Man in the Space of Freedom and Resentment: Symbolic Correlation of Existentials

Abstract

Purpose. The article aims to problematize the forms of correlation between the fundamental category of freedom and the phenomenon of resentment in the context of the formation of ethical discourse, as well as to consider the symbolic mechanisms of the collective imagination in the formation of a picture of the human world. Theoretical basis. The study uses the method of historical and philosophical analysis and methods of the humanities – hermeneutics and phenomenology. Originality. An attempt is made to comprehend the correlation between freedom as a category of philosophical anthropology and practical philosophy and the phenomenon of resentment. Conclusions. The ethical category of freedom, explicitly or implicitly, significantly shapes the content of the process of choice and social action by a person, which can be manifested in discursive practices and narratives of ideologies, public opinion and collective imagination. Symbolic mechanisms of human consciousness record the paradoxical correlation and at the same time the antithesis of reality reception and meaning generation between rational awareness and existential experience, humanization and appropriation of freedom and emotional-affective, reactive attitude of a person to narratives, motives, symbols and images of resentment. At the same time, freedom can presuppose the conscious content of resentment, while resentment deforms the concept of freedom into arbitrariness or violence, appealing not only to the archaic values of tribalism, but also to the rational basis of individual freedom of the individual, on which the philosophical tradition of the West is based. The resentful forms of thinking and emotional reception of reality function as symbolic constructions, that is, they can have a wide and internally contradictory field of interpretations. Western philosophical thought has a significant potential to reinterpret the challenges of the phenomenon of resentment based on the tradition of ontotheology and ethics of discourse due to the specific rationalism of the vision of the philosophy of freedom.

Мета. Стаття спрямована на пошук кореляції між фундаментальною категорією свободи та феноменом ресентименту в контексті формування етичного дискурсу в розгляді символічних механізмів колективної уяви та формування світогляду людини. Теоретичний базис. У дослідженні використано метод історикофілософського аналізу та методи гуманітарних наук – герменевтитики та феноменології. Наукова новизна. Здійснено спробу осмислення кореляції між свободою як категорією філософської антропології та практичної філософії і феноменом ресентименту. Висновки. Етична категорія свободи експліцитно чи імпліцитно суттєвим чином формує зміст процесуальності здійснення вибору та соціальної дії людиною, що може знаходити свій вияв у дискурсивних практиках і наративах ідеологій, громадській опінії та колективній уяві. Символічні механізми свідомості людини фіксують парадоксальну кореляцію і водночас антитетичність рецепції реальності та смислогенерації між раціональним усвідомленням й екзистенційним переживанням, олюдненням і привласненням свободи та емоційно-афективним, реактивним ставленням людини до наративів, мотивів, символів та образів ресентименту. При цьому свобода може передбачати свідомісний зміст ресентименту, тоді як ресентимент деформує поняття свободи до сваволі чи насильства, апелюючи при цьому не лише до архаїчних цінностей трайбалізму, але й до раціонального підґрунтя індивідуальної свободи особистості, на якій ґрунтується філософська традиція Заходу. Ресентиментні форми мислення та емоційної рецепції реальності функціонують як символічні конструкції, тобто можуть мати широке та внутрішньо суперечливе поле інтерпретацій. Філософська думка Заходу має значний потенціал реінтерпретації викликів феномену ресентименту в опорі на традиції онтотеології та етики дискурсу завдяки питомому раціоналізму візії філософеми свободи.