Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7192| Назва: | Проєкт готелю 4* на 50 номерів |
| Автори: | Куракін, Олександр Борисович Дикий, Антон Олександрович |
| Ключові слова: | ГОТЕЛЬ;КОНЦЕПЦІЯ БУДІВНИЦТВА;РИНОК ПОСЛУГ;СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ;ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ГОТЕЛЮ;ЕКПЛУАТАЦІЙНА ПРОГРАМА;ОСНОВНІ І ДОДАТКОВІ ПОСЛУГИ;ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА;ІНВЕСТИЦІЙНІ ВИТРАТИ;ТОВАРООБІГ;ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ |
| Дата публікації: | січ-2026 |
| Короткий огляд (реферат): | Звіт про дипломний проект: 89 сторінок, 6 розділів, 5 рисунків, 41 таблицю, 1 додаток, 79 джерел. Об’єктом дослідження є готель 4 зірки на 50 номерів. Предметом дослідження є розробка процесу будівництва готелю 4 зірки. Мета дослідження це проектування будівництва нового 4 зіркового готелю в місті Черкаси. Розглянута проблема нормативної основи проектування будівництва готелів, про необхідність оновлення норм будівництва до європейських стандартів. Проведено аналіз сучасних методів оцінки конкурентоспроможності. Представлені методичні підходи до оцінки конкурентноспроможності, розглянуті перспективи та особливості застосування методів системного і порівняльного аналізу, також використані методи наукової класифікації і систематизації, принципи діалектичної логіки та історизму, факторного аналізу, міждисциплінарності дослідження. На основі державних стандартів і норм розроблено пропозиції з удосконалення процесу проектування будівництва готелю. Результати дипломного проекту можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7192 |
| Розташовується у зібраннях: | 241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Дикий.pdf Restricted Access | 1.24 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
_________ Лариса ЧЕПУРДА
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
другого (магістерського) рівня освіти
на тему: Проєкт готелю 4* на 50 номерів
Виконав
студент II курсу групи МГРС-405
Спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа»
Дикий Антон Олександрович
Керівник доцент Куракін О.Б.
Рецензент Герман І.В.
Черкаси – 2025 р.
2
Черкаський Державний Технологічний Університет
Факультет: технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра: туризму та готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: другий (магістерський)
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри Чепурда Л. М.
«07» жовтня 2025 року
ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ МАГІСТРА
Дикого Антона Олександровича
1.Тема роботи «Проєкт готелю 4* на 50 номерів»
Керівник роботи Куракін Олександр Борисович, доцент
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету
від «07» жовтня 2025 року № 308/03-03
2. Строк подання студентом роботи 15.12.2025
3. Вихідні дані до роботи Аналітичний та статистичний аналіз даних про
діяльність готельного бізнесу в Україні та місті Черкаси, дані про
конкурентоспроможність закладів
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх
належить зробить) Обгрунтування актуальності будівництва готелю 4*,
проєктування виробничого та сервісного процесів, визначення інвестиційних
витрат та плвнового товарообороту
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень,плакатів) Кількісна характеристика ринку готельного господарства
України по регіонам, Кількісна характеристика ринку готельного
господарства м. Черкаси, Структура управління проектованим готелем 4* на
50 номерів.
3
6. Консультанти розділів роботи
Прізвище, Підпис, дата
Розділ ініціали та посада
Завдання видав Завдання прийняв
консультанта
Розділ 1 Куракін О.Б.
Розділ 2 Куракін О.Б.
Розділ 3 Куракін О.Б.
Розділ 4 Куракін О.Б.
Розділ 5 Куракін О.Б.
Розділ 6 Куракін О.Б.
7. Дата видачі завдання: «07» жовтня 2025 року
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Строк
Назва етапів кваліфікаційної роботи
№ виконання Примітка
етапів роботи
1 Складання плану роботи 07.10.2023 Виконано
2 Затвердження плану 012.10.2023 Виконано
3 Підготовка розділу 1 Жовтень 2025 Виконано
4 Підготовка розділу 2 Жовтень 2025 Виконано
5 Підготовка розділу 3 Жовтень 2025 Виконано
6 Підготовка розділу 4 Листопад 2025 Виконано
7 Підготовка розділу 5 Листопад 2025 Виконано
8 Підготовка розділу 6 Листопад 2025 Виконано
9 Робота над оформленням висновків Грудень 2025 Виконано
10 Оформлення та рецензування роботи Грудень 2025 Виконано
11 Попередній захист роботи 15.12.2025 Виконано
12 Захист кваліфікаційної роботи 29.12.2025 Виконано
Студент _________________ Антон ДИКИЙ
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
Керівник кваліфікаційної роботи _____________ Олександр КУРАКІН
(підпис) (ім’я та ПРІЗВИЩЕ)
4
РЕФЕРАТ
Звіт про дипломний проект: 89 сторінок, 6 розділів, 5 рисунків, 41
таблицю, 1 додаток, 79 джерел.
Об’єктом дослідження є готель 4 зірки на 50 номерів.
Предметом дослідження є розробка процесу будівництва готелю 4 зірки.
Мета дослідження це проектування будівництва нового 4 зіркового
готелю в місті Черкаси.
Розглянута проблема нормативної основи проектування будівництва
готелів, про необхідність оновлення норм будівництва до європейських
стандартів.
Проведено аналіз сучасних методів оцінки конкурентоспроможності.
Представлені методичні підходи до оцінки конкурентноспроможності,
розглянуті перспективи та особливості застосування методів системного і
порівняльного аналізу, також використані методи наукової класифікації і
систематизації, принципи діалектичної логіки та історизму, факторного
аналізу, міждисциплінарності дослідження.
На основі державних стандартів і норм розроблено пропозиції з
удосконалення процесу проектування будівництва готелю.
Результати дипломного проекту можуть бути впроваджені у практиці
діяльності підприємств готельно-ресторанного бізнесу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ГОТЕЛЬ, КОНЦЕПЦІЯ БУДІВНИЦТВА, РИНОК
ПОСЛУГ, СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ, ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ
ГОТЕЛЮ, ЕКПЛУАТАЦІЙНА ПРОГРАМА, ОСНОВНІ І ДОДАТКОВІ
ПОСЛУГИ, ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА,
ІНВЕСТИЦІЙНІ ВИТРАТИ, ТОВАРООБІГ, ІНВЕСТИЦІЙНА
ПРИВАБЛИВІСТЬ.
5
ЗМІСТ
Вступ ………………………………………………………………………… 7
Розділ 1 Обґрунтування концепції ………………………………..……… 8
1.1 Аналіз ринку послуг готельного господарства Черкаської області … 8
1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних відвідувачів .. 13
1.3 Розробка концепції проектованого готелю…………….……………… 17
1.4 Дослідження конкурентів ……………………………………………… 20
1.5 Розробка стратегії розвитку підприємства …………………………… 23
Розділ 2 Науково-дослідна частина ……………………………………….. 27
2.1 Об’єкт, предмет та задачі дослідження ……………………………….. 27
2.2 Аналітичний огляд літератури ………………………………………… 28
2.3 Методи та методологія дослідження ………………………………….. 30
2.4 Результати дослідження та їх обґрунтування ………………………… 31
2.5 Висновки та рекомендації щодо впровадження ……………………… 32
Розділ 3 Технологічний розділ ……………………………………………. 34
3.1 Моделювання інфраструктурної складової проекту ………………… 34
3.2 Проектування функціональних елементів готелю …………………… 36
3.3 Технологія і організація обслуговування в готелі …………………… 46
3.4 Показники експлуатаційної програми готелю ……………………….. 64
Розділ 4 Організаційний розділ …………………………………………… 66
4.1 Характеристика основних і додаткових послуг підприємства………. 66
4.2 Розробка та характеристика раціональної організації структури
управління підприємством ………………………………………………… 67
4.3 Розробка штатного розпису робітників ……………………………… 71
Розділ 5 Будівельний розділ …….………………………………………… 76
5.1 Організація та упорядкування земельної ділянки …………………… 76
5.2 Розробка об’ємно-планувального рішення підприємства …………… 77
5.3 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно- 79
6
гігієнічних норм ……………………………………………………………
5.4 Протипожежні заходи щодо цивільної оборони ……………………… 83
Розділ 6 Економічний розділ ……...……………………………………… 85
6.1 Розрахунок інвестиційних витрат …………………………………… 85
6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства ………… 87
Висновки…………………………………………………………………… 89
Список використаних джерел………………………………………………. 91
Додатки………………………………………………………………………. 97
7
ВСТУП
На сьогодні готельне господарство є однією зі складових туристської
індустрії. Матеріальна база, що призначена для розміщення туристів, посідає
одне із перших місць при формуванні туристичної інфраструктури, оскільки
якість проживання та відповідне обслуговування помітно впливають на
рівень туристичного сервісу.
На сьогодні в Черкасах та Черкаській області функціонує 76 готелів та
аналогічних закладів розміщення. З’ясовано, що на сьогодні низький рівень
конкурентоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності на ринку
готельних послуг здебільшого обумовлений однотипністю засобів
розміщення.
Тому створення нової концепції готелю, яка буде відрізнятися від
інших своєю простотою та якісним обслуговуванням підвищить рівень
конкурентоспроможності в Черкасах.
Метою кваліфікаційної роботи є розробка проекту готелю категорії 4*
на 50 номерів в місті Черкаси.
Завданнями роботи є аналіз ринку послуг готельного господарства
Черкаській областi та дослідження попиту уподобань потенційних
відвідувачів, зокрема:
– розробка концепції проектованого готелю;
– дослідження конкуренції та розробка стратегії на ринку;
– моделювання інфраструктурної складової проекту;
– проектування функціональних елементів готелю;
– технологія і організація обслуговування у готелі;
– характеристика основних і додаткових послуг підприємства;
– розробка штатного розпису робітників;
– розрахунок інвестиційних витрат та товарообігу;
Об’єктом та предметом дослідження є процес проектування готелю
категорії 4* на 50 номерів.
8
Розділ 1 ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ
1.1 Аналіз ринку послуг готельного господарства Черкаської області
Туристична галузь має велике значення для розвитку економіки та
соціальної сфери в Україні і відіграє ключову роль у створенні нових
робочих місць, поповненні валютних запасів держави та посиленні її
престижу і значення у світі. Уся територія України характеризується
виключно сприятливими умовами для проведення різних видів туристичної
діяльності та наявністю різноманітних рекреаційних ресурсів для відпочинку
і лікування населення. Але щоб задовольнити всі потреби туриста,
відпочиваючого, бізнесмена, потрібно забезпечити комфортність його
проживання, високу якість обслуговування, тобто створити атмосферу
гостинності.
Індустрія гостинності є невід’ємною частиною сфери туристичних
послуг, яка є однією з важливих галузей економіки України, яка динамічно
розвивається в рамках сучасної світової економіки. Однією з важливих
складових індустрії гостинності є розміщення, а саме готелі, мотелі та
хостели. Туристична готельна індустрія є важливою складовою сфери послуг
України.
З метою визначення перспектив будівництва готелю нами було
проведено аналіз структури готелів та аналогічних засобів розміщення
України за регіонами, який представлений на рисунку 1.1.
Як видно з рисунку, центральний регіон, з урахуванням військової
ситуації, посідає одне з останніх місць за наявністю засобів розміщення
(10%).
Також нами було проведено аналіз структури засобів розміщення в
областях центрального регіону (рисунок 1.2).
У загальній структурі частка засобів розміщення Черкаської області
9
становить 16%
7%
Північний
20%
40% Південний
Центральний
10% Західний
Східний
23%
Рисунок 1.1 – Структура засобів розміщення за регіонами
16% 17% Вінницька
Дніпропетровська
Кіровоградська
19%
22% Полтавська
Хмельницька
Черкаська
18% 7%
Рисунок 1.2 – Розподіл засобів розміщення в областях центрального регіону
Черкащина – це багаті природні ресурси, значний історико-культурний
потенціал, багатство архітектурних та археологічних пам’яток, які
відображають різні етапи розвитку історії і культури краю, життя і діяльність
відомих людей, мають мистецьку і наукову цінність.
Сьогоднішня Черкащина – це край високорозвиненого сільського
господарства і промисловості. Розташована вона у центральній лісостеповій
частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу.
10
Межує на півночі з Київською, на сході – з Полтавською, на півдні – з
Кіровоградською і на заході – з Вінницькою областями. Площа Черкаської
області становить 20,9 тис. км2, що складає 3,5 % території України.
У Черкаській області зареєстровано 207 туристичних фірм, з яких 19
туроператорів. За останні роки їх кількість збільшилася, що свідчить про
перспективи розвитку галузі туризму, попит на туристичні послуги та
підтримку підприємницької ініціативи [51].
Важливою частиною туристичного потенціалу Черкаської області є
спрямованість туристичних потоків та розвиток окремих видів туризму.
Динаміку туристичних потоків та обсягів наданих туристичних послуг в
Черкаській області за 2015 – 2019 роки представлено в (табл. 1.1). Як видно з
таблиці, починаючи з 2018 року спостерігається зменшення обсягу
туристичних потоків, що зумовлено введенням карантинних заходів. Проте,
починаючи з 2020 року, спостерігається позитивна динаміка.
Таблиця 1.1 – Динаміка туристичних потоків Черкаської області за
2015–2022 роки
Одиниці
Показники
виміру
Загальний обсяг
Осіб
туристичного потоку
Кількість внутрішніх
Осіб
туристів
Кількість іноземців Осіб
Також нами було досліджено рекреаційну привабливість Черкаської
області та міста Черкаси (таблиця 1.2) з метою оцінки доцільності реалізації
6378 127535 133913 2015
7003 143383 150386 2016
8286 166426 174712 2017
6491 129251 135742 2018
5061 108896 114025 2019
4633 111673 116306 2020
4772 120607 125378 2021
3340 114576 117916 2022
11
проекту.
Таблиця 1.2 – Джерела формування рекреаційної привабливості
території розміщення готелю
Фактори переваг Черкаської
Джерела інформації
області
Клімат області помірно континентальний з жарким літом
й помірно холодною зимою.
Природно-рекреаційні Середня температура січня –4...–6 °C, липня +20...+22 °C.
переваги території Середня річна кількість опадів 400–490 мм.
Область лежить у посушливій, дуже теплій
агрокліматичній зоні.
м. Умань Національний парк «Софіївка»;
с. Буки «Буцький Каньйон»;
Історико-культурні м. Чигирин урочище «Холодний Яр», Національний
маршрути регіону історико-культурний заповідник «Чигирин»;
с. Водяники Гірськолижний курорт «Водяники»;
м. Канів меморіальний парк «Тарасова Гора».
Черкаський Зоопарк,
Буддистський храм «Білий Лотос»,
меморіал «Пагорб Слави»,
парк «Долина Троянд»,
музей «Кобзаря» Т.Г. Шевченка;
Об’єкти туристичного
Черкаський обласний краєзнавчий музей;
показу міста Черкаси
Свято-Михайлівський собор;
особняк Щербини;
парк «Сосновий Бір»;
архітектурна пам’ятка «Блакитний Палац»;
парк «Перемоги».
Готель є підприємством, що надає особам, які знаходяться поза
домівкою, комплекс послуг, найважливішими серед яких однаковою мірою є
послуга розміщення і харчування. Готелі складається з номерів, надають
готельні послуги та згруповані за категоріями відповідно до переліку
надаваних послуг та наявного обладнання.
На сьогодні в області функціонує 76 готелів та аналогічних закладів
розміщення. Серед готелів та аналогічних засобів розміщування категорію «1
зірка» мають 4 заклади, «2 зірки» – 3 заклади, «3 зірки» – 9 закладів, «4
зірки» – 1 заклад, решта 61 заклад – «без категорій».
Найбільш популярні готелі черкаської області та міста Черкаси
представлені у таблиці 1.3.
12
Таблиця 1.3 – Найпопулярніші засоби розміщення Черкаської області
№ Туристичний потік
Назва об’єкту Адреса
з/п (основний)
м. Черкаси, вул. Лазарева, Діловий контингент,
1. Готель «Оптіма Черкаси»
6 іноземці, збірні команди
Готельний комплекс Діловий контингент,
2. м. Черкаси, вул. Фрунзе 13
«Дніпро» іноземці, збірні команди
Готельно-ресторанний м. Черкаси, вул. Фрунзе,
3. Іноземці, збірні команди
комплекс «Черкаси палац» 145
Діловий контингент,
4. Готель «Україна» м. Черкаси, вул. Лісова, 1
іноземці
Готельно-розважальний м. Черкаси, вул. Оборонна,
5. Для сімейного відпочинку
комплекс «Влада» 49
м. Черкаси, вул. Надпільна,
6. Готель «REST INN» Апарт-готель
252/1
Готельно-розважальний м. Черкаси, вул.
7. Молодь, іноземці
комплекс «Синдикат» Нарбутівська, 172
Черкаська об. вул.
8. Готель «Княжа гора» Для сімейного відпочинку
Дніпровська, б. 1, м. Канів
Контингент віком від 30-80
9. Санаторiй «Аквадар» Черкаська об., с. Маньківка
р.
Агро-садиба Черкаська обл., урочище
10. Іноземці, молодь
«Холодноярський зорепад» Холодний Яр
Золотоніський район,
11. Маєток «Святобор» Іноземці, молодь
Черкаська обл.
Туристичний комплекс Черкаська об.,
12. Для сімейного відпочинку
«Перший кордон» с. Медведівка
м. Черкаси, вул. Для сімейного та
13. База відпочинку «Дубки»
Дахнівська, 32, с. Свідівок молодіжного відпочинку
База відпочинку «Лісова Для сімейного та
14. Черкаська обл. с. Сокирне
хатинка» молодіжного відпочинку
Готельно-розважальний м. Черкаси, вул. Для сімейного та
15.
комплекс «Селена» Дахнівская, 21 молодіжного відпочинку
Розважально-оздоровчий Для сімейного та
16. м. Черкаси, вул. Гагаріна
комплекс «Бочка» молодіжного відпочинку
Структура ринку засобів розміщення м. Черкаси за категорійністю
представлена на рисунку 1.3.
15% 2*
38% 3*
23% 4*
Без категорії
23%
Рисунок 1.3 – Структура ринку засобів розміщення м. Черкаси
13
За підсумками проведеного аналізу ринку готельного господарства в
регіоні, а також проведення оцінки обсягів попиту на готельні послуги,
основним туристичним потоком будуть діловий контингент, родини з дітьми
та молодь.
Звертаючи увагу на вимоги споживачів готельних послуг до
проживання та обслуговування, готелі категорії 3* можуть бути досить
популярні серед потенційного контингенту.
Отже, будівництво готелів на території Черкащини може бути
перспективним, але за підтримки інвесторів та впровадження нових
технологій у туристичну та курортну галузь.
1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних відвідувачів
На сьогоднішній час готельне господарство є одним з головних
елементів соціальної сфери, який водночас відіграє важливу роль у підвищені
ефективного громадського виробництва та відповідає росту життєвого рівня
населення.
Для розвитку туристичної галузі в регіоні існують такі передумови, як
розгалужені транспортні системи, які залучають всі види транспорту
(автомобільний, залізничний, водний, повітряний), наближеність до
обласного центру, м’який клімат, наявність трудових ресурсів. Розвинений
аграрний сектор, традиційна гостинність місцевого населення створюють
умови для розвитку екотуризму та розвитку туристично-рекреаційних
комплексів.
Одним із головних факторів розвитку туристичної галузі, у тому числі
пізнавального туризму, є значний історико-культурний, історико-
архітектурний та природно-рекреаційний потенціал району.
Черкащина є осередком визначних пам’яток, які відображають історію
не тільки краю, а й мають надзвичайно важливе значення для вивчення
історії Європи та світу.
14
На Черкащині зареєстровано 207 туристичних фірм, з яких 19
туроператорів, але їх кількість збільшується, це свідчить про перспективи
розвитку галузі туризму, попит на туристичні послуги.
На державному обліку в Черкаській області перебувають 9078
пам’яток:
‒ з них 7169 пам’яток археології;
‒ 1552 пам’яток історії;
‒ 184 архітектури;
‒ 173 монументального мистецтва.
Найвизначніші пам’ятки області об’єднані у 8 заповідників:
‒ шевченківський національний заповідник;
‒ національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка»;
‒ національний історико-культурний заповідник «Чигирин»;
‒ державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура»;
‒ державний історико-культурний заповідник «Трахтемирів»;
‒ кам’янський державний історико-культурний заповідник;
‒ корсунь-Шевченківський державний історико-культурний
заповідник;
‒ державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».
Отже, посилення розвитку готельного бізнесу регіону спонукає до
вдосконалення різних видів готельних послуг, які надаються споживачам.
Прорив у розвитку готельного бізнесу експерти пов’язують із
зростанням ділового туризму – як внутрішнього, так і зовнішнього, що, в
свою чергу, обумовлено бізнес-привабливістю як індустріального центру, де
зосереджені великі грошові потоки.
В області на сьогоднішній день функціонує 76 готельних господарств
та аналогічних закладів розміщення, 758 закладів ресторанного господарства
та 3 туристично-інформаційні центри (м. Канів, м. Черкаси та Чигиринський
район).
Сьогодні майже 50–60% відвідувачів міста – це бізнесмени,
15
представники ділових кіл.
Цілком очевидно, що 2500 місць, які сьогодні мають міські готелі, не в
змозі задовольнити зростаючий попит. Це говорить про те, що готельне
господарство має потребу у збільшені кількості готелів.
Тому, у зв’язку із підвищеною діловою активністю та внутрішнім
туризмом особливо не вистачає 4–5 зіркових готелів до 150 номерів, з
конференц-залами, spa-салонами, спортивними залами, казино тощо.
Будівництво хоча б одного з готелів цих категорій, у співробітництві з
міською владою та програмою розвитку туризму Черкаської області, дало б
можливість підвищити привабливість міста та регіону в цілому.
Як приклад, найуспішнішими готелями у місті Черкаси є готельний
комплекс «Селена», який зайняв нішу у сфері надання послуг відпочинку та
розміщення. У Черкасах розташований чотирьох зірковий готель «Дніпро»,
який є, можливо, монополістом серед ділових готелів, з ним може
конкурувати лише готель «Оптіма Черкаси», що має категорію три зірки.
В 5–4 зіркових готелях рівень обслуговування і проживання вже
наближений до європейських зразків, то в сегменті 2–3 зіркових готелів
більш складніша ситуація.
Таким чином, середній туристичний потік, зростання економічного та
рекреаційного потенціалу Черкаської області та визнання його туристичним
центром України відкривають для регіону значні перспективи.
Не беручи до уваги те, що сфера готельних господарств є більш
консервативною, ніж ринок товарів, за стрімких змін у технологіях та
споживчому попиті жоден готелю для успішної діяльності не достатньо
пропонувати потенційним клієнтам перелік лише стандартних послуг.
Формування нової послуги – це складний інноваційний процес, що
вимагає великих витрат матеріального та інтелектуального спрямування.
Незважаючи на професійні НДДКР, їх комерційний успіх не може бути
гарантованим [67].
Основним елементом процесу формування готельної стратегії є процес
16
започаткування та розвитку спеціальних готельних послуг. Створюючи такий
тип готельних послуг, можна задовольнити конкретні потреби окремих,
групових або корпоративних клієнтів.
Цікавим напрямком створення професійних готельних послуг є широке
використання культурних програм, зокрема фестивалів, концертів, вечірок
тощо.
Готелі з концертними залами та майданчиками пропонують гостям
широкий спектр культурних програм, включаючи індивідуальні програми
для їх спеціальних готельних послуг, таких як історичні танці [27].
Усі ці пропозиції розширили сферу готельних послуг та сприяли
зростанню популярності готелів.
Кожен готель, який очікує ринкового успіху, прагне розвивати готельні
послуги з високим рівнем споживання. Звичайно, це нові послуги, що
приносять якісні нові можливості для споживачів.
Послуги готелю можуть бути новими відносно:
– заохочення нових потреб;
– нових споживачів;
– вже існуючих послуг;
– нового ринку.
Тому, замість одновимірного розуміння новизни послуги, це нова ідея,
комерційно вигідніша.
Однак ризик користування новими послугами дуже високий, і аж 18%
нових продуктів на ринку зазнають невдачі. Причини можуть бути різними:
– неправильне визначення споживчого попиту;
– хибне оцінювання місткості ринку;
– завищена плата;
– поганий рекламний ефект.
Позиціонування нових послуг готелю передбачає оцінку споживачем
його основних характеристик. Концептуально позиціонування можна
визначити як поняття, що враховує три типи факторів: споживчі очікування;
17
імідж конкурентів; та індивідуальність регіону [65].
На основі аналізу кон’юнктури ринку готелі можуть використовувати
наступні методи для пошуку своїх нових послуг:
– відповідно до конкретних атрибутів готельних послуг;
– за допомогою певних категорій споживачів.
У зв’язку з цим здійснюється як суб’єктивне позиціонування, так і
суб’єктивне позиціонування. Об’єктивне позиціонування пов’язане з
властивостями фізичного спрямування готельних послуг. Тому реклама, що
створює імідж готельних послуг, відображає його функціональні
характеристики [51].
При об’єктивному позиціонуванні необхідно виділити унікальні
готельні послуги та характеристики, чарівні пейзажі, історичні та культурні
пам’ятки біля готелю, історію відвідуваності та традиції [26].
Суб’єктивне позиціонування здійснюється для впливу на сприйняття
споживачами, а імідж створеного готелю пов’язаний з їх ментальністю. Тут,
проводячи рекламну кампанію, слід враховувати сприйняття послуг із
конкретними зображеннями [57].
Важливо під час проектування готелю розробити істотно нові послуги,
які будуть відрізняти даний готель від інших. Даний підхід є досить таки
перспективним і вважається потенційно прибутковим.
1.3 Розробка концепції проектованого готелю
Метою розробки готельної концепції є підвищення ефективності та
конкурентоспроможності на ринку готельно-ресторанних послуг м. Черкаси.
Розробка готельної концепції здійснюється за наступними напрямками:
функціональна, технологічна та гуманітарна концепції.
Розглянемо більш детально кожну із вказаних вище концепцій.
Функціональна концепція включає в себе наступний перелік складових:
комфортні умови проживання, які відповідають вимогам нормативних
18
документів і світовим стандартам, організація харчування, організація
дозвілля [33].
В процесі організації комфортних умов для проживання виділяють:
– розумно організувати готельні послуги та надавати якісні послуги;
– обладнати кімнату необхідними меблями, обладнанням та
підключенням до Інтернету;
– організувати стоянки та поліпшити умови зберігання автомобілів.
До організації харчування слід віднести:
– розробити меню, що включає страви для гурманів;
– використовувати інноваційне технологічне обладнання;
– закупівля та використання високоякісної свіжої сировини;
– ефективне управління якістю та забезпечення безпеки харчових
продуктів.
Організація дозвілля:
– організовувати та проводити бенкети для різноманітних заходів;
– розробити та реалізувати екскурсійні та розважальні плани для
туристичних груп.
До технологічної концепції слід віднести наступний перелік задач:
– рішення з архітектурних планувань;
– проект інтер’єру;
– матеріально-технічне оснащення процесів, засобів праці, споживання
їжі, відпочинку;
– робота над інформаційними комунікаціями;
– впровадити енергозберігаючі системи освітлення, опалення,
водопідготовки та вентиляції;
– провести інструктажі з питань безпеки, протипожежного захисту та
гігієни [61]. клименко
Гуманітарна концепція передбачає:
– створення необхідної атмосфери доброзичливості і
комунікабельності;
19
– ретельний добір персоналу;
– проведення навчання та тренінгів для підвищення кваліфікації
персоналу;
– морально-етичний рівень в обслуговуванні [61].
Дотримання та виконання вищеописаних завдань дозволить ввійти на
ринок готельних послуг без ускладнень та дасть змогу закріпитися серед
конкуруючих представників галузі.
Проектований готель «REST ROYAL» буде розташований за адресою
місто Черкаси, Соснівський район, вул. Дахнівська. Місце розташування є
вдалим, оскільки біля готелю хороша транспортна розв’язка, гості зможуть з
легкістю добратися до готелю на автобусі або таксі.
Будівля буде виконана в стилі мінімалізму із піноблоків, скла та
бетону. Сегмент відвідувачів, на розміщення яких орієнтується готель, –
внутрішні та іноземні туристи, та люди що відвідують місто з діловою метою
та з метою ознайомлення з рекреаційними ресурсами регіону. Номерний
фонд готелю скрадатиметься із 50 комфортабельних номерів категорії,
«Апартамент», «Люкс», «Напівлюнс» та «Стандарт». Максимальна місткість
проектованого готелю – 86 місць. Готель пропонуватиме широкий
асортимент додаткових послуг. Також планується застосовування гнучкої
цінової політики та програм лояльності для постійних відвідувачів.
Концепція проектованого готелю наведена у таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 – Концепція готелю «REST ROYAL»
Ознаки концепції Характеристика
1 2
Назва готелю REST ROYAL
Місце розміщення та м. Черкаси, вул. Дахнівська
поштова адреса тел.: +38 (073) 214 37 53 email: vacatatin-che @gmail.com.
Підпорядкованість Приватне підприємство
Відстань від засобів Залізничний вокзал – 30 хв.
прибуття/вибуття Автобусна зупинка – 10 хв.
Засоби сполучення Автобус, таксі.
Споруда готелю та Будівля виконана в стилі мінімалізм із піноблоків, скла та
дизайнерський стиль бетону
20
Продовження таблиці 1.4
1 2
Рівень комфорту 4*
Кількість номерів 50
Кількість місць в готелі 86
Спеціалізація готелю Готель для відпочинку, з можливістю організації ділових
зустрічей
Контингент споживачів Вітчизняні та іноземні туристи з середніми та високими
доходами
Асортимент Трансфер
додаткових послуг Замовлення і доставка квитків на різні види транспорту
Послуги хімчистки
Безкоштовний інтернет
Бізнес-послуги:
Ксерокс, сканер, конференц-зала
Отримання і відправка електронної пошти
Послуги дозвілля:
Спортзал, сауна, спа-салон, жива музика
Цінова концепція Гнучка цінова політика. Програма лояльності постійним
споживачам.
«REST ROYAL» – це чотирьох зірковий готель, який має у своєму
розпорядженні 50 номерів. Приватне підприємство знаходиться у місті
Черкаси.
Готель позиціонує себе як компромісний заклад між діловим та
звичайним туризмом. В цьому випадку готель підходить як і для людей, що
відвідали місто по справам, так і для тих, хто хоче просто відпочити.
Саме нова розроблена концепція проектованого готелю дасть
можливість завоювати свою частку ринку та закріпитися на ньому.
1.4 Дослідження конкурентів
Подальшими кроками реалізації проектованого готелю щодо
завоювання своєї ринкової частки будуть пов’язані з дослідженням
конкурентного статусу підприємства.
Для оцінки конкурентоспроможності проектованого готелю необхідно
проаналізувати основних конкурентів, які застосовують схожі конкурентні
стратегії та мають близькі ринкові позиції ( таблиця 1.5).
21
Таблиця 1.5 – Характеристика основних конкурентів підприємства
Назва готельного підприємства
№
Характеристика
п/п Готель Готель Готель
«Україна» «Optima Черкаси» «Дніпро»
1 Форма власності Приватне підп-во Приватне підп-во Приватне підп-во
м. Черкаси вул. м. Черкаси м. Черкаси вул.
2 Місце розташування
Лісова 1 вул. Лазарева 6 Фрунзе 13
3 Категорія готелю 3* 3* 4*
4 Кількість номерів 40 78 70
5 Кількість місць 300 600 400
6 Кількість поверхів 4 4 6
Діловий сегмент Діловий та Діловий та
Цільовий сегмент
7 та сімейний сімейний сімейний
споживачів
відпочинок відпочинок відпочинок
Характеристика
номерного фонду:
Стандарт 1-2-місні 1-2-місні 1-2-місні
8 Напівлюкс 1-2-місні 2-місні 2-місні
Люкс 1-2-місні 2-місні 1-місні
Апартаменти 2-х кім-ні 2-місні 2-місні
Апартаменти + 2-х кім-ні 2-місні 4-місні
- гнучка система
знижок 20 %,
- цілодобова - снiданок по
бонуси, тариф
система системі
постійного
бронювання - «Шведський стіл»
клієнта, оренда
надання - 2 конференц-
конференц- зала з
постійного зала – 90 місць
повним
харчування - перукарські
комплектом
- прибирання послуги
мультимедійного
номерів; - послуга
обладнання,
- послуга інтернету
Інфраструктура з бездоганний
9 інтернету; - послуги:
надання послуг сервіс
- тематичні скандинаського
- послуга ліфта,
новорічні вечірки; кафе «Fika», кафе
салона краси та
- система грузинської кухні
парукарні
лояльності для «Стумарі»
- прибирання
гостей - послуга для
номерів
- розваги: боулінг, проживання
- послуга
більярд, фитнес, людей з
інтернету
сауна, обмеженими
- піші прогулянки
квадрацикли можливостями
та настільний
теніс
За проведеними підсумками проведеної характеристики основних
конкурентів підприємства, кожне підприємство має певні переваги які
створюють для кожного готелю визначену перевагу над своїми прямими
22
конкурентами. Вони можуть бути різними та характеризувати як основні
послуги (розміщення, харчування), так і додаткові послуги, що доповнюють
базові, організацію та технологію обслуговування, форми збуту та продажу,
які є специфічними для кожного готелю.
Отже, аналіз конкурентів дозволяє зробити такий висновок, що у
Черкасах доцільніше відкрити готель категорії 3* для звичайного відпочинку
для сімей та молоді, а також для туристів, які подорожують з діловою метою
за доступнішими і не високими цінами. Розробити необхідну кількість
основних та додаткових послуг для комфортного відпочинку, адже готель
буде розташований у центральній частині міста.
Проведемо SWOT-аналіз готелю «REST ROYAL» для виявлення
сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.
Метою SWOT-аналізу є представити сильні та слабкі сторони
організації з точки зору можливостей та загроз.
В таблиці 1.6 представлено матрицю базового SWOT-аналізу готелю 4*
«REST ROYAL».
Таблиця 1.6 – SWOT-аналіз проектованого готелю 4* «REST ROYAL»
Сильні сторони Слабкі сторони
зручне місце розташування
наявність подарункових сертифікатів
недостатня кількість реклами на даному
програми лояльності
етапі
професіональний персонал
асортимент послуг менше ніж у
гнучка система знижок
конкурентів
сучасний сайт готелю
відсутність інвестицій
велика прилегла територія
міжнародні стандарти
Можливості Загрози
розширення компанії, відкриття готелів під
цим же брендом розвиток конкурентів та поява потенційно
скорочення часу на обслуговування нових
орієнтація на більш широкий сегмент економічна криза, нестабільність
споживачів зростання податків
розширення додаткових послуг зміна курсів валют
зниження цін зниження конкурентоспроможності
підвищення конкурентоспроможності серед зниження попиту на послуги готелів
існуючих підприємств
23
Після SWOT-аналізу можемо зробити деякі висновки та зробити
рекомендації.
Потенційно-новий готель «REST ROYAL» має значну кількість
сильних сторін, а також порівняно невелику кількість слабких сторін.
Пропозиції щодо покращення готельних умов:
– сформувати позитивний імідж компанії та встановити стандарти
якості для організації;
– запровадити спеціальну підготовку для підвищення кваліфікації
персоналу;
– розширити перелік додаткових послуг;
– нижчі ціни на номер, нижчі ціни залучають і збільшують кількість
споживачів;
– скоротити час обслуговування клієнтів, що покращить рівень
обслуговування;
– підписати контракти з рекламними агентствами для розширення
реклами, збільшуючи тим самим попит на послуги [43].
В даному підрозділі було розглянуто основних конкурентів
потенційно-нового готелю 4* «REST ROYAL», проведено SWOT-аналіз та
визначено пропозиції та рекомендації щодо покращення
конкурентоспроможності готелю 4* «REST ROYAL» на ринку готельних
послуг в м. Черкаси.
1.5 Розробка стратегії розвитку підприємства
Метою розробки стратегії проектованого готелю є вихід підприємства
на вітчизняний та світовий ринок, тобто надання послуг які треба
представити та оцінити на рівні конкурентів. Особливе місце на стадії
впровадження займає операційна маркетингова стратегія [38].
24
Першим важливим показником є аналіз середовища, в якому буде діяти
підприємство, кон’юктури ринку, визначення факторів впливу на
конкурентоспроможність підприємства детально описані у попередніх
розділах дозволяють запропонувати маркетингові стратегії для
проектованого підприємства (таблиця 1.7).
Таблиця 1.7 – Маркетингові стратегії проектованого готелю
Розділ плану Напрямки реалізації
Захоплення визначеної ринкової ніші – 4,5 %;
1. Ціль та задача Отримання прибутку від реалізації послуг у межах 20–25% від ціни
реалізації послуг;
2.1 Асортиментна стратегія:
основні послуги;
додаткові послуги;
формування пакету послуг.
2.2 Цінова стратегія:
використання політики гнучких диференційованих цін за періодами
року (сезонні ціни);
2. Стратегії
використання системи знижок на послуги.
маркетингу та
2.3 Збутова стратегія:
програми дій
використання каналів збуту: індивідуальні клієнти, корпоративні
клієнти, туристичні фірми
2.4 Комунікаційна стратегія:
реклама в засобах масової інформації (газети, радіо, телебачення);
реклама поштою;
участь у благодійних акціях;
туристичні виставки-ярмарки.
3. Цільові Коефіцієнт завантаження готелю довести до 76,8%
показники Показники якості послуг та обслуговування не нижче 4 балів.
За даними таблиці, можна зробити висновок, що всі запропоновані
стратегії підвищать конкурентоспроможність готелю та якість
обслуговування.
Завдяки стратегії маркетингу готель вийде на новий рівень завдяки
основним та додатковим послугам за доступною ціною.
Операційні стратегії інфраструктурних рішень охоплюють
безпосереднє планування та контроль виробництва (або іншої діяльності),
гарантію якості, розвиток так званих програм залучення працівників до
25
удосконалення власних робочих місць, розв’язання взаємофункціональних
проблем командами.
Розробка стратегій управління персоналом, спрямованих на
підвищення його відданості, компетентності, сумісності та економічної
ефективності, буде покращувати здатність підприємства адаптуватися до
змін, що будуть відбуватися у діловому оточуючому середовищі.
Підвищення відданості буде означати поліпшення комунікацій між
працівниками та їх керівниками, а високий рівень компетентності
співробітників передбачатиме, що вони матимуть різнобічні навички і при
необхідності зможуть взяти на себе нові обов’язки. Економічна ефективність
свідчить, що витрати підприємства на персонал буде еквівалентними
аналогічним витратам його конкурентів або буде нижчими, ніж у них.
Аналіз розробленої стратегії проектованого готелю дозволить зробити
такий висновок:
1. Будуть розроблені системи стратегій різного виду на певний відрізок
часу, які відповідають специфіці його функціонування та розвитку, а також
рівень його претендування у зовнішньому середовищі;
2. На стадії впровадження (перший рік роботи) буде досягнута
поставлена мета реалізуючи (вісім взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих
стратегій), а також активно рекламувати свій продукт (стратегія
проникнення);
До перспективних планів розвитку готелю будуть відноситися:
− охоплення перспективного ринкового сегмента;
− отримання додаткового доходу від діяльності готельного комплексу
внаслідок надання нових додаткових послуг;
− організація комфортного проживання та гарного відпочинку;
− розширення асортименту послуг шляхом створення нових
спеціалізованих закладів на території готелю;
26
− підвищення якості обслуговування.
Отже, на стадії добору ідей чи концепції потрібно добре перевірити
сумісність нового продукту з номенклатурою вже реалізованих продуктів
компанії.
Пробний маркетинг буде давати змогу оцінити продукт і повну
програму маркетингу в справжній ринковій обстановці. Він буде оцінювати
сам продукт, стратегію його позиціювання, рекламу, розподіл, ціну, торгову
марку, бюджет.
Вибір готельною компанією правильної цінової політики буде
важливим фактором її подальшого успіху [59].
Системи знижок на обсяги, сезонні знижки, пакети знижок для гостей,
що проживають тривалий час, – це дає змогу привабити більшу кількість
гостей невисокими цінами.
При дискримінаційному ціноутворенні компанія буде вигравати за
рахунок напливу іноземців та гостей, що зарезервували кімнату завчасно.
Престиж готелю, його репутація дає йому змогу сформувати вищу ціну на
свої послуги.
27
Розділ 2 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЧАСТИНА
2.1 Об’єкт, предмет та задачі дослідження
Об’єктом дослідження даної магістерської роботи є проект готелю 4*на
70 номерів.
Дослідження було обрано саме готельного господарства у зв’язку з
тим, що сучасна індустрія готельного бізнесу є досить перспективною і
привабливою для інвесторів.
Предмет дослідження – проектування готелю 4* на 50 номерів,
організація його функціонування та надання послуг розміщення.
Метою роботи є розробка проекту готелю та отримання максимального
прибутку, продаж якісних послуг, високий рівень сервісу та задоволеності
споживачів.
Для досягнення встановленої мети необхідне виконання наступних
задач дослідження:
‒ обґрунтування концепції будівництва готелю 4* на 50 номерів в місті
Черкаси та аналіз ринку послуг готельно-ресторанного господарства міста
Черкаси;
‒ дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів;
‒ розробка концепції проектованого готелю;
‒ дослідження конкурентів нового підприємства та розробка стратегії
розвитку підприємства;
‒ проектування окремих функціональних елементів готелю;
‒ обґрунтування технології і організації обслуговування на готельних
підприємствах;
‒ обґрунтування показників експлуатаційної програми готелю;
‒ характеристика основних та додаткових послуг підприємства;
28
‒ розробка штатного розпису робітників готельного підприємства;
‒ обґрунтувати розміщення готелю на земельній ділянці;
‒ здійснити функціональне зонування приміщень певного
призначення;
‒ визначити площі приміщень певної групи і їх функціональне
призначення та обґрунтувати і розробити композиційну схему планувальних
рішень готелю;
‒ розробити раціональні об’ємно-планувальні рішення і графічне
зображення планувальної схеми готелю;
‒ розрахувати інвестиційні витрати, розрахувати товарообіг та валовий
дохід підприємства.
Таким чином, сформульовано мету і завдання дослідження, а також
визначено предмет і об’єкт дипломного проекту.
2.2 Аналітичний огляд літератури
Багато авторів вважають, що слово «готель» походить від латинського
«hospitalis», що означає «гостинність». Є й інші думки щодо походження
цього терміна. Поширена думка, що англійське слово «гостинність» походить
від давньофранцузького слова «догляд за хоспісом», що означає «кімната
прийому мандрівників». Найстарішою у своєму роді є лікарня хоспісу
Бургундії, також відома як Hotel Dieu. Вона була створена в 1443 році як
благодійна лікарня та притулок для бідних [64].
Організація управління готелем здійснюється відповідно до наступних
норм:
– Закону України «Про туризм»;
– ДСТУ 4268-2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування.
Загальні вимоги»;
– ДСТУ 4269-2003 «Послуги туристичні. Класифікація готелів»;
29
– ДСТУ 4527-2006 «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни
та визначення».
За кордоном багато авторів досліджували поняття «готель». Тому
Марсель Готьє визначає «готельну індустрію» як низку видів діяльності, що
пропонує власні послуги та блага, що забезпечують людям матеріальні умови
– проживання та харчування. Автор пояснює, що це стосується громадян, які
виїжджають за межі місця проживання з метою бізнесу чи сімейних інтересів
та послуг, які все частіше потрібні під час відпочинку.
Поняття готельного бізнесу спочатку використовувалося для
визначення діяльності готелів. У майбутньому ця діяльність буде
розширюватися і тепер включає кемпінги, мотелі, туристичні бази,
фермерські будинки тощо. Тому готель є першим основним видом бізнесу,
який приймає туристів, а отже і є назвою всієї сфери діяльності.
Важливою складовою туристичної галузі є готельна індустрія. Розвиток
туризму в країні та за кордоном значною мірою пов’язаний з рівнем
матеріально-технічних основ, розгалуженістю та різноманітністю мережі, а
також якістю обслуговування готельного господарства. Підприємства
готельного господарства є однією з основних функцій туристичних послуг:
надавати їм сучасне житло та побутові послуги.
Звідси і важливість вивчення змістовного етапу концепції «готельного
господарства». Поглиблене теоретичне розуміння цього питання сприяє
ефективній організації заходу, розвитку матеріально-технічної бази,
відповідного штатного розкладу та повного задоволення потреб туристів. Що
таке готель? Саме слово вказує на те, що його зміст пов’язаний з
гостинністю. Словник В. І. Даля підтверджує, що готель – заїжджий двір або
будинок з обслуговуючим персоналом, приміщенням для приїжджих і з
харчуванням.
Поряд з поняттям «готель» широко застосовується міжнародне поняття
«отель» (від французького слова «хотел»).
30
Спочатку під «готельною індустрією» розуміли економічну діяльність,
яка виробляла та надавала послуги з оплати проживання. Пізніше, зі
зростанням туристичного попиту та прагненням готелів до складності
послуг, послуги розміщення стали доповнюватися послугами, пов’язаними з
продажем їжі та напоїв.
2.3 Методи та методологія дослідження
У процесі дослідження тa розробки дипломного проекту використaно
системний, моногрaфічний, порівняльний, економіко-стaтистичний тa інші
методи. Зокремa історичний і логічний методи зaстосовувaлись для
дослідження aнaлізу готельного бізнесу тa зaкономірностей його
функціонувaння.
Системно-структурний aнaліз – для обґрунтувaння хaрaктеристики
основних тa додaткових послуг підприємствa, розробки тa хaрaктеристики
рaціонaльної оргaнізaційної структури упрaвління ресторанного
підприємствa.
Моногрaфічний метод – для технології і оргaнізaції обслуговувaння
гостей службою бронювaння, технології і оргaнізaції обслуговувaння гостей
службою прийому, оргaнізaції і функцій фінaнсово-комерційної тa
інженерно-експлуaтaційної служб у ресторанах.
Економіко-стaтистичний метод – для розрaхунку інвестиційних
витрaт, розрaхунку товaрообігу і вaлового доходу ресторанного
господaрствa, розрaхунку витрaт оперaційної діяльності тa оцінки
інвестиційної привaбливості проекту.
Порівняльний метод – для дослідження попиту тa aнaліз уподобaнь
потенційних споживачів, розробки концепції тa формувaння унікaльної
торгової пропозиції, дослідження конкурентів нового підприємствa, стрaтегії
розвитку підприємствa.
31
Грaфічний – для моделювaння інфрaструктурної склaдової проекту,
проектувaння окремих функціонaльних елементів готелю, проектувaння
групи приміщень ресторану, проектувaння вестибюльної групи приміщень,
проектувaння приміщень побутового обслуговувaння і торгівлі [13].
2.4 Результати дослідження та їх обґрунтування
В результаті розробки проекту готелю 4* на 50 номерів було
опрацьовано наступні аспекти:
– обґрунтовано концепцію будівництва готелю;
– проведено технологічний аналіз проекту;
– досліджено організаційну складову проекту готелю;
– спроектовано будівельний розділ;
– проаналізовано економічний розділ.
Аналізуючи ринок готельних послуг міста Черкаси, можна сказати, що
у місті є досить значна кількість засобів розміщення, але готелів даної
категоризації всього немає, що є не поганим сигналом для проектування
нового конкурента на ринку.
Дослідження ринку потенційних клієнтів та система позиціонування
готелю дає можливість говорити, що даний проект орієнтується на гостей
різного контингенту, віку та статусу.
Було проведено аналіз факторів макросередовища, які є більше
позитивними, ніж негативними. В ході дослідження виявлено основні
негативні та позитивні фактори, до негативних належать: економічні кризи,
старіння нації, висока цінова політика та зміна смаків споживачів. До
позитивних факторів можна віднести: середній рівень культури населення,
фахова молодь, незначне але все-таки зростання доходів населення.
Проведено дослідження рекреаційної привабливості території
розміщення готелю. Існують важливі та привабливі історико-культурні
32
маршрути. Об’єкти туристичного показу міста Черкаси: Черкаський Зоопарк,
Буддистський храм «Білий Лотос», меморіал «Холм Слави», парк «Долина
Троянд», музей «Кобзаря» Т. Г. Шевченка. Черкаський обласний краєзнавчий
музей, Свято-Михайлівський гарнізонний собор, особняк Щербини, парк
«Сосновий Бір», архітектурна пам’ятка «готель «Слов'янський», парк
«Перемоги» [35].
За даними державної статистики було визначено що, місто Черкаси має
передумови щодо розширення готельного господарства на один готель з
номерним фондом у 150–180 номерів [14].
У зв’язку із діловою активністю та внутрішнім туризмом особливо не
вистачає 4–5 зіркових готелів з конференц-залами, spa-салонами,
спортивними залами, казино тощо.
В дипломному проекті була запропонована нова концепція готелю,
який зможе задовольнити потреби ділового та звичайного курортного
туризму. Також була створена система пакетів основних та додаткових
послуг, в яких представлені співвідношення ціни та якості. Дана система
дасть змогу готелю задовольнити потреби гостей різного статусу.
2.5 Висновки та рекомендації щодо впровадження
Головною метою будівництва нового об’єкту є створення підприємств з
більш високими техніко-економічними параметрами, такими, як: підвищення
якості послуг, забезпечення функціональності, створення нормальних умов
праці, впровадження сучасної техніки і технології, нових методів і форм
організації виробництва.
В даній роботі було досліджено попит та проведено аналіз уподобань
потенційних клієнтів, на основі чого було вирішено проектувати готель
категорії 4 зірок орієнтованого на туристів що подорожують з діловою та
туристичною метою.
33
Розроблено штатний розпис та організаційну структуру підприємства.
На проектованому підприємстві буде застосовуватись лінійно-функціональна
система управління.
При розробці планувальних рішень в готелі були проаналізовані всі
потреби саме для такого технічного оснащення та об’ємно-планувального
рішення.
З метою підвищення рівня якості та культури обслуговування, а також
конкурентоспроможності підприємство, що проектується пропонує не лише
високий рівень комфорту, але й широкий спектр додаткових послуг. Сервіс
готелю доцільно формувати не за принципом попиту, а за принципом
пропозиції.
Також, розроблено заходи з охорони праці, техніки безпеки та охорони
навколишнього середовища. Створено службу охорони праці та
документацію для її організації, заходи з охорони праці, санітарно-гігієнічні
заходи. Розроблено план евакуації з приміщення у разі екстреної
необхідності.
Рекомендації з удосконалення та розвитку готельного господарства
найбільш доцільні для кожного конкретного ринку. Тому в сучасних умовах
значної нерівномірності розвитку регіонів України необхідно особливу увагу
приділяти розробці регіональних стратегій розвитку готельного
господарства, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності й
економічної ефективності регіональних готельних комплексів, що й
обумовило вибір об’єкта, предмета і мети дослідження.
Таким чином, результати роботи можуть бути використані у
подальшому для визначення будівельно-монтажних витрат та впровадження
об’єкту в будівництво.
34
Розділ 3 ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
3.1 Моделювання інфраструктурної складової проекту
Інфраструктура готелю – це комплекс споруд і видів діяльності, що
забезпечують створення необхідних умов для ефективного функціонування
матеріального виробництва, вільного руху всіх видів товарів і ресурсів, а
також нормальної життєдіяльності гостей засобу розміщення.
Інфраструктура є невід'ємною частиною економічного простору, точніше це
створений на певному просторі комплекс умов, що стимулюють розвиток
економічної діяльності на цій території.
Найголовнішими блоками функціональних приміщень проектованого
готелю будуть:
− блок приміщень вестибюльної групи;
− блок житлової групи приміщень;
− блок адміністративної групи приміщень;
− блок приміщень закладу ресторанного господарства;
− блок підсобних і господарських приміщень;
− блок приміщень культурно-масового призначення;
− блок приміщень спортивно-рекреаційного обслуговування.
Усі вказані блоки приміщень будуть взаємозалежними з урахуванням
специфіки функціонального процесу підприємства [37].ВЕРОНІКА
Склад номерного фонду, як основної групи приміщень визначаємо
згідно з ДБН В.2.2-20:2008 та представлений у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1 – Склад номерного фонду готелю 4* на 50 номерів
Тип номеру Кількість Кількість Співвідношення Кількість Місткість
кімнат місць номерів, % номерів
1 2 3 4 5 6
Апартамент 2 1 ≤ 5 2 2
35
Продовження таблиці 3.1
1 2 3 4 5 6
Люкс 2 2 ≤ 5 2 4
Напівлюкс 1 1 ≤ 5 2 2
І категорії 1 1 ≥ 20 10 10
І категорії 1 2 ≥ 60 34 68
Разом 50 86
Інфраструктура проектованого готелю категорії 4* представлена у
таблиці 3.2.
Таблиця 3.2 – Склад інфраструктури готельного підприємства
Об’єкт
Опис об’єкта інфраструктури
інфраструктури
Номерний фонд
Номер з двох житлових кімнат, кухонної ніші одного повного та
одного додаткового санвузлів для гостей, містить такі кімнати:
Апартаменти
спальня, вітальня, кабінет, повний санвузол містить умивальник,
ванну, душ і унітаз.
Номер з двох житлових кімнат та повного санвузла, містить такі
Люкс кімнати: спальня, вітальня, повний санвузол містить умивальник, душ і
унітаз.
Номер з однієї житлової кімнати з плануванням, яке дає змогу
Напівлюкс використовувати частину приміщення як вітальню або місце для
готування та приймання їжі, та повного санвузла
Номер І категорії Номер оснащений одним односпальним ліжком та оснащений повним
(одномісний) санвузлом.
Номер І категорії Номер оснащений двома односпальними ліжками та оснащений
(двомісний) повним санвузлом.
Нежитлові приміщення для надання додаткових послуг
Приміщення
До складу входять: пральня, хімчистка, приміщення для дрібного
побутового
ремонту речей.
обслуговування
Розташований на 2–му поверсі. Місткість 100 ос. обладнаний сучасним
Конференц-зал моделями аудіо та відео презентаційного обладнання, відео- конференц
зв’язком та іншими підручними матеріалами
Розташований на 1–му поверсі готелю. Оснащений тренажерами та
Тренажерний зал
гантелями
SPA-кабінети Розташований на 1–му поверсі готелю
Розрахований на 130 посадочних місць. Організація харчування
Ресторан
представлена європейською кухнею
Знаходиться на території готелю. Призначена для паркування
Автостоянка
автомобілів відвідувачів
Таким чином, інфраструктура готелю відповідає вимогам для туристів.
36
Готель має чудову інфраструктуру у вигляді автостоянки, має оснащення для
надавання послуг у сфері ділового та звичайного туризму, наприклад
конференц-зал, SPA-кабінети, тренажерний зал.
3.2 Проектування функціональних елементів готелю
До групи житлових приміщень входять житлові кімнати, приміщення
поверхового обслуговування, приміщення громадського призначення
(вітальні, дитячі кімнати тощо). Блок приміщень житлової групи є основним
у готелях будь-яких типів. На ці приміщення припадає 54–70 %, на
коридори – від 13 до 22 % площі житлової частини будівлі готельного
господарства [7].
Номерний фонд готелю складається з номерів підвищеної якості:
апартаменти та люкс по 2 номери; напівлюксів – 2 номери та номерів І
категорії (одномісних та двомісних) – 44 номерів.
Визначити загальну площу житлового номеру певної категорії можна
за формулою:
Sж№ = Sж+ Sв + Sс.в., м², (3.1)
де Sж№ – загальна площа номеру визначеної категорії м²;
Sж – площа житлової кімнати м²;
Sв – площа вітальні/передпокою м²;
Sс.в. – площа санітарного вузла номера м² [11]. ВЕРОНІКА
Розрахунок площі житлових номерів проектованого готелю
представлений у таблиці 3.3.
Загальна площа номерного фонду представлена у таблиці 3.4 та
визначається за формулою:
Sж№ = Sж№ * N№ м², (3.2)
де, Sж№ – загальна площа усiх житлових номерів визначеної категорії, м²;
N№ – кількість номерів визначеної категорії, шт. [11].
37
Таблиця 3.3 − Розрахунок площі житлового фонду готелю 4* на 50
номерів
Тип номеру
Апартамент 50 16 8,7 74,7
Люкс 35 16 5,2 56,2
Напівлюкс 16 3,2 3 22,2
10 2 3 15
І категорії
15 3 3 21
Таблиця 3.4 – Розрахунок площі житлових номерів готелю 4* на 50
номерів
Кількість Загальна площа Загальна площа
Тип номеру
номерів номеру, м2 номерів, м2
Апартамент 2 74,7 149,4
Люкс 2 56,2 112,4
Напівлюкс 2 22,2 44,4
10 15 150
І категорії
34 21 714
РАЗОМ 1170,2
Усі готельні номери матимуть природне світло при освітленні
житлових приміщень, встановлених ДБН В.2.5-28. Час інсоляції кімнати не
обмежений. Приміщення, орієнтовані на сектор горизонту 190–270°,
матимуть сонцезахисні пристрої, які можна замінити захисним озелененням
на рівні 2–3 поверхів [5].
Площу поверхових коридорів визначаємо з урахуванням нормативу 20–
30 % від загальної площі номерів.
1170,2*0,25 = 292,55 м2
Висота поверху готелю від поверху до поверху становитиме не менше
2,8 м. Висота підлоги від підлоги до стелі – не менше 2,5 м, а висота
житлових приміщень – не менше 2,7 м.
Для розроблення проекту готелю 4* на 50 номерів, планується
Житлова площа,
м2
Площа вітальні /
передпокою, м2
Санвузли, м2
Загальна площа
номеру, м2
38
проектування 6-поверхової будівлі, до якої входитимуть чотири житлових
поверхи.
Оснащеність номерів – це важливий момент у формуванні номерного
фонду. Оснащеність номерів меблями та інвентарем згідно ДСТУ 4269:2003
представлена у таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 – Оснащеність номерів проектованого готелю меблями та
інвентарем
Тип номеру
№ Оснащеність
Кількість номерів
2 2 2 10 34
Місткість номеру
1 2 1 1 2
Кількість необхідного інвентарю
1 Ліжко двоспальне, 160*200 см - 2 - - -
2 Ліжко односпальне, 90*200 см 2 - 2 10 68
3 Матрац двоспальний - 2 - - -
4 Матрац односпальний 2 - 2 10 68
5 Подушки 4 4 4 20 136
6 Ковдра 2 2 2 10 34
7 Простирадло 2 2 2 10 34
8 Підковдра 2 2 2 10 34
9 Наволоки 4 4 4 20 136
10 Килим 2 2 2 10 34
11 Тумбочка біля ліжка 2 4 2 10 34
12 Вішалка для одягу 2 2 2 10 34
13 Шафа 2 2 2 10 34
14 Крісло для від починку 2 2 2 10 34
15 Журнальний столик 2 2 2 10 34
16 Підставка для багажу 2 2 2 10 34
17 Цупкі занавіски 2 2 2 10 34
18 Прозорі занавіски 2 2 2 10 34
19 Дзеркало в повний зріст 2 2 2 10 34
20 Швацький набір 2 2 2 10 34
21 Набір для пиття 2 2 2 10 34
Приміщення поверхового обслуговування в готелях категорії
однозіркових і трьохзіркових допускається розташовувати через поверх.
Апартамент
Люкс
Напівлюкс
Номер 1
категорії
Номер 1
категорії
39
Мінімальний склад приміщень поверхового обслуговування може бути
представлений лише кімнатою чергового персоналу. Рекомендовані склад
(розвинутий) і площі приміщень поверхового обслуговування наведені в
таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 – Приміщення поверхового обслуговування проектованого
готелю 4* на 50 номерів
Кількість Загальна
Приміщення Площа, м²
одиниць площа, м²
Холи (вітальні) з розрахунку, не менше 30 4 120
Кімната чергового персоналу з вбудованими
10 4 40
шафами, для чистої білизни
Приміщення для зберігання візків покоївок 12 4 48
Комора брудної білизни 6 4 24
Комора прибирального інвентарю 4 4 16
Площадка розбирання брудної білизни при білизно
4 4 16
проводі
Приміщення чищення взуття 6 4 24
Санвузол персоналу (унітаз, умивальник, душ) 4 4 16
РАЗОМ 289
При наданні послуг харчування в номерах (у готелях категорій від
трьох зірок) повинен бути забезпечений зв'язок між роздавальною основного
закладу ресторанного господарства і житловою частиною готелю по
службових коридорах і сходах, ліфтах або із застосуванням спеціальних
підйомників.
Загальна площа житлових приміщень визначається як сама площа усіх
житлових номерів, коридорів та приміщень по поверхового обслуговування і
представлена у таблиці 3.7.
Таблиця 3.7 – Розрахунок площі житлових поверхів проектованого готелю
Група приміщень Загальна площа, м2
Житлові номери 1170,2
Поверхові коридори 292,55
Приміщення поверхового обслуговування 289
РАЗОМ 1751,75
40
До приміщень вестибюльної групи належать: вестибюль, приміщення
для прийому і розміщення гостей, приміщення для збереження і
транспортування багажу, гардероб, бізнес-центр, туалетні кімнати, відділення
банку тощо.
Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна
забезпечити раціональне розташування вертикальних комунікацій і входів
для того, щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким.
Функціональний зв'язок між зонами і приміщеннями вестибюльної
групи повинен виключити перетинання людських потоків [61].
Згідно до вимог ДБН В.2.2-20:2008 «Готелі. Будинки і споруди»,
приймально-вестибюльна група приміщень наведено у таблиці 3.8.
Таблиця 3.8 – Приймально-вестибюльні приміщення для готелю 4 зірки
на 50 номерів
№ з/п Найменування приміщення Площа, м2
1 Вестибюль 120
2 Бюро прийому і реєстрації 14
3 Бюро бронювання 8
4 Пункт оперативного та факсимільного зв’язку 8
5 Кімнати чергового персоналу 8
6 Службовий санітарно-технічний блок 10
7 Кімната чергового адміністратора 16
8 Сєйфова 8
9 Швейцарська і приміщення носильників 8
10 Камера схову 10
11 Приміщення охорони 16
12 Приміщення посильних 8
13 Відділення зв’язку 12
14 Телефонний переговорний пункт міжміського зв’язку 8
15 Медпункт 26
16 Санвузол загального користування 18
РАЗОМ 298
Отже, приймально-вестибюльна група приміщень становитиме 298 м2.
До якої будуть входити: вестибюль, бюро прийому і реєстрації, пункт
оперативного зв’язку, кімнати чергового персоналу, камера схову,
приміщення охорони, кімната чергового персоналу тощо.
41
До адміністративної групи приміщень належать: приміщення дирекції,
відділ кадрів, відділ постачання, бухгалтерія, каса, планово-економічний
відділ і інженерно-технічний відділ.
Характеристика адміністративної групи приміщень:
‒ кабінет директора буде мати робочу зону, зону відпочинку, прийому
гостей та експозиції;
‒ каса буде мати броньовані двері, сигналізацію, вікно для видачі
грошей, оснащене спеціальною решіткою;
‒ бухгалтерія буде мати робочі зони для працівників відділу,
відокремлену зону або окремий кабінет головного бухгалтера, які оснащені
металевими сейфами, столами, комп’ютерами; межує дверима з касою;
‒ відділ постачання буде мати робочі зони для товарознавців,
експедиторів, зону для прийому споживачів;
‒ економічний відділ буде мати робочі зони для працівників відділу,
відокремлену зону або окремий кабінет начальника відділу;
‒ інженерно-технічний відділ буде мати відокремлені зони головного
інженера (окремий кабінет), оснащені столами, комп’ютерною технікою,
сейфами тощо [56].
Згідно до вимог ДБН В.2.2-20:2008 «Готелі. Будинки і споруди»,
відповідно проектуємо адміністративно-побутові приміщення у готелі
категорії 5* на 70 номерів та відображаємо у таблиці 3.9.
Таблиця 3.9 – Склад та площі адміністративно-побутових приміщень
проектовано готелю 4* на 50 номерів
№ з/п Найменування приміщення Площа, м2
1 2 3
1 Кабінет директора 16
2 Кабінет відпочинку 12
3 Приймальня 12
4 Кабінет заступників директора 14
5 Кімната головного інженера (техніка) 12
6 Кімната завгоспа 12
7 Архів 16
8 Бухгалтерія, у тому числі: 30
42
Продовження таблиці 3.9
1 2 3
а) кабінет головного бухгалтера; 8
б) робочі приміщення; 16
в) каса 6
Планово-виробничий або аналогічні відділи оперативного
20
планування, у тому числі:
9
а) кабінет начальника; 8
б) робочі приміщення 12
10 Відділ праці і зарплати 12
11 Відділ матеріально-технічного постачання 8
Кабінети начальників служб експлуатації (головний енергетик,
начальник сантехнічної служби, головні спеціалісти з опалення,
12 8
вентиляції і кондиціонування, начальник будівельної групи та
ін.)
13 Зал зборів 60
14 Санвузли з умивальниками у шлюзах 12
РАЗОМ 244
Відповідно до таблиці склад і площа адміністративно-побутових
приміщень складатиме 244 м2.
Фізкультурно-оздоровчі приміщення: солярій, басейн, сауна, масажний
кабінет, тренажерна зала, спортивна зала, зали для тренувань та проведення
інструктажу з техніки безпеки.
Одночасну місткість спортивної або тренажерної зал рекомендується
приймати не менше 10 % місткості готелю, сауни – не менше 1 %. Площу
дзеркала води плавального басейну рекомендується приймати не менше
0,55 м2 на одне місце в готелі [26].
Згідно до вимог ДБН В.2.2-20:2008 «Готелі. Будинки і споруди»
проектуємо культурно-дозвільні та спортивно-рекреаційні приміщення,
наведені у таблиці 3.10.
Отже, культурно-дозвільні та спортивно-рекреаційні приміщення
займатимуть 536 м2.
Проектований готель категорії 4* передбачатиме місця проведення
конференцій. До цієї групи місць входить конференц-зал, обладнаний
стільцями, які оснащені обладнанням для прослуховування синхронного
перекладу, світловим обладнанням та складаними столиками. Додано зал та
43
приміщення філії, допоміжні та технічні приміщення [61].
Таблиця 3.10 – Склад і площі приміщень культурно-дозвільного та
фізкультурно-оздоровчого призначення для готелю 4* на 50 номерів
№ п/п Найменування приміщення Площа, м2
1 Спортивний зал 108
Приміщення при спортзалі:
а) снарядна; 12
б) кімната інструктора; 8
2
в) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами; 36
г) кімната медсестри/тренера; 8
д) господарська комора 4
3 Зал тренажерів 64
Приміщення при залі тренажерів:
а) зберігання і ремонт тренажерів; 12
4 б) кімната інструктора; 8
в) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами; 36
г) господарська комора 6
5 Плавальний басейн 136
Приміщення при басейні:
а) роздільні роздягальні з душовими і санвузлами; 40
б) кімната відпочинку; 8
6
в) кімната медсестри/тренера; 12
г) комора водного інвентарю; 4
д) господарська комора 4
Сауна без басейну (у складі роздягальні, мийної, парильної, бара,
7 30
кімнати відпочинку)
РАЗОМ 536
Конференц-зал обладнаний конференц-столами, обладнанням для
одночасного прослуховування, освітленням, аудіо-та відеоапаратурою.
Приміщення побутового обслуговування слід, як правило, проектувати
відокремленими і розміщувати безпосередньо при вестибюлі готелю.
При торговельних кіосках різного призначення рекомендується
передбачати підсобні приміщення з розрахунку не більше 3,0 м2 на кіоск,
розташовані поза громадськими зонами готелю. Приміщення повинно мати
укріплені перекриття, два евакуаційних виходи і можливість створення
монтажного отвору для вносив обладнання [11].
Приміщення побутового обслуговування і торгівлі буде складатися з
44
комплексного приймального пункту: дрібного ремонту одягу; хімчистки;
прання і прасування; каси театральної та на інших культурних і спортивних
заходів тощо.
Згідно до вимог ДБН В.2.2-20:2008 «Готелі. Будинки і споруди»,
відповідно проектуємо такі приміщення побутового обслуговування і
торгівлі наведено у таблиці 3.11.
Таблиця 3.11 − Приміщення побутового обслуговування і торгівлі
проектованого готелю 4* на 50 номерів
Кількість Загальна
№ Приміщення Площа, м2
приміщень площа, м2
Комплексний приймальний пункт (дрібний
1 ремонт одягу, хімчистка, прання і прасування 12 1 12
тощо.)
Каси театральні та на інші культурні і
2 6 2 12
спортивні заходи
3 Торгівельні кіоски 3 3 9
РАЗОМ 33
Отже, площа приміщень побутового обслуговування і торгівлі
проектованого готелю буде займати 33 м2.
До виробничо-господарської групи приміщень відносять складські
приміщення, ремонтні майстерні, білизняні та інші приміщення, що
забезпечують обслуговування основних сервісних операцій.
Розташовують складські приміщення у підвальних приміщеннях, на
поверхах та в окремих будівлях. Склад і площі інженерно-технічних
приміщень визначаються завданням на проектування або проектом згідно з
розрахунком залежно від застосовуваного обладнання за чинними
нормативними документами. Службово-господарські приміщення готелів
слід, як правило, групувати за виконуваними функціями. Центральні
білизняні необхідно блокувати з комунікаціями білизно проводів.
Приміщення малярних майстерень та складів фарб слід проектувати з
окремим виходом безпосередньо назовні.
45
Рекомендований склад і площі господарсько-виробничих приміщень
готелів у відповідності до ДБН В 2.2-20:2008 наведено у таблиці 3.12.
Таблиця 3.12 – Склад і площі господарських та виробничих приміщень
для готелю 4* на 50 номерів
№ Найменування приміщення Площа м2
1 Приміщення чергової ремонтної зміни 10
2 Радіовузол 8
3 Ремонтна майстерня 12
4 Відділення чистої білизни 20
5 Відділення брудної білизни 12
6 Побутові приміщення 8
10 Електротехнічна 12
11 Слюсарна 12
12 Столярна 30
13 Малярна 16
14 Склад меблів 50
РАЗОМ 202
Відповідно до таблиці склад і площа господарських та виробничих
приміщень складатиме 202 м2.
При проектованому готелі передбачений ресторан для забезпечення
постояльців харчуванням. Відповідно до ДБН В 2.2-20:2008 місткість
ресторану при готелі 4* повинна становити 90% від місткості готелю.
Визначаємо місткість ресторану при проектованому готелі: 86*0,9=78 місць.
Розрахунок площі приміщень приміщень ресторану при проектованому
готелі здійснюємо відповідно до ДБН В.2.2-25:2009 (таблиця 3.13).
Таблиця 3.13 – Розрахунок площі приміщень ресторану на 78 місць при
готелі 4* на 50 номерів
Група приміщень Рекомендована площа, м2
Приміщення для відвідувачів 175
Виробничі приміщення 150
Складські приміщення 90
Службово-побутові приміщення 39
РАЗОМ 454
Після визначення площ окремих груп приміщень готелю, що
46
проектується, визначаємо загальну площу об’єкту, результати представлені в
таблиці 3.14.
Таблиця 3.14 – Загальна площа об’єкта та поверховості будівлі
№ Найменування групи приміщень Площа м2
Нежитлові поверхи
1 Приміщення приймально-вестибюльної групи 298
2 Адміністративно-побутові приміщення 244
3 Спортивно-оздоровчого та культурно-дозвіллєвого призначення 536
4 Господарські та виробничі приміщення 202
5 Торговельні та побутового обслуговування 33
Ресторан на 78 місць 454
РАЗОМ 1758
Житлові поверхи
Житлові номери 1170,2
Поверхові коридори 292,55
Приміщення поповерхового обслуговування 289
РАЗОМ 1751,75
ВСЬОГО 3509,75
Таким чином, розрахункова площа внутрішніх приміщень
проектованого готелю становитиме 3510 м2.
3.3 Технологія і організація обслуговування в готелі
В організаційній структурі проєкттованого готелю головним
функціональним підрозділом в обслуговуванні клієнтів буде служба прийому
і розміщення. В процесі обслуговування клієнти найбільше взаємодіють з
персоналом цієї служби, які будуть здійснювати бронювання місць,
забезпечувати поселення, оплату послуг та послуги під час перебування у
готелі.
Водночас, служба прийому і розміщення буде коригувати роботу інших
служб, пов'язану з безпосереднім обслуговуванням клієнтів - служби
бронювання, обслуговування номерного фонду, громадського харчування,
здійснючи аналіз заповнюваності номерів за поточну добу, контролювати
оплату клієнтами послуг готелю та забезпечувати ведення технічної
документації, пов'язаної з обслуговуванням гостей та ін.
47
Персонал служби прийому і розміщення буде першим з яким контактує
клієнт, тому від професіоналізму його роботи залежить перше враження про
готель в цілому.
У цьому зв'язку до служби ставляться такі вимоги:
− служба прийому і розміщення (рецепція) буде розташовуватись у
безпосередній близькості до входу у готель. Його планування та інтер'єр
будуть орієнтувати гостей у напрямку стійки рецепції. Рецепція буде мати
оригінальне естетично привабливе оформлення з елементами світлового,
необхідне технічне (телефон, факс, комп'ютер) та інформаційне забезпечення
(рекламні буклети, прайси, візитки та ін.). Стійка рецепції буде чистою,
технічна документація упорядкованою, без зайвих предметів.
Обслуговуючий персонал буде мати бездоганний зовнішній вигляд та [12].
Службу прийому і розміщення буде очолювати головний адміністратор
(менеджер служби прийому і розміщення). Головному адміністратору
підпорядковуватимуться чергові адміністратори та касир служби прийому і
розміщення.
Окрім функції управління службою прийому і розміщення,
функціональні обов'язки головного адміністратора будуть такі: контроль за
якістю обслуговування у готелі, постійне вдосконалення функціонування
служби з метою покращення обслуговування гостей.
У технологічному процесі головний адміністратор буде здійснювати:
− керівництво збутом номерів;
− балансові розрахунки витрат гостей у готелі;
− надавати інформацію щодо роботи різних служб у готелі;
− вирішувати конфліктні ситуації, що виникають між обслуговуючим
персоналом та клієнтами готелю.
Адміністратор буде також виконувати функції важливого
інформаційного джерела, пропонує послуги, що надаються різними
службами у готелі. Послуги служби прийому і розміщення: доставка пошти,
факсів, інформації зовнішнього характеру − про місцевий туристичний
48
колорит, комунальну інфраструктуру та ін. Важливим аспектом прояву
гостинності головного адміністратора щодо відомих персон, постійних
клієнтів готелю буде особиста зустріч при прибутті і проводи гостя при
від'їзді.
Черговий адміністратор служби прийому та розміщення буде
виконувати функції безпосереднього представника головного адміністратора
в цій службі, коригувати її роботу, постійно перебувати у взаємодії з
клієнтами, а після закінчення зміни звітувати про роботу головному
адміністратору [13].
Основні професійно-кваліфікаційні й особисті вимоги до посади
чергового адміністратора:
− мати фахову підготовку в спеціалізованих навчальних установах і
стажування у готельному закладі не менше року;
− знати нормативну документацію стосовно прийому й обслуговування
гостей;
− досконало володіти двома-трьома іноземними мовами;
− мати практичні знання із гарантування безпеки в готелі;
− бездоганно виглядати та поводитись;
− вести невимушений діалог із підлеглими та клієнтами. Основні
функціональні обов'язки чергового адміністратора:
− забезпечувати підготовку номера до поселення та виконання інших
підготовчих заходів згідно з побажаннями клієнта перед прибуттям у готель;
− аналізувати стан зайнятості номерного фонду, прогнозувати щодо
його заповнення;
− підбирати номери для бронювання;
− контролювати фіксації в електронному вигляді таблиці або окремого
журналу заповнення номерів;
− перевіряти документи під час реєстрації, виявлення терміну їхньої дії,
а також інформацію про гостей, які від'їжджають, насамперед оплату
49
клієнтами послуг;
− постійно співпрацювати зі суміжними службами з метою
найефективнішого процесу обслуговування клієнтів;
− відповідати за збереження ключів від номерів, за обладнання служби
приймання та розміщення;
− доставляти пошту і посилки тим, хто проживає в готелі;
− толерантно співпрацювати з клієнтами;
− розв'язувати питання експлуатації готельного підприємства у нічний
та ранковий час – період відсутності вищого керівництва;
− вживати заходів, спрямованих на ліквідацію конфліктних
ситуацій [14].
Касир служби прийому та розміщення буде працювати у рецепції та
забезпечувати операції з прийому, збереження і здачі за касовим звітом
грошей у бухгалтерію, а також повертати гроші клієнтам, котрі від'їжджають
з готелю раніше встановленого терміну. Окрім цього, касир зобов'язаний:
− внести повну суму в рахунок клієнта;
− отримати оплату від клієнта під час від'їзду;
− узгодити оплату рахунків кредитними картками та чеками з
бухгалтерією;
− підрахувати загальну суму виторгу наприкінці кожної зміни;
− відповідати за грошову суму, яка перебуває в обігу, впродовж зміни.
Професійно-кваліфікаційні вимоги до посади касира служби прийому
та розміщення стосуються необхідності мати кваліфікаційні знання, знати
правила прийому й обслуговування клієнтів, прейскуранти цін на номери і
місця та систему розрахунків під час бронювання й оплати проживання,
володіти інформацією про додаткові послуги, вміти використовувати
технічні засоби в роботі, передусім телекомунікаційні.
Операції зі значними грошовими рахунками зумовлюють необхідність
ведення розрахункової документації. У структурі управління посада касира
50
буде підпорядкована черговому адміністраторові щодо технології
обслуговування та головному бухгалтеру стосовно технологічної
документації грошових рахунків.
Привітання персоналом гостей під час прибуття у готель - важливий
момент виявлення гостинності та початку процесу реєстрації клієнтів.
Окрім заповнення форм первинної технологічної документації (анкети
проживаючого та реєстраційної картки для категорії гостей із
заброньованими номерами), персонал рецепції попередньо буде визначати
номер для поселення, тарифи, оформлювати бухгалтерські бланки клієнта, а
також відповідно до замовлення узгоджувати умови надання додаткових
послуг іншими службами готелю [15].
Щодо обслуговування гостей, буде така форма бронювання
безпосереднього збуту готельного продукту, тому ефективність управління
процесом бронювання буде відображатися на рентабельності готелю. Процес
бронювання − це налагодження співпраці між уповноваженими працівниками
готелю й гостями, процес замовлення місць і номерів у готелі, саме з
бронювання буде починатися обслуговування гостей.
Серед основних посадових та професійних обов'язків персоналу відділу
бронювання буде входити:
− комунікабельність у стосунках із клієнтами, швидке та чітке
реагування на замовлення з розміщення;
− професіональне знання процесу бронювання, оперативна
систематизація інформації, що поступає від клієнтів та інформації про стан
заповнення номерного фонду;
− знання тарифів на послуги розміщення, додаткові послуги, цінові
пільги та сезонні зміни цін;
− вміння орієнтуватись у темпераменті клієнта та прогнозувати його
реальні наміри, впливати на клієнта з метою досягнення максимального
ефекту від співпраці з ним;
− вміння працювати з технічними системами резервування, насамперед
51
із телекомунікаційними [16].
Використання телефону та Інтернету сьогодні найбільш поширені
способи бронювання. Бронювання по телефону буде мати переваги у
порівнянні з іншими видами, оскільки забезпечується «живе» спілкування,
що має важливе значення для клієнта та оператора з бронювання.
Резервування із використанням системи Інтернет буде здійснюватися
декількома варіантами:
− мати власну Інтернет-сторінку;
− готель буде входити у систему Інтернет-бронювання (замовити місця
в готелі можна через комп'ютерну мережу або телефону).
Для резервування будуть використовуватися різні технічні засоби та
організаційні форми наведені на рисунок 3.1.
телефон;
Технічні засоби інформаційна система Інтернет;
резервування факс;
телеграма;
лист.
централізоване бронювання;
Організаційних бронювання між готельними
форми агентствами;
бронювання центральний офіс із бронювання;
бронювання туристичними
підприємствами;
бронювання транспортними
агентствами;
бронювання безпосередньо у готелі.
Рисунок 3.1 – Технологічні засоби та організаційні форми
Доступ готелю до системи електронного бронювання дозволить внести
власну інформацію у довідкову систему, що доступна всім потенційним
клієнтам, операторам, зайнятих реалізацією послуг цього готелю.
Безпосередній вихід на ринок послуг дозволить уникнути
перекручування інформації та оперативно її коригувати у випадку змін.
52
Робота у системі бронювання полегшить організацію процесу бронювання,
оскільки готель отримує єдину довідкову систему, побудовану за єдиною
схемою [17].
Сучасні системи бронювання представляють широкий спектр засобів
надання інформації − використання фотографій, детальний опис готельних
номерів, тобто у клієнта буде можливість здійснити віртуальне ознайомлення
з готелем.
Співпраця із глобальною системою резервування буде давати
можливість пропонувати клієнтам широкий асортимент послуг − окрім
послуг розміщення, низку додаткових послуг, що розширює можливості
організації цього підприємства. Система резервування буде автоматично
опрацьовувати замовлення і відправляти попереднє підтвердження з умовою
внесення клієнтом передоплати. Після отримання гарантії передоплати,
гарантійного листа та інших гарантій від клієнта, оператор із бронювання
відсилати клієнту остаточне підтвердження броні.
У готелі інформація з бронювання буде вноситися у комп'ютер до
графіка завантаження з поступовою автоматичною зміною. У випадку
бронювання по телефону та іншими неавтоматизованими формами, оператор
з бронювання буде вносити інформацію у журнал для заявок на бронювання.
Заявка на бронювання буде містити таку інформацію:
− прізвище, ім'я осіб, що прибувають;
− дату прибуття, термін перебування та дату від'їзду;
− категорія номера, кількість номерів;
− форма оплати (готівкова, безготівкова, реквізити організації, що
оплачує послуги).
Згідно заявок відділ бронювання буде складати перспективний план
заселення готелю на певний період − добу, тиждень, місяць, рік. Важливий
аспект процесу бронювання полягає у своєчасній реєстрації замовлення та
прискіпливому веденні бази даних [18].
53
Функціонування відділу бронювання безпосередньо пов'язане із
службою прийому і розміщення, між якими постійно буде здійснюватися
обмін інформацією про заповнення номерів у поточний час. Отже, процес
бронювання та резервування місць в готелі буде першим контактом гостя з
готелем.
В організаційній функціональній структурі готельних підприємств
служба обслуговування номерів поряд з службою прийому і розміщення,
бронювання, обслуговування гостей у приміщеннях вестибюльної групи є
одним з найголовніших підрозділів. Чистота і порядок, згідно очікувань
клієнта, є найголовнішою ознакою комфорту готельних підприємств.
Головною функцією служби буде:
− надання послуг у номерах;
− забезпечення необхідного санітарно-гігієнічного стану і комфорту
номерів, приміщень загального користування (вестибюль, хол, коридор,
сходова, ліфтова зони та ін);
− контроль за станом обладнання номерів, постільною білизною,
форменим одягом працівників готелю.
Для ефективного виконання виробничих обов’язків персоналом,
утримання у належному стані значної за розмірами площі готельних
підприємств, персонал буде відповідальним, комунікабельним,
пунктуальним у стосунках з клієнтами необхідно проявляти ввічливість,
виконувати згідно професійних обов’язків їхні побажання, бажано у час
відсутності клієнта у номері [19].
Служба обслуговування номерів буде здійснювати продажу номерів,
закупівлю обладнання, проте буде нести відповідальність за поповнення і
оновлення інвентаря, обладнання у номерах та нежитловій частині готелю.
Службу обслуговування номерів очолюватиме головний адміністратор.
Головному адміністратору будуть підпорядковуватися старша покоївка,
покоївки, прибиральниці.
54
Функціональні обов’язки керівника служби будуть пов’язані з:
− контролем якості обслуговування, станом обладнання і комфорту у
номерах, приміщеннях громадського та службового призначення;
− прийманням необхідних заходів із максимального збільшення
доходів від сплати за проживання у готелі, підвищення зайнятості готельних
номерів;
− проведення моніторингу системи тарифів на послуги у номерах,
визначення у співпраці з економічним відділом та комерційною службою
оптимального тарифу;
− ефективним використанням підпорядкованого персоналу та контроль
з метою своєчасного виконання обов’язків;
− організацією контролю і управління роботою систем безпеки у готелі
для забезпечення безпеки гостей і персоналу, їхнього майна;
− підбором персоналу здатного ефективно виконувати функціональні
обов’язки у службі;
− підготовкою і аналізом звітів про перевірку і прогнозування
використання номерного фонду впродовж 3 днів, 10 днів, 3 місяців і 12
місяців, які охоплюють аналіз бронювання, неприбуття, блоки номерів,
люкси, спеціальні пропозиції, з метою здійснення постійного контролю за
номерами, що забезпечує найвищу частку їхньої зайнятості при найвищій
середній вартості номера;
− ретельним контролем за витратними матеріалами (миючі засоби,
постільна білизна, посуд та ін.), моніторинг ринку витратних матеріалів,
укладання угод щодо їх поставок;
− контролем і управління роботою готельної пральні для забезпечення
ефективної підготовки чистої білизни, необхідної для утримування на
високому рівні номерів і ресторану;
− координацією роботи з іншими службами (службою прийому і
55
розміщення, бронювання, інженерно-експлуатаційною, комерційною);
− забезпеченням підвищення професійно-кваліфікаційного рівня;
− регулярним проведенням інвентаризації;
− підтримуванням у колективі принципів високої культури і
моралі [20].
Старша покоївка буде виконувати виробничі завдання керівника
служби, координувати роботу колективу покоївок, здійснювати контроль за
станом приміщень. Обов’язками старшої покоївки будуть:
− розподіл виробничих завдань згідно професійних обов’язків;
− організація прибирання номерів, приміщень загального користування
та службових приміщень, утримання їх у чистоті та порядку;
− прийом номерів при від’їзді клієнта;
− контроль за цілістю майна та інвентаря у номерах та приміщеннях
загального користування закріплених за старшою покоївкою;
− контроль за зберіганням білизни, її станом;
− контроль за технічним станом обладнання у номерах і службових
приміщеннях;
− співпраця з черговим персоналомінженерно-технічноїслужби для
усунення технічних неполадок;
− строгий контроль за станом заповнення номерів, оперативне
інформування служби прийому і розміщення, бронювання;
− прийом замовлень на додаткові платні послуги;
− регулярне проведення інвентаризації майна та інвентаря (не менше 2-
охразів у рік) у закріплених приміщеннях;
− ведення технічної документації щодо контролю та оцінювання
роботи підпорядкованого персоналу та обліку матеріально-технічних
ресурсів в обсязі закріплених приміщень.
Колектив покоївок найбільш чисельний у структурі готелів. Тому,
56
покоївка буде здійснювати прибирання, провітрювання номерів, санвузлів,
зміну постільної білизни, контролювати наявність у санвузлах необхідних
засобів гігієни, перевіряти стан меблів, технічний стан побутової техніки та
ін. Головний обов’язок покоївок стосується прибирання номерів незалежно
від їхнього статусу – зайняті вони чи вільні.
Обов’язок покоївок – забезпечити безпеку перебування гостей та
їхнього майна у номерах. Безпека життя пов’язується з постійним контролем
за станом систем життєзабезпечення та побутових приладів, що
використовуються у номерах.
Прибиральниця буде забезпечувати дотримання у належному
санітарному стані приміщень загального користування – вестибюль, холли,
коридори, сходові зони, ліфти, санвузли, службові приміщення, прилеглої до
готелю території.
Обов’язками прибиральниць також буде миття стін, вікон, дверей,
чищення і дезінфекція обладнання санітарних вузлів загального
користування.
У структурі управління службою прибиральниці підпорядковуються
старшій покоївці та черговому на поверсі [21].
У структурі службових приміщень готелю служба обслуговування
номерів буде володіти приміщеннями виробничого використання, що
характеризується достатніми розмірами для організації та проведення
керівником служби координаційної роботи, проведення навчання, тренінгів,
відзначення корпоративних заходів та ін.
У загальному службовому приміщенні покоївки будуть отримувати
завдання і звітуватися про виконання роботи, обговорювати завдання для
виконання роботи за секторами готелю, проведення телефонних розмов
персоналом, інформація по підготовці номерів до прийому гостей, всі
розпорядження по видачі засобів та інвентаря, зберігаються і контролюються
ключами службового використання [22].
57
Окрім загального службового приміщення, на кожному поверсі у готелі
будуть технологічні приміщення для обслуговуючого персоналу. Ці невеликі
службові приміщення використовуються для зберігання інвентаря, засобів
догляду за приміщеннями, перевдягання і зберігання особистих речей,
відпочинку.
Фінансово-комерційна служба буде забезпечувати облік, контроль
обігу фінансових ресурсів, буде нести відповідальність за забезпечення
готелю матеріально-технічними та виробничими ресурсами. У структурі
служба буде складатися з бухгалтерії і планово-комерційного відділу.
Очолює службу головний бухгалтер, який підпорядковується директору
готелю.
Бухгалтерія у готелях буде здійснювати аналіз фінансово-господарської
діяльності, організовувати складання бухгалтерських звітів згідно
нормативних документів, нести відповідальність за дотримання фінансової і
договірної дисципліни, організовувати складання бізнес-планів, фінансово-
господарських планів та кошториси згідно встановленої форми, нести
відповідальність за своєчасне складання звітів, балансів і рахунків, прибутків
і збитків, виконувати роботу з обліку, введення в експлуатацію і списання
матеріальних цінностей і обліку коштів у встановленому порядку, нести
відповідальність за дотримання ціноутворення і визначення тарифів,
здійснювати облік надходження і вибуття виробничих запасів відповідно до
стандартів бухгалтерського обліку, організовати роботу з отримання ліцензій
та ін.
Організаційно-функціональна схема управління фінансовою службою
буде складатися з двох відділів – відділу поточної діяльності і відділу
інвестицій, роботу яких контролює головний економіст, якому
підпорядковується 1–2 бухгалтери і касир.
Професійні обов'язки головного економіста пов'язуються з:
− контролем ефективності фінансових потоків у готелі, забезпечення
58
оптимальних витрат і відрахувань;
− складанням річного плану фінансових потоків з урахуванням
перспективного планування економічного стану готелю – обсягу збуту,
прибутку і рівня раціональної організації праці. Фінансовий менеджер також
забезпечує поточне і довготермінове прогнозування, аналіз отриманих даних;
− розробки кошторису для працівників, здійснювати контроль за рівнем
витрат;
− розробкою і впровадженням виробничого обліку, складає детальний
звіт про витрати готельного підприємства, вводить нові методики, буде
керувати інвентаризацією матеріально-технічної бази і визначає її вартість.
Буде здійснювати реєстрацію записів матеріально-технічного
постачання і забезпечує необхідні коректування. Буде готувати для власника,
керівників підприємства звітно-фінансову інформацію про витрати
готельного підприємства;
− здійснення контролю за використанням бланків оперативного обліку,
їхнього збереження;
− комплектування служби кадрами, визначає обсяг роботи для
працівників, забезпечує підвищення кваліфікації підлеглих;
− підтримки тісних зв'язків з менеджерами інших служб, приймає
участь у нарадах керівників закладу [23].
Кваліфікаційна характеристика головного економіста фінансової
служби пов'язуються з необхідністю знати:
− теоретичні основи управління і управління фінансовою діяльністю
підприємства;
− теорію фінансів, кредиту, бухгалтерського обліку;
− економічну статистику, систему статистичної звітності;
− чинне законодавство у сфері фінансової, кредитної, валютної,
банківської діяльності і діяльності у сфері гостинності;
− нормативно-законодавчі акти з міжнародних розрахунків і
59
зовнішньоекономічної діяльності;
− основи здійснення операцій на міжнародному фінансовому ринку;
− основи економіки готельних підприємств;
− види цінних паперів і порядок їх обігу, особливості обігу цінних
паперів за кордоном;
− правила і порядок проведення операцій на внутрішньому
фінансовому ринку;
− основи діловодства.
Інженерно-експлуатаційна служба у готелях буде забезпечувати
необхідні умови для функціонування будівлі і обладнання згідно із
встановлених стандартів.
З метою ефективної реалізації своїх функцій персонал служби буде
здійснювати регулярне, згідно затверджених інструкцій, проведення
обстеження санітарного і технічного стану готелю і території, що прилягає до
нього, об'єктів комунального призначення і благоустрою території, що
обслуговується цією службою, оцінку якості виконання проведених службою
робіт і надання послуг, складання і перевірку за результатами обстеження
актів.
У функції служби буде входити розробка та впровадження
ресурсозберігаючих технологій, обладнання, що дозволяє значно зменшити
загальний обсяг споживання ресурсів, насамперед енергоресурсів, води та ін.
У професійній діяльності працівники планово-комерційного відділу
повинні досконало знати:
− основи здійснення комерційних операцій на внутрішньому та
міжнародному ринку товарів і послуг;
− закони і нормативні акти, що регламентують комерційну діяльність;
− основи економіки готельних підприємств;
− форми документів, що використовуються для здійснення
комерційних операцій [24], [25].
60
У структурі управління буде очолювати інженерно-експлуатаційну
службу головний інженер, йому підпорядковується заступник, інженер-
програміст, майстер. У функціональній структурі служби будуть два відділи
–чергова технічна служба і ремонтна служба. У системі зв'язків з управління,
головний інженер підпорядковується генеральному директору.
Головний інженер буде коригувати роботу технічного персоналу і
контролювати результати його роботи, зокрема:
− забезпечувати розподіл щоденних замовлень, що надходять від служб
та персоналу готелю на виконання робіт і їх завершення у термін під
контролем заступника головного інженера;
− складати графіки проведення робіт з профілактики і ремонту,
розподіляє згідно графіка функції у виконанні робіт;
− нести відповідальність за використання згідно експлуатаційних вимог
технічного обладнання − опалювальних систем, водопостачання, засобів
зв'язку та ін. [26].
Кваліфікаційні характеристики головного інженера будуть пов'язані з
необхідністю досконало знати:
− теоретичні основи функціонування інженерно-технічних систем у
готелях;
− основи техніки безпеки у роботі з інженерно-технічними системами у
готелях;
− основи організації і технології готельних послуг;
− теоретичні основи управління;
− систему статистичної звітності та діловодство;
− основи складання бюджету організації.
Заступник головного інженера забезпечує координацію, контроль у
роботі персоналу служби, допомагає головному інженеру у виконанні його
обов'язків згідно функціонування служби. Зокрема, він буде забезпечувати:
− складання розкладу чергування і організовувати позмінну роботу
61
технічного персоналу;
− трудову дисципліну персоналу служби;
− облік виходу на роботу персоналу і складати платіжну відомість;
− навчання персоналу;
− розподіл виробничих завдань і забезпечує контроль їхнього
виконання;
− контроль стану та безпеку функціонування основних інженерно-
технічних систем;
− контролювати використання комунальних послуг з метою економії і
контролю витрат [27].
Старший електрик буде забезпечувати:
− безперебійну роботу згідно технічної інструкції енергетичного і
сантехнічного обладнання, електричних і теплових мереж, повітропроводів,
водопроводу і каналізації;
− нагляд за технічним обслуговуванням електроустаткування і
електричних мереж;
− відповідальність за дотримання протипожежних норм безпеки.
Електромонтер буде забезпечувати:
− безперебійне функціонування електрообладнання у готелі;
− усувати аварії електроосвітлення і відновлює функції світлових і
силових точок;
− відновлення роботи внутрішньої електропроводки, вимикачів,
телевізійних установок, освітлювальної арматури, люстр, електричних ламп;
− ремонт електронагрівального обладнання;
− інформування головного інженера щодо необхідності проведення
ремонтних робіт або змін в електросистемі;
− вивчати заходи протипожежної безпеки зумовлених
електрообладнанням закладу розміщення [28].
62
Слюсар-сантехнік буде контролювати справність санітарно-технічного
обладнання, систем водозабезпечення і подачі гарячої води, системи
опалення, каналізації, побутових приладів, здійснює профілактичний ремонт
санітарно-технічного обладнання.
Столяр буде забезпечувати справність столярного обладнання – дверей,
вікон, дерев'яного покриття підлоги, ремонтує і замінює дверні замки та ін.
При розрахунку складу кількісного складу персоналу готелю
користуються нормами обслуговування або нормативами чисельності.
Чисельність покоївок, що необхідна для обслуговування всіх номерів в 1
зміну, розраховується з використанням таблиці 2.14 в два етапи. На першому
етапі розраховують кількість людино–годин, необхідних для підготовки
номерів до прийому туристів, за формулою:
1
A= ∑��=1 t1 n1 , (3.11)
де А – загальна кількість часу на підготовку номерів до прийому туристів;
t – норма часу на обслуговування одного номеру, год;
n – кількість номерів відповідної (i-ї) категорії;
i – категорія номеру [37].
На другому етапі визначають чисельність покоївок за формулою:
��
Nn = ∗ ���� , (3.12)
��∗��n
де N – спискова чисельність покоївок, осіб;
kн – коефіцієнт, що враховує заплановані для готелю невиходи покоївок
під час відпустки, по хворобі тощо; kн = 1,47;
kп – коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності
праці; kп=1,14;
T – тривалість зміни, год [37].
Розрахунок кількості покоївок, що працюють у першу зміну
63
представлений у таблиці 3.15.
Таблиця 3.15 – Розрахунок кількості покоївок для проектованого
готелю 4* на 50 номерів
Норма
обслугову-
Кількість Кількість Кількість Кількість
Тип номеру вання,
кімнат місць номерів покоївок
номерів за
зміну
Апартамент Апартамент 2 1 6,4 2
Люкс Люкс 2 2 7,2 2
Напівлюкс Напівлюкс 1 1 6,4 2
І категорії 1 1 6,4 10
І категорії
1 2 7,2 34
РАЗОМ 9,19
ЯВОЧНА ЧИСЕЛЬНІСТЬ 10,57=11
При розрахунку кількісного складу персоналу готелю користуються
нормами обслуговування або нормативами чисельності працівників наведено
у таблиці 3.16.
Таблиця 3.16 – Розрахунок кількісного складу персоналу готелю 4* на
50 номерів за нормами чисельності
Посада Норма чисельності Кількість
Менеджер 3 3
Адміністратор 3 3
Черговий адміністратор 2 2
Головний інженер 1 1
Заступник головного інженеру 2 2
Головний бухгалтер 1 1
Бухгалтер 2 2
Головний економіст 1–1,5 1
Касир 2 2
Столяр 1 1
Старший електрик 1 1
Електромонтер 2 2
Слюсар-сантехнік 2 2
Покоївки, які працюють у 2 та 3 зміни 2–4 3
РАЗОМ 26
Як видно із даних таблиці штат виробничо-обслуговуючого персоналу
проектованого закладу становитиме 26 осіб.
64
3.4 Показники експлуатаційної програми готелю
Експлуатаційна програма готелю буде складатися на основі кількості
місць для розміщення (проживання) гостей, що передбачається в плановому
періоді. Планування експлуатаційної програми передбачає такі показники, як
одноразова місткість, можлива пропускна спроможність та планова
пропускна спроможність підприємства.
Визначаємо одноразову місткість місць у готелі, яка характеризує
кількість інвентарних місць в готелі, за формулою:
Ом = Кном * Чі.м , (3.13)
де Ом – одноразова місткість місць;
Кном – кількість номерів кожної категорії, од.;
Чім – кількість постійних (інвентарних) місць у кожному номері,
місць [34].
Визначаємо можливу пропускну спроможність, та враховуємо, що
готель буде обслуговуватися з урахуванням 100 % використання кількості
інвентарних місць за рік, за формулою:
ПСм = Ом * Тд.р , (3.14)
де ПСм – можлива (максимальна) пропускна спроможність, людино-діб;
Ом – одноразова (одночасна) місткість, місць;
Тд.р – кількість календарних днів роботи готелю, днів/діб [34].
Визначаємо планову пропускну спроможність, з урахуванням планових
простоїв з об’єктивних причин розраховуємо, за формулою:
ПСпл = ПС – Кпр – Кс.о – Кін , (3.15)
де ПСпл – планова пропускна спроможність, людино-діб;
ПС – пропускна спроможність, людино-діб;
Кпр – тривалість перебування номерів у простої під плановим
(поточним) ремонтом, людино-діб;
65
Кпр = 0, тому що готель проектується з нуля;
Кс.о – тривалість перебування номерів у простої з причин санітарної
обробки номерів та підготовки їх до заселення, людино-діб [34].
Кін – тривалість перебування номерів у простої з інших об’єктивних
причин, людино-діб.
Експлуатаційна програма проектованого готелю наведена у
таблиці 3.28.
Таблиця 3.28 – Експлуатаційна програма проектованого готелю 4* на
50 номерів
Можлива Планова
Одноразова
Кількість Кількість пропускна пропускна
Тип номеру місткість,
номерів місць спроможність, спроможність,
осіб
осіб осіб
Апартамент 2 1 2 730 540
Люкс 2 2 4 1460 1080
Напівлюкс 2 1 2 730 540
10 1 10 3650 2701
І категорії
34 2 68 24820 18367
Разом 50 86 31390 23229
Наведені дані використання номерного фонду готелю характеризують
ефективність використання та роботу готелю. Розрахована одноразова
місткість готелю, можлива пропускна спроможність та планова пропускна
спроможність.
Тобто разом одноразова місткість готелю становить 86 місць, можлива
пропускна спроможність становить 31390 осіб та планова пропускна
спроможність становить 23229 осіб за рік.
Сутність розробки цієї програми полягає у визначенні можливого рівня
завантаження потужностей підприємства, а саме – завантаження наявного
фонду номерів (спальних місць).
Практика показує, що повне завантаження потенціалу спальних місць у
готелях має характер верхньої межі в розрахунках.
66
Розділ 4 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
4.1 Характеристика основних і додаткових послуг підприємства
Готельні послуги – готельна діяльність, в якій споживачі перебувають у
приміщеннях розміщення, та інші види діяльності, пов’язані з розміщенням та
тимчасовим розміщенням, включаючи розміщення основних та додаткових
послуг, що надаються споживачам під час тимчасового розміщення в об’єктах.
Послуги, що надаються готелем, поділяються на основні та додаткові.
Вони можуть бути безкоштовними та платними [67].
Основні послуги – обсяг готельних послуг, включений у вартість номера
та надається споживачам, включаючи проживання та харчування (сніданок).
Додаткові послуги – обсяг готельних послуг, які не є основною
послугою, вимагає додаткової підписки та оплати.
Готельні послуги надаються споживачам готелів, а саме тим, хто
користується або має намір використовувати готельні послуги безпосередньо
для особистих (сімейних) потреб, а також тим, хто здійснює бронювання та
оплачує готельні послуги.
Готель «Rest Royal» пропонує персоналізований підхід до
обслуговування, який поєднує в собі відмінні умови проживання та широкий
спектр послуг, що відповідають високим європейським стандартам. Готель
пропонує безліч безкоштовних та платних послуг [45].
Безкоштовні послуги включають:
– виклик швидкої допомоги або лікаря;
– пробудження у визначений термін;
– доставка в номер кореспонденції;
– надання посуду й столових приборів;
– надання місця для автостоянки;
– замовлення таксі;
67
– Wi-Fi Інтернет;
– SPA і фітнес послуги;
– цілодобова охорона;
– VIP-обслуговування в аеропорту;
– послуги банкомату.
До платних послуг відносяться:
– транспортне обслуговування;
– перукарські послуги;
– послуги пральні;
– послуги хімчистки;
– відвідування сауни;
– заняття у спортивному залі;
– екскурсійне обслуговування;
– замовлення квитків;
– організація конференцій;
– обслуговування в номерах;
– салон краси;
– організація дозвілля.
З метою надання послуг туристам та гостям міста, в готелі діє
інформаційно-туристичне агентство, яке може організовувати групові та
індивідуальні поїздки в область та за кордон. Ви можете замовити екскурсійні
послуги, послуги екскурсовода [39].
З транспортних послуг слід звертати увагу на наявність перевезень,
обслуговування туристичного автобуса та порядок перевезення.
Банківські послуги: банкомати, обмін валют.
4.2 Розробка та характеристика раціональної організації структури
управління підприємством
З метою ефективної роботи закладу готельно-ресторанного
68
господарства обрана лінійно-функціональна організаційна структура
(рис. 4.1). Загальним методом введення структури готелю є організаційна
схема, яка є діаграмою взаємозв’язків між підрозділами. Даний метод
показує розташування кожної служби, їх позицію в загальній структурі
готелю, а також пояснює розподіл компетенцій та відповідальності.
Директор
Головний Менеджер Адміністратор Шеф-кухар Допо-
бухгалтер готелю ресторану міжні
служби
Кухарі
Адміністратор Покоївки Офіціант Бармен
Рисунок 4.1 – Організаційна структура управління підрозділів готелю
Як видно з рисунка, на проєктованому підприємстві буде
застосовуватись лінійно-функціональна система управління.
Організаційна структура необхідна для ефективного виконання
ключових функцій працівників, визначення почуття відповідальності та
забезпечення належних зусиль.
В організаційній структурі сучасних готелів основним відділом бізнесу
є послуги з розміщення. Це тому, що готель пропонує гостям базові безпечні
та комфортні номери. Інші відділи також відігравали допоміжну роль у
підтримці основних видів діяльності готелю [30].
Функціональна спеціалізація управлінського персоналу значно
підвищує ефективність готельного бізнесу. Ця модель управління
використовується в умовах швидкого збільшення виробництва та його
складності, появи нових видів послуг та обслуговування в готельних
комплексах.
69
У більшості великих готельних господарствах спеціалістів поділяють
за визначеними видами діяльності, сюди відносяться бухгалтерія, відділ
кадрів, відділ збуту. Відповідний поділ має загальні ознаки функціональної
структури управління. Тому, замість залучення універсальних працівників в
закладі формується штат, який досить компетентний у певній галузі і має
вузьку спеціалізацію. В організації управління закладами готельного
господарства найчастіше спеціалісти одного профілю об’єднуються у
структурні підрозділи або відділи, так наприклад відділ маркетингу, прийому
та розміщення, фінансів, комерційний та ін. Отже, спільне завдання
управління готельним господарством, якщо починати від середнього рівня
організації поділяється за функціональним критерієм, тому і виникла назва
функціональної структури управління.
Служба прийому і розміщення (СПіР). Функції служби прийому та
розміщення включають бронювання, реєстрацію, виділення номерів, різні
інформаційні послуги для гостей, плату за проживання та ведення
необхідних документів.
До обов’язків служби також входить ведення та ведення бази даних
робочого замовлення, яка містить інформацію про стан інвентаризації гостей та
кімнат. У великих готелях служби прийому та розміщення зазвичай
поділяються на відділи, що спеціалізуються на певних діях.
Служба прийому та розміщення налічує декілька посад:
– співробітник служби прийому та розміщення (черговий), що повинен
організувати розміщення гостей;
– телефонні оператори, які підтримують зв’язок з міжміськими та
міжнародними телефонними станціями, фіксують доступність телефонних
розмов клієнтів на основі номерів, контролюють їх платежі та надають послуги
ранкового будильника за запитом клієнта;
– портьє, що відповідає за ключі.
Готель комп’ютеризований, і кожен працівник СПIР має лише доступ до
комп’ютерних даних, безпосередньо пов’язаних з ним.
70
Оскільки ступінь комп’ютеризації готелів продовжує зростати, всі дані,
що містяться в базі даних комп’ютера, та будь-яка необхідна інформація
можуть бути легко отримані з пам’яті комп’ютера. Це значно спрощує
роботу СПіР [31].
Адміністратор (черговий менеджер) є представником готелю та
спілкується з гостями під час їх перебування. Він є підлеглим старшого
керівника або відповідального працівника служби. Він повинен пройти
професійну підготовку, мати практичні знання з охорони в готелі, володіти 2-3
іноземними мовами та розуміти правила прийому та обслуговування гостей.
Його основні функції включають: проведення різних підготовчих заходів
для прийому гостей; вибір номерів для бронювання; визначення часу
перебування гостя; перевірка документів під час реєстрації та перевірка їх
дійсності; вибір необхідної кількості клієнтів відповідно до потреб клієнтів;
визначення вартості номерів, включаючи знижки та бонуси; визначити спосіб
оплати та виконати необхідні процедури кредитування та перевірки; зібрати та
класифікувати необхідну інформацію про гостей та готельні номери; узгодити
з відділом економічного обслуговування та іншими відділами готелю; нести
відповідальність за переміщення ключа в номері; відповідає за обладнання,
встановлене в СПіР, включаючи сейфи; забезпечити доставку пошти та пакетів
мешканців [33].
Вночі та вранці, коли керівник компанії відсутній, він зобов’язаний
вирішити всі питання, пов’язані з діяльністю готелів, включаючи
енергозбереження, дотримання працівниками обов’язків та заходи щодо
усунення конфліктів.
Він повинен зберігати «Книгу відгуків та пропозицій»,яка може
надаватися на вимогу клієнтів. Під час зміни він керує всіма працівниками
вестибюльної групи: дзвонар, гардероб, охоронець, паспортний службовець,
касир, портьє та весь офіційний персонал готельних служб. Після закінчення
зміни працівник повинен пройти зміну через оцінку в спеціальному
щоденнику.
71
З організаційної структури видно, що особа, відповідальна за утримання
готельного номера, відповідає за керівника поверху, а керівник поверху
відповідає за управління виробничим персоналом (покоївка та прибиральниця).
Покоївка відповідає за роботу працівників щодо підтримання чистоти та
порядку в приміщеннях готелю та офісу.
Незалежно від того, зайнята чи вільна кімната, покоївка повинна
прибирати та провітрювати кімнату. Підтримуйте чистоту у вітальні, ванній та
інших місцях, а також замінюйте постільну білизну та рушники. Вона повинна
чистити суворо відповідно до техніки чищення, а також слідувати інструкціям і
встановленим процедурам переодягання. Отримавши дзвінок від мешканця,
вона негайно з’явилася в кімнаті, прийняла замовлення та переконалася, що
воно було виконано відповідно до переліку наданих послуг [54].
В обов’язки прибиральниці входить підтримка коридорів, сходових
маршів, ванних кімнат, спільних ванних кімнат і душових, залів та інших
громадських місць у відведених для цього місцях. Прибиральниця є підлеглою
чергового на поверсі.
Інженерно-технічні служби – найбільший відділ готелю. Щоденне
утримання великої кількості кімнат у належному стані вимагає високого
почуття відповідальності та пунктуальності. У готелях із популярністю
сучасного високотехнологічного обладнання цінність цієї послуги зростає.
Службу очолює головний інженер, якому підпорядковується інженеру з
технічного нагляду, який, у свою чергу, відповідає за управління оперативними
службами [41].
До експлуатаційних служб належать: відповідальний за електричні
послуги, відповідальний за санітарно-гігієнічні послуги, відповідальний за
безпеку та експлуатацію газових котлів, відповідальний за технічне
обслуговування та будівельні роботи, відповідальний за газові послуги та
інспектор пожежної безпеки. Ця служба готелю відповідає за механічні,
електричні, опалювальні, вентиляційні послуги, водопостачання та очищення
стічних вод, а саме: обслуговування складних систем та проведення
72
ремонтів. У більшості випадків ці системи або їх частини можуть бути
використані для широкого кола людей – від персоналу готелю до гостей.
Відділ управління готелем навряд чи може контролювати, як гості
використовують обладнання в гостьових кімнатах, оскільки безперебійна
робота обладнання безпосередньо є обов’язком інженерної служби [47].
Відповідно до технології обслуговування готелів, функції підтримки
інженерної системи та нормального зв’язку включають:
– водяне опалення;
– циркуляція повітря;
– робота насосної системи;
– робота холодильної системи;
– робота електричної системи;
– кондиціонер;
– робота ліфта;
– опалення приміщення;
– робота комп’ютерної системи;
– постачання води.
Господарську службу очолює безпосередньо начальник цієї служби.
Керівник даної служби повинен мати організаторські здатності, вимогливість,
прагнення відповідати самим високим стандартам. Начальнику господарської
служби підпорядковані швейцари та охоронці.
Персонал охорони готелю забезпечує безпеку гостей та підтримує
порядок у будівлі готелю.
Бухгалтерський облік (фінансово-економічні послуги). Ця служба готелю
відповідає за підготовку фінансової звітності в суворій відповідності до
нормативних актів та своєчасно; відповідає за дотримання фінансових та
контрактних дисциплін; аналіз фінансово-господарської діяльності; організація
підготовки бізнес-планів; складання фінансово-економічних планів та
бюджетів за встановленими формами; відповідальність за звітність та баланси,
своєчасність прибутків і збитків; облік, налагодження та скасування
73
матеріальних активів та проведення бухгалтерського обліку коштів у
встановленому порядку; відповідальність за дотримання цінових та правильних
тарифів; здійснення рахунків обліку доходів та витрат виробничих запасів
відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку [44].
Бухгалтерією готелю керує головний бухгалтер, який має заступника
голови. Заступник головного бухгалтера відповідає за безпосереднє управління
бухгалтерським персоналом.
Основним завданням цього відділу є забезпечення матеріалами,
технологіями та виробничими ресурсами для будівлі готелю. Готельні послуги
МТЗ встановлюють відносини з партнерами на основі взаємної вигоди,
включаючи товарообіг виробників та інших постачальників (включаючи
фізичних осіб) з різними формами власності та іноземних постачальників. Цей
готельний сервіс поєднує в собі функції бізнес-відділу та складу. Логістика та
водії підпорядковуються логістичним службам.
Так само в організаційній структурі посади головного інженера з
охорони праці виділяються окремо. Ця особа займається формулюванням
посадових інструкцій, інструктуванням персоналу готелю і не несе
відповідальності за дотримання та дотримання всіх норм щодо безпеки на
робочому місці [53].
Харчування є важливою частиною надання комплексних послуг
мешканцям. Усі заклади (ресторани, кафе, бари, буфети) повинні надавати
адекватні послуги громадського харчування протягом дня для вирішення
проблем, пов’язаних з організацією та обслуговуванням банкетів, прийомів,
виступів тощо [38].
Основна мета ресторану – виробляти та продавати різноманітну
продукцію, сервіс високого рівня, спеціальне сервірування столу, а також
надання представницьких послуг для зустрічей, конференцій, конгресів,
офіційних прийомів, банкетів тощо. Кулінарія та обслуговування споживачів
забезпечуються висококваліфікованими кухарями та офіціантами.
74
4.3 Розробка штатного розпису робітників
Штатний розпис – це організаційно-розпорядчий документ, що
відображає структуру компанії, чисельність відділів, співробітників, а також
розмір їхньої заробітної плати. Наявність правильно оформленого штатного
розпису на підприємстві є запорукою уникнути непорозуміння з
представниками контролюючих органів.
У законодавстві України штатний розпис згадується в ч. 3 cт. 64
Господарського кодексу України, згідно якої підприємство самостійно
визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників,
штатний розпис.
Штатний розпис затверджується наказом керівника підприємства, який
складають у довільній формі. Головне, що має бути вказане в наказі, – це
дата, з якою передбачено введення в дію штатного розпису. Вона може
відрізнятися від дати видання наказу або збігатися з нею. «Заднім числом»
ввести в дію штатний розпис не можна – це єдине обмеження [37].
Перший екземпляр затвердженого штатного розпису залишається в
канцелярії, а копії прямують у відділ кадрів для набору працівників і
складання звітів, та в бухгалтерію – для нарахування зарплати.
Штатний розпис проектованого готелю 4* на 50 номерів представлений
у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1 – Штатний розпис проектованого готелю
Посада Кількість
1 2
Директор 1
Менеджер готелю 2
Адміністратор 1
Черговий адміністратор 2
Головний інженер 1
Заступник головного інженеру 2
Головний бухгалтер 1
Бухгалтер 2
Головний економіст 1
Касир 2
75
1 2
Столяр 2
Старший електрик 2
Електромонтер 6
Слюсар-сантехнік 3
Покоївки, які працюють у 2 та 3 зміни 3
Покоївки, що працюють у першу зміну 22
Менеджер ресторану 1
Бухгалтер 1
Адміністратор залу 2
Шеф-кухар 1
Кухар 15
Офіціант 16
Посудомийка 2
Гардеробник 2
Вантажник 2
Прибиральниця 2
Охоронець 2
Бармен 2
РАЗОМ 101
Отже, на перший рік роботи закладу планується найняти на роботу 101
працівника, які будуть висококваліфікованими та будуть мати досвід у роботі
в готелі та ресторані.
76
Розділ 5 БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ
5.1 Організація та упорядкування земельної ділянки
Згідно ДБН 360-92 у міських і сільських поселеннях необхідно
передбачати, як правило, безперервну систему озеленених територій та
інших відкритих просторів, які в поєднанні з заміськими повинні формувати
комплексну зелену зону.
Оскільки місто Черкаси є привабливим для туристів, то готель
раціонально розмістити в озелененій території, у парковій зоні «Сосновий
бір» неподалеку від річки Дніпро, по вул. Дахнівська, від місця розташування
готелю недалеко добиратися до центра міста.
Ділянка, що пропонується для розміщення готелю, відповідає вимогам
санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів щодо рівнів
природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенційно небезпечних для
людини хімічних і біологічних речовин у повітрі, ґрунті, негативних
фізичних факторів та інших.
Площа ділянки розміщення запроектованого об'єкта визначається за
такою формулою:
Sд = nз N (5.1)
де Sд – площа ділянки під будівництво, м2 ;
nз – норматив площі земельної ділянки, м2 /місце (для готелів місткістю
до 150 місць норма площі земельної ділянки 55 м2/місце);
N – кількість місць у закладі [30].
Sд = 55 * 86 = 4730 м2
Площу озеленення визначити за формулою:
Sоз = Sд * 0,4 (5.2)
77
де Sоз – площа озеленення ділянки, м2;
Sд – площа ділянки під будівництво, м2;
0,4 – сталий коефіцієнт [30].
Sоз = 4730 * 0,4 = 1892 м2
У складі ділянки готелю передбачені майданчики перед входами в
приміщення громадського і житлового призначення та майданчики для
тимчасового паркування автомобілів і автобусів розміщуватимуться перед
готелем.
5.2 Розробка об’ємно-планувального рішення підприємства
Усі об'ємно-просторові рішення повинні відповідати функціональному
призначенню, розташуванню і містобудівному значенню їх у структурі
міської забудови і навколишнього середовища. Тому проектування
громадських будівель, в тому числі закладів розміщення, має ґрунтуватися на
комплексному обліку різнобічних факторів: соціальних, містобудівних,
природно-кліматичних, національних, конструктивних, економічних,
архітектурно-художніх, а також повинні бути враховані технологія
виробництва, планувальна структура, функціональне призначення,
взаємозв'язок з навколишнім середовищем [18, с. 35].
Метою розроблення об’ємно-планувального рішення готелю є
організація внутрішнього простору підприємства, визначення просторових
функціональних взаємозв’язків між окремими приміщеннями, відображення
рішень щодо організації сервісно-виробничого процесу в цілому,
технологічних ліній і робочих місць у закладі розміщення з урахуванням
чинних державних норм та правил.
Принципи організації внутрішнього простору на підприємствах
готельного господарства зображені на рисунку 5.1.
Головне значення при проектуванні закладів готельного господарства
мають питання оздоблення, внутрішньої організації та обладнання
78
приміщень. Адже умови роботи персоналу, культура і якість обслуговування,
ефективність роботи підприємства в цілому та настрій споживачів залежать
саме від них [21, с. 67].
Відкритість внутрішнього
Внутрішнє середовище
простору для зовнішнього
повинно бути просторим
середовища
Принципи організації внутрішнього простору на
підприємствах готельного господарства
Внутрішній простір
Ізольованість внутрішнього
повинен бути цілісним,
простору від негативного
універсальним,
впливу зовнішнього
сполучатися із іншими
середовища
приміщеннями
Рисунок 5.1 – Принципи організації внутрішнього простору на підприємствах
готельного господарства
Основні завдання об'ємно-планувальних рішень:
− забезпечення комфорту для персоналу і споживачів;
− застосування прогресивних методів виробництва;
− централізація виробничих процесів при сумісному розміщенні
декількох підприємств в одній будівлі;
− створення функціонального взаємозв'язку приміщень з урахуванням
вимог поточності технологічного процесу, скорочення довжини виробничих
потоків;
− можливість трансформації частини приміщень в процесі експлуатації
будівлі при змінах в технології виробництва підприємства.
79
Інтер'єр закладів готельного господарства має досить різноманітні
функції. Зі стрімким розвитком суспільства, його матеріально-технічної бази,
соціальної структури вони постійно змінюються та доповнюються, щоб
відповідати потребам суспільства.
5.3 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-
гігієнічних норм
Сучасний готельний заклад оснащений великою кількістю різного
обладнання і майна. У ньому працює велика кількість обслуговуючого
персоналу, відбувається постійна зміна постояльців. Саме тому питанням
охорони праці і техніки безпеки в готельних установах приділяється велика
увага.
У готелях повинні проводитися заходи щодо профілактики
травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних умов,
електробезпеки, навчання персоналу. Загальне керівництво роботою з
охорони й безпеки праці в готелі здійснює директор (роботодавець). Він
зобов'язаний забезпечити виконання вимог законів про працю, правил і норм
з охорони праці, державних стандартів, а також виконання зобов'язань,
передбачених колективним договором (контрактом) [10].
Директор готелю наказом призначає відповідального за безпеку праці,
формує склад служби охорони праці, призначає відповідальних за стан
охорони праці в кожному підрозділі і відповідальних за навчання персоналу
готельного бізнесу і перевірку знань з охорони праці.
На основі положень, правил і типових інструкцій у кожному готелі
розробляється своє положення про організацію роботи з охорони праці і
виробничої санітарії. Крім того, для кожної категорії працівників
складаються інструкції.
Працівник готелю зобов'язаний дотримуватися норм, правил,
80
інструкцій з охорони праці, вміти правильно застосовувати колективні й
індивідуальні засоби захисту, негайно повідомляти своєму безпосередньому
керівникові про будь-який нещасний випадок, а також про ситуації, що
створюють загрозу життю і здоров'ю людей.
Працівники готельного бізнесу допускаються до роботи лише після
проходження інструктажу з техніки безпеки. Видами інструктажу є вступний,
первинний, повторний, позаплановий, поточний.
Причини травматизму можуть бути організаційними і технічними. До
організаційних належать: недостатній нагляд за дотриманням правил техніки
безпеки, відсутність необхідної технічної кваліфікації у персоналу, робота
без запобіжних засобів, неправильне розташування людей на робочому місці,
недостатній інструктаж, погане освітлення, низька або висока температура,
слабка вентиляція тощо [48].
До технічних причин травматизму належать: несправність або
недосконалість технологічного обладнання, інструментів, пристроїв і засобів
техніки безпеки, незручність або захаращеність робочого місця.
Причиною травми може стати також хворобливий стан працюючого,
непідготовленість до даної роботи і неуважне ставлення до неї, втома і стан
сп'яніння.
Розслідування та облік нещасних випадків відбувається відповідно до
«Положення про порядок розслідування й обліку нещасних випадків на
виробництві». Це положення встановлює єдиний порядок розслідування й
обліку нещасних випадків на виробництві, обов'язковий для всіх готельних
господарств. За результатами розслідування складається висновок, що є
обов'язковим для роботодавця і може бути оскаржений в органах державної
інспекції праці або в суді.
Гігієна праці розглядає питання, пов'язані з умовами роботи і їх
впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-
профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я
81
працівників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Існують
декілька гігієнічних критеріїв оцінки умов праці:
Всі готельні приміщення, де працює персонал, повинні бути
просторими, мати досить високі стелі, бути оснащеними природною або
штучною вентиляцією, що забезпечує нормальну циркуляцію повітря і
виключає проникнення сторонніх запахів [58].
Температура, вологість і швидкість руху повітря, ці параметри суттєво
впливають на стан здоров'я людини, її працездатність і регулюються за
допомогою системи опалення. Температура повітря в приміщеннях повинна
бути не нижче 18 °С, вологість повітря в теплий період року 30 – 60%, у
холодний – не більше 70%, швидкість руху повітря в холодний період – до
0,3 м/с, у теплий – до 0,5 м/с.
У готелях слід дотримуватися протишумних правил. Підлоги в
коридорах, холах і вітальнях мають покриватися звукопоглинаючими
килимами або покриттями, що їх замінюють; телевізори мають
встановлюватися лише в номерах або спеціальних приміщеннях, а телефон
загального користування – подалі від житлових кімнат у спеціальних кабінах
або під акустичним ковпаком.
Для зменшення шуму в житлових і громадських приміщеннях
використовують спеціальні звукоізолюючі вікна і двері, звукоізолюючу
обробку стін [49].
При поганій освітленості з'являються зорова втома, загальна млявість,
погіршення зору, знижується продуктивність праці. У приміщеннях повинно
бути природне (не менше одного вікна) і штучне освітлення, що забезпечує
освітленість цілодобово при лампах накалювання – 100 лк (у люменах), при
люмінесцентних лампах – 200 лк, у коридорах – природне або штучне
освітлення. Кожне робоче місце повинно бути достатньо освітлене, але
освітлення при цьому не повинно справляти осліплюючої дії.
Штучне освітлення може бути загальним, місцевим і комбінованим.
82
Застосування лише місцевого освітлення на робочих місцях не допускається.
Існує також аварійне освітлення на випадок евакуації [50].
У готелі необхідно дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил,
встановлених органами епідеміологічного нагляду, зокрема щодо чистоти
приміщень, стану сантехнічного обладнання, видалення відходів,
ефективного захисту від комах і гризунів, обробки білизни.
Все газове, водопровідне і каналізаційне обладнання повинно бути
встановлене й експлуатуватися відповідно до «Правил технічної експлуатації
готелів та їх обладнання».
У приміщеннях необхідно щодня робити вологе прибирання, видаляти
пил і павутину, пилососити килими і килимові покриття, протирати вікна,
двері. По закінченню роботи приміщення потрібно ретельно прибирати і
залишати в повному порядку.
Періодично необхідно прибирати приміщення з використанням
мильно-лужного розчину, хлорного вапна, проводити генеральні прибирання,
дезінфекції й дезінсекції (заходи боротьби з комахами). Особлива увага має
приділятися роботі покоївок. Транспортування білизни, прибиральних
матеріалів та інвентарю здійснюють вони на візках [28].
У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі,
зміни одягу обслуговуючого персоналу забороняється тримати прибиральний
інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнуються індивідуальними
шафами, обідніми столами, стільцями тощо.
Інструкція із санітарного утримання вимагає від персоналу особливої
уваги до постільної білизни постояльців та її своєчасної заміни. У білизняній
повинна бути ідеальна чистота.
Чиста і брудна білизна має зберігатися в різних приміщеннях, окремо
одна від одної. Після прийому брудної білизни необхідно вимити руки і
змінити халат. Прання білизни гостей здійснюється покоївками в спеціально
обладнаних приміщеннях.
83
Інструкція із санітарного утримання включає також вимоги до стану
території, що прилягає до готелю. Вона повинна бути прибрана, озеленена,
облагороджена. Для збору побутових відходів на території двору
встановлюються сміттєзбиральники. Вторинна сировина і макулатура має
збиратися і складатися окремо [45].
Особиста гігієна співробітників готелю повинна проводитися не рідше
одного разу на рік мають проходити медичний профогляд у поліклініках і
подавати на роботу довідки про стан свого здоров'я.
Співробітники, які не пройшли медогляд, до роботи не допускаються.
У випадку, якщо занедужає мешканець готелю, адміністрація готельного
комплексу має викликати лікаря. У випадку інфекційного захворювання
працівники CEC проводять у номері дезінфекцію. Прибирання номерів, у
яких перебувають хворі, має проводитися із застосуванням розчину хлорного
вапна.
На кожному поверсі готелю повинні бути інструкції із надання першої
медичної допомоги й аптечки з набором необхідних медикаментів.
5.4 Протипожежні заходи щодо цивільної оборони
Усі приміщення для у готелі 5* на 70 номерів будуть оснащені
автоматичними системами пожежної сигналізації та переносними
вогнегасниками. Необхідна кількість вогнегасників та їх тип визначаються
залежно від потужності пожежогасіння та максимально захищеної площі,
категорії приміщень для вибухо- та пожежної небезпеки, а також з
урахуванням класу пожежі, горючих речовин і матеріалів [18, с. 47].
Засоби і системи пожежогасіння призначені для автоматичного
гасіння, запобігання загоряння та поширення пожежі. Можливі наступні
варіанти побудови системи, за принципом пожежогасіння:
– спринклерне пожежогасіння (найдешевший варіант за умови повної
84
реконструкції готельного комплексу);
– аерозольне або порошкове пожежогасіння;
– газове пожежогасіння (висока ефективність, не наносить шкоди
інтер'єру).
За принципом організації системи:
– автономні пожежогасінні модулі з вбудованими пожежними
датчиками;
– команда на включення пожежогасінні модуля подаються
центральною пожежною станцією або інтегрованою системою безпеки.
Першочерговим завданням у разі пожежі у закладі готельного
господарства є швидка евакуація людей із усіх будівель та приміщень.
Влаштування у закладах розміщення необхідної кількості запасних виходів
для евакуації – одна з головних вимог пожежної безпеки.
В усіх будівлях і спорудах у разі пожежі буде передбачена та
забезпечена евакуація людей з палаючих приміщень через евакуаційні
виходи. Відстань від найдальшого робочого місця до найближчого
евакуаційного виходу з приміщення безпосередньо назовні не перевищує
значень, регламентованих ДСТУ Б В.1.1-36:2016.
Маршрути евакуації (коридори, проходи, виходи та майданчики,
тамбури тощо) повинні забезпечувати безпечну евакуацію всіх людей у
приміщеннях будівель та споруд у разі пожежі, протягом необхідного часу
евакуації.
85
Розділ 6 ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ
6.1 Розрахунок інвестиційних витрат
Інвестиційні витрати представляють собою сукупність всіх фінансових
вкладень, що виникають в процесі впровадження бізнес-ідеї, тобто фіксовані
інвестиційні витрати плюс капітальні витрати на підготовку виробництва та
чистого оборотного капіталу. Постійний капітал являє собою кошти та
засоби, необхідні для будівництва:
– оснащення обладнанням проекту;
Оборотний капітал, являє собою:
– кошти та засоби, які необхідні для часткового чи повного
функціонування проекту.
Основну частину доходів підприємств готельного господарства
забезпечують доходи від основної (операційної) діяльності [11].
У процесі розробки виробничо-експлуатаційної програми готелю
визначаються наступні показники: одночасна місткість, можлива пропускна
спроможність, планова пропускна спроможність, плановий коефіцієнт
завантаження готелю.
Розрахунок заробітної плати працівників готелю наведено у таблиці 6.1
Таблиця 6.1 – Розрахунок річного форду оплати праці проектованого
готелю
Річний
Кількість, Посадовий Сума за фонд
Посада
осіб оклад, грн місяць, грн оплати,
тис. грн
1 2 3 4 5
Директор 1 20000 20000 240
Менеджер готелю 2 18000 36000 432
Адміністратор 1 12500 12500 150
Черговий адміністратор 2 12000 24000 288
Головний інженер 1 15000 15000 180
86
Продовження таблиці 6.1
1 2 3 4 5
Заступник головного інженера 2 13000 26000 312
Головний бухгалтер 1 15000 15000 180
Бухгалтер 2 12300 24600 295,2
Головний економіст 1 14000 14000 168
Касир 2 10500 21000 252
Столяр 2 8700 17400 208,8
Старший електрик 2 8700 17400 208,8
Електромонтер 6 8700 52200 626,4
Слюсар-сантехнік 3 7500 22500 270
Покоївки, які працюють у 2 та 3 зміни 3 12800 38400 460,8
Покоївки, що працюють у першу зміну 22 12800 281600 3379,2
Менеджер ресторану 1 18000 18000 216
Бухгалтер 1 12300 12300 147,6
Адміністратор залу 2 9500 19000 228
Шеф-кухар 1 13500 13500 162
Кухар 15 12000 180000 2160
Офіціант 16 10500 168000 2016
Посудомийка 2 7500 15000 180
Гардеробник 2 7500 15000 180
Вантажник 2 7500 15000 180
Прибиральниця 2 8200 16400 196,8
Охоронець 2 10000 20000 240
Бармен 2 113800 227600 2731,2
РАЗОМ 101 1224900 16288,8
Таким чином витрати на заробітну платню в місяць становитимуть
1224900 гривень, а щорічні витрати будуть дорівнювати 16288,8 тисяч
гривень.
Розрахунок витрат на рекламу проектованого готелю навенено у
таблиці 6.2
Таблиця 6.2 – Витрати на рекламу проектованого готелю категорії 4*
на 50 номерів
Засоби реклами Вартість, грн.
Стенд (Емблема) 12000
Дозвіл на розмущення реклами 3000
Оформлення у торгівльних точках 10000
Телебачення 14000
РАЗОМ: 169000
Загальні інвестиційні витрати представлені у таблиці 6.3.
87
Таблиця 6.3 – Загальні інвестиційні витрати
Вид витрати Сума, тис грн
Меблі та устаткування 2732,21
Заробітна платня (за місяць) 1224,9
Реклама 169
Оформлення документів 50
Разом: 4176,11
Таким чином, загальні інвестиційні витрати без урахування витрат на
будівництво становитимуть 4176,11 тисяч гривень.
6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства
Дохід підприємства готельного господарства складається з доходів
різних його підрозділів: готелю, закладів ресторанного господарства,
підрозділів, що надають додаткові послуги [11].
Розрахунок обсягу надання основних послуг в перший рік роботи
представлений у таблиці 6.4.
Таблиця 6.4 – Розрахунок обсягу надання основних послуг
Тип номеру
Апартамент 2 1 2 730 60 438
Люкс 2 2 4 1460 60 876
Напівлюкс 2 1 2 730 70 511
10 1 10 3650 70 2555
І категорії
34 2 68 24820 80 19856
РАЗОМ 50 86 31390 24236
Валовий дохід – це показник, представлений сукупним доходом, який
отримує підприємство під час здійснення підприємницької діяльності.
Розрахунок показника дозволяє своєчасно виявити зниження прибутковості
підприємства та додатково оптимізувати його діяльність, збільшити
товарообіг, переорієнтувати виробництво на інші групи товарів.
Кількість
номерів
Місткість
номеру
Одноразова
місткість,
осіб
Максимальн
а пропускна
спроможніс
ть, людино-
діб
Середній
рівень вико-
ристання
номерів, %
Планова
пропускна
спроможніс
ть, людино-
діб
88
Розрахунок планового доходу від реалізації послуг проживання
представлено у таблиці 6.5.
Таблиці 6.5 – Розрахунок планового доходу реалізації послуг
проживання проектованого готелю 4* на 50 номерів
Планова пропускна Розрахунк овий
Планові середні тарифи
Тип номеру спроможність, дохід за рік,
за проживан ня грн/доба
людино-діб тис. грн
Апартамент 438 3200 1401,6
Люкс 876 2500 2190
Напівлюкс 511 2000 1022
2555 1500 3832,5
І категорії
19856 1900 37726,4
РАЗОМ 24236 46172,5
Таким чином, плановий товарооборот проєктованого готелю 4* на 50
номерів складатиме 46172,5 тис. грн на рік.
Інвестиційна привабливість проекту визначається як співвідношення
чистого доходу до разових витрат і демонструє термін окупності. Розрахунок
інвестиційної привабливості пропонованого проекту наведено у таблиці 6.6
Таблиця 6.6 – Розрахунок інвестиційної привабливості проектованого
готелю 4* на 50 номерів
Показник Значення
Плановий дохід від надання готельних послуг, тис. грн 46172,5
Загальна сума податків (21,5%), тис. грн 9927,1
Заробітна плата 16288,8
Чистий прибуток, тис. грн 19956,6
Загальні інвестиційні витрати, тис. грн 46172,5
Термін окупності, років 2,3
Таким чином плановий термін окупності проекту без урахування
витрат на будівництво і під’єднання комунікацій складатиме 2,3 років. Тому
ми вважаємо, що даний проект має інвестиційну привабливість і може стати
потенційно перспективним на ринку послуг розміщення. Отже, результати
роботи можуть бути використані у подальшому для визначення будівельно-
монтажних витрат та впровадження об’єкту в будівництво.
89
ВИСНОВКИ
Сучасний готель покликаний створити комфортабельні умови для
проживання гостя і надати йому ряд додаткових послуг. Будівлі готелів
призначені для короткочасного проживання людей з метою здійснення
різних видів діяльності.
Це можуть бути ділові контакти під час відряджень, участь у роботі
нарад, конференцій, симпозіумів і ін., туристичні поїздки з метою
ознайомлення з природними визначними пам'ятками, історичними та
архітектурними пам'ятниками (міста, регіону, країни); поїздки з метою
відпочинку, курортного лікування, оздоровлення, а також для здійснення
спортивних змагань та ін.
Кращі сучасні готелі являють собою багатофункціональний комплекс,
до якого включаються і власне готельний фонд, і зали (виставочні, банкетні,
конференц-зали тощо), і численні харчові блоки. У силу цього, з огляду на
зростаюче громадське значення готелів, останнім часом розвивається
тенденція будувати нові готелі
Сфера надання послуг гостинності є однією з найперспективніших
секторів туристичного бізнесу, які швидко розвиваються.
Спеціалізація готельного бізнесу дозволяє краще орієнтуватися на
певні сегменти споживачів з урахуванням різних ознак. Так, з урахуванням
цінового рівня, чітко позначилися три сегменти – нижчий (бюджетний),
середній (економічний) і вищий (люкс). Крім того, сегментація проводиться
за метою поїздки, віком, родом трудової діяльності споживачів і за іншими
ознаками.
При розробці проекту було вирішено ряд завдань, здійснено аналіз
ринку готельних послуг у м. Черкаси.
Готельний бізнес являє зараз величезну мережу пов'язаних між собою
підприємств, працездатність яких залежить від правильно спланованого
90
будування та розробки приміщень.
Досліджено попит та проведено аналіз уподобань потенційних
клієнтів, на основі цього було вирішено проектувати готель категорії 3 зірки,
орієнтований на туристів що подорожують з діловою та туристичною метою.
Розроблена нова концепція готелю, яка передбачає в собі лояльність до
гостей різного статусу. Було розроблено три основних пакетів послуг, що є
стратегічно важливими в майбутньому маркетинговому полі.
Досліджені та проаналізовані головні конкурентні підприємства, з яких
можливо виділити готелі: «Оптіма Черкаси», «Селена» та «Дніпро».
Здійснено проектування приміщень готелю і організацію сервісного
процесу.
Розроблений штатний розпис та організаційна структура підприємства.
на проектованому підприємстві буде застосовуватись лінійно-функціональна
система управління. Розроблені заходи щодо охорони праці та техніки
безпеки. Розраховано інвестиційні витрати та плановий товарообіг
проектованого готелю.
Також розроблена нова подвійна концепція готелю. Яка передбачає в
собі лояльність до гостей різного статусу. Було розроблено три основних
пакетів послуг які є стратегічно дуже важливими в майбутньому
маркетинговому полі
Отже, даний проект є інвестиційно привабливим, також в роботі була
розроблена стратегія розвитку та реалізації послуг і запропонована нова
концепція підприємства. Таким чином, результати роботи можуть бути
використані у подальшому для визначення будівельно-монтажних витрат та
впровадження об’єкту в будівництво. Розрахований приблизний прибуток в
межах трьох років, але без урахування витрат на будівництво.
91
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про захист прав споживачів: Закон від 23.11.2018 р. № 2628-VIII.
Відомості Верховної Ради України. 2018. № 49. ст. 399.
2. Про цивільну оборону: Закон від 11.05.2007р. № 2974-ХІІ. Відомості
Верховної Ради України. 2007. № 33. ст. 442.
3. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя
населення: Закон від 6 вересня 2018 р. N 2530-VIII. Відомості Верховної
Ради України. 2018. № 35. ст. 444.
4. Про охорону праці: Закон від 19.12.2017 р. № 2249-VIII. Відомості
Верховної Ради України. 2018. № 6–7. 43 с.
5. ДСТУ 3279-95. Видання. Стандартизація послуг. Основні положення.
[Чинний від 1995–12–27]. Вид. офіц. Київ, 1995. 4 с.
6. ДСТУ 4268-2003. Видання. Послуги туристичні. Засоби розміщення.
Загальні вимоги.[Чинний від 2003–12–23]. Вид. офіц. Київ:
Держспоживстандарт України, 2003. 16 с.
7. ДСТУ 4269-2003. Видання. Послуги туристичні. Класифікація
готелів. Вид. офіц. Київ: Держспоживстандарт України, 2003. 5 с.
8. ДСТУ 4527-2006. Видання. Послуги туристичні. Засоби
розміщування. Терміни та визначення. [Чинний від 2006–10–01]. Вид. офіц.
Київ, 2006. 13 с.
9. ДБН В.2.2-20-2008. Готелі. [Чинний від 2008–07–23]. Вид. офіц.
Київ: Мінрегіонбуд України, 2008. 23 с.
10. ГОСТ 2.109-73 ЕСКД. Основные требования к чертежам. (ЄСКД.
Основні вимоги до креслень)
11. ГОСТ 2.113-75 ЕСКД. Групповые и базовые конструкторские
документы (ЄСКД. Групові та базові конструкторські документи)
12. ГОСТ 2.114-95 ЕСКД. Технические условия (ЄСКД. Технічні
умови)
92
13. ГОСТ 2.301-68 ЕСКД. Форматы (ЄСКД. Формати) ГОСТ 2.302-68
ЕСКД. Масштабы (ЄСКД. Масштаби)
14. ГОСТ 2.303-68 ЕСКД. Линии (ЄСКД. Лінії)
15. ГОСТ 2.304-81 ЕСКД. Шрифты чертежные (ЄСКД. Шрифта
креслярські)
16. ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения – виды, разрезы, сечения
(ЄСКД. Зображення – види, розрізи, перерізи)
17. ГОСТ 2.306-68 ЕСКД. Обозначения графические материалов и
правила их нанесения на чертежах (ЄСКД. Позначення графічних матеріалів
і правила їх нанесення на кресленнях)
18. ГОСТ 2.307-68 ЕСКД. Нанесение размеров и предельных
отклонений (ЄСКД. Нанесення розмірів і граничних відхилів)
19. ГОСТ 2.308-79 ЕСКД. Указание на чертежах допусков форм и
расположения поверхностей (ЄСКД. Зазначення на кресленнях допусків
форм і розташування поверхонь)
20. ГОСТ 2.309-73 ЕСКД. Обозначение шероховатости поверхностей
(ЄСКД. Позначення шорсткості поверхонь)
21. ГОСТ 2.310-68 ЕСКД. Нанесение на чертежах обозначений
покрытий, термической и других видов обработки (ЄСКД. Нанесення на
кресленнях позначень покриттів, термічного та іншого видів обробки)
22. ГОСТ 2.311-68 ЕСКД. Изображение резьбы (ЄСКД. Зображення
нарізки)
23. ГОСТ 2.312-72 ЕСКД. Условные изображения и обозначения швов
сварных соединений (ЄСКД. Умовні зображення і позначення швів зварних
з‘єднань)
24. ГОСТ 2.313-82 ЕСКД. Условное изображение и обозначение
неразъемных соединений (ЄСКД. Умовне зображення і позначення
нерознімних з‘єднань)
25. ГОСТ 2.314-68 ЕСКД. Указания на чертежах о маркировании и
клеймении изделий (ЄСКД. Вказівки на кресленнях про маркування і
93
таврування виробів)
26. Агафонова Л. Г., Агафонова О. С. Туризм, готельний та
ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання:
навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл Київ: Знання України, 2015. 352 с.
27. Байлик С. И. Готельне господарство. Проблеми, перспективи,
сертифікація учеб. посібник Київ: ВІРА, 2017. 208 с.
28. Балашова Е. Готельний бізнес: Як досягти бездоганного сервісу
навч. посіб. Київ: Вершина, 2015.176 с.
29. Богалдін В. В. Маркетинг и управление в сфере туризма и
социально-культурного сервиса: туристические: учеб.метод. пособие
Москва: МПСИ, 2017. 559 с.
30. Бойко М. Г, Гопкало Л.М. Організація готельного господарства
навч.-метод. посібник Київ: КНТЕУ, 2016. 494 с.
31. Виханский О. С. Технология гостиничного обслуживания: учебник
Москва: Гардарики, 2016. 528 с.
32. Ю. Ф. Волков. Кадровая служба и управленние персоналом
організация: учеб. пособие Ростов На Дону: Феникс, 2016. 384 с.
33. Галькевич Р. С. Організація і технологія обслуговування: підручник
Київ: Фінпресс, 2016. 467 с.
34. Герчикова І. Н. Маркетинг готельних послуг: підручник для вузів.
Київ: ЮНІТІ «Банки і біржі», 2017. 375 с.
35. Горбунов В. М. Управління соціальним розвитком трудового
колективу: конспект лекцій. Київ: МАУП, 2016.
36 .Гордієнко І. В. Уніфіковані технології готельних послуг: навч.
посіб. Київ: КНЕУ, 2017. 43 с.
37. Гріфін Р. Організація і технологія надання послуг: Львів: БаК, 2017.
62 с.
38. Гуськова Н. Д. Все об учете и организации гостиничного бизнеса:
учебник Саранск: МГУ, 2016. 405 с.
39. Давидова О. Ю., Усіна А. І., Сегеда І. В. Готельний бізнес як один з
94
найперспективніших напрямків розвитку: науково-технічний збірник, 2016.
№ 83. С. 391–396
40 Домінська О. Я., Батьковець Н. О. Вісник Львівського торговельно-
економічного університету. 2017. Вип.52. с. 39–41
41. Єрмолович Л. Л. Анализ финансово-хозяйственной деятельности
предприятия учебник Минск, 2016. 395 с.
42. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. навч.посіб. Львів: Афіша,
2015. 350с.
43. Журавльов П. С. Мировой опыт в управлений персоналом. учебник
Москва: Прогрес, 2017.
44. Івахненко В. М. Організація обслуговування в готелях і туристських
комплексах: навч.посіб. Київ: «Знання-Прес», 2015. 207 с.
45. Кушнаренко К.К Организация обслуживания в гостиницах и
туристических комплексов: учебное пособие Москва: Альфа-М; ИНФРА–М,
2017. 304 с.
46. Карсекін В.І. Проектування підприємств громадського харчування.
навч.посіб. Київ: «Знання-Прес», 2015.
47. Кейлер В.А. Экономика предприятия: курс лекций. Москава:
ИНФРА, 2016. 132 с.
48. Ковтун О. І. Готельний бізнес: теорія та практика: навч.посібник.
Лівів: Новий світ, 2016. 385 с.
49.Круш П.В. Готельний бізнес: теорія та практика: навч.посібник.
Київ: Ельга Н;КНТ, 2017. 777 с.
50. Мальська М.П. Готельний бізнес: теорія та практика: навч.посібник
Київ: ЦУЛ, 2017.472 с.
51. Мальська М.П.. Організація готельного господарства Київ: Знання,
2016. 366.
52. Мунін Г. Б., Змійов А. О., Зінов’єв Г. О., Самарцев Є. В. Готельний
бізнес: теорія та практика: навч.посібник Київ: 2015. 610 с.
53. Нечаюк Л.І., Нечаюк Н.О. Готельно-ресторанний бізнес:
95
менеджмент навчальний посібник. Київ.: центр учбової літератури, 2019.
344 с.
54. Пуцентейло П.Р. Економіка і організація туристично-готельного
підприємництва. навч. посіб. Київ, 2016. 344 с.
55 .Роглєв Х. Й. Основи готельного менеджменту: навч. посібник. Київ:
Кондор, 2015. 408 с.
56. Ростовський В.С. Кухні народів світу : підручник. К.: Кондор-
Видавництво, 2018. – 502 с.
57. Ростовський В.С. Новікова О. ВТехнологія виробництва
борошняних кондитерських виробів: навч. посіб. К.:Ліра-К, 2009. – 574 c.
58 .Сенін В. С., Денисенко А. В. Основи готельного менеджменту:
навч. посібник. Київ: Кондор, 2017. 428 с.
59.Сідун В. Економіка підприємства: навчальний посібник Київ: Центр
навчальної літератури, 2015. 435 с.
60. Селезньов В. Основи ринкової економіки України: Влада. Право.
Підприємство. Фінанси. Податки. Маркетинг. Менеджмент. Торгівля.
Реклама посібник Київ: А.С.К., 2016. 687 с.
61. Семенов Г. Економіка підприємства: навчальний посібник Київ:
Центр навчальної літератури, 2015. 324 с.
62.Скибінський С. В., Іванова Л. О., Моргун О. Ф. Маркетинг
готельних послуг. Львів , 2015. 246 с.
63. Сокол Т. Г. Організація обслуговування в готелях підручник
Київ:Альтепрес, 2016. 447с.
64. Туризм в Україні. Статистичний збірник. Київ, 2017. 218 с.
65. Туризм і готельне господарство Москва: ЭКМОС, 2016. 447 с.
66.Уніфіковані технології готельних послуг Київ: , 2018. 237 с.
67. Управління сучасним готельним комплексом навч. посібн Київ:
Ліра К, 2015. 520 с.
68. Устименко Л.М., Афанасьев І.Ю. Управління сучасним готельним
комплексом: навч.посібник. Київ: Альтерпрес, 2015. 320 с.
96
69. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Уніфіковані технології готельних
послуг: навч. посібник. Київ, 2017.
70. Аналіз готельного бізнесу України URL:
http://prohotelia.com.ua/2011/04/hotel-business-in-ukraine. (дата звернення:
25.11.2023).
71. Бренд Aloft виходить на украинський ринок URL:
http://prohotelia.com.ua/2015/08/aloft-kiev/ (дата звернення: 25.11.2023).
72. Буряк Т.В. Розвиток контрактного управління готельними
мережами в Україні / Т.В. Буряк // Економіка. Управління. Інновації. – 2015.
– №1(19) URL: http://tourlib.net/statti_ukr/burak.htm. (дата звернення:
15.10.2023).
73. Бути або не бути готельній індустрії в Україні URL:
http://www.socmart.com.ua/news/ukraine/read/363/ (дата звернення: 15.10.2020).
74. Готельний бізнес України URL: http://www.ambienteotel.com/gostinic
hnyiy-biznes-ukrainyi/ (дата звернення: 15.10.2023).
75. Державна служба статистики України URL: http://www.ukrstat.gov
ua (дата звернення: 15.11.2023).
76. Комфорт на нескольких метрах URL: http://www.horeca-magazine.ru/
(дата звернення: 25.10.2023).
77. Краткий обзор мирового гостиничного рынка и рынка мировых
брендов. 2017 год (PRO) URL: http://hoteladvisor.livejournal.com/16323.html.
(дата звернення: 25.11.2023).
78. Податкові пільги дорогим готельним номерам URL:
http://www.ambienteotel.com/nalogovyiegotyi dorogim gostimchnyimnomeram/.
(дата звернення: 15.11.2023).
79. Проблеми готельного господарства України URL:
http://solncevorot.at.ua/. (дата звернення: 15.11.2023).
97
ДОДАТКИ
98
Додаток А
Рисунок А.1 – Зразок планування житлового поверху готелю