Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6850
Title: СИСТЕМА ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ КП «УПРАВЛІННЯ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДИНКУ РАД І ОБ'ЄКТІВ ОБЛАСНОЇ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»)
Authors: Гавриленко, Валентина Олександрівна
Рябенко, Богдана Василівна
Issue Date: 2025
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6850
Appears in Collections:071 Облік і оподаткування (Облік і аудит)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Рябенко Б..pdf
  Restricted Access
1.19 MBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
3 
 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління  
Кафедра обліку, аналізу  і оподаткування  
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту 
завідувач кафедри 
д.е.н., проф. Гавриленко В.О. 
« » 2025 р. 
 
 
 
РЯБЕНКО БОГДАНА ВАСИЛІВНА 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
«СИСТЕМА ОБЛІКУ, КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ 
ЗВІТНОСТІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ 
СТАБІЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 
 (НА МАТЕРІАЛАХ КП «УПРАВЛІННЯ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ 
БУДИНКУ РАД І ОБ'ЄКТІВ ОБЛАСНОЇ КОМУНАЛЬНОЇ 
ВЛАСНОСТІ»)» 
 
 
 
 
Виконавець роботи:           Рябенко Б.В. 
(підпис) П.І.П.студента 
« » 20 р 
 
 
Науковий керівник: 
д.е.н., професор  Гавриленко  В.О. 
(науковий ступінь, вчене звання) (підпис)     П.І.П. викладача 
« » 20 р. 
 
 
 
Черкаси 2025 
4 
 
ЗМІСТ 
ВСТУП 5 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ,  
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ  
ПІДПРИЄМСТВА 10 
1.1. Економічна сутність фінансової звітності та її роль у системі  
управління підприємством 12 
1.2. Система бухгалтерського обліку як основа формування фінансової  
звітності 18 
1.3. Внутрішній і зовнішній фінансовий контроль у забезпеченні  
достовірності звітності 27 
1.4. Аналіз фінансової звітності як інструмент оцінювання фінансової  
стабільності 33 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВОЇ  
ЗВІТНОСТІ НА КП «УПРАВЛІННЯ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ  
БУДИНКУ РАД І ОБ'ЄКТІВ ОБЛАСНОЇ КОМУНАЛЬНОЇ  
ВЛАСНОСТІ» 42 
2.1. Організаційно-економічна характеристика КП «Управління по  
експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» 42 
2.2. Оцінка організації бухгалтерського обліку на підприємстві 53 
2.3. Методика складання основних форм фінансової звітності на  
підприємстві 62 
2.4. Шляхи вдосконалення системи бухгалтерського обліку та  
складання звітності 70 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ  
КОНТРОЛЮ ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ДЛЯ  
ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ  
ПІДПРИЄМСТВА. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ КП  
«УПРАВЛІННЯ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДИНКУ РАД І 78 
ОБ'ЄКТІВ ОБЛАСНОЇ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ» 
3.1. Методика проведення контролю фінансової звітності підприємства  
3.2. Підвищення ефективності системи внутрішнього контролю 78 
підприємства  
3.3. Аналіз звітності підприємства як інструмент підвищення 87 
фінансової стабільності (ліквідність, платоспроможність,  
рентабельність) 91 
3.4. Удосконалення методики аналізу фінансової звітності та розробка  
системи управлінських рішень для забезпечення фінансової  
стабільності підприємства 103 
ВИСНОВКИ 107 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 111 
ДОДАТКИ 120 
 
 
5 
 
ВСТУП 
 
 
В умовах нестабільного економічного середовища, зростаючої 
конкуренції та постійних змін у фінансово-кредитній системі питання 
забезпечення фінансової стабільності підприємства набувають особливого 
значення, адже саме фінансова стабільність визначає здатність суб’єкта 
господарювання ефективно функціонувати, своєчасно виконувати свої 
зобов’язання, підтримувати платоспроможність і стійкість до зовнішніх 
ризиків. Одним із ключових інструментів досягнення фінансової стабільності 
є система обліку, контролю та аналізу фінансової звітності, яка забезпечує 
формування достовірної, повної й оперативної інформації про фінансово-
господарську діяльність підприємства. Від ефективності організації цієї 
системи залежить якість управлінських рішень, рівень фінансової прозорості 
та можливість залучення інвестицій. Сучасні реалії – такі як діджиталізація 
облікових процесів, запровадження міжнародних стандартів фінансової 
звітності, а також підвищені вимоги до аналітичної інформації з боку 
стейкхолдерів – вимагають удосконалення системи бухгалтерського обліку та 
фінансового контролю. Це зумовлює необхідність комплексного підходу до 
побудови системи обліку, контролю та аналізу, яка б не лише відповідала 
законодавчим вимогам, а й сприяла підвищенню фінансової стійкості 
підприємства. Таким чином, дослідження теоретичних, методичних та 
практичних аспектів функціонування системи обліку, контролю та аналізу 
фінансової звітності як інструменту забезпечення фінансової стабільності є 
надзвичайно актуальним, адже воно сприяє зміцненню 
конкурентоспроможності підприємств та підвищенню ефективності їх 
фінансового управління в умовах ринкової економіки. 
Проблематику формування та вдосконалення системи обліку, контролю 
й аналізу фінансової звітності досліджували як вітчизняні, так і зарубіжні 
науковці. 
6 
 
Серед українських учених значний внесок зробили Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. 
Голова, Л.В. Нападовська, М.В. Кужельний, О.М. Петрук, В.М. Жук, які 
розглядали питання удосконалення методології бухгалтерського обліку, 
внутрішнього контролю та аналізу фінансової звітності. Серед зарубіжних 
авторів уваги заслуговують праці T. Burns, R. Kaplan, M. Porter, R. Drury, які 
досліджували системи управлінського обліку, аналітичні інструменти та 
моделі оцінювання фінансової стабільності підприємств. Попри наявні наукові 
напрацювання, низка питань залишається дискусійною: недостатньо 
досліджено інтеграцію процесів обліку, контролю та аналізу в єдину систему 
управління фінансовою стабільністю; відсутні уніфіковані підходи до 
використання фінансових показників стабільності у практиці українських 
підприємств; потребують подальшого розвитку методики автоматизації 
обліково-аналітичних процесів. 
Мета дослідження – теоретичне обґрунтування та розроблення 
практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи обліку, контролю та 
аналізу фінансової звітності як інструменту підвищення фінансової 
стабільності підприємства. 
Завдання, які необхідно вирішити: 
- дослідити економічну сутність фінансової звітності та її ролі у системі 
управління підприємством; 
- розглянути систему бухгалтерського обліку як основу формування 
фінансової звітності; 
- висвітлити питання внутрішнього і зовнішнього контролю у 
забезпеченні достовірності звітності; 
- дослідити методику аналізу фінансової звітності як інструмента 
оцінювання фінансової стабільності підприємства; 
- дослідити організаційно-економічну характеристику досліджуваного 
підприємства; 
- розглянути методику складання основних форм фінансової звітності; 
- запропонувати шляхи удосконалення ведення бухгалтерського обліку та 
7 
 
складання звітності підприємства; 
- вивчити методику проведення контролю фінансової звітності на 
підприємстві та запропонувати шляхи підвищення ефективності 
системи внутрішнього контролю підприємства; 
- провести аналіз фінансової звітності підприємства та запропонувати 
шляхи його удосконалення та розробити систему управлінських рішень 
для забезпечення фінансової стабільності підприємства; 
Об’єкт дослідження – процес формування та функціонування системи 
обліку, контролю й аналізу фінансової звітності підприємства. 
Предмет дослідження – теоретичні, методологічні та організаційні 
засади системи обліку, контролю й аналізу фінансової звітності підприємства. 
У процесі дослідження використано такі методи:  
- аналіз і синтез — для виявлення сутності фінансової стабільності та 
структури системи обліку;  
- індукція та дедукція — для формулювання теоретичних висновків; 
- порівняння — для зіставлення фінансових показників діяльності 
підприємства; 
- моделювання — для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення 
обліково-аналітичної системи; 
- спостереження та узагальнення – для оцінки ефективності 
управлінських процесів; 
- статистичні методи — для аналізу динаміки фінансових показників 
підприємства. 
Інформаційна база дослідження охоплює законодавчі та нормативні 
акти України, міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), офіційну 
статистичну інформацію, дані фінансової звітності підприємств, наукові праці 
вітчизняних і зарубіжних авторів, а також матеріали спеціалізованих видань і 
професійних ресурсів. 
Наукова новизна одержаних результатів магістерської кваліфікаційної 
роботи полягає у подальшому розвитку теоретичних, методичних та 
8 
 
практичних положень щодо формування, контролю й аналізу фінансової 
звітності комунальних підприємств. Основні наукові результати полягають у 
такому: 
уточнено роль фінансової звітності як комунікаційного інструменту між 
підприємством, його стейкхолдерами та органами державного управління. 
Визначено, що достовірність, доречність, порівнянність і зрозумілість 
показників фінансової звітності є базовими передумовами прийняття 
ефективних управлінських рішень. 
Набула подальшого розвитку методика організації системи 
бухгалтерського обліку, у межах якої запропоновано структурну модель 
покращення організації облікових процесів КП «Управління по експлуатації 
Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності». Сформовано підхід 
до оптимізації документообігу та вдосконалення автоматизації облікових 
процесів. 
Запропоновано комплексний підхід до вдосконалення системи 
внутрішнього контролю на комунальному підприємстві, який передбачає 
формування контрольного середовища, оцінку ризиків, реалізацію 
контрольних процедур, впровадження інформаційно-аналітичних систем 
контролю та посилення ролі головного бухгалтера в управлінському контролі. 
Запропоновано поєднання фінансового й управлінського аналізу для 
оцінки фінансової стабільності підприємства. 
Отримані результати поглиблюють наукове розуміння взаємозв’язку 
між системою бухгалтерського обліку, контролю та аналізу фінансової 
звітності як ключових елементів управління фінансовою стабільністю 
підприємства. 
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх 
безпосереднього використання в діяльності комунальних підприємств, 
зокрема КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної 
комунальної власності» для підвищення достовірності фінансової звітності та 
забезпечення стабільності фінансового стану. 
9 
 
Розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення системи 
бухгалтерського обліку, які передбачають поглиблення автоматизації 
облікових процесів, упорядкування документообігу, удосконалення облікової 
політики, розробку графіку інвентаризацій та електронних нагадувань про 
подання звітності. 
Запропоновано заходи з підвищення ефективності системи 
внутрішнього контролю, зокрема впровадження ризик-орієнтованого підходу, 
удосконалення контрольного характеру та підвищення професійної 
компетенції бухгалтерів щодо моніторингу показників. 
Практично апробовано методику аналізу фінансової звітності для оцінки 
фінансової стабільності підприємства, що дало змогу виявити резерви 
зростання ліквідності, скорочення термінів інкасації дебіторської 
заборгованості, підвищення рентабельності послуг та ефективності 
використання активів. 
Розроблено напрями управлінських рішень для забезпечення 
стабільного розвитку підприємства. 
Реалізація розроблених рекомендацій сприятиме підвищенню 
достовірності фінансової інформації, покращенню управління фінансовими 
ресурсами та забезпеченню стабільності функціонування підприємства в 
довгостроковій перспективі. 
  
10 
 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СКЛАДАННЯ, КОНТРОЛЮ 
ТА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 
 
 
1.1. Економічна сутність фінансової звітності та її роль у системі 
управління підприємством 
 
Ефективне управління підприємством значною мірою визначається тим, 
наскільки повною, точною, доречною та своєчасною є інформація про 
характер і масштаби господарських процесів, використання та стан трудових, 
матеріальних і фінансових ресурсів, джерела формування фінансових 
результатів і напрями розподілу прибутку [110]. Таку інформацію надає 
фінансова звітність підприємства, яка є одним із основних джерел 
інформаційного забезпечення та відіграє провідну роль у взаємозв’язку між 
підприємством і користувачами даних. 
У теорії обліку звітність як економічна категорія має подвійне 
трактування: з одного боку, це система взаємопов’язаних та узагальнених 
економічних показників, що відображають виробничу й фінансово-
господарську діяльність підприємства за певний період; з іншого — це 
елемент бухгалтерського обліку, інструмент узагальнення й подання 
інформації про результати роботи підприємства. Завершуючи обліковий цикл, 
звітність охоплює не лише систему показників, а й сукупність методів і 
прийомів, що використовуються для узагальнення облікових даних. [110]. 
Дослідники, В. Д. Попова та Н. М. Курилюк,  підкреслюють, що 
бухгалтерська звітність — це впорядкований та узагальнений масив обліково-
економічної інформації, сформований за встановленими правилами та 
відповідно до визначених вимог і принципів її підготовки. [80, с. 1004]. 
Детальне тлумачення терміну «фінансова звітність» з наукової 
економічної літератури наведено у Додатку А. 
11 
 
Згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського 
обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», фінансова звітність – це 
бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, 
результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період 
[63]. 
Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в 
Україні», який визначає фінансову звітність як бухгалтерську звітність, що 
містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух 
грошових коштів підприємства за звітний період [25]. 
Детальне тлумачення терміну «фінансова звітність» у нормативно-
правових документах наведено у Додатку Б. 
Зокрема зазначається, що фінансова звітність фактично є різновидом 
бухгалтерської звітності, яка містить дані не лише про фінансовий стан та 
результати діяльності підприємства, а й про рух грошових коштів. 
Підкреслюється також, що фінансова звітність формується за визначений 
звітний період, тоді як баланс складається станом на конкретну звітну дату. 
[93, с. 56].  
У той час бухгалтерська звітність – це джерело даних щодо результатів 
господарсько-фінансової діяльності підприємства, яка формується для 
надання користувачам правдивої та неупередженої інформації з метою 
ухвалення оперативних і обгрунтованих рішень. 
Бухгалтерська звітність поділяється на внутрішню і зовнішню залежно 
від того, кому вона надається. Внутрішню звітність (управлінську) складають 
для керівництва з метою ухвалення рішень і планування діяльності 
підприємства. Її використовують лише на підприємстві, і вона становить 
комерційну таємницю. Обсяг, показники, періодичність і форми надання такої 
звітності регламентуються внутрішніми документами господарюючого 
суб’єкта. Зовнішня звітність не є комерційною таємницею, її складають для 
потреб передусім зовнішніх користувачів [27]. Вимоги до фінансової звітності 
регламентуються нормативно-правовими актами України, такими як 
12 
 
Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) 
1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та інші акти Міністерства фінансів 
України, Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в 
Україні», Бюджетний кодекс України, Податковий кодекс України (далі – 
ПКУ), Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі – МСФЗ). 
Детальну класифікацію бухгалтерської звітності наведено на рис. 1.1. 
Рис. 1.1. Класифікація бухгалтерської звітності 
Джерело: [99] 
13 
 
Зовнішня звітність поділяється на податкову, фінансову, статистичну та 
іншу, яка формується на основі отриманих даних бухгалтерського обліку 
підприємства [25]. 
За ступенем узагальнення звітність поділяють на первинну, яка подається 
окремим підприємством та зведену за даними первинної звітності. Зведення 
може здійснюватися у різному масштабі (корпорація, регіон, міністерство 
тощо). Всі ці види звітності поділяються за періодичністю складання і подання 
на річну та періодичну. 
Для ефективного управління будь-якому керівникові необхідно вміти 
раціонально використовувати наявні ресурси з метою отримання 
максимального прибутку. У процесі прийняття різних, зокрема управлінських, 
рішень важливу роль відіграє бухгалтерська фінансова звітність, адже саме 
вона забезпечує користувачів повною економічною інформацією про 
діяльність підприємства. Фінансова звітність є системою узагальнених 
показників, поданих у табличній формі, які відображають результати та 
масштаби роботи підприємства за минулий період і ґрунтуються на даних 
синтетичного та аналітичного обліку [43, с. 368]. 
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і 
фінансову звітність в Україні» користувачами фінансової звітності є фізичні 
або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства 
для прийняття рішень. Відповідно до ст. 3 Закону метою складання фінансової 
звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та 
неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух 
коштів підприємства [25]. 
Інформація, яка відображена у звітності підприємства, повинна мати 
однозначне тлумачення, бути зрозумілою для користувачів, що її 
використовують за умови, що вони зацікавлені у сприйнятті такої інформації 
та мають достатні знання успішного її використання.  
Пріоритетність користувачів фінансової звітності за рівнями 
орієнтованості на них наведена у таблиці 1.1. 
14 
 
Таблиця 1.1 
Рівні користувачів фінансової звітності 
Рівень Користувачі  
1 2 
Перший Потенційні інвестори, кредитори 
Другий Інвестори, власники, управлінський персонал 
Третій Покупці та замовники, постачальники та підрядники 
Четвертий Працівники та суспільство 
П’ятий Органи податкової, статистичної служби та інші 
Джерело: [23, с 115] 
 
Основні вимоги до фінансової звітності викладено в Законі України "Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та у Національних 
положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку 1-5. Окремі питання 
складання і подання фінансової звітності розкриваються в інших 
Національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.  
Згідно Закону України «Про фінансову звітність та бухгалтерський облік 
в Україні» фінансова звітність підприємства повинна містити лише 
порівнювану, достовірну, доречну інформацію, і готуватись з дотриманням 
принципів, як безперервність, повне висвітлення, обачність, послідовність, 
автономність, превалювання сутності над формою, нарахування та 
відповідність витрат і доходів, історична (фактична) собівартість, 
періодичність, єдиний грошовий вимірник [25]. 
Головною метою функціонування системи бухгалтерського обліку є 
забезпечення користувачів (суб’єктів запиту) необхідною інформацією для 
прийняття управлінських рішень. Це твердження у контексті дослідження ролі 
бухгалтерського обліку в управлінні підприємством потребує розуміння 
самого процесу ухвалення рішень, а також визначення кола користувачів 
облікової інформації та їхніх інформаційних потреб. [80, с. 1003]. Така 
ідентифікація наведена у таблиці 1.1, розподілена на п’ять рівнів користувачів 
[80, с. 1003]. Така ідентифікація наведена у Таблиці 1.1, розподілена на п’ять 
рівнів користувачів. 
Головною метою складання фінансової звітності є забезпечення 
15 
 
користувачів повною, достовірною та об’єктивною інформацією про 
фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, рух грошових 
коштів і зміни у власному капіталі, яка необхідна для прийняття рішень щодо: 
– участі в капіталі підприємства; 
– об’єктивної оцінки якості управління;  
– придбання, продажу та володіння цінними паперами;  
– здатності підприємства своєчасно виконувати зобов’язання;  
– визначення суми дивідендів;  
– оцінки здатності вчасно виконувати свої зобов’язання;  
– регулювання діяльності підприємства; 
– інших рішень [8]. 
Отже, звітність не лише узагальнює дані, отримані в системі 
бухгалтерського обліку, а й водночас є складовою частиною його методології. 
Суб’єкти підприємницької діяльності згідно з Законом України «Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» повинні давати різні 
види фінансової звітності, наведені у Таблиці 1.2. 
Таблиця 1.2 
Фінансова звітність підприємства 
Складові звітності 
Суб’єкти господарювання 
1 2 3 4 5 6 
Окремі юридичні особи — всі підприємства 
(крім бюджетних організацій, представництв 
+ + + + + 
іноземних суб’єктів господарської діяльності та 
суб’єктів малого підприємництва) 
Суб’єкти малого підприємництва та 
представництва іноземних суб’єктів + + – – – 
господарської діяльності 
Джерело: розроблено автором на основі [25, 65]. 
Фінансова звітність складається з повної та спрощеної. Форми 
фінансової звітності наведені на Рис. 1.2. 
Баланс 
Звіт про 
фінансові 
результати 
Звіт про рух 
грошових 
коштів 
Звіт про  
власний 
капітал 
Примітки 
16 
 
Відображає активи, 
зобов’язання та власний 
капітал підприємства на певну 
Баланс (Звіт про фінансовий дату, показуючи його 
стан), форма №1. фінансовий стан. 
Показує доходи, витрати, 
Звіт про фінансові результати прибуток або збиток 
(Звіт про сукупний дохід), підприємства за звітний 
форма №2. період, 
Надає інофрмацію про 
надходження та використання 
Звіт про рух грошових коштів, грошових коштів за певний 
форма №3. період, розподіляючи 
операційну, інвестиційну та 
фінансову діяльність 
Відображає зміни у власному 
Звіт про власний капітал, форма 
капіталі підприємства протягом 
№4.
звітного періоду
Містять додаткову інофрмацію, 
Примітки до фінансової 
яка пояснює дані, представлені в 
звітності, форма №5. 
інших формах звітності 
Додаток до річної фінансової 
звітності «Інформація за 
сегментами», форма №6. 
Додаток до приміток 
«Розрахунок податкових 
різниць за даними 
бухгалтерського обліку», 
форма №7. 
 
Рис. 1.2. Усі форми повної фінансової звітності 
Джерело: сформовано автором на основі [25, 63] 
 
Спрощена фінансова звітність має дві форми: Баланс, форма №1-м та 
Звіт про фінансові результати, форма №2-м та використовується малими 
Форми фінансової звітності 
17 
 
підприємствами. Мікропідприємства використовують Баланс, форма №1-мс та 
Звіт про фінансові результати, форма№2-мс 
У структурі звітності підприємства місце фінансової звітності 
визначається тією функцією, яку вона виконує для своїх користувачів. Вона не 
може бути для всіх користувачів однаково інформаційно корисною, а 
характеризується тільки мірою економічної зацікавленості, яка виявляється в 
інтересах користувачів. Фінансова звітність виконує особливу роль, оскільки 
її подання обов’язкове для багатьох груп користувачів. Вона посідає проміжну 
ланку між загальнодоступною інформацією і комерційною. Інформаційна 
наповненість фінансової звітності має задовольняти потреби користувачів, які 
є змінні в часі, а тому має постійно вдосконалюватися і модернізуватися. 
Визначення кола осіб, зацікавлених у фінансовій інформації про 
господарюючий суб’єкт, тісно пов’язане з метою фінансової звітності. У 
світовій практиці виділяють дві ключові функції бухгалтерського обліку: 
оцінку ефективності управління (stewardship) та забезпечення користі для 
прийняття рішень (decision-making). Сьогодні, в умовах, коли бухгалтерський 
облік підлягає публічному контролю, пріоритетною метою фінансової 
звітності визнається саме друга функція. 
Основними ролями фінансової звітності у системі управління 
підприємством є наступні: 
• Інформаційна функція. Фінансова звітність надає повну та правдиву 
інформацію про активи, зобов’язання, доходи, витрати і прибуток 
підприємства. Це дозволяє керівництву оцінити поточний фінансовий 
стан та приймати обґрунтовані рішення. 
• Аналітична основа управління. На основі показників фінансової 
звітності проводиться аналіз рентабельності, ліквідності, 
платоспроможності та фінансової стійкості. Це допомагає виявити 
слабкі місця та резерви підвищення ефективності діяльності. 
• Контрольна функція. Звітність дозволяє контролювати використання 
ресурсів, дотримання фінансової дисципліни, ефективність інвестицій 
18 
 
та управління витратами. 
• Планування та прогнозування. Дані звітності використовуються для 
складання бюджетів, бізнес-планів та прогнозів розвитку підприємства. 
• Комунікаційна функція. Фінансова звітність є засобом комунікації з 
зовнішніми користувачами — інвесторами, кредиторами, державними 
органами. Вона підвищує довіру до підприємства та сприяє залученню 
капіталу. [4] 
Отже, фінансова звітність — це не просто вимога законодавства, а 
потужний інструмент управління, який допомагає підприємству діяти 
ефективно, прозоро та стратегічно, вона є важливим елементом системи 
управління підприємством, оскільки забезпечує керівництво достовірною 
інформацією для прийняття ефективних управлінських рішень. Вона 
відображає економічну сутність діяльності підприємства, сприяє контролю, 
аналізу та плануванню, а також формує основу для взаємодії з користувачами 
(інвесторами, кредиторами й державними структурами). 
 
 
1.2. Система бухгалтерського обліку як основа формування 
фінансової звітності 
 
Система бухгалтерського обліку – це сукупність організаційних, 
методичних і технологічних засад, завдяки яким підприємство здійснює 
визнання, вимірювання, реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і 
передавання інформації про свою господарську діяльність [70].  
Згідно із Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку та складання 
фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, 
правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати 
діяльності та рух грошових коштів підприємства [25]. 
Система бухгалтерського обліку виконує ключову функцію в соціально-
19 
 
економічному середовищі підприємства. Вона забезпечує інформаційну базу 
для складання фінансової звітності, надання внутрішнім та зовнішнім 
користувачам даних, необхідних для прийняття управлінських, інвестиційних, 
кредитних та інших рішень. Вона складається з наступних головних 
компонентів: 
1. Нормативно-правове забезпечення: законодавчі акти, національні 
стандарти бухгалтерського обліку, методичні рекомендації.  
2. Облікова політика підприємства (сукупність принципів, методів і 
процедур, які використовуються підприємством для складання та 
подання фінансової звітності).  
3. Реєстрація й класифікація господарських операцій: первинні документи, 
облікові регістри, подвійний запис, рахунки бухобліку. 
4. Системи узагальнення та звітності: формування оборотів, сальдо, 
узагальнення інформації за рахунками, формування фінансових звітів. 
5. Контроль та перевірка облікової інформації: як внутрішній контроль, так 
й аудиторська перевірка чи зовнішній контроль [70]. 
Слід зазначити, що система бухгалтерського обліку створює 
безпосередню основу для формування фінансової звітності, оскільки саме вона 
забезпечує повне, достовірне та своєчасне відображення господарських 
процесів і результатів діяльності підприємства у кількісному та вартісному 
вимірі.  
Бухгалтерський облік фіксує господарські операції в грошовому 
вимірнику, забезпечує накопичення та узагальнення інформації, яка й 
використовується при складанні звітів [25]. Усі показники звітності (активи, 
зобов’язання, капітал, доходи, витрати та фінансові результати) формуються 
на основі даних, що накопичуються у системі рахунків бухгалтерського 
обліку. Без чітко налагодженої системи обліку неможливо забезпечити 
правильність та повноту цих показників. 
Облікова система забезпечує єдність методології завдяки застосуванню 
принципів, передбачених Національними положеннями (стандартами) 
20 
 
бухгалтерського обліку або Міжнародними стандартами фінансової звітності 
(МСФЗ), забезпечується порівнянність та узгодженість даних звітності. Вона 
формує первинну та аналітичну інформацію, яка проходить послідовну 
обробку від документування господарських операцій до узагальнення на 
рахунках і складання звітних форм. Система бухгалтерського обліку виконує 
функцію контролю, перевіряючи правильність відображення фінансових 
результатів, виявляє помилки чи відхилення, що безпосередньо впливає на 
достовірність фінансової звітності. Облік забезпечує інформаційний зв’язок 
між різними управлінськими рівнями підприємства, що дозволяє не лише 
створити звітність, а й ефективно її аналізувати та використовувати для 
прийняття управлінських рішень. [110]  
Бухгалтерський облік і фінансова звітність — це дві взаємопов’язані 
ланки єдиної інформаційної системи підприємства. Облік є процесом збору та 
систематизації даних, а звітність — кінцевим результатом цього процесу, який 
відображає фінансовий стан та результати діяльності підприємства у зручній 
для користувачів формі. За допомогою цих ланок і забезпечується 
достовірність, прозорість та аналітична корисність фінансової звітності, без 
якої неможливе грамотне управління підприємством. 
В системі бухгалтерського обліку й звітності діють базові принципи, які 
встановлені законодавством та стандартами. Зокрема, Закон України № 996-
XIV та НП(С)БО визначають такі принципи: автономність, безперервність, 
нарахування та відповідність доходів і витрат, превалювання сутності над 
формою, історична (фактична) собівартість, єдиний грошовий вимірник, 
повне висвітлення, послідовність. 
Ці принципи дозволяють забезпечити: 
• вірогідність і достовірність облікової інформації; 
• порівнянність фінансової звітності між періодами та між 
підприємствами; 
• зрозумілість і доступність інформації для користувачів. [78] 
Достовірність і повнота облікових даних є ключовими 
21 
 
характеристиками якісного бухгалтерського обліку, адже саме від них 
залежить правильність управлінських рішень, формування фінансової 
звітності та реальне відображення діяльності підприємства. Усі господарські 
операції мають відображатися в обліку правдиво та об’єктивно, відповідно до 
їх фактичного змісту та документального підтвердження. Це означає, що будь-
які спотворення, навмисні зміни чи прикрашання показників є 
неприпустимими, оскільки вони знижують надійність усієї облікової системи. 
[109] 
Повнота інформації передбачає відображення всіх без винятку операцій, 
незалежно від їх масштабу чи впливу на фінансовий результат. Жоден факт 
господарського життя не повинен бути пропущений, оскільки неповні дані 
створюють викривлену картину діяльності підприємства. Не менш важливою 
є точність, яка означає коректність розрахунків, відповідність облікових даних 
первинним документам і правильне застосування чинних норм, ставок та 
методик оцінки. 
Своєчасність внесення даних забезпечує актуальність облікової 
інформації, що є необхідною умовою для оперативного управління. Записи 
вносяться без затримок, а виявлені помилки оперативно виправляються. Крім 
того, усі облікові дані повинні відповідати вимогам законодавства, 
національних або міжнародних стандартів фінансової звітності та внутрішніх 
регламентів підприємства. Підґрунтям для кожного облікового запису є 
первинні документи, які забезпечують доказовість та надійність облікової 
інформації.  
Система бухгалтерського обліку не лише слугує механізмом фіксації 
даних, але й стає фундаментом для формування якісної фінансової звітності. 
Вона відіграє певні ключові ролі у процесі підготовки фінансової звітності: 
• забезпечує реєстрацію первинних господарських операцій, що є 
«сировиною» для обліку; 
• здійснює обробку та узагальнення інформації (за рахунками, 
аналітичними даними), що дає змогу сформувати показники 
22 
 
фінансового стану, результатів діяльності, руху коштів; 
• служить базою для облікової політики, вибору методів і процедур, які 
впливають на структуру фінансової звітності; 
• забезпечує контроль і перевірку правильності відображення 
господарських операцій, що підвищує надійність звітності; 
• забезпечує зв’язок між внутрішнім управлінським обліком та 
зовнішньою фінансовою звітністю, що сприяє узгодженості інформації. 
Організаційними аспектами побудови системи бухгалтерського обліку 
на підприємствах є передусім визначення форм організації бухгалтерської 
служби (штатний бухгалтер, служба бухгалтерії або ж користування 
послугами зовнішнього спеціаліста, наступним кроком підприємство має 
обрати форму ведення обліку – це може бути централізована бухгалтерія, 
самостійне ведення або створення підрозділів, що ведуть облік зведено до 
головної організації, у залежності від виду діяльності, суб’єкта 
господарювання, організаційно-правової форми тощо. Далі бухгалтерія разом 
з керівним апаратом розробляє та узгоджує внутрішню облікову політику, у 
якій зазначають документообіг, технології обробки облікової інформації, 
облікові регістри, вибір методів оцінки активів і зобов’язань. Важливим 
елементом організації побудови системи є технологічні та інформаційні умови 
– програмне забезпечення, автоматизація, навчання персоналу та внутрішній 
контроль.  
Структура системи бухгалтерського обліку наведена у Таблиці 1.3. 
Таблиця 1.3 
Структура системи бухгалтерського обліку 
Компонент системи Основні складові Призначення 
1 2 3 
Нормативно-правове Визначає правила обліку та 
Законодавство, стандарти 
забезпечення звітності 
Формує підходи до оцінки, 
Облікова політика Принципи, методи, процедури 
реєстрації, узагальнення 
Первинні документи, рахунки, Забезпечує фіксацію 
Реєстрація операцій 
журнали господарських фактів 
Узагальнення та Регістри, обороти, сальдо, Формує інформацію для 
звітність форми звітів користувачів звітності 
23 
 
Продовж. табл. 1.3 
1 2 3 
Внутрішній аудит, зовнішня Підвищує достовірність та 
Контроль 
перевірка надійність облікових даних 
Джерело: сформовано автором на основі [70, 25]. 
Перетворення облікової інформації у фінансову звітність відбувається за 
ланцюгом логічних подій, наведеним на Рис. 1.3. 
1. Господарські 
факти як 
явища, 
Подвійний продуктивні 
Формування 
метод запису сили, процеси
Господарські активу та 
руху 
явища і процеси 2. Господарські пасиву 
господарських факти як Балансу
фактів виробничі 
відносини, 
власність, 
процеси
 
Рис. 1.3. Перетворення облікової інформації у фінансову звітність 
Джерело: сформовано автором на основі [71]. 
На схемі можна прослідкувати етапи: 
• первинне документування господарських операцій; 
• реєстрація й класифікація на рахунках бухгалтерського обліку; 
• узагальнення інформації (обробка, групування, обчислення); 
• складання фінансової звітності. 
Цей ланцюг чітко ілюструє, що без якісного облікового процесу 
формування фінансових звітів стає неможливим, саме тому система обліку є 
основою звітності. 
Бухгалтерський облік та фінансова звітність становлять єдину 
інформаційну систему, у якій облік виступає головним джерелом даних для 
формування звітності. Усі показники фінансової звітності ґрунтуються на 
бухгалтерських записах, що відображають факти господарської діяльності 
підприємства. Саме через систематизацію та узагальнення даних на рахунках 
формується інформація, яка згодом потрапляє до балансу, звіту про фінансові 
24 
 
результати, звіту про рух грошових коштів та інших форм фінансової 
звітності. 
Зв’язок між обліком і звітністю забезпечується єдністю принципів, на 
яких вони базуються: принципу нарахування, обачності, повного висвітлення, 
безперервності та інших. Завдяки цьому операції, відображені в обліку, 
коректно й послідовно трансформуються у звітні показники. Водночас вимоги 
до структури та змісту фінансової звітності впливають на організацію 
бухгалтерського обліку, визначаючи, які саме дані мають бути зібрані, як їх 
слід класифікувати та в якій деталізації подавати. Для узагальнення 
бухгалтерської інформації складають фінансову звітність, яка формується за 
таких етапів: 
Таблиця 1.4 
Етапи складання фінансової звітності 
№ Етапи Дія 
1 2 3 4 5 
Отримання, перевірка правильності 
Збір первинних 
→ оформлення та групування всіх 
документів: 
первинних документів за звітний період.  
Затвердження застосованих методів 
Визначення 
Підготовчий оцінки активів, зобов'язань та 
1. → облікової 
етап доходів/витрат, які будуть використані 
політики: 
для складання звітності. 
Формування Забезпечення наявності та правильності 
→ облікових ведення всіх необхідних журналів, 
регістрів: відомостей та аналітичних реєстрів. 
Проведення всіх господарських 
Систематична 
→ операцій у системі подвійного запису на 
реєстрація: 
відповідних рахунках БО. 
Відображення Формування 
господарських аналітичного та Накопичення інформації про обороти та 
→ 
2. операцій та синтетичного сальдо за всіма рахунками. 
узагальнення обліку: 
даних Складання 
Фінальне узагальнення оборотів і 
Оборотно-
→ залишків за рахунками. Коригування 
сальдової 
помилок, виявлених у процесі. 
відомості: 
 
 
 
 
 
25 
 
Продовж. табл. 1.4 
1 2 3 4 5 
Фактична Звіряння фактичної наявності майна з 
→ 
перевірка: даними, відображеними в обліку. 
Підтвердження залишків дебіторської та 
Звірка 
Інвентаризація → кредиторської заборгованості з 
розрахунків: 
3. активів і контрагентами. 
зобов’язань Документальне Складання інвентаризаційних описів та 
→ 
оформлення: порівняльних відомостей. 
Відображення 
→ Внесення коригуючих записів до БО. 
результатів: 
Перенесення (списання) оборотів з 
Закриття 
рахунків класу 7 (Доходи) та класу 8/9 
→ рахунків доходів 
(Витрати) на рахунок фінансових 
та витрат: 
результатів (рах. 79). 
Визначення 
Розрахунок 
фінансового Визначення кінцевого фінансового 
чистого 
4. результату та → результату діяльності підприємства за 
прибутку/збитку
закриття звітний період. 
: 
рахунків 
Фіксація остаточних сальдо за 
Формування 
рахунками активів, капіталу та 
→ кінцевих 
зобов'язань для перенесення на 
залишків: 
наступний період. 
Заповнення Балансу (Звіту про фінансовий 
Складання стан) та Звіту про фінансові результати на 
→ 
Формування основних форм:  основі фінальних сальдо та фінансового 
результату. 
та оформлення 
5. Складання Формування Звіту про рух грошових коштів, 
фінансової → 
додаткових форм: Звіту про власний капітал. 
звітності Надання деталізованої інформації, пояснень 
Підготовка 
→ та розкриття облікової політики, що є 
Приміток: 
невід'ємною частиною фінансової звітності. 
Контроль за дотриманням Облікової 
Перевірка 
Аналіз і → політики, НП(С)БО/МСФЗ та законодавчих 
відповідності: 
вимог. 
внутрішній 
Аналітична Звіряння логічних та арифметичних зв'язків 
6. контроль → 
перевірка: між показниками різних форм. 
якості 
Перевірка з боку фінансової служби або 
звітності → Внутрішній аудит: внутрішнього аудитора для підвищення 
надійності звітних даних. 
Підписання фінансової звітності керівником 
→ Затвердження: 
Затвердження, та головним бухгалтером. 
подання та → Подання: Подання звітів до державних органів. 
7. 
оприлюднення Публікація звітності у встановленому 
звітності → Оприлюднення: законодавством порядку для великих та 
середніх підприємств. 
Джерело: узагальнено автором на основі [52, 55, 56, 65]. 
Фінансова звітність також відіграє роль інструменту контролю за якістю 
та прозорістю ведення обліку, адже за її результатами можна оцінити повноту, 
точність і достовірність облікових даних. Таким чином, бухгалтерський облік 
26 
 
і фінансова звітність перебувають у постійному взаємозв’язку, забезпечуючи 
створення повної, об’єктивної та корисної інформації для внутрішніх та 
зовнішніх користувачів. 
Сучасні дослідження підкреслюють, що система бухгалтерського обліку 
в Україні зазнала значних змін під впливом глобалізації, цифровізації, 
інтеграції з міжнародними стандартами [12]. Система бухгалтерського обліку 
має не лише забезпечувати виконання поточних вимог законодавства, а й 
адаптуватись до нових викликів та змін у середовищі звітності, щоб 
залишатися надійною основою фінансової звітності. 
Серед основних викликів зазначено необхідність подальшого зближення з 
Міжнародними стандартами фінансової звітності та їх застосування 
національними підприємствами, що підвищить порівнянність звітності [111]. 
Переходи на електронний документообіг, автоматизацію бухгалтерського 
обліку, що впливають на швидкість, точність і прозорість облікових процесів. 
Зростання значення нефінансової (наприклад, ESG-) інформації, що також стає 
складовою звітності, та відповідно — вплив на систему обліку. Забезпечення 
контролю якості облікової інформації та запобігання помилкам чи 
шахрайству, що зумовлює розвиток внутрішнього аудиту та технологічних 
рішень.  
Без системи бухгалтерського обліку не можливе достовірне формування 
фінансової звітності. Вона охоплює нормативно-правове забезпечення, 
облікову політику, технологію реєстрації й узагальнення даних, організаційні 
засади, контрольні механізми. Завдяки їй підприємство має змогу підготовити 
фінансову звітність, яка відповідає потребам користувачів, принципам якості 
інформації та нормативним вимогам. Сучасні тенденції розвитку, такі як 
цифровізація, впровадження міжнародних стандартів, розширення звітності 
вимагають постійного вдосконалення системи бухгалтерського обліку. 
 
 
 
27 
 
1.3. Внутрішній і зовнішній фінансовий контроль у забезпеченні 
достовірності звітності 
 
Фінансовий контроль – це систематична діяльність з перевірки, оцінки і 
забезпечення дотримання законодавства, нормативно-правових актів, 
облікової політики, процедур ведення бухгалтерського обліку й складання 
фінансової звітності. Вона спрямована на забезпечення достовірності, повноти 
й своєчасності фінансової інформації, що надається користувачам та 
прийняття управлінських рішень.  
У контексті функціонування підприємства та державного сектору 
виділяються два ключових напрями фінансового контролю: внутрішній і 
зовнішній. Зокрема, в Україні фінансовий контроль також розглядається як 
невід’ємна складова системи управління фінансовими ресурсами в 
державному і приватному секторах [81].  
Контроль виступає гарантом того, що фінансова звітність відображає 
реальний фінансовий стан підприємства або організації, а не містить значущих 
викривлень чи помилок. 
Внутрішній контроль – це система заходів, процедур і механізмів, які 
здійснює сама організація (підприємство, установа) через свої структурні 
підрозділи або спеціалізовані служби (наприклад, служба внутрішнього 
аудиту, бухгалтерією, фінансовим відділом або ревізійною комісією) з метою 
забезпечення правильного ведення бухгалтерського обліку, достовірного 
формування фінансової звітності, дотримання облікової політики, внутрішніх 
регламентів і стандартів та своєчасного виявлення і запобігання фінансовим 
порушенням, шахрайству або помилкам. Напрями внутрішнього фінансового 
контролю наведені у Таблиці 1.5. 
Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 200 «Загальні цілі 
незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних 
стандартів аудиту», внутрішній контроль охоплює три рівні: 
• контроль середовища (організаційна культура, політика управління 
28 
 
ризиками); 
• контрольні процедури (перевірка правильності операцій, 
інвентаризація, контроль первинних документів); 
• моніторинг (оцінювання ефективності системи контролю та її 
вдосконалення) [54]. 
Таблиця 1.5 
Основні напрями внутрішнього фінансового контролю фінансової 
звітності 
Напрям Мета контролю Основні завдання Інструменти та Очікуваний 
контролю методи результат 
контролю 
1 2 3 4 5 
Контроль за Забезпечення Перевірка правильності Інвентаризація, Виявлення та 
обліком достовірності оформлення первинних зустрічні усунення 
активів і відображення документів; контроль за звірки, помилок в 
зобов’язань господарських інвентаризацією; документальні обліку, 
операцій у виявлення помилок у перевірки забезпечення 
бухгалтерсько відображенні активів і повноти даних 
му обліку зобов’язань 
Контроль за Раціональне Перевірка цільового Касові Підвищення 
грошовими використання використання коштів, перевірки, ліквідності, 
потоками фінансових аналіз платіжної банківська оптимізація 
ресурсів дисципліни, управління звірка, аналіз грошових 
дебіторською та платіжного потоків 
кредиторською календаря 
заборгованістю 
Контроль Попередження Виявлення Аналіз Зменшення 
витрат і перевитрат необґрунтованих відхилень, витрат, 
собівартості ресурсів та витрат, перевірка нормування, підвищення 
продукції забезпечення калькуляцій, контроль перевірка прибутковості 
(робіт, послуг) економічної за нормами кошторисів, 
ефективності використання матеріалів ABC-аналіз 
виробництва 
Контроль Запобігання Перевірка своєчасності Звірка Підвищення 
розрахунків з виникненню розрахунків, контроль розрахунків, фінансової 
контрагентами прострочених дебіторської аналітичні стабільності 
боргів і заборгованості, оцінка звіти, підприємства 
фінансових фінансового стану внутрішні 
ризиків партнерів аудиторські 
перевірки 
Контроль за Забезпечення Перевірка збереження Інвентаризація, Раціональне 
використанням ефективного активів, оцінка технічна використання 
основних використання ефективності їх експертиза, активів, 
засобів і майна та використання, контроль аналіз зменшення 
нематеріальних правильного за строками амортизації коефіцієнтів простоїв 
активів нарахування оновлення та 
амортизації вибуття 
 
 
29 
 
 
Продовж. табл. 1.5 
1 2 3 4 5 
Контроль Дотримання Перевірка правильності Податковий Мінімізація 
розрахунків із податкового нарахування податків, аудит, штрафних 
бюджетом і законодавства відображення їх у перевірка санкцій, 
позабюджетни та своєчасне звітності, своєчасність податкових зниження 
ми фондами виконання сплати декларацій, податкових 
зобов’язань автоматизован ризиків 
ий контроль 
BAS ERP 
Контроль за Оцінювання Перевірка відповідності Управлінський Підвищення 
ефективністю результатів рішень фінансовій облік, результативнос
управлінських управлінської стратегії, аналіз порівняльний ті управління 
рішень діяльності відхилень фактичних аналіз, KPI-
результатів від контроль 
планових 
Контроль Запобігання Перевірка Перевірка Раціональне 
кадрових необґрунтова правильності табелів, використання 
витрат і фонду ним витратам нарахувань, розрахунково- фонду оплати 
оплати праці на персонал відповідності платіжних праці, 
штатному розпису, відомостей, підвищення 
аналіз динаміки аналітичний мотивації 
зарплат контроль персоналу 
Контроль Забезпечення Ідентифікація ризиків, SWOT-аналіз, Зниження 
фінансових стійкості оцінка резервів, ризик- ймовірності 
ризиків і підприємства визначення рівня матриці, збитків, 
резервів до фінансових допустимого ризику внутрішній формування 
коливань аудит ризиків стабільної 
фінансової 
політики 
Джерело: узагальнено автором на основі [45, 54, 41, 49, 85]. 
Зокрема, автор дослідження наголошує, що «ефективність внутрішнього 
аудиту як інструменту внутрішнього контролю є ключовою для підвищення 
фінансової безпеки підприємства» [81].  
Організація внутрішнього фінансового контролю включає: 
• розробку внутрішніх положень, політик і процедур контролю; 
• створення служби внутрішнього контролю або аудиту; 
• застосування ризикоорієнтованого підходу (визначення ключових 
ризиків, контрольних точок); 
• використання систем контролю за обліковими записами, операціями, 
регістрами; 
30 
 
• моніторинг і оцінка функціонування контролю (наприклад, через 
внутрішні аудити). Наприклад, у дослідженні зазначається, що 
інформаційне забезпечення внутрішнього фінансового контролю 
відіграє важливу роль у підвищенні достовірності звітності [2]. 
Внутрішній фінансовий контроль забезпечує підприємству своєчасну і 
точну реєстрацію господарських операцій, дотримання принципів облікової 
політики (наприклад, принципу нарахування, оцінки, обережності), коректне 
узагальнення даних у регістрах і формування оборотів та сальдо, підготовку 
надійної бази для складання фінансової звітності, адже без належно 
організованого внутрішнього контролю створюється ризик, що звітність буде 
містити істотні помилки або викривлення, що, в свою чергу, знижує її цінність 
для користувачів. 
Зовнішній фінансовий контроль – це перевірка діяльності підприємства 
або організації незалежними від нього суб’єктами (аудиторські фірми, 
державні контролюючі органи, рахункова палата, державна податкова служба, 
державна аудиторська служба) з метою оцінки дотримання законодавства та 
нормативних актів, перевірки достовірності бухгалтерської (фінансової) 
звітності та забезпечення підзвітності перед зовнішніми користувачами 
(інвесторами, кредиторами, державою).  
На державному рівні в Україні зовнішній контроль здійснює Рахункова 
палата України, яка контролює використання бюджетних коштів через 
зовнішні аудити [5]. 
Одним із ключових інструментів зовнішнього контролю є аудиторська 
перевірка. Висновок незалежного аудитора підвищує довіру інвесторів, 
кредиторів і державних органів до підприємства. Згідно з Міжнародним 
стандартом аудиту 700, аудитор має надати обґрунтовану впевненість у тому, 
що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень [55]. 
Зовнішній фінансовий контроль має нормативно-правове підґрунтя: 
законодавство про бухгалтерський облік та фінансову звітність, державний 
аудит, бюджетне законодавство. Система державного фінансового контролю 
31 
 
має бути вдосконалена й узгоджена з міжнародними стандартами [81]. 
Інституційно зовнішній контроль здійснюють державні аудиторські служби, 
зовнішні аудиторські фірми, контролюючі органи (в бюджетному секторі) та 
інші незалежні суб’єкти. 
Зовнішній контроль суттєво впливає на якість звітності. Ключові 
аспекти впливу: 
⎯ перевіряє відповідність звітності встановленим стандартам і 
нормативам; 
⎯ здійснює незалежну оцінку ризиків викривлень; 
⎯ забезпечує високу ступінь довіри до інформації, що міститься у звітності 
з боку третіх осіб (інвесторів, кредиторів, державних органів); 
⎯ може вносити рекомендації щодо удосконалення системи обліку та 
звітності, що підвищує потенціал достовірності надалі. 
Одне з досліджень зазначає, що «ефективність контролю (аудиту) 
визначається дієвістю і успішністю функціонування суб’єктів контролю, що 
входять до єдиної, цілісної системи» і що саме зовнішній контроль є важливим 
елементом у забезпеченні достовірності та прозорості фінансових відносин 
[83]. 
Взаємозв’язок між внутрішнім і зовнішнім контролем має стратегічне 
значення для підприємства. Внутрішній контроль забезпечує оперативність і 
профілактику, тоді як зовнішній контроль забезпечує незалежну оцінку 
ефективності внутрішніх процесів. Як свідчить практика, ефективна система 
внутрішнього контролю зменшує обсяг і тривалість зовнішніх перевірок, а 
також знижує ризик недостовірної звітності [49].  
На думку Рахункової палати України, внутрішній і зовнішній контроль 
не існують ізольовано, їх взаємодія підсилює загальну систему контролю [92].  
32 
 
Підвищення 
Внутрішній Попередження 
достовірності 
контроль помилок
звітності
Зовнішній Незалежна Підтвердження 
контроль оцінка аудиторів звітності
Рис 1.4. Взаємозв’язок внутрішнього і зовнішнього фінансового контролю 
Джерело: складено автором на основі [107, 49]. 
Внутрішній контроль здійснює постійну діяльність у межах 
підприємства (моніторинг, аудит, перевірки, аналіз), тоді як зовнішній 
контроль зазвичай здійснюється періодично, після завершення певних 
періодів (звітних циклів), і має зовнішню незалежність. Результати 
внутрішнього контролю можуть використовуватися зовнішніми аудиторами 
як база даних, скорочуючи обсяг перевірок і підвищуючи ефективність 
зовнішнього контролю. Впровадження дієвої системи фінансового контролю 
сприяє підвищенню якості фінансової звітності, оскільки дозволяє вчасно 
виявляти відхилення, коригувати помилки та уникати викривлень інформації. 
Контрольна діяльність впливає на всі етапи облікового процесу від 
оформлення первинних документів до складання підсумкових форм звітності 
[85]. Внутрішній і зовнішній фінансовий контроль є взаємодоповнюючими 
механізмами забезпечення достовірності фінансової звітності, що формують 
основу для ефективного управління, прозорості діяльності та довіри з боку 
зацікавлених користувачів. 
Підприємства у своїй практиці можуть використовувати певні напрями 
удосконалення системи фінансового контролю: 
1. Розвивати ризикоорієнтований підхід у внутрішньому контролі, 
фокусуючись на ключових облікових процесах і чинниках, які можуть 
призвести до викривлень. 
33 
 
2. Забезпечити високу ступінь незалежності та компетентності 
внутрішнього аудиту, запровадити регулярні внутрішні перевірки. 
3. Підвищувати рівень співпраці між внутрішнім та зовнішнім контролем 
через обмін даними, узгодження процедур, використання результатів 
внутрішнього аудиту як бази для зовнішнього. 
4. Удосконалювати інформаційне забезпечення обліку та контролю за 
допомогою автоматизації, впровадження облікових і контрольних 
систем, що знижують ризик помилок. 
5. Забезпечувати прозорість і відкритість звітності для зовнішніх 
користувачів, що це підвищить довіру і стимулює покращення 
облікових і контрольних процесів. 
 Внутрішній та зовнішній фінансовий контроль є невід’ємними і 
взаємодоповнюючими складовими системи забезпечення достовірності 
фінансової звітності. Внутрішній контроль створює фундамент – правильний 
облік, адекватні процедури, контрольні механізми; зовнішній контроль – 
завершує цей ланцюг, підтверджуючи або коригуючи результати внутрішніх 
систем та підвищуючи довіру користувачів звітності. Без належно 
організованих систем контролю ризик того, що звітність буде некоректною 
або сфабрикованою, зростає суттєво. У практичному плані важливо 
забезпечити синергію між внутрішнім і зовнішнім контролем, вдосконалювати 
їх організацію, інструментарій та методику, адже лише це дозволить системно 
забезпечувати достовірність, повноту та своєчасність фінансової звітності 
підприємства. 
 
 
1.4. Аналіз фінансової звітності як інструмент оцінювання 
фінансової стабільності 
 
Аналіз фінансової звітності — це систематичне дослідження даних, 
представлених у фінансовій звітності підприємства, з метою оцінки його 
34 
 
фінансового стану, результатів діяльності та змін у них за певний період [76]. 
Однією з ключових цілей такого аналізу є надання характеристики та 
оцінки фінансової стабільності підприємства, тобто здатності своєчасно 
виконувати фінансові зобов’язання, зберігати адекватну структуру капіталу та 
забезпечувати довгострокове функціонування в умовах змін зовнішнього 
середовища [50]. 
Термін «фінансова стабільність» близький до поняття «фінансова 
стійкість», але має більш широке трактування, включаючи не лише внутрішні 
фінансові показники, але й здатність підприємства адаптуватися до зовнішніх 
несприятливих умов.  
Деякі автори досліджень зазначають, що фінансова стабільність – це 
здатність організації ефективно управляти своїми ресурсами та забезпечувати 
діяльність незалежно від змін у зовнішньому середовищі [101].  
У методичних рекомендаціях зазначено, що фінансова стабільність 
досягається за рахунок ритмічної і ефективної роботи підприємства, вмілого 
управління виробничими фондами і джерелами їх формування, тобто 
активами й пасивами підприємства [50]. 
Фінансова стабільність підприємства характеризує його спроможність 
забезпечувати рівновагу між власними і залученими джерелами фінансування, 
підтримувати ліквідність та платоспроможність у коротко- і довгостроковій 
перспективі. Вона відображає стан фінансових ресурсів і структуру капіталу, 
що дозволяє підприємству функціонувати без ризику неплатоспроможності 
[33, 91]. Основними ознаками фінансової стабільності є збалансована 
структура капіталу, достатній рівень ліквідності активів, позитивна динаміка 
прибутковості, низький рівень фінансових ризиків, наявність резервів і 
можливостей для самофінансування. 
Виходячи з того, що фінансова звітність є це інформаційною базою для 
аналізу фінансової стабільності, адже саме вона містить структуровані дані 
про активи, пасиви, доходи, витрати, власний капітал та рух грошових коштів, 
то основними джерелами інформації є: 
35 
 
1. Баланс (Звіт про фінансовий стан) — відображає структуру активів і 
пасивів підприємства; 
2. Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) — характеризує 
прибутковість діяльності; 
3. Звіт про рух грошових коштів — оцінює реальну платоспроможність; 
4. Примітки до звітності — пояснюють структуру показників і політику 
обліку [63]. 
Існують певні методи та підходи до аналізу звітності підприємства в 
контексті стабільності. Першим методом / підходом до аналізу звітності 
підприємства є інформаційне забезпечення, адже для аналізу 
використовуються дані фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові 
результати, звіт про рух грошових коштів, а також додаткові пояснення та 
примітки. Важливою є достовірність цих даних та їх співставність у часі. 
Другим і найпоширенішим методом є коефіцієнтний аналіз, який дає змогу 
оцінити фінансову стабільність через систему показників: автономії, 
фінансової залежності, маневреності власних коштів, фінансової стабільності 
та ін. [77]. Третім методом є блок-показники та комплексний підхід. 
Дослідники підкреслюють, що оцінка стабільності повинна здійснюватися за 
допомогою системи «блок-показників»: оцінка фінансової стійкості, 
платоспроможності, рентабельності, ліквідності, ділової активності, що 
дозволяє охопити не лише факт наявності фінансових ресурсів, але і 
ефективність їх використання, стійкість до зовнішніх впливів, структуру 
капіталу тощо [103]. 
Отже, спільним у цих методів та підходів є те, що аналіз фінансової 
стабільності здійснюється за допомогою системи показників, що 
характеризують співвідношення власного та позикового капіталу, рівень 
ліквідності, платоспроможності й ділової активності. У Таблиці 1.6 наведено 
основні показники, що характеризують фінансову стабільність підприємства. 
 
 
36 
 
Таблиця 1.6 
Показники фінансової стабільності підприємства 
№ Назва показника Формула розрахунку Економічна сутність Оптимальне
/нормативне 
значення 
1 2 3 4 5 
1 Коефіцієнт автономії Власний капітал / Характеризує частку > 0,5 
(фінансової Валюта балансу власних коштів у 
незалежності) загальній сумі активів 
2 Коефіцієнт фінансової Валюта балансу / Показує рівень < 2,0 
залежності Власний капітал залежності підприємства 
від позикового капіталу 
3 Коефіцієнт Позиковий капітал / Визначає частку < 1,0 
співвідношення Власний капітал позикових коштів у 
позикового і власного структурі фінансування 
капіталу 
4 Коефіцієнт Залучений капітал / Показує, яка частка < 0,5 
концентрації Валюта балансу активів профінансована 
залученого капіталу за рахунок зобов’язань 
5 Коефіцієнт Власний оборотний Характеризує гнучкість 0,2–0,5 
маневреності власного капітал / Власний використання власних 
капіталу капітал коштів 
6 Коефіцієнт (Власний капітал – Показує, чи достатньо > 0,1 
забезпеченості Необоротні активи) / власних ресурсів для 
власними оборотними Оборотні активи фінансування оборотних 
засобами активів 
7 Коефіцієнт Довгострокові Визначає частку ≤ 0,5 
довгострокового зобов’язання / довгострокових 
залучення позикового (Власний капітал + зобов’язань у стабільних 
капіталу Довгострокові джерелах фінансування 
зобов’язання) 
8 Коефіцієнт Довгострокові Характеризує < 1,0 
фінансового ризику зобов’язання / ризикованість структури 
(залежності) Власний капітал капіталу 
9 Коефіцієнт покриття Поточні активи / Відображає спроможність 1,0–2,0 
зобов’язань Поточні зобов’язання підприємства погасити 
короткострокові 
зобов’язання 
10 Коефіцієнт швидкої (Поточні активи – Оцінює здатність 0,8–1,0 
ліквідності Запаси) / Поточні погашення поточних 
зобов’язання боргів без реалізації 
запасів 
11 Коефіцієнт абсолютної (Грошові кошти + Визначає частку 0,2–0,3 
ліквідності Короткострокові короткострок. боргів, що 
фінансові інвестиції) / можуть бути погашені 
Поточні зобов’язан. негайно 
12 Коефіцієнт покриття Прибуток до сплати Відображає здатність > 3 
відсотків (interest відсотків і податків підприємства 
coverage ratio) (EBIT) / Витрати на обслуговувати борг 
сплату відсотків 
13 Коефіцієнт Чистий прибуток / Характеризує > 0,1 (10%) 
рентабельності Власний капітал прибутковість власного 
власного капіталу капіталу 
(ROE) 
 
37 
 
Продовж. табл. 1.6 
1 2 3 4 5 
15 Коефіцієнт Нерозподілений Відображає тенденцію до > 0,3 
накопичення власного прибуток / Власний самофінансування та 
капіталу капітал зміцнення стабільності 
16 Коефіцієнт фінансової (Власний капітал + Показує частку > 0,6 
стабільності Довгострокові стабільних джерел у 
(загальний) зобов’язання) / Валюта фінансуванні активів 
балансу 
17 Коефіцієнт покриття Власний капітал / Оцінює, наскільки > 1,0 
необоротних активів Необоротні активи підприємство може 
власним капіталом фінансувати свої основні 
засоби власними коштами 
18 Коефіцієнт Чистий дохід / Визначає швидкість Зростання 
оборотності капіталу Середня величина обертання вкладеного позитивне 
власного капіталу капіталу 
19 Коефіцієнт Позиковий капітал / Визначає ризикованість < 0,5 
фінансового Валюта балансу структури капіталу 
левереджу (leverage 
ratio) 
20 Коефіцієнт (Поточні активи – Оцінює динаміку зміни > 0 
відновлення Поточні зобов’язання) здатності підприємства 
платоспроможності /Поточні активи поп. р виконувати зобов’язання 
Джерело: систематизовано автором на основі [33, 38, 63, 84, 91, 106]. 
Як видно з таблиці 1.6, ключовими індикаторами фінансової 
стабільності виступають коефіцієнти автономії, маневреності, забезпеченості 
власними оборотними коштами та покриття зобов’язань, які дозволяють 
оцінити баланс між джерелами фінансування та рівень ризику втрати 
платоспроможності. 
Аналіз структури капіталу і фінансування дозволяє встановити, яка 
частка власного капіталу у загальній сумі коштів підприємства, наскільки 
залучено позикових коштів, і чи не зросла залежність від зовнішнього 
фінансування. Велика частка власного капіталу свідчить про високу 
автономію і, відповідно, вищу стабільність. Аналіз структури пасивів балансу 
(короткострокові та довгострокові зобов’язання) допомагає оцінити ризик 
платежів і навантаження на підприємство [77]. 
Оцінка ліквідності за допомогою коефіцієнтів (наприклад, поточний 
коефіцієнт, швидкий (acid-test) коефіцієнт) дає змогу встановити, чи 
підприємство має можливість погасити короткострокові зобов’язання за 
рахунок найбільш ліквідних активів [7]. 
38 
 
Платоспроможність – це здатність своєчасно розраховуватись із 
зобов’язаннями всіх типів; вона часто оцінюється через співвідношення 
зобов’язань до власного капіталу, загальних активів і т. д.. Оборотність активів 
показує, як ефективно підприємство використовує свої ресурси для 
генерування виручки – низька оборотність свідчить про неефективність і може 
негативно впливати на стабільність [76]. 
Стабільне підприємство повинно не лише мати адекватну структуру 
капіталу і ліквідність, але й генерувати достатній прибуток. Аналіз 
рентабельності (ринкової, капіталу, активів) і ділової активності (обіг активів, 
обіг дебіторської заборгованості) допомагає оцінити, наскільки підприємство 
здатне підтримувати свій розвиток і накопичувати резерви [60]. 
Особливо важливим є аналіз динаміки показників, адже це не лише 
оцінка стану на звітну дату, але й порівняння показників за кілька звітних 
періодів. Це дає змогу виявити тенденції: покращення, стабілізацію чи 
погіршення фінансового стану. Методичні рекомендації зазначають, що 
задовільний фінансовий стан протягом тривалого періоду (3-5 років) засвідчує 
фінансову стабільність підприємства [50]. 
Етапи проведення аналізу фінансової стабільності підприємства: 
1) Збір даних із фінансової звітності; 
2) Розрахунок аналітичних коефіцієнтів; 
3) Порівняння з нормативами або середньогалузевими показниками; 
4) Аналіз динаміки за кілька періодів; 
5) Формування висновків і рекомендацій; 
Залежно від глибини дослідження, виділяють горизонтальний, 
вертикальний, трендовий, порівняльний і факторний аналізи. Вони 
дозволяють простежити як структурні зміни в балансі, так і причинно-
наслідкові зв’язки між показниками. Нижче наведено приклади розрахунків 
аналізу фінансової звітності за різними методами: 
1. Горизонтальний аналіз (аналіз динаміки). 
a. Для вимірювання змін в абсолютних величинах: від показника 
39 
 
поточного періоду віднімається показник базового (попереднього) 
періоду  
b. Для вимірювання змін у відсотках (темп приросту показника): 
отримане значення зміни в абсолютних показниках ділять на 
показник базового періоду і множать на 100%. 
2. Вертикальний аналіз (структурний аналіз).  
Значення показника підгрупи ділять на підсумковий показник групи і 
множать на 100%. [102] 
3. Трендовий аналіз - це порівняння кожної позиції звітності з рядом 
попередніх періодів і визначення тренду.[103] 
4. Метод фінансових коефіцієнтів (приклад на коефіцієнті поточної 
ліквідності). 
Коефіцієнт поточної ліквідності = Поточні активи /Поточні зобов’язання 
5. Аналіз методом порівняння передбачає зіставлення показників одного 
підприємства з іншими підприємствами галузі, із середньогалузевими 
значеннями та з нормативними показниками. 
6. Факторний аналіз має два методи, дослідницький та підтверджуючий. Ці 
два різних підходи використовують для відокремлення та розуміння 
прихованих факторів, які можуть впливати на зміни у даних. [102] 
У аналізі фінансової стабільності підприємства існують певні виклики в 
застосуванні. Отримана інформація може бути обмеженою через недостатню 
деталізацію звітності або її несвоєчасне подання. Показники можуть бути 
перекручені через вибір методів оцінки активів, резервів, облікової політики 
підприємства, що ускладнює порівняння. Зовнішнє середовище (ринкові, 
регуляторні, макроекономічні фактори) змінюється динамічно, одні показники 
можуть втрачати актуальність. 
Результати аналізу фінансової звітності мають практичне значення для 
всіх учасників економічного процесу: 
• власники – оцінюють рентабельність капіталу та рівень фінансових 
ризиків; 
40 
 
• керівництво – приймає рішення щодо оптимізації структури капіталу; 
• інвестори – оцінюють здатність підприємства забезпечити 
прибутковість інвестицій; 
• банки – аналізують кредитоспроможність і ризики неповернення позик. 
У Таблиці 1.7 подано згруповану категорію груп користувачів, які 
використовують дані фінансового аналізу для різних потреб. 
Таблиця 1.7 
Використання результатів фінансового аналізу різними групами 
користувачів 
Група Рішення, що 
Мета використання Основні показники 
користувачів приймаються 
1 2 3 4 
Власники Оцінка ефективності Рентабельність, Політика дивідендів, 
(акціонери) управління капіталом автономія, ліквідність реінвестиції 
Кредитори Аналіз Коефіцієнт покриття, Надання чи відмова у 
(банки) платоспроможності фінансова залежність кредитуванні 
Рентабельність 
Оцінка інвестиційної Прийняття рішень про 
Інвестори активів, структура 
привабливості вкладення 
капіталу 
Внутрішнє планування Усі фінансові Розробка стратегії 
Менеджмент 
та контроль показники розвитку 
Податкові Контроль за Прибутковість, Проведення перевірок, 
органи достовірністю звітності оборотність нарахування податків 
Джерело: складено автором на основі [102]. 
Рекомендації щодо вдосконалення процедури аналізу: 
1) Рекомендується застосовувати комбінований підхід, використовуючи не 
лише коефіцієнти, але й горизонтальний (динаміка) та вертикальний 
(структурний) аналіз звітності. 
2) Рекомендується проводити аналіз систематично задля прийянття 
вчасних управлінських рішень щодо підвищення фінансової стійкості 
підприємства. 
3) Забезпечити порівнянність, використовуючи однакові методи та бази 
даних за кілька періодів, враховувати відмінності в обліковій політиці. 
4) Використовувати аналітичні системи та програмне забезпечення, що 
дозволяють автоматизувати збір, нормування та інтерпретацію 
показників. 
41 
 
5) Включати індикатори ризику (наприклад, співвідношення позикових 
коштів до капіталу, днів дебіторської заборгованості) для оцінки 
потенційного погіршення стану. 
6) Проводити сценарний аналіз (що буде, якщо виручка зменшиться, борги 
зростуть і т.д.) для оцінки стійкості підприємства в умовах змін. 
7) Забезпечувати якісне пояснення в звітності (примітки, пояснення змін), 
що підвищує довіру до отриманих результатів аналізу. 
Аналіз фінансової звітності виступає потужним інструментом оцінки 
фінансової стабільності підприємства. Він дозволяє встановити, чи має 
підприємство адекватну структуру капіталу, достатню ліквідність, ефективно 
використовує активи, генерує прибуток, і чи здатне гідно реагувати на зміну 
фінансового середовища. Однак його ефективність значно зростає за умови 
правильної методики, використання динамічного підходу та комплексності 
аналізу. Для практичного застосування рекомендується використовувати 
багатогранні підходи до аналізу, включаючи сценарне планування, 
автоматизацію і постійний моніторинг змін. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
42 
 
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ НА КП 
«УПРАВЛІННЯ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДИНКУ РАД І ОБ'ЄКТІВ 
ОБЛАСНОЇ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ» 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» 
 
Управління по експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної 
власності – це комунальне підприємство при обласній державній адміністрації 
та обласній раді, яке займається утриманням будівель, приміщень та прилеглої 
території Будинку рад, передачею приміщень, будівель в оренду, утриманням 
в справному стані комунікацій, системи опалення, водопостачання тощо. 
Підприємство було засноване у грудні 2003 р. за рішенням сесії Черкаської 
обласної ради, знаходиться за адресом м. Черкаси, бул. Шевченка, 185. 
Підприємство налічує 59 працівників. На балансі перебувають нині 18 
об’єктів загальною площею 39238 кв. м. Це адмінбудівлі, розташовані на вул. 
Хрещатик, Смілянській, Благовісній, Вернигори, бульварі Шевченка та деякі 
інші, а також виробничі і нежитлові будівлі. Усі вони належать до обласної 
комунальної власності. В основному у них розміщуються різні служби 
виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Підприємство має 
партнерські угоди з 166 орендарями. Серед них бюджетних організацій – 51, 
комерційних – 115, з якими укладено 194 договори оренди.  
Підприємство за підсумками роботи і досягнутими показниками щороку 
посідає одне з перших місць в Україні серед споріднених підприємств. 
Фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його 
виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна 
об'єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший показник, а тільки 
за допомогою комплексу і системи показників, що детально й усебічно 
43 
 
характеризують господарське становище підприємства. Аналіз фінансово-
економічних показників наведено у Таблиці 2.1, Таблиці 2.2, Таблиці 2.3, 
Таблиці 2.4 та у Таблиці 2.5. Звітність підприємства за 2022, 2023 та 2024 рр. 
наведена відповідно у Додатках В; Г; Д. 
На основі наведених показників за 2022–2024 роки можна здійснити 
комплексний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. 
Розглянемо основні тенденції та сформулюємо висновки: 
Чистий дохід від реалізації послуг у 2023 році зменшився на 19,29% 
порівняно з 2022 роком, що свідчить про зниження обсягів реалізації або цін. 
У 2024 році дохід зріс на 22,54%, перевищивши рівень 2022 року, що є 
позитивною тенденцією. Собівартість реалізованих послуг зростала протягом 
усього періоду. Особливо суттєве зростання в 2024 році (+37,35%), що 
свідчить про зростання витрат або неефективне управління витратами. 
Валовий прибуток постійно знижувався, зменшившись з 6728,3 тис. грн 
у 2022 до 2683,2 тис. грн у 2024 році. Це вказує на зниження маржинальності 
продукції. Чистий прибуток суттєво зменшився: у 2023 – на 79,14%, у 2024 – 
ще на 63,30%. Це означає суттєве зниження ефективності діяльності 
підприємства. У 2024 році прибуток становив лише 52,3 тис. грн, що є 
критично низьким рівнем. 
Чисельність працівників зросла лише у 2024 році на 5,36%. 
Продуктивність праці знизилась у 2023 році на 19,29%, але дещо покращилась 
у 2024 році (+16,31%), проте не досягла рівня 2022 року. Фонд оплати праці 
зріс на 6,98% у 2023 році та на 56,67 у 2024 р. через збільшення  посадових 
окладів, аналогічно зросла і середньомісячна зарплата. 
Валюта балансу зросла протягом трьох років, що свідчить про 
збільшення активів підприємства.  
Власний капітал зріс у 2023 на 18,83%, але в 2024 зменшився на 0,58%.  
Оборотні засоби зростали як у 2023, так і у 2024 роках, що свідчить про 
збільшення обігового капіталу.  
 
44 
 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності КП 
«Управління по експлуатації Будинку рад і ООКВ» за 2022-2024 рр. 
Роки Відхилення 
№ 
Показник 2023/ 2024 2023/ 2024/ 
п/п 2022 2023 2024 2022, 2023, 2022, 2023, 
(+; -) (+; -)  (%) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
1 15119 12525,8 15349,1 -2993,2 2823,3 -19,29 22,54 
(товарів, робіт, 
послуг) 
Собівартість 
реалізованої 
2 8790,7 9221,9 12665,9 431,2 3444 4,91 37,35 
продукції (товарів, 
робіт, послуг) 
3 Валовий прибуток 6728,3 3303,9 2683,2 -3424,4 -620,7 -50,90 -18,79 
4 Чистий прибуток 683,1 142,5 52,3 -540,6 -90,2 -79,14 -63,30 
Середньоспискова 
5 чисельність 56 56 59 0 3 0 5,36 
працівників, осіб 
Продуктивність 
6 277,13 223,68 260,15 -53,45 36,48 -19,29 16,31 
праці, тис. грн./осіб 
7 Фонд оплати праці 7145 7643,5 11975 498,5 4331,5 6,98 56,67 
Середньомісячна 
8 10,63 11,37 16,91 0,74 5,54 6,98 48,70 
заробітна плата 
9 Валюта балансу 55536 62009,9 62420,3 6473,9 410,4 11,66 0,66 
10 Власний капітал 51161,9 60796,6 60442,1 9634,7 -354,5 18,83 -0,58 
Середньорічна 
11 вартість основних 35241 38567,1 39325,1 3326,1 758 9,44 1,97 
засобів, тис. грн. 
Середньорічні 
12 залишки оборотних 7819,95 9837 11346,4 2017,1 1509,4 25,79 15,34 
засобів, тис. грн. 
Довгострокові 
13 зобов’язання та 0 0 0 0 0 0 0 
забезпечення 
Поточні 
14 зобов’язання та 4374,1 1213,3 1978,2 -3160,8 764,9 -72,26 63,04 
забезпечення 
Дебіторська 
15 850,3 2902 6537,7 2051,7 3635,7 241,29 125,28 
заборгованість 
Власні оборотні 
16 4962,5 9124,1 10377,1 4161,6 1253 83,86 13,73 
кошти, тис. грн. 
Грошові кошти, 
17 7675 6067,7 5135,2 -1607,3 -932,5 -20,94 -15,37 
тис. грн 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності» 
Дебіторська заборгованість різко зросла: у 2023 – на 241,29%, у 2024 – 
ще на 125,28%, що може свідчити про проблеми з оплатою з боку покупців. 
Грошові кошти зменшуються, що вказує на погіршення ліквідності.  
45 
 
Поточні зобов’язання різко зменшилися у 2023 році на 72,26%, але у 
2024 зросли на 63,04%, що може свідчити про тимчасову зміну політики 
управління кредиторською заборгованістю.  
Власні оборотні кошти зросли майже вдвічі у 2023 році і ще на 13,73% у 
2024, що є позитивним сигналом. 
З вищенаведеного аналізу ми можемо сформувати загальні висновки: 
незважаючи на зростання доходу в 2024 році, прибуток суттєво зменшився, що 
свідчить про недостатню прибутковість операцій та зниження ефективності 
діяльності. Собівартість зростає швидшими темпами, ніж дохід, а фінансова 
стабільність нестійка, адже хоч власний капітал і залишається на високому 
рівні, грошові кошти зменшуються, а дебіторська заборгованість зростає. Різке 
зменшення чистого прибутку, збільшення дебіторської заборгованості та 
зменшення грошових коштів свідчить про наявні ознаки погіршення 
платоспроможності. Позитивна динаміка власних оборотних коштів свідчить 
про зростання внутрішніх фінансових резервів, однак вони не компенсують 
загальне погіршення фінансових результатів. 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності 
КП «Управління по експлуатації Будинку рад і ООКВ» за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ Методика Нормативне (+; -) 
Показники 
п/п розрахунку значення 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Оборотні активи 
Коефіцієнт 
1 / Поточні 2,13 8,52 6,25 1,5-2,5 6,39 -2,27 
покриття 
зобов’язання 
(Оборотні активи 
Проміжний – товарно-
2 коефіцієнт матеріальні 2,08 8,01 5,94 0,7-1,0 5,93 -2,07 
ліквідності запаси) / Поточні 
зобов’язання 
Коефіцієнт Грошові кошти / 
3 абсолютної Поточні 1,8 5 2,6 0,2-0,35 3,25 -2,41 
ліквідності зобов’язання 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності» 
46 
 
Коефіцієнт покриття показує, що підприємство має високу поточну 
ліквідність, але значне перевищення нормативного значення вказує на 
надлишок обігових активів, зокрема дебіторської заборгованості або запасів, 
які неефективно використовуються. 
Проміжний коефіцієнт ліквідності вказує на наявність великої суми 
ліквідних оборотних активів. Це позитивно, однак одночасно вказує на малу 
ефективність використання оборотного капіталу (коштів у розрахунках з 
дебіторами). У 2024 році спостерігається зниження, але все ще зберігається 
запас ліквідності. 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує перевищення за норму, тобто 
підприємство мало змогу негайно покривати поточні зобов’язання грошовими 
коштами. Однак у 2024 році коефіцієнт зменшився, що може свідчити про 
зменшення грошової маси або зростання зобов’язань, що потребує контролю, 
щоб уникнути потенційних проблем з платоспроможністю. 
Отже, проведений аналіз показує нам, що підприємство має високу 
ліквідність на всіх рівнях: загальна, проміжна та абсолютна. Усі показники 
перевищують нормативи, що свідчить про надійний фінансовий стан у 
короткостроковому періоді. Зменшення всіх трьох коефіцієнтів є негативною 
тенденцією у 2024 р. і сигналізує про погіршення ліквідності, хоч і в межах 
безпечного рівня. 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників фінансової стійкості  
КП «Управління по експлуатації Будинку рад і ООКВ» за 2022-2024 рр. 
№ Нормативне Відхилення 
Роки 
п Методика  значення (+; -) 
Показники 
/ розрахунку 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024  
п 2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Коефіцієнт фінансової Власний капітал 
1 0,92 0,98 0,97 більше 0,5 0,06 -0,01 
незалежності / Валюта баланс 
Власний капітал 
Коефіцієнт фінансової / (Довгострокові 
2 11,7 50,11 30,55 більше 1 38,41 -19,55 
стабільності зобов'язання + 
Поточні зобов.) 
Коефіцієнт фінансової Валюта балансу / 
3 1,09 1,02 1,03 менше 2,0 -0,07 0,01 
залежності Власний капіт. 
 
47 
 
Продовж. табл. 2.3 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Величина  Оборотні активи 
4 власного оборотного – Поточні 4962,5 9124,1 10377,1 більше 0 4161,60 1253 
капіталу зобов’язання 
Коефіцієнт (Оборотні 
5 маневреності власного активи – Поточні 0,10 0,15 0,17 більше 0 0,05 0,02 
оборотного капіталу зобов’яз.) / ВК 
Частка оборотних Оборотні активи 
6 0,17 0,17 0,20 - 0 0,03 
коштів у активах / Валюта баланс. 
Позиковий 
Коефіцієнт 
7 капітал / Валюта 0,08 0,02 0,03 менше 0,5 -0,06 0,01 
заборгованості 
балансу 
Позиковий 
Коефіцієнт 
8 капітал / 0,09 0,02 0,03 ≤ 1 -0,07 0,01 
фінансового ризику 
Власний капітал 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності» 
Коефіцієнт фінансової незалежності демонструє високий рівень 
автономії підприємства – понад 95% активів сформовано за рахунок власного 
капіталу. Це дуже позитивна ознака, яка свідчить про незалежність від 
зовнішнього фінансування. Незначне зниження у 2024 р. не викликає 
занепокоєння. 
Коефіцієнт фінансової стабільності надзвичайно високий протягом усіх 
років, що свідчить про мінімальну залежність підприємства від зобов’язань. 
Зниження у 2024 році вказує на деяке зростання короткострокових 
зобов’язань, однак ризиків фінансової нестабільності немає. 
Коефіцієнт фінансової залежності знаходиться в межах норми, що 
підтверджує стійку капітальну структуру з мінімальною часткою залучених 
коштів. Зміни незначні і не потребують корекції. 
Власний оборотний капітал зростає, що свідчить про збільшення 
власних джерел фінансування обігових активів. Це позитивна динаміка, що 
свідчить про покращення платоспроможності та ліквідності. 
Коефіцієнт маневреності власного капіталу зростає, що свідчить про 
підвищення гнучкості використання власного капіталу. Підприємство 
поступово збільшує частку капіталу, який використовується у поточній 
діяльності. 
Частка оборотних коштів у активах стабільна і зростає. Це свідчить про 
48 
 
помірне підвищення мобільності активів, що може позитивно вплинути на 
здатність підприємства швидко реагувати на ринкові зміни. 
Коефіцієнт заборгованості має дуже низькі показники, що свідчить про 
низький рівень фінансового ризику. Підприємство майже не використовує 
позикові кошти, що знижує навантаження за відсотками і фінансові ризики. 
Коефіцієнт фінансового ризику мінімальний, частка боргу незначна 
відносно власного капіталу, що свідчить про високу фінансову незалежність 
підприємства. 
Отже, підприємство демонструє дуже високий рівень фінансової 
стійкості. Основну частину активів формує власний капітал, фінансова 
незалежність перевищує норматив у кілька разів, позиковий капітал 
використовується мінімально, що знижує ризики, а власний оборотний капітал 
стабільно зростає, що забезпечує ліквідність та гнучкість. 
Оборотність дебіторської заборгованості знижується, що свідчить про 
уповільнення швидкості погашення дебіторської заборгованості. Це негативна 
тенденція, яка може свідчити про зростання проблем із платіжною 
дисципліною покупців. 
Оборотність кредиторської заборгованості демонструє у 2023 р. 
уповільнення розрахунків з постачальниками, а в 2024 р. — різке прискорення. 
Це може свідчити про виплату старих боргів або скорочення кредиторської 
заборгованості, що знижує фінансове навантаження, але може погіршити 
умови співпраці з контрагентами. 
Середній період погашення дебіторської заборгованості зростає, що є 
негативним сигналом. Гроші застрягають у дебіторській заборгованості все 
довше, що знижує ліквідність і може створювати дефіцит обігових коштів. 
Середній період погашення кредиторської заборгованості у 2023 р. 
показувало затримування підприємством платежі постачальникам, а в 2024 р. 
скоротило період розрахунків у 2 рази — це позитив, якщо не шкодить 
ліквідності. 
Середній період одного обороту запасів показує застій ТМЦ на складах 
49 
 
довше через зростання показника, що може свідчити про перевиробництво або 
зниження реалізації. Це негативна тенденція, яка вимагає оптимізації запасів. 
Оборотність активів у 2023 р. показує зниження загальної ефективності 
використання, але покращення у 2024 р. Проте показник залишається низьким, 
що свідчить про недостатній рівень ділової активності. 
Оборотність власного капіталу демонструє аналогічну динаміку до 
активів: спад у 2023 році та відновлення у 2024 р. Це вказує на покращення 
використання власних коштів, але ефективність залишається низькою. 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників ділової активності  
КП «Управління по експлуатації Будинку рад і ООКВ» за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
№ Роки 
(+; -) 
п/ Показники Методика розрахунку 
2023/ 2024/ 
п 2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від реалізації 
продукції / ((Дебіторська 
Оборотність 
заборгованість на початок 
1 дебіторської 14,89 13,11 8,91 -1,79 -4,20 
року + Дебіторська 
заборгованості 
заборгованість на кінець року) 
/ 2) 
Чистий дохід від реалізації 
продукції / ((Кредиторська 
Оборотність 
заборгованість на початок 
2 кредиторської 5,89 4,61 10,18 -1,28 5,57 
року + Кредиторська 
заборгованості 
заборгованість на кінець року) 
/ 2) 
Середній період 
погашення 360/ Оборотність дебіторської 
3 24,17 27,46 40,40 3,29 12,94 
дебіторської заборгованості 
заборгованості 
Середній період 
погашення 360/ Оборотність 
4 61,09 78,05 35,36 16,95 -42,7 
кредиторської кредиторської заборгованості 
заборгованості 
((Величина запасів на початок 
Середній період року + Величина запасів на 
5 одного обороту кінець року) / 2) х 360 / 3,92 12,10 14,21 8,17 2,12 
запасів Чистий дохід від реалізації 
продукції 
Чистий дохід від реалізації 
Оборотність  продукції / ((Сума активів на 
6 0,30 0,21 0,25 -0,08 0,03 
активів початок року + Сума активів 
на кінець року) / 2) 
 
50 
 
Продовж. табл. 2.4 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від реалізації 
продукції / ((Величина 
Оборотність 
7 власного капіталу на початок 0,31 0,22 0,25 -0,09 0,03 
власного капіталу 
року + Величина власного 
капіталу на кінець року) / 2) 
Середній період погашення 
дебіторської заборгованості + 
Тривалість 
середній період одного 
8 фінансового -32,99 -38,49 19,26 -5,49 57,75 
обороту запасів – середній 
циклу, днів 
період погашення 
кредиторської заборгован. 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності» 
Тривалість фінансового циклу у 2022–2023 рр. показник був негативним, 
що означає, що підприємство отримувало гроші від покупців швидше, ніж 
платило постачальникам — це добре. У 2024 р. цикл став позитивним, тобто 
гроші з обороту "випадають" на 19 днів, що погіршує ліквідність. 
Отже, підприємство демонструє зниження ділової активності у 2023 
році, з частковим відновленням у 2024 році. Основними проблемами є 
уповільнення оборотності дебіторської заборгованості, збільшення періоду 
зберігання запасів та подовження фінансового циклу, що свідчить про гірше 
управління обіговими коштами. Але разом із цим є позитивні тенденції - 
зростання оборотності кредиторської заборгованості, що свідчить про 
зменшення залежності від постачальників, відновлення оборотності активів і 
капіталу у 2024 р.  
Рентабельність реалізованих послуг значно зменшилася протягом двох 
років. Це свідчить про зростання собівартості без відповідного приросту 
валового прибутку, можливе зниження цін реалізації або падіння обсягів 
продажів та погіршення цінової політики чи ефективності витрат. 
 
 
 
 
 
 
51 
 
Таблиця 2.5 
Аналіз показників рентабельності 
КП «Управління по експлуатації Будинку рад і ООКВ» за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники Методика розрахунку 
п/п 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Рентабельність Валовий прибуток / 
реалізованої Собівартість 
1 76,54 35,83 21,18 -40,71 -14,64 
продукції, реалізованої продукції 
послуг % х100 
Валовий прибуток / 
Рентабельність 
2 Чистий дохід від 43,36 26,38 17,48 -16,98 -8,90 
продажу,% 
реалізації продукції х100 
Чистий прибуток / 
(Середньорічна вартість 
Рентабельність 
3 основних засобів + 1,59 0,29 0,10 -1,29 -0,19 
підприємства,% 
Середньорічні залишки 
оборотних засобів) х100 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності» 
Рентабельність продажу демонструє зменшення частки валового 
прибутку в доходах. Це свідчить про зниження прибутковості продажів, тобто 
послуга стає менш вигідною. Можливо, підприємство змушене знижувати 
ціни для утримання ринку, що зменшує дохідність. 
Рентабельність підприємства різко знизилась, що свідчить про 
недостатню віддачу від активів, підприємство практично не заробляє на 
вкладених ресурсах, показує низьку ефективність управління капіталом та 
зменшення чистого прибутку, що є найтривожнішим сигналом. 
Показники рентабельності свідчать про стійке погіршення фінансових 
результатів підприємства протягом 2022–2024 років. Спостерігається 
зниження прибутковості послуг, зменшення доходності продажів та 
скорочення загальної ефективності використання активів. Це означає, що 
підприємство втрачає конкурентоспроможність, працює з низькою маржею 
прибутку, та, можливо, стикається з високою собівартістю, що потребує 
перегляду витрат. 
Проведений аналіз фінансово-економічних показників діяльності 
52 
 
підприємства за 2022–2024 роки свідчить про загальну тенденцію до 
погіршення фінансових результатів та ефективності господарської діяльності, 
незважаючи на окремі позитивні зрушення у 2024 році. 
У сфері доходів і витрат спостерігається нестійка динаміка: після 
зниження чистого доходу у 2023 році, у 2024 році відбулося його зростання, 
проте темпи зростання витрат суттєво випереджають динаміку доходів. 
Собівартість продукції демонструє сталу тенденцію до збільшення, що прямо 
впливає на зменшення валового прибутку. Як результат, валовий і чистий 
прибуток протягом трьох років мають різко спадну динаміку. У 2024 році 
чистий прибуток досяг критично низького рівня, що характеризує значне 
зниження ефективності операційної діяльності. 
Показники ділової активності також свідчать про певні проблеми: 
сповільнення оборотності дебіторської заборгованості, збільшення тривалості 
фінансового циклу та зростання часу зберігання запасів вказують на 
погіршення управління обіговими коштами. Це призводить до “вимивання” 
ліквідності та накопичення значних сум у дебіторській заборгованості. 
Разом із тим підприємство демонструє високий рівень фінансової 
стійкості та автономії. Частка власного капіталу в структурі пасивів 
перевищує 95%, рівень фінансового ризику є мінімальним, а позиковий 
капітал використовується незначною мірою. Це забезпечує підприємству 
стабільність та захищеність від зовнішніх фінансових впливів. Зростання 
власного оборотного капіталу також є позитивною тенденцією, що свідчить 
про наявність внутрішніх резервів для підтримання ліквідності. 
У контексті ліквідності підприємство зберігає високі показники 
платоспроможності, які суттєво перевищують нормативні значення. Однак у 
2024 році спостерігається їх зниження, що разом зі скороченням залишків 
грошових коштів та зростанням дебіторської заборгованості формує ризики 
погіршення розрахункової дисципліни у майбутньому. 
Показники рентабельності демонструють найбільш несприятливу 
динаміку. Рентабельність реалізованих послуг, продажу та підприємства 
53 
 
суттєво знизились, що свідчить про зменшення прибутковості на всіх рівнях. 
Це може бути наслідком високої собівартості, низької ефективності 
управління витратами, недостатньої цінової політики або скорочення обсягів 
продажів. 
У підсумку можна зазначити, що фінансовий стан підприємства 
характеризується високою автономністю та стійкістю, однак ефективність 
його діяльності знижується. Основними проблемними аспектами є зростання 
витрат, зменшення прибутковості, уповільнення оборотності активів та 
недостатня ефективність використання ресурсів. За наявності відповідних 
управлінських заходів — оптимізації витрат, покращення політики 
розрахунків з дебіторами, перегляду тарифів і заходів із підвищення 
продуктивності — підприємство має потенціал до стабілізації та покращення 
фінансових результатів у майбутніх періодах. 
 
 
2.2. Оцінка організації бухгалтерського обліку на підприємстві 
 
Ефективна система організації бухгалтерського обліку є важливою 
складовою управління підприємством, оскільки забезпечує формування 
достовірної, повної та своєчасної інформації про господарську діяльність.  
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з моменту 
реєстрації, для забезпечення ведення обліку було укомплектовано 
бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, облік ведеться 
відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема Закону України 
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Національних 
положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Податкового кодексу України. 
Організація обліку на підприємстві ґрунтується на таких принципах: 
повнота відображення господарських операцій, послідовність застосування 
облікової політики, єдність методологічних підходів, обачність та 
своєчасність. Це забезпечує прозорість і зіставність фінансових показників у 
54 
 
динаміці. 
Структура бухгалтерської служби комунального підприємства 
представлена головним бухгалтером, який забезпечує складання та подання 
фінансової та інших видів звітності підприємства відповідним органам у 
обсязі та в строки, встановлені чинним законодавством та забезпечує 
зберігання первинних документів та облікових регістрів, а також 
бухгалтерських звітів, їх оформлення та передачу до архіву відповідно до 
вимог чинного законодавства, заступником бухгалтера та бухгалтером з 
дипломом спеціаліста, що відповідають за окремі ділянки обліку: облік 
основних засобів, матеріальних цінностей, розрахунків із контрагентами, 
заробітної плати, а також складання звітності. Такий розподіл функцій 
забезпечує контроль за правильністю та своєчасністю відображення операцій 
у бухгалтерському обліку. 
Відповідно до ч. 7 ст. 8. Закону України «Про бухгалтерський облік та 
фінансову звітність» та посадової інструкції (Додаток Е), до обов’язків 
головного бухгалтера відноситься: 
• забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних 
методологічних засад бухгалтерського обліку, складання та подання в 
установлені строки фінансової звітності; 
• організація контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського 
обліку всіх господарських операцій; 
• участь в оформленні матеріалів, пов’язаних із нестачею та 
відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки та псування активів 
підприємства; 
• забезпечення перевірки стану бухгалтерського обліку у філіях, 
представництвах, відділеннях й інших відокремлених підрозділах 
підприємства 
Облікова політика підприємства визначає основні методи ведення 
бухгалтерського обліку, порядок оцінки активів і зобов’язань, формування 
резервів, амортизації основних засобів, визначення строку корисного 
55 
 
використання, визнання доходів і витрат, оцінка обліку та визнання матеріалів, 
порядок віднесення активів до МШП, нарахування заробітної плати тощо. 
Вона затверджується наказом директора та переглядається у разі змін 
законодавства або умов діяльності підприємства. Наказ про облікову політику 
комунального підприємства наведений у Додатку Є. 
Документообіг на КП «Управління по експлуатації Будинку рад і 
об'єктів обласної комунальної власності» розуміють організовану систему 
створення, перевірки та обробки первинних документів в бухгалтерському 
обліку від моменту їх створення до передачі в архів. Графік документообігу 
підприємства відображено у Таблиці 2.6. 
Підприємство веде бухгалтерський облік господарських операцій своєї 
діяльності в натуральних одиницях і в узагальненому грошовому виразі. 
Єдиною валютою ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є грошова 
одиниця України. Бухгалтерський облік господарських операцій здійснюється 
згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, 
зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та інструкції 
№291 за допомогою комп’ютерної обробки інформації та документообігу. 
Електронне адміністрування здійснюється відповідно до порядку 
затвердженого Постановою КМУ № 569 від 16.10.2014 року з послідуючими 
змінами та доповненнями. 
Форма організації обліку на підприємстві — автоматизована 
(комп’ютерна). Вона передбачає ведення синтетичного та аналітичного обліку 
із застосуванням комп’ютерних технологій, що дозволяє автоматизувати 
ведення обліку, обробки та зберігання облікової інформації, що значно 
прискорює процес та мінімізує виникнення помилок.  
 
 
  
56 
 
Таблиця 2.6 
Графік документообігу  КП «Управління по експлуатації Будинку рад і 
ООКВ» 
       Де 
  Структурний Посадові Підстава для Термін Куди Термін Зберігаєть
№ Вид підрозділ, у особи, які створення створення передається передачі ся 
пп документа якому підписують документа документа для обробки після  і термін 
створюється документ й обліку виконання зберіганн
документ я 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Перша подія 
(надання 
Протягом 15 діб До 
Електронні послуг - акт 
Гол. 3 дня державної Протягом 
1 податкові Бухгалтерія вик. робіт - 
бухгалтер виникнення фіскальної 15 днів 
накладні або оплата- 
зобов’язання служби 
платіжне 
доручення) 
Акти виконаних Директор 
До 
робіт та акт на Гол. Згідно 
З 10 по 25 бухгалтерії Протягом 5 
2 відшкодування Бухгалтерія Бухгалтер договірних 
число місяця та  днів 
комунальних Заступник відносин  
до орендаря 
послуг  гол. 
Авансові звіти по бухгалтера В день У день 
Директор,  У міру До 
3 господарським Бухгалтерія придбання підписання 
гол. Бухгалтер потреби бухгалтерії 
витратам ТМЦ документа 
Довіреність Директор Рахунок 
У міру Наступного 
на  Гол. (заявка) на До 
4 Бухгалтерія необхідності дня після 
отримання бухгалтер отримання бухгалтерії 
протягом дня отримання 
ТМЦ мат.відп.особ. ТМЦ 
Директор Не пізніше 
Накладна на 
 Гол. За наявності До наступного 
5 відпуск Бухгалтерія Заява 
бухгалтер матеріалів бухгалтерії дня після 
матеріалів 
Зав.господ. відпуску 
Акт До Інженера 
Протягом Наступного 
виконання Директор - 1 екз. 
Директор тижня після дня після 
6 ремонтних Інженер Договір До 
інженер закінчення підписання 
робіт  бухгалтерії - 
робіт акту 
підрядником 1 екз. 
Видатковий Заява При Наступного 
ордер на Директор завізована наявності дня після 
До 
7 отримання Бухгалтерія  директором грошових видачі 
бухгалтерії 
грошових коштів Гол.бухгалтер  і гол. коштів у касі грошових 
із каси бухгалтером протягом дня коштів 
Прибутковий Гол. При В день 
Отримання До 
8 касовий Бухгалтерія бухгалтер, отриманні отримання 
коштів бухгалтерії 
ордер бухгалтер коштів у касу коштів 
Акти на списання Директор 
У міру До По 
9 основних засобів, Бухгалтерія підприємства У міру потреби 
необхідності бухгалтерії готовності 
МБП, та ТМЦ члени комісії. 
Рахунки на В день 
Директор У міру До 
10 оплату ТМЦ та Постачальники У міру потреби Підписання 
підприємства необхідності бухгалтерії 
отримані послуги рахунків 
 
 
Електронний архів бухгалтерії - 3 роки та в подальшому з набранням чинності Закону України «Про внесення змін 
до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну 
інформацією про фінансові рахунки» від 20.03.2023 р.  № 2970-IX відповідно до 
п.44.3  ПКУ – 5 років 
57 
 
Продовж. табл. 2.6. 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Директор,  
Наступного 
заст 
Подорожні У міру В день До дня після 
11 Бухгалтерія директора, 
листи необхідності використання бухгалтерії використанн
бухгалтер, 
я. 
водій 
 автот.засобів 
На підприємстві використовують сучасні програмні продукти: для 
подання звітності до контролюючих органів та обміну первинними 
документами використовують «M.E.Doc», для автоматизації обліку 
використовують «Дебет Плюс V12», через електронний кабінет проходить 
перевірка стану розрахунків за бюджетними платежами, офісний пакет 
«Microsoft Office». 
На підприємстві використовується план рахунків, затверджений наказом 
Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291 "Про затвердження плану 
рахунків бухгалтерського обліку» та Інструкції по його застосуванню, облік 
ведеться у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік 
та фінансову звітність в Україні" № 996-ХIV від 16.07.99р., Національних 
положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших законодавчих та 
нормативно-правових документів у сфері бухгалтерського обліку. Загальну 
схему організації обліку на підприємстві наведено на рисунку 2.1. 
Організація бухгалтерського обліку на підприємстві має бути такою, 
щоб забезпечити мінімальний шлях збирання й обробки інформації: 
мінімальну кількість операцій і документів, максимальну ефективність праці 
виконавців. Підвищення аналітичності та оперативності бухгалтерського 
обліку багато в чому залежить від раціональної організації роботи облікового 
апарату. 
До засад раціональної організації бухгалтерського обліку комунального 
підприємства відносяться: 
• чітка структура бухгалтерського відділу; 
• ефективний розподіл обов’язків між співробітниками; 
• правильна організація робочого місця; 
58 
 
• дотримання графіка документообігу; 
• своєчасність складання бухгалтерської документації; 
• систематичне підвищення кваліфікації бухгалтерського персоналу.  
Директор 
підприємства
Головний бухгалтер
Заступник головного бухгалтера та 
бухгалтер підприємства
Автоматизована система обліку 
«Дебет Плюс V12»
Первинні документи Автоматизоване Бази даних обліку 
(накладні, акти, ведення і перевірка (журнали, регістри)
рахунки) операцій
Формування синтетичного і 
аналітичного обліку
Головна книга 
(електронна)
Автоматичне складання звітності:
- Баланс (Звіт про фінансовий стан), форма №1-м
- Звіт про фінансові результати, форма №2-м
 
Рис. 2.1. Схема організації обліку на КП «Управління по експлуатації 
Будинку рад і об'єктів обласної комунальної власності» 
Всі господарські операції на підприємстві своєчасно документуються, 
адже вона відіграє важливу роль в управлінні діяльністю підприємства, а саме: 
• дає уявлення про фактичний стан господарських засобів та їх зміни у 
процесі кругообігу засобів; 
• забезпечує прозорість у роботі підприємства та контроль наявності та 
59 
 
руху майна і коштів; 
• є юридичним свідченням господарських операцій, що здійснюються; 
• є важливим джерелом контролю для зовнішніх і внутрішніх 
користувачів при проведенні аудиту, аналізу господарської діяльності.  
На КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної 
комунальної власності» підготовка до складання фінансової звітності 
здійснюється у кілька послідовних етапів, що забезпечують достовірність, 
повноту та своєчасність подання звітних даних. 
Передусім проводиться інвентаризація активів і зобов’язань відповідно 
до вимог законодавства. Перевіряються основні засоби, матеріальні цінності, 
грошові кошти, заборгованість, а також уточнюються розрахунки з 
контрагентами. За результатами інвентаризації складаються відповідні акти, а 
виявлені розбіжності відображаються в обліку. 
Наступним етапом є перевірка правильності ведення бухгалтерських 
регістрів. Фахівці здійснюють контроль повноти відображення господарських 
операцій, відповідності первинних документів, точності розрахунків і 
коректності застосування облікової політики. Особлива увага приділяється 
правильності нарахування амортизації, заробітної плати, податків і 
формуванню резервів. 
Після цього проводиться закриття рахунків доходів і витрат, визначення 
фінансових результатів та уточнення залишків на рахунках бухгалтерського 
обліку. Узгоджуються дані аналітичного і синтетичного обліку, формуються 
оборотно-сальдові відомості та звіряються внутрішні реєстри. 
Паралельно здійснюється аналіз показників діяльності підприємства, 
щоб забезпечити правильне та обґрунтоване відображення інформації у 
звітності. За потреби уточнюються пояснення щодо відхилень, зміни 
структури активів або динаміки показників. 
Після завершення всіх процедур бухгалтерська служба формує комплект 
спрощеної фінансової звітності — баланс та звіт про фінансові результати. 
Готується також пояснювальна записка, у якій узагальнюється стан 
60 
 
підприємства, особливості роботи за звітний період та причини змін основних 
фінансових показників. 
На завершальному етапі звітність проходить внутрішнє погодження 
керівництвом підприємства, після чого подається до відповідних 
контролюючих органів у встановлені строки. 
Працівники бухгалтерії здійснюють контроль за діяльністю 
матеріально-відповідальних осіб, перевіряють їх звітність, беруть участь в 
інвентаризації. На бухгалтерію покладається обов’язок здійснювати контроль 
за правильністю оформлення первинних документів та перевіряти 
відповідність їх змісту чинному законодавству, відповідають за збереженість  
документації на всіх етапах документообігу, своєчасність оприлюднення 
бухгалтерської звітності різним користувачам. 
Заробітну плату нараховують відповідно до колективного договору за 
штатним розкладом для апарату управління та робітників структурних 
підрозділів. Включають в систему оплати праці перелік затрат на виплату 
основної і додаткової заробітної плати та інших заохочень і виплат, виходячи 
з окладів та надбавок , у вигляді премій, заохочень, виплат за виконання робіт, 
послуг, згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші 
виплати у грошовій або натуральній формі, які можуть бути встановлені за 
домовленістю сторін. 
Розрахунок вартості залишків покупних товарів, сировини, матеріалів, 
комплектуючих виробів, предметів на складах здійснюють за методом ФІФО. 
Ці положення оформлені наказом Про облікову політику. 
Плановий розподіл витрат на утримання будівель та прибудинкових 
територій відбувається за використання відсотків адміністративних та 
загальногосподарських витрат, які розраховуються пропорційно загальній 
площі адмінбудівель, на які будуть відноситись ці витрати. 
Переліком посадових осіб затверджено дозвіл на видачу та прийом 
товаро-матеріальних цінностей. Зазначені особи, які отримують товаро-
матеріальні цінності від постачальників, зобов’язані своєчасно та з 
61 
 
дотриманням правил оформлення подавати первинні документи до бухгалтерії 
для обліку. Матеріально-відповідальним особам необхідно щомісячно 
своєчасно подавати до бухгалтерії відповідні документи на списання, а саме: 
акти обстеження, акти технічного стану, акти використання, акти 
встановлення. За несвоєчасне складання та надання первинних документів, 
недостовірне відображення даних або з порушенням вимог чинного 
законодавства, відповідальність несуть особи, на яких покладено обов’язок 
подавати первинні документи. 
Для проведення інвентаризаційної роботи (планових та позапланових 
інвентаризацій активів та зобов’язань, списання основних засобів, 
необоротних активів та інших матеріальних цінностей) затверджують комісію 
наказом директора. Права, обов’язки та завдання, які покладаються на членів 
комісії, визначені відповідно до частини II « Положення про інвентаризацію 
активів та зобов’язань» за№ 879 від 02.09.2014. 
Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і 
фінансової звітності інвентаризацію основних засобів, нематеріальних 
активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та 
розрахунків, відповідно до п.7 «Положення про інвентаризацію активів та 
зобов’язань» за № 879 від 02.09.2014 року проводити перед складанням річної 
бухгалтерської звітності звітного року. 
Система організації бухгалтерського обліку на КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності» є 
цілісною, структурованою та орієнтованою на забезпечення ефективного 
управління фінансовими ресурсами підприємства. Вона створює 
інформаційну основу для складання достовірної фінансової звітності, 
проведення аналізу діяльності та підвищення фінансової стабільності 
підприємства. 
 
 
 
62 
 
2.3. Методика складання основних форм фінансової звітності на 
підприємстві 
 
Комунальне підприємство «Управління по експлуатації Будинку рад і 
об’єктів обласної комунальної власності» є суб’єктом малого підприємництва, 
які обрали спрощений облік та мають можливість складати фінансову звітність 
за спрощеними формами «Баланс», форма №1-м та «Звіт про фінансові 
результати», форма №2-м.  
Зміст і форма фінансової звітності малого підприємства в складі Балансу 
(форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок її 
заповнення регулюється Національним положенням (стандартом) 
бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» [65].  Згідно 
Методичних рекомендацій стосовно заповнення форм фінансової звітності, 
затверджені наказом МФУ від 28.03.2013 № 433 [52]. 
Інші підприємства використовують Національне положення (стандарт) 
бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року 
№73, де визначається форма і склад статей фінансової звітності [63]. 
Підприємство здійснює облік господарської діяльності з використанням 
повного плану рахунків, хоча для малих підприємств є вибір між спрощеним 
та повним планом рахунків. 
Фінансова звітність комунального підприємства формується наприкінці 
кожного звітного періоду. В останній день підсумкового звітного року 
складається баланс установи. Перед складанням річної фінансової звітності 
проводиться інвентаризація активів, зобов’язань та власного капіталу. 
Основна відмінність між квартальним і річним фінансовим звітом полягає в 
тому, що квартальний звіт формується переважно на основі даних поточного 
обліку, тоді як показники річної звітності підтверджуються результатами 
інвентаризації, що забезпечує їхню достовірність. 
Фінансова звітність подається до: 
63 
 
- Державної податкової служби (платники податку на прибуток подають 
разом із податковою декларацією) річну фінансову звітність протягом 
60 календарних днів після закінчення року. Проміжну звітність (квартал, 
півріччя, 9 місяців) - протягом 40 календарних днів після закінчення 
кварталу. 
- Державної служби статистики річну фінансову звітність подають не 
пізніше 28 лютого року, наступного за звітним, а проміжну звітність 
(квартал, півріччя, 9 місяців) подають не пізніше 30 числа місяця, що 
настає за звітним кварталом. 
Форми фінансової звітності в обов’язковому порядку підписуються 
керівником підприємства і головним бухгалтером у кінці кожної форми 
фінансової звітності і включають електронний цифровий підпис осіб, П.І.Б. та 
дату підписання звітності. 
Заповнюються форми звітності малими та мікропідприємствами у 
тисячах гривень з одним десятковим знаком, великі та середні підприємства 
заповнюють у тисячах гривень без десяткових знаків. 
До відповідних органів (податкова служба, органи статистики) подають 
в електронному вигляді через системи електронної звітності. 
Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та 
неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. 
Формування балансу відбувається за рахунок перенесення залишків з 
рахунків. 
У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал 
підприємства. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі 
зобов’язань та власного капіталу. Структуру бухгалтерського балансу 
підприємства наведено на Рисунку 2.2. 
64 
 
 
Рис. 2.2. Структура бухгалтерського балансу 
Джерело: 26 
 
Методику формування активу та пасиву балансу на КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності»  наведено 
у Таблиці 2.7. 
65 
 
Таблиця 2.7 
Методика формування активу та пасиву балансу підприємства 
Рахунок 
№ Назва статті Методика Нормативна 
Зміст статті  бухгалтерського 
з/п балансу формування суми база 
обліку 
1 2 3 4 5 6 
I. АКТИВ 
Відображаються 
Вартість первісна, 
об’єктів, залишкова 
віднесених до вартість і 
Нематеріальні 
1 складу НМА накопичена Дт 12 Кт 133 НП(С)БО 8 
активи 
(патенти, амортизація; до 
ліцензії, ПЗ підсумку — 
тощо) залишкова 
вартість 
Витрати на 
будівництво, 
реконструкцію, 
Незавершені За фактичними 
модернізацію, 
2 капітальні витратами на дату Дт 15 НП(С)БО 7 
виготовлення чи 
інвестиції балансу 
придбання 
необоротних 
активів 
Вартість Первісна 
власних, (переоцінена) Дт 10, Кт 131, 
3 Основні засоби НП(С)БО 7 
орендованих і вартість мінус 11 132 
лізингових ОЗ знос = залишкова 
Дт 
За справедливою 
Тварини та 161, 
вартістю або 
рослини з 162, 
Довгострокові залишковою 
4 періодом 163, Кт 134 НП(С)БО 30 
біологічні активи (залежно від 
використання 164, 
облікової 
понад рік 165, 
політики) 
166 
Довгострокові Інвестиції За первісною або 
5 фінансові строком понад 1 справедливою Дт 141, 142, 143 НП(С)БО 12 
інвестиції рік вартістю 
Активи, не 
включені до 
За балансовою 
Інші необоротні попередніх НП(С)БО 1, 
6 (залишковою) Дт 17, 18 
активи статей, у т.ч. 25 
вартістю 
відстрочені 
податкові активи 
Сировина, 
матеріали, 
За первісною 
готова 
вартістю або Дт 20, 22, 23, 25, 
7 Запаси продукція, НП(С)БО 9 
чистою вартістю 26, 27, 28 
товари, 
реалізації 
незавершене 
виробництво 
 
 
66 
 
Продовж. табл. 2.7 
1 2 3 4 5 6 
Тварини та 
рослини з За справедливою 
Поточні біологічні 
8 коротким вартістю або Дт 21 НП(С)БО 30 
активи 
циклом залишковою 
вирощування 
Дебіторська Заборгованість 
Первісна вартість 
заборгованість за покупців і 
9 – резерв Дт 36 Кт 38 НП(С)БО 10 
товари, роботи, замовників 
сумнівних боргів 
послуги (нетто) 
Дебіторська Заборгованість 
заборгованість за податкових і За сумою визнаної Дт 371, 63, 641, НП(С)БО 1, 
10 
розрахунками з фінансових заборгованості 642 25 
бюджетом органів 
Інша поточна Заборгованість, За чистою 
Дт 372, 374, 375, 
11 дебіторська не включена до реалізаційною НП(С)БО 10 
376, 377, 378, 65 
заборгованість інших статей вартістю 
За справедливою 
Поточні фінансові Інвестиції до 1 
12 або первісною Дт 352 НП(С)БО 12 
інвестиції року 
вартістю 
Кошти в касі, на 
За номіналом у Дт 301, 302, 311, 
Гроші та їх рахунках, в НП(С)БО 1, 
13 національній/інозе 312, 313, 333, 
еквіваленти дорозі, 21, 22 
мній валюті 335, 351 
електронні гроші 
Інші активи, не 
включені вище Дт 
Інші оборотні За балансовою Кт 643, НП(С)БО 1, 
14 (грошові 331, 
активи вартістю 644 25 
документи, 332 
сальдо 643) 
Витрати, що 
Витрати 
належать до За сумою 
15 майбутніх Дт 39 НП(С)БО 16 
наступних фактичних витрат 
періодів 
періодів 
За нижчою з двох 
Необоротні 
оцінок — 
активи та групи Активи, 
балансової або 
16 вибуття, призначені для Дт 286 НП(С)БО 27 
справедливої 
утримувані для продажу 
мінус витрати на 
продажу 
продаж 
II. ПАСИВ 
Зафіксована 
За даними 
Зареєстрований сума статутного НП(С)БО 1, 
1 установчих Кт 40 
(пайовий) капітал (пайового) 25 
документів 
капіталу 
Дооцінка ОЗ, За сумою 
Додатковий Кт 421, 422, 423, НП(С)БО 1, 
2 безоплатно дооцінки чи 
капітал 424, 425 25 
отримані активи отриманих активів 
Резерви, 
створені за За затвердженою НП(С)БО 1, 
3 Резервний капітал Кт 43 
рахунок сумою резервів 25 
прибутку 
 
 
67 
 
Продовж. табл. 2.7 
1 2 3 4 5 6 
Нерозподілений Сума 
прибуток нерозподіл. За даними НП(С)БО 1, 
4 Кт 441 Дт 442 
(непокритий прибутку або рахунку 44 25 
збиток) збитку 
Заборгованість 
учасників за За фактичною 
Неоплачений НП(С)БО 1, 
5 внесками до сумою Кт 46 
капітал 25 
статутного заборгованості 
капіталу 
Довгострокові Кт 54, 472,501, 
зобов’язання, Кредити, позики, За сумою 502, 503, 504, 
6 цільове забезпечення, заборгованості, не 51,52,53,55,471,4 НП(С)БО 11 
фінансування та цільові кошти поточної 72,477, 48, 483, 
забезпечення 49, 475, 476 
Зобов’язання за З урахуванням 
Короткострокові 
7 короткострокови нарахованих Кт 60, 31 НП(С)БО 11 
кредити банків 
ми кредитами процентів 
Поточна Частина 
кредиторська довгострокових 
За сумою до 
8 заборгованість за що підлягає Кт 61 НП(С)БО 11 
сплати 
довгостроковими сплаті протягом 
зобов’язаннями року 
Поточна 
кредиторська Заборгованість 
За сумою 
9 заборгованість за постачальникам Кт 63 НП(С)БО 11 
зобов’язань 
товари, роботи, і підрядникам 
послуги 
Поточна 
Податкові 
кредиторська 
зобов’язання, у За сумою до НП(С)БО 1, 
10 заборгованість за Кт 641, 642 
т.ч. з податку на сплати 25 
розрахунками з 
прибуток 
бюджетом 
Поточна 
Зобов’язання з 
кредиторська 
відрахувань на За нарахованою НП(С)БО 1, 
11 заборгованість за Кт 65 
соціальне сумою 25 
розрахунками зі 
страхування 
страхування 
Поточні Нарахована, але 
За сумою 
12 зобов’язання з не виплачена Кт 66 НП(С)БО 26 
заборгованості 
оплати праці заробітна плата 
Інші 
кредиторські 
Інші поточні За сумою визнаної НП(С)БО 1, 
13 зобов’язання, Кт 68 
зобов’язання заборгованості 25 
аванси, пов’язані 
сторони 
Отримані 
доходи, що За фактичною 
Доходи майбутніх 
14 належать до сумою отриманих Кт 69 НП(С)БО 15 
періодів 
наступних доходів 
періодів 
 
 
68 
 
Продовж. табл. 2.7 
1 2 3 4 5 6 
Зобов’язання, 
пов’язані з Зобов’язання, 
необоротними пов’язані з За справедливою 
15 Кт 680 НП(С)БО 27 
активами, активами для вартістю 
утримуваними для продажу 
продажу 
Джерело: сформовано автором на основі [73, 65, звітності підприємства]. 
У звіті про фінансові результати наводиться інформація про доходи, 
витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. 
Показники про податок на прибуток, витрати і збитки наводяться в дужках. 
Методику формування звіту про фінансові результати на КП 
«Управління по експлуатації Будинку рад і ООКВ»  наведено у таблиці 2.8. 
Звіт про фінансові результати включає в себе три рядки доходів (чистий 
дохід від реалізації продукції, інші операційні доходи та інші доходи) та 
підсумовуючий рядок «разом доходи», три рядки витрат (собівартість 
реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні витрати, інші 
витрати) та рядок «разом витрати», а також рядки «фінансовий результат до 
оподаткування», «податок на прибуток», «чистий прибуток». 
Таблиця 2.8 
Методика формування звіту про фінансові результати підприємства 
Джерело 
№ інформації 
Назва статті звіту Зміст статті  
з/п для 
заповнення 
1 2 3 4 
Чистий дохід від Відображається дохід від реалізації продукції, 
реалізації продукції товарів, робіт, послуг без урахування непрямих Рах. 701, 702, 
1 
(товарів, робіт, податків і зборів, а також інших вирахувань з доходу 703 
послуг) (знижки, повернення, податки). 
Відображаються доходи від операційної діяльності, 
крім виручки від реалізації: дохід від оренди активів, 
Інші операційні 
2 курсові різниці, реалізація оборотних та Рах. 71 
доходи 
необоротних активів, відшкодування раніше 
списаних активів, дохід від біологічних активів. 
Відображаються доходи від фінансових операцій: 
дивіденди, відсотки, доходи від участі в капіталі, 
3 Інші доходи Рах. 74 
реалізація фінансових інвестицій, неопераційні 
курсові різниці. 
Собівартість Виробнича собівартість реалізованої продукції 
реалізованої (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Рах. 901, 902, 
4 
продукції (товарів, Формується відповідно до вимог НП(С)БО 16 903 
робіт, послуг) “Витрати”. 
69 
 
Продовж. табл. 2.8 
1 2 3 4 
Включають адміністративні витрати, витрати на 
збут, собівартість реалізованих оборотних і 
Інші операційні необоротних активів (крім готової продукції, 
5 Рах. 94 
витрати товарів, фінансових інвестицій), втрати від курсових 
різниць, економічні санкції, резерви сумнівних 
боргів, витрати на податки та збори. 
Витрати, що не пов’язані з операційною діяльністю: 
сплата відсотків, втрати від участі в капіталі, 
6 Інші витрати Рах. 97 
реалізація фінансових інвестицій, неопераційні 
курсові різниці, уцінка активів тощо. 
Фінансовий 
Визначається як різниця між доходами та витратами 
7 результат до Рах. 79 
підприємства за звітний період. 
оподаткування 
Відображається сума податку на прибуток, 
Податок на 
8 нарахована за даними податкового обліку за звітний Рах. 98, 641 
прибуток 
період. 
Різниця між фінансовим результатом до 
Чистий прибуток оподаткування і витратами з податку на прибуток. 
9 Рах. 79 
(збиток) Показує остаточний результат діяльності 
підприємства. 
Джерело: сформовано автором на основі [73, 65]. 
Методика складання фінансової звітності на підприємстві ґрунтується 
на принципах достовірності, повноти та системності облікових даних. Кожна 
стаття балансу або звіту про фінансові результати формується на основі даних 
бухгалтерського обліку, з використанням сальдо активних і пасивних 
рахунків, а також відповідних коригувань, переоцінок та резервів. 
Для активів підприємства передбачено оцінку за первісною, 
залишковою або справедливою вартістю, залежно від типу активу та облікової 
політики, що дозволяє відобразити їх реальну економічну цінність на дату 
складання балансу. 
Пасиви формуються на основі сальдо кредитових рахунків і включають 
власний капітал та зобов’язання підприємства. Правильне визначення суми по 
кожному рахунку забезпечує збалансованість балансу та достовірне 
відображення фінансового стану підприємства. 
Звіт про фінансові результати формується шляхом зіставлення доходів і 
витрат за звітний період. Важливим елементом є визначення чистого прибутку 
або збитку, що відображає ефективність діяльності підприємства та є 
підставою для прийняття управлінських рішень. 
70 
 
Дотримання нормативних документів (НП(С)БО, Закону про 
бухгалтерський облік, податкового законодавства) забезпечує уніфікованість 
та порівнянність фінансової звітності, що є важливим для внутрішніх і 
зовнішніх користувачів інформації: керівництва, контролюючих органів, 
інвесторів та кредиторів. 
Узагальнюючи, правильне застосування методики складання фінансової 
звітності дозволяє підприємству забезпечити прозоре, своєчасне та об’єктивне 
відображення всіх господарських операцій, що є запорукою ефективного 
управління та планування фінансових ресурсів. 
 
 
2.4. Шляхи вдосконалення системи бухгалтерського обліку та 
складання звітності 
 
Система бухгалтерського обліку на КП «Управління по експлуатації 
Будинку рад і ООКВ» загалом відповідає вимогам чинного законодавства 
України, побудована з урахуванням положень Закону України «Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Національних 
положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Податкового кодексу України 
та інших нормативних актів. Разом з тим, у процесі аналізу організації обліку 
виявлено окремі напрями, удосконалення яких дозволить підвищити 
ефективність облікового процесу, оперативність формування інформації та 
рівень аналітичності звітних даних. 
Розроблені напрями вдосконалення системи бухгалтерського обліку 
послугують підприємству як практичні кейси для впровадження у роботу 
облікової сфери та забезпечать стабільну, зручну, ергономічну та професійну 
роботу бухгалтерської служби. 
Першою порадою виступає поглиблена автоматизація облікових 
процесів та розширення функціональних можливостей програмного 
забезпечення. Нині підприємство використовує сучасні програми «Дебет 
71 
 
Плюс V12» для облікових операцій та «M.E.Doc» для подання звітності. Проте 
сучасні тенденції цифровізації господарської діяльності вимагають переходу 
на більш комплексні рішення, які забезпечують повну інтеграцію всіх 
облікових підсистем. 
Рекомендується розглянути можливість впровадження ERP-системи, яка 
об’єднає бухгалтерський, податковий, управлінський та аналітичний облік у 
єдиному інформаційному середовищі. Серед можливих рішень - «BAS ERP», 
«ISpro», «SAP Business One», що дозволяють здійснювати автоматизоване 
формування проводок, уніфікацію первинних документів, контроль доступу 
користувачів та електронне погодження звітів. Перевагами впровадження 
такого програмного комплексу є: 
– скорочення часу на введення, перевірку та обробку облікової 
інформації; 
– зменшення ризику технічних і людських помилок; 
– швидке формування бухгалтерської, статистичної та податкової 
звітності; 
– можливість аналітичного аналізу фінансових результатів у реальному 
часі. 
У перспективі доцільно також налагодити інтеграцію програмного 
забезпечення з банківськими системами для автоматичного імпорту платіжних 
документів, а також із системою електронного документообігу для обміну 
первинними документами з контрагентами. 
Другою пропозицією виступає удосконалення системи документообігу 
та внутрішнього контролю. Раціональна організація документообігу є 
ключовою умовою достовірності облікових даних. На підприємстві доцільно 
переглянути чинний графік документообігу, включивши до нього елементи 
електронного документообігу з використанням кваліфікованих електронних 
підписів. Це забезпечить швидкість руху документів, скорочення паперового 
архіву та посилення контролю за їх обробкою. Пропонується розробити 
електронний журнал реєстрації первинних документів із фіксацією 
72 
 
відповідальних осіб та строків подання; створити положення про внутрішній 
контроль, яке визначатиме порядок перевірки достовірності первинних даних, 
відповідність господарських операцій вимогам законодавства; запровадити 
план-графік внутрішніх перевірок з періодичністю не менше одного разу на 
квартал; здійснювати контроль інвентаризацій через автоматизовані форми 
обліку матеріальних цінностей. 
Важливим кроком у вдосконаленні внутрішнього контролю стане 
створення внутрішньої комісії контролю, яка б періодично оцінювала стан 
бухгалтерського обліку, виконання положень облікової політики та 
дотримання принципів повноти й достовірності даних. 
Третьою пропозицією є оптимізація облікової політики підприємства. 
Облікова політика підприємства має бути не лише нормативним документом, 
а й інструментом управління фінансово-господарською діяльністю. Для цього 
її доцільно розширити в частині: 
– порядку створення та використання резервів (забезпечень майбутніх 
виплат); 
– розмежування обліку капітальних і поточних ремонтів основних засобів; 
– визначення підходів до переоцінки основних засобів і нематеріальних 
активів; 
Крім того, доцільно запровадити регулярний перегляд облікової 
політики (щонайменше раз на три роки або при зміні законодавства), а також 
аналіз впливу обраних методів на фінансові результати для забезпечення 
порівнянності показників у динаміці. 
Четвертою пропозицією буде підвищення кваліфікації персоналу 
бухгалтерської служби. Одним із ключових напрямів удосконалення системи 
обліку є розвиток кадрового потенціалу бухгалтерії. З огляду на динамічні 
зміни у законодавстві та впровадження нових інформаційних технологій, 
працівники бухгалтерії мають постійно підвищувати кваліфікацію. 
Рекомендується організовувати щорічні курси, тренінги та вебінари з 
актуальних питань бухгалтерського обліку, оподаткування, фінансової 
73 
 
звітності; залучати працівників до навчальних програм з міжнародних 
стандартів фінансової звітності (МСФЗ); створити систему внутрішнього 
наставництва — обмін досвідом між головним бухгалтером та молодшими 
фахівцями; впровадити електронну базу знань (інструкції, оновлення, 
шаблони документів) для забезпечення єдності методичних підходів. 
Регулярне професійне навчання дозволить підвищити якість облікових 
даних, скоротити кількість помилок, а також підвищити ефективність 
прийняття управлінських рішень. 
П’ятою пропозицією є впровадження управлінського обліку та 
аналітичної звітності. На підприємстві доцільно сформувати систему 
управлінського обліку, що забезпечить більш детальне відображення витрат, 
доходів і фінансових результатів за напрямами діяльності. Це дасть змогу 
керівництву отримувати своєчасну інформацію для планування, аналізу та 
прийняття рішень. Зокрема, рекомендується: 
– вести облік витрат за центрами відповідальності (підрозділами, 
проектами, послугами); 
– впровадити систему калькулювання собівартості з урахуванням 
реальних витрат на обслуговування будівель, ремонт та утримання 
територій; 
– створити внутрішню аналітичну звітність із показниками 
рентабельності, продуктивності праці, дебіторської заборгованості; 
– використовувати інструменти візуалізації даних (таблиці, графіки) для 
оперативного аналізу ключових показників. 
Запровадження управлінського обліку сприятиме посиленню 
аналітичної функції бухгалтерії, а також дасть змогу більш ефективно 
контролювати використання ресурсів і підвищити економічну 
результативність підприємства. 
Остання пропозиція передбачає розвиток аналітичної функції 
бухгалтерського обліку. З огляду на необхідність оперативного прийняття 
управлінських рішень, доцільно посилити аналітичну складову 
74 
 
бухгалтерського обліку. Це можливо шляхом створення автоматизованих 
аналітичних звітів, що дозволяють відстежувати динаміку фінансових 
показників, структуру витрат, стан дебіторської заборгованості та 
ефективність використання активів. Доцільно впровадити регулярне 
аналізування відхилень фактичних показників від планових; створення 
щомісячних аналітичних довідок про рух грошових коштів, фінансові 
результати та ефективність використання майна; використання інструментів 
бізнес-аналітики (Business Intelligence) для інтеграції облікових даних із 
системами управління. 
Отже, удосконалення системи бухгалтерського обліку на КП 
«Управління по експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної 
власності» повинно здійснюватися комплексно - через модернізацію технічної 
бази, оптимізацію облікової політики, підвищення кваліфікації персоналу, 
посилення контролю та розвиток аналітичної функції обліку. Реалізація 
запропонованих заходів сприятиме формуванню повної, достовірної та 
своєчасної облікової інформації, підвищенню прозорості діяльності 
підприємства та зміцненню його фінансової стабільності. 
Вдосконалення процесу складання фінансової звітності на 
комунальному підприємстві «Управління по експлуатації Будинку рад і 
об’єктів обласної комунальної власності» є необхідним етапом підвищення 
ефективності системи бухгалтерського обліку та управління фінансовими 
ресурсами. Незважаючи на те, що підприємство належить до суб’єктів малого 
підприємництва та має право застосовувати спрощену систему фінансової 
звітності, існує низка напрямів, які дозволять покращити якість, достовірність 
та своєчасність звітних даних. 
Так як звітність на підприємстві формується автоматизованими 
програмами, це забезпечує змогу здійснювати аналітичну перевірку 
правильності заповнення звітних форм, відстежувати динаміку фінансових 
показників та прогнозувати майбутні результати діяльності підприємства. 
Автоматизація надає можливість підприємству скоротити час на формування 
75 
 
фінансової звітності, зменшити кількість помилок, що виникають через ручне 
введення даних, забезпечити інтеграцію між різними ділянками обліку — 
облік основних засобів, матеріалів, розрахунків, доходів і витрат та формувати 
звітність у потрібному форматі для подання до контролюючих органів в 
електронному вигляді. 
Забезпечення достовірності даних шляхом якісної інвентаризації 
забезпечить узгодженість між обліковими даними та фактичним станом майна, 
що підвищить рівень довіри до звітності підприємства. Для цього 
рекомендується: 
1. Удосконалити графік і порядок проведення інвентаризації; 
2. Використовувати сучасні засоби контролю (штрих-коди, електронні 
таблиці, інвентаризаційні відомості в цифровій формі); 
3. Проводити проміжні інвентаризації протягом року для виявлення 
розбіжностей до моменту річного звітування. 
Підвищення кваліфікації персоналу стосується не лише удосконалення 
бухгалтерського обліку підприємства, а й складання фінансової звітності, адже 
професійна рекваліфікація персоналу має вирішальне значення для 
достовірності та відповідності даних вимогам чинного законодавства. 
Доцільно організовувати участь бухгалтерів у навчальних семінарах і 
вебінарах з питань змін у НП(С)БО, податковому законодавстві та електронній 
звітності. Регулярне підвищення кваліфікації сприятиме правильному 
застосуванню стандартів обліку, що, у свою чергу, позитивно вплине на якість 
звітних даних. Таким чином забезпечується обмін досвідом із фахівцями 
аналогічних комунальних підприємств, що, у свою чергу, сприяє покращенню 
знань та отриманню цінного практичного досвіду. Створення внутрішніх 
методичних матеріалів та інструкцій щодо заповнення форм звітності 
забезпечить швидке та легке опанування методикою заповнення без помилок. 
Важливим напрямом удосконалення є суворе дотримання графіка 
складання та подання звітності до відповідних органів. Для цього 
рекомендується: 
76 
 
– розробити календар звітності із зазначенням відповідальних осіб і 
термінів подання; 
– застосовувати нагадування в електронних системах (наприклад, 
календар у програмі звітності або внутрішній корпоративний 
месенджер); 
– створити резервні копії звітних документів, щоб уникнути втрати даних 
у разі технічних збоїв. 
Своєчасне складання та подання звітності є показником організованості 
облікової системи й запорукою ефективної взаємодії з контролюючими 
органами. 
Складання звітності не повинно зводитись лише до формального 
заповнення регламентованих форм. Для управлінських потреб варто: 
– доповнювати звітність аналітичними таблицями, коефіцієнтами 
ліквідності, рентабельності, динаміки власного капіталу; 
– формувати внутрішні управлінські звіти, які допомагають керівництву 
ухвалювати економічно обґрунтовані рішення; 
– забезпечити порівнянність даних за попередні періоди та аналіз 
відхилень від запланованих показників. 
Розширення аналітичної складової фінансової звітності сприятиме 
підвищенню якості управління та забезпечить більш глибоке розуміння 
фінансового стану підприємства, забезпечить покращення аналітичної функції 
звітності. 
Для уникнення розбіжностей у трактуванні норм бухгалтерського 
законодавства доцільно підтримувати постійний зворотний зв’язок із 
органами Державної податкової служби та Державної служби статистики для 
удосконалення взаємодії. Це дозволить отримувати оперативні роз’яснення 
щодо заповнення форм звітності, своєчасно реагувати на зміни у нормативно-
правовій базі, мінімізувати ризик подання некоректної або неповної звітності. 
Таким чином, підвищення ефективності складання фінансової звітності 
на підприємстві передбачає комплексний підхід, що включає автоматизацію, 
77 
 
контроль, навчання персоналу та аналітичне осмислення показників. 
Застосування запропонованих заходів дозволить не лише покращити якість 
звітності, а й забезпечити її використання як ефективного інструменту 
управління фінансово-господарською діяльністю комунального підприємства. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
78 
 
РОЗДІЛ 3 
НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ТА 
АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ 
ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА 
«УПРАВЛІННЯ ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДИНКУ РАД І ОБ’ЄКТІВ 
ОБЛАСНОЇ КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ» 
 
 
3.1. Методика проведення контролю фінансової звітності 
підприємства 
 
Внутрішній контроль є невід’ємною частиною системи бухгалтерського 
обліку комунального підприємства. Він спрямований на забезпечення 
достовірності облікових даних, запобігання фінансовим порушенням і 
нецільовому використанню коштів. Контроль здійснюється як головним 
бухгалтером, так і керівництвом підприємства шляхом перевірки первинних 
документів, звітів та регістрів обліку. За потреби залучаються послуги 
аудиторських компаній для проведення аудиту фінансової звітності. 
Внутрішній контроль покликаний гарантувати достовірність облікових 
даних та фінансової звітності всередині підприємства. Однією з ключових 
процедур у системі контролю є оцінка фінансової звітності підприємства. Для 
оцінки фінансового стану підприємства необхідні дані фінансової звітності. 
Комісія з внутрішнього контролю або уповноважені на це особи, бухгалтери 
тощо у своїй роботі керуються такими нормативними документами: 
– Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку; 
– Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в 
Україні»; 
– Інструкції та методичні рекомендації з організації бухгалтерського 
обліку на підприємстві; 
– Внутрішні документи підприємства; 
79 
 
Внутрішній контроль на підприємстві ґрунтується на дотриманні 
основних принципів та правил, які забезпечують достовірність, своєчасність і 
повноту фінансової інформації, а також ефективність використання ресурсів. 
Одним із ключових принципів є дотримання чітких процедур і регламентів, 
визначених внутрішніми нормативними документами підприємства, такими 
як облікова політика та внутрішні інструкції. Це дозволяє систематизувати всі 
процеси, що стосуються ведення бухгалтерського обліку та складання 
фінансової звітності, і уникнути помилок та зловживань. Всі операції та 
документи оформлюються відповідно до встановлених стандартів, а будь-які 
відхилення мають своє обґрунтування та документальне підтвердження. 
Перевірки проводяться на регулярній основі, а не випадково, що 
дозволяє своєчасно виявляти помилки, нестачі або ризики фінансових 
операцій.  
Працівники, які здійснюють перевірки та контрольні процедури є 
вільними від зацікавленості у результатах діяльності того підрозділу або 
операції, яку вони перевіряють. Це дозволяє зменшити ризик упередженості 
та підвищити об’єктивність оцінки стану фінансової та господарської 
діяльності. Такий підхід особливо важливий при проведенні внутрішніх 
аудитів та аналітичних перевірок фінансової звітності. 
Внутрішній контроль здійснюється на різних рівнях і включає комплекс 
взаємопов’язаних заходів. На рівні керівництва контроль полягає у загальному 
нагляді за виконанням облікових процедур та дотриманням внутрішніх 
положень. Керівництво відповідає за затвердження облікової політики та 
організацію внутрішньої системи контролю. Бухгалтерська служба, у свою 
чергу, відповідає за правильність ведення обліку, своєчасне оформлення 
первинних документів та формування фінансової звітності відповідно до 
стандартів бухгалтерського обліку. 
Інвентаризація матеріальних цінностей, грошових коштів і основних 
засобів проводиться щорічно, а результати порівнюються з даними обліку для 
виявлення нестач, надлишків або помилок у документації. Аналітичний 
80 
 
контроль на підприємстві проводять порівнюючи фактичні фінансові 
показники з плановими або бюджетними значеннями, що дозволяє виявити 
відхилення та їх причини, а також оцінити ефективність використання 
ресурсів. 
Не менш важливою складовою внутрішнього контролю підприємства є 
контроль за дотриманням внутрішніх процедур та політики підприємства. Це 
включає у себе перевірку правильності оформлення договорів, оплат, 
нарахування заробітної плати, а також інших операцій, що здійснюються в 
межах підприємства. 
Зовнішній контроль підприємства здійснюють органи державної влади 
та аудиторські компанії, вони керуються такими нормативно-правовими 
документами: 
– Міжнародні стандарти аудиту; 
– Законом України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську 
діяльність»; 
– Податковим кодексом України; 
– Міжнародні стандарти фінансової звітності; 
Головною метою проведення зовнішнього контролю є виявлення 
порушень законодавства, недостовірних відомостей у фінансовій звітності, 
нецільового використання ресурсів та фінансових ризиків, а також створення 
умов для прозорого функціонування підприємства у правовому полі. 
Зовнішній контроль забезпечує захист інтересів держави, інвесторів, 
кредиторів та інших зацікавлених сторін і сприяє підвищенню довіри до 
фінансової звітності підприємства. 
Зовнішній контроль ґрунтується на принципах законності, системності 
та об’єктивності. Його здійснюють відповідно до чинного законодавства 
України, зокрема законів про бухгалтерський облік, фінансовий контроль, 
податкову систему та державні закупівлі. 
Процедури зовнішнього контролю на підприємстві передбачають 
систематичну перевірку бухгалтерських документів, фінансових звітів, 
81 
 
договорів, господарських операцій, звірок і інвентаризаційних даних. 
Контролюючі органи порівнюють подані дані з фактичними результатами 
діяльності підприємства, оцінюють відповідність операцій законодавчим та 
нормативним вимогам, а також здійснюють перевірку правильності 
нарахування податків та інших обов’язкових платежів. Особливу увагу 
приділяють незалежності контролю та об’єктивності оцінки. Працівники 
зовнішніх органів контролю діють відповідно до своїх повноважень і 
нормативних актів, не можуть бути зацікавлені у результатах перевірки, що 
гарантує об’єктивну оцінку фінансового стану підприємства. 
Зовнішній контроль на підприємстві здійснюється комплексом методів, 
що дозволяють детально оцінити фінансову діяльність підприємства. До 
основних методів належать документарний контроль, який передбачає 
перевірку первинних документів, бухгалтерських регістрів та фінансової 
звітності на відповідність законодавству; аналітичний контроль, що включає 
порівняння фактичних показників із нормативними або плановими 
значеннями; фізичний контроль – перевірка наявності та стану матеріальних 
цінностей, основних засобів та грошових коштів; а також санкційний 
контроль, спрямований на виявлення порушень та забезпечення їх усунення. 
Процедури зовнішнього контролю можуть проводитися як планово, так 
і позапланово, залежно від підстав і повноважень контролюючого органу. 
Планові перевірки передбачають визначені строки та обсяги перевірок, які 
затверджуються нормативними актами, а позапланові – здійснюються у разі 
виявлення підозрілих операцій, скарг чи порушень законодавства. 
Зовнішній контроль фінансової звітності підприємства здійснюють різні 
державні та контролюючі органи. До них належать: 
1. Державна податкова служба України (ДПС) – контролює правильність 
нарахування та сплати податків, відповідність податкової звітності 
фактичним операціям підприємства. 
2. Державна аудиторська служба (ДАСУ) – перевіряє використання 
державних коштів, цільове витрачання бюджетних ресурсів та 
82 
 
відповідність фінансової звітності законодавчим вимогам. 
3. Органи державного фінансового контролю – здійснюють контроль 
дотримання фінансової дисципліни, використання активів і ресурсів у 
державних та комунальних підприємствах. 
4. Інші державні органи та регулятори – у сфері статистики, банківського 
нагляду, антимонопольного контролю та державних закупівель можуть 
здійснювати перевірку фінансових і бухгалтерських документів 
підприємств. 
Кожен із цих органів діє у межах своїх повноважень, застосовує 
встановлені методики контролю і оформлює результати перевірки у 
відповідних актах або висновках, що надалі використовуються підприємством 
для прийняття рішень про санкції, виправлення порушень або вдосконалення 
фінансового управління підприємством. 
Зовнішній контроль виконує важливу функцію підвищення прозорості 
діяльності підприємства та забезпечення довіри до його фінансової звітності. 
Він сприяє своєчасному виявленню порушень, ризиків і фінансових 
дисбалансів, що дозволяє керівництву вжити заходів для їх усунення. Крім 
того, зовнішній контроль створює основу для правомірної взаємодії 
підприємства з державними органами, інвесторами, кредиторами та іншими 
зацікавленими сторонами, формує позитивний імідж і підвищує ефективність 
фінансового управління і є невід’ємною складовою системи контролю 
фінансової звітності, доповнюючи внутрішній контроль і забезпечуючи 
комплексну оцінку фінансового стану підприємства з боку держави та 
регуляторних органів. 
На КП «Управління по експлуатації Будинку рад і об'єктів обласної 
комунальної власності» економічну ефективність господарської діяльності 
підприємства визначають, проводячи аудит фінансового результату 
підприємства.  
 Зовнішній аудитор визначає, чи здатне підприємство виконувати свої 
зобов’язання перед бюджетом, кредиторами та іншими органами. Для цього 
83 
 
перевіряють правильність його реєстрації в податкових органах, структуру 
активів і пасивів балансу за звітний період, склад власного капіталу, наявність 
необхідних дозволів для ведення діяльності, своєчасність та обсяг сплати 
податків, платоспроможність підприємства та інші аспекти.  
Зовнішній аудитор або аудиторська фірма можуть самостійно обирати 
найважливіші показники для оцінки фінансового стану підприємства. 
Результати перевірки повинні базуватися на достовірних даних бухгалтерської 
звітності. У процесі підготовки зазвичай виділяють такі групи показників для 
аналізу: 
– показники фінансового стану підприємства; 
– прибутковості та рентабельності підприємства; 
– платоспроможності та ліквідності; 
– фінансової стійкості та стабільності підприємства 
– ділової активності та інші.  
Особливе значення має перевірка розрахунків з покупцями, оскільки 
вона дає змогу оцінити обсяги реалізації продукції та стан дебіторської 
заборгованості. Для цього визначають показники оборотності рахунків 
дебіторів. 
Останнім етапом зовнішнього контролю фінансової звітності є обробка 
та систематизація результатів перевірки. Після цього формується аналітична 
таблиця, в якій відображаються планові та фактичні показники виконання 
фінансового плану підприємства. Після узагальнення всіх проведених 
перевірок аудитор оцінює фінансову стійкість підприємства та у своєму 
висновку наводить показники кредитоспроможності, ліквідності балансу та 
стану активів.  
Для перевірки достовірності показників фінансової звітності 
порівнюють дані балансу, інших форм фінансової звітності та облікових 
регістрів. На остаточну оцінку достовірності або недостовірності показників 
значний вплив мають виявлені відхилення. 
Основною метою є перевірка правильності складання та достовірності 
84 
 
фінансових звітів, для чого необхідно узагальнити результати роботи 
зовнішнього аудитора у відповідних документах (робочих і підсумкових). 
Робоча документація містить записи, за допомогою яких аудитор фіксує 
виконані процедури, отриману інформацію та зроблені висновки під час 
проведення аудиторської перевірки. До цієї документації включається 
важлива інформація, яка підтверджує висновки та рекомендації, викладені в 
аудиторському звіті. До робочої документації включають окремі довідки, що 
фіксують помилки, виявлені під час перевірки фінансової звітності. Серед 
таких документів можуть бути: список бухгалтерських записів з помилками 
або виправленнями, опис виявлених порушень у системі бухгалтерського 
обліку та контролю, опис статей, які не були відображені у відповідний період, 
довідка для узагальнення інформації щодо оцінки аудитором ймовірності 
подальшої діяльності підприємства, довідка з огляду окремих аспектів 
фінансової звітності, а також довідка про розподіл дивідендів по акціях 
клієнта. Окремо аудитор складає довідки щодо оцінки ризиків та планування 
аудиту. 
Порядок документування аудиторської перевірки зафіксовано у 
міжнародних стандартах аудиту. За результатами проведеної аудиторської 
перевірки клієнту представляється проект звіту аудитора. За результатами 
обговорення проекту вносяться виправлення у фінансову звітність клієнта, 
формується та передається підприємству остаточний різновид звіту аудитора, 
формується та передається аудиторський висновок, що містить думку 
аудиторів про достовірність фінансової звітності та відповідності порядку 
ведення бухгалтерського обліку законодавству України. Вид аудиторського 
висновку, який видається підприємству, регламентований Міжнародними 
стандартами аудиту. 
Аудит показників фінансової звітності завершується розробкою заходів, 
пов’язаних із маркетинговою діяльністю, що сприяють підвищенню 
економічної ефективності підприємства. Висновки аудитора та його 
рекомендації формуються для всіх підрозділів господарюючого суб’єкта з 
85 
 
урахуванням позицій економістів, бухгалтерів та внутрішніх аудиторів. Такі 
висновки сприяють розробці більш ефективних заходів, які відображають 
тенденції роботи кожного окремого підрозділу. 
Аналіз функціонування внутрішньої системи контролю показав, що на 
підприємстві існує низка проблем, які знижують ефективність контролю, 
створюють ризики викривлення фінансової звітності та підвищують 
імовірність операційних і фінансових порушень. 
Однією з ключових проблем є відсутність належно сформованого 
контрольного середовища, що проявляється у недостатній регламентації 
контрольних процедур та подекуди нерозумінні працівниками своїх обов’язків 
у сфері контролю. Підприємство не має затвердженої Політики внутрішнього 
контролю, Кодексу етики чи документів, що встановлюють правила 
доброчесності, конфіденційності, відповідальності та запобігання конфлікту 
інтересів. Через це працівники не мають єдиного стандарту поведінки та не 
розуміють принципів, на яких має базуватися контроль. 
Другою проблемою є не до кінця чіткий розподіл повноважень та 
відповідальності між бухгалтерією, адміністрацією та матеріально 
відповідальними особами. На підприємстві потребує оновлення документація, 
що визначає межі повноважень, зони відповідальності та контрольні функції. 
Це створює ситуації перетину повноважень, дублювання функцій або, 
навпаки, появи «сліпих зон», які не контролюються. Кадрова політика не 
забезпечує ротацію працівників на ризикових ділянках, що збільшує 
ймовірність зловживань, змов або затягування виявлених порушень. 
Важливою проблемою є недостатня орієнтація на ризики в системі 
внутрішнього контролю. Підприємством здійснюється контроль, але варто 
запровадити метод систематичної ідентифікації, оцінки та аналізу ризиків, що 
впливають на його діяльність. Відсутні карти ризиків, матриці ризиків, не 
визначено відповідальних за їх моніторинг, а також не застосовуються 
методики ризик-орієнтованого контролю відповідно до стандартів ISO 31000 
та COSO. Через це підприємство втрачає можливість своєчасно реагувати на 
86 
 
фінансові, операційні, правові чи ІТ-ризики. Наприклад, не контролюються 
ризики зростання дебіторської заборгованості, перевитрат бюджету чи 
порушення строків розрахунків. 
Дослідження також показало, що контрольні процедури виконуються не 
завжди регулярно або частково, що суттєво впливає на достовірність 
облікових даних. На підприємстві відсутня чітка система розподілу обов’язків 
у процесі оформлення, погодження, проведення та контролю господарських 
операцій. 
Окремою проблемою є недостатній рівень ІТ-контролю. Оскільки 
підприємство веде облік в електронних системах, відсутність достатнього 
захисту доступу, резервного копіювання, журналів подій та контролю змін 
значно збільшує ймовірність технічних збоїв, втрати даних, несанкціонованих 
змін у регістрах бухгалтерського обліку. Не проводиться своєчасне оновлення 
програмного забезпечення, що створює ризики кіберзагроз, а також не 
здійснюється регулярне навчання персоналу з ІТ-безпеки. 
Також встановлено, що на підприємстві не функціонує система 
внутрішнього аудиту, яка є ключовим елементом ефективного контролю. 
Відсутність уповноваженої особи або підрозділу, відповідального за 
періодичні перевірки, призводить до того, що помилки часто виявляються із 
запізненням або лише під час зовнішніх перевірок. 
Суттєвою проблемою є відсутність системи реагування на порушення та 
каналів повідомлення про зловживання. Працівники не мають можливості 
анонімно повідомити про підозрілі операції чи неправомірні дії. Немає 
політики розслідування інцидентів, що створює ризик приховування 
порушень, а також відсутня система захисту інформаторів від репресій. 
Також відзначається недостатній рівень підготовки та кваліфікації 
працівників у сфері контролю, що негативно впливає на якість бухгалтерських 
операцій та достовірність інформації. Навчання персоналу проводиться 
нерегулярно, немає програм підвищення кваліфікації щодо змін у 
законодавстві, стандартах звітності, ІТ-контролю та антикорупційних 
87 
 
процедурах. У працівників часто відсутнє розуміння сутності контрольних 
процедур, що сприяє виникненню помилок через людський фактор. 
Таким чином, сучасний стан внутрішнього контролю на підприємстві 
характеризується низкою системних недоліків, які потребують комплексного 
вдосконалення. Їх усунення дозволить підвищити рівень фінансової 
дисципліни, достовірність бухгалтерських даних, запобігти порушенням і 
забезпечити ефективність управління підприємством. 
 
 
3.2. Підвищення ефективності системи внутрішнього контролю 
підприємства 
 
Ефективна система внутрішнього контролю є одним із ключових 
елементів забезпечення достовірності бухгалтерського обліку, законності 
операцій та раціонального використання ресурсів комунального підприємства. 
Для КП «Управління по експлуатації Будинку рад і ООКВ», яке виконує 
соціально значущі функції, ефективний внутрішній контроль має особливе 
значення, оскільки забезпечує прозорість фінансових операцій і раціональне 
використання ресурсів. 
Удосконалення внутрішнього контролю має стати комплексною 
системою заходів, спрямованих на створення прозорого, контрольованого та 
адаптивного середовища, що мінімізує ризики фінансових втрат, зловживань і 
помилок, а також підвищує оперативність реагування керівництва на 
відхилення від плану. Нижче наведено розгорнутий план заходів і 
рекомендацій для підвищення ефективності внутрішнього контролю. 
Підприємству для вдосконалення системи внутрішнього контролю 
пропонується використовувати модель, яка визначає п’ять компонентів: 
контрольне середовище, оцінка ризиків, контрольні заходи, інформація та 
комунікація, моніторинг. Її застосування сприяє підвищенню ефективності 
внутрішнього контролю відповідно до міжнародних стандартів. На основі цієї 
88 
 
моделі мною було сформовано та надано напрями удосконалення системи 
контролю для комунального підприємства: 
Необхідно сформувати контрольне середовище, яке є фундаментом 
внутрішнього контролю, адже воно визначає корпоративну культуру, 
ставлення керівництва до контролю та етики, а також загальну спрямованість 
організації на дотримання правил.  
Важливо забезпечити чіткий розподіл повноважень між працівниками 
бухгалтерії, адміністрацією та матеріально відповідальними особами. 
Важливо, щоб усі учасники процесу мали належну кваліфікацію, розуміли 
свою роль у системі контролю та були мотивовані дотримуватись принципів 
доброчесності та відповідальності. 
Запровадити метод ідентифікації і оцінки ризиків. Ефективний контроль 
неможливий без оцінки ризиків, що можуть впливати на фінансові результати 
підприємства. Для цього доцільно застосовувати підходи, рекомендовані 
стандартом ISO 31000:2018, а також методологією COSO, що дозволяє 
системно виявляти, аналізувати й мінімізувати ризики. Внутрішній контроль 
повинен базуватися на систематичному виявленні і оцінці ризиків, які можуть 
вплинути на досягнення цілей підприємства. 
Проводити контрольні процедури – конкретні дії, що запобігають 
виникненню і виявляють помилки або зловживання. 
Можливе запровадження підприємством інформаційних систем і ІТ-
контролю, оскільки облік ведеться в електронному вигляді, ІТ-контроль є 
критично важливим. Використання сучасних програмних засобів, таких як 
BAS Бухгалтерія, M.E.Doc, Сота, дозволяє автоматизувати процеси перевірки 
правильності облікових операцій, формування звітності, моніторингу 
залишків і своєчасного виявлення помилок. 
Систематичний моніторинг і внутрішній аудит забезпечить системі 
внутрішнього контролю постійне вдосконалення. Для посилення ефективності 
контролю доцільно створити функцію внутрішнього аудиту або призначити 
відповідальну особу, яка періодично перевірятиме правильність ведення 
89 
 
бухгалтерського обліку, достовірність фінансової звітності та дотримання 
внутрішніх регламентів.  
Отже, можливі наступні методи удосконалення системи внутрішнього 
контролю, що наведені у Таблиці 3.1: 
Таблиця 3.1 
Методи удосконалення системи внутрішнього контролю для 
комунального підприємства 
№ Методи удосконалення 
1 2 
1. Створити або посилити функцію внутрішнього аудиту (внутрішній аудитор або 
невелика служба), яка проводить планові й позапланові перевірки та незалежну 
оцінку контролів. 
2. Розробити річний план внутрішніх перевірок з пріоритетами за ризиками, строками 
та відповідальними. 
3. Впровадити механізми безперервного моніторингу: автоматичні звіти про ключові 
показники. 
4. За результатами аудиту формувати план коригувальних заходів з чіткими строками 
та відповідальними; контролювати виконання цих заходів. 
5. Звітування внутрішнього аудиту перед керівництвом і, у разі потреби, перед 
профільною комісією чи директором. 
Джерело: розроблено автором. 
Внутрішній аудит дозволить не лише виявляти порушення, а й надавати 
рекомендації щодо їх усунення, що сприяє безперервному вдосконаленню 
системи управління. 
Чітка документація та стандартизація процедур зробить внутрішній 
контроль відтворюваним й контрольованим. Для цього на підприємстві 
управлінським апаратом можна оновити й упорядкувати регламенти, 
інструкції та робочі процедури, а саме визначити порядок здачі первинних 
документів, обробки рахунків, оформлення інвентаризації, створити реєстр 
документів з версіями, датами оновлення та відповідальними за їх оновлення 
та забезпечити доступність методичних матеріалів для працівників у 
електронній або друкованій формі. 
Кваліфікація працівників є ключовим чинником ефективного 
функціонування внутрішнього контролю. Необхідно регулярно 
організовувати навчання з питань змін у нормативній базі, стандартів 
90 
 
фінансової звітності та методів контролю, навчання з внутрішнього контролю, 
стандартів обліку, антикорупційних норм, ІТ-безпеки. Забезпечити  
заохочувальні механізми для співробітників, які пропонують покращення в 
системі контролю або виявляють ризики.  
Необхідно чітко визначити у посадових інструкціях та дисциплінарних 
процедурах відповідальність за порушення. Підвищення професійного рівня 
працівників сприяє правильному застосуванню процедур контролю та 
мінімізації помилок. Адже контрольні процедури працюють ефективно лише 
при компетентному персоналі. 
Важливим напрямом удосконалення системи контролю є створення 
постійного механізму моніторингу фінансових показників. Оцінка 
ефективності внутрішнього контролю має проводитися кількісно і якісно: 
кількість виявлених порушень, час на усунення відхилень, частка виконаних 
рекомендацій внутрішнього аудиту, частота помилок у звітності, кількість 
виявлених випадків шахрайства. Проведення періодичної самооцінки і 
незалежна оцінка внутрішнього аудиту. Звітування керівництву про стан 
системи внутрішнього контролю не рідше одного разу на півріччя. Такий 
підхід дозволить керівництву підприємства оперативно реагувати на 
відхилення, контролювати фінансову дисципліну й підвищувати ефективність 
використання бюджетних і власних коштів. 
Отже, удосконалення системи внутрішнього контролю є безперервним 
процесом, що потребує системного підходу, використання сучасних 
інформаційних технологій, високої професійної компетентності працівників і 
регулярного моніторингу результатів діяльності комунального підприємства. 
 
 
 
 
 
91 
 
3.3. Аналіз звітності підприємства як інструмент підвищення 
фінансової стабільності (ліквідність, платоспроможність, рентабельність) 
 
Фінансова стабільність підприємства є ключовим чинником 
забезпечення його сталого розвитку, конкурентоспроможності та здатності 
виконувати свої зобов’язання в коротко- і довгостроковій перспективі. Для її 
досягнення важливим інструментом виступає системний аналіз фінансової 
звітності, що дозволяє виявити тенденції зміни фінансового стану, визначити 
проблемні аспекти управління активами і капіталом, а також сформулювати 
напрями підвищення ефективності діяльності підприємства. 
Фінансова звітність є головним джерелом інформації про фінансово-
економічний стан підприємства. Її дані слугують базою для проведення 
всебічного аналізу, який дає змогу виявити тенденції розвитку, оцінити 
результати господарської діяльності та визначити рівень фінансової 
стабільності. Він дозволяє комплексно оцінити взаємозв’язок між ліквідністю, 
платоспроможністю та прибутковістю, виявити тенденції змін фінансових 
результатів, розробити обґрунтовані управлінські рішення для зміцнення 
економічної безпеки підприємства.  
 Особливе значення аналіз звітності набуває для комунальних 
підприємств, які функціонують у специфічних умовах — між необхідністю 
забезпечення соціально важливих послуг і потребою збереження фінансової 
стійкості. 
Регулярний і комплексний аналіз фінансової звітності є запорукою 
підвищення фінансової стійкості, забезпечення платоспроможності та 
досягнення сталого розвитку підприємства у довгостроковій перспективі.  
Проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз балансу 
Комунального підприємства «Управління по експлуатації Будинку рад і 
ООКВ» за 2023, 2024 рр., наведений у таблиці 3.2, таблиці 3.3. 
 
 
92 
 
Таблиця 3.2 
Порівняльний аналітичний баланс підприємства за 2023 рік 
Абсолютні 
величини,  Питома вага, % Відхилення 
тис. грн 
Показники 
на на на на абсо- відносне у 
початок кінець початок кінець лютне, (гр. 6 / гр. питомій 
періоду періоду періоду періоду тис. грн 2) х 100, % вазі, % 
1 2 3 4 5 6 7 8 
АКТИВ 
1. Необоротні 
46199,4 51672,5 83,19 83,33 5473,1 11,85 0,14 
активи 
1.1 Нематеріальні 
9203,1 11622,7 16,57 18,74 2419,6 26,29 2,17 
активи 
 1.2 Основні засоби 36996,3 40137,8 66,62 64,73 3141,5 8,49 -1,89 
1.3 Довгострокова 
дебіторська 0 0 0 0 0 0 0 
заборгованість 
2. Оборотні активи 9336,6 10337,4 16,81 16,67 1000,8 10,72 -0,14 
2.1. Запаси 225,8 615,9 0,41 0,99 390,1 172,76 0,59 
2.2 Дебіторська 
заборгованість та 
1438,7 3649,3 2,59 5,89 2210,6 153,65 3,29 
інші оборотні 
активи 
2.3 Грошові кошти 
і поточні фінансові 7675 6067,7 13,82 9,79 -1607,3 -20,94 -4,03 
інвестиції 
2.4 Витрати 
5,2 4,5 0,01 0,01 -0,7 -13,46 0 
майбутніх періодів 
3. Необоротні 
активи, утримувані 
0 0 0 0 0 0 0 
для продажу, та 
групи вибуття 
Всього майна 
55536 62009,9 100 100 6473,9 11,66 - 
(валюта балансу) 
ПАСИВ 
1. Власний капітал 51161,9 60797 92,12 98,04 9634,7 18,83 5,92 
1.4. Наявність 
власного 
4962,5 9124,1 8,94 14,71 4161,6 83,86 5,78 
оборотного 
капіталу 
2. Позиковий 
4374,1 1213,3 7,88 1,96 -3160,8 -72,26 -5,92 
капітал 
 
93 
 
Продовж. табл. 3.2 
1 2 3 4 5 6 7 8 
2.1. Довгострокові 
зобов’язання і 0 0 0 0 0 0 0 
забезпечення 
2.2 Поточні 
зобов’язання і 4374,1 1213,3 7,88 1,96 -3160,8 -72,26 -5,92 
забезпечення 
2.2.1 
Короткострокові 0 0 0 0 0 0 0 
кредити банків 
2.2.2 Поточна 
кредиторська 4253,1 1177,9 7,66 1,90 -3075,2 -72,30 -5,76 
заборгованість 
2.2.3 Доходи 
0 0 0 0 0 0 0 
майбутніх періодів 
3. Зобов’язання, 
пов’язані з 
необоротними 
активами, 0 0 0 0 0 0 0 
утримуваними для 
продажу, та 
групами вибуття 
Всього джерел 
формування майна 55536 62010 100 100 6473,9 11,66 - 
(валюта балансу) 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності» 
За підсумками 2023 року валюта балансу підприємства зросла на 6473,9 
тис. грн, або на 11,66%. Це свідчить про розширення обсягів діяльності 
підприємства та зростання його економічного потенціалу.  
Необоротні активи зросли на 5473,1 тис. грн, їх питома вага збільшилася 
з 83,19 % до 83,33 %, основний приріст відбувся за рахунок нематеріальних 
активів (зростання на 2419,6 тис. грн або 26,29%, що може свідчити про 
інвестиції в інтелектуальну власність, ПЗ, ліцензії тощо) та основних засобів, 
які зросли на 3141,5 тис. грн або 8,49%, їх питома вага зменшилася з 66,62% 
до 64,73% на 1,89%, що може свідчити про структурну зміну в складі активів. 
Оборотні активи зросли на 1000,8 тис. грн, їх питома вага зменшилася 
незначно – з 16,81 % до 16,67 %, суттєві зміни відбулися в структурі запасів, 
які збільшилися на 172,76%, що свідчить про накопичення товарно-
матеріальних цінностей; в структурі дебіторської заборгованості, яка зросла 
94 
 
на 153,65%, що вимагає детального контролю за станом розрахунків з 
контрагентами; в структурі грошових коштів, які значно зменшилися на 1607,3 
тис. грн або 20,94%, що може вказувати на значні витрати або інвестування. 
Власний капітал збільшився на 9634,7 тис. грн, їх питома вага зросла з 
92,12% до 98,04 %, що є позитивною тенденцією, яка свідчить про зміцнення 
фінансової стабільності підприємства та зростання фінансової незалежності. 
Позиковий капітал скоротився на 3160,8 тис. грн, питома вага 
зменшилася з 7,88 % до 1,96 %. Основне зменшення відбулося за рахунок 
кредиторської заборгованості, яка зменшилася на 3075,2 тис. грн. 
Загальні висновки по порівняльному аналітичному балансу за 2023 рік 
можна сформувати такими пунктами:  
1. Фінансовий стан підприємства покращився – зросли як обсяги активів, 
так і частка власного капіталу. 
2. Зменшення зобов’язань і зростання власного капіталу вказують на 
зменшення фінансових ризиків і покращення платоспроможності. 
3. Зростання нематеріальних активів свідчить про інноваційну активність 
або цифрову трансформацію бізнесу. 
4. Різке зростання дебіторської заборгованості потребує уваги: можлива 
загроза втрати ліквідності через несвоєчасне погашення зобов’язань. 
5. Зниження грошових коштів свідчить про зменшення ліквідних резервів 
і вимагає контролю за платіжною дисципліною. 
Можна порекомендувати підприємству проводити ретельний контроль 
за станом дебіторської заборгованості, забезпечити баланс між вкладеннями в 
нематеріальні активи та підтримкою ліквідності, продовжувати політику 
зменшення залежності від позикових коштів та оптимізувати структуру 
оборотних активів для підтримки фінансової гнучкості. 
У 2024 році валюта балансу зросла незначно – лише на 410,4 тис. грн або 
на 0,66%, що свідчить про уповільнення темпів розвитку підприємства 
порівняно з попереднім роком (у 2023 зафіксовано зростання на 11,66%). 
 
95 
 
Таблиця 3.3 
Порівняльний аналітичний баланс підприємства за 2024 рік 
Абсолютні 
величини,  Питома вага, % Відхилення 
тис. грн 
Показники 
на на на на абсо- відносне у 
початок кінець початок кінець лютне, (гр. 6 / гр. питомій 
періоду періоду періоду періоду тис. грн 2) х 100, % вазі, % 
1 2 3 4 5 6 7 8 
АКТИВ 
1. Необоротні 
51672,5 50065 83,33 80,21 -1607,5 -3,11 -3,12 
активи 
1.1 Нематеріальні 
11534,7 11552,7 18,60 18,51 18 0,16 -0,09 
активи 
 1.2 Основні засоби 40137,8 38512,3 64,73 61,70 -1625,5 -4,05 -3,03 
1.3 Довгострокова 
дебіторська 0 0 0 0 0 0 0 
заборгованість 
2. Оборотні активи 10337,4 12355,3 16,67 19,79 2017,9 19,52 3,12 
2.1. Запаси 615,9 596,2 0,99 0,96 -19,7 -3,20 -0,04 
2.2 Дебіторська 
заборгованість та 
3649,3 6619,4 5,89 10,60 2970,1 81,39 4,72 
інші оборотні 
активи 
2.3 Грошові кошти 
і поточні фінансові 6067,7 5135,2 9,79 8,23 -932,5 -15,37 -1,56 
інвестиції 
2.4 Витрати 
4,5 4,5 0 0 0 0 0 
майбутніх періодів 
3. Необоротні 
активи, утримувані 
0 0 0 0 0 0 0 
для продажу, та 
групи вибуття 
Всього майна 
62009,9 62420,3 100 100 410,4 0,66 - 
(валюта балансу) 
ПАСИВ 
1. Власний капітал 60797 60442,1 98,04 96,83 -354,5 -0,58 -1,21 
1.4. Наявність 
власного 
9124,1 10377,1 14,71 16,62 1253 13,73 1,91 
оборотного 
капіталу 
2. Позиковий 
1213,3 1978,2 1,96 3,17 764,9 63,04 1,21 
капітал 
 
96 
 
Продовж. табл. 3.3 
1 2 3 4 5 6 7 8 
2.1. Довгострокові 
зобов’язання і 0 0 0 0 0 0 0 
забезпечення 
2.2 Поточні 
зобов’язання і 1213,3 1978,2 1,96 3,17 764,9 63,04 1,21 
забезпечення 
2.2.1 
Короткострокові 0 0 0 0 0 0 0 
кредити банків 
2.2.2 Поточна 
кредиторська 1177,9 1837,2 1,9 2,94 659,3 55,97 1,04 
заборгованість 
2.2.3 Доходи 
0 0 0 0 0 0 0 
майбутніх періодів 
3. Зобов’язання, 
пов’язані з 
необоротними 
активами, 0 0 0 0 0 0 0 
утримуваними для 
продажу, та 
групами вибуття 
Всього джерел 
формування майна 62010 62420,3 100 100 410,4 0,66 - 
(валюта балансу) 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної власності» 
Необоротні активи зменшилися на 1607,5 тис. грн, їх питома вага 
знизилася з 83,33 % до 80,21 %, зменшення відбувся за рахунок основних 
засобів (на 1625,5 тис. грн або 4,05%), що свідчить про можливий вивід з 
експлуатації або амортизацію активів. Нематеріальні активи залишилися 
практично на одному рівні (зростання лише на 18 тис. грн), проте їх питома 
вага трохи зменшилася. 
Оборотні активи зросли на 2017,9 тис. грн, їх питома вага зросла з 16,67 
% до 19,79 %, що частково компенсувало падіння необоротних активів. 
Основним джерелом зростання стала дебіторська заборгованість, яка зросла на 
2970,1 тис. грн або 81,39%, її питома вага збільшилася на 4,72% — це свідчить 
про потенційні ризики затримки надходжень коштів. Натомість грошові 
кошти знизились на 932,5 тис. грн або 15,37%, що вказує на зменшення 
ліквідності. Запаси майже не змінилися, спостерігається незначне скорочення. 
97 
 
Власний капітал зменшився на 354,9 тис. грн, питома вага знизилась з 
98,04 % до 96,83 %, попри це власний оборотний капітал зріс на 1253 тис. грн 
або 13,73%, що свідчить про певне зміцнення оборотної платоспроможності. 
Позиковий капітал зріс на 764,9 тис. грн, питома вага зросла з 1,96 % до 
3,17 %. Зростання відбулося за рахунок кредиторської заборгованості на 659,3 
тис. грн.  
Загальні висновки по порівняльному аналітичному балансу за 2024 рік 
можна сформувати такими пунктами:  
1. Активи компанії залишаються стабільними, але структура змістилася у 
бік збільшення оборотних активів. 
2. Зменшення основних засобів потребує перевірки — чи це природний 
процес амортизації, чи зниження інвестицій в основний капітал. 
3. Різке зростання дебіторської заборгованості – потенційний ризик 
неплатежів. Слід посилити роботу з дебіторами. 
4. Зменшення грошових коштів при одночасному зростанні кредиторської 
заборгованості – сигнал про напружену ліквідність. 
5. Зменшення власного капіталу при зростанні позикового – негативна 
тенденція, яка може вплинути на фінансову стійкість у майбутньому. 
Можна порекомендувати підприємству провести аналіз ефективності 
використання основних засобів і розглянути потребу в оновленні активів, 
посилити контроль за дебіторською заборгованістю та скоротити строки її 
погашення, вжити заходів для відновлення рівня грошових коштів для 
забезпечення поточної платоспроможності та не допускати подальшого 
зростання залежності від короткострокових зобов’язань. 
Проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства та визначимо її тип. 
Для цього побудуємо агрегований баланс підприємства (таблиця 3.4) 
 
 
 
 
98 
 
Таблиця 3.4 
Агрегований баланс підприємства на 2024 рік (тис. грн.) 
На На 
На кінець На кінець 
Актив початок Пасив початок 
року року 
року року 
1 2 3 4 5 6 
Необоротні 
51672,5 50065 Власний капітал 60796,6 60442,1 
активи 
Оборотні 
Довгострокові 
активи, в 10337,4 12355,3 0 0 
зобов’язання 
тому числі: 
Поточні 
- запаси 615,9 596,2 зобов’язання, в тому 1213,3 1978,2 
числі: 
- кошти, 
розрахунки -короткострокові 
9717 11754,6 0 0 
та інші кредити 
активи 
Баланс 62009,9 62420,3 Баланс 62009,9 62420,3 
Агрегований баланс свідчить, що структура активів підприємства є 
стабільною та раціональною. Частка необоротних активів становить понад 
80% балансу, що характерно для підприємств із значною матеріальною базою. 
Оборотні активи за рік зросли на 2017,9 тис. грн, що позитивно впливає на 
ліквідність. Власний капітал залишається домінуючим джерелом 
фінансування активів — понад 96% пасиву. Поточні зобов’язання збільшилися 
на 764,9 тис. грн, проте їх частка залишається незначною. Підприємство не 
використовує короткострокові та довгострокові кредити, що підтверджує 
високу автономність і низький рівень фінансового ризику. Загалом баланс 
підприємства характеризується високою фінансовою стійкістю, 
консервативною структурою капіталу та позитивною динамікою оборотних 
активів. 
Таблиця 3.5 
Аналіз фінансової стійкості підприємства на 2024 рік (тис. грн.) 
№ На початок 
Показники На кінець року 
п/п року 
1 2 3 4 
1 Оборотні активи 10337,4 12355,3 
2 Поточні зобов’язання 1213,3 1978,2 
3 Власний оборотний капітал (р.1- р.2) 9124,1 10377,1 
99 
 
Продовж. табл. 3.5 
1 2 3 4 
4 Довгострокові зобов’язання 0 0 
5 Наявність власних і довгострокових джерел 9124,1 10377,1 
покриття запасів і затрат (р.3+р.4) 
6 Короткострокові кредити і позикові кошти 0 0 
7 Загальна сума основних джерел покриття 9124,1 10377,1 
запасів і затрат (р.5+р.6) 
8 Запаси і витрати 615,9 596,2 
9 Надлишок (+) або нестача (-) власного 8508,2 9780,9 
оборотного капіталу (р. 3 - р. 8) 
10 Надлишок (+) або нестача (-) власного 8508,2 9780,9 
оборотного капіталу і довгострокових кредитів 
і позик (р. 5 - р. 8) 
11 Надлишок (+) або нестача (-) основних джерел 8508,2 9780,9 
покриття запасів (р. 7 - р. 8) 
12 Тип фінансової стійкості Нормальна Нормальна 
стійкість стійкість 
ЗВ > ВОК ЗВ > ВОК 
або: ΔКво >0, або: ΔКво >0, 
ΔКвдп >0, ΔКвдп >0, 
ΔКзаг >0 ΔКзаг >0 
13 Запас стійкості фінансового стану, днів (р.11 / 244,5 229,4 
V*360 де V — чистий дохід від реалізації 
продукції) 
14 Надлишок (+) або нестача (-) коштів на 1 грн. 13,8 16,4 
запасів і витрат (р. 11 : р. 8) 
Розрахунки показують надзвичайно високий рівень забезпечення 
підприємства власними оборотними ресурсами. На початок року надлишок 
власного оборотного капіталу над запасами становив 8508,2 тис. грн, а на 
кінець — 9780,9 тис. грн. Усі інтегральні показники є позитивними, що 
свідчить про нормальну, стійку фінансову ситуацію. Підприємство має 
значний запас власних коштів для покриття запасів, при цьому не залучає 
кредитів. Показник забезпеченості запасів зріс і становив 16,4 грн на 1 грн 
запасів — дуже високий рівень. Запас фінансової стійкості становив 229–244 
дні, що є достатнім показником, який підтверджує стабільність діяльності та 
низьку залежність від зовнішнього фінансування. Підприємство має 
нормальний тип фінансової стійкості та значний запас міцності. 
Більшість ключових коефіцієнтів фінансової стійкості демонструють 
позитивні значення, що значно перевищують нормативи. Коефіцієнт автономії 
стабільно високий (0,92–0,98), що свідчить про високу незалежність від 
100 
 
кредиторів. Коефіцієнт фінансової стабільності у 2023 році досяг пікового 
значення (50,11), а у 2024 році дещо знизився, але залишається надзвичайно 
високим. Коефіцієнт заборгованості та коефіцієнт фінансового ризику є 
близькими до 0, що означає мінімальні фінансові загрози. Власний оборотний 
капітал суттєво збільшився, що підтверджує зміцнення ліквідності. Зростання 
коефіцієнта маневреності до 0,17 свідчить про підвищення частки мобільних 
власних ресурсів. У 2024 році спостерігається незначне погіршення окремих 
показників (автономії -0,01; фінансової стабільності -19,55), але загальний 
рівень стійкості залишається високим. Таким чином, підприємство має 
надзвичайно стійкий фінансовий стан, мінімальний ризик і високу здатність 
до самофінансування. 
Таблиця 3.6 
Оцінка запасу фінансової стійкості (зони безпечності підприємства) на 
2024 рік 
Показник Тис. грн. 
1 2 
1. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції  15349,1 
2. Валовий прибуток  2683,2 
3. Виробнича собівартість реалізованої продукції  12665,9 
4. Сума змінних витрат  8232,84 
5. Сума постійних витрат  4433,06 
6. Сума маржинального доходу 7116,26 
7. Частка маржинального доходу у виручці, % 0,46 
8. Поріг рентабельності, тис. грн. 9561,69 
9. Запас фінансової стійкості,  
- тис. грн.  5787,41 
- % 37,7 
Розрахунки свідчать про те, що підприємство має достатню операційну 
ефективність. Маржинальний дохід становить 7116,26 тис. грн, а його частка 
у виручці — 46%. Це високий показник, який свідчить про добру здатність 
покривати постійні витрати. 
Поріг рентабельності дорівнює 9561,69 тис. грн і є суттєво нижчим за 
фактичний обсяг виручки — 15349,1 тис. грн. Запас фінансової стійкості 
становить 5787,41 тис. грн або 37,7%, що підтверджує, що підприємство може 
101 
 
витримати істотне зниження доходів, не зазнавши збитків. 
Діяльність підприємства у 2024 році була економічно безпечною, із 
достатнім запасом міцності та ефективною структурою витрат. 
Для більш точної та якісної інформації щодо фінансової стабільності 
підприємства необхідно провести аналіз банкрутства. Найбільш поширеною в 
Україні є діагностика банкрутства підприємства за моделлю О. Терещенка. 
Розроблена модель має значні переваги над традиційними вітчизняними 
методиками та представляється у такому вигляді: 
Z=1,5x1+0,08x2+10x3+5х4+0,3x5+0,1x6 
де: х1 – відношення грошових надходжень до зобов’язань; 
х2 – відношення валюти балансу до зобов’язань; 
х3 – відношення чистого прибутку до середньорічної суми активів; 
х4 – відношення прибутку до виручки; 
х5 – відношення виробничих запасів до виручки; 
х6 – відношення виручки до основного капіталу.  
Наведено формули для розрахунку зазначених вище факторів за 
методикою розрахунку проміжних показників моделі О. Терещенка. Критерії 
визначення стану підприємства наведені у Таблиці 3.3. Матриця оцінок 
фінансової стійкості та фінансового потенціалу за розрахованою моделлю 
наведена у Таблиці 3.4. 
Розрахунок для проведення аналізу банкрутства КП «Управління по 
експлуатації Будинку рад і ООКВ» станом на 2024 р.: 
х1= р. 2000 (ф. 2) / р. 1695 (ф. 1) = 15349,1/1978,2 = 7,75 
х2= р. 1900 (ф. 1) / р. 1695 (ф. 1) = 62420,3/1978,2 = 31,55 
х3 = р. 2350 (ф. 2) / р. 1900 (ф. 1) = 52,3/62420,3 = 0,0008 
х4 = р. 2350 (ф. 2) / р. 2000 (ф. 2) = 52,3/15349,1 = 0,003 
х5= р. 1100 (ф. 1) / р. 2000 (ф. 2) = 596,2/15349,1 = 0,39 
х6 = р. 2000 (ф. 2) / р. 1900 (ф. 1) = 15349,1/62420,3 = 0,25 
Тоді множимо коефіцієнти на відповідні х: 
1,5⋅x1=1,5⋅7,75=11,625 
102 
 
0,08⋅x2=0,08⋅31,55=2,524 
10⋅x3=10⋅0,0008=0,008 
5⋅x4=5⋅0,003=0,015 
0,3⋅x5=0,3⋅0,39=0,117 
0,1⋅x6=0,1⋅0,25=0,025 
Z=11,625+2,524+0,008+0,015+0,117+0,025;  Z=14,314 
Таблиця 3.7 
Шкала визначення стану підприємства за моделлю О. Терещенка 
Граничне значення коефіцієнта Стан підприємства 
1 2 
0 < Z < 1 Існує загроза банкрутства 
1 < Z < 2 Фінансова стійкість порушена 
Z > 2 Банкрутство не загрожує 
Таблиця 3.8 
Матриця оцінок фінансової стійкості та фінансового потенціалу за 
розрахованою моделлю О. Терещенка 
Стан Фінансова стійкість Рівень фінансового 
підприємства потенціалу 
1 2 3 
Існує загроза Фінансова стійкість відсутня. Підприємство Низький 
банкрутства фінансово нестабільне. 
Фінансова Діяльність підприємства прибуткова, проте Середній 
стійкість фінансова стійкість багато в чому залежить 
порушена від змін, як у внутрішньому, так і в 
зовнішньому середовищі. 
Банкрутство не Діяльність підприємства прибуткова. Високий 
загрожує Фінансове становище є стабільним. 
Фінансова стійкість є високою. 
Висновок: Це значення значно вище порогового рівня для ризику 
банкрутства відповідно до моделі Терещенка, де Z > 2 – фінансово стабільне 
підприємство, банкрутство не загрожує. Підприємство фінансово стабільне, 
високий рівень платоспроможності. 
Горизонтальний та вертикальний аналізи балансу підприємства 
показали покращення фінансового стану завдяки зростанню активів та 
власного капіталу, зменшення зобов’язань, яке знизило фінансові ризики та 
підвищило платоспроможність, зростання нематеріальних активів, значне 
збільшення дебіторської заборгованості, що створює ризики для ліквідності й 
потребує контролю та зменшення грошових коштів, що скоротило ліквідні 
103 
 
резерви та потребує посилення управління розрахунками. 
Підсумовуючи, можна зазначити, що комплексний аналіз фінансової 
стійкості підприємства за 2022–2024 рр. свідчить про його високу 
автономність, низьку залежність від зовнішнього фінансування та значний 
запас фінансової міцності. Структура балансу є оптимальною, переважає 
власний капітал, а рівень зобов’язань мінімальний. Підприємство не залучає 
кредитів, що свідчить про надійність та низький ризик. Показники фінансової 
стійкості значно перевищують нормативні значення, що підтверджує сильні 
позиції підприємства у довгостроковій перспективі. 
Підприємство має надлишок власного оборотного капіталу, повністю 
забезпечує запаси власними коштами та демонструє нормальний тип 
фінансової стійкості. Додатково результати аналізу запасу міцності 
показують, що підприємство може витримати значне зниження доходів, 
зберігаючи беззбитковість. 
Підприємство характеризується стабільним, надійним та фінансово 
стійким станом, що забезпечує його ефективне функціонування та 
перспективи подальшого розвитку. 
Проведений аналіз банкрутства за О. Терещенком показав високу 
фінансову стабільність, фінансову стійкість та прибутковість діяльності 
підприємства.  
 
 
3.4. Удосконалення методики аналізу фінансової звітності та 
розробка системи управлінських рішень для забезпечення фінансової 
стабільності підприємства 
 
Удосконалення методики аналізу фінансової звітності підприємства має 
бути спрямоване на підвищення її прикладної цінності для керівництва. Для 
цього доцільно поєднувати як фінансові, так і управлінські показники. Окрім 
традиційних коефіцієнтів ліквідності та рентабельності, підприємству 
104 
 
важливо регулярно відстежувати оборотність запасів і дебіторської 
заборгованості, аналізувати структуру витрат, визначати маржинальний 
прибуток і точку беззбитковості. Це дозволяє чітко розуміти, які саме процеси 
впливають на прибутковість та швидкість обігу коштів. 
Аналітична робота повинна містити не лише фіксацію результатів, але й 
факторний аналіз ключових змін. Підприємству варто зосереджувати увагу на 
визначенні конкретних причин, що призвели до зменшення прибутку, 
зростання дебіторської заборгованості чи збільшення собівартості. Завдяки 
цьому управлінські рішення стануть більш адресними й ефективними. Окрім 
цього, для покращення прогнозованості фінансових процесів достатньо 
використовувати прості інструменти на базі Excel: прогнозувати динаміку 
грошових надходжень, очікувані витрати та можливі сценарії розвитку за 
зміни обсягів продажів. Навіть базові розрахунки допомагають заздалегідь 
попереджати ризики нестачі ліквідності. 
З метою уникнення перевантаження інформацією підприємству 
доцільно сформувати короткий перелік узагальнюючих індикаторів, на основі 
яких щомісяця оцінюватиметься фінансова стабільність. До таких індикаторів 
варто віднести коефіцієнт покриття, рівень рентабельності, боргове 
навантаження та оборотність активів. Це дозволяє отримувати швидку і 
зрозумілу оцінку поточного стану без аналізу надмірного масиву даних. 
Важливо також забезпечити якісне інформаційне наповнення 
фінансового аналізу. Навіть без складних і дорогих рішень підприємство може 
ефективно організувати автоматизацію збору даних за допомогою правильно 
налаштованих регістрів у BAS чи будь-якій іншій програмі, яка має аналітичні 
розширені функції для аналізу. Корисним буде створення стандартних форм 
звітів і автоматичних аналітичних таблиць. Для оперативного моніторингу 
фінансових процесів можна розробити та застосовувати прості уніфіковані 
дашборди в Excel, які дозволять швидко виявити динаміку виручки, запасів, 
дебіторської заборгованості та інших критичних показників. Окрему увагу 
варто приділити формуванню внутрішньої бази аналітичних даних за 
105 
 
місяцями, що дає змогу проводити порівняння в динаміці та контролювати 
відхилення від планових значень. 
Удосконалена система управлінських рішень повинна бути простою, 
зрозумілою та орієнтованою на реальні можливості підприємства. Аналіз 
фінансового стану має відбуватися регулярно й охоплювати ключові позиції: 
обсяг вільних коштів, стан розрахунків із контрагентами, маржинальність, рух 
запасів. На основі таких даних формуються конкретні цілі управління, 
наприклад скорочення дебіторської заборгованості, підвищення оборотності 
запасів, зниження адміністративних витрат або забезпечення стабільних 
залишків грошових коштів, що є проблемою на підприємстві. 
Подальші управлінські дії повинні мати практичний характер. Це має 
включати впорядкування графіка платежів, встановлення кредитних лімітів 
для покупців, оптимізацію закупівель відповідно до реальних потреб, 
упорядкування контролю за витратами та встановлення ліміту на погашення 
дебіторської заборгованості. Важливо регулярно перевіряти результати 
впроваджених рішень та коригувати політику залежно від фінансової ситуації. 
Наприклад, у разі зростання дебіторської заборгованості потрібно 
активізувати претензійну роботу, при нестачі коштів — переглядати графік 
розрахунків і рівень запасів, а при падінні рентабельності — аналізувати 
структуру собівартості та ціноутворення. 
Окремо слід приділити увагу роботі з доходами, витратами, грошовими 
потоками й ризиками. Підприємству потрібно періодично аналізувати 
маржинальність різних послуг і відмовлятися від низькомаржинальних 
позицій. У сфері витрат важливо контролювати непрямі витрати та 
застосовувати базовий ABC-аналіз. Регулярне планування грошових потоків 
допоможе уникнути касових розривів, а створення мінімального резервного 
фонду підвищить фінансову стійкість. Управління борговим навантаженням 
передбачає оптимальне поєднання власного й позикового капіталу, а робота з 
дебіторською заборгованістю — чіткі строки оплати та системний моніторинг 
проблемних клієнтів. Контроль ризиків включатиме оцінку залежності від 
106 
 
основних покупців і постачальників, аналіз цінових коливань та регулярний 
перегляд умов договорів. 
Запропоновані підходи є актуальними для впровадження на 
підприємстві й дозволять оперативно реагувати на зміни фінансових 
показників, підвищувати ефективність управління, контролювати ліквідність 
та забезпечувати стабільний розвиток бізнесу. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
107 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
У процесі виконання магістерської кваліфікаційної роботи на тему 
«Система обліку, контролю та аналізу фінансової звітності як інструмент 
підвищення фінансової стабільності підприємства» досягнуто поставленої 
мети – теоретично узагальнено, практично досліджено та розроблено напрями 
вдосконалення системи обліку, контролю й аналізу фінансової звітності КП 
«Управління по експлуатації Будинку рад і об’єктів обласної комунальної 
власності». Основні результати дослідження узагальнено за структурою 
роботи: 
У першому розділі було визначено, що фінансова звітність є головним 
джерелом інформації для управління, контролю та аналізу діяльності 
підприємства. Вона відображає результати господарських процесів, 
фінансовий стан, ліквідність, платоспроможність і ефективність використання 
ресурсів. Доведено, що фінансова звітність виконує комунікативну функцію 
між підприємством, його власниками, органами управління, державними 
структурами та потенційними інвесторами. Наголошено, що якісні 
характеристики звітності – достовірність, доречність, зрозумілість та 
порівнянність є визначальними для прийняття ефективних управлінських 
рішень. 
Проаналізовано роль бухгалтерського обліку у створенні інформаційної 
бази для фінансової звітності. Обґрунтовано, що ефективна система обліку 
забезпечує своєчасність, повноту та точність даних, необхідних для складання 
звітності. Визначено основні елементи облікової системи: документообіг, 
регістри, облікова політика, автоматизація процесів. Доведено, що сучасна 
система бухгалтерського обліку повинна базуватися на принципах єдності 
методології, раціональності організації та інтеграції в управлінську систему 
підприємства. 
Розкрито сутність і значення контролю у формуванні достовірної 
108 
 
фінансової звітності. Встановлено, що внутрішній контроль дозволяє 
запобігти помилкам, зловживанням і недостовірному відображенню даних, 
тоді як зовнішній контроль (аудит, державний фінансовий нагляд) сприяє 
підвищенню довіри до звітності. 
Визначено методику проведення аналізу фінансової звітності для оцінки 
стабільності діяльності підприємства. Зазначено, що коефіцієнтний, 
горизонтальний та вертикальний аналізи дозволяють виявити тенденції зміни 
фінансового стану, рівень рентабельності, ліквідності та платоспроможності. 
Надано ряд практичних рекомендацій щодо проведення аналізу фінансової 
звітності задля оцінки фінансової стабільності підприємства. 
У другому розділі надано загальну характеристику діяльності 
підприємства, ресурсного потенціалу, основних показників фінансово-
господарської діяльності. Установлено, що комунальне підприємство виконує 
важливі соціально-економічні функції з утримання об’єктів обласної 
комунальної власності. Водночас виявлено проблеми з уповільненням 
оборотності дебіторської заборгованості, подовження фінансового циклу та 
терміну зберігання запасів. Спостерігається зниження прибутковості послуг, 
зменшення доходності продажів та скорочення ефективності використання 
активів. 
Досліджено структуру бухгалтерської служби, документообіг та 
елементи облікової політики, визначено обов’язки головного бухгалтера, 
методику ведення та організацію обліку тощо. Установлено, що підприємство 
дотримується вимог НП(С)БО, ПКУ та Законів України та інших нормативних 
документів, які регламентують бухгалтерський облік на підприємстві. 
Розглянуто порядок та методику складання основних форм звітності — 
Балансу (Звіту про фінансовий стан) та Звіту про фінансові результати. 
Виявлено, що звітність формується своєчасно та відповідно до нормативно-
правового забезпечення обліку. 
Запропоновано шляхи удосконалення системи бухгалтерського обліку 
та складання звітності, зокрема поглиблення автоматизації, удосконалення 
109 
 
системи документообігу, оптимізація облікової політики, підвищення 
кваліфікації персоналу, впровадження аналітичної звітності, проведення 
інвентаризації за певним графіком, розробка помічників для нагадування 
своєчасного подання фінансової звітності, розширення аналітичної складової. 
У третьому розділі розглянуто методику та етапи проведення контролю 
фінансової звітності на комунальному підприємстві та запропоновано шляхи 
підвищення ефективності системи внутрішнього контролю підприємства, 
серед яких основними є формування контрольного середовища, оцінка 
ризиків, проведення контрольних процедур, запровадження інформаційних 
систем контролю. 
Проведено аналіз звітності підприємства у розрізі підвищення 
фінансової стабільності. Аналіз показав високий рівень ліквідності та 
платоспроможності, проте ефективність і прибутковість знижуються. 
Проведений аналіз банкрутства підприємства показав високий рівень 
фінансової стійкості, прибутковості та стабільності. Визначено практичне 
значення аналізу фінансової звітності та запропоновано удосконалення 
методики аналізу фінансової звітності: інтеграція фінансового та 
управлінського аналізу, використання факторного та кореляційного аналізу, 
застосування економіко-математичних моделей, прогнозування. Розроблено 
напрям управлінських рішень для забезпечення стабільності підприємства, 
серед яких використання BI-технологій, розробка політики формування 
доходів із визначенням оптимальної структури реалізації, диверсифікації 
джерел прибутку та зниження частки низькомаржинальної продукції, 
встановлення кредитних лімітів, скорочення термінів інкасації дебіторської 
заборгованості, використання знижок за дострокову оплату, моніторинг 
заборгованості контрагентів, управління рентабельністю продажів і 
продуктивністю праці, впровадження системи контролінгу та Balanced 
Scorecard, впровадження елементів фінансового ризик-менеджменту. 
У результаті дослідження: 
• обґрунтовано теоретичні засади формування фінансової звітності; 
110 
 
• проведено аналіз існуючої системи обліку, контролю та аналізу на КП; 
• виявлено проблеми та недоліки у веденні обліку і формуванні звітності; 
• запропоновано конкретні заходи щодо вдосконалення системи 
бухгалтерського обліку, контролю й аналізу. 
Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню 
достовірності фінансової звітності, зміцненню фінансової стабільності 
підприємства, покращенню внутрішнього контролю та зростанню 
ефективності управління фінансовими ресурсами. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
111 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. COSO. Internal Control — Integrated Framework (Committee of Sponsoring 
Organizations of the Treadway Commission). – New York: AICPA, 2013. – 
198 p. 
2. Fedorenko I. Information providing of the efficiency of internal financial 
control // Економічний вісник Дніпра. 2024. №1. 
3. ISO 31000:2018. Risk management — Guidelines. – Geneva: International 
Organization for Standardization, 2018. – 26 p. 
4. Kaplan R. S., Norton D. P. Strategy Maps: Converting Intangible Assets into 
Tangible Outcomes. — Boston : Harvard Business Press, 2004. — 454 p. 
5. Research Service of the Verkhovna Rada of Ukraine. Parliamentary research 
on the legislative regulation of the activity of the Accounting Chamber of 
Ukraine in the field of external financial control. 14 серпня 2023. 
6. Simon H. A. The New Science of Management Decision. — New York : 
Prentice Hall, 1977. — 175 p. 
7. Аналіз фінансових показників контрагента: як зменшити ризики в 
ланцюзі постачання // YCMarket. 2024. URL: 
https://blog.youcontrol.market/analiz-finansovikh-pokaznikiv-kontraghienta-
iak-zmienshiti-riziki-v-lantsiuzi-postachannia/ 
8. Баришевська І. В., Андрусяк В. М. Особливості складання фінансової 
звітності у сільськогосподарських підприємствах. Науковий вісник 
Херсонського державного університету. 2016. Вип. 21, ч. 2. С. 177-179. 
9. Бланк І. А. Фінансовий аналіз і планування на підприємстві. — К.: Ніка-
Центр, 2020. — 436 с. 
10. Бланк І. А. Фінансовий менеджмент підприємства. – К.: Ніка-Центр, 
2021. – 768 с. 
11. Бондаренко Т. В. Фінансова стійкість підприємства: діагностика, оцінка, 
механізми забезпечення. — К.: КНЕУ, 2020. — 278 с. 
112 
 
12. Боярова О., Гапончук Я. Система бухгалтерського обліку в Україні та 
прогнозування тенденцій її розвитку // Актуальні проблеми економіки. 
2025. № 10. С. 287-299. URL: 
https://aabeconomics.kmf.uz.ua/aabe/article/view/323  
13. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / Ф. Ф. Бутинець. – 
Житомир: ПП «Рута», 2020. – 672 с. 
14. Бутинець Ф. Ф. Фінансовий аналіз. — Житомир: ПП «Рута», 2021. 512 с. 
15. Бутинець Ф.Ф. Стандарти аудиту, надання впевненості та етики 
Міжнародної федерації бухгалтерів: тести. Навчальний посібник для 
ВНЗ/ Бутинець Ф.Ф. – Житомир: Рута, 2006 – 208 с. 
16. Бухгалтерський облік: концептуальні основи теорії / Шило В.П., 
Верхоглядова Н.І., Ільіна С.Б. – К.: Кондор, 2011. – 172 с 
17. Бюджетний кодекс України, ухвалений Верховною Радою України від 
08.07.2010 р. № 2456-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-
17#Text  
18. Герасимович А. М. Управлінські рішення: теорія і практика їх прийняття 
: монографія. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2021. — 284 с. 
19. Голов С. Ф. Бухгалтерський облік, аналіз і аудит: підручник. — К.: 
Центр навчальної літератури, 2023. — 688 с. 
20. Голов С. Ф. Внутрішній контроль у системі управління підприємством: 
теорія і практика. – К.: Центр учбової літератури, 2018. – 384 с. 
21. Грачов В. В. Моделювання фінансової діяльності підприємства. – К.: 
КНЕУ, 2020. – 310 с. 
22. Дерій В. А., Стефанюк І. Б. Внутрішній контроль і аудит: сучасні 
тенденції розвитку. – Тернопіль: ТНЕУ, 2019. – 312 с. 
23. Дземішкевич І. О. Відповідність фінансової звітності підприємств 
потребам користувачів звітності. Фінансовий простір. 2015. № 1 (17). С. 
113- 119. 
113 
 
24. Жук В. М. Система внутрішнього контролю суб’єктів господарювання: 
теоретико-методологічні аспекти. // Фінанси України. – 2021. – №6. – С. 
45–56. 
25. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в 
Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами). 
26. Звітність підприємств: підручник  М. І. Бондар, Ю. А. Верига, М. М. 
Орищенко та ін. – К. : «Центр учбової літератури», 2015. – 570 
27. Іванченко Л. В., Ткачук Г. О. Внутрішньогосподапська звітність в 
системі управління бізнесом. Економіка харчової промисловості. 2016. 
Вип. 1, т. 8. С. 73-79. 
28. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, 
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, 
розрахунків та інших статей балансу, затверджена наказом Міністерства 
фінансів України від 02.09.2014 р. № 879. 
29. Інструкція по застосуванню плану рахунків 
30. Карась І. М. Система прийняття управлінських рішень у забезпеченні 
ефективності діяльності підприємства. // Економіка і регіон. — 2022. — 
№3 (90). — С. 45–52. 
31. Кірейцев Г. Г. Фінансовий аналіз: теорія і практика. — К.: КНЕУ, 2019. 
472 с. 
32. Коваленко І. В. Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості 
підприємств. – Одеса: ОНЕУ, 2019. – 284 с. 
33. Ковальчук О.М. Фінансова стабільність підприємства: сутність, 
оцінювання, управління. — Львів : ЛНУ, 2021. — 280 с.  
34. Ковальчук Т. Т. Економічний аналіз діяльності підприємства: навч. 
посіб. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2022. – 324 с. 
35. Ковальчук Т. Т., Загородній А. Г. Фінансовий менеджмент: навч. 
посібник. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2020. — 384 с. 
36. Крамаренко Г. О., Чумаченко М. Г. Фінансова звітність: аналіз і 
контроль. — Харків: ХНЕУ, 2023. — 365 с. 
114 
 
37. Крамаренко С. О. Методика оцінки платоспроможності підприємства в 
системі фінансового аналізу. — Одеса: Астропринт, 2022. — 214 с. 
38. Кузнєцова С.О. Теорія і практика аналізу фінансової звітності 
підприємств. — Харків: ХНЕУ, 2020. — 336 с. 
39. Кузьмін О. Є., Дубовик О. М. Фінансова стабільність підприємства: 
методи оцінки та напрями підвищення. — Львів: Сполом, 2022. —292 с. 
40. Кузьмін О. Є., Лазаренко Ю. І. Управлінський контроль у діяльності 
підприємств: монографія. – Львів: Нац. ун-т «Львівська політехніка», 
2022. – 276 с. 
41. Кузьмін О. Є., Мельник Л. М. Контроль і аналіз діяльності підприємств. 
— Львів: ЛНУ, 2020. 
42. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Основи менеджменту : навч. посіб. — 
Львів : Новий Світ, 2021. — 364 с. 
43. Кулинич М. Б., Коваль Н. І. Удосконалення методики складання та 
аналізу фінансової звітності підприємств. Економіка і суспільство. 2016. 
Вип. 6. С. 367-372. 
44. Левченко В. П. Антикризове управління підприємством: теоретичні 
засади та практичні аспекти. — К.: КНЕУ, 2021. — 400 с. 
45. Литвиненко Н. М. Внутрішній фінансовий контроль у системі 
управління підприємством // Фінанси України. — 2022. — №6. С. 75–83. 
46. Лігоненко Л. О. Економічна діагностика підприємства. – К.: КНЕУ, 
2019. – 416 с. 
47. Луценко І. В. Розробка системи управлінських рішень на основі 
фінансового аналізу підприємства. // Фінанси, облік і аудит. — 2021. — 
№2. — С. 73–80. 
48. Мельник О. Г. Аналітична база управлінських рішень у фінансовій 
діяльності підприємства. – К.: КНЕУ, 2022. – 276 с. 
49. Мельник Т. М. Взаємозв’язок внутрішнього і зовнішнього контролю: 
проблеми та перспективи // Економічний вісник. — 2023. — №2. — С. 
56–64. 
115 
 
50. Методичні рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану 
підприємства: затв. наказом Міністерства фінансів України 28.07.2006 
№ 662. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0006626-
06?utm_source=chatgpt.com#Text  
51. Методичні рекомендації з організації внутрішнього контролю на 
підприємствах, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 
29.09.2020 р. № 587. 
52. Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, 
затверджені наказом МФУ від 28.03.2013 № 433. 
53. Михайлов М. Г. Організація і методика внутрішнього контролю 
діяльності підприємства: монографія. – К.: КНЕУ, 2019. – 358 с. 
54. Міжнародний стандарт аудиту 200 «Загальні цілі незалежного аудитора 
та проведення аудиту відповідно до міжнародних стандартів аудиту» 
55. Міжнародний стандарт аудиту 700 «Формування думки та складання 
звіту щодо фінансової звітності» 
56. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 1 «Подання фінансової 
звітності». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_013  
57. Міжнародні стандарти внутрішнього аудиту (The Institute of Internal 
Auditors, 2017).URL: https://www.theiia.org 
58. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання 
впевненості та супутніх послуг : пер. з англ. / О. І. Ольховікова, О. В. 
Селезньов, О. О. Зєніна, О. В. Гик [та ін.]. – Київ : Фенікс, 2010. – Ч. І. – 
846 с. 
59. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання 
впевненості та супутніх послуг : пер. з англ. / О. Л. Ольховікова [та ін.]. 
– Київ : Фенікс, 2010. – Ч. ІІ. – 846 с. 
60. Мірошнікова Т. І. Особливості аналізу фінансової стійкості 
підприємства на підставі системи блок-показників // Економіка і 
суспільство. 2016. № 3. С. 439-449. 
116 
 
61. Мних Є. В. Економічний аналіз: підручник. — К.: Знання, 2021. — 710 
с. 
62. МСФЗ 1 «Подання фінансової звітності» / Офіц. переклад. — URL: 
https://mof.gov.ua  
63. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 
«Загальні вимоги до фінансової звітності»: затверджене наказом 
Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0336-13#n17 
64. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 16 
«Витрати»: затверджене наказом Міністерства фінансів України від 
31.12.1999 р. № 318. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-
00#Text 
65. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 25 
«Спрощена фінансова звітність»: затверджене наказом Міністерства 
фінансів України від 25.02.2000 р. № 39. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0161-00#Text  
66. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 27 
«Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»: 
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2007 р. 
№617. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1054-03#Text  
67. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 30 
«Біологічні активи»: затверджене наказом Міністерства фінансів 
України від 18.11.2005 р. №790. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-05#Text  
68. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 6 
«Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»: затверджене 
наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. № 137. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0392-99#Text  
117 
 
69. Облік та оподаткування підприємств малого бізнесу: навчальний 
посібник С.І. Дроб`язко, Т.М. Козир, С.Б. Холод; ред. П.Й. Атамас. – К.: 
Центр учбової літератури, 2012. – 416 с. 
70. Олійничук О.І. Принципи формування та система фінансової звітності в 
Україні // Іноваційна економіка. 2013. № 9. С. 187-192. URL: 
https://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/1365/1/11.pdf  
71. Основи організації бухгалтерського обліку в інформаційній системі 
управління підприємством. URL: 
https://pidru4niki.com/1972082264538/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/osnovi
_organizatsiyi_buhgalterskogo_obliku_informatsiyniy_sistemi_upravlinnya
_pidpriyemstvom  
72. Петренко Н. І. Вдосконалення методики надання аудиторських послуг // 
Вісник ЖДТУ. – 2011. – №1. – С. 78 – 82. 
73. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та 
господарських операцій підприємств і організацій, затверджений 
наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1557-11#Text  
74. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI. – URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17. 
75. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: підручник. – К.: КНЕУ, 2021 – 
678 с. 
76. Показники фінансового аналізу: що дають, як інтерпретувати // 
FinAcademy. 2022. URL: 
https://finacademy.net/ua/materials/article/pokazateli-finansovogo-analiza-
predpriyatiya (дата звернення: 08.11.2025). 
77. Показники фінансової стійкості і стабільності підприємства та їх оцінка 
// Букліб. URL: https://buklib.net/books/28029/ 
78. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене 
наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 р. № 879. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14#Text  
118 
 
79. Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та 
операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і 
господарських організацій, які володіють та/або користуються об'єктами 
державної, комунальної власності, затвердженого наказом Міністерства 
фінансів України від 19.12.2006 р. № 1213. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1363-06#Text  
80. Попова В. Д., Курилюк Н. М. Бухгалтерська звітність у системі 
інформаційного забезпечення управління підприємством. Економіка і 
суспільство. 2018. Вип. 18. С. 1002-1011. 
81. Попович С.О. Фінансовий контроль в Україні: суть, його складові та 
завдання // Економіка, управління та адміністрування. 2023. № 3 (105). 
С. 203-205. 
82. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, 
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. 
№ 569. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/569-2014-
%D0%BF#Text  
83. Радіонов Ю. Роль державного фінансового контролю (аудиту) в 
управлінні економікою // Економіка України. 2024. Т. 67, № 8(753). С. 
29-50. 
84. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства. – К.: 
Знання, 2018. – 456 с. 
85. Савченко В. Система фінансового контролю підприємства: сучасні 
тенденції. — Харків: ХНЕУ, 2020. 
86. Скрипник С., Лавров Р., Шепель І., Облік і оподаткування суб’єктів 
малого підприємництва. Економіка та суспільство. 2023 р. № 52. 
87. Савченко В. Ф. Внутрішній контроль: сутність, принципи, 
інструментарій. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2020. – №11. – С. 3–
12. 
88. Семенов Г. А. Контроль і аудит у системі корпоративного управління. – 
Харків: Фактор, 2021. – 304 с. 
119 
 
89. Сидоренко І. О. Бюджетування в системі управління фінансовою 
стабільністю підприємства : монографія. — Харків : ХНЕУ ім. С. 
Кузнеця, 2022. — 265 с. 
90. Сопко В. В., Завгородній В. П. Бухгалтерський облік в Україні: навч. 
посіб. – К.: КНЕУ, 2021. – 528 с. 
91. Сопко В.В., Пилипенко Л.М. Фінансова звітність підприємства: 
сутність, аналіз та інтерпретація. — К.: КНЕУ, 2019. — 295 с. 
92. Співпраця внутрішнього і зовнішнього аудиту: український та 
міжнародний досвід. Рахункова палата України. URL: 
https://rp.gov.ua/IntCooperation/Events/?id=2503&lang=ukr   
93. Сторожук Т. М., Блищик Л. В. До питання термінологічного трактування 
дефініції «фінансова звітність». Облік і фінанси. 2019. № 4 (86). С. 54-62 
94. Сухарева Л. В. Організація системи внутрішнього контролю на 
підприємствах державного сектору. // Економіка і держава. – 2022. – №8. 
– С. 72–78. 
95. Терещенко О.О. Фінансова стійкість підприємств: аналітичні підходи. 
— К.: КНЕУ, 2022. — 254 с. 
96. Тесленко І. В. Сучасні підходи до оцінки ефективності діяльності 
підприємств в умовах економічної нестабільності. // Економічний 
простір. — 2023. — № 183. — С. 52–61. 
97. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і 
звітність: навчальний посібник / Н.М. Ткаченко. К.: Алерта, 2011. 923 с. 
98. Тюленєва І. В. Управління фінансовою стійкістю підприємств у 
сучасних умовах господарювання. // Економічний вісник. – 2023. – №4. 
– С. 112–118. 
99. Усатенко О. В. Бухгалтерський облік та звітність організацій: навч. 
посіб. / М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Дніпровська 
політехніка». Дніпро: НТУ «ДП», 2022. 74 с. 
120 
 
100. Федонін О. С. Управлінські рішення в системі стратегічного 
менеджменту підприємства. // Економіка. Фінанси. Право. — 2023. — 
№7. — С. 19–25. 
101. Фінансова стійкість громадських організацій: кращі стратегії 
забезпечення фінансової стабільності // Fundraiser. 2023. URL: 
https://fundraiser.games/news/fnansova-stykst-gromadskih-organzacy-
krashch-strateg-zabezpechennya-fnansovo-stablnost/m 
102. Фінансовий аналіз : навч. посібник / Я. Б. Дропа. – Електрон. вид. 
– Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2023. – 238 с. 
103. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник / М. Р. Лучко, С. М. 
Жукевич, А. І. Фаріон – Тернопіль:, ТНЕУ, – 2016 – 304 с.  
104. Фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських 
підприємствах: підручник / За ред. проф. М.Ф. Огійчука. – 5-те видання, 
перероблене і доповнене. – К.: Алерта, 2009. – 1056 с. 
105. Хомин П. Я. Внутрішній контроль у системі бухгалтерського 
обліку підприємства: проблеми та напрями вдосконалення. // Вісник 
Тернопільського національного економічного університету. – 2020. – 
№2. – С. 127–135. 
106. Хомутенко А.В. Аналітичні методи оцінки фінансової 
стабільності підприємства. — Дніпро : ДУЕТ, 2020. — 312 с. 
107. Шевчук В. О. Аудит і ревізія фінансової звітності. — К.: Центр 
учбової літератури, 2021. 
108. Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. К.: КНЕУ 2021. 520 с. 
109. Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С. Фінансовий аналіз: навчальний 
посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2018. – 384 с. 
110. Шигун М. М., Іваненко В. О. Види звітності підприємств: підходи 
до їх класифікації. URL: https://short-url.uk/ApBd 
111. Шушакова І.К., Зябченкова Г.В., Кузуб М.В. Концепції зближення 
систем бухгалтерського обліку та фінансового звітування. Економіка та 
суспільство. 2021. №30. С. 1-9.