Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6852| Назва: | ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ЛІКЕРО-ГОРІРЧАНИЙ ЗАВОД «ЗЛАТОГОР»» М. ЗОЛОТОНОША, ЧЕРКАСЬКА ОБЛ.) |
| Автори: | Крот, Юлія Миколаївна Бондаренко, Юрій Олександрович |
| Дата публікації: | 2025 |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6852 |
| Розташовується у зібраннях: | 071 Облік і оподаткування (Облік і аудит) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Маг робота Бондаренко.pdf Restricted Access | 959.57 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки і управління
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування
Освітній ступінь «Магістр»
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування»
Допущено до захисту
завідувач кафедри д.е.н., професор
Валентина ГАВРИЛЕНКО
« » 2025 р.
БОНДАРЕНКО ЮРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
ОБЛІК, КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ ЯК
ІНСТРУМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ
ПІДПРИЄМСТВА (НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ЛІКЕРО-
ГОРІРЧАНИЙ ЗАВОД «ЗЛАТОГОР»» М. ЗОЛОТОНОША, ЧЕРКАСЬКА
ОБЛ.)
Виконавець роботи: Бондаренко Ю.О.
(підпис) П.І.П.студента
« » 2025 р.
Науковий керівник:
К.е.н., доцент Крот Ю.М.
(науковий ступінь, вчене звання) (підпис) П.І.П. викладача
« » 2025 р.
Черкаси 2025
5
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ,
АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ НА 9
ПІДПРИЄМСТВІ
1.1. Економічна сутність оплати праці та її роль у системі
управління підприємством 9
1.2. Організація та методика обліку розрахунків з оплати праці 18
1.3. Методика проведення аналізу витрат на оплату праці 24
1.4. Методичні підходи до проведення аудиту розрахунків з
оплати праці 31
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З
ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ТОВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ЛІКЕРО- 40
ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ЗЛАТОГОР»»
2.1. Організаційно економічна характеристика
ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» 40
2.2. Документування господарських операцій з обліку
розрахунків з оплати праці 51
2.3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати
праці та відображення їх у фінансовій звітності 62
2.4. Напрями удосконалення методики обліку розрахунків з
оплати праці з використанням сучасних інформаційних 71
систем та технологій
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ
ПРОВЕДЕННЯ АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З 77
ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ТОВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ЛІКЕРО-
ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ЗЛАТОГОР»»
3.1. Аналіз фонду оплати праці, його структури, динаміки на 77
підприємстві
3.2. Аналіз ефективності використання витрат на оплату праці, їх
впливу на фінансові результати підприємства для 84
забезпечення фінансової стабільності підприємства
3.3. Організація проведення аудиту розрахунків з оплати праці та
розробка пропозицій щодо підвищення ефективності 93
внутрішнього контролю розрахунків з персоналом
ВИСНОВКИ 102
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 106
ДОДАТКИ 115
6
ВСТУП
Актуальність теми. В умовах сучасних викликів, в яких зараз функціонує
український бізнес, організація ефективної системи управління витратами на
підприємствах набуває вагомого значення. В структурі витрат бізнесу витрати на
оплату праці є однією з найбільших витратних статей, що відіграють економічну
та соціальну функції, тож їх раціональне формування, ефективне використання
та своєчасна виплата потребують посиленого контролю. Важливими
інструментами контролю в системі управління є аналіз, облік та аудит. Саме
належно організована на підприємстві система бухгалтерського обліку,
економічного аналізу та аудиту забезпечує керівництво достовірною
інформацією про стан фонду оплати праці, правильність його формування,
ефективність використання та вплив на фінансові результати. За допомогою цих
інструментів підприємство може вчасно виявити нераціональні витрати,
ухвалити рішення щодо оптимізації чисельності персоналу, удосконалити
структуру заробітної плати та забезпечити стабільність розрахунків із
працівниками. Крім того, невиправдане зростання фонду оплати праці, помилки
при нарахуванні, відсутність прозорості або несвоєчасні виплати заробітної
плати працівникам, здатні створити серйозні ризики — від штрафів і конфліктів
у трудовому колективі до погіршення фінансових показників, що негативно буде
відображатися на фінансовій стійкості підприємства. Умови воєнного стану, в
яких зараз перебуває український бізнес, ще більше зумовлюють значимість
контролю витрат на оплату праці, адже саме він дозволяє зберегти трудовий
потенціал, уникнути надмірних витрат і підтримувати стабільність виробничих
процесів. Крім того, законодавство щодо оплати праці під час війни має свої
особливості, що потребує від підприємств підвищеної уваги до правильності
обліку та аудиту розрахунків з персоналом. Виходячи з вище зазначеного, дана
тема визначається актуальністю та своєчасністю для дослідження.
7
Аналіз останніх досліджень праць вчених. Вивчення особливостей
організації обліку розрахунків з оплати праці, аналізу формування та
використання фонду оплати праці та необхідності проведення аудиту, завжди
було актуальним серед вітчизняних та закордонних дослідників. Питанням ролі і
значення заробітної плати, її форм і видів присвятили свої праці Лоскоріх Г.Л.,
Перчі О.Ф., Вудвуд В.В., Косменко Л.В., Балан О. Д., Савченко Ю. К.,
Грішнова О.А., Колот А.М. та інші. Особливості обліку та аналізу витрат на
заробітку плату досліджували Бутинець Ф.Ф., Валуєв Б.І., Варлам І.С., Міщенко
К., Овчарова Н. В., Гутник К. В., Бразілій Н. М., Крот Ю.М., Чиж В.І., Пастернак,
Скорнякова Ю., Лапшункова О., Мельник Т.Г. та інші. В той же час тема обліку,
аналізу і аудиту розрахунків з оплати праці з позиції їх впливу на фінансову
стійкість підприємства залишається практично мало вивченою та потребує
подальших досліджень.
Мета і завдання дослідження. Дослідити особливості організації і
проведення обліку, аналізу і аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві,
обґрунтувати їх роль у забезпеченні фінансової стійкості підприємства та
запропонувати шляхи їх удосконалення.
Для досягнення поставленої мети було окреслено наступні завдання:
⎯ охарактеризувати економічну сутність оплати праці та з’ясувати її роль в
управлінні підприємством;
⎯ вивчити організаційні аспекти ведення бухгалтерського обліку розрахунків
з оплати праці;
⎯ розглянути методичні підходи до проведення аналізу фонду оплати праці
та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві;
⎯ оцінити результативність діяльності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за основними
показниками економічної діяльності, оцінити його фінансову стійкість та
ділову активність як субʼєкта ринку;
8
⎯ розглянути особливості організації та ведення обліку розрахунків з оплати
праці на підприємстві та запропонувати заходи з їх удосконалення;
⎯ проаналізувати фонд оплати праці на підприємстві, ефективність його
використання та вплив на фінансові результати підприємства для
забезпечення фінансової стабільності підприємства;
⎯ дослідити організацію проведення аудиту розрахунків з оплати праці на
підприємстві та запропонувати заходи з підвищення ефективності
внутрішнього контролю розрахунків з персоналом.
Об’єкт дослідження – процес формування обліково-аналітичної
інформації щодо ефективного управління розрахунками з оплати праці,
формування та використання фонду оплати праці ТОВ ЗЛГЗ «Златогор».
Предмет дослідження є теоретичні, методичні та організаційні засади
обліку, аналізу та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві.
Методи та інформаційна база дослідження. В процесі дослідження
використовувалися такі наукові методи як: аналізу і синтезу (для деталізації та
узагальнення показників господарської діяльності підприємства); порівняння та
групування (для аналізу фонду оплати праці, його структури); елімінування
(ланцюгових підстановок) – для факторного аналізу фонду оплати праці та
зарплатовіддачі; середніх і відносних величин (для аналізу середньої зарплати,
продуктивності праці). Інформаційною базою дослідження слугували нормативні
і законодавчі акти, що регулюють порядок обліку і аудиту розрахункі з оплати
праці на вітчизняних підприємствах; документи оперативного бухгалтерського
обліку, фінансової та статистичної звітності підприємства, а також наукова та
навчально-методична література за темою дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в змістовному
обгрунтуванні теоретичних та методичних аспектів обліку, аналізу і аудиту
розрахунків з оплати праці, що визначає системний підхід до формування
9
системи управління на підприємстві. Досліджено вплив обліку, аналізу і аудиту
як інструментів контролю на забезпечення фінансової стійкості підприємства.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення
одержаних результатів полягає в тому, що отримані висновки та пропозиції
можуть бути безпосередньо використані у реальній роботі підприємства для
підвищення ефективності управління витратами на персонал в таких аспектах:
удосконаленні системи обліку за рахунок впровадження сучасних інформаційних
технологій; оптимізації витрат на оплату праці, підвищенні мотиваційної
складової праці та продуктивності праці за рахунок запровадження посади
менеджера з персоналу; формуванні дієвої системи внутрішнього контролю на
підприємстві за рахунок введення в штат посади бухгалтера-ревізора.
Апробація. Крот Ю. М. Бондаренко Ю.О. Вплив міжнародних стандартів
фінансової звітності на фінансову прозорість компаній International scientific-
practical conference “Economics, finance, accounting and management: current issues
and development prospects”: conference proceedings (Aarhus, Denmark, March 11,
2025). Aarhus, Denmark: Scholarly Publisher ICSSH, 2025. 51 pages.
10
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ, АНАЛІЗУ ТА
АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1. Економічна сутність оплати праці та її роль у системі управління
підприємством
В сучасному бізнесі важливою складовою економічної діяльності
підприємств є витрати, що являють собою сукупність ресурсів, які підприємства
витрачають на виробництво продукції чи надання послуг. Витрати за своїм
економічним змістом є багатогранними, супроводжують практично всю
господарську діяльність, бізнес-процеси і впливають на формування фінансового
результату. Будь-яка господарська діяльність є витрато місткою: у виробництві
більшою мірою, у сфері послуг менш затратною. До складу витрат відносять
заробітну плату, паливо, сировину, електроенергію, інші види витрат
матеріальних ресурсів, транспортні витрати, амортизацію обладнання, витрати
на маркетинг та інші. Розуміння економічної сутності і ролі витрат в
господарській діяльності підприємства дозволяє ефективно управляти
фінансовими ресурсами, забезпечити досягнення максимального ефекту при
мінімальних витратах. Економічну сутність витрат можна пояснити їх впливом
на кінцевий результат і фінансовий стан підприємства, вартість його продукції, а
також їх роллю в ефективному розподілі ресурсів. Саме тому управління
витратами, процесами їх формування, витрачання, обліку і контролю у
підприємницькій діяльності набувають вагомого значення.
Вартісну оцінку людського ресурсу, який підприємство використовує у
процесах створення (виробництва) продукції чи надання послуг відображають
витрати на оплату праці, що є вагомою складовою загальної суми витрат
11
підприємства. За економічним змістом вони представляють собою виражену у
грошовій формі винагороду працівникам за виконану ними роботу, виготовлену
продукцію чи надані послуги і є формою розподілу частини створеного продукту
між роботодавцем і працівником. Оплата праці є особливою статею витрат
підприємства, адже одночасно виконує економічну і соціальну функцію, впливає
на здатність робочої сили до відтворення, якість життя та соціальну
справедливість.
Заробітна плата як економічна категорія є обʼєктом дослідження у наукових
працях як українських, так і іноземних вчених, оскільки відіграє багатоаспектну
роль на мікро, мезо, макро-рівнях і особисто для працівника. У таблиці 1.1
представлені різні наукові погляди на сутнісну характеристику поняття
«заробітна плата».
Таблиця 1.1
Економічна сутність дефініції «заробітна плата»
Автор, джерело Характеристика
1 2
Лоскоріх Г.Л., Перчі О.Ф. Заробітна плата є об'єктом, що визначає розмір
винагороди за виконану працю і є результатом
системи взаємодії між роботодавцем і працівником,
що залежить від різних факторів, таких як
кваліфікація працівника, характер і умови праці, а
також економічна ситуація в країні.
Вудвуд В.В., Косменко Л.В. Заробітна плата є первинним доходом домашніх
господарств, винагородою в натуральній чи грошовій
формі, яка виплачується найманому працівнику
роботодавцем за виконану ним роботу протягом
звітного періоду.
Балан О. Д., Савченко Ю. К. Заробітна плата є економічною категорією, що
найбільше відображає рівень життя суспільства і
його соціально-економічне становище.
Грішнова О.А. Заробітна плата як економічна категорія відображає
відносини, що виникають між роботодавцем і
найманим працівником з приводу розподілу
новоствореної вартості (з позиції економічної теорії);
12
Продовж. табл. 1.1
1 2
Грішнова О.А. Заробітна плата є елементом ринку праці, яка
формується як результат взаємодії попиту на працю з
пропозицією праці і виражає ринкову вартість
використання найманої праці (з позиції ринкової
економіки);
Заробітна плата є винагородою чи заробітком,
визначеним у грошовому виразі, який роботодавець
виплачує працівнику за виконану ним роботу згідно
трудового договорому (з позиції економіки праці).
Колот А. М. Оплата праці представляє собою систему
відносин, що пов’язані із забезпеченням
встановлення та здійснення власником
(роботодавцем) виплат працівникам за використання
їх ресурсу праці (надані послуги робочої сили)
відповідно до законів, інших актів та трудового
договору. Вона є системою відносин, механізмів та
способів, тобто певним процесом.
Калина А.В. Сутність заробітної плати, як соціально-
економічної категорії, обумовлена специфікою
соціально-трудових і соціально-економічних
відносин на кожному етапі розвитку суспільства.
Джерело: складено автором за джерелами: [1,4,5,6, 9].
Законом України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24 березня 1995 р. зі
змінами та доповненнями, оплату праці визначено як «…винагороду за виконану
роботу, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує
працівникові за трудовим договором» [7].
Таким чином, узагальнюючи вище зазначене, можна стверджувати, що
заробітна плата за змістом відображає не тільки винагороду за працю, а й
комплекс економічних відносин, що виникають між роботодавцем і працівником
у процесі розподілу доходу підприємства.
Заробітна плата як одна з економічних категорій, поєднує у собі риси
вартості, доходу, витрат та одночасно виступає інструментом мотивації
працівників. Проте останнім часом, через затримки виплат заробітної плати, її
13
значну диференціацію по регіонах України, низькі розміри, тінізацію, як
економічна категорія зарплата все менше забезпечує відтворення робочої сили і
стимулювання праці, перетворюючись за сутністю на вид соціальної допомоги,
що практично не пов’язана з результатами праці [3, с. 23]. Від цього знижуються
загальні показники ефективності виробництва через знецінення кваліфікації
працівника.
В обліку, витрати на оплату праці не обмежуються бухгалтерським
розрахунком заробітку — вони формують важливий елемент виробничих
відносин між працею і капіталом [8].
З позицій сучасного менеджменту, оплата праці має вплив одночасно на
поведінку працівників, фінансові показники та організаційний розвиток.
Витрати на оплату праці є складовою собівартості продукції (робіт, послуг),
оскільки підприємство вкладає кошти у людський капітал, який створює додану
вартість. У бухгалтерському обліку такі витрати відносяться до елементу
«Витрати на оплату праці» і включають основну заробітну плату (оклади,
тарифні ставки), додаткову заробітну плату (премії, надбавки, компенсації) та
інші заохочувальні й компенсаційні виплати. Методологічні засади формування
цих витрат визначені у Методичних рекомендаціях з планування, обліку і
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості [56].
Від того, наскільки ефективно підприємство управляє фондом оплати праці,
залежить його здатність залишатися фінансово стійким і
конкурентоспроможним. Якщо витрати на персонал зростають швидше, ніж
продуктивність праці, це створює фінансовий тиск і може призвести до нестачі
оборотних коштів, що відобразиться на його платоспроможності.
Через систему заробітної плати керівництво також може регулювати
трудову поведінку працівників. Диференціація оплати, застосування
преміальних показників чи запровадження ключових індикаторів ефективності
дає змогу спрямовувати зусилля персоналу саме на ті завдання, що є
14
пріоритетними для підприємства. Таким чином заробітна плата стає
управлінським інструментом, що координує дії людей та допомагає досягати
виробничих цілей.
Крім економічного аспекту, витрати на оплату праці за своєю функцією
відіграють ще соціальне значення, що має відігравати роль засобу відтворення
робочої сили та забезпечення життєдіяльності людей. Законодавство України
гарантує мінімальний рівень заробітної плати, порядок індексації, компенсацій і
соціальних виплат, що закріплено у Кодексі законів про працю України. Це
означає, що підприємство зобов’язане враховувати нормативні вимоги,
формуючи фонд оплати праці, а також забезпечувати справедливий рівень
винагороди, відповідно до результатів праці.
Важливим аспектом є мотиваційна функція витрат на оплату праці.
Заробітна плата за своїм призначенням як дохід працівника покликана
виконувати не лише відтворювальну, а й стимулюючу функцію, оскільки рівень
та структура виплат впливають на трудову активність, дисципліну і
продуктивність персоналу. Адже оптимальне співвідношення між витратами на
оплату праці та результатами діяльності є одним із ключових факторів
підвищення ефективності управління підприємством. Проте нині заробітна плата
не виконує своїх основних функцій внаслідок того, що її рівень в сучасних
умовах тільки на 20% сприяє відтворенню робочої сили, що не тільки не
відшкодовує прямих затрат праці, а й демотивує людей працювати більш
продуктивно. Її функціональне призначення зводиться до нових функцій, а саме:
– має забезпечити зайнятість, запобігати безробіттю шляхом заниження
зарплат;
– покликана забезпечити соціальні гарантії;
– сприяти збереженню статусу, сформованого на попередньому робочому
місці;
– стримувати інфляцію (шляхом заборгованості із заробітної плати);
15
– впливати на перерозподіл зайнятих осіб за галузями і сферами економіки;
– є засобом поширення тіньової діяльності та вторинної зайнятості;
– зумовлює мобільність робочої сили [9, с. 148].
Окремо варто зосередити увагу на відтворювальній функції оплати праці.
Заробітна плата як дохід має забезпечити працівнику підтримку його життєвого
рівня, здоров’я, кваліфікації, а отже, виступати для підприємства джерелом
поповнення стабільної робочої сили. Коли зарплата відповідає ринковим
вимогам, це сприяє притоку нових кадрів та утриманню досвідчених працівників.
З позиції управління витрати на оплату праці розглядаються також як
інвестиції в людський капітал, адже ефективне використання трудових ресурсів,
що поєднане з гнучкою системою оплати праці, стає запорукою стійкості бізнесу
в кризових умовах [10].
Згідно основних положень Закону України «Про оплату праці» заробітна
плата за структурою включає основну, додаткову заробітну плату та інші
заохочувальні і компенсаційні виплати (рис. 1.1) [7].
Додаткова зарплата -
Основна зарплата - оплата за
винагорода за працю, що
фактично виконану роботу за
виходить за межі
встановленими нормами праці
встановлених норм за
(норми часу, виробітку,
досягнуті результати,
обслуговування чи посадові
креативність та особливі
обовʼязки)
умови праці
Інші заохочувальні та
компенсаційні витплати - це
додаткові винагороди за
підсумкаим роботи за рік,
преміальні виплати за
спеціальний режим і умоми
праці, інші компенсаційні
виплати понад норми,
встановлені законодавством
Рис. 1.1. Структурні елементи заробітної плати
16
Заробітна плата працівників, що розраховується на основі відпрацьованого
робочого часу, і відображається у табелі його обліку, та тарифних ставок
(посадових окладів) згідно з штатним розписом, формує фонд основної зарплати.
Але працівники можуть ще отримувати й інші компоненти заробітної плати, що
є складовими фонду додаткової зарплати або інших заохочувальних та
компенсаційних виплат.
Заробітну плату праціники отримують згідно укладених на підприємстві
договорів (угод), її форми і розміри визначаються діючими на підприємстві
Положенням про оплату праці, Положенням про преміювання, іншими
внутрішніми документами щодо оплати праці, а також регулюються чинним
законодавством про працю [11].
Заробітна плата є основою розвитку соціально-трудових відносин у
суспільстві і на підприємстві, з урахуванням основних інтересів всіх учасників
процесу працевлаштування. І будь-які зміни, що відбуваються у цій сфері мають
значний вплив на доходи всіх членів суспільства та формування
макроекономічних показників.
Згідно законодавства оплата праці здійснюється за тарифною та
безтарифною системами. Безтарифна модель відображає розподіл колективного
заробітку працівників за визначеними коефіцієнтами, встановленими залежно від
кваліфікації, професійних навичок, особистості та посади працівника. Це дає
можливість визначити частку оплати праці для кожного окремого працівника
відповідно до його рівня кваліфікації та складності роботи. Тарифна ж система
базується на нормах, тарифних ставках і розрядах, що визначають оплату праці у
залежності від кваліфікації, відпрацьованого часу і складності роботи
працівника. Вона визначає потребу у кількості працівників різних кваліфікацій,
відображає співідношення зарплат між різними категоріями працівників за
допомогою тарифних сіток, схем посадових окладів, тарифних ставок та інших
характеристик. Встановлення різниці в заробітних платах між різними групами
17
працівників забезпечується наявністю різних зарплатних моделей, що є
важливим чинником обґрунтування співвідношення між зростанням
продуктивності праці та середньою оплатою працівників [7].
Для оплати праці підприємства найчастіше застосовують дві її основні
форми – почасову (різновидом якої є погодинна оплата) та відрядну. Почасову
застосовують на тих участках роботи, де неможливо точно виміряти результат
праці. Тоді в якості вимірника результатів праці використовують кількість
відпрацьованого часу (година, день, місяць). Різновидом почасової оплати праці
є погодинна, яка застосовується тоді, коли встановлення норм виробітку або
привʼязка до стабільного окладу є недоцільною. Відрядна оплата праці
застосовується тоді, коли результат праці можна чітко визначити кількісно. В
даному випадку за основу береться кількість виробленого продукту у штуках,
тоннах, кілограмах, метрах і т.п. Обидві форми оплати праці можуть
доповнюватися виплатою премій.
Для правильності відображення в обліку витрат на заробітну плату важливе
значення має їх оцінка. Заробітна плата та відповідні нарахування визнаються
витратами того звітного періоду, у якому працівник надав послуги або виконав
роботи. Оцінюються вони за фактичними сумами нарахувань, підтвердженими
такими первинними документами, як: табелем обліку робочого часу; наказами на
премії чи доплати; розрахунково-платіжними відомостями.
Класифікація ж витрат і їх правильне відображення у бухгалтерському
обліку залежить від функціонального призначення працівника, якому
нараховується заробітна плата: для категорії виробничих працівників це будуть
витрати на виробництво; для адміністративного персоналу — адміністративні
витрати; для персоналу, що забезпечує збут продукції — витрати на збут.
Для того, щоб забезпечити правильність, своєчасність та законність
нарахування заробітної плани, бухгалтери підприємства використовують у
роботі комплекс нормативно-правових актів і методичних документів. У сфері
18
регулювання оплати праці кількість цих регулюючих документів є дуже великою,
проте основними з них, які повинні знати бухгалтери і використовувати у роботі
є:
1) Кодекс законів про працю України (КЗпП) [12], яким визначено загальні
принципи організації оплати праці, існуючі гарантії працівникам, умови
тарифної системи, регулювання оплати роботи у надурочний час, у святкові дні,
вимоги до строків виплати заробітної плати тощо.
2) Закон України «Про оплату праці» [7], що визначає поняття заробітної
плати, регулює її структуру (основна, додаткова, інші стимулюючі виплати),
правила формування фонду оплати праці, державні гарантії та методику
індексації витрат на заробітну плату.
3) Податковий кодекс України [13], що визначає порядок оподаткування
доходів працівників, зокрема правила розрахунку: податку на доходи фізичних
осіб (ПДФО) та військового збору, а також регламентує податкові пільги та
вимоги до податкової звітності підприємств.
4) Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування» [14], який регламентує порядок нарахування та
сплати ЄСВ, базу нарахування, ставки внеску, особливості для окремих категорій
працівників.
5) Інструкція зі статистики заробітної плати (Наказ Держкомстату №5) [15 ],
де визначена класифікація виплат, формування фонду оплати праці, віднесення
окремих видів компенсацій і премій.
6) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» [16] -
важливий нормативний документ, що визначає порядок відображення заробітної
плати і нарахувань на неї у складі витрат підприємства (операційних,
адміністративних, виробничих).
19
7) Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 26 «Виплати
працівникам» [17], що регулює питання та принципи обліку короткострокових і
довгострокових виплат працівникам.
Отже, витрати на оплату праці є не лише бухгалтерською статтею, а й
комплексною економічною категорією та важливим аспектом управління, що
поєднує в собі економічні (виробничі), соціальні та мотиваційні аспекти. Вони
характеризують рівень використання людського капіталу, визначають
конкурентоспроможність підприємства і прямо впливають на його фінансові
результати. Раціональна структура та ефективне управління витратами на оплату
праці забезпечують стабільний розвиток підприємства та підвищення добробуту
його працівників. Оцінка ж витрат на оплату праці та їх правильне документальне
оформлення є важливою частиною роботи бухгалтера. Законодавче регулювання
забезпечує прозорість, захист прав працівників та достовірність фінансової
звітності. Дотримання норм КЗпП, Закону «Про оплату праці», ПКУ, стандартів
бухгалтерського обліку дозволяє підприємству правильно і коректно формувати
витрати та уникати порушень при нарахуванні заробітної плати.
1.2. Організація та методика обліку розрахунків з оплати праці
Облік розрахунків з оплати праці на підприємстві є одночасно важливим та
складним процесом, що пояснюється, з одного боку, потребою відображення
точних даних, які демонструють зміни в кількості та категоріях працівників,
перевитрату чи недопрацювання робочого часу, зміни у кодах виробничих
витрат, а з другого боку, що всі ці зміни потребують контролю за використанням
трудових ресурсів. В бухгалтерському обліку оплата праці потребує детального
та уважного розрахунку, оскільки розраховані суми є важливими не тільки для
керівництва підприємства, а й часто потребують роз’яснень самим працівникам.
20
Основним завданням обліку розрахунків з оплати праці є точність та
систематичність відображення фінансових взаємовідносин між підприємством та
його працівниками, що забезпечується чіткістю і достовірністю інформації про
застосовувані на підприємстві винагороди, відрахування та інші моменти оплати
праці. А створення справедливої та прозорої системи оплати, яка б забезпечувала
зростанню якості та ефективності праці працівників та відповідала нормамам
чинного законодавства визначає головну мету обліку розрахунків з оплати праці
на підприємствах.
Організація обліку розрахунків з оплати праці на підприємстві починається
зі штатної структури та посадових інструкцій: кожна посада має чітко визначені
посадові обов’язки, умови оплати (тарифну ставку чи оклад, преміальні умови,
надбавки). Тому на першому етапі організації обліку важливо систематично
фіксувати особистий склад працівників.
Наступним кроком є формування обліку праці, що здійснюється за
допомогою первинного обліку робочого часу. На цьому етапі обирається система
табельного часового обліку, розробляються внутрішні інструкції та здійнюється
контроль за її виконанням. Таким чином, на основі визначеної штатної структури
та посадових інструкцій, формується фонд оплати праці, який планується у
бюджеті підприємства (поточному та на перспективу), та складаються
розрахункові документи — штатний розпис, табель обліку робочого часу, накази
на виплату премій чи компенсацій.
З позиції методики, облік ґрунтується на принципі відповідності періоду:
витрати на оплату праці визнаються в тому звітному періоді, коли працівник
виконав роботу або надав послугу, що має бути підтверджено первинними
документами (табелі, доручення, наряд-замовлення тощо). Ці підходи закріплені
у положеннях бухгалтерського обліку та методичних рекомендаціях [14].
Наступним етапом обліку є нарахування заробітної плати, методика якої на
підприємстві охоплює кілька послідовних етапів:
21
1) фіксується час праці (за допомогою табеля обліку робочого часу);
2) здійснюється розрахунок нарахувань згідно з видами оплати (за
тарифною ставкою, відрядна, погодинна);
3) відбуваються коригувальні дії з урахуванням додаткових виплат
(надурочні, нічні, індексація, компенсації) і нарахувань (премії, матеріальна
допомога);
4) здійснюється утримання податків і зборів: податок на доходи фізичних
осіб (ПДФО), військовий збір, а також нарахування єдиного соціального внеску
(ЄСВ);
5) після цього бухгалтер оформлює платіжні документи для виплати
заробітної плати та звітує перед податковими органами і фондами.
Такі процедури мають бути формалізовані внутрішніми регламентами
підприємства та відображені в облікових регістрах.
Основним внутрішнім документом, що визначає організацію правил та
процедур встановлення розмірів заробітних плат, премій чи інших винагород
працівникам і термінів їх виплат є Положення про оплату праці на підприємстві.
Важливою складовою організації обліку розрахунків за оплати праці на
підприємстві також є запровадження системи контролю – регулярного
моніторингу ефективності використання фонду оплати праці, правильності
розрахунку заробітної плати для кожного працюючого та своєчасності її виплати.
Важливим питанням в організації та методиці обліку розрахунків з оплати
праці та іншими виплатами працівникам є питання вибору моделі ведення
синтетичного та аналітичного обліку таких розрахунків. У бухгалтерському
обліку нарахування заробітної плати і пов’язані з нею витрати відображаються
кореспонденцією рахунків відповідно до облікової політики підприємства:
основна заробітна плата відноситься на витрати за функціональним
призначенням (виробничі, адміністративні, збутові), додаткова заробітна плата –
на ті ж статті витрат або за окремими статтями, нарахування ЄСВ
22
відображаються як окремі нарахування на фонд оплати праці. Методика
розподілу витрат визначається внутрішніми правилами, однак повинна
відповідати П(С)БО та галузевим рекомендаціям, оскільки віднесення витрат на
правильною статтю впливає на собівартість, податковий облік та фінансові
результати.
Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань
і господарських операцій підприємств і організацій [18], вся інформація про
існуючі розрахунки з виплат працівникам відображається на рахунку 66
«Розрахунки за виплатами працівникам», який включає три субрахунки: 661, 662
та 663. На субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» відображаються
оперції з нарахування зарплати за поточний місяць; заробітна плата, що не була
вчасно виплачена на підприємстві обліковується на субрахунку 662 «Розрахунки
з депонентами», а нарахування інших виплат працівникам відображаються на
субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами».
Особливу увагу слід звернути на порядок нарахувань і утримань: ПДФО та
військовий збір утримуються з доходів працівника відповідно до норм
Податкового кодексу, при цьому важливі нюанси стосуються визначення бази
оподаткування (в які види виплат включається доход), надання пільг і звільнень,
а також своєчасного перерахунку податку при коригуваннях. ЄСВ нараховується
на базу, визначену законом, за ставками, що передбачені актуальними нормами –
відображення ЄСВ у обліку важливе для відображення соціальних відрахувань і
коректної звітності перед фондами. Невідповідність у розрахунках податків та
внесків тягне за собою фінансові санкції та претензії контролюючих органів.
Крім нарахувань, ведеться ще облік утримань податків та обовʼязкових платежів
із заробітної плати. Такі утримання відображаються за дебетом субрахунку 661
“Розрахунки за заробітною платою” та кредитом субрахунків: 641 “Розрахунки
за податками”, якщо заробітна плата підлягає утриманню ПДФО та 642
“Розрахунки за обов’язковими платежами” – утриманню військового збору.
23
Нарахування ж ЄСВ відображається за кредитом субрахунку 651 “За
розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування” та
дебетом витратних субрахунків 661, 662 та 663.
Документальне забезпечення розрахунків з оплати праці потребує
ретельності: первинні документи (табелі, накази, розрахунково-платіжні
відомості) мають зберігатися у встановленому порядку, а порядок їх оформлення
регламентується як трудовим законодавством, так і внутрішніми положеннями
підприємства. На практиці важливо мати чітко встановлені шаблони наказів,
розрахункових відомостей та процедур погодження виплат, щоб мінімізувати
ризики помилок і недотримання законодавчих вимог. До того ж, внутрішні
перевірки та аудит розрахунків з оплати праці дозволяють виявляти системні
помилки (наприклад, неправильне віднесення витрат, некоректні нарахування
тощо) і оперативно їх виправляти. Наукові дослідження вказують, що саме
правильне документальне забезпечення є основою достовірності обліку й
звітності.
На підприємстві зарплату працівникам можуть виплачувати різними
способами: готівкою з каси, перерахунком на банківські рахунки працівників.
Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в
Україні, виплата заробітної плати готівкою оформляється видатковими касовими
ордерами чи видатковими відомостями, які в обовʼязковому порядку мають бути
підписані керівником підприємства та головним [19].
У разі перерахунку зарплати на банківські рахунки працівників, на ім’я
працівника в обслуговуючому банку відкривається зарплатний проект, а банку
надсилається платіжне доручення та відомість з розподілом сум зарплати на
карткові рахунки працівників.
Обовʼязком роботодавця, що регламентується ст. 110 Кодексу законів про
працю та ст. 30 ЗУ «Про оплату праці» є надання працівникам під час виплати
заробітної плати розʼяснень такої інформації: про загальну суму заробітної плати,
24
що підлягає виплаті із розшифруванням за видами виплат; про суми утримань із
зарплати та підстав для них; про суму заробітної плати (чистої), яка підлягає
виплаті на руки. Зазвичай, вся ця інформація відображається у розрахунковому
листі, який працівник отримує у паперовому форматі чи електронному вигляді за
згодою [11].
Варто також зосередити увагу на аспекті управлінського обліку: аналіз
структури фонду оплати праці (частки основної та додаткової зарплати, бонусів,
витрат на навчання тощо) дозволяє керівництву приймати рішення щодо
оптимізації витрат, мотиваційних програм та підвищення ефективності праці.
Науковці підкреслюють, що заробітна плата з позиційй менеджменту має
розглядатися як інвестиція в людський капітал, коли система оплати поєднує
гарантований мінімум з мотиваційними механізмами, орієнтованими на
результат і розвиток працівника [8].
Окремо варто відмітити особливості зарплатного обліку в умовах воєнного
стану, які мають як нормативно-правові, так і практичні аспекти. Законодавство
України і державні органи надавали та продовжують надавати роз’яснення щодо
виплати заробітної плати в умовах форс-мажорних обставин: загальний принцип
– збереження гарантій працівників і дотримання трудових умов, проте в окремих
випадках (вимушені простої, робота в умовах окупації чи блокування платежів)
можливі адаптивні рішення, які регламентуються спеціальними актами. У
практиці це означає: необхідність документально зазначати випадки простою,
змін графіків, переваг у виплаті через банки чи видачу через уповноважені особи;
забезпечувати захист персональних і платіжних даних працівників; а також
оперативно інформувати працівників про зміни у порядку виплат. Роз’яснення
Держпраці та інших відомств підкреслюють, що трудові гарантії не
скасовуються, але застосування окремих винятків має бути обґрунтовано
документально [19].
Для обліку практичними наслідками воєнного стану можуть бути:
25
1) можуть виникати затримки у банківських розрахунках – у таких
випадках необхідно мати документальні підтвердження причин і оформлювати
накази щодо способу виплати;
2) можливі зміни у нарахуванні часу простою та компенсацій –
роботодавець має оформляти ці випадки наказами і відображати у табелі;
3) у випадку переміщення працівників або тимчасової зміни місць роботи
важливо коректно відобразити податкові наслідки та базу нарахування заробітної
плати.
З практичної точки зору, бухгалтер повинен бути готовим до додаткових
процедур перевірок, підготовки обґрунтувань і взаємодії з контролюючими
органами.
Таким чином, можна констатувати, що організація та методика обліку
розрахунків з оплати праці являє собою поєднання правових норм, методичних
підходів і внутрішніх процедур підприємства. Реалізація коректного обліку
потребує: чіткої облікової політики, стандартизованих форм первинних
документів, регламентованих процедур нарахування і виплат, а також системи
внутрішнього контролю і аудиту. Особливі умови (воєнний стан) вимагають
додаткової уваги до документування відхилень від звичних процедур,
забезпечення безпеки розрахунків та своєчасного інформування працівників.
Теоретичну та правову основу для цих дій забезпечують наукові джерела і
нормативні акти, а практичний бухгалтерський досвід і внутрішні регламенти
забезпечують інструменти їх реалізації.
1.3. Методика проведення аналізу витрат на оплату праці
В сучасних умовах розвитку бізнес середовища, існує безліч ризиків,
зумовлених непередбачуваністю та невизначеністю умов, економічною та
26
політичною нестабільністю. Тож виникає потреба у постійному моніторингу та
аналізі діяльності підприємств. Економічний аналіз як один з інструменітв
управління дає можливість оперативно виявити проблеми і негативні тенденції у
розвитку, оцінити можливі ризики та розробити заходи щодо їх мінімізації чи
уникнення у майбутньому.
Головним ресурсом кожного підприємства є трудові ресурси, від якості і
ефективності використання якого в значній мірі залежать результати діяльності
та його конкурентоздатність. Тому питання створення належних умов праці та її
оплати з метою якісного відтворення робочої сили і підвищення продуктивності
праці, ефективність використання витрат на заробітну плату є визначальними у
формуванні виробничої, збутової та витратної політики підприємства. Основним
фактором, що впливає на зростання продуктивності праці є достатній рівень
заробітної плати на підприємстві.
Витрати на оплату праці включають усі грошові виплати працівникам,
включаючи основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні і
компенсаційні виплати, незалежно від джерела фінансування цих витрат.
Зазвичай, у структурі собівартості продукції ця витратна стаття є однією з
найбільших, а тому для ефективного управління витратами підприємства та його
кадровим потенціалом важливе значення має аналіз витрат на оплату праці.
Головною метою аналізу витрат на оплату праці є обґрунтування форм та
систем оплати праці, що використовуються на підприємстві, виявлення та
усунення нераціональних витрат та пошук резервів більш ефективнішого
використання людського ресурсу підприємства для збільшення обсягів
виробництва продукції за умови збереження інших якісних показників.
Основними завданнями, вирішення яких має забезпечити аналіз витрат на
оплату праці на підприємстві є:
1. Перевірка ступеня обґрунтованості форм та систем оплати праці, що
використовується на підприємстві.
27
2. Аналіз динаміки середньої заробітної плати, витрат на оплату праці
окремих категорій та професій працюючих (за обсягом і структурою).
3. Виявлення впливу вимірюваних чинників (чисельності працюючих та
середньої заробітної плати) на зміну фонду оплати праці.
4. Дослідження ефективності витрат на заробітну плату, що
характеризується співвідношенням темпів росту середньої зарплати з темпами
росту продуктивності праці.
5. Виявлення резервів та розробка шляхів підвищення ефективності
використання витрат на оплату праці.
Інформаційною базою для проведення аналізу витрат на оплату праці є:
- статистична звітність підприємства (Форма № 1-ПВ (місячна) «Звіт з
праці», форма № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці», форма № 7-ПВ «Звіт про
заробітну плату за професіями окремих працівників», форма № 1-ПВ «Звіт про
умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці»,
форма № 3-борг (місячна) «Звіт про заборгованість з оплати праці»;
- фінансова звітність підприємства (Форма № 1 «Баланс», форма № 2 «Звіт
про фінансові результати»;
- первинні документи кадрового діловодства та обліку (банківські
виписки, накази, договори, табелі обліку використання робочого часу,
розрахунково-платіжні відомості тощо);
- дані оборотів та залишків по рахунках бухгалтерського обліку
(66 «Розрахунки за заробітною платою», 64 «Розрахунки за податками та
платежами», 65 «Розрахунки за страхування», 23 «Виробництво», 91
«Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на
збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 471 «Забезпечення виплат
відпусток», 472 «Додаткове пенсійне забезпечення», 81 «Витрати на оплату
праці», 82 «Відрахування на соціальні заходи»);
28
- інші позаоблікові дані (штатні розписи, матеріали хронометражу
робочого дня, аудиторські висновки, результати податкових перевірок тощо).
На першому етапі аналізу витрат на заробітну плату розраховуються
абсолютні відхилення від планової суми витрат або фактичної за базовий період,
які відображають досягнуту на підприємстві суму економії чи перевитрат фонду
оплати праці.
Абсолютна зміна визначається порівнянням фактично використаних коштів
на оплату праці із запланованим їх обсягом в цілому по підприємству,
виробничих підрозділах і категоріях працівників. Оскільки абсолютне
відхилення не враховує ступінь виконання плану з виробництва продукції, то по
ньому не можна зробити висновок про досягнуту економію чи перевитрату фонду
оплати праці.
Тому більш вагомим аналітичним показником є показник відносної зміни
фонду оплати праці, як різниці між його фактичною і плановою сумою,
скорегованою на індекс виконання плану виробництва продукції. При цьому слід
враховувати, що корегується тільки змінна частина фонду оплати праці, яка
змінюється пропорційно обсягу виробництва.
До змінної частини фонду оплати праці відносяться:
- відрядна заробітна плата робітників;
- премії за виробничі результати, що виплачуються робітникам і
керівникам;
- сума відпускних, в розрізі змінної зарплати.
Постійна частина фонду оплати праці не змінюється при зміні обсягу
виробництва. До неї належать:
- заробітна плата робітників за тарифними ставками;
- заробітна плата керівників, фахівців, технічних службовців за ставками
чи посадовими окладами;
- усі види доплат;
29
- оплата праці працівників непромислових виробництв;
- сума відпускних, що відповідає частці постійної заробітної плати.
Відповідно, відносна зміна фонду оплати праці з урахуванням виконання
плану виробництва продукції визначається за формулою 1.1:
∆ФОП відн.= ФОПфак. – ФОП скорег. (1.1)
ФОПвідн. = ФОПфак. – (ФОП пл.змін. х Квп + ФОПпл.пост.), де
∆ФОП відн. – відносна зміна фонду оплати праці, грн.;
ФОПфак. – фактичний фонд оплати праці звітного періоду;
ФОП скорег. – скорегований фонд оплати праці;
ФОП пл.змін. – змінна частина планового фонду оплати праці звітного
періоду;
Квп – коефіцієнт виконання плану з випуску продукції у звітному періоді;
ФОПпл.пост. – постійна частина планового фонду оплати праці звітного
періоду.
Важливими аналітичними показниками є показники динаміки витрат на
заробітну плату, методика розрахунку яких представлена у таблиці 1.2.
Таблиця 1.2
Методика розрахунку показників динаміки витрат на оплату праці
Спосіб розрахунку ланцюговий Спосіб розрахунку базисний
Показник (порівняння кожного наступного періоду (порівняння кожного
з попереднім) наступного періоду з
базисним)
1 2 3
Yл = yi − yi−1 Yб = yi − y0
Абсолютний де Yл абсолютний приріст; де Yб абсолютний приріст;
приріст
yi поточне значення; yi поточне значення;
yi−1 попереднє значення. y0 базисне значення.
xi − xi xi − x
Xл = −1 100% Xб = 0 100%
Хi −1 Х0
Відносний
де Xл відносний приріст; де Xл відносний приріст;
приріст
xi поточне значення; xi поточне значення;
xi−1 попереднє значення. x0 базисне значення.
30
Продовження табл. 1.2
1 2 3
y y
ТЗл = i 100% ТЗ = i
б 100%
Yі-1 У0
Темп зростання де ТЗл темп зростання; yi поточне де ТЗб темп зростання;
значення; yi−1 попереднє значення. yi поточне значення;
y0 базисне значення.
ТПл = ТЗл − 100 ТПб = ТЗб − 100
Темп приросту
де ТПл темп приросту. де ТПб темп приросту.
Джерело: [20, с. 21].
Важливе місце в методиці проведення аналізу витрат на оплату праці займає
факторний аналіз, за допомогою якого можна виявити причинно-наслідкові
зв’язки між основними факторами, що мають вплив на зміну обсягу витрат. В
ході аналізу погодинного фонду оплати праці за допомогою методу ланцюгових
підстановок, абсолютних чи відносних різниць розраховують вплив зміни
наступних факторів:
1) середньоспискової чисельності робітників-погодинників (Ч);
2) кількості відпрацьованих днів одним робітником в середньому за рік (Д);
3) середньої тривалості робочої зміни у годинах (Т);
4) середньогодинної зарплати робочого-погодинника (Сгод).
Факторна модель розрахунку фонду оплати праці може бути представлена
формулою 1.2 або 1.3.
ФОП погод.= Ч х Д х Т х Сгод (1.2)
ФОП = Ч пх З (1.3)
В ході аналізу визначається вплив окремих факторів на зміну
результативних показників. Для розрахунку впливу факторів на зміну фонду
оплати праці працівників підприємства використовуються прийоми
елімінування, за допомогою яких послідовно замінюються з планових на
фактичні факторні показники і розраховуються скореговані результативні
31
показники. Далі шляхом порівняння скорегованих результативних показників з
попередньо розрахованими, визначається вплив кожного оремого фактора.
Використання окремих прийомів елімінування для розрахунку впливу
факторів на фонд оплати праці відображено в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3
Використання прийомів елімінування для факторного аналізу фонду
оплати праці
Метод Методика розрахунку
Ч = ФОП ум1 − ФОПпл
де ∆Ч – зміна середньооблікової чисельності працівників; ФОП ум1 –
перше умовне значення фонду оплати праці; ФОПпл – планове
Метод значення фонду оплати праці.
ланцюгових ФОПпл = Ч пл Дпл Тпл Сгод.пл
підстановок де Ч пл, Дпл,Тпл,Сгод.пл – планові значення відповідних показників.
ФОП ум1 = Чф Дпл Тпл Сгод.пл
де Чф – фактичне значення середньооблікової чисельності працівників.
ФОПч = Ч Дпл Тпл Сгод.пл
де ∆Ч – абсолютне відхилення середньооблікової кількості
працівників.
Метод
Ч = Чф − Чпл
абсолютних де Чф – фактичне значення середньооблікової чисельності працівників;
різниць Ч пл – планове значення середньооблікової чисельності працівників.
ФОПч = ФОПпл Ч %/ 100
де ФОПч – зміна фонду оплати праці за рахунок середньооблікової
чисельності працівників;
∆Ч% – відносне відхилення середньооблікової чисельності
працівників.
Метод відносних
Ч − Ч
Ч % = ф пл 100%
різниць Ч пл
де Чф – фактичне значення середньооблікової чисельності
працівників;
Ч пл – планове значення середньооблікової чисельності працівників.
Джерело: [20, с. 22].
В ході аналізу фонду оплати праці важливим етапом є оцінка
співвідношення темпів зростання середньої зарплати з темпами росту
продуктивності праці. Якщо темпи росту продуктивності випереджають темпи
32
росту середньої зарплати, то це свідчить про ефективне використання витрат на
зарплату, оскільки стимулюється продуктивна праця. Якщо ж навпаки – то
досягнута перевитрата фонду оплати праці є неефективною, собівартість
продукції зростає, а прибуток зменшується.
Таким чином можна узагальнити, що аналіз витрат на оплату праці є
важливою складовою економічної діяльності підприємства та вагомим
інструментом контролю ефективності їх використання.
Аналіз дає можливість оптимізувати витрати на заробітну плату на основі
збалансованої системи показників діяльності підприємства, які б забезпечували
досягнення стратегічних цілей розвитку з урахуванням його корпоративної і
кадрової політики. Заробітна плата має відігравати мотиваційну роль,
враховувати складність виконуваних операцій, кваліфікацію працівників і
сприяти підвищенню продуктивності праці.
1.4. Методичні підходи до проведення аудиту розрахунків з оплати
праці
Аудит розрахунків з оплати праці є однією з важливих процедур
забезпечення фінансової достовірності підприємства. Його значення полягає не
лише у виявленні помилок і порушень, але й у підтвердженні правильності
нарахувань, дотриманні трудового та податкового законодавства і забезпеченні
захисту інтересів як працівників, так і власників бізнесу. Аудит розрахунків з
оплати праці допомагає знизити ризики штрафних санкцій з боку контролюючих
органів, покращити внутрішній контроль і оптимізувати витрати за рахунок
виявлення неефективних або неправильно оформлених виплат.
Головною метою аудиту розрахунків з оплати праці є надати керівництву
підприємства незалежну оцінку відповідності нарахування заробітної плати,
33
утримання податків і нарахування ЄСВ вимогам чинного законодавства України
та внутрішнім нормативним документам підприємства, а також встановити
повноту й правильність відображення цих операцій у бухгалтерському та
податковому обліку. Практичний аспект аудиту означає перевірку відповідності
нарахувань штатному розпису, посадовим обов’язкам, табелям обліку робочого
часу, наказам про премії і компенсації, правильності розрахунків лікарняних і
відпускних, а також правильності відображення витрат у фінансовій
звітності [21]. Аудит дозволяє визначити допущені помилки у розрахунках і
обліку заробітної плати, можливі ризики підприємства і прогнозує шляхи їх
запобігання та уникнення.
Виходячи із значення аудиту як інструменту контролю за правильністю
здійснення процедур нарахування, виплати та утримань із заробітної плати,
основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:
1) перевірка законності і правильності нарахувань заробітної плати за
основними і додатковими виплатами;
2) перевірка правильності утримань податку на доходи фізичних осіб
(ПДФО) та військового збору;
3) підтвердження правильності нарахування та перерахування єдиного
соціального внеску (ЄСВ);
4) перевірка дотримання строків і порядку виплат заробітної плати;
5) оцінка ефективності внутрішнього контролю для запобігання
помилкам;
6) визначення впливу розрахунків з оплати праці на собівартість продукції
та фінансові результати;
7) надання рекомендацій з усунення виявлених недоліків.
Ці завдання відображені в методичних рекомендаціях і спеціалізованих
дослідженнях з аудиту заробітної плати [22].
34
Для проведення якісного аудиту важливе значення має його інформаційне
забезпечення, основними джерелами якого є:
- нормативна база (Кодекс законів про працю, Закон України «Про оплату
праці», Податковий кодекс, Закон про ЄСВ, відповідні П(С)БО);
- внутрішні документи підприємства (штатний розпис, посадові інструкції,
положення про оплату праці, облікова політика підприємства, табелі обліку
робочого часу, накази про нарахування премій, договори про надурочну роботу);
- журнали і реєстри (реєстри нарахувань і виплат, відомості на виплату);
- банківські виписки та звіти до контролюючих органів.
Для поглибленого аудиту також можуть використовуватися дані кадрового
обліку, дані систем автоматизації, акти проведених перевірок і внутрішніх
аудитів. Передумовою якісної аудиторської перевірки є наявність повного пакету
необхідних документів.
В практиці аудиторської діяльності існує декілька підходів до організації та
проведення аудиту. Усі підходи відрізняються між собою ступенем формалізації,
логікою перевірки, повнотою документального забезпечення, орієнтацією на
ризики. Розрізняють такі види методичних підходів в аудиті: 1) традиційний, 2)
ризико орієнтований, 3) процесний, 4) підхід, оснований на тестах контролю та
аналітичних процедурах, 5) комп’ютерно орієнтований підхід. Залежно від
використаного методичного підходу буде залежати структура аудиторської
перевірки, її етапність, процедури, джерела доказів та рівень контролю
господарських операцій. Характеристика кожного виду підходів до аудиту, його
переваги та недоліки відображені в таблиці 1.4.
Прихильниками традиційного або процедурного підходу є М. Білуха [23],
Ф. Бутинець [24], Т. Барановська [25]. Вчені зазначають, що традиційний підхід
базується на класичних процедурах підтвердження достовірності облікових
даних з суцільною чи вибірковою перевіркою операцій і документів, де основою
його проведення є попередньо розроблені типові програми аудиту з
35
деталізованими тестами контролю, значним обсягом документальних доказів та
обмеженим використанням аналітики.
Таблиця 1.4
Порівняльна характеристика методичних підходів до проведення
аудиту
Підхід Орієнтація Основний Рівень Сфера
інструментарій трудомісткості застосування
Традиційний На операції та Суцільна Високий Підприємства з
документи перевірка, тести високим ризиком
помилок
Ризик- На зони Аналіз ризиків, Середній Більшість
орієнтований ризику тести контролю сучасних аудитів
Процесний На бізнес- Картування Високий Складні системи
процеси процесів, аналіз управління
контролів
Аналітичний/ На Тести контролю, Середній Підприємства з
контрольний ефективність аналітика усталеною
контролю системою
контролю
Комп’ютерно- На масив CAATs, Низький/середній IT-активні
орієнтований даних автоматизовані підприємства,
аналізи великі обсяги
даних
Джерело: сформовано автором
Перевагами традиційного підходу є глибока перевірка і висока ступінь
деталізації даних, а отже його придатність застосування для об’єктів з високим
ризиком шахрайства. Проте ця методика аудиту є надто трудомісткою, не
гнучкою до змін обставин з повільним переходом від загального плану до
конкретно визначених процедур.
Після прийняття міжнародних стандартів аудиту актуальності у проведенні
аудиту набув ризик-орієнтований підхід. На думку Кулаковської Л. [27] та
Дрозд І. [26] підхід, орієнтований на ризиках дає можливість визначити зони
найбільшої ймовірності викривлень у показниках, оскільки зосереджений на
перевірці ключових процесів і мінімізації використання необов’язкових
36
процедур. Цей підхід дає можливість оцінити властивий, контрольний та
аудиторський ризик з більшою перевагою аналітичних процедур, аналізом
системи внутрішнього контролю і формуванням програми перевірки залежно від
ступеня ризику. Це забезпечує оптимальність використання ресурсів аудитора
під час проведення аудиту за рахунок зменшення кількості малозначущих
процедур та більш глибокого аналізу систем управління. Але з іншого боку,
результати такого аудиту перебувають в залежності від якості оцінки
внутрішнього контролю і високої вимоги допрофесійного судження.
Авторами процесного або функціонального підходу є О. Редько [29],
В. Сопко [30], О. Петрик [28], які розглядають підприємство як систему бізнес-
процесів, а аудит – як контроль логіки процесів, а не лише документів. О. Редько
наголошує, що це дозволяє виявити причини викривлень, а не тільки їх наслідки.
Особливостями цього методичного підходу є те, що детально аналізуються
бізнес-процеси (закупівля, виробництво, реалізація тощо). Процесний
методичний підхід використовується і для аудиту обліку заробітної плати, що дає
можливість протестувати ключові точки контролю з правильності нарахування
зарплати та податків, обов’язкових платежів, оцінити ефективність кожного
процесу, потоку документів і ролі працівників, залучених до певних процесів.
Перевагами цього методичного підходу є те, що він підходить для аудиту великих
підприємств і зокрема, сервісних, а також має тісний зв'язок з управлінським
аналізом, що дає можливість виявити під час аудиту системні помилки.
Складністю його застосування є те, що для проведення аудиту потрібно глибоке
розуміння галузевих процесів, що потребує значних часових витрат.
В умовах середнього ступеня ризику доцільним є застосування в аудиті
підходу, основаного на тестах контролю та аналітичних процедурах, що
передбачає поєднання тестів внутрішнього контролю та аналітики.
О. Петрик [28] та Л. Сухар [31] визначаються основні характеристики цього
підходу: його орієнтація на виконання аналітичних розрахунків для виявлення
37
аномалій; використання тестів відповідності та процедур по суті; економічність
у порівнянні з традиційним підходом. Автори зазначають, що методичний підхід,
оснований на тестах контролю та аналітичних процедурах характеризується
збалансованістю методики аудиту і є ефективним для підприємств з вибудованою
сталою системою контролю. Проте цей підхід не завжди виявляє складні схеми
викривлень результатів аудиту та в значній мірі залежить від якості звітності
підприємства.
І останній компʼютерно-орієнтований підхід (CAATs), дослідниками якого є
В. Жук [32] та зарубіжні вчені Hall J. A. [33], Singleton Т. і Singleton А. [34],
характеризується тим, що його застосування можливе за умови використання
спеціальних ІТ-інструментів, що забезпечує повну автоматизацію пошуку
аномалій та трендів і проведення аудиту баз даних у повному обсязі. Основною
перевагою цього методу є його висока точність і швидкість перевірки та
придатність застосування для аудиту діяльності підприємств із великим обсягом
операцій. Однак з другого боку, використання комп’ютерних технологій та
інструментів є фінансово затратним і потребує спеціальної підготовки аудитора.
Таким чином, кожен методичний підхід проведення аудиторських перевірок
має свої особливості застосування і певні специфічні обмеження, тому в практиці
професійних аудиторів найчастіше застосовується комбінований підхід, що
поєднує методи ризик-орієнтованого, процесного та аналітичного аудиту.
Оскільки витрати на заробітну плату є чи не однією з найбільших статей
витрат, що формують показник собівартості продукції, то під час аудиту важливо
чітко визначити процедуру і послідовність їх перевірки на предмет достовірності
і правильності відображення сум нарахувань заробітної плати, податків, внесків
та вчасності і повноти їх виплати / перерахунку.
Процедура аудиту витрат з оплати праці відображена на рис. 1.2.
На етапі планування аудитор визначає обсяг робіт, критерії оцінки, ризики,
готує список документів, які мають бути надані та оцінює внутрішній контроль.
38
Планування дає можливість максимально зосередити увагу на місцях із
найвищим ризиком: виплати премій, нарахування відпускних і лікарняних,
операції з сумнівними виплатами і ґрунтується на аналізі попередніх періодів та
галузевих ризиків.
1 етап Планування перевірки 5 етап Тестування на вибірках
Ознайомчі процедури Перевірка нарахувань і
2 етап для виявлення 6 етап перерахувань у
можливих слабких місць соціальні фонди
3 етап Оцінка внутрішнього 7 етап Перевірка IT-контролю і
контролю
автоматизації
4 етап Аналіз показників 8 етап Інтерв’ю та опитування
працівників
9 етап Підготовка висновків і рекомендацій
Рис. 1.2. Етапи проведення аудиту витрат з оплати праці
Джерело: складено автором за [77].
Ознайомчі процедури включають перевірку основних процесів: від
встановленого робочого часу до виплати зарплати. Здійснюється з метою
структурування потоку документів, ідентифікації точки контролю та пошуку
можливих слабких місць, що сприяє прийняттю рішення про обсяг тестування:
переконання чи можна покладатися на внутрішній контроль, чи потрібно 100-
відсотково тестувати операції.
Здійснюючи оцінку внутрішнього контролю, перевіряють погодження змін
у штатному розписі, нарахування і виплату премій, розмежування доступу в
інформаційних системах, контроль розрахунків адміністратором. Якщо
внутрішній контроль оцінюється як надійний, аудитор застосовує процедурні
вибірки; якщо ні — потрібно розширити обсяг тестів.
39
Під час аналізу визначається відхилення показників: абсолютні зміни фонду
оплати праці у розрізі підрозділів, співвідношення основної й додаткової
зарплати, співвідношення фонду оплати праці до виручки або до загальних
витрат. Якщо виявлені значні відхилення, то аудитор більш детальніше перевіряє
конкретні операції. Аналітика дозволяє швидко виявити підозрілі зміни та
спрямувати детальніші тести.
Під час тестування на вибірках, аудитор відбирає вибірку нарахувань і
перевіряє по документах: табель → наказ на премію → розрахунково-платіжна
відомість → платіжна відомість і банківський платіж. Перераховує суму
нарахувань, перевіряє правильність обчислення ПДФО, військового збору і бази
для ЄСВ. Особливу увагу звертають на нарахування відпускних і лікарняних, де
часто виникають помилки в перерахунках.
Далі здійснюється перевірка нарахувань і перерахувань у державні і цільові
соціальні фонди, під час якої звіряється база нарахувань із звітами до податкових
органів і Пенсійного фонду (звіти з ЄСВ), перевіряються строки перерахування
та правильність застосування ставок. Виявлені невідповідності фіксуються як
ризикові питання з потенційними фінансовими наслідками.
Перевірка IT-контролю і автоматизації дає можливість аудитору звірити
логіку нарахувань, доступи, журнал операцій, а також коректність інтеграції із
банком, проведених через комп’ютерну програму. Цей аудит особливо важливий
на великих підприємствах, де помилки автоматизації можуть системно впливати
на результати.
Під час проведення аудиту, аудитор отримує необлікову інформацію від HR,
кадрової служби, бухгалтерів, щоб з’ясувати практику нарахувань, процедур
погодження та незадокументованих практик, які можуть створювати ризики.
В кінці на підставі виявлених фактів аудитор формує висновки, список
порушень, оцінку фінансових наслідків і прописує рекомендації щодо їх
40
виправлення і запобігання у майбутньому. Рекомендації мають носити
практичний характер.
Таким чином, проведення якісного аудиту розрахунків з оплати праці
вимагає чіткого планування, використання великої кількості документальних
джерел, поєднання аналітичних процедур і тестування по документах, а також
оцінки коректності і правильності відображення проведених операцій у
комп’ютерних програмах. Реалізація рекомендацій аудиту дозволяє не лише
виправляти помилки, а й системно знижувати витрати, підвищувати прозорість і
ефективність управління фондом оплати праці підприємства. Адже такий аудит
забезпечує контроль правильності нарахувань і відповідності законодавству, тим
самим захищаючи підприємство від штрафів і додаткових витрат. З іншого боку,
аудит створює інформаційну базу для управлінських рішень: аналіз структури
фонду оплати праці, співвідношення постійних і змінних витрат, ефективність
системи преміювання — усе це дозволяє керівництву оптимізувати витрати,
покращити мотивацію персоналу і підвищити продуктивність праці на
підприємстві.
41
РОЗДІЛ 2
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ НА
ТОВ «ЗОЛОТОНІСЬКИЙ ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД «ЗЛАТОГОР»»
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Золотоніський
лікеро-горілчаний завод «Златогор»»
ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор»» (скорочено ТОВ
ЗЛГЗ «Златогор») є одиним із найвідоміших виробників алкогольних напоїв в
Україні, підприємство з більш ніж столітньою історією. Історія його розвитку
починається ще 1896 року, і протягом усього цього часу він відіграє важливу роль
у розвитку лікеро-горілчаної промисловості. Сучасна юридична форма
підприємства — товариство з обмеженою відповідальністю, створене у 2001 році.
Завод розташований у місті Золотоноша Черкаської області, де є одним із
ключових промислових роботодавців і важливим суб’єктом місцевої економіки.
Упродовж 2003-2005 років підприємство пройшло масштабну
реконструкцію, що дозволило встановити сучасне обладнання, удосконалити
виробничі процеси та розширити асортимент продукції. Сьогодні «Златогор»
входить до групи LVR Alco — об’єднання, яке займається виробництвом
алкоголю, його дистрибуцією та експортом. Підприємство має потужні
виробничі лінії та дотримується європейських стандартів якості.
Продукція заводу є відомою і в Україні, і за кордоном. Під брендом
«Златогор» випускається широкий спектр напоїв: горілки, настоянки, лікери,
бальзами, наливки. Особливий акцент завод робить на використанні
артезіанської води з унікальними природними властивостями та натуральних
настоїв, що надає напоям характерного смаку. На ринку можна зустріти такі
42
відомі продукти заводу, як «Чиста Сльоза», «Горілочка», «Чекушка», «Status» та
багато інших.
«Златогор» має значну експортну діяльність і поставляє свою продукцію
більш ніж у сорок країн світу. Завод регулярно отримує нагороди та відзнаки —
зокрема, золоті медалі галузевих виставок, що підтверджує якість та
конкурентоспроможність його продукції.
Підприємство також відіграє помітну соціальну роль у житті Золотоноші:
бере участь у культурних заходах, підтримує місцеві ініціативи та забезпечує
стабільні робочі місця. Завдяки поєднанню традицій, сучасних технологій та
активної позиції на зовнішніх ринках «Златогор» залишається одним із провідних
українських виробників лікеро-горілчаних виробів.
Вищим органом Товариства є загальні збори його учасників, що мають
право відкритим голосуванням приймати рішення з усіх питань його діяльності.
Виконавчим органом Товариства є його Дирекція (колегіальний
виконавчий орган), який здійснює управління його поточною діяльністю. До
складу Дирекції входять Генеральний директор і директори за напрямами,
кількість і функції яких визначаються Положенням про Дирекцію.
Товариство є юридичною особою, самостійно визначає, планує і здійснює
свою ринкову діяльність з метою забезпечення соціального та виробничого
розвитку Товариства та зростання його доходів. Товариство також згідно свого
Статуту (Додаток С) має право здійснювати зовнішньо-економічну діяльність.
ЗЛГЗ «Златогор» є одним з лідерів серед виробників лікеро-горілчаних
виробів на українському ринку понад 100 років та потужним учасником
зовнішньоекономічної діяльності [36]. Орієнтація підприємства на внутрішні і
зовнішні ринки сприяє формуванню його стійких фінансових позицій навіть в
складних умовах вірусної пандемії Covid-19 та воєнного стану. Златогор
тривалий час експортує свою продукцію до понад 40 країн на 5 континентах, що
дозволяє компанії диверсифікувати прибутки та зменшувати залежність від
43
коливань попиту всередині країни. В останні роки Златогору притаманні
тенденції зростання показників, навіть в період загального падіння ринку (під час
пандемії). В цей період він зберіг стабільні обсяги експорту та їх приріст. За
останні роки були відкриті нові напрямки: Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар (Берег
Слонової Кістки), Алжир, Марокко, Руанда, Конго. За підсумками експортної
діяльності завод увійшов в ТОП-5 найбільших експортерів ЛГВ України [36]. З
урахуванням того, що експортна діяльність, як правило, вимагає високого рівня
стандартизації та якості, а той факт, що завод стабільно присутній на
міжнародних ринках, додатково свідчить про економічну зрілість підприємства.
Виробничі потужності заводу мають значну цінність для регіону —
«Златогор» залишається одним із ключових промислових об’єктів Золотоноші.
Така роль у місцевій економіці формує певний рівень стабільності, адже
підприємство має стратегічне значення для громади і зберігає сталі партнерські
зв’язки. Участь компанії в довгострокових орендних угодах державного майна
також свідчить про її здатність виконувати фінансові зобов’язання та працювати
в рамках формальних, часто жорстких умов.
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор», що відображені у таблиці 2.1 демонструють тенденцію
спаду показників, що зумовлено початком у 2022 році воєнних дій на території
України. Так, за три роки повномасштабної війни бачимо, що завод значно
скоротив обсяги виробництва і доходів у 2024 році – темп падіння чистого доходу
у 2024 до 2023 року склав аж 88,78%. Відповідно знизилися інші економічні
показники – собівартість реалізованої продукції та валовий прибуток. В період
війни значно постраждало фінансове забезпечення діяльності заводу – обсяг
чистого прибутку у 2023 році скоротився більш як у 15 разів у порівнянні з
2022-м. Проте, при значних темпах зниження виробничих потужностей, заводу
вдалося зберегти тенденцію зменшення чистого прибутку, досягти у 2024 році
приріст обсягів нерозподіленого чистого прибутку і залишитися прибутковим.
44
Таблиця 2.1
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 роки
Роки Відхилення Динаміка, %
№
2023/ 2024/ 2023/ 2024/
п/ Показник
2022 2023 2024 2022, 2023, 2022, 2023,
п
(+; -) (+; -) (%) (%)
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Чистий дохід від
реалізації продукції 762605 406412 45588 -356193 -360824 53,29 11,22
(товарів, робіт,
послуг), тис. грн.
2 Собівартість
реалізованої
продукції (товарів, 716015 361439 38002 -354576 -323437 50,48 10,51
робіт, послуг),
тис. грн.
3 Валовий прибуток, 46590 44973 7586 -1617 -37387 96,53 16,87
тис. грн.
4 Чистий прибуток, 2271 144 76 -2127 -68 6,34 52,78
тис. грн.
5 Середньоспискова
чисельність 300 237 136 -63 -101 79,00 57,38
працівників, осіб
6 Продуктивність 2542,02 1714,82 335,21 -827,20 -1379,61 67,46 19,55
праці, тис. грн./осіб
7 Фонд оплати праці, 17557 18028 4732 471 -13296 102,68 26,25
тис. грн.
8 Середньомісячна
заробітна плата, 1463,08 1502,33 394,33 39,25 -1108 102,68 26,25
тис. грн.
9 Валюта балансу, 2407231 2623809 2425607 216578 -198202 109,00 92,45
тис. грн.
10 Власний капітал, 318233 317901 335697 -332 17796 99,90 105,60
тис. грн.
11 Середньорічна
вартість основних 16556,5 4776 2985 -11780,5 -1791 28,85 62,50
засобів,
тис. грн.
Середньорічні
2447305
залишки оборотних
12 2509644 2520623 62338,5 10979 102,55 100,44
засобів, ,5
тис. грн.
Довгострокові
зобов’язання та
13 101 101 101 0 0 100,00 100,00
забезпечення,
тис. грн.
45
Продовж. табл. 2.1
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Поточні
зобов’язання та
14 2088897 2305807 1027558 216910 -1278249 110,38 44,56
забезпечення,
тис. грн.
Дебіторська
15 заборгованість, 1829419 2169062 1953942 339643 -215120 118,57 90,08
тис. грн.
Власні оборотні
16 311092 313290 332138 2198 18848 100,71 106,02
кошти, тис. грн.
Грошові кошти,
17 621 638 28 17 -610 102,74 4,39
тис. грн.
Джерело: розраховано автором за даними фінансової звітності ТОВ ЗЛГЗ
«Златогор» ф.1 і ф.2 за 2022-2024 роки
Виклики, спричинені війною, зумовило скорочення штатної чисельності
працівників заводу з 300 осіб до 136, відповідно зменшився фонд заробітної
плати працівників та продуктивність праці. Проте за три роки війни заводу
вдалося зберегти своє майно – у 2023 році до 2022-го спостерігається тенденція
збільшення обсягів майна на 9%, у 2024 до 2023-го – незначне зниження у 7,55%.
Оптимізація господарської діяльності підприємства за останні три роки
прослідковуються у таких змінах показників:
- у скороченні обсягів основних засобів за рахунок того, що вони не
оновлювалися і це правильний стратегічний крок в період нестабільності;
- у поступовому нарощенні обсягів оборотного капіталу (у 2023 році
приріст склав 2,55%, у 2024 – 0,44%);
- у мінімізації залучення в діяльність довгострокового позикового
капіталу (його обсяг протягом трьох років склав 101 тис. грн і не змінювався);
- у зменшенні обсягів поточних зобов’язань ( у 2024 році – на 55,44%);
- у зменшенні дебіторської заборгованості (у 2024 році – на 10%);
- у нарощенні обсягів власного капіталу та власного оборотного капіталу
( у 2024 році відповідно на 5,6% і 6,02%).
46
Це дає підстави стверджувати, що в період складних умов ведення бізнесу в
умовах війни, підприємство зуміло оптимізувати витратну сторону своєї
діяльності, прийняти правильні стратегічні рішення і ефективно управляти
фінансами, що зумовило позитивні зміни у структурі капіталу та дало можливість
підприємству залишитися прибутковим, поступово нарощуючи динаміку
розвитку.
Щодо зміни показників платоспроможності підприємства, динаміка яких
відображена у таблиці 2.2, можна стверджувати, що у період з 2022 до 2024 років
підприємство мало достатньо оборотних коштів для покриття своїх поточних
зобов’язань, про що свідчать значення коефіцієнтів покриття – більше 1.
Таблиця 2.2
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 рр.
Відхилення
Роки
№ Методика Нормативне (+; -)
Показники
п/п розрахунку значення 2023/ 2024/
2022 2023 2024
2022 2023
1 Коефіцієнт Оборотні
покриття активи / 1,15 1,14 1,16 1,5-2,5 -0,01 0,02
Поточні
зобов’язання
2 Проміжний (Оборотні
коефіцієнт активи –
ліквідності товарно-
матеріальні 0,95 0,94 0,93 0,7-1,0 -0,01 -0,01
запаси) /
Поточні
зобов’язання
3 Коефіцієнт Грошові кошти
абсолютної / Поточні 0,0003 0,0003 0,00001 0,2-0,35 0,0000 -0,00026
ліквідності зобов’язання
Джерело: розраховано автором за даними фінансової звітності ТОВ
ЗЛГЗ «Златогор» ф.1 і ф.2 за 2022-2024 роки
В межах нормативного значення перебувають показники проміжного
коефіцієнту ліквідності (0,93-0,95), які свідчать, що підприємство успішно
справлялося з покриттям поточних зобов’язань за рахунок оборотних активів
47
середнього рівня ліквідності. Єдиним чинником, зумовленим нестабільністю та
непередбачуваністю зовнішніх умов господарювання, був низький рівень
забезпеченості поточних активів підприємства активом найвищої степені
ліквідності – грошима. Проте вважаємо, що зберігати значні суми живих грошей
на банківських рахунках в умовах війни є недоцільно і недоречно, оскільки
існують високі ризики їх втрат.
Таким чином, за даними аналітичної таблиці 2.2 можна стверджувати, що
підприємство в період з 2022 по 2024 роки залишалося платоспроможним, а це
значить, що у підприємства були наявні ресурси, достатні для розрахунків з
кредиторської заборгованості.
Важливою характеристикою підприємства, що гарантує його
платоспроможність є його фінансова стійкість, яка залежить від фінансової
структури капіталу (співвідношення власних і позичених, довгострокових і
короткострокових джерел коштів) і політики фінансування окремих складових
активів (в першу чергу – необоротних активів і запасів).
Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ ЗЛГЗ «Златогор», що
відображений у табл. 2.3 демонструє наступні тенденції:
- низький (проте не критично з урахуванням тенденції приросту) показник
фінансової незалежності, який по роках коливається в межах 12-14% при нормі
більше 50%;
- низький коефіцієнт фінансової стабільності, що свідчить про
спроможність підприємства тільки за рахунок власного капіталу покривати свої
усі зобов’язання на 14-16% за норми більше 100%;
- високий коефіцієнт фінансової залежності, який за значенням перевищує
норматив в середньому у 4 рази;
- наявність не значного обсягу власного оборотного капіталу, тенденція
зростання якого зафіксована у 2024 році (на 18848 тис. грн) та високого
48
коефіцієнту його маневреності, який відображає частку власних коштів,
вкладених в оборотні активи (майже 100% його обсягу);
Таблиця 2.3
- Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
за 2022-2024 рр.
Нормати
Відхилення
Роки вне
№ Методика (+; -)
Показники значення
п/п розрахунку
2023/ 2024/
2022 2023 2024
2022 2023
1 Коефіцієнт Власний капітал /
фінансової Валюта балансу більше
0,13 0,12 0,14 -0,01 0,02
незалежності 0,5
(автономії)
2 Коефіцієнт Власний капітал /
фінансової (Довгострокові
стабільності зобов'язання + 0,15 0,14 0,16 більше 1 -0,01 0,02
Поточні
зобов'язання)
3 Коефіцієнт Валюта балансу /
фінансової Власний капітал 7,56 8,25 7,23 менше 2,0 0,69 -1,03
залежності
4 Величина Оборотні активи –
власного Поточні 311193 313391 332239 більше 0 2198 18848
оборотного зобов’язання
капіталу
5 Коефіцієнт (Оборотні активи –
маневреност Поточні
і власного зобов’язання) / 0,98 0,99 0,99 більше 0 0,01 0,00
оборотного Власний капітал
капіталу
6 Частка Оборотні активи /
оборотних Валюта балансу 0,997 0,998 0,999 - 0,001 0,000
коштів у
активах
7 Коефіцієнт Позиковий капітал / менше
заборгованос Валюта балансу 0,0000 0,0000 0,0000 0,000 0,0000
0,5
ті
8 Коефіцієнт Позиковий капітал /
фінансового Власний капітал 0,0003 0,0003 0,0003 ≤ 1 0,000 0,0000
ризику
Джерело: розраховано автором за даними фінансової звітності ТОВ ЗЛГЗ
«Златогор» ф.1 і ф.2 за 2022-2024 роки
- висока частка оборотних активів (майже 100%) у структурі майна, де
49
переважає дебіторська заборгованість, що свідчить про зростання ліквідності
підприємства;
- практично нульовий коефіцієнт заборгованості і фінансового ризику.
Ці дані свідчать про те, що в складних умовах розвитку підприємство
намагається утримувати свою фінансову стабільність за рахунок більш
ефективного використання оборотних коштів та управління фінансами, що дає
йому можливість не потрапити у боргову яму і зберегти власну
платоспроможність.
Аналіз показників ділової активності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за даними
таблиці 2.4, демонструє негативну тенденцію сповільнення оборотності
ключових показників складу активів (дебіторської заборгованості, термінів її
погашення, які зростають у 2024 році, активів підприємства, вкладених в запаси,
загального обсягу активів) та пасивів (кредиторської заборгованості, зростання
днів її погашення, сповільнення оборотності власного капіталу).
Загалом, тривалість фінансового циклу у 2024 році зросла до 2546 днів, що
значно перевищує показники 2022 і 2023 років, але вважаємо, що це об’єктивний
фактор, зумовлений загостренням економічної ситуації в країні через війну,
руйнуванням логістичних ланцюгів, проблемою фінансової спроможності
споживачів і бізнесу та рядом інших обставин, на які бізнес, на жаль вплинути не
може. Надалі підприємству необхідно пильно контролювати оборотність своїх
активів і капіталу, з метою їх прискорення.
В цілому можна відзначити, що не зважаючи на складні умови ведення
бізнесу, специфіку самої продукції в плані її виробництва, реалізації та
споживання, ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» ще залишається низько рентабельним (див.
табл. 2.5), про що свідчать надто низькі показники рентабельності підприємства,
проте воно не збиткове і демонструє позитивну тенденцію до зростання
показників рентабельності реалізованої продукції (з 6,51% у 2022 –му до 19,96%
50
у 2024-му році) та рентабельності продаж ( з 6,11% у 2022-му до 16,64% у 2024
році), що свідчить про ефективність його збутової діяльності.
Таблиця 2.4
Аналіз показників ділової активності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
за 2022-2024 рр.
Відхилення
Роки
№ (+; -)
Показники Методика розрахунку
п/п 2023/ 2024/
2022 2023 2024
2022 2023
1 Оборотність Чистий дохід від реалізації
дебіторської продукції / ((Дебіторська
заборгованості заборгованість на початок року 0,40 0,20 0,02 -0,20 -0,17
+ Дебіторська заборгованість на
кінець року) / 2)
2 Оборотність Чистий дохід від реалізації
кредиторської продукції / ((Кредиторська
заборгованості заборгованість на початок року 0,36 0,18 0,02 -0,17 -0,16
+ Кредиторська заборгованість
на кінець року) / 2)
3 Середній період
погашення 360/ Оборотність дебіторської 901 1842 16279 940 14438
дебіторської заборгованості
заборгованості
4 Середній період
погашення 360/ Оборотність кредиторської 1007 1947 17356 940 15410
кредиторської заборгованості
заборгованості
5 Середній період ((Величина запасів на початок
одного обороту року + Величина запасів на 253 381 3623 127 3242
запасів кінець року) / 2) х 360 / Чистий
дохід від реалізації продукції
6 Оборотність Чистий дохід від реалізації
активів продукції / ((Сума активів на 0,31 0,16 0,02 -0,15 -0,14
початок року + Сума активів на
кінець року) / 2)
7 Оборотність Чистий дохід від реалізації
власного продукції / ((Величина власного
капіталу капіталу на початок року + 2,30 1,28 0,14 -1,02 -1,14
Величина власного капіталу на
кінець року) / 2)
8 Тривалість Середній період погашення
фінансового дебіторської заборгованості +
циклу, днів середній період одного обороту 148 276 2546 128 2270
запасів – середній період
погашення кредиторської
заборгованості
51
Джерело: розраховано автором за даними фінансової звітності ТОВ
ЗЛГЗ «Златогор» ф.1 і ф.2 за 2022-2024 роки
Таблиця 2.5
Аналіз показників рентабельності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» 2022-2024 рр.
Відхилення
Роки
№ (+; -)
Показники Методика розрахунку
п/п 2023/ 2024/
2022 2023 2024
2022 2023
1 Рентабельність Валовий прибуток /
реалізованої Собівартість реалізованої 6,51 12,44 19,96 5,94 7,52
продукції ,% продукції х100
2 Рентабельність Валовий прибуток /
продажу,% Чистий дохід від 6,11 11,07 16,64 4,96 5,57
реалізації продукції х100
3 Рентабельність Чистий прибуток /
підприємства,% (Середньорічна вартість
основних засобів + 0,092 0,006 0,003 -0,086 -0,003
Середньорічні залишки
оборотних засобів) х100
Джерело: розраховано автором за даними фінансової звітності ТОВ ЗЛГЗ
«Златогор» ф.1 і ф.2 за 2022-2024 роки
Тож загалом, завод «Златогор» можна охарактеризувати як підприємство,
що демонструє ознаки низької фінансової стабільності. Компанія має значний і
сталий статутний капітал, прозорий юридичний статус як добросовісного
партнера, що підтверджує її здатність працювати на довгу перспективу.
Важливою ознакою фінансової дисципліни є відсутність податкових боргів, що
свідчить про відповідальне ведення бізнесу та дотримання фінансових
зобов’язань перед державою.
Водночас, як і будь-яке виробниче підприємство, «Златогор» стикається з
певними ризиками. Окремі періоди простою виробництву 2024 році, що
фіксувалися в публічних даних, тимчасово мали вплив на фінансові показники,
обсяги реалізації та рентабельність. Проте такі ситуації не мають системного
характеру та не змінюють загальної думки про завод як стабільного виробника,
який здатен адаптуватися до економічних умов.
52
2.2. Документування господарських операцій з обліку розрахунків з
оплати праці
У бухгалтерському обліку важливе значення має документування
господарських операцій, адже кожен документ містить інформацію про дану
операцію, що юридично є підтвердженням факту її здійснення чи розпорядження
на право її проведення. Документування господарських операцій з обліку
розрахунків з оплати праці формує базу документів, які фіксують факти
здійснення операцій, що відображають, з одного боку, взаємовідносини між
працівником і роботодавцем з приводу регулювання трудових відносин та оплати
праці, а з іншого – відносин між роботодавцем і органами державної влади щодо
виконання спільних обов’язків згідно норм трудового законодавства і
податкового регулювання.
На ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» документування операцій з обліку розрахунків з
оплати праці включає такі види робіт:
1. Укладання трудового договору / трудових угод з працівниками, в
яких чітко передбачені умови праці, її оплати, права і обов’язки сторін.
2. Діловодство кадрових документів (особових карток працівників,
трудових книжок, інших), в яких відображена інформація про відпрацьований
час, фактично зроблену роботу та нараховану суму заробітної плати.
3. Оформлення і архівування первинних кадрових документів
(розрахункових листів, наказів про прийом на роботу чи звільнення, переведення,
актів-звітів про виконану роботу), що є підтвердженням фактично виконаної
роботи та нарахуваної заробітної плати.
4. Облік виплат зарплати у спеціалізованій компʼютерній програмі з
фіксацією кожної виплаченої суми, її складу та обов’язкових відрахувань.
5. Оформлення та подача звітності про витрати на оплату праці в
терміни, визначені вимогами чинного законодавства.
53
Процес документування є чітко регламентованим і передбачає дотримання
норм права, постійного ведення документації з метою забезпечення ефективності
процесу управління ресурсами підприємства.
Перелік основних кадрових документів заводу та їх характеристика
представлені у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6
Документи, які забезпечують кадровий документообіг на
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
№ Назва документу Характеристика
1 2 3
1 Штатний розпис (Додаток визначає кадрову структуру підприємства, включаючи
А) перелік штатних одиниць, назви посад, які вказуються
відповідно до Класифікатора професій і посадові
оклади працівників
2 Кодекс корпоративної етики Визначає нормативи та правила професійної етики,
поведінки, взаємо відносин в трудовому колективі,
регулювання конфліктних ситуацій
3 Правила внутрішнього встановлює порядок найму, звільнення та
трудового розпорядку роботи працівників на підприємстві; містить
інформацію про права та обов'язки роботодавця і
працівників, режим роботи, процедури
дисциплінарного стягнення та умови
конфіденційності.
4 Табель обліку робочого фіксує робочий час кожного працівника протягом
часу (Додаток Б) місяця з відмітками про їх присутність та відсутність
на робочому місці за причинами.
5 Накази з кадрових питань відображають управлінські кадрові аспекти
(Додаток В1-В5) (прийняття на роботу, переведення на іншу посаду чи
внутрішнє переміщення, звільнення, надання
відпусток, стягнення за порушення трудової
дисципліни тощо).
6 Реєстр наказів фіксуються всі накази, видані на підприємстві за
номером та датою.
7 Особові картки працівників містять основні відомості про працівника, його фото та
за формою П-2 інші ідентифікаційні дані.
8 Трудові книжки документ, де фіксується рух працівника протягом його
професійного життя за місцем роботи чи навчання
9 Трудові угоди/контракти документи, що узгоджують умови праці між
працівником та роботодавцем
10 Індивідуальний трудовий документ, що визначає умови праці переважно
договір робітників
54
Продовж. табл. 2.6
1 2 3
11 Графік відпусток узгоджений по датах план відпусток працівників на
певний період часу
12 Посадові (робочі) інструкції містять інструкції з виконання конкретних робіт чи
працівників обов’язків на посаді і визначає рівень
відповідальності праці
13 Журнал ознайомлення фіксує факт ознайомлення працівників з локальними
працівників з локальними нормативними актами підприємства.
нормативними актами
14 Положення про охорону встановлює правила та вимоги щодо
праці охорони праці на підприємстві.
15 Дозвіл на обробку фіксує згоду працівника на обробку його
персональних даних та персональних даних
зобов'язання про
нерозголошення
персональних даних
16 Договір про нерозголошення визначають зобов’язання працівників
конфіденційної інформації зберігати конфіденційну інформацію компанії.
17 Документи з ведення пакет документів, що містить інформацію про
військового обліку військовозобов’язаних працівників, призовників та
резервістів
На ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» процес оформлення нового працівника на роботу
включає такі кроки:
1) перевірку інспектором з кадрів документів, наданих працівником для
прийому його на роботу (особистого паспорту чи ІД, трудової книжки,
документів про освіту, за необхідності довідки чи висновки ЛКК про стан
здоров’я). З урахуванням вимог Порядку організації та ведення військового
обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів [37] при прийнятті на
роботу працівників, які підпадають під категорію військовозобов’язаних,
призовників чи резервістів, обов’язковим є перевірка наявності у нього
військово-облікового документа. Інспектор з кадрів, що є особою відповідальною
за військовий облік на підприємстві, формує папку з копіями усіх військово-
облікових документів, ознайомлює працівника під підпис з правилами
55
військового обліку і робить про це запис у спеціальному журналі. Без наявності
цих документів прийняття на роботу працівника забороняється. Також у разі
наявності у працівника соціальних пільг, претендент повинен представити
оригінали відповідних документів (посвідчень, свідоцтва про народження дітей
тощо).
2) укладення з працівником індивідуального трудового договіру (у
письмовій формі). Переважно такі договори укладаються з робітниками, а з
посадовими особами – трудові угоди, рідше контракти.
3) коли прийнято рішення про прийом працівника на роботу,
здійснюється підготовка наказу про прийняття на роботу за типовою формою на
спеціальному бланку. Одночасно відділ кадрів має повідомити про це Державну
фіскальну службу. Якщо новий працівників підпадає під категорію, визначену
Порядком № 1487, то особа, відповідальна на підприємстві за ведення
військового обліку, подає в ТЦК повідомлення про працевлаштування (чи
звільнення) за відповідною формою протягом 7 днів від дати, вказаної у наказі
про прийняття чи звільнення такого працівника.
4) реєстрація підписаного керівником наказу у Журналі реєстрації
наказів з кадрових питань.
5) формується особова картка працівника ф. П-2, в яку інспектор з кадрів
вносить інформацію про працівника з представлених ним оригіналів документів.
Вихід на роботу працівника у перший день розпочинається з інструктажу по
техніці безпеки і охроні праці та знайомству під підпис з посадовою інструкцією.
Інспектор з кадрів вносить відповідні записи про прийом на роботу чи
звільнення у трудову книжку, яку зберігають на підприємстві, якщо працівник
був найнятий до 10 червня 2021 року і надав її на зберігання. Хто ж був
працевлаштований після цієї дати, отримують заповнені трудові книжки на руки.
56
У випадку, коли для працівника це є першим робочим місцем, то бланк його
трудової книжки заповнюється інспектром на підприємстві протягом пʼяти днів
після дати прийняття.
На ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» для працівників з ненормованим робочим днем
(керівників, спеціалістів) застосовується погодинна форма оплати праці, де
розмір заробітної плати визначається за тарифними ставками чи посадовими
окладами за такою формулою:
Посадові оклади для кожного кваліфікаційного рівня є різними, тому і
заробітна плата буде відрізнятися.
Зарплата за посадовими окладами нараховується за фактично
відпрацьовані дні за такою формулою:
На підприємстві в системі оплати праці при її нарахуванні
використовується тарифна система оплати праці. Базовими елементами тарифної
системи є тарифна сітка, тарифні ставки робітників різних розрядів,
співвідношення тарифних ставок за кваліфікаціями, схема посадових окладів.
Для робітників основного і допоміжного виробницта на підприємстві
застосовується теж погодинна оплата праці з нормованими завданнями за робочу
зміну з поденним обліком робочого часу. Зарплата робітників розраховується за
фактично відпрацьовані години та встановлену годинну тарифну ставку за
формулою:
Сума ЗП = Годинна тарифна ставка * Кількість фактично відпрацьованих
годин за зміну * кількість відпрацьованих змін за місяць (2.3)
Причому в кінці місяця бухгалтерія порівнює фактичну кількість
відпрацьованих годин працівником з встановленою нормою з метою виявлення
57
понаднормових відпрацьованих годин, за які здісйнюється оплата в розмірі,
визначеному ст. 106 Кодексу законів Про працю.
На ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» крім основної заробітної плати, працівникам
можуть виплачуватися кошти у вигляді різних доплат і надбавок, які формують
фонд додаткової заробітної плати.
Права працівників на отримання додаткової зарплати:
1. Коли застосовується суміщення професій, суми доплат визначаються
умовами колективного договору.
2. За роботу у вихідний (неробочий) чи святковий день – зарплата
виплачується у подвійному розмірі і залежить від форми оплати праці
працівника.
3. За роботу у нічний час працівник може отримати відповідно до своєї
тарифної ставки чи окладу додаткову оплату за кожну відпрацьовану нічну
годину.
4. За виконання понаднормованої роботи – у подвійному розмірі
залежно від системи та форми оплати праці.
5. За відпрацювання неповний робочий день/тиждень робота
оплачується згідно вимог, передбачених в угоді між працівником і роботодавцем.
Також працівнику гарантовані законодавством гарантійні і компенсаційні
виплати, якщо ним виконувалися державні чи службові обовʼязки чи працівник
преїхав в іншу місцевість на іншу роботу, за службові відрядженні тощо.
Конституція України кожному працюючому гарантує право на річну
оплачувані відпустку (ст. 45). Обовʼязок роботодавця полягає у наданні
працівнику оплачуваної щорічної відпустки, під час якої за працівником
зберігається місце роботи, посада і зарплата.
З моменту, коли працівник офіційно оформив трудові відносини з
роботодавцем, він отримує право на щорічну оплачувану відпустку. Інші види
58
відпусток можуть бути визначені трудовим законодавством чи умовами
колективного (трудового) договору.
Визначений трудовим законодавством термін, протягом якого йому
надається основна річна відпустка становить не менше 24 календарних днів за
відпрацьований робочий рік з моменту (дня) укладання трудового договору.
Тривалість відпусток залежно від галузі, де працює працівник і його
трудового стажу визначається Законом України про відпустки [38].
Для окремих категорій працівників (військовослужбовців-інвалідів,
учасників бойових дій), може бути визнчений спеціальний термін основної річної
відпустки, загальна тривалість якої не може перевищувати 59 календарних днів.
Не залежно від режиму роботи підприємства, де працює працівник,
тривалість відпусток завжди обчислюється в календарних днях, до складу яких
не входять святкові і неробочі дні.
Законом України Про відпустки передбачено їх різні види: щорічні,
додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальна відпустка
та інші.
Документальне оформлення та процес надання основних та додаткових
відпусток на підприємстві включає наступні види робіт:
1. Інформування працівника щодо дати початку і завершення його
відпустки та видача наказу.
2. Розробка графіку відпусток, який складається на початку кожного
календарного року, затверджується керівником та погоджується кожним
працівником.
3. Графік відпусток складають для різних категорій працівників з
урахуванням вимог трудового законодавства, колективних чи трудових
договорів, в т.ч. для тих, хто відпрацював менше 6 місяців. Такі працівник теж
мають право на оплачувану відпустку пропорційно відпрацьованого ними часу.
59
4. Коли кадрова служба отримує від працівника підписану керівником
заяву на відпустку, тоді формується наказ, де фіксується дата початку і
завершення відпустки.
7. Затверджений графік відпусток та підписана і погоджена керівником заява
працівника, є підставою для складання наказу про надання відпустки.
8. Бухгалтерія отримує від кадровика інформацію про тривалість
відпустки та розрахунковий період і з урахуванням даних табелю обліку
робочого часу та даних про нараховану зарплату за попередні 12 місяців,
здійснює розрахунок середньої заробітної плати.
9. Після розрахунку середньої зарплати складається розрахунковий лист або
внутрішня довідка, де фіксується сума відпускних парцівника.
10. Перед виплатою бухгалтерія формує такі платіжні документи: відомість
на виплату або доручення на перерахування коштів на карткові рахунки.
11. Сума відпускних обов’язково відображається у бухгалтерських регістрах
та включається до загальної заробітної плати місяця.
12. Уся процедура завершується виплатою працівникові відпускних не
пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Розмір відпускних для робітника нараховується з урахуванням обчислення
середньоденної заробітної плати (відпускних) та кількості днів відпустки,
включаючи святкові та вихідні дні, що припадають на розрахунковий період за
формулою:
60
Методика розрахунку середньої заробітної плати визначена Порядком
обчислення середньої зарплати, якої підприємство має дотримуватися при
нарахуванні відпускних.
Таким чином, для коректного розрахунку суми відпускних необхідним є
правильність визначення розрахункового періоду та включення до нього всіх
необхідних параметрів: кількості календарних днів, виплат, що враховуються у
розрахунку середньої заробітної плати.
Відпускні працівнику нараховуються за фактично відпрацьований період
протягом останніх 12 повних календарних місяців, що передують місяцю
відпустки. Вони можуть бути розраховані і за менший період, фактично
відпрацьований працівником. Виплати, що включаються та не включаються у
середню заробітну плату при нарахуванні відпускних, регламентуються
Порядком № 100 п. 3 розділу ІІІ [39].
Процес нарахування та забезпечення виплат відпускних наведено в
Інструкції № 291. В бухгалтерському обліку сума забезпечення відображається
щомісячно.
Важливою господарською операцією, що пов’язана з трудовими
відносинами і оплатою праці на підприємстві є тимчасова втрата працездатності
працівника за причинами його хвороби чи членів сім’ї, вагітності і пологах,
нещасних випадків на виробництві та інших.
Варто зауважити, що з 01.10.2021р. в Україні змінено порядок
документування лікарняних листів на підприємствах у звʼязку з переходом на їх
електронну форму. Робота з електронними лікарняними тепер здійснюється через
портал Пенсійного фонду України, де усі відкриті лікарняні листи формуються в
електронному Реєстрі. При реєстрації лікарняного листа, сформованого лікарем
на основі медичного висновку, ПФУ зобовʼязаний поінформувати пацієнта і
підприємство-страхувальника про відкриття і наявність е-лікарняного, який
знаходиться у доступі в їхніх особистих кабінетах. Таким чином, роботодавець-
61
страхувальник може відслідковувати закриття е-лікарняного, для того, щоб
нарахуват працівнику оплату після закінчення періоду його дії.
Порядок заповнення лікарняних листів регламентується Інструкцією
про порядок заповнення листка непрацездатності.
Документування виписки та виплати лікарняних на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
починається з отримання працівником електронного листка непрацездатності,
сформованого в Е-Health. Кадрова служба або бухгалтерія перевіряє його статус
та завантажує дані до внутрішньої системи підприємства. Після цього лікарняний
реєструється у журналі обліку листків непрацездатності як підстава для
нарахувань.
Процедура нарахування сум лікарняних починається з моменту отримання
бухгалтером заводу інформації про період непрацездатності працівника та даних
про заробіток за попередні 12 місяців, на основі яких розраховується середня
зарплата для оплати лікарняних. У розрахунковій довідці фіксується кількість
оплачуваних днів, розмір виплат та розподіл суми: частина за рахунок
роботодавця і частина за рахунок ФСС (якщо передбачено законодавством).
Відділ кадрів Товариства надає бухгалтерії за кожним листком
непрацездатності дані, що використовуються бухгалтерами для його оплати:
- інформацію про страховий стаж працівника, від розміру якого залежить
сума допомоги з тимчасової непрацездатності. Тут варто зауважити, що розмір
виплат за е-лікарняним є таким самим, як і за паперовим листком
непрацездатності;
- інформацію про пільги працівника як права на виплату йому допомоги з
тимчасової непрацездатності в 100% розмірі середньої зарплати незалежно від
страхового стажу. Для цього працівник має надати оригінали пільгових
документів для отримання такої виплати. У випадку відкриття такого е-
лікарняног, відділ кадрів має надати бухгалтерії інформацію про дану пільгу
працівника для того, щоб бухгалтерія оплатила такий листок непрацездатності;
62
- обчислення тривалості тимчасової непрацездатності – кількості днів для
оплати за е-лікарняним. У випадку перевищення тривалості тимчасової
непрацездатності працівника за е-лікарняним більше п’яти днів, то всі ці дні
роботодавець оплачує власним коштом. Коли непрацездатність є більш
тривалою, то відділ кадрів має надати бухгалтерії дані про кількість днів, що
оплачуються за рахунок підприємства (перші п’ять днів), та кількість днів, що
виплачуються за рахунок коштів ФССУ.
Важливим етапом є оформлення платіжних документів — відомості або
платіжного доручення для перерахування коштів працівникові. Суми лікарняних
на підприємстві відображаються у бухгалтерських регістрах та звітності з ЄСВ і
ПДФО. Процес завершується виплатою, яка здійснюється у найближчі строки
разом із зарплатою або окремо, залежно від внутрішніх правил підприємства. На
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» виплати заробітних плат здійснюються двічі на місяць:
аванс – кожного 15 числа розрахункового місяця та заробітна плата – кожного 30
числа.
Етапність процесу документального забезпечення розрахунків з оплати
праці на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» узагальнена на рисунку 2.1.
• оформляється формуються • складається платіжна
табель обліку розрахунково- відомість або
робочогочасу платіжні відомості платіжні доручення
, де для перерахунку
• готуються кадрові зарплатина банківські
1 накази (про 2 відображаються 3 картки
прийняття, нараховані суми
виплат працівнику • всі операції
звільнення, відображаються у бух
відпустку, доплати, і суми утримань з регістрах і звітності з
премії) них ЄСВ, ПДФО та
військового збору
Рис. 2.1. Процес документального забезпечення розрахунків з оплати праці
на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
Отже, процес документального забезпечення розрахунків з оплати праці на
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» охоплює весь ланцюг господарських операцій: від фіксації
63
відпрацьованого часу до відображення виплат у бухгалтерських регістрах. У
центрі цього процесу є первинні документи, які підтверджують підстави для
нарахування зарплати та пов’язаних із нею виплат.
2.3. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці та
відображення їх у фінансовій звітності
На ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» облік розрахунків з оплати праці має чітку
структуру і поєднує в собі синтетичний та аналітичний рівні, що дає можливість
забезпечити оперативний контроль за витратами, правильність нарахувань і
достовірність фінансової звітності.
На даному підприємстві нарахування та облік заробітної плати
здійснюються з урахуванням двох аспектів:
1) розмір заробітної плати визначається специфічністю, складністю та
умовами праці працівників, їх кваліфікацією та результатами роботи. Варто
зауважити, що умови праці на підприємстві є специфічними, поєднуючи
особливості харчового виробництва, роботу зі спиртом, механізацію та підвищені
вимоги до безпеки. Це потребує чіткої регламентації процесів, структурованого
обліку витрат і систематичного контролю з боку служби охорони праці;
2) заробітна плата як витратна стаття впливає на формування фінансових
результатів діяльності підприємства, податкових зобов’язань перед державою,
зобов’язань перед працівниками та соціальними фондами.
Виходячи з цього, метою обліку розрахунків з оплати праці на
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» є забезпечення у повному обсязі, точного та своєчасного
відображення всіх господарських операцій, пов’язаних із оплатою праці, а також
створення надійної інформаційної бази для контролю, планування та аналізу
витрат на персонал.
64
Основними завданнями обліку на підприємстві є:
1. Забезпечення правильного нарахування заробітної плати: облік має
забезпечити точне визначення сум заробітної плати з урахуванням
відпрацьованого часу, премій, доплат за шкідливі умови праці, надбавок за
роботу в нічний час, змінних графіків тощо.
2. Поточний контроль за зміною фонду оплати праці: на даному
підприємстві, є притаманною специфіка структури витрат як для підприємств
алкогольної промисловості, де значна частина витрат припадає на виробництво.
У звʼязку з цим бухгалтерія та керівництво мають отримувати актуальну
інформацію про використання фонду оплати праці в розрізі цехів, змін, дільниць
та категорій працівників.
3. Забезпечення правильності нарахувань утримань і розрахунків із
бюджетом: облік фіксує утримання ПДФО, військового збору, ЄСВ, а також інші
обов’язкові чи договірні відрахування, що сприяє виконанню підприємством
функції платника податків, гарантує дотримання ним законодавства та запобігає
штрафним санкціям в майбутньому.
4. Формування даних для показника собівартості продукції: зарплата
працівників основного виробництва як витратна стаття включається до складу
виробничої собівартості лікеро-горілчаної продукції. Правильний розподіл цих
витрат впливає на реальну оцінку собівартості та формування цін на продукцію.
5. Забезпечення своєчасних виплат працівникам: одним із ключових завдань
обліку є організація своєчасної та безперебійної виплати зарплати, премій,
відпускних, лікарняних та інших видів виплат, оскільки заробітна плата виконує
свою соціальну функцію.
6. Надання достовірної інформації для формування фінансової та
управлінської звітності: дані обліку використовуються для складання фінансової
звітності, є ефективним інструментом контролю та аналізу ефективності роботи
підрозділів, планування виробничих витрат та оцінки продуктивності праці.
65
Таким чином, облік розрахунків з оплати праці як інстутрумент управління
витратами сприяє забезпеченню керованості виробництва та фінансової стійкості
підприємства.
На ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» розроблено Положення про оплату праці, де
зазначено організаційні аспекти оплати праці, вказано системи та форми оплати,
штатний розпис працівників, а також різні види доплат, надбавок, компенсацій
та премій, порядок розрахунків з працівниками з урахуванням документів, що
підтверджують соціальні гарантії працівників.
Синтетичний облік розрахунків з оплати праці на підприємстві
забезпечується рахунками 6 класу, за рахунком 66 «Розрахунки з оплати праці»,
де відображаються всі нарахування (заробітної плати, премій, відпускних,
доплат, лікарняних), а також утримання зарплатних податків (ПДФО,
військового збору та ЄСВ). Підставою для записів є розрахунково-платіжні
відомості, табелі та інші кадрові документи. Через статус підприємста –
виробничника, при обліку розрахунків з оплати праці для нього є важливим
коректне віднесення витрат на рахунки основного виробництва, допоміжних
цехів, адміністративних та збутових витрат.
Облік заробітної плати на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» організовано відповідно до
положень бухгалтерських стандартів. Синтетичний облік нарахування та
розподілу заробітної плати сприяє точності і достовірності обліку витрат на
оплату праці.
Положення та стандарти бухгалтерського обліку, зокрема № 26 «Виплати
працівникам» [43] та №16 «Витрати» [16], є ключовими у визначенні методології
формування інформації про оплату за виконану роботу та витрати підприємства.
На рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», відповідно до
Інструкції № 291 [40] узагальнюється вся інофрмація про розрахунки з
персоналом підприємства за зарплатою, преміями, допомогою та іншими
виплатами. На 66 рахунку нарахування виплат відображаються за кредитом, а
66
погашення заборгованості роботодавця за цими виплатами, утримання ПДФО і
ВЗ, платежі за виконавчими документами та інші утримання - за дебетом.
Нарахування основної і додаткової зарплати працівникам підприємства, а
також премій, та інших виплат з фонду оплати праці відображаються на
субрахунку 661.
В Товаристві у 2024 році працювало 136 співробітників, серед яких 13 осіб
адмністративного персоналу, 6 бухгалтерів, 20 осіб забезпечувальних відділів
(логістики, ЗЕД, лабораторії, відділу кадрів), 9 осіб – працівників відділів
технічного забезпечення, 88 працівників основного і допоміжного виробництва
та.
На досліджуваному підприємстві застосовується тарифна система оплати
праці, де заробітна плата нараховується згідно тарифної сітки, тарифних ставок
робітників різних розрядів, тарифних коефіцієнтів та кваліфікаційних
характеристик. Така система оплати праці застосовується для нарахування
зарплати робітників. Для керівників застосовуються схеми посадових окладів, де
їх розмір підприємство встановлює самостійно з урахуванням дотримання
розміру мінімальної заробтіної плати. Застосовувані посадові оклади знаходять
своє відображення у штатному розписі підприємства. Щодо форм оплати праці,
то підприємство застосовує погодинну заробітну плати, як для оплати праці
адмінстративно-управлінського персоналу та категорії фахівців (бухгалтерів,
екононмістів), так і для виробничих робітників.
Для ефективного управління персоналом та обліку нарахування заробітної
плати на підприємстві використовується два важливих документи:
67
1. Штатний розпис: внутрішній організаційний документ, у якому
визначено структуру підприємства, перелік посад та кількість штатних одиниць.
Він містить інформацію про посадові оклади, надбавки та інші елементи оплати
праці. Він є основою для формування фонду оплати праці та планування витрат і
забезпечує контроль кадрової дисципліни та можливість уникати дублювання
посад. З урахуванням чисельності персоналу та особливостей організації,
штатний розпис розробляється самостійно підприємством з урахуванням
внутрішніх правил та стандартів (Додаток А) .
2. Табель обліку використання робочого часу (форма Nº П-5):
первинний обліковий документ. У ньому кадровик щодня зазначає фактичну
кількість відпрацьованого часу працівниками на роботі. Цей документ береться
до уваги пр розрахунку зарплати, доплат, утримань та інших виплат та є
інструментом контролю за дотриманням робочого графіка, розрахунку заробітної
плати та складання статистичної звітності. У табелі обліку для кожного
працівника визначається табельний номер, та здійснюються відмітки
здійснюються з обліку особового складу (наведено в Додатку Б).
Коли табель обліку використання робочого часу є заповненим і належно
оформленим, його підписує керівник відповідного підрозділу.
Коли здійснюєтьмя нарахування зарплати, то відповідно до робочого плану
рахунків підприємства відбувається взаємодія рахунку 661 «Розрахунки за
заробітною платою» з відповідними рахунками витрат.
Наприклад, витрати на оплату праці виробничих працівників
обліковуються на рахунку 231 «Основне виробництво», в той час як оплата праці
працівників обслуговуючих підрозділів відображається на рахунку 232
«Допоміжне виробництво».
На рахунках 91 «Загальновиробничі витрати» та 92 «Адміністративні
витрати» обілковується заробітна плата загальновиробничого та
адміністративного персоналу підприємства, а на рахунках 93 «Витрати на збут»
68
та 94 «Інші витрати операційної діяльності» відображаються витрати на збут та
інші операційні витрати.
У підсумку, на рахунок фінансових результатів 791 «Результати основної
діяльності» усі витрати списуються в кінці звітного періоду і період закривається.
Аналітичний облік деталізує інформацію у розрізі кожного працівника,
структурного підрозділу та виду нарахування. Підприємство як субʼєкт ринку
алкогольної продукції має складні виробничі процеси, тому аналітика ведеться
окремо для робітників основного виробництва (купажні, розливні лінії),
працівників лабораторії, складів, логістики та адміністративного персоналу.
Аналітика часто включає деталізацію за видами змін, видами продукції,
виробничими нормами та преміальними фондами, що дозволяє аналізувати
ефективність роботи підрозділів і контролювати фонд оплати праці.
На ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» аналітичний облік розрахунків з оплати праці по
кожному працівнику щомісяця відображається у розрахунково-платіжній
відомості.
По кредиту рахунку 66 «Розрахунки за оплатою праці» відображається
загальна нарахована зарплата усіх працівникі за звітний період. А всі утримання
із заробітної плати, а також фактично виплачена заробітна плат обліковуються по
дебеиу рахунку 66. Кредитне сальдо 66 рахунку відображає суму коштів до
видачі.
Наведемо приклад нарахування заробітної плати представнику
адміністрації - працівнику Давидкову С.О., адміністративному директору, за
липень 2025 року. Згідно Табеля обліку відпрацьованого робочого часу, ним
фактично відпрацьовано 23 дні по 8 год в день, що склало 184 год за місяць.
Згідно штатного розпису за 2025 рік, його посадовий оклад складав 8000 грн.,
тобто відповідав законодавчо встановленому розміру мінімальної зарплати. У
липні було 23 робочих дні, які усі відпрацьовані працівником. Таким чином,
розмір нарахованої зарплати Давидкову С.О. становитиме за липень = 8000 грн /
69
23 * 23 = 8000 грн. Усім представникам адміністрації за липень було нараховано
згідно розрахункової відомості 18000 грн. У таблиці 2.7 представлено
відображення в обліку операцій з нарахування виплат цієї суми та усіх утримань
(ПДФО, військового збору та нарахованого ЄСВ).
Розглянемо приклад нарахування відпускних працівнику тарного цеху
Ніколаєву М.О. тривалістю 24 дні відпустки. Для розрахунку відпускних
визначається середньоденна зарплата працівника за останні 12 міс. роботи
працівника: 144398,26 / 365 днів = 395,62 грн. Таким чином, нарахована сума
відпускних за 24 дні становитиме: 395,62 * 24 дн. = 9494,68 грн. Відповідні
проводки господарських операцій з нарахування відпускних (Дт 471 Кт 661),
утримань ПДФО (18%), війського збору (5%) та нарахованого ЄСВ (22%) на
відпускні відображено у таюлиці 2.7.
Продемонструємо методику нарахування допомоги по тимчасовій втраті
працездатності працівника Мороз Т.М., загальний трудовий стаж якої складає 4
роки, тож згідно трудового законодавства їй може бути компенсовано 60% від
нарахованої суми лікарняних. Мороз Т.М. перебувала на лікарняному 7 днів, з
яких за 5 днів сума лікарняних буде компенсована за рахунок коштів
підприємства, регта – 2 дні – за рахунок коштів Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності. За попердньо розглянутою методикою
нарахування лікарняних за основу беремо середньоденну зарплату працівника,
визначену за останні 12 міс. = 182865 грн. / 365 = 501 грн. Далі визначаємо суму
лікарняних за 7 днів непрацездатності = 501 * 7 дн. = 3507 грн. Працівнику буде
компенсовано 60% від нарахованої суми = 3507 * 0,60 = 2104,20 грн., в т.ч. за
рахунок коштів підприємства = 2104,20 * 5 днів = 1503 грн. та коштів Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності = 2104,20/7*2 дн. =
601,20 грн. Взаємодію рахунків з нарахуванням виплати допомоги по тимчасовій
втраті працездатності працівнику підприємства Мороз Т.М. на підставі
первинних кадрових та бухгалтерських документів, відображено в таблиці 2.7.
70
Таблиця 2.7
Відображення в обліку типових операцій з нарахування виплат
працівникам на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
№ Сума,
Зміст операції Документ Дт Кт
п/п грн.
1 2 3 4 5 6
Нарахування заробітної плати адміністративному персоналу
Розрахунково-платіжна
Нарахована заробітна плата відомість, 18000,00
1 92 661
адміністративному персоналу Штатний розпис, табель
обліку робочого часу
Утримано ПДФО із заробітної Розрахунково-платіжна 3240,00
641
2 плати адміністративного відомість 661
ПДФО
персоналу
Утримано Військовий збір із Розрахунково-платіжна 900,00
3 заробітної плати відомість 661 642
адміністративного персоналу
Нараховано ЄВС на заробітну Розрахунково-платіжна 3960,00
4 плату адміністративного відомість 92 651
персоналу (22%)
Оплата чергової відпустки
Розрахунково-платіжна
відомість, розрахунок
Нараховані відпускні за
1 відпускних, табель 9494,68
471 661
рахунок резерву обліку робочого часу,
наказ про відпуску
Розрахунково-платіжна 641
2 Утримано ПДФО відомість 1709,04 661
ПДФО
Розрахунково-платіжна
3 Утримано Військовий збір відомість 474,73 661 642
Розрахунково-платіжна
4 Нараховано ЄСВ на відпускні відомість 2088,83 471 651
Нарахування допомоги по тимчасовій втраті працездатності
Розрахунково-платіжна
відомість, листок по
Нарахована допомога по
тимчасовій втраті
тимчасовій втраті
1 працездатності, 1503,00 949 663
працездатності (перші 5 днів
розрахунок лікарняних,
хвороби)
табель обліку робочого
часу
71
Продовж. табл. 2.7
1 2 3 4 5 6
Розрахунково-платіжна
відомість, листок по
Нарахована допомога по
тимчасовій втраті
тимчасовій втраті
2 працездатності, 601,20 378 663
працездатності (наступні 2 дні
розрахунок лікарняних,
хвороби)
табель обліку робочого
часу
Утримано ПДФО із допомоги Розрахунково-платіжна
641
3 по тимчасовій втраті відомість 378,76 663
ПДФО
працездатності
Утримано ВЗ із допомоги по Розрахунково-платіжна
4 тимчасовій втраті відомість 105,21 663 642
працездатності
Нараховано ЄСВ на допомогу Розрахунково-платіжна
5 по тимчасовій втраті відомість 462,92 949 651
працездатності
Джерело: сформовано автором на підставі первинних кадрових та
бухгалтерських документів ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
Відображення у фінансовій звітності здійснюється відповідно до вимог
НП(С)БО, застосовуваних на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор». У фінансовій звітності суми
заборгованості за оплатою праці потрапляють до складу поточних зобов’язань у
балансі. Нарахування заробітної плати та відповідні витрати відображаються у
Звіті про фінансові результати у складі виробничої собівартості продукції,
адміністративних витрат або витрат на збут залежно від функціонального
призначення працівників. ЄСВ показується окремим рядком у витратах на оплату
праці.
Завдяки такому поділу синтетичний облік дає загальну картину
розрахунків, а аналітичний – забезпечує точність, контроль і можливість
управлінського аналізу важливого для виробництва показника – фонду оплати
праці.
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» є податковим агентом із зобовʼязаннями
нарахування, утримання та сплати до бюджету і соціальних фондів податку на
72
доходи фізичних осві. (ПДФО) та єдиного соціального внеску (ЄСВ). Базою для
обовʼязкових утримань та сплати різних податкових платежів є виплата
працівникам заробітної плати, що формує складову його оподатковуваного
доходу як платника податків.
Підприємство сплачує до державного бюджета податок на доходи фізичних
осіб, який стягується з усіх видів доходів фізичних осіб у країні.
В період воєнного стану тимчасово застосовується військовий збір з різних
видів виплат, що нараховуються працівникам, які перебувають з підприємством
у трудових відносинах та за цивільно-правовими договорами.
Обовʼязковим внеском, що сплачується до фонлів державного соціального
страхування з метою забезпечення соціального захисту застрахованих осіб, є
єдиний соціальний внесок.
Таким чином, завдяки веденню синтетичного обліку підприємство отримує
загальну картину зобовʼязань і витрат, а аналітичний – деталізує дані
синтетичного обліку до рівня конкретних працівників, підрозділів або видів
виплат. Це робить його ключовим інструментом контролю та точності
розрахунків. Узагальнивши все вище зазначене, можна стверджувати, що на
підприємстві ведеться складний та відповідальний процес нарахування виплат
працівникам, оскільки терміни виплат регламентовані законодавством, а
здійснення нарахувань вимагає швидкої обробки великих обсягів інформації.
2.4. Напрями удосконалення методики обліку розрахунків з оплати
праці з використанням сучасних інформаційних систем та технологій
Удосконалення методики обліку розрахунків з оплати праці сьогодні
нерозривно пов’язане з впровадженням сучасних інформаційних систем і
73
цифрових рішень. Це дозволяє підвищити точність, швидкість і прозорість
процесів, а також мінімізувати людський фактор.
Впровадження сучасних інформаційних систем на підприємстві може
істотно змінити підхід до обліку розрахунків з оплати праці, зробивши його
більш прозорим, точним і оперативним. У першу чергу доречно автоматизувати
нарахування заробітної плати та пов’язаних виплат. Програма, яка інтегрує
табелі, графіки змін, кадрові документи і правила нарахувань, дозволить
уникнути ручних помилок і значно пришвидшить підготовку розрахункових
відомостей. Водночас варто розуміти, що застосування комп’ютерної техніки та
спеціалізованих програм є серйозним трансформуючим чинником змін в
організації бухгалтерського обліку на підприємстві. Сьогодні в Україні
використовується велика кількітсь програмних продуктів для обліку оплати праці
на підприємствах. Проте існує безліч проблем, повʼязаних з автоматизацією
обліку праці та її оплати , серед яких варто відмітити:
1) велика кількість і часта зміна нормативних актів, що регулюють порядок
нарахування заробітної плати, нарахувань і утримань з неї;
2) різноманітність структур заробітної плати працівників, які можуть
одночасно використовуватися на одному підприємстві;
3) значна кількість і різноманітність алгоритмів здійснення допоміжних
розрахунків за різними видами та умовами виплат;
4) різний порядок утримання податку на доходи фізичних осіб та внесків до
фонду соціального страхування з різних видів виплат;
5) наявні розбіжності періоду нарахування та виплати заробітної плати в
залежності від особливостей роботи підприємств [44, с. 226].
На ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» тривалий час для ведення обліку розрахунків з
оплати праці використовувалася програма 1С-бухгалтерія. Через заборону,
підприємство шукало альтернативу серед українських розробників і обрало ПЗ
M.E.Doc.Зарплата, яка призначена для розрахунку і нарахування заробітної
74
плати, обліку та управління персоналом. Ця програма забезпечує своєчасне
формування звітності та простий обмін документами. Важливо, щоб ПЗ було
інтегроване з внутрішньою HRM-системамою, що дозволило б автоматично
розраховувати зарплату, відпускні, лікарняні, надбавки, премії та утримання. При
внутрішній інтеграції система спроможна імпортувати табелі, дані про графіки
роботи, облік змін, що значно зменшило б час на підготовку документів.
З метою автоматизції кадрового обліку, доцільно також було б запровадити
електронні табелі та системи контролю робочого часу. До прикладу,
запровадження електронних пропусків або мобільних додатків забезпечує
автоматичне фіксування фактичного часу роботи, що підвищує достовірність
даних та усуває необхідність вручну вести табелі.
Запровадження електронного документообігу через внутрішні платформи,
такі як Бітрікс24, M.E.Doc, власні корпоративні портали, сприятиме спрощенню
обігу заяв, наказів, погоджень і розрахункових документів. Ефективною в даному
випадку є економія робочого часу на процеси підготовки документів та їх
погоджень. А електронний підпис дозволяє швидко оформлювати кадрові та
бухгалтерські документи без паперового дублювання.
Також ефективною була б інтеграція бухгалтерського обліку з HR-
модулями, що сприяло б поєднанню кадрового обліку, графіків роботи
оцінки персоналу та нарахування зарплати в єдиний інформаційний простір. Це
дало б можливість усунути дублювання даних і помилки, які виникають при їх
перенесенні між різними структурними підрозділами компанії.
Використання BI-інструментів (Power BI, Qlik, Tableau) допомогло б
підприємству, з одного боку, будувати інтерактивні звіти щодо фонду оплати
праці, структури витрат, прогнозувати потреби в персоналі, а з другого –
аналізувати тенденції та оцінювати ефективність роботи підрозділів.
Запровадження self-service кабінетів для працівників
підприємства сприяло б зменшенню навантаження бухгалтерів та забезпечило б
75
прозорість розрахунків, адже через такі кабінети працівники могли б самостійно
переглядати розрахункові листи, подавати заяви, запитувати довідки,
погоджувати відпустки
Варто зазначити, що удосконалення методики обліку розрахунків з оплати
праці через сучасні інформаційні технології забезпечує швидкість обробки
даних, точність нарахувань, автоматичний контроль, зручність для працівників і
керівництва, а також формує основу для глибокої аналітики та ефективного
управління витратами підприємства.
Під час дослідження систем та форм оплати праці на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
нами виявлено, що як для працівників адімністративно-управлінського
персоналу, так і виробничих працівників застосовується погодинна оплата праці
за тарифною системою. За даними аналізу основних фінансово-економічних
показників діяльності даного підприємства за 2022-2024 роки (табл. 2.1) бачимо
негативну тенденцію зменшення фонду оплати праці та продукитвності праці
працівників. Однією з причин такої ситуації на нашу думку є проблема у
застосуванні погодинної оплати праці для виробничих працівників, яка не
мотивує їх до покращення якісних показників праці.
Важдиво зауважити, що виробничі процеси на підприємстві включають
основне і допоміжне виробництво. Для робітників основного виробництва,
враховуючи фактор автоматизації основних виробничих процесів, доцільним та
економічно обгрунтованим є застосування погодинної оплати праці, адже процес
виробництва працює ритмічно завдяки автоматизованим лініям, де роль
працівника зводиться більше до функції контролю за роботою обладнання. Якщо
ж говорити про допоміжне виробництво, то його технологічний процес може
включати етапи роботи, де потрібна індивідуальний підхід чи точність, не явний,
а візуальний контроль якості, де не є доцільним автоматизація процесу, а більше
доцільним є застосування русної праці, де випускаються незначні партії
експериментальної чи нестандартної продукції. Так, наприлад, на ТОВ ЗЛГЗ
76
«Златогор» ручними є: операції з підготовки та сортування тари (огляд на
наявність дефектів, відбір бракованої тари, подача скляної тари на лінію);
операції з візуального контролю чистоти скланої тари, особливо якщо вона
нсетандартних форм і розмірів; операції з ручного дозування спецівльних
інгредієнтів під час випуску кспериментальної, невеликої за розмірами партії
алкогольних виробів. Також ручна праця застосвується на деких операціях з
пакування готової продукції (пакування подарункових наборів, наклеювання
спеціальних етикеток, котроль цілісності упаковки); під час контролю якості на
лінії (відбору дефектних пляшок, коригування положення кришок і етикеток
тощо); складських операціях (ручному комплектуванні замовлень, переміщенні
коробок тощо). Оскільки у більшості допоміжних операціях результат праці
робітників піддається кількісному виміру (наприклад, кількість підготовленої чи
відсортованої тари, упакованих коробок, обсяг етикетованої продукції, кількість
одиниць укомплектованих наборів), то вважаємо за доцільне застосовувати на
підприємстві відрядну форму оплати праці з встановленими відрядними
розцінками для робітників допоміжного виробницва. Це стимулюватиме
підвищення продуктивності праці без зниження якості (де є котроль браку),
мотивацію праці робітників допоміжного виробництва, де зарплата є нижчою,
ніж на основному виробництві, що є дуже важливо у таких трудомістких
процесах як сортуванні, пакуванні, етикетуванні продукції. Крім того,
застосування відрядної форми оплати праці на даних участках роботи, сприятиме
підвищенню ефективності використання фонду оплати праці, оскільки оплата
здійснюватиметься лише за фактичний обсяг робіт, не буде «переплат» у випадку
низької активності чи продуктивності, фонд оплати праці буде гнучким в періоди
сезонності споживання продукції. Тобто досягнута оптимізація витрат на
заробітну плату позитивно впливатиме на фінансову стійкість підприємства. Для
цього на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» необхідно встановити норми часу на виконання
одиниці роботи (етикувати пляшку, упакувати коробку і т.п.), визначити годинну
77
норму виробітку і встановити тарифну ставку робітника допоміжного
виробництва за одину / зміну. До основної відрядної системи оплати праці для
стимулювання робітників допоміного виробництва можна застосовувати ще
виплату премій.
Для удосконалення відображення обліку витрат на заробітну плату
пропонуємо додатково здійснювати нарахування заробітної плати для робітників
допоміжного виробництва застосовуючи для цього рах. 234 «Допоміжні
виробництва». Нарахування зарплати в даному випадку буде мати
кореспонденцію рахунків: Дт 234 «Допоміжні виробництва» Кт 661 «Розрахунки
за заробітною платою». Утримання податків здійснюється аналогічно обліку
заробітної плати основного виробництва.
Таким чином, використання запропонованих сучасних цифрових технологій
дозволило б підприємству не лише покращити саму методику обліку розрахунків
з оплати праці, а й підвищити ефективність управління персоналом, оптимізувати
виробничі процеси та посилити фінансову дисципліну. А запровадження
відрядної форми оплати праці для робітників допоміжного виробництва сприяло
б побудувати на підприємстві прозору та контрольовану систему оплати праці,
підвищити мотивацію та продуктивність праці, оптимізувати витрати на оплату
праці, підвищивши ефективність їх використання. Усі ці заходи в сукупності
сприятимуть більш ефективнішому обліку витрат, що у підсумку забезпечить
підвищення рівня фінансової стійкості підприємства.
78
РОЗДІЛ 3
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ
АНАЛІЗУ ТА АУДИТУ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ НА
ТОВ ЗЛГЗ «ЗЛАТОГОР»
3.1. Аналіз фонду оплати праці, його структури, динаміки на
підприємстві
Аналіз фонду оплати праці на підприємстві є важливою складовою
фінансового контролю та ефективним інструментом управління витратами на
персонал. Він дозволяє не лише оцінити рівень забезпечення працівників
заробітною платою, а й виявити ключові фактори та тенденції, які можуть у
майбутньому впливати на прибутковість та фінансову стійкість підприємства.
Метою аналізу фонду оплати праці на підприємстві є визначення оптимальності
структури фонду оплати праці, оцінка динаміки його зміни та виявлення
факторів, що формують витрати на персонал і можуть потребувати
управлінського втручання.
Основними завданнями аналізу є:
1. Перевірка ступеня обґрунтованості форм та систем оплати праці, що
використовується на підприємстві.
2. Визначення розмірів та динаміки середньої заробітної плати, окремих
категорій та професій працюючих.
3. Виявлення впливу чисельності працюючих та середньої заробітної
плати на фонд оплати праці.
4. Дослідження темпів росту середньої зарплати, їх співвідношення з
темпами росту продуктивності праці.
79
5. Виявлення та мобілізація резервів підвищення ефективності
використання фонду зарплати.
Для аналізу використано різні інформаційні джерела: штатний розпис,
табелі обліку робочого часу, накази на премії й надбавки, розрахунково-платіжні
відомості, бухгалтерські регістри за рахунками 66 і 65, звітність за формами №1-
ПВ, а також показники фінансової звітності за 2022-2024 роки (Додаток Д1-Д3,
Е1-Е3) . Сукупність даних інформаційної бази дає можливість сформувати повну
уяву про витрати на персонал.
Методика аналізу включає декілька етапів:
1. Спочатку визначають загальний обсяг фонду оплати праці за певний
період і порівнюють його з попередніми роками або кварталами, досліджуючи
динаміку приросту чи зниження.
2. Фонд деталізують за структурними елементами: основна заробітна
плата, додаткова зарплата, премії, доплати, соціальні гарантії та допомоги.
3. Здійснюється факторний аналіз, який дозволяє з’ясувати, які саме
чинники — зміна чисельності персоналу, продуктивність праці, відпрацьований
час, збільшення тарифних ставок чи премій — вплинули на зміни фонду.
4. Розробляються заходи, спрямовані на більш ефективне використання
фонду оплати праці.
Згідно даних табл. 3.1 спостерігаються наступні тенденції змін, повʼязані з
витратами на оплату праці: показники діяльності підприємства у 2024 році за
обсягами є суттєво нижчими у порівнянні з попередніми роками (2022 і 2023). Це
повʼязано з основною причиною – тимчасовим призупиненням виробництва
продукції заводом, що вплинуло на скорочення обсягів виробництва та продаж
майже у 9 разів у порівнянні з 2023 роком. Зупинка виробництва зумовила
потребу у скороченні персоналу і, відповідно, фонду оплати праці, сума якого
скоротилася у порівнянні з 2023 роком на 13296 тис.грн. або на 73,75%. У 2022
та 2023 роках, коли діяльність здійснювалася без суттєвих обмежувальних
80
факторів, підприємство демонструвало позитивну тенденцію змін фонду оплати
праці, який у 2023 році зріс на 471 тис.грн. або на 2,68% при одночасному
зменшенні чисельності працівників на 63 особи.
Таблиця 3.1
Аналіз фонду оплати праці на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 рр.
№ Показники Роки Відхилення, Динаміка, %
тис.грн.
2022 2023 2024 2023/ 2024/ 2023/ 2024/
2022, 2023, 2022, 2023,
(+; -) (+; -) (%) (%)
1 Середньоспискова
чисельність 300 237 136 -63 -101 79,00 57,38
працівників, осіб
2 Продуктивність
2542,02 1714,82 335,21 -827,20 -1379,61 67,46 19,55
праці, тис. грн./осіб
3 Фонд оплати праці,
17557 18028 4732 471 -13296 102,68 26,25
тис. грн.
4 Середня заробітна
плата одного
58,52 76,07 34,79 17,55 -41,28 130,0 45,73
працівника,
тис. грн.
5 Операційний
11170 12191 93 +1021 -12098 109,14 0,76
прибуток, тис.грн.
6 Чистий прибуток,
2271 144 76 -2127 -68 6,34 52,78
тис. грн.
7 Операційна
рентабельність
63,62 67,62 1,97 +4,0 -65,65 106,29 2,91
витрат на оплату
праці, %
8 Чиста рентабельність
витрат на оплату 12,94 0,80 1,61 -12,14 +0,81 6,18 201,25
праці, %
Джерело: сформовано та пораховано автором на основі документів фінансової
та бухгалтерської звітності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 роки
Щодо динаміки показника продуктивності праці, то спостерігається
тенденція його зниження у 2023 році в порівнянні з 2022-м – на 827,2 тис.грн.,
що складає 32,54%. Якщо порівняти темп зміни продуктивності праці (-32,54%)
з темпами зміни показника доходів від реалізації продукції (-46,71%) та
чисельності персоналу (-21%), то можна помітити, що найвищими є темпи
зниження доходів від реалізації продукції, що на нашу думку повʼязано з
81
проблемами логістики та зниженням купівельної спроможності населення країни
в умовах воєнного стану. Проте виявлена тенденція потребує уваги з боку
керівництва підприємства, оскільки може свідчити про існування
демотиваційного фактору серед його працівників, що негативно позначається на
їх продукивності праці.
За виявленої тенденції зменшення продуктивності праці, динаміка річного
та середньомісячного фонду оплати праці у 2023 році демонструє приріст,
відповідно на 471 тис.грн. та 39,25 тис.грн., або на 2,68%. Приріст не значний,
проте помітний на фоні негативної тенденції за показниками динаміки чистого
прибутку. Якщо розглядати результативність операційної діяльності підприємста
за три роки, то тенденція приросту операційного прибутку у 2023 році до 2022-
го на 93 тис.грн. чи 9,14% свідчить про ефективну роботу саме виробничої
діяльності підприємства. Так, зокрема у 2023 році зріс показник рентабельності
витрат на оплату праці з 63,62% до 67,62%, натомість зменшився показник чистої
рентабельності витрат на оплату праці на 12,14%.
Для більш детального вивчення причин зміни фонду оплати праці,
проведемо його факторний аналіз, використавши прийом елімінування, який
передбачає послідовність виключення урозрахунко різних факторів та виділення
кожного з них по ланцюгу для виміру його впливу на узагальнюючі показники.
Під час фаткорного аналізу з використанням прийомів елемінування, усі
фактори умовно ділять на кількісні (наприклад, чисельність працівників,
кількість відпрацьованих днів та годин тощо) та якісні (показники
продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі та ін.). Тому коли
будується аналітична факторна модель аналізу фонду оплати праці, спершу
обираємо для розрахунку один кількісний фактор – чисельність працівників, а
потім другий – якісний – середню зарплату.
Одним із найбільш вживаних способів елімінування є метод ланцюгових
підстановок, що полягає у послідовній заміні планових значень факторів на
82
фактичні та розрахунку скорегованого показника фонду оплати праці, що
відображає почергову заміну кожного з фаткорів. Потім шляхом віднімання від
скорегованого показника попередньо розрахованого, отримаємо суму впливу
зміни фаткора на результативний показник – фонд оплати праці.
Алгоритм розрахунку впливу чинників на зміну фонду оплати праці як
результативного показника способом ланцюгових підстановок надано у таблиці
3.2.
Джерело: [46].
Використовуючи даний алгоритм та дані табл. 3.1, розрахуємо:
Фонд оплати праці 2022 року = 300 * 58,52 = 17557 тис.грн.
Фонд оплати праці, що відображає зміну чисельності працівників =
237 * 58,52 = 13869 тис.грн.
Фонд оплати праці 2023 року = 237 * 76,07 = 18028 тис.грн.
Розрахуємо вплив фаткорів на зміну фонду оплати праці:
- Вплив зменшення чисельності на 63 особи = 13869 – 17557 = - 3688 тис.грн.
83
- Вплив зростання середньої зарплати на 17,55 тис.грн. =
18028 – 13869 = +4159 тис. грн.
Перевірка: - 3688 + 4159 = +417 тис.грн.
Отже, можна зробити висновок, що скорочення чисельності на 63 особи
вїзумовило зменшення фонду оплати праці на 3688 тис.грн, а зростання середньої
зарплати одного працівника у 2023 році на 17,55 тис.грн. в рік зумовило
збільшення фонду оплати праці на 4159 тис.грн.
Зрозуміти тенденцію змін витрат на оплату праці допоможе аналіз структури
фонду оплати праці, показники якого відображені у табл. 3.3.
Таблиця 3.3
Аналіз структури фонду оплати праці на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
за 2022-2024 рр.
№ Показники Роки Відхилення, %
2022 2023 2024 2023/ 2024/
2022, 2023,
(+; -) (+; -)
1 Фонд оплати праці,
17557 18028 4732 471 -13296
тис. грн.
2 Фонд основної 12641 14603 4164 1962 -10439
зарплати, тис.грн.
3 Частка фонду основної 72 81 88 9 7
зарплати, %
4 Частка фонду 28 19 12 -9 -7
додаткової зарплати, %
Джерело: сформовано та пораховано автором на основі документів фінансової
та бухгалтерської звітності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 роки
Структура зарплати працівників ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» складається з
основної та додаткової зарплати. З даних табл. 3.3 видно, що частка основної
зарплати є домінуючою над додатковою зарплатою і складає більше 70%.
Зокрема, спостерігається тенденція її зростання за роками: з 72% у 2022 році до
88% у 2024-му.
84
Аналіз систем оплати праці, які застосовуються на підприємстві дав
можливість виявити, що товариство застосовує погодинну форму заробітної
плати. Зокрема, погодинна система застосовується для оплати праці
адмінстративно-управлінського персоналу та категорії фахівців (бухгалтерів,
екононмістів), та для виробничих робітників. Проте низькі розміри середньої
зарплати на підприємстві свідчать про мізерну частку у структурі фонду оплати
праці преміальної складової, що досліджено нами було вище. Це демонструє
низьку мотивацію виробничих робітників, оскільки свою заробітну плату вони
отримують за прямоюю погодинною системою оплати праці, що знайшло
відображення у виявленій нами під час аналізу спадній тенденції показника
продуктивності праці. Практично демотивованими залишаютьмя робітники
допоміжного виробництва, адже погодинна оплата їх праці не мотивує
працювати краще і якісніше, бо не впливає на їх результат праці. Отже
підприємству треба звернути увагу на дану проблему і переглянути кадрову
політику в розрізі мотиваційної складової.
Таким чином, можна констатувати, що аналіз фонду оплати праці має вагоме
значення в економічній діяльності підприємства. Оскільки фонд оплати праці є
однією з з найбільших статей витрат, то її нераціональне зростання може
призвести до втрати прибутковості. Аналіз виявив спадну тенденцію якісних
показників праці, зокрема продуктивності праці та скорочення чисельності
працівників. Керівництву заводу необхідно своєчасно зреагувати на існуючі
дисбаланси, оптимізувати чисельність персоналу та удосконалити систему
мотивації, віокрегувавши розмір фонду оплати праці. Зокрема, пропонуємо на
тих участках роботидопоміжного виробництва, де результат праці виробничих
працівників вимірюється кількістю виконаних операцій чи роботи за одиницю
часу, застосовувати відрядно-преміальну систему оплати праці. Для цього
необхідно розробити на підприємстві нові норми виробітку, які не змінювалися
ним ще з довоєнних часів та розміри відрядних розцінок за одиницю продукції. З
85
метою посилення мотиваційної складової на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» пропонуємо
саме для виробничого персоналу допоміжного виробництва запровадити
відрядно-прогресивну систему оплати праці, де за роботу, виконану понад
встановлені норми, оплата буде здійснюватися за підвищеними розцінками.
Це спонукатиме працівників працювати більш якісніше, сприятиме
підвищенню їх продуктивності праці, а також забезпечить прозорість
управлінських рішень в напрямку прогнозування витрат у наступних періодах.
3.2. Аналіз ефективності використання витрат на оплату праці, їх
впливу на фінансові результати підприємства для забезпечення фінансової
стабільності підприємства
Аналіз ефективності використання витрат на оплату праці є важливим
елементом оцінки того, наскільки результативно підприємство перетворює
вкладені кошти у персонал у виробничий результат, прибуток та фінансову
стабільність. Мета такого аналізу полягає в тому, щоб визначити взаємозв’язок
між витратами на працю й отриманими фінансовими результатами, оцінити
рівень продуктивності працівників та виявити резерви підвищення ефективності.
Основними завданнями аналізу є:
- дослідження співвідношення між витратами на оплату праці та обсягом
виробленої продукції чи наданих послуг;
- визначення показників продуктивності праці та їх динаміки;
- оцінка зарплатовіддачі, тобто того, скільки гривень доходу або прибутку
приносить кожна гривня витрат на персонал;
- порівняння чи не перевищує зростання фонду оплати праці темпи
зростання продуктивності, адже це може створювати ризики для фінансової
стабільності підприємства.
86
Для аналізу використовуються різні джерела інформації: дані фінансової
звітності (форми №1 «Баланс» і №2 «Звіт про фінансові результати»),
управлінська та виробнича звітність, показники собівартості продукції,
статистичні звіти з праці, внутрішні дані про фонд оплати праці, обсяги
продукції, виробіток на одного працівника, дані щодо простоїв та невиробничих
витрат. Комплекс цих джерел дозволяє всебічно оцінити вплив витрат на працю
на результати діяльності.
Значення цього аналізу для фінансової стабільності підприємства є
суттєвим. Ефективне управління витратами на оплату праці дає змогу
збільшувати продуктивність без надмірного розширення штату, оптимізувати
розподіл фонду, знижувати собівартість продукції та забезпечувати стале
зростання прибутковості. Якщо ж витрати на персонал зростають швидше, ніж
доходи чи виробіток, це стає сигналом загрози — підприємство може втрачати
конкурентоспроможність та фінансову рівновагу.
Проаналізуємо спершу ефективність використання витрат на заробітну
плату на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 роки. Дані аналізу відображені у
табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Аналіз ефективності використання фонду оплати праці на
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 роки
№ Показник Абсолютна зміна, тис.грн Відносна зміна, %
2023р./ 2024р./ 2023р./ 2024р./
2022р. 2023р. 2022р. 2023р.
1 Продуктивність праці, тис.грн. -827,20 -1379,61 -32,54 -80,45
2 Середня зарплата одного
17,55 -41,28 +30,0 -54,27
працівника в рік, тис.грн.
3 Фонд оплати праці, тис.грн. 471 -13296 +2,68 -73,75
4 Чистий дохід від реалізації
-356193 -360824 -46,71 -88,78
продукції, тис. грн.
Джерело: сформовано та пораховано автором на основі документів фінансової
та бухгалтерської звітності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 роки
87
Результати аналізу за даними табл. 3.4 у 2023 році до 2022-го демонструють
негативні тенденції зміни ключових показників – якості праці (продуктивності
праці) на 827,2 тис.грн (-32,54%) та чистого доходу від реалізації продукції на
356193 тис.грн. (-46,71%) при одночасному зростанні середньої зарплати одного
працівника, відповідно на 17,55 тис.грн. та 30% і фонду оплати праці – на
471тис.грн. (+2,68%). З аналізу однозначно можна зробити висновок, що
допущена перевитрата фонду оплати праці та збільшення середньої зарплати у
2023 році не були ефективними, оскільки не забезпечили зростання якості праці
і ключового показника, від якого залежить фінансовий результат господарювання
та фінансова стабільність підприємства – доходу. Тенденція зміни показників у
2024 році до 2023 – го є ще гіршою, оскільки розриви у динаміці між усіма
показниками є достатньо значними, що було зумовлено періодом призупинення
виробництва у 2024 році.
З метою більш поглибленого аналізу ефектвиності формування та
використання фонду опалти праці на підприємстві, застосуємо факторний аналіз
важливого якісного показника – зарплатовіддачі, який відображає вклад
заробітної плати у досягнення ключових результативних показників діяльності
підприємства. Для цього за основу візьмемо показник основної зарплати, роль
якої полягає у «…її стимулюючому характері: формування її рівня в залежності
від трудового внеску працівника в результати роботи підприємства» [46].
Вихідні дані для аналізу згруповано у табл. 3.5, серед яких ключовими є
фонд оплати праці, основна зарплата, чистий дохід, показник валового прибутку,
що є визначальними в обчисленні показника зарплатовіддачі через вілносні
показники (рентабельність продаж, обернений показник рентабельності продаж
та рентабельність основної заробітнох плати).
88
Таблиця 3.5
Вихідні дані для факторного аналізу зарплатовіддачі на
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024 роки
№ Показник 2022 2023 2024
1 Фонд оплати праці, тис.грн. 17557 18028 4732
2 Основна заробітна плата, тис.грн. 12641 14603 4164
3 Чистий дохід від реалізації продукції,
762605 406412 45588
товарів, робіт, послуг, тис.грн.
4 Валовий прибуток, тис.грн. 46590 44973 7586
5 Частка основної зарплати, коефіцієнт 0,72 0,81 0,88
6 Рентабельність продаж, % до валового
6,11 11,07 16,64
прибутку
6 Обернений показник рентабельності 0,16 0,09 0,06
продажів
7 Рентабельність основної зарплати, 3,69 3,08 1,82
коефіцієнт
8 Зарплатовіддача 0,43 0,22 0,10
Джерело: сформовано та пораховано автором на основі документів
фінансової та бухгалтерської звітності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-2024
роки
Дані табл. 3.5 демонструють тенденцію зниження показника зарплатовіддачі
– з 0,43 грн. до 0,10 грн. Це означає, що кожна затрачена гривня на заробітну
плату на підприємстві приносить менше доходу, тобто її ефективність у
забезпечення фінансової стійкості зменшується: якщо у 2022 році це було 43 коп
прибутку на 1 грн. витрат на зарплату, то у 2024-му цей показник склав всього 10
коп.
За допомогою методу ланцюгових підстановок, методика використання
якого нами була розглянута вище, розрахуємо вплив трьох факторів на показник
зарплатовіддачі: частки фонду основної зарплати, оберненого показника
рентабельності продажів та рентабельності основної зарплати за формулою:
ЗВ = Чфозп х 1/Рпродаж х Рфозп (3.1)
89
Проведені розрахунки скорегованих показників відображено у таблицях 3.6
та 3.7.
Дані таблиць факторного аналізу 3.6 та 3.7 демонструють тенденцію
зниження показника зарплатовіддачі, як у 2023 році на 0,21 грн., так і у 2024-му
на 0,12 грн. В даному випадку можна відмітити два аспекти: надто мізерні
значення показника зарплатовіддачі та їх зниження по роках в динаміці. Так як
зарплатовіддача є індикатором того, наскільки ефективно підприємство
використовує працю своїх працівників і чи дають вкладені у персонал кошти
достатню віддачу, то за даними аналізу можна помітити зниження цієї
ефективності. І це тривожний сигнал для підприємства на фоні хронічного
кадрового дефіциту в Україні, коли значна частина кваліфікованого, економічно
активного трудового ресурсу країни виїхала за її межі через війну.
Таблиця 3.6
Факторний аналіз зарплатовіддачі на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
за 2022-2023 роки
Показники Частка Обернений Рентабельніс Зарплато- Вплив
зарплатовіддачі фонду показник ть основної віддача зміни
основої рентабельност зарплати факторів
зарплати і продажів
2022 рік 0,72 0,16 3,69 0,43 -
Скорегований, що 0,81 0,16 3,69 0,48 +0,05
відображає зміну
частки основної
зарплати
Скорегований, що 0,81 0,09 3,69 0,27 -0,21
відображає зміну
оберненого
показника
рентабельності
продажів
2023 рік 0,81 0,09 3,08 0,22 -0,05
Разом сума -0,21
факторів впливу
Джерело: розраховано автором
90
Таблиця 3.7
Факторний аналіз зарплатовіддачі на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
за 2023-2024 роки
Показники Частка Обернений Рентабельність Зарплато- Вплив
зарплатовіддачі фонду показник основної віддача зміни
основої рентабельності зарплати факторів
зарплати продажів
2023 рік 0,81 0,09 3,08 0,22 -
Скорегований, 0,88 0,09 3,08 0,24 +0,02
що відображає
зміну частки
основної
зарплати
Скорегований, 0,88 0,06 3,08 0,16 -0,08
що відображає
зміну
оберненого
показника
рентабельності
продажів
2024 рік 0,88 0,06 1,82 0,10 -0,06
Разом сума -0,12
факторів
впливу
Джерело: розраховано автором
Зміна показника зарплатовіддачі має вирішальне значення не тільки для
ефективності господарської діяльності, а й для зміцнення фінансової стійкості
підприємства у майбутньому. Високий рівнь зарплатовіддачі свідчить про
продуктивну працю, зростання доходів та економічну результативність
використання персоналу, підсилює його рентабельність, забезпечує стійкий
фінансовий результат і дозволяє підтримувати вищий рівень ліквідності; низький
– навпаки, відображає проблеми в управлінні персоналом, неефективне
використання кадрового ресурсу, можливі організаційні чи технологічні
проблеми на підприємстві, зниження прибутковості та дефіцит оборотних
коштів, що в перспективі може створювати ризики втрати стабільності.
91
Проте факторний аналіз показав той резерв, що може використати
підприємство для зміни ситуації на краще. Позитивний вплив на зміну показника
зарплатовіддачі в обох звітних періодах мало зростання частки основної
зарплати. Зростання частки основної зарплати у структурі фонду оплати праці
загалом може свідчити про більш стабільну, передбачувану та кваліфіковану
систему організації праці. Воно позитивно впливає на фінансову стійкість за
умови, що темпи зростання фонду оплати праці відповідають зростанню
продуктивності та доходів підприємства. У випадку з ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
маємо тенденцію зниження продуктивності праці та доходів підприємства.
На підставі результатів аналізу в цілому можна зазначити, що праця
працівників на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» є низько мотивованою та
низькопродуктивною. З одного боку, це може бути зумовлено пригніченим
емоційним станом працівників, що сьогодні як усі українці живуть в постійному
стресі, зумовленому фактором війни. З іншого боку, керівництву підприємства
необхідно повністю переосмислити свою кадрову політику, розробити нову
стратегію розвитку персоналу, сприяти його професійному розвитку, мотивації
праці та використовувати адекватні рівні заробітних плат, орієнтуючись на
сучасні тенденції розвитку ринку праці.
З метою зростання ролі мотиваційної складової праці працівників,
зростання їх продуктивності та підвищення ефективності використання фонду
оплати праці, вважаємо за доцільне введення на підприємстві посади менеджера
з персоналу (HR) – управлінця, здатного взяти на себе функції, які сьогодні часто
«розпорошені» між бухгалтерією, керівниками змін і відділом кадрів. В структурі
штатного розпису такої посади на заводі не передбачено, а жоден з його
підрозділів не займається мотивацією цілеспрямовано, комплексно та
професійно. Менеджер з персоналу володіє ж компетенціями з аналізу потреб
працівників, вміє комунікувати з працівниками, своєчасно виявляти проблеми та
реагувати на них, що є одним з найпотужніших нематеріальних стимулів.
92
Одним з головних завдань менеджера з персоналу на підприємстві з
низькими зарплатами є побудова прозорої системи справедливої та керованої
мотивації. Він здатен розробити такі механізми преміювання, які будуть
зрозумілими кожному працівнику, забезпечать чіткий зв’язок між результатом і
винагородою та унеможливлять суб’єктивний вплив окремих керівників. Завдяки
цьому працівники відчуватимуть, що їх внесок на підприємстві є поміченим і
оціненим.
Крім того, фахівець з управління персоналом здатен запровадити на
постійній основі аналіз показників продуктивності та якості праці. У лікеро-
горілчаному виробництві особливу роль відіграють дотримання технологічних
карт, мінімізація браку, дисципліна на лініях розливу та акуратність роботи з
обладнанням. На основі цих показників управлінець здатен формувати не тільки
індивідуальні, а й командні стимули, що сприятимуть розвитку здорової
конкуренції між змінами чи бригадами.
Важлива роль HR в удосконаленні системи оплати праці на підприємстві.
Навіть за умови наявності обмежених фінансових можливостей на підприємстві,
він може запропонувати оптимізацію фонду оплати праці: перерозподіл між
основною та додатковою зарплатою, введення KPI, зменшення необґрунтованих
виплат, впорядкування надурочної роботи. Результатом такої оптимізації буде
реальна економія коштів без зниження мотивації, а подекуди — навіть із її
зростанням. Функції менеджера з персоналу відображені у табл. 3.8.
Економічна доцільність та ефективність впровадження посади менеджера з
персоналу полягатиме у наступних результативних показниках:
- зменшенні виробничого браку через підвищення дисципліни та адаптації
нових працівників;
- зростанні продуктивності праці;
- економії фонду оплати праці за рахунок оптимізації витрат.
93
Таблиця 3.8
Функції менеджера з персоналу для підвищення мотивації праці і
оптимізації фонду оплати праці на підприємстві
Функціональний Конкретні функції HR Очікуваний результат
напрям
Набір персоналу Підбір працівників на виробництво, Зменшення плинності,
інтерв’ю, перевірка кваліфікації якісний добір
Адаптація новачків Створення адаптаційної програми, Скорочення браку,
наставництво, супровід першого швидше входження у
місяця роботу
Навчання та розвиток Проведення інструктажів, організація Підвищення кваліфікації та
навчання технологіям, контроль продуктивності
компетентностей
Мотивація персоналу Розробка систем преміювання, KPI, Підвищення залученості,
прозорих правил оплати праці менше конфліктів
Табелювання й Взаємодія з керівниками змін, аналіз Зменшення втрат робочого
контроль дисципліни прогулів, контроль простоїв часу
Внутрішні комунікації Проведення зборів, опитувань, Зростання довіри,
пояснення змін, покращення лояльності
атмосфери
Оцінка персоналу Періодичне оцінювання, визначення Формування кадрового
кращих працівників резерву
Соціальні ініціативи Корпоративні програми, заохочення, Підвищення корпоративної
заходи культури
Участь у плануванні Аналіз зарплат, оптимізація надбавок Раціональне використання
ФОП і премій фонду оплати праці
Контроль дотримання Перевірка кадрових документів, Зниження ризиків штрафів
трудової дисципліни графіків, наказів і спорів
Для розрахунку економічного ефекту по кожному показнику візьмемо за
основу середньостатистичні показники доходів та витрат досліджуваного
підприємства, орієнтуючись на 2022-2023 роки, коли його діяльність була без
зупинок виробничих потужностей та середньостатистичні рівні зміни показників,
притаманних лікеро-горілчаній промисловості.
Якщо врахувати, що рівень втрат від браку на підприємствах харчової
промисловості в середньому складають 2% від собівартості, то при річних
витратах на виробництво 500 млн грн, витрати від браку становитимуть в
середньому ≈ 10 млн. грн.
94
Завдяки менеджеру з персоналу (реалізації процесів адаптації, контролю і
навчання) рівень браку зменшиться на 0,2–0,5%, тобто економія витрат
становитиме: 20000 – 50000 грн. на рік.
При річному обсязі реалізації в 600 млн.грн. навіть мінімальне зростання
продуктивності праці на 2% внаслідок покращення мотивації праці забезпечить
12 млн. грн. приросту продуктивності, з яких орієнтовно мінімум 10%
відобразиться на прирості прибутку в 1,2 млн.грн.
Щодо ефективності формування фонду оплати праці, то слід зазначити, що
його перевитрата зумовлена, зазвичай нераціональними преміями, неузголденою
понадурочною роботою, «зайвими» доплатами. Менеджер з персоналу за
рахунок введення контролю КРІ, табелювання, нормування праці може досягти
значного ефекту, оптимізувавши розмір фонду оплати праці.
Так, очікуване зменшення нераціональних витрат хоча б на 1% при розмірі
фонду оплати праці в 20 млн. грн. становитиме 200 тис.грн. економії в рік.
Таким чином, загальний економічний ефект за рахунок роботи менеджера
з персоналу для підприємства становитиме в середньому: 10000 тис.грн. + 20 тис.
грн. (50 тис. грн.) + 1200 тис.грн. + 200 тис.грн. = 11420 – 11450 тис.грн.
Систематичний аналіз ефективності витрат на оплату праці за рахунок
заходів, що базуються на мотивації, дозволить підприємству утримувати баланс
між інвестиціями в людський капітал і необхідністю забезпечення фінансової
стабільності та сформує основу для довгострокового розвитку, підвищення
продуктивності праці та його конкурентоспроможності.
3.3. Організація проведення аудиту розрахунків з оплати праці та
розробка пропозицій щодо підвищення ефективності внутрішнього
контролю розрахунків з персоналом
95
В діяльності будь-якого підприємства аудит відіграє важливу яроль як
інструмент та засіб контролю. Його результати дають можливість керівнику
оцінити поточний стан ведення обліку на підприємстві та своєчано зреагувати на
слабкі місця, що потребують негайного втручання і вирішення.
Аудит розрахунків з оплати праці на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» в системі
управління підприємством виконує роль дного із засобів контролю, який
організовується з метою попередження та уникнення непередбачуваних витрат і
штрафів у майбутньому, оскільки саме ця ділянка обліку є однією з найбільш
ризикових і чутливих до помилок. Аудит здійснюється, щоб перевірити
правильність нарахування заробітної плати, дотримання вимог чинного
законодавства, коректність відображення розрахунків у бухгалтерському обліку
та фінансовій звітності, тобто встановити відповідність обліку підприємства
трудовому і податковому законодавсту, а також оцінити ефективність системи
внутрішнього контролю на підприємстві.
Аудиторській перевірці з розрахунків з оплати праці на підприємстві
підлягають: показники дотримання трудової дисципліни та трудового
законодавства, кадрова політика та політика оплати і стимулювання праці,
система внутрішнього контролю операцій з оплати праці, первинні документи з
обліку праці та її оплати, зобов’язання з оплати праці, рахунки за заробітною
платою (рахунок 66), розрахунки з податку на доходи фізичних осіб (рахунок 64)
та за страхуванням (рахунок 65), витрати з оплати праці (рахунки 23, 91, 92, 93,
94), відрахування на соціальні заходи (рахунки 23, 91, 92, 93, 94).
Обʼєктами перевірки під час аудиту розрахунків з оплати праці на
підприємстві є такі показники:
- чисельність працівників за посадами, професіями і кваліфікаціями;
- витрати робочого часу у людино-годинах чи людино-днях;
- обсяг виготовленої продукції у натуральних вимірниках;
- розмір фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань;
96
- суми нарахованих премій, відпускних;
- розмір відрахувань за їх видами та інші.
Якість результатів аудиторської перевірки розрахунків з оплати праці на
ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» залежить від повноти та достовірності джерел інформації,
які беруться за основу при здійсненні оцінки правильності нарахувань та
утримань, дотримання встановлених на підприємстві термінів виплати
заробітної плати та інших платежів, вчасності оплати податків та утримань із
нарахувань, правильності відображення господарських операцій по заробітній
платі у бухгалтерському обліку і звітності.
Згідно Статуту підприємства, управління поточною господарською
діяльністю підприємства здійснює Дирекція, до складу якої входять Генеральний
директор та директори за напрямами. Основним завданням Дирекції є своєчасне
та ефективне планування, організація та контроль за поточною діяльністю
Товариства. Саме з метою контролю Генеральним директором наказом
призначається внутрішня перевірка (аудит) розрахунків з оплати праці в складі
групи осіб, компетентних в питаннях аналізу, обліку та фінансової звітності.
Такими особами можуть бути фінансовий (адміністративний) директор,
головний економіст та головний бухгалтер.
Також з метою проведення зовнішнього незалежного аудиту розрахунків з
оплати праці підприємство може звертатися до приватних аудиторських
компаній, де працюють професійні аудитори. Аудитори повинні бути
компетентними в питаннях трудового законодавства (Кодекс законів про працю),
знати законодавчі та нормативні акти та зміни до них, що регулюють
підприємницьку діяльність, в т.ч. положення щодо оподаткування, правових
статусів підприємств тощо; усі форми фінансової звітності; регістри обліку
(Журнал 5 (розділ III) або 5А, Відомість 5-м); залучати до аудиту платіжні
відомості, інші внутрішні документи, що містять інформацію про умови праці
97
(накази, картки, особові справи працівників), методичні матеріали, інструкції,
нормативи.
Джерела, які долучаються до аудиторської перевірки розрахунків з оплати
праці можна поділити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні джерела, такі як
економічна звітність, галузеві угоди та державні статистичні дані, надають
обʼєктивну оцінку зовнішнього середовища підприємства, а внутрішні –
доповнюють зовнішню оцінку, формують загальну уяву про ситуацію на
підприємстві та ефективність управління персоналом. Поєднання зовнішніх та
внутрішніх джерел забезпечує повноту та обʼєктивність аналізу розрахунків з
персоналом на підприємстві.
Організаційно процес зовнішнього аудиту на підприємстві починається з
подачі його керівником запиту на проведення аудиторської перевірки
розрахунків з оплати праці за визначений період часу. Аудиторська перевірка
починається з планування. При складанні плану аудитор може використати
форму, представлену у Національному нормативі аудиту № 9. У плані аудитор
визначає обсяг перевірки, перелік ризиків, що можуть вплинути на правильність
розрахунків, а також формує перелік необхідних документів, які мають бути
йому надані представниками бухгалтерії та відділу кадрів підприємства: штатний
розпис, накази щодо прийняття, звільнення та переведення, табелі обліку
робочого часу, розрахунково-платіжні відомості, первинні документи щодо
відпусток, лікарняних, премій, надбавок та інші регістри обліку. На цьому етапі
аудитор оцінює систему внутрішнього контролю на даному підприємстві і
визначає, чи є чітке розмежування функцій між бухгалтерією та відділом кадрів,
чи ведеться належний облік робочого часу, чи погоджуються зміни у
нарахуваннях відповідальними особами.
Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці важливим для
аудитора є використання ним аналітичних та контрольних процедур. Аудитор
перевіряє відповідність посадових окладів штатному розпису, правильність
98
нарахування надбавок і доплат, відповідність нормам трудового законодавства
щодо відпусток, лікарняних та індексації. Також аналізується повнота
відображення розрахунків у регістрах бухгалтерського обліку та правильність
формування витрат на оплату праці у собівартості. Оцінюються взаємозв’язки
між фондом оплати праці, чисельністю персоналу та продуктивністю. Також
перевіряється узгодженість даних бухгалтерського обліку з податковою та
статистичною звітністю підприємства.
Перевірка правильності нарахування і виплати заробітної плати
працівників з почасовою формою оплати праці дає можливість виявити:
- чи відповідає інформація, відображена у відомостях на виплату
заробітної плати сформованим тарифікаційним спискам працівників;
- чи є проставлені у відомості печатки, підписів керівника та бухгалтера;
- чи є у відомостях необумовлені виправлення;
- чи зазначені дати виплат і підписи працівників про отримання заробітної
плати;
- чи правильно здійснено підрахунки в платіжній відомості;
- чи вірно визначені суми утриманих і перерахованих податків із
заробітної плати працівників;
- чи співпадають підписи у платіжній відомості з особовою справою
працівників;
- чи вірно оформлені розрахунково-платіжні відомості.
Часті недоліки в аудиті розрахунків з оплати праці можуть виникати через
неефективність роботи облікового апарату на підприємстві, оскільки функції
контролю залишаються без належної уваги.
Типовими помилками, які виявляються в ході аудиторської перевірки
розрахунків з оплати праці є: перекручування даних, що є причинами відхилень
мж даними синтетичного і аналітичного обліку рахунка 66 «Розрахунки з оплати
праці»; неповне утримання авансів; включення до розрахунково-платіжних
99
відомостей «підставних» осіб; неправильне відображення дати прийому чи
звільнення працівника; завищення посадового окладу; помилки у кількості
порахованих робочих днів для розрахунку виплат з тимчасової непрацездатності
та інші.
В рамках дослідження діяльності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» нами виявлено, що
протягом останніх трьох років зовнішній аудит розрахунків з оплати праці на
підприємстві не проводився. І це негативний чинник, оскільки відсутність
перевірки розрахунків з оплати праці може нести як економічні, так і соціальні
ризики для самого підприємства та його працівників. Підтвердженням цього є
виявлені нами два судові рішення щодо несвоєчасної виплати заробітної плати
працівникам при звільненні, що свідчить про існуючі проблеми у системі
внутрішнього контролю системи оплати праці на даному підприємстві [51, 52].
Варто зазначити, що на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» система внутрішнього
контролю є досить слабкою і не забезпечує достатність реалізацїі функції
управління оплатою праці на підприємстві. З працюючих шести бухгалтерів
відсутня посада бухгалтера-ревізора (аудитора), основне функціональне
призначення якого було б повʼязане з системним внутрішнім аудитом
правильності обліку господарських операцій, повʼязаних з оплатою праці.
Враховуючи, що стаття «Витрати на оплату праці» на підприємстві є вагомою у
складі собівартості продукції, то на нашу думку важливо на постійній основі
здійснювати контроль за використанням робочого часу, правильністю
розрахунків заробітної плати, нарахувань та утримань і своєчасністю
розрахунків з працівниками.
Внутрішній контроль розрахунків з оплати праці на підприємстві частково
здійснює головний бухгалтер, в компетенції якого, як аудитра входять (рисунок
3.1):
- перевірка наявності заповненої усієї первинної документації, де
фіксується процедура нарахування заробітної плати, відпускних, премій, інших
100
винагород, різного роду матеріальних виплат. Обʼєктом перевірки є правильність
оформлень цих документів, дати їх створення, наявність необхідних підписів та
заповнених реквізитів;
- перевірка правильності нарахувань усіх видів виплат з дотриманням
норм та вимог чинного трудового законодавства, внутрішніх документів
підприємства, що визначають процедури та терімни (облікова політика
підприємства, Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про
преміювання, розрахунково-платіжні відомості, таблелі обліку фактично
відпрацьованого часу, банківські документи тощо);
- перевірка правильності відображення в обліку типових операцій з
нарахування виплат працівникам підприємства.
Проте, варто зауважити, що комплексну перевірку розрахунків з оплати
праці та їх обліку на підприємстві головний бухгалтер часто не здійснює. Звірка
відбувається в тому випадку, коли виявляється невідповідність проведених сум
чи платежів, виявлених при закритті звітних періодів.
Тому можна зауважити, що внутрішній контроль на підприємстві не
забезпечує в достатній мірі реалізацію функції управління і не є ефективним
засобом зворотного звʼязку між обʼєктом управління (заробітною платою) та
органом управління, що надавав би інформацію про дійсний стан обʼєкта і
фактичне виконання управлінських рішень. Адже його метою має бути
забезпечення законності, точності і своєчасності усіх операцій, пов’язаних з
нарахуванням та виплатою заробітної плати та мінімізації ризиків фінансових
порушень і необґрунтованих витрат.
Такий контроль має гарантувати працівникам отримання належних їм сум,
і дотримання підприємством вимог КЗпП, податкового законодавства і
внутрішніх положень та прямо впливає на фінансову дисципліну, репутацію та
стабільність роботи підприємства. З наявних судових позовів від працівників
випливає, що внутрішній контроль за розрахунками з оплати праці слабкий і
101
негативно впливає на мотивацію праці та ефективність використання фонду
оплати праці.
Аналіз окремих виплат працівникам (заробітної плати, відпускних) дав
можливість виявити факт невиплати заробітної плати окремим категоріям
працівників, в т.ч. представникам адміністрації та робітникам, відправлення їх у
відпустки без збереження заробітних плат. Це свідчить про відсутність гарантій
працівникам щодо дотримання підприємством вимог законодавства.
Важливим елементом внутрішнього контролю для ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
має бути чітке розмежування обов’язків між працівниками: одна особа не
повинна одночасно вести табелі, нараховувати зарплату та її виплачувати. Це
збільшує ризик зловживань. Корисною практикою є впровадження системи
подвійного погодження премій, надбавок і змін у нарахуваннях, що підвищує
прозорість та об’єктивність процесу мотивації.
Основними завданнями внутрішнього контролю розрахунків з оплати праці
на підприємстві мають бути наступні (див. рис. 3.1).
Перевірка законності нарахувань і Контроль повноти та достовірності
виплат первинних документів
Забезпечення своєчасності Перевірка правильності розрахунку
розрахунків податків та внесків
Виявлення помилок, дублювань та Аналіз ефективності використання
необґрунтованих витрат фонду оплати праці
Забезпечення захисту від Підтримка прозорості та довіри в
зловживань та шахрайства трудових відносинах
Рис. 3.1. Основні завдання внутрішнього контролю розрахунків з оплати
праці на підприємстві
Результати аудиту сформували основу для розробки пропозицій щодо
вдосконалення внутрішнього контролю на підприємстві. Одним із ключових
102
напрямів його удосконалення є автоматизація обліку, зокрема впровадження
систем електронного табелювання та обміну даними між кадровою службою і
бухгалтерією. Це зменшує ризик помилок, пов’язаних з ручним введенням даних.
Доцільним для підприємства є також регулярне оновлення штатного розпису та
своєчасне документування змін у кадровій інформації, що унеможливлює
ситуації, коли виплати здійснюються на підставі застарілих даних.
Окремої уваги заслуговує навчання персоналу відділу кадрів і бухгалтерії,
адже частина помилок виникає через недостатнє знання законодавства чи нових
вимог.
У звʼязку з цим підприємству ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» рекомендуємо
запровадити посаду бухгалтера-ревізора для контролю за витратами, в т.ч.
заробітною платою або внести додаткові повноваження з аудиту витрат у
посадову інструкцію головного бухгалтера. Взірець посадової інструкції
бухгалтера-ревізора наведено у Додатку Ж. На підприємстві необхідно
впроваджувати періодичні внутрішні перевірки, незалежні від щорічного аудиту,
які дають змогу оперативно виявляти відхилення та коригувати процеси, а також
замовляти незалежний зовнішній аудит розрахунків з оплати праці в
аудиторських компаніях з періодичністю один раз на три роки.
Це сприятме формуванню ефективної системи внутрішнього контролю
витрат, спрямованих на виплату зарплати, сприятиме забезпеченню
достовірності усіх повʼязаних з цим процесом розрахунків, зниженню ризиків
фінансових порушень та підвищенню загальної фінансової стійкості
підприємства. Крім того, запровадження на постійній основі періодичних
аудиторських перевірок, впливтаиме на зміцнення довіри працівників,
покращить якість управлінських рішень та забезпечить сталий розвиток бізнесу.
103
ВИСНОВКИ
Результати проведеного дослідження за темою магістерської роботи дали
можливість сформулювати наступні висновки:
1) Вивчено економічну сутність оплати праці, яка полягає не тільки в
тому, що вона є винагородою за працю і однією з форм доходів працівника, а й
уособлює в собі комплекс економічних відносин, що виникають між
роботодавцем і працівником у процесі розподілу доходу підприємства,
одночасно виступаючи інструментом мотивації працівників.
2) Зʼясовано роль оплати праці у системі управління підприємством, що
полягає у тому, що вона є складовою собівартості продукції, бере участь у
формуванні доданої вартості, а отже впливає на здатність підприємства
залишатися фінансово стійким і конкурентоспроможним; регулює трудову
поведінку працівників, забезпечує відтворювальну функцію робочої сили, є
потужним мотиваційним фактором. Раціональна структура та ефективне
управління витратами на оплату праці забезпечують підприємству стабільний
розвиток та підвищення добробуту його працівників.
3) Вивчення організаційних аспектів ведення бухгалтерського обліку
розрахунків з оплати праці дало можливість дослідити, що в основі його
організації лежить поєднання правових норм, методичних підходів і внутрішніх
процедур підприємства. Організація коректного обліку на підприємстві потребує
чітко визначеної облікової політики, стандартизованих форм первинних
документів, регламентованих процедур нарахування і виплат, а також системи
внутрішнього контролю і аудиту. Умови воєнного стану створюють нові виклики
для бізнесу і вимагають додаткової уваги до документування відхилень від
звичних процедур, забезпечення безпеки розрахунків та своєчасного
інформування працівників.
104
4) Вивчення методичних підходів до проведення аналізу фонду оплати
праці та аудиту розрахунків з оплати праці на підприємстві дало можливість
визначити етапність аналітичних процедур та необхідність застосування
факторного аналізу для зясування причин зміни фонду оплати праці, дотримання
правильності процедур нарахування, виплат та утримань із заробітної плати.
5) Обʼєктом дослідження особливостей обліку, аналізу і аудиту
розрахунків з поплати праці було обрано ТОВ ЗЛГЗ «Златогор». Аналіз основних
економічних та фінансових показників його діяльності за 2022-2024 роки
продемонстрував: значний спад усіх економічних показників у 2024 році, що
повязано з частковою призупинкою виробничих потужностей підприємства.
Проте, не зважаючи на складність ведення бізнесу в умовах війни, підприємство
зуміло оптимізувати витратну сторону своєї діяльності, прийняти правильні
стратегічні рішення і ефективно управляти фінансами, що зумовило позитивні
зміни у структурі капіталу та дало можливість підприємству залишитися з
незначним, проте прибутком.
6) Аналіз показників фінансової стійкості ТОВ ЗЛГЗ «Златогор»
продемонстрував низькі показники фінансової незалежності (12-14% при нормі
більше 50%); низький коефіцієнт фінансової стабільності, що свідчить про
спроможність підприємства тільки за рахунок власного капіталу покривати свої
усі зобов’язання на 14-16% за норми більше 100%; високий коефіцієнт фінансової
залежності, який за значенням перевищує норматив в середньому у 4 рази;
наявність не значного обсягу власного оборотного капіталу, тенденція зростання
якого зафіксована у 2024 році (на 18848 тис. грн) та високого коефіцієнту його
маневреності, який відображає частку власних коштів, вкладених в оборотні
активи (майже 100% його обсягу); високу частку оборотних активів (майже
100%) у структурі майна, де переважає дебіторська заборгованість; практично
нульовий коефіцієнт заборгованості і фінансового ризику.
105
7) Аналіз показників ділової активності ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» за 2022-
2024 роки дав можливість виявити негативну тенденцію сповільнення
оборотності ключових показників складу активів (дебіторської заборгованості,
термінів її погашення, які зростають у 2024 році, активів підприємства, вкладених
в запаси, загального обсягу активів) та пасивів (кредиторської заборгованості,
зростання днів її погашення, сповільнення оборотності власного капіталу).
8) На досліджуваному підприємстві синтетичний та аналітичний облік
розрахунків з оплати праці на достатньому рівні, має належне документальне
забезпечення, ведеться відповідно до Національних Положень (стандартів)
бухгалерського обліку та законодавчих актів і є ключовим інструментом
контролю розрахунків на підприємстві.
9) Дослідження автоматизації розрахунків з оплати праці на підприємстві
дало можливість виявити зміну програмного забезпечення з 1С-бухгалтерії на
M.E.Doc.Зарплата, проте ця програма не є інтегрованою у CRM-систему
підприємства, що зумовлює збільшення часу на обробку документів. З метою
автоматизції кадрового обліку, запропоновано запровадження електронних
табелів та системи контролю робочого часу, електронного документообігу через
внутрішні платформи, такі як Бітрікс24, інтеграції бухгалтерського обліку з HR-
модулями, що сприяло б поєднанню кадрового обліку, графіків роботи
оцінки персоналу та нарахування зарплати в єдиний інформаційний простір.
10) Аналіз фонду оплати праці та ефективності його використання показав
негативну тенденцію зниження показника продуктивності праці і чисельності
працівників, що зумовило зменшення фонду оплати праці. Приріст темпів
зростання середньої зарплати над темпами зростання продуктивності праці та
зниження показника зарплатовіддачі на ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» засвідчив про
неефективність використання коштів, спрямованих на оплату праці та їх
формування. Низькі зарплати, мала частка додаткової зарплати у структурі фонду
оплати праці та використання прямої відрядної системи оплати праці для
106
виробничих робітників на підприємстві, формує основу для демотивації праці. З
метою підвищення рівня мотивації праці працівників, зростання їх
продуктивності та підвищення ефективності використання фонду оплати праці,
запропоновано запровадити відрядну систему оплати праці на окремих участках
роботи для робітників допоміжного виробництва та запровадження посади
менеджера з персоналу (HR). Економічно доведено, що посада менеджера з
персоналу внесе значні позитивні зміни у формування кадрової політики на
підприємстві і забезпечить йому додатковий економічний ефект в сумі від 11420
– 11450 тис.грн. економії витрат на рік.
11) Вивчення використання аудиту в оцінці розрахунків з оплати праці на
досліджуваному підприємстві дало можливість виявити відсутність проведення
зовнішнього аудиту за останні три роки та слабку неефективну систему
внутрішнього контролю. Дана проблема стала однією з ключових факторів
виявленої у дослідженні демотивації праці на підприємстві. З метою формування
ефективної системи внутрішнього контролю витрат, спрямованих на виплату
зарплати, ТОВ ЗЛГЗ «Златогор» запропоновано запровадити посаду бухгалтера-
ревізора для контролю витрат, в т.ч. на заробітну плату або внести додаткові
повноваження з аудиту витрат у посадову інструкцію головного бухгалтера. Це
сприятиме зниженню ризиків фінансових порушень та підвищенню загальної
фінансової стійкості підприємства.
107
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лоскоріх Г.Л., Перчі О.Ф. Поняття «оплата праці» та «заробітна плата»:
обліковий та податковий аспекти в державному й приватному секторах
економіки. Інвестиції: практика та досвід. 2025. № 14. С. 197-205.
2. Вудвуд В.В., Косменко Л.В. Поняття заробітної плати та напрями її
оптимізації в сучасних ринкових господарювання. Вісник Чернівецького
торговельно-економічного інституту. 2017. № 14. С. 125-130.
3. Балан О. Д., Савченко Ю. К. Оплата праці та її соціально-економічні
аспекти. Агросвіт. 2018. № 10. С. 22-26.
4. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини:
[підручник] / О.А. Грішнова. – 4-те вид., оновлене. К.: Знання, 2009. 390 с.
5. Колот А. М. Дослідження проблем оплати праці: порівняльний аналіз
(Україна та країни ЄС) / А. М. Колот, Г. Т. Куліков, О. М. Поплавська. Україна:
аспекти праці. 2009. № 1. С. 49.
6. Калина А.В. Розвиток соціально-економічної категорії «заробітна плата»
та передумови для формування її гідного рівня. Соціально-трудові відносини:
теорія та практика. 2017. № 1. С. 212-223.
7. Про оплату праці: Закон України від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР:
станом на 24 серпня 2024 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-
%D0%B2%D1%80#Text (Дата звернення: 11.10.2025).
8. Ткаченко О. С. Економічна сутність поняття «оплата праці» та підходи до
її визначення / О. С. Ткаченко, Р. В. Величко // Наукові та прикладні аспекти
удосконалення обліково-фінансового забезпечення підприємств в умовах
нестійкої економіки (з нагоди 100-річчя з часу заснування Дніпровського держ.
аграр.-екон. ун-у) : колективна монографія / за заг. ред. І. П. Приходька, О. М.
Губарик. – Дніпро : Пороги, 2021. – С. 113-122. – Режим доступу:
http://dspace.dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/6523.
108
9. Лисак В.Ю. Сутність заробітної плати та її значення в процесі
економічного управління підприємством. Економіка і суспільство. 2016. № 4.
URL: https://economyandsociety.in.ua/journals/4_ukr/43.pdf
10. Поліщук, І. Сяська та О. Савченко Сучасні тенденції та особливості
оплати праці в умовах воєнного стану. Економічний вісник Національного
технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2024.
№ 31. URL: https://ev.fmm.kpi.ua/article/view/324288. (Дата звернення:
14.10.2025).
11. Міщенко К. Облік зарплати та розрахунків із працівниками (19 липня
2023р.). URL: https://factor.academy/blog/oblik-zarplati-ta-rozraxunkiv-iz-
pracivnikami/ (Дата звернення: 14.10.2025).
12. Кодекс законів про працю України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#top (Дата звернення: 18.10.2025).
13. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року№ 2755-VI. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (Дата звернення: 18.10.2025).
14. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне
соціальне страхування: Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text (Дата звернення: 18.10.2025).
15. ІНСТРУКЦІЯ зі статистики заробітної плати, затверджено
Наказом Держкомстату України 13.01.2004 № 5. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0114-04#Text (Дата звернення: 14.09.2025).
16. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16
"Витрати", завтерджено Наказом Міністерства фінансів України 31.12.99 № 318.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0027-00#Text (Дата звернення:
15.09.2025).
17. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати
працівникам" завтерджено Наказом Міністерства фінансів України 28.10.2003 №
109
601. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1025-03#Text (Дата звернення:
15.09.2025).
18. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом
Міністерства фінансів України 30.11.1999 р. №291 (у редакції наказу
Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1591) (z1556-11). URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1557-11#Text (Дата звернення: 22.09.2025).
19. Оплата праці працівників, які перебувають на території України, яка
захоплена агресором під час збройної агресії проти України, або в межах районів
воєнних (бойових) дій або блокованих районів. Роз’яснення НАДС. URL:
https://nads.gov.ua/vidpovidi-na-aktualni-pitannya-roboti-derzhavnoyi-sluzhbi-u-
voyennij-period/oplata-praci-ta-inshi-viplati/oplata-praci-pracivnikiv-yaki-
perebuvayut-na-teritoriyi-ukrayini-yaka-zahoplena-agresorom-pid-chas-zbrojnoyi-
agresiyi-proti-ukrayini-abo-v-mezhah-rajoniv-voyennih-bojovih-dij-abo-blokovanih-
rajoniv?utm_source=chatgpt.com(Дата звернення: 18.09.2025).
20. Бондаренко Н. М., Бобирь О.І. Методичні підходи до аналізу витрат на
оплату праці. Науковий вісник Ужгородського національного університету.
2022. Випуск 43. С.19-25.
21. Подмешальська Ю.В., Бескоста Г.М., Стафійчук К.В. Аудит розрахунків
з оплати праці. Ефективна економіка, 2017. № 12. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5975 (Дата звернення: 22.09.2025).
22. Кравчук Д. Аудит розрахунків з оплати праці: огляд типових порушень
обліку та шляхи їх вирішення. ΛΌГOΣ. ONLINE, 2020. № 16. URL:
https://www.ukrlogos.in.ua/10.11232-2663-4139.16.39.html (Дата звернення:
30.09.2025).
23. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту :
підручник. Київ : Каравела, 2017. 520 с.
24. Бутинець Ф. Ф. Аудит : навч. посіб. Житомир : ЖДТУ, 2016. 512 с.
110
25. Барановська Т. В. Аудит : навчальний посібник. Київ : Центр учбової
літератури, 2015. 312 с.
26. Дрозд І. В. Аудит: методологія та організація : навч. посіб. Київ : КНЕУ,
2018. 368 с.
27. Кулаковська Л. П., Піча Ю. В. Аудит : навч. посіб. Київ : Кондор, 2015.
422 с.
28. Петрик О. А. Аудит : підручник. Київ : КНЕУ, 2016. 450 с.
29. Редько О. Ю. Внутрішній аудит на підприємстві : навч. посіб. Київ :
Центр учбової літератури, 2017. 280 с.
30. Сопко В. В. Бухгалтерський облік та аудит : навч. посіб. Київ : КНЕУ,
2015. 432 с.
31. Сухар Л. В. Аудит : навчально-практичний посібник. Львів : Магнолія,
2018. 304 с.
32. Жук В. М. Облік, аналіз і аудит у сучасних інформаційних системах :
монографія. Київ : Наукова думка, 2019. 350 с.
33. Hall J. A. Accounting Information Systems. 9th ed. Boston : Cengage
Learning, 2016. 912 p.
34. Singleton T., Singleton A., Bologna G. Fraud Auditing and Forensic
Accounting. 4th ed. Hoboken : John Wiley & Sons, 2017. 560 p.
35. Міжнародні стандарти аудиту (ISA). Міжнародні стандарти контролю
якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг. Редакція
IFAC, переклад АПУ. Київ : Аудиторська палата України, 2016. 1248 с.
36. Офіційний сайт ЗЛГЗ «Златогор». URL: https://zlatogor.ua/.
37. Порядок організації та ведення військового обліку призовників,
військовозобовязаних та резервістів, затверджений Постановою КМУ від 30
грудня 2022р. № 1487. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-
%D0%BF#Text (Дата звернення: 10.10.2025).
111
38. Про відпустки: Закон України № 504/96-ВР від 15 листопада 1996 року
зі змінами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-
%D0%B2%D1%80#Text.
39. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений
Постановою КМУ від 8 лютого 1995 року № 100 (зі змінами). URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text.
40. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій,
затверджена наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-99#Text.
41. Е-лікарняні: що потрібно знати кадровику. URL: https://vk24.ua/news/e-
likarnyani-scho-potribno-znati-kadroviku (Дата звернення: 10.10.2025).
42. Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності,
затверджена Наказом МОЗ України, Міністерства праці та соціальної політики
України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text (Дата звернення: 10.10.2025).
43. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 26 "Виплати
працівникам", затверджено наказом Міністерства фінансів України 28.10.2003 №
601. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1025-03#Text.
44. Клименко О. В. Інформаційні системи і технології в обліку. Навч.
посібник. – К., 2008. – 320 с.
45. Рибалко М. Заборона 1С та BAS в Україні: що змінює законопроєкт і як
діяти бюджетним установам уже зараз. URL:
https://intelserv.net.ua/news/material/id/1628.
112
46. Чміль Г.Л. Факторний аналіз фонду оплати праці персоналу компанії
індустрії гостинності. Агросвіт. 2020. № 15. С. 36-40. DOI:
10.32702/2306&6792.2020.15.36.
47. Огійчук, М.Ф. Аудит: організація і методика [Текст]: Навч. посібник для
вузів / М.Ф. Огійчук, І.Т. Новіков, І.І. Рагуліна. К.: Алерта, 2010. 584 с.
48. Акулов М.Г., Драбаніч А.В., Євась Т.В. та ін. Економіка праці і
соціально-трудові відносини [Текст]: Навч. посіб. / М.Г. Акулов, А.В. Драбаніч,
Т.В. Євась. К.: Центр учбової літератури, 2012. 328 с.
49. Ангеловська О.В., Синяєва Л.В. Аудит розрахунків з оплати праці та
типові помилки і порушення, що можуть бути виявлені при його проведенні.
Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного
університету (економічні науки), 2014. №1(25). С.14 -18.
50. Рішення № 125878915, 17.03.2025, Золотоніський міськрайонний суд
Черкаської області. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-
document/125878915/?utm_source=chatgpt.com/.
51. Рішення № 125232172, 13.02.2025, Золотоніський міськрайонний суд
Черкаської області/ URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/court-
document/125232172/?utm_source=chatgpt.com/.
52. Варакута Ю.М., Бобиль В.В. // Збірник наукових праць. – Д. : Вид–во
Дніпропетр. нац. ун–ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2012. – Вип. 3. – С.
18–22., c. 18–22].
53. Овчарова Н. В., Гутник К. В. Розрахунки за виплатами відпускних:
методичні засади внутрішнього контролю // Актуальні питання економіки,
обліку, фінансів і права: теорія і практика : збірник тез доповідей міжнародної
науково-практичної конференції, м. Полтава, 4 червня 2022 р. Полтава : Центр
фінансово-економічних наукових досліджень, 2022. С.10-12
113
54. Бразілій Н.М., Крот Ю.М. Особливості нарахування та обліку
відпускних в сучасних умовах господарювання. Причорноморські економічні
студії. 2019. Випуск 39-2. С. 89-93.
55. Чиж В.І., Крот Ю.М., Пастернак Я.П. Інтеграція управлінського обліку .
та внутрішнього аудиту для підвищення ефективності управління
підприємством. Сталий розвиток економіки. 2025. № 5(56). DOI:
https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-56-44.
56. Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання
собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджені наказом
Мінфіну України № 373 від 09.07.2007 р. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0047241-02#Text (Дата звернення:
14.10.2025).
57. Скорнякова, Ю., Лапшункова, О. Організація обліку розрахунків з
персоналом щодо оплати праці. Економіка та суспільство. 2025. № 56.
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-56-25.
58. Варламова І. С. Проблеми обліку заробітної плати на підприємстві та
напрямки його вдосконалення. Науковий вісник Херсонського державного
університету. 2019. Вип. 34. С. 135–139.
59. Подмешальська Ю. В., Панченко А. М. Удосконалення організації
обліку заробітної плати. Інвестиції: практика та досвід. 2020. No 1. С. 58–63.
60. Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність: Закон України
від 21 грудня 2017 року № 2258-VIII [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http:// http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2258-19.
61. Кузьмінська К.І., Іванова В.С. Особливостьі орагнізації обліку
розрахунків з працівниками на підприємстві. Підприємництво і торгівля, 2019.
№ 25. С. 33-37. https://doi.org/10.36477/2522-1256-2019-25-04.
114
62. Гунь В. О. Заробітна плата: українські та світові реалії / В. О. Гунь, К. В.
Кислиця [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. – Режим до-ступу
: http://194.44.12.92:8080/jspui/bitstream/123456789/2661/6/6.pdf.
63. Матюха М.М. Удосконалення організації обліку оплати праці на
виробничих підприємствах. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2021.
№ 15 (115). С. 32-36.
64. Шульга Н.В. Облік і аудит розрахунків з оплати праці та аналіз
ефективності використання трудових ресурсів: автореф. дис. канд. екон. наук за
спец. 08.00.09 Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами еко- номічної
діяльності) / Н.В. Шульга. К. 2008. 18 с.
65. Суліменко Л.А, Киян А.В, Вітер С.А. Облік і аналіз розрахунків з оплати
праці. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. 2018. Вип. 18. С. 395–404.
66. Столярук І.П., Поліщук М.В. Осбливості організації обліку розрахунків
з оплати праці в сучасних умовах. Економіка та суспільство. 2023. Випуск № 47.
URL: file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD/.
67. Гуренко Т. О. Облік оплати праці та трудові відносини у воєнний період.
Економіка та суспільство. 2022. Вип. 36. URL:
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/download/1153/1111/
68. Суліменко Л. А., Киян А. В., Вітер С. А. Облік і аналіз розрахунків з
оплати праці. Інфраструктура ринку. 2018. Вип. 18. С. 395–404.
69. Бухгалтерський облік : навчальний посібник / В. М. Краєвський, О.
П. Колісник, Н. В. Гуріна та ін. – Ірпінь : Університет ДФС України, 2021. 388 с.
70. Крисоватий, А. І. Бухгалтерський облік та оподаткування [Електронний
ресурс] : підручник / А. І. Крисоватий, В. М. Панасюк, І. В. Мельничук ; за заг.
ред. А. І. Крисоватого та В. М. Панасюк. - Тернопіль : ЗУНУ, 2024. - 637 с.
71. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: підручник [3-е
видан.] / [за ред. д.е.н., проф. П. О. Куцика; П. О. Куцик, В. І. Бачинський, Р. М.
Воронко, О. А. Полянська, С. І. Головацька, М. В. Корягін, К. І. Кузьмінська, М.
115
Ю. Чік]. – Львів : Видавництво Львівського торговельно-економічного
університету, 2023. 308 с.
72. Бухгалтерський облік : навч. посібник / Т.В. Давидюк, О.В. Манойленко,
Т.І. Ломаченко, А.В. Резніченко. – Харків, Видавничий дім «Гельветика»,
2016. 392 с.
73. Економічний аналіз : навчальний посібник для здобувачів вищої Е 45
освіти/ Н. Ю. Рекова, Є. О. Підгора, В. В.Ровенська, О. В. Латишева, Т. П. Гітіс,
І. Ю. Єрфорт, І. І. Смирнова, С. В. Касьянюк. – Краматорськ : ДДМА, 2021. 200 с.
74. Економічний аналіз [Електронний ресурс] : методичні рекомендації до
практичних завдань для студентів спеціальності 051 "Економіка" освітньої
програми "Економіка підприємства" першого (бакалаврського) рівня / уклад. М.
П. Мартіянова, Н. М. Усенко. – Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2024. 84 с.
75. Єршова Н. Ю. Економічний аналіз [Електронний ресурс] : навч. посібник
/ Н. Ю. Єршова ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Електрон. текст. дані.
– Харків, 2023. – 190 с. URI: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-
Press/66910.
76. Основи економічного аналізу : навч.-метод. посібник / В. М. Микитюк,
Т. М. Паламарчук, О. П. Русак [ та ін.]; за ред. В. М. Микитюка. – Житомир: Рута,
2018. – 440 с.
77. Огійчук М. Ф. Аудит: організація і методика : навч. посібник / М. Ф.
Огійчук, І. Т. Новіков, І. І. Рагуліна. – К. : Алерта, 2010. – 584 с.
78. Облік і аудит : навч. посібник / Т.М. Ковальчук, І.І. Никифорак; за ред.
Т.М. Ковальчук. – Вид. 2-ге, доп. та перероб. – Чернівці : Чернівец. нац. ун-т ім.
Ю. Федьковича, 2020. – 520 с.
116
ДОДАТОК А