«Інвестиційна стратегія розвитку підприємства (на матеріалах ПП «Нива», с. Лукашівка, Чорнобаївський р-н., Черкаська обл.)»

Дяченко, Владислав Олегович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7059

Title:	«Інвестиційна стратегія розвитку підприємства (на матеріалах ПП «Нива», с. Лукашівка, Чорнобаївський р-н., Черкаська обл.)»
Authors:	Григор, Олександр Олександрович Дяченко, Владислав Олегович
Keywords:	ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК, ПРОЄКТ;СУБ'ЄКТИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СТРАТЕГІЯ.
Issue Date:	2024
Abstract:	Кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Інвестиційна стратегія розвитку підприємства (на матеріалах ПП «Нива», с. Лукашівка, Чорнобаївський р-н., Черкаська обл.)» Кваліфікаційна робота магістра містить: 91 сторінка, 28 таблиць, 7 рисунків, список літератури з 60 найменувань. Об’єкт дослідження: процес управління інвестиційною діяльністю ПП «Нива». Предмет дослідження: методи управління інвестиційною діяльністю підприємства. Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій щодо стратегії інвестиційного розвитку підприємства. Методи дослідження: логічного узагальнення, порівняльний, описовий, системний підхід, абсолютних, відносних та середніх величин. За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні засади управління інвестиційною діяльністю підприємства та побудови інвестиційної стратегії; проаналізовано особливості діяльності суб'єкта господарювання, обраного за базу дослідження; запропоновано та здійснено порівняльний аналіз двох інвестиційних стратегій перспективного розвитку підприємства. Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності ПП «Нива», так як їх впровадження є економічно доцільним. Ключові слова: ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК, ПРОЄКТ, СУБ'ЄКТИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СТРАТЕГІЯ.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7059
Appears in Collections:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Диплом Дяченко.pdf Restricted Access		897.49 kB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра

на тему: «Інвестиційна стратегія розвитку підприємства
(на матеріалах ПП «Нива», с. Лукашівка,
Чорнобаївський р-н., Черкаська обл.)»

Виконав: здобувач 2 курсу,
групи ЕПМ-23
Спеціальності 076 «Підприємництво та
торгівля»)
__________Дяченко В.О.___________
(прізвище та ініціали)

Керівник __Григор О.О._____________________
(прізвище та ініціали)

Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2024 року
2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 «Підприємництво та торгівля»

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри економіки
та управління

__________ проф. Манн Р.В.
“____” ____________ 2024 р.

З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра здобувачу вищої освіти
____________Дяченку Владиславу Олеговичу __________

1. Тема роботи «Інвестиційна стратегія розвитку підприємства (на матеріалах
ПП «Нива», с. Лукашівка, Чорнобаївський р-н., Черкаська обл.)»,
керівник роботи Григор О.О., проф., д.політ.н.,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від 27.09.2024 р. №289/04

2. Строк подання ЗВО роботи «30» листопада 2024 р.

3. Вихідні дані до роботи: звітні документи щодо діяльності ПП «Нива» за
2020-2022 рр.; періодичні видання та друковані літературні джерела;
офіційний сайт підприємства.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити): Розділ 1. Теоретичні аспекти управління інвестиційною
діяльністю підприємства. Розділ 2. Моніторинг механізму оцінювання та
управління інвестиційною діяльністю в умовах ПП «Нива». Розділ 3.
Обґрунтування напрямів покращення інвестиційної стратегії підприємства
ПП «Нива».

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів) показники діяльності ПП «Нива» у динаміці за
досліджуваний період; показники впровадження двох інвестиційних
проєктів, спрямованих на перспективний розвиток підприємства.

3

6. Консультанти розділів роботи
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Григор О.О., проф., д.політ.н.
2 Григор О.О., проф., д.політ.н.
3 Григор О.О., проф., д.політ.н.

7. Дата видачі завдання «1» __вересня_ 2024 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Строк
№ Назва етапів
виконання Примітка
з/п магістерської роботи
етапів роботи
Підбір літератури, її вивчення і обробка. Укладання виконано
1 13.09.2024
бібліографії по основним джерелам
Укладання плану (змісту) магістерської роботи і виконано
2 20.09.2024
погодження його з керівником
3 Розробка і подання на перевірку першого розділу 04.10.2024 виконано
4 Збір, систематизація та аналіз практичних матеріалів 18.10.2024 виконано
5 Розробка і подання другого розділу 01.11.2024 виконано
6 Розробка і подання третього розділу 15.11.2024 виконано
7 Погодження з керівником висновків і пропозицій 22.11.2024 виконано
8 Переробка (доопрацювання) магістерської роботи у 24.11.2024 виконано
відповідності з зауваженнями і подання її на кафедру
9 Нормоконтроль 25.11.2024 виконано
10 Збір документів (відгук, рецензія) 29.11.2024 виконано
11 Подача на підпис до завідувача кафедри 30.11.2024 виконано
12 Розробка тез доповіді для захисту 30.11.2024 виконано

Здобувач вищої освіти _Владислав ДЯЧЕНКО.
( підпис ) (прізвище та ініціали)
Керівник роботи ______________ _Олег ГРИГОР__.
( підпис ) (прізвище та ініціали)

4

РЕФЕРАТ
Кваліфікаційної роботи магістра
на тему:
«Інвестиційна стратегія розвитку підприємства (на матеріалах
ПП «Нива», с. Лукашівка, Чорнобаївський р-н., Черкаська обл.)»

Кваліфікаційна робота магістра містить: 91 сторінка, 28 таблиць, 7 рисунків,
список літератури з 60 найменувань.

Об’єкт дослідження: процес управління інвестиційною діяльністю
ПП «Нива».

Предмет дослідження: методи управління інвестиційною діяльністю
підприємства.

Мета роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних
рекомендацій щодо стратегії інвестиційного розвитку підприємства.

Методи дослідження: логічного узагальнення, порівняльний, описовий,
системний підхід, абсолютних, відносних та середніх величин.

За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні засади
управління інвестиційною діяльністю підприємства та побудови
інвестиційної стратегії; проаналізовано особливості діяльності суб'єкта
господарювання, обраного за базу дослідження; запропоновано та здійснено
порівняльний аналіз двох інвестиційних стратегій перспективного розвитку
підприємства.

Одержані результати можуть бути використані в практичній діяльності
ПП «Нива», так як їх впровадження є економічно доцільним.

Ключові слова: ІННОВАЦІЙНИЙ РОЗВИТОК, ПРОЄКТ, СУБ'ЄКТИ
ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СТРАТЕГІЯ.
5

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................ 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА.…………………………….. 9
1.1. Сутність, види та значення інвестицій в сучасних умовах....................... 9
1.2. Методичний інструментарій економічного оцінювання та управління
інвестиційною діяльністю……………………………………………..… 15
1.3. Зарубіжна практика застосування механізму оцінювання та
управління інвестиційною діяльністю на підприємствах....................... 26
РОЗДІЛ 2. МОНІТОРИНГ МЕХАНІЗМУ ОЦІНЮВАННЯ ТА
УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В
УМОВАХ ПП «НИВА»………….................................................. 38
2.1. Загальна характеристика підприємства ПП «Нива»...………………...... 38
2.2. Економічний аналіз інвестиційних потоків підприємства …..………... 49
2.3. Аналіз ефективності інвестиційної стратегії підприємства…………… 56
РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ПОКРАЩЕННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА
ПП «НИВА»………………………….…………………………. 61
3.1. Пропозиції щодо вдосконалення інвестиційної стратегії
підприємства ПП «Нива».......................................................................... 61
3.2. Організаційно-економічне обґрунтування проєкту виробництва та
реалізації кукурудзяних паличок ……..................................................... 66
3.3. Організаційно-економічне обґрунтування проєкту виробництва та
реалізації соняшникової олії….………………….……………………… 74
3.4. Порівняльна оцінка проєктів інвестиційної стратегії розвитку
підприємства……………………………………………………………… 80
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………....................................... 86

6

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку економіки України одним з
перспективних напрямів досягнення успішності господарсько-фінансової
діяльності підприємств та держави є інвестиційна діяльність. Вона полягає у
вкладанні майнових й інтелектуальних цінностей в об'єкти підприємницької
та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток або
досягається очікуваний соціальний ефект. При цьому інвестори – суб'єкти
інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних,
позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти
інвестування, для того, щоб уникнути збитків, повинні чітко визначати
доцільність вкладання інвестицій в проєкт, підприємство або інший об’єкт.
Інвестиції торкаються самих глибинних основ господарської
діяльності, визначаючи процес економічного росту в цілому. У сучасній
кризовій ситуації інвестиції виступають найважливішим засобом
забезпечення умов виходу України зі стану економічної кризи, здійснення
структурних зрушень у регіональній економіці, упровадження сучасних
досягнень технічного прогресу, підвищення якісних показників
господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізація інвестиційної
діяльності є одною з найбільш актуальніших тем для подальших соціально-
економічних перетворень в суспільстві.
Проблеми управління інвестиційною діяльністю стосуються
дослідження багатьох відомих зарубіжних вчених-економістів. Це, зокрема,
І. Бланк, Р. Бранденбург, С. Бір, Д. Кейнс, О. Ланге, П. Самуельсон,
Д. Сейнер, І. Форестер, Х. Фольмут й інші. Вагомий внесок у розвиток теорії
інвестиційної діяльності в Україні, створення механізмів залучення
інвестицій та їхню реалізацію на практиці зробили такі провідні вітчизняні
науковці, як: О. Амоша, Ю. Бажал, В. Гриньова, А. Дука, А. Ідрісова,
О. Кузьмін, Г. Козаченко, В. Польшаков, А. Пересада, С. Супрун,
В. Федоренко, В. Хобта, В. Шевчук.
7

Віддаючи належне науковій та практичній значущості праць названих
авторів, доцільно відзначити, що деяке коло завдань щодо концептуального
та методичного обґрунтування інвестиційної діяльності підприємств, тим
більше з врахуванням галузевих особливостей, є розвинутим недостатньо.
Так, потребують подальшого дослідження методологія управління
інвестиційною діяльністю підприємств, яка має передбачати урахування
циклічного розвитку економічних процесів; зміни форм власності, джерел
фінансування та врахування чинників прогресуючої глобалізації.
Особливої актуальності набувають завдання розроблення та
удосконалення інвестиційних проєктів та управління розвитком
інвестиційної діяльності підприємства, які ґрунтуються на системі оцінних
показників, комплексі механізмів, які дають змогу на практиці вирішувати
проблеми, що виникають. Усе це зумовило вибір теми дослідження, його
мету, а також зміст завдань для її досягнення.
Метою роботи є теоретичне обґрунтування і розроблення практичних
рекомендацій щодо інвестиційного розвитку підприємства.
Для досягнення визначеної мети у роботі поставлено такі основні
завдання:
поглибити теоретичні знання про інвестиції, їх види та значення в
сучасних умовах;
вивчити та поглибити знання про методичний інструментарій
економічного оцінювання та управління інвестиційною діяльністю;
узагальнити практику зарубіжних країн щодо управління, регулювання
та оцінювання інвестиційної діяльності;
визначити загальної характеристики ПП «Нива»;
провести економічний аналіз інвестиційних потоків ПП «Нива»;
проаналізувати ефективність інвестиційної стратегії ПП «Нива»;
розробити пропозиції щодо вдосконалення інвестиційної стратегії
ПП «Нива»
розробити та проаналізувати інвестиційні проекти для ПП «Нива»;
8

оцінити запропоновані інвестиційні проекти для підприємства.
Об’єкт дослідження – процес управління інвестиційною діяльністю
ПП «Нива».
Предметом дослідження є методи управління інвестиційною
діяльністю підприємства.
Методологічною основою виконаного дослідження стали класичні
положення сучасної економічної теорії, економіки інвестицій, регіональної
економіки, теорії управління, економічна теорія сталого розвитку.
Інформаційну базу дослідження становлять закони України, аналітичні
документи, доповіді, економічні огляди, монографії та науково-аналітичні
статті вітчизняних та зарубіжних авторів, підручники, матеріали періодичних
видань з даної проблематики. Для проведення практичних розрахунків
використано статистичну звітність ПП «Нива».
Практична цінність результатів дослідження полягає у розробці двох
інвестиційних проектів по переробці зернової сировини в готовий харчовий
продукт для покращення інвестиційної діяльності підприємства ПП «Нива»,
що належить до агропромислової галузі, їх подальше впровадження
запропонованих проектів стане ефективним для підприємства та галузі
загалом.

9

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЮ
ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Сутність, види та значення інвестицій в сучасних умовах

Економічна діяльність будь-якого суб’єкта господарювання значною
мірою характеризується обсягами і формами інвестицій. В Україні такі
поняття як «інвестування» та «інвестиції» увійшли в науковий обіг ще років
тридцять тому у зв’язку з реформуванням економіки і набули подальшого
широкого поширення. Першочергове значення терміну «інвестиція» означає
«вкладати» [16]. У сучасних умовах інтеграційних процесів у світі інвестиції
розглядаються як вкладення капіталу з метою його подальшого збільшення,
приріст капіталу в неодержання процентів від банківських вкладень капіталу.
Пріоритетне місце серед безлічі грошових потоків, які формуються в
господарській системі, займають інвестиційні потоки. Вони визначають
напрямки та інтенсивність багатьох економічних процесів, що відбуваються
в суспільстві, включаючи пропорції розподілу валового внутрішнього
продукту (далі – ВВП) на цілі споживання і накопичення.
У той же час самі інвестиції піддаються впливу держави і залежать від
проведеної їм фінансової та кредитно-грошової політики. Саме тому
вивчення економічної природи і ролі інвестицій в національній економіці
дозволяє сформувати ефективний господарський механізм.
Крім державного регулювання помітний вплив на обсяг, структуру і
динаміку інвестицій надають внутрішня ситуація на фінансовому ринку,
наявність інструментів інвестування, достатня кількість кваліфікованих
учасників угод, розвиненість відповідної інфраструктури та інформаційного
забезпечення [22].
Інвестиції – це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які
направляються в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті якої
10

формується прибуток (доход) або досягається інший корисний ефект.
Характерна риса інвестицій – довгострокове вкладення капіталу з метою його
подальшого зростання. Приріст капіталу, отриманий в результаті
інвестування, повинен бути достатнім для того, щоб відшкодувати інвестору
відмову від споживання наявних коштів у поточному періоді [53].
Джерелом приросту капіталу й головним мотивом інвестування є
одержуваний прибуток. Обидва процеси – вкладання капіталів і одержання
прибутку відбуваються в певному поточному часі, а саме: може бути
послідовне вкладення капіталу, а потім одержання прибутку; паралельне
вкладення капіталу й одержання прибутку; інтервальне вкладення капіталу, а
потім через деякий час одержання прибутку. У першому випадку прибуток
буде одержано негайно після завершення інвестування в повному обсязі, у
другому – одержання прибутку можливе до повного завершення процесу
інвестування, у третьому – між періодом інвестування та одержанням
прибутку минає певний час, тривалість якого залежить від форми
інвестування та особливостей інвестиційного проєкту [55].
У сучасній зарубіжній літературі термін «інвестування» часто
трактується як придбання цінних паперів (акцій, облігацій) [25]. У нашій
країні його ідентифіковано з терміном «капітальні вкладення» [19]. Інвестиції
в цьому разі розглядаються як вкладання у відтворення основних фондів
(споруд, обладнання, транспортних засобів). Разом з тим, інвестування
можуть бути спрямовані на поповнення обігових коштів, придбання
нематеріальних активів (патентів, ліцензій, ноу-хау).
Деякі автори, визначаючи термін «інвестиції», вважають, що останні
існують тільки у грошовій формі. Але інвестування капіталу може
здійснюватися не тільки у грошовій, а й у будь-якій іншій формі: майна;
немайнових активів (досвіду роботи, пакетів програм, інших форм
інтелектуальної власності); сукупності технічних, технологічних
комерційних та інших знань; виробничого досвіду; прав використання землі,
води, ресурсів, споруд, а також інших майнових прав [56].
11

Багатьом вченим визначення інвестицій, яке подане у Законі України
«Про інвестиційну діяльність», здається на сьогодні одним з найкращих,
оскільки воно враховує характер інвестицій та визначає їх як послідовний
процес вкладення цінностей та отримання прибутку (доходу) або соціального
ефекту, а також містить певну класифікацію інвестицій [21]. Та водночас,
дане трактування не повністю розкриває економічну природу такого
складного явища як інвестиції, зменшуючи його до конкретного витрачання
ресурсів на відповідні комерційні та соціальні цілі. А.П. Дука, зважаючи на
це, пропонує розглядати інвестиції як «всі види економічних ресурсів, які
вкладаються у поточному періоді у відповідні об’єкти, створення яких сприяє
забезпеченню розширеного відтворення, а використання компенсує інвестору
відмову від поточного споживання вкладених ресурсів шляхом отримання у
майбутньому вигід» [18].
Необхідно звернути увагу на те, що інвестиції спрямовуються не лише
на створення прибутку (доходу) та досягнення соціального ефекту, але й на
інші форми забезпечення розвитку та підвищення ринкової вартості
підприємства, що знаходить своє відбиття у зростанні суми вкладеного
капіталу.
Доцільно також розглянути поняття валових і чистих інвестицій для
визначення значення інвестицій у функціонуванні та розвитку економіки.
Валові інвестиції – це загальний обсяг інвестування в певному періоді, що
спрямоване на нове будівництво, придбання засобів виробництва та приріст
товарно-матеріальних засобів. Чисті інвестиції – це сума валових інвестицій
без суми амортизаційних відрахувань у певному періоді. Динаміка чистих
інвестицій характеризує економічний розвиток підприємства, галузі,
держави. Якщо сума чистих інвестицій від’ємна, тобто обсяг валових
інвестицій менший від суми амортизаційних відрахувань, це свідчить про
зменшення обсягу випуску продукції. Якщо ж сума валових інвестицій
дорівнює нулю, це означає відсутність економічного зростання, а якщо ця
12

сума перевищує суму амортизаційних відрахувань, це свідчить про розвиток
економіки [11].
Поточний стан економіки визначається діяльністю господарюючих
суб’єктів, майбутній – обсягами інвестицій у виробництво. У результаті
виготовлення продукції та надання послуг зношуються основні фонди
підприємств: будівлі, споруди, машини, обладнання. Для їх відновлення
нагромаджується амортизаційний фонд. Сума обсягів амортизаційних фондів
підприємств, нарахованих за певний період часу, визначає обсяг коштів,
необхідних для простого відновлення зношених основних фондів. Основні
фонди підприємств відновлюються у процесі інвестиційної діяльності. Якщо
обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизаційного фонду, відбувається
просте відновлення [49].
Розподіл ВВП на фонд споживання та фонд нагромадження є
важливою макроекономічною пропорцією національної економіки. Від того,
яку частину ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та
фінансової бази нових виробництв товарів та послуг, залежать майбутні
обсяги ВВП та відповідно добробут населення. Реалізація фонду
нагромадження – важлива частина інвестиційної діяльності.
Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає інвестиції як усі
види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об´єкти
підприємницької та іншої діяльності, в результаті якої створюється прибуток
(дохід) або досягається соціальний ефект [21].
Такими цінностями можуть бути:
кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
рухоме та нерухоме майно (будівлі, споруди, устаткування та її матеріальні
цінності);
майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та
інтелектуальних цінностей;
права користування землею, водою, природними ресурсами;
сукупність технічних та економічних знань у формі документації, навичок,
13

виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва товарів та
послуг, але не запатентованих (ноу-хау) [56].
В сучасній літературі існує досить об’ємна класифікація інвестицій,
розглянемо основні з них та їх характеристику в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Класифікація та характеристика інвестицій
Ознака Види інвестицій Характеристика
За обсягом Валові Характеризуються загальним обсягом ресурсів, які
ресурсів навправляються у певний період на відтворення
виробничих фондів.
Чисті Вкладення ресурсів у нові виробничі фонди та
потужності, які реконструюються, модернізуються
За об’єктом Фінансові Придбання корпоративних, боргових прав, акцій або
вкладення інших цінних паперів.
Реальні Вкладення ресурсів, що пряме бере участь у
виробничому процесі
За періодом Короткострокові Вкладення до 1 року.
інвестування Середньострокові Вкладення 3-5 років.
Довгострокові Вкладення на 10 і більше років
За характе- Прямі Здійснюються безпосередньо за участі інвестора
ром участі в Непрямі Інвестування за допомогою інвестиційних чи
інвестуванні фінансових посередників
За формами Приватні Вкладення коштів населення, колективних
власності підприємств, комерційних структур.
Державні Вкладення фінансових ресурсів державними
підприємствами за рахунок бюджетів та бюджетних
Іноземні фондів.
Вкладення залучених або кредитних ресурсів
іноземних держав, фізичних або юридичних осіб
За джерелами Власні Власні кошти інвестора.
фінансування Позикові Кредити держави, комерційних банків, інших
фінансових установ
Залучені Кошти вкладників та інвесторів
За видами Пасивні Такі інвестиції, які підтримують на стабільному рівні
інвестиційної показники прибутковості вкладень за рахунок зміни
стратегії застарілого обладнання.
Активні Інвестиції, що забезпечують підвищення конкуренто-
спроможності підприємства та її прибутковості за
рахунок впровадження нових технологій
За рівнем Низько-, середньо- Відповідно до різновиду
доходу та високодохідні
За рівнем Низько-, середньо- Відповідно до різновиду
інвестиційного та високоризикові
ризику
За рівнем Неліквідні, низько-, Відповідно до різновиду
ліквідності середньо- та
високоліквідні
14

Даний перелік класифікаційних ознак не вичерпує усього різноманіття
видів інвестицій підприємства та може бути розширений залежно від
підприємницьких або ж дослідницьких цілей. Інвестиції відіграють важливу
роль в економіці не тільки підприємства, а й країни в цілому, оскільки вони є
основою для систематичного оновлення та розширення виробничого
капіталу, прискорення НТП і поліпшення якості продукції, структурної
перебудови суспільного виробництва та збалансованого розвитку усіх без
винятку галузей економіки. Без інвестицій неможливо підготовити та
запустити у виробництво нові види продукції, підвищити якість та дизайн
товару, використати нові види матеріалів, застосувати енергозбереження
тощо [40].
Отже під інвестиціями розуміють всі форми капіталу, що залучаються
для здійснення реального та фінансового інвестування. Таким чином,
інвестиційні ресурси окрім грошової, можуть залучатися і в інших
альтернативних формах, зокрема, природних ресурсах; трудових ресурсах;
матеріально-речових ресурсах, які можуть бути використані в економічному
розвитку; інформаційних ресурсах [14].
У найбільш загальному розумінні економічну сутність інвестицій
можна трактувати як вкладення капіталу з метою одержання певних вигід.
Відносини, що виникають при здійсненні інвестиційної діяльності на
Україні, регулюються Законом України «Про інвестиційну діяльність» та
іншими законодавчими актами України [21].
Також, Закон України «Про інвестиційну діяльність» визначає загальні
правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності які
виникають на території України. Він спрямований на забезпечення рівного
захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно
від форм власності, а також на ефективне інвестування народного
господарства України, розвитку міжнародного економічного співробітництва
та інтеграції [21]. Таким чином, інвестиції грають найважливішу роль в
розвитку економічних процесів, є одним з чинників економічного зростання і
15

вдосконалення на рівні держави в цілому, на регіональному рівні і на рівні
окремих підприємств.

1.2. Методичний інструментарій економічного оцінювання
та управління інвестиційною діяльністю

Дослідження проблеми інвестування економіки завжди знаходилося в
центрі уваги економічної думки. Це обумовлено тим, що інвестиції зачіпають
найглибших основ господарської діяльності, визначають процес
економічного зростання в цілому.
Питання ефективності управління інвестиційною діяльністю
досліджувалися такими зарубіжними вченими як Г. Александер, В. Беренс,
Л.Дж. Гітман, М.Д. Джонки, В.К. Фальцман, Т.С. Хачатуров, У. Шарп.
Значний внесок у вирішення завдань активізації та прискорення
інвестиційних процесів на підприємствах, створення дієвих інструментів
управління інвестиційною діяльністю внесений в праці вітчизняних вчених-
економістів. Дослідження і опрацювання проблем інвестування підприємств
здійснено в роботах таких вчених, як І.А. Бланка, Н.М. Гуляєва,
А.А. Пересади, І.В. Даниленко, А.В. Гайдуцького, А. Музиченьки,
О.К. Драгана, В.Г. Федоренко, А.М. Ястремської, В.М. Хобти [10; 12; 13; 37].
Сукупність практичних дій юридичних осіб, держави і громадян щодо
реалізації інвестицій називається інвестиційною діяльністю. Інвестиційна
діяльність повинна випливати з інвестиційної політики держави, регіону або
окремого господарюючого суб'єкта. Від масштабів цієї діяльності, напрямів
вкладень інвестицій та їх ефективності, особливо капітальних вкладень,
залежить вдосконалення структури суспільного виробництва і темп розвитку
національної економіки [54].
Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є:
основні фонди новостворювані та ті, що реконструюються, а також
обігові кошти в усіх галузях народного господарства;
16

цільові грошові внески;
цінні папери (акції, облігації та ін.);
науково-технічна продукція й інші об'єкти власності;
майнові права і права на інтелектуальну власність.
Забороняється інвестування в об'єкти, створення та використання яких
не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних,
архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України, а також
порушує права та інтереси громадян, юридичних осіб і держави, що
охороняється законом.
Основні суб'єкти інвестиційної діяльності:
інвестори (замовники);
виконавці робіт (підрядники);
постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та
проектної продукції;
користувачі об'єктів інвестиційної діяльності; юридичні особи
(страхові, банківські і посередницькі організації, 16 інвестиційні фонди та
компанії та ін.);
громадяни України;
іноземні та фізичні та юридичні особи, держави та міжнародні
організації [6].
Нормальне функціонування підприємства передбачає гармонійне
поєднання трьох основних видів його діяльності: виробничої, інвестиційної
та фінансової. Економічна характеристика вказаних видів діяльності
представлена на рис. 1.1, з аналізу якої можна зробити висновок про те, що
основне призначення інвестиційної діяльності підприємства полягає в
організації простого і розширеного відтворення засобів і предметів праці, а
також інших активів підприємства. Тому під інвестиційною діяльністю, або
інвестуванням розуміється процес вкладення коштів (капіталу) у розвиток
або підтримання на певному рівні економічного потенціалу
підприємства [38].
17

Інвестиції
Прямі вкладення Портфельні інвестиції

В основний капітал
В облігації
В оборотний капітал В акції

Виробнича діяльність

Змінні витрати Ціна
Постійні витрати Об`єм виробництва

Собівартість продукції Вартість продукції

Фінансова діяльність

Прибуто
к
Нер озподілений прибуток Проценти за кредит
Дивіденди

Вла сний капітал Резервний капітал Довгострокова заборгованість

Інвестиційний потенціал

Рис. 1.1. Схема інвестиційної діяльності промислового підприємства

Основною метою управління інвестиційною діяльністю є досягнення
найефективнішої реалізації інвестиційної стратегії підприємства. Процес
управління інвестиційною діяльністю підприємства враховує реалізацію
таких завдань:
1) дослідження зовнішнього інвестиційного середовища і
прогнозування майбутньої кон'юнктури інвестиційного ринку. Реалізація
цього завдання передбачає проходження таких етапів: дослідження
правового середовища інвестиційної діяльності загалом; проведення аналізу
поточної кон'юнктури інвестиційного ринку та чинників, що її визначають;
складання прогнозу кон'юнктури інвестиційного ринку в розрізі окремих
його сегментів, що пов'язані з діяльністю підприємства;
18

2) розроблення стратегічних напрямів інвестиційної діяльності
підприємства. Виходячи із загальної стратегії економічного розвитку
підприємства та очікуваної кон'юнктури інвестиційного ринку формуються
система цілей та основні напрями інвестиційної діяльності на
довгостроковий період, визначаються пріоритетні завдання на найближчу
перспективу;
3) пошук та оцінювання інвестиційної привабливості окремих проектів
і відбір найефективніших. Виконання цього завдання передбачає: вивчення
поточних пропозицій на інвестиційному ринку та відбір проектів, що
найкраще відповідають інвестиційній стратегії підприємства. Щодо кожного
варіанта інвестицій визначаються рівень прибутковості і ризику та інші
показники економічної ефективності, здійснюється їх ранжирування
відповідно до міри їх ефективності;
4) розроблення стратегії формування інвестиційних ресурсів
підприємства. Це завдання передбачає вирішення таких питань:
прогнозування загальної потреби у фінансових коштах, необхідних для
реалізації інвестиційної стратегії підприємства; визначення можливостей
формування інвестиційних ресурсів за рахунок власних джерел (прибутку,
амортизаційних відрахувань, коштів від реалізації вибулого майна тощо) і
необхідності залучення зовнішніх джерел коштів; формування оптимальної
структури джерел інвестиційних ресурсів;
5) оцінювання інвестиційних якостей окремих фінансових інструментів
і відбір найефективніших з них. Реалізація цього завдання передбачає
систематизацію інструментів фінансового ринку (цінних паперів) як
потенційних об'єктів інвестування; визначення їх окремих інвестиційних
характеристик; проведення розрахунків їх реальної ринкової вартості,
визначення рівня ризику, яким вони були обтяжені;
6) формування інвестиційного портфеля та його оцінювання за
показниками прибутковості, ліквідності та ризику. Процес формування
інвестиційного портфеля, що складається з проектів фінансових та реальних
19

інвестицій, передбачає три етапи. На першому етапі здійснюється
оптимізація пропорцій між реальними та фінансовими інвестиціями; на
другому – виходячи з показників економічної ефективності та прийнятного
рівня ризику, обираються найпривабливіші; на третьому – оцінюється
ліквідність портфеля (спроможність забезпечити підприємству
платоспроможність);
7) поточне планування і оперативне управління реалізацією окремих
інвестиційних проектів. Підприємством розробляються, обґрунтовуються та
коригуються бюджети та календарні плани здійснення інвестицій;
8) організацію моніторингу реалізації окремих інвестиційних програм і
проектів. Передбачає формування системи первинних показників, що суттєво
впливають на реалізацію інвестиційної програми загалом та окремих
інвестиційних проектів: визначення періодичності збирання та аналізу
інформації, пов'язаної зі здійсненням інвестицій; пошук причин відхилення
реалізації інвестиційних проектів від зазначених термінів; реальних
показників обсягів фінансування;
9) підготовку рішень щодо своєчасного виходу з неефективних інвес-
тиційних проектів. Необхідність прийняття таких рішень зумовлена
мінливістю кон'юнктури інвестиційного ринку і фінансового стану
підприємства, помилками при формуванні інвестиційного портфеля та дією
інших чинників (наприклад, зміни у законодавстві, що регулює інвестиційну
діяльність підприємств, податковому середовищі тощо), що може знизити
ефективність схвалених раніше інвестиційних рішень. Відповідно до цього
проводиться коригування інвестиційної програми або окремого проекту [41].
Інвестиційна діяльність підприємств, особливо у виробничих галузях,
здійснюється досить тривалий період часу і тому повинна проводитися з
урахуванням певної перспективи. Формування напрямків інвестиційної
діяльності з урахуванням перспектив є процесом розробки інвестиційної
стратегії.
Таким чином, інвестиційна стратегія – це процес формування системи
20

довгострокових цілей інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання і
вибір найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення на базі прогнозування
умов здійснення цієї діяльності з урахуванням кон'юнктури інвестиційного
ринку і його окремих сегментів [57].
В умовах України, де ринкові умови господарювання змінюються дуже
швидко, фінансова стійкість підприємств надто низька, а законодавча база не
здійснена і постійно підлягає змінам, необхідне забезпечення гнучкого
підходу до формування інвестиційної стратегії [43].
Процес формування інвестиційної стратегії реалізується по етапах які
представлені в табл. 1.2.
В основу розробки інвестиційної стратегії підприємства, як правило,
покладені визначені базові принципи. До таких принципів найчастіше
відносять [44]:
принцип обліку впливу внутрішнього і зовнішнього середовища
підприємства;
принцип сполучення перспективного, поточного й оперативного
управління інвестиційною діяльністю;
принцип альтернативності розвитку інвестиційної діяльності;
принцип урахування загальної стратегії розвитку підприємства;
принцип орієнтації на кінцеві цілі підприємницької діяльності та її
місію;
принцип урахування можливостей персоналу в реалізації інвестиційної
стратегії;
принцип урахування інвестиційних ризиків і мінливості
підприємницької діяльності [44; 51; 60].
Інвестиційна стратегія підприємства реалізується в процесі розробки
інвестиційної політики підприємства. Інвестиційна політика є
цілеспрямованим комплексом заходів, реалізованих підприємством для
досягнення окремих етапів інвестиційної стратегії підприємства в процесі
вкладення інвестицій. Інвестиційна стратегія підприємства реалізується:
21

Таблиця 1.2 – Етапи формування інвестиційної стратегії
Назва етапу Складові частини етапу
– прогнозування розвитку економіки в цілому й
інвестиційному ринку зокрема;
Визначення періоду – встановлення періоду, який відповідає базовій стратеги
реалізації інвестиційної підприємства;
стратегії – урахування галузевої приналежності підприємства;
– урахування розміру підприємства, його потужностей і темпів
розвитку
– забезпечення приросту капіталу й активів;
– підвищення рівня рентабельності інвестиційної діяльності;
Визначення – оптимізація пропорцій у структурі реального і фінансового
стратегічних цілей інвестування;
розвитку інвестиційної – удосконалювання технологічної і відтворювальної структури
діяльності інвестицій;
підприємства – удосконалювання галузевої і регіональної спрямованості
інвестиційних програм і проектів, а також забезпечення
відповідної диверсифікованості інвестиційної діяльності
Розробка найбільш – розробку напрямків формування і вкладення капіталу;
ефективних шляхів – розробку системи заходів досягнення ефективності
реалізації стратегічних інвестиційної діяльності підприємства;
цілей інвестиційної – розробку етапів реалізації прийнятої системи заходів
діяльності досягнення стратегічних цілей інвестиційної діяльності
– становлення конкретних періодів формування і реалізації
інвестиційної стратегії;
Конкретизація
– визначення послідовності досягнення тих чи інших етапів
інвестиційної стратегії
стратегії інвестиційної діяльності;
по періодах її реалізації
визначення періодів досягнення конкретних завдань, під-цілей і
головної мети інвестиційної діяльності підприємства
– здійснення загальної оцінки розробленої інвестиційної
стратегії;
– оцінка окремих етапів здійснення інвестиційної стратегії;
Оцінка розробленої
– оцінка окремих завдань і підцілей інвестиційної стратегії;
інвестиційної стратегії
– оцінка можливості реалізації інвестиційної стратегії з
підприємства
урахуванням наявності ресурсного потенціалу;
– оцінка можливості реалізації інвестиційної стратегії з
урахуванням різних інвестиційних ризиків

у процесі розробки і здійснення політики управління реальними
інвестиціями;
у процесі розробки і здійснення політики управління фінансовими
інвестиціями;
у процесі розробки і здійснення політики формування інвестиційних
ресурсів [19; 48].
Основною метою інвестиційної діяльності підприємства є забезпечення
22

динамічного розвитку підприємства. Організація процесу управління
інвестиційною діяльністю на підприємстві є досить складним і
відповідальним процесом, який охоплював всі сторони його діяльності і, в
кінцевому рахунку, визначає тенденції і темпи розвитку виробництва. Це
вимагає обов'язкового дотримання при формуванні капітальних бюджетів
низки загальнометодологічними принципів, до основних з яких слід віднести
їх стратегічну спрямованість, збалансованість, системність, комплексність,
альтернативність, адекватність і оптимальність, а також здійснення
інвестицій у дві сфери: матеріальну й фінансову [34; 47].
Інвестиції в матеріально-технічну сферу (капітальні вкладення)
призначаються для поповнення, заміни та модернізації основних виробничих
фондів, формування оборотних коштів, формування кадрів промислових
підприємств, виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт. Інвестиції у фінансову сферу (портфельні інвестиції) призначаються
для придбання цінних паперів, що використовуються, головним чином, для
оптимізації структури капіталу підприємства. Капітальні вкладення
призводять до кількісних змін як в матеріально-технічній, так і в фінансовій
сферах діяльності підприємства, в той час як портфельні інвестиції зачіпають
тільки фінансову сферу. Тому саме цей вид інвестицій має перебувати в
центрі уваги при плануванні інвестиційного процесу на підприємстві. Це
означає, що навіть при досить сприятливій кон'юнктурі фондового ринку
портфельні інвестиції не повинні здійснюватися на шкоду виробничої
діяльності підприємства, визначальною в кінцевому рахунку умови його
стійкого фінансового функціонування [43].
Результати інвестиційної діяльності позитивно впливають на стан і
функціонування як окремого суб'єкта ринку, так і держави загалом, що
свідчить про ефективність інвестицій. Ефективність інвестицій – величина,
що визначається конкретною здатністю інвестицій зберігати певну кількість
трудових, матеріальних і фінансових ресурсів з розрахунку на одиницю
створюваних продуктів, технічних систем, структур [9].
23

Ефективність інвестиційної діяльності виявляється на
мікроекономічному рівні (рівні окремих суб'єктів господарювання, які
прагнуть поліпшити результати свого господарювання і отримати вищий
прибуток у довгостроковій перспективі) і на макроекономічному (рівні
держави, метою якої є забезпечення динамічного розвитку всього
суспільства).
Оцінювання інвестиційної діяльності підприємств, що здійснюється у
формі реальних інвестицій, охоплює таке коло питань:
оцінювання інвестиційної стратегії;
визначення пріоритетних напрямків ефективного вкладення капіталу
задля забезпечення економічного розвитку підприємств, а також обсягів та
вартості джерел інвестиційних ресурсів;
розрахунку ризику та ефективності інвестиційних проектів;
оперативному оцінюванні чинників, які впливають на появу відхилень
фактичних результатів інвестування від запланованих;
визначення рівня досягнення цільових показників після впровадження
інвестиційних проектів, а також можливих резервів покращення
результатів [39].
Оцінювання інвестиційної діяльності підприємств розглядається як
комплексний процес, що об’єднує окремі етапи, які логічно пов’язані між
собою та спрямовані на досягнення єдиної цілі. В той же час кожний етап
цього процесу складається з певної сукупності показників оцінки
інвестиційної діяльності підприємств, на їх основі робиться висновок про
можливість переходу до іншого етапу. Різноманітні фактори, від яких
залежить ефективність інвестиційної діяльності підприємств, зумовлюють
комплексне використання економічних, фінансових, соціальних,
маркетингових та екологічних параметрів в аналітичних дослідженнях [42].
Про ефективність реалізації інвестицій свідчать не лише економічні
результати. Інвестиції в інноваційні проекти можуть змінювати і умови
праці, зменшувати потребу у непоновлюваних ресурсах, створювати
24

можливість виконання тих робіт, які дотепер були поза межами людських чи
технічних можливостей, формувати нові напрями науково-технічного
розвитку тощо [1].
Основними критеріями оцінювання результатів інвестиційної
діяльності представлені в табл. 1.3.

Таблиця 1.3 – Критерії оцінювання інвестиційної діяльності
Критерій Сутність
Передбачає відповідність інвестиційного проекту цілям науково-
технічного і соціально-економічного розвитку країни, регіону,
підприємства. Цілі визначаються, виходячи із встановлених
Актуальність суб'єктом управління науково-технічних, економічних, соціальних і
екологічних пріоритетів, які можуть відображати загальносвітові
тенденції розвитку і визначати стратегію розвитку країни, регіону,
окремого підприємства
Державна значущість полягає у вирішенні проблем
загальнодержавного масштабу у всіх сферах життєдіяльності
населення відповідно до цілей науково-технічного і соціально-
економічного розвитку країни.
Регіональна значущість відображає ступінь вирішення властивих
певному регіону соціально-економічних і екологічних проблем, цілі
Значущість реалізації його потенціалу шляхом здійснення інвестиційних програм
і реалізації інвестиційних проектів.
Галузева значущість показує вплив інновації на вирішення проблем,
важливих для багатьох господарюючих суб'єктів галузі.
Значущість для суб'єкта підприємництва полягає у зміцненні його
ринкових позицій через вирішення технологічних, економічних,
соціальних, екологічних проблем
Враховує вплив інновації на різні сторони діяльності суб'єкта
Багатоаспектність
господарювання та його оточення, отримання різних видів ефекту

Кожна інвестиційна діяльність має свої наслідки, види ефекту від
реалізації інвестиційної діяльності можна розглянути в табл. 1.4. З метою
врахування цих ефектів їх відповідно оцінюють [46; 59].
25

Таблиця 1.4 – Види ефекту від реалізації інвестиційної діяльності
Назва ефекту Сутність
Науково- Відображають зміну техніко-експлуатаційних і споживчих
технічний характеристик новації
Економічний Враховують у вартісному вираженні усі види результатів і витрат,
обумовлених реалізацією інвестицій
Ресурсний Відображають вплив інновації на обсяг виробництва і споживання
певного виду ресурсу
Соціальний Враховують соціальні результати реалізації інвестицій
Екологічний Враховують вплив інвестицій на навколишнє середовище

Трапляється, що інновація, перспективна з огляду на можливості її
комерціалізації, потребує значних витрат на ліквідацію наслідків її впливу на
довкілля. За умов, коли держава та громадськість приділяють належну увагу
стану екології, такий інвестиційний проект буде відхилено. Отже,
оцінювання інвестицій дає змогу точніше врахувати усі результати і
наслідки, які очікуються від втілення у життя інновацій, і прийняти
правильне рішення щодо доцільності її реалізації.
Виходячи з вищенаведених даних можна зробити висновок, що система
управління та оцінювання інвестиційної діяльності підприємства є частиною
загальної системи управління підприємством і включає розробку напрямів
діяльності підприємства в частині інвестиційної, що орієнтована на
збільшення прибутку, за рахунок довгострокових вкладення капіталів,
призначених для створення, розміщення, реконструкції, модернізації,
технічного переозброєння підприємства.
Отже, ефективність системи управління буде досягатись за рахунок
покращення інвестиційної діяльності в основних її частинах: організаційна
забезпеченість, інформаційна забезпеченість, планування, контроль,
моніторинг інвестиційних проектів, проведення фінансово-економічних
розрахунків, оцінка ефективності.
Управління інвестиційною діяльністю передбачає необхідність
26

проведення фінансово-економічних розрахунків, які пов'язані з потоками
грошових коштів в різні періоди. Вирішальною при цьому є оцінка вартості
грошей, яка з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на
фінансовому ринку.

1.3. Зарубіжна практика застосування механізму оцінювання та
управління інвестиційною діяльністю на підприємствах

Механізм управління інвестиційною діяльністю являє собою
теоретичне обґрунтування розробки й реалізації управлінських рішень в
інвестиційній сфері. До структури механізму входять два елементи такі як
зовнішній механізм та внутрішній механізм. Зовнішній механізм управління
інвестиційною діяльністю – це система інструментів, що регулюють умови
здійснення інвестиційної діяльності [31].
Зовнішній механізм базується на діяльності зовнішніх суб'єктів
управління інвестиційною діяльністю. До нього належить:
ринковий механізм управління інвестиційною діяльністю, що є
саморегулюючою й самонастроювальною системою й формується в сфері
інвестиційного ринку;
державний механізм управління інвестиційною діяльністю.
Внутрішній механізм управління інвестиційною діяльністю – це
система інструментів управління, які розробляються й використовуються без
посередньо на підприємстві. До них належать:
методи управління інвестиційною діяльністю;
нормативні документи підприємства [28-30; 52].
На даний час економіка України перебуває в складній економічній
ситуації, яка зберігає тенденції до погіршення внаслідок продовження
агресивної політики Російської Федерації, окупації Криму і військових
операцій на сході України, хоча країна й займає стратегічно вигідне
географічне положення, має високий природний і ресурсний потенціал,
27

кваліфіковані трудові кадри, що робить її перспективним інвестиційним
середовищем.
Важливу роль у створенні сприятливих умов для розвитку української
економіки відіграють іноземні інвестиції. Залучення іноземних інвестицій
дає змогу країні-реципієнту отримати ряд вигід, основними з яких є
поліпшення платіжного балансу; трансфер новітніх технологій та ноу-хау;
комплексне використання ресурсів; розвиток експортного потенціалу і
зниження рівня залежності від імпорту; досягнення соціально-економічного
ефекту (підвищення рівня зайнятості, розбудова соціальної інфраструктури
тощо). Водночас, використання іноземних інвестицій для країни є
потенційним джерелом загроз, таких як експлуатація сировинних ресурсів та
забруднення навколишнього природного середовища, підвищення рівня
залежності країни від іноземного капіталу, зниження рівня
конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, трансфер капіталу
за кордон [8].
Для початку розглянемо сукупність методів, що застосовуються для
оцінки ефективності інвестицій які представлені на рис. 1.2.

Методи оцінки інвестиційних проектів

Статичні Динамічні

Час окупності
Чиста реальна Внутрішня норма
вартість доходу
Облікова норма
прибутку Індекс Модифікована
рентабельності внутрішня норма

прибутку
Дисконтний термін
окупності

Рис. 1.2. Класифікація методів оцінки інвестиційних проектів

28

Міжнародна практика оцінки ефективності інвестицій істотно
базується на концепції тимчасової вартості грошей і заснована на принципах:
1. Оцінка ефективності використання інвестованого капіталу
здійснюється шляхом зіставлення грошового потоку (cash flow), який
формується в процесі реалізації інвестиційного проекту та вихідної
інвестиції. Проект визнається ефективним, якщо забезпечується повернення
вихідної суми інвестицій і необхідна прибутковість для інвесторів, які надали
капітал.
2. Капітал, що інвестується, так само як і грошовий потік, приводиться
до теперішнього часу або до певного розрахункового року, як правило,
передує початку реалізації проекту.
3. Процес дисконтування капітальних вкладень і грошових потоків
здійснюється за різними ставками дисконту, які розраховуються в залежності
від особливостей інвестиційних проектів. При визначенні ставки дисконту
враховуються структура інвестицій і вартість окремих складових
капіталу [2].
Сутність всіх методів оцінки базується на наступній простій схемі:
вихідні інвестиції при реалізації будь-якого проекту генерують грошовий
потік CF 1 , CF 2, ..., CF n. Інвестиції визнаються ефективними, якщо цей
потік достатній для:
повернення вихідної суми капітальних вкладень;
забезпечення необхідної віддачі на вкладений капітал.
Найбільш поширені такі показники ефективності капітальних вкладень:
термін окупності інвестицій;
облікова норма прибутку;
чиста приведена вартість інвестиційного проекту;
індекс рентабельності проекту;
внутрішня норма рентабельності (прибутковості);
модифікована внутрішня норма рентабельності (прибутковості);
дисконтований строк окупності [24; 27; 45].
29

Дані показники, як і відповідні їм методи, використовуються для
визначення ефективності:
незалежних інвестиційних проектів (так звана абсолютна ефективність),
коли робиться висновок про те, прийняти проект або відхилити;
взаємовиключних один одного проектів (порівняльна ефективність), коли
робиться висновок про те, який проект прийняти з декількох альтернативних.
Розглянувши різні методики оцінювання ефективності інвестиційних
проектів, можна сказати, що найбільш універсальним та зручним способом
обґрунтування вибору інвестиційного проекту є застосування кількох
методик одночасно. Оскільки, обираючи для оцінки більшу кількість
методик, інвестор певним чином убезпечить себе, маючи певну кількість
вірогідних розрахунків, і як наслідок, більшу ймовірність ухвалення
правильного рішення [58].
Оцінювання інвестиційних проектів займає важливе місце в процесі
обґрунтування і вибору можливих варіантів вкладення засобів в операції з
реальними активами. Від того, наскільки всесторонньо та об’єктивно
проведена оцінка, залежать терміни повернення вкладених коштів і темпи
розвитку компанії [36].
Найбільш цікавим і доцільним для розгляду у питаннях здійснення
інвестиційної політики представляється досвід США, Великої Британії,
Німеччини, Франції, Японії. Це самі ті країни, економічні стратегії розвитку
яких, могли б у майбутньому послужити наочним прикладом для вітчизняної
економіки. Характерні риси інвестиційної політики кожної з країн
продемонстровано у нижченаведеній табл. 1.5 [50].
США – країна з досить розвиненою економікою і потужною
законодавчою системою. Інвестиційний клімат США є досить яскравим та
привабливим. Сьогодні ця країна знаходиться на першому місці за обсягами
залучення іноземного капіталу в економіку своєї країни. Це пояснюється тим,
що Уряд США добре усвідомлюючи важливість іноземних інвестицій для
окремих штатів своєї країни в цілях розвитку економіки всього господарства,
30

поклав на регіональні органи влади не менше обов'язків в частині
стимулювання надходження інвестицій в країну, ніж на державну владу в
цілому.

Таблиця 1.5 – Моделі інвестиційної політики розвинених країн
Країна Характерні риси моделі
Дана модель більшою мірою орієнтована на реалізацію принципів
США економічної свободи й економічного лібералізму, ніж на серйозне пряме
втручання у економічний процес
Модель, у першу чергу, спрямована на захист прав власників капіталу та
Великобританія забезпечення найбільш безперешкодного і швидкого накопичення
капіталу в інтересах власників цього капіталу
Модель інвестиційної політики характеризується творчою
Німеччина спрямованістю у відношенні до внутрішніх фінансових інститутів та
жорсткою прогресивною політикою оподаткування
Дана модель має чітке розмежування між прямими й іншими
Франція іноземними капіталовкладеннями, до яких застосовується більш
пільгове регулювання відносин
Модель інвестиційної політики робить акцент саме на державному
Японія фінансуванні проектів та будується на активному партнерстві держави й
приватних інвесторів

Функціонування іноземного капіталу в економіці США здатне надавати
помітний вплив не тільки на промисловість, торгівлю і інфляційні процеси, а
й національну безпеку держави в цілому. Штатам і місцевим органам влади
надана виняткова самостійність не тільки за економічний розвиток «своєї»
території, а й у підтримці власного бізнесу, а також експорту товарів і
послуг; залучення іноземного підприємницького капіталу і відповідно
контролю за іноземним інвестором; заохочення зростання власного
господарства і проведення стимулюючих акцій в області фіскальної політики
та ін.
Тож, незважаючи на те, що ці чинники сьогодні сприяють лише
наростанню конкуренції між штатами США, саме відкритість її ринків, на
наш погляд, і дало величезний імпульс у розвитку американського
законодавства в галузі інвестицій. Зважаючи на це, на сьогоднішній день
можна виділити ряд характерних рис притаманних для економіки США в
сфері здійснення інвестиційної політики країни:
31

забезпечення високого рівня припливу інвестицій в економіку країни за
допомогою регіональної та державної політики;
стимулювання експорту та імпорту капіталу в рівній мірі, в зв'язку з
чим, країна придбала статус «нетто-імпортера»;
високий ступінь контролю за іноземними інвестиціями з метою
недопущення можливих зловживань (корупція, порушення кредитно-
фінансових угод та інших законодавчих норм);
відкритість ринку для інших учасників;
розвинена система податкового та інвестиційного законодавства;
дворівнева система правового регулювання інвестиційної діяльності та
ін.
Таким чином, американська модель інвестиційної політики більшою
мірою орієнтована на реалізацію принципів економічної свободи та
економічного лібералізму, ніж на серйозне пряме втручання в економічний
процес, яке традиційно розглядається як їх неприпустиме обмеження.
Ключова роль в державній інвестиційній політиці відводиться податковим
інструментам. А в цілому, прагнення американського уряду залучити до
міжнародної економічної сфери якомога більш широкого кола учасників,
максимально розширити експортний потенціал країни і стало відображенням
основного змісту діяльності зовнішньоекономічних інститутів, як на
федеральному, так і місцевому рівнях в США. Узгодженість і загальна
спрямованість дій цих інститутів стали головною складовою успіху цієї
країни на світовому ринку сьогодні.
Англійська інвестиційна модель спрямована, в першу чергу, на захист
прав власників капіталу і на забезпечення найбільш безперешкодного та
швидкого накоплення капіталу в інтересах власників капіталу і, в кінцевому
рахунку, на розвиток виробництва і зростання споживання.
В якості характерних рис англійської інвестиційної моделі можна
виділити наступні відмінності:
відсутність єдиного закону, регулюючого інвестиційну діяльність у
32

Великобританії;
регулювання діяльності професіоналів фондового ринку максимально
відокремлене від держави;
сувора відповідальність за ефективність їх реалізації і витрачання на всіх
рівнях;
прийняття і реалізація інвестиційних рішень здійснюються на
позабюджетній (приватній) основі;
спрямованість системи регулювання інвестиційної діяльності на захист
прав власників капіталу і на забезпечення найбільш безперешкодного
доступу;
жорстка конкуренція між окремими учасниками фінансового ринку та ін.
Дуже важливе значення в регулюванні інвестиційної діяльності
Великобританії займають інвестиційні компанії – трасти, правовою основою
існування яких є обмежена відповідальність, а основною метою виступає
ефективне об'єднання дрібних інвестицій у великі.
У регулюванні інвестиційної діяльності Німеччини, також як і в
Великобританії, особливе місце відводиться інвестиційним компаніям,
діяльність яких регулюється відповідним законодавством. За німецькими
законами інвестиційні компанії є кредитними установами, і на них
поширюються всі законодавчі норми, що відносяться до кредитних установ.
Зазначена схема організації колективних інвестицій в Німеччині досить
схожа на схему функціонування трасту у Великобританії. Основна
відмінність між ними – вимога німецького закону в тому, щоб керуюча
компанія в обов’язковому порядку була кредитною організацією та підпадала
б під сферу дії банківського регулювання і контролю. В цілому,
характеризуючи німецьку модель інвестиційного процесу, хотілося б
відзначити його творчу спрямованість по відношенню до внутрішніх
фінансових інститутів. А в якості загальних відмінних рис німецької моделі
інвестиційної сфери можна виділити:
відсутність єдиного закону та органу, що регулює інвестиційну діяльність
33

в Німеччині;
ускладнені умов проникнення на ринок нових фірм, що зменшує їх число
і знижує можливості вибору для інвесторів;
високий ступінь контролю, що забезпечує Уряду максимальну зручність
при здійсненні контрольних функцій;
жорстке прогресивне оподаткування доходів господарюючих суб'єктів;
сувора система оподаткування надприбутків і податкових санкцій за
недобросовісну цінову конкуренцію;
низький рівень ризику втратити вкладені в інвестиційний фонд кошти;
децентралізоване регулювання ринку цінних паперів та ін.
Інвестиційне законодавство Німеччини, як нам здається, поки ще
тільки знаходиться на шляху свого розвитку, так як раніше держава йому не
приділяла особливої уваги. Але сьогодні в період економічних труднощів в
світі, вдосконалення нормативно-правового забезпечення інвестиційної
діяльності може допомогти залучити додатковий іноземний капітал в
економіку країни і тим самим зіграти позитивну роль в її розвитку.
У Франції, як і в попередніх трьох розглянутих країнах єдиний
спеціальний закон, що регулює іноземні інвестиції, теж відсутній.
Незважаючи на це, в країні діє система «попереднього повідомлення влади
про наміри продовження термінів апробації», який поширюється головним
чином на інвесторів з країн, які не є членами Європейського союзу, у разі
участі їх в діяльності французької компанії. В законодавстві Франції також
існує чітке розмежування між прямими та іншими іноземними
капіталовкладеннями, що пояснюється застосуванням більш пільгового
регулювання у відносинах останніх. Причиною цьому є те, що незважаючи
на значне спрощення процедури регулювання іноземних інвестицій у Франції
для більшості операцій, пов'язаних із здійсненням прямих інвестицій на її
території, як і раніше потрібно попереднє повідомлення про наміри або
попередній дозвіл. В цілому, незважаючи на сувору систему регулювання
прямого інвестування у Франції, загальні процеси капіталовкладень
34

іноземних інвесторів і переказ прибутків із Франції здійснюється без будь-
яких обмежень. Таким чином, в якості основних відмінних рис французької
моделі регулювання інвестиційних процесів можна виділити наступні:
відсутність єдиного закону, регулюючого інвестиційну діяльність у
Франції;
низький рівень контролю над іноземними компаніями, діючими на
території країни;
«пропускна система на ринок»;
система «попереднього повідомлення властей»;
чітке розмежування між прямими та іншими іноземними
капіталовкладеннями тощо.
В японській моделі інвестиційної політики акцентом є реалізація
державної політики фінансування проектів. Японська модель будується на
активному партнерстві між державою і приватними інвесторами [33].
Держава використовує контроль банківської сфери і самостійно мобілізує
заощадження населення, надаючи ці кошти на пільгових умовах корпораціям
в обмін на співпрацю і неухильне дотримання прийнятих на себе зобов'язань.
Інвестиції в інфраструктуру прямо координуються з потребами конкретних
приватних фірм. Роль координатора беруть на себе організовувані державою
консультативні ради. Необхідною умовою реалізації моделі є сильний
приватний сектор і сильна держава з ефективним апаратом. Роль урядових
інстанцій тут настільки велика, що якщо виникає потреба в посиленні
масштабів виробництва, певна галузь в законодавчому порядку переводиться
в режим, що дозволяє адміністративну координацію капіталовкладень на
певний строк. Режим може бути скасований після закінчення встановленого
терміну, отже, носить характер політики капіталоутворюючих інвестицій.
Перевагою моделі є можливість мобілізації коштів на ефективні інвестиції.
Основними методами регулювання інвестиційної діяльності в
Великобританії, Франції, Німеччині і Японії виступають [2-5; 26; 35]:
регулювання (підтримка або обмеження) загального обсягу
35

капіталовкладень (це головний метод управління інвестиційним процесом,
який здійснюється через політику позичкового відсотка, грошову, податкову
і амортизаційну політики);
вибіркове стимулювання капіталовкладень в певні підприємства, галузі
та сфери діяльності через кредитні та податкові пільги, наприклад, за
допомогою інвестиційного кредиту;
пряме адміністративне втручання в інвестиційний процес з метою
введення або виведення певних виробничих потужностей шляхом
узгодження планів і дій найбільших корпорацій.
У розвинених країнах в якості регулюючого інструменту виступає
також державні інвестиційні замовлення, до якого уряди цих країн вдаються
в наступних випадках:
виявляються розбіжності між інтересами компаній, приватного
капіталу та загальнодержавними інтересами;
підприємці і власники капіталу не дуже зацікавлені економічно у
вирішенні загальнодержавних проблем;
уряд або місцеві органи влади самі бачать необхідність у періоди криз і
спадів підтримати зайнятість окремих фірм і корпорацій;
нейтралізації економічних і негативних соціальних наслідків ринкових
відносин в інвестиційній сфері;
формування пріоритетності інвестиційних вкладень з точки зору
загальнодержавних або регіональних інтересів;
ліквідації дефіцитів необхідних матеріалів і готової продукції, що
виникають від кон'юнктурних ринкових перекосів;
запобігання невиконання зовнішньоекономічних державних
зобов'язань.
Схожість даних методів у здійсненні інвестиційної політики даних
держав пояснюється тим, що вони характерні для більш розвинених країн, де
ринкова економіка вже зміцніла і продовжує розвиватися. Проте, є і ряд
відмінностей у формах регулювання інвестиційного механізму [15].
36

На наш погляд, в умовах переходу до інноваційного типу економічного
розвитку Україні необхідна розумна політика стимулювання діяльності
інвесторів, забезпечення гарантій інвесторам від інвестиційних ризиків та
інші заходи підтримки інвестиційної діяльності, а також наявність необхідної
інфраструктури, яка буде сприяти залученню існуючих фінансових засобів в
інноваційну сферу. Наприклад, у США Україна могла б запозичити сувору
налагоджену систему контролю інвестиційної діяльності; у Японії –
розбірливість в потенційних інвесторах, їх можливостях; у Франції –
політику зниження ризику вкладених в інвестиційні фонди грошових коштів;
у Великобританії – ефективність пільгової політики для інвесторів; у
Німеччині – систему попереднього повідомлення влади і так далі. Все це
дозволило б нашій державі найуспішніше влитися в систему світового
господарства і зайняти своє місце серед експортно-імпортного обороту в
світі, розширити можливості реалізації інноваційних проектів, розширити
сфери інноваційної партнерської діяльності [23; 32; 36].
Інноваційна модель економічного розвитку є ключовою метою будь-
якої держави і найважливішим фактором успіху країни в середньо- і
довгостроковому періодах її розвитку.
У розглянутих зарубіжних країнах на проведення інвестиційної
політики та її нормативно-правове забезпечення сильний вплив справляють
інтеграційні світові процеси. Це є схожою ознакою в регулюванні
інвестиційної діяльності в Україні і в зарубіжних країнах. Однак існують і
деякі суттєві відмінності, які нашій країні варто було б врахувати на шляху
формування ефективної інвестиційної моделі держави. Єдиний політико-
економічний курс у сфері розвитку іноземної інвестиційної діяльності, який
застосовується в усіх вище розглянутих розвинених зарубіжних країнах, і
зовсім повинен стати таким собі «шаблоном» для України з метою
формування ефективної інноваційної економіки, зокрема системи
інвестиційного законодавства. А значить, у вітчизняному нормативно-
правовому забезпеченні повинні бути проведені своєчасні коригування
37

існуючих форм і методів регулювання інноваційно-інвестиційних процесів,
адекватних сучасній розвиненій ринковій економіки країни.
На відміну від зарубіжних країн, які були розглянуті вище, для України
поки що характерна відсутність радикальної (базової) низки інноваційної
активності підприємств. Наприклад, нові технічні рішення на рівні винаходу
були не використовуються при створені нових зразків вітчизняної техніки, а
запозичається із-за кордону, або зовсім йде закупка закордонного приладдя.
До основних причин, які перешкоджають розвитку інноваційних
процесів у державі, належать такі:
відсутність цілісної кодифікованої системи законодавства, яке має
врегулювати правовідносини у сфері інноваційної діяльності;
розрив між необхідним обсягом інвестиційних ресурсів для
інноваційної реструктуризації економіки та фактичним їх обсягом;
великий ризик розробки та освоєння інновацій і відсутність механізмів
щодо покриття та страхування цих ризиків;
низький рівень підготовленості персоналу на мікро- і макрорівнях до
здійснення управління інноваційним процесом на всіх рівнях;
недостатність інформації про новітні технології, пропозиції їх
трансферту та кон'юнктуру інноваційного ринку [7-9; 17; 20].
В наслідок дії зазначених та інших причин, які гальмують інноваційний
розвиток країни, раніше створений науково-технічний потенціал залишається
без попиту, що знов-таки призводить до його руйнації і стагфляції економіки
[36]. Вважаємо, що розвиток інноваційної української економіки являється
одним із пріоритетних напрямків державної політики, який обов’язково має
реалізовуватися засобами інвестиційної політики з врахуванням досвіду
таких країн, як США, Великобританія, Німеччина, Франція та Японія.
Перспективами подальших досліджень є більш глибоке вивчення
економічного еволюційного досвіду даних країн щодо здійснення
інноваційно-інвестиційної політики та причин та передумов досягнення
таких високих результатів.

38

РОЗДІЛ 2
МОНІТОРИНГ МЕХАНІЗМУ ОЦІНЮВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ В УМОВАХ ПП «НИВА»

2.1. Загальна характеристика підприємства ПП «Нива»

Об'єктом дослідження є підприємство сільськогосподарської галузі
ПП «Нива», с. Лукашівка, Чорнобаївський р-н., Черкаська обл., яке було
створене у 2000 р. з метою сприяння розвитку економіки України,
формування ринкових відносин, постійного підвищення ефективної
господарської і підприємницької діяльності регіону, спрямованої на
задоволення громадської потреби в продукції, роботах, послугах.
Підприємство створене за рахунок вкладів фізичних осіб. У 2005 р. були
частково змінені власники підприємства, і відбулося його розширення, яке
полягало у збільшенні земельних площ під посів продукції.
Структура управління підприємством є лінійно-функціональною, тобто
управління здійснюється за основними функціональними напрямками:
постачання, виробництво, збут, кадри, фінанси тощо. Найвищим органом
управління є Загальні збори засновників, поточними справами керує
директор підприємства. Форма власності – колективна.
Аграрний сектор України завжди був досить розвиненим через
сільськогосподарську спрямованість суспільного виробництва країни та
сприятливі природні ресурси для цього. У різні роки в аграрному секторі
було зайнято до 20,0% усіх працюючих країни, що також свідчить про
стратегічну значущість галузі. В суспільному продукті народного
господарства частка продукції, виробленої аграрними підприємствами
становить близько 25-30% і в національному доході – близько 30%.
Продукція сільського господарства та вироби із сільськогосподарської
сировини складають основу споживчого кошика населення держави і тим
самим забезпечується національна продуктова безпека навіть під час війни.
39

Однак, незважаючи на важливість розвитку аграрного сектору, сьогодні
ця галузь знаходиться у глибокій депресії. Низькорентабельне сільське
господарство з яскраво вираженим сезонним характером виробництва, яке
значною мірою залежить від природних умов, є найбільш відсталою галуззю
економіки, порівняно з промисловістю та сферою послуг України.
За деякими підрахунками вчених, для ефективного ведення сільського
господарства, потреба аграрної сфери в оновлені основних засобів становить
близько 110 млрд. грн., з яких 60 млрд. грн. необхідні для придбання нової
сільськогосподарської техніки. При цьому, за період з 1999 по 2014 рр. сума
інвестиційних вкладень в сільське господарство не перевищила 9,13% від
вказаної вище потреби. Після 2014 р., коли в країні почалися негативні
зовнішні впливи, пов'язані з анексією та окупацією частини території
України, процеси інвестування в перспективний розвиток підприємств
сільського господарства почали скорочуватися у обсягах, а повномасштабна
війна у 2022 р. взагалі унеможливила здійснення будь-яких інвестиційних
проєктів в сільському господарстві країни. У зв’язку із цим особливої
актуальності набуває питання розробки інвестиційної стратегії розвитку
сільського господарства з метою підвищення його інвестиційної
привабливості вже сьогодні та формуванні позитивних тенденцій для
виведення галузі з кризового стану в повоєнний період.
Український аграрний сектор економіки має цілу низку притаманних
йому позитивних та негативних характеристик, що впливають на
інвестиційну привабливість аграрного сектору. Ключові з них (на нашу
думку) наведено на рис. 2.1, аналізуючи які, можна зробити висновок, що
більшість цих чинників важко оцінити у кількісному вимірі. Водночас майже
всі перелічені чинники опосередковано знаходять своє відображення у
ключових макроекономічних показниках країни [17].
Моніторинг інвестиційної привабливості виробництва окремих видів
сільськогосподарської продукції в Черкаській області показав, що
пріоритетними видами сільськогосподарського виробництва для здійснення
40

інвестиційної діяльності є переважно галузі рослинництва, а саме
вирощування пшениці, кукурудзи, соняшника, сої, ріпаку.

Ч инники впливу на інвестиційну привабливість аграрного сектору

Позитивні фактори Негативні фактори
С приятливі кліматичні умови для Системні труднощі ведення
ведення сільського господарства бізнесу

7,8 млн га чорноземів, що становить Невизначеність статусу
8,7% від світових площ чорноземів українських земель, що спричиняє
низьку ефективність їхнього
Особливий режим оподаткування використання
аграрних підприємств, зокрема
нульова відсоткова ставка ПДВ Нестабільність податкової та
митної політики стосовно АПК
Е кспортноорієнтована галузь, аг- Високий рівень інфляції та
рарні підприємства мають надход- нестабільний курс національної
ження більш стабільної ВКВ валюти спричиняють уведення
валютних обмежень для
Вд але географічне розташування на
експортерів у межах країни
перетині торговельних потоків між
Азією, Близьким Сходом та Наявність квот на експорт певних
Західною Європою
видів продукції та неспроможність
держави відстоювати права
Високий потенціал підвищення вітчизняних підприємств у світі
врожайності, за умови
ви користання передових технологій Перманентна політична криза,
обробки землі і вирощування військові дії на сході України,
культур анексія території Автономної
Республіки Крим

Ф інансова криза, недостатня ємність фінансового ринку, що спричиняє нестачу
фінансових ресурсів для задоволення попиту на капітальні інвестиції в галузі,
окупація частини території країни, замінування та забруднення хімічними
речовинами значних сільськогосподарських площ через військові дії
Рис. 2.1. Ключові чинники впливу на інвестиційну привабливість аграрного
сектору економіки України

Однак, низька інвестиційна привабливість виробництва продукції
тваринництва в Черкаській області і в Україні загалом не є адекватною,
оскільки тут зосереджені значні території природних кормових угідь, ще
41

зберіглася стара виробнича інфраструктура. Головною проблемою
тваринництва є те, що для того, щоб вижити в складних економічних умовах
90-тих років сільськогосподарські підприємства Черкаської області,
продавали найбільш ліквідний товар – худобу та інші види тварин. Це, в
свою чергу, спричинило, крім різкого спаду виробництва продукції,
зростання і так великого показника капіталомісткості виробництва,
збільшення витрат на утримання однієї голови та відповідно зменшення
рівня прибутковості. Більш детальніше проблеми галузі тваринництва
пропоную розглянути на рис. 2.2 [20].

Зниження поголів'я великої рогатої Імпорт в Україну продуктів
худоби, особливо корів на харчування тваринного походження
сільськогосподарських підприємствах низької якості, що робить
неконкурентоспроможною на
З агальне скорочення внутрішньому ринку аналогічну
обсягів виробництва українську продукцію
п родукції скотарства
Проблеми Утримання
Відсутність вітчизняної галузі господарствами
селе кційно-племінної бази
високопродуктивних порід тваринництва населення 66%
поголів'я великої
вел икої рогатої худоби та Черкащини
рогатої худоби,
свиней
близько 55% свиней,
їх неспроможність
виробляти продукцію,
Зменшення частки виробництва високоякісного м'яса що відповідає
в еликої рогатої худоби та свинини, заміна його міжнародним
більш дешевим та менше енергетично цінним м'ясом стандартам якості
птиці, переважно курятини інтенсивної технології
вирощування

Рис. 2.2. Основні проблемами галузі тваринництва Черкаської області

Тому, при розробці інвестиційної стратегії розвитку сільського
господарства на галузевому та регіональному рівнях, в першу чергу,
необхідно звернути увагу на підвищення ефективності виробництва
продукції тваринництва в Черкаській області. До того ж, слід не тільки
займатися привабленням іноземних інвесторів, а й створювати належні
42

умови для розвитку власних інвестиційних можливостей: розвиток іпотечних
відносин, впровадження прискореної амортизації, надання муніципальних
позик, залучення заощаджень населення.
Лише чітке вираження інвестиційної політики держави в основних її
проявах (податкова, законодавча, амортизаційна і фінансова політика), а
також невідворотній рух до прозорості та спрощення бюрократичних
процедур стануть основними передумовами формування позитивної
інвестиційної привабливості України та сільського господарства.
Споживачами продукції, яка виробляється на підприємстві, яке було
обрано в якості бази дослідження, є підприємства та приватні споживачі
Чорнобаївського району. Підприємство співпрацює з юридичними та
фізичними особами, займається купівлею-продажем основної номенклатури,
запасних частин, техніки, орендою приміщень, земель. Основні
постачальники матеріально-технічних ресурсів наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Схема взаємозв’язків ПП «Нива» з іншими підприємствами
Постачальники Що постачають
ТОВ «Агроресурс» Запасні частини
ТОВ «Тридента Агро» Купівля-продаж насіння
ТОВ «Агрозахист Донбас» Насіння – сорго «Даш-Е»
СГД Коломієць Н.В. Оренда землі
СТОВ «Дубіївка» Оренда приміщень
ТОВ «Украгроцентр» Запасні частини
СПД Ловченко М.Є. Обладнання
ПП «А-Техна» Запасні частини
ТОВ «Зоря» Оренда комбайна

Основними видами діяльності ПП «Нива» є виробництво, закупівля та
реалізація сільськогосподарської продукції. Зокрема це такі види діяльності
підприємства:
1. Вирощування та збирання урожаю.
2. Реалізація продукції через власні магазини.
3. Закупівля посівного матеріалу.
4. Обробка земель для посіву.
43

На досліджуваному підприємстві діє лінійний тип культури
управління, що представлено на рис. 2.3.

Директор

Заст упник директора з З аступник
охорони праці та директора Головний
охорони бухгалтер

Бригадир
Завідувач
механізованої Бухгалтер по
виробництва ланки розрахунках за оренду

майна і земельних паїв

Оператори
крупоцеху Механізатори Водій

Рис. 2.3. Організаційна структура управління ПП «Нива»

З рисунку можна зробити висновок, що директору підпорядковані
Замісник директора з охорони праці та охорони, замісник директора,
головний бухгалтер. Заміснику директора підпорядковані завідувач
виробництва, водій та бригадир механізованої ланки. Завідувачу виробництва
підпорядковані оператори крупоцеху, а бригадиру механізованої ланки –
механізатори. Головному бухгалтеру підпорядкований бухгалтер по
розрахунках за оренду майна і земельних паїв.
У табл. 2.2 представлено основні економічні показники діяльності
ПП «Нива» за 2020-2022 рр. Отже, основні економічні показники ПП «Нива»
за 2020-2022 рр. свідчать про те що собівартість продукції з кожним роком
зростала і це зумовлено тим, що є збільшення земельних площ, за рахунок
яких, збільшився випуск продукції. Виходячи з розрахунків, чистий прибуток
підприємства у 2021 р. зріз у порівняні з 2020 р. на суму 65,9 тис. грн.
Кредиторська заборгованість у 2022 р. у порівняні з 2021 р. знизилась на
40,8 тис. грн., підприємство мало змогу виплатити половину суми кредиту за
орендовані землі.
44

Таблиця 2.2 – Основні економічні показники діяльності ПП «Нива»
за період 2020-2022 рр., тис. грн.
Зміна показників
+/- %
Показники 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2021- 2022- 2021- 2022-
2020 2021 2020 2021
Собівартість 1417,1 2022,0 2381,0 602,9 359,0 12,05 7,18
Чистий прибуток 113,6 205,1 271,0 91,5 65,9 1,83 1,31
Кредиторська заборгованість 61,4 98,2 57,4 36,8 -40,8 0,73 0,81
Кількість працівників 15 18 20 3 2 0,06 21,4

Спостерігається плинність кадрів на підприємстві, в основному
змінюються механізатори крупоцеху через тяжкі умови праці і сезонність
робіт.
На підприємстві виробляється така продукція: соя, ячмінь, пшениця,
кукурудза, пшениця яра. Вся продукція виробляється за єдиною структурою
протягом календарного року:
1. Посів (квітень – травень).
2. Догляд за посівом (травень – червень).
3. Збір врожаю (липень – жовтень).
4. Очистка зерна.
5. Переробка зерна на крупу та борошно.
6. Фасовка.
7. Відправлення до кінцевого споживача.
8. Оранка (серпень – листопад).
Частка кожного виду продукції в загальному обсязі становить:
– озима пшениця (1,5% від загального обсягу);
– ячмінь ярий (4,8% від загального обсягу);
– кукурудза (52,1% від загального обсягу);
– соняшник (20,6% від загального обсягу);
– соя (21,0% від загального обсягу).
Більш чіткіше частку кожного виду продукції зображено діаграмою на
рис. 2.4.
45

60,00%
50,00%
40,00%
30,00%
20,00%
10,00%
0,00%
Озима Ячмінь ярий Кукуруда Соняшник Соя
пшениця

Рис. 2.4. Частка кожного виду продукції ПП «Нива»

На даному підприємстві сертифікованою є крупа кукурудзяна, вона
становить 44,6% сертифікованої продукції в загальному обсязі товарної
продукції. Зміну обсягів виготовленої продукції підприємства протягом
трьох останніх років наведено в табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Аналіз обсягів виготовленої продукції ПП «Нива» протягом
2020-2022 рр.
Абсолютне Відносне
Обсяги виробництва, т
Асортимент відхилення, т відхилення, %
продукції 2021/ 2022/ 2021/ 2022/
2020 р. 2021 р. 2022 р.
2020 рр. 2021 рр. 2020 рр. 2021 рр.
Озима пшениця 303,4 110,0 151,0 -193,4 +41 -63,7 +37,3
Ячмінь ярий 655,2 47,3 45,0 -607,9 -2,3 -92,8 -4,9
Кукурудза - 800,0 760,0 +800 -40,0 +100 -5
Соняшник 240,0 104,5 225,0 -135,5 +120,5 -56,5 +115,3
Сорго 200,0 - - -200,0 - -100 -

Як видно з даних таблиці обсяги виробленої продукції у 2021 р.
знизились, в зв’язку з появою нової зернової культури, як кукурудза. У
2022 р. знизились обсяги виробництва ячменю на 4,9%, кукурудзи на 5,0%,
46

але зросли обсяги виробництва пшениці на 37,3%, соняшника – на 115,3%, це
говорить про те, що підприємство підлаштовується під ринковий.
Аналіз обсягів реалізованої продукції підприємства протягом
досліджуваного періоду наведений у табл. 2.4.

Таблиця 2.4 – Аналіз обсягів реалізованої продукції ПП «Нива»
протягом 2020-2022 рр.
Обсяги продажів, Абсолютне Відносне
тис. грн. відхилення, тис. грн. відхилення, %
Асортимент продукції
2021/ 2022/ 2021/ 2022/
2020 р. 2021 р. 2022 р.
2020 рр. 2021 рр. 2020 рр. 2021 рр.
Озима пшениця 303,4 121,0 181,0 -182,4 +60 -60,1 +49,6
Ячмінь ярий 525,2 56,76 54,0 -468,4 -2,8 -89,2 -4,9
Кукурудза - 656 760,0 +656 +104 +100 +15,9
Соняшник 524,2 282,2 567,0 -242,0 +284,8 -46,2 +100,9
Сорго 96,4 - - -96,4 - -100 -
Разом 1452,0 1115,0 1561,0 -337 +446 -23,2 +40,0

Як видно з даних таблиці 2.4, обсяги виробництва в 2021 р. у
порівнянні з 2020 р. знизились на 23,2%. Це обумовлено світовою
економічною кризою, яка не могла не позначитись на реалізації
сільськогосподарської продукції. Обсяги виробництва у 2022 р. порівняно з
2021 р. зросли, зростання обумовлене потребою населення в
сільськогосподарській продукції.
Частка основних засобів у загальній сумі активів займала за роками
35,2%, 29,3% та 68,8% відповідно. Значне зростання питомої ваги основних
засобів на кінець 3-го року в межах досліджуваного періоду пояснюється
введенням нових виробничих потужностей при незначному зростанні обсягів
господарювання.
Оцінка майнового стану досліджуваного підприємства здійснена у
табл. 2.5.
47

Таблиця 2.5 – Оцінка майнового стану підприємства ПП «Нива»
протягом 2020-2022 рр.
Відхилення
тис. грн. %
Од.
Показники 2020 р. 2021 р. 2022 р. 2021/ 2022/ 2021/ 2022/
виміру
2020 2021 2020 2021
рр. рр. рр. рр.
Величина основних тис.
298,0 346 697 +48 +351 116,0 201,0
засобів грн.
Частка основних
% 35,2 29,3 68.8 -5,9 +39,5 83,0 234,8
засобів в активі
Знос основних тис.
116,0 182,0 238,0 +66 +56 157,0 131,0
засобів грн.
Коефіцієнт зносу
% 63,7 1,11 0,52 -62,59 -0,59 1,74 47,0
основних засобів
Коефіцієнт
оновлення основних % 92,4 29,3 76,5 -63,1 +47,2 132,0 261,0
засобів
Коефіцієнт
придатності % 61,1 0,47 65,9 -60,63 +65,47 -99,2 140,0
основних засобів
тис.грн./
Фондовіддача 4,9 3,2 2,2 -1,7 -1 65,3 68,8
люд.
Фондомісткість 0,205 0,309 0,447 +0,104 +0,138 150,0 144,7

Протягом трьох років зростає частка основних засобів в активах
балансу. Коефіцієнт зносу основних засобів за роками збільшується, оскільки
за останні три роки підприємство придбало нові основні засоби, про що
свідчить коефіцієнт оновлення основних засобів. Отже, бачимо, що при
значному зростанні обсягів господарювання величина основних засобів
збільшилась на 201,0%, коефіцієнт оновлення основних засобів на кінець
2022 р. зріс порівняно 2021 р. на 261,0%.
48

Проаналізувавши динаміку коефіцієнту придатності основних фондів
бачимо, що у 2021 р. відбулося зниження на 99,2%, а у 2022 р. – зростання на
140,0%. Фондовіддача з роками знижується, а фондомісткість зростає. Така
зміна негативно відображає діяльність підприємства.
Виручка від реалізації у 2021 р. знизилася порівняно з 2020 р. на
334 тис. грн. або на 23,0%, у 2022 р. – збільшилась на 443 тис. грн. або на
39,6%, за рахунок збільшення обсягів виробництва та цін на продукцію.
Зниження продуктивності праці на 36,5% пояснюється збільшенням
чисельності працюючих у 2021 р., і її збільшення на 39,5% у 2022 р.
пояснюється збором більшого урожаю, ніж у 2021 р. Вартість основних
фондів зросла на 16,1% у 2021 р., і на 101,0% – у 2022 р., що пояснюється
збільшенням посівних площ, обсягів виробництва, а в результаті збільшення
прибутків, що дало змогу закупити нове обладнання.
Фондоозброєність працівників була і залишається досить низькою, а в
2021 р. порівняно з 2020 р. її розмір зменшився на 4,2%. У 2022 р.
фондоозброєність зросла на 101,0%. Це свідчить про перевагу
автоматизованої праці над ручною.
Собівартість продукції складається із матеріальних витрат, до яких
належить посадковий матеріал, витрати на мінеральні добрива,
нафтопродукти, оплата праці; та загальновиробничих витрат, до яких
належить амортизація, відрахування на соціальні заходи, решта інших
прямих та загальновиробничих витрат. Структура собівартості продукції
протягом 2020-2022 рр. змінилася. Зростання собівартості зумовлене
передусім зростанням матеріальних витрат (насіння) та витрат на
нафтопродукти. Також на зростання собівартості продукції впливає
збільшення земельних площ, за рахунок яких, збільшився випуск продукції, а
отже зросла і собівартість. Не менш важливим показником який впливає на
зростання собівартості продукції є інфляція, яка щороку зростає на всі види
продукції, роботи та послуги. При цьому сплеск інфляційних процесів
викликала також і війна.
49

Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізації
продукції та послуг. Прибуток від реалізації продукції в цілому по
підприємству залежить від: обсягу реалізації продукції; собівартості
реалізованої продукції; зміни оптових цін на матеріальні ресурси і
продукцію; зміни структури і асортименту продукції. Аналіз показників
рентабельності за видами продукції дає змогу зробити висновок, що за
останні роки рентабельність майже по всім видам продукції зростала, що є
досить обнадійливим фактором для активізації інноваційної політики
підприємства в найближчому майбутньому.

2.2. Економічний аналіз інвестиційних потоків підприємства

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну
ефективність господарювання підприємства. Найважливішими серед них є
показники прибутку, які в умовах переходу до ринкової економіці складають
основу економічного розвитку підприємства.
Схема використання прибутку наведено на рис. 2.5 [9].

Прибуток підприємства

Податок на прибуток

Чистий прибуток

Використання чистого прибутку

Ст ворення Виплата Поповнення Інші напрямки
резервного фонду дивідендів статутного фонду використання
прибутку
Рис. 2.5. Схема використання прибутку в умовах ПП «Нива»

50

Зростання прибутку створює фінансову базу для самофінансування,
розширеного виробництва, рішення проблем соціальних і матеріальних
потреб трудового колективу. За рахунок прибутку виконуються також
частина зобов'язань підприємства перед бюджетом, банками та іншими
підприємствами і організаціями.
За даними наведеними в табл. 2.6 можна зробити висновок, що в
цілому майже всі фінансові показники підприємства у 2021 р. знизились у
порівнянні з 2020 р. зросли лише фондовіддача на 1,889% і коефіцієнт
абсолютної ліквідності на 0,4%. У 2022 р. спостерігається зростання майже
всіх показників, лише фондовіддача знизилась на 3,388%. Підбивши
підсумки можна сказати, що всі аналізовані фінансові показники у 2022 р.,
порівняно з 2021 р., мають тенденцію до зросту, окрім фондовіддачі, яка
показала спад на 3,388 тис. грн., що говорить про неефективне використання
засобів праці.

Таблиця 2.6 – Аналіз фінансових показників діяльності ПП «Нива»
Відхилення Відхилення
Назва коефіцієнту 2020 р. 2021 р. 2022 р.
2020/2021 рр. 2 022/2021 рр.
1 2 3 4 5 6
Коефіцієнт покриття 3,74 2,60 29,13 -1,14 +26,53
Коефіцієнт швидкої ліквідності 1,07 0,93 10,05 -0,14 +9,12
Коефіцієнт абсолютної
0 0,004 0,21 +0,004 +0,206
ліквідності
Чистий оборотний капітал, тис.
487 403 535 -84,0 +132,0
грн.
Коефіцієнт платоспроможності 0,749 0,020 0,025 -0,729 +0,005
Коефіцієнт забезпечення
0,732 0,615 0,97 -0,117 +0,355
власними оборотними засобами
Коефіцієнт забезпечення
0,340 0,281 0,688 -0,059 +0,407
основними засобами
Коефіцієнт маневреності
19,3 16,0 21,2 -3,3 +5,2
власного капіталу
Коефіцієнт оборотності активів 1,658 0,881 1,159 -0,777 +0,278
Коефіцієнт оборотності
7,500 4,402 6,240 -3,098 +1,838
дебіторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності
39,0 10,3 43,4 -28,7 +33,1
кредиторської заборгованості
Коефіцієнт оборотності
2,505 1,41 1,573 -1,095 +0,163
власного капіталу
51

1 2 3 4 5 6
Фондовіддача, тис.грн./люд. 4,900 6,789 3,401 +1,889 -3,388
Продуктивність праці,
103,7 65,8 91,8 -37,9 +26,0
тис.грн./люд.
Коефіцієнт рентабельності
0,52 0,01 0,62 -0,51 +0,61
активів
Коефіцієнт рентабельності
0,267 0,005 0,519 -0,262 +0,514
власного капіталу
Коефіцієнт рентабельності
0,128 0,003 0,330 -0,125 +0,327
діяльності

Аналіз показників прибутковості підприємства за аналізований період
наведено у табл. 2.7.

Таблиця 2.7 – Показники прибутковості ПП «Нива» за 2020-2022 рр.
Показник 2020 р. 2021 р. 2022 р.
Рентабельність продажу 3,69 4,06 4,75
Рентабельність виробництва 1,33 1,46 1,23
Рентабельність сумарного капіталу 0,41 0,45 0,26
Рентабельність оборотного капіталу 0,37 0,41 0,50
Рентабельність власного капіталу 0,65 0,71 0,65

Незначна позитивна динаміка спостерігалася тільки по рентабельності
продажу 1,06% та рентабельності оборотного капіталу 0,13%, всі інші
показники рентабельності пішли на спад.
Динаміку показників вхідних грошових потоків підприємства за два
останні роки наведено в табл. 2.8.
З наведених показників видно, що вхідні грошові потоки від
операційної діяльності становили в 2021 р. – 5018,0 тис. грн., в 2022 р. –
2390,0 тис. грн., тобто скоротились на 2628,0 тис. грн., або на 52,37%, що є
дещо негативним явищем, так як це основне джерело доходів будь-якого
виробничого підприємства. Надходження від інвестиційної діяльності в
2021 р. не були наявні, а в 2022 р. становили 54,0 тис. грн., тобто зросли на
54,0 тис. грн. (100,00%), зокрема це відбулося за рахунок реалізації
надлишкових нематеріальних активів і отримання відсотків за борговими
зобов’язання інших суб’єктів господарювання.
52

Таблиця 2.8 – Показники динаміки вхідних грошових потоків на ПП «Нива»
протягом 2021-2022 рр., тис. грн.
Відхилення
Показники 2021 р. 2022 р. абсолютне, відносне,
тис. грн. %

Вхідний грошовий потік від операційної
5018,0 2390,0 -2628,0 -52,37
діяльності
Вхідний грошовий потік від інвестиційної
54,0 54,0 0,0 100,00
діяльності
Вхідний грошовий потік від фінансової
2834,0 3281,0 447,0 15,77
діяльності
Валовий грошовий потік 7852,0 5725,0 -2127,0 -27,09

Вхідний грошовий потік від фінансової діяльності зріс на
447,0 тис. грн. або на 15,77% з 2834,0 тис. грн. в 2021 р. до 3281,0 тис. грн. в
2022 р., що пояснюється отриманням на свій розрахунковий рахунок позики
банку. Валовий же грошовий потік скоротився на 2127,0 тис. грн. (з
7852,0 тис. грн. в 2021 р. до 5725,0 тис. грн. в 2022 р.), що пояснюється тими
дією таких факторів як значне скорочення надходжень від операційної
діяльності, що власне змусило підприємство брати банківську позику в
досить великому розмірі порівняно з усім майном підприємства і власним
капіталом.
Кошторисний перелік капітальних інвестицій в основні засоби
інвестиційної стратегії підприємства у 2022 р. наведено у табл. 2.9.

Таблиця 2.9 – Кошторисний перелік капітальних інвестицій в основні засоби
інвестиційної стратегії ПП «Нива» у 2022 р.
В одиниці, Вартість
Найменування Ціна, грн.
всього устаткування, грн.
Комбайн Нива СК-5М-1 2 125846,0 251692,0
Зерносушарка 1 990000,0 990000,0
Всього 3 1115846,0 1241692,0

53

У 2022 р. були вкладені інвестиції в основні засоби підприємства
ПП «Нива». На них було придбано два комбайни «Нива» та зерносушарка.
Сума інвестицій складала 1242000,0 тис. грн.
Підприємство мало змогу залучити приватних підприємців міста
Черкаси, проінвестувати інвестиційний проєкт «Виробництво сучасних
біодобрив на основі корисних мікроорганізмів». Суттю проєкту є
налагодження вітчизняного виробництва на промисловій основі мікробних
препаратів, передусім землеудобрювальної дії.
Інвестиційні витрати на реалізацію проекту становлять 13,950 млн грн.,
у т.ч.: 11,254 млн грн. на формування основних фондів, 2,696 млн грн. – для
формування оборотних фондів. Термін окупності інвестицій становить 3
роки 4 місяці від початку виробництва (за найбільш імовірного сценарію
реалізації проєкту). Термін виконання проєкту становить 6 років (2020-
2025 рр.) із яких рік – на організацію та налагодження виробництва і 5 років
– активна стадія реалізації проєкту (промисловий випуск препаратів). За
найбільш імовірним сценарієм реалізації проєкту обсяги виробництва та
реалізації продукції планується довести від 234,5 тис. гектарних порцій у
перший рік до 459,1 тис. – на п’ятий рік активної фази.
Динаміку основних виробничих та економічних показників із початку
виробництва наведено у табл. 2.10.

Таблиця 2.10 – Динаміка основних виробничих та економічних показників із
початку виробництва ПП «Нива»
Показники 2020 р. 2021 р. 2022 р. Всього
Обсяги виробництва та реалізації продукції, тис.га 337,5 411,6 459,1 1728,2
Виручка від реалізації продукції (без ПДВ), тис.
12388,2 15870,2 18457,1 64365,0
грн.
Ціна 1 га п. без ПДВ, грн. 36,71 38,56 40,20 37,24
Усього витрат, тис. грн. 7814,1 9251,0 10334,8 39872,0
у т. ч.: матеріали, тис. грн. 1433,2 2099,6 2579,5 7813,8
Собівартість одиниці продукції, грн. 23,15 22,48 22,51 23,07
Валовий прибуток, тис. грн. 4574,1 6619,2 8122,3 24493,0
Рентабельність виробництва, % 58,5 71,6 78,6 61,4
54

Можливими і перспективними є також поставки на зовнішній ринок,
інтерес з боку якого до даного виду продукції останнім часом помітно
підвищується. Основні виробничі та економічні показники виробництва
біопрепаратів за час активної фази реалізації проекту (за найбільш
ймовірного сценарію його реалізації) наведено в табл. 2.11.

Таблиця 2.11 – Основні показники інвестиційної ефективності проекту
Реалізація проекту
Показник
найбільш імовірний оптимістичний
Термін окупності з початку виробництва 3 роки 4 місяці 2 роки 8 місяців
Середня норма рентабельності, % 32,4 38,4
Чистий приведений ефект, тис. грн. 983,0 3695,1
Індекс рентабельності 1,08 1,30
Внутрішня норма рентабельності, % 25,5 35,3
Кількість створених робочих місць 34 34

Отже, проєкт має високу виробничу ефективність: рентабельність
виробництва підвищується із 33,0% у перший рік активної фази до 78,6% на
п’ятий рік, у середньому складаючи 61,4%. До того ж собівартість одиниці
продукції щороку знижується. На підприємстві розробляють, вивчають і
впроваджують кілька технологій землеробства – інтенсивну, біологічну
(органічну) та прямої сівби (No-till). Особливо важливе значення для
підвищення ефективності зернового виробництва мають інтенсивні
технології, які концентрують новітні досягнення науки і техніки та дають
змогу найповніше реалізувати потенційну продуктивність сортів відповідно
до ґрунтових особливостей і погодних умов і забезпечують одержання
високих урожаїв. Проте, враховуючи вплив кризових явищ на економіку
країни, нестачу в сільськогосподарських підприємствах мінеральних добрив,
засобів захисту рослин, пально-мастильних матеріалів і технічних ресурсів,
важливого значення набуває впровадження енерго- та ресурсозберігаючих
технологій, адаптованих до місцевих природних умов на основі визначених
55

пріоритетів та інноваційних рішень, які разом із відносно високою
врожайністю могли б забезпечувати економне використання матеріальних
ресурсів і були екологічно безпечними для навколишнього природного
середовища. Важливою складовою при цьому є високопродуктивна і
високотехнологічна техніка.
Разом з тим, застосування інтенсивних технологій потребує збільшення
сільськогосподарськими підприємствами виробничих витрат з розрахунку на
1 га посіву зернових до 1,5 рази і більше. Це не завжди забезпечує на
практиці відповідний економічний ефект, оскільки важливим є
випереджаюче зниження собівартості одиниці зернової продукції.
Нами проведено порівняльний аналіз технологій вирощування озимої
пшениці у ПП «Нива». Зазначимо, що виробничо-фінансові показники
характеризують його як достатньо успішне господарство із високим рівнем
урожайності основних зернових культур – пшениці, кукурудзи на зерно,
ячменю тощо, табл. 2.12.

Таблиця 2.12 – Розрахункові дані щодо підвищення урожайності зернових
культур на підприємстві ПП «Нива»
Показники Пшениця Ячмінь Кукурудза
Фактичні розміри витрати підприємства
Витрати на насіння, грн./га 224 245 780
Витрати на мінеральні добрива, грн./га 695 286 909
Очікувані розміри витрат з переходом на інноваційну модель господарювання
Витрати на насіння, грн./га 635 509 1201
Витрати на мінеральні добрива, грн./га 1058 691 1387
Обсяг додаткових витрат на насіння, грн./га 411 264 421
Добрива, грн./га 363 405 478
Приріст урожайності всього, грн./га 13,9 14,3 24,5
у т. ч. за рахунок:
7,1 6,7 14,9
використання сортів-інновацій, ц/га
збільшення доз мінеральних добрив, ц/га 6,8 7,6 9,6
56

Отже, в звітному році завдяки впровадженню інноваційних технологій
збільшилися обсяги збору урожайності пшениці – відповідно на 7,1 і 6,8 ц/га;
ячменю – 6,7 і 7,6 ц/га; кукурудзи – 14,9 і 9,6 ц/га. Встановлено, що приріст
забезпечили використання сортів-інновацій та збільшення доз мінеральних
добрив при вирощуванні зернових культур.

2.3. Аналіз ефективності інвестиційної стратегії підприємства

Нині найважливішим є не залучення інвестиційних вкладень, а
ефективність використання інвестиційних ресурсів. У даному випадку
вирішальне значення мають результати господарської діяльності
підприємницьких суб’єктів аграрного сектору регіону, що забезпечують
інвестиційну діяльність. Технічний рівень розвитку, підприємницька
активність, стиль управління та здатність до освоєння інновацій значною
мірою впливають на інвестиційний цикл й окупність вкладених ресурсів.
Визначення найефективніших джерел фінансування, активізація
інвестиційного процесу в аграрного сектору регіону набуває дедалі більшого
значення в умовах поглиблення ринкової трансформації, що зумовлює
актуальність дослідження даного напряму. З огляду на це постає питання про
необхідність формування інвестиційної стратегії аграрного сектору, яка
враховуватиме особливості сільськогосподарського виробництва,
виробництва продовольства, рівень інвестиційної активності в
агропромисловому комплексі, зосередження на пріоритетних напрямах
інвестування, визначення найефективніших джерел фінансування
інвестиційної діяльності.
Однією з причин зниження економічних показників діяльності
досліджуваного підприємства є світова економічна криза, яка вплинула на
різке зниження ціни на сільськогосподарську продукцію, та війна в Україні.
Кожен вид продукції, який реалізовується на підприємстві повинен бути
прибутковим для підприємства. В іншому випадку підприємство має
57

відмовитися від вирощування певного продукту, так як будуть збитки.
Розрахунок ефективності довгострокових інвестицій для підприємства
здійснимо за формулою [17]:
����
ARR=1 , (2.1)
(����+����)
2
де АRR – коефіцієнт ефективності інвестицій;
RV – ліквідаційна вартість обладнання;
ІС – середня величина початкових інвестицій;
PN – середньорічний прибуток за час дії проекту.

Умова ефективності:
ARR 1 – інвестиції є ефективними;
ARR 1 – інвестиції є збитковими;
ARR=1 – інвестиції не являються ні збитковими, ні рентабельними.

Розрахуємо значення показника для умов досліджуваного
підприємства:
120,7
ARR=1 = 1,39.
(375,2+238,0)
2
Отже, при розрахунку ефективності інвестицій на підприємстві
вирішено, що ARR є ефективним, тому що він є більшим одиниці.
Розрахунок окупності інвестицій є самим простим методом оцінювання
й одним з найпоширеніших показників, особливо для попереднього
оцінювання ефективності інвестицій. У науковій економічній літературі цей
метод називають ще методом ліквідності.
Строк окупності – це час, необхідний інвесторові для відшкодування
суми його первісного вкладення капіталу (інвестицій) або період, протягом
якого інвестиції повернуться за рахунок доходів, одержаних від реалізації
інвестиційного проєкту. Точніше, під строком окупності розуміють
тривалість періоду, протягом якого сума чистих доходів, дисконтованих на
момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій. Чим менше термін
58

окупності, тим ефективніше вкладення засобів.
Поряд з показником «строк окупності» розглядається показник «період
окупності». Окупність інвестицій – це процес повернення вкладених
інвестиційних ресурсів за рахунок чистого грошового потоку від інвестицій.
Інтенсивність, з якою здійснюється інвестування, характеризується
показником періоду окупності інвестицій, або показником періоду
повернення капіталовкладень (з дисконтуванням або без нього). Це один з
найбільш поширених і доступних показників оцінки ефективності інвестицій
в зарубіжних країнах.
Термін окупності довгострокових інвестицій розрахуємо за формулою:
∑ ІК
ПО = , (2.2)
ГНр
де ПО – період окупності інвестицій у роках;
ІК – сума інвестицій у проект, передбачена кошторисом;
ГНр – середньорічні грошові надходження.

Розрахуємо значення даного показника для досліджуваного
підприємства:
∑375,2
ПО = = 1,38.
271,0
Отже, термін окупності довгострокових інвестицій на підприємстві
складатиме 1,38 років.
Основні фонди у підприємства були лише залученими, орендовані у
інших підприємств. Площі для посіву сільськогосподарських культур, були
орендовані у жителів с. Лукашівка. У 2011 р. підприємство викупило деяку
техніку у орендодавців, а саме комбайн та сівалку, а також збільшило розмір
посівних площ. У 2012 р. підприємство почало вирощувати озиму пшеницю,
ячмінь та сою, що дало змогу отримати більший прибуток та викупити
частину земель для вирощення сільськогосподарських культур. У 2014 р.
підприємство, отримавши прибуток від своєї діяльності, взяло в кредит
необхідну техніку, а саме декілька вантажівок, сушку для зерна. Протягом
59

2021-2022 рр. діяльність підприємства дещо погіршилася. Причиною цього
стала світова економічна криза. Але збір урожаю 2020 р. дав можливість
підприємству частково розрахуватися з взятими кредитами у 2020 р.
На даний момент фінансовий стан підприємства дозволяє викупити
частину земель для посіву. Існують точки реалізації продукції даного
підприємства і воно завоювало певну частку ринку, має постійне коло
споживачів. Підприємству потрібно і надалі розвиватися, розширювати свої
межі, розширювати частку ринку. Але на даний момент всі прибутки
підприємства спрямовані на викуп земель під посів у власників, а не на
розширення виробництва і розробку нового товару.
Проведемо SWOT-аналіз для досліджуваного підприємства, табл. 2.13.

Таблиця 2.13 – SWOT-аналіз підприємства ПП «Нива»
Можливості: Сильні сторони:
- зростання економіки; - висока організація праці;
- стабільна політична ситуація в країні; - має велике коло споживачів;
- покращення соціальних умов працівників, залучення - займає значну частку на
нових більш кваліфікованих кадрів, конкуренція районному ринку;
трудових кадрів; - висока якість продукції
- нова продукція і розширення асортименту;
- поява постійних споживачів
Загрози: Слабкі сторони:
- політична та економічна нестабільність, зміна - відсутність маркетингового
законодавчої та нормативно-правової бази; відділу;
- фінансова і цінова нестабільність, інфляційні процеси; - недостатнє технічне
- недобросовісна конкуренція з боку товаровиробників оснащення;
інших регіонів та країн; - нестача фінансів, капіталу;
- обмеженість власних сільгоспресурсів, зниження - неврегульованість
продуктивності сільського господарства; юридичних питань;
- перешкоди на ринку збуту продукції аграрного - організація сервісу
сектору;
- підвищення тарифів на рекламну продукцію;
- обстріли території та загроза втрати людей, майна

З проведеного SWOT-аналізу можна зробити висновки, що на
підприємстві існує ряд проблем, для вирішення яких недостатньо власних
коштів. Для вирішення цих проблем необхідно провести ряд заходів та
запропонувати шляхи вирішення цих проблем.
60

Однією з найважливіших проблем, які існують на даному підприємстві
є нестача фінансів та капіталу. Збільшення розміру капіталу можна досягти
шляхом диверсифікації виробництва. Можна додатково виробляти таку
продукцію як олію, кукурудзяні палички. Важливість цією продукції на
ринку була встановлена шляхом опитування населення. Населення потребує
продукцію, яка буде якісною та дешевшою порівняно з подібною продукцією
(менша ціна досягається мінімальними транспортними витратами).
Ще однією важливою проблемою, яка існує на підприємстві є
недостатнє технічне оснащення. І, хоча, підприємство виділяє кошти для
оновлення технічного обладнання, цього недостатньо для повного його
оновлення та модернізації. Вирішення цієї проблеми, можна досягти шляхом
взяття обладнання в лізинг або збільшення обсягів коштів, які виділяються на
оновлення виробництва.
Також, однією з проблем на даному підприємстві є відсутність
маркетингового відділу. На підприємстві всі задачі маркетолога покладені на
директора. Це дещо гальмує роботу, тому що директор має й інші
безпосередні обов’язки, нехтувати, якими він не має права. Тому вирішенням
цієї проблеми було б створення маркетингового відділу, або прийняття на
роботу маркетолога, який повністю б займався просуванням товару на ринок,
слідкував за новинками, впроваджував їх на підприємстві. Для вирішення
юридичних питань на підприємстві необхідно найняти юриста, який буде
вирішувати всі юридичні питання.
Наступною, не менш важливою проблемою, яка існує на даному
підприємстві, є організація сервісу. Сервіс знаходиться не на найвищому
рівні, але дирекція підприємства намагається вирішити цю проблему. З цією
метою надані вантажники, які допомагають погрузити товар; існує служба
доставки, наприклад, не кожна людина може сама доставити товар додому, з
цією метою і була створена ця служба. Також на підприємстві існують
пакувальники, продавці можуть розказати мало обізнаним покупцям про
властивості даного товару, про їхню якість, запропонувати кращий товар.

61

РОЗДІЛ 3
ОБҐРУНТУВАННЯ НАПРЯМІВ ПОКРАЩЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ
СТРАТЕГІЇ ПІДПРИЄМСТВА ПП «НИВА»

3.1. Пропозиції щодо вдосконалення інвестиційної стратегії
підприємства ПП «Нива»

У будь-якій країні світу, як і в Україні, в розвитку економіки важливу
роль відіграють інвестиції. Завдяки залученню коштів з’являється
можливість модернізувати, технологічно оновити виробництво, збільшити
обсяги та якість випущеної продукції, розвинути інвестиційну
інфраструктуру тощо. Україна завдяки своєму потенціалу,
висококваліфікованому людському капіталу, ймовірній ємності
внутрішнього ринку є державою із широким простором для інвестиційної
діяльності.
Ключовим фактором, що суттєво впливає на інвестиційну
привабливість країни та її територій, є інвестиційний клімат, який передбачає
наявність певних умов інвестування, що впливають на переваги потенційного
інвестора у виборі того чи іншого об’єкта інвестицій. На макроекономічному
рівні інвестиційний клімат формують показники політичного, економічного і
соціального середовища країни [46].
Як би це не було дивно, але головною причиною недовіри до нас з боку
іноземних інвесторів є катастрофічно низька кількість або повна відсутність
якісних інвестиційних проєктів українських компаній. Все правильно: не
корупція, не війна, не переддефолтний стан, не відсутність прозорої судової
системи, а низька якість пропозицій для інвестора відвертає від України
гіперліквідні іноземні банки, хеджфонди та інші фінансові організації.
Тимчасом вільних фінансових ресурсів у світі стає все більше. Як недавно
повідомив Bloomberg, неінвестовані кошти всіх світових фондів 1 вересня
2020 р. становили 963,3 млрд. дол. [7].
62

Отже, адаптації згожих умов для розвитку та піднесення українського
бізнесу є одним з наболілих на сьогоднішній день питань. Надмірну увагу на
аспекти безпеки інвестиційного перебігу звертали у своїх працях Л. Абалкін,
А. Анікін, А. Ілларіонов, П. Ліндерт, М. Пебро, Дж. Сакс, Є. Ясін, а також
українські фахівці – О. Баранівський, В. Єдинак, В. Кириленко,
М. Недашківський та ін. [5].
Інвестування бізнесу – це ціла стратегія, яка має вигляд системи
довготривалих цілей інвестиційних операцій організації, які сформовані в
загальні завдання для підвищення прибутку підприємства та розвитку в
загалом, а також направлена на знаходження найефективніших шляхів
досягнення поставлених цілей та завдань. Інвестиційну стратегію можна
оцінювати як головний орієнтир інвестиційних процесів організації, який
через певний час мусить продемонструвати завдання та реалізацію
поставлених цілей, які призвели до одержання очікуваного ефекту від
інвестування [28].
У результаті проведеного аналізу інвестиційної стратегії ПП «Нива» в
попередньому розділі, встановлено, що для даного підприємства можна
запропонувати вид вертикальної диверсифікації, сутність якого передбачає
освоєння нових видів продуктів, для виробництва яких в якості сировини або
напівфабрикатів використовується традиційна продукція, або виробництво
товарів, які є сировиною або напівфабрикатами, комплектуючими при
виготовленні традиційних продуктів.
За результатами проведеного аналізу було визначено дві основні
проблеми підприємства: застаріле технічне оснащення та нестача фінансових
ресурсів. Для розв’язання означених проблем необхідно провести ряд заходів
та запропонувати шляхи їх подолання.
Підприємство ПП «Нива» вирощує сільськогосподарську продукцію та
відразу після збору реалізовує її, без подальшої переробки. Найбільший обсяг
вирощування продукції спостерігається за такими зерновими культурами, як:
соняшник – 2250,0 ц та кукурудза – 4424,0 ц, які підприємство реалізує на
63

регіональному рівні. Однак, важливою складовою аграрної політики в
Україні на сучасному етапі є створення ринку сільськогосподарської
продукції та продуктів її переробки, тобто забезпечення населення країни
повноцінними продуктами харчування. Тому для підприємства доцільним
було б не тільки здійснювати реалізацію зернової продукції, а й самостійно
виконувати більше стадій переробки власної сировини, що дало б можливість
збільшити прибуток підприємства за рахунок розширення ринкової ніші. На
основі вищесказаного, у роботі було запропоновано впровадити два
інвестиційних проєкти по переробці декількох видів зернової сировини в
повноцінний харчовий продукт:
1) виготовлення кукурудзяних паличок – харчовий продукт, який
представляє собою сформовану і висушену піну, виготовлену на основі
спеціально підготовленої кукурудзяної крупи;
2) виготовлення соняшникової олії – рослинна олія, видобута з насіння
соняшнику шляхом віджимання.
При практичному втіленні хоча б одного з цих проєктів ПП «Нива» має
можливість розширити напрямки своєї діяльності, вийти на нові ринки збуту,
розширити аудиторії споживачів, а також збільшити прибутки, саме тому
данні пропозиції є актуальними для підприємства. Дані інвестиційні ідеї є
перспективними, оскільки ринок кукурудзяних паличок та олії на території
Черкаського району залишається стабільним і демонструє досить високі
показники споживання населенням.
Основними фактором, що визначає рентабельність проєкту по
виготовленню кукурудзяних паличок, це масовий характер попиту, продукт,
що характеризується достатнім рівнем популярності, товар, що відноситься
до сухих сніданків, популярність яких в країні сильно зростає, приблизно до
10,0% на рік. Ще одним позитивним фактором пропозиції є те, що для
організації виробництва кукурудзяних паличок ПП «Нива» має достатньо
необхідної сировини, оскільки вирощує 4424 ц кукурудзи, з якої можна
виготовити 1769,1 ц кукурудзяних паличок на рік.
64

До факторів, від яких залежить зростання ринку подібної продукції, а
також перспективність розвитку цього бізнесу з виробництва кукурудзяних
паличок слід назвати:
клієнтами даного продукту в Україні являються всі вікові групи, хоча
домінує, природно, дитячий сегмент;
в Україні сформувалися багаторічні традиції вживання даного
продукту, що робить його відомим і перспективним для розвитку бізнесу;
продукт практично не залежить від зміни сезонів, попит на нього
досить високим є цілий рік, тому може бути гарантованим стабільний
фінансовий потік протягом року;
попит стимулюють і самі виробники, вони експериментують з
дизайном і смаками паличок, що подобається споживачам.
Головною метою пропонованого інвестиційного проєкту по
виробництву кукурудзяних паличок є задоволення потреб споживачів
продукції в Черкаському районі та збільшення прибутку підприємства
ПП «Нива». Завданнями інвестиційного проекту є:
розширення діяльності ПП «Нива»;
придбання обладнання та організація виробничого процесу для
виробництва кукурудзяних паличок;
реалізація кукурудзяних паличок у Черкаському районі.
Цілями проєкту по виготовленню та реалізації кукурудзяних паличок
доцільно обрати:
забезпечення споживачів якісною та відносно недорогою продукцією;
освоєння нових ринків зі збільшенням ринкової частки на них;
займання позиції лідера у Черкаському районі на ринку кукурудзяних
паличок;
підбір кваліфікованого персоналу;
складання договорів постачання кукурудзяних паличок або олії;
оцінка очікуваних фінансових результатів бізнесу і побудова
фінансової стратегії підприємства.
65

Вартість необхідних інвестицій для проєкту по реалізації та
виготовлення кукурудзяних паличок становить 375,2 тис. грн.
Що стосується проєкту по виготовленню соняшникової рослинної олії,
доцільно сказати, що організація виробництва цього коштує є досить
витратною, але у підприємства ПП «Нива» є велика привілея, оскільки
організація є сільгосп товаровиробник, в цьому випадку має значні пільги по
сплаті податків [21].
Фактором, що визначає рентабельність проєкту по виготовленню
соняшникової олії є той факт, що даний продукт є завжди актуальним на
ринку. І, навіть, незважаючи на те, що подібних міні-маслоробень або
маслопресів налічується дуже велика кількість на території України,
бізнесмени-початківці цілком можуть заробити на такому виробництві,
враховуючи, що в країні залишається велика частка сировини. Тим паче, як
показує подібне виробництво, найкраще переробляти власне вирощене
насіння, а підприємство ПП «Нива» має достатньо потрібної сировини –
2250 ц соняшнику, з якого можна виготовити – 1350,0 ц олії на рік.
В якості споживачів даного продукту будуть виступати всі вікові групи
населення Черкаського району із середнім рівнем достатку. Загальна вартість
необхідних інвестицій для реалізації проєкту по реалізації та виробництву
соняшникової олії становить 367,0 тис. грн. Як стверджують фахівці, майже
всі виробники олії виходять на рентабельність понад двадцять відсотків і
можуть окупити свій бізнес менш ніж за півроку. Основне – необхідно
налагодити стабільне постачання сировини і постійний збут готового
продукту.
Головна мета запропонованого інвестиційного проєкту по
виготовленню соняшникової олії міститься у задоволенні потреб споживачів
продукції в Черкаському районі та збільшенні прибутку ПП «Нива».
Завданнями даного інвестиційного проекту було встановлено:
розширення діяльності ПП «Нива»;
66

придбання обладнання для виробництва рослинної олії і організація
виробничого цього процесу;
реалізація соняшникової олії в Черкаському районі.
Цілі проєкту: забезпечення споживачів якісною та відносно недорогою
продукцією; освоєння нових ринків зі збільшенням ринкової частки на них;
займання позиції лідера у Черкаському районі на ринку кукурудзяних
паличок або олії; підбір кваліфікованого персоналу; складання договорів
постачання олії; оцінка очікуваних фінансових результатів бізнесу і побудова
фінансової стратегії підприємства.
Запропоновані інвестиційні проєкти допомагають ретельно оцінити
ідею покращення клімату підприємства, оформити її документально,
визначити її ефективність, а також проблемні місця і керувати процесом
реалізації інвестиційного проекту.

3.2. Організаційно-економічне обґрунтування проєкту виробництва
та реалізації кукурудзяних паличок

Відповідно до першої пропозиції, ПП «Нива» в ході реалізації
інвестиційного проєкту буде виготовляти кукурудзяні палички. Кукурудзяні
палички являють собою готовий до споживання продукт, отриманий у
результаті обробки дрібної кукурудзяної крупи в спеціальній машині типу
екструдера. Кукурудзяні палички виробляють із різними добавками, що
підвищує їх смакові властивості та харчову цінність. Палички виготовляють
також без добавок і використовують їх замість хліба та грінок. Кукурудзяні
палички виробляють за такою технологічною схемою [32]. Кукурудзяну
крупу очищують від різних домішок на вібраційному ситі, кондиціонують за
вологістю в шнековому кондиціонері, куди водночас із крупою подають
дрібно подрібнену сіль або сольовий розчин. Для рівномірного розподілу
вологи крупу витримують у темперованому бункері, звідки вона потрапляє
до машини для виготовлення кукурудзяних паличок. Готові кукурудзяні
67

палички транспортером подають у бункер, а звідти через об’ємний дозатор –
у безперервно діючу установку для нанесення добавок. Цукрову пудру
перемішують із ваніліном, корицею та іншими добавками в змішувальній
машині та через об’ємний дозатор також подають в установку для нанесення
добавок. Туди ж із збірника подають через дозатор рослинну олію. Після
нанесення добавок кукурудзяні палички резервують у бункері, звідки вони
потрапляють на фасувальний автомат.
Підприємство ПП «Нива» протягом 2022 р. виготовило 4424 ц
кукурудзи. За основу розрахунків візьмемо ці дані. Із 4424 ц кукурудзи
виробиться 43,0% кукурудзяної крупи, що становить 1902,3 ц, отже
кукурудзяних паличок вийде 1769,1 ц.
Пропонується виготовляти солодкі на смак кукурудзяні палички,
виготовлені виключно з екологічно чистої продукції, не містять консервантів.
Прозорість упаковки дозволить споживачу впевнитись у високій якості
товару та місткості упаковки. Також, для того, щоб привернути увагу більшої
кількості споживачів можна запропонувати кукурудзяні палички з
ароматичними добавками, наприклад лимону. Проте основну увагу потрібно
приділити виготовленню кукурудзяних паличок із натуральних
аромотизаторів, так як вони корисніші для організму людини. Пропонуємо
виготовляти кукурудзяні палички середніх розмірів (2-3 см), це дозволить
більше наповнити упаковку і довше насолоджуватися їхнім смаком.
Серед конкурентів новий продукт підприємства буде відрізнятися,
насамперед, високою якістю та яскравою упаковкою. Через це очікується, що
підприємству буде не важко завоювати достатнє коло споживачів, так як у
прилеглих населених пунктах не виготовляють такого виду продукції, а
встановлено, що покупці більшою мірою віддають перевагу та довіряють
саме місцевим товаровиробникам. Основними споживачами кукурудзяних
паличок є діти, підлітки та молодь.
Основними конкурентами підприємства ПП «Нива» виступають:
68

кукурудзяні палички під назвами «Щасливчик», «Шрек», «Сюрприз»,
«Бет-мен», які виготовляються в с. Карпівці Хмельницької області;
кукурудзяні палички «Зайчик», виробник ТзОВ РМФ «Збараж»,
м. Збараж, Збаразький район, Тернопільська область;
кукурудзяні палички «НАСОЛОДА» та «ЛЕБЕДЬ», виробник
ПП «Перехрест», м. Черкаси, Черкаська область.
Виготовляючи самостійно кукурудзяні палички підприємство
ПП «Нива», не зважаючи на конкурентів, зможе залучити більше споживачів
продукції, адже буде реалізовувати її в тих населених пунктах, де
підприємство вже відоме і має добру репутацію, ціна на продукцію буде
значно нижчою, ніж ціна конкурентів при досить високій якості продукції.
Кукурудзяні палички пропонується виготовляти зі смаком лимону.
ПП «Нива» забезпечить ринок кукурудзяних паличок на 1,2 млн пачок на рік
по 100 г кожна. Ця цифра є достатньою для реалізації кукурудзяних паличок
в с. Лукашівка, с. Дубіївка, с. Руська Поляна, с. Ірдинь, с. Білозір’я,
с. Хутори, м. Золотоноша, м. Умань та м. Черкаси. Очікується, що
споживання кукурудзяних паличок в с. Лукашівка за рік становить 187,2 тис.
пачок, с. Руська Поляна та с. Білозір’я – 374,4 тис. пачок, с. Хутори –
187,0 тис. пачок, с. Ірдинь – 131,4 тис. пачок.
Реалізація продукції буде відбуватися через місцеві магазини, а в
м. Черкаси – через оптово-роздрібну базу. Найвищий очікуваний рівень
реалізації кукурудзяних паличок буде досягнутим в м. Черкаси, так як багато
приватних підприємців зможуть закуповувати продукцію підприємства
ПП «Нива». Реалізація в м. Черкаси принесе підприємству найвищий рівень
прибутку. Також значна частина прибутку буде отриманою від реалізації
продукції в с. Лукашівка, так як жителі села мають підтримати місцевого
виробника і значна частина кукурудзяних паличок буде проданою у місцевий
дитячий садочок.
Ціна формується за методом «витрати + прибуток», але при
формуванні ціни обов’язково враховуються ціни конкурентів. Фасування
69

кукурудзяних паличок буде складати 100 г пачка з ціною 5,20 грн. тому за рік
підприємство матиме прогнозований дохід у розмірі 6240,0 тис. грн.
(1200000×5,20=6240,0 тис. грн.).
Передбачається активна рекламна компанія з метою формування у
переважної кількості потенційних споживачів регіону позитивної думки про
товар і про фірму-виробника. Далі протягом року для постійної підтримки у
свідомості споживачів зацікавленості до даного товару, реклама буде
з’являтися постійно, проте поступово скорочуватися, щоб скоротити витрати.
Засоби та вартість реклами для даного проєкту представлено в табл. 3.1 [47].
Отже, для проведення рекламної політики підприємству на рік
необхідно витратити 248,6 тис. грн.

Таблиця 3.1 – Засоби та вартість реклами
№ Вартість реклами на
п/п Засоби реклами рік, грн.
з ПДВ без ПДВ
1. Газета «Сільські обрії» 2700,00 2250,00
2. Місцева газета в м. Умань 2700,00 2250,00
3. Місцева газета в м. Золотоноша
4. Щитова реклама 1700,00 1416,66
5. Телебачення (5 оголошень перед тим, як продукція
1500,00 1250,00
з’явиться на прилавках магазинів)
6. Упаковка товару (0,20 грн. за 1 шт.) 240000,00 200000,00
7. Разом 248600 207166,7

Було прийнято рішення, що реклама в газеті необхідна лише протягом
першого року, щоб досконало проінформувати потенційних споживачів про
товар. На другий і рік виробництва нести таки високі витрати є недоцільним,
тому що споживач буде вже достатньо проінформованим в перший рік
виробництва. На третій рік виробництва рекламу в газеті потрібно буде
змістовно поновити. Рекламних повідомлень може бути не більше, ніж 1 раз
на квартал. Така реклама використовується як нагадування.
Щитова реклама необхідна в перший та другий рік виробництва, з
метою привернення уваги нових споживачів й постійно нагадувати про товар
70

підприємства вже існуючим споживачам. Реклама на телебаченні має
з’явитись до появи продукту на прилавках магазинів, це достатньо
проінформує і зацікавить потенційного споживача.
У відповідності з виробництвом кукурудзяних паличок необхідні:
екструдер; конвеєр для транспортування продукту від екструдера до
дражировочного барабану; дражировочний барабан; тунельна сушарка;
конвеєр для транспортування продукту від тунельної сушарки до пакувальної
машини; пакувальна машина.
Для поставки продукції в точки реалізації необхідно мати автомобілі.
Пропонується придбати два автомобілі марки WolkswagenLT грузовий,
двигун – дизельний, необхідно 9 літрів дизпалива на 100 км, на 1 л дизпалива
необхідно 11,1 км шляху. Планується, що в прилеглі села та м. Черкаси
поставка продукції буде здійснюватися 1 раз на тиждень, в м. Умань та
м. Золотоноша – 1 раз на 2 тижні. Витрати на утримання транспорту
підприємства згідно проєкту наведені в табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Витрати на утримання транспорту підприємства згідно проєкту
Витрати на дизпаливо,
Маршрут тис. грн.
2023 р. 2024 р. 2025 р.
Руська Поляна 396,5 497,02 576,5
Хутори 1020,5 1274,4 1478,3
Ірдинь 976,32 1224,1 1412
Білозір’я 506,88 635,08 736,7
Золотоноша 1718,4 2153,7 2498,34
Умань 7145,8 8955,5 10388,6
Черкаси 1454,4 1822,4 2113,9
Разом, тис. грн. 13,2 16,6 19,2

Витрати на амортизацію обладнання показана в табл. 3.3 [5].
Виробництво продукції має здійснюватися у відповідних приміщеннях.
Прийнято рішення про їх тимчасову оренду, через відсутність власних
коштів для їх придбання, табл. 3.4.
71

Таблиця 3.3 – Витрати на амортизацію обладнання згідно проєкту
Амортизаційні Разом Амортизаційні
Вартість відрахування, за відрахування,
Найменування тис. грн. 2023 р., тис. грн.
з без І кв. ІІ кв. ІІІ кв. IV кв. тис. 2024 р. 2025 р.
ПДВ ПДВ грн.
Екструдер 65,0 54,2 3,25 3,06 2,87 2,70 11,88 9,98 7,24
Конвеєр для тран-
спортування про-
дукту від екстра- 12,0 10,0 0,60 0,56 0,53 0,5 2,19 1,71 1,33
дера до дражиро-
вочного барабану
Дражировочний
15,0 12,5 0,75 0,71 0,66 0,62 2,74 2,15 1,67
барабан
Тунельна сушарка 18,0 15,0 0,90 0,85 0,80 0,75 3,3 2,56 2,01
Конвеєр для транс-
портування проду-
кту від тунельної 12,0 10,0 0,60 0,56 0,53 0,50 2,19 1,71 1,33
сушарки до паку-
вальної машини
Пакувальна
18,00 15,00 0,90 0,85 0,80 0,75 3,30 2,56 2,01
машина
Автомобіль 235,2 196,0 11,8 11,05 10,39 9,77 42,97 33,55 26,19
Підсумок 375,2 312,7 15,5 14,58 13,71 12,89 56,69 54,22 41,78

Отже, на оренду виробничих приміщень необхідно 37,5 тис. грн. в
перший рік реалізації, 52,5 – другий рік реалізації, 67,5 – третій рік реалізації.

Таблиця 3.4 – Виробничі приміщення підприємства згідно проекту
Розмір Річна сума витрат на оренду приміщень
Площа
Вид місячної разом за 2024 р., 2025 р.,
приміщення, І кв., ІІ кв., ІІІ кв., ІV кв.,
приміщення 2 оренди, 2023 р., тис. тис.
м 2 грн. грн. грн. грн.
грн./м тис. грн. грн. грн.
Виробничі 75 25,0 5625 5625 5625 5625 22,5 31,5 40,5
Для
зберігання 50 25,0 3750 3750 3750 3750 15,0 21,0 27,0
запасів
Разом - - 9375 9375 9375 9375 37,5 52,5 67,5

У табл. 3.5 розрахована потреба проєкту в персоналі. Отже, для
утримання персоналу в перший рік реалізації проєкту необхідно 3904 млн
грн. Організаційна структура управління є лінійно-функціональною, що дає
можливість встановити чіткі взаємозв’язки між керівником та підлеглим.
72

Таблиця 3.5 – Персонал підприємства та витрати на його утримання згідно
проєкту
Місячний фонд оплати Річний
праці, грн. фонд
Нарахуван-
Найменування основ- додаткова разом, оплати Відношення до
Ч, ня на ФОП,
посади на з/п з/п(40% грн. праці, власності
осіб млн грн.
від млн
основної) грн.
Виконавчий
1 25000 10000 35000 420,0 155,4 Співвласник
директор
Замісник
виконавчого 1 20000 8000 28000 336,0 124,0 Співвласник
директора
Найманий
Економіст 1 20000 8000 28000 336,0 124,0
працівник
Завідувач
1 17000 6800 23800 285,6 106,0 Співвласник
виробництва
Найманий
Оператори 3 45000 18000 63000 756,0 226,8
працівник
Найманий
Водій 2 6000 2200 8200 98,4 36,4
працівник
Найманий
Прибиральниця 1 4000 1360 5360 64,3 23,8
працівник
Найманий
Сторож 1 4800 1720 6520 782,4 28,9
працівник
Разом 11 141800 56080 197880 3078,7 825,3 -

Основна частина коштів на реалізацію проєкту буде отримана з
прибутку, іншу – потрібно брати в кредит. Необхідно отримати кредит в
розмірі 105,2 тис. грн., терміном на 3 років. Кредит під 20% річних.
Щомісяця підприємство буде сплачувати 5,05 тис. грн.
Беззбитковість проекту визначається шляхом ділення постійних витрат
проекту на різницю ціни і змінних витрат.
Тб = Спост.÷ (Ц − Сзм) (3.1)
де Тб – точка беззбитковості, шт.;
Спост. – постійні витрати, грн.;
Ц – ціна од. продукції, грн.;
Сзм – змінні витрати, грн.

Розрахуємо значення показника для умов 2023-2025 рр.:
73

Тб23=896900/(1,4-0,42) = 915204 шт.
Тб24=807760/(1,45-0,46) = 815912 шт.
Тб25=827600/(1,5-0,51) = 835960 шт.
Для беззбиткової діяльності необхідно у 2023 р. виробляти
915204 пачок, у 2024 р. – 815912 пачок, у 2025 р. – 835960 пачок. Такий обсяг
виробництва буде забезпечений, адже планується виготовляти 1,2 млн пачок
кукурудзяних паличок.
Термін окупності проєкту становить:
ТО=4+(375,2-(89,98+93,82+66,33+79,53))/73,62=4,6.
Тобто термін окупності складе 4,6 років.
Отже, після проведених розрахунків можна зробити висновок, що
проєкт по виробництву кукурудзяних паличок є доцільним для впровадження
на даному підприємстві і є прибутковим. Індекс доходності проєкту
становить 1,07, термін окупності проекту становить 4,6 роки.
До основних ризиків, які можуть виникнути в ході реалізації даного
проекту відносяться:
1. Недостатність сировини – може виникнути через погодні умови.
Заходами мінімізації даного ризику є страхування урожаю кукурудзи, тоді в
разі несприятливих погодних умов страхова компанія виплатить страхову
суму підприємству, це дасть змогу витратити ці кошти на часткове
відновлення виробництва.
2. Вихід з ладу обладнання – необхідно здійснювати постійну
перевірку обладнання, здійснювати ремонт та замінювати необхідні деталі.
3. Непередбачувані обставини (крадіжка, пожежа) – для того щоб
уникнути або мінімізувати втрати від даного ризику необхідно здійснювати
страхування майна від нещасних випадків, забезпечити приміщення
вогнегасниками.
4. Поява нових конкурентів – необхідно постійно вдосконалювати
властивості своєї продукції, розширювати смакові якості, розширювати
виробництво.
74

Результати аналізу ризиків проекту зведені до табл. 3.6.

Таблиця 3.6 – Ризики та заходи щодо їх мінімізації
Ймовір- %
Вага Бал
Види ризиків ність Заходи мінімізації зниження
(V) W*V
(W) ризику
Недостатність Страхування урожаю кукурудзи,
сировини через 0,7 0,3 0,21 тоді в разі несприятливих 21,0
погодні умови погодних умов
Вихід з ладу Постійна перевірка обладнання,
обладнання 0,4 0,1 0,04 здійснення ремонту та заміни 40,0
необхідних деталей
Непередбачу- Страхування майна від нещасних
вані обставини 0,2 0,1 0,02 випадків, забезпечити приміщення 20,0
вогнегасниками
Поява нових Постійно вдосконалювати
конкурентів 0,7 0,5 0,35 властивості своєї продукції, 35,0
розширювати смакові якості

В результаті проведеного аналізу ризиків та запропонованих заходів по
мінімізації ризиків, можна зробити висновок, що ризик недостатності
сировини зменшиться на 21,0%, вихід з ладу обладнання – 40,0%,
непередбачувані обставини – 20,0%, поява нових конкурентів – 35,0%.

3.3. Організаційно-економічне обґрунтування проєкту виробництва
та реалізації соняшникової олії

У результаті діагностики діяльності ПП «Нива» виявлено, що
підприємство вирощує і реалізовує соняшник без подальшої переробки, тому
для отримання вищих прибутків необхідно переробляти сировину в готову
продукцію, а саме – соняшникову олію. Соняшникова олія – основне
джерело жиророзчинного вітаміну Е, прекрасний антиоксидант, що захищає
людину від атеросклерозу й інших серцевих недуг, підтримує імунну
систему, перешкоджає старінню, необхідний для печінки.
Якість соняшникової олії залежить від якості насіння соняшнику, що
надходить на переробку, термінів та умов зберігання насіння перед
віджимом. Основними якісними характеристиками для соняшникового
75

насіння є олійність, вологість, термін дозрівання. Олійність залежить від
сорту соняшнику і від того, наскільки тепле і сонячне літо видалося. Чим
вище олійність соняшникового насіння, тим більший вихід олії.
Оптимальний відсоток вологості соняшникового насіння, що надходить
на переробку, – 6%. Занадто вологе насіння зберігати складніше. Термін
дозрівання в наших кліматичних умовах – дуже важливий фактор, що
побічно впливає на ціну соняшникової олії. Пік виробництва і пропозиції
готового рослинного продукту – жовтень-грудень. А пік попиту – кінець літа
– початок осені. Відповідно, чим раніше отримано соняшникове насіння на
переробку, тим швидше готовий продукт надійде споживачеві. Крім того,
насіння, що надходить на переробку, повинно бути добре очищеним, вміст
сміття не повинен перевищувати 1,0%, а битого зерна – 3,0%.
Основні етапи технологічного процесу виготовлення соняшникової
олії:
1. Прийом, очищення від домішок і попередня сушка насіння
соняшнику. Соняшникове насіння, що поступає на виробництво, проходить
попереднє очищення від сміття, сушку і з вологістю приблизно 7% з
елеватора насіння по критій естакаді подаються в рушально-віючий цех.
2. Далі перевіяне і підсушенне насіння потрапляє на маслопрес.
3. Далі отримана олія проходить фільтрацію, за допомогою фільтрів
масляних тонкого очищення, фільтру гідратації, нейтралізації, відбілювання.
В процесі переробки насіння соняшнику отримують два продукти: олія
соняшникова традиційна та макуху соняшникову.
Підприємство ПП «Нива» за 2022 р. виробило 2250 ц соняшника, 60,0%
якого становитиме соняшникова олія (1350,0 ц олії). Так як конкурувати із
виробниками рафінованої олії ПП «Нива» буде складно, було прийняте
рішення про виготовлення традиційної соняшникової олії, зі своєрідним
смаком та ароматом, для заправки салатів та інших страв. Така олія буде
користуватися значним попитом, так як в основному на прилавках магазинів
знаходиться рафінована олія. Соняшникова олія буде фасуватися у
76

пластикові ємності по 1 л і 5 л. Так як важливим елементом у впровадженні
нового товару є його назва, то пропонується назвати новий продукт –
«Сонечко». Серед конкурентів соняшникова олія підприємства буде
відрізнятися, насамперед, високою якістю та оригінальним смаком. Також
очікується, що підприємство зможе завоювати достатнє коло споживачів, так
як має непогану репутацію серед населення прилеглих населених пунктів,
покупці будуть спрямовувати свою увагу місцевому виробництву.
Основними покупцями соняшникової олії є люди середнього та
старшого віку. Споживачами соняшникової олії підприємства ПП «Нива», в
першу чергу, виступає населення с. Лукашівка та прилеглих сіл, так як вони
надаватимуть більшу перевагу місцевому виробництву. Також в с. Лукашівка
та прилеглих селах є дитячі садки та школи, які зможуть купувати олію по
нижчій ціні.
Основними конкурентами підприємства ПП «Нива» виступають:
ТМ «Дар Сонця», м. Київ;
ТОВ МЗРМ «Стрілецький степ», смт. Мілове, Міловський район,
Кіровоградська область;
ТМ «Радуга», м. Чернівці;
«Авіс», м. Вінниця;
«Королівський смак» (виробник – «Віктор і Ко», м. Світловодськ
Кіроградської області);
«Лагода» (виробник – «Базис», Токмак Запорізької області) і «Українська»
(виробник ІН-Сервіс, м. Київ);
«Олейна» (виробник – Дніпропетровський олійноекстракційний завод,
м. Дніпропетровськ);
«Олівія» (виробник – Сумський завод продовольчих товарів, с. Бедрик
Сумської області);
«Олія соняшникова» (виробник – Харківський жировий комбінат,
м. Харків);
77

«Славія» (виробник – Пологівський олійно-екстракційний завод, м. Пологи
Запорізької області);
«Сонячна долина» (виробник – Одеський олієжировий комбінат, м. Одеса);
«Сонола» (виробник – «ВІСМА», м. Кіровоград);
«Чумак» (виробник – «Чумак», м. Каховка Херсонської області);
«Щедрий дар» (виробник – «Стрілецький степ», м. Мілове Кіровогдарської
області).
Вище перераховані конкуренти підприємства на ринку виробництва
соняшникової олії в Черкаському регіоні, мають добру репутацію і широке
коло споживачів. Тому ПП «Нива» має зосередити увагу на якості та
оригінальності своєї продукції, щоб вона була не гірша, ніж в перелічених
вище конкурентів, і ціну товару.
ПП «Нива» забезпечить ринок соняшникової олії регіону на 10800
банок по 5 л, і 81000 банок по 1 л на рік. Ця цифра є достатньою для
реалізації соняшникової олії в с. Лукашівка, с. Руська Поляна, с. Ірдинь,
с. Білозір’я, с. Хутори та м. Черкаси. Реалізація продукції буде відбуватися
через місцеві магазини, а в м. Черкаси – через оптово-роздрібну базу.
Найвищий рівень продажу олії очікувано буде досягнутим в м. Черкаси, так
як багато приватних підприємців зможуть закуповувати продукцію
підприємства, що принесе підприємству найвищий прибуток. Ціна
формується за методом «витрати+прибуток», але при формуванні ціни
обов’язково враховуються ціни конкурентів.
Передбачається активна рекламна діяльність з метою формування у
потенційних споживачів позитивної думки про товар і про фірму-виробника.
Далі протягом року для постійної підтримки у свідомості споживачів
зацікавленості до даного товару, реклама буде з’являтися постійно, але
рідше. В табл. 3.7 запропоновано засоби та вартість реклами для проєкту.
Отже, для проведення рекламної політики підприємству в рік
необхідно витратити 135,8 тис. грн.

78

Таблиця 3.7 – Засоби та вартість реклами
№ Вартість реклами на рік, грн.
п/п Засоби реклами
з ПДВ без ПДВ
1. Газета «Сільські обрії» 2700,00 2250,00
4. Щитова реклама 1700,00 1417,00
5. Телебачення (5 оголошень) 30000,00 25000,00
6. Упаковка товару (1,05 грн. за 1 шт.) 101352,00 84460,00
7. Разом, тис. грн. 135,7 113,2

Реклама в газеті необхідна лише в перший рік, щоб досконало
проінформувати потенційних споживачів про товар. На другий і рік
виробництва нести витрати на таку рекламу є недоцільним, тому що
споживач достатньо проінформований в перший рік виробництва. На третій
рік виробництва рекламу в газеті потрібно поновити, щоб нагадати про товар.
Рекламних повідомлень може бути не більше, ніж 1 раз на квартал. Така
реклама використовується як нагадувальна.
Щитова реклама необхідна в перший та другий рік виробництва олії,
так як має привертати увагу нових споживачів нагадувати про товар вже
існуючим споживачам. Реклама на телебаченні повинна з’явитись на екранах
протягом першого року реалізації проєкту, та протягом наступних років. На
2- 3-му рр. реалізації проєкту реклама на телебаченні буде з’являтися рідше.
У відповідності з виробництвом соняшникової олії необхідні: сушка
ВУС-2; маслопрес МП-150; фільтри гідратації, лужної нейтралізації,
відбілювання; лінія розливу; машина рушильно-віюча. Для поставки
продукції в точки реалізації необхідно мати автомобілі. Пропонується
придбати один автомобіль марки WolkswagenLT грузовий, двигун –
дизельний, необхідно 9 літрів дизпалива на 100 км, на 1 л дизпалива
необхідно 11,1 км шляху. Планується, що в прилеглі села та м. Черкаси
поставка продукції буде здійснюватися 1 раз на тиждень.
Розрахунки по витратам на утримання транспорту підприємства
ПП «Нива» згідно проекту по виробництву та реалізації соняшникової олії,
представлена на табл. 3.8.
79

Таблиця 3.8 – Витрати на утримання транспорту підприємства по проєкту
Витрати на дизпаливо, грн.
Маршрут
2023 р. 2024 р. 2025 р.
Руська Поляна 497,28 552 613
Хутори 1281,6 1423 1580
Ірдинь 1226 1361 1511
Білозір’я 635,6 706 784
Черкаси 1824 2025 2248
Разом, тис. грн. 5,47 5,52 6,74

За один день підприємство може виробити 275,0 л олії: 1923 банки по 1
літрі і 16 банок по 5 літрів кожна. Витрати на амортизацію обладнання
розраховано та представлено за допомогою табл. 3.9.

Таблиця 3.9 – Витрати на амортизацію обладнання згідно проєкту
Амортиза-
Амортизаційні відрахування, ційні
тис. грн. відрахування
Найменування тис. грн.
І кв. ІІ кв. ІІІ кв. IV кв. 2024 р. 2025 р.
Сушка ВУС-2 0,7 0,66 0,62 0,58 2,56 1,44 1,12
Маслопрес МП-150 2,4 2,26 2,12 1,99 8,77 4,92 3,84
Машина рушильно-віюча 1,90 1,79 1,68 1,58 6,94 3,90 3,04
Фільтри гідратації, лужної
3,75 3,53 3,31 3,11 13,7 7,69 6,00
нейтралізації, відбілювання
Лінія розливу 3,75 3,53 3,31 3,11 13,7 7,69 6,00
WolkswagenLT грузовий 5,88 5,53 5,20 4,88 21,49 12,06 9,42
Підсумок 19,26 18,11 17,02 16,0 70,4 37,7 29,4

Виробництво продукції має здійснюватися у відповідних приміщеннях.
Прийнято рішення про їх тимчасову оренду, через відсутність власних
коштів для їх придбання. Масштаб приміщень для виробництва буде
дорівнювати 75 м2 та складів – 50 м2.
Склад працівників та витрати на оплату праці приймаємо ідентичними
тим, які було розраховано за першим проєктом.
Точка беззбитковості для виробництва олії обсягом 1 л.:
Разом за 2023 р.,
тис. грн.
80

Тб23=224292/(11,5-7,14) = 41856 шт.
Тб24=208956/(11,5-7,8) = 44459 шт.
Тб25=208956/(11,5-8,7) = 54989 шт.
Точка беззбитковості для виробництва олії обсягом 5 л.:
Тб23=149528/(60,0-4,76) = 2707 шт.
Тб24=139304/(60,0-5,2) = 2571 шт.
Тб25=139304/(60-5,8) = 2571 шт.
Такий обсяг виробництва буде забезпечений, адже планується
виготовляти 81000 банок по 1 л олії і 10800 банок по 5л.
Термін окупності:
ТО=3+(367,0-(124,9+97,3+97,1))/128,7=3,4.
Термін окупності складе 3,4 років.
До основних ризиків, які можуть виникнути в ході реалізації даного
проекту відносяться ті, які можливі для першого проекту (виробництво та
реалізація кукурудзи).

3.4. Порівняльна оцінка проєктів інвестиційної стратегії розвитку
підприємства

В ході дослідження було запропоновано два проєкти:
1. Проєкт по виробництву і реалізації кукурудзяних паличок.
2. Проєкт по виробництву і реалізації олії.
Можна порівняти ці два проекти за допомогою табл. 3.10.

Таблиця 3.10 – Порівняння проектів
Кукурудзяні Відхилення
Показник Олія
палички абсолютне , +/- відносне, %
Обсяг продаж 1440,0 1741,6 +301,6 20,9
Прямі витрати на виробництво 350,76 622,8 +272,04 77,6
Валовий прибуток 849,11 828,4 -20,7 -2,4
Операційні витрати 786,79 730,8 -55,9 -7,1
Прибуток до оподаткування 62,40 97,7 +35,3 56,6
Термін окупності (То) 4,60 3,4 -1,2 -26,1
81

Отже, проєкт по виробництву і реалізації олії є більш прибутковим, ніж
проєкт по виробництву і реалізації кукурудзяних паличок. Якщо порівнювати
ці два проєкти, то можна зробити висновок, що витрати пов’язані із
заробітною платою, електроенергією, орендою є однаковими, так як для
реалізації цих двох проєктів необхідна однакова чисельність персоналу,
площа приміщень, обладнання в сумі має приблизно однакову потужність.
Відмінності полягають у різниці між матеріальними витратами на
виробництво олії та виробництво кукурудзяних паличок. Матеріальні
витрати на виробництво олії в 2 рази вищі за матеріальні витрати для
виробництва кукурудзяних паличок. Обсяг реалізації олії на 20,9%
перевищує обсяг реалізації кукурудзяних паличок. Прибуток по проєкту
виробництва олії за весь термін дії проєкту більший, ніж прибуток по
проєкту виробництва кукурудзяних паличок. Чиста теперішня вартість олії
перевищує чисту теперішню вартість кукурудзяних паличок на 72,1%, індекс
доходності – на 19,1%, термін окупності проекту виробництва олії менший
на 1,2 роки, ніж по виробництву кукурудзяних паличок.
Отже, на досліджуваному підприємстві впровадження проєкту по
виробництву і реалізації олії є більш доцільним і принесе підприємству
додатковий прибуток у розмірі 47,9 тис. грн. в перший рік реалізації проєкту,
далі прибуток буде збільшуватися і в останній (5-й рік) реалізації проєкту
становитиме 92,5 тис. грн.
Інвестиційна стратегія даного підприємства дасть змогу йому вийти на
обласний ринок, залучити нових покупців не тільки олії, а й основної
продукції, досягти сталої тенденції збільшення прибутків, оновлення
основних фондів, збільшення земельних площ. Розширюючи коло своєї
діяльності підприємство матиме змогу оновити техніку, збільшити земельні
площі, отримати додатковий прибуток.

82

ВИСНОВКИ

В роботі було досліджено зміст інвестиційної діяльності підприємства,
економічну оцінку та удосконалення процесами управління нею, що надає
розширенні можливості для створення привабливого інвестиційного клімату
та визначення пріоритетних напрямів розвитку виробничо-господарської
діяльності.
В теоретичному розділі було розглянуто сутність, види та значення
інвестицій в сучасних умовах, встановлено методичний інструментарій
економічного оцінювання та управління інвестиційною діяльністю та
проаналізовано зарубіжну практику застосування механізму оцінювання й
управління інвестиційною діяльністю на підприємствах.
На сьогоднішній день економічна діяльність будь-якого суб’єкта
господарювання значною мірою характеризується обсягами і формами
інвестицій. Відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність»
інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що
вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в
результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний
ефект.
У сучасних умовах управління інвестиційною діяльністю вважається
найважливішим елементом загальної системи управління. Управління
інвестиційною діяльністю підприємства – це комплекс методів розробки й
реалізації управлінських рішень, пов'язаних із здійсненням інвестиційної
діяльності підприємства. Метою управління інвестиційною діяльністю
підприємства є забезпечення ефективності інвестиційної діяльності
підприємства як в короткостроковому так і в довгостроковому періоді.
Процес управління інвестиційною діяльністю підприємства базується
на певному механізмі – системі основних елементів, які регулюють процес
розробки та реалізації інвестиційних рішень. Система управління
83

інвестиційною діяльністю буде функціонувати ефективно лише тоді, коли
буде чітка організація процесу управління інвестиційною діяльністю на
підприємстві.
Аналізуючи практику зарубіжних країн бачимо, що методи оцінки
інвестицій у них трохи схожі з тими показниками, що застосовують
вітчизняні менеджери. При оцінці інвестицій в зарубіжних країнах
використовують найчастіше метод розрахунку цінності капіталу та метод
внутрішньої норми рентабельності. В умовах економічного середовища
України потрібно акцентувати увагу на реальності проєктів.
Розглянувши різні методики оцінювання ефективності інвестиційних
проєктів, можна сказати, що найбільш універсальним та зручним способом
обґрунтування вибору інвестиційного проекту є застосування кількох
методик одночасно.
На сьогоднішній час становище інвестиційного клімату в Україні є не
найкращим і потребує вдосконалення як правової, так і організаційної баз.
Необхідно взяти до уваги напрацювання розвинутих країн (США, Франція,
Великобританія та ін.) у сфері інвестування та створити дієву політику
стимулювання діяльності інвесторів, забезпечити інвесторам гарантії захисту
від інвестиційних ризиків та інші інструменти підтримки інвестиційної
діяльності, а також має бути необхідна інфраструктура, що буде сприяти
залученню існуючих фінансових засобів в різні сфери діяльності.
У аналітичному розділі було проведено аналіз діяльності
агропромислового підприємства ПП «Нива» з лінійно-функціональною
організаційною структурою, яке займається вирощуванням та реалізацією
зернової сировини. Показники фінансових результатів характеризують
абсолютну ефективність господарювання підприємства. Найважливішими
серед них є показники прибутку, які в умовах переходу до ринкової
економіки складають основу економічного розвитку підприємства. Провівши
аналіз прибутковості слід відмітити позитивні тенденції діяльності
підприємства.
84

Підприємству потрібно і надалі розвиватися, розширювати свої межі,
завойовувати частку ринку. Але на даний момент всі прибутки підприємства
спрямовані на викуп земель під посів у власників, а не на розширення
виробництва і розробку нового товару.
Однією з найважливіших проблем, які існують на даному підприємстві
є нестача фінансів та капіталу. Збільшення розміру капіталу можна досягти
шляхом диверсифікації виробництва. Взяття обладнання в лізинг або
збільшення коштів, які виділяються на оновлення виробництва допоможе
подолати проблему застарілого технічного обладнання. Створення
маркетингового відділу допоможе підприємству налагодити шляхи збуду та
більш широко заявити про себе. Для вирішення юридичних питань на
підприємстві необхідно найняти юриста.
Найбільший обсяг вирощування продукції спостерігається за такими
зерновими культурами, як: соняшник – 2250,0 ц, кукурудза 4424,0 ц, яку
підприємство реалізує на регіональному рівні. Однак, важливою складовою
аграрної політики в Україні на сучасному етапі є створення ринку
сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, тобто
забезпечення населення країни повноцінними продуктами харчування. Тому
доцільно було б не тільки реалізовувати зерно, а також пустити його на
переробку, що дало б можливість збільшити прибуток підприємства.
В третьому розділі було запропоновано два інвестиційні проєкти по
переробці декількох видів зернової сировини в повноцінний харчовий
продукт: виготовлення кукурудзяних паличок та соняшникової олії.
Після проведених розрахунків та порівнянь було зроблено висновок,
що проєкт по виробництву і реалізації олії є доцільнішим і принесе
підприємству більший додатковий прибуток.
При втіленні хоча б одного з запропонованих проєктів ПП «Нива»
матиме можливість розширити напрямки своєї діяльності, вийти на нові
ринки збуту, розширити аудиторії споживачів, а також збільшити прибутки.

85

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бестужева С.В., Козуб В.О. Формування та реалізація міжнародної
інвестиційної стратегії підприємства: методичний аспект. Економічний
простір. 2020. №154. С. 16-20.
2. Блащук-Дев'яткіна Н.З., Бундз Н.Б. Теоретичні основи формування
інвестиційної стратегії підприємства у сучасних умовах. Економіка.
Фінанси. Право. 2023. №10. С. 32-37.
3. Варава Л.М., Варава А.А. Оптимізація упровадження стратегічного
інноваційно-інвестиційного проекту на промисловому підприємстві.
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2018.
Вип. 2. С. 102-106.
4. Вецепура Н.В., Смагло Н.В. Підвищення інвестиційної привабливості
підприємства з позицій стратегічного контексту. Держава та регіони.
Серія: Економіка та підприємництво. 2021. №1. С. 57-64.
5. Гаврилюк С.П., Воробйова Н.П. Управління рекламною діяльністю
підприємств ресторанного господарства – як форма стратегічного
інвестування бізнесу. Вчені записки університету «КРОК». Серія:
Економіка. 2021. Вип. 3. С. 116-124.
6. Гараєв М. Формування інвестиційної стратегії на підприємствах
залізничного транспорту. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип.
36(1). С. 105-108.
7. Горяча О.Л., Федоренко Ю.І. Етапи розробки інвестиційної стратегії
підприємства. Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу.
2020. № 2. С. 28–35.
8. Гречкосій І.Д., Осичка О.В. Розробка стратегії розвитку підприємства
шляхом підвищення інвестиційної привабливості. Вісник соціально-
економічних досліджень. 2018. №1. С. 79-86.
9. Гривківська О.В., Котвицька Н.М., Бойко Д.С. Інвестиційне моделювання
стратегії розвитку сільськогосподарських підприємств регіону. Економіка
і управління. 2023. №2. С. 65-70.
86

10. Гуменний М.І., Гайтко Д. Стратегічне управління інвестиційною
привабливістю підприємств. Український журнал прикладної економіки.
2020. Т. 5. № 4. С. 413-421.
11. Данкевич А.Є., Малінов В.А. Криптовалюта як інструмент залучення
інвестицій та перспектива стратегічного розвитку біоенергетичного
потенціалу переробних підприємств галузі АПК в Україні. Міжнародний
науковий журнал «Інтернаука». Серія: Економічні науки. 2023. № 9(1).
С. 35-41.
12. Данкеєва О.М. Окремі концептуальні аспекти щодо формування
інвестиційної стратегії підприємств. Науковий вісник Ужгородського
національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та
світове господарство. 2020. Вип. 29. С. 46-50.
13. Денисенко М.П., Шацька З.Я., Олексієнко О.О. Особливості формування
інвестиційної стратегії туристичного підприємства. Ефективна
економіка. 2019. №12. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_12_3.
14. Дергалюк М.О., Макалюк І.В., Погребняк А.Ю. Роль бізнес-планування у
стратегічному розвитку підприємства: аспекти фінансового менеджменту
та інвестування. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 9. С. 69-74.
15. Діденко Є.О., Гапіч О.В. Управління інвестиційною стратегією
підприємства. Ефективна економіка. 2019. №12. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_12_35.
16. Добриніна Л.В. Підприємство як учасник фінансового ринку, його
інвестиційні стратегії. Науковий вісник Ужгородського національного
університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове
господарство. 2019. Вип. 23(1). С. 80-83.
17. Домаскіна М.А., Гурський В.П. Моделювання інвестиційної стратегії
сільськогосподарських підприємств. Вісник аграрної науки
Причорномор'я. 2017. Вип. 4. С. 52-61.
18. Домбровська С.О., Лапіна І.С., Добриніна Л.В. Основні підходи до
розробки корпоративної стратегії інвестиційної діяльності підприємства.
Інтелект XXI. 2023. № 1. С. 38-42.
87

19. Євтухова С.М. Стратегічні інвестиційні інструменти управління
фінансовими активами підприємства. Інтелект XXI. 2021. №3. С. 62-69.
20. Злотенко О.Б. Визначення стратегічних орієнтирів інвестиційної
діяльності промислового підприємства. Бізнес-навігатор. 2019. Вип. 2.
С. 59-63.
21. Злотенко О.Б. Стратегічні орієнтири забезпечення економічної безпеки
інвестиційної діяльності промислових підприємств. Вісник Київського
національного університету технологій та дизайну. Серія: Економічні
науки. 2019. № 2. С. 100–107.
22. Злотенко О.Б., Рудніченко Є.М. Формування стратегічної складової
забезпечення економічної безпеки інвестиційної діяльності промислового
підприємства. Бізнес Інформ. 2019. № 4. С. 131-138.
23. Ільїн В.Ю. Домінуючі інвестиційні стратегії формування виробничих
портфелів аграрних підприємств. Економічний вісник. Серія: Фінанси,
облік, оподаткування. 2019. Вип. 3. С. 59-71.
24. Калінін О. Стратегія інвестиційного маркетингу диверсифікованих
підприємств. Економічний аналіз. 2019. Т. 29. № 4. С. 146-152.
25. Канцедал Н.А., Лега О.В. Інформаційна роль обліку в результативності
інвестиційної стратегії аграрних підприємств. Агросвіт. 2021. №11. С. 11-
20.
26. Кожем’якіна С.М., Ільїн В.Ю., Іщейкін Т.Є., Живко О.В. Інвестиційна
стратегія формування конкурентоспроможного потенціалу інноваційно
орієнтованих підприємств в умовах управління змінами. Формування
ринкових відносин в Україні. 2022. № 7-8. С. 74-80.
27. Комаров А.С., Бессонова С.І. Інвестиційна діяльність промислового
підприємства як елемент стратегічної стабільності. Вчені записки
Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія:
Економіка і управління. 2022. Т. 33(72), №2. С. 50-55.
28. Косенков Д.С. Неомодернізаційна концепція формування інвестиційної
стратегії транспортних підприємств. Східна Європа: економіка, бізнес та
управління. 2023. Вип. 1. С. 44-49.
88

29. Крамаренко К.М. Особливості формування стратегії інноваційно-
інвестиційного розвитку підприємств. Науковий погляд: економіка та
управління. 2020. № 3. С. 58-61.
30. Кривов’язюк І.В., Бурбан О.В. Формування механізму управління
ринковою капіталізацією підприємства для досягнення цілей стратегії
його інвестиційної діяльності. Інтелект XXI. 2021. № 4. С. 50-54.
31. Кудлаєва Н.В., Попова В.Д. Переоцінка вартості основних засобів як
складова підвищення ефективності реалізації інвестиційних стратегій
підприємств. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2018. Вип. 31. С. 39-43.
32. Кульбовський С.А. Інвестиційні стратегії українських підприємств у
міжнародному бізнесі. Економіка, управління та адміністрування. 2023.
№3. С. 10-15.
33. Латишева О.В., Підгора Є.О., Касьянюк С.В., Неронова Л.О. Сучасний
інструментарій моделювання, планування та регулювання заходів
реалізації стратегії екологічно спрямованого інвестиційного розвитку
підприємств країни. Економічний вісник Донбасу. 2022. №1. С. 76-84.
34. Левицький В. Управління стратегічною фінансово-інвестиційною
стійкістю підприємства на основі формування маркетингового механізму
поведінки споживачів. Економічний часопис Східноєвропейського
національного університету імені Лесі Українки. 2018. №2. С. 124-131.
35. Лепейко Т.І. Використання маркетингових стратегій щодо залучення
інвестицій диверсифікованими підприємствами України. Актуальні
проблеми інноваційної економіки. 2020. № 1. С. 71-76.
36. Маковоз О.С., Крайня Д.Р., Обуховський О.В. Фактори інвестиційної
стратегії в системі підвищення конкурентоспроможності підприємства.
Східна Європа: економіка, бізнес та управління. 2021. Вип. 5. С. 70-75.
37. Малиновська Ю.Б., Орищин Н.Р., Паращин О.Р., Хом'як Я.М.
Моделювання інноваційно-інвестиційних стратегій діяльності
підприємства. Інвестиції: практика та досвід. 2023. №22. С. 112-117.
38. Морозов Р.Д. Оцінка ефективності управління підприємством у контексті
89

реалізації стратегії інвестиційної політики. Інвестиції: практика та
досвід. 2024. №9. С. 125-135.
39. Мосійчук І.В. Інвестиційна складова стратегічного розвитку будівельних
підприємств в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2024. №12.
С. 178-183.
40. Петренко В.С., Карнаушенко А.С. Стратегії розвитку аграрних
підприємств з іноземними інвестиціями. Фінансовий простір. 2018. №1.
С. 91-99.
41. Петрова І.Л. Стратегічне управління інноваційно-інвестиційним
розвитком підприємств електроенергетики України в умовах
нестабільного середовища. Центральноукраїнський науковий вісник.
Економічні науки. 2023. Вип. 9. С. 39-49.
42. Прокопчук А.М., Костирко Л.А. Формування інвестиційної стратегії
сільськогосподарських підприємств. Економіка. Фінанси. Право. 2019.
№11(2). С. 13-16.
43. Романюк І.А. Напрями впровадження інноваційно-інвестиційних й
маркетингових стратегій ефективного розвитку підприємств сільського
зеленого туризму. Економічний вісник університету. 2020. Вип. 47. С. 35-
40.
44. Рудаченко О.О., Ісаєнко О.В. Стратегічне управління інвестиційною
діяльністю на підприємствах з переробки твердих побутових відходів.
Наукові записки Національного університету «Острозька академія».
Серія: Економіка. 2024. №32. С. 47-52.
45. Савіцька О.П., Савіцька Н.В., Левицька О.М. Вибір інвестиційної
стратегії інноваційного розвитку підприємства. Вісник Одеського
національного університету. Серія: Економіка. 2022. Т. 27. Вип. 2. С. 49-
53.
46. Сидоров І.П. Формування інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку
підприємства. Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 3. С. 72-76.
47. Сироїд Т.І. Методологічні підходи до формування та реалізації
інвестиційно-інноваційної стратегії підприємства в умовах діджиталізації.
90

Інвестиції: практика та досвід. 2024. №15. С. 188-193.
48. Сігаєва Т.Є. Вдосконалення напрямків формування інвестиційної
стратегії інноваційного підприємства. Вісник Херсонського національного
технічного університету. 2019. №4. С. 221-226.
49. Стецюк П.А. Методична платформа формування та реалізації
інвестиційної стратегії телекомунікаційних підприємств. Наукові записки
Державного університету телекомунікацій. 2021. №1. С. 51-58.
50. Стоянова-Коваль С.С. Стратегічне прогнозування розвитку інвестиційної
діяльності підприємств харчової галузі. Вісник Київського інституту
бізнесу та технологій. 2015. №3. С. 79-85.
51. Тарасенко І.О., Несенюк Є.С. Інвестиційні стратегії інноваційної
конкурентоспроможності підприємств легкої промисловості та механізми
їх реалізації. Економіка та держава. 2020. №11. С. 12-18.
52. Ткачук В.І., Швець Т.В., Плотнікова М.Ф. Стратегічне управління
інвестиціями у розвиток підприємництва територіальних громад.
Агросвіт. 2020. № 24. С. 12-21.
53. Філіпішина Л.М., Калінін О.В. Особливості формування інвестиційної
політики промислових підприємств в межах стратегії сталого
економічного розвитку. Теоретичні і практичні аспекти економіки та
інтелектуальної власності. 2017. Вип. 16. С. 278-285.
54. Ходаківський В.М., Степанчук Д.В., Дубовенко О.О. Стратегічні
альтернативи умов інвестиційного забезпечення сталого розвитку
аграрних підприємств житомирської області. Інвестиції: практика та
досвід. 2020. №21-22. С. 61-67.
55. Христенко О.А., Кертичак В.М. Визначення інвестиційної стратегії
розвитку підприємства в умовах кризової економіки. Modern economics.
2023. № 41. С. 141-146.
56. Череп А.В., Діміянова О.С. Формування стратегії інвестиційної діяльності
промислового підприємства. Вісник Херсонського національного
технічного університету. 2019. №1. С. 175-181.
91

57. Шеленко Д.І., Шпикуляк О.Г., Бойчук А.В. Стратегічні пріоритети
управління формуванням інвестиційного потенціалу розвитку
територіальних громад на засадах активізації підприємництва.
Економічний простір. 2024. №189. С. 85-90.
58. Шимановська-Діанич Л.М., Шкробот М.В., Бережна Ю.Г., Гнатенко
І.А.Стратегічні орієнтири в плануванні діяльності інноваційно активного
підприємства в умовах удосконалення податкової політики,
інвестиційних ризиків та управління змінами в знаннєвій економіці.
Формування ринкових відносин в Україні. 2022. №1. С. 117-124.
59. Ямненко Г.Є., Поночовна А.О. Інвестиційна політика підприємства як
складова стратегії його розвитку. Економіка та підприємництво. 2019.
№42. С. 5-15.
60. Яровий В.Ф. Теоретичні аспекти дослідження інноваційно-інвестиційних
стратегій туристичних підприємств. Причорноморські економічні студії.
2017. Вип. 24. С. 178-181.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets