ChSTU repository

1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
Факультет економіки і управління 
Кафедра обліку, аналізу і оподаткування 
Освітній ступінь «Магістр» 
Спеціальність 071 «Облік і оподаткування» 
 
Допущено до захисту  
завідувач кафедри д.е.н., професор 
____________ Валентина ГАВРИЛЕНКО 
«____»_________________2025 р. 
 
 
 
БІЛАН СОФІЯ АНАТОЛІЇВНА 
 
 
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА 
 
 
ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА ЩОДО ОСНОВНИХ 
ЗАСОБІВ: БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ТА ПОДАТКОВИЙ АСПЕКТИ  
(НА МАТЕРІАЛАХ ТОВ «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ», М. 
БАГАЧЕВЕ) 
 
 
 
 
Виконавець роботи:                          _____________           Білан С.А. 
                                                                                                            (підпис)                                  П.І.П.студента 
«____»______________2025 р. 
 
 
Науковий керівник: 
Д.е.н., професор                                   ______________            Чиж В.І.              
(науковий ступінь, вчене звання)                                                      (підпис)                             П.І.П. викладача 
«____»______________2025 р.                  
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 
  
5 
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП 6 
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ  
ФОРМУВАННЯ КОНТРОЛЮ, АНАЛІЗУ ТА ОБЛІКОВОЇ  
ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ВІДНОСНО ОСНОВНИХ 11 
ЗАСОБІВ  
1.1. 1.1. Економічна сутність та класифікація основних засобів,  
нормативно-правове регулювання фінансового та податкового обліку 11 
основних засобів в Україні 
1.2. Теоретичні аспекти формування облікової політики щодо основних  
засобів 19 
1.3. Мета та завдання контролю основних засобів 34 
1.4. Теоретичні аспекти аналізу основних засобів 40 
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ  
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ТОВ «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ  
ВИРОБІВ» 45 
2.1.Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Комбінат  
баранкових виробів» 45 
2.2 Облікова політика підприємства щодо основних засобів: порядок  
формування та документальне оформлення. 59 
2.3 Бухгалтерський облік основних засобів відповідно до облікової  
політики підприємства 73 
2.4 Податкові аспекти облікової політки щодо основних засобів на  
підприємстві 82 
2.5.Проведення зовнішнього контролю основних засобів на  
підприємстві 88 
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ,   
АНАЛІЗУ ТА ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ВІДНОСНО ОСНОВНИХ  
ЗАСОБІВ НА ТОВ «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ» 93 
3.1 Пропозиції удосконалення облікової політики підприємства щодо  
основних засобів 93 
3.2.Аналіз основних засобів як інструмент підвищення ефективності  
діяльності підприємства 99 
3.3. Шляхи удосконалення контролю та аналізу на підприємстві 110 
ВИСНОВКИ 117 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 122 
ДОДАТКИ 129 
 
6 
ВСТУП 
 
 
Актуальність теми. В умовах динамічного розвитку економіки та 
постійних змін у нормативно-правовій базі України питання формування та 
реалізації облікової політики підприємства набувають особливої ваги. 
Ефективна облікова політика є ключовим інструментом управління 
фінансовими ресурсами, забезпечення достовірності облікових даних і 
прийняття обґрунтованих управлінських рішень. 
Основні засоби займають вагоме місце у структурі активів більшості 
підприємств, а правильна організація їх обліку безпосередньо впливає на 
фінансові результати, оподаткування та інвестиційну привабливість суб’єкта 
господарювання. Зміни у законодавстві, зокрема у Податковому кодексі 
України та національних стандартах бухгалтерського обліку, потребують від 
підприємств своєчасного коригування облікової політики для узгодження 
бухгалтерського та податкового аспектів обліку основних засобів. 
Дослідження теоретичних засад і практичних підходів до формування 
облікової політики підприємства відносно основних засобів, а також 
виявлення розбіжностей між бухгалтерським і податковим обліком є 
актуальним завданням сучасної науки та практики. Це дозволяє забезпечити 
прозорість фінансової звітності, оптимізувати податкове навантаження й 
підвищити ефективність управління активами підприємства. 
Питання формування та вдосконалення облікової політики 
підприємства, зокрема в частині обліку основних засобів, досліджували як 
вітчизняні, так і зарубіжні науковці. Серед українських дослідників слід 
відзначити праці Л.Л. Гевлич, яка розглядала облікову політику щодо 
основних засобів як фактор підвищення ефективності управління ними, О.М. 
Колісник – дослідження щодо гармонізації бухгалтерського та податкового 
обліку основних засобів, М.В. Кужельного та Ф.Ф. Бутинця, які досліджували 
методичні підходи до амортизаційної політики підприємства. 
7 
Серед зарубіжних учених помітний внесок зробили R.P. McDonough [1], 
який аналізував еволюцію політики обліку капітальних активів у публічному 
секторі, та Y. Diantimala [2], яка дослідила вплив дотримання вимог розкриття 
інформації про основні засоби на вартість підприємства. Також у сучасних 
працях підкреслюється роль збалансованої облікової політики у підвищенні 
ефективності управління основними засобами та зменшенні податкових 
ризиків.  
Попри значну кількість наукових напрацювань, залишаються 
невирішеними питання практичної інтеграції бухгалтерського й податкового 
обліку основних засобів, узгодження методів нарахування амортизації, а 
також розробки єдиного підходу до формування облікової політики 
підприємств різних галузей. Саме це визначає актуальність подальших 
досліджень у цьому напрямі. 
Мета дослідження – теоретичне обґрунтування, проведення 
дослідження та розробка напрямків удосконалення облікової політики 
підприємства в частині обліку, аналізу та контролю основних засобів з 
урахуванням бухгалтерських і податкових аспектів.  
Для досягнення мети необхідно вирішити поставлені у роботі завдання: 
- розглянути економічну сутність та класифікацію основних засобів, 
нормативно-правове регулювання фінансового та податкового обліку 
основних засобів в Україні; 
- дати характеристику теоретичним аспектам формування облікової 
політики щодо основних засобів; 
- дослідити мету та завдання контролю основних засобів; 
- дослідити теоретичні аспекти аналізу основних засобів; 
- надати загальну організаційно-економічну характеристику ТОВ 
«Комбінат баранкових виробів»; 
- описати бухгалтерський облік основних засобів, його організацію та 
методику; 
- виявити відмінності та узгодження податкового обліку основних засобів 
8 
з бухгалтерським; 
- дослідити внутрішній контроль основних засобів як складову 
фінансового менеджменту; 
- провести аналіз основних засобів для підвищення ефективності 
діяльності підприємства;  
- розробити пропозиції удосконалення облікової політики підприємства 
відносно основних засобів; 
Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації облікової 
політики підприємства відносно основних засобів, а також методичні прийоми 
їх обліку, контролю й аналізу.  
Предметом дослідження виступають теоретико-методичні засади 
формування облікової політики підприємства щодо основних засобів у 
бухгалтерському та податковому аспектах, їх обліку, аналізу та контролю. 
У процесі дослідження використано методи аналізу, синтезу, індукції, 
дедукції, порівняння, спостереження, моделювання та узагальнення – для 
виявлення закономірностей у формуванні облікової політики підприємства 
щодо основних засобів та розроблення практичних рекомендацій. Метод 
абстрагування застосовано для визначення сутності понять «облікова 
політика» та «основні засоби»; порівняльний аналіз – для зіставлення 
відмінностей бухгалтерського та податкового аспектів облікової політики 
щодо основних засобів; спостереження – для уявлення організації та методики 
бухгалтерського обліку основних засобів; моделювання – для обґрунтування 
напрямів удосконалення облікової політики підприємства щодо основних 
засобів. 
Інформаційна база дослідження включає законодавчі акти, нормативні 
документи, рекомендації міністерств і відомств, інструктивні та методичні 
матеріали, економічна інформація підприємства, праці вітчизняних вчених, 
матеріали періодичних видань, матеріали науково-практичних конференцій, 
електронні ресурси. 
9 
Наукова новизна одержаних результатів магістерського дослідження 
полягає у поглибленні теоретичних положень, удосконаленні методичних 
підходів та розробленні практичних рекомендацій щодо формування облікової 
політики підприємства в частині обліку основних засобів з урахуванням 
взаємозв’язку бухгалтерського та податкового аспектів.  
У процесі дослідження було уточнено сутність облікової політики 
підприємства щодо основних засобів, що дало змогу розглядати її як важливий 
інструмент управління ефективністю використання необоротних активів. 
Розвинено підходи до класифікації основних засобів з урахуванням їх 
життєвого циклу, що забезпечує глибше відображення їх технологічного 
призначення, ступеня оновлення та ролі у виробничому процесі. 
Удосконалено зміст та структуру облікової політики шляхом 
виокремлення бухгалтерської та податкової складових, що сприяє узгодженню 
інформації фінансового й податкового обліку. Запропоновано методичні 
рекомендації щодо організації внутрішнього контролю основних засобів, 
зокрема алгоритм оцінки їх стану, руху та збереження. 
На прикладі ТОВ «Комбінат баранкових виробів» обґрунтовано 
напрями вдосконалення облікової політики, включаючи оновлення методів 
амортизації, запровадження систематичної переоцінки, удосконалення 
інвентаризації та підходів до обліку малоцінних необоротних активів. Також 
удосконалено методику аналітичного оцінювання ефективності використання 
основних засобів, що дозволяє визначити резерви підвищення фондовіддачі, 
зниження витрат та зміцнення фінансової стійкості підприємства.  
Отримані результати мають прикладне значення та можуть бути 
використані підприємствами реального сектору для покращення системи 
бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю та управління основними 
засобами, а також у навчальному процесі для підготовки фахівців у сфері 
бухгалтерського та податкового обліку. 
Практичне впровадження запропонованих у роботі заходів забезпечить 
підвищення достовірності бухгалтерської звітності, зменшення розбіжностей 
10 
між бухгалтерським і податковим обліком, покращення контролю за 
наявністю та станом основних засобів, підвищення ефективності 
використання виробничих потужностей і фінансових ресурсів та зміцнення 
фінансової стійкості підприємства. Практична реалізація результатів 
магістерського дослідження сприятиме підвищенню якості облікової 
інформації, ефективності управлінських рішень та загальній 
конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах цифрової 
трансформації економіки. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
11 
РОЗДІЛ 1 
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ 
ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА ЩОДО ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 
 
 
1.1. Економічна сутність та класифікація основних засобів, 
нормативно-правове регулювання фінансового та податкового обліку 
основних засобів в Україні 
 
У сучасних умовах господарювання основні засоби відіграють ключову 
роль у забезпеченні ефективного функціонування підприємства, формуванні 
його виробничого потенціалу та конкурентоспроможності. Від правильного 
розуміння економічної сутності основних засобів, їхнього складу та 
класифікаційних ознак залежить ефективність управління ними, точність 
бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності.  
Першим вченим, який застосував термін «основний капітал», був Адам 
Сміт, де у своїй праці «Дослідження про природу та причини багатства 
народів» (1776 р.) він використав поняття основного (вчений відносив сюди 
машини, будівлі, склади тощо) та оборотного капіталу [20]. 
В Україні у бухгалтерському обліку засоби праці виділені як об’єкт 
обліку під назвою «основні засоби», а нижче наведено визначення основних 
засобів згідно з різними нормативно-правовими документами. 
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в 
Україні» надає таке визначення активів: ««активи – це ресурси, отримані 
підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, 
приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому» [27]. 
Згідно Національному положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 7 
«Основні засоби» (далі - НП(С)БО), основні засоби – це матеріальні активи, 
які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або 
постачання товарів, виконання робіт і надання послуг, здавання в оренду 
12 
іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних 
функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких 
більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік) [52]. 
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» 
(далі – МСБО) визначає, що основними засобами є матеріальні об'єкти, що їх 
утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні 
послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей і які 
використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду [42]. 
Відповідно до ПКУ пп.14.1.138. ст.14, основні засоби - матеріальні 
активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок 
надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, 
автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, 
матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20 тис. грн., невиробничих 
основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником 
податку для використання у господарській діяльності платника податку, 
вартість яких перевищує 20 тис. грн. і поступово зменшується у зв'язку з 
фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання 
(експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік 
(або операційний цикл, якщо він довший за рік) [65]. 
У НП(С)БО 7 «Основні засоби» на законодавчому рівні виділили такі 
групи основних засобів, однакових за призначенням та технічними 
характеристиками. 
Основні засоби: 
1) земельні ділянки; 
2) капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом; 
3) будівлі, споруди та передавальні пристрої; 
4) машини та обладнання; 
5) транспортні засоби; 
6) інструменти, прилади, інвентар; 
7) тварини, які не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю; 
13 
8) багаторічні насадження, які не пов’язані із сільськогосподарською 
діяльністю, а також плодоносні рослини; 
9) інші основні засоби; 
Інші необоротні матеріальні активи: 
1) бібліотечні фонди; 
2) малоцінні необоротні матеріальні активи; 
3) тимчасові (нетитульні) споруди; 
4) природні ресурси; 
5) інвентарна тара; 
6) предмети прокату; 
7) інші необоротні матеріальні активи [52]. 
З метою оподатковування та амортизації застосовується інше 
групування основних засобів. У разі, коли строки корисного використання 
об’єкта основних засобів у бухгалтерському обліку менше ніж мінімально 
допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних 
матеріальних активів, то для розрахунку амортизації використовуються 
строки, встановлені у п.п.138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, а коли строки  
корисного використання об’єкта основних засобів дорівнюють або є 
більшими, ніж ті, що встановлені ПКУ, то для розрахунку амортизації 
використовуються строки корисного використання, встановлені у 
бухгалтерському обліку [65].  
Податковий Кодекс України у пп. 138.3.3 розподіляє основні засоби за 
такими групами, наведеними у табл. 1.1.  
Таблиця 1.1 
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших 
необоротних активів 
Групи 
1 
група 1 - земельні ділянки 
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом 
група 3 – будівлі 
14 
Продовж. табл. 1.1 
1 
Споруди 
передавальні пристрої 
група 4 - машини та обладнання 
З них: 
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення 
інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними 
комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, 
та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, 
комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та 
засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі 
стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 20000 гривень 
група 5 - транспортні засоби 
група 6 - інструменти, прилади, інвентар, меблі 
група 7 – тварини 
група 8 - багаторічні насадження 
група 9 - інші основні засоби 
група 10 - бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України 
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи 
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди 
група 13 - природні ресурси 
група 14 - інвентарна тара 
група 15 - предмети прокату 
група 16 - довгострокові біологічні активи 
Джерело: 65 
У цілому, об’єкти основних засобів поділяються на певні групи, залежно 
від їх ролі у виробничому процесі. Така класифікація подана у табл. 1.2. 
Таблиця 1.2 
Класифікація основних засобів 
Ознака Види основних Загальна характеристика 
класифікації засобів 
1 2 3 
Формування Інвестиційна Власні або орендовані на умовах фінансової оренди 
бухгалтерської нерухомість земельні ділянки, будинки, споруди, які 
інформації розташовуються на землі, утримувані з метою 
про основні отримання орендних платежів та/або збільшення 
засоби власного капіталу, а не для виробництва 
 
 
15 
Продовж. табл. 1.2 
1 2 3 
 Земельні Земельні ділянки, які було придбано відповідно до 
ділянки Указу Президента України від 19.01.1999р. № 32/99 
„Про продаж земельних ділянок 
несільськогосподарського призначення” 
Капітальні Витрати на культурно-технічні заходи щодо 
витрати на поверхневого поліпшення земель для 
поліпшення сільськогосподарського користування, (планування 
земель земельних ділянок, корчування площ під ріллю, 
очищення полів від каменів і валунів, розчистка 
заростей, очищення водосховищ та ін.) 
Будинки і Будівлі, споруди, їх структурні компоненти і 
споруди передавальні пристрої, а також житлові будинки 
Машини і Машини і обладнання, що використовуються при 
обладнання виробництві продукції, наданні послуг, виконанні 
робіт 
Транспортні Засоби, призначені для переміщення людей і 
засоби вантажів а також магістральні трубопроводи, 
призначенням яких є транспортування рідких і 
газоподібних речовин 
Інструменти, Ріжучі, ударні, давлючі та ущільнюючі знаряддя 
прилади та праці, включаючи ручні механізовані знаряддя, які 
Інвентар працюють за допомогою електроенергії, стисненого 
повітря тощо, а також будь-які пристрої для обробки 
матеріалів, здійснення монтажних робіт та ін., а 
також предмети виробничого призначення, які 
використовуються для полегшення виробничих 
операцій під час роботи, обладнання для охорони 
праці, ємності для зберігання рідких і сипких тіл 
Тварини Тварини, що не є біологічними активами, і будуть 
використовуватися більше року або більше 1 
операційного циклу (якщо він більше року) 
Багаторічні Всі штучні багаторічні насадження незалежно від їх 
насадження віку 
Інші основні Всі інші основні засоби, які не ввійшли до складу 
засоби вищеназваних груп 
Роль у процесі Активна Основні засоби, які використовуються для 
господарської частина безпосереднього впливу у виробничому процесі 
діяльності (машини, обладнання, інструмент, транспорт) 
 Пасивна частина Забезпечують здійснення виробництва та створюють 
умови для нього (будівлі, споруди, інвентар) 
Сфера Виробничі Обслуговують господарську діяльність 
використання основні засоби підприємства впродовж тривалого періоду та 
створюють умови для її успішного здійснення 
Невиробничі Не беруть безпосередньої участі у виробництві і 
основні засоби призначені забезпечити вирішення соціальних 
завдань (житловий фонд, бази відпочинку, 
спортивні табори), та перебувають на балансі 
 
 
 
16 
Продовж. табл. 1.2 
1 2 3 
Форма Державні, Основні засоби, що перебувають у державній, 
власності приватні, колективній, приватній, змішаній форсі власності 
колективні, 
змішані  
Характер Діючі основні Використовуються у господарстві підприємства 
участі у засоби 
процесі  
виробництва Основні засоби Перебувають в резерві і призначені для заміни 
у запасі чи об’єктів основних засобів, що вибули або 
консервації ремонтуються 
Рівень Придатні  Основні засоби, які можна використовувати 
технічної Непридатні  Основні засоби, які потребують капітального 
придатності ремонту, та які треба списати 
За строком Основні засоби, які експлуатуються до 3 років, 3-7 років, 7-15 років, 
експлуатації більш 15 років 
Для цілей Перша група Виробничо-технічні будівлі, споруди, їхні 
податкового структурні компоненти та передавальні пристрої 
обліку Друга група Транспортні засоби та вузли (запасні частини) до 
нього; меблі; побутові електронні, оптичні, 
електромеханічні прилади та інструменти 
Третя група Інші основні фонди, що не входять до груп 1 і 2: 
робочі машини та устаткування, силові машини та 
устаткування, вимірювально- регулюючі пристрої, 
лабораторне устаткування та інші. 
Четверта група ЕОМ, інші машини для автоматичного оброблення 
інформації, їхнє програмне забезпечення, засоби 
зчитування, друку, інформаційні системи, телефони 
(у т.ч. стільникові), мікрофони і рації, вартість яких 
перевищує вартість малоцінних предметів 
За належністю Власні Знаходяться у повному розпорядженні підприємства 
Орендовані Взяті у тимчасове користування у фізичних чи 
юридичних осіб за відповідну орендну плату 
За галузями Основні засоби промисловості, будівництва, сільського господарства, 
транспорту, зв’язку тощо 
Залежно від Внесені до статутного фонду підприємства його засновниками; 
джерел придбані протягом діяльності підприємства за рахунок власних коштів; 
фінансування придбані за рахунок довгострокових кредитів банків; безкоштовно 
отримані. 
Джерело: [10]. 
Отже, класифікація основних засобів по групах дає змогу раціонально 
вести бухгалтерський облік, сформувати облікову політику щодо основних 
засобів та контроль на рахунках, забезпечується єдність групування по видах 
об’єктів у галузях економіки і зручність співставлення облікових показників 
різних підприємств або у порівнянні з іншими роками діяльності для 
прийняття обґрунтованих управлінських та стратегічних рішень. 
17 
У системі бухгалтерського обліку підприємства облік основних засобів 
посідає одне з найважливіших місць, оскільки саме ці активи забезпечують 
стабільність виробничих процесів і є основою господарської діяльності. 
Ефективне управління ними неможливе без чітко визначеної системи 
нормативно-правового регулювання, яка забезпечує уніфіковані підходи до 
визнання, оцінки, обліку, амортизації та відображення основних засобів у 
фінансовій звітності. 
Фінансовий і податковий облік основних засобів мають спільну мету – 
достовірне відображення інформації про стан і рух необоротних активів, проте 
між ними існують певні відмінності, пов’язані з різними цілями обліку: 
фінансовий — орієнтований на надання правдивої інформації для 
користувачів звітності, тоді як податковий — на правильне визначення бази 
оподаткування. 
Дослідження нормативно-правового регулювання фінансового та 
податкового обліку основних засобів є необхідним для розуміння принципів 
формування облікової політики підприємства, забезпечення її відповідності 
законодавчим вимогам та ефективного управління основними засобами в 
сучасних умовах господарювання. 
Нормативно-правова база України, що регулює облік основних засобів, 
є комплексною системою взаємопов’язаних актів різного рівня — від законів 
до внутрішніх регламентів підприємства. За своєю ієрархією її можна 
розділити на чотири групи: 
1. Законодавча група включає Конституцію України, Господарський та 
Податковий кодекси України, Закон України «Про бухгалтерський облік 
і фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. Вони 
встановлюють загальні правові та організаційні засади бухгалтерського 
та податкового обліку, права й обов’язки суб’єктів господарювання, 
вимоги до фінансової звітності, а також порядок формування, 
використання та контролю за основними засобами. 
2. Нормативна група містить документи, які деталізують положення 
18 
законів та визначають правила обліку окремих об’єктів. Сюди входять 
Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), 
зокрема НП(С)БО 1, 7, 8, 14, 27, 28, 32, а також Міжнародні стандарти 
фінансової звітності для суб’єктів, які звітують за міжнародними 
вимогами. Вони регламентують визнання, оцінку, амортизацію, 
переоцінку, списання та відображення основних засобів у фінансовій 
звітності. 
3. Методична група включає підзаконні акти, що визначають практичний 
порядок застосування законів та стандартів, такі як План рахунків, 
інструкції з його застосування, інструкції з інвентаризації основних 
засобів, методичні рекомендації з обліку та поліпшення основних 
засобів. 
4. Організаційна група формується з внутрішніх документів підприємства, 
що обумовлюють облікову політику щодо основних засобів: накази, 
посадові інструкції, регламенти, графіки документообігу. Вони 
забезпечують реалізацію законодавчих вимог на практиці та адаптацію 
обліку до специфіки діяльності підприємства. 
Серед основних нормативних актів особливо важливими є Закон 
України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» №996-
XIV, що визначає правові засади організації обліку та складання фінансової 
звітності 
Податковий кодекс України регламентує поняття амортизації, первісної 
та ліквідаційної вартості, класифікацію основних засобів та об’єкти, що 
підлягають амортизації; 
НП(С)БО 7 «Основні засоби» встановлює методологічні засади 
формування облікової інформації та її розкриття у фінансовій звітності. 
Таким чином, система нормативно-правових актів щодо обліку 
основних засобів є комплексною та багаторівневою. Законодавчі акти 
закладають правові рамки та принципи, нормативні документи конкретизують 
їх, методичні рекомендації забезпечують практичне застосування, а внутрішні 
19 
документи підприємства адаптують ці норми до специфіки діяльності. 
Водночас інтеграція України в міжнародний економічний простір актуалізує 
завдання гармонізації національних стандартів із Міжнародними стандартами 
фінансової звітності, що підвищує прозорість, достовірність і порівнянність 
фінансової інформації. 
 
 
1.2. Теоретичні аспекти формування облікової політики щодо 
основних засобів 
 
Формування облікової політики є важливою складовою ефективного 
управління підприємством, адже саме вона визначає принципи, методи та 
процедури ведення бухгалтерського обліку. В контексті основних засобів 
облікова політика набуває особливого значення, оскільки ці активи формують 
матеріальну базу діяльності підприємства та істотно впливають на фінансові 
результати. 
З бухгалтерського боку облікова політика визначає порядок оцінки, 
нарахування амортизації, переоцінки, вибуття та відображення основних 
засобів у фінансовій звітності, що впливає на достовірність показників 
майнового стану підприємства. З податкового аспекту — вона регламентує 
формування податкових різниць, визначення об’єктів оподаткування та 
правильність розрахунку податку на прибуток, що безпосередньо впливає на 
фінансові результати діяльності. Таким чином, узгодженість бухгалтерського 
та податкового обліку основних засобів є запорукою ефективного управління 
ресурсами та стабільності фінансового становища підприємства. 
Теоретичні аспекти формування облікової політики щодо основних 
засобів охоплюють визначення її сутності, структури, цілей і завдань, а також 
принципів вибору облікових методів, що забезпечують достовірність і 
порівнянність фінансової інформації. Ґрунтовне розуміння цих аспектів є 
необхідною умовою для розроблення ефективної облікової політики, яка 
20 
відповідатиме вимогам законодавства та специфіці діяльності підприємства. 
Розглянемо послідовність формування облікової політики щодо 
основних засобів. 
Етап 1. Визначення завдань та аналіз факторів впливу 
На першому етапі окреслюються ключові чинники, що впливають на 
вибір конкретних елементів облікової політики стосовно основних засобів. Ці 
рішення повинні узгоджуватися із загальною стратегією підприємства та 
оцінкою їх потенційного впливу на фінансові результати [71]. 
Оскільки вибір методів обліку основних засобів поєднує технічні та 
бухгалтерські аспекти, а діяльність підприємства залежить від технологічних 
і організаційних особливостей, доцільним є створення постійно діючої 
експертної комісії. До її складу варто включити інженера, механіка, технолога, 
енергетика та інших профільних спеціалістів, які мають компетенції щодо 
визначення строків корисного використання об’єктів, вибору способів 
амортизації, класифікації витрат на їх поліпшення та інших питань, пов’язаних 
із обліком основних засобів. Також до роботи мають долучатися працівники 
виробничих, економічних та фінансових служб. 
Функціонування такої комісії сприяє узгодженню бухгалтерського 
обліку з іншими підсистемами управління — плануванням, бюджетуванням, 
аналітикою, контролем тощо. Грамотне формування облікової політики 
забезпечує менеджмент оперативною та релевантною інформацією для 
ухвалення управлінських рішень. Склад і повноваження комісії оформлюють 
як додаток до розпорядчого документа з облікової політики [71]. 
Етап 2. Аналіз альтернатив і вибір оптимальних рішень 
Дослідження варіантів формування облікової політики щодо основних 
засобів підтверджує існування значних розбіжностей між нормами 
бухгалтерських стандартів та Податкового кодексу. Це створює труднощі для 
бухгалтерів, зокрема через різні підходи до класифікації та визнання активів. 
НП(С)БО 7 та ПКУ по-різному визначають окремі категорії: наприклад, 
земля не включена до складу основних засобів за визначенням у ПКУ, проте в 
21 
його класифікації вона виділена в окрему групу (ст.14, п.п.14.1.138; ст.138, 
п.п.138.3.3). Також ПКУ робить акцент на виробничому чи невиробничому 
характері використання активу і встановлює мінімальну вартісну межу 20 000 
грн [71]. 
Важливим елементом облікової політики є оцінка основних засобів, 
адже саме вона впливає на достовірність фінансової інформації, формування 
структури активів, розрахунок економічних показників і коректність звітності. 
У бухгалтерському обліку вони відображаються за первісною (фактичною) 
вартістю. 
Одним із ключових питань є визначення строку корисного використання 
об’єкта. Підприємство встановлює його самостійно, з урахуванням умов 
експлуатації, можливого фізичного та морального зносу, технічного рівня, 
продуктивності та інших факторів. До компетенції експертної комісії 
належать питання зміни строку, вибору методу амортизації, визначення 
ліквідаційної вартості та інші аспекти, пов’язані з рухом основних засобів [71]. 
За НП(С)БО 7 строк корисного використання — це період, протягом 
якого підприємство очікує використовувати актив або отримати певний обсяг 
продукції від його експлуатації [52]. На відміну від цього, Податковий кодекс 
визначає мінімально допустимі строки використання [65], які мають 
фіскальний характер і можуть не відповідати реальним умовам експлуатації. 
Через це вони обмежують економічну обґрунтованість облікової політики 
[71]. 
На практиці підприємства часто застосовують мінімальні строки з ПКУ 
для податкового обліку, а для фінансового — власні розрахункові строки, що 
базуються на технічних характеристиках та умовах роботи активів. 
Ще одним важливим елементом облікової політики є визначення 
ліквідаційної вартості. Через складність її оцінювання це питання також 
покладається на експертну комісію. Більшість підприємств прирівнюють 
ліквідаційну вартість до нуля, що значно спрощує облік [71]. 
Метод амортизації — вагомий інструмент управління фінансовим 
22 
результатом. Підприємство самостійно обирає метод, виходячи з того, яким 
чином споживаються економічні вигоди активу. Нарахування амортизації 
проводиться щомісячно протягом установленого строку [71]. 
Переоцінка основних засобів також є важливим елементом облікової 
політики. Вона здійснюється тоді, коли залишкова вартість суттєво 
відрізняється від справедливої. У політиці необхідно визначити порядок, 
методику та технологію її проведення [52]. 
До елементів політики належать і правила проведення інвентаризації. 
Загальні вимоги наведені в Положенні № 879, згідно з яким інвентаризація 
проводиться протягом трьох місяців перед складанням річної звітності. 
Конкретні строки визначаються підприємством та фіксуються у додатку до 
наказу про облікову політику [70]. 
Етап 3. Документальне оформлення 
Доцільно оформити окремими додатками до розпорядчого документа 
такі елементи облікової політики: 
• перелік та повноваження експертної комісії; 
• строки корисного використання окремих об’єктів; 
• методи амортизації за групами основних засобів і необоротних активів; 
• порядок та строки інвентаризації; 
• форми первинних документів і регістрів, розроблених підприємством; 
• порядок проведення переоцінки та відображення її результатів у 
звітності. 
Етап 4. Розкриття інформації у фінансовій звітності 
У примітках до фінансової звітності розкриваються методи оцінки та 
обліку основних засобів, їх рух, результати переоцінок та інша суттєва 
інформація, що може впливати на рішення користувачів. Єдиного формату 
таких приміток немає, тому підприємство самостійно визначає їх структуру та 
зміст. Інформацію для розкриття визначено у НП(С)БО 7, НП(С)БО 14 та 
НП(С)БО 32. Зокрема, користувачам доцільно надавати дані про причини 
проведення переоцінки та методику її здійснення, межі строків корисного 
23 
використання, методи амортизації, специфіку податкового обліку основних 
засобів, джерела визначення справедливої вартості, залучення незалежних 
оцінювачів, зміни в складі додаткового капіталу через переоцінку, критерії 
відмежування інвестиційної та операційної нерухомості, методи обліку 
інвестиційної нерухомості та строки її експлуатації. 
Також наводять інформацію про активи з обмеженнями щодо права 
власності, заставлені основні засоби, об’єкти, що тимчасово не 
використовуються, повністю амортизовані, але діючі активи, засоби, 
підготовлені до продажу та інші важливі дані [71]. 
У підсумку формування облікової політики щодо основних засобів – це 
комплексний процес, у межах якого підприємство самостійно визначає перелік 
інформації для розкриття, керуючись принципом повного висвітлення. 
Грамотне формування політики забезпечує користувачів фінансової звітності 
точною, повною та своєчасною інформацією, необхідною для ефективного 
управління [71]. 
Облікова політика визначає порядок оцінки, нарахування амортизації, 
переоцінки, та відображення основних засобів у фінансовій звітності. 
Підприємство, визначаючи облікову політику щодо основних засобів 
керується нормативно-правовими актами. 
НП(С)БО 7 «Основні засоби» та інші нормативні документи визначають 
наступні види оцінок основних засобів, що наведені у табл. 1.3. 
Таблиця 1.3 
Види оцінки основних засобів 
№ Вид вартісної Нормативний акт, Сутність 
оцінки  яким регулюється 
1 2 3 4 
1 Первісна НП(С)БО 7 Історична (фактична) собівартість 
вартість «Основні засоби» необоротних активів у сумі грошових коштів 
або справедливої вартості інших активів, 
сплачених (переданих), витрачених для 
придбання (створення) необоротних активів 
2 Переоцінена НП(С)БО 7 Вартість необоротних активів після їх 
вартість «Основні засоби» переоцінки 
 
 
24 
Продовж. табл. 1.3 
1 2 3 4 
3 Залишкова НП(С)БО 1 Різниця між первісною (переоціненою) 
(балансова) «Загальні вимоги вартістю необоротного активу і сумою його 
вартість до фінансової накопиченої амортизації (зносу) 
звітності» 
4 Справедлива НП(С)БО 19 Сума, за якою може здійснюватися обмін 
вартість «Об’єднання активу або оплата зобов’язання в результаті 
підприємств» операції між обізнаними, зацікавленими і 
незалежними сторонами 
5 Ліквідаційна НП(С)БО 7 Сума коштів або вартість інших активів, яку 
вартість «Основні засоби» підприємство очікує отримати від реалізації 
(ліквідації) необоротних активів після 
закінчення строку їх корисного використання 
(експлуатації), за вирахуванням витрат, 
пов'язаних з продажем (ліквідацією) 
6 Вартість, що НП(С)БО 7 Первісна або переоцінена вартість 
амортизується «Основні засоби» необоротних активів за вирахуванням їх 
ліквідаційної вартості 
Джерело: [29]. 
Амортизація основних засобів призначена для систематичного 
розподілу амортизованої вартості протягом строку їх використання і пов’язана 
з їх фізичним і моральним зносом. Методи амортизації обираються самостійно 
підприємством та зазначаються у обліковій політиці. Табл. 1.4 наводить 
методи амортизації згідно з НП(С)БО 7 «Основні засоби» та ПКУ. 
Таблиця 1.4 
Характеристика методів нарахування амортизації 
№ Назва Формула для Пояснення Переваги Недоліки 
методу обчислення 
амортизації 
1 2 3 4 5 6 
1 Aріч – річна сума Простота Цей метод не 
амортизаційних розрахунку суми враховує, що 
відрахувань; Aміс – амортизації. найбільші 
сума щомісячної Рівномірний вигоди від 
амортизації; АВ – розподіл витрат на експлуатації 
вартість об’єкта ОЗ, амортизацію об’єкта і 
що амортизується; протягом СКВ мінімальні 
СКВ – строк об’єкта. Можна затрати на його 
корисного обійтися без ремонт 
використання установлення припадають на 
об’єкта ОЗ (роки) ліквідаційної перші роки його 
вартості (далі – ЛВ) експлуатації 
об’єкта 
 
 
 
Прямолінійний 
Аріч = АВ : СКВ; 
Аміс = Аріч : 12 міс. 
25 
Продовж. табл. 1.4 
1 2 3 4 5 6 
2 ЗалВ* – залишкова Ураховується Відносна 
вартість об’єкта на моральний знос складність 
початок звітного об’єкта ОЗ і фактор розрахунку та 
року; ПВ – первісна підвищення затрат обов’язкова 
вартість; НАріч – на його ремонт наявність ЛВ. 
річна норма (найбільша сума Якщо ЛВ 
амортизації у амортизаційних об’єкта досить 
відсотках відрахувань значна, 
припадає на перші нарахування 
роки експлуатації). його амортизації 
Цей метод доцільно може 
застосовувати до закінчитися 
об’єктів, які мають раніше від 
високий ступінь мінімально 
морального зносу/ допустимого 
які планується строку 
продати до експлуатації, 
закінчення їх СКВ установленого 
пп. 138.3.3 ПК. Т 
 
3  Такі ж, як і в Такі ж, як і в 
методу зменшення методу 
залишкової зменшення 
вартості (див. залишкової 
вище). Крім того, вартості (див. 
цей метод може вище), за 
застосовуватися і винятком того, 
для об’єктів, ЛВ що можна 
яких дорівнює обійтися без 
нулю установлення 
ЛВ 
4 К – кумулятивний Дозволяє Такі ж, як і в 
коефіцієнт; Кр – замортизувати методу 
кількість років, що більшу частину прискореного 
залишилися до кінця вартості об’єкта ОЗ зменшення 
СКВ об’єкта; Ч – у перші роки його залишкової 
сума чисел років експлуатації. вартості 
корисного Підходить для 
використання об’єктів ОЗ, які 
мають високий 
ступінь морального 
зносу, і може 
застосовуватися, 
якщо ЛВ об’єкта 
дорівнює нулю 
 
 
 
 
 
Кумулятивний Прискореного зменшення Зменшення залишкової вартості 
залишкової вартості 
Аріч = АВ х К. К = Кр : Ч Аріч = ЗалВ (ПВ) х НАріч; Аріч = ЗалВ х НАріч;  
НАріч = 100 % : СКВ х 2 НАріч = (1 –  СКВ√(ЛВ : ПВ)) х 100 % 
26 
Продовж. табл. 1.4 
1 2 3 4 5 6 
5 Aміс – сума Дозволяє з Можливі 
щомісячної більшою точністю труднощі при 
амортизації; V – включити до витрат визначенні 
фактичний місячний суму амортизації загального 
обсяг продукції об’єктів ОЗ, які обсягу продукції 
(робіт, послуг); C – беруть участь у 
виробнича ставка виробництві або 
амортизації; Vзаг – доставці продукції, 
загальний обсяг і не нараховувати 
продукції (робіт, амортизацію в 
послуг), який період простою 
підприємство обладнання (тобто 
планує виробити з не накопичувати 
використанням збитки) 
об’єкта ОЗ 
6 У першому місяці використання Фінрезультат зменшується на 50 % 
об’єкта амортизація нараховується вартості об’єкта в першому та 
в розмірі 50 % його вартості, що останньому місяцях його експлуатації 
амортизується, та решта 50 % – у 
місяці його вилучення з активів 
(списання з балансу) внаслідок 
невідповідності критеріям визнання 
активом 
7 У першому місяці використання Фінрезультат зменшується на всю 
об’єкта амортизація нараховується вартість об’єкта в першому місяці 
в розмірі 100 % його вартості введення його в експлуатацію 
Джерело: [10]. 
Для узагальнення інформації про суму накопиченої амортизації 
основних засобів та інших необоротних активів використовується рахунок 13. 
Це контрактивний рахунок, який зменшує балансову вартість необоротних 
активів у звітності. За кредитом рахунку відображається нарахування 
амортизації, за дебетом — списання зносу у разі вибуття або ліквідації активів. 
Аналітичний облік ведеться за видами основних засобів та напрямами 
нарахування зносу. 
Облік амортизації основних засобів оформлюється такими первинними 
документами: розрахунком амортизації основних засобів визначаються суми 
амортизації за звітний період згідно з обраним методом, відомість 
нарахування амортизації узагальнює дані щодо всіх об’єктів із зазначенням 
строків корисного використання, норм і сум амортизації. За допомогою 
записів у регістрах бухгалтерського обліку підтверджують відображення 
100% 50/50 Виробничий 
списа
ння 
Аміс = V х С. С = АВ : Vзаг 
27 
амортизації у фінансових звітах. Типові проведення з амортизації основних 
засобів наведені у табл. 1.5. 
Таблиця 1.5 
Типові проведення обліку амортизації основних засобів 
№ Зміст господарської операції Кореспонденція 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 а) об’єктів виробничого призначення; 23 
 б) об’єктів загальногосподарського призначення; 91 
 в) об’єктів, що забезпечують збут продукції; 92 
 г) об’єктів, що використовуються для виконання 93 
наукових досліджень та розробок; 
131 
 ґ) об’єктів житлово-комунального та соціально- 941 
культурного призначення; 
 д) об’єктів, що використовуються для ліквідації 949 
наслідків стихійних лих, техногенних катастроф, 
аварій 
Джерело: [10]. 
Надходження та вибуття основних засобів визначає НП(С)БО 7 
«Основні засоби». Надходження основних засобів на підприємство 
здійснюється шляхом їх придбання, безоплатного отримання, внесення до 
статутного капіталу, виявлення під час інвентаризації або виготовлення 
власними силами. У бухгалтерському обліку такі операції відображаються за 
дебетом рахунку 10 «Основні засоби» з одночасним відображенням 
відповідного джерела фінансування. До моменту введення об’єктів в 
експлуатацію витрати акумулюються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», 
після чого їх первісна вартість переноситься на баланс як основні засоби.  
Вибуття основних засобів відбувається у разі їх продажу, ліквідації, 
списання через непридатність, безоплатної передачі або передачі до 
статутного капіталу інших підприємств. Під час вибуття списується не лише 
їх первісна (або переоцінена) вартість, але й накопичений знос, що 
обліковується на рахунку 13. Фінансовий результат від вибуття визначається 
як різниця між доходами від реалізації чи оцінкою отриманих активів і 
залишковою вартістю об’єкта.  
Рахунок 10 призначений для узагальнення інформації про наявність та 
рух основних засобів підприємства. На цьому рахунку відображаються 
28 
об’єкти, що використовуються у виробничій діяльності понад один рік: 
будівлі, споруди, машини, обладнання, транспортні засоби, інструменти та 
інші матеріальні активи довгострокового використання. За дебетом рахунку 
10 відображається надходження та введення в експлуатацію основних засобів, 
за кредитом — їх вибуття або передача. Рахунок є активним і має залишок, що 
характеризує первісну (або переоцінену) вартість основних засобів. 
Рахунок 15 призначений для обліку витрат, пов’язаних із придбанням, 
створенням, модернізацією та реконструкцією необоротних активів до 
моменту введення їх у експлуатацію. На цьому рахунку акумулюються 
витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, його 
встановлення та інші капітальні вкладення. За дебетом відображаються 
витрати, пов’язані з формуванням капітальних інвестицій, а за кредитом — їх 
списання після введення об’єкта в експлуатацію шляхом перенесення на 
відповідні рахунки необоротних активів (здебільшого на рахунок 10). 
Операції, пов’язані з рухом основних засобів, мають бути підтверджені 
належним чином оформленими первинними документами, які забезпечують 
достовірність бухгалтерських записів. Документи, якими оформлюється 
надходження основних засобів затверджені нормативними документами, 
серед них це Акт приймання-передачі основних засобів (ОЗ-1), який 
застосовується для оформлення придбання, безоплатного отримання, 
внесення до статутного капіталу або внутрішнього переміщення об’єктів.  
Актом введення в експлуатацію підтверджується факт готовності до 
використання.  Накладними, рахунками-фактурами, договорами купівлі-
продажу підтверджується придбання активу. Інвентарна картка (ОЗ-6) 
відкривається на кожен об’єкт і містить його техніко-економічні 
характеристики. 
Документи з вибуття основних засобів: 
1. Акт списання основних засобів (ОЗ-3) використовується при ліквідації 
або списанні непридатних об’єктів. 
2. Акт на списання автотранспортних засобів (ОЗ-4) спеціалізований 
29 
документ для транспортних засобів. 
3. Акт приймання-передачі (ОЗ-1) застосовується і для вибуття у разі 
продажу або передачі іншому підприємству. 
4. Договори купівлі-продажу, дарування, передачі підтверджують 
юридичний факт вибуття. 
5. Документи на демонтаж та розбирання підтверджують роботи з 
ліквідації об’єктів. 
Типові проведення з надходження основних засобів на підприємство 
різними методами наведені у табл. 1.6 – 1.11. 
Таблиця 1.6 
Типові проведення обліку надходження (придбання) основних засобів 
№ Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Отримано верстат від постачальника  152 631 
2 Включено до складу податкового кредиту суму ПДВ 641 631 
3 Проведено оплату постачальнику 631 311 
4 Відображено витрати зі страхування  152 685 
5 Оплачено витрати зі страхування ризиків доставки 685 311 
об’єкта 
6 Оплачено послуги транспортної організації з доставки 371 311 
верстата шляхом передоплати 
7 Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ 643 641 
8 Відображено вартість транспортних послуг, 152 685 
пов’язаних із придбанням об’єкта 
9 Відображено суму ПДВ 643 685 
10 Відображено взаємозалік заборгованості за виданими 685 371 
авансами  
11 Введено в експлуатацію об’єкт основних засобів  104 152 
Джерело: [10].  
Таблиця 1.7 
Типові проведення обліку створення (будівництва, виготовлення) 
основних засобів підрядним способом  
№ Зміст господарської операції Кореспонденція 
рахунків 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Відображено витрати на проектно-кошторисну 151 63 
документацію  
2 Відображено суму податкового кредиту 641 63 
3 Оплачено вартість проектних робіт, виконаних проектною 63 311 
організацією 
 
30 
Продовж. табл. 1.7 
1 2 3 4 
4 Вартість будівельно-монтажних робіт, виконаних згідно з актами 151 63 
5 Відображено суму податкового кредиту з ПДВ 641 63 
6 Оплачено вартість підрядних будівельно-монтажних робіт 63 311 
7 Вартість придбаного обладнання, що потребує монтажу 205 63 
8 Сума податкового кредиту з ПДВ 641 63 
9 Проведено оплату постачальнику обладнання 63 311 
10 Встановлено підрядником обладнання, що потребує монтажу, на 151 205 
будівельні об'єкти 
11 Зараховано будівлі до складу основних засобів  103 151 
Джерело: [10].  
Таблиця 1.8 
Типові проведення обліку будівництва об’єкту основних засобів 
господарським способом  
№  Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Витрати на проектно-кошторисну документацію 151 63 
2 Сума податкового кредиту з ПДВ 641 63 
3 Проведено оплату за виконані проектні роботи 63 311 
4 Придбано будівельні матеріали, комплектуючі, кабельна 205 63 
продукція 
5 Сума податкового кредиту з ПДВ 641 63 
6 Проведено оплату постачальнику 63 311 
7 Витрати будівельних матеріалів, комплектуючих, 151 205 
кабельної продукції при спорудженні об'єкта 
8 Вартість придбання обладнання, що потребує монтажу 205 63 
9 Відображено суму податкового кредиту з ПДВ 641 63 
10 Проведено оплату постачальнику 63 311 
11 Передача обладнання, що потребує монтажу, на 151 205 
будівельні об'єкти 
12 Витрати на оплату праці будівельників 151 661 
13 Здійснено відрахування на соціальні заходи від 151 651 
нарахованої заробітної плати 652 
14 Амортизація машин і механізмів, задіяних на будівельно- 151 131 
монтажних роботах 
15 Послуги сторонніх підприємств 151 685 
16 Сума податкового кредиту з ПДВ 641 685 
17 Оплачено послуги сторонніх підприємств 685 311 
18 Інші витрати 151 “Різні” (за 
видами 
витрат) 
19 Введено в експлуатацію об'єкт  103 151 
Джерело: [10].  
 
 
 
31 
Таблиця 1.9 
Типові проведення обліку внесення основних засобів засновниками 
(учасниками) до статутного капіталу підприємства 
№ Зміст господарської операції Кореспонденція 
рахунків 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Сформований статутний капітал 46 40 
2 Відображено отримання до статутного капіталу внеску у 152 46 
вигляді об’єкту основних засобів 
3 Зараховано на баланс введений в експлуатацію об’єкт 104 152 
Джерело: [10].  
Таблиця 1.10 
Типові проведення обліку надходження основних засобів у результаті 
обміну подібними активами 
№ Зміст господарської операції Кореспонденція 
рахунків 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Списано суму зносу переданого в обмін об’єкту основних 131 10 
засобів 
2 Списано залишкову вартість об’єкту 377 10 
3 Нарахована сума податкових зобов’язань з ПДВ 377 641 
4 Отримано об’єкт основних засобів 15 685 
5 Відображено суму податкового кредиту з ПДВ, на яку 641 685 
підприємство набуло право після заключної операції 
6 Відображено погашення заборгованості між учасниками 685 377 
обмінної операції шляхом взаємозаліку 
Джерело: [10].  
Таблиця 1.11 
Типові проведення обліку надходження основних засобів у результаті 
обміну неподібними активами 
№ Зміст  господарської операції Кореспонденц
ія рахунків 
Дт Кт 
1 Списано нараховану суму зносу переданого об’єкту основних 131 105 
засобів 
2 Списано залишкову вартість об’єкту основних засобів 286 105 
3 Списано залишкову вартість переданого об’єкту основних засобів 943 286 
4 Визнано дохід від передачи об’єкту основних засобів в обмін (за 377 712 
справедливою вартістю з ПДВ) 
5 Відображена сума податкового зобов’язання з ПДВ 712 641 
6 Отримано доплату на поточний рахунок 311 63 
7 Отримано в результаті обміну неподібний об’єкт основних засобів 152 63 
8 Відображено суму ПК з ПДВ, на яку підприємство отримало право 641 63 
після заключної операції 
9 Відображено погашення заборгованостей між учасниками операцій 63 377 
взаємним заліком 
Джерело: [10].  
32 
Типові проведення з обліку вибуття основних засобів за різних обставин 
наведені у табл. 1.12 – 1.14. 
Таблиця 1.12 
Типові проведення обліку вибуття (продажу) основних засобів 
Кореспонденція 
№  Зміст господарської операції рахунків 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Переведено об'єкт основних засобів до складу необоротних     
активів, утримуваниx для продажу 
1.1 Списано знос  13 10 
1.2 Списано залишкову вартість  286 10 
2 Продано об'єкт основних засобів 377 712 
3 Нараховано податкове зобов'язання ПДВ 712 641 
4 Віднесено нa фінансові результати дохід вiд продажу 712 791 
5 Списано балансову вартість об'єкта основних засобів 943 286 
6 Віднесено на фінансові результaти собівартість реалізації 791 943 
7 Отримано оплату за проданий об'єкт основних засобів 311 377 
Джерело: [10]. 
Таблиця 1.13 
Типові проведення з обліку списання основних засобів 
№  Кореспонденція 
Зміст господарської операції рахунків 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Списано знос ліквідованого комп'ютера 13 10 
2 Віднесено до витрат залишкову вартість комп'ютера 976 10 
3 Понесено витрати на ліквідацію (зарплата з нарахуваннями 976 65, 66 
ЄСВ працівників) 
4 Оприбутковано запаси, отримані від ліквідації 20 746 
Джерело: [10]. 
Таблиця 1.14 
Типові проведення з обліку списання основних засобів внаслідок 
крадіжки, псування, знищення чи нестачі та відшкодування збитку 
винною особою 
Кореспонденція 
№ Зміст господарської операції рахунків 
Дт Кт 
1 2 3 4 
1 Списано знос об'єкта  131 10 
2 Списано залишкову вартість  976 10 
33 
Продовж. табл. 1.14 
1 2 3 4 
3 Отримано послуги з оцінки збитку 976 685 
4 Оплачено послуги з оцінки 685 311 
5 Відображено балансову суму збитку нa позабалансовому 072 
субрахунку 
6 Прийнято судом рішення прo відшкодування збитку винуватцем 375 746 
втрати 
7 Списано балансову вартість збиткy з позабалансового субрахунку 072 
8 Отримано відшкодування збитку вiд винної особи нa банківський 311 375 
поточний рахунок підприємства 
Джерело: [10]. 
Переоцінку основних засобів визначає НП(С)БО 7 «Основні засоби». 
Підприємство проводить переоцінку об’єкта основних засобів, якщо його 
залишкова вартість значно відрізняється від справедливої вартості при 
складанні балансу. При цьому на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх 
об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт [10].  
Основні засоби відображаються у фінансовій звітності відповідно до 
встановлених стандартів бухгалтерського обліку. У балансі основні засоби 
подаються за їх залишковою вартістю, яка визначається як первісна або 
переоцінена вартість за мінусом накопиченої амортизації та можливих збитків 
від знецінення. Таке подання дозволяє користувачам звітності оцінити реальну 
економічну цінність активів, що використовуються у виробничому процесі. 
У примітках до фінансової звітності підприємство розкриває 
інформацію про методи оцінки основних засобів, застосовувані методи 
амортизації, строки корисного використання, результати переоцінки та 
наявність обмежень щодо використання активів. Детальне розкриття цієї 
інформації забезпечує прозорість діяльності підприємства та створює 
підґрунтя для обґрунтованих економічних рішень користувачів фінансової 
інформації. 
З бухгалтерського боку облікова політика визначає порядок оцінки, 
нарахування амортизації, переоцінки, надходження та вибуття, відображення 
основних засобів у фінансовій звітності, що впливає на достовірність 
показників майнового стану підприємства. З податкового аспекту — вона 
34 
регламентує формування податкових різниць, визначення об’єктів 
оподаткування та правильність розрахунку податку на прибуток, що 
безпосередньо впливає на фінансові результати діяльності.  
Узгодженість бухгалтерського та податкового обліку основних засобів є 
запорукою ефективного управління ресурсами та стабільності фінансового 
становища підприємства. 
 
 
1.3. Мета та завдання контролю основних засобів, його класифікація 
 
Контроль як елемент управління являє собою складний процес, 
спрямований на перевірку відповідності основних засобів пропонованим до 
них вимогам і заданим параметрам [61].  
Виявляючи недоліки в діяльності об’єкта, що перевіряється, контроль 
сигналізує про недосконалість окремих ланок його механізму, зорема 
основних засобів. Суб’єкт управління використовує отриману інформацію для 
прийняття ефективних управлінських рішень щоб усунути виявлені 
відхилення [61]. 
Метою контролю є забезпечення ефективного, безпечного та економічно 
обґрунтованого використання майна підприємства. Контроль допомагає 
переконатися, що основні засоби використовуються відповідно до їхнього 
призначення та перебувають у належному технічному стані, правильно 
відображені в бухгалтерському обліку, своєчасно модернізуються, 
ремонтуються чи списуються, захищені від псування, крадіжок і нецільового 
використання та приносять максимальну користь і не створюють зайвих 
витрат. Безпосередньою метою контролю є забезпечення дотримання 
облікової політики та коректне нарахування амортизації, оформлення вибуття 
й перевірки документального оформлення цих операцій [61]. Виходячи з мети, 
можна виділити і завдання контролю основних засобів, наведені у табл. 1.15. 
 
35 
Таблиця 1.15 
Завдання контролю основних засобів 
Завдання Шляхи реалізації 
контролю 
1 2 
Контроль за Перевірка фактичної наявності основних засобів шляхом 
наявністю та інвентаризації; 
збереженням Встановлення правильного закріплення активів за матеріально-
відповідальними особами; 
Контроль цілісності майна 
Контроль за Перевірка правильності документального оформлення 
обліковим надходження, внутрішнього переміщення та вибуття основних 
відображенням засобів; 
операцій Перевірка коректності відображення цих операцій у синтетичних і 
аналітичних регістрах обліку; 
Контроль оцінки активів згідно з обліковою політикою 
підприємства. 
Контроль Перевірка правильності обраного методу амортизації; 
нарахування Контроль встановлення строків корисного використання й 
амортизації та обґрунтованості їх зміни; 
зносу Контроль правильності розрахунків амортизаційних відрахувань та 
їх відображення в обліку. 
Контроль витрат Перевірка документів, які підтверджують ремонтні роботи; 
на ремонт, Контроль правомірності віднесення витрат ремонту або 
модернізацію та модернізації до витрат або капіталізації; 
реконструкцію Визначення впливу ремонтних/модернізаційних витрат на вартість 
й подальшу експлуатацію активів. 
Контроль вибуття Перевірка документального оформлення вибуття основних засобів; 
основних засобів Контроль розрахунку результатів від вибуття: прибуток або збиток, 
втрати при списанні; 
Аналіз причин вибуття — моральне старіння, фізичний знос, 
надзвичайні події. 
Контроль Аналіз ефективності використання основних засобів; 
ефективності Виявлення недовантажених або застарілих активів; 
використання Розробка рекомендацій для оптимізації використання, модернізації 
або списання. 
Попередження Організація внутрішнього контролю (включно з розподілом 
порушень та відповідальності, інвентаризаційними процедурами); 
зловживань Проведення ревізій або аудиту основних засобів; 
Формування внутрішніх регламентів щодо обліку, руху й вибуття 
основних засобів. 
Джерело: розроблено автором на основі 61. 
 
36 
Внутрішній  
За функціональним 
призначенням 
Зовнішній 
Поточний (операційний)
За часом проведення
Позаплановий
Документальний
За ступенем формалізації Фізичний 
Аналітичний
На централізованому рівні
За рівнем управління
На децентралізованому рівні
Регулярні  
За періодичністю ревізій 
Разові або спеціальні  
 
Рис. 1.1. – Класифікація контролю основних засобів 
Джерело: розроблено автором на основі 61 
Для належної організації внутрішнього контролю за основними 
засобами на підприємствах застосовують широкий спектр методів, прийомів і 
підходів. Зазвичай їх систематизують у три ключові групи: 
- прийоми документального контролю; 
- прийоми фактичного контролю; 
- розрахунково-аналітичні методи контролю. 
У межах документального контролю операцій з основними засобами 
здійснюють перевірку всієї документації, що відображає надходження, рух та 
вибуття об’єктів. Насамперед аналізується правильність формування 
Класифікація контролю основних засобів
37 
первісної вартості активів на підставі договорів придбання, накладних, 
технічної документації, актів приймання-передачі. Також контролюється 
коректність віднесення активів до складу основних засобів, їх класифікація за 
видами та визначення ознак інвестиційної нерухомості. Під перевірку 
підпадають документи, що підтверджують право власності на об’єкти, їх 
переміщення на підприємстві та списання [62]. 
До основних прийомів документального контролю належать: 
- формальна перевірка, що передбачає аналіз правильності заповнення 
первинних документів, відсутність помилок та виправлень, зокрема в 
актах введення в експлуатацію, внутрішнього переміщення, ремонту або 
списання основних засобів, а також в інвентарних картках; 
- графологічна експертиза, спрямована на виявлення фальсифікацій 
підписів у документах щодо придбання, реалізації чи ліквідації активів; 
- юридична експертиза, під час якої визначають законність операцій 
відповідно до нормативно-правових актів; 
- взаємна звірка, що передбачає зіставлення даних інвентарних карток із 
показниками синтетичного обліку; 
- арифметичний контроль, який використовується для перевірки 
правильності розрахунків у документах щодо амортизації, зносу та 
інших операцій з основними засобами. 
Головним способам фактичного контролю є інвентаризація, у ході якої 
визначається фактична наявність основних засобів, їх технічний стан, 
відповідність даним обліку, а також встановлюються надлишки чи нестачі. 
Особлива увага приділяється активам, що не використовуються, зношені або 
втратили функціональні властивості, оскільки такі об’єкти можуть бути 
передані на консервацію або підлягати списанню чи реалізації [62]. 
Розрахунково-аналітичні методи спрямовані на перевірку правильності 
обчислення показників відповідно до встановлених методик. Основним 
прийомом є перерахунок, який полягає у повторній перевірці арифметичної 
точності документів та записів. Зокрема, здійснюється перерахунок 
38 
амортизаційних відрахувань, повторна переоцінка активів, перевірка 
коректності списання та визначення первісної вартості об’єктів [61]. 
Методологічними підходами до узагальнення результатів внутрішнього 
контролю є документальне оформлення отриманих даних, аналітичне 
групування виявлених порушень, юридичне обґрунтування висновків та 
синтез контрольної інформації. У результаті формуються такі вихідні 
документи: 
- матеріали перевірки операцій з основними засобами; 
- таблиці та регістри, у яких згруповано подібні відхилення; 
- акти перевірок та обстежень; 
- службові довідки, пояснювальні та інші супровідні документи. 
Основними джерелами інформації для внутрішнього контролю  є 
договори на придбання та будівництво, технічні паспорти, акти введення в 
експлуатацію, акти списання, інвентарні картки, документи з розрахунку 
амортизації а також дані регістрів обліку за рахунками 10 «Основні засоби», 
13 «Знос», 15 «Капітальні інвестиції», журнали та відомості аналітичного 
обліку. Форми фінансової звітності (Баланс, Звіт про фінансові результати, 
Звіт про власний капітал, Примітки до фінансової звітності); 
інші документи, передбачені НП(С)БО 1 також слугують джерелами для 
оцінки контролю. 
Контрольні функції у процесі оформлення та відображення операцій в 
первинних документах і регістрах здійснюються бухгалтерською службою під 
керівництвом головного бухгалтера Закон України «Про бухгалтерський облік 
та фінансову звітність» покладає на головного бухгалтера такі обов’язки: 
• забезпечення дотримання єдиних методологічних засад бухгалтерського 
обліку, своєчасного складання й подання звітності; 
• організація контролю за відображенням господарських операцій у 
бухгалтерському обліку; 
• участь в оформленні матеріалів щодо нестач, крадіжок і псування майна 
[27]:. 
39 
Для незалежної оцінки стану обліку та використання основних засобів 
застосовується зовнішній контроль, який проводять аудитори, контролюючі 
органи та інші уповноважені суб’єкти. Його головною метою є підтвердження 
достовірності звітності, законності операцій та відповідності діяльності 
підприємства вимогам чинних нормативно-правових актів [62]. 
Методи зовнішнього контролю здебільшого збігаються з методами 
внутрішнього, однак мають на меті забезпечення незалежності оцінки та 
дотримання професійних стандартів аудиту. 
Основні групи методів схожі з методами внутрішнього контролю, це 
документальні прийоми, фактичні прийоми та розрахунково-аналітичні 
методи. 
Під час документальної перевірки аудитори аналізують первинні 
документи, що підтверджують надходження, рух та вибуття основних засобів; 
досліджують правильність визначення первісної вартості; оцінюють 
відповідність класифікації активів вимогам НП(С)БО чи МСФЗ. До процедур 
належить формальна перевірка документів, правова експертиза, взаємна звірка 
даних первинних документів і регістрів, арифметичний контроль та технічна 
експертиза при необхідності. 
Основним способом є участь у проведенні інвентаризації або перевірка 
її результатів. Аудитор може ініціювати контрольну інвентаризацію, 
перевіряючи фактичну наявність активів, їхній стан, інвентарні номери, 
місцезнаходження та закріплення відповідальними особами [61]. Особливу 
увагу приділяють активам, що не використовуються, знаходяться у ремонті, 
передані в оренду або становлять значну частку активів підприємства. 
Розрахунково-аналітичних прийомів зовнішнього контролю належать: 
• перевірка розрахунку амортизації; 
• аналітичні процедури оцінки динаміки залишкової вартості та зносу; 
• контроль правильності застосування методів амортизації; 
• аналіз переоцінок; 
• дослідження структури і руху основних засобів. 
40 
Результати оформлюють у формі аудиторського висновку, акта ревізії 
або довідки контролюючого органу, узагальненої таблиці виявлених 
порушень, юридичного обґрунтування висновків та підсумкового висновку 
щодо достовірності фінансової звітності. 
У процесі зовнішнього контролю джерелами слугують первинні 
документи з придбання, руху, ремонту, модернізації та списання основних 
засобів, регістри обліку за рахунками 10, 13, 15, фінансова та податкова 
звітність, облікова політика підприємства, внутрішні положення, висновки 
експертів і технічну документацію. 
Зовнішній контроль проводиться відповідно до Закону України «Про 
бухгалтерський облік та фінансову звітність», «Про аудит фінансової звітності 
та аудиторську діяльність», НП(С)БО, МСА та інших нормативних актів. 
 
 
1.4. Теоретичні аспекти аналізу основних засобів 
 
Аналіз основних засобів є одним із ключових напрямів фінансово-
економічного аналізу діяльності підприємства. Він дозволяє оцінити 
забезпеченість виробничими ресурсами, ефективність їх використання, 
визначити потребу в оновленні чи модернізації, визначити технічний стан 
виробничого потенціалу, оцінити раціональність інвестицій, виявити резерви 
підвищення продуктивності та прийняти обґрунтовані рішення щодо 
управління основними засобами. 
Завдання аналізу основних засобів: 
- визначити забезпеченість підприємства та його структурних 
підрозділів основними засобами, а саме встановити відповідність кількості, 
складу та технічного рівня засобів виробничій програмі підприємства; 
- вивчити структуру та динаміку основних засобів, технічний стан і 
темпи оновлення їх активної частини; 
- визначити показники використання основних засобів, а також вплив 
41 
факторів, які спричиняють їх зміну; 
- охарактеризувати рівень використання виробничих фондів; 
- визначити вплив використання основних засобів на обсяг виробництва; 
- виявити резерви та розробити заходи щодо підвищення ефективності 
використання основних засобів [19].  
Джерелами інформації для аналізу основних засобів підприємства є:  
• форма № 1 «Баланс (Звіт про фінансовий стан)»;  
• форма № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)»;  
• форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності» розділ ІІ Основні 
засоби; 
• технічна документація;  
• форми технічної звітності;  
• інвентарні картки обліку основних засобів [19]. 
Щоб розпочати аналіз основних засобів, необхідно спочатку дослідити 
їх склад, динаміку та структуру. Зміни у складі та структурі визначаються 
надходженням та вибуттям основних засобів. Для цього існують наступні 
показники, наведені у табл. 1.16. 
Таблиця 1.16 
Коефіцієнти визначення складу та структури основних засобів 
Назва Формула 
№ Сутність показника 
коефіцієнта розрахунку 
1 2 3 4 
Коефіцієнт Характеризує інтенсивність уведення в 
1 Кон = ОЗвв/ОЗк   
оновлення експлуатацію нових основних засобів за період. 
Коефіцієнт Показує інтенсивність вибуття основних засобів 
2 К  = ОЗвиб/ОЗп 
вибуття протягом звітного періоду. в
Коефіцієнт Характеризує рівень зміни основних засобів за Кп = ОЗвв −
3 
приросту період.  ОЗвиб/ОЗп        
Показує частку вартості основних засобів, яка 
Коефіцієнт 
4 вже перенесена на продукцію. Відображає Кзн = З/ОЗперв 
зносу 
ступінь їх зношеності. 
Коефіцієнт Відображає рівень придатності основних засобів Кприд = ОЗперв −
5 
придатності до використання. Є зворотним коеф. зносу. З/ОЗперв 
Джерело: узагальнено автором на основі 19 
Для перевірки забезпеченості основними засобами існують показники 
фондоозброєності праці та рівень технічної озброєності праці. Для аналізу 
42 
ефективності використання існують наступні показники (табл. 1.17). 
Таблиця 1.17 
Коефіцієнти визначення технічного стану основних засобів 
Назва Формула 
№ Сутність показника 
коефіцієнта розрахунку 
1 2 3 4 
Узагальнюючий показник ефективності 
використання основних виробничих засобів; 
1 Фондовіддача відображає, який обсяг товарної продукції Фв = ТП/ОВЗсер 
припадає на 1 грн середньорічної вартості 
ОВЗ. 
Показує, яка частка середньорічної вартості 
основних виробничих засобів припадає на 1 
2 Фондомісткість Ф  = ОВЗсер/ТП 
грн товарної продукції; є оберненим м
показником до фондовіддачі. 
Рентабельність 
Характеризує, яку частку чистого прибутку 
основних 
 Р  = ЧП/ОВЗсер 
3 отримано з кожної гривні середньорічної овз
виробничих × 100 
вартості основних виробничих засобів. 
засобів 
Джерело: узагальнено автором на основі 19 
Представлені в таблицях показники дають можливість комплексно 
оцінити забезпеченість підприємства основними засобами, інтенсивність їх 
оновлення, технічний стан, а також ефективність їх використання у процесі 
виробництва. Коефіцієнти визначення складу та структури дають змогу 
визначити, наскільки активно підприємство інвестує в оновлення основних 
засобів, встановити, чи не перевищує вибуття темпи введення в експлуатацію 
нових засобів, що може свідчити про ризик технічного відставання, оцінити 
ступінь зношення та технічної придатності обладнання та отримати 
інформацію для планування капітальних інвестицій, ремонтних програм та 
модернізації виробничих потужностей. Керівництво підприємства своєчасно 
реагувати на погіршення технічного стану активів, а також формує 
обґрунтовані управлінські рішення щодо оновлення основних засобів. 
Показники визначення технічного стану дають можливість визначити, 
ефективність використання наявних виробничих потужностей, оцінити рівень 
віддачі від кожної гривні вартості основних засобів, встановити, чи формує 
підприємство достатній обсяг продукції та прибутку від використання 
виробничих фондів, порівняти ефективність використання основних засобів у 
43 
динаміці з плановими показниками, виявити фактори, що впливають на зміну 
ефективності забезпеченість обладнанням, рівень завантаження, структуру 
активної частини основних засобів. 
Загалом ці показники є важливими індикаторами стану виробничих 
ресурсів і ступеня їх використання. На основі їх аналізу підприємство може 
приймати обґрунтовані рішення щодо оптимізації структури основних засобів, 
підвищення продуктивності обладнання, планування амортизаційної політики 
та ефективного використання інвестиційних ресурсів. 
Показники, наведені у табл. 1.18, дозволяють всебічно оцінити рівень 
використання виробничих потужностей підприємства, що є важливим 
чинником забезпечення ефективності виробничої діяльності. 
Таблиця 1.18 
Коефіцієнти використання виробничих потужностей 
Формула 
№ Назва коефіцієнта Сутність показника 
розрахунку 
1 2 3 4 
Загальний Показує рівень використання виробничої 
коефіцієнт потужності підприємства за певний період. 
ВПр
1 використання Визначає, яку частку середньорічної Кзаг  =  
ВПр сер
виробничих виробничої потужності реально використано. 
потужностей (Кзаг) 
Коефіцієнт Характеризує ступінь завантаженості 
інтенсивного обладнання, тобто наскільки інтенсивно 
ВПд
2 використання працюють виробничі потужності у процесі Кі =  
ВПд сер
виробничих виробництва. 
потужностей (Кі) 
Коефіцієнт Відображає рівень використання часу роботи 
екстенсивного обладнання – фактичний фонд робочого часу 
ФРЧ
3 використання у порівнянні з розрахунковим. Ке =  
ФРЧрозр сер
виробничих 
потужностей (Ке) 
Джерело: узагальнено автором на основі 19 
Загальний коефіцієнт використання виробничих потужностей 
відображає, наскільки ефективно підприємство реалізує свій виробничий 
потенціал. Він вказує, яка частина середньорічної виробничої потужності була 
фактично використана у формі випущеної продукції. Низьке значення цього 
коефіцієнта може свідчити про наявність невикористаних резервів, неповне 
завантаження обладнання або недоліки в організації виробничого процесу. 
44 
Коефіцієнт інтенсивного використання виробничих потужностей 
ілюструє ефективність використання можливостей підприємства з технічного 
погляду. Цей показник визначає, наскільки продуктивно працює обладнання, 
враховуючи його інтенсивність і технічний стан організації виробництва. 
Високі показники свідчать про оптимальне завантаження устаткування, тоді 
як низькі можуть вказувати на втрати часу, недостатню продуктивність чи 
технічні проблеми.  
Коефіцієнт екстенсивного використання виробничих потужностей 
відображає, наскільки повно використовувався фактичний час роботи 
обладнання у порівнянні із запланованим. Цей показник дозволяє оцінити, чи 
дотримується підприємство встановленого режиму роботи, чи мають місце 
простої, невиправдані перерви або інші втрати часу. Зниження цього 
коефіцієнта свідчить про неефективне використання робочого часу, що може 
призводити до зменшення обсягів виробництва.  
Разом ці показники допомагають підприємству аналізувати 
ефективність використання його виробничого потенціалу, виявляти шляхи 
підвищення продуктивності обладнання, визначати основні обмеження для 
збільшення обсягів виробництва, такі як технічний стан устаткування, режим 
роботи чи рівень його завантаженості, розробляти обґрунтовані рішення щодо 
модернізації обладнання, оптимізації виробничих процесів і планування 
майбутніх виробничих програм.  
Проведення аналізу основних засобів відіграє важливу роль у системі 
управління виробництвом, сприяючи підвищенню ефективності роботи 
підприємства і зростанню конкурентоспроможності його продукції.  
45 
РОЗДІЛ 2 
ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ТА КОНТРОЛЮ ОСНОВНИХ 
ЗАСОБІВ НА ТОВ «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ ВИРОБІВ» 
 
 
2.1. Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Комбінат 
баранкових виробів» 
 
Комбінат баранкових виробів – великий вітчизняний виробник 
борошняних кондитерських виробів, з дистрибуцією продукції в усіх каналах 
продажу. Продукція виробляється під власними торговими марками 
Чарівниця і БКК. Продукція реалізується в усіх регіонах України через 
авторизованих дистрибуторів і мережевих ритейлерів, а також експортується 
до США, Канади, Австралії, Прибалтики, Польщі, Румунії, Молдови, Грузії, 
Азербайджану. 
Основні напрями діяльності: виробництво хлібобулочних виробів 
бубличних, хлібобулочних виробів сухарних, хлібобулочних виробів соломка, 
пряників, печива, кексів, тортів і тістечок. 
Усього функціонуючих є 2 цехи: перший займається виробництвом 
хлібобулочних виробів, а другий виготовляє торти і тістечка. Також є такі 
відділи підприємства: відділ збуту, планово-економічний відділ, лабораторія 
та технологічний відділ, відділ персоналу.  
На підприємстві бухгалтерська служба сформована з 6 осіб і складається 
із головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера і 4 бухгалтерів 
(відповідальний за касові операції, за розрахунки з податковою, за розрахунки 
по заробітній платі та відповідальний за операції з покупцями та 
замовниками).  
Форма бухгалтерського обліку на підприємстві автоматизована. 
Технологія обробки облікових даних на підприємстві здійснюється за 
допомогою програми «1C - Бухгалтерія - Проф. для Windows». 
46 
Посадові інструкції (Додаток А) містять у собі пункти, яких бухгалтер 
повинен дотримуватися на робочому місці: кваліфікаційні вимоги (вища 
освіта та стаж роботи); пункти, де вказано, що повинен знати (нормативні, 
методичні та інші керівні матеріали з організації та ведення бух. обліку та фін 
звітності); обов’язки (облік запасів, активів, коштів тощо забезпечення повної 
та достовірної інформації, подання документів у банківські установи, участь в 
інвентаризації, готує дані для звітності, подає та зберігає її); права 
(ознайомлення з рішеннями керівництва, внесення пропозицій, виявлення і 
виправлення недоліків); відповідальність (за свої обов’язки, правопорушення, 
за завдання матер. шкоди, за розголошення комерційної таємниці, 
невиконання наказів, порушення правил); взаємодія з іншими структурними 
підрозділами та інші умови. Документ підписаний бухгалтерами. 
З метою отримання чіткої та точної інформації про діяльність 
підприємства, необхідно провести аналіз його господарсько-фінансового 
стану. Для проведення аналітичної оцінки діяльності суб’єкта господарювання 
використовуємо звітність підприємства за 2022, 2023, 2024 рр. (Додатки Б, В, 
Г, Д, Е, Є). Аналіз основних фінансово-економічних показників наведено у 
табл. 2.1.  
Розрахунок показників відхилення проводився за такими формулами: 
Абсолютне відхилення (+/-) = звітний рік – попередній рік; 
Відносне відхилення (%) = ((звітний рік / попередній рік) ×100) – 100; 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
47 
Таблиця 2.1 
Аналіз основних фінансово-економічних показників діяльності 
ТОВ «Комбінат баранкових виробів» за 2022-2024 рр. 
Роки Відхилення 
№ 
Показник 2023/ 2024 2023/ 2024/ 
п/п 2022 2023 2024 2022, 2023, 2022, 2023, 
(+; -) (+; -)  (%) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Чистий дохід від 
реалізації продукції 
1 154669 237227 244856 82558 7629 53,38 3,22 
(товарів, робіт, послуг), 
тис. грн. 
Собівартість 
реалізованої продукції 
2 134052 172812 170981 38760 -1831 28,91 -1,06 
(товарів, робіт, послуг), 
тис. грн. 
Валовий прибуток, тис. 
3 20617 64415 73875 43798 9460 212,44 14,69 
грн. 
Чистий прибуток, тис. 
4 -26627 5282 8080 - 2798 - 52,97 
грн. 
Середньоспискова 
5 чисельність працівників, 259 253 255 -6 2 -2,32 0,79 
осіб 
Продуктивність праці, 
6 тис. грн./осіб (ЧД/сер. 597,18 937,66 960,22 340,48 22,56 57,01 2,41 
чис. прац) 
Фонд оплати праці, тис. 
7 29583 34615 43277 5032 8662 17,01 25,02 
грн. (витр на опл пр) 
Середньомісячна 
заробітна плата, тис. 
8 9,5 11,4 14,14 1,9 2,74 20,00 24,04 
грн.(ФОП за пер/к-ть 
прац/к-ть міс у пер) 
Валюта балансу, тис. 
9 154974 171702 165998 16728 -5704 10,79 -3,32 
грн. 
10 Власний капітал, тис. гр. -210160 -205012 -201883 - - - - 
Середньорічна вартість 
11 основних засобів, тис. 149585 152223,5 155732 2638,5 1,76 3508,5 2,30 
грн. (ОЗ на поч.+кін. /2) 
Середньорічні залишки 
12 оборотних засобів, тис. 58656,5 72094,5 83859,5 13438 11765 22,91 16,32 
грн. (ОА на поч.+кін. /2) 
Довгострокові 
13 зобов’язання та 192790 188170 172820 -4620 -15350 -2,40 -8,16 
забезпечення, тис. грн. 
Поточні зобов’язання та 
14 172344 188544 195061 16200 6517 9,40 3,46 
забезпечення, тис. грн. 
Дебіторська 
15 25617 43631 45417 18014 1786 70,32 4,09 
заборгованість, тис. грн 
Власні оборотні кошти, 
16 -304758 -292159 -284717 - - - - 
тис. грн (ВК-НА) 
17 Грошові кошти, тис. грн 1964 3411 3983 1447 572 73,68 16,77 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
48 
Результати аналізу показали наступне. Чистий дохід від реалізації 
продукції у 2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 82558 тис. грн. або 53,38%, у 
2024 р. порівняно з 2023 р. зріс на 7629 тис. грн. або 3,22%, що свідчить про 
збільшення продажів, випуску продукції. 
Собівартість реалізованої продукції у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла 
на 38760 тис. грн. або 28,91%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зменшилася на 
1831 тис. грн. або 1,06%, що вказує на збільшення собівартості реалізованої 
продукції у 2023 р., та невелике зменшення у 2024 р. 
Валовий прибуток у 2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 43798 тис. грн. 
або 212,44%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зріс на 9460 тис. грн. або 14,69%, 
що має позитивне значення та відповідно збільшення прибутку підприємства. 
Чистий прибуток за 2022-2023 рр. недоцільно розраховувати, адже 
підприємство у 2022 р. мало збиток. У 2024 р. порівняно з 2023 р. зріс на 2798 
тис. грн. або 52,97%, що свідчить про вихід підприємства із збиткового стану. 
Середньоспискова чисельність працівників  у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
зменшилася на 6 чол. або 2,32%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зросла на 2 чол. 
або 0,79%, що свідчить про зменшення чисельності персоналу у цілому на 4 
чол. 
Продуктивність праці у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла на 340,48 тис. 
грн. або 57,01%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зросла на 22,56 тис. грн. або 
2,41%, що свідчить про приріст продуктивності праці щороку. 
Фонд оплати праці у 2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 5032 тис. грн. або 
17,01%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зріс на 8662 тис. грн. або 25,02%, що 
свідчить про збільшення витрат на оплату праці щороку. 
Середньомісячна заробітна плата у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла на 
1,9 тис. грн. або 20%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зросла на 2,74 тис. грн. або 
24,04%, що свідчить про збільшення середньої заробітної плати працівникам і 
відповідно збільшення витрат на оплату праці. 
Валюта балансу у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла на 16728 тис. грн. 
або 10,79%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зменшилася на 5704 тис. грн. або 
49 
3,32%, що свідчить про зріст у 2023 р. та незначне зменшення у 2024 р.  
Власний капітал демонструє поступове зменшення непокритого збитку 
протягом аналізованих років і у аналізі відображений у від’ємних значеннях. 
Середньорічна вартість основних засобів у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
збільшилася на 2638,5 тис. грн. або 1,76%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. 
збільшилася на 3508,5 тис. грн. або 2,30%, що свідчить про щорічне 
збільшення вартості основних засобів, надходження. 
Середньорічні залишки оборотних засобів у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
зросли на 13438 тис. грн. або 22,91%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зросли на 
11765 тис. грн. або 16,32%, що свідчить про приріст оборотних засобів. 
Довгострокові зобов’язання та забезпечення у 2023 р. порівняно з 2022 
р. зменшилися на 4620 тис. грн. або 2,40%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. 
зменшилися на 15350 тис. грн. або 8,16%, що свідчить про зменшення 
заборгованості підприємства перед кредиторами. 
Поточні зобов’язання та забезпечення у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
збільшилися на 16200 тис. грн. або 9,40%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. 
збільшилися на 6517 тис. грн. або 3,46%, що свідчить про збільшення 
заборгованості підприємства перед кредиторами. 
Дебіторська заборгованість у 2023 р. порівняно з 2022 р. збільшилися на 
18014 тис. грн. або 70,32%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшилися на 1786 
тис. грн. або 4,09%, що свідчить про збільшення заборгованості дебіторів 
перед підприємством. 
Показник власних оборотних коштів неможливо розрахувати через 
від’ємний власний капітал підприємства. 
Грошові кошти у 2023 р. порівняно з 2022 р. збільшилися на 1447 тис. 
грн. або 73,68%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшилися на 572 тис. грн. або 
16,77%, що свідчить про поступове збільшення грошових коштів. 
Отже, У 2022–2024 роках підприємство продемонструвало стабільне 
зростання обсягів реалізації продукції (зростання чистого доходу на 58%), 
суттєве поліпшення валового та чистого прибутку, а також підвищення 
50 
продуктивності праці. Проте основною проблемою залишається від’ємний 
власний капітал, що свідчить про фінансову нестабільність. Витрати на оплату 
праці зросли разом із рівнем зарплати, що може позитивно впливати на 
мотивацію персоналу. Активи поступово переорієнтовуються на оборотні, 
однак зменшується вартість основних засобів. 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності є важливою 
складовою фінансової діагностики підприємства та демонструє здатність 
підприємства розраховуватися за своїми зобов’язаннями, фінансову стійкість, 
ризик банкрутства, Швидкість і здатність підприємства перетворити свої 
активи на грошові кошти, Фінансову гнучкість, платіжну дисципліну. Разом ці 
показники дозволяють оцінити фінансову надійність і стабільність 
підприємства, його здатність функціонувати безперервно та своєчасно 
виконувати свої фінансові зобов’язання. Аналіз показників 
платоспроможності та ліквідності наведений у табл. 2.2. Для його здійснення 
було використано звітність підприємства та розрахункові формули. 
Таблиця 2.2 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності 
ТОВ «Комбінат баранкових виробів» за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ Методика Нормативне (+; -) 
Показники 
п/п розрахунку значення 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Оборотні активи / 
Коефіцієнт 
1 Поточні 0,91 0,92 0,86 1,5-2,5 0,02 -0,06 
покриття 
зобов’язання 
(Оборотні активи – 
Проміжний 
товарно-матеріальні 
2 коефіцієнт 0,79 0,78 0,72 0,7-1,0 -0,01 -0,05 
запаси) / Поточні 
ліквідності 
зобов’язання 
Коефіцієнт Грошові кошти / 
3 абсолютної Поточні 0,01 0,02 0,02 0,2-0,35 0,01 0 
ліквідності зобов’язання 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
Результати аналізу показали наступне. Коефіцієнт покриття у 2023 р. 
порівняно з 2022 р. зріс на 0,02, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зменшився на 
51 
0,06, що свідчить про обмежену здатність підприємства покривати поточні 
зобов’язання за рахунок оборотних активів.  
Проміжний коефіцієнт ліквідності у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
зменшився на 0,01, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зменшився на 0,05, що 
свідчить про зменшення обсягу легко реалізованих активів, зокрема 
дебіторської заборгованості та грошових коштів. Показник тримається у 
межах нормативу, але має тенденцію до зниження. 
Коефіцієнт абсолютної ліквідності у 2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 
0,01, у 2024 р. порівняно з 2023 р. змін не відбулося, що свідчить про критично 
низький рівень миттєвої платоспроможності. Підприємство має вкрай 
обмежений запас вільних грошових коштів. Показник знаходиться суттєво 
нижче за норматив. 
Отже, підприємство демонструвало нестабільний рівень ліквідності, при 
цьому всі основні коефіцієнти залишалися нижчими за нормативні значення. 
Коефіцієнт покриття не перевищував 0,92, що вказує на дефіцит оборотних 
активів для покриття поточних зобов’язань. Проміжний коефіцієнт ліквідності 
мав незначне зниження, але тримався в межах допустимого мінімуму. 
Абсолютна ліквідність протягом усіх років була вкрай низькою, що свідчить 
про відсутність достатнього обсягу грошових коштів для негайного покриття 
боргів. Загалом ситуація вимагає збільшення грошових резервів і структури 
обігових коштів. 
Аналіз показників фінансової стійкості дає змогу оцінити його здатність 
стабільно функціонувати у довгостроковій перспективі, зберігаючи баланс 
між власними та залученими ресурсами. Він показує рівень незалежності 
підприємства, структуру капіталу, здатність покривати зобов’язання, 
наявність резервів, потенціал до інвестування та розвитку. Загалом, показники 
фінансової стійкості є індикаторами довгострокової надійності підприємства, 
його здатності до стабільного зростання та стратегічного розвитку. Аналіз 
показників фінансової стійкості наведений у табл. 2.3. Для його здійснення 
було використано звітність підприємства та розрахункові формули. 
52 
Таблиця 2.3 
Аналіз показників фінансової стійкості  
ТОВ «Комбінат баранкових виробів» за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
№ Роки 
Методика  Нормативне (+; -) 
п/ Показники 
розрахунку значення 2023/ 2024/ 
п 2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
Коефіцієнт 
Власний капітал 
фінансової 
1 / Валюта -1,36 -1,19 -1,22 більше 0,5 - - 
незалежності 
балансу 
(автономії) 
Власний капітал 
Коефіцієнт / (Довгострокові 
2 фінансової зобов'язання + -0,58 -0,54 -0,55 більше 1 - - 
стабільності Поточні 
зобов'язання) 
Коефіцієнт Валюта балансу 
3 фінансової / Власний -0,74 -0,84 -0,82 менше 2,0 - - 
залежності капітал 
Величина  
Оборотні активи 
власного 
4 – Поточні -111968- 103989- 111897 більше 0 - - 
оборотного 
зобов’язання 
капіталу 
Коефіцієнт (Оборотні 
маневреності активи – 
5 власного Поточні 0,53 0,51 0,55 більше 0 -0,03 0,05 
оборотного зобов’язання) / 
капіталу Власний капітал 
Частка 
Оборотні активи 
оборотних 
6 / Валюта 0,39 0,49 0,50 - 0,10 0,01 
коштів у 
балансу 
активах 
Позиковий 
Коефіцієнт 
7 капітал / Валюта 2,20 2,05 1,75 менше 0,5 -0,15 -0,30 
заборгованості 
балансу 
Коефіцієнт Позиковий 
8 фінансового капітал / -1,62 -1,71 -1,69 ≤ 1 -0,09 0,02 
ризику Власний капітал 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
Результати аналізу показали наступне. Коефіцієнти фінансової 
незалежності, фінансової стабільності, фінансової залежності та величину 
власного оборотного капіталу неможливо розрахувати через від’ємний 
власний капітал підприємства. Показники будуть нести недостовірний 
характер, тому вони не аналізуються. 
53 
Коефіцієнт маневреності власного оборотного капіталу у 2023 р. 
порівняно з 2022 р. зменшився на 0,03, у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшився 
на 0,05, що має позитивне значення, формально відповідає нормативу, проте 
слід враховувати, що власний капітал від’ємний, тому цей показник не 
повністю коректний. 
Частка оборотних коштів у активах у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла 
на 0,10, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зросла на 0,01, що має позитивну динаміку 
та свідчить про певне покращення структури активів (більше ліквідних 
засобів). 
Коефіцієнт заборгованості у 2023 р. порівняно з 2022 р. зменшився на 
0,15, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зменшився на 0,30 – дуже високі значення, 
що значно перевищують норматив — підприємство фінансується переважно 
за рахунок позикових коштів. 
Коефіцієнт фінансового ризику у 2023 р. порівняно з 2022 р. зменшився 
на 0,09, у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшився на 0,02, що є ознакою 
високого фінансового ризику. Коефіцієнти від’ємні через негативний власний 
капітал. 
Отже, фінансовий стан підприємства залишався критичним, з постійно 
від’ємним власним капіталом, що призводило до невизначених значень 
коефіцієнтів автономії та фінансової стабільності тощо. Показник фінансового 
ризику перевищував допустимі значення, що свідчить про повну залежність 
підприємства від позикових коштів. Водночас спостерігалося незначне 
поліпшення частки оборотних активів у загальній валюті балансу та зростання 
коефіцієнта маневреності. Проте, без суттєвих змін у структурі капіталу та 
зменшення боргового навантаження, фінансова стабільність підприємства 
залишається незадовільною через від’ємний власний капітал. 
Аналіз показників ділової активності (табл. 2.4) показує швидкість обігу 
активів, інтенсивність господарських операцій, рівень продуктивності 
управління, здатність генерування доходу із наявних ресурсів, взаємозв’язок з 
прибутковістю, виявити внутрішні резерви для покращення роботи 
54 
підприємства, оптимізувати управління обігом ресурсів і підвищити 
конкурентоспроможність. Для його здійснення було використано звітність 
підприємства та розрахункові формули. 
Таблиця 2.4 
Аналіз показників ділової активності  
ТОВ «Комбінат баранкових виробів» за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
№ Роки 
(+; -) 
п/ Показники Методика розрахунку 
2023/ 2024/ 
п 2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Чистий дохід від реалізації 
Оборотність продукції / ((Дебіторська 
1 дебіторської заборгованість на початок 6,55 6,93 5,5 0,37 -1,43 
заборгованості року + Дебіт. заборгованість 
на кінець року) / 2) 
Чистий дохід від реалізації 
продукції / ((Кредиторська 
Оборотність 
заборгованість на початок 
2 кредиторської 9,03 10,57 10,60 1,54 0,03 
року + Кредиторська 
заборгованості 
заборгованість на кінець 
року) / 2) 
Середній 
період 
360/ Оборотність 
3 погашення 54,94 51,98 65,46 -2,96 13,48 
дебіторської заборгованості 
дебіторської 
заборгованості 
Середній 
період 360/ Оборотність 
4 погашення кредиторської 39,86 34,07 33,96 -5,79 -0,11 
кредиторської заборгованості 
заборгованості 
((Величина запасів на 
Середній початок року + Величина 
5 період одного запасів на кінець року) / 2) х 41,90 36,46 40,33 -5,44 3,87 
обороту запасів 360 / Чистий дохід від 
реалізації продукції 
Чистий дохід від реалізації 
Оборотність  продукції / ((Сума активів на 
6 0,97 1,46 1,45 0,49 -0,01 
активів початок року + Сума активів 
на кінець року) / 2) 
Чистий дохід від реалізації 
Оборотність продукції / ((Величина 
7 власного власного капіталу на початок - - - - - 
капіталу року + Величина власного 
капіталу на кінець року) / 2) 
 
55 
Продовж. табл. 2.4 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Середній період погашення 
дебіторської заборгованості 
Тривалість 
+ середній період одного 
8 фінансового 56,97 54,37 71,83 -2,60 17,46 
обороту запасів – середній 
циклу, днів 
період погашення 
кредиторської заборг. 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
Результати аналізу показали наступне. Оборотність дебіторської 
заборгованості у 2023 р. порівняно з 2022 р. збільшилася на 0,37, у 2024 р. 
порівняно з 2023 р. зменшилася на 1,43, і показує уповільнення повернення 
коштів від покупців, що знижує ліквідність, адже показник за 2022-2023 рр. 
демонструє різке зниження, що у свою чергу  підтверджує зростання 
середнього періоду погашення дебіторської заборгованості з 51,98 до 65,46 
днів (+13,48 днів). 
Оборотність кредиторської заборгованості у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
збільшилася на 1,54, у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшилася на 0,03, що 
свідчить про ефективне управління поточними зобов’язаннями, адже 
оборотність за роки висока і стабільна. 
Середній період погашення дебіторської заборгованості у 2023 р. 
порівняно з 2022 р. зменшився на 2,96, у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшився 
на 13,48, що свідчить про зростання середнього періоду погашення 
дебіторської заборгованості. 
Середній період погашення кредиторської заборгованості у 2023 р. 
порівняно з 2022 р. зменшився на 5,79, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зменшився 
на 0,11 – підприємство швидше розраховується з постачальниками, що може 
зміцнити його репутацію, але також створює тиск на ліквідність. 
Середній період одного обороту запасів у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
зменшився на 5,44, у 2024 р. порівняно з 2023 р. зріс на 3,87 – запаси 
обертаються повільніше, що вказує на можливе затоварювання або проблеми 
зі збутом. 
Оборотність активів у 2023 р. порівняно з 2022 р. збільшилася на 0,49, у 
56 
2024 р. порівняно з 2023 р. зменшилася на 0,01, каже, що підприємство краще 
використовує свої активи для генерування доходу, адже показник зріс і 
утримався. 
Оборотність власного капіталу недоцільно розраховувати, адже власний 
капітал має від’ємні значення. 
Тривалість фінансового циклу у 2023 р. порівняно з 2022 р. зменшилася 
на 2,6, у 2024 р. порівняно з 2023 р. збільшилася на 17,46, каже, що 
підприємство довше чекає на повернення вкладених коштів, що посилює 
потребу в обігових коштах, адже коефіцієнт зростає. 
Отже, аналіз показників ділової активності свідчить про погіршення 
оборотності дебіторської заборгованості, що призвело до подовження періоду 
погашення дебіторської заборгованості до 65,5 днів у 2024 році. Оборотність 
кредиторської заборгованості залишалася стабільною, що дозволяло 
підприємству утримувати відносну короткострокову рівновагу. Тривалість 
фінансового циклу значно збільшилася, що є негативним сигналом для 
фінансової стабільності. Хоча оборотність активів зберіглася на високому 
рівні, негативне значення власного капіталу не дає змоги адекватно оцінити 
показники. Підприємству необхідно оптимізувати дебіторську політику та 
прискорити обіг запасів. 
Аналіз показників рентабельності демонструє ефективність діяльності 
підприємства, наскільки вигідно і у повній мірі воно використовує свої 
ресурси і показує рівень прибутковості (скільки прибутку отримує 
підприємство на кожну гривню вкладених коштів, витрат або активів), 
конкурентоспроможності (рентабельні підприємства мають кращі шанси 
витримати конкуренцію та залучити інвестиції), фінансову доцільність 
окремих напрямків діяльності (аналіз рентабельності продукції, послуг, 
інвестицій дозволяє оцінити, які з них є найефективнішими), а також динаміку 
змін. Він є ключовим інструментом для оцінки фінансових результатів і 
планування подальшого розвитку підприємства. Аналіз показників 
рентабельності наведений у табл. 2.5. Для його здійснення було використано 
57 
звітність підприємства та розрахункові формули. 
Таблиця 2.5 
Аналіз показників рентабельності 
ТОВ «Комбінат баранкових виробів» за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
Роки 
№ (+; -) 
Показники Методика розрахунку 
п/п 2023/ 2024/ 
2022 2023 2024 
2022 2023 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Рентабельність Валовий прибуток / 
1 реалізованої Собівартість реалізованої 15,38 37,27 43,21 21,89 5,93 
продукції, % продукції х100 
Валовий прибуток / 
Рентабельність 
2 Чистий дохід від 13,33 27,15 30,17 13,82 3,02 
продажу, % 
реалізації продукції х100 
Чистий прибуток / 
Рентабельність (Середньорічна вартість 
3 підприємства, основних засобів + -17,20 3,33 4,89 - 1,56 
% Середньорічні залишки 
оборотних засобів) х100 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
Результати аналізу показали наступне. Рентабельність реалізованої 
продукції у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла на 21,89, у 2024 р. порівняно з 
2023 р. зросла на 5,93, що свідчить про покращення ефективності 
використання ресурсів у виробництві та зниження собівартості реалізованої 
продукції. 
Рентабельність продажу у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла на 13,82, у 
2024 р. порівняно з 2023 р. зросла на 3,02, що свідчить про зростання частки 
прибутку в структурі чистого доходу, що є наслідком ефективного 
ціноутворення та контролю над витратами. 
Рентабельність підприємства у 2023 р. порівняно з 2022 р. набула 
позитивного значення, що свідчить про вихід із збиткового стану, у 2024 р. 
порівняно з 2023 р. зросла на 1,56, що свідчить про стабілізацію фінансового 
стану підприємства, ефективніше використання як основних, так і оборотних 
засобів, а також про формування чистого прибутку. 
Загалом, усі показники демонструють сталу позитивну динаміку, що 
характеризує покращення прибутковості підприємства та його поступову 
58 
фінансову стійкість. Це створює передумови для подальшого розвитку та 
інвестиційної привабливості. Упродовж 2022–2024 років підприємству 
вдалося істотно підвищити свою рентабельність. Рентабельність реалізованої 
продукції зросла з 15,38% до 43,21%, а рентабельність продажу – з 13,33% до 
30,17%, що свідчить про ефективне зниження собівартості та зростання 
прибутку від реалізації. Після збиткового 2022 року підприємство забезпечило 
позитивну рентабельність загальної діяльності, яка досягла 4,89% у 2024 році. 
Це є свідченням поступового відновлення прибутковості підприємства, однак 
рівень рентабельності ще не є достатньо високим з огляду на боргове 
навантаження. 
Загальним висновком до аналізу організаційно-економічної 
характеристики підприємства можна окреслити такі важливі пункти:  
- Аналіз основних фінансово-економічних показників за досліджуваний 
період демонструє зростання обсягів реалізації продукції і відповідно 
валового та чистого прибутку, підвищення продуктивності праці, 
можливо, через підвищення витрат на заробітну плату, але у той час 
вони можуть слугувати мотивацією для працівників. Основною 
проблемою залишається від’ємний власний капітал. Простежується 
поступовий перехід активів на оборотні, зменшується вартість основних 
засобів через їх поступову амортизацію; 
- Аналіз показників платоспроможності та ліквідності демонструє 
нестабільний рівень ліквідності, Абсолютна ліквідність протягом усіх 
років була вкрай низькою, що свідчить про відсутність достатнього 
обсягу грошових коштів для негайного покриття боргів. Загалом 
необхідне збільшення грошових резервів і структури обігових коштів; 
- Аналіз показників фінансової стійкості показав критичний стан та 
проблеми з власним капіталом, повну залежність від позикових коштів. 
Незначні покращення частки оборотних активів, проте фінансовий стан 
залишається стабільно незадовільним; 
- Аналіз показників ділової активності показав зменшення оборотності 
59 
дебіторської заборгованості, що свідчить про збільшення строків  
виплати коштів. Збільшення фінансового циклу є сигналом для 
фінансової стабільності; 
- Аналіз показників рентабельності показав істотне покращення 
рентабельності підприємства, реалізованої продукції, продажу. 
 
 
2.2. Облікова політика підприємства щодо основних засобів: 
порядок формування та документальне оформлення 
 
На ТОВ «Комбінат баранкових виробів» облікова політика формується 
відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову 
звітність» від 16.07.1999 № 996-ХІV, Національних положень (стандартів) 
бухгалтерського обліку, Податкового кодексу України, нормативних актів, які 
регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку, складання та подання 
фінансової звітності з дотриманням вимог, передбачених Статутом 
підприємства, внутрішнього наказу про облікову політику підприємства. 
Характеристика нормативно-правового забезпечення формування 
облікової політики щодо основних засобів підприємства наведена у табл. 2.6. 
Таблиця 2.6 
Характеристика нормативно-правового забезпечення формування 
облікової політики щодо основних засобів 
Нормативний акт Зміст регулювання Значення для підприємства 
1 2 3 
Закон України «Про 
Загальні принципи ведення Правова база організації 
бухгалтерський облік та 
обліку обліку 
фінансову звітність» 
База для формування 
НП(С)БО 7 «Основні Визнання, оцінка, 
правил обліку основних 
засоби» амортизація 
засобів 
Податкові правила щодо Узгодження бухобліку та 
Податковий кодекс України 
основних засобів податкового обліку 
Наказ про облікову Конкретизує порядок 
політику ТОВ «КБВ» №1 Внутрішні правила роботи з основними 
від 21.01.2016 р. засобами на комбінаті 
Джерело: сформовано автором на основі нормативно-правових документів та 
60 
первинних документів ТОВ «КБВ» 
За формування наказу про облікову політику відповідальним на 
підприємстві є директор та головний бухгалтер. Схема формування облікової 
політики щодо основних засобів наведена на рис… 
На ТОВ «Комбінат баранкових виробів» облікова політика введена в дію 
на підставі Наказу №1 від 21.01.2016 р., затвердженого директором 
підприємства Миколою Шабельніком. Наказ розроблений відповідно до 
Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», НП(С)БО 
та інших нормативно-правових актів. 
Формування 
Головний Аналіз проєкту Затвердження Застосування 
Директор
бухгалтер законодавства облікової наказу наказу 
політики
 
Рис. 2.1. Схема формування облікової політики щодо основних засобів 
на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
Джерело: сформовано автором на основі спостереження за діяльністю бухгалтерської 
служби ТОВ «КБВ» 
 
У наказі міститься окремий розділ, присвячений основним засобам, у 
межах якого визначено правила їх визнання, класифікації, оцінки та 
амортизації. Структура розділу щодо основних засобів у обліковій політиці: 
1. Визначення порогів суттєвості та вартісних критеріїв для визнання 
основних засобів. 
2. Групування і класифікація об’єктів необоротних активів. 
3. Встановлення методів оцінки: первісної, справедливої, переоціненої. 
4. Метод амортизації та порядок її нарахування. 
5. Порядок встановлення ліквідаційної вартості та строків корисного 
використання. 
6. Умови проведення переоцінки та зменшення корисності. 
На ТОВ «Комбінат баранкових виробів» облік основних засобів 
здійснюється у відповідності до вимог НП(С)БО 7 «Основні засоби». На 
підприємстві застосовується Робочий план рахунків бухгалтерського обліку, 
61 
який розроблено під діяльність підприємства. 
Витяг з наказу про облікову політику розкриває організацію обліку на 
підприємстві, особливості обліку, зокрема у Наказі №4 – про порядок 
оприбуткування готівки в касі, Наказ №5 – про організацію касової 
дисципліни, Наказ №6 – про порядок розрахунку ліміту каси, Наказ №22/1 – 
про встановлення ліміту каси із його розрахунком. Облікова політика наведена 
у Додатку Ж 
Основними засобами визнаються матеріальні активи зі строком 
корисного використання понад один рік та вартістю понад 6000 грн для 
основних засобів, введених до 22.05.2020 р., та понад 20000 грн – після цієї 
дати.  
Строки корисного використання встановлено по об’єктах для всіх груп 
нематеріальних активів при введенні в експлуатацію. Ліквідаційну вартість 
для кожного об’єкту основних засобів встановлює комісія  при введені в 
експлуатацію. Порядок переоцінки встановлено, якщо залишкова вартість 
об’єктів основних засобів та нематеріальних активів відрізняється від 
справедливої вартості на дату балансу більше ніж на 10%. 
Класифікація основних засобів відповідно до облікової політики 
підприємства наведена у табл. 2.7. 
Таблиця 2.7 
Класифікація основних засобів підприємства відповідно до облікової 
політики 
Групи основних засобів Основні засоби підприємства Субрахунок 
1 2 3 
Будівлі, споруди Виробничі цехи, складські приміщення, гаражі 103 
Печі, тістоміси, міксери, транспортерні лінії, 
Машини та обладнання 1041 
конвеєри, пакувально-фасувальне обладнання 
Комп’ютерна техніка, сервери, офісне 
 1042 
обладнання 
Транспортні засоби Автомобілі, гідравлічні візки 105 
Інструменти, прилади, 
Столи, кондитерський інвентар, термометри 106 
інвентар 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Оцінка основних засобів на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
здійснюється з урахуванням вимог НП(С)БО 7 «Основні засоби» та норм, 
62 
визначених внутрішнім наказом про облікову політику. Порядок оцінки є 
комплексним і охоплює первісну оцінку, подальшу оцінку, переоцінку та 
процедури документального підтвердження. 
Згідно з обліковою політикою ТОВ «Комбінат баранкових виробів», при 
первісному відображенні основних засобів застосовуються два базові методи 
оцінки – за собівартістю або за справедливою вартістю, залежно від способу 
надходження активу на підприємство. 
Метод собівартості використовується у випадках, коли основні засоби 
придбані за плату (обладнання, печі, конвеєри, транспортні засоби), 
виготовлені власними силами (елементи конвеєрів, конструктивні частини 
печей), встановлені або змонтовані підприємством із залученням зовнішніх 
підрядників. У цьому випадку первісна вартість включає всі витрати, 
необхідні для приведення об’єкта у стан, придатний для використання, а саме 
вартість придбання (без ПДВ), транспортно-заготівельні витрати, витрати на 
монтаж, налагодження, підключення до мереж, оплату послуг спеціалістів, 
ввізні мита, страхування, реєстраційні витрати, витрати на випробувальні 
пуски печей та конвеєрів, витрати на матеріали та будівельно-монтажні 
роботи.  
Метод справедливої вартості застосовується в тих випадках, коли 
активи: 
• отримані безоплатно, у межах благодійної допомоги від спонсорів або 
грантів; 
• внесені до статутного капіталу учасниками; 
• виявлені під час інвентаризації як надлишки. 
Справедлива вартість визначається як ринкова ціна аналогічного активу, 
що перебуває у близькому технічному стані, або як експертна оцінка. 
Для її підтвердження комісією складається акт оцінки, висновок щодо 
технічного стану та довідка про ринкові ціни. 
Переоцінка об’єктів основних засобів та нематеріальних активів 
проводиться тоді, коли залишкова вартість таких об’єктів відрізняється від 
63 
справедливої вартості на дату балансу більше ніж на 10%. Зарахування 
перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок 
залишкової вартості переоціненого об’єкта основних засобів до складу 
нерозподіленого прибутку проводять при вибутті переоціненого об’єкта.  
Переоцінці переважно підлягають пекарські печі, конвеєрні та 
фасувальні лінії та будівлі виробничих цехів. Під час їх переоцінки 
застосовується процедура аналізу ринку аналогічного обладнання, визначення 
справедливої вартості, складання акту переоцінки та відповідно відображення 
дооцінки/уцінки у складі капіталу або витрат. 
Індексація може здійснюватися у разі суттєвих змін інфляційних 
показників. На практиці застосовується рідко, але політика дозволяє її 
проведення у випадку різкого зростання цін на будівельні матеріали або 
подорожчання промислового обладнання. 
У випадку виходу з ладу обладнання або суттєвого морального старіння 
може застосовуватися процедура порівняння очікуваних економічних вигод із 
балансовою вартістю. Зниження корисності оформлюється актом і 
відображається у складі витрат. 
Вартість оцінки основних засобів затверджується комісією та 
підписується головним бухгалтером підприємства. 
Визначено прямолінійний метод амортизації для основних засобів, 
нематеріальних активів та інших необоротних активів. Нарахування 
амортизації здійснюється щомісяця протягом строку корисного використання 
з наступного місяця з моменту введення в експлуатацію. Терміни амортизації 
переглядаються щонайменше раз на кінець періоду або у разі значної зміни 
очікуваних економічних вигід, щоб скоригувати їхній очікуваний термін 
корисного використання. Методи амортизації основних засобів, встановлені 
обліковою політикою підприємства для груп основних засобів, наведені у 
табл. 2.8. 
 
 
 
64 
 
Таблиця 2.8 
Методи амортизації основних засобів підприємства 
Основні засоби Метод Строк використання Обґрунтування 
1 2 3 4 
Печі Прямолінійний 10 років Рівномірне навантаження 
Транспортери Прямолінійний 7 років Стабільні виробничі цикли 
Будівлі Прямолінійний 20–30 років Довготривала експлуатація 
Транспорт Прямолінійний 5 років Інтенсивне зношування 
Комп’ютери Прямолінійний 3 роки Швидка моральна втрата 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
 
Облік поліпшення, модернізації та ремонтів основних засобів на ТОВ 
«Комбінат баранкових виробів» здійснюється відповідно до вимог НП(С)БО 7 
та внутрішньої облікової політики підприємства, яка встановлює порядок 
відображення витрат залежно від характеру проведених робіт і їх впливу на 
майбутні економічні вигоди підприємства. 
Підприємство суворо виокремлює поточний та капітальний ремонт, 
модернізацію, реконструкцію, а також поліпшення технічних характеристик 
обладнання, що має ключове значення для стабільної роботи виробництва 
баранкових виробів.  
На підприємстві витрати, що підтримують об’єкт у робочому стані 
визнаються витратами періоду. Витрати, що збільшують очікувані економічні 
вигоди або продовжують строк експлуатації збільшують первісну вартість ОЗ. 
Цей підхід узгоджується з пунктом наказу, де передбачено, що всі необоротні 
активи обліковуються за собівартістю, а їх модернізація збільшує вартість 
балансового активу. 
Поточні ремонти здійснюються для відновлення працездатності 
обладнання та підтримання його в стані, придатному для нормального 
функціонування. Поточний ремонт не впливає на первісну вартість основних 
засобів і відноситься до витрат періоду на рахунки 91 «Загальновиробничі 
витрати», 92 «Адміністративні витрати», 23 «Виробництво» тощо в залежності 
від витрат. 
Капітальний ремонт відновлює ресурси об’єкта, але не змінює його 
65 
потужності та функцій. Капітальний ремонт призводить до збільшення 
первісної вартості основного засобу. В обліку підприємства такі витрати 
накопичуються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», а після 
завершення  включаються в первісну вартість об’єкта на рахунок 10 «Основні 
засоби».   
Порядок відображення ремонту та модернізації основних засобів 
відповідно до облікової політики підприємства наведено на рис. 2.2. 
Витрати 
Капітальні Збільшення 
Поточний періоду 
Модернізація інвестиції первісної 
ремонт (23,92,91 
(15) вартості (10)
тощо) 
 
 
Рис. 2.2. Порядок відображення ремонту та модернізації основних 
засобів відповідно до облікової політики підприємства 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
 
Вибуття та ліквідація основних засобів на ТОВ «Комбінат баранкових 
виробів» здійснюються відповідно до НП(С)БО 7 «Основні засоби» і положень 
внутрішнього наказу про облікову політику підприємства №1 від 21.01.2016 р. 
Підставами для списання основних засобів на підприємстві є повний або 
частковий фізичний знос, моральне старіння, технічна непридатність 
обладнання, аварійні ситуації або економічна недоцільність подальшої 
експлуатації, продаж. 
Для встановлення доцільності списання основних засобів створюється 
ліквідаційна комісія, яка призначається наказом директора ТОВ «КБВ». До 
складу комісії входять: 
• головний бухгалтер - голова комісії; 
• бухгалтер з обліку необоротних активів; 
• інженер або механік виробничого підрозділу; 
• матеріально відповідальна особа; 
• спеціаліст з охорони праці; 
66 
Комісія проводить технічний огляд об’єкта, визначає ступінь зносу і 
можливість відновлення, аналізує витрати на можливий ремонт, ухвалює 
рішення про списання або перепрофілювання, готує пакет документів на 
затвердження керівнику. 
Таблиця 2.9 
Порядок списання основних засобів відповідно до облікової політики 
підприємства 
Причина списання Документ Комісія Рахунки обліку 
1 2 3 4 
Фізичний знос Дефектний акт Ліквідаційна комісія: Списання зносу:  
(повне руйнування, Акт списання ОЗ директор, головний Дт 131 – Кт 10 
багаторічна (Ф. ОЗ-3) бухгалтер, інженер, Списання залишкової 
експлуатація, знос Наказ директора матеріально вартості: Дт 976 – Кт 10 
вузлів печей, відповідальна особа, Оприбуткування 
конвеєрів, представник металобрухту (за 
транспортерів) охорони праці наявності): Дт 209 – Кт 
746 
Моральне старіння Дефектний акт Той самий склад Дт 131 – Кт 10 
(застарілі печі, Акт списання ОЗ ліквідаційної комісії Дт 976 – Кт 10 
фасувальні (Ф. ОЗ-3) (див. вище) Доходи від утилізації: 
машини, Протокол комісії Кт 746 
обладнання з   
низькою 
продуктивністю) 
Технічна Дефектний акт Ліквідаційна комісія Списання зносу:  
непридатність Акт списання ОЗ та технічний Дт 131 – Кт 10 
(нерентабельність (ОЗ-3) спеціаліст (механік, Списання:  
ремонту, аварії, Технічний інженер) Дт 976 – Кт 10 
відсутність висновок 
комплектуючих) 
Аварійне Акт аварії Розширена Втрати від аварій:  
пошкодження або Дефектний акт ліквідаційна комісія: Дт 99 
форс-мажор Акт списання ОЗ адміністрація, Списання зносу:  
(пожежа, (ОЗ-3) бухгалтерія, Дт 131 – Кт 10 
пошкодження від Акт страховика інженер, Залишкова вартість:  
атаки ворожих представник служби Дт 976 – Кт 10 
цілей) охорони праці 
Продаж або Акт приймання- Комісія з передачі: Вибуття:  
передача іншому передачі директор, бухгалтер, Дт 131 – Кт 10 
підприємству Договір купівлі- юрист Дт 972 – Кт 10 
продажу (залишкова) 
Акт списання (в Дохід від реалізації:  
частині вибуття) Кт 742 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Документування господарських операцій з обліку наявності і руху 
основних засобів на даному підприємстві ведеться у відповідних первинних 
67 
документах, які затверджені Наказом Мінстату України від 29.12.1995 р. 
№352, і, хоча цей Наказ втратив свою чинність, підприємство використовує 
його форми. Підприємство також використовує деякі форми Наказу 
Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 17.06.2015 р. №572. 
Надходження і рух нематеріальних активів формується згідно з Наказом МФУ 
від 22.11.2004 р. №732. Всі первинні документи складають за допомогою 
бланків типових форм. Документи підписуються членами комісії, призначеної 
наказом керівника підприємства [46; 44; 47]. 
Нижче наведено усі типові форми, за якими підприємство обліковує рух 
основних засобів: 
• Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів 
(Ф. № ОЗ-1) (Додаток З); 
• Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів (Ф. № ОЗ-6)  
(Додаток И); 
• Розрахунок амортизації (Додаток І); 
• Акт введення в експлуатацію основних засобів )Додаток Й); 
• Акт  на списання основних засобів (Ф. №ОЗ-3) (Додаток К); 
• Договір на купівлю обладнання (Додаток Л); 
• Інвентаризаційний опис (Додаток М). 
Схему документального оформлення операцій з основними засобами на 
підприємстві наведена на рис. 2.3. 
Акт 
Інвентарна Акт приймання Акт на 
Акт Акт введення 
картка обліку Розрахунок приймання- відремон списання 
приймання- в 
основних амортизації передачі на тованих основних 
передачі експлуатацію 
засобів ремонт основних засобів
засобів
 
Рис. 2.3 – Документальне оформлення операцій з основними засобами 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Ці документи охоплюють усі етапи «життєвого циклу» основних засобів 
– від моменту їх надходження і введення в експлуатацію до інвентаризації та 
можливого списання. Кожен документ має встановлену форму, чітке 
призначення та коло відповідальних осіб, що забезпечує прозорість і 
68 
контрольованість облікових процесів. У табл. 2.10 систематизовано первинні 
документи із зазначенням форми, призначення та відповідальних осіб. 
Таблиця 2.10 
Характеристика первинних документів з обліку основних засобів, що 
застосовуються на ТОВ «КБВ» 
Для якої операції Відповідальна 
Назва документа Форма 
застосовується особа 
1 2 3 4 
Акт приймання- Форма № Прийняття на баланс; Бухгалтер; 
передачі ОЗ-1  внутрішнє переміщення матеріально 
(внутрішнього обладнання між підрозділами відповідальна 
переміщення) особа 
основних засобів 
Інвентарна картка Форма ОЗ-6  Ведення аналітичного обліку Бухгалтер 
обліку об’єкта кожного об’єкта основних 
основних засобів засобів 
Форма Нарахування амортизації за Бухгалтер 
Розрахунок 
Наказу прямолінійним методом; 
амортизації 
№818 визначення сум за період 
Акт введення в Форма Підтвердження готовності Комісія; 
експлуатацію Наказу об’єкта до використання; дата директор 
основних засобів №818 початку амортизації 
Форма № Ліквідація, списання зносу, Ліквідаційна 
Акт на списання 
ОЗ-3 непридатних об’єктів основних комісія; 
основних засобів 
засобів бухгалтер 
Договірна Підтвердження правових Директор;юрист; 
Договір на купівлю 
форма підстав придбання основних бухгалтерія 
обладнання 
засобів 
Інвентаризаційний Форма Перевірка фактичної наявності Інвентаризаційн
опис основних Наказу основних засобів під час а комісія 
засобів №572 інвентаризації 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Першим етапом є формування первинного документа про надходження 
основних засобів. У «1С: Бухгалтерія» це здійснюється за допомогою 
документа «Надходження (акти, накладні)» або спеціалізованого документа 
«Прийняття до обліку ОС», який дозволяє ввести характеристики об’єкта: 
найменування, інвентарний номер, підрозділ, матеріально відповідальну 
особу, рахунок обліку та метод амортизації. До картки основного засобу 
вносять інформацію про первісну вартість, строк корисного використання, 
ліквідаційну вартість та інші параметри, необхідні для коректного розрахунку 
амортизації. 
Після створення інвентарної картки об’єкт основних засобів 
69 
відображається в аналітичному обліку за рахунком 10 «Основні засоби». 
Система автоматично формує бухгалтерські проведення з оприбуткування 
активу відповідно до обраного способу надходження: покупка, внесення до 
статутного капіталу, безоплатне отримання тощо. На цьому етапі також 
відображаються пов'язані податкові операції, зокрема податковий кредит з 
ПДВ у разі придбання основного засобу у постачальника. 
Наступним важливим етапом є нарахування амортизації, яке 
здійснюється за допомогою регламентної операції «Закриття місяця». 
Програма розраховує амортизаційні відрахування автоматично, відповідно до 
встановлених у картці об’єкта параметрів. За допомогою електронної системи 
використовується метод амортизації, що застосовується згідно з 
національними стандартами бухгалтерського обліку, а саме прямолінійний. 
Нарахована амортизація відображається у бухгалтерських проводках за 
дебетом рахунків витрат (23, 91, 92, 93) та кредитом рахунку 13 «Знос 
основних засобів». 
В процесі експлуатації основних засобів у системі «1С: Бухгалтерія» 
можуть оформлятися операції з їх переміщення між підрозділами, зміни 
матеріально відповідальних осіб, модернізації або ремонту. Для цього 
використовуються документи «Модернізація ОС», «Передача ОС», «Ремонт 
ОС», що дозволяє точно відстежувати зміни вартості та стану об’єктів. У разі 
модернізації система збільшує первісну або залишкову вартість основного 
засобу, що впливає на подальший розрахунок амортизації. 
Крім обліку надходження та експлуатації основних засобів, на 
підприємстві важливе місце займає організація обліку їх списання та операцій, 
пов’язаних з орендою основних засобів. У випадках, коли основний засіб 
повністю зношений, непридатний до подальшої експлуатації або економічно 
недоцільний для ремонту, у системі оформлюється документ «Списання ОС». 
Після проведення документа програма автоматично формує необхідні 
бухгалтерські проведення: списує залишкову вартість об’єкта на витрати 
підприємства, відображає демонтаж та реалізацію залишків матеріалів у разі 
70 
їх наявності. За потреби фіксуються результати ліквідації, включаючи 
можливий дохід від продажу металобрухту чи інших частин демонтованого 
об’єкта. 
У ситуаціях, коли основні засоби підприємства передаються в оренду, в 
«1С: Бухгалтерія» використовується документ «Передача в оренду». Під час 
оформлення операції зазначаються умови договору, строк використання, сума 
орендної плати, відповідальна сторона та підрозділ, що здає актив. Основний 
засіб залишається на балансі підприємства, а отримані орендні платежі 
обліковуються як інші операційні доходи. Для забезпечення аналітичного 
контролю ведеться облік за місцем знаходження і відповідальною особою 
орендаря. Амортизація продовжує нараховуватися протягом періоду оренди, 
оскільки право власності на актив не змінюється. 
У разі коли підприємство виступає орендарем, облік залежить від форми 
оренди: оперативної або фінансової, адже у підприємства були випадки 
застосування як фінансової, так і оперативної оренди. У випадку оперативної 
оренди основний засіб не зараховується на баланс орендаря, а відображається 
за балансом з використанням відповідних аналітичних регістрів. Орендні 
платежі визнаються витратами звітного періоду згідно з умовами договору та 
відображаються на рахунках витрат відповідно до напряму використання 
активу. Якщо ж здійснюється фінансова оренда (лізинг), об’єкт враховується 
на балансі орендаря як власний із подальшим нарахуванням амортизації. Всі 
податкові наслідки операцій оренди автоматично формуються системою 
згідно з чинними нормами облікового законодавства. Система дозволяє 
своєчасно відображати зміни у складі основних засобів, контролювати їх рух 
та стан, що сприяє підвищенню ефективності використання активів на 
підприємстві. 
Вибуття основних засобів здійснюється шляхом створення документів 
«Списання ОС», «Продаж ОС» або «Ліквідація ОС». Залежно від характеру 
вибуття, система формує відповідні бухгалтерські проводки: списання 
залишкової вартості, нарахування доходу від реалізації, визначення 
71 
фінансового результату. При продажу основних засобів автоматично 
розраховується податкове зобов’язання з ПДВ. 
Заключним етапом обліку є формування звітності, у якій 
відображаються всі дані про стан основних засобів. У системі автоматично 
генеруються регістри аналітичного обліку: «Інвентарна картка ОС», 
«Відомість амортизації», «Рух основних засобів», «Наявність та рух ОС по 
підрозділах». Для складання фінансової звітності система використовує 
сформовані дані бухгалтерського обліку, зокрема для заповнення розділів 
Балансу (Звіту про фінансовий стан), що містять інформацію про первісну, 
залишкову вартість та знос основних засобів. Також автоматично формується 
Звіт про фінансові результати, де відображається амортизаційні витрати. 
Облік основних засобів на підприємстві з використанням 
автоматизованих програм є цілісним і логічно структурованим процесом, який 
охоплює етапи від введення первинної інформації до формування підсумкової 
регламентованої звітності. Автоматизація дозволяє зменшити ризик помилок, 
забезпечує своєчасність розрахунків та підвищує ефективність управління 
необоротними активами підприємства. 
Облікова політика підприємства сформована відповідно до чинного 
законодавства та внутрішнього наказу підприємства та забезпечує належний 
рівень організації обліку основних засобів. Її практична реалізація виявляє як 
позитивні аспекти, так і певні недоліки, що потребують удосконалення в 
подальшій діяльності підприємства.  
Серед позитивних аспектів:  
1. Чітко визначені методи амортизації. В обліковій політиці однозначно 
закріплено застосування прямолінійного методу амортизації для всіх 
груп основних засобів, що забезпечує стабільність та передбачуваність 
витрат на амортизацію. Це спрощує розрахунки та унеможливлює 
довільні зміни методики. 
2. Системний контроль за рухом основних засобів. Підприємство 
використовує повний комплект первинних документів (акти, інвентарні 
72 
картки, інвентаризаційні описи), що забезпечує прозорість обліку та 
дозволяє здійснювати ефективний контроль за надходженням, 
переміщенням та списанням. 
3. Регламентований порядок оцінки. Облікова політика містить норми 
щодо первісної оцінки, справедливої вартості, умов проведення 
переоцінки, що відповідає НП(С)БО 7 та забезпечує правильність 
відображення вартості активів. 
Серед недоліків та проблемних аспектів: 
1. Строки корисного використання фактично не переглядаються. 
Хоча облікова політика передбачає можливість коригування строків у 
разі модернізації або зміни умов експлуатації, на практиці строки 
амортизації залишаються незмінними протягом усього періоду 
використання, що призводить до викривлення нарахування амортизації. 
2. Переоцінка основних засобів не проводиться регулярно. 
Незважаючи на норму про проведення переоцінки при відхиленні 
більше ніж на 10%, фактична переоцінка здійснюється рідко або 
формально. Це може занижувати реальну вартість активів та впливати 
на достовірність фінансової звітності. 
3. Формальний підхід до модернізації обладнання. Частина витрат, 
пов’язаних із значним покращенням технічних характеристик (особливо 
печей та конвеєрних ліній), інколи помилково відноситься до ремонтних 
витрат. Це зменшує аналітичну інформативність обліку і не відображає 
реальних капітальних інвестицій підприємства. 
Діюча облікова політика щодо основних засобів відповідає 
нормативним вимогам та забезпечує належне ведення бухгалтерського обліку. 
У той же час, низка практичних аспектів її застосування потребує 
вдосконалення. Саме ці недоліки визначають напрям подальших пропозицій 
щодо поліпшення облікової політики. 
 
 
73 
2.3. Бухгалтерський облік основних засобів відповідно до облікової 
політики підприємства 
 
На ТОВ «Комбінат баранкових виробів» організація бухгалтерського 
обліку основних засобів здійснюється із застосуванням автоматизованої 
форми обліку, що реалізується за допомогою програмного забезпечення 
«1С:Підприємство». Використання автоматизованої системи забезпечує 
своєчасне формування інформації про рух основних засобів, їх технічний стан, 
строки експлуатації, а також дозволяє виконувати всі необхідні облікові 
операції в електронному вигляді. Такий підхід підвищує оперативність, 
точність і достовірність облікових даних, мінімізує ймовірність помилок та 
значно спрощує процес формування фінансової звітності. 
Для обліку наявності та руху основних засобів на ТОВ «КБВ» 
використовують рахунок 10 «Основні засоби» із використанням відповідних 
субрахунків для окремих груп активів, зокрема: будівель (103), машин, 
виробничого обладнання (104), транспорту (105), інвентарю (106) та інших 
основних засобів (109). 
Накопичення інформації про амортизацію здійснюється на рахунку 13 
«Знос (амортизація) основних засобів». Програма автоматично формує 
бухгалтерські проведення за цими рахунками, що забезпечує правильність та 
своєчасність відображення всіх операцій. 
Організація обліку базується на чіткому розподілі функцій між 
працівниками бухгалтерської служби та технічним персоналом підприємства. 
Внесення первинних даних, зокрема відкриття інвентарних карток, 
оформлення актів приймання-передачі, введення в експлуатацію та фіксація 
технічних характеристик обладнання, здійснюється бухгалтером з обліку 
необоротних активів у програмі. Операції щодо списання, відображення 
вибуття основних засобів, нарахування амортизації, а також контроль за 
правильністю відображення всіх операцій виконуються головним бухгалтером 
та бухгалтером, відповідальним за облік необоротних активів. 
74 
Контроль за фактичним станом основних засобів забезпечується 
інженерно-технічним персоналом, який здійснює технічні огляди, визначає 
стан печей, транспортерів, фасувальних ліній та іншого технологічного 
обладнання. Бухгалтерія контролює правильність документального 
оформлення та відповідність записів у системі фактичній наявності основних 
засобів. Додатковий контроль здійснюється під час проведення інвентаризації 
інвентаризаційною комісією, яка перевіряє наявність і стан активів відповідно 
до інвентаризаційних описів. 
Загалом, організація бухгалтерського обліку основних засобів на ТОВ 
«Комбінат баранкових виробів» вирізняється достатнім рівнем автоматизації, 
чіткою структурою облікових процедур, визначеним колом відповідальних 
осіб та належним контролем за рухом і станом основних засобів. 
Зазвичай підприємство купує основні засоби. Придбання здійснюється 
як післяплатою так і попередньою оплатою. Підприємство придбало у 2023 
році професійний планетарний міксер. Відображення у обліку його купівлі за 
грошові кошти післяплатою наведено у табл. 2.11. 
Таблиця 2.11 
Придбання основних засобів за грошові кошти на ТОВ «Комбінат 
баранкових виробів» (післяплата) 
№ Зміст господарських операцій Дата Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Видано аванс в рахунок придбання 25.01.23 100000 155 631 
обладнання Міксер Frosty B10-B 
2  ПК з ПДВ 25.01.23 20000 641 631 
3 Оприбутковано Міксер Frosty B10-B (без 07.02.23 120000 631 311 
ПДВ) 
4 Відображено витрати з доставки (без ПДВ) 07.02.23 3500 152 685 
5 ПК з ПДВ  07.02.23 700 641 685 
6 Сплачено витрати по доставці 07.02.23 4200 685 311 
7 Обладнання введено в експлуатацію Міксер 07.02.23 103500 104 152 
Frosty B10-B 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Підприємство придбало у 2024 році подову піч. Відображення у обліку 
купівлі за грошові кошти попередньою оплатою наведено у табл. 2.12. 
 
 
 
75 
Таблиця 2.12 
Придбання основних засобів за грошові кошти на ТОВ «Комбінат 
баранкових виробів» (попередня оплата) 
№ Зміст господарських операцій Дата Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Видано аванс в рахунок придбання 10.11.24 120000 371 311 
виробничого обладнання Подова піч Frosty 
FOV-60D  
2  ПК з ПДВ 10.11.24 20000 641 631 
3 Оприбутковано обладнання Подова піч Frosty 11.11.24 100000 152 631 
FOV-60D (без ПДВ) 
4 Відображено ПДВ 11.11.24 20000 644 631 
5 Здійснюємо залік заборгованості 11.11.24 120000 631 371 
6 Відображено витрати з доставки (без ПДВ) 11.11.24 3500 152 685 
7 ПК з ПДВ  11.11.24 700 641 685 
8 Сплачено витрати по доставці 11.11.24 4200 685 311 
9 Подова піч Frosty FOV-60D введено в 12.11.24 103500 104 152 
експлуатацію 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
На підприємстві був випадок безоплатного отримання мікроавтобуса від 
спонсора. У обліку підприємство відобразило його надходження наступним 
чином (табл. 2.13). 
Таблиця 2.13 
Безоплатне отримання основних засобів 
на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
№ Зміст господарських операцій Документ Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Оприбутковано на баланс мікроавтобус 06.04.20 150000 152 424 
Renault Traffic 2007 
2 Відображено амортизацію 06.04.20 90000 424 131 
мікроавтобуса Renault Traffic 2007 
3 Затрати пов’язані з транспортуванням 06.04.20 10000 152 685 
(Без ПДВ) 
4 ПК з ПДВ 06.04.20 2000 641 685 
5 Сплачено витрати з транспортування  06.04.20 12000 685 311 
6 Відображено витрати СТО за ремонт 08.04.20 16000 152 685 
мікроавтобуса Renault Traffic 2007 (без 
ПДВ) 
7 ПК з ПДВ 08.04.20 3200 641 685 
8 Сплачено витрати по ремонту 08.04.20 19200 685 311 
9 Нараховано вартість послуг з 09.04.20 22000 152 642 
перереєстрації  
10 Сплачено вартість послуг з 09.04.20 22000 642 311 
перереєстрації 
11 Введено в експлуатацію мікроавтобус 10.04.20 198000 105 152 
Renault Traffic 2007 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
76 
Амортизація основних засобів нараховується щомісячно за допомогою 
автоматизованих функцій програмного забезпечення. У обліку підприємство 
відображає нарахування амортизації наступним чином, наведеним у табл. 2.14, 
2.15, 2.16. 
Таблиця 2.14 
Нарахування амортизації основних засобів 
на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
 Зміст господарської операції Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 
1 Нараховано амортизацію на Піч промислову 1500 23 131 
конвекційну Grandis 562F-5  
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
 
Таблиця 2.15 
Нарахування амортизації основних засобів 
на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
 Зміст господарської операції Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 
1 Нараховано амортизацію на виробничу будівлю з 4200 91 131 
цехами для виробництва різної продукції  
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
 
Таблиця 2.16 
Нарахування амортизації основних засобів 
на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
 Зміст господарської операції Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 
1 Нараховано амортизацію на комп'ютер Compaq 000657 1000 92 131 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
 
Нарахування амортизації основних засобів на ТОВ «Комбінат 
баранкових виробів» безпосередньо впливає на формування собівартості та 
фінансового результату підприємства. Оскільки амортизація відображається 
проведеннями Дт 23 – Кт 131, Дт 91 – Кт 131, Дт 92 – Кт 131, вона включається 
до складу витрат відповідного періоду. Такий механізм призводить до 
поступового перенесення вартості печей, конвеєрів, фасувального 
обладнання, будівель та інших необоротних активів на собівартість 
виробництва продукції. Амортизація, віднесена на рахунок 23, збільшує 
виробничу собівартість продукції, отже зменшує валовий фінансовий 
77 
результат підприємства. Витрати, відображені за дебетом рахунку 91, 
формують загальновиробничі витрати, які після розподілу також потрапляють 
у собівартість готової продукції. Амортизаційні суми, проведені через рахунок 
92, безпосередньо збільшують адміністративні витрати, що зменшує 
операційний прибуток підприємства. Усі ці витрати накопичуються впродовж 
звітного періоду і, будучи віднесеними на фінансовий результат, зменшують 
прибуток підприємства до оподаткування. 
Підприємство неодноразово здійснювало поточний ремонт основних 
засобів, формуючи наступні проведення, наведені у табл. 2.17. 
Таблиця 2.17 
Відображення в обліку поточного ремонту основних засобів ремонтною 
бригадою підприємства 
№ Зміст господарської операції  Дата Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Відображено витрати на поточний ремонт 20.05.23 4000 23 206 
Конвеєрної лінії L-0005, виконаний бригадою 
підприємства 
2 Нараховано заробітну плату ремонтній бригаді 20.05.23 3500 23 661 
3 Нараховано ЄСВ 20.05.23 770 23 651 
4  Списання здійснених витрат на обслуговування та 20.05.23 8270 23 23 
ремонт Конвеєрної лінії L-0005 виробничого 
призначення 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Витрати на ремонт збільшують виробничу собівартість продукції, але не 
збільшують первісну вартість конвеєрної лінії, оскільки мають поточний 
характер і не дають приросту економічних вигід у майбутньому. 
Підприємство неодноразово здійснювало модернізацію основних 
засобів, зокрема тунельної печі. Бухгалтерська служба відобразила 
модернізацію печі наступним чином, наведеним у табл. 2.18. 
Таблиця 2.18 
Відображення в обліку модернізації основних засобів 
№ Зміст господарської операції  Дата Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Відображено роботи з модернізації Тунельної 28.06.24 100000 152 631 
печі TU 14X2 Kumkaya 
2 Нараховано ПК З ПДВ 28.06.24 20000 641 631 
3 Відображено виконання поточних ремонтних 30.07.24 120000 91 631 
робіт, прийнятих за актом, вартість зараховано 
до складу витрат звітного періоду 
78 
Продовж. табл. 2.18 
1 2 3 4 5 6 
4  Нараховано ПК з ПДВ 30.07.24 24000 641 631 
5 Оплата підрядчикам за виконані роботи 01.08.24 264000 631 311 
6 Капітальні витрати на модернізацію зараховано 05.08.24 100000 1041 152 
на збільшення первісної вартості Тунельної печі  
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Як вказують проводки, вартість модернізації прямо впливає на первісну 
вартість тунельної печі. 
Підприємство у своїй діяльності відображало вибуття основних засобів 
у результаті списання, продажу та ліквідації. У обліку відображення списання 
ноутбука Compaq 000657 наведено у табл. 2.19.  
Таблиця 2.19 
Відображення в обліку списання основних засобів  
на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
№ Зміст господарської операції  Дата Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Списано знос ліквідованого комп'ютера Compaq 15.12.24 8695 131 1041 
000657 
2 Віднесено до витрат залишкову вартість 15.12.24 25698 976 1041 
комп'ютера Compaq 000657 
3 Понесено витрати на ліквідацію  15.12.24 1243 976 631 
4 Оприбутковано запаси, отримані від ліквідації 15.12.24 3789 20 746 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Продаж основних засобів на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
здійснюється за наступною послідовністю. Підприємство у 2021 р. вирішило 
продати пекарську шафу і сформувало наступні проведення з реалізації (табл. 
2.20). 
Таблиця 2.20 
Відображення в обліку реалізації основних засобів  
на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
№ Зміст господарської операції Дата Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Переведено Шафу 000657 «Сушка» до складу 04.05.21 57000 286 104 
необоротних активів, утримуваних для продажу 
на залишкову вартість, яка формується як 
первісна вартість - знос 
2 Списано знос Шафи 000657 «Сушка» 04.05.21 23000 131 104 
3 Відвантаження Шафи 000657 «Сушка» 04.05.21 90000 361 712 
4 ПЗ з ПДВ 04.05.21 15000 712 641 
5 Відображено собівартість реалізації Шафи 04.05.21 57000 943 286 
000657 «Сушка» 
79 
Продовж. табл. 2.20 
1 2 3 4 5 6 
6 Отримання коштів від продажу  Шафи 000657 05.05.21 90000 311 361 
«Сушка» 
7 Списано на фінансові результати доходи від 05.05.21 75000 712 79 
продажу 
8 Списано на фінансові результати собівартість 05.05.21 57000 79 943 
реалізації 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Ліквідація основних засобів на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
здійснюється за послідовністю, наведеною у Таблиці 2.10. Підприємство у 
2024 р. вирішило ліквідувати автомобіль, непридатний до використання 
внаслідок атаки ворожого дрону і в результаті повного згорання авто, і 
сформувало наступні проведення (табл. 2.21). 
Таблиця 2.21 
Відображення в обліку ліквідації основних засобів внаслідок 
неможливості відновлення на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
№ Зміст господарської операції Дата Сума Дт Кт 
1 2 3 4 5 6 
1 Списання нарахованого зносу автомобіля Fiat 06.03.24 150000 131 1052 
Scudo 2002 
2 Списання залишкової вартості автомобіля Fiat 06.03.24 50000 976 1052 
Scudo 2002 
3 Оприбуткування матеріалів (металобрухт) 06.03.24 6000 209 746 
4 Витрати, пов’язані з евакуацією автомобіля 06.03.24 2000 976 685 
5 Оплачено витрати на евакуацію автомобіля 06.03.24 2000 685 311 
6 Списано витрати на фінансовий результат 06.03.24 52000 791 976 
7 Списано доходи на фінансовий результат 06.03.24 6000 746 791 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
Відображення операцій з основними засобами у фінансовій звітності є 
важливою частиною бухгалтерського обліку, оскільки забезпечує 
користувачів звітності повною та достовірною інформацією про структуру, 
стан і зміни у складі необоротних активів підприємства. На ТОВ «Комбінат 
баранкових виробів» облік основних засобів органічно інтегрований у різні 
форми фінансової звітності, зокрема Баланс, Звіт про фінансові результати та 
Примітки до річної фінансової звітності. 
У Балансі (Звіті про фінансовий стан) підприємства основні засоби 
відображаються у складі необоротних активів у спеціальному рядку «Основні 
засоби». У цьому показнику відображена їх залишкова вартість, яка 
80 
визначається як різниця між первісною (або переоціненою) вартістю та сумою 
накопиченого зносу. Зміна залишкової вартості протягом звітного періоду 
відбивається через амортизаційні відрахування, модернізацію, дооцінку, 
уцінку або списання об’єктів. Саме ця стаття Балансу дає можливість оцінити 
реальну величину ресурсу основних засобів, задіяних у виробничому процесі. 
У Звіті про фінансові результати операції з основними засобами 
проявляються передусім через витрати на амортизацію. На підприємстві 
амортизаційні відрахування включаються до складу різних груп витрат 
залежно від функціонального призначення активів: до виробничої собівартості 
— амортизація печей, конвеєрів та іншого технологічного обладнання; до 
адміністративних витрат — амортизація офісних основних засобів; до витрат 
на збут — амортизація транспортних засобів, що використовуються для 
доставки продукції. Амортизація безпосередньо впливає на фінансовий 
результат, зменшуючи прибуток підприємства. Крім того, у звіті 
відображаються інші операції, пов’язані з основними засобами: витрати від 
списання залишкової вартості об’єктів, доходи від оприбуткування матеріалів, 
отриманих під час ліквідації, а також результати переоцінки. 
Особливе місце в розкритті інформації про основні засоби займають 
Примітки до фінансової звітності. Вони містять розширену інформацію про 
рух основних засобів за звітний період. Зокрема, у Примітках подається 
таблиця руху необоротних активів, де відображаються залишки на початок та 
кінець року, надходження об’єктів (придбання, модернізація, безоплатне 
отримання), вибуття (ліквідація, продаж, передача), а також зміни внаслідок 
переоцінки. Окрім цього, у Примітках зазначається метод амортизації, строки 
корисного використання, інформація про проведені модернізації, ремонти та 
переоцінки. Такі розкриття дають можливість оцінити технічний стан 
основних засобів, рівень інвестиційної активності та ефективність управління 
необоротними активами. 
Здійснивши аналіз діючої системи бухгалтерського обліку основних 
засобів на ТОВ «Комбінат баранкових виробів», можна зробити висновок, що 
81 
облік необоротних активів на підприємстві загалом ведеться у відповідності 
до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та 
внутрішніх регламентів. Разом з тим практична реалізація облікової політики 
має як сильні сторони, так і певні недоліки, що впливають на точність та 
ефективність формування управлінської інформації. 
Серед позитивних аспектів є достатній рівень автоматизації облікових 
процесів. Використання бухгалтерського програмного забезпечення дозволяє 
своєчасно формувати документи, обліковувати рух основних засобів та 
здійснювати нарахування амортизації з мінімальним ризиком людської 
помилки. Облік основних засобів ведеться на відповідних рахунках згідно з 
Планом рахунків бухгалтерського обліку. Застосування коректної 
кореспонденції рахунків забезпечує системність і прозорість відображення 
всіх операцій, пов'язаних із надходженням, переміщенням, модернізацією та 
ліквідацією основних засобів. Облікова політика підприємства розроблена 
відповідно до вимог НП(С)БО 7, що забезпечує методологічну узгодженість 
оцінки, амортизації та розкриття інформації про основні засоби у фінансовій 
звітності. 
Серед недоліків було виявлено низку яка знижує ефективність 
управління основними засобами. Передусім на підприємстві недостатньо 
уваги приділяється регулярному аналізу стану та ефективності використання 
основних засобів. Відсутність системного моніторингу технічного стану 
обладнання призводить до несвоєчасної модернізації або заміни застарілих 
активів. Слабкість внутрішнього контролю проявляється у формальному 
підході до оцінки обґрунтованості ремонтних і модернізаційних робіт. Це 
створює ризик некоректного віднесення витрат або викривлення первісної 
вартості активів. Ще однією проблемою є формальний підхід до процесів 
модернізації та поліпшення основних засобів. Частина витрат, що за своєю 
суттю повинна збільшувати майбутні економічні вигоди, іноді помилково 
визнається поточними витратами, що негативно впливає на інвестиційну 
привабливість підприємства та достовірність відображення вартості активів. 
82 
Облікова система основних засобів на ТОВ «Комбінат баранкових 
виробів» є структурованою та нормативно правильною, однак потребує 
вдосконалення у сфері внутрішнього контролю, аналітики та підходів до 
модернізації.  
 
 
2.4. Податкові аспекти облікової політики щодо основних засобів на 
підприємстві 
 
ТОВ «Комбінат баранкових виробів» перебуває на загальній системі 
оподаткування та є платником податку на прибуток і податку на додану 
вартість (ПДВ). Підприємство формує фінансовий результат із подальшим 
коригуванням на податкові різниці, зобов’язане вести податковий облік 
основних засобів відповідно до ст. 138 ПКУ та враховує податковий кредит та 
податкові зобов’язання з ПДВ по операціях із закупівлі, модернізації та 
продажу основних засобів; 
Податковий облік операцій з основними засобами на підприємстві має 
важливе значення для формування об’єкта оподаткування податком на 
прибуток та ПДВ. На відміну від бухгалтерського обліку, податковий облік 
регламентується Податковим кодексом України, який містить специфічні 
правила амортизації, класифікації, ремонту, модернізації та вибуття основних 
засобів. Для ТОВ «КБВ» коректне дотримання цих правил є ключовим 
елементом податкової безпеки та мінімізації фінансових ризиків.  
Основні засоби мають податкові наслідки щодо податку на прибуток 
(амортизація, різниці, ремонт, модернізація, вибуття), ПДВ (податковий 
кредит при придбанні, податкові зобов’язання при реалізації, ліквідації). 
У податковому законодавстві основні засоби визнаються активами 
вартістю понад 20 000 грн, призначеними для використання понад 1 рік. 
Податковий кодекс України визначає чіткі податкові групи основних засобів, 
що важливо для амортизації. 
83 
Податкові групи основних засобів підприємства: 
• До групи 3 (будівлі та споруди) відносяться виробничі корпуси, 
складські приміщення комбінату, гаражі. 
• До групи 4 (машини та обладнання) обліковуються печі, транспортери, 
фасувальні апарати тощо. 
• До групи 5 (транспортні засоби) відноситься автотранспорт комбінату, 
який використовується для доставки продукції. 
• До групи 6 (інструменти, прилади, інвентар, меблі) відносяться офісні 
меблі, різні інструменти, прилади вимірювання температури, інвентарні 
речі тощо. 
• До групи 9 (інші основні засоби) належить офісна техніка, комп’ютери 
та допоміжне обладнання. 
У табл. 2.22 детально описано податкові групи основних засобів 
підприємства із зазначенням мінімальних строків та строків підприємства. 
Таблиця 2.22 
Податкові групи основних засобів на ТОВ «КБВ» 
Строк на 
Об’єкт основних засобів Податкова група Мінімальний строк 
підприємстві 
1 2 3 4 
Виробничі будівлі Група 3 20 років 25 років 
Печі для випікання Група 4 5 років 10 років 
Конвеєри, транспортери,  
Група 4 5 років 7 років 
фасувальні апарати 
Автомобілі Група 5 5 років 5 років 
Прилади вимірювання 
Група 6  4 роки 6 років 
температури, меблі тощо 
Комп’ютери, техніка Група 9 2 роки 3 роки 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
На підприємстві амортизація нараховується прямолінійним методом. 
Однак податкова амортизація регулюється ст. 138 ПКУ, яка встановлює 
мінімально допустимі строки, через що виникають податкові різниці.  
Серед особливостей податкової амортизації є мінімальні строки, які не 
можна скорочувати; податкова амортизація не може нараховуватись 
прискорено; амортизація нараховується лише по тих основних засобах, які 
використовуються в господарській діяльності. 
84 
Якщо у бухгалтерському обліку строк менший, ніж у ПКУ, то виникає 
збільшення фінансового результату. Якщо модернізація збільшує первісну 
вартість (податкову), то змінюється податкова амортизація. Ліквідація 
основних засобів по різним правилам впливає на фінансовий результат по 
різному. У податковому обліку, відповідно до п. 138.3 Податкового кодексу 
України (ПКУ), амортизація розраховується за правилами бухгалтерського 
обліку з урахуванням мінімально допустимих строків експлуатації, 
установлених підпунктом 138.3.3 ПКУ. Комісія підприємства самостійно 
визначає строки корисного використання, але при цьому не може зменшувати 
їх нижче мінімально допустимих. Якщо встановлений строк перевищує 
мінімальний, він узгоджується з даними бухгалтерського обліку. У табл. 2.23 
наведено порівняння бухгалтерської та податкової амортизації. 
Строки корисного використання для кожного об’єкта всіх груп 
нематеріальних активів встановлюються за кожним об’єктом при введені в 
експлуатацію. На підприємстві знос основних засобів здійснюється 
щомісячно, вона автоматично списується на витрати впродовж строку їх 
експлуатації.   
Таблиця 2.23 
Порівняння бухгалтерської та податкової амортизації на ТОВ «КБВ» 
Об’єкт Амортизація 
Амортизація 
основних бухгалтерська Податкова різниця 
податкова (строк) 
засобів (строк) 
1 2 3 4 
Зменшення амортизації в 
Піч 7 років 5 років бухгалтерському обліку 
→ різниця + 
Конвеєр 6 років 5 років Різниця + 
Комп’ютер 3 роки 2 роки Відсутня 
Різниця – (більша 
Будівля 25 років 20 років 
податкова амортизація) 
Комп’ютери, 
Група 9 2 роки 3 роки 
техніка 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
 
На підприємстві знос основних засобів (амортизація) здійснюється 
щомісячно, вона автоматично списується на витрати впродовж строку їх 
85 
експлуатації.  
Усі витрати на ремонт, які не призводять до збільшення майбутніх 
економічних вигод, відносяться до податкових витрат у періоді їх здійснення. 
Це стосується заміни транспортерної стрічки, дрібного ремонту печей, 
технічного обслуговування автотранспорту тощо. 
Модернізація збільшує податкову вартість основних засобів і 
амортизується у складі відповідної групи. Наприклад, при модернізації 
тунельної печі на суму 100000 грн (табл. 2.18) у податковому обліку сума 
додається до групи 4, з наступного місяця підприємство амортизує нову 
збільшену вартість, податкова амортизація збільшується, що зменшує податок 
на прибуток у майбутніх періодах.  
У табл. 2.24. детально наведено податкові наслідки ремонту та 
модернізації основних засобів підприємства різних груп. 
Таблиця 2.24 
Податкові наслідки ремонту та модернізації основних засобів  
ТОВ «КБВ» 
Вид робіт Об’єкт Податкове трактування Вплив на податок 
1 2 3 4 
Поточний 
Конвеєр Витрати періоду Зменшує податок 
ремонт 
Капітальний Витрати (якщо не збільшує 
Авто Зменшує податок 
ремонт вигоди) 
Модернізація Піч Збільшення податкової вартості Економія в майбутньому 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
 
Продаж основних засобів підприємства формує дохід у податковому 
обліку. Різниця між доходом і податковою залишковою вартістю впливає на 
фінансовий результат, і, відповідно, нараховується ПДВ у розмірі 20%. 
При ліквідації, якщо підтверджено знищення або непридатність, то ПДВ 
не нараховується. Якщо ліквідовано добровільно, то виникає умовний ПДВ на 
звичайну ціну. 
При списанні, якщо підприємство не може довести непридатність, то 
податкові зобов’язання з ПДВ обов’язкові. Податкові різниці відображаються 
згідно п. 138 ПКУ. 
86 
Детальне оподаткування операцій з вибуття основних засобів наведено 
у табл. 2.25. 
Таблиця 2.25 
Оподаткування операцій вибуття основних засобів ТОВ «КБВ» 
Вид вибуття Податок на прибуток ПДВ Податкові ризики 
1 2 3 4 
Дохід – податкова 
Продаж ПДВ на ціну Заниження доходу 
вартість 
Не нараховується за 
Ліквідація Різниці відсутність підтвердження 
умови акту 
Списання Витрати, різниці ПЗ обов’язкові ризик донарахування ПДВ 
Джерело: сформовано автором на основі даних первинних документів ТОВ «КБВ» 
 
Податковий кредит виникає при придбанні основних засобів (піч, 
конвеєр, автомобіль, комп’ютер), у момент реєстрації податкової накладної та 
за умови використання в оподатковуваних операціях. 
Підприємство відображає податковий кредит у рядку 10 декларації з 
ПДВ, додатку Д1 та Д5 (контрагенти). 
Податкові зобов’язання виникають при продажу основних засобів, при 
переведенні в невиробничі активи та при добровільній ліквідації без доведення 
факту непридатності. 
Податкові зобов’язання  відображаються у рядку 1 декларації з ПДВ, у 
разі умовного ПДВ — також у додатку Д1. 
Операції з ОЗ відображаються у двох основних податкових формах: 
1. У декларації з податку на прибуток основні засоби формують різниці 
за п.138 ПКУ, коригування відображаються в додатку РІ. Також підприємство 
заповнює рядки щодо збільшення/зменшення фінансового результату. 
2. У декларації з ПДВ податковий кредит відображається у рядку 10, 
податкові зобов’язання у рядку 1. У разі ліквідації придатних ОЗ відображають 
умовне ПДВ в окремому рядку додатка Д1. 
Рис. 2.4 відображає операції з основними засобами, які вносяться у 
податкову звітність. 
 
87 
Декларація з 
Декларація з 
Основні засоби податку на Додаток РІ
ПДВ 
прибуток
 
Рис. 2.4.  Відображення операцій з основними засобами у податковій 
звітності ТОВ «КБВ» 
Джерело: сформовано автором на основі даних податкової звітності ТОВ «КБВ» 
Оцінка діючої системи податкового обліку основних засобів на ТОВ 
«Комбінат баранкових виробів» свідчить про достатній рівень організованості 
та відповідності вимогам Податкового кодексу України. Підприємство 
здійснює податковий облік із дотриманням установлених норм, що дозволяє 
мінімізувати податкові ризики та забезпечувати стабільність розрахунків з 
бюджетом. Разом з тим існують окремі аспекти, які потребують 
удосконалення з метою підвищення ефективності податкового 
адміністрування. 
Однією з ключових переваг є відсутність штрафних санкцій за 
результатами податкових перевірок, що свідчить про правильність та 
акуратність ведення податкової документації. Підприємство своєчасно 
формує та відображає податковий кредит з ПДВ, що забезпечує мінімізацію 
податкового навантаження та оптимізацію грошових потоків. 
Важливою сильною стороною є також системний контроль податкових 
різниць, що виникають у процесі застосування різних правил бухгалтерської 
та податкової амортизації. Підприємство ефективно використовує можливості 
податкових коригувань, передбачених ст. 138 ПКУ, що дозволяє уникати 
помилок та забезпечує достовірність формування об’єкта оподаткування 
податком на прибуток. 
Разом з тим, податковий облік основних засобів супроводжується 
низкою потенційних ризиків. Передусім це складність подвійного обліку, 
оскільки вимоги бухгалтерського та податкового законодавства не збігаються, 
що створює додаткове навантаження на бухгалтерію. Виникнення різниць між 
податковою та бухгалтерською амортизацією потребує постійного контролю 
88 
та ретельного документального підтвердження. 
Другим ризиком є імовірність податкових перевірок, особливо в частині 
правильності віднесення витрат на ремонт або модернізацію, дотримання 
мінімальних строків амортизації, умовного нарахування ПДВ при ліквідації 
основних засобів. 
Третій ризик це нестабільність податкового законодавства, зокрема часті 
зміни правил амортизації, ПДВ-обліку та підходів до визначення податкових 
різниць. Це вимагає постійного оновлення облікової політики та адаптації 
внутрішніх процедур підприємства. 
Загалом податковий облік основних засобів на ТОВ «КБВ» можна 
оцінити як задовільний і такий, що відповідає вимогам чинного законодавства.  
 
 
2.5. Проведення контролю основних засобів на підприємстві 
 
Сучасні темпи розвитку технологій обумовлюють постійне виникнення 
ризиків для діяльності підприємства, у той час зовнішній фінансовий контроль 
відповідає потребам власників та директорів в отриманні інформації про 
реальний стан підприємства, тому виникає потреба встановити більш 
ефективні методи фінансового контролю, одним з яких на підприємстві 
сьогодні є зовнішній аудит. 
На підприємстві проводиться як внутрішній так і зовнішній контроль 
основних засобів. Внутрішній контроль на підприємстві здійснюється з метою 
забезпечення точності облікової інформації, раціонального використання 
ресурсів та попередження можливих порушень у процесі господарської 
діяльності. Система контролю охоплює комплекс заходів, що виконуються 
співробітниками окремих підрозділів та відповідальними особами. 
Передусім на підприємстві визначається чіткий розподіл обов’язків між 
працівниками. Кожен структурний підрозділ виконує власні функції: 
бухгалтерська служба забезпечує ведення обліку та перевірку первинної 
89 
документації, склад відповідає за збереження й облік матеріальних цінностей, 
а виробничі підрозділи — за правильне оформлення актів, накладних та звітів 
щодо використаних ресурсів. Такий поділ функцій сприяє зменшенню 
ймовірності помилок і підвищує ефективність контролю. 
У межах внутрішнього контролю постійно здійснюється перевірка 
якості оформлення та своєчасності подання первинних документів. 
Бухгалтерія перевіряє відповідність документів чинним нормам, правильність 
підписів та співставляє фактичну інформацію з даними обліку. У разі 
виявлення неточностей документи повертаються відповідальним особам для 
коригування. 
Суттєвим аспектом внутрішнього контролю є також проведення 
інвентаризацій. Такі перевірки проводяться не лише перед складанням річної 
звітності, а й при зміні матеріально відповідальних осіб або за рішенням 
керівництва. Під час інвентаризації порівнюється фактична наявність активів 
із даними обліку, що дозволяє швидко виявити розбіжності та порушення. 
Окрім цього, проводиться контроль за виконанням внутрішніх 
інструкцій, регламентів і процедур. Керівники підрозділів слідкують за 
дотриманням виробничих норм, використанням ресурсів та виконанням 
планових показників. За необхідності ініціюються службові перевірки, 
результати яких оформлюються відповідними документами та 
використовуються для прийняття управлінських рішень. 
Зовнішній аудит основних засобів на ТОВ «Комбінат баранкових 
виробів» є важливою складовою контролю за достовірністю фінансової 
звітності та ефективністю управління майном підприємства. Перевірка 
спрямована на підтвердження реальності існуючих активів, правильності їх 
оцінки та відповідності облікових процедур чинному законодавству й 
внутрішній політиці компанії.  
Підприємство у своїй діяльності обрало проведення щорічного аудиту 
фінансової звітності. Поетапна схема аудиту основних засобів наведена на рис. 
2.5. 
90 
Ета •Складання програми аудиту основних засобів
п 1
Ета •Вивчення облікової політики щодо основних засобів
п 2
Ета •Перевірка правильності проведення інвентаризацій
п 3
Ета •Перевірка правильності синтетичного і аналітичного обліку 
п 4
Ета •Перевірка правильності нарахування зносу 
п 5
Ета •Перевірка правильності ведення аналітичного обліку капітального будівництва 
п 6
Ета •Перевірка правильності обліку орендованих основних засобів
п 7
Ета •Перевірка переоцінки 
п 8
Ета •Перевірка правильності відображення вибуття основних засобів 
п 9
Ета •Перевірка правильності даних між регістрами та звітністю 
п 10
Ета •Складання аудиторського висновку, виявлення помилок та порушень 
п 11
Ета •Надання пропозицій з покращення обліку основних засобів 
п 12
 
Рис. 2.5 – План проведення зовнішнього аудиту операцій з обліку 
основних засобів на підприємстві. 
Джерело: сформовано автором на основі аудиторського висновку ТОВ «КБВ» 
 
Зазвичай підприємство укладає договір на проведення аудиту з ТОВ 
«Консалтингова фірма Фонд економіко-правових досліджень та аудиту». 
Процес аудиту традиційно розпочинається з попереднього 
ознайомлення аудиторів із діяльністю підприємства. На цьому етапі фахівці 
аналізують організаційну структуру, специфіку виробничого процесу та місце 
основних засобів у забезпеченні технологічного циклу. Адже для 
підприємства харчової промисловості, яким є «Комбінат баранкових виробів», 
основні засоби відіграють ключову роль — саме стан технологічного 
устаткування визначає стабільність виробництва та якість готової продукції. 
Наступним кроком є оцінка системи внутрішнього контролю. Аудитори 
досліджують, як організовано облік необоротних активів: порядок їх 
приймання, створення інвентарних карток, нарахування амортизації, 
91 
проведення модернізацій та ремонтів, а також процедури документального 
оформлення вибуття. Важливим аспектом є визначення відповідальних осіб за 
збереження обладнання та наявність регулярних інвентаризацій, що 
підтверджують фактичне існування засобів. 
Після цього аудитори переходять до безпосереднього тестування 
господарських операцій. Вибірково перевіряються первинні документи на 
надходження обладнання, правильність формування первісної вартості, 
відображення супутніх витрат та відповідність облікових записів реальним 
господарським подіям. Особливу увагу приділяють тому, чи коректно 
нарахована амортизація відповідно до обраного підприємством методу та чи 
не порушуються встановлені строки корисного використання. 
Важливою частиною аудиту є фізична перевірка основних засобів у 
виробничих підрозділах комбінату. Аудитори оглядають технологічні лінії, 
печі, тістомісильне обладнання, інструменти та інші об’єкти, порівнюючи їх із 
даними інвентаризаційних описів і бухгалтерського обліку. У разі виявлення 
невідповідностей проводиться уточнення даних, аналіз причин та визначення 
впливу на фінансову звітність. обладнання. Для підприємства, що 
спеціалізується на виробництві баранкових виробів, модернізація дозволяє 
підтримувати високий рівень автоматизації та оптимізувати виробничі 
процеси. Аудитори перевіряють, чи правильно віднесені витрати на 
модернізацію до збільшення вартості основних засобів, та чи не були 
помилково списані витрати, які повинні капіталізуватися. 
Завершальним етапом є формування аудиторського висновку. Фахівці 
узагальнюють результати перевірки, оцінюють вплив виявлених порушень на 
достовірність фінансової звітності та надають рекомендації щодо поліпшення 
системи обліку і контролю за основними засобами. Для ТОВ «Комбінат 
баранкових виробів» такі рекомендації часто стосуються підвищення 
регулярності інвентаризацій, удосконалення системи документального 
супроводу ремонтів та оптимізації амортизаційної політики. 
 
92 
Особливу увагу приділяють операціям модернізації та ремонту Таким 
чином, зовнішній аудит основних засобів на ТОВ «Комбінат баранкових 
виробів» дозволяє не лише підтвердити достовірність облікових даних, а й 
виявити потенційні резерви підвищення ефективності використання 
виробничих активів. Для підприємства харчової галузі це має особливе 
значення, оскільки забезпечує стабільність виробництва, оптимальне 
використання ресурсів та зміцнення конкурентоспроможності. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
93 
 
РОЗДІЛ 3 
НАПРЯМКИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО 
ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ТОВ «КОМБІНАТ БАРАНКОВИХ 
ВИРОБІВ» 
 
 
3.1. Пропозиції удосконалення облікової політики підприємства 
щодо основних засобів 
 
Удосконалення облікової політики щодо основних засобів має бути 
спрямоване на підвищення прозорості, точності, оперативності та 
відповідності облікової інформації сучасним вимогам фінансового і 
податкового законодавства.  
На ТОВ «КБВ» основні засоби становлять 94,5% від усього майна 
підприємства станом на кінець 2024 року. Через це виникає необхідність у 
розробці рекомендацій щодо облікової політики підприємства. 
Наведене положення щодо визнання основними засобами облікової 
політики ТОВ «КБВ» відповідає вимогам законодавства, проте потребує 
уточнення та систематизації, щоб забезпечити єдиний підхід до визнання, 
класифікації та оцінки основних засобів у бухгалтерському і податковому 
обліку. Рекомендується внести такі зміни і доповнення: 
1. Для активів із вартістю нижче встановленого порогу слід чітко 
визначити, що вони відносяться до малоцінних необоротних 
матеріальних активів (МНМА). Це дасть змогу уникнути ситуацій, коли 
подібні об’єкти обліковуються непослідовно — частково як основні 
засоби, а частково як запаси. 
2. Щоб закріпити критерії суттєвості для визнання об’єкта основним 
засобом необхідно доповнити політику формулюванням: «Об’єкт 
визнається основним засобом, якщо його використання очікується для 
94 
здійснення господарської діяльності, а майбутні економічні вигоди від 
його використання є ймовірними». Це узгоджуватиметься з НП(С)БО 7 
«Основні засоби» та забезпечить обґрунтованість віднесення активів до 
необоротних. 
3. У випадках, коли актив перестає відповідати критеріям (наприклад, 
через фізичне зношення чи зменшення вартості після модернізації), 
доцільно передбачити порядок його переведення до складу МНМА або 
запасів за рішенням постійно діючої комісії. 
Такі удосконалення дозволять підприємству забезпечити однозначність 
критеріїв визнання основних засобів та підвищити якість аналітичної 
інформації для оцінки складу та структури необоротних активів 
Положення облікової політики ТОВ “Комбінат баранкових виробів” 
щодо віднесення об’єктів до складу МНМА визначає лише загальну 
характеристику цих активів, однак потребує розширення та деталізації для 
забезпечення більшої прозорості, послідовності й правильності відображення 
операцій у бухгалтерському та податковому обліку.  
1. Доцільно закріпити у обліковій політиці граничну вартість об’єктів, що 
відносяться до малоцінних необоротних матеріальних активів. 
Наприклад: «До складу МНМА відносяться матеріальні активи, строк 
використання яких перевищує один рік, а первісна вартість не 
перевищує 20 тис. грн за одиницю (без ПДВ).» 
Така конкретизація забезпечить однаковий підхід до класифікації 
активів і зменшить ризики помилок при обліку. Необхідно вказати, що 
активи, які перевищують вартісний поріг, незалежно від строку 
використання, визнаються основними засобами. Водночас, активи з 
меншою вартістю, але які використовуються більше одного року 
(наприклад, інструменти, офісне обладнання, меблі), відносяться до 
МНМА. Це допоможе уникнути дублювання або невірного віднесення 
активів до невідповідних груп.  
95 
2. Необхідно уточнити, що інвентаризація малоцінних активів 
проводиться одночасно з інвентаризацією основних засобів (станом на 
01 листопада), із зазначенням об’єктів за місцем їх фактичного 
знаходження. Для активів, що швидко зношуються або передаються між 
підрозділами, можна передбачити проміжну перевірку (раз на пів року). 
3. Рекомендується в обліковій політиці зазначити, що для цілей 
податкового обліку МНМА не визнаються окремим об’єктом 
амортизації, а витрати на їх придбання включаються до складу витрат у 
періоді введення в експлуатацію (відповідно до п. 138.3.3 Податкового 
кодексу України). Це забезпечить узгодженість між бухгалтерським та 
податковим обліком і уникнення податкових різниць. 
4. Доцільно деталізувати, що списання МНМА здійснюється за актом 
комісії після завершення строку їх корисного використання або у разі 
непридатності до подальшої експлуатації. У разі втрати або 
пошкодження МНМА — передбачити процедуру відшкодування шкоди 
матеріально відповідальними особами. 
Нарахування амортизації основних засобів є найпроблемнішою 
ділянкою облікової роботи, адже воно здійснюється протягом життєвого 
циклу об’єкта основних засобів. На мою думку, метод нарахування 
амортизації підібраний доцільно для таких груп основних засобів: транспортні 
засоби, інструменти, прилади, інвентар, МНМА (амортизуються 100% при 
введенні в експлуатацію) та ІНМА, адже прямолінійний метод забезпечує 
поступове перенесення вартості основних засобів на собівартість продукції. 
Рекомендацією щодо амортизації будинків, споруд та передавальних 
пристроїв та машин і обладнання буде запровадження виробничого методу 
нарахування амортизації, оскільки первісна вартість їх становить 49,9 та 43,8 
відповідно від вартості усіх основних засобів. Такий метод забезпечить точне 
визначення зношеності основного засобу і відповідно відображення його у 
обліку. 
На практиці підприємства часто тривалий час не проводять переоцінку 
96 
основних засобів, через що балансова вартість активів може суттєво 
відрізнятися від їх справедливої ринкової вартості. Це спотворює фінансову 
звітність і ускладнює управлінські рішення. Доцільно запровадити регулярну 
переоцінку основних засобів, особливо для тих об’єктів, які швидко змінюють 
свою вартість (будівлі, транспорт, обладнання). Для цього можна залучати 
незалежних оцінювачів або використовувати внутрішню оцінку на основі 
індексів інфляції. Також варто впровадити процедуру тестування активів на 
знецінення, що дозволить вчасно виявляти втрату їх корисності та забезпечить 
достовірне відображення у фінансовій звітності.  
З огляду на те, що в обліковій політиці товариства ліквідаційна вартість 
нематеріальних активів визначена як нульова, а для основних засобів 
встановлюється комісією під час введення об’єкта в експлуатацію, доцільно 
вдосконалити підхід, зробивши його більш системним, прогнозованим і 
обґрунтованим. Підприємству слід запровадити єдину методику оцінки 
ліквідаційної вартості, яка б поєднувала технічні параметри активу, 
економічні прогнози та галузеву специфіку. Оптимальним буде встановити 
ліквідаційну вартість за логікою визначення орієнтовної ринкової вартості 
брухту чи залишкових комплектуючих аналогічних активів на підставі 
відкритих джерел, комерційних пропозицій або статистичних даних. Якщо 
витрати на демонтаж, транспортування та утилізацію об’єкта перевищують 
очікуваний дохід від ліквідації, ліквідаційна вартість встановлюється 
нульовою. Для обладнання харчової промисловості запровадити реалізацію 
частин агрегатів (нержавіючі корпуси, електродвигуни, редуктори), тому 
доцільно передбачити мінімально позитивну ліквідаційну вартість, наприклад 
у відсотках від первісної (1–3%). Для різних груп основних засобів 
(технологічне обладнання, транспорт, офісна техніка тощо) необхідно 
сформувати внутрішню таблицю-орієнтир, що зменшить суб’єктивність 
рішень комісії. Якщо актив отримує нові характеристики або групу 
комплектуючих, що можуть бути реалізовані після списання, ліквідаційна 
вартість повинна коригуватися. 
97 
Інвентаризація — один з ключових інструментів контролю за наявністю 
і станом основних засобів. Часто вона проводиться формально, без детальної 
перевірки об’єктів. Удосконалення облікової політики в частині інвентаризації 
основних засобів має бути спрямоване на підвищення точності, своєчасності 
та прозорості облікових процедур, узгодження результатів інвентаризації з 
бухгалтерським і податковим обліком, а також на впровадження сучасних 
методів контролю матеріально-технічних ресурсів. Це дозволить 
підприємству більш ефективно управляти основними засобами та забезпечити 
достовірність фінансової звітності. Рекомендаціями для підприємства будуть 
наступні пункти:  
• Доцільно передбачити в обліковій політиці не лише щорічну 
інвентаризацію станом на 1 листопада, а й можливість проведення 
позапланових інвентаризацій у випадках зміни матеріально 
відповідальних осіб, виявлення фактів крадіжок, псування чи 
надзвичайних ситуацій або у разі реорганізації чи ліквідації 
підприємства. Це забезпечить своєчасне виявлення невідповідностей 
між фактичними та обліковими даними. 
• У політиці доцільно детальніше описати процедуру фіксації результатів 
інвентаризації: форми інвентаризаційних описів, порядок оформлення 
протоколів інвентаризаційних комісій, строки подання та затвердження 
результатів керівництвом підприємства. Це сприятиме прозорості та 
уніфікації облікових процесів. 
• Слід зазначити, як саме виявлені надлишки або нестачі основних засобів 
відображаються в обліку — за якими рахунками, коли визнаються 
доходи або витрати, і як це впливає на податкові різниці відповідно до 
Податкового кодексу України. Це забезпечить узгодженість між 
бухгалтерським та податковим обліком. 
• Рекомендується доповнити облікову політику положенням про 
застосування електронних інвентаризаційних описів, штрих-кодів або 
RFID-ідентифікації для автоматизації процесу перевірки основних 
98 
засобів. Це підвищить точність обліку, ск оротить час проведення 
інвентаризації та мінімізує людський фактор.
• Для об’єктів, що інтенсивно експлуатуються або мають високу 
матеріальну вартість, доцільно передбачити проведення інвентаризації 
частіше, ніж раз на рік (наприклад, раз на пів року або щоквартально). 
• Облікова політика має регламентувати особливості перевірки таких 
об’єктів: участь орендаря чи орендодавця, порядок звірки технічної 
документації, відображення результатів у звітності. 
У бухгалтерському та податковому обліку різні правила щодо 
виробничих і невиробничих основних засобів. Через це часто виникають 
податкові різниці та помилки в амортизації. Рекомендується створити окремі 
аналітичні рахунки для кожного виду основних засобів, що дозволить чітко 
відстежувати витрати на виробництво та на утримання соціально-культурних 
об’єктів. Розмежування сприятиме більш точному розрахунку собівартості 
продукції, оптимізації податкових платежів і підвищенню аналітичності 
обліку. 
З метою удосконалення системи бухгалтерського та податкового обліку 
основних засобів доцільним є перехід ТОВ «Комбінат баранкових виробів» з 
програмного продукту «1С:Підприємство» на сучасну платформу BAS 
(Business Automation Software). Такий перехід дозволить забезпечити повну 
відповідність програмного забезпечення чинному законодавству України, 
зменшити податкові ризики та підвищити рівень автоматизації облікових 
процесів. BAS має регулярні офіційні оновлення, адаптовані до змін 
податкового та бухгалтерського законодавства, розширені можливості 
контролю податкових різниць, обліку ПДВ та формування регламентованої 
звітності. Крім того, впровадження BAS сприятиме підвищенню прозорості 
обліку операцій з основними засобами та зменшенню трудомісткості 
облікових процедур. 
Зміни у законодавстві, стандартах бухгалтерського обліку та 
технологічні нововведення потребують постійного професійного розвитку 
99 
бухгалтерів. Підприємству слід організовувати щорічні тренінги та курси 
підвищення кваліфікації з питань НП(С)БО, МСФЗ, податкового 
законодавства й автоматизованих систем обліку. Крім того, корисним буде 
внутрішнє навчання з використанням реальних прикладів з діяльності 
підприємства. Це підвищить професійний рівень працівників і зменшить 
кількість помилок у звітності. 
Наявність двох паралельних систем обліку часто призводить до 
дублювання інформації та розбіжностей у даних. Варто створити єдину базу 
даних або налаштувати автоматичне узгодження між бухгалтерськими і 
податковими регістрами. Це забезпечить своєчасне відображення різниць між 
податковою та бухгалтерською амортизацією, підвищить точність податкових 
розрахунків і полегшить складання звітності. 
 
 
3.2. Аналіз основних засобів як інструмент підвищення 
ефективності діяльності підприємства 
 
Аналіз складу, структури та динаміки основних засобів є одним із 
ключових етапів оцінки матеріально-технічного потенціалу підприємства, що 
визначає ефективність його виробничої діяльності. Основні засоби становлять 
базу для здійснення господарських процесів, забезпечують безперервність 
виробництва та впливають на рівень продуктивності праці, собівартість 
продукції й конкурентоспроможність підприємства. 
Дослідження складу основних засобів дозволяє з’ясувати, які види 
активів переважають у виробничій структурі, а аналіз їх динаміки дає змогу 
оцінити тенденції оновлення, вибуття та технічного розвитку. Вивчення 
структури основних засобів є важливим для визначення співвідношення між 
активною та пасивною їх частинами, що впливає на рівень використання 
виробничих потужностей і кінцеві результати діяльності підприємства. Аналіз 
ефективності використання показує наскільки продуктивно підприємство 
100 
використовує свої фонди. 
Проведення аналізу складу, структури та динаміки основних засобів має 
суттєве практичне значення, оскільки забезпечує обґрунтування 
управлінських рішень щодо модернізації, оновлення та ефективного 
використання матеріально-технічної бази підприємства, що у свою чергу 
підкреслює важливість належно сформованої облікової політики у розрізі 
основних засобів як з бухгалтерського, так і з податкового аспекту, адже саме 
її положення визначають методи оцінки, амортизації, переоцінки та 
відображення активів у бухгалтерському й податковому обліку. Правильно 
сформована облікова політика забезпечує порівнянність аналітичних 
показників у динаміці, достовірність результатів аналізу та їх практичну 
придатність для прийняття управлінських рішень. 
З бухгалтерського боку це сприяє отриманню реальної картини стану і 
руху основних засобів, а з податкового — забезпечує коректне визначення 
податкових різниць, оптимізацію податкового навантаження та дотримання 
вимог чинного законодавства. Якісний аналіз складу та структури основних 
засобів у поєднанні з ефективною обліковою політикою формує основу для 
раціонального управління матеріально-технічними ресурсами та підвищення 
фінансової стабільності підприємства. 
Для дослідження складу, динаміки, структури основних засобів 
підприємства проведемо аналіз, зробимо розрахунки коефіцієнтів, показників 
та зробимо висновки (табл. 3.1). Для визначення показників використовуємо 
фінансову звітність, а саме Баланс (Звіт про фінансовий результат) за 
досліджувані роки, Примітки до фінансової звітності, наведені у Додатках Н, 
О, П. 
 
 
 
 
 
101 
Таблиця 3.1 
Аналіз складу, структури і динаміки основних засобів 
ТОВ “Комбінат баранкових виробів” за 2022-2024 рр. 
Відхилення 
№ Групи основних 2022 2023 2024 2023/ 2023/ 2024/ 2024/ 
 засобів рік рік рік 2022 2022 2023 2023 
(+/-) (%) (+/-) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Середньорічна 
вартість основних 
149585 152224 155732 2638,5 1,76 3508,5 2,30 
виробничих засобів, 
тис. грн. 
2 Пасивна частина 
основних 
750 974 889 224 29,90 -85 -8,73 
виробничих засобів, 
тис. грн 
3 Активна частина 
основних 
148835 151250 154843 2414,5 1,62 3593,5 2,38 
виробничих засобів, 
тис. грн 
4 Питома вага 
активної частини 
99,5 99,4 99,4 -0,1 -0,1 0 0 
основних 
виробничих засобів 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
Результати аналізу показали наступне. Середньорічна вартість основних 
виробничих засобів у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла на 2638,5 або 1,76%, у 
2024 р. порівняно з 2023 р. – збільшилася на 3508,5 або 2,30%, що означає 
незначне збільшення основних засобів, можливо, через покупку нових або 
вихід з реконструкції. 
Пасивна частина основних виробничих засобів (на ремонті або 
реконструкції) у 2023 р. порівняно з 2022 р. зросла на 224 або 29,9%, у 2024 р. 
порівняно з 2023 р. – зменшилася на 85 або 8,73%, що означає збільшення 
вартості пасивної частини основних засобів у 2023 році, та зменшення у 2024 
році, можливо, через закінчення реконструкції або модернізації. 
Активна частина основних виробничих засобів у 2023 р. порівняно з 
2022 р. зросла на 2414,5 або 1,62%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. – зросла на 
3593,5 або 2,38%, що означає збільшення вартості активної частини основних 
засобів через вихід з реконструкції або ремонту, можливо, придбання. 
Питома вага активної частини основних виробничих засобів у 2022–2024 
102 
рр. залишається практично незмінною — 99,5% у 2022 р., 99,4% у 2023–2024 
рр. Незважаючи на невеликі коливання (–0,1 п.п. у 2023 р. та стабілізація у 
2024 р.), структура основних засобів свідчить про високий рівень технічної 
оснащеності підприємства, адже майже весь фонд становить активна частина, 
безпосередньо задіяна у виробництві. Така стабільність демонструє 
раціональне управління основними засобами та орієнтацію на підтримку 
виробничого потенціалу. 
За період 2022–2024 рр. ТОВ «Комбінат баранкових виробів» 
характеризується помірним, але стабільним зростанням вартості основних 
засобів, що може свідчити про оновлення виробничого обладнання та 
підвищення технічного рівня виробництва. Динаміка активної та пасивної 
частин основних засобів вказує на завершення ремонтів і модернізацій у 2024 
р., що повернуло частину засобів до активного використання. Висока частка 
активної частини (понад 99%) та її стабільність свідчать про ефективну 
політику управління основним капіталом і підтримку виробничої потужності 
підприємства на високому рівні. 
У цілому підприємство демонструє позитивні тенденції у структурі, 
динаміці та ефективності використання основних засобів. 
Для дослідження структури основних засобів проведемо аналіз 
структури, наведений у табл. 3.2.  
Таблиця 3.2 
Аналіз структури основних засобів 
ТОВ “Комбінат баранкових виробів” за 2022-2024 рр. 
Питома вага Абсолютне 
відхилення 
№ Групи основних 2022 2023 2024 
2023/ 2024/ 
 засобів рік рік рік 
2022 2023 2024 2022 2023 
(+/-) (+/-) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
1 Будинки, споруди 
та передавальні 76124 76436 77727 50,7 49,5 49,5 312 1291 
пристрої, тис. грн 
2 Машини і  
обладнання, тис. 63992 67045 68186 42,7 43,4 43,5 3053 1141 
грн 
 
103 
Продовж. табл. 3.2 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 
3 Транспортні 
4242 5406 5097 2,8 3,5 3,2 1164 -309 
засоби, тис. грн 
4 Інструменти, 
прилади, 3409 3431 3431 2,3 2,2 2,2 22 0 
інвентар, тис.грн 
5 МНМА, тис. грн 2097 2229 2440 1,4 1,4 1,6 132 211 
6 ІНМА, тис. грн 18 18 18 0,01 0,01 0,01 0 0 
7 Разом основних 
149882 154565 156899 - - - 4683 2334 
засобів 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
Результати аналізу показали наступне. Будинки, споруди та 
передавальні пристрої у 2023 р. порівняно з 2022 р. збільшилися на 312 або 
0,41%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. – збільшилися на 1291 або 1,69 %, що 
означає збільшення будинків, споруд та передавальних пристроїв за 
аналізовані роки. Їх частка у структурі основних засобів дещо зменшилася: з 
50,7% у 2022 р. до 49,5% у 2023–2024 рр. Незважаючи на абсолютне зростання 
вартості, загальна частка скоротилася, що свідчить про більш інтенсивне 
оновлення інших груп основних засобів (насамперед машин і обладнання). 
Машини і обладнання у 2023 р. порівняно з 2022 р. збільшилися на 3053 
або 4,77%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. – збільшилися на 1141 або 1,70%, що 
означає поступове їх збільшення. Частка цієї групи зросла з 42,7% у 2022 р. до 
43,4% у 2023 р. та 43,5% у 2024 р. Така динаміка підкреслює пріоритетність 
інвестицій у виробниче обладнання, що є позитивним фактором для 
підвищення технічного рівня підприємства. 
Транспортні засоби у 2023 р. порівняно з 2022 р. збільшилися на 1164 
або 27,44%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. – зменшилися на 309 або 5,72%, що 
означає збільшення у 2023 р. та зменшення у 2024 році. Питома вага 
транспортних засобів зросла з 2,8% у 2022 р. до 3,5% у 2023 р., що корелює зі 
значним їх оновленням у 2023 р. У 2024 р. частка знизилася до 3,2%, що 
пояснюється зменшенням вартості транспортних засобів порівняно з 2023 р. 
Інструменти, прилади, інвентар у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
збільшилися на 22 або 0,65%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. змін не відбулося, 
прослідковується незначне їх збільшення за 2023 рік. Питома вага незначно 
104 
знизилася з 2,3% у 2022 р. до 2,2% у 2023–2024 рр., що свідчить про 
стабільність цієї групи та відсутність суттєвих інвестицій у її оновлення. 
МНМА (Малоцінні необоротні матеріальні активи) у 2023 р. порівняно 
з 2022 р. збільшилися на 133 або 6,29%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. – 
збільшилися на 211 або 9,47%, що означає поступове їх збільшення. Частка 
МНМА залишалася на рівні 1,4% у 2022–2023 рр., збільшившись до 1,6% у 
2024 р. Зростання питомої ваги МНМА вказує на активніше придбання 
малоцінних засобів, які часто потрібні для підтримки операційної діяльності. 
ІНМА (Інші необоротні матеріальні активи) з 2022 по 2024 рр. не 
відбувалося ніяких змін щодо їх складу та структури, підприємство не 
купувало та не продавало інші необоротні матеріальні активи. Показник 
залишається сталим — 0,01% протягом 2022–2024 рр. Це свідчить про 
відсутність руху цієї групи і мінімальну її роль у структурі основних засобів 
підприємства. 
Структура основних засобів ТОВ «Комбінат баранкових виробів» у 
2022–2024 рр. характеризується помірним зростанням загальної вартості та 
структурною стабільністю. Найбільшу питому вагу займають будівлі та 
споруди, однак їх частка злегка зменшується через випереджальне зростання 
вартості машин і обладнання. 
Позитивним є збільшення інвестицій у виробниче обладнання, що 
свідчить про підвищення технічного рівня та модернізацію виробництва. 
Динаміка транспортних засобів вказує на оновлення автопарку у 2023 р. та 
часткове скорочення у 2024 р. МНМА демонструють стабільне зростання, що 
пов’язано з потребами поточної діяльності. 
У цілому структура основних засобів підприємства залишається 
збалансованою, з акцентом на розвиток виробничої техніки та підтримку 
ключових фондів у робочому стані. 
Отримані результати для кращого розуміння представлено на рис. 3.1. 
105 
3% 2% 2% 0%
Будинки, споруди, 
передавальні пристрої
Машини і обладнання
49%
Транспортні засоби
44%
Інструменти, прилади, 
інвентар
МНМА
 
Рис. 3.1. – Структура основних засобів ТОВ «КБВ» за питомою вагою  
Джерело: розроблено автором на основі результатів аналізу структури основних засобів 
ТОВ «КБВ» 
Знос основних засобів на 2024 р. складає таку частину від їх вартості: 
Будинки, споруди та передавальні пристрої – 29,7%; Машини і обладнання – 
67,02%; Транспортні засоби – 49,21%; Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 
– 97,5%; МНМА – 100%; Інші необоротні матеріальні активи – 83,3%. 
Найбільш зношеною групою основних засобів є МНМА (через те, що їх 
амортизують одразу у перший рік використання), ІНМА, інструменти, 
прилади, інвентар (меблі), машини і обладнання, транспортні засоби. 
Накопичений знос основних засобів, малоцінних необоротних 
матеріальних активів станом на 31.12.2024 року дорівнює 77091 тис. грн, а 
саме: 
• Будинки, споруди та передавальні пристрої – 23086 тис. грн,  
• Машини і обладнання – 45697 тис. грн,  
• Транспортні засоби – 2508 тис. грн,  
• Інструменти, прилади, інвентар (меблі) – 3 345 тис. грн,  
• МНМА – 2 440 тис. грн,  
• Інші необоротні матеріальні активи – 15 тис. грн. 
Проаналізуємо стан основних засобів за 2022-2024 рр. та представимо 
результати аналізу у табл. 3.3. 
106 
Таблиця 3.3 
Аналіз стану основних засобів ТОВ “КБВ” за 2022-2024 рр. 
№  Відхилення 
2022 2023 2024 
Показник 2023/ 2023/ 2024/ 2024/ 
рік рік рік 2022 2022 2023 2023 
(+/-) (%) (+/-) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Коефіцієнт 
0,35 2,65 2,16 2,31 667,34 -0,49 -18,50 
оновлення 
2 Коефіцієнт 
0 0,01 0,68 0,01 0 0,67 7221,25 
вибуття 
3 Коефіцієнт 
0 0,03 0,02 0,03 0 -0,01 -44,60 
приросту  
4 Коефіцієнт зносу 31,25 40,14 4,12 8,89 28,45 -36,02 -89,73 
5 Коефіцієнт 
68,45 59,86 95,88 -8,89 -12,93 36,02 60,16 
придатності  
6 Рівень технічної 
574,65 597,83 607,23 23,17 4,03 9,40 1,57 
озброєності праці 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
Результати аналізу показали наступне. Коефіцієнт оновлення 
характеризує інтенсивність оновлення, показує частку вартості основних 
засобів або їх груп, що надійшли (введені в дію) за відповідний період, у 
загальній їх вартості. У 2023 р. порівняно з 2022 р. збільшився на 2,31 або 
667,34%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. – зменшився на 0,49 або 18,50%, що 
означає різкий скачок оновлення основних засобів у 2023 році та їх не суттєве 
зменшення у 2024 році. 
 Коефіцієнт вибуття визначає частку вартості основних засобів, які 
вибули за аналізований період, у загальній вартості основних засобів на 
початок цього періоду. У 2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 0,01 або 0%, у 2024 
р. порівняно з 2023 р. – зріс на 0,67 або 7221,25%, що означає збільшення 
частки вибулих основних засобів у 2024 р. у зв’язку з списанням морально 
застарілих основних засобів та продажем. 
Коефіцієнт приросту характеризує приріст основних засобів або їх груп 
за відповідний період. У 2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 0,03 або 0%, у 2024 
р. порівняно з 2023 р. – зменшився на 0,01 або 44,60%, що означає приріст 
основних засобів за 2023 рік та зменшення у 2024 році. 
Коефіцієнт зносу показує, яка частина вартості основних засобів 
107 
перенесена на готову продукцію. Рівень зносу вважають високим, якщо цей 
коефіцієнт > 0,5. Чим менше значення показника, тим кращий технічний стан 
основних засобів. . У 2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 8,89 або 28,45%, у 2024 
р. порівняно з 2023 р. – зменшився на 36,02 або 89,73%, що означає збільшення 
частки зношених основних засобів у 2023 р. та різке зменшення у 2024 р., що 
пов’язано з оновленням, дооцінкою або придбанням нових основних засобів.  
Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна 
для експлуатації, тобто не списана на витрати діяльності. Чим більше значення 
показника, тим кращий технічний стан основних засобів. У 2023 р. порівняно 
з 2022 р. знизився на 8,89 або 12,93%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. – 
збільшився  на 36,02 або 60,16%, що означає поступове зниження частки 
придатних основних засобів та у 2024 році збільшення таких основних засобів. 
Рівень технічної озброєності праці показує, яка частка вартості активної 
частини основних засобів підприємства припадає на одного 
середньооблікового робітника. У 2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 23,17 або 
4,03%, у 2024 р. порівняно з 2023 р. – зріс на 9,40 або 1,57%, що свідчить про 
збільшення рівня технічної озброєності, що є позитивним фактором. 
Наступним етапом є аналіз ефективності використання основних 
засобів, результати якого представлені у табл. 3.4. 
Таблиця 3.4 
Аналіз ефективності використання основних засобів  
ТОВ “КБВ” за 2022-2024 рр. 
№  Відхилення 
2022 2023 2024 
Показник 2023/ 2023/ 2024/ 2024/ 
рік рік рік 2022 2022 2023 2023 
(+/-) (%) (+/-) (%) 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Фондовіддача 1,03 1,56 1,57 0,53 51,5 0,01 0,64 
2 Фондомісткість 0,97 0,64 0,64 -0,33 -34 0 0 
3 Фондоозброєність 
577,55 601,67 610,71 24,13 4,18 9,04 1,50 
праці 
4 Фондорентабельність -17,8 3,47 5,19 21,27 - 1,72 49,6 
Джерело: розраховано автором на основі даних фінансової звітності ТОВ «КБВ» 
Результати аналізу показали наступне. Аналіз ефективності 
108 
використання основних засобів ТОВ “КБВ” за 2022–2024 рр. свідчить про 
помітне покращення ефективності роботи підприємства. 
Фондовіддача значно зросла: з 1,03 у 2022 р. до 1,56–1,57 у 2023–2024 
рр., що означає збільшення обсягів виробництва на одиницю вартості 
основних засобів. Фондомісткість зменшилася, що підтверджує раціональніше 
використання наявного виробничого потенціалу. Фондоозброєність праці 
показує величину основних засобів, яка припадає на одного працівника. У 
2023 р. порівняно з 2022 р. зріс на 24,13 або 4,18%, у 2024 р. порівняно з 2023 
р. – зріс на 9,04 або 1,5%, що має негативне значення у 2021-2020 рр. 
Фондоозброєність праці зростає, а отже, підприємство підвищує рівень 
технічної оснащеності робочої сили. Фондорентабельність зробила різкий 
перехід від збитковості до позитивної динаміки: з –17,8% у 2022 р. до 5,19% у 
2024 р., що свідчить про оздоровлення діяльності, підвищення прибутковості 
та ефективніше використання основних засобів. 
У сукупності ці показники демонструють підвищення продуктивності, 
покращення фінансового результату та ефективніше управління основними 
засобами. 
Проведемо факторний аналіз показників фондовіддачі підприємства за 
2022-2024 рр. Для факторного аналізу використовуємо метод ланцюгових 
підстановок. 
Фондовіддача залежить від двох головних факторів: 
• Вартість випущеної продукції (ВП) 
• Середньорічної вартості основних засобів (ОЗ) 
Формула фондовіддачі: Фондовіддача = Вартість випущеної продукції 
(Чистий дохід від реалізації продукції) / Середньорічна вартість основних 
засобів. 
1. Факторний аналіз зміни фондовіддачі у 2023 р. порівняно з 2022 р. 
ФВ₀ = 1,03 
Проміжна фондовіддача (змінився лише випуск, ОЗ = 2022 р.) 
ФВ1 = ВП2023/ОЗ2022 = 237227 / 149585 = 1,586  
109 
Зміна за рахунок обсягу продукції: ΔФВВП=ФВ1−ФВ0 = 1,586−1,03=0,556  
Остаточна фондовіддача (2023 р.): ФВ2023 = 1,56  
Зміна за рахунок вартості ОЗ: ΔФВОЗ = ФВ2023−ФВ1 = 1,56 −1,586 = −0,026  
Підсумок факторного аналізу 2023/2022: вплив зміни обсягу продукції 
зріс на  0,556, вплив зміни середньорічної вартості основних засобів 
зменшився на 0,026. Загальна зміна фондовіддачі: збільшення на 0,53 
(співпадає з фактичним розрахунком). 
2. Факторний аналіз зміни фондовіддачі у 2024 р. порівняно з 2023 р. 
ФВ₀ = 1,56 
Проміжна фондовіддача (змінився лише випуск, ОЗ = 2023 р.) 
ФВ1 = ВП2024/ОЗ2023 = 244856 / 152223,5 = 1,607  
Зміна за рахунок випуску продукції: ΔФВВП = 1,607−1,56 = 0,047  
Остаточна фондовіддача (2024 р.): ФВ2024 = 1,57  
Зміна за рахунок вартості ОЗ: ΔФВОЗ = 1,57−1,607 = −0,037 
Підсумок факторного аналізу 2024/2023: вплив зміни обсягу продукції 
збільшився на 0,047, вплив зміни середньорічної вартості основних засобів 
зменшився на 0,037. Загальна зміна фондовіддачі: збільшення на 0,01 
(співпадає з фактичним). 
Загальний висновок за 2022–2024 рр. аналізу фондовіддачі: головним 
фактором зростання фондовіддачі є збільшення обсягу виробленої продукції. 
У 2023 р. це забезпечило майже весь приріст фондовіддачі на 0,556. 
Збільшення середньорічної вартості основних засобів дещо стримувало 
зростання фондовіддачі, оскільки структура основних засобів розширювалася 
швидше, ніж зростав виробіток. У 2024 р. вплив факторів був помірним: 
продукція трохи підвищила ефективність використання основних засобів, але 
зростання вартості основних засобів знову зменшило загальний ефект. 
Загальна тенденція – ефективність використання основних засобів 
покращується, і це забезпечується переважно зростанням виробництва, а не 
структурними змінами в основних засобах. 
 
110 
3.3. Шляхи удосконалення контролю та аналізу основних засобів на 
підприємстві 
 
Дослідження контролю на підприємстві визначило певну низку 
невирішених проблем, для яких потрібно підібрати максимально раціональні 
та ефективні рішення.  
Так як підприємство використовує лише зовнішній контроль, а саме 
послуги аудиторських фірм та компаній, доцільно було б запровадити 
елементи внутрішнього контролю для отримання управлінським персоналом 
неупередженої та оперативної інформації щодо стану основних засобів.  
Доцільно запровадити методику контролю основних засобів 
безпосередньо технічним персоналом підприємства – інженерами, 
механіками, наладчиками обладнання підприємства тощо, оскільки саме ці 
працівники володіють найповнішою інформацією про фактичний технічний 
стан машин і устаткування. Формалізація такої методики забезпечить 
встановлення чітких процедур огляду, оцінки працездатності, фіксації 
виявлених дефектів та своєчасного інформування відповідальних осіб. 
Важливо також налагодити структурований та регулярний зв’язок між 
управлінським персоналом і технічними службами, що забезпечить 
об’єктивне та неупереджене отримання інформації щодо стану основних 
засобів, виявлених порушень, потреб у модернізації чи ремонті. 
Запровадження такої системи дозволить підвищити ефективність 
внутрішнього контролю, забезпечити оперативність управлінських рішень і 
мінімізувати ризики простоїв та аварій обладнання. 
Через відсутність налагодженого внутрішнього контролю пропоную 
впровадити практику періодичних внутрішніх технічних аудитів, що 
здійснюватимуться незалежними від виробничого процесу працівниками, 
фахівцями інших підрозділів або залученими спеціалістами. Такий підхід 
сприятиме об’єктивній оцінці стану основних засобів, виявленню прихованих 
дефектів та недоліків у технічному обслуговуванні. Систематичне проведення 
111 
внутрішнього контролю дозволить удосконалити планування ремонтних 
робіт, мінімізувати аварійні простої та забезпечити підвищення рівня 
технологічної дисципліни. Необхідно запровадити практику складання 
щомісячних аналітичних звітів для керівництва, що міститимуть інформацію 
про виявлені дефекти, проведені ремонти, оцінку ефективності використання 
обладнання та прогнозовані витрати. Такі звіти дозволять керівництву 
оперативно реагувати на зміни та приймати обґрунтовані управлінські 
рішення. 
Доцільно створити електронний журнал контролю основних засобів для 
технічного та управлінського персоналу, у якому фіксуватимуться всі огляди, 
ремонти, дати обслуговування, зауваження технічного персоналу та рішення 
управлінців. Такий інструмент забезпечить зручний доступ до історії 
експлуатації кожного об’єкта, дозволить здійснювати оперативний 
моніторинг стану обладнання та своєчасно реагувати на відхилення. Крім того, 
це сприятиме прозорості та підзвітності персоналу, відповідального за 
технічне обслуговування. 
Для підвищення точності обліку операцій, пов’язаних з модернізацією 
та ремонтом та уникненню помилок у зв’язку з неправильним нарахуванням 
амортизації варто запровадити обов’язковий порядок погодження між 
технічним відділом та бухгалтерською службою, що дасть змогу забезпечити 
правильність класифікації витрат, своєчасне внесення змін до облікових даних 
та узгодженість управлінських рішень щодо оновлення основних засобів. 
Для того, щоб на підприємстві мінімізувати рівень зношених основних 
засобів доцільно буде встановити формалізовану процедуру діагностики 
ступеня фізичного та морального зносу основних засобів із використанням 
визначених показників та критеріїв оцінки, розроблених працівниками 
техвідділу та відділу бухгалтерії, управлінським персоналом. Така програма 
дасть змогу виявляти обладнання, що наближається до критичного рівня 
зносу, планувати його заміну або модернізацію, а також прогнозувати 
майбутні витрати на підтримання технічного стану. 
112 
Доповнюючи вищенаведену пропозицію, гарним рішенням була б 
обов’язкова внутрішня сертифікація технічного персоналу, який здійснює 
контроль та обслуговування основних засобів. Це забезпечить належний 
рівень компетентності працівників та підвищить якість виконуваних 
контрольних процедур. Регулярне підтвердження кваліфікації сприятиме 
дотриманню технологічної дисципліни та зменшенню помилок при 
експлуатації обладнання. 
Для забезпечення довговічності основних засобів варто впровадити 
внутрішній контроль за дотриманням технологічних режимів експлуатації, 
оцінюючи відповідність фактичних умов роботи вимогам технічної 
документації. Порушення режимів нагріву, охолодження або навантаження 
можуть призвести до передчасного виходу з ладу обладнання, що зумовлює 
необхідність систематичного контролю таких параметрів. 
Дослідження системи внутрішнього контролю показало недостатню 
організованість такої перевірки, тому мною було сформовано та подано до 
рекомендацій низку пропозицій для впровадження внутрішнього контролю на 
підприємстві. До них входять пункти, які забезпечать підприємству 
підвищення прозорості та достовірності облікових даних, посилення 
відповідальності матеріально-відповідальних осіб, оптимізацію руху та 
використання основних засобів, своєчасне виявлення технічних 
несправностей, раціональне планування ремонтних робіт, зменшення ризику 
простоїв виробничого обладнання, вдосконалення документообігу, 
підвищення рівня інформаційної взаємодії між структурними підрозділами, 
зміцнення контрольного середовища та формування умов для прийняття більш 
обґрунтованих управлінських рішень. 
Для забезпечення достовірності облікових даних та оперативного 
виявлення нестач чи надлишків основних засобів доцільно встановити 
систематичний графік інвентаризацій. Окрім щорічної планової 
інвентаризації, рекомендую впровадити вибіркові перевірки щоквартально, 
зокрема для ключового технологічного обладнання, яке впливає на 
113 
безперервність виробничого процесу та якість готової продукції. Такий підхід 
дозволить своєчасно виявляти відхилення та мінімізувати фінансові ризики 
підприємства. 
Рекомендується чітко визначити відповідальних осіб за кожну категорію 
основних засобів та закріпити їх відповідальність у внутрішніх положеннях 
підприємства. Доцільно вести картки контролю активів, які дозволяють 
відстежувати рух обладнання, місце його розташування та стан на відповідну 
дату. Це забезпечить оперативний контроль за збереженням майна та 
сприятиме відповідальному ставленню персоналу. 
Для забезпечення коректності бухгалтерського обліку та фінансової 
звітності слід регулярно перевіряти правильність нарахування амортизаційних 
відрахувань відповідно до прямолінійного методу нарахування амортизації та 
встановлених строків корисного використання. Особлива увага має 
приділитися змінам у вартості основних засобів після модернізації чи 
переоцінки. 
Рекомендую здійснювати періодичний огляд та обстеження 
технологічного обладнання, включаючи печі, тістомісильні машини та інші 
виробничі лінії, з порівнянням результатів огляду з даними бухгалтерського 
обліку та інвентаризаційних описів, що дасть виявити фактичний стан активів, 
своєчасно визначити необхідність ремонтів або модернізацій зношених 
засобів та запобігати ризику втрат у виробництві через недбалість. 
Проведений аналіз складу, структури, динаміки та технічного стану 
основних засобів ТОВ «Комбінат баранкових виробів» дозволив виявити 
низку тенденцій та проблемних аспектів, що потребують подальшого 
удосконалення аналітичної, методичної та інформаційної роботи 
підприємства. У зв’язку з цим виникає необхідність розроблення заходів, 
спрямованих на покращення методики аналізу та підвищення ефективності 
управління виробничими фондами. 
Аналіз основних засобів на підприємстві здійснюється переважно за 
базовими показниками (знос, наявність, оновлення). Проте для більш глибокої 
114 
впровадити методики розрахунку коефіцієнтів використання виробничої 
потужності, інтенсивного та екстенсивного навантаження обладнання, 
розширити систему показників ефективності, включивши аналіз фондовіддачі, 
фондомісткості та рентабельності основних фондів та застосовувати 
порівняльний аналіз у динаміці за 3–5 років для виявлення тенденцій і 
прогнозування. оцінки доцільно Таке розширення методичної бази дозволить 
оцінювати не лише фізичний та вартісний стан активів, а й їхній вплив на 
кінцеві результати діяльності підприємства. 
У наявній системі обліково-аналітичних даних недостатньо розкрито 
технічні характеристики основних засобів, тому пропоную вести 
деталізований аналітичний облік з виокремленням віку обладнання, дати 
введення в експлуатацію, технічного стану, проведених ремонтів, формувати 
внутрішні паспорти на кожний основний засіб, забезпечити регулярне 
оновлення інформації шляхом взаємодії бухгалтерії з технічним персоналом, 
що у свою чергу сприятиме отриманню більш об’єктивних даних для аналізу 
реального технічного рівня підприємства і прийняття якісних рішень щодо 
основних засобів. 
Для того, щоб аналіз був максимально доступним та неупередженим, я 
пропоную підприємству використовувати спеціально розроблені програмні 
продукти для проведення аналізу будь-якої ланки бухгалтерського обліку, у 
тому числі й основних засобів. Підприємство у своїй роботі використовує 
автоматизований продукт 1С-Бухгалтерія, але я виявила певні недоліки та 
незручності у формуванні нею звіту з аналізу. Так як на сьогоднішній день 
існує безліч програм, пропоную підприємству самостійно обрати ту, яка йому 
буде найзручнішою та вигіднішою по ціновій політиці. Вартість такої 
програми відносно не висока, але результати від її використання сприятимуть 
покращенню управлінню основними засобами. 
Працівники зазвичай проводять аналіз епізодично, що є недостатнім для 
вчасного виявлення ризиків, які можуть бути пов’язані з старінням обладнання 
та зниженням продуктивності. Для підвищення ефективності управління 
115 
необхідно здійснювати аналіз не рідше одного разу на квартал, формувати звіт 
про стан і використання основних засобів для керівництва та зберігати його у 
двох екземплярах для управлінського та технічного персоналу, проводити 
щорічну оцінку технічного оновлення та ступеня фізичного зносу. 
Аналіз основних засобів проводиться переважно за бухгалтерськими 
даними, звітністю підприємства, що не завжди відображає реальний технічний 
стан. Для уникнення такої ситуації пропоную вибудувати на підприємстві 
ієрархічну взаємодію між бухгалтерією, інженерами, механіками та 
виробничими майстрами, періодично або за виникнення потреби проводити 
спільні огляди стану основних засобів та включити технічну оцінку до 
аналітичних показників. Такий підхід дозволить бухгалтерії формувати 
неупереджену та достовірну аналітичну інформацію для ефективного 
управління основними засобами та формування якісного аналізу.  
Зазвичай аналіз на підприємстві формується у табличній формі, який 
містить цифри та мінімум пояснень. Візуалізація дозволить більш наочно 
представити результати керівництву підприємства. Для підвищення 
інформативності аналізу пропоную будувати графіки і діаграми для динаміки 
зносу, оновлення та структури активів, використовуючи офісні програмні 
продукти, використовувати матричні моделі порівнянь (за видами обладнання, 
місцями експлуатації, віковими групами).  
Для оцінки конкурентоспроможності та технологічного рівня 
підприємства гарним рішенням буде порівняти власні показники 
фондовіддачі, зносу та оновлення з середньогалузевими або з показниками 
конкурентів,  визначати відставання або переваги підприємства та формувати 
рекомендації, що допоможе керівництву бачити реальний рівень технічного 
розвитку підприємства та планувати свій розвиток і прибуток, охоплюючи усі 
аспекти аналізу. Такий підхід не лише визначить загальний технічний стан 
основних засобів, а й оцінить ефективність їх використання у порівнянні з 
підприємствами аналогічного профілю. Одержані результати стануть основою 
для встановлення стратегічних орієнтирів, визначення доцільних напрямів 
116 
модернізації, оптимізації структури активів та коригування інвестиційної 
політики. 
Запропоновані мною шляхи вдосконалення аналізу є логічним 
продовженням отриманих результатів і повністю прив’язані до специфіки 
ТОВ «Комбінат баранкових виробів». Вони спрямовані на підвищення 
точності аналітичних процедур, покращення структурного управління 
основними засобами, забезпечення стабільності виробничого процесу та 
вдосконалення інвестиційних рішень. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
117 
ВИСНОВКИ 
 
 
У результаті проведеного дослідження за темою «Облікова політика 
підприємства щодо основних засобів: бухгалтерський та податковий аспекти 
(на матеріалах ТОВ «Комбінат баранкових виробів»)» було досягнуто 
поставленої мети, вирішено основні завдання та отримано теоретичні, 
методичні й практичні результати, що мають наукове та прикладне значення 
для підвищення ефективності системи бухгалтерського обліку і контролю 
основних засобів підприємства. 
У ході дослідження уточнено економічну сутність основних засобів та 
їх роль у виробничому процесі підприємства. Основні засоби визначено як 
матеріальні активи, які використовуються підприємством протягом тривалого 
періоду з метою виробництва продукції, надання послуг чи виконання робіт, а 
також для управлінських потреб. На основі аналізу різних наукових підходів 
встановлено, що економічна сутність основних засобів полягає не лише у 
забезпеченні виробничого процесу, а й у формуванні потенціалу підприємства, 
який визначає його інвестиційну привабливість і конкурентоспроможність. 
Класифікацію основних засобів уточнено з урахуванням їх функціонального 
призначення, ступеня використання, прав власності та технологічної 
структури, що дозволяє забезпечити ефективну організацію обліку та 
контролю. 
Розкрито нормативно-правове регулювання бухгалтерського та 
податкового обліку основних засобів в Україні. Встановлено, що нормативно-
правова база, що регулює фінансовий та податковий облік основних засобів в 
Україні є складною системою взаємопов’язаних актів різного рівня — від 
законів України до графіків документообігу та інвентаризації. Розглянувши 
діючі закони, підзаконні акти, нормативні документи ми згрупували та 
представили їх у вигляді чотирьох груп: законодавча, нормативна, методична 
та організаційна. Кожен нормативний документ цієї групи тим чи іншим 
118 
чином впливає на організацію облікової політики щодо основних засобів. 
Систематизовано теоретичні підходи до формування облікової політики 
щодо основних засобів. Визначено, що облікова політика — це сукупність 
методів, принципів і процедур, за допомогою яких підприємство веде 
бухгалтерський облік і складає фінансову звітність. Для основних засобів вона 
охоплює питання первісної оцінки, переоцінки, нарахування амортизації, 
вибуття, ремонту, а також організації аналітичного обліку. Науково доведено, 
що облікова політика має адаптуватися до змін законодавства, галузевих 
особливостей і стратегічних цілей підприємства, забезпечуючи баланс між 
достовірністю фінансових результатів і податковою оптимізацією. 
На основі проведеного аналізу діяльності ТОВ «Комбінат баранкових 
виробів» визначено основні характеристики підприємства, його організаційну 
структуру та фінансово-економічний стан. Проведений аналіз основних 
фінансово-економічних показників діяльності підприємства засвідчив 
позитивну динаміку обсягів реалізації продукції, що сприяло зростанню як 
валового, так і чистого прибутку. Водночас підвищення витрат на оплату 
праці, хоча і збільшило загальний рівень витрат, позитивно вплинуло на 
продуктивність праці та мотивацію персоналу. Проте залишається проблема 
від’ємного власного капіталу, що свідчить про фінансову залежність від 
кредиторів і зумовлює потребу у нарощуванні власних джерел фінансування. 
Простежується тенденція до зменшення вартості основних засобів через 
поступову амортизацію та перехід частини активів у оборотні, що вимагає 
активізації політики оновлення матеріально-технічної бази. 
Аналіз показників платоспроможності та ліквідності підприємства 
продемонстрував нестабільність фінансових потоків. Абсолютна ліквідність 
протягом досліджуваного періоду залишалася низькою, що свідчить про 
нестачу грошових коштів для негайного покриття короткострокових 
зобов’язань. Це вказує на необхідність формування оптимальної структури 
обігових активів та створення грошових резервів, які б забезпечили поточну 
платоспроможність підприємства. 
119 
Оцінка фінансової стійкості показала критичний стан власного капіталу 
та значну залежність від позикових ресурсів. Незважаючи на певне 
покращення структури оборотних активів, рівень фінансової автономії 
залишається низьким, що вимагає проведення заходів зі зміцнення фінансової 
стабільності — зокрема, шляхом зменшення кредитного навантаження, 
збільшення прибутковості та підвищення капіталізації підприємства. 
Показники ділової активності виявили зменшення оборотності 
дебіторської заборгованості, що означає подовження строків погашення 
платежів з боку контрагентів. Зростання тривалості фінансового циклу 
негативно впливає на ліквідність і свідчить про необхідність більш жорсткої 
політики управління дебіторською заборгованістю та контролю за умовами 
розрахунків. 
Разом із тим, показники рентабельності демонструють покращення 
ефективності діяльності підприємства. Зокрема, відбулося зростання 
рентабельності продажів та реалізованої продукції, що свідчить про 
підвищення прибутковості виробничої діяльності та раціональне 
використання ресурсів. Це позитивна тенденція, яка створює основу для 
зміцнення фінансової стійкості в майбутньому. 
Отже, проведений аналіз засвідчив, що ТОВ «Комбінат баранкових 
виробів» має потенціал для стабільного розвитку, проте потребує 
вдосконалення структури активів, збільшення власного капіталу та 
підвищення ліквідності. Основними резервами покращення фінансово-
економічного стану є оновлення основних засобів, оптимізація витрат, 
скорочення дебіторської заборгованості та впровадження більш ефективної 
системи внутрішнього контролю за фінансовими потоками. 
Досліджено організацію та методику бухгалтерського обліку основних 
засобів на підприємстві. Встановлено, що облік основних засобів на ТОВ 
«Комбінат баранкових виробів» здійснюється відповідно до вимог НП(С)БО 7 
«Основні засоби» та облікової політики підприємства. Відповідно до шляхів 
надходження, то придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс 
120 
підприємства за справедливою вартістю, а методи оцінки залежать від джерел 
їх надходження. Документування господарських операцій здійснюється за 
типовими формами різних нормативно-правових документів (діючими і 
недіючими). Аналітичний облік ведеться по кожному інвентарному об’єкту в 
натуральній та грошовій формі та за допомогою інвентарних карток обліку. 
Облік ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» та його субрахунках.  
Визначено відображення в обліку різних операцій з основними засобами ( 
придбання, ліквідація, реалізація тощо). 
Визначено відмінності між податковим і бухгалтерським обліком 
основних засобів та наведено методи їх узгодження. У результаті аналізу 
встановлено, що розбіжності між двома видами обліку пов’язані з різними 
підходами до визначення об’єкта амортизації, строків служби, вартості 
ремонту, переоцінки та ліквідації активів. Розглянуто особливості облікової 
політики щодо основних засобів на ТОВ «Комбінат баранкових виробів» та 
підтверджено узгодженість бухгалтерського і податкового обліку основних 
засобів. 
Розглянуто систему внутрішнього контролю основних засобів як 
складову фінансового менеджменту підприємства. З’ясовано, що ефективний 
контроль за наявністю, рухом і станом основних засобів є необхідною умовою 
достовірності облікової інформації та попередження фінансових порушень. На 
підприємстві діє система внутрішнього контролю. Детально було розглянуто 
план проведення внутрішнього аудиту операцій з обліку основних засобів на 
підприємстві та етапи проведення аудиту з описом дій внутрішнього аудитора. 
Запропоновано напрями вдосконалення облікової політики щодо 
основних засобів підприємства. Серед основних рекомендацій – встановлення 
чіткого визначення віднесення активів до МНМА, доповнення облікової 
політики формулюванням визнання основних засобів за НП(С)БО 7 «Основні 
засоби», передбачити порядок переведення до МНМА активів, які перестали 
відповідати критеріям експлуатації, встановити граничну вартість віднесення 
до МНМА, уточнити проведення інвентаризації МНМА разом з основними 
121 
засобами, визначити для цілей податкового обліку невизнання МНМА 
окремим об’єктом амортизації, рекомендації щодо списання МНМА, 
запровадження виробничого методу нарахування амортизації для будинків, 
споруд, машин, обладнання, запровадити регулярну переоцінку, створити 
власні строки експлуатації, ряд рекомендацій щодо інвентаризації основних 
засобів. 
Проведено аналітичну оцінку використання основних засобів як 
інструменту підвищення ефективності діяльності підприємства. 
Розраховані показники складу та динаміки показали оновлення основних 
засобів у досліджуваному періоді, підвищення рівня списання зношених або 
непридатних активів, зниження темпів оновлення виробничої бази, придбання 
нових основних засобів або дооцінки активів, підвищення рівня 
забезпеченості працівників засобами праці та технічного оснащення 
виробництва. Показники структури показали поступове оновлення та 
модернізацію основних засобів, хоча темпи цього процесу залишалися 
нестабільними, основну частину структури основних засобів традиційно 
становлять будинки, споруди та передавальні пристрої і машини та 
обладнання, покращення технічного стану виробничого обладнання, 
підвищення рівня забезпеченості працівників сучасними засобами праці та 
поліпшення умов виробництва, разом з тим, високий рівень зносу окремих 
груп основних засобів засвідчує необхідність подальших інвестицій у 
модернізацію матеріально-технічної бази. 
Підсумовуючи результати проведеного дослідження, можна зробити 
висновок, що ефективно сформована та реалізована облікова політика щодо 
основних засобів є вагомим чинником забезпечення достовірності фінансової 
звітності, прозорості податкових розрахунків і стабільного розвитку 
підприємства. Для ТОВ «Комбінат баранкових виробів» удосконалення 
облікової політики сприятиме не лише підвищенню рівня фінансової 
дисципліни, але й зміцненню позицій на ринку, покращенню використання 
виробничих потужностей та підвищенню загальної ефективності діяльності. 
122 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. McDonough R. P., Yan C. J. Accounting policies in the public sector: 
Characteristics and consequences of accounting for capital assets. Public 
Budgeting & Finance. 2023. URL: 
https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0278425422000965. 
2. Diantimala, Wijayana. Compliance and familiarity with fixed assets' 
disclosure requirements and firm value. Emerging Markets Review. 2024. 
URL: 
https://ideas.repec.org/a/eee/ememar/v62y2024ics1566014124000773.html. 
3. The Institute of Internal Auditors. Global Internal Audit Standards. URL: 
https://global.theiia.org/standards-guidance/pages/standards.aspx. 
4. Авер’янова Є. М., Абрамцова Т. В., Діброва Н. П., Єрохін К. М., 
Журавель Н. Д. Основні засоби: консультації, роз’яснення спеціалістів 
міністерств та відомств, нормативна база, первинна документація. Київ: 
Баланс-Клуб, 2010. 223 с. 
5. Аптекар С. Оцінка ефективності інвестиційних проєктів. Економіка 
України. 2007. № 1. С. 42–49. 
6. Бабіч В. В., Герасимович А. М. Прикладний аспект обліку переоцінки та 
зменшення корисності основних засобів. Вісник ЖДТУ. Серія: 
Економічні науки. 2002. № 18. С. 15–23. 
7. Барановська Т. В. Облікова політика підприємств в Україні: теорія і 
практика : дис. … канд. екон. наук : 08.00.09. Житомир, 2004. 283 с. 
8. Білоусов А. Про проблеми практичного застосування нового порядку 
переоцінки основних засобів. Бухгалтерський облік і аудит. 2000. № 9. 
9. Бобко В. В. Облік переоцінки необоротних активів. URL: 
http://udau.edu.ua/library.php?pid=1584. 
10. Бразілій Н. М., Гавриленко В. О., Кравченко О. М. Фінансовий облік–1 : 
навч. посіб. Черкаси: ЧДТУ, 2018. 661 с. 
123 
11. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік : підручник. 8-ме вид., 
перероб. і доп. Житомир: ПП «Рута», 2009. 912 с. 
12. Бухгалтерський облік і аудит: методичні аспекти. URL: 
https://buhgalter.com.ua. 
13. Васильєва Н. В. Податковий облік основних засобів на підприємстві. 
Економічний вісник. 2022. 
14. Васильєва Н. В. Технічний розвиток підприємств у контексті цифрової 
трансформації економіки. Економічний вісник. 2023. 
15. Верига Ю. А., Кулик В. А., Ночовна Ю. О., Іванюк С. Ю. Облікова 
політика підприємства : навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 
2015. 312 с. 
16. Галюк Л. І. Формування облікової політики підприємства – від теорії до 
практики. Матеріали наук.-практ. конф. Івано-Франківськ, 16–17 жовтня 
2015 р. С. 347. 
17. Горбань С. Ю. Оцінка основних засобів за справедливою вартістю: 
вимога сьогодення. Економіка і суспільство. 2018. Вип. 15. С. 1–5. 
18. Городянська Л. В. Відтворення основних засобів на підприємствах 
України: теорія і практика обліку та аналізу : монографія. Київ: КНЕУ, 
2008. 224 с. 
19. Демиденко С. Л. Аналіз господарської діяльності : навч. посіб. Черкаси: 
ЧДТУ, 2020. 199 с. URL: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/2326. 
20. Домбровська Н. Р. Економічна сутність основних засобів та їх 
класифікація. Економічні науки. Серія «Облік і фінанси». 2012. № 9 (33). 
21. Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. Вип. 191 : у 4 т. Т. 
3. Дніпропетровськ, 2004. 318 с. 
22. Жадан Т. А., Лозова Н. В. Економічна сутність основних засобів 
підприємства: обліковий аспект. Глобальні та національні проблеми 
економіки. 2015. Вип. 8. С. 1112–1116. 
23. Все про бухгалтерський облік : офіц. сайт журналу. URL: https://vobu.ua. 
24. Загородній А. Г., Стрижка Т. А. Вплив облікової політики підприємства 
124 
на величину сплачуваного податку на прибуток. Науковий вісник 
Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2019. № 1 (53). С. 229–
232. 
25. Загородній А. Г. Фінансово-економічний словник. Київ: Знання, 2007. 
1072 с. 
26. Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність : Закон 
України від 21.12.2017 № 2258-VIII. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2258-19. 
27. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні : Закон 
України від 16.07.1999 № 996-XIV. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14. 
28. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку 
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і 
організацій : наказ МФУ від 30.11.1999 № 291. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua. 
29. Іщенко Я. П., Подолянчук О. А., Коваль Н. І. Фінансовий облік 1 : 
підручник. Вінниця: ФОП Кушнір Ю. В., 2020. 496 с. 
30. Кафка С. М. Облікова політика щодо основних засобів. Науковий вісник 
ІФНТУНГ. Серія: Економіка та управління в нафтовій і газовій 
промисловості. 2017. № 2 (16). С. 59–70. 
31. Кім Ю. Г. Бухгалтерський та податковий облік: первинні документи та 
порядок їх заповнення : навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 
2014. 600 с. 
32. Крупка Я. Д., Задорожний З. В., Гудзь Н. В. та ін. Фінансовий облік : 
підручник. 4-те вид., доп. і перероб. Тернопіль: ТНЕУ, 2017. 451 с. 
33. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Бухгалтерський облік основних засобів: 
теорія і практика. Бізнес Інформ. 2020. 
34. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Стратегії інноваційного розвитку 
промислових підприємств. Бізнес Інформ. 2020. № 3. 
35. Кулик В. А. Облікова політика підприємства: набутий досвід та 
125 
перспективи розвитку : монографія. Полтава: РВВ ПУЕТ, 2014. 373 с. 
36. Лесняк В. О. Сучасний зміст зносу та амортизації як об’єктів 
бухгалтерського обліку. Збірник наукових праць ДонДУУ. 2012. Т. 13, 
вип. 216. С. 425. 
37. Максимів Ю. В. Організаційні підходи до вдосконалення системи 
обліково-аналітичного забезпечення управління відходами 
деревообробного виробництва. URL: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ 
Chem_Biol/Vnuvgp/ekon/2011_2/Vek5417.pdf. 
38. Матушкіна М. П. Генезис категорії «основні засоби» як об’єкта 
бухгалтерського обліку. Молодий вчений. 2014. № 5 (08). С. 153–155. 
39. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів : 
наказ Мінфіну від 30.09.2003 № 561. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
40. Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського 
обліку : наказ МФУ від 29.12.2000 № 356. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
41. Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства : наказ 
МФУ від 27.06.2013 № 635. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
42. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби». 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929_014. 
43. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду та супутніх 
послуг. Ч. І. Київ: Фенікс, 2010. 846 с. 
44. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду та супутніх 
послуг. Ч. ІІ. Київ: Фенікс, 2010. 846 с. 
45. Міжнародні стандарти фінансової звітності. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua. 
46. Міньковська А. В., Шаповалов Є. В., Іонова К. О. Облік основних 
засобів: фінансовий та податковий аспекти. Економіка та управління. 
2023. Вип. 10. URL: https://reicst.com.ua. 
47. Муравицька Г. В., Кузик Н. П. Міжнародний досвід та вітчизняна 
практика обліку основних засобів. 
48. Про затвердження типових форм для відображення бюджетними 
126 
установами результатів інвентаризації : наказ МФУ від 17.06.2015 № 
572. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
49. Про затвердження типових форм з обліку та списання основних засобів 
суб’єктами державного сектору : наказ МФУ від 13.09.2016 № 818. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua. 
50. Про затвердження типових форм первинного обліку : наказ МФУ від 
29.12.1995 № 352 (втратив чинність). 
51. Про затвердження типових форм первинного обліку об’єктів права 
інтелектуальної власності : наказ МФУ від 22.11.2004 № 732. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua. 
52. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні 
засоби» : наказ МФУ від 27.04.2000 № 92. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
53. НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» : наказ МФУ від 
31.03.2000 № 87. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
54. НП(С)БО 14 «Оренда» : наказ МФУ від 31.03.2000 № 87. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua. 
55. НП(С)БО 17 «Податок на прибуток» : наказ МФУ від 31.03.2000 № 87. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
56. НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість» : наказ МФУ від 31.03.2000 № 
87. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
57. Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку України. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
58. Одношевна О. Концепт управління процесом обліку основних засобів. 
Економіка природокористування і охорони довкілля. 2017. С. 130–137. 
59. Офіційний сайт ТОВ «Комбінат баранкових виробів». URL: 
https://www.kbv.ua. 
60. Панасюк В. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: 
організація, нормативне забезпечення, податкові розрахунки, звітність. 
Тернопіль: Астон, 2003. 360 с. 
61. Пашкевич М. С., Шишкова Н. Л. Контроль незалежний, внутрішній, 
127 
державний : навч. посіб. Дніпро: НГУ, 2017. 182 с. 
62. Пєтухова Т. О., Шамрай А. Є. Теоретичні основи розвитку внутрішнього 
аудиту підприємств. Вісник економіки транспорту і промисловості. 
2018. № 62. С. 196–204. 
63. Півторак М. В. Класифікація основних засобів: вітчизняний досвід. 
Агроінком. 2006. № 5. С. 6–11. 
64. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і 
господарських операцій підприємств і організацій : наказ МФУ від 
30.11.1999 № 291. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
65. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua. 
66. Подмешальська Ю. В., Троян О. В. Теоретико-практичні аспекти 
проведення аудиту основних засобів. Інвестиції: практика та досвід. 
2019. № 2. С. 64–70. 
67. Подолянчук О. А., Коваль Н. І., Гудзенко Н. М. Облік у фермерських 
господарствах : навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2019. 374 с. 
68. НП(С)БО 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та 
припинена діяльність» : наказ МФУ від 07.11.2003 № 617. 
69. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському 
обліку: наказ Мінфіну від 24.05.1995 № 88. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua. 
70. Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань : наказ МФУ від 
02.09.2014 № 879. URL: https://zakon.rada.gov.ua. 
71. Правдюк Н. Л., Коваль Л. В., Коваль О. В. Облікова політика 
підприємств : навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2020. 647 с. 
72. Примуш Ю. С., Морозова Є. П., Хідько О. Ю. Особливості обліку та 
аудиту основних засобів підприємства за міжнародними стандартами. 
Вісник ОНУ. Серія: Економіка. 2017. Т. 22, вип. 11. С. 242–245. 
73. Про облікову політику: лист МФУ від 21.12.2005 № 31-34000-10-
5/27793. 
128 
74. Пушкар М. С., Щирба М. Т. Теорія і практика формування облікової 
політики : монографія. Тернопіль: Карт-бланш, 2010. 260 с. 
75. Пшенична А. Ж. Аудит : навч. посіб. Київ: ЦУЛ, 2018. 320 с. 
76. Радіонова Н. Облікова політика як методологічна основа управління 
підприємством. Бухгалтерський облік і аудит. 2015. № 2–3. С. 53–60. 
77. Савченко В. М., Пальчук О. В., Саловська Л. В. та ін. Облікова політика 
: навч. посіб. Київ: Знання, 2010. 479 с. 
78. Часовий К. Д. Чим відрізняється бухгалтерський облік основних засобів 
від податкового. Все про бухгалтерський облік. 2013. № 32. С. 11–13. 
79. Щирба М. Т. Облікова політика в системі управлінського обліку : 
монографія. Тернопіль: ВПЦ «Економічна думка ТНЕУ», 2011. 340 с.