ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6992| Title: | Аналіз нормативної грошової оцінки земель промисловості на прикладі об'єктів різного цільового призначення розташованих на території ПРАТ "Миронівська птахофабрика" в межах Степанецької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області |
| Authors: | Волонтир, Аліна Замогильна, Альона Сергіївна |
| Keywords: | нормативна вартість;землі промисловості |
| Issue Date: | Jun-2025 |
| Abstract: | Мета роботи полягала у вивченні нормативно-методичних засад оцінки, аналізі впливу цільового призначення на грошову оцінку земельних ділянок та проведенні практичного розрахунку НГО для конкретних земель, що використовуються ПрАТ «Миронівська птахофабрика». У процесі дослідження проаналізовано нормативно-правову базу, методичні положення, чинні законодавчі документи, зокрема Методика, затверджена наказом Мінекономіки України №744 від 03.12.2021 року. Особливу увагу приділено впливу зміни функціонального призначення земель на їх вартість, індексації НГО, а також практичним розрахункам оцінки чотирьох земельних ділянок у межах громади. У роботі також розглянуто систему охорони праці при виконанні землевпорядних та оціночних робіт, що є важливою складовою безпечної організації виробничого процесу. Результати дослідження можуть бути використані при плануванні місцевих бюджетів, управлінні земельними ресурсами, укладанні договорів оренди, підготовці документації із землеустрою та оптимізації земельної політики громади. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6992 |
| Appears in Collections: | 193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Диплом Замогильна.pdf Restricted Access | 2.09 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ВСТУП Актуальність теми. Земельні ресурси є основою економічного потенціалу держави, а ефективне управління ними — запорукою сталого розвитку територіальних громад. В умовах трансформації земельних відносин, відкриття ринку землі та активізації інвестиційної діяльності особливої актуальності набуває питання достовірної, об’єктивної та законодавчо врегульованої оцінки земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка (НГО) земель виступає ключовим інструментом у формуванні бюджетів, визначенні розміру плати за землю, розрахунку податків і орендної плати, при укладанні договорів купівлі- продажу, спадкування та дарування. Особливої актуальності дослідження набуває в контексті впровадження нових методик оцінювання земель усіх категорій, які спрямовані на уніфікацію підходів і врахування актуальних ринкових, економічних і просторових факторів. Це забезпечує справедливе та обґрунтоване оподаткування, сприяє розвитку громад та підвищує інвестиційну привабливість територій. Об’єктом дослідження у цій кваліфікаційній роботі виступають земельні ділянки промислового призначення, розташовані на території ПрАТ «Миронівська птахофабрика» в межах Степанецької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області. Предмет дослідження — методика, нормативно-правові аспекти та результати визначення нормативної грошової оцінки земель промисловості різного цільового призначення. Мета роботи полягає в аналізі існуючих підходів до нормативної грошової оцінки земель промислового призначення, визначенні її правових і методичних засад, а також у практичному розрахунку НГО для конкретних земельних ділянок ПрАТ «Миронівська птахофабрика». Завдання дослідження: – охарактеризувати земельну ділянку як об’єкт оцінки; 5 – дослідити чинну нормативно-правову базу НГО земель; – розкрити механізм індексації НГО; – надати економіко-географічну характеристику досліджуваного об’єкта; – визначити підстави та методику проведення НГО для конкретних земельних ділянок; – сформулювати висновки щодо впливу результатів оцінки на бюджетну політику громади. Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно- правові акти України, дані Публічної кадастрової карти, технічна документація з оцінки земель, статистичні та економічні джерела, матеріали підприємства ПрАТ «Миронівська птахофабрика». Методи дослідження: аналітичний, статистичний, картографічний, метод нормативної оцінки, порівняльний аналіз. В процесі дослідження було використано також методи узагальнення, системного підходу та елементів просторового аналізу. Практичне значення роботи полягає в можливості застосування результатів оцінки при плануванні бюджету громади, укладанні договорів оренди та продажу, а також у стратегічному розвитку територій, де розташовані земельні ділянки промисловості. Також результати можуть бути корисними при підготовці технічної документації із землеустрою та землевпорядкування. Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. У першому розділі висвітлено теоретичні засади нормативної оцінки земель; у другому — охарактеризовано досліджуваний об’єкт; у третьому — проведено нормативну грошову оцінку конкретних земельних ділянок, розраховано економічний ефект для громади. Загальний обсяг роботи становить понад 60 сторінок друкованого тексту. 6 Ⅰ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬ В УКРАЇНІ 1.1.Теоретичні основи визначення земельної ділянки як об’єкту оцінки Земельна ділянка як складова земельного фонду країни є важливим об’єктом економічних, соціальних, екологічних та правових відносин. У процесі здійснення земельної реформи в Україні земельна ділянка трансформувалась із безпосереднього об’єкта користування в повноцінний об’єкт цивільних прав, що потребує оцінки як з економічної, так і з правової точки зору. Згідно із статтею 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка — це частина земної поверхні з встановленими межами, що зафіксовані у Державному земельному кадастрі, яка має правовий режим і може бути об’єктом цивільних прав.[2] В юридичному сенсі земельна ділянка є об’єктом права власності, об’єктом ринку нерухомості, тобто може відчужуватися, бути предметом угод, спадкування, застави, інвестування. У зв’язку з цим виникає необхідність у правильній, обґрунтованій та об’єктивній оцінці її вартості, яка слугує основою для подальших фінансово-економічних розрахунків, зокрема у сфері оподаткування, управління комунальною та державною власністю, приватизації, орендних відносин. У сфері оцінки земель під земельною ділянкою розуміють територіально визначену площу землі, яка виступає об’єктом майнових відносин і має певну цінність, яка підлягає кількісному вираженню. Таким чином, вона може бути об’єктом купівлі-продажу, оренди, застави, інвестиційної діяльності тощо. Згідно з законодавством України, земельні ділянки класифікуються за різними категоріями, залежно від їх призначення. Кожна категорія має власні правила використання, а також специфічні критерії для визначення її вартості. 1. Землі сільськогосподарського призначення – ці землі використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. Вони складають основну частину земельного фонду України, і їх оцінка враховує 7 родючість ґрунтів, наявність інфраструктури, а також можливості для інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. 2. Землі промисловості та транспорту – ці землі використовуються для розміщення виробничих об'єктів, транспорту, складів та інших господарських об’єктів. Оцінка таких земель повинна враховувати їх економічну доступність, наявність інженерних комунікацій та інші фактори. 3. Землі житлової та громадської забудови – землі, що використовуються для житлового будівництва, комерційної забудови та інших потреб. Вартість таких земель визначається, зокрема, на основі їх розташування відносно міської інфраструктури, транспортної доступності, а також попиту на ринку нерухомості. 4. Землі природоохоронного призначення – землі, що знаходяться в особливих природних зонах, таких як заповідники, національні парки та інші охоронювані території. Оцінка цих земель повинна враховувати екологічні та юридичні обмеження, що накладаються на використання таких земель. Процес оцінки земельної ділянки базується на комплексному аналізі ряду факторів, які можуть вплинути на її економічну цінність. Ось основні з них: 1. Місцезнаходження земельної ділянки – географічне розташування є одним з найбільш значущих чинників, що визначають вартість землі. Залежно від місця, де розташована ділянка (міська чи сільська місцевість, прибережна зона або віддалене поселення), її ціна може змінюватися в десятки разів. Наприклад, землі, що знаходяться в центральних районах міст або поруч з основними транспортними вузлами, мають набагато більшу вартість, ніж землі, що знаходяться в віддалених регіонах. 2. Функціональне призначення – категорія земель і мета їх використання суттєво впливають на вартість. Наприклад, землі, що використовуються під житлове будівництво, вимагають відмінних характеристик (плоска поверхня, доступ до комунікацій) і тому мають високу вартість. Землі сільськогосподарського призначення можуть бути дешевшими, але їх вартість також залежить від родючості ґрунтів. 8 3. Родючість та якість ґрунтів – для сільськогосподарських земель це один із найважливіших критеріїв, що визначає її вартість. Родючість ґрунтів впливає на потенціал виробництва, тому землі з високим рівнем родючості можуть коштувати набагато дорожче за аналогічні землі з менш продуктивними ґрунтами. 4. Наявність інфраструктури – до цього фактора відноситься наявність доріг, водопостачання, електричних мереж, каналізації, газопостачання. Землі з розвиненою інфраструктурою мають вищу вартість, оскільки забезпечують зручні умови для будівництва та експлуатації. 5. Екологічний стан території – стан навколишнього середовища і наявність екологічних обмежень можуть істотно вплинути на вартість земельної ділянки. Наприклад, землі, що розташовані в охоронних зонах або на території природних резерватів, можуть бути менш вартісними через обмеження в їх використанні. Оцінка земель може проводитися різними методами, в залежності від мети оцінки та доступних даних. Основні методи оцінки земель включають: - Метод порівняння продажів – один із найбільш популярних методів, що використовується при оцінці земель. Він передбачає порівняння земельної ділянки з аналогічними ділянками, що були продані на ринку. Цей метод дозволяє отримати найбільш точну оцінку на основі реальних транзакцій. - Метод витрат – цей метод оцінки ґрунтується на визначенні витрат, необхідних для приведення земельної ділянки до певного стану. Він використовується у випадках, коли на ділянці необхідно здійснити капітальні витрати для поліпшення її характеристик (наприклад, влаштування інженерних комунікацій або осушення земель). - Метод нормативної грошової оцінки – цей метод є основним для оцінки земель сільськогосподарського призначення та інших категорій земель, що застосовуються в Україні. Вартість землі визначається на основі нормативних коефіцієнтів, що базуються на її категорії, розташуванні, родючості та інших параметрах. 9 Оцінка земель має важливе значення в різних сферах економічної діяльності, серед яких: 1. Податкове адміністрування: на основі нормативної грошової оцінки визначаються ставки земельного податку та орендної плати; 2. Управління земельними ресурсами: оцінка допомагає державі та місцевим органам влади раціонально використовувати землю, встановлюючи її реальну цінність; 3. Інвестиції та фінансування: правильна оцінка земель є основою для залучення інвестицій у землю, а також для вирішення питань фінансування розвитку земельних ділянок. Земельна ділянка як об'єкт оцінки є важливим елементом у земельному праві та економіці країни. Потрібно враховувати безліч факторів, що визначають її вартість, і застосовувати різні методи оцінки в залежності від її призначення, розташування та інших характеристик. 1.2. Нормативно-правова база нормативної грошової оцінки земель Правове забезпечення нормативної грошової оцінки земель є ключовим елементом земельної політики держави, спрямованої на раціональне використання та охорону земельних ресурсів. Нормативна грошова оцінка (НГО) є офіційною базовою вартістю земельної ділянки, яка визначається органами виконавчої влади та використовується для встановлення плати за землю, орендної плати, розрахунку податків, спадкування, дарування, тощо. Основу правового регулювання в цій сфері складають закони, підзаконні нормативні акти, методики, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також документи Держгеокадастру. Конституція України, як основний закон держави, закріплює принципи володіння, користування і розпорядження землею. Зокрема, стаття 14 10 Конституції України визначає, що «земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави». Законодавчою базою, що безпосередньо регулює земельні відносини, є: - Земельний кодекс України (2001 р.)[2] - Закон України "Про оцінку земель" (2003 р.)[3] - Закон України "Про державний земельний кадастр" (2011 р.)[4] - Закон України "Про оренду землі" (1998 р., в редакції 2020 р.)[5] - Закон України "Про плату за землю" (включено до Податкового кодексу України, ст. 270–289)[6] Земельний кодекс України є фундаментальним актом, що встановлює правові засади організації землекористування. У ньому визначено порядок використання земель, класифікація земель за категоріями, а також засади оцінки земель: - Стаття 13 передбачає, що всі суб’єкти права власності на землю мають рівні права; - Стаття 201 Земельного кодексу України визначає нормативну грошову оцінку як одну з форм оцінки земель; - Стаття 202 закріплює мету проведення НГО – для визначення розміру земельного податку, орендної плати, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва тощо[2]. Закон України "Про оцінку земель" [3] є спеціальним у сфері оцінки земель. Він містить такі положення: - Види оцінки земель: нормативна, експертна, масова; - Порядок проведення оцінки; - Компетенції органів влади у сфері оцінки; - Основні методичні засади розрахунку оцінки. Згідно з цим законом, нормативна грошова оцінка земель проводиться з метою визначення базової вартості земельної ділянки, і її здійснюють за затвердженими методиками. Оцінка обов’язково враховує такі фактори: 11 - розташування земельної ділянки - функціональне використання; - якість ґрунтів; - економічні показники. З 1 січня 2022 року головним нормативним актом, який регламентує проведення нормативної грошової оцінки земель в Україні, є Методика нормативної грошової оцінки земель усіх категорій, затверджена наказом Міністерства економіки України № 744 від 03.12.2021 року (надалі — Методика 2021 року) [7]. Ця Методика забезпечила уніфікацію підходів до оцінки земель, замінивши попередні окремі методики, що застосовувалися для земель населених пунктів, а також сільськогосподарських і несільськогосподарських угідь. Відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка (НГО) використовується як основа для обчислення земельного податку та орендної плати. Сфера застосування НГО визначена нормами Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку земель» і Податкового кодексу України. Зокрема, Податковий кодекс встановлює, що НГО є інструментом економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод, передбачених чинним законодавством. Розмір плати за землю, що справляється як земельний податок або орендна плата, розраховується на основі НГО. Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку земель», НГО застосовується при визначенні розмірів: земельного податку; державного мита при обміні, спадкуванні (за винятком спадкування спадкоємцями першої та другої черги, а також за правом представлення і у випадках спадкування за нульовою ставкою); дарування земельних ділянок; орендної плати за землі державної або комунальної власності; відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; вартості ділянок понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних або фізкультурно- 12 оздоровчих об’єктів; а також при формуванні економічних механізмів стимулювання ефективного використання й охорони земель. Законом України № 1423 від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» було скасовано дію Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» [8]. Додатково, фахівці у сфері оцінки земель керуються також Методикою нормативної грошової оцінки земель, затвердженою наказом Мінагрополітики України від 23.05.2017 № 262 [9], яка визначає принципи проведення оцінки, структуру базової вартості, використання бонітетів ґрунтів та коефіцієнтів, що враховують специфіку окремих типів земель і регіонів. Цей документ є базовим інструментом для спеціалістів, які здійснюють нормативну грошову оцінку, оскільки забезпечує єдиний підхід до визначення вартості земель на всій території України. З метою забезпечення належного рівня правового регулювання нормативної грошової оцінки земель в Україні сформовано комплекс законодавчих і нормативних документів, серед яких ключовими є наступні: Земельне законодавство: • Земельний кодекс України (від 25 жовтня 2001 року № 2768-III) – є основоположним документом, що регулює порядок використання, охорони, оцінки та управління земельними ресурсами. Згідно зі ст. 13 та ст. 201 Кодексу, нормативна грошова оцінка є обов’язковою для оподаткування, визначення орендної плати, внесення земель до статутного капіталу юридичних осіб, а також для визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. • Закон України «Про оцінку земель» (від 11 грудня 2003 року №1378- IV) – окреслює види земельної оцінки, її правову основу, принципи, суб’єктів і об’єкти, а також встановлює порядок проведення нормативної грошової оцінки. Закон визначає, що нормативна грошова оцінка є єдиною базою для розрахунку земельного податку та орендної плати. 13 • Податковий кодекс України (від 2 грудня 2010 року №2755-VI) – встановлює податкову базу для плати за землю та визначає обов’язковість застосування нормативної грошової оцінки земельної ділянки при обчисленні податкових зобов’язань[10] Підзаконні нормативно-правові акти: • Постанова Кабінету Міністрів України №1051 від 23 листопада 2011 року «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» – документ визначає механізм розрахунку оцінки земель в межах населених пунктів. Для земель промисловості в межах громад оцінка здійснюється з урахуванням цільового призначення та розташування ділянки. [11] • Постанова Кабінету Міністрів України №744 від 16 червня 2021 року «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель»[7] – найновіша методика, яка враховує сучасні підходи до оцінки, зокрема економічну доцільність використання земель, відстань до транспортної інфраструктури, зональність, функціональне призначення території, інженерно- будівельні умови, індексацію цін та інше. Вона є чинною та обов’язковою до застосування при проведенні нормативної грошової оцінки в Україні. • Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 03.12.2021 року «Про затвердження Порядку ведення державної документації з нормативної грошової оцінки земель» [12] – визначає вимоги до оформлення, структури та оновлення технічної документації з оцінки. Ці документи визначають, як проводиться оцінка земель у межах населених пунктів, промислових зон, сільськогосподарських земель, а також встановлюють формули розрахунку і відповідні коефіцієнти. Роль Державного земельного кадастру. Державний земельний кадастр є офіційною базою, яка містить відомості про всі земельні ділянки в Україні, включаючи дані про нормативну оцінку. Суб’єкти господарювання і громадяни можуть отримувати витяги з кадастру, в яких міститься інформація про поточну нормативну вартість земельної ділянки. Ці дані використовуються: 14 • при оформленні спадщини; • при визначенні бази оподаткування; • для нотаріального оформлення угод. У країнах Європи існують аналогічні механізми нормативного оцінювання, однак більшість держав поступово переходять до масової або ринкової оцінки. Проте Україна використовує саме нормативну оцінку як елемент державного регулювання, що забезпечує стабільність розрахунків у публічному секторі. Незважаючи на досить розгалужену нормативно-правову базу, у сфері НГО земель існує низка проблем: • застарілість деяких нормативів; • відсутність оновлення методик відповідно до ринкових змін; • складність процедур затвердження нових оцінок; • обмежений доступ до деяких даних у кадастрі. Ці проблеми вимагають постійного удосконалення правового регулювання, а також впровадження новітніх підходів до оцінки, наприклад – масової автоматизованої оцінки. 1.3.Індексація нормативно-грошової оцінки земель Процес індексації нормативної грошової оцінки земель в Україні займає особливе місце у сфері державного управління земельними ресурсами. Його значення важко переоцінити, оскільки індексація впливає не лише на фіскальні надходження до бюджетів усіх рівнів, а й на соціально-економічне становище землекористувачів, суб’єктів господарювання, власників землі, орендарів, а також потенційних інвесторів. У періоди економічної нестабільності та інфляційного тиску цей механізм виступає важливим стабілізатором вартості земельних ресурсів, що використовуються в господарському обігу. Його актуальність особливо зростає в умовах трансформації земельних відносин, зміни моделі землекористування та поступової лібералізації земельного ринку. 15 Варто наголосити, що нормативна грошова оцінка земель була запроваджена в Україні як інструмент, що дозволяє встановлювати єдиний підхід до оцінки вартості земель у різних галузях – оподаткуванні, орендних відносинах, приватизації, відчуженні, заставі тощо. Проте, зважаючи на динамічність економічних процесів, ця оцінка має властивість втрачати свою актуальність. Якщо нормативна грошова оцінка ґрунтується на даних, що залишаються незмінними протягом багатьох років, вона перестає відображати реальну вартість земельної ділянки, що в свою чергу породжує дисбаланс у відносинах між державою та користувачами земельних ресурсів. Саме для уникнення таких ситуацій у національному законодавстві передбачено механізм індексації, який дозволяє частково компенсувати вплив інфляції та інших економічних факторів. Індексація нормативної грошової оцінки – це щорічне коригування її величини шляхом множення на відповідний коефіцієнт, розрахований на основі індексу інфляції. Цей процес забезпечує збереження реальної вартості земель у межах оцінки, яка застосовується в податкових, орендних та інших економічних розрахунках. Ключову роль у цьому процесі відіграє Державна служба статистики України, яка щороку публікує індекси споживчих цін, що слугують базою для розрахунку коефіцієнта індексації. Законодавче регулювання цього питання здійснюється, зокрема, через Податковий кодекс України, Закон України «Про оцінку земель» та підзаконні нормативно-правові акти. Згідно з частиною першою статті 289 Податкового кодексу України [10] індексація нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів здійснюється щороку, починаючи з року, наступного за роком, у якому проведена така оцінка. Індекс споживчих цін, який перевищує 100 відсотків, множиться на показник нормативної оцінки, визначений у базовому періоді, і таким чином утворюється нова, скоригована на рівень інфляції сума. Така система дозволяє поступово адаптувати фіскальне навантаження відповідно до змін економічного середовища, не створюючи надмірного навантаження ні на державу, ні на платників податків. 16 Процес індексації є особливо важливим для земель промисловості, оскільки саме на такі ділянки припадає значна частина доходів від земельного податку та оренди у промислово розвинених регіонах. Крім того, підприємства, що використовують землю промислового призначення, зазвичай мають стабільний дохід, що дозволяє їм ефективно функціонувати навіть за умови щорічного зростання податкового навантаження через індексацію. Таким чином, державна політика в цьому питанні забезпечує баланс між потребами бюджету та інтересами суб’єктів господарювання. Далі я продовжу з наступними абзацами, які розкриють методику розрахунку індексації, історичні аспекти, практичне застосування в різних типах земель, а також вплив на бюджет, ринок, оренду та податкове навантаження. Методика розрахунку індексації нормативної грошової оцінки базується на обчисленні коефіцієнта індексації відповідно до індексу споживчих цін за попередній календарний рік. Індекс споживчих цін є агрегованим показником, що відображає зміну загального рівня цін на товари та послуги, які споживаються населенням. У разі, якщо цей індекс перевищує 100%, відбувається коригування нормативної грошової оцінки за формулою1.3.1: НГО індексована = НГО базова × К індексації, (ф.1.3.1) де, НГО – нормативна грошова оцінка, К індексації – коефіцієнт, що дорівнює індексу інфляції (вираженому у вигляді десяткового дробу), базова НГО – величина оцінки, що була встановлена під час останньої нормативної грошової оцінки. У практичному плані щорічна індексація використовується як проміжне рішення між повноцінними переоцінками земельних ділянок, які проводяться значно рідше – орієнтовно раз на 5–7 років залежно від категорії земель і зміни методичних підходів. Такий підхід дозволяє підтримувати відносну актуальність оцінки в період між переоцінками без потреби у проведенні дорогих комплексних робіт. 17 Важливо зазначити, що індексація застосовується не до всіх земель однаково. Землі, що перебувають у межах населених пунктів, сільськогосподарського призначення та промисловості, мають різні механізми та правові засади застосування індексаційного коефіцієнта. Зокрема, відповідно до Податкового кодексу України (ст. 289), індексація не застосовується до земель, нормативна грошова оцінка яких була проведена або оновлена в поточному або попередньому році. Це пов'язано з тим, що базова оцінка є актуальною на момент розрахунку й не потребує додаткового коригування[10]. Одним із ключових аспектів індексації є її фіскальна функція. Завдяки індексації бюджети різних рівнів – як місцеві, так і державний – отримують стабільні надходження, що дозволяє фінансувати соціальні та інфраструктурні проєкти. Наприклад, у громадах, де велика частка земель належить до промислового призначення, індексація забезпечує зростання надходжень від земельного податку, орендної плати, а також сприяє кращому фінансовому плануванню органів місцевого самоврядування. Поряд з цим, індексація впливає і на інші правовідносини, пов’язані з землею. Так, наприклад, у разі передачі землі в оренду, нормативна грошова оцінка, індексована за останнім значенням, є основою для розрахунку орендної плати. Аналогічно, у випадках, коли земля використовується як предмет застави в банківських чи кредитних установах, її нормативна оцінка з урахуванням індексації підвищує кредитоспроможність позичальника. Водночас, надмірне підвищення вартості оцінки може ускладнити фінансову діяльність малих та середніх підприємств, особливо в аграрному секторі. Окремо варто зупинитися на специфіці застосування індексації для земель промисловості. У зв’язку з тим, що така категорія земель зазвичай має високу нормативну грошову оцінку через значну інтенсивність використання, доступ до інфраструктури, транспортну доступність та інші фактори, навіть незначна індексація може призводити до суттєвого збільшення податкового навантаження на підприємства. Саме тому в окремі роки представники бізнесу та промисловості ініціювали звернення до Кабінету Міністрів України з проханням 18 про тимчасове призупинення індексації або встановлення знижувальних коефіцієнтів. Проте загальна політика держави щодо індексації залишалася стабільною: забезпечення адаптації фіскальної бази до умов інфляції, навіть за рахунок певного збільшення навантаження на великі підприємства. Це обґрунтовується тим, що великі промислові суб’єкти здатні витримати такі коливання, а збільшення надходжень до місцевих бюджетів дозволяє підтримувати інфраструктуру, житлово-комунальні об’єкти, дороги, соціальну сферу та залучати інвестиції. У межах децентралізації, яка активно реалізовувалась в Україні протягом останнього десятиліття, роль індексації нормативної грошової оцінки земель суттєво зросла. Відповідно до положень Бюджетного кодексу України, всі надходження від земельного податку та орендної плати за землю залишаються в місцевих бюджетах. Це означає, що кожне рішення, яке стосується нормативної оцінки земель, безпосередньо впливає на фінансову спроможність територіальних громад. Індексація нормативної грошової оцінки, у свою чергу, дозволяє громадам щороку компенсувати інфляційне знецінення та забезпечити приріст доходів навіть за умов відсутності зростання площі оподатковуваних земель. Особливо відчутним є цей ефект у промислово розвинених громадах, таких як Степанецька сільська територіальна громада Черкаського району, на території якої розміщується ПрАТ “Миронівська птахофабрика”. Завдяки наявності потужного промислового платника податків, громада має стабільне джерело надходжень. І якщо базова нормативна грошова оцінка таких земель вже визначена на досить високому рівні, то навіть індексація на кілька відсотків забезпечує додаткові сотні тисяч гривень у місцевий бюджет щорічно. У свою чергу, це дозволяє фінансувати ремонт доріг, шкіл, освітлення, медичні послуги тощо. Крім того, індексація нормативної оцінки відіграє суттєву роль у формуванні кадастрової системи країни. У багатьох випадках дані про 19 індексовану НГО використовуються у витягах з Державного земельного кадастру, а також при формуванні правовстановлюючих документів, зокрема – при нотаріальному оформленні угод купівлі-продажу, дарування, міни земельних ділянок. Визначення вартості земельної ділянки, яка є предметом правочину, залежить саме від індексованої оцінки, особливо у випадках, коли відсутня експертна грошова оцінка. Нормативна грошова оцінка, що щороку коригується на відповідний індекс, також застосовується у судових спорах, пов’язаних із визначенням збитків, спричинених незаконним користуванням землею, або порушенням умов оренди. У таких справах індексована НГО слугує обґрунтуванням розміру завданої шкоди або недоотриманої вигоди. Відтак, точність і своєчасність індексації мають і правове, і фінансове значення. Узагальнюючи, можна зазначити, що індексація нормативної грошової оцінки земель є не лише фіскальним інструментом, а й ключовим елементом забезпечення економічної справедливості у земельних відносинах. Завдяки цьому механізму держава адаптує оцінку земель до макроекономічної ситуації, зберігаючи її актуальність та реальну цінність у порівнянні з ринковими процесами. Для промислових земель, зокрема, роль індексації подвійно важлива. З одного боку, вона гарантує збільшення податкових надходжень, що дозволяє громадам реалізовувати соціально важливі проєкти. З іншого боку, надмірне податкове навантаження може знижувати інвестиційну привабливість територій. Тому при встановленні коефіцієнтів індексації, особливо в роки високої інфляції, важливо дотримуватись балансу між інтересами громади і реальними можливостями платників податків. У цьому контексті виправданим виглядає механізм гнучкого регулювання через диференціацію ставок податку за рішенням місцевої ради, який дозволяє уникати критичного фіскального тиску. Крім того, індексація є основою для справедливої орендної політики. Саме через неї здійснюється перерахунок орендної плати в договорах з довгостроковим терміном дії. У випадку, коли індексація не передбачена 20 умовами договору, а сторони не оновлюють оцінку належним чином, громада щорічно втрачає частину потенційного доходу. Це зумовлює необхідність закладати в типові договори оренди чіткі положення щодо автоматичного індексування. 21 Ⅱ.ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ Досліджуваний об’єкт розташований в межах Степанецької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області. Він знаходиться за межами населеного пункту села Степанці. Територія громади належить до Центрального економічного району України, що відзначається інтенсивним розвитком сільського господарства, харчової та переробної промисловості. Рис.2.1. Степанецька сільська рада (місце розташування в межах області) Степанецька сільська територіальна громада розташована у центральній частині України, в межах Черкаської області, яка входить до складу Центрального економічного району. Територія громади лежить на правобережжі середньої течії Дніпра, що надає їй стратегічного значення з точки зору транспортного сполучення та економічного розвитку. Село Степанці, яке є адміністративним центром громади, розташоване в північній частині Черкаського району, приблизно за 10 км на південний захід від міста Канів і за 50 км на північ від обласного центру — міста Черкаси. Через село проходить важлива автомобільна дорога регіонального значення, яка сполучає населений пункт з іншими частинами області та країни. Вигідне розташування поблизу річки Дніпро забезпечує не лише зручність логістичних шляхів, а й позитивно впливає на розвиток агропромислового комплексу регіону. Рис.2.2. Степанецька сільська рада (місце розташування в межах області). Космознімок 22 Клімат території — помірно-континентальний, з теплим літом і м’якою зимою. Середньорічна температура повітря становить близько +8,0°C. У липні середня температура сягає +20,5°C, а в січні — близько -5,5°C. Середньорічна кількість опадів — 550–650 мм, переважно у вигляді дощів, що є сприятливим для ведення сільського господарства. Вегетаційний період триває близько 280– 290 днів на рік, що дозволяє вирощувати широкий спектр сільськогосподарських культур. Рельєф території переважно рівнинний, подекуди хвилястий, що характерно для лісостепової фізико-географічної зони. Грунти — чорноземи опідзолені та звичайні, середньо- і мало- гумусні, які мають високу природну родючість і активно використовуються для сільськогосподарського виробництва. Водні ресурси представлені річкою Дніпро, численними ставками та малими річками, що створює сприятливі умови для зрошення, тваринництва та рибництва. Природно-ресурсний потенціал громади також включає лісові масиви, які виконують важливу екологічну функцію, регулюють мікроклімат, є середовищем існування численних видів флори і фауни. Екологічна ситуація на території Степанецької громади загалом стабільна, великі промислові підприємства дотримуються природоохоронного законодавства. 23 Завдяки поєднанню сприятливих кліматичних умов, родючих земель, вигідного географічного розташування та транспортної доступності територія громади має значний потенціал для розвитку агропромислових, логістичних і виробничих структур, що створює додаткові переваги для залучення інвестицій і реалізації земельної політики. Розташування об'єкта дослідження – ПрАТ «Миронівська птахофабрика». Є структурним підрозділом агропромислового холдингу МХП (Миронівський хлібопродукт) — одного з найбільших виробників м’яса птиці в Україні та Європі. Компанія володіє потужностями з повним циклом виробництва — від вирощування кормів, інкубації, відгодівлі птиці до забою, переробки, пакування та реалізації готової продукції. Рис.2.3, 2.4. Місце розташування земельних ділянок, що аналізуються (космознімок і фрагмент з Публічної Кадасторової Карти) 24 Птахофабрика розташована на території Степанецької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, що є частиною Центрального економічного району України. Відстань від села Степанці до виробничих корпусів підприємства становить приблизно 3–5 км у південно- західному напрямку. Віддаленість від житлової забудови забезпечує дотримання санітарно-захисних зон, мінімізацію шумового та екологічного навантаження, що відповідає сучасним вимогам ведення промислової діяльності. Миронівська птахофабрика займає десятки гектарів земель промисловості, які були введені в обіг на підставі земельних договорів, рішень органів місцевого самоврядування та витягів з державного земельного кадастру. Земельні ділянки класифікуються за цільовим призначенням як землі промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку, оборони та іншого призначення. Основне використання – розміщення виробничих і логістичних комплексів, пов’язаних з транспортною інфраструктурою, дорожнім господарством, складським зберіганням та промисловою обробкою сировини. У межах території птахофабрики функціонують численні інженерні об’єкти, зокрема: інкубатори, цехи вирощування, елеватори, холодильні установки, очисні споруди, цехи забою та пакування. Всі споруди побудовані з 25 урахуванням сучасних технологічних вимог та норм біобезпеки. Особливістю даного виробничого комплексу є закритий цикл виробництва, що дозволяє підприємству повністю контролювати якість продукції та оптимізувати витрати. Інфраструктура об’єкта включає потужну систему комунікацій: високовольтні лінії електропередач, власні свердловини водопостачання, каналізаційно-очисні системи, мережі зв’язку. До фабрики підведені дороги з твердим покриттям, що з’єднують її з найближчими населеними пунктами та обласним центром м. Черкаси. Це забезпечує швидкий доступ як для сировини, так і для транспортування готової продукції. Географічне розміщення птахофабрики також є вигідним з погляду логістики. Вона знаходиться неподалік від регіональних та національних транспортних магістралей, що дозволяє ефективно здійснювати постачання продукції в усі куточки України, а також забезпечувати її експорт до країн Європейського Союзу, Близького Сходу та Азії. Така транспортна доступність є одним із вирішальних факторів при виборі місця розташування виробництва на території Степанецької громади. Екологічна політика ПрАТ «Миронівська птахофабрика» базується на принципах сталого розвитку. Підприємство постійно вдосконалює системи утилізації відходів, очищення стічних вод, проводить моніторинг викидів у повітря, впроваджує сучасні фільтраційні установки та енергозберігаючі технології. Відповідність екологічним нормам підтверджується сертифікацією та результатами державного нагляду. Діють системи контролю за дотриманням екологічних вимог, розроблені плани поводження з відходами, реалізовані проєкти з покращення ефективності ресурсного використання. Соціально-економічна роль птахофабрики для територіальної громади є винятково важливою. Підприємство створює сотні робочих місць, забезпечує стабільну заробітну плату, виступає платником податків і зборів, які формують бюджети різних рівнів. ПрАТ «Миронівська птахофабрика» активно співпрацює з органами місцевого самоврядування, бере участь у реалізації соціальних, 26 освітніх, медичних і культурних програм, виступає спонсором локальних проєктів. Роль птахофабрики як ключового суб’єкта землекористування підкреслюється в контексті нормативної грошової оцінки земель. Проведення НГО для земельних ділянок, які перебувають у користуванні підприємства, дозволяє встановлювати обґрунтовані ставки орендної плати, забезпечує прогнозовані надходження до бюджету громади, а також є інструментом для визначення ринкової привабливості та потенціалу подальшого розвитку. Таким чином, ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є не лише об’єктом економічної активності, а й прикладом сталого, відповідального та технологічно прогресивного землекористування, що відповідає завданням сучасного просторового планування та державної земельної політики України. Територія, на якій розташоване підприємство ПрАТ «Миронівська птахофабрика», характеризується високим рівнем інфраструктурного забезпечення. Це одна з ключових умов успішного функціонування об’єкта промисловості на сучасному етапі. Підприємство має комплексно розвинену інженерну, виробничу та транспортну інфраструктуру, яка дозволяє забезпечити безперебійне виробництво та ефективну логістику. До виробничої інфраструктури птахофабрики належать інкубатори, цехи для вирощування птиці, забійні цехи, холодильні установки, м’ясопереробні комплекси, склади та пакувальні лінії. Всі ці елементи пов’язані між собою єдиною технологічною схемою. Така інтеграція дозволяє підприємству функціонувати за принципом замкненого циклу виробництва, що значно знижує витрати на транспортування та забезпечує контроль на кожному етапі виробництва. Постійна модернізація інфраструктури та інвестиції в технічне переоснащення є пріоритетом для керівництва птахофабрики. В останні роки було впроваджено нові технології автоматизації, диспетчеризації та системи моніторингу, що дозволяє підвищити ефективність роботи кожного виробничого підрозділу. Таким чином, виробнича, інженерна та транспортна інфраструктура 27 ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є сучасною, ефективною та адаптованою до вимог ринку. Вона забезпечує стабільне функціонування підприємства, мінімізацію виробничих ризиків, високий рівень економічної ефективності й конкурентоспроможності як на національному, так і на міжнародному рівнях. В умовах сучасної трансформації сільських територій України особливе значення набувають великі агропромислові підприємства, які виступають локомотивами економічного розвитку, соціальної стабільності та інфраструктурних змін. ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (далі – МХП), що розташована у селі Степанці Черкаського району, є одним із найбільших виробників курятини в країні, і її вплив на розвиток місцевої громади є комплексним та багатовимірним. Підприємство не лише виконує економічну функцію виробника продукції харчування, а й суттєво впливає на соціальне, культурне та екологічне життя регіону. Саме тому детальний аналіз соціально-економічної ролі МХП у Степанецькій територіальній громаді є важливим елементом дослідження. Робочі місця та зайнятість населення. Однією з основних функцій великого підприємства є створення робочих місць. ПрАТ «Миронівська птахофабрика» забезпечує зайнятість понад 800 працівників, що для села Степанці з населенням близько 3 000 осіб є вагомим показником. Серед працівників – робітники виробничих цехів, інженери, технологи, адміністративний персонал та служби підтримки. За офіційними даними Державної служби статистики (2024), рівень безробіття у Степанецькій громаді знижується саме завдяки наявності такого великого роботодавця. Це знижує соціальну напругу, покращує демографічні показники, адже молодь має можливість залишатися жити і працювати на рідній землі. У Степанецькій громаді це проявляється у розвитку локального бізнесу – від аграрних постачальників і сервісних компаній до продуктових магазинів та громадського харчування. Таким чином, діяльність МХП підтримує економічну активність далеко за межами безпосереднього виробництва. 28 Податки від діяльності підприємства складають суттєву частку доходів місцевого бюджету. За 2024 рік МХП сплатив до бюджету громади понад 10 млн грн, що становить близько 40 % загальних надходжень. Ці кошти використовуються для фінансування соціальної сфери, утримання інфраструктури, благоустрою. Податкові надходження є важливою основою для реалізації місцевих програм розвитку, що сприяє підвищенню рівня життя у селі. ПрАТ «Миронівська птахофабрика» є ключовим фактором соціально- економічного розвитку села Степанці та Степанецької територіальної громади. Через створення робочих місць, формування бюджету, підтримку соціальної сфери та розвиток інфраструктури підприємство забезпечує стабільність і добробут місцевого населення. Соціальна відповідальність і екологічна свідомість МХП роблять значний внесок у підвищення якості життя і сталий розвиток сільської території. Такий комплексний підхід є прикладом ефективної взаємодії бізнесу і громади, що відповідає стратегічним завданням розвитку сільських територій України. Об’єктом дослідження взято чотири земельні ділянки, що знаходяться у межах Степанецької сільської ради (за межами населеного пункту села Степанці) Черкаського району Черкаської області. Рис. 2.5. Перша земельна ділянка має такий кадастровий номер: 7122087800:01:002:0397. 29 Відомості про земельну ділянку Параметр Інформація до 2022 Інформація на даний року час Адреса Черкаська область, Канівський район, Степанецька сільська рада об’єднаної територіальної громади Категорія земель Землі Землі промисловості, сільськогосподарського транспорту, електронних призначення комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення Цільове призначення Для іншого 14.02 - Для розміщення, сільськогосподарського будівництва, експлуатації призначення та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної енергії Вид використання 01.13 – інше с/г Для розміщення та призначення експлуатації об’єктів передачі електричної та теплової енергії Площа 0.631 га 0.631 га (без змін) Форма власності Комунальна Комунальна (без змін) Етап документації Відсутні точні дані Оформлена технічна документація із землеустрою Рис. 2.6. Друга земельна ділянка має такий кадастровий номер: 7122087800:01:002:0400. 30 Відомості про земельну ділянку Параметр Інформація до 2022 року Інформація на даний час Адреса Черкаська область, Канівський район, Степанецька сільська рада об’єднаної територіальної громади Категорія Землі Землі промисловості, транспорту, земель сільськогосподарського електронних комунікацій, енергетики, призначення оборони та іншого призначення Цільове Для іншого 11.04 - Для розміщення та призначення сільськогосподарського експлуатації основних, підсобних і призначення допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) Вид 01.13 – для іншого 01.13 – для іншого використання сільськогосподарського сільськогосподарського призначення призначення Площа 0.4382 га 0.4397 га Форма Комунальна Інформація відсутня власності Етап Відсутні точні дані Оформлена технічна документація із документації землеустрою Рис. 2.7. Третя земельна ділянка має такий кадастровий номер: 7122087800:01:002:0406. 31 Відомості про земельну ділянку Параметр Інформація до 2022 Інформація на даний час року Адреса Черкаська область, Канівський район, Степанецька сільська рада об’єднаної територіальної громади Категорія Землі Землі промисловості, транспорту, земель сільськогосподарського електронних комунікацій, енергетики, призначення оборони та іншого призначення Цільове Для іншого 11.04 - Для розміщення та експлуатації призначення сільськогосподарського основних, підсобних і допоміжних будівель призначення та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) Вид 01.13 – інше с/г 11.04 - Для розміщення та експлуатації використання призначення основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) Площа 0.4822 га 0.4822 га (без змін) Форма Комунальна Інформація відсутня власності Етап Відсутні точні дані Оформлена технічна документація із документації землеустрою Рис. 2.8. Четверта земельна ділянка має такий кадастровий номер: 7122087800:01:002:0458. 32 Відомості про земельну ділянку Параметр Інформація до 2022 Інформація на даний року час Адреса Черкаська область, Канівський район, Степанецька сільська рада об’єднаної територіальної громади Категорія земель Землі Землі сільськогосподарського сільськогосподарського призначення призначення Цільове призначення Землі запасу 01.01 - Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Вид використання 16.00 - Землі запасу Для ведення товарного (земельні ділянки кожної сільськогосподарського категорії земель, які не виробництва надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) Площа 4.6166 га 4.6169 га (без змін) Форма власності Комунальна Інформація відсутня Етап документації Відсутні точні дані Оформлена технічна документація із землеустрою Отже, при виконанні кваліфікаційної роботи, до розгляду, обрахунку і аналізу взято чотири земельні ділянки, які сформовані в Державному земельному Кадастрі, мають відповідно адресу, площу, землекористувача, кадастровий номер. Дані земельні ділянки до 2022року належали до земель сільськогосподарського призначення, з цільовим призначенням 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Після того, як проведена була інвентаризація земель, враховане фактичне використання земельних ділянок. То їх перевели в категорію промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Це значно збільшило нормативну вартість даних наділів. В свою чергу збільшуючи таким чином подальші надходження до місцевого бюджету. 33 Ⅲ.ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК ПРОМИСЛОВОСТІ РІЗНОГО ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 3.1 Нормативно-методична база грошової оцінки земельних ділянок Нормативна грошова оцінка земель є складовим елементом державної політики у сфері земельних відносин, що має важливе економічне, соціальне та правове значення. Визначення нормативної вартості земельних ділянок, зокрема промислового призначення, здійснюється на підставі законодавчо затвердженої методології, яка забезпечує єдність підходів до оцінювання, прозорість механізмів розрахунку та правову обґрунтованість результатів. Підзаконні нормативно-правові акти: • Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 23 листопада 2011 року «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» . • Постанова Кабінету Міністрів України № 744 від 16 червня 2021 року «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земель»[7]. • Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 03.12.2021 року «Про затвердження Порядку ведення державної документації з нормативної грошової оцінки земель»[13]. Методичну основу роботи складають: Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 р. № 1147 [13]. Методична база: Зазначені нормативно-правові акти реалізуються через методичні рекомендації, що розробляються центральними органами виконавчої влади (зокрема Мінагрополітики, Мінекономіки, Держгеокадастром). Методичні підходи до визначення нормативної грошової оцінки земель передбачають: 34 • побудову базової вартості 1 кв. м земельної ділянки з урахуванням типу функціонального використання; • застосування локальних і галузевих коефіцієнтів (інфраструктурних, функціональних, транспортної доступності тощо); • використання картографічного матеріалу, кадастрових даних та цифрових моделей місцевості для геопросторового аналізу. Також важливими елементами методичної бази є регламент індексації оцінки, яка визначається на рівні держави та здійснюється на підставі індексу інфляції, зафіксованого Державною службою статистики України. Таким чином, правове та нормативно-методичне регулювання нормативної грошової оцінки земель в Україні забезпечує її об’єктивність, законність та системність. Особливу роль відіграє застосування оновленої методики, яка дозволяє враховувати сучасні техніко-економічні чинники у визначенні вартості земельних ділянок промисловості різного цільового призначення. Це створює передумови для ефективного управління земельними ресурсами, справедливого оподаткування та стимулювання інвестицій у розвиток територій. 3.2 Підстави для проведення нормативної грошової оцінки Відповідно до статті 15 Закону України «Про оцінку земель», підставою для проведення земельної оцінки (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки) є рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування, які виступають замовниками таких робіт. Оцінка може проводитися також за ініціативою заінтересованих осіб, на основі укладеного між сторонами договору згідно з чинним законодавством. Процедура укладається з підписання договору між замовником (власником або користувачем ділянки) та виконавцем робіт (сертифікованим інженером- землевпорядником чи спеціалізованою організацією). У договорі зазначаються мета та умови виконання робіт: кадастрові дані, місцезнаходження, терміни, 35 вартість, спосіб надання результатів тощо. Після підписання договору оформлюється технічне завдання, яке визначає цілі оцінки, технічні вимоги та перелік необхідної інформації, і погоджується обома сторонами. Наступним кроком є підготовчий етап: виконавець збирає та аналізує всю необхідну інформацію про ділянку та прилеглу територію. До цієї інформації належать правовий статус, кадастрові дані, призначення, топографічні та картографічні матеріали, дані про інфраструктуру, клімат, екологію, а в разі оцінки в межах населеного пункту — ще й містобудівна документація. Третій етап полягає у проведенні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з Методикою нормативної грошової оцінки земель. Ураховуються базова вартість 1 м² землі, функціональне призначення, коефіцієнти з урахуванням місця розташування, інфраструктури, екологічних умов тощо. Усі розрахунки оформлюються у вигляді технічної документації, яка включає текстову, графічну та табличну частини. Заключний етап передбачає погодження документації із замовником і відповідними органами (наприклад, Держгеокадастром). Після затвердження, що оформлюється рішенням відповідного органу (наприклад, місцевої ради), документи передаються замовнику для подальшого використання: податкові розрахунки, реєстрація прав у Державному реєстрі речових прав тощо. Згідно з Методикою, об’єктами оцінки є земельні ділянки всіх форм власності в межах територіальної громади або її частини. До моменту затвердження загальної документації, нормативну оцінку окремої земельної ділянки (поза межами населених пунктів) також дозволено проводити на договірній основі. У цьому випадку заінтересованими сторонами є: замовник — ПрАТ «МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА, виконавець — ТОВ «ГІСМАП». Згідно зі статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», НГО має оновлюватися: 36 для ділянок у межах населених пунктів — не рідше ніж раз на 5–7 років; для земель сільськогосподарського призначення поза межами населених пунктів — не рідше ніж раз на 5–7 років; для несільськогосподарських земель — раз на 7–10 років. Як зазначено в статті 7 Закону України «Про оцінку земель», технічну документацію розробляють фахівці, які мають відповідні повноваження згідно із Законом України «Про землеустрій». Документація засвідчується: у паперовому вигляді — підписом та печаткою сертифікованого інженера- землевпорядника; в електронному вигляді — кваліфікованим електронним підписом із часовою міткою. Виконавцем робіт є ТОВ «ГІСМАП», сертифікований інженер- землевпорядник — Окрепка Анна Ігорівна, сертифікат № 010389 від 11.12.2015 р., свідоцтво про підвищення кваліфікації АА № 1848 від 07.03.2023 р. Сфера застосування результатів оцінки регламентується Земельним кодексом України, Законом України «Про оцінку земель» та Податковим кодексом України. Податковий кодекс визначає, що нормативна грошова оцінка використовується для регулювання земельних відносин при укладенні цивільно- правових угод, а також є базою для розрахунку земельного податку та орендної плати. Як визначено статтею 5 Закону України «Про оцінку земель», оцінка застосовується при: визначенні земельного податку; справлянні держмита (за винятком спадкування першою та другою чергою спадкоємців); даруванні; орендній платі за державні та комунальні землі; відшкодуванні втрат с/г та лісового виробництва; оцінці ділянок понад 50 га під спортивні споруди; розробці економічних стимулів для раціонального використання земель. 37 Законом України № 1423 від 28.04.2021 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» скасовано Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації».Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою 3.2.1: Значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), у технічній документації приймається таким, що дорівнює 1. Кні —добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки. Пд — площа земельної ділянки (м²) Визначається відповідно до кадастрової інформації або матеріалів землевпорядної документації. Впливає на загальний розмір оцінки: чим більша 38 площа — тим вища загальна вартість.\ Нрд — нормативна грошова оцінка 1 м² земель населеного пункту / району (базова) Встановлюється органом місцевого самоврядування відповідно до результатів локальної нормативної оцінки. Може бути отримана із технічної документації з НГО, затвердженої радою, або за даними Публічної кадастрової карти. Залежить від: економіко-планувальної зони, регіону, функціонального призначення земель. Км1 визначається відповідно до функціонального зонування населеного пункту (центральна частина, периферія, промислові зони тощо). У містах центр має вищі коефіцієнти через вищу ринкову активність. Надається у додатках до технічної документації з НГО. Км2 — коефіцієнт, що залежить від наявності: автомобільних шляхів; залізничних станцій; громадського транспорту; відстані до центру населеного пункту. Джерело: містобудівна документація та схема транспортної доступності. Км 3 — коефіцієнт , який встановлюється залежно від цільового призначення земельної ділянки (промисловість, житлове будівництво, комерція, рекреація тощо). Наприклад, землі промисловості мають один коефіцієнт, а землі рекреаційного призначення — інший. Береться із Методики НГО, або додатків до відповідної технічної документації. Км 4 — коефіцієнт, що враховує обмеження у використанні земельної ділянки. Враховує: санітарно-захисні зони; охоронні зони; інші обмеження, які не дозволяють повноцінно використовувати ділянку. Чим більше обмежень — тим нижчий коефіцієнт. Кцп — коефіцієнт цільового призначення земельної ділянки Дуже схожий на Км3, однак може деталізувати категорію користування (наприклад, склади, адміністративні будівлі, виробництво). Джерело: документи про право користування (держакти, витяги з ДЗК), відомості з ДРРПНМ. Кмц — коефіцієнт містобудівного цільового призначення. Залежить від генерального плану, детального плану території, зонінгу. Наприклад, ділянки, 39 дозволені для будівництва торгових центрів, можуть мати вищий коефіцієнт, ніж ті, що призначені для гаражів. Кні — коефіцієнт інженерного облаштування території. Оцінює рівень забезпечення: водопостачанням; каналізацією; електропостачанням; газифікацією; дорожньою мережею. Вищий рівень інженерного облаштування → вищий коефіцієнт. Результат проведення нормативної грошової оцінки Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розглянута та затверджена Степанецькою сільською радою, може бути використана для визначення розміру плати за право постійного користування землею . 3.3 Визначення та аналіз проведення нормативної грошової оцінки окремих земельних ділянок Згідно ст. 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, (замовником послуг з виконання нормативної грошової оцінки є органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування) Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом. Нормативна грошова оцінка проведена на підставі договору між ПрАТ "МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" та ТОВ «ГІСМАП». Згідно Методики об’єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини). До затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах територіальної громади для визначення нормативної 40 грошової оцінки окремої земельної ділянки за межами населених пунктів може складатися технічна документація з нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі договору, який укладається заінтересованими особами. Значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), у такій документації приймається таким, що дорівнює 1. На прикладі земельних ділянок, розташованих на території ПрАТ «Миронівська птахофабрика» (МХП, Степанівський район), можна проілюструвати специфіку та практичні аспекти застосування нормативної грошової оцінки для різних цільових призначень. Нижче наведено кілька прикладів, що відображають основні принципи та методологічні підходи до визначення НГО окремих земельних ділянок промислового, сільськогосподарського та іншого функціонального призначення на конкретній території. Ці приклади (табл.1-4) дозволяють зрозуміти, як законодавчі вимоги, нормативні документи та індексація враховуються в процесі оцінювання, а також демонструють вплив різних коефіцієнтів і характеристик на кінцевий результат оцінки. 41 Замовник: ПрАТ "МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" Кадастровий номер земельної ділянки: 7122087800:01:002:0397 Черкаська область, Черкаський район, Місце розташування земельної ділянки: Степанецька сільська територіальна громада, за межами населеного пункту с. Степанці Землі промисловості, транспорту, електронних Категорія земель за основним цільовим комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначенням: призначення 14.02 Для розміщення, будівництва, експлуатації та Цільове призначення земельної ділянки: обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної енергії Дата проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 25.11.2024 Пд Площа земельної ділянки, кв. м: Витяг з ДЗК 6300 для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого Додаток 1 призначення (Нрд), а також для земельних ділянок, які не 87,00 Норматив віднесені до категорії земель за основним цільовим капіталізованого призначенням на 1 січня 2020 року Нрд рентного доходу за одиницю для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного площі: грн кв.м призначення, земель оздоровчого призначення, земель Додаток 2 1,0000 історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду (Нрд) на 1 січня 2020 року Коефіцієнт, який враховує розташування громади в межах зони впливу великих Км1 Додаток 3 міст: 1,00 Км2 Коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів: Додаток 4 1,00 Коефіцієнт, який враховує розташування громади в межах зон радіаційного Км3 Додаток 5 забруднення: 1,00 Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної Км4 п.19,час.2 Методики… ділянки: 1,000 Кцп Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки: Додаток 8 0,50 Кпсгр Додаток 9 1,00 для сільськогосподарських угідь на землях Бал бонітету відповідної сільськогосподарського призначення Багр агрогрупи грунтів 1,00 Кмц = Кпсгр х Багр : Бпсгр Бпсгр Додаток 9 1,00 для земель житлової та громадської Коефіцієнт, який забудови, земель рекреаційного Додаток 10 1,00 враховує призначення, земель промисловості, особливості транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та використання за межами іншого призначення, а також для земельних земельної ділянки в населеного Додаток 11 ділянок, які не віднесені до категорії земель 0,83 Кмц межах категорії пункту за основним цільовим призначенням земель за основним для земель оздоровчого призначення та земель історико- цільовим Додаток 12 1,00 культурного призначення призначенням: для земель природно-заповідного фонду та іншого п. 15 Методики… 1,00 природоохоронного призначення для земель лісогосподарського призначення Клк Додаток 13 1,00 Кмц = Клк х Клс Клс Додаток 14 1,00 для земель водного фонду п.17 Методики… 1,00 Кмц, що приймається до розрахунку 0,83 Добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки Стаття 289 Лист Держгеокадастру Податкового Кні земель за період від затвердження нормативу капіталізованого № 6-28-0.222-600/2-24 кодексу 1,330 рентного доходу до дати проведення оцінки: від 12.01.2024 року України Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн/ кв. м: 48,02 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні 302 523,80 Триста дві тисячі п'ятсот двадцять три гривні 80 копійок Табл. 3.3.1. НГО земельної ділянки №1 42 Замовник: ПрАТ "МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" Кадастровий номер земельної ділянки: 7122087800:01:002:0400 Черкаська область, Черкаський район, Місце розташування земельної ділянки: Степанецька сільська територіальна громада, за межами населеного пункту с. Степанці Категорія земель за основним цільовим Землі промисловості, транспорту, електронних призначенням: комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення 11.04 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд технічної інфраструктури Цільове призначення земельної ділянки: (виробництва та розподілення газу, постачання пари та гарячої води, збирання, очищення та розподілення води) Дата проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 25.11.2024 Пд Площа земельної ділянки, кв. м: Витяг з ДЗК 4397 для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого Додаток 1 призначення (Нрд), а також для земельних ділянок, які не 87,00 Норматив віднесені до категорії земель за основним цільовим капіталізованого призначенням на 1 січня 2020 року Нрд рентного доходу для земель сільськогосподарського призначення, земель за одиницю природно-заповідного та іншого природоохоронного площі: грн кв.м призначення, земель оздоровчого призначення, земель Додаток 2 історико-культурного призначення, земель 1,0000 лісогосподарського призначення та земель водного фонду (Нрд) на 1 січня 2020 року Коефіцієнт, який враховує розташування громади в межах зони впливу великих Км1 Додаток 3 1,00 міст: Км2 Коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів: Додаток 4 1,00 Коефіцієнт, який враховує розташування громади в межах зон радіаційного Км3 Додаток 5 1,00 забруднення: Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної Км4 п.19,час.2 Методики… ділянки: 1,000 Кцп Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки: Додаток 8 0,65 Кпсгр Додаток 9 1,00 для сільськогосподарських угідь на землях Бал бонітету відповідної сільськогосподарського призначення Багр агрогрупи грунтів 1,00 Кмц = Кпсгр х Багр : Бпсгр Бпсгр Додаток 9 1,00 для земель житлової та громадської Коефіцієнт, який забудови, земель рекреаційного Додаток 10 1,00 враховує призначення, земель промисловості, особливості транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та використання за межами іншого призначення, а також для земельних земельної ділянки в населеного Додаток 11 ділянок, які не віднесені до категорії земель 0,83 Кмц межах категорії пункту за основним цільовим призначенням земель за основним для земель оздоровчого призначення та земель історико- цільовим Додаток 12 1,00 культурного призначення призначенням: для земель природно-заповідного фонду та іншого п. 15 Методики… 1,00 природоохоронного призначення для земель лісогосподарського призначення Клк Додаток 13 1,00 Кмц = Клк х Клс Клс Додаток 14 1,00 для земель водного фонду п.17 Методики… 1,00 Кмц, що приймається до розрахунку 0,83 Добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки Стаття 289 Лист Держгеокадастру Податкового Кні земель за період від затвердження нормативу капіталізованого № 6-28-0.222-600/2-24 кодексу 1,330 рентного доходу до дати проведення оцінки: від 12.01.2024 року України Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн/ кв. м: 62,43 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні 274 485,12 Двісті сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят п'ять гривень 12 копійок Табл. 3.3.2. НГО земельної ділянки №2 43 Табл. 3.3.3. НГО земельної ділянки №3 44 Замовник: ПрАТ "МИРОНІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА" Кадастровий номер земельної ділянки: 7122087800:01:002:0458 Черкаська область, Черкаський район, Місце розташування земельної ділянки: Степанецька сільська територіальна громада, за межами населеного пункту с. Степанці Землі промисловості, транспорту, електронних Категорія земель за основним цільовим комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначенням: призначення 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і Цільове призначення земельної ділянки: споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства Дата проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки: 25.11.2024 Пд Площа земельної ділянки, кв. м: Витяг з ДЗК 46169 для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого Додаток 1 призначення (Нрд), а також для земельних ділянок, які не 87,00 Норматив віднесені до категорії земель за основним цільовим капіталізованого призначенням на 1 січня 2020 року Нрд рентного доходу для земель сільськогосподарського призначення, земель за одиницю природно-заповідного та іншого природоохоронного площі: грн кв.м призначення, земель оздоровчого призначення, земель Додаток 2 історико-культурного призначення, земель 1,0000 лісогосподарського призначення та земель водного фонду (Нрд) на 1 січня 2020 року Коефіцієнт, який враховує розташування громади в межах зони впливу великих Км1 Додаток 3 міст: 1,00 Км2 Коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів: Додаток 4 1,00 Коефіцієнт, який враховує розташування громади в межах зон радіаційного Км3 Додаток 5 1,00 забруднення: Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної Км4 п.19,час.2 Методики… ділянки: 1,000 Кцп Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки: Додаток 8 0,50 Кпсгр Додаток 9 1,00 для сільськогосподарських угідь на землях Бал бонітету відповідної сільськогосподарського призначення Багр агрогрупи грунтів 1,00 Кмц = Кпсгр х Багр : Бпсгр Бпсгр Додаток 9 1,00 для земель житлової та громадської Коефіцієнт, який забудови, земель рекреаційного Додаток 10 1,00 враховує призначення, земель промисловості, особливості транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та використання за межами іншого призначення, а також для земельних земельної ділянки в населеного Додаток 11 ділянок, які не віднесені до категорії земель 0,83 Кмц межах категорії пункту за основним цільовим призначенням земель за основним для земель оздоровчого призначення та земель історико- цільовим Додаток 12 1,00 культурного призначення призначенням: для земель природно-заповідного фонду та іншого п. 15 Методики… 1,00 природоохоронного призначення для земель лісогосподарського призначення Клк Додаток 13 1,00 Кмц = Клк х Клс Клс Додаток 14 1,00 для земель водного фонду п.17 Методики… 1,00 Кмц, що приймається до розрахунку 0,83 Добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки Стаття 289 Лист Держгеокадастру Податкового Кні земель за період від затвердження нормативу капіталізованого № 6-28-0.222-600/2-24 кодексу 1,330 рентного доходу до дати проведення оцінки: від 12.01.2024 року України Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн/ кв. м: 48,02 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, грн: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні 2 217 019,22 Два мільйони двісті сімнадцять тисяч дев'ятнадцять гривень 22 копійки Табл. 3.3.4. НГО земельної ділянки №4 45 На основі проведених прикладів визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок промисловості різного цільового призначення можна зробити низку важливих висновків щодо динаміки вартості землі та впливу різних чинників на цей показник. Передусім, слід відзначити, що на розмір нормативної грошової оцінки найбільше впливають: цільове призначення земельної ділянки, її місцерозташування в межах населеного пункту або за його межами, рівень інженерного облаштування, наявність інфраструктури, площа ділянки, а також обмеження у використанні земель. Також суттєве значення мають коефіцієнти, що враховують функціональне зонування території, екологічний стан, транспортну доступність та індексацію оцінки. З аналізу прикладів видно, що після 2022 року вартість земель може зазнавати певних змін внаслідок: • зниження ринкової активності в окремих регіонах через • воєнні дії, • часткової втрати або деградації інфраструктури, • зменшення платоспроможності бізнесу і зміни попиту на промислові площі. Водночас, для ділянок, які зберегли свою інженерну забезпеченість, розташовані у відносно безпечних районах або мають високий інвестиційний потенціал (наприклад, завдяки близькості до підприємств на кшталт ПрАТ "Миронівська птахофабрика"), нормативна оцінка залишається стабільною або навіть зростає після проведення індексації. Зміна нормативної грошової оцінки безпосередньо впливає на розмір орендної плати, оскільки згідно з законодавством України, орендна плата за землю державної та комунальної власності встановлюється у відсотках від нормативної грошової оцінки. Таким чином, зростання НГО призводить до підвищення орендних платежів, що, у свою чергу, впливає на фінансові плани підприємств і можливості місцевих бюджетів щодо наповнення доходної частини. 46 З огляду на це, проведення актуальних розрахунків нормативної грошової оцінки є важливим і необхідним процесом, який дозволяє: • забезпечити прозорість та обґрунтованість орендних відносин; • створити передумови для справедливого розподілу плати за користування землею; • сформувати об’єктивну базу для оподаткування; • приймати зважені управлінські рішення щодо розвитку територій та залучення інвестицій. Особливо актуально це у контексті повоєнного відновлення країни, коли земельні ресурси виступають ключовим активом, а ефективне управління ними має базуватись на реальних і прозорих економічних показниках. Результат проведення нормативної грошової оцінки Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розглянута та затверджена Степанецькою сільською радою, може бути використана для визначення розміру плати за право постійного користування землею. Згідно ст. 271.2 Податкового кодексу України [10] рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. 3.4. Дослідження напрямів застосування показників грошової оцінки земель в Україні 3.4.1. Використання даних грошової оцінки земель Дані нормативної грошової оцінки земель в Україні використовуються у багатьох сферах земельних відносин, фінансово-бюджетної діяльності та 47 управління територіальним розвитком. Передусім, нормативна грошова оцінка є базою для нарахування земельного податку та орендної плати за землю, яка перебуває у державній або комунальній власності. Це дозволяє забезпечити сталий дохід до місцевих бюджетів, а також регулювати земельні відносини на основі економічних критеріїв. Крім того, показники грошової оцінки є обов’язковими при передачі земель у власність або користування, визначенні втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, викупі земельних ділянок для суспільних потреб, а також при справлянні державного мита у разі спадкування або дарування земельних ділянок. У сфері землеустрою ці дані використовуються як вихідна база для розрахунків технічної документації, планування використання територій, оцінювання доцільності зміни цільового призначення земель. Особливо важливо застосовувати грошову оцінку під час реалізації земельної реформи та децентралізації, оскільки вона забезпечує єдиний механізм порівняння вартості землі у різних регіонах, дає змогу формувати ринкові орієнтири та забезпечувати прозорість рішень органів місцевого самоврядування. В умовах воєнного стану та повоєнного відновлення країни роль грошової оцінки зростає, адже вона сприяє ефективному управлінню територіальними ресурсами та залученню інвестицій. 3.4.2. Формування ринку оренди земельних ділянок Одним із найбільш значущих напрямів застосування нормативної грошової оцінки є формування ефективного ринку оренди земель. В Україні оренда залишається основною формою землекористування, особливо в аграрному секторі, а також у сфері промисловості, транспорту, енергетики тощо. За рахунок оренди забезпечується тимчасове користування землею без переходу права власності, що дозволяє гнучко реагувати на потреби економіки. Основою для визначення орендної плати за землі державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка. Податковий кодекс 48 України встановлює, що орендна плата не може бути нижчою за 3% і вищою за 12% від оціненої вартості земельної ділянки. Це створює об’єктивний орієнтир для розрахунку орендних платежів, унеможливлює заниження плати за користування землею та сприяє рівному доступу до земельних ресурсів. Застосування грошової оцінки в орендних відносинах має низку переваг. По-перше, це забезпечує прозорість ринку: кожен орендар знає, на яких умовах він орендує землю, і може прогнозувати витрати на тривалий термін. По-друге, це дозволяє уникнути корупційних ризиків, які виникають при визначенні орендної плати "вручну". По-третє, це стимулює раціональне використання земельних ресурсів, оскільки висока вартість оренди спонукає орендарів ефективно використовувати земельну ділянку, не залишаючи її бездіяльною. Наявність чіткої системи нормативної оцінки також дозволяє органам місцевого самоврядування ефективно управляти земельними активами, проводити земельні аукціони, залучати інвестиції, забезпечувати стабільні надходження до бюджету. Зокрема, встановлення конкурентної орендної плати на основі грошової оцінки дає змогу наповнювати бюджети громад, що особливо актуально в умовах децентралізації та посилення фінансової автономії місцевого самоврядування. На сучасному етапі розвитку земельного ринку України, коли приватна власність на землю набуває дедалі більшого значення, роль нормативної грошової оцінки в орендних відносинах зростає. Вона стає інструментом економічного регулювання, що формує ринкові механізми, забезпечує справедливе оподаткування і справедливу винагороду за користування землею, сприяє підвищенню прозорості, економічної обґрунтованості та законності орендних відносин. 3.4.3. Удосконалення процедури грошової оцінки земель Одним із найбільш значущих напрямів застосування нормативної грошової оцінки є формування ефективного ринку оренди земель. В Україні оренда залишається основною формою землекористування, особливо в 49 аграрному секторі, а також у сфері промисловості, транспорту, енергетики тощо. За рахунок оренди забезпечується тимчасове користування землею без переходу права власності, що дозволяє гнучко реагувати на потреби економіки. Основою для визначення орендної плати за землі державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка. Податковий кодекс України встановлює, що орендна плата не може бути нижчою за 3% і вищою за 12% від оціненої вартості земельної ділянки. Це створює об’єктивний орієнтир для розрахунку орендних платежів, унеможливлює заниження плати за користування землею та сприяє рівному доступу до земельних ресурсів. Застосування грошової оцінки в орендних відносинах має низку переваг. По-перше, це забезпечує прозорість ринку: кожен орендар знає, на яких умовах він орендує землю, і може прогнозувати витрати на тривалий термін. По-друге, це дозволяє уникнути корупційних ризиків, які виникають при визначенні орендної плати "вручну". По-третє, це стимулює раціональне використання земельних ресурсів, оскільки висока вартість оренди спонукає орендарів ефективно використовувати земельну ділянку, не залишаючи її бездіяльною. Наявність чіткої системи нормативної оцінки також дозволяє органам місцевого самоврядування ефективно управляти земельними активами, проводити земельні аукціони, залучати інвестиції, забезпечувати стабільні надходження до бюджету. Зокрема, встановлення конкурентної орендної плати на основі грошової оцінки дає змогу наповнювати бюджети громад, що особливо актуально в умовах децентралізації та посилення фінансової автономії місцевого самоврядування. На сучасному етапі розвитку земельного ринку України, коли приватна власність на землю набуває дедалі більшого значення, роль нормативної грошової оцінки в орендних відносинах зростає. Вона стає інструментом економічного регулювання, що формує ринкові механізми, забезпечує справедливе оподаткування і справедливу винагороду за користування землею, сприяє підвищенню прозорості, економічної обґрунтованості та законності орендних відносин. 50 Ⅳ.ОХОРОНА ПРАЦІ 4.1 Загальні вимоги до охорони праці Охорона праці — це важливий компонент загальної системи управління будь-якого підприємства, спрямований на забезпечення здоров’я, працездатності та безпеки працівників у процесі виконання трудових обов’язків. У сучасних умовах охорона праці є не лише вимогою законодавства, а й стратегічним елементом управління персоналом і запорукою успішної діяльності підприємства. Вона охоплює широкий спектр заходів — від технічних рішень до організаційних і правових норм. На рівні державної політики охорона праці регулюється Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про охорону праці» № 2694-XII від 14.10.1992 року, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», іншими нормативно- правовими актами, наказами і методичними рекомендаціями відповідних міністерств. Основна мета законодавчої бази — створення умов, за яких працівники будуть застраховані від виробничих ризиків і зможуть працювати без загрози для свого життя та здоров’я. Основні принципи державної політики у сфері охорони праці включають: • пріоритет життя і здоров’я працівника над результатами виробничої діяльності; • комплексний підхід до вирішення проблем охорони праці з урахуванням соціальних, економічних, організаційних, технічних та санітарно- гігієнічних аспектів; • повну відповідальність роботодавця за створення безпечних умов праці; • обов’язковість виконання вимог охорони праці всіма суб’єктами господарювання; 51 • соціальний захист працівників, які постраждали внаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань; • безперервне навчання і підвищення кваліфікації у сфері безпеки праці. На підприємстві має бути створена система управління охороною праці, що включає: • визначення політики в сфері охорони праці; • планування та реалізацію заходів з охорони праці; • моніторинг та аналіз ефективності системи; • постійне вдосконалення системи охорони праці. Роботодавець згідно із законодавством зобов’язаний: • створювати умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни; • організовувати навчання з охорони праці, проводити інструктажі (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий); • забезпечувати працівників засобами індивідуального захисту та колективного захисту; • проводити атестацію робочих місць за умовами праці; • організовувати медичні огляди; • аналізувати причини нещасних випадків і розробляти профілактичні заходи. У свою чергу працівник має: • право на безпечні умови праці; • право на ознайомлення з ризиками, пов’язаними з його професійною діяльністю; • право відмовитися від роботи, якщо існує реальна загроза життю або здоров’ю; • обов’язок дотримуватись правил та інструкцій з охорони праці; 52 • обов’язок використовувати засоби індивідуального захисту; • обов’язок проходити навчання, інструктажі, медичні огляди; • обов’язок інформувати про всі виявлені порушення та небезпеки. У сучасних умовах все більшого значення набуває ризик-орієнтований підхід до охорони праці. Такий підхід передбачає: • ідентифікацію небезпек на робочому місці; • оцінку ризиків за допомогою якісних і кількісних методів; • розробку заходів для зниження ризиків до прийнятного рівня; • моніторинг результатів і коригування заходів. Інтеграція охорони праці в загальну систему менеджменту підприємства дозволяє більш ефективно управляти ризиками, скорочувати виробничі витрати, уникати штрафів і підвищувати довіру з боку працівників та партнерів. З цією метою багато підприємств запроваджують міжнародні стандарти, зокрема ISO 45001:2018 — «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці». Цей стандарт дозволяє впровадити системний підхід до оцінки та зменшення ризиків, а також встановлює вимоги до постійного вдосконалення системи охорони праці. Особлива увага в системі охорони праці приділяється профілактиці нещасних випадків. Основні профілактичні заходи включають: • технічне обслуговування та модернізацію обладнання; • застосування засобів колективного та індивідуального захисту; • чітке планування та організацію праці; • навчання та інструктажі з питань безпеки праці; • аудит безпеки та розслідування інцидентів для виявлення причин і недопущення повторення. Крім того, не менш важливою є санітарно-гігієнічна складова охорони праці. До неї належить: 53 • вентиляція та кондиціювання повітря; • освітлення відповідно до норм; • організація режиму праці та відпочинку; • забезпечення працівників питною водою; • наявність санітарно-побутових приміщень. Рівень охорони праці залежить також від культури безпеки на підприємстві. Це поняття охоплює: • усвідомлення кожним працівником важливості дотримання правил безпеки; • відкриту комунікацію щодо ризиків і загроз; • лідерство керівників у питаннях охорони праці; • залучення працівників до процесу управління безпекою. Культура безпеки формується поступово, через регулярне навчання, позитивну мотивацію, участь працівників у перевірках та розробці заходів з охорони праці. Вона є запорукою ефективного функціонування всієї системи охорони праці та безпеки виробництва. Підсумовуючи, можна зазначити, що охорона праці — це не лише обов’язок, передбачений законом, а й важливий елемент корпоративної культури і конкурентної переваги підприємства. Впровадження системного підходу до управління охороною праці сприяє зниженню рівня виробничого травматизму, збереженню здоров’я персоналу, підвищенню ефективності праці та сталому розвитку підприємства. 4.2 Організація охорони праці на підприємстві Під час проходження виробничої практики на підприємстві ТОВ «ГІСМАП», що розташоване в місті Черкаси, було здійснено аналіз організації охорони праці, яка є ключовим компонентом діяльності в умовах роботи з 54 геоінформаційними системами, цифровими картами, базами даних просторової інформації та програмним забезпеченням для землеустрою. ТОВ «ГІСМАП» дотримується вимог чинного законодавства у сфері охорони праці. На підприємстві створено окрему службу охорони праці, яка виконує низку завдань, передбачених нормативно-правовими актами. Основними напрямами її діяльності є: організація навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці; забезпечення засобами індивідуального захисту; контроль за технічним станом обладнання та умовами праці. Підприємство забезпечує систематичне проведення всіх видів інструктажів: вступного, первинного, повторного, позапланового та цільового. Всі працівники проходять обов’язкове навчання з охорони праці, результати якого підтверджуються протоколами комісії з перевірки знань. Окрему увагу приділено ознайомленню працівників з умовами безпечного виконання робіт за допомогою ПК, що є основним інструментом фахівців ТОВ «ГІСМАП». У приміщеннях, де працюють працівники, забезпечено відповідний мікроклімат, вентиляцію, природне й штучне освітлення, що відповідає нормам ДБН В.2.5-28:2006 та ДСанПіН 3.3.2.007-98. Робочі місця обладнані ергономічними меблями, а також засобами індивідуального захисту очей (екрани-фільтри, програмне забезпечення для зменшення навантаження на зір). Працівникам рекомендовано дотримуватись режиму праці — 50 хвилин роботи, 10 хвилин перерви, з використанням гімнастики для очей та зміною виду діяльності. Організація праці враховує ризики, пов’язані з довготривалим сидінням, впливом електромагнітного випромінювання, статичним навантаженням. На підприємстві реалізовано заходи з профілактики професійних захворювань (порушення зору, опорно-рухового апарату, хронічної втоми), серед яких — 55 гнучкий графік роботи, можливість віддаленої праці, наявність кімнат відпочинку. Керівництво ТОВ «ГІСМАП» активно підтримує принципи ризик- орієнтованого підходу: здійснюється оцінка потенційних небезпек, ведеться відповідна документація, розробляються карти ризиків, проводиться моніторинг умов праці. Служба охорони праці співпрацює з медичними закладами, страховими компаніями та профспілками для забезпечення медичних оглядів та соціального захисту працівників. Загалом, стан охорони праці на підприємстві можна охарактеризувати як відповідний сучасним стандартам, з акцентом на безперервне вдосконалення, адаптацію до нових технологічних умов і дбайливе ставлення до працівників. 4.3 Обґрунтування вибору приміщень Організація безпечного, ергономічного та ефективного робочого простору має вирішальне значення для забезпечення охорони праці працівників підприємств різних форм власності та галузевої належності. Вибір, розташування та облаштування приміщень є ключовими факторами, що впливають на продуктивність, самопочуття працівників, їхню безпеку, а також на санітарно-гігієнічні умови праці. У сучасних умовах функціонування офісів, виробничих цехів або спеціалізованих лабораторій, критично важливо дотримуватися вимог будівельних норм, державних санітарних правил і норм (ДСанПіН), стандартів безпеки праці та ергономіки. Загальні вимоги до виробничих, адміністративних та допоміжних приміщень регламентуються низкою нормативних документів, серед яких: Державні будівельні норми (ДБН В.2.2-3-97), Правила охорони праці для 56 конкретних видів діяльності, ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСТУ ISO 9241 та інші. Вимоги стосуються таких аспектів, як: • площа приміщень на одного працівника (не менше 6 м² при стандартній висоті стелі); • висота приміщення (не менше 2,5 м — для забезпечення нормального повітрообміну та розсіювання тепла від електроприладів); • освітлення, вентиляція, звукоізоляція — параметри мають відповідати нормам ДСанПіН і не створювати додаткових ризиків для здоров’я працівника; • температурний режим і вологість повітря, які повинні забезпечуватися незалежно від сезону; • наявність засобів евакуації, пожежної безпеки та знаків безпеки; • можливість облаштування робочих місць відповідно до ергономічних вимог. Відповідно до вказаних стандартів, особливу увагу слід звертати на кількість природного світла, розміщення вікон, орієнтацію будівлі відносно сторін світу та ізоляцію від зовнішніх джерел шуму й пилу. Оцінка придатності приміщення для експлуатації як робочого простору повинна обов’язково передбачати вивчення його санітарно-гігієнічних характеристик. До таких відносяться: • якість повітря (показники вмісту пилу, CO₂, вологи); • відсутність шкідливих викидів, випарів, алергенів; • ефективність вентиляції та кондиціонування; • температурний режим: у холодну пору року температура має бути не нижче +18°С, у теплу — не вище +25°С; • рівень шуму, що не повинен перевищувати допустимі норми (до 50 дБ для офісних приміщень). 57 Санітарні служби рекомендують проводити регулярні обстеження приміщень для виявлення вогкості, грибків, шкідливих мікроорганізмів або паразитів. У разі виявлення таких проблем, приміщення повинно бути виведене з експлуатації до усунення порушень. Ергономічне облаштування приміщень — один з ключових напрямів охорони праці. Ергономіка передбачає таке проектування робочого середовища, яке максимально враховує фізіологічні, психологічні та соціальні особливості працівників. Вибір приміщення повинен дозволяти зручно розташувати: • робочі столи на достатній відстані один від одного (мінімум 1,5 м — між сусідніми моніторами, 1 м — між спинками стільців); • офісну або виробничу техніку таким чином, щоб уникнути перешкод у пересуванні; • джерела освітлення з урахуванням мінімізації відблисків; • елементи інфраструктури (розетки, вентиляційні канали, кондиціонери) з легким доступом для обслуговування. Значну роль відіграє також кольорове оформлення приміщення, яке не повинно бути надто агресивним або затемненим. Перевагу надають пастельним, спокійним відтінкам, що позитивно впливають на психоемоційний стан працівників. Згідно з вимогами ДСанПіН 3.3.2.007-98 та ДСТУ ISO 9241, для роботи з персональним комп’ютером приміщення має відповідати таким критеріям: • мінімальна площа на одного працівника — 6 м²; • допустимий рівень освітлення — 300-500 лк; • рівень шуму — не більше 50 дБ; • природна та штучна вентиляція; 58 • наявність регульованого освітлення та жалюзі для захисту від сонячних променів; • організація робочого місця з урахуванням положення монітора, клавіатури, миші, сидіння та підставки для ніг. Приміщення повинно забезпечувати можливість коротких перерв для працівників (кожні 45-60 хв), а також мати умови для зберігання особистих речей, питної води та організації відпочинку. Приміщення, що обираються для роботи персоналу, повинні відповідати правилам пожежної безпеки. Основними вимогами є: • наявність вогнегасників відповідного класу; • пожежна сигналізація; • евакуаційні виходи (щонайменше два); • відсутність горючих матеріалів поблизу електричних щитів; • відповідність оздоблювальних матеріалів нормам займистості (негорючі або важкогорючі); • наявність плану евакуації на видному місці; • обов’язкове проведення інструктажів з пожежної безпеки. Усі ці аспекти мають враховуватись при обґрунтуванні вибору приміщення для розміщення офісів, робочих кабінетів, серверних, лабораторій, виробничих зон. Сучасна практика також вимагає враховувати фактор резервного або гнучкого простору. Це можуть бути приміщення для тимчасового розміщення працівників під час ремонту основного офісу, мобільні модулі, коворкінг-зони. Їх облаштування також має відповідати вимогам ДБН, ДСанПіН та нормативів охорони праці. 4.4 Освітлення приміщень і робочих місць з ПК 59 Освітлення робочих приміщень є одним із фундаментальних факторів, що безпосередньо впливає на безпеку, здоров’я та продуктивність працівників. Особливо це важливо для робочих місць, обладнаних персональними комп’ютерами (ПК), де зорове навантаження значно зростає через тривалу роботу з екраном. Недостатнє або надмірне освітлення призводить до швидкої втоми очей, зниження концентрації уваги, появи головного болю, погіршення зору та зниження працездатності. Некоректне освітлення може також спричинити виникнення психоемоційного дискомфорту, що негативно впливає на загальний стан здоров’я. Для створення безпечних та комфортних умов праці освітлення має відповідати нормам і стандартам, що регламентують його параметри: • рівень освітленості (люкс, лк); • колірна температура світла (Кельвін, К); • відсутність сліпучих відблисків та тіней; • рівномірність розподілу світла; • оптимальне співвідношення природного і штучного освітлення. Освітлення поділяють на: Природне освітлення — світло від сонця, що потрапляє в приміщення через вікна, світлові ліхтарі. Штучне освітлення — освітлення, створене за допомогою електричних світильників. Комбіноване освітлення — поєднання природного та штучного освітлення для забезпечення необхідного рівня освітленості в будь-який час доби. 60 Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98, для робочих місць з ПК рекомендований рівень загальної освітленості становить від 300 до 500 лк. Для окремих робіт, що потребують підвищеної точності, цей показник може бути збільшений до 1000 лк. Колірна температура світла має бути в межах 4000–5000 К, що відповідає нейтральному білому світлу. Це допомагає зменшити втому очей та покращує сприйняття кольорів на екрані. Важливо уникати прямих відблисків на моніторах, що можуть викликати сліпучість та дискомфорт. Для цього розташування робочих місць повинно бути орієнтоване перпендикулярно до вікон, а також використовуватись жалюзі чи штори для регулювання природного світла. Робочі місця, оснащені персональними комп’ютерами, вимагають особливого підходу до освітлення, оскільки: • екран є джерелом світла, який має бути збалансований з навколишнім освітленням; • надто яскраве освітлення призводить до відблисків та втоми; • недостатнє освітлення збільшує напругу зорового апарату. Відповідно до стандарту ДСТУ ISO 9241-303, для мінімізації зорового навантаження рекомендується дотримуватися таких правил: • розміщувати джерела штучного світла збоку або зверху таким чином, щоб світло не падало безпосередньо на екран; • використовувати екрани з антивідблисковим покриттям; • забезпечувати рівномірне освітлення без яскравих контрастів; • проводити регулювання яскравості та контрасту монітора у відповідності з освітленістю приміщення. 61 Для контролю якості освітлення застосовують інструментальні методи вимірювання рівня освітленості люксметрами. Періодичні перевірки дозволяють своєчасно виявляти відхилення від норм та вживати заходів щодо корекції. Також проводять моніторинг світлових параметрів, оцінюють їх відповідність гігієнічним нормативам і здійснюють коригування в разі потреби. Адекватне освітлення робочих місць відіграє важливу роль у забезпеченні безпечних і комфортних умов праці, особливо при роботі з персональними комп’ютерами. Правильно організоване освітлення сприяє зниженню ризику розвитку зорових патологій, зокрема астенопії та міопії, які часто виникають через тривалу роботу за монітором у неналежних умовах. Крім того, воно зменшує втому та напругу очей, що позитивно впливає на працездатність працівника. Якісне освітлення сприяє підвищенню продуктивності, концентрації уваги, а також покращенню загального самопочуття та психологічного комфорту працівників, створюючи тим самим передумови для ефективної і безпечної трудової діяльності. Неправильне освітлення може бути одним із факторів виникнення професійних захворювань, таких як синдром комп’ютерного зорового напруження, хронічна втома, порушення сну. На основі аналізу нормативної бази та практичних досліджень рекомендується: • планувати приміщення з максимальним використанням природного світла, з урахуванням орієнтації будівлі; • застосовувати освітлювальні прилади з регульованою яскравістю та температурою світла; • встановлювати систему автоматичного контролю освітленості для підтримки оптимального рівня протягом робочого дня; • організовувати робочі місця таким чином, щоб працівники мали можливість коригувати освітлення відповідно до індивідуальних потреб; 62 • проводити регулярні навчання працівників щодо важливості освітлення та рекомендацій для збереження здоров’я очей. Оптимальне освітлення приміщень і робочих місць з ПК є невід’ємною складовою системи охорони праці. Забезпечення нормативного рівня освітленості і комфортних умов роботи сприяє зниженню виробничого травматизму, покращенню самопочуття та підвищенню ефективності праці. Подальші кроки підприємства повинні включати постійний моніторинг освітлення, впровадження сучасних технологій освітлення, а також формування культури здорового світлового режиму серед працівників. 4.5 Протипожежна профілактика Протипожежна профілактика є одним із найважливіших напрямів системи охорони праці, особливо в умовах промислових підприємств та офісних приміщень, де використовується велика кількість електронного обладнання, зокрема персональні комп’ютери. Основна мета протипожежної профілактики — запобігання виникненню пожеж, мінімізація їх наслідків, а також забезпечення безпеки працівників. Підприємство має забезпечити належну організацію протипожежної безпеки відповідно до чинного законодавства України, зокрема відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» та інших нормативних актів. Всі працівники повинні бути ознайомлені з правилами пожежної безпеки, маршрутами евакуації та порядком дій у випадку пожежі. На робочих місцях має бути забезпечено наявність вогнегасників відповідного типу, їх регулярне технічне обслуговування та доступність. Крім того, важливо оснащувати приміщення системами автоматичного пожежогасіння, сигналізації та димовидалення. 63 Оскільки велика частина пожеж на робочих місцях виникає через короткі замикання, перевантаження електромереж або несправне електрообладнання, слід приділяти особливу увагу стану електропроводки, заземленню, правильному підключенню та використанню електроприладів. Регулярний контроль і профілактичне обслуговування електроустановок є обов’язковими. Працівники повинні проходити регулярні інструктажі з пожежної безпеки, включаючи навчання користуванню вогнегасниками, діям у випадку пожежі та правилам евакуації. Особлива увага приділяється новоприйнятим працівникам та тим, хто працює на потенційно небезпечних ділянках. Підтримка чистоти і порядку на робочих місцях є важливим аспектом протипожежної профілактики. Не можна зберігати легкозаймисті матеріали біля джерел нагрівання або електрообладнання. Своєчасне видалення сміття і недопущення захаращення проходів також запобігають поширенню вогню. Приміщення повинні бути оснащені системами пожежної сигналізації, які своєчасно інформують про виникнення пожежі. Евакуаційні виходи мають бути чітко позначені, вільні від перешкод і доступні у будь-який час. Протипожежна профілактика регламентується такими нормативно- правовими актами: • Закон України «Про пожежну безпеку»; • Державні будівельні норми (ДБН) з пожежної безпеки; • Правила пожежної безпеки в Україні (ППБ); • Санітарні норми і правила, що містять вимоги пожежної безпеки на робочих місцях. Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки покладається на адміністрацію підприємства, служби охорони праці, а також на кожного працівника. 64 Ефективність протипожежного захисту значною мірою залежить від правильного вибору та розміщення вогнегасників. Вони поділяються на кілька основних типів залежно від типу пожежі, яку призначені гасити: • Вуглекислотні вогнегасники (ВВК) — призначені для гасіння електроустановок, офісної та комп’ютерної техніки, горючих рідин. Їх використовують у серверних кімнатах, офісах, лабораторіях, де є ризик займання від електричного струму. Перевага — не залишають слідів після використання. • Порошкові вогнегасники (ВП) — універсальні, підходять для гасіння пожеж класів A, B, C (тверді речовини, горючі рідини, гази), а також електрообладнання під напругою до 1000 В. Застосовуються у виробничих приміщеннях, майстернях, складах, гаражах. Недолік — порошок забруднює обладнання. • Пінні вогнегасники (ВПП) — ефективні для гасіння горючих рідин і твердих речовин (пожежі класу А і В), але не застосовуються для електроустановок під напругою. Використовуються у складських, побутових, адміністративних приміщеннях, де немає ризику ураження струмом. • Водяні вогнегасники (ВВ) — призначені для гасіння пожеж класу A (тверді речовини: папір, деревина, текстиль). Їх застосовують у громадських установах, офісах, навчальних закладах. Заборонено використовувати для електрообладнання. • Аерозольні генератори вогнегасної речовини — сучасний тип пристроїв, які ефективні в закритих приміщеннях. Встановлюються в електрощитових, архівах, кабінетах з великою кількістю техніки. На ТОВ «ГІСМАП» придбано по одному пінному вогнегаснику, які розташовані в робочих кабінетах. 65 ВИСНОВОК У процесі виконання кваліфікаційної роботи на тему: «Аналіз нормативної грошової оцінки земель промисловості на прикладі об’єктів різного цільового призначення, розташованих на території ПрАТ "Миронівська птахофабрика" в межах Степанецької сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області» було здійснено комплексне дослідження, яке охоплює як теоретичні, так і прикладні аспекти грошової оцінки земель. Робота базується на чинному законодавстві, сучасних методиках та реальних даних підприємства. Проведений аналіз теоретичних основ НГО дозволив сформувати цілісне уявлення про її роль у системі управління земельними ресурсами. Земельна ділянка як об’єкт оцінки має складну структуру — від юридичних характеристик до економічних та просторових параметрів. Було доведено, що НГО — хоч і нормативна оцінка — значною мірою впливає на реальні фінансові потоки та ефективність місцевої політики. Аналіз нормативно-правової бази показав достатній рівень урегульованості оцінки земель, проте виявлено й деякі аспекти, які потребують удосконалення — зокрема адаптація індексації до темпів інфляції та уточнення порядку застосування методики до промислових земель у сільській місцевості. У практичному розділі було доведено, що зміна цільового призначення земельних ділянок з сільськогосподарського на промислове істотно підвищує нормативну грошову оцінку, що своєю чергою збільшує надходження до бюджету громади. Це дає підстави рекомендувати такий підхід у стратегіях розвитку територіальних громад. Об’єкт дослідження — ПрАТ «Миронівська птахофабрика» — підтвердив прикладну цінність обраної теми. Підприємство займає вагоме місце в структурі економіки громади, а його земельний фонд має високий потенціал для оптимізації використання через системну оцінку. 66 У другому розділі роботи було охарактеризовано економіко-географічне положення Степанецької сільської громади, природні умови, інженерну інфраструктуру та соціально-економічний розвиток території, де розташовані об’єкти дослідження. Проведено аналіз просторового розміщення земель ПрАТ «Миронівська птахофабрика», визначено правовий статус ділянок та особливості їх функціонального використання. У третьому розділі здійснено нормативну грошову оцінку чотирьох земельних ділянок промислового призначення. Оцінка проведена на основі чинної методики (наказ Мінекономіки №744 від 03.12.2021 р.) з урахуванням місця розташування, площі, виду використання, зональних коефіцієнтів і коефіцієнтів функціонального призначення. Встановлено, що переведення земель із категорії сільськогосподарського призначення до промислової сприяє істотному зростанню їх нормативної вартості, що позитивно впливає на надходження до бюджету територіальної громади. У четвертому розділі особливу увагу приділено охороні праці. Розглянуто сучасні підходи до безпеки фахівців, що займаються землеоціночними роботами, зокрема в офісних, виїзних і польових умовах. На прикладі ТОВ «ГІСМАП» було проаналізовано санітарні, гігієнічні та технічні умови, а також організаційні заходи з охорони праці. Основні висновки: 1. НГО є фундаментальним інструментом у сфері земельних відносин, що забезпечує фінансову основу для місцевих бюджетів. 2. Цільове призначення земель суттєво впливає на їх нормативну оцінку. Це важливо враховувати при землевпорядкуванні, розробці генеральних планів та стратегіях розвитку територій. 3. Чинна методика потребує подальшої адаптації до умов сільських громад і промислових підприємств. 67 4. Практичне значення дипломної роботи полягає у можливості її використання органами місцевого самоврядування, землевпорядними підприємствами та інвесторами для прийняття рішень. 5. Охорона праці — невід’ємний компонент організації землевпорядної діяльності, що забезпечує якість та безпечність виконання робіт. 68 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Конституція України 2. Земельний Кодекс 3. Закон України "Про оцінку земель" (2003 р.); 4. Закон України "Про державний земельний кадастр" (2011 р.); 5. Закон України "Про оренду землі" (1998 р., в редакції 2020 р.); 6. Закон України "Про плату за землю" (включено до Податкового кодексу України, ст. 270–289). 7. Методика нормативної грошової оцінки земель усіх категорій, затверджена наказом Міністерства економіки України № 744 від 03.12.2021 8. Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» №1423 від 28.04.2021 року 9. Методика нормативної грошової оцінки земель, затверджена Наказом Мінагрополітики України від 23.05.2017 № 262. 10. Податковий кодекс України (від 2 грудня 2010 року № 2755-VI) 11. Постанова Кабінету Міністрів України № 1051 від 23 листопада 2011 року «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» 12. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 03.12.2021 року «Про затвердження Порядку ведення державної документації з нормативної грошової оцінки земель» 69