1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6993
Title: Сучасне інженерно-геодезичне забезпечення виконавчого знімання (на прикладі житлових будинків на вулиці Володимира Великого, 41 міста Черкаси)
Authors: Радов, Станіслав Георгійович
Гаврильченко, Михайло Валентинович
Keywords: ІНЖЕНЕРНО-ГЕОДЕЗИЧНІ РОБОТИ;КОНТРОЛЬНЕ ГЕОДЕЗИЧНЕ ЗНІМАННЯ
Issue Date: Jun-2025
Abstract: Об'єкт кваліфікаційної роботи - будівельний майданчик трьох односекційних житлових будинків на вулиці Володимира Великого, 41 у м. Черкаси. Мета кваліфікаційної роботи - є розгляд технології та методів інженерно-геодезичних робіт під час виконавчого та контрольного геодезичного знімання об'єктів містобудування. Кваліфікаційна робота включає вступ, п'ять розділів, висновки, список літератури та додатки. У вступі обґрунтована актуальність теми, мета та основні задачі кваліфікаційної роботи. Перший розділ містить аналіз нормативно-правових актів щодо організації та проведення інженерно-геодезичних робіт на будівельному майданчику. У другому розділі наведені сучасні технології, методи та прилади проведення виконавчого знімання та камеральної обробки результатів. Третій розділ присвячений геоінформаційному забезпеченню збору, аналізу та збереження виконавчої документації щодо об'єктів містобудування. У четвертому розділі наведені техніко-економічні показники інженерно-геодезичних робіт. У п'ятому розділі розглянуті питання охорона праці та безпека надзвичайних ситуаціях.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/6993
Appears in Collections:193 Геодезія та землеустрій (Геодезія та землеустрій)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
диплом Гаврильченко.pdf
  Restricted Access		4.27 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 




5 
ВСТУП 
 
Інженерно-геодезичні роботи є обов’язковою складовою технологічного 
процесу промислового та цивільного будівництва від проєктування до здачі 
об’єкту містобудування в експлуатацію. Вони включають побудову 
інженерно-геодезичних мереж, вишукувальні роботи, геодезичну підготовку 
проєкту, розмічувальні роботи, геодезичне забезпечення будівельно-
монтажних робіт, виконавче знімання та спостереження за деформаціями 
будівель і споруд. Від якісного та своєчасного виконання інженерно-
геодезичних робіт залежить забезпечення відповідності об’єкту будівництва 
його проєкту. 
Виконавче знімання полягає у визначенні фактичного планово-
висотного положення споруджених об’єктів та його елементів (фундаментів, 
колон, стін, ферм, перекриття та інших конструкцій), а також об’єктів 
підземних та наземних комунікацій (мереж електропостачання, 
водопостачання, теплопостачання, газопостачання, каналізації, промислових 
підземних трубопроводів нафти, мазуту, кислот тощо). 
Основною метою виконавчого знімання є виявлення допущених під час 
будівельно-монтажних робіт відхилень від проєкту та складання виконавчих 
чергових та генерального планів і виконавчих креслень окремих елементів 
будівель та споруд. Своєчасне виявлення відхилень від проєкту дає 
можливість їх аналізу, прийняття відповідних інженерних рішень та 
виправлення недоліків для забезпечення подальшого виконання будівельно-
монтажних робіт. 
Завданням виконавчого знімання майданчику будівництва трьох 
односекційних житлових будинків на вулиці Володимира Великого, 41 міста 
Черкаси було отримання інформації про фактичне положення споруджених 
об’єктів першої черги будівництва та котловану під житловий будинок другої 
черги будівництва. За результатами знімання побудований виконавчий 
генеральний план будівельного майданчику у масштабі 1:500. 
  
6 
1 ОСНОВНІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАВЧОГО 
ЗНІМАННЯ ОБ’ЄКТІВ МІСТОБУДУВАННЯ 
1.1 Загальні положення 
 
Містобудівна діяльність регулюються Конституцією України [1], 
Цивільним [2], Господарським [3] і Земельним [4] кодексами України, 
законами України "Про Генеральну схему планування території України" [5], 
"Про основи містобудування" [6], "Про регулювання містобудівної діяльності" 
[7], "Про будівельні норми" [8], "Про землеустрій" [9] та іншими нормативно-
правовими актами. 
Інженерно-геодезичні роботи під час проєктування та будівництва 
будівель і споруд виконуються у відповідності з ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та 
зміст проектної документації на будівництво" [10], ДБН А.2.1-1-2014 
"Інженерні вишукування для будівництва" [11], ДБН В.1.3-2010 "Геодезичні 
роботи у будівництві" [12], "Інструкцією з топографічного знімання у 
масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500" [13], "Порядком використання 
Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при 
здійсненні робіт із землеустрою" [14], "Умовними знаками для топографічних 
планів масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500" [15] та іншими нормативно-
правовими актами. 
Зведення будівель і споруд відбувається за проєктом, в якому 
визначаються форми, розміри та розміщення будівельних об’єктів відносно 
існуючої забудови в плані та по висоті. Дотримання цих геометричних 
параметрів під час будівництва забезпечується своєчасним виконанням 
інженерно-геодезичних робіт з необхідною точністю та витримуванням 
технології будівельно-монтажних робіт. Тому інженерно-геодезичні роботи 
відносяться до основних видів робіт на будівельному майданчику та є 
невід'ємною частиною будівництва [12, п. 4.3]. 
До складу інженерно-геодезичних робіт входять [12, п. 4.5]: 
- розроблення проєкту виконання геодезичних робіт (ПВГР); 
7 
- побудова опорної розмічувальної мережі для винесення на місцевість 
основних або головних осей будівель і споруд; 
- побудова та закріплення пунктів зовнішньої інженерно-геодезичної 
мережі об’єкту будівництва для виконання детальних розмічувальних робіт, 
геодезичного забезпечення будівельно-монтажних робіт, виконавчого 
знімання та моніторингу просторового положення зведених об’єктів; 
- розмічування на будівельному майданчику тимчасових будівель та 
лінійних споруд; 
- побудова внутрішньої інженерно-геодезичної мережі на вихідному 
горизонту з прив’язкою до пунктів зовнішньої мережі та передача її на 
монтажні горизонти для виконання детальних розмічувальних робіт, 
геодезичного забезпечення будівельно-монтажних робіт та виконавчого 
знімання будівельних конструкцій; 
- побудова спеціальної розмічувальної мережі для забезпечення 
монтажу технологічного устаткування; 
- проведення геодезичного контролю геометричних параметрів об’єктів 
будівництва та їх елементів; 
- проведення виконавчого та контрольного геодезичного знімання 
об’єктів будівництва та їх елементів, а також складання виконавчої 
документації; 
- проведення геодезичних спостережень за деформаціями основ, 
фундаментів, конструкцій будівель і споруд та фундаментів технологічного 
устаткування об’єкту будівництва. 
На стадії геодезичної підготовки проєкту перевіряються основні 
параметри просторового положення об’єкту будівництва, а також 
визначаються допустимі відхилення Δ (допуски будівництва) від проєкту під 
час будівництва. Оскільки основою забезпечення точності будівництва є 
інженерно-геодезичні роботи, вони не повинні мати суттєвого впливу та в 
залежності від допусків та виду будівництва їх середня квадратична похибка 
не повинна перевищувати [16, с. 200]: 
8 
∆
��геод. ≤     при �� = 0.95      (1.1) 
4
або  
∆ ∆
��геод. ≤  ÷   при �� = 0.997 ,     (1.2) 
5 6
де p - довірча ймовірність. 
В залежності від обсягу та точності робіт: 
- обираються необхідні геодезичні прилади, методи і способи виконання 
інженерно-геодезичних робіт; 
- проєктуються інженерно-геодезичні мережі та способи їх прив’язки до 
вихідних пунктів; 
- розраховуються розмічувальні елементи та складаються розмічувальні 
креслення; 
- визначаються способи і точність виконавчого знімання будівель 
(споруд) та їх елементів і конструкцій; 
- плануються інженерно-геодезичні роботи щодо моніторингу 
просторового положення будівель (споруд) та їх елементів і конструкцій; 
- складається проєкт виконання геодезичних робіт (ПВГР). 
Структура ПВГР для контролю будівельно-монтажних робіт та 
геодезичного моніторингу інженерних споруд наведена в монографії проф. 
Барана П.І. [16, с. 595]. 
За геодезичний контроль об’єктів будівництва приймають комплекс 
інженерно-геодезичних робіт, які виконуються для забезпечення проєктних 
просторових та геометричних параметрів будівель і споруд, а також їх 
елементів, конструкцій та окремих частин [12, п. 3.3]. За результатами 
виконавчого та контрольного геодезичного знімання об’єктів будівництва та 
їх елементів складається виконавча документація (черговий та генеральний 
план, акти проміжного прийняття та виконавчі схеми просторового 
положення, форми та геометричних параметрів осей, фундаментів, несучих 
конструкцій тощо) [16, п. 4.8]. При цьому виконавча документація має 
підтверджувати відповідність виконаних будівельно-монтажних робіт 
9 
проєктній документації, а масштаб виконавчих планів, креслень та схем 
обирається відповідно масштабам проєктної документації (генерального 
плану, робочих креслень тощо). 
Для прихованих видів робіт (наприклад, котлованів, фундаментів, 
підземних комунікацій тощо) виконавче знімання повинно проводитись 
геодезичними методами та приладами після завершення монтажу конструкцій 
у відкритих котлованах та траншеях. 
В залежності від наявності на об’єкті будівництва окремих елементів та 
конструкцій до виконавчої документації можуть входити такі виконавчі 
креслення [17, с. 93]: 
• просторове положення головних, основних та проміжних осей; 
• розмічування контуру котловану, траншеї; 
• перенесення основних осей на дно котловану; 
• просторове положення котловану; 
• план та профіль положення підземних комунікацій; 
• просторове положення фундаменту; 
• просторове положення стінових панелей підземної частини; 
• просторове положення перекриття підземної частини; 
• просторове положення осей на кожному монтажному горизонті; 
• просторове положення стінових панелей кожного поверху; 
• просторове положення перекриття і сходових клітинок кожного поверху; 
• просторове положення кожного поверху; 
• просторове положення ліфтової шахти. 
Таким чином, виконавча документація фіксує завершення окремого 
етапу будівельно-монтажних робіт і може бути у вигляді поверхових та 
поярусних схем або планів, розрізів та профілів [18, с. 55]  
  
10 
1.2 Мета та види виконавчого знімання 
 
Виконавче знімання супроводжує будівельний процес на усіх його 
етапах від розмічування осей, розробки котловану, встановлення опалубки, 
монтажу фундаментних блоків та зведення несучих конструкцій до 
підключення інженерних мереж, благоустрою території та здавання об’єкту в 
експлуатацію. При виконавчому зніманні встановлюються геометричні 
параметри якості будівельно-монтажних робіт, фіксуються відхилення від 
проєкту та виготовляється виконавча документація – акти, схеми, креслення, 
черговий та генеральний плани об’єкту будівництва [19, с. 210]. 
Таким чином, основною метою виконавчого знімання є визначення 
фактичного просторового положення зведених будівель і споруд (їх елементів, 
будівельних конструкцій тощо), виявлення допущених під час будівельно-
монтажних робіт відхилень від проєкту та складання виконавчої документації. 
Контролю підлягають: 
- планове положення головних та основних осей відносно пунктів 
опорної розмічувальної або державної геодезичної мережі (рис. 1.1) ; 
- планове положення повздовжніх та поперечних проміжних осей 
відносно основних осей (рис. 1.1); 
- планове положення елементів будівлі та будівельних конструкцій 
відносно повздовжніх та поперечних проміжних осей; 
- планове та висотне положення елементів котловану (рис. 1.2); 
- висотне положення будівельних конструкцій та їх опорних деталей 
(рис. 1.3 - 1.5); 
- вертикальність будівельних конструкцій (рис. 1.6); 
- зазори між суміжними елементами та конструкціями; 
- довжини обпирання конструкцій; 
- розбіжності в плані і по висоті стикованих конструкцій; 
- планове та висотне положення конструкцій та елементів підземних 
комунікацій тощо. 
11 
 
Рис. 1.1. Осі споруди 
  
Рис. 1.2. План та профіль котловану 
 
Рис. 1.3. Стрічкові фундаменти: збірні та монолітні 
 
Рис. 1.4. Залізобетонні колони та підкранові балки 
12 
а) 
 
б) 
 
Рис. 1.5. Стінові панелі: а) в плані та б) по висоті 
    Рис. 1.6. Вертикальність колони 
На будівельному майданчику з точністю побудови опорних інженерно-
геодезичних мереж проводяться спостереження за стабільністю пунктів 
геодезичної розмічувальної основи. 
Оцінка точності результатів багаторазових вимірювань найбільш 
важливих параметрів, що контролюються, виконується за формулою: 
[��2]
�� = √ ,       (1.3) 
��−1
де m – середня квадратична похибка визначення параметру, 
13 
v – відхилення окремих результатів вимірювання від їх середніх 
арифметичних значень; 
n – кількість незалежних вимірювань параметру, що контролюється. 
У разі одноразового визначення контрольного параметру його точність 
залежить від середніх квадратичних похибок mг.в. геодезичних вимірювань 
(кутів mβ, довжин ліній md та перевищень mh), геометричної схеми визначення 
mг.c. та похибок вихідних даних mв.д.: 
 �� = √�� 2 2 2
г.в. + ��г.с. + ��в.д. .     (1.4) 
Наприклад, при визначенні планового положення контрольного 
елементу полярним способом (рис. 1.7) середня квадратична похибка 
положення контрольних точок визначаються за формулою [19, с. 165]: 
��∙�� 2
��
�� = √( ) + �� 2
�� + �� 2
��" в.д. ,     (1.5) 
де d – відстань від вихідної до контрольної точки; 
ρ'' = 206265'' – кількість кутових секунд в радіані. 
 
Рис. 1.7. Полярний спосіб  
В способі прямої кутової засічки (рис. 1.8) оцінка точності виконується 
за формулою [19, с. 169]: 
�� 2
√ ��
�� = (�� 2 + �� 2
1 2 ) + �� 2
в.д. ,    (1.6) 
��2∙������2��
де γ – кут засічки; 
d1 та d2 – довжини сторін засічки. 
14 
 
Рис. 1.8. Спосіб прямої кутової засічки 
 
При використанні лінійних засічок (рис. 1.9) планове положення 
контрольних точок визначається з точністю [19, с. 171]: 
�� 2+�� 2
�� = √ ��1 ��2 + �� 2
в.д. ,     (1.7) 
������2��
 
 
Рис. 1.9. Спосіб лінійної засічки 
 
Аналогічно оцінюється точність інших способів проведення 
виконавчого знімання окремих контрольних точок, ліній, площин, елементів 
та конструкцій. 
Слід зазначити, що розрізняють виконавче знімання будівельних 
майданчиків; будівництва інженерних споруд, мостових переходів, 
гідротехнічних споруд, тунелів, ескалаторів, залізничних колій, 
автомобільних доріг, спеціальних споруд тощо; підземних та наземних частин 
будівель; геометрії та планово-висотного положення елементів будівель; 
взаємного розташування будівельних конструкцій тощо.  
  
15 
1.3 Нормативно-правові вимоги до виконавчого знімання 
 
Геодезичні роботи по забезпеченню будівельно-монтажних робіт на 
будівельному майданчику мають право виконувати штатні працівники 
будівельних організацій сертифіковані інженери-будівельники та інженери-
геодезисти [20, 21]. Виконання найбільш відповідальних робіт, як правило, 
доручається підрядним організаціям, в складі яких є сертифіковані інженери-
геодезисти для виконання інженерно-геодезичних робіт на будівництві, 
відповідні геодезичні прилади та обладнання [12, п. 4.15].  
Основні вимоги до організації та проведенні виконавчого знімання 
наведені в ДБН В.1.3-2010 "Геодезичні роботи у будівництві" [12], «Порядку 
виконання підготовчих та будівельних робіт [22] та інших законодавчих та 
нормативно-правових актів. Будівельна діяльність юридичних та фізичних 
осіб фіксується і зберігається у відповідних реєстрах «Порталу Єдиної 
державної електронної системи у сфері будівництва» [23]. 
Для забезпечення надійного контролю своєчасності, складу та точності 
геодезичних робіт працівники геодезичної служби будівельного підприємства 
ведуть «Журнал виконання геодезичних робіт та геодезичного контролю» та 
«Реєстр виконавчих геодезичних схем» [12, п. 4.13]. В ДБН В.1.3-2010 [12, 
додаток И] наведені форми журналу та реєстру (положення про ведення 
журналу, форми сторінок журналу виконання геодезичних робіт та 
геодезичного контролю з фіксацією основного геодезичного обладнання, 
переліку проєктної технічної документації, відомостей про виконані 
геодезичні роботи та виконавчі геодезичні схеми). 
Пунктом 4.16 ДБН В.1.3-2010 [12] визначені основні види геодезичних 
вимірювань та обчислень під час контролю збудованих конструкцій. Особлива 
увага приділяється фундаментам будівлі та технологічного обладнання, 
прихованим частинам будівель, несучім конструкціям та підземним 
комунікаціям. 
16 
Для забезпечення усіх інженерно-геодезичних робіт на будівельному 
майданчику створюються опорні геодезичні мережі, пункти яких повинні 
закріплюватись поза зоною впливу будівель і споруд, що будуються, та за 
межами запроєктованих земляних робіт [12, п. 4.15]. 
В «Додатку А» ДБН В.1.3-2010 [12] наведені основні умови 
забезпечення точності кутових (табл. А.1 додатку) та лінійних (табл. А.2 
додатку) вимірювань, геометричного нівелювання (табл. А.3 додатку), 
передачі позначок на монтажні горизонти (табл. А.4 та А.5 додатку), передачі 
планових координат на монтажні горизонти (табл. А.6 додатку) та 
геодезичного моніторингу споруд та території (табл. А.7 додатку). Наприклад, 
основні умови забезпечення точності кутових мають вигляд (табл. 1.1). 
 
Таблиця 1.1. Основні умови забезпечення точності кутових [12, табл. А.1] 
 
 
Приклад оформлення контрольно-геодезичного та виконавчого 
креслення інженерних мереж наведений в «Додатку Е» ДБН В.1.3-2010 [12] 
(рис. 1.10)  
17 
 
Рис. 1.10. Приклад оформлення креслення інженерних мереж [12, рис. Е.9] 
 
Настанови щодо організації та проведення виконавчого знімання 
наведені в «Додатку Н. Рекомендації щодо складу та змісту виконавчих 
знімань» ДБН В.1.3-2010 [12]: 
- «Н.1 Виконання й оформлення виконавчого знімання при влаштуванні 
основ і паль»; 
- «Н.2 Виконання й оформлення виконавчого знімання при будівництві 
будівель та споруд»; 
- «Н.3 Виконання й оформлення виконавчих знімань підкранових 
колій»; 
- «Н.4 Виконання й оформлення виконавчого знімання підземних 
інженерних мереж»; 
- «Н.5 Виконавче знімання магістральних інженерних мереж». 
Таким чином, ДБН В.1.3-2010 "Геодезичні роботи у будівництві" [12] в 
основному регламентує організацію і проведення геодезичних робіт, зокрема 
й виконавче знімання, об’єктів містобудування. 
  
18 
2 СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ, МЕТОДИ ТА ПРИЛАДИ ПРОВЕДЕННЯ 
ВИКОНАВЧОГО ЗНІМАННЯ ТА КАМЕРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ 
РЕЗУЛЬТАТІВ 
2.1 Сучасні технології виконавчого знімання об’єктів містобудування 
 
Сучасні технології інженерно-геодезичних робіт тісно пов’язані з 
розвитком глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС), 
доступністю точних і високоточних електронно-оптичних та цифрових 
геодезичних приладів, подальшим розвитком комп’ютерних технологій 
камеральної обробки геодезичних вимірів та формування звітів. Одночасно з 
цим, методи і способи виконавчого знімання окремих конструкцій можуть 
спеціально розроблятися для забезпечення необхідної точності. 
У випадках, коли передбачається систематичний моніторинг стану 
будівель (споруд, конструкцій), виконавче або контрольне знімання може 
розглядатися як нульовий цикл спостережень за деформаціями. Тому 
створення геодезичної мережі вихідних пунктів має передбачати їх 
довгострокову збереженість як в плані, так і за висотою. На будівельних 
конструкціях закріплюються спеціальні відбивачі (наприклад, трипельпризми 
кругового огляду), які дають можливість в подальшому автоматизувати 
процес моніторингу використанням роботизованих електронних тахеометрів 
[19, с. 417], [24]. Розробляються оптимальні схеми спостережень, збору даних, 
їх обробки та аналізу. 
Виконавче знімання будівельних майданчиків традиційним 
тахеометричним методом є довготривалим, ресурсу затратним, слабо 
контрольованим та потребуючим особливих умов. Сучасні технології 
використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА) забезпечують 
визначення елементів зовнішнього та внутрішнього орієнтування з 
використанням GPS-спостережень в режимі RTK, камеральну обробку з 
використанням потужних професійних програмних комплексів (наприклад, 
19 
PIX4Dmapper), збереження та аналіз результатів в геоінформаційних 
системах. 
Більш точні та надійні результати отримуються при створенні 3D 
моделей об’єктів містобудування з використанням портативних ручних, 
наземних та повітряних лазерних сканерів. 
Періодичне виконання зальотів БпЛА з фотокамерами або сканерами 
над будівельним майданчиком дозволяє формувати чергові генеральні плани 
без зупинки будівельного будівництва, підтримувати їх в актуальному стані та 
забезпечувати необхідну точність виконавчого знімання. 
Особливі вимоги пред’являються до виконавчого знімання підземних 
комунікацій. По-перше, знімання може виконуватися в масштабах 1:500-
1:2000, але переважно у масштабі 1:500 на промислових та міських територіях. 
По-друге, виконавче знімання має виконуватись перед засипкою траншей [12, 
п. 7.2.2]. По-третє, точність геодезичних вимірювань (1.2) залежить від 
граничних допусків (Δ) і не повинна перевищувати 0,2·Δ [12, п. 7.7]. 
Знімання існуючих інженерних мереж при відсутності виконавчих схем 
виконується методом шурфування або за допомогою трасошукачів 
(дистанційних шукачів труб, кабелів тощо). Одночасно з цим знімаються 
відповідні колодязі та визначаються додаткові характеристики підземних 
комунікацій (число прокладань, матеріал і діаметри труб, напругу в кабельних 
мережах, тиск в газовій мережі тощо). 
Відзначимо, що п. 7.2.2 ДБН В.1.3-2:2010 [12] «Забороняється починати 
наступний етап будівельних робіт до закінчення виконавчого знімання 
відповідальних конструкцій на попередньому монтажному горизонті або етапі 
будівельних робіт та складання виконавчих схем (креслень)». Тому 
оперативність у проведенні виконавчого знімання відіграє велику роль у 
організації будівництва. 
  
20 
2.2 Обладнання для виконання інженерно-геодезичних робіт 
 
Геодезичне забезпечення будівництва полягає у побудові на 
будівельному майданчику  інженерно-геодезичних мереж, виконанні 
геодезичних розмічувальних робіт, геодезичному супроводженні будівельно-
монтажних робіт, проведенні виконавчого та контрольного знімання будівель 
і споруд, геодезичного моніторингу просторового положення та форми 
об’єктів будівництва. 
За точністю інженерно-геодезичні роботи, як правило, потребують 
високоточних та точних геодезичних приладів. Лінійка оптичних приладів 
(теодоліти типу Т2 та Т5, нівеліри типу Н2 та Н3) повністю забезпечують 
необхідну точність кутових вимірювань та геометричного нівелювання. Для 
високоточних лінійних вимірів використовуються інварні дроти та рулетки, а 
також світловіддалеміри. 
В останні десятиріччя було створено багато електронно-оптичних та 
цифрових геодезичних приладів, які значно підвищили продуктивність і якість 
інженерно-геодезичних робіт. На заміну оптичних приладів серійно 
випускаються електронно-оптичні теодоліти 2′′-5′′ точності (рис. 2.1) та 
сучасні нівеліри (рис. 2.2). При цьому суттєво зменшена ймовірність грубих 
промахів в результатах вимірювань, особливо вплив помилок у відліках, 
автоматизоване введення результатів вимірювань в професійні комп’ютерні 
програми камеральної обробки за рахунок збереження даних в електронних 
носіях інформації (картках пам’яті). 
З’явилися принципово нові технології геодезичних робіт та відповідні 
прилади: ГНСС-приймачі (рис. 2.3), безпілотні літальні апарати з камерами 
для аерофотознімання (рис. 2.4), сканери та камери для аеро- та космічного 
фотознімання (рис. 2.5), наземні та повітряні лазерні сканери (рис. 2.6), 
портативні ручні лазерні сканери (рис. 2.7) тощо. 
 
21 
 
  
South NTS-355r Sokkia 650RX LEICA FLEXLINE TS03 2" 
  
 
TOPCON-Sokkia GM-55 Trimble М3 (3") Nikon NPL-322+ (5") 
Рис.2.1. Сучасні електронні тахеометри 
 
22 
 
 
Нівелір оптичний  Лазерний нівелір  
Sokkia B20 Spectra Precision UL633 
 
Нівелір Цифровий з компенсатором  
Leica LS15 (0,2) 
Рис. 2.2. Сучасні нівеліри 
 
  
 
Приймач Trimble R2 + Приймач Leica GS07 + Приймач SOKKIA 
контролер Trimble контролер CS20 GRX5 UHF (4G + 
TSC3 Long-Range Bluetooth) 
23 
 
  
Приймач  Приймач E-SURVEY Приймач 
Trimble R780 E300 PRO TOKNAV T10Pro 
Рис. 2.3. Сучасні ГНСС приймачі 
 
  
ZLL SG906 MAX Beast 3+ DJI PHANTOM 3 PROFESSIONAL 
  
DJI MAVIC PRO DJI Mavic 3E 
  
Автономний літаючий сканер Гексакоптер 
BLK2FLY LEICA AITBOT 
Рис. 2.4. БПЛА для знімання місцевості 
 
24 
 
  
Скануюча Кадрова Мультиспектральна 
аерофотокамера аерофотокамера аерофотокамера 
LEICA ADS100 LEICA DMCIII LEICA RCD30 
Рис. 2.5. Сканери та камери для аерофотознімання 
 
 
 
LEICA BLK360 LEICA RTC360 
Рис. 2.6. Наземні лазерні сканери 
25 
 
Рис. 2.7. 
Портативний ручний лазерний сканер 
LEICA BLK2GO 
 
Одними з найскладніших видів топографічних та інженерно-
геодезичних робіт є знімання підземних існуючих комунікацій. На рис. 2.8 
наведені приклади сучасних трасошукачів. 
 
 
  
Трасошукач Трасошукач RIDGID Трасошукач SR-20 
Radiodetection C.A.T.4 + NaviTrack Scou SeekTech ™ 21943R 
26 
Рис. 2.8. Трасошукачі для знімання підземних комунікацій  
27 
2.3 Сучасні методи польових та камеральних робіт 
 
Традиційні методи побудови планових геодезичних мереж 
передбачають побудову кутових (тріангуляційних) та лінійно-кутових 
(полігонометричних) систем. Навіть використання сучасних електронних 
тахеометрів не дає переваги при використанні тріангуляції як метода побудови 
планової опорної мережі. Тому замість тріангуляції завжди обирається метод 
ГНСС в режимі RTK. У випадках неможливості використання супутникових 
технологій планова мережа створюється методом полігонометрії відповідного 
класу або розряду. Попередній розрахунок точності визначення планового 
положення пунктів опорної мережі виконується під час геодезичної 
підготовки проєкту. При побудові планових опорних та розмічувальних мереж 
використовуються електронні теодоліти та лазерні віддалеміри, ГНСС-
приймачі (рис. 2.3), електронні тахеометри (рис. 2.1). 
Висотна геодезична мережа для забезпечення будівництва створюється 
методом геометричного нівелювання за програмою ІІ або ІІІ класів. Висоти 
пунктів планових мереж визначаються геометричним нівелюванням за 
програмою ІІІ або ІV класів. Нівелювання може виконуватися високоточними 
оптичними нівелірами (наприклад, Н05, Н1, Н2 тощо) з інварними рейками, 
точними нівелірами (наприклад, Н3, Sokkia B20) з цільними триметровими 
деревяними рейками або електронними нівелірами (рис. 2.2) відповідної 
точності. Для цих робіт також можна використовувати нівеліри з 
компенсатором (самовстановлюючою лінією візування). 
Планово-висотна опорна та розмічувальна мережа має забезпечувати 
виконання усіх інженерно-геодезичних робіт увесь період будівництва до 
здачі будівель і споруд в експлуатацію, в тому числу контрольні геодезичні 
знімання. Особливу увагу потрібно приділяти збереженню центрів 
геодезичних мереж на будівельному майданчику. 
28 
Геодезичні розмічувальні роботи та виконавче знімання, як правило, 
виконуються однаковими методами але за незалежними схемами. Під час 
виконавчого знімання додатково перевіряється стабільність вихідних пунктів. 
Виконавче знімання виконується способами полярних та прямокутних 
координат, кутових та лінійних засічок, геометричного та бокового 
нівелювання, оптичних та механічних створів тощо. При цьому можуть 
використовуватися ГНСС-приймачі, оптичні та електронні тахеометри, 
оптичні та електронні нівеліри, безпілотники з фотокамерами та сканерами, 
наземні сканери тощо. Вибір способу і приладів залежить від умов та 
необхідної точності виконавчого знімання. Положення найбільш складних та 
відповідальних елементів і конструкцій можуть визначатися багаторазовими 
вимірюваннями з подальшою обробкою результатів методом найменших 
квадратів (МНК) при умові 
∑ ����2 = ������,      (2.1) 
де р – вага результатів вимірювань; 
v – поправки в результати вимірювань. 
Традиційно камеральна обробка результатів вимірювань виконується 
МНК при наявності надлишкових вимірів або з внутрішнім та зовнішнім 
контролем одержаних результатів просторового положення контрольних 
точок будівельних конструкцій. 
В сучасних умовах камеральна обробка результатів вимірювань; 
побудова виконавчих схем, креслень, планів та профілів; формування звітів та 
іншої виконавчої документації виконується виключно на ПЕОМ з 
використанням професійних програмних продуктів (наприклад, GeoGrad, 
Digitals, PIX4Dmapper, AutoCAD тощо). 
На рис. 2.9-2.12 наведені приклади виконавчих схем будівельних 
конструкцій. 
Виконавчій зйомці підлягають контури бровки котлованів та траншей, 
перепади позначок основ під фундаменти, наявні труби тощо (рис. 2.9). 
29 
 
Рис. 2.9. Фрагмент виконавчої схеми котловану [17, рис. 8.1] 
 
Виконавче знімання фундаментів типу «стакан» виконується відносно 
осей будівлі та вихідних реперів з визначенням в мм планового положення 
конструкції та відхилення фактичних позначок від їх проєктних значень (знак 
«+» свідчить про завищення, знак «-» - заниження від проєкту). На 
виконавчій схемі відображаються також проєктні розміри (рис. 2.10). 
 
Рис. 2.10. Фрагмент виконавчої схеми «стаканів»-фундаментів [17, рис. 8.2] 
30 
Положення фундаментних блоків підвальної частини будинку теж 
визначається відносно осей та по висоті. На виконавчій схемі (рис. 2.11) 
напрямки планових відхилень від проєкту показані стрілками, а висотні – 
знаками (+) та (-). Величина відхилення наведена в мм. 
 
Рис. 2.11. Приклад виконавчої схеми блоків підвалу [17, рис. 8.3] 
 
На виконавчій схемі пальових фундаментів (рис. 2.12) величина 
відхилення наведена в мм, напрямки планових відхилень від проєкту центрів 
паль показані стрілками, а висотні – знаками (+) та (-).  
 
Рис. 2.12. Приклад виконавчої схеми пальового поля [17, рис. 8.4] 
 
Приклад виконавчої схеми інженерних мереж наведений на рис. 1.10. 
31 
Об’єктом кваліфікаційної роботи є будівельний майданчик житлових 
будинків на вулиці Володимира Великого, 41 міста Черкаси (рис. 2.13). 
Вулиця 
Володимира 
Великого, 41 
 
Рис. 2.13. Схема розташування будівельного майданчику (QGIS) 
 
Під час виконання контрольного геодезичного знімання на території 
майданчика трьох односекційних житлових будинків на вулиці Володимира 
Великого, 41 вже були побудовані та заселені два житлових будинка, 
тимчасові будівлі та розроблений котлован для третього житлового будинку 
(рис. 2.14). За проєктом будівництва прокладені усі необхідні наземні та 
підземні інженерні комунікації (мережі водопостачання, водовідведення, 
електропостачання, газопостачання тощо) та виконаний благоустрій території. 
Геодезичне обґрунтування для контрольного знімання побудоване 
методами супутникової геодезії відносно вихідних пунктів мережі 
перманентних ГНСС-станцій компанії System Solution. Супутникові 
спостереження виконані ГНСС-приймачем «Galaxy G1» в режимі RTK. 
Планові координати геодезичної основи визначені в місцевій системі 
координат «UCS-2000/LCS-71 Cherkasy», висотне положення – в Балтійській 
системі висот. 
32 
Контрольне геодезичне знімання переважно виконане методом ГНСС-
спостережень. На закритій місцевості використовувався електронний 
тахеометр «Topson GTS-239N». Знімання підземних комунікацій виконане з 
використанням трасошукача «Radiodetection C.A.T.4+». Обробка результатів 
польових вимірів та побудова виконавчого плану в масштабі 1:500 виконано в 
програмному пакеті «Digitals». 
План котловану під будівництво третього житлового будинку з 
елементами наземних та підземних інженерних комунікацій (масштаб 1:500) 
наведений на фрагменті чергового виконавчого генплану будівельного 
майданчику по вул. Володимира Великого, 41/2 (рис. 2.15). 
а) 
 
 
б) 
 
Рис. 2.14. Будівельний майданчик під час контрольного геодезичного 
знімання (QGIS): а) карта; б) космічний знімок 
 
 
 
85,27 86,01
86.73
86.95 84,82лот.
 85,12 86.71 86.76
86.79
87.11
85,46 87.23
85,43 в.тр.
 87.13 83.38
84,62лот. 84,30 лот.
83.30 86.78
86.58
83.21
86.71 87.18 86.89
 зач. 86.93 85,67 в.тр.
86.95 86.88
85,28 лот 83.28
86.90 зач.
 
87.23
83.18 86.86
86.99 85,21
86.95 зач. 86.95
 
86.96
котлован
 86.87
86.96 86.96 86.77
86.98 83.30
 86.82 83.12
86.80
86.90 86.82
86.92
83.07
 86.44
86.76
83.21
86.99 86.90
86.92 83.95
 84.53
 Відкрита стоянка автотранспорту 84.16
86.99
86.86 84.37
 86.87 87.12
86.98
87.32 87.01 86.82
87.08 86.90 87.02
 86.93 87.07
86.97
86.92 84,53
86.90
  
Рис. 2.15. Фрагмент чергового виконавчого генплану будівельного майданчику по вул. Володимира Великого, 41/2 
 
3. ГЕОІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗБОРУ, АНАЛІЗУ ТА 
ЗБЕРЕЖЕННЯ ВИКОНАВЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЩОДО ОБ’ЄКТІВ 
МІСТОБУДУВАННЯ 
3.1 Розвиток геоінформаційних технологій 
 
Геоінформатика має три основних джерела наукової дисципліни: 
географія, інформація та автоматика [25, с. 32], при цьому основним є 
інформація, яка має просторову прив’язку. Розвиток геоінформаційних систем 
(ГІС) і технологій (ГІТ) пройшов три етапи [26, с. 19-25]: 
перший (кінець 50-х – кінець 70-х років XX століття) – створення 
перших ГІС: розробка комп’ютерних програм, які дозволяли просторовий 
аналіз растрів та автоматизували картографування; 
другий (80-ті роки XX століття) – за рахунок значних інвестицій в 
розвиток ГІС створені «персональні» комп’ютери та сотні комп'ютерних 
програм і систем, в тому числі пакет ARC/INFO (ESRI, 1982), пакет MapInfo 
(1987), пакет IDRISI (1987), пакет Modular GIS Environment (1988); 
третій (90-ті роки XX століття - XXI століття)- прогрес апаратних 
апаратних засобів (комп’ютерів, дигітайзерів, сканерів, графічних дисплеїв і 
плотерів); модернізація комерційних ГІС пакетів фірм ESRI (Arc/Info і Arc 
View GIS), Intergraph (MGE), Maping Information Systems (Maplnfo); розробка 
некомерційних ГІС (QGIS). 
Геоінформаційні технології в Україні набули розвитку в середині 90- х 
років XX століття [26, с. 24-25]: 
- формування груп фахівців, які займаються впровадженням (Державний 
проектний інститут «Діпромісто», Науково-дослідний інститут геодезії і 
картографії, Управлінняі земельних ресурсів Одеської обладміністрації, 
Одеський національний університет ім. Мечникова, Національний університет 
«Львівська політехніка», Національна гірнича академії, Харківський 
технічний університет радіоелектроніки, Український центр менеджменту 
Землі і ресурсів та ряд організацій); 
35 
- створення ГІС-асоціації (1997) і Асоціації геоінформатиків (2003); 
- створення державних і комерційних юридичних осіб, що розробляють 
і використовують ГІС та ГІТ (державні Науково-виробниче підприємство 
«Геосистема» та Науково-виробничий центру «Геодезкартінформатика», 
комерційні компанії «Інтелектуальні системи», «Інститут передових 
технологій», «ЕСОММ», ГЕОКАД, «Аркада», «Геоніка», «Високі технології» 
та інші); 
- створення електронного атласу України - пілотної версії ком 
п'ютерного Національного атласу України (2000); 
- створення Публічної земельно-кадастрової карти України (рис. 3.1) 
[28]; 
- створення Геопорталу Державної геодезичної мережі України (рис. 3.2) 
[29]. 
- ведення навчальних дисциплін, пов’язаних з геоінформаційними 
технологіями, до програми підготовки фахівців, в тому числі з геодезії, 
картографії та землеустрою. 
 
Рис. 3.1. Фрагмент Публічної кадастрової карти Україна [28] 
 
36 
  
Рис. 3.2. Схема розташування пунктів ДГМ 1 класу (червоні трикутники)  
та перманентних станцій ГМСП «System.NET» (сині кола) [29]. 
 
 
3.2 Сфери застосування геоінформаційних технологій 
 
Геоінформаційні системи використовуються в землеустрої та 
земельному кадастрі; містобудуванні та містобудівному кадастрі; сільському 
господарстві; управлінні природних ресурсів (лісових, водних тощо); 
тематичному картографуванні; навігації та управлінні повітряним, морським 
та автомобільним транспортом; гірничодобувній промисловості та геології; 
реагуванні на надзвичайні і кризові ситуації; управлінні і плануванні розвитку 
територій тощо [26, с. 27]. 
На цей час органи місцевого самоврядування та місцеві органи 
виконавчої влади, державні та приватні підприємства постійно 
використовують геоінформаційні технології. 
Наприклад, в структурі Департаменту архітектури та містобудування 
Черкаської міської ради створені:  
37 
- відділ містобудівного кадастру та ГІС; 
- відділ інспектування та обліку земельних ресурсів; 
- сектор адміністрування в Єдиній державній електронній системі у сфері 
будівництва. 
В головному управлінні ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ у Черкаській області 
створений відділ інформаційного забезпечення державного земельного 
кадастру та обліку земель. 
В Черкаському державному технологічному університеті онови 
геоінформатики вивчають здобувачі вищої освіти бакалаврського рівня зі 
спеціальностей «Інформаційні системи та технології», «Екологія», «Лісове 
господарство», «Геодезія та землеустрій». Крім того, студенти спеціальності 
«Геодезія та землеустрій» починаючи з перших курсів користуються 
«Публічної земельно-кадастрової карти України», програмними пакетами 
Digitals [30], PIX4Dmapper [31], AutoCAD [32] та QGIS [33], а також вивчають 
дисципліну «Геоінформаційні системи і бази даних». 
 
 
3.3 Види програм геоінформаційних систем 
 
Основними програмами ГІС вважаються ArcGIS [34], MapInfo 
Professional [35], QGIS [33], GRASS GIS [36], AutoCAD Map 3D [32] тощо. Ці 
програмні пакети можуть бути спеціалізованими чи універсальними, 
безкоштовними або платними, з відкритим чи закритим кодом. 
Універсальні програми, по суті, можуть використовуватися для 
створення різноманітних ГІС-проєктів. Спеціалізовані програми, як правило 
мають якусь конкретну направленість. Наприклад, в програмі для ведення 
державного земельного кадастру збирається, зберігається, аналізується, 
виводиться тільки графічна та атрибутивна інформація про місце 
розташування земельних ділянок, форму власності, цільове призначення, 
площу, ґрунти тощо. Її не можна використовувати, наприклад, для навігації 
38 
автотранспорту. І навпаки програми навігації не використовують інформацію 
вро земельні ділянки. 
До спеціалізованих програмних продуктів відноситься програмний 
пакет «Digitals», який має елементами ГІС-технологій та використовується для 
обробки результатів вимірів та побудови топографічних планів в масштабах 
1:500 – 1:5000 (рис. 3.3) та карт. 
 
86.17
85.94
86.06
87.01 86.63
86,12
86.35
87.26 87.18 86.04
86,21
86.33
86.87 86.47
87.23
86.85
87.21 86.19
87.01 86.39
86.37
86.85
85,93 87.25
86.65
86.82
86.92 ков.
86.95 87.44
86,11
85,05
86.75 83,80
85.67
86.72
86.74 86.65
84,97
86.83
86.64 86.84
86.77 86.85 86.24 86.43
86.64 86.45
83,58 86.52
86.85 86,63 86.21
зач.
86.66
86.98 86.83 86.99
86.88 84,28 85,57
84,94
86.80 86.57 86.36
85,67 86.57
86.89 86.68
87.11 86.82
83,73
87.05
86.61 86.90
86.79 86.78
82,88 86.25 87.52
86.45
87.09 87.01
86.79 86.94 85,22
86.93
85,12 85,05 86.42 87.33
86,02
83,88
86.99 86.86 86.74 86.76
86.86 зам.
86.92 85,06 86.52
87.03 86.60
87.08 86.53
86.64
86.88
85,05 86.50
84,37
86.76
84,20
86.94 86.59 86.54
86.77
зас. 83,94 87.20
87.64 86,79
86.62 83,47
86.63 86.56
85,10 86.64 85,66
86.96 87.01 86.69 86.84
86.45
87.10 86.93
86.64
85,27 86,01
86.73
86.95 84,82лот.
87.27 85,12 86.71 86.76
86.79
87.11
86.89 85,46 87.23
85,43 в.тр. 86.81 86.41
87.13 83.38
84,62лот. 84,30 лот. 85,35
83.30 86.78 86.46
86.58
86.71
83.21 86.81
86.71 87.18 86.89
зач. 86.93 85,67 в.тр.
86.95 86.88
85,28 лот 83.28
86.90 зач. 86.19
86,41
83,37
87.23
83.18 86.86
86.99 85,21
86.95 зач. 86.95 86.28
86.68
86.83 86.12
86.55
86.96
котлован 86.35
86.12
83,22
86.87
86.74 86.96 86.96 86.77 86.26
86.98 83.30 83,28
86.82 83.12 86.75
86.80 85.92
86.90 86.82 86.29
86.94 86.92
83.07 86.21
86,14
86.44
86.76 86.32 83,15
83.21
86.99 86.90
86.92 83.95 86.57
84.53 84,23
86.77
 Відкрита стоянка автотранспорту 84.16
86.99
86.86 84.37 86.55
86.87 87.12
86.98 86.67
86.52
86.76
87.32 87.01 86.82
87.02
86.93 87.07 87.08 86.90
86.97 86.66
86.92 84,53 86.64
86.90
87.31
86.71
87.00
87.15 87.12 87.05 87.28
84,63 87.42 86.87
87,39
87.33
87.25 85,29в.тр.
87.17 87,33
87.18 87.16 86,43
87.07 87.06 87.02
87.23 87.47
84,72 85,51
87.32
87,14
86,25
87.47 86,88
87.27 87.49
87.36 82,03
84,80 87.41
87.57
87.97
 
Рис. 3.3. Загальний вигляд плану контрольного знімання 
 
Програмний пакет PIX4Dmapper [31] призначений для обробки 
аерофотознімків та створення цифрових моделей місцевості та рельєфу, він 
також має окремі шари інформації і можливості використання їх в ГІС-
технологіях. 
Програмний пакет AutoCAD [32] призначений для створення та обробки 
графічної інформації, має окремі шари і легко адаптується до використання в 
ГІС-продуктах. 
Програмний пакет «QGIS» представляє собою універсальну 
безкоштовну програму з відкритим кодом, суттєво вливає на використання 
«QGIS» в навчальному процесі, в наукових дослідженнях та для управління 
природними ресурсами. В «QGIS» можуть використовуватися растрові та 
39 
векторі моделі графічної інформації з формуванням та аналізом будь яких баз 
даних у вигляди атрибутивних таблиць. Наприклад, на рис. 3.4 наведена 
прив’язка в «QGIS» растрового плану контрольного знімання будівельного 
майданчику по вул. Володимира Великого, 41. 
 
Рис. 3.4. Прив’язка в «QGIS» растрового плану контрольного знімання 
 
Таким чином, ГІС-технології мають суттєві переваги для розв’язання 
задач аналізу просторових даних, оптимізації використання природних 
ресурсів, підвищення ефективності управлінських рішень у різних галузях 
тощо. 
  
40 
4 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ІНЖЕНЕРНО-
ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ 
 
Проведення виконавчого та контрольного геодезичного знімання є 
актуальною задачею. Воно дозволяє підтримування генеральних планів 
населених пунктів в актуальному стані, що дає можливість забезпечувати 
достовірною топографічною інформацією подальші проєктно-планувальні та 
проєктні роботи при новому будівництві, реконструкції та експлуатації 
містобудівних об’єктів [27, с. 445]. 
Складання кошторису на інженерно-геодезичні роботи виконується при 
розробленні проєкту виконання геодезичних робіт (ПВГР). Кошторис є 
фінансовим документом, який обґрунтовує витрати на виконання польових та 
камеральних робіт при виконавчому та контрольному геодезичному зніманню 
території містобудівних об’єктів. Розробляється кошторис на підставі 
технічного завдання та проєкту виконання геодезичних робіт і є невід’ємною 
частиною договору між замовником (дирекцією будівництва) та підрядником 
(геодезичним підприємством). 
Кошторис укладається відповідно до «Збірнику цін на вишукувальні 
роботи для капітального будівництва» [37] та «Збірнику укрупнених 
кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи» [38] 
з урахуванням видів, обсягу та складності інженерно-геодезичних робіт. 
Кошторис на виконання контрольного геодезичного знімання 
майданчику будівництва трьох односекційних житлових будинків на вулиці 
Володимира Великого, 41 наведений в табл. 4.1. Вартість робіт за кошторисом 
складає 47029,35 грн. 
 
 
Таблиця 4.1 – Кошторис контрольного геодезичного знімання 
   Форма 2-п 
КОШТОРИС 
на інженерно-геодезичні роботи 
          
Контрольне геодезичне знімання майданчику будівництва  
трьох односекційних житлових будинків на вулиці Володимира Великого, 41 
(найменування об'єкта будівництва, стадії проектування, виду проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт) 
Характеристика об'єкта будівництва Вартість, 
Ч.ч. Назва документа обгрунтування та №№ частин, глав, таблиць, пунктів Розрахунок вартості 
або виду робіт грн. 
1 2 3 4 5 
Глава 26, Таблиця 403, § 2, поз. 3 
Комплексні інженерно-геодезичні 
K = 1,25 : При виконанні комплексних інженерно-геодезичних вишукувань на 
вишукування для промислового, 
малих ділянках або вузьких смугах при ділянках площею до 1 га або смугах 
сільськогосподарського та житлово-
шириною до 25 м до цін застосовується коефіцієнт 
громадянського будівництва. Комплексні 
K = 1,15 : При виконанні розрахунків на ЕОМ до цін на відповідні камеральні 
інженерно-геодезичні вишукування на 
роботи застосовується коефіцієнт 
забудованих територіях зі складанням 
1 K = 0,85 : При проведенні польових вишукувань без виплати польового 86·2,1·1,25·1,15·0,85·1,1·1,5·39,66 14440,46 
плану в масштабі 1:1000 і збільшенням 
постачання до цін на ці вишукування повинний застосовуватися коефіцієнт 
його до масштабу 1:500. (Категорія 
K = 1,1 : При тривалості несприятливого періоду року 2-3,5 місяців, табл. 2, §1 
складності III) 
K = 1,5 : Збірник цін на вишукувальні роботи (КНУ "Настанова з визначення 
. 
вартості проектних, ...", Додаток 7, таблиця 1 и 2) 
Розрахунковий показник: 2,1 (Вимірник - 1 
K = 39,66 : КНУ "Настанова з визначення вартості проектних, ...", Додаток 7, 
га) 
таблиця 3  (інженерно-геодезичні роботи) 
Складання програми (проекту 
виробництва) інженерно-геодезичних Глава 4, Таблиця 86, § 2, поз. 2K = 1,21 : Збірник цін на вишукувальні роботи 
робіт, технічного звіту. Вартість (КНУ "Настанова з визначення вартості проектних, ...", Додаток 7, таблиця 1 и 
2 300·1·1,21·39,66 14396,58 
вишукувань, понад 2 до 5 тис. крб.Ціна 2)K = 39,66 : КНУ "Настанова з визначення вартості проектних, ...", Додаток 7, 
технічного звіту.Розрахунковий показник: таблиця 3  (інженерно-геодезичні роботи) 
1 (Вимірник - 1 програма, звіт) 
  Всього по позиціях кошторису     28837,04 
  Коефіцієнт до підсумку кошторисної вартості вишукувань, визначеної за цінами відповідних глав і таблиць Збірника цін (1.32) 28837,04х0,32 9227,85 
  Витрати по зовнішньому транспорту Калькуляція 5400,00 
  Витрати по організації вишукувань ((14440,46)х3,3/100)x1x0,7x2 667,15 
  Витрати по ліквідації вишукувань ((14440,46)х2,7/100)x1x0,7x2 545,85 
  Разом     44677,89 
  Єдиний податок 5% 44677,89х5,2631579/100 2351,46 
  Всього     47029,35 
          
Всього за кошторисом: сорок сім тисяч двадцять дев’ять грн., 35 коп. 
    (сума прописом)     
5 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ 
5.1 Загальні вимоги до охорони праці при виконанні інженерно-
геодезичних робіт 
 
Даний розділ регламентує умови праці при виконанні інженерно-
геодезичних робіт щодо виконавчого та контрольного геодезичного знімання 
території майданчика трьох односекційних житлових будинків на вулиці 
Володимира Великого, 41. На момент проведення знімання вже були 
побудовані та заселені два житлових будинка, тимчасові будівлі та 
розроблений котлован для третього житлового будинку (рис. 2.14). 
При проведенні робіт необхідно дотримуватись вимог діючих 
нормативних документів із техніки безпеки, а також протипожежних і 
санітарних норм та правил, а також наведених у проекті проектних рішень 
[16], [39], [40]. 
Початковим етапом перед виконанням інженерно-геодезичних робіт має 
бути організація будівельного майданчика, ділянок робіт, і робочих місць, які 
забезпечуватимуть безпеку працюючих на всіх  етапах виконання робіт. При 
цьому встановлюються небезпечні для людей зони, в межах яких  постійно 
діють або потенційно можуть діяти небезпечні виробничі фактори.  
Також мають розміщуватися тимчасові (мобільні) споруди з 
врахуванням протипожежних вимог, які передбачають їх розташування 
окремо або у парах, з виходами, спрямованими у протилежні напрямки. Група 
таких споруд складається не більше ніж з 10 будинків, з протипожежними 
розривами між групами не менше 15 метрів. Мобільні споруди повинні бути 
обладнані первинними засобами пожежогасіння згідно з встановленими 
вимогами. Вони також повинні дотримуватися правил сумісного зберігання 
речовин та матеріалів і використовувати встановлені типи опалення. 
Передбачені заходи пожежної безпеки у проекті виконання робіт, а також 
правила щодо встановлення ґрат на вікнах для забезпечення безпеки 
перебування людей у споруді. Територія, де розміщуються мобільні споруди, 
43 
повинна бути правильно спланована і мати нахил, щоб відводити атмосферні 
води. Мобільні споруди встановлюють без нахилів на підкладки, які зазвичай 
складаються з бетонних блоків. Дозволяється встановлення мобільних споруд 
контейнерного типу на два поверхи. Для входу в мобільну споруду, чиє 
входове місце розташоване на висоті, використовуються стаціонарні сходи з 
перилами. При улаштуванні мобільних споруд дотримуються вимог безпеки 
згідно з ДБН В.1.2-9:2021 [41]. У зовнішній частині мобільної споруди 
повинен бути світильник з вимикачем і, за потреби, інформаційний світловий 
покажчик. Рекомендується використовувати лампи світлодіодні або 
розжарення для освітлення зовнішньої частини мобільної споруди, а також 
може передбачатися загальне освітлення для території, де розташована 
споруда. При встановленні систем опалення, вентиляції та кондиціювання 
повітря слід дотримуватися вимог безпеки відповідно до відповідних 
стандартів. Установка газової системи в мобільній споруді потребує 
попередньої технічної експертизи. 
Також необхідно перевірити наявність та стан засобів індивідуального 
захисту. Керівництво відповідної організації зобов’язане забезпечити 
робітників, технічних працівників та службовців спецодягом, спецвзуттям та 
запобіжними засобами індивідуального захисту.  
Виконувати інженерно-геодезичні роботи можуть особи, які мають 
спеціальну підготовку та проходили вступний і первинний інструктаж з 
охорони праці перед початком роботи, а також повторний і цільовий під час 
трудової діяльності. Однак перед проведенням виконавчих та контрольних 
знімань на об'єктах, де існує підвищена небезпека, необхідно пройти 
додатковий інструктаж.  
На будівельному чи геодезичному підприємстві вступний інструктаж 
для геодезистів включає: 
- Загальні відомості про підприємство, характерні особливості 
виробництва, об’єкти підвищеної небезпеки. Розташування основних цехів, 
служб, допоміжних приміщень, безпечний рух на території підприємства. 
44 
- Основні положення Закону України “Про охорону праці”, Кодексу 
законів про працю та нормативних актів про охорону праці, вирішення спірних 
питань між роботодавцем і працівником. 
- Трудовий договір, робочий час та час відпочинку. Охорона праці 
жінок та осіб, молодших за 18 років. Колективний договір (угода), пільги та 
відшкодування за важкі та шкідливі умови праці, порядок їх надання. 
- Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, 
відповідальність за порушення цих правил. 
- Система управління охороною праці, державний нагляд та 
громадський контроль за охороною праці на підприємстві. 
- Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні 
цього виробництва, особливості їх дії на працівників. Методи та засоби 
запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, засоби 
індивідуального та колективного захисту, знаки безпеки та сигналізації. 
Порядок і норми видачі засобів індивідуального захисту. Питання 
електробезпеки. Основні вимоги виробничої санітарії та особистої гігієни. 
- Обставини та причини окремих характерних нащасних випадків та 
аварій, які сталися на підприємстві та інших аналогічних виробництвах через 
порушення вимог безпеки. Порядок розслідування та оформлення 
документації щодо нещасних випадків та професійних захворювань. 
- Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, 
вибухам, аваріям. Дії персоналу при їх виникненні. Чинні документи з 
пожежної безпеки. Виробничі дільниці, найбільш небезпечні в пожежному 
плані. 
- Протипожежний режим. Загальнообєктові та цехові інструкції про 
заходи пожежної безпеки. Способи застосування первинних засобів 
пожежогасіння. 
- Перша допомога потерпілим. Дії працівників у разі нещасного 
випадку та аварії на дільниці, цеху, на підприємстві. 
45 
Проведення первинних і повторних протипожежних інструктажів для 
працівників даного підприємства включають: 
- Можливі причини виникнення пожеж. Основні причини пожеж. 
Несправність обладнання, порушення правил користування інструментами і 
електронагрівальними приладами. Вимоги щодо утримання території, 
протипожежних розривів, джерел протипожежного водопостачання. 
- Заходи пожежної безпеки, яких необхідно дотримуватися, стаючи 
до роботи у процесі роботи. Порядок організації, цілі за завданням ДПД 
добровільної пожежної дружини. Правила пожежної безпеки встановлені для 
працівників даного приміщення, дільниці чи споруди. 
- Призначення та місцезнаходження існуючих на об’єкті засобів 
пожежогасіння, протипожежного устаткування та інвентаря ( вогнегасники, 
внутрішні пожежні крани, діжки з водою, ящики з піском). Правила 
використання вогнегасних засобів, протипожежного інвентаря, обладнання. 
- Сповіщення людей про пожежу. Дії в разі виявлення на робочому 
місці або на території об’єкта задимлення чи пожежі. Порядок повідомлення 
про пожежу в пожежну охорону. Організація роботи пожежних підрозділів. 
Гасіння пожеж на об’єктах засобами пожежогасіння. Евакуація людей та 
матеріальних цінностей. 
Під час виконання робіт на дорозі не можна залишати без нагляду 
геодезичні інструменти та обладнання, а також не можна працювати на дорозі 
в умовах заметілі, туману, грози або ожеледиці.  
При прокладанні теодолітних ходів вимірювання треба проводити 
вздовж узбіччя. Вимірювання вздовж осі дорожнього покриття дозволяється 
лише у випадку серйозних пошкоджень узбіччя або при виконанні 
спеціальних робіт і з відповідним дозволом від поліції.  
Виконання зйомок в котлованах з укосами, які піддаються зволоженню, 
дозволяється тільки після ретельного огляду виконробом (майстром) стану 
ґрунту укосів і обрушення нестійкого ґрунту в місцях, де виявлені «козирки» 
або тріщини (відшарування). 
46 
Установка геодезичних знаків, виконання ручних і бурових робіт під 
геодезичні знаками, особливо в області кабельних ліній, можуть бути виконані 
тільки в присутності представників, фахівців, які знають, які знають місця 
проходження кабелів. Геодезичні знаки потрібно встановлювати у 
свердловинах діаметром від 100 до 300 мм. Те ж саме стосується й глибинних 
реперів, але ці роботи зазвичай виконують спеціалізовані підприємства, такі 
як вишукувальні чи бурові. У котлованах важливо дотримуватися правил 
укріплення стінок, особливо на слабких ґрунтах, таких як пісок, супісок або 
насипний ґрунт. 
При встановленні стінних реперів і контрольних марок у фундаментах 
споруд використовують перфоратор, зубило та молоток, дотримуючись 
заходів безпеки, таких як спеціальний одяг, рукавички та захисні окуляри. 
Забороняється вимірювати висоту підвісу дроту за допомогою рейок, прутів, 
гілок та інших подібних вимірювальних приладів та інструментів. 
Відповідальність за дотримання правил охорони праці, техніки безпеки при 
експлуатації машин і механізмів, інструменту та інвентарю, технічного 
обладнання, засобів колективного та індивідуального захисту при роботі на 
діючих підприємствах покладається на керівництво відповідної організації. 
При будівництві мають бути передбачені заходи, що виключають 
забруднення ділянки будівництва сміттям, стічними водами, а також такі, що 
зменшують рівень шумів, вібрацій, запиленості та загазованості повітря. 
Для забезпечення потреб пожежогасіння на період будівництва 
проектними рішеннями передбачається влаштування тимчасового пожежного 
водогону [42]. 
При проведенні інженерно-геодезичних робіт важливо належним чином 
закріпити сокиру та молоток, забезпечивши їхнє надійне кріплення. Під час 
роботи з сокирою важливо уникати наявності людей у безпосередній 
близькості. 
Ящик для геодезичного обладнання повинен мати міцно закріплену 
ручку та планки, а також справні гвинти для кріплення рейок. Носити 
47 
інструмент, що прикріплений до штатива, за спиною небезпечно, тому що 
можна отримати травму ноги. Віхи, штативи та інші інструменти можуть мати 
гострі краї. Вони переносяться з виставленими вперед гострими краями. При 
переході через вулицю необхідно нести планки тільки в руках, забезпечивши 
надійне кріплення гвинтами. Геодезичне обладнання, прикріплене до 
штативів, має бути надійно закріплене, щоб уникнути його падіння. 
Під час грози необхідно припинити польові роботи та сховатися в 
приміщенні, уникнувши небезпечних місць, таких як під деревами чи біля 
високовольтних ліній. Необхідно працювати на сонці з покритою головою, 
щоб уникнути перегріву та опіків.  
Не можна сидіти на мокрій землі або на траві. Заборонено розводити 
вогонь поблизу будівель, лісосмуг та посівів. Також важливо вдягати 
відповідне взуття залежно від погодних умов. 
Після закінчення роботи необхідно перевірити обладнання на наявність 
пошкоджень та зберігати його належним чином, зокрема належно вклавши 
відповідні прилади у футляр, або спеціально виділену сумку. Важливо також 
забезпечити безпечний транспортний засіб для перевезення обладнання та 
інструментів. Крім того, важливо дотримуватися правил техніки безпеки при 
роботі з комп'ютером та периферійними пристроями, забезпечуючи належне 
їх використання та перевірку перед початком роботи [43]. 
 
5.2 Особливу увагу необхідно приділити підготовці з Техніка безпеки 
при камеральних роботах  
 
При роботі в затемнених приміщеннях необхідно створювати умови для 
нормальної адаптації зору. Щоби при вході в затемнене робоче приміщення 
очі не відчували від’ємного впливу різкої зміни яскравості світла, затемнене 
приміщення необхідно відокремлювати від освітленого спеціальним 
тамбуром. За необхідністю швидкого переходу з затемненої кімнати в 
освітлене приміщення потрібно користуватись димчастими окулярами. В усіх 
48 
затемнених робочих приміщеннях під ногами працівників не повинно бути 
ніяких предметів та матеріалів, забороняється захаращувати проходи 
обладнанням і меблями. 
При виконанні камеральних робіт забороняється використовувати 
несправні прилади та інструменти. 
Площа приміщення, де виконуються камеральні роботи, проектується із 
розрахунку 6 м2 на одне робоче місце і 20 м3 об’єму робочого місця. Вхід i 
вихід в приміщення має бути безпечним, вільним при пересуванні і 
забезпечувати пропускну спроможність в аварійних ситуаціях. Розміщення 
обладнання повинно забезпечувати сприятливі і безпечні умови праці. 
Для створення нормальних умов у приміщенні для робіт середньої 
точності необхідно, щоб штучне освітлення становило 300 лк, 
використовується природня вентиляція. 
Робочі місця для працюючих з ПК необхідно розташовувати таким 
чином, щоб до поля зору працюючого не потрапляли вікна та освітлювальні 
прилади. 
Конструкція робочого місця користувача ПК має забезпечувати 
підтримання оптимальної робочої пози. Монітор повинен бути встановлений 
таким чином, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей. Екран 
монітора має розташовуватися на оптимальній відстані від очей. Для 
забезпечення точного та швидкого зчитування інформації площа монітора 
повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Розташування екрана 
монітора повинна забезпечувати зручність зорового спостереження у 
вертикальній площині під кутом 30˚ до нормальної лінії погляду. Клавіатура 
повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома 
руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм 
від краю, зап’ястя та долоні руки повинні розташовуватися горизонтально до 
площини столу. 
Оскільки монітор є дуже важливою частиною комп’ютерної системи, то 
він повинен відповідати таким основним вимогам: 
49 
- cимволи на екрані мають бути чіткими і добре розрізнятися; 
- зображення повинне бути позбавлене блимання; 
- яскравість або контрастність повинні легко регулюватися; 
- екрани мають бути вільними від відблисків та відбиття; 
- випромінювання повинні бути знижені до надзвичайно малих рівнів. 
Також організм піддається шумовим та звуковим навантаженням. 
Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентилятор блока 
живлення мережі, вентилятор, розташований на процесорі, швидкісні CD-
ROM, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі 
вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим 
електронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Крім того, діють й 
інші зовнішні джерела шуму, не пов’язані з роботою ПК. 
Рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку та 
еквівалентні рівні звуку на робочих місцях, обладнаних ПК, мають відповідати 
вимогам. 
Зниження рівня шуму в приміщенні можна здійснити таким чином: 
- використанням блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових 
підвісках; 
- використання ПК, в яких термодавачі вмонтовані в блоці живлення та 
в критичних точках материнської плати, які дозволяють програмним шляхом 
регулювати як момент ввімкнення вентилятора, так і їх швидкість обертання; 
- використання ПК, в яких вентилятор на процесорі встановлений 
виробником; 
- зменшення шуму на шляху його поширення через розміщення 
звукоізолюючого відгородження у вигляді стін, перетинок, кабін; 
- акустичною обробкою приміщення – зменшення енергії відбитих 
звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинання. 
Перед початком роботи з комп’ютером необхідно: 
- пересвідчитися у цілісності корпусів і блоків (обладнання) ПК; 
50 
- перевірити наявність заземлення, справність і цілісність кабелів 
живлення, місця їх підключення; 
- забороняється вмикати ПК та починати роботу при виявлених 
несправностей. 
З метою уникнення перевантаження організму робочий день 
користувача ПК повинен проходити у раціональному режимі праці та 
відпочинку, який передбачає дотримання регламентованих перерв, їх активне 
проведення, систематичне проведення виробничої гімнастики, рівномірний 
розподіл завдань. Загальний час роботи з ПК не повинен перевищувати 50% 
тривалості робочого дня. Якщо виконання роботи пов’язане тільки з 
використанням комп’ютера, то при неможливості зміни діяльності необхідно 
робити перерви та паузи. Для робіт, які виконуються з великим 
навантаженням, слід робити 10 – 15 хвилинну перерву через кожну годину, 
для мало інтенсивної роботи такі перерви слід робити через кожні 2 години. 
Кількість пауз (до 1 хвилини) слід визначити індивідуально. 
 
 
   
51 
ВИСНОВКИ 
 
В кваліфікаційній роботі визначені основні нормативно-правові акти та 
їх вимоги щодо забезпечення проведення інженерно-геодезичних робіт на 
будівництві об’єктів містобудування; наведені сучасні технології, методи та 
прилади проведення виконавчого знімання та камеральної обробки 
результатів; розглянуті питання геоінформаційного забезпечення збору, 
аналізу та збереження виконавчої документації; розроблений кошторис на 
виконання контрольного геодезичного знімання об’єкту містобудування; 
розглянуті питання охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях. 
Виконавче знімання полягає у визначенні фактичного планово-
висотного положення споруджених об’єктів та його елементів (фундаментів, 
колон, стін, ферм, перекриття та інших конструкцій), а також об’єктів 
підземних та наземних комунікацій (мереж електропостачання, 
водопостачання, теплопостачання, газопостачання, каналізації, промислових 
підземних трубопроводів нафти, мазуту, кислот тощо). 
Виконавче знімання майданчику будівництва трьох односекційних 
житлових будинків на вулиці Володимира Великого, 41 міста Черкаси було 
проведено для отримання інформації про фактичне положення споруджених 
об’єктів першої черги будівництва та котловану під житловий будинок другої 
черги будівництва. Аналіз показав, що роботи були виконані в повному обсязі, 
відповідно ДБН та інструкціям. За результатами знімання побудований 
виконавчий генеральний план будівельного майданчику у масштабі 1:500 та 
підготовлена інша виконавча документація. 
В результаті проведеного контрольного геодезичного знімання об’єкту 
містобудування отримані дані для забезпечення прийняття рішень щодо 
продовження будівництва. 
Аналіз використання геоінформаційних технологій у інженерно-
геодезичній та містобудівній діяльності сприяє створенню повної та доступної 
52 
бази даних для подальшого забезпечення проектування, будівництва та 
експлуатації будівель та споруд. 
В сучасних умовах актуальними також є питання охорони праці та 
безпеки в надзвичайних ситуаціях. 
Таким чином, кваліфікаційна робота підкреслює актуальність і 
важливість подальшого вдосконалення існуючих методів польових та 
камеральних інженерно-геодезичних робіт, необхідність постійного 
впровадження новітніх технологій та геодезичних приладів, а також 
дотримання відповідних нормативних вимог та норм безпеки. 
 
  
53 
Список використаних джерел літератури 
 
1. Конституція України (Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30, 
ст. 141). (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-
%D0%B2%D1%80#Text). 
2. Цивільний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2003, 
№№ 40-44, ст.356). (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text). 
3. Господарський кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 
2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст.144).  
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text). 
4. Земельний кодекс України (Відомості Верховної Ради України, 2002, 
№ 3-4, ст.27). (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text). 
5. Про Генеральну схему планування території України (Відомості 
Верховної Ради України, 2002, N 30, ст.204) - Закон № 3059-III від 07.02.2002. 
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text). 
6. Про основи містобудування (Відомості Верховної Ради України, 1992, 
№ 52, ст.683) - Закон № 2780-XII від 16.11.1992.  
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text). 
7. Про регулювання містобудівної діяльності (Відомості Верховної Ради 
України, 2011, № 34, ст.343) - Закон № 3038-VI від 17.02.2011.  
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text). 
8. Про будівельні норми (Відомості Верховної Ради України, 2010, № 5, 
ст.41) - Закон № 1704-VI від 05.11.2009.  
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1704-17#Text). 
9. Про землеустрій - Закон № 858-IV від 22.05.2003 (Відомості 
Верховної Ради України), 2003, № 36, ст.282).  
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text). 
10. ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на 
будівництво".  
54 
(URL: https://e-
construction.gov.ua/laws_detail/3192355188719486804?doc_type=2). 
11. ДБН А.2.1-1:2014 "Інженерні вишукування для будівництва". (URL: 
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3074132130146550876?doc_type=2). 
12. ДБН В.1.3-2:2010 "Геодезичні роботи у будівництві". (URL: https://e-
construction.gov.ua/laws_detail/3199637436816688486?doc_type=2). 
13. Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 
1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) / Наказ Головного управління геодезії, 
картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 р. № 56. 
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98#Text). 
14. Порядок використання Державної геодезичної референцної системи 
координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою / Наказ Міністерства 
аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 № 509. (URL: 
https://kyivska.land.gov.ua/pro-zatverdzhennia-poriadku-vykorystannia-
derzhavnoi-heodezychnoi-referentsnoi-systemy-koordynat-usk-2000-pry-
zdiisnenni-robit-iz-zemleustroiu/). 
15. Умовні знаки для топографічних планів масштабів 1:5000, 1:2000, 
1:1000, 1:500. К.: Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. 
– 108 с. (URL: https://gki.com.ua/files/page/Um_znaki_5000-500_St360-413.pdf). 
16. ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва". (URL: 
https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3113373519350597353?doc_type=2). 
17. Ратушняк Г.С. Геодезичне забезпечення будівництва. Частина 2. : 
навчальний посібник / [Ратушняк Г. С., Панкевич О. Д., Бікс Ю. С., Вовк Т. 
Ю.] – Вінниця : ВНТУ, 2014. – 99 с.  
(URL: https://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/2015/Ratyshnyak_P2_2014_99.pdf). 
18. Геодезичний енциклопедичний словник / за ред. В. Літинського. – 
Львів : Євросвіт. 2001. 668 с.  
(URL: https://studfile.net/preview/6654807/page:6/). 
19. Баран П.І. Інженерна геодезія: Монографія. - К.: ПАТ "ВІПОЛ", 2012. 
- 618 с. 
55 
20. Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності». 
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222-19#Text). 
21. Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну 
діяльність». (URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text). 
22. Порядок виконання підготовчих та будівельних робіт. Постанова 
Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. № 466. (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF#Text). 
23. Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. 
(URL: https://e-construction.gov.ua/). 
24. А. Анненков, Р. Дем’яненко, Н. Куліченко. Геодезичний моніторинг 
будівель, пошкоджених внаслідок військових дій, з використанням ВІМ-
технологій. // Сучасні досягнення геодезичної науки та виробництва, випуск 
ІІ (46), 2023. С. 85-94. 
25. Геоінформаційні системи і бази даних : монографія / В. І. 
Зацерковний, В. Г. Бурачек, О. О. Железняк, А. О. Терещенко. – Ніжин : НДУ 
ім. М. Гоголя, 2014. – 492 с. (https://core.ac.uk/download/pdf/286619051.pdf). 
26. Світличний О.О., Плотницький С.В. Основи геоінформатики: 
Навчальний посібник / За заг. ред. О.О. Світличного. - Суми: ВТД 
«Університетська книга», 2006. - 295 с. 
27. Баран П.І. Топографія та інженерна геодезія: підруч. для студ. геодез. 
і негеодез. спец. ВНЗ / П.І. Баран, М.П. Марущак. – К.: Знання України, 2015. 
463 с. 
28. Публічна кадастрова карта України. (URL: https://kadastrova-
karta.com/). 
29. Геопортал Державної геодезичної мережі України: (URL: 
https://dgm.gki.com.ua). 
30. Digitals. Использование в геодезии, картографии и землеустройстве 
/ Федоров Д. – Винница : ООО «Аналитика», 2015. – 354 с. (URL: 
https://www.vinmap.net/). 
31. Програмний пакет «PIX4Dmapper». (URL: https://www.pix4d.com/). 
56 
32. Програмний пакет «AutoCAD». (URL: https://www.autodesk.com/). 
33. Програмний пакет «QGIS». (URL: https://qgis.org/). 
34. Програмний пакет «ArcGIS».  
(URL: https://www.arcgis.com/index.html). 
35. Програмний пакет «MapInfo Professional».  
(URL: https://softico.ua/uk/mapinfo-pro-desktop-gis/). 
36. Програмний пакет GRASS GIS. (URL: https://grass.osgeo.org/). 
37. Збірник цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва. 
Частина V – VIII. (URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc=5566). 
38. Збірник цін на вишукувальні роботи для капітального будівництва. 
(URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0014-09#Text). 
39. ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці 
і промислова безпека у будівництві. Основні положення. (НПАОП 45.2-7.02-
12)».  
(URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=25399). 
40. ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні 
вимоги».  
(URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=68456). 
41. ДБН В.1.2-9:2021 «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека і 
доступність під час експлуатації».  
(URL: https://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=98034). 
42. Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні (URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0252-15#Text). 
43. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними 
дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПІН 
3.3.2.007-98). (URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-98#Text).