Управління проєктом створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти

Опанасець, Віктор Юрійович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7037

Title:	Управління проєктом створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти
Authors:	Лавданська , Ольга В’ячеславівна Опанасець, Віктор Юрійович
Keywords:	ментальне здоров’я;освітнє середовище;цифрова платформа;управління проєктом;економічна ефективність
Issue Date:	17-Dec-2025
Abstract:	Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню процесу управління створенням цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти. Актуальність роботи зумовлена зростанням потреби у впровадженні сучасних цифрових рішень, здатних забезпечити доступну психологічну підтримку, а також інтеграцію інформаційних, консультативних і аналітичних сервісів у єдиному цифровому середовищі з урахуванням потреб користувачів. Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження та удосконалення методів і стратегій управління проєктом створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти з метою забезпечення її ефективного функціонування та сталого розвитку в освітньому середовищі. Об’єктом дослідження є процес розробки та впровадження цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти. Предметом дослідження є сукупність методів, інструментів і управлінських рішень, що застосовуються в процесі реалізації проєкту. У роботі застосовано методи проєктного менеджменту відповідно до стандартів PMBOK, методи стратегічного аналізу, а також методи оцінювання економічної ефективності та прибутковості проєктних інвестицій. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що було удосконалено методологію управління розробкою цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти з урахуванням їх соціальної спрямованості, фінансової стійкості та вимог інформаційної безпеки. Практична значимість даної роботи полягає в тому, що теоретичні положення та висновки знайшли своє безпосереднє застосування в ході управління процесом створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти. У першому розділі роботи розглянуто теоретичні засади, доцільність і чинники створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти, проведено аналітичний огляд існуючих рішень, виконано SWOT- та PEST-аналізи, сформовано концепцію та резюме проєкту. У другому розділі визначено цілі проєкту, розроблено структуру управління, матрицю відповідальності та WBS-структуру, а також описано основні процеси управління проєктом. Третій розділ присвячено фінансово-економічному обґрунтуванню та оцінці ефективності проєкту створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7037
Appears in Collections:	126 Інформаційні системи та технології (IT Project Management)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
РЕП_МАГ_Опанасець_МІТ-2411.pdf Restricted Access		1.33 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І СИСТЕМ
КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРОЕКТУВАННЯ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи магістра

на тему: «Управління проєктом створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти»

Виконав: здобувач другого
(магістерського) рівня вищої освіти
2 курсу, групи МІТ-2411
Спеціальності 126 Інформаційні систем та
технології
ОП «IT Project Management»
Опанасець Віктор Юрійович

Керівник:
доцент кафедри інформаційних технологій
проектування, к.т.н., доцент
Лавданська Ольга В’ячеславівна

Рецензент:
доцент кафедри інформаційної безпеки та
комп’ютерної інженерії, к.т.н., доцент
Миронюк Тетяна Василівна

Черкаси – 2025 року

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет інформаційних технологій і систем
(повна назва)
Кафедра інформаційних технологій проектування
(повна назва)
Освітньо-кваліфікаційний рівень магістр
( назва)
Спеціальність 126 «Інформаційні системи та технології»
(шифр і назва)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри ІТП
Тетяна ПРОКОПЕНКО
«____» ________________ 2025 року

З А В Д А Н Н Я
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Опанасцю Віктору Юрійовичу
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи Управління проєктом створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти

Керівник роботи Лавданська Ольга В'ячеславівна, к.т.н., доцент
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету від
« 7 » жовтня 2025 року № 307/03-03

2. Строк подання здобувачем роботи 22 листопада 2025 р.
3. Вихідні дані до роботи стандарти управління проєктами; процеси управління проєктом;
вимоги до керівника проєкту; управління командою проєкту; календарне планування
проєкту; управління ризиками проєкту; управління ресурсами проєкту.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно розробити)
Вступ; Розділ 1 Розробка концепції цифрової платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти; Розділ 2 Управління процесом створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти; Розділ 3. Оцінка ефективності проєкту зі створення
цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти; Висновки;
Список використаних джерел.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, плакатів)
1) матриці SWOT та PEST-аналізу
2) резюме проєкту
3) прогноз витрат на реалізацію проєкту
4) прогноз показників операційної діяльності проєкту
5) прогноз грошових потоків проєкту
6) оцінка ефективності застосування інформаційної технології

2
6. Консультанти розділів роботи
Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта
завдання видав завдання прийняв

7. Дата видачі завдання 15 вересня 2025 року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів Строк виконання
з/п кваліфікаційної роботи етапів роботи Примітка

1.1 Постановка задачі 15.09.2025 виконано
1.2 Підготовка завдання 19.09.2025 виконано
1.3 Погодження завдання 23.09.2025 виконано
1.4 Затвердження завдання 25.09.2025 виконано
2 Основна стадія
2.1 Підбір матеріалів 29.09.2025 виконано
Оцінка можливих варіантів вирішення 07.10.2025
2.2 поставленої задачі виконано

2.3 Розрахунок основних параметрів рішення 10.10.2025 виконано
2.4 Вибір кінцевого варіанту проєктного рішення 16.10.2025 виконано
Оформлення первісної редакції кваліфікаційної 23.10.2025
2.5 роботи виконано

3 Заключна стадія
3.1 Узгодження щодо прийнятих проєктних рішень 30.10.2025 виконано
Оформлення пояснювальної записки до 13.11.2025
3.2 кваліфікаційної роботи у заключній редакції виконано

3.3 Попередній захист кваліфікаційної роботи 24.11.2025 виконано
3.4 Затвердження кваліфікаційної роботи 11.12.2025 виконано
3.5 Рецензування кваліфікаційної роботи 12.12.2025 виконано
3.6 Захист кваліфікаційної роботи 16.12.2025 виконано

Здобувач вищої освіти ______________________ Опанасець В. Ю.
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи ______________________ Лавданська О. В.
(підпис) (прізвище та ініціали)

3
АНОТАЦІЯ
Структура та обсяг роботи. Пояснювальна записка складається з 3 розділів,
викладена на 98 сторінках, містить 11 рисунків, 28 таблиць, 63 використаних джерела,
без додатків.
Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню процесу управління
створенням цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти.
Актуальність роботи зумовлена зростанням потреби у впровадженні сучасних
цифрових рішень, здатних забезпечити доступну психологічну підтримку, а також
інтеграцію інформаційних, консультативних і аналітичних сервісів у єдиному
цифровому середовищі з урахуванням потреб користувачів.
Метою кваліфікаційної роботи магістра є дослідження та удосконалення
методів і стратегій управління проєктом створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти з метою забезпечення її ефективного
функціонування та сталого розвитку в освітньому середовищі.
Об’єктом дослідження є процес розробки та впровадження цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти. Предметом дослідження є
сукупність методів, інструментів і управлінських рішень, що застосовуються в процесі
реалізації проєкту.
У роботі застосовано методи проєктного менеджменту відповідно до стандартів
PMBOK, методи стратегічного аналізу, а також методи оцінювання економічної
ефективності та прибутковості проєктних інвестицій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що було удосконалено
методологію управління розробкою цифрової платформи підтримки ментального
здоров’я здобувачів освіти з урахуванням їх соціальної спрямованості, фінансової
стійкості та вимог інформаційної безпеки.
Практична значимість даної роботи полягає в тому, що теоретичні положення
та висновки знайшли своє безпосереднє застосування в ході управління процесом
створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти.
У першому розділі роботи розглянуто теоретичні засади, доцільність і чинники
створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти,
проведено аналітичний огляд існуючих рішень, виконано SWOT- та PEST-аналізи,
сформовано концепцію та резюме проєкту.
У другому розділі визначено цілі проєкту, розроблено структуру управління,
матрицю відповідальності та WBS-структуру, а також описано основні процеси
управління проєктом.
Третій розділ присвячено фінансово-економічному обґрунтуванню та оцінці
ефективності проєкту створення цифрової платформи підтримки ментального
здоров’я здобувачів освіти.
Ключові слова: ментальне здоров’я, цифрова платформа, управління проєктом,
економічна ефективність, освітнє середовище.

4
SUMMARY
Structure and scope of work. The explanatory note consists of 3 chapters, laid out on
98 pages, contains 11 figures, 28 tables, 63 sources, without appendices.
The qualification work is devoted to the study of project management processes
involved in the development of a digital platform for supporting the mental health of
students. The relevance of the research is determined by the growing need to implement
modern digital solutions capable of providing accessible psychological support, as well as
integrating informational, consultative, and analytical services into a unified digital
environment that takes user needs into account.
The aim of the master’s thesis is to study and improve methods and strategies for
managing the project of developing a digital platform for supporting students’ mental health
in order to ensure its effective functioning and sustainable development within the
educational environment.
The object of the research is the process of developing and implementing a digital
platform for supporting the mental health of students. The subject of the research is a set of
methods, tools, and managerial decisions applied during the project implementation process.
The study employs project management methods in accordance with PMBOK
standards, methods of strategic analysis, as well as methods for evaluating the economic
efficiency and profitability of project investments.
The scientific novelty of the obtained results lies in the improvement of the
methodology for managing the development of a digital platform for supporting students’
mental health, taking into account its social orientation, financial sustainability, and
information security requirements.
The practical significance of the research lies in the possibility of direct application of
the theoretical provisions and conclusions in the process of managing the development of a
digital platform for supporting students’ mental health.
The first chapter of the thesis examines the theoretical foundations, feasibility, and
factors influencing the creation of a digital platform for supporting students’ mental health.
An analytical review of existing solutions is conducted, SWOT and PEST analyses are
performed, and the project concept and summary are developed.
The second chapter defines the project goals, develops the project management structure,
responsibility assignment matrix, and WBS structure, and describes the main project
management processes. The third chapter is devoted to the financial and economic
justification and evaluation of the effectiveness of the project for developing a digital
platform to support students’ mental health.
Keywords: mental health, digital platform, project management, economic
efficiency, educational environment.

5
ЗМІСТ

ВСТУП .............................................................................................................................. 7
РОЗДІЛ 1 РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ ПІДТРИМКИ
МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ .............................................. 7
1.1 Підґрунтя для ІТ-проєкту ...................................................................................... 7
1.2 Доцільність ІТ-проєкту .......................................................................................... 8
1.3 Чинники, що впливають на створення ІТ-проєкту ........................................... 10
1.4 Аналітичний огляд існуючих платформ підтримки ментального здоров’я .. 12
1.5 SWOT та PEST аналізи проєкту ......................................................................... 18
1.6 Резюме проєкту .................................................................................................... 26
1.7 Концепція проєкту ............................................................................................... 30
1.8 Висновки до розділу ............................................................................................ 31
РОЗДІЛ 2 УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ
ПІДТРИМКИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ................... 33
2.1 Визначення макроцілей проєкту ........................................................................ 33
2.2 Визначення структури управління проєктом .................................................... 34
2.3 Розробка матриці відповідальності .................................................................... 37
2.4 Побудова WBS структури робіт ......................................................................... 41
2.5 Управління часом проєкту .................................................................................. 44
2.6 Управління трудовими ресурсами проєкту ....................................................... 46
2.7 Управління вартістю проєкту ............................................................................. 48
2.8 Управління якістю проєкту ................................................................................. 51
2.9 Управління комунікаціями в проєкті ................................................................. 54
2.10 Управління ризиками в проєкті ........................................................................ 57
2.11 Управління змінами в проєкті .......................................................................... 61
2.12 Управління інтеграцією ..................................................................................... 63
2.13 Висновки до розділу .......................................................................................... 66

6
РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТУ ЗІ СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОЇ
ПЛАТФОРМИ ПІДТРИМКИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ
ОСВІТИ .......................................................................................................................... 67
3.1 Розробка фінансового плану для інвестиційної фази ІТ-проєкту ................... 67
3.2 Оптимізація плану фінансування інвестиційної фази проєкту ....................... 71
3.3 Розробка зведеного кошторису витрат інвестиційної фази ............................. 75
3.4 Прогнозування показників операційної діяльності .......................................... 78
3.5 Планування амортизаційних витрат операційної діяльності .......................... 80
3.8 Прогноз витрат операційної діяльності ............................................................. 86
3.9 Прогноз грошових потоків операційної діяльності .......................................... 89
3.10 Прогноз грошових потоків проєкту ................................................................. 91
3.11 Оцінка показників ефективності проєкту ........................................................ 93
3.12 Висновки до розділу .......................................................................................... 96
ВИСНОВКИ ................................................................................................................... 97
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..................................................................... 99

7
ВСТУП

У сучасних умовах розвитку суспільства ментальне здоров’я здобувачів
освіти набуває особливої актуальності, оскільки зростання інформаційного
навантаження, соціальних викликів і нестабільності середовища значно впливає на
психологічний стан молоді. Освітній процес дедалі частіше супроводжується
підвищеним рівнем стресу, емоційного виснаження та тривожності, що зумовлює
потребу у впровадженні ефективних інструментів психологічної підтримки. У
цьому контексті цифрові платформи стають важливим засобом забезпечення
доступної, своєчасної та безпечної допомоги здобувачам освіти.
Сучасні тенденції цифровізації та розвитку інформаційних технологій
створюють передумови для формування нових підходів до підтримки ментального
здоров’я. Цифрові платформи дозволяють інтегрувати інформаційні,
консультативні та аналітичні сервіси в єдиному середовищі, забезпечуючи
персоналізований підхід до користувачів і зручний доступ до необхідних ресурсів.
Водночас реалізація подібних рішень потребує чіткого управління проєктом,
узгодженості дій команди, раціонального використання ресурсів і врахування
соціальних, етичних та фінансово-економічних аспектів.
Актуальність. Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю
підвищення ефективності управління проєктами створення цифрових платформ
соціального спрямування в умовах цифрової трансформації освіти. Існуючі
цифрові сервіси підтримки ментального здоров’я не завжди враховують специфіку
освітнього середовища, вікові особливості здобувачів освіти та вимоги щодо
захисту персональних даних. Це обумовлює потребу у розробці та впровадженні
спеціалізованої платформи, управління створенням якої має базуватися на
сучасних підходах проєктного менеджменту.
Мета та задачі дослідження. Метою даної кваліфікаційної роботи магістра
є дослідження та удосконалення методів і стратегії управління проєктом зі
створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти,
що дозволить забезпечити ефективне функціонування та сталий розвиток у

8
освітньому середовищі. Очікуваним результатом дослідження є розробка
ефективної цифрової платформи, що забезпечить оптимізацію взаємодії учасників
освітнього процесу та сприятиме зниженню рівня психологічної напруги й стресу.
Для досягнення поставленої мети були сформульовані та вирішені такі задачі
дослідження:
– аналіз сучасного стану проблеми ментального здоров’я у сфері освіти;
– обґрунтування доцільності створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я;
– розробка концепції проєкту та визначення його цілей;
– проведення SWOT- та PEST-аналізу проєкту;
– формування структури управління проєктом та ієрархічної структури робіт;
– планування ресурсів, строків і бюджету проєкту;
– оцінка фінансово-економічної ефективності проєкту;
– ідентифікація та аналіз ризиків реалізації проєкту.
Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження виступає процес
розробки і впровадження цифрової платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти. Предметом дослідження є конкретні аспекти управління
проєктом створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти, включаючи вибір технологій, архітектурних рішень, планування
та контроль.
Методи дослідження. В роботі застосовані методи проєктного менеджменту
згідно PMBok і методи оцінювання ефективності та прибутковості проєктних
інвестицій.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що було
удосконалено підходи до управління проєктами створення цифрових платформ
підтримки ментального здоров’я з урахуванням соціальної спрямованості, етичних
вимог та фінансово-економічної ефективності.
Практичне значення одержаних результатів. Практична значимість даної
роботи полягає в тому, що теоретичні положення та висновки знайшли своє
безпосереднє застосування в ході процесу управління розробкою цифрової

9
платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти, що дозволило
отримати новий аналітичний інструмент та оптимізувати роботу з даними,
підвищуючи ефективність взаємодії між учасниками освітнього процесу й
партнерськими цифровими сервісами
Апробація результатів роботи і публікації. Результати кваліфікаційної
роботи представлені на Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції
«Інновації та перспективні шляхи розвитку інформаційних технологій (ІПШРІТ-
2025)».
Опанасець В. Ю., Лавданська О. В. Модель управління розробкою
інноваційної платформи ментальної підтримки в освіті. Інновації та перспективні
шляхи розвитку інформаційних технологій : тези доп. Міжнар. наук.-практич.
конф. (24 листопада 2025 р., м. Черкаси) / упоряд. : Т. О. Прокопенко. М-во освіти
і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2025.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, 3-х розділів, висновків,
списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 98 сторінки, 11
рисунків і 28 таблиць, використано 63 джерела. У першому розділі роботи йдеться
про підґрунтя, доцільність та чинники, що впливають на створення проєкту із
розробки цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти.
Виконано аналітичний огляд існуючих інструментальних засобів. Виконано SWOT
та PEST аналізи проєкту. Сформовано концепцію та резюме проєкту. У другому
розділі визначено макроцілі та описана структура управління проєктом,
розроблено матрицю відповідальності та WBS структуру проєкту, наведено
основні складові елементи процесу управління проєктом створення цифрової
платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти. Третій розділ
присвячений оцінці ефективності проєкту створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти.

7
РОЗДІЛ 1
РОЗРОБКА КОНЦЕПЦІЇ ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ
ПІДТРИМКИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ
ОСВІТИ

1.1 Підґрунтя для ІТ-проєкту

Сучасні виклики, з якими стикається українська система освіти, значно
підвищили потребу у цілісній, доступній та ефективній підтримці ментального
здоров’я здобувачів освіти. Війна, вимушене переміщення, тривале перебування у
стані невизначеності, змішані формати навчання та зростаюче навантаження на
педагогічних працівників створили умови, у яких питання психологічної стійкості
стає ключовим для якісного освітнього процесу [1-3]. У таких умовах особливо
гостро проявляється потреба у цифрових рішеннях, здатних оперативно реагувати
на індивідуальні труднощі учнів та студентів, забезпечувати профілактику
емоційного вигорання та формувати культуру турботи про власний психічний стан.
Проєкт зі створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти спрямований на створення інноваційного цифрового середовища,
у якому кожен користувач зможе отримати індивідуалізовану, науково
обґрунтовану та доступну психологічну підтримку. Платформа виступатиме
інструментом раннього виявлення ризиків, формування навичок саморегуляції та
розвитку емоційного інтелекту, поєднуючи інтерактивні програми, цифрові
щоденники самопочуття, рекомендаційні алгоритми та можливість взаємодії з
фахівцями. Особливу цінність має те, що сервіс працюватиме незалежно від місця
перебування здобувача освіти, що є критично важливим в умовах міграційних
процесів, воєнного стану та нестабільності інфраструктури.
В українських реаліях, де значна частина учнів і студентів перебуває під
впливом стресових факторів, а доступ до психологічної допомоги часто
обмежений, цифрова платформа стає інструментом рівності можливостей. Вона дає

8
шанс забезпечити підтримку навіть у громадах, де немає штатних психологів або
де навантаження на них є надмірним. Крім того, важливим є формування
безпечного цифрового простору, у якому молодь може звертатися по допомогу
анонімно, долаючи стигму, що традиційно супроводжує тему ментального
здоров’я.
Запровадження такої платформи здатне суттєво посилити психологічну
безпеку освітнього середовища, сприяти зниженню рівня тривожності,
покращенню емоційної стійкості та підвищенню мотивації до навчання. У
довгостроковій перспективі проєкт сприятиме формуванню покоління здобувачів
освіти, які вміють управляти власним емоційним станом, відповідально ставляться
до психічного здоров’я та здатні до конструктивної взаємодії у суспільстві.
Платформа поєднає технології та гуманістичні цінності, відповідаючи на актуальні
потреби країни та сприяючи її стійкому відновленню.

1.2 Доцільність ІТ-проєкту

Сучасна українська освітня система переживає значні трансформації та
потребує нових технологічних інструментів для забезпечення психологічного
благополуччя здобувачів освіти. Молодь сьогодні стикається з унікальними
викликами, які не могли бути передбачені традиційними моделями надання
психологічної допомоги. У таких умовах цифрові рішення здатні забезпечити
гнучкість, масштабованість та швидкість реагування, яких не вистачає традиційній
офлайн-підтримці.
Однією з ключових причин доцільності проєкту є зміна характеру
комунікації молодого покоління. Сучасні учні та студенти значно комфортніше
сприймають інформацію через інтерактивні та цифрові середовища. Це розширює
можливості створення ефективних форматів підтримки, таких як мікронавчальні
модулі, інтерактивні практики, автоматизована аналітика емоційного стану та
персоналізовані рекомендації. Такі інструменти дозволяють перетворити

9
психологічну підтримку з разової консультації на системний процес, що
супроводжує здобувача освіти протягом тривалого часу.
Доцільність проєкту підсилюється також специфічними умовами України.
Після повномасштабної війни значно зросла кількість дітей і студентів, які мають
досвід травми, втрати, вимушеного переміщення або перебувають в умовах
постійного стресу. Доступ до очних консультацій у багатьох регіонах обмежений,
а інфраструктура психологічної підтримки перевантажена. Цифрова платформа
виступає інструментом компенсування цих прогалин, забезпечуючи доступ до
допомоги навіть у громадах із нестабільним ресурсним забезпеченням.
Доцільність реалізації проєкту можна розглядати через такі ключові аспекти:
1. Освітня доцільність:
– платформа підсилюватиме якість освітнього процесу завдяки зниженню
рівня тривожності, підвищенню концентрації та стабілізації емоційного
стану здобувачів освіти.
– платформа створюватиме умови для розвитку soft skills: емоційної
грамотності, стресостійкості, відповідального прийняття рішень.
– платформа допомагатиме науково-педагогічним працівникам і
адміністрації своєчасно виявляти проблемні тенденції в колективі.
2. Психологічна доцільність:
– платформа забезпечуватиме можливість раннього реагування на зміни
емоційного стану;
– платформа зменшуватиме стигму щодо звернення по психологічну
допомогу завдяки анонімності;
– платформа сприятиме формуванню сталих навичок самодопомоги та
саморегуляції.
3. Соціальна доцільність:
– платформа сприятиме рівності доступу до якісної підтримки незалежно
від місця проживання;

10
– платформа буде підтримувати здобувачів освіти, які перебувають у
складних соціальних умовах – переселенців, дітей з прифронтових
територій, студентів, що навчаються дистанційно;
– платформа буде сприяти формуванню психологічно здорового молодого
покоління;
4. Технологічна доцільність:
– платформа буде відповідати сучасним тенденціям цифровізації освіти:
– платформа буде дозволяти масштабувати функціонал без значних затрат
на інфраструктуру:
– платформа забезпечить можливість інтеграції з іншими освітніми
сервісами.
Отже, створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти є не лише логічним кроком у розвитку сучасної освітньої системи
України, а й соціально необхідним рішенням, яке здатне підвищити рівень
психологічної безпеки, сприяти адаптації молоді до складних умов та забезпечити
сталий розвиток освітнього середовища.

1.3 Чинники, що впливають на створення ІТ-проєкту

Створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів
освіти є результатом сукупного впливу соціальних, психологічних, технологічних,
інституційних і культурних чинників. Кожен із них формує окремий аспект
потреби в такому рішенні, а разом вони створюють цілісне підґрунтя для
розроблення сучасного цифрового інструменту, здатного відповідати викликам
української освіти.
Одним з найвагоміших є соціальний чинник, пов’язаний зі змінами в житті
українського суспільства. Воєнні дії, внутрішня міграція, втрата соціальних
зв’язків і нестабільність впливають на психологічний стан молоді. Здобувачі освіти
часто стикаються зі стресом, тривожністю, невпевненістю щодо майбутнього, що
формує потребу в системній психологічній підтримці. Соціальна напруженість

11
також спричиняє збільшення кількості конфліктів у навчальному середовищі,
погіршення взаємодії в колективах та зниження навчальної мотивації, що підсилює
актуальність створення доступного цифрового ресурсу [4].
Важливим є і психологічний чинник, який проявляється у зростанні
поширеності емоційних і поведінкових труднощів серед учнів та студентів. До
таких належать підвищений рівень стресу, емоційне вигорання, складність
адаптації до нових умов навчання, проблеми з концентрацією та самоорганізацією.
Розвинені країни активно інтегрують цифрові інструменти психологічної
підтримки, оскільки вони дозволяють швидко відстежувати емоційні зміни,
формувати навички саморегуляції та допомагати молоді справлятися з
навантаженням. Для України ці процеси є не менш актуальними та корисними [1-
3].
На розроблення платформи суттєво впливає технологічний чинник, адже
сучасні здобувачі освіти активно використовують цифрові пристрої та звикли до
онлайн-комунікації. Це створює сприятливі умови для використання мобільних
додатків, алгоритмів рекомендацій, інтерактивних модулів та дистанційних
консультацій. Цифрові технології дозволяють автоматизувати процеси,
забезпечити масштабованість сервісу та створити індивідуалізований досвід для
кожного користувача. Зокрема, сучасні методи аналізу даних можуть
застосовуватися для виявлення ризиків і своєчасного надання порад.
Додаткову роль відіграє інституційний чинник, що включає державну
політику у сфері освіти та охорони психічного здоров’я. Міністерство освіти і
науки України та Міністерство охорони здоров’я наголошують на необхідності
розвитку психосоціальної підтримки молоді, інтеграції цифрових інструментів у
навчальні процеси та створення безпечного освітнього середовища. Водночас у
багатьох закладах освіти бракує кваліфікованих психологів або ресурси обмежені.
Саме тому цифрові рішення можуть частково компенсувати нестачу фахівців,
забезпечивши доступ до інформації та підтримки широкій аудиторії.
Не менш значущим є культурний чинник, пов’язаний зі ставленням
суспільства до психічного здоров’я. У частини молоді та дорослих усе ще

12
зберігається страх звернення до психологів, що знижує ефективність традиційних
форм допомоги. Цифрова платформа, яка дозволяє анонімну та конфіденційну
взаємодію, здатна зменшити бар’єри, що заважають молодим людям своєчасно
отримувати підтримку. Поступове зростання освітніх програм із психічної
грамотності сприяє появі сприятливого культурного середовища для впровадження
такого проєкту.
Таким чином, рішення про створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти визначається комплексом
взаємопов’язаних чинників. Вони відображають реальні потреби молоді,
можливості сучасних технологій, державні пріоритети та соціально-психологічні
зміни в Україні. Усе це разом підтверджує актуальність і важливість розроблення
інноваційного цифрового інструменту, здатного посилити психологічну безпеку
освітнього середовища та сприяти формуванню здорової, стійкої і відповідальної
молоді.

1.4 Аналітичний огляд існуючих платформ підтримки ментального
здоров’я

У сфері цифрових рішень для підтримки ментального здоров’я існує значна
кількість платформ та сервісів, кожен з яких пропонує власну концепцію роботи,
унікальні можливості та рівень технологічної складності. Такі системи варіюються
від простих мобільних застосунків для медитації до комплексних платформ, що
поєднують самооцінювання стану, доступ до фахівців, освітні модулі та
персоналізовані рекомендації. Для створення ефективної платформи підтримки
ментального здоров’я необхідно не лише вивчити існуючі рішення, а й визначити
їхні функціональні обмеження, оцінити реальні сценарії використання та виявити
незадоволені потреби цільової аудиторії. Це дає змогу сформувати унікальні
конкурентні переваги та забезпечити релевантність системи умовам українського
освітнього середовища.

13
Аналітичний огляд аналогічних цифрових платформ є важливим етапом,
який дозволяє визначити ключові тенденції розвитку цієї сфери, найбільш
затребувані функції та типові технологічні підходи, що домінують на ринку.
Зокрема, сучасні рішення дедалі частіше використовують штучний інтелект для
аналізу емоційного стану, персоналізації рекомендацій та виявлення ризиків.
Поширеним трендом є інтеграція платформ з освітніми або корпоративними
системами, що забезпечує цілісний супровід користувача та підвищує доступність
допомоги. Аналіз аналогів також демонструє зростання важливості етичних
аспектів і захисту даних, особливо коли йдеться про молодих користувачів і
чутливу психологічну інформацію.
Для об’єктивного вивчення існуючих платформ підтримки ментального
здоров’я було визначено такі критерії оцінювання:
– функціональність, включаючи доступність модулів самодіагностики,
щоденників настрою, освітніх матеріалів, рекомендованих практик
саморегуляції, а також можливість онлайн-консультацій із психологами чи
коучами;
– персоналізація, тобто доступність адаптивних алгоритмів, що змінюють
контент відповідно до віку, емоційного стану чи поведінки користувача;
– інтеграція, зокрема можливість поєднання з навчальними платформами,
системами управління освітою та календарями для планування
психологічних сесій;
– зручність та доступність інтерфейсу, що охоплює логічність навігації,
доступність для користувачів із різним рівнем цифрової грамотності,
мультимовність та адаптивність під мобільні пристрої;
– надійність і безпека, включно з використанням шифрування, захисту
облікових даних, анонімізації та відповідності правовим нормам щодо
захисту персональної інформації;
– масштабованість, що визначає здатність системи обробляти велику кількість
користувачів, підтримувати одночасні запити та розширювати функціонал
без втрати продуктивності;

14
– вартість, яка охоплює ціну ліцензії або підписки, витрати на технічне
обслуговування, оновлення та можливе залучення зовнішніх фахівців;
– супровід і технічна підтримка, зокрема доступність документації, частота
оновлень, наявність служби підтримки та освітніх матеріалів для
користувачів;
– користувацькі відгуки та кейси впровадження, що відображають реальну
ефективність рішень у навчальних закладах, корпоративних середовищах чи
медичних установах.
Комплексний аналіз того, як сучасні платформи реалізують зазначені
можливості, дозволяє виявити їхні сильні сторони та недоліки. Це, у свою чергу,
забезпечує можливість розробити більш зручне, безпечне й адаптоване до
українських реалій рішення, орієнтоване на підтримку здобувачів освіти. Ретельно
проведений огляд аналогів створює основу для формування унікальної концепції
платформи, яка матиме конкурентоспроможні функції та відповідатиме
конкретним потребам користувачів.
Аналог №1 MENTAL HEALTH FOR UKRAINE – MH4U. Проєкт
«Психічне здоров’я для України» спрямований на підвищення якості та
доступності допомоги для людей із психічними розладами та зниження стигми
навколо ментального здоров’я. Він реалізується у тісній співпраці з українськими
та міжнародними організаціями. Платформа охоплює три основні напрями: роботу
з державними та регіональними установами, покращення доступу до послуг і
комунікацію з населенням [5].
Фізично платформа подана у вигляді інтерактивного ресурсу, що включає
розділи «Гарячі лінії», онлайн-освіту, програму амбасадорів і бібліотеку корисних
матеріалів. Користувачі можуть створити особистий кабінет, брати участь у
вебінарах, курсах і заходах, отримуючи знання та підтримку в доступній формі.
Цільова аудиторія сайту охоплює не лише фахівців у сфері ментального здоров’я,
а й широку громадськість, зокрема студентів, молодь і батьків. Важливою
перевагою проєкту є інтеграція науково обґрунтованих методик та локалізація
інформації під український контекст, що підвищує її практичну цінність.

15
Аналог №2 Платформа Mental Health від Zdravo. Платформа є частиною
комплексного проєкту компанії Zdravo, спрямованого на підтримку користувачів у
покращенні ментального здоров’я та якості життя. Сайт поєднує освітній,
сервісний і терапевтичний функціонал, пропонуючи тестування на психічний стан,
щоденники ментального здоров’я, консультації з лікарями онлайн і магазин
ресурсів для самопідтримки [6].
Особливістю Zdravo є комплексний підхід: ресурси та інструменти
взаємодоповнюють один одного, що дозволяє користувачеві отримувати підтримку
не лише через навчання, а й через регулярний моніторинг власного стану та доступ
до професійних консультацій. Платформа орієнтована на різні вікові групи та
соціальні категорії, а також на людей, які шукають гнучкі й швидкі інструменти
самодопомоги.
Аналог №3 Освітня платформа «Ти як?». Безоплатна платформа «Ти як?»
створена у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я і орієнтована на
навчання управлінню стресом та розвиток психологічної стійкості. На сайті
інтегровані різні інструменти для самопідтримки: тестування, онлайн-курси та
практичні матеріали [7].
Особливістю «Ти як?» є акцент на освітньому компоненті та розвиток
навичок психічного благополуччя серед студентів і молоді. Платформа не лише
надає інформацію, а й формує культуру самопідтримки, допомагаючи
користувачам навчитися розпізнавати стресові сигнали, ефективно реагувати на
них і застосовувати практичні методики покращення емоційного стану.
Аналог №4 UA Mental Help. Платформа UA Mental Help є всеукраїнським
ресурсом, орієнтованим на психологічну підтримку громадян, що переживають
складний період, зокрема через війну [8]. На сайті доступні інструменти пошуку
фахівців, можливість отримати консультацію або долучитися до проектів, що
допомагають покращити психологічний стан. Основна мета ресурсу – зниження
бар’єрів для доступу до психологічної допомоги, популяризація ідей психічного
здоров’я, а також налагодження співпраці між спеціалістами та користувачами.
Завдяки залученню волонтерів і партнерстві з іншими організаціями, UA Mental

16
Help пропонує різні формати підтримки – від статей і рекомендацій до
безпосередніх консультацій із психологами.
Ця платформа відрізняється від попередніх тим, що має більш широку
мережу фахівців і акцент на самопоміч, а також працює як агрегатор і координатор
зв’язку між тими, хто потребує допомоги, і тими, хто її надає, що суттєво розширює
можливості користувача.
Аналог №5: uSupport (UNICEF). Платформа uSupport – це новий
онлайн-ресурс психологічної підтримки молоді з Польщі та України, створений за
підтримки UNICEF [9]. Проєкт націлений на підлітків та молодь (приблизно 16–24
роки), особливо тих, хто пережив переміщення чи має досвід життя в умовах
міграції чи конфлікту. Платформа пропонує безпечний онлайн-простір для
запитань, відповіді, Q&A, запису на консультації з кваліфікованими психологами
та доступу до контенту з ментального здоров’я українською, польською та
російською мовами. Цей сервіс покликаний створити підтримку для молодих
людей через інтерактивні онлайн-сесії та науково обґрунтовані матеріали, включно
з навчальними посібниками й статтями, адаптованими для культурного контексту
країн, де проєкт реалізується. https://poland.usupport.online/uk
uSupport суттєво відрізняється тим, що має міжнародну підтримку UNICEF і
орієнтований саме на молодь, що робить його релевантним для проєктів,
спрямованих на студентів та підлітків.
Аналог №6 SupportME (HealthRight / УФГЗ). Онлайн-платформа
SupportME розроблена благодійним фондом Українська фундація громадського
здоров’я (УФГЗ) за підтримки міжнародних партнерів [9]. Основною цільовою
аудиторією є молодь і підлітки, включно з ВІЛ-позитивними, а також їхні батьки,
які часто переживають власні психологічні виклики. Проєкт поєднує ресурси з
психосоціальної підтримки, інформацію про доступні послуги в умовах
надзвичайних ситуацій (зокрема щодо психічного здоров’я) та практичні
інструменти для самодопомоги і звернення за допомогою. SupportME робить
акцент на створенні міжгалузевого підходу до підтримки психічного благополуччя
молоді та відкритті доступу до супроводу навіть для уразливих груп населення. Це

17
рішення цікаве своєю спеціалізацією на молодіжних і соціально вразливих групах,
що дозволяє охоплювати категорії, які можуть бути недостатньо представлені в
інших платформах.
Таблиця 1.1
Огляд аналогів
Назва Цільова Основний Особливості / Недоліки /
платформи аудиторія функціонал Переваги Обмеження Рейтинг

Обмежений
Інтеграція з інтерактивний
державною функціонал;
Українські Онлайн-курси, системою складність
MH4U громадяни, вебінари, гарячі охорони персоналізації
(Mental фахівці з лінії, програма здоров’я; під індивід.
Health for психічного амбасадорів, науково потреби; 4,0
Ukraine) здоров’я, бібліотека обґрунтовані відсутність
студенти матеріалів методики; гнучкої
акцент на аналітики
зниженні стигми користувацьких
даних
Комплексний Частина
Тестування, сервісний підхід; контенту платна;
Широка щоденник інтеграція не завжди
аудиторія, ментального навчальних і орієнтована на
Mental Health
від Zdravo дорослі здоров’я, терапевтичних студентів; 4,2

користувачі консультації інструментів; обмежена
онлайн, магазин гнучкі інтеграція з
ресурсів інструменти державними
самодопомоги сервісами
Мало
Освітня інтерактивних
Онлайн-курси, функцій;
тестування, орієнтація; відсутня
Молодь, матеріали для акцент на
психологічну персоналізація
«Ти як?»
студенти управління
стресом та стійкість; навчального 3,8
процесу;
розвитку простий
стійкості інтерфейс для обмежена
студентів аналітика
прогресу
користувачів
Менше освітніх
Координація між матеріалів;
обмежена
Громадяни, які Пошук фахівців, користувачами
та фахівцями; інтеграція з
онлайн-
UA Mental потребують консультації, мережевий платформами для
Help психологічної підхід; самостійного 3,9
підтримки інформаційні моніторингу
ресурси підтримка при
кризових стану; не завжди
ситуаціях зручний
інтерфейс для
молоді

18
Продовження табл. 1.1
Назва Цільова Основний Особливості / Недоліки /
платформи аудиторія функціонал Переваги Обмеження Рейтинг

uSupport Сервіс
(UNICEF) Міжнародна орієнтований
підтримка лише на
Молодь, Онлайн- підлітків; вузьке
підлітки, консультації, UNICEF;
внутрішньо навчальні багатомовність; географічне
орієнтація на охоплення; 4,1
переміщені матеріали, Q&A, молодіжну обмежені
особи інтерактивні сесії аудиторію та можливості
кризові групи кастомізації для
окремих
користувачів
SupportME Фокус на Обмежена
(HealthRight /
УФГЗ) Молодь і Психосоціальна підлітків і кількість

підлітки, підтримка, уразливі групи; інтерактивних
соціально інформація про міжгалузевий навчальних
вразливі послуги, підхід; інтеграція інструментів; 3,7
категорії інструменти з наявними слабка аналітика
самодопомоги соціальними ефективності;

сервісами вузька цільова
аудиторія

Аналіз існуючих платформ підтримки ментального здоров’я показав, що
більшість рішень надає базові функції освітніх матеріалів, тестування та
консультацій, проте часто має обмежену персоналізацію, слабку інтерактивність і
недостатню аналітику. Платформи MH4U, Zdravo та «Ти як?» успішно охоплюють
різні аспекти підтримки – від освітнього до сервісного, тоді як UA Mental Help,
uSupport та SupportME орієнтовані на фахову допомогу та підтримку вразливих
груп, але їхні можливості для самостійного моніторингу стану та інтеграції з
іншими сервісами обмежені.

1.5 SWOT та PEST аналізи проєкту

SWOT-аналіз є одним із найпоширеніших інструментів стратегічного
планування, який дає змогу всебічно оцінити фактори, що визначають успішність
реалізації проєкту. Методика передбачає структуроване вивчення як внутрішніх
характеристик (позитивних і проблемних), так і зовнішніх умов, що формують

19
можливості розвитку та потенційні ризики. У межах цього підходу аналізуються
чотири взаємопов’язані блоки: сильні сторони, слабкі сторони, можливості та
загрози [11, 12].
Сильні сторони охоплюють внутрішні риси та ресурси проєкту, які сприяють
досягненню поставлених завдань і можуть формувати унікальні конкурентні
переваги. Раціональне використання цих переваг підсилює потенціал проєкту та
забезпечує його стабільність навіть в умовах змінного середовища. До таких
чинників можуть належати інноваційні рішення, експертність команди, доступ до
спеціалізованих технологій чи унікальних розробок.
Слабкі сторони, навпаки, відображають ті внутрішні недоліки або ресурсні
обмеження, що ускладнюють реалізацію проєкту. Якщо їх вчасно не виявити та не
мінімізувати, вони здатні посилити негативний вплив зовнішніх чинників і
спричинити серйозні ризики. Прикладами слабких сторін можуть бути нестача
фінансування, недостатня технічна база або нечітко сформульована управлінська
стратегія.
Можливості – це зовнішні умови та тенденції, які потенційно полегшують
досягнення цілей проєкту та створюють передумови для його подальшого
розвитку. До таких чинників належать зміни ринку чи законодавства, поява нових
технологій, перспективи партнерських програм або розширення аудиторії.
Використання цих можливостей може суттєво підвищити ефективність реалізації
проєкту.
Загрози визначаються як зовнішні ризики, що можуть негативно позначитися
на функціонуванні проєкту або обмежити його перспективи. Їх ігнорування може
привести до втрати конкурентних позицій чи навіть зупинки проєкту. До можливих
загроз належать економічні коливання, посилення конкуренції, зміни регуляторних
вимог або швидкий технологічний розвиток, що потребує постійної адаптації.
У підсумку, SWOT-аналіз дає змогу сформувати цілісне уявлення про
поточний стан і стратегічні перспективи проєкту, визначити пріоритети розвитку
та обґрунтувати управлінські рішення в умовах динамічного середовища. З огляду
на це, проведемо аналіз сильних і слабких сторін проєкту зі створення платформи

20
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти, а також оцінимо зовнішні
можливості та загрози, що впливають на його реалізацію [12, 13].
1) Сильні сторони (Strengths) відображають внутрішні можливості та
переваги проєкту, які роблять його конкурентним і корисним:
– персоналізований підхід – алгоритми адаптації рекомендацій і контенту під
індивідуальні потреби здобувачів освіти;
– доступність і мобільність – можливість користуватися платформою з будь-
якого пристрою, незалежно від місця проживання чи умов навчання;
– анонімність і конфіденційність – зниження бар’єру звернення за
психологічною допомогою;
– комплексність функцій – поєднання самодіагностики, щоденників настрою,
освітніх модулів, практик саморегуляції та консультацій фахівців;
– фокус на молодіжній аудиторії – інтерфейс і підходи адаптовані до звичок
цифрового покоління;
– можливість масштабування – технічна архітектура може підтримувати
великий обсяг даних і кількість користувачів;
– соціально корисна мета – відповідність актуальним потребам українського
суспільства підвищує підтримку з боку держави та громад.
2) Слабкі сторони (Weaknesses) відображають внутрішні ризики, що можуть
ускладнювати реалізацію чи розвиток проєкту:
– залежність від інтернет-доступу – у деяких регіонах доступ до якісного
зв’язку залишається проблемою;
– необхідність постійного оновлення контенту – психологічні рекомендації
потребують перевірки, актуалізації та відповідності етичним нормам;
– потреба у фахових консультантах – для якісної підтримки необхідно
співпрацювати з психологами та експертами;
– можливість недовіри користувачів – частина молоді може скептично
ставитися до цифрових рішень у сфері психічного здоров’я;
– висока чутливість даних – зберігання інформації про емоційний стан
потребує значних ресурсів на забезпечення кібербезпеки;

21
– обмежений досвід освітніх закладів у впровадженні подібних систем –
можуть виникнути труднощі з інтеграцією.
3) Можливості (Opportunities) – це зовнішні чинники, які здатні позитивно
вплинути на розвиток проєкту:
– зростання потреби у психологічній підтримці в Україні – воєнні події та
нестабільність спричиняють високий попит на такі рішення;
– розвиток державних програм у сфері ментального здоров’я – можливість
отримати підтримку чи грантове фінансування;
– інтеграція з освітніми платформами та електронними щоденниками –
розширення функціоналу та охоплення;
– поширення цифрової грамотності молоді – сприяє легкому освоєнню
платформи;
– можливість міжнародного партнерства – співпраця з організаціями, що
працюють у сфері психічного здоров’я;
– використання штучного інтелекту для аналізу емоційних даних – підвищення
точності рекомендацій;
– ескалація тренду на психічне благополуччя – популяризація відповідальних
практик серед молоді.
4) Загрози (Threats) – це зовнішні фактори, які можуть негативно вплинути
на успіх проєкту:
– підвищені вимоги до захисту персональних даних – можливість юридичних
ускладнень у разі порушення норм безпеки;
– висока конкуренція – на ринку присутні міжнародні аналоги з великими
ресурсами;
– нестабільність інфраструктури під час війни – перебої з електропостачанням
чи інтернетом;
– недостатня готовність окремих освітніх закладів до цифрової трансформації
– можливі труднощі впровадження;
– низький рівень цифрової культури у частини батьків або педагогів, що може
створювати бар’єри для використання;

22
– ризик виникнення недовіри до онлайн-психології через поширення
псевдонаукового контенту в інтернеті.

Таблиця 1.2
SWOT-аналіз проєкту зі створення цифрової платформи підтримки ментального
здоров’я здобувачів освіти
Сильні сторони (S): Слабкі сторони (W):
1. Персоналізований підхід 1. Залежність від інтернет-доступу
2. Доступність і мобільність 2. Необхідність постійного оновлення
3. Анонімність і конфіденційність контенту
4. Комплексність функцій 3. Потреба у фахових консультантах
5. Фокус на молодіжній аудиторії 4. Недовіра користувачів
6. Можливість масштабування 5. Висока чутливість даних
соціально корисна мета – 6. Обмежений досвід освітніх закладів
у впровадженні подібних систем
Можливості (O): Загрози (T):
1. Зростання потреби у психологічній 1. Підвищені вимоги до захисту
підтримці в Україні персональних даних
2. Розвиток державних програм у сфері 2. Висока конкуренція
ментального здоров’я 3. Нестабільність інфраструктури під
3. Інтеграція з освітніми платформами час війни
та електронними щоденниками 4. Труднощі з впровадженням
4. Поширення цифрової грамотності 5. Низький рівень цифрової культури у
молоді частини батьків або педагогів
5. Міжнародне партнерство 6. Ризик виникнення недовіри
6. Використання штучного інтелекту
для аналізу емоційних даних
7. Ескалація тренду на психічне
благополуччя

PEST-аналіз (Political, Economic, Social, Technological) є важливим
інструментом стратегічного дослідження, що дозволяє оцінити вплив зовнішніх
чинників на діяльність організації, проєкту або певної галузі. Використання цього
методу дає змогу виділити ключові фактори зовнішнього середовища, які

23
формують умови функціонування, а також розробити ефективні стратегії адаптації
до змін та викликів [14-16].
На відміну від SWOT-аналізу, який враховує як внутрішні, так і зовнішні
чинники, PEST-аналіз зосереджується виключно на зовнішньому середовищі,
розподіляючи його на чотири основні категорії: політичні, економічні, соціальні та
технологічні.
Політичні фактори включають державну політику, законодавчі зміни,
податкові режими, регуляторні вимоги та рівень політичної стабільності. Ці
аспекти безпосередньо впливають на діяльність організацій та проєктів,
створюючи як сприятливі можливості, так і потенційні виклики. Наприклад,
урядова підтримка інновацій або зміни у законодавстві можуть стимулювати
розвиток проєкту або потребувати додаткової адаптації.
Економічні чинники охоплюють макроекономічні параметри, такі як
інфляція, процентні ставки, доступність фінансування, стан валютного ринку,
рівень безробіття та загальний економічний клімат. Вони визначають фінансову
стабільність організацій, купівельну спроможність споживачів і перспективи
розвитку ринку.
Соціальні фактори відображають демографічні тенденції, культурні та
освітні особливості, цінності суспільства, зміни у поведінці споживачів та їхні
уподобання. Наприклад, зростання усвідомлення важливості ментального здоров’я
або поширення цифрових технологій серед молоді формує нові потреби та попит
на відповідні сервіси.
Технологічні чинники включають рівень розвитку технологій, впровадження
інновацій, автоматизацію процесів, науково-дослідні розробки та поширення
новітніх ІТ-рішень. Інтеграція сучасних технологій дозволяє підвищувати
ефективність операцій, створювати конкурентні переваги та забезпечувати
персоналізацію послуг.
Загалом, PEST-аналіз надає структурований підхід до виявлення зовнішніх
ризиків і можливостей, що дозволяє організаціям підвищувати адаптивність та
розробляти обґрунтовані стратегії розвитку. У результаті цей метод допомагає

24
приймати стратегічні рішення, враховуючи політичний, економічний, соціальний
та технологічний контексти, які постійно змінюються.
На основі цього підходу здійснимо PEST-аналіз проєкту зі створення
цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти.
1. Політичні чинники (Political). Політичне середовище значною мірою
визначає можливості та обмеження для впровадження цифрових рішень у сфері
освіти та охорони психічного здоров’я. В Україні наявні державні програми
підтримки освіти та розвитку психологічної допомоги, що створюють сприятливі
умови для запуску таких проєктів. Державна політика стимулює цифровізацію
навчальних закладів, інтеграцію технологій у освітній процес та підвищення якості
психосоціальної підтримки. Водночас політична нестабільність, наслідки воєнних
дій і зміни законодавства можуть створювати ризики для довгострокової реалізації
проєкту. Також важливо враховувати нормативи щодо захисту персональних
даних, що регулюються державними та міжнародними стандартами.
2. Економічні чинники (Economic). Економічна ситуація впливає на
фінансування проєкту та готовність закладів освіти вкладати кошти у цифрові
інструменти. Поточна економічна нестабільність у країні обмежує бюджетні
можливості шкіл і університетів, проте одночасно зростає попит на ефективні та
доступні онлайн-інструменти для підтримки психічного здоров’я. Економічні
чинники також включають витрати на розробку, ліцензії, інтеграцію, технічну
підтримку та навчання персоналу. Ринок цифрових освітніх технологій демонструє
позитивну динаміку, що відкриває можливості для залучення інвестицій та
грантового фінансування.
3. Соціальні чинники (Social). Соціальні умови мають ключове значення
для проєкту, оскільки психічне здоров’я здобувачів освіти залежить від
культурних, психологічних та освітніх тенденцій. Підвищена увага до психічного
благополуччя, зростання обізнаності про важливість ментального здоров’я,
поширення цифрової грамотності серед молоді створюють сприятливе середовище
для впровадження платформи. Водночас існує часткова недовіра до онлайн-

25
психології та психологічної допомоги серед певних груп користувачів, що
потребує додаткових заходів із популяризації та навчання.
4. Технологічні чинники (Technological). Технологічний розвиток визначає
функціональні можливості платформи. Застосування сучасних веб- та мобільних
технологій дозволяє створювати інтерактивні інструменти: щоденники настрою,
тести самодіагностики, персоналізовані рекомендації, онлайн-консультації та
аналітичні модулі. Штучний інтелект і алгоритми машинного навчання дають
змогу підвищити точність прогнозування емоційного стану користувачів і
формувати індивідуальні плани підтримки. Разом із цим, розвиток технологій
потребує постійного оновлення програмного забезпечення, контролю безпеки
даних та інтеграції з іншими освітніми системами.

Таблиця 1.3
PEST-аналіз проєкту зі створення цифрової платформи підтримки ментального
здоров’я здобувачів освіти
Політичні фактори (P): Економічні фактори(E):
1. Державні програми підтримки освіти 1. Бюджетні обмеження навчальних
та ментального здоров’я закладів
2. Нормативні вимоги щодо захисту 2. Витрати на розробку та підтримку
персональних даних платформи
3. Політична нестабільність 3. Можливість грантового
4. Зміни законодавства фінансування
4. Розвиток ринку цифрових освітніх
технологій
Соціальні фактори (S): Технологічні фактори (T):
1. Зростання уваги до психічного 1. Розвиток веб- та мобільних
здоров’я технологій
2. Поширення цифрової грамотності 2. Використання штучного інтелекту
серед молоді та алгоритмів персоналізації
3. Культурні бар’єри та недовіра до 3. Інтеграція з освітніми
онлайн-психології платформами
4. Потреба у психосоціальній підтримці 4. Потреба у кібербезпеці та
оновленні програмного забезпечення

26
PEST-аналіз демонструє, що проєкт створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти має високий потенціал у
сучасних українських умовах. Політична підтримка та державні програми
створюють сприятливі рамки, економічна ситуація обмежує, але не блокує ресурси,
соціальні чинники формують попит на такі сервіси, а технологічні можливості
дозволяють реалізувати сучасну, персоналізовану та інтерактивну платформу.
Одночасно проєкт потребує уваги до ризиків, пов’язаних із законодавством,
кібербезпекою та культурними бар’єрами у сприйнятті онлайн-психології.

1.6 Резюме проєкту

Резюме проєкту є стислим, але змістовним документом, який надає
комплексне уявлення про ключові аспекти проєкту, включаючи його мету,
учасників, цілі, обмеження, вимоги до результату та особливості реалізації. Воно
виконує важливу функцію як інструмент управління, забезпечуючи чітке розуміння
сутності проєкту та полегшуючи процес прийняття рішень на різних рівнях
управління.
Структурно резюме проєкту включає такі компоненти:
1. Мета проєкту – чітко сформульована основна мета, яку планується досягти,
з визначенням коротко- та довгострокових орієнтирів. Вона задає напрямок
роботи та визначає пріоритети для команди.
2. Тип проєкту – характеристика масштабу, складності та термінів реалізації.
Це може включати класифікацію проєкту за розміром (малий, середній,
великий), рівнем стратегічної значущості та інноваційністю підходів.
3. Учасники проєкту – перелік осіб або команд, що залучені до реалізації, із
зазначенням їхніх ролей, відповідальностей та взаємодії. Чітке розуміння
функцій кожного учасника сприяє ефективній організації робочого процесу.
4. Цілі та критерії їх досягнення – конкретні та вимірювані завдання проєкту, а
також методи оцінки їх виконання. Це дозволяє контролювати прогрес,
оцінювати ефективність і своєчасно коригувати дії.

27
5. Обмеження – фактори, що можуть впливати на реалізацію проєкту,
включаючи бюджетні, часові та ресурсні обмеження. Також сюди
відносяться потенційні ризики та шляхи їх мінімізації.
6. Вимоги до результату – характеристики кінцевих продуктів або послуг, що
повинні бути досягнуті, зокрема технічні, функціональні та нефункціональні
критерії, які визначають успіх проєкту.
7. Особливості проєкту – специфіка робочого процесу, застосування
інноваційних технологій, методологій або стандартів, які можуть впливати
на реалізацію та ефективність проєкту.
8. Альтернативи – можливі варіанти реалізації проєкту, що дають змогу обрати
оптимальний шлях досягнення цілей залежно від змін зовнішніх чи
внутрішніх умов.
Резюме проєкту є важливим інструментом координації та управління. Воно
забезпечує зрозумілу комунікацію між усіма учасниками, дозволяє відстежувати
прогрес і приймати обґрунтовані рішення. Документ формулюється з урахуванням
потреб різних цільових аудиторій:
 керівництво отримує загальну картину проєкту, що дозволяє приймати
стратегічні рішення та контролювати хід реалізації;
 інвестори та зацікавлені сторони оцінюють потенційні вигоди, ризики та
економічну доцільність проєкту, що допомагає визначити перспективи
повернення інвестицій;
 проєктна команда використовує резюме для організації роботи, розподілу
завдань, визначення ролей і термінів виконання;
 клієнти або кінцеві користувачі отримують чітке уявлення про цілі проєкту
та його значення для їхніх потреб;
 аудитори та регулюючі органи використовують документ для перевірки
відповідності стандартам і вимогам.
Таким чином, резюме проєкту не лише виконує функцію комунікаційного
інструменту, але й слугує основою для успішного управління. Воно сприяє

28
узгодженню дій усіх зацікавлених сторін, підвищенню ефективності реалізації та
забезпечує досягнення визначених цілей у рамках наявних ресурсів і обмежень.
Резюме проєкту зі створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти.
Мета проєкту. Створення інтерактивної цифрової платформи, яка
забезпечує індивідуалізовану підтримку психічного здоров’я здобувачів освіти,
інтегрується з освітніми системами та соціальними мережами, автоматизує збір та
аналіз даних про емоційний стан користувачів, а також надає рекомендації та
навчальні матеріали для підвищення ефективності психологічної підтримки.
Тип проєкту. Інноваційно-технологічний проєкт у сфері цифрового здоров’я
та освітніх технологій, спрямований на розробку веб- та мобільного рішення з
високим рівнем персоналізації, інтеграції та аналітики для підтримки ментального
здоров’я студентів.
Учасники проєкту:
 Керівник проєкту: Опанасець В. Ю.;
 Бізнес-аналітик: Гнатюк С. М.;
 Frontend розробник: Ковальчук Д. П.;
 Backend розробник: Шевченко А. І.;
 Дизайнер UI/UX: Мельник Н. О.;
 Тестувальник: Петренко В. С.
Обмеження проєкту:
 термін реалізації: 6 місяців;
 бюджет: 1 580 000 грн;
 використання лише ліцензованих платформ та інструментів інтеграції.
Цільова аудиторія:
 студенти та учні закладів освіти, які потребують підтримки психічного
здоров’я;
 психологи, педагоги та куратори, що працюють у закладах освіти;
 освітні заклади, що прагнуть впровадити цифрові інструменти для
моніторингу та підтримки ментального здоров’я;

29
 додатково платформа може бути корисною для батьків та наставників, які
прагнуть контролювати прогрес і стан учнів.
Вимоги до результату проєкту. Платформа повинна забезпечувати:
 збір даних про емоційний стан користувачів через інтегровані
опитувальники, щоденники настрою та активність у цифровому середовищі;
 персоналізовані рекомендації та навчальні модулі на основі зібраних даних;
 аналітичні інструменти для відстеження тенденцій у психічному стані та
ефективності заходів підтримки;
 інтуїтивний і адаптивний інтерфейс, що підтримує мобільні та веб-пристрої;
 масштабованість і можливість інтеграції з освітніми платформами та LMS-
системами;
 високий рівень безпеки та конфіденційності даних користувачів.
Очікувані результати:
 підвищення рівня психологічної підтримки студентів за рахунок доступу до
персоналізованих рекомендацій та ресурсів;
 оптимізація часу та ресурсів закладів освіти для моніторингу ментального
здоров’я;
 забезпечення аналітики та інструментів для ефективного прийняття рішень
педагогами та психологами;
 створення зручного інтерфейсу для студентів, який мотивує до регулярного
користування платформою.
Основні цілі та критерії успіху:
 розробка інтерактивної платформи із персоналізацією контенту та
рекомендацій для користувачів;
 інтеграція з освітніми системами та соціальними мережами для збору та
обробки даних;
 забезпечення автоматизації моніторингу емоційного стану та прогресу
користувачів;
 впровадження надійних механізмів безпеки та конфіденційності даних;
 підвищення залученості користувачів та ефективності підтримки психічного
здоров’я.

30
Особливості та потенційні альтернативи. Платформа відрізняється
гнучкістю та можливістю адаптації під потреби окремих закладів освіти та
студентів. Альтернативними варіантами можуть бути використання готових
мобільних застосунків для медитації чи загальної психологічної підтримки, проте
вони не забезпечують такого рівня персоналізації та інтеграції з освітніми
системами.

1.7 Концепція проєкту

Проєкт спрямований на розробку цифрової платформи, яка забезпечує
персоналізовану підтримку психічного здоров’я студентів і учнів шляхом
інтеграції з освітніми системами, LMS-платформами та соціальними мережами.
Метою проєкту є створення інтуїтивно зрозумілого, високопродуктивного та
масштабованого рішення, яке дозволяє відстежувати емоційний стан користувачів,
надавати індивідуальні рекомендації та навчальні матеріали, а також забезпечувати
аналітику для педагогів, психологів і кураторів. Платформа надає актуальні дані у
режимі реального часу, що сприяє своєчасній підтримці та підвищенню
ефективності освітніх процесів.
Проєкт середнього масштабу і складності. Його реалізація передбачає
інтеграцію з різними освітніми системами та соціальними мережами,
налаштування аналітичних модулів і візуалізацію даних, а також створення гнучкої
системи доступу для різних категорій користувачів. Високі вимоги до безпеки та
конфіденційності даних роблять проєкт технологічно вимогливим. Термін
реалізації складає шість місяців і включає фази збору вимог, проєктування,
розробки, тестування та запуску платформи.
Цільовою аудиторією продукту є студенти та учні, які потребують підтримки
психічного здоров’я, а також психологи, педагоги і куратори, які здійснюють
моніторинг і підтримку. Платформа буде корисною для освітніх закладів, що
прагнуть інтегрувати цифрові інструменти для спостереження за ментальним
станом студентів, а також для батьків і наставників, які контролюють прогрес та
стан учнів.

31
Ключові функції платформи включають інтеграцію з освітніми системами та
соціальними мережами, збір даних через опитувальники та щоденники настрою,
надання персоналізованих рекомендацій і навчальних матеріалів, а також
візуалізацію даних у зрозумілій формі за допомогою графіків, діаграм і таблиць.
Платформа забезпечує сповіщення про важливі зміни або критичні показники
психічного стану, що дозволяє своєчасно реагувати на потреби користувачів.
Особлива увага приділяється кастомізації та адаптації платформи.
Користувачі можуть налаштовувати інтерфейс і параметри відображення даних
відповідно до своїх потреб, а структура системи передбачає можливість
масштабування та інтеграції нових джерел даних без втрати продуктивності.
Розробка платформи дозволяє оптимізувати процеси моніторингу та підтримки
ментального здоров’я, підвищити точність прийняття рішень педагогами і
психологами та забезпечити зручний і безпечний доступ до ресурсів для студентів.
Очікувані результати включають підвищення рівня психологічної
підтримки здобувачів освіти, оптимізацію часу та ресурсів педагогів і психологів
для моніторингу, а також створення зручного інтерактивного інструменту для
регулярного використання студентами та персоналом закладів освіти. Платформа
відповідає на сучасні потреби в ефективному зборі, обробці та аналізі даних про
ментальне здоров’я і сприяє підвищенню якості освітнього процесу та
благополуччя студентів.

1.8 Висновки до розділу

Аналіз існуючих цифрових платформ для підтримки ментального здоров’я
підтвердив їхню важливість для підвищення ефективності психологічної
підтримки та організації роботи закладів освіти. Водночас дослідження показало,
що наявні рішення часто не забезпечують достатнього рівня персоналізації та
інтеграції з освітніми системами, а також не враховують специфічні потреби
здобувачів освіти, що підкреслює необхідність розробки нової кастомізованої
платформи.

32
У межах проведеного SWOT-аналізу визначено сильні сторони проєкту,
серед яких інтеграція з освітніми платформами та соціальними мережами,
зручність використання та можливість індивідуального налаштування під потреби
різних категорій користувачів. Виявлено перспективи масштабування платформи
та впровадження додаткових функцій, зокрема розширеної аналітики,
рекомендацій для студентів і інструментів підтримки для педагогів і психологів. До
слабких сторін віднесено високі вимоги до забезпечення конфіденційності та
безпеки даних, а серед основних загроз – зовнішні фактори, зокрема економічна та
політична нестабільність.
Результати PEST-аналізу свідчать про значні технологічні можливості для
реалізації проєкту. Незважаючи на потенційні ризики, пов’язані з економічною та
політичною ситуацією, зростаючий попит на цифрові інструменти підтримки
ментального здоров’я та інтеграцію з освітніми системами створює сприятливі
умови для впровадження ефективного і доступного рішення.
На основі проведених досліджень сформовано концепцію цифрової
платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти. Вона передбачає
розробку інтегрованої системи для збору, аналізу та візуалізації даних про
психологічний стан користувачів, надання персоналізованих рекомендацій і
навчальних матеріалів, а також інструментів аналітики для педагогів і психологів.
Крім того, визначено ключові вимоги до продукту, запропоновано склад команди
розробників та окреслено можливі шляхи реалізації проєкту, що створює основу
для подальшого впровадження ефективного рішення в освітньому середовищі.

33
РОЗДІЛ 2
УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ СТВОРЕННЯ ЦИФРОВОЇ
ПЛАТФОРМИ ПІДТРИМКИ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

2.1 Визначення макроцілей проєкту

Проєкт зі створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти має на меті формування сучасного, надійного та доступного
інструменту, який сприятиме ранньому виявленню психологічних труднощів,
підвищенню рівня саморегуляції та забезпеченню оперативної комунікації з
фахівцями. Макроцілі цього проєкту охоплюють стратегічні напрями розвитку
системи підтримки, підвищення якості освітнього середовища та створення
технологічних можливостей для інтегрованої роботи різних учасників освітнього
процесу.
Першою макроціллю є створення цифрової інфраструктури для доступної
психологічної підтримки, яка охоплює інструменти самооцінювання
психоемоційного стану, моніторинг динаміки змін, автоматизовані рекомендації та
механізми звернення до фахівців. Така інфраструктура повинна забезпечити
здобувачам освіти швидкий доступ до допомоги незалежно від їх місця
перебування, навантаження чи особливостей навчання.
Другою макроціллю виступає підвищення ефективності взаємодії між
здобувачами освіти, психологами, кураторами та адміністрацією закладу освіти.
Платформа має стати єдиним цифровим середовищем, де всі учасники можуть
обмінюватися інформацією, отримувати аналітику, фіксувати звернення,
проводити консультації та координувати подальші дії. Це сприятиме прозорості
процесів, кращому розумінню потреб студентів і швидшому прийняттю рішень.
Третьою макроціллю є формування системи раннього виявлення ризиків для
психічного здоров’я. За допомогою автоматизованих опитувальників, додаткових

34
інтеграцій та алгоритмів аналізу поведінкових маркерів платформа дозволить
швидко ідентифікувати потенційні труднощі, зокрема, ознаки тривожності,
емоційного вигорання, зниження мотивації чи ризик стресових розладів. Це дасть
змогу фахівцям надавати підтримку до того, як проблема стане критичною.
Четверта макроціль пов’язана з розвитком цифрової компетентності та
психологічної культури здобувачів освіти. Платформа має містити освітні
матеріали, інтерактивні тренажери, практичні вправи та інформаційні модулі щодо
саморегуляції, стресостійкості, тайм-менеджменту та здорових моделей поведінки.
Завдяки цьому студенти отримають можливість формувати навички, які сприяють
як навчанню, так і загальному добробуту.
П’ята макроціль полягає у створенні аналітичної екосистеми для
управлінських рішень. Платформа повинна надавати агреговані та анонімізовані
дані про загальний психоемоційний стан студентів, поширені проблеми,
ефективність заходів підтримки та завантаженість психологів. Це дозволить
адміністрації закладу освіти приймати обґрунтовані рішення, планувати
профілактичні заходи та підвищувати якість освітнього середовища.
Останньою ключовою макроціллю є забезпечення довгострокової
масштабованості та інтеграції платформи з іншими освітніми та медичними
сервісами. Система має підтримувати можливість підключення нових модулів,
інтеграції з електронними кабінетами здобувачів освіти, телемедичними
рішеннями, календарями консультацій, навчальними платформами та CRM-
аналітикою закладу. Така гнучкість гарантує, що платформа зможе адаптуватися
до змін потреб і технологічного розвитку.

2.2 Визначення структури управління проєктом

Організаційна структура проєкту визначає систему взаємозв’язків між
учасниками команди, їхні ролі, сфери відповідальності та механізми взаємодії.
Вона встановлює, хто відповідає за прийняття рішень, виконання завдань,
комунікацію та контроль за досягненням цілей. Чітко сформована структура сприяє

35
ефективному розподілу ресурсів, мінімізує ризики дублювання функцій і
забезпечує скоординованість дій усіх залучених сторін [17, 18].
Управління проєктом створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти вимагає залучення фахівців різного
профілю – від аналітики та дизайну до програмної інженерії, психології та якості.
Оскільки проєкт має комплексний характер і включає інтеграцію з освітніми
сервісами, аналітичні модулі, інструменти взаємодії та доступ до персональних
даних, структура команди повинна забезпечувати як технологічну, так і
методологічну узгодженість роботи.
Організаційна структура проєкту тісно пов’язана з його WBS-моделлю,
оскільки ролі та відповідальні особи визначаються відповідно до ключових напрямів
робіт [19, 20, 21]. Такий підхід дає змогу досягти прозорості виконання завдань,
підвищити керованість процесів і забезпечити контроль за якістю результатів. У
межах проєкту переважає матрична структура, оскільки кожен фахівець має свою
професійну сферу, але взаємодіє з іншими для реалізації міждисциплінарних
завдань. Організаційна структура проєкту зі створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти побудована на чітко визначених
ролях, кожна з яких виконує стратегічно важливу функцію (рис. 2.1).

Рисунок 2.1 OBS-структура проєкту зі створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти

36
Керівник проєкту (Project Manager), Опанасець В. Ю., виконує функції
основного координатора, відповідального за стратегічне та операційне управління.
Він контролює виконання плану, управління ризиками, бюджетом і ресурсами,
забезпечує узгодженість між технічними, функціональними та психологічними
компонентами платформи. Особливу увагу керівник приділяє безперервній
комунікації зі стейкхолдерами закладу освіти, дотриманню вимог
конфіденційності та своєчасному ухваленню рішень.
Бізнес-аналітик, Гнатюк С. М., відповідає за формування вимог до
платформи, аналіз потреб здобувачів освіти, психологів, кураторів та адміністрації.
Він описує бізнес-процеси підтримки ментального здоров’я, моделює сценарії
взаємодії користувачів із сервісами платформи, розробляє User Stories, Use Cases і
функціональні специфікації. Аналітик координує узгодження вимог між технічною
командою та представниками закладу освіти.
UI/UX дизайнер, Мельник Н. О., створює інтерфейси, орієнтовані на
психологічний комфорт, доступність і простоту використання. Він розробляє
прототипи модулів самооцінювання, сторінок рекомендацій, панелі психолога,
кабінету студента та аналітичного модулю. Дизайн базується на принципах
емоційно безпечного користувацького досвіду й адаптований до потреб різних
категорій здобувачів освіти.
Backend-розробник, Шевченко А. І., реалізує серверну частину платформи,
включно з логікою роботи модулів психологічної діагностики, рекомендацій,
системою обліку користувачів, збереженням конфіденційних даних та інтеграціями
з освітніми сервісами. Він забезпечує надійність API, оптимізує обмін інформацією
між компонентами та впроваджує механізми захисту персональних даних
відповідно до вимог безпеки.
Frontend-розробник, Ковальчук Д. П., відповідає за інтерактивний
користувацький інтерфейс, адаптивність і доступність платформи. Він реалізує
модулі самооцінювання, опитувальники, панелі управління, систему сповіщень і
механізми взаємодії з психологами. Розробник забезпечує коректну інтеграцію
фронтенду з бекендом, високу продуктивність та якість користувацького досвіду.

37
QA інженер (тестувальник), Петренко В. С., контролює якість роботи
платформи шляхом функціонального, інтеграційного, навантажувального й
безпекового тестування. Він перевіряє коректність роботи алгоритмів
рекомендацій, надійність обробки даних, відповідність інтерфейсу вимогам
доступності та стабільність інтеграцій з освітніми системами. QA інженер
забезпечує запобігання критичним помилкам до релізу.
У логіку проєкту також може бути включений психолог-консультант, який
здійснює експертний супровід, оцінює валідність інструментів самооцінювання,
аналізує ризики, пов’язані з інтерпретацією результатів, і допомагає формувати
контент рекомендацій.

2.3 Розробка матриці відповідальності

Однією з важливих передумов успішного управління проєктами є чітке
визначення ролей та зобов’язань усіх залучених учасників. Зрозумілий розподіл
відповідальності дозволяє мінімізувати непорозуміння, підвищити ефективність
комунікації та забезпечити узгодженість у виконанні робіт. Для цього широко
застосовують матрицю відповідальності, яка в структурованому вигляді
відображає участь кожної ролі в окремих завданнях проєкту. Найпоширенішим
інструментом такого типу є RACI-матриця, що отримала назву за початковими
літерами категорій ролей.
RACI-матриця (інколи також RASI) – це аналітична модель, яка систематизує
ступінь участі окремих виконавців у процесах і завданнях проєкту. Вона дозволяє
наочно визначити, хто виконує конкретну роботу, хто приймає рішення, хто
залучається для консультацій і хто повинен бути поінформованим про зміни або
результати. Зазвичай виділяють чотири ключові ролі [21-27]:
– Responsible (Виконує) – фахівець або група фахівців, які безпосередньо
виконують роботу. Це основні виконавці, чия діяльність забезпечує
реалізацію завдання. Допускається участь декількох відповідальних осіб,
якщо це необхідно для досягнення результату.

38
– Accountable (Відповідає за результат / Підзвітний) – особа, на яку покладено
відповідальність за остаточне виконання завдання та прийняття ключових
рішень. Саме вона затверджує підсумковий результат. Для уникнення
дублювання відповідальності кожне завдання має мати лише одного
підзвітного.
– Consulted (Консультує) – експерти або зацікавлені сторони, чию думку
враховують під час виконання завдання. Їх залучення здійснюється через
двосторонню комунікацію, що дає змогу підвищити якість рішень завдяки
професійному досвіду та рекомендаціям.
– Informed (Поінформований) – учасники, яких необхідно ознайомлювати з
ходом виконання робіт, але які не беруть активної участі у процесі.
Інформування зазвичай має односторонній характер і слугує забезпеченню
прозорості.
Впровадження RACI-матриці у межах проєкту сприяє структурованому
розподілу відповідальності, усуває дублювання функцій і допомагає підтримувати
відповідність між планом робіт та організаційною структурою команди. При
цьому, матриця корисна не лише на етапі планування, а й у процесі моніторингу
реалізації завдань.
Ефективність використання матриці відповідальності залежить від чіткого
визначення професійних меж та функцій кожної ролі. Для відповідальних
виконавців важливо забезпечити доступ до актуальної інформації, можливість
регулярного обміну зворотним зв’язком і інструменти контролю прогресу, такі як
системи управління завданнями (Jira, Trello тощо). Підзвітні особи повинні мати
необхідні повноваження для прийняття рішень і контролю виконання завдань, що
може підтримуватися циклом регулярних зустрічей або коротких оперативних
нарад.
Особи, що консультують, долучаються на етапах, де потрібна експертиза,
тому їх внесок має бути структурованим і завчасно спланованим. Натомість
поінформовані учасники отримують стислу й релевантну інформацію щодо

39
прогресу, що може реалізовуватися через автоматизовані звіти чи інформаційні
панелі.
У практиці управління проєктами використовують різні варіанти матриць
відповідальності, адаптуючи їх відповідно до специфіки команди та складності
проєкту. Серед найпоширеніших моделей [28]:
1. RACI-матриця – базова модель із чотирма категоріями: Responsible,
Accountable, Consulted, Informed.
2. RASCI-матриця – розширена модель, що включає категорію Supportive
(Підтримує), тобто осіб, які надають допомогу або ресурси.
3. RASIC-матриця – аналогічна попередній, але з іншим порядком елементів.
4. DACI-модель – орієнтована на складні проєкти з численними
стейкхолдерами та включає ролі Driver, Approver, Contributor, Informed.
5. RACI-VS – версія з акцентом на контроль якості та затвердження результатів,
де додаються ролі Verifier та Signatory.
6. PARIS-матриця – модель, у якій особливу увагу приділено виконавцям
(Performs) і підтримуючим ролям.
Вибір конкретного типу матриці визначається масштабом проєкту, кількістю
учасників і рівнем деталізації процесів. Правильно підібрана матриця сприяє
підвищенню прозорості, покращенню комунікації та ефективному досягненню
проєктних цілей.
Таблиця 2.1
Матриця розподілу відповідальностей
Назва роботи
1. Ініціація проєкту A C I I I I
2. Аналіз потреб здобувачів C A/R C I I I
освіти

Менеджер
проєкту
Опанасець В. Ю.
Бізнес-аналітик
Гнатюк С. М.
UX/UI дизайнер
Мельник Н. О.
Frontend
розробник
Ковальчук Д. П.
Backend
розробник
Шевченко А. І.
Тестувальник
Петренко В. С.
40
Продовження табл. 2.1
Назва роботи
3. Формування вимог до A R C C C I
платформи
4. Розробка концепції C R A I I I
інформаційної архітектури
5. Проєктування UI/UX I C A/R C I I
6. Розробка інтерактивних I C A/R I I I
прототипів
7. Розробка frontend-модуля I C C A/R C I
8. Розробка backend-модуля, I C I C A/R I
баз даних, API
9. Інтеграція frontend і I I C R R C
backend
10. Реалізація модулів
анонімної взаємодії, C R C R R I
психологічної самодопомоги
11. Тестування I C C C C A/R
функціональності
12. Тестування безпеки та A C I C R R
захисту даних
13. Усунення дефектів, I C I R R A
оптимізація
14. Підготовка документації A R C C C C
(користувацької та технічної)
15. Пілотне впровадження A/R C C C C C
платформи
16. Презентація та передача A/R C C I I I
результатів проєкту

Ця матриця відображає, хто відповідальний за виконання кожної роботи, хто
відповідає за результат, хто консультує та хто інформується про виконання робіт у
проєкті.

Менеджер
проєкту
Опанасець В. Ю.
Бізнес-аналітик
Гнатюк С. М.
UX/UI дизайнер
Мельник Н. О.
Frontend
розробник
Ковальчук Д. П.
Backend
розробник
Шевченко А. І.
Тестувальник
Петренко В. С.
41
2.4 Побудова WBS структури робіт

Структура декомпозиції робіт (Work Breakdown Structure, WBS) – це
систематизована ієрархічна модель, яка відображає увесь обсяг робіт, необхідний
для реалізації проєкту. Вона розподіляє складний проєкт на менші та зрозумілі
елементи, що полегшує планування, контроль та координацію діяльності команди.
WBS визначає склад робіт, але не описує порядок або послідовність їх виконання,
зосереджуючись саме на змісті завдань.
Основне призначення WBS полягає у створенні чіткого бачення того, з яких
компонентів складається проєкт. Така структура дозволяє [21, 22, 23]:
 розмежувати завдання, перетворивши загальний обсяг робіт на конкретні та
вимірювані елементи;
 побудувати календарний план, оскільки саме WBS формує основу для
подальшого планування строків;
 оцінити бюджет, адже кожен елемент можна пов’язати з витратами та
ресурсами;
 визначити відповідальних, що дає можливість структурувати командну
роботу;
 виявити ризики, пов’язані з окремими частинами проєкту.
Ступінь деталізації WBS залежить від складності проєкту, вимог замовника та
рівня формалізації робочих процесів. У високотехнологічних або ресурсо-містких
проєктах WBS, як правило, має високу деталізацію, оскільки необхідно ретельно
планувати тривалість, витрати та залежності між роботами. Натомість у творчих або
інноваційних проєктах WBS може бути гнучкішим і менш формалізованим, що
дозволяє враховувати невизначеність та змінність вимог.
Процес розробки WBS ґрунтується на взаємодії команди, менеджера проєкту та
ключових стейкхолдерів. Найпоширенішим підходом є метод «згори вниз», коли
спочатку визначаються загальні блоки робіт, а потім вони розбиваються на дрібніші
складові. У сучасних проєктах для створення та підтримки WBS широко
використовуються спеціалізовані програмні інструменти (Microsoft Project, Jira,
Monday, Miro), які дозволяють зручно візуалізувати структуру і відстежувати прогрес.

42
WBS є не лише інструментом планування – вона відіграє ключову роль у
контролі виконання. Чітке визначення меж кожного елемента дозволяє уникнути
розмитості завдань, забезпечити прозорість у розподілі відповідальності та
створити основу для звітності. Завдяки цьому WBS підтримує команду на всіх
етапах життєвого циклу проєкту та сприяє зменшенню ризиків, пов’язаних із
пропуском важливих робіт або їх неправильним розумінням.
Створення структури декомпозиції робіт для цього проєкту передбачає
поетапний поділ усіх завдань на логічні блоки, які охоплюють повний життєвий
цикл платформи – від аналізу потреб користувачів до запуску і подальшого
супроводу системи. Побудована WBS (рис. 2.2) містить декілька рівнів деталізації,
де кожен наступний рівень розкриває конкретніші операції.

Рисунок 2.2 – WBS структура проєкту зі створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти

43
Розроблена структура проєкту (WBS) відображає повний обсяг робіт,
необхідних для створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти. Вона побудована за принципом ієрархічної декомпозиції, що
дозволяє розподілити масштабні завдання на менші, керовані компоненти,
забезпечити прозорість процесів та підвищити контроль за виконанням робіт.
На верхньому рівні WBS виокремлено ключові фази життєвого циклу
створення ІТ-рішення: ініціація, аналіз і планування, проєктування, розробка,
тестування, впровадження та супровід. Така структура дає змогу системно
організувати діяльність команди, узгодити роботи між учасниками проєкту та
забезпечити ефективну комунікацію зі стейкхолдерами.
Кожна з фаз деталізована на складові завдання. Наприклад, етап аналізу
включає вивчення потреб цільової аудиторії, формування функціональних та
нефункціональних вимог, оцінювання ризиків і визначення технічних обмежень.
На етапі проєктування передбачені роботи зі створення користувацьких сценаріїв,
UX/UI-концепцій, інформаційної архітектури платформи та специфікації модулів,
зокрема модулів психологічної самодопомоги, онлайн-консультацій і
діагностичних інструментів.
Фаза розробки деталізує створення фронтенд-та бекенд-компонентів,
реалізацію бази даних, системи авторизації, інтеграцію інструментів взаємодії з
користувачами та механізмів забезпечення конфіденційності даних. Етап
тестування охоплює модульне, інтеграційне й системне тестування, перевірку
коректності обробки особистих даних, юзабіліті-тестування та усунення помилок.
Окремий блок WBS присвячений впровадженню платформи, що передбачає
налаштування серверного середовища, пілотне використання в навчальних
закладах, збір зворотного зв’язку та підготовку супровідної документації. Завершує
WBS етап підтримки та вдосконалення, який включає моніторинг продуктивності,
оновлення функціоналу та технічний супровід користувачів.
Представлена WBS забезпечує комплексне бачення обсягу робіт, сприяє
точнішому плануванню ресурсів, строків і бюджету, а також слугує основою для

44
формування відповідальності між учасниками команди. Завдяки такій структурі
проєкт набуває чіткості, а його реалізація – керованості та прогнозованості.

2.5 Управління часом проєкту

Управління часом у проєкті створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти відіграє визначальну роль, оскільки
своєчасна реалізація всіх етапів безпосередньо впливає на якість кінцевого
продукту та його практичну цінність для освітнього середовища. Дана сфера
управління спрямована на забезпечення виконання запланованих робіт у
встановлені терміни з урахуванням наявних ресурсів і можливих обмежень.
Процес управління часом охоплює планування, координацію, моніторинг та
коригування проєктних робіт протягом усього життєвого циклу проєкту. Базою для
планування строків виконання завдань є календарне планування, яке передбачає
формування послідовності робіт, визначення основних етапів розробки платформи
та розподіл завдань між учасниками проєктної команди.
Планування часу розпочинається з визначення загальної тривалості проєкту
та виокремлення його ключових фаз, зокрема: аналітичної, проєктувальної, етапу
розробки, тестування та впровадження цифрової платформи. На основі ієрархічної
структури робіт (WBS) формується детальний перелік завдань, кожному з яких
надається орієнтовна тривалість [28, 29, 30]. Для оцінювання часу виконання робіт
використовуються експертні оцінки, аналіз аналогічних проєктів, а також методи
ймовірнісного оцінювання, зокрема PERT. Це дозволяє підвищити точність
планування та зменшити ризик перевищення запланованих строків.
Важливим елементом управління часом є визначення критичного шляху
проєкту. Для цього застосовується метод критичного шляху (CPM), який дає змогу
ідентифікувати завдання, затримка яких безпосередньо впливає на загальну
тривалість реалізації проєкту. Аналіз критичного шляху дозволяє своєчасно
виявляти часові резерви, оптимізувати послідовність виконання робіт і
забезпечувати гнучкість у разі необхідності коригування графіка.

45
Контроль дотримання строків виконання робіт здійснюється шляхом
регулярного моніторингу прогресу проєкту. Для цього використовуються
інструменти візуалізації та управління графіками, зокрема діаграми Ганта,
мережеві графіки та спеціалізовані програмні засоби управління проєктами (MS
Project, Jira, Trello тощо) [31, 32, 33]. Зіставлення фактичних результатів із
плановими показниками дозволяє своєчасно виявляти відхилення та приймати
коригуючі управлінські рішення, такі як перерозподіл ресурсів або зміна
послідовності виконання завдань.
У процесі управління часом також враховуються ризики, здатні негативно
вплинути на строки реалізації проєкту. До таких ризиків належать можливі зміни
технічних вимог до платформи, затримки в розробці окремих функціональних
модулів, а також обмежена доступність експертів у сфері ментального здоров’я. З
метою мінімізації впливу зазначених ризиків передбачається формування резервів
часу та розробка альтернативних сценаріїв виконання робіт.
Ефективне управління строками реалізації проєкту неможливе без
налагодженої комунікації між членами команди. Регулярні координаційні зустрічі,
обговорення поточного стану виконання завдань і оперативний обмін інформацією
сприяють підвищенню узгодженості дій та запобіганню затримкам у реалізації
проєкту.
Після визначення етапів і завдань проєкту та оцінювання їх тривалості
здійснюється побудова діаграми Ганта. Вона дозволяє наочно відобразити
календарний план реалізації проєкту, взаємозв’язки між завданнями та
контролювати хід виконання робіт у часі [34]. Діаграма Ганта для проєкту
створення цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти
наведена на рис. 2.3.

46

Рисунок 2.3 – Діаграма Ганта для проєкту зі створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти

Побудована діаграма Ганта є інструментом оперативного контролю за
реалізацією проєкту та дозволяє оцінювати відповідність фактичного виконання
робіт запланованим строкам. Вона забезпечує наочне відображення послідовності
виконання завдань, їх тривалості та взаємозв’язків між етапами проєкту. Регулярне
оновлення діаграми сприяє своєчасному виявленню можливих відхилень від
графіка та прийняттю обґрунтованих управлінських рішень. Таким чином,
використання діаграми Ганта підвищує керованість проєкту та зменшує ризик
порушення термінів його реалізації.

2.6 Управління трудовими ресурсами проєкту

Управління трудовими ресурсами в проєкті зі створення платформи
підтримки ментального здоров’я є важливим компонентом загальної системи
управління, оскільки забезпечує ефективне планування, організацію, мотивацію та
контроль роботи всіх залучених фахівців. Ефективне управління дозволяє
правильно розподілити обов’язки, максимально використати потенціал команди та
створити умови для своєчасного досягнення цілей проєкту в межах бюджету.

47
Управління трудовими ресурсами у контексті розробки платформи для
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти як процес охоплює планування,
розподіл обов’язків, мотивацію, контроль та адаптацію членів команди до змін у
проєкті.
Першим кроком є визначення потреб у компетенціях та навичках для
виконання завдань проєкту. Для реалізації платформи потрібні фахівці з розробки
програмного забезпечення, UX/UI-дизайнери, психологи, аналітики даних,
тестувальники та менеджери проєкту. Ретельний аналіз кваліфікацій і досвіду
дозволяє проєктному менеджеру розподілити завдання таким чином, щоб
максимально використовувати сильні сторони кожного члена команди та
забезпечити узгодженість роботи.
Трудові ресурси, необхідні для реалізації проєкту зі створення цифрової
платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти, наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2
Трудові ресурси проєкту зі створення цифрової платформи
Назва ресурсу Тип ресурсу Стандартна ставка Понаднормова ставка
Опанасець В. Ю. Трудовий 380 грн/год 420 грн/год
Гнатюк С. М. Трудовий 340 грн/год 380 грн/год
Ковальчук Д. П. Трудовий 330 грн/год 370 грн/год
Шевченко А. І. Трудовий 330 грн/год 370 грн/год
Мельник Н. О. Трудовий 320 грн/год 360 грн/год
Петренко В. С. Трудовий 290 грн/год 320 грн/год

На етапі планування ресурсів важливо збалансувати робоче навантаження,
визначити тривалість залучення кожного фахівця та уникнути перевантаження чи
недовикористання ресурсів. Для цього застосовують сучасні інструменти
управління, такі як діаграми Ганта, системи відстеження завдань і матриці
розподілу ресурсів, що дозволяють ефективно координувати команду та
контролювати прогрес виконання завдань [35, 36].

48
Контроль за використанням трудових ресурсів передбачає моніторинг
виконання завдань і своєчасне реагування на відхилення від плану. У разі затримок
або неефективного розподілу завдань можна скоригувати графіки роботи, змінити
пріоритети або залучити додаткові ресурси. Регулярні командні зустрічі, звіти про
прогрес і зворотний зв’язок допомагають підтримувати узгодженість дій і
своєчасне виконання ключових завдань.
Мотивація команди є невід’ємною частиною управління трудовими
ресурсами. Вона включає матеріальні та нематеріальні стимули, спрямовані на
підтримку високого рівня залученості та продуктивності. Для платформи
підтримки ментального здоров’я це може бути визнання досягнень, надання
можливостей для професійного розвитку, відкритий обмін ідеями та підтримка
командного духу. Такий підхід дозволяє зберігати ефективність і зацікавленість
команди в реалізації проєкту.
Важливим аспектом є також адаптація трудових ресурсів до змін, що
виникають у процесі проєкту. Наприклад, додавання нових функцій платформи,
зміна вимог користувачів або оновлення стандартів безпеки може потребувати
перегляду ролей і завдань. Команда повинна швидко реагувати на ці зміни,
зберігаючи високу продуктивність і злагодженість у роботі.
Таким чином, управління трудовими ресурсами у проєкті зі створення
платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти є безперервним,
гнучким та адаптивним процесом. Воно забезпечує раціональне використання
потенціалу команди, узгодженість дій та високу ефективність у досягненні цілей
проєкту.

2.7 Управління вартістю проєкту

Ключовим завданням проєктних менеджерів є забезпечення економічної
ефективності та контрольованого використання фінансових ресурсів при точному
прогнозуванні витрат. Планування витрат є критично важливим, оскільки багато
факторів проєкту можуть бути непередбачуваними через складність процесів,
змінність вимог або вплив зовнішніх і внутрішніх умов.

49
Вартість проєкту включає всі ресурси, роботи та час, необхідний для
досягнення його цілей. У контексті створення платформи підтримки ментального
здоров’я здобувачів освіти до складу витрат входять розробка модулів
психологічної діагностики, системи рекомендацій, інтеграція з зовнішніми
сервісами (наприклад, телемедичні рішення, системи запису на консультації),
створення аналітичних інструментів та підтримка користувачів. Оцінка витрат
дозволяє передбачити загальну вартість проєкту, що безпосередньо впливає на його
економічну життєздатність та здатність до ефективної реалізації.
Управління вартістю передбачає три взаємопов’язані процеси, які
забезпечують ефективне використання фінансових ресурсів. Перший процес –
оцінка вартості, що включає аналіз необхідних ресурсів і робіт, розрахунок витрат
на всі компоненти платформи та прогнозування фінансових потреб для досягнення
цілей проєкту. Другий процес – бюджетування, яке передбачає встановлення
фінансових меж для кожного етапу розробки, визначення лімітів витрат на окремі
модулі та компоненти, а також організацію контрольних точок для моніторингу
використання бюджету. Це дозволяє чітко структурувати фінансові ресурси та
забезпечити їх раціональне розподілення. Третій процес – контроль вартості, який
включає постійний моніторинг фактичних витрат, порівняння їх із запланованими
та вжиття коригувальних заходів у разі виявлення відхилень [33, 38].
Розрахунок вартості реалізації проєкту зі створення платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти наведено у табл. 2.3-2.7.
Таблиця 2.3
Локальний кошторис оплати праці
№ з/п Трудозатрати Вартість (грн.)
1 Опанасець В. Ю. 243 200, 00
2 Гнатюк С. М. 217 600, 00
3 Ковальчук Д. П. 211 200, 00
4 Шевченко А. І. 211 200, 00
5 Мельник Н. О. 204 800, 00
6 Петренко В. С. 185 600, 00
Всього 1 273 600, 00

50
Таблиця 2.4
Локальний кошторис оплати матеріальних затрат
№ з/п Матеріальні затрати Вартість (грн)
1 Оренда приміщення 41 000, 00
2 Комунальні послуги 13 500, 00
3 Резерв 8 000, 00
Всього 62 500, 00

Таблиця 2.5
Локальний кошторис оплати обладнання та меблів
№ Обладнання Од. Кількість Ціна Вартість
з/п
виміру
(грн.)
Ноутбук HP OmniBook 5
Laptop 16-
bc1000ua (BF1L6EA) Glacier
1 шт. 6 33 249, 00 199 494, 00
Silver / 16" IPS WUXGA /
AMD Ryzen 5 8540U / RAM
16 ГБ / SSD 512 ГБ
Стіл L-2p 120x65 чорний
2 матовий, Венге Луїзіана шт. 6 2 890, 00 17 340, 00

Крісло HATTA Mesh classic
3 Tilt чорний шт. 6 2 399, 00 14 394, 00

Всього 231 288, 00

Таблиця 2.6
Локальний кошторис накладних витрат
№ з/п Матеріальні затрати Вартість (грн.)
1 Інфраструктура 12 000, 00
2 Інструменти для розробки та тестування 15 000, 00
3 Промоція продукту 18 000, 00
4 Юридичні витрати 9 000, 00
Всього 54 000, 00

51
Таблиця 2.7
Зведений кошторис
№ з/п Найменування Вартість (грн.)
1 Трудозатрати 1 273 600, 00
2 Матеріальні затрати 62 500, 00
3 Обладнання та меблі 231 288, 00
4 Накладні витрати 54 000, 00
Всього 1 621 388, 00

Для невеликих проєктів процеси оцінки вартості, планування ресурсів та
бюджетування можуть бути об’єднані в один етап, оскільки їх виконує невелика
команда за короткий період часу. Водночас у складних і тривалих проєктах, таких
як розробка платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів, доцільно
застосовувати структурований підхід із використанням сучасних методів,
технологій і цифрових інструментів управління фінансами. Це забезпечує
прозорість витрат, підвищує ефективність використання ресурсів та гарантує
досягнення цілей проєкту у межах затвердженого бюджету, з мінімізацією ризиків
перевитрат і забезпеченням необхідного рівня якості кінцевого продукту.

2.8 Управління якістю проєкту

Управління якістю в проєкті – це комплекс організаційних, технічних і
методологічних заходів, спрямованих на визначення, забезпечення й підтримку
необхідного рівня якості протягом усього життєвого циклу проєкту. Його основна
мета полягає у створенні продукту, який не лише відповідає формальним вимогам
і специфікаціям, а й задовольняє потреби кінцевих користувачів, забезпечуючи
надійність, ефективність та зручність використання.
Процес управління якістю охоплює три ключові етапи: планування якості,
забезпечення якості та контроль якості [21, 28-34].

52
На етапі планування якості визначають стандарти, критерії та метрики, що
будуть застосовуватися до продукту та процесу розробки. Джерелами вимог
можуть бути галузеві стандарти, внутрішні регламенти організації або специфічні
очікування замовника. Важливою частиною цього етапу є комунікація із
зацікавленими сторонами для уточнення їхніх потреб, які згодом трансформуються
у вимірювані показники. Це дозволяє відстежувати рівень якості на різних фазах
реалізації проєкту.
Забезпечення якості передбачає впровадження процесів, методів і
інструментів, що гарантують стабільне дотримання встановлених стандартів.
Наприклад, регулярний перегляд методології, використання сучасних програмних
засобів, системна документація, підвищення кваліфікації розробників та
формування культури відповідальності в команді. На цьому етапі важливо, щоб
кожен учасник проєкту розумів власну роль у забезпеченні якісного результату.
Контроль якості передбачає постійний моніторинг виконаних робіт, аналіз
проміжних результатів, тестування продукту та технічні аудити. У разі виявлення
невідповідностей команда оперативно вживає коригувальних заходів, що дозволяє
мінімізувати ризики та запобігати накопиченню дефектів. Систематичний
контроль забезпечує дотримання прийнятих критеріїв якості на всіх етапах
реалізації.
Особливе значення в управлінні якістю має принцип постійного
вдосконалення (continuous improvement). Він передбачає аналіз результатів
попередніх ітерацій, виявлення недоліків у процесах і впровадження змін, що
підвищують ефективність роботи команди та якість продукту.
Для систематизації факторів, що впливають на якість розробки платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти, у проєкті була застосована
діаграма Ісікави (діаграма причинно-наслідкових зв’язків). Це інструмент, який
допомагає структурувати можливі джерела проблем і зрозуміти, як саме вони
впливають на кінцевий результат.
У центрі діаграми розміщується ключовий ефект – проблема або аспект
якості, що аналізується. Від нього відходять основні категорії причин (наприклад:

53
люди, методи, технології, середовище, матеріали), які деталізуються
підпричинами. Такий підхід дозволяє глибше проаналізувати процес розробки,
виявити потенційні ризики та визначити напрями вдосконалення.

Рисунок 2.4 – Діаграма Ісікаві для проєкту зі створення платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти

На основі аналізу за допомогою діаграми Ісікави були визначені ключові
критерії якості продукту:
1. Функціональна відповідність – платформа повинна забезпечувати доступ до
інструментів самооцінки, освітніх матеріалів, чатів чи консультацій (за
моделлю проєкту).
2. Продуктивність та ефективність – платформа повинна швидко завантажувати
сторінки та контент (користувачі в стресовому стані погано реагують на
затримки).
3. Надійність і доступність – платформа повинна залишатися доступною 24/7,
оскільки психологічна підтримка може бути потрібна у будь-який час.
4. Безпека – захист даних під час передачі та зберігання, багаторівнева
аутентифікація, захист від кібератак (SQL injection, XSS тощо).
5. Юзабіліті – інтуїтивний, нефруструючий інтерфейс, адаптований до людей із
підвищеною вразливістю чи психологічною напругою.

54
6. Інтероперабельність – ефективна взаємодія з системами електронної
медицини, сторонніми сервісами для відеозв’язку, онлайн-платежами, чат-
ботами, базами знань.
7. Тестованість – платформа повинна бути структурованою так, щоб ключові
модулі можна було легко покрити автоматизованими та ручними тестами.
8. Відповідність нормативним вимогам – платформа повинна відповідати
стандартами і правилам щодо захисту персональних даних (зокрема GDPR),
національному законодавству про захист персональних даних, вимогам щодо
медичних/оздоровчих цифрових продуктів.
Таким чином, управління якістю є циклічним процесом, що супроводжує
проєкт на всіх етапах його життєвого циклу, гарантуючи, що кінцевий результат
відповідає високим стандартам якості і задовольняє потреби зацікавлених сторін.

2.9 Управління комунікаціями в проєкті

Управління комунікаціями є одним із ключових процесів проєктного
менеджменту, оскільки забезпечує чіткий, своєчасний та контрольований обмін
інформацією між усіма учасниками проєкту. У контексті розробки платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти ефективна комунікація набуває
особливої ваги, адже проєкт зачіпає чутливі теми, потребує високого рівня
узгодженості між фахівцями різного профілю та передбачає дотримання вимог
конфіденційності. Налагоджені інформаційні потоки дають змогу уникнути
непорозумінь, оперативніше ухвалювати рішення, координувати дії команди та
забезпечувати відповідність очікуванням користувачів і замовника.
Основна мета управління комунікаціями полягає у тому, щоб кожен учасник
проєкту отримував необхідну інформацію вчасно та у зручному для нього форматі.
Для цього визначається коло зацікавлених сторін, їхні інформаційні потреби,
канали зв’язку та частота обміну повідомленнями. На основі цього формується
комунікаційний план, який регламентує структуру звітності, правила проведення
зустрічей, інструменти взаємодії та механізми контролю інформаційних потоків.

55
Управління комунікаціями охоплює три основні етапи. Перший етап
планування комунікацій включає аналіз потреб у інформації, вибір каналів зв’язку
та визначення відповідальних осіб за підготовку, поширення й узгодження даних.
На цьому етапі також формується розклад регулярних зустрічей, а також
визначаються підходи до документування результатів комунікацій.
На другому етапі здійснення комунікацій передбачається практична реалізація
запланованих заходів – проведення нарад, надання статус-звітів, обговорення
технічних рішень, підтримку зворотного зв’язку та інформування про відхилення
від плану. Третій етап контролю комунікацій спрямований на оцінювання
ефективності інформаційних потоків, виявлення проблем у комунікаційних
каналах та внесення коректив у процес взаємодії. Завдяки постійному моніторингу
можна своєчасно реагувати на затримки у зворотному зв’язку, дублювання
інформації або невідповідність обсягу даних потребам окремих стейкхолдерів [21,
28-30].
Сучасні проєкти потребують активного використання цифрових інструментів
комунікацій: систем управління проєктами, корпоративних месенджерів, платформ
для відеоконференцій та хмарних сховищ для спільної роботи над документами.
Вони забезпечують швидкість передачі інформації, підвищують прозорість
процесів і мінімізують ризики втрати важливих даних. Для проєкту з ментального
здоров’я це критично, адже необхідно гарантувати точність узгоджених рішень та
дотримання принципів етичної взаємодії.
У проєкті зі створення платформи підтримки ментального здоров’я
комунікації мають особливу складність, оскільки охоплюють співпрацю між
технічною командою та фахівцями гуманітарного напрямку – психологами,
коучами, консультантами та педагогами. Також важливо забезпечити постійне
узгодження функціональності, яка стосується конфіденційності даних здобувачів
освіти, їхнього психологічного стану, рекомендацій та аналітики. Синхронні
(зустрічі, демо, консультації) та асинхронні (електронна пошта, планувальники
задач, автоматизовані сповіщення) канали використовуються комплексно, щоб
досягнути стабільності й передбачуваності інформаційних потоків.

56
Ефективне планування комунікацій передбачає встановлення чітких
форматів обговорень, регулярності статус-зустрічей, відповідальних за підготовку
документації, а також створення протоколів усіх ключових рішень. Це забезпечує
прозорість та дозволяє повертатися до зафіксованої інформації на будь-якому етапі
роботи.
З огляду на те, що платформа може інтегруватися із системами управління
навчальним процесом або внутрішніми базами даних закладу освіти, критично
важливо своєчасно документувати технічні обмеження, зміни у вимогах та рішення
щодо адаптації функціоналу. Регулярний зворотний зв’язок із замовником дає
можливість уникнути розбіжностей у очікуваннях, а демонстрація прототипів
сприяє уточненню функціональності та покращенню користувацького досвіду.
У табл. 2.8 наведені основні комунікаційні виклики проєкту та шляхи їх
подолання. Такий підхід дозволяє підтримувати високу якість взаємодії, уникати
інформаційних «вузьких місць» і забезпечувати стабільну динаміку виконання
робіт.
Таблиця 2.8
Виклики та способи їх подолання
Категорія Короткий опис
виклику Наслідки Спосіб мінімізації

Неоднозначні Чіткі інструкції,
Непорозуміння формулювання, різне Помилки, підтвердження
трактування затримки
розуміння
Відсутність Повільні відповіді або їх Гальмування
зворотного зв’язку відсутність роботи SLA, регулярні синки

Перевантаження Надто багато Втрата Стандартизація
інформацією повідомлень/каналів важливого каналів,
структурування
Культурні/особисті
відмінності Різні стилі спілкування Конфлікти, Гнучкість, уточнення

непорозуміння очікувань
Поганий інтернет,
Технічні бар’єри проблеми з Зриви зустрічей, Резервні канали,

інструментами помилки тестування

Неузгоджені Хаос, Визначення
очікування Невизначені ролі/цілі дублювання відповідальностей,
роботи OKR
Стрес і емоції Агресія, поганий Конфлікти, Емоційний інтелект,
настрій, вигорання токсичність правила тону

57
Управління комунікаціями відіграє визначальну роль у реалізації проєкту зі
створення платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти. Від
якісно організованої системи комунікацій залежить узгодженість роботи команди,
точність ухвалення рішень, адаптивність до змін вимог та загальна ефективність
виконання проєкту. Саме налагоджені комунікації забезпечують досягнення
поставлених цілей у межах визначених термінів, бюджету та стандартів якості.

2.10 Управління ризиками в проєкті

Управління ризиками є одним із ключових процесів забезпечення успішної
реалізації проєкту з розробки цифрової платформи підтримки ментального
здоров’я. Цей процес спрямований на систематичне виявлення, аналіз, оцінювання
та контроль потенційних загроз, що можуть негативно вплинути на строки,
бюджет, функціональність або якість кінцевого продукту. Оскільки проєкт
стосується сфери роботи з чутливою інформацією про психоемоційний стан
користувачів, питання управління ризиками набуває особливої важливості.
Етап 1. Ідентифікація ризиків. Першим кроком є визначення всіх можливих
ризиків, які можуть зашкодити ефективному виконанню проєкту. У контексті
платформи ментального здоров’я ризики можуть бути пов’язані як з технічними
аспектами, так і з етичними, організаційними, правовими та соціальними
факторами. На цьому етапі команда аналізує внутрішні й зовнішні умови,
попередній досвід розвитку подібних рішень, вимоги законодавства, специфіку
психоемоційної підтримки та потреби користувачів.
До ключових можливих ризиків належать [21, 23, 24, 31, 33]:
 ризики ненадійності або неточності даних, що можуть призвести до
неправильної інтерпретації стану користувача;
 ризики порушення конфіденційності, пов’язані з обробкою персональних і
психологічних даних;
 технічні ризики, включно з інтеграцією чат-ботів, модулів самооцінки,
систем тестування чи сторонніх сервісів;

58
 ризики низької залученості користувачів у разі недостатньої зручності
інтерфейсу або слабкої мотивації;
 ризики кадрової нестачі, зокрема недостатньої кількості психологів-
консультантів для роботи з платформою;
 ризики бюджетних обмежень;
 ризики змін у нормативно-правовій базі, що регулює роботу з персональними
даними або освітнім середовищем.
Етап 2. Аналіз і оцінка ризиків. Другим етапом є визначення ймовірності
виникнення кожного ризику та масштабу його впливу. Це дозволяє сформувати
реалістичну картину загроз і розставити пріоритети. Для оцінки використовують
експертні методи, попередній досвід, аналіз сценаріїв та матриці ризиків.
У результаті оцінки команда отримує:
 перелік критичних ризиків, які потребують негайних дій;
 ризики середнього рівня, для яких достатньо плану реагування;
 ризики низької пріоритезації, вплив яких можна обмежити моніторингом.
Етап 3. Розроблення стратегій управління ризиками. Враховуючи
особливості проєкту, застосовуються чотири основні стратегії:
1. Уникнення ризику – передбачає зміни в плануванні або архітектурі
платформи для виключення можливості виникнення ризику. Наприклад,
відмова від інтеграцій, що можуть порушити безпеку даних.
2. Зменшення ризику – включає дії, спрямовані на зниження ймовірності або
впливу ризику – посилення шифрування, покращення тестування,
підвищення продуктивності серверів тощо.
3. Передача ризику, наприклад, передача частини відповідальності зовнішнім
партнерам або підрядникам, страхування, укладання контрактів на технічну
підтримку.
4. Прийняття ризику – характерне для малоймовірних або слабковпливових
загроз, коли достатньо підготувати резервний план дій у разі їх реалізації.

59
Таблиця 2.9
Ризики проєкту зі створення платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти
№ Ризик Ймовірність Метод
визначення
1 Нечіткість вимог або їх зміна під час
розробки 0,5 Експертний

2 Технічні складнощі з інтеграцією
психологічних тестів, модулів аналітики, 0,7 Експертний
відеоконсультацій
3 Перевищення бюджету через складність
реалізації модулів безпеки 0,6 Експертний

4 Недостатній рівень безпеки або витоки
персональних даних 0,3 Експертний

5 Недостатнє тестування, що може призвести
до критичних помилок 0,6 Експертний

6 Низьке прийняття платформи
користувачами 0,5 Експертний

7 Затримка через нестачу фахівців
(програмістів, психологів, аналітиків) 0,6 Експертний

8 Зміни нормативних вимог щодо обробки
персональних даних 0,2 Експертний

9 Недооцінка часу на навчання користувачів 0,5 Експертний
10 Невідповідність функціональності
очікуванням стейкхолдерів 0,6 Експертний

Для кожного ризику розробляється відповідна стратегія реагування.
Таблиця 2.10
Стратегія керування ризиками
Тип Назва Методи
ризику ризику Тригер недопущення Методи мінімізації

Зміни в Проведення
Внутрішній Нечіткість очікуваннях або глибинних інтерв’ю, Регулярні уточнення
вимог аналізі під час опитувань, раннє вимог, коригування
розробки прототипування документації

Залучення Пошук
Технічні Виявлення альтернативних
Внутрішній складнощі з несумісностей архітекторів, аналіз технологій, часткова
інтеграцією API, проєктування
систем гнучкої архітектури відмова від складних
інтеграцій

60
Продовження табл. 2.10
Тип Назва ризику Тригер Методи Методи
ризику недопущення мінімізації
Зростання
вартості Точне планування Оптимізація
Внутрішній Перевищення розробки або модулів, перегляд
бюджету посилення витрат, оцінка
варіантів реалізації пріоритетів
вимог до функцій
безпеки
Впровадження
стандартів ISO/IEC Регулярні аудити
Внутрішній Недостатня Виявлення 27001, безпеки,
безпека даних вразливостей шифрування, проведення
багаторівнева penetration testing
аутентифікація
Оновлення норм Моніторинг Оновлення
Зовнішній Законодавчі зміни у сфері захисту нормативної бази, політик та
персональних консультації з інструментів
даних юристами зберігання даних
Складність
інтерфейсу або Створення Проведення
Внутрішній Недооцінка часу
на навчання особливості інтуїтивного тренінгів,
цільової UX/UI, підготовка створення
аудиторії матеріалів відеоінструкцій

Незадоволеність Розбіжності між Включення Оперативне
Внутрішній функціональністю очікуваннями та користувачів у внесення змін у
продуктом ранні тестування функціонал

Управління ризиками триває протягом усього життєвого циклу проєкту.
Регулярний моніторинг дозволяє виявляти нові ризики, змінювати пріоритети вже
визначених ризиків, перевіряти ефективність застосованих стратегій реагування,
оперативно впроваджувати коригувальні заходи.
Команда використовує журнали ризиків, звіти, контрольні зустрічі та
індикатори ключових показників (KRI), забезпечуючи прозорість процесу і
своєчасне реагування.
Управління ризиками є фундаментальним елементом успішної реалізації
платформи підтримки ментального здоров’я. Системний підхід до ідентифікації,
аналізу та мінімізації ризиків дозволяє зменшити невизначеність, оптимізувати
використання ресурсів і забезпечити високу якість кінцевого продукту.
Завдяки ефективним стратегіям управління ризиками проєкт стає стійкішим до

61
зовнішніх і внутрішніх загроз, що сприяє його довгостроковому успіху та
позитивному впливу на психологічне благополуччя здобувачів освіти.

2.11 Управління змінами в проєкті

Управління змінами у проєкті зі створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я є критично важливим процесом, що забезпечує гнучкість,
адаптивність та стійкість системи до нових умов, вимог та технологічних викликів.
Цей процес включає структуроване виявлення змін, аналіз їх впливу, узгодження зі
стейкхолдерами, планування реалізації та контроль виконання [32, 33, 35, 36].
Основна мета управління змінами – забезпечити розвиток функціональності
платформи без порушення її стабільності, якості та відповідності вимогам
користувачів, зокрема здобувачів освіти, консультантів і адміністрації навчальних
закладів.
У контексті такого проєкту зміни можуть виникати внаслідок:
– нових потреб користувачів, отриманих із результатів опитувань, фокус-груп
або тестування прототипів (наприклад, потреба у додаткових видах
психологічних тестів чи інтерактивних інструментів підтримки);
– виявлення технічних обмежень, пов'язаних із продуктивністю платформи або
інтеграцією зовнішніх сервісів;
– оновлення вимог щодо безпеки та захисту персональних даних, що особливо
важливо при роботі з чутливою інформацією про психоемоційний стан
користувачів;
– необхідності додати новий функціонал, який підвищує цінність платформи
(наприклад, модулі аналітики, інструменти кризових сповіщень,
відеоконсультації);
– зміни нормативно-правових вимог у сфері освіти та охорони здоров’я;
– вдосконалення дизайну чи UX, виявлені після пілотного запуску.
Ефективне управління змінами вимагає створення чіткої структури
прийняття рішень, яка включає представників команди розробки, фахівців з

62
психологічної підтримки, керівництво освітньої установи, експертів з кібербезпеки
та інших зацікавлених сторін.
Таблиця 2.11
Стратегія управління змінами проєкту
Тип зміни Обставини виникнення Можливі наслідки
Непередбачені технічні Подорожчання проєкту,
Зміни термінів труднощі, потреба у збільшення навантаження на
реалізації додатковому тестуванні, зміни команду, ризик зниження якості
у пріоритетах або затримка запуску
платформи
Виявлення нових загроз,
Зміни у вимогах оновлення вимог GDPR/ЗУ Додаткові витрати, подовження
безпеки та «Про захист персональних термінів розробки, необхідність
конфіденційності даних», потреба посилення перетестування модулів,

шифрування оновлення політик доступу

Зміни у дизайні, Зворотний зв’язок від Зростання обсягу робіт, ризик
структурі інтерфейсу та користувачів, виявлення UX- впливу на інші модулі,
функціональності проблем під час тестування відтермінування релізних етапів
Додавання нових Поява нових методик Збільшення технічної
функцій або психологічної допомоги, складності, необхідність
інструментів підтримки рекомендації експертів або інтеграції нових модулів,
потреба масштабування потреба у додаткових ресурсах

Для забезпечення контрольованого впровадження змін у проєкті
застосовуються такі ключові процедури:
1. Реєстрація та документування змін. Кожна пропозиція змін фіксується у
спеціальному реєстрі та містить опис ініціативи, обґрунтування, потенційні ризики,
прогнозований вплив на функціональність, терміни та бюджет.
2. Аналіз впливу. Команда оцінює: ризики для стабільності платформи,
потреби в додаткових ресурсах, вплив на безпеку та конфіденційність даних,
залежності між модулями.
3. Пріоритизація та узгодження. Прийняття рішень здійснюється спільно зі
стейкхолдерами на основі важливості зміни, її користі для здобувачів освіти та
можливого впливу на загальну roadmap проєкту.
4. Впровадження з урахуванням гнучких підходів. Використання етапної або
інкрементальної інтеграції змін: запуск оновлень малими частинами, пілотування
в окремих групах користувачів, мінімізація ризику критичних помилок.

63
5. Тестування та валідація. Перед розгортанням у продуктивному середовищі
проводиться функціональне, інтеграційне та безпекове тестування.
6. Комунікація та розподіл ролей. Регулярні синхронізації команди
допомагають: знизити ризики неправильного трактування змін, підтримувати
прозорість процесу, забезпечити своєчасне реагування на проблеми.
Ефективне управління змінами в проєкті розробки платформи підтримки
ментального здоров’я дозволяє адаптувати систему до нових вимог та умов,
зберігаючи її стабільність і якість. Завдяки структурованому процесу
документування, аналізу й впровадження змін, а також тісній взаємодії між
командами, проєкт може успішно розвиватися та залишатися актуальним
інструментом для підтримки психологічного благополуччя здобувачів освіти.

2.12 Управління інтеграцією

Управління інтеграцією в проєкті зі створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я – це системний процес координації всіх
технічних, організаційних та функціональних компонентів, необхідних для
формування єдиного, цілісного продукту. У контексті даного проєкту інтеграція
передбачає поєднання інформаційних систем, сервісів психологічної підтримки,
модулів моніторингу стану користувачів, інструментів аналітики та механізмів
взаємодії між учасниками освітнього процесу.
Для проєкту платформи інтеграція охоплює зокрема:
 поєднання бази даних користувачів з інтелектуальними модулями оцінки
ментального стану;
 інтеграцію зовнішніх сервісів (чат-ботів, систем онлайн-консультацій,
календарних сервісів) із внутрішньою логікою платформи;
 взаємодію між інструментами самооцінювання, рекомендаційними
алгоритмами та модулем персональних кабінетів;
 поєднання механізмів безпеки, авторизації та захисту персональних даних із
усіма функціональними частинами системи.

64
Управління інтеграцією у проєкті зі створення платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти передбачає координацію всіх компонентів
системи для забезпечення їх узгодженої роботи та досягнення поставлених цілей.
На етапі планування інтеграції визначаються всі модулі, що мають функціонувати
як єдине ціле, зокрема блоки психологічної діагностики, система формування
рекомендацій, база даних користувачів, аналітичний модуль та інструменти
комунікації, а також зовнішні сервіси, такі як телемедичні рішення або системи
електронного запису на консультації. На цьому етапі формується стратегія
інтеграції, що включає вибір форматів обміну даними, способів синхронізації та
визначення вимог до захисту інформації, що має критичне значення для роботи з
персональними даними про стан здоров’я.
Наступним етапом є технічна інтеграція модулів, яка полягає у практичній
реалізації зв’язків між компонентами платформи. Це охоплює об’єднання
фронтенду з бекенд-сервісами, налаштування API для взаємодії із зовнішніми
інструментами, такими як чат-боти, сервіси відеозв’язку та системи аналітики,
підключення модулів формування рекомендацій, планування консультацій та
відправки сповіщень, а також реалізацію інтеграційних сценаріїв у межах єдиної
архітектури платформи.
Після технічної інтеграції проводиться тестування, яке забезпечує перевірку
коректності обміну даними між усіма модулями та відповідність логіки роботи
функціональним вимогам, наприклад правильне формування рекомендацій та
відображення результатів самооцінювання. Крім того, оцінюється стабільність
інтеграційних з’єднань, час реакції системи та правильність обробки й збереження
персональних даних відповідно до вимог конфіденційності.
Після впровадження інтегрованої системи здійснюється її постійний
моніторинг та підтримка, що дозволяє своєчасно виявляти можливі збої, помилки
або деградацію продуктивності. Регулярно аналізується повнота та актуальність
даних, коректність роботи консультаційних сервісів та ефективність алгоритмів
формування рекомендацій. Такий підхід забезпечує стабільність функціонування
платформи та створює основу для її подальшого вдосконалення.

65
Управління змінами у рамках інтеграції стосується впровадження нових
функцій або коригування існуючих компонентів у відповідь на зміну потреб
користувачів, оновлення інструментів психологічної підтримки, появу нових
стандартів безпеки або вимог до обробки даних, а також необхідність
масштабування платформи. Це забезпечує адаптивність системи до розвитку
проєкту та змін у зовнішньому середовищі, дозволяючи підтримувати високий
рівень функціональності та безпеки.
Гнучке управління змінами гарантує, що система залишатиметься
актуальною та сумісною з новими технологічними рішеннями.
Управління інтеграцією в такому проєкті має свої специфічні виклики:
1. Підвищені вимоги до безпеки та конфіденційності, оскільки опрацьовуються
чутливі дані про психоемоційний стан користувачів. Потрібні надійні
механізми автентифікації, шифрування та контроль доступу.
2. Гетерогенність джерел даних, що включають результати тестувань, записи
консультацій, аналітичні спостереження, статистичні дані про поведінку
користувача в системі.
3. Необхідність безшовної взаємодії між модулями, які можуть мати різні
технологічні стеки та різні частоти оновлення даних.
4. Гнучкість інтеграційних рішень, оскільки платформа повинна легко
адаптуватися до інтеграції нових типів діагностичних методик, сервісів чи
модулів підтримки.
5. Координація роботи між кількома командами — розробників, психологів,
аналітиків, фахівців з кібербезпеки та педагогічних консультантів.
Інтеграція в проєкті створення платформи підтримки ментального здоров’я є
багаторівневим процесом, що охоплює технічні, організаційні та безпекові аспекти.
Злагоджене управління інтеграцією дозволяє створити надійний, функціональний
та безпечний інструмент, який забезпечує своєчасну психологічну підтримку
здобувачів освіти, сприяє підвищенню їх добробуту та формує умови для здорового
освітнього середовища.

66
2.13 Висновки до розділу

У другому розділі було проведено всебічний аналіз ключових аспектів
управління проєктом зі створення платформи підтримки ментального здоров’я
здобувачів освіти. На початковому етапі визначено стратегічні цілі проєкту, що
дозволило окреслити напрямок розвитку з урахуванням потреб кінцевих
користувачів та специфіки освітнього середовища.
Для забезпечення ефективної координації процесів була розроблена структура
управління проєктом, основою якої стала матриця відповідальності. Вона чітко
визначає ролі, завдання та зони відповідальності всіх учасників, що сприяє
підвищенню прозорості і впорядкованості роботи команди. Деталізація завдань була
досягнута завдяки побудові WBS-структури, яка дозволяє розділити проєкт на
логічні компоненти, оптимізуючи планування, контроль та виконання робіт.
Особлива увага приділялася інтеграції модулів платформи, включаючи
психологічну діагностику, систему рекомендацій, аналітичні інструменти та
зовнішні сервіси. Такий підхід забезпечив узгодженість функціональних модулів,
ефективну взаємодію між ними та безперебійну обробку персональних даних
користувачів. Управління часом, ресурсами та бюджетом дозволило встановити
реалістичні терміни реалізації проєкту, оптимізувати витрати та раціонально
використовувати людські і технічні ресурси.
Також у проєкті було проаналізовано підходи до управління ризиками та
змінами, що забезпечило мінімізацію негативного впливу потенційних проблем та
дозволило швидко адаптуватися до нових умов. Це створило гнучку і стійку
систему управління, здатну оперативно реагувати на зміну потреб користувачів та
оновлення стандартів безпеки.
Усі результати аналізу інтегровані в єдину систему управління проєктом, що
об’єднує планування, виконання та контроль всіх процесів. Такий підхід гарантує
комплексність, скоординованість і високу якість реалізації платформи,
забезпечуючи її ефективне функціонування та задоволення потреб здобувачів
освіти.

67
РОЗДІЛ 3
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЄКТУ ЗІ СТВОРЕННЯ
ЦИФРОВОЇ ПЛАТФОРМИ ПІДТРИМКИ МЕНТАЛЬНОГО
ЗДОРОВ’Я ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

3.1 Розробка фінансового плану для інвестиційної фази ІТ-проєкту

Фінансове планування інвестиційної фази проєкту створення цифрової
платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти спрямоване на
визначення обсягів і структури фінансових ресурсів, необхідних для реалізації
проєкту, а також на забезпечення збалансованості витрат у часі. Основною метою
фінансового планування є формування економічно обґрунтованого підходу до
фінансування розробки, впровадження та запуску цифрової платформи з
урахуванням її соціальної спрямованості.
Фінансовий план інвестиційної фази охоплює витрати, пов’язані з розробкою
програмного забезпечення, створенням технічної інфраструктури, залученням
проєктної команди, правовим супроводом та промоцією платформи. Особливістю
даного проєкту є те, що основна частина витрат припадає на інтелектуальну працю
фахівців, що обумовлює домінування витрат на оплату праці в загальній структурі
капіталовкладень.
Фінансування проєкту передбачається здійснювати за рахунок залучення
кредитного капіталу, що вимагає ретельного планування грошових потоків та
контролю за зростанням фінансових зобов’язань на інвестиційній фазі [37].
Початковий варіант календарного графіку фінансування розробляється на
основі сіткової моделі для інвестиційної фази ІТ-проєкту та прогнозованих витрат
протягом цієї фази. Графік відображає щомісячну потребу (Kt) в фінансових
ресурсах (капіталовкладеннях) і створюється з урахуванням рівномірного
фінансування тривалих процесів протягом декількох місяців, таких як придбання
обладнання.

68
Додатково при формуванні фінансового плану інвестиційної фази
враховується необхідність забезпечення фінансової гнучкості проєкту. Це
передбачає наявність резервів на покриття непередбачених витрат, пов’язаних із
доопрацюванням функціональних можливостей платформи, адаптацією до вимог
користувачів та забезпеченням інформаційної безпеки. Такий підхід дозволяє
мінімізувати фінансові ризики на початкових етапах реалізації проєкту та створює
умови для його стабільного запуску і подальшого розвитку.
Роботи проєкту наведено у табл. 3.1, а розрахунок процентів за кредитом
виконано у формі табл. 3.2.
Таблиця 3.1
Роботи проєкту
Місяці (тис. грн.)
Назва робіт Разом
1 2 3 4 5 6
1. Оренда і
утримання офісних
приміщень 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 62,5
(щомісячно)
2. Придбання
обладнання 115,644 115,644 231,288

3. Розробка
платформи (місячна
зарплатня проєктної 254,72 254,72 254,72 254,72 254,72 1273,6
команди)
4. Інфраструктура 12 12
5. Інструменти для
розробки та 15 15
тестування
6. Промоція
продукту 6 6 6 18

7. Юридичні
витрати 1,8 1,8 1,8 1,8 1,8 9

Разом 130,64 384,66 269,02 287,02 275,02 275,02 1621,39
Наростаючим
підсумком 130,64 515,30 784,32 1071,34 1346,36 1621,38 3242,77

Календарний графік фінансування проєкту зі створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів наведено на рис. 3.1.

69
Графік поточних потреб у капіталовкладеннях
500
384,664
400
269,02 287,02
300 275,02 275,02
200 130,644
100
0
1 2 3 4 5 6
Місяць

Рисунок 3.1 – Графік поточних потреб у капіталовкладеннях
(К= 1621, 39 тис. грн.)

На цьому графіку подані місячні суми фінансових ресурсів, необхідних для
витрат. Загальна сума капіталовкладень становитиме:
К К , тис. грн.
t t
Оскільки фінансування проєкту здійснюється через залучення кредитного
капіталу, а під час інвестиційної фази відбувається збільшення обсягу
капіталовкладень, то визначаються накопичені суми, які представляють собою
щомісячну потребу у кредитних ресурсах. Графік накопичених сум наведено на
рис. 3.2.
Графік накопичених сум капіталовкладень
2000
1621,388
1500 1346,368
1071,348
1000 784,328
515,308
500
130,644
0
1 2 3 4 5 6
Місяць

Рисунок 3.2 – Графік накопичених сум капіталовкладень – потреб у кредитних
ресурсах

тис. грн. тис. грн.
70
На основі цих накопичених щомісячних сум кредитних ресурсів
розраховуються квартальні виплати процентів за кредитом і створюється
відповідний графік, який представлений на рис. 3.3.

Графік виплат процентів за кредит
35 32,42776
30
26,92736
25
21,42696
20
15,68656
15
10,30616
10
5 2,61288
0
1 2 3 4 5 6
Місяць

Рисунок 3.3 – Графік виплати процентів за кредит (Пк = 2%, ПТ = 98,8 тис. грн.)

Розміри поточних сум виплати процентів обчислюються за формулою:
ВП 
t КС П к
* , тис. грн,
t
100
де КС – обсяг кредиту у t-го місяця (в тис.грн.),
t
П – щомісячний процент, що становить відсоток від плати за кредит.
к
Загальна сума процентних виплат на етапі інвестиційної фази проєкту
становитиме:
ВП ВП , тис. грн.
t

Усі ці графіки разом, а саме графік поточних потреб у капіталовкладеннях
(рис. 3.1), графік накопичених потреб у кредитних ресурсах (рис. 3.2) і графік

відсотки
71
виплати процентів за кредит (рис. 3.3), насправді утворюють календарний план
фінансування інвестиційної фази проєкту.
Таблиця 3.2
Розрахунок відсотків за кредитом
Вартість Витрати з Відсотки
Місяць за місяць наростаючим за Коефіцієнт Дисконтовані
(тис. грн) підсумком (тис. кредит дисконтування витрати
грн)

1 130,644 130,644 2,61288 0,9960 130,12
2 384,664 515,308 10,30616 0,9737 501,76
3 269,02 784,328 15,68656 0,9213 722,56
4 287,02 1071,348 21,42696 0,8866 949,81
5 275,02 1346,368 26,92736 0,8544 1150,31
6 275,02 1621,388 32,42776 0,8197 1329,01

Таким чином, фінансове планування є основою стратегічного управління,
спрямованого на досягнення довгострокової фінансової стабільності та сталого
зростання.

3.2 Оптимізація плану фінансування інвестиційної фази проєкту

Оптимізація фінансування інвестиційної фази полягає у раціональному
розподілі капіталовкладень у часі з метою зменшення фінансового навантаження
та мінімізації витрат на обслуговування кредиту. Для проєкту створення цифрової
платформи доцільним є перенесення частини витрат на пізніші етапи реалізації, що
дозволяє зменшити обсяг залучених кредитних ресурсів на ранніх стадіях.
Оптимізований підхід до фінансування передбачає концентрацію витрат,
критично необхідних для запуску розробки, та відтермінування витрат, які не
мають безпосереднього впливу на початкову функціональність платформи. Така
стратегія забезпечує більш ефективне управління ліквідністю та знижує ризики,
пов’язані з надмірним залученням фінансових ресурсів.

72
Крім того, оптимізація плану фінансування інвестиційної фази передбачає
поетапне залучення фінансових ресурсів відповідно до фактичних потреб проєкту.
Такий підхід дає змогу уникнути надмірного авансування робіт і зменшити витрати
на обслуговування залученого капіталу. Раціональне поєднання строків
фінансування та виконання ключових етапів проєкту сприяє підвищенню
фінансової дисципліни, забезпечує контроль за використанням коштів і створює
умови для зниження загального рівня фінансових ризиків у процесі реалізації
цифрової платформи.
Для підтвердження ефективності такого підходу використовується аналіз
дисконтованих грошових потоків інвестиційної фази. Це дозволяє кількісно
оцінити переваги запропонованої стратегії, зокрема щодо скорочення витрат часу
на повернення вкладених коштів і зменшення фінансових ризиків. Загальна сума
дисконтованих витрат за j-м варіантом фінансування розраховується як [38-44]:
СВД В *КД , тис. грн.
j jt t
де В – витрати j-го варіанту у t-у місяці, тис. грн.;
jt
КД – коефіцієнт дисконтування t-го місяця.
t
Величина КД розраховується за формулою:
t
КД 1
t  t ,
 Пб 
1 
 100 
де Пб – місячний банківський процент, %.
Менший показник СВДj свідчить про переваги саме цього варіанту
фінансування. Різниця величин між одним та іншим визначає величину
порівняльного економічного ефекту одного варіанту СВДj у порівнянні з іншим.
Далі наведені оптимізовані варіанти таблиці робіт (табл. 3.3) і таблиці
розрахунку відсотків за кредитом (табл. 3.4)

73
Таблиця 3.3
Роботи проєкту (оптимізовані)
Місяці (тис. грн.)
Назва робіт Разом
1 2 3 4 5 6
1. Оренда і
утримання
офісних 12,5 12,5 12,5 12,5 12,5 62,5
приміщень
(щомісячно)
2. Придбання
обладнання 231,288 231,288

3. Розробка
платформи
(місячна
зарплатня 254,72 254,72 254,72 254,72 254,72 1273,6
проєктної
команди)
4. Інфраструктура 12 12
5. Інструменти для
розробки та 15 15
тестування
6. Промоція
продукту 18 18

7. Юридичні
витрати 9 9

Разом 246,29 267,22 267,22 279,22 267,22 294,22 1621,39
Наростаючим
підсумком 246,29 513,51 780,73 1059,95 1327,17 1621,39 3242,77

Таблиця 3.4
Розрахунок відсотків за кредит (оптимізований)
Вартість за Витрати з
Місяць місяць (тис. наростаючим Відсотки за Коефіцієнт Дисконтовані

грн) підсумком (тис. грн) кредит дисконтування витрати

1 246,29 246,29 4,93 0,9960 245,31
2 267,22 513,51 10,27 0,9737 500,01
3 267,22 780,73 15,61 0,9213 719,25
4 279,22 1059,95 21,20 0,8866 939,70
5 267,22 1327,17 26,54 0,8544 1133,91
6 294,22 1621,39 32,43 0,8197 1329,01

74
Для подальших досліджень використовується більш обгрунтований варіант
графіку календарних поточних потреб у капіталовкладеннях. Зміна цього графіку
впливає на графік накопичених сум капіталовкладень і графік виплати процентів за
кредитом. На рис. 3.4 представлений оптимізований календарний план
фінансування інвестиційної фази проєкту.

Оптимізований графік поточних потреб у
капіталовкладеннях
300,00 294,22
279,22
280,00 267,22 267,22 267,22
260,00 246,29
240,00
220,00
1 2 3 4 5 6
Місяць

Рисунок 3.4 – Оптимізований графік поточних потреб у капіталовкладеннях
(К = 1621,29 тис. грн.)

Порівняння початкового і вдосконаленого варіантів плану дозволяє оцінити
переваги одного варіанту над іншим, такі як зменшення загальної суми виплат
процентів за кредитом (ВП). Графік потреби у кредитних ресурсах та графік
виплати процентів за кредитом служать основою для розробки і укладення
кредитного договору з банком-кредитором.

Оптимізований графік накопичених сум
капіталовкладень
2000,00 1621,39
1500,00 1327,17
1059,95
1000,00 780,73
513,51
500,00 246,29
0,00
1 2 3 4 5 6
Місяць

Рисунок 3.5 – Оптимізований графік накопичених сум капіталовкладень

тис. грн. тис. грн.
75
Оптимізований графік виплат процентів за кредит
35,00 32,43
30,00
26,54
25,00
21,20
20,00
15,61
15,00
10,27
10,00
4,93
5,00
0,00
1 2 3 4 5 6
Місяць

Рисунок 3.6 – Оптимізований графік виплати процентів за кредит
(Пк = 2%, ПТ = 98,8 тис. грн.)

Таким чином, раціональне управління інвестиційною фазою є ключовим
елементом успішного впровадження проєкту, що забезпечує його економічну
стійкість і фінансову ефективність.

3.3 Розробка зведеного кошторису витрат інвестиційної фази

Зведений кошторис витрат є базовим фінансовим документом, що
відображає загальну вартість реалізації інвестиційної фази проєкту. Його
формування дозволяє систематизувати всі види витрат та забезпечити прозорість
фінансового управління проєктом.
Для проєкту створення цифрової платформи зведений кошторис охоплює
витрати на оренду та утримання офісних приміщень, придбання обладнання,
оплату праці проєктної команди, інфраструктурне забезпечення, використання
інструментів для розробки та тестування, юридичні послуги та промоційні заходи.

відсотки
76
Зведений кошторис виступає основою для контролю фактичних витрат та
прийняття управлінських рішень у разі відхилень від планових показників.
Важливим аспектом формування зведеного кошторису витрат є забезпечення
його збалансованості та відповідності стратегічним цілям проєкту. У межах даного
дослідження кошторис розглядається не лише як перелік фінансових витрат, а як
інструмент управління ресурсами, що дозволяє контролювати ефективність
використання інвестиційного капіталу. Структуризація витрат за функціональними
напрямами сприяє прозорості фінансових процесів і полегшує ідентифікацію
статей, які мають найбільший вплив на загальну вартість проєкту.
Особлива увага при складанні кошторису приділяється витратам на оплату
праці фахівців, оскільки саме людський капітал є ключовим ресурсом при
створенні цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти.
Залучення кваліфікованих розробників, психологів-консультантів та фахівців з
інформаційної безпеки потребує відповідного фінансового забезпечення, що
відображається у структурі інвестиційних витрат. Водночас раціональне
планування фонду оплати праці дозволяє уникнути необґрунтованого зростання
загального бюджету проєкту.
Крім того, у зведеному кошторисі передбачаються витрати на тестування та
валідацію програмного забезпечення, що є критично важливим для забезпечення
стабільності та надійності функціонування платформи. Дотримання вимог
інформаційної безпеки та захисту персональних даних користувачів також
потребує додаткових інвестицій, які враховуються при формуванні кошторису.
Таким чином, зведений кошторис витрат слугує основою для фінансового
контролю та прийняття управлінських рішень упродовж усього інвестиційного
етапу реалізації проєкту.
Основу для складання планованого об’єднаного бюджету інвестиційної фази
проєкту становлять дані щодо прогнозованих витрат на окремі процеси та
визначена загальна сума виплат процентів за кредитом (ВП) на підставі
оптимізованого варіанта фінансування [45-48]. Кошторис розробляється як

77
окремий планово-фінансовий документ і підтверджується керівником проєкту
(табл. 3.5).
Таблиця 3.5
“Затверджую”
Керівник проєкту ____________
Дата _______ Підпис _________

Зведений кошторис
планових витрат інвестиційної фази проєкту

№
п/п Процеси, роботи Шифр Витрати,

процесу тис. грн.
1 Оренда і утримання офісних 2-6 62,50
приміщень (щомісячно)
2 Придбання обладнання 1-1 231,288
Розробка платформи підтримки
3 ментального здоров'я здобувачів 2-6 1 273,60
освіти
4 Інфраструктура 4-6 12,00
5 Інструменти для розробки та 1-6 15,00
тестування
7 Промоція продукту 5-6 18,00
8 Юридичні витрати 6-6 9,00
Всього витрат К=1 621,39

Розрахунок виконав бухгалтер-економіст проєкту ______________________

Зведений кошторис відіграє ключову роль у побудові фінансово-економічної
моделі проєкту, оскільки слугує основою для оцінювання доцільності інвестицій,
визначення економічної ефективності та аналізу можливих фінансових ризиків.
Його формування здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових
документів, галузевих стандартів і методичних рекомендацій, що забезпечує
єдиний та обґрунтований підхід до розрахунку вартості проєкту.

78
До складу зведеного кошторису включаються всі основні групи витрат, які
систематизуються за їх економічним призначенням. Зокрема, прямі витрати
охоплюють видатки на оплату праці виконавців, використання обладнання та
інших ресурсів, необхідних для реалізації проєкту. Непрямі витрати включають
адміністративне забезпечення, витрати на організацію та супровід проєкту, а також
формування резервів на покриття непередбачених витрат. Такий підхід дозволяє
розглядати зведений кошторис не лише як фінансовий документ, а як інструмент
стратегічного управління реалізацією проєкту.

3.4 Прогнозування показників операційної діяльності

Прогнозування показників операційної діяльності є одним із ключових етапів
фінансово-економічного обґрунтування проєкту створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти. Метою даного процесу є
визначення очікуваних результатів функціонування платформи у середньо- та
довгостроковій перспективі, а також оцінка її здатності забезпечувати стабільні
грошові потоки після завершення інвестиційної фази.
У межах проєкту прогнозування операційної діяльності здійснюється на
основі аналізу передбачуваних обсягів використання платформи, динаміки
залучення користувачів, а також структури доходів і витрат, характерних для
соціально орієнтованих цифрових сервісів. Особливістю даного проєкту є
поєднання соціальної місії з необхідністю забезпечення фінансової стійкості, що
зумовлює обережний і поміркований підхід до формування прогнозних показників.
Прогноз доходів операційної діяльності базується на очікуваному зростанні
кількості користувачів платформи та можливостях отримання фінансової
підтримки з боку освітніх установ, партнерських організацій або грантових
програм. При цьому враховується, що основна частина послуг платформи
спрямована на забезпечення доступної психологічної підтримки, що обмежує
застосування комерційних механізмів монетизації [46-49].

79
Прогнозування витрат операційної діяльності включає оцінку постійних і
змінних витрат, пов’язаних із технічною підтримкою платформи, оновленням
програмного забезпечення, оплатою праці персоналу, а також витратами на
забезпечення інформаційної безпеки та захисту персональних даних користувачів.
Значна увага приділяється контролю витрат, оскільки ефективне управління ними
є необхідною умовою досягнення запланованих фінансових результатів.
Результати прогнозування показників операційної діяльності
використовуються для формування грошових потоків проєкту та подальшої оцінки
його економічної ефективності. Отримані прогнозні дані дозволяють зробити
висновок про фінансову життєздатність цифрової платформи та її здатність до
стабільного функціонування в умовах освітнього середовища, що підтверджує
доцільність реалізації даного проєкту.
Прогнозовані значення показників операційної діяльності для кожного року
(для t-го року) будуть складатися з:
 прогнозу ціни одиниці продукції
Ц t = Ц t-1 * ∆Ц, грн./одиницю;
 пронозу прямих матеріальних витрат
М t = М t-1 * ∆Ц м, грн./одиницю;
 пронозу прямих витрат на оплату праці
ОП t = ОП t-1 * ∆ОП, грн./одиницю;
 прогнозу рівня постійних витрат операційної діяльності
ПВ t = ПВ t-1 * ∆ПВ, грн./рік,
де Ц t-1,М t-1, ОП t-1, ПВ t-1 - відповідні показники попереднього року
операційної діяльності;
∆Ц, ∆Цм, ∆ОП, ∆ПВ – коефіцієнти темпу зміни (зростання чи зниження)
значення показників для кожного наступного року операційної діяльності.
Розраховані прогнозні значення показників організовані і представлені у
формі табл. 3.6, при цьому розрахунки виконані для періоду тривалістю у 10 років
операційної діяльності.

80
Таблиця 3.6
Прогноз динаміки вартісних показників операційної діяльності
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Ціна одиниці
продукції (Цt), 680,00 659,60 639,81 620,62 602,00 583,94 566,42 549,43 532,95 516,96
грн./од.
2. Прямі
матеріальні
витрати (М 62,00 60,76 59,54 58,35 57,19 56,04 54,92 53,82 52,75 51,69
t),
грн./од.
3. Прямі
витрати на
оплату праці 240,00 244,80 249,70 254,69 259,78 264,98 270,28 275,68 281,20 286,82
(ОПt), грн./од.
4. Постійні
витрати (ПВt), 10,00 10,20 10,40 10,61 10,82 11,04 11,26 11,49 11,72 11,95
грн./од.

Отримані значення вартісних показників будуть використані при розрахунку
операційних доходів і витрат за роками проєкту.

3.5 Планування амортизаційних витрат операційної діяльності

Планування амортизаційних витрат у межах операційної діяльності проєкту
передбачає системний підхід до прогнозування та управління витратами,
пов’язаними з поступовим перенесенням вартості необоротних активів на
результати господарської діяльності. Амортизація відображає процес рівномірного
або прискореного розподілу первісної вартості активів протягом строку їх
корисного використання та є важливим елементом формування фінансових
результатів проєкту.
Процес планування амортизаційних витрат охоплює декілька
взаємопов’язаних етапів. Насамперед здійснюється ідентифікація активів, що
використовуються в операційній діяльності, та визначення їх первісної вартості і
строку корисної експлуатації. До таких активів належать обладнання, технічні
засоби, серверна інфраструктура та програмне забезпечення, необхідні для

81
функціонування цифрової платформи. Наступним етапом є вибір методу
нарахування амортизації, який здійснюється з урахуванням вимог бухгалтерського
обліку, податкового законодавства та економічної доцільності для конкретного
проєкту [45-48].
На основі обраного методу визначається обсяг річних амортизаційних
відрахувань для кожного об’єкта, після чого ці витрати включаються до бюджету
операційної діяльності. Такий підхід забезпечує прогнозованість фінансових
результатів і дозволяє збалансувати доходи та витрати протягом усього періоду
експлуатації активів. Окрему увагу приділено врахуванню податкових аспектів
амортизації, оскільки амортизаційні відрахування впливають на формування
об’єкта оподаткування та можуть використовуватися як інструмент оптимізації
податкового навантаження.
Розраховані амортизаційні витрати є обґрунтуванням розподілу вартості
основних засобів протягом років операційної діяльності проєкту. Відповідно до
національних стандартів бухгалтерського обліку, суб’єкт господарювання має
право самостійно визначати методи та строки амортизації, закріплюючи їх у наказі
про облікову політику. До можливих методів належать прямолінійний, метод
зменшення залишкової вартості, прискорений, кумулятивний, виробничий та інші
допустимі підходи.
З урахуванням специфіки цифрової платформи та структури
використовуваних активів було обрано метод амортизації, який найбільш повно
відображає інтенсивність їх використання в операційній діяльності. Амортизаційні
відрахування розраховані на весь період експлуатації активів і враховані при
формуванні прогнозних фінансових показників.
У податковому обліку амортизація основних засобів нараховується із
застосуванням методів, передбачених Податковим кодексом України та
визначених у внутрішній обліковій політиці суб’єкта господарювання. Податкова
амортизація здійснюється щомісячно, починаючи з місяця, наступного за
введенням об’єкта в експлуатацію, а її квартальний обсяг визначається як сума

82
нарахувань за відповідний період. Згідно з класифікацією основних засобів,
електронно-обчислювальна техніка та програмне забезпечення належать до
окремої групи активів, для яких передбачено застосування прискорених методів
амортизації з мінімальним строком корисного використання.
Розмір річної амортизації групи основних фондів на t-й рік операційної
діяльності розраховується таким чином:
А  БВ Н ам
* , грн.,
t t
100
де БВ – балансова вартість групи на початок року, грн.;
t
Н – встановлена підприємством норма річної амортизації (не більше
ам
граничних норм), %.
На початку року t, балансова вартість групи визначається на основі інформації
з попереднього року:
БВ  БВ  ,грн
t t1 Аt1
Перше значення балансової вартості, яке стосується першого року
операційної діяльності, визначається на основі первісної вартості групи [44].
Орієнтовними даними для цього є плановані витрати інвестиційної фази
проєкту [44]. Первісні вартості групи включають:
4 група: вартість комп’ютерів та програмного забезпечення.
Розрахунок амортизаційних витрат виконується протягом 10 років
операційної діяльності згідно зі схемою, яка подана в табл. 3.7. Встановлена
однакова норма амортизації на рівні 14% і 42% для обладнання і комп’ютерів
відповідно.
З табл. 3.7 видно, що дані для обладнання повторюються через 6 років (у
випадку комп'ютерів дані повторюються кожні 2 роки). Це пояснюється тим, що
термін служби обладнання складає 6 років, а комп'ютерів – 2 роки. Тому через
відповідний термін потрібно знову придбати обладнання.

83
Таблиця 3.7
Розрахунок амортизаційних витрат за роками операційної діяльності
Річна
Групи Первісна норма Роки операційної діяльності
основних вартість, аморт
фондів тис. грн. изації,
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
%
4 група 27,9 27,8 27,8 27,8 27,8 27,8
(обладнання) 31,734 14 31,73 27,29 27,84 27,84
1 3 4 4 4 4
4 група 199,4 115,7 150, 136, 142, 142,3 139,7 140, 140, 140,
(комп’ютери) 199,494 42
9 1 90 12 32 2 2 81 35 55
Разом 231,2 143,0 178, 163, 170, 170,1 167,5 168, 168, 168,
231,23 56,00
3 0 81 94 16 6 5 65 19 38

3.6 Планування кредитних процесів операційної діяльності

Планування кредитних процесів операційної діяльності є важливим
елементом фінансового управління проєктом створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти, оскільки значна частина
інвестиційних витрат фінансується за рахунок залученого позикового капіталу.
Ефективна організація кредитних процесів у період операційної діяльності
спрямована на забезпечення своєчасного виконання боргових зобов’язань без
негативного впливу на фінансову стійкість проєкту.
У межах даного проєкту планування кредитних процесів передбачає
формування раціонального графіка погашення основної суми боргу та відсотків за
користування кредитними ресурсами. При цьому враховується динаміка
прогнозних грошових потоків операційної діяльності, що дозволяє узгодити
кредитні платежі з реальними фінансовими можливостями проєкту. Такий підхід
знижує ризик дефіциту ліквідності та забезпечує стабільність функціонування
цифрової платформи упродовж усього періоду експлуатації [45, 46, 49-52].
Особливу увагу приділено вибору оптимальної структури кредитних
зобов’язань, зокрема строків кредитування, процентної ставки та способу
погашення боргу. Врахування цих параметрів дозволяє мінімізувати загальні
витрати на обслуговування кредиту та зменшити фінансове навантаження на

84
операційну діяльність проєкту. У контексті соціально орієнтованого характеру
платформи доцільним є використання помірних темпів погашення боргу, що не
створюють надмірного тиску на фінансові результати.
Планування кредитних процесів також включає оцінку можливих
фінансових ризиків, пов’язаних зі змінами процентних ставок, коливаннями
грошових потоків або затримками у надходженні доходів. З метою зниження
впливу зазначених ризиків передбачається формування фінансових резервів та
застосування гнучких механізмів управління борговими зобов’язаннями, зокрема
можливість реструктуризації графіка платежів у разі потреби.
В рамках дослідження було розглянуто два можливих варіанти організації
кредитного процесу. Перший варіант є більш жорстким і передбачає короткий
термін повернення кредитів. Другий варіант вважається більш гнучким і
передбачає довший термін повернення кредитів, а також можливість відстрочки
платежів. В першому варіанті кредит повертається протягом перших 3 років
операційної діяльності у рівних частинах – по 33,3% щорічно. У другому варіанті
передбачена можливість відстрочки повернення кредиту протягом першого року
операційної діяльності, а потім сплата відбувається протягом наступних 4 років у
розмірі 25% щорічно.
Сума, яка була взята в кредит рівна 1 621,39 тис. грн.
Схема використання та повернення кредиту наведена в табл. 3.8.
Таблиця 3.8
Схема використання та повернення кредиту за роками операційної діяльності
Показники Роки операційної діяльності

1 2 3 4 5
1 варіант
1. Повернення суми кредиту, тис. грн. 540,462 540,462 540,462 - -

2. Використана за рік сума кредиту,
тис. грн. 1621,388 1080,925 540,462 - -

3. Оплата процентів, тис. грн. 540,462 360,308 180,154 - -
2 варіант
Повернення суми кредиту, тис. грн. - 405,347 405,347 405,347 405,347
1.
2. Використана за рік сума кредиту,
1621,388 1621,388 1216,041 810,694 405,347
(%)
3. Оплата процентів, тис. грн. - 405,347 304,010 202,673 101,336

85
Результати планування кредитних процесів використовуються при
формуванні прогнозних фінансових показників операційної діяльності та оцінці
економічної ефективності проєкту. Раціонально організована система управління
кредитними зобов’язаннями сприяє підвищенню фінансової стійкості цифрової
платформи, забезпечує збалансованість грошових потоків і створює передумови
для сталого розвитку проєкту в освітньому середовищі.

3.7 Прогноз доходів операційної діяльності

Прогноз доходів операційної діяльності передбачає визначення очікуваних
фінансових надходжень, які формуються в результаті основної діяльності проєкту
протягом заданого періоду часу. У межах створення цифрової платформи
підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти прогноз доходів спрямований
на оцінку фінансових можливостей проєкту після завершення інвестиційної фази
та визначення його здатності забезпечувати стабільні грошові потоки.
Процес прогнозування доходів ґрунтується на аналізі наявної інформації про
функціонування аналогічних цифрових сервісів, оцінці тенденцій розвитку
освітніх та соціальних онлайн-платформ, а також врахуванні специфіки цільової
аудиторії. Значна увага приділяється ідентифікації ключових чинників, що
впливають на формування доходів, зокрема рівню попиту на послуги платформи,
ступеню залученості користувачів та можливостям інституційної або партнерської
підтримки.
Важливим етапом прогнозування є визначення очікуваних обсягів надання
послуг, що слугує основою для розрахунку доходів. При цьому враховується
соціальна спрямованість платформи, яка обмежує застосування класичних
комерційних моделей ціноутворення та передбачає використання помірних
тарифів або альтернативних джерел фінансування. Розрахунок доходів
здійснюється з урахуванням цінової політики, можливих змін у структурі послуг та
поступового зростання кількості користувачів.

86
Оцінка прогнозних доходів доповнюється аналізом можливих змін у
зовнішньому середовищі, що можуть вплинути на фінансові результати проєкту.
Для цього розглядаються альтернативні сценарії розвитку подій, які дозволяють
оцінити чутливість доходів до змін ринкових умов або управлінських рішень.
Сформований прогноз доходів є основою для подальшого фінансового планування
та прийняття стратегічних рішень щодо розвитку цифрової платформи.
Операційні доходи за роками проведення операційної діяльності
встановлюються на основі запланованих обсягів виробництва та продажу
продукції, а також передбачених цін на продукцію, які були прогнозовані та
зазначені у табл.3.9. Розрахунок річних доходів проводиться протягом 10 років у
процесі операційної фази проєкту згідно з наступною таблицею:
Таблиця 3.9
Прогноз доходів операційної діяльності
Показники Роки операційної діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Річні обсяги
реалізації
продукції, тис. 5 4,90 4,80 4,71 4,61 4,52 4,43 4,34 4,25 4,17
одиниць
2. Ціна одиниці, 680,0 659,6 639,8 620,6 602,0 583,9 566,4 549,4 532,9 516,9
грн./од. 0 0 1 2 0 4 2 3 5 6
3. Річний дохід, 3400, 3232, 3072, 2920, 2776, 2639, 2508, 2384, 2267, 2155,
тис. грн. 00 04 38 60 32 17 80 86 05 06

З табл. 3.9 видно, що в компанії спостерігається щорічне зменшення
прибутку.

3.8 Прогноз витрат операційної діяльності

Прогноз витрат операційної діяльності є важливою складовою фінансово-
економічного обґрунтування проєкту створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти. Його метою є визначення очікуваного

87
обсягу витрат, пов’язаних із забезпеченням безперебійного функціонування
платформи впродовж операційного періоду, а також формування підґрунтя для
ефективного управління фінансовими ресурсами. Коректно складений прогноз
витрат дозволяє оцінити потребу в ресурсах, своєчасно виявляти можливі
фінансові ризики та забезпечувати стабільність операційної діяльності проєкту.
Формування прогнозу витрат здійснюється на основі аналізу структури
операційних витрат, характерних для цифрових сервісів соціальної спрямованості.
На початковому етапі враховуються результати аналізу умовно-історичних даних,
а також інформація про витрати аналогічних проєктів, що дозволяє визначити
основні тенденції та закономірності їх зміни. Це створює основу для більш
обґрунтованого прогнозування майбутніх витрат з урахуванням специфіки
освітнього середовища [48, 49, 49-53].
Важливим аспектом прогнозування є ідентифікація ключових чинників, що
впливають на рівень операційних витрат. До таких чинників належать зміни
вартості трудових ресурсів, зростання цін на технічне та програмне забезпечення,
потреба в масштабуванні серверної інфраструктури, а також підвищені вимоги до
інформаційної безпеки та захисту персональних даних користувачів. Зміни в
обсягах використання платформи безпосередньо впливають на динаміку витрат,
що потребує постійного коригування прогнозних показників.
До складу прогнозованих операційних витрат включаються витрати на
оплату праці фахівців, які забезпечують технічну підтримку та супровід
платформи, витрати на обслуговування та оновлення програмного забезпечення,
хостинг і серверні послуги, а також адміністративні витрати. Окрему увагу
приділено витратам, пов’язаним із впровадженням технологічних оновлень та
інновацій, що є необхідними для підтримання функціональності платформи та її
відповідності сучасним вимогам користувачів.
З метою підвищення достовірності прогнозу застосовується сценарний
підхід, який передбачає оцінку витрат за різних умов розвитку проєкту. Це
дозволяє врахувати можливі відхилення від базового сценарію та підготувати
альтернативні варіанти фінансових рішень. Узагальнений прогноз операційних

88
витрат використовується для формування грошових потоків проєкту та подальшої
оцінки його економічної ефективності, що підтверджує доцільність реалізації
цифрової платформи в довгостроковій перспективі.
Суми операційних витрат, розраховані для кожного t-року проведення
операційної фази проєкту, складають:
ОВ ВЗ ПВ  А ПК , (тис. грн.),
t t t t t
де ВЗ – витрати змінного характеру (тис. грн.)
t
ПВ - витрати постійного характеру (тис. грн.)
t
А – амортизаційні погашення(тис. грн.)
t
ПК – оплата процентів за кредити(тис. грн.)
t
Суми річних змінних витрат для кожного t-року проведення операційної фази
проєкту складають:
ВЗ ОР 
t М  
t ОПt , тис.грн.,
t
1000
де ОР – обсяг реалізації продукції, одиниць;
t
M – витрати на прямі матеріали на одиницю продукції, грн./од.;
t
ОП – витрати на пряму оплату праці (з нарахуваннями) на одиницю
t
продукції, грн./од.
Розрахунок операційних витрат проводиться для перших 10 років операційної
фази проєкту для обох варіантів кредитування: більш м'якого та більш жорсткого.
Розрахунки представлені у табл. 3.10 та табл. 3.11.
Таблиця 3.10
Прогноз витрат операційної діяльності, тис. грн. (1 – варіант)
Показники Роки операційної діяльності

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Витрати змінні 1497, 1484, 1473, 1461, 1450, 1440, 1430, 1420, 1411,
1510
244 974 172 82 89 38 27 54 18
2. Витрати постійні 50,00 49,98 49,96 49,94 49,92 49,90 49,88 49,86 49,84 49,82
3. Амортизація 231,22 142,9 178,8 163,9 170,1 170,1 167,5 168,6 168,1 168,3

8 98 1 43 63 61 54 49 89 82
4. Процент за 540,46 360,3 180,1
кредит
2 08 54
Разом ОВ 2331,6 2050, 1893, 1687, 1681, 1670, 1657, 1648, 1638, 1629,
9 53 90 06 90 95 81 78 57 38

89
Таблиця 3.11
Прогноз витрат операційної діяльності, тис. грн. (2 – варіант)
Роки операційної діяльності
Показники
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Витрати змінні 1497, 1484, 1473, 1461, 1450, 1440, 1430, 1420, 1411,
1510
244 974 172 82 89 38 27 54 18
2. Витрати постійні 50,00 49,98 49,96 49,94 49,92 49,90 49,88 49,86 49,84 49,82
3. Амортизація 231,22 142,9 178,8 163,9 170,1 170,1 167,5 168,6 168,1 168,3
8 98 1 43 63 61 54 49 89 82
4. Процент за 405,3 304,0 202,6 101,3
кредит - - - - - -
47 1 73 36
Разом ОВ 1791,2 2095, 2017, 1889, 1783, 1670, 1657, 1648, 1638, 1629,

3 57 75 73 24 95 81 78 57 38

3.9 Прогноз грошових потоків операційної діяльності

Прогноз грошових потоків операційної діяльності є одним із ключових
інструментів фінансового управління проєктом, оскільки дозволяє оцінити рух
грошових коштів, що виникають у процесі реалізації основної діяльності.
Операційні грошові потоки відображають надходження та вибуття коштів,
пов’язані з наданням послуг, здійсненням поточних витрат і виконанням
фінансових зобов’язань у межах звичайного циклу функціонування проєкту.
Розробка прогнозу грошових потоків базується на аналізі наявної інформації
щодо фінансових результатів операційної діяльності, а також на оцінці прогнозних
доходів і витрат. Вивчення умовно-історичних даних та показників аналогічних
проєктів дозволяє виявити характерні тенденції формування грошових потоків і
використати їх для побудови більш обґрунтованих прогнозів. При цьому, особлива
увага приділяється ідентифікації чинників, які можуть впливати на обсяги та
структуру грошових надходжень і витрат.
Прогнозування грошових потоків здійснюється з урахуванням очікуваних
обсягів надання послуг цифрової платформи, рівня активності користувачів та
прийнятої моделі фінансування. На основі прогнозних показників доходів і витрат
визначаються грошові надходження від операційної діяльності та відповідні
грошові виплати, пов’язані з оплатою праці персоналу, технічним супроводом

90
платформи, податковими платежами та іншими операційними витратами. При
цьому амортизаційні відрахування враховуються як елемент формування
фінансового результату, але не впливають безпосередньо на рух грошових коштів.
Важливим аспектом прогнозування є врахування часових параметрів
здійснення платежів, зокрема строків розрахунків із постачальниками та моментів
надходження коштів. Такий підхід дозволяє більш точно оцінити ліквідність
проєкту та його здатність своєчасно виконувати фінансові зобов’язання.
Узагальнений прогноз грошових потоків використовується для аналізу фінансової
стійкості проєкту, планування потреб у фінансуванні та прийняття управлінських
рішень щодо оптимізації операційної діяльності.
Прогнозний аналіз грошових потоків операційної діяльності спрямований на
уявлення, як доходи і витрати розподіляються за роками на цій стадії, з метою
розуміння формування прибутку [46-50]. Ці розрахунки здійснюються для 10 років
операційної діяльності і представлені у табл. 3.12 та табл. 3.13. Розрахунок
грошових потоків базується на даних з попередніх таблиць.
Розмір балансового прибутку t-го року проєкту складе:
ПБ  Д ОВ , тис. грн.
t t t
Оподаткований прибуток t-го року операційної фази проєкту складе:
ОП ПБ  А , тис. грн.
t t t
Податок на прибуток t-го року складе:
П ОП Н п
* , тис. грн.,
t t
100
де Н п - діюча на момент розрахунків ставка податку на прибуток.
Чистий прибуток t-го року:
ПЧ 
t ОП П , тис. грн.
t t

91
Таблиця 3.12
Прогноз грошових потоків операційної діяльності (1-варіант)
Показники, Роки операційної діяльності
тис. грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Доход від 3400 3232,0 3072,3 2920,6 2776, 2639,1 2508,8 2384,8 2267,0 2155,0
реалізації ,00 4 8 0 32 7 0 6 5 6
2. Операційні 2331 2050,5 1893,9 1687,0 1681, 1670,9 1657,8 1648,7 1638,5 1629,3
витрати ,69 3 0 6 90 5 1 8 7 8
3. Балансовий 1068 1181,5 1178,4 1233,5 1094,
прибуток 968,22 850,98 736,08 628,48 525,68
,31 1 8 5 42
4.Амортизація 231, 170,1
143,00 178,81 163,94 170,16 167,55 168,65 168,19 168,38
23 6
5.Оподаткован 837, 1038,5 1069,6 924,2
ий прибуток 08 1 999,67 0 6 798,06 683,43 567,44 460,29 357,29
6. Податок на 150, 166,3
прибуток 67 186,93 179,94 192,53 7 143,65 123,02 102,14 82,85 64,31
7. Чистий 686, 757,8
прибуток 41 851,58 819,73 877,07 9 654,41 560,41 465,30 377,44 292,98

Таблиця 3.13
Прогноз грошових потоків операційної діяльності (2-варіант)
Показники, Роки операційної діяльності
тис. грн. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. Доход від 3400,0 3232,0 3072, 2920,6 2776,3 2639,1 2508,8 2384,8 2267,0 2155,0
реалізації 0 4 38 0 2 7 0 6 5 6
2. Операційні 1791,2 2095,5 2017, 1889,7 1783,2 1670,9 1657,8 1648,7 1638,5 1629,3
витрати 3 7 75 3 4 5 1 8 7 8
3. Балансовий 1608,7 1136,4 1054, 1030,8
прибуток 993,09 968,22 850,98 736,08 628,48 525,68
7 7 62 7
4.Амортизація 178,8
231,23 143,00 163,94 170,16 170,16 167,55 168,65 168,19 168,38
1
5.Оподаткова 1377,5 875,8
ний прибуток 4 993,47 1 866,93 822,92 798,06 683,43 567,44 460,29 357,29
6. Податок на 157,6
прибуток 247,96 178,83 5 156,05 148,13 143,65 123,02 102,14 82,85 64,31
7. Чистий 1129,5 718,1
прибуток 9 814,65 7 710,88 674,80 654,41 560,41 465,30 377,44 292,98

3.10 Прогноз грошових потоків проєкту

Прогноз грошових потоків проєкту є важливим елементом фінансово-
економічного аналізу, який дозволяє узагальнити всі грошові надходження та
витрати, пов’язані з реалізацією проєкту, упродовж усього розрахункового періоду.
Даний прогноз відображає рух грошових коштів з урахуванням інвестиційної,

92
операційної та фінансової складових діяльності та слугує основою для оцінки
економічної доцільності проєкту.
Метою побудови прогнозу грошових потоків є зіставлення грошових
потоків, що формуються на різних етапах реалізації проєкту, з метою визначення
його здатності генерувати позитивний фінансовий результат у довгостроковій
перспективі. Аналіз узагальнених грошових потоків дозволяє оцінити рівень
фінансової стійкості проєкту, його ліквідність та ефективність використання
залучених ресурсів.
У межах даного проєкту інвестиційна фаза реалізується за рахунок
залученого кредитного капіталу, що зумовлює відсутність власних грошових
відтоків на початковому етапі. Водночас у фінансовій діяльності формуються
грошові потоки, пов’язані з надходженням кредитних коштів та подальшим
погашенням зобов’язань. Ці потоки враховуються у вигляді поетапних виплат
основної суми боргу та процентів упродовж операційного періоду відповідно до
встановленого графіка.
Операційні грошові потоки проєкту формуються за рахунок результатів
основної діяльності цифрової платформи та є ключовим джерелом покриття
фінансових зобов’язань. Узагальнений прогноз грошових потоків проєкту дозволяє
зробити висновок щодо збалансованості надходжень і виплат, а також підтверджує
можливість стабільної реалізації проєкту в умовах залученого фінансування.
Графік грошових потоків проєкту, який описує ситуацію, що моделюється у
роботі, подано в табл. 3.14.
Для t-го періоду значення коефіцієнта дисконтування складає:
КД  1
,
t t

1 Н д 
 100
де Н д– норма доходу на капітал, банківський відсоток (2%).
На основі розрахунків грошових потоків було підготовлено графічний
відображення схеми номінальних (реальних) грошових потоків проєкту, і ця схема
представлена на рис. 3.7.

93
Графік грошових потоків проєкту протягом 10 років
3500
3000,21752
3000 2868,37652
2683,43092
2436,82192
2500
2117,38822
2000 1711,65402
1500 1203,86772
1000
563,60662
500
0
1 -83,928008 3 4 5 6 7 8 9 10
-500
-1000 -807,82308 Рік

Рисунок 3.7 – Грошові притоки та відтоки протягом 10 років

3.11 Оцінка показників ефективності проєкту

Розрахунок ефективності проєкту виконується на основі прогнозу та
фактичних результатів за 10 років. У формальному підході абсолютний ефект
проєкту визначається як різниця між накопиченими грошовими притоками та
відтоками проєкту.
Якщо мова йде про дисконтовані грошові потоки, то цей показник отримує
назву чистого дисконтованого прибутку (доходу) проєкту – ЧДП (ЧДД).
ЧДП П *КД В *КД = -1 621, 39 + 5 000,71 = +3 379, 32 тис. грн.,
t t t t
де П - поточні грошові притоки, тис. грн.;
t
В - поточні грошові відтоки, тис. грн.
t

тис. грн.
94
Таблиця 3.14
Прогноз грошових потоків проєкту
Фази, роки, квартали проєкту
Показники Роки інвестиційної фази Роки операційної фази

1 2 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 міс 2 міс 3 міс 4 міс 5 міс 6 міс
1. Грошові потоки
інвестиційної - - - - - - - - - - - - - - - -
діяльності
2. Чистий прибуток 686,4 851,5 819,7 877,0 757,8 654,4 560,4 465,3
операційної діяльності - - - - - - 377,44 292,98
1 8 3 7 9 1 1 0
3. Амортизація 231,2 143,0 178,8 163,9 170,1 170,1 167,5 168,6
- - - - - - 168,19 168,38
3 0 1 4 6 6 5 5
4. Грошові потоки
фінансової діяльності 130,64 384,66 269,0 275,0 540,4 360,3 180,1
(отримання та 287,02 275,02 - - - - - - -
4 4 2 2 62 08 54
повернення кредиту)
5. Сальдо реальних - - - -
- - 686,4 851,5 819,7 877,0 757,8 654,4 560,4 465,3
грошей 130,64 384,66 269,0 275,0 377,44 292,98
287,02 275,02 1 8 3 7 9 1 1 0
4 4 2 2
6. Коефіцієнт
дисконтування 0,97 0,97 0,92 0,87 0,85 0,82 0,92 0,85 0,79 0,73 0,67 0,62 0,57 0,53 0,49 0,45

7. Дисконтований потік - - - - - -
631,4 723,8 647,5 640,2 507,7 405,7 319,4 246,6
грошей за періодами 126,72 373,12 247,4 249,70 233,76 225,5 184,946 131,841
972 43 867 61 86 34 34 09
468 408 984 74 7 164
8. Дисконтований потік - - - - - - - -
грошей наростаючим 563,6 1203, 1711, 2117, 2436, 2683,
109,70 482,83 730,3 980,03 1213,8 1439, 807,8 83,98 2868,38 3000,22
підсумком 0662 87 65 39 82 43
7 108 2948 69 0388 3203 2308 008

95
Однак, це розглядається з погляду використання капіталу. Оскільки
передбачається, що інвестиційну фазу повністю фінансуватиме кредитний капітал,
отже, для власника проєкту сума інвестиційних відтоків дорівнює нулю, то з його
точки зору.
ЧДП П *КД 0 = 1 621, 39 – 0 = +1 621, 39 тис. грн.
t t
Такий показник ЧДП свідчить про високу комерційну ефективність проєкту.
Показник відносної ефективності використання кредитного капіталу – індекс
прибутковості (доходнІДос=ті)∑ кт��а=п1іт��а��л∗у проєкту
∑��т=1 П�� ∗ ������������ = 15060201,,7319 = 3,08

У даному контексті з погляду власника проєкту це є лише формальний
показник.
Для визначення періоду окупності капіталу, який планується вкласти у
проєкт, обчислюП̅єт=ьс∑я т��с=е1ре��д��н∗ьо��р��іч��н=ий5 0об0с0я,7г 1г р о=ш5о0ви0х, 0 н7а дходжен
Топ 10 тис. грн.ь, [54]:

де Т - тривалість операційного періоду генерування грошових притоків,
оп
років.
Очікуваний чТас п=ов∑ер��т=н1енПн��я∗ в��и��тр��а=че1но6г2о1 кок П̅ 5 00, 0,3
апіталу у проєкті.
79 = 3,24 роки.
Показник внутрішньої норми доходності проєкту (ВНД) обчислюється
шляхом розв'язання рівняння.
П *КД В *КД  0
t t t t
Якщо підставити вираз КД  1 , отримуємо наступне вирішення
t t

 Н д 
1 
 100
цього рівняння:

96
П t  Вt  0
t t

 Н д   
1    Н д
1 
 100  100
Вирішення цього рівняння відносно X Н , дає значення, яке являє собою
д
показник ВНД. Цей показник повинен бути більшим ніж норми доходу на капітал,
яка покладена в основу розр1а6х2у1н,к3і9в по−казн5и0к0ів0 ,е7ф1ект=ив0ності проєкту.
(1 + 1Х00)10 (1 + 1Х00)10
Методом підстановки доведено, що Х >H, де H – норма дохідності, що рівна
66,2%.

3.12 Висновки до розділу

У третьому розділі магістерської роботи здійснено комплексну оцінку
економічної ефективності проєкту зі створення цифрової платформи підтримки
ментального здоров’я здобувачів освіти. Для цього було сформовано фінансовий план
інвестиційної фази та розроблено оптимізований варіант фінансування, що дозволив
раціонально розподілити фінансові ресурси та зменшити навантаження на початкових
етапах реалізації проєкту. У межах розділу виконано прогнозування основних
показників операційної діяльності, зокрема доходів, витрат, амортизаційних відрахувань
і грошових потоків, що дозволило оцінити здатність проєкту забезпечувати стабільні
фінансові надходження. Окрему увагу приділено плануванню кредитних процесів і
аналізу впливу залученого капіталу на фінансову стійкість проєкту.
Проведена оцінка показників економічної ефективності, таких як чистий
дисконтований дохід, індекс прибутковості, внутрішня норма дохідності та період
окупності, підтвердила доцільність реалізації проєкту з економічної точки зору.
Отримані результати свідчать про фінансову стійкість проєкту, ефективне
використання інвестиційних ресурсів і можливість його успішного впровадження в
освітньому середовищі.

97
ВИСНОВКИ

У кваліфікаційній роботі здійснено комплексне дослідження процесу
управління проєктом створення цифрової платформи підтримки ментального
здоров’я здобувачів освіти. Актуальність обраної теми зумовлена зростанням
психологічного навантаження на молодь, підвищенням рівня стресу та необхідністю
впровадження сучасних цифрових інструментів, здатних забезпечити доступну й
своєчасну психологічну допомогу в освітньому середовищі. Основною метою
дослідження стало обґрунтування та розробка ефективних управлінських рішень,
спрямованих на реалізацію соціально орієнтованого цифрового продукту, що поєднує
функціональність, безпеку та економічну доцільність.
На початковому етапі роботи проведено аналіз сучасного стану проблеми
ментального здоров’я здобувачів освіти, а також здійснено огляд наявних цифрових
сервісів психологічної підтримки. Результати аналізу показали, що, попри наявність
окремих рішень, більшість із них не повною мірою враховують специфіку освітнього
середовища, вікові особливості користувачів та вимоги щодо конфіденційності
персональних даних. На цій основі було сформовано концепцію цифрової платформи,
яка поєднує інформаційні, консультативні та аналітичні інструменти з орієнтацією на
потреби здобувачів освіти.
Проведення SWOT- та PEST-аналізів дозволило виявити ключові внутрішні та
зовнішні чинники, що впливають на реалізацію проєкту, визначити його сильні та
слабкі сторони, а також можливості розвитку й потенційні загрози. Особливу увагу
приділено технологічним і соціальним чинникам, а також питанням інформаційної
безпеки та етичним аспектам роботи з чутливою психологічною інформацією.
Отримані результати підтвердили доцільність створення окремої цифрової
платформи підтримки ментального здоров’я, здатної до масштабування та адаптації
до різних освітніх закладів.
У межах роботи розроблено структуру управління проєктом, визначено ролі та
відповідальність учасників команди, а також сформовано ієрархічну структуру робіт
(WBS), що забезпечило чітку декомпозицію завдань і підвищило рівень керованості

98
проєкту. Запропоновані підходи до управління строками, ресурсами, бюджетом,
ризиками та змінами дозволили обґрунтувати реалістичні терміни реалізації проєкту,
оптимізувати використання фінансових, людських і технічних ресурсів та
мінімізувати вплив потенційних загроз.
Важливою складовою дослідження став фінансово-економічний аналіз,
результати якого підтвердили економічну доцільність реалізації проєкту та його
фінансову стійкість у довгостроковій перспективі. Економічна ефективність проєкту
підтверджена відповідними розрахунками: чистий дисконтований прибуток
становить 3 379,32 тис. грн (або 6 862,48 тис. грн з точки зору власника ІТ-проєкту),
індекс прибутковості капіталу дорівнює 3,08, середньорічний обсяг грошових
надходжень складає 500,07 тис. грн, а термін окупності інвестицій – 3,24 року.
Отримані показники свідчать про інвестиційну привабливість проєкту та ефективне
використання залучених ресурсів.
Загалом, завдяки системному підходу до планування, комплексному
управлінню проєктом і ґрунтовному економічному обґрунтуванню, проєкт створення
цифрової платформи підтримки ментального здоров’я здобувачів освіти має значний
потенціал для практичного впровадження. Реалізація такого проєкту сприятиме
підвищенню доступності психологічної допомоги, покращенню якості освітнього
середовища та розвитку сучасних соціально орієнтованих цифрових сервісів.

99
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Литвинчук О. К., Корчова Г. Л. Збереження ментального здоров’я здобувачів
освіти на сучасному етапі. Актуальні проблеми психологічної та соціальної
адаптації в умовах кризового суспільства : збірник матеріалів ІХ
Міжнародної науково-практичної конференції, м. Ірпінь, 25-29 квітня 2024
року. Ірпінь: Державний податковий університет, 2024. С. 463-466.
2. Цюняк О. П. Стан ментального здоров’я здобувачів вищої освіти у період
дистанційного навчання. Актуальні питання гуманітарних наук. Дрогобич:
Видавничий дім «Гельветика». Вип. 27, № 5. 2021. С. 250−255.
3. Брюховецька О. В. Ментальне здоров’я здобувачів вищої освіти: потреба у
збереженні в умовах війни. Вісник післядипломної освіти: збірник наукових
праць. Серія «Соціальні та поведінкові науки; Управління та
адміністрування». Вип. 34(63). 2025. C. 49-70/
4. Захист і підтримка ментального здоров’я українців в умовах воєнного стану:
виклики і відповіді : монографія / НАПН України; за заг. ред. В. Г. Кременя;
[В. Г. Панок, С. Д. Максименко, М. М. Слюсаревський, Л. І. Прохоренко, Н.
В. Чепелєва, Т. І. Куліш, С. Л. Чуніхіна, І. Г. Губеладзе, І. І. Ткачук,
Н. А. Ярмола]. [Електронне видання]. Київ, 2024. 188 с.
5. MH4U. URL: https://www.mh4u.in.ua/ (дата звернення 18.09.2025).
6. Mental Health. URL: https://mhealthzdravo.com.ua (дата звернення 18.09.2025).
7. Програма ментального здоров’я | ТИ ЯК? URL: https://howareu.com (дата
звернення 18.09.2025).
8. UA Mental Help | Всеукраїнський фонд ментального здоров’я. URL:
https://www.uamentalhelp.org (дата звернення 18.09.2025).
9. uSupport – нова платформа психічної підтримки для молоді. URL:
https://poland.usupport.online/uk (дата звернення 18.09.2025).
10. Українська фундація ментального здоров’я HealthRight. URL:
https://healthright.org.ua (дата звернення 18.09.2025).

100
11. SWOT-аналіз із прикладами. URL: https://esputnik.com/uk/blog/swot-analiz-iz-
prikladami (дата звернення: 25.09.2025).
12. Що таке SWOT-аналіз організації? URL: https://www.aofei.org.ua/post/swot
(дата звернення: 25.09.2025).
13. SWOT аналіз. URL: https://ukrainiandigital.com/swot-analiz/ (дата звернення:
25.09.2025).
14. PEST-аналіз: яку користь він принесе вашому бізнесу. URL:
https://prnews.io/uk/blog/pest-analiz-iaku-koryst-vin-prynese-vashomu-
biznesu.html (дата звернення: 25.09.2025).
15. PEST-аналіз. URL: https://onpage.school/pest-analysis/ (дата звернення:
25.09.2025).
16. PESTLE. URL: https://hromada.canactions.com/pest/ (дата звернення:
25.09.2025).
17. Мартинович Н. О., Горник В. Г., Бойченко Е. Б. Маркетингові дослідження:
навчальний посібник. Київ: «Видавництво Людмила», 2021. 323 с.
18. Добрянська В. В. «Маркетингові дослідження» для студентів спеціальності
075 «Маркетинг» : навчальний посібник / В. В. Добрянська., О. А. Івасенко,
М. Б. Чижевська, А. С. Скрильник. Полтава: ПолтНТУ, 2024. 218 с.
19. Данченко О. Б., Дзюба Т. В. Маркетингові дослідження у проєктах:
навчальний посібник. Київ: ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК»,
2021. 224 с
20. Маркетинг [Електронний ресурс] : навч. посіб. / Н. Іванечко, Т. Борисова,
Ю. Процишин [та ін.] ; за ред. Н. Р. Іванечко. Тернопіль : ЗУНУ, 2021. 180 с.
21. Управління науковими проєктами : навч. посіб. / кол. авт. Дніпро : Дніпров.
держ. ун-т внутр. справ, 2024. 124 с.
22. A Guide to the Project Management Body of Knowledge: Fifth Edition (PMBOK
Guide). 2013. 616 p.
23. Управління проєктами в публічній сфері : навчальний посібник. Наталія
Корчак, Наталія Обушна. Київ: Вид-во “Каравелла”, 2022. 272 с.

101
24. Блага Н. В. Управління проєктами : навчальний посібник. Львів: Львівський
державний університет внутрішніх справ, 2021. 152 с.
25. Тарасюк Г. М. Управління проектами : навч. посібник, 2023. 320 с.
26. Матриця відповідальності RACI: як розподілити задачі в IT і не тільки URL:
https://hub.kyivstar.ua/articles/matriczya-vidpovidalnosti-raci-yak-rozpodiliti-
zadachi-v-it-i-ne-tilki (дата звернення: 10.10.2025).
27. Матриця RACI: що це, як створити та використовувати. URL:
https://wizeclub.education/blog/matritsya-raci-shho-tse-yak-stvoriti-ta-
vikoristovuvati/ (дата звернення: 10.10.2025).
28. RACI-матриця для керівника: як делегувати, контролювати і не втрачати
фокус. URL: https://online.novaposhta.education/blog/raci-matricya-dlya-
kerivnika-yak-deleguvati-kontrolyuvati-i-ne-vtrachati-fokus (дата звернення:
10.10.2025).
29. Моделі та засоби управління IT-проєктами : навчальний посібник В. О.
Кузьміних, О. В. Коваль, Р. А. Тараненко. Київ: КПІ ім. Ігоря Сікорського,
2023. 222 с.
30. Зачко О. Б., Івануса А.І., Кобилкін Д. С. Управління проектами: теорія,
практика, інформаційні технології. Львів: ЛДУ БЖД, 2019. 173 с.
31. Проектний менеджмент у публічному управлінні : підручник / кол. авт. ; за
наук. ред. Ю. П. Шарова. К. : НАДУ, 2017. 344 с.
32. Березін О. В., Безпарточний М. Г. Управління проєктами: навчальний
посібник. Суми: Університетська книга, 2025. 272 с.
33. Войтенко О. С. Управління проєктами: навч. посіб. Київ: КНУБА, 2020.
276 с.
34. Омельченко В. Я., Тарасенко Д. Л., Мацука В. М., Горбашевська М. О.,
Ткаченко О.Г., Коверза В.С. Управління проєктами: навчальний посібник
(для здобувачів вищої освіти всіх спеціальностей). Київ: МДУ, 2025. 301 с.
35. Джонатан Расмусон. Гнучке управління ІТ-проектами: підручник. Київ:
КСД, 2021. 286 с.

102
36. Якименко І., Штефан Є., Лук’янихін В. Управління науковими проєктами
[Електронний ресурс]: навчальний посібник. К.: НУХТ, 2022. 139 с.
37. Сазонець І. Л., Ковшун Н. Е. Управління науковими проектами: навчальний
посібник. Київ: «Центр учбової літератури», 2021. 208 с.
38. Бізнес-планування та управління проектами : навчальний посібник /
П. Г. Ільчук, Р. В. Фещур, А. І. Якимів, І. В. Когут, Г. Й. Лучко,
Д. І. Скворцов, С. В. Шишковський; за ред. П. Г. Ільчука. Львів, 2020. 215 с.
39. Ратушняк О. Г. Операційний менеджмент: електронний навчальний
посібник. Вінниця : ВНТУ, 2016 р. 243 с.
40. Ткачова С. С., Іванова Т. П. Операційний менеджмент: навч. посіб. Харків:
ХДУХТ, 2019. 243 с.
41. Дикань В. Л., Зубенко В. О., Маковоз О. В., Токмакова І. В., Шраменко О. В.
Стратегічне управління: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 2019.
272 с.
42. Васильченко М. І., Гришко В. В. Комунікативний менеджмент: навчальний
посібник. Полтава: Полт. НТУ, 2018. 228 с.
43. Антипцева А. Комунікативний менеджмент: навч.-метод. посібник Харків,
2013. 53 с.
44. Тренінги з менеджменту: навчально-методичний посібник / М. І.
Копитко, Л. М. Томаневич. Львів: ЛьвДУВС, 2017. 128 c.
45. Вишневський О. С. Загальна теорія стратегування: від парадигми до
практики використання: монографія. НАН України, Ін-т економіки пром-сті.
Київ, 2018. 156 с. URL: https://iie.org.ua/wp-
content/uploads/2019/01/mono_Vishnevskiy_ukr_2018.pdf
46. Цибульська Е. І. Фінансовий менеджмент : навчальний посібник для
студентів, які навчаються за спец. 051 Економіка. Київ: Кондор, 2024. 348 с.
47. Фінансовий план, його будова і зв’язок з іншими розділами плану URL:
https://buklib.net/books/29133/ (дата звернення: 24.10.2025).
48. Грабовецький Б. Є. Планування та економічне прогнозування: навчальний
посібник. Вінниця: ВНТУ, 2013. 66 c.

103
49. Аранчій В. І., Томілін О. О., Дорогань-Писаренко Л. О. Фінансовий
менеджмент : навч. посібник. Полтава : РВВ ПДАУ. 2021. 300 с.
50. Верланов Ю. Ю. Фінансовий менеджмент: навчальний посібник. Вид. 2-ге.
Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2021. 336 с.
51. Інвестиційна та експлуатаційна фази проекту URL:
https://pidru4niki.com/15941024/ekonomika/investitsiyna_ekspluatatsiyna_fazi_
proektu (дата звернення: 07.11.2025).
52. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: навчальний посібник. К.: МАУП, 2000.
152 с.
53. Бурик А. Ф. Планування діяльності підприємства : навч. посіб. К: Ліра-К,
2017. 260 с.
54. Михалюк Н. І. Планування діяльності підприємств : навч. посіб. К. : Ліра-К,
2015. 620 с.
55. Галущак М. П., Галущак О.Я., Кужда Т. І. Прогнозування соціально-
економічних процесів: Підручник. Тернопіль: ТНТУ, 2021. 160 с.
56. Овчаренко Є. Методи прогнозування : електрон. навч. посіб. ; Східноукр.
нац. ун-т ім. В. Даля, Ф-т економіки і управління. Київ : [Вид-во Східноукр.
нац. ун-та ім. В. Даля], 2023. 126 с.
57. Костенко Т. Д., Підгора Є. О., Рижиков В. С. Економічний аналіз і
діагностика стану сучасного підприємства: навч. посібн. К.: Центр учбової
літератури, 2007. 398 с.
58. Боковець В. В., Мороз О. О. Управління інвестиціями: навчальний посібник.
Вінниця: ВФЕУ, 2023. 186 с.
59. Давиденко Н. М., Скрипник Г. О. Інвестування : підручник. Київ : О. В.
Ямчинський, 2021. 459 с.
60. Пєтухова О. М. Інвестування : навчальний посібник. Київ : Центр навчальної
літератури, 2020. 336 с.
61. Кальний С. В. Інвестування: практикум : навчальний посібник. Київ :
Видавництво «Наукова столиця», 2020. 135 с.

104
62. Лугова В. М., Голубєв В. М. Основи самоменеджменту та лідерства:
навчальний посібник. Харків: ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2019. 212 с.
63. Опанасець В. Ю., Лавданська О. В. Модель управління розробкою
інноваційної платформи ментальної підтримки в освіті. Інновації та
перспективні шляхи розвитку інформаційних технологій : тези доп. Міжнар.
наук.-практич. конф. (24 листопада 2025 р., м. Черкаси) / упоряд. :
Т. О. Прокопенко. М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т.
Черкаси : ЧДТУ, 2025.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets