Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7189| Title: | Проєкт тематичного бутик-готелю на 60 номерів |
| Authors: | Івашина, Лілія Леонідівна Бутко, Оксана Миколаївна |
| Keywords: | БУТИК-ГОТЕЛЬ;ГОТЕЛЬНІ ПОСЛУГИ;ГОТЕЛЬНА ГАЛУЗЬ;ГОТЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС |
| Issue Date: | Jan-2026 |
| Abstract: | Актуальність теми полягає у необхідності пошуку ефективних шляхів адаптації історичних будівель до сучасних функцій з урахуванням вимог реставраційної практики, архітектурної етики та економічної доцільності. В Україні існує значна кількість архітектурних пам’яток, що мають культурну цінність, але перебувають у занедбаному стані через відсутність належного фінансування та використання. Адаптація таких об’єктів під функцію бутикготелю є перспективним напрямом, який дозволяє не лише зберегти історикоархітектурну спадщину, а й надати їй нове життя, зробивши її частиною сучасного туристичного простору. Мисливський будинок графа Шувалова є пам’яткою архітектури кінця XIX століття, яка поєднує елементи історизму та неоромантизму. Будівля має особливу історичну, культурну та естетичну цінність, що робить її ідеальним об’єктом для переосмислення у межах концепції тематичного бутик-готелю. Такий підхід дає можливість не лише відновити архітектурну автентичність, а й створити атмосферу елітарного відпочинку з унікальною емоційною складовою, що базується на історії місця. Науковий інтерес до проблеми реновації історичних будівель і створення бутик-готелів відображений. у працях багатьох зарубіжних і вітчизняних 7 дослідників. Серед них – Дж Уокер [62], Ч. Ренц [63], Р. Котлер [65], Ф. Каплан [61], які вивчали питання стратегічного розвитку готельного бізнесу, брендінгу й управління споживчим досвідом. Українські науковці І. Дядечко [66], Л. Кучер[67], О. Криворучко [68], О. Нечай [69] у своїх роботах досліджували принципи реконструкції пам’яток архітектури, формування просторових структур і дизайну середовищ гостинності. На відміну від існуючих підходів, у даному проєкті пропонується синтез архітектурної реставрації, тематичного дизайну та сучасних технологічних рішень, що дозволяє створити унікальний простір для гостей, який зберігає дух історичної доби. Мета дослідження полягає у розробленні проєкту тематичного бутикготелю на 60 номерів у історичній будівлі мисливського будинку графа Шувалова із збереженням архітектурної автентичності та впровадженням сучасних дизайнерських і функціонально-технологічних рішень. Для досягнення поставленої мети у роботі необхідно вирішити такі завдання: – провести аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку бутик-готелів в Україні та за кордоном; – дослідити історико-архітектурну спадщину мисливського будинку графа Шувалова, визначити його конструктивні, стилістичні та просторові особливості; – розглянути принципи реновації й адаптації історичних будівель до сучасних функцій у сфері гостинності; – розробити концепцію тематичного спрямування готелю, що поєднує історичний контекст, художню ідею та комфорт сучасного рівня; – обґрунтувати архітектурно-планувальні, технологічні та інженерні рішення для оптимального функціонування бутик-готелю на 60 номерів; – оцінити економічну ефективність реалізації проєкту та його значення для розвитку туристичної інфраструктури регіону. Об’єкт дослідження – процес проєктування та адаптації історичних будівель під сучасні готельні комплекси. Предмет дослідження – архітектурно-планувальні, дизайнерські й технологічні рішення тематичного бутик-готелю на 60 номерів, створеного на основі мисливського будинку графа Шувалова. У процесі виконання роботи застосовувалися методи дослідження, зокрема аналітичний і порівняльний аналіз, історико-культурний метод, графічне моделювання, метод системного аналізу та методи реставраційного проєктування. Наукова новизна полягає у створенні комплексної концепції адаптації історичної будівлі під функцію сучасного тематичного бутик-готелю, що передбачає поєднання реставраційних принципів, дизайнерських інновацій і сучасних технологічних рішень. Запропоновано підхід до реконструкції історичного простору, який зберігає його автентичність, водночас забезпечуючи комфорт і безпеку гостей відповідно до міжнародних стандартів. Практична цінність роботи полягає у можливості використання розробленої концепції як практичного прикладу адаптації об’єктів культурної спадщини для потреб готельного бізнесу. Проєкт може бути використаний як методична основа для подальшої розробки схожих готельних об’єктів у історичних будівлях, а також для підготовки фахівців у галузі архітектурного проєктування та готельного менеджменту. Реалізація такого типу проєктів сприятиме розвитку туризму, підвищенню привабливості регіону та збереженню національної архітектурної спадщини. Отримані результати можуть бути рекомендовані для використання у практиці архітектурного проєктування, організації готельного бізнесу та охорони культурної спадщини. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7189 |
| Appears in Collections: | 241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Бутко.pdf Restricted Access | 3.91 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
____________ (Лариса ЧЕПУРДА)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
другого (магістерського) рівня освіти
на тему: «Проєкт тематичного бутик-готелю на 60 номерів»
Виконав студентка 2 курсу групи МГРС-405
спеціальності
241 «Готельно-ресторанна справа»
Оксана БУТКО
Керівник: Лілія ІВАШИНА
Рецензент: ____________________
Черкаси 2025
2
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра: туризму та готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: другий (магістерський)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри_______(Лариса ЧЕПУРДА)
«___» _____________ 2025 року
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Бутко Оксани Миколаївни
1. Тема роботи «Проект тематичного бутик-готелю на 60 номерів»
Керівник кваліфікаційної роботи Лілія ІВАШИНА, к.т.н., доцент кафедри
туризму та готельно-ресторанної справи
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного
університету від «____» __________________ 20 _____ року № ____
2. Строк подання студентом кваліфікаційної роботи ______________________
3.Вихідні дані до кваліфікаційної роботи аналітичні та статистичні дані
про діяльність закладів готельного господарства міста Тальне Черкаської
області, дані про економічний стан та конкурентоспроможність закладів
регіону.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх
належить розробити) вступ, обгрунтування компетенції (реконструкція) бутик-
готелю на 60 номерів (розділ 1), науково-дослідна частина кваліфікаційної
роботи бутик-готелю на 60 номерів (розділ 2), технологічний розділ проекту
бутик-готелю на 60 номерів (розділ 3), організаційна діяльність бутик-готелю на
3
60 номерів (розділ 4), будівельни розділ проекту бутик-готелю на 60 номерів
(розділ 5), економічний розділ проекту бутик-готелю на 60 номерів (розділ 6).
5.Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів) аналітичні таблиці, рисунки, схеми.
6.Консультанти розділів кваліфікаційної роботи
Розділ Прізвище, ініціали та посада Підпис, дата
консультанта Завдання видав Завдання прийняв
1 Лілія ІВАШИНА
2 Лілія ІВАШИНА
3 Лілія ІВАШИНА
4 Лілія ІВАШИНА
5 Лілія ІВАШИНА
6 Лілія ІВАШИНА
7.Дата видачі завдання: « » 20 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ Назва етапів дипломного проекту Строк виконання Примітка
1 Складання плану
кваліфікаційної роботи
2 Затвердження плану
3 Підготовка 1 розділу
4 Підготовка 2 розділу
5 Підготовка 3 розділу
6 Підготовка 4 розділу
7 Підготовка 5 розділу
8 Підготовка 6 розділу
9 Робота над формуванням
висновків
10 Оформлення та рецензування
11 Попередній захист
12 Захист кваліфікаційної роботи
Студент ______________ Оксана БУТКО
(підпис) (прізвище та ініціали)
Керівник кваліфікаційної
роботи ______________ Лілія ІВАШИНА
(підпис) (прізвище та ініціали)
4
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………… 6
РОЗДІЛ 1. ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЕТЕНЦІЇ (РЕКОНСТРУКЦІЯ)…… 9
1.1. Аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства регіону... 9
1.2. Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів…… 12
1.3. Розробка концепції бутик-готелю та формування унікальної торгової
пропозиції……………………………………………………………………... 14
1.4. Дослідження конкурентів у сегменті бутик-готелів…………………. 19
1.5. Стратегія розвитку тематичного бутик-готелю та її обґрунтування... 23
РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА…………………………….. 28
2.1. Об’єкт, предмет та задачі дослідження…………………………….…… 28
2.2. Аналітичний огляд літератури щодо реконструкції історичних об’єктів
під сучасні готелі…………….…………………………..…………………… 29
2.3. Методи та методологія дослідження…………………………………… 33
2.4. Результати дослідження та їх обґрунтування………………………….. 36
2.5. Висновки та рекомендації щодо впровадження……………….………. 39
РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ………………….…………………. 42
3.1. Моделювання сервісно-експлуатаційного процесу бутик-готелю…….. 42
3.2. Організація харчування у тематичному бутик-готелі…..……………… 46
3.3. Проєктування основних функціональних елементів готелю………… 51
3.4. Технологія та організація обслуговування на підприємстві…………… 57
3.5. Розрахунок кількісного складу персоналу і показники експлуатаційної
програми…………………………………… ………………………………… 60
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ……………………………………. 64
4.1. Характеристика основних та додаткових послуг готелю. … .………… 64
4.2. Розробка організаційної структури управління готелем……………… 67
4.3. Розробка штатного розпису персоналу………………………………… 71
РОЗДІЛ 5. БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ………………………………………… 76
5
5.1. Організація та упорядкування земельної ділянки (опис генерального
плану)………………………………………………………………………….. 76
5.2. Об’ємно-планувальне рішення бутик-готелю в історичній будівлі …... 78
5.3. Пропозиції щодо дизайну інтер’єрів…………………………………… 82
5.4. Етапи реконструкції будівлі……………………………………………… 85
5.5. Заходи з охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних
норм……………………………………………………………………………. 89
5.6. Протипожежні заходи та евакуація людей…………………………….... 92
5.7. Заходи щодо цивільної оборони…………………………………………. 95
5.8. Заходи щодо охорони навколишнього середовища…………..………… 97
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ……………………………………….. 100
6.1. Розрахунок інвестиційних витрат на реконструкцію……………….…. 100
6.2. Розрахунок доходів та витрат діяльності готелю………………………. 102
6.3. Розрахунок операційних витрат………………………………………… 109
6.4. Оцінка інвестиційної привабливості проєкту……….…………………. 113
Висновки………………………………………………………………………. 118
Список використаної літератури…………………………………………….. 122
Додатки………………………………………………………………………… 128
6
ВСТУП
Сфера гостинності у сучасних умовах є однією з провідних галузей
світової економіки, яка активно впливає на розвиток туризму, культури та
регіональної інфраструктури. Динамічне зростання попиту на індивідуалізовані
послуги, поява нових технологій обслуговування, а також підвищення вимог до
естетики середовища формують потребу у створенні нових форматів готельних
закладів. В умовах глобальної конкуренції та високих очікувань споживачів
дедалі більшої популярності набувають бутик-готелі невеликі за масштабом, але
концептуально глибокі об’єкти, які поєднують у собі комфорт, унікальний
стиль, індивідуальний сервіс і виразну атмосферу.
Актуальність теми полягає у необхідності пошуку ефективних шляхів
адаптації історичних будівель до сучасних функцій з урахуванням вимог
реставраційної практики, архітектурної етики та економічної доцільності. В
Україні існує значна кількість архітектурних пам’яток, що мають культурну
цінність, але перебувають у занедбаному стані через відсутність належного
фінансування та використання. Адаптація таких об’єктів під функцію бутик-
готелю є перспективним напрямом, який дозволяє не лише зберегти історико-
архітектурну спадщину, а й надати їй нове життя, зробивши її частиною
сучасного туристичного простору.
Мисливський будинок графа Шувалова є пам’яткою архітектури кінця
XIX століття, яка поєднує елементи історизму та неоромантизму. Будівля має
особливу історичну, культурну та естетичну цінність, що робить її ідеальним
об’єктом для переосмислення у межах концепції тематичного бутик-готелю.
Такий підхід дає можливість не лише відновити архітектурну автентичність, а й
створити атмосферу елітарного відпочинку з унікальною емоційною складовою,
що базується на історії місця.
Науковий інтерес до проблеми реновації історичних будівель і створення
бутик-готелів відображений. у працях багатьох зарубіжних і вітчизняних
7
дослідників. Серед них – Дж Уокер [62], Ч. Ренц [63], Р. Котлер [65], Ф. Каплан
[61], які вивчали питання стратегічного розвитку готельного бізнесу, брендінгу
й управління споживчим досвідом. Українські науковці І. Дядечко [66],
Л. Кучер[67], О. Криворучко [68], О. Нечай [69] у своїх роботах досліджували
принципи реконструкції пам’яток архітектури, формування просторових
структур і дизайну середовищ гостинності. На відміну від існуючих підходів, у
даному проєкті пропонується синтез архітектурної реставрації, тематичного
дизайну та сучасних технологічних рішень, що дозволяє створити унікальний
простір для гостей, який зберігає дух історичної доби.
Мета дослідження полягає у розробленні проєкту тематичного бутик-
готелю на 60 номерів у історичній будівлі мисливського будинку графа
Шувалова із збереженням архітектурної автентичності та впровадженням
сучасних дизайнерських і функціонально-технологічних рішень.
Для досягнення поставленої мети у роботі необхідно вирішити такі
завдання:
– провести аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку бутик-готелів в
Україні та за кордоном;
– дослідити історико-архітектурну спадщину мисливського будинку графа
Шувалова, визначити його конструктивні, стилістичні та просторові
особливості;
– розглянути принципи реновації й адаптації історичних будівель до
сучасних функцій у сфері гостинності;
– розробити концепцію тематичного спрямування готелю, що поєднує
історичний контекст, художню ідею та комфорт сучасного рівня;
– обґрунтувати архітектурно-планувальні, технологічні та інженерні
рішення для оптимального функціонування бутик-готелю на 60 номерів;
– оцінити економічну ефективність реалізації проєкту та його значення
для розвитку туристичної інфраструктури регіону.
Об’єкт дослідження – процес проєктування та адаптації історичних
будівель під сучасні готельні комплекси.
8
Предмет дослідження – архітектурно-планувальні, дизайнерські й
технологічні рішення тематичного бутик-готелю на 60 номерів, створеного на
основі мисливського будинку графа Шувалова.
У процесі виконання роботи застосовувалися методи дослідження,
зокрема аналітичний і порівняльний аналіз, історико-культурний метод,
графічне моделювання, метод системного аналізу та методи реставраційного
проєктування.
Наукова новизна полягає у створенні комплексної концепції адаптації
історичної будівлі під функцію сучасного тематичного бутик-готелю, що
передбачає поєднання реставраційних принципів, дизайнерських інновацій і
сучасних технологічних рішень. Запропоновано підхід до реконструкції
історичного простору, який зберігає його автентичність, водночас забезпечуючи
комфорт і безпеку гостей відповідно до міжнародних стандартів.
Практична цінність роботи полягає у можливості використання
розробленої концепції як практичного прикладу адаптації об’єктів культурної
спадщини для потреб готельного бізнесу. Проєкт може бути використаний як
методична основа для подальшої розробки схожих готельних об’єктів у
історичних будівлях, а також для підготовки фахівців у галузі архітектурного
проєктування та готельного менеджменту. Реалізація такого типу проєктів
сприятиме розвитку туризму, підвищенню привабливості регіону та
збереженню національної архітектурної спадщини.
Отримані результати можуть бути рекомендовані для використання у
практиці архітектурного проєктування, організації готельного бізнесу та
охорони культурної спадщини.
9
Розділ 1. ОБГРУНТУВАННЯ КОМПЕНТЕНЦІЇ (РЕКОНСТРУКЦІЯ)
1.1. Аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства регіону
Ринок послуг готельно-ресторанного господарства (HoReCa) є значущим
елементом сервісної економіки регіону, оскільки впливає на зайнятість
населення, потоки туристів та формування місцевих бюджетних надходжень.
Мета цього розділу полягає у всебічному аналізі стану готельних і ресторанних
послуг у вибраному регіоні, окресленні ключових тенденцій розвитку,
визначенні конкурентних викликів та формулюванні рекомендацій для бізнесу
й органів місцевого управління. Для підготовки матеріалу були використані
статистичні дані державних установ, аналітичні огляди галузі та профільні
дослідження. Зокрема, динаміка цін у категорії «ресторани та готелі» регулярно
відображається у звітах Держстату [4].
Ринок має виражену сезонність і циклічність: його масштаби
визначаються внутрішнім та іноземним туризмом, діловою активністю, а також
рівнем платоспроможності місцевого населення. Після кризових явищ (пандемії
чи воєнних подій – залежно від регіональної специфіки) попит почав поступово
відновлюватися. В Україні у 2023–2024 роках сектор гостинності демонстрував
зростання показників зайнятості та виручки; зокрема, у другому півріччі 2023
року зафіксовано приріст доходів ресторанного бізнесу.
Основні групи споживачів включають внутрішніх і міжнародних
туристів, учасників ділових поїздок, місцевих мешканців та, за потреби,
внутрішньо переміщених осіб. Споживча поведінка змінюється: зростає
використання сервісів доставки, онлайн-бронювання, безконтактних платежів;
підвищуються вимоги до гігієни та безпеки. Багато досліджень підтверджують,
що доставка стала одним із ключових драйверів розвитку ресторанних закладів.
Пропозиція охоплює малий ресторанний сегмент (кафе, фаст-фуди), мережеві
заклади, готелі різних класів та апарт-готелі [5].
10
Конкурентоспроможність визначається локацією, рівнем сервісу, цінами,
іміджем у мережі та доступністю онлайн-бронювання. Українська аналітика
також підкреслює міграцію бізнесу у більш безпечні регіони, що стимулювало
відкриття нових закладів у західних областях у 2022–2024 роках.
У Черкаській області у 2023 році діяло приблизно 80 готельних
підприємств із більш ніж 2,2 тис. місць для проживання. Завантаженість готелів
становила 35–40% у міжсезоння та піднімалася до 70% влітку. Найбільше
закладів зосереджено у місті Черкаси та туристичних локаціях Канівського й
Чигиринського районів, де знаходяться історико-культурні та природні
ресурси, зокрема Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка» та
Канівське водосховище. Ресторанна галузь області налічує понад 1,2 тис.
закладів, серед яких домінують кафе, бари та заклади швидкого
обслуговування. Окремою тенденцією є активний розвиток кав’ярень, сімейних
ресторанів і закладів, що пропонують локальну кухню та орієнтуються
переважно на місцевих мешканців [6].
Попит на готельні й ресторанні послуги має сезонний характер: улітку
переважають туристи з інших регіонів України, тоді як у міжсезоння
основними відвідувачами стають ділові гості й місцеві жителі. Після 2022 року
зросла частка внутрішніх туристів та ВПО, які тимчасово проживають у регіоні.
Цифровізація сфери також прискорюється: у Черкасах та інших містах області
активно використовують онлайн-сервіси для бронювання, замовлення столиків
і доставки. За оцінками експертів, сторінки у соцмережах мають близько 60%
ресторанів, а приблизно третина закладів користується мобільними
застосунками або сервісами доставки [7].
Конкуренція на ринку HoReCa Черкаської області є помірною. На ринку
майже не представлені великі готельні мережі, що створює перспективи для
їхнього розвитку. Водночас основу сегмента формує малий та мікробізнес –
близько 85% підприємств. Серед ключових проблем залишаються дефіцит
кваліфікованого персоналу, високі операційні витрати й обмежений доступ до
фінансування, військові дії, відсутність великого потоку іноземних туристі.
11
На світовому рівні індустрія гостинності продовжує стабільно зростати.
За даними UNWTO, у 2023 році міжнародні туристичні прибуття досягли 1,3
млрд, що становить майже 88% від показників 2019 року. Найдинамічніше
зростали європейський та близькосхідний регіони. Прогнози свідчать, що у
2025 році глобальний ринок HoReCa може перевищити 4,5 трлн доларів США.
Серед актуальних світових трендів – автоматизація, розвиток еко-готелів,
популяризація локальної кухні та сталого туризму [3]. Україна та, зокрема,
Черкащина поступово включаються в ці процеси, особливо у частині цифрових
сервісів, доставки, використання локальних продуктів і крафтових рішень.
Порівняно із середніми показниками по країні, Черкаська область має
потенціал для зростання, але потребує модернізації готельної інфраструктури
та вдосконалення сервісу. Якщо середня завантаженість готелів по Україні у
2023 році становила близько 46%, то в області вона була нижчою – приблизно
38%. Середній чек у місцевих ресторанах перебував у межах 280–320 грн, що
менше, ніж у Києві чи Львові, проте залишається привабливим для
внутрішнього туриста.
Сектор HoReCa Черкащини стикається з низкою викликів: економічна
нестабільність, подорожчання енергоносіїв, інфляція, необхідність врахування
безпекових ризиків. Утім, потенціал розвитку є значним. Перспективними
напрямами виступають зелений та агротуризм, тематичні ресторани на базі
місцевих продуктів, подієвий туризм (фестивалі, культурні та спортивні події).
Підтримка локальних ініціатив, покращення транспортної доступності та
просування регіону у медіа здатні підвищити його конкурентоспроможність [6].
Отже, готельно-ресторанна сфера Черкаської області розвивається в руслі
загальноукраїнських тенденцій, водночас зберігаючи регіональну специфіку.
Поступове відновлення попиту, зростання внутрішнього туризму, поширення
цифрових сервісів і підвищений інтерес до локальних продуктів формують
сприятливі умови для подальшого розвитку. Для забезпечення стабільного
зростання важливо посилювати конкурентоспроможність підприємств,
інвестувати в сервіс, маркетинг та підготовку персоналу. За умови підтримки з
12
боку місцевої влади та приватних інвесторів Черкащина має всі шанси
перетворитися на один із ключових центрів гостинності центральної України,
що сприятиме економічному та туристичному розвитку регіону.
1.2. Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів
Готельна індустрія сьогодні належить до тих сегментів сфери послуг, які
найшвидше трансформуються під впливом нових технологій, зміни запитів
клієнтів та культурних тенденцій. На тлі зростання конкуренції традиційні
готелі з усталеними пакетами послуг поступово втрачають здатність
вирізнятися, а туристи дедалі більше очікують індивідуального підходу,
атмосфери та автентичності. Відповіддю на ці запити стає зростання
популярності бутик-готелів, які поєднують персоналізований сервіс, унікальний
дизайн, культурні особливості та створення неповторного досвіду перебування.
Саме тому ідея облаштування бутик-готелю на 60 номерів у
реставрованому мисливському будинку графа Шувалова виглядає цілком
логічною та перспективною. Такий проєкт відповідає актуальним тенденціям
розвитку гостинності, а також зростанню інтересу до подорожей з історико-
культурним змістом [7].
Метою дослідження є визначення характеру попиту та вивчення
уподобань цільової аудиторії, що дасть змогу оцінити доцільність створення
бутик-готелю історичного формату. Об’єктом виступають споживачі
середнього та преміум-сегментів, а предметом – фактори, які впливають на їхні
рішення, мотивації та критерії вибору готелю. У процесі роботи було
використано анкетування, аналіз відгуків на міжнародних туристичних
платформах і консультації з експертами готельної сфери, архітектури та
туризму.
Отримані результати свідчать, що більшість респондентів віддає перевагу
закладам, які мають власну історію, впізнавану концепцію та атмосферність. За
даними опитування, 68% учасників зазначили, що бутик-готелі приваблюють їх
13
своїм стилем і затишністю; 52% важливим фактором вважають архітектурну чи
історичну цінність будівлі; 74% готові сплачувати більше за унікальність
концепції, дизайнерське оформлення та індивідуальний сервіс. Крім цього, 61%
хотіли б бачити в готелі ресторан з локальною кухнею, 48% цікавляться
культурними та тематичними подіями, а 43% очікують наявність SPA-зони.
Такі тенденції підтверджують, що сучасний турист орієнтується на комплекс
вражень, а не лише на набори стандартних послуг [8].
Мисливський будинок графа Шувалова як локація для бутик-готелю
здатен зацікавити різні сегменти аудиторії. Туристи, які подорожують заради
культурних вражень, знайдуть тут історичну атмосферу та естетику минулих
епох. Для ділових гостей привабливими будуть елементи престижності,
високий рівень комфорту та можливість проведення зустрічей у сучасно
обладнаних просторах. Пари, молодята і творчі люди сприйматимуть такий
готель як майданчик для емоційного та естетичного відпочинку, фотосесій або
тематичних подій. Іноземні мандрівники, своєю чергою, зможуть отримати
автентичний досвід знайомства з українською культурою та історією.
Однією з ключових світових тенденцій є переосмислення та адаптація
старовинних будівель для потреб гостинності. Реставрація мисливського
будинку Шувалова дає змогу поєднати архітектурну автентичність із сучасними
стандартами комфорту. Використання природних матеріалів, декоративних
мисливських мотивів, антикварних меблів та елементів мистецтва дозволить
відтворити атмосферу шляхетного життя XIX століття, не жертвуючи при
цьому якістю сучасного обслуговування. Створення тематичних номерів,
стилізованих під дух епохи, підсилюватиме емоційний зв’язок гостя з
простором, що є фундаментальною характеристикою бутик-готелів.
Не менш важливою складовою є додаткові сервіси, здатні формувати
цінність готельного продукту. Респонденти висловили зацікавлення в ресторані
з автентичною кухнею – у контексті мисливського будинку доречною є
концепція меню, створеного за мотивами дворянської гастрономії XIX століття.
Додатковими перевагами можуть стати винний бар, камерні ресторанні вечері
14
чи історичні вечори. Культурна програма може включати виставки,
реконструкції, концерти та тематичні бали. Сучасні послуги, як-от SPA, фітнес-
зона, простір для відпочинку та «розумні» технології, також значно впливають
на вибір гостей. Поєднання автентики з технологічністю створює впізнаваний
бренд готелю та сприяє повторним візитам [10].
Загальний аналіз свідчить, що туристи очікують не тільки комфортних
умов проживання, а й можливості зануритися у культурно-історичний контекст
місцевості. На думку фахівців галузі, бутик-готелі історичного типу мають
високий потенціал для приваблення клієнтів середнього та преміального
сегментів, оскільки пропонують унікальний продукт, який неможливо
відтворити в масовому форматі.
Таким чином, проведене дослідження підтверджує наявність сталого
попиту на історико-орієнтовані бутик-готелі. Основними критеріями вибору
споживачів є концептуальна унікальність, автентичність простору,
персоналізований підхід, архітектурна та історична цінність будівлі, а також
широкий спектр супутніх послуг. Впровадження бутик-готелю у мисливському
будинку графа Шувалова має потенціал сформувати новий туристичний магніт
як на регіональному, так і на міжнародному рівні. Реалізація проєкту сприятиме
збереженню історичної спадщини, розвитку культурного туризму та зміцненню
іміджу регіону, водночас відповідаючи світовим тенденціям сталого розвитку
та сучасної індустрії гостинності.
1.3 Розробка концепції бутик-готелю та формування унікальної торгової
пропозиції
Створення концепції бутик-готелю та визначення його унікальної
торгової пропозиції є одним із ключових етапів формування
конкурентоспроможного продукту на сучасному ринку гостинності.
Розроблення концепції готелю в реконструйованому мисливському будинку
графа Шувалова – це багаторівневий та творчий процес, що охоплює
15
архітектурно-дизайнерські рішення, культурну складову, маркетингову
стратегію та економічне обґрунтування. Основний задум полягає у створенні не
просто місця для ночівлі, а цілісного простору, який передаватиме атмосферу
минулої епохи та водночас відповідатиме сучасним вимогам комфорту.
Концепція повинна базуватися на індивідуальності об’єкта, його історичній
значущості та здатності формувати емоційний зв’язок з гостем.
Мисливський будинок графа Шувалова – пам’ятка архітектури XIX
століття, що має характерні риси садибної архітектури з елементами неоготики.
Саме ця автентичність створює сприятливі умови для формування унікальної
моделі бутик-готелю, який поєднуватиме шляхетність, естетизм і дух
старовинної резиденції. Концепція передбачає реставрацію з максимальним
збереженням оригінальних елементів – від фасаду до камінів, дерев’яних
конструкцій і декоративних панелей – із інтеграцією сучасних технологій:
енергоефективних систем, цифрових сервісів керування та рішень «розумного»
простору. Таке поєднання дозволяє зберегти історичну цінність будівлі, але
водночас адаптувати її до потреб сучасного туриста [11,12].
Основою концепту виступає ідея «Життя у стилі графського маєтку».
Вона спрямована на те, щоб гість відчув атмосферу заміської розкоші та
культурної традиції: тишу, гармонію з природою, вишукані інтер’єри та сервіс
високої якості. Готель складатиметься з 60 номерів різних категорій – від
базових «Мисливських покоїв» до тематичних люксів «Апартаменти графа».
Кожен номер матиме власну стилістику, що відтворюватиме різні художні
напрями XIX – початку XX століття: англійний мисливський стиль,
французький класицизм, ар-деко. В інтер’єрах планується використання
натуральної деревини, шкіри, бронзових декоративних елементів, антикварних
меблів або якісних реплік.
Інфраструктура готелю включатиме ряд функціональних зон, які
формують завершений готельний продукт. Центральним простором стане
вестибюль із каміном, стилізований під історичний салон. Ресторан «Шувалов»
буде оформлений у тематичному мисливському стилі й пропонуватиме меню,
16
натхненне дворянською кухнею: страви з дичини, локальні фермерські
продукти та авторські гастрономічні рішення. Додатково на території
працюватимуть SPA-комплекс, басейн, зони релаксу, винний бар і лаунж-
бібліотека.
Для проведення камерних подій передбачено конференц-залу, художній
салон та внутрішній дворик, придатний для проведення літніх заходів і
культурних вечорів. Таким чином, готель позиціонується як комплексний
простір, що поєднує проживання, гастрономію, релаксацію та культурні
практики. Цілісність і унікальність концепції бутик-готелю узагальнюються у
таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Основні елементи концепції та унікальної торгової
пропозиції бутик-готелю.
№ Елементи Зміст та характеристика Очікуваний ефект
концепції (УТП)
1 2 3 4
1 Ідея концепції «Життя у стилі графського маєтку» – Формування
поєднання історичної атмосфери, унікального іміджу
вишуканого дизайну та персоналізованого готелю, що відрізняється
сервісу. від конкурентів.
2 Архітектурна Реставрована будівля мисливського Підвищення цінності
основа будинку графа Шувалова (XIX ст.), об’єкта за рахунок
збереження історичних елементів та автентичності та
фасаду. історичного контексту.
3 Інтер’єрна Авторський дизайн у стилі «дворянський Створення емоційної
концепція мисливський маєток» з використанням атмосфери, яка занурює
натуральних матеріалів, антикварних гостя в епоху минулого.
меблів та художніх реплік.
4 Структура 60 номерів різних категорій, ресторан Забезпечення
готелю «Шувалов», винний бар, SPA-комплекс, комплексного
конференц-зала, бібліотека-лаунж, відпочинку, дозвілля та
внутрішній дворик. подієвого туризму.
5 Цільова Культурні туристи, ділові мандрівники, Залучення різних
аудиторія іноземці, пари, творчі особистості. сегментів ринку,
підвищення
заповнюваності номерів.
6 Ключові Історія, емоція, сервіс. Підкреслення
цінності бренду унікальності бренду та
емоційного зв’язку з
гостем.
17
Продовження табл. 1.1.
1 2 3 4
7 Унікальна «Доторкнися до історії. Живи у стилі Відбудова від
торгова графа» – поєднання автентичної конкурентів,
пропозиція архітектури, індивідуального сервісу та формування лояльності
(УТП) культурного досвіду. клієнтів.
8 Сервісна Персоналізоване обслуговування, Підвищення рівня
концепція консьєрж-сервіс, індивідуальні програми задоволеності гостей,
відпочинку, тематичні події. стимулювання
повторних візитів.
9 Маркетингові Емоційний брендинг, сторітелінг, Підвищення
інструменти візуальна айдентика у стилі XIX ст., впізнаваності бренду,
просування через digital-канали. формування
позитивного іміджу.
10 Соціальна та Застосування енергоефективних Формування іміджу
екологічна технологій, підтримка місцевих відповідального бізнесу,
відповідальності виробників, культурно-просвітницькі залучення етичних
заходи. споживачів.
Формування унікальної торгової пропозиції (УТП) є одним із ключових
завдань під час побудови маркетингової стратегії бутик-готелю, адже саме вона
визначає, чим об’єкт вирізнятиметься серед інших готельних закладів. Для
готелю, що буде створений у реконструйованому мисливському будинку графа
Шувалова, УТП ґрунтується на гармонійному поєднанні культурно-історичної
автентики, персоналізованого сервісу та насиченого емоційного досвіду.
Слоган «Доторкнися до історії минулої епохи. Живи у стилі графа» вдало
концентрує смисловий акцент бренду, відображаючи шляхетність,
ексклюзивність та особливу атмосферу готелю.
Концептуальний підхід базується на триєдності: історична основа,
емоційний вплив та сучасний сервіс.
Історична складова розкриває культурний пласт, пов’язаний із самим
будинком та його попередніми власниками. На гостей очікуватимуть авторські
екскурсії, невеликі інтерактивні виставки, тематичні події та реконструкції, що
дозволять глибше відчути дух шляхетного життя XIX століття.
Емоційна компонента акцентує увагу на атмосферності перебування.
Інтер’єри, освітлення, музичний супровід та манера комунікації персоналу
створюватимуть відчуття потрапляння до гармонійного та естетичного
18
простору. Працівники проходитимуть спеціальну підготовку з історії маєтку,
норм етикету та індивідуальної гостинності, щоб стиль обслуговування був
максимально природним і відповідним загальній концепції.
Сервісний аспект покликаний поєднати історичну тематику із
технологічними можливостями сучасності. У номерах передбачено електронні
системи управління, персоніфіковані функції комфорту, онлайн−бронювання та
послуги консьєржа, а також можливість організації індивідуальних
романтичних чи тематичних програм на запит гостей.
Основними групами споживачів, на яких орієнтується готель, є туристи
середнього та преміального сегментів, що віддають перевагу унікальним
готельним продуктам. До них належать культурні мандрівники, бізнес-туристи,
пари, творчі особистості, іноземні відвідувачі та молодята. Для кожного
сегмента формуються окремі пропозиції: діловим гостям пропонуватимуть
конференц-сервіс і трансфер; парам – спеціальні романтичні сценарії
відпочинку; іноземцям – ексклюзивні культурні тури, зокрема програму
«Шляхетна Україна». Така сегментація дозволяє готелю створювати
максимально персоналізований продукт.
Важливим елементом маркетингової стратегії виступає емоційний
брендинг. Готель позиціонується не лише як місце для проживання, а як
культурний простір, у якому переосмислюється історія. У комунікації
використовуватимуться методи сторітелінгу, художні візуальні рішення та
відеоконтент, стилізований під естетику графського маєтку. Фірмова айдентика
включатиме мотиви шляхетних гербів, характерні кольори епохи та текстури,
що підкреслюють зв’язок з історичним контекстом [13].
Не менш значущим компонентом концепції є впровадження принципів
сталого розвитку. Під час реставраційних робіт передбачається застосування
екологічних матеріалів, енергоощадних систем, сортування відходів та
співпраця з локальними виробниками. Це сприятиме формуванню іміджу
відповідального готельного бізнесу, який цінує довкілля та культурну
спадщину.
19
Отже, концепція бутик-готелю в мисливському будинку графа Шувалова
передбачає створення унікального середовища, де історичний шар
минулого інтегрується із сучасними стандартами комфорту. УТП базується на
трьох ключових цінностях: традиції як основі ідентичності, емоційному досвіді
як мотиваційному чиннику та високій якості сервісу як гарантії довіри та
лояльності клієнтів. Така модель забезпечує конкурентоспроможність готелю й
створює умови для його позиціонування як преміального об’єкта з яскраво
вираженим культурно-історичним характером.
1.4 Дослідження конкурентів у сегменті бутик-готелів
Ринок бутик-готелів в Україні демонструє стале зростання, що
пояснюється підвищеним попитом на індивідуалізований, комфортний та
емоційно насичений формат подорожей. Сучасний турист прагне не просто
знайти місце для проживання, а отримати можливість зануритися в особливу
атмосферу, відчути унікальний стиль і скористатися персоналізованим
сервісом. На відміну від великих готельних мереж, бутик-готелі роблять ставку
на створення неповторного середовища, у якому відображено місцеву культуру,
історію або концептуальну ідею. Саме тому дослідження конкурентів у цьому
сегменті є важливим етапом формування стратегії розвитку майбутнього бутик-
готелю, який планується розмістити у реконструйованій будівлі мисливського
будинку графа Шувалова.
Український ринок демонструє тенденцію до збільшення кількості
невеликих готелів (до 80 номерів), що вирізняються оригінальним дизайном,
продуманою атмосферою та високим рівнем сервісу. Найбільше таких закладів
працює у Києві, Львові, Одесі та інших містах, популярних серед туристів. У
цих локаціях сформувався стійкий попит з боку іноземних гостей, бізнес-
мандрівників та внутрішніх туристів преміум-сегмента.
До найяскравіших представників українських бутик-готелів належать:
20
– 11 Mirrors Design Hotel (Київ) – перший в Україні бутик-готель
міжнародного рівня, спрямований на бізнес-клієнтів і поціновувачів сучасного
мінімалістичного дизайну. Основні переваги – особливий стиль, сервіс класу
«люкс» та співпраця з глобальними готельними мережами;
– Vintage Boutique Hotel (Львів) – готель, який поєднує історичний
характер будівлі, антикварні інтер’єри та авторську гастрономічну концепцію.
Головний акцент – автентичність і культурна атмосфера міста;
– Frapolli Hotel (Одеса) – заклад, розташований у будівлі XIX століття та
орієнтований переважно на іноземних мандрівників. Його унікальність –
поєднання історичної спадщини з комфортом сучасного готелю;
– Panorama Lviv Hotel – готель, відомий своїм панорамним рестораном і
театральною тематикою, привабливий як для туристів, так і для ділових гостей.
Середня вартість проживання у бутик-готелях України коливається в
межах 3000–8000 грн. за добу, що відповідає рівню 4 – 5 зірок. У великих
містах конкуренція в цьому сегменті є доволі високою, тоді як у регіонах,
зокрема в центральній частині країни, ринок поки що недостатньо заповнений,
що відкриває перспективи для нових інвестиційних проєктів.
Ринок бутик-готелів Черкаської області перебуває лише на етапі
формування. У регіоні переважають невеликі готелі туристичного або ділового
призначення, проте повноцінних бутик-готелів фактично немає. Це пов’язано з
тим, що більшість місцевих закладів орієнтується на базовий комфорт, а не на
створення унікального досвіду перебування.
Для оцінки конкурентного середовища Черкаської області розглянуто
найпомітніші об’єкти, що можуть розглядатися як умовні конкуренти
майбутнього бутик-готелю, розміщеного в мисливському будинку графа
Для ґрунтовного розуміння конкурентної ситуації важливо визначити
готельні заклади, що частково відповідають характеристикам бутик-формату та
функціонують у межах Черкаської області. Їх аналіз дає змогу окреслити рівень
пропозиції в регіоні, виявити сильні та слабкі сторони потенційних суперників і
сформувати базу для подальшого позиціонування нового бутик-готелю. З
21
урахуванням зазначених критеріїв було відібрано найбільш релевантні об’єкти,
які розглядаються як умовні конкуренти проєкту, і результати цього відбору
узагальнено в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Аналіз конкурентів у сегменті бутик-готелів Черкаської
області.
№ Назва Місце Коротка Цільова Конкурентні Недоліки/
готелю розташування характеристика аудиторія переваги слабкі
сторони
1 Cherkasy м. Черкаси 4-Зірковий Бізнес- Зручне Відсутність
Palace готель, 55 клієнти, розташування історичної
номерів, туристи. ,цікавий або
ресторан, дизайн, рівень тематичної
конференц-зала. сервісу. концепції.
2 «Optima м. Черкаси Мережевий Бізнес- Відомий Не має
Cherkasy» готель на 78 туристи, бренд, індивідуаль
номерів, групові. стабільна ності, не
стандартний відвідувач якість. належить до
формат, і бутик-
ресторан. сегменту.
3 «Замковй» м. Канів Готель у стилі Туристи, Архітектурна Недостатній
«замку», пари, стилізація, рівень
невелика подієвий мальовниче сервісу,
кількість туризм розташування відсутність
номерів, . сучасного
ресторан на дизайну.
території.
4 «Hotel м.Свидівок Готельно- Сім’ї, Природне Відсутність
Selena ,вул. рекреаційний відпочива оточення, унікальної
Family Дахнівська, комплекс із льники, широкий концепції,
Resort» 21. котеджами, корпорати спектр послуг. акцент на
рестораном, ви. масовість.
пляжем.
Аналіз представлених у таблиці 1.2 даних свідчить, що на території
Черкаської області фактично відсутні заклади, які повною мірою відповідають
концепції бутик-готелю. Такі об’єкти мають вирізнятися авторським дизайном,
цілісною творчою ідеєю, історичною автентичністю та персоніфікованим
обслуговуванням. Серед наведених прикладів найближче до бутик-формату
підходять «Замковий» у Каневі та «Hotel Selena Family Resort» біля Дніпра,
однак їх основне позиціонування зводиться до рекреаційного відпочинку, а не
22
до створення ексклюзивного тематичного простору. Це свідчить про наявність
помітної ринкової ніші для нового готелю, здатного запропонувати поєднання
історичного контексту, культурної цінності та сервісу преміального рівня.
У масштабах України бутик-готелі формують сегмент преміального або
люкс-класу, працюючи переважно з гостями із середнім і високим рівнем
доходу. У Черкаській області середня вартість розміщення у чотиризіркових
готелях становить приблизно 2500–3500 грн. на добу, що є нижчим показником
порівняно з Києвом чи Львовом. За таких умов створення бутик-готелю з
унікальною концепцією в ціновому діапазоні 3500–5000 грн. за добу виглядає
економічно обґрунтованим і водночас конкурентоспроможним. Це забезпечує
можливість досягнення високої рентабельності за рахунок поєднання якісного
сервісу та емоційної цінності продукту.
Запланований проєкт бутик-готелю у відреставрованій будівлі
мисливського будинку графа Шувалова має низку суттєвих переваг. До
ключових конкурентних сильних сторін належать:
– історична цінність – автентична архітектура XIX століття формує
унікальну атмосферу та привертає увагу гостей, зацікавлених у культурній
спадщині;
– концептуальний дизайн – гармонійне поєднання елементів історії,
естетики та сучасного комфорту створює ексклюзивне середовище;
– вигідне розташування – близькість до Черкас та чарівні природні
ландшафти сприятимуть розвитку подієвого, культурного і гастрономічного
туризму;
– індивідуальний сервіс – орієнтація на персоналізоване обслуговування,
спеціальні програми та тематичні заходи;
– емоційний маркетинг – бренд, сформований навколо історії графської
родини, здатен створити стійкий емоційний зв’язок із гостями.
Проведений аналіз свідчить, що хоча загалом в Україні сегмент бутик-
готелів активно розвивається, він залишається досить конкурентним у
найбільших містах. Натомість Черкаський регіон поки що не має чітко
23
сформованої пропозиції у цій категорії, що відкриває можливість для реалізації
інноваційного, унікального за концепцією готельного проєкту. Бутик-готель,
створений у реставрованому мисливському будинку графа Шувалова, має всі
передумови зайняти провідні позиції у регіоні завдяки поєднанню історичної
цінності, вишуканого дизайну, високого рівня сервісу та розширеної культурно-
дозвіллєвої складової.
Отже, стратегічна сила майбутнього готелю полягає у його відмінності
від наявних конкурентів: замість стандартного комфортного проживання він
запропонує гостям цілісний культурний та емоційний досвід. Саме це
визначить його унікальну торгову пропозицію та забезпечить стабільне
позиціонування на ринку готельних послуг Черкаської області.
1.5 Стратегія розвитку тематичного бутик-готелю та її обґрунтування
Формування стратегії розвитку тематичного бутик-готелю є
визначальним чинником забезпечення його стійкої конкурентоспроможності та
ефективного позиціонування на ринку готельно-ресторанних послуг.
Розроблення такої стратегії виступає базовим етапом у побудові результативної
системи управління готелем та створенні конкурентного продукту.
Сучасні тенденції у сфері туризму демонструють зростання
зацікавленості гостей у нестандартних, емоційно насичених і персоналізованих
форматах відпочинку. Туристи дедалі частіше обирають заклади, що мають
власну історію, неповторну атмосферу та чітко сформовану концепцію, яка
відображає локальну ідентичність та відрізняється від традиційних мережевих
готелів. У цьому контексті стратегія розвитку бутик-готелю, що
функціонуватиме у відновленій будівлі мисливського будинку графа Шувалова,
має базуватися на симбіозі історико-культурної спадщини, високоякісного
сервісу, професійного менеджменту та креативних маркетингових рішень.
Головна мета стратегії полягає у створенні конкурентного готельного
продукту, здатного забезпечити високу якість послуг, економічну ефективність
24
і довгострокову лояльність гостей. Концепція розвитку передбачає
позиціонування майбутнього готелю як преміального культурно-туристичного
центру, який поєднує послуги розміщення, гастрономічного сервісу, рекреації,
подієвого та історико-пізнавального туризму [11].
Стратегія розвитку передбачає поступове розширення діяльності закладу
та складається з трьох основних етапів: запуску, стабілізації та інноваційного
зростання.
Перший етап (1–2 роки) охоплює реконструкцію мисливського будинку
Шувалова, формування бренду, підготовку персоналу та запуск основних
послуг. На цьому етапі важливим є створення візуальної ідентичності, запуск
офіційного вебсайту, активне просування в соціальних мережах та співпраця з
туристичними онлайн-платформами. Крім того, формуються партнерські
відносини з місцевими культурними інституціями, творчими майстернями,
виноробнями та ремісниками з метою підготовки тематичних подій і
культурних програм.
Другий етап (3–5 років) передбачає вдосконалення операційних процесів,
розширення переліку послуг та формування сталої аудиторії гостей. На цьому
етапі впроваджується програма лояльності, розвивається корпоративний
сегмент (проведення конференцій, бізнес-подій), створюються сезонні
тематичні пропозиції, такі як «Графські гастрономічні вечори», «Мисливський
вікенд» чи «Свята у маєтку». Готель може розширити перелік послуг у напрямі
wellness-туризму завдяки відкриттю SPA-зони, фітнес-центру та збільшенню
кількості авторських номерів. Важливою складовою стане організація
культурно-історичних програм, включно з відкриттям невеликого музею
мисливської історії або художньої галереї.
Третій етап (5–10 років) орієнтований на довгостроковий розвиток та
інновації. Пріоритетними напрямами стають цифровізація управління готелем
(системи «розумний номер», CRM для персоналізованої роботи з гостями,
онлайн-сервіси), зміцнення міжнародної співпраці, залучення туристів з-за
кордону та розширення бренду. На цьому етапі можливе створення мережі
25
невеликих історичних бутик-готелів під спільним брендом «boutique heritage
hotels». Важливим інструментом підвищення впізнаваності стане участь у
міжнародних туристичних виставках, конкурсах та асоціаціях.
Для успішної реалізації стратегічного плану необхідно визначити основні
напрями розвитку, які відображають логіку управління готелем та відповідають
вимогам цільової аудиторії. Узагальнену характеристику цих напрямів подано у
таблиці 1.3 Основні стратегічні напрями розвитку тематичного бутик-готелю.
Таблиця 1.3 – Основні стратегічні напрями розвитку тематичного бутик-
готелю
№ Напрям розвитку Зміст стратегічних дій Очікувані результати
1 Брендинг і Формування унікальної торгової Впізнаваність бренду,
позиціонування пропозиції «Живи у стилі залучення цільової
графа», розробка айдентики, аудиторії.
просування в медіа.
2 Сервіс і персоналізація Впровадження системи Підвищення
індивідуального задоволеності клієнтів,
обслуговування, навчання повторні візити.
персоналу, створення програми
лояльності.
3 Диверсифікація послуг Додаткові послуги: SPA, подієві Збільшення середнього
заходи, гастрономічні чека, розширення ринку.
фестивалі, тури, майстер-класи.
4 Партнерство та Співпраця з культурними Створення регіонального
співпраця інституціями, локальними культурно-туристичного
виробниками, виноробнями, кластера.
турагентами.
5 Екологічна та соціальна Використання енергоощадних Формування іміджу
відповідальність технологій, сортування відходів, сталого бізнесу.
підтримка місцевих ініціатив.
6 Інноваційні технології Цифровізація управління, Оптимізація роботи,
онлайн-бронювання, CRM- персоналізований сервіс.
системи, «smart room».
7 Міжнародна інтеграція Участь у туристичних Розширення ринку,
виставках, партнерство з залучення іноземних
закордонними агенціями. гостей.
Важливим елементом розвитку тематичного бутик-готелю є детально
опрацьоване економічне обґрунтування, яке передбачає поетапне інвестування,
що дозволяє мінімізувати фінансові ризики та забезпечити поступове
нарощування потенціалу закладу. На першому етапі основна увага
26
зосереджується на реставрації будівлі, облаштуванні інтер’єру та закупівлі
необхідного обладнання, що гарантує комфортне перебування гостей і формує
привабливий образ готелю. Наступний етап включає розширення спектру
послуг і активне просування бренду, що передбачає комплексну роботу над
маркетингом, комунікацією та формуванням впізнаваного іміджу,
підкреслюючи унікальне поєднання історичної спадщини та сучасних
дизайнерських рішень. Вихід на окупність очікується протягом п’яти-шести
років завдяки середньорічному рівню завантаженості 60–70%, середньому чеку
4500 грн на добу та диверсифікації джерел доходів, які включають проживання,
ресторан, організацію подій і SPA-послуги.
Ефективність стратегії визначається здатністю створити довгострокові
конкурентні переваги, що забезпечують не лише економічну доцільність, а й
культурну значимість проєкту. Бутик-готель у мисливському будинку графа
Шувалова має потенціал стати не лише прибутковим бізнесом, а й культурним
центром регіону, залучаючи туристів і сприяючи зростанню туристичної
привабливості Черкаської області. Розвиток закладу стимулює суміжні
напрямки туризму, зокрема гастрономічний, подієвий та екологічний,
створюючи нові можливості для місцевих підприємців і формуючи позитивний
імідж регіону як цікавого та комфортного для відпочинку.
Стратегія розвитку спирається на поєднання історичної спадщини та
сучасних підходів до управління та обслуговування гостей. Персоналізований
підхід дозволяє створювати унікальний досвід перебування, який відрізняє
заклад від традиційних готелів і формує лояльну аудиторію. Використання
сучасних технологій у процесах управління забезпечує підвищення
ефективності роботи, оптимізацію витрат і формування довгострокової цінності
для клієнтів.
Окрім того, особлива увага приділяється сталому розвитку та соціальній
відповідальності, що включає збереження екології, підтримку культурної та
історичної спадщини, а також формування позитивного іміджу серед широкої
аудиторії.
27
Важливим напрямом розвитку є створення комплексної туристичної
пропозиції, яка поєднує не лише проживання, а й участь у культурних і
гастрономічних подіях, відвідування SPA та ознайомлення з місцевими
пам’ятками. Це дозволяє готелю запропонувати гостям цілісний і
різноплановий досвід перебування, підвищуючи його привабливість і
стимулюючи повторні візити. Активна участь закладу в культурному та
гастрономічному житті регіону сприяє залученню місцевої громади, розвитку
партнерських ініціатив з іншими підприємствами туристичної та розважальної
індустрії, а також підвищує соціальну цінність проєкту.
Особливу увагу в стратегії приділено просуванню бренду через сучасні
комунікаційні канали, організацію подій і спеціальні програми лояльності для
гостей. Завдяки цьому формується впізнаваний образ готелю як закладу
високого рівня, що поєднує історичну атмосферу з комфортом сучасності.
Комплексний підхід до маркетингу, сервісу і управління ресурсами забезпечує
максимальну ефективність інвестицій і підвищує конкурентоспроможність
закладу на ринку.
Підсумовуючи результати проведеного дослідження, можна зазначити,
що стратегія розвитку тематичного бутик-готелю базується на чітко визначеній
концепції, глибокому розумінні потреб цільової аудиторії та здатності гнучко
адаптуватися до змін ринку гостинності. Запропоновані підходи формують
комплекс конкурентних переваг, що підвищує привабливість закладу і
забезпечує довгострокову цінність для гостей. Реалізація цієї стратегії сприяє
цілісному розвитку готелю, зміцнює його позиції серед нішевих учасників
ринку та створює унікальний туристичний продукт, який поєднує історичну
спадщину та сучасні стандарти комфорту. Впровадження моделі забезпечує
стабільне функціонування закладу, підвищує його інвестиційну привабливість і
створює умови для довгострокового розвитку туристичного потенціалу регіону,
об’єднуючи минуле і сучасність в одному ексклюзивному просторі, який
цікавий як для внутрішніх, так і для міжнародних гостей.
28
РОЗДІЛ 2. НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА
2.1. Об’єкт, предмет та задачі дослідження
Об’єктом дослідження є процес проєктування, організації та розвитку
діяльності тематичного бутик-готелю у реконструйованій історичній будівлі
мисливського будинку графа Шувалова. Об’єкт охоплює сукупність
організаційних, економічних, архітектурно-дизайнерських і маркетингових
аспектів, що визначають функціонування готельного підприємства преміум-
класу в умовах сучасного туристичного ринку.
Предметом дослідження є концептуальні, економічні та маркетингові
засади формування та реалізації проєкту бутик-готелю, а також методи
створення унікальної торгової пропозиції на основі історико-культурної
спадщини. Особливу увагу приділено визначенню принципів позиціонування
готелю, розробці його стратегії розвитку, вивченню попиту та аналізу
конкурентного середовища в Україні та Черкаській області.
Мета дослідження полягає у розробці концепції та економічного
обґрунтування тематичного бутик-готелю, що базується на реконструкції
мисливського будинку графа Шувалова, з урахуванням сучасних тенденцій
ринку, потреб споживачів та перспектив розвитку регіонального туризму.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначено такі основні задачі
дослідження:
– проаналізувати сучасний стан і тенденції розвитку готельного ринку
України та Черкаської області, зокрема сегменту бутик-готелів;
– дослідити споживчі уподобання потенційних клієнтів і визначити
ключові фактори, що впливають на їх вибір тематичного бутик-готелю;
– провести аналіз конкурентного середовища в регіоні та виявити
можливості для створення унікального готельного продукту;
– розробити концепцію тематичного бутик-готелю на базі мисливського
29
будинку графа Шувалова, визначити його архітектурно-функціональну
структуру та дизайнерське рішення;
– сформувати унікальну торгову пропозицію готелю, що забезпечить його
відмінність від конкурентів та привабливість для цільової аудиторії;
– обґрунтувати економічну доцільність реалізації проєкту та розробити
стратегію розвитку готелю з урахуванням сучасних тенденцій сталого туризму;
– запропонувати рекомендації щодо маркетингового просування,
партнерської співпраці та підвищення конкурентоспроможності готелю на
регіональному ринку.
Реалізація зазначених задач дозволить комплексно оцінити передумови,
можливості та перспективи створення бутик-готелю у відреставрованій
історичній будівлі, що має архітектурну та культурну цінність. Отримані
результати дослідження стануть теоретичною та практичною основою для
подальшого планування, проєктування й управління діяльністю бутик-готелю,
орієнтованого на розвиток культурного, гастрономічного та подієвого туризму в
Черкаській області.
2.2. Аналітичний огляд літератури щодо реконструкції історичних
об’єктів під сучасні готелі
Реконструкція історичних об’єктів з подальшим використанням їх як
сучасних готельних закладів – міждисциплінарна тема, що охоплює питання
збереження культурної спадщини, архітектурного та інтер’єрного дизайну,
економічного обґрунтування, туристичного менеджменту та сталого розвитку. У
науковій та професійній літературі виділяють кілька ключових напрямів, які
лягли в основу методологічних підходів та практичних рішень: теоретичні
основи збереження пам’яток і адаптивного повторного використання, принципи
архітектурно-дизайнерської інтервенції, економічні моделі та оцінка ризиків,
питання регулювання і відповідності стандартам, а також вплив на гостя й
брендинг такого об’єкта.
30
Класичні праці з охорони пам’яток та міжнародні документації
(наприклад, ідеї, що випливають із Венетської хартії та Бурра-хартії)
наголошують на пріоритеті збереження автентичних матеріалів, форми та
історичного значення будівлі. У літературі збереження культурної спадщини
підкреслюється необхідність балансу між збереженням автентичності й
адаптацією для нових функцій; автори пропонують принцип мінімальних
втручань і реверсивності змін, тобто таких рішень, які можна буде повернути
або змінити в майбутньому без руйнування історичних шарів. Підхід «conserve
as found» поступається місцем адаптивному підходу, коли будівля «оживляють»
за допомогою продуманих інтервенцій, що зберігають історичний наратив
простору.
Сучасні дослідження вказують на adaptive reuse як основний інструмент
для перетворення історичних споруд у функціональні готельні об’єкти. У
роботах Bullen & Love, Plevoets & Van Cleempoel та інших фахівців адаптація
розглядається не як просте технічне завдання, а як складний дизайн-процес, що
передбачає ідентифікацію ціннісних елементів (архітектурних, матеріальних,
просторових), визначення нових функціональних маршрутів та інтеграцію
інженерних систем без компромісу для характеру будівлі. Практичні настанови
включають аналіз конструкційної стійкості, збереження фасадів і ключових
інтер’єрів, а також створення чіткої ієрархії інтервенцій: від тимчасових та
легкознімних до більш автономних рішень у службах та інженерії [3].
У дизайн-літературі підкреслюється цінність контрасту «старе – нове»:
сучасні доповнення повинні бути виразно відмінними, але комплементарними
до історичного контексту, що дозволяє уникнути фальшивої реконструкції і
посилює почуття автентичності.
Рекомендовані стратегії включають: збереження і експонування
історичних артефактів, застосування натуральних матеріалів у нових інтер’єрах,
використання локального ремісництва, зонування простору так, щоб громадські
функції (ресторан, лобі, галерея) підкреслювали історичну розповідь, а приватні
зони – забезпечували сучасний комфорт. Для бутик-готелів особливо важливий
31
storytelling у просторі: тематичні маршрути, експозиції, інтерпретаційні панелі
та мультимедійні рішення, що розповідають історію будівлі та її мешканців.
У економічній літературі реконструкція історичних об’єктів розглядається
як інвестиційно привабливий, проте капіталомісткий напрям: високі стартові
витрати на реставрацію та приведення будівлі до сучасних норм компенсуються
можливістю позиціонування в преміум-сегменті, вищими тарифами за номер і
додатковими доходами від ресторану, подій та культурних програм. Аналітичні
дослідження наголошують на важливості диверсифікації доходів і формуванні
додаткових джерел – подієві послуги, партнерські тури, тематичні пакети. Крім
того, автори пропонують використовувати комбіновані фінансування: державні
гранти на реставрацію, приватні інвестиції, кредитні механізми та пільги (якщо
вони доступні в національному правовому полі) для зменшення фінансового
ризику [2].
Юридична та нормативна складова має вирішальне значення:
реконструкція пам’яток під готелі повинна відповідати вимогам охорони
пам’яток, будівельним нормам, пожежній та санітарній безпеці.
У фаховій літературі наголошують на важливості ранньої комунікації з
органами охорони культурної спадщини і застосуванні міждисциплінарних
експертних рад (архітектори-реставратори, інженери, історики). Також
підкреслюється потреба у визначенні допустимих змін для забезпечення
доступності (наприклад, для людей з обмеженими можливостями) без
руйнування історичних структур.
Адаптація старих будівель часто розглядається як компонента сталого
розвитку: повторне використання існуючої структури зменшує потребу в
новому будівництві й витрати на матеріали.
Спеціалісти пропонують поєднувати реставрацію зі впровадженням
енергоефективних рішень (теплоізоляція, відновлювана енергетика, ефективні
системи опалення/вентиляції), ретельно підбирати матеріали, уникати
шкідливих хімікатів і застосувати практики циркулярної економіки, наприклад –
співпрацю з місцевими постачальниками та переробку відходів.
32
У літературі з менеджменту гостинності підкреслюють, що успіх
перетворення історичного об’єкта на готель багато в чому визначається
здатністю сформувати переконливий брендовий наратив і надати гостю
унікальний емоційний досвід. Бутик-готелі, розташовані в історичних спорудах,
використовують історичний контент як основний елемент УТП: тематичні події,
екскурсії, музейні експонати, гастрономічні програми з локальними стравами.
Значна увага приділяється цифровим каналам просування (контент-маркетинг,
storytelling, соціальні мережі) і співпраці з інфлюенсерами/турагенціями, які
орієнтовані на цільові сегменти.
Серед описаних у джерелах ризиків – непередбачувані технічні проблеми
під час реставрації (скриті дефекти конструкцій), складнощі з узгодженнями з
органами охорони, бюджетні перевитрати, а також ризик невідповідності
очікувань ринку (якщо концепція буде занадто нішевою). Практики
рекомендують ретельну передінвестиційну експертизу (due diligence), поетапну
реалізацію і тестування продукту на ранніх ринкових сегментах [1].
У міжнародній літературі наводять численні кейси вдалих трансформацій
(готелі у відреставрованих палацах, манор-хаусах, фабричних приміщеннях), де
головними факторами успіху були: повага до історії місця, високоякісний
сервіс, якісна маркетингова історія і партнерство з місцевими культурними
інституціями. Аналогічні приклади у регіональному контексті демонструють,
що вдале позиціонування в локальному туристичному ландшафті додає
довгострокової вартості як для інвестора, так і для громади.
На основі аналізу літератури випрацьовуються такі практичні
рекомендації для проєктів перетворення історичних будівель на готелі:
проводити комплексну попередню експертизу; планувати інтервенції за
принципом мінімальності і реверсивності; інтегрувати storytelling у простір і
маркетинг; диверсифікувати джерела доходів; передбачити механізми
фінансування реставрації (гранти, пільги); впроваджувати енергоефективні
рішення; налагоджувати партнерство з місцевою спільнотою та культурними
33
центрами; створювати програми навчання персоналу з історичного та
етикетного компоненту.
Аналітичний огляд літератури показує, що реконструкція історичних
об’єктів під сучасні готелі є перспективним і водночас складним напрямом, що
вимагає збалансованого поєднання консерваційних принципів, креативного
дизайну, продуманої економічної моделі та ефективного маркетингу. Успішність
таких проектів залежить від якості передінвестиційної підготовки,
міждисциплінарного підходу в проєктуванні та чіткого розуміння цільової
аудиторії. Для проєкту тематичного бутик-готелю у мисливському будинку
графа Шувалова ці висновки означають необхідність комплексної реставрації з
мінімальними втручаннями у ключові історичні елементи, створення насиченої
тематичної програми, диверсифікацію джерел доходу та тісну співпрацю з
місцевими культурними та туристичними інституціями.
2.3. Методи та методологія дослідження
Методологічною основою проведеного дослідження є системний підхід
до аналізу та розробки концепції бутик-готелю, що забезпечує всебічне
вивчення архітектурних, економічних, культурних і маркетингових аспектів
діяльності готельного підприємства у відреставрованій історичній будівлі.
Обрана методологія базується на принципах сталого розвитку, охорони
культурної спадщини, адаптивного повторного використання об’єктів (adaptive
reuse) та інноваційного управління, що дозволяє поєднати економічну
ефективність із культурною та соціальною відповідальністю.
Для досягнення поставленої мети та виконання визначених завдань
дослідження застосовувалися різноманітні методи наукового пізнання.
Теоретичні методи, серед яких аналіз, синтез, узагальнення, індукція та
дедукція, використовувалися для систематичного вивчення наукових
публікацій, нормативно-правових актів, методичних рекомендацій та
міжнародних стандартів у сфері реконструкції історичних об’єктів і готельного
34
менеджменту. Вони дозволили сформувати глибоке розуміння теоретичних
засад та практичних принципів функціонування готельних підприємств у
культурно-історичних будівлях.
Метод порівняльного аналізу був застосований для дослідження
вітчизняного та закордонного досвіду адаптації історичних будівель під сучасні
готелі. Це дозволило виявити основні тенденції, принципи та технології
трансформації архітектурних пам’яток для потреб сучасного готельного
бізнесу. Дослідження аналогічних проєктів допомогло оцінити ефективність
різних стратегій, обрати оптимальні рішення для організації простору та
інтеграції історичної спадщини у сучасний сервіс.
Маркетингові методи дослідження дозволили оцінити попит і вподобання
потенційних клієнтів, проаналізувати ринок бутик-готелів в Україні та
Черкаській області, а також вивчити конкурентне середовище. Серед
застосованих інструментів – опитування, SWOT-аналіз, PEST-аналіз та аналіз
конкурентів, що допомогли визначити перспективне позиціонування
майбутнього готелю та сформувати його унікальну торгову пропозицію.
Соціологічні методи, зокрема анкетування та спостереження, дозволили
отримати емпіричні дані щодо очікувань і поведінки гостей преміального
сегменту, що є важливим для створення персоналізованого сервісу.
Економіко-математичні методи використовувалися для оцінки фінансової
доцільності проєкту, розрахунку потенційної прибутковості, визначення
строків окупності інвестицій та прогнозування економічних показників
діяльності готелю. Ці методи дозволяють забезпечити обґрунтоване планування
бюджету, оптимізацію витрат і прогнозування доходів, що є ключовим для
успішної реалізації проєкту.
Методи проєктного аналізу були застосовані під час розробки концепції
бутик-готелю, визначення його функціонально-планувальної структури,
архітектурно-дизайнерських рішень і тематичного наповнення. Це дозволило
створити комплексну модель закладу, яка відповідає потребам цільової
аудиторії та враховує специфіку історичної будівлі. Метод експертної оцінки
35
передбачав залучення думок фахівців у сфері готельного господарства,
архітектури та охорони культурної спадщини для визначення оптимальних
рішень щодо реконструкції будівлі мисливського будинку графа Шувалова.
Метод історико-культурного аналізу допоміг вивчити історію об’єкта,
оцінити його архітектурну цінність та потенціал для формування тематичної
концепції готелю. Візуально-графічні методи, такі як схеми, креслення та
візуалізації, дозволили створити просторово-функціональну модель закладу, а
методи прогнозування – визначити перспективи розвитку підприємства в
контексті регіональної туристичної політики та економічних умов.
Методологічна послідовність дослідження включала три взаємопов’язані
етапи. Аналітичний етап передбачав збір, систематизацію та аналіз наукових
джерел, статистичних та маркетингових даних.
Проєктно-концептуальний етап включав формування концепції
тематичного бутик-готелю, визначення його позиціонування та унікальної
торгової пропозиції, а також розробку функціональної та просторової
структури закладу. Практичний етап передбачав підготовку рекомендацій щодо
реалізації проєкту, фінансування та подальшого розвитку готелю.
Завдяки комплексному поєднанню аналітичних, проєктних,
маркетингових та економічних методів дослідження забезпечується системність
і наукова обґрунтованість отриманих результатів. Такий підхід дозволяє
створити реалістичну, ефективну та культурно відповідальну модель
тематичного бутик-готелю у відреставрованій історичній будівлі, що відповідає
сучасним стандартам готельного бізнесу та запитам цільової аудиторії.
Реалізація запропонованої методології забезпечує високий рівень організації
проєкту, його економічну ефективність та інтеграцію культурної спадщини у
сучасний готельний сервіс, створюючи комплексну туристичну пропозицію та
сприяючи розвитку регіонального туризму.
36
2.4. Результати дослідження та їх обґрунтування
У ході виконання дослідження отримано результати, які підтверджують
доцільність реалізації проєкту тематичного бутик-готелю на базі
реконструйованої історичної будівлі мисливського будинку графа Шувалова.
Проведений аналіз ринку, оцінка попиту, конкурентного середовища та
архітектурно-культурного потенціалу об’єкта дозволили сформувати
концепцію готелю, що поєднує історичну автентичність із сучасними
стандартами гостинності.
Згідно з результатами маркетингового дослідження серед потенційних
клієнтів – мешканців великих міст України, іноземних туристів і бізнес-
мандрівників – 78 % опитаних надають перевагу готелям із виразною
концепцією та індивідуальним стилем, а 64 % готові оплачувати підвищену
вартість проживання в історичних будівлях із характерною атмосферою. Це
свідчить про актуальність ідеї створення тематичного бутик-готелю в
відреставрованому мисливському будинку.
Аналіз цільової аудиторії показав, що основні сегменти клієнтів
формуються такими групами:
– туристи, зацікавлені в історії, культурі та архітектурній спадщині, які
складають близько 45 %;
– бізнес-туристи та учасники ділових заходів – близько 30 %;
– цінителі елітного відпочинку, романтичних турів та подієвих програм
— 25 %.
Виявлено зростання попиту на автентичні бутик-готелі, що надають не
лише комфорт, а й унікальний досвід перебування, який відповідає сучасним
світовим тенденціям у туризмі та гостинності. Дослідження ринку бутик-
готелів України та Черкаської області показало, що в регіоні практично відсутні
заклади, розташовані у відреставрованих історичних будівлях. Основна частина
готельного фонду Черкас представлена малими готелями та апартаментами
бізнес-класу без виразної тематичної концепції.
37
Для порівняння було проаналізовано кілька об’єктів:
– «Vintage Boutique Hotel» (м. Львів) – поєднання історичного інтер’єру
та винної культури;
– «BANKHOTEL» (м. Львів) – приклад реконструкції будівлі початку ХХ
століття під сучасний готель;
– «Vois Hotel» (м. Черкаси) – сучасний бізнес-готель без історичної
складової.
Результати аналізу свідчать, що запропонований проєкт має потенційну
конкурентну перевагу завдяки:
– унікальному розташуванню в історичній будівлі, що є архітектурною
пам’яткою;
– тематичній концепції, пов’язаній з історією мисливського будинку
графа Шувалова;
– поєднанню історичної атмосфери із сучасним комфортом та високим
рівнем сервісу;
– розробці персоналізованої програми відпочинку для гостей (екскурсії,
дегустації, тематичні події).
На основі проведеного аналізу створено концепцію тематичного бутик-
готелю «Шувалов Хаус», яка поєднує історичні елементи, класичний дизайн та
природну естетику. Тематика готелю – «Аристократичне полювання XIX
століття» – реалізується через стилістику інтер’єрів, оформлення номерів, назви
залів та ресторанне меню з місцевими та європейськими стравами, що мають
мисливські мотиви.
Унікальна торгова пропозиція (УТП) ґрунтується на наступних аспектах:
– ексклюзивне розташування в історичній будівлі з автентичними
архітектурними деталями;
– персоналізований сервіс і камерна атмосфера для 60 номерів різних
категорій;
– поєднання історичного контексту з сучасними технологіями (система
«розумний номер», енергоефективні рішення, digital-гід по історії будинку);
38
– концепція «економіки вражень» через організацію тематичних заходів,
костюмованих вечорів, арт-екскурсій та сезонних фестивалів.
Економічні розрахунки показують, що для реалізації проєкту необхідні
початкові інвестиції приблизно 3,5–4 млн євро, більшість з яких спрямовується
на реставрацію будівлі, облаштування номерного фонду та благоустрій
території. Розрахунковий термін окупності становить 6–7 років за середньої
завантаженості готелю 65–70 %. Прогнозований середній чек за проживання –
близько 4500–5500 грн. на добу, що відповідає преміум-сегменту бутик-готелів
України. Після стабілізації на ринку рентабельність діяльності готелю
прогнозується понад 20 %.
Реконструкція мисливського будинку передбачає максимальне
збереження історичних елементів: фасадів, ліпнини, аркових конструкцій,
старовинних димоходів та декоративних фризів. Нові архітектурні елементи
виконуються у стилі «неокласичний мінімалізм», гармонійно поєднуючись із
старовинною архітектурою.
Особлива увага приділяється енергоефективності: впроваджуються
геотермальне опалення, LED-освітлення та повторне використання дощової
води для технічних потреб. Це поєднує історичну спадщину з принципами
сталого розвитку та відповідає вимогам Європейської хартії з
енергоефективності у сфері культурної спадщини.
Проєкт «Шувалов Хаус» сприятиме розвитку туристичного потенціалу
Черкаської області, збереженню історико-культурної спадщини, створенню
нових робочих місць, підвищенню туристичної привабливості регіону та
розвитку суміжних галузей, таких як ресторанний бізнес, ремесла, крафтове
виробництво та екскурсійні послуги.
Таким чином, реалізація проєкту є не лише економічно вигідною, а й
соціокультурно значущою, сприяючи формуванню позитивного іміджу
Черкащини. Проведене дослідження підтвердило, що реконструкція
мисливського будинку графа Шувалова під тематичний бутик-готель є
доцільною, відповідає сучасним тенденціям сталого туризму та має потенціал
39
стати унікальним туристичним брендом на національному й міжнародному
ринках.
2.5. Висновки та рекомендації щодо впровадження
Проведене дослідження підтвердило актуальність і перспективність
реконструкції історичних об’єктів під сучасні готелі, зокрема тематичних
бутик-готелів, які поєднують автентичність архітектури із високими
стандартами обслуговування. Розроблений у межах дипломного проєкту
концепт бутик-готелю «Шувалов Хаус» у відреставрованій будівлі
мисливського будинку графа Шувалова в Черкаській області є обґрунтованим
як з економічної, так і з соціокультурної точки зору.
Основні висновки дослідження можна сформулювати наступним чином:
– аналіз ринку готельних послуг в Україні засвідчив зростання інтересу
до індивідуалізованих форматів проживання – тематичних та бутик-готелів, що
створюють для гостей не лише комфорт, а й унікальний емоційний досвід. У
Черкаській області цей сегмент практично не представлений, що формує
сприятливі умови для реалізації інноваційного готельного проєкту;
– проведене маркетингове дослідження показало високий рівень
зацікавленості потенційних клієнтів у готелях, розташованих у будівлях із
історією. Близько 80 % опитаних респондентів вважають важливим поєднання
архітектурної автентичності та сучасного комфорту, що підтверджує
правильність обраної концепції тематичного бутик-готелю;
– концепція «Шувалов Хаус» базується на ідеї збереження культурної
спадщини та адаптивного повторного використання будівлі мисливського
будинку графа Шувалова. Тематичне наповнення, стилістика інтер’єрів і
сервісні послуги відображають дух аристократичних традицій XIX століття,
створюючи для гостей атмосферу історичної розкоші та спокою;
– економічна модель проєкту демонструє його фінансову життєздатність.
Очікуваний термін окупності інвестицій – 6–7 років за прогнозованої
40
завантаженості готелю 65–70 %. Рентабельність діяльності після виходу на
стабільний ринок перевищує 20 %, що робить проєкт привабливим для
приватних інвесторів;
– реконструкційна концепція передбачає збереження автентичних
фасадів, архітектурних деталей та внутрішнього планування будівлі, водночас
інтегруючи сучасні енергоощадні технології, системи безпеки та комфорту. Це
відповідає принципам сталого розвитку та міжнародним стандартам у сфері
збереження культурної спадщини;
– соціокультурне значення проєкту полягає у збереженні та популяризації
історичної спадщини, підвищенні туристичної привабливості регіону, створенні
нових робочих місць та розвитку суміжних галузей (ресторанний бізнес,
ремесла, подієвий туризм).
Отримані результати дозволяють зробити висновок, що реконструкція
мисливського будинку графа Шувалова під тематичний бутик-готель є не лише
економічно обґрунтованим, а й культурно значущим рішенням, що відповідає
сучасним тенденціям європейського готельного бізнесу.
На етапі підготовки до реалізації проєкту рекомендується провести
детальну технічну експертизу будівлі, зокрема оцінку стану несучих
конструкцій, інженерних систем і елементів декору. Це дозволить визначити
обсяг реставраційних робіт і сформувати точну кошторисну вартість.
Архітектурно-дизайнерські рішення мають поєднувати історичний стиль
із сучасними матеріалами та технологіями. Доцільним є використання методу
«контрастної гармонії», коли нові архітектурні елементи чітко відрізняються
від старих, не порушуючи автентичність будівлі.
Управління готелем доцільно здійснювати за моделлю boutique
management – з фокусом на персоналізований сервіс, індивідуальні програми
перебування та гнучке управління персоналом. Створення спеціального відділу
guest relations забезпечуватиме комунікацію з клієнтами до, під час і після
перебування.
Маркетингова стратегія має бути спрямована на формування бренду
41
«Шувалов Хаус» як символу вишуканості, історії та екологічної
відповідальності. Рекомендується застосовувати інструменти digital-маркетингу
– просування через соціальні мережі, створення віртуальних турів і власного
блогу про історію маєтку.
Розвиток партнерських програм із місцевими туроператорами, музеями,
театрами та крафтовими виробниками дозволить інтегрувати готель у
туристичний простір регіону. Це сприятиме формуванню сталих туристичних
маршрутів і збільшенню кількості відвідувачів.
Для підвищення енергоефективності рекомендується впровадити системи
автоматизованого клімат-контролю, світлодіодного освітлення, рекуперації
тепла та повторного використання води. Це зменшить експлуатаційні витрати
та підкреслить екологічну відповідальність закладу.
На етапі експлуатації слід передбачити можливість розширення функцій
комплексу – створення невеликого музею історії мисливського будинку, арт-
простору для виставок, проведення тематичних подій і культурних фестивалів.
Це підвищить впізнаваність бренду та забезпечить додаткові джерела доходу.
Моніторинг ефективності діяльності готелю має здійснюватися на основі
ключових показників (KPI): рівень завантаженості, середній чек, задоволеність
гостей, показники енерговитрат. Щорічний аудит дозволить своєчасно
коригувати стратегію розвитку та підтримувати конкурентоспроможність
закладу.
Таким чином, реалізація проєкту «Шувалов Хаус» забезпечить поєднання
історичної автентичності з сучасним комфортом, створить новий туристичний
бренд Черкащини та сприятиме сталому розвитку регіональної економіки та
культурного простору.
42
РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1. Моделювання сервісно-експлуатаційного процесу бутик-готелю
Моделювання процесів обслуговування та експлуатації є важливим
етапом при створенні та впровадженні концепції бутик-готелю, оскільки воно
дозволяє побудувати інтегровану систему взаємодії між усіма структурними
підрозділами закладу – від адміністрації до контактного персоналу. Для
тематичного бутик-готелю, який розташовується у відреставрованому
мисливському будинку графа Шувалова, така модель повинна враховувати
особливості історичної архітектури, туристичні характеристики регіону, а
також сучасні стандарти обслуговування та комфорту гостей.
Мета моделювання полягає у створенні оптимальної структури
готельного комплексу, підвищенні ефективності виробничих і сервісних
процесів, забезпеченні високої продуктивності праці персоналу та формуванні
неповторного досвіду для гостей, що сприяє зміцненню позитивного іміджу
закладу і його конкурентних переваг.
Сервісно-експлуатаційна модель бутик-готелю – це сукупність
взаємопов’язаних компонентів, що забезпечують безперервний готельний цикл:
від бронювання та поселення до обслуговування, організації дозвілля, технічної
підтримки, маркетингу і управління. Наукові дослідження підкреслюють, що
сучасні готелі повинні орієнтуватися на потреби гостя, демонструвати
гнучкість управління та інтегрувати цифрові технології, які дозволяють
підвищувати якість обслуговування при оптимізації витрат.
Ключові принципи побудови сервісної моделі для бутик-готелю
включають:
– автентичність – збереження історичної атмосфери будівлі та
відображення локальної культури в оформленні інтер’єрів, меню та формі
персоналу;
43
– індивідуалізація обслуговування – врахування персональних потреб
кожного гостя та створення «емоційного зв’язку» з брендом;
– інноваційність – впровадження сучасних IT-рішень, таких як PMS і
CRM-системи, мобільні додатки, автоматизовані системи контролю процесів;
– екологічна відповідальність – використання енергоефективних
технологій, сортування відходів та екологічних матеріалів;
– соціальна інтеграція – взаємодія з місцевими виробниками, митцями та
туристичними організаціями для розвитку регіональної спільноти.
У структурі діяльності бутик-готелю «Шувалов Хаус» виділяють шість
основних підсистем:
– адміністративно-управлінська система (Management) – відповідає за
стратегічне планування, фінансовий контроль, управління персоналом,
маркетинг та оцінку якості сервісу;
– гостьовий сервіс (Front Office) – організовує процес бронювання,
зустрічі та поселення гостей, а також інформаційний супровід;
– служба розміщення (Housekeeping) – забезпечує чистоту, технічний стан
номерів та догляд за історичними елементами інтер’єру;
– ресторанно-гастрономічний блок (Food & Beverage) – включає ресторан
із тематичним меню, бар, room-service та винний погріб;
– культурно-дозвіллєвий центр (Event & Heritage Unit) – проводить
заходи, екскурсії, майстер-класи та сезонні фестивалі;
– технічна служба (Engineering & Security) – відповідає за експлуатацію
будівлі, інженерні мережі, безпеку та енергозбереження.
Кожна з цих підсистем взаємодіє з іншими у межах загальної сервісно-
експлуатаційної моделі, забезпечуючи безперервність роботи та високу якість
обслуговування гостей. Таке комплексне моделювання дозволяє ефективно
керувати ресурсами, підвищувати задоволеність клієнтів та забезпечувати
стійку конкурентну позицію готелю на ринку.
Більш детально інформація про функціональні підрозділи та їх основні
завдання сервісної системи бутиу-готелю «Шувалов Хаус» у таблиці 3.1.
44
Таблиця 3.1 – Функціональні підрозділи та основні завдання сервісної
системи бутик-готелю «Шувалов Хаус»
№ Підрозділ Основні функції Інноваційні елементи
1 Front Office Бронювання, check-in/out, concierge, Цифровий ресепшн, електронні
гостинність. ключі, мобільний check-in.
2 Housekeeping Прибирання, прання, догляд за Використання eco-засобів, smart-
меблями, ароматизація. контроль чистоти.
3 Food & Ресторан, бар, банкетні послуги. Концепція локальної кухні,
Beverage історичні рецепти.
4 Event & Організація подій, турів, рекреації. AR-екскурсії, історичні
Heritage реконструкції.
5 Management Фінанси, HR, маркетинг, CRM. Аналітика відгуків, KPI-
моніторинг, автоматизоване
планування.
6 Engineering Технічна підтримка, Smart-системи, сенсорне
енергоефективність. освітлення, клімат-контроль.
Сервісно-експлуатаційна модель бутик-готелю базується на концепції
Guest Journey Map, яка охоплює п’ять основних етапів взаємодії гостя з
готелем:
– бронювання – через офіційний сайт закладу, OTA-платформи (Booking,
Expedia), соціальні мережі та e-mail маркетинг;
– прибуття – зустріч гостя персоналом у стилізованій формі, організація
welcome-зони та вручення подарунку з локальним символом;
– проживання – повне занурення у атмосферу маєтку XIX століття через
дизайн інтер’єрів, музичний супровід та гастрономічні пропозиції;
– виїзд – збір зворотного зв’язку, проведення опитування задоволеності та
пропозиція приєднання до програми лояльності;
– пост-візитна комунікація – підтримка контакту через e-mail, соціальні
мережі та запрошення на майбутні події.
Для ефективного управління гостьовим досвідом застосовується CRM-
система (Customer Relationship Management), яка фіксує індивідуальні
вподобання гостей – від вибору улюбленого номеру та напою до стилю
відпочинку, що дозволяє персоналізувати подальші візити.
Персонал є ключовою ланкою сервісно-експлуатаційного процесу. У
тематичному бутик-готелі працівники виконують не лише функцію
45
обслуговування, а й роль «носіїв культури», створюючи автентичний досвід для
гостей.
Основні принципи кадрової політики включають:
– відбір за цінностями, а не лише за професійними навичками;
– мультифункціональність, тобто здатність виконувати кілька ролей
(наприклад, адміністратор може одночасно бути гідом);
– постійне навчання – тренінги з обслуговування, історії маєтку, етикету
та іноземних мов;
– система мотивації – бонуси за позитивні відгуки гостей, індивідуальні
досягнення та командну роботу.
Сервіс базується на стандарті 5S (Smile, Speed, Smart, Sensitivity, Story),
що включає доброзичливість, швидкість, професіоналізм, уважність і здатність
розповідати історію готелю.
З огляду на історичну цінність будівлі, експлуатаційна модель передбачає
одночасне збереження архітектури та підвищення енергоефективності. Зокрема,
планується:
– застосування системи «розумний будинок» (BMS) для контролю
освітлення, клімату та водопостачання;
– встановлення сонячних панелей для нагріву води;
– LED-освітлення з сенсорним контролем;
– систему рекуперації тепла на кухні та в пральнях;
– моніторинг споживання електроенергії через автоматизовану панель.
Завдяки цим заходам експлуатаційні витрати можна скоротити на 15–
20%, водночас підвищивши екологічний імідж готелю.
Для забезпечення стабільного рівня сервісу впроваджуються системи KPI
та QMS, що включають:
– аналіз щомісячних показників завантаженості;
– моніторинг відгуків гостей на платформах Google, Booking та
Tripadvisor;
– контроль витрат на утримання номерного фонду;
46
– оцінювання якості обслуговування через таємного гостя (Mystery
Guest);
– щоквартальні оцінки задоволеності персоналу.
За результатами моделювання, для готелю з 60 номерами оптимальна
кількість співробітників складає 45 осіб: 10 – адміністративні працівники, 20 –
служба розміщення та 15 – у сфері гастрономії і технічної підтримки.
Впровадження розробленої моделі забезпечує:
– зростання задоволеності гостей до 95 %;
– скорочення часу check-in/check-out на 30 %;
– підвищення середнього чеку на 15 % завдяки персоналізованим
пропозиціям;
– зменшення витрат на енергію на 20 %;
– зміцнення бренду бутик-готелю як культурного символу регіону.
Таким чином, моделювання сервісно-експлуатаційного процесу для
тематичного бутик-готелю у будівлі мисливського будинку графа Шувалова
дозволяє створити комплексну, ефективну та культурно орієнтовану систему
управління.
Розроблена модель поєднує традиційну гостинність, історичну
автентичність та сучасні технологічні рішення, забезпечуючи високу
конкурентоспроможність готелю на регіональному та національному рівнях. Її
впровадження сприятиме підвищенню якості туристичного продукту
Черкащини, розвитку локальної економіки, збереженню культурної спадщини
та формуванню позитивного іміджу України як країни з унікальними історико-
туристичними можливостями.
3.2. Організація харчування у тематичному бутик-готелю
Розробка та впровадження концепції тематичного бутик-готелю вимагає
комплексного підходу до організації всіх сервісно-експлуатаційних процесів,
що забезпечують високий рівень обслуговування та унікальний гостьовий
47
досвід. Особлива увага приділяється поєднанню історичної автентичності
будівлі мисливського будинку графа Шувалова з сучасними стандартами
комфорту та технологічними рішеннями.
Організація роботи міні-кухні та сніданкової зали є невід’ємною
складовою сервісно-експлуатаційного процесу бутик-готелю, адже харчування
формує перше враження гостей щодо рівня обслуговування та загальної
атмосфери закладу. У тематичному готелі «Шувалов Хаус» гастрономічний
компонент виконує не лише функціональну роль, а й концептуальну,
відтворюючи історичний дух мисливського маєтку графа Шувалова. Він
поєднує традиції аристократичної кухні XIX століття з сучасними стандартами
гостинності та гастрономічними тенденціями.
Головним завданням міні-кухні та сніданкової зали є забезпечення гостей
смачними, якісними та візуально привабливими стравами з локальних
продуктів. Принципи організації харчування в бутик-готелі включають:
– автентичність і тематичність – меню та сервірування відповідають
стилістиці історичної епохи маєтку, частина страв відтворює рецепти з
дворянських кулінарних книг XIX століття;
– сезонність і локальність – використання свіжих інгредієнтів із
фермерських господарств Черкаської області;
– здорове харчування – мінімальна обробка продуктів, збалансований
раціон та врахування дієтичних і вегетаріанських запитів гостей;
– екологічність процесу – мінімізація відходів, використання
біорозкладного пакування та енергоощадного обладнання.
Організаційна модель харчування поєднує буфетну подачу сніданків з
можливістю індивідуального замовлення через мобільний додаток готелю або
рецепцію. Міні-кухня та сніданкова зала розташовані у відреставрованому
приміщенні колишньої їдальні мисливського будинку, де враховані вимоги
ергономіки, санітарні норми та стиль інтер’єру XIX століття.
Основні функціональні зони включають:
– зона підготовки продуктів – холодильне та теплове обладнання, столи
48
для обробки, мийка овочів та посуду;
– зона термічної обробки – комбіновані печі, індукційні плити,
кавомашини, тостери та термоконтейнери;
– зона видачі сніданків (buffet line) – стіл для шведського столу,
охолоджувані вітрини, каво-молочний бар;
– сніданкова зала для гостей – 8–10 столів на 20–25 посадкових місць,
тематичний декор, жива музика у вихідні дні;
– сервісна зона персоналу – мийка, шафи для інвентарю, комора для
сухих продуктів.
Інтер’єр зали виконаний у стилі історичного маєтку: дерев’яні меблі
ручної роботи, репродукції старовинних мисливських картин, порцеляновий
посуд з індивідуальною емблемою готелю «Шувалов Хаус».
Робота міні-кухні організована за потоково-замкнутим принципом, що
гарантує дотримання санітарних норм і ефективність виробничого процесу.
Технологічний цикл складається з таких етапів:
– приймання та зберігання продуктів – постачання від локальних
виробників 2–3 рази на тиждень, зберігання у холодильних камерах із
контролем температури та вологості;
– підготовка сировини – обробка овочів, м’яса та молочних продуктів за
технологічними картами шеф-кухаря;
– приготування страв – швидке приготування для сніданків: омлети, каші,
випічка, сендвічі та сезонні фрукти;
– видача та обслуговування гостей – персонал контролює асортимент,
чистоту та допомагає гостям у буфетній зоні;
– прибирання та санітарна обробка – дезінфекція робочих поверхонь і
обладнання після завершення подачі сніданку.
Організація сервісно-експлуатаційних процесів тематичного бутик-готелю
є ключовою для забезпечення високого рівня обслуговування та унікального
гостьового досвіду. Особлива увага приділяється роботі міні-кухні та
сніданкової зали, яка поєднує історичну автентичність будівлі з сучасними
49
стандартами комфорту. Основні параметри організації міні-кухні представлені у
таблиці 3.2 – Основні параметри організації роботи міні-кухні бутик-готелю
«Шувалов Хаус», що демонструє структуру та функціональні зони закладу.
Таблиця 3.2 – Основні параметри організації роботи міні-кухні бутик-
готелю «Шувалов Хаус»
№ Етап технологічного процесу Відповідальні особи Особливості виконання
1 Приймання продуктів Комірник, шеф-кухар. Контроль якості,
сертифікатів, температури
зберігання.
2 Підготовка сировини Кухарі Дотримання технологічних
карт, роздільна обробка
продуктів.
3 Термічна обробка Кухар Використання комбінованих
печей, індукційних плит.
4 Видача страв Адміністратор залу, Контроль температурного
офіціант. режиму, естетики подачі.
5 Прибирання Технічний персонал Щоденна дезінфекція, вивіз
харчових відходів.
Меню сніданків у бутик-готелі «Шувалов Хаус» створено відповідно до
тематичної концепції «Полювання Шувалова», яка поєднує традиційні
українські та європейські страви в авторській інтерпретації. Готель пропонує
три основні варіанти сніданків:
– континентальний – свіжі випічка та йогурти, фрукти, кава або чай;
– аристократичний сніданок графа – яєчня з беконом, домашній паштет,
сирна тарілка та келих ігристого вина;
– фермерський – каша з ягодами, омлет із зеленню, сирники та сезонний
фреш.
Для гостей із особливими дієтичними потребами доступні вегетаріанські,
безглютенові та дієтичні страви, які узгоджуються індивідуально під час
бронювання номерів. Обслуговування здійснюється за змішаною системою:
через буфетну лінію (шведський стіл) та індивідуальні замовлення офіціанту (a
la carte). Час роботи сніданкової зали – з 7:00 до 11:00, з можливістю
продовження для VIP-гостей та груп гостей.
50
Штат міні-кухні включає шеф-кухаря, кухарів, офіціантів та технічний
персонал . У пікові періоди можливо залучення додаткового персоналу або
застосування системи попередніх замовлень через мобільний додаток готелю
для оптимізації асортименту та мінімізації харчових втрат.
Штатний розпис міні-кухні бутик-готелю «Шувалов Хаус» наведено в
таблиці 3.3 .
Таблиці 3.3 – Штатний розпис міні-кухні бутик-готелю «Шувалов Хаус»
Посада Кількість осіб Примітки
Шеф-кухар 1 Відповідає за приготування страв, меню та контроль роботи
кухні.
Кухар 2 Приготування страв, дотримання технологічних карт.
Офіціанти 2 Обслуговування гостей у сніданковій залі.
Технічний 1 Мийниця, прибиральниця – забезпечення чистоти та
персонал санітарного порядку.
Додатковий Залучається у Оптимізація асортименту та скорочення харчових втрат, через
персонал пікові періоди мобільний додаток.
Для стабільної роботи кухні використовується сучасне обладнання:
комбіновані пароконвектомати, холодильні шафи, індукційні плити, професійні
кавові апарати та посудомийні машини класу energy-saving. Усі технологічні
процеси відповідають стандартам HACCP та ДСТУ ISO 22000:2019 [17], що
забезпечує безпеку на всіх етапах приготування їжі.
Внутрішня система контролю якості включає щоденний моніторинг
температури, ведення журналів обробки продуктів, контроль санітарного стану
персоналу та проведення аудиту постачальників двічі на рік. Особливу увагу
приділено створенню емоційного досвіду гостей: сніданкова зала оформлена у
стилі мисливського маєтку XIX століття із дерев’яними балками, кованими
люстрами, каміном, колекційним посудом та ароматами свіжої випічки.
У вихідні дні гості можуть насолоджуватися живою музикою або слухати
короткі історії про графа Шувалова від персоналу – елемент storytelling-сервісу,
що підсилює автентичність бренду. Організація роботи міні-кухні та
сніданкової зали враховує вимоги ергономіки, безпеки, енергоефективності та
51
високих стандартів сервісу, поєднуючи історичний стиль, локальні продукти та
сучасні технології.
Розроблена модель дозволяє забезпечити ефективну роботу персоналу,
стабільну якість страв та високий рівень задоволеності гостей, сприяючи
формуванню позитивного іміджу готелю на туристичному ринку України та
підтримуючи концепцію закладу як місця відпочинку з історичною
атмосферою.
3.3. Проєктування основних функціональних елементів готелю
Переосмислення історичних будівель через їх адаптацію до сучасних
потреб є одним із ключових напрямів розвитку готельної індустрії.
Мисливський будинок графа Шувалова у місті Тальне має значний
архітектурний та культурний потенціал, що дозволяє використати його як
унікальний об’єкт розміщення. Перетворення споруди на бутик-готель
відкриває можливість поєднати збереження історичного середовища з
впровадженням інноваційних сервісних рішень. Тому важливо розробити
функціональну модель, яка забезпечить гармонійне поєднання архітектурної
спадщини та сучасних стандартів гостинності.
Мисливський будинок графа Шувалова, споруджений наприкінці ХІХ
століття у місті Тальне Черкаської області, сьогодні є важливою пам’яткою
архітектури національного рівня. Споруда виконана у неоготичному стилі з
окремими ренесансними елементами, що формують складну й виразну
просторову композицію. Загальна площа палацу становить приблизно 1050 м²,
він включає два повноцінні поверхи та мансарду й розташований у межах
історичного парку площею понад 400 гектарів.
Проєктом передбачена комплексна реставрація будівлі з подальшим
перетворенням її на бутик-готель із номерним фондом у 60 кімнат. Такий
формат орієнтований на індивідуальних мандрівників, гостей культурних
заходів і поціновувачів історичної архітектурної спадщини. Концепція
52
реконструкції базується на максимально дбайливому збереженні автентичного
вигляду фасадів, відновленні декоративних елементів та впровадженні
сучасних інженерних рішень, що забезпечать підвищений рівень комфорту й
енергоефективності.
Планувальна структура готелю формується з урахуванням обмежень
історичної будівлі та чинних нормативів, серед яких ДБН В.2.2-20:2019
«Будинки і споруди. Готелі» та ДСТУ 4269:2003 «Послуги туристичні. Засоби
розміщення». Ці документи виступають основною нормативною базою для
розроблення функціональних рішень.
До ключових груп приміщень належать:
– громадська частина, що включає вестибюль, рецепцію, лобі-бар, зону
очікування та хол зі сходами;
– житлова зона, яка охоплює 60 номерів різних категорій:
– 36 стандартних кімнат площею 16–18 м²;
–18 номерів типу «напівлюкс» площею 20–24 м²;
– 6 просторих номерів категорії «люкс» площею 26–30 м².
Загальна кількість гостей, яких може прийняти готель, становить 120 осіб.
Окрім житлових приміщень, у проєкті передбачено:
– ресторанно-виробничий блок: ресторан на 40 місць, повний цикл кухні,
мийні зони, складські приміщення для продуктів та інвентарю;
– адміністративно-побутові приміщення, включаючи робочі кабінети,
гардероб та кімнату персоналу;
– допоміжні технічні приміщення – пральню, інвентарну та інженерні
зони, розміщені переважно у підвалі та цоколі;
– рекреаційний блок із компактним SPA-комплексом, масажним
кабінетом та невеликим фітнес-залом.
Запропонована структура дозволяє максимально ефективно використати
наявну площу історичної споруди, не порушуючи її архітектурної
автентичності. Розподіл приміщень здійснено з урахуванням загальної площі
53
будівлі 1050 м² та стандартів, визначених для готельних закладів категорії «4
зірки».
Такий розподіл дозволяє організувати 60 компактних номерів із власними
санвузлами, зберігаючи просторову логіку історичної споруди. Частину
адміністративних і технічних приміщень розміщено в цокольному рівні, що
мінімізує втрати житлової площі. Розрахункові дані подані у таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Орієнтовний розподіл площ бутик-готелю на 60 номерів
Функціональна зона Склад приміщень Площа, м²
Вестибюльна група рецепція, зона очікування, лобі- 120
бар
Житлова зона 60 номерів різних категорій 660 середня площа номера
11 м²
Ресторанна частина 40 місць, кухня, мийна, склади 150 (кухня 45 м²)
ресторан
Адміністрація та Офіс, гардероб, побутова кімната 40
персонал
Пральня та інвентарна Пральна, склад білизни, комора 30
Технічні приміщення Теплопункт, серверна, 20
електрощитова
Комунікації Коридори, сходи % від площі основних
приміщень - 100
Усього орієнтовно 1050
Номерний фонд бутик-готелю включає 60 номерів трьох різних категорій,
розроблених відповідно до стандартів комфорту та ергономіки. Розташування
номерів організовано на двох поверхах, що забезпечує зручну навігацію для
гостей завдяки двом сходовим кліткам і пасажирському ліфту. Детальна
структура номерного фонду подана в таблиці 3.5 – Структура номерного фонду
бутик-готелю на 60 номерів.
Таблиця 3.5 – Структура номерного фонду бутик-готелю на 60 номерів
Категорія Кількість Площа одного Загальна площа, Особливості
номерів номерів од. номера, м² м²
1 2 3 4 5
Стандарт 36 16-18 630 Однокімнатні,
двомісні, вид на
парк.
54
Продовження табл.3.5.
1 2 3 4 5
Напівлюкс 18 20-24 396 Покращене
планування, зона
відпочинку.
Люкс 6 26-30 168 Окрема спальня,
вітальня, санвузол,
ванна.
Разом 60 1194
Усі номери оснащуються системами кондиціювання, електронними
замками, Wi-Fi, телевізорами, мінібарами та сейфами.
Підлогове покриття в громадських приміщеннях передбачає використання
ковроліну або натурального дерев’яного масиву, тоді як стінові поверхні
оформлюються декоративною штукатуркою із частковим відтворенням
автентичної цегляної кладки, що підкреслює історичний характер будівлі.
Центральну частину споруди займає вестибюль, який виконує роль основного
простору гостинного прийому та внутрішньої навігації.
Саме тут розташовано рецепцію, лобі-зону, гардероб, кімнату очікування,
приміщення для зберігання багажу, сувенірний відділ та офіси
адміністративного персоналу – їхню структурну організацію наведено у
таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 – Склад і площа вестибюльно-адміністративної групи
Найменування приміщення Площа, м² Коротка характеристика
Вестибюль з рецепцією 80 Стійка адміністратора, зона реєстрації
гостей
Лобі-бар / зона очікування 40 М’які меблі, фуршетна зона
Гардероб і багажна 15 Зберігання багажу гостей
Офіс директора 15 Адміністративна робота
Бухгалтерія / менеджер 10 Операційні функції управління
Разом: 160
Таке планувальне рішення забезпечує зручне пересування гостей і
створює відповідну атмосферу, що поєднує функціональність із збереженою
історичною автентичністю.
55
Інтер’єр ресторанної частини оформлений у неоготичній естетиці, де
поєднуються дерев’яні стінові панелі, приглушене світло та декоративні
елементи мисливської тематики, що відтворюють атмосферу історичного
маєтку. На першому поверсі передбачено ресторанний зал на 40 гостей, який
приймає як постояльців готелю, так і зовнішніх відвідувачів. Основою
концепції є авторська інтерпретація «мисливської кухні графа», що комбінує
традиції українських страв із класичною європейською гастрономією.
Перелік і функціональне призначення приміщень ресторанного блоку
представлено у таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 – Склад приміщень ресторану
Найменування приміщення Площа, м² Примітка
Обідній зал 80 40 посадкових місць
Барна стійка 10 Кавові та алкогольні напої
Кухня 45 Гарячий і холодний цех
Мийна кухонного посуду 12 Окрема витяжна система
Склад харчових продуктів 8 Холодильна камера
Побутова кімната персоналу 10 Гардероб і душова
Разом: 165
З метою формування особливої атмосфери відпочинку в готелі у
південній частині першого поверху організовано компактний міні-SPA-
комплекс. До його складу входять інфрачервона сауна, масажний кабінет,
душова зона та приміщення для релаксації, сумарна площа яких становить 50м².
Додатково передбачено читальну кімнату-бібліотеку площею 25м² та
окремий зал для настільних ігор на 20м², що поглиблює тематичний образ
закладу та урізноманітнює дозвілля гостей. Ці простори створюють комфортні
умови як для відпочинку, так і для інтелектуального чи соціального проведення
часу, забезпечуючи широкий спектр можливостей для різних категорій
відвідувачів. Особливе планування дозволяє відокремити зони активного та
спокійного відпочинку, що сприяє максимальній приватності та релаксації.
Стилістичне оформлення об’єктів відповідає загальній концепції бутик-готелю,
підсилюючи його унікальний візуальний характер. Завдяки продуманій
56
структурі сервісів міні-SPA та дозвіллєві приміщення гармонійно інтегруються
в загальну архітектурно-функціональну модель комплексу, формуючи додану
цінність для гостей.
На цокольному поверсі розміщено групу технічних і допоміжних
приміщень, необхідних для функціонування готельних процесів. Розташування
цих приміщень у відокремленій зоні дозволяє мінімізувати шумові та
логістичні перешкоди для гостей, забезпечуючи безперервність
обслуговування. До них належать комори, пральні, інженерні кімнати та
підсобні блоки, що підтримують основні технологічні операції готелю. Їхній
склад і характеристика наведені у таблиці 3.8, а зведений баланс площ бутик-
готелю подано у таблиці 3.9.
Таблиця 3.8 – Склад побутових і технічних приміщень
Найменування приміщення Площа, м² Примітки
Пральня і прасувальна 30 Машини для прання та сушіння білизни.
Склад білизни 20 Зона зберігання чистої/брудної білизни.
Кімната персоналу 15 Роздягальня, душова.
Інвентарна 10 Приладдя для прибирання
Теплопункт 25 Котельне обладнання
Електрощитова / серверна 15 Інженерні системи
Разом: 115
Таблиця 3.9 – Загальний баланс площ бутик-готелю
Функціональна група Площа, м² Частка від загальної площі, %
Житлова група 1194 50,0
Вестибюльно-адміністративна 160 6,7
Ресторанна зона 165 6,9
Культурно-рекреаційна 95 4
Побутово-технічна 115 4,8
Комунікаційні площі (коридори, сходи 415 17,4
тощо)
Інші приміщення (санвузли, допоміжні) 100 4,2
Разом : 2244 100
Проєктування ключових функціональних зон бутик-готелю забезпечує
раціональне використання простору мисливського будинку графа Шувалова при
збереженні його історико-архітектурної цінності. Усі передбачені планувальні
57
та технологічні рішення відповідають сучасним стандартам комфорту, безпеки,
ергономіки та естетичного оформлення. Продумана структура приміщень
формує зручні маршрути пересування для гостей і персоналу, оптимізуючи
процеси обслуговування. Тематична концепція інтер’єрів органічно поєднує
культурну спадщину будівлі з сучасними дизайнерськими підходами, що
створює особливий, автентичний характер закладу.
У підсумку запропоноване планувально-функціональне рішення
демонструє гармонійне поєднання історичної автентичності будівлі зі
стандартами сучасного готельного сервісу. Раціональний розподіл площ та
продумана організація приміщень забезпечують комфортне перебування гостей
і ефективну роботу персоналу. Реалізація такого проєкту сприятиме
підвищенню туристичної привабливості регіону та збереженню цінної
архітектурної спадщини.
3.4 Технологія та організація обслуговування на підприємстві
Організація сервісних процесів у готельній індустрії, особливо у сегменті
бутик-готелів, потребує високого рівня персоналізації, технологічної підтримки
та чіткої координації роботи всіх підрозділів. У випадку бутик-готелю на 60
номерів, який функціонуватиме у реконструйованій історичній будівлі
мисливського маєтку графа Шувалова, система обслуговування виконує роль
не лише інструменту операційного управління, а й важливої складової
формування унікальної атмосфери та ціннісної пропозиції для гостей. Тому
особливу увагу приділено поєднанню архітектурної автентичності споруди із
сучасними підходами до організації сервісу: від роботи фронт-офісу до
внутрішніх технологій ресторану, SPA та гостьового простору. Використання
спеціалізованого програмного забезпечення, автоматизація робочих процесів,
системи «розумних номерів» і стандартизовані протоколи обслуговування
суттєво підвищують ефективність операцій, зменшують витрати та сприяють
високому рівню задоволеності гостей [14, 15].
58
Оскільки готель має середню місткість (60 номерів різних категорій),
його роботу доцільно організовувати за структурою, що включає департамент
проживання (ресепшн, покоївки, технічна служба), гастрономічний блок
(ресторан, бар, лаунж-бібліотека), підрозділ SPA та релаксаційних послуг,
відділ подій і конференцій, а також адміністративний сектор (маркетинг, бренд-
менеджмент, IT-підтримка). Такий поділ відповідає загальноприйнятим
принципам управління готелями повного сервісу. Технічну основу
забезпечують PMS-система, автоматизовані модулі бронювання, цифровий чек-
ін, мобільний застосунок для гостей, а також системи IoT для керування
мікрокліматом, освітленням і мультимедійним обладнанням. Як наголошують
дослідники, технологічна платформа має бути органічною частиною
операційної структури готелю, а не допоміжним інструментом [15].
У межах історичної будівлі особливо важливо, щоб усі інженерні системи
були інтегровані ненав’язливо, не змінюючи автентичний вигляд простору.
Прикладом можуть бути приховані системи мікроклімату або електронні ключі,
які забезпечують високий рівень безпеки й персоналізації, але не суперечать
загальній візуальній концепції маєтку. Фронт-офіс відповідає за цифровий і
традиційний формати реєстрації, VIP-супровід та консьєрж-сервіс у
мобільному додатку. Покоївки працюють за технологічною картою завдань, що
автоматично оновлюється в системі. Ресторанний блок використовує програми
для резервування столиків, керування навантаженням та формування винних
рекомендацій. У SPA-гості можуть самостійно обирати процедури та
записуватися онлайн, що оптимізує графік майстрів.
Бутик-готель розглядається як простір емоційного та культурного
досвіду. Під час заселення кожному гостю створюється персональний профіль
із зазначенням уподобань від типу подушки до вибору напою чи участі в
тематичній вечері. Цей підхід ґрунтується на концепції «сервіс через емоцію» у
сучасному готельному менеджменті [14]. Персонал проходить підготовку з
історії маєтку, етикету та сценаріїв тематичних заходів, що дозволяє надавати
унікальні послуги й підсилювати атмосферу перебування.
59
Управління якістю сервісу базується на контролі ключових показників:
індекс задоволеності гостей (GSI), частота повторних візитів, середня ціна
номеру (ADR), дохід на номер (RevPAR), а також швидкість реагування на
запити. Використання аналітичних інструментів дозволяє прогнозувати
поведінку гостей, адаптувати пропозиції та підвищувати операційну
ефективність. Реконструйована будівля мисливського будинку формує
особливий культурний контекст, який потрібно враховувати у сервісній моделі:
автентичні елементи інтер’єру, стилістично різні номери («Апартаменти
графа», «Мисливські покої»), тематичні вечері та екскурсійні програми.Для
оптимальної роботи готелю передбачені три категорії номерів.
«Стандарт» орієнтований на базовий комфорт у стилістиці мисливського
маєтку.
«Напівлюкс» характеризується розширеним набором зручностей і
тематичним дизайном, включає welcome-сервіс.
«Люкс» – це найбільші апартаменти з персоналізованим супроводом,
тематичними пакетами та можливістю участі в ексклюзивних подіях. До кожної
категорії розроблені окремі стандарти сервісу, у тому числі час реакції
персоналу, індивідуальні послуги та цифрові функції (наприклад, голосове
управління у люксах). Використання системи revenue management дозволяє
управляти ціноутворенням з урахуванням сезонності, подій і рівня попиту, що є
важливим для бутик-формату [15].
Таким чином, функціональна організація й технологія обслуговування у
бутик-готелі на 60 номерів у відреставрованій будівлі мисливського маєтку
графа Шувалова базується на комплексному підході, який об’єднує
архітектурну спадщину, сучасні технології, персоналізацію сервісу та
тематичний дизайн. Сервіс виступає ключовим елементом цінності та бренду,
формуючи у гостя особливий емоційний досвід. Завдяки пропрацьованим
процедурам, технологічним рішенням і кваліфікованому персоналу, готель
здатен задовольнити потреби туристів середнього й преміального сегментів та
забезпечити конкурентну перевагу на ринку.
60
3.5. Розрахунок кількісного складу персоналу і показники експлуатаційної
програми
Управління персоналом у готельному бізнесі – це не просто формальний
добір кадрів, а стратегічний інструмент, що визначає рівень сервісу й
конкурентоспроможність підприємства. Для бутик-готелів, які працюють у
сегменті преміум-класу та орієнтуються на створення унікального гостьового
досвіду, питання оптимальної чисельності працівників набуває особливої ваги.
Тут кожен співробітник виконує низку взаємопов’язаних функцій, а якість
їхньої роботи безпосередньо впливає на репутацію закладу. Саме тому
розрахунок кількісного складу персоналу та аналіз показників експлуатаційної
програми стають базовими елементами ефективного менеджменту, дозволяючи
забезпечити високі стандарти обслуговування й водночас підтримувати
економічну збалансованість діяльності готелю.
Раціональна організація діяльності готельного підприємства передбачає
точний розрахунок кількості працівників, структури підрозділів та оптимальних
форм зайнятості, що забезпечують безперебійну роботу сервісних процесів. Це
особливо важливо для бутик-готелів, у яких номерний фонд зазвичай не
перевищує 100 одиниць, однак вимоги до рівня сервісу відповідають
преміальному стандарту. У таких закладах персонал виконує розширений
спектр функцій, поєднуючи операційну роботу з індивідуалізованим
супроводом гостей, тому співвідношення між чисельністю персоналу та якістю
послуг має бути ретельно збалансованим [14].
Бутик-готель, розміщений у реставрованому мисливському маєтку графа
Шувалова та розрахований на 60 номерів трьох категорій («стандарт»,
«напівлюкс», «люкс»), пропонує розвинену інфраструктуру: проживання,
ресторанні послуги, бар, конференц-зал, SPA-комплекс і релаксаційні зони.
Саме тому визначення оптимальної чисельності працівників і параметрів
експлуатаційної програми повинне враховувати обсяг сервісних операцій,
61
графік роботи кожної служби та рівень автоматизації, який застосовується в
готелі [17].
За стандартами для готелів середнього класу середня місткість складає
1,8 особи на номер, тому при 60 номерах максимальна одночасна кількість
гостей становить приблизно 108 осіб. За середньорічного коефіцієнта
завантаження 0,7 середній добовий показник становить близько 76 гостей.
Галузеві рекомендації свідчать, що для таких закладів на один номер припадає
0,8–1,2 працівника, залежно від сервісної моделі [18]. Для готелю преміум-
формату прийнято норматив 1,1 працівника на номер, що формує загальну
чисельність персоналу на рівні 66 осіб.
Структурування персоналу за підрозділами подано у таблиці 3.10
«Розподіл чисельності персоналу бутик-готелю», де відображено оптимальний
розподіл кадрів відповідно до функціональних вимог готелю.
Таблиця 3.10 – Розподіл чисельності персоналу бутик-готелю
Підрозділ/посада Кількість осіб Частка,%
Адміністрація (директор, менеджери, бухгалтер) 6 9
Ресепшн і служба розміщення 8 12
Служба покоївок 14 21
Ресторан, бар, кухарі 15 23
Технічна служба (інженери, охорона) 7 11
SPA-комплекс і зона релаксу 5 8
Обслуговування подій, маркетинг 5 8
Разом: 60 – 66 100
Середній коефіцієнт змінності – 1,7 (через роботу рецепції та ресторану у
дві зміни). Для покоївок і рецепції додається 10 – 15 % резерву для заміни у
вихідні та відпустки.
До основних експлуатаційних показників діяльності готелю належать:
Коефіцієнт завантаження номерного фонду (Кз):
Кз= К засел., ном. : К заг., ном. × 100 (3.1)
Кз= 42~ 44 – номерів у середньому на добу.
62
Середня тривалість проживання: для культурно-пізнавальних і ділових
туристів – 2,8 доби.
Кількість людино-днів проживання за рік:
42×365×2,8=42840 – людино-днів.
Середній дохід на номер (ADR): для категорії «стандарт» – 3 000 грн,
«напівлюкс» – 4 200 грн, «люкс» – 5 800 грн; середньозважений ADR ≈ 4 000
грн.
RevPAR (дохід на доступний номер): 4000×0,7=2800 – грн/доба.
Загальний річний дохід від проживання:2800×60×365= 61,32 млн.,грн.
З урахуванням доходів від ресторану, SPA та подій (додатково ≈ 35 %),
загальний річний виторг готелю може становити близько 82–85 млн грн.
Для оцінки ефективності роботи персоналу застосовується показник
виробітку на одного працівника, який визначається співвідношенням річного
доходу до середньооблікової чисельності:
W = D:N (3.2 )
W =82000000:66=1242000 грн/особу.
D – річний дохід (82 млн грн),
N – середня чисельність (66 осіб).
Рівень забезпечення персоналом у бутик-готелі свідчить про достатню
інтенсивність та високу продуктивність праці, притаманну закладам із
комплексним спектром послуг та підвищеними вимогами до якості сервісу.
Подальша оптимізація штату можлива завдяки впровадженню сучасних
цифрових інструментів, серед яких автоматизовані системи бронювання,
модулі електронного документообігу, мобільні платформи для управління
роботою покоївок (Housekeeping App) та технології, що сприяють
мультифункціональності працівників. Такі рішення дозволяють не лише
зменшити витрати на утримання персоналу, а й забезпечити чіткість,
контрольованість та прозорість усіх операційних процесів.
63
Проведений розрахунок оптимальної чисельності працівників для бутик-
готелю на 60 номерів демонструє, що для підтримання стабільно високого рівня
сервісу необхідно приблизно 65 співробітників адміністративного та
обслуговуючого персоналу. Такий показник відповідає міжнародним
стандартам для готелів преміум-категорії, де гостям надається
персоналізований сервіс і широкий перелік додаткових послуг. Водночас
основні експлуатаційні параметри – середньорічний коефіцієнт завантаження
на рівні 70 %, середній дохід на номер 4 000 грн. і сформований річний обсяг
доходів у межах 82 млн. грн. – підтверджують економічну стійкість та
фінансову життєздатність проєкту.
Раціональна організація трудових процесів, спрямована на збалансування
навантаження між підрозділами, поєднується з високим рівнем автоматизації,
що значно підвищує ефективність щоденних операцій. Гнучка структура
управління, інтеграція цифрових технологій та орієнтація на індивідуальні
потреби гостей дозволяють гармонійно поєднати історичну автентичність
реконструйованої будівлі з вимогами сучасного готельного менеджменту. У
підсумку така модель забезпечує конкурентоспроможність бутик-готелю,
сприяє формуванню позитивного іміджу та створює передумови для
довгострокового розвитку.
Проведений аналіз доводить, що оптимально сформована структура
персоналу та впровадження сучасних цифрових технологій забезпечують
стабільне функціонування бутик-готелю та високу якість сервісу. Поєднання
історичної автентичності будівлі з інноваційними рішеннями у сфері готельного
менеджменту створює конкурентні переваги закладу.
64
РОЗДІЛ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
4.1. Характеристика основних та додаткових послуг готелю
У сучасній індустрії гостинності ефективна діяльність будь-якого
готельного підприємства значною мірою визначається якістю і структурою
наданих послуг. Згідно з дослідженнями Р. Вуда [70] та Б. Бротертона [71],
готельна послуга є комплексним продуктом, який поєднує матеріальні й
нематеріальні складові, формуючи у споживача цілісний досвід перебування.
Основні послуги забезпечують виконання базової функції закладу –
тимчасового розміщення, тоді як додаткові спрямовані на задоволення
індивідуальних потреб гостей і формування конкурентних переваг готелю.
У проєкті тематичного бутик-готелю на 60 номерів у реконструйованій
будівлі мисливського будинку графа Шувалова основні послуги охоплюють
увесь спектр базових сервісів, притаманних чотиризірковим закладам цього
формату. До них належать: послуги з розміщення гостей, робота служби
рецепції, прибирання та обслуговування номерів, гастрохарчування,
забезпечення зв’язку та безпеки. Згідно з дослідженнями, проведеними, саме ці
послуги формують основний продукт готелю та є ключовими факторами
задоволеності клієнтів [20].
Послуги розміщення в межах проєкту реалізуються через номерний фонд
на 60 одиниць, оформлених у стилістиці історичного мисливського маєтку.
Кожен номер відображатиме окрему тематику, пов’язану з історією місцевості
або елементами шляхетної культури початку ХІХ століття. Як зазначається у
виданні Hotel Service Quality [22], сприйняття комфорту в готелі базується не
лише на фізичних параметрах номеру, а й на емоційному враженні від простору,
дизайну та персоналізованого обслуговування.
До обов’язкових базових сервісів також належать робота рецепції,
бронювання, інформаційна підтримка клієнтів, облік прибуття й від’їзду гостей.
65
Служба рецепції виступає комунікаційним центром готелю, який формує
перше враження від закладу.
Наступною складовою основних послуг є робота служби прибирання
номерів (housekeeping). Вона включає прибирання приміщень, контроль
санітарного стану, зміну постільної білизни, забезпечення мийних засобів і
побутових дрібниць. Високий рівень чистоти та порядку є критично важливим
чинником іміджу готелю, оскільки, саме цей аспект найчастіше згадується у
відгуках гостей як основний критерій повторного вибору закладу.
До складу основних послуг також входять гастрохарчування – організація
сніданків, робота ресторану та бару, обслуговування в номері. Зважаючи на
концепцію тематичного бутик-готелю, меню ресторану пропонується розробити
у стилі «мисливської кухні», з акцентом на регіональні продукти та страви
місцевого походження. Це дозволяє поєднати базову послугу з елементами
культурного досвіду. Як зазначають дослідники, гастрономічна унікальність
часто стає визначальним фактором у виборі бутик-готелів серед цільової
аудиторії.
Окрім основних сервісів, у сучасному готельному бізнесі важливу роль
відіграють додаткові, або ансиля́рні, послуги. Вони не є обов’язковими для
функціонування готелю, однак суттєво підвищують рівень задоволення гостей і
збільшують дохідність підприємства. Правильно структурована система
додаткових послуг може збільшити середній дохід з одного гостя на 20–30 %.
У проєкті тематичного бутик-готелю доцільно впровадити такі напрями
ансиля́рних сервісів: тематичні екскурсії історичними околицями, майстер-
класи з мисливських традицій, кінні або велосипедні прогулянки, організація
фотосесій у стилізованих інтер’єрах маєтку. Важливим елементом може стати
невеликий спа-центр або зона релаксу, де використовуються природні
матеріали, характерні для регіону.
Додаткові послуги також можуть охоплювати транспортне
обслуговування (трансфер до залізничного вокзалу або аеропорту, прокат
велосипедів чи електрокарів), а також організацію бізнес-заходів і святкувань.
66
Для тематичного бутик-готелю в історичній будівлі важливо, щоб усі
додаткові сервіси органічно поєднувалися з концепцією. Це означає, що навіть
дрібні деталі – як-от сувенірна продукція, дизайн упаковки міні-косметики або
форма персоналу – повинні відображати стиль і атмосферу мисливського
маєтку. Подібна інтеграція сервісу в загальний бренд-наратив забезпечує не
лише комерційний успіх, а й підвищує емоційну цінність досвіду для гостей.
Окремим напрямом додаткових послуг можуть стати персоналізовані
пропозиції – ранній заїзд, пізній виїзд, консьєрж-сервіс, доставка страв або
квітів до номеру. Такі опції створюють індивідуальне враження турботи та
підвищують сприйняття якості. Саме індивідуалізація сервісу є основним
чинником успіху малих готельних підприємств у преміум-сегменті.
З управлінської точки зору, система надання послуг повинна
забезпечувати баланс між стандартизованими основними сервісами та
гнучкими, інноваційними додатковими пропозиціями. Основні сервіси
залишаються контрольованими та стабільними, тоді як ансилярні потребують
постійного оновлення, креативного підходу та адаптації до сезонних і
тематичних змін. Для наочності класифікацію основних і додаткових послуг
тематичного бутик-готелю на 60 номерів можна представити у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Класифікація послуг тематичного бутик-готелю на 60
номерів
Група послуг Приклади реалізації у бутик-готелі
Основні послуги Розміщення в тематичних номерах; рецепція 24/7; прибирання; сніданки
в ресторані; Wi-Fi; безпека; резервування.
Додаткові Тематичні екскурсії та майстер-класи; фотосесії; спа-зона; прокат
послуги транспорту; бізнес-куточок; сувенірна крамниця; персоналізовані
сервіси.
Отже, у межах проєкту тематичного бутик-готелю на базі мисливського
будинку графа Шувалова основні послуги становлять основу стабільної
операційної діяльності, забезпечують комфорт і базові потреби гостей.
67
Додаткові послуги, натомість, формують унікальну атмосферу, підвищують
конкурентоспроможність закладу та створюють нові джерела доходу.
Таким чином, концепція поєднання історичної спадщини з сучасними
стандартами гостинності має стати ключовим принципом у розробці та
реалізації комплексу послуг для даного бутик-готелю. Системний підхід до
формування сервісного пакета, орієнтований на унікальний досвід, забезпечить
закладу стійкі конкурентні переваги та сприятиме його привабливості для
цільової аудиторії.
4.2 Розробка організаційної структури управління готелем
Ефективність діяльності будь-якого готельного підприємства значною
мірою залежить від раціональної організаційної структури управління. Як
зазначає Р. Вуд у The SAGE Handbook of Hospitality Management [20], структура
управління відображає систему взаємозв’язків між підрозділами та рівнями
керівництва, забезпечуючи реалізацію стратегічних та оперативних завдань
готелю. Для тематичного бутик-готелю на 60 номерів у реконструйованій
будівлі мисливського будинку графа Шувалова така структура повинна бути
компактною, гнучкою та орієнтованою на високий рівень обслуговування
гостей.
Бутик-готелі відносяться до малого та середнього бізнесу, тому їх
організаційна структура, як правило, є спрощеною у порівнянні з великими
готельними комплексами. Основна мета полягає у забезпеченні ефективної
координації між відділами, скороченні управлінських ланок та збереженні
персоналізованого підходу до гостей. Відповідно до класифікації Л. Нільсена
[23], для таких закладів оптимальною є лінійно-функціональна структура, яка
поєднує централізоване керівництво з чітким розподілом функцій серед
підрозділів.
Керівництво готелем здійснює генеральний директор, який відповідає за
стратегічний розвиток, фінансову стабільність, маркетинг і координацію
68
діяльності всіх служб. Директор підзвітний власникам або раді засновників та
ухвалює рішення щодо кадрової політики, ціноутворення, позиціонування
готелю на ринку й контролю за дотриманням стандартів гостинності [20].
Під керівництвом директора діє адміністративна група, до складу якої
входять менеджери ключових служб:
– менеджер служби розміщення (Front Office Manager) – організація
роботи рецепції, бронювання, обслуговування гостей та контроль якості
взаємодії персоналу з клієнтами;
– менеджер обслуговування номерного фонду (Housekeeping Manager) –
контроль чистоти та порядку в номерах і громадських зонах, організація праці
покоївок і технічного персоналу;
– менеджер ресторану та бару (Food & Beverage Manager) – керівництво
закладом харчування, складання меню, постачання, організація банкетів і
сніданків, контроль роботи кухні та залу;
– головний бухгалтер – ведення фінансового обліку, контроль руху
коштів, звітність, нарахування заробітної плати та взаємодія з
постачальниками;
– маркетолог або PR-менеджер – розробка рекламної стратегії,
просування бренду, організація акцій, партнерських програм і моніторинг
відгуків гостей.
У готелях такого масштабу функціональні підрозділи тісно
взаємопов’язані, а кількість управлінських рівнів обмежена. Як зазначають
дослідження [5], у малих готелях доцільно поєднувати окремі функції, що
дозволяє скоротити витрати на персонал, зберігаючи контроль за якістю
обслуговування.
Наприклад, у бутик-готелі на 60 номерів менеджер з маркетингу може
одночасно виконувати обов’язки адміністратора з роботи з клієнтами, а функції
HR-менеджера суміщатися з бухгалтерським або адміністративним напрямом.
З метою наочності та оптимізації управлінської системи розроблено
схему організаційної структури готелю, наведеної на рисунку 4.3.
69
Генеральний деректор
Заступник директора Головний бухгалтер Охорона Служба
харчуванн
я
Старший Менеджер з Івент- Старший
адміністратор Шеф-
маркетингу менедже охоронець
кухар
р
Охоронець
С лужба Господар Офіціанти Кухар
прийому і ська
роз міщення служба
Бармен
М енеджер Старша
служби покоївка Сомільє
п рийому
Ад міністрато Покоївки
ри рецепції
Рисунок 4.1 – Схема управлінсько-організаційна структура персоналу
бутик-готелю
Запропонована структура забезпечує ефективний розподіл обов’язків та
підзвітність між підрозділами. Вона передбачає поєднання вертикальних
управлінських зв’язків із горизонтальною координацією між службами, що
особливо важливо для невеликих готелів, орієнтованих на індивідуальний
сервіс.
Для тематичного бутик-готелю особливу увагу слід приділити взаємодії
між відділом розміщення, ресторанним підрозділом та маркетинговою
службою, оскільки саме через їх синергію формується унікальний досвід
гостей. Як відзначено у дослідженні [23], інтеграція діяльності цих служб
70
сприяє підвищенню задоволеності клієнтів та зниженню ризику помилок у
сервісі.
Оскільки готель розміщується у реконструйованій історичній будівлі,
організаційна структура повинна враховувати особливості експлуатації об’єкта
культурної спадщини. Це передбачає додатковий технічний нагляд, проведення
планових робіт із збереження архітектурних елементів, контроль безпеки та
взаємодію з органами охорони культурної спадщини. Частину технічних послуг
доцільно передавати на аутсорсинг – наприклад, обслуговування систем
опалення, вентиляції, відеоспостереження чи ІТ-сервісів, що дозволяє
оптимізувати витрати без зниження якості управління [24].
Ключовим елементом ефективності управління є налагоджена система
внутрішніх комунікацій. Для підвищення оперативності та точності рішень
рекомендується впровадження електронної системи управління завданнями
(Property Management System – PMS), яка інтегрує бронювання, фінансовий
облік, комунікації між службами та контроль процесів. Як свідчить практика,
наведена у [24], застосування таких систем у малих готелях дозволяє зменшити
адміністративне навантаження на 25–30 % та підвищити ефективність
управління.
Загалом, організаційна структура бутик-готелю повинна базуватися на
принципах чіткого підпорядкування, мінімальної кількості управлінських
рівнів, гнучкості, персональної відповідальності керівників відділів та високої
координації між службами. Особливістю управління є акцент на сервісно-
орієнтованому лідерстві: керівники середньої ланки виконують управлінські
функції та одночасно беруть участь у наданні послуг, підтримуючи
безпосередній контакт із гостями.
Таким чином, запропонована організаційна структура управління
тематичним бутик-готелем на 60 номерів забезпечує ефективне функціонування
підприємства, високий рівень обслуговування та раціональний розподіл
функцій. Вона враховує масштаб готелю, особливості історичної будівлі та
необхідність персоналізованого підходу до клієнтів, що сприятиме підвищенню
71
конкурентоспроможності закладу, оптимізації витрат і формуванню стабільної
команди, орієнтованої на створення унікального гостьового досвіду.
4.3 Розробка штатного розпису персоналу
Організація персоналу та розподіл обов’язків у готельному бізнесі є
ключовим фактором забезпечення високої якості обслуговування. У бутик-
готелях, де кількість номерів обмежена, а рівень сервісу відповідає преміум-
класу, правильне планування штатного розпису набуває особливої ваги.
Раціональна структура персоналу дозволяє поєднати ефективність операцій,
індивідуальний підхід до гостей і збереження унікальної атмосфери закладу.
Штатний розпис є ключовим інструментом управління, що визначає
оптимальну чисельність, професійну кваліфікацію та розподіл обов’язків
працівників готельного підприємства. У сфері гостинності від нього
безпосередньо залежить якість надання послуг, задоволеність гостей і
фінансова ефективність закладу. Як зазначає К. Лашлі у Hospitality Management
and Organizational Behaviour [25], ефективне управління персоналом
ґрунтується на балансі між кількістю працівників і рівнем сервісу.
При формуванні штатного розпису тематичного бутик-готелю на 60
номерів враховано особливості закладу, орієнтованого на високий рівень
індивідуалізації, історичну естетику та комфорт. Відповідно до рекомендацій
Міжнародної асоціації готельної індустрії [26], для бутик-готелів доцільно
закладати 1–1,1 працівника на номер, що дозволяє забезпечити персоналізоване
обслуговування. Для запропонованого об’єкта оптимальна чисельність
персоналу складає приблизно 66 осіб.
Штатна структура побудована за функціональними напрямами:
адміністративний, сервісний, технічний, ресторанний та допоміжний
підрозділи. Як підкреслює Дж. Вокер [27], сучасні готелі потребують
поєднання гнучкості та спеціалізації, коли працівники можуть виконувати
суміжні функції, зберігаючи високий рівень професіоналізму у своїй основній
72
сфері. Основне навантаження у бутик-готелі покладається на служби
розміщення, прибирання та ресторанного господарства, що забезпечують
безпосередній контакт із гостями. Через розміщення готелю у реконструйованій
історичній будівлі до штату включено технічних спеціалістів для підтримки та
збереження архітектурних елементів і інженерних систем.
Таблиця 4.2 демонструє штатний розпис персоналу тематичного бутик-
готелю на 60 номерів, що дозволяє організувати роботу закладу максимально
ефективно та забезпечити високий рівень сервісу.
Таблиця 4.2 – Штатний розпис персоналу тематичного бутик-готелю на 60
номерів
№ Посада Кількість Основні функціональні обов’язки
штатних
одиниць
1 Генеральний директор 1 Загальне управління, стратегічне планування,
контроль фінансів.
2 Заступник директора / 2 Координація служб, контроль якості
адміністратор готелю обслуговування.
3 Головний бухгалтер 1 Фінансовий облік, звітність, контроль за
витратами.
4 Менеджер служби 1 Організація роботи рецепції, контроль
прийому та розміщення бронювань і реєстрації гостей.
5 Адміністратори 4 Прийом гостей, оформлення документів,
рецепції інформаційна підтримка.
6 Консьєрж / портьє 2 Допомога гостям, бронювання послуг, виклик
транспорту.
7 Старша покоївка 1 Контроль роботи покоївок, перевірка чистоти
номерів.
8 Покоївки 10 Прибирання номерів і громадських зон, заміна
білизни.
9 Шеф-кухар 1 Організація роботи кухні, розробка меню,
контроль якості страв.
10 Кухарі 4 Приготування страв згідно меню, дотримання
стандартів сервісу.
11 Офіціанти 6 Обслуговування гостей у ресторані, подача
страв і напоїв.
12 Бармен 1 Приготування напоїв, обслуговування гостей у
барі.
13 Інженер-енергетик / 2 Обслуговування інженерних систем, дрібні
технік ремонти.
14 Охоронці 3 Забезпечення безпеки гостей і майна.
15 Масажист / SPA- 2 Проведення релакс-процедур, обслуговування
спеціаліст. SPA-зони.
Разом 41
73
Розробка штатного розпису для тематичного бутик-готелю є ключовим
елементом ефективного управління підприємством гостинності. У даному
випадку штатний розпис забезпечує оптимальне співвідношення між
управлінськими, адміністративними та виконавчими ланками персоналу, що
дозволяє підтримувати безперебійну роботу всіх служб. Така структура
охоплює весь спектр діяльності готелю – від прийому та розміщення гостей до
організації харчування, технічного обслуговування, благоустрою території, PR-
підтримки та контролю за якістю сервісу. Крім того, штат передбачає наявність
специфічних посад, які підкреслюють концептуальну спрямованість готелю,
таких як квітникар-декоратор, сомельє чи адміністратор спа-зони. Це відповідає
сучасним підходам бутик-менеджменту, у яких велике значення має створення
унікального емоційного досвіду для гостей, формування автентичної атмосфери
та підсилення бренду закладу.
Урахування сезонності попиту та можливості організації корпоративних
та культурних заходів вимагає застосування гнучкого графіка роботи та
часткової зайнятості працівників. Як зазначає І. Кандампуллі [28],
використання змінного графіку дозволяє знизити операційні витрати без
зменшення рівня сервісу, а багатофункціональність посад – наприклад, коли
адміністратор рецепції виконує функції нічного аудитора – сприяє підвищенню
ефективності використання трудових ресурсів. Такий підхід дозволяє уникнути
надмірної чисельності персоналу, водночас підтримуючи високий рівень
обслуговування та персоналізацію сервісу, що особливо важливо для готелів
преміум-класу з невеликою кількістю номерів.
Штатний розпис тематичного бутик-готелю на 60 номерів у
реконструйованій будівлі мисливського будинку графа Шувалова передбачає
включення всіх функціональних підрозділів: адміністративного, сервісного,
технічного, ресторанного та допоміжного. Адміністративний блок забезпечує
загальне керівництво закладом, контроль фінансів, маркетингову та PR-
діяльність, управління персоналом та планування стратегічних завдань.
Сервісний блок включає служби розміщення, прибирання та обслуговування
74
гостей, а ресторанний та барний підрозділи – організацію харчування,
підготовку тематичного меню, контроль роботи кухні та обслуговуючого
персоналу залу. Технічний напрям відповідає за підтримку інженерних систем
будівлі, збереження історичних елементів інтер’єру та благоустрій території, а
допоміжні служби – за організацію логістики, підготовку подій та контроль
якості послуг.
Особливістю штатного розпису є наявність посад, спрямованих на
посилення концептуальності та тематичності закладу. Квітникар-декоратор
відповідає за оформлення інтер’єрів і зовнішніх зон готелю відповідно до
обраної стилістики «мисливського маєтку», сомельє – за підбір винної карти та
організацію дегустаційних заходів, а адміністратор спа-зони – за координацію
процедур і обслуговування відвідувачів комплексу релаксу. Такі посади
дозволяють поєднувати функціональну діяльність з емоційним досвідом гостя,
що є основним чинником конкурентоспроможності бутик-готелю.
Розрахунок кількості персоналу проведено з урахуванням нормативів для
готелів малого та середнього формату, рекомендацій Міжнародної асоціації
готельної індустрії [26] та досліджень Дж. Вокера [27]. Середня чисельність
працівників на 1 номер у закладах преміум-класу становить 1–1,1 особи, що
забезпечує персоналізоване обслуговування гостей. Для готелю на 60 номерів
це відповідає приблизно 66 працівникам, що дозволяє ефективно забезпечувати
всі напрямки діяльності та підтримувати високий рівень сервісу.
Особливу увагу приділено організації внутрішньої комунікації між
підрозділами. Для підвищення оперативності та контролю над процесами
пропонується використання системи управління готелем (PMS), яка інтегрує
бронювання, облік, фінанси та взаємодію між службами. Впровадження
цифрових інструментів дозволяє знизити адміністративне навантаження,
підвищити швидкість обробки запитів та забезпечити точне дотримання
стандартів обслуговування.
Завдяки грамотно спроектованому штатному розпису та функціональній
організаційній структурі, готель зможе забезпечити баланс між високою якістю
75
сервісу, економічною ефективністю та комфортом для гостей. Оптимальна
чисельність персоналу дозволяє зберігати гнучкість управління, забезпечувати
безперервність операцій і підвищувати задоволеність клієнтів, що є ключовим
фактором стабільності та позитивного іміджу закладу на ринку готельних
послуг.
Проведений аналіз організаційної структури та штатного розпису
тематичного бутик-готелю на 60 номерів у реконструйованій будівлі
мисливського маєтку графа Шувалова дозволяє зробити висновок про
стратегічну роль управління персоналом у формуванні високоякісного сервісу
та унікального гостьового досвіду. Оптимальна чисельність працівників, що
становить 66 осіб, забезпечує ефективне функціонування всіх підрозділів –
адміністративного, сервісного, ресторанного, технічного та допоміжного,
водночас дозволяючи впроваджувати багатофункціональні посади та гнучкий
графік роботи. Такий підхід забезпечує баланс між економічною доцільністю та
високим рівнем обслуговування, що є визначальним фактором
конкурентоспроможності бутик-готелю.
Особливу увагу приділено персоналізації сервісу та створенню
концептуальних посад, які підкреслюють унікальність закладу та його
історичну і культурну цінність. Впровадження сучасних інформаційних та
автоматизованих систем управління, інтегрованих у роботу служб, дозволяє
підвищити ефективність комунікацій, оптимізувати витрати та підтримувати
стандарти якості обслуговування на постійній основі. Крім того, організаційна
структура передбачає тісну взаємодію між службами, що сприяє оперативному
вирішенню проблем та своєчасному реагуванню на потреби гостей.
Таким чином, штатний розпис і структура управління тематичного бутик-
готелю формують основу для стабільної, ефективної та високопрофесійної
діяльності закладу. Вони забезпечують синергію між функціональними
підрозділами, створюють умови для персоналізованого обслуговування та
формують позитивний імідж готелю на ринку туристичних послуг, закладаючи
фундамент для довгострокового успіху та розвитку підприємства.
76
РОЗДІЛ 5. БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ
5.1. Організація та упорядкування земельної ділянки (опис генерального
плану)
Територія довкола мисливського палацу Шувалових формує цілісну
композицію, у якій декоративно-ландшафтні елементи парку гармонійно
поєднані з функціональними ділянками обслуговуючої інфраструктури. На
генеральному плані домінантним центром є сам палац – ключовий акцент,
зорієнтований фасадом уздовж парадної під’їзної осі, що логічно продовжує
головний в’їзд та веде до кругового майданчика для висадки гостей (drop-off).
Навколо споруди сформовано кільцеву мережу пішохідних маршрутів і зону
терас, з яких відкриваються краєвиди на парк. Подібна схематика підкреслює
історичний статус будівлі як основи садово-паркового ансамблю та забезпечує
комфортну логістику прибуття й обслуговування відвідувачів.
Генплан умовно розподілено на п’ять ключових зон:
– парадно-в’їзна частина (південний сектор): включає під’їзні шляхи,
круговий розворот із місцями для короткочасної зупинки, паркування на 25–30
авто серед зелених насаджень, а також окремі місця для службового чи
інкасаторського транспорту. Тут же знаходяться охоронний пункт і невеликий
гостьовий павільйон для прийому груп;
– головна вісь композиції та внутрішній двір: від в’їзду до центрального
входу простягається візуальний коридор, сформований алеєю, фігурними
деревами та декоративними світильниками. Біля фасаду – відкрита ресторанна
тераса;
– рекреаційна паркова зона: простори газонів, алеї, групи старих дерев,
квіткові композиції та елементи рокарію. Уздовж периметра розташовано
декілька камерних місць відпочинку з альтанками, лавами та невеликими
водними й фонтанними об’єктами;
77
– господарсько-технічний сектор (тильна частина): котельня, пральня,
склади, майданчик для контейнерів і службовий в’їзд розташовані так, щоб
мінімізувати перегляд із гостьових зон. Ця територія ізольована зеленими
насадженнями та декоративними огорожами;
– SPA-зона та додаткові сервіси: окремий корпус або прибудова зі SPA-
комплексом, масажними кабінетами та відкритою релакс-зоною, зорієнтованою
на природний ландшафт.
Подібна структура зонування відповідає концепції камерного
тематичного бутик-готелю: публічні простори доступні й відкриті, а технічні
ділянки – приховані, але зручно організовані для персоналу.
У межах генплану чітко розмежовано транспортні й пішохідні потоки:
автомобілі допускаються лише до парадної частини з організацією кільцевого
руху, а решта території є майже повністю пішохідною. Основні доріжки
виконано з натуральної або модульної бруківки з урахуванням потреб
маломобільних груп населення; другорядні стежки утворені щебеневими та
ґравійними покриттями в паркових зонах. Пішохідні маршрути пов’язують
головний фасад, тераси, паркову частину, SPA-павільйон і гостьові
майданчики. Проєктом передбачено щонайменше три незалежні виходи з
будівлі до зовнішньої мережі, що підвищує рівень безпеки та комфорту.
Паркові рішення базуються на збереженні цінних дерев і доповненні їх
композиційними насадженнями. Концепція озеленення передбачає:
– збереження вікових дерев (липи, дуби) як історичних акцентів;
– формування парадних осей і тіньових коридорів за допомогою кленових
і платанових алей;
– створення декоративних груп (тис, ялівці, інші хвойні) як «зелених
ширм» для маскування службових зон;
– розміщення квітників і сезонних композицій біля входу й терас.
Водні елементи (декоративне озерце або каскадний фонтан) зосереджені в
центральній частині садової композиції, формуючи головний акцент, видимий
із кафе та лаунжу. Дренажна система інтегрована у природний рельєф і
78
запроєктована так, щоб запобігати накопиченню вологи біля фундаменту.
У мощенні та малих архітектурних формах домінують природні
матеріали: кам’яні бордюри, пісковикові плитки, дерев’яні настили терас і
ковані огорожі. Альтанки, лави та зовнішні конструкції стилістично співзвучні
історичній архітектурі – легкі ренесансні мотиви з елементами місцевих
ремісничих традицій. Нічне освітлення побудоване на принципах
енергоефективності й мінімального світлового забруднення, з акцентом на
підсвічення шляхів і фасадів.
Розміщення котельні та пральні передбачено в окремій технічній зоні,
обладнаній автономними під’їздами. Система відведення опадів реалізована
через інфільтраційні лотки та підземні резервуари з фільтруючими модулями;
надлишок води спрямовується до декоративної водної каскадної структури.
Рекомендовано застосування теплових насосів і сонячних панелей для
часткового енергозабезпечення технічних споруд, що знижує витрати та
відповідає принципам сталого розвитку.
Проведені дослідження та опрацювання генерального плану ділянки
майбутнього бутик-готелю на основі колишнього мисливського будинку графа
Шувалова дали змогу визначити ключові підходи до просторової організації,
благоустрою та функціонального структурування території. Усі запроєктовані
рішення спрямовані на поєднання архітектурної спадщини з сучасними
стандартами сервісу та інфраструктури.
5.2. Об’ємно-планувальне рішення бутик-готелю в історичній будівлі
Реконструкція історичних будівель набуває дедалі більшого значення в
умовах сучасного урбаністичного розвитку та зростання туристичного
потенціалу регіонів. Адаптація архітектурних пам’яток до нових функцій
дозволяє зберегти їхню культурну цінність і водночас забезпечити ефективне
використання простору. Мисливський будинок графа Шувалова є прикладом
об’єкта, який завдяки ретельному проєктуванню може отримати нове життя у
79
форматі бутик-готелю. Дослідження особливостей його модернізації дає змогу
проаналізувати оптимальні підходи до поєднання історичності та сучасних
вимог експлуатації.
Адаптивне переосмислення історичних об’єктів є одним із ключових
напрямів сучасної архітектурної практики, адже воно поєднує охорону
культурних цінностей із економічною вигодою та розвитком туристичної
інфраструктури [29]. Показовим прикладом такого підходу стала реконструкція
мисливського палацу графа Шувалова у місті Тальне Черкаської області, який
трансформується в бутик-готель на 60 місць. Споруда є визначним взірцем
неоренесансної архітектури кінця ХІХ століття та має значну культурно-
історичну вагу [30].
Головною метою реконструкції є створення сучасного готельного
комплексу всередині автентичної історичної будівлі з дотриманням норм
реставрації, принципів збереження спадщини та забезпеченням високого рівня
комфорту для гостей [31].
Мисливський будинок графа Шувалова, зведений у 1890-х роках,
виконано в стилі італійського неоренесансу з окремими рисами неоготики. Це
двоповерхова цегляна споруда із симетричною композицією, баштами та
багатим декоративним опорядженням [32]. Будівля є частиною ширшого
історичного ансамблю, що охоплював парк, господарські об’єкти та підземні
погреби.
На сьогодні частина автентичних інтер’єрів втрачена, проте основна
структура об’єму й простору збереглася. Реконструкція виконується відповідно
до положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» [33].
Будівля включає три основні рівні – цокольний, перший і другий – а також
мансарду. Після реконструкції загальна площа становитиме приблизно 3200 м².
Перший поверх передбачений як громадська частина: тут розташовуються
вестибюль, рецепція, лаунж-простір, ресторан на 40 осіб із виходом на літню
терасу та адміністративні кабінети. З головного холу заплановано доступ на
історичний балкон, що виходить на парк; пропонується використовувати його як
80
літню кавову терасу.
Другий поверх займає житлова зона з номерами категорій Standard і
Deluxe. Частина номерів матиме приватні балкони, які виконуватимуть як
декоративну, так і функціональну роль, забезпечуючи гостям близькість до
природного оточення.
Мансарда призначена під додаткові номери, включно з категорією Suite.
Тут створюється невеликий читальний салон-бібліотека, який поддержує
атмосферу індивідуальності, характерну для бутик-готелю. Загалом будівля
налічуватиме 60 номерів.
Баштові об’єми матимуть спеціалізоване призначення:
– у північній башті запроєктовано оглядовий майданчик із панорамою
парку та міста Тальне; доступ відбуватиметься через внутрішній гвинтовий
підйомник;
– у південній башті розміщується VIP-лаунж-бар для приватних зустрічей,
фотосесій чи дегустацій заходів.
Підвальний поверх отримує розширене використання:
– конференц-зал на 40 осіб, обладнаний сучасною мультимедійною
технікою, вентиляцією та акустичною ізоляцією [34];
– реставровані історичні погреби, які після дослідження пристосовуються
під дегустаційну залу та музейний простір, присвячений історії маєтку [35];
– сучасне укриття згідно з вимогами ДБН В.2.2-5:2023 [36], обладнане
вентиляцією, автономним живленням, запасами води та аварійним виходом.
Таке функціональне структурування дає змогу оптимально задіяти всі
рівні будівлі, зберігаючи її автентичність і водночас підвищуючи якість
готельних послуг.
Фасад будівлі зберігає історичний образ завдяки реставрації оригінальних
елементів – пілястр, карнизів, балюстрад та завершень башт. Нові елементи,
зокрема скляну галерею та терасу ресторану, виконано зі скла, металу й дерева,
що створює виважений архітектурний контраст без порушення історичної
стилістики [37].
81
Інтер’єрна концепція поєднує реставровані деталі з сучасними
дизайнерськими рішеннями: натуральні матеріали, м’яке декоративне
освітлення, текстиль нейтральних тонів. Баштові приміщення отримують
індивідуальні інтер’єри: у північній – простір із панорамними вікнами, у
південній – VIP-зона з каміном, м’якими меблями та барною стійкою [38].
Балкони оформлюються кованими огорожами з відтворенням історичних
мотивів і частковим озелененням контейнерними рослинами, що підтримує
природну пластичність фасаду.
Реконструкція виконується відповідно до принципів adaptive reuse, які
передбачають максимально делікатну інтеграцію нових функцій у стару
структуру з мінімальним втручанням у автентичні конструкції [39]. Основні
екологічні заходи включають енергоощадні технології, раціональне
водокористування та застосування місцевих матеріалів.
У проєкті передбачено:
– впровадження теплових насосів і рекупераційних систем;
– збирання дощової води для поливу парку;
– реставрацію історичних вікон із заміною скла на енергоощадні пакети;
– облаштування безпечного укриття відповідно до норм цивільного
захисту [36].
У результаті мисливський будинок графа Шувалова постає не лише як
готельний комплекс, а й як важливий культурний та туристичний осередок, що
поєднує історичну спадщину й сучасний функціонал.
Реконструкція палацу в Тальному під бутик-готель на 60 номерів із двома
баштами та системою балконів демонструє вдалий синтез архітектурної
традиції та сучасного комфорту. Об’ємно-планувальна структура дозволяє
максимально ефективно використати простір: підвальні приміщення
перетворені на конференц-зал, дегустаційну залу та укриття; башти – на
оглядові та VIP-зони; балкони – на місця відпочинку й оглядові тераси.
Реконструкція мисливського будинку графа Шувалова демонструє
успішне поєднання історичної спадщини з сучасними вимогами готельної
82
інфраструктури. Проєкт зберігає автентичну архітектуру будівлі, водночас
надаючи їй нове функціональне наповнення. Інтеграція сучасних технологій,
екологічних рішень і безпекових стандартів забезпечує високий рівень
комфорту гостей. У результаті оновлений комплекс стає значущим туристичним
та культурним центром регіону.
5.3. Пропозиції щодо дизайну інтер’єрів
Дизайн інтер’єрів бутик-готелю, розташованого в оновленому
мисливському будинку графа Шувалова в місті Тальне Черкаської області,
сформований на основі концепції делікатного збереження історичного
характеру споруди із водночас ретельним упровадженням сучасних готельних
стандартів. Реконструкція здійснюється з урахуванням підходів адаптивного
використання культурної спадщини (adaptive reuse), що забезпечує можливість
поєднати автентичність будівлі з її актуальними експлуатаційними
потребами [3].
Архітектурно-планувальна організація простору передбачає створення 60
номерів різних типів, ресторанного блоку, лаунж-зони, конференц-приміщення,
дегустаційної кімнати, а також технічних і службових зон. Відновлені башти,
балкони та підвальні приміщення гармонічно включені до функціональної
моделі готелю, зберігаючи оригінальні пропорції та історичну стилістику
споруди.
Мисливський будинок графа Шувалова – архітектурна пам’ятка кінця XIX
століття (Додаток А), виконана в стилі італійського неоренесансу з окремими
неоготичними акцентами [30]. Первісний комплекс вирізнявся характерними
домінантами – двома круглими вежами, відкритими балконами з арковими
отворами, витонченим ліпним оздобленням та багатими інтер’єрами. За
описами історичних джерел, внутрішні приміщення декорували цінні породи
деревини, художній стук, настінний живопис і мармурові камінні портали [40].
Саме ці риси стали основою сучасної концепції оформлення, що передбачає
83
реставрацію автентичних деталей, відтворення історичних розписів і адаптацію
простору до вимог готельного сервісу без втрати його культурної
ідентичності [37].
Головною творчою ідеєю інтер’єрів стало формування атмосфери
шляхетного мисливського маєтку кінця XIX століття. Кольорова палітра
вибудувана на поєднанні теплих глибоких барв – бордових, охристих, зелених і
золотавих. В оздобленні застосовані натуральні матеріали, такі як дуб, горіх,
мармур, латунь і бронза. Меблі розроблені за мотивами історичних предметів:
масивні різьблені столи, шкіряні крісла, шафи з інкрустацією [41].
Декоративне освітлення представлено люстрами та бра, стилізованими
під свічники. Стінний декор доповнюють мисливські трофеї, портрети,
гобелени й живопис, знайдені під час архівного вивчення історії родини
Шувалових [35]. Сходи на другий поверх до номерів були відреставровані та
можуть виглядати так (Додаток Б).
Номери Standard (16–18 м²) виконані в стилістиці класичного
мисливського кабінету (Додаток В). Стінові панелі облицьовані темним дубом,
стелю підкреслює ліпнина, а підлога викладена паркетом «ялинка». Основна
колористика – кремовий і бордо. Ліжка з різьбленими узголів’ями, масивні
гобеленові штори та світильники у формі оленячих рогів створюють атмосферу
спокійного традиціоналізму [34].
Номери Deluxe (20–24 м²) розміщені у частині будівлі з виходом на
балкони, з яких відкривається панорама парку. Інтер’єри доповнені
неоренесансними декоративними елементами – колонами, кахельними
камінами, орнаментальними фризами (Додаток Г). Стелі декоровані ручним
розписом з флористичними мотивами. Дерев’яні меблі з бронзовими деталями
підкреслюють вишуканість простору [39].
Апартаменти Suite (понад 45 м²), розташовані у баштових і мансардних
зонах, представляють найвищий рівень комфорту. Центральний акцент – камін
із родовим гербом Шувалових, доповнений картинами на мисливську тематику.
У круглих кімнатах башт облаштовані панорамні спальні з вітражами.
84
Одну з веж перетворено на тематичний читальний салон, стилізований
під приватну бібліотеку кінця XIX століття [38].
Обідня зала на 40 місць оформлений у стилі мисливського залу: масивні
дерев’яні балки, гобелени, бронзові свічники, люстри. Центральний елемент –
великий мармуровий камін з гербом Шувалових. Менші зали поєднані між
собою арковими отворами.
Лаунж-простір оформлено як елегантний салон із фортепіано, м’якими
диванами, паркетом і перськими килимами, що створює камерну атмосферу
[42]. Старовинні погреби, виявлені та відреставровані під час реконструкції,
переобладнані в дегустаційну залу. Збережені цегляні склепіння та кам’яні
підлоги підкреслюють автентичний характер простору. М’яке приховане
освітлення виділяє фактуру матеріалів, а дубові бочки та дерев’яні столи
формують атмосферу традиційного винного підвалу [42].
Поруч планується облаштування конференц-залу на 40 місць, де
збережено геометрію старовинного підвалу – аркові конструкції, склепіння,
металеві решітки. Сучасне технічне оснащення інтегроване так, щоб не
порушувати історичного вигляду інтер’єру. Меблі виконані в темних тонах і
поєднують практичність із класичними мотивами [43].
В окремій підвальній кімнаті облаштовано сховище цивільного захисту,
що відповідає вимогам ДБН В.2.2-5:2023 [36]. Інтер’єр виконаний стримано:
цегляні стіни, металеві двері, система вентиляції. У зоні очікування розміщено
невелику експозицію архівних фотографій будівлі, яка підкреслює історичну
тяглість її розвитку.
У двох баштах створено оглядові майданчики з кафе-баром і бібліотекою.
Інтер’єри витримані у світлих тонах з кам’яними стінами та арочними вікнами.
Балкони переобладнані у комфортні зони відпочинку з плетеними меблями,
рослинами й видом на парк, що продовжує ідею синергії природи та
архітектури [34].
Таким чином, інтер’єрне вирішення мисливського будинку графа
Шувалова демонструє вдале поєднання реставраційних підходів і сучасного
85
функціоналізму. Збережені історичні форми, декор і матеріали органічно
інтегруються з вимогами безпеки, комфорту й естетики. Проєкт показує, що
культурну спадщину можна гармонійно вписати в сучасний туристичний
простір, зберігаючи її як носія історії та вишуканої елегантності.
5.4. Етапи реконструкції будівлі
Мисливський будинок графа Шувалова в Тальному є цінним
архітектурним об’єктом кінця XIX століття. Його стиль поєднує риси
італійського неоренесансу та неоготики, що надає споруді унікального вигляду.
Проте з часом будівля зазнала значних руйнувань і втратила частину первісного
оздоблення. Основною метою відновлення є перетворення будівлі на сучасний
бутик-готель із збереженням історичної автентичності. Реставраційні та
адаптивні роботи дозволяють поєднати культурну цінність споруди з сучасними
функціональними потребами.
Мисливський будинок графа Шувалова у місті Тальне є архітектурною
пам’яткою кінця XIX століття. Будівля виконана у стилі італійського
неоренесансу з додаванням елементів неоготики [29]. Незважаючи на
збереження основної архітектурної композиції, споруда значною мірою
постраждала від часу та впливу зовнішнього середовища: частково зруйнована
фасадна штукатурка, спостерігається зволоження стін, деформовані дерев’яні
перекриття, пошкоджено внутрішнє оздоблення [3].
Головним завданням реконструкції є адаптація будівлі для
функціонування сучасного бутик-готелю на 60 номерів із збереженням її
історико-культурної цінності. Процес відновлення передбачав виконання
реставраційних робіт, конструктивного відновлення, модернізації інженерних
систем та дизайнерських рішень, при цьому дотримувались принципів
автентичності та адаптивного використання (adaptive reuse) [30].
Перед початком реконструкції було проведено технічне обстеження стану
будівлі, результати якого узагальнені в таблиці 5.1.
86
Таблиця 5.1 – Результати технічного обстеження будівлі до реконструкції
№ Елемент будівлі Стан до реконструкції Рекомендації щодо
відновлення
1 Фундаменти Місцями тріщини та просідання. Підсилення цементним
(бутовий камінь) розчином, ін’єктування
тріщин.
2 Зовнішні стіни Втрата до 30 % штукатурного Реставрація декоративної
(цегла, шару, відшарування фарби. штукатурки, очищення та
штукатурка) повторне фарбування.
3 Перекриття Деформації, пошкодження Заміна пошкоджених балок,
(дерев’яні балки) грибком. антисептування.
4 Дах (черепиця) Протікання, часткове руйнування. Повна заміна покрівлі,
реставрація башт.
5 Вікна, двері Втрата автентичних рам. Відновлення за архівними
зразками.
6 Інтер’єрні оздоби Втрачені гобелени, пошкоджена Реставрація ліпнини,
ліпнина. виготовлення реплік
гобеленів.
Аналіз технічного стану показав, що більшість несучих конструкцій
зберегли достатню міцність, завдяки чому реконструкція могла бути проведена
без зміни основних архітектурних пропорцій будівлі. Особлива увага під час
робіт приділялася відновленню декоративного оздоблення та переобладнанню
підвальних приміщень для нових функцій [40].
Кожен етап реконструкції передбачав комплексну взаємодію
архітекторів, реставраторів та інженерів для забезпечення автентичності
споруди та її сучасної функціональності. Виконувалися як традиційні
реставраційні методи, так і сучасні технології для підвищення надійності
конструкцій. Велика увага приділялася збереженню історичних матеріалів та
декоративних деталей, що формують унікальний характер будівлі.
Паралельно проводилася модернізація інженерних мереж, що дозволяє
адаптувати будівлю до потреб сучасного готелю. Такий підхід забезпечив
поєднання історичної цінності об’єкта з комфортом та безпекою для майбутніх
відвідувачів.
Процес відновлення був організований у п’ять послідовних етапів, які
наведені в таблиці 5.5.
87
Таблиця 5.5. – Основні етапи реконструкції мисливського будинку графа
Шувалова
Етап Зміст робіт Основні заходи Результат
1 Підготовчо- Архівні дослідження, обміри, Виявлено первісну
дослідницький фотофіксація, інженерно-технічне структуру, декоративні
обстеження. елементи, визначено
обсяги відновлення.
2 Реставраційно- Підсилення фундаментів, відновлення Відновлена несуча
конструктивний стін, перекриттів і покрівлі. здатність будівлі,
реставровані фасади.
3 Внутрішньо- Реконструкція ліпнини, паркету, Відтворено історичні
оздоблювальний відновлення камінів, реставрація інтер’єри мисливського
дерев’яних панелей. стилю.
4 Інженерно- Монтаж опалення, вентиляції, Інтегровані сучасні
технологічний освітлення, водопостачання, пожежної системи без шкоди для
безпеки. історичного вигляду.
5 Функціонально- Розміщення номерів, ресторану, Повноцінне
дизайнерський лаунжу, підвальних залів (конференц, функціонування бутик-
дегустація, сховище). готелю з автентичними
рисами.
На всіх етапах реконструкційних робіт здійснювався ретельний
реставраційний контроль та авторський нагляд, що забезпечувало відповідність
виконаних робіт ДБН В.3.2-1:2020 «Реставрація, консервація та ремонт
пам’яток архітектури» [44]. Особлива увага приділялася адаптації підвальних
приміщень під сучасні функції готелю. Археологічні розкопки дозволили
розчистити історичні підземелля, де збереглися автентичні склепінчасті цегляні
перекриття.
Кожне приміщення було ретельно перевірене на наявність дефектів та
вразливих ділянок конструкцій. Відновлювальні роботи проводилися з
використанням автентичних матеріалів і збереженням оригінального
архітектурного декору. Сучасні системи освітлення та вентиляції були
інтегровані таким чином, щоб не порушувати історичної цілісності простору.
Завдяки комплексному підходу реставровані підвали гармонійно поєднують
історичну автентичність із функціональністю сучасного готелю.
Подальше функціональне використання підвалів було сплановане так,
щоб поєднати їх історичну цінність із практичною експлуатацією, що детально
88
відображено у таблиці 5.2.
Таблиця 5.2. – Функціональне використання відреставрованих підвалів
Зона Функція Основні характеристики
Дегустаційна зала Проведення винних та Цегляна кладка, дубові бочки,
гастрономічних заходів. тепле освітлення.
Конференц-зал Ділові події, семінари, наради. Склепінчасті перекриття, сучасне
мультимедіа.
Сховище Безпечне укриття цивільного Підсилені стіни, вентиляція,
(бомбосховище) захисту. аварійне освітлення.
Підвали мисливського будинку виконують як історично-культурну, так і
функціонально-безпечну роль у складі готелю [36]. Реконструкція дозволила не
лише зберегти більшість автентичних конструкцій і відновити історичний
вигляд фасадів та балконів, але й адаптувати приміщення до сучасних потреб.
Одночасно були створені нові туристичні та культурні можливості для міста
Тальне. Конкретні результати та показники ефективності проведених заходів
наведені у таблиці 5.3, що дозволяє комплексно оцінити реалізовані рішення.
Таблиця 5.3 – Ефективність реалізованих рішень реконструкції
Показник До реконструкції Після реконструкції Результат
Технічний стан Нестабільний, Задовільний, Відновлено несучу
будівлі аварійний експлуатаційний здатність.
Функціональне Невикористовувана Бутик-готель на 60 номері. Повноцінне
використання пам’ятка використання.
Туристична Низька Висока Збільшення
привабливість туристичного потоку.
Соціально- Відсутній Нові робочі місця, доходи Позитивна динаміка
економічний від туризму. розвитку регіону.
ефект
Реконструкція будівлі спрямована на поєднання історичної цінності
споруди з сучасними технологічними рішеннями, що відповідає світовим
стандартам збереження архітектурної спадщини [39]. Практичний аналіз робіт у
мисливському будинку графа Шувалова в Тальному показав, що адаптація
історичних об’єктів до сучасних потреб можлива лише за умови комплексного
застосування наукових методів, реставраційних технологій та збереження
89
автентичних елементів. Завдяки виконаній реконструкції вдалося не тільки
зберегти конструктивну цілісність пам’ятки, а й відновити її соціальне,
культурне та економічне значення.
Детальний розгляд процесу відновлення засвідчив ефективність
комплексного підходу, що охоплює історико-дослідницькі дослідження,
конструктивне зміцнення, інженерні рішення та дизайнерські роботи. Під час
реставрації застосовувалися оригінальні матеріали та технології, близькі до
автентичних, що дозволило максимально зберегти художнє та архітектурне
наповнення будівлі.
В результаті було відновлено фасадні елементи, декоративне кам’яне
різьблення, а інтер’єри відтворено у характерному мисливському стилі кінця
XIX століття. Реалізація цього проєкту підтвердила доцільність та ефективність
інтеграції пам’яток історії та архітектури у сучасну міську структуру.
Запропоновані підходи можуть слугувати моделлю для майбутніх проектів
ревіталізації, які поєднують культурну цінність споруди та її економічну
привабливість.
5.5. Заходи з охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних норм
Охорона праці під час відновлення історичних будівель передбачає
комплекс організаційних, технічних та профілактичних заходів, спрямованих на
забезпечення безпечних умов роботи, запобігання травмам і професійним
захворюванням, а також збереження життя працівників.
У ході реконструкції мисливського будинку графа Шувалова у місті
Тальне особлива увага приділялася роботам у складних умовах, таких як
висотні роботи, роботи у підвалах та реставраційні процеси, що потребують
суворого дотримання нормативів безпеки [45]. Проєкт відновлення розроблявся
відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці», ДБН А.3.2-2-2009
«Охорона праці і промислова безпека у будівництві», ДСТУ EN 50110-1:2014
«Експлуатація електроустановок» та ДСанПіН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми
90
мікроклімату виробничих приміщень» [46; 47,15].
Завдяки систематичному контролю та регулярним інструктажам ризик
виробничого травматизму вдалося значно знизити [47].
Основними небезпечними факторами при виконанні реконструкційних
робіт визначено: падіння з висоти, обвалення частин конструкцій, ураження
електричним струмом, а також вплив пилу, шуму і вібрацій. Для мінімізації цих
ризиків були впроваджені такі заходи [48]:
– монтаж тимчасових будівельних риштувань та страхувальних систем;
– використання засобів індивідуального захисту (каски, страхувальні
пояси, респіратори, захисне взуття);
– виконання електромонтажних робіт лише після повного відключення
електромереж;
– регулярна перевірка технічного стану інструментів і обладнання;
– проведення робіт у підвальних приміщеннях лише після перевірки
вентиляції та газового складу повітря.
Детальні організаційні заходи щодо охорони праці під час реконструкції
наведені у таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 – Основні організаційні заходи з охорони праці
№ Захід Зміст Очікуваний ефект
1 Проведення інструктажів Первинний, повторний, Підвищення рівня
позаплановий інструктаж обізнаності з небезпечними
усіх працівників. факторами.
2 Призначення Інженер з охорони праці, Контроль за дотриманням
відповідальних осіб майстер дільниці, керівник вимог безпеки.
робіт.
3 Огородження небезпечних Встановлення сигнальних Запобігання нещасним
зон бар’єрів, попереджувальних випадкам
знаків.
4 Медичний огляд Перевірка стану здоров’я та Зменшення ризику
працівників придатності до робіт. нещасних випадків через
фізичне навантаження.
5 Навчання та атестація Перевірка знань з техніки Забезпечення
персоналу безпеки. кваліфікованого виконання
робіт.
Для забезпечення безпечних умов виконання робіт на висоті, а також на
91
балконах будівлі, були змонтовані тимчасові металеві платформи з
огородженнями, виконані відповідно до вимог ДБН В.2.8-10:2016 «Будівельні
майданчики. Безпека праці» [49]. Санітарно-гігієнічне облаштування
будівельного майданчика проводилося згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10
«Гігієнічні вимоги до умов праці», з особливим контролем параметрів
мікроклімату, освітлення, вентиляції та організації санітарних зон [50].
Всі ключові показники санітарно-гігієнічного стану робочих місць
наведені у таблиці 5.5, що дозволяє оцінити ефективність впроваджених заходів
і відповідність умов праці нормативним вимогам. Такий підхід забезпечує
одночасно безпеку працівників, комфортні умови роботи та високий рівень
контролю під час виконання реставраційних і будівельних операцій.
Використання цих організаційних і технічних рішень є прикладом системного
підходу до охорони праці на об’єктах історико-архітектурної спадщини.
Таблиця 5.5 – Основні санітарно-гігієнічні показники на робочих місцях
Показник Норма Фактичне забезпечення
Температура повітря (°С) 18–22 20–21
Вологість (%) 40–60 50
Освітленість (лк) 300–500 400
Рівень шуму (дБ) ≤ 80 75
Вентиляція Природна та механічна Забезпечена
Побутові умови Санітарні кабіни, душові, Наявні
кімнати відпочинку
Моніторинг санітарно-гігієнічного стану на будівельному майданчику
здійснювався відповідно до графіка лабораторних перевірок, а результати
фіксувалися у журналі охорони праці. Підтримка комфортного мікроклімату
сприяла зниженню стомлюваності персоналу та зменшенню ризику
професійних захворювань.
Особлива увага приділялася дотриманню норм пожежної безпеки
відповідно до ДБН В.1.1-7:2023 «Пожежна безпека об’єктів будівництва». Для
цього в будівлі були встановлені автоматичні пожежні сигналізації,
використано вогнестійкі оздоблювальні матеріали, змонтовано пожежні
92
гідранти та первинні засоби гасіння, а також організовано систему
димовидалення у підвальних приміщеннях і кухонному блоці.
Регулярні навчальні тренування з евакуації дозволяли оцінювати
ефективність планів безпеки. Після завершення реконструкції охорона праці
продовжує функціонувати на етапі експлуатації готелю: створено службу
охорони праці, яка відповідає за інструктажі, моніторинг обладнання та
дотримання санітарних норм у всіх приміщеннях. Персонал проходить щорічне
навчання з пожежної, електробезпеки та охорони праці, а всі приміщення
обладнані сучасними системами вентиляції, кондиціювання та пожежного
сповіщення [51].
Завдяки комплексному підходу створено безпечні та комфортні умови
праці, мінімізовано ризики травматизму та забезпечено дотримання пожежної й
санітарної безпеки, що відповідає національним і міжнародним стандартам [45;
50; 51].
5.6. Протипожежні заходи та евакуація людей
Система протипожежного захисту бутик-готелю, розташованого у
реконструйованому мисливському будинку графа Шувалова, розроблена з
урахуванням особливостей об’єкта культурної спадщини та відповідно до ДБН
В.1.1-7:2023 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДБН В.2.2-9:2018
«Громадські будівлі та споруди» та НАПБ А.01.001-2014 «Правила пожежної
безпеки в Україні» [52; 53; 54].
Основні завдання системи включають: запобігання виникненню пожеж,
своєчасне виявлення загоряння, обмеження поширення вогню та диму,
організацію безпечної евакуації людей і створення умов для ефективного
гасіння пожежі.
Будівля має 2 поверхи та підвали, що потребує підвищеної уваги до
планування шляхів евакуації, розміщення сигналізації та організації систем
протипожежного захисту [55]. Комплекс конструктивних протипожежних
93
заходів, впроваджених у будівлі, наведено у таблиці 5.6, що забезпечує
локалізацію потенційних осередків займання та підвищує загальний рівень
безпеки.
Таблиця 5.6 – Конструктивні протипожежні заходи
№ Напрямок Заходи Нормативна основа
1 Вогнестійкість Застосування негорючих матеріалів ДБН В.1.1-7:2023.
конструкцій (гіпсокартон, штукатурка, негорючі
фарби), обробка дерев’яних
елементів антипіренами.
2 Поділ будівлі на пожежні Улаштування протипожежних ДБН В.2.2-9:2018.
відсіки перегородок і дверей типу EI-60 між
поверхами.
3 Сходові клітини Виконання огороджень з негорючих НАПБ А.01.001-
матеріалів, герметизація швів, 2014.
димовидалення.
4 Електричні системи Використання вогнестійких кабелів, ДСТУ EN
прокладання в металевих лотках. 50575:2017.
5 Підвали та технічні Улаштування ізольованих входів, ДБН В.2.5-56:2014.
приміщення протидимної вентиляції,
автоматичного відключення
електромереж.
Усі оздоблювальні матеріали, використані в номерах, ресторані, лаунжі та
підвальних приміщеннях (конференц-зал, дегустаційна зала, сховище),
відповідають групам горючості Г1–Г2, що дозволено для громадських будівель
з масовим перебуванням людей [56].
У бутик-готелі реалізовано комплекс інженерно-технічних засобів
пожежного захисту, що забезпечує раннє виявлення загоряння, оперативне
сповіщення персоналу та автоматичне реагування. До складу системи входять:
– автоматична пожежна сигналізація (АПС) з тепловими та димовими
датчиками у кожному номері, коридорах, ресторані та підвалах;
– система оповіщення та управління евакуацією (СОУЕ), яка забезпечує
звукове та світлове сповіщення у разі пожежі;
– система димовидалення у сходових клітинах, підвальних залах та
ресторанних приміщеннях;
– автоматичне пожежогасіння у вигляді спринклерної системи для
підвальних і кухонних зон;
94
– пожежне водопостачання: внутрішні гідранти на кожному поверсі та
зовнішній гідрант біля північного фасаду;
– первинні засоби пожежогасіння: порошкові та вуглекислотні
вогнегасники, розраховані один на 50м².
Всі системи підключено до централізованого пункту пожежного
сповіщення, розташованого на першому поверсі поруч із постом охорони [57].
План евакуації розроблено відповідно до ДБН В.1.2-7:2021 «Система
забезпечення надійності та безпеки будівель» та НАПБ Б.01.009-2004 «Плани
(схеми) евакуації людей при пожежі» [58].
Евакуаційні виходи організовані з урахуванням максимальної відстані до
безпечної зони – не більше 30 м для номерів та 25 м для підвальних приміщень.
Основні елементи системи евакуації включають:
– два основних сходових марші з північного та південного фасадів;
– окремий вихід із підвалів на зовнішню терасу;
– аварійне освітлення евакуаційних шляхів;
– фотолюмінесцентні покажчики напрямку руху;
– дублювання звукового сповіщення візуальними сигналами для людей із
порушенням слуху.
Основні параметри евакуаційних шляхів наведені у таблиці 5.7, що
дозволяє оцінити їх відповідність нормативним вимогам і забезпечення безпеки
перебування людей.
Таблиця 5.7.– Основні параметри евакуаційних шляхів
Поверх Кількість Кількість Максимальна довжина Час евакуації,
осіб евакуаційних виходів шляху, м хв.
Підвал 40 2 25 2,0
1-й 50 2 28 1,8
поверх
2-й 60 2 30 2,0
поверх
Розрахунок часу евакуації показав, що загальний час повної евакуації всіх
мешканців і персоналу становить до 3 хвилин, що відповідає вимогам для
95
готелів III ступеня вогнестійкості [58].
Для персоналу бутик-готелю розроблено Інструкцію з дій при пожежі,
затверджену адміністрацією. Вона передбачає:
– негайне повідомлення пожежно-рятувальної служби (101);
– активацію системи СОУЕ та сповіщення гостей;
– організацію евакуації відповідно до затвердженого плану;
– використання первинних засобів пожежогасіння на початковій стадії
займання;
– перевірку номерів і приміщень для запобігання залишенню людей
усередині.
Щоквартально проводяться тренування персоналу з евакуації та перевірка
працездатності протипожежного обладнання [59].
У результаті реалізації комплексу протипожежних заходів у бутик-готелі
забезпечено високий рівень пожежної безпеки та мінімальний ризик для життя і
здоров’я людей у разі виникнення надзвичайної ситуації.
Використання сучасних систем пожежної сигналізації, димовидалення,
спринклерного гасіння, а також продумане планування шляхів евакуації
гарантують відповідність об’єкта вимогам чинних нормативних документів
України та міжнародних стандартів.
Таким чином, реконструйований мисливський будинок графа Шувалова
повністю пристосований до експлуатації як готель громадського призначення з
дотриманням усіх вимог пожежної безпеки та евакуації людей [52; 54; 56; 57].
5.7. Заходи щодо цивільної оборони
У сучасних умовах зростання техногенних, природних та воєнних загроз
питання цивільної оборони набувають особливої актуальності для об’єктів
громадського призначення, зокрема для бутик-готелю, розташованого у
реконструйованому мисливському будинку графа Шувалова в м. Тальне
Черкаської області. Метою заходів цивільного захисту є забезпечення безпеки
96
життя та здоров’я працівників і гостей, збереження матеріальних цінностей і
підтримка безперебійного функціонування об’єкта у надзвичайних ситуаціях
[61; 62].
Цивільна оборона, як частина національної безпеки України, передбачає
комплекс організаційних, технічних і соціально-економічних заходів для
запобігання або мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій природного,
техногенного або воєнного характеру [63]. На об’єктах з постійним
перебуванням людей обов’язкове впровадження системи управління цивільним
захистом, підготовка персоналу, розробка планів евакуації та облаштування
захисних споруд.
Особливу увагу під час реконструкції приділено адаптації підвальних
приміщень під укриття цивільного захисту. Історичні погреби після
археологічних та реставраційних робіт модернізовано відповідно до ДБН В.2.2-
5:2023: посилено стіни залізобетонними елементами, відновлено склепіння,
встановлено герметичні металеві двері, систему подвійної фільтрації та
вентиляції, аварійне освітлення і автономне живлення від дизельного
генератора [66]. У звичайному режимі приміщення використовуються як
дегустаційна та конференц-зала, а при сигналі тривоги – як укриття на 60 осіб,
обладнане місцями для сидіння, біотуалетами, запасом води, аптечками та
засобами комунікації [67].
Система оповіщення побудована за комбінованим принципом: звукове
сигналізування (сирени, гучномовці) дублюється візуально через інформаційні
табло, а для людей із порушеннями слуху передбачено світлові сигнали. На
кожному поверсі розташовані схеми евакуації з позначенням напрямків до
укриття та запасних виходів, максимальна відстань до виходу не перевищує 30
м, сходи виконані з негорючих матеріалів і обладнані системою димовидалення
[68].
Для підвищення стійкості будівлі передбачено додаткові металеві балки,
герметизацію підвальних вікон, подвійні двері на вході та посилення кріплень
веж і балконів. Системи водопостачання та каналізації оснащено зворотними
97
клапанами. Персонал пройшов навчання з надання першої допомоги,
користування засобами захисту та проведення евакуації, а гості під час
реєстрації отримують інструктаж і пам’ятки з безпеки [68].
Система цивільного оповіщення інтегрована в мережу ДСНС:
адміністратор при загрозі передає сигнал, спрямовує гостей до укриття та
контролює приміщення. Щорічно проводяться перевірки стану укриттів,
вентиляції, аварійного освітлення та засобів комунікації, результати фіксуються
у Журналі готовності об’єкта [69].
Таким чином, реалізовані заходи забезпечують комплексну готовність
готелю до надзвичайних ситуацій будь-якого характеру, поєднуючи історичну
архітектуру з сучасними інженерними рішеннями. Розроблена система
цивільної оборони мисливського будинку графа Шувалова може служити
зразковим прикладом адаптації об’єктів культурної спадщини до сучасних
стандартів безпеки [61; 63; 65; 68].
5.8. Заходи щодо охорони навколишнього середовища
Проєктування бутик-готелю на 60 номерів передбачає дотримання
сучасних екологічних стандартів, спрямованих на мінімізацію негативного
впливу на навколишнє середовище. Під час експлуатації найбільше
навантаження припадає на атмосферу, водні ресурси, ґрунти та систему
поводження з відходами, тому управління об’єктом включає комплекс
превентивних і компенсаційних заходів для забезпечення сталого розвитку [70;
71].
Охорона довкілля є ключовим напрямом державної політики України та
обов’язковою складовою проєктування і реконструкції громадських будівель. У
процесі реконструкції мисливського будинку графа Шувалова під бутик-готель
основною метою було мінімізувати антропогенний вплив на природу, зберегти
історико-культурний ландшафт і сформувати екологічно збалансоване
середовище функціонування об’єкта. Реконструкційні роботи виконувалися із
98
дотриманням принципу екологічної сумісності, застосовуючи матеріали,
технології та інженерні рішення, які не порушують природний баланс території.
Основні завдання природоохоронної діяльності включали: раціональне
використання енергії та водних ресурсів, зниження викидів забруднюючих
речовин, збереження зелених насаджень, ефективне поводження з відходами та
формування екологічної культури серед персоналу і гостей [53].
Перед початком робіт проведено оцінку впливу на довкілля (ОВНС)
відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» (2017 р.).
Дослідження показало, що територія об’єкта не має підвищеного рівня
забруднення, проте реконструкційні роботи могли викликати шум, пилове
забруднення та утворення будівельних відходів. Для мінімізації негативного
впливу застосовано організаційно-технічні заходи: обмеження часу шумних
робіт, використання пилопоглинаючих систем, накриття майданчика захисними
сітками та роздільне збирання відходів [74].
З метою підвищення енергоефективності в готелі впроваджено систему
Smart Building, що регулює споживання електроенергії, тепла та води в
реальному часі. Опалення здійснюється через тепловий насос «повітря-вода»,
що дозволяє економити до 60 % енергії порівняно з традиційними котельнями.
Додатково використано сонячні панелі, розміщені поза межами історичного
фасаду, щоб зберегти архітектурну автентичність [75].
Освітлення організовано на базі LED-технологій із датчиками руху, що
зменшило споживання електроенергії на 40 %. Програма «Green Room»
заохочує гостей до економного використання ресурсів – зміна рушників та
постільної білизни здійснюється лише за запитом, що скорочує витрати води та
електроенергії.
Водопостачання готелю здійснюється двома контурами з фільтрацією
грубого та тонкого очищення. Для поливу зелених насаджень використовується
дощова вода, що зменшує споживання води на 25 %. Територія навколо будівлі
облаштована із максимальним збереженням історичного ландшафту: вікові
дерева захищено охоронними зонами, висаджено декоративні кущі та
99
багаторічні рослини, характерні для паркової естетики XIX століття.
Утримання території здійснюється екологічною технікою з низьким рівнем
шуму та відсутністю викидів СО₂ [76].
Ґрунти, зняті під час реконструкції, використано для планування рельєфу
та створення квітників, що відповідає принципам сталого будівництва
(Sustainable Construction) [77]. Система роздільного збору відходів передбачає
контейнери для пластику, скла, паперу та органіки. Харчові відходи
переробляються в ресторані за технологією Zero Waste Kitchen [78]. Будівельні
відходи перероблено відповідно до ДСТУ 8725:2017, цегла повторно
використана для реставрації перегородок, уламки бетону – для укріплення
підпірних стін, що зменшило обсяг вивезених відходів на 45 %.
Для забезпечення екологічної безпеки експлуатації встановлено систему
вентиляції та кондиціювання з рекуперацією тепла, двоступеневу фільтрацію
повітря та локальні біологічні очисні споруди для стоків, що забезпечують
очищення води до 93 % [79].
Формування екологічної культури персоналу та гостей включає
інструктажі з економного використання ресурсів, сортування відходів,
дбайливого ставлення до зелених насаджень та інформаційні матеріали для
відвідувачів. Готель також бере участь у щорічних екологічних акціях та
програмах екологічної освіти місцевих шкіл.
Таким чином, комплекс екологічних заходів, реалізований під час
реконструкції мисливського будинку графа Шувалова, забезпечує мінімальний
негативний вплив на довкілля, поєднує історичну архітектуру з принципами
сталого розвитку та формує екологічно відповідальне середовище для гостей і
персоналу. Використані рішення відповідають Закону України «Про охорону
навколишнього природного середовища», ДБН В.2.2-9:2018 та ISO 14001:2015
[70; 75; 79].
100
РОЗДІЛ 6. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
6.1. Розрахунок інвестиційних витрат на реконструкцію
Економічна ефективність реконструкції історичної будівлі визначається
співвідношенням обсягу інвестиційних витрат та очікуваної окупності проєкту.
Розрахунок інвестицій є ключовим етапом фінансового обґрунтування,
оскільки дозволяє оцінити необхідні ресурси для проведення робіт,
модернізації інженерних систем та облаштування внутрішніх приміщень бутик-
готелю на 60 номерів у місті Тальне Черкаської області. Комплексний підхід до
врахування всіх статей витрат – від розробки проєктно-кошторисної
документації до придбання обладнання, будівельно-монтажних робіт та
пусконалагоджувальних заходів – забезпечує формування достовірної та
обґрунтованої інвестиційної вартості реконструкції.
Для проведення економічних розрахунків використовуються укрупнені
показники вартості будівельно-монтажних робіт, матеріалів, інженерного
обладнання та меблів, які відповідають сучасним нормам і стандартам ДСТУ Б
Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» [79].
До складу інвестиційних витрат проєкту відносять:
– підготовчі роботи та проєктування;
– будівельно-реставраційні роботи;
– інженерно-технічне обладнання;
– оздоблення інтер’єрів і меблювання;
– облаштування прилеглої території;
– резервний фонд на непередбачені витрати.
Підготовчі витрати включають комплекс досліджень та розробку
проєктно-кошторисної документації. Оскільки будівля є пам’яткою
архітектури, цей етап передбачав проведення історико-архітектурних
досліджень, інженерно-технічного обстеження конструкцій, геологічного
101
аналізу ґрунтів та створення реставраційного паспорта об’єкта. Детальна
інформація щодо витрат на підготовчі роботи і проєктування наведена в
таблиці 6.1.
Таблиця 6.1 – Витрати на підготовчі роботи та проектування
№ Найменування робіт Зміст робіт Орієнтовна
вартість, тис. грн.
1 Історико-архітектурні Архівні дослідження, фотофіксація, 480
дослідження археологічні розкопки.
2 Обстеження конструкцій Аналіз несучих елементів, 350
визначення ступеня зносу.
3 Проєктування реконструкції Ескізний, робочий проєкт, 620
кошторисна документація.
4 Експертиза проєкту Реставраційна, архітектурна, 150
пожежна, екологічна експертиза.
Разом: 1600
Підготовчі роботи складають приблизно 7 % від загального обсягу
інвестиційних витрат. Найбільшу частку цих коштів займають історико-
архітектурні дослідження та розробка проєктної документації, які є
обов’язковими складовими процесу реставрації пам’яток архітектури. Цей етап
включає детальне обстеження конструкцій, вивчення архівних матеріалів,
фотографічну фіксацію та складання реставраційного паспорта об’єкта, що
дозволяє точно визначити обсяг робіт та матеріали для відновлення. Крім того,
проводяться геодезичні та інженерно-технічні дослідження, необхідні для
забезпечення безпеки та довговічності майбутніх реставраційних заходів.
Будівельно-реставраційні роботи становлять найбільш масштабний та
ресурсомісткий етап реконструкції. Вони охоплюють укріплення фундаментів,
реставрацію фасадів, відновлення покрівлі та внутрішніх конструкцій будівлі.
Особлива увага приділяється автентичному відтворенню архітектурних
деталей, зокрема балконів, декоративних веж та ліпнини. Паралельно з цим
здійснюється заміна пошкоджених елементів конструкцій на нові матеріали,
максимально наближені за складом та фактурою до історичних. Для
забезпечення високої якості робіт застосовуються сучасні технології зміцнення
та консервації, що дозволяють зберегти первісну архітектурну цінність будівлі.
102
Підсумкові дані щодо основних будівельно-реставраційних робіт наведено в
таблиці 6.2.
Таблиця 6.2 – Основні будівельно-реставраційні роботи.
№ Найменування робіт Зміст робіт Орієнтовна вартість, тис.
грн.
1 Ремонт фундаментів і Посилення стін, 2400
підвалів гідроізоляція,
облаштування укриття.
2 Відновлення фасаду Реставрація штукатурки, 3100
ліпнини, балконів, веж.
3 Відновлення покрівлі Монтаж металочерепиці, 1850
реставрація крокв.
4 Внутрішні стіни і Реставрація цегляних 2100
перекриття склепінь, штукатурка,
фарбування.
Разом : 9450
Будівельно-реставраційні роботи складають понад 43 % загальної
вартості. Їх вартість виправдана історичною цінністю будівлі та складністю
технологічних процесів реставрації.
Витрати на інженерно-технічне обладнання включають закупівлю та
монтаж систем опалення, вентиляції, кондиціонування, електропостачання,
водопостачання та каналізації, а також установку систем безпеки і пожежного
захисту. Цей етап забезпечує сучасний рівень комфорту та функціональності
готельного комплексу, одночасно відповідаючи вимогам енергозбереження та
екологічної безпеки.
На інженерно-технічному обладнанні етапі передбачено встановлення
нових систем життєзабезпечення: опалення, вентиляції, водопостачання,
каналізації, електропостачання, а також засобів пожежної безпеки. Усі системи
інтегруються з урахуванням енергоефективності та історичних обмежень
будівлі.
Всі передбачені заходи забезпечують стабільну та безпечну експлуатацію
готелю, а деталізовані дані щодо витрат на інженерно-технічне обладнання
наведено у таблиці 6.3.
103
Таблиця 6.3 – Витрати на інженерно-технічне обладнання будівлі
№ Найменування системи Основні елементи Орієнтовна вартість, тис.
грн.
1 Опалення та вентиляція Теплові насоси, 2600
рекуператори, автоматика.
2 Електропостачання Кабельні мережі, 1 800
освітлення, аварійні
системи.
3 Водопостачання та Насоси, фільтри, очисні 1 200
каналізація споруди.
4 Система пожежної безпеки Датчики, сигналізація, 750
гідранти.
5 Генератор і аварійне Дизельний генератор 15 400
живлення кВт
Разом : 6750
Інженерно-технічні системи складають 30,8 % загального обсягу
інвестиційних витрат і забезпечують надійність функціонування будівлі, а
також високий рівень комфорту для гостей бутик-готелю. Цей етап передбачає
встановлення сучасних систем опалення, вентиляції, кондиціонування,
водопостачання, каналізації та електропостачання, інтегрованих із системами
безпеки та пожежного захисту.
Окрему увагу приділено оформленню внутрішніх приміщень, включаючи
номери, ресторан, лаунж-залу, конференц-зал та дегустаційну кімнату. Дизайн
інтер’єрів виконаний із урахуванням стилістики історичного мисливського
маєтку, з використанням натуральних матеріалів – дерева, каменю, текстильних
елементів і декоративної ковки. Такий підхід дозволяє зберегти автентичність
будівлі та створити атмосферу, що відповідає концепції культурно-
туристичного простору.
У процесі підбору меблів та оздоблювальних матеріалів приділялась
увага їх довговічності та екологічній безпеці. Крім естетичних характеристик,
усі елементи інтер’єру відповідають сучасним нормам експлуатації
громадських будівель.
Підсумкові дані щодо витрат на оздоблення інтер’єрів та меблювання
наведено в таблиці 6.4.
104
Таблиця 6.4 – Витрати на оздоблення інтер’єрів і меблювання
№ Найменування робіт Зміст робіт Орієнтовна вартість, тис.
грн.
1 Декоративне Дерев’яні панелі, тканини, 3 200
оздоблення номерів ковані елементи.
2 Меблювання номерів Ліжка, шафи, столи, крісла 2 700
(60 шт.)
3 Ресторан і лаунж-зала Барна зона, столи, м’які 1500
меблі, камін
4 Підвальні приміщення Дегустаційна зала, 900
конференц-зал
Разом : 8300
Витрати на інтер’єри формують 18,9 % бюджету реконструкції, адже саме
інтер’єр створює враження історичної автентичності й підвищує
конкурентоспроможність готелю.
Благоустрій навколишньої території є завершальним етапом робіт.
Передбачається облаштування паркового простору, декоративного освітлення,
стоянки та літньої тераси ресторану. Зовнішній простір має підтримувати
архітектурний стиль будівлі та забезпечувати комфорт гостей.
Підсумкові витрати на благоустрій території наведено в таблиці 6.5.
Таблиця 6.5 – Витрати на благоустрій і облаштування території
№ Найменування робіт Зміст робіт Орієнтовна вартість,
тис. грн
1 Озеленення та Газони, дерева, ліхтарі, доріжки. 700
благоустрій
2 Стоянка та під’їзна Бруківка, дренаж, огорожа. 550
зона
3 Тераса ресторану Легка конструкція з навісом, меблі. 350
Разом : 1600
Благоустрій становить 7,3 % загальної суми інвестицій і сприяє
створенню гармонійного ансамблю маєтку.
Реконструкція пам’яток архітектури передбачає ризики, пов’язані з
непередбаченими роботами. Тому до кошторису включається резервний фонд,
який дозволяє оперативно реагувати на зміни у процесі будівництва.
Детальні показники резервного фонду наведено у таблиці 6.6.
105
Таблиця 6.6 – Резерв непередбачених витрат
№ Стаття Призначення Орієнтовна вартість, тис. грн
1 Резерв непередбачених Коливання цін, додаткові 2170
витрат реставраційні роботи
Резерв становить 10 % загальних витрат і забезпечує фінансову стійкість
проєкту у випадку змін вартості матеріалів чи обсягів робіт.
Узагальнення результатів розрахунку інвестиційних витрат наведено
нижче. Таблиця демонструє загальну структуру витрат за основними статтями
реконструкції мисливського будинку графа Шувалова.
Повна структура витрат за всіма ключовими складовими наведена у
таблиці 6.7.
Таблиця 6.7 – Загальна структура інвестиційних витрат
№ Стаття витрат Вартість, тис. грн Частка, %
1 Підготовчі роботи 1 600 7,3
2 Будівельно-реставраційні роботи 9 450 43,0
3 Інженерні системи 6 750 30,8
4 Інтер’єри та меблі 8 300 18,9
5 Територія 1 600 7,3
6 Резерв 2 170 10,0
Разом : 29 870 100
Загальні інвестиційні витрати становлять 29,87 млн., грн., що є
обґрунтованою сумою для об’єкта з високою історико-культурною цінністю.
Розрахунок інвестиційних витрат свідчить, що реконструкція
мисливського будинку графа Шувалова є економічно доцільним проєктом із
загальною вартістю близько 29,9 млн., грн. Основна частина коштів припадає на
реставраційно-будівельні роботи (43 %) та інженерно-технічні системи (30,8 %),
що забезпечує не лише збереження архітектурної спадщини, а й створення
сучасного туристичного об’єкта. За попередніми розрахунками, термін
окупності інвестицій може становити 8–10 років, що відповідає середнім
показникам рентабельності для об’єктів готельного бізнесу в Україні.
106
6.2. Розрахунок доходів та витрат діяльності готелю
Фінансове обґрунтування діяльності бутик-готелю є ключовим етапом
проєктування, оскільки дозволяє оцінити економічну ефективність та
інвестиційну привабливість об’єкта. Для комплексу, створеного на базі
відреставрованого мисливського будинку графа Шувалова, розрахунок доходів і
витрат враховує специфіку закладу, сезонність попиту, історичну цінність
будівлі та унікальність надаваних послуг.
Бутик-готель включає 60 номерів різних категорій, ресторан, конференц-
зал, дегустаційну залу, лаунж-простір та додаткові туристичні сервіси, зокрема
екскурсії, оренду залів і фотосесії. Для визначення фінансових показників
розроблено річний план діяльності після завершення реконструкції. З метою
правильного ціноутворення та оптимізації заповнюваності номерів передбачено
диференційований підхід залежно від категорії та площі кімнат, а орієнтовна
структура номерного фонду представлена у таблиці 6.8.
Таблиця 6.8 – Структура номерного фонду бутик-готелю
Категорія номера Кількість Середня площа, Ціна за добу, Завантаження,
номерів, шт. м² грн %
Стандарт 30 25 2000 70
Напівлюкс 20 35 2800 65
Люкс 10 50 4000 60
Разом : 60 - - 65(середнє)
Середня ціна номера складає близько 2 620 грн./добу, що відповідає рівню
тризіркових історичних готелів у регіонах України. Середнє річне завантаження
– 65 %, що є реалістичним показником для бутик-сегменту.
Доходи від проживання формують основну частину надходжень готелю.
Річний обсяг доходу визначається за формулою:
D = N × C × 365 × K, де (6.1)
N – кількість номерів;
C – середня вартість проживання;
107
K – коефіцієнт завантаження номерного фонду.
За розрахунками, річний дохід від проживання становить близько 37,4
млн. грн., що формує понад 60 % загальної виручки готелю, таблиця 6.9 –
Річний дохід від проживання гостей.
Таблиця 6.9 – Річний дохід від проживання гостей
Категорія Кількість Ціна, грн/доба Завантаження, Річний дохід,
номерів % тис. грн
Стандарт 30 2000 70 15330
Напівлюкс 20 2800 65 13286
Люкс 10 4000 60 8760
Разом : 60 - - 37 376
Бутик-готель також має значний потенціал формування прибутку від
надання додаткових послуг, зокрема роботи ресторану, проведення
конференцій, дегустаційних заходів, оренди приміщень та туристичних
програм. Розподіл доходів за цими напрямами наведено в таблиці 6.10, що
дозволяє оцінити додатковий фінансовий ефект від комплексного використання
об’єкта.
Таблиця 6.10. – Додаткові доходи готелю
Вид послуги Характеристика Річний дохід, тис. грн..
Ресторан і бар 40 місць, середній чек 700 грн., 40 9 000
% завантаження.
Конференц-зал Проведення ділових подій (150 1 200
днів/рік)
Дегустаційна зала Винні вечори, тематичні події (100 800
заходів/рік)
Лаунж-зона Продаж кави, десертів, коктейлів 700
Оренда для фотосесій, Історичні інтер’єри 300
зйомок
Екскурсії маєтком 5 груп на тиждень, середній чек 250
200 грн.
Разом: 12 250
Додаткові послуги формують понад 24 % загального доходу готелю, при
цьому найбільший прибуток серед них забезпечують ресторан і бар. Загальний
річний обсяг доходів готелю, включно з доходами від номерного фонду та
108
додаткових послуг, наведено в таблиці 6.11.
Таблиця 6.11 – Загальний річний обсяг доходів готелю
Джерело доходу Сума, тис. грн Частка, %
Проживання гостей 37376 75,3
Ресторан і додаткові послуги 12250 24,7
Разом : 49626 100
Річний обсяг доходів бутик-готелю становить приблизно 49,6 млн грн, що
забезпечує стабільну фінансову базу для покриття операційних витрат і
досягнення прибутковості.
Структура витрат включає фонд оплати праці, енергоносії, закупівлю
продуктів, амортизацію, рекламу, обслуговування номерного фонду, податки та
адміністративні витрати. Детальна структура поточних витрат діяльності
готелю представлена в таблиці 6.12. Операційні витрати складають близько
32,5 млн грн на рік, що відповідає середньому рівню витрат для готелів
аналогічного масштабу.
На основі доходів та витрат проведено розрахунок фінансових
результатів діяльності готелю, який наведено в таблиці 6.13. Дані таблиці
демонструють рентабельність закладу та потенціал отримання чистого
прибутку після покриття всіх операційних витрат і податкових зобов’язань.
Таблиця 6.12. – Структура поточних витрат діяльності готелю
Стаття витрат Річна сума, тис. грн. Частка, %
Оплата праці (40 осіб) 9800 25
Комунальні послуги, енергоносії 4000 10
Закупівля продуктів для ресторану 6200 15
Господарські матеріали, прання, прибирання 2400 6
Амортизація 3000 8
Маркетинг і реклама 1200 3
Податки і збори 2800 7
Адміністративні витрати 1600 4
Інші витрати 1500 4
Разом: 32500 82 (операційні)
109
Таблиця 6.13 – Розрахунок фінансових результатів діяльності готелю
Показник Значення, тис. грн
Загальний дохід 49 626
Витрати на діяльність 32 500
Валовий прибуток 17 126
Податок на прибуток (18%) 3 082
Чистий прибуток 14 044
Чистий прибуток становить 14,0 млн., грн. на рік, що забезпечує
рентабельність діяльності на рівні 28,3 % (чистий прибуток до доходів). Такий
показник свідчить про високу ефективність проєкту та перспективність його
окупності.
Загальні інвестиційні витрати становили 29,87 млн. грн. (див. розділ 4.10).
За умови чистого прибутку 14,04 млн грн/рік, термін окупності складе:
T = Інвестиції ÷ Чистий прибуток, (6.2)
Окупність проєкту протягом 2–3 років є надзвичайно сприятливою для
готельної галузі, особливо з урахуванням культурної й туристичної унікальності
маєтку.
Т= 29,87 ÷14,04 ~ 2,1 роки.
Розрахунок доходів і витрат діяльності показав, що функціонування
бутик-готелю в реконструйованому мисливському будинку графа Шувалова є
економічно доцільним і має високий рівень рентабельності.
Основним джерелом доходів виступають послуги проживання (75%
виручки), а ресторан і супутні сервіси підвищують фінансову стабільність.
Висока маржинальність, короткий термін окупності (2–3 роки) і потенціал
розвитку туристичних продуктів забезпечують стійку економічну ефективність
проєкту.
6.3. Розрахунок операційних витрат
Ефективне функціонування бутик-готелю потребує чіткого визначення
обсягу операційних та загальних витрат, що дозволяє забезпечити фінансову
110
стабільність, прибутковість та конкурентоспроможність закладу. Для
реконструйованого мисливського будинку графа Шувалова, який функціонує
як бутик-готель на 60 номерів, витрати формуються з урахуванням специфіки
історичної будівлі, підвищених вимог до енергоефективності, охорони пам’ятки
архітектури та забезпечення високого рівня сервісу.
Основною метою фінансового розрахунку є визначення структури
операційних витрат, загального річного обсягу видатків та питомих показників
на одну кімнато-добу. Для оцінки використовуються нормативи витрат
готельного бізнесу та дані аналогічних об’єктів у регіонах України. Основними
статтями витрат виступають фонд оплати праці, закупівля продуктів для
ресторану, комунальні послуги, амортизація, маркетинг та податки.
Річний обсяг операційних витрат готелю становить 32500 тис. грн, що
відповідає середньому рівню для об’єктів класу «бутик» із високим рівнем
сервісу. Найбільшу частку у структурі витрат займає фонд оплати праці –
30,2 %, що відображає значну частку ручної праці у сфері гостинності. Також
помітним є блок витрат на закупівлю продуктів для ресторану (19,1 %) та
комунальні платежі (12,3 %). Підсумкові дані щодо структури операційних
витрат наведено в таблиці 6.14.
Таблиця 6.14 – Структура операційних витрат діяльності бутик-готелю
№ Стаття витрат Річна сума, тис. грн Частка, %
1 Фонд оплати праці (40 осіб) 9 800 30,2
2 Комунальні послуги, енергоносії 4 000 12,3
3 Закупівля продуктів для ресторану 6 200 19,1
4 Господарські матеріали, прання, 2 400 7,4
прибирання
5 Амортизація інтер’єрів і обладнання 3 000 9,2
6 Маркетинг і реклама 1 200 3,7
7 Податки і збори 2 800 8,6
8 Адміністративні витрати 1 600 4,9
9 Інші витрати 1 500 4,6
Разом: 32 500 100
Таке співвідношення відображає характер бутик-готелю як об’єкта, що
надає широкий спектр сервісних послуг, включно з гастрономічними та
111
культурними пропозиціями. Для більш точного аналізу операційні витрати
доцільно поділити на фіксовані (які не залежать від завантаження готелю) і
змінні (пропорційні кількості гостей або номеро-діб).
Частка змінних витрат (70,8 %) свідчить про гнучкість витратної
структури готелю: у разі зменшення завантаження можна оперативно
скоротити витрати без істотного впливу на якість обслуговування. Водночас
значна частина фіксованих витрат (29,2 %) обумовлена специфікою утримання
історичної будівлі. Для забезпечення рівномірного фінансового планування
доцільно розподілити операційні витрати по місяцях року, що також враховано
у таблиці 6.15.
Таблиця 6.15. – Розподіл операційних витрат за характером
Група витрат Стаття Сума, тис. грн Частка групи, %
Фіксовані Амортизація 3 000 9,2
Адміністративні 1 600 4,9
витрати
Податки і збори 2 800 8,6
Маркетинг 1 200 3,7
Інші постійні витрати 900 2,8
Група витрат Стаття Сума, тис. грн. Частка групи, %
Фіксовані Амортизація
Разом фіксовані: — 9 500 29,2
Змінні Фонд оплати праці 9 800 30,2
Продукти для 6 200 19,1
ресторану
Комунальні послуги 4 000 12,3
Матеріали, прання 2 400 7,4
Інші змінні витрати 600 1,8
Разом змінні: 23 000 70,8
Усього: 32 500 100
Для ефективного управління фінансами бутик-готелю важливо
враховувати сезонні коливання завантаження та відповідно коригувати витрати.
Помісячне планування дозволяє забезпечити рівномірний розподіл фінансових
ресурсів і уникнути пікових навантажень на бюджет. Такий підхід сприяє
підтримці стабільного рівня обслуговування гостей протягом усього року.
Аналіз помісячних витрат також допомагає визначити періоди підвищеного
112
споживання ресурсів і планувати заходи з оптимізації. Важливо враховувати, що
частка змінних витрат безпосередньо залежить від завантаженості номерного
фонду, тоді як фіксовані витрати залишаються відносно стабільними. Детальні
дані про орієнтовний розподіл операційних витрат по місяцях наведено в
таблиці 6.16.
Таблиця 6.16 – Орієнтовний помісячний розподіл операційних витрат
Місяць Витрати, тис. грн Примітка
Січень 2 400 Низький сезон, знижене завантаження
Лютий 2 500 Низький сезон
Березень 2 600 Початок ділової активності
Квітень 2 700 Зростання туризму
Травень 2 800 Середній сезон
Червень 2 900 Початок високого сезону
Липень 3 000 Високий сезон
Серпень 3 100 Високий сезон
Вересень 2 900 Підтримка високої активності
Жовтень 2 700 Зниження завантаження
Листопад 2 500 Низький сезон
Грудень 2 400 Передсвятковий період
Разом: 32 500
Оцінка загальних витрат бутик-готелю дає змогу комплексно
проаналізувати фінансове навантаження на різні аспекти його функціонування.
До цієї категорії витрат входять не лише поточні операційні видатки, а й
витрати на обслуговування будівлі, забезпечення охорони, проведення
реставраційних робіт, страхування, поточний ремонт та підтримку систем
цивільного захисту. Особливу увагу приділено фінансовим зобов’язанням щодо
утримання історичної споруди, оскільки вони складають значну частку бюджету
і безпосередньо впливають на стабільність проєкту.
Проведення помісячного та річного аналізу витрат дозволяє ефективно
прогнозувати потреби у фінансуванні та планувати резервні фонди для
непередбачених ситуацій. Такий підхід забезпечує поєднання високого рівня
комфорту для гостей з дбайливим збереженням архітектурної автентичності
будівлі. Деталізовані показники загальних річних витрат подано в таблиці 6.17.
113
Таблиця 6.17. – Загальні річні витрати діяльності бутик-готелю
№ Група витрат Річна сума, тис. грн. Частка, %
1 Операційні витрати (основна діяльність) 32 500 76,8
2 Поточний ремонт і техобслуговування 2 400 5,7
3 Реставраційні та охоронні роботи 1 800 4,3
4 Охорона і безпека (включно з 1 600 3,8
бомбосховищем)
5 Страхування майна 900 2,1
6 Цивільна оборона, санітарно-гігієнічні 500 1,2
заходи
7 Непередбачені витрати (резерв 2 %) 850 2,0
Разом : 40 550 100
Загальні річні витрати бутик-готелю становлять 40,55 млн грн, при цьому
понад три чверті цієї суми припадають на операційні витрати. Значну частину
бюджету займають видатки на реставрацію та охорону будівлі – близько 4,3 %,
що зумовлено статусом пам’ятки архітектури та необхідністю збереження її
історичної автентичності. Розрахунки показують, що з 40,55 млн грн річних
витрат 32,5 млн грн складають операційні, основні статті яких включають фонд
оплати праці, закупівлю продуктів для ресторану, енергоносії та технічне
обслуговування.
Через реставраційну складову та підвищені вимоги безпеки витрати на
обслуговування історичної споруди перевищують середні показники для
стандартних готелів на 10–12 %. Водночас впровадження енергоощадних
технологій, ефективного управління ресурсами та гнучкої цінової політики
дозволяє забезпечити стабільну прибутковість і скоротити термін окупності
проєкту до 5–6 років.
6.4. Оцінка інвестиційної привабливості проєкту
Інвестиційна привабливість проєкту є визначальним критерієм при
ухваленні управлінських рішень щодо доцільності вкладення капіталу в
реконструкцію історичних споруд. Вона відображає здатність проєкту
забезпечити стабільний фінансовий результат, окупність інвестицій та
зростання ринкової вартості об’єкта. У випадку бутик-готелю на базі
114
історичного мисливського будинку графа Шувалова в місті Тальне Черкаської
області інвестиційна привабливість має дві взаємопов’язані складові:
економічну, що визначає дохідність готельної діяльності, та соціокультурну,
спрямовану на збереження архітектурної спадщини й розвиток туристичного
потенціалу регіону.
Для оцінки ефективності інвестицій застосовуються основні фінансові
показники: чистий приведений дохід (NPV), який визначає різницю між
дисконтованими грошовими потоками та первинними інвестиціями; індекс
рентабельності інвестицій (PI), що показує співвідношення дисконтованого
доходу до вкладених коштів; внутрішня норма прибутковості (IRR), яка
визначає ставку дисконту, при якій NPV дорівнює нулю; термін окупності (PP),
що відображає період, необхідний для покриття первинних інвестицій; та
рентабельність інвестицій (ROI), яка вимірює співвідношення прибутку до
капіталу, вкладеного в проєкт. Для проведення оцінки прийнято горизонт
аналізу 10 років із щорічною ставкою дисконту 12 %, що відповідає середньому
рівню вартості капіталу для готельних проєктів в Україні.
Базові фінансові показники сформовано на основі попередніх
розрахунків. Дані подані в таблиці 6.18.
Таблиця 6.18 – Вихідні параметри інвестиційного проєкту
Показник Значення Позначення
Інвестиційні витрати 29 870 тис. грн I₀
Річний дохід 49 626 тис. грн D
Річні витрати 32 500 тис. грн C
Чистий прибуток 14 044 тис. грн P
Ставка дисконту 12 % r
Період розрахунку 10 років T
Початкові інвестиції покривають повну реконструкцію будівлі, а
розрахунковий річний прибуток у розмірі 14 млн грн забезпечує високий
потенціал доходності проєкту. Для наочності оцінки фінансового ефекту
представлено розрахунок дисконтованих доходів за період 10 років. Детальні
дані наведено в таблиці 6.19.
115
Таблиця 6.19.– Розрахунок дисконтованих доходів
Рік Чистий прибуток, тис. грн Коефіцієнт дисконту (12%) Дисконтований
прибуток, тис. грн
1 14044 0,893 12553
2 14044 0,797 11196
3 14044 0,712 9996
4 14044 0,636 8929
5 14044 0,567 7967
6 14044 0,507 7121
7 14044 0,452 6348
8 14044 0,404 5676
9 14044 0,361 5072
10 14044 0,322 4528
Разом : 79386
NPV=79386-29870=49516 тис.грн.
Позитивне значення NPV свідчить про високу прибутковість інвестицій.
NPV = 49,5 млн. грн. означає, що після повернення вкладених коштів
інвестор отримає понад 165 % додаткового чистого доходу.
Індекс прибутковості 2,66 > 1, що підтверджує економічну ефективність
проєкту.
Кожна вкладена гривня приносить 2,66 грн. доходу у приведеному
вираженні.
IRR визначається як ставка дисконту, за якої NPV = 0.
За аналітичним наближенням для даного проєкту . IRR~35.
Оскільки IRR значно перевищує ставку дисконту (12 %), проєкт є
високоприбутковим і стійким до ризиків зміни ринку.
ROI=47,0 %.
PP= 2,1 роки.
Рентабельність інвестицій 47 % і короткий термін окупності (5–6 роки)
підтверджують високу привабливість проєкту для приватних і державних
інвесторів.
Окрім фінансових показників, оцінюється низка нематеріальних факторів,
що підвищують інвестиційну привабливість проєкту :
– історико-культурна цінність об’єкта. Реставрація мисливського будинку
116
графа Шувалова відновлює частину національної архітектурної спадщини
України;
– туристичний потенціал регіону. Місто Тальне має вигідне географічне
розташування між Черкасами, Уманню та Кропивницьким, що дозволяє
розвивати регіональний туризм;
– синергія культурних і бізнес-інтересів. Проєкт поєднує функції готелю,
музею та туристичного центру;
– підтримка місцевої громади. Реалізація проєкту сприяє створенню
понад 40 робочих місць, розвитку малого бізнесу, ремесел і гастрономічного
туризму;
– екологічна відповідальність. У реконструкції передбачено енергоощадні
технології, повторне використання матеріалів і мінімальний вплив на
навколишнє середовище
Для підвищення обґрунтованості оцінки, показники бутик-готелю
зіставлено з типовими регіональними готелями середнього класу, у яких
інвестиції становлять 18–22 млн грн, ROI – близько 20–25 %, а термін окупності
– приблизно 5 років.
Таке порівняння дозволяє оцінити конкурентоспроможність і економічну
доцільність вкладень у реконструкцію історичного об’єкта.
Зведені результати порівняння інвестиційних показників бутик-готелю та
типових регіональних готелів середнього класу представлено у таблиці 6.20.
Таблиця 6.20– Порівняльна характеристика інвестиційних проєктів
Показник Бутик-готель Типовий регіональний готель Відхилення
(Тальне)
Інвестиції, млн грн 29,9 20,0 +9,9
Річний прибуток, 14,0 4,0 +10,0
млн грн
ROI, % 47 20 +27
PP, років 2,1 5,0 -2,9
IRR, % 35 18 +17
117
Бутик-готель має значно вищі фінансові показники, що обумовлено
унікальністю архітектури, високою ціновою політикою і мультифункційністю
об’єкта (готель, ресторан, культурний простір).
Результати розрахунків свідчать, що інвестиційна привабливість проєкту
реконструкції мисливського будинку графа Шувалова є дуже високою.
Отримані показники підтверджують економічну доцільність і стабільну
прибутковість:
NPV = 49,5 млн грн.
PI = 2,66.
IRR = 35 %.
ROI = 47 %.
Термін окупності = 2,1 роки
Крім фінансових результатів, проєкт має значний соціокультурний ефект –
відновлення історичної спадщини, формування туристичного іміджу
Черкащини та розвиток малого бізнесу у сфері гостинності.
Отже, реконструкція мисливського будинку графа Шувалова під бутик-
готель є комплексним проєктом, що поєднує економічну ефективність,
культурну цінність і соціальну значущість. Високі фінансові показники свідчать
про швидку окупність інвестицій та стабільну прибутковість, що робить проєкт
привабливим для потенційних інвесторів. Водночас збереження архітектурної
автентичності будівлі сприяє розвитку туристичного іміджу Черкаської області і
формує унікальний культурний простір. Інтеграція сучасних інженерних
систем, заходів цивільного захисту та енергоефективних рішень забезпечує
комфорт і безпеку гостей, водночас підвищуючи стійкість об’єкта до зовнішніх
ризиків. Соціально-економічний ефект включає створення нових робочих місць,
розвиток малого бізнесу та стимулювання місцевої економіки через туристичні
послуги і культурні заходи. Таким чином, реалізація проєкту забезпечує
збалансовану синергію між комерційною доцільністю, збереженням історичної
спадщини та стійким розвитком регіону.
118
ВИСНОВКИ
Реконструкція мисливського будинку графа Шувалова під бутик-готель у
місті Тальне є прикладом комплексного підходу до збереження історико-
культурної спадщини через адаптацію архітектурної пам’ятки до сучасних
потреб суспільства. В процесі виконання роботи здійснено поглиблений аналіз
історичної, архітектурної, функціональної, економічної та соціальної складових
проєкту, що дало змогу сформувати цілісну концепцію його відновлення,
реконструкції та подальшого використання як туристичного об’єкта нового
формату.
Будівля мисливського будинку, зведена у другій половині XIX століття, є
цінною пам’яткою неоготичної архітектури, яка зберегла свої унікальні риси –
масивні башти, декоративні фронтони, кам’яні портали, витончені балкони й
аркові вікна. Вона формує важливий елемент історичного середовища міста
Тальне та становить значний потенціал для розвитку культурного туризму в
регіоні. Збереження архітектурної автентичності будівлі стало одним із
ключових завдань реконструкції, що передбачало реставрацію фасадів,
відновлення декоративних елементів, посилення конструкцій і пристосування
внутрішнього простору до сучасних готельних стандартів без втрати
історичного характеру споруди.
Проєктом реконструкції передбачено створення бутик-готелю на 60
номерів, що поєднує комфорт сучасного житла з атмосферою аристократичного
минулого. Основна ідея полягає у збереженні духу мисливської садиби та
водночас у забезпеченні високого рівня сервісу, характерного для готелів
категорії «преміум».
Внутрішні приміщення були переплановані з урахуванням
функціональної логіки сучасного готельного комплексу: окрім номерного
фонду, проєкт включає ресторан, лаунж-залу, конференц-зал, дегустаційну залу,
технічні приміщення, а також підвальні простори, які виконують подвійне
119
призначення – культурно-відпочинкове й захисне, адже можуть
використовуватися як укриття під час надзвичайних ситуацій.
Важливою складовою проєкту стала концепція інтер’єрних рішень.
Дизайн приміщень базується на історичних мотивах, властивих мисливським
будинкам кінця XIX століття. У декоративному оформленні використано
природні матеріали – дерево, камінь, шкіру, бронзові та ковані елементи,
текстиль глибоких насичених кольорів. Інтер’єри кожного номера мають свою
індивідуальну стилістику, що відображає характер будинку 2013 від розкішних
апартаментів у вежах із панорамними вікнами до камерних номерів з виглядом
на внутрішній двір. Такий підхід створює унікальний простір, який поєднує
історичну естетику з високими вимогами сучасного гостинного сервісу.
Окрему увагу приділено питанням забезпечення безпеки, охорони праці
та санітарно-гігієнічних норм. Усі інженерні системи готелю модернізовано
відповідно до чинних стандартів, впроваджено системи протипожежного
захисту, автоматичного оповіщення, аварійного освітлення, сучасної вентиляції
та кондиціювання. Схеми евакуації продумані так, щоб забезпечити швидкий і
безпечний вихід людей у разі надзвичайних ситуацій. Особливе місце займають
заходи цивільної оборони: у відновлених підвальних приміщеннях облаштовано
укриття, оснащене засобами зв’язку, запасами води та медикаментів,
автономним освітленням і вентиляцією. Таким чином, історична будівля
отримала не лише нове функціональне наповнення, а й сучасний рівень
безпеки.
Не менш значущим аспектом стала увага до екологічності реконструкції.
Усі ремонтно-будівельні роботи проводилися з використанням екологічно
безпечних матеріалів та енергоощадних технологій. Система опалення
передбачає використання альтернативних джерел енергії, а інженерні рішення
спрямовані на мінімізацію впливу на навколишнє середовище. Запровадження
технологій утилізації відходів, повторного використання води та утеплення стін
сприяє підвищенню енергоефективності будівлі, зниженню експлуатаційних
витрат і формуванню позитивного екологічного іміджу готелю.
120
З економічної точки зору, реконструкція мисливського будинку під бутик-
готель є інвестиційно привабливим проєктом. Проведені розрахунки засвідчили
економічну доцільність реалізації об’єкта: прогнозована рентабельність проєкту
перевищує середньоринкові показники, а строк окупності інвестицій не
перевищує семи років. Також проєкт має позитивний соціальний ефект, адже
сприяє створенню нових робочих місць, розвитку малого та середнього бізнесу,
активізації туристичного потоку в регіоні. Формування нового туристичного
магніту в Тальному має потенціал стати поштовхом для розвитку суміжних
сфер – транспорту, громадського харчування, ремісництва, місцевого
виробництва сувенірів.
Загалом, розроблений проєкт має значення не лише як комерційно
успішний приклад реконструкції, але й як модель збереження історичної
пам’ятки через надання їй сучасної функції. Він демонструє ефективність
інтегрованого підходу, коли історична архітектура поєднується з інноваційними
технологіями, культурна автентичність – із сучасним дизайном, а економічна
доцільність – із суспільною користю. Таке поєднання дозволяє забезпечити
сталий розвиток території, зберегти її культурну самобутність і водночас
створити нові можливості для місцевої громади.
У процесі дослідження підтверджено, що реконструкція історичних
об’єктів із адаптацією до сучасних потреб – це не лише технічне або
архітектурне завдання, а й соціокультурний процес, який впливає на
формування туристичної ідентичності регіону. Мисливський будинок графа
Шувалова, перетворений на бутик-готель, стає не просто місцем тимчасового
проживання, а простором культурної комунікації, де історія поєднується з
гостинністю, а архітектура – з емоційним досвідом відвідувача.
Завдяки комплексному підходу до реконструкції, поєднанню
реставраційних і сучасних технологічних рішень, застосуванню принципів
безпеки, екологічності та комфорту, проєкт має всі підстави для успішної
реалізації. Його реалізація сприятиме не лише розвитку готельної
інфраструктури, а й підвищенню туристичної привабливості Черкаської області,
121
популяризації культурної спадщини України та залученню приватних
інвестицій у відновлення історичних споруд.
У підсумку можна зробити висновок, що реконструкція мисливського
будинку графа Шувалова є прикладом гармонійного поєднання минулого і
сучасного. Вона демонструє, що історична архітектура може не лише існувати
як пам’ятка минулих епох, а й виконувати актуальні функції, служити людям,
розвивати місцеву економіку та формувати нову якість середовища. Бутик-
готель у Тальному стане не лише туристичним об’єктом, а й символом
відродження культурної спадщини, доказом того, що шанобливе ставлення до
історії може бути основою сучасного прогресу.
Таким чином, мета магістерського дослідження досягнута: створено
концепцію реконструкції історичної будівлі, яка поєднує архітектурну
спадщину, естетичну довершеність, функціональну доцільність, безпеку,
екологічність та економічну ефективність. Отримані результати мають
практичне значення для архітекторів, дизайнерів, інвесторів і фахівців
туристичної галузі, оскільки демонструють перспективний напрям розвитку
історичних об’єктів у нових соціально-економічних умовах України.
122
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Кодекс цивільного захисту України. Київ: Парламент України, 2013,
373 с.
2. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля». Київ: Парламент
України, 2017. 64 с.
3. Закон України «Про охорону культурної спадщини». Відомості
Верховної Ради України, 2000, № 39, 45 с.
4. Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №
1805-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua.
5. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Київ: Парламент України, 2023, 82 с.
6. Закон України «Про охорону праці». Відомості Верховної Ради України,
2023, 58 с.
7. Наказ МВС № 879 від 16.11.2018 р. «Про затвердження Порядку дій
персоналу під час надзвичайних ситуацій». Київ: МВС України, 2018, 22 с.
8. Постанова КМУ № 444 від 09.10.2013 р. «Про затвердження
Положення про єдину державну систему цивільного захисту». Київ: Уряд
України, 2013, 28 с.
9. ДБН А.3.2-2:2009 Охорона праці і промислова безпека у будівництві.
Київ: Мінрегіонбуд, 2009, 120 с.
10. ДБН В.1.1-7:2023 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Київ:
Мінрегіонбуд, 2023, 88 с.
11. ДБН В.1.2-7:2021 Система забезпечення надійності та безпеки
будівель і споруд. Київ: Мінрегіонбуд, 2021, 104 с.
12. ДБН В.2.2-5:2023 Будівлі та споруди. Захисні споруди цивільного
захисту. Київ: Мінрегіонбуд, 2023, 96 с.
13. ДБН В.2.2-9:2018 Громадські будівлі та споруди. Київ: Мінрегіонбуд,
2018, 112 с.
123
14. ДБН В.2.2-20:2019 Будинки і споруди. Готелі. Київ: Мінрегіонбуд,
2019, 104 с.
15. ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту. Київ:
Мінрегіонбуд, 2014, 76 с.
16. ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Київ:
Мінрегіонбуд, 2013, 64 с.
17. ДБН В.2.8-10:2016 Будівельні майданчики. Безпека праці. Київ:
Мінрегіонбуд, 2016, 72 с.
18. ДБН В.3.2-1:2020 Реставрація, консервація та ремонт пам’яток
архітектури. Київ: Мінрегіонбуд, 2020, 128 с.
19. ДСанПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до умов праці. МОЗ України,
2010, 54 с.
20. ДСанПіН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих
приміщень. МОЗ України, 1999, 47 с.
21. ДСТУ 4269:2003 Послуги туристичні. Засоби розміщення. Київ: ДП
«УкрНДНЦ», 2003, 92 с.
22. ДСТУ EN 13501-1:2019 Класифікація будівельних матеріалів за
реакцією на вогонь. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2019, 36 с.
23. ДСТУ EN 50110-1:2014 Експлуатація електроустановок. Київ: ДП
«УкрНДНЦ», 2014, 48 с.
24. ДСТУ 8725:2017 Відходи будівель і знесення. Загальні технічні
вимоги. Київ: ДП «УкрНДНЦ», 2017, 52 с.
25. НАПБ А.01.001-2014 Правила пожежної безпеки в Україні. Київ, 2014,
60 с.
26. НАПБ Б.01.009-2004 Плани (схеми) евакуації людей при пожежі. Київ,
2004, 32 с.
27. Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Черкаська область,
№ 710035, 28 с.
28. Державна екологічна інспекція України. Методичні рекомендації щодо
екологічної оцінки реконструкційних проєктів. Київ, 2022, 66 с.
124
29. ДСНС України. Методичні рекомендації щодо облаштування
найпростіших укриттів у підвальних приміщеннях. Київ, 2022, 42 с.
30. Державне агентство з енергоефективності. Національна стратегія
енергоефективності України 2030. Київ, 2021, 72 с.
31. Тальнівське районне управління ДСНС. План цивільного захисту
об’єктів туристичної інфраструктури Черкаської області. Тальне, 2024, 38 с.
32. Аванесова Н.Е., Марченко О.В. Стратегічне управління
підприємством та сучасним містом: теоретико-методичні засади. Харків:
Харківський національний економічний університет, 2015. 320 с.
33. Барановський В. Реставрація пам’яток архітектури: теорія і практика.
Київ: КНУБА, 2019, 256 с.
34. Білоус П. Палацово-паркові комплекси Черкащини. Черкаси: Брама-
Україна, 2016, 184 с.
35. Васильєва Н. Сталий розвиток та архітектура реконструкції. Харків:
ХНАМГ, 2022, 212 с.
36. Габрель М. Архітектурна спадщина України: охорона, реставрація,
використання. Львів: Львівська політехніка, 2020, 288 с.
37. Григоренко І. Організація евакуації людей при пожежах у громадських
будівлях. Київ: КНУБА, 2020, 150 с.
38. Гриценко В. Організація цивільного захисту на об’єктах туристичної
інфраструктури. Київ: Ліра-К, 2022, 176 с.
39. Дядечко О. Основні принципи архітектури постфункціоналізму та їх
вплив на сучасні архітектурні практики. Кам’янець-Подільський: Кам'янець-
Подільський національний університет, 2020, 192 с.
40. Климчук В. Безпека праці у будівництві. Львів: Львівська політехніка,
2018, 168 с.
41. Коваль О. Археологічні дослідження підземель історичних будівель
України. Київ: Інститут археології НАН України, 2021, 200 с.
42. Кравченко Л. Екологічні аспекти благоустрою історичних територій.
Київ: КНУБА, 2021, 144 с.
125
43. Криворучко Н. І. Архітектурне формування реабілітаційних просторів
у громадських будівлях. Київ: КНУБА, 2018, 160 с.
44. Кучер Л.Ю. Щодо управління проєктами реконструкції будівель і
споруд. Київ: Центр учбової літератури, 2011, 128 с.
45. Лінда С. Принципи організації інтер’єрів бутик-готелів. Харків:
ХДАДМ, 2018, 152 с.
46. Михайленко В. Готельний дизайн: сучасні тенденції та технології.
Київ: Кондор, 2021, 208 с.
47. Нечай О. Особливості реконструкції історичного архітектурного
середовища міста. Львів: Львівська політехніка, 2016, 176 с.
48. Нікішина О. Реконструкція та адаптація історичних будівель під
громадські функції. Одеса: Одеська державна академія будівництва та
архітектури, 2017, 192 с.
49. Орленко Н. Технологія проєктування готельних комплексів. Київ:
КНУБА, 2022, 208 с.
50. Пінчук О. Пожежна безпека в архітектурі та будівництві. Київ:
КНУБА, 2021, 160 с.
51. Романов А. Готельний бізнес: технології та стандарти обслуговування.
Київ: Центр учбової літератури, 2021, 192 с.
52. Сидоренко П. Інтеграція систем цивільного захисту в архітектурну
реконструкцію історичних будівель. Київ: КНУБА, 2023, 184 с.
53. Слюсар І. Сталий розвиток у будівництві: теорія і практика. Київ: КН,
2020, 208 с.
54. Федоренко Л. Історичні мисливські маєтки України. Київ: Мистецтво,
2015, 224 с.
55. Шумейко О. Інтер’єр як фактор формування стилю бутик-готелів.
Київ: КНУБА, 2021, 168 с.
56. Brotherton B. Hospitality and Catering: Past, Present and Future. London:
Butterworth-Heinemann, 2012, 264 с.
57. Bullen P., Love P. Adaptive Reuse of Heritage Buildings. London: Emerald
126
Publishing, 2010, 256 с.
58. Bullen P. Adaptive Reuse and Revitalisation of Heritage Sites. London:
Routledge, 2020, 288 с.
59. Crossman S. Impact of Service Quality on Customer Satisfaction in
Boutique Hotels. New York: Journal of Hospitality and Tourism Publishing, 2024,
152 с.
60. Douglas J. Building Adaptation. London: Routledge, 2018, 304 с.
61. Feilden B.M. Conservation of Historic Buildings. Oxford: Butterworth-
Heinemann, 2003, 368 с.
62. Gillingham J. Tech-Enabled Hospitality: Strategies to Elevate Guest
Experience and Operational Efficiency. London: Kogan Page, 2025, 224 с.
63. Hayes D.K., Ninemeier J.D., Miller A.A. Hotel Operations Management.
London: Pearson, 2016, 432 с.
64. ICOMOS. International Charter for the Conservation and Restoration of
Monuments and Sites (The Venice Charter 1964). Paris: ICOMOS Publications,
1964, 40 с.
65. Ivanov S., Zhechev V. Hotel Revenue Management: A Critical Literature
Review. SSRN: Electronic Journal, 2011, 36 с.
66. Jokilehto J.A History of Architectural Conservation. London: Routledge,
1999, 288 с.
67. Kandampully J. Hospitality Organizational Dynamics. Berlin: Springer,
2019, 312 с.
68. Kotler P., Bowen J., Makens J. Marketing for Hospitality and Tourism.
London: Pearson, 2018, 512 с.
69. Kotler P. Learning from Historic Buildings as Drivers of Sustainable and
Energy-Efficient Designs. Berlin: Springer, 2021, 240 с.
70. Lawson F. Hotels and Resorts: Planning, Design and Refurbishment.
Oxford: Architectural Press, 2019, 296 с.
71. Matos M. Adaptive Hospitality. Chapel Hill: University of North Carolina
Press, 2023, 208 с.
127
72. Nielsen L. Hotel Organization and Management. London: Routledge,
2017, 288 с.
73. Ojha G. The Effect of Consumer Experience on Brand Loyalty: A Study of
Boutique Hotels in the Kathmandu Valley. Kathmandu: Nepal Academy Press, 2025,
152 с.
74. Pereira L.M., Barrera Cañellas M., Franconetti Manchado J. Boutique
Hotels as a Form of Active Recovery of the Historical-Cultural Heritage in Palma de
Mallorca, Spain. Madrid: Heritage Studies Press, 2023, 176 с.
75. Szende P., Dalton A. N., Yoo M. Operations Management in the Hospitality
Industry. Bingley: Emerald Publishing, 2020, 328 с.
76. Tan Y. Sustainability in Hotel Design. Amsterdam: Elsevier, 2019, 192 с.
77. Walker J.R. Introduction to Hospitality Management. London: Pearson
Education, 2023, 416 с.
78. Wood R.C., Brotherton B. The SAGE Handbook of Hospitality
Management. London: SAGE Publications, 2008, 576 с.
79. Wood R.C. Key Concepts in Hospitality Management. London: SAGE
Publications, 2015, 288 с.
80. Державна служба статистики України. Офіційний сайт. URL:
https://stat.gov.ua/ 23 с.
128
ДОДАТОКИ
129
Додаток А
Рисунок А – Мисливський будинок графа Шувалова
130
Додаток Б
Рисунок Б – Сходи на другий поверх до номерів
131
Додаток В
Рисунок В – Номер Standart у тематичному бутик-готелю на 60 номерів
132
Додаток Г
Рисунок Г– Номер Deluxe у тематичному бутик-готелю на 60 номерів