебіторської заборгованості; 
заборгованість» • порядок оцінки дебіторської заборгованості; 
 • класифікацію заборгованості на поточну та довгострокову; 
• підходи до формування резерву сумнівних боргів; 
• порядок списання безнадійної заборгованості. 
НП(С)БО 10 зобов’язує підприємство здійснювати аналіз 
платоспроможності дебіторів, контролювати строки погашення 
зобов’язань і формувати резерв у разі наявності ознак неповернення 
боргу. 
НП(С)БО 15 Стандарт визначає: 
«Дохід» • умови визнання доходу від реалізації; 
 • момент переходу ризиків і вигод до покупця; 
• документальне підтвердження відвантаження продукції; 
• порядок відображення операційної діяльності у фінансовій 
звітності. 
Коректне визначення моменту визнання доходу є передумовою 
правильного відображення заборгованості покупців і формування 
достовірної інформації для контролю. 
НП(С)БО 13 Стандарт регулює операції, пов’язані з: 
«Фінансові • оцінкою фінансових активів і фінансових зобов’язань; 
інструменти» • визнанням дебіторської заборгованості як фінансового активу; 
• визначенням її справедливої вартості. 
У контексті контролю важливим є положення щодо знецінення 
фінансових активів, яке може бути наслідком прострочення платежів 
або зниження платоспроможності покупця 
Міжнародні Для підприємств, що застосовують МСФЗ, контроль розрахунків 
стандарти здійснюється відповідно до: 
фінансової ⎯ МСФЗ 15 «Дохід за договорами з клієнтами», який визначає 
звітності принципи обліку доходів; 
⎯ МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», який містить вимоги щодо оцінки 
очікуваних кредитних збитків та знецінення дебіторської 
заборгованості. 
⎯  МСФЗ 9 запроваджує модель очікуваних кредитних збитків, яка 
зобов’язує підприємство оцінювати ризик неповернення коштів ще до 
настання факту прострочення. У рамках контролю це означає 
необхідність регулярного аналізу: 
⎯ фінансового стану покупця; 
33 
 
До комунікаційних документів, що забезпечують контроль розрахунків, 
належать: 
⎯ Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському 
обліку (наказ Мінфіну №88) [54]; 
⎯ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в 
Україні (постанова НБУ від 29.12.2017  № 148) [53]; 
⎯ Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні 
(наказ МРГРТ 14.11.2024  № 1332), які регламентують оформлення 
товарно-транспортних накладних [50]; 
⎯ Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань (наказ МФУ від 
02.09.2014  № 879), які містять розділи про інвентаризацію розрахунків 
з покупцями [55]. 
Зазначені нормативні акти визначають вимоги до точності, повноти та 
своєчасності оформлення операцій, що є основою якісного контролю.  
Ефективність контролю забезпечується також внутрішніми 
документами підприємства, серед яких: 
⎯ політика управління дебіторською заборгованістю; 
⎯ положення про внутрішній контроль; 
⎯ регламент документообігу та облікової політики; 
⎯ графік документообігу; 
⎯ методика проведення звіряння розрахунків; 
⎯ положення про інвентаризацію. 
Внутрішні регламенти деталізують процедури контролю, визначають 
відповідальних осіб, періодичність перевірок, порядок формування резервів та 
дії щодо стягнення прострочених боргів. Сукупність законодавчих та 
нормативних вимог формує правове поле, в якому функціонує система 
контролю розрахунків з покупцями і замовниками. Це забезпечує: 
достовірність облікової інформації; прозорість взаєморозрахунків; можливість 
захисту інтересів підприємства у разі виникнення спорів; мінімізацію ризиків 
неплатежів; виконання вимог фінансової та податкової звітності. 
34 
 
Правильне застосування нормативної бази дозволяє не лише 
забезпечити контроль за фактичними операціями, а й удосконалити кредитну 
політику, формувати фінансову стійкість підприємства та сприяти 
підвищенню його конкурентоспроможності. 
Ефективність контролю розрахунків з покупцями і замовниками 
безпосередньо залежить від якості інформаційного забезпечення та 
застосування раціональної сукупності методичних прийомів. Своєчасність, 
достовірність і повнота інформації є критеріями, що визначають 
результативність контрольних процедур, а методичні прийоми становлять 
основу для формування об’єктивних висновків за результатами контролю. У 
процесі контролю використовують широкий спектр методичних прийомів, які 
забезпечують різнобічну перевірку правильності та своєчасності розрахунків 
із покупцями. До основних груп належать: органолептичні, документальні, 
розрахункові, аналітичні та комбіновані прийоми (таблиця 1.9). 
 
Таблиця 1.9 
Характеристика методів контролю 
Методи Характеристика методів контролю 
контролю 
Органолептичні • огляд документів — перевірка наявності, відповідності та 
методи правильності заповнення договорів, накладних, актів; 
• спостереження за процесами оформлення відвантаження; 
• контрольна інвентаризація розрахунків — проводиться для 
підтвердження достовірності залишків заборгованості. 
Документальні • формальна перевірка — установлення правильності заповнення 
методи первинних документів; 
• арифметична перевірка — контроль розрахунків за кількістю, 
ціною, сумою; 
• зустрічна перевірка — зіставлення інформації, що міститься в 
документах покупців і постачальників; 
• взаємна звірка документів — порівняння накладних, актів, 
рахунків; 
• перевірка легітимності документів — контроль повноважень осіб, 
які підписували документи. 
Розрахунково- • розрахунок оборотності дебіторської заборгованості; 
аналітичні • визначення середнього строку погашення боргів; 
прийоми • аналіз коефіцієнта співвідношення дебіторської і кредиторської 
заборгованості; 
• аналіз структури та динаміки дебіторської заборгованості; 
35 
 
Продовж. табл. 1.9 
1 2 
 • оцінка ризиків неповернення; 
• аналіз впливу дебіторської заборгованості на платоспроможність та 
грошові потоки; 
• розрахунок резерву сумнівних боргів; 
• аналіз платіжної дисципліни покупців. 
Логічні • порівняння та зіставлення даних; 
прийоми • групування та узагальнення показників; 
• логічну оцінку взаємозв’язків між показниками; 
• побудову аналітичних таблиць та схем; 
• встановлення причинно-наслідкових зв’язків. 
Комбіновані • інвентаризацію розрахунків, що поєднує документальний і 
методи аналітичний контроль; 
• внутрішній аудит, який базується на комплексному застосуванні 
методів; 
• скоринг покупців — оцінювання ризику неплатоспроможності за 
набором показників. 
Джерело: складено автором за джерелами: [27, 57, 65] 
Органолептичні методи застосовуються рідше, однак вони є важливими 
у разі необхідності підтвердження фактичного здійснення операцій. 
Документальна перевірка дозволяє виявити помилки, фальсифікації, недоліки 
оформлення. Розрахунково-аналітичні прийоми спрямовані на оцінку 
економічної сутності операцій. Ці методи забезпечують глибокий 
економічний аналіз та дозволяють робити обґрунтовані висновки. Логічні 
методи сприяють виявленню відхилень, тенденцій та помилок. Комбіновані 
методи об’єднують різні прийоми. Такі методи дозволяють отримати 
комплексний результат і підвищити якість контролю.  
Якість і повнота інформаційної бази визначають: достовірність 
висновків контролю; можливість виявлення порушень та помилок; здатність 
підприємства мінімізувати ризики неплатежів; своєчасне ухвалення 
управлінських рішень; формування обґрунтованої кредитної політики. 
Методичні прийоми забезпечують інструментарій, необхідний для 
перевірки, оцінювання та аналізу стану розрахунків. Їх комплексне 
застосування дозволяє здійснити контроль на високому професійному рівні та 
забезпечити фінансову стійкість підприємства. 
36 
 
Ефективний контроль розрахунків із покупцями і замовниками є 
ключовим елементом системи внутрішнього контролю підприємства, оскільки 
забезпечує своєчасність надходження грошових коштів, запобігає 
виникненню простроченої та безнадійної заборгованості, а також створює 
інформаційну базу для прийняття управлінських рішень. Організація 
контролю розрахунків із покупцями і замовниками передбачає створення 
системи процедур, які забезпечують: 
⎯ своєчасне проведення перевірок; 
⎯ відповідність контрольних заходів вимогам законодавства; 
⎯ належне документування результатів; 
⎯ розподіл відповідальності між працівниками; 
⎯ формування інформаційної бази для аналізу [65]. 
Організація контролю здійснюється на основі внутрішніх регламентів 
підприємства, зокрема: 
⎯ Положення про внутрішній контроль; 
⎯ Положення про бухгалтерську службу; 
⎯ Наказу про облікову політику; 
⎯ Графіка документообігу; 
⎯ Регламенту роботи відділу збуту; 
⎯ Порядку проведення інвентаризації розрахунків. 
Важливо, щоб усі процеси були формалізованими та 
стандартизованими. Це мінімізує ризики помилок і суб’єктивних рішень. 
Таким чином, методичні аспекти контролю розрахунків із покупцями та 
замовниками є невід’ємною частиною ефективного управління дебіторською 
заборгованістю. Вони забезпечують підприємству можливість своєчасно 
виявляти відхилення, мінімізувати ризики неповернення боргів, підвищувати 
оборотність активів та зміцнювати фінансову стабільність. Розроблена 
система контролю повинна бути комплексною, динамічною, адаптованою до 
умов діяльності підприємства і здатною забезпечити безперервний моніторинг 
37 
 
стану розрахунків, що є ключовою умовою ефективного функціонування 
підприємства в сучасному економічному середовищі. 
 
 
 
1.4. Організація та методика аналізу розрахунків з покупцями і 
замовниками 
 
У сучасних умовах ринкової економіки підтримання високого рівня 
реалізації продукції та оперативного надходження грошових коштів за неї є 
складним завданням, що зумовлює утворення дебіторської заборгованості. За 
відсутності ефективного контролю її обсяг може досягти критичного рівня. У 
зв’язку з цим зростає усвідомлення управлінським персоналом необхідності 
своєчасного аналізу стану та динаміки дебіторської заборгованості, її впливу 
на фінансову стабільність підприємства та важливості запровадження 
механізмів її ефективного управління. Надмірна концентрація дебіторської 
заборгованості в структурі активів знижує загальну ліквідність, послаблює 
фінансову стійкість і збільшує ризик фінансових втрат. 
Стан дотримання розрахункової дисципліни в підприємстві 
визначається рівнем дебіторської заборгованості, яка прямо впливає на 
фінансову рівновагу. Порушення договірних зобов'язань, несвоєчасне 
пред'явлення претензій до боржників призводять до зростання невиправданої 
заборгованості, що дестабілізує фінансовий стан підприємства. 
Аналіз розрахунків із дебіторами дозволяє оцінити своєчасність, 
повноту та коректність здійснення відповідних операцій, якісні 
характеристики заборгованості, а також виявити чинники і причини їх змін. 
Основні завдання такого аналізу полягають у: 
⎯ визначенні рівня платіжної дисципліни; 
⎯ оцінці динаміки дебіторської заборгованості загалом і за її видами; 
⎯ дослідженні якісної структури дебіторської заборгованості; 
⎯ аналізі простроченої та безнадійної заборгованості; 
38 
 
⎯ формуванні управлінських рішень щодо оптимізації розрахункових 
процесів [2, 19, 59]. 
До джерел інформації для проведення аналізу належать: 
• форма №1 "Баланс" та Головна книга; 
• регістри синтетичного й аналітичного обліку (журнал №3, 
відомості 3.1–3.6); 
• договірна база (договори купівлі-продажу, бартерні угоди, 
доручення); 
• первинні документи (видаткові накладні, рахунки-фактури, акти 
виконаних робіт, платіжні документи). 
Об'єктами аналізу виступають рахунки: 361, 631, 374 тощо. Аналіз 
проводиться за окремими контрагентами, датами виникнення заборгованості 
та її тривалістю (у т.ч. понад 12 місяців). Для оцінки стану розрахунків із 
покупцями зазвичай використовують такі групи методів аналізу: 
Таблиця 1.11 
Методи аналізу розрахунків з покупцями і замовниками 
Групи аналізу Характеристика 
1 2 
Горизонтальний Полягає у порівнянні показників дебіторської заборгованості за різні 
(динамічний) періоди (місяці, квартали, роки), що дозволяє виявити тренди її 
аналіз зростання чи скорочення. Горизонтальний аналіз дозволяє 
менеджерам побачити, чи змінюється борг за рахунок нарощування 
продажів чи проблем з оплатою Проте цей метод має обмежену 
діагностичну силу: він показує обсягові відхилення, але не дає 
відповіді на питання чому вони сталися, а також чутливий до сезонних 
коливань і одноразових операцій. Крім того, без врахування контексту 
(наприклад, загального зростання продажів чи змін політики 
підприємства) горизонтальний аналіз може бути оманливим. 
Вертикальний Аналіз структури дебіторської заборгованості в складі активів 
(структурний) (найчастіше – частка дебіторської заборгованості в оборотних активах 
аналіз чи у загальних активах підприємства). Він дає уявлення про те, яку 
долю капіталу «прив’язано» до незавершених взаєморозрахунків. Як 
зазначають фахівці, вертикальний аналіз показує, «яку частину 
складають різні підгрупи в загальній сумі показника», і дозволяє 
швидко визначити головних «винуватців» загального результату . У 
випадку дебіторської заборгованості це може бути корисно для 
розуміння того, наскільки великий кредитний портфель підприємства. 
Однак його недоліком є нездатність виявити тренди або причини змін 
– він простежує лише внутрішню структуру в одному періоді. Тому 
зазвичай вертикальний аналіз доповнюють горизонтальним для 
комплексної картини  
39 
 
Продовж табл. 1.11 
1 2 
Коефіцієнтний Цей підхід використовує ключові фінансові індикатори, пов’язані з 
аналіз (фінансові дебіторською заборгованістю. Наприклад, коефіцієнт оборотності 
коефіцієнти) дебіторської заборгованості (як правило, обчислюється як 
відношення виручки до середньої величини дебіторської 
заборгованості) або пов’язаний із ним показник у днях (DSO – 
середній період погашення). Фінансовий аналітик Доліна зазначає, що 
«які показники… впливають на кінцевий результат. Коефіцієнти… 
показують, який середній термін погашення заборгованостей, що 
взаємопов’язано при аналізі». Наприклад, коротший цикл погашення 
дебіторської заборгованості означає ефективніше управління 
грошовими потоками та «отримання безкоштовного кредиту» від 
покупців. Проте коефіцієнти мають власні обмеження: вони дають 
агреговані оцінки і вимагають вибору належних базових показників 
(виручка, середні залишки тощо). Без розуміння фундаментальних 
причин зміни даних коефіцієнтів їх важко інтерпретувати. Крім того, 
корисно порівняти отримані коефіцієнти з галузевими стандартами чи 
плановими значеннями, чого часто не вистачає у бюджетних 
підприємствах. 
Факторний Дозволяє розкласти зміну дебіторської заборгованості на 
аналіз. вплив різних факторів (наприклад, обсягу реалізації, умов оплати, 
часових аспектів). Зазвичай застосовуються методи ланцюгових 
підстановок, абсолютних різниць або індексний метод Такий аналіз 
дає змогу «обчислити» приріст дебіторської заборгованості або її 
зміни до конкретних причин (наприклад, зміни обсягу продажів, 
зміни динаміки оплат клієнтів тощо). Проте факторний аналіз є 
методично складнішим і чутливим до коректності даних та обраної 
моделі. Його використання в практиці ДП «Ліси України» 
обмежується через нестачу аналітичних ресурсів та часті неточності 
вихідних даних. Як наслідок, хоч факторний аналіз може дати глибші 
інсайти, на практиці часто залишається на рівні допоміжного 
інструменту, а не є основним через свою трудомісткість. 
Джерело: складено автором за джерелами: [2, 19, 59]. 
 
Таким чином, жоден з перерахованих методів сам по собі не забезпечує 
повноти аналізу. Горизонтальний і вертикальний аналізи дають базове 
розуміння змін і складу заборгованості, коефіцієнти дають узагальнені 
показники ефективності управління дебіторською заборгованістю, а 
факторний аналіз може пояснювати причини змін.  
Для підприємства важливо комбінувати ці методи та розв’язувати їхні 
недоліки: наприклад, доповнювати тренди поглибленим факторним аналізом і 
верифікувати дані показників через поглиблені звірки та експертні оцінки. 
40 
 
Аналіз дебіторської заборгованості доцільно здійснювати в кількох 
напрямах: 
⎯ визначення питомої ваги в оборотних активах; 
⎯ дослідження складу і структури заборгованості; 
⎯ розрахунок її оборотності та середнього строку інкасації; 
⎯ виявлення впливу окремих факторів; 
⎯ оцінка частки сумнівної/безнадійної заборгованості; 
⎯ порівняльний аналіз із кредиторською заборгованістю. 
Стартовим етапом є горизонтальний і вертикальний аналіз, що дозволяє 
оцінити структуру дебіторської заборгованості в балансі та її вагу в поточних 
активах. Далі доцільно розрахувати: 
Коефіцієнт відволікання оборотних активів у дебіторську 
заборгованість:  
                                           ДЗа = (ДЗ / А) * 100,                                       (1.1) 
де ДЗ – дебіторська заборгованість, А – оборотні активи. 
 
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості: 
                                              Кодз = ЧДР / СДЗ,                                                    (1.2) 
де ЧДР – чистий дохід від реалізації, СДЗ – середньорічна дебіторська 
заборгованість. 
Період погашення дебіторської заборгованості:  
                                               Пдз = 360 / Кодз.                                          (1.3) 
Середній період інкасації (обернено до коефіцієнта оборотності):  
                                              ДЗр = СДЗ / ЧДР                                          (1.4) 
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської 
заборгованості:  
Ксв = КЗ / ДЗ, де КЗ – кредиторська заборгованість. 
Частка сумнівної дебіторської заборгованості:  
ДЗс = Р / ДЗ, де Р – резерв сумнівних боргів. 
Оптимальний обсяг дебіторської заборгованості (прогноз):  
41 
 
           Одз = ОР × (Кс/ц) × (СПо + СПП) / 360,                                      (1.5) 
де ОР – прогнозований обсяг реалізації, Кс/ц – відношення собівартості 
до ціни, СПо – середній період обороту, СПП – середній період прострочки. 
Факторний аналіз застосовується з метою кількісної оцінки впливу 
окремих причин на рівень дебіторської заборгованості, використовуючи 
прийоми детермінованого аналізу. 
Крім того, важливо визначити ймовірність виникнення безнадійної 
заборгованості та її обсяг. Проте на практиці керівники підприємств часто не 
приділяють належної уваги комплексному фінансовому аналізу дебіторської 
заборгованості, втрачаючи при цьому можливість отримати вагомі аналітичні 
дані для прийняття управлінських рішень. Раціональне управління 
дебіторською заборгованістю вимагає системного й науково обґрунтованого 
підходу. 
 
 
 
  
42 
 
РОЗДІЛ 2 
ДІЮЧА ПРАКТИКА ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І 
ЗАМОВНИКАМИ НА ФІЛІЯ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОФІС» ДЕРЖАВНЕ 
ПІДПРИЄМСТВО «ЛІСИ УКРАЇНИ», М. ЧЕРКАСИ 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 
 
Станом на 31 грудня 2024 року в результаті реорганізації ДП «Ліси 
України» складається з апарату, філій до яких відноситься і Державне 
підприємство Філія «Центральний офіс» ДП «Ліси України», м. Черкаси 
(надалі ДП «Ліси України»). Воно є відокремлиним суб’єктом 
господарювання державної форми власності і підпорядковується Державному 
спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України" та 
Черкаському обласному управлінню лісового та мисливського господарства і 
здійснює діяльність відповідно до Статуту, затвердженого наказом 
Державного агентства лісових ресурсів України. Основними видами 
діяльності підприємства є: 
⎯ вирощування, заготівля, переробка та реалізація деревини; 
⎯ заготівля насіння, вирощування садивного матеріалу; 
⎯ надання послуг з лісовідновлення, охорони та захисту лісів; 
⎯ виробництво продукції деревообробки (пиломатеріали, деревне вугілля, 
технологічна тріска); 
⎯ реалізація побічних лісових продуктів (живиця, гриби, ягоди, лікарська 
сировина). 
Підприємство діє на принципах повної господарської самостійності, 
самоокупності та самофінансування, веде бухгалтерський облік відповідно до 
Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» № 
996-XIV, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, внутрішніх наказів і 
облікової політики, затвердженої керівником. 
43 
 
Організаційна структура ДП «Ліси України» має лінійно-
функціональний характер. До складу підприємства входять: 
⎯ адміністрація та бухгалтерська служба (м. Черкаси); 
⎯ 8 лісництв (Смілянське, Мошногірське, Будищенське, Руськополянське 
тощо); 
⎯ нижній склад деревини (пункт відвантаження та обліку готової продукції); 
⎯ транспортна дільниця; 
⎯ цех деревообробки. 
У підпорядкуванні підприємства перебуває понад 25 тис. га лісових 
угідь, що забезпечує щорічну заготівлю близько 60 тис. куб. м деревини. 
Середньооблікова чисельність працівників — приблизно 350 осіб, з яких 
понад 70 % — лісова охорона та виробничий персонал. Фінансова діяльність 
підприємства спрямована на отримання прибутку від реалізації продукції 
лісового господарства та раціональне використання природних ресурсів. У 
структурі доходів домінує реалізація круглого лісу (75 %), послуг із 
лісозаготівлі та деревообробки (20 %), решту становлять інші операційні 
доходи (оренда, побічне користування). 
Всi структурнi пiдроздiли підприємства ведуть бухгалтерський та 
податковий облiк та з 2025 року складають фiнансову звiтнiсть i подають її в 
установленому порядку до головного пiдприємства ДСГП «Ліси України» 
вiдповiдно до Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову 
звiтнiсть в Українi" для забезпечення достовiрностi даних бухгалтерського 
облiку i фiнансової звiтностi проводиться щорiчна повна iнвентаризацiя 
активiв i зобов'язань. За 2022-2024 роки їхні показники діяльності були 
включені в загальні по ДСГП «Ліси України». Відповідно аналіз основних 
показників діяльності проводився по ДСГП «Ліси України». 
Бухгалтерський облік на ведеться на основі „Плану рахунків 
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських 
операцій”, Інструкції № 291 з використання Плану рахунків, використовуючи 
автоматизовану форму обліку.  
44 
 
На підприємстві функціонує планово-економічний відділ, який 
координуючи свої дії з головним бухгалтером відповідає за аналіз і внутрішній 
контроль. Нами проведено аналіз основних фінансово-економічних 
показників діяльності підприємства в динаміці за останні 3 роки на основі 
даних форми №1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» та форми №2 «Звіт про 
фінансові результати (Звіт про сукупний дохід» ( (додатки А – В). Результати 
аналізу наведено в таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності  
ДСГП «Ліси України»  за 2022-2024 рр. 
Роки Відхилення 
№ 2024/ 2024/ 2024/ 2024/ 
Показник 
п/п 2022 2023 2024 2022, 2023,  2022, 2023, 
(+; -) (+; -) (%) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Чистий дохід 
від реалізації 
продукції 
1  23058244 23105905 23058244 47661  100,2 
(товарів, робіт, 
послуг) 
 тис. грн. 
Собівартість 
реалізованої 
продукції 
2  15986445 16008921 15986445 22476  100,1 
(товарів, робіт, 
послуг)  
тис. грн. 
Валовий 
3 прибуток,   7071799 7096984 7071799 25185  100,4 
тис. грн. 
Чистий 
4 прибуток,  -2789 2870746 2480046 2873535 -390700 -102931 86,3 
тис. грн. 
Середньосписк
ова чисельність 
5 15 29818 23717 29803 -6101 198786,7 79,5 
працюючих 
чол. 
Продуктивність 
6 праці  0 536,1 674,9 536,1 138,8  125,9 
тис. грн./чол. 
Фонд оплати 
7 3126 7651 992 7098442 7648866 -7648866 244785,4 0,01 
праці,  тис. грн. 
  
45 
 
Продовж. табл. 2.1 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Середньомісяч
8 на заробітна 17366 21385 24941 4018 3556 123,1 116,6 
плата, грн. 
Середньорічна 
вартість 
9 основних 329802 9149904 1054067 8820102 -8095837 2774,3 11,5 
засобів  
тис. грн. 
Власний 
12 капітал,  186803 4567612 456575651923 424 3805850599 3429 91730 2445,1 121,7 
  
тис. грн. 
Середньорічні 
залишки 
13 62979 2014393 1659001 1951414 -2014393 3198,5 0 
запасів,  
тис. грн. 
Поточні 
зобов’язання та 
14 48942 3864411 3074120 3815469 -790291 7895,8 79,5 
забезпечення,  
тис. грн. 
Дебіторська 
15 заборгованість,  8257 295902 199742 287645 -96160 3583,6 67,5 
тис. грн. 
Грошові кошти,  
17 32179 1050308 1344660 1018129 294352 3263,9 128,0 
тис. грн. 
Рентабельність 
18 145,4 31,3  -114,1  21,5  
підприємства % 
 
Таблиця 2.1 відображає ключові економічні результати діяльності ДП 
«Ліси України» за трирічний період та дає змогу оцінити загальну динаміку 
обсягів реалізації, витрат, фінансових результатів, стану активів і структури 
зобов’язань. У комплексі ці показники дозволяють оцінити фінансову 
стійкість, ефективність операційної діяльності та якість управління ресурсами 
підприємства. 
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2022–
2024 рр. коливався в межах 23,06–23,11 млрд грн. Зокрема, у 2023 р. відбулося 
незначне збільшення чистого доходу порівняно з 2022 р. (з 23 058 244 тис. грн 
до 23 105 905 тис. грн), що відповідає приросту приблизно на 0,2 %. У 2024 р. 
обсяг чистого доходу практично не змінився відносно базового року, що 
свідчить про стабілізацію обсягів реалізації та цінової політики підприємства. 
46 
 
Собівартість реалізованої продукції у досліджуваний період також 
характеризується незначними коливаннями. У 2024 р. вона зросла порівняно з 
2022 р. (з 15 986 445 тис. грн до 16 008 921 тис. грн), тобто приріст становив 
близько 0,1 %, що корелює з динамікою чистого доходу. У 2024 р. показник 
повернувся до рівня 2023 р., що свідчить про певне стримування витрат 
виробництва та реалізації. Така тенденція дає підстави стверджувати, що 
підприємство утримує контроль над виробничими витратами, не допускаючи 
їхнього випереджального зростання відносно доходів. 
Валовий прибуток у 2022–2024 рр. коливається у межах 7 071 799–7 096 
984 тис. грн. Незначне зростання у 2024 р. порівняно з 2023 р. (приблизно на 
0,4 %) свідчить про збереження маржинальної дохідності при майже 
незмінному співвідношенні між доходом і собівартістю. У 2024 р. показник 
майже не змінився це є наслідком як стабілізації доходів, так і витрат. В цілому 
динаміка валового прибутку характеризується відсутністю різких коливань, 
що притаманно підприємствам з відносно сталою структурою виробництва та 
реалізації. 
Набагато більш контрастною є динаміка чистого фінансового 
результату. Якщо у 2022 р. підприємство зафіксувало збиток у розмірі 2 789 
тис. грн, то вже у 2023 р. отримано значний чистий прибуток 2 870 746 тис. 
грн. У 2024 р. чистий прибуток дещо знижується до 2 480 046 тис. грн, тобто 
на 390 700 тис. грн або на 13,7 % порівняно з 2023 р., однак залишається на 
високому рівні. Загалом за період 2022–2024 рр. відбувся перехід від збиткової 
до високо прибуткової діяльності, що відображає як внутрішні заходи з 
підвищення ефективності, так і можливий вплив організаційних змін 
(реорганізація, централізація функцій, перегляд тарифів тощо). 
Такий різкий «перелом» фінансового результату свідчить про істотне 
підвищення операційної та загальної ефективності підприємства. Водночас 
незначне скорочення чистого прибутку у 2024 р. відносно 2023 р. можна 
розцінювати як природний ефект після періоду інтенсивного зростання, коли 
позитивний результат частково стабілізується. 
47 
 
Середньоспискова чисельність працівників у 2022 р. була мінімальною 
(15 осіб), тоді як у 2023 р. вона зросла до 29 818 осіб, а у 2024 р. скоротилася 
до 23 717 осіб. Такий стрибок у 2023 р. об’єктивно може бути пов’язаний з 
масштабною реорганізацією та консолідацією діяльності лісового 
господарства в єдиному державному спеціалізованому підприємстві, що 
супроводжувалася приєднанням значної кількості працівників з регіональних 
структур. Зменшення чисельності у 2024 р. на 6 101 особу (до 79,5 % від рівня 
2023 р.) свідчить про оптимізацію кадрового складу, можливе скорочення 
дублюючих функцій та підвищення рівня концентрації управління. 
Продуктивність праці (чистий дохід у розрахунку на одного працівника) 
у 2023 р. становила 536,1 тис. грн/особу, а у 2024 р. зросла до 674,9 тис. 
грн/особу, тобто збільшилася на 138,8 тис. грн, або на 25,9 %. Така позитивна 
динаміка безпосередньо пов’язана з одночасним скороченням чисельності 
персоналу та збереженням відносно сталих обсягів реалізації. Фактично 
підприємство досягає підвищення ефективності використання трудових 
ресурсів, що відповідає сучасним тенденціям інтенсивного типу розвитку, 
коли приріст результатів досягається не стільки за рахунок розширення 
ресурсної бази, скільки завдяки раціоналізації організації праці та управління. 
Фонд оплати праці демонструє значне зростання впродовж 2022–2024 
рр. (за наявними розрахунками – у сотні та тисячі разів до 2024 р. порівняно з 
2022 р.), що, ймовірно, пов’язано з низькою базою у 2022 р. та різкою зміною 
масштабу діяльності підприємства. Зіставлення темпів зростання фонду 
оплати праці і чисельності персоналу дає підстави стверджувати, що 
підприємство не лише розширило штат, а й підвищило рівень оплати праці, 
гармонізуючи його з ринковими умовами. 
Середньомісячна заробітна плата одного працівника зросла з 17 366 грн 
у 2022 р. до 21 385 грн у 2023 р. і до 24 941 грн у 2024 р. Таким чином, у 2023 
р. порівняно з 2022 р. відбулося підвищення на 4 019 грн (23,1 %), а у 2024 р. 
порівняно з 2023 р. – ще на 3 556 грн (16,6 %). Зростання зарплат випереджає 
загальний рівень інфляції та засвідчує орієнтацію підприємства на утримання 
48 
 
та мотивацію кваліфікованого персоналу. Підвищення реальної заробітної 
плати в поєднанні зі зростанням продуктивності праці свідчить про посилення 
соціальної відповідальності підприємства та формування більш 
конкурентоспроможних умов праці. 
Середньорічна вартість основних засобів у 2023 р. різко зросла 
порівняно з 2022 р. – більш ніж у 27 разів (з 329 802 тис. грн до 9 149 904 тис. 
грн), що відображає зміну масштабу активів, ймовірно внаслідок передання 
майнових комплексів та інвентаризації лісового фонду на рівні держави. У 
2024 р. показник зменшується до 1 054 067 тис. грн, що може бути зумовлено 
уточненням облікової політики, переоцінкою або переданням частини активів 
в інший облік. Незважаючи на таку волатильність, у 2024 р. середньорічна 
вартість основних засобів усе ж перевищує рівень 2022 р., що свідчить про 
розширення виробничого потенціалу. 
Власний капітал підприємства має чітку висхідну тенденцію. Якщо у 
2022 р. він становив 186 803 тис. грн, то у 2023 р. – уже 4 567 612 тис. грн, а у 
2024 р. – 5 559 342 тис. грн. Таким чином, за 2022–2024 рр. власний капітал 
зріс на 4 380 809 тис. грн, або в 24,5 раза. Порівняно з 2023 р. приріст у 2024 
р. становив 991 730 тис. грн (21,7 %). Така динаміка є результатом як 
накопичення значного обсягу нерозподіленого прибутку, так і можливого 
додаткового капіталізування (формування статутного, додаткового чи іншого 
додаткового капіталу). Зростання частки власного капіталу в структурі джерел 
фінансування є позитивною тенденцією з точки зору фінансової стійкості та 
інвестиційної привабливості підприємства. 
Середньорічні залишки запасів у 2022 р. становили 62 979 тис. грн, у 
2023 р. – 2 014 393 тис. грн, а у 2024 р. – 1 659 001 тис. грн. Таким чином, за 
2022–2023 рр. відбулося різке збільшення запасів майже у 32 рази, що може 
пояснюватися як зміною методики консолідованого обліку, так і формуванням 
значних виробничих і товарних запасів у зв’язку з розширенням масштабів 
діяльності. У 2024 р. спостерігається їх зменшення, що можна трактувати як 
оптимізацію складських запасів, поліпшення логістики та управління 
49 
 
матеріальними ресурсами. Водночас рівень запасів залишається істотно 
вищим, ніж у 2022 р., що підтверджує розширення операційної бази 
підприємства. 
Дебіторська заборгованість у 2022 р. була відносно незначною (8 257 
тис. грн), тоді як у 2023 р. вона різко зросла до 295 902 тис. грн, тобто більш 
ніж у 35 разів. У 2024 р. її обсяг скорочується до 199 742 тис. грн, що означає 
зменшення на 96 160 тис. грн, або до 67,5 % від рівня 2023 р. Така динаміка 
вказує на певні труднощі із своєчасністю розрахунків із покупцями та 
замовниками у період різкої зміни масштабів діяльності, але водночас 
демонструє позитивні тенденції в частині посилення роботи з дебіторами та 
поступового скорочення простроченої або надмірної заборгованості. 
Грошові кошти підприємства у 2022 р. становили 32 179 тис. грн, у 2023 
р. – 1 050 308 тис. грн, а у 2024 р. – 1 344 660 тис. грн. Приріст за 2022–2024 
рр. склав 1 018 481 тис. грн, тобто у понад 30 разів, а порівняно з 2023 р. – 294 
352 тис. грн (28 %). Це свідчить про суттєве поліпшення ліквідності та 
здатності підприємства своєчасно виконувати короткострокові зобов’язання. 
Накопичення достатнього обсягу грошових активів збільшує фінансову 
гнучкість, створює резерв для фінансування інвестиційних проектів та 
пом’якшує ризики, пов’язані з нестабільністю зовнішнього середовища. 
Поточні зобов’язання та забезпечення у 2022 р. становили 48 942 тис. 
грн, у 2023 р. – 3 864 411 тис. грн, а у 2024 р. – 3 074 120 тис. грн. За 2022–2023 
рр. їх обсяг збільшився у десятки разів, що свідчить про значне зростання 
боргового навантаження у зв’язку з масштабуванням діяльності. У 2024 р. 
поточні зобов’язання скоротилися на 790 291 тис. грн, або до 79,5 % від рівня 
2023 р. Це можна розглядати як позитивну тенденцію щодо зменшення 
залежності підприємства від позикових джерел фінансування та підвищення 
платоспроможності. 
Якщо порівняти динаміку власного капіталу і поточних зобов’язань, 
можна побачити, що темпи зростання власних джерел фінансування 
перевищують темпи накопичення боргу. Це формує сприятливу структуру 
50 
 
капіталу, коли високий рівень власного капіталу забезпечує фінансову 
стійкість і знижує ризики неплатоспроможності. 
Показники рентабельності підприємства в таблиці частково мають 
суперечливий характер (зокрема, поєднання збитку у 2022 р. з високим рівнем 
рентабельності 145,4 %), що може свідчити про зміну методики розрахунку, 
особливості перехідного періоду реорганізації або статистичні помилки. 
Проте навіть за наявними даними можна зробити низку важливих висновків 
щодо ефективності діяльності ДСГП «Ліси України» у 2022–2024 рр.: 
Підприємство за дуже короткий проміжок часу трансформувалося з 
суб’єкта зі збитковим результатом у 2022 р. у високо прибуткову структуру у 
2023–2024 рр.  
Різке збільшення власного капіталу і скорочення боргового 
навантаження в 2024 р. відносно 2023 р. свідчать про посилення фінансової 
незалежності підприємства. 
На тлі оптимізації чисельності персоналу спостерігається зростання 
продуктивності праці та середньомісячної заробітної плати, що свідчить про 
інтенсивний тип розвитку та посилення мотивації працівників. 
Значне нарощення грошових коштів у поєднанні зі зменшенням 
поточних зобов’язань свідчить про поліпшення платоспроможності й 
зниження ризиків дефіциту оборотних коштів. 
Після різкого зростання обсягів запасів і дебіторської заборгованості у 
2023 р. у 2024 р. спостерігається їхнє зниження, що можна вважати проявом 
більш раціональної політики управління матеріальними ресурсами та 
розрахунками з контрагентами. 
Отже, узагальнюючи результати аналізу, можна зробити висновок, що у 
2022–2024 рр. ДСГП «Ліси України» пройшло складний період структурних 
змін, у ході якого підприємству вдалося суттєво покращити ключові 
фінансово-економічні показники, зміцнити власний капітал, підвищити 
ефективність використання трудових і матеріальних ресурсів та забезпечити 
стійке генерування прибутку. Разом з тим наявність окремих різких коливань 
51 
 
та внутрішніх суперечностей у вихідних даних потребує обережного 
трактування та подальшої деталізації в наступних підрозділах дослідження 
(зокрема, аналізу структури доходів, витрат, активів і зобов’язань). 
Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства доцільно 
розпочати з аналізу фінансового стану підприємства. Аналіз динаміки 
показників ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості 
підприємства  наведено в таблиці 2.2.  
Таблиця 2.2 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності 
ДСГП «Ліси України»  за 2022-2024 рр.. 
Норма
Роки Відхилення (+; -) 
№ Методика тивне 
Показники 
п/п розрахунку значен 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
ня 2022 2023 
Оборотні активи / 
Коефіцієнт 
1 Поточні 1,63 1,09 1,1 1,5- 2,5   
покриття 
зобов’язання 
(Оборотні активи – 
Проміжний 
товарно-матеріальні 
2 коефіцієнт 0,5 0,57 0,55 0,7-1,0   
запаси) / Поточні 
ліквідності 
зобов’язання 
Коефіцієнт Грошові кошти / 
0,2-
3 абсолютної Поточні 0,09 0,27 0,44   
0,35 
ліквідності зобов’язання 
 
Зробивши аналіз показників платоспроможності та ліквідності 
підприємства, можна зробити наступні висновки.  
Коефіцієнт покриття у 2023 і 2024 роках перебуває на рівні ≥1,1, що 
відповідає нормативу. Це свідчить про достатню кількість оборотних активів 
для покриття поточних зобов’язань. Тенденція позитивна, а невелике 
зростання коефіцієнта у 2024 році вказує на покращення структури активів. 
Проміжний коефіцієнт ліквідності знижується незначно, але перебуває у 
межах нормативу (0,5–0,8). Це означає, що підприємство підтримує достатній 
рівень високоліквідних активів (без запасів), хоча залежність від швидкого 
погашення дебіторської заборгованості все ще висока. 
52 
 
Абсолютна ліквідність істотно зростає — майже удвічі. Це важливий 
показник, який відображає здатність підприємства негайно погашати поточні 
борги. Значення >0,3 є дуже хорошим для державного сектору. 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників фінансової стійкості 
ДСГП «Ліси України»  за 2022-2024 рр. 
Норма Відхилення  
№ Роки 
Методика тивне (+; -) 
п/ Показники 
розрахунку значен 2023/ 2024/ 
п 2022 2023 2024 
ня 2022 2023 
1 Коефіцієнт Власний капітал 
фінансової / Валюта балансу більше 
0,51 0,54 0,64 -0,002 -0,007 
незалежності 0,5 
(автономії) 
2 Коефіцієнт Власний капітал 
фінансової / (Довгострокові 
більше 
стабільності зобов'язання + 1,04 1,14 1,78 0,012 -0,04 
1 
Поточні 
зобов'язання) 
3 Коефіцієнт Валюта балансу 
менше 
фінансової / Власний 1,96   -0,01 -0,03 
2,0 
залежності капітал 
4 Величина Оборотні активи 
власного – Поточні більше 
84190 338493 294892 -21944 -11338 
оборотного зобов’язання 0 
капіталу 
5 Коефіцієнт (Оборотні 
маневреності активи – Поточні 
більше 
власного зобов’язання) / 0,51 0,341 0,268 0,172 0,072 
0 
оборотного Власний капітал 
капіталу 
6 Частка Оборотні активи 0,75 0,672 0,638 
оборотних / Валюта балансу 
- 0,079 0,034 
коштів у 
активах 
7 Коефіцієнт Позиковий 0,489 0,492 0,467 
менше 
заборгованості капітал / Валюта -0,003 0,025 
0,5 
балансу 
8 Коефіцієнт Позиковий 0,96 0,97 0,936 
фінансового капітал / ≤ 1 -0,01 0,035 
ризику Власний капітал 
 
Зробивши аналіз показників фінансової стійкості підприємства в табл. 
2.3, можна зробити наступні висновки. Коефіцієнт фінансової незалежності 
(автономії) підприємства у 2023 році, порівняно з 2022 зменшився на 0,002, а 
у 2024, порівняно з 2023 зменшився на 0,007. Коефіцієнт фінансової 
стабільності у 2023 році порівняно з 2022 збільшився на 0,012, a у 2024 
53 
 
порівняно з 2023 зменшився 0,04. Коефіцієнт фінансової залежності у 2023 
порівняно з 2022 зменшився на 0,01, а у 2024 порівняно з 2024 роком 
зменшився на 0,03. Величина власного оборотного капіталу у 2023 порівняно 
з 2022 збільшилася на 21944 тис. грн, а у 2024 порівняно з 2024 роком він 
збільшився на 11338 тис. грн. Коефіцієнт маневреності власного оборотного 
капіталу у 2023 порівняно з 2022 збільшився на 0,172, а у 2024 порівняно з 
2024 роком зменшився на 0,072. Частка оборотних коштів у активах у 2023 
порівняно з 2022 збільшилася на 0,079, а у 2024 порівняно з 2024 роком 
збільшилася на 0,034. Коефіцієнт заборгованості у 2023 порівняно з 2022 
зменшився на 0,003, а у 2024 порівняно з 2024 роком збільшився на 0,025. 
Коефіцієнт фінансового ризику у 2023 порівняно з 2022 зменшився на 0,01, а 
у 2024 порівняно з 2024 роком збільшився на 0,035. 
Отже, коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) показує, що за два 
досліджуваних роки підприємство було незалежне від зовнішніх джерел 
фінансування його діяльності. Коефіцієнт фінансової стабільності показує, що 
у 2022, 2023, 2024 роках більша частина активу фінансується за рахунок 
стійких джерел. Коефіцієнт фінансової залежності показує, що у період з 2022 
та 2024 років підприємство здатне проводити прогнозовану діяльність в 
довгостроковій перспективі. Величина власного оборотного капіталу показує, 
яка точно частка власних коштів підприємства, тобто йде на покриття її 
поточних активів. Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу 
показує, що у період з 2022 та 2024 років з зобов'язань (боргів) позикових 
роках частина короткострокових підприємства не могла бути за необхідності 
погашена негайно. Частка оборотних коштів у активах показує, яка частина 
власного оборотного капіталу перебуває в обороті, тобто змогу вільно 
маневрувати цими коштами у період з 2022 та 2024 років частка оборотних 
коштів у активах у 2023 порівняно з 2022 збільшилася на 0,079, а у 2024 
порівняно з 2024 роком збільшилася на 0,034. Коефіцієнт заборгованості 
показує, що у період з 2022 та 2024 років підприємство було спроможне 
погашати свою короткострокову заборгованість у найближчі терміни. 
54 
 
Коефіцієнт фінансового ризику показує, що у період з 2022 та 2024 років 
коефіцієнт вкладання капіталу в підприємство знаходить в межах норм, тобто 
ризик вкладання малий. 
Фінансова стійкість характеризує незалежність підприємства від 
зовнішніх джерел фінансування. 
Коефіцієнт автономії зріс з 0,54 до 0,64. Це означає: 
⎯ підприємство більш ніж наполовину фінансує свою діяльність за рахунок 
власного капіталу, 
⎯ залежність від кредиторів зменшується, 
⎯ фінансова незалежність підвищується. 
Значення >0,5 вважається добрим у всіх галузях, особливо у державних 
підприємств. 
Коефіцієнт фінансової стабільності значно зріс у 2024 році, що свідчить про: 
⎯ скорочення зобов’язань, 
⎯ накопичення власного капіталу. 
Хоча власний оборотний капітал зменшився, він залишається додатним. Це 
означає, що підприємство має можливість фінансувати частину оборотних 
активів власними ресурсами. 
Далі проведемо аналіз показників ділової активності та рентабельності  
ДСГП «Ліси України»  за 2022-2024 рр. в таблицях 2.4 і 2.5. 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників ділової активності  
ДСГП «Ліси України»  за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники Методика розрахунку 
п/п 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Оборотність Чистий дохід від 
дебіторської реалізації продукції / 
заборгованості ((Дебіторська 
заборгованість на 
1 33,24 30,8 190,7 -2,44 159,9 
початок року + 
Дебіторська 
заборгованість на кінець 
року) / 2) 
55 
 
Продовж. табл. 2.4 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від реалізації 
Оборотність продукції / ((Кредиторська 
кредиторської заборгованість на початок 
2 6,198 2,72 2,68 -3,478 -0,04 
заборгованості, року + Кредиторська 
обор. заборгованість на кінець 
року) / 2) 
Середній 
період 
360/ Оборотність 
погашення 
3 дебіторської 10,829 5,05 4,16 -5,779 -0,89 
дебіторської 
заборгованості 
заборгованості, 
дні 
Середній 
період 360/ Оборотність 
4 погашення кредиторської 58,075 54,03 52,1 4,0433 1,896 
кредиторської заборгованості 
заборгованості 
((Величина запасів на 
Середній початок року + Величина 
5 період одного запасів на кінець року) / 2) 176,43 176,8 171,2 -0,395 5,54 
обороту запасів х 360 / Чистий дохід від 
реалізації продукції 
Чистий дохід від реалізації 
продукції / ((Сума активів 
Оборотність 
6 на початок року + Сума 1,1017 1,10 1,25 0,0009 -0,16 
активів 
активів 
на кінець року) / 2) 
Чистий дохід від реалізації 
продукції / ((Величина 
Оборотність 
власного капіталу на 
7 власного 2,0978 2,16 2,16 -0,066 0,0002 
початок року + Величина 
капіталу 
власного капіталу на кінець 
року) / 2) 
Середній період погашення 
дебіторської 
заборгованості 
Тривалість 
+ середній період одного 
8 фінансового 129,18 127,8 124,5 1,29 3,36 
обороту запасів – середній 
циклу, днів 
період погашення 
кредиторської 
заборгованості 
  
Зробивши аналіз показників ділової активності ДСГП «Ліси України»  за 
2022-2024 рр. в табл.2.4, можна зробити наступні висновки. Оборотність 
дебіторської заборгованості підприємства у 2023 році, порівняно з 2022 
зменшилася на 3,5, а у 2024, порівняно з 2023 зменшилася на 0,04. Середній 
строк погашення дебіторської заборгованості скорочується з ≈11 до ≈4 днів. 
Отже, оборотність дебіторської заборгованості прискорюється. Для 
56 
 
лісогосподарського підприємства з великими обсягами реалізації деревини, 
пиломатеріалів та супутньої продукції настільки короткий період інкасації 
означає: переважання передоплати або дуже коротких відстрочок платежу; 
високий рівень платіжної дисципліни покупців; ефективну кредитну політику 
підприємства (чіткі договірні умови, штрафні санкції за прострочення, продаж 
через аукціони тощо). 
Позитивні наслідки для фінансового стану: 
⎯ мінімізація ризику безнадійної дебіторської заборгованості; 
⎯ швидке повернення коштів у грошову форму, поліпшення ліквідності; 
⎯ зменшення потреби в зовнішньому фінансуванні оборотного капіталу. 
Разом з тим, надто жорстка політика розрахунків (майже повна 
відсутність товарного кредиту) може обмежувати розширення ринку збуту, 
особливо для нових контрагентів. Тому підприємству доцільно підтримувати 
баланс між жорсткістю умов оплати та маркетинговими цілями. Незважаючи 
на зниження формального коефіцієнта оборотності, в розрахунку в днях 
видно, що середній строк погашення кредиторської заборгованості 
зменшується: орієнтовно з 58 до 52 днів. Це означає, що підприємство: 
швидше розраховується з  постачальниками, підрядниками, бюджетом та 
іншими кредиторами; зменшує обсяг «безкоштовного» фінансування за 
рахунок кредиторів, але водночас: підвищує ділову репутацію та надійність як 
контрагента. 
Така поведінка є характерною для підприємства з достатнім обсягом 
грошових надходжень (що підтверджується швидкою інкасацією дебіторської 
заборгованості) і може бути пов’язана з: вимогами державної політики 
своєчасних розрахунків; прагненням уникати штрафних санкцій за 
прострочення; бажанням підтримувати сталі партнерські відносини з 
постачальниками. 
З погляду управління оборотним капіталом, скорочення строку 
погашення кредиторської заборгованості, за умови одночасного прискорення 
повернення дебіторської, не погіршує ліквідність, але: зменшує ефект 
57 
 
фінансування за рахунок постачальників; посилює залежність від власних 
оборотних коштів. 
 Середній період одного обороту запасів. Запаси в середньому «лежать» 
на складі близько півроку (171–177 днів). Для лісового господарства це 
частково об’єктивно, оскільки: виробничий цикл пов’язаний з біологічним 
ростом деревини, сезонною заготівлею; значні обсяги продукції можуть 
зберігатися до моменту реалізації (лісоматеріали, пиломатеріали, дрова, 
лісопродукція іншого призначення). 
Разом з тим, навіть у специфіці галузі такі тривалі строки обороту 
запасів є «важкою» статтею» для ліквідності: значна частина оборотного 
капіталу «заморожена» в запасах; виникають витрати на зберігання, охорону, 
псування і старіння продукції (особливо при відкритому зберіганні). Динаміка 
має незначне покращення: 2023 р. – практично на рівні 2022 р.; 2024 р. – 
скорочення приблизно на 5–6 днів. Це свідчить про певну оптимізацію 
управління запасами, але потенціал для покращення все ще значний. 
Рекомендації: 
⎯ активніше використовувати електронні аукціони, біржові торги, щоб 
скорочувати період реалізації готової продукції; 
⎯ впроваджувати нормування запасів, аналіз «повільнообертових» і 
«надлишкових» запасів; 
⎯ планувати виробництво з урахуванням реального попиту, аби уникати 
накопичення продукції. 
Оборотність активів та власного капіталу у 2022 р. – 1,1017 оберту, 2023 
р. – 1,10, 2024 р. – 1,25. Показник відображає, скільки гривень чистого доходу 
від реалізації припадає на 1 грн середньорічної вартості активів. У 2022–2023 
рр. оборотність активів залишається майже незмінною (близько 1,1 оберту), а 
в 2024 р. зростає до 1,25. Це означає, що: підприємство почало ефективніше 
використовувати активи; на ту саму «масу» активів генерується більший обсяг 
виручки. 
58 
 
Для капіталомісткого лісогосподарського підприємства (великий парк 
техніки, обладнання, інфраструктура) таке зростання оборотності активів є 
позитивною тенденцією, що може бути наслідком: модернізації основних 
засобів; кращого завантаження техніки; оптимізації обсягів активів (можливе 
виведення надлишкового майна). Показник є відносно стабільним і 
коливається в межах 2,1–2,16 обертів. Це означає, що: на 1 грн власного 
капіталу підприємство формує приблизно 2,1–2,16 грн чистого доходу. 
Стабільність коефіцієнта оборотності власного капіталу на фоні 
зростання рентабельності свідчить про те, що: додатковий ефект 
прибутковості досягається не стільки за рахунок прискорення обороту, скільки 
за рахунок: зростання маржі (валового та чистого прибутку); поліпшення 
структури витрат. Це є сприятливою ознакою для інвестиційної привабливості 
підприємства: власний капітал працює стабільно, при цьому віддача у вигляді 
прибутку зростає. 
Фінансовий цикл показує, на скільки днів кошти підприємства 
«вилучені» з обігу – від моменту авансування запасів до моменту надходження 
грошей від покупців з урахуванням відстрочки платежів кредиторам. 
Скорочення фінансового циклу з 129,18 до 124,5 днів означає, що: 
підприємство швидше перетворює вкладені кошти назад у грошову форму; 
зменшується потреба в додатковому фінансуванні оборотного капіталу; 
поліпшується платоспроможність та фінансова гнучкість. Основними 
чинниками скорочення фінансового циклу є: суттєве зменшення строку 
погашення дебіторської заборгованості; певне скорочення періоду одного 
обороту запасів; поступове зменшення строку розрахунків з кредиторами. 
Узагальнюючі висновки щодо ділової активності ДП «Ліси України». 
Дебіторська заборгованість обертається дуже швидко, строки її 
погашення скорочуються. Це свідчить про ефективну політику розрахунків із 
покупцями, низький рівень кредитного ризику та позитивний вплив на 
ліквідність. Кредиторська заборгованість погашається дещо швидше, ніж 
раніше. Підприємство не «перекладає» ризик фінансування на постачальників, 
59 
 
а працює як надійний партнер, що зміцнює його ділову репутацію. Запаси 
залишаються найбільш «інерційною» складовою оборотних активів: їхній 
оборот триває близько півроку. Незважаючи на невелике покращення, саме ця 
стаття потребує найбільшої уваги з боку менеджменту (оптимізація норм 
запасів, прискорення реалізації, зниження частки надлишкових залишків). 
Оборотність активів і власного капіталу демонструє стабільність та 
помірне зростання ефективності використання майна. Це означає, що 
підприємство не просто нарощує обороти, а робить це з відносно 
раціональним використанням ресурсної бази. Фінансовий цикл скорочується, 
що вказує на комплексне покращення управління оборотним капіталом: 
підприємство швидше повертає вкладені кошти, менше залежить від 
зовнішнього фінансування і має кращі можливості для фінансування 
інвестиційних потреб. Загалом, аналіз таблиці 2.4 дозволяє зробити висновок, 
що ділова активність ДП «Ліси України» у 2022–2024 рр. має позитивну 
динаміку. Разом із тим «вузьким місцем» залишається тривалий період 
обороту запасів, усунення якого може стати ключовим резервом подальшого 
підвищення ефективності діяльності. 
Показники рентабельності (табл. 2.5) — найважливіша характеристика 
ефективності діяльності. Рентабельність реалізованої продукції зросла з 20,93 
% у 2022 р. до 44,20 % у 2023 р., тобто більш ніж удвічі У 2024 р. 
спостерігається лише незначне додаткове зростання до 44,30 %, фактично 
стабілізація на досягнутому високому рівні  
Стрибкоподібне зростання рентабельності у 2023 р. свідчить про суттєве 
поліпшення співвідношення між валовим прибутком і собівартістю 
реалізованої продукції. Для лісогосподарського підприємства це може бути 
наслідком: 
⎯ підвищення цін на деревину та іншу продукцію; 
⎯ оптимізації прямих витрат (паливо, заробітна плата, амортизація, витрати на 
заготівлю й транспортування); 
⎯ зменшення частки малорентабельних або збиткових видів продукції. 
60 
 
Таблиця 2.5 
Аналіз показників рентабельності  
ДСГП «Ліси України»  за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники Методика розрахунку 
п/п 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
2022 2023 
1 Валовий прибуток / 
Рентабельність 
Собівартість 
реалізованої 20,93 44,2 44,3   
реалізованої 
продукції ,% 
продукції х100 
2 Валовий прибуток / 
Рентабельність Чистий дохід від 
17,31 30,7 30,7 13,39 0 
продажу,% реалізації продукції 
х100 
3 Чистий прибуток / 
(Середньорічна 
вартість основних 
Рентабельність 
засобів + 0,964 33,9 28,7 32,94 -5,2 
підприємства,% 
Середньорічні 
залишки оборотних 
засобів) х100 
 
Невелике додаткове зростання в 2024 р. дає підстави вважати, що 
підприємство досягло певної «стелі» маржинальності за наявної технології, 
структури продукції й ринкових умов. Подальше підвищення цього показника 
вимагатиме або: глибшого перегляду структури асортименту (орієнтація на 
продукти з більшою доданою вартістю), або значних інвестицій у підвищення 
ефективності виробництва. Загалом рівень 44 % свідчить про високу 
конкурентоспроможність продукції й ефективну політику управління 
собівартістю. 
Рентабельність продажу за аналізований період зросла з 17,31 % у 2022 
р. до 30,70 % у 2023 р. (або 13,39.), а в 2024 р. залишилася на тому самому рівні 
– 30,70. Зростання показника у 2023 р. означає, що на кожну гривню чистого 
доходу підприємство стало отримувати суттєво більший валовий прибуток. 
Для ДСГП «Ліси України» це може свідчити про: 
⎯ успішну цінову політику (адекватне реагування на ринкову кон’юнктуру, 
аукціонні ціни, індексації тощо); 
61 
 
⎯ зниження частки умовно-постійних витрат у структурі собівартості 
(ефект масштабу); 
⎯ оптимізацію логістики (транспортні витрати, маршрути постачання, 
використання залізничних перевезень). 
Закріплення показника на рівні 30,7 % у 2024 р. при його високому 
значенні є позитивним сигналом: підприємству вдалося утримати досягнуту 
маржу в умовах можливих змін ринку, коливань попиту та витрат. 
Узгодженість динаміки рентабельності реалізованої продукції та 
рентабельності продажу вказує на те, що зростання прибутковості має 
системний характер, а не є разовим ефектом. 
Рентабельність підприємства (фактично – прибутковість використання 
активів) демонструє найбільш різку динаміку: 
2022 р. – лише 0,964 %, тобто прибуток був майже на «нульовому» рівні щодо 
вартості залучених ресурсів. 
2023 р. – 33,90 %, приріст +32,94 . – колосальне зростання. 
2024 р. – 28,70 %, що означає зниження на –5,20 ., але показник залишається у 
десятки разів вищим, ніж у 2022 р. 
Показник 0,964 % у 2022 р. свідчить, що підприємство фактично 
працювало на межі рентабельності: дохід ледь перекривав сукупні витрати на 
формування активів. Така ситуація для державного лісогосподарського 
підприємства може бути наслідком: високих постійних витрат; 
адміністративних обмежень цінової політики; структурних проблем із 
прибутковістю окремих напрямів діяльності. 
Стрибок до 33,9 % у 2023 р. може означати: 
⎯ різке зростання чистого прибутку (наприклад, за рахунок підвищення 
цін, збільшення обсягів реалізації, переоцінки активів чи одноразових 
доходів); 
⎯ або відносне зменшення середньорічної вартості основних і оборотних 
засобів при збереженні/зростанні прибутку (оптимізація активів, 
виведення надлишкового майна, економія оборотного капіталу). 
62 
 
Зниження до 28,7 % у 2024 р. свідчить про певну нормалізацію 
прибутковості: хоча рентабельність і зменшилася, вона залишається високою.   
Це може бути наслідком: часткового зростання витрат (паливо, 
енергоносії, заробітна плата, податкове навантаження); стабілізації цін на 
продукцію; відсутності або зменшення обсягу разових (нестандартних) 
доходів. Ця динаміка важлива з точки зору ризику: різкі коливання 
рентабельності підприємства означають чутливість до зміни зовнішніх умов, 
тому менеджменту доцільно розширювати роботу з планування та управління 
фінансовими результатами. 
Якщо залучити дані з табл. 2.4 (показники ділової активності – 
оборотність дебіторської/кредиторської заборгованості, запасів, активів, 
тривалість фінансового циклу), можна зробити кілька важливих висновків : 
У 2023–2024 рр. підприємство підвищує рентабельність на фоні: прискорення 
оборотності дебіторської заборгованості (особливо у 2024 р.); скорочення 
тривалості фінансового циклу (з 129,18 до 124,5 днів). Це означає, що приріст 
рентабельності не лише результат «паперового» зростання прибутку, а й 
наслідок реального підвищення ефективності використання оборотних 
активів: швидше повернення коштів від покупців; скорочення періоду 
«замороження» ресурсів у запасах; зважена політика щодо кредиторів. 
Таким чином, ДСГП «Ліси України» у 2023–2024 рр. демонструє 
поєднання високої ділової активності (швидкість обороту) і високої 
рентабельності (якість прибутку), що є дуже сприятливою характеристикою 
фінансового стану. Підприємство пройшло шлях від майже нульової 
рентабельності у 2022 р. до високорентабельного бізнесу у 2023–2024 рр. 
Це свідчить про ефективні управлінські рішення, адаптацію до ринкових умов 
та можливе переформатування структури доходів і витрат. 
1. Стабілізація рентабельності реалізованої продукції та продажу на 
високому рівні (понад 30–40 %) – ознака того, що підприємство досягло 
видимого ефекту оптимізації собівартості та цінової політики. 
63 
 
Певне зниження рентабельності підприємства у 2024 р. (–5,2) не є 
критичним, однак сигналізує про необхідність: контролю за темпами 
зростання витрат; диверсифікації джерел доходу; посилення планування 
фінансових результатів із урахуванням ризиків зовнішнього середовища. 
2. Поєднання високої рентабельності з поліпшенням показників 
ділової активності формує позитивний тренд для фінансової стійкості, 
платоспроможності й інвестиційної привабливості ДСГП «Ліси України». 
Узагальнюючи дані таблиць 2.1–2.5, можна зробити висновок, що 
фінансовий стан ДП «Ліси України» у 2022–2024 роках є стабільним, хоча не 
позбавленим певних ризиків. Підприємство демонструє результативну 
виробничу та комерційну діяльність, ефективно управляє оборотними 
активами та зберігає високу ліквідність, що є визначальними чинниками для 
забезпечення фінансової стійкості. 
Зменшення дебіторської заборгованості та покращення абсолютної 
ліквідності свідчать про дисципліну щодо розрахунків та покращення 
внутрішніх процесів контролю. Водночас зниження чистого прибутку та 
падіння рентабельності активів означають необхідність підвищення 
ефективності витрат та оптимізації виробничих процесів. У цілому фінансові 
результати підприємства дають підстави стверджувати, що воно володіє 
достатнім потенціалом для подальшого розвитку та зміцнення конкурентних 
позицій. 
 
 
2.2. Документальне оформлення обліку розрахунків з покупцями та 
замовниками на підприємстві 
 
Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є 
центральною ланкою системи управління державними лісовими ресурсами 
України, створеною внаслідок реформи лісового господарства 2022–2023 
років. Його діяльність базується на положеннях Лісового кодексу України, 
64 
 
Закону України «Про управління об’єктами державної власності», Закону 
України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та низки 
нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Державного 
агентства лісових ресурсів України. 
Підприємство виконує господарські, екологічні та соціальні функції, 
забезпечуючи: 
• охорону та збереження лісових ресурсів; 
• ведення лісового господарства; 
• заготівлю, сортування та первинну обробку деревини; 
• реалізацію лісопродукції покупцям на внутрішньому та 
зовнішньому ринках та лісовідновлення й відтворення лісів; 
• організацію лісокористування відповідно до державних стандартів 
та сертифікаційних вимог. 
Особливості структури підприємства визначають специфіку облікових 
процесів, зокрема — обліку розрахунків з покупцями та замовниками. ДП 
«Ліси України» складається з міжрегіональних філій, лісових округів та 
територіально відокремлених лісництв, які функціонують як виробничі 
підрозділи. Кожен підрозділ формує первинні документи з руху деревини, 
здійснює відвантаження продукції та веде аналітичний облік дебіторської 
заборгованості покупців. Сама ж підприємницька діяльність реалізується 
централізовано, а облік здійснюється за єдиною політикою, затвердженою 
наказом. 
 Обліковий процес складається з багатьох блоків, які повинні бути 
конкретизовані і представлені у технологічних та структурних аспектах. 
Першим етапом облікового процесу розрахунків є первинний облік. 
Наступним етапом є поточний облік, тобто реєстрація даних первинного 
обліку в облікових реєстрах. Підсумковий етап - це заключний етап облікового 
процесу, який можна охарактеризувати як упорядковану сукупність операцій 
з формування показників, що відображають результати виробничої та 
господарської діяльності підприємства за певний період (рис. 2.1). 
65 
 
 
Первинні документи 
 
 
Д окументи, реєстри в яких Книга аналітичного обліку 
засвідчується оплата (погашення) розрахунків з дебіторами 
 
 
Оборотно-сальдова відомість 
 
 Головна книга 
Рис. 2.1. Схема обліку розрахунків з дебіторами на ДСГП «Ліси 
України»  
При дослідженні розрахунків з дебіторами, важливо звернути увагу на її 
документальне оформлення, оскільки наявність первинного документу є 
законодавчим підтвердженням факту здійснення господарської операції. 
Оновою забезпечення успішної діяльності підприємства є чіткий механізм 
обліку господарських процесів, у тому числі в частині бухгалтерського обліку, 
який включає в себе не тільки фіксування господарських операцій, але й етапи 
обігу документів, у яких вони зафіксовані.  
Ключове місце в документальному оформленні руху дебіторської 
заборгованості на підприємстві належить документуванню господарських 
операцій з покупцями та замовниками (рис. 2.2) 
 
 
договір  банківська виписка, 
доставка 
 ПКО  
Акцепт замовником Здійснення 
накладна, товарно-
 на оплату 
Поставка транспортна оплата розрахунку 
товарів, накладна, рахунок-
 
виконання фактура  несвоєчасний 
робіт, розрахунок 
 
надання • перегляд договірних засад 
 послуг • виправлення помилок 
• заміна товару Дебіторська 
  заборгованість 
Рис. 2.2. Алгоритм документального оформлення розрахунків з 
дебіторами на ДСГП «Ліси України»   
66 
 
Основним видом продукції, з реалізацією якої пов’язані розрахунки з 
покупцями, є: 
• круглі лісоматеріали (хвойні, листяні); 
• техсировина; 
• паливна деревина; 
• дрова колоті; 
• пиломатеріали необрізні; 
• тріска технологічна та побічна продукція. 
Процес реалізації диктує специфіку оформлення документів і 
формування дебіторської заборгованості, адже відвантаження деревини може 
здійснюватися: 
1. Автотранспортом — з лісосіки, верхнього або нижнього складу 
покупцям та посередникам. 
2. Залізничним транспортом — у випадку значних обсягів або 
транзитних поставок. 
Саме спосіб транспортування суттєво впливає на: 
• форму первинних документів (ТТН, залізнична накладна, акти 
завантаження, акти зважування); 
• дату визнання доходу; 
• дату виникнення дебіторської заборгованості; 
• ризики прострочених оплат; 
• формування резерву сумнівних боргів. 
Підприємство використовує державну систему Електронного обліку 
деревини (ЕОД), яка є обов’язковим інструментом маркування та обліку руху 
лісоматеріалів. Застосування ЕОД формує додаткову особливість для 
бухгалтерського обліку: усі операції з відвантаження підтверджуються 
електронними накладними з унікальними ідентифікаторами чіпів, що 
забезпечує прозорість і контроль матеріальних потоків. 
Організація обліку дебіторської заборгованості на ДП «Ліси України» 
здійснюється відповідно до таких нормативних документів: 
67 
 
Національні стандарти бухгалтерського обліку та галузеві документи 
визначають порядок документального оформлення розрахунків з покупцями і 
замовниками та дебіторської заборгованості. Зокрема: 
Лісовий кодекс України — регламентує порядок використання, 
заготівлі та реалізації деревини. 
Накази Державного агентства лісових ресурсів України щодо ведення 
ЕОД, маркування продукції та контролю за її транспортуванням. 
Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджені 
наказом Мінтрансу № 363. 
Правила перевезення вантажів залізничним транспортом, затверджені 
наказом Мінінфраструктури. 
Внутрішні документи підприємства: 
⎯ Наказ «Про облікову політику ДП «Ліси України»; 
⎯ Регламент ведення ЕОД у структурних підрозділах; 
⎯ Положення про документообіг у частині реалізації деревини. 
⎯ Усі перелічені документи визначають принципи: 
⎯ формування договірних відносин із покупцями; 
⎯ формування первинних документів; 
⎯ визнання моменту переходу права власності; 
⎯ визначення дати виникнення дебіторської заборгованості; 
⎯ контролю за обсягами поставок та оплат. 
Продаж продукції ДП «Ліси України» регулюється договором купівлі-
продажу, який складається на підставі: результатів електронного аукціону; 
прямих угод у разі реалізації залишків; довгострокових контрактів. 
Стандартний договір передбачає: 
• найменування, обсяг і якість деревини; 
• базис поставки (авто/залізниця); 
• ціну та порядок оплати; 
• умови авансування (інколи — 100 % передоплата); 
• відповідальність за затримку вивезення та розвантаження; 
68 
 
• порядок оформлення документів (ТТН, залізничні накладні, 
електронні накладні ЕОД). 
Відповідно до умов типового договору, право власності переходить 
покупцю за фактом: 
• відвантаження деревини зі складу, 
• передачі її перевізнику, 
• створення електронної накладної в ЕОД. 
Саме ці моменти визначають дату визнання доходу та формування 
дебіторської заборгованості на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і 
замовниками». На досліджуваному підприємстві застосовується 
автоматизована форма обліку. Усі розрахункові операції здійснюються за 
допомогою програмного комплексу BAS: Бухгалтерія, яка використовується 
для обліку розрахунків із покупцями і замовниками, формування первинних 
документів, аналітичних звітів та облікових регістрів. 
Програма забезпечує: автоматичне формування бухгалтерських 
проведень за операціями з реалізації, оплати та взаємозаліку; розрахунок ПДВ 
за кожною операцією реалізації; ведення аналітики за контрагентами, 
договорами та видами продукції; формування звітів «Оборотно-сальдова 
відомість за рахунком 361», «Віковий аналіз дебіторської заборгованості», 
«Журнал господарських операцій»; взаємодію з електронним 
документообігом M.E.Doc для передачі податкових накладних, рахунків та 
актів виконаних робіт. 
Використання BAS дає змогу створювати єдину інформаційну базу 
бухгалтерського обліку, інтегровану з відділом збуту, складом і фінансовим 
підрозділом. Це дозволяє своєчасно відслідковувати рух продукції, 
контролювати платежі й аналізувати взаєморозрахунки з контрагентами. 
Система дозволяє: 
• автоматично формувати проводки за реалізацією та оплатою; 
• контролювати залишки заборгованості за кожним контрагентом; 
• генерувати реєстри податкових накладних; 
69 
 
• формувати звіт «Віковий аналіз заборгованості». 
Для інтеграції з податковими органами використовується M.E.Doc, що 
забезпечує своєчасну реєстрацію накладних і подання звітності в 
електронному вигляді  
Особливість обліку: момент переходу ризиків на товар визначається 
Законом України «Про транспорт», Правилами перевезень вантажів та 
умовами «Інкотермс», якщо вони передбачені в контракті. Усі ці моменти 
суттєво впливають на бухгалтерське відображення реалізації та формування 
дебіторської заборгованості. 
Порядок проведення розрахунків між підприємством та покупцем, а 
також форми їх здійснення визначаються у господарських договорах, зокрема 
в договорах поставки (Додаток В). Договір поставки є юридичним 
документом, відповідно до якого постачальник — суб’єкт господарювання — 
зобов’язується у встановлений сторонами строк передати товар у власність 
покупця для використання у його господарській діяльності чи з іншою метою, 
а покупець, у свою чергу, бере на себе зобов’язання прийняти зазначений 
товар і здійснити його оплату у погодженому розмірі. 
У договорі визначаються істотні умови: предмет договору, кількісні та 
якісні характеристики продукції, товарів, їх асортимент, строки та порядок 
поставки, вимоги до якості продукції, механізм виконання договірних 
зобов’язань та відповідальність сторін за їх порушення. Особливу увагу 
головний бухгалтер підприємства приділяє таким параметрам договору, як 
строк і місце виконання зобов’язань, ціна договору (що встановлюється 
шляхом домовленості сторін), а також форма здійснення розрахунків. 
Хоча укладення договору як юридичний процес не відображається у 
бухгалтерських проводках і не реєструється в облікових регістрах, цей 
документ належить до елементів первинного обліку. Договір містить 
інформацію про відповідну господарську операцію, підтверджує її зміст та 
виступає письмовим доказом, що фіксує рішення адміністрації щодо 
проведення операції, у тому числі дозвіл на її здійснення. 
70 
 
Перед укладанням договору бухгалтер підприємства здійснює його 
візування, перевіряючи коректність формулювань та відповідність вимогам 
законодавства. На практиці підприємства, у тому числі ДСГП «Ліси України», 
використовують два основних види господарських договорів: договір купівлі-
продажу та договір поставки. Договір купівлі-продажу передбачає передачу 
товару продавцем у власність покупця з обов’язком останнього прийняти 
товар та сплатити обумовлену ціну. Цей договір може укладатися щодо 
товарів, які наявні на момент підписання документа, а також щодо тих, що 
будуть створені або придбані у майбутньому. Умови договору вважаються 
узгодженими, якщо сторони визначили найменування і кількість товару. Для 
товарів зі складними характеристиками можуть застосовуватися додаткові 
специфікації, що є невід’ємною частиною договору. 
У договорі поставки між ДСГП «Ліси України» та покупцем 
узгоджуються кількісні показники (одиниці виміру, загальна кількість, 
допустимі відхилення), технічні та якісні характеристики товарів. У разі 
порушення умов договору щодо асортименту або кількості покупець має 
право вимагати усунення недоліків, відмовитися від продукції, вимагати 
повернення оплати або скористатися іншими видами захисту, передбаченими 
договором та законодавством. 
Оптова реалізація продукції здійснюється на підставі договору поставки, 
відповідно до якого постачальник зобов’язується передати продукцію у 
визначений строк, а покупець — забезпечити умови для її приймання, 
включаючи своєчасне повідомлення про виявлені недоліки. 
Під час приймання товарів покупець зобов’язаний провести їх огляд, 
перевірку кількості, якості та відповідності супровідним документам. У разі 
виявлення недоліків замовник негайно інформує постачальника письмово. 
Якщо товар є неналежної якості або неукомплектований, покупець має право 
заявити претензію або відмовитися від товару, забезпечивши його збереження. 
Всі договори, укладені підприємством, реєструються у журналі 
реєстрації договорів. 
71 
 
Бухгалтерські записи формуються в момент переходу права власності на 
товари (роботи, послуги). Документальною підставою для таких записів є 
накладна, товарно-транспортна накладна та інші документи, перелік яких 
подано у таблиці 2.6. 
Таблиця 2.6 
Характеристика первинних документів, що застосовуються при 
розрахунках з покупцями та замовниками на ДСГП «Ліси України»   
Документ Характеристика 
1 2 
накладна Накладна виписується в трьох примірниках, перший примірник 
 залишається в бухгалтерії, другий – видається покупцю, третій – 
залишається у завідуючого складом. В ній зазначається номер 
накладної, дата видачі, відомості про назву культури, кількість, ціна за 
одиницю продукції і загальна сума, а також зазначається сума податку 
на додану вартість. А також дані про те, кому видана накладна і від 
кого. Завіряється підписами директора підприємства, яке реалізовує 
продукцію, бухгалтера підприємства (головного), особи , яка здала 
продукцію і особи, яка прийняла продукцію. 
Відображає рух грошових коштів на поточному рахунку підприємства 
виписка банку 
протягом дня 
Прибутковий касовий ордер заповнює касир. Він підписує касовий 
ордер і квитанцію до нього, яка видається особі, що внесла гроші. 
прибутковий 
Прибутковий касовий ордер виписують в одному екземплярі. 
касовий ордер  
Одночасно з заповненням прибуткового касового ордера до нього 
оформляють квитанцію, яка видається особі, що здає грошові кошти  
В рахунку фактурі зазначається найменування підприємств, які 
продають та які отримують продукцію, також в цьому документі 
містяться дані про обслуговуючий банк підприємства постачальника 
та підприємства платника, їх рахунки в банках, коди підприємств, 
рахунок- фактура також зазначається кому виданий документ і на підставі, якого 
документу (номер доручення). Записується найменування продукції, 
кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю продукції, податок на 
додану вартість, а також загальна сума до сплати. Підписують 
рахунок-фактуру директор і головний бухгалтер. 
ТТН виписує замовник (вантажовідправник), в кількості не менше 
чотирьох екземплярів, і кожен з цих екземплярів засвідчується 
підписом і при необхідності печаткою (штампом) 
вантажовідправника. Після прийняття вантажу всі екземпляри ТТН 
товаротранспортна підписує водій (експедитор). Перший екземпляр ТТН (з підписом 
накла дна водія) залишається у вантажовідправника, другий передається водієм 
вантажоодержувачу, а третій і четвертий, засвідчені підписом, а в разі 
потреби також печаткою або штампом, вантажоодержувача, 
передаються перевізнику (транспортній організації чи фізичній особі-
суб’єкту господарювання). 
 
72 
 
Продовж. табл. 2.6 
1 2 
В момент виникнення податкового зобов’язання з ПДВ досліджуване 
підприємство виписує у двох примірниках податкову накладну та 
реєструє її протягом п’ятнадцяти календарних днів в Єдиному реєстрі 
податкових накладних Один примірник видається покупцю (оригінал), 
податкова 
а другий залишається у продавця (копія). У податковій накладній 
накла дна 
зазначаються в окремих рядках всі обов'язкові реквізити, передбачені 
пунктом 201.1 ПКУ. Даний первинний документ складається на кожне 
повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, 
що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). 
Прибутковий касовий ордер заповнює касир. Він підписує касовий 
ордер і квитанцію до нього, яка видається особі, що внесла гроші. 
прибутковий 
Прибутковий касовий ордер виписують в одному екземплярі. 
касовий ордер  
Одночасно з заповненням прибуткового касового ордера до нього 
оформляють   квитанцію, яка видається особі, що здає грошові кошти  
Форма оплати є одним із ключових чинників, що впливають на вибір 
первинного документа. Якщо розрахунки здійснюються готівкою, 
застосовуються документи, що регламентують готівкові операції — 
прибуткові та видаткові касові ордери, касова книга тощо. У разі безготівкової 
форми оплати використовуються документи, які підтверджують рух коштів 
через банківські установи — платіжні доручення, виписки банку тощо. 
Графік документообігу, що використовуються у процесі реалізації 
продукції в ДСГП «Ліси України»  (табл. 2.7) 
Таблиця 2.7 
Графік документообігу ДСГП «Ліси України»   
Ким 
Назва документа Призначення Підстава  
складається 
Визначення умов Відділ збуту Виникнення 
Договір купівлі-
реалізації продукції дебіторської 
продажу 
заборгованості 
Рахунок-фактура Підтвердження суми 
Бухгалтерія Оплата товару 
рахунок до оплати 
Накладна  Підтвердження факту Склад/транспорт Визнання доходу 
ТТН відвантаження ний відділ 
Акт виконаних Підтвердження обсягу Відділ Визнання доходу 
робіт, послуг наданих послуг виробництва 
Податкова накладна Відображення Бухгалтерія Реєстрація в ЄРПН 
податкових 
зобов’язань з ПДВ 
Виписка банку,  Підтвердження оплати Зменшення 
Банк дебіторської 
заборгованості 
73 
 
Суттєві особливості обліку пов'язані з тим, що підприємство здійснює 
поставки як автомобільним, так і залізничним транспортом. Характеристика 
документування наведені в таблиці 2.8. 
Таблиця 2.8 
Особливості документування постачання автомобільним та залізничним 
транспортом ДСГП «Ліси України»   
Відвантаження автотранспортом Відвантаження залізничним 
транспортом 
Це найпоширеніший спосіб реалізації Застосовується в разі: 
деревини. Його особливості: • великих обсягів; 
• оформлення Товарно-транспортної • транзитних поставок на переробні 
накладної (ТТН) за формою №1-ТН; заводи; 
• обов’язкове зазначення чіпів ЕОД; • відправлення експорту через порти. 
• відображення ваги деревини за Документи: 
результатами зважування; • залізнична накладна (УЗ-200); 
• передача документів покупцю • відомість навантаження; 
безпосередньо при отриманні вантажу. • акти зважування вагонів; 
Проблемними моментами є: • акти пломбування. 
• невідповідність фактичної ваги  
обліковим даним; 
• пошкодження або втрата чіпів; 
• прострочка вивезення деревини, що 
впливає на строки розрахунків. 
 
При здійсненні розрахункових операцій з іноземними покупцями  
замовниками документальне оформлення має певні відмінності (табл. 2.9). 
Таблиця 2.9 
Документування розрахунків з  іноземними покупцями та замовниками  
на ДСГП «Ліси України»   
• комерційні документи (рахунки-фактури, - invoice) 
• транспортні накладні (СМR – залізнична накладна т.д.) 
• платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на 
рахунки митних установ; 
• розрахунки бухгалтерії про наявність курсових різниць 
Погашення заборгованості 
Виписки банку, ПКО, векселі 
 
Погашення дебіторської заборгованості оформлюється відповідно до 
форми розрахунків: прибутковими касовими ордерами (для готівкових 
операцій), банківськими виписками та платіжними документами (для 
74 
 
безготівкових операцій), векселями, а при зовнішньоекономічних операціях — 
банківськими документами міжнародних форматів. 
Товарно-транспортні накладні використовуються при відвантаженні 
товарів зі складу або при централізованій доставці. Накладна виписується у 
двох примірниках: для покупця та для складу підприємства, де вона є 
підставою для списання товару. 
Податкова накладна є ключовим документом для формування 
податкового кредиту з ПДВ та водночас виконує облікову та звітну функції. 
Процес реалізації деревини на ДП «Ліси України» має багаторівневий 
характер та включає етапи: 
1. Формування пропозиції на аукціон або продаж залишків. 
2. Укладання договору із покупцем. 
3. Оформлення документів для відвантаження. 
4. Фактичне відвантаження деревини автотранспортом або 
залізницею. 
5. Визнання доходу та відображення дебіторської заборгованості. 
6. Контроль оплати та претензійно-позовна діяльність у разі 
прострочення. 
Усі операції супроводжуються електронними накладними та журналами 
обліку в системі Електронного обліку деревини (ЕОД), які є обов’язковими 
для галузі. ЕОД виконує роль: інструменту маркування колод; реєстру руху 
продукції; підтвердження відвантаження покупцю; джерела аналітичної 
інформації для бухгалтерії. 
Першим етапом реалізації є укладання договору купівлі-продажу 
деревини. На ДП «Ліси України» договори формуються: 
⎯ за результатами аукціонів на Прозорро.  
⎯ за довгостроковими контрактами з великими переробними 
підприємствами; за необхідності — реалізація залишків поза аукціоном. 
Обов’язкові умови договору:  
⎯ Найменування товару (порода деревини, сорт, діаметр, довжина). 
75 
 
⎯ Обсяг реалізації у м³. 
⎯ Базис поставки: автотранспорт / залізниця / вивезення покупцем. 
⎯ Місце відвантаження (лісництво, нижній склад, рампа, залізнична 
станція). 
⎯ Строки та графік відвантаження. 
⎯ Порядок оплати – передоплата або оплата після відвантаження. 
⎯ Форма розрахунків – переважно безготівкова. 
⎯ Особливості транспортування (відповідальність за завантаження, 
зважування, пломбування). 
⎯ Перелік документів, що супроводжують партію деревини. Важливо, що 
дата та умови переходу права власності визначають момент визнання 
доходу згідно з НП(С)БО 15 «Дохід». Автомобільне транспортування є 
найбільш поширеним способом постачання деревини покупцям. 
Оформлення здійснюється згідно: 
• Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в 
Україні, затв. наказом Мінтрансу № 363; 
• Закону України «Про автомобільний транспорт». 
Основні первинні документи: 
1. Товарно-транспортна накладна (ТТН, форма №1-ТН). 
2. Електронна накладна в системі ЕОД. 
3. Лісорубний квиток або лісовидільна відомість (підтвердження 
законності). 
4. Акт зважування або вагова квитанція. 
5. Специфікація (за необхідності). 
Рух документів при автотранспортному відвантаженні 
1. Лісничий/майстер створює електронну накладну ЕОД. 
2. Продукція зважується – формується вагова квитанція. 
3. Заповнюється ТТН, яка підписується: представником відправника 
водієм, на пункті приймання – покупцем. 
76 
 
4. Копія ТТН передається: у бухгалтерію підрозділу; в центральну 
бухгалтерію підприємства. 
Відвантаження залізничним транспортом регламентується: 
• Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом, затв. 
наказом Мінінфраструктури; 
• Статутом залізниць України; 
• Внутрішніми нормативами Укрзалізниці. 
Основні документи для залізничного відвантаження: 
1. Універсальна залізнична накладна (УЗН, форма ГУ-29). 
2. Відомість навантаження вагонів. 
3. Акт зважування вагонів. 
4. Акт пломбування. 
5. Електронна накладна ЕОД. 
Особливості оформлення УЗН 
У документації зазначають: номер вагону; тип вагону (піввагон, 
платформа, критий вагон); загальна маса вантажу; маса тари; маса нетто; вид 
деревини, порода, сорт; станція відправлення та призначення; код відправника 
(філія ДП «Ліси України»); код одержувача (покупець). 
Згідно з нормативами: товар зважується на станції; складається акт 
зважування, який додається до бухгалтерського пакета документів. 
Відповідальність за навантаження: відправник відповідає за 
правильність формування партії вантажу; покупець несе ризики псування 
після приймання вагонів на станції призначення. 
Рух документів при залізничному відвантаженні: 
1. Підприємство формує ЕОД-накладну. 
2. Складається Відомість навантаження. 
3. Оформлюється залізнична накладна. 
4. На станції проводиться зважування вагонів. 
o Документи передаються: покупцю, станції, бухгалтерії 
підприємства. 
77 
 
Визнання доходу 
Дата УЗН = дата відвантаження = дата визнання доходу і формування 
дебіторської заборгованості. 
Документальне оформлення через систему Електронного обліку 
деревини (ЕОД). 
ЕОД — це державна система, яка реєструє: місце заготівлі деревини; 
маркування кожної колоди унікальним чіпом; відвантаження деревини; 
переміщення між складами; реалізацію та передачу покупцю. 
Функції ЕОД у бухгалтерії: автоматичне формування накладних; 
можливість отримувати реєстри відвантаженої продукції; звірка залишків; 
відображення фактичних обсягів реалізації; підтвердження дати переходу 
права власності. Елементи ЕОД-документа: унікальний номер накладної; дата 
створення; дані відправника та одержувача; чіпи EOD (до 150–200 шт на 
партію); логістична інформація (авто / залізниця). 
Рух товарів, робіт і послуг та розрахунки з покупцями та замовниками 
відображаються в розділі 1 Журналу 3 «Облік розрахунків за товари, роботи, 
послуги, інші розрахунки і резерв сумнівних боргів». Аналітичний облік 
здійснюється у Відомості 3.1, яка забезпечує деталізацію розрахунків за 
кожним контрагентом. Дані з модулів обліку реалізації та розрахунків 
автоматично узагальнюються у фінансовій звітності підприємства. Зокрема, у 
Балансі (Форма №1) дебіторська заборгованість відображається у розділі II 
«Оборотні активи» за статтями: 
• рядок 1125 — «Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, 
роботи, послуги»; 
• рядок 1130 — «Дебіторська заборгованість за розрахунками». 
У Звіті про фінансові результати (Форма №2) інформація про реалізацію 
продукції та формування резерву сумнівних боргів узагальнюється в статтях: 
• рядок 2000 — «Чистий дохід від реалізації продукції»; 
• рядок 2130 — «Інші операційні витрати», до складу яких входять 
витрати на створення резерву сумнівних боргів. 
78 
 
Фінансова звітність формується щокварталу, подається в електронному 
форматі до Держлісагентства України, Державної податкової служби та 
Держстату. 
Впровадження автоматизованого обліку на ДСГП «Ліси України»  дає 
можливість: 
1. Підвищення ефективності облікових процесів. Усі дані вводяться 
один раз і використовуються для формування первинних документів, 
аналітики та звітності. 
2. Забезпечення контролю і прозорості. Програма дозволяє 
проводити перехресну перевірку операцій, запобігаючи дублюванню даних. 
3. Скорочення трудових витрат. Формування проводок, розрахунок 
ПДВ, створення резервів сумнівних боргів виконуються автоматично. 
4. Підвищення аналітичних можливостей. Модуль «BI-аналітика» 
дозволяє формувати динамічні звіти за строками заборгованості, 
контрагентами та прибутковістю операцій. 
5. Інтеграція з M.E.Doc забезпечує електронний обмін первинними 
документами й податковими накладними з контрагентами, скорочуючи 
паперовий документообіг. 
Таким чином, впровадження BAS та M.E.Doc сприяє цифровій 
трансформації бухгалтерського обліку на підприємстві та формує основу для 
подальшої автоматизації аудиту та внутрішнього контролю. 
 
2.3. Синтетичний та аналітичний  облік розрахунків з покупцями і 
замовниками на підприємстві 
 
Організація бухгалтерського обліку розрахунків із покупцями і 
замовниками на ДСГП «Ліси України» базується на таких нормативно-
правових актах: 
• Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в 
Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. — визначає основні принципи 
79 
 
організації обліку, права та обов’язки учасників облікового процесу, вимоги 
до достовірності фінансової звітності; 
• НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» — регламентує 
порядок визнання, оцінки, класифікації та відображення дебіторської 
заборгованості у звітності; 
• НП(С)БО 15 «Дохід» — визначає критерії визнання доходу від 
реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; 
• НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти» — регулює порядок обліку 
фінансових активів, включно з дебіторською заборгованістю, що має ознаки 
фінансового інструменту; 
• Податковий кодекс України (ст. 185–188, 198) — визначає 
податкові наслідки виникнення доходу, базу оподаткування ПДВ і момент 
його виникнення; 
• Цивільний кодекс України (ст. 692–694) — встановлює порядок 
розрахунків за договорами купівлі-продажу та підряду; 
Облік розрахунків з покупцями і замовниками на підприємстві ведеться 
відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого наказом 
Мінфіну № 291 від 30.11.1999 р. 
Основні рахунки, що використовуються на підприємстві: 
• Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» — для 
узагальнення інформації про розрахунки за реалізовану продукцію, виконані 
роботи, надані послуги; 
• Рахунок 681 «Розрахунки за авансами отриманими» — для обліку 
передоплат, отриманих від покупців; 
• Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» — для створення резервів 
під сумнівну дебіторську заборгованість; 
• Рахунок 70 «Доходи від реалізації» — для відображення доходів 
від основної діяльності; 
• Рахунок 643 «Податкові зобов’язання» — для нарахування ПДВ 
за операціями продажу. 
80 
 
Аналітичний облік ведеться в розрізі контрагентів, договорів і строків 
виникнення заборгованості. Це дозволяє контролювати розрахункову 
дисципліну кожного покупця, аналізувати динаміку боргу та своєчасно 
виявляти сумнівні суми. Організація синтетичного обліку розрахунків з обліку 
розрахунків з передбачає ведення обліку на рахунку 36 "Розрахунки з 
покупцями і замовниками" (рис. 2.3). 
 
 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 
 
 Призначення За дебетом За кредитом 
рахунка: для 
 узагальнення Продажна вартість реалізованих товарів,  Сума 
інформації про робіт, послуг,  яка включає податок на платежів, які 
 
розрахунки з додану вартість,  акцизний збір та інші надійшли на 
покупцями та податки,  збори (обов’язкові платежі) які рахунки 
 
замовниками за підлягають перерахуванню до бюджету підприємства 
в ідвантажені товари, та позабюджетних фондів і включені до в банківських 
роботи крім вартості реалізації,  а також установах,  в 
 заборгованості, яка узагальнюється інформація про касу та інші 
забезпечена розрахунки з учасниками промислово- види 
 
векселем. фінансової групи. розрахунків. 
 
 Субрахунки: 
361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" 
 362 "Розрахунки з іноземними покупцями". 
363 "Розрахунки з учасниками промислово-фінансових ". 
 364 "Розрахунки за гарантійним забезпеченням" 
  
Рис. 2.3. Характеристика рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та 
замовниками"  
 
Усі ділові взаємовідносини між суб’єктами підприємницької діяльності 
з приводу придбання та продажу товарів, надання послуг і виконання робіт  
регламентуються законодавством і тими умовами, які вони передбачили в 
договорі купівлі-продажу.  
Ключові принципи розрахунків: 
81 
 
• дебіторська заборгованість визнається активом, якщо очікується 
надходження економічних вигід; 
• заборгованість відображається в сумі фактичної реалізації, 
підтвердженої первинними документами (ТТН, УЗН, накладними ЕОД); 
• розрахунки ведуться у гривні, а при експорті — з перерахунком 
валютних операцій за НП(С)БО 21; 
• обов’язково формуються резерви сумнівних боргів; 
• розрахунки ведуться по кожному покупцю окремо, із 
деталізацією за договорами та партіями деревини. 
Організацію бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості за 
розрахунками з покупцями та замовниками за товари, роботи, послуги на            
ДСГП «Ліси України»  наведено на рис. 2.4. 
Інформація, зафіксована у первинних документах, що прийняті до 
бухгалтерського обліку, підлягає систематизації в регістрах синтетичного та 
аналітичного обліку через подвійне відображення на взаємопов’язаних 
рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції, які здійснюються в 
іноземній валюті, обліковуються як у національній валюті, так і окремо в 
кожній з іноземних валют, згідно з валютами розрахунків та платежів. Дані 
аналітичних рахунків повинні відповідати підсумкам відповідних 
синтетичних рахунків на перше число кожного місяця. 
Синтетичний облік розрахунків із покупцями та замовниками ведеться 
на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", який акумулює 
узагальнену інформацію про заборгованість за реалізовану продукцію, 
виконані роботи та надані послуги, крім випадків, коли заборгованість 
оформлена векселем, а також щодо взаємовідносин з учасниками промислово-
фінансових об’єднань. 
 
 
 
 
82 
 
 
 ДСГП «Ліси України»   
 
 Реалізація продукції,  
 робіт,  послуг 
Договір купівлі-
Відвантаження 
продажу 
 
 Виникнення Д/З Підприємство-
покупець (замовник) 
 
Погашення Д/З 
 
Непогашення Д/З  
 
Дебітор не визнає борг Дебітор визнає борг 
 
 
Звернення до 
Відхилення 
арбітражного  суду 
 Спільна розробка 
 нового графіку виплат 
 
Списання як Примусо ве 
безнадійного 
боргу  
Організація синтетичного та аналітичного обліку 
  
Головна книга  
Фінансова з вітність підприємства 
 
 
Рис. 2.4. Організація бухгалтерського обліку ДСГП «Ліси України»   
 
По дебету рахунку 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 
відображається повна вартість реалізованої продукції, товарів, робіт або 
послуг, включаючи податок на додану вартість, акцизний податок та інші 
обов’язкові платежі, передбачені чинним законодавством, що включаються до 
ціни реалізації. По кредиту цього рахунку обліковуються суми фактичного 
надходження коштів у грошовій формі на банківські рахунки або в касу 
підприємства, а також інші форми погашення заборгованості. Сальдо рахунку 
83 
 
36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" на дату балансу відображає 
залишок дебіторської заборгованості за продукцію, роботи або послуги. 
На підприємстві ведення синтетичного обліку за рахунком 36 
"Розрахунки з покупцями та замовниками" здійснюється у межах форми 
Відомості 3.1, де проводиться аналітичний облік у розрізі субрахунків і 
контрагентів. Розрахунки з покупцями можуть здійснюватися на умовах 
попередньої оплати (авансу) або після факту відвантаження продукції. 
Відповідно, підприємство застосовує субрахунки: 3611 – для обліку операцій 
з реалізації товарів вітчизняним покупцям, та 3612 – для обліку операцій із 
надання послуг. Це забезпечує деталізацію інформації для внутрішнього 
аналізу та зовнішньої звітності, зокрема у випадках експортно-імпортних 
операцій. 
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками 
здійснюється у розрізі кожного контрагента, окремо за кожною операцією, 
рахунком чи документом. Такий підхід дає змогу формувати дані про 
заборгованість, у тому числі за строками її виникнення, своєчасність 
погашення та наявність прострочень.  
На ДП "Ліси України" аналітичний облік організовано таким чином, щоб 
забезпечити оперативне інформування управлінського персоналу щодо стану 
дебіторської заборгованості для прийняття ефективних управлінських рішень. 
У разі виникнення дебіторської заборгованості в іноземній валюті, її облік 
ведеться з урахуванням валютного курсу на дату балансу та на дату операції. 
Курсові різниці, що виникають при перерахунку, визнаються доходами або 
витратами звітного періоду відповідно до вимог стандартів бухгалтерського 
обліку. 
Таким чином, ведення синтетичного та аналітичного обліку розрахунків 
з покупцями і замовниками є критично важливим елементом раціональної 
побудови бухгалтерської системи на підприємстві. Тісна кореляція між 
синтетичним та аналітичним рівнями обліку забезпечує належне узагальнення 
даних для складання фінансової звітності. Облік поточної дебіторської 
84 
 
заборгованості на рахунку 36 дає змогу оперативно оцінювати її структуру та 
динаміку. 
На підприємстві, що реалізує продукцію та послуги виключно 
внутрішнім контрагентам, облік здійснюється за субрахунком 361 
"Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками", з подальшим 
розподілом на аналітичні рахунки 3611 і 3612. Це дає змогу точніше 
ідентифікувати специфіку заборгованості, забезпечити її моніторинг та аналіз. 
Перевірка відповідності між аналітичними та синтетичними рахунками 
проводиться щомісяця, а для фізичних осіб — не рідше одного разу на рік. 
Щомісячне формування оборотно-сальдового балансу є однією з 
ключових форм реєстрів синтетичного обліку. У цьому балансі 
відображаються обороти за дебетом і кредитом усіх балансових рахунків, а 
також залишки на початок і кінець звітного місяця. Правильність складання 
документа перевіряється шляхом зіставлення загальних підсумків за активами 
і пасивами. Підтвердженням достовірності балансу є підпис керівника 
підприємства. 
При наданні послуг підприємство формує дохід, який спричиняє 
виникнення податкового зобов’язання. Для синтетичного обліку податку на 
додану вартість використовується субрахунок 641 "Податкові зобов’язання", а 
для відображення доходу — субрахунок 701 "Дохід від реалізації готової 
продукції". Фактичне надходження коштів відображається на рахунку 311 
"Поточний рахунок". На основі цих рахунків формуються відповідні 
бухгалтерські проводки, приклади яких подано в таблицях 2.10 і 2.11. 
Особливості для ДП «Ліси України»: 
• дата ТТН, УЗН або накладної ЕОД = дата виникнення доходу і дебіторської 
заборгованості; 
• для аукціонної продукції нерідко застосовується передоплата, що впливає на 
рахунок 681 «Розрахунки за авансами отриманими»; 
85 
 
• операції залізничного транспорту можуть включати період між датою 
накладної та фактичним прийманням вагонів покупцем, але облік ведеться за 
датою відвантаження. 
 
Таблиця 2.10 
Кореспонденції з обліку розрахунків з покупцями та замовниками на  
ДП «Ліси України» (предоплата) 
№ Зміст господарської операції  Дт Кт Сума, рн 
1 2 4 5 6 
1. Отримано передоплату від приватного 3111 681 9720 
акціонерного товариства «Анель» 
2. Нараховане податкове зобов’язання з ПДВ 643 641 1620 
3. Продано деревину 3611 702 9720 
4. Відображено податкове зобов’язання  702 643 1620 
5. Списано собівартість реалізованої деревини 902 28 7013 
6. Відображено залік авансу 681 3611 9720 
 
Таблиця 2.11 
Кореспонденції з обліку розрахунків з покупцями та замовниками на  
підприємстві ДП «Ліси України» (післяоплата) 
№ Зміст господарської операції  Дт Кт Сума,грн. 
1 2 4 5 6 
1. Відвантажено деревину 3611 702 5701,40 
 Відображено податкове зобов’язання 702 641 950,2 
2. Списано собівартість реалізованої 902 28 1870 
деревини 
3. Оплата дебіторської заборгованості 311 3611 5701,40 
4 Створено резерв сумнівних боргів 944 38 2000 
5 Списана безнадійна заборгованість  38 36 1000 
6 Визнано інші операційні доходи від 36 717 1200 
списання заборгованості, строк 
позовної давності якої минув 
 
⎯ Аналітичний облік ведеться у розрізі: 
⎯ кожного покупця; 
⎯ договору; 
⎯ аукціону (лотів, партій); 
⎯ місць відвантаження (нижній склад, рампа, лісництво); 
⎯ способів транспортування (авто / залізниця); 
86 
 
⎯ породи і сортів деревини. 
⎯ Особливість залізничних операцій полягає в тому, що: 
⎯ партія формується у вагонах; 
⎯ маса деревини визначається за даними акту зважування станції УЗ; 
⎯ доходи визнаються за датою залізничної накладної УЗН. 
Аналітичні особливості:  ведеться облік за номерами вагонів; необхідно 
враховувати: масу брутто, масу тари, масу нетто, приведення маси в м³; 
залізничні накладні часто мають кілька коригувань. 
Отже, можна стверджувати, що система бухгалтерського обліку 
розрахунків із покупцями та замовниками на ДСГП «Ліси України» 
характеризується належним рівнем організації та функціональної 
ефективності. Обліковий підрозділ підприємства забезпечує своєчасне, повне 
й достовірне документальне відображення господарських операцій, що 
виникають у процесі укладення, виконання договірних зобов’язань і надання 
послуг контрагентам. Поряд із основною діяльністю з реалізації продукції, 
підприємство також здійснює допоміжні види діяльності, зокрема — передачу 
в оренду об’єктів майнового призначення. Відображення таких операцій у 
системі бухгалтерського обліку узагальнено у таблиці 2.12. 
Таблиця 2.12 
Відображення операцій з реалізації послуг  
Зміст господарської операції Дт Кт Сума грн 
Нараховано оплату за оренду приміщення ПП 3612 703 1500 
«Лідер» 
Відображе ноподаткове зобов’язання з ПДВ 702 643 250 
Надіййша оплата від орендаря за надані послуги 311 3612 1500 
 
Аналітичний облік дебіторської заборгованості ведеться у розрізі 
кожного окремого контрагента, що забезпечує контроль за наявними 
зобов’язаннями. Синтетичний облік, а також процедури визнання і оцінки 
дебіторської заборгованості здійснюються відповідно до вимог чинного 
законодавства. 
 
87 
 
2.3. Удосконалення системи обліку розрахунків з покупцями і 
замовниками 
 
Удосконалення системи обліку розрахунків з покупцями і замовниками 
на ДСГП «Ліси України» є одним із ключових напрямів підвищення 
ефективності управління підприємством. Належно організована система 
взаєморозрахунків між постачальниками та покупцями сприяє прискоренню 
обігу оборотних активів та своєчасному надходженню грошових коштів від 
реалізації продукції. 
Важливим елементом ефективного управління дебіторською 
заборгованістю є належне документування господарських операцій: коректне 
та своєчасне оформлення первинних документів, договорів та їх реквізитів, а 
також постійний контроль за станом взаєморозрахунків і своєчасністю оплат. 
Формування дебіторської заборгованості в розумних межах є природною 
складовою господарської діяльності, однак її безконтрольне накопичення і 
систематичні порушення строків погашення, характерні для ДСГП «Ліси 
України», створюють фінансові та управлінські ризики. 
Проблематика підприємства полягає не лише у несвоєчасному 
поверненні боргів, а й у складності оцінювання ймовірної суми безнадійної 
заборгованості, визначення необхідного резерву та здійснення процедур її 
списання. Аналіз наукових публікацій і фахової літератури підтверджує 
актуальність питань обліку сумнівної та безнадійної заборгованості, що 
узгоджується з результатами фінансової діагностики діяльності ДСГП «Ліси 
України». 
Таким чином, наявність простроченої та безнадійної дебіторської 
заборгованості призводить до негативних наслідків як у контексті 
платоспроможності підприємства, так і щодо організації облікового процесу. 
На сучасному етапі безнадійна заборгованість займає значну частку у 
структурі фінансових зобов’язань українських підприємств, що зумовлює 
необхідність особливої уваги до процедур її списання на ДСГП «Ліси 
88 
 
України», з огляду на прямий взаємозв’язок між списанням таких боргів і 
формуванням об’єкта оподаткування податком на прибуток. Своєчасне й 
обґрунтоване списання дебіторської заборгованості має істотний вплив на 
формування фінансових результатів підприємства; для мінімізації 
оподатковуваних втрат доцільним є створення резерву сумнівних боргів. 
Рішення про формування резерву сумнівних боргів має бути належним 
чином підготовлене, погоджене і затверджене керівником ДСГП «Ліси 
України». У такому рішенні доцільно зазначати дату і підстави виникнення 
заборгованості, строк її погашення, дату звернення до суду щодо стягнення 
боргу, а також реквізити документів, що підтверджують понесення витрат на 
сплату судового мита. 
Списання боргу, обумовлене неплатоспроможністю дебітора, не означає 
його анулювання. Така заборгованість повинна обліковуватися на 
позабалансових рахунках з метою подальшого контролю за можливістю її 
стягнення у разі зміни фінансового стану боржника. Строк перебування 
заборгованості на позабалансових рахунках визначається підприємством 
самостійно, але не може бути меншим трьох років від дати списання її з 
балансу. 
Для здійснення списання безнадійної заборгованості необхідне належне 
документальне оформлення. Дебіторська заборгованість, щодо якої сплив 
строк позовної давності, підлягає списанню на підставі рішення керівника 
ДСГП «Ліси України». До обов’язкових реквізитів такого наказу пропонується 
включити: 
– повну назву підприємства-боржника із зазначенням його ідентифікаційного 
та податкового номерів, дати і підстав виникнення боргу; 
– перелік первинних документів, що підтверджують факт виникнення 
заборгованості; 
– дату ухвалення рішення та вказівку щодо необхідності ведення обліку 
списаної заборгованості на позабалансових рахунках не менше трьох років; 
– підпис керівника; 
89 
 
– відбиток печатки підприємства. 
Для забезпечення належного контролю за станом дебіторсько-
кредиторської заборгованості доцільним є регулярний аналіз її складу, 
структури та строків виникнення. Це дозволить своєчасно ідентифікувати 
прострочену заборгованість, вжити заходів з її стягнення та мінімізувати 
ризики неповернення. Інформацію щодо строків утворення і погашення 
заборгованості доцільно акумулювати в окремому документі (наприклад, у 
реєстрі прострочених рахунків дебіторів і кредиторів), який може бути 
оформлений у вигляді матриці: у рядках — контрагенти, у стовпцях — часові 
інтервали виникнення заборгованості. 
Крім того, важливо підвищити якість договірної роботи та розробити 
систему лояльних умов для постійних покупців, що сприятиме підвищенню 
результативності розрахунків на ДСГП «Ліси України». У лісовій галузі 
можливі ситуації з розбіжністю фактичних обсягів та обсягів за документами. 
Найчастіше вони виникають при: різниці у вимірах м³; зважуванні вагонів; 
доведенні вологості деревини; пересортиці сортиментів. 
У разі зменшення обсягів поставки оформлюється: коригувальна 
накладна; акт розбіжностей. Бухгалтерським записом: 
 Д т 704 (вирахування з доходу) Кт 36  
Доходи від реалізації деревини відображаються у:  
Звіті про фінансові результати (форма №2) – рядок «Чистий дохід від 
реалізації продукції»; 
Примітках до фінансової звітності – розкривається інформація щодо: 
структуру доходів, обсягів реалізації за видами продукції, наявності значних 
дебіторів, створення резерву сумнівних боргів. 
Для ДП «Ліси України» характерно сезонне зростання доходів у 4 
кварталі, збільшення реалізації в період активних лісозаготівель, залежність 
доходу від структури сортиментів.  
Слід зазначити, що на підприємстві електронний облік деревини (ЕОД) 
— це державна інформаційна система, яка забезпечує: маркування кожної 
90 
 
колоди або пакета деревини унікальним електронним чіпом; реєстрацію усіх 
операцій з руху деревини; підтвердження факту заготівлі, переміщення та 
реалізації; відстеження партій у режимі реального часу; автоматичне 
формування електронних накладних; контроль за достовірністю даних про 
обсяг і походження деревини. На ДП «Ліси України» ЕОД є обов’язковим до 
використання згідно з наказами Державного агентства лісових ресурсів 
України. Система інтегрована з виробничими та бухгалтерськими процесами 
підприємства, формуючи єдину базу даних руху лісопродукції.  
ЕОД виконує функції: оперативного документування;  внутрішньої 
інвентаризації; джерела первинних документів для бухгалтерії; механізму 
контролю для державних органів (Держлісагентство, ДПС, 
Держекоінспекція). 
Кожна електронна накладна містить унікальні атрибути, які дозволяють 
ідентифікувати партію деревини: 
Таким чином, ЕОД виступає електронним аналогом паперової ТТН, але 
з більш жорстким контролем і неможливістю внесення виправлень без 
створення коригувального документа.  
Таблиця 2.13 
Переваги ЕОД у бухгалтерському обліку 
Перевага Характеристика 
1. Автоматичність o дані з накладних автоматично потрапляють у BAS; 
 o зменшення кількості ручного введення 
2. Точність і деталізація o вказуються всі параметри кожної колоди; 
 o мінімізовано можливість помилок. 
3. Єдина база даних o бухгалтерія має доступ до всіх операцій у реальному часі. 
4. Прозорість o всі відвантаження можна перевірити за допомогою QR-
коду. 
5. Неможливість o електронний підпис та серверне зберігання 
підробки унеможливлюють фальсифікації. 
 
 
На підставі проведеного дослідження можна зробити висновки, що 
особливості обліку дебіторської заборгованості на ДП «Ліси України» 
пов’язані з:  галузевими специфіками (вимірювання обсягів деревини, способи 
транспортування); використанням системи ЕОД; значними обсягами 
91 
 
реалізації; високими ризиками неплатежів; складністю інвентаризації в розрізі 
партій, сортиментів та чіпів. 
Облік дебіторських зобов’язань ведеться згідно з нормами НП(С)БО 
10, а формування резервів дозволяє забезпечити достовірність та 
об’єктивність фінансової звітності. 
 
  
92 
 
РОЗДІЛ 3 
МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З 
ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ НА ДП «ЛІСИ УКРАЇНИ ТА 
ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ 
 
 
3.1. Особливості проведення контролю розрахунків на підприємстві 
 
На ДП «Ліси України» проводиться як внутрішній так і зовнішній 
контроль розрахунків з покупцями і замовниками. Зовнішній контроль 
проводить державна аудиторська служба України (ДАСУ). ДАСУ є 
центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний фінансовий 
контроль відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення 
державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII та 
Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 «Про утворення 
Державної аудиторської служби України». Контроль розрахунків з покупцями 
і замовниками є важливим напрямом діяльності ДАСУ, оскільки ці операції 
безпосередньо впливають на: 
⎯ фінансову дисципліну підприємства; 
⎯ правильність відображення доходів; 
⎯ достовірність фінансової звітності; 
⎯ формування дебіторської заборгованості; 
⎯ законність та економічну обґрунтованість господарських операцій. 
На державних підприємствах, зокрема ДП «Ліси України», контроль 
розрахунків проводиться в межах ревізій, перевірок закупівель, інспектувань, 
а також аудиту ефективності управління державними ресурсами. 
Організація контролю розрахунків з покупцями і замовниками на 
підприємствах лісового господарства має низку специфічних рис, зумовлених 
природою лісогосподарської діяльності, сезонністю, багатоступеневістю 
логістичних процесів та значним ступенем цифровізації операцій. ДП «Ліси 
93 
 
України» здійснює реалізацію деревини переважно через електронні аукціони, 
забезпечує документальне супроводження відвантаження лісопродукції через 
ТТН-ліс, залізничні накладні, а також інтегрує дані у Єдину лісову систему 
(ЄЛС) та цифровий сервіс «Ліс у смартфоні». Це визначає особливий порядок 
контролю, який передбачає взаємодію бухгалтерської служби, лісництв, 
логістичних підрозділів та відділів збуту. 
Основні завдання перевірки: 
⎯ встановлення законності і правильності проведення операцій з 
реалізації; 
⎯ перевірка достовірності формування доходів від продажу; 
⎯ встановлення обґрунтованості виникнення та списання дебіторської 
заборгованості; 
⎯ аналіз дотримання договірної дисципліни; 
⎯ оцінка повноти оприбуткування коштів; 
⎯ перевірка відповідності бухгалтерського обліку нормативним вимогам; 
⎯ виявлення ризиків та порушень, що призводять до втрат державних 
ресурсів. 
 Контроль розрахунків з покупцями і замовниками на ДП «Ліси 
України» здійснюється за кількома напрямами. Комбінація цих напрямів 
забезпечує комплексність перевірки і наведена в таблиці 3.1 
Таблиця 3.1 
Характеристика видів контролю на ДП «Ліси України» 
Види контролю Характеристика 
Попередній контроль Здійснюється на етапі: 
Мета — запобігти ризику • укладання договорів; 
виникнення невідповідних або • встановлення лімітів кредитування покупців; 
ризикових договірних умов. • погодження умов оплати; 
• контролю повноважень сторін. 
Поточний контроль  Проводиться в процесі здійснення операцій: 
Мета — забезпечити • під час відвантаження продукції; 
правильність і своєчасність • оформлення первинних документів; 
фіксації операцій. • відображення операцій у бухгалтерському обліку; 
• контролю строків оплати. 
94 
 
Продовж. табл. 3.1 
1 2 
Подальший (ретроспективний) Проводиться після завершення операцій: 
контроль.  • аналіз дебіторської заборгованості; 
Мета — встановити • підтвердження залишків розрахунків; 
достовірність облікових даних • інвентаризація розрахунків; 
та оцінити ефективність • оцінка ефективності кредитної політики; 
політики розрахунків. визначення сумнівної та безнадійної заборгованості 
 
Процес контролю розрахунків із покупцями і замовниками складається 
з кількох ключових етапів. Кожен етап має власну методику, завдання та 
результат. 
Таблиця 3.2 
Етапи контролю розрахунків з покупцями і замовниками на 
підприємстві 
Етапи контролю Характеристика 
Етап 1. Планування На першому етапі визначаються: 
та підготовка до 1. Мета та обсяг перевірки — наприклад, оцінка стану 
контролю дебіторської заборгованості, перевірка дотримання строків 
Результат етапу: оплати, контроль відвантажень. 
затверджений план 2. Перелік покупців, щодо яких проводиться контроль (основні 
контролю. дебітори, нові клієнти, контрагенти з ризиковою поведінкою). 
3. Період перевірки. 
4. Методи та інструменти аналізу. 
5. Відповідальні особи, строки виконання, обсяг вибірки 
документів. 
Етап 2. Перевірка На цьому етапі контролер здійснює аналіз договірної 
укладання та документації, зокрема: 
виконання договорів • наявність договорів у розрізі всіх покупців; 
Результат етапу: • відповідність умов договору вимогам законодавства; 
встановлення • правильність визначення строків оплати; 
законності та • наявність штрафних санкцій; 
коректності • порядок відвантаження; 
зобов'язань. • наявність специфікацій, додаткових угод; 
• повноваження підписантів договору. 
Особливу увагу приділяють: 
• покупцям із простроченою заборгованістю; 
• покупцям, що отримують товар з відстрочкою платежу; 
• покупцям, щодо яких закінчується термін дії договору. 
Етап 3. Контроль Цей етап передбачає перевірку правильності оформлення 
документального первинних документів. 
підтвердження 1.  
операцій 
Результати етапу: 
• підтвердження 
реальності операцій; 
95 
 
Продовж. табл. 3.2 
1 2 
виявлення помилок Контролю підлягають: видаткові накладні; акти виконаних робіт; 
або фальсифікацій у товарно-транспортні накладні; податкові накладні; рахунки-
первинних фактури; інвойси; платіжні документи. 
документах. Перевіряється: 
2. Наявність усіх реквізитів документів (дата, назва, підписи, 
печатки, номенклатура). 
3. Відповідність відвантаженої продукції умовам договору. 
4. Правильність кількісного та цінового визначення операції. 
5. Коректність оформлення ТТН (особливо важливо для 
лісоматеріалів). 
Дотримання вимог НП(С)БО 9, НП(С)БО 10, НП(С)БО 15. 
Етап 4. Перевірка Перевіряється: 
облікових записів • правильність відображення операцій на рахунках 361, 701, 
 311, 643; 
• відповідність інформації у регістрах первинним документам; 
• систематичність ведення аналітичного обліку; 
• відповідність залишків даним інвентаризації. 
Окремо оцінюється: повнота оприбуткування доходів, 
правильність визначення моменту визнання доходу згідно з 
НП(С)БО 15, наявність резерву сумнівних боргів. 
Етап 5. Аналіз Цей етап є центральним у контролі. 
дебіторської Перевіряються: 
заборгованості • структура заборгованості (поточна, прострочена, сумнівна); 
 • строк виникнення заборгованості; 
• динаміка боргів за період; 
• оборотність дебіторської заборгованості; 
• середній строк погашення; 
• частка проблемних боргів; 
• співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості. 
Проводиться групування: 
• за строками виникнення (0–30 днів, 30–90, понад 90); 
• за покупцями; 
• за договорами; 
• за географією та видами продукції. 
Виконується: 
• аналіз платіжної дисципліни покупців; 
• визначення покупців з високим ризиком неплатежів; 
оцінка впливу заборгованості на ліквідність підприємства. 
Етап 6. Інвентаризація проводиться відповідно до Методичних 
Інвентаризація рекомендацій Мінфіну. 
розрахунків Мета інвентаризації: 
 • підтвердити достовірність залишків на рахунку 361; 
• зіставити дані бухгалтерського обліку з інформацією 
покупців; 
• виявити сумнівну або прострочену заборгованість; 
• визначити безнадійну заборгованість. 
Під час інвентаризації: 
• надсилаються акти звіряння покупцям; 
• аналізуються розбіжності у взаєморозрахунках; 
96 
 
• складаються довідки щодо виявлених відхилень. 
Етап 7. Оцінка Проводиться на основі: 
ризику та • строків прострочення; 
формування резерву • фінансового стану покупця; 
сумнівних боргів • історії взаємодії; 
 • наявності юридичних спорів. 
Резерв формується відповідно до НП(С)БО 10 або МСФЗ 9 
(модель очікуваних кредитних збитків). 
Етап 8. Розробка На цьому етапі формують: 
рекомендацій та • заходи прискорення інкасації боргів; 
заходів щодо • рекомендації щодо зміни умов договорів; 
усунення недоліків • пропозиції щодо зміцнення кредитної політики; 
 • вдосконалення документообігу та облікових процедур; 
• заходи щодо роботи з проблемними дебіторами (передоплата, 
обмеження кредиту, факторинг). 
Етап 9. Узагальнення За результатами контролю складається: 
та оформлення • акт або довідка; 
результатів • аналітична таблиця; 
контролю • висновок про стан розрахунків; 
 • перелік виявлених порушень; 
• план коригуючих заходів. 
Джерело: складено автором за джерелами: документами перевірок 
підприємства 
 
При проведені контролю первинні документи є основним джерелом 
доказової інформації щодо реальності здійснення операцій з покупцями. До 
таких документів належать: договори поставки, купівлі-продажу, надання 
послуг; заявки покупців, специфікації до договорів; рахунки-фактури, 
інвойси, акти приймання-передачі робіт; видаткові накладні та акти виконаних 
робіт; товарно-транспортні накладні, шляхові листи; податкові накладні та 
розрахунки коригування; гарантійні листи, комерційні пропозиції; акти 
звіряння розрахунків; банківські виписки, платіжні доручення, платіжні 
інструкції. Ці документи підтверджують факт відвантаження продукції, 
виконання робіт, надання послуг та здійснення покупцем оплати, що є 
основною інформацією для контролю. 
Реалізація необробленої деревини на ДП «Ліси України» здійснюється 
через електронні торгові системи, серед яких найбільш поширеними є: 
⎯ ДП «Прозорро. Продажі» – основний майданчик продажу; 
⎯ СЕТАМ – альтернатива (залежно від виду продукції та умов реалізації); 
97 
 
⎯ регіональні електронні аукціони. 
Такі аукціони мають ключове значення для контролю, оскільки вони 
забезпечують прозорість визначення ціни продажу і тим самим мінімізують 
ризики необґрунтованих знижок та неформальних домовленостей і формують 
публічну історію торгів, яка є контрольним джерелом інформації. 
Елементи контролю за результатами електронних аукціонів: 
• звірка даних аукціонних протоколів з укладеними договорами 
поставки; 
• перевірка відповідності обсягу реалізованої деревини протоколу 
торгів; 
• контроль своєчасності оплати переможцем аукціону; 
• перевірка коректності бухгалтерського відображення доходів (кредит 
рахунку 701/702, дебет рахунку 361); 
• контроль наявності банківських гарантій, гарантійних внесків та 
авансів. 
У випадках реалізації великих партій деревини транспортування 
здійснюється залізничним транспортом. При цьому первинними документами 
є: накладні, акти приймання-передачі, сертифікати походження деревини. 
Особливості контролю залізничних перевезень: 
• звіряння вагових показників вагонів з даними станції відправлення 
і станції призначення; 
• перевірка відповідності коду вантажу і категорії деревини; 
• контроль строків доставки та відповідності їх умовам договору; 
• звірка залізничних накладних із ТТН-ліс у випадку комбінованих 
перевезень; 
• аналіз тарифів та логістичних витрат. 
Залізничні накладні містять значний обсяг цифрових даних, що сприяє 
повноцінному контролю шляхом автоматичного зіставлення інформації між 
різними підрозділами. Єдина лісова система (ЄЛС) як інструмент 
автоматизованого контролю ЄЛС є центральною платформою, у якій 
98 
 
фіксуються: всі операції з лісопродукцією; дані електронних аукціонів; рух 
ТТН-ліс; акти приймання-передачі; залишки деревини; історія розрахунків з 
покупцями. 
Контрольні можливості ЄЛС: 
⎯ автоматичне порівняння обсягів заготівлі та реалізації; 
⎯ формування контрольних звітів; 
⎯ виявлення дубльованих чи некоректних документів; 
⎯ відслідковування заборгованості онлайн; 
⎯ синхронізація з бухгалтерськими системами. 
ЄЛС мінімізує ймовірність маніпуляцій з обсягами реалізації та сприяє 
прозорості розрахунків з покупцями. 
ДП «Ліси України» має певні особливості проведення дебіторської 
заборгованості оскільки на підприємстві висока частка авансових платежів від 
переможців аукціонів; значна кількість дрібних покупців (особливо у 
дров’яному сегменті); сезонність активності покупців; ризики відмови від 
продукції (особливо при зміні ринкових цін); наявність простроченої 
заборгованості, пов’язаної з порушенням термінів доставки вагонів. 
При цьому перевіряється дані по аналітичних рахунках до рахунку 361. 
Також проводиться інвентаризація розрахунків, моніторинг графіків оплат. На 
підставі даних бухгалтерського обліку проводиться аналіз відхилень між 
планом реалізації та фактом. Важливим також є контроль штрафних санкцій у 
договорах. 
Проведений контроль розрахунків з покупцями і замовниками на ДП 
«Ліси України» засвідчив такі ключові результати: 
99 
 
1. Повнота та достовірність обліку операцій реалізації загалом 
відповідають чинним нормативним вимогам, зокрема Закону України «Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність», НП(С)БО 10 «Дебіторська 
заборгованість», НП(С)БО 15 «Дохід», МСФЗ 9. 
2. Єдина лісова система забезпечує належний рівень автоматизованого 
контролю, у тому числі повноту формування ТТН-ліс, коректність даних про 
рух продукції, синхронізацію з результатами електронних аукціонів. 
3. Виявлено окремі ризикові зони: 
• несвоєчасне надходження коштів від окремих покупців; 
• неточності у відображенні даних ТТН-ліс — вагові різниці, різні 
показники у ТТН і фактичного зважування; 
• затримки у відвантаженні деревини залізничним транспортом, що 
впливає на строки розрахунків; 
• випадки розбіжностей між даними ЄЛС та оперативними звітами 
лісництв; 
• недосконалість контролю за формуванням штрафних санкцій і 
пені. 
4. Автоматизація значно зменшила обсяг ручної роботи, однак потребує 
подальшої інтеграції з бухгалтерськими системами (1С:Підприємство, BAS).  
5. Система внутрішнього контролю потребує посилення в частині 
управління дебіторською заборгованістю, зокрема у запровадженні ризик-
скорингових моделей покупців. 
 
 
3.2. Аналіз розрахунків з покупцями і замовниками 
 
Згідно організаційно-методичної моделі аналізу дебіторської 
заборгованості підприємства наведеної в першому розділі роботи першим 
етапом його проведення є визначення складу та структури дебіторської 
заборгованості підприємства, аналіз відхилень та тенденцій в змінах статей 
100 
 
дебіторської заборгованості за ряд років за даними форми № 1 «Баланс» 
(Додаток А, Б і В). 
Після цього розраховуємо питому вагу кожного виду дебіторської 
заборгованості в загальній сумі по досліджуваному підприємству. Такі 
показники розраховуються за звітом і за планом, шляхом порівняння їх 
визначається відхилення в структурі дебіторської заборгованості, та питомій 
вазі, встановлюються причини змін окремих складових частин цієї 
заборгованості і вживаються заходи з регулювання цієї заборгованості, 
особливо тих складових частин, які негативно впливають на діяльність 
підприємства ДП «Ліси України» 
Аналіз складу дебіторської заборгованості проводимо спочатку по 
загальній оцінці динаміки її розміру загалом і в розрізі статей. Результати 
оцінки наведені нами в таблиці 3.3.  
 
 
Таблиця 3.3 
Динаміка дебіторської  заборгованості ДП «Ліси України» 
за 2022 – 2024 роки  (тис. грн.) 
Відхилення 
Вид 
2024/ 2024/ 2024/ 2024/ 
дебіторської 2022 рік 2023 рік 2024 рік 
 2022 2023 2022 2023 
заборгованості 
(+/-) (+/-) (%) (%) 
За товари, 5421 204408 81878 76457 -122530 1510.4 40.1 
роботи і 
послуги 
За виданими 177 65985 70723 70546 4738 39956.5 107.2 
авансами 
2031 682039 13826 11795 -668213 680.7 2 
З бюджетом 
Інша поточна 628 25509 33315 32687 7806 5304.9 130.6 
дебіторська 
заборгованість 
Всього 8257 977941 199742 191485 -778199 2419.1 20.4 
 
Аналіз показує суттєві коливання дебіторської заборгованості по 
окремих статтях. Так, значне скорочення спостерігається у статті 'З 
101 
 
бюджетом', де обсяг заборгованості у 2023 році перевищив 682 млн грн, а у 
2024 році зменшився до 13,8 млн грн, що може свідчити про завершення 
бюджетних розрахунків або повернення переплат. Натомість найбільше 
зростання за два роки демонструє стаття 'Інша поточна дебіторська 
заборгованість' – з 628 тис. грн до 33,3 млн грн. Загалом у 2024 році загальний 
обсяг дебіторської заборгованості на 158,8 млн грн нижчий порівняно з 2023 
роком, але все ще значно перевищує рівень 2022 року, що вимагає активізації 
контролю за її структурою та термінами погашення. 
Структуру дебіторської заборгованості за 2022– 2024 роки по ДП «Ліси 
України» в загальній частці по кожному виду заборгованості представлено в 
таблиці 3.4.  
Аналіз структури дебіторської заборгованості свідчить про зміну її 
профілю у 2023 році, коли значну питому вагу набули розрахунки з бюджетом 
(понад 69%), у той час як у 2024 році знову домінують заборгованості за 
товари, роботи і послуги (41%). Це може бути пов’язано з особливостями 
фінансування або бюджетними зобов’язаннями, які виконувалися у 2023 році. 
Структурна стабільність спостерігається лише в частині авансових платежів та 
інших поточних заборгованостей. 
Таблиця 3.4 
Структура дебіторської заборгованості ДП «Ліси України» 
за 2022–2024 рр.  
Вид ПВ ПВ ПВ 
дебіторської 2022 рік за 2022 2023 рік за 2023 2024 рік за 2024 
заборгованості рік,% рік,% рік,% 
За товари, 5421 65.7 204408 20.9 81878 41 
роботи і 
послуги 
За виданими 177 2.1 65985 6.7 70723 35.4 
авансами 
2031 24.6 682039 69.7 13826 6.9 
З бюджетом 
Інша поточна 628 7.6 25509 2.6 33315 16.7 
дебіторська 
заборгованість 
Всього 8257 100 977941 100 199742 100 
102 
 
Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється, 
насамперед, у швидкості обороту його коштів. Аналіз ділової активності 
полягає в дослідженні рівнів і динаміки різноманітних коефіцієнтів 
оборотності, одним із яких є коефіцієнт оборотності дебіторської 
заборгованості. Важливість цього показника пояснюється тим, що 
характеристики обороту багато в чому визначають рівень прибутковості 
підприємства. Аналіз показників, які характеризують дебіторську 
заборгованість за певний період, дає змогу визначити основні завдання 
політики управління дебіторською заборгованістю. Основні показники ділової 
активності підприємства наведені в табл. 3.5. 
У 2024 році порівняно з попередніми роками спостерігається посилення 
фінансової ділової активності: підвищується оборотність дебіторської та 
кредиторської заборгованості, скорочується середній термін їх погашення. Це 
свідчить про покращення розрахункової дисципліни та ефективніше 
управління активами підприємства. Зменшення тривалості фінансового циклу 
до 89,3 днів означає зростання швидкості повернення інвестованих коштів у 
грошову форму, що позитивно впливає на ліквідність та фінансову гнучкість 
підприємства. 
Таблиця 3.5 
Аналіз показників ділової активності ДП «Ліси України» 
за 2022 – 2024 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники 
п/п 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 
1 Оборотність дебіторської 5.4 6.0 6.3 0.6 0.3 
заборгованості, оборотів 
2 Оборотність кредиторської 4.1 4.5 4.8 0.4 0.3 
заборгованості, оборотів 
3 Середній період 66.7 61.2 58.1 -5.5 -3.1 
погашення дебіторської 
заборгованості, днів 
103 
 
Продовж. табл. 3.5 
1 2 3 4 5 6 7 
4 Середній період 88.9 81.1 77.4 -7.8 -3.7 
погашення кредиторської 
заборгованості, днів 
5 Оборотність 1.8 2.0 2.1 0.2 0.1 
активів, оборотів 
6 Оборотність власного 2.5 2.9 3.1 0.4 0.2 
капіталу, оборотів 
7 Оборотність запасів, днів 118.6 112.2 108.5 -6.4 -3.7 
8 Тривалість фінансового 96.5 92.3 89.3 -4.2 -3.0 
циклу, днів 
 
         
Систематизацію заборгованості по розрахунках з покупцями та 
замовниками здійснювати шляхом  регулярного складання та аналізу реєстру 
з термінами її непогашення. При здійсненні цієї систематизації ми пропонуємо 
групувати всіх покупців та замовників в порядку збільшення їх 
заборгованості. Приклад систематизації дебіторської заборгованості наведено 
нами у вигляді таблиці 3.6. 
Таблиця 3.6 
Систематизація заборгованості по розрахунках з покупцями та 
замовниками 
№ Назва покупця Дата до 31- 61- 91- більше Питома вага в 
виникнення 30 60 90 120 120 загальній сумі 
заборгованості заборгованості 
(%) 
1 ТОВ 2024-01-10 0 0 30 0 0 23.1 
«ГрінВуд» 
2 ПП «ЛісТорг» 2024-01-25 0 0 40 25 0 30.8 
3 ТОВ «ЕкоЛіс» 2024-02-15 0 0 20 0 0 15.4 
4 ПП «Зелений 2024-03-05 0 0 0 10 0 7.7 
бір» 
5 ТОВ 2023-12-15 0 0 0 0 45 23.1 
«ДеревоПром» 
 Всього  0 0 90 35 45 100.1 
 
104 
 
Аналіз структури заборгованості показує, що найбільшу кількість днів 
прострочення мають контрагенти з давніми боргами: ТОВ «ДеревоПром» має 
заборгованість більше ніж 120 днів, що становить 23,1% від загальної суми. 
Основна маса заборгованості зосереджена у проміжках 61–90 днів та 91–120 
днів, що свідчить про порушення строків оплати більше ніж на два місяці. 
Вказані тенденції потребують посилення претензійно-позовної роботи та 
додаткового контролю за станом розрахунків з цими покупцями. 
Систематизація дебіторської заборгованості (табл. 3.4) є важливим 
елементом управління розрахунками з покупцями та замовниками, оскільки 
вона дає змогу ідентифікувати контрагентів із найбільшими обсягами боргів 
та здійснювати цілеспрямовані заходи щодо їх погашення. Такий підхід 
дозволяє підприємству забезпечити належний контроль за строками та 
обсягами розрахунків, а також своєчасно реагувати на ймовірні ризики 
формування нових прострочених зобов’язань. 
Упорядкування та систематизація договірних зобов’язань сприяють 
чіткому визначенню умов і термінів оплати за кожним покупцем залежно від 
обсягів постачання та історії взаємодії. Це дає можливість формалізувати 
відповідальність покупців за недотримання погоджених строків, зокрема 
шляхом установлення штрафних санкцій пропорційно до суми заборгованості. 
Така практика дозволяє зміцнити дисципліну розрахунків та знизити ризики 
виникнення прострочених боргів. 
Покращення системи управління розрахунками з покупцями та 
замовниками на ДП «Ліси України» передбачає не лише контроль за 
існуючими боргами, а й формування обґрунтованого плану дебіторської 
заборгованості на майбутні періоди. З цією метою підприємству доцільно 
запровадити нормативи граничних величин дебіторської та кредиторської 
заборгованості з урахуванням допустимих строків їх погашення для кожного 
контрагента. Планування цих показників забезпечить запобігання 
неконтрольованому зростанню боргів та сприятиме підтриманню оптимальної 
швидкості їх оборотності. 
105 
 
Для більш ефективного управління дебіторською заборгованістю 
підприємству слід установити індивідуальні ліміти для кожного ключового 
покупця. Такі ліміти мають корелювати з обсягами закупівель, попереднім 
досвідом взаємодії та дотриманням умов оплати. Удосконалення кредитної 
політики дозволить диференційовано застосовувати умови відстрочки 
платежів для окремих клієнтів або їх груп. 
З огляду на скорочення кількості покупців та замовників у останні роки, 
підприємству доцільно розглянути запровадження системи стимулюючих 
знижок для контрагентів, які здійснюють передоплату або дотримуються 
скорочених термінів оплати. Такий підхід сприятиме зменшенню ризику 
утворення простроченої заборгованості та забезпечить швидше надходження 
грошових коштів. 
Упровадження зазначених заходів щодо посилення контролю та 
оптимізації дебіторської заборгованості забезпечить підприємству 
оперативний доступ до власних оборотних коштів, що позитивно вплине на 
його платоспроможність та фінансову стійкість. Оскільки кошти від дебіторів 
є одним із ключових джерел надходжень, їх несвоєчасне отримання 
призводить до дефіциту обігових ресурсів, збільшення потреби у фінансуванні 
поточної діяльності та погіршення фінансового стану підприємства. 
Для мінімізації ризику зростання обсягів дебіторської заборгованості на 
ДП «Ліси України» та забезпечення своєчасного повернення заборгованості 
необхідно реалізувати такі заходи: 
⎯ упровадити систему знижок для покупців, які сплачують товар протягом 
10 днів або здійснюють повний розрахунок у момент придбання; 
⎯ застосовувати штрафні санкції за невиконання умов договору протягом 
одного місяця з моменту виникнення зобов’язань; 
⎯ диверсифікувати клієнтську базу з метою зниження залежності від 
окремих покупців; 
106 
 
⎯ регулярно контролювати співвідношення дебіторської та кредиторської 
заборгованості, оскільки суттєве домінування дебіторської заборгованості 
негативно впливає на фінансову стійкість підприємства; 
⎯ здійснювати періодичний аналіз фінансової звітності покупців у динаміці 
кількох років; 
⎯ запровадити внутрішню форму управлінської звітності «Аналіз 
дебіторської заборгованості за термінами її виникнення» для своєчасного 
виявлення проблемних боржників; 
⎯ формувати інформаційні досьє на постійних та потенційних покупців із 
метою оцінювання їхньої платіжної дисципліни; 
⎯ розробляти диференційовану політику співпраці з покупцями, 
сегментуючи їх за рівнем надійності та платоспроможності; 
⎯ стимулювати сумлінних покупців шляхом удосконалення сервісу та 
надання додаткових переваг (знижки, доставка, бонуси за дострокову 
оплату); 
⎯ здійснювати продаж продукції виключно на умовах повної передоплати у 
випадках високого ризику неповернення боргу; 
⎯ установлювати ліміт кредиту та визначати строки надання відстрочки 
платежів для покупців, які отримують товар у кредит; 
⎯ проводити правовий аналіз договорів та передбачати механізми захисту 
інтересів підприємства (штрафи, пені, гарантії, застави); 
⎯ розглядати можливість страхування ризиків неплатежів. 
⎯ Загалом, першочерговим завданням є недопущення формування 
необґрунтованої або простроченої дебіторської заборгованості, а також 
своєчасне реагування на ознаки погіршення платіжної дисципліни 
контрагентів. 
 
 
 
107 
 
3.3. Пропозиції щодо удосконалення контролю та аналізу 
розрахунків з покупцями і замовниками 
 
Для ДП «Ліси України» ці перевірки мають особливе значення, оскільки 
діяльність підприємства належить до сфери підвищеного корупційного 
ризику, а обсяг реалізації лісопродукції є джерелом значних державних 
доходів. Впровадження запропонованих удосконалень сприятиме 
підвищенню фінансової дисципліни, скороченню дебіторської заборгованості 
та зменшенню ризику порушень під час державного контролю. 
 Напрями удосконалення аналізу розрахунків з покупцями і 
замовниками.  
Державне підприємство «Ліси України» є найбільшим у країні 
оператором ринку лісоматеріалів із розгалуженою мережею лісгоспів. Це 
державне підприємство обслуговує численних покупців та замовників, але 
водночас стикається з великими проблемами дебіторської заборгованості. 
Наприклад, у червні 2025 року керівництво ДП «Ліси України» повідомило 
про критичний рівень неплатежів від деревообробних компаній та навіть 
припинило відвантаження продукції боржникам Як зазначають експерти, 
дебіторська заборгованість – один із основних активів підприємства, 
інформація про її розмір і строки погашення відіграє ключову роль у прийнятті 
управлінських рішень і впливає на рентабельність бізнесу. 
Тому глибокий аналіз стану розрахунків з покупцями для ДП «Ліси 
України» є надзвичайно актуальним з огляду на необхідність стабілізації 
грошових потоків і підвищення ліквідності підприємства. Цей розділ 
досліджує типові проблеми аналізу дебіторської заборгованості на 
державному підприємстві, оцінює існуючі методи аналізу, розглядає труднощі 
з даними та пропонує шляхи їхнього удосконалення, зокрема за допомогою 
BI-систем і CRM, а також прогнозує вплив покращеного аналізу на 
управлінські рішення та фінансові показники. 
108 
 
У державному секторі (та зокрема в лісовому господарстві) виникає ряд 
специфічних проблем при аналізі розрахунків з покупцями і замовниками. 
Основні з них можна звести до таких пунктів: 
Надмірна прострочена дебіторська заборгованість. Частина покупців 
нехтує умовами оплати, що призводить до накопичення прострочених боргів. 
У травні-червні 2025 року ДП «Ліси України» зафіксувало хронічний ріст 
дебіторської заборгованості, що поставило підприємство на межу технічного 
дефолту. За умов відстрочених платежів виникає небезпека необачної 
кредитної політики: різке зростання дебіторської заборгованості може 
свідчити про проблеми з платоспроможністю партнерів або занадто лояльні 
кредитні умови .Так, великі обсяги прострочених рахунків збільшують 
потребу в резервуванні поганих боргів і загрожують платоспроможності 
підприємства. 
Невизначеність щодо безнадійної заборгованості. Часто важко оцінити 
суму потенційно безнадійних боргів і правильно сформувати резерв під їхнє 
списання. Брак прозорості у визначенні залишків старих боргів (наприклад, із 
застарілою і неповною документацією) ускладнює оцінку реального ризику. 
Як зазначають дослідники, «проблемою підприємства є не лише те, що борги 
не повертаються, а й те, що досить важко оцінити суму ймовірної безнадійної 
заборгованості, розрахувати резерв для її списання і, тим більше, списати її у 
бухгалтерському обліку. Це створює невизначеність у фінансовій звітності й 
може призводити до накопичення «прихованих» втрат. 
Неузгодженість та незбалансованість даних обліку. У державних 
підприємствах часто використовуються застарілі або фрагментарні 
інформаційні системи (або навіть паперовий облік), що ускладнює інтеграцію 
даних. Прикладом є ситуація, коли відсутність єдиної ERP-системи або 
налаштованої CRM призводить до розпорошеності інформації про договірні 
умови та платежі. Така неузгодженість даних може перешкоджати своєчасній 
інтерпретації результатів аналізу, що негативно позначається на ліквідності 
організації. Зокрема, велика кількість транзакцій при ручній обробці може 
109 
 
«перевантажувати» систему і збільшувати середню тривалість обороту 
дебіторської заборгованості (DSO), що погіршує фінансові показники. 
Бюрократичні особливості державного сектору. Належність до держави 
часто означає повільніші процеси прийняття рішень, жорсткіші вимоги до 
оформлення документів та меншу гнучкість у кредитній політиці. Наприклад, 
рішення про списання боргів чи формування резервів приймаються за участю 
кількох служб і затверджуються вищим керівництвом, що зменшує 
оперативність реагування на проблеми дебіторської заборгованості. Усе це 
робить дебіторський аналіз більш складним та витратним за часом. 
Аналіз дебіторської заборгованості ускладнюється рядом практичних 
перешкод у роботі з даними: 
Неавтоматизованість обліку. Як показує досвід, залежність від ручних 
процесів створює великий ризик помилок і затримок. Традиційні методи 
роботи з дебіторкою (на базі Excel, друкованих рахунків і листування) є 
громіздкими і неефективними. В умовах росту обсягів реалізації ця система 
швидко «перевантажується» – кількість днів прострочених продажів (DSO) 
зростає, що негативно впливає на фінансовий стан підприємства. Недостатня 
точність і затримки в введенні даних ускладнюють аналіз: аналітики ДП «Ліси 
України» часто не мають достовірної оперативної інформації про стан 
рахунків-фактур, що призводить до запізнення реакції на негативні тренди. 
• Відсутність єдиних інформаційних систем. Розрізнені програми або 
системи обліку (зокрема, якщо філії використовують локальні рішення) 
перешкоджають централізованому аналізу. Наприклад, якщо відсутня 
інтеграція з CRM або ERP, аналітик не може швидко отримати повні дані про 
укладені контракти, нараховані рахунки та отримані платежі. Це означає, що 
додаткові часові та трудові ресурси витрачаються на зведення і звірку 
інформації з різних джерел. 
Складність інтерпретації даних. Навіть за наявності даних аналітики ДП 
«Ліси України» часто стикаються з труднощами їх оцінки. Наприклад, вплив 
подій зовнішнього середовища (коливання цін на деревину, зміни попиту) та 
110 
 
внутрішніх факторів (зміни умов відпускних цін, наявність бюджетного 
фінансування) плутається у цифрах заборгованості. Треба вміти 
відокремлювати вплив сезонних чи ринкових факторів від ефективності 
роботи менеджменту з дебіторами. Як застерігають фахівці, залежність 
виключно від сукупності цифр може приховувати значні операційні проблеми 
(наприклад, невчасну видачу рахунків чи дефолти контрагентів). 
ДП «Ліси України» як держпідприємство має дотримуватися 
законодавства про фінанси та оподаткування. Це додає складнощів у 
врахуванні списань дебіторської заборгованості: строки давності для списання 
безнадійних боргів, вимоги щодо затвердження резервів і т.ін. Потрібно 
враховувати вплив податку на прибуток при списанні боргів, що також 
накладає обов’язок вести детальний аналіз і документообіг за кожною 
операцією списання. Усе це вимагає додаткових перевірок і узгоджень, а отже, 
ускладнює швидкість формування аналітичних висновків. 
Крім того, використання CRM-систем у поєднанні з бухгалтерським 
обліком дозволяє відстежувати історію взаємодії з кожним клієнтом і керувати 
ризиками неукладання платежів. Наприклад, при інтеграції ERP та CRM 
платформи обробляють угоди так, що при виставленні рахунку він одразу 
передається клієнту з усіма реквізитами та умовами оплати. Система може 
автоматично нагадувати покупцям про терміни, а також сигналізувати 
фахівцям про затримки платежів. Це позбавляє фінансовий відділ частини 
рутинної роботи і водночас забезпечує своєчасну реакцію на виниклі 
проблеми. Загалом, цифрові технології відкривають доступ до актуальної 
інформації про дебіторську заборгованість у режимі реального часу, що 
дозволяє аналітикам більше часу приділяти стратегічним висновкам і 
планування. 
Щоб посилити якість аналізу дебіторської заборгованості в ДП «Ліси 
України», слід прийняти низку конкретних заходів: 
Впровадження BI-систем і дашбордів. Рекомендується використовувати 
платформи бізнес-аналітики (наприклад, Qlik Sense, Power BI чи подібні), які 
111 
 
поєднають дані з операційних систем підприємства. Це дасть змогу аналітикам 
оперативно формувати звіти про структуру дебіторської заборгованості, 
тренди та ключові КПІ (як-от середній термін погашення, коефіцієнт 
прострочення тощо) без ручного збору даних. Наявність інтерактивних 
візуалізацій спростить виявлення проблемних клієнтів та контролю виконання 
платіжної дисципліни. Як зазначають експерти з аналітики, такі інформаційні 
панелі «надають інформацію про показники дебіторської заборгованості в 
реальному часі», що сприяє обґрунтованішому прийняттю рішення. 
Інтеграція з CRM та ERP. Необхідно налагодити передачу даних між 
бухгалтерською системою та CRM/ERP. Це дозволить зменшити ручну роботу 
при створенні рахунків і контракті, а також автоматично фіксувати оплату. 
Наприклад, якщо в ERP закуплено або вироблено продукцію, дані про продажі 
автоматично потрапляють до фінансових звітів і CRM, а зміни статусу 
платежів в CRM одразу синхронізуються з бухгалтерією. Така інтеграція 
виключає дублювання введення інформації і знижує кількість помилок. Крім 
того, CRM може стати майданчиком для формування звітів по клієнту: 
імовірність затримки платежу, історія виконання контрактів, вхідні звернення 
тощо. 
Розробка шаблонів оцінки ризику контрагентів. Для стандартизації 
аналізу доцільно створити власні матриці чи рейтингові шаблони оцінки 
платоспроможності покупців. Наприклад, для кожного клієнта можна 
автоматично обчислювати кредитний бал, враховуючи історію оплат, 
дисципліну, обсяг замовлень тощо. Сегментація дебіторів за рівнем ризику 
(низький, середній, високий) допоможе філіям швидко ідентифікувати 
потенційно проблемних клієнтів і приділяти їм особливу увагу. Ці шаблони 
можуть бути реалізовані в BI-системі або CRM, де вводяться необхідні 
параметри і формуються звіти за категоріями ризику. 
Стандартизація звітності та навчання персоналу. Слід затвердити єдину 
методологію збирання й обробки даних для аналізу дебіторської 
заборгованості. Регулярні внутрішні перевірки та навчання відповідальних 
112 
 
осіб забезпечать точність даних і узгодженість підходів до аналітики. 
Наприклад, затвердження стандартного формату щомісячного звіту про 
залишки дебіторської заборгованості за термінами оплати та регіонами 
(враховуючи географію лісгоспів) дозволить аналітичному відділу проводити 
порівняльну оцінку між підрозділами. 
Для покращення податкової звітності слід впровадити правила 
автоматичного розрахунку сум резервів за сумнівними боргами на основі 
прогнозів прострочення. Це скоротить час на розрахунки вручну та допоможе 
дотримуватися податкових норм. Наприклад, BI-система може щоквартально 
генерувати рекомендації щодо величини резерву, виходячи з вік-структури 
дебіторської заборгованості і критеріїв неплатоспроможності клієнтів 
(інформація щодо яких також може надходити з CRM). 
Застосування факторних моделей в автоматизованому режимі. З 
урахуванням вищезазначених інтеграцій зібрані дані можна аналізувати за 
допомогою вбудованих моделей у BI. Наприклад, порівняння фактичного 
приросту дебіторської заборгованості з базовим сценарієм (за допомогою 
ланцюгових підстановок чи моделей регресії) дозволить менеджерам бачити, 
яку роль відіграли зміна цін чи обсягів відвантажень. Замість ручних 
розрахунків аналітики отримуватимуть попередньо розраховані вкладення 
факторів у пояснення приросту дебіторської заборгованості. 
Покращення процедур аналізу дебіторської заборгованості значно 
впливає на якість управлінських рішень. По-перше, наявність оперативної та 
детальної інформації дає змогу керівництву оцінювати реальну ліквідність 
організації і планувати заходи щодо погашення боргів. Як показують 
дослідження, інформація про розмір і строки дебіторської заборгованості є 
вирішальною для побудови фінансових прогнозів. По-друге, інструменти 
аналітики дозволяють швидко реагувати на проблемні ситуації: наприклад, 
якщо BI-система сигналізує про зростання DSO понад план, менеджмент може 
невідкладно вживати заходів (переукладання умов договору, призупинення 
відвантажень тощо). По-третє, ухвалення рішень з урахуванням аналізу 
113 
 
дебіторської заборгованості сприяє збалансуванню між ліквідністю та 
прибутковістю. Якщо дебіторської заборгованості забагато, підприємство 
погіршує свій грошовий оборот, що раніше й призводило до дефолтних 
ситуацій на ринку лісопродукції. Тому систематичний аналіз і моніторинг 
врешті допомагає планувати виробничі обсяги й фінансування так, щоб 
мінімізувати неплатежі. Як відзначено в літературі, ефективне управління 
дебіторкою здатне підвищити рентабельність підприємства, оскільки 
забезпечує більш своєчасний надходження коштів. Таким чином, 
вдосконалення аналізу призведе до об’єктивнішої оцінки фінансового стану 
компанії і більш обґрунтованого управління грошовими потоками. 
Впровадження описаних покращень має принести відчутний 
позитивний результат: 
• Зниження частки прострочених боргів. Завдяки чіткій аналітиці і 
своєчасному реагуванню на небезпечні тренди очікується скорочення 
середнього терміну погашення дебіторської заборгованості (зменшення DSO). 
Як показали вищенаведені KPI, коли DSO скорочується, підприємство 
отримує «безкоштовний кредит» від покупців, що покращує ліквідність. 
Наприклад, щомісячний контроль «старіння» дебіторської заборгованості 
дозволить вчасно виявляти крупні борги і вимагати їх погашення, замість того 
щоб «перетікати» у наступні періоди. 
• Покращення фінансових показників. Оперативна інформація про 
дебіторку сприятиме якіснішому фінансовому плануванню. Зниження 
оборотних активів у вигляді дебіторської заборгованості безпосередньо 
підвищить оборотність капіталу і коефіцієнти ліквідності. Це, в свою чергу, 
позитивно вплине на рентабельність капіталу (ROA) та власного капіталу, 
оскільки замість «мертвих» активів з’являться грошові кошти для 
інвестування в розвиток. На практиці це позначиться, наприклад, на 
зменшенні витрат підприємства на відстрочку платежів і прострочені борги. 
Підвищення ліквідності та стійкості. Завдяки резервуванню потенційних 
втрат і їх своєчасному списанню підприємство зможе точніше відображати 
114 
 
реальний фінансовий стан. Створення резервів сумнівних боргів згідно з 
вимогами бухобліку і автоматизований контроль за їхнім створенням (як 
рекомендують аналітики) зменшать ризик раптових фінансових розбіжностей 
під час аудитів. Це підвищить довіру інвесторів і кредиторів (зокрема 
державних фінансистів) до звітності ДП «Ліси України», що є важливим 
фактором стабільності державного підприємства. 
Автоматизовані звіти та дашборди, доступні керівникам усіх рівнів, 
забезпечать прозорий моніторинг дебіторської політики. Керівництво 
підприємства отримає можливість звіряти фактичні рішення зі звітністю та 
контролювати ефективність менеджерів збуту. Наприклад, за допомогою BI-
панелі керівник бачитиме, які філії мають найбільшу питому вагу 
прострочених боргів, і може ініціювати розслідування причин. Такий 
контроль за рахунок технологій стимулює своєчасність та дисципліну в 
отриманні оплат. 
Загальний економічний ефект. Відповідно до досліджень, чим вищий 
рівень дебіторської заборгованості без контролю, тим нижча ліквідність і 
прибутковість підприємства. Очікуване зниження частки простроченої 
дебіторської заборгованості і підвищення якості її колекції призведе до 
покращення фінансових результатів ДП «Ліси України». Зменшення 
непокритих боргів дозволить реінвестувати кошти в оборотні активи, 
зменшити потребу у зовнішньому фінансуванні і сприятиме зростанню 
загальної економічної ефективності лісового господарства. У підсумку, 
інвестиції у системи аналізу та управління дебіторською заборгованістю 
окупляться через зростання ліквідності та зменшення фінансових ризиків 
держпідприємства. 
Аналіз розрахунків з покупцями і замовниками для ДП «Ліси України» 
має бути побудований на інтегрованій цифровій основі, яка поєднує різні 
методи аналітики. Виконання перерахованих рекомендацій – від побудови BI-
систем і CRM-зв’язків до впровадження факторних моделей і риск-аналізу – 
забезпечить повноцінний та своєчасний аналітичний супровід 
115 
 
взаєморозрахунків. Це, в свою чергу, призведе до підвищення платіжної 
дисципліни клієнтів, оптимізації грошових потоків і зміцнення фінансової 
стійкості підприємства. Якість управлінських рішень значно зросте, оскільки 
вони будуть базуватися на достовірній та актуальній інформації про 
дебіторську заборгованість. В цілому, запропоновані заходи мають істотно 
скоротити обсяг прострочених боргів, поліпшити фінансові показники та 
ліквідність ДП «Ліси України», що безпосередньо підвищить ефективність 
його господарської діяльності. 
  
116 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
 
Розвиток ринкових відносин ставить нові вимоги перед господарською 
діяльністю підприємства. Ефективне його функціонування в значній мірі 
залежить від правильно організованого обліку і контролю. В міру зростання 
потреби в ефективному управлінні підприємства виникає необхідність в 
удосконаленні обліку розрахунків з покупцями і замовниками. В умовах 
ринкової економіки при спрямованості виробників на збільшення обсягів 
реалізації, кількості покупців та завойованої частини ринку якісна і своєчасна 
інформація про стан розрахунків з дебіторами має велике значення. 
1. Актуальність питання визнання, оцінки, обліку і контролю 
дебіторської заборгованості, а також розрахунків з покупцями і замовниками 
підтверджує значна кількість статей та наукових робіт в економічній пресі, 
наукових статтях та спеціальних виданнях. Дослідженням проблем обліку 
дебіторської заборгованості займаються як зарубіжні вчені, так і вітчизняні 
науковці. Однак, нині існують багато недосліджених питань з даної теми і 
сучасні умови господарювання вимагають вирішення цілого ряду 
нерозв’язаних облікових проблем. Зокрема, це є теоретичні і методичні 
аспекти класифікації та відображення заборгованості в системі рахунків 
бухгалтерського обліку; невизначеність обліку простроченої і безнадійної 
заборгованості та її рефінансування; аналіз заборгованості та автоматизація 
бухгалтерського обліку взаєморозрахунків. 
2. Проаналізувавши нормативні документи стосовно теми можна 
зробити висновок, що відображення в них розрахунків з покупцями і 
замовниками недосконале. Так у НП(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” 
визначається, що дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 
створює резерв сумнівних боргів. Між науковцями і практиками існують 
суперечки щодо рахунку 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”: 
науковці вважають, що цей рахунок активний, а бухгалтери бажають 
залишити його активно - пасивним. 
117 
 
3. В сучасних умовах у процесі діяльності підприємство не завжди 
здійснює розрахунки з іншими підприємствами або фізичними особами 
одночасно з передачею майна, виконанням робіт, наданням послуг тощо. У 
зв’язку з цим у нього виникає дебіторська заборгованість. 
На сьогодні облік розрахунків з покупцями і замовниками є одним з 
найбільш складних і суперечливих питань українського обліку, що пов’язано 
з існуванням проблеми неплатежів. Вплив на процеси зростання дебіторської 
заборгованості здійснює політика підприємства у розрахунках з покупцями: 
неправильне встановлення строків і умов надання товарних кредитів, 
невраховані ризики, ненадання знижок при достроковій оплаті покупцями 
рахунків, що також призводить до різкого зростання дебіторської 
заборгованості. А несвоєчасне погашення дебіторської заборгованості 
призводить до платіжної кризи; зростання заборгованості по комерційному 
кредиту обумовлює збільшення попиту на короткострокові позики, 
скорочення їх пропозиції і зростання їх вартості. Для сплати боргів організації 
повинні перетворювати високоліквідні активи в грошові кошти, у 
протилежному випадку їм загрожує банкрутство. 
4. Як вирішуються питання розрахунків з покупцями і замовникам ми 
розглянули на прикладі діяльності ДП «Ліси України» Висвітлена 
організаційна характеристика та аналіз фінансово-економічних показників 
підприємства; розглянутий фінансовий облік розрахунків з покупцями і 
замовниками; висунуто пропозиції щодо вдосконалення обліку з даного 
питання. 
Більшість показників ліквідності, рентабельності та 
платоспроможності відповідають нормам, а ті, що не відповідають не дуже 
відрізняються від норми і відповідно поступово наближаються (збільшуються 
чи зменшуються) до нормативних значень. Можна зробити висновок, що стан 
платоспроможності, фінансової стійкості, ділової активності та 
рентабельності підприємства є стабільним, хоча й спостерігається змінна 
тенденція. 
118 
 
Результати здійсненого аналізу свідчать, що фінансовий стан 
підприємства є задовільний і свідчать про правильно обрану політику 
підприємства, визначення слабких місць та винайдення шляхів їх ліквідації. 
5. Організація бухгалтерського обліку на ДП «Ліси України» 
регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996 - XIV. При організації і веденні 
бухгалтерського обліку ДП «Ліси України» в своїй роботі керується 
Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, які представляють 
собою нормативно-правові акти, затверджені Міністерством фінансів 
України, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку 
і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам. 
Згідно з наказом про облікову політику на ДП «Ліси України» 
використовується комп'ютерна форма ведення бухгалтерського обліку, що дає 
можливість в межах одного синтетичного рахунку одержувати кілька різних 
систем аналітичних рахунків, які, в свою чергу, різнобічно відображають 
первинну інформацію. 
Основними джерелами інформації для контролю розрахункових 
відносин по товарних операціях служать первинні документи з обліку 
розрахунків з покупцями і замовниками. Вони є специфічними для даної галузі 
підприємств 
6. Синтетичний облік розрахунків на підприємстві ведеться згідно Плану 
рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і 
господарських операцій підприємства, застосовується рахунок 36 
«Розрахунки з покупцями і замовниками», який відноситься до третього класу 
рахунків «Кошти, розрахунки та інші активи».  
Для визначення характеру, причин і терміну дебіторської заборгованості 
ДП «Ліси України» використовує матеріали аналітичного обліку: 
- по рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» аналітичний 
облік ведеться за кожним покупцем та замовником, за кожним пред’явленим 
до сплати рахунком. Дані аналітичного обліку забезпечують отримання даних 
119 
 
про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також заборгованість, 
не сплачену в строк; 
7. Використання комп’ютерної форми обліку дозволяє здійснювати 
аналітичний облік за кожним покупцем та кожним дебітором, при цьому не 
витрачаючи багато часу. Бухгалтер з обліку розрахункових операцій 
використовує найбільш ефективний засіб введення проводок за фактами 
господарської діяльності - складання кореспонденції рахунків за документами. 
8. Для прийняття зацікавленими особами адекватних та вчасних рішень 
щодо існуючої політики управління дебіторською заборгованістю в процесі 
антикризового регулювання фінансово-господарського стану істотне значення 
мають актуальність і якість інформації про стан розрахунків з дебіторами, що 
формується на базі даних бухгалтерського обліку конкретних суб'єктів 
господарювання. Однак форма бухгалтерського обліку дебіторської 
заборгованості, яка рекомендована нормативно, не враховує специфіки даного 
активу, що зумовлює наявність різних ознак його класифікації і велику 
кількість методів оцінювання. Крім цього, облікові регістри, що є 
рекомендовані для використання, не передбачають накопичення інформації 
про розрахунки з дебіторами різного рівня деталізації і узагальнення. Це 
зумовлює неможливість отримання інформації про дебіторську заборгованість 
в обсязі і вигляді, достатньому для проведення аналізу розрахунків з 
дебіторами зокрема, і заборгованості загалом, з метою прогнозувати 
ймовірності настання платіжної кризи суб'єктів господарювання, складання 
рекомендацій щодо її попередження. 
9. Дослідження обліку дебіторської заборгованості ДП «Ліси України» 
показало, що на підприємстві занадто уніфіковано цей процес, і як наслідок не 
задовольняються потреби керівника - отримання повної, оперативної 
інформації щодо стану дебіторської заборгованості. З тих документів, що веде 
бухгалтер не можливо побачити, по чому, об’єкту виникла дебіторська 
заборгованість, коли, строки її погашення тощо. 
120 
 
На підставі цього запропоновано вдосконалити інформаційне 
забезпечення обліку дебіторської заборгованості, а саме вдосконалення 
«зведеної» звітності в ДП «Ліси України» На першому етапі це може бути 
реєстр по реалізації товарів, виконаних робіт, послуг. В цьому реєстрі 
зазначається назва покупця, замовника, найменування товару, який придбали, 
його одиниці виміру, на підставі якого документу була здійснена операція, 
дата, кількість, сума реалізації, відмітка про оплату. 
Потім на підставі таких реєстрів можна формувати відомість, вона може 
надаватися (використовуватися) як внутрішнім користувачам, так і для запов-
нення журналу № 3. 
Наказ про облікову політику доповнити пунктом де повинні зазначатися 
терміни проведення інвентаризації розмірів дебіторської заборгованості з 
метою виявлення безнадійної заборгованості, документального 
підтвердження резерву сумнівних боргів та достовірності його створення на 
підприємстві. 
10. Також на ДП «Ліси України» пропонується в комп’ютерній програмі 
бухгалтерського обліку розробити звіт до бази даних про стан розрахунків з 
дебіторами, у якому повинно бути зазначено: 
-  фіксація дати виникнення і дати погашення дебіторської заборгованості 
за кожним контрагентом і за кожним виставленим до нього рахунком-
фактурою з метою подальшої її класифікації за строками непогашення; 
-  віднесення дебіторської заборгованості за певний період до відповідної 
групи за строками непогашення: тиждень, до 30 днів, до 90 днів, до одного 
року, більше року. 
Створення ефективної моделі обліку дебіторської заборгованості 
дозволить уникнути ризиків неплатоспроможності і зниження показників 
ліквідності внаслідок отримання об’єктивної та своєчасної інформації для 
прийняття оптимальних управлінських рішень. 
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в 
Україні" для підтвердження правильності та достовірності даних 
121 
 
бухгалтерського обліку та звітності передбачено проведення підприємствами 
незалежно від форм власності інвентаризації майна, коштів і фінансових 
зобов'язань. 
Інвентаризація дебіторської заборгованості полягає у виявленні за 
відповідними документами її залишків і ретельній перевірці обґрунтованості 
сум, які обліковуються на рахунках. Члени інвентаризаційної комісії 
встановлюють терміни виникнення дебіторської заборгованості, її реальність, 
осіб, винних у пропущенні термінів позовної давності, перевіряють вжиті 
заходи щодо стягнення заборгованості. 
Специфікою процесу інвентаризації дебіторської заборгованості є 
необхідність перевірки поряд із суто бухгалтерською інформацією 
відповідності здійснених операцій законодавчо-правовим нормам. 
ДП «Ліси України» здійснює свою діяльність на основі і відповідно  до 
чинного законодавства. На підприємстві проводиться державний фінансовий 
аудит та ревізії.  Також контроль дебіторської заборгованості за товари, 
роботи, послуги на підприємстві постійно здійснюється за допомогою 
функціонування системи внутрішнього аудиту.  
З метою удосконалення обліку розрахунків з покупцями і замовниками 
ми пропонуємо: 
1.  Контролювати стан розрахунків з покупцями при простроченій 
заборгованості. 
2.  По можливості орієнтуватися на більшу кількість покупців для 
зменшення ризику неоплати одним або кількома покупцями. 
3.  Стежити за співвідношенням дебіторської та кредиторської 
заборгованості. 
4.  Використовувати метод надання знижок при достроковій оплаті. 
5.  Аналіз кредиторів варто проводити щомісяця, оскільки керівництву 
важливо знати загальну суму заборгованості, її структуру для того, щоб 
визначити, які борги повинні бути погашені в першу чергу, динаміку 
зростання заборгованості і періоди року, коли борги зростають найбільше, 
122 
 
щоб акумулювати на цей період в майбутньому кошти для їх погашення. 
6.  При звірках на рахунках обліку з покупцями і замовниками повинні 
залишатися виключно погоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця 
звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез’ясованими, 
розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у 
своєму балансі в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку і 
визнаються нею правильними. Зацікавлена сторона повинна передати 
матеріали про розбіжності на вирішення відповідних органів. 
Вважаємо, що запропоновані заходи будуть сприяти покращенню стану 
обліку розрахунків з покупцями і замовниками на досліджуваному 
підприємстві та сприятимуть додержання фінансової дисципліни, зменшенню 
кредиторської і дебіторської заборгованості, вчасній сплаті боргів по 
зобов’язаннях і забезпеченню своєчасного одержання коштів за реалізовану 
продукцію 
 
 
123 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
1. Акімова Н.С., Топоркова О.В. Інформаційне забезпечення внутрішнього 
контролю дебіторської та кредиторської заборгованості. Бізнес Інформ. 
2017. № 11. C. 312-317 
2. Базілінська О.Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика : навч. посіб. Для 
студентів ВУЗ. Київ : ЦУЛ, 2009. 328 с. 
3. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік : підручник. Житомир: 
ПП «Рута», 2009. 912 с. 
4. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: навчальний посібник 
/ О.А. Лаговська, С.Ф. Легенчук, В.І. Кузь, С.В. Кучер. – Житомир: 
Житомирський державний технологічний університет, 2017. – 416 с. 
5. Бурова Т.А., Волошина В.В. Система внутрішнього контролю 
дебіторської заборгованості: проблеми, напрями удосконалення. 
Ефективна економіка. 2014. № 11. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3490 
6. Бурова Т.А., Волошина В.В. Проблеми та перспективи розвитку системи 
внутрішнього контролю дебіторської заборгованості на підприємствах. 
Науковий вісник Миколаївського національного університету імені 
В.О. Сухомлинського. Економічні науки. 2014. Вип. 5.3. С. 11-15 
7. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством : навч. посіб. 
[Електронний ресурс] / В. І. Чиж, В. О. Гавриленко ; М-во освіти і науки 
України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2025. – 153 с. 
8. Вещунова А. Ю. Бухгалтерський фінансовий облік : навч. посіб. — Київ 
: Центр навчальної літератури, 2008. — 512 с. 
9. Власюк Г. В. Проблеми класифікації та оцінки дебіторської 
заборгованості, шляхи їх вирішення. Держава та регіони. Серія: 
Економіка та підприємництво. 2017. No 6. С. 131-135. 
124 
 
10. Глушач Ю.С. Проблеми облікової оцінки дебіторської заборгованості в 
фінансовій звітності підприємств. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 
(39). URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-40 
11. Дебіторська заборгованість. URL: https://buhplatforma.com.ua/article/7708-
debtorska-zaborgovanst#ancex1 
12. Економічна енциклопедія : у 3 т. / за ред. С. В. Мочерного. — Київ : 
Академія, 2000–2002. 
13. Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Партин Г. О. Фінансово-економічний 
словник. — Київ : Знання, 2011. — 1072 с. 
14. Загородній А. Г. Бухгалтерський облік : навч. посіб. — Київ : Знання, 
2006. — 640 с. 
15. Загородній А. Г. Фінансовий менеджмент : навч. посіб. — Київ : Знання, 
2004. — 572 с.  
16. Завадський Й. С., Осовська Г. В., Юркевич О. О. Менеджмент : підручник. 
Київ : КНЕУ, 2006. С. 35.Інструкція про застосування Плану рахунків 
бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських 
операцій підприємств і організацій: Інстр. М-ва фінансів України від 
30.11.1999 № 291 : станом на 13 груд. 2024 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text 
17. Іщенко Я.П., Подолянчук О.А., Коваль Н.І. Фінансовий облік 1: 
підручник / Я.П. Іщенко, О.А. Подолянчук, Н.І. Коваль. Вінниця: 
Видавництво ФОП Кушнір Ю. В. 2020. – 496 с. URL: 
http://repository.vsau.org/getfile.php/25426.pdf 
18. Карпушенко М.Ю. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: 
курс лекцій. – Харків : Харківська академія міського господарства, 2016. 
60 с. 
19. Книшек О.О., Тарасенко Ю.О. Фінансовий аналіз діяльності 
підприємства в умовах економічної нестабільності. Економічний простір. 
2018. № 139. С. 171-181. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecpros_2018_139_16 
125 
 
20. Кім Ю.Г. «Бухгалтерський та податковий облік: Первинні документи та 
порядок їх заповнення» навчальний посібник – К.: ЦУЛ, 2014 600с. 
21. Кірейцева І. О. Бухгалтерський облік (за національними стандартами) : 
навч. посіб. — Київ : КНЕУ, 2010. — 544 с. 
22. Колісник О.П., Замота І.О. Теоретичні та практичні аспекти обліку і 
аналізу дебіторської заборгованості у сфері інформації та 
телекомунікацій. Modern Economics. 2019. № 15. С. 108–113. DOI: 
https://doi.org/10.31521/modecon.V15(2019)-15 
23. Кручак Л. В. Методика аналізу дебіторської заборгованості в системі 
управління підприємством. Науковий вісник Міжнародного 
гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2016. 
Вип. (22), C. 161-165. URL: http://vestnik-
econom.mgu.od.ua/journal/2016/22-2016/22-2016.pdf#page =161 
24. Кубік В. Д., Волчек Р. М. Проблеми системи обліку дебіторської 
заборгованості та шляхи покращення її в сучасних умовах. The IX 
International Scientific and Practical Conference «Analysis of the problems of 
science and modern education», March 06–08, 2023, Prague, Czech Republic. 
256 с. С. 47-51. URL: https://eu-conf.com/wp-
content/uploads/2023/03/Analysis-of-the-problems-of-science-and-modern-
education.pdf#page=48 
25. Кулик А.В. Теорія економічного аналізу: навч. посіб. / А.В. Кулик. – К.: 
ДП «Вид. дім «Персонал», 2018. – 452 с. – Бібліогр.: с. 444-451. URL: 
https://maup.com.ua/assets/files/lib/book/teoria_ekon_analizu_2018.pdf  
26. Мамонтова Н. А., Корнійчук Т. С. Особливості обліку дебіторської 
заборгованості за національними і міжнародними стандартами. Наукові 
записки Національного університету "Острозька академія". Серія: 
Економіка. 2021. № 21., С. 115-119. URL: 
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoa_2021_21_18 
27. Майданевич Ю.П. Особливості інвентаризації розрахунків із дебіторами. 
Науково-виробничий журнал Бізнес-навігатор. 2013. №1 (30). З. 192-196.  
126 
 
28. Мельник Р. Економічна сутність та структура дебіторської заборгованості 
підприємства. 2021. – С. 83–85. URL: 
http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/48799/1/%D0%A0%D0%B0%D
1%97%D1%81%D0%B0%20%D0%9C%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0
%BD%D0%B8%D0%BA.pdf  
29. Мазаракі, А. А., Ушакова, Н. М., & Лігоненко, Л. О. (1999). Економіка 
торговельного підприємства. Київ: Хрещатик. 
30. Міжнародні стандарти фінансової звітності. (2005). МСФЗ 7 «Фінансові 
інструменти: розкриття інформації». International Accounting Standards 
Board. https://www.ifrs.org 
31. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 32 «Фінансові 
інструменти: подання» [Електронний ресурс] / Рада з міжнародних 
стандартів бухгалтерського обліку (IASB). 
32. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку. (2003). МСБО 39 
«Фінансові інструменти: визнання та оцінка». International Accounting 
Standards Board. https://www.ifrs.org 
33. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності : 
Затв. наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 
433. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0433201-13#Text 
34. Мочерний С. В., Ларіна Я. С., Устинко О. А., Юрій С. І. Економічна теорія 
: підручник. — Київ : Знання, 2006. 463 с. 
35. Мишалова Ю., Ступницька Т. Теоретичні підходи до визначення 
дебіторської та кредиторської заборгованості. Актуальні аспекти 
соціально-економічного розвитку України: погляд молоді : тези ІІІ 
Всеукр. студент. науково-практ. конф., м. Одеса, 6–7 квіт. 2021 р. С. 96–
99. URL: https://card-file.ontu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/44d61f2c-
6d59-4e35-83fc-01cace2599cf/content 
36. Мулик Т. О. Аналітичне забезпечення дебіторської заборгованості в 
системі управління підприємства. Агросвіт. 2022. (9-10), C. 69-78. URL: 
http://www.agrosvit.info/?op=1&z=3606&i=8  
127 
 
37. Накорик А. В. Визначення дебіторської заборгованості: теоретичний 
аспект / А. В. Накорик ; наук. кер. Т. М. Ступницька // Актуальні аспекти 
соціально-економічного розвитку України: погляд молоді : тези ІІ Всеукр. 
студент. наук.-практ. конф., Одеса, 2–3 квіт. 2020 р. / Одес. нац. акад. 
харч. технологій, ННІ приклад. економіки і менеджменту ім. Г. Е. 
Вейнштейна. – Одеса : ОНАХТ, 2020. – С. 40–44. URL: https://card-
file.ontu.edu.ua/handle/123456789/13352 
38. Наумова Т.А., Бойченко Н.В., Нестеренко І.В. Методичні аспекти 
внутрішнього контролю дебіторської заборгованості торговельних 
підприємств. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі 
та послуг: зб. наук. пр. у 2-х ч. Ч. 1. 2013. Вип. 1 (17). С. 39-46 
39. Облік дебіторської заборгованості. URL: 
http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/4673/1/%D0%9E%D0
%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D1%
96%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D
1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%
BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.pdf 
40. Олійник С.О. Шляхи удосконалення обліку дебіторської заборгованості. 
Журнал науковий огляд. 2018. №5 (48). С. 1 – 8. 
41. Податковий кодекс України: Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI : 
станом на 21 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-
17#Text 
42. Подмешальська Ю.В., Варварін Р.Ю. Внутрішній аудит як засіб 
удосконалення обліку та контролю дебіторської заборгованості. 
Економіка і суспільство. 2016. № 7. С. 963-966. 
43. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України 
від 16.07.1999 № 996-XIV: станом на 3 верес. 2024 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text  
44. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» : Наказ 
128 
 
Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237 : станом на 3 листоп. 
2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0725-99#Text  
45. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" : Наказ Міністерства фінансів 
України від 31.01.2000 р. № 20. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0085-00#Text 
46. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 13 "Фінансові інструменти": Наказ М-ва фінансів 
України від 30.11.2001 № 559: станом на 3 січ. 2024 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01#Text 
47. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 15 «Дохід». затверджено наказом Міністерства 
фінансів України № 290 від 29 листопада 1999 року. 
https://zakon.rada.gov.ua 
48. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів": Наказ М-ва 
фінансів України від 10.08.2000 № 193: станом на 5 листоп. 2024 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text  
49. Про затвердження Порядку подання фінансової звітності: Постанова Каб. 
Міністрів України від 28.02.2000 № 419 : станом на 2 груд. 2022 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-2000-п#Text  
50. Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним 
транспортом в Україні: Наказ М-ва трансп. України від 14.10.1997 № 363 : 
станом на 3 січ. 2025 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0128-
98#Text 
51. Про затвердження Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним 
транспортом в Україні: Наказ М-ва інфраструктури України від 
03.06.2019 № 413. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0649-19#Text 
52. Про затвердження Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 25 "Спрощена фінансова звітність": Наказ М-ва 
129 
 
фінансів України від 25.02.2000 № 39: станом на 17 лют. 2023 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0161-00#Text 
53. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в 
Україні: Постанова Правління Національного банку України № 148 від 
29 грудня 2017 р. (набрав чинності 05 січня 2018 р.) // База даних 
«Законодавство України». Доступно за: 
https://zakon.rada.gov.ua/go/v0148500-17 
54. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському 
обліку: Наказ Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. 
(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. 
№ 168/704) // База даних «Законодавство України». Доступно за: 
https://zakon.rada.gov.ua/go/z0168-95 
55. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань: Наказ 
Міністерства фінансів України № 879 від 02 вересня 2014 р. 
(Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. 
№ 1365/26142) // База даних «Законодавство України». Доступно за: 
https://zakon.rada.gov.ua/go/z1365-14 
56. Пушкар М.С. Бухгалтерський облік: [навч. посіб.] / М.С. Пушкар, В.З. 
Семанюк, Н.В. Гудзь; Терноп. нац. екон. ун-т. – Т.: Астон, 2009. – 251 с. 
57. Пугаченко О., Зарудна, Н. Внутрішній контроль порядку відображення в 
обліку дебіторської заборгованості. Економіка та суспільство. 2022. № 37. 
doi: 10.32782/2524-0072/2022-37-73 
58. Редько Г. Г. Фінансовий облік : навч. посіб. — Київ : КНЕУ, 2009. — 468 
с. 
59. Серединська В. М., Загородна О. М., Федорович Р. В. Економічний аналіз: 
навч. посіб. / [В. М. Серединська, О. М. Загородна, Р. В. Федорович]; за 
ред. Р. В. Федоровича. — Тернопіль: Астон, 2010. — 591 с. 
60. Світовий ринок товарів та послуг / А. А. Мазаракі (редактор) – навч. 
посібник, Київський національний торговельно-економічний університет 
(2005). 
130 
 
61. Сидоренко О.О. Визнання, класифікація та окремі аспекти обліку 
дебіторської заборгованості у суб’єктів господарювання. 
Інфраструктура ринку. 2019. № 32. С. 449–456. URL: 
http://ir.stu.cn.ua/bitstream/handle/123456789/18501/%d0%92%d0%b8%d0
%b7%d0%b0%d0%bd%%d1%8.pdf?sequence=1&isAllowed=y 
62. Синькевич, Н. І. Актуальність та проблеми дебіторської заборгованості: 
історичні аспекти, економічний зміст та етапи розвитку. Галицький 
економічний вісник Тернопільського національного технічного 
університету. 2018.  53(2), С. 119-129. 
URL: http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/27856 
63. Сопко В. В., Завгородній В. П. Організація бухгалтерського обліку, 
економічного контролю та аналізу: Підручник / Київський національний 
економічний ун-т. ― К., 2010. ― 258 с. 
64. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і 
звітність: підруч. Київ: Алерта, 2011. 976 с. 
65. Усач, Б. Ф. Контроль і ревізія: підручник. – К.: Знання-Прес, 2005.  263 с. 
66. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / І. Б. Хома, Н. І. Андрушко, К. М. 
Слюсарчик. Друге видання. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 
2012. 344 с. 
67. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 
2007. – 480 с. URL: 
http://elcat.pnpu.edu.ua/docs/%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%
BA%D0%B8%D1%85.pdf  
68. Фінансовий облік: навчальний посібник / В. М. Краєвський, О. П. 
Колісник, Н. В. Гуріна та ін. – Ірпінь : Державний податковий 
університет, 2022. – 616 с. URL: 
https://dpu.edu.ua/?view=article&id=1789:finansovyi-oblik-navchalnyi-
posibnyk&catid=2 
131 
 
69. Чорненька О. Б. Напрями вдосконалення обліку дебіторською та 
кредиторської заборгованості на підприємствах. Наукові записки. 2016. № 
2(53). С. 259–269. 
70. Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку / В. Г. Швець. [2-ге вид.]. ― 
К.: Знання, 2014. ― 444 с. 
71. Шепель Т. П., Вінтоняк А. А. Організаційно-методичні аспекти обліку 
дебіторської заборгованості: вітчизняний та зарубіжний 
досвід. Економіка та суспільство. 2023. № 52. 
URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-52-56. 
72. Що таке CMR? Для чого потрібна товаро-транспортна накладна CMR 
(ЦМР)? URL: https://trans-atlas.com.ua/ua/article/91  
73. Яструбський М.Я., Левкович І.Р. Проблеми обліку розрахунків з 
дебіторами і кредиторами. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 38. URL: 
https://economyandsociety.in.ua/plugins/generic/pdfJsViewer/pdf.js/web/vie
wer.html?file=https%3A%2F%2Feconomyandsociety.in.ua%2Findex.php%2
Fjournal%2Farticle%2Fdownload%2F1302%2F1256%2F  
74. Якимова Л.П., Мацкуляк К.І. Аналітичне забезпечення управління 
розрахунками з контрагентами в контексті забезпечення 
платоспроможності підприємства. Проблеми економіки. 2018. №2 (36). С. 
396 – 402. 
75. Lysenko A. Методика проведення аналізу дебіторської заборгованості 
суб’єктів господарювання. Наукові праці Кіровоградського національного 
технічного університету. Економічні науки. 2014. Вип. 26, C. 184-192. 
URL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=470283  
76. Matchuk, S., Havrylenko, V., Lukanovska, I., Kharkhalis, T., & Ostapenko, 
Y. (2024). The evolution of accounting and auditing in the era of digital 
technologies: the role of cloud services and process automation. Salud, 
Ciencia Y Tecnología - Serie De Conferencias, 3, .1138. 
https://doi.org/10.56294/sctconf2024.1138 
 
132
ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
