Аналіз впливу енергетичної галузі на навколишнє природне середовище Черкаської області

Семенов, Вадим В’ячеславович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7055

Title:	Аналіз впливу енергетичної галузі на навколишнє природне середовище Черкаської області
Authors:	Любода, Олександр Андрійович Семенов, Вадим В’ячеславович
Keywords:	атмосферне повітря;аеротехногенне забруднення;грунти;індекс забруднення атмосфери;енергетична галузь;теплові електростанції;забруднюючі речовини
Issue Date:	Dec-2025
Abstract:	Семенов В.В. Аналіз впливу енергетичної галузі на навколишнє природне середовище Черкаської області Актуальність теми. Енергетичний сектор належить до провідних чинників антропогенного забруднення атмосферного повітря, оскільки в процесі експлуатації паливоспалювального обладнання в атмосферу надходить значна кількість забруднюючих речовин. Теплові електростанції (ТЕЦ) відіграють одну з ключових ролей у системі електрозабезпечення України, забезпечуючи виробництво приблизно 60–70 % загального обсягу електричної енергії. Водночас функціонування цих об’єктів супроводжується значним антропогенним навантаженням на навколишнє природне середовище. Найбільш суттєвим негативним чинником впливу електроенергетичних об’єктів є забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами, серед яких провідне місце займають діоксид сульфуру, оксиди нітрогену, тверді зважені частинки та сполуки важких металів. Крім того, викиди парникових газів, зокрема вуглекислого газу, метану та оксиду нітрогену, сприяють посиленню процесів глобальної зміни клімату. Негативний вплив теплових електростанцій має комплексний характер і проявляється не лише через газо- та аерозольні викиди в атмосферу, але й через теплове забруднення довкілля, а також погіршення якості поверхневих і ґрунтових вод. У зв’язку з цим дослідження впливу теплових електростанцій на стан навколишнього природного середовища, а також на рівень захворюваності населення, є актуальним науковим і практичним завданням. Мета роботи: проаналізувати вплив енергетичної галузі на стан навколишнього природного середовища Черкаської області на прикладі такого об’єкту постачання електроенергії як Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно». Завдання роботи: проаналізувати структуру виробництва та використання енергії Черкаської області; дослідити вплив підприємств енергетичної галузі на стан навколишнього природного середовища області на прикладі Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно»; надати картографічне зонування території м. Черкаси за показником сумарного екологічного навантаження за допомогою програмного пакету SURFER; провести оцінку потенційних ризиків для здоров’я населення від викидів забруднюючих речовин Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно»; надати рекомендації щодо покращення стану атмосферного повітря області. Об’єкт дослідження: енергетична галузь (на прикладі Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно»). Пpeдмeт дocліджeння: дані щодо обсягів виробництва та використання електроенергії̈ Черкаської області; аналітичні дані про стан, динаміку основних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря м. Черкаси та області стаціонарними джерелами забруднення, зокрема Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно». Методи дослідження: теоретичний - аналіз статистичних даних, узагальнення науково-теоретичних і дослідних даних; аналітичний - обробка даних за допомогою ПК, розрахунок та оцінка потенційних ризиків для здоров’я населення від викидів забруднюючих речовин Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно». Результати дослідження. Черкаська ТЕЦ посідає перше місце серед підприємств - забруднювачів атмосферного повітря області. В 2024 році підприємство по виробництву та постачанню електроенергії (ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно») характеризувалось домінуючими викидами забруднюючих речовин до атмосферного повітря, що становили 29,636 тис т з часткою викидів від загального обсягу - 48,7 %. Найбільш вагомими викидами від діяльності ТЕЦ, що спалюють органiчне паливо, є викиди оксидiв сульфуру (IV), оксидів нітрогену, оксидів карбону i важких металів. Дані по викидам забруднюючих речовин від діяльності Черкаської ТЕЦ корелюють із високим показником комплексного індексу забруднення атмосфери (ІЗА) м. Черкаси. Зокрема, за 2024 рік ІЗА м. Черкаси відповідав значенню 7,72, що характеризується високим рівнем забруднення атмосферного повітря (при 5˂ ІЗА˂ 7 ). Порівняння ІЗА з 2023 роком (6,54) вказує на його зростання в 1,18 разів. Із пріоритетних домішок забруднюючих речовин, що використовуються для розрахунку ІЗА, саме ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ) вносить вагомий вклад у надходженні таких викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря м. Черкаси як оксиду нітрогену (IV), оксиду нітрогену (II) та аміаку. Розрахований сумарний неканцерогенний ризик дорівнює 7,75, що свідчить про ймовірність розвитку несприятливих ефектів у значної частини населення. Найбільш уразливими є органи дихання (HQ = 7,42) та імунна система (HQ = 2,67). Картографічне зонування території міста за показником сумарного екологічного навантаження, який є індикатором аеротехногенного забруднення ландшафтів, виконане з використанням програмного пакету SURFER, свідчить, що місто зазнає значного аерогенного навантаження, розповсюдження аеротехногенного забруднення від південної промислової агломерації сягає значної відстані і за радіусом дії охоплює всю територію міста. Зменшенню антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище сприятимуть можливе за рахунок розширення обсягів використання нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії, до яких відноситься вітрова, сонячна енергія та біопаливо. Наукова новизна: в ході дослідження здійснено комплексний аналітичний аналіз динаміки викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Черкаської області, що формуються підприємствами з виробництва та постачання електричної енергії, а також проаналізовано зміну комплексного індексу забруднення атмосфери. Отримані результати свідчать про наявність стійкої тенденції до зростання зазначеного індексу впродовж останніх років. З використанням моделі картографічного зонування міської території за показником сумарного екологічного навантаження, який застосовується як індикатор аеротехногенного забруднення ландшафтів, реалізованої у програмному пакеті SURFER, встановлено, що територія міста зазнає значного аерогенного навантаження. При цьому поширення аеротехногенного забруднення від південної промислової агломерації характеризується значною дальністю та в межах радіусу впливу охоплює всю міську територію. Теоретичне і практичне значення: отримані результати дослідження дають змогу комплексно оцінити ступінь забруднення атмосферного повітря та ґрунтового покриву міста Черкаси й Черкаської області, зумовлений впливом енергетичної галузі, здійснити прогнозування екологічних ризиків для здоров’я населення та стану біорізноманіття, а також сформувати обґрунтовані рекомендації щодо покращення якості атмосферного повітря в регіоні. Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота магістра складається зі вступу, анотації, двох розділів, висновків, переліку посилань (30 джерел), графічної документації до кваліфікаційної роботи магістра, додатків. Повний обсяг роботи – 64 сторінки друкованого тексту, основна частина – 31 сторінка. Semenov V.V. Analysis of the impact of the energy sector on the environment of the Cherkasy region Actuality of theme. The energy sector is one of the leading contributors to anthropogenic air pollution, as the operation of fuel-burning equipment releases significant amounts of pollutants into the atmosphere. Thermal power plants (TPPs) play a key role in Ukraine's electricity supply system, providing approximately 60-70% of the total volume of electrical energy. At the same time, the operation of these facilities is accompanied by a significant anthropogenic load on the environment. The most significant negative impact of power facilities is the pollution of atmospheric air with harmful substances, among which Sulphur dioxide, Nitrogen oxides, solid suspended particles and heavy metal compounds play a leading role. In addition, greenhouse gas emissions, particularly carbon dioxide, methane and nitrogen oxide, contribute to the intensification of global climate change processes. The negative impact of thermal power plants is complex in nature and manifests itself not only through gas and aerosol emissions into the atmosphere, but also through thermal pollution of the environment and deterioration of surface and groundwater quality. In this regard, studying the impact of thermal power plants on the state of the natural environment and on the incidence of disease among the population is a pressing scientific and practical task. The purpose of the work: to analyze the impact of the energy sector on the state of the environment in the Cherkasy region, using the example of an electricity supply facility such as the Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber». The task of the work: to analyze the structure of energy production and use in Cherkasy region; to study the impact of energy enterprises on the state of the region's environment on the example of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber»; to provide cartographic zoning of the territory of Cherkasy city in terms of the total environmental load using the SURFER software package; assess the potential risks to public health from pollutant emissions from the Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber»; to provide recommendations for improving the state of the region's atmospheric air. The object of study: energy sector (using the example of Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber»). The subject of research: data on electricity production and consumption in the Cherkasy region; analytical data on the status and dynamics of major pollutant emissions into the atmosphere in the city of Cherkasy and the region from stationary sources of pollution, in particular the Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber». Research methods: theoretical – analysis of statistical data, generalization of scientific, theoretical and research data; analytical – data processing using a computer, calculation and assessment of potential risks to public health from pollutant emissions by the Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber». Results of the research. Cherkasy Thermal Power Plant ranks first among enterprises polluting the region's atmospheric air. In 2024, the enterprise for the production and supply of electricity (Cherkasy Thermal Power Plant of Cherkasy TPPs «Cherkasy Chemical Fiber») was characterized by dominant emissions of pollutants into the atmosphere, amounting to 29,636 thousand tonnes, with a share of emissions from the total volume of 48.7%. The most significant emissions from the activities of thermal power plants burning organic fuels are emissions of Sulphur (IV) oxides, Nitrogen oxides, Carbon oxides and heavy metals. Data on pollutant emissions from the Cherkasy Thermal Power Plant correlate with the high comprehensive atmospheric pollution index (API) for the city of Cherkasy. In particular, in 2024, the API for Cherkasy was 7.72, which is characterized by a high level of atmospheric pollution (at 5˂ API˂ 7). A comparison of the API with 2023 (6.54) indicates an increase of 1.18 times. Among the priority pollutant admixtures used to calculate the API, it is Cherkasy Thermal Power Plant that makes a significant contribution to the release of pollutants such as Nitrogen oxide (IV), Nitrogen oxide (II) and ammonia into the atmosphere of Cherkasy. The calculated total non-carcinogenic risk is 7.75, which indicates the likelihood of adverse effects in a significant part of the population. The most vulnerable organs are the respiratory system (HQ = 7.42) and the immune system (HQ = 2.67). Cartographic zoning of the city territory based on the total ecological load, which is an indicator of aerotechnogenic pollution of landscapes, performed using the SURFER software package, shows that the city is subject to significant aerogenic load, with aerotechnogenic pollution spreading from the southern industrial agglomeration over a considerable distance and covering the entire city within its radius of action. The reduction of anthropogenic pressure on the environment will be facilitated by the expansion of the use of non-traditional and renewable energy sources, including wind, solar energy and biofuels. Scientific novelty: the study conducted a comprehensive analytical analysis of the dynamics of pollutant emissions into the atmosphere in the Cherkasy region generated by enterprises involved in the production and supply of electricity and analyzed changes in the comprehensive atmospheric pollution index. The results indicate a steady upward trend in this index over recent years. Using a model of cartographic zoning of urban areas based on the total environmental load, which is used as an indicator of aerotechnogenic pollution of landscapes, implemented in the SURFER software package, it was established that the city's territory is subject to significant aerogenic load. At the same time, the spread of aerotechnogenic pollution from the southern industrial agglomeration is characterized by a significant range and covers the entire urban area within the radius of influence. Theoretical and practical significance: the results of the study make it possible to comprehensively assess the degree of atmospheric air and soil pollution in the city of Cherkasy and the Cherkasy region caused by the energy industry, to predict environmental risks to public health and biodiversity, and to formulate sound recommendations for improving air quality in the region. Structure and scope of work. The master's thesis consists of an introduction, an abstract, two sections, conclusions, a list of references (30 sources), graphic documentation for the master's thesis, appendices. The full volume of the work is 64 pages of printed text, the main part is 31 pages.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7055
Appears in Collections:	101 Екологія (Екологія та охорона навколишнього середовища)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Семенов_МР.pdf Restricted Access		11.8 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 
 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
 
Кафедра екології та природоохоронних технологій 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи магістра 
 
на тему АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ НА НАВКОЛИШНЄ 
ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
 
 
 
 
Виконав: студент 2 курсу, групи ЗМГЕК-401 
спеціальності 101 «Екологія» 
                                                   (шифр і назва спеціальності) 
_Семенов В.В.__________________ 
 (прізвище та ініціали) 
Керівник _Лобода О.А.__________ 
                 (прізвище та ініціали) 
Нормоконтроль _Хоменко О.М._____ 
                 (прізвище та ініціали) 
                                                             Рецензент Бондаренко Ю.Г. 
                     (прізвище та ініціали) 
 
Черкаси – 2026 рік 
 2 
ЗМІСТ 
 
Вступ 3 
1 Аналітичний огляд літератури 5 
1.1 Аналіз енергетичної галузі України 5 
1.2 Загальна характеристика основних джерел забруднення 10 
атмосферного повітря  
1.3 Аналіз екологічного стану атмосферного повітря України 19 
2 Аналіз впливу енергетичної галузі на навколишнє природне 26 
середовище Черкаської області 
2.1 Характеристика обсягів виробництва та використання 26 
електроенергії Черкаської області 26 
2.2 Аналіз впливу підприємств енергетичної галузі області  
на стан атмосферного повітря 29 
2.3 Аналіз впливу підприємств енергетичної галузі області 
на стан грунтів 
2.4 Оцінка потенційних ризиків для здоров’я населення від 49 
викидів забруднюючих речовин ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське 
хімволокно» 
2.5 Практичні заходи у сфері покращення стану атмосферного 54 
повітря області 
Висновки 56 
Перелік посилань 60 
Додатки 64 
Додаток А Апробація результатів роботи 65 
 
 
 
 
 
 
 3 
ВСТУП 
 
Енергетична галузь є однією з основних джерел забруднення повітряного 
басейну викидами, що надходять до атмосферного повітря від роботи 
паливовикористовуючого обладнання. Основними наслідками екологічного 
впливу електроенергетичних об’єктів на довкілля в першу чергу є забруднення 
атмосферного повітря шкідливими речовинами, зокрема діоксидом сульфуру, 
оксидами нітрогену, твердими частками і важкими металами. Викиди парникових 
газів, що включають вуглекислий газ, метан та оксид нітрогену, сприяють 
глобальним змінам клімату.  
Однією із фундаментальних ланок забезпечення України електроенергією є 
теплові електростанції (ТЕЦ), що виробляють близько 60 – 70 % електричної 
енергії. Проте діяльність ТЕЦ негативно впливає на всі компоненти довкілля, 
зокрема атмосферне повітря, водні ресурси та ґрунти. Негативний вплив ТЕЦ на 
стан довкілля є досить складним, оскільки включає як забруднення атмосферного 
повітря газовими й аерозольними викидами, так і викиди теплової енергії в 
навколишнє середовище та забруднення ґрунтових вод. ТЕЦ викидають у 
атмосферу близько 30% загального обсягу всіх забруднюючих речовин від 
промислових підприємств різних галузей народного господарства, що в свою 
чергу порушують рівновагу природного середовища як в локальному та 
регіональному, так і глобальному масштабах. В зв’язку з цим проблеми 
досліджень впливу ТЕЦ як на стан навколишнього природного середовища так і 
стан захворюваності населення, є досить актуальними. 
Забруднення атмосферного повітря серед ступеню небезпеки для здоров'я 
людей посідає перше місце серед факторів навколишнього середовища, адже 
більшість ксенобіотиків (53,3%) проникає в організм інгаляційним шляхом через 
органи дихання, що не мають такого захисного бар'єру, як шлунково-кишковий 
тракт. На сьогодні приблизно 17 млн чол., тобто 34% населення України, зазнають 
 4 
впливу хімічного забруднення атмосферного повітря у концентраціях, які значно 
перевищують гігієнічні нормативи . 
Численні епідеміологічні дані свідчать про те, що навіть низькі концентрації 
хімічних речовин в атмосферному повітрі великих промислових міст здатні 
несприятливо впливати на здоров'я людини, зокрема призводити до зниження 
функції легень, збільшення частоти звернень за невідкладною медичною 
допомогою з приводу загострення бронхіальної астми, підвищення показників 
смертності та інших порушень. 
Стан повітряного середовища багатьох міст, яким притаманна 
поліфункціональна промислова структура з домінуванням теплоенергетики, 
будівельної індустрії, машинобудування, підприємств легкої, харчової та 
переробної промисловості, зазвичай характеризується відносно стабільним 
складом забруднювачів.  
Основними наслідками впливу атмосферних забруднень є підвищена 
захворюваність на хвороби органів дихання. При цьому, порівняно з контролем, 
спостерігається суттєве перевищення поширення хронічного бронхіту, 
бронхіальної астми, злоякісних новоутворень верхніх дихальних шляхів. Вказані 
зміни перебувають у прямій залежності від рівнів забруднення повітряного 
середовища сірчаним ангідридом, оксидами азоту, сірководнем, вуглеводнем, 
фенолом, бензолом тощо, яким належить також значна роль в етіології алергічних 
захворювань . 
В зв’язку з цим проблеми досліджень впливу ТЕЦ як на стан 
навколишнього природного середовища так і стан захворюваності населення, є 
досить актуальними. 
 
 
 
 
 
 5 
1 АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 
 
1.1 Аналіз енергетичної галузі України 
 
Електроенергетика України відноситься до базового сектору державної 
економіки. Генерація електроенергії країни базується на атомній енергетиці, 
включає процеси спалювання мазуту та вугілля, а також біологічного палива та 
природного газу. В Україні активними темпами розвивається використання 
відновлювальних джерел енергії, до яких слід віднести сонячну енергію, малу 
гідроенергетику та вітрову енергетику. Сектор енергетичної галузі є пріоритетним 
для України, оскільки забезпечує та формує значну частку національної 
економіки. 
Об'єднана електроенергетична система (ОЕС) України є основою 
електроенергетики України, що здійснює централізоване електропостачання 
власних споживачів, а також взаємодіє з енергосистемами інших країн і 
забезпечує не лише імпорт, але й експорт електроенергії. До складу ОЕС входить 
сім регіональних електроенергетичних систем (РЕЕС), зокрема Західна, 
Дніпровська, Південна, Кримська, Північна, Центральна та Південно-Західна, які 
пов’язані між собою системоутворюючими та магістральними лініями 
електропередач (ЛЕП).  
До структури енергосистеми України входять такі види електростанцій як 
теплоелектростанції (ТЕС), гідроелектростанції (ГЕС), атомні електростанції 
(АЕС), а також ті електростанції, що відносяться до альтернативних 
(поновлювальних) джерел енергії (сонячна, вітрова тощо). Електроенергетичні 
комплекси розміщуються в залежності від паливно-енергетичних ресурсів та 
запиту споживачів. До повномасштабного вторгнення російської федерації на 
територію нашої країни функціонувало 15 теплоелектростанцій, що 
характеризувались потужністю більше 1 тис МВт кожна. Проте в національній 
енергосистемі України залишилась лише 1 станом на травень 2025 року, а інші 14 
 6 
ТЕС потужністю понад 1 тис МВт зазнали значних пошкоджень у результаті 
військової агресії або ж залишились на тимчасово окупованих територіях.  
ТЕЦ можуть працювати як на природному газі, так і на вугіллі, мазуті та 
дизельному паливі. За підрахунками експертів, для виробництва тепло- та 
електроенергії витрачається щорічно близько 37 млн т вугілля. Слід 
відзначити, що саме на Сході та Півдні України розташована переважна 
більшість ТЕЦ. 
До структури національної енергосистеми України входять 
електростанції, магістральні та розподільчі мережі, які об’єднуються загальним 
режимом виробництва, розподілу та передачі тепло- та електроенергії. 
До повномасштабного вторгнення рф на територію нашої держави в 
загальній структурі енергосистеми України працювало: 
- 413 виробники електроенергії, серед яких 7 відносились до потужних 
енергогенеруючих компаній, що забезпечували до 90% загального 
виробництва електричної енергії; 
- 40 підприємств, що спеціалізувались на передачі електроенергії 
місцевими (локальними) електромережами; 
- 147 компаній по постачанню електроенергії (рисунок 1.1). 
Основні генеруючі потужності, що входили до складу ОЕС України, до 
військової агресії включали: 
- 4 атомні електростанції (АЕС), на яких діяли 15 енергоблоків, серед яких 
13 характеризувались потужністю 1000 МВт та 2 мали потужність 420 
МВт та 415 МВт; 
- каскади з 8 гідроелектростанцій на річках Дніпро та Дністер; 
- 12 теплоелектростанцій; 
- 147 сонячні електростанції (СЕС); 
- 27 біогазові електростанції; 
- 19 вітрових електростанцій (ВЕС), що характеризувались виробництвом 
електроенергії, що становив 3,7% від загального обсягу по ОЕС України. 
 7 
 
Рисунок 1.1 - Виробництво електроенергії в Україні, ГВт 
 
У березні 2023 року Україна була синхронізована з європейською 
енергетичною системою ENTSO-E. Воєнні дії на території держави суттєво 
прискорили процес енергетичної інтеграції, який фактично розпочався ще у 2005 
році. Україна є членом Європейського енергетичного співтовариства та 
ратифікувала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, що передбачає 
виконання зобов’язань у сфері підвищення енергоефективності, зменшення 
викидів парникових газів і інших забруднювальних речовин, а також 
стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії. У зв’язку з цим перехід 
енергетичного сектору на використання відновлюваних ресурсів є одним із 
найбільш перспективних напрямів його подальшого розвитку. 
Енергетичний сектор України функціонує в умовах воєнного стану ще з 
2014 року. Після початку повномасштабної збройної агресії російської федерації 
24 лютого 2022 року низка управлінських і технічних рішень щодо реагування на 
порушення стабільної роботи енергосистеми вже була напрацьована на 
територіях, які зазнали активних бойових дій у попередні роки. Водночас з 
 8 
початком широкомасштабної війни українська енергетика зіткнулася з 
комплексом нових і загострених проблем, зокрема ядерним тероризмом, 
пов’язаним із захопленням атомних електростанцій, масовими руйнуваннями 
об’єктів критичної інфраструктури — електричних і газових мереж, у тому числі 
систем розподілу, суттєвим скороченням споживання енергетичних ресурсів 
унаслідок міграції населення та призупинення діяльності підприємств, різким 
падінням рівня розрахунків у паливно-енергетичному комплексі, продовженням 
процесу синхронізації енергосистеми України з енергосистемою Континентальної 
Європи, а також паливною кризою. Надання Україні статусу країни-кандидата на 
вступ до Європейського Союзу формує додаткові виклики для розвитку та 
регулювання енергетичної галузі. 
На тимчасово окупованих територіях України зосереджено близько 35 % 
загальних потужностей з виробництва електроенергії. Станом після 24 лютого 
2022 року під контролем російської федерації опинилися п’ять потужних 
електростанцій — Запорізька атомна електростанція, Запорізька теплова 
електростанція ДТЕК, Каховська гідроелектростанція, Вуглегірська ТЕС та 
Луганська ТЕС ДТЕК, сумарна встановлена потужність яких становить близько 
14 ГВт. Окрім цього, ще чотири електростанції розташовані на відстані менше 20 
км від лінії бойового зіткнення, зокрема Криворізька та Курахівська ТЕС ДТЕК, а 
також Зміївська і Слов’янська теплоелектростанції. Сукупна потужність 
зазначених об’єктів оцінюється приблизно у 8 ГВт. 
У період воєнних дій в Україні внаслідок руйнувань та пошкоджень об’єктів 
енергетичної інфраструктури, за оцінками компанії Pro-Consulting, було втрачено 
близько 30 % загальних генерувальних потужностей. Найбільш суттєвих втрат 
зазнали Запорізька, Бурштинська та Зміївська теплоелектростанції, а також 
близько 80 % потужностей гідроелектростанцій. Значного негативного впливу 
війна завдала й сектору відновлюваної енергетики, насамперед вітровим і 
сонячним електростанціям, оскільки переважна їх частина зосереджена в 
південних та східних регіонах країни, що зазнали активних бойових дій. 
 9 
Упродовж 2022–2024 років спостерігалося різке скорочення обсягів 
електроспоживання, що було зумовлено низкою факторів, зокрема виїздом за 
кордон близько 10 млн споживачів унаслідок воєнної агресії та їх подальшим 
неповерненням, зниженням рівня ділової активності, призупиненням будівельних 
робіт, а також запровадженням графіків обмеження електропостачання з метою 
зменшення навантаження на мережі в умовах систематичних атак на 
енергосистему з боку російської федерації. 
На рисунку 1.2 наведено дані щодо середніх погодинних фактичних обсягів 
продажу електроенергії побутовим споживачам МВт/год за березень 2025 р. 
 
 
Рисунок 1.2 - Середні погодинні фактичні обсяги продажу електроенергії 
побутовим споживачам МВт/год, березень 2025 р. 
 
З метою підтримки стабільної роботи енергетичного сектору Агентством 
США з міжнародного розвитку (USAID) у квітні 2022 року було створено Фонд 
підтримки енергетики України. Загалом з початку повномасштабного вторгнення 
в межах Проєкту енергетичної безпеки USAID надало НЕК «Укренерго» 
допомогу на суму 126 млн дол. США, що включало постачання спеціалізованого 
обладнання та облаштування захисних споруд на ключових об’єктах компанії. 
 10 
Водночас у лютому 2025 року USAID оголосило про припинення дії грантової 
угоди обсягом 75 млн дол. США з Фондом підтримки енергетики України, що 
стало наслідком загального тимчасового призупинення зовнішньої допомоги 
США, запровадженого адміністрацією президента Дональда Трампа у січні 2025 
року строком на 90 днів. 
Починаючи з 2023 року в Україні спостерігається активізація процесів 
переходу підприємств та державних установ до децентралізованих джерел 
виробництва електроенергії. У межах цього процесу здійснюється закупівля 
малопотужних газових установок, які поступово витісняють малоефективні та 
економічно затратні дизельні генератори. Відповідно до інформації Міністерства 
енергетики України, станом на кінець 2024 року сумарна приєднана потужність 
газової генерації досягла 967 МВт. 
Крім того, з метою формування маневрових резервів і підвищення гнучкості 
енергетичної системи компанії ДТЕК спільно з Fluence Energy B.V. реалізують 
проєкт зі створення шести промислових систем накопичення енергії загальною 
потужністю 200 МВт. Впровадження зазначених об’єктів дозволить акумулювати 
надлишкові обсяги електроенергії та забезпечити більш стабільне й адаптивне 
функціонування енергосистеми. 
 
1.2 Загальна характеристика основних джерел забруднення атмосферного 
повітря 
 
Атмосферне повітря є невід’ємною складовою навколишнього природного 
середовища та відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього 
природного середовища» належить до об’єктів, що перебувають під державною 
правовою охороною [1]. Упродовж останніх років простежується стійке зростання 
рівня його забруднення внаслідок викидів промислових підприємств і 
транспортних засобів, що суттєво обмежує здатність атмосфери до 
самовідновлення та природного саморегулювання. Як результат, відбувається 
 11 
недостатня або майже відсутня нейтралізація шкідливих речовин, які 
потрапляють у повітря, що, своєю чергою, спричиняє незворотні зміни в стані 
довкілля. У зв’язку з цим особливої значущості набувають систематичний 
моніторинг та облік надходження забруднювальних речовин у навколишнє 
природне середовище. 
У 1992 році в Україні було ухвалено Закон України «Про охорону 
атмосферного повітря», ключовою метою якого є збереження та відновлення 
природних характеристик атмосферного повітря, гарантування екологічної 
безпеки, запобігання шкідливому впливу забрудненого повітря на здоров’я 
населення, а також формування безпечних і сприятливих умов для 
життєдіяльності людини [2]. 
Подальший розвиток нормативно-правового регулювання у цій сфері 
відбувся у 2019 році, коли Кабінетом Міністрів України була затверджена 
постанова № 827 «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі 
охорони атмосферного повітря» [3]. Зазначений документ визначає організаційні 
та процедурні засади функціонування системи державного моніторингу якості 
атмосферного повітря, а також передбачає не лише проведення спостережень, але 
й обов’язкове інформування населення про рівень його забруднення та загальний 
стан. 
У травні 2019 року Міністерством енергетики та захисту довкілля України 
було розроблено «Концепцію реалізації державної політики у сфері промислового 
забруднення», яку затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 
22 травня 2019 року № 402-р. Зазначений документ передбачає поетапне 
впровадження положень Директиви 2010/75/ЄС Європейського Союзу, що 
регулює питання запобігання та контролю промислового забруднення. 
Механізми залучення громадськості до процесів ухвалення управлінських 
рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища визначені 
Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» [4] та Законом України «Про 
 12 
стратегічну екологічну оцінку» [5], які забезпечують відкритість, прозорість та 
участь заінтересованих сторін у формуванні екологічної політики. 
Забруднюючі домішки, що потрапляють в атмосферне повітря, можуть мати 
як антропогенне, так і природне походження. До природних джерел надходження 
забруднюючих речовин належать туман, дим, пил, різноманітні сполуки 
тваринного, рослинного та мікробіологічного походження, вулканічні гази, а 
також газоподібні продукти, що утворюються під час лісових і степових пожеж. 
Атмосферний пил за генезисом поділяється на космічний, вулканічний і 
біогенний. 
Забруднюючі частинки природного походження прийнято класифікувати на 
дві основні групи: короткочасні стихійні, що виникають унаслідок природних 
катастроф, зокрема лісових і степових пожеж або вивержень вулканів, та 
рівномірно розподілені, формування яких зумовлене постійним надходженням 
космічного пилу. Забруднення атмосферного повітря, спричинене природними 
чинниками, характеризується відносною стабільністю в часі та розглядається як 
фонове. 
До найпоширеніших токсичних забруднювачів атмосферного повітря 
належать оксид карбону (ІІ) — CO, оксид сульфуру (IV) — SO₂, оксид нітрогену 
(IV) — NO₂, вуглеводні (зокрема C₂H₄), а також пилові частинки. 
Основні джерела забруднення атмосферного повітря та їх щорічні викиди 
наведено в таблиці 1.1.  
Накопичення та перенесення значних обсягів забруднюючих речовин у 
атмосферному повітрі спричиняє формування токсичних утворень, зокрема 
кислотних сполук і смогу, що, у свою чергу, призводить до деградації озонового 
шару та посилення парникового ефекту [6]. 
Суттєву частку забруднення атмосферного повітря, яка може сягати до 60 
%, формують пересувні джерела, насамперед автомобільний транспорт. Саме 
автотранспорт виступає одним із основних чинників погіршення якості повітря у 
міських умовах [7]. 
 13 
Таблиця 1.1 – Основні джерела забруднення атмосферного повітря 
 
Домішки Основні джерела Середньорічна 
Природні Антропогенні концентрація в 
повітрі, мг/м3 
1 2 3 4 
Тверді частки Вулканічні Спалювання палива У містах до 0,04-
(сажа, пил тощо) виверження, в промислових і 0,4 
пилові бурі, побутових 
лісові пожежі установах 
SO2 Вулканічні Промисловість, У містах - до 1,0 
виверження, автотранспорт 
окислення сірки 
та сульфатів, 
розсіяних у морях 
NO2 Лісові пожежі Промисловість, У районах із 
автотранспорт, розвиненою 
теплоелектростанції промисловістю - 
до 0,2 
СО Лісові пожежі, Автотранспорт, У містах - від 1 до 
окислення промислове 50 
терпенів, енергоустаткування, 
океанічні сполуки чорна металургія 
Леткі вуглеводні Лісові пожежі, Автотранспорт, У районах з 
природний метан випаровування розвиненою 
нафтопродуктів промисловістю - 
до 3,0 
 
 
 14 
Продовження таблиці 1.1 
1 2 3 4 
Поліциклічні - Автотранспорт, У районах з 
ароматичні хімічні заводи, розвиненою 
вуглеводні нафтопереробні промисловістю - 
заводи 0,01 
 
Забруднення атмосферного повітря набуває комплексного характеру, 
перетворюючись не лише на екологічну, а й на соціально-економічну проблему 
для великих міст і промислових агломерацій як в Україні, так і в інших 
економічно розвинених країнах. Встановлено, що рівень забруднення повітря в 
промислових центрах у 15 разів перевищує відповідні показники для сільських 
територій та у 150 разів — для районів над акваторією Світового океану. У межах 
промислових міст протягом доби формується понад 1 т пилових частинок на 1 км² 
площі, тоді як річні обсяги випадання пилу та сажі перевищують 1 кг на 1 м² 
території. 
До сучасних джерел надходження забруднюючих речовин в атмосферне 
повітря належить техногенне забруднення, формування якого зумовлене 
інтенсивним розвитком енергетичного комплексу, промислового виробництва та 
автомобільного транспорту, особливо у великих промислових центрах. 
Забруднення атмосферного повітря трактується як потрапляння до 
атмосфери твердих і рідких аерозольних частинок, а також газоподібних сполук, 
концентрації яких перевищують природний фоновий рівень, що спричиняє 
негативні наслідки для навколишнього природного середовища. Таким чином, під 
атмосферним забрудненням розуміють будь-які небажані зміни стану атмосфери 
антропогенного походження, які прямо або опосередковано впливають на 
перерозподіл радіаційного балансу, зміну фізико-хімічних властивостей 
повітряного середовища, енергетичні процеси та умови існування живих 
організмів. Масштаби і глибина таких змін визначаються як інтенсивністю та 
 15 
характером антропогенного впливу, так і здатністю атмосфери до саморегуляції 
та стійкості до навантаження. 
До основних чинників, що сприяють зниженню вмісту кисню в 
атмосферному повітрі, належать: 
- скорочення площ зелених насаджень і лісових екосистем; 
- забруднення водних об’єктів, яке призводить до зменшення чисельності 
фотосинтезуючого фітопланктону Світового океану; 
- інтенсивне використання кисню транспортними засобами, оскільки 
легковий автомобіль під час пробігу близько 1000 км споживає обсяг 
кисню, еквівалентний річній потребі однієї людини; 
- споживання кисню всіма живими організмами, зокрема людиною, 
середня добова потреба якої становить близько 500 л; 
- використання кисню промисловими підприємствами в процесі 
спалювання викопних видів палива. 
До найбільш розповсюджених і водночас небезпечних забруднювальних 
речовин, що потрапляють в атмосферне повітря, належать такі групи: 
1. завислі тверді частинки та мікроскопічні рідкі аерозолі, які 
перебувають у повітрі у зваженому стані та сприяють формуванню смогу й 
туманів; 
2. леткі органічні сполуки, зокрема органічні розчинники, 
нафтопродукти та різні органічні суміші, що надходять в атмосферу переважно у 
вигляді парів; 
3. оксид карбону (ІІ) (CO), або чадний газ, який характеризується 
високою токсичністю; 
4. газоподібні сполуки, до яких належать оксиди сульфуру (IV) (SO₂), 
оксиди нітрогену (IV) (NO₂), а також сірководень (H₂S), що чинять шкідливий 
вплив на живі організми; 
5. важкі метали, зокрема плюмбум (Pb), мідь (Cu), ртуть (Hg), цинк (Zn), 
кадмій (Cd), нікель (Ni), хром (Cr) та інші; 
 16 
6. фотохімічні окисники, серед яких особливу небезпеку становить 
приземний озон (O₃), що відзначається високою токсичністю; 
7. неорганічні кислоти, зокрема нітратна (HNO₃) та сульфатна (H₂SO₄), 
які перебувають в атмосфері у вигляді дрібнодисперсних крапель і є основною 
причиною припадання кислотних опадів. 
До провідних чинників антропогенного забруднення атмосферного повітря 
належать викиди транспорту, об’єктів теплоенергетики, підприємств нафто- й 
газопереробної галузі, а також наслідки випробувань ядерної зброї та інших 
техногенних процесів. 
Забруднення атмосфери відбувається внаслідок надходження до 
повітряного середовища газоподібних, твердих та рідких забруднювальних 
компонентів. Джерела забруднення атмосферного повітря поділяють на природні 
та антропогенні. За звичайних умов природні джерела не спричиняють суттєвого 
погіршення якості атмосферного повітря, однак у разі їх інтенсивного прояву на 
окремих територіях можуть формуватися значні осередки забруднення. До таких 
явищ належать лісові й степові пожежі, а також викиди газів і попелу під час 
вулканічної діяльності. Загалом природні забруднювальні процеси, як правило, не 
становлять серйозної загрози для здоров’я населення, оскільки мають 
періодичний характер і компенсуються природними механізмами колообігу 
речовин. 
Водночас антропогенне забруднення атмосфери, зумовлене господарською 
діяльністю людини, спричиняє суттєві зміни хімічного складу та фізико-хімічних 
властивостей атмосферного повітря.  
Штучні джерела забруднення класифікують за структурними ознаками та 
характером їх впливу на атмосферне середовище. Зокрема, виокремлюють хімічні 
джерела, до яких належать газоподібні та пилоподібні сполуки, здатні вступати в 
хімічні реакції, а також техногенні джерела, представлені викидами пилу 
цементного виробництва, сажею та димом, що утворюються під час процесів 
згоряння вуглецевмісного палива. 
 17 
Крім того, забруднювальні речовини поділяють залежно від їх агрегатного 
стану на рідкі, тверді та газоподібні. При цьому саме газоподібні компоненти 
становлять переважну частку забруднювачів атмосфери — близько 90 % від їх 
загальної маси. 
Рівень забруднення атмосферного повітря характеризується значною 
просторовою нерівномірністю та суттєво відрізняється між регіонами України, що 
найбільш виражено в промислово розвинених територіях. У глобальному 
масштабі щороку здійснюється переробка понад 2 млрд т рудних і нерудних 
корисних копалин, а також спалюється близько 10 млрд т органічного палива. У 
результаті цих процесів до атмосфери щорічно потрапляє понад 120 млн т 
зольних частинок, утворених під час згоряння вугілля, а загальний обсяг пилових 
викидів разом з іншими видами твердих домішок сягає близько 300 млн т. 
За орієнтовними оцінками, протягом останнього століття до атмосферного 
повітря надійшли значні обсяги токсичних речовин, зокрема близько 1 млн т 
нікелю (Ni), приблизно 900 тис. т оксиду карбону (ІІ) (CO), близько 1,5 млн т 
арсену (As), а також орієнтовно 600 тис. т цинку (Zn) та міді (Cu). 
Хімічна промисловість є одним із найбільш небезпечних для довкілля 
секторів господарської діяльності, оскільки до її викидів належать оксиди 
нітрогену (NOₓ), сірковмісні сполуки, хлор та інші речовини, що 
характеризуються підвищеною токсичністю. Значна частина забруднювачів, 
присутніх у викидах хімічних підприємств, здатна вступати у складні хімічні 
взаємодії, внаслідок чого утворюються високотоксичні вторинні сполуки. Такі 
процеси є передумовою формування фотохімічного смогу, особливо за умов 
поєднання з підвищеною вологістю повітря та туманами. 
Вагомим джерелом забруднення атмосферного повітря також виступають 
підприємства чорної металургії, діяльність яких супроводжується викидами 
важких металів, зокрема плюмбуму (Pb), міді (Cu), нікелю (Ni), цинку (Zn), 
кадмію (Cd), хрому (Cr), ртуті (Hg), а також сажі, пилу та кіптяви. Унаслідок 
 18 
цього зазначені забруднювальні компоненти стають практично постійними 
складовими атмосферного повітря великих промислових центрів. 
Суттєвий внесок у забруднення атмосфери здійснює автотранспорт, викиди 
якого містять важкі метали, зокрема свинець (Pb), що зумовлює актуальність 
проблеми забруднення повітря важкими металами. Більшість компонентів 
вихлопних газів негативно впливає на організм людини, при цьому оксиди 
нітрогену беруть активну участь у фотохімічних реакціях, що призводять до 
утворення смогу. До найбільш токсичних складових автомобільних викидів 
належать оксид карбону (CO), оксиди нітрогену (NOₓ) та вуглеводні. Окрім того, 
наявність сульфуру в окремих видах палива зумовлює утворення діоксиду 
сульфуру (SO₂) у складі вихлопних газів. 
За оцінками, від 25 до 75 % свинцю потрапляє в атмосферне повітря 
безпосередньо під час експлуатації автотранспорту, після чого він може 
осаджуватися на ґрунті, надходити у поверхневі води та накопичуватися в ґрунтах 
і рослинності вздовж автомобільних шляхів, а в межах міст — на вулицях з 
інтенсивним рухом. Відповідно до даних досліджень, проведених у США та 
Великій Британії, до 90 % свинцю, що міститься в атмосферному повітрі, 
надходить саме з вихлопними газами автомобілів, що зумовлює підвищені 
концентрації його сполук у повітрі великих міст. У зв’язку з цим у багатьох 
країнах світу на сьогодні запроваджено заборону на використання етилованого 
бензину. 
Таким чином, забруднення атмосферного повітря відбувається внаслідок 
викидів забруднювальних речовин із різноманітних джерел, при цьому шкідливі 
компоненти переносяться повітряними потоками від місць їх утворення до зон 
негативного впливу. В атмосферному середовищі можливі також трансформації 
забруднювальних речовин у результаті їх хімічної взаємодії, наслідком чого є 
формування вторинних, більш небезпечних сполук. До основних глобальних 
екологічних наслідків забруднення атмосфери належать кислотні опади, 
деградація озонового шару, утворення смогу та посилення парникового ефекту. 
 19 
До провідних джерел забруднення атмосферного повітря в Україні належать 
підприємства металургійної, вугільної, машинобудівної та хімічної 
промисловості, об’єкти енергетики, комунально-побутового господарства, 
сільськогосподарського виробництва, а також транспорт [8]. 
Слід зазначити, що на сучасному етапі транспорт є одним із найпотужніших 
джерел забруднення атмосферного повітря. Автотранспорт, який використовує 
різні види нафтопродуктів як паливо, забезпечує надходження до атмосфери до 95 
% свинцю (Pb), близько 47 % оксиду карбону (CO) та приблизно 31 % 
вуглеводнів. Загальний обсяг викидів забруднювальних речовин, зумовлений 
функціонуванням автотранспорту, перевищує 50 % від їх сумарної кількості. Така 
ситуація є характерною для 24 великих міст України, зокрема Києва, Харкова, 
Одеси, Севастополя та інших. 
Серед галузей промисловості найбільший внесок у формування забруднення 
атмосферного повітря здійснює енергетичний сектор, частка якого сягає до 32 %, 
металургійна промисловість — близько 27 %, а вугільна галузь — приблизно 23 
%. Сукупні обсяги викидів підприємств зазначених галузей перевищують 80 % 
загальнодержавного обсягу викидів забруднювальних речовин. 
Для більшості великих промислових міст України характерним є 
перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) таких забруднювачів 
атмосферного повітря, як оксид карбону (CO), діоксид сульфуру (SO₂) та діоксид 
нітрогену (NO₂). Найбільшого негативного впливу зазнають міста Кривий Ріг, 
Маріуполь, Донецьк, Запоріжжя, Дніпро та Луганськ [8]. 
 
1.3 Аналіз екологічного стану атмосферного повітря України 
 
Основними джерелами забруднення атмосферного повітря в Україні є 
підприємства енергетичної галузі, частка яких становить близько 30 %, чорної 
металургії — 33 %, вугільної промисловості — 10 %, хімічної та нафтохімічної 
галузей — 7 %, а також автотранспорт, внесок якого оцінюється на рівні 17 % [8]. 
 20 
Щорічно на території України в атмосферне повітря надходить понад 17 
млн т забруднювальних речовин, що в середньому відповідає приблизно 300 кг у 
розрахунку на одну особу. При цьому понад третину загального обсягу викидів 
формує автотранспорт, обсяги викидів якого сягають близько 6,5 млн т на рік. У 
ряді міст, зокрема в Ужгороді та Євпаторії, частка автомобільних викидів 
становить до 91 % від сумарного обсягу забруднення атмосферного повітря. 
Для оцінки рівня забруднення атмосферного повітря встановлено два 
основні нормативи: 
- середньодобову гранично допустиму концентрацію (ГДК); 
- максимально разову гранично допустиму концентрацію. 
Максимально разова гранично допустима концентрація визначається як така 
концентрація забруднювальної речовини, яка не спричиняє рефлекторних реакцій 
організму людини за короткочасного впливу (до 20 хвилин), зокрема змін 
біоелектричної активності головного мозку, зниження світлової чутливості 
органів зору або появи відчуття запаху. 
Середньодобова гранично допустима концентрація встановлюється з метою 
запобігання резорбтивній дії забруднювальних речовин, що може проявлятися у 
канцерогенному, загальнотоксичному, мутагенному та інших видах негативного 
впливу на організм людини [9]. 
Під забруднювальною речовиною розуміють хімічну або біологічну 
сполуку, яка присутня в атмосферному повітрі або надходить до нього внаслідок 
природних чи антропогенних процесів та здатна прямо або опосередковано 
негативно впливати на стан довкілля і здоров’я населення [9]. 
У 2024 році оцінювання рівня забруднення атмосферного повітря в містах 
України здійснювалося на основі результатів спостережень у 35 містах на 120 
стаціонарних постах державної мережі моніторингу гідрометеорологічних 
організацій. Водночас слід зауважити, що внаслідок воєнних дій на території 
країни кількість пунктів спостереження та охоплених моніторингом міст суттєво 
зменшилася. Зокрема, з січня 2024 року не проводилися спостереження за станом 
 21 
атмосферного повітря у містах Лисичанськ, Рубіжне, Маріуполь та 
Сєверодонецьк. Крім того, з липня 2024 року було припинено моніторинг якості 
повітря у місті Краматорськ на чотирьох постах та у місті Слов’янськ на двох 
постах [10]. 
У процесі спостережень в атмосферному повітрі визначали вміст 22 
забруднювальних речовин, серед яких вісім належали до групи важких металів. 
Аналіз отриманих результатів свідчить, що середньорічні концентрації 
формальдегіду в містах, де здійснювався моніторинг, перевищували гранично 
допустимий рівень і становили в середньому 2,1 ГДК. Середня концентрація 
діоксиду нітрогену (NO₂) досягала 1,5 ГДК, а фенолу — близько 1,0 ГДК. 
Перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій 
діоксиду нітрогену (NO₂) було зафіксовано у 22 містах, формальдегіду — у 20 
містах, завислих речовин — у 10 містах, фенолу — у 7 містах. Підвищені 
концентрації фтороводню (HF) спостерігалися у 3 містах, аміаку (NH₃) — у 2 
містах, тоді як перевищення нормативів за діоксидом сульфуру (SO₂), оксидом 
нітрогену (NO) та оксидом карбону (CO) виявлено в одному місті. 
У 2024 році серед міст України не зафіксовано населених пунктів із дуже 
високим рівнем забруднення атмосферного повітря за індексом забруднення 
атмосфери (ІЗА). Водночас у 14 містах країни було відзначено високий рівень 
забруднення, зокрема в Кам’янському, Дніпрі, Краматорську, Кривому Розі, 
Львові, Луцьку, Одесі, Запоріжжі, Вінниці, Херсоні, Слов’янську, Черкасах, 
Сумах та Києві (рисунок 1.3). 
Порівняльний аналіз показників ІЗА свідчить про помітне зниження рівня 
забруднення атмосферного повітря у 2024 році в місті Миколаїв, де спостерігався 
перехід від високого рівня ІЗА до підвищеного. Аналогічна тенденція зафіксована 
в місті Одеса, однак показник ІЗА залишився в межах категорії високого рівня. 
Крім того, у місті Рівне відбулося зниження індексу забруднення атмосфери з 
підвищеного до низького рівня. 
 
 22 
 
Рисунок 1.3 - Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в найбільш 
забруднених містах України за 2024 рік 
 
У 2024 році, згідно з даними моніторингу стану атмосферного повітря, до 
переліку пріоритетних міст були включені Суми та Черкаси, де індекс 
забруднення атмосфери (ІЗА) досяг високого рівня. У Кривому Розі та 
Кам’янському спостерігалося значне зростання забруднення повітря, а в 
Кропивницькому показник ІЗА піднявся з низького до підвищеного рівня. В 
інших містах України суттєвих змін у рівні забруднення атмосфери не 
відзначено. 
У таблиці 1.2 представлені найвищі середньорічні та максимальні 
концентрації забруднювальних речовин у атмосферному повітрі українських міст. 
 
 
 23 
Таблиця 1.2 - Перелік забруднюючих речовин, вміст яких в атмосферному 
повітрі міст зумовив найбільше забруднення за середньорічними і максимальними 
концентраціями (у кратності відповідних ГДК) в 2024 році  
 
Речовина За середньорічним вмістом За максимально разовим вмістом 
Місто Перевищення Місто Перевищення 
1 2 3 4 5 
Завислі речовини Кривий Ріг 2,2 Кривий Ріг 4,8 
 Суми 2,2 Краматорськ 4,0 
Дніпро 1,8 Дніпро 2,4 
Кам’янське 1,7 Полтава 2,2 
Олександрія 1,7 Кременчук 2,1 
  Вінниця 2,0 
Оксид нітрогену Херсон 4,3 Слов’янськ 4,2 
(ІV) Кам’янське 2,9 Київ 3,8 
 Київ 2,8 Краматорськ 3,8 
Житомир 2,5 Кам’янське 3,8 
Біла Церква 2,5 Вінниця 2,5 
Українка 2,2 Херсон 2,4 
Чернігів 2,1 Українка 2,1 
Суми 2,1 Дніпро 2,0 
Краматорськ 2,0   
Бровари 2,0 
Оксид нітрогену Херсон 1,7   
(І) 
Оксид сульфуру  Київ 1,4   
(ІV) Суми 1,0 
Оксид карбону Кам’янське 1,1 Краматорськ 4,8 
(ІІ) Тернопіль 1,0 Слов’янськ 4,8 
   Київ 2,7 
 Полтава 2,6 
Рівне 2,2 
Черкаси 2,2 
Сірководень Кам’янське 0,004 мг/м3 Дніпро 4,9 
 Запоріжжя 3 Кам’янське 2,9 
Дніпро 0,003 мг/м  Рівне 2,0 
 0,002 мг/м3 Київ 1,1 
Фенол Луцьк 2,1 Херсон 5,2 
 Запоріжжя 2,0 Краматорськ 4,5 
Кам’янське 1,8 Слов’янськ 4,2 
Краматорськ 1,4 Рівне 3,0 
Слов’янськ 1,3 Кам’янське 3,0 
 Кременчук 2,2 
Сажа Олександрія 1,0 Кропивницький 1,3 
 Одеса 1,0 Одеса 1,0 
  Олександрія 1,0 
 24 
Продовження таблиці 1.2 
1 2 3 4 5 
Фтористий Краматорськ 2,2 Краматорськ 2,5 
водень Слов’янськ 1,7 Слов’янськ 2,4 
 Віннниця 1,3 Рівне 1,6 
  Вінниця 1,2 
Хлористий Перевищень ГДКс.д. не зафіксовано Чернівці 2,4 
водень  Хмельницький 1,4 
 Рівне 1,3 
Аміак Кам’янське 1,2 Черкаси 1,4 
 Черкаси 1,2  
Дніпро 1,0 
Формальдегід Кривий Ріг 4,5 Херсон 2,6 
 Дніпро 4,5 Краматорськ 2,4 
Кам’янське 4,0 Кривий Ріг 2,2 
Львів 3,5 Кременчук 2,1 
Черкаси 3,1 Луцьк 1,9 
Миколаїв 3,0 Кам’янське 1,9 
Краматорськ 3,0 Слов’янськ 1,8 
Вінниця 2,9   
Одеса 2,8 
  
 
В таблиці 1.3 представлено значення ІЗА атмосферного повітря для міст 
України, де проводяться моніторингові спостереження за його якістю на постах 
спостережень. 
 
Таблиця 1.3 - Індекс забруднення атмосферного повітря для міст України за 
2024 рік 
 
№ Місто ІЗА № Місто ІЗА № Місто ІЗА 
з/п з/п з/п 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
1 Кам’янське 13,9 13 Суми 7,6 25 Українка 3,8 
2 Дніпро 12,2 14 Київ 7,5 26 Олександрія 3,8 
3 Краматорськ 11,3 15 Ужгород 6,7 27 Івано-Франківськ 3,4 
4 Кривий Ріг 11,2 16 Миколаїв 6,2 28 Бровари 3,3 
5 Львів 8,9 17 Кременчук 5,6 29 Світловодськ 3,3 
6 Луцьк 8,6 18 Кропивницький 5,3 30 Харків 3,2 
7 Одеса 8,6 19 Полтава 5,3 31 Обухів 3,2 
 25 
Продовження таблиці 1.3 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 
8 Запоріжжя 8,4 20 Житомир 4,6 32 Ізмаїл 3,0 
9 Вінниця 8,4 21 Рівне 4,6 33 Хмельницький 2,9 
10 Херсон 7,9 22 Тернопіль 4,2 34 Чернівці 1,9 
11 Слов’янськ 7,8 23 Біла Церква 4,0 35 Горишні Плавні 1,8 
12 Черкаси 7,7 24 Чернігів 3,8 36   
Примітка. При значенні ІЗА менше 5,0 - рівень забруднення атмосферного 
повітря є низьким; при значенні ІЗА від 7,0 до 14,0 - рівень забруднення 
атмосферного повітря є високим; при значенні ІЗА від 5,0 до7,0 - рівень 
забруднення атмосферного повітря є підвищеним; при значенні ІЗА від 14,0 та 
вище - рівень забруднення атмосферного повітря є дуже високим.  
Аналіз даних таблиці 1.3 дозволяє зробити висновок, що найвищі показники 
ІЗА у 2024 році спостерігалися у містах Кам’янське, Дніпро, Краматорськ, Кривий 
Ріг та Львів, тоді як найнижчі значення – у Горишніх Плавнях, Чернівцях, 
Хмельницькому, Ізмаїлі та Обухові. Таким чином, загальний рівень забруднення 
атмосферного повітря в Україні за ІЗА у 2024 році становив 6,8, що відповідає 
підвищеному рівню. У порівнянні з 2023 роком (ІЗА – 6,6) спостерігається 
незначне зростання індексу. 
Система заходів, спрямованих на запобігання забрудненню атмосферного 
повітря, передбачає: зменшення валових викидів шкідливих речовин; організацію 
санітарно-захисних зон навколо промислових об’єктів; удосконалення 
технологічних процесів на підприємствах; використання екологічно безпечних 
джерел виробництва електроенергії; а також переведення транспортних засобів на 
види палива, що є безпечними для довкілля [11]. 
 
 
 
 
 26 
2 АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ГАЛУЗІ НА НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ 
СЕРЕДОВИЩЕ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ 
 
2.1 Характеристика обсягів виробництва та використання електроенергії 
Черкаської області 
 
До основних джерел забруднення атмосферного повітря Черкаської області 
відносяться підприємства теплоенергетики. Енергетична галузь – одна із 
домінуючих галузей забруднення повітряного басейну регіону викидами 
забруднюючих речовин, що надходять до атмосфери в результаті функціонування 
паливовикористовуючого обладнання.  
Перелік обʼєктів, що виробляють електроенергію на території Черкаської 
області, включає Канівську гідроелектростанцію (ГЕС), Черкаську ТЕЦ ПрАТ 
«Черкаське хімволокно», малі гідроелектростанції та сонячні електростанції 
(СЕС), когенераційну установку КП «Черкаситеплокомуненерго», когенераційну 
установку на щепі ТОВ «Смілаенергопромтранс», когенераційну установку 
ПОСП «Уманський тепличний комбінат», когенераційну установку ТОВ 
«КОРСУНЬ ЕКО ЕНЕРГО» та когенераційну установку ТОВ «ЛНК», що 
виробляє 2,9 млн кВт год. Згідно інформації, що наведена в Регіональній доповіді 
про стан навколишнього природного середовища в Черкаській області, у 2024 
році обсяг виробництва електроенергії становив 2 243,1 млн кВт год, що в 
порівнянні з 2023 роком збільшилось на 10,4% (2030,9 млн кВт год вироблено в 
2023 р.) [12]. Аналіз обсягів виробництва електроенергії в розрізі енергетичних 
об’єктів області є наступним:  
- 1 102,2 млн кВт год – Канівська ГЕС; 
- 814,6 млн кВт год – ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське 
хімволокно»; 
- 6,2 млн кВт год – мала гідроенергетика (ГЕС); 
- 183,8 млн кВт год - сонячні електростанції (СЕС); 
 27 
- 0,8 млн кВт год – вітрові електростанції (ВЕС); 
- 37,4 млн кВт год – газові когенераційні установки області; 
- 39,1 млн кВт год – когенераційна установка ТОВ 
«Смілаенергопромтранс», що працює на щепі; 
- 1,1 млн кВт год – газопоршнева установка ТОВ «ЛНК», що працює на 
біогазі; 
- 57,9 млн кВт год – когенераційна установка ТОВ «КОРСУНЬ ЕКО 
ЕНЕРГО», що працює на біогазі. 
Зростання обсягів виробництва електроенергії на 10,4% у порівнянні з 2023 
роком обумовлено збільшенням її виробництва саме ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ 
«Черкаське хімволокно» та філією «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», що 
пов’язано із дефіцитом виробничих потужностей електроенергії через військову 
агресію росії на території нашої країни. Також відбулось збільшення частки 
сонячних електростанцій та когенераційних установок на території області, що 
виробляють електроенергію.  
Карту річного потенціалу вироблення електроенергії сонячними 
електростанціями (СЕС) на території нашої країни, що розроблена науковцями 
Інституту відновлюваної енергетики НАН України, зображено на рисунку 2.1. 
 
Рисунок 2.1 – Карта річного потенціалу вироблення електроенергії 
сонячними електростанціями, млн кВт∙год/рік  
 28 
Аналіз рисунку 2.1 показує, що лідируючими областями України по 
виробництву електричної енергії СЕС є Одеська, Дніпропетровська, Запорізька, 
Чернігівська, Харківська та Житомирська. Слід зазначити, що Черкаська область 
входить до четвертої групи областей країни по виробництву електричної енергії 
СЕС, що становить 3 млн 500 тис кВт∙год/рік, що вказує на перспективи щодо 
подальшого зростання цього потенціалу. Лише за 2024 рік в області введено в 
експлуатацію 12 СЕС, загальна потужність яких становить 9,34 МВт, 1 вітрову 
електростанцію (ВЕС), потужність якої складає 2,1 МВт, та 170 СЕС, що 
встановлені на дахах приватних домоволодінь, загальна потужність яких є 3,95 
МВт.  
Підсумовуючи аналіз енергетичних об’єктів Черкаської області, що 
використовують альтернативні джерела енергії, можна зробити висновок, що 
станом на 1 січня 2025 року в області функціонують: 
- малі ГЕС – 13 об’єктів, загальна потужність яких становить 7,76 МВт, що 
включають Корсунь-Шевченківську ГЕС, міні ГЕС, а саме Лисянську, 
Стеблівську, Юрпільську, Лоташівську, Кам’янобрідську, Гордашівську, 
Звенигородську, Дубівську, Кривоколінську, Великояблунівську та 
Острівецьку; 
- СЕС – 49 об’єктів, загальна потужність яких складає 136,7 МВт, що 
включають функціонування СЕС у наступних територіальних громадах: 
Білозірській, Кам’янській, Христинівській, Чигиринській, Бабанській, 
Золотоніській, Черкаській, Бобрицькій, Єрківській, Уманській, 
Гельмязівській, Канівській, Чорнобаївській, Паланській, Балаклеївській, 
Піщанській, Мліївській, Селищенській і Дмитрушківській; 
- сонячні дахові панелі – 1491 домогосподарство, загальна потужність 
яких становить 36,4 МВт; 
- вітрові електростанції (ВЕС) – 1 об’єкт, потужність якої складає 2,1 МВт, 
що розташований в урочищі «Вітрове» с. Литвинець Бобрицької 
територіальної громади. 
 29 
Аналіз обсягів спожитої електроенергії в області показав, що за 2024 рік 
3 086,6 млн кВт год електроенергії спожито, що є на 3,9% меншим у порівнянні з 
2023 роком, зокрема 1046,7 млн кВт год – спожито промисловістю, 995,9 млн кВт 
год – населенням, 484,7 млн кВт год – непромисловими підприємствами, 192,4 
млн кВт год – виробничими сільськогосподарськими споживачами. Зменшення 
обсягів споживання електроенергії на 3,9% обумовлено збільшенням у 2024 році 
введення графіків обмеження споживання електроенергії згідно команди ПрАТ 
«НЕК «Укренерго». 
В Черкаській області згідно даних Департаменту будівнцтва ЧОДА активно 
реалізуються заходи щодо підвищення енергоефективності, що включають 
переведення газових котелень на місцеві альтернативні види палива, утеплення 
фасадів, заміну вікон та дверей, що реалізовано в рамках Програми економічного 
та соціального розвитку області (рішення Черкаської обласної ради за №22-5/VІІ 
від 22 грудня 2023 року). Лише упродовж 2024 року в області реалізовано 196 
енергоефективних заходів на суму понад 78 млн грн, зокрема й встановлення 13 
котлів, що працюють на альтернативних видах палива [12]. 
Згідно аналізу обʼєктів, що виробляють електроенергію на території 
України, встановлено, що фундаментальною ланкою енергозабезпечення країни є 
теплові електростанції (ТЕЦ), на частку яких припадає виробництво близько 60-
70% електроенергії [13, 14]. Це стосується також і Черкаської області, де одним із 
основних постачальників електроенергії є ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське 
хімволокно», якою вироблено в 2024 році 814,6 млн кВт год [12]. 
 
2.2 Аналіз впливу підприємств енергетичної галузі області на стан 
атмосферного повітря 
 
На теплових електростанціях виробляється більше 70% електроенергії. Слід 
відзначити, що ТЕЦ функціонують за рахунок спалювання викопного органічного 
палива, причому за останні роки відзначається тенденція до збільшення обсягів 
 30 
використання вугілля, що характеризується низькою якістю. Це призводить до 
значних викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря, що 
обумовлено не лише низькою якістю вугілля, а також неефективною роботою 
електрофільтрів на ТЕЦ [15, 16]. 
Зростання частки вугільних ТЕЦ у системі енергозабезпечення України, що 
працюють на низькій якості викопного органічного палива з використанням 
застарілого газоочисного обладнання, обумовлює збільшення обсягів полютантів, 
які надходять у довкілля, дестабілізуючи його екологічний стан.  
До головних постачальників електроенергії Черкаської області відноситься 
ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» та Канівська ГЕС, якими 
вироблено 814,6 млн кВт год та 1 102,2 млн кВт·год відповідно за 2024 рік [12]. 
Саме тепловi електростанцiї, до яких відноситься також ВП «Черкаська 
ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно», що працюють на органічному паливі, є 
найбільш домінуючими забруднювачами атмосферного повітря серед 
енергетичних об’єктiв Черкаської області (рисунок 2.2). 
 
 
 
Рисунок 2.2 - ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно», м. Черкаси, 
проспект Хіміків, 76 
 31 
Викиди забруднюючих речовин до атмосферного повітря Черкаської 
області за видами економічної діяльності наведено в таблиці 2.1. 
 
Таблиця 2.1 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 
Черкаської області за видами економічної діяльності (2024 р.) 
 
 Обсяги викидів по регіону 
Види економічної діяльності 
тис. т у % до 
підсумку 
Усі види економічної діяльності 60,857 100 
 
у тому числі:   
Сільське, лісове та рибне господарство 10,3 21,6 
Добувна промисловість і розроблення кар'єрів 0,4 0,8 
Переробна промисловість 13,6 28,6 
Постачання електроенергії, газу, пари та 29,64 48,7 
кондиціювання повітря 
Будівництво 0,04 0,1 
Оптова та роздрібна торгівля, ремонт 0,3 0,6 
автотранспортних засобів і мотоциклів 
Транспорт, складське господарство, 1,2 2,5 
поштова та кур'єрська діяльність 
Державне управління й оборона; 0,1 0,2 
обов'язкове соціальне страхування 
Інші 3,96 8,4 
 
Аналіз таблиці 2.1 встановив, що обсяг викидів забруднюючих речовин до 
атмосферного повітря області від підприємств енергетичної галузі за 2024 рік 
 32 
складав 29,64 тис. т, що становить 48,7% від загального обсягу викидів від 
стаціонарних джерел Черкаської області та є домінуючим. 
Загальну динаміку викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря 
Черкаської області від стаціонарних джерел забруднення за 2000 – 2024 р.р. 
представлено в таблиці 2.2 та на рисунку 2.3.  
 
Рисунок 2.3 – Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря 
Черкаської області від стаціонарних джерел забруднення 
 
Згідно аналізу даних, що наведено на рисунку 2.3, можна зробити висновок 
про загальну тенденцію щодо скорочення обсягів викидів забруднюючих речовин 
в атмосферне повітря Черкаської області упродовж 2000 – 2022 р.р. Проте в 2023 
році спостерігаємо зростання викидів забруднюючих речовин у порівнянні з 2022 
роком на 14,8 тис т, що пояснюється збільшенням використання вугілля на 
Черкаській ТЕЦ, а вже в 2024 році – незначне зменшення обсягу викидів на 0,9 
 33 
тис т у порівнянні з 2023 роком, що пов’язане із скороченням випуску продукції 
основними промисловими підприємствами. 
 
Таблиця 2.2 - Динаміка викидів в атмосферне повітря Черкаської області, за 
2000 – 2024 р.р., тис. т 
 
Викиди в атмосферне повітря, тис. т. Щільність Обсяги Обсяг 
у тому числі викидів у викидів у викидів 
Роки розрахунку розрахунку на 
Всього стаціонарними пересувними 
на 1 кв.км, на 1 особу, одиницю 
джерелами джерелами 
т кг ВРП 
2000 93,1 28,8 64,3 4,5 64,5 -* 
2018 121,2 57,9 63,3 2,8 47,7 0,001 
2019 114,4 51,8 62,6 2,5 43,2 0,001 
2020 51,4 51,4 *** 2,5 43,4 0,00047 
2021 47,6 47,7 *** 2,3 40,7 0,0004 
2022 47,0 47,0 *** **** **** ** 
2023 61,8 61,8 *** **** **** * * 
2024 60 ,9 60 ,9 *** **** **** ** 
Примітка.  За даними Го ловного управління статистики у Черкаській області: 
* - ВРП (ва ловий регіон альний продукт) розраховується з 2004 року, 
** - на стадії обробки знаходяться дані за 2022-2024 роки щодо ВРП; 
*** - відсутні дані щодо викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел за 
2020 - 2024 роки; 
**** - відсутня інформація щодо щільності викидів у розрахунку на 1 км2 та 
обсягів викидів у розрахунку на 1 особу, кг за 2022-2024 рік.  
 
150 найменувань забруднюючих речовин, що надходять до атмосферного 
повітря міста Черкаси, підлягають обліку. 
ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» знаходиться у 
промисловій зоні в південно-східній частині м. Черкаси на території площею 68 
га. На Черкаській ТЕЦ розміщено 14 котельних агрегатів, серед яких 5 
 34 
водогрійних та 9 силових, які об’єднуються між собою в технологічні блоки. 
Дев’ять котельних агрегатів є розподіленими на двох чергах ТЕЦ: 4 котли на І 
черзі; 5 котлів на ІІ черзі. Кожен із них має димову трубу висотою 180 м. І черга 
підприємства введена в експлуатацію з метою забезпечення теплових і 
електричних навантажень хімічного ПП «Черкаське хімволокно», що базується на 
використанні традиційного обладнання, а саме турбін та 4 енергетичних газових 
котлів, модернізацію яких проведено на початку 21 сторіччя. Модернізацією 
передбачено можливість за необхідності працювати як на природному газі, так і 
на вугіллі й на мазуті. Введенням в експлуатацію ІІ черги передбачено не лише 
енерго- та теплозабезпечення міста Черкаси, а й збагачення сполуками германію 
леткої золи з метою їх подальшого вилучення із золи та переробкою в германій, 
який широко застосовується у техніці напівпровідників. Для спалювання твердого 
палива застосовують циклонні передтопкові котли БКЗ-220-100ГЦ. З метою 
очищення димових газів на Черкаській ТЕЦ функціонують 15 установок, що в 
основному включають мультициклони та труби Вентурі.  
ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» з 2006 року практично 
не використовує природний газ, натомість здійснила перехід на використання 
кам’яного вугілля, що значно обумовило зростання викидів забруднюючих 
речовин до атмосферного повітря [12].  
Найбільш домінуючими викидами забруднюючих речовин від діяльності 
ТЕЦ є пил, оксиди нітрогену (ІІ), (IV) – NОx та оксид сульфуру (IV) - SO2, 
концентрація яких у повітряному середовищі не відповідає нормативним 
вимогам.  
Дані по викидам забруднюючих речовин до атмосферного повітря 
Черкаської області від основних стаціонарних джерел забруднення, а саме 
промислових підприємств – забруднювачів атмосферного повітря, наведено в 
таблиці 2.3.  
 
 35 
Таблиця 2.3 - Основні забруднювачі атмосферного повітря Черкаської 
області за 2024 р.р. 
 
№ Підприємство Вид економічної Валовий Частка викидів від 
п/п - забруднювач діяльності викид, т загального обсягу 
2024 р. викидів по області, % 
1 ВП Постачання 
«Черкаська електроенергії, газу, пари 29636,635 48,7 
ТЕЦ» ПрАТ та кондиціювання повітря 
«Черкаське (виробництво   
хімволокно» електроенергії) 
2 Сільське, лісове та рибне 
ПрАТ 
господарство (розведення 6121,221 10,1 
«Миронівська 
свійської 
птахофабрика»   
птиці) 
3 Переробна промисловість 5531,58 9,1 
ПрАТ «Азот» (виробництвво добрив 
та азотних сполук)   
 
Аналіз даних, що наведені в таблиці 2.3, показує, що саме підприємство по 
виробництву та постачанню електроенергії (ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ 
«Черкаське хімволокно») характеризується домінуючими викидами 
забруднюючих речовин до атмосферного повітря, що становить 29,636 тис т з 
часткою викидів від загального обсягу - 48,7 %. 
До найбільш вагомих викидів забруднюючих речовин, а також парникових 
газів, що надходять до атмосферного повітря під час роботи ТЕЦ, що спалюють 
органічне паливо, відносяться оксиди сульфуру (IV) - SO2, оксиди нітрогену (ІІ), 
(IV) – NОx, оксид карбону (ІV) – СО2 та важкі метали, серед яких миш'як – As, 
кадмiй – Cd, хром – Cr, мiдь – Cu, ртуть – Hg, нiкель – Ni, свинець – Pb, селен – 
 36 
Se, цинк – Zn, а також ванадій – V у разі використання ТЕЦ мазуту. Викиди 
неметанових летких органiчних сполук, зокрема метану - CH4, оксидів нітрогену 
(I) - N2О, оксидів карбону (ІІ) – СО та аміаку - NH3, відносяться до менш вагомих 
викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря. 
Дані щодо основних підприємств – забруднювачів атмосферного повітря 
Черкаської області за 2024 рік, що включають їх валові викиди та частку викидів 
від загального обсягу викидів по області, наведено на рисунку 2.4. 
 
 
Рисунок 2.4 - Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від основних 
забруднювачів атмосферного повітря Черкаської області за 2024 р. 
 
Аналіз даних, що наведені на рисунку 2.4, показує, що найбільший вклад у 
забруднення атмосферного повітря Черкаської області вносить ВП «Черкаська 
ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно», частка вкладу якого від сумарного обсягу 
викидів становить 48,7%. 
В 2018 році ПАТ «Черкаське хімволокно» (Черкаська ТЕЦ) входило до 
списку «Топ-20 забруднювачів повітря» згідно даних на той час Міністерства 
енергетики та захисту довкілля України [17]. Також за результатами перевірок 
 37 
Державної екологічної інспекції України упродовж 2019 – 2022 р.р. Черкаська 
ТЕЦ входила до 100 промислових підприємств України, що є найбільш вагомими 
стаціонарними джерелами забруднення атмосферного повітря. 
Дані по викидам забруднюючих речовин від діяльності Черкаської ТЕЦ 
корелюють із високим показником комплексного індексу забруднення атмосфери 
(ІЗА) м. Черкаси. Зокрема, за 2024 рік індекс забруднення атмосферного повітря 
м. Черкаси відповідав значенню 7,72, що характеризується високим рівнем 
забруднення атмосферного повітря (при 5˂ ІЗА˂ 7 ). Порівняння ІЗА з 2023 роком 
(6,54) вказує на його зростання в 1,18 разів. 
Розрахунок ІЗА за 2024 рік по м. Черкаси включав 5 найбільш домінуючих 
домішок забруднюючих речовин, а саме пилу – 3 класу небезпеки, аміаку NH3 – 4 
класу небезпеки, формальдегіду – 2 класу небезпеки, оксиду нітрогену NO2 (IV) – 
3 класу небезпеки та оксиду нітрогену (ІІ) NO – 3 класу небезпеки. 
Із наведених пріоритетних домішок забруднюючих речовин, що 
використовуються для розрахунку ІЗА, саме ПАТ «Черкаське хімволокно» 
(Черкаська ТЕЦ) вносить вагомий вклад у надходженні таких викидів 
забруднюючих речовин до атмосферного повітря м. Черкаси як оксиду нітрогену 
(IV) NO2, оксиду нітрогену (II) NO та аміаку - NH3. 
Динаміку комплексного ІЗА по м. Черкаси упродовж 2014 – 2024 р.р. 
наведено на рисунку 2.5. 
Аналіз рисунку 2.5 показує, що значне зростання ІЗА спостерігається 
упродовж 2014 – 2021 р.р. з 5,21 до 7,36, що відповідає високому рівню 
забруднення атмосферного повітря. Лише в 2022 році спостерігається значне 
зменшення значення ІЗА в 1,38 разів (5,32 в 2022 році), що характеризується як 
підвищений рівень забруднення атмосферного повітря, проте з 2023 року – ІЗА 
збільшується в 1,45 разів та становить 7,72 в 2024 році, що відповідає високому 
рівню забруднення атмосферного повітря [12]. 
 38 
Зменшення показника ІЗА упродовж 2021 – 2022 р.р. на 1,99 можна 
пояснити скороченням обсягів виробництв основних підприємств – 
забруднювачів м. Черкаси у воєнний період. 
 
Рисунок 2. 5 - Динаміка зміни комплексного індексу забруднення атмосферного 
повітря по м. Черкаси за період 2014 - 2024 роки 
 
В таблиці 2.4 наведено перелік та клас небезпеки пріоритетних домішок 
забруднюючих речовин, за якими проведено розрахунок комплексного ІЗА м. 
Черкаси за 2024 рік. 
 
Таблиця 2.4 – Рівень забруднення атмосферного повітря в 2024 р. за 
значенням ІЗА 
Забруднюючі речовини, які визначають 
Міста, (значення ІЗА) 
рівень забруднення атмосферного повітря 
м.Черкаси (7,72) - високий Пил (3 клас небезпеки) 
рівень забруднення Аміак NH3 (4 клас небезпеки) 
атмосферного повітря Формальдегід СН2О (2 клас небезпеки) 
Оксид нітрогену (IV) NO2 (3 клас небезпеки)  
 Оксид нітрогену (IІ) NO (3 клас небезпеки) 
 39 
В 2021 році за комплексним ІЗА (7,36) місто Черкаси займало 11 місце 
серед найбільш забруднених міст України, серед яких Запоріжжя, Одеса, Херсон, 
Київ, Вінниця, Краматорськ, Миколаїв і Кривий Ріг (рисунок 2.6). Слід 
відзначити, що в основному в Дніпропетровській та Донецькій областях 
знаходяться міста з високим і дуже високим рівнем забруднення атмосферного 
повітря. 
 
 
Рисунок 2.6 - Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в найбільш 
забруднених містах України 
 
Тенденція зміни рівня забруднення атмосферного повітря упродовж 
останніх 5 років характеризується збільшенням концентрацій по викидам 
діоксиду нітрогену (IV) - NO2, оксиду нітрогену (ІІ) – NO, аміаку - NH3 і 
формальдегіду – СН2О. 
На рисунку 2.7 представлено карту рівнів забруднення атмосферного 
повітря міст України. 
 40 
 
 
Рисунок 2.7 - Карта рівнів забруднення атмосферного повітря міст України 
 
Аналіз карти, що зображена на рисунку 2.7, підтверджує високий рівень 
забруднення атмосферного повітря міста Черкаси, в який домінуючий вклад 
вносять викиди забруднюючих речовин від ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ 
«Черкаське хімволокно». 
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання 
здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря» 
№827 від 14 серпня 2019 р. здійснюється моніторинг якості атмосферного повітря 
в Україні [3]. 
Слід зазначити, що по Черкаській області тільки в м. Черкаси лабораторією 
спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного 
центру з гідрометеорології проводиться державний моніторинг якості 
атмосферного повітря на трьох стаціонарних постах [12]: 
- пост №2 центр – розташований по вулиці Святотроїцькій, 68; 
 41 
- пост №3 «О» мікрорайон «Дніпровський» - розташований по вулиці 
Гетьмана Сагайдачного, 146; 
- пост №4 «О» мікрорайон «Перемога» - розташований по вулиці Олени 
Теліги, 4. 
На рисунку 2.8 наведено карту мережі спостережень за моніторингом якості 
атмосферного повітря України. 
 
Рисунок 2.8 - Мережа спостережень Національної гідрометеорологічної 
служби України. Моніторинг забруднення довкілля  
 
Оскільки по м. Черкаси діють лише 3 стаціонарні пости спостереження, то 
одним із пріоритетних завдань у сфері охорони довкілля Черкаської області є 
реалізація проекту щодо вдосконалення системи моніторингу за якістю 
атмосферного повітря, що передбачає створення нових постів спостереження за 
станом повітря в місцях найбільших концентрацій забруднюючих речовин 
(рисунок 2.9). 
 
 42 
 
Рисунок 2.9 - Заплановані пункти спостереження за викидами забруднюючих 
речовин до атмосферного повітря в межах Черкаської області 
 
Якість атмосферного повітря по м. Черкаси контролюється Черкаським 
обласним центром з гідрометеорології за 4 основними та 13 специфічними 
забруднювальними речовинами, а також 8 важкими металами. Аналіз даних 
досліджень показників якості атмосферного повітря за 2024 рік встановив 
перевищення середньорічних концентрацій по відношенню до гранично-
допустимих концентрацій (ГДК) за наступними забруднюючими речовинами:  
- формальдегід СН2О – на рівні 3,0 ГДК у мікрорайоні «Дніпровський» м. 
Черкаси, що дещо є більшим у порівнянні з 2023 роком (на 0,53 ГДК); 
- аміак NH3 – на рівні 1,25 ГДК, що незначно перевищує показник 2023 
року (на 0,25 ГДК). 
За іншими фактичними концентраціями забруднюючих речовин за 2024 рік 
перевищень нормативних значень ГДК не зафіксовано. 
Інформацію по вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі міста 
Черкаси за 2024 рік наведено в таблиці 2.5. 
 43 
Таблиця 2.5 – Вміст основних забруднюючих речовин в атмосферному 
повітрі м. Черкаси за 2024 рік 
 
Кіль-
Серед- Серед-
кість Макси-
Клас ньо- ньо- Максималь-
міст, мальний 
Речовина небез- річний добо- но разові 
охоп- вміст, 
пеки вміст, ві ГДК 
лених мг/м3 
мг/м3 ГДК 
спост. 
Пил 3 1 0,1 0,15 0,50 0,5 
SO 2 3  1 0,015 0,05 0,09 0,5 
CO  4  1 1,0 3,0 11,0 5,0 
NO2 3 1 0,0 3 0,04 0,2 3 0,2 
NO  3 1 0,03 0,06 0,24 0,4 
H2 S 2 1 0,0 02 -  0,0 07 0,0 08 
NH 3 4 1 0,0 5 0,0 4 0,2 7 0, 2 
Формальдегід 2 1 0,0 09 0,003 0,0 52 0,035 
     
Бен зол 2 1 -  0, 1 -  1, 5 
 
Згідно інформації Черкаського обласного центру з гідрометеорології за 2024 
рік зафіксовано зростання максимальних концентрацій за наступними 
забруднюючими речовинами: 
- оксид карбону (ІІ) СО – зростання максимальних концентрацій по постах 
спостереження №3, №4; 
- оксид нітрогену (IV) NO2 - збільшення максимальних концентрацій по 
постах спостереження №2, №4; 
- сірководень H2S - збільшення максимальних концентрацій по постах 
спостереження №2, №3; 
- аміак NH3 - збільшення максимальних концентрацій на всіх постах 
спостереження №2, №3, №4 [12]. 
 44 
За 2024 рік зафіксовано зменшення максимальних концентрацій в 
атмосферному повітрі м. Черкаси за наступними забруднюючими речовинами: 
- сірководень H2S – зменшення концентрацій на посту спостереження №4; 
- пил - зменшення концентрацій на посту спостереження №2; 
- формальдегід СН2О - зменшення концентрацій на посту спостереження 
№3; 
- оксид нітрогену (IV) NO2 - зменшення концентрацій на посту 
спостереження №3. 
Порівнюючи дані по вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі 
м. Черкаси з 2023 роком, можна зробити висновок, що спостерігається збільшення 
середньорічних концентрацій за наступними викидами: 
- аміак NH3 - на постах спостережень №2 та №4; 
- формальдегід СН2О - на посту спостереження №3. 
Проте за іншими забруднюючими речовинами, концентрація залишилась 
без змін у порівнянні з 2023 роком на всіх постах спостережень. Упродовж 2024 
року по м. Черкаси не зафіксовано високих рівнів забруднення (що перевищують 
5 ГДКм.р.) на всіх постах спостереження. 
 
2.3 Аналіз впливу підприємств енергетичної галузі області на стан 
грунтів 
 
Для м. Черкаси, що характеризується розвиненою машинобудівною, 
харчовою та хімічною промисловістю, досить актуальною є проблема 
забруднення навколишнього природного середовища. Основними факторами, що 
в значній мірі впливають на екологічну ситуацію в м. Черкаси, є висока 
освоєність території міста та розвиток галузей народного господарства, що 
призводять до інтенсивного процесу урбанізації, значного антропогенного тиску 
на довкілля та несприятливих кліматичних умов регіону щодо розсіювання 
домішок забруднюючих речовин [18]. 
 45 
Слід відзначити, що важливе місце в комплексі антропогенних факторів, що 
призводять до надходження важких металів до грунтів м. Черкаси, посідає 
техногенне забруднення довкілля викидами «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське 
хімволокно», оскільки 75% загального обсягу важких металів, що потрапляють в 
довкілля від стаціонарних джерел забруднення, припадає на ТЕЦ [15, 19-21]. 
Отже, вагомий вплив від діяльності Черкаської ТЕЦ зазнають грунти м. 
Черкаси, оскільки відбувається трансформація їх фізико-хімічних властивостей 
під впливом аеротехногенного забруднення, що призводить до залуження 
урболандшафтів, порушення оптимального співвідношення кальцію (Са2+) і 
магнію (Mg2+) у грунтово-вбирному комплексі, несприятливих окисно-відновних 
та буферних властивостей, а також порушенні функціонування біогеоценозів [22 - 
24]. 
На рисунку 2.10 наведено карту кислотності (рНвод.) ґрунтів м. Черкаси, при 
розробці якої використано програмний пакет SURFER, що дозволяє виявляти 
просторові закономірності при формуванні зон залуження урболандшафтів. 
49.46
49.45
49.44
49.43
49.42
49.41
49.4
32 32.0132.0232.0332.0432.0532.0632.0732.0832.09 32.1  
 
Рисунок 2.10 - Карта кислотності (рНвод.) ґрунтів м. Черкаси 
 46 
На карті, що зображена на рисунку 2.10, виділяють наступні зони: 
- зона сильної токсичності грунтів, що відповідає значенням рНвод>8,5 - 
зображена синім кольором; 
- зона середньої токсичності ґрунтів, що відповідає значенням рНвод=8,0-
8,5 – зображена червоним кольором. 
Слід відзначити, що саме зона середньої токсичності грунтів відноситься до 
промислової зони південного промислового вузла м. Черкаси, де розташована 
Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно». 
На рисунку 2.11 зображено картографічне зонування території м. Черкаси, 
що виконане за допомогою програмного пакету SURFER, за показником 
сумарного екологічного навантаження, що відноситься до індикатору 
аеротехногенного забруднення урболандшафтів.  
 
 
Рисунок 2.11 - Аеротехногенне забруднення міста Черкаси за показником 
сумарного екологічного навантаження, т/км2∙рік 
 47 
Аналіз рисунку 2.11 показує, що м. Черкаси зазнає значного 
аеротехногенного навантаження, що розповсюджується від південної промислової 
агломерації та досягає значних відстаней, охоплюючи за радіусом дії всю 
територію міста.  
Отже, на основі проведених нами досліджень, можна зробити висновок: 
- 21% території м. Черкаси за показником сумарного екологічного 
навантаження відноситься до сильно забрудненої, що відповідає 100 
т/км2∙рік <Nсум. < 200 т/км2∙рік; 
- 4% території м. Черкаси за показником сумарного екологічного 
навантаження характеризується перевищенням гранично допустимого 
навантаження, що відповідає Nсум. > 200т/км2∙рік. 
Сульфат – іони (SO42-) відносяться до домінуючих забруднюючих домішок у 
випаданнях, оскільки Черкаська ТЕЦ використовує в якості палива природний газ 
та вугілля, гідрокарбонат іони (НСО3-) – на другому місці; нітрат – іони (NO3-) та 
завислі частки – на третьому місці (таблиця 2.6). 
 
Таблиця 2.6 - Екологічне навантаження по забруднюючим речовинам 
 
SO тверді  
42- NO3- HCO3- Cl- частинки 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 
1 9,9 3,8 1,3 6,5 15,3 21,9 4,9 2,9 4,7 2,0 36,1 4,8 
2 19,4 7,5 1,0 5,0 6,1 8,7 4,9 2,9 7,5 3,1 38,9 5,1 
3 20,7 8,0 1,4 7,0 8,2 11,7 2,4 1,4 6,0 2,5 38,7 5,1 
4 19,4 7,5 1,6 8,0 7,3 10,4 4,4 2,6 4,4 1,8 37,1 4,9 
5 6,3 1,7 0,9 4,5 12,3 17,6 4,0 2,4 3,2 1,3 26,7 3,5 
6 24,0 9,2 0,9 4,5 7,7 11,0 5,3 3,1 23,9 10,0 61,8 8,1 
7 45,3 17,4 1,2 6,0 2,4 3,4 4,2 2,5 5,9 2,5 59,0 7,8 
8 46,5 17,9 2,1 10,5 3,0 4,3 3,5 2,1 18,2 7,6 73,3 9,6 
9 48,3 18,6 2,0 10,0 2,9 4,1 3,5 2,1 10,9 4,5 67,6 8,9 
Реперні точки 
N, т/км2∙рік 
А 
N, т/км2∙рік 
А 
N, т/км2∙рік 
А 
N, т/км2∙рік 
А 
N, т/км2∙рік 
А 
Сумарне екологічне 
навантаження, Nсум., 
т/км2∙рік 
Відносне сумарне 
екологічне навантаження, 
Асум. 
 48 
Продовження таблиці 2.6 
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 
10 50,7 19,5 1,7 8,5 2,3 3,3 3,7 2,2 7,4 3,1 65,8 8,7 
11 50,7 19,5 2,2 11,0 3,8 5,4 4,2 2,5 11,5 4,8 72,4 9,5 
12 25,2 9,7 1,3 6,5 7,6 10,9 3,1 1,8 5,9 2,5 43,1 5,7 
13 74,1 28,5 0,8 4,0 2,0 2,9 2,3 1,4 6,4 2,7 85,6 11,3 
14 108,0 41,5 0,7 3,5 1,8 2,6 2,3 1,4 11,8 4,9 124,6 16,4 
15 116,5 44,8 0,8 4,0 2,1 3,0 4,1 2,4 10,9 4,5 134,4 17,7 
16 153,0 58,8 0,9 4,5 2,3 3,3 2,7 1,6 9,6 4,0 167,5 22,0 
17 204,4 78,6 0,9 4,5 2,4 3,4 2,8 1,6 6,7 2,8 217,2 28,6 
18 174,6 67,2 1,2 6,0 14,9 21,3 4,2 2,5 21,2 8,8 216,1 28,5 
19 68,1 26,2 1,0 5,0 11,2 16,0 5,5 3,2 20,2 8,4 106,0 13,9 
20 58,8 22,6 0,9 4,5 12,6 18,0 4,4 3,5 19,3 8,0 96,0 12,6 
21 29,7 11,4 1,0 5,0 8,5 26,4 5,9 3,5 8,0 3,3 53,1 7,0 
22 12,0 4,6 1,2 6,0 4,6 6,6 4,4 2,6 4,5 1,9 26,7 3,5 
23 16,8 6,5 1,5 7,5 11,6 16,6 3,7 2,2 16,4 6,8 50,0 6,6 
24 16,2 6,2 1,0 5,0 3,9 5,6 6,6 3,9 20,2 8,4 47,9 6,3 
25 28,8 11,1 1,1 5,5 5,0 7,0 4,6 2,7 12,8 5,3 52,3 6,9 
26 15,6 6,0 1,3 6,5 7,8 11,1 5,9 3,5 31,2 13,0 61,8 8,1 
27 23,4 9,0 1,4 7,0 16,9 24,1 7,5 4,4 34,1 14,2 83,3 11,0 
28 16,5 6,3 1,2 6,0 10,9 15,6 6,2 3,6 33,4 13,9 68,2 9,0 
29 25,5 9,8 1,0 5,0 3,1 4,4 3,1 1,8 16,7 7,0 49,4 5,2 
фон 2,6  0,2  0,7  1,7  2,4  7,6  
 
За сполуками сірки екологічне навантаження характеризується як 
екологічне лихо згідно рівнів критичних навантажень, що розроблені Об’єднаною 
національною екологічною комісією Європи [25] та впливають на водні 
екосистеми, грунти та рослинність. За сполуками азоту спостерігається 
перевищення нормативних концентрацій від 2,2 до 6,9 разів. 
В таблиці 2.7 наведено критичні навантаження за речовинами, які 
впливають на рослинність і водні екосистеми. 
 
Таблиця 2.7 - Критичні навантаження по речовинам, що впливають на 
рослинність і водні екосистеми, т/км2∙рік  
Екологічне  Надзвичайна  
Показники Норма 
лихо екологічна ситуація 
Сполуки Сульфуру > 5 3-5 <0,32 
Сполуки Нітрогену > 4 2-4 <0,28 
 49 
За результатами наших досліджень встановлено, що найбільше 
екологічне навантаження відзначається саме по сульфат – іонам (SO42-) на 
відстані 2000 м від санітарно-захисної зони (СЗЗ) Черкаської ТЕЦ з викидами 
204,4т/км2∙рік, які в понад 78 разів перевищують фонові концентрації. По мірі 
віддалення від ТЕЦ екологічне навантаження зменшується, проте навіть на відстані в 
6000 м від СЗЗ ТЕЦ спостерігається перевищення в понад 22 рази більше за фонове, 
що свідчить про значний вплив діяльності Черкаської ТЕЦ на довкілля. 
 
2.4 Оцінка потенційних ризиків для здоров’я населення від викидів 
забруднюючих речовин Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно»  
 
Викиди забруднювальних речовин Черкаської ТЕЦ ПрАТ «Черкаське 
хімволокно», зокрема діоксиду сірки (SO₂), оксидів азоту (NOₓ) та оксиду вуглецю 
(CO), чинять негативний вплив не лише на екологічний стан області, але й на 
показники захворюваності населення. Найбільш помітний цей вплив у зростанні 
кількості хвороб органів дихання, що узгоджується з даними, наведеними на 
рисунку 2.12.  
Розподіл загальної захворюваності серед дорослого населення Черкаської 
області у 2022 році подано на рисунку 2.12. 
 
Рисунок 2.12 - Структура загальної захворюваності дорослого населення 
Черкаської області за 2022 рік 
 50 
У структурі загальної захворюваності населення області хвороби органів 
дихання посідають друге місце [26]. Проведене дослідження з оцінювання ризику 
для здоров’я населення на основі середньорічних показників за умов тривалого 
впливу атмосферного забруднення, виконане відповідно до методики [27], 
засвідчило, що індивідуальний канцерогенний ризик для мешканців м. Черкаси, 
зумовлений впливом формальдегіду, становить R=4,6·10⁻⁵, що відповідає 
допустимому рівню. Водночас популяційний ризик перевищує гранично 
допустиме значення у 12,4 раза. Сумарний неканцерогенний ризик, що 
представлений в таблиці 2.8, дорівнює 7,75, що свідчить про ймовірність розвитку 
несприятливих ефектів у значної частини населення. Найбільш уразливими є 
органи дихання (HQ = 7,42) та імунна система (HQ = 2,67). 
 
Таблиця 2.8 - Оцінка неканцерогенного ризику 
 
Концентрація, RfD, 
Речовина HQ Орган/система 
мг/м3 мг/кг 
1 2 3 4 5 
Пил 0,1 0,05 2,00 органи дихання 
Діоксид 
0,012 0,08 0,15 органи дихання 
сульфуру SO2 
Оксид ЦНС, кров, 
1,0 3 0,33 
карбону СО серцево-судинна система 
Сірководень 
0,001 0,001 1,00 органи дихання 
Н2S 
Оксид 
нітрогену 0,04 0,04 1,00 органи дихання 
NOх 
Аміак NH3 0,06 0,1 0,60 органи дихання 
 
 51 
Продовження таблиці 2.8 
1 2 3 4 5 
органи дихання, 
Формальдегід 0,00800 0,003 2,67 
імунна система 
HI 
7,75    
загальний 
НІ органи 
7,42    
дихання 
НІ імун 2,67    
Сумарний ризик 
НІ кров 0,33    
НІ цнс 0,33    
НІ 
серцево- 0,33    
судинна 
 
Основними пріоритетними забруднювальними речовинами визначено 
формальдегід та пил, що підтверджується даними таблиці 2.9 [24]. 
 
Таблиця 2.9 - Ранжування речовин за рівнем небезпеки 
 
Речовина HQ Рівень небезпеки 
Формальдегід 2,67 Середній (неприпустимий 
Пил 2,00 для населення, існує ризик 
Оксид нітрогену NOх 1,00 розвитку шкідливих ефектів 
в особливо чутливих 
Сірководень Н2S 1,00 
підгруп населення) 
Аміак NH3 0,60 Низький (ризик виникнення 
Оксид карбону СО 0,33 шкідливих ефектів є 
Діоксид сульфуру SO2 0,15 зневажливо малим)  
 52 
На основі отриманих розрахункових результатів сформовано діаграму, що 
відображає ранжування забруднюючих речовин за ступенем їх небезпечності 
(рисунок 2.13). 
 
3
HQ 2,67
2,5
2,00
2
1,5
1,00 1,00
1
0,60
0,5 0,33
0,15
0
егід л х S 3 О
Пи
 N
O  Н2
 NH  С  SO2
д
ль ту ь
о к ю и
ма аз ден ц к
 о Аміа
гле
 сір
р и
Фо ид ков  ву ис
кс с
Сір ки к
О О оо
Дв
 
 
Рисунок 2.13 - Ранжування речовин за рівнем небезпеки 
 
За інформацією Черкаського обласного центру з гідрометеорології, в 
атмосферному повітрі міста Черкаси фіксуються перевищення середньорічних 
гранично допустимих концентрацій формальдегіду.  
Формальдегід є газоподібною сполукою з характерним різким запахом, яка 
утворюється в атмосфері внаслідок фотохімічних реакцій під дією 
ультрафіолетового випромінювання. Основними джерелами антропогенного 
надходження формальдегіду в довкілля є підприємства металургійної та хімічної 
промисловості, виробництва з виготовлення меблів, полімерних і будівельних 
матеріалів. Водночас найбільший внесок у забруднення атмосферного повітря 
цією речовиною здійснює автомобільний транспорт разом із відпрацьованими 
газами.  
 53 
Формальдегід належить до групи токсичних канцерогенних сполук та 
характеризується вираженою шкідливою дією на організм людини, зокрема 
негативно впливає на генетичний апарат, органи дихання, зір, шкірні покриви, 
печінку, нирки та центральну нервову систему. 
На другому місці за рівнем екологічної небезпеки згідно рисунку 2.13 
належить пилу.  
Найбільшу загрозу для здоров’я людини становлять тонкодисперсні тверді 
частинки, що належать до основних забруднювачів атмосферного повітря. Їхні 
розміри приблизно у 40 разів менші за товщину людської волосини, у зв’язку з 
чим вони є невидимими для неозброєного ока. Завдяки мікроскопічним розмірам 
ці частинки здатні проникати у глибокі відділи легенів, де спричиняють запальні 
процеси, а згодом через систему кровообігу негативно впливають на серцево-
судинну, нервову та інші системи організму. 
Оксид вуглецю чинить виражений несприятливий вплив на організм 
людини. Його надходження в організм зумовлює появу низки функціональних 
порушень, зокрема скарг на головний біль, запаморочення, розлади сну, зниження 
пам’яті та концентрації уваги, задишку й больові відчуття в ділянці серця, що 
особливо часто спостерігається у осіб, діяльність яких пов’язана з регулюванням 
дорожнього руху.  
Оксиди сірки та азоту, що надходять в атмосферу внаслідок 
функціонування теплових електростанцій і роботи автомобільних двигунів, 
взаємодіють з атмосферною вологою, утворюючи мікрокраплі сірчаної та азотної 
кислот. Ці сполуки переносяться повітряними потоками у вигляді кислотного 
аерозолю та випадають на поверхню Землі у формі кислотних опадів. 
Формування кислотних дощів відбувається внаслідок окиснення діоксиду сірки та 
оксидів азоту атмосферним киснем. Проникаючи у ґрунтовий покрив, вода 
кислотних опадів спричиняє вимивання життєво необхідних поживних елементів, 
зокрема кальцію, магнію, калію та натрію. Водночас їх місце займають токсичні 
метали, які під впливом підвищеної кислотності переходять у розчинну форму, 
 54 
пригнічують життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів, відповідальних за 
розклад органічних решток, що призводить до виснаження ґрунтів і втрати їх 
родючості. 
Зниженню антропогенного впливу на довкілля сприятиме розширення 
масштабів використання альтернативних і відновлюваних джерел енергії, зокрема 
вітрової та сонячної енергії, а також біопалива, які можуть застосовуватися для 
опалення, гарячого водопостачання та виробництва електричної енергії. 
Актуальність розвитку сучасних енергетичних технологій, пов’язаних із так 
званою «малою» децентралізованою генерацією, формує нові виклики для 
суспільства. Незважаючи на зростання частки відновлювальної енергетики в 
Україні за останній рік на 25 %, її внесок у загальний баланс виробництва 
електроенергії залишається незначним і становить лише 1,23 % [28, 29]. У зв’язку 
з цим пріоритетним напрямом розвитку є децентралізація енергетичної системи 
України. 
 
2.5 Практичні заходи у сфері покращення стану атмосферного повітря 
області 
 
Збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, а 
також формування сприятливих умов для життєдіяльності населення можливе 
завдяки впровадженню сучасних технологій, орієнтованих на зменшення 
споживання палива, і оснащенню підприємств високоефективними системами 
очищення викидів. На промислових об’єктах Черкаської області на постійній 
основі здійснюється розробка та реалізація заходів, спрямованих на скорочення 
надходження забруднюючих речовин в атмосферне повітря. 
Одним із ключових напрямів у сфері охорони атмосферного повітря є 
гармонізація національної нормативно-правової бази з вимогами Європейського 
Союзу щодо забезпечення його якості. Важливою складовою системи охорони 
атмосферного повітря виступає безперервний моніторинг його стану, який дає 
 55 
змогу своєчасно виявляти перевищення гранично допустимих рівнів забруднення, 
а також у довгостроковій перспективі оцінювати результативність та ефективність 
упроваджених заходів, спрямованих на покращення якості атмосферного повітря. 
Постановою Верховної Ради України за №188/98-ВР від 5 березня 1998 р. 
затверджено основні напрямки державної політики України у сфері охорони 
довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. 
Стабілізація стану атмосферного повітря потребує здійснення ряду заходів, 
а саме: 
  розробку стандартів якості поітряного середовища, що узгоджуються із 
міжнародною системою стандартів; 
 створення нової системи екологічного нормування за рахунок 
впровадження технологічних стандартів; 
 розробку технологічних нормативів щодо головних забруднюючих 
речовин; 
 розробку цільових програм дій, що спрямовані на поступове зменшення 
рівня забруднення атмосферного повітря, особливо для міст, що 
характеризуються підвищеним рівнем забруднення повітряного 
середовища; 
 здійснення переходів до міжнародних стандартів якості атмосферного 
повітря. 
Для прикладу, упродовж 2022 року на ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ 
«Черкаське хімволокно» скорочення на 2,2 тис т викидів забруднюючих речовин 
до атмосферного повітря відбулось за рахунок збільшення використання 
природного газу, а також використання вугілля, що містить низький вміст сірки. 
 
 
 
 
 
 56 
ВИСНОВКИ 
 
У роботі надано детальну екологічну оцінку впливу підприємств 
енергетичної галузі на стан навколишнього природного середовища м. Черкаси 
та Черкаської області (на прикладі ВП Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське 
хімволокно»). 
Підприємства теплоенергетики серед промислових обʼєктів є одним із 
основних забруднювачів атмосферного повітря регіону. Енергетика є одним із 
основних забруднювачів повітряного басейну викидами, які виділяються в 
атмосферне повітря від роботи паливовикористовуючого обладнання. 
Теплові електростанції є однією із фундаментальних ланок забезпечення 
України електроенергією та виробляють близько 60–70 % електричної енергії. Не 
винятком є також і Черкаська область, де до основних постачальників електричної 
енергії відноситься Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське хімволокно» та Канівська 
ГЕС, якими вироблено в 2024 році 814,6 млн кВт·год та 1 102,2 млн кВт·год 
відповідно. На основі наведених даних можна зробити висновок, що головним 
постачальником електричної енергії є Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське 
хімволокно». 
Діяльність ТЕЦ негативно впливає на всі компоненти навколишнього 
середовища, а саме атмосферне повітря, ґрунти та водні ресурси. Негативний 
вплив ТЕЦ на стан довкілля є досить складним, оскільки включає як забруднення 
аерозольними та газовими викидами атмосферного повітря, так і викиди теплової 
енергії у навколишнє природне середовище та забруднення ґрунтових вод. Від 
ТЕЦ надходять в атмосферне повітря близько 30% загального обсягу всіх 
забруднюючих речовин від промислових підприємств різних галузей народного 
господарства, що в свою чергу порушують рівновагу природного середовища як 
на регіональному, так і глобальному рівнях.  
Понад 70% електроенергії виробляється на теплових електростанціях за 
рахунок спалювання викопного органічного палива, причому за останні роки 
 57 
прослідковується стійка тенденція до збільшення використання в теплоенергетиці 
частки вугілля з низькою його якістю. Використання такої якості вугілля для 
потреб енергетики за умови низької ефективності роботи електрофільтрів на ТЕЦ, 
призводить до утворення значних викидів забруднюючих речовин, що надходять 
до атмосферного повітря. 
В 2024 році підприємство по виробництву та постачанню електроенергії 
(ВП «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно») характеризувалось 
домінуючими викидами забруднюючих речовин до атмосферного повітря, що 
становили 29,636 тис т з часткою викидів від загального обсягу - 48,7 %. Отже, 
Черкаська ТЕЦ посідає перше місце серед підприємств - забруднювачів 
атмосферного повітря області. 
Викиди SO2 - оксидiв сульфуру (IV), NOx – оксидів нітрогену, CO – оксидів 
карбону i важких металів, до яких відноситься As - миш'як, Cd - кадмiй, Cr - хром, 
Cu -мiдь, Hg - ртуть, Ni - нiкель, Pb - свинець, Se - селен, Zn - цинк та V – ванадій 
у випадку використання мазуту, відносяться до найбільш вагомих викидів під 
час роботи тих ТЕЦ, які спалюють органiчне паливо, серед викидiв 
забруднюючих речовин i парникових газiв до атмосферного повiтря.  
До менш вагомих викидів забруднюючих речовин відносяться викиди 
неметанових летких органiчних сполук, CH4 - метану, N2О - оксидів нітрогену (I), 
СО - оксидів карбону (ІІ) та NH3 - амiаку. 
Упродовж 2019 – 2022 р.р. ПрАТ «Черкаське хімволокно» входило до сотні 
найбільших промислових підприємств забруднювачів атмосферного повітря 
України за даними перевірок Державної екологічної інспекції України. 
Дані по викидам забруднюючих речовин від діяльності Черкаської ТЕЦ 
корелюють із високим показником комплексного індексу забруднення атмосфери 
(ІЗА) м. Черкаси. Зокрема, за 2024 рік індекс забруднення атмосферного повітря 
м. Черкаси відповідав значенню 7,72, що характеризується високим рівнем 
забруднення атмосферного повітря (при 5˂ ІЗА˂ 7 ). Порівняння ІЗА з 2023 роком 
(6,54) вказує на його зростання в 1,18 разів. 
 58 
Розрахунок ІЗА за 2024 рік по м. Черкаси включав 5 найбільш домінуючих 
домішок забруднюючих речовин, а саме пилу – 3 класу небезпеки, аміаку NH3 – 4 
класу небезпеки, формальдегіду – 2 класу небезпеки, оксиду нітрогену NO2 (IV) – 
3 класу небезпеки та оксиду нітрогену (ІІ) NO – 3 класу небезпеки. 
Із наведених пріоритетних домішок забруднюючих речовин, що 
використовуються для розрахунку ІЗА, саме ПАТ «Черкаське хімволокно» 
(Черкаська ТЕЦ) вносить вагомий вклад у надходженні таких викидів 
забруднюючих речовин до атмосферного повітря м. Черкаси як оксиду нітрогену 
(IV) NO2, оксиду нітрогену (II) NO та аміаку - NH3. 
Вагомий вплив від діяльності Черкаської ТЕЦ зазнають грунти м. Черкаси, 
оскільки відбувається трансформація їх фізико-хімічних властивостей під 
впливом аеротехногенного забруднення, що призводить до залуження 
урболандшафтів, порушення оптимального співвідношення кальцію (Са2+) і 
магнію (Mg2+) у грунтово-вбирному комплексі, несприятливих окисно-відновних 
та буферних властивостей, а також порушенні функціонування біогеоценозів. 
Викиди забруднюючих речовин від Черкаська ТЕЦ ПрАТ «Черкаське 
хімволокно», основними з яких є SО2 – оксиди сульфуру (IV), NОx – оксиди 
нітрогену, СО – оксиди карбону (ІІ), негативно впливають не лише на стан 
навколишнього природного середовища Черкаської області, але й на організм 
людини, що проявляється в захворюваності населення, в першу чергу, на хвороби 
органів дихання. 
Збільшення обсягів використання нетрадиційних та відновлювальних 
джерел енергії сприятимуть зменшенню антропогенного навантаження на 
довкілля. До таких нетрадиційних джерел енергії відносяться сонячна енергія, 
вітрова енергія та біопаливо, які можна використовувати як для опалення та 
постачання теплої води населенню, так і виробництва електроенергії. Тому в 
подальшому слід приділити увагу розвитку сучасних енергетичних технологій, 
що пов’язані із використанням як нетрадиційних, так і відновлювальних джерел 
енергії. За останні роки збільшилась на 25% частка відновлювальної енергетики в 
 59 
Україні по відношенню до загального балансу виробництва електричної енергії. 
Проте ця частка складає всього 1,23% у загальному обсязі виробництва 
електричної енергії в Україні. 
Робота пройшла апробацію на IV Міжнародній науково-практичній 
конференції «Innovations in Science: From Theoretical Foundations to Practical 
Impact», 05 – 07 січня 2026 р., Бельгія [30]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 60 
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ 
 
1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 
26.06.1991 р. № 1264-XII. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-
12#Text (дата звернення 07.01.26). 
2. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 р. № 2707-
XII. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#Text (дата 
звернення 07.01.26). 
3. Постанова КМУ «Деякі питання здійснення державного моніторингу в галузі 
охорони атмосферного повітря» від 14.08.2019 р. №827. Режим доступу: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/827-2019-%D0%BF#Text (дата звернення 
07.01.26). 
4. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 р. №2059-VIII. 
Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19 (дата звернення 
07.01.26). 
5. Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 р. №2354- 
VIII. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2354-19 (дата звернення 
07.01.26). 
6. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології. Підручник. – Київ: «Вища 
школа» - 2004. 
7. Стольберг Ф.В. Екологія міста. – Київ: «Тибра». - 2000 – 464 с.  
8. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні. 
– К.: Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. – 2021. – 514 с. 
9. Клименко М. О., Прищепа А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля: 
Підручник. — К.: Видавничий центр «Академія», 2006. — 360 с. 
10. Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території 
України в 2024 році//Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса 
Срезневського. – 2025. – 58 С. Режим доступу: https://surl.li/ucvjvl (дата звернення 
08.01.26). 
 61 
11. Моніторинг довкілля: підручник / за ред. В.М. Боголюбова і Т.А. Сафранова. – 
Херсон, 2012. – 530 с. 
12. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в 
Черкаській області у 2024 році. – Ч.: Управління екології та природних ресурсів 
Черкаської обласної державної адміністрації, 2025. – 244 с. 
13. Корчевой Ю.П., Волчин І.А., Горбунов В.С. та ін. Екологічні аспекти розвитку 
теплоенергетики України // Енергетика і електрифікація. – 2003. - №2. — С. 45-50. 
14. Кукан Ю.Г. Щодо проекту концепції енергетичної політики України на період 
до 2030 року. // Енергетика і електрифікація. – 2001. - №3. — С. 2- 11. 
15. Корнелюк Н.М., Хоменко О.М. Біоакумуляція важких металів міськими 
деревами навколо Черкаської теплової електростанції // Ukrainian Journal of 
Ecology. – 2018. - Vol.8(1). – Р. 953 – 960. 
16. S.K. Guttikunda, P. Jawahar. Evaluation of Particulate Pollution and Health 
Impacts from Planned Expansion of Coal-Fired Thermal Power Plants in India Using 
WRF-CAMx Modeling System. Aerosol and Air Quality Research. – 2018. – V.18. – 
P. 3187–3201 
17. Міністерство енергетики та захисту довкілля України. [Електронний ресурс]. - 
Режим доступу: https://mepr.gov.ua/news/34251.html. 
18. Мислюк О.О., Корнелюк Н.М. Екологічні аспекти функціонування Черкаської 
ТЕС // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла 
Остроградського. – 2008. - №1 (48). – С. 111 – 115. 
19. Мислюк О.О., Хоменко О.М., Єгорова О.В. Екологічна оцінка кислотно-
основних властивостей ґрунтів м. Черкаси // Вісник Кременчуцького 
національного університету імені Михайла Остроградського. – 2019. - № 4 (117). – 
С. 53 – 59. 
20. Корнелюк Н.М., Хоменко О.М., Мислюк О.О. Еколого-геохімічна оцінка 
забруднення ґрунтів м. Черкаси важкими металами // Екологічна безпека. - 2019. - 
№2 (28). ‒ С. 44-51. 
 62 
21. Мислюк О.О., Хоменко О.М., Єгорова О.В., Пидоренко В.І. Екологічні 
аспекти стану урбаноземів // Вісник ЧДТУ. - 2019. -№2. ‒ С. 126-133.  
22. Hovorun А., Myslyuk O. Acid-base properties of urban soils in Cherkassy: Proceedings 
of the 19th Conference of Junior Researchers “Science – Future of Lithuania” 
Environmental Protection Engineering. Vilnius Gediminas Technical University. - 2016. - 
Р. 58-66. 
23. Chemerys I., Myslyuk O., Chemerys V. Effect of vehicle emissions on the 
morphological and physiological changes of Taraxacum officinale web. Ukrainian Journal 
of Ecology. - 2020. - №10(1). - Р. 7-17.  
24. Хоменко О.М., Мислюк О.О., Єгорова О.В. Аналіз впливу енергетичної галузі 
на стан довкілля Черкаської області// Науково-технічний журнал «Екологічна 
безпека та збалансоване ресурсокористування». – 2022. - №2 (26). – С.37-47. 
25. Hetteling J. P. et al. Mapping critical loads for Europe. — CCE Technical Report № 1, 
1991, UN ECE,  Bilthoven,  the Netherlands. 
26. Статистичний щорічник Черкаської області за 2022 рік / За редакцією В.П. 
Приймака. – Черкаси, 2022. – 420 с 
27. Методичні рекомендації «Оцінка ризику для здоров'я населення від 
забруднення атмосферного повітря», Затверджені наказом МОЗ України 
13.04.2007 р. № 184. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ua-
info.biz/legal/baseuw/ua-qmwote/index.htm 
28. Бобров Ю.A. Аналіз впливу децентралізації генерації електричної енергії на 
енергетичну безпеку держави/ Ю. A. Бобров // Вчені записки Університету 
«КРОК». Серія «Економіка». - 2017. - Вип. 47. - С. 4-11.  
29. Дороніна І.I., Круштов Н. С. Використання відновлювальних джерел енергії в 
умовах децентралізації систем енергопостачання в Україні // Держава та регіони. 
Серія: Державне управління. – 2020. - № 2 (70). - С. 75-82.   
30. Хоменко О.М., Єгорова О.В., Семенов В.В., Чустрак Д.В. Аналіз реалізації 
національної та регіональної екологічної політики в Черкаській області // 
Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції «Innovations in 
 63 
Science: From Theoretical Foundations to Practical Impact». - 05 – 07 січня 2026 р., 
Бельгія. – С.23– 25. URL: https://www.eoss-conf.com/en/archive/innovations-in-
science-from-theoretical-foundations-to-practical-impact-05-01-26/. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 64 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 65 
ДОДАТОК А 
 
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets