ОБЛІК, АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ ГРОШОВИХ КОШТІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ ПСП "КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ", С. КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., УМАНСЬКИЙ Р-Н)

Сененко, Сергій Олександрович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6849
Назва:	ОБЛІК, АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ ГРОШОВИХ КОШТІВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ ПСП "КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ", С. КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., УМАНСЬКИЙ Р-Н)
Автори:	Гавриленко, Валентина Олександрівна Сененко, Сергій Олександрович
Дата публікації:	2025
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6849
Розташовується у зібраннях:	071 Облік і оподаткування (Облік і аудит)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
грошові кошти Синенко.pdf Restricted Access		1.14 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
3 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2025 р. 
 
 
СЕНЕНКО СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
ОБЛІК, АНАЛІЗ ТА КОНТРОЛЬ ГРОШОВИХ КОШТІВ В УМОВАХ 
ЦИФРОВІЗАЦІЇ: ВИКЛИКИ ТА МОЖЛИВОСТІ (НА МАТЕРІАЛАХ 
ПСП "КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ", С. КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ, 
ЧЕРКАСЬКА ОБЛ., УМАНСЬКИЙ Р-Н) 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________           Сененко С.О. 
                                                                                                            (підпис)                                      П.І.П.студента 
«____»______________2025 р. 
 
 
Науковий керівник: 
Д.е.н., доцент                                   ______________          Гавриленко В.О.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2025 р.                  
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 
4 
ЗМІСТ 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА 10 
АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ КОШТІВ 
1.1 Сутність та  класифікація грошових коштів 10 
1.2 Організація обліку грошових коштів підприємства 21 
1.3 Мета, завдання та порядок проведення контролю грошових 40 
коштів 
1.4 Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових коштів 46 
РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ ГРОШОВИХ 57 
КОШТІВ НА ПРИВАТНОМУ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОМУ 
ПІДПРИЄМСТВІ «КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ» 
2.1 Організаційно-економічна характеристика ПСП «Конельські 57 
Хутори» 
2.2 Організація обліку грошових коштів на підприємстві 72 
2.3 Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів на 82 
підприємстві 
2.4 Напрями удосконалення організації і методики обліку грошових 87 
коштів із застосуванням комп’ютерних технологій 
РОЗДІЛ 3 ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ 92 
ГРОШОВИХ КОШТІВ ПСП «КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ» 
3.1 Організація контролю грошових коштів 92 
3.2 Методика аналізу грошових коштів підприємства 103 
3.3 Шляхи удосконалення контролю та аналізу грошових коштів 116 
ВИСНОВКИ 123 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 126 
ДОДАТКИ 127 
 
 
 
 
 
  
5 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. Грошові кошти є найбільш мобільною та 
універсальною формою оборотних активів підприємства, що забезпечує 
безперервність операційного виробництва, виконання зобов’язань, 
інвестиційний розвиток та фінансову стійкість суб’єкта господарювання. В 
умовах сучасного економічного середовища України, яке характеризується 
високим рівнем невизначеності, інфляційними процесами, зміною 
кон’юнктури товарних ринків та трансформацією фінансово-кредитної 
системи, роль ефективної системи обліку, контролю та аналізу грошових 
коштів значно зростає. 
Поглиблення воєнних ризиків, переривання логістичних ланцюгів, 
ускладнення доступу до кредитних ресурсів та підвищення вимог до 
прозорості фінансової інформації з боку держави, інвесторів і партнерів 
зумовлюють потребу в удосконаленні методичних підходів до управління 
грошовими потоками. Зважаючи на це, підприємства мають забезпечити 
достовірний облік грошових операцій, своєчасний контроль за їх рухом, 
запобігання фінансовим зловживанням і формування інформаційної бази для 
прийняття обґрунтованих управлінських рішень. 
У контексті цифрової трансформації бізнесу, поширення електронних 
платежів, застосування автоматизованих бухгалтерських систем та 
електронного документообігу змінюються як методика, так і організація 
обліку грошових коштів. Це потребує адаптації до нових регуляторних вимог 
НБУ, оновлення принципів внутрішнього контролю, впровадження сучасних 
інструментів аналізу ліквідності та платоспроможності, а також підвищення 
фінансової дисципліни підприємств. 
Особливої актуальності тема набуває для аграрних, підприємств де 
обсяг і структура грошових потоків залежать від сезонності, коливань цін, 
тривалості операційного циклу та стану розрахунків із контрагентами. В таких 
6 
умовах науково обґрунтовані методи аналізу надходжень і видатків грошових 
коштів, оптимізація їх залишків, оцінка ризиків та своєчасне виявлення 
дисбалансів є ключовими чинниками забезпечення фінансової стабільності. 
Крім того, важливою є проблема недосконалості внутрішнього 
контролю та нерідкі випадки порушення касової дисципліни, нецільового 
використання грошових коштів, затримки у розрахунках та викривлення 
фінансової звітності. Це підвищує значення аудиту та постійного моніторингу 
руху коштів з метою мінімізації фінансових ризиків. 
Таким чином, актуальність теми обумовлена: необхідністю 
забезпечення фінансової безпеки підприємств в умовах економічної 
нестабільності; зростанням ролі якісної обліково-аналітичної інформації в 
системі управління грошовими потоками; потребою удосконалення 
внутрішнього контролю та підвищення фінансової дисципліни; розвитком 
цифрових технологій та автоматизованих систем обліку; посиленням 
нормативних вимог до прозорості та достовірності фінансової інформації; 
необхідністю адаптації підприємств до вимог сучасного ринку та потреб 
зовнішніх користувачів інформації. 
Усе це свідчить, що дослідження питань обліку, контролю та аналізу 
грошових коштів підприємств має високу теоретичну й практичну значущість, 
а розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності управління 
грошовими потоками є важливим науковим та прикладним завданням. 
Проблематика сутності грошових коштів, організації розрахунків, їх 
обліку та аудиту знайшла відображення в наукових працях багатьох 
вітчизняних дослідників, зокрема: Ф.Ф. Бутинця, А.С. Гальчинського, С.Ф. 
Голова, Г.Г. Кірейцева, А.М. Кузьмінського, В.В. Сопка, Н.М. Малюги, М.В. 
Кужельного, М.Г. Чумаченка, В.О. Шевчука, Г.В. Савіцької та інших учених. 
Однак, попри значний доробок, низка аспектів організації обліку, контролю та 
аналізу грошових коштів, зокрема в умовах цифровізації, зростання ризиків та 
нестабільності ринкового середовища, потребують подальшого уточнення та 
розвитку. 
7 
Удосконалення системи бухгалтерського обліку грошових коштів, 
запровадження більш ефективних методичних підходів до їх відображення та 
контролю залишається одним із найбільш актуальних завдань для 
підприємств. Наявність достатнього обсягу грошових активів безпосередньо 
зумовлює платоспроможність, конкурентоспроможність, ефективність 
діяльності та потенціал подальшого розвитку підприємства. Крім того, 
належна організація обліку грошових коштів, розрахункових і платіжних 
операцій є важливою передумовою впорядкування грошового обігу в 
економіці, забезпечення фінансової дисципліни, раціонального використання 
фінансових ресурсів і зниження рівня ризиків неплатежів. 
На сучасному етапі, коли більшість підприємств відчуває дефіцит 
грошових ресурсів, здатність суб’єкта господарювання підтримувати свою 
життєздатність значною мірою залежить від ефективності управління 
грошовими потоками. У вітчизняній практиці до останнього часу управлінню 
грошовими активами приділялося відносно недостатньо уваги, попри те що 
саме ці активи є одним із найдефіцитніших ресурсів. Рівень їх управління 
безпосередньо впливає на динаміку розвитку підприємства, структуру джерел 
фінансування та кінцеві результати господарської діяльності. Це зумовлює 
необхідність посилення контролю за рухом грошових потоків, оптимізації 
залишків грошових коштів та підвищення ефективності здійснюваних 
платежів. Організація системи управління грошовими активами базується на 
інформації бухгалтерського обліку, яка забезпечує моніторинг руху грошових 
потоків та формування достатніх резервів ліквідності для підтримання 
операційної діяльності підприємства. Саме цими чинниками зумовлюється 
актуальність обраної теми дослідження. 
Метою кваліфікаційної роботи є комплексне дослідження 
теоретичних і прикладних аспектів організації та методики обліку контролю 
та аналізу грошових коштів на підприємстві, а також розробка практичних 
рекомендацій щодо їх удосконалення. 
8 
Відповідно до поставленої мети в роботі передбачено розв’язання 
таких основних завдань: 
⎯ розкрити економічну сутність, значення та функції грошових коштів 
підприємства, визначити завдання їх обліку і механізм впливу на перебіг 
економічних процесів; 
⎯ дослідити методику контролю та аналізу грошових коштів; 
⎯ надати організаційно-економічну характеристику фінансово-
господарської діяльності та системи обліку і контролю на підприємстві 
ПСП «Конельські Хутори»; 
⎯ вивчити організацію та методику бухгалтерського обліку грошових 
коштів на досліджуваному підприємстві; 
⎯ дослідити особливості організації та методики контролю грошових 
коштів і виявити наявні проблемні аспекти; 
⎯ здійснити аналіз грошових коштів та фінансового стану підприємства; 
⎯ обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення організації та методики 
обліку грошових коштів підприємства з урахуванням можливостей 
застосування комп’ютерних технологій та цифровізації; 
⎯ надати пропозиції щодо удосконалення контролю та аналізу грошових 
коштів,  
Об’єктом дослідження в кваліфікаційній роботі виступає система 
організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу грошових коштів 
підприємства. 
Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційно-
практичні засади побудови системи обліку, контролю та аналізу грошових 
коштів на підприємстві. 
Суб’єктом дослідження є приватне сільськогосподарське 
підприємство ПСП «Конельські Хутори». 
Для досягнення поставленої мети та розв’язання визначених завдань у 
роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів 
дослідження, зокрема: методи теоретичного узагальнення та порівняння – для 
9 
уточнення економічної сутності грошових коштів і пов’язаних з ними 
категорій; методи аналізу і синтезу – для виявлення основних напрямів 
удосконалення методики обліку грошових коштів на підприємстві та 
обґрунтування доцільності запровадження системи внутрішнього аудиту; 
індукції і дедукції – для побудови системи етапів проведення внутрішнього 
контролю грошових коштів; статистичні та економіко-математичні методи – 
для встановлення взаємозв’язку між рухом грошових коштів, обсягами 
реалізації та прибутком; методи абстрагування і моделювання – для 
визначення ключових напрямів аналізу грошових потоків. Додатково 
застосовано прийоми групування, порівняння результатів. 
Теоретико-методологічну базу дослідження становлять 
фундаментальні положення економічної теорії, праці вітчизняних та 
зарубіжних учених з проблем фінансового й управлінського обліку, контролю 
та аналізу, а також сучасні концепції управління грошовими потоками. 
Інформаційною основою роботи є закони України, укази Президента України, 
постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти з 
регулювання бухгалтерського обліку, контролю та аудиту грошових коштів, а 
також внутрішні регламенти підприємства. 
Наукова новизна є розробка пропозиції щодо впровадження на 
підприємстві цифрових технологій обліку,  
Результати дослідження та рекомендації щодо удосконалення обліку, 
контролю та аналізу грошових коштів можуть бути використані 
підприємством і сприятимуть підвищенню прибутковості, ефективності та 
результативності фінансово-економічної діяльності підприємства. 
Апробація результатів роботи: Бразілій Н.  Сененко С.О. Впровадження 
хмарних технологій для управління дебіторською заборгованістю. The 5th 
International scientific and practical conference “Future of science: innovations 
and perspectives” (March 24-26, 2025) SSPG Publish, Stockholm, Sweden. 2025. 
399 p.ISBN 978-91-87224-03-4 https://s.chdtu.edu.ua/zwQCeC   
  
10 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ 
ГРОШОВИХ КОШТІВ 
 
 
1.1. Сутність та  класифікація грошових коштів  
 
Господарська діяльність представлена сукупністю господарських 
операцій, кожна з яких відображає певний етап змін у складі активів або 
джерел їх формування. У ході цієї діяльності суб’єкт господарювання формує 
розгалужену систему розрахункових відносин із постачальниками сировини та 
матеріалів, підрядниками, покупцями і замовниками, транспортними 
організаціями, фінансовими установами, персоналом та іншими 
контрагентами. 
Грошові кошти є базовою категорією фінансової науки та 
найліквіднішим видом оборотних активів, що забезпечують безперервність 
господарської діяльності підприємства. У широкому розумінні грошові кошти 
– це сукупність платіжних засобів, які знаходяться у розпорядженні 
підприємства та використовуються для здійснення поточних розрахунків, 
фінансування операційної діяльності та забезпечення фінансової стійкості 
суб’єкта господарювання. 
Згідно з НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», грошові 
кошти – це активи, які підприємство утримує для покриття поточних потреб у 
платежах [45]. Вони не потребують трансформації у будь-яку іншу форму, що 
визначає їхню абсолютну ліквідність та здатність забезпечувати негайне 
виконання зобов’язань. 
Грошові кошти, виконуючи функції міри вартості, засобу обігу й 
платежу, перебувають у постійному кругообігу за схемою «гроші – товар – 
виробництво – товар – гроші». Після реалізації продукції чи послуг вони 
повертаються до підприємства у формі грошової виручки. В умовах 
11 
розвиненої товарної економіки гроші, насамперед у формі золота як 
загального еквівалента, історично виконували п’ять основних функцій: міри 
вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу та світових 
грошей [43, 45, 49]. Схематично це наведено в таблиці 1.1. 
Таблиця 1.1 
Характеристика функцій грошей 
Назва функції Характеристика 
Засіб обігу Грошові кошти є посередником у процесі обміну товарів, робіт і 
. послуг, забезпечуючи безперервність виробничо-комерційного 
 циклу 
Засіб платежу Кошти використовуються для: 
 • оплати поставок матеріалів, 
• виплати заробітної плати, 
• погашення кредитів, 
• сплати податків, 
• розрахунків з контрагентами. 
Засіб накопичення Підприємство може акумулювати тимчасово вільні грошові кошти у 
 вигляді резервів для майбутніх інвестицій та непередбачених витрат. 
Міра вартості Вартість продукції, активів, робіт та послуг вимірюється в грошах, 
 що дозволяє уніфікувати облік та розрахунки. 
Інвестиційна Вільні кошти можуть вкладатися у: 
функція • депозити, 
 • облігації, 
• високоліквідні фінансові інструменти. 
Контрольна Грошові операції є об'єктом особливого контролю з боку держави, 
функція банків та внутрішніх служб підприємства. 
 Рух коштів відображає реальні зміни у фінансовому стані 
підприємства. 
Функція Наявність достатнього залишку коштів гарантує здатність 
забезпечення підприємства виконувати свої зобов’язання вчасно. 
ліквідності 
Джерело: складено за джерелами [43, 45, 49] 
 
Функція міри вартості полягає в тому, що гроші слугують універсальною 
формою вираження вартості різних товарів і послуг. Оскільки в товарах і 
грошах втілена абстрактна праця, її кількісне вимірювання через грошовий 
еквівалент забезпечує можливість зіставлення вартості різноманітних благ, а 
грошове вираження вартості товару набуває форми ціни. Важливою є й 
функція грошей як засобу обігу: у цьому разі гроші виступають посередником 
в обміні, забезпечуючи реалізацію товарів. У такій ролі здатні виступати як 
реальні гроші (золоті монети, зливки), так і їх паперові аналоги. 
12 
Особливий характер має функція засобу нагромадження. Оскільки гроші 
– це специфічний товар, який можна обміняти на будь-який інший, вони 
перетворюються на узагальнену форму нагромадженого багатства. Якщо після 
продажу товару обмін «товар – гроші» не завершується придбанням нового 
товару, гроші вилучаються зі сфери обігу і формують скарб. Поряд з 
нагромадженням грошових коштів у формі монет чи зливків, накопичення 
може відбуватися через придбання предметів розкоші із дорогоцінних металів  
Функція засобу платежу тісно пов’язана із функцією засобу обігу, але 
передбачає відокремлений рух грошей у часі. Гроші виконують функцію 
засобу платежу тоді, коли здійснюють самостійний рух між контрагентами – 
як у межах товарного обігу, так і поза ним (наприклад, при поверненні позик, 
сплаті податків). З цієї функції походять боргові інструменти: продаж товару 
в кредит супроводжується оформленням зобов’язань покупця (боргової 
розписки, векселя), що стало підґрунтям виникнення кредитних грошей [30, с. 
172] 
Бухгалтерський облік грошових коштів покликаний вирішувати такі 
ключові завдання: 
⎯ своєчасне та достовірне відображення наявності й руху (надходження і 
вибуття) грошових коштів у касі підприємства та на рахунках в 
банківських установах; 
⎯ забезпечення контролю за дотриманням установленого ліміту залишку 
готівки в касі, збереженням та раціональним використанням грошових 
ресурсів; 
⎯ правильне документальне оформлення і відображення розрахункових 
операцій, організація контролю за своєчасністю платежів і дотриманням 
установлених форм розрахунків; 
⎯ коректне відображення отриманих кредитів, здійснення контролю за їх 
цільовим використанням та своєчасним погашенням [36, 67]. 
Порядок здійснення готівкових і безготівкових розрахунків суворо 
регламентується чинним законодавством України. Раціональна організація 
13 
обліку грошових коштів дає змогу формувати повну інформацію про їх 
наявність, структуру та напрями використання, а також забезпечувати 
належний контроль за їх збереженням. Поняття «грошовий потік» є усталеним 
у зарубіжній економічній літературі, водночас у вітчизняній теорії та практиці 
воно почало широко застосовуватися з посиленням ринкових реформ в 
Україні. Історичну еволюцію уявлень про грошові кошти та грошові потоки 
доцільно відобразити графічно (рис. 1.1). 
 
 ГРОШІ 
 
 
Ме талеві Паперові Кредитні гроші 
 
Мідні монети Казначейські 
 
білети Готівкові Безготівкові 
гроші гроші 
  
Срібні монети 
 Банківські  
Банкноти Електронні 
білети гроші 
 
Золоті монети 
 Електронні  
Казначейські Кредитні 
 білети гроші 
Криптовалюта 
 
Державні Розрахункові 
 цінні папери чеки 
 
 Українські 
гривні 
 
 Розмінна 
монета 
 
Рис. 1.1. Історичний розвиток грошових коштів  
Рисунок складено за джерелом [67] 
 
14 
В діяльності підприємств «кошти» є найліквіднішою складовою 
оборотних засобів. До складу коштів включали готівку в касі та залишки на 
поточних рахунках у банках. Деякі науковці грошові кошти розглядали в 
контексті оборотних засобів, що поділялися на нормовані й ненормовані, 
причому кошти належали до ненормованих активів. Через відсутність чітких 
нормативів їх залишків оцінювання здійснювалося шляхом порівняння з 
показниками попередніх періодів, тобто аналізувалася динаміка абсолютних 
сум за даними балансу [68, с. 127]. 
За таких підходів зростання залишків грошових коштів на поточному 
рахунку та в касі протягом періоду трактувалося як позитивна тенденція. 
Натомість в умовах ринкової економіки підприємства мають орієнтуватися на 
оптимізацію залишків коштів і раціональне використання тимчасово вільних 
грошових ресурсів. Невиправдане накопичення коштів пов’язане з реальними 
втратами для підприємства, зумовленими інфляційними процесами, 
знеціненням грошей та втратою можливостей їх альтернативного розміщення 
з метою отримання додаткового доходу. 
В англо-американській економічній літературі кошти в традиційному 
для вітчизняної практики значенні визначаються терміном «cash» (готівка). 
Водночас зміст цієї категорії трактують ширше – як готівку та грошові 
еквіваленти, тобто високоліквідні короткострокові активи, що можуть бути 
швидко конвертовані у грошові кошти без істотних втрат вартості. Операції з 
купівлі та продажу грошових еквівалентів розглядаються не як самостійні 
грошові потоки, а як трансформація однієї форми коштів в іншу [12, с. 153]. 
У французькій економічній школі з 70-х років ХХ ст. поширеним стало 
інше трактування коштів – як різниці між чистим оборотним капіталом та 
потребою в оборотному капіталі (рівняння функціональної рівноваги Мельє, 
Бароле і Бульме). Паралельно використовується поняття «касової готівки», що 
визначається як сума коштів і банківських кредитів, отже кошти дорівнюють 
касовій готівці за мінусом заборгованості перед банками. У випадку 
відсутності потреби в кредитах кошти збігаються з готівкою. Наявність 
15 
концепції фінансової рівноваги у французькому фінансовому менеджменті 
обумовила застосування саме такого підходу до тлумачення категорії «кошти» 
[68, 90]. 
У ринкових умовах паралельне використання понять «кошти» та 
«грошовий потік» є цілком логічним. Категорія «грошовий потік» акцентує 
увагу на динамічному характері підприємницької діяльності, в межах якої 
надходження та витрачання коштів мають безперервний, поточний характер, 
тоді як баланс відображає стан грошових коштів лише на певну дату. В.М. 
Суторміна розглядає грошові потоки як кошти, що надходять у результаті 
підприємницької діяльності підприємства. М.А. Поукок і А.Х. Тейлор 
трактують грошовий потік як усі кошти, що опиняються у розпорядженні 
підприємства і можуть бути використані протягом певного періоду часу; при 
цьому підкреслюється необхідність безперервності процесів реалізації та 
покриття витрат для забезпечення подальшого функціонування бізнесу [12]. 
Науковці [25] пропонують відносити до складу грошових коштів 
грошові чеки. На нашу думку, такий підхід є дискусійним, оскільки чек – це, 
насамперед, вид цінного папера, грошовий документ суворо встановленої 
форми, що містить безумовний наказ власника рахунка кредитній установі 
виплатити визначеній особі або пред’явнику чека обумовлену суму. Отже, 
сума за чеком відображає вже існуюче зобов’язання підприємства перед 
іншим суб’єктом господарювання, тоді як грошовими коштами доцільно 
вважати ресурси, що перебувають на спеціальних рахунках, відкритих для 
здійснення таких розрахунків [71]. 
В Україні відповідно до Національного положення (стандарту) 
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» під 
грошовими коштами (грошима) розуміють готівку, кошти на рахунках у 
банках та депозити до запитання [47]. 
З урахуванням наведених підходів вважаємо, що до складу грошових 
коштів як найліквідніших активів підприємства доцільно включати: готівку в 
касі; кошти на рахунках у банківських установах (на поточних та окремих 
16 
спеціальних рахунках, у тому числі відкритих для розрахунків за чеками); 
електронні гроші, емітовані у відкритих платіжних системах; депозити до 
запитання; кошти в дорозі. 
Для глибшого розуміння економічної сутності грошових коштів і 
грошових потоків, а також їх відмінностей та взаємозв’язку, доцільно 
схематично відобразити систему взаємозалежностей між цими категоріями 
(рис. 1.2). 
 
 
             ГРОШІ 
 
 
 У вигляді грошових знаків - готівка 
У вигляді коштів на банківських 
 рахунках 
 Кошти в дорозі 
 Електронні гроші у відкрито 
Депозити до запитання 
 циркулюючій системі 
 
         Грошові кошти 
 
  
 
                          Підприємство 
                                                                                                                 
 Еквіваленти грошових коштів                                                               Інші короткострокові  
                    Фінансові інвестиції           
 
           Грошові активи 
                     =  
 
        Фінансові ресурси  
 
 
Рис. 1.2. Взаємозв’язок понять “гроші”, “готівка”, “грошові кошти”, 
“фінансові ресурси” та “грошові активи”[71, с.56] 
17 
Грошові розрахунки доцільно поділяти на внутрішні та зовнішні. До 
внутрішніх належать розрахунки, пов’язані з виплатою заробітної плати, 
видачею підзвітних сум працівникам, нарахуванням і виплатою дивідендів 
акціонерам тощо. Зовнішні розрахунки обумовлені фінансовими 
взаємовідносинами підприємства з іншими контрагентами в процесі реалізації 
продукції (товарів, робіт, послуг), придбання сировини та матеріалів, сплати 
податків і обов’язкових платежів до бюджетів та позабюджетних фондів, 
отримання й погашення кредитів тощо [88]. 
Класифікацію грошових коштів та їх руху доцільно подати графічно; 
відповідна схема відображена на рисунку 1.3. 
 
готівкові грошові кошти 
форма існування 
безготівкові грошові кошти 
грошові кошти в національній  валюті 
вид валюти 
грошові кошти в іноземних валютах 
грошові кошти в банку вкладені у еквіваленти 
  
за місцем зберігання у касі підприємства вкладені у цінні папери 
у підзвітних осіб у контрагентів (видані 
аванси) 
власні 
за джерелами залучені 
надходження  запозичені 
 
Рис. 1.3. Класифікація грошових коштів [66, 71] 
 
Класифікація грошових потоків безпосередньо корелює з формами руху 
грошових коштів. Розрахунки можуть здійснюватися в готівковій та 
безготівковій формах. Платежі готівкою підприємств, підприємців і фізичних 
осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а 
18 
також за операціями, що не пов’язані безпосередньо з реалізацією продукції 
чи іншого майна, кваліфікуються як готівкові розрахунки і проводяться через 
касу підприємства. 
Касові операції – це операції підприємств між собою, а також з 
підприємцями і фізичними особами, пов’язані з прийманням і видачею 
готівкових коштів при здійсненні розрахунків через касу з обов’язковим 
відображенням таких операцій у касовій книзі та книзі обліку розрахункових 
операцій [56]. 
Платежі, що здійснюються без використання готівки, називаються 
безготівковими розрахунками і проводяться через банківські установи. 
Безготівкові розрахунки передбачають перерахування грошових коштів із 
рахунку підприємства-платника на рахунок підприємства-одержувача. 
Посередником у таких розрахунках виступає банк, який на договірних засадах 
надає розрахунково-касові послуги своїм клієнтам. За економічним змістом 
безготівкові розрахунки поділяються на розрахунки товарного характеру 
(розрахунки між підприємствами за відвантажені товарно-матеріальні 
цінності, виконані роботи, надані послуги) та нетоварного характеру 
(розрахунки з бюджетом за податками і зборами, погашення банківських позик 
і відсотків за ними, розрахунки з дебіторами, не пов’язані безпосередньо з 
товарними операціями тощо) [36, 37, 38, 41]. 
Суттєвою перевагою здійснення розрахунків через банківську систему є 
зниження потреби в готівці, акумулювання вільних грошових ресурсів на 
рахунках банків для подальшого кредитування, підвищення рівня їх 
збереження та ефективнішого використання, а також прискорення і 
оптимізація грошового обігу в масштабах держави. 
Готівковий і безготівковий грошові обороти тісно взаємопов’язані й 
трансформуються один в один. Так, виручка від реалізації продукції може 
спочатку надходити до каси підприємства у вигляді готівки, а потім здаватися 
до банку для зарахування на поточний чи інший рахунок. У свою чергу, з цих 
рахунків здійснюються безготівкові розрахунки з контрагентами, а також 
19 
отримується готівка для виплати заробітної плати, відшкодування витрат у 
відрядженні, проведення інших господарських виплат через касу. 
Якщо раніше використання безготівкових коштів при розрахунках було 
переважно прерогативою юридичних осіб, то стрімкий розвиток 
інформаційних технологій та платіжної інфраструктури зумовив активну 
інтеграцію безготівкових розрахунків у повсякденне життя населення, що 
призвело до поступового витіснення частки готівкових розрахунків. Водночас 
готівка продовжує відігравати важливу роль, насамперед під час виплати 
заробітної плати, відшкодування витрат у відрядженні та здійснення інших 
операцій, що традиційно проводяться через касу підприємства. 
З огляду на те, що використання готівки створює підвищені ризики 
нецільового чи неправомірного її витрачання, держава здійснює жорстке 
регулювання та контроль за готівковим обігом шляхом запровадження 
відповідних нормативно-правових актів. Національний банк України визначає 
порядок, форми та стандарти здійснення розрахунків банками, іншими 
юридичними й фізичними особами в економічному обороті України із 
застосуванням паперових і електронних платіжних документів та готівки, а 
також координує організацію розрахунків у цілому.  
Окрім цього, діє низка нормативних документів, що регламентують 
порядок ведення обліку грошових коштів. Згідно з Законом України «Про 
банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ кошти означають 
гроші у національній або іноземній валюті або їх еквіваленти [60]. Закон 
України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX [62] визначає 
грошові кошти, які існують в Україні у готівковій (формі грошових знаків) та 
безготівковій (формі записів на рахунках), електронні гроші та цифрові гроші. 
Електронні гроші та цифрові гроші існують лише в безготівковій формі. 
Вказаною нормативною базою, яка регулює розрахунки та їх 
відображення у обліку та звітності має бути забезпечено кожне робоче місце 
бухгалтера, відповідального за певну ділянку обліку розрахунків.  
 
20 
1.2. Організація обліку грошових коштів підприємства 
 
Для забезпечення безперервності виробничого процесу кожне 
підприємство повинно володіти достатнім обсягом грошових коштів, які 
становлять найбільш ліквідну складову його оборотних активів. Саме за 
рахунок грошових ресурсів здійснюється придбання матеріальних ресурсів, 
запасних частин та інших виробничих запасів, що споживаються у процесі 
виготовлення продукції. У результаті виробничої діяльності формується 
готова продукція, реалізація якої покупцям забезпечує надходження грошових 
коштів. Таким чином, у процесі функціонування підприємства гроші постійно 
перебувають у русі, проходячи всі стадії кругообігу. Це зумовлює зростання 
ролі належної організації обліку грошових коштів як важливої передумови 
отримання повної та достовірної інформації для прийняття обґрунтованих 
управлінських рішень, оцінювання надійності ділових партнерів і мінімізації 
ризиків господарської діяльності. Значущість обліку грошових коштів істотно 
посилилася в умовах активізації міжнародних економічних зв’язків. 
Обліковий процес грошових коштів є технологічним ланцюгом, у межах 
якого з вхідної інформації (первинних документів) у результаті її обробки 
формується вихідна інформація про наявність і рух грошових ресурсів за 
певний звітний період. Організація обліку грошових коштів передбачає 
послідовне проходження кількох етапів. На етапі первинного обліку 
оформлюються первинні документи, що є підставою для відображення 
операцій у бухгалтерському обліку та джерелом інформації про рух грошових 
коштів. Вибір форм і видів документів залежить від специфіки господарської 
діяльності підприємства та вимог чинних нормативно-правових актів. 
На етапі поточного обліку формуються регістри аналітичного та 
синтетичного обліку грошових коштів. Підсумковий облік передбачає 
складання фінансової звітності, у якій узагальнюється інформація про 
наявність та рух грошових ресурсів. Бухгалтерський облік, контроль та аналіз 
грошових коштів, будучи окремими управлінськими функціями, у 
21 
технологічному аспекті тісно взаємопов’язані: дані обліку слугують 
інформаційною базою для контролю та економічного аналізу, а результати 
контролю й аналізу, у свою чергу, використовуються для вдосконалення 
облікової системи . 
Узагальнення облікової інформації забезпечує реалізацію трьох 
основних функцій бухгалтерського обліку – інформаційної, контрольної та 
оціночної. Це зумовлює використання в системі обліку специфічних методів 
контролю та аналізу господарських процесів. Якість підсумкового обліку 
прямо залежить від рівня організації первинного й поточного обліку. 
Одночасно бухгалтерський облік виконує низку специфічних контрольних 
Отже, раціонально організований і своєчасний облік грошових коштів 
передбачає: забезпечення їх збереження в касі та на банківських рахунках; 
контроль за цільовим використанням відповідно до вимог нормативно-
правових актів; повне й оперативне документальне оформлення всіх операцій 
з їх надходження та вибуття як у касі підприємства, так і на рахунках у банках; 
дотримання розрахункової та фінансової дисципліни; своєчасне і достовірне 
ведення аналітичного обліку розрахунків і руху грошових ресурсів. 
Грошові кошти виступають відправною та завершальною ланкою 
господарсько-фінансового циклу. У процесі діяльності підприємства вони 
трансформуються в інші види активів, а досягнення результатів 
господарювання пов’язане з тим, що процес інкасації забезпечує повернення 
грошових коштів у формі виручки. Саме на основі сформованих грошових 
надходжень розпочинається новий цикл, який, як очікується, забезпечить 
підприємству одержання прибутку в майбутніх періодах [2, 4, 5, 6, 7, 9, 11, 15]. 
Фінансові ресурси підприємств можуть існувати у готівковій та 
безготівковій формах. До складу грошових коштів відносять готівку, що 
зберігається в касі, кошти на рахунках у банківських установах, а також 
депозити до запитання. 
Більшість розрахунків із підприємствами-контрагентами, виконання 
зобов’язань перед державою, а також погашення банківських кредитів 
22 
здійснюються у безготівковій формі. Використання готівки, як правило, 
пов’язане з виплатою заробітної плати працівникам, розрахунками з 
фізичними особами, оплатою окремих господарських витрат підприємства. 
Отриману готівкову виручку підприємство може спрямовувати на інші 
господарські потреби, що виникають у процесі діяльності, у тому числі для 
розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами. 
Разом з тим, за наявності податкового боргу підприємству заборонено 
використовувати готівкову виручку для виплат, пов’язаних з оплатою праці 
(за винятком виплат в умовах надзвичайних обставин та невідкладних потреб). 
Підприємство, що має податкову заборгованість, може здійснювати готівкові 
розрахунки з іншими суб’єктами господарювання в межах 10 тис. грн, а також 
з фізичними особами – для забезпечення власних потреб, крім виплат із 
заробітної плати. Платежі, що перевищують установлену граничну суму 10 
тис. грн, підлягають здійсненню виключно в безготівковій формі. Обмеження 
у 10 тис. грн не застосовується при закупівлі сільськогосподарської продукції 
[56, п. 6 розділу ІІ].  
Під рухом грошових коштів розуміють їх надходження та вибуття в 
розрізі видів діяльності підприємства. До руху грошових коштів у межах 
операційної діяльності належать: надходження від реалізації продукції 
(товарів, робіт, послуг), оплата за надання права користування активами 
(оренда), платежі постачальникам і підрядникам, виплати працівникам тощо. 
Операції з придбання основних засобів та нематеріальних активів, 
надходження коштів від реалізації необоротних активів, надання позик іншим 
суб’єктам господарювання, одержання дивідендів та відсотків відносять до 
інвестиційної діяльності. Прикладами руху коштів у межах фінансової 
діяльності є: надходження від емісії акцій, отримання та погашення позик, 
викуп власних акцій, виплата дивідендів, внески власників і повернення їм 
коштів для фінансування діяльності підприємства тощо. 
Грошові кошти, що зберігаються на банківських рахунках і обмежені в 
поточному використанні на період понад один рік, не включають до складу 
23 
оборотних грошових активів. Такі ресурси відображають у складі необоротних 
активів поряд з іншими довгостроковими фінансовими інвестиціями [9]. 
Основними завданнями обліку грошових коштів є: 
– здійснення жорсткого контролю за збереженням, надходженням і 
витрачанням грошових ресурсів; 
– своєчасне оформлення всіх операцій відповідними первинними 
документами; 
– контроль за дотриманням цільового характеру використання грошових 
коштів; 
– формування повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у 
складі й русі грошових коштів для потреб фінансової звітності; 
– правильне і своєчасне відображення руху грошових ресурсів у регістрах 
бухгалтерського обліку [9, 11, 17, 32, 36]. 
Усі суб’єкти господарювання, незалежно від форми власності, 
зобов’язані зберігати вільні грошові кошти на рахунках у банківських 
установах. Готівка може зберігатися в касі підприємства лише в межах 
установленого ліміту, визначеного Положенням про ведення касових операцій 
у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ 
від 29.12.2017  № 148 [56]. 
Ліміт залишку готівки в касі – це граничний розмір готівкових коштів, 
що можуть залишатися в касі на кінець робочого дня. Для встановлення 
загального ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки 
підприємство подає до банківської установи заявку-розрахунок, підписану 
керівником і головним бухгалтером та завірену печаткою, у двох примірниках. 
Така заявка-розрахунок є невід’ємною частиною договору на розрахунково-
касове обслуговування та оформлюється як його додаток. Перегляд ліміту 
каси може здійснюватися як з ініціативи підприємства (за наявності 
обґрунтованих змін у обсягах касових оборотів, режимі роботи, умовах 
здавання виручки тощо), так і за ініціативою банку, що встановив відповідний 
ліміт. 
24 
Розмір ліміту каси визначається з урахуванням специфіки діяльності 
підприємства, режиму його роботи, віддаленості від банківської установи, 
обсягів касових оборотів, наявності договорів на інкасацію та здавання готівки 
до вечірніх кас банку тощо [56]. 
Зберігання готівки понад установлений ліміт допускається лише у дні 
виплати заробітної плати, премій, матеріальної допомоги, стипендій та інших 
аналогічних виплат – протягом трьох робочих днів, включаючи день 
отримання готівки в банку. Готівкові кошти, одержані в банку та не 
використані за цільовим призначенням, не можуть бути у вільному 
розпорядженні підприємства: їх необхідно або повернути до банку, або, у 
межах установленого ліміту, спрямувати на ті самі цілі, для яких вони були 
отримані. 
Видача готівки під звіт на виробничі (господарські) потреби 
допускається на строк не більше двох робочих днів, включаючи день її 
отримання. Якщо підзвітній особі одночасно видаються кошти на відрядження 
та для здійснення у цьому відрядженні господарських операцій, строк 
використання підзвітних сум може бути продовжений до завершення 
відрядження. Умовою видачі нових підзвітних сум є повне звітування особи 
за раніше одержані кошти. Суми, видані під звіт і не повернуті у встановлені 
строки, включаються до фактичного залишку готівки в касі на кінець дня і 
порівнюються з установленим лімітом; на суму перевищення застосовуються 
фінансові санкції відповідно до вимог Податкового кодексу. 
Ключові вимоги до організації касових операцій на підприємствах 
визначені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в 
Україні.  Підприємства та підприємці здійснюють готівкові розрахунки між 
собою і з фізичними особами через касу. Каса – це спеціально визначене 
приміщення або місце, де проводяться готівкові розрахунки, приймання, 
видача та зберігання грошових коштів, інших цінностей і касових документів  
25 
Готівка і цінні папери на підприємстві, як правило, зберігаються у 
вогнетривких металевих шафах або сейфах, які після закінчення робочого дня 
замикаються та опечатуються [56].  
За збереження грошових коштів і правильність ведення касових 
операцій відповідає касир, з яким укладається договір про повну матеріальну 
відповідальність. Касир не має права передоручати виконання своїх обов’язків 
іншим особам. У разі тимчасової його відсутності виконання обов’язків касира 
покладається на іншого працівника згідно з письмовим наказом керівника 
підприємства. При прийманні банкнот і монет касири керуються вимогами 
Постанови Правління НБУ «Про затвердження Правил визначення платіжних 
ознак та обміну банкнот, розмінних та обігових монет національної валюти 
України» від 03.12.2018  № 134 [39]. 
Оприбуткування готівки в касі здійснюється на підставі прибуткових 
касових ордерів за формою № КО-1, які підписуються головним бухгалтером 
або уповноваженою особою. Особі, що вносить готівку, видається квитанція, 
засвідчена підписами відповідальних осіб і печаткою підприємства. Для 
своєчасного отримання необхідної суми готівки з банку підприємство повинно 
завчасно (здебільшого за день) письмово або усно повідомити банк про бажані 
суми і структуру готівки (купюри, розмінна монета). 
Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткових касових 
ордерів за формою № КО-2 або платіжних (розрахунково-платіжних) 
відомостей. Документи на видачу коштів підписуються керівником і головним 
бухгалтером або уповноваженими ними особами. До видаткових ордерів 
можуть додаватися рахунки, заявки на отримання готівки та інші підтвердні 
документи. Якщо на доданих документах уже є дозвільний напис керівника, 
його підпис безпосередньо на видатковому ордері може не проставлятися. 
Під час видачі готівки окремій особі касир зобов’язаний вимагати 
документ, що посвідчує особу (паспорт, військовий квиток, службове 
посвідчення тощо), зафіксувати його реквізити та отримати підпис 
одержувача. [38, 39, 41]. 
26 
Видача готівки здійснюється виключно тій особі, яка зазначена у 
видатковому документі. Якщо кошти отримуються за довіреністю, 
оформленою у встановленому порядку, у тексті ордера після прізвища особи, 
якій належать кошти, зазначаються прізвище, ім’я та по батькові довіреної 
особи. При видачі готівки за відомістю касир робить позначку «За 
дорученням», а сама довіреність залишається в касира і додається до 
видаткового ордера чи відомості. 
Оплата праці, виплата допомог, стипендій та премій здійснюється за 
розрахунково-платіжними відомостями без оформлення окремого 
видаткового касового ордера на кожного одержувача. На титульному аркуші 
відомості проставляється дозвільний напис керівника і головного бухгалтера 
із зазначенням строків виплати і загальної суми. Після завершення 
встановленого строку видачі касир депоновані суми підлягають поверненню 
до банку, для чого складається один загальний видатковий касовий ордер. 
У касових ордерах обов’язково зазначають підставу їх складання та 
перелік доданих документів. Видавати оформлені касові ордери на руки 
особам, які вносять або одержують готівку, заборонено. Приймання та видача 
готівки на підставі касових документів здійснюються лише в день їх 
складання. Після здійснення операції прибуткові та видаткові документи 
підписуються касиром, а додані документи погашаються штампом або 
написом «Сплачено» із зазначенням дати [42, с. 59]. 
Прибуткові й видаткові касові ордери, що оформлюються на загальну 
суму касових операцій (виплата зарплати за відомостями, отримання готівки з 
банку, здавання виручки тощо), можуть не містити реквізиту «Отримувач». 
Усі касові документи до передачі до каси реєструються в Журналі реєстрації 
прибуткових і видаткових касових документів за формою № КО-3. Видаткові 
ордери на підставі платіжних відомостей реєструються після закінчення 
виплат. 
Надходження і видачу готівки в касі відображають у касовій книзі за 
формою № КО-4. Кожне підприємство веде одну касову книгу, аркуші якої 
27 
пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою, а їх кількість засвідчена 
підписами керівника і головного бухгалтера. Якщо підприємство здійснює 
операції в іноземній валюті, окремі касові книги відкриваються за кожною 
валютою. Касова книга є регістром аналітичного обліку. 
Записи в касовій книзі здійснюються в день проведення операцій за 
кожним касовим документом у двох примірниках під копірку. Відривні аркуші 
слугують звітом касира, а основні аркуші залишаються в книзі; обидва 
примірники нумеруються однаково. Наприкінці робочого дня касир 
підраховує підсумки операцій, визначає залишок готівки на наступний день і 
передає до бухгалтерії відривний аркуш касової книги разом із прибутковими 
та видатковими документами під розписку в книзі. 
Касову книгу може бути організовано й в автоматизованій формі. 
Нумерація сторінок здійснюється автоматично в порядку зростання з початку 
року. Загальна кількість аркушів засвідчується підписами керівника і 
головного бухгалтера, а книга скріплюється печаткою [42, с. 90]. 
Бухгалтерія після одержання звіту касира перевіряє правильність 
здійснених записів і відображає операції в обліку, формуючи відповідну 
кореспонденцію рахунків. Для підвищення рівня контролю за збереженням 
грошових коштів не рідше одного разу на місяць проводиться раптова 
інвентаризація каси. 
Поряд із готівковими розрахунками значну роль у діяльності 
підприємств відіграють безготівкові розрахунки. Для їх здійснення 
підприємство відкриває відповідні рахунки в комерційних банках різних видів 
(перелік рахунків та їх характеристика наведено в табл. 1.2) [9, 72]. 
Для відкриття поточного рахунка в іноземній валюті підприємство подає 
до банку той самий комплект документів, що й для відкриття поточного 
рахунка в національній валюті. Окремим різновидом поточних рахунків є 
карткові рахунки. 
 
 
28 
Таблиця 1.2 
Види рахунків бухгалтерського обліку 
Види рахунків в банку 
1 2 
Рахунок, який відкривається в уповноважених установах банків 
підприємствами усіх видів і форм власності, а також їх відокремленими 
Поточний для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за 
цими рахунками відповідно до чинного законодавства України, як в 
національній, так і в іноземній валюті. 
Рахунок, з якого банк за дорученням свого клієнта виконує платіж третій 
особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи і надані 
послуги. Акредитив – це умовне грошове зобов’язання банку, яке 
видається ним за дорученням клієнта на користь його контрагента за  
Акредитив договором, згідно з яким банк, який відкрив акредитив  (банк-клієнт), 
може провести постачальнику платіж або надати повноваження іншому 
банку виконувати такі платежі за умови надання їм документів, 
передбачених в акредитиві, і при виконанні інших умов акредитиву. 
Зазвичай використовується для підвищення гарантованості оплати 
покупцем своїх зобов’язань. 
Валютний Рахунок, який відкривається для зберігання грошових коштів в 
іноземній валюті 
Депозитний Рахунок, на якому здійснюються операції за депозитним договором 
(крім розрахункових і видачі готівки) 
Банківський рахунок, на якому проводяться операції за платіжними 
картками. Відноситься до поточних рахунків і відкривається клієнтам 
Картковий установ банків на умовах договору про відкриття картрахунку та 
здійснення операцій із застосуванням платіжних карток. Картковий 
рахунок можна відкривати і в іноземній валюті 
Кредитний Рахунок, на якому проводиться отримання кредитних ресурсів та їх 
використання 
Рахунок, який відкривається для зарахування коштів з метою 
Тимчасовий формування статутного капіталу та забезпечення спільної діяльності за 
участі іноземних інвестицій 
Джерело: складено автором на підставі [6, 8, 9, 10]. 
 
Підприємство може відкривати необмежену кількість карткових 
рахунків як в одному банку, так і в декількох банківських установах. Якщо 
клієнт ще не має поточних рахунків у конкретному банку, для відкриття 
карткового рахунка подається той самий пакет документів, що і для 
звичайного поточного рахунка. У разі, коли в банку вже відкрито хоча б один 
поточний рахунок клієнта, для відкриття карткового рахунка достатньо подати 
заяву про відкриття такого рахунка та укласти договір про випуск платіжної 
картки. Додатково подається список держателів карток, їхні паспорти та 
29 
довідки ДПС з реєстраційними номерами облікових карток платників податків 
(ідентифікаційними номерами), а також здійснюється оплата за річне 
обслуговування картки. 
Рахунки для обліку коштів у розрахунках за окремими операціями 
(акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються підприємством у банку, 
що його обслуговує, на підставі відповідної заяви про відкриття рахунка. 
Поточні та інші рахунки закриваються банківськими установами на 
підставі: 
⎯ письмової заяви власника рахунка; 
⎯ рішення органу, якому законодавством делеговано повноваження щодо 
ліквідації або реорганізації підприємства; 
⎯ рішення суду або господарського суду про ліквідацію підприємства чи 
визнання його банкрутом. 
Для здійснення безготівкових розрахунків підприємство використовує 
різні види платіжних документів, передбачених (рис. 1.4) [17, 50]. 
Електронні гроші посідають важливе місце в сучасній платіжній 
інфраструктурі та значно впливають на організацію грошового обігу 
підприємств. Їх функціонування регулюється комплексом нормативно-
правових актів Національного банку України (НБУ), які визначають порядок 
їх випуску, обігу, погашення та використання у платіжних операціях. 
Сучасний розвиток цифрових фінансових технологій, підвищення 
частки безготівкових платежів та популярність електронних платіжних 
сервісів зумовлюють потребу у чіткому регламентуванні правил роботи з 
електронними грошима, що забезпечує захист прав користувачів та безпеку 
банківської системи. 
 
30 
Платіжні  документи 
 
Розрахунковий документ, який складається за 
Меморіальний ордер ініціативою банку для оформлення операцій зі 
 списання коштів з рахунка платника, 
внутрішньобанківських операцій, відповідно до 
нормативно-правових актів Національного банку 
Розрахунковий документ, що містить письмове 
доручення платника обслуговуючому банку про 
Платіжна інструкція списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та 
 її перерахування на рахунок отримувача 
Розрахунковий документ, що містить нічим не 
 обумовлене письмове розпорядження власника 
Розрахунковий чек рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому 
 відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю 
зазначеної в чеку суми коштів 
 
Договір, що містить зобов'язання банка-емітента, за 
 
яким цей банк за дорученням клієнта (заявника 
Акредитив 
акредитива) або від свого імені проти документів, які 
 
відповідають умовам акредитива, зобов'язаний 
виконати платіж на корить бенефіціара або доручає 
іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж 
 
Рис. 1.4. Види платіжних документів для обліку операцій на рахунках в 
банку  
Джерело: розроблено автором з використанням [9, 17, 50]. 
 
Відповідно до законодавства України, електронні гроші — це одиниці 
вартості, що: 
• зберігаються на електронному пристрої; 
• приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж емітент; 
• є зобов’язанням емітента щодо їх погашення. 
Електронні гроші не є самостійною валютою, а виступають цифровим 
еквівалентом національної валюти, емітованої банком. 
Основними нормативними актами, що регулюють обіг електронних 
грошей, є: 
⎯ Закон України «Про платіжні послуги» (2021 р.); 
31 
⎯  Положення про випуск та функціонування електронних грошей, 
затвердженого Постановою НБУ від 29.09.2022 № 210 
⎯ Інструкції НБУ щодо реєстрації платіжних систем та їх учасників; 
⎯ Правила функціонування платіжних систем (Visa, Mastercard). 
Ці документи визначають права і обов’язки емітентів, агентів, 
користувачів та торговців, а також порядок проведення операцій з 
електронними грошима. Право випуску електронних грошей мають лише 
банки, які отримали відповідну ліцензію НБУ. Банки-емітенти: встановлюють 
правила використання електронних грошей; забезпечують облік випущених 
електронних грошей; організовують погашення електронних грошей на 
вимогу користувача; несуть відповідальність за своєчасність проведення 
операцій. 
Суб’єкти господарювання, що приймають електронні гроші як платіж. 
Вони укладають договір з емітентом або його агентом та дотримуються правил 
відповідної платіжної системи.  Користувачами електронних грошей є фізичні 
та юридичні особи, що здійснюють платежі з використанням електронних 
гаманців, банківських додатків та інших електронних засобів. Випуск 
електронних грошей включає такі етапи (табл. 1.3): 
Таблиця 1.3 
Етапи випуску електронних грошей 
Назва етапу Характеристика  
1 2 
Поповнення Користувач вносить грошові кошти: 
електронного гаманця • готівкою; 
• безготівково з банківського рахунку; 
• з платіжної картки. 
Емітент зобов’язаний видати електронні гроші у сумі, 
еквівалентній отриманим національним коштам. 
Формування Поповнення фіксується у вигляді електронного запису на 
електронного запису пристрої користувача або на сервері платіжної системи (в 
залежності від технології). 
Облік випущених Емітент веде окремі аналітичні рахунки для: 
електронних грошей • електронних грошей на користь фізичних осіб; 
• електронних грошей на користь юридичних осіб; 
• зобов’язань щодо погашення електронних грошей. 
Порядок здійснення Платіжні операції з електронними грошима охоплюють: 
платіжних операцій з  
електронними грошима 
32 
Продовж. табл. 1.3 
1 2 
Платежі користувача Користувач авторизує платіж через додаток або електронний 
торговцю гаманець. 
Торговець отримує підтвердження від платіжної системи. 
Електронні гроші списуються з електронного гаманця 
користувача та зараховуються на електронний рахунок 
торговця. 
Емітент перераховує торговцю еквівалент у гривні. 
Переказ електронних Це дозволяється лише між учасниками однієї платіжної 
грошей між системи та в межах встановлених лімітів. 
користувачами 
Погашення Користувач може вимагати повернення коштів у гривні: 
електронних грошей • повністю або частково; 
• за офіційним курсом номіналу електронних грошей; 
• у безготівковій або готівковій формі. 
Комісії та ліміти Емітент має право встановлювати комісії, але вони: 
• повинні бути прозорими; 
• не можуть перевищувати нормативно встановлені межі; 
не стосуються погашення (погашення є безкоштовним). 
Безпека та захист Емітенти зобов’язані забезпечити: 
користувачів • шифрування даних; 
електронних гро • захист від шахрайських операцій; 
• використання кваліфікованого електронного підпису 
або електронної ідентифікації; 
• оперативне блокування електронного гаманця у разі 
втрати доступу або компрометації даних. 
Окрему роль відіграють вимоги НБУ щодо захисту 
персональних даних та обмежень щодо фінансового 
моніторингу. 
 Переваги 
• швидкість та зручність платежів; 
• зменшення операційних витрат підприємств; 
 Переваги та ризики • підвищення безпеки порівняно з готівкою; 
використання • автоматизація облікових операцій; 
електронних грошей • можливість інтеграції з ERP-системами. 
Ризики 
• кіберзагрози і шахрайські дії; 
• залежність від технічної інфраструктури; 
• ризик втрати доступу до облікових записів; 
• можливість затримки міжбанківських переказів. 
Джерело: складено автором на підставі вивчення нормативної бази 
 
Порядок випуску та використання електронних грошей забезпечує 
ефективне функціонування сучасної платіжної системи, сприяє цифровізації 
операцій, підвищує швидкість і безпеку платежів. Нормативно-правове 
33 
регулювання НБУ гарантує прозорість процесів, захист прав користувачів та 
мінімізацію ризиків. 
Електронні гроші поступово посідають ключову роль у фінансовому 
обігу підприємств, включаючи аграрні підприємства, де вони сприяють 
оптимізації розрахунків, зменшенню витрат і підвищенню ефективності 
фінансового управління. Наступним видом грошових цифрових активів є 
криптовалюта. 
Криптовалюта є специфічним видом цифрового активу, що існує у формі 
записів у розподіленому реєстрі (блокчейн) та використовується як засіб 
обміну, збереження вартості або інвестиційний інструмент. Її ключові ознаки: 
відсутність фізичної форми; децентралізований характер емісії та обігу; 
криптографічний захист операцій; глобальність та анонімність розрахунків; 
висока волатильність ринкової вартості. 
У міжнародній практиці криптовалюта класифікується як 
нематеріальний актив, товар, фінансовий інструмент або запаси — залежно від 
мети її утримання компанією. Станом на сьогодні криптовалюти в Україні 
регулюються такими актами: 
⎯ Закон України «Про віртуальні активи» (прийнято, але не набрав 
чинності у повному обсязі); 
⎯ Закон України «Про запобігання та протидію легалізації доходів…» 
(визнає віртуальні активи об’єктом фінмоніторингу); 
⎯ Податковий кодекс (передбачає загальні принципи оподаткування 
інвестиційного прибутку); 
Офіційної методики бухгалтерського обліку криптовалют в Україні 
поки немає, тому підприємства використовують норми МСФЗ.  
МСФЗ (IAS) 38 «Нематеріальні активи» застосовується, коли 
підприємство утримує криптовалюту: з метою збереження вартості; як 
довгостроковий інвестиційний актив; як актив без визначеного строку 
корисного використання. Первісна оцінка: за собівартістю (витрати на 
34 
придбання). Подальша оцінка: за моделлю собівартості або переоцінки (якщо 
існує активний ринок).  
МСФЗ (IAS) 2 «Запаси» застосовується до підприємств, що займаються 
професійною торгівлею криптовалютою, наприклад брокери, біржі. 
МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» використовується, якщо віртуальний 
актив має характеристики фінансового інструменту (токени, які надають права 
вимоги, дивіденди, доступ до активів). 
Отже криптовалюта стає важливим елементом цифрової економіки, а 
тому питання її обліку набуває особливої актуальності. На сьогодні 
підприємства змушені застосовувати міжнародні стандарти, зокрема IAS 38 та 
IAS 2, адаптуючи їх до власної діяльності. Формування правильної облікової 
політики, забезпечення прозорості транзакцій та контроль за ризиками — 
ключові умови коректного відображення криптовалюти у фінансовій 
звітності. 
З метою ведення поточного обліку грошових коштів і контролю за їх 
наявністю та рухом використовується система бухгалтерських рахунків. Для 
накопичення облікової інформації про рух грошових коштів та формування 
економічної інформації щодо грошових потоків відповідно до Плану рахунків 
[51] застосовуються рахунки третього класу. Зазначені рахунки є активними: 
за дебетом відображається надходження (збільшення) грошових коштів, за 
кредитом – їх використання (зменшення). 
Для обліку руху готівкових коштів у касі підприємства застосовується 
рахунок 30 «Готівка». Це активний балансовий рахунок, призначений для 
узагальнення інформації про наявність та рух готівки підприємства. До нього 
відкриваються такі субрахунки: 
301 «Готівка в національній валюті»; 
302 «Готівка в іноземній валюті». 
За дебетом рахунка 30 «Готівка» відображається надходження грошових 
коштів до каси, за кредитом – їх виплата з каси. Кінцеве сальдо цього рахунка 
показується в активі Балансу у складі оборотних активів. 
35 
Рахунок 31 «Рахунки в банках» призначений для обліку наявності та 
руху грошових коштів, що зберігаються на рахунках у банківських установах 
та можуть бути використані для здійснення поточних операцій. Це активний, 
балансовий, сальдовий рахунок, до якого віднесено такі субрахунки: 
311 – «Поточні рахунки в національній валюті»; 
312 – «Поточні рахунки в іноземній валюті»; 
313 – «Інші рахунки в банку в національній валюті»; 
314 – «Інші рахунки в банку в іноземній валюті». 
Субрахунки 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» та 314 
«Інші рахунки в банку в іноземній валюті» використовують для узагальнення 
інформації про рух коштів, що зберігаються на спеціальних рахунках (зокрема 
акредитиви, особові рахунки з обліку вантажообігу, кошти в чекових книжках 
тощо). На кожен виставлений акредитив відкривається окремий аналітичний 
рахунок з обов’язковим зазначенням конкретного постачальника. Списання 
коштів з рахунка платника здійснюється на підставі документів, отриманих від 
банку постачальника, – рахунків і доданих до них товарно-транспортних 
документів. 
Рахунок 33 «Інші кошти» призначений для узагальнення інформації про 
наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валютах), 
що знаходяться в касі підприємства (поштові марки, марки гербового збору, 
попередньо оплачені проїзні документи, путівки до санаторно-курортних 
закладів тощо), а також про грошові кошти в дорозі. Рахунок 33 «Інші кошти» 
є активним, балансовим і має такі субрахунки: 
331 – «Грошові документи в національній валюті»; 
332 – «Грошові документи в іноземній валюті»; 
333 – «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»; 
334 – «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»; 
335 – «Електронні гроші, номіновані в національній валюті». 
За дебетом рахунка 33 «Інші кошти» відображається надходження 
грошових документів у касу підприємства та збільшення сум коштів у дорозі, 
36 
за кредитом – вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після 
їх зарахування на відповідні рахунки. На субрахунку 331 «Грошові документи 
в національній валюті» обліковуються грошові документи за номінальною 
вартістю; надходження таких документів відображається за дебетом, їх 
списання – за кредитом субрахунку. Аналітичний облік ведеться за видами 
грошових документів. 
На субрахунках 333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті» та 
334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті» обліковують кошти 
(переважно грошову виручку), внесені до установ банків, ощадних кас або 
поштових відділень для зарахування на поточний рахунок підприємства, але 
ще не відображені в обліку банків як зараховані за призначенням. За дебетом 
цих субрахунків фіксують суми зданої виручки, за кредитом – суми, що 
зараховані на поточні рахунки. На перше число кожного місяця сальдо за 
субрахунками 333 і 334 має відповідати сумі виручки, зданої до банківської 
установи в останній день попереднього місяця. 
Дані про касові операції та операції за рахунками в банку при 
журнально-ордерній формі обліку узагальнюються у двох основних регістрах: 
⎯ у журналі № 1 – за кредитом рахунків 30 «Готівка», 31 «Рахунки в 
банках» та 33 «Інші кошти»; 
⎯ у дебетових відомостях: № 1.1 – за дебетом рахунка 30 «Готівка», 
№ 1.2 – за дебетом рахунків 31 «Рахунки в банках», № 1.3 – за дебетом рахунка 
33 «Інші кошти». 
Відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [47] 
у Балансі (Звіті про фінансовий стан, форма № 1) грошові кошти 
відображаються у статті «Гроші та їх еквіваленти». У цій статті наводяться 
готівка в касі підприємства, кошти на поточних та інших рахунках у банках, 
які можуть бути вільно використані для поточних операцій, грошові кошти в 
дорозі, електронні гроші та еквіваленти грошових коштів. Показники 
формуються як у національній, так і в іноземній валютах. 
37 
Кошти, використання яких обмежене протягом строку понад один рік з 
дати балансу або протягом операційного циклу, не включаються до складу 
оборотних активів і відображаються у складі необоротних активів. За умови 
відповідності критеріям суттєвості у додаткових статтях може розкриватися 
окрема інформація щодо готівки в касі та коштів на рахунках у банку. До 
підсумку Балансу включається загальна сума грошей та їх еквівалентів, а 
деталізація за видами (готівка, кошти на рахунках тощо) наводиться у 
додаткових статтях у межах цієї загальної суми. 
Залишки за рахунками 30 «Готівка», 33 «Інші кошти» разом із 
залишками за рахунком 31 «Рахунки в банках» та субрахунком 351 
«Еквіваленти грошових коштів» відображаються у рядку 1165 Балансу. 
Окремо у Додатку 3 виділяються: грошові кошти в касі (рядок 1166) та кошти 
на рахунках у банках (рядок 1167). 
Наприкінці звітного року підприємство складає Звіт про рух грошових 
коштів (форма № 3) відповідно до НП(С)БО 1 за прямим або непрямим 
методом. Цей звіт призначений для відображення руху грошових потоків у 
розрізі надходжень і виплат за видами діяльності – операційною, 
інвестиційною та фінансовою. Аналіз вищенаведених рахунків показує, що всі 
вони є активними балансовими рахунками, а отже, їх інформаційне 
наповнення має ключове значення для формування повної картини наявності 
та руху грошових ресурсів підприємства. 
В умовах функціонування підприємств зберігається об’єктивна потреба 
в постійних фінансових взаємозв’язках з іншими суб’єктами господарювання, 
установами, організаціями та окремими фізичними особами. Для 
обслуговування таких взаємовідносин застосовуються як готівкові, так і 
безготівкові форми розрахунків. Сучасні економічні умови, а також 
трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України, 
підтверджують визначальну роль грошових коштів у забезпеченні фінансово-
господарської діяльності суб’єктів підприємництва, оскільки саме вони є 
основним індикатором платоспроможності підприємства. 
38 
1.3. Мета, завдання та порядок проведення контролю грошових 
коштів 
 
Поряд з організацією обліку значної ваги набуває контроль грошових 
коштів, який для керівництва підприємства є важливим елементом 
фінансового менеджменту. Проведення якого дає змогу здійснити додатковий 
контроль за організацією обліку грошових ресурсів, їх рухом і цільовим 
використанням у процесі виробничо-господарської діяльності. Це, своєю 
чергою, сприяє досягненню стабільного зростання фінансових показників і 
підвищує прозорість інформації щодо використання грошових ресурсів. 
Грошові кошти є найліквіднішою та найбільш мобільною частиною 
активів підприємства, що обумовлює їх ключову роль у забезпеченні поточної 
платоспроможності, фінансової стійкості та безперервності діяльності. 
Сучасні умови функціонування суб’єктів господарювання характеризуються 
високим рівнем економічної нестабільності, зростанням ризиків фінансових 
зловживань, кіберзагроз, порушень платіжної дисципліни та дефіцитом 
оборотного капіталу. У таких умовах система контролю грошових коштів 
набуває особливої актуальності. 
Суттєвий вплив на актуальність контролю здійснює і трансформація 
бізнес-середовища, пов’язана з цифровізацією облікових процесів, розвитком 
електронних платіжних інструментів, онлайн-банкінгу та електронного 
документообігу. Нові фінансові технології створюють як додаткові 
можливості, так і додаткові загрози для підприємства, що зумовлює 
необхідність удосконалення методики внутрішнього контролю грошових 
коштів. 
В умовах воєнного стану, кризових явищ у фінансовому секторі та 
зростання інфляційних процесів підприємства стикаються з низкою проблем 
— від порушення логістики та каналів збуту до ускладнення розрахунків із 
контрагентами. Це підсилює ризик утворення простроченої дебіторської 
заборгованості, дефіциту грошових ресурсів та порушень касової дисципліни. 
39 
Відтак ефективний контроль грошових коштів є одним із головних 
інструментів фінансової безпеки підприємства. 
Грошові кошти виступають фундаментом платоспроможності 
підприємства, адже саме вони забезпечують: виконання зобов’язань перед 
постачальниками та бюджетом; безперервність виробничих процесів; 
можливість здійснення інвестиційних та інноваційних проєктів; оперативне 
реагування на зміни ринкової кон’юнктури; підтримання адекватного рівня 
ліквідності. 
Недостатність коштів у касі чи на поточних рахунках може призвести до 
кризи ліквідності, порушення термінів розрахунків, втрати ділової репутації, а 
в довгостроковій перспективі — до неплатоспроможності підприємства. Тому 
контроль грошових коштів має стратегічне значення як елемент системи 
управління фінансовими ризиками.  Підсилюють потребу в контролі грошових 
коштів як зовнішні фактори: зміни нормативно-правового регулювання, 
зокрема: Положення НБУ № 148 про касові операції; Закон України «Про 
платіжні послуги»; НП(С)БО та МСФЗ щодо визнання та оцінки грошових 
активів. Так і зростання ризиків шахрайства, особливо у сфері електронних 
платежів. 
Також важливу роль відіграє економічна нестабільність і волатильність 
валютного ринку, посилення контролю з боку податкових органів та 
Держаудитслужби, поширення цифрових фінансових інструментів, що 
потребують додаткових процедур контролю. 
Внутрішні фактори:  
1. Недоліки системи внутрішнього контролю, низький рівень 
автоматизації. 
2. Порушення касової дисципліни та платіжної дисципліни. 
3. Дефіцит власних оборотних коштів. 
4. Недостатня кваліфікація працівників бухгалтерської служби. 
5. Відсутність ефективної системи моніторингу грошових потоків. 
Сучасні підприємства найчастіше стикаються з такими проблемами: 
40 
⎯ несвоєчасне оприбуткування готівки або її часткове приховування; 
⎯ нецільове використання коштів, виданих під звіт; 
⎯ фальсифікація первинних документів; 
⎯ несвоєчасне повернення підзвітних сум; 
⎯ здійснення розрахунків понад установлені нормативи; 
⎯ подвійні оплати, необґрунтовані списання коштів з поточних рахунків; 
⎯ некоректне відображення операцій у бухгалтерських регістрах; 
⎯ недостатність контролю в автоматизованих системах обліку; 
⎯ ризики шахрайства при роботі з електронними грошима та онлайн-
банкінгом. контроль грошових коштів відіграє важливу роль для фінансової 
безпеки та стабільності підприємства.  
Ефективна система контролю грошових коштів дозволяє: 
⎯ попереджати фінансові зловживання та крадіжки; 
⎯ забезпечувати достовірність облікових даних; 
⎯ своєчасно виявляти порушення платіжної дисципліни; 
⎯ оптимізувати грошові потоки підприємства; 
⎯ формувати достовірну фінансову звітність; 
⎯ підвищувати інвестиційну привабливість підприємства; 
⎯ зменшувати ризик неплатоспроможності. 
Таким чином, контроль грошових коштів є невід’ємним елементом 
системи фінансового менеджменту, який забезпечує ефективність діяльності 
підприємства, стійкість його фінансової моделі та здатність своєчасно 
виконувати свої зобов’язання. Ефективний контроль грошових коштів 
виступає важливим механізмом забезпечення платоспроможності, фінансової 
дисципліни та стійкого розвитку підприємства в умовах сучасних економічних 
викликів. 
Контроль грошових коштів є одним із ключових напрямів фінансового 
контролю, спрямованого на забезпечення законності, достовірності, 
ефективності та економічної доцільності здійснення грошових операцій. 
Метою контролю є своєчасне виявлення відхилень, порушень, зловживань і 
41 
ризиків, пов’язаних із рухом готівкових та безготівкових коштів, а також 
формування інформації для прийняття управлінських рішень. 
Головна мета контролю грошових коштів полягає в забезпеченні їх 
повного збереження, законного та цільового використання, правильного 
документального оформлення і достовірного відображення в бухгалтерському 
обліку та фінансовій звітності. У більш широкому розумінні мета контролю 
полягає у створенні дієвої системи запобігання фінансовим ризикам та захисту 
економічних інтересів підприємства. Для реалізації зазначеної мети 
підприємство формує комплекс взаємопов’язаних контрольних завдань. До 
основних завдань контролю належать (табл. 1.4): 
Таблиця 1.4 
Завдання контролю грошових коштів 
Назва завдання  Його сутність 
1 2 
 ⎯ встановлення фактичної наявності коштів у касі; 
Перевірка наявності та ⎯ перевірка залишків на поточних, валютних, депозитних 
збереження грошових та інших рахунках; 
коштів: ⎯ визначення нестач або надлишків грошових коштів. 
Оцінка законності та ⎯ перевірка відповідності витрат коштів чинному 
правильності здійснення законодавству; 
грошових операцій ⎯ контроль за цільовим використанням підзвітних сум; 
 ⎯ перевірка дотримання Положення НБУ щодо касових 
операцій. 
Контроль повноти та ⎯ звірка касових і банківських документів; 
своєчасності ⎯ аналіз правильності та повноти оприбуткування 
оприбуткування коштів готівкової виручки; 
⎯ перевірка дотримання строків здачі виручки до банку. 
Перевірка правильності ⎯ відповідність первинних документів встановленим 
документального вимогам; 
оформлення операцій ⎯ наявність усіх обов’язкових реквізитів; 
⎯ відсутність виправлень, підробок, повторних проведень.  
Оцінка дотримання ⎯ дотримання ліміту каси; 
касової та розрахункової ⎯ виявлення операцій понад нормативи готівкових 
дисципліни розрахунків; 
⎯ своєчасність повернення підзвітних сум. 
Контроль коректності ⎯ звірка записів касової книги; 
облікових записів і ⎯ контроль відповідності даних виписок банку регістрам 
регістрів обліку; 
⎯ правильність кореспонденції рахунків. 
42 
Продовж. табл. 1.4 
1 2 
Оцінка стану ⎯ аналіз ефективності процедур моніторингу грошових 
внутрішнього контролю та потоків; 
управління грошовими ⎯ виявлення недоліків у системі внутрішнього контролю та 
потоками зберігання коштів; 
⎯ контроль автоматизованих систем (BAS, «Клієнт-банк»). 
Запобігання шахрайству ⎯ виявлення фіктивних та дубльованих операцій; 
та фінансовим ⎯ перевірка несанкціонованих користувачів у програмному 
зловживанням забезпеченні; 
⎯ контроль за можливим привласненням грошових коштів 
Джерело: складено автором самостійно на підставі вивчення [42, 71, 73, 74 ] 
 
У процесі контролю досліджуються такі групи об’єктів (табл. 1.5) 
Таблиця 1.5 
Об’єкти контролю грошових коштів 
Грошові кошти  ⎯ готівка в касі (національна та іноземна валюта); 
⎯ кошти на рахунках у банках (поточні, валютні, депозитні, 
карткові); 
⎯ електронні гроші; 
⎯ грошові документи (акредитиви, чекові книжки, талони 
тощо), кошти в дорозі; 
Документи та ⎯ прибуткові та видаткові касові ордери; 
регістри, що ⎯ касова книга та звіти касира; 
забезпечують рух ⎯ виписки банку; 
грошових коштів ⎯ платіжні інструкції; 
⎯ авансові звіти; 
⎯ акти інвентаризації каси; 
⎯ журнали № 1, та відомості 1.1. 
Розрахунки з ⎯ порядок видачі та повернення підзвітних сум; 
підзвітними особами ⎯ підтвердні документи до авансових звітів. 
Автоматизовані ⎯ BAS ERP; «Клієнт-банк»; системи електронного 
системи обліку і документообігу; платіжні сервіси. 
контролю 
Внутрішні процедури ⎯ посадові інструкції; 
контролю ⎯ графік документообігу; 
⎯ наказ про облікову політику. Контроль грошових коштів 
здійснюється різними ланками управління 
Внутрішні суб’єкти ⎯ головний бухгалтер; 
контролю ⎯ бухгалтер (касові та банківські операції); 
⎯ ревізійна (аудиторська) служба підприємства; 
⎯ керівник підприємства; 
⎯ служба внутрішнього аудиту (для великих підприємств). 
Зовнішні суб’єкти державні контролюючі органи (Держаудитслужба, ДПС); 
контролю Національний банк України (щодо операцій з готівкою та 
електронними грошима); незалежні аудитори, банківські 
установи, органи фінмоніторингу 
 
Джерело: складено автором самостійно на підставі вивчення [42, 71, 73, 74 ] 
43 
Предметом контролю є фактичні та документально підтверджені дані 
про: законність грошових операцій; достовірність первинних документів; 
повноту відображення надходжень і витрат; дотримання ліміту каси; цільове 
використання коштів; відсутність несанкціонованих списань; правильність 
ведення облікових регістрів; відповідність обліку вимогам НП(С)БО, МСФЗ 
та нормативів НБУ. Таким чином, система контролю грошових коштів 
охоплює широкий спектр завдань, спрямованих на забезпечення законності, 
збереження та ефективного використання фінансових ресурсів підприємства. 
Чітко визначені об’єкти та суб’єкти контролю, встановлення інформативної 
бази, а також належна організація контрольних процедур є передумовою 
достовірності облікових даних та фінансової стабільності підприємства. 
Оцінка системи внутрішнього контролю за рухом грошових коштів 
здійснюється за такими ключовими напрямами: 
⎯ розподіл функціональних обов’язків між посадовими особами, 
причетними до здійснення грошових операцій; 
⎯ забезпечення належних умов транспортування та збереження готівкових 
коштів; 
⎯ наявність належного контролю з боку керівництва за рухом коштів 
(зокрема, наявність підписів керівних осіб на документах, що є підставою 
для здійснення оплат); 
⎯ застосування профілактичних заходів щодо запобігання порушенням у 
сфері грошового обігу (суцільна нумерація банківських і касових 
документів, відсутність пропусків та порушень хронології в нумерації, 
проведення раптових інвентаризацій каси тощо) [1, с. 156]. 
Таким чином, контроль грошових коштів є складною, трудомісткою 
процедурою, яка вимагає від аудитора високого рівня професійної 
компетентності, ґрунтовного знання нормативно-правового забезпечення 
грошових операцій, а також уміння оцінювати і мінімізувати ризики як 
клієнта, так і самого аудитора.  
 
44 
1.4. Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових коштів 
 
Комплексний економічний аналіз фінансово-господарської діяльності 
посідає ключове місце в системі управління підприємством, оскільки саме він 
забезпечує формування фактичної інформаційної бази для розроблення та 
обґрунтування управлінських рішень. Ефективність управління безпосередньо 
залежить від якості аналітичної роботи, адже будь-які рішення повинні 
ґрунтуватися на точних розрахунках, достовірних даних та економічно 
обґрунтованих висновках. Таким чином, економічний аналіз передує 
прийняттю управлінських рішень, забезпечує їх наукову аргументацію та 
виступає фундаментом раціональної організації виробничо-господарських 
процесів. 
Усі методи прийняття управлінських рішень базуються на використанні 
моделей, що виступають універсальними науковими інструментами. Модель 
відображає найбільш суттєві характеристики досліджуваного об’єкта або 
ситуації, є узагальненим і спрощеним, але адекватним відтворенням 
економічної реальності. Моделювання застосовується як загальнонауковий 
метод пізнання, що дозволяє сформувати уявлення про поведінку системи, 
дослідити її закономірності та прогнозувати наслідки управлінських впливів. 
Процес моделювання в управлінні діяльністю підприємства передбачає 
взаємодію трьох основних компонентів: 
1. суб’єкт дослідження (аналітик, управлінець або інший користувач 
інформації); 
2. об’єкт дослідження (в даному випадку – фінансово-господарська 
діяльність підприємства та, зокрема, рух грошових коштів); 
3. модель, що відтворює об’єктивні взаємозв’язки та характеристики 
досліджуваного процесу. 
У межах цього дослідження об’єктом економічного аналізу виступає 
господарська діяльність, а предметом — формування, рух та використання 
грошових коштів. Проведення ґрунтовного аналізу грошових коштів є 
45 
необхідним для отримання об’єктивної інформації про ефективність їх 
використання, рівень ліквідності та платоспроможності підприємства. 
З огляду на зазначене формується організаційно-інформаційна модель 
аналізу грошових коштів (рис. 1.5), яка відображає взаємозв’язок джерел 
інформації, методичних прийомів та етапів аналітичного процесу. 
 
Модель аналізу грошових коштів 
 
 
 
Об’єкти дослідження  Грошові кошти підприємства 
 
 
 
Інформаційна база аналізу 
 
 
 Аналіз структури і Баланс ( форма № 1) 
динаміки грошових 
 
коштів 
 
Аналіз руху грошових Звіт про рух грошових коштів (форма №3) 
 
коштів 
 
 Методичні прийоми Горизонтальний аналіз 
 аналізу 
 Вертикальний аналіз 
 
Аналіз абсолютних показників 
 
 
Аналіз коефіцієнтів ( відносних 
 показників) 
 
Балансовий метод 
 
 
Метод табличного зображення 
 
Рис. 1.5. Організаційно-інформаційна модель аналізу грошових коштів 
Джерело: складено на підставі [12, 22, 23, 24, 68 ] 
46 
Основним джерелом інформації для здійснення аналізу є Звіт про рух 
грошових коштів, який подає структуру грошових потоків у розрізі 
операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. 
Проте для отримання комплексного уявлення про стан грошових коштів 
необхідно залучати й інші інформаційні ресурси: первинні документи, 
облікові регістри, бухгалтерські рахунки, фінансову звітність. Основні 
інформаційні джерела для обліку та аналізу грошових коштів систематизовано 
в таблиці 1.6. 
Таблиці 1.6 
Інформаційна база для аналізу грошових коштів 
Група Джерела інформації 
Первинні документи До складу первинних документів, що супроводжують грошові 
операції, належать: прибуткові і видаткові касові ордери, 
грошові чеки, об’яви на внесення готівки, платіжні та 
розрахунково-платіжні відомості, платіжні доручення, 
банківські виписки та інші документи, визначені наказом про 
облікову політику підприємства. 
Рахунки 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти», 36 
бухгалтерського «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з 
обліку різними дебіторами», 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інші 
операційні доходи» та інші рахунки 
Облікові регістри Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових 
документів, Касова книга, Головна книга, Журнали-ордери 
Фінансова звітність Баланс (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма №2), 
Звіт про рух грошових коштів (форма №3), Примітки до річної 
фінансової звітності (форма №5) 
Інші джерела Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та 
інформації інша документація, що узагальнює результати контролю 
Джерело: складено на підставі [12, 22, 23, 24, 68 ] 
 
На підставі зазначеної інформаційної бази здійснюють системний аналіз 
грошових коштів, застосовуючи відповідні методичні прийоми. У процесі 
економічного аналізу використовують широкий спектр статистичних та 
економічних показників, що дають змогу оцінити фінансовий стан 
підприємства, ефективність руху грошових коштів та рівень його 
платоспроможності. 
Ключовим економічним показником при аналізі грошових коштів є 
грошовий потік, що відображає суму надходжень та вибуття коштів у певному 
47 
періоді. Для забезпечення ефективного управління грошовими потоками їх 
класифікують за різними ознаками. Однією з найважливіших є спрямованість 
руху коштів, відповідно до якої грошові потоки поділяють на: 
⎯ позитивний (приплив коштів) — надходження грошових ресурсів від 
операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності; 
⎯ негативний (відплив коштів) — витрачання грошових коштів за 
зазначеними напрямами. 
Методика аналізу грошових коштів також спирається на застосування 
економічних прийомів й аналітичних процедур. Як правило, використовують 
традиційні технічні прийоми економічного аналізу (табл. 1.7), що дають змогу 
комплексно охарактеризувати тенденції зміни грошових ресурсів, визначити 
фактори впливу та оцінити рівень фінансової стійкості підприємства. 
 
Таблиця 1.7 
Основні методичні прийоми для аналізу грошових коштів  
Назва Зміст Значення 
1 2 3 
Аналіз Оцінка найважливіших  Дозволяє оцінювати статті фінансової 
абсолютних результативних статей звітності як у статиці, так і в динаміці, 
показників грошових коштів у звітності а також визначати їх питому вагу в 
структурі балансу; 
Горизонтальний Порівняння кожного Надає можливість виявляти тенденції 
аналіз значення звітності з зміни окремих статей звітності за 
попереднім роком, певний період часу; 
розрахунок темпів їх встановлювати та прогнозувати 
зростання структурні зрушення у складі активів і 
капіталу підприємства, а також 
напрями їх використання; 
Вертикальний Розрахунок структури Дозволяє визначити та прогнозувати 
аналіз узагальнюючих підсумкових структурні зрушення у складі майна та 
статей звітності та складання капіталу і напрямах його використання 
динамічних рядів 
Аналіз Розрахунок співвідношення Надає можливість здійснювати 
коефіцієнтів між окремими статями зіставлення фактичних значень 
(відносних звітності підприємства, показників з даними попередніх 
показників) визначення взаємозв’язку періодів, іншими підприємствами, а 
між показниками також із теоретично обґрунтованими 
або отриманими шляхом експертного 
оцінювання величинами, що 
характеризують оптимальні чи 
граничні значення відносних 
показників; 
48 
Продовж. табл. 1.7 
1 2 3 
Балансовий Розрахунок структури, Дає можливість визначати 
метод співвідношень, пропорцій взаємозв’язки та співвідношення між 
складових об’єкта, що групами показників, які аналізуються; 
досліджується 
Метод Групування даних в єдину Дає можливість розглядати аналітичні 
табличного систему, визначення дані як єдину взаємопов’язану систему: 
зображення взаємозв’язку між завдяки використанню таблиць істотно 
показниками полегшується простеження 
взаємозв’язків між окремими 
показниками. 
Джерело: складено на підставі [12, 22, 23, 24, 68 ] 
 
У процесі аналізу грошових коштів і грошових потоків доцільно 
розв’язати такі основні завдання: 
1. дослідити динаміку залишків грошових коштів на рахунках у 
банку; 
2. проаналізувати обсяги та структуру надходжень і використання 
грошових коштів; 
3. визначити період перебування капіталу у формі грошових коштів; 
4. оцінити вплив основних факторів на фінансові показники, рівень 
платоспроможності та фінансової стійкості підприємства; 
5. виявити наявні та потенційні резерви, а також розробити заходи 
щодо їх мобілізації та реалізації. 
За умови проведення поглибленого аналізу зазначені завдання 
деталізують на низку підзавдань, на основі яких формується методика 
аналітичної роботи. Визначаючи зміст аналітичних процедур і терміни їх 
виконання, необхідно враховувати наявність готової інформаційної бази, 
трудомісткість збору та опрацювання додаткових даних, а також часові 
ресурси, потрібні для реалізації окремих етапів. 
Доцільно виокремлювати три основні етапи аналітичної роботи: 
попередній, основний та заключний. 
На попередньому етапі здійснюється загальне ознайомлення зі станом 
справ на підприємстві, аналізується ступінь виконання планових показників, 
49 
проводиться первинна оцінка результатів діяльності. Одночасно 
розробляється детальна програма аналізу, готуються макети аналітичних 
таблиць, збирається й перевіряється базова інформація, визначаються 
відповідальні виконавці та вирішуються організаційні питання. 
Основний етап передбачає безпосереднє заповнення аналітичних 
таблиць, вивчення факторів та кількісну оцінку їх впливу на зміну показників, 
пошук і розрахунок резервів. За окремими напрямами робляться проміжні 
висновки, формуються кількісні оцінки резервів підвищення ефективності 
діяльності. 
На заключному етапі узагальнюються результати аналізу, формуються 
зведені оцінки резервів, дається підсумкова характеристика фінансово-
господарської діяльності підприємства, розробляються конкретні пропозиції 
щодо поліпшення роботи та реалізації виявлених резервів. Найбільш 
трудомістким є саме другий (основний) етап. З огляду на те, що грошові кошти 
безпосередньо пов’язані з фінансовим станом підприємства, особливу увагу 
приділяють аналізу фінансової стійкості та платоспроможності. 
Фінансова стійкість (фінансова незалежність) підприємства 
характеризує ступінь його залежності від зовнішніх джерел фінансування. Для 
забезпечення належного рівня стійкості суб’єкт господарювання повинен мати 
оптимальну структуру капіталу і забезпечувати таку організацію руху 
грошових коштів, за якої доходи стабільно перевищують видатки. 
Платоспроможність підприємства – це здатність своєчасно та в повному 
обсязі виконувати свої фінансові зобов’язання: проводити розрахунки з 
постачальниками згідно з укладеними договорами, погашати кредити, 
виплачувати заробітну плату працівникам, здійснювати обов’язкові платежі 
до бюджету та цільових фондів. 
Отже, під час аналізу грошових коштів і грошових потоків необхідно 
обов’язково оцінювати рівень фінансової стійкості та платоспроможності 
підприємства. Необґрунтоване використання грошових ресурсів або 
неефективне управління грошовими потоками може спричинити зниження 
50 
платоспроможності, порушення фінансової рівноваги та посилення залежності 
підприємства від залучених коштів. 
Для оцінки фінансового стану підприємства застосовують абсолютні та 
відносні показники. В умовах інфляційних процесів особливого значення 
набувають відносні показники, оскільки використання лише абсолютних 
величин ускладнює порівняльний аналіз і потребує додаткових процедур 
коригування. 
Першим кроком є аналіз майнового стану підприємства та джерел 
формування активів. З цією метою складається аналітична таблиця динаміки, 
структури та обсягу майна за звітний період. За її допомогою досліджують 
загальний обсяг активів на початок і кінець періоду, визначають відхилення, 
особливу увагу приділяючи залишкам грошових коштів і зміні їх частки у 
структурі активів. Паралельно аналізують співвідношення необоротних і 
оборотних активів. 
Далі формується аналітична таблиця, у якій характеризуються власні та 
залучені джерела фінансування майна підприємства. На основі цієї таблиці 
досліджують частки власного і позикового капіталу та роблять висновки щодо 
того, за рахунок яких ресурсів відбулося збільшення активів. Зростання 
вартості майна загалом оцінюється позитивно, однак важливо встановити, чи 
пов’язане воно із нарощенням власного капіталу, чи викликане переважно 
збільшенням боргових зобов’язань. Переважне зростання тільки позикових 
коштів без адекватного зміцнення власного капіталу розглядається як 
негативна тенденція. 
Наступним етапом аналізу є визначення періоду перебування капіталу у 
формі грошових коштів (Пг). Зазвичай цей показник обчислюється в днях, як 
відношення середнього залишку грошових коштів до середньоденної суми 
грошових надходжень (або витрат). 
 
Середні залишки вільної готівки х Дні періоду
Пг =               ( 1.1) 
Сума кредитових оборотів по рахунках грошових коштів
51 
Після розрахунку показника здійснюється аналіз факторів, що зумовили 
його зміну. Скорочення періоду перебування капіталу в готівці за відсутності 
прострочених платежів оцінюється позитивно, оскільки свідчить про більш 
раціональну організацію грошових потоків і кращу їх збалансованість. 
Подальшим кроком є аналіз фінансової стійкості, який часто 
інтерпретують як аналіз структури капіталу. Його завданням є оцінка рівня 
забезпеченості підприємства власними грошовими ресурсами та ступеня 
залежності від позикових коштів. 
Серед показників структури капіталу одним із найуживаніших є 
коефіцієнт фінансової стійкості (Кф.ст.), що розраховується як відношення 
власного капіталу до залучених (позикових) коштів. Бажаним є значення, що 
перевищує одиницю, оскільки це свідчить про переважання власних джерел 
фінансування. Однак навіть за умов досягнення такого рівня аналіз не слід 
обмежувати лише цим показником. 
Важливе значення має також коефіцієнт фінансової незалежності 
(автономії) (Кф.авт.), який визначають як відношення власного капіталу до 
валюти балансу. Теоретично доцільним вважається рівень не нижче 0,5, що 
означає достатню частку власних коштів у загальному обсязі джерел 
фінансування. 
До показників структури капіталу відносять також коефіцієнт 
залежності підприємства від довгострокових зобов’язань (Кд.зоб.), який 
обчислюється як відношення суми довгострокових зобов’язань до суми 
власного капіталу (та прирівняних до нього коштів). Систематичне зростання 
цього коефіцієнта протягом кількох звітних періодів може свідчити про 
посилення боргового навантаження і потенційну загрозу втрати 
платоспроможності. Водночас для об’єктивної оцінки ситуації необхідно 
додатково проаналізувати показники ліквідності. 
Наступним, надзвичайно важливим етапом є аналіз платоспроможності 
(ліквідності) підприємства. Найбільш ліквідними активами вважаються 
грошові кошти та їх еквіваленти, а також поточна дебіторська заборгованість 
52 
(за умови реальної можливості її швидкого погашення). До високоліквідних 
активів також належать цінні папери, відображені у складі поточних 
фінансових інвестицій. Менш ліквідними є запаси, готова продукція, товари 
та незавершене виробництво. 
У процесі аналізу розраховують систему показників ліквідності: 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (коефіцієнт грошової 
платоспроможності) визначається як відношення суми грошових коштів, їх 
еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до величини короткострокових 
зобов’язань. Його доцільно обчислювати на початок і кінець звітного періоду, 
порівнюючи отримані результати між собою та з теоретично рекомендованим 
інтервалом 0,2–0,25. Значення, що перевищує 0,35, може свідчити про 
надмірне накопичення вільних грошових коштів і, відповідно, про 
неефективне їх використання. 
Проміжний коефіцієнт ліквідності (Кпр.лік.) обчислюють як відношення 
суми грошових коштів, їх еквівалентів, поточних фінансових інвестицій і 
поточної дебіторської заборгованості до короткострокових зобов’язань. 
Показник характеризує спроможність підприємства погасити поточні борги за 
рахунок найбільш мобільних активів. Теоретично обґрунтованим вважається 
рівень 0,7–0,8. 
Загальний (поточний) коефіцієнт ліквідності визначається як 
відношення суми оборотних активів (з урахуванням витрат майбутніх 
періодів) до поточних зобов’язань. Він відображає загальну здатність 
підприємства своєчасно розраховуватись за короткостроковими 
зобов’язаннями і одночасно характеризує стійкість структури балансу. 
Орієнтовним нормативним інтервалом є 2–2,5. 
Усі перелічені коефіцієнти розраховуються станом на початок та кінець 
звітного періоду, а далі порівнюються між собою і з рекомендованими 
теоретичними значеннями. 
Аналіз платоспроможності та ліквідності є завершальним етапом аналізу 
грошових коштів. На підставі результатів усього комплексу розрахунків 
53 
формуються узагальнюючі висновки, визначаються резерви збільшення 
грошових потоків, підвищення платоспроможності та зміцнення фінансової 
незалежності підприємства. Якщо за результатами дослідження 
встановлюється тенденція до зниження фінансової стійкості, здійснюється 
пошук заходів щодо її відновлення та зміцнення. 
Методика розрахунку основних показників фінансового стану 
підприємства для практичного застосування систематизується в таблиці 1.8. 
 
Таблиця 1.8 
Методика розрахунку показників фінансового стану підприємства 
Показник Методика розрахунку Характеристика 
Визначається як співвідношення усіх 
Кп = Оборотні активи (р.260 
Коефіцієнт оборотних активів до поточних 
ф.№1) / Поточні зобов’язання 
покриття зобов’язань, характеризує достатність 
(р.620 ф.№1) 
оборотних засобів для покриття збитків 
Кшл = Оборотні активи (р.260 Показує, яка частина поточних 
Коефіцієнт ф.№1) – Запаси (р.100-р.140 зобов’язань може бути погашено не 
швидкої ф.№1) / тільки за рахунок грошових коштів, але й 
ліквідності Поточні зобов’язання (р.620 за рахунок очікуваних фінансових 
ф.№1) надходжень 
Характеризує негайну готовність 
Каб. лік. = Грошові кошти та 
підприємства погасити поточні 
Коефіцієнт їх еквіваленти (р.230 + р.240 
зобов’язань і визначається як 
абсолютної ф.№1) 
відношення суми грошових коштів 
ліквідності / Поточні зобов’язання (р.620 
підприємства та поточних фінансових 
ф.№1) 
інвестицій до суми поточних зобов’язань 
Чистий Рк = Оборотні активи (р.260 Розраховується як відношення 
оборотний ф.№1) –Поточні зобов’язання оборотних засобів та валюти балансу та 
капітал (р.620 ф.№1) показує їх питому вагу 
Визначається як відношення загальної 
Коефіціент Кф. авт = Власний капітал суми власних коштів до підсумку 
платоспромож (р.380 ф.№1) / Активи балансу. Чим більше значення 
ності підприємства (підсумок коефіцієнта, тим менша залежність 
(автономії) балансу) підприємства від зовнішніх джерел 
фінансування 
Кфін = Позиковий капітал Розраховується як відношення всієї суми 
Коефіцієнт 
(р.430+р.480+р.620 ф.№1) / залучених засобів та суми власних 
фінансування 
Власний капітал (р.380 ф.№1) коштів 
  
54 
Продовж. табл. 1.8 
1 2 3 
Коефіцієнт Кзвк = Оборотні активи (р.260 
забезпеченост ф.№1) – Поточні зобов’язання 
Характеризує рівень покриття 
і власними (р.620 ф.№1) / 
матеріальних оборотних активів 
оборотними Поточні зобов’язання (р.620 
коштами ф.№1) 
Кмвк = Оборотні активи 
Коефіцієнт 
(р.260 ф.№1) – Поточні Розраховується як відношення вартості 
маневреності 
зобов’язання (р.620 ф.№1) робочого капіталу до суми джерел 
власного 
/ Власний капітал (р.380 власних засобів, характеризує ступінь 
капіталу 
ф.№1) 
 
Отже застосувавши наведену методику аналізу грошових коштів можна 
дослідити фінансове становище підприємства. 
  
55 
РОЗДІЛ 2 
ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ НА 
ПИВАТНОМУ СІЛЬСЬКО-ГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ 
«КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ» 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПСП «Конельські 
Хутори» 
 
Приватне сільськогосподарське підприємство (надалі ПСП «Конельські 
Хутори»», ) розташоване у с. Конельські Хутори, Черкаської області. 
Основним видом діяльності підприємства є вирощування зернових 
культур (крім рису), бобових культур і насіння.  
Допоміжним видом діяльності є: 
вирощування інших однорічних і дворічних культур,  
розведення великої рогатої худоби молочних порід,  
розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів,  
розведення коней та інших тварин родини конячих, 
розведення інших тварин. 
виробництво м'яса,  
виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості. 
Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для 
тварин, неспеціалізована оптова торгівля, інші види роздрібної торгівлі поза 
магазинами,  
Складське господарство.  
Фінансово - господарська діяльність підприємства здійснюється 
відповідно до планів затверджених власниками підприємства. Облікова 
політика передбачає дотримання принципів послідовності, обачності, повного 
висвітлення фінансових звітів, визначення доходів і витрат за принципами 
нарахування та відповідності. Протягом звітного року облікова політика не 
56 
змінювалася. У відповідності зі Статутом (Додаток А). Метою діяльності 
підприємства є отримання прибутку від господарської діяльності в інтересах 
власників. 
ПСП «Конельські Хутори»,  має наступні структурні підрозділи:  
адмінперсонал, транспортно-механічний відділ, складське господарство, 
відділ матеріально-технічного забезпечення, бухгалтерсько-економічну 
службу. Підприємство веде бухгалтерський облік та складає фінансову 
звітність. Бухгалтерський облік на підприємстві,  ведеться із застосуванням 
автоматизованої форми обліку. 
Аналіз економічних показників діяльності підприємства (табл. 2.1) 
проведено на підставі фінансової звітності за  2022-2024 рр.. (Додатки Б, В) 
Згідно з даними розрахункової таблиці 2.1, упродовж 2022–2023 років 
спостерігалося незначне скорочення чистого доходу від реалізації продукції з 
38 149 тис. грн до 37 893 тис. грн, що становить 256 тис. грн або 0,7 %. Така 
динаміка свідчить про відносну стагнацію обсягів реалізації в зазначений 
період. Водночас у 2024 році відбулося суттєве зростання чистого доходу до 
49 042 тис. грн, що на 11 149 тис. грн, або на 29,4 %, перевищує показник 
попереднього року. Зазначене зростання може бути зумовлене збільшенням 
фізичних обсягів реалізації продукції, коригуванням цінової політики 
підприємства у бік підвищення відпускних цін, а також змінами у структурі 
реалізації на користь більш рентабельних видів продукції. Таким чином, 2024 
рік характеризується різким нарощенням обсягів реалізації після відносно 
стабільної динаміки у 2022–2023 роках. 
Аналіз собівартості реалізованої продукції свідчить, що у 2023 році її 
обсяг зріс з 28 653 тис. грн до 38 365 тис. грн, або на 33,8 % порівняно з 2022 
роком, що значно перевищує темпи зростання доходу від реалізації. Натомість 
у 2024 році зафіксовано зниження собівартості до 32 063 тис. грн, що на 16,4 
% менше рівня 2023 року, при одночасному суттєвому зростанні доходів 
підприємства. 
57 
Зазначені зміни безпосередньо відобразилися на величині валового 
фінансового результату. Так, у 2022 році валовий прибуток становив 9 496 тис. 
грн при рівні валової рентабельності 24,9 %. У 2023 році підприємство 
отримало валовий збиток у сумі 472 тис. грн, що зумовило від’ємне значення 
валової рентабельності на рівні –1,2 %. У 2024 році відбулося істотне 
покращення показників, оскільки валовий прибуток зріс до 16 979 тис. грн, що 
свідчить про підвищення ефективності основної діяльності підприємства. 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності 
ПСП «Конельські хутори»,  за 2022-2024 рр. 
Роки Відхилення 
№ 2023/ 2024/ 2023/ 2024/ 
Показник 
п/п 2022 2023 2024 2022, 2023, 2022, 2023, 
(+; -) (+; -) (%) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Чистий дохід від 
реалізації продукції 
38149 37893 49042 -256 11149 99,3 129,4 
(товарів, робіт, 
послуг) тис. грн. 
2 Собівартість 
реалізованої 
продукції (товарів, 28653 38365 32063 9712 -6302 133,8 83,6 
робіт, послуг)  
тис. грн. 
3 Середньоспискова 
чисельність 46 48 45 2 -3 104,3 93,8 
працюючих чол. 
4 Продуктивність 
праці  622,9 799,3 712,5 176,4 -86,7 128,3 89,1 
тис. грн./чол. 
5 Фонд оплати праці 
4535 5076 5558 541 482 111,9 109,5 
 тис. грн. 
6 Середньомісячна 
8215 8812 10292 596 1480 107,3 116,8 
заробітна плата  грн. 
7 Середньорічна 
вартість основних 12385 12363 11440 -22 -923 99,8 92,5 
засобів тис. грн. 
9 Середньорічні 
залишки оборотних 34223,5 30970 38602 -3253,5 7632 90,5 124,6 
засобів тис. грн. 
12 Валовий прибуток -
9496 (472) 16979 -9968 17451 -4,9 
тис. грн. 3597,2 
13 Чистий прибуток 
(6989) 1254 13297 8243 12043 -17,9 1060,3 
тис. грн. 
58 
Отже, у 2023 р. підприємство фактично працювало збитково, що може 
бути наслідком: різкого зростання цін на ресурси (паливо, матеріали, корми, 
енергоносії); невдалого урожайного року чи зниження продуктивності; 
неефективної структури посівів чи виробництва; високої собівартості через 
простої, недовантаження потужностей, перевитрати. 
У 2024 р. ситуація значно покращується: зниження собівартості при 
зростанні доходу свідчить про істотне підвищення операційної ефективності: 
оптимізацію витрат, кращу врожайність, більш раціональну організацію 
виробництва тощо. 
Чистий фінансовий результат підприємства характеризується виразною 
хвилеподібною динамікою. Так, у 2022 році діяльність була збитковою, про 
що свідчить отримання чистого збитку в розмірі 6 989 тис. грн та від’ємний 
рівень чистої рентабельності (–18,3 %). У 2023 році підприємство вийшло на 
позитивний фінансовий результат, сформувавши чистий прибуток у сумі 1 254 
тис. грн, що становить 3,3 % від чистого доходу. У 2024 році відбулося різке 
зростання прибутковості: чистий прибуток досяг 13 297 тис. грн, а рівень 
чистої рентабельності зріс до 27,1 %. 
Зазначена динаміка свідчить, що 2022 рік був кризовим періодом, 
імовірно зумовленим високим рівнем собівартості, значним борговим 
навантаженням або підвищеними операційними витратами. У 2023 році 
відбулося часткове вирівнювання фінансово-економічного стану, що 
забезпечило перехід до незначного прибутку. У 2024 році зафіксовано стрімке 
зростання фінансових результатів: темп приросту чистого прибутку порівняно 
з 2023 роком перевищив 1000 %, що свідчить про суттєве підвищення 
ефективності господарської діяльності та зміцнення фінансової стійкості 
підприємства. 
Позитивна динаміка показників рентабельності підтверджує здатність 
підприємства не лише покривати понесені витрати, а й формувати значний 
фінансовий потенціал для самофінансування та інвестиційного розвитку. 
Середньоспискова чисельність працівників упродовж аналізованого періоду 
59 
залишалася відносно стабільною і коливалася в межах 45–48 осіб: у 2023 році 
вона зросла до 48 осіб, тоді як у 2024 році скоротилася до 45 осіб, що свідчить 
про стабільність кадрового потенціалу. 
Продуктивність праці одного працівника у 2022 році становила 622,9 
тис. грн. У 2023 році показник зріс до 799,3 тис. грн на одного працівника, 
однак за умов отримання валового збитку та лише незначного чистого 
прибутку. Це свідчить про те, що зростання виручки на одного працівника не 
компенсувало негативного впливу високої собівартості. У 2024 році 
продуктивність праці дещо знизилася, проте залишалася вищою порівняно з 
базовим 2022 роком, а загальна ефективність діяльності істотно підвищилася 
за рахунок поліпшення управління витратами. 
Фонд оплати праці мав стійку тенденцію до зростання: з 4 535 тис. грн у 
2022 році до 5 076 тис. грн у 2023 році та 5 558 тис. грн у 2024 році. Відповідно 
середньомісячна заробітна плата зросла з 8 215 грн до 8 812 грн та 10 292 грн. 
Це свідчить про поступове підвищення рівня оплати праці, прагнення 
підприємства утримати кваліфікований персонал, а також відповідність 
загальнодержавним тенденціям зростання заробітних плат. Водночас у 2022–
2023 роках збільшення фонду оплати праці за умов обмежених фінансових 
результатів могло додатково підвищувати собівартість продукції, тоді як у 
2024 році високий рівень прибутковості вже забезпечив належну ресурсну 
базу для зростання заробітної плати без загрози зниження рентабельності. 
Середньорічна вартість основних засобів протягом аналізованого 
періоду поступово скорочувалася: з 12 385 тис. грн у 2022 році до 12 363 тис. 
грн у 2023 році та 11 440 тис. грн у 2024 році. Така тенденція свідчить про 
відсутність суттєвих інвестицій у модернізацію та оновлення основних 
засобів, можливе вибуття застарілих або надлишкових активів, а також про 
поступове фізичне та моральне старіння матеріально-технічної бази. 
На відміну від необоротних активів, середньорічні залишки оборотних 
засобів у 2023 році зменшилися до 30 970 тис. грн (–9,5 % порівняно з 2022 
роком), що може свідчити про оптимізацію структури оборотних активів і 
60 
вивільнення обігових коштів. У 2024 році їх обсяг суттєво зріс до 38 602 тис. 
грн (+24,6 % до 2023 року), що, ймовірно, пов’язано з формуванням 
додаткових запасів сировини, матеріалів або незавершеного виробництва у 
зв’язку з розширенням масштабів діяльності. Зростання оборотних активів у 
2024 році в поєднанні з підвищенням прибутковості можна розглядати як 
економічно обґрунтоване нарощення оборотного капіталу під збільшені 
обсяги виробництва та реалізації. 
Загалом фінансові результати діяльності підприємства свідчать про його 
поступовий вихід із кризового стану та перехід до високоприбуткової моделі 
функціонування. Так, 2022 рік характеризувався збитковою діяльністю та 
негативним фінансовим результатом; 2023 рік був перехідним, із 
формуванням незначного чистого прибутку на тлі ще збиткової валової 
діяльності; 2024 рік став періодом інтенсивного зростання, що 
супроводжувався формуванням значних обсягів валового та чистого прибутку. 
Це свідчить про результативність управлінських заходів, спрямованих 
на оптимізацію витрат, підвищення ефективності використання ресурсів та 
поліпшення структури доходів. 
 Узагальнюючі висновки. 
1. Динаміка фінансово-економічних показників підприємства 
характеризується стійкою позитивною тенденцією: перехід від збиткової 
діяльності у 2022 році до отримання значного прибутку у 2024 році свідчить 
про відновлення господарської діяльності та зміцнення фінансової стійкості 
підприємства. 
2. Визначальним чинником покращення фінансових результатів 
стало оптимальне співвідношення доходів і витрат. У 2024 році зафіксовано 
істотне зростання обсягів доходу за одночасного скорочення собівартості 
порівняно з 2023 роком, що зумовило суттєве підвищення показників валової 
та чистої рентабельності. 
3. Рівень продуктивності праці в цілому демонструє позитивну 
динаміку порівняно з 2022 роком, однак потребує подальшої стабілізації та 
61 
зростання. Це зумовлює необхідність активнішого впровадження сучасних 
технологій, а також раціоналізації чисельності та структури персоналу. 
4. Збільшення фонду оплати праці та середньомісячної заробітної 
плати є позитивною соціально-економічною характеристикою розвитку 
підприємства. Водночас у 2022–2023 роках таке зростання могло спричиняти 
додатковий тиск на рівень собівартості продукції, тоді як у 2024 році зростання 
прибутковості створює передумови для фінансово обґрунтованого та 
безпечного розширення фонду оплати праці. 
5. Аналіз структури активів свідчить про переорієнтацію 
підприємства на нарощування обсягу оборотних активів за умов певного 
скорочення вартості необоротних активів, зокрема основних засобів. Така 
тенденція актуалізує необхідність активізації інвестиційної діяльності, 
оновлення матеріально-технічної бази та модернізації обладнання з метою 
забезпечення довгострокового зростання продуктивності праці та підвищення 
конкурентоспроможності. 
6. Подальше удосконалення системи бухгалтерського обліку та 
внутрішнього контролю доходів є важливим інструментом підвищення 
прозорості, своєчасності й достовірності облікової інформації. Це, у свою 
чергу, сприятиме прийняттю більш обґрунтованих управлінських рішень та 
підтриманню позитивних тенденцій розвитку діяльності ПСП «Конельські 
хутори». Аналіз показників ділової активності підприємства  наведено в 
таблиці 2.2.  
Результати аналізу показників ділової активності свідчать про істотні 
трансформації у системі управління оборотним капіталом підприємства 
впродовж 2022–2024 років. Зокрема, оборотність дебіторської заборгованості 
зросла з 4,081 до 6,635 разів, що супроводжувалося скороченням середнього 
періоду її інкасації з 89,4 до 55,0 днів. Така динаміка відображає прискорення 
надходження грошових коштів від покупців, підвищення платіжної 
дисципліни контрагентів або посилення кредитної політики підприємства, що 
в сукупності зменшує ризик формування простроченої та безнадійної 
62 
дебіторської заборгованості. Особливо позитивною є тенденція 2024 року, 
коли період інкасації скоротився ще на 20,1 дня порівняно з 2023 роком, що 
безпосередньо сприяло зростанню ліквідності та зниженню потреби в 
додатковому залученні оборотного капіталу. 
Таблиця 2.2 
 Аналіз показників ділової активності ПСП «КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ» 
за 2022-2024 роки 
Відхилення 
№ Роки 
Методика (+; -) 
п/ Показники 
розрахунку 2023/ 2024/ 
п 2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Виручка від 
реалізації / 
Оборотність (Дебіторська 
дебіторської заборгованість на 
1 4,081 4,858 6,635 0,777 1,777 
заборгованості, початок року + 
оборотів Дебіторська 
заборгованість на 
кінець року) / 2 
Виручка від 
реалізації / 
Оборотність (кредиторська 
кредиторської заборгованість на 
2 39,962 45,483 32,420 5,521 -13,063 
заборгованості, початок року + 
оборотів кредиторська 
заборгованість на 
кінець року) / 2 
Середній період 
погашення 365 / Оборотність 
3 дебіторської дебіторської 89,439 75,128 55,012 -14,311 -20,116 
заборгованості , заборгованості 
днів 
Середній 
період 
365 / Оборотність 
погашення 
4 кредиторської 9,134 8,025 11,259 -1,109 3,234 
кредиторської 
заборгованості 
заборгованості, 
днів 
Виручка від 
Оборотність реалізації / (Сума 
5 активів, активів на початок 0,818 0,874 0,980 0,056 0,106 
оборотів року + Сума активів 
на кінець року) / 2 
Собівартість 
Оборотність реалізованої 
товарно- продукції / 
6 1,276 1,804 1,123 0,528 -0,681 
матеріальних Середньорічна 
запасів вартість товарно-
матеріальних запасів 
63 
Продовж. табл. 2.2 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Кількість днів у 
Період обороту періоді / 
товарно- Оборотність 
7 286,154 202,351 324,946 -83,803 122,525 
матеріальних товарно-
запасів, днів матеріальних 
запасів 
(Середній період 
погашення 
дебіторської 
Тривалість заборгованості + 
8 фінансового оборотність 366,459 269,454 368,699 -97,00 99,245 
циклу, днів запасів) – середній 
період погашення 
кредиторської 
заборгованості 
 
Оборотність кредиторської заборгованості характеризується 
нерівномірною, хвилеподібною динамікою. У 2023 році її значення зросло до 
45,483 разів, тоді як у 2024 році знизилося до 32,420 разів. Відповідно середній 
період погашення зобов’язань скоротився до 8,0 днів у 2023 році та зріс до 11,3 
днів у 2024 році. Це може свідчити про те, що у 2023 році підприємство 
дотримувалося більш консервативної політики розрахунків з 
постачальниками, оперативно погашаючи заборгованість, що позитивно 
характеризує його платоспроможність, однак обмежує використання ефекту 
комерційного кредиту. Подовження строків оплати у 2024 році вказує на 
активніше залучення відстрочки платежів як джерела фінансування оборотних 
активів, що може бути як результатом цілеспрямованої політики управління 
ліквідністю, так і наслідком певного напруження грошових потоків. У зв’язку 
з цим важливим є забезпечення контролю за дотриманням договірних 
зобов’язань з метою недопущення погіршення відносин із постачальниками. 
Показник загальної оборотності активів упродовж аналізованого періоду 
зріс з 0,818 до 0,980 разів, що відповідає приросту на 19,8 %. Це свідчить про 
підвищення ефективності використання активів, оскільки у 2024 році кожна 
гривня, вкладена в майно підприємства, забезпечувала більший обсяг доходу 
порівняно з 2022 роком. Зазначена тенденція відображає зростання 
64 
інтенсивності використання ресурсної бази та є позитивним чинником 
підвищення рівня рентабельності. 
Водночас найбільш суперечливі тенденції виявлено у сфері управління 
товарно-матеріальними запасами. У 2023 році оборотність запасів зросла до 
1,804 разів, а тривалість їх обороту скоротилася до 202,4 дня, що свідчить про 
оптимізацію обсягів запасів та кращу узгодженість процесів закупівлі й 
реалізації. Проте у 2024 році ситуація погіршилася: оборотність запасів 
знизилася до 1,123 разів, а період їх обороту зріс до 324,9 дня. Це вказує на 
накопичення запасів, що може бути зумовлено уповільненням реалізації 
готової продукції, формуванням надлишкових складських залишків або 
змінами в асортиментній політиці та ринковій кон’юнктурі. Внаслідок цього 
відбувається «заморожування» фінансових ресурсів у запасах, що негативно 
впливає на ліквідність і подовжує фінансовий цикл підприємства. 
Фінансовий цикл, який відображає період перебування коштів у запасах 
і дебіторській заборгованості до моменту їх повернення у формі грошових 
надходжень, у 2023 році скоротився з 366,5 до 269,5 дня. Однак у 2024 році 
його тривалість зросла до 368,7 дня, що навіть перевищує рівень 2022 року. 
Узагальнюючи результати аналізу, до позитивних чинників 2023 року слід 
віднести скорочення періоду інкасації дебіторської заборгованості, 
прискорення обороту запасів і зменшення строків погашення кредиторської 
заборгованості, що зумовило скорочення фінансового циклу на 97 днів. 
Натомість у 2024 році різке збільшення періоду обороту запасів та певне 
подовження строків розрахунків з кредиторами нівелювали позитивний ефект 
від подальшого скорочення дебіторської заборгованості, внаслідок чого 
підприємство знову функціонує в умовах надмірно тривалого фінансового 
циклу. 
Таким чином, на підприємстві спостерігаються такі ключові тенденції: 
істотне прискорення оборотності дебіторської заборгованості та скорочення 
строків її інкасації; зростання загальної оборотності активів, що свідчить про 
підвищення ефективності використання ресурсної бази; оптимізація обороту 
65 
запасів і скорочення фінансового циклу у 2023 році; погіршення показників 
оборотності запасів у 2024 році та значне збільшення тривалості їх обороту; 
подовження періоду погашення кредиторської заборгованості, що за 
відсутності чіткої фінансової стратегії може вказувати на ризики зниження 
поточної платоспроможності; повернення фінансового циклу до надмірно 
високих значень, що ускладнює управління грошовими потоками. 
На підставі проведеного аналізу системи показників за 2022–2024 роки 
можна дійти висновку, що ПСП «Конельські Хутори» пройшло 
трансформаційний шлях від фінансової нестабільності та збитковості до 
формування більш ефективної й результативної моделі господарювання. У 
2024 році підприємство характеризується високими темпами зростання 
прибутковості, підвищенням ефективності управління активами, 
розширенням масштабів діяльності та оптимізацією структури доходів. 
Водночас зберігається потреба у подальшому посиленні внутрішнього 
контролю, оптимізації обсягів запасів і прискоренні обігу капіталу. Загалом 
фінансовий стан підприємства можна оцінити як стабільний та такий, що має 
динамічну тенденцію до зростання, а саме підприємство — як суб’єкт 
господарювання з високим потенціалом подальшого розвитку та розширення 
операційної діяльності.  
Аналіз показників рентабельності ПСП «Конельські Хутори» наведено 
у табл. 2.3. Рентабельність є узагальнюючим інтегральним показником, який 
характеризує ефективність функціонування підприємства та відображає його 
здатність генерувати прибуток у коротко- і середньостроковій перспективі. 
Даний показник водночас слугує індикатором якості управлінських рішень у 
сфері фінансової, операційної та інвестиційної діяльності, а також рівня 
раціональності використання наявних ресурсів. 
У 2022 році показник рентабельності активів (ROA) мав від’ємне 
значення і становив –14,995 %, що свідчить про збитковість діяльності 
підприємства. За таких умов кожна гривня, вкладена в активи, генерувала 
близько 0,15 грн збитку. 
66 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників рентабельності 
 ПСП «Конельські хутори» за 2022-2024 роки 
Відхилення 
№ Роки 
Методика (+; -) 
п/ Показники 
розрахунку 2023/ 2024/ 
п 2022 2023 2024 
2022 2023 
Чистий прибуток / 
Рентабельність 
1 Середньорічна -14,995 2,894 26,572 17,899 23,678 
активів 
вартість активів 
Чистий прибуток / 
Рентабельність чистий дохід від 
2 -18,320 3,309 27,113 21,626 23,804 
продажу,% реалізації продукції 
× 100 
Чистий прибуток / 
Рентабельність 
Середньорічна 
3 власного -15,629 3,018 27,657 18,647 24,639 
вартість власного 
капіталу 
капіталу 
 
Це вказує на неефективне використання ресурсного потенціалу, 
перевищення витрат над доходами, а також можливі диспропорції у структурі 
витрат або проблеми зі збутом продукції. У 2023 році рентабельність активів 
зросла до 2,894 % (приріст на 17,889 в.п.), що означало перехід показника у 
позитивну площину. Незважаючи на відносно невисокий рівень, сама зміна 
знаку свідчить про покращення фінансових результатів, підвищення 
ефективності використання активів та ймовірну оптимізацію витрат чи 
зростання обсягів реалізації. У 2024 році ROA досяг 26,572 % (зростання на 
23,678 в.п.), тобто кожна гривня активів забезпечувала близько 0,27 грн 
чистого прибутку. Такий рівень рентабельності активів можна оцінити як дуже 
високий для сільськогосподарського підприємства, що свідчить про суттєве 
зростання чистого прибутку, інтенсивніше використання активів, можливе 
оновлення їх структури або виведення з експлуатації малоефективних 
ресурсів. Загалом за аналізований період підприємство пройшло шлях від 
збитковості до високоприбуткового використання активів, що характеризує 
різке покращення фінансового стану та ефективності управління ресурсами. 
67 
Рентабельність продажу (ROS) у 2022 році також мала від’ємне значення 
і становила –18,320 %, тобто на кожну гривню чистого доходу від реалізації 
припадало 0,18 грн збитку. Це свідчить про суттєве перевищення собівартості 
та операційних витрат над виручкою, а також про економічну 
необґрунтованість цінової політики, структури продукції або рівня витрат. У 
2023 році показник зріс до 3,309 % (приріст на 21,629 в.п.), що означало вихід 
підприємства на прибутковий рівень реалізації: кожна гривня виручки 
забезпечувала близько 0,033 грн чистого прибутку. Така динаміка може бути 
наслідком коригування цінової політики, зменшення виробничих та 
адміністративних витрат, а також покращення структури реалізованої 
продукції. У 2024 році рентабельність продажу зросла до 27,113 % (приріст на 
23,804 в.п.), що свідчить про формування високої маржинальності реалізації. 
Це могло бути зумовлено істотним зростанням цін за умов контрольованого 
рівня витрат, структурними зрушеннями у виробництві на користь більш 
рентабельних видів діяльності або ефективною політикою управління 
витратами та оптимізацією технологічних процесів. Таким чином, 
підприємство трансформувалося від глибоко збиткової до високоприбуткової 
моделі збуту, що стало ключовим чинником покращення загального 
фінансового результату. 
Рентабельність власного капіталу (ROE) у 2022 році становила –15,629 
%, що означало зменшення вартості бізнесу для власників: на кожну гривню 
власного капіталу припадало понад 0,15 грн збитку. Це свідчило про низьку 
окупність вкладеного капіталу та підвищений рівень фінансових ризиків. У 
2023 році показник зріс до 3,018 % (приріст на 18,647 в.п.), що означало 
перехід до позитивної віддачі на власний капітал. Хоча рівень ROE залишався 
помірним, негативна тенденція була зупинена, а інвестиційна привабливість 
підприємства почала відновлюватися. У 2024 році рентабельність власного 
капіталу досягла 27,657 % (приріст на 24,639 в.п.), тобто кожна гривня 
власного капіталу забезпечувала близько 0,28 грн чистого прибутку. Такий 
результат свідчить про високу ефективність використання власних ресурсів, 
68 
значне зростання прибутковості бізнесу та формування сприятливих умов для 
реінвестування прибутку або виплати дивідендів. У цілому за 2022–2024 роки 
відбувся перехід від руйнування власного капіталу до його інтенсивного 
приросту, що істотно підвищило інвестиційну привабливість ПСП 
«Конельські Хутори». 
Узагальнюючи результати аналізу показників рентабельності, слід 
зазначити, що у 2022 році всі ключові показники (рентабельність активів, 
продажу та власного капіталу) мали від’ємні значення, що характеризувало 
підприємство як збиткове з низькою ефективністю використання ресурсів. У 
2023 році настав переломний етап, коли показники рентабельності набули 
позитивних значень, хоча й залишалися на відносно невисокому рівні, що 
свідчить про початок фінансової стабілізації та покращення структури витрат 
і доходів. У 2024 році зафіксовано стрімке зростання всіх показників 
рентабельності, що відображає формування високоприбуткової моделі 
функціонування підприємства, ефективне використання активів і власного 
капіталу, суттєву оптимізацію витрат та підвищення маржинальності 
реалізації. Така динаміка може бути пояснена істотним зростанням чистого 
прибутку внаслідок збільшення обсягів реалізації та/або підвищення цін, 
оптимізацією структури активів і капіталу, а також посиленням контролю за 
витратами та підвищенням продуктивності діяльності. 
Водночас висока динаміка показників рентабельності свідчить і про 
значну волатильність результатів, що потребує: посилення системи 
планування та прогнозування; розвитку системи внутрішнього контролю та 
управління ризиками; збереження досягнутого рівня прибутковості в 
наступних періодах за рахунок стійких конкурентних переваг. 
Фактори, що вплинули на доходи: 
1. Зростання обсягів реалізації продукції – основний фактор позитивної 
динаміки 2024 р. 
2. Коливання цін на сільськогосподарську продукцію – мало вплив у 2023 р. 
69 
3. Підвищення частки інших операційних доходів у структурі – у 2023 р. 
погіршило якість доходу. У 2023 р. зростання забезпечувалося в основному 
іншими операційними доходами, що свідчить про разові операції. 
4. Зміна асортиментної структури – збільшення частки продукції з вищою 
маржинальністю. 
5. Валютні коливання та податкові коригування – вплинули на інші 
доходи. Ціновий фактор мав другорядний ефект, хоча ріст цін у 2024 р. 
позитивно вплинув на дохід. 
6. Зміна собівартості виробництва – вплинула на рентабельність продажу та 
фінансовий результат. Структурні зрушення забезпечили додатковий приріст 
доходів. 
 
 
2.2. Організація обліку грошових коштів на підприємстві 
 
Організація бухгалтерського обліку грошових коштів на ПСП 
«Конельські Хутори» ґрунтується на формуванні та впровадженні облікової 
політики підприємства, ключовою метою якої є забезпечення отримання 
достовірної, релевантної та своєчасної інформації про майновий стан, 
структуру фінансових ресурсів, результати діяльності та грошові потоки 
господарюючого суб’єкта. Така інформація необхідна як для внутрішніх 
користувачів — керівництва та власників, так і для зовнішніх стейкхолдерів, 
зокрема органів державного управління, інвесторів та контрагентів. Основні 
положення щодо методики ведення обліку, системи оцінки, застосовуваних 
рахунків та способів узагальнення інформації закріплюються у Наказі про 
облікову політику підприємства. 
Основні завдання організації обліку грошових коштів на ПСП 
«Конельські Хутори» охоплюють: 
70 
1. Забезпечення правильності, своєчасності та законності здійснення 
готівкових і безготівкових розрахункових операцій відповідно до чинного 
законодавства та нормативів Національного банку України. 
2. Організацію надійного зберігання грошових коштів і цінних 
паперів у касі підприємства, у тому числі забезпечення матеріальної 
відповідальності касира. 
3. Своєчасне та повне документування операцій з руху грошових 
коштів з обов’язковим відображенням їх у відповідних регістрах 
бухгалтерського обліку. 
4. Здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, 
включаючи цільове використання готівки, отриманої в установах банку. 
5. Організацію та проведення інвентаризації грошових коштів, 
відображення її результатів у бухгалтерському обліку відповідно до 
нормативно-правових вимог. 
Результати дослідження свідчать, що ПСП «Конельські Хутори» 
здійснює як готівкові, так і безготівкові грошові розрахунки. Порядок 
здійснення готівкових розрахунків визначає Положення про ведення касових 
операцій у національній валюті в Україні затв. постановою НБУ від 29.12.17р. 
№148.  
ПСП «Конельські хутори» у процесі господарської діяльності може 
здійснювати готівкові розрахунки через касу підприємства відповідно до 
вимог Положення НБУ №148. Готівкові операції використовуються, як 
правило, для забезпечення поточних господарських потреб, розрахунків з 
підзвітними особами та інших операцій, дозволених чинним законодавством. 
Основні напрями використання готівки ПСП «Конельські хутори»: виплата 
заробітної плата працівникам; аванси; премії, матеріальна допомога; оплата за 
цивільно-правовими договорами з фізичними особами; виплати соціального 
характеру, відрядні кошти; компенсації витрат працівникам; допомога на 
поховання, інші соціальні виплати (за наявності підстав); закупівля 
сільськогосподарської продукції у населення; придбання матеріалів, пально-
71 
мастильних матеріалів, запасних частин; оплата дрібних ремонтних робіт; 
оплата послуг, пов’язаних з виробничою діяльністю (у межах граничних сум 
розрахунків готівкою); розрахунки з підзвітними особами 
Касові операції підприємства здійснюються у відповідності до чинного 
законодавства, схематично це наведено на рис. 2.1, яка визначає порядок 
документування, зберігання та відображення операцій у відповідних 
облікових регістрах, яка і застосовується на підприємстві. 
Керівник підприємства 
Головний Касир 
бухгалтер Функціональні обов’язки 
Права 
Відповідальність 
Надходження Витрачання 
Каса підприємства 
готівки: готівки: 
Обладнання, сигналізація 
від продажу, у підзвіт, 
від підзвітних кредиторам, 
осіб, на рахунки в 
від дебіторів, з банк, 
поточного Первинні документи оплата 
рахунку Журнал реєстрації прибуткових господарських 
та видаткових касових витрат 
документів    
Касова книга Звіт касира 
 
Бухгалтерія підприємства 
Інвентаризація готівки 
Головна книга Записи до регістрів  обліку 
Фінансова звітність 
 
Рис. 2.1. Організація  бухгалтерського обліку касових операцій на 
підприємстві ПСП «Конельські Хутори» 
 
72 
Організація готівкових розрахунків на підприємстві включає низку 
взаємопов’язаних процедур, зокрема: 
– установлення та дотримання ліміту залишку готівки в касі; 
– дотримання порядку ведення касової книги; 
– оформлення прибуткових та видаткових касових документів; 
– видачу коштів під звіт та контроль їх використання; 
– забезпечення умов зберігання готівки, у тому числі матеріально 
відповідальними особами. 
Касові операції на підприємстві оформлюються за типовими формами, а 
саме: 
• КО-1 «Прибутковий касовий ордер»; 
• КО-2 «Видатковий касовий ордер»; 
• КО-3 «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових 
документів»; 
• КО-4 «Касова книга»; 
• КО-5 «Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей». 
Готівкові кошти, що надходять до каси підприємства своєчасно 
оприбутковуються відповідно до установленого порядку. Операції з 
отримання готівкових сум з установи банку оформлюються прибутковим 
касовим ордером за формою № КО-1 . Після складання прибуткового касового 
ордера касир здійснює відповідний запис у касовій книзі, хоча момент 
внесення запису може не збігатися із часом оформлення самого ордера, що 
допускається нормативними вимогами. 
Прибутковий касовий ордер підписується головним бухгалтером або 
іншою відповідальною особою, уповноваженою керівником підприємства. 
Внесення будь-яких виправлень, підчисток чи коригувань у прибуткових 
касових документах не допускається. Ордер складається лише в одному 
примірнику. Особі, яка здає кошти до каси, видається квитанція — відривна 
частина ордера, засвідчена підписами відповідальних осіб та відбитком 
73 
печатки підприємства. Перелік документів, що є підставою для оформлення 
прибуткових касових ордерів, наведено у таблиці 2.4. 
Таблиця 2.4 
Документи, які є підставою для оформлення прибуткових касових 
ордерів на ПСП «Конельські хутори» 
Господарська операція Підстава 
Надходження торгової виручки — 
Отримання грошових коштів з банку  Чекова книжка 
Оплата покупцем за реалізовану йому послугу  Накладна, акт, рахунок  
Повернення невикористаних підзвітних сум  Звіт про використання коштів 
Погашення недостач за наслідками інвентаризації  Акт результатів інвентаризації  
Оприбутковування надлишку коштів за наслідками Акт результатів інвентаризації 
інвентаризації каси  каси  
 
Прибутковий касовий ордер, за яким готівкові кошти надійшли до каси 
підприємства, залишається у касира та підлягає реєстрації в Журналі 
реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (форма № КО-3). 
Видача готівки з каси здійснюється на підставі видаткового касового 
ордера (типова форма № КО-2). Підставою для оформлення видаткового 
ордера є належним чином оформлені розрахунково-платіжні відомості, 
підтвердні документи (заяви на отримання коштів, рахунки, авансові звіти, 
квитанції тощо), що підписані керівником та головним бухгалтером 
підприємства. 
Виплата готівки проводиться виключно після накладення підписів 
керівника або головного бухгалтера. Готівка видається фізичним особам — як 
працівникам, так і стороннім особам — лише за умови пред’явлення ними 
паспорта або документа, що його замінює. У видатковому ордері обов’язково 
зазначаються його назва, реєстраційний номер, дата складання, а також дані 
особи, якій видаються кошти. 
Отримувач готівки засвідчує факт її отримання власним підписом у 
видатковому касовому ордері або платіжній відомості та прописом зазначає 
суму виданих коштів. Видаткові документи, не підтверджені підписом 
отримувача, до виконання не приймаються. Для осіб, не включених до 
74 
штатного розпису підприємства, видаткові ордери оформлюються окремо на 
кожну особу або на підставі відокремленої платіжної відомості. 
Касир має право здійснювати видачу готівки лише особам, зазначеним у 
видатковому документі. Винятком є операції за довіреністю. У такому разі 
після даних основного отримувача вписуються прізвище, ім’я та по батькові 
особи, якій доручено отримання коштів. При видачі готівки за платіжною 
відомістю касир робить у ній позначку «За дорученням», а сама довіреність 
додається до видаткового документу. 
Після здійснення операції касир підписує видатковий документ та 
засвідчує прикладені документи штампом або написом «Сплачено» із 
зазначенням дати виконання операції (число, місяць, рік). У видатковому 
касовому ордері має бути чітко визначено перелік документів, що слугували 
підставою для виплати коштів (табл. 2.5), а в реквізиті «Додаток» — перелік 
документів, доданих до ордера. 
  Таблиця 2.5 
Документи, які є підставою для оформлення видаткових касових ордерів 
на ПСП «Конельські хутори» 
Господарська операція  Підстава 
Здача наявної виручки в банк:   
— самостійно Оголошення на внесення готівки 
— шляхом інкасації Супровідна відомість 
Видача під звіт на господарські потреби Наказ керівника підприємства  
Видача під звіт на відрядження Наказ керівника підприємства 
Виплата заробітної плати, матеріальної Платіжна (розрахунково-платіжна) 
допомоги відомість 
 
Видача готівки за видатковим касовим ордером проводиться лише в день 
його складання. Як показало дослідження підприємство дотримується 
Положення НБУ № 148, що визначає  граничний обсяг готівкових розрахунків 
із контрагентами. Він становить 10 тис. грн; операції. Операції, що 
перевищують зазначений ліміт, здійснюються виключно у безготівковій 
формі. Внесення виправлень до касових звітів та прикладених документів на 
підприємстві не виявлено. Грошові кошти видаються під звіт для виробничих 
75 
та господарських потреб, закупівлі сільськогосподарської продукції та на 
відрядження.  
Видача авансів під звіт оформлюється видатковим касовим ордером. 
Кошти для здачі в банк вносяться на картковий рахунок. Усі прибуткові та 
видаткові касові ордери реєструються бухгалтерією у журналі форми № КО-
3, який забезпечує контроль за правильністю та цільовим використанням 
готівки. Після реєстрації документи передаються касиру для виконання. 
Видаткові ордери, оформлені на підставі розрахунково-платіжних відомостей, 
реєструються після фактичної видачі коштів. 
Усі операції з надходження та вибуття готівки в ПСП «Конельські 
Хутори» фіксуються у Касовій книзі, аркуші якої пронумеровані, 
прошнуровані та засвідчені печаткою підприємства та підписами керівника і 
головного бухгалтера. 
Внесення приписок, необґрунтованих чи незавірених виправлень у 
касовій книзі не допускається. У разі допущення помилки коригування 
здійснюється у встановленому порядку та обов’язково підтверджується 
підписами касира і головного бухгалтера підприємства. Записи в касовій книзі 
виконуються касиром негайно після здійснення кожної операції з 
надходження або видачі готівки на підставі відповідних касових документів. 
Наприкінці кожного робочого дня касир підсумовує обороти за 
надходженням та витрачанням грошових коштів, визначає залишок готівки в 
касі на наступну дату та формує звіт касира, який передається до бухгалтерії. 
Звіт касира являє собою відривний аркуш касової книги, до якого додаються 
всі прибуткові та видаткові касові документи за відповідний день. 
Перевірка звітів касира здійснюється бухгалтером у такій послідовності: 
1. зіставляється залишок готівки на початок дня із залишком на 
кінець попереднього звітного дня; 
2. перевіряється правильність і достовірність записів, тобто 
відповідність даних звіту касира реквізитам доданих первинних документів; 
76 
3. контролюється правильність підрахунків оборотів за 
надходженням і витрачанням готівки, а також коректність визначення 
залишку на кінець дня; 
4. після перевірки у графі «шифр кореспондуючого рахунку» 
зазначаються відповідні бухгалтерські рахунки, суми групуються за 
кореспондуючими рахунками та на їх підставі здійснюються записи в Журналі 
1 і Відомостях 1.1, 1.2, 1.3. 
У кінці місяця бухгалтер систематизує всі касові звіти разом із 
підшитими до них первинними документами в хронологічному (за датами) 
порядку та формує окрему справу. Контроль за правильністю ведення касової 
книги, дотриманням вимог касової дисципліни та повнотою відображення 
касових операцій покладається на головного бухгалтера підприємства. 
Надлишок готівки понад установлений ліміт каси підлягає обов’язковому 
здаванню до банку в установленому порядку. ПСП «Конельські Хутори» 
здійснює здавання виручки до банку. 
Законодавством передбачено право підприємств відкривати декілька 
поточних рахунків у будь-яких банківських установах України за власним 
вибором та за умови згоди відповідного банку. З метою зберігання грошових 
коштів та проведення безготівкових розрахунків відкрило в комерційному 
банку поточний рахунок у національній валюті.  
Для здійснення операцій за поточним рахунком підприємство подає до 
банку пакет документів, форми яких затверджені Національним банком 
України. Операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку 
оформлюються відповідними первинними розрахунковими документами. 
Видача готівки з поточного рахунку здійснюється банком на підставі 
перерахування коштів на платіжну картку.  
Для здійснення безготівкових розрахунків ПСП «Конельські Хутори» 
застосовує платіжну інструкцію. Вона є найбільш поширеною формою 
безготівкових розрахунків на підприємстві. Платіжна інструкція являє собою 
письмове розпорядження власника рахунка обслуговуючому банку 
77 
перерахувати визначену суму коштів на рахунок отримувача, оформлене на 
уніфікованому бланку. Банк здійснює облік усіх операцій з надходження та 
списання коштів з поточного рахунку підприємства у вигляді виписки з 
особового рахунку, до якої додаються відповідні розрахункові документи. 
Отримавши виписку банку, бухгалтер здійснює такі дії: проставляє 
порядковий номер виписки; перевіряє наявність і коректність виправдних 
документів, на підставі яких здійснено зарахування або списання коштів; 
звіряє суми, зазначені у виписці, із сумами в доданих документах; визначає та 
фіксує кореспонденцію рахунків відповідно до характеру проведених 
операцій. Схема документування господарських операцій за поточним 
рахунком у національній валюті відповідає наведеній схемі на рис. 2.3. 
Підприємство Статут 
Відкриття 
Вибір банку поточних 
рахунків 
Банківські операції 
Надходження Витрачання 
Канали Виписки банку з доданими Канали 
документами 
Регістри обліку 
Головна 
Синтетичні Аналітичні 
 книга 
Фінансова 
звітність  
Рис. 2.3. Порядок ведення обліку грошових коштів на поточному 
рахунку ПСП «Конельські хутори» 
78 
2.3. Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів на 
підприємстві 
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно, починаючи 
з дати державної реєстрації. Питання організації облікового процесу віднесено 
до компетенції власника (співвласників) підприємства або уповноваженого 
органу (посадової особи) згідно із законодавством та установчими 
документами. 
Підприємство самостійно: визначає облікову політику; обирає 
журнальну форму ведення бухгалтерського обліку; формує систему 
внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, внутрішньої звітності та 
контролю господарських операцій, встановлює коло посадових осіб, які мають 
право підпису бухгалтерських документів; затверджує правила 
документообігу та технологію обробки облікової інформації, а також, за 
потреби, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. 
Для обліку готівкових та інших грошових коштів на підприємстві 
використовуються рахунки класу 3 «Грошові кошти» Національного плану 
рахунків, характеристика яких наведена в табл. 2.6. 
Таблиця 2.6 
Характеристика рахунків з обліку грошових коштів на    
ПСП «КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ» 
Назва та Призначення  По дебету По кредиту Обліковий Місце в 
шифр рахунку відображається відображається регістр звітності 
1 2 3 4 5 6 
Баланс 
(Звіт про 
Для узагальнення фінансовий 
Надходження Виплата 
інформації про стан) 
грошових коштів грошових коштів Журнал №1, 
наявність та рух (ф.№1);Звіт 
до каси з каси Відомість№1,  
грошових коштів у про pуx 
підприємства підприємства  
касі підприємства  грошо 
вих коштів 
(ф. № 3) 
30 „Готівка”  
79 
Продовж. табл. 2.6 
1 2 3 4 5 6 
Баланс (Звіт 
про 
фінансовий 
Надходження Журнал 
Для обліку наявності Виплата грошових стан) 
грошових коштів  № 1, 
та руху коштів з рахунку в (ф.№1);Звіт 
на рахунок Відомість 
грошових коштів банку про pуx 
підприємства №1,2 
грошо 
вих коштів 
(ф. № 3) 
Для узагальнення Баланс (Звіт 
інформації про про 
наявність та рух фінансовий 
грошових документів Надходження Списання стан) 
Журнал  №1, 
(у національній та грошових грошових (ф.№1);Звіт 
відомість №1,3 
іноземній валюті), які документів документів про pуx 
знаходяться в касі грошо 
підприємства та про вих коштів 
кошти в дорозі (ф. № 3) 
 
На рахунку 30 «Готівка» у дебет відображають надходження грошових 
коштів до каси, у кредит — їх вибуття; сальдо рахунку є, як правило, 
дебетовим і характеризує залишок готівки у касі на певну дату. На 
підприємстві відкрито такі субрахунки рахунку 30: 
301 «Готівка в національній валюті»; 
302 «Готівка в іноземній валюті». 
Наприкінці місяця в Журналі № 1 та Відомості № 1.1 підраховують 
обороти за надходженням і витрачанням готівки та визначають залишок 
коштів у касі на перше число наступного місяця. Отриманий залишок має 
співпадати з даними касової книги. Типові бухгалтерські проведення з обліку 
касових операцій наведено у таблиці 2.7. 
Таблиця 2.7 
Господарські операції з обліку готівкових коштів  
на ПСП «КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ» 
N 
Від кого отримано, або кому видано Дебет Кредит Сума 
з/п 
1 2 3 4 5 
1 Прибутковий касовий ордер №15 від 10.12.2024 року, 
301 311 12300,00 
отримано на заробітну плату 
31 „Рахунки в 
 33 „Інші кошти”  
банках”  
80 
Продовж. табл. 2.7 
1 2 3 4 5 
2 Прибутковий касовий ордер №16 від 10.12.2024 року, 
301 372 15,00 
повернуто залишок підзвітних сум Борину А.А.  
3 По видатковому касовому ордеру №9 від 10.12.2024 
372 301 100,00 
року, видано під звіт на відрядження Карпову П.П. 
4 По платіжній відомості видана заробітна плата 
робітникам і службовцям за листопад місяць 2024 661 301 12000,00 
року 
5 По видатковому касовому ордеру № 10 від 11.12.2024 
662 301 2124,3 
року видана депонована заробітна плата Конюх К.К. 
6 Прибутковий касовий ордер № 24 від 11.12.2024 
року, отримано кошти від АТП 1777 за недовиконані 301 631 1200,0 
роботи по вивезенню сміття 
7 Прибутковий касовий ордер № 26 від 12.12.2024 
301 361 1001,0 
року, надійшла виручка за послуги  
8 Прибутковий касовий ордер № 30 від 13.12.2024 
301 375 563,50 
року, відшкодування завданих збитків  
9 По видатковому касовому ордеру оплачені з каси 
361 301 702,00 
придбані матеріальні цінності  
11 Оплачено готівкою адміністративні витрати на 92 301 43,00 
підприємстві 
12 Сплачено готівкою загально виробничі витрати 91 301 88,82 
13 Передано готівку з каси до банку на розрахунковий 311 301 180,00 
рахунок 
14 Здано кошти в банк  333 301 12000 
 
Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на 
рахунках у банку підприємство застосовує рахунок 31 «Рахунки в банках». Він 
є активним, балансовим рахунком, призначеним для узагальнення інформації 
про грошові кошти, що можуть бути використані для поточних розрахунків. 
За цим рахунком відкрито такі субрахунки: 
• 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; 
• 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»; 
• 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»; 
• 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті». 
Аналітичний облік за рахунком 31 ведеться за кожним окремим 
рахунком, відкритим у банківських установах. Така організація обліку дає 
можливість щоденно визначати залишки коштів на рахунках, аналізувати їх 
рух за певний період, а також виявляти надлишкові суми, які можуть бути 
розміщені в інших високоліквідних активах. Підприємство притримується 
81 
законодавства, а тому використовує рахунки бухгалтерського обліку, 
відповідно до Плану рахунків, затвердженого наказом Міністерства фінансів 
України від 30.11.1999 р. № 291., які зазначені в робочому Плані рахунків. В 
таблиці 2.8 наведено приклад відображення типових операцій, здійснених на 
поточному рахунку підприємства. 
Таблиця  2.8 
Господарські операції, які були проведені на поточному рахунку  
ПСП «Конельські хутори»  
N 
Від кого отримано, або кому видано Дебет Кредит Сума 
з/п 
1 2 3 4 5 
1 Платіжна інструкція №011 від 01.12.2024 р. 
Надійшла виручка за реалізацію продукції 311 361 12000,0 
2 Платіжна інструкція №1 від 02.12.2024 р. Внесено 
311 301 1200,0 
кошти готівкою на поточний рахунок  
3 Платіжна інструкція №012 від 03.12.2024 р. 
Повернуто  виданий 25.11.2024 року аванс ПП 311 371 500,0 
«Верес» 
4 Платіжна інструкція №045 від 09.12.2024 р. 
Надійшли суми від органів соціального страхування 311 652 123,00 
за  перевищення розрахунків 
5 Платіжна інструкція №100 від 09.12.2024 р. 
Сплачено суму у погашення боргу за виконані робот 377 311 15860,0 
по монтажу обладнання нової котельної 
6 Платіжна інструкція №121 від 10.12.2024 р. 
Одержані суми кредитів банків для видачі займів 
311 601 5200,0 
працівникам підприємства на індивідуальне 
будівництво 
7 Платіжна інструкція №150 від 14.12.2024 р. 
Перераховані платежі до бюджету: податок на 6411 311 1380,0 
доходи громадян 
8 Платіжна інструкція №154 від 15.12.2024 р. 
Перераховано заборгованість за транспортні  685 311 124,50 
витрати АТП-1717 
 Платіжна інструкція №155 від 15.12.2024 р. 
Перераховано заборгованість постачальникам за 631 311 25000 
придбане пальне  
 
Дані про операції за рахунками в банку за журнальною формою обліку 
узагальнюються у двох основних багатографних реєстрах: у Журналі № 1 – за 
82 
кредитом рахунка 31 «Рахунки в банках» та у Відомості № 1.2 – за дебетом 
цього рахунка. 
На субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» 
відображається рух грошових коштів, розміщених на акредитивах, особових 
рахунках із вантажообігу. Для кожного відкритого акредитива формується 
окремий аналітичний рахунок із зазначенням конкретного постачальника. 
Крім коштів на поточних та інших банківських рахунках, підприємство має 
також інші грошові активи, облік яких здійснюється на рахунку 33 «Інші 
кошти».  
Інформація щодо руху інших коштів узагальнюється в двох 
багатографних реєстрах: у Журналі № 1 за кредитом рахунка 33 «Інші кошти» 
та у Відомості № 1.3 за дебетом цього рахунка.  
Відповідно прийнятого НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової 
звітності» затверджено  наказом  МФУ № 627 від 27.06.2013 року інформація 
про операції з обліку грошових коштів на підприємстві наводиться в 
наступних формах звітності ( рис. 2.4). 
 
Форми звітності, що містять 
 інформацію про рух грошових коштів 
 
 Баланс (Звіт про фінансовий Рядок 1165 Гроші та їх еквіваленти  
стан) форма № 1) 
 
 Звіт про фінансові результати Статті Звіту, що містять інформацію про 
(Звіт про сукупний дохід) основні показники діяльності 
 (форма №2) підприємства: доходи, витрати, 
 фінансові результати 
Звіт про рух грошових 
 коштів (форма №3) Розділ І-ІІІ 
 
Примітки до річної 
 
фінансової звітності (форма Розділ VІ «Грошові кошти» 
 №5) 
Рис. 2.4. Відображення інформації з обліку грошових коштів у звітності 
на ПСП «Конельські хутори» 
Звіт про рух грошових коштів (форма №4) подається у складі річної 
фінансової звітності як пояснення до Бухгалтерського балансу (форма №1) та 
83 
Звіту про фінансові результати (форма №2). Слід зазначити, що підприємство 
має право подавати цю форму і у складі проміжної фінансової звітності. 
 
 
2.4. Напрями удосконалення організації і методики обліку грошових 
коштів із застосуванням комп’ютерних технологій 
 
Грошові кошти посідають центральне місце в системі фінансово-
господарського забезпечення ПСП «Конельські Хутори», оскільки визначають 
рівень платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості підприємства. 
Ефективність управління грошовими потоками прямо впливає на можливість 
своєчасного виконання зобов’язань перед постачальниками, бюджетом, 
працівниками, фінансовими установами, а також на результативність 
виробничо-інвестиційної діяльності. 
Удосконалення обліку грошових коштів зумовлене такими чинниками: 
⎯ підвищення вимог до прозорості фінансової звітності та системи 
внутрішнього контролю; 
⎯ розвиток цифрових технологій бухгалтерського обліку; 
⎯ необхідність мінімізації ризиків втрати готівки, несвоєчасного 
оприбуткування та помилок в облікових регістрах; 
⎯ потреба оптимізації грошових потоків і підвищення економічної 
результативності діяльності підприємства. 
Аналіз функціонування ПСП «Конельські Хутори» свідчить, що 
підприємство має стабільні обсяги грошових надходжень і витрат, однак низка 
організаційних, інформаційних та технічних аспектів обліку потребує 
вдосконалення. На підприємстві застосовується журнальна форма 
бухгалтерського обліку, ведеться касова книга, по мірі надходження і видачі 
готівки складаються звіти касира, рух готівки оформлюється прибутковими та 
видатковими касовими ордерами. 
  
84 
Ключовими недоліками чинної системи є: 
⎯ несвоєчасне заповнення окремих реквізитів первинних документів; 
⎯ низький рівень внутрішнього контролю за лімітом готівки. 
Підприємство використовує поточний рахунок у банку, здійснює 
платежі платіжними інструкціями. Основні проблеми, які виникають при 
розрахунках: 
⎯ ручне перенесення даних із банківських виписок у журнали обліку; 
⎯ відсутність інтеграції між базою даних підприємства та системою 
“Клієнт-Банк”; 
⎯ недостатній аналітичний розріз у частині платежів постачальникам та 
підрядникам. 
У ході аналізу встановлено такі ключові недоліки: 
1. Недостатній рівень автоматизації обліку готівкових і безготівкових 
коштів. 
2. Використання переважно ручного введення підвищує ризик помилок. 
3. Невідповідність частини первинної документації вимогам НП(С)БО та 
Положення НБУ № 148.Особливо це стосується заповнення реквізитів 
ПКО і ВКО. 
4. Слабкий внутрішній контроль за касовою дисципліною. 
5. Відсутність системи оперативного моніторингу грошових потоків. 
6. Низький рівень аналітичності бухгалтерських регістрів. 
7. Не застосовуються інструменти прогнозування залишків грошових 
коштів. 
Розроблено комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності 
обліково-контрольного процесу. 
Впровадження автоматизованої системи обліку грошових коштів. 
Пропонується впровадити комп'ютерну програму «BAS Агро». 
Основні переваги автоматизації: 
• автоматичне формування касових документів; 
• облік банківських операцій у режимі реального часу; 
85 
• формування електронної касової книги; 
• виключення арифметичних помилок; 
• інтеграція з "Клієнт-Банк"; 
• можливість формування прогнозних звітів про рух грошових коштів. 
Впровадження автоматизації дасть змогу скоротити трудові витрати на 
25–30 %, підвищити точність даних і прискорити складання фінансової 
звітності. 
З метою удосконалення документообігу та внутрішнього контролю 
пропонується: розробити графік документообігу, розподіливши 
відповідальних осіб; встановити автоматичний контроль ліміту каси; 
проводити раптові ревізії каси не рідше ніж раз на квартал; застосовувати 
цифрові інструменти контролю (QR-коди, blockchain-технології для 
підтвердження платежів). 
 З метою формування внутрішньої політики управління грошовими 
коштами доцільно затвердити Положення про управління грошовими 
коштами ПСП «Конельські Хутори», що включає: 
⎯ правила визначення мінімального та максимального залишку коштів у 
касі та на рахунках; 
⎯ порядок планування платежів; 
⎯ політику розміщення тимчасово вільних коштів; 
⎯ процедури повернення підзвітних сум; 
⎯ систему контролю платоспроможності підприємства. 
 Запровадження прогнозування руху грошових коштів дозволить: 
прогнозувати залишок коштів на визначені дати; запобігати касовим 
розривам; оптимізувати графіки виплат постачальникам; підвищити 
інвестиційну привабливість підприємства. 
Пропонується використовувати методи прямого планування 
(прогнозування надходжень та витрат); моделювання сезонності грошових 
потоків. Для удосконалення обліку безготівкових розрахунків варто: 
⎯ інтегрувати систему бухгалтерського обліку з “Клієнт-Банк”; 
86 
⎯ створити електронний реєстр дебіторської та кредиторської 
заборгованості; 
⎯ застосувати автоматичне формування платіжних інструкцій; 
⎯ впровадити подвійний контроль за платежами (фінансовий + 
бухгалтерський); 
⎯ розвиток електронних платежів і цифрових фінансових технологій:  
електронних гаманців для витрат на відрядження; системи моніторингу 
платежів через мобільні додатки банку; спеціальних розрахункових 
інструментів для аграрного господарства. 
Розрахунки показують, що впровадження автоматизованої системи та 
оптимізація документообігу забезпечують: 
⎯ зниження трудомісткості обліково-касових операцій на 28 %; 
⎯ скорочення ризиків помилок приблизно на 40 %; 
⎯ підвищення точності планування руху грошових коштів на 30–35 %; 
⎯ зниження втрат від прострочених платежів на 15–20 %; 
⎯ прискорення фінансових розрахунків на 25 %. 
Впровадження електронного документообігу дозволить заощадити до 35 
тис. грн щороку за рахунок скорочення витрат на папір, друк і архівування 
документів. Удосконалення системи обліку грошових коштів на ПСП 
«Конельські Хутори» є необхідною умовою підвищення ефективності 
управління фінансовими ресурсами. Дослідження показало наявність низки 
організаційних і технічних недоліків, які негативно впливають на стан 
платоспроможності та фінансової дисципліни підприємства. 
Запропоновані заходи — автоматизація обліку, модернізація 
документообігу, впровадження внутрішньої фінансової політики та цифрових 
платіжних інструментів — забезпечують суттєве підвищення ефективності 
управління грошовими потоками. Їх реалізація сприятиме: підвищенню 
прозорості та достовірності облікової інформації; зміцненню внутрішнього 
контролю; прискоренню розрахунків та зниженню фінансових ризиків; 
покращенню загальних результатів діяльності підприємства.  
87 
РОЗДІЛ 3 
ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ГРОШОВИХ 
КОШТІВ ПСП «КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ» 
 
 
3.1. Організація контролю грошових коштів 
 
Більшість господарських операцій, що здійснюються на підприємстві, 
пов’язані з рухом грошових коштів, насамперед із розрахунками між 
суб’єктами господарювання. У зв’язку з цим контроль операцій з грошовими 
коштами, іншими активами та стану розрахунків набуває особливої 
значущості. Метою контролю операцій з грошовими коштами на підприємстві 
є підтвердження достовірності даних про наявність та рух грошових ресурсів, 
повноти й своєчасності відображення інформації у зведених документах та 
облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і 
розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, а також 
достовірності відображення залишків у фінансовій звітності підприємства. 
На підприємстві проводиться внутрішній контроль грошових коштів. До 
основних завдань контролю грошових коштів на підприємстві ПСП 
«Конельські хутори» належать: 
⎯ встановлення фактичної наявності грошових коштів підприємства 
та виявлення можливих нестач або надлишків; 
⎯ перевірка дотримання вимог щодо умов зберігання грошових 
коштів і цінних паперів, а також оцінка організації касового господарства; 
⎯ контроль за дотриманням Положення про ведення касових 
операцій у національній валюті в Україні; 
⎯ оцінка своєчасності та повноти оприбуткування готівки; 
⎯ перевірка законності здійснення видатків грошових коштів; 
⎯ аналіз цільового використання грошових ресурсів; 
88 
⎯ оцінка достовірності відображення операцій в обліку та 
ефективності системи внутрішньогосподарського контролю за грошовими 
коштами; 
⎯  перевірка кількості відкритих рахунків та правомірності 
здійснення операцій за кожним із них; 
⎯ встановлення своєчасності, законності, достовірності та 
економічної доцільності операцій, відображених на рахунках у банках щодо 
надходження та списання грошових коштів; 
⎯ оцінка дотримання платіжно-розрахункової дисципліни 
відповідно до укладених договорів тощо. 
Об’єктами контролю операцій з грошовими коштами виступають: 
⎯ фактична наявність і збереження грошових коштів у касі; 
⎯ операції з руху готівки; 
⎯ операції за рахунками в банках; 
⎯ матеріали інвентаризації; 
⎯ показники фінансової звітності, пов’язані з грошовими коштами та 
розрахунками. 
Джерелами інформації для контролю  грошових коштів є: 
1. Первинні документи з обліку грошових коштів, зокрема: 
прибутковий касовий ордер (ПКО), видатковий касовий ордер (ВКО), журнал 
реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касова книга, книга 
обліку прийнятих і виданих касиром грошей, грошові чеки, об’яви на внесення 
готівки, супровідні відомості до сумок з виручкою, платіжні й розрахунково-
платіжні відомості, платіжні інструкції, банківські виписки, акти 
інвентаризації каси, акти попередніх аудиторських перевірок, а також інші 
документи, визначені наказом про облікову політику підприємства. 
2. Облікові регістри з обліку грошових коштів і розрахунків: 
касова книга, звіти касира, журнал реєстрації прибуткових і видаткових 
касових ордерів, інші журнали та відомості, у яких відображено рух коштів. 
89 
3. Матеріали попереднього контролю, зокрема: аудиторські 
висновки за результатами попередніх перевірок, акти ревізій, якщо така 
проводилася та інша документація, що узагальнює результати контрольних 
заходів. 
4. Головна книга, як узагальнюючий регістр синтетичного обліку. 
5. Фінансова звітність, насамперед Баланс (Звіт про фінансовий стан) 
(форма № 1) та інші форми, у яких відображаються грошові кошти і 
розрахунки. 
Будь-який суб’єкт господарювання функціонує з певною цільовою 
установкою, реалізація якої забезпечується ефективно організованою 
системою управління. Внутрішній контроль є однією з ключових функцій 
управління та виступає інструментом зворотного зв’язку між керівним 
органом і об’єктами управління, забезпечуючи надходження інформації про 
реальний стан справ і ступінь виконання управлінських рішень. Його основне 
призначення полягає в об’єктивному дослідженні фактичного стану 
господарювання, своєчасному виявленні та попередженні факторів і умов, що 
негативно впливають на досягнення стратегічних і тактичних цілей 
підприємства. 
На підприємстві ПСП «Конельські Хутори» функція внутрішнього 
контролю реалізується безпосередньо керівником. Важливою складовою 
оцінювання фінансово-господарського стану є контроль операцій з грошовими 
коштами, який здійснюється за основними напрямами: інвентаризація касових 
операцій; перевірка операцій за поточним рахунком та іншими рахунками в 
установах банків. Аналіз зазначених напрямів дає можливість сформувати 
висновки щодо доцільності, ефективності та законності використання 
грошових ресурсів підприємства. 
Розпочинаючи дослідження операцій з грошовими коштами, доцільно 
отримати максимально повну інформацію про організацію внутрішнього 
контролю на відповідній ділянці обліку. Необхідно з’ясувати, наскільки 
підприємство дотримується касової дисципліни, якою мірою контролюються 
90 
операції з готівкою (у тому числі в іноземній валюті, якщо такі операції 
здійснються на підприємстві), а також наскільки чітко регламентовано 
порядок санкціонування платежів з поточного та інших рахунків (зокрема 
шляхом проведення фактичних перевірок). 
Наявність готівки, цінних паперів, грошових документів встановлюється 
під час інвентаризації, за результатами якої складається акт інвентаризації 
грошових коштів у касі підприємства. Після завершення інвентаризації каси 
здійснюється комплекс подальших контрольних процедур. Перевірка касових 
операцій, як правило, охоплює такі основні напрями: 
⎯ оцінка правильності документального оформлення касових операцій; 
⎯ визначення повноти та своєчасності оприбуткування грошових коштів; 
⎯ аналіз правомірності списання грошових коштів на витрати; 
⎯ перевірка дотримання вимог касової дисципліни; 
⎯ оцінка коректності відображення касових операцій у бухгалтерському 
обліку. 
На початковому етапі контролю касових операцій перевіряють 
правильність заповнення реквізитів прибуткових і видаткових касових 
документів, наявність обов’язкової реєстрації прибуткових та видаткових 
ордерів, платіжних відомостей тощо, а також наявність підписів 
відповідальних осіб і отримувачів грошових коштів, відсутність 
несанкціонованих виправлень та підчисток. 
З цією метою аналізуються звіти касира з долученими до них 
первинними документами та Касова книга. Остання має бути належним чином 
оформлена: пронумерована, прошнурована, опечатана та вестися в одному 
примірнику. Ведення додаткових касових книг дозволяється підприємствам, 
що мають відокремлені каси у структурних підрозділах, розміщених 
територіально віддалено від адміністративного офісу. 
Записи в Касовій книзі повинні повністю відповідати даним звітів касира 
й підтверджуватися первинними документами. У разі автоматизованого 
обліку касових операцій допускається ведення електронного касового 
91 
щоденника з подальшим друком його аркушів у двох примірниках: перший 
формується у вигляді книги, другий використовується як звіт касира. 
У процесі контролю касових операцій перевіряються такі основні форми 
первинних документів: «Прибутковий касовий ордер», «Видатковий касовий 
ордер», «Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів», 
документи, що підтверджують операції без ордерної форми оприбуткування і 
видачі готівки, Касова книга, облікові регістри до рахунку «Готівка», журнали, 
Баланс, виписки банків, відомості руху грошових коштів тощо. 
Приймання готівки в касу здійснюється на підставі прибуткових касових 
ордерів, підписаних бухгалтером і касиром та засвідчених печаткою 
(штампом) або відбитком касового апарата. Видача готівки із каси 
проводиться за видатковими касовими ордерами та належним чином 
оформленими документами (платіжними відомостями, заявами на видачу 
коштів, рахунками тощо) із проставленими на них реквізитами видаткового 
касового ордера. Усі документи на видачу готівки підлягають обов’язковому 
підпису керівника, головного бухгалтера та касира (або уповноважених ними 
осіб). 
Прибуткові та видаткові касові ордери до передання в касу обов’язково 
реєструються у спеціальному журналі. Усі надходження та видача готівки 
відображаються в Касовій книзі, записи в яку здійснюються касиром 
безпосередньо після проведення кожної операції. Наприкінці робочого дня 
касир підсумовує обороти за день, визначає залишок готівки в касі на наступну 
дату та передає до бухгалтерії щоденний звіт касира. 
Бухгалтерські документи можуть досліджуватися як у хронологічному 
порядку, так і за групами однорідних господарських операцій. Після перевірки 
правильності документального оформлення касових операцій встановлюють 
їх відповідність вимогам чинного Положення про ведення касових операцій у 
національній валюті України. 
Під час контролю касових операцій особливу увагу приділяють повноті, 
своєчасності та правильності оприбуткування готівки (надходжень з банку, 
92 
повернення підзвітних сум, виручки, орендних платежів та інших 
позареалізаційних надходжень). Надходження з банку перевіряють шляхом 
звіряння тотожності сум, зазначених у банківських виписках і прибуткових 
касових ордерах. Оприбуткування виручки аналізується через звіряння даних 
ПКО, накладних, рахунків-фактур, касових стрічок тощо. Повернення 
невикористаних авансів контролюється за прибутковими касовими ордерами. 
Одночасно перевіряється правильність виділення та відображення в 
обліку сум податку на додану вартість у касових документах, а також 
дотримання встановлених лімітів розрахунків готівкою між юридичними 
особами. Виявляються випадки здійснення господарських витрат без 
авансових звітів, повторної оплати за раніше оплаченими документами, 
виплат «підставним» особам, привласнення грошових коштів за підробленими 
документами тощо. 
На завершальному етапі контролю перевіряють правильність 
кореспонденції рахунків за рахунком 30 «Готівка», підрахунку оборотів і 
залишків. Для цього здійснюється звіряння даних Касової книги, звітів касира 
та відповідних облікових регістрів за окремі періоди. Виявлені невідповідності 
свідчать про наявність помилок, які можуть мати як ненавмисний характер 
(через неуважність), так і ознаки умисних викривлень. У таких випадках 
обов’язково складаються відповідні записи в актах та вимагаються письмові 
пояснення. 
Особливої уваги потребують операції з видачі готівки, що 
безпосередньо списуються на виробничі або інші рахунки без подальшого 
подання звітів про використання цих сум. Важливою складовою контролю є 
також перевірка правильності відображення касових операцій на рахунках 
бухгалтерського обліку. Виявлені порушення, пов’язані з неналежним 
оформленням документів, доцільно окремо відобразити в акті перевірки. 
Під час контролю на підприємстві необхідно також оцінити законність 
операцій за рахунком «Інші кошти», на якому узагальнюється інформація про 
наявність та рух грошових документів у національній та іноземній валютах, а 
93 
також коштів у дорозі. Перевіряється коректність кореспонденції рахунків за 
дебетом рахунку (у взаємозв’язку з кредитом рахунків довгострокової 
дебіторської заборгованості, каси, банківських рахунків, розрахунків із 
дебіторами, довгострокових і короткострокових позик, розрахунків за іншими 
операціями) та за кредитом рахунку (у взаємозв’язку з дебетом рахунків 
капітальних інвестицій, розрахунків з різними дебіторами, надзвичайних 
витрат, розрахунків з оплати праці тощо). 
У процесі контролю касових операцій доцільно застосовувати 
нормативний метод перевірки на відповідність здійснених грошових операцій 
вимогам нормативно-правових актів Національного банку України. Залежно 
від специфіки господарських операцій та умов договору із замовником 
використовують також інші прийоми: порівняння, арифметичні перевірки, 
зустрічні звірки тощо. Важливим інструментом виявлення нестач або 
надлишків грошових коштів є інвентаризація готівки в касі.  
Об’єктами інвентаризації виступають: 
⎯ готівкові кошти (у національній та іноземній валюті); 
⎯ цінні папери (акції, облігації, депозитні сертифікати); 
⎯ грошові документи (векселі, лімітовані чекові книжки, акредитиви, 
талони на паливно-мастильні матеріали тощо); 
⎯ бланки суворого обліку (акції та облігації власної емісії, санаторно-
курортні путівки, незаповнені бланки векселів);• залишки коштів на 
рахунках у банку (за даними банківських виписок). 
Інвентаризація касової готівки здійснюється інвентаризаційною 
комісією у складі керівника, головного бухгалтера та касира. Під час 
проведення інвентаризації визначається фактична наявність готівкових 
коштів, чекових книжок, інших грошових документів та цінних паперів. 
Касир формує звіт касира та передає його комісії разом із письмовою 
розпискою про відсутність у касі грошових коштів і грошових документів, що 
належать йому особисто або стороннім організаціям. Перевірка фактичної 
наявності грошових коштів та інших грошових активів у касі здійснюється 
94 
шляхом їх поаркушного перерахунку касиром у присутності членів комісії. 
Готівка в опломбованих банком пачках підлягає розкриттю та повторному 
перерахунку. 
У ході перевірки Касової книги з’ясовують своєчасність відображення в 
ній господарських операцій, правильність її оформлення (пронумерування, 
прошнуровування, наявність печатки та підписів керівника і головного 
бухгалтера). Виявлені в касі грошові кошти, не підтверджені прибутковими 
документами, визнаються надлишком каси та підлягають зарахуванню в доход 
підприємства. За результатами інвентаризації складається відповідний акт, на 
підставі якого здійснюється звіряння фактичних даних із показниками обліку 
та формуються висновки. У разі виявлення розбіжностей обов’язково береться 
письмове пояснення від касира. 
Інвентаризація грошових коштів у дорозі здійснюється шляхом 
порівняння залишків за відповідними субрахунками з даними банківських 
квитанцій, копій супровідних відомостей на здачу виручки інкасаторам тощо. 
Наступним напрямом контролю є перевірка дотримання касової 
дисципліни. Особлива увага приділяється виявленню фактів використання 
коштів не за цільовим призначенням, застосування касової виручки понад 
установлені норми, несвоєчасного повернення до банку невикористаних сум. 
Для контролю виконання ліміту залишку готівки в касі, установленого 
банком, проводиться суцільна перевірка касових операцій. Порівнюються 
фактичні залишки готівкових коштів із установленим лімітом за даними 
Касової книги та фактичного огляду. Обороти за касою перевіряються за 
журналом № 1 (витрачання грошових коштів) і відомістю 1.1 (надходження 
готівки), зі звірянням залишків на початок і кінець місяця із даними Касової 
книги. 
У ході перевірки законності списання коштів з каси аналізується рух 
готівки, встановлюються розбіжності між сумами фактично проведених оплат 
у погашення дебіторської заборгованості та сумами, що зараховані до каси, 
контролюється своєчасність здавання виручки до банку, повнота 
95 
перерахування депонованої заробітної плати. Основні порушення в операціях 
з грошовими коштами в касі наведено в таблиці 3.1. 
Таблиця 3.1 
Основні порушення в операціях з грошовими коштами в касі 
Можливі порушення Характеристика порушення 
1 2 
Пряме розкрадання - нічим не обґрунтоване пряме розкрадання грошових 
грошових коштів коштів; 
- розкрадання грошових коштів, що маскується розписками 
посадових осіб, працівниками бухгалтерії та інших 
працівників підприємства. 
Необґрунтоване - не оприбуткування і привласнення грошових коштів, що 
привласнення грошових надійшли з банку; - не оприбуткування і привласнення 
коштів, що надійшли грошових сум, що надійшли від різних фізичних і 
юридичних осіб по прибуткових ордерах; 
- не оприбуткування і привласнення грошових сум, що 
надійшли від різних юридичних осіб за довіреностями; 
- неповне оприбуткування грошових сум 
Надлишкове списання - повторне використання одних і тих же документів для 
грошей по касі списання грошей по касі; 
- надлишкове списання грошей по касі шляхом підрахунку 
підсумків в касових документах і звітах касира; 
- надлишкове списання грошей по касі без підстав або за 
фальсифікованими документами; 
- надлишкове списання грошей по касі шляхом підробки 
законно оформлених документів зі збільшенням сум 
списання 
Привласнення сум законно - привласнення депонованої заробітної плати та коштів, 
нарахованих різним особам нарахованих за іншими підставами; 
та організаціям - привласнення сум, що належать іншим підприємствам 
Недотримання лімітів - розрахунки готівкою в сумі, що перевищує ліміт; 
залишку готівки - не встановлення ліміту залишку готівки; 
- несвоєчасна здача понадлімітних залишків готівки в банк 
Проведення розрахунків з - розрахунки готівкою в сумі, що перевищує гранично 
різними особами понад встановлену норму; 
встановлені ліміти 
Розрахунки з населенням - не застосовуються реєстратори розрахункових операцій 
готівкою за готову (РРО); 
продукцію (роботи , - використовують реєстратори розрахункових операцій, не 
послуги) без застосування зареєстровані в податкових органах 
РРО 
Некоректне відображення - некоректне складання проводок; 
касових операцій в регістрах - неправильне виведення залишків; 
синтетичного обліку - невідповідність записів в регістрах записам в касовій 
книзі, звітах касира і документах 
 
96 
Контроль наявності та руху коштів на рахунках у банках розпочинається 
з перевірки дотримання підприємством установленого порядку відкриття 
банківських рахунків. Подальша послідовність контролю руху грошових 
коштів на рахунках у банку (зокрема за поточними, розрахунковими, 
валютними рахунками тощо) визначається внутрішніми процедурами. 
Контроль наявності і руху грошових коштів на рахунках у банку 
починається з. перевірки дотримання підприємством порядку відкриття 
рахунків в банку. Послідовність контролю руху грошових коштів на рахунках 
у банку наведено на рис.3.1. 
 
По слідовність контролю руху коштів на рахунку в банках 
 
 
контроль дотримання порядку відкриття рахунку в банку 
 
 
кон троль первинних документів по обліку безготівкових розрахунків 
  
- Контроль операцій з акредитивами. 
 
- Контроль операцій по перерахуванню коштів акцептованими платіжними 
інс трукціями 
- Контроль операцій по отриманню грошей в банку по чеку, банківським картках. 
- К онтроль первинних документів і реєстрів по заборгованості. 
- Контроль розрахунку податків до бюджету та позабюджетних фондів. 
- К онтроль первинних документів і регістрів по обліку розрахунків з 
п остачальниками. 
- Контроль використання банківських позик. 
- К онтроль виписок банку. 
Рис. 3.1. Послідовність контролю руху грошових коштів на рахунках у 
банку  
Перевірку правильності розрахункових операцій здійснюють в ході 
проведення зовнішнього контролю. Розрахунки між підприємствами 
незалежно від форми власності здійснюються переважно в безготівковій формі 
через установи комерційних банків і регулюються спеціальними 
нормативними актами. Однак, на практиці при здійсненні розрахункових 
97 
операцій нерідко допускаються порушення та зловживання, виявлення та 
попередження яких є одним із завдань перевірки. 
На початковому етапі перевіряється  правомірність відкриття рахунків у 
комерційних банках. Наступним кроком є аналіз правильності ведення 
аналітичного та синтетичного обліку за кожним із відкритих рахунків. 
У процесі перевірки встановлюється наявність належного 
документального підтвердження кожної операції, відображеної у виписці з 
особового рахунка в банку. Така звірка поєднується з аналізом змісту 
банківських документів щодо економічної сутності проведених операцій. 
Особливу увагу приділяють: 
• правильності оформлення первинних документів; 
• відповідності змісту платежу фактичній господарській операції; 
• наявності та коректності додатків до платіжних документів 
(договорів, специфікацій, актів виконаних робіт тощо). 
Перевіряючи правильність відображення банківських операцій у 
бухгалтерському обліку, необхідно враховувати найбільш поширені 
порушення, до яких належать: 
⎯ відсутність платіжних документів, що підтверджують факт здійснення 
операції; 
⎯ використання документів, оформлених з порушенням вимог 
законодавства (наприклад, ксерокопії без належного засвідчення, 
відсутність штампів та відміток банку); 
⎯ відсутність додатків до платіжних документів, що були підставою для 
здійснення господарських операцій; 
⎯ неповне або несвоєчасне зарахування готівкових коштів на рахунки в 
банках; 
⎯ розбіжності між даними платіжних доручень, що зберігаються на 
підприємстві, та фактичними сумами, відображеними у банківських 
виписках (такі порушення можуть бути виявлені, зокрема, шляхом 
проведення зустрічних перевірок у контрагентів за операціями, за якими 
98 
тривалий час існує дебіторська заборгованість без належного 
документального узгодження); 
⎯ невідповідність кореспонденції рахунків, зазначеної у платіжних 
документах, фактичним бухгалтерським проведенням в облікових 
регістрах; 
⎯ невідповідність змісту платіжного документа коду або шифру операції у 
банківській виписці; 
⎯ відсутність перекладу українською мовою текстів платіжних 
документів, що стали підставою для здійснення платежів в іноземній 
валюті з валютного рахунка. 
Зазначені порушення зрештою призводять до викривлення фінансових 
результатів та показників діяльності підприємства, створюють передумови для 
фінансових зловживань з боку посадових осіб і можуть сприяти прямому 
привласненню матеріальних цінностей та грошових коштів. 
За результатами проведеного дослідження на підприємстві порушень 
ведення розрахункових операцій не виявлено. 
 
 
3.2. Методика аналізу грошових коштів підприємства 
 
Господарська діяльність будь-якого суб’єкта підприємництва є 
невід’ємно пов’язаною з безперервним рухом грошових коштів. Кожна 
господарська операція супроводжується як їх надходженням, так і вибуттям, 
оскільки грошові кошти забезпечують функціонування всіх складових 
операційного процесу. Обсяги та швидкість обігу грошових ресурсів, а також 
ефективність управління ними безпосередньо впливають на 
платоспроможність, ліквідність та фінансову стійкість підприємства. У зв’язку 
з цим аналіз грошових коштів виступає ключовим інструментом оцінювання 
та прогнозування фінансового стану підприємства. 
99 
Проведення аналізу грошових потоків на підприємстві ПСП «Конельські 
Хутори» доцільно здійснювати як у цілому по підприємству, так і в розрізі 
окремих видів діяльності, що дозволяє отримати деталізоване уявлення про 
джерела формування та напрями використання грошових ресурсів. 
Основною метою аналізу грошових коштів є визначення достатності їх 
формування за видами діяльності та оцінювання здатності підприємства 
генерувати грошові потоки для забезпечення безперервності операційного 
циклу. Крім того, результати аналізу можуть використовуватися як для 
оперативного управління ліквідністю, так і для стратегічного планування 
фінансової діяльності. 
Базовим джерелом інформації для здійснення аналізу виступає Звіт про 
рух грошових коштів, сформований за видами діяльності: операційною, 
інвестиційною та фінансовою. Додатковими інформаційними ресурсами є 
Баланс (Звіт про фінансовий стан), Примітки до річної звітності, а також дані 
синтетичного та аналітичного обліку за рахунками обліку грошових коштів. 
Аналітичне дослідження грошових коштів дає змогу відповісти на низку 
важливих запитань, зокрема: 
– чи має підприємство на певний момент часу достатній обсяг вільних 
грошових ресурсів; 
– якою є динаміка грошових потоків та які тенденції (позитивні чи 
негативні) спостерігаються в їх формуванні; 
– чи здатне підприємство забезпечувати внутрішнє самофінансування за 
рахунок надлишку надходжень над видатками. 
Дослідження руху грошових потоків дозволяє визначити їх динамічні 
зміни, оцінити перевищення припливу над відпливом коштів та виявити 
здатність підприємства формувати фінансові ресурси для забезпечення 
поточної та перспективної діяльності. Наявність достатнього обсягу грошових 
коштів є ключовою ознакою фінансової життєздатності суб’єкта 
господарювання. 
100 
Грошові кошти відносяться до найбільш ліквідних активів 
підприємства, оскільки вони можуть бути негайно використані для виконання 
зобов’язань. Тому контроль за їх обсягом та структурою є важливим 
елементом оцінювання оборотного капіталу. Зростання частки грошових 
коштів у складі оборотних активів, як правило, позитивно впливає на 
фінансовий стан підприємства. Водночас недостатність грошових ресурсів 
може свідчити про ризики втрати ліквідності або нераціональне управління 
оборотними активами. 
Отже, аналіз грошових коштів є необхідним елементом фінансово-
економічного управління будь-якого підприємства, оскільки забезпечує 
об’єктивне відображення стану ліквідності, виявлення проблем у грошових 
потоках та формування підґрунтя для прийняття ефективних управлінських 
рішень. 
Аналіз структури та динаміки балансу ПСП «Конельські Хутори»за 
2022-2024 рр. наведено в таблиці 3.2. 
Згідно даних таблиці валюта балансу підприємства за аналізований 
період зросла з 43 011 тис. грн у 2022 р. до 56428 тис. грн у 2024 р., тобто на 
13 417 тис. грн, або орієнтовно на 31,2 %. При цьому: 
⎯ 2023 р. порівняно з 2022 р. характеризується дуже незначним 
зростанням – лише на 645 тис. грн (приблизно 1,5 %). 
⎯ У 2024 р. відбулося різке збільшення активів – на 12772 тис. грн (понад 
29 % до попереднього року). 
Отже, підприємство проходить два різних за характером етапи: 
1. період відносної стабілізації та «плато» (2022–2023 рр.); 
2. етап активного розширення діяльності та нарощування ресурсної бази 
(2023–2024 рр.). 
Таке суттєве збільшення валюти балансу у 2024 р. свідчить про 
інтенсивніше залучення оборотних ресурсів, а також про розширення 
операційної діяльності підприємства. 
 
107 
 
 
 
 
Таблиця 3.2 
Аналіз структури та динаміки балансу ПСП «КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ»за 2022-2024 рр. 
Відхилення Відхилення 
Структура, від загального Відхилення  Відхилення  по по 
підсумку активу і пасиву 2023/2022  2024/2023  структурі структурі 
Показник 2022 2023 2024 
Балансу тис. грн тис. грн. 2023/2022 2024/2023 
% % 
2022 2023 2024 2-1 3-2 5-4 6-5 
А 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
Необоротні активи 13 012 11 715 11 165 30,25 26,83 19,79 -1 297 -550,00 -3,42 -7,05 
Оборотні активи  29 999 31 941 45 263 69,75 73,17 80,21 +1 942 +13 322 +3,42 +7,05 
Запаси 19 567 22 971 34 118 45,49 52,62 60,46 +3 404 +11 147 +7,13 +7,84 
 - дебіторська 
8 622 7 786 7 759,00 20,05 17,83 13,75 -836 -27,00 -2,21 -4,08 
заборгованість 
 - грошові кошти 1 810 1 184 3 386,00 4,21 2,71 6,00 -626 +2 202 -1,50 +3,29 
Баланс 43 011 43 656 56 428 100 100 100 +645 +12 772   
108 
Необоротні активи протягом 2022–2024 рр. демонструють сталу 
тенденцію до зменшення: 2022 р. – 13012 тис. грн (30,25 % балансу); 2023 р. – 
11715 тис. грн (26,83 %); 2024 р. – 11165 тис. грн (19,79 %). 
У відносному вимірі частка необоротних активів знизилася майже на 
10,5 відсоткових пунктів (з 30,25 % до 19,79 %). Це може означати: 
⎯ високі обсяги амортизаційних відрахувань та відсутність належного 
оновлення основних засобів; 
⎯ можливий продаж або списання окремих об’єктів, які не заміщуються 
новими; 
⎯ переорієнтацію підприємства на мобільні (оборотні) активи, що, з 
одного боку, підвищує гнучкість, але з іншого – потенційно послаблює 
виробничий потенціал у довгостроковій перспективі. 
Для сільськогосподарського підприємства критично важливою є 
належна матеріально-технічна база (техніка, обладнання, інфраструктура 
зберігання продукції), тому стале зниження питомої ваги необоротних активів 
має розглядатися як сигнал щодо необхідності інвестицій у модернізацію. 
Оборотні активи за цей же період суттєво зросли: 2022 р. – 29999 тис. грн 
(69,75 % балансу); 2023 р. – 31941 тис. грн (73,17 %); 2024 р. – 45263 тис. грн 
(80,21 %). 
Таким чином, їх частка за два роки збільшилася більш як на 10 
відсоткових пунктів. У 2024 р. понад 4/5 валюти балансу припадає саме на 
оборотні активи. Це типова картина для аграрного бізнесу, де значну частину 
складають запаси (насіння, корми, паливо, добрива, незавершене 
виробництво, готова продукція). Однак таке «перекошування» структури 
активів у бік поточних ресурсів при одночасному скороченні необоротних 
активів потенційно свідчить про: інтенсивне нарощування оборотних ресурсів 
(насамперед запасів); одночасну недостатню інвестиційну активність у 
довгострокові активи. 
Запаси є домінуючою складовою оборотних активів і загальної валюти 
балансу: 2022 р. – 19567 тис. грн (45,49 % балансу); 2023 р. – 22971 тис. грн 
109 
(52,62 %); 2024 р. – 34118 тис. грн (60,46 %). За два роки їх обсяг зріс на 14551 
тис. грн, а частка у структурі активів – майже на 15 відсоткових пунктів. Така 
динаміка означає: 
Активне нарощування виробничих та товарних запасів, що може бути 
пов’язано: з розширенням посівних площ; збільшенням обсягів виробництва; 
формуванням значних перехідних залишків готової продукції для реалізації у 
майбутніх періодах. 
Певне «заморожування» коштів у запасах. Якщо темпи їх реалізації 
(оборотності) не відповідають темпам зростання, це може: уповільнювати обіг 
капіталу; підвищувати ризик втрат від псування, уцінки, знецінення; 
погіршувати загальну ліквідність. 
Зростання питомої ваги запасів понад 60 % валюти балансу свідчить, що 
підприємство працює у режимі високої матеріаломісткості та значного обсягу 
складських залишків, що вимагає посилення контролю за оборотністю та 
якістю запасів. Дебіторська заборгованість у 2022–2024 рр. змінюється 
неоднозначно: 2022 р. – 8622 тис. грн (20,05 % балансу); 2023 р. – 7786 тис. 
грн (17,83 %); 2024 р. – 7759 тис. грн (13,75 %). 
Спостерігається поступове зниження як абсолютного обсягу, так і 
питомої ваги дебіторської заборгованості. Це можна інтерпретувати як: 
⎯ посилення платіжної дисципліни контрагентів; 
⎯ покращення роботи служби збуту та фінансових служб щодо контролю 
за розрахунками з покупцями та замовниками; 
⎯ скорочення періоду інкасації дебіторської заборгованості (прискорення 
надходження грошових коштів). 
Зменшення частки дебіторської заборгованості при одночасному 
зростанні частки запасів означає, що значна частина ресурсу ще не 
перетворилася на грошові кошти або вимоги до покупців, а знаходиться у 
формі готової продукції чи незавершеного виробництва. Це підсилює 
важливість управління збутом та ціновою політикою. 
110 
Грошові кошти є найліквіднішою частиною активів: 2022 р. – 1 810 тис. 
грн (4,21 % балансу); 2023 р. – 1 184 тис. грн (2,71 %); 2024 р. – 3386 тис. грн 
(6,00 %). У 2023 р. обсяг грошових коштів зменшився майже на третину, що 
відображається падінням їх частки до 2,71 %. Це могло свідчити про: 
напруженість із поточною платоспроможністю; підвищене навантаження за 
платежами (закупівлі, оплата праці, податки тощо); можливе перекриття 
дефіциту грошових потоків за рахунок накопичення запасів, а не грошових 
ресурсів. 
У 2024 р. ситуація істотно покращилася: обсяг грошей зріс до 3 386 тис. 
грн, а їх частка збільшилася до 6 %. Це свідчить про: покращення операційного 
грошового потоку; певний «запас міцності» для здійснення поточних 
платежів; підвищення оперативної ліквідності. 
Водночас частка грошових коштів на рівні 6 % при домінуванні запасів 
усе ще означає, що значний обсяг ресурсу «зашитий» у матеріальні оборотні 
активи, а не у високоліквідну форму. 
Структура оборотних активів характеризується домінуванням запасів і 
відносно невеликою часткою грошових коштів. Як наслідок: підприємство має 
високий потенціал щодо формування доходу у подальших періодах (за 
рахунок реалізації значних запасів); водночас воно залежне від швидкості 
реалізації продукції та рівня платоспроможності покупців; ризик втрати 
ліквідності виникає у випадку, якщо запаси реалізуються повільно або за 
зниженими цінами. 
Зменшення дебіторської заборгованості позитивно впливає на якість 
оборотних активів: менша частина коштів «зависла» у розрахунках, а більше 
трансформується у готівку та безготівкові кошти. Це сприяє покращенню 
коефіцієнтів ліквідності та загальної платоспроможності підприємства. 
Можна зробити загальні висновки до таблиці. Валюта балансу зростає, 
особливо у 2024 р., що свідчить про розширення масштабу діяльності 
підприємства  та нарощування ресурсного потенціалу. 
111 
Відбувається структурний зсув у бік оборотних активів при 
одночасному скороченні частки необоротних, що є типовим для 
сільськогосподарських підприємств, але потребує посилення інвестиційної 
активності для збереження матеріально-технічної бази. 
Запаси істотно зросли як у абсолютному, так і у відносному вимірі. Це 
свідчить про розширення виробництва, але одночасно – про концентрацію 
значної частини капіталу в малоліквідній формі, що потребує посилення 
контролю за їх оборотністю, якістю та своєчасною реалізацією. 
Дебіторська заборгованість зменшується, що є позитивною тенденцією 
з точки зору управління розрахунками, зниження ризику неплатежів і 
підвищення ліквідності активів. 
Грошові кошти після просідання у 2023 р. зросли у 2024 р., що свідчить 
про певне зміцнення поточної платоспроможності та формування грошового 
резерву для обслуговування поточних зобов’язань. Загалом структура активів 
підприємства характеризується високою матеріаломісткістю та значною 
залежністю від процесів реалізації продукції, а отже, подальший аналіз 
доцільно доповнити дослідженням: 
⎯ показників оборотності запасів і дебіторської заборгованості; 
⎯ коефіцієнтів загальної, швидкої та абсолютної ліквідності; 
⎯ структури джерел фінансування активів (власний та позиковий капітал). 
Такий комплексний підхід дозволить повніше оцінити фінансову 
стійкість підприємства та обґрунтувати практичні пропозиції щодо 
удосконалення управління грошовими коштами та оборотними активами в 
цілому.  
Аналіз динаміки показників ліквідності, платоспроможності та 
фінансової стійкості ПСП «Конельські Хутори»за період 2022-2024 рр.  
наведено в таблиці 3.3.  
Здійснивши аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства 
можна зробити наступні висновки. 
112 
 Значення коефіцієнта покриття (поточна ліквідність) в усі роки суттєво 
перевищують норматив 1,5–2,5. Підприємство має надзвичайно високий запас 
поточної платоспроможності. На 1 грн поточних зобов’язань припадає понад 
16–21 грн оборотних активів. Це мінімізує ризик неплатежів, але одночасно 
сигналізує про надмірну «переліквідність», що може свідчити про: надлишкові 
запаси; значні залишки дебіторської заборгованості або коштів на рахунках; 
нераціональне використання оборотного капіталу (частина ресурсів може бути 
«законсервована» в малодоходних активах). 
Проміжний коефіцієнт ліквідності (швидка) мав тенденцію зниження з 
5,841 у 2022 р. до 5,048 у 2023 р. (–0,793), надалі незначне зростання до 5,179 
у 2024 р. (+0,131). Усі значення суттєво перевищують норматив 0,7–0,8. Навіть 
після виключення запасів підприємство має 5 і більше гривень 
високоліквідних активів (грошові кошти, дебіторська заборгованість) на 1 грн 
короткострокових зобов’язань. Тимчасове зниження у 2023 р. можна 
трактувати як часткове «розморожування» ліквідних активів (можливо, 
спрямування коштів на інвестиції, погашення кредиторської заборгованості чи 
збільшення запасів). Відновлення зростання у 2024 р. свідчить про повернення 
до політики накопичення «подушки» ліквідності.  
 
Таблиця 3.3 
Аналіз показників ліквідності, платоспроможності та фінансової 
стійкості ПСП «КОНЕЛЬСЬКІ ХУТОРИ» за 2022-2024 рр. 
№  Методика Роки Норматив Абсолютне 
п/ Показники розрахунку не відхилення 
п 2022 2023 2024  значення 2023/ 2024/
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Коефіцієнт Оборотні 
покриття активи/ Поточні 16,797 17,975 21,033 1,5-2,5 1,178 3,058 
зобов’язання 
2 Проміжний (Оборотні 
коефіцієнт активи – 
5,841 5,048 5,179 0,7-0,8 -0,793 0,131 
ліквідності запаси)/поточні 
зобов’язання 
  
113 
Продовж. табл. 3.3 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
3 Коефіцієнт Грошові 
абсолютної активи/Поточні 1,013 0,666 1,573 0,2-0,35 -0,347 0,907 
ліквідності зобов’язання 
 Власний Власний капітал 
28 21 30 16 43 11
оборотний - Необоротні >0,5 11951 12947 
3 4 1 
капітал активи 
4 Коефіцієнт 
Власний <1 
фінансової 
капітал/Валюта 0,958 0,959 0,962 зменшен 0,001 0,003 
незалежност
балансу ня 
і (автономії) 
5 Коефіцієнт 
Зобов’язання/ 
фінансового 0,043 0,042 0,040 <0,5 -0,001 -0,002 
Власний капітал 
ризику 
6 Коефіцієнт Валюта балансу 
фінансової / Власний 1,043 1,042 1,040 1,5-2,5 -0,001 -0,002 
залежності капітал 
7 Коефіцієнт Позикові кошти / зменшен
0,042 0,041 0,038 -0,001 -0,003 
заборгованості Активи ня 
 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2022 р. – 1,013; у 2023 р. – 0,666 (–
0,347); у 2024 р. – 1,573 (+0,907). Норматив 0,2–0,35 суттєво перевищено у всі 
роки. Підприємство спроможне негайно погасити всі поточні зобов’язання 
тільки грошовими коштами (коефіцієнт >1 у 2022 і 2024 рр.). Навіть 
зменшення в 2023 р. до 0,666 залишається вдвічі вище верхньої межі норми. 
Це свідчить про: надзвичайно високий рівень миттєвої ліквідності; але 
одночасно – про можливу неефективність використання грошових ресурсів, 
частина яких могла б бути спрямована на інвестиції, модернізацію, 
розширення виробництва і, відповідно, підвищення рентабельності. 
Власний оборотний капітал зріс з 28213 тис. грн у 2022 р. до 43111 тис. 
грн у 2024 р. (приріст +1951 та +12947 тис. грн). Це може означати, що: 
підприємство нарощує власні джерела фінансування оборотних активів, що 
підвищує фінансову стійкість. Значний стрибок у 2024 р. вказує на 
акумулювання прибутку та/або додаткові внески власників, які не 
вилучаються, а залишаються в обороті. Позитивна тенденція власного 
оборотного капіталу узгоджується з високими коефіцієнтами ліквідності й 
підтверджує надлишок власних оборотних ресурсів.  Показники фінансової 
стійкості та структури капіталу також мали позитивну тенденцію. 
114 
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) в 2022 р. був 0,958, в 
2023 р. 0,959,в 2024 р.- 0,962 (зростання на +0,001 та +0,003). Можна зробити 
висновок, що понад 95 % активів фінансуються за рахунок власного капіталу. 
Значення суттєво перевищують рекомендований мінімум 0,5, що свідчить про 
високу автономію та стійкість до зовнішніх шоків. Підприємство практично 
не залежить від кредиторів і банківських установ, що мінімізує ризики втрати 
платоспроможності внаслідок змін на фінансовому ринку. 
Коефіцієнт фінансового ризику – 0,043, 0,042, 0,040 (поступове 
зниження). Це означає, що на 1 грн власного капіталу припадає лише 4 коп. 
зобов’язань. Така структура капіталу характеризується як надзвичайно 
консервативна, фінансовий ризик – мінімальний. 
 Коефіцієнт фінансової залежності – 1,043, 1,042, 1,040 при нормативі 
1,5–2,5. Значення, близькі до 1, означають, що валюта балансу практично 
дорівнює власному капіталу, тобто позикові кошти мають дуже незначну 
частку. Відхилення від рекомендованого інтервалу в бік зниження означає 
недовикористання можливостей залучення зовнішнього фінансування, що 
може обмежувати потенціал прискореного розвитку за рахунок дешевих 
кредитних ресурсів. 
Коефіцієнт заборгованості – 0,042, 0,041, 0,038 (стала тенденція до 
зниження). Можна зробити висновок про те, що: у структурі джерел 
фінансування позиковий капітал становить 3,8–4,2 %, що є дуже низьким 
значенням. Для кредиторів це – максимальний рівень надійності; для 
власників – сигнал, що існує резерв зростання рентабельності власного 
капіталу через помірне збільшення частки позикових коштів (ефект 
фінансового лівериджу за умови, що прибутковість активів перевищує 
вартість позикового капіталу). 
На підставі проведеного аналізу можна зробити узагальнюючі висновки 
про те, що ліквідність і платоспроможність ПСП «Конельські Хутори» 
знаходяться на надзвичайно високому рівні: усі коефіцієнти ліквідності 
суттєво перевищують нормативні інтервали. Підприємство не лише здатне 
115 
своєчасно погашати поточні зобов’язання, а й має значний запас грошових і 
швидколіквідних активів. 
Фінансова стійкість підприємства характеризується домінуванням 
власного капіталу в структурі джерел фінансування (коефіцієнт автономії 
>0,95) та низьким рівнем фінансового ризику (коефіцієнт заборгованості 
<0,04). Це забезпечує високу стійкість до зовнішніх шоків, але одночасно 
свідчить про некористування потенційних переваг залученого капіталу. 
Власний оборотний капітал демонструє стійку тенденцію до зростання, 
що підтверджує розширення власної бази для фінансування оборотних активів 
та підсилює фінансову стійкість підприємства. 
Водночас надмірно високі значення коефіцієнтів ліквідності та 
наднизька частка зобов’язань можуть свідчити про недостатню інвестиційну 
активність та нераціональне використання фінансових ресурсів (частина 
активів знаходиться  у малодоходних формах). 
 
 
3.3. Шляхи удосконалення контролю та аналізу грошових коштів  
 
Як показало дослідження на підприємстві ПСП «Конельські Хутори» 
відсутня організована система внутрішнього аудиту, що негативно впливає на 
стан контролю за обліком основних засобів і грошових коштів. Недостатня 
увага керівництва до внутрішнього контролю створює ризики викривлення 
облікової інформації та зниження ефективності управлінських рішень. 
Внутрішній аудит як елемент корпоративного управління забезпечує 
об’єктивну оцінку фінансово-господарського стану та сприяє вчасному 
виявленню помилок і порушень. Необхідність його впровадження зумовлена 
такими факторами: 
⎯ ризиком подання необ’єктивної інформації з боку окремих працівників; 
⎯ потребою в оперативному прийнятті управлінських рішень; 
116 
⎯ залежністю ефективності діяльності підприємства від якості 
економічної інформації; 
⎯ необхідністю спеціальних знань для перевірки облікових даних. 
Метою внутрішнього аудиту є контроль за дотриманням чинних 
нормативно-правових вимог, достовірністю звітності, повнотою відображення 
фінансових результатів та пошук резервів підвищення ефективності 
використання ресурсів підприємства. Система внутрішнього контролю 
забезпечує постійний моніторинг ключових показників діяльності, оперативне 
виявлення відхилень фактичних результатів від планових та встановлення 
причин таких розбіжностей. Її впровадження сприятиме підвищенню якості 
фінансового управління та запобіганню порушенням під час здійснення 
касових операцій. 
Результати аналізу свідчать, що на підприємстві система контролю за 
грошовими потоками є фрагментарною, не інтегрованою у загальну систему 
управління та недостатньо зорієнтованою на сучасні інформаційні технології. 
Одним із дієвих напрямів удосконалення є впровадження системи 
моніторингу грошових потоків, що функціонує на основі новітніх 
інформаційних рішень. 
Система моніторингу передбачає: 
⎯ постійне спостереження за формуванням грошових потоків; 
⎯ аналіз відхилень фактичних показників від планових; 
⎯ оперативну діагностику причин фінансових дисбалансів; 
⎯ підготовку пропозицій щодо оптимізації руху коштів. 
Використання такої системи дасть можливість забезпечити своєчасне та 
обґрунтоване управління рухом коштів підприємства, що є критично 
важливим для забезпечення ліквідності та фінансової стійкості. 
Для підвищення ефективності управління грошовими потоками 
доцільно щорічно формувати фінансовий план надходження і витрачання 
коштів із деталізацією доходів та витрат за відповідними статтями. На початку 
117 
кожного місяця необхідно готувати звіт про фактичний рух грошових коштів 
за попередній період та порівнювати його з плановими показниками. 
Впровадження сучасних інформаційних технологій, автоматизація 
обліку, формування системи внутрішнього аудиту та налагодження 
ефективного моніторингу грошових потоків створюють передумови для 
підвищення якості управління фінансовими ресурсами.  
На ПСП «Конельські Хутори» слід запровадити внутрішній аудит руху 
грошових коштів; проводити раптові перевірки каси; здійснювати регулярне 
звіряння залишків на банківських рахунках; розмежувати фінансові 
повноваження посадових осіб; встановити процедури попереднього та 
поточного контролю платежів. Контроль підвищує достовірність даних та 
мінімізує ризики зловживань. Запропоновані заходи сприятимуть підвищенню 
оперативності управлінських рішень, зниженню ризиків помилок в обліку та 
підвищенню фінансової стійкості підприємства. 
Ефективне управління грошовими потоками є ключовою умовою 
забезпечення фінансової стійкості та гарантом безперервності діяльності будь-
якого підприємства, зокрема аграрного. Для сільськогосподарських 
товаровиробників, діяльність яких має виражений сезонний характер, питання 
своєчасного формування та раціонального використання грошових ресурсів 
набуває особливої значущості. ПСП «Конельські Хутори» функціонує в 
умовах нестабільності ринкових відносин, коливань цін на матеріально-
технічні ресурси, тривалого виробничого циклу та залежності від природно-
кліматичних факторів. Це формує підвищені вимоги до удосконалення 
системи управління грошовими потоками та, відповідно, до методики їх 
аналізу. 
Проведене дослідження засвідчує, що діюча система аналізу грошових 
коштів на підприємстві є недостатньо структурованою, не враховує галузеві 
особливості сільськогосподарського виробництва та потребує суттєвого 
поліпшення. Саме тому актуальним завданням є розроблення напрямів 
удосконалення методичного інструментарію аналізу грошових коштів, що 
118 
забезпечить підприємству можливість підвищити ефективність використання 
фінансових ресурсів та сформувати конкурентні переваги. 
Удосконалення аналізу грошових коштів передбачає системну 
модернізацію підходів до оцінювання ліквідності, платоспроможності та 
фінансової стійкості підприємства. Теоретичною основою таких змін є: 
1. Посилення ролі аналітики в управлінні фінансовими потоками — 
аналіз грошових коштів має бути інтегрований у систему управління 
підприємством. 
2. Необхідність переходу від «статичної» оцінки фінансового стану 
до «динамічного» аналізу грошових потоків. 
3. Розширення інформаційної бази аналізу за рахунок 
внутрішньогосподарської звітності. 
4. Використання сучасних інструментів прогнозування, що 
дозволяють обґрунтовувати управлінські рішення з урахуванням сезонності 
аграрного виробництва. 
Удосконалення аналізу грошових коштів має спиратися на такі 
принципи: системність; комплексність; своєчасність; точність; інтегрованість 
у процес прийняття управлінських рішень; технологічність (автоматизація 
обробки даних). 
Встановлено, що діюча система аналізу на підприємстві 
характеризується такими недоліками: 
1. Відсутність чіткої періодизації проведення аналізу. Аналіз 
проводиться спорадично, у зв’язку з чим підприємство не отримує 
систематичної інформації про рух грошових ресурсів. 
2. Недостатній рівень аналітичної деталізації. Дані бухгалтерського 
обліку не дають можливості оцінити грошові потоки за видами діяльності, 
джерелами та напрямами використання. 
3. Використання обмеженого кола показників, які відображають 
лише загальний стан ліквідності, не враховуючи здатність підприємства 
генерувати грошові потоки. 
119 
4. Відсутність бюджетування грошових потоків, що унеможливлює 
прогнозування потреби в грошових ресурсах. 
5. Низький рівень автоматизації фінансово-аналітичних процесів. 
6. Недостатня кваліфікація працівників у сфері сучасних 
інформаційних технологій та фінансового менеджменту. 
Таким чином, аналіз грошових коштів не повною мірою забезпечує 
інформаційні потреби підприємства, що знижує якість управлінських рішень. 
Для поглибленого аналізу грошових потоків на  ПСП «Конельські 
Хутори» рекомендовано використовувати систему додаткових показників: 
o Показники грошових потоків: чистий грошовий потік; коефіцієнт 
операційного грошового потоку; коефіцієнт достатності грошового потоку; 
співвідношення надходжень і видатків. 
o Показники оборотності: тривалість фінансового циклу; 
інтенсивність грошового обороту; середній залишок грошових коштів. 
o Показники рентабельності: рентабельність активів за грошовим 
потоком; рентабельність власного капіталу за грошовим потоком. 
Використання цих показників дозволяє забезпечити багатовимірний 
погляд на фінансову діяльність підприємства. Бюджет руху грошових коштів 
має стати базовим елементом фінансового планування. Рекомендується: 
формувати річний бюджет грошових потоків; здійснювати помісячний 
розподіл бюджетних показників з урахуванням сезонності виробництва; 
проводити аналіз відхилень фактичних даних від планових; забезпечити 
контроль за ліквідністю в режимі реального часу. 
Бюджетування дозволить підприємству планувати потребу в оборотних 
коштах, вчасно залучати кредити та уникати касових розривів. 
Автоматизація значно підвищує оперативність та точність аналітичних 
розрахунків. Рекомендується використовувати програмне забезпечення «BAS 
Бухгалтерія», «M.E.Doc»; запровадити інтегровані модулі фінансового аналізу 
на основі Power BI або Excel Power Query; організувати електронний 
документообіг; використовувати електронні платіжні системи для підвищення 
120 
достовірності та швидкості обліку. Автоматизована система дозволить 
отримувати аналітичні звіти щоденно, а не лише після закриття місяця. 
Сільськогосподарське підприємство має застосовувати не лише 
ретроспективний, а й перспективний аналіз. Рекомендується: 
⎯ прогнозувати грошові потоки на основі трендових моделей; 
⎯ застосовувати сценарний аналіз залежно від коливань ринкових цін, 
урожайності, вартості ресурсів; 
⎯ визначати довгострокову потребу в інвестиційних ресурсах; 
⎯ моделювати вплив інфляції та кредитного навантаження на ліквідність. 
Стратегічний аналіз дозволяє сформувати фінансову стратегію 
підприємства на 3–5 років. 
Для підвищення якості аналізу необхідно забезпечити: 
⎯ деталізацію руху грошових коштів у розрізі контрагентів, договорів, 
видів діяльності; 
⎯ ведення аналітичних регістрів; 
⎯ формування внутрішніх управлінських звітів: «Касовий звіт», «Звіт про 
рух грошових коштів», «Звіт про дебіторську заборгованість»; 
⎯ контроль за джерелами надходження та напрямами використання 
коштів. 
Розроблення системи моніторингу грошових потоків. Моніторинг є 
активним елементом контролю. Рекомендується: виділити ключові показники 
моніторингу: використовувати електронні панелі контролю (дашборди). 
Налагоджений моніторинг забезпечує оперативність прийняття рішень та 
попередження дефіциту грошових ресурсів. 
Удосконалення аналізу грошових коштів на підприємстві є важливою 
передумовою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності 
та зміцнення фінансової стійкості підприємства. Проведене дослідження 
дозволяє сформулювати такі пропозиції: 
121 
1. Запровадити комплексну методику аналізу грошових потоків, що 
включає розширену систему коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності та 
оборотності. 
2. Ввести бюджетування грошових потоків, забезпечивши їх 
прогнозування та контроль виконання бюджету. 
3. Автоматизувати процес фінансового аналізу, використовуючи 
сучасні програми BAS, Power BI. 
4. Удосконалити інформаційну базу аналізу, розширивши аналітичні 
регістри обліку. 
5. Створити систему внутрішнього контролю грошових коштів, що 
включатиме моніторинг, інвентаризацію та аудит. 
6. Використовувати методи факторного та економіко-математичного 
аналізу для прогнозування грошових потоків. 
7. Підвищити кваліфікацію бухгалтерів та економістів, зокрема у 
сфері фінансового аналізу та роботи з аналітичними програмами. 
Реалізація зазначених заходів забезпечить ПСП «Конельські Хутори» 
можливість оптимізувати структуру грошових потоків, підвищити ліквідність, 
стабілізувати фінансовий стан та зміцнити конкурентоспроможність 
підприємства. 
 
  
122 
ВИСНОВКИ 
 
 
Грошові надходження  відіграють значну роль у процесі господарської 
діяльності. Від грошових надходжень залежать фінансова стійкість 
підприємства, стан обороту коштів, розмір прибутку, своєчасність розрахунків 
з державними цільовими фондами, кредитними установами. Але можна 
стверджувати, що готівка є абсолютно ліквідним активом і через це нерідко 
розкрадається. Тому необхідні постійний контроль за своєчасним і 
правильним оформленням касових документів та їх обробкою, регулярна 
інвентаризація каси. 
Грошові кошти є одним з найважливіших самостійних об'єктів 
фінансового аналізу. Припинення поточних платежів нездатність вчасно 
задовольнити вимоги кредиторів є зовнішньою ознакою банкрутства. Тому з 
метою попередження неспроможності розрахуватись за своїми 
зобов'язаннями, підлягає дослідженню фінансовий оборот підприємства та 
з'ясовується, наскільки організоване управління грошовими потоками.  
Отже в ході виконання магістерської роботи було розглянуто  
теоретичні основи бухгалтерського обліку пов’язані, зокрема, з  обліком 
грошових коштів. Досліджено їх економічну сутність  та нормативну базу  
обліку.  Розглянута організація первинного обліку грошових коштів та подана 
їх класифікація. Наведено характеристику рахунків з обліку грошових коштів. 
Було розглянуто  практичні аспекти обліку грошових коштів на ПСП 
«Конельські Хутори». Для цього було приведена організаційно-економічна 
характеристика даного підприємства. Економічний аналіз основних 
показників діяльності підприємства показав загальну картину результатів за 
певний період, виходячи з якої було зроблено певні висновки, щодо 
оптимізації  організації  виробничого процесу з метою збільшення показника 
рентабельності даного підприємства. 
123 
Проаналізувавши наведену вище інформацію, були  запропоновані 
шляхи вдосконалення обліку руху грошових коштів на підприємстві, а саме 
застосування комплексної автоматизації обліку, що дозволить не тільки 
створити базу необхідної інформації, але й якісно опрацювати її, зменшити 
кількість помилок в бухгалтерському обліку та збільшити оперативність.  
Комп’ютеризація при складанні первинних документів, облікових 
регістрів і звітності повинна забезпечувати, своєчасність достовірність, 
швидкість інформації, технологічний процес обробки даних повинен 
проводитися в 3 етапи: збирання і реєстрація первинних даних для обробки в 
комп’ютері; формування масивів облікових даних на електронних носіях, 
отримання результатів за звітний період за запитом користувача  
Розробити на підприємстві "Графік документообігу" який на 
підприємстві повинен регламентувати весь документообіг підприємства і 
включати перелік робіт зі створення, перевірки й обробки документів, 
виконуваних кожним підрозділом підприємства , а також усіма виконавцями 
із зазначенням їх взаємозв’язку  і строків виконання робіт 
Аналіз облікової політики підприємства показав, що окремі її 
положення підлягають доповненням і змінам, так як носять на сьогодні 
формальний характер, дублюючи окремі статті законодавчих актів України. 
Підлягають перегляду питання організації аналітичного обліку на 
підприємстві та організації документообігу. 
З метою покращення контролю за обліком було б доцільно переглянути 
бухгалтерську дисципліну працівників підприємства. Кількість осіб , що 
працюють в бухгалтерському відділі підприємства  повинна бути визначена 
обсягами робіт, що виконуються , пов’язаними із здійсненням розрахункових 
та аналітичних операцій. Крім того кожен працівник повинен усвідомлювати 
значимість роботи, що ним виконується та наслідки помилок, які можуть бути 
ним допущені і вчасно самостійно не виправлені. 
Дослідивши аналіз та контроль готівкових та інших коштів                     
підприємстві  можна зробити висновок, що контроль здійснюється на досить 
124 
низькому рівні, тому одним з шляхів його удосконалення є побудова системи 
моніторингу показників, що включаються до контролю грошових коштів в 
умовах застосування новітніх технологій. 
 
  
125 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  
 
 
1. Авдющенко А. С. Розробка системи показників управління 
результативністю підприємства з метою оптимального планування його 
діяльності. Інвестиції: практика та досвід. 2011. №15. С. 59-
64.  http://www.investplan.com.ua/pdf/15_2011/17.pdf 
2. Бабіч В. В., Сагова С. В. Фінансовий облік (облік активів): Навч. посіб. — 
К.: КНЕУ, 2006. — 282 с.  
3. Батракова Т. І., Грінченко А. Ю. Проблеми та перспективи розвитку 
електронних грошей в Україні. Мукачівський державний університет. 2016. № 
7, 702-706. URL: https://chmnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/06/Ekonomika-i-
suspilstvo-7-2016.pdf#page=702  
4. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю.,.Медведев B.C. Політична економія Київ Ніка-
Центр Ельга 2000. 516 с. 
5. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч. посібник. – Київ.:  Атіка, 
2002.-480с.  
6.    Бразілій Н.М., Гавриленко В.О., Кравченко О.В. Фінансовий облік-1 Н.М. 
Бразілій. Фінансовий облік-1. навч. посіб. Черкаси : ЧДТУ, 2018.  661 с.  
7. Бутинець Ф.Ф., Давидюк Т.В., Малюга Н.М., Чижевська Л.В. 
Бухгалтерський управлінський облік: Підручник / За ред проф.. Ф.Ф. Бутинця, 
Житомир, ПП „Рута”, 2002. – 480 с.  
8. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник. - Житомир, ПП „Рута”, 2002. – 672 с. 
9. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник./ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. 
– Житомир: ПП „Рута”, 2005. – 756 с. 
10. Бухгалтерський облік в торгівлі: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. 
закл./Н.М. Грабова, В. М. Добровський; за ред.. М.В. Кужельного.- К.:А.С.К., 
2004. 
11. Бухгалтерський облік: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / 
Л. Г. Ловінська, Л. В. Жилкіна, О. М. Голенко та ін.  К.: КНЕУ, 2002. 370 с. 
126 
12. Білик М. Д., Павловська О. В. Притуляк Н. М., Невмержицька Н. Ю. 
Фінансовий аналіз: навч. посіб. Київ: КНЕУ, 2005. 592 с. 44.  
13. Верига Ю.А. Звітність підприємств: Навч. посіб / Верига Ю.А., Левченко 
З.М.Ватуля І.Д. – (2-ге вид.). – К.:ЦУЛ, 2008. – 776 с. 
14. Вплив змін валютних курсів: Міжнародний стандарт бухгалтерського 
обліку 21 Дата оновлення 01.01.2012 URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_022#Text   
15. Гавриленко В.О. Обліково-аналітичне забезпечення антикризового 
управління: теорія і практика : монографія / Гордієнко Є.І., 2018.– 479 с 
16. Голов С.Ф., Костюченко В.М., Кравченко І.Ю. Фінансовий облік: 
Підручник. – К.: Лібра, 2005. – 976с. 
17. Голов С.Ф.,. Фінансовий облік. – К.: Автоінтерсервіс, 2004 – 520 с. 
18. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність 
за міжнародними стандартами: Практичний посібник. К.: Лібра, 2004. 880 с. 
19. Гроші та кредит : підручник / [М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та 
Г 86 ін.] ; за наук. ред. М. І. Савлука. — 6-те вид., перероб. і доп. — К. : КНЕУ, 
2011. — 589 с. 
20. Гриліцька, А. В. (2020). Особливості обліку та контролю готівкових і 
безготівкових розрахунків: теоретичний аспект. Східна Європа: економіка, 
бізнес та управління, (1), 245-251. http://www.easterneurope-
ebm.in.ua/journal/24_2020/24_2020.pdf#page=246  
21. Губачова О. М. Облік у зарубіжних країнах: Підручник/О. М. Губачова, С. 
І. Мельник. – К.: ЦУЛ, 2008. 432 с. 
22. Демиденко С. Л. Аналіз господарської діяльності: навчальний посібник. 
М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси: ЧДТУ. 2020. 
200 с. 
23. Економічний аналіз : Навч. посібник / За ред. Н. А Волкової. Одеса: 
ОНЕУ, 2015. 246 с.  http://eprints.library.odeku.edu.ua/id/eprint/5306/1/ 
Ekon_analiz_navch_posibn_2015.pdf 
24. Економічний аналіз. Навчальний посібник / В.М. Серединська, О.М.За 
127 
городна, Р.В.Федорович. – Тернопіль: Видавництво Астон, 2010.  
25. Єфіменко В.І., Лук’яненко Л.І., Кондраков Н.П., Ларіонов О.Д. Облік у 
зарубіжних країнах / Навч.-метод. посібник. — К.: КНЕУ, 2005. 
26. Завора Т. М., Берест О. C. Теоретичні основи аналізу та оптимізації 
грошових потоків підприємства. Гроші, фінанси і кредит. Економіка і регіон. 
№4 (47). 2014. С. 74−79. URL: http://reposit.nupp.edu.ua/bitstream/ 
PoltNTU/1634/1/econrig_2014_4_16%20%281%29.pdf] 
27. Звіт про рух грошових коштів: Міжнародний стандарт бухгалтерського 
обліку 7. Дата оновлення 01.01.2012 URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_019#Text   
28. Інструкція по застосуванню плану рахунків бухгалтерського обліку 
активів, капіталів, зобов’язань і господарських операцій підприємств та 
організацій України: наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 
291 Дата 109 оновлення: 29.07.2022 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text   
29. Іваненко С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського 
обліку та аудиту. навч. посібник-Київ «Знання Прес»-2005. 349 с. 
30. Іванчук Н. В. (2021). Гроші і кредит: навчальний посібник. Острог : 
Видавництво Національного університету «Острозька академія» 
31. Костенко, Ю. О., Лайчук, С. М., & Косташ, Т. В. (2025). Використання 
штучного інтелекту для оптимізації процесів обліку та звітності в українських 
компаніях.  Актуальні питання економічних наук, (8). 
https://doi.org/10.5281/zenodo.14950287 
32. Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник. 
2001 р. - 334 с.  
33. Кулаковська Л.П., Піча Ю. В. Організація і методика аудиту: Навч. посіб. 
– К.: Каравела, 2004 – 568 с. 
34. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. - К.: 
Знання, 2001.- 378с. 
128 
35. Кім Г., Сопко В.В., Кім С.Г. Бухгалтерський облік: первинні документи та 
порядок їх заповнення: навчальний посібник – Київ: Центр навчальної 
літератури, 2004 – 440 с.  
36. Кіндратцька Г. І., Білик М. С.,Загородній А. Г. Бухгалтерський облік : 
підручник. – Львів : Львівська політехніка, 2020. 
37. Куліш А. Ю. Стан та аналіз безготівкових розрахунків в Україні та 
особливості їх обліку на вітчизняних підприємствах. International scientific 
journal, 2016, 2: 116-119. https://www.inter-nauka.com/uploads/public/ 
14567686802531.pdf  
38. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та 
практика: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2006- 
556с. 
39. Лишиленко О. В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник – К.; „Центр 
учбової літератури, 2003 – 524 с. 
40. Макаренко П.М., Дорогань Л.О., Кончаковський Є.О. Історія економіки та 
економічної думки : Навчальний посібник. – Полтава. „”, 2013. – 442 с 
41. Максимова В. Ф. Бухгалтерський облік (частина ІІ): навч. посібник для 
студентів вищих навчальних закладів спеціальності 6.050100 «Облік і аудит». 
Одеса: ОНЕУ, 2013. 324 с.   
42. Максімова В.Ф. Контроль і ревізія. [Навч. посіб. для студ. ек. спец.] / 
В.Ф.Максімова. – Одеса: Од.держ.ек.ун-т, 2003. – 334 с. 
43. Менк’ю Н. Ґ. Макроекономіка : підручник / Н. Ґ. Менк’ю.  Київ : Основи, 
2020. 608 с. 
44. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності: 
Наказ Мінфіну України від 28.03.2013 № 433. Дата оновлення: 30.12.2013 р. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0433201-13#Tex   
45. Мочерний С. В., Довбенко М. В. Економічна теорія: Підручник. – 
К.:Видавничий центр «Академія», 2004. – 856 с. 
129 
46. Мошенський С.З. Економічний аналіз: [Підручник для студентів: 
помічних спеціальностей ВНЗ] / С.З. Мошенський, О.В. Олійник. – 2-ге вид.  – 
Житомир: ПП «Рута», 2009. – 704 с. 
47. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні 
вимоги до фінансової звітності»: Наказ Міністерства фінансів України від 
07.02.2013 р. № 73 Дата оновлення: 17.02.2023 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13#Text  
48. Нашкерська Г.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 
2005. – 503 с. 
49. Основи економічної теорії: Підручник: У 2-х кн. Кн. 2: Підприємництво, 
маркетинг, менеджмент. Відтворення в національному та світовому 
господарстві. / Ю. В. Ніколенко, М. М. Діденко, А. В. Шегда та ін.; За ред. Ю. 
В. Ніколенка. – 2-ге вид. Перероб. і доп. – К. : Либідь, 2000. – 272с. 
50. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник./ Ф.Ф. 
Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб. 
– Житомир: ЖІТІ, 2002. – 560 с. 
51. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і 
господарських операцій підприємств і організацій” від 30.11.1999, № 291 
52. Пилипенко А. А. Облік криптовалют та електронних грошей у системі 
бухгалтерського обліку підприємства. Економіка та держава. 2021. № 8. С. 89–
94. 
53. Податковий кодекс України: Закон України № 2755–VІ від 02.12.2010 р. 
Дата оновлення: 28.11.2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755- 
54. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 21 «Вплив 
змін валютних курсів»: Наказ Міністерства фінансів України від 10.08.2000 р. 
№ 193 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0515-00#Text   
55. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 22 «Вплив 
інфляції»: Наказ Міністерства фінансів України від 28.02.2002 № 147. Дата 
оновлення: 03.11.2020 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0269-
02#Text   
130 
56. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в 
Україні: Постанова Національного банку України від 29.12.2017 № 148 Дата 
оновлення: 08.10.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0148500-
17#Text   
57. Положення про інвентаризацію основних засобів та зобов’язань: Наказ 
Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879. Дата оновлення: 
29.07.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#Text   
58. Положення про випуск та функціонування електронних грошей, 
затвердженого Постановою НБУ від 29.09.2022 № 210 
59. Постанова про внесення змін до деяких нормативно-правових актів 
Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу 
електронних грошей від 04.11.2010  № 481  URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1336-10#n19   
60. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. № 
2121- III Дата оновлення: 28.04.2023 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text     
61. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність: Закон України від 
16.07.99 року № 996. Дата оновлення: 10.08.2022 р. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Tex t  
62. Про платіжні послуги : Закон України від 30 черв. 2021 р. № 1591-IX. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n2  
63. Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в 
Україні» Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII р.№ 435-IV 
http://zakon1.rada.gov.ua/ 
64. Подольська В. О. Фінансовий аналіз: Навч. посіб./В.О. Подольська, О. В. 
Яріш. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с. 
65. Пушкар М. С. Фінансовий облік: Підручник. – Тернопіль: Карт-бланш, 
2002. – 628 с. 
66. Реслер М.В., Гребенюк М.А. Класифікація грошових коштів, її 
використання для потреб обліку. Науковий вісник Мукачівського державного 
131 
університету. 2016. Вип. 21(16). С. 257-260. http://dspace-
s.msu.edu.ua:8080/bitstream/123456789/2715/1/n21-258-261.pdf 
67. Савлук М. І., Мороз А. М., Лазаренко М. П. Гроші та кредит : підручник. – 
Київ : КНЕУ, 2019. – 472 с. 
68. Савицька Г. В. Економічний аналіз діяльності підприємства. К. : Знання, 
2004. 654 с. 
69. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. - 3-є вид., перероб. 
і доп. - К.: КНЕУ, 2001.- 578с. 
70. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, 
економічного контролю і аналізу. – К.: КНЕУ, 2004 – 411 с. 
71. Скоробогатова В.В. Бухгалтерський облік та контроль монетарних активів: 
проблеми теорії та методології : монографія / В.В. Скоробогатова. – Житомир 
: ЖДТУ, 2012. – 520 с 
72. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і 
звітність: Підручник. – Алерта, 2006. – 1080 с. 
73. Труш В.Є. та ін. Організація і методика аудиту підприємницької 
діяльності. – Херсон : Держ. Херсон. у-т., 2011-123 с. 
74. Усач Б. Ф. Контроль і ревізія : підручник. – К. : Знання-Прес, 2005. 
75. Усач Б. Ф. Аудит: навчальний посібник. – К.: Знання – Прес, 2002. – 223с.   
76. Управління фінансовою санацією підприємства [текст] : підручник. / Т. 
А. Говорушко, І. В. Дем’яненко, К. В. Багацька [та ін.] за заг. ред. Т. А. 
Говорушко – К. : «Центр учбової літератури», 2013. – 400 с. 
https://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/21579/1/Upravlinna_fin  
77. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) 
бухгалтерського обліку. Практичний посібник. – К.:Лібра, 2000-. – 336 с. 
78. Фінансова звітність в умовах гіперінфляції: Міжнародний стандарт 
бухгалтерського обліку 29 URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929 
8#Text  
79. Фінанси зарубіжних корпорацій. Суторміна В.М. Підручник. — К.: КНЕУ, 
2004. — 566 с. 
132 
80. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік. - К.: 
Академія, 2002. 
81. Чернелевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит: Навчальний посібник. – К.: 
Міленіум, 2002. – 466 с.  
82. Чиж В., Гавриленко В., Обліково-аналітичне забезпечення управління 
підприємством в умовах цифрової економіки. Вісник Хмельницького 
національного університету. Серія: Економічні науки. 2022;302(1):88-93. 
URL:10.31891/2307-5740-2022-302-1-15. 
83. Чумаченко М. Г. Фінансовий аналіз діяльності підприємства : навч. 
посібник. – К., 2005 
84. Шаповал В.М., Аврамчук В.М., Ткаченко О.В. Економіка підприємства: 
Уведення в спеціальність / За науковою і загальною редакцією доктора 
економічних наук, проф. В.А. Ткаченка. – Київ: Центр навчальної літератури, 
2003. – 288 с. 
85. Школьник І. О. Фінансовий аналіз: навчальний посібник – Київ: Центр 
учбової літератури, 2016. 368 с.  
86. Щетинін А. І. Політична економія. Підручник. – К.: Центр учбової 
літератури, 2011. – 480 с. 
87. Фінанси підприємств: навчальний посібник / [Ситник Н. С., Смолінська 
С.Д., Ясіновська І.Ф.]; за заг. ред. Н. С. Ситник.- Львів: ЛНУ імені Івана 
Франка, 2020. - 402 с. 
88. Ясишена В. В., Сисоєва І. М. Методика проведення аналізу грошових 
потоків підприємств. Інноваційна економіка. 2012. № 2 (28). С. 131-139. 
89. Matchuk, S., Havrylenko, V., Lukanovska, I., Kharkhalis, T., & Ostapenko, 
Y. (2024). The evolution of accounting and auditing in the era of digital 
technologies: the role of cloud services and process automation. Salud, Ciencia Y 
Tecnología - Serie De Conferencias, 3, .1138. 
https://doi.org/10.56294/sctconf2024.1138 
90. Brigham E. F., Ehrhardt M. C. Financial Management: Theory and Practice. – 
Boston : Cengage Learning, 2017. – 912 p.
Репозиторій ЧДТУ
