Технологія зведення покрівельних покриттів із системою озеленення

Шарий, Олександр Миколайович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7018

Title:	Технологія зведення покрівельних покриттів із системою озеленення
Authors:	Юрко, Олексій Акакієвич Шарий, Олександр Миколайович
Keywords:	технологія влаштування покрівель;системи озеленення;експлуатовані покрівлі;зелені покрівлі;покрівельні конструкції
Issue Date:	Jan-2026
Abstract:	Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними тенденціями розвитку будівництва, що передбачають впровадження енергоефективних та екологічно орієнтованих рішень у проєктуванні й зведенні будівель. В умовах зростання щільності забудови урбанізованих територій та обмеженості вільних площ особливого значення набуває використання експлуатованих покрівель із системами озеленення як засобу покращення мікроклімату, екологічного стану та комфортності міського середовища. Застосування систем озеленення на покрівлях будівель потребує використання спеціальних конструктивно-технологічних рішень, оскільки традиційні технології влаштування покрівельних покриттів не завжди відповідають вимогам експлуатаційної надійності, довговічності та функціональності таких систем. Наявність багатошарової конструкції, додаткових навантажень від ґрунтового шару та рослинності, а також вимоги до водовідведення й гідроізоляції істотно впливають на склад, послідовність і параметри технологічних процесів. Влаштування систем озеленення на покрівлях, як правило, призводить до зростання трудомісткості та тривалості будівельних робіт, що обумовлює необхідність удосконалення технологій їх виконання. У зв'язку з цим актуальним є дослідження та обґрунтування раціональних технологічних параметрів зведення покрівельних покриттів із системами озеленення з метою зниження додаткових витрат і підвищення ефективності будівельного виробництва.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7018
Appears in Collections:	192 Будівництво та цивільна інженерія (Промислове і цивільне будівництво)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Кваліфікаційна робота магістра Шарий О.М. МГБ-404.pdf Restricted Access		2.79 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

Міністерство освіти і науки України
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва і раціонального природокористування
Кафедра промислового та цивільного будівництва

«ДО ЗАХИСТУ ДОПУСТИТИ»
Завідувач кафедри ПЦБ
Сергій ПРЯНИК
_________________________
“___“________________2026р.

Пояснювальна записка
До кваліфікаційної роботи магістра
магістр
(освітній рівень)
На тему «Технологія зведення покрівельних покриттів із системою
озеленення»

Виконав: здобувач вищої освіти 2 курсу, групи МГБ-404
спеціальності 192 – Будівництво та цивільна інженерія,
освітня програма «Промислове та цивільне будівництво»
_____________ Шарий О.М.
(підпис) (прізвище, ініціали)
Керівник кваліфікаційної роботи магістра
к.т.н., асистент Пономаренко І.О. ___________
(науковий ступінь,вчене звання, прізвище, ініціали) (підпис)
Рецензент кваліфікаційної роботи магістра
____________________________________
(посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали)

Черкаси 2026р.

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................. …4
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ОБЛАСТІ
ТЕХНОЛОГІЙ ПОКРІВЕЛЬНИХ ПОКРИТТІВ ІЗ СИСТЕМОЮ
ОЗЕЛЕНЕННЯ ................................................................................................... 6
1.1 Розвиток вітчизняної й закордонної нормативної бази, яка спонукає до
адаптації «зелених» технологій у сучасному
будівництві………………………………………………………………………..6
1.2 Наукові дослідження й розробки в області вдосконалювання
експлуатованих покриттів цивільних будинків………………………………..7
1.3 Загальні принципи й особливості влаштування експлуатованих
покрівельних покриттів із системами озеленення……………………………13
1.4 Формування основних підходів до розробки технології влаштуванню
покрівельних покриттів з модульними системами озеленення……………...19
Висновки до розділу 1…………………………………………………….24
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ
ВЛАШТУВАННЯ ПОКРІВЕЛЬНИХ ПОКРИТТІВ ІЗ СИСТЕМОЮ
ОЗЕЛЕНЕННЯ …………….……………………………………………..…....24
2.1 Особливості конструктивно-технологічного рішення покрівельних
покриттів з системою озеленення…………………………………...…...........24
2.2 Визначення складу й послідовності технологічних процесів і операцій
по влаштуванню експлуатованих покриттів з системами
озеленення…………………………………………………………………........27
2.3 Упорядкування робочих операцій технологічних процесів
влаштуванню систем озеленення……………………………………………..33
Висновки до розділу 2…………………………………………………....39

2

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ВЛАШТУВАННЯ ПОКРИТТЯ ІЗ
СИСТЕМАМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ……………………………………………...39
3.1 Технологічна послідовність провадження робіт по влаштуванню
покрівельних покриттів із системами озеленення .......................................... 39
3.2 Дослідження технологічних процесів монтажу модульних систем
озеленення покрівлі методом хронометражних вимірів ................................. 49
3.3 Визначення чисельного й кваліфікаційного складу ланки виконавців
процесу влаштування покрівельного покриття з модульною системою
озеленення………………..………………………………………………… ...... 57
3.4 Формалізація технологічного процесу влаштування покрівельних
покриттів з модульною системою озеленення………………………………..66
3.5 Іноваційна технологія влаштування покрівель с озелененням так звана
« гібридна зелена покрівля»……………………………………………………75
Висновки до розділу 3 ................................................................................ 80
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВЛАШТУВАННЯ
МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПОКРІВЕЛЬНИХ ПОКРИТТІВ З
ОЗЕЛЕНЕННЯМ.……………………………………….……………….…….81
4.1 Техніко-економічне порівняння технологічних рішень
експлуатованих покрівельних
покриттів………………………………….………..……………………………81
4.2 Розрахунок економічного ефекту від впровадження технологічних
рішень технології влаштування покрівель житлових будівель з системами
озеленення……………………...…………………………..……………………...84
Висновки до розділу 4………………………………………………………......90
5. Загальні висновки…………………………………………………….. 91
6. Список використаних джерел…………………………………………94
ДОДАТОК А…………………………………………………………….. 101
3

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена сучасними тенденціями
розвитку будівництва, що передбачають впровадження енергоефективних та
екологічно орієнтованих рішень у проєктуванні й зведенні будівель. В
умовах зростання щільності забудови урбанізованих територій та
обмеженості вільних площ особливого значення набуває використання
експлуатованих покрівель із системами озеленення як засобу покращення
мікроклімату, екологічного стану та комфортності міського середовища.
Застосування систем озеленення на покрівлях будівель потребує
використання спеціальних конструктивно-технологічних рішень, оскільки
традиційні технології влаштування покрівельних покриттів не завжди
відповідають вимогам експлуатаційної надійності, довговічності та
функціональності таких систем. Наявність багатошарової конструкції,
додаткових навантажень від ґрунтового шару та рослинності, а також
вимоги до водовідведення й гідроізоляції істотно впливають на склад,
послідовність і параметри технологічних процесів.
Влаштування систем озеленення на покрівлях, як правило, призводить
до зростання трудомісткості та тривалості будівельних робіт, що обумовлює
необхідність удосконалення технологій їх виконання. У зв'язку з цим
актуальним є дослідження та обґрунтування раціональних технологічних
параметрів зведення покрівельних покриттів із системами озеленення з
метою зниження додаткових витрат і підвищення ефективності будівельного
виробництва.
Ціль роботи - підвищення технологічності зведення експлуатованих
покрівельних покриттів із системами озеленення на основі формування
науково-обґрунтованих раціональних технологічних параметрів і способів
організації й провадження робіт
Завдання роботи:
1. Аналіз нормативної бази та наукових досліджень в області
4

технологій «зеленого» будівництва.
2. Вивчення й порівняльний аналіз основних структурних
елементів технологічних процесів і операцій при влаштуванні різних видів
експлуатованих покрівель із системами озеленення
3. Формування складу й послідовності технологічних процесів і
операцій для влаштування експлуатованих покрівель саме з модульними
системами озеленення
4. Організаційно-технологічне й функціональне моделювання
технологічних процесів і операцій
5. Проведення хронометражних вимірів і визначення раціональних
параметрів технологічних процесів (часу, трудомісткості) при монтажі
покрівель з модульними системами
6. Розробка показників оцінки технологічності влаштування
покрівельних покриттів з модульними системами озеленення.

5

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ОБЛАСТІ
ТЕХНОЛОГІЙ ПОКРІВЕЛЬНИХ ПОКРИТТІВ ІЗ СИСТЕМОЮ
ОЗЕЛЕНЕННЯ
1.1 Розвиток вітчизняної й закордонної нормативної бази, яка
спонукає до адаптації «зелених» технологій у сучасному будівництві
Сучасна покрівельна індустрія демонструє стрімке зростання інтересу до
систем озеленення, що підтверджується досвідом розвинених країн та
результатами профільних форумів. Масштабність впровадження таких рішень
ілюструє приклад Нью-Йорка (понад 8000 об'єктів) та законодавчі ініціативи
Німеччини, де озеленення дахів є обов'язковою вимогою. Розвиток нормативної
бази в цій сфері зумовлений посиленням стандартів енергоефективності,
безпеки та екологічності будівництва.
На міжнародному рівні ключові методи оцінювання екологічної стійкості
будівель регулюються інституціями, створеними за участі Американської ради
з екологічного будівництва та LEED [52]. Паралельно триває активна
стандартизація технологій «зелених» покрівель у країнах Європи. Важливу
роль у розвитку галузі відіграють спеціалізовані структури, як-от німецька
організація FLL, що забезпечує науково-практичне підґрунтя для реалізації
проєктів з озеленення фасадів та покрівельних покриттів.

Рисунок 1.1 - Системи зелених дахів, інтегровані в Гамбурзі, Німеччина
6

В Італії діє профільний стандарт — «Керівництво з проектування,
моніторингу, влаштування та обслуговування зелених дахів». Документ
встановлює комплексні критерії планування та експлуатації, сприяючи
впровадженню інноваційних рішень у будівництві покрівель із системами
озеленення.
Відповідно до нормативних вимог, технологія влаштування таких
покриттів передбачає послідовне виконання десяти основних шарів:
1. Експлуатаційне покриття, стійке до розрахункових навантажень.
2. Водонепроникна мембрана (бітумна або ПВХ), що забезпечує
герметичність конструкції.
3. Протикореневий бар’єр, що захищає гідроізоляцію від пошкодження
корінням.
4. Захисний шар, що нівелює ризики механічного руйнування мембрани.
5. Дренажна система для ефективного відведення надлишкових опадів.
6. Водоакумулюючий шар для збору та утримання вологи.
7. Фільтраційний геотекстиль, що запобігає замулюванню дренажу.
8. Поживний субстрат на основі пемзи, торфу та природних волокон.
9. Родючий шар ґрунту.
10. Рослинний покрив (безпосередньо озеленення).
Така багатошарова структура гарантує надійний захист несучих
елементів покрівлі.
1.2 Наукові дослідження й розробки в області вдосконалювання
експлуатованих покриттів цивільних будинків
Ретроспективний аналіз свідчить, що прототипами сучасних еко-
покрівель були «висячі сади» Семіраміди (близько 600 р. до н.е.). Традиційно
мох і дерен використовувалися для термоізоляції житла в країнах Скандинавії.
Соціально-економічний запит на створення садів-терас у Західній Європі
7

сформувався у XVII ст., а в XVIII ст. К. Рабітц реалізував відомий проект саду
на даху в Берліні.
Згідно з дослідженнями Р. Шуберта та М. Майстерхауза, 150 м²
трав’яного покриття забезпечують річну норму кисню для 100 осіб. Покрівля
площею 48 м² за інтенсивністю кисневироблення еквівалентна дереву з
діаметром крони 10 м. Залежно від типу, зелена покрівля акумулює 40–80%
опадів, включаючи їх у природний кругообіг, тоді як звичайний плоский дах
повертає в атмосферу менше 1% вологи.
Сучасний «будівельний бум» у Європі призводить до скорочення
природних масивів, що робить озеленення покрівель ефективним
компенсаційним заходом. Крім естетичної функції, експлуатовані дахи (тераси,
оранжереї, зони відпочинку) вирішують проблему критичного перегріву
поверхонь, що влітку сягає понад 80°С. Насадження забезпечують додаткову
звукоізоляцію, пилопоглинання та підтримують біорізноманіття міського
середовища.
Проєктування таких систем потребує вирішення низки технічних завдань,
зокрема забезпечення стійкості до постійної вологості та циклів
заморожування-відтавання, які руйнують структуру утеплювача. Несучі
конструкції повинні бути розраховані на сукупну вагу субстрату, рослинності,
снігове та вітрове навантаження.
Особливу увагу слід приділяти захисту гідроізоляції від мікроорганізмів,
хімічних сполук та проростання коренів. Встановлено, що стандартні бітумні
мембрани руйнуються корінням протягом шести тижнів. Для запобігання
біодеструкції розроблено бітумно-полімерні матеріали з гербіцидними
(антикореневими) добавками, що розподілені по всій товщі мембрани. Також
для захисту застосовують мідну фольгу або сучасні полімерні мембрани, які
виконують функцію надійного гідроізоляційного бар'єру.
8

Рисунок 1.2 – Система гідроізоляційного килима покрівлі с
озелененням
Впровадження систем озеленення на існуючих будівлях вимагає
попередньої технічної експертизи покрівлі. Ремонтні роботи необхідно
завершити до початку монтажу, оскільки подальше відновлення герметичності
багатошарового покрівельного «пирога» потребує значних витрат та зусиль.
Найбільш вразливими зонами є місця примикання до вертикальних поверхонь,
де край гідроізоляції має бути обов'язково піднятий вздовж стіни. Суворе
дотримання проєктних вимог є обов'язковим: порушення технології спричиняє
протікання, деструкцію несучих елементів, а також деградацію рослинного
шару внаслідок загнивання або вимерзання.

Рисунок 1.3 – Влаштування зеленого насадження зеленої покрівлі
9

Сучасні системи озеленення покрівель класифікують на два основні типи
за функціональним призначенням та особливостями експлуатації:
1. Інтенсивний тип. Являє собою повноцінний ландшафтний сад із
використанням чагарників та дерев висотою до 4 м. Така конструкція
передбачає значне навантаження на будівлю (від 150 до 750 кг/м²), що потребує
відповідної несучої здатності. Технологічне рішення дозволяє облаштування
водойм, малих архітектурних форм та пішохідних зон. Товщина родючого шару
в таких системах може перевищувати 1 м, дренажного модуля — 20 см, а
обов'язковою умовою є наявність автоматичного поливу.
2. Екстенсивний тип. Базується на використанні низькорослого
трав'яного покриву або висадці рослин у спеціальні контейнери. Такий дах не
розрахований на масове перебування людей, а пересування допускається лише
технічними доріжками. Для екстенсивного озеленення обирають невибагливі
ґрунтопокривні культури (седуми, ломикамені, трави), здатні витримувати
дефіцит вологи та значні температурні коливання без спеціального догляду.

Рисунок 1.4 – Загальний вид покрівлі с озелененням

10

Для захисту покрівельної основи від біодеструкції використовують
спеціальні протикореневі плівки. З метою раціонального розподілу тиску
вегетаційного шару застосовують геотекстиль, фізико-технічні параметри якого
(щільність, структура) корелюють із проєктним навантаженням. На покрівлях із
нахилом менше 4% обов’язковим є облаштування дренажної системи для
запобігання застою вологи та перевантаження конструкції. Вегетаційне
середовище формують із субстрату товщиною 5–20 см; при мінімальній
товщині до 10 см шар має бути високомінералізованим. Для запобігання
змішуванню фракцій субстрат і дренаж розділяють фільтруючим геотекстилем.
Екстенсивне озеленення є найбільш технологічним рішенням для
промислових та цивільних об’єктів завдяки малій вазі конструкції (до 60 кг/м² у
вологонасиченому стані) та спрощеному монтажу. На плоских покрівлях такі
зони можна ефективно комбінувати з пішохідними доріжками та елементами
благоустрою. Економічна доцільність системи підтверджується зниженням
витрат на опалення та кондиціювання, а високі ізоляційні властивості
забезпечують довговічність покрівельного пирога. Окрім естетичних переваг,
такі покриття покращують мікроклімат, усуваючи проблему перегріву бітумних
матеріалів.
Європейський досвід, зокрема використання німецьких систем FlorDepot,
дозволяє озеленювати навіть скатні покрівлі з кутом нахилу до 45°. Сучасні
розробки також включають трансформовані фасадні системи, що інтегруються
з вентильованими фасадами. Основні ризики при експлуатації пов’язані з
порушенням технології монтажу або помилками в розрахунках навантаження
на кроквяну систему та плити перекриття. Для збереження цілісності покриття
необхідний періодичний моніторинг з метою видалення самосіву деревних
рослин, здатних пошкодити структуру покрівлі.
Традиційно рослинність на даху вважалася ознакою аварійності, проте
дефіцит вільного простору в мегаполісах змушує переглянути функціональне
призначення покрівлі. Поєднання надійної гідроізоляції з екологічними та
11

естетичними перевагами «живого» покриття є не лише можливим, а й
необхідним заходом, підкріпленим успішним світовим досвідом.
Наразі сформовані всі передумови для впровадження зелених покрівель, а
саме:
1. Критичний стан екології у містах, що потребує дієвих заходів з
очищення середовища;
2. Урбаністична одноманітність та дефіцит рекреаційних зон, що
негативно впливає на психоемоційний стан населення;
3. Наявність адаптованого світового досвіду та інноваційних
матеріалів, що дозволяють вирішувати складні інженерні завдання.
Сучасна концепція систем озеленення, розроблена в Німеччині у 1960-х
роках, сьогодні базується на використанні полімерних гідроізоляційних
матеріалів. Такі рішення стають дедалі затребуванішими завдяки низці техніко-
експлуатаційних переваг. Впровадження зелених покрівель забезпечує:
 Захист матеріалів від перегріву та УФ-випромінювання, що суттєво
подовжує термін їх експлуатації;
 Зниження температури міського повітря в літній період (в
середньому на 1°С);
 Нівелювання емісії небезпечних летючих сполук, характерних для
бітумних покриттів;
 Очищення повітряних потоків (уловлювання до 50% пилу та
зниження концентрації мікроорганізмів);
 Продукцію кисню (150 м² газону забезпечують річну потребу для
ста осіб);
 Покращення звукоізоляції та зниження шумового фону на 2–10 дБ;
 Регулювання вологості повітря за рахунок випаровування вологи з
субстрату;
 Підвищення вогнестійкості покрівельної конструкції та запобігання
поширенню полум’я.
12

В умовах щільної забудови та високої вартості земельних ресурсів, зелені
покрівлі є оптимальним інструментом компенсації антропогенного впливу на
природу, дозволяючи створювати повноцінні рекреаційні зони на раніше
неексплуатованих площах.

Рисунок 1.5 - Системи рослинності на дахах та фасадах будинків
У скандинавських країнах, зокрема в Норвегії, рівень впровадження
експлуатованих зелених покрівель сягає 90% від загального обсягу забудови.
Технологічним лідером галузі є Німеччина, де розроблено та впроваджено
профільні стандарти якості. Щорічне зростання площ систем озеленення в
Німеччині становить близько 13,5 млн м^2, що охоплює 14% від загальної
кількості нових будівельних об'єктів у країні.
1.3 Загальні принципи й особливості влаштування
експлуатованих покрівельних покриттів із системами озеленення
13

Впровадження покрівельних систем із озелененням набуло значного
поширення у сучасному цивільному будівництві, що відповідає світовим
еко-тенденціям. Конструкція таких дахів базується на багатофункціональній
пошаровій структурі, де кожен елемент забезпечує теплоізоляцію,
гідроакумуляцію або створює живильне середовище для вегетації. Типова
багатокомпонентна схема «зеленої» покрівлі включає наступні елементи:
вегетаційний субстрат, фільтраційний шар, дренажний модуль, гідро- та
теплоізоляційні шари (рис. 1.3).

Рисунок 1.6– Конструктиве рішення багатошарового дах із системами
озеленення.
Використовувані будівельні матеріали та проєктні параметри споруд із
системами озеленення мають суворо відповідати чинним галузевим
стандартам [10-12, 56]. Склад вегетаційного шару адаптується до
кліматичних умов і зазвичай включає невибагливі види (седуми, мохи).
Вибір типу озеленення (інтенсивне, напівінтенсивне чи екстенсивне)
безпосередньо визначає товщину субстрату. Для мінімізації навантаження
на несучі конструкції до ґрунту додають легкі пористі наповнювачі: торф,
пісок та неорганічні компоненти.
Фільтрувальну функцію забезпечує термоскріплений нетканий
геотекстиль, стійкий до ультрафіолету, біодеструкції та агресивних середовищ.
14

Для відведення надлишкової вологи та додаткового протикореневого захисту

застосовують дренажні шари з гранул пінополістиролу гідроізоляційних
матеріалів з металевим покриттям або скловолокна.
Гідроізоляційний комплекс, переважно на основі бітумно-полімерних
матеріалів, реалізується за такими технологічними схемами:
1. Бітумно-полімерні мембрани з інтегрованим антикореневим
захистом;
2. Мембранні матеріали з алюмінієвим або мідним фольгуванням;
3. Напилювана рідка гума;
4. Поліетиленові плівки високої щільності.
Термоізоляцію облаштовують із піноскла, піностиролбетону або перліту.
В інверсійних покрівлях ефективно використовують плити екструдованого
пінополістиролу (XPS) або мінеральну вату. Параметри товщини шарів
визначаються теплотехнічним розрахунком.
Модульні рішення дозволяють суттєво знизити трудомісткість монтажу
та загальну вартість проєкту. Кожен модуль конструктивно поєднує лоток,
дренажний елемент, мембрану та субстрат із рослинністю. Для зменшення
навантаження та спрощення експлуатації в сучасній практиці часто
застосовують покриття на регульованих опорах (рис. 1.4). Слід зауважити, що
окремі теоретичні аспекти даної технології відображені у працях іноземних
дослідників [37].

Рисунок 1.7 - Система покрівлі з модульною системою озеленення із
застосуванням регульованих опор:
15

1 — покриття основи; 2 — гідроізоляційний шар; 3 — ґратчастий
настил; 4 — потоки води; 5— дренажний шар; 6 — живильна; середовище 7
— низькорослі рослини; 8 — модуль із рослинністю; 9 — закріпний
елемент; 10 — ободок; 11 — сполучний Влаштування; 12 — шланг; 13 —
трубки доставки води до систем поливу; 14 — перфорована кришка; 15 —
трубки краплинного зрошення; 16 — панелі сонячних батарей; 17 —
спринклер; 18 - регульована опора.
Конструктивні рішення модульних систем можуть передбачати
використання біорозкладних матеріалів для основи та периметральних стінок
(рис. 1.5). Перфорована поверхня дна модуля забезпечує безперешкодну
інфільтрацію вологи. Внутрішня водопроникна мембрана виконує функцію
селективного фільтра: вона вільно пропускає воду, але запобігає виходу
кореневої системи за межі модуля.
Дренажний елемент, розташований безпосередньо під мембраною,
забезпечує ефективне відведення надлишкових опадів із лотка до загальної
водостічної системи. Гнучкість геометричних параметрів та конфігурацій
модулів дозволяє реалізовувати як суцільне, так і локальне покриття
покрівельної площі (рис. 1.6). Такі модульні одиниці можуть бути оптимізовані
для висадки рослин або акумуляції водних ресурсів, що робить їх ефективною
альтернативою традиційним багатошаровим системам.
16

Рисунок 1.8. - Модульна система озеленення зі стінками й із дном з
біорозчинна матеріалу: А - внутрішні й зовнішні стінки модулів; Б -сполучні
елементи модулів

Рисунок 1.9 - З'єднання модулів покрівлі із системами озеленення: А
внутрішні й зовнішні стінки модулів; Б - сполучні елементи модулів
Конструкції експлуатованих покрівель із системами озеленення
реалізуються за традиційною (гідроізоляція поверх теплоізоляції) або
17

інверсійною схемою (утеплювач над гідроізоляційним шаром). Відповідно до
типологічної схеми (рисунок 1.7), розрізняють наступні типи покриттів:
 інтенсивні покрівлі;
 напівінтенсивні системи;
 екстенсивні покрівлі;
 суцільні килимові покриття;
 модульні конструкції.
Інтенсивні покрівлі передбачають висадку чагарників і дерев, що створює
значне навантаження на несні елементи (товщина субстрату 0,2–0,6 м). Вага
таких систем у сухому стані становить 175–500 кг/м². Даний тип, як і
напівінтенсивний, потребує додаткових витрат на регулярне обслуговування.
В екстенсивних системах товщина ґрунтового шару не перевищує 0,15 м,
що дозволяє висадку лише низькорослої флори. На відміну від інтенсивного
типу, тут часто застосовують інверсійну схему для захисту гідроізоляції від
пошкоджень. Для ефективного водовідведення кут нахилу має становити 5–8°;
при ухилі понад 12° обов’язковим є використання георешіток або поперечних
фіксаторів для утримання субстрату.
Згідно з класифікацією [10], виділяють наступні групи субстратів та їх
компонентів:
 ґрунти (збагачені шари);
 сипучі речовини (мінеральні суміші з різним рівнем вмісту
органіки);
 субстрати (на основі мінеральних волокон або модифікованих
піноматеріалів);
 вегетаційні мати (із гранульованими сумішами або органічними
добавками).
У зв'язку з вимогами до змісту органічних речовин залежно від
щільності субстрату необхідно також розрізняти:
- субстрати, щільністю менш, чим 0,8 кг/ куб.м (у сухому виді);
18

- субстрати, щільністю більш 0,8 кг/ куб.м (у сухому виді).
Вибір складу та локалізації субстрату обумовлений функціональним
типом озеленення покрівлі. При товщині вегетаційного шару понад 35 см
необхідно мінімізувати частку органічних речовин або застосовувати
двошарову структуру засипки. У такому разі нижній горизонт субстрату
повинен характеризуватися гранично низьким вмістом органіки.
Проєктування екстенсивних та інтенсивних покрівельних систем потребує
суворого дотримання нормативних вимог щодо граничних навантажень і
механічних впливів на конструкцію.
1.4 Формування основних підходів до розробки технології
влаштування покрівельних покриттів з системами озеленення
Влаштування модульних систем озеленення на похилих покрівлях
передбачає використання спеціалізованих опорних елементів. Базовим
структурним компонентом є багатокутний або округлий модуль-лоток, що за
допомогою замкових з'єднань формує суцільне килимове покриття. Монтаж
таких систем допускається на поверхнях із ухилом до 20%. Мобільність та
збірно-розбірна конструкція модулів є суттєвою перевагою при проведенні
робіт у складних кліматичних умовах, зокрема в зимовий період. Ця
технологія є оптимізованою системою зведення зелених покрівель,
адаптовану для експлуатованих терас та інших типів покриттів. <», «Т», «+»
або «В» - образне позиціонування, дозволяє використовувати ефективну
систему водовідведення з покрівлі або поверхні терасового покриття.
19

Рисунок 1.10 -Основні елементи покрівлі з cистемою озеленення
Модульні елементи характеризуються малою вагою та мобільністю,
що дозволяє проводити локальне обслуговування або ремонт покрівельної
основи без повного демонтажу системи. Застосування модулів підвищує
адаптивність конструктивних рішень та розширює вибір матеріалів для
облаштування експлуатованих зелених покрівель [36, 38]. Попри динамічне
вдосконалення технологій та методів організації робіт у цій галузі, науково-
практична база даного напряму залишається недостатньо висвітленою, що
підкреслює актуальність подальших досліджень.
Таблиця 1.1 - Оцінка конструкції покриттів покрівельної системи з
ландшафтним дизайном та озелененням

Типи Рулонне Інтенсивний Інтенсивний Екстенсивний Підлоги-
дахів/ покрівельне тип тип тип інтенсивний
Шар покриття попкорківреилтьтня озг о покрівельного покрівельного тип
покрів модульної покриття з покриття з покрівельного
л і системою модульної модульної покриття з
озеленення системою системою модульної
озеленення озеленення
(тип А) (тип D)
(тип В) (тип С)
20

Рослинний Седуми, Седуми, Трав'яний Седуми
Шар 1 багатолітники, багатолітники
Шар 1 шар покрив
чагарники чагарники
Живильне Модуль А з Модуль В з Модуль C з Модуль D з
Шаарр 22 середовище наповненням наповненням наповненням наповненням
Фільтруючий
Шар 3 шар у вигляді
мембрани
Дренажний
Шар 4
шар
Захисний шар
Шар 5
( від коріння)
Шар 6 Шар Шар Шар Шар Шар
теплоізоляції теплоізоляції теплоізоляції теплоізоляції теплоізоляції

Шар 7 Гідроізоляція Гідроізоляція Гідроізоляція Гідроізоляція Гідроізоляція
Шар 8 Покриття осн. Покриття осн. Покриття осн. Покриття осн. Покриття осн.

Відповідно до наведеного аналізу покрівельні покриття з модульними
системами озеленення представлені наступними елементами:
Модульні ландшафтні системи представлені такими елементами:
- Модуль А - квадратний лоток, 500 x 500 x 100 мм;
- Модуль B - квадратний лоток, 500 x 500 x 150 мм;
- Модуль С - Лівий S-подібний модуль - квадратний лоток, 400 x 400 x
100 мм;
- Модуль D - лоток із заокругленими краями, 400 x 500 x 100 мм.
Аналіз таблиці 1.1 підтверджує техніко-економічну перевагу модульних
систем озеленення, де одиничний модуль виступає багатофункціональним
елементом конструктивної системи покрівлі. Він інтегрує властивості
поживного субстрату, фільтрувальної мембрани, дренажного та
коренестійкого шарів. Сучасна технологія влаштування таких покриттів
21

передбачає використання регульованих опор (рисунок 1.11), що дозволяє
оптимізувати розподіл навантаження та забезпечити високу експлуатаційну
надійність системи.

Рисунок 1.11 – Процеси влаштування покрівлі з озелененням
використовуючи модулі
Об’єктами-аналогами для дослідження обрано конструктивно-
технологічні рішення влаштування пласкої покрівлі (ухил до 3%, висота до 15
м) на залізобетонній основі площею 100 м². Порівняльний аналіз параметрів та
ефективності проводився для трьох типів експлуатованих покриттів:
1. Система озеленення на регульованих опорах із використанням модульних
конструкцій;
2. Рулонне бітумно-полімерне покриття, що наплавляється на основу;
3. Покрівля із застосуванням мастичних матеріалів.
Оцінка базувалася на аналізі технологічних циклів та трудомісткості
процесів. Типова структура даху включає пароізоляцію, теплоізоляційний шар,
гідроізоляцію та опорну конструкцію (збірні залізобетонні плити або монолітне
перекриття).
22

Оптимальним технологічним рішенням визначено монтаж модульної
системи озеленення на регульованих опорах. Висока ефективність конструкції
зумовлена відсутністю потреби у ряді трудомістких операцій, оскільки
рослинний модуль частково перебирає на себе функції ізоляційних шарів.
Трудові витрати на влаштування такої ландшафтної системи складають 9,66
люд.-год/100 м², що на 70% нижче порівняно зі складними експлуатованими
аналогами. При цьому найбільш швидким залишається процес укладання
рулонних бітумно-полімерних матеріалів (витрати праці на 16% менші, ніж у
систем озеленення).
Однак для даху такого типу буде необхідно значні витрати на
підготовку до монтажних робіт (рисунок 1.10).

Рисунок 1.12 - Діаграма витрат на оплату праці на одиницю продукції для
влаштування даху з озелененням, люди-години/ 100 м²
Визначення показників трудомісткості підготовчих та основних робіт
із влаштування покрівлі з системою озеленення (рис. 1.12) виконано на
основі чинних ресурсних елементних кошторисних норм (РЕКН) та
галузевих виробничих нормативів часу.
Масштабне практичне впровадження систем озеленення на
23

регульованих опорах потребує ґрунтовного вивчення параметрів і
характеристик технологічних циклів. Це дозволить сформувати актуальну
нормативно-регламентну базу та оптимізувати процеси зведення таких
конструкцій.
Висновки з розділу 1.
1. Аналіз нормативно-технічної бази та наукових доробок у сфері
модернізації експлуатованих покрівель із системами озеленення підтвердив
необхідність дослідження специфічних технологічних операцій.
Регламентація організаційно-технологічного проєктування вимагає точного
визначення ключових параметрів: трудомісткості, тривалості робіт та
необхідних засобів механізації.
2. Закордонна практика стандартизації «зеленого» будівництва
базується здебільшого на рейтингових системах та добровільній
сертифікації. Технічні й технологічні вимоги залишаються нечисленними та
мають обмежений територіальний характер, оскільки орієнтовані на
специфічні кліматичні умови окремих регіонів.
3. Дослідження технологічних параметрів влаштування
експлуатованих покрівель із системами озеленення формує аналітичну базу
для організаційно-технологічного моделювання, що дозволяє приймати
обґрунтовані та раціональні рішення у цій сфері.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ
ВЛАШТУВАННЯ ПОКРІВЕЛЬНИХ ПОКРИТТІВ ІЗ СИСТЕМОЮ
ОЗЕЛЕНЕННЯ
2.1 Особливості конструктивно-технологічного рішення
покрівельних покриттів з системою озеленення
«Зелений дах» – це дах, покритий живими рослинами. Це можуть бути
рослини в контейнерах або посаджені безпосередньо в землю. Кожен
24

«зелений дах» складається з кількох шарів (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 – Склад зеленого даху
1. Несуча основа — конструктивний елемент даху, що потребує
влаштування мінімального ухилу в бік системи водовідведення.
2. Гідроізоляційний шар — захисний бар'єр, що запобігає інфільтрації
вологи в конструкції будівлі. Способи реалізації:
3. Полімерно-бітумні мембрани з екологічним протикореневим
захистом;
4. Мембрани з додатковим шаром мідної або алюмінієвої фольги;
5. Напилювана рідка гума;
6. Поліетиленові плівки (характеризуються низькою експлуатаційною
ефективністю).
7. Теплоізоляційний шар — виконується з екструдованого
пінополістиролу, пінополіуретану або коркових плит.
8. Протикореневий бар’єр — спеціалізований захист конструктивного
вузла від деструктивного впливу кореневої системи.
Дренажний шар забезпечує акумуляцію вологи, необхідної для вегетації.
Систему водовідведення реалізують у таких варіантах: перфоровані шари з
дренажними трубами, пінополістирольні плити, засипка гравієм чи керамзитом
або геомати (рис. 2.2). Дренажні труби виготовляють із високоміцного
полістиролу чи поліетилену високого тиску з шипоподібними виступами; як
25

альтернативу використовують дренажні труби з високонасиченого поліетилену
або керамзитовий заповнювач.
Фільтрувальний шар (геотекстиль у поєднанні з протикореневою
плівкою) запобігає замулюванню дренажу частками субстрату. За способом
виробництва геотекстиль поділяють на голкопробивний, термоскріплений та
комбінований.
Родючий субстрат повинен бути легким, пористим та мати високу
вологоємність для забезпечення оптимальних умов росту рослин.

Рисунок 2.2 – Геомати (дренажний шар)
Використання спеціалізованого субстрату замість звичайного ґрунту
дозволяє мінімізувати статичне навантаження на основу, що є критично
важливим для інтенсивних систем озеленення. Рецептуру вегетаційного шару
можна адаптувати під конкретні технічні умови.
Оптимальний склад субстрату (варіант №1) включає чотири компоненти:
1. Крупнофракційний перліт;
2. Керамзит або вермикуліт;
3. Подрібнена цегла середньої фракції (60–70% від загального
об’єму);
4. Високоякісний компост.
26

Альтернативний варіант складу субстрату за ваговими частками
передбачає:
1. Керамзит (10%);
2. Суміш крупної деревної кори та листя (15%);
3. Крупнофракційний перліт (15%);
4. Дрібна деревна кора (30%);
5. Компост (10%);
6. Кокосове волокно (20%).
Вегетаційний шар є завершальним елементом покрівельного покриття.
Вибір флори детермінується кліматичними параметрами, експозицією даху та
потужністю субстрату. Найбільш адаптивними є газонні трави, мохи та польові
квіти; у північних регіонах України пріоритет надається морозостійким
культурам.
Популяризація зелених покрівель у сучасному будівництві зумовлена
їхніми конструктивними та екологічними перевагами. Рослинність нівелює
вплив температурних піків, захищає гідроізоляцію від УФ-випромінювання та
вітрової ерозії, а також покращує акустичні характеристики будівлі. На
макрорівні такі системи сприяють очищенню повітря від пилу, мінімізують
навантаження на зливову каналізацію під час опадів та створюють нові міські
біотопи. Даний напрям підвищує ринкову вартість об’єктів нерухомості та
потребує системної державної підтримки як вагомий внесок у сталий розвиток
міст.
2.2 Визначення складу й послідовності технологічних процесів і
операцій по влаштуванню експлуатованих покриттів з системами
озеленення
Озеленення покрівель поділяється на інтенсивне, екстенсивне або
комбіноване. Ефективність таких систем залежить від узгодженої роботи
кожного шару багатошарової конструкції:
 коренестійкої гідроізоляції;
27

 захисного геотекстилю;
 дренажного модуля;
 фільтрувального шару;
 вегетаційного субстрату;
 рослинного покриву.
Найвищу експлуатаційну надійність демонструють ПВХ, ТПО, EPDM-
мембрани та полімерно-бітумні рулонні матеріали. Гідроізоляція повинна
забезпечувати стійкість до біологічного впливу кореневої системи протягом
десятиліть та витримувати значні стискальні навантаження. Для захисту від
механічних пошкоджень та фільтрації, згідно з рекомендаціями FLL,
використовується геотекстиль щільністю не менше 300 г/м².
Сучасні дренажні мембрани, на відміну від насипних матеріалів,
забезпечують вільний стік води навіть за інтенсивних опадів, запобігаючи
ерозії. Вони також здатні акумулювати вологу для живлення флори під час
посухи.
Вибір матеріалів базується на принципах взаємодоповнюваності.
Відповідно до закону граничної продуктивності, впровадження окремих
елементів є ефективним, доки приріст вартості будівлі перевищує витрати на ці
компоненти [20]. При розрахунку навантажень вага матеріалів приймається при
60% вологонасиченні. Також враховуються екстремальні чинники: рівень
інсоляції (особливо поблизу скляних фасадів), роза вітрів, ризики заморозків та
рівень міського забруднення.
Для аналізу трудомісткості порівнювалися три технології (Таблиця 2.1):
1. Система Sika;
2. Технологія DELTA Floraxx;
3. Модульні конструкції.
Встановлено, що оптимальним рішенням є інверсійна покрівля з
використанням модульних систем. Це дозволяє суттєво мінімізувати
28

трудовитрати та вдвічі скоротити час проведення можливих ремонтно-
відновлювальних робіт.
Вихідні дані щодо трудомісткості окремих технологічних операцій (табл.
2.1) сформовані на основі аналізу технічних специфікацій і регламентів
виробників систем «Світондейл», «Delta» та із урахуванням чинних ресурсних
елементних кошторисних норм (РЕКН) на відповідні види робіт
Таблиця 2.1 – Витрати на оплату праці з встановлення зеленого даху,
людино-години
ДЕЛЬТА Покрівельні
Світондейл
Види робіт Топ Флоракс покриття
Налаштування шару
34.2 34.2
керамзит
Цементно-піщаний
82,24
армована стяжка
Цементно-піщаний
64.04
стяжка не армована
Влаштування
24.49 24.49 24.49
гідроізоляція
Влаштування
24.49 24.49 29.39
пароізоляція
Влаштування
29.39 29.39 29.39
пінополістирол
Влаштування
40,78 40,78 40,78
профільна мембрана
Влаштування 24.49 24.49
29

геотекстиль
Влаштування
70,98
мембрани з виступами 20 мм
Влаштування шару ґрунту із
зеленню 162,73 162,73
плантації
Встановлення регульовані
опори та модулі із зеленим 84,6
плантації
Загальна кількість робочих
405.37 377,35 355,87
годин:

Для визначення складу та послідовності технологічних операцій при
влаштуванні модульних систем озеленення використовуються комплексні
конструктивні та організаційно-технологічні рішення.
Згідно з вимогами актуальних нормативних актів, покрівельна система
розглядається як верхня огороджувальна конструкція, що забезпечує захист
внутрішнього простору від природних чинників. Багатошарова конструкція
такого даху є багатошаровим і включає:
 Несні елементи: плити перекриття, монолітні залізобетонні
конструкції або профнастил.
 Ізоляційний комплекс: паро-, тепло- та гідроізоляція.
 Допоміжні шари: підпокрівельна основа, похилоутворювальний
шар.
Особливості експлуатованих систем
Оскільки розроблена система є експлуатованою, вона обладнується
посиленим захисним шаром. Конструкція розрахована на значні навантаження,
що виникають під час:
30

 перебування та пересування людей;
 розміщення технологічного обладнання;
 експлуатації легкого транспорту (за потреби).
Організаційно-технологічне проєктування
Системи модульного озеленення мають специфічні особливості, які є
критичними при розробці документів ПВР (проєкт виконання робіт) та
технологічних карт (рисунок 2.6). Сюди входить логістика підйому модулів на
висоту, схема їхнього блокування між собою та інтеграція з елементами
вентиляції та снігозатримання.

Рисунок 2.6 - Конструкція покриття з модульною системою озеленення:
1 — покриття підстави; 2 — цементно-піщана стяжка; 3— теплоізоляційний
шар; 4 — гідроізоляційний шар; 5— регульована опора; 6 — ґратчастий
настил; 7 — ґрунтовий шар; 8 — сполучний Влаштування з інтегрувальними
системами поливу; 9 — обвід; 10 — закріпний елемент; 11 — модуль із
зеленими насадженнями
31

Установлений взаємозв'язок між розташуванням конструктивних
елементів і порядком проходження технологічних процесів пристрою
покрівельного покриття з модульними системами озеленення (таблиця 2.1).

Таблиця 2.2 - Конструктивні елементи й технологічні процеси по
влаштуванню покрівельного покриття з модульними системами озеленення
Конструктивні елементи Технологічні процеси й операції
I. Несна конструкція I. Влаштування несної конструкції
1.1. Установка опалубки
1.2. Армування плити покриття
1. Базове покриття (монолітна
залізобетонна плита)
1.3. Бетонування плити
1.4. Розпалубка
II. Багатошарова конструкція II. Влаштування багатошарової конструкції
2. Ухилоутворювальний шар 2.1. Влаштування ухилоутворювального шару
3. Теплоізоляційний шар 2.2. Влаштування теплоізоляції
4. Гідроізоляційний шар 2.3. Влаштування гідроізоляції
5. Регульована опора 2.4. Влаштування регульованих опор
6. Ґратчастий настил 2.5. Укладання ґратчастого настилу
III. Покрівля III. Влаштування покрівлі
7. Модуль (лоток з матеріалу
HDPE)
8. Система краплинного поливу
3.1. Установка модулів із ґрунтовим і рослинним
9. Геотекстильний шар (мішок) шаром та інтеграція системи зрошення
10. Шар ґрунтовий
11. Шар рослинний

32

Декомпозиція на окремі конструктивні елементи розробленого
конструктивного розв'язку експлуатованого даху з модульними системами
озеленення дозволила виконати опис послідовності їх установки в проектне
положення при провадженні робіт на будівельному майданчику й сформувати
склад відповідних технологічних процесів і операцій.
2.3 Упорядкування робочих операцій технологічних процесів
пристрою модульних систем озеленення покрівлі
Організація робочих процесів при зведенні експлуатованих покрівель із
модульним озелененням здійснювалася в такій послідовності:
 моделювання будівельних циклів із виокремленням організаційно-
технологічної та функціональної складових влаштування покриття;
 розробка формалізованих методик структурування технологічних
операцій та побудова на їхній основі цілісних організаційно-технологічних
моделей;
 визначення ключових параметрів моделей, зокрема питомої
трудомісткості, а також чисельного та кваліфікаційного складу виконавців
робіт. Методологія моделювання базується на принципах наукової організації
праці Ф. Тейлора, інструментах сіткового планування, теорії графів і розкладів,
а також методах експертних оцінок, що відповідає практиці аналогічних
наукових розробок [32].
Такий підхід забезпечує раціональні способи організації робочого місця,
чіткий розподіл обов'язків між робочими ланки з урахуванням розподілу праці
й максимально можливе сполучення технологічних операцій.
У розроблену організаційно-технологічну модель пристрою
покрівельного покриття з модульною системою озеленення входить 9
технологічних операцій у певній технологічній послідовності (таблиця 2.2).
33

Таблиця 2.3 - Упорядкований перелік технологічних процесів і операцій
по влаштуванню покрівельного покриття з модульними системами
озеленення із вказівкою робочих місць виконання робіт
Найменування
Робоче
технологічного Значення
Місце
процесу Виконавці процесу
процесу
(технологічної (операції)
(операції)
операції)
I. Монтаж
регульованих опор із кроком I
не більш 1 м
Покрівельник 3
розряду -1,
Розмітка покриття для покрівельник 2
розкладки опор розряду - 1, РЗ, УШІ В1
(нівелювання)
покрівельник
(озеленювач) 3
розряду -1
Покрівельник 3
розряду -1,
Розкладка й приклеювання покрівельник 2
РЗ, УШІ В2
опор розряду - 1,
покрівельник
(робітник
зеленого

34

Продовження таблиці 2.2
Найменування
Робоче
технологічного Значення
місце
процесу Виконавці процесу
процесу
(технологічної (операції)
(операції)
операції)

будівництва) 3 розряду -1
Покрівельник 3 розряду -
1, покрівельник 2 розряду
Регулювання кута
нахилу опори - 1, покрівельник РЗ, УШІ Уз
(озеленювач) 3 розряду -
1
Покрівельник
Кріплення фіксаторів (озеленювач) 3 розряду - РЗ В4
1
ІІ.Установка
ґратчастого настилу 1 х II
1 м
Покрівельник 3 розряду -
Укладання ґратчастого
настилу на опори 1, покрівельник 2 розряду РЗ В5
- 1
Покрівельник
Фіксація ґратчастого
(озеленювач) 3 розряду - РЗ В6
настилу
1
III. Монтаж модулів III
для зелених насаджень

35

Продовження таблиці 2.2
Найменування
Робоче
технологічного Значення
місце
процесу Виконавці процесу
процесу
(технологічної (операції)
(операції)
операції)
Покрівельник 3
Установка й з'єднання групи
розряду -1,
модулів групи модулів у РЗ, УШІ В7
кількості 4 шт. покрівельник 2
розряду - 1
Покрівельник
Фіксація групи модулів до
(озеленювач) 3 РЗ, УШІ В8
ґратчастого настилу
розряду -1
Покрівельник 3
розряду -1,
Наповнення групи модулів покрівельник 2
вегетаційним субстратом розряду - 1, РЗ В9
посадковим матеріалом
покрівельник
(озеленювач) 3
розряду -1

36

Рисунок 2.7 - Схема організації робочого місця(монтаж регульованих опор із
кроком не більш 1м):
1 - шахтний підйомник; 2 - огородження покрівлі; 3 - піддон з
покрівельними матеріалами; 4 - ручний візок; 5 - трап; 6 – водоприймальна
воронка; 9 - регульовані опори; 11 - настил; РЗ - робоча зона

37

Рисунок 2.8 - Схема організації робочого місця при монтажі модулів для
зелених насаджень:
1 - шахтний підйомник; 2 - огородження покрівлі; 3- піддон з
покрівельними матеріалами; 4 - ручний візок; 5 - трап; 6 - водоприймальна
вирва; 7 - контейнер з посадковим матеріалом; 8 - коробка з регульованими
опорами; 9 - регульовані опори; 10 - групи модулів; 11 - настил;
Тривалість виконання пристрою покрівельного покриття з модульною
системою озеленення скорочується на 38% (з 210 до 130 хв для покрівельного
покриття 10 кв.м) за умови сполучення технологічних операцій. Виконана
фрагментація на шари вводиться для оцінки технологічних операцій, які
можуть виконуватися паралельно.
Завдяки побудові й взаємопов'язаних організаційно-технологічної та
функціональної моделей влаштування покрівельного покриття з модульною
38

системою озеленення визначені раціональні організаційно-технологічні
параметри технологічних процесів з урахуванням розподілу ресурсів і
сполучення технологічних операцій.
Висновки до розділу 2.
1. Визначено конструктивно-технологічну послідовність монтажу
збірних модульних систем озеленення експлуатованих покрівель та
встановлено взаємозв’язок між розміщенням конструктивних елементів і
технологічними операціями з їх влаштування на об’єкті.
2. . Обґрунтовано етапність та склад технологічних циклів із
монтажу модульних систем озеленення на експлуатованих покрівлях.
3. Сформовано організаційно-технологічну та функціональну
моделі, що базуються на просторово-технологічному впорядкуванні
операцій з улаштування покрівель із модульним озелененням.
4. Шляхом технологічного впорядкування монтажу покрівель із
модульним озелененням визначено раціональні параметри виконання
відповідних процесів та операцій.
РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ВЛАШТУВАННЯ
ПОКРИТТЯ ІЗ СИСТЕМАМИ ОЗЕЛЕНЕННЯ
3.1 Технологічна послідовність провадження робіт по
влаштуванню покрівельних покриттів із системами озеленення
У якості об'єкта для експериментальних досліджень використане
покрівельне покриття будинку на отм. 13,2 м центру, місто Київ,
Інноваційний центр», будинок з розмірами в плані 126х63 м.

39

Рисунок 3.1 - Покрівельне покриття об'єкта досліджень
Влаштуванню насаджень на експлуатованій покрівлі передують
підготовчі заходи згідно з вимогами щодо організації будівництва.
Обов'язковим є оформлення актів на приховані роботи відповідно до норм
щодо несучих та огороджувальних конструкцій.
До початку монтажу шарів покрівлі мають бути завершені такі роботи:
 виведення на покрівлю інженерних мереж та обладнання;
 підготовка технічних засобів, інвентарю та механізмів;
 влаштування тимчасового освітлення робочих ділянок;
 розмітка вододілів і винесення висотних позначок на периметральні
конструкції.
Основою системи озеленення є монолітна залізобетонна плита завтовшки
220 мм (рис. 3.2).
40

Рисунок 3.2 - Несна конструкція в покрівельному покритті із системами
озеленення: 1 - монолітна залізобетонна плита

Модульні елементи для озеленення покрівель транспортують на
будівельний майданчик у контейнерах на дерев’яних піддонах. Підйом
контейнерів із субстратом і рослинами до зони монтажу здійснюють за
допомогою шахтного підйомника. Схему організації робіт наведено на
рисунку 3.3.
41

Рисунок 3.3 - Схема організації робочого місця:
1 - шахтний підйомник; 2 - огородження покрівлі; 3- піддон з
покрівельними матеріалами; 4 - ручний візок; 5 - трап; 6 - водоприймальна
вирва; 7 - контейнер з посадковим матеріалом; 8 - коробка з регульованими
опорами; 9 - регульовані опори; 10 - групи модулів; 11 - ґратчастий настил; К1,
К2, КЗ – робітники місця покрівельників
Під час транспортування рослин бортовим автотранспортом
застосовують захисне зволожене покриття (спеціальні логістичні палети або
дихаючу агроплівку.). Доставлені модулі із субстратом розвантажують у зоні
приймання та підготовки. Монтаж покриття здійснюють від карнизного звису
до гребеня, зазвичай справа наліво. Теплоізоляцію та ухилоутворювальний
шар (з ухилом 1,7%) виконують із плит екструзійного пінополістиролу (рис.
3.4).
42

Рисунок 3.4 - Влаштування теплоізоляційного шарів покрівлі з заданим
нахилом
Ухилоутворювальний шар із клиноподібної теплоізоляції формують від
найнижчих точок покрівлі — водостічних воронок або парапетів. При цьому
використовують плити екструзійного пінополістиролу завтовшки 4 см, які
монтуються під або над основним клиноподібним елементом. Для механічної
фіксації ізоляції до залізобетонної основи застосовують гвинти ($\varnothing$
4,8 мм) із поліамідними анкерними гільзами завдовжки 60 мм.
Полотна гідроізоляційної мембрани укладають вільно з механічним
кріпленням по краях рулонів у зонах напуску або поза ними [53]. По периметру
покрівлі обов’язково виконується додаткова фіксація. Мінімальний напуск
рулонів має становити 120 мм, а торцеве зміщення сусідніх полотен — не
менше 300 мм.
На гідроізоляційний (захисний) шар установлюють регульовані опори із
кроком не більш 1 м і розміщають елементи ґратчастого настилу (1х1 м) на
регульованих опорах суміжним способом, у випадку наявності ухилу покрівлі
(рисунок 3.5).
Використовувані опори висотою 17–1070 мм обладнані інтегрованим
коректором ухилу в діапазоні $0–5\%$. Конструкція передбачає 8 кріпильних
отворів; при висоті понад 175 мм застосовують подовжувальні муфти.
43

Максимальне навантаження на кожну опору сягає 1,5 т, а за потреби їх
допускається використовувати в перевернутому стані.

Рисунок 3.5 - Влаштування регульованих опор покрівельного покриття із
системами озеленення:
а) влаштування регульованої опори; б) схема установки регульованих
опор:
1- регульованих опора;
2- напрямок влаштування регульованих опор; 3- місце складування опор;
в) напрямок пристрою опор по відносно лінії парапету
Висоту регульованих опор підбирають, виходячи з рівня ухилу покрівлі.
Пластикові модулі монтують суміжним образом на поверхні ґратчастого
настилу. Ґратчастий настил 1х1 м встановлюють паралельно по лінії
огородження покрівлі до центру, спочатку укладають ґратчастий настил на
опори так, щоб на кожний елемент ґратчастого настилу доводилося 4 опори
44

(розташування опор по кутових стиках), потім фіксують ґратчастий настил
(рисунок 3.6, рисунок 3.7).

Рисунок 3.6 – Влаштування ґратчастого настилу на опори системи
озеленення покрівлі

Рисунок 3.7 - Монтаж модулів покрівлі із системами озеленення
до ґратчастого настилу:
1- елемент для захоплювання;
2 - верхній корпус закріпного елемента;
3 - утримуючий елемент;
4 - направляючий елемент;
5 - стрижень закріпного елемента
45

Фіксацію та сполучення пластикових модулів здійснюють знімними
елементами, що інтегрують пристрої генерації та накопичення енергії: сонячні
панелі, системи освітлення, мікровітротурбіни, а також мережі крапельного
зрошення та пожежогасіння.
Рослинні модулі заповнюють такими функціональними шарами:
 геотекстильний пакет;
 дренажний прошарок;
 ґрунтовий субстрат;
 рослинний шар.
Монтаж модулів розпочинають від кутової зони вздовж лінії парапету.
Після укладання вводять в дію іригаційні системи та здійснюють комплексний
контроль якості влаштованого покрівельного покриття. Влаштування шарів
покрівельного покриття здійснюють із розбиттям покрівельного покриття на
2
захватки площею 51 = 52 = 162 м (див. рисунок 3.8).

Рисунок 3.8 - Схема розподілу покрівлі на захватки:
1, 2 – захватки
Під час підготовки та монтажу покрівлі здійснюється контроль:
 якості матеріалів і складників систем озеленення;
46

 правильності виконання примикань до виступаючих конструкцій.
Готове покриття повинне відповідати таким вимогам:
 дотримання проектних ухилів;
 відсутність візуальних дефектів.
Виявлені недоліки усуваються до здачі об’єкта в експлуатацію з
оформленням відповідного акта оцінки якості. Параметри контролю та вимоги
до стану покрівлі наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 - Вимоги до якості й прийманню робіт

Назва процесів і Технічні Предмет Час Спосіб Працівник,
конструкцій, що критерії контролю здійснення контролю відповідал
підлягають оцінки якості ьний за
контролю
контролю контроль
Влаштування Відповідність Товщина До Рулетка Майстер
модульного проекту шарів установки вимірник
покрівельного конструкції модулів ная
покриття з
Рівність Контроль Майстер
системами Між ґратами й
поверхні До на рейка
озеленення контрольною
ґратчастого установки довжино
рейкою
настилу модулів ю 1 м
допускається
просвіт не
більш 5 мм Модулі
Візуальн
покрівлі: У процесі
о
Розмір і робіт
Лінійка
положення,
вимірюва
якість і т.д. Майстер
Конструкція Відповідність Відсутнісь л ьна Майстер
модульного проекту видимих Візуально У
покриття із дефектів процесі
системами покриття при робіт
озеленення огляді
покрівлі

47

Таблиця 3.2 - Відомість потреб в конструкціях і матеріалах
Один Обсяг Норма
Разом
Найменування Характеристики вим. робіт витрати
Витрата праймера бітумного.
Середня витрата праймера - 0,3
2 2
0,35 л/м (1 літр на 3,3 м

Праймер поверхні). Вага одного цебра 16 0,016 на 6
шт. 324
бітумний кг/20 л. м2
Температура розм'якшення - не
нижче 70°С
Міцність на стиск при 10%
лінійній деформації - 300 кпа;
теплопровідність - 0,032Втм-°З;

група горючості - Г4;
Теплоізоляція - 2 1,02 на
водопоглинення - 0,2%; м 324 330
екструзований м2
щільність - 35
пінополістирол 3
кг/ м ;
товщина довжина, ширина -
х х
50 (1180,1200,2360) 580 мм
Міцність на стиск при 10%
лінійній деформації - 250 кпа;
Шар, що теплопровідність - 0,034Втм-°З;
утворює ухил - група горючості - Г4; 2 1,02 на
м 324 330
клиноподібні водопоглинення - 0,2%; м2
3
плити щільність - 28 кг/ м ;
товщина -
1200х600х(10-50) мм.
Міцність при розриві: уздовж
рулону > 1000 Н/50 мм;
Полімерна
2 1,15 на
поперек рулону > 900 Н/50 мм; м 324 372,6
мембрана м2
водопоглинення по масі в плині
24год -
48

3.2 Дослідження технологічних процесів монтажу модульних систем
озеленення покрівлі методом хронометражних вимірів
Час монтажу покрівель із модульним озелененням поділяють на період
виконання робіт та регламентовані перерви. Структура технологічної операції
охоплює: підготовчо-заключний час (отримання завдань, підготовка інвентарю
та впорядкування робочої зони), оперативну роботу (основні й допоміжні
процеси), а також обслуговування робочого місця (технічне та організаційне).
Тривалість підготовчо-заключних операцій і технологічних перерв
визначається у відсотковому співвідношенні до загальних часових витрат.
Таблиця 3.4 - Показники хронометражних вимірів технологічних
розрахунків
Тривалість технологічних
процесів монтажу покрівельного Зм
Технічні процеси
покриття з мод системою
й операції
озеленення по вимірах
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
І.Монтаж
регульованих
опор із кроком не
більш 1 м:
20 18 17 23 20 18 18 24 19 21 1,4 20 2,2
1. І.Розмітка
покриття для
розкладки опор
(нівелювання)
1.2.Розкладка й
приклеювання 22 19 24 20 23 23 22 23 22 22 1,3 22 1,4
опор
1.3.Регулювання
кута нахилу 40 46 40 45 41 38 37 38 40 38 1,1 40 1,7
опори
49

1.4.Кріплення
14 10 15 15 14 15 14 15 15 14 1,3 14 0,8
фіксаторів
Тривалість технологічних операцій, хв (по п.1.) 96
Трудомісткість процесів та складність монтажу є ключовими
детермінантами вартості будівельно-монтажних робіт і бюджету проєкту в
цілому. Оптимізація трудовитрат дозволяє знизити капіталовкладення, що
робить цей показник пріоритетним при виборі конструктивного рішення
озеленення.
Конструктив покрівлі формується пошарово: Основою слугують
залізобетонні плити, на які вкладається гідроізоляція з рулонних матеріалів.
Особлива увага приділяється герметизації вузлів примикання до вертикальних
поверхонь та водостоків. За необхідності забезпечується проектний ухил у 3–
5%.
Теплоізоляційний шар виконують із біостійких та деформаційно стійких
матеріалів (базальтова вата, піноскло, ЕППС). Поверх ізоляції через
фільтруючий шар геотекстилю влаштовують дренаж, що забезпечує відведення
надлишкової вологи та запобігає вимиванню часток субстрату. Завершальним
етапом є засипка ґрунтосуміші.
Гідроізоляційні мембрани повинні мати високу механічну міцність та
стійкість до кореневого проростання. Монтаж здійснюється виключно
кваліфікованим персоналом із суворим дотриманням технологічних карт.
Критерії вибору систем є комплексними та охоплюють техніко-технологічні,
експлуатаційні, економічні й екологічні аспекти.
Сучасні рішення базуються на досвіді традиційного скандинавського
будівництва, проте відрізняються використанням полегшених конструкцій, що
мінімізують навантаження на будівлю. Конструктивна схема включає несучий
настил, пароізоляцію, утеплювач та високоякісну гідроізоляцію на бітумній або
каучуковій основі. Ефективна дренажна система є критичною для запобігання
застою вологи в ґрунті.
50

Товщина субстрату варіюється від 5 см для газонних покриттів до 30 см
для чагарників та квітів. Підбір рослин (мохи, седуми, карликові види)
здійснюється з урахуванням високої інсоляції та вітрового навантаження.
Улаштування зелених покрівель вимагає значних інвестицій через
вартість високоякісних матеріалів, необхідність підсилення фундаментів та
професійного супроводу під час монтажу й подальшої експлуатації.
Порівняльний аналіз виконується на основі технологій провідних
виробників, представлених на ринку України:
 ПВХ-мембрана Protan SE-T1;
 Bauder (Німеччина), Sika (Швейцарія) або Soprema (Франція);
 дренажні рішення DELTA Floraxx;
 матеріали АЛЬХАТОР.
Конструктив покрівлі реалізовано за модульним принципом із
застосуванням мембрани RUVIMAT GREEN. Нижче наведено аналіз
гідроізоляційних матеріалів за їхніми техніко-експлуатаційними параметрами.
ПВХ-мембрана Protan SE-T1 1,2 — це термопластичний матеріал,
армований поліефірною сіткою, що поєднує високу гнучкість із довговічністю.
Завдяки стабілізаторам мембрана стійка до екстремальних температур,
ультрафіолету та поширення вогню.
Сфера застосування: Protan SE-T1 призначена для відкритих покрівель
будь-якої складності (плоских, скатних, арочних). Вона придатна для
механічного кріплення або баластного укладання в теплих, комбінованих та
вентильованих конструкціях.

51

Рисунок 3.9 -ПВХ-мембрана Protan SE-T1
На підготовлену залізобетонну основу вкладають пароізоляційний шар,
забезпечуючи повну герметичність з'єднань. Щоб уникнути пошкоджень та
зволоження системи, монтаж теплоізоляції та гідроізоляційної мембрани
виконують безпосередньо після влаштування паробар'єру.
Теплоізоляцію монтують у такій послідовності:
 плити зміщують на 1 см від краю або стикують до стін із
заведенням пароізоляції на висоту 5 см над рівнем утеплювача;
 нижній ряд плит укладають довгою стороною вздовж лінії монтажу;
 верхній шар монтують зі зміщенням швів відносно нижнього для
перекриття зазорів та усунення містків холоду.
Фіксацію ізоляції здійснюють механічно згідно з розрахунковим вітровим
навантаженням (мінімум один елемент на плиту). Між ПВХ-мембраною та
пінополістиролом обов’язково влаштовують розділовий шар (геотекстиль або
склополотно) для запобігання міграції пластифікаторів та передчасного
окрихчення гідроізоляції. Завершують влаштування монтажем мембрани Protan,
дренажного шару та субстрату з рослинністю.
Під час влаштування покрівель із ПВХ-мембранами Protan забороняється
проведення суміжних будівельних робіт у зоні гідроізоляції та над нею. Це
мінімізує ризики механічного пошкодження шару, що призводить до
протікання та деструкції ізоляції. Монтаж здійснюється виключно
сертифікованими підрядниками Protan із використанням зварювання гарячим
повітрям згідно з регламентами виробника. Налаштування зварювального
52

обладнання (ручного та автоматичного) коригується на початку зміни, кожні
200 пог. м шва, після кожного відключення апарату або при суттєвій зміні
метеорологічних умов.

Рисунок 3.10 -Система зеленого даху Світондейл:
1. Залізобетонне основне покриття
2. Шар керамзитобетону
3. Армована цементно-піщана стяжка, мінімальна товщина 50 мм
4. Бітумний праймер
5. Техноеласт ЕПП
6. Техноеласт ГРІН
7.Екструдований пінополістирол
8. Профільована мембрана Sweetondale
9. Ґрунт
10. Зелені рослини
У системі Світондейл субстратом виступає ґрунт із насадженнями. Для
швидкого водовідведення влаштовують дренаж із геопрофільованої мембрани
PLANTER. Теплоізоляцію забезпечує екструдований пінополістирол (XPS), що
вирізняється низьким водопоглинанням та високою міцністю на стиск.
Гідроізоляційний шар складається з двох шарів бітумно-полімерних матеріалів
із захистом від проростання коренів. Конструктивна надійність гарантується
53

армованою стяжкою по шару керамзитобетону. Роботи виконуються відповідно
до галузевих рекомендацій щодо проектування бітумно-полімерних покрівель.
Технологія DELTA-FLORAXX TOP базується на використанні мембрани,
що поєднує захисну, фільтруючу та дренажну функції (рис. 2.6). Завдяки 20-
міліметровим виступам мембрана акумулює близько 7 л/м² води, підтримуючи
життєдіяльність рослин без частого поливу. Восьмикутні шипи з ребрами
жорсткості дозволяють конструкції витримувати значні навантаження від
ґрунту. Наявність інтегрованого поліпропіленового фільтра виключає потребу в
додатковому геотекстилі. Перед монтажем основу очищують, а за відсутності
коренестійкої гідроізоляції обов'язково встановлюють бар'єр типу Delta Root
Barrier.
Для механічного захисту гідроізоляції слід використовувати розділовий
шар з нетканого геотекстилю щільністю не менше 300 г/м2 (наприклад, Delta-
floraxx tex 300/400).
Дренажну мембрану Delta-floraxx top розгортають поверх розділового
шару з подальшим улаштуванням фільтруючого геотекстилю (рекомендовано
Typar SF 27). Напустки геотекстилю мають становити 10 см; для тимчасової
фіксації полотен використовують привантаження. Поздовжнє з’єднання
мембран виконують шляхом суміщення мінімум двох рядів шипів, а поперечне
— з напуском 20 см. Критично важливо, щоб геотекстиль повністю перекривав
зони стиків для запобігання замуленню дренажної системи.
AlphaThor — це армована скловолокном тришарова гідроізоляційна
мембрана товщиною 1,3 мм на основі вулканізованого EPDM-каучуку з
додаванням термопластичних поліолефінів. Конструкція матеріалу (тип NZB)
передбачає верхній шар із натурального каучуку та спеціальний нижній шар,
що забезпечує хімічний захист водонепроникного бар’єра. Мембрана
характеризується високою еластичністю, цілісністю полотен та стійкістю до
ультрафіолету, озону й атмосферних чинників.
54

Рисунок 3.11 – Тришарова гідроізоляційна мембрана AlphaThor
Мембрана AlphaThor (NZB) (рис. 2.8) призначена для гідроізоляції
фундаментів та плоских покрівель різних типів: класичних, інверсійних,
баластних, терасних, а також для влаштування штучних водойм і систем
озеленення. Армуючий шар зі скловолокна забезпечує виняткову міцність на
розрив, а основа з EPDM-каучуку гарантує надійну герметичність за будь-яких
метеоумов. Матеріал стійкий до розтріскування, вітрових навантажень та
агресивного впливу ультрафіолету й озону, що суттєво знижує експлуатаційні
витрати. Самоклеюча модифікація AlphaThor EPDM не поширює вогонь і
відповідає стандартам пожежної безпеки.
При дотриманні технології монтажу виробник надає 15-річну гарантію на
гідроізоляційні властивості виробу. Наявність самоклеючого бутилового шару
та можливість укладання на вологі поверхні дозволяють значно скоротити
терміни виконання робіт без використання спеціалізованого інструменту.
Технологія модульного озеленення (контейнерне садівництво, рис. 2.9)
базується на використанні портативних ємностей із рослинними композиціями.
Універсальність такого підходу зумовлена наступними факторами:
 можливістю застосування широкого асортименту декоративних
культур;
 мінімізацією матеріальних та часових витрат на облаштування;
55

 здатністю формувати багатовимірні просторові та вертикальні
структури;
 адаптивністю до малих архітектурних форм та обмежених площ;
 мобільністю системи, що дозволяє оперативно змінювати дизайн
експозиції.
Матеріали європейського виробництва проходять суворий лабораторний
контроль і відповідають міжнародним стандартам якості. Зокрема, мембрана
Ruvimat Green 15 оптимально підходить для баластних систем зелених дахів,
забезпечуючи герметичність швів шляхом зварювання гарячим повітрям.
Таблиця 3.3 – Порівняння вибраних технологій монтажу покрівельних
конструкцій з системами озеленення
Дах з
ДЕЛЬТА
модульних
№
Протан Топ АЛЬХА конструкцій
номер Назва технології Світондейл
SE-T1 Флорак ТОР RUVIMAT
с
Вартість матеріал

1 для
421 420 380 413 390
грн/м2
Звукоізоляція,
2
дБл 10 15 20 10 15
Довговічність
3
(роки) 10 30 50 15 30
4 Вага, кг/м2 1.4 2.64 2.6 1.35 2
Інтенсивність

5 роботина 100 м2,
410 405.37 377,35 472,36 355,87
людино-година
Кількість
технологічних
6
операції 8 9 7 8 10
(одиниці)

56

Після порівняння обраних критеріїв, ми переведемо їх кількісні оцінки на
однобальну шкалу від 1 до 10 (табл. 2.3). Критерій з найменшою ефективністю
отримує 1 бал, а критерій з найвищою ефективністю — 10 балів.
Такий підхід необхідний для чіткого сприйняття оцінок, коли вони
представлені разом у стовпчастій діаграмі.
Результати дослідження представлені у зведеній діаграмі
Згідно з результатами дослідження, DELTA Floraxx top є найкращим рішенням
для покриття покрівлі: найнижча вартість, найкраща звукоізоляція,
довговічність, відносно низька трудомісткість, єдиним недоліком є велика вага.
Таблиця 3.4 – Порівняння вибраних критеріїв

Вартість Звукоіз Довгові Інтенсивніст
Назва матеріалів матеріалів оляція чність Вага ь роботи
АЛЬХА ТОР 2.76 1 2.1 10 1
Топ DELTA Floraxx 10 10 10 1.3 8.3
ПВХ мембрана Protan 1 1 1 9.6 5.8
Модульні конструкції з
РУВІМАТ ГРІН 6.8 5.5 5.5 5.5 10
Світондейл 1.2 5.5 5.5 1 6.2
Загальний огляд 21,78 23 24.1 27.4 31.3

3.3 Визначення чисельного й кваліфікаційного складу ланки
виконавців процесу влаштування покрівельного покриття з модульної
системи озеленення
З огляду на інноваційність технології влаштування модульних зелених
покрівель, чисельно-кваліфікаційний склад робочої ланки визначено методом
аналогії відповідно до чинних тарифно-кваліфікаційних стандартів будівельної
галузі.
Виконання операцій із монтажу регульованих опор та ґратчастого
настилу потребує від виконавців знань методів розмітки покрівель,
57

нормативних вимог до якості покриттів та специфіки роботи зі штучними
модульними елементами.
Відповідно до встановлених вимог, склад ланки визначено у кількості 3 осіб:
 покрівельник 2-го розряду — 1 чол.;
 покрівельник 3-го розряду — 1 чол.;
 робітник зеленого будівництва 3-го розряду — 1 чол.
Специфіка влаштування насаджень передбачає, що робітник зеленого
будівництва повинен володіти методами посіву газонних трав на
горизонтальних площинах, правилами транспортування посадкового матеріалу
та навичками експлуатації засобів малої механізації.
За результатами хронометражу технологічних процесів і операцій
визначена загальна тривалість пристрою покрівельного покриття з модульною
2
системою озеленення, яка склала 3,52 год (на 10 м ), а також час і ступінь
зайнятості всіх виконавців при виконанні окремих технологічних операцій і
процесів (табл. 3.5).
Розподіл працезатрат по розрядах робітників проводиться рівномірно,
якщо тому не суперечить графік виробничого процесу.
Таблиця 3.5 - Витрати праці по розрядах робітників для влаштуванню
2
покрівельного покриття з модульною системою озеленення (на 10 м )
У тому числі з розбивкою по
Трудоміст розрядах
№ Склад технологічних
кість
процесів і операцій покрівельни

люд/год. покрівельни покрівельни
к (РЗБ) 3
к 3 розряду к 2 розряду
розряду
Монтаж регульованих опор
I. 4,8 1,37 1,37 2,06
із кроком не більш 1 м
Розмітка покриття для
2 розкладки опор 1 0,33 0,33 0,33
(нівелювання)
58

Розкладка й приклеювання
3 1,1 0,37 0,37 0,37
опор
Регулювання кута нахилу
4 2 0,67 0,67 0,67
опори
5 Кріплення фіксаторів 0,7 - - 0,7
Влаштування гранчастого
6 2,1 0,625 0,625 0,85
настилу 1 х 1 м
Укладання гранчастого
7 1,25 0,625 0,625 -
настилу на опори
Фіксація ґратчастого
6 0,85 - - 0,85
настилу
Монтаж модулів для
7 3,6 1,05 1,05 1,5
зелених насаджень
Установка й з'єднання
8 1,1 0,55 0,55 -
групи модулів групи
модулів у кількості 4 шт.
Фіксація групи модулів до
9 1 - - 1
гранчастого настилу
Наповнення групи модулів
10 1,5 0,5 0,5 0,5
ґрунтом і посадковим
м
11 Разоамте, рзіааглаолмьн а
10,56 3,045 3,045 4,40
трудомісткість, люд/год.

Для влаштування покрівельного покриття з модульною системою
озеленення состав ланки визначається, виходячи зі значення підсумкової
трудомісткості робітників ( по таблиці 3.5) і тривалості робіт:
10,56 чіл.-ч /3,52 ч. = 2,98 чіл. (ухвалюємо 3 людину).
Аналогічно проводиться розрахунки по кількості робітників по розрядах:
покрівельник 3 розряду:
2.45 чіл.-ч /3,52 ч. = 0,87 чіл. (ухвалюємо 1 людей);
покрівельник 2 розряду:
3.45 чіл.-ч /3,52 ч. = 0,87 чіл. (ухвалюємо 1 людей);
покрівельник (РЗС) 3 розряду:
59

4,40 чіл.-ч /3,52 ч. = 1,25 чіл. (ухвалюємо 1 людей).
Відповідно до кваліфікаційних стандартів та специфіки розробленої
технології, чисельність робочої ланки визначено у складі 3 осіб: покрівельник
2-го розряду (1 чол.), покрівельник 3-го розряду (1 чол.) та фахівець із зеленого
будівництва 3-го розряду (1 чол.).
Попри загальну тенденцію до механізації будівництва, покрівельні та
гідроізоляційні операції залишаються одними з найбільш трудомістких
процесів в Україні. Аналіз свідчить, що понад 56,6% обсягів цих робіт досі
виконуються вручну, що зумовлює високу питому вагу живої праці в структурі
технологічного циклу.
Аналіз свідчить, що понад 56,6% покрівельних і гідроізоляційних робіт в
Україні виконуються вручну. Ключовими чинниками низького рівня
механізації є: − недостатня забезпеченість бригад високопродуктивними
технологічними комплексами; − низький технічний рівень існуючих засобів
малої механізації та відсутність виробництва нових зразків; − використання
морально застарілого обладнання; − неефективна організація експлуатації
наявних технічних засобів. Відсутність комплексних машинних агрегатів не
дозволяє автоматизувати більшість технологічних циклів.
Технологія монтажу «зелених» покрівель передбачає чотири основні
методи фіксації мембран:
1. Баластний.
2. Клейовий.
3. Механічний.
4. Зварювання гарячим повітрям.
При баластному методі під мембрану та поверх неї вкладають захисний
геотекстиль (щільністю від 500 г/м²), після чого поверхню засипають річковим
гравієм або щебенем (фракція до 20 мм).
Клейовий спосіб є найбільш простим у реалізації, проте найменш
довговічним. Внаслідок дії температурних коливань та ультрафіолету
60

полімерна структура мембрани деградує, що згодом призводить до втрати
герметичності з’єднань та потреби в ремонті.

Рисунок 3.13 – Влаштування мінераловатного утеплювача

Рисунок 3.14 – Монтаж та закріплення до профілю утеплювача

61

Рисунок 3.15 – Влаштування мембрани методом склеювання
Для покрівель із кутом нахилу понад 10–15° рекомендовано
застосовувати механічну фіксацію мембранного полотна елементами з
розширеним фланцем («капелюшком»).
Найвищу надійність герметизації забезпечує метод зварювання м’якої
мембрани розігрітим повітрям (рис. 3.6). Дана технологія є найбільш
пріоритетною в сучасному будівництві та передбачає використання
спеціалізованого обладнання, що генерує повітряний потік із температурою
450–600 °C. Проектна ширина зварного шва має становити від 2 до 10 см.
Застосування гарячого зварювання під час монтажу гарантує високу
експлуатаційну якість гідроізоляційного шару. Ключовою перевагою
термічного з’єднання, порівняно з клейовим методом, є підвищена
резистентність швів до деструктивного впливу ультрафіолетового
випромінювання та інших агресивних чинників зовнішнього середовища.
Якщо зробити простий розрахунок витрат праці на приклеювання
мембрани за допомогою обладнання Цифровий дах Herz(Рис. 3.7) можна
зменшити витрати праці в 2,5 рази, що дозволить швидше виконати роботу
(Таблиця 3.3). Для площі 100 м2 час, витрачений на склеювання стиків,
62

становить 16,2 людино-години. Як ми вже розглядали (таблиця 2.1),
Трудовитрати при використанні ручних апаратів становлять 40,78
люд.-год. Автоматизація зварювання не лише гарантує високу якість швів, а
й значно прискорює темпи монтажу. Капітальні вкладення обсягом 200 тис.
грн є економічно виправданими з огляду на масштабне будівництво
житлових комплексів та підземних паркінгів у м. Хмельницькому.
Впровадження такої механізації забезпечує системну оптимізацію витрат на
оплату праці в межах усього підприємства.
Це означає, що якщо забудовник має власну бригаду робітників, які
виконують покрівельні роботи, то, придбавши необхідне обладнання, можна
зменшити витрати на оплату праці, що може пришвидшити терміни
реалізації на площі 100 м2 у 2,5 рази, а на нашій будівлі з площею даху 2004
м2 до 40%.

Рисунок 3.16 - Цифровий зварювальний апарат для
ПВХ-мембран Herz Roofon,
Ще одним видом оптимізації технологічного процесу є механізація
процесу укладання шару рослинного субстрату на дах за допомогою
фронтальний навантажувач Bobcat® MT100.
Таблиця 3.6 – Технічні дані цифровий зварювальний апарат для дахів
Herz,

63

Назва функції Індикатор
Ширина шва, мм 40
Напруга, В 230
Потужність, Вт 3400
Частота, Гц 50/60
Температура повітря, градуси Цельсія 200 - 600
Швидкість подачі повітря, об/хв 12500
Швидкість зварювання, м/хв 1 - 16
Рівень шуму, дБ 70
Двигун Щітка
Розміри, мм 500 x 310 x
300
Вага, кг 15

Застосування малогабаритного навантажувача Bobcat MT100 (рис.
3.18) дозволяє виключити використання ручного інвентарю в обмеженому
просторі. При номінальній вантажопідйомності 450 кг та значному зусиллі
відриву техніка забезпечує високу інтенсивність процесів (табл. 3.7). Подача
матеріалів на покрівлю реалізується за допомогою баштового крана, що
функціонує на об’єкті.

Рисунок 3.17 - Компактний навантажувач Bobcat MT100

Транспортування ґрунтосуміші в мішках на покрівельну відмітку
здійснюється баштовим краном, після чого міні-навантажувач розподіляє
матеріал вздовж траєкторій пішохідних доріжок. Маса ґрунту в тарі
додатково виконує функцію баласту для мембрани Delta – Floraxx Top.
64

Поступове переміщення техніки по покрівлі дозволяє уникнути надмірних
динамічних впливів на змонтовану платформу. Оскільки на об’єкті вже
задіяний навантажувач вантажопідйомністю 460 кг для земляних робіт та
видалення будівельного сміття, його залучення до укладання 660 кг ґрунту
забезпечує раціональне використання ресурсу машини протягом 8-годинної
зміни.
Таблиця 3.7 – Технічні дані Bobcat MT100
Назва функції Індикатор
Терези 1537 тонн
Номінальне робоче навантаження 460 кг
Ширина ковша 0,914 м
Довжина транспортування 2,145 м
Транспортна ширина 0,914 м
висота в транспортному положенні 1,387 м
Швидкість 6,4 км/год
Виробник двигуна Кубота
Тип двигуна D902 E3B
Потужність двигуна 18,6 кВт
Робочий об'єм 0,9 л
Кількість циліндрів 3
рівень викидів Рівень 4

Експлуатаційні витрати на роботу техніки становлять 800 грн/год (6400
грн за зміну), що в 4,3 раза економніше за ручне планування території (27 600
грн згідно з кошторисом).
Основними недоліками ПВХ-мембран є:
1. Низька стійкість до впливу органічних кислот, мастил та засобів
побутової хімії.
2. Необхідність залучення висококваліфікованих фахівців для
монтажу з метою запобігання дефектам стиків.
3. Пряма залежність підсумкової вартості покриття від складності
інсталяційних робіт.
65

Заміна клейових методів зварюванням гарячим повітрям та механізація
процесів дозволяють суттєво знизити частку ручної праці. На відміну від
бітумних матеріалів з міжремонтним терміном 3 роки, ПВХ-мембрана
забезпечує експлуатацію протягом 40 років. Висока ремонтопридатність
системи реалізується через використання спеціальних адгезійних стрічок, що
формують безшовне з’єднання шляхом хімічної дифузії полімерів. Надійність
«зеленої» покрівлі гарантується суворим дотриманням технології укладання,
регулярним очищенням водовідведення та періодичним моніторингом
цілісності гідроізоляційного шару.
3.4 Формалізація технологічного процесу влаштування
покрівельних покриттів з модульною системою озеленення
З урахуванням конструктивно-технологічних особливостей розроблені
склад і послідовність технологічних процесів і операцій влаштуванню
покрівельних покриттів з модульною системою озеленення за аналогією з
діючими нормативними документами в галузі технологічного проектування.
Склад робіт при влаштуванні покрівельного покриття з модульною
системою озеленення:
1. Монтаж регульованих опор із кроком не більш 1 м. 2. Розмітка
покриття для розкладки опор (нівелювання). 3. Розкладка й приклеювання
опор. 4. Регулювання кута нахилу опори. 5. Кріплення фіксаторів. 6. Установка
ґратчастого настилу 1 х 1 м. 7. Укладання ґратчастого настилу на опори. 8.
Фіксація ґратчастого настилу. 9. Монтаж модулів для зелених насаджень.
10.Установка й з'єднання групи модулів у кількості 4 шт. 11. Фіксація групи
модулів до ґратчастого настилу.12. Наповнення групи модулів почвогрунтом і
посадковим матеріалом.
При послідовному виконанні робіт трудомісткість пристрою
2
покрівельного покриття з модульною системою озеленення (на 10 м )
становить 10,56 чіл.-год (таблиця 3.6).
66

Таблиця 3.6 - Трудомісткість влаштування покрівельного покриття з
2
модульною системою озеленення, по розрядах робітників (на 10 м )

№ Найменування
п/п роботи Вимірник
Склад ланки Трудомісткість,
покрівельників чол. -год

Влаштування
Покрівельник 3
покрівельного
розряду -1,
покриття з
1
покрівельник 2 2
модульною 10 м 10,56
розряду - 1,
системою
покрівельник (РЗС) 3
озеленення
розряду -1

Варіативність технологій облаштування експлуатованих дахів та систем
озеленення потребує систематизації для розробки альтернативних
конструктивних рішень і елементів благоустрою.
Ключові конструктивні компоненти включають:
 несучу основу (залізобетонні плити тощо);
 багатошарову систему (гідро-, теплоізоляція та дренаж);
 експлуатований шар (функціональні зони: рекреаційні, пішохідні та
ділянки озеленення).
Принципи проектування диференціюють за типом покриття: пішохідні
зони, суцільне або модульне озеленення. Основні технічні рішення наведено на
рис. 4.1.
Порівняльний аналіз трудомісткості пристрою шарів покрівлі конструкції
й експлуатованого покриття представлено
67

Рисунок 3.18 - Конструктивно-технологічні рішення експлуатованих
покрівель - а) покрівля під пішохідне навантаження; б) покрівля із системами
суцільного озеленення; в) покрівля з модульними системами озеленення
(модулі діаметром 1м); г) покрівля з модульними системами озеленення
(модулі діаметром 0,5м). Умовні позначки: 1 - плита перекриття; 2 –
ухилоутворюючий шар; 3 - цементно-піщана стяжка; 4 - гідроізоляція з
полімерної мембрани; 5- голкопробивний геотекстиль; 6-екструзійний
пінополістирол; 7 - дренажний шар (баласт) з керамзиту (гравію); 8 -
геотекстиль; 9 - бітумна мастика; 10 - цементно-піщана суміш; 11 - тротуарна
плитка по цементно-піщаному розчину; 12 - гідроізоляція з полімерної
мембрани; 13 - дренажний шар; 14 - рослинний субстрат із зеленими
насадженнями; 15 - регульована опора; 16 - ґратчастий настил (керамічна
плитка); 17 - модуль із зеленими насадженнями

68

Порівняльний аналіз трудомісткості влаштуванню шарів покрівлі
конструкції показав, що найбільше трудоммісткість є наступні технологічні
процеси: влаштування цементно-піщаної стяжки по ухилоутворюючому шару
(мокрий спосіб) (передбачається укладання вручну згідно Е7-15 п.6) - 21 чіл.-
2
ч/ 100 м (35% від загальної трудомісткості влаштуванню шарів піддаховій
2
конструкції); влаштування баласту з бетонних плиток - 45 чіл.-ч/ 100 м (75%
від загальної трудомісткості монтажі шарів піддаховій конструкції).
Оптимізація загальної трудомісткості при влаштуванні шарів
експлуатованого покриття передбачає виявлення резервів її зниження через
варіативність конструктивно-технологічних рішень піддахової конструкції.
Окрім вибору раціональних варіантів структури покрівлі, значний потенціал
економії працезатрат закладений у технології влаштування теплоізоляції.
Застосування плитних утеплювачів забезпечує скорочення трудомісткості
відповідних робіт на 8%. Порівняльний аналіз трудомісткості влаштуванні
шарів експлуатованого покриття показав, що найбільше важким є процес
2
укладання тротуарної плитки - 45 чіл.-ч/ 100 м (80 % від загальної
трудомісткості пристрою шарів експлуатованого покриття).
Технологічні процеси та операції, пов'язані з пристроєм експлуатованого
покриття з застосуванням тротуарної плитки під пішохідне навантаження є
більш у порівнянні з влаштуванням систем озеленення.
При визначенні трудомісткості можна також ураховувати частину «, що
озеленюється» покриття покрівлі системами озеленення за допомогою
коефіцієнта покриття системами озеленення (Кдг с), тому що при пристрої
покрівельних покриттів із системами озеленення «озеленюється» тільки
частина покриття, решта простір служить для експлуатації покрівлі
(архітектурно-ландшафтних об'єктів - кафе, ресторанів і інших споруджень,
розташованих на покрівлях), у тому числі для використання її під пішохідне
навантаження - застосовується покриття із тротуарної плитки, керамогранітної
плитки й т.п. (малюнок 4.6).
69

Рисунок 3.19 - Експлуатована «зелена» покрівля з комбінуванням
експлуатованого покриття ( під пішохідне навантаження) з покриттям покрівлі
з системами озеленення
Проведено порівняльний аналіз технологій влаштування підпокрівельних
шарів. У варіантах В1 та В2 тривалість робіт складає 20 змін, тоді як для В3 —
18 змін, враховуючи поділ об’єкта на захватки (рис. 4.9, 4.10). Встановлено, що
впровадження модульної системи озеленення є найбільш раціональним за
критеріями трудомісткості та швидкості монтажу. Роботи з облаштування
покрівельного покриття реалізуються в межах чотирьох технологічних захваток
70

(рис. 3.11, 3.12).

Рисунок 3.20 - План розбивки покрівлі на захватки в осях В-І /4-9: 1, 2, 3,
4 – захватки

71

Рисунок 3.21 - Умовна схема руху робітників по захватках.
До розглянутих варіантів влаштуванню покрівлі з озелененням
конструкцій застосовується метод організації провадження робіт в 2 зміни, що
характеризується безперервністю виконання технологічних процесів.
У конструкції типу В3 приватний потік 3А має ритм 13, що відрізняється
від інших (I). Через розбіжність ритмів суміжних процесів 7У та 3А на
захватках передбачено структурну технологічну перерву. Також враховано
організаційну перерву для набору міцності цементно-піщаною стяжкою.
Зведення сучасних покрівельних систем — це комплекс процесів, де вибір
матеріалів та конструктивних рішень безпосередньо впливає на загальну
трудомісткість, терміни та вартість будівництва.
Розвиток експлуатованих покрівель спрямований на створення
комфортних умов шляхом інтеграції систем озеленення. Хоча чинна вітчизняна
нормативна база потребує оновлення для повного врахування специфіки
72

«зелених» дахів, вона визначає фундаментальні принципи проектування. Наразі
триває активна стандартизація таких рішень в Україні.
Монтаж насаджень є регламентованим процесом, параметри якого
залежать від планувальних рішень, методу озеленення (суцільне або модульне),
характеристик матеріалів та рівня механізації. Попри зростання базової
трудомісткості при використанні рослинного шару, існують резерви для її
зниження через варіативність технологій. Основним вектором оптимізації є
впровадження збірно-розбірних модульних систем та мінімізація трудомістких
операцій при облаштуванні багатошарової основи покрівлі.
Хронометражні дослідження дозволили встановити часові параметри
монтажу модульних систем озеленення та ідентифікувати критичні операції, що
визначають загальну тривалість зведення. Порівняльний аналіз підтвердив, що
найбільш трудомістким етапом є влаштування тротуарної плитки — 45 люд.-
год/100 м², що становить 80% від сукупних трудовитрат на шари
експлуатованого покриття.
Загалом роботи з облаштування пішохідних зон є значно
ресурсозатратнішими порівняно з монтажем систем озеленення. Середній
показник трудомісткості для пішохідних покриттів становить 56,7 люд.-год/100
м².
Декомпозиція технологічного циклу на етапи зведення несучої основи,
підпокрівельних шарів та безпосередньо озеленення дозволила виявити резерви
для оптимізації працезатрат. Завдяки впровадженню альтернативних
конструктивних і варіативних технологічних рішень вдалося досягти зниження
трудомісткості влаштування підпокрівельної частини конструкції на 40%.
Для вибору раціональних конструктивних рішень пристрою
експлуатованих покрівель із системами озеленення запропоновані показники:
Кт1 - коефіцієнт конструктивно-технологічної варіативності по трудомісткості
багатошарової системи експлуатованої покрівлі, КдГ - індикатор
конструктивно-технологічної варіативності по трудомісткості систем
73

озеленення покрівельного покриття, До дГ - коефіцієнт технологічності
пристрою експлуатованого покриття із системами озеленення.
Екстенсивне озеленення відрізняється спрощеною структурою,
мінімальною потребою у поливі та технічному обслуговуванні. Мала товщина
субстрату (до 15 см) дозволяє облаштовувати такі системи на плоских і скатних
дахах без додаткового посилення несучих конструкцій, що робить їх
придатними для реновації існуючих будівель. Основними обмеженнями є
вузький вибір рослинності та неможливість регулярної пішохідної експлуатації
покриття.
Натомість інтенсивна «зелена покрівля» функціонує як повноцінний
ландшафтний об’єкт із пішохідними доріжками, рекреаційними зонами та
водоймами. Потужний ґрунтовий шар (до 2 м) дозволяє висаджувати
різноманітні види флори, проте вимагає проектування посилених конструкцій і
значних експлуатаційних витрат. Попри складність обслуговування, обидва
типи покрівель забезпечують високу екологічну ефективність, хоча порушення
технології монтажу може призвести до деградації конструкцій будівлі.
Технологічний аналіз підтвердив, що конструкція типу В3 (модульні
системи) є найбільш ефективною за критерієм тривалості зведення. Завдяки
впровадженню регульованих опор та модульних елементів трудомісткість робіт
знижується на 40%: з 45 люд.-год/100 м² при традиційному укладанні плитки до
35,15 люд.-год/100 м² при використанні модульного озеленення.
Охорона праці є комплексною системою правових, технічних та медико-
профілактичних заходів, що спрямовані на збереження здоров’я та
працездатності персоналу. Її ключовою метою є мінімізація ризиків
травматизму та професійних захворювань через створення безпечних умов на
робочих місцях.
Згідно з [29, 30], під час зведення та реконструкції споруд на персонал
впливають такі групи чинників:
74

1. Фізичні: параметри мікроклімату (температура, вологість,
швидкість повітря), акустичні коливання (шум, ультра- та інфразвук),
вібраційні навантаження та якість освітлення (недостатність інсоляції або
наявність сліпучого блиску).
2. Хімічні: речовини токсичного походження та аерозолі з
фіброгенною дією.
3. Фактори трудового процесу: важкість та напруженість праці.
Важкість праці визначається рівнем енерговитрат, масою вантажів,
кількістю стереотипних рухів, статичним навантаженням та специфікою
робочої пози. Напруженість характеризується сенсорним та емоційним тиском,
ступенем монотонності операцій та обраним методом роботи.
3.5 Іноваційна технологія влаштування покрівель с озелененням так
звана « гібридна зелена покрівля»
Кліматичні зміни, що супроводжуються зростанням температур та
інтенсифікацією опадів, суттєво підвищують ризики підтоплення міських
територій. Традиційні системи зливової каналізації часто не справляються з
піковими навантаженнями через обмежену пропускну здатність та зношеність.
Впровадження «зелених» (вегетованих) покрівель є перспективною
стратегією сталого містобудування, що забезпечує комплекс екологічних,
соціальних та економічних переваг порівняно зі звичайними дахами [3]. Попри
багатовіковий досвід використання рослинних покриттів, сучасні інженерні
рішення потребують спеціалізованої гідроізоляції та точного розрахунку
конструктивної міцності для гарантування цілісності будівлі.
Типова структура «зеленої» покрівлі (рис. 1) включає такі послідовні
шари:
 гідроізоляційна мембрана;
 дренажний елемент;
 фільтрувальний шар;
75

 субстрат (поживне середовище);
 рослинність.
При реновації існуючих об'єктів склад доповнюється теплоізоляцією, а у
разі висадки рослин із потужною кореневою системою обов’язковим є
влаштування протикореневого бар’єра [4].

Рисунок 3.14 - Схема конструкції типового «зеленого» даху [5]
За типом облаштування «зелені» покрівлі класифікують на інтенсивні та
екстенсивні. Ключовою відмінністю є глибина субстрату: для інтенсивних вона
перевищує 20 см, що забезпечує ріст більшості видів рослин, тоді як
екстенсивні з шаром менше 15 см підтримують лише посухостійку флору
(наприклад, сукуленти). Екстенсивні системи є більш поширеними завдяки
малій вазі, низькій вартості та простоті в обслуговуванні [6, 7].
Наукові праці [11] вказують на важливість конфігурації даху для
оптимізації гідрологічних функцій. Проблемою залишається зниження
ефективності систем при повному насиченні водою після тривалих злив. Для
подолання цього недоліку світова практика переходить до впровадження
«гібридних» (Hybrid Green Roofs) рішень.
Одним з таких напрямків є «синьо-зелені» покрівлі (рис. 2), які вперше
запропоновані в Кореї. На відміну від традиційних поверхонь, що провокують
різке збільшення стоку, «блакитні» дахи акумулюють воду в спеціальних
резервуарах без використання рослинності. Застосування світлих покрівельних
76

матеріалів у них сприяє кращому охолодженню споруди. «Блакитний» дах є
фінансово вигіднішим за «зелений», проте надзвичайно ефективним для
модернізації систем управління зливовими водами в містах [1].

Рисунок 3.15 - Схема технології «зелено-блакитного» даху [3]
«Блакитні» дахи призначені для управління зливовими водами, а саме,
для утримування дощової води, яка випускається через уповільнений стік
дренажу або випаровування. Утримування води може забезпечуватися такими
середовищами, як ґрунт, або спеціально розробленими резервуарами для
утримання [12].
Проте, як і «зелені» покрівлі, «блакитні» дахи також вимагають
особливої уваги до гідроізоляції та здатності конструкції витримувати вагу
води на даху. Наприклад, навантаження «зеленої» конструкції, яке можна
застосувати до плоских поверхонь покрівель житлових будинків за
77

2
європейським стандартом, не повинне перевищувати 200 кг/м (приблизно
2
1,96 кН/м ) [13].
Перспективним напрямом є поєднання здатності «блакитних» дахів до
акумуляції води з біологічним потенціалом рослинності щодо поглинання
вологи та евапотранспірації. «Зелено-блакитна» покрівля — це інноваційна
система, що інтегрує накопичувальний резервуар під шаром озеленення для
збору опадів. Завдяки капілярному зрошенню зібрана вода живить флору в
посушливі періоди, що стимулює випаровування та посилює
охолоджувальний ефект (рис. 3, а) [14].
У такій конструкції мембрана розділяє гідроакумулюючий відсік і
вегетативний шар, а гігроскопічні матеріали забезпечують доступ коріння до
води. Ефективність управління зливовим стоком підвищується через
впровадження додаткових елементів затримки та відведення води [15].
Оптимізація проектних рішень дозволяє збалансувати процеси утримання
вологи та випаровування, що суттєво покращує терморегуляцію будівлі та
забезпечує додаткові екологічні переваги [16].

а) b)
Рисунок 3.16 - Схема модифікованих «зелених» покрівель з іншими
інноваційними системами: а)«зелено-блакитний» дах; b) вологопоглинаюча
тканина для поглинання води рос- линами з резервуара [12]
78

«Зелено-блакитні» покрівлі забезпечують синергію двох технологій, де
акумульована волога живить рослинність, сприяючи ефективній затримці та
відведенню стоку з міської каналізаційної мережі [17].
Додатковий водопоглинаючий шар [18], розташований між дренажем
(гравієм) та нижнім резервуаром, оптимізує гідрологічний баланс (рис. 3, б).
Використання гравію також забезпечує необхідний баласт для протидії
вітровим навантаженням. Проектування таких систем потребує збалансованого
підходу до вартості, безпеки, естетики та конструктивних обмежень споруди.
Дослідження підтверджують високу ефективність «зелено-блакитних»
рішень. Моделювання в умовах інтенсивних опадів (Вітербо, Італія) [19]
показало, що такі дахи майже вдвічі ефективніше знижують стік порівняно з
традиційними зеленими покрівлями. Порівняльний аналіз у Сеулі [1] за
інтенсивності злив 30–60 мм/год виявив суттєве зменшення пікового стоку. При
цьому «зелено-блакитні» системи демонструють кращі показники утримання
вологи під час тривалих опадів, ніж суто «блакитні», хоча обидва методи є
дієвими для міського водовідведення.
Цими ж авторами було проведено ще одне дослідження, пов’язане
з технологією
«зелено-блакитного» даху в управлінні дощовими водами [3]. В межах
2
цієї роботи «зелено-блакитний» дах, площею 285 м , було встановлено над
загальним традиційним дахом будівлі середньої школи в Сеулі, Корея.
Функціонування «зелено-блакитних» покрівель базується на принципах
традиційних вегетованих дахів з інтеграцією нижнього акумуляційного шару
(рис. 2).
Порівняльний аналіз гідрологічних характеристик за інтенсивних опадів
підтвердив значне зниження обсягів та пікових значень дощового стоку
відносно традиційних плоских покрівель. Пролонговане відведення води після
припинення опадів зумовлене тривалістю фільтрації через ґрунтовий субстрат,
дренажний шар і мембранні компоненти. Додатково зафіксовано ефективність
79

«зелено-блакитних» систем у зниженні температури поверхні покрівлі в літній
період, що покращує енергоефективність споруди. Було встановлено, що
зниження темпера- тури поверхні від «зелено-блакитної» покрівлі більше на
5°C, ніж для контрольного традиційного даху, що ще раз підтверджує
можливість «зеленої» покрівлі змінювати мікроклімат і зменшувати витрати на
охолодження.
Висновки до розділу 3.
1. Багатокритеріальний аналіз підтвердив пріоритетність
застосування мембрани DELTA Floraxx, яка відзначається економічністю,
високою звукоізоляцією та довговічністю. Оптимізований технологічний цикл
монтажу, що включає лише 7 операцій, триває 47 робочих днів, що є кращим
показником серед аналогів. Конструктивні особливості матеріалу поєднують
захисні, фільтраційні та дренажні властивості. Завдяки 20-міліметровим
виступам забезпечується акумуляція вологи в обсязі 7 л/м², що підтримує
життєдіяльність рослин без додаткового штучного поливу. Таке рішення
дозволяє суттєво мінімізувати експлуатаційні витрати на утримання «зеленої»
покрівлі.
2. Модульна система RUVIMAT GREEN є лідером за швидкістю
монтажу та посідає друге місце в загальному рейтингу. Рішення доцільне для
комерційних покрівель, де влаштування інтенсивного озеленення неможливе.
Це забезпечує високу естетику для мешканців суміжних ярусів без порушення
їхнього приватного простору.
3. Шляхом аналізу технологічного процесу виконання робіт було
знайдено шляхи його оптимізації шляхом зниження витрат праці та заміни
ручної праці механізованою.Тобто, під час купівлі Цифровий зварювальний
апарат для ПВХ-мембран Herz Roofon, можна зменшити витрати на оплату
праці, що прискорить терміни реалізації для 100 м2 у 2,5 рази, а на нашій
будівлі з площею даху 2004 м2 на цілих 40%.
4. Вегетаційні покриття оптимізують мікроклімат через абсорбцію
80

CO2, фільтрацію пилу та активну генерацію кисню, одночасно знижуючи
акустичне навантаження на 7–10 дБ. Утримання опадів субстратом сприяє
природному зволоженню повітря, а довговічність таких систем на 60% вища
за традиційні аналоги. Виконуючи роль термоізолятора, зелені дахи суттєво
мінімізують енерговитрати на експлуатацію будівель.

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВЛАШТУВАННЯ МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ПОКРІВЕЛЬНИХ
ПОКРИТТІВ З ОЗЕЛЕНЕННЯМ
4.1 Техніко-економічне порівняння технологічних рішень
експлуатованих покрівельних покриттів
Модульна технологія влаштування зелених покрівель базується на
монтажі багатошарових елементів безпосередньо на теплоізоляцію, що
потребує фахових інженерних розрахунків для забезпечення надійності
конструкції. Окрім архітектурної привабливості, такі системи мають
подовжений ресурс експлуатації порівняно з бітумними чи полімерними
покриттями. Субстрат ефективно захищає гідроізоляцію від УФ-
випромінювання та термічних коливань, суттєво гальмуючи деградацію
матеріалів. Озеленення одночасно покращує енергоефективність, звукоізоляцію
та показники пожежної безпеки об’єкта. Пріоритетними чинниками вибору
методу визначено швидкість інсталяції та рентабельність; за результатами
порівняльного аналізу (табл. 3.1), варіанти Protan SE-T1 та ALHA THOR
відхилено як техніко-економічно недоцільні для даного проекту.

81

Таблиця 4.1 – Трудомісткість технологічних операцій
Види технологій
"зелений" Протан Світондейл ТОП АЛЬХ РУВІМА
дахи» SE-T1 DELTA- А ТОР Т
FLORAXX
Витрати на 410 405 377 472 356
оплату праці
людино-години
Витрати на 51 50 47 59 44
оплату праці

Впровадження модульних систем RUVIMAT GREEN визначено як
пріоритетне за показником мінімізації трудовитрат (10 балів). Попри помірні
оцінки параметрів маси та довговічності звукоізоляції (по 5,5 бала), дане
рішення забезпечує суттєве скорочення термінів будівництва. Це дозволяє
оптимізувати видатки на експлуатацію машин та загальнобудівельні витрати,
прискорюючи термін введення об’єкта в
експлуатацію.
Кількість технологічних
операцій
10
9
8 8
7
ПРОТАН SE- СВІТОНДЕЙЛ ТОП DELTA- АЛЬХА РУВІМАТ ГРІН
T1 FLORAXX ТОР

Рисунок 4.1 - Номер технологічні операції
Аналіз технологічного циклу засвідчує, що система DELTA Floraxx
потребує найменшої кількості операцій, що робить її пріоритетною. Особлива
геометрія восьмикутних виступів із ребрами жорсткості дозволяє мембрані
82

витримувати значні статичні та динамічні навантаження. Завдяки заводській
інтеграції нетканого поліпропіленового фільтра висадка рослинності
здійснюється безпосередньо на основу без монтажу додаткового геотекстилю.
Порівняльні дані щодо тривалості інсталяції та трудомісткості процесів
наведено на рис. 4.2 та в табл. 4.1.

Тривалість встановлення
80 (робочі дні)
60 59
51 47
40 44
50
20
0
ПРОТАН SE- СВІТОНДЕЙЛ ТОП DELTA- АЛЬХА РУВІМАТ ГРІН
T1 FLORAXX ТОР
Рисунок 4.2 – Тривалість виконання робіт (робочі дні).
Аналіз підтвердив пріоритетність модульних систем RUVIMAT GREEN,
які забезпечують найвищу швидкість монтажу за рахунок використання
готових контейнерів із субстратом та рослинністю. Показник трудомісткості у
356 люд.-год (рис. 4.3) є мінімальним серед аналогів, що дозволяє суттєво
скоротити терміни реалізації об’єкта. Технологія DELTA Floraxx Top (377 люд.-
год) передбачає послідовне укладання пароізоляції, утеплювача, геотекстилю
DELTA FLORAXX TEX та профільованої мембрани з 20-міліметровими
виступами.
Використання мембранного дренажу замість традиційного гравійного
шару не лише знижує трудовитрати та інтенсивність експлуатації баштових
кранів, а й оптимізує логістичні витрати завдяки зменшенню номенклатури
матеріалів. Це комплексно підвищує економічну ефективність будівництва та
прискорює введення об’єкта в експлуатацію.
83

Інтенсивність
50
0 роботи, людино- 47
2
41 40
45 0 го5 дини 37
0 7 35
6
40
0
35
0
30 ПРОТАН SE-T1 СВІТОНДЕЙЛ ДЕЛЬТА-ФЛОРАКСПІК АЛГАТОР РУВ ІМАТЗЕЛЕНИЙ
0
25
0 Рисунок 4.3 – Інтенсивність праці, робочі дні.
20
0 За результатами багатокритеріального аналізу, мембрана DELTA Floraxx
15
To0p визнана найбільш рентабельним рішенням завдяки низькій вартості,
ви10сокій звукоізоляції та довговічності. Попри відносно низьку трудомісткість
0
монтажу, технічною особливістю системи залишається значна власна маса
50
ма0т еріалу.
4.2 Розрахунок економічного ефекту від впровадження
технологічних рішень технології влаштування покрівель житлових
будівель з системами озеленення
Для визначення того наскільки доцільним буде застосування на практиці
прийнятих технологічних рішень по влаштуванню зеленої покрівлі, ми
проведемо порівняння варіантів влаштування покрівель із різних матеріалів та
різних технологій влаштування (див. табл. 4.1). Для цього ми обираємо три
можливі варіанти рішень:
Порівняльний аналіз способів влаштування покрівель ми проведемо з
порівнянням діаграм.
Результати порівняння наводяться у таблиці 4.2
Для проведення порівняльного аналізу економічної ефективності
запропонованих технологічних рішень виконано розрахунок прямих витрат на
84

влаштування покрівельного покриття. За розрахункову одиницю (захватку)
прийнято площу 100 м².
Порівнюються три варіанти технологічних рішень:
1. Базовий варіант 1: Традиційна рулонна покрівля (євроруберойд у 2 шари).
2. Базовий варіант 2: Бітумно-мастична покрівля (наливна технологія).
3. Проектний варіант: Експлуатована покрівля з системою озеленення.
Розрахунок вартості будівельно-монтажних робіт ( ) виконано
ресурсним методом за формулою:
(1)
де М — вартість матеріальних ресурсів (за ринковими цінами станом на
2026 рік);
ЗП — основна заробітна плата робітників;
ЕМ — вартість експлуатації будівельних машин і механізмів.
Обґрунтування складових вартості
А) Матеріальні ресурси (на 100 м²):
1. Рулонна пок івля: Праймер (30 л × 65 грн) + Євроруберойд підкладковий
(115 м² × 95 грн) + Євроруберойд з посипкою (115 м² × 145 грн) + Газ
(1500 грн) = 31 050 грн.
2. Біту но- астична: Праймер (30 л × 65 грн) + Мастика покрівельна (400
кг × 95 грн) + Склополотно (110 м² × 25 грн) = 42 700 грн.
3. елена пок івля: Гідроізоляція посилена (32 000 грн) + Геотекстиль (2
шари: 6 050 грн) + Дренажна мембрана (14 000 грн) + Субстрат (10 м³ ×
3500 грн = 35 000 грн) + Рослини (30 000 грн) = 117 050 грн.
Б) Трудові ресурси (ЗП):
Фонд оплати праці розраховано на основі нормативної трудомісткості
(відповідно до РЕКН Збірник 12 «Покрівлі») та середньої погодинної ставки
робітника 4-го розряду — 180 грн/год.
 Рулонна: 75 люд.-год × 180 грн = 13 500 грн.
 астична: 100 люд.-год × 180 грн = 18 000 грн.
85

 елена: 225 люд.-год × 180 грн = 40 500 грн.
В) Механізми (ЕМ):
Враховано роботу підйомних механізмів (кран типу «Піонер» або аналог)
вартістю 1000 грн/маш.-год.
 елена пок івля: Потребує 15 маш.-год (через великий об'єм субстрату) ×
1000 грн = 15 000 грн.
Зведені показники вартості наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 - Техніко-економічні показники технологій влаштування
покрівель
Бітумно- Джерело
№ Найменування Рулонна Зелена
мастична інформації
з/п показника покрівля покрівля
покрівля (обґрунтування)
Кошторисна
вартість Розрахунок (п. 2
1 49 000 65 700 173 000
проведення робіт, + п. 3 + п. 5*)
грн
Прайс-листи
Вартість
2 31 050 42 700 117 050 постачальників (I
матеріалів, грн
кв. 2026 р.)
Заробітна плата, Розрахунок (п. 4
3 13 500 18 000 40 500
грн × 180 грн/год)
Трудомісткість, РЕКНр (Збірник
4 75,0 100,0 225,0
люд.-год 12, Збірник 18)
Експлуатація Розрахунок (п. 6
5 4 000 5 000 15 000
машин (ЕМ), грн × 1000 грн/год)
Трудомісткість РЕКНр (на
6 механізмів, маш.- 4,0 5,0 15,0 вертикальний
год транспорт)
Календарний
Тривалість робіт,
7 1,5 2,5 2,0 графік виконання
змін
робіт
86

*Примітка: У кошторисну вартість включено накладні витрати (~450-500 грн).
Таблиця 4.2 - Техніко-економічні показники технологій влаштування
покрівель
2
Таблиця 4.3- Вихідні дані до розрахунку (100м )
Бітумно-
Од. Рулонна Зелена Джерело
Показники мастична
вим. покрівля покрівля інформації
покрівля
1. Річний об’єм Технічне
м² 100 100 100
впровадження завдання
2. Приведені
Дані Таблиці
затрати на грн. 31 050 42 700 117 050
4.2 (п. 2)
матеріали
3. Собівартість
Табл. 4.2 (п. 1
БМР (без грн. 17 950 23 000 55 950
мінус п. 2)
матеріалів)
4. Питомі
Розрахунок
капітальні
грн. 3 600 4 600 11 200 (20% від
вкладення у
вартості БМР)
фонди
5. Річні Норми
експлуатаційні грн. 1 500 1 000 300 експлуатації
витрати будівель
6. Строк ДБН В.2.6-
рік 15 20 50
експлуатації 220:2017

87

Тривалість, змін
3
2,5
2
1,5
1
0,5
0
Рулонна покрівля Бітумно-мастична Зелена покрівля
покрівля

Рисунок 4.4- Порівняльний графік терміну виконання робіт

Кошторисна вартість проведення робіт
200 000
180 000
160 000
140 000
120 000
100 000
80 000
60 000
40 000
20 000
0
Рулонна покрівля Бітумно-мастична Зелена покрівля
покрівля

Рисунок 4.5 - Техніко-економічні показники варіантів, грн

88

Приведені витрати на одиницю будівельної продукції ( сі) визначаються
як сума собівартості робіт ( і)та питомих капітальних вкладень (Кі):

с (2)
Рулонна покрівля:
с = 17 950 + 3 600 = 21550 грн.
Повна початкова вартість (з матеріалами): 31 050 + 21 550 =52600 грн.
Бітумно-мастична покрівля:
с = 23 000 + 4 600 = 27 600 грн.
Повна початкова вартість: 42 700 + 27 600 = 70 300 грн.
Зелена покрівля:
с = 55 950 + 11 200 = 67 150 грн
Повна початкова вартість: 117 050 + 67 150 = 184 200 грн.
Визначення сумарного економічного ефекту за термін експлуатації
Порівняння проводиться за розрахунковий період 50 років (життєвий
цикл зеленої покрівлі). Для базових варіантів враховується необхідність повної
заміни покриття після закінчення їх строку служби.
Сумарна вартість (S) розраховується за формулою:

повна експл (3)
де N — кількість циклів влаштування покрівлі за 50 років; T—
розрахунковий період (50 років).
Рулонна покрівля (строк 15 років):
Кількість циклів: 50 / 15 = 3,3.
= (52 600 3,3) + (1 500 50) = 173 580 + 75 000 = 248 580 грн
Бітумно-мастична покрівля (строк 20 років):
Кількість циклів: 50 / 20 = 2,5
= (70 300 2,5) + (1 000 50) = 175 750 + 50 000 = 225 750 грн.
Зелена покрівля (строк 50 років):
89

Кількість циклів: 1
= (184 200 1,0) + (300 50) = 184 200 + 15 000 = 199 200 грн.
Економічний ефект (Е) визначається як різниця сумарних витрат
найкращого базового варіанту (бітумно-мастична покрівля) та проектного
варіанту:

(4)
г н

Висновки до розділу 4
1. Капітальні витрати: Влаштування зеленої покрівлі потребує найбільших
початкових інвестицій (184 200 грн на 100 м²), що перевищує вартість
мастичної покрівлі у 2,6 рази. Це зумовлено високою вартістю матеріалів
озеленення та підвищеною трудомісткістю робіт.
2. Експлуатаційна надійність: Завдяки захисту гідроізоляційного шару від
ультрафіолету та температурних деформацій шаром субстрату, термін служби
зеленої покрівлі становить 50 років без капітального ремонту.
3. Економічна доцільність: Незважаючи на дорожнечу будівництва, за
рахунок відсутності витрат на капітальні ремонти протягом 50 років, технологія
зеленої покрівлі забезпечує економічний ефект у розмірі 26 550 грн на кожні
100 м² поверхні.

90

Загальні висновки
У ході роботи було проведено комплексний аналіз нормативної бази,
конструктивних рішень та технологічних процесів влаштування «зелених»
покрівель. На основі порівняння різних методів (традиційні рулонні, мастичні,
модульні системи) та матеріалів (ПВХ-мембрани, бітумно-полімерні
матеріали), зроблено наступні висновки щодо того, що є кращим і чому:
1. Найкраще конструктивно-технологічне рішення: Модульна система
озеленення
Згідно з дослідженнями, оптимальним варіантом є використання
модульних систем озеленення, які монтуються, зокрема, на регульованих
опорах.
Чому це краще:
Зниження трудомісткості: Використання модулів дозволяє уникнути
багатьох трудомістких «мокрих» процесів (таких як влаштування цементно-
піщаних стяжок) та складних операцій з пошарового укладання дренажу і
ґрунту вручну. Трудовитрати на влаштування модульної системи (на прикладі
RUVIMAT GREEN) становлять 356 люд.-год на 100 м², що є найнижчим
показником серед проаналізованих технологій (для порівняння: система
«Світондейл» — 405 люд.-год, Protan — 410 люд.-год).
◦ Швидкість монтажу: Завдяки збірно-розбірній конструкції та
зменшенню кількості технологічних операцій, загальна тривалість робіт
скорочується. Поєднання технологічних операцій дозволяє зменшити час
виконання робіт на 38%.
◦ Експлуатаційна зручність: Модулі на опорах забезпечують легкий
доступ до гідроізоляції для ремонту та можливість прокладання комунікацій
під настилом,.
2. Найкращий вибір матеріалів: Мембрана DELTA-FLORAXX TOP
91

При виборі компонентів для «покрівельного пирога» (дренаж, захист,
фільтрація) найкращі показники продемонструвала технологія з використанням
мембрани DELTA-FLORAXX TOP.
Чому це краще:
Багатокритеріальна ефективність: У порівняльному аналізі (матриця
оцінки) ця технологія отримала високі бали за критеріями вартості,
звукоізоляції та довговічності.
Технологічність: Ця мембрана поєднує в собі функції дренажу,
захисту та фільтрації (завдяки інтегрованому геотекстилю), що дозволяє
скоротити кількість технологічних операцій до 7 (найменша кількість серед
аналогів). Вона здатна акумулювати до 7 л води на м², що зменшує потребу в
поливі.
3. Економічна ефективність: Довгострокова вигода
Аналіз економічної ефективності показав парадоксальний на перший
погляд, але обґрунтований результат.
Що краще: Влаштування «зеленої» покрівлі є дорожчим на етапі
будівництва (184 200 грн на 100 м²), ніж традиційна рулонна (52 600 грн) або
мастична покрівля (70 300 грн). Однак, у довгостроковій перспективі (життєвий
цикл 50 років) «зелена» покрівля є економічно вигіднішою.
Чому це краще:
Довговічність: Традиційні покрівлі потребують капітального ремонту
або заміни кожні 15–20 років через руйнування гідроізоляції під дією
ультрафіолету та перепадів температур. У «зеленій» покрівлі гідроізоляція
захищена шаром субстрату, що подовжує її термін служби до 50 років і більше.
Економічний ефект: За рахунок відсутності витрат на ремонти
протягом 50 років, сумарний економічний ефект складає +26 550 грн на кожні
100 м² порівняно з мастичною покрівлею.
4. Оптимізація процесів
92

Для підвищення ефективності робіт критично важливим є впровадження
засобів механізації.
Що краще: Використання автоматичного зварювального обладнання
(наприклад, Herz Roofon) та малогабаритної техніки (міні-навантажувач Bobcat
MT100).
Чому це краще: Заміна ручного склеювання мембран на автоматичне
зварювання дозволяє пришвидшити процес у 2,5 рази. Використання міні-
навантажувача для розподілення субстрату замість ручної праці є в 4,3 рази
економнішим (800 грн/год проти значних витрат на ручну працю) і суттєво
прискорює темпи робіт.
Підсумкове резюме
У дипломній роботі доведено, що найкращим рішенням для
влаштування експлуатованих покрівель із системою озеленення є застосування
модульних систем на регульованих опорах у поєднанні з високоякісними
дренажними мембранами (типу DELTA-FLORAXX). Хоча це рішення вимагає
значних початкових інвестицій, воно забезпечує найвищу технологічність,
скорочує терміни будівництва та гарантує значну економічну вигоду в процесі
експлуатації будівлі завдяки збільшеному життєвому циклу конструкції.

93

Список використаних джерел

1. Фаренюк Г. Г. Енергоефективність огороджувальних конструкцій
будівель : монографія / Г. Г. Фаренюк. – Київ : НДІБК, 2018. – 320 с.
2. Савицький М. В. Основи енергоефективного будівництва : навч. посіб. /
М. В. Савицький, В. Г. Нікіфорова. – Дніпро : ПДАБА, 2018. – 240 с.
3. ДБН В.2.6-220:2017. Покриття будівель і споруд. – [Чинний від 2018–
01–01]. – Київ : Мінрегіон України, 2017. – 54 с.
4. Яровий С. М. Обґрунтування вибору технологічних комплектів машин
для влаштування покрівель / С. М. Яровий // Збірник наукових праць УкрДУЗТ.
– 2019. – Вип. 185. – С. 45–51.
5. Менейлюк О. І. Організаційно-технологічне моделювання життєвого
циклу будівельних об’єктів / О. І. Менейлюк // Вісник ОДАБА. – 2016. – № 64.
– С. 112–118.
6. ДБН А.2.2-1:2021. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на
навколишнє середовище (ОВНС). – Київ : Мінрегіон України, 2021.
7. Закон України «Про енергетичну ефективність будівель» : від 22 черв.
2017 р. № 2118-VIII // Відомості Верховної Ради України. – 2017. – № 35. – Ст.
376.
8. Ткачук О. А. Технологічні особливості влаштування садів на дахах в
умовах реконструкції житлового фонду / О. А. Ткачук // Шляхи підвищення
ефективності будівництва. – 2019. – Вип. 41. – С. 112–119.
9. Новосельчук Н. Є. Озеленення штучних основ як засіб екологічного
покращення міського середовища / Н. Є. Новосельчук // Проблеми розвитку
міського середовища. – 2010. – № 4. – С. 88–92.
94

10. Електронний журнал «Ефективна економіка» [Електронний ресурс] /
Наука України. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua.
11. Сади Перемоги у місті. Надихаючі приклади садів на дахах українських
міст [Електронний ресурс] / УП. Життя. – Режим доступу:
https://life.pravda.com.ua.
12. Зелене будівництво у майбутньому [Електронний ресурс] //
Децентралізація в Україні. – Режим доступу: https://decentralizacija.gov.ua/.
13. ДСТУ ISO 14001:2015. Системи екологічного управління. Вимоги та
настанови щодо застосування. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016.
14. ДСТУ Б Д.2.2-12:2016. Ресурсні елементні кошторисні норми на
будівельні роботи. Покрівельні роботи. – Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. – 62 с.
15. Григоровський П. Є. Організація будівництва : підручник / П. Є.
Григоровський. – Київ : КНУБА, 2019. – 312 с.
16. ДСТУ-Н Б А.3.1-6:2009. Настанова з розроблення технологічних карт на
будівельні процеси. – Київ : Мінрегіонбуд, 2009.
17. Тугай А. М. Технологія будівельних процесів : підручник / А. М. Тугай. –
Київ : Знання, 2014. – 415 с.
18. Чернишев Д. О. Моделювання процесів влаштування «зелених»
покрівель / Д. О. Чернишев // Містобудування та територіальне планування. –
2016. – Вип. 62. – С. 480–486.
19. ДБН В.2.6-98:2009. Конструкції будинків і споруд. Бетонні та
залізобетонні конструкції. – Київ : Мінрегіонбуд, 2011.
20. Клименко Є. В. Технологія зведення будівель і споруд : навч. посіб. / Є.
В. Клименко. – Київ : Ліра-К, 2018. – 320 с.
95

21. Castleton H. F. Green roofs; building energy savings and the potential for
retrofit / H. F. Castleton, V. Stovin, S. B. Beck // Energy and Buildings. – 2010. –
Vol. 42. – P. 1582–1591.
22. Berardi U. The energy saving potential of the green roofs in a Mediterranean
climate / U. Berardi // Energy and Buildings. – 2016. – Vol. 131. – P. 56–66.
23. Обов'язкові зелені дахи у Копенгагені [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: https://rodovid.me/green_roof/.
24. Кліматична адаптація міст: європейський досвід [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: https://www.moudramesta.cz/.
25. Oberndorfer E. Green Roofs as Urban Ecosystems: Ecological Structures,
Functions, and Services / E. Oberndorfer // BioScience. – 2007. – Vol. 57, № 10. – P.
823–833.
26. BioScience Journal. Academic Oxford [Electronic resource]. – Access mode:
https://academic.oup.com/bioscience.
27. ДСТУ-Н Б В.2.6-213:2016. Настанова з проектування, улаштування та
експлуатації озеленення дахів будівель та споруд. – Київ : ДП «УкрНДНЦ»,
2017. – 38 с.
28. Гончаренко Д. Ф. Удосконалення технології зведення житлових будівель
/ Д. Ф. Гончаренко // Науковий вісник будівництва. – 2018. – Т. 92, № 2. – С.
15–20.
29. Савенко В. І. Сучасні покрівельні матеріали та технології їх застосування
/ В. І. Савенко // Будівельні матеріали та вироби. – 2020. – № 3. – С. 24–28.
30. ДБН В.2.6-14-97. Конструкції будинків і споруд. Покрівлі. – Київ :
Держбуд України, 1998. – 42 с.
96

31. Барабаш І. М. Особливості конструктивних рішень «зелених» покрівель
та їх вплив на енергоефективність будівель / І. М. Барабаш // Сучасні технології
в будівництві. – 2019. – № 1. – С. 12–18.
32. Мусієнко А. О. Дослідження ефективності використання систем
озеленення покрівель в кліматичних умовах України / А. О. Мусієнко // Вісник
ПДАБА. – 2018. – № 4. – С. 56–63.
33. Бут Т. О. Аналіз технологічних схем влаштування експлуатованих
покрівель із озелененням / Т. О. Бут, О. П. Ткачук // Містобудування та
територіальне планування. – 2020. – Вип. 74. – С. 45–52.
34. Дацько О. І. Екологічні аспекти використання «зелених» дахів в умовах
ущільненої забудови / О. І. Дацько // Екологічна безпека та
природокористування. – 2021. – № 2. – С. 22–29.
35. Тонкачеєв Г. М. Технологія зведення будівель і споруд : підручник / Г.
М. Тонкачеєв. – Київ : НТУ, 2015. – 512 с.
36. Оцінка життєвого циклу "зеленого" будівництва згідно з нормами EN
15978:2011. Sustainability of construction works. – Brussels : CEN, 2011.
37. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» : від 17 лют.
2011 р. № 3038-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 34.
38. Бліхарський З. Я. Реконструкція будівель і споруд : підручник / З. Я.
Бліхарський. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2019. – 360 с.
39. Осіпов О. Ф. Організаційно-технологічні рішення влаштування
інверсійних покрівель : навч. посіб. / О. Ф. Осіпов. – Харків : ХНУМГ, 2016. –
148 с.
40. Патент 142531 UA, МПК E04D 13/00. Модульна система озеленення даху
/ Ковальчук О. П., Петренко С. В. ; заявник КНУБА. – № u201901234 ; опубл.
25.06.2020, Бюл. № 12.
97

41. ДБН В.2.2-15:2019. Житлові будинки. Основні положення. – Київ :
Мінрегіон України, 2019.
42. Розпорядження КМУ «Про схвалення Енергетичної стратегії України на
період до 2035 року». – Київ : КМУ, 2017.
43. Закон України «Про енергозбереження» : від 1 лип. 1994 р. № 74/94-ВР.
44. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» :
від 25 черв. 1991 р. № 1264-XII.
45. Шпильовий В. І. Гідроізоляційні матеріали для експлуатованих покрівель
/ В. І. Шпильовий // Будівництво України. – 2018. – № 5. – С. 15–19.
46. ДБН В.2.6-14:2016. Конструкції будинків і споруд. Покрівлі з металевих
листів. – Київ : Мінрегіон, 2016.
47. Hunt D. V. Sustainable planning of urban underground space / D. V. Hunt, C.
D. Rogers // Proceedings of the Institution of Civil Engineers - Urban Design and
Planning. – 2016. – Vol. 169. – P. 10–23.
48. Лівінський О. М. Будівельний комплекс України: стан та перспективи / О.
М. Лівінський // Будівельний журнал. – 2018. – № 3. – С. 8–12.
49. Savytskyi M. Energy efficient structural solutions for the thermal insulation of
public buildings / M. Savytskyi, M. Babenko // Science and Innovation. – 2018. –
Vol. 14, № 2. – P. 65–72.
50. Vijayaraghavan K. Green roofs: A critical review on the role of components,
benefits, limitations and trends / K. Vijayaraghavan // Renewable and Sustainable
Energy Reviews. – 2016. – Vol. 57. – P. 740–752.
51. FLL Guidelines for the Planning, Construction and Maintenance of Green
Roofing. – Bonn : FLL, 2018. – 140 p.
98

52. LEED for Building Design and Construction (LEED BD+C) [Electronic
resource] / U.S. Green Building Council. – Access mode: http://leed.usgbc.org/.
53. MacIvor J. S. Performance evaluation of native plants suited to extensive
green roof conditions / J. S. MacIvor // Ecological Engineering. – 2011. – Vol. 37. –
P. 407–417.
54. Herman R. Green Roofs in Germany: Yesterday, Today and Tomorrow / R.
Herman // Greening Rooftops for Sustainable Communities. – Chicago, 2003.
55. Liesecke H. J. Extensive Begrunung bei 5 Dachneigung / H. J. Liesecke //
Stadt Und Grun. – 1999. – № 48(5). – P. 337–346.
56. Liesecke H. J. Das Retentionsvermögen von Dachbegrunungen / H. J.
Liesecke // Stadt Und Grun. – 1998. – № 47(1). – P. 46–53.
57. Eumorfopoulou E. The contribution of green roofs to the thermal protection of
buildings in Greece / E. Eumorfopoulou // Energy and Buildings. – 1998. – Vol. 27. –
P. 29–36.
58. ДСТУ-Н Б В.2.6-213:2016. Настанова з проектування, улаштування та
експлуатації озеленення дахів будівель та споруд. – Київ : ДП «УкрНДНЦ»,
2017. – 38 с..
59. ДБН В.2.6-220:2017. Покриття будівель і споруд. – [Чинний від 2018–
01–01]. – Київ : Мінрегіон України, 2017. – 54 с.
60. ДБН А.3.1-5:2016. Організація будівельного виробництва. – Київ :
Мінрегіон України, 2016. – 45 с.
61. ДБН В.2.6-31:2021. Теплова ізоляція будівель. – Київ : Мінрегіон
України, 2021. – 64 с.
62. ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека у будівництві.
Основні положення. – Київ : Мінрегіонбуд України, 2009. – 122 с.
63. ДБН В.1.1-7:2016. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні
вимоги. – Київ : Мінрегіон України, 2017. – 47 с.
99

64. ДСТУ-Н Б А.3.1-16:2013. Настанова щодо виконання робіт з
улаштування дахів і покрівель. – Київ : Мінрегіон України, 2014. – 56 с.
65. ДСТУ Б В.2.7-160:2008. Вироби полімерні та комбіновані для покрівель
і гідроізоляції. Загальні технічні умови. – Київ : Мінрегіонбуд України, 2009.
66. ДСТУ Б Д.2.2-12:2016. Ресурсні елементні кошторисні норми на
будівельні роботи. Покрівельні роботи (Збірник 12). – Київ : ДП «УкрНДНЦ»,
2016. – 62 с.
67. ДСТУ Б Д.2.2-1:2008. Ресурсні елементні кошторисні норми на
будівельні роботи. Земляні роботи (Збірник 1). – Київ : Мінрегіонбуд України,
2008.
68. ДСТУ Б Д.2.2-47:2012. Ресурсні елементні кошторисні норми на
будівельні роботи. Озеленення. Захисні лісонасадження. Багаторічні плодові
насадження (Збірник 47). – Київ : Мінрегіон України, 2012. – 48 с.
69. ДСТУ Б А.2.4-4:2009. Основні вимоги до проектної та робочої
документації. – Київ : Мінрегіонбуд України, 2009. – 61 с.
70. ДСТУ Б В.2.6-14-97. Конструкції будинків і споруд. Покрівлі. Технічні
умови. – Київ : Держбуд України, 1998. (зі змінами).
71. ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Захист будівель і споруд від небезпечних
геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожеж.
Будівельна кліматологія. – Київ : Мінрегіонбуд України, 2011. – 123 с.
72. ДСТУ Б Д.2.3-3:2012. Ресурсні елементні кошторисні норми на монтаж
устаткування. Збірник 3. Підіймально-транспортне устаткування. — К. :
Мінрегіон України, 2012. — 65 с.

100

ДОДАТОК А Розрахунок монолітної плити перекриття
Дані для проектування :
1) Бетон важкий класу В-30 (Rb=17 МПа; Rbt=1,2 МПа; Rb,ser=22,0 МПа;
-3
Rbt,ser=1,8 МПа; Eb=32,5 ∙10 МПа).
2) Робоча арматура класу А-ІІІ (Rs = Rs,c = 365 МПа; Rsw=290 МПа; Rs,ser=390
5
МПа; Es=2,0 ∙10 МПа) .
3) Арматура класу А-І (Rs= Rs,с =225 МПа; Rsw=175 МПа;
5
Rs,ser=235 МПа; Es=2,1 ∙10 МПа).
Розрахунок виконується за допомогою програмного комплексу “ЛІРА –
WINDOWS ”.
Товщина захисного шару складає 0,035 м.
ПЛИТАМ основна схема
ЗУСИЛЛЯ/НАПРУЖЕННЯ/ В ЕЛЕМЕНТАХ.
12 1 - 1 2 - 1 3 - 1 4 - 1 5 - 1 6 - 1 7 - 1 8 - 1
66 298 90 242 288 44 242 146
30 25 277 249 289 85 369 7
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 9 - 1 10 - 1 11 - 1 12 - 1 13 - 1 14 - 1 15 - 1 16 - 1
35 307 303 320 84 193 111 46
234 115 115 324 180 194 302 264
1 -
2 – ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 17 - 1 18 - 1 19 - 1 20 - 1 21 - 1 22 - 1 23 - 1 24 - 1
10 183 107 317 296 291 261 167
198 181 298 118 20 103 262 22
1 -
101

2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 25 - 1 26 - 1 27 - 1 28 - 1 29 - 1 30 - 1 31 - 1 32 - 1
167 24 30 299 104 69 21 152
70 163 66 109 272 179 72 150
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 33 - 1 34 - 1 35 - 1 36 - 1 37 - 1 38 - 1 39 - 1 40 - 1
308 159 309 294 236 3 36 273
28 113 117 31 50 37 64 275
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 41 - 1 42 - 1 43 - 1 44 - 1 45 - 1 46 - 1 47 - 1 48 - 1
85 180 44 235 30 4 35 236
19 75 84 313 236 63 257 39
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 49 - 1 50 - 1 51 - 1 52 - 1 53 - 1 54 - 1 55 - 1 56 - 1
343 37 188 30 235 331 334 42
39 33 23 69 50 43 333 205
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 57 - 1 58 - 1 59 - 1 60 - 1 61 - 1 62 - 1 63 - 1 64 - 1
202 137 146 172 186 338 185 379
126 134 331 173 185 80 184 278
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
102

3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 65 - 1 66 - 1 67 - 1 68 - 1 69 - 1 70 - 1 71 - 1 72 - 1
97 94 280 48 83 225 50 237
281 280 48 101 283 98 33 50
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 73 - 1 74 - 1 75 - 1 76 - 1 77 - 1 78 - 1 79 - 1 80 - 1
388 227 248 56 60 372 367 373
371 78 57 250 377 370 239 389
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 81 - 1 82 - 1 83 - 1 84 - 1 85 - 1 86 - 1 87 - 1 88 - 1
256 248 64 252 59 255 247 61
376 58 63 254 252 51 248 255
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 89 - 1 90 - 1 91 - 1 92 - 1 93 - 1 94 - 1 95 - 1 96 - 1
251 61 376 64 64 66 153 73
252 79 256 34 36 153 66 72
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ.3
12 97 - 1 98 - 1 99 - 1 100 - 1 101 - 1 102 - 1 103 - 1 104 - 1
69 70 73 177 154 71 178 73
258 69 74 259 39 70 70 177
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
103

12 105 - 1 106 - 1 107 - 1 108 - 1 109 - 1 110 - 1 111 - 1 112 - 1
71 74 72 73 74 74 156 265
22 73 73 26 67 68 158 81
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 113 - 1 114 - 1 115 - 1 116 - 1 117 - 1 118 - 1 119 - 1 120 - 1
51 225 229 51 77 140 278 325
255 49 224 169 228 80 62 51
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 121 - 1 122 - 1 123 - 1 124 - 1 125 - 1 126 - 1 127 - 1 128 - 1
140 81 45 266 84 140 284 168
264 264 81 82 44 151 97 84
1 -
2 - ЗАВАНТАЖ. 2
3 - ЗАВАНТАЖ. 3
12 129 - 1 130 - 1 131 - 1 132 - 1 133 - 1 134 - 1 135 - 1 136 - 1
84 94 269 279 87 270 90 31
168 86 85 103 269 87 44 271
1 -

Одиниці вимірювання лінійних переміщень: мм Одиниці вимірювання кутових переміщень:
RD*1000

104

ПЛИТАМ основна схема
ПЕРЕМІЩЕННЯ ВУЗЛІВ.
Номера
1 2 3 4 5 6 7 8 9
вузлів:
1 -
UX 1.3E+00 -2.5E+0 -1.1E+0 1.0E+00 115292 -3.4E+0 -2.4E+0 -279649 254229
UY 413213 1.8E+00 3.0E+00 -60927. -1.1E+0 1.3E+00 3.2E+00 -1.3E+0 787946
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
UX -43818. -253446 -169273 58304. 122993 -273202 -229768 16800. -17803.
UY -19260. 224485 279347 -127652 -51887. 154936 287677 -50340. 105355
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
UX -146432 -283177 -245433 205773 70127. -580907 -329671 31099. -31815.
UY -30951. 249360 573983 -42653. -206314 257920 347025 137384 174089

Номера
10 11 12 13 14 15 16 17 18
вузлів:
1 -
Z -4.7E+0 -6.6E+0 -2.5E+0 -1.6E+0 -1.6E+0 -1.2E+0
UX 1.5E+00 3.0E+00 -285304 548289 310280 -1.7E+0 -3.4E+0 2.4E+00 -2.5E+0
UY -3.1E+0 -1.0E+0 -389616 -641629 -988843 1.7E+00 -2.9E+0 3.8E+00 675907
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z -220149 -592532 -2.0E+0 -1.2E+0 -1.4E+0 -1.1E+0
UX 132732 353701 -124050 140580 3571.5 -113133 -206571 230516 -192481
UY -280804 -56432. 20515. 22171. -124404 47083. -266988 243580 60737.
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
Z 58642. -3974.2 -5.8E+0 -3.3E+0 -4.1E+0 -2.1E+0
UX -14198. 716925 -230873 151018 -198039 -618924 -844453 435715 -578204
UY -467861 59560. 33652. 131460 -176001 276238 -555764 1.0E+00 24692.

Номера
19 20 21 22 23 24 25 26 27
вузлів:
1 -
Z -9.3E+0 -1.3E+0 -1.2E+0 1.8E+00 -1.5E+0 -439791 -6.4E+0 -153790 -1.3E+0
UX -78211. -2.2E+0 313514 -885352 -911126 -1.7E+0 -2.9E+0 -269470 -3.0E+0
105

UY 2.4E+00 2.7E+00 -472728 -1.2E+0 921012 -66101. 2.1E+00 -692218 2.0E+00
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z -1.1E+0 -1.2E+0 82525. 211536 8871.5 57718. -533417 140559 -1.1E+0
UX -38148. -241878 36113. -51082. -109160 -146653 -275327 6044.0 -256428
UY 224067 216989 -29089. -50190. 113728 55659. 220862 -22083. 181648
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
Z -1.9E+0 -2.8E+0 -207120 375598 -226495 -35921. -1.2E+0 11083. -2.4E+0
UX -5329.0 -602791 47895. -168346 -169431 -319245 -610027 -56125. -710246
UY 683479 577230 -92667. -204291 160064 1952.0 419697 -145833 330873

Номера
28 29 30 31 32 33 34 35 36
вузлів:
1 -
Z -1.9E+0 -6.2E+0 -510689 -1.2E+0 -1.9E+0 1.5E+00 -951782 1.0E+00 213039
UX -2.6E+0 -1.8E+0 343980 -1.3E+0 -696911 1.2E+00 753695 1.2E+00 838841
UY 29998. 3.0E+00 106530 3.1E+00 2.7E+00 533927 -102153 165187 366864
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z -1.5E+0 -549436 137489 -1.2E+0 -1.7E+0 215430 63560. 154561 157998
UX -166146 -229027 9379.4 -181152 -53789. 72098. 26590. 81311. 37423.
UY -48212. 278592 2537.6 262994 133781 10190. -66518. -58688. -5731.4
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
Z -3.7E+0 -1.2E+0 -88174. -2.5E+0 -4.4E+0 328813 -164145 220392 66497.
UX -739550 -418892 74361. -346766 -333409 240653 139821 243689 177748
UY -75113. 618931 25626. 755227 647531 103975 -22739. 21642. 72983.

Номера
37 38 39 40 41 42 43 44 45
вузлів:
1 -
Z 1.6E+00 -992502 -318375 -6.8E+0 -6.7E+0 -8.8E+0 -7.4E+0 -1.4E+0 -6.8E+0
UX 868513 -227101 259691 -3.0E+0 -1.1E+0 -796598 -2.1E+0 451318 4.3E+00
UY 1.6E+00 1.9E+00 853761 2.5E+00 1.2E+00 -1.6E+0 1.7E+00 2.9E+00 2.8E+00
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z 199571 5905.1 122069 -623337 -627081 -837437 -693324 -1.5E+0 -688007
UX 12965. -86305. -20707. -267070 -115143 -50609. -197830 42423. 430431
106

UY 133070 181054 74031. 231032 119853 -150046 170102 179122 209799
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ Е 3
Z 335637 -150551 -28834. -1.2E+0 -403525 -998022 -996787 -3.4E+0 -1.9E+0
UX 141537 -59070. 68254. -589972 -340096 -356859 -461787 16402. 909753
UY 301536 367273 151690 381385 -45281. -344965 113401 804535 860834

Номера
46 47 48 49 50 51 52 53 54
вузлів:
1 -
Z -6.4E+0 -4.8E+0 -5.7E+0 -5.1E+0 651459 -3.3E+0 -2.9E+0 1.0E+00 -447997
UX 2.2E+00 -753619 -1.8E+0 -1.3E+0 793466 1.4E+00 779846 -512545 537776
UY 925442 621652 2.9E+00 1.7E+00 979299 -854542 -739391 -1.2E+0 159155
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z -754738 -447593 -637009 -602043 169078 -252575 45500. 244979 21717.
UX 282061 -30945. -232937 -145264 16315. 240301 32060. -44657. -51222.
UY 89922. 140531 284055 226726 71941. -9682.8 -22821. -72752. -8847.1
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
Z -1.2E+0 -282739 -1.1E+0 -796006 159542 -199187 278001 462818 35101.
UX 468913 48142. -347162 -121566 152627 347588 -20904. -90679. -139090
UY 460915 295676 643475 434960 184429 97812. 6461.2 -95787. -14601.

Номера
55 56 57 58 59 60 61 62 63
вузлів:
1 -
Z -1.5E+0 -1.1E+0 -3.8E+0 -2.1E+0 -396976 -3.4E+0 -1.7E+0 1.4E+00 -435419
UX 1.1E+00 239442 626252 501361 79138. 820850 790050 48478. 958025
UY -249116 -763909 -847555 -1.0E+0 -1.3E+0 -953884 -1.4E+0 -1.6E+0 -24841.
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z 46775. 116707 -45904. 53664. 152959 -121324 -3119.5 234905 29710.
UX -25003. -18164. 100356 73125. 38377. 159137 151768 73732. 39607.
UY -21538. -40126. -10316. -44384. -73955. -16645. -64572. -107958 -102576
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
Z 171766 285855 231941 265761 360678 73982. 158267 455054 -73546.
UX -114850 -73446. 85757. 74620. 39323. 197624 226426 129400 183740
107

UY -16502. -41664. 53798. -20177. -87451. 61967. -43363. -133887 -24075.

Номера
64 65 66 67 68 69 70 71 72
вузлів:
1 -
Z -229258 -710834 -774789 -808961 1.1E+00 -539251 -249200 630687 -1.1E+0
UX 884327 582413 226180 89203. -124298 -173965 -801679 -665173 183590
UY 73508. -80831. -323879 -838978 -1.2E+0 -163643 -335118 -920829 -651623
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z 110028 114951 122976 55631. 145083 132182 122542 164588 73844.
UX 44035. 29520. 24049. 73911. 57591. -15706. -61324. -27689. 53337.
UY -57094. -36528. -21028. -25692. -74454. 9482.5 17731. -28543. -21777.
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
Z -24609. -121280 -129659 -123139 238134 -78250. -360.39 164929 -174646
UX 176305 108869 23058. 30085. -6535.0 -41903. -149552 -121846 31308.
UY 13147. -5565.8 -67922. -158382 -239021 -62677. -75854. -169084 -126825

Номера
73 74 75 76 77 78 79 80 81
вузлів:
1 -
Z -525792 36016. -1.2E+0 -5.5E+0 -4.4E+0 -5.2E+0 -1.4E+0 -3.5E+0 -6.8E+0
UX 1326.8 -45465. 2.3E+00 780894 916095 139428 1.7E+00 3.0E+00 3.2E+00
UY -754131 -1.0E+0 2.8E+00 270888 -544536 -68217. -1.4E+0 -3771.3 1.7E+00
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z 109288 94513. -1.2E+0 -586407 -311640 -395567 -86970. -395694 -760942
UX 43968. 70669. 245678 148914 187308 98662. 254850 365416 358761
UY -31086. -47877. 175976 116212 32176. 80349. -68937. 21351. 126970
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
Z -64155. 40004. -2.8E+0 -590571 -161395 -148442 -28230. -667162 -1.6E+0
UX -2241.5 11957. 461188 225729 236219 138070 428232 662554 678116
UY -152451 -198217 832192 293372 157097 227292 -26397. 275899 629260

Номера
82 83 84 85 86 87 88 89 90
вузлів:
108

1 -
Z -9.1E+0 -7.8E+0 -1.2E+0 -1.2E+0 -9.3E+0 -1.4E+0 -1.5E+0 -1.8E+0 -1.7E+0
UX 2.0E+00 850544 1.2E+00 12800. -1.1E+0 -530737 -1.3E+0 -1.9E+0 -298918
UY 2.0E+00 1.5E+00 2.6E+00 2.8E+00 2.9E+00 3.0E+00 2.9E+00 2.1E+00 2.9E+00
2 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 2
Z -1.0E+0 -943626 -1.3E+0 -1.3E+0 -1.0E+0 -1.4E+0 -1.5E+0 -1.6E+0 -1.6E+0
UX 226675 94513. 125589 -22664. -161441 -82404. -153296 -162912 -29131.
UY 142346 167039 174783 212342 265674 213789 197530 118680 171333
3 - ЗАВАНТАЖЕННЯ 3
Z -2.0E+0 -1.5E+0 -2.7E+0 -2.6E+0 -2.0E+0 -3.1E+0 -3.4E+0 -4.0E+0 -3.9E+0
UX 405524 206062 211327 -38422. -233136 -208409 -436734 -612930 -202524
UY 678786 546511 785316 782924 731187 774534 673854 450498 747303

109

Рисунок А1. Розрахункова схема монолітної плити. Ізополя переміщень по осі
UX

110

Рисунок А2. Розрахункова схема монолітної плити. Ізополя переміщень по осі
UY

111

Рисунок А3. Розрахункова схема монолітної плити. Ізополя переміщень по осі Z

112

113

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets