«Впровадження логістичної моделі управління товарообігом торгівельного підприємства (на матеріалах ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», м. Вишневе, Бучанський р-н., Київська обл.)»

Петраш, Василь Васильович

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7071

Назва:	«Впровадження логістичної моделі управління товарообігом торгівельного підприємства (на матеріалах ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», м. Вишневе, Бучанський р-н., Київська обл.)»
Автори:	Григор, Олег Олександрович Петраш, Василь Васильович
Ключові слова:	ПІДПРИЄМСТВО;ЛОГІСТИЧНИЙ ПОТІК;ТОРГІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ;ПРИБУТОК;РОЗВИТОК.
Дата публікації:	2025
Короткий огляд (реферат):	Кваліфікаційної роботи магістра на тему: «Впровадження логістичної моделі управління товарообігом торгівельного підприємства (на матеріалах ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», м. Вишневе, Бучанський р-н., Київська обл.)» Кваліфікаційна робота магістра містить: 84 сторінки, 19 таблиць, 4 рисунки, список літератури з 65 найменувань. Об’єкт дослідження: процес розробки логістичної моделі управління товарообігом підприємства ТОВ «НОВА ФОРМУЛА». Предмет дослідження: методичні підходи до розробки логістичної моделі управління товарообігом ТОВ «НОВА ФОРМУЛА». Мета магістерської роботи полягає у розробці логістичної моделі управління товарообігом торгівельного підприємства. Методи дослідження: синтез, логічне узагальнення і наукова абстракція, порівняльний та статистичний аналізи, системно-структурний і багатофакторний аналізи, горизонтальний і вертикальний аналіз аналітичної звітності, експертних оцінок і групувань. За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні засади формування логістичної моделі управління товарообігом підприємства; проаналізовано особливості діяльності суб’єкта господарювання, обраного за базу дослідження; обґрунтовано заходи, які дозволять підвищити рівень ефективності управління товарообігом салону-магазину. Одержані результати доцільно впровадити в діяльність салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» для підвищення його конкурентоспроможності. Ключові слова: ПІДПРИЄМСТВО, ЛОГІСТИЧНИЙ ПОТІК, ТОРГІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ПРИБУТОК, РОЗВИТОК.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7071
Розташовується у зібраннях:	076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Диплом Петраш.pdf Restricted Access		939.95 kB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи магістра

на тему: «Впровадження логістичної моделі управління
товарообігом торгівельного підприємства
(на матеріалах ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», м. Вишневе,
Бучанський р-н., Київська обл.)»

Виконав: здобувач 2 курсу,
групи ЕПМ-24-2
Спеціальності 076 «Підприємництво та
торгівля»
_____________Петраш В.В.______________
(прізвище та ініціали)

Керівник _____Григор О.О._____________________
(прізвище та ініціали)

Рецензент _________________________________
(прізвище та ініціали)

Черкаси 2025 року
2

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет економіки та управління
Кафедра економіки та управління
Освітній рівень: магістр
Спеціальність: 076 «Підприємництво та торгівля»

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри економіки
та управління

__________ проф. Манн Р.В.
“____” ____________ 2025 р.

З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу магістра здобувачу вищої освіти

____________Петрашу Василю Васильовичу__________

1. Тема роботи «Впровадження логістичної моделі управління товарообігом
торгівельного підприємства (на матеріалах ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»,
м. Вишневе, Бучанський р-н., Київська обл.)»,
керівник роботи Григор О.О., проф., д.політ.н.,
( прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
затверджені наказом вищого навчального закладу від 29.09.2025 р. №286/03-
03

2. Строк подання ЗВО роботи «30» листопада 2025 р.

3. Вихідні дані до роботи: звітні документи ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»,
м. Вишневе, Бучанський р-н., Київська обл. за 2023-2024 рр.; періодичні
видання та друковані літературні джерела; офіційний сайт підприємства.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які потрібно
розробити): Розділ 1. Загальна характеристика логістичного процесу.
Розділ 2. Загальна характеристика діяльності ТОВ «НОВА ФОРМУЛА».
Розділ 3. Удосконалення логістичної системи салону-магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА».

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів) показники діяльності ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»,
м. Вишневе, Бучанський р-н., Київська обл. у динаміці за досліджуваний
період; складові логістичної моделі управління товарообігом підприємства.
3

6. Консультанти розділів роботи
Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
Розділ
консультанта завдання видав завдання прийняв
1 Григор О.О., проф., д.політ.н.
2 Григор О.О., проф., д.політ.н.
3 Григор О.О., проф., д.політ.н.

7. Дата видачі завдання «1» вересня 2025 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Строк
№ Назва етапів
виконання Примітка
з/п магістерської роботи
етапів роботи
Підбір літератури, її вивчення і обробка. Укладання виконано
1 13.09.2025
бібліографії по основним джерелам
Укладання плану (змісту) магістерської роботи і виконано
2 20.09.2025
погодження його з керівником
3 Розробка і подання на перевірку першого розділу 04.10.2025 виконано
4 Збір, систематизація та аналіз практичних матеріалів 18.10.2025 виконано
5 Розробка і подання другого розділу 01.11.2025 виконано
6 Розробка і подання третього розділу 15.11.2025 виконано
7 Погодження з керівником висновків і пропозицій 22.11.2025 виконано
8 Переробка (доопрацювання) магістерської роботи у 24.11.2025 виконано
відповідності з зауваженнями і подання її на кафедру
9 Нормоконтроль 25.11.2025 виконано
10 Збір документів (відгук, рецензія) 29.11.2025 виконано
11 Подача на підпис до завідувача кафедри 30.11.2025 виконано
12 Розробка тез доповіді для захисту 30.11.2025 виконано

Здобувач вищої освіти _Василь ПЕТРАШ .
( підпис ) (прізвище та ініціали)

Керівник роботи ______________ _Олег ГРИГОР__.
( підпис ) (прізвище та ініціали)

4

РЕФЕРАТ
Кваліфікаційної роботи магістра
на тему:
«Впровадження логістичної моделі управління товарообігом
торгівельного підприємства (на матеріалах ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»,
м. Вишневе, Бучанський р-н., Київська обл.)»

Кваліфікаційна робота магістра містить: 84 сторінки, 19 таблиць, 4 рисунки,
список літератури з 65 найменувань.

Об’єкт дослідження: процес розробки логістичної моделі управління
товарообігом підприємства ТОВ «НОВА ФОРМУЛА».

Предмет дослідження: методичні підходи до розробки логістичної моделі
управління товарообігом ТОВ «НОВА ФОРМУЛА».

Мета магістерської роботи полягає у розробці логістичної моделі
управління товарообігом торгівельного підприємства.

Методи дослідження: синтез, логічне узагальнення і наукова абстракція,
порівняльний та статистичний аналізи, системно-структурний і
багатофакторний аналізи, горизонтальний і вертикальний аналіз аналітичної
звітності, експертних оцінок і групувань.

За результатами дослідження сформульовано основні теоретичні засади
формування логістичної моделі управління товарообігом підприємства;
проаналізовано особливості діяльності суб’єкта господарювання, обраного за
базу дослідження; обґрунтовано заходи, які дозволять підвищити рівень
ефективності управління товарообігом салону-магазину.

Одержані результати доцільно впровадити в діяльність салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» для підвищення його конкурентоспроможності.

Ключові слова: ПІДПРИЄМСТВО, ЛОГІСТИЧНИЙ ПОТІК,
ТОРГІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ, ПРИБУТОК, РОЗВИТОК.
5

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................ 6
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ЛОГІСТИЧНОЇ
МОДЕЛІ ТОВАРООБІГУ ПІДПРИЄМСТВА…..……………… 9
1.1. Логістика як економічна категорія .......................................................... 9
1.2. Характеристика логістичних моделей………..……………………...… 19
1.3. Транспортна і складська логістика фірми…….......................................... 31
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»………………………………………. 39
2.1. Система управління персоналом в умовах салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»…………………………….………………...... 39
2.2. Аналіз управління фінансами салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»……………………………………………….. 42
2.3. Аналіз логістичної системи салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»………………………………………………. 48
РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ САЛОНУ-
МАГАЗИНУ ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»………….……..……. 53
3.1. Запровадження логістичної моделі в діяльність салону-магазину задля
оптимізації збутової діяльності……………............................................. 53
3.2. Оцінювання рівня оптимальності побудови транспортної логістики та
складського господарства в салоні-магазині…….................................... 56
3.3. Шляхи удосконалення логістичної системи салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»………………………………………….…… 59
ВИСНОВКИ......................................................................................................... 75
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………....................................... 78

6

ВСТУП

Впровадження логістичної моделі управління товарообігом
торгівельного підприємства є надзвичайно актуальним завданням сучасного
етапу господарювання, коли спостерігається ріст конкуренції, а поведінка
споживачів стає все більш динамічною і важко передбачуваною. Оптимізація
товароруху дозволяє підприємствам скорочувати витрати, підвищувати
швидкість обслуговування клієнтів та забезпечувати безперервність
постачань. Особливого значення це набуває в умовах воєнного часу, коли
логістичні ланцюги порушені, а бізнес змушений постійно адаптуватися до
нових викликів та нестабільного середовища. Логістична модель управління
забезпечує узгодженість між усіма елементами процесу – постачанням,
зберіганням, транспортуванням, продажем і контролем запасів. Її
впровадження дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів,
зменшити втрати та уникнути дефіциту чи надлишку товарів. Завдяки
використанню цифрових інструментів логістика стає прозорішою, що
підвищує якість управлінських рішень та збільшує економічну ефективність
діяльності підприємства. Важливою складовою є також аналітика даних, яка
дозволяє прогнозувати попит і швидко реагувати на зміни ринку.
Упровадження сучасних логістичних підходів формує конкурентні переваги
підприємства, підвищує його гнучкість і стійкість до зовнішніх ризиків. Така
модель сприяє переходу торгівельних підприємств до системного управління
потоковими процесами на основі принципів ефективності та оптимізації.
Отже, логістична модель товарообігу є ключовим чинником стабільного
розвитку і довгострокового успіху торговельних підприємств України.
Отже, актуальність дослідження зумовлена динамічним розвитком
логістичної сфери, яка сьогодні виступає ключовим елементом
функціонування економіки як на регіональному, так і на національному
рівнях. Логістика забезпечує ефективну взаємодію між виробником і
продавцем продукції та її кінцевим споживачем, формуючи основу
7

стабільного товарообігу та економічного зростання. І саме цим питанням
присвятили свої праці такі відомі українські науковці, як Г. Аніщенко,
М. Байдацький, М. Башмаков, В. Боковець, І. Височин, М. Голованенко,
С. Гриценко, К. Євтушенко, А. Клименко, М. Копитко, Л. Кустріч,
О. Лемішовська, Р. Мельник, О. Птащенко, С. Селіщев, С. Смерічевська,
С. Тарасенко, А. Цибуляк, C. Цимбaл, О. Шуміло. Науковці вивчають
проблематику оптимізації логістичних процесів в умовах цифровізації,
розглядають можливості впровадження принципів цифрового маркетингу в
діяльність торгівельних підприємств, шукають шляхи для нейтралізації
міжнародної експансії операторів логістичних послуг, досліджують
потенціальні можливості застосування технології Blockchain в логістиці
підприємства, аналізують можливості реалізації принципів зеленої логістики
діяльності підприємств, розробляють механізми управління ризиками
логістичних операцій підприємства та доводять необхідність впровадження
інновацій у логістичні процеси торгівельного підприємства. Разом з тим, не
зважаючи на досить широку сферу наукових досліджень в межах обраної
проблематики, питання впровадження логістичної моделі управління
товарообігом торгівельного підприємства потребують подальших
досліджень.
У сучасних умовах функціонування «ринку покупця» підприємства-
продавці змушені організовувати свою діяльність, орієнтуючись насамперед
на потреби та вимоги споживачів. Сьогодні попит охоплює не лише сам
товар, а й якість та рівень супровідних послуг, що надаються під час його
постачання. Саме тому логістичний сервіс стає невід’ємною складовою
процесу розподілу, представляючи собою комплекс послуг, які продавець
надає покупцеві у процесі купівлі-продажу. В узагальненому розумінні
об’єктом логістичного сервісу виступають споживачі продукції, а його
реалізація здійснюється або безпосередньо постачальником, або
спеціалізованими експедиторськими компаніями, що працюють у сфері
логістичного обслуговування.
8

Мета дослідження є розробка логістичної моделі управління
товарообігом торгівельного підприємства.
Реалізація проголошеної мети була здійснена через наступні завдання:
проаналізувати теоретичні та методичні підходи до організації
логістичної діяльності в умовах діяльності торгівельного підприємства;
дослідити організацію логістичної діяльності в умовах торгівельного
підприємства;
запровадити заходити щодо удосконалення транспортної логістики
торгівельного підприємства;
розробити напрями покращення складського господарства
торгівельного підприємства;
обґрунтувати шляхи підвищення рівня обслуговування споживачів
торгівельним підприємством.
Предметом роботи є методичні підходи до розробки логістичної моделі
управління товарообігом ТОВ «НОВА ФОРМУЛА».
Об’єктом дослідження виступає процес розробки логістичної моделі
управління товарообігом підприємства ТОВ «НОВА ФОРМУЛА».
Методи дослідження, які використано у роботі: синтез, логічне
узагальнення і наукова абстракція, порівняльний та статистичний аналізи,
системно-структурний і багатофакторний аналізи, горизонтальний і
вертикальний аналіз аналітичної звітності, експертних оцінок і групувань.
Інформаційні джерела, які були використані у роботі: звітні матеріали
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», інформаційні аналітичні бази глобальної мережі
Інтернет, Закони України та нормативні документи, аналітичні огляди та
звітні дані підприємств торгівельного сектору ринку, наукові публікації
вітчизняних дослідників.

9

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПОБУДОВИ ЛОГІСТИЧНОЇ МОДЕЛІ
ТОВАРООБІГУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Логістика як економічна категорія

У сучасних умовах ринкової економіки логістика стала невід’ємним
елементом ефективного управління діяльністю підприємств, зокрема у сфері
торгівлі. Вона охоплює комплекс процесів, пов’язаних із плануванням,
організацією, контролем і оптимізацією руху товарів, ресурсів та
інформаційних потоків, тим самим оптимізуючи час на головне –
задоволення запиту споживача. Розвиток цифрових технологій і
глобалізаційні виклики зумовили необхідність переходу торговельних
підприємств до логістично орієнтованих моделей управління. Особливого
значення логістика набуває в умовах нестабільності економічного
середовища та воєнного стану, коли важливо забезпечити безперебійність
товаропостачання та мінімізацію витрат на всіх етапах логістичного процесу.
Саме тому вивчення логістичної моделі управління товарообігом є
актуальним напрямом підвищення ефективності функціонування сучасних
торговельних бізнес-структур.
Поняття «логістика», яке ще років двадцять тому було відоме лише
обмеженому колу фахівців, сьогодні широко застосовується в економічній
практиці та наукових дослідженнях. Таке поширення зумовлене зростанням
значення логістичних процесів у забезпеченні ефективності управління
матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками. Водночас
походження самого терміну і сьогодні залишається дискусійним. Існує
декілька етимологічних версій: відповідно до однієї з них, слово «логістика»
має грецьке коріння і означає «мислити», «обчислювати», тоді як інша
трактує його як похідне від французького слова, що перекладається як
«постачати». Окрім цього, деякі дослідники вважають, що витоки терміну
10

можна пов’язати з давньогерманським словом, яке означає «зберігання» або
«склад». Таким чином, логістика як наука сформувалася на перетині кількох
мовних і культурних традицій, що відображає її багатогранний зміст і
міждисциплінарний характер [1; 18; 24].
Слід зазначити, що логістика, перш ніж стати економічною категорією,
сформувалася як складова військової науки (що дуже актуально для
сьогоднішніх українських реалій). Багато дослідників наголошують, що саме
завдяки розвитку військової справи вона згодом набула наукового статусу та
системного характеру і нарешті перетворилася на самостійну науку. Перші
теоретичні основи логістики були закладені французьким військовим
теоретиком Антуаном-Анрі Жоміні (1779-1869 рр.), який трактував її як
«тактичне управління переміщенням військ» [6]. Ідея про можливість
використання принципів військової логістики у господарській діяльності
вперше була висловлена у 1951 р. відомим фахівцем із системного аналізу
Оскаром Моргенштерном. Він зазначав, що процеси забезпечення військових
операцій мають багато спільного з управлінням матеріальними потоками у
промисловому виробництві [2; 27; 40].
Попри те, що логістика тривалий час розглядалася виключно як
військовий термін, її активне впровадження у цивільну сферу розпочалося
десь у 60-х роках ХХ ст. Тоді під логістикою почали розуміти комплексне
управління потоками матеріалів – від постачання сировини та її переробки до
пакування, складування і транспортування готової продукції споживачам.
Таким чином, логістика поступово набула нового – економічного – змісту,
який сьогодні розглядається як головний.
Водночас, розвиток економічного трактування логістики також був
поступовим і пройшов три послідовні етапи, кожен з яких поступово
розширював сферу охоплення тих чи інших складових виробничо-
господарського процесу (від складування та транспортування і до доставки
продукції кінцевому споживачу) і тим самим збагачуючи і зміст даного
терміну (рис. 1.1).
11

Рисунок 1.1. Візуалізація етапів розвитку логістики з економічної точки зору

Сьогодні зарубіжні та українські дослідники не мають єдиного погляду
на визначення цього терміну. Різноманітність трактувань пояснюється
постійною еволюцією самої логістичної концепції: зі зміною економічних
умов і розвитком ринкових відносин змінювалися також її предмет, завдання
та об’єкти дослідження.
На сьогодні в науковій літературі можна зустріти такі трактування
досліджуваного нами поняття. Логістика розглядається як наукова
дисципліна, що вивчає процеси планування, організації, управління,
контролю та регулювання руху матеріальних і інформаційних потоків у
просторі та часі – від початкового джерела їх виникнення до кінцевого
споживача [30]. Інший підхід розглядає логістику як філософське бачення
функцій управління процесами транспортування, складування та іншими
господарськими функціями, що реалізуються під час переміщення сировини і
матеріалів від місця виробництва і до місця виробництва, внутрішнє
перероблення сировини, матеріалів і напівфабрикатів на підприємстві,
транспортування готової продукції до кінцевого споживача з урахуванням
його потреб і вимог, а також передавання та опрацювання відповідної
логістичної інформації спеціалістами [3; 44].
Логістика також розглядається як процес гармонізації інтересів
12

учасників під час переміщення товарів, механізм удосконалення ринкових
взаємозв’язків, що полягає в раціоналізації управління матеріальними,
інформаційними та фінансовими потоками на всьому шляху від
постачальника сировини до кінцевого споживача, із застосуванням
системного підходу та досягненням економічного балансу для отримання
синергетичного ефекту [17; 38]. Під логістикою також розуміється
управління потоками товарів від виробника до споживача, а також наука про
управління всіма етапами переміщення потоків матеріальних, енергетичних
та інформаційних ресурсів у всіх видах систем виробництва [14; 32; 60].
Окрім цього, логістика трактується як міждисциплінарна наукова галузь,
спрямована на виявлення та реалізацію нових шляхів підвищення
ефективності управління матеріальними потоками на рівні конкретного
підприємства [4; 16; 41].
У сучасній інтерпретації логістика – це наукова дисципліна та
практична діяльність, спрямована на реалізацію всіх функцій управління
переміщенням матеріальних та інформаційних потоків – від часу їх
виробництва і до передачі кінцевому споживачу [19; 33].
Узагальнюючи наукові підходи, логістику можна визначити як:
систему управлінських дій, що забезпечує доставку необхідної
кількості товару в потрібне місце й у встановлений момент часу за умови
скорочення витрат;
інтегровану систему підприємства, орієнтовану на оптимізацію
переміщення ресурсів і товарів у межах організації та за ними, від закупівлі
сировини до постачання готової продукції споживачу, із залученням
відповідної інформаційної підтримки;
науковий підхід до управління потоковими процесами, який охоплює
переміщення матеріалів, фінансів та інформації на всіх етапах виробництва і
збуту;
інструмент координації взаємодії підприємства з контрагентами, що
дозволяє ефективно узгоджувати попит і пропозицію на ринку;
13

організаційно-економічну концепцію управління, спрямовану на
раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів
задля досягнення стратегічних цілей бізнесу;
міждисциплінарну науку, яка досліджує можливості підвищення
ефективності матеріальних потоків у сфері виробництва та обігу;
комплексну економічну діяльність, пов’язану з управлінням
постачанням, транспортуванням, складуванням, збутом і супровідною
інформаційною інфраструктурою;
практичний інструмент раціональної організації процесів виробництва
та розподілу, що поєднує у єдину систему постачання, збут, транспорт і
зберігання ресурсів.
Виходячи з перелічених особливостей можемо узагальнено
представити схему логістичного процесу (рис. 1.2).

Рисунок 1.2. Узагальнена схема реалізації логістичного процесу

Таким чином, логістика виступає універсальною концепцією
управління потоками, яка поєднує стратегічні, економічні та технологічні
аспекти функціонування підприємства, забезпечуючи його
конкурентоспроможність у динамічному ринковому середовищі.
14

Більш прикладне трактування поняття логістики забезпечує
функціональний підхід, який розглядає її через призму реалізованих
підприємством логістичних функцій. У межах цього підходу логістику
можна визначити як:
комплексний процес, що охоплює поточне та стратегічне оцінювання
кон’юнктури ринку, планування виробництва, закупівлю всіх видів
необхідних ресурсів, моніторинг рівня запасів і здійснення послідовних
операцій із просування товарів до споживача, а також аналіз технологій
обслуговування клієнтів;
управління переміщенням та зберіганням ресурсів, напівфабрикатів і
готової до реалізації продукції у межах господарського обігу – від моменту
розрахунку за товар і до надходження оплати від кінцевих споживачів;
процес планування, моніторингу та координації матеріальних потоків і
супровідної інформації на всіх етапах їх переміщення – від виробництва до
споживання – із метою найповнішого задоволення потреб клієнта;
інтегровану систему управління переміщенням, складуванням і
доставкою сировини, компонентів та готової продукції, яка забезпечує
ефективність фінансових потоків – від витрат на постачання до отримання
прибутку від реалізації товарів.
Таким чином, функціональний підхід акцентує увагу на операційному
аспекті логістики, підкреслюючи її роль як інструмента управління всіма
етапами руху товарно-матеріальних цінностей у господарському процесі [5;
8; 25].
Усі наведені визначення не суперечать базовій концепції логістики, а
їхня різноманітність є природним наслідком еволюції нового науково-
практичного напряму. Первинно логістика зосереджувалася переважно на
вивченні та оптимізації матеріальних потоків, проте з розвитком наукового
підходу її предметна область істотно розширилася. До сфери логістичних
досліджень поступово були включені інформаційні та фінансові потоки, що
супроводжують рух матеріальних ресурсів, а згодом – і потоки послуг.
15

Сучасні наукові підходи спрямовані на ще ширше застосування логістичних
принципів, зокрема до енергетичних, трудових та інших потоків, що
функціонують у межах економічних систем. Таким чином, логістика нині
трактується як наука і практика ефективного управління взаємопов’язаними
матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками, що забезпечують
цілісність і результативність господарських процесів.
Сутність новизни логістичного підходу до управління ресурсами
полягає у зміні акцентів у господарській діяльності: провідним об’єктом
управління стає не кінцевий продукт, а процес його створення,
представлений у вигляді потоків – матеріальних, інформаційних, фінансових
тощо. Управління цими потоками, їх інтеграція та трансформація формують
новий тип управлінської моделі, яка значно перевищує традиційні за рівнем
інноваційності та результативності. Оптимізація потокових процесів в
економічних системах стала можливою завдяки переходу від кількісних до
якісних орієнтирів оцінювання ефективності діяльності.
Як окремий науковий напрям логістика постійно вдосконалюється.
Саме тому вона стала окремою навчальною компонентою, зміст якої тісно
пов’язаний з точними та соціальними науками [7; 15; 52].
Узагальнені і розвинені засади та практичні знання логістики сьогодні
застосовуються у діяльності підприємств і корпорацій у різних країнах світу.
Використання логістичних підходів у прикладній площині дає помітний
економічний результат, що проявляється у зменшенні витрат, скороченні
часу виробничих і збутових процесів, а також підвищенні загальної
ефективності управління. Логістика як науково-практична база управління
потоками знаходить своє застосування не лише на підприємствах
промисловості чи торгівлі, а й у сфері послуг, фінансів, страховій справі.
Крім того, її принципи успішно використовуються при організації
післяпродажного обслуговування, функціонуванні комунальних підприємств,
у туризмі та сервісних галузях. Таким чином, логістика перетворилася на
універсальний інструмент підвищення ефективності управління потоковими
16

процесами у різних секторах економіки [21; 29; 36].
Експериментальним шляхом доведено, що дотримання логістичних
вимог сприяє скороченню до 50% ресурсних запасів й майже на 30% –
транспортних витрат. Крім того, використання логістичних підходів дозволяє
суттєво зменшити час обороту матеріальних ресурсів і підвищити рівень
обслуговування клієнтів завдяки оптимізації постачання та збуту.
Підприємства, які впроваджують інтегровані логістичні системи, досягають
зростання продуктивності праці персоналу та ефективнішого використання
основних фондів. Загалом, логістика виступає не лише інструментом
зниження витрат, а й ключовим фактором підвищення
конкурентоспроможності підприємства на сучасному ринку.
До суб’єктів, які беруть участь у логістичних процесах, належать різні
категорії організацій та підприємств. Серед них: виробничі підприємства, що
забезпечують створення продукції; гуртові та роздрібні торговельні
структури, які здійснюють її реалізацію; посередницькі компанії, що
організовують рух товарів між виробником і споживачем; а також
транспортні та експедиторські організації, які забезпечують перевезення,
складування та супровід вантажів.
У сучасній логістичній теорії виділяють кілька основних напрямів:
закупівельну логістику, що забезпечує підприємство необхідними ресурсами;
виробничу логістику, орієнтовану на оптимізацію внутрішніх процесів і
скорочення витрат; та збутову (розподільчу) логістику, яка охоплює
організацію постачання готової продукції кінцевим споживачам.
Логістика включає надання клієнтам комплексу спеціалізованих
послуг, спрямованих на підвищення ефективності постачання товарів.
Логістичний сервіс є невід’ємною складовою системи розподілу та охоплює
сукупність операцій, які забезпечують повний цикл обслуговування
споживача. Усі логістичні послуги підприємства зазвичай поділяються на
такі групи:
послуги, що передують моменту продажу – консультування споживача,
17

планування оптимальної якості обслуговування, підготовку та збереження на
складі підприємства товарних запасів;
послуги під час продажу, до яких належать формування асортименту,
упакування, транспортування та координація доставки;
післяпродажні послуги, що передбачають гарантійне обслуговування,
прийом і розгляд скарг, заміну або ремонт товарів коли потрібно [10; 35; 59].
Кожне підприємство-виробник повинно вибудувати ефективну систему
розподілу власної продукції. Це може бути прямий канал збуту, коли
реалізація товарів здійснюється самим виробником через власні збутові
відділи чи торговельні мережі. Проте у більшості випадків компанії
використовують непрямі канали збуту, залучаючи до процесу торговельних
посередників різних типів. Найпростішою і найекономічнішою є модель
взаємодії типу «один виробник – один споживач», проте на практиці така
схема зустрічається рідко. У сучасних умовах постачання зазвичай
здійснюється за складними схемами, коли виробник одночасно співпрацює з
кількома клієнтами, що потребує координації транспортних і експедиційних
процесів. У таких випадках логістичні служби повинні вирішувати завдання
на мікрорівні (обслуговування окремих клієнтів) та на макрорівні
(оптимізація системи логістичного сервісу загалом).
Мікрорівень логістичного сервісу охоплює питання організації та
управління процесом обслуговування окремих клієнтів, забезпечення
належної якості наданих послуг і координації роботи логістичної
інфраструктури, необхідної для виконання цих функцій. На цьому рівні
зосереджується увага на оперативному управлінні логістичними процесами,
ефективному використанні ресурсів і забезпеченні гнучкої взаємодії зі
споживачами. Макрорівень логістичного сервісу передбачає більш
стратегічний підхід – поділ клієнтів за регіональними зонами, ринковими
сегментами чи групами замовників, формування єдиних стандартів якості
обслуговування, планування інвестицій і визначення довгострокових
напрямів розвитку логістичної політики підприємства на ринку [9; 23; 39].
18

Логістичні витрати формуються насамперед на мікрорівні логістичної
системи. В межах концепції маркетингового міксу логістика орієнтує
підприємства на зменшення загальних витрат, водночас підкреслюючи
необхідність зваженого підходу до оптимізації окремих їх складових.
Основна мета полягає як у зменшенні розміру витрат, так і у досягненні їх
раціонального співвідношення для підвищення ефективності діяльності.
Рівень логістичного сервісу визначається трьома ключовими
параметрами – корисністю, швидкістю реагування та якістю обслуговування.
Між рівнем логістичного сервісу та витратами існує пряма залежність:
підвищення якості обслуговування потребує зростання витрат, однак
забезпечує більш високу конкурентоспроможність і задоволеність клієнтів.
До логістичних належать витрати, що виникають у процесі
переміщення продукції від початкового пункту її походження до кінцевого
споживача. Точне визначення їхнього обсягу є досить складним завданням,
оскільки сучасні підходи до бухгалтерського обліку здебільшого не
враховують специфіку таких витрат і не відображають їх загалом [11-13; 65].
Основними завданнями логістики є забезпечення безперебійного
постачання товарів у необхідній кількості, належної якості та у визначений
термін до місця призначення. До ключових цілей також належать ефективне
управління запасами, узгодження політики розподілу з виробничими
планами підприємства, визначення оптимальних обсягів постачань і
переробки, а також своєчасне та якісне виконання замовлень клієнтів.
Загальна мета логістики може бути узагальнена через так звані «шість
правил логістики», що відображають її сутність:
1) доставити товар, який замовив покупець;
2) товар має бути якісним відповідно до стандартів виробника;
3) кількість товару має відповідати замовленню;
4) товар має бути поставленим в погоджений зі споживачем час;
5) товар має бути поставленим у місце, погоджене зі споживачем;
6) витрати на доставку товару мають бути мінімальними.
19

Дотримання цих принципів дозволить підприємству досягати високої
ефективності логістичних процесів і забезпечувати конкурентні переваги на
ринку.

1.2. Характеристика логістичних моделей

Термін «логістична система» належить до ключових категорій
логістики та є основою її теоретичного й практичного змісту. В
економічному середовищі функціонує безліч систем, які забезпечують
роботу господарського механізму, однак серед них необхідно виокремлювати
саме логістичні, оскільки вони мають власну структуру, цілі та принципи
організації. З метою їх дослідження, аналізу й подальшої оптимізації важливо
чітко визначити, що саме належить до цього класу систем. Поняття
логістичної системи формується на основі загального розуміння терміну
«система», тому спершу доцільно розкрити його загальну сутність, а вже
потім конкретизувати особливості логістичних систем як окремого різновиду
економічних систем [11; 20; 22; 26].
У енциклопедичному словнику поняття «система» трактується як
сукупність взаємопов’язаних елементів, що перебувають у певних
відносинах і взаємодії між собою, утворюючи цілісну структуру та єдине
функціональне утворення [42].
Враховуючи, що ключовим методологічним принципом логістичної
концепції виступає системний підхід, варто детальніше його
охарактеризувати. Системний підхід являє собою методологію наукового
аналізу, що розглядає предмет дослідження як систему складових,
об’єднаних спільною метою функціонування. Такий підхід дає змогу
дослідити об’єкт не ізольовано, а у взаємодії його структурних частин,
виявити інтеграційні властивості, внутрішні та зовнішні зв’язки. Він
ґрунтується на принципі переходу від загального до конкретного, коли аналіз
спрямований на досягнення певної кінцевої мети, для якої створюється
20

система. Відповідно до цієї логіки, будь-яка система розглядається як
цілісний організм, навіть якщо складається з окремих, автономних
компонентів.
Логістичні системи повністю відповідають цьому підходу, оскільки
формуються певною структурою з конкретних пов’язаних складових,
властивості і спільну цільову орієнтацію. Вони відзначаються високим
рівнем узгодженості між усіма складовими та спрямованістю на ефективне
управління наскрізними потоками ресурсів, інформації та фінансів [62-64].
Логістична система представляє собою гнучку, адаптивну структуру із
наявністю механізмів зворотного зв’язку, яка реалізує певні логістичні
функції та операції, складається з окремих підсистем, характеризується
розвиненими внутрішніми і зовнішніми взаємозв’язками. Як самостійна
логістична система може розглядатися промислове чи торговельне
підприємство, а також територіально-виробничий комплекс.
Основна мета функціонування логістичної системи полягає в тому, щоб
забезпечити наявність потрібного товару у визначеній кількості, асортименті
та якості, у відповідному місці й у необхідний час, при цьому максимально
підготовленого до подальшого виробничого використання або споживання,
за умови мінімізації логістичних витрат.
Будь-яка логістична система є комплексом взаємопов’язаних елементів
– так званих ланок логістичного ланцюга, між якими встановлені певні
функціональні взаємозв’язки та залежності. Зазвичай внутрішні зв’язки між
цими елементами є набагато міцнішими, ніж взаємодія із зовнішнім
середовищем. Вони мають циклічний характер, що відображає безперервний
рух матеріальних та супровідних інформаційних потоків між складовими
частинами системи.
У більшості логістичних систем, що реально функціонують у
господарській практиці, спостерігається наявність типових властивостей,
притаманних складним організаційно-економічним системам, що
забезпечують їхню цілісність, гнучкість і здатність до саморегулювання:
21

складність логістичної системи визначається рядом ключових
характеристик: великою кількістю взаємопов’язаних елементів, складною
структурою їхньої взаємодії в межах єдиного механізму,
багатофункціональністю виконуваних завдань, наявністю розгалуженої
системи управління, а також впливом на систему численних і
різноспрямованих чинників зовнішнього середовища;
ієрархічність логістичної системи полягає у впорядкованій
підпорядкованості елементів нижчого рівня елементам вищого рівня, що
забезпечує чітку структуру управління та взаємодії в межах системи;
цілісність логістичної системи означає її здатність досягати визначеної
мети лише через узгоджену діяльність усіх елементів у сукупності, тоді як
жодна окрема ланка не може самостійно забезпечити виконання загальної
цільової функції. Тобто вона являє собою взаємопов’язану сукупність
елементів, що взаємодіють між собою задля спільної мети. Її структуру
можна розчленувати на складові частини різними способами. На макрорівні
під час руху матеріальних потоків між підприємствами до основних
елементів системи належать самі підприємства та транспортні ланки, що
забезпечують їх взаємозв’язок. На мікрорівні логістична система охоплює
ключові підсистеми, серед яких виділяють управління закупівлями,
виробниче планування та організацію процесів збуту готової продукції;
структурованість логістичної системи проявляється в існуванні
впорядкованої організаційної будови, яка охоплює взаємопов’язані об’єкти
управління, діяльність яких спрямована на досягнення визначених цілей;
рухливість логістичної системи полягає у змінюваності її параметрів
під впливом зовнішніх факторів та управлінських рішень учасників
логістичного ланцюга, що забезпечує адаптованість до нових умов;
унікальність характеризується непередбачуваною поведінкою
стейкхолдерів системи, що змінюється залежно від різних трансформацій та
впливів навколишнього середовища та різних обставин;
адаптивність – це властивість логістичної системи змінювати свою
22

структуру та обирати найефективніші способи функціонування залежно від
нових цілей та умов зовнішнього середовища;
наявність зв’язків – існування взаємозв’язків між елементами
логістичної системи, які визначають її інтеграційність. У макрологістичних
системах ці зв’язки формуються на основі угод, тоді як у мікрологістичних
системах елементи пов’язані між собою виробничими процесами;
організація – це впорядкування зв’язків між елементами логістичної
системи певним чином, що забезпечує її структурованість і цілісність;
інтеграційні властивості – це характеристики логістичної системи, що
виникають завдяки взаємодії її елементів і не притаманні жодному елементу
окремо. Це можливість системи забезпечити доставку потрібного товару у
визначений час, у необхідне місце, з відповідними якісними
характеристиками та за мінімальних витрат. Водночас така система повинна
гнучко реагувати на зміну зовнішніх умов, зокрема коливання попиту чи
технічні збої у роботі обладнання. Завдяки своїм інтеграційним властивостям
логістична система здатна ефективно організовувати закупівлю матеріалів, їх
переробку у виробничих процесах та постачання готової продукції у
зовнішнє середовище, забезпечуючи досягнення запланованих стратегічних і
оперативних цілей [53; 55-57].
Логістичну систему, що оперативно реагує на попит і забезпечує
швидке постачання необхідних товарів, доцільно порівняти з живим
організмом. У цій аналогії транспортно-підйомне обладнання виконує
функцію м’язів, а комп’ютерна мережа, що об’єднує робочі місця всіх
учасників логістичного процесу в єдину інформаційну систему, відіграє роль
центральної нервової системи. Такий «організм» може мати різні масштаби –
від локального рівня підприємства чи складу до регіонального або навіть
міжнародного рівня. Його ключовою характеристикою є здатність до
саморегулювання, гнучкості та швидкої адаптації до зовнішніх змін, що
забезпечує безперервність і стабільність логістичних процесів.
Кордони системи логістики визначаються етапами руху матеріальних
23

ресурсів в процесі їх обігу. На початковій стадії здійснюється закупівля
необхідних ресурсів, які у формі потоку матеріальних засобів, які надходять
до підприємства, проходять етапи зберігання, обробки та повторного
складування, після чого передаються споживачу в обмін на фінансові
надходження. Таким чином, логістична система функціонує в межах циклу
«витрата – відшкодування», що в науковій літературі позначається як
принцип «від сплати коштів до отримання прибутку» [28; 31; 61].
Логістичні системи можна класифікувати за різними ознаками,
зокрема, за критерієм просторового охоплення їх поділяють на
макрологістичні та мікрологістичні системи. Макрологістична система являє
собою масштабну програму управління процесами переміщення ресурсів, що
охоплює взаємодію кількох незалежних суб’єктів господарювання, діяльність
яких не обмежується певними територіальними межами. До таких систем
належать регіональні, національні (міжрегіональні) та міжнаціональні
логістичні структури. Формування макрологістичних систем зумовлене
потребою у забезпеченні скоординованої співпраці міжгалузевих учасників
задля підвищення ефективності економічних процесів на глобальному рівні.
При їх розробленні особливий акцент робиться на узгодженні інтересів усіх
учасників системи, незалежно від масштабу чи значущості їхньої ролі у
спільному логістичному ланцюгу.
Мета створення макрологістичних систем суттєво відрізняється від
завдань і критеріїв формування мікрологістичних систем. Хоча принцип
мінімізації сукупних логістичних витрат залишається важливим і для
макрорівня, у цьому випадку пріоритетними часто виступають інші критерії
– екологічні, соціальні, політичні, військові чи стратегічні. Так, наприклад,
для покращення екологічного стану певного регіону може бути розроблена
макрологістична система, спрямована на оптимізацію транспортних потоків,
удосконалення маршрутів перевезень, розподіл навантаження між видами
транспорту тощо. З точки зору державного управління, участь у формуванні
таких систем дозволяє досягати ширших результатів – підвищення
24

економічної стійкості регіонів, зміцнення національної економіки або
розвитку міждержавного співробітництва. Отже, макрологістична система
виступає як інтегрована інфраструктурна складова, що забезпечує ефективне
функціонування економіки регіону.
Мікрологістична система – це внутрішня логістична діяльність,
зосереджена в межах одного підприємства або групи компаній, що працюють
у тісній корпоративній взаємодії. Вона складається з технологічно
взаємозалежних виробничих процесів, які об’єднані спільною
інфраструктурою. Головна мета такої системи – досягнення єдиного
економічного результату шляхом узгодженого управління всіма внутрішніми
потоками. Така система зазвичай включає три основні підсистеми:
закупівельну, виробничу та збутову.
Підсистема закупівель відповідає за організацію надходження
матеріальних ресурсів у межах логістичного ланцюга. Підсистема
планування й управління виробництвом координує переміщення
матеріальних потоків, здійснює їх обробку та перетворення у готову
продукцію. Підсистема збуту забезпечує вихід матеріального потоку з
логістичної системи, організовуючи доставку продукції кінцевим
споживачам.
Як бачимо, елементи логістичних систем суттєво різняться, проте
разом із тим є сумісними. Сумісність (або узгодженість) елементів
досягається завдяки єдиній, спільній меті, якій підпорядковується діяльність
кожного окремого компонента логістичної системи. Погляд на
мікрологістичні системи як на прості ланки макрологістики є помилковим.
Підприємства, що входять до складу макросистеми, зберігають юридичну
самостійність. Вони адаптують свою діяльність до зовнішніх вимог
макросистеми, але внутрішні виробничі та господарські процеси можуть і
далі організовувати за традиційними принципами [34].
З іншого боку, підприємство, що працює за принципами логістичної
концепції, може діяти автономно, не входячи до складу макрологістичної
25

системи, особливо у випадках, коли така система ще не сформована. У цьому
разі воно виступає як самостійна мікрологістична структура, яка гнучко
реагує на зміни зовнішнього середовища та адаптує власні процеси до
ринкових умов.
Виходячи з характеру побудови логістичних потоків, логістичні
системи підприємства поділяються на кілька типів:
системи з прямими зв’язками, у яких матеріальні потоки надходять
безпосередньо до кінцевого споживача без залучення посередників,
ґрунтуючись на прямих договірних відносинах;
ешелоновані (багаторівневі) системи, що передбачають рух
матеріального потоку до споживача через одного або кількох посередників;
гнучкі логістичні системи, у яких доставка продукції може
здійснюватися як безпосередньо, так і з використанням посередницьких
структур залежно від ситуації на ринку.
Матеріальний потік формується внаслідок послідовного виконання дій
із матеріальними ресурсами, які у логістиці визначаються як логістичні
операції. Проте це поняття не обмежується лише маніпуляціями з фізичними
об’єктами – воно охоплює також інформаційні процеси, що супроводжують
рух матеріальних потоків. Для ефективного управління матеріальними
потоками необхідно здійснювати збір, обробку та передачу інформації, що
відображає їхній стан і динаміку, а відповідні операції також належать до
логістичної сфери підприємства.
Сутність логістичної системи наочно можливо продемонструвати на
прикладі виробничого циклу товару. Наприклад, виготовлення письмового
столу передбачає цілий ланцюг процесів: вирощування деревини, її
заготівлю, транспортування до місця переробки, обробку пиломатеріалів,
складання виробу та доставку кінцевому споживачу. Уся ця діяльність
складається з двох взаємопов’язаних груп операцій – технологічних, що
безпосередньо створюють матеріальні цінності, і логістичних, які
забезпечують їх переміщення, зберігання та інформаційний супровід. Отже,
26

ці операції представляють собою певний цикл (рис. 1.3).

Рисунок 1.3. Схема логістичного циклу

Технологічні операції охоплюють будь-які дії, результатом яких є
якісне перетворення предмету, над яким здійснюється праця. До таких
процесів належить, зокрема, отримання деревини через рубку лісу, подальше
розпилювання колод, пресування стружки, а також всі етапи створення
меблів – від виготовлення деталей до їх фінальної обробки та збирання.
Логістичні потоки охоплюють усі дії, спрямовані на забезпечення
наявності необхідного ресурсу чи продукту праці у потрібному місці, у
визначений час та в потрібній кількості. До таких операцій належать,
зокрема: вивезення та транспортування деревини з місць заготівлі, її доставка
на деревообробні підприємства, виконання навантажувально-
розвантажувальних робіт, складування сировини, подача матеріалів до
виробничих цехів, переміщення напівфабрикатів і готової продукції, їхню
зборку та подальше транспортування споживачеві.
Логістичні операції конкретного підприємства можна визначити як усі
маніпуляції з матеріальними благами та ресурсами на етапах виробництва і
реалізації, які не є основними технологічними процесами виготовлення
продукції.
До логістичних належать також операції, пов’язані з обробленням,
27

зберіганням та передаванням відповідної інформації. Логістична операція –
це цілісна сукупність дій, що реалізують певні логістичні функції та
спрямовані на трансформацію матеріального й/або інформаційного потоку.
До операцій із матеріальними потоками відносять доставку продукції,
погрузочно-розгузочні роботи, складські операції, пакування тощо. Операції
з інформаційними потоками охоплюють збір, оброблення та передачу даних,
що супроводжують рух матеріальних ресурсів. Варто зазначити, що витрати
на виконання інформаційних логістичних операцій становлять значну частку
загальних витрат підприємства на його логістику.
Крім того, здійснення процедур з матеріальними потоками на вході або
виході із логістичної системи має свої особливості порівняно з аналогічними
процесами всередині неї, оскільки пов’язане з переходом права власності на
товар та переданням страхових ризиків від одного суб’єкта господарювання
до іншого. Виділяють такі логістичні операції [45-47; 49-51]:
за природою потоку:
а) логістичні операції з матеріальним потоком: складування;
транспортування; комплектація; завантаження; розвантаження; внутрішні
переміщення сировини та матеріалів під час реалізації логістичних функцій
виробництва; упакування вантажу; укрупнення вантажних одиниць;
зберігання;
б) операції з логістики інформаційного потоку, що охоплюють всі
процедури роботи з інформацією.
По відношенню до логістичної системи:
а) зовнішні – операції, які забезпечують природнє поєднання
логістичної системи із зовнішнім середовищем;
б) внутрішні – операції, які відбуваються в межах самої системи.
На зовнішні логістичні операції випадкові змінні впливають більшою
мірою, ніж внутрішні. За характером виконання робіт розрізняють:
а) операції з доданою вартістю, що суттєво трансформують властивості
продукту;
28

б) операції без доданої вартості (зберігання товарів).
За переходом права власності на товар:
а) односторонні – операції, не пов’язані з переходом права власності на
продукцію і страхових ризиків, виконуються всередині логістичної системи;
б) двосторонні – операції, пов’язані з переходом права власності на
продукцію і страхових ризиків від однієї юридичної особи до іншої [43; 54].
Логістичні операції традиційно включають такі дії, як прогнозування,
контроль і оперативне управління (так звані прямі операції). Однак, окрім
прямих, логістика також виділяє зворотні логістичні операції. Вони
полягають у русі матеріальних та інформаційних потоків у протилежному
напрямку від початкового. Важливо зазначити, що коли товари (як
виробничого, так і споживчого призначення) повертаються від клієнта до
постачальника, вони не завжди проходять тим самим логістичним ланцюгом,
що й під час першої доставки. Типовими прикладами реалізації зворотних
логістичних операцій є: повернення товару торговим посередником
постачальнику через закінчення терміну реалізації; повернення покупцем
дефектної або бракованої продукції продавцю; повернення тари (упаковки)
споживачем постачальнику.
Логістична функція – це узагальнений комплекс логістичних операцій,
організованих для досягнення загальної мети логістичної системи. До
ключових логістичних функцій, які виконує майже кожен виробник товарів,
відносять: постачання; виробництво; збут. Окрім цих основних, до
логістичних функцій також можуть належати: транспортування, управління
запасами, складування, інформаційно-комп’ютерна підтримка та
забезпечення стандартів обслуговування клієнтів.
Розподільча мережа являє собою сукупність усіх каналів розподілу, які
використовує підприємство. Ця мережа може включати один, декілька або
багато каналів. Її склад залежить від таких чинників, як масштаб та
потужність виробника, рівень різноманітності продукції та інші специфічні
умови. Кожен із цих каналів може бути унікальним за своєю структурою,
29

залученими торговими посередниками, кількістю проміжних складів [37; 48].
У межах логістичної концепції особливу увагу приділяють питанню
економічно доцільного та ефективного посередництва. Посередницькі
послуги вважаються виправданими тоді, коли їхня вартість є нижчою за
витрати, які поніс би виробник у разі самостійного виконання аналогічних
функцій. Відтак, вибір виконавця окремих операцій у каналі розподілу
ґрунтується на принципі порівняльної ефективності. Якщо ж з’являється
можливість оптимізувати процес розподілу, структура логістичного каналу
зазнає відповідних змін. Водночас залучення додаткових посередників
зазвичай подовжує логістичний ланцюг, ускладнюючи координацію потоків.
У розподільчій логістиці канали класифікують за кількістю рівнів, які
формують маршрут переміщення товару. Кожен рівень представляє
учасника, що виконує функції переміщення матеріальних потоків. Довжина
каналу визначається числом ланок між виробником і покупцем [44].
Логістичний канал нульового рівня об’єднує лише виробника і
кінцевого споживача, тобто розподіл матеріального потоку відбувається
безпосередньо від виробничої ланки. Такі канали застосовуються для
постачання великих партій продукції виробничо-технічного призначення, а
також для унікальних товарів. Прямий канал передбачає сувору
регламентацію графіків постачання, що дозволяє оптимізувати процеси,
скорочуючи виробничі цикли та мінімізуючи потреби у складських площах.
Логістичні канали можуть бути однорівневими, дворівневими або
багаторівневими, залежно від кількості залучених посередників. У таких
багаторівневих структурах виробник ініціює розподіл матеріальних потоків,
а подальші етапи їх просування здійснюються посередницькими ланками. З
погляду виробника (джерела матеріальних потоків), збільшення кількості
рівнів у логістичному каналі призводить до зростання складнощів в
ефективному узгодженні функціонування всіх учасників процесу доставки
товарів до кінцевих споживачів [43; 52].
Канали розподілу поділяються на горизонтальні та вертикальні.
30

Горизонтальні канали належать до традиційного типу й формуються з
незалежного виробника та одного або кількох самостійних посередників.
Кожен учасник такого каналу діє як окрема господарська одиниця,
орієнтована на отримання власного максимального прибутку. Проте
прагнення кожного суб’єкта до індивідуальної вигоди може суперечити
інтересам усієї системи, оскільки відсутня єдина координація дій між її
елементами. У результаті неефективність управління потоками може
призводити до зниження загальної прибутковості каналу.
Вертикальні канали розподілу являють собою систему, у межах якої
виробник та один або кілька посередників функціонують як єдиний
організований механізм. У таких каналах один із учасників – найчастіше
виробник, оптовик або роздрібний продавець – відіграє провідну роль,
володіючи іншими учасниками або надаючи їм певні організаційні чи
економічні переваги. Подібна структура виникла з метою підвищення
керованості та узгодженості дій усіх ланок каналу. Вертикальні канали
дозволяють уникнути дублювання функцій, зменшити витрати та
забезпечити вищий рівень ефективності розподілу товарів [21, с. 8].
Основна складність управління каналами розподілу полягає в тому, що
посередницькі організації, які займають проміжну позицію між виробниками
та кінцевими споживачами, часто не зацікавлені у поглибленні співпраці з
виробниками. Вони, як правило, прагнуть зосередитися на взаємодії зі
споживачами, уникаючи надмірного контролю з боку продуцентів. Нерідко
виробники ставляться до посередників менш уважно, ніж до кінцевих
клієнтів, детально вивчаючи потреби останніх, але ігноруючи мотивацію та
запити партнерів у збутовому ланцюзі. Такий підхід призводить до
виникнення суперечностей та зниження ефективності співпраці. Тому під час
формування логістичних зв’язків із посередниками важливо враховувати
потенційні конфліктні аспекти та будувати партнерські відносини на засадах
взаємної вигоди, що дозволить підвищити результативність функціонування
всієї логістичної системи.
31

1.3. Транспортна і складська логістика фірми

Транспортування посідає ключове місце в логістиці, оскільки на його
частку припадає значна питома вага у загальних логістичних витратах, і без
нього неможливе фізичне переміщення матеріальних потоків. Цей процес є
комплексною діяльністю, пов'язаною з переміщенням сировини,
незавершеного виробництва або готової продукції за допомогою певного
транспортного засобу в рамках логістичного ланцюга. Він включає низку
додаткових операцій, як-от експедирування, вантажопереробка, пакування,
передача прав власності на товар, страхування тощо. Роль транспорту в
логістичній системі є двоякою. Він виступає як невід’ємний компонент у
ключових функціональних областях логістики (закупівля, виробництво,
розподіл матеріалів та продукції). Він є самостійною галуззю економіки, де
розвивається підприємницька діяльність. Транспортні компанії пропонують
на ринку транспортні послуги як свій товар, отримуючи за це дохід.
Транспорт, як складова частина матеріального виробництва, має
унікальний продукт – процес переміщення, який відрізняється такими
особливостями: він не має речової форми (нематеріальний); його неможливо
зберігати чи накопичувати; він матеріалізується у додаткових транспортних
витратах, пов'язаних із переміщенням матеріальних потоків; він
територіально прив'язаний до конкретного місця або регіону [22; 45].
Рішення про вибір оптимального виду транспорту нерозривно пов'язане
з іншими цілями логістики збуту, зокрема з необхідністю формування та
підтримки потрібного рівня запасів і вибором відповідного пакування.
Автомобільний транспорт має значну перевагу завдяки своїй високій
маневреності, здатності забезпечувати регулярні поставки і відсутності
суворих вимог до упаковки товарів. Водночас, цей вид транспорту має й
недоліки: високу собівартість перевезень, чутливість до погодних умов,
підвищений ризик крадіжки вантажу та обмежену вантажопідйомність.
Залізничний транспорт добре пристосований для перевезення різних партій
32

вантажів за будь-яких погодних умов і забезпечує доставку вантажу на значні
відстані, регулярність та доволі низьку собівартість перевезень.
Морський транспорт є найпопулярнішим на міжнародних
перевезеннях, так як має низькі тарифи та високу вантажопідйомність. До
недоліків морського транспорту слід віднести невисоку швидкість, суворі
вимоги до упаковки та кріплення вантажу, низьку частоту відправлення.
Основними перевагами повітряного транспорту є швидкість та
можливість доставки вантажів у віддалені райони країни. Проте даний вид
транспорту має високі тарифи та суттєво залежить від погодних умов.
Трубопроводний транспорт – специфічний засіб транспортування, який
підходить для таких видів вантажу, як природний газ, нафта, хімічні
продукти. Використання трубопроводів обходиться дешевше за залізничні
перевезення, але трохи дорожче за водні [28].
Транспортна логістика займається розв’язанням питань, пов’язаних з
організацією переміщення вантажів із залученням публічного транспорту.
Серед її ключових завдань виділяють такі. Вибір найбільш відповідного виду
та типу транспортних засобів. Оптимізація процесу перевезень при
використанні змішаних схем. Визначення найбільш раціональних маршрутів.
Забезпечення технологічної узгодженості між транспортними та складськими
операціями. Координація транспортної діяльності з виробничими процесами.
Роль транспорту значно еволюціонує паралельно з розвитком сучасних
логістичних систем. Сьогодні якість та дисципліна транспортного
обслуговування визначаються вже не індивідуальними інтересами окремого
відправника, а досягненням оптимального балансу між загальними витратами
та отриманим прибутком в межах усього циклу [23; 46].
Існують такі ознаки класифікації транспортної складової логістичних
систем. За видом доставки: пряма; з переробкою на транспортних
терміналах; з переробкою і зберіганням у розподільчих центрах. За видом
обслуговування: зі складу постачальника або розподільчого центру на склад
споживача або розподільчий центр; зі складу постачальника або
розподільчого центру безпосереднього споживачу; з виробництва
33

постачальника у виробництво споживача без складського зберігання та
переробки. За видами транспортного сполучення: пряма; змішана [24; 27].
Транспорт дедалі більше бере на себе нові, нетрадиційні функції, тим
самим звільняючи споживачів від необхідності займатися операціями збуту
та розподілу. Як наслідок, транспортна сфера перестає бути просто
відокремленою галуззю, яка лише продає послуги з переміщення вантажів.
Натомість, вона перетворюється на постачальника широкого спектра послуг.
Рух матеріальних потоків у межах логістичного ланцюга неможливий
без створення певних запасів, які потребують розміщення у спеціально
призначених для цього складських приміщеннях. Оскільки проходження
товарів через склад супроводжується додатковими витратами праці та
ресурсів, що підвищує їх собівартість, склад слід розглядати не як окрему
одиницю, а як невід’ємний елемент логістичної системи. Такий інтегрований
підхід дає змогу оптимізувати рух матеріальних потоків, підвищити
ефективність використання ресурсів і забезпечити виконання основних
завдань складу з максимальною економічною доцільністю. У результаті це
сприяє зростанню рентабельності логістичних процесів та підвищенню
конкурентоспроможності підприємства.
Об'єктивна потреба у спеціально пристосованих місцях для зберігання
запасів виникає на кожному етапі руху матеріального потоку — від моменту
видобутку первинної сировини і аж до досягнення кінцевого споживача. Це
пояснює існування широкої номенклатури складів, основними критеріями
класифікації яких є:
1) по відношенню до функціональних сфер логістики: склади
постачальника; склади виробництва; склади розподілу;
2) за видом продукції, яку зберігають: склади сировини, матеріалів,
комплектуючих; склади незавершеного виробництва; склади готової
продукції; склади тари; склади зворотних відходів;
3) по відношенню до логістичних посередників: власні склади
підприємств; склади логістичних посередників (торгових, транспортних,
34

експедиторських, вантажопереробних тощо);
4) склади класифікуються відповідно до їхньої ролі у логістичному
процесі. Склади буферних запасів: призначені для гарантування
безперебійності виробничого процесу. Це сховища для матеріальних
ресурсів, незавершеного виробництва, а також виробничих, страхових,
сезонних та інших видів запасів. Склади перевалки вантажів: розташовані у
транспортних вузлах. Склади комісіонування: формування замовлення
відповідно до індивідуальних або специфічних вимог клієнтів. Склади
зберігання: забезпечують збереження, захист та цілісність складованих
товарів чи виробів. Спеціальні склади: сховища з особливими функціями,
такі як митні склади, а також склади для тимчасового зберігання тари;
5) за продуктовою спеціалізацією – вузькоспеціалізовані; обмеженого
або широкого асортименту.
Склади також можуть бути класифіковані за низкою додаткових
критеріїв, включаючи форму власності, рівень технічного оснащення,
наявність зовнішніх під’їзних шляхів, тип складських будівель та їхню
технічну конструкцію. Витрати, пов’язані з підтримкою складських запасів,
зазвичай складаються з таких компонентів. Капітальні витрати: вкладення у
будівництво, приміщення та придбання необхідного обладнання, а також
іммобілізовані кошти, які перебувають у запасах готової продукції.
Операційні витрати: Виплати заробітної плати персоналу складу, який
відповідає за ведення обліку, контроль запасів та збереження товарів. Втрати,
пов’язані зі зберіганням: зниження вартості товару протягом періоду
зберігання та потенційна втрата його якості.
Дотримання оптимального розміру замовлення та інтервалу між часом
його виконання дає змогу мінімізувати витрати на утримання запасів товару
та повторення замовлення з урахуванням інших факторів, зокрема
використання площі приміщень та вартості оформлення замовлення [34; 42].
Підприємству також необхідно вирішити питання про оптимальну кількість
складів. Чим більше складів воно має, тим коротшим є час на доставку
35

товару споживачу, та водночас вищими видатки на їх утримання.
Система управління запасами за умов залежного попиту базується на
двох основних підходах: підтриманні фіксованої кількості товару або
дотриманні фіксованого інтервалу часу між замовленнями. У моделі з
фіксованою кількістю продукції рівень запасів контролюється постійно, і
коли він знижується до певного порогового значення, формується нове
замовлення на поповнення. При цьому обсяг кожного замовлення
залишається незмінним, а контрольованими параметрами виступають точка
повторного замовлення та кількість продукції у замовленні. Щоб уникнути
ситуації, коли запаси опускаються нижче критичного рівня, на складах
ведеться постійний моніторинг залишків матеріальних ресурсів. У разі
великої номенклатури продукції для підвищення точності та швидкості
обліку застосовуються системи автоматизованої ідентифікації, зокрема
штрихове кодування [36].
Для запобігання як надлишковому накопиченню запасів на складах, так
і виникненню їх дефіциту, замовлення формуються не лише у визначені
інтервали, але й у разі досягнення запасами критичного рівня. Якщо кількість
товару зменшується до мінімального порогу раніше запланованої дати
замовлення, здійснюється позапланове замовлення. У протилежному випадку
система функціонує за принципом фіксованої періодичності постачань.
Замовлення поділяються на планові, які оформлюються через певні
проміжки часу, та додаткові, що ініціюються при досягненні граничного
рівня запасів. Розмір замовлення визначається на основі прогнозованого
рівня споживання до моменту надходження нової партії продукції. Основною
перевагою цієї системи є забезпечення безперервності матеріальних потоків і
відсутність ризику браку ресурсів, для чого необхідні додаткові витрати на
постійний контроль та моніторинг рівня запасів.
Для управління багатономенклатурними запасами може бути
використаним АВС-аналіз, за допомогою якого визначають ступінь
розподілу конкретної характеристики між окремими елементами певної
36

множини. Невелика кількість товару, яку необхідно неодноразово
закуповувати, складає велику частину загальної вартості товарів, що
закуповуються. В основі методу лежить правило Паретто, відповідно до
якого безліч керованих об’єктів поділяється на дві неоднакові частини
(80/20). Логістика пропонує поділ на три частини [39].
Для проведення АВС-аналізу (ABC analysis) необхідно спочатку
встановити вартість кожного товару, орієнтуючись на закупівельні ціни, а
потім розташувати ці товари у порядку зменшення ціни. Далі слід обчислити
загальну суму як за кількістю, так і за витратами на придбання, після чого
розбити товари на групи залежно від їхньої питомої ваги у загальних
витратах. Група «А» об’єднує найбільш дорогі та коштовні товари, на які
припадає від 75% до 80% загальної вартості запасів, хоча вони складають
лише 10-20% від їхньої загальної кількості. Група «В» включає середні за
вартістю товари, частка яких становить 10-15% від загальної суми запасів,
займаючи при цьому 30-40% від кількості продукції на складі. Нарешті,
Група «С» містить найдешевші товари, які становлять лише 5-10% від
загальної вартості виробів, але складають 40-50% від загального обсягу
зберігання. Цей аналіз ґрунтується на ключовому принципі: на 20% усіх
запасів припадає 80% усіх витрат.
За принципом диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ весь
асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і
точності прогнозування. Група «X»: товари, попит на які рівномірний, або
може незначно коливатись. Обсяг реалізації добре передбачається. Група
«Y»: обсяги споживання товарів коливається. Прогнозування обсягу
реалізації середнє. Група «Z»: товари з епізодичним попитом. Прогнозування
обсягу реалізації складне [27].
Функціонування всіх складових логістичного процесу потрібно
розглядатися у взаємозв’язку і взаємозалежності. Такий підхід дозволяє не
лише чітко координувати діяльність служб складу, але й є основою
37

планування та контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними
витратами [28; 46].
Розвантаження та приймання вантажів є першим етапом, і ці операції
повинні суворо відповідати умовам постачання, зазначеним у підписаному
договорі. Ефективна організація цього процесу, включаючи спеціально
обладнані місця та правильно підібране вантажно-розвантажувальне
устаткування, дозволяє мінімізувати втрати вантажу і забезпечити
найкоротші терміни розвантаження. Це, у свою чергу, призводить до
скорочення простоїв транспортних засобів і, відповідно, до зниження
загальних витрат обігу. Операції, що виконуються на цьому етапі,
охоплюють. Безпосереднє розвантаження транспортних засобів. Контроль
відповідності замовлення постачання (перевірка документів і фізичної
наявності товару). Документальне оформлення вантажу, що прибув, за
допомогою інформаційної системи. Формування складської одиниці.
Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення
вантажу між різними зонами складу. Транспортування всередині складу
повинно здійснюватися за мінімальної тривалості в часі та просторі
наскрізними «прямоточними» маршрутами. Кількість перевалок з одного
виду обладнання на інше також має бути мінімальною [40; 59].
Складування і зберігання охоплює процеси розміщення та укладання
вантажів у відведені місця. Основною вимогою раціонального складування є
ефективне використання обсягу всієї зони зберігання. Для цього необхідно
оптимально обрати систему складування та відповідне складське
устаткування. Обладнання для зберігання має відповідати специфіці вантажу
і максимально задіювати висоту та площу складського приміщення. При
цьому, простір, відведений під робочі проходи, повинен бути мінімально
необхідним, але відповідати чинним стандартам безпеки та експлуатації. Для
впорядкованого зберігання вантажу та економного його розташування
використовують систему адресного зберігання за принципом жорсткого або
вільного вибору місця складування [41].
38

Комплектація та відвантаження замовлень є ключовим логістичним
етапом, що починається з отримання замовлення клієнта, після чого
відбувається відбір товару кожного найменування зі складу. Далі
здійснюється комплектація відібраних позицій для конкретного клієнта, їх
підготовка до відправлення та документальне оформлення із суворим
контролем. Завершальні кроки включають об'єднання замовлень у велику
партію відправлення, оформлення необхідних транспортних накладних, і,
нарешті, відвантаження вантажів у транспортний засіб.
Транспортування й експедиція замовлень може виконуватися як
силами складу-постачальника, так і самим замовником, причому останній
варіант доцільний лише за умови, що замовлення оформлюються партіями,
які відповідають повній місткості транспортного засобу, і це не призводить
до зростання запасів у споживача. Проте, найбільш поширеною та
економічно обґрунтованою є централізована доставка, організована складом,
оскільки об'єднання вантажів та оптимізація маршрутів дозволяє значно
скоротити транспортні витрати; це також створює можливість для частих
постачань дрібними партіями, що сприяє скороченню надлишкових запасів.
Інформаційне обслуговування складу є ключовим елементом, що
забезпечує управління інформаційними потоками та ефективну координацію
функціонування усіх служб складу; залежно від технічного оснащення, воно
може функціонувати як самостійна система або як складова підсистема
загальної автоматизованої системи управління матеріальними й
інформаційними потоками. Це обслуговування охоплює комплекс операцій,
включаючи обробку вхідної документації, формування та оформлення
замовлень постачальникам, управління процесами прийому та відправлення
вантажів, контроль наявності запасів на складі, прийняття замовлень від
споживачів, оформлення документації на відправлення, оптимальний вибір
партій відвантаження і маршрутів доставки, обробку рахунків клієнтів, обмін
інформацією з персоналом усіх рівнів, а також збір і надання різноманітної
статистичної інформації.
39

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»

2.1. Система управління персоналом в умовах салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»

ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» було зареєстровано 20.06.2011 р. Розмір
статутного капіталу юридичної особи складає 11,4 млн. грн. Отже,
підприємство функціонує вже доволі тривалий період часу і ключову роль у
його функціонуванні належить салону-магазину та тому персоналу, який
працює в ньому. Дійсно, трудові ресурси є одним із основних факторів
виробництва, які на підприємстві мають займати провідну позицію, щоб
досягти успіху в діяльності, затриматися на ринку. За дослідженнями
фахівців, ефективність діяльності торгівельного підприємства більше ніж на
70% залежить від правильного і раціонального менеджменту, включаючи і
підбір працівників [32].
Щоб побачити динаміку чисельності персоналу салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», скористаємося даними табл. 2.1.

Таблиця 2.1 – Динаміка персоналу салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», осіб
Роки Відхилення
Категорії працівників
2023 2024 осіб %
Директор 1 1 - -
Менеджер салонного продажу 1 1 - -
Менеджер по ключовим
2 1 -1 -50,0
клієнтам
Бухгалтер 1 1 - -
Водій – 1 +1 100,0
40

Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити відповідні такі
висновки: за досліджуваний період чисельність персоналу салону-магазину
підприємства майже не змінилась, за виключенням скорочення на одну
одиницю чисельності позиції «менеджер по ключовим клієнтам» та появу
позиції «водій». Це свідчить про правильність підбору персоналу, достатній
рівень кваліфікації та досвіду, сприятливу морально-психологічний клімат в
трудовому колективі.
Оплата праці на підприємстві відбувається відповідно до стандартів,
що встановлюються та затверджуються керівництвом підприємства, що
розташовано у головному підрозділі у м. Вишневе, Бучанський р-н., Київська
обл. Згідно зі стандартами схема оплати праці має вигляд, поданий у
табл. 2.2.

Таблиця 2.2 – Аналіз мотиваційної системи персоналу салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
Посада Мотивація Компенсація
Компенсація витрат
20000 грн. + % від
Директор на проїзд та
прибутку підрозділу
мобільний зв’язок
Менеджер салонного 12000 грн. + % від
-
продажу особистого продажу
Компенсація витрат
Менеджер по ключовим 12000 грн. + % від
на проїзд та
клієнтам особистого продажу
мобільний зв’язок
10000 грн. з умовою
Бухгалтер -
часткової зайнятості
Заробіток залежить від
кількості виконаних Компенсація витрат
Водій
замовлень з доставки на паливо
товару тощо
41

Система нарахування відсотків на заробітну плату персоналу салону-
магазину безпосередньо залежить від фактичних обсягів продажів, при цьому
всі відсотки розраховуються лише на оплачену та відвантажену продукцію.
За перевиконання квартального плану всі співробітники відповідного
підрозділу отримують надбавку протягом наступного кварталу; крім того, за
підсумками кварталу, торговельний підрозділ, який отримав високу оцінку
від інших відділів компанії, додатково отримує премію в розмірі 10% до
заробітної плати кожного співробітника на наступний квартал.
Що стосується навчання персоналу, то потреба фірми в підвищенні
кваліфікації її працівників обумовлена динамічними змінами в зовнішньому і
внутрішньому середовищі; ускладненням процесу управління; освоєнням
нових видів і сфер діяльності.
Співробітники салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» для
отримання вищої або другої вищої освіти навчаються у вузах без відриву від
виробництва. На даний час вищу освіту мають 90% працюючих, неповну
вищу та базову – 10%.
Керівництво підприємства приділяю значну і майже рівнозначну увагу
розвитку як hard skills так і soft skills своїх працівників, щоб забезпечити
позитивні тенденції з конкурентоспроможністю підприємства на ринку. З
метою постійного підвищення професійного рівня підприємство організовує
навчання співробітників шляхом проведення семінарів, нарад, лекцій та
вебінарів. Основний вектор розвитку soft skills керівництво спрямовує на
розвиток навичок роботи в команді, комунікаційних навичок та емоційного
інтелекту працівників, що дозволяє підвищити рівень взаєморозуміння в
колективі та ефективність спільної діяльності. Особливу увагу приділяють
розвитку лідерських якостей, умінню вирішувати конфлікти та адаптуватися
до змін у робочому середовищі. Для цього впроваджуються тренінги з
управління стресом, критичного мислення та клієнтоорієнтованої поведінки.
Такий підхід сприяє не лише зростанню професійної майстерності
працівників, але й формуванню корпоративної культури, заснованої на
42

взаємній повазі, відповідальності та партнерстві. У результаті підприємство
отримує більш згуртовану, мотивовану команду, здатну ефективно реагувати
на виклики ринку та забезпечувати сталий розвиток бізнесу.
Розвитку hard skills керівництво також приділяє достатньо уваги. Так,
протягом 2024 р. працівники салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
прийняли участь у тематичних професійних семінарах, зустрічах по обміну
досвідом – 2 працівники, підвищили кваліфікацію 2 спеціалісти на курсах
підвищення кваліфікації. Необхідно також відмітити, що підвищення
продуктивності праці, якості надання послуг споживачеві внаслідок навчання
та підвищення кваліфікації, слідкування новітнім технологіям та системам
якості привело до зростання техніко-економічних показників діяльності
підприємства.

2.2. Аналіз управління фінансами салону-магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА»

Фінансова робота на підприємстві дуже різноманітна і багатогранна.
Умовно її можна згрупувати за напрямами таким чином: фінансове
планування, оперативна фінансова робота, контрольно-аналітична робота.
Структура фінансового відділу салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
складається з бухгалтерії та каси. Основне завдання фінансового відділу є
здійснення розрахунків з контрагентами і бюджетами всіх рівнів; виконання
фінансового плану і планів перспективного розвитку; контроль за
фінансовим станом усієї мережі салонів-магазинів ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА»; забезпечення платоспроможності торгівельних підрозділів.
Функції відділу:
1. Виконання місячного, квартального і річного фінансового плану, бізнес-
плану і планів перспективного розвитку.
2. Забезпечення оптимальності і найбільш ефективного використання
власних і позикових коштів.
43

3. Забезпечення своєчасності і повноти сплати обов'язкових податків і зборів
до місцевого і державного бюджету.
4. Забезпечення своєчасної виплати заробітної плати.
5. Забезпечення цільового використання банківських кредитів.
6. Напрям фінансової роботи на ефективне використання основних фондів,
матеріальних, трудових й фінансових ресурсів, виявлення і мобілізацію
внутрішньогосподарських внутрігосподарських ресурсів.
Салон-магазин ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» здійснює розрахунки за
поставлену продукцію через переведення коштів. Цим займається бухгалтер
магазину. Робота магазину будується по такій схемі: укладається договір на
постачання із замовником, який відразу сплачує 100% вартості продукції.
Потім бухгалтер перераховує кошти, і тоді роблять відвантаження продукції
згідно договору. Усі замовлення проводяться за допомогою Акценту.
Наприкінці місяця центральним офісом складається звіт з обліку замовлень
та розрахунків, табл. 2.3.

Таблиця 2.3 – Оборотно-сальдова відомість
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», грн.
Дата Документ Зміст Расход Приход Поточне
(Дт) (Кт) сальдо
1 2 3 4 5 6
Сальдо на початок: 0,00 18237,97
050925 Прих. Оплата за товари
ордер 1- 185,64 18423,61
00001958
100925 РН 1- Реалізація
185,64 18237,97
00018874
110925 ВБ 245 Виручка від реалізації
продукції (товарів, 489,00 18726,97
робіт)
44

1 2 3 4 5 6
120925 РН 1- Реалізація
489,00 18237,97
00018953
160925 РН 1- Реалізація
658,50 17579,47
00019032
170925 Прих. Оплата за товари
ордер 1- 658,50 18237,97
00002247
290925 Прих. Оплата за товари
ордер 1- 1997,94 20235,91
00002692
290925 Прих. Оплата за товари
ордер 1- 117,10 20353,01
00002693
290925 РН 1- Реалізація
38512,00 -18158,99
00019450
290925 РН 1- Реалізація
6760,81 -24919,80
00019451
290925 РН 1- Реалізація
62,72 -24982,52
00019452
290925 РН 1- Реалізація
1880,86 -26863,38
00019453
290925 Реалізація Реалізація послуг
послуг 1- 7241,00 -34104,38
00001751
Оборот: 55790,53 3448,18
Сальдо на кінець: 34104,38 0,00

Для аналізу фінансово-економічної ситуації у салоні-магазині
необхідно провести економічний аналіз показників діяльності за останній
період та зробити необхідні висновки. Салон-магазин ТОВ «НОВА
45

ФОРМУЛА» у 2024 р. збільшив загальний обсяг реалізації на 41,6%
порівняно з 2023 р. – до 12 млн. грн. Обсяг реалізації продукції за 2024 р.
склав 7800000 грн. Зростання цих показників забезпечено за рахунок
розгортання рекламної кампанії, залучення нових партнерів до співпраці,
удосконалення роботи з посередниками та постійними клієнтами. Так, обсяг
реалізації вірьовки на 60% до 1800000 грн., обсяг реалізації зарядження для
промислового альпінізму зріс на 58% до 2900000 грн., обсяг реалізації
спортивного одягу – на 43% до 300000 грн. Покупцями продукції салону-
магазину є не тільки роздрібні покупці, але й державні організації.
Таким чином, ми бачимо, що майже всі показники діяльності
підприємства зросли у 2024 р. порівняно з 2023 р. Це свідчить про наявність
конкурентних переваг, якісну маркетингову діяльність, високий рівень
обслуговування споживачів тощо. Управління прибутком являє собою
процес вироблення та прийняття управлінських рішень за всіма основними
аспектами його формування, розподілу та використання на досліджуваному
підприємстві. У процесі управління прибутком салону-магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА» головна роль відводиться формуванню прибутку від його
діяльності, з метою здійснення якої підприємство створене.
Основною діяльністю для аналізованого підприємства є продаж
спорядження для промислового альпінізму. За аналізований період (січень –
серпень 2025 р.) прибуток від продажу продукції склав 8190 тис. грн. Також
магазин отримує прибуток від надання послуг з прокату спорядження. За
Договором субпідряду магазин отримує 10% від прокату спорядження. За
аналізований період магазин ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» отримав від
діяльності з прокату прибуток 100 тис. грн., табл. 2.4.
Витрати – це економічно обґрунтоване зменшення вигід, що
відбувається у формі вибуття активів або збільшення зобов'язань, і, як
наслідок, призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за
винятком тих випадків, коли зменшення капіталу відбувається за рахунок
його безпосереднього вилучення чи розподілу між власниками.
46

Таблиця 2.4 – Складові прибутку салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» за дев’ять місяців 2025 р.
Стаття доходу Сума, тис. грн.
1. Прибуток від продажу продукції 5780
2. Прибуток від надання послуг з прокату 70,6
Всього 5850,6

Відповідно до бухгалтерських стандартів в межах наявних видів
діяльності підприємства можна виділити такі витрати:
- витрати, пов’язані зі звичайною діяльністю, – це всі види витрат
підприємства при його функціонуванні у звичайних умовах;
- витрати, пов’язані з надзвичайною діяльністю, – це витрати, які
виникають у надзвичайних умовах: ліквідація наслідків стихійних лих,
військових дій, техногенних аварій, катастроф, пожеж або витрати на
заходи для їхнього попередження.
Звичайна діяльність салону-магазину «ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
охоплює наступні види витрат, табл. 2.5:
- витрати, пов’язані з орендою приміщення, у якому знаходиться магазин;
- витрати на оплату праці;
- витрати на збут;
- витрати на рекламу;
- транспортні витрати;
- витрати ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» (надання послуг: друк рекламних
листівок, каталогів, акційних матеріалів; розміщення зразків нової
продукції; виготовлення святкових подарунків для клієнтів і т.д.);
- інші витрати.
Таким чином, якщо проаналізувати склад витрат салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» за 2024 р., то необхідно відзначити, що в
загальному обсязі порівняно з першим півріччям витрати збільшилися на
47

2,45 тис. грн. у другому півріччі. На це збільшення вплинуло, по-перше,
зростання розміру таких статей, як витрати на оплату праці та транспортні
витрати, пов’язані зі збільшенням обсягів реалізації продукції, відповідно на
50 тис. грн. та 26 тис. грн.

Таблиця 2.5 – Аналіз витрат за перше та друге півріччя 2024 р., тис. грн.
Перше Друге
Показник Зміни показника
півріччя півріччя
Оренда 60,00 60,00 0
Оплата праці 570,00 620,00 +50,00
Збут:
32,90 27,30 -5,60
- реклама
- транспортні витрати 57,20 59,80 +2,60
Витрати 31,51 31,76 +0,25
Погашення
30,00 30,00 0
заборгованості
Інші витрати 22,30 22,50 +0,20
Всього 803,91 851,36 +47,45

Позитивної тенденції за період 2024 р. набули лише витрати на
рекламу, які скоротилися на 5,6 тис. грн., оскільки на початку року була
проведена успішна рекламна кампанія. Незважаючи на поточні успіхи,
надмірне скорочення витрат на рекламу не є доцільним і може стати пасткою
для майбутнього стратегічного розвитку підприємства. Водночас, аналіз
поточного фінансового звіту підтверджує, що компанія є прибутковою,
причому цей прибуток був отриманий переважно завдяки збільшенню обсягу
реалізації. Отримана прибутковість дозволила підприємству погасити минулу
заборгованість перед постачальниками та ефективно розпоряджатися
прибутком, що свідчить про достатній рівень ефективності управління
прибутком.
48

2.3. Аналіз логістичної системи салону-магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА»

Здійснимо розрахунок оптимального розміру замовленої партії в
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» з використанням формули Уїлсона. За приклад
візьмемо страхувальну Мотузку. Формула Уїлсона для визначення розміру
замовленої партії має вигляд:
2× К ×Q
Сопт = , (2.1)
M
де Сопт – оптимальний розмір замовляється партії, тис. грн.;
К – вартість доставки однієї партії матеріалу, тис. грн.;
Q – місячний оборот складу, тис. грн. / міс.;
М – вартість зберігання матеріалу на суму 1 тис. грн. протягом місяця,
тис. грн. / міс.

У нашому випадку маємо наступні вихідні дані щодо страхувальної
мотузки (дані взяті з первинної документації, що використовується на
складі):
- місячний оборот складу дорівнює 200 тис. грн. / міс.;
- вартість зберігання матеріалу на суму в 1 тис. грн. протягом місяця
дорівнює 0,1 тис. грн. / міс.;
- вартість однієї партії матеріалу дорівнює 2,5 тис. грн.

За даними вихідних даних, підставлених у формулу, отримаємо суму
100 тис. грн. Отримане значення величини замовлення означає, що товару
протягом місяця завозитися двічі (200/100 = 2). У цьому випадку витрати по
зберіганню і доставці складуть:
Сопт = 0,1∙ 100/2 + 2,5∙ 200 / 100 = 10 тис. грн.

Ігнорування отриманих результатів (оптимальної партії зберігання
товару на складі) призведе до певного завищення витрат. Наприклад, при
49

завезенні партії розміром в 120 тис. грн. витрат складуть:
Сопт = 0,1 ∙ 120/2 + 2,5 ∙ 200/ 120 = 10,17 тис. грн.

При завезенні партії товару в 80 тис. грн. витрати на його збереження
на складу становлять:
Сопт = 0,1 ∙ 80/2 + 2,5 ∙ 200/ 80 = 10,25 тис. грн.

Помилка у визначенні обсягу замовленої партії на 20,0%, у нашому
випадку, збільшить місячні витрати підприємства або на 1,7% (при зростанні
партії товару, який необхідно зберігати, на 20,0% порівняно з її оптимальним
рівнем) або на 2,5% (при скороченні партії товару, який необхідно зберігати,
на 20,0% порівняно з її оптимальним рівнем).
Визначимо економічну ефективність роботи складів з використанням
даних табл. 2.6.

Таблиця 2.6 – Економічна ефективність роботи складу
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
Одиниця
№ п/п Показники Склад № 1
виміру
1 Річний оборот на складу грн. 3333560,0
2 Річний оборот загальної площі грн. 350,6
3 Чисельність працівників, всього, у т.ч.: осіб 3
3.1 управлінський персонал осіб 1
3.2 складський персонал осіб 2
Річний оборот на складі у розрахунку
4 грн. 1111186,7
на 1 працівника
5 Витрати обігу в розрахунку, всього грн. 2978900,0
у т.ч. у % до обороту % 89,4
у тому числі зарплата в обсязі витрат % 37,7
6 Прибуток тис. грн. 354600,0
7 Рівень рентабельності % 10,6
50

Значення річного обороту взято з первинної документації, що
використовується на складі ТОВ «НОВА ФОРМУЛА». Річний оборот на 1 м2
підрахований діленням річного обороту на складі на загальну площу складу
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»:
3333560 / 9508,3 = 350,6 грн.

Річний оборот на складі в розрахунку на 1 працівника підрахований
шляхом ділення значення річного обороту на складі всього на чисельність
працівників складу:
3333560 / 3 = 1111186,7 грн.

Значення витрат обігу та заробітної плати визначено з первинної
документації на складі ТОВ «НОВА ФОРМУЛА». Витрати обігу у відсотках
на річний оборот визначені діленням загального значення витрат обігу всього
на річний оборот на складі всього: 2978900/3333560∙100% = 89,4%.
Прибуток визначений як різниця між річним товарообігом і витратами
обігу в організації: 3333560 - 2978900 = 354600 грн. Рівень рентабельності
визначений як відношення значення прибутку до річного обороту на складі:
354600 / 3333560 * 100% = 10,6%.
Як видно з даних таблиці, рентабельність роботи складу в організації
дорівнює 10,6%. Це свідчить про ефективне використання площі складу в
умовах досліджуваного підприємства, призначеного для відпуску матеріалів.
Ефективність складського господарства в ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» – це
показник раціонального використання складських приміщень, зменшення
витрат часу на виконання різних операцій з логістики, отримання максимуму
прибутку при найменших витратах, гнучкості у прийнятті управлінських
рішень.
Для оцінки ефективності використання складів можна використовувати
систему економічних показників, до яких доцільно включати: складський
оборот; складський вантажообіг; продуктивність праці складських
51

працівників; собівартість складської переробки 1 т вантажу; коефіцієнт
корисної площі складу; коефіцієнт використання корисного обсягу складу;
рівень механізації складських робіт. Основні техніко-економічні показники
роботи складу в ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» наведено в табл. 2.7.

Таблиця 2.7 – Основні техніко-економічні індикатори роботи складу
в умовах ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» протягом 2023-2024 рр.
№ Абсолютне Відносне
Найменування показника 2023 р. 2024 р.
п/п відхилення відхилення
1 Складський оборот, грн. 2567800,0 3333560,0 +765760,0 29,82
Складський вантажообіг,
2 200789,0 309890,0 +109101,00 54,34
грн.
Продуктивність праці
3 працівників складу, люд.- 19,6 20,7 +1,10 5,61
год.
Коефіцієнт корисної
4 0,69 0,78 +0,09 13,04
площі складу
Коефіцієнт використання
5 0,55 0,65 +0,10 18,18
корисного обсягу складу
6 Рівень механізації, % 79,0 81,0 +2,00 2,53

Дані таблиці взяті зі складської документації ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА» за відповідні періоди часу. Абсолютне відхилення показників
було розраховано як різницю між даними техніко-економічних показників за
2024 та 2023 рр. Відносне відхилення показників є співвідношення значень
відповідних показників за 2024 р. до значень 2023 р. і помноженому на 100%.
Як видно з таблиці, у салоні-магазині ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
спостерігалося зростання всіх обраних для аналізу динаміки значень техніко-
економічних показників діяльності досліджуваного підприємства у 2024 р.
порівняно з 2023 р.
52

У результаті проведення розрахунків по ефективності використання
складу в ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» було складено прогноз ефективності
використання складу в організації на майбутній плановий рік. Показники
ефективності використання складу організації на плановий рік відображені в
табл. 2.8.

Таблиця 2.8 – Прогноз ефективності використання складу в ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА» на майбутній плановий рік
№ п/п Найменування показника Од. виміру Значення
1 Складський оборот грн. 4560230
2 Складський вантажообіг грн. 4051260
Продуктивність праці працівників
3 люд.-год. 20,9
складу
4 Коефіцієнт корисної площі складу - 0,8
Коефіцієнт використання корисного
5 - 0,75
обсягу складу
6 Рівень механізації робіт % 82,0

Як видно з даних таблиці, в умовах досліджуваного підприємства
планується докласти зусиль для зростання всіх основних показників
ефективності використання складу, що є позитивним моментом в діяльності
організації. Оскільки підвищення ефективності використання складу сприяє
скороченню складських витрат організації на зберігання матеріалів, скорочує
втрати товарів на складі.

53

РОЗДІЛ 3
УДОСКОНАЛЕННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ САЛОНУ-
МАГАЗИНУ ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»

3.1. Запровадження логістичної моделі в діяльність салону-
магазину задля оптимізації збутової діяльності

Логістика призначена для забезпечення переміщення та зберігання
продукції з метою обслуговування як виробничих, так і збутових потреб, а в
ширшому розумінні, цим терміном позначають усі процеси, пов’язані з
транспортуванням, зберіганням, складуванням та вантажопереробкою. У
своїй суті, логістика є процесом управління рухом і безпечним зберіганням
сировини, компонентів та готової продукції, що охоплює період від моменту
оплати постачальнику до моменту отримання коштів за доставку готового
товару споживачеві. На сучасному етапі розвиток логістичного сервісу
відіграє критично важливу роль у діяльності будь-якого торговельного
підприємства, оскільки місце на ринку таке підприємство може зайняти
завдяки тому, що буде:
- піднімати якість продукції;
- докладати зусилля до модернізації продукту;
- підвищувати рівень логістичного сервісу [45].
Застосування перших двох стратегій об’єктивно обмежено
необхідністю великих капітальних вкладень. Третій шлях значно більш
дешевий. Тому все більша кількість підприємців звертається до логістичного
сервісу, як до засобу підвищення конкурентоспроможності.
При вивченні наявної логістичної системи салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», перш за все, слід детально розглянути збутову
діяльність, транспортування, складське зберігання, відвантаження.
Другим каналом збуту є інтернет. Також каналом збуту можна вважати
базових клієнтів (тренери, промислові альпіністи).
54

Дані табл. 3.1 свідчать про обсяг збуту продукції за 2023-2024 рр.
салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» за різними каналами збуту, і,
зокрема, демонструють стійке зростання обсягу продажу товарної продукції
через ключових клієнтів.

Таблиця 3.1 – Обсяг збуту продукції ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», тис. грн.
Салон-магазин Ключові клієнти:
Загальний
Період ТОВ «НОВА тренери, промислові
обсяг збуту
ФОРМУЛА» альпіністи
Вересень 2025 р. 230,1 207,32 22,78
Серпень 2025 р. 150,15 128,83 21,32

За даними таблиці видно, що протягом досліджуваного періоду
збільшилися обсяги продажів через ключових клієнтів (тренерів,
промислових альпіністів) та посередників (дилерів). Це свідчить про
ефективну роботу менеджерів та вдалу рекламну кампанію. Також
спостерігається зростання попиту на підлогові покриття восени, коли обсяг
продажу склав 263,77 тис. грн., і деякий спад влітку (150,15 тис. грн.) і
восени (135,954 тис. грн.).
Серед асортиментного ряду лідером продажів за 2024 р. став
спортивний одяг, друге місце займає зарядження для промислового
альпінізму, на третьому місці – вірьовка, потім йдуть інші види продукції.
Для стимуляції збуту салон-магазин ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
використовує систему знижок, табл. 3.2. Відповідно до запроваджених
стандартів система знижок для кінцевих покупців залежить від загальної
суми замовлення продукції. При цьому купуючи будь який товар, кінцевий
покупець отримує базову знижку згідно суми замовлення продукції.
У рамках системи знижок для дилерської мережі знижка
встановлюється з урахуванням виконання щомісячного плану продажу і
55

розповсюджується на усі торгові марки, що представлені дилерською
мережею, табл. 3.3.

Таблиця 3.2 – Система знижок для кінцевих покупців
Покриття дисконтних пакетів
«Стандарт»
Сума покупки, грн.
%
1-1000 3
1000-5000 5
5000-10000 10
Улюблений покупець 20

Слід зазначити, що якість та швидкість виконання відвантажувальних робіт
напряму залежать від кваліфікації персоналу, який здійснює відвантаження, а
також від ступеня інформаційного забезпечення, зокрема, від того, наскільки
швидко та оперативно замовлення на відвантаження надходить до
відповідного підрозділу, який обслуговує кінцевого покупця; наразі всі
франчайзингові підрозділи фірми об'єднані для інформаційного забезпечення
через комп'ютерну мережу, що надає можливість кожному підключеному
співробітнику зв'язатися з будь-яким іншим підрозділом компанії.

Таблиця 3.3 – Система знижок для дилерської мережі
Градація знижок для дилерів
щомісячний план продажу, грн.
рівні розмір знижки, %
від до
1 20 1 29999
2 21 30000 39999
3 22 40000 54999
4 23 55000 69999
5 24 70000 99999
6 25 100000 149999
7 26 150000 199999
8 27 200000
56

Для належного інформаційного забезпечення логістики необхідне
відповідне програмне забезпечення, за розробку та підтримку якого на
базовому підприємстві відповідає спеціалізований відділ інформаційних
технологій. Саме завдяки цьому інформаційному забезпеченню вся
логістична система функціонує як єдиний, злагоджений механізм, адже вже
давно доведено, що комплексний логістичний підхід у ключових сферах –
закупівлях, транспортуванні, складуванні, виробництві, збуті та розподілі –
неможливий без ефективної інформаційної системи [36; 47; 61; 62].

3.2. Оцінювання рівня оптимальності побудови транспортної
логістики та складського господарства в салоні-магазині

Переміщення матеріальних потоків логістичним ланцюгом неможливе
без концентрації у певних місцях необхідних запасів, для зберігання яких
призначено відповідні склади. При цьому слід чітко розуміти, що
переміщення через склад пов’язано з додатковими витратами праці, що
суттєво збільшує вартість товару.
Складське господарство сприяє збереженню якості продукції;
підвищенню ритмічності та організованості реалізації продукції; зниженню
простоїв транспортних засобів та транспортних витрат; ефективній
організації збутової діяльності та ін. [51].
Як вже зазначалось, салон-магазин ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» не має
власного складу для зберігання продукції. Це обумовлюється насамперед
дуже великим асортиментом продукції (10000 найменувань), тому дуже
важко створити такий склад, який би міг задовольнити потреби кожного
споживача. Тому склад усієї продукції, що пропонується мережею салонів-
магазинів ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» в межах головного офісу даного
торгівельного підприємства.
Залишки продукції на складі завжди можна подивитись в системі
«Акцент», яка встановлена в центральному офісі, складі та всіх салонах-
57

магазинах компанії. Всі логістичні трансакції формуються кожного дня, двічі
на день. Оскільки логістичний процес на складі включає в себе такі поняття
як складування і зберігання вантажів, а це значить: зберігання вантажу і
забезпечення відповідних для цього умов, контроль за вичерпанням строків
придатності, робить кожен квартал замовлення в салон-магазин ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА» на наявність залишків, та слідкує за строками придатності
продукції.
Структура витрат на зберігання запасів на складі залежить від:
- вартості капіталу, інвестованого в запаси;
- складських витрат (складські площі, енергопостачання, оплата праці
персоналу);
- розміру податків і вартості страховки, які є залежними від вартості
замовлення;
- падіння цінності запасів із-за морального та матеріального старіння,
псування, крадіжки.
З метою мінімізації витрат салон-магазин утримує тільки один склад
продукції, що значно ускладнює роботу магазинів ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
в інших містах України. Витрати для салону-магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА», викликані мінімальним розміром запасів на складі:
- вартість відкладених замовлень, клієнтури на готову продукцію, якою не
виявилося на складі;
- витрати, пов`язані з частковим або терміновим відвантаженням продукції
зі складів постачальників на адресу клієнтів;
- втрачений обсяг збуту або втрачені клієнти.
Транспортування можна визначити як ключову комплексну діяльність
у логістичному ланцюзі, що охоплює переміщення продукції за допомогою
певного транспортного засобу; цей процес, своєю чергою, складається як із
складних, так і з елементарних активностей, зокрема експедирування,
вантажопереробки, пакування, передачі прав власності на вантаж,
страхування та інших супутніх операцій. Роль транспорту для салону-
58

магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» є дуже великою, оскільки, з одного боку,
для задоволення потреб споживачів необхідно якомога швидше доставити
необхідну продукцію відповідної якості та обсягу замовнику, а з іншого, –
для мінімізації транспортних витрат треба завантажити машину повністю, а
для цього замовники змушені іноді довго чекати.
Організація транспортування товарів має суттєвий вплив на загальну
вартість їх просування до кінцевого споживача. У країнах із розвинутою
логістикою ці перевезення зазвичай виконуються спеціалізованими
транспортними компаніями, і на початку ринкових змін в Україні також
домінували такі спеціалізовані підприємства. Однак, на сьогодні поширилася
практика, коли суб'єкти оптової торгівлі самостійно виконують невластиві
для них транспортні роботи, що призводить до неефективності: у більшості
випадків коефіцієнт використання пробігу при автомобільних перевезеннях
не перевищує 0,5, і при цьому не забезпечується повне використання
вантажопідйомності транспортних засобів [48].
Перевозки продукції здійснюються виключно автотранспортом. Салон-
магазин ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» здебільшого користується послугами
перевізників таких надійних перевізників, як «Нова пошта» та «Поштово-
грузовий кур’єр».
Також використовується практика здійснювати доставку продукції
власним транспортом магазину, та інколи послуги надають приватні
підприємці, та інші приватні перевізники. Для салону-магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА» питання щодо використання власного або найманого
транспорту залежить від обсягу замовлення. Якщо машина завантажується
повністю, то магазин здійснює доставку власним транспортом. Якщо
замовлення невелике, то здебільшого використовується перевізник. Це
пов’язано з транспортними витратами. У випадку, коли машина
завантажується повністю, магазину вигідніше зробити доставку власним
транспортом. Але, якщо кількість продукції є невеликою, магазин
користується послугами перевізника, оскільки у перевізника плата береться
59

тільки за те місце, яке зайняла продукція (а також враховується загальна вага
вантажу). А якщо магазин відправляє свою машину за незначною кількістю
товару, фактично все одно оплачується повна корисна площа машини, що є
менш вигідним салону-магазину.

3.3. Шляхи удосконалення логістичної системи салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»

Ефективна діяльність логістичної системи торговельного підприємства
має подвійну мету: забезпечити найкраще задоволення потреб споживачів і
водночас мінімізувати витрати самого підприємства. Основними ж витратами
в логістиці є:
1) на транспортування;
2) на подальше складування товарів;
3) на зберігання товарно-матеріальних запасів;
4) на одержання, відвантажування та пакування товарів;
5) адміністративні та на обробку замовлень.
Поставлені в роботі задачі мають вирішуватись позачергово, тому що
фірма втрачає частину прибутку, яку б вона могла мати при вжитих заходах,
адже основним завданням логістики є досягнення фірмою максимального
прибутку. Тому завдання в даній роботі направлені на покращення логістики
салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА». Треба відмітити, що
дослідженню логістичних систем приділяється мало уваги на вітчизняних
підприємствах, але це є затратна сфера діяльності всіх торгівельних фірм, що
має постійно вдосконалюватись. Адже у вартості продукту, який потрапив до
кінцевого споживача більш ніж 70% складають витрати, пов’язані із
збереженням, транспортуванням, пакуванням й іншими операціями, котрі
забезпечують рух матеріального потоку [30]. Навіть не 50%, а 70%. Отже
розмір цих витрат має триматися під контролем керівництва підприємства та
докладатися зусилля до його постійного скорочення.
60

Сьогодні готовність підприємства до поставки та швидкість поставок
стали дуже важливим (якщо не вирішальним) фактором успіху на ринку. Так
само і для клієнтів салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» гарантія
найшвидшого (якщо не термінового) отримання замовленої продукції часто є
більш важливою, аніж ціна. У разі зниження прихильності споживачів до
певної торговельної марки стає реальною для підприємства загроза
остаточної втрати покупців за нерегулярного надходження продукції до
місць збуту або за затримок постачання товарів.
Для салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» така терміновість
призводить, як правило, до непропорційного зростання витрат, пов’язаних із
необхідністю частіше робити відвантаження продукції зі складу і відразу
здійснювати доставку, не чекаючи повного завантаження машини. Також
постає питання про створення додаткових складів. У зв’язку з цим,
керівництву підприємства вже сьогодні необхідно розглянути питання щодо
можливості та доцільності створення і використання логістичних систем
розподілу товарів. Такі системи мають на меті організацію постачання до
місць попиту тільки необхідної кількості продукту і тільки в потрібний час
для того, щоб досягти бажаного високого рівня якості обслуговування
споживачів за мінімізації витрат на розподіл продукції та витрат на
зберігання товару на складі.
Логістика розподілу ґрунтується на чотирьох базових принципах:
- координація – узгодження дій з розподілу для збалансувування вартості і
рівня обслуговування споживачів;
- організація товаропересування – налагодження руху товарних потоків між
стейкхолдерами;
- точний розрахунок витрат на пересування і збереження товарів, що
дозволить забезпечити моніторинг ефективності логістичних потоків;
- організація рівня обслуговування – спроможність логістичної системи
якісно задовольняти потреби споживачів за вимогами часу, надійності,
зв’язку і зручності.
61

При створенні додаткового складу треба зробити розрахунки щодо
того, склад якої площі необхідний для зберігання продукції салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА». Візьмемо продукцію, що користується
найбільшим попитом: вірьовка «Кані». Розрахуємо, склад якої площі
необхідний для задоволення потреб споживачів при умові, що вірьовки
майже бути 10000 м, також те, що склад поповнюється товаром один раз на
місяць.
Втрати магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» через відсутність власного
складу продукції наведено у табл. 3.4.

Таблиця 3.4 – Аналіз незадоволеного попиту на продукцію салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», тис грн.
Липень 2025 р. Серпень 2025 р. Вересень 2025 р. За квартал
витрати витрати витрати витрати
через через через через
Продукція
попит нерадо- попит нерадо- попит нерадо- попит нерадо-
волений волений волений волений
попит попит попит попит
Знарядження
для промис-
184,00 34,00 232,00 - 118,00 - 534,00 34,00
лового
альпінізму
Спортивний
320,00 - 272,00 55,60 234,00 - 826,00 55,60
одяг
Вірьовка 256,00 12,80 284,00 13,00 363,00 19,50 903,00 45,30
Страхувальні
153,00 15,00 141,00 - 162,00 9,00 456,00 24,00
системи
Витратні
8,00 1,50 7,00 3,40 4,30 - 19,30 4,85
матеріали
Всього
921,00 63,30 936,00 72,00 881,30 28,50 2738,3 163,70
продукції
62

Отже, якщо створити власний склад, то можна було б додатково
зарахувати 163,7 тис. грн. до прибутку магазину.
Для розрахунку площ складів загального призначення та на першій
стадії проєктування складів використовується метод навантажень. Загальна
площа складу за методом навантажень визначається за допомогою наступної
формули:
Z
S max  Кн
заг = ,
q ср  Квик (3.1)
де Sзаг – загальна площа складу, м2;
Zmax – максимальна норма зберігання вантажів на складі, т;
Кн – коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад;
qср – середнє розрахункове навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2;
Квик – коефіцієнт використання площі складу.

Максимальна норма зберігання вантажів на складі визначається за
формулою:

n Qрi
Z '
max =   Z max i
i=1 360 (3.2)
де Qpi – річний обсяг надходження на склад i-го вантажу;
n – кількість найменувань вантажів, що надходять на склад, од.

Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад
визначається за формулою:

Qдоб.макс
Кн = ,
Q (3.3)
дос.серед
де Qдоб.макс – максимальний добовий обсяг вантажів, що надходять на склад,
т/дн.;
Qдоб.серед – середньодобовий обсяг вантажів, що надходять на склад, т/дн.
63

Середнє розрахункове навантаження на 1 м² площі складу залежить від
характеристики вантажів, що підлягають зберіганню, а також від
конструктивних особливостей самої будівлі, і зазвичай визначається на
основі довідкових даних; так само за довідковими даними визначається і
коефіцієнт використання площі складу, який являє собою відношення
корисної площі складу до загальної.
Отже, визначимо розмір площі складу методом навантажень при
наступних умовах: річний обсяг вантажів, що надходять на склад – 10000 м;
максимальна норма запасу – 30 діб; середнє розрахункове навантаження –
8 т/м2; коефіцієнт використання площі складу – 0,5; коефіцієнт
нерівномірності надходження вантажів на склад – 1,4. Отже, для зберігання
вірьовки, тришарової та масивної дошки необхідна додаткова складська
площа 42,21 м2. Витрати на утримання складу розраховано у табл. 3.5.

Таблиця 3.5 – Витрати на утримання складу
Стаття витрат Сума за рік, грн.
Оренда 500·42,21·12 = 253260
Оплата праці 2-х вантажників та сторожа 9500·12 = 114000
Освітлення, опалення, інші витрати 3500·12 = 42000
Всього 409260

Тепер розрахуємо ефект від утримання власного складу продукції,
знаючи, що щорічно на складі буде зберігатися 4824 упаковки. Прибуток від
продажу цього товару складає 5929600 грн.
Отже, ефективність, яка визначається шляхом співвідношення
прибутку та витрат на утримання додаткового складу буде дорівнювати:
Е = 5929600 / 409260 = 14,49 грн. / грн.

Отже, можна зробити висновок, що створення власного складу дуже
позитивно вплине на збільшення прибутку салону-магазину.
64

Ще однією проблемою салону-магазину є затримка строків постачання
продукції, пов’язане з затримками відвантаження продукції споживачеві та
поповнення продукції на складі, що веде до зростання витрат салону-
магазину, табл. 3.6.

Таблиця 3.6 – Втрати магазину через затримку відвантаження товару
та поповнення продукції на складі, грн.
Червень Липень Серпень Вересень
Втрати
2025 р. 2025 р. 2025 р. 2025 р.
Сплата пені за прострочені
строки постачання продукції
2450 2300 2040 4340
через затримку відвантаження
продукції зі складу
Сплата пені за прострочені
строки постачання продукції
2000 1270 6240 7510
через затримку поповнення
продукції на складі
Всього: 4450 3570 8280 11850

Оскільки при створенні складських запасів зростають витрати на їх
утримання, тому при їх створенні одразу слід думати про систему оптимізації
даних витрат, щоб максимізувати прибуток підприємства. Висока значимість
оптимізації запасів пояснюється наступним:
− в загальній структурі витрат на логістику витрати на утримання запасів
складають більше 50%, включаючи витрати на апарат управління, а також
втрати від псування або крадіжки товарів;
− більша частина оборотного капіталу підприємств, як правило,
зосереджена в запасах (від 10-50% всіх активів підприємств);
− у виробництві витрати на утримання запасів складають до 25-30%
загального обсягу витрат.
65

Скорочення запасів при використанні логістики забезпечується за
рахунок високого ступеня узгодженості дій учасників логістичних процесів,
за рахунок підвищення надійності поставок, за рахунок раціональності
розподілу запасів.
Певних пояснень потребує і четвертий принцип – рівень
обслуговування. Так, нині головною турботою магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА», як і багатьох інших фірм, організацій, підприємств є
забезпечення достатнього рівня обслуговування споживачів з
якнайсуворішим контролюванням сумарних витрат і досягнутого рівня
конкурентоспроможності. Отже, час – це цикл замовлення:
визначення потреби + передання замовлення + обробка замовлення +
+навантаження + відправка.
Надійність – це безвідмовність фірми, що визначається терміном
виконання замовлення, гарантією доставки й точною відповідністю кожної
партії поставки заздалегідь узгодженій специфікації.
Зв’язок – це двосторонній зв’язок між замовником (клієнтом магазину)
і постачальником (салоном-магазином ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»).
Зручність – це міра гнучкості системи обслуговування споживачів. У
цьому питанні салон-магазин ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» має високу
лояльність щодо своїх клієнтів. Замовники продукції у ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА» мають можливість отримати безкоштовну доставку товару,
також отримують замовлену продукцію безпосередньо біля свого будинку
(оскільки магазин здійснює доставку до під’їзду). Також споживачі мають
змогу отримати доставку продукції у зручний для них час. Магазин має
склад, де продукція може знаходитись певний час до того моменту, як
знадобиться замовнику.
Рівень обслуговування споживачів (Ро) може бути визначений за
формулою:
К r
Ро = ×100%, (3.4)
K з
66

де Кг – кількість готової до поставки продукції, од.;
Кз – кількість замовленої продукції, од.

Для салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» рівень обслуговування
споживачів стосовно продукції, що знаходиться на складі, дуже високий.
Після оформлення замовлення відразу робиться заявка на відвантаження, і у
встановлений та погоджений з клієнтом час продукція відвантажується та
доставляється клієнту.
Наприклад, для вірьовки торгівельної марки «Кані» постійно
підтримується достатній запас продукції по великій кількості позицій. Так,
можна розрахувати рівень обслуговування останнього замовника
(замовлення було оформлене 11.09.25 р.) вірьовка «Кані» дуб Classic:
- кількість готового до поставки вірьовки складає 120 м2;
- кількість замовлення 23,76 м2.
Розраховуємо рівень обслуговування: 120/23,76 · 100%=505%, тобто
можна зробити висновок, що рівень обслуговування дуже високий.
Тепер розрахуємо рівень обслуговування замовника знарядження для
промислового альпінізму (замовлення оформлене 20.09.25 р.):
- кількість готової до поставки знарядження для промислового
альпінізму складає 80 од.;
- кількість замовлення 161,67 од.
Розраховуємо рівень обслуговування: 80/161,67 · 100%=49,48%. Отже,
в цьому випадку рівень обслуговування недостатній для задоволення потреби
клієнта, який змушений чекати на поставку продукції, або має відмовитись
від замовлення.
Для продукції, яка не потребує термінової поставки (тобто не
зберігається на складі для негайного відвантаження), рівень обслуговування
споживачів визначається як інтервал часу між моментом оформлення
замовлення і моментом фактичного отримання продукції клієнтом. Оскільки
постійна наявність цієї продукції на складі не підтримується, терміни її
67

постачання залежать від графіків надходження товарів на склад
підприємства. Ці графіки формуються щомісяця і розсилаються всім
підрозділам торговельної мережі, причому в разі будь-якої затримки вони
оперативно оновлюються і знову розсилаються, а сам салон-магазин
практично не має можливості впливати на ці встановлені графіки поставок.
Що стосується системи управління запасами, використовує систему з
фіксованим часом замовлення на поповнення. Але продукція по різних
торгових марках у магазині ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» замовляється з різною
періодичністю. Наприклад, продукція торгових марок Кані, Vertickal, що
поставляється з Латвії, поповнюється раз на місяць. Продукція торгової
марки «Кані» (лінія по виробництву якої вже є в Україні у м. Києві),
поповнюється раз на тиждень.
Розмір замовлення з фіксованим часом замовлення розраховується по
формулі:
РЗ = МЖЗ –ТЗ + ОП, (3.5)
де РЗ – розмір замовлення у зафіксовані моменти замовлень, од.;
МЖЗ – бажане максимальне замовлення, од.;
ТЗ – поточне замовлення, од.;
ОП – очікуване споживання за годину, од.

Проте дана система не підходить для ефективної роботи мережі
салонів-магазинів ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», оскільки магазин несе значні
збитки у випадку відсутності необхідної продукції, втрачає важливих
клієнтів, також характер попиту дуже непередбачений. З цього можна
зробити висновок, що для мережі більш сприятливою буде система з
фіксованою кількістю продукції, коли постійно контролюється рівень
запасів. У момент падіння кількості запасів нижче від встановленого рівня
видається замовлення на поповнення запасів, причому замовляється завжди
одна й та ж кількість виробів. Система управління запасами за фіксованою
кількістю продукції є ефективною за таких умов, які притаманні
68

ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»:
- висока питома вартість виробів, що постачаються;
- високі витрати зберігання матеріально-технічних запасів;
- високий рівень збитків у випадку відсутності запасів;
- скидка у ціні залежно від замовленої кількості;
- відносно непередбачений або випадковий характер попиту.
При розрахунку розміру замовлення у момент досягнення граничного
рівня, використовується формула:
РЗ = МЖЗ – ПУ + ОП, (3.6)
де РЗ – розмір замовлення у момент досягнення граничного рівня, од.;
МЖЗ – максимально бажане замовлення, од.;
ПУ – граничний рівень запасу, од.;
ОП – очікуване споживання до моменту поставки, од.

Для магазину можна також розрахувати розмір оптимальної партії
замовлення для конкретного підлогового покриття, використовуючи
формулу, відому в теорії управління запасами як формула Вілсона (EOQ –
Economic Order Quantity), що дозволяє мінімізувати сукупні витрати на
зберігання та замовлення:
2D× L
Q = , (3.7)
C× H
де D – попит на товар з боку замовника на плановий період, упаковок;
L – витрати на замовлення однієї партії товару (витрати на оформлення
документів, транспортування), грн.;
H – частка витрат на збереження одиниці товару за плановий період (від
витрат на придбання одиниці товару);
С – витрати на придбання одиниці товару, грн./упаковку;
Q – обсяг партії замовлення, упаковок.

Розрахуємо розмір оптимальної партії замовлення вірьовки торгової
69

марки Кані. Річна потреба салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» у
вірьовці складає 480 упаковок. Витрати на оформлення замовлення та
транспортування складають приблизно 160 грн. Ціна 1 упаковки – 120 грн.
Вартість зберігання 1 упаковки на складі складає 5% від її вартості.
Для визначення обсягу замовлення підставимо у формулу 3.7
відповідні дані:
2×480×160
Q = =160 упаковок.
120×0,05

Графічно результати розрахунків можна представити наступним
чином, рис. 3.1.

2500
2000
1500 Витрати на реалізацію
замовлення
Витрати на зберігання
1000 замовлення
500
0
0 100 200 300 400 500 600
Розмір партії поставки

Рисунок 3.1 – Визначення оптимальної партії поставки

Таким чином, оптимальний розмір замовлення вірьовки торгової марки
Кані становить 160 упаковок.
Економічний ефект від застосування логістики виникає також від
зниження транспортних витрат. Оптимізуються маршрути руху транспорту,
узгоджуються графіки, скорочуються холості пробіги, покращуються інші
70

показники використання транспорту. Розрахунок витрат на реалізацію
замовлення та на зберігання замовлення, а також аналіз переваг різних видів
транспорту наведено у табл. 3.7-3.8.

Таблиця 3.7 – Розрахунок витрат на реалізацію замовлення
та на зберігання замовлення
Розмір
партії 40 80 120 160 200 240 280 320 360 400 440 480
поставки, Q
Витрати
на реалізацію
замовлення,
1920 960 640 480 384 320 274,29 240 213,3 192 174,5 160
грн.
 D  L 
 
 Q 
Витрати
на зберігання
замовлення,
120 240 360 480 600 720 840 960 1081 1200 1320 1440
грн.
 Q  C  H 
 
 2 

З метою мінімізації витрат керівництвом магазину розглядалось
питання здійснення доставки продукції з Києва безпосередньо до салону-
магазину транспортом, але проаналізувавши дані табл. 3.3, можна зробити
висновки, що автомобільний транспорт має більше переваг, а головне
ефективніше може задовольнити потреби споживачів, що є одним з головних
чинників в діяльності салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА».
Для доставок замовленої продукції з м. Києва до салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» користується власним транспортним засобом або
послугами перевізників: Нова Пошта, Поштово-вантажний кур’єр, приватні
71

перевізники. З метою мінімізації витрат при поставках невеликої кількості
продукції необхідно завжди використовувати перевізника.

Таблиця 3.8 – Аналіз переваг автомобільного і залізничного транспорту
Критерій оцінки
Вид
швидкість частота вартість
транспорту надійність доступність
поставки відправлень перевезення
Залізничний ˇ ˇˇ
Автомобіль-
ˇˇ ˇˇ ˇ ˇ
ний

Для визначення найбільш прийнятного для магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА» перевізника треба проаналізувати показники роботи
автотранспортних підприємств, табл. 3.9.

Таблиця 3.9 – Загальні показники роботи автотранспортних підприємств
Тариф
Випадки Випадки
перевезення в
Вартість несхоронної несвоєчасної
необхідну
Перевізник перевезення, доставки (за доставки (за
тарифну зону
грн. статистикою), статистикою),
при вазі до
% %
550 кг, грн./кг
Нова Пошта 1 3500 0,4 0,5
Поштово-
вантажний 1 3900 0,6 0,6
кур’єр

Проаналізувавши дані таблиці можна дійти висновку, що найбільш
вигідним та прийнятним для магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» є
72

перевізник «Нова Пошта». Отже рекомендується користуватися послугами
саме цього транспортного перевізника.
Вартість кожної поїздки до м. Києва для магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА» коштує в середньому 1700 грн. (вартість пального). При цьому
до цієї суми не враховано витрати на заробітну платню водія, витрати на
усунення можливих поломок транспортного засобу тощо. Максимальна вага,
яку може забрати машина магазину, складає 1500 кг. Отже, наскільки б не
була завантаженою машина, витрати магазину на доставку складатимуть
1700 грн.
Тепер розрахуємо, скільки коштуватиме доставка продукції вагою
300 кг та 1500 кг через перевізника. Для цього скористаємось даними
табл. 3.10-3.11.
При розв’язанні задач треба враховувати той факт, що доставки до
м. Київ відносяться до 3-ї тарифної зони.
Приклад розрахунку: вартість доставки продукції вагою 300 кг в 3-тю
тарифну зону = 300 кг ∙ 10,0 грн. = 3000 грн. Отже, в даному випадку
вигідніше самостійно доїхати до м. Києва та зекономити 1300 грн.

Таблиця 3.10 – Тарифи на послуги транспортного перевізника «Нова Пошта»
Тарифна зона 1 2 3 4 5 6
Ціна за 1 кг
при вазі до 6,0 7,5 10,0 12,5 14,0 16,0
550 кг, грн.

Таблиця 3.11 – Вартість перевезення продукції вагою понад 550 кг
Тарифна зона 1 2 3 4 5 6
Ціна за кожний наступний 1 кг
4,0 5,0 6,5 10,5 1,20 13,5
понад 550 кг, грн.

73

Приклад розрахунку: вартість доставки продукції вагою 1500 кг в 3-тю
тарифну зону = 1500 ∙ 10 + (1500 – 550) ∙ 6,5 = 15000 + 617,50 = 21175,0 грн.
Отже, в цьому випадку користуватися послугами перевізника є дуже
невигідним для салону-магазину. Вартість доставки перевізником суттєво
перевищує вартість доставки власним транспортним засобом. Тому даний
факт завжди треба враховувати при здійсненні доставки продукції клієнтам.
Таким чином, транспортування вантажу займає значну витратну частину
бюджету організації. В цій сфері необхідно здійснювати постійний контроль
й можливі вдосконалення, направлені в бік зменшення витрат. При цьому
керівництво підприємства має чітко розуміти, що оптимальні логістичні
рішення дають змогу забезпечити високий рівень обслуговування клієнтів із
мінімальними витратами.
Важливою передумовою ефективного впровадження логістичної
концепції в управління матеріальними потоками є підготовка кваліфікованих
фахівців. Одним із ключових елементів логістичних систем виступають
кадри — спеціально підготовлений персонал, здатний відповідально
виконувати покладені на нього функції. Логістичний підхід створює
об’єктивні умови для залучення до галузі талановитих працівників із
необхідним рівнем знань, кваліфікації та високим трудовим потенціалом.
Разом із цим керівництво підприємств має забезпечувати належні умови
праці, що сприятимуть залученню компетентних спеціалістів, здатних
підвищити прибутковість компанії. Інакше, за відсутності сучасних умов
праці та можливостей професійного зростання, не можна розраховувати на
дисциплінований і кваліфікований персонал, через що елемент «кадри» у
логістичній системі стає «вузьким місцем». Асоціація виробників вірьовки
України проводить роботу з трудовим колективом, займається питаннями
мотивації персоналу, аналізує потреби як організації, так і її працівників.
Здібності персоналу мають відповідати динамічному розвитку зовнішнього
середовища, тому необхідно постійно підтримувати їх на високому рівні.
Хоча цей рівень наразі не досягнуто повною мірою, у цьому напрямі ведеться
74

активна робота. Для підвищення професіоналізму персоналу слід інвестувати
в навчання та проведення кваліфікаційних курсів, що дозволить працівникам
відповідати сучасним вимогам і ефективно реагувати на потреби суспільства
[50].
У результаті проведених досліджень можна зробити висновок, що
прийняття обґрунтованих логістичних рішень забезпечує досягнення таких
результатів: формування необхідного асортименту запасів у потрібному місці
та в належний час; узгодження роботи транспортної служби підприємства,
що гарантує своєчасну доставку продукції з урахуванням економічних вимог;
узгодженість функціонування складського господарства та процесів
пакування відповідно до потреб транспорту, що дозволяє знизити витрати й
скоротити обсяги складських запасів; а також синхронізацію процесів
замовлення та відвантаження продукції споживачам.
Підсумовуючи вищевикладене, можна зазначити, що поставлена мета
роботи досягнута – на основі аналізу практичної ситуації розроблено
комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності логістичної
діяльності підприємства.

75

ВИСНОВКИ

У зв’язку з розвитком ринкових відносин, що почали спостерігатися з
моменту набуття Україною незалежності, у нашій країні з’явився і став
активно розвиватися новий науково-практичний напрям економічних
досліджень – логістика. Проведене дослідження наукового доробку,
сформованого за даною проблематикою на даний час, дозволило встановити,
що на сьогодні в науковій літературі немає єдиного бачення щодо
змістовного навантаження та визначення терміну «логістика». Різноманіття
визначень поняття «логістика» зумовлене насамперед еволюцією самої
логістичної концепції. У процесі розвитку ринкових відносин та економіки
країни змінювалися й уточнювалися як зміст цього поняття, так і об’єкти
дослідження логістики як науки. Ефективне функціонування логістичної
системи має на меті максимально задовольнити потреби споживачів,
водночас забезпечуючи мінімізацію витрат підприємства.
З метою більш детального теоретичного розгляду сутності
досліджуваного поняття в теоретичному розділі роботи «Загальна
характеристика логістичного процесу» було розглянуто економічну сутність
поняття «логістика», визначено цілі логістики на сучасному етапі;
охарактеризовано види логістичних систем; розкрито сутність транспортної
та складської логістики.
В межах аналітичного розділу «Загальна характеристика діяльності
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» було здійснено аналіз системи управління
персоналом в умовах салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА», проведено
аналіз управління фінансами салону-магазину ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» та
здійснено оцінку логістичної системи салону-магазину ТОВ «НОВА
ФОРМУЛА». За результатами було зроблено висновок, що підприємство,
діяльність якого розглянута у роботі в якості бази дослідження, працює
злагоджено, приносить прибуток, є організацією, що пристосовується до
жорстких умов сьогодення, але наряду із основними перевагами в нього є і
76

свої недоліки. На цьому була зосереджена увага та вирішувались шляхи
удосконалення його роботи.
Однією з головних проблем логістичної діяльності салону-магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» виявилась проблема відсутності власного складу
та вибору системи поповнення складських запасів на складі центрального
офісу. Треба відзначити, що логістичні проблеми підприємства мають
вирішуватись позачергово. Тому найголовніше питання у схемі роботи
магазину: створення власного складу.
Важливу роль у системі розподілу продукції відіграє збутова логістика,
яка охоплює процеси фізичного переміщення товарів та їх зберігання.
Встановлено, що транспортування може здійснюватися за допомогою
автомобільного, залізничного, морського, річкового, повітряного або
трубопровідного транспорту, кожен із яких характеризується власними
перевагами та недоліками. Особливої уваги потребують питання управління
товарними запасами, зокрема визначення оптимального обсягу замовлення та
інтервалу його виконання. Прийняття раціональних логістичних рішень
забезпечує високий рівень обслуговування споживачів при мінімальних
витратах.
Апробація результатів транспортного дослідження в салоні-магазині
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» запланована на 2026 р. Результатами
запропонованих удосконалень можуть бути зріст прибутку та покращення
системи перевезень. Запропонована система перевезень призведе не тільки до
мінімізації витрат, а також й до підвищення рівня обслуговування клієнтів, і
як наслідок до розширення кількості споживачів.
Провести апробацію запропонованих складських удосконалень
(збільшення кількості складів та впровадження нової системи поповнення
запасів) наразі не вдалося, оскільки це потребує додаткового часу та певних
ресурсів. Водночас можна стверджувати, що оптимізація логістичної системи
на складі сприятиме досягненню позитивних результатів: розширенню
клієнтської бази, збільшенню асортименту продукції, зростанню обсягів
77

замовлень, а отже — підвищенню надійності підприємства, збільшенню
обороту капіталу та зростанню прибутків.
Отже, найголовніше питання у схемі логістичної діяльності магазину
ТОВ «НОВА ФОРМУЛА» – виявлення «вузьких місць» та їх усунення.
Проведений аналіз наочно продемонстрував можливості вдосконалення
діяльності підприємства у сфері логістики, що, у свою чергу, сприятиме
суттєвому зростанню прибутку, підвищенню конкурентоспроможності,
покращенню якості обслуговування клієнтів та збільшенню кількості
замовлень.
Транспортна та складська логістика є ключовими складовими
функціонування підприємства — своєрідними «артеріями» організації, які
потребують постійного вдосконалення, належного управління та
забезпечення безперервної ефективної роботи. Раціональне управління цими
процесами є запорукою досягнення високих результатів діяльності
підприємства. І саме цим «артеріям» керівництво ТОВ «НОВА ФОРМУЛА»
має приділити досить уваги у плановому 2026 р., щоб максимально
збільшити віддачу від якісно побудованої логістичної системи.

78

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аніщенко Г.Ю., Коказей В.Р., Степаненко Д.А. Обліково-аналітичне
забезпечення розвитку аграрного логістичного підприємництва. Агросвіт.
2025. №12. С. 120-127.
2. Байдацький М.В. Транспортна інфраструктура як логістичне
забезпечення експорту сільськогосподарської продукції України.
Ефективна економіка. 2024. №12. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2024_12_80.
3. Башмаков М.С. Методологічні основи формування системи логістичного
менеджменту матеріальних потоків регіонального рівня. Вісник
соціально-економічних досліджень. 2024. №3-4. С. 109-123.
4. Башмаков М.С. Умови ефективного управління логістичною
транспортно-розподільчою системою регіону в сучасних умовах.
Ефективна економіка. 2025. №2. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_2_107.
5. Боковець В., Давидюк Л., Пілявоз Т. Інноваційні технології в
міжнародній логістиці. Innovation and Sustainability. 2024. Iss. 3. С. 204-
212.
6. Боковець В.В., Безсмертна О.В., Шварц І.В. Складська логістика України
під час війни: проблеми та інноваційні рішення. Innovation and
Sustainability. 2024. Iss. 2. С. 127-133.
7. Боровик Т.В., Даниленко В.І., Майборода О.В. Синергія креативного
маркетингу та логістичного менеджменту у розвитку інфраструктури
товарного ринку. Ефективна економіка. 2025. №6. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_6_61.
8. Боса І.Ю., Гавенко М.С. Структурологія механізму управління
логістикою у підвищенні економічної безпеки підприємства: науковий
підхід. Економічний простір. 2025. №203. С. 12-22.
9. Вербівська Л.В., Смерека М.Б. Цифрові технології в логістиці:
оптимізація процесів, управління ресурсами та підвищення
79

конкурентоспроможності. Ефективна економіка. 2025. №6. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_6_24.
10. Височин І.В. Логістика як основа процесно-потокового підходу в
управлінні товарооборотом підприємств торгівлі. Торгівля, комерція,
підприємництво. 2015. Вип. 19. С. 18-22.
11. Воркут Т.А., Волинець Л.М. Вдосконалення науково-методичних
підходів до формування ключових показників діяльності в логістичній
організації у контексті впровадження концепції збалансованої системи
показників. Економіка транспортного комплексу. 2025. Вип. 45. С. 273-
287.
12. Галюк І.Б., Тараєвська Л.С. Інтеграція маркетингу та логістики в системі
ресурсів та менеджменту підприємства. Актуальні проблеми розвитку
економіки регіону. 2025. Вип. 21(1). С. 297-305.
13. Гатило В.П. Логістичний менеджмент сталого розвитку: впровадження
ESG-стратегій у логістичні процеси. Часопис економічних реформ. 2025.
№2. С. 144-153.
14. Голованенко М.В. Оцінювання логістичної системи України з
використанням індексу ефективності логістики. Теоретичні та прикладні
питання економіки. 2017. Вип. 2. С. 86-92.
15. Гриценко С.І., Дейкун В.О. Оптимізація логістичних процесів
підприємства в умовах цифрової трансформації (на прикладі Kuehne +
Nagel). Вісник економічної науки України. 2025. №1. С. 134-139.
16. Гриценко С.І., Миколаєнко Д.С. Цифрова трансформація логістичних
послуг в умовах малого бізнесу. Економічний вісник Донбасу. 2025. №2.
С. 43-49.
17. Губарєв Р.В. Інноваційні інструменти формування та реалізації
логістичного механізму розвитку та забезпечення економічної безпеки
підприємства. Innovation and Sustainability. 2024. Iss. 2. С. 76-81.
18. Дзюбинський А.В., Пахолюк О.В., Шегинський О.В., Безп’ятко O.Г.
Митна логістика та управління ризиками в міжнародній торгівлі.
Ефективна економіка. 2024. №11. URL:
80

http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2024_11_74.
19. Євтушенко К.В., Смерічевська С.В. Цифровий маркетинг як каталізатор
міжнародної експансії операторів логістичних послуг. Економічний
простір. 2025. №203. С. 82-88.
20. Завадська О., Оксенюк К. Сучасні інформаційні технології в розрізі
транспортної та складської логістики. Економічний форум. 2023. Вип. 4.
С. 142-147.
21. Ільчук М.М., Свиноус І.В., Любар Р.П., Дворник І.В., Томашевська О.А.
Основні напрями логістики торгівлі сільськогосподарськими товарами в
Україні. Агросвіт. 2025. №6. С. 4-10.
22. Ільчук М.М., Свиноус І.В., Любар Р.П., Томашевська О.А., Іванов Є.О.
Організаційно-економічні аспекти інноваційної діяльності торговельних
структур та логістики. Ефективна економіка. 2025. №5. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_5_30.
23. Клименко А.Т. Системне управління організаційними конфліктами в
логістичних ланцюгах підприємства-дистриб’ютора. Інвестиції:
практика та досвід. 2025. №11. С. 213-220.
24. Копитко М.І., Михаліцька Н.Я., Яцик М.Р. Логістичний підхід в
управлінні закладами освіти на засадах лідерства: психологічні,
мотиваційні та економічні аспекти. Ефективна економіка. 2025. №1.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_1_17.
25. Копитко М.І., Михаліцька Н.Я., Яцик М.Р. Стратегічне управління
кадровим потенціалом підприємства: кадровий аудит, кадрова логістика
та управління мотивацією персоналу. Інвестиції: практика та досвід.
2025. №1. С. 22-28.
26. Краснова Х. Роль логістики в системі управління підприємством. Наука.
Освіта. Молодь. 2022. №15(1). С. 226-228.
27. Кузнєцова Т.В., Ковтун О.В., Рибакова Т.О., Черняєв О.С. Синергія
інформаційних систем і бренд-інвестиційного менеджменту як проєкт
організації логістичного підприємництва в англомовному бізнес-
середовищі. Інвестиції: практика та досвід. 2025. №7. С. 109-116.
81

28. Кульбачний С.В., Руженський М.М. Логістичні виклики та перспективи
розвитку зовнішньої торгівлі України у сфері постачання критичної
сировини. Економічний простір. 2025. №204. С. 167-173.
29. Кустріч Л.О. Формування інноваційно-безпекового потенціалу
логістичних підприємств. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука».
Серія: Економічні науки. 2025. № 2(1). С. 110-117.
30. Лемішовська О.С. Управлінська звітність в системі управління витратами
логістичних підприємств. Вісник Національного університету «Львівська
політехніка». Серія: Проблеми економіки та управління. 2024. Т. 8, №2.
С. 218-230.
31. Лихолат С.М., Ковальчук І.С. Характеристика матеріальних потоків у
логістичній системі підприємства. Ефективна економіка. 2025. №5. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_5_113.
32. Ліпич Л., Хілуха О., Кушнір М., Волинець І. Логістика дистрибуції як
інструмент підвищення ефективності підприємницької діяльності.
Економічний часопис Волинського національного університету імені Лесі
Українки. 2023. №2. С. 113-123.
33. Мельник Р., Цимбал C. Застосування технології Blockchain в логістиці та
управлінні ланцюгами постачань. Вісник машинобудування та
транспорту. 2024. Т. 10, № 2. С. 153-160.
34. Мельник Р.В., Цимбaл C.В. Інноваційні технології: BLOCKCHAIN та
штучний інтелект у логістиці та автомобільних перевезеннях. Сучасні
технології в машинобудуванні та транспорті. 2025. №1. С. 284-290.
35. Мельникова К.В. Формування фінансово-логістичної стратегії в
логістичних системах. Бізнес Інформ. 2025. № 1. С. 456-461.
36. Невертій Г.С., Золотухін О.О. Маркетингові та управлінські аспекти
цифрової трансформації підприємств транспортно-логістичної системи.
Економіка транспортного комплексу. 2025. Вип. 45. С. 251-272.
37. Никончук В.М., Козак С.В. Реалізація принципів зеленої логістики в
транспортно-логістичній діяльності підприємств. Сучасні технології в
машинобудуванні та транспорті. 2025. №1. С. 319-326.
82

38. Овчарова Н.В., Олексіч Ж.А., Устик Є.С. Обліково-аналітичне
забезпечення управління транспортною логістикою підприємства. Вісник
Сумського державного університету. Серія: Економіка. 2022. №4. С. 34-
42.
39. Панченко В.А. Методичні основи логістичного управління діяльністю
підприємства. Бізнес Інформ. 2025. №3. С. 233-239.
40. Попрозман О.І., Михайлов А.П., Опанасенко О.М. Системні аспекти
функціонування логістичного менеджменту підприємства. Формування
ринкових відносин в Україні. 2025. №3. С. 186-193.
41. Птащенко О.В., Курцев О.Ю. Цифровізація логістичних процесів в
сучасних умовах глобалізації: трансформаційні зміни організаційної
культури. Вісник Східноукраїнського національного університету імені
Володимира Даля. 2025. №3. С. 54-62.
42. Птащенко О.В., Шершенюк О.М., Кізілов І.В. Вплив цифрової
трансформації на інноваційну активність логістичних підприємств.
Журнал стратегічних економічних досліджень. 2024. №3. С. 140-149.
43. Савченко Т.В., Загора Р.В. Роль комплексу маркетингу у формуванні
логістичної системи підприємства. Економічний вісник Донбасу. 2025.
№2. С. 50-55.
44. Самойленко Б.В. Генезис державного регулювання логістичних послуг.
Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: Економічні науки.
2024. № 7(1). С. 105-115.
45. Селіщев С.В., Трюхан О.М., Український Є.О. Управління ризиками на
транспортно-логістичних підприємствах. Бізнес Інформ. 2025. №2.
С. 337-342.
46. Сергієнко С.С., Снітко Є.О., Сухомлин Л.В., Михайлов С.В. Механізм
управління інноваційним розвитком і логістикою підприємства в умовах
безпекових загроз смарт-економіки. Агросвіт. 2025. №3. С. 117–126.
47. Слободзяник Р.В., Чорнописька Н.В. Логістика електронної комерції:
стійкість ланцюгів постачання. Management and entrepreneurship in
Ukraine: the stages of formation and problems of development. 2024. Vol. 6,
83

numb. 1. С. 145-152.
48. Стужний О.С. Особливості та застосування закордонних моделей в
логістичних процесах підприємства. Ефективна економіка. 2024. №11.
URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2024_11_107.
49. Суконько С.М., Сердюк С.Ю., Парій С.Г. Методичні основи оцінювання
врахування гендерного підходу за окремими видами логістичного
забезпечення. Науковий вісник Київського інституту Національної
гвардії України. 2025. №1. С. 29-38.
50. Тарасенко С.І. Теоретико-методичні аспекти формування й
функціонування системи управління інноваціями в логістиці.
Економічний вісник Дніпровського державного технічного університету.
2024. №1. С. 123-132.
51. Терещенко С.І., Євтушенко А.М. Логістичний ланцюг постачання:
управління та оптимізація. Журнал стратегічних економічних
досліджень. 2023. №6. С. 207-214.
52. Тимченко І.П., Андрусік К.І. Управління логістичними процесами на
підприємстві поштового зв’язку. Ефективна економіка. 2025. №6. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_6_91.
53. Тяжкун Є.В. Аналіз підприємств фінансового сектору України. Зв’язок
маркетингу і логістики в їх діяльності. Економіка. Фінанси. Право. 2025.
№4. С. 85-88.
54. Фоміна О.В., Ігнатенко Т.В. Принципи формування управлінської
звітності логістичних підприємств. Економіка. Фінанси. Право. 2025. №2.
С. 97-101.
55. Харін О.С. Формування сучасної концепції вітчизняної логістики.
Агросвіт. 2025. №8. С. 181-186.
56. Харченко Т.Б. Сучасні підходи до діджиталізації логістичних процесів на
складі. Ефективна економіка. 2025. №2. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2025_2_62.
57. Хмурковський Г.В., Бондарчук М.І. Взаємодія маркетингової та
логістичної діяльності підприємств у контексті викликів сучасного
84

бізнес-середовища України. Стратегія економічного розвитку України.
2024. Вип. 54. С. 161-175.
58. Холденко В.І., Пономаренко О.О., Тарасенко О.В. Управління змінами в
логістичних процесах як фактор адаптації підприємств до ринкових змін.
Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». Серія: Економічні науки.
2025. №3(1). С. 182-188.
59. Холоденко А.М., Петрусик Н.Ю. Вплив воєнного стану на якість
логістичних послуг. Розвиток методів управління та господарювання на
транспорті. 2024. Вип. 4. С. 130-140.
60. Цибуляк А.Г. Еволюція логістичних систем в умовах імперативізації
цифрового переходу. Інвестиції: практика та досвід. 2025. №6. С. 27-35.
61. Цибуляк А.Г. Міжнародний досвід цифрової трансформації логістичних
систем в умовах зеленого і енергетичного переходів. Інвестиції:
практика та досвід. 2025. №7. С. 7-15.
62. Цибуляк А.Г. Особливості розвитку маркетингової логістичної системи
як середовища адаптації цифрових інновацій. Агросвіт. 2025. №6. С. 30-
39.
63. Черепаха О.С., Кузьмін А.А., Зинов’єв Д.Є. Визначення умов ефективної
організації обслуговування замовлень логістичним відділом виробничої
компанії. Вісник Харківського національного автомобільно-дорожнього
університету. 2025. Вип. 109. С. 190-198.
64. Штефуник С.Р., Кіндзерський І.М. Облік логістичних витрат в системі
управління збутовою діяльністю підприємства. Міжнародний науковий
журнал «Інтернаука». Серія: Економічні науки. 2024. №7(2). С. 137-144.
65. Шуміло О.С., Коптєва Г.М., Шелест О.Л. Імпортозаміщення як
стратегічний чинник підвищення ефективності виробничих, логістичних
та інноваційних процесів підприємства. Економічний простір. 2025.
№204. С. 348-355.

Репозиторій ЧДТУ