Проект готелю 4* на 90 місць

Ковела, Дар’я Сергіївна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7193

Title:	Проект готелю 4* на 90 місць
Authors:	Чепурда , Лариса Михайлівна Ковела, Дар’я Сергіївна
Keywords:	ГОТЕЛЬ;ПРОЕКТ;ЧОТИРИ ЗІРКИ;НОМЕР, КАТЕГОРІЯ;ПЛОЩА;РОЗРАХУНОК;ПЛАН
Issue Date:	Jan-2026
Abstract:	Звіт про дипломний проект: 145 сторінок, 6 розділів, 3 рисунка, 32 таблиці, 6 додатків, 88 джерел. Об’єктом дослідження дипломного проекту є готель 4* на 90 місць «Delaware» у місті Черкаси. Предметом дослідження дипломного проекту є комплекс теоретичних і практичних питань щодо інженерно-технологічних, архітектурнобудівельних та організаційно-управлінських рішень для проектування готелю 4* на 90 місць. Метою дипломного проекту є проектування і розроблення готельного підприємства з урахуванням заходів, що зможуть покращити стан готельного бізнесу в Україні. Розглянута проблема проектування чотиризіркових готелів. Проведено аналіз сучасних методів оцінки: системний, монографічний, порівняльний, історичний, економіко-статистичний та інші методи. Зокрема історичний і логічний методи застосовувались для дослідження аналізу готельного бізнесу та закономірностей його функціонування; системноструктурний аналіз – для обґрунтування характеристики основних та додаткових послуг підприємства, розробки та характеристики раціональної організаційної структури управління готельного підприємства, монографічний метод – для технології і організації обслуговування гостей службою бронювання, технології і організації обслуговування гостей службою прийому і розміщення, організації і функцій фінансово-комерційної та інженерноексплуатаційної служб у готелях. Актуальність теми дипломного проекту зумовлена стратегією розвитку туристичної інфраструктури регіону, необхідністю врахування особливостей організації, проектно-технологічних і економічних рішень щодо доцільності розробки проекту. На основі проведених досліджень розроблено пропозиції з удосконалення організації роботи готелю 4* на 90 місць. Результати дипломного проекту можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств готельного бізнесу.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7193
Appears in Collections:	241 Готельно-ресторанна справа (Готельно-ресторанна справа)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Ковела.pdf Restricted Access		2.32 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
____________ (Чепурда Л. М.)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломного проекту
другого (магістерського) рівня освіти
на тему: Проект готелю 4* на 90 місць

Виконала студентка курсу ІІ групи МГРС-405
Спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа»
Ковела Дар’я Сергіївна
Керівник:.д.е.н., проф.. Чепурда Ларис Михайлівна
Рецензент: Герман І.В.

Черкаси, 2025 р.

Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра: туризму та готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: другий (магістерський)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри _______ (Чепурда Л. М.)
«___» _____________ 2025 року

ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ СТУДЕНТУ
________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи _____________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Керівник дипломного проекту ________________________________________
__________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету
від «____» __________________ 2022 року № ____
2. Строк подання студентом дипломного проекту _______________________
3. Вихідні дані до дипломного проекту_________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх
належить розробити) ________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових
креслень, плакатів) _________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

6. Консультанти розділів дипломного проекту

Розділ Прізвище, Підпис, дата
ініціали та Завдання Завдання
посада видав прийняв
консультанта

7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 2020 року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів дипломного проекту Термін Примітка
виконання

Студент-дипломник
_________________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник дипломного проекту
___________________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

РЕФЕРАТ

Звіт про дипломний проект: 145 сторінок, 6 розділів, 3 рисунка,
32 таблиці, 6 додатків, 88 джерел.
Об’єктом дослідження дипломного проекту є готель 4* на 90 місць
«Delaware» у місті Черкаси.
Предметом дослідження дипломного проекту є комплекс теоретичних і
практичних питань щодо інженерно-технологічних, архітектурно-
будівельних та організаційно-управлінських рішень для проектування готелю
4* на 90 місць.
Метою дипломного проекту є проектування і розроблення
готельного підприємства з урахуванням заходів, що зможуть покращити
стан готельного бізнесу в Україні.
Розглянута проблема проектування чотиризіркових готелів.
Проведено аналіз сучасних методів оцінки: системний, монографічний,
порівняльний, історичний, економіко-статистичний та інші методи. Зокрема
історичний і логічний методи застосовувались для дослідження аналізу
готельного бізнесу та закономірностей його функціонування; системно-
структурний аналіз – для обґрунтування характеристики основних та
додаткових послуг підприємства, розробки та характеристики раціональної
організаційної структури управління готельного підприємства, монографічний
метод – для технології і організації обслуговування гостей службою
бронювання, технології і організації обслуговування гостей службою прийому і
розміщення, організації і функцій фінансово-комерційної та інженерно-
експлуатаційної служб у готелях.
Актуальність теми дипломного проекту зумовлена стратегією розвитку
туристичної інфраструктури регіону, необхідністю врахування особливостей
організації, проектно-технологічних і економічних рішень щодо доцільності
розробки проекту.
На основі проведених досліджень розроблено пропозиції з
удосконалення організації роботи готелю 4* на 90 місць.
Результати дипломного проекту можуть бути впроваджені у практиці
діяльності підприємств готельного бізнесу.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ГОТЕЛЬ, ПРОЕКТ, ЧОТИРИ ЗІРКИ, НОМЕР,
КАТЕГОРІЯ, ПЛОЩА, РОЗРАХУНОК, ПЛАН.

ЗМІСТ

Вступ...……………………………………………………………………….. 7
Розділ 1. Обґрунтування концепції будівництва нового
готелю 4* на 90 місць…..………………………………….………………... 11
1.1 Аналіз ринку послуг готельного господарства регіону 11
……………..
1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів
готельних послуг……………………………………………………...……... 18
1.3 Розробка концепції та формування унікальної торгової пропозиції
готельного підприємства……………………………………………………. 20
1.4 Дослідження конкурентів нового готелю……......……………………. 22
1.5 Стратегія розвитку нового готелю та її обґрунтування……...………. 26
Розділ 2. Науково-дослідна частина дипломного проекту готелю
«Delaware» 4* на 90 місць………………………………...………………… 30
2.1 Об’єкт, предмет та задачі дослідження……...………………………... 30
2.2 Аналітичний огляд літератури……...…………………………………. 31
2.3 Методи та методологія дослідження……………...…………………... 33
2.4 Результати дослідження та їх обґрунтування……...…………………. 34
2.5 Висновки та рекомендації щодо впровадження……...………………. 35
Розділ 3. Технологічний розділ дипломного проекту готелю
«Delaware» 4* на 90 місць………..…..………...…………………………… 37
3.1 Моделювання інфраструктурної складової проекту…………………. 37
3.2 Проектування окремих функціональних елементів готелю…………. 38
3.3 Технологія і організація обслуговування в готелі……………………. 53
3.4 Показники експлуатаційної програми готелю……………………… 66
Розділ 4. Організаційна діяльність дипломного проекту готелю
«Delaware» 4* на 90 місць…………………..…………………...………….. 68
4.1 Характеристика основних та додаткових послуг…………………….. 68

4.2 Розробка та характеристика раціональної організаційної структури
управління готелем……………………..…………………………………… 69
4.3 Розробка штатного розпису робітників готелю……………………..… 74
Розділ 5. Будівельний розділ дипломного проекту готелю
«Delaware» 4* на 90 місць …………………………..…................................ 78
5.1 Організація та упорядкування земельної ділянки……………………. 78
5.2 Розроблення об’ємно-планувального рішення будівлі готелю……… 79
5.3 Пропозиції щодо дизайну закладу…………………………………….. 84
5.4 Етапи будівництва приміщень готелю……...………………………… 88
5.5 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-
гігієнічних норм…………………………………………………………..…. 91
5.6 Протипожежні засоби та заходи……………………………………….. 95
5.7 Заходи щодо цивільної оборони……………………………………….. 98
5.8 Заходи щодо охорони навколишнього середовища………………….. 100
Розділ 6. Економічний розділ дипломного проекту готелю
«Delaware» 4* на 90 місць....……………………………………………… 101
6.1 Розрахунок інвестиційних витрат…………………………………… 101
6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства ………… 102
6.2.1 Розрахунок витрат операційної діяльності…………………………. 104
6.2.2 Оцінка інвестиційної привабливості проекту………………………. 108
Висновки і рекомендації.............…………………………………………… 111
Список використаних джерел……..................……………………………... 114
Додатки.....…………………………………………………………………… 122
Графічна частина дипломного проекту........................……………………. 129

ВСТУП

Перспектива розвитку готельно-ресторанного бізнесу в Україні
ґрунтується на певних засадах, що склалися на її території. За умов наявності
значного потенціалу існують практичні рекомендації щодо схем планування,
раціонального використання та економічних засад функціонування сфери
готельного бізнесу.
Готельно-ресторанний бізнес як провідну галузь інфраструктури
туризму, нині можна розглядати в двох ракурсах діяльності, а саме в
широкому та вузькому його розумінні.
У першому випадку готельний бізнес включає послуги розміщення,
харчування та інші види додаткових і супутніх послуг, а в другому – лише
розміщення або розміщення та сніданок [4].
Прискорений розвиток індустрії гостинності та прагнення підприємств
отримати більший прибуток, зростаюча платоспроможність клієнтів
сприяють розширенню та урізноманітненню готельно-ресторанного
господарства. До основних послуг додаються нові додаткові послуги
для обслуговування ділових зустрічей, організації розваг клієнтів,
оздоровлення тощо. Це призводить до збагачення змісту поняття «готель»,
що поряд з основними послугами включає широкий асортимент додаткових
та супутніх послуг (спортивні, посередницькі, медичні, комунально-
побутові). По при це, готельний бізнес надає послуги не лише власного
виробництва, а також інших галузей господарства.
Система функціонованого керування якістю готельної послуги та
загальні вимоги, що висуваються до виробників, повинні чітко
забезпечуватися та регламентуватися стандартами і нормативно-технічною
документацією, що визначає допустиму норму споживання послуг клієнтом.
Контрольні параметри повинні безупинно удосконалюватися як з
урахуванням досягнень науково-технічного прогресу, так і динаміки
очікуваного споживачем рівня якості. Рішення поставлених перед

системою задач повинне здійснюватися на основі раціонального розподілу
витрат між рівнями керування і досягнення максимального ефекту від її
функціонування. Зважаючи на потужний розвиток процесів суспільної
глобалізації, інтернаціоналізації та диверсифікації туристичної діяльності,
організація обслуговування в готельному підприємстві спрямовується на
максимальне задоволення потреб клієнтів і має бути чітко структурованою.
Організаційна структура готельно-ресторанного підприємства визначається
призначенням готелю, місцем розташуванням, специфікою клієнтури та
іншими факторами. Актуальність теми дипломного проекту зумовлена
стратегією розвитку туристичної інфраструктури регіону, необхідністю
врахування особливостей організації, проектно-технологічних і економічних
рішень щодо доцільності розробки проекту. В умовах глобалізації
економічного, політичного, культурного та соціального просторів сучасної
світової економіки готельний бізнес є однією з найдохідніших галузей, що
розвивається. Вітчизняний та світовий ринок готельного бізнесу є досить
динамічним. Основною різницею між вітчизняним та світовим ринком
готельного бізнесу є досконала інфраструктура світового ринку та достатня
кількість туроператорів, які в
змозі задовольнити вибагливі потреби споживачів.
Питання розробки та організації готельно-ресторанного бізнесу
розглядалися такими відомими українськими вченими, як Бейлик О.,
Дядечко Л., Немоляєва М., Осипова Д., Паниряна Г., Ружковський Я.,
Скопень М., Кабушкин Н., Кифяк В., Кияниця А., Хадоркова Л., Худо В. та
іншими [30, 42].
При виконанні дипломного проекту використовуються теоретичні та
аналітичні дослідження розвитку міжнародного досвіду готельного бізнесу
іноземних вчених, таких як Браймер Р., Каца К., Харріс Г. та інших [86].
Метою дипломної роботи є розробка проекту та обґрунтування роботи
готелю 4* на 90 місць.
Для досягнення мети у дипломному проекті вирішується ряд завдань:

− дослідити аналіз ринку готельних послуг регіону;
− дослідити попит та проаналізувати уподобання потенційних клієнтів
готельних послуг;
− розробити концепції та формування унікальної торгової пропозиції;
− дослідити конкурентів нового готельного підприємства;
− визначити стратегію розвитку нового готельного підприємства;
− змоделювати інфраструктурну складову проекту нового готелю;
− спроектувати функціональні елементи готелю;
− спроектувати житлові, вестибюльні, інженерно-технічні та
адміністративно-побутові групи приміщень готелю;
− спроектувати приміщення культурно-дозвіллєвого та спортивно-
рекреаційного призначення;
− розрахувати загальну площу об’єкта та поверховість будівлі;
− розробити технологію і організацію обслуговування гостей службою
бронювання та службою прийому і розміщення;
− розрахувати кількісний склад персоналу за окремими посадами, та
розробити штатний розпис робітників готелю;
− організувати фінансово-комерційну та інженерно-експлуатаційну
служби у готелі;
− розрахувати показники експлуатаційної програми готелю;
− здійснити аналіз проектованих основних та додаткових послуг;
− розробити раціональну організаційну структуру управління готелем;
− розробити об’ємно-планувального рішення будівлі готелю;
− надати пропозиції щодо дизайну закладу;
− запропонувати заходи охорони праці, техніки безпеки та санітарно-
гігієнічних норм в новому готелі;
− розробити систему протипожежних заходів та евакуації людей з
будівлі готелю;
− розробити заходи цивільної оборони та охорони навколишнього

середовища;
− розрахувати інвестиційні витрати, товарообіг, валовий дохід та
витрати на операційну діяльність нового готелю.
Предмет дослідження дипломного проекту – комплекс теоретичних і
практичних питань щодо інженерно-технологічних, архітектурно-
будівельних, організаційно-управлінських рішень для проектування готелю
4* на 90 місць.
Об’єктом дослідження дипломного проекту є новий готель 4* на 90
місць у місті Черкаси.
У процесі дослідження та розробки дипломного проекту було
використано системний, монографічний, порівняльний, історичний, та
економіко-статистичний методи.
Інформаційною основою дипломного проекту є офіційні звіти, українські
та зарубіжні статистичні збірники, аналітичні та прикладні праці українських
та зарубіжних вчених, основні положення методичних рекомендацій,
законодавчо – нормативні документи та проектна документація, фінансова
звітність підприємства.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці інноваційних
форм організації та технології готельної діяльності українських підприємств.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони
можуть бути враховані в процесі оптимізації проектно-технологічних,
економічних рішень та набуття досвіду в організації та ведення готельного
бізнесу.

Розділ 1. ОБҐРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ БУДІВНИЦТВА НОВОГО
ГОТЕЛЮ 4* НА 90 МІСЦЬ

1.1 Аналіз ринку послуг готельного господарства регіону

Україна, з її вагомими історичними та культурними цінностями,
численними унікальними рекреаційними ресурсами, має можливість досягти
значного економічного ефекту в готельній сфері туристичного бізнесу.
Черкаський регіон – культурно-освітній центр, тут працюють декілька
театрів, обласна філармонія, кінотеатри, численні музеї та заклади культури
клубного типу. Черкаси володіють унікально потужним науковим,
культурним і виробничим потенціалом. Черкаси одне з небагатьох міст
України, котре має свій планетарій. У місті розташовано 25 парків i скверів,
серед основних із них: Черкаський міський парк «Сосновий Бір», Парк
Перемоги із зоопарком, Соборний парк, Парк Хіміків, Долина Троянд
та інші [88].
Традиційним місцем відпочинку черкащан і гостей міста є дніпровські
пляжі на Кременчуцькому водосховищі. Берегова смуга водосховища має
більше ніж 15 км в межах міста.
Ця територія в більшості своїй є неупорядкованими ділянками піщаних
пляжів. Інфраструктура міст відпочинку біля води перебуває на стадії
розбудови.
На південних околицях Черкас у сосновому лісі над Дніпром
розташований кліматичний курорт Соснівка. У сосновому лісі діє санаторій
«Україна», а поруч – тризірковий готель «Україна», клуб «Космос-
боулінг», спорт-готель «Селена».
У центрі міста діє низка різнорівневих готелів. Серед них: готельний
комплекс «Дніпро», «Черкаси Палац», «Optimа», «Україна».
У Черкаському регіоні пріоритетними напрямками для розвитку

туристичної сфери є діловий туризм та організований історико-культурний
туризм.
Останніми роками галузь туризму Черкаського регіону мала як
позитивну тенденцію розвитку, так і негативну.
Дохід від надання туристичних послуг України у 2022 р. зріс на 47,6 % у
порівнянні з 2021 р. і становив 6,991 млрд. грн.
А ось дані за 2024 та 2023 рр. мали негативну тенденцію у порівнянні з
2022 р., дохід знизився на 17,07%.
За аналізований період Черкаський регіон мав найбільший дохід від
надання туристичних послуг у 2022 р., а саме 54,74 млн. грн. У 2023 р. дохід
знизився на 28,79 % у порівнянні з попереднім роком. У 2024 р. дохід вже
збільшився на 13,3 % або на 5,18 млн. грн., а у 2025 р. дохід зменшився
на 3 %, або на 1,32 млн. грн. [88].
Частка доходу Черкаського регіону від надання туристичних послуг у
загальному доході України від туризму за 2022 р. складає 0,52 % або
28,31 млн. грн.
Безумовно, це – доволі незадовільний показник, враховуючи, що частка
валового регіонального продукту (далі – ВРП) Черкаського регіону у
валовому внутрішньому продукту (далі – ВВП) України останніми роками
складає біля 6 %.
За 2022 – 2024 рр. дохід від туризму регіону мав нестабільну тенденцію
розвитку, тоді як валовий регіональний продукт збільшувався.
За даними Державної служби статистики України на кінець 2024
р. в місті Черкаси функціонує близько 45-и засобів розміщування.
Розглядаючи цей показник за областями, маємо наступне графічне
зображення (Додаток А).
Кількість суб’єктів туристичної діяльності останніми роками мала
тенденцію до зниження. У 2022 р. кількість збільшилась на 25,42
% або на 75 осіб. У 2023 р. у порівнянні з попереднім кількість зменшилась
на 3,24 % або на 12 осіб. У 2024 р. кількість суб’єктів зменшилась на 14

%. Загальна кількість суб’єктів туристичної діяльності за дані роки мала
позитивну динаміку до 2021 р., але в 2022 р. вона теж знизилась на 32 % [88].
Готельне господарство є впливовою складовою туристичної діяльності.
Розвиток міжнародного та вітчизняного туризму вагомо пов'язується з рівнем
матеріально-технічної бази, різноманітністю та розгалуженістю мережі,
якістю обслуговування. Готельні підприємства виконують одну з головних
функцій у сфері обслуговування туристів: вони забезпечують їх комфортним
місцем проживання і якісними сучасними побутовими послугами. Витрати на
готельні послуги складають 30 – 50 % витрат у загальному кошторисі
туристів. Крім того, готельний затишок і комфорт є вагомими факторами
зацікавлення споживача. Тому сфера готельного бізнесу є дуже важливим
сегментом туристичної галузі.
Якість обслуговування туристів у готелях є важливим чинником розвитку
сфери туризму. Дослідження показують, що саме якість обслуговування
туристи оцінюють в рази вище, ніж адекватність і поміркованість ціни, і
навіть вище, ніж якість самого туристичного продукту. В певній мірі якість
обслуговування залежить і від стану матеріальної бази самого готельного
підприємства.
Підприємства готельного сервісу приймають важливу участь у
туристичному обслуговуванні, адже вони задовольняють потреби у ночівлі та
харчуванні. Діяльність готельних підприємств полегшує туристам шлях у
досягненні мети своєї подорожі – відпочинок, лікування чи ділові зустрічі.
За даними Державної служби статистики України на 2022 рік в країні
нараховується близько 4 000 колективних засобів розміщування, в тому числі
в черкаському регіоні – 45 одиниць, серед яких 15 відноситься до готелів та
аналогічних засобів розміщування, та 30 – до спеціалізованих (Додаток Б).
Серед найвідоміших готелів міста можна назвати: «Дніпро»,
«Черкаси Палац», «Optimа».
Унаслідок впливу численних факторів на ринку готельних послуг
Черкаського регіону склалася ситуація, за якої співвідношення попиту і

пропозиції в різних готельних закладах є досить відмінним. Достатньо
сталою є виявлена різниця між кон'юнктурою ринку готельних послуг різної
цінової категорії, тому вона має бути об'єктом економічних досліджень,
основна мета яких – раціонально розподілити в розрізі регіону зусилля і
ресурси щодо подальшого розвитку готелю.
Незалежно від середнього тарифу, кращих фінансових результатів
досягають ті готелі, у яких вищий рівень завантаженості. Попри це в
останньому показнику акумулюються інші численні фактори «притягальної
сили» розташування (промислові, наукові, адміністративні й інші
підприємства та установи, культурний, туристичний, оздоровчий потенціал
тощо).
Готелі та гуртожитки для приїжджих – два найбільш поширені типи
підприємств у структурі готельного господарства регіону. Більше половини
від загальної кількості підприємств (52 %) припадає на готелі, тоді як 37 % –
це гуртожитки для приїжджих, решта 11 % – підприємства інших
типів (рис. 1.1.).

11% Готелі
Гуртожитки для приїжджих
37% 52%
Підприємства інших типів

Рисунок 1.1 – Структура підприємств готельного господарства міста
Черкаси

Обсяг реалізації послуг готелів та інших місць для тимчасового
проживання останніми роками збільшувався з 2022 р. до 2023 р., у 2024 р.

знизився, а у 2025 р. знов збільшився – так, він складав в 2022 р.
89,387 млн. грн., у 2023 р. – 137,843 млн. грн. (збільшення у 1,5 рази), а вже
у 2024 р. – 245,709 млн. грн., тобто збільшився ще на 75 % [88].
Проте проблема готельного господарства доволі серйозна. На
сьогоднішній день готелі та інші засоби розміщення в Черкаському регіоні
та і в Україні в цілому, не відповідають міжнародним стандартам якості.
Моральний та фізичний знос більшості готелів, які спроектовано 30 – 40
років тому, заважає їх стабільному функціонуванню. Недостатній рівень
автоматизації та комп’ютеризації більшості технологічних процесів
призводить до збільшення ціни готельної послуги. Необхідно активізувати
застосування передових технологій в готельній сфері, що значно покращить
якість послуг та рівень задоволеності споживачів.
Суттєвою проблемою розвитку ринку туристичних послуг є також
недостатнє забезпечення туристичної сфери висококваліфікованими
фахівцями, це обумовлюється відсутністю матеріально-технічної бази для
підготовки кваліфікованих робітників готельної справи, та недостатнім
досвідом підготовки спеціалістів цієї сфери саме в Україні.
Відсутність професійної підготовки керівників підприємств туристичної
індустрії і підприємців, у сукупності з дефіцитом кваліфікованих кадрів, стає
однією з основнних причин зниження конкурентоздатності підприємств
галузі та низької ефективності роботи [25].
Іншою причиною недостатнього рівня розвитку ринку туристичних
послуг є низька інформованість населення, відсутність сформованого іміджу
та реклами регіону як туристичного об’єкту, як для населення країни так і
для іноземних туристів. Існує нагальна потреба всебічного інформаційно-
рекламного забезпечення громадськості регіону, України та зарубіжжя про
розвиток існуючих та перспективних напрямків туристичної галузі у
Черкаському регіоні, насамперед у сфері туристично-екскурсійних,
санаторно-курортних та спортивно-оздоровчих послуг.
Таким чином, на основі аналізу сучасного стану ринку туристичних

послуг Черкаського регіону можна зробити висновок, що за наявності
великого туристичного потенціалу регіону він не експлуатується повною
мірою.
До потенціалу ринку туристичних послуг Черкаського регіону можна
віднести:
− вигідне географічне розташування, сприятливий клімат та ландшафт;
− розвинуту економічну інфраструктуру;
− суттєву історико-культурну та архітектурну спадщину;
− високу ділову активність в регіоні, що надає можливості для
розвитку ділового та конгресного туризму, а також подієвого туризму [5].
Незважаючи на потенціал, є чимало проблем, що заважають сталому
розвитку ринку туристичних послуг в Черкаському регіоні:
− відсутність регіональної програми розвитку туризму та просування
регіону як туристичного об’єкту, відсутність маркетингової стратегії
розвитку регіону та програми брендінгу регіону;
− відсутність державного та регіонального регулювання в контексті
підтримки та стимулювання суб’єктів ринку;
− відсутність ефективного законодавчо-нормативного забезпечення та
податкових й кредитних пільг;
− недостатність забезпечення висококваліфікованими кадрами в
туристичній сфері;
− низький рівень конкурентоспроможності серед інших регіонів
України;
− невідповідність міжнародним стандартам інфраструктури туристичної
сфери, особливо готельного комплексу регіону;
− занедбаність історико-культурних та природно-заповідних
туристичних об’єктів;
− зниження попиту на туристичні послуги через несприятливий
соціально-економічний стан країни та зниження рівня життя населення;

− недостатній рівень інформаційного забезпечення та розвиненості
нових інформаційних технологій на ринку туристичних послуг [33].
Ефективна реалізація туристичного потенціалу Черкаського регіону
здатна підвищити привабливість території та надати потужний поштовх
розвитку регіональної економіки завдяки синергетичному ефекту від
розвитку туризму. Цей процес тісно пов’язаний з реалізацією економічних
інтересів туристичної галузі, що потребує розробки програмних документів
регіонального розвитку на довгостроковий період [26].
Із вивчення ситуації в регіоні виявлено закономірність впливу нових
умов і нових форм на конкуренцію між готелями та приватними закладами
розміщення, проте останні показують вищу динаміку розвитку. Для
Черкаського регіону нехарактерне явище укрупнення готелів, доволі
поширене в економічно розвинених країнах світу. Підвищеними темпами
натомість формується мережа приватних маломісних готельних закладів [9].
На основі аналізу сучасного стану ринку туристичних послуг
Черкаського регіону, визначення його проблематики та перспектив розвитку,
встановлено, що останніми роками туристський потік в регіон поступово
скорочувався, зростання рівня доходів підприємств сфери туризму
збільшувалося лише завдяки збільшення ціни турпродукту.
Розвиток туризму неможливий без підвищення ефективності
використання ресурсного потенціалу на основі розробки та реалізації
програми розвитку регіону, заходів з брендінгу та просування регіону як
туристичної дестинації.
Прискорити розвиток ринку туристичних послуг Черкаського регіону
дозволить розробка ефективних цілеспрямованих маркетингових стратегій,
державна та регіональна політика розвитку туризму на рівні регіону,
удосконалення туристичної інфраструктури. Крім цього, необхідно створити
сприятливий клімат для залучення інвестицій в сферу туризму.

1.2 Дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних клієнтів
готельних послуг

З метою визначення попиту та аналізу уподобань потенційних клієнтів
нового готелю доцільно провести SWOT-аналіз.
Методологія SWOT припускає спершу виявлення сильних і слабких
сторін, а також можливостей і загроз, після чого встановлюються ланцюжки
зв’язків. Надалі висновки аналізу можуть бути використані для
формулювання загальної стратегії підприємства (табл. 1.1.).

Таблиця 1.1 – SWOT-аналіз нового готелю

Сильні сторони Слабкі сторони
1. Зручне місце розташування. 1. Недостатньо гнучка цінова політика.
2. Наявність знижок та акцій. 2. Слабка рекламна політика.
3. Сприятливий імідж готелю. 3. Відсутність досвіду маркетингових
4. Можливість проведення досліджень.
конференцій, банкетів.
Можливості Загрози
1. Переоснащення. 1. Висока конкуренція на ринку
2. Розширення асортименту послуг, що готельних послуг.
надаються. 2. Нестабільність політичного,
3. Залучення різних категорій економічного середовища.
відвідувачів за рахунок гнучкої цінової 3. Посилення позицій конкурентів.
політики. 4. Сезонні коливання.
4. Співробітництво з іншими
суб’єктами туристичної діяльності.
5. Контрольоване завантаження
готелю.

Використовуючи дані табл. 1.1. можна зробити такі висновки:

− наявність знижок та акцій надає можливість залучити різні групи
відвідувачів, а звідси – підвищити рівень завантаженості готелю;
− позитивний імідж може значно підвищити рівень
конкурентоспроможності готелю на ринку послуг та сприяти
співробітництву з іншими суб’єктами туристичної галузі;
− проведення конференцій, банкетів та різних виставкових заходів
надає можливість співпрацювати с іншими організаціями в сфері
гостинності;
− недостатньо гнучка цінова політика заважає залученню різних груп
відвідувачів готелю;
− для того щоб залишатись конкурентоспроможним (мати стабільні
позиції на ринку), підприємство повинно провести відповідну рекламну
кампанію. Що, як наслідок, може призвести до співпраці з іншими
суб’єктами в галузі гостинності;
− при сучасному нестабільному політичному й економічному становищі
дуже доречним буде наявність знижок та акцій, що підсилить
конкурентоспроможність готелю;
− за умови високої конкуренції на ринку готельних послуг досить
важливо зберігати сприятливий імідж підприємства та не втрачати певний
набутий рівень привабливості для потенційних клієнтів серед конкурентів;
− можливість проведення конференцій, банкетів та різних виставкових
заходів може сприяти отриманню прибутку в періоди сезонних коливань,
коли завантаженість готелю досить низька;
− не гнучка цінова політика в умовах сучасної політично-економічної
нестабільності приваблюватиме меншу кількість потенційних гостей, охочих
скористатися послугами готелю;
− готельне підприємство повинно постійно підтримувати контакт зі
своїми споживачами послуг завдяки вдалій рекламній політиці, особливо в
періоди сезонних коливань, коли кількість гостей зменшується;
− відсутність досвіду маркетингових досліджень зменшує рівень

конкурентоспроможності підприємства, особливо за умови посилення
позицій конкурентів.
SWOT-аналіз показав, що новий готель має більше сильних сторін та
можливостей, ніж загроз та слабких сторін. Крім цього методологія
дозволила виявити реальне становище готелю на ринку послуг, яке
можна назвати, як фінансово-нестійке. Але враховуючи виявлені можливості
стан підприємства можна значно поліпшити. На підставі отриманих
результатів SWOT-аналізу можна зробити висновки, що функціонування
новоствореного готелю в сучасних умовах буде найбільш успішним, якщо у
своїй діяльності заклад дотримуватиметься стратегії концентрованого
зростання, яка передбачає зосередження зусиль на одному або декількох
конкретних сегментах ринку і досягнення там лідерства за допомогою іміджу
або за витратами (можливий варіант за допомогою того і іншого разом).
Таким чином можна вважати, що матричний метод стратегічного аналізу
– SWOT-аналіз, виступає універсальним аналітичним інструментом, який
може застосовуватись підприємством для дослідження попиту та аналіз
уподобань потенційних клієнтів.

1.3 Розробка концепції та формування унікальної торгової пропозиції
готельного підприємства

Метою концепції нового готелю є підвищення ефективності та
конкурентоздатності.
Розробка концепції готелю здійснюється за такими напрямками:
1. Функціональна концепція. Організація харчування у ресторані:
− розробка меню вишуканої кухні;
− закупка свіжої сировини високого гатунку;
− інноваційне технологічне обладнання;
− гарантія безпеки харчування та ефективне управління контролем

якості.
Комфортні умови проживання які відповідають вимогам світових
стандартів:
− надання якісних послуг та раціональна організація функціонування
служб готелю;
− оснащення номерів меблями, обладнанням та підєднання до Інтернет
мережі;
− створення умов комфортного проживання для ділових людей ;
− організація паркувального майданчика та покращення умов для
зберігання машин.
Анімація та організація дозвілля:
− проведення і організація бенкетів;
− розробка екскурсійно-розважальної програми для гостей готелю [3].
2. Технологічна концепція:
− розробка архітектурно-планувального рішення;
− дизайнерський інтер’єр;
− матеріально-технічне оснащення процесів, засобів праці, відпочинку,
споживання їжі;
− інформаційні комунікації;
− впровадження енергозберігаючих систем освітлення, опалення,
водопідготовки та вентиляції;
− проведення інструктажів з техніки безпеки, пожежної безпеки,
дотримання гігієнічних вимог.
3. Гуманітарна концепція:
− створення атмосфери доброзичливості і комунікабельності;
− ретельний добір кваліфікованого персоналу;
− проведення навчання та різноманітних тренингів для підвищення рівня
кваліфікації персоналу;
− морально-етичний рівень в стандарті обслуговуванні [10].

Унікальна нова торгова пропозиція нового готелю полягатиме в гарному
краєвиді з вікон готелю та зручному розташуванню, що забезпечить комфорт
для клієнтів.

1.4 Дослідження конкурентів нового готелю

Проблема конкурентоспроможності займає провідні місця в економічній
політиці країни. Підвищення конкурентоспроможності торкається кожного
рівня ієрархії, це стосується і галузі регіону, продукції, послуг та держави в
цілому. Але особливо важливого значення набуває саме поняття
«конкурентоспроможність підприємства», оскільки даний суб’єкт
господарювання є основною ланкою економіки. Навіть не звертаючи уваги на
велику кількість факторів, які впливають на конкурентоспроможність
закладу, основним залишається здатність витримувати конкуренцію в
порівнянні з подібними видами продукції та послуг в умовах конкурентного
ринку та створення відповідних якісних умов для їх просування [34].
На сьогоднішній день для готелів важливим фактором є додаткові
послуги, особливо створення принципово нових готельних послуг, наявність
яких демонструє конкурентоспроможність, та вигідно підкреслює стан
підприємства на ринку послуг.
Як показує практика, підвищення конкурентоспроможності – це
процес доволі творчий, пов’язаний з аналізом величезної кількості чинників,
що в свою чергу, вимагає для реалізації певні кошти. Так, під підвищенням
конкурентоспроможності мається на увазі створення нових додаткових
готельних послуг, іншими словами – конкурентоспроможного продукту.
Для підтримання концепції, окрім номерів, готель матиме власний
ресторан, спортзал та сауну.
З метою підвищення якості та культури обслуговування клієнтів на ринку
готельних послуг, підприємства повинні мати високий рівень комфорту та
широкий спектр додаткових послуг. Тому в сучасних умовах кожному
готельному підприємству особливо важливо правильно і достовірно оцінити

свою ринкову позицію для визначення оптимальних заходів та інструментів
ведення конкурентної боротьби. Без аналізу конкурентів неможливо
об’єктивно оцінити перспективи зростання і процвітання підприємства.
Оцінка основних конкурентів показує ймовірність захоплення того чи
іншого сегмента ринку, яким прагне заволодіти компанія [63].
Новий готель матиме достатньо конкурентів на ринку готельних послуг.
Задля їх визначення та з метою виявлення потреб та побажань клієнтів,
необхідно виділити причини зупинення в готелі (Додаток Д).
Головні конкуренти згідно з результатами опитування наведені нижче із
зазначенням адреси та цінової політики (табл. 1.2.).

Таблиця 1.2 – Головні конкуренти нового готелю

Готель Рівень Місце розташування Цінова політика,
зірковості грн.
«Перлина» 4 вул. Полевая, 40 1220
«Дніпро» 4 вул.Фрунзе, 9 1130
«Оптіма» 3 вул.Лазарева, 6 1100
«Черкаси 3 вул.Фрунзе, 145 780
Палац»
«Україна» 3 вул.Лісна, 1 525

Після визначення головних конкурентів доцільно провести аналіз задля
визначення ситуації на готельному ринку міста Черкаси, в якому за
ідентичними показниками можна порівняти готель з його основними
конкурентами.
Для цього скористаємося аналізом за допомогою семантичного
диференціала. Суть його полягає в наступному: відбираються кілька
характеристик об’єкта і для кожної з них пропонується пара антонімів.
Таким чином, семантичний диференціал являє собою оцінку ставлення до
товару чи фірми за кількома параметрами одночасно (табл. 1.3.).

Таблиця 1.3 – Аналіз конкурентів нового готелю за допомогою
семантичного диференціала

Параметри
Зручне географічне положення 5 5 4 4 4 0.15
Рівень охоплення потенційних клієнтів 4 4 4 4 4 0.20
Рекламна політика 4 5 3 5 4 0.20
Наявність знижок, акцій і бонусів 3 3 4 4 4 0.05
Якість і швидкість сервісу 5 5 4 5 5 0.30
Імідж компанії 4 5 3 4 5 0.10
Середня оцінка 4, 4, 3, 4, 4, 1
0 5 6 3 3

Розшифровка оцінок:
5 – відмінно, готель може реагувати на будь-які негативні зміни на
ринку готельних послуг;
4 – добре, готель може витримувати зміни, які відбуваються на ринку
послуг внаслідок різноманітних факторів;
3 – задовільно, готель може реагувати на деякі зміни на ринку
готельних послуг і втримувати свої позиції;
2 – незадовільно, готель практично не здатен реагувати на будь-які
зовнішні зміни;
1 – жахливо, готель не може реагувати на негативні зміни на ринку [74].
З табл. 1.3. семантичного диференціала параметрів видно, що всі
компанії знаходяться в складній конкурентній боротьбі, кожен готель має
свій ряд переваг над іншими, тому зробити однозначний висновок про
становище кожного готелю на ринку готельних послуг регіону досить важко.
Головним конкурентом нового готелю з даного аналізу є готель

«Черкаси

Палац»
«Оптіма»

«Дніпро»

«Перлина»

«Україна»

Вага
фактора

«Оптіма», середня оцінка якого також дорівнює «4.5». Ці готелі
мають схожу цінову політику. Перевагами аналізованого нового готелю є
наявність спорт залу, сауни та ресторану. Розвиток готельного господарства
постійно потребує підвищення конкурентоспроможності як на внутрішньому
так і на світовому туристичних ринках. Тому, актуальними завданнями
нового готелю є:
− створення конкурентних переваг, вдосконалення сильних сторін
підприємства, що забезпечують пріоритет над конкурентами і підвищення
конкурентоспроможності;
− пошук більш перспективних новітніх шляхів розвитку;
− оновлення власної політики враховуючи вимоги сучасного
динамічного ринку готельних послуг [51].
Позитивні результати можуть виявлятися в збільшенні списку постійних
клієнтів готелю, розширенні популярності торгової марки, підвищенні
прибутку. Конкурентність може бути скоординовано індивідуальною
моделлю гостинності, що забезпечено єдиним технологічний процесом,
шляхом сукупної взаємодії умов гостинності.
Підвищення якості матеріально-технічної бази підприємства,
використання новітніх технологій в організації діяльності, оптимізація
структури управління – буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності
готелю. А розширення асортименту послуг, їх відповідність потребам гостей
та підвищення їх якості, а також своєчасне проведення рекламної кампанії
надасть підприємству можливість бути конкурентоздатним на ринку
готельних послуг та сприяє залученню нових клієнтів (Додаток В).
Варто розглянути детальніше кожен з варіантів підвищення
конкурентоспроможності, застосовуючи їх до нового готелю. Удосконалення
культури обслуговування й управління персоналом є важливою складовою
сервісу гостинності, тому утримання їх на певному рівні, а також поліпшення
є невід’ємною частиною управління персоналом в готелі.
Керівництво готелю має своєчасно проводить тренінги для свого

персоналу з метою підтримання високого рівня обслуговування гостей.
Дотримання технологічних стандартів також контролюється
працівниками готелю, адже як і попередній чинник, це є ключовим аспектом
надання послуг, і відповідно якість готельного продукту значною мірою
визначається персоналом, що контактує з туристом.
Розширення асортименту послуг необхідно розглядати як один з дієвих
шляхів підвищення конкурентоспроможності, тому аналізуючи показники
господарської діяльності підприємства, можна дійти висновку, що даний
перелік наданих послуг не задовольняє потреб керівництва. Саме тому цей
варіант потрібно застосувати в перспективі та запровадити додаткові послуги
задля поліпшення діяльності готелю [3].
Наступна пропозиція щодо розширення номерного фонду не є
доцільною, тому що будівництво нових споруд не можливе з таких причин,
як сучасний стан прибутковості готелю, що має тенденцію до відсутності
незайманої території поруч з готелем. Останній з пропонованих шляхів –
розробка та проведення рекламної кампанії. Впровадження цієї стратегії дає
можливість створити бажаний імідж, привабити нових клієнтів та нагадати
про себе вже знайомим. Таким чином, завдяки втіленню рекламної кампанії в
сукупності з розширенням асортименту послуг проектований готель може
визначити новий сегмент потенційних клієнтів та зарекомендувати себе як
якісного представника на ринку гостинності. Тому застосування даних
заходів надасть підприємству можливість значно підвищити власний рівень
конкурентоспроможності.

1.5 Стратегія розвитку нового готелю та її обґрунтування

Туристична галузь, в організації своєї роботи схожа на будь-яку іншу
діяльність в економічній сфері. Однак, можна виділити особливу ознаку –
інформацію. Інформаціє слугує сполучним центром у рамках туристичної
галузі, який утримує різних виробників. Інформаційні потоки забезпечують

зв'язок між виробниками туристичного продукту, зв'язок між споживачами і
виробниками цих послуг, причому вони виступають не тільки у вигляді
потоків даних, а також у формі послуг і платежів.
Про зростання спектру застосування інформаційних технологій говорить
той факт, що наразі туризм входить до п’ятірки, а за деякими останніми
даними вже навіть у трійку галузей, які характеризуються найбільшою
часткою реалізації товарів і послуг через мережу Інтернет [14].
Існує безліч систем та інструментів, що здатні допомогти туристичним
компаніям із просуванням реклами свого закладу в мережі Інтернет, залучати
потенційних клієнтів, інформувати про майбутні і поточні туристичні
продукти. Крім традиційних способів оплати, пропонуються також і нові, з
використанням сучасних платіжних систем, що значно прискорює процес
отримання туристичного продукту.
Одним з таких невід’ємних компонентів в роботі зарубіжних
туристичних компаній, є бронювання туристичних послуг з використанням
глобальних систем бронювання. Ці системи акумулюють величезну базу
даних і дозволяють резервувати готельні номери, автомобілі, квитки на
круїзи онлайн.
Для реклами нового готелю можлива співпраця з такими онлайн-
сервісами резервування номерів як «Hotels24.uа» та «Booking.com».
«Hotels24.uа» – це безкоштовний сервіс бронювання готелів по всій
Україні. Метою яких є допомогти туристам зупинитися в будь-якому куточку
нашої країни. Даний сервіс не стягує комісії оформлення бронювання та
передоплати за резервування, пропонує на вибір 3330 готелів по всій Україні.
Також на сайті діє постійна рубрика «Готелі за півціни», де клієнти можуть
вибрати та забронювати номер в 2 рази дешевше його вартості (Додаток Е).
Наступний сервіс – «Booking.com». Перевагою даного сервісу є те, що всі
послуги з бронювання норів готелів надаються повністю безкоштовно. З
клієнта не стягуються кошти за оформлення, обробку або ануляцію заявки
бронювання (що відбувається на багатьох інших сайтах). Окрім того, клієнт

може зовсім не робити виплат картою, а оплатити проживання готівкою,
адже рахунок клієнта резервується лише для підтвердження
платоспроможності. Клієнти системи бронювання «Booking.com» абсолютно
впевнені в безпеці особистих даних, інформація про кредитну картку та
особисті дані зберігаються в закодованому вигляді.
У базі системи «Booking.com» більше 120 000 готелів по всьому світу,
додаток охоплює більш як 99 країн. Щодня за допомогою системи
бронюються понад 150 000 номерів, що говорить про довіру клієнтів [27].
Важливий позитивний фактор системи, це наявність об'єктивних відгуків
гостей, що зупинялися в готелях. Крім того, сайт «Booking.com» переведений
на більш ніж 40 мов, що дозволяє користуватися системою туристам з усього
світу (Додаток Ж).
Проте, враховуючи всі переваги, у системі наявні і недоліки, онлайн-
сервіс бронювання охоплює не достатньо великий сегмент на ринку
потенційних клієнтів. Тому новому готелю доцільно також підключитися до
глобальної комп’ютерної системи бронювання «Аmаdeus Україна», що має
додатковий модуль «Аmаdeus Hotel», який дозволить отримати повну
інформацію про стан ринку готельного бізнесу.
«Аmаdeus Україна» пропонує різноманітні тренінги, що забезпечують
ефективний спосіб підготовки та проводить навчання за різними програмами,
які дають можливість набути навичок роботи в системі, вивчити особливості
окремих системних продуктів і додатків, що дозволить повністю
задовольнити нагальні вимоги сучасного клієнта.
Система «Аmаdeus» здійснює свою діяльність відповідно бізнес- моделі,
заснованої на обробці транзакцій, пропонує IT-рішення практично для всіх
суб'єктів індустрії туризму.
Рішення по дистрибуції і IT призначені для обслуговування
внутрішнього і міжнародного туризму і включають функції планування
маршруту, пошук тарифів, бронювання, оформлення квитків, управління і
контроль розкладу рейсів та інших ресурсів авіакомпаній, автоматизована

реєстрація пасажирів і ряд інших додаткових рішень для подальшого
обслуговування.
Для підключення до серверу «Аmаdeus Web Services», готелю необхідно
звернутися до центрального офісу регіональної філії «Аmаdeus», де можна
отримати інформацію про процедуру та необхідні бланки заявок і договору.
Таким чином, завдяки приєднанню до системи «Аmаdeus Україна» новий
готель значно покращить рівень обслуговування, перевершуючи очікування
клієнтів, за рахунок використання їх профілів і індивідуалізованих послуг;
підвищить продуктивність праці та підвищить доходи, використовуючи
більше можливостей для продажу, завдяки отриманню необхідної інформації
з системи [11].
Виходячи з цих даних, на глобальному рівні очевидним стає той факт, що
такі комп’ютерні системи бронювання як «Аmаdeus», «Gаlileo», і «Sаbre»
ідуть далеко упопереду їх вітчизняних аналогів.
Доцільним рішенням буде підключення готелю до глобальної
комп’ютерної системи «Аmаdeus Україна», що дозволить істотно покращити
діяльність служб закладу, залучити нових клієнтів, покращити наданий
сервіс та закріпити власні позиції на ринку гостинності.
Таким чином, стратегічна мета розвитку ринку туристичних послуг в
новому готелі полягає у створенні конкурентоспроможного туристичного
продукту, забезпеченні розвитку туристичної регіональної дестинації та
реалізація її соціально-економічних поглядів при збереженні історико-
культурної спадщини та екологічної рівноваги.

Розділ 2. НАУКОВО – ДОСЛІДНА ЧАСТИНА ДИПЛОМНОГО
ПРОЕКТУ ГОТЕЛЮ «DELАWАRE» 4* НА 90 МІСЦЬ

2.1 Об’єкт, предмет та задачі дослідження

Об’єктом дослідження дипломного проекту є новий готель 4* на
90 місць у місті Черкаси. Готель буде мати назву «Delаwаre», яка є
співзвучною з річкою на сході США, свого часу названою в честь барона
Делавер.
Предмет дослідження дипломного проекту – комплекс теоретичних і
практичних питань щодо інженерно-технологічних, архітектурно-
будівельних, організаційно-управлінських рішень для проектування готелю
4* на 90 місць.
Для повного розкриття теми та досягнення мети у дипломному проекті
слід вирішити ряд завдань:
− дослідити аналіз ринку готельних послуг регіону;
− провести дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних
клієнтів готельних послуг;
− розробити концепції та формування унікальної торгової пропозиції;
− дослідити конкурентів нового готельного підприємства;
− визначити стратегію розвитку нового готельного підприємства;
− змоделювати інфраструктурну складову проекту нового готелю;
− спроектувати функціональні елементи готелю;
− спроектувати житлові, вестибюльні, інженерно-технічні та
адміністративно-побутові групи приміщень готелю;
− спроектувати приміщення культурно-дозвіллєвого та спортивно-
рекреаційного призначення;
− розрахувати загальну площу об’єкта та поверховість будівлі;

− розробити технологію і організацію обслуговування гостей службою
бронювання та службою прийому і розміщення;
− розрахувати кількісний склад персоналу за окремими посадами, та
розробити штатний розпис робітників готелю;
− організувати фінансово-комерційну та інженерно-експлуатаційну
служби у готелі;
− розрахувати показники експлуатаційної програми готелю;
− здійснити аналіз проектованих основних та додаткових послуг;
− розробити раціональну організаційну структуру управління готелем;
− розробити об’ємно-планувального рішення будівлі готелю;
− надати пропозиції щодо дизайну закладу;
− запропонувати заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та
санітарно-гігієнічних норм в новому готелі;
− розробити систему протипожежних заходів та евакуації людей з
будівлі готелю;
− розробити заходи щодо цивільної оборони та охорони навколишнього
середовища;
− розрахувати інвестиційні витрати, товарообіг, валовий дохід та
витрати на операційну діяльність нового готелю [27].
Методологічне коректне та логічно послідовне визначення мети, завдань,
предмета та об’єкта кваліфікаційної роботи є необхідною умовою її успішної
підготовки та подальшого захисту її результатів.

2.2 Аналітичний огляд літератури

Питання розробки та організації готельно-ресторанного бізнесу
розглядалися такими відомими українськими вченими, як Бейлик О.,
Дядечко Л., Немоляєва М., Осипова Д., Паниряна Г., Ружковський Я.,

Скопень М., Кабушкин Н., Кифяк В., Кияниця А., Хадоркова Л.,
Худо В. та іншими [30, 42].
При виконанні дипломного проекту використовуються теоретичні та
аналітичні дослідження розвитку міжнародного досвіду готельного бізнесу
таких іноземних вчених як Браймера Р., Каца К., Харріса Г. та інших [86].
Під час проведення розрахунків було взято за основу підручник
«Проектування готелів», за редакцією доктора економічних наук,
професора, академіка НАПН України, заслуженого діяча України у сфері
науки і техніки Мазаракі А. А. [55]. В підручнику наведено загальні
положення до проектування готелів та порядок розробки розділів
(будівельного, організаційного, технологічного, економічного та ін.).
Наступним джерелом служить ДБН В.2.2 20:2018 «Будинки і споруди.
Готелі». Розробники – доктор архітектури (керівник розробки) Куцевич В.,
архітектори Гершкович В., Губов Б., Чернядьєва І.; кандидати технологічних
наук Крапівін І., Ступаченко Б., Польчук Б. [6]. Ці норми активно
використовуються для розробки нових проектів і реконструкції вже існуючих
готелів і комплексів, а також готелів, що входять до складу будинків
багатофункціональних і будинків іншого призначення [12].
Для розробки проекту готелю за визначеною зірковістю та місткістю,
було використано також ДСТУ 42696:2013 «Послуги туристичні.
Класифікація готелів». Розробники: кандидати економічних наук Гергуль А.,
Лаврентьева М., Мещерських Л., Ткаченко Т.; доктор економічних наук
Федяєва Є.; керівники розробки Шишкіна Л., Штефан О., Яцук А. [24].
Цей стандарт регламентує класифікацію готелів та аналогічних засобів
розміщування . Стандарт придатний для застосування з метою сертифікації.
У цьому стандарті наведено посилання на нормативні документи, такі як
ДСТУ 4268:2013 «Послуги туристичні. Засоби розміщування. Загальні
вимоги» [23]; ДБН В.2.2-9-99 «Будинки і споруди. Громадські будинки і
споруди» [8].

2.3 Методи та методологія дослідження

У процесі дослідження та розробки дипломного проекту використано
системний, монографічний, порівняльний, історичний, економічний,
статистичний та інші методи. Зокрема історичний і логічний методи
застосовувались для дослідження аналізу закономірностей функціонування
готельного бізнесу.
Системно-структурний аналіз – звикористовувався для обґрунтування
характеристики основних та додаткових послуг підприємства, розробки та
характеристики раціональної організаційної структури управління готельного
підприємства.
Монографічний метод – для технології і організації обслуговування
гостей службою бронювання, технології і організації обслуговування гостей
службою прийому і розміщення, організації і функцій фінансово-комерційної
та інженерно-експлуатаційної служб у готелях.
Економіко-статистичний метод – для розрахунку інвестиційних витрат,
розрахунку товарообігу і валового доходу готельного господарства, розрахунку
витрат операційної діяльності та оцінки інвестиційної привабливості проекту.
Порівняльний метод – для дослідження попиту та аналіз уподобань
потенційних клієнтів, розробки концепції та формування унікальної торгової
пропозиції, дослідження конкурентів нового підприємства, стратегії розвитку
підприємства.
Графічний – для моделювання інфраструктурної складової проекту,
проектування окремих функціональних елементів готелю, проектування
житлової групи приміщень готелю, проектування підприємств-вестибюльної
групи приміщень, проектування підприємств ресторанного господарства
готелю, проектування приміщень побутового обслуговування і торгівлі [13].
В ході розробки дипломного проекту було використано роботу Байлика
С. І. «Архітектурне проектування будівель і споруд тимчасового
колективного проживання» [28]. В навчальному посібнику розглянуто

теоретичні основи архітектурного проектування будівель і споруд
тимчасового колективного проживання на прикладі готелів як найбільш
характерних об'єктів цієї типології. Викладено загальні рекомендації щодо
організації функціонального зонування закладів тимчасового проживання та
проектування окремих груп у складі їх структури. Наведено склад і площі
необхідних приміщень, які відповідають існуючій нормативній документації
в цій галузі проектування та будівництва.

2.4 Результати дослідження та їх обґрунтування

На основі аналізу сучасного стану ринку туристичних послуг
Черкаського регіону, визначення його проблематики та перспектив розвитку,
встановлено, що останніми роками туристський потік в регіон скорочувався,
зростання рівня доходів підприємств сфери туризму збільшувалося лише
завдяки подорожчанню тур продукту. Визначено, що розвиток туризму
неможливий без підвищення ефективності використання ресурсного
потенціалу на основі розробки та реалізації програми розвитку регіону,
заходів з брендінгу та просування регіону як туристичної дестинації [13].
Прискорити розвиток ринку туристичних послуг Черкаського регіону
дозволить розробка ефективних цілеспрямованих маркетингових стратегій,
державна та регіональна політика розвитку туризму на рівні регіону,
удосконалення туристичної інфраструктури. Крім цього, необхідно створити
сприятливий клімат для залучення інвестицій в сферу туризму.
На підставі отриманих результатів SWOT-аналізу можна зробити
висновки, що функціонування новоствореного готелю «Delаwаre» в сучасних
умовах буде найбільш успішним, якщо у своїй діяльності організація
дотримуватиметься стратегії концентрованого зростання, яка передбачає
зосередження зусиль певних сегментах ринку і досягнення лідерства у
певному спектрі за витратами або за допомогою іміджу (або того і іншого

разом).

2.5 Висновки та рекомендації щодо впровадження

Готель – це глобальна система, більша ніж просто місце для ночівлі,
готель багато в чому визначає саме спосіб життя. Подорож триває доти –
доки гість проживає у готельному номері.
Створюючи в нашій країні індустрію туризму, насампере слід намагатись
гідно увійти до міжнародного ринку високої планки туристичних послуг.
Необхідно реконструювати діючі та будувати нові сучасні підприємства
готельного господарства, здатні конкурувати з кращими закладами світу,
завоювати авторитет і популярність на світовому ринку.
В даній дипломній роботі розроблено проект на будівництво готелю
4* на 90 місць та запропоновані шляхи удосконалення організації надання
послуг. Якість обслуговування клієнтів – визначальний фактор
конкурентоспроможності підприємства готельного господарства. Надання
широкого ассортименту послуг, поряд із конкурентно високою якістю,
надасть змогу забезпечити високо ефективну діяльністі підприємства,
надаючи високу позицію на конкурентному ринку послуг регіону [35].
Заклади готельного господарства, що знаходяться на лідуючих позиціях
за світовою шкалою, приділяють особливу увагу якості обслуговування та
кваліфікації персоналу, це обумовлено тим, що якість одна з основних
ефективних умов успішного розвитку готелю.
Сучасний стан господарювання вітчизняних готельних господарств
характеризується:
− підвищенням цін та недостатнім рівнем якості обслуговування при
невисокій еластичності попиту за ціновою політикою;
− нестійкими тенденціями розвитку, що обумовлено сезонними
коливаннями попиту і неможливістю створення запасів специфічної
послуги – готельного продукту;

− організаційним консерватизмом організації управління.
Проаналізувавши конкурентний стан регіону на ринку готельних послуг,
готелю «Delаwаre» можна дійти висновку, що успішний розвиток
підприємства потребує введення нових додаткових видів послуг [32].
Ефективним маркетинговим ходом є створення цікавого дизайну, який
дозволить розширити перелік споживчих послуг, залучити нових
потенційних клієнтів і підтримати високий статус готелю. Результатом цього
може стати збільшення конкурентоспроможності на ринку готельного
бізнесу, що відповідно призведе до збільшення прибутку.
Незважаючи що кожен ринок покупця має свої унікальні особливості, є
спільні риси в тому, як здійснюється конкуренція на різних ринках покупців,
чого цілком достатньо, аби зробити висновок що суть конкуренції може бути
виражена єдиною аналітичною концепцією.
Після оцінки та виявлення своїх головних конкурентів готель має бути
зацікавлений у розробці маркетингової стратегії конкуренції, які дозволять
найкращим чином позиціонувати покупцям свою послуг по відношенню до
пропозицій конкурентів.
Особливості діяльності готелю, а також цілі, що стоять перед ним,
висувають принципово нові вимоги до організації та змісту підготовки і
перепідготовки персоналу.
Отже, вимоги до якості послуг, вимоги до виду сервісного
обслуговування в такому сегменті ринку, як надання сервісу послуг
проживання та харчування, різко збільшились. На сьогодні вітчизняні готелі
не в повній мірі відповідають вимогам європейського рівня. Все це
підкреслює актуальність будівництва нового готелю «Delаwаre».

Розділ 3. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
ГОТЕЛЮ
«DELАWАRE» 4* НА 90 МІСЦЬ

3.1 Моделювання інфраструктурної складової проекту

До складу номерного фонду готелю входять 53 номери з загальною
місткістю у 90 осіб. Житловий фонд представлений номерами:Апартаменти»,
«Люкс», «Напівлюкс», «Номери 1 категорії»: одномісні та двомісні.
Розглянемо моделювання інфраструктурної складової готелю
«Delаwаre» 4* на 90 місць в табл. 3.1.
Таблиця 3.1 – Склад інфраструктури готелю «Delаwаre» 4* на 90 місць

Об’єкт Опис об’єкта інфраструктури
інфраструктури
1 2
Номери категорії Номери складаються з зони вітальні з кухонною зоною (електрочайник,
«Апартаменти» столові прибори), спальна кімната і ванна кімната. У номері: кондиціонер, сейф,
міні-бар (поповнення на замовлення), телевізор,супутникове телебачення і
телефон з виходом на міжнародний зв'язок. Ці номери обладнані для зручного
тривалого проживання. Стиль меблювання – класичний.
Номери категорії У люксі планується – передпокій, гардеробна, вітальня з просторим
«Люкс» балконом, спальня, ванна кімната. Буде розташовано вбиральня, кімната для
багажу і вітальня, спальня і ванна кімната. У номерах – двоспальне ліжко
шириною 180 см. У номері: міні-бар, міні-сейф, супутникове телебачення,
кондиціонер, система клімат контролю, міжнародний телефонний зв'язок,
безкоштовний доступ Wi Fi інтернет,
Номери категорії Одна житлова кімната з ванною кімнатою. Номер оснащено вбудованою
«Напівлюкс» шафою для одягу, прямим телефоном з міською та міжміською мережею,
загальним освітлення від надпідлогового світильника, світильником біля ліжка.
«Номер І категорії» Одна житлова кімната з ванною. Номер обладнаний 1 ліжком,
одномісний кондиціонером та телевізором. У номері є прямий міський телефон та
безкоштовний Wi-Fi, косметичні засоби, рушники.
При необхідності, гостям безкоштовно надаються праска і прасувальна
дошка.

Продовження табл. 3.1.

1 2
«Номер І категорії» Одна житлова кімната з ванною кімнатою. Номер
двомісний обладнаний одним двоспальним ліжком або двома окремими
ліжками, кондиціонером, телевізором. У номері є міський
телефон та
безкоштовний доступ до мережі Інтернет, косметичні засоби,
рушники.
Кімната побутового До складу входитимуть: пральня, хімчистка, ремонт дрібних
обслуговування речей.
Паркінг Знаходитиметься на прибудинковій території готелю.
Призначений для паркування автомобілів клієнтів та
персоналу.
Адміністративний Розташовуватиметься на 1-му поверсі готелю.
блок приміщень Представлений у
складі: бухгалтерією, відділом кадрів, фінансовим відділом.

Сформований кількісний склад різних типів номерів готельного
житлового фонду оформлюємо у вигляді табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Склад номерного фонду готелю «Delаwаre»

Тип номеру Наповнення номеру Кількість номерів
Апартаменти 1 2
Люкс 2 2
Напівлюкс 1 2
Номер 1 категорії 1 12
одномісний
Номер 1 категорії 2 35
двомісний
Разом 53

Вимоги до структури будівлі готелю та його окремих елементів,
функціонально-планувального характеру основних груп приміщень
регламентуються ДБН В.2.2-20:2019 «Будинки і споруди. Готелі» [6].

3.2 Проектування окремих функціональних елементів готелю

Основний спектр функціональної групи приміщень готелю: приймально-
вестибюльна, житлова, заклад харчування, адміністративні приміщення,
культурно-дозвіллєва, фізкультурно-оздоровча, підприємства побутового
обслуговування і торгівлі, господарські та виробничі приміщення. Склад та
площі всіх приміщень визначаються і подаються в таблицях [14].
До приміщень житлової групи належать готельні номери всіх типів і
категорій, холи, вітальні, коридори, приміщення побутового обслуговування
та приміщення громадського призначення. Блок приміщень житлової групи є
основним, на ці приміщення припадає 54 – 70 % загальної площі житлової
частини будівлі готелю, на коридори 13 – 22 % [78].
Номер є основним структурним елементом житлового поверху в усіх
планувальних рішеннях. Розмаїття типів номерів на основі аналітичного
аналізу практики проектування і будівництва готелів, можна звести до
основних:
− одномісні номери на 1 особу;
− двомісні номери на 2 особи;
− номери з підвищеним комфортом.
Номери з підвищеним комфортом: «Апартаменти» – будуть становити не
більше 5 % загальної кількості номерів:
(5 % х 53) / 100 = 2,65.
Враховуючи, що частка номерів «Апартаменти» має становити не
більше 5 %, то готель «Delаwаre» матиме 2 номери даної категорії.
Номери категорії «Люкс» – будуть становити не більше 5 % від

загальної кількості номерів:
(5 % х 53) / 100 = 2,65.
Враховуючи, що частка номерів «Люкс» має становити не більше 5 %, то
готель «Delаwаre» матиме 2 номери категорії «Люкс».
Номери категорії «Напівлюкс» будуть становити не більше 5 % від
загальної кількості номерів:
(5 % х 53) / 100 = 2,65.

Враховуючи, що частка номерів «Напівюкс» має становити не більше
5 %, то готель «Delаwаre» матиме 2 номери категорії «Напівлюкс».
Частка одномісних номерів І категорії становить не менше 20 %
номерного фонду:
(20 % х 53) / 100 = 10,6.
Враховуючи, частку одномісних номерів І категорії, готель «Delаwаre»
матиме 12 номерів даної категорії.
Частка номерів на двох проживаючих І категорії становить не менше 60
% номерного фонду:
(60 % х 53) / 100 = 31,8.

Враховуючи що частка двомісних номерів І категорії має становити не
менше 60 %, готель «Delаwаre» матиме у своєму складі 35 номерів даної
категорії.
У готелі будуть забезпечені всі необхідні умови для доступу і
проживання інвалідів, що пересуваються на кріслах-колясках [1]. У плані
будівлі передбачено номер на першому поверсі, обладнаний усім
відповідним інвентарем. Буде встановлено пристрої для безперешкодного
пересування інвалідів по горизонтальних і вертикальних комунікаціях
закладу та враховано необхідну ширину проходів і дверних прорізів.
Площі номерів кожного типу визначаємо за формулою:
Sн = Sж + Sв + Sс.в., (3.1)
де Sн – загальна площа номеру визначеної категорії; Sж – площа житлової

кімнати;
Sв – площа вітальні;
Sс.в. – площа санітарного вузла номера.
Визначаємо загальну площу житлового номеру типу «Апартаменти»
одномісні:
− площа житлової кімнати не менше 50 м2;
− площа вітальні не менше 16 м2;
− унітаз, умивальник, ванна або душ, сушка для рушників площею не
менше 6,5 м2;
− додатковий унітаз та умивальник площею не менше 2,2 м2.
Sн = 50 + 16 + 6,5 + 2,2 = 74,7 (м2).
Визначаємо загальну площу житлового номеру «Люкс»:
− площа житлової кімнати не менше 35 м2;
− площа вітальні не менше 16 м2;
− унітаз, умивальник, ванна, душ, сушка для рушників площею не
менше 3 м2;
− додатковий унітаз, умивальник площею не менше 2,2 м2
Sн = 35 + 16 + 3 + 2,2 = 56,2 (м2).
Визначаємо загальну площу житлового номеру «Напівлюкс»:
− площа житлової кімнати не менше 16 м2;
− унітаз, умивальник, ванна, душ, сушка для рушників площею не
менше 3 м2.
Sн = 16 + 3 = 19 (м2).
Визначаємо загальну площу житлового номеру типу «Номер І категорії»
(одномісний):
− площа житлової кімнати не менше 10 м2;
− унітаз, умивальник, ванна або душ, рушнико-сушильник площею не
менше 3.
Sн = 10 + 3 = 13 (м2).

Визначаємо загальну площу житлового номеру типу «Номер І категорії»
(двомісний):
− площа житлової кімнати не менше 15 м2;
− унітаз, умивальник, ванна або душ, рушнико-сушильник площею не
менше 3 м2.
Sн = 15 + 3 = 18 (м2).

При побудові деяких номерів дозволяється похибка у 10 % [11].
Житлові приміщення забезпечують простір та умови надання основних
послуг готельного підприємства – ночівлю й харчування. Це побутові
приміщення і номери різних категорій, функціонально пов'язані між собою.
Cтруктуру номерного фонду відобразимо у вигляді табл. 3.3.
Визначаємо загальну площу всіх номерів визначеної категорії за
формулою
Sн.заг = Sн х N, (3.2)
де Sн.заг – загальна площа всіх житлових номерів визначеної категорії,
м2; Sн – загальна площа номеру визначеної категорії, м2;
N – певна кількість номерів визначеної категорії.
Визначаємо загальну площу всіх номерів типу «Апартаменти»: Sн.заг =
74,7 х 2 = 149,4 (м2).
Визначаємо загальну площу всіх номерів типу «Люкс»:

Sн.заг = 56,2 х 2 = 112,4 (м2).

Визначаємо загальну площу всіх номерів типу «Напівлюкс»:
Sн.заг = 19 х 2 = 38 (м2).

Визначаємо загальну площу всіх номерів типу «Номер 1 категорії»
(одномісний):
Sн.заг = 13 х 12 = 156 (м2).

Визначаємо загальну площу всіх номерів типу «Номер 1 категорії»
(двомісний):
Sн.заг = 18 х 35 = 630 (м2).
Таблиця 3.3 – Структура номерного фонду готелю «Delаwаre»
Характеристика номеру Тип
санвузлів

Категорія
номеру
«Апартаменти» 2 1 50 1 Б Г 6, 2,2 2 74
6 5 ,7
«Люкс» 2 2 35 1 В Г 3 2,2 2 56
6 ,2
«Напівлюкс» 1 1 16 – В – 3 – 2 19
«Номер І 1 1 10 – В – 3 – 1 13
категорії» 2
(одномісний)
«Номер І 1 2 15 – В – 3 – 3 18
категорії» 5
(двомісний)

Площу номерів кожної категорії, і загальну площу всіх номерів разом,
розраховано у табл. 3.4.
Блок приймально-допоміжних приміщень є основною об’єднувальною
ланкою всіх груп приміщень готелю із вестибюлем [61].
До вестибюльної групи приміщень належать вестибюль, приміщення для
приймання та розміщення гостей, зберігання та транспортування багажу,
відділення зв’язку, бюро обслуговування, туалетні кімнати тощо (табл.3.5.).

Кількість кімнат

Кількість місць
Житлова площа,
м2

Площа вітальні,

м2
Основний

Додатковий
Площа осн.сан-вузл., м2
Площа додат. санвуз., м2
Кіл. Номерівм

Загальна площа, м2

Таблиця 3.4 – Площа номерного фонду готелю «Delаwаre»

Назва номеру Площа К-ть Загальна площа
номеру, м2 номерів номерів
даного даного типу, м2
типу
«Апартаменти» 74,7 2 149,4
«Люкс» 56,2 2 112,4
«Напівлюкс» 19 2 38
«Номер І категорії» 13 12 156
(одномісний)
«Номер І категорії» 18 35 630
(двомісний)
Разом 53 1085,8

Таблиця 3.5 – Склад і площа приміщень приймально-вестибюльної групи
для готелю «Delаwаre»
№ Найменування приміщень Площа, м2
з/
п
1 Вестибюль 100
2 Бюро прийому і реєстрації 12
3 Пункт оперативного зв’язку 6
4 Кімната чергового 8
5 Санітарно-технічний блок 10
6 Камера схову 10
7 Приміщення охорони 8
8 Відділення зв’язку 12
9 Телефонний переговорний пункт міжміського зв’язку 8
1 Медпункт 14
0
1 Санвузол загального користування 12
1
Разом 200

Раціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна
забезпечувати функціональне розташування комунікацій і входів, для того
щоб максимально скоротити рух основного людського потоку.
Раціональний взаємозв’язок приміщень і зон вестибюльної групи
повинен виключити перетин потоку людей.
Згідно з підрозділом 6.3.2 «Підприємства харчування» ДБН В.2.220:2018
визначається точний перелік типів закладів ресторанного господарства при
проектованому готелі, та мінімальна кількість посадочних місць [3].
Згідно з ДБН В.2.2.-25:2018 розраховується мінімальна площа закладів
ресторанного господарства при готелі відповідної категорії [4].
Мінімальна кількість місць на підприємстві харчування при готелі 4*
категорії ресторан, у відсотковому співвідношенні до місткості самого
готелю складає 90 %.
Тип і місткість підприємств харчування у % до місткості готелю 4*
на 90 місць розраховується за формулою:

Ресторан = (90 % х 90) /100 = 81,5 = 80 (місць). (3.3)

Мінімальний питомий показник загальної площі ресторану що працює на
власній сировині, на одне місце в залі складає 7,9 м2.

Таблиця 3.6 – Склад та розрахункова площа закладу ресторанного
господарства при готелі «Delаwаre»
Кількість Норма розрахункової Розрахункова
Тип закладу місць площі площа закладу, м2
на 1 місце в залі, м2
Ресторан 80 7,9 632

До адміністративної групи приміщень належать дирекції, відділи кадрів,
пункти постачання, планово-економічний сектор, інженерно- технічний,

бухгалтерія та каса.
Адміністративно-господарські приміщення створюють оптимальні
умови для управління готельним підприємством, організації основного
технологічного процесу, інженерно-технічного та господарського
функціонування всіх груп приміщень [24].
Адміністративні приміщення проектують виходячи з чинного нормативу
4 м2 – на одного працівника для робочого місця, не обладнаного
комп’ютером, та 6 м2 – для робочого місця, обладнаного комп’ютером.
У готелі на 90 місць площа адміністративного блоку обчислюється з
розрахунку 0,24 м2 на одне ліжко-місце.

Таблиця 3.7 – Площа адміністративного блоку приміщень при готелі

№ Найменування приміщень Площа, м2
з/п
1 Кабінет директора 12
2 Приймальня 8
3 Кабінет заступників директора 12
4 Кімната головного інженера 8
5 Кімната завгоспа 12
6 Архів 12
7 Бухгалтерія, у тому числі робочі приміщення та каса 22
8 Санвузли з умивальниками у шлюзах 10
Разом: 96

У готелях усіх типів передбачають блок господарських і підсобних
приміщень, це приміщення обслуговуючого персоналу, побутові майстерні,
склади, білизняні та ін.
Згідно з вимогами ДБН В.2.2-20:2018 «Готелі» у готелі визначають
необхідний склад і площу господарських та виробничих приміщень [6].

Побутові приміщення (гардероби для спецодягу, санвузли)
відокремлюються від приміщень для обслуговування клієнтів готелю.
Білизняні є одним з найважливіших господарських приміщень готелю,
вони повинні бути самостійними, ізольованими від інших приміщень готелю.
Розміри білизняних кімнат визначаються чинними будівельними
нормами [54].

Таблиця 3.8 – Склад приміщень поповерхового обслуговування у готелі
«Delаwаre» 4* на 90 місць

№ Приміщення Площа, м2
з/п
1 Холи (вітальні) з розрахунку 30м2, і додаткого по 1 м2 на 62
кожен номер, починаючи з 21-го
2 Кімната чергового з шафами для чистої білизни 12
3 Комора для брудної білизни 6
4 Комора для прибирального інвентарю 4
5 Кімната побутового обслуговування 6
6 Приміщення для зберігання інвентарю і візків покоївок 12
7 Приміщення для чищення взуття 6
8 Санвузол для персоналу 4
9 Площадка для розбирання брудної білизни 4
Разом 116

Приміщення культурно-дозвілєвого призначення проектують згідно з
вимогами ДБН В.2.2-20:2018 та ДБН В.2.2-16-2018 [6].
Додаткові послуги в готелі «Delаwаre» представлені наявністю сауни і
тренажерного залу. Одночасну місткість тренажерного залу складає 10 %
місткості готелю, сауни – не менше 3 %. Склад та площу приміщень
фізкультурно-оздоровчого призначення буде проектовано згідно з

ДБН В.2.2-20:2018 [6]. Сауни проектують згідно з вимогами ДБН В.2.2-9,
ДБН В.2.2-11, ДБН В.2.2-13 [11].
Таблиця 3.9 – Структура і площа приміщень фізкультурно-оздоровчого
призначення у готелі «Delаwаre» 4* на 90 місць
Приміщення Площа, м2
Зала тренажерів 40
Приміщення при залі тренажерів а) зберігання тренажерів 8
б) кімната чергового інструктора 8
в) роздягальні з душовими і санвузлами г) господарська 28
кімната 6
Сауна (у складі роздягальні, мийної, парильної, кімнати 20
відпочинку)
Разом 110

Склад і площа приміщень побутового обслуговування та торгівлі
повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-20:2018 [6].
Перелік приміщень цієї групи в проектованому об’єкті оформлено у
вигляді табл. 3.10.

Таблиця 3.10 – Структура і площі приміщень побутового обслуговування
і торгівлі у готелі «Delаwаre» 4* на 90 місць
№ Приміщення Площа, м2
з/п
1 Каса квитків на транспорт 6
2 Торгельний кіоск (преса) 4
3 Обмін валют (каси) 6
Разом 16

Побутове обслуговування спрямоване на задоволення потреб споживачів
під час їхнього проживання в готелі, тому необхідно прагнути досягти

результату, коли набір послуг цілком відповідатиме запитам гостей.
Інженерно-технічні та підсобні приміщення забезпечують зберігання
господарського інвентарю, витратних ресурсів та речей які тимчасово не
використовуються.
Інженерно-технічні та підсобні приміщення забезпечують простір для
умов праці персоналу служби господарського та ремонтного обслуговування;
відпочинку, харчування та побуту персоналу готелю; діяльність інженерно-
технічних систем для налагодження комфортних умов проживання в
готельному закладі (табл. 3.11.).

Таблиця 3.11 – Структура і площа господарських і виробничих
приміщень у готелі «Delаwаre» 4* на 90 місць
№ Назва приміщення Площа,
з/п м2
1 Центральний диспетчерський пункт (приміщення ремонтної 8
зміни)
2 Відділення чистої білизни Відділ брудної білизни Майстерня 14
3 лагодження білизни 7
4 4
5 Служба прибирання території 6
6 Електротехнічна Сантехнічна Слюсарна 8
7 Столярна 8
8 8
9 8
10 Склад меблів 25
Разом 102

Принцип обґрунтування вибору земельної ділянки здійснюється з
урахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2018. Ділянка має відповідати чинним
вимогам санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів [16].

Однією з головних і обов’язкових умов майданчика для будівництва
готельного комплексу, є його відповідність характеристикам екологічної
комфортності.
Новий готель не буде розміщуватися в екологічно кризових районах
міста Черкаси. Санітарно-гігієнічні параметри (чистота повітряного басейну,
рівень шуму) відповідатимуть нормативним вимогам. Сприятливий вплив на
екологічну обстановку міста надаватиме велика кількість зелених насаджень
та водних просторів.
Площа земельної ділянки для будівництва нового готелю визначається із
розрахунку на одне місце в готелі з урахуванням місткості готелю і норм
площі земельної ділянки [36].
Розрахунок площі земельної ділянки здійснюється за формулою:

Sд = P х Пд = 90 х 22,5 = 2025 (м2), (3.4)
де Sд – площа земельної ділянки, м2; P – кількість місць в готелі;
Пд – норма площі земельної ділянки для готелів 4* із розрахунку на одне
місце в готелі (22,5 м2).
З метою забезпечення вимог чинних держаних будівельних норм,
стандартів і санітарних правил до розміщення об’єктів готельного
господарства, необхідно визначити зовнішню організацію функціональних
елементів готелю.
У складі земельної ділянки готелю «Delаwаre» передбачаються
упоряджені просторні майданчики перед входами в приміщення
громадського і житлового призначення.
Площа майданчиків перед входами в готель (центральний вхід, вхід
ззовні до ресторану при готелі) розраховується за формулою:

Sм = P х Пм = 90 х 0,2 =18 (м2), (3.5)
де Sм – площа майданчиків перед входом в готель, м2; P – кількість місць

в готелі;
Пм – норма площі майданчика із розрахунку на одне місце в готелі, м2
(0,2 м2 на одного проживаючого).
Кількість «машино-місць» на майданчику для стоянки автомобілів
залежно від категорії готелю 4* складає – 20 % від кількості номерів.
У будівельному плані закладу, на прибудинковій ділянці планується
індивідуальна стоянка для інвалідів – одне машино-місце, максимально
наближене до входу у будинок, і спеціальні пристрої (пандуси та
підйомники), що забезпечать доступність мало мобільних груп населення до
громадських зон будинків і території готелю згідно з ДБН В.2.2-17 [6].
На прибудинковій території розміщуватимуться майданчики для
тимчасового паркування автомобілів і автобусів та внутрішні під'їзди. Далі
розроблено зведену розрахункову таблицю складу та площ приміщень усіх
функціональних зон готелю (табл. 3.12.).
Розрахункова площа (S роз.) готелю визначається згідно з ДБН В.2.2-9, як
сума площ розташованих у ньому приміщень, за винятком коридорів,
тамбурів, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів, переходів, сходових
кліток та приміщень для розміщення інженерних мереж [11].
Таблиця 3.12– Склад та площі приміщень функціональних при готелю

№ Назва групи Площа,
з/п м2
1 Житлова 1085,8
2 Вестибюльна 200
3 Поверхового обслуговування 116
4 ЗРГ 632
5 Побут. обслуговув. 16
6 Культурно-дозвіллєва, фізкультурно – оздоровча 110
7 Адміністративна 96
8 Господарсько – виробнича 102
Разом 2357,8

Визначається розрахункова площа (S роз.) готелю як сума площ усіх
функціональних приміщень.
S роз. = 1085,8 + 200 + 116 + 632 + 16 + 110 + 96 + 102 = 2357,8 (м2). (3.6)
Корисна площа готелю (S кор.) визначається як сума площ усіх
розташованих у ньому приміщень, за винятком сходових кліток, внутрішніх
відкритих сходів, ліфтових шахт і пандусів за формулою:
S кор..= S роз.. х К1, (3.7)
де К1 – коефіцієнт, що враховує площу коридорів, переходів, технічних
приміщень, тамбурів, (К1 = 1,2).
S кор. = 2357,8 х 1,2 = 2829,36 (м2).

Загальна площа (S заг.) готелю визначається як сума площ усіх
поверхів за формулою:
S заг. = S кор. х К2, (3.8) де К2 – коефіцієнт, що враховує конструктивні
фактори будівлі, організацію вертикальних зв'язків (сходи, ліфти), додаткові
протипожежні заходи (К2 = 1,15).

S заг. = 2829,36 х 1,15 = 3253,77 (м2).

Площа поверху будівлі готелю (Sпов.) визначаеться за формулою:

S пов. = S заг. / N, (3.9)
де N – кількість поверхів.

S пов. = 3253,77 / 3 = 1084,59 (м2).

Інтер'єр готелю повинен бути естетично та художньо виразним,
відповідним функціональному призначенню приміщень. Поряд з меблями
особливої уваги потребує постільна та столова білизна, килими, килимові

покриття та драпірування. Засобами посилення виразності внутрішнього
простору обладнаних приміщень служать світлове і колірне рішення,
особливості застосовуваних матеріалів. При будівництві готелів
застосовуються оздоблювальні матеріали більше сотні найменувань. Поряд із
системами природного освітлення діє система штучного освітлення.
При технічній експлуатації будівлі готелю проводиться періодичний
огляд його функціональних елементів. Необхідно бути підготовленим до
сезонної експлуатації закладу, а також вчасно виконувати поточний і
капітальний ремонт будівлі та інженерного устаткування.
3.3 Технологія і організація обслуговування на готельному підприємстві
Підготовка інформаційної бази у готелі є основною метою
моделювання сервісно-виробничого процесу для подальших інженерних
та технологічних розрахунків і обґрунтувань, розроблення об’ємно-
планувальних рішень для будівлі закладу. Структурування сервісно-
виробничого процесу у відповідності до схеми технологічного процесу в
готелі.
Технологія системи обслуговування клієнтів у готелі характеризується
циклічністю – послідовним систематичним повторенням процесу
обслуговування клієнта від моменту прибуття у готель до часу остаточного
від'їзду. Технологічний алгоритм гостьового циклу умовно можливо
розділити на чотири етапи:
− бронювання (до прибуття у готель);
− прибуття клієнта у готель, реєстрація і розміщення;
− проживання і обслуговування гостя у готелі;
− виїзд, кінцевий розрахунок за послуги готелю [80].
Перша фаза гостьового циклу починається з моменту самого першого
спілкування потенційного клієнта зі службою реєстрації, ще задовго до
прибуття гостя безпосередньо у сам готель. Спілкування може здійснюватися
через телекомукаційні зособи і пов’язуватися з можливістю попереднього
бронювання послуги розміщення у готелі [2].

В процесі першого контакту гість отримує від працівника готелю
важливу для нього інформацію: наявність вільних місць на конкретні дати,
розташування, заклад харчування на території, структуру послуг, тарифи
та знижки. Після попереднього спілкування, працівник служби рецепції
заносить заявку клієнта на бронювання у журнал календарної реєстрації та
обліку номерів у готелі. Від цього моменту починається офіційний гостьовий
цикл обслуговування клієнта у готелі.
Остаточна підготовка до прийому гостя здійснюється упродовж першої
фази гостьового циклу: до прибуття гостя підтверджується факт його
приїзду, необхідність трансферу, ймовірна часткова зміна терміну
прибуття, екскурсійні послуги з ознайомленням з культурно-історичними
пам’ятками міста. Остаточна санітарна підготовка номера здійснюється у
переддень поселення.
Основним функціональним підрозділом в обслуговуванні клієнтів готелю
є служба прийому та розміщення. Персонал даної служби, водночас із
службою бронювання, перші вступають у контакт з клієнтами. До цієї ж
служби клієнти під час свого перебування в готелі, звертаються за
інформацією про послуги закладу, та за іншими питаннями, тому від
професіоналізму працівників служби залежить перше враження про готель
загалом.
Перший службовець, з яким гості стикаються в готелі – швейцар, що
стоїть біля входу в готель. Саме він вітає гостей, що під'їжджають, він
допомагає їм вийти з машини, може також допомогти з розміщенням багажу
на візку. Швейцар несе відповідальність за безпеку гостей. Швейцари
повинні володіти інформацією про всі послуги, що маються в готелі та про
готельні заходи (конференції, банкети). Наступний етап, коли гість підходить
до стійки реєстрації, де на нього вже чекають працівники служби прийому і
розміщення. У службі прийому і розміщення є кілька посад:
− черговий адміністратор, який веде облік зайнятості номерів,
контролює попередні замовлення та оформляє гостей на проживання;

− касир, в обов’язки якого входить розрахунок клієнтів за послуги;
− паспортист (перевіряє паспортні дані клієнтів, правильність
заповнення реєстраційної картки, контролює терміни дії віз);
− портьє, відповідає за надання інформації гостям і звіту
функціональним службам готельного комплексу, а також за збирання,
підшивку і збереження звітної документації, збереження і видача ключів від
номерів;
− телефонний оператор, який підтримує зв’язок із міжміською і
міжнародною телефонними станціями. Він фіксує наявність телефонних
розмов клієнтів із номерів, контролює їхню своєчасну оплату, а також надає
послуги ранкової побудки на прохання клієнтів;
− службовець із бронювання місць з веденням відповідної документації;
− черговий довідкового бюро.
Під час спілкування з гостем, черговий адміністратор повинен ще раз
обов’язково погодити умови попереднього бронювання, перепитати
категорію номера, вид оплати, наявність необхідних зручностей, ціну,
з'ясовується наявність попереднього бронювання, характер розміщення,
необхідного гостю, передбачувану дату від'їзду та термін перебування.
Касир забезпечує операцію прийому оплати проживання та послуг.
Портьє, видаючи ключі від номера завершує процес реєстрації гостей у
готелі. Відразу ж після розміщення гостей у готелі касир відкриває на його
ім'я рахунок (картку клієнта). Звичайно гість користуватиметься послугами
різних служб готелю, пред'являючи візитну картку або називаючи номер
кімнати. Ці служби подаватимуть зведення про витрати в розрахункову
частину, що включає їх у загальний рахунок клієнта. Наприкінці перебування
гостей розрахункова частина інформує про це всі готельні служби та
розраховується з ним.
Працівники служби прийому повинні мати бездоганний зовнішній вигляд
і поводити себе відповідно.
Коридорні супроводжують гостей у номери, а також доставляють багаж.

Під час супроводу їм рекомендується підтримувати з клієнтами невимушену
розмову. При цьому доволі важливо дати необхідну інформацію про наявні в
готелі послуги і режим роботи ресторану. Після прибуття в номер необхідно
допомогти клієнту розміститися: перевірити справність і одночасно пояснити
що і як працює, кондиціонер, освітлення, радіо- і ТВ- приймачі, телефон
[37].
Третя фаза гостьового циклу пов’язана з обслуговуванням під час
проживання у готелі і є найтривалішою. Одним з найголовніших підрозділів
в організації функціональної роботи готелю є служба експлуатації номерного
фонду. Найважливішою функцією даної служби є підтримка високого рівня
комфорту та необхідного санітарно-гігієнічного стану номерів, а також
суспільних приміщень (холів, фойє, коридорів, переходів). Чистота і порядок,
згідно очікувань клієнта, є найголовнішою характеристикою комфорту
готелю.
Найбільше часу гість проводить у номері, він розраховує отримати
максимально комфортні умови проживання, не гірше домашніх. Тому у
роботі персоналу служби необхідно виявити високу майстерність в
обслуговуванні.
Служба покоївок є однією з найбільш функціонально значимих
підрозділів, оскільки цей підрозділ відповідає за прибирання номерів.
Покоївки повинні швидко і якісно прибирати місця загального
користування, житлові номери, туалет і ванну кімнату. Клієнт, потрапляючи
у свій номер після тривалої стомлюючої дороги, сподівається одразу відчути
турботу персоналу, і радіти створеному затишку.
Постійно удосконалюються і розвиваються способи і методи прибирання,
але головним критерієм оцінки роботи персоналу й досі залишається
бездоганна чистота номерів і готелю в цілому, охайний вигляд самого
персоналу при виконанні робіт, правильне і вміле використання робочого
інвентарю. Не менш важливе завдання персоналу цієї служби в умінні
маневрувати часом при виконанні прибиральних робіт, щоб якнайменше

виконувати ці роботи в присутності гостя.
Прибиральниця забезпечує дотримання приміщень загального
користування у належному санітарному стані, до складу яких входять
вестибюль, холи, коридори, ліфти, санвузли, службові приміщення, сходові
зони, прилегла до готелю територія.
Чим менше клієнт готелю буде свідком робочої обстановки на поверхах
чи на території готелю, чим рідше обслуговуючий персонал буде
«потрапляти на очі» з робочим інвентарем, тим вищим буде рівень
культури обслуговування.
Насамперед завданням готельного підприємства є забезпечення безпеки
гостей та їхньої власності. Цей фактор часто враховується клієнтами при
виборі готелю і йому надається особлива увага. Деякі підприємства надають
управління безпекою готелю стороннім організаціям (приватним охоронним
агентствам). Першочерговою вимогою в забезпеченні безпеки гостей під час
перебування в готелі є контроль і обмеження доступу в номер сторонніх осіб.
Для забезпечення збереження грошей і коштовних речей у готелі
використовуватимуться сейфи, що встановлюються безпосередньо в
номерах. Міні-сейфи, що знаходяться в номерах, відкриваються і
закриваються індивідуальним кодом клієнта. Розмір сейфа, як правило,
визначається типом та класом номера. Перевага, останнім часом, віддається
сейфам, розмір яких дозволяє зберігати переносний комп'ютер, що є дуже
звучною послугою для гостей готелю.
Бронювання, обслуговування, прийом і розрахункова частина,
експлуатація номерного фонду та служба безпеки – це мінімальний набір
служб, що забезпечує надання основних готельних послуг.
Організація харчування є основним завданням ресторану, і тому готель
обов’язково повинен мати ресторан, адже у вартість проживання буде
включено сніданок. Основною функцією ресторанного господарства є
пропонування гостям страв і напоїв власного виробництва. Барне
обслуговування зазвичай полягає у продажі алкогольних та безалкогольних

напоїв [73].
Основне завдання офіціантів ресторану при готелю – швидке
обслуговування споживачів, та високий культурний і професіональний
рівень.
Обслуговування в номерах потребує особливої підготовки працівників
готелю, це пов’язано не лише з виконанням побажань клієнтів, технікою
обслуговування, сервіруванням стола, послідовністю подавання страв,
а й правилами поведінки. Працівники готелю, перед тим як брати участь в
обслуговуванні номерів, повинні пройти спеціальний інструктаж з
дотримання правил поведінки в номері та етикету.
З метою підвищення якості та культури обслуговування, а також
конкурентоздатності самого готелю на ринку послуг, підприємство повинно
мати не тільки високий рівень комфорту, але й широкий набір додаткових
послуг, спект яких на сьогоднішній день досягає величезного асортименту і
різноманітності. З кожного номера можна буде отримати доступ в мережу
Інтернет за технологією Wi-Fi. Всесвітня павутина буде доступна також і в
холах на всіх поверхах [44].
Крім обов'язкових і безкоштовних послуг, готель надає цілий комплекс
додаткових послуг, які оплачуються додатково. Готель пропонує своїм
гостям скористатися послугами ресторану. Для любителів активного
відпочинку готель пропонує скористатися послугами сауни та тренажерного
залу. До списку послуг гостям також будуть пропоновані автостоянка,
медпункт, камери схову, сейф в адміністрації і сейф в номері, пункт обміну
валюти, пункт замовлення квитків (на літак, потяг, таксі чи автобус).
У номерах гостям пропонується додатковий посуд, телевізори, праска і
холодильник, є можливість доставки ресторанної продукції в номер, преси,
замовлення квитків, надання інформації про місто, Wi-Fi, організація
туристичних маршрутів.
У вестибюлі, на поверхах та у номерах буде інформація як і де отримати
наяні послуги, вказані години роботи, що повинні бути зручними для гостей.

При наданні послуг персонал повинен бути тактичним та проявляти
коректність, важливим є не тільки їх кількість, але і рівень якості [66].
Додаткові послуги надаються з метою створення максимальної зручності
гостей, що проживають у готелі, для максимального задоволення їхніх
потреб. Технологія надання додаткових послуг передбачатиме раціональне
розміщення служб у готелі з метою спрощення до мінімуму процедури
оформлення замовлень на послуги.
Служби готелю, які беруть участь в організації надання послуг,
працюють у міцній взаємодії, що виключатиме випадки повторного
звертання з тих самих питань. У випадку коли надати послугу є не
можливим, повинні бути пояснені причини і запропоновані рівноцінні
послуги на заміну.
Персонал готелю вмітиме створювати атмосферу гостинності, буде
готовим доброзичливо виконати прохання проживаючих та виявляти до них
терпіння і стриманість. Насамперед однією з найважливіших якостей,
необхідних для персоналу готелю, що свідчить про високу культуру
працівників та рівень самого закладу, є ввічливість, коректність, тактовність,
гарні манери та стриманість.
Специфіка роботи в готелі полягає в тому, що її працівники постійно
спілкуються з новими і незнайомими людьми, з величезною розмаїтістю
гостей різного менталітету.
Працівник готелю повинен уміти відволікти себе від неприємностей і
поганого настрою, зберігати доброзичливість і привітність у спілкуванні з
людьми. Він повинен володіти достатньою силою волі, щоб не виявити
негативної поведінки у відношенні до гостя, навіть у тому випадку, якщо
вони поводяться неправильно [47].
Позитивні якості працівників виявляються у зовнішньому вигляді, в
умінні вести розмову, ясно і коректно відповідати на поставлені запитання,
умінні попереджати конфліктні ситуації. Також вони проявляються в
шанобливому ставленні до звичаїв, традицій і національних особливостей

Таблиця 3.13 – Склад та чисельність персоналу готелю «Delаwаre»

Найменування структурних підрозділів і посад, тарифнір озряди Кількість посадових
№ одиниць
з/п
АДМІНІСТРАЦІЯ
1 Директор 1
2 Заступник директора 1
3 Менеджер з реклами 1
Всього 3
БУХГАЛТЕРІЯ
1 Головний бухгалтер 1
2 Бухгалтер 1
3 Касир 2
Всього 3
СЛУЖБА ПРИЙОМУ ТА РОЗМІЩЕННЯ
1 Керівник служби прийому та розміщення 1
2 Адміністратор 1
3 Старша покоївка 1
4 Покоївки 5
5 Охоронці 3
Всього 11
ГОСПОДАРЧА СЛУЖБА
1 Керівник господарчої служби 1
2 Зав. Господарством 1
3 Зав. Складом 1
4 Комірник 2
5 Двірник 2
Всього 7
ІНЖЕНЕРНА СЛУЖБА
1 Старший інженер 1
2 Технік-механік 1
3 Столяр, маляр-муляр, штукатур 1
4 Слюсар-сантехнік 1
Всього 4
СКЛАД БІЛИЗНИ І ПРАЛЬНЯ
1 Кастелянша 1
2 Швачка 1
30

інших народів. В поведінці обслуговуючого персоналу готелю абсолютно

неприпустимі вульгарність та фамільярність у відносинах із проживаючими.
Специфіка професії готельного працівника вимагає високої культури
мовлення. Це уміння вести розмову, висловлювати свої думки ясно, точно і
коротко, граматично, без зайвих слів, у ввічливій формі і належному
поважному тоні. Персонал готелю, що вступає у контакт із клієнтами,
повинен носити лише форму закладу, яка включатиме особистий значок, із
вказаними ім'ям і прізвищем.
Працівники готелю зобов’язані суворо дотримуватися правил при
обслуговуванні клієнтів. Формений одяг допомагає гостям готелю легко
знайти представника необхідної йому служби, звернутися з питанням або з
проханням про надання послуги, про сприяння і надання якої-небудь
допомоги [38].
Планування персоналу здійснюватимется на короткий термін (приблизно
на 1 – 2 тижні), в основі буде службовий розпорядок і режим роботи.
Фінансово-комерційна служба готелю забезпечує облік, контроль обігу
фінансових ресурсів. Служба несе повну відповідальність забезпеченості
готелю матеріально-технічними та виробничими ресурсами. В управлінській
структурі готелю служба складається з бухгалтерії і планово- комерційного
відділу. Очолює службу головний бухгалтер, який підпорядковується
директору готелю [15].
Бухгалтерія у готелі здійснює аналіз фінансово-господарської діяльності,
складає бухгалтерський звіт згідно чинних нормативних документів, і несе
повну відповідальність за дотримання фінансової і договірної дисципліни
служби, контролює складання бізнес-планів, фінансово-господарських планів
та кошториси згідно встановленої форми, відповідальна за своєчасне
складання звітів, балансів і рахунків, розраховує прибутки і збитки, виконує
роботу з обліку витрат і податків, вводить в експлуатацію і конролює
списання матеріальних цінностей і обліку коштів у встановленому порядку,
несе відповідальність за дотримання ціноутворення визначає тарифи,
організовує облік надходження і вибуття виробничих запасів відповідно до

чинних стандартів бухгалтерського обліку і організовує роботу з отримання
ліцензій. У технологічному процесі бухгалтерія здійснює безперебійний
зв'язок із всіма службами, відділами і персоналом готелю.
Фінансова служба забезпечує організацію грошових переказів,
підготовку фінансових звітів касирів кожного структурного торгового
підрозділу готелю, в першу чергу служби прийому і розміщення,
громадського харчування, спортивно-розважальних закладів; контролює
облік і веде первинну документацію, організовує своєчасне інформування
адміністрації про фінансові результати діяльності готелю. Також бухгалтерія
забезпечує нарахування заробітної плати, отримання інших різних
розрахунків і виплату по них, веде контроль і облік усіх
витрат підприємства [75].
Організаційно-функціональна схема управління фінансовою службою у
готелі складається з головного бухгалтера фінансово-комерційної
служби, якому підпорядковується бухгалтер, касир та інспектор з кадрів.
Схему структури фінансово-комерційної служби готелю зображено на
рис. 3.1.

Головний бухгалтер
Інспектор з кадрів
Бухгалтер Касир

Рисунок 3.1 – Організаційно-функціональна структура фінансово-
комерційної служби готелю «Delаwаre»

Професійні обов’язки головного бухгалтера пов'язуються з:

− контролем ефективності фінансових потоків та забезпеченні
оптимального стану витрат і відрахувань;
− складанням річного плану фінансових потоків, враховуючи
перспективи планування економічного стану підприємства – обсягу збуту,
прибутку і рівня раціональної організації праці. Фінансовий менеджер також
має забезпечувати поточний і довготерміновий прогноз на основі аналізу
отриманих даних;
− розробкою кошторису для працівників, контроль витрат;
− розробкою і впровадженням виробничого обліку, складається
детальний звіт про витрати, вводяться нові методики.
Головний бухгалтер керує інвентаризацією матеріально-технічної бази і
контролює її вартість, він здійснює реєстрацію необхідних записів
матеріально-технічного постачання і забезпечує всі необхідні корегування.
Він готує для керівників підприємства звітно-фінансову інформацію про
витрати. Планово-комерційний відділ забезпечуватиме готель матеріально-
технічними та виробничими ресурсами. Очолюватиме відділ старший
менеджер, якому підпорядковуються менеджери з різних напрямків
діяльності. Менеджери відділу підпорядковується менеджеру служби.
Основне завдання відділу полягатиме у проведенні моніторингу ринку
товарів та послуг регіону, пошуку оптимальних умов забезпечення
матеріально-технічними ресурсами з розрахунку співвідношення ціни і
якості послуги чи товару, укладання угод з постачальниками продукції.
Дослідження ринку готельного стану регіону проводитиметься циклічно
раз на квартал, з метою своєчасного реагування на зміни, що відбуваються на
ньому. Важливу роль відіграватиме комп'ютеризація та використання
телекомунікаційних інформаційних систем при моніторингу та виконанні
комерційних операцій, пов'язаних з управлінням товарними запасами,
контролем виконання договорів та ін.
Обладнання готелю охоплює систему водопостачання, центральне
теплопостачання, протипожежну систему, вентиляцію, телефон, телевізійне,

радіоустаткування, електромережу, каналізацію, автоматичні системи
охорони та ін. У будівлі розташовуватимуться технічні приміщення з
обладнанням, що забезпечує роботу персоналу служби. Експлуатація
інженерного обладнання здійснюватиметься лише згідно з технічною
документацією і технічним паспортом споруди, відповідно плану кожного
поверху, системи опалення, каналізації, електроосвітлення, паспорта ліфта та
водопроводу.
Інженерно-експлуатаційна служба забезпечуватиме необхідні умови для
функціонування будівлі та обладнання відповідно до чинних стандартів. З
метою ефективної реалізації своїх обов’язків, персонал служби згідно зі
затвердженими інструкціями, регулярно обстежуватиме санітарний і
технічний стан прилеглої до готелю території, об'єкти комунального
призначення та благоустрою території, яку обслуговує служба. Необхідно
проводити систематичну оцінку якості виконання робіт і надання послуг,
складати акти за результатами обстеження [16].
Служба розроблятиме та впроваджуватиме ресурсозберігаючі технології
та обладнання, що даватиме змогу значно зменшити загальний обсяг
споживання ресурсів, особливо енергоресурсів та води.
Готельні управлятиме інженерно-технічними системами автоматизовано,
що забезпечить взаємопов'язану роботу всіх служб і систем готелю. Очолює
інженерно-експлуатаційну службу головний інженер, йому підпорядковані
майстери і робітники для роботи з підтримки інженерної складової закладу.
У функціональній структурі служби працює два відділи – чергова технічна та
ремонтна служба. У структурі управління головний інженер
підпорядкований генеральному директорові. В обов’язки роботи головний
інженер полягає корегування роботи технічного персоналу та контроль
результатів роботи, зокрема:
− розподіл щоденних замовленнь, під контролем головного інженера,
які надходять від служб готелю на виконання робіт, та на їхнє завершення у
поставлений термін,;

− складання графіків проведення робіт з профілактики і ремонту,
розподіл згідно з графіком функцій;
− контроль дотримання правил з охорони праці й техніки безпеки;
− реєстр даних, місячний звіт з роботи служби для керівників закладу
розміщення;
− контроль ефективного використання необхідних ресурсів;
− інструктаж персоналу про пожежну безпеку та у інших
непередбачуваних випадках;
− складання бюджету служби, контроль витрати у процесі
функціонування служби;
− практична підготовка інженерно-технічного персоналу;
− вирішення проблем кадрового забезпечення служби;
− розробка планів поточного та перспективного технічного
переобладнання;
− контроль раціонального використання енергоресурсів, їхню економію
[55].
Головному інженеру необхідно мати кваліфікаційні навички, пов’язані з
досконалою орієнтацією в темах про:
− основи діяльності інженерно-технічної системи у готелі;
− основи техніки безпеки у роботі з цими системами;
− основи технології та організації готельних послуг;
− основи теоретичного управління;
− діловодство і систему статистичної звітності;
− основи складання бюджету організації.
Високо-фахова діяльність головного інженера пов'язана з необхідністю
мати вищу професійну освіту в сфері інженерних наук, практичний досвід
управління, високі вольові й організаційні якості [39]. Слюсар-сантехнік веде
контроль за справністю санітарно-технічного обладнання, систем
водозабезпечення і подачу гарячої води. Під його наглядом системи

опалення, каналізації, побутових приладів. Він циклічно здійснює
профілактичний ремонт санітарно-технічного обладнання [22]. Столяр
забезпечує справність столярного обладнання – дверей, вікон, підлоги.
Він ремонтує і замінює дверні замки.
Функціональна діяльність служби кадрів пов’язана з:
− відбором, оцінюванням якості, навчанням та прийманням на роботу
майбутніх працівників готелю;
− улагодженням конфліктів;
− розробкою посадових інструкцій персоналу;
− оцінкою умов праці;
− допомогою керівникам окремих служб;
− підвищенням кваліфікації персоналу;
− мотивацією співробітників [37].
Обовязки служби пов'язані з веденням особистих справ усіх працівників
готелю та укладанням угод по підвищення кваліфікації. В структурі кадрова
служба складатиметься з відділу кадрів, відділу охорони праці та навчально-
тренінгового центру. Відділ кадрів набиратиме персонал, узгоджуватиме
фахові проблеми трудової дисципліни та систему винагород. Відділ охорони
праці забезпечуватиме інструктаж з техніки безпеки і слідкуватиме за
кошторисом витрат. Навчально-тренінговий центр займатиметься
підвищенням кваліфікації персоналу, стажуванням фахівців і
обслуговуючого персоналу [6].

3.4 Показники експлуатаційної програми готелю

Експлуатаційна програма є вихідним розділом плану господарської
діяльності готелю, який надає послуги з розміщення. Експлуатаційна
програма складається на основі кількості місць для розміщення гостей, що
заздалегідь передбачається в плановому періоді. Вона виражається в

натуральних і вартісних показниках. Натуральним показником
експлуатаційної програми є кількість місце-днів, а вартісним – виручка
(доход) від реалізації послуг з розміщення клієнтів [17].
Кількість номерів – 53, у тому числі: апартаменти – 2, люкс – 2,
напівлюкс – 2, номери 1 категорії одномісні – 12, та двомісні – 35.
Розрахунок одноразової місткості готелю (Ом):

Ом = 90 х 365 = 32850 (людино-діб). (3.10) Визначення кількості
обслужених гостей готелю (Кг):
Кг = 32850 / 6 = 5475 (осіб). (3.11)

Фактично надано за рік 32850 людино-діб. Середня тривалість
перебування гостя – 6 діб. Розрахунок кількості місце-днів простою
номерного фонду через проведення санітарної обробки та підготовки номерів
до заселення гостей (Кс.об.):

Кс.об. = (1,8 х 5475) / 24 = 410,625 (411 людино-діб). (3.12)

Визначення пропускної спроможності готелю (ПС):

ПС = 32850 – 411 = 32369 (людино-діб). (3.13)

Обчислення фактичного коефіцієнта завантаження готелю (Кзф):

Кзф = 32850 / 32369 = 1,01 (100 %). (3.14)

Таким чином, одноразова місткість готелю «Delаwаre» становитиме 90
місць; можлива пропускна спроможність з урахуванням цілорічної роботи
готелю без простоїв – 32369 людино-діб.

Розділ 4. ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
ГОТЕЛЮ «DELАWАRE» 4* НА 90 МІСЦЬ

4.1 Характеристика основних та додаткових послуг

Готельні послуги – діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим
проживанням.
Послуги, що надаються у готелі, поділяються на:
− основні;
− додаткові.
Обсяг готельних послуг, що включає проживання та надання харчування,
послуги що включені до вартості номеру i надаються безкоштовно,
наприклад сніданок, це категорія основних послуг.
Додаткові послуги не належать до основних, вони замовляються та
оплачуються окремо [77].
Готельні послуги надаються особам, які безпосередньо використовують
або мають намір скористатися готельними послугами для особистих потреб i
які здійснють бронювання та сплату готельних послуг.
Готель «Delаwаre» передбачає персональний підхід у сервісі, поєднання
комфортних умов проживання з широким вибором послуг.
Готель «Delаwаre» надаватиме як безкоштовні, так і платні послуги: До
безкоштовних послуг відносяться:
− виклик швидкої допомоги;
− пробудження у визначений час;
− доставка в номер;
− надання в номер посуду і столових приборів;
− місце для автостоянки;
− замовлення таксі;

− Інтернет;
− цілодобова охорона;
− послуги банкомату.
До платних послуг відносяться:
− транспортне обслуговування;
− послуги пральні;
− послуги хімчистки;
− екскурсійне обслуговування;
− замовлення квитків;
− обслуговування в номерах (доставка їжі і товарів до номеру);
− організація дозвілля [40].
До послуг гостей готельного підприємства «Delаwаre» інформаційно-
туристична агенція, де пропонуватиметься організація групових та
індивідуальних поїздок по Черкаському регіону. Можна буде замовити
екскурсійне обслуговування та послуги гіда. З транспортних послуг слід
відмітити наявність обслуговування екскурсійним автобусом та замовлення
квитків. До банківських послуг належить: наявність банкомату та пункту
обміну валюти розташованих неподалік готелю «Delаwаre».

4.2 Розробка та характеристика раціональної організаційної структури
управління готелем

Основна функція готельного підприємства – надання тимчасового місця
проживання. Тому організація якісного обслуговування в готелях
спрямовується на максимальне задоволення потреб клієнта і має бути чітко
структурованою. Існує набір служб, обов’язкових для готелю: служба
адміністративного управління, служба управління номерним фондом, служба
організації харчування, служба інженерно-технічна, служба комерційна і
також допоміжні і додаткові служби [18].

Для ефективної роботи готелю обрана лінійно-функціональна
організаційна структура (рис. 4.1.).
Директор готелю
Зaступник директорa
Бухгaлтерія Прaльня
Склaд білизни
Службa Службa
Інженернa ресторaнного прийому і Господaрчa
службa господaрствa розміщення службa
Aдміністрaтор
Шеф кухaр зaлу Керівник ГС
Ст. інженер Керівник СПР
Технік-мехaнік Офіціaнти Aдміністрaтор
Співробітники
Кухaрі служби
Мaляр,
штукaтур, Посудомийкa
Ст. покоївкa
муляр,
столяр Покоївкa

Слюсaр-
сaнтехнік

Рисунок 4.1 – Організаційна структура готелю «Delаwаre»
Метод подання структури готелю – це організаційна схема взаємин
підрозділів підприємства. Вона показує розташування кожної служби в
ієрархічній послідовності і посади в загальній організації готелю, ілюструє
розподіл обов'язків і повноважень окремо кожного сектору [44].
Організаційна структура управління регламентує ефективне виконання
ключових функцій працівників готелю, визначає їх підзвітності та забезпечує
контроль належних зусиль з боку персоналу. Служба розміщення виділяється
в організаційній структурі як основний операційний підрозділ, це пов’язане з

тим, що готель пропонує своїм гостям основну послугу – безпечне і
комфортне проживання. Іншим службам надається допоміжна роль
підтримки головної діяльності готелю. Розглянемо детальніше
організаційну структуру управління готелю «Delаwаre».
Адміністративна служба – відповідає за організацію управління всіма
службами готелю, вона вирішує нагальні фінансові питання, займається
створенням необхідних зручних умов праці для персоналу, вирішує питання з
забезпечення кадрами, веде контроль дотримання встановлених норм і
правил з охорони праці та техніки протипожежної безпеки. До складу служби
входять фінансова служба, кадрова служба та інспектори з техніки безпеки.
Фінансова служба – вирішує питання фінансового забезпечення, отримує
звіти від касира, контролює витрати служби харчування та служби портьє.
Фінансова служба веде єдиний фінансовий облік витрат і доходів та здійснює
ведення операцій з обліку робочого часу.
Кадрова служба – вирішує питання добору персоналу, та підвищення
кваліфікації кадрів. Ведення особових справ всіх співробітників готелю
входить в обов'язки підрозділу [29].
Служба бронювання отримує і обробляє заявки на бронювання від
потенційних клієнтів готелю. При необхідності менеджер з бронювання з
метою підтвердження прибуття клієнта в готель у призначений термін має
зв'язатися з клієнтом. Служба формує для клієнта «Підтвердження
бронювання» і відсилає йому його електронною поштою.
Основною функцією служби прийому і розміщення є надання гостям
послуг з бронювання, прийому, реєстрації та розміщення та виписки з
готелю. Ведеться облік зайнятості та використання номерного фонду готелю.
Робота з інформацією – головне завдання служби прийому та
розміщення. Інформація що надходить від клієнтів, здійснює зворотній
зв'язкок. Персонал цієї служби зустрічає гостей, заповнює необхідні дані для
реєстраційної картки, веде облік номерного фонду та видає ключі [86].
У службі розрахунку здійснюється оплата основних і додаткових послуг,

отриманих клієнтом в готелі за весь час проживання.
Служба експлуатації номерного фонду – забезпечує обслуговування у
номерах, відповідає за вчасне прибирання номерів, холів і внутрішніх
приміщень, в яких здійснюється обслуговування гостей. Мета підрозділу –
підтримка високого рівня комфорту та необхідного санітарно-гігієнічного
стану номерів і громадських приміщень. Старша покоївка несе
відповідальність за роботу свого персоналу з підтримки чистоти, слідкує за
порядком в житлових і службових приміщеннях готелю. В її обов’язки
входить розподіл завданнь на прибирання серед підлеглих.
Служба сервісу – консьєрж організовує надання всіх додаткових послуг.
Завдання служби безпеки:
− безпека гостей та їхнього майна під час перебування в готелі;
− охорона майна готелю;
− охорона будівлі від терактів;
− підтримання громадського порядку в готелі;
− підтримка конфіденційності даних гостей.
Працівники служби безпеки зобов'язані знати чинні норми
адміністративного та кримінального права, знати готель, усі коридори та
комунікації у будівлі [21].
Служба харчування. Підрозділи цієї служби забезпечують гостей
послугами харчування. Кожен відділ має свого безпосереднього керівника,
включаючи менеджера з обслуговування в номерах. Служба харчування в
першу чергу є невід’ємною складовою в забезпеченні
повноцінногообслуговування проживаючих готелю. Основне завдання
закладу ресторанного господарства при готелі – виготовлення і реалізація
широкого асортименту продукції, високий рівень обслуговування, завдяки
висококваліфікованому персоналу, спеціальне дизайнерське сервірування
столів, обслуговування делегатів бізнес-конференцій, нарад, з’їздів,
офіційних прийомів, організація бенкетів та інше. Приготування страв та
обслуговування клієнтів – виконується офіціантами та кухарями високої

кваліфікації [30].
Керівник служби харчування контролює меню закладу, вчасну доставку
необхідних продуктів, розподіляє обслуговуючий персонал на зони,
контролює якість готової продукції та відповідальний за стан обслуговування
клієнтів закладу.
Допоміжні служби забезпечують процес роботи готельного комплексу.
Служба пропонує послуги пральні, кравецької, білизняної та надає послуги
складу.
Інженерна служба повинна забезпечити безперебійну роботу технічних
засобів і займатися ремонтом інженерних систем, споруд та обладнання
готелю. Створювати умови для функціонування систем теплопостачання,
кондиціювання, санітарно-технічного обладнання, електротехнічних
пристроїв, служб ремонту і будівництва, систем зв’язку та телебачення. До
складу служби входять головний інженер, та робітники служби
обслуговування та благоустрою території [28].
Комерційна служба займається маркетинговими дослідженнями сфери,
аналізом кон'юнктури ринку, вивченням діяльності готелів в ринкових
умовах. Підрозділ надає інформацію про стан справ підприємства, виявляє
бажання і потреби клієнтів, просуває готельний продукту на ринок і
займається його збутом. Служба створює комплекс товарів і послуг, які
задовольняють нагальні потреби, займається прямими продажами та визначає
допустимий рівень доходів.

4.3 Розробка штатного розпису робітників готелю «Delаwаre»

Формування штатного розпису є важливою складовою в системі
управлінні підприємством. Бухгалтерія займається розробкою штатного
розпису. Наявність штатного розпису є вагомою запорукою уникнення
непорозумінь з представниками органів контролю за виконанням
законодавства про працю, податкових органів, а також можливих трудових

спорів з працівниками [33].
Штатний розпис – це організаційно-розпорядчий документ, який
відображає структуру компанії, чисельність відділів, кількість
співробітників, а також розмір їхньої заробітної плати. Наявність правильно
оформленого штатного розпису в готелі є запорукою відсутності
непорозуміння з представниками контролюючих органів. Розробка штатного
розпису робітників готелю «Delаwаre» наведена в табл. 4.1.
Таблиця 4.1 – Розробка штатного розпису робітників готелю
«Delаwаre»

Найменування Код Кількіст Посадов Фонд
№ структурних підрозділів і професії за ь посадових ий оклад (грн) заробітної плати
посад, тарифні розряди ДК одиниць на місяць за
003:2010 посадовими
окладами (грн)
1 2 3 4 5 6
АДМІНІСТРАЦІЯ
1 Директор 1210.1 1 20000 20000
2 Заступник директора 1210.2 1 15000 15000
3 Менеджер з реклами 1456 1 13000 13000
Всього 3 48000 48000
БУХГАЛТЕРІЯ
1 Головний бухгалтер 1231 1 13000 13000
2 Бухгалтер 3433 1 11000 11000
3 Касир 1231 2 9000 18000
Всього 3 33000 42000
СЛУЖБА ПРИЙОМУ ТА РОЗМІЩЕННЯ
1 Керівник служби 1455.1 1 13000 13000
прийому
та розміщення
2 Адміністратор 4222 1 10000 10000
3 Старша покоївка 5142.1 1 9000 9000

Продовження табл. 4.1.

1 2 3 4 5 6
4 Покоївки 5142.2 5 7000 35000
5 Охоронці 5169 3 8000 24000
Всього 11 82000
ГОСПОДАРЧА СЛУЖБА
1 Керівник господарчої 5123 1 12000 12000
служби
2 Зав. Господарством 1239 1 10000 10000
3 Зав. Складом 1226.2 1 10000 10000
4 Комірник 9411 2 6000 12000
5 Двірник 9162 2 6000 12000
Всього 7 56000
ІНЖЕНЕРНА СЛУЖБА
1 Старший інженер 1235 1 12000 12000
2 Технік-механік 7243 1 9000 9000
3 Столяр, маляр-муляр, 7422 1 9000 9000
штукатур 7141
7 Слюсар-сантехнік 7136 1 9000 9000
Всього 4 39000
СКЛАД БІЛИЗНИ
1 Кастелянша 9132 1 9000 9000
Всього 1 9000
ПРАЛЬНЯ
1 Швачка 1239 1 9000 9000
Всього 1 9000
РАЗОМ ПО ГОТЕЛЮ 30 285000

У законодавстві України тема штатного розпису є складовою
Господарського кодексу України, згідно якого підприємство може
самостійно визначити свою організаційну структуру, встановити чисельність
працівників та скласти штатний розпис.

Кодекс законів про працю України передбачає, що трудовий договір,
який укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір
до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані. За ініціативою
власника або уповноваженого ним органу у разі змін в організації
виробництва і праці, в тому числі банкрутства, ліквідації, реорганізації або
перепрофілювання підприємства, що стане причиню скорочення чисельності
або штату працівників [68].
В табл. 4.2. наведено графік роботи персоналу готелю «Delаwаre».
Як висновок, для дотримання норм трудового законодавства без
штатного розпису не обійтися. Штатний розпис – це документ, що
встановлює для підприємства структуру, штати та посадові оклади
працівників. У штатному розписі містяться назви всіх посад закладу,
чисельність персоналу і оклади окремо по кожній посаді. Прийняття,
затвердження керівником штатного розпису проводиться шляхом видання
спеціального локального нормативного наказу, що визначатиме кількість
працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними
підрозділами підприємства. Розроблення штатного розпису підприємсива
здійснюється на основі внутрішніх організаційних та нормативних
документів, у складі чинної структури і чисельності та положення з оплати
праці, з урахуванням вимог нормативно-правових актів.
Найбільшу питому вагу у складі персоналу готелю займає персонал
служби ресторанного господарства, служби прийому та розміщення,
служби господарської та служби інженерно-технічної.

Таблиця 4.2 – Графік виходу на роботу персоналу готелю «Delаwаre».

Посада
1 2 3 4 5 6 7 8
Директор 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
18:00 18:00 18:00 18:00 18:00 18:00
Заступник 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
директора 18:00 18:00 18:00 18:00 18:00 18:00
Менеджер з 10:00- 10:00- 10:00- 10:00- 10:00-
реклами 17:00 17:00 17:00 17:00 17:00
Головний 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
бухгалтер 15:00 15:00 15:00 15:00 15:00
Бухгалтер 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
15:00 15:00 15:00 15:00 15:00
Касир 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
15:00 15:00 15:00 15:00 15:00 15:00 15:00
Керівник 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
служби прийому 18:00 18:00 18:00 18:00 18:00
та
розміщення
Адміністрат 8:0 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
ор 0- 8:00 8:00 8:00 8:00 8:00 8:00
8:0
0
Старша 8:0 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
покоївка 0- 17:0 17:00 17:00 17:00
17: 0
00

Понеділ
ок
Вівторо
к
Середа

Четвер

П’ятниц
я

Субота

Неділя

Продовження табл. 4.2.

1 2 3 4 5 6 7 8
Покоївки 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
22:00 22:00 22:00 22:00 22:00 22:00 22:00
Охоронці 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
8:00 8:00 8:00 8:00 8:00 8:00 8:00
Керівник 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
господарчої 16:00 16:00 16:00 16:00 16:00
служби
Зав. 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
Господарством 16:00 16:00 16:00 16:00 16:00
Зав. 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
Складом 16:00 16:00 16:00 16:00 16:00
Комірник 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
14:00 14:00 14:00 14:00 14:00 14:00 14:00
Двірник 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
14:00 14:00 14:00 14:00
Старший 9:00- 9:00- 9:00- 9:00- 9:00-
інженер 16:00 16:00 16:00 16:00 16:00
Технік- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
механік 17:00 17:00 17:00 17:00 17:00
Столяр 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
17:00 17:00 17:00 17:00 17:00
Маляр 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
17:00 17:00 17:00 17:00 17:00
Слюсар- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
сантехнік 17:00 17:00 17:00 17:00 17:00
Кастелянша 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00- 8:00-
15:00 15:00 15:00 15:00 15:00 15:00 15:00
Швачка 7:00- 7:00- 7:00- 7:00- 7:00- 7:00- 7:00-
15:00 15:00 15:00 15:00 15:00 15:00 15:00

Розділ 5. БУДІВЕЛЬНИЙ РОЗДІЛ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ ГОТЕЛЮ
«DELАWАRE» 4* НА 90 МІСЦЬ

5.1 Організація та упорядкування земельної ділянки

Ділянка, що пропонується для розміщення готелю відповідає всім
чинним вимогам санітарно-епідеміологічних правил і гігієнічних нормативів
щодо рівня природних та штучних радіонуклідів, вмісту потенційно
небезпечних хімічних і біологічних речовин у повітрі та ґрунті, негативних
фізичних факторів та інших. Площа ділянки запроектованого готелю
визначається за такою формулою:

S = n x p = 22,5 x 90 = 2025 (м2), (5.1)
де S – площа ділянки, м2;
n – кількістьть місць в готелі;
p – норматив площі земельної ділянки, м2/ місце (для готелів місткістю 90
місць норма площі земельної ділянки 30 м2/ місце, але для готелів з двома та
більше поверхами, цей показник зменшується на 25%) [19].
У складі ділянки готелю передбачені майданчики перед входами в
приміщення громадського і житлового призначення (площа цих майданчиків
визначається із розрахунку не менше 0,2 м2 на одного проживаючого), отже:

S = 90 x 0,2 = 18 (м2). (5.2)

Майданчики з охороною, для стоянки автомобілів (кількість машино-
місць для стоянки автомобілів готелю – 20-25 % від кількості номерів), отже:
Sа = 90 x 25 / 100 = 22,5 м2. (5.3)

Майданчики для тимчасового паркування автомобілів і автобусів та
внутрішні проїзди та під’їзди будуть розташовані перед готелем.
Запроектовану будівлю планується розмістити у місті Черкаси, на вулиці
Прикордонника Лазаренка 8, позначену у Генеральному плані міста, як
територію під забудову громадьського призначення. Характер рельєфу на
ділянці будівництва спокійний.
Будівля буде орієнтована головним фасадом на південь, що
забезпечуватиме достатнє природнє освітлення. З північної сторони до
будівлі прилягатме господарський двір. Схема під’їзду на господарський двір
матиме кутову проекцію. Ширина проїжджої частини з твердим
покриттям – 3,5 м. Ширина господарського двору – 25 м, довжина – 75 м.
Дані масштаби дозволяють розмістити на заздалегідь обумовленій
санітарними нормами відстані, контейнери для сміття. Також на
господарському подвір’ї передбачено розміщення навісу для обладнання та
господарського інвентарю, також проектовано майданчик для розвороту
автотранспорту. Навколо будівлі передбачено влаштування вимощення з
асфальту для відведення атмосферних вод від фундаментів. По периметру
господарський двір матиме огорожу [67].
Перед головним входом запроектовано площадку для відпочинку
відвідувачів. Площадка буде обладнана нескладними елементами
благоустрою: реклама та квітники. Територія ділянки готелю, яка не має
твердого покриття, буде засаджена дверми хвойного типу.

5.2 Розроблення об’ємно-планувального рішення будівлі готелю

У будівлі запроектовано 4 входи ззовні: два до вестибюлю готелю, один
до завантажувальної ЗРГ та один до господарських приміщень. Перед
центральним входом передбачено широке оздоблене крильце зі сходами.
Cхема функціональної структури підприємства має кутове розміщення

приміщень торгівельної групи. Основні функціональні групи приміщень
поєднуються між собою коридорами, а основні функціональні потоки,
завдяки раціональній планувальній структурі – не перетинаються. Площі та
розміри основних планувальних елементів у запроектованому новому готелі
буде прийнято згідно з чинними нормами, що забезпечить ефективність
системи проходження технологічних завдань [10].
Конструктивна схема будівлі закладу – безкаркасна. Основні елементи
конструктивної схеми – зовнішні стіни та залізобетонні колони. Зовнішні
стіни запроектовані товщиною 510 мм, внутрішні стіни –
380 мм. Фундамент будівлі запроектовано залізобетонними плитами
стрічково-монолітно – під несучі стіни, під колони – монолітні залізобетонні
стаканного типу. Глибина закладання фундаментів – 1,2 м. Внутрішні
перегородки в будівлі матиме товщину – 120 мм.
Підлоги у виробничих приміщеннях – з керамічної плитки, в
адміністративних приміщеннях – з лінолеуму, у складських приміщеннях –
мозаїчні, у технічних – з асфальтобетону, в залі ресторану передбачаються з
паркету. Зовнішні сходи матимуть уклон 1:2, конструкції сходів монолітні
залізобетонні [62].
Віконні отвори будуть заповнені металопластиковими конструкціями
наступних розмірів: В-1 – 18 х 18; В-2 – 15 × 18. Водяне опалення матиме
примусову циркуляцію теплоносія, системи водяного опалення з природною
циркуляцією теплоносія, як правило, використовуються тільки для будівель
невеликої довжини, у випадках коли відсутнє централізоване
теплопостачання. Радіус дії таких систем з природною циркуляцією – не має
перевищувати 30 м по горизонталі, а відстань від середини висоти котла до
центру нижнього опалювального приладу – не менше 3 м.
Для будівель з суміщеними покрівлями без горищ більш доцільніше
використовувати однотрубну системи опалення з П-подібними стояками з
використанням триходових кранів в опалювальних приладах з прокладанням
магістральних трубопроводів у підпільних каналах. У зв’язку з чим для

запроектованого готелю буде обрано однотрубну систему теплового
опалення. Вибір систем обміну повітря залежить від типу і об’єму самої
будівлі та від процентної кількості шкідливих виділень. У номерах готелю
запроектована природна вентиляція [20].
Обираючи кількість витяжних та припливних систем, слід врахувати
можливий радіус дії одного вентиляційного центру. Для витяжної вентиляції
природного характеру він не перевищує 8 м, для систем механічної
вентиляції становить близько 40 м. Основне обладнання систем вентиляції
слід розміщувати у припливних і витяжних камерах. Приміщення, які
потребують максимальних повітрообмінів, повинні бути максимально
наближені до вентиляційних камер. Розміри вентиляційної камери
загальному у плані будівлі визначають, виходячи з габаритів
встановлюваного обладнання.
Вентиляційні камери витяжних систем розміщуватимуться якнайближче
до місць викиду повітря у атмосферу, аби запобігти влаштуванню напірних
повітроводів. Камери розміщуватимуться на верхніх поверхах, на горищі або
на покрівлі, за винятком, коли не шкодитиме архітектурному вигляду
закладу. У витяжних камерах встановлюються тільки вентилятори з
електродвигунами і фільтри для попереднього очищення повітря, що
викидається [47].
Витяжні системи вентиляції передбачені у:
– торговій залах, гарячому цеху і мийних;
– виробничих приміщеннях, адміністративних приміщеннях;
– у санітарних вузлах і душових передбачається природна вентиляція.
Окремі припливні системи вентиляції запроектовані у:
– торговій залі;
– виробничих приміщеннях;
– решті приміщень.
Не вентилюються: холодильні камери для зберігання всіх видів продукції
та шлюз до камери харчових відходів. У сучасних закладах готельного

господарства для виробничих процесів широко застосовуються системи
кондиціювання, основним завданням яких є створення в приміщеннях
комфортних умов для людини і оптимальних параметрів повітряного
середовища. Основними перевагами цих систем порівняно з вентиляційними
є:
− висока ефективність;
− низький рівень шуму;
− вільний вибір місця розміщення і типа кондиціонера [74].
Для забезпечення господарських, виробничих та протипожежних потреб
передбачається, єдина водопровідна мережа. Внутрішня водопровідна мережа
складатиметься частково з таких елементів:
– увід (перпендикулярний до будівлі відрізок труби зовнішньої
магістралі протянутий до водомірного вузла);
– водомірний вузол;
– водопровідна мережа будівлі з арматурою;
– насоси для подачі води у випадку коли у зовнішній мережі
недостатньо тиску.
Водопровідна мережа застосовуються з нижніми і верхніми схемами
розведення магістралей. При нижньому розведенні (найбільш
розповсюдженим) магістралі прокладають під підлогою першого поверху.
При верхньому розведенні магістралі прокладають під стелею верхнього
поверху. Система верхнього розведення вагомо поступається системі з
нижнім розведенням, тому що може замерзати, а у випадку аварії
трубопроводу можливе затоплення приміщень.
Мережі внутрішнього водопроводу прокладатимуться відкрито з
кріпленням труб до стін чи колон з уклоном у бік вводу. Труби
прокладатимуться приховано, через спеціальні канали або у товщі стіни, що
обумовлюватиметься підвищеними вимогами до інтер’єру. У таких випадках
передбачатимуться ніші з оглядовими люками в місцях з’єднань [14].
Приховано прокладені водопровідні труби системи холодного, у

приміщеннях з підвищеною вологістю, для запобігання конденсації вологи,
будуть вкриті ізоляцією. Труби, які прокладатимуться у зоні сильного впливу
холодного повітря, будуть теплоізоляційними, що виключатиме можливість
замерзання. Внутрішня водопровідна мережа монтуватиметься зі стальних
оцинкованих водогазопровідних та пластикових труб. Використання
неоцинкованих труб для питного водопроводу з діаметрами до 70 мм буде
зоборонено, тому що вода за таких умов набуває темного кольору,
неприємного смаку і викликає утворення плям на емальованих санітарно-
технічних приладах. Останнім часом більш популярним стає застосування
вініпластикових та поліетиленових труб, які мають високі технічно-
експлуатаційні та санітарно-гігієнічні показники [29].
Для обліку води, що витрачатиметься клієнтами, у будівництві готелю
використовуватимуться крильчасті лічильники з діаметром поєднувального
трубопроводу та лічильники турбінного типу, із заміненою крильчаткою на
турбінку зі спіральними лопатками.
Внутрішня каналізація будівлі складатиметься з мережі трубопроводів та
приймальних устроїв для стічних вод та. Приймальні устрої будуть двух
груп: обладнання у санвузлах (умивальники, унітази, пісуари, трапи) і
обладнання для приймання виробничих стоків. Вода від кожної групи
приладів збиратиметься і відводиметься окремо до вуличної мережі. Буде
використано внутрішню каналізаційну мережу, виготовлену з чавунних
асфальтових труб діаметром 100 і 150 мм. Приймальні устрої стічних вод, які
не матимуть у своїй конструкції водяного затвору, приєднають за допомогою
сифонів до каналізаційної мережі [32].
Стояки служать для приймання стоків з відвідних ліній, їх буде
встановлено у місцях розміщення санітарних приладів, ближче до тих, у які
надходять найбільш забруднені і найменш розріджені стоки. Стояки
встановлюватимуть відкрито біля стін, або приховано у спеціальних шахтах.
Верхня частина стояка у вигляді витяжної труби має виводиться на висоту

близько 0,7 м над дахом будівлі, що забезпечуватиме вентиляцію мережі і
запобігатиме «зривам» гідравлічних затворів у пристроях. Діаметр витяжної
труби відповідатиме діаметру стояка, для контролю і прочищення
внутрішньої каналізаційної мережі на ній будуть встановлені ревізії та
прочистки.

5.3 Пропозиції щодо дизайну закладу

Готель – це місце, де зупиняються доволі різні люди: кожен надає
перевагу особистому почуттю стилю, кожен має свій смак і свої вимоги до
інтер’єру, що впливає на загальну оцінку. Тому, розробляючи дизайн,
великої проблеми набуває потреба догодити кожному клієнту.
Штори, наприклад, це один із доволі вдалих методів досягти вражаючого
вигляду у загальній ідеї інтер’єру. Негорючі тканини чудово підходитимуть
для оформлення, вони володіють високими експлуатаційними властивостями.
Міцні, легко перуться і прасуються, не линяють та не змінюють кольору.
Штори повинні повноцінно виконувати свою першочергову задачу: захищати
приміщення від сторонніх поглядів і добре його затінювати.
Сучасні меблі є одним з важливих компонентів у формуванні інтер’єру
приміщень готелю. Багатофункціональність приміщень що знаходяться в
одній будівлі, є специфікою готельного господарства, і це зумовило
диференціацію меблів за призначенням:
− побутові;
− офісні;
− ресторанні;
− спеціальні.
Особлива увага приділяється меблюванню блоку житлової групи
приміщень. Меблювання цього блоку вирішує основне завдання: створення

максимальної зручності займаючи мінімальні площі.
У приміщеннях житлових поверхів використовуються спеціальні
вбудовані готельні меблі, меблі що трансформуються, навісні меблі та
зблоковані меблі. У результаті такого меблювання вагомо зменшується
площа займана меблями і кількість одиниць предметів. Полегшується
прибирання приміщень та їх естетичне сприйняття [43].
Придбання меблів залежить від площі номера і комфортності готелю.
Меблювання залежить від розмірів і конфігурації і житлової площі номера,
розташування віконних і дверних прорізів. Прийоми розміщення меблів
одномісного номера відрізняються найбільшою складністю, тому що тут
поєднуються функції сну, відпочинку, роботи і зберігання речей. Зберігання
речей у номерах частково виноситиметься у передпокій, який буде обладнано
вбудованою шафою і вішалкою [29].
Функціональне призначення меблів окреслює їх розташування відносно
зон житлового приміщення:
− робочий стіл повинен знаходитися біля вікна;
− крісло і журнальний столик мають бути розташовані у полі зору від
дверей;
− підставка для валіз – у блоці з робочим столом [87].
Функціональні зони номера визначаються з урахуванням розривів між
меблями. Розмір робочої зони складається із ширини столу, розриву від столу
до стільця і ширини стільця, що становить 115 см. Загальний розмір зони
відпочинку з одним кріслом – 150 см (ширина журнального столика, відстань
від столика до крісла і ширина крісла). Загальний розмір зони сну складатиме
135 см, і включатиме такі параметри: ширини ліжка (ліжко, розрив від
стіни), розриву 5 см між тумбочкою біля ліжка і ліжком, ширини тумбочки.
Інтер’єр готелю «Delаwаre» буде у класичному стилі, з витонченими
нотками архітектурної ідеї. Буде розроблено спеціальний дизайн-проєкт
будівлі готелю та приготельної ділянки. Акцент буде надаватися тонам
голубого відтінку, основна тема буде співзвучною з назвою готелю, і

орієнтованою на поєднання в інтер’єрі класицизму та історичної ідеї.
Колір є актуальним засобом архітектури інтер’єру. Поєднання яскравості
та кольору формують ідею інтер’єру, його індивідуальну просторову
композицію. В готелі колірне фарбування та емоційне вирішення визначають
фіранки, гобелени, килими та оббивка меблів.
Одним з вагомих елементів інтер’єру слугують фіранки. Вони виконують
практичні функції та одночасно впливають на загальну композицію та
колорит інтер’єру. Практичні функції фіранок полягають у регулюванні
природного освітлення і тепла, також граючи роль у і шумоізоляції номера
[59].
Килими – варіант м’якого і теплого покриття підлоги. Перевага
надаватиметься петлястим і ворсовим однотонним килимам. Вирішення
інтер’єру за допомогою кольору враховуватиме гігієнічні вимоги.
Приміщення, пофарбовані у світлі тони, легше утримувати в чистоті, а от
горизонтальні поверхні меблів повинні бути темними, що дозволить легко
помітити на них пил. Оббивка меблів і декоративні тканини повинні
виключати сірі і бурі кольори, ці кольори справлятимуть враження
недостатньої свіжості [44].
У номерах переважатимуть спокійні кольори нейтральних тонів, що
забезпечить умови для комфортного відпочинку і роботи. Кольорові акценти
будуть застосовуватимуться акуратно та обмежено. У вестибюлі варто
використовувати кольори середньої насиченості (жовті, блакитні, зелені),
середньохвильової частини спектра, з великим коефіцієнтом відбиття. Але
кольорові акценти повинні бути розміщені так, аби максимально не
потрапляти в поле зору обслуговуючого персоналу.
У прохідних приміщеннях застосовуватимуться кольори пастеного
тіньового відтінку. Стіни і стеля будуть світлими з великим коефіцієнтом
відбиття. У холах не застосовуватимуться яскраві кольори і різкі контрасти,
переважатимуть кольори нейтральних і мало насичених тонів. Колір
доцільно застосовувати для орієнтації на гостей [40].

З цією метою біля адміністратора та біля сходів варто використовувати
«помітні», яскраві кольори, що привертають увагу приїжджаючих.
Коридори різних поверхів фарбуватимуться у кольори, контрастні за
яскравістю або тоном.
Важливим елементом інтер’єру є світло й освітлення, що особливо
впливають на комфортну атмосферу перебування споживачів готельних
послуг. В приміщеннях вестибюлів та холів буде наявне рівномірно розсіяне
освітлення; сходи виділятимуться інтенсивним контрастним світлом, як
елемент що пов’язує дві різні частини готелю: громадську і житлову.
Освітлення коридорів сприятиме швидкій орієнтації відвідувачів, при цьому
основний потік світла буде спрямовано саме на двері номерів [84].
Освітлення у холі повинно бути м’яким і розсіяним. Крім загального
світла, тут буде передбачено місцеве освітлення: настільні світильники,
підвіси або торшери з ковпаками з матеріалів, що розсіюють світло, а також
вбудовані пристрої відбитого і розсіяного світла.
Як висновок, у різних приміщеннях вестибюльної групи буде
передбачена різна освітленість і насиченість простору світлом. Найбільш
доцільною в цьому випадку буде локалізована система освітлення, ефективна
не лише з погляду архітектурно-художнього, але і з розумінь експлуатації.
Доцільно використовувати у номерах готелю одночасно освітлювальні
прилади різних типів: світильники нейтральної форми та вбудовані пристрої
для відбиття та розсіювання світла, декоративні. Освітлювальні прилади, з
розрахунку поєднання загальних і місцевих функцій освітлення, будуть
насамперед використовуватися як елемент головної композиції інтер’єру.
Освітлення має важливе значення у створенні інтер’єру та поєднанні з
іншими елементами інтер’єру. Особливої уваги під час сприйняття колірного
вирішення інтер’єру, слід надати впливу світла.
В оформленні приміщень і житлових номерів особливо важливу роль
відіграватимуть твори живопису, елементи декоративного мистецтва,
скульптури, особливо озеленення.

Озеленення, як особливий вид мистецтва в інтер’єрі, виконує естетичні та
утилітарні функції, має великий вплив на характер формування інтер’єру і є
майже рівноцінним чинником оформлення середовища, як і обробка стін чи
меблювання. У готелі «Delаwаre» буде використовуватися озеленення у
вестибюлях, холах, коридорах, ресторані та у номерах [53].
Озеленення інтер’єру здійснюватиметься як створенням природних, так і
штучних композиції, а саме: декоративно-квітучі рослини, а також рослини,
що використовуватимуться для кріплення інших [71].
До озеленення варто також віднести і живі квіти, що будуть стояти у
великих скляних вазах у вестибюлі і холі готелю. Вони стануть головною
прикрасою інтер’єру, додадуть затишної атмосфери, створять приємний
колорит і підвищать художню якість декоративного оздоблення.

5.4 Етапи будівництва приміщень готелю

Основні принципи, при спорудженні будівлі готелю, беруть до уваги, що
заклад повинен органічно вписуватися до навколишнього середовища, не
порушувати особливості ландшафту. Необхідно враховувати природно-
кліматичні фактори, температуру та вологість повітря, навіть кількість опадів
та швидкість і напрямок вітру.
Слід пам’ятати, що архітектурне і планувальне вирішення будівлі не
повинні бути надмірно дорогими, актуальною буде орієнтація на
економічність її експлуатації. Також при проектуванні готелю певну роль
відіграють рекламні міркування, наприклад забезпечення оформлення
фасаду, що підкреслює престижність готелю. Планування будівлі повинне
забезпечувати раціональну організацію обслуговування і відповідний
комфорт проживаючим клієнтам і відповідати функціональним вимогам [58].
Будівля повинна відповідати естетичним, санітарно-гігієнічним, технічним
та екологічним нормам і рекомендаціям. За будь-яких умов слід

передбачати можливість її реконструкції і необхідно дотримуватися
умови економічності процесу будівництва.
Сучасні готелі відрізняються за:
− призначенням;
− поверховістю;
− місткістю;
− типом конструкцій;
− рівнем комфорту;
− режимами експлуатації (сезонність);
− місцем розташування;
− функціональним призначенням;
− тривалістю проживання в них;
− рівнем цін.
Усі ці фактори враховуватимуться при проектуванні і впливатимуть на
склад приміщень готелю та архітектурно-планувальну структуру будівлі.
Основні ознаки, що характеризуватимуть готель, це:
− місткість;
− поверховість;
− призначення;
− рівень комфорту [8].
Будівництво приміщень готелю проводиться в три етапи, зокрема:
− на першому етапі проводяться розрахунки економічної ефективності
та доцільності будівництва номерного фонду готелю;
− на другому етапі відпрацьовується проектування функціонально-
планувальних рішень, пропозиції щодо дизайну приміщень, які підлягають
будівництву та заходи щодо охорони навколишнього середовища;
− на третьому етапі ведеться практична робота щодо будівництва
приміщень та організація введення до експлуатації побудованих приміщень
готелю «Delаwаre».

Сучасний готель великої місткості і високого рівня комфорту є складною
системою великого комплексного організму, до складу якого входить велике
число приміщень різного функціонального призначення:
− житлові;
− побутового обслуговування;
− адміністративні;
− приміщення прийому й обслуговування;
− громадського харчування;
− культурно-масового призначення;
− розвинутий склад службових, господарських, підсобних та технічних
приміщень тощо [57].
Невід'ємною умовою будівництва готелю є створення зручних
транспортних під’їздів і хороша видимість готелю ще на далеких підступах
до нього. Однією з умов будівництва готелю – його ділянка має бути
екологічно комфортною. Санітарно-гігієнічні параметри довкілля повинні
відповідати нормативним вимогам.

5.5 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та санітарно-гігієнічних
норм

Готель на 90 місць категорії 4*, що проектується у місті Черкаси буде
оснащено великою кількістю різного обладнання і майна. У ньому
працюватиме значна кількість обслуговуючого персоналу, і відбуватиметься
постійна зміна проживаючих. Саме тому питанням охорони праці і техніки
безпеки приділяється велика увага.
У проектованому готелі на 90 місць категорії 4* мають дотримуватися
санітарно-гігієнічних норм і правил, встановлених органами
епідеміологічного нагляду, зокрема з чистоти приміщень, стану
сантехнічного обладнання та обробки білизни. Усе встановлене газове,

водопровідне і каналізаційне обладнання має експлуатуватися
відповідно до чинних норм [2].
У приміщеннях щодня cлід робити вологе прибирання, видаляти пил і
павутину. Чистяться килими і килимові покриття, протираються вікна і
двері. По закінченню роботи приміщення ретельно прибирають і залишають
в повному порядку. Періодично приміщення мають прибиратися з
використанням мильно-лужного розчину хлорного вапна. Систематично
проводимуться генеральні прибирання й дезінсекції. Постійно
проводимуться дезінфекції, як захід боротьби з COVID-19.
Особлива увага приділятиметься роботі покоївок. Транспортування
білизни, прибиральних матеріалів й інвентарю здійснюватиметься виключно
на обладнаних візках.
У службових приміщеннях, призначених для відпочинку, прийому їжі,
зміни одягу обслуговуючого персоналу забороняється тримати прибиральний
інвентар і брудну білизну. Ці кімнати обладнані індивідуальними шафами,
обідніми столами, стільцями [69].
Особлива увага приділяється своєчасній заміні постільної білизни
проживаючих. У білизняній завжди має бути чисто. Чиста і брудна білизна
має зберігатися в різних приміщеннях, окремо одна від одної. Після прийому
брудної білизни ретельно вимиваються руки і змінюється робочий халат
покоївки. Прання білизни проживаючих здійснюється лише у пральні.
Інструкція з санітарного утримання включає також вимоги і до стану
прилеглої до готелю території. Вона прибиратиметься, озеленюватиметься та
облагороджуватиметься. Для збору побутових відходів на території двору
будуть встановлені сміттєзбиральники. Вторинна сировина і макулатура
збиратиметься і складатиметься окремо.
Усі працівники готелю не рідше одного разу в рік будуть проходити
медичний профогляд у поліклініках і подаватимуть на роботі довідки про
стан свого здоров'я. Співробітники, що не пройшли медогляд, до роботи не
допускатимуться [45].

У випадку, якщо занедужає проживаючий, адміністрація готелю
викликатиме лікаря. Прибирання номерів, у яких знаходяться хворі,
проводитиметься із застосуванням розчину хлорного вапна.
На кожному поверсі готелю будуть наявні пам'ятки про надання першої
медичної допомоги й аптечки з набором необхідних медикаментів.
Процеси завантаження, розвантаження і переміщення вантажів у
ресторані виконуватимуться з використанням підйомно-транспортного
обладнання і засобів малої механізації у відповідності з вимогами.
Безпека праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт в готелі
«Delаwаre» забезпечена:
− належним облаштуванням розвантажувального майданчика, який
забезпечує фронт робіт для автомобілів та робочих;
− вибором засобів виконання робіт технологічного оснащення і
підйомно-транспортного обладнання;
− організацією робочих місць;
− застосуванням засобів захисту персоналу [43].
Шляхи проходження транспортних засобів з вантажем до місць
зберігання і переробки, що включають проходи і проїзди матимуть тверде
рівне покриття і достатнє природне і штучне освітлення.
Електроустановки, які використовуватимуться у готелі «Delаwаre»
відповідатимуть вимогам правил будови електроустановок, правил техніки
безпеки під час експлуатації електроустановок споживачами та правил
технічної експлуатації електроустановок споживачів [85].
Серед основних заходів попередження електротравматизму у готелі
слугуватиме:
− недоступність струмопровідних частин обладнання для випадкового
доторкання;
− підведення електроенергії до технологічного обладнання під
поверхнею підлоги;
− у легкодоступних місцях розміщуватимуться устаткування силових

ліній для термінового відключення обладнання;
− відповідність пускорегулюючої апаратури, що встановлюватиметься у
вологих, запилених приміщеннях, з шкідливо діючим середовищем;
− заземлення електрообладнання;
− живлення ручних світильників напругою не перевищуючи 36 В.
До роботи з електроустановками допускатиметься персонал, який
пройшов інструктаж і навчання безпечним прийомам праці, який підтвердив
знання правил безпеки стосовно роботи і пройшли інструктаж щодо займаної
посади [29].
У готелі «Delаwаre» з числа спеціально підготовленого персоналу
електро-механічного профілю, призначена особа, відповідальна за загальний
стан електрогосподарства готелю. У готелі проводитимуться заходи щодо
профілактики травматизму, створення нормальних санітарно-гігієнічних
умов, електробезпеки та навчання персоналу.
Загальне керівництво над роботою з охорони й безпеки праці здійснює
директор. Він забезпечує виконання у готелі вимог законів про працю,
правил і норм з охорони праці, державних стандартів, а також виконання
зобов'язань, передбачених колективним договором.
Директор готелю призначить наказом відповідального за безпеку праці,
сформує склад служби охорони праці, призначить відповідальних за стан
охорони праці в кожній службі. Директор відповідає за навчання персоналу
готелю і перевірку знань з питань охорони праці [56].
На основі положень, правил і типових інструкцій розробиться положення
про організацію роботи з охорони праці. Крім того, для кожної категорії
працівників розроблятимуться індивідуальні інструкції. У готелі
«Delаwаre» будуть розроблені наступні положення про охорону праці:
− працівник готелю зобов'язаний дотримуватися правил та інструкцій з
охорони праці, вміти правильно застосовувати засоби захисту, негайно
повідомляти безпосередньому керівникові про будь-який нещасний випадок
під час роботи, а також про ситуації, що створюють або можуть створити

загрозу життю і здоров'ю людей;
− працівники допускаються до роботи лише після проходження
інструктажу з техніки безпеки. Види інструктажу: вступний, первинний,
повторний, позаплановий, поточний;
− умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів та
робочого устаткування, стан засобів захисту, що використовуються
працівником, а також санітарно-побутові умови мають відповідати вимогам
законодавства [79].
Для проектованого готелю «Delаwаre» розроблені заходи щодо
забезпечення нешкідливих умов праці на робочих місцях.
За допомогою систем опалення, вентиляції і правильної організації
виробничого процесу в приміщеннях підтримується нормативна температура,
вологість і чистота повітря. Усі приміщення готелю, де працюватиме
персонал, матимуть високі просторі стелі, оснащені природною та
примусовою вентиляцією, що забезпечуватиме нормальну циркуляцію
повітря і виключатиме проникнення сторонніх запахів [60].
У запроектованому готелі дотримуватимуться протишумних правил, до
яких належать такі:
− підлоги в коридорах, холах і вітальнях покриватимуться
звукопоглинаючими килимами;
− телевізори встановлюватимуться лише в номерах та спеціально
обладнаних шумопоглинаючих приміщеннях, а телефон загального
користування – у спеціальних кабінах, подалі від житлових кімнат;
− для шумоізоляції, при будівництві використовуватимуться спеціальні
звукоізолюючі вікна, двері та звукоізолююча обробка стін [1].
У приміщеннях готелю буде наявне природне і штучне освітлення, що
забезпечить цілодобову освітленість, завдяки комбінації природнього та
штучного освітлення. Кожне робоче місце освітлюватиметься відповідно до
діючих норм, освітлення не здійснюватиме осліплюючої дії. Штучне
освітлення буде поєднувати загальне, місцеве і комбіноване. Також

налагоджене буде аварійне освітлення на випадок евакуації.
Для запобігання насиченню повітря виробничих приміщень шкідливими
речовинами, у готелі використовуватиметься сучасна технологія та
обладнання. У гарячих цехах ресторану теплонапруженість не
перевищуватиме 200 – 210 Вт на 1 м2 виробничої площі.
У запроектованому готелі будуть виконані вимоги до допустимого рівня
шкідливих речовин у повітрі, що має бути не нижче санітарно- гігієнічних
норм, встановлених санітарними правилами. Безпека забезпечується
дотриманням вимог до оснащення приміщень, транспортних засобів
вентиляцією з очищенням повітря.
До інших факторів ризику відносяться небезпеки, пов'язані з відсутністю
необхідної інформації про техніку безпеки послуг, що надаються в готелі.

5.6 Протипожежні засоби та заходи

Система пожежної сигналізації призначена для своєчасного і
ефективного виявлення загоряння з точним визначенням місця, оповіщення
співробітників служби безпеки, міської служби пожежної охорони, подачі
сигналу на включення чи відключення інших систем та документування
інформації.
Система пожежної безпеки забезпечуватиме виконання:
− автоматичного оповіщення служби безпеки, усіх співробітників і
гостей готелю про загоряння;
− ефективного і своєчасного виявлення загоряння з вказівкою точного
місця;
− вжиття заходів щодо гасіння пожежі, запобігання поширенню вогню
та диму;
− організацію евакуації людей з будівлі, що горить, включаючи
розблокування всіх дверей і ліфтів, включення світлозвукових покажчиків, та

блокування ліфтів [46].
Для виявлення факту загоряння використовуватимуться димові пожежні
датчики. Усі датчики будуть точно визначати місце загоряння. Інформація
від датчиків збиратиметься центральною станцією пожежної сигналізації, що
виконує функції контролю стану датчиків, пристроїв оповіщення, передачі
інформації, ініціювання і документування інформації [7].
Функції центральної сигналізації виконуватимуть модулі концентрування
інформації, відображення інтегрованої системи безпеки.
Пожежна безпека готелю включатиме розвинуті системи сповіщення, що
формуватимуть звукові і візуальні повідомлення залежно від конкретної
ситуації, що забезпечить найбільшу ефективність системи безпеки і системи
пожежогасіння. Система управління вентиляцією і димовидалення
слугуватиме для запобігання поширенню диму і вогню по ліфтових і
вентиляційних шахтах і трубах [83].
При виявленні системою пожежної сигналізації загоряння,
здійснюватиметься автоматичне розблокування всіх дверей, в тому числі
номерів, пожежних і інших виходів, що є необхідним для забезпечення
безперешкодної евакуації з готелю.
Також відбуватиметься автоматичний спуск ліфтів донизу і при
виникненні пожежі, повне їхнє блокування. Центральна станція формуватиме
сигнали, що передаватимуться головному контролеру системи управління
доступом, що забезпечить розблокування дверей.
Улаштування приміщень і будівлі в цілому відповідатиме вимогам
Правил пожежної безпеки в Україні. Конструкції стін, перегородок, підлоги,
перекриття, стелі, даху відповідатимуть нормам протипожежної безпеки
[39].
Для забезпечення оперативного гасіння пожежі передбачене внутрішнє і
зовнішнє протипожежне водопостачання.
Пожежні крани розташовуватимуться на висоті 2 м над підлогою
приміщення і розміщуватимуться в шафах, що мають отвори для

провітрювання. На стадії проектування розрахуються необхідні для
підприємства первинні заходи пожежогасіння з урахуванням галузевих
правил пожежної безпеки (табл. 5.1.).

Таблиця 5.1 – Норми первинних засобів пожежогасіння закладу
готельного господарства
Первинні засоби
Площа, що пожежогасіння
Приміщення Примітка
захи-щ ається, м2 Вогнега Ящи
с- к з
ники піско
пінні м
Ресторан 100 2 – не менше 1
на приміщення
Виробничі приміщення, на кожне 1 – –
Гардеробні приміщення
Складські приміщення 100 1 – не менше 1
на
приміщення
Адміністративні на 20 м 5 – не менше 3
приміщення: довжини на поверх
− при коридорній системі коридору
− при без коридорній – не менше 1
системі, що виключає вестибюль 200 2 на приміщення
і сходи

Класи пожежі горючих речовин і матеріалів у захисному приміщенні:
− клас А – пожежі твердих речовин, органічного походження, горіння
яких супроводжується тлінням (наприклад такі речовини як деревина, папір,
тощо);
− клас В – пожежі горючої твердої речовини, які розтікаються;

− клас С – пожежі газів;
− клас Д – пожежі металів та сплавів;
− клас Е – горіння електроустановок.

5.7 Заходи щодо цивільної оборони

Цивільна оборона України є державною системою органів управління,
сил і засобів, що створена для забезпечення і організації захисту населення
від наслідків надзвичайних ситуацій екологічного, техногенного, природного
та воєнного характеру [82].
Кожний громадянин України має право на захист свого життя і здоров’я
від наслідків катастроф, значних пожеж, аварій чи стихійного лиха. Уряд
України, інші органи виконавчої влади, адміністрації підприємств,
організацій і установ, незалежно від форм власності і господарювання,
забезпечує реалізацію цього права. Держава, як гарант цього права, створює
систему цивільної оборони. ЇЇ мета – захист від небезпечних наслідків аварій
і катастроф, стихійного лиха, зброї, сильнодіючих отруйних речовин. Заходи
цивільної оборони поширюються на всю територію України, та на всі
верстви населення. Розподіл заходів за обсягом і відповідальністю їх
виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом [1].
Під час відпочинку люди іноді не сильно переймаються про свою
безпеку, що призводить до небажаних наслідків, пов'язаних з ризиком для
життя. Тому основна задача адміністрації готелю полягає в попередженні
всіх можливих ризиків і загроз для життя і здоров'я постояльців.Поняття
безпеки містить у собі не лише захист від кримінальних зазіхань, це
створення запобіжних заходів забезпечення захисту від пожежі, вибуху та
інших надзвичайних подій. Тому в готелі «Delаwаre» буде план заходів щодо
забезпечення захисту і безпеки клієнтів, який включає такі чинники ризику,
як пожежа, крадіжка, травма чи несподіване захворювання. Цей план
відповідатиме діючим законам і правилам, виконання систематично
контролюватиметься одним з керівників готелю.

Персонал пройде курс протипожежної підготовки і надання першої
допомоги. У будівлі готелю всі запасні виходи і маршрути евакуації клієнтів
будуть чітко позначені, а в кожному номері та у всіх громадських місцях
буде присутня наочна інформація про запасні виходи, маршрути
евакуації і найближчу систему пожежної сигналізації [31].
Для забезпечення порядку, служба безпеки готелю «Delаwаre»
відповідатиме за наступні чинники:
− організація фізичної охорони готелю;
− забезпечення технічної оснащеності;
− забезпечення технічної міцності;
− виконання норм протипожежної безпеки;
− виконання норм електробезпеки;
− проведення планової роботи в сфері цивільної оборони;
− проведення планової роботи в сфері охорони праці;
− забезпечення контрольно-пропускного режиму;
− забезпечення економічної безпеки господарської діяльності;
− організація оперативного інформування міських структур і служб;
− планове проведення антитерористичних заходів.
Найбільш повне та організоване виконання заходів цивільної оборони в
готелі досягатиметься розробкою плану заходів, які необхідно проводити при
виникненні надзвичайної ситуації.

5.8 Заходи щодо охорони навколишнього середовища

За будь-яких умов слід брати уваги, що готель спричинятиме негативний
вплив на навколишнє середовище своєї території, отже, необхідним стає
вживання заходів щодо зниження цього впливу, що є дотриманням Закону
України «Про охорону навколишнього природного середовища» [3].
Важливо розумно використовувати воду, регулювати процеси нагрівання та

охолодження в приміщеннях, знизити кількість пластикових відходів.
Готельний бізнес має ставати екологічніше, як спосіб знизити витрати, так і для
залучення клієнтів, адже слід зауважити, що екологічний відпочинок на
сьогодні займає одне з перших місць у рейтингу для туристів.
Аналіз екологічних ризиків у готелі – це виявлення та оцінка
ймовірностей настання подій, що матимуть несприятливі наслідки для стану
навколишнього середовища у надзвичайних ситуаціях природного і
техногенного характеру [54].
Цілі готелю, орієнтовані на запровадження екологічного менеджменту,
ґрунтуватимуться на таких принципах:
− дотримання науково обґрунтованих екологічних нормативів
споживання води;
− використання лише сучасних технічних засобів водопостачання з
метою уникнення небажаного витікання;
− енергозбереження;
− екологічне поводження з побутовими відходами (зменшення їх
обсягів, розподіл за видами);
− дотримання норм застосування миючих засобів;
− хімічних засобів, що розкладаються природним чином;
− використання екологічно безпечної тари, пакувальних матеріалів та
посуду;
− ресурсозбереження [55].
Визначення екологічних ризиків в майбутньому допоможе запобігти
негативному впливу готелю на навколишнє середовища.
Політика екологічного менеджменту – це лише важливий засіб
підвищення ефективності готелю та чинник формування екологічної
культури та забезпечення сталого розвитку.

Розділ 6. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗДІЛ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ
ГОТЕЛЮ
«DELАWАRE» 4* НА 90 МІСЦЬ

6.1 Розрахунок інвестиційних витрат

Інвестиційні витрати – вклад капіталу, який пов’язан з реалізацією
проекту. Він може відноситись до створення нового підприємства або до
розширення діючого.
Інвестиційні витрати представляють собою сукупність всіх фінансових
вкладень, в процесі впровадження бізнес-ідеї. Їх різновиди та обсяги
варіюються в залежності від конкретних цілей проекту [46].
Поточні витрати – найважливіший якісний показник, що відображає
результати господарської діяльності підприємства, а також інструмент
оцінки економічного рівня виробництва праці та якості управління
виробництвом.
Витрати діяльності виступають як вихідна база при формуванні ціни,
безпосередньо впливаючи на розмір прибутку, рівень рентабельності та
формування фондів фінансових ресурсів.
Розрахунок поточних витрат зводимо у табл. 6.1. (використовуючи
вихідні дані табл. 6.4. і табл. 6.5.).
Таблиця 6.1 – Розрахунок поточних витрат
Підрозділ Показник, Витра Витрат
тис.грн. ти, и, тис.грн.
%
Доходи від продажу номерів та інших 21 290,63 70 14
господарських підрозділів 903,44
Доходи ЗРГ 4 380,00 30 1
314,00
Разом 25 670,63 100 16
217,00

Поточні витрати підприємства розраховуються окремо для готелю (з
урахуванням доходів від реалізації послуг інших господарських підрозділів) і
закладу ресторанного господарства. Розрахунок витрат проводитиметься на
підставі даних, що вклалися у середньому в галузі, у відсотках до доходів.

6.2 Розрахунок товарообігу і валового доходу підприємства

Товарообіг і валовий дохід є основними показниками, що
характеризують результати господарської діяльності підприємства.
Товарообіг – економічний показник, рух товарів або послуг, пов'язаний з
їхнім обміном на гроші й переходом від виробництва до споживання. Він
показує сукупну вартість продажу товарів і послуг за певний час.
Необхідно розрахувати об'єм товарообігу готелю стосовно реалізації
послуг.
Валовий дохід підприємства – це загальна сума надходжень суб'єкта
господарювання від усіх видів діяльності. Валовий дохід готелю – це сума
націнок до ціни наданих послуг і ПДВ (на момент розробки проекту
ПДВ складає 20 %). Товарообіг і валовий дохід розраховуються на основі
даних вартості послуг, розроблених при плануванні виробничої програми
готелю [8].
Наступним етапом розрахунку доходів від реалізації продукції (послуг,
товарів, робіт) готелю «Delаwаre» є визначення доходу від реалізації
продукції та товарообороту закладу ресторанного господарства.
При готелі «Delаwаre» проектується ресторан. Показники товарообороту
власної продукції і закупних товарів на 1 місце показано у табл. 6.2. Середній
розрахунок витрат на 1 місце у ресторані при готелі беремо у розмірі 150 грн,
відповідно 100 грн – на продукцію власного виробництва,
і 50 грн – на покупні товари [52].
Кількість робочих днів закладу ресторанного господарства при готелі
складає 365 днів.

Таблиця 6.2 – Показники товарообороту з реалізації продукції власного
виробництва і закупних товарів за добу
Товарооборот на 1 місце, грн.
Тип підприємства З продукції власного З покупних товарів
виробництва
Ресторан 100 50
Відповідно ДБН В.2.2-25:2009, кількість місць у ресторані при готелі
категорії 4*, у відсотковому співвідношенні до кількості місць у готелі
складає 90% [9].
90 х 90 / 100 = 80 (місць). (6.1)
Розрахунок денного товарообороту подано у вигляді табл. 6.3. Таблиця
6.3 – Розрахунок товарообороту ресторану

Ресторан
На 1 місце (грн.) На 80 місць
Показники
(грн.)
Оборот продукції з власного виробництва 100 8 000
Оборот з закупних товарів 50 4 000
Товарооборот 150 12 000

Результати розрахунків загального товарообороту подані у вигляді
табл. 6.4.
Таблиця 6.4 – План товарообороту готелю за рік

Показники Сума тис. грн. Частка у
За За рік загальному
день обсязі, %
Оборот з продукції власного виробництва 8,00 2 65
920,00
Оборот з закупних товарів 4,00 1 35
460,00
Товарооборот 12,00 4 100
380,00

Чим вище категорія готелю, тим більший асортимент додаткових послуг,
що надаються господарськими підрозділами [63].
У розрахунках дохід від реалізації послуг інших господарських
підрозділів складає від загального обсягу основних груп операційних доходу
готелю 4 зірки – 10 %. Заключним етапом обґрунтування операційних
доходів готелю є узагальнення отриманих результатів розрахунку у табл. 6.5.

Таблиця 6.5 – Планування обсягу операційних доходів готелю

Плановий Структура
Види доходів дохід, доходів,
тис. грн. %
Доходи від продажу номерів 18 290,20 80
Доходи ЗРГ 4 380,00 10
Доходи інших господарських підрозділів 3 000,43 10
Разом доходи від операційної діяльності 25 670,63 100

Тип готелю та його категорія є одним з основних факторів, від якого
халежить склад і обсяг доходів від реалізації послуг інших господарських
підрозділів.

6.2.1 Розрахунок витрат операційної діяльності

Основним джерелом грошових надходжень є виручка від звичайної
діяльності, яка залежить від галузі функціонування самого підприємства,
обсягу його діяльності, впровадження науково-технічних розробок, що в
свою чергу впливає на підвищення продуктивності праці, зниження
собівартості та покращення якості продукції. В умовах розвитку
підприємницької діяльності створюються об’єктивні передумови реального
втілення в життя зазначених факторів [72].

Головним складовим елементом є виручка від реалізації, а саме та
частина, що залишається після вирахування всіх витрат (матеріальних,
трудових і грошових) на виробництво і реалізацію продукції, товару чи
послуги. Тому найважливішим завданням господарюючого суб’єкта є
одержання максимального прибутку при мінімальних витратах шляхом
дотримання суворого режиму доцільної економії.
Дохід – це надходженням економічних вигід, що виникають у результаті
діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції, товарів
чи послуг, відсотків, гонорарів, дивідендів тощо. В обліку дохід
відображається як надходження активів або зменшення зобов’язань, що
приводить до зростання власного капіталу, за винятком зростання капіталу за
рахунок внесків власників. [48].
Дохід є спонукальним мотивом і джерелом діяльності будь-якого
підприємства. Підприємство, для створення продукту, приводить в дію усі
виробничі фактори – працю, капітал, природні ресурси. Дохід готельного
господарства – це економічний показник, що характеризує загальну суму
виручки, яку підприємство отримає в результаті різних господарських
операцій.
Доходи від основної діяльності (Дод) готелю за джерелами походження
можна представити трьома основними групами:
− дохід від продажу номерів (Днф) – складається з реалізації послуг із
тимчасового розміщення у номерах та бронювання номерів; додаткових
платних послуг.
− дохід закладів ресторанного господарства (Дзрг) – складається з
товарообороту з реалізації продукції власного виробництва, покупних
товарів та додаткових платних послуг.
− дохід від реалізації послуг інших господарських підрозділів (Дігп) –
автостоянки, транспорту, зв’язку тощо [70].
Доходи від операційної діяльності готелю розраховуються за формулою:

Дод = Днф + Дзрг + Дігп. (6.2)
Результат діяльності готелю – це створення відповідних умов для
тимчасового проживання та надання проживаючим комплексу безкоштовних
додаткових послуг, і послуг за додаткові кошти.
Розробка експлуатаційно-фінансового плану починається з розробки
експлуатаційної програми, що є важливою складовою плану діяльності
готелю. Основою формування доходів від основної діяльності готелю є
розробка і виконання виробничо-експлуатаційної програми, що займає
провідне місце в системі планів розвитку готелю [81].
Експлуатаційна програма – це кількість місць, що надається для
проживання у плановому періоді, обсяг основних послуг у натуральному
вираженні. Одиницею виміру основних послуг готелю прийнято число
«місце-дні». Від запланованого обсягу послуг залежить їх собівартість,
сума валових доходів, розмір прибутку, потреба в матеріальних ресурсах,
обігових коштах та інші показники плану.

Таблиця 6.6 – Розрахунок пропускної спроможності готелю «Delаwаre»

Кількість Термін експлуатації Річна пропускна
номерів у номерів у готелі, днів (Д) спроможність
Категорії і місткість
готелі (Н) готелю, людино-діб
готелю
(ПС)
Апартаменти 2 365 730
Люкс 2 365 1460
Напівлюкс 2 365 730
І категорії (1) 12 365 4380
І категорії (2) 35 365 25550
Всього 53 – 32850
У процесі розробки виробничо-експлуатаційної програми підприємства
визначаються наступні показники: пропускна спроможність, можлива
пропускна спроможність, одночасна місткість, планова пропускна

спроможність, плановий коефіцієнт завантаження готелю [19].
Пропускна спроможність готелю розраховується за формулою:
ПС = Σ Ні х Мі х Д, (6.3)
де ПС – пропускна спроможність готелю, місце-діб;
Ні – кількість номерів в експлуатації у плановому році, од.;
Мі – кількість місць у номері і-ого типу і категорії у плановому році, місць; Д –
тривалість роботи готелю у плановому році, днів.
Обґрунтування обсягу реалізації готельних послуг (Qпл) нового готелю на
плановий період здійснюється методом прямих розрахунків з урахуванням
пропускної спроможності окремих типів і категорій номерів готелю і
планового коефіцієнту їх завантаження Кз (0,6-0,75) за формулою:
Qпл = ПС х Кз. (6.4)
Розрахунок планового обсягу доходів від реалізації послуг з тимчасового
розміщення у готелі здійснюється за формою табл. 6.7.

Таблиця 6.7 – Планування доходів (виручки) від продажу номерів

Коефіціє Планови Ціна Плановий
Річна нт й річний за номер за річний дохід
Категорії і
пропускна завантажен обсяг добу, грн. від продажу
місткість номерів
спроможність ня номерів реалізації (Ц). номерів, тис.
готелю
готелю, (ПС) плановий послуг грн.
(К3) (Qпл) (Днф)
Апартаменти 730 0,6 438 1500 657,00
Напівлюкс 730 0,6 438 1000 438,00
Люкс 1460 0,6 876 1200 1051,20
Номер І 4380 0,7 3060 600 1836,00
категорії
(одномісний)
Номер І 25550 0,7 17885 800 14308,00
категорії (двомісний)
Всього 32850 18290,20

Дохід від реалізації послуг із тимчасового розміщення розраховується за
формулою:
Днф = Qпл х Ці, (6.5)
де Днф – дохід (виручка) від продажу номерів, грн; Ці – ціна за номер і-
тої категорії за добу, грн.
При розрахунку доходу (виручки) від реалізації номерів (місця)
використовуються ціни на відповідні типи і категорії номерів підприємств-
конкурентів аналогічної категорії на видовому регіональному ринку.
У розрахунку доходу від продажу номерів можна враховувати
диференційований плановий коефіцієнт завантаження номерів різних
категорій відповідно до попиту споживачів.

6.2.2 Оцінка інвестиційної привабливості проекту

Інвестиційна привабливість підприємства готельного бізнесу – це
інтегральна характеристика внутрішнього і зовнішнього середовища, яка
визначається ефективністю використання ресурсів, фінансово-майновим
станом, маркетинговою, кадровою та інфраструктурною забезпеченістю, що
створює умови для перспективного розвитку і отримання ефекту від
інвестованого в капіталу.
Готельний ринок черкаського регіону є середньо розвиненим та,
незважаючи на це має великий потенціал для розвитку, порівняно із
більшістю міст України. Черкаси надають прекрасні можливості для
інвесторів із професійними знаннями готельної справи для реалізації
прибуткових готельних проектів [26].
У системі управління реальними інвестиціями оцінювання ефективності
інвестиційних проектів – один з найвідповідальніших етапів. Об’єктивність
та обгрунтованість оцінювання ефективності інвестиційного проекту
значною мірою визначаються застосуванням відповідного методу його
здійснення. У сучасній практиці оцінювання ефективності проекту реальних

інвестицій використовують такі базові принципи:
− оцінювати ефективність реальних інвестиційних проектів потрібно на
основі порівняння інвестиційних витрат з одного боку та обсягів і термінів
повернення інвестованого капіталу – з іншого;
− оцінювання інвестиційних затрат повинно охоплювати сукупність
використовуваних ресурсів з урахуванням прямих та непрямих витрат
грошових коштів (власних і залучених), матеріальних та нематеріальних
активів, трудових та інших ресурсів;
− оцінювати окупність інвестованого капіталу потрібно на основі
чистого грошового потоку [31].
У процесі оцінювання інвестиційні затрати та чистий грошовий потік
повинні бути приведені до теперішньої вартості, тобто дисконтовані. До
основних показників оцінювання ефективності реальних інвестиційних
проектів належать такі: чистий приведений дохід; індекс дохідності; індекс
рентабельності; період окупності [50]. Індекс (коефіцієнт) рентабельності
інвестицій при оцінюванні ефективності інвестиційного проекту відіграє
допоміжну роль. Він не дає можливості повною мірою оцінити зворотний
грошовий потік, що складається не лише з прибутку, а й з амортизаційних
відрахувань з основних засобів, що нарощуються у процесі реалізації
інвестиційного проекту. Цей показник розраховують за формулою:

ІР = ЧП / ІВ – 100, (6.5)
де ЧП – середньорічний чистий прибуток за період експлуатації
інвестиційного проекту;
ІВ – інвестиційні витрати за реальним інвестиційним проектом (за умови
формування впродовж першого року реалізації проекту).
Прибуток – це основна мета створення та діяльності закладу. Прибуток є
основною умовою розширеного відтворення, це виражений у грошовій формі
чистий дохід підприємства на вкладений капітал.. Прибуток закладу – це

різниця між сукупними доходами та сукупними витратами за певний
період [49].
Таблиця 6.8 – Алгоритм інших результативних показників діяльності
готелю «Delаwаre»
Стаття Алгоритм Разом за рік,
розрахунку тис.грн
1. Доходи від операційної діяльності (без табл. 6.5. 25 670,00
ПДВ)
2. Витрати табл. 6.1. 16 217,00
3. Прибуток від операційної діяльності до П.1 – П.2 9 453,00
оподаткування
4.Податок на прибуток % 1 890,60
5. Чистий прибуток П.3 – П.4 7 562,40
6. Рентабельність операційної діяльності, % (П.5 / П.1) х 100 29,5

Проектуючи готель, необхідно визначити валовий прибуток, прибуток
до оподаткування та чистий прибуток на плановий рік.
Розраховані у попередніх розділах доходи підприємства визначені без
урахування податку на додану вартість. Прибуток від операційної діяльності
до оподаткування розраховується різницею доходів від операційної
діяльності без ПДВ та витрат. Чистий прибуток розраховуємо різницею
прибутку від операційної діяльності до оподаткування та податку на
прибуток. Рентабельність операційної діяльності розраховуємо: чистий
прибуток ділимо на доходи від операційної діяльності без (ПДВ), та
множимо на 100%.
Для проектованого готелю, операційна діяльність є єдиним джерелом
отримання прибутку. Механізм формування та розподілу прибутку
встановлюється на основі чинного законодавства – Податкового кодексу
України, Типових інструкцій про склад собівартості продукції та Положень про
організацію бухгалтерського обліку.

ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ

Готельне господарство є однією з головних складових туристичної
індустрії України. Сучасний стан вітчизняних підприємств готельного
господарства характеризується нестійкими тенденціями розвитку. В
основному це обумовлюється сезонними коливаннями попиту і
неможливістю створення запасів специфічного продукту – готельної послуги.
Актуальна проблема зростання цін на послуги та недостатній рівень
якості обслуговування при невисокій еластичності попиту за ціною та
організаційним консерватизмом процесу управління.
Створюючи в нашій країні індустрію туризму, намагаючись гідно увійти
до міжнародного ринку туристичних послуг, необхідно будувати нові сучасні
підприємства готельного господарства, здатні конкурувати з закладами світу
та завоювати авторитет і популярність.
В даній дипломній роботі розроблено проект та обґрунтовано роботу
нового готелю 4* на 90 місць.
У процесі дослідження використано системний, монографічний,
порівняльний, історичний, економіко-статистичний та інші методи.
Інформаційною основою дипломного проекту стали офіційні звіти,
статистичні збірники, аналітичні та прикладні праці українських та
зарубіжних вчених, основні положення методичних рекомендацій,
законодавчо-нормативні документи та проектна документація.
В ході написання дипломного проекту було вирішено ряд завдань:
− досліджено аналіз ринку готельних послуг регіону;
− проведено дослідження попиту та аналіз уподобань потенційних
клієнтів готельних послуг;
− розроблено концепції унікальної торгової пропозиції;
− досліджено конкурентів нового готельного підприємства;
− визначено стратегію розвитку нового готельного підприємства;

− змодельовано інфраструктурну складову проекту нового готелю;
− спроектовано функціональні елементи готелю;
− спроектовано житлові, вестибюльні, інженерно-технічні та
адміністративно-побутові групи приміщень готелю;
− спроектовано приміщення культурно-дозвіллєвого та спортивно-
рекреаційного призначення;
− розраховано загальну площу об’єкта та поверховість будівлі;
− розроблено технологію і організацію обслуговування гостей службою
бронювання та службою прийому і розміщення;
− розраховано кількісний склад персоналу за окремими посадами, та
розробити штатний розпис робітників готелю;
− організовано фінансово-комерційну та інженерно-експлуатаційну
служби у готелі;
− розраховано показники експлуатаційної програми готелю;
− здійснено аналіз проектованих основних та додаткових послуг;
− розроблено раціональну організаційну структуру управління готелем;
− розроблено об’ємно-планувального рішення будівлі готелю;
− надано пропозиції щодо дизайну закладу;
− запропоновано заходи щодо охорони праці, техніки безпеки та
санітарно-гігієнічних норм в новому готелі;
− розроблено систему протипожежних заходів та евакуації людей з
будівлі готелю;
− розроблено заходи щодо цивільної оборони та охорони навколишнього
середовища;
− розраховано інвестиційні витрати, товарообіг, валовий дохід та
витрати на операційну діяльність нового готелю.
Після виявлення та оцінки своїх головних конкурентів готель за
розробленою маркетинговою стратегією конкуренції, позиціонуватиме
найкращим чином свою пропозицію покупцям послуг по відношенню до

пропозицій конкурентів.
Особливості діяльності готелю висувають принципово нові вимоги до
працівників, їхньої підготовки і перепідготовки, та організації роботи самого
готелю.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці інноваційних
форм організації та технології готельної діяльності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони
можуть бути враховані в процесі оптимізації проектно-технологічних,
економічних рішень та набуття досвіду в організації та ведення готельного
бізнесу.
Вимоги до якості послуг, вимоги до всіх видів сервісного обслуговування
в такому сегменті ринку, як надання послуг проживання та сервісу, достатньо
збільшились, але вітчизняні готелі не в повній мірі відповідають вимогам
європейського рівня.
Все це підкреслює актуальність будівництва нового готелю «Delаwаre».
У перспективі готельне господарство має стати провідним чинником
активізації туризму регіону.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про затвердження правил користування готелями та надання
готельних послуг в Україні : Наказ Державного комітету України по
житлово-комунальному господарству та Державного комітету України по
туризму від 16.03.2014 р. № 77/44. URL: https://zаkon.rаdа.gov.uа/lаws/
show/z0531-96#Text (дата звернення: 03.11.2020).
2. Про затвердження форм державної статистичної звітності з питань
туризму та інструкцій щодо їх заповнення : Наказ Державного комітету
статистики України від 01.10.2013 р. № 291. URL: https://zаkon.rаdа.
gov.uа/lаws/show/z0182-98#Text (дата звернення: 03.11.2020).
3. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон
України від 21.09.2000 р. № 126-VIII. Дата оновлення: 15.01.2015. URL:
https://zаkon.rаdа.gov.uа/lаws/show/1775-14#Text (дата звернення: 03.11.2020).
4. Про стандартизацію та сертифікацію : Закон України від
08.12.2015 р. № 868-VIII. URL: https://zаkon.rаdа.gov.uа/lаws/show/46- 93#Text
(дата звернення: 03.11.2020).
5. Про туризм : Закон України від 09.04.2014 р. № 1193-VII. Дата
оновлення: 04.11.2018. URL: https://zаkon.rаdа.gov.uа/lаws/show/324/95
%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 03.11.2020).
6. ДБН В.2.2-20:2018. Будинки і споруди. Готелі. [Чинний від
23.07.2018]. Вид. офіц. Київ, 2009. (Інформація та документація).
7. ДБН В.2.2-17:2016. Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд
для маломобільних груп населення. [Чинний від 02.11.2016]. Вид.офіц. Київ,
2017. (Інформація та документація).
8. ДБН В.2.2-15:2019. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні
положення. [Чинний від 01.12.2019]. Вид. офіц. Київ, 2019. (Інформація та
документація).
9. ДБН В.2.2-25:2009. Будинки і споруди. Підприємства харчування.

(Заклади ресторанного господарства). [Чинний від 09.01.2010].
Вид. офіц. Київ, 2010. (Інформація та документація).
10. ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди.
Основні положення проектування. [Чинний від 01.01.2014]. Вид.офіц. Київ,
2014. (Інформація та документація).
11. ДБН В.2.2-9:2018. Громадські будинки та споруди. Основні
положення. [Чинний від 01.06.2019] Вид. офіц. Київ, 2019. (Інформація та
документація).
12. ДБН В.1.2-4:2019. Інженерно-технічні заходи цивільного захисту
(цивільної оборони). [Чинний від 01.08.2019]. Вид. офіц. Київ, 2019.
(Інформація та документація).
13. ДБН В.2.2-16:2019. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади.
[Чинний від 01.11.2019]. Вид. офіц. Київ, 2019. (Інформація та документація).
14. ДБН В.2.1-10:2018. Основи і фундаменти будівель та споруд.
[Чинний від 01.01.2019]. Вид. офіц. Київ, 2019. (Інформація та документація).
15. ДБН А.3.2-2-2009. Охорона праці і промислова безпека в будівництві.
[Чинний від 01.04.2012]. Вид. офіц. Київ, 2012. (Інформація та документація).
16. ДБН Б.2.2-12:2019. Планування і забудова територій. [Чинний від
01.10.2019]. Вид. офіц. Київ, 2019. (Інформація та документація).
17. ДБН В.1.1.7–2016. Пожежна безпека об’єктів будівництва. Захист від
пожежі. [Чинний від 01.06.2017]. Вид. офіц. Київ, 2017. (Інформація та
документація).
18. ДБН В.2.5-28:2018. Природне і штучне освітлення. Інженерне
обладнання будинків і споруд. [Чинний від 01.03.2019]. Вид.офіц. Київ, 2019.
(Інформація та документація).
19. ДБН В.2.5-56-2014. Системи протипожежного захисту. [Чинний від
01.07.2015]. Вид.офіц. Київ, 2015. (Інформація та документація).
20. ДБН А.2.2-3-2014. Склад та зміст Проектної Документації на
Будівництво. [Чинний від 11.10.2014]. Вид. офіц. Київ, 2014. (Інформація та
документація).

21. ДБН В.2.2-13-2013. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди.
[Чинний від 01.03.2014]. Вид. офіц. Київ, 2014. (Інформація та
документація).
22. ДСТУ 4268:2013. Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні
вимоги. [Чинний від 07.10.2013]. Київ, 2013.
23. ДСТУ 4527:2016. Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни
та визначення. [Чинний від 11.05.2016]. Київ, 2016.
24. ДСТУ 4269:2013. Послуги туристичні. Класифікація готелів. [Чинний
від 12.03.2013]. Київ, 2013.
25. ДСТУ Б А.2.4-4-99. Система проектної документації для будівництва.
Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень. [Чинний від
11.03.2017]. Київ, 2017.
26. ДСТУ Б А.2.4-2-95. Система проектної документації для будівництва.
Умовні графічні позначення і зображення елементів генеральних планів та
споруд транспорту. [Чинний від 12.08.2015]. Київ, 2015.
27. Апатенко Т. М., Мізяк М. І. Методичні вказівки для виконання
практичних завдань, розрахунково-графічної роботи та самостійної
роботи з дисципліни «Проектування об’єктів готельно-ресторанного
господарства» : підручник. Харків, 2017. 25 с.
28. Байлик С. І. Архітектурне проектування будівель і споруд
тимчасового колективного проживання : навч. посіб. Харків, 2020. 368 с.
29. Байлик С. І. Готельне господарство. Оснащення. Євроремонт.
Експлуатація : підручник. Харків, 2019. 334 с.
30. Бейлик О. О. Рекреаційно-туристичні ресурси України: методологія та
методика аналізу, термінологія, районування : навч. посіб. Київ, 2019. 395 с.
31. Бойко М. Г. Організація готельного господарства : підручник. Київ,
2021. 448 с.
32. Гавриш К. О. Сучасні інтерактивні технології для готелей. Готельний і
ресторанний бізнес : підручник. Київ, 2021. 21 с.
33. Гірняк О. М. Менеджмент: теоретичні основи і практикум : навч.

посіб. Львів, 2022. 10 с.
34. Головко О. М., Кампов О. М., Махлинець Н. С. Організація
готельного господарства: навч. посіб. Київ : Кондор-Видавництво,
2019. 338 с.
35. Горіна Г. О. Сутність та специфіка бюджетних організації
міжнародного готельного бізнесу. Економіка та держава : підручник.
Київ, 2020. 109 с.
36. Данько Н. І., Парфіненко А. Ю., Подлепіна П. О., Вишнева О. О.
Основи готельно-ресторанної справи : навч. посіб. Харків : ХНУ імені
В. Н. Каразіна, 2022. 288 с.
37. Жукова М. А. Менеджмент в туристичному бізнесі : підручник. Київ,
2019. 192 с.
38. Завідна Л. Д. Готельний бізнес: стратегії розвитку : навч. посіб. Київ,
2020. 55 с.
39. Завідна Л. Д. Нечаюк Л. І. Готельно-ресторанний бізнес : навч. посіб.
Київ, 2021. 17 с.
40. Іванова Л. А., Дишкантюк О. В, Полевая С. Е. Дизайн інтер’єра
готельно-ресторанних об’єктів : навч. посібн. Херсон : ОЛДИ-ПЛЮС,
2020. 226 с.
41. Нечаюк Л. І. Готельно-ресторанний бізнес, менеджмент : навч. посіб.
Київ : ЦУЛ, 2023. 346 с.
42. Карсекін В. А. Проблеми розвитку готельного господарства в Україні:
Економіка України : підручник. Київ, 2023. 47 с.
43. Коваленко О. В. Прибуток від готельних послуг, що виводяться з-під
оподаткування : навч. посібн. Харків, 2021. 56 с.
44. Ковешніков В. С., Мальська Х. Й., Роглєв В. А. Організація готельно-
ресторанної справи : навч. посіб. Київ : Кондор-Видавництво, 2023. 752 с.
45. Кравченко В. С. Інженерне обладнання будівель: підручник. Київ,
2021. 480 с.
46. Круль Г. Я. Основи готельної справи : підручник. Київ, 2022. 20 с.

47. Ладиженська Р. С. Конспект лекцій з дисципліни «Технологія
обслуговування в готелях і туркомплексах» Харківська національна академія
міського господарства : конспект лекцій. Харків : ХНАМГ, 2021. 254.
48. Левковська Л. О., Карсекін В. А. Стан і перспективи розвитку туризму
та готельного бізнесу в Україні : підручник. Київ, 2022. 36 с.
49. Лобанова В. А. Система прийняття рішень щодо управління
персоналом великих підприємств готельного господарства : економічний
часопис. Харків, 2020. 44 с.
50. Лук’янова Л. Г. Уніфіковані технології готельних послуг : конспект
лекцій. Київ, 2019. 237 с.
51. Мазаракі А. А., Пересічний М. І., Шаповал С. Л. Проектування
закладів ресторанного господарства : навч. посіб. Київ, 2019. 307 с.
52. Малюк Л. П. Сервісологія : підручник. Харків : ХДУХТ, 2023.
258 с.
53. Мальська М. П. Готельний комплекс : теорія та практика. підручник.
Київ : ЦУЛ, 2020. 472 с.
54. Мартиненко М. М. Стратегічний менеджмент : підручник. Київ :
Каравела, 2019. 55 с.
55. Мунін Г. Б., Карягін Ю. О., Роглєв Х. Й., Руденко С. І. Менеджмент
готельно-ресторанного бізнесу : навч. посіб. Київ : Кондор, 20. 460 с.
56. Нечаюк Л. І. Готельно-ресторанний бізнес. Менеджмент : навч. посіб.
Одеса, 2019. 346 с.
57. Осауленко О. Г. Статистичний щорічник України за 2020 рік :
Держаналітінформ, 2020. 559с.
58. Охріменко О. О. Страховий захист: менеджмент, маркетинг,
економіка безпеки : навч. посіб. Київ : Міжнародна агенція «BeeZone»,
2023. 414 с.
59. П’ятницька Н. О., Зубар Н. М. Проектування підприємств готельно-
ресторанного господарства : навч. посіб. Київ : КУТЕП, 2024. 407 с.
60. Пандяк І. Г. Сучасний стан та проблеми розвитку бізнес-готелів в

Україні : навч. посіб. Львів, 2020. 230 с.
61. Покропивний С. Ф. Економіка підприємства : навч. посіб. Київ, 2018.
321 с.
62. Примак Т. О. Економіка підприємства : навч. посіб. Київ : Вікар, 2018.
219 с.
63. Протоєрейський О. С., Запорожець О. І. Охорона праці в галузі : навч.
посіб. Київ, 2019. 268 с.
64. Пуцентейло П. Р. Економіка і організація туристично-готельного
підприємництва : навч. посіб. ЦУЛ, 2017. 344 с.
65. Роглєв Х. Й. Основи готельного менеджменту : навч. посіб. Кондор,
2019. 408 с.
66. Роглєв Х. Й., Левітас Г. Г., Драпушко Р. Г., Гарагонич В. В.
Менеджмент готелю: економіко-організаційні аспекти : навч. посіб.
Кондор, 2019. 443 с.
67. Роглєв Х. Й., Маркелов В. Л. Організація обслуговування в готельних
комплексах : посібник Київ : КУТЕП, 2019. 163 с.
68. Сідоров М. В., Юрченко О. Є. Україна на світовому ринку
туристичних послуг: сучасний стан та перспективи розвитку : навч. посіб.
Харків : ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. 256 с.
69. Сокол Т. Г. Організація обслуговування в готелях і туристичних
комплексах : підручник. Альтерпрес, 2022. 447 с.
70. Федорченко В. К., Мініч І. М. Готельне гоподарство: основні
показники, оцінка якості послуг : навч. посіб. Київ, 2019. 158 с.
71. Чепурда Л. М., Таньков К. М., Куракін О. Б. Організація готельного
господарства. Теорія і практика : навч. посіб. Черкаси, 2023. 450 с.
72. Черевко О. І., Крайшок Л. О., Касилова Ж. А. Технологічне
проектування підприємств харчування : навч. посіб.: Харків, ХДУХТ,
2021. 295 с.
73. Шаповал С. Л. Основи будівництва : навч. посіб. Київ : КНТЕУ, 2019.
186 с.

74. Шестак Л. О. Класифікація ліцензій та її юридичне значення.
Підприємництво, господарство і право : підручник. Київ, 2020. 47 с.
75. Юрченко С. О. Міжнародний туризм : навч. посіб. Харків : ХНУ імені
В. Н. Каразіна, 2021. 328 с.
76. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL:
http://www.ukrstаt.gov.uа (дата звернення: 10.11.2022).
77. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі
України. URL: http://www.me.gov.uа/?lаng=uk-UА (дата звернення:
10.03.2023).
78. Класифікація видів економічної діяльності. URL: http://kved.
ukrstаt.gov.uа/KVED2010/kv10_і.html (дата звернення: 10.11.2024).
79. Сайт Бізнес Новини, рубрика: Історії успіху великих бізнесменів та
успішних людей, стаття «Хілтон історія успіху». URL:
http//bussinesnews.org.uа/istorii-uspihu-istorijаuspihu/hilton-istorijа-uspihu.html
(дата звернення: 10.11.2022).
80. Сайт Лектмания. Стаття «Провідники готельного бізнесу як синонім
елегантності та вишуканості в індустрії гостинності». URL:
http://lectmаniа.ru/1x10d68.html (дата звернення: 10.11.2023).
81. Статистична інформація про економічну діяльність підприємств за
2020-2022 роки. Державна служба статистики України. URL:
http://www.ukrstаt.gov.uа/ (дата звернення: 10.11.2024).

ДОДАТКИ

Додаток А

Рисунок А.1 – Кількість колективних засобів розміщування у 2024 р.

Додаток Б

Рисунок Б.1 – Кількість колективних засобів розміщування у місті
Черкаси

Додаток В

Рисунок В.1 – Шляхи підвищення конкурентоспроможності готелю

Додаток Д

Службова/ділова;
27%
Навчання;
50%
10% Туризм;
13% Приватна.

Рисунок Д.1 – Результати опитування щодо мети приїзду

Додаток Е

Рисунок Е.1 – Головна сторінка сайту «Hotels24.uа»

Додаток Ж

Рисунок Ж.1 – Головна сторінка сайту «Booking.com»

ГРАФІЧНА ЧАСТИНА ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ:
1. Характеристика готелю «Delаwаre»
Готель 4* «Delаwаre» матиме 3 поверхи, і буде розташований у місті
Черкаси, за адресою вул. Прикордонника Лазаренка 8. Готель розрахований
на 90 місць, та матиме 53 номери.
Таблиця 1.1 – Площі основних складових готелю «Delаwаre»

Група Площа, м2
Площа земельної ділянки готелю 2025
Загальна площа будівля готелю (3 поверхи) 3253,7
Площа житлових номерів 1085,8
Площа ресторану 632
Вестибюльна 200
Поверхового обслуговування 116
Побутового обслуговування 16
Культурно-дозвіллєва та фізкультурно – оздоровча 110
Адміністративна 96
Господарсько – виробнича 102

Таблиця 1.2 – Склад номерного фонду готелю «Delаwаre»

Тип номеру Наповнення номеру Кількість номерів
Апартаменти 1 2
Люкс 2 2
Напівлюкс 1 2
Номер 1 категорії 1 12
одномісний
Номер 1 категорії 2 35
двомісний
Всього 90 53

2. SWOT-аналіз готелю «Delаwаre»
З метою визначення попиту та аналізу уподобань потенційних клієнтів

нового готелю доцільно провести SWOT-аналіз.
Методологія SWOT припускає спочатку виявлення сильних і слабких
сторін, а також загроз і можливостей, і після цього встановлення ланцюжків
зв’язків між ними, які надалі можуть бути використані для формулювання
стратегії організації.
Таблиця 2.1 – SWOT-аналіз готелю «Delаwаre»

Сильні сторони Слабкі сторони
1. Зручне місце розташування. 1. Недостатньо гнучка цінова
2. Наявність знижок та акцій. політика.
3. Сприятливий імідж готелю. 2. Слабка рекламна політика.
4. Можливість проведення конференцій, 3. Відсутність досвіду маркетингових
банкетів. досліджень.
Можливості Загрози
1. Переоснащення. 1. Висока конкуренція на ринку
2. Розширення асортименту послуг, що готельних послуг.
надаються. 2. Нестабільність політичного,
3. Залучення різних груп відвідувачів за 3. економічного середовища.
рахунок гнучкої цінової політики. 4. Посилення позицій конкурентів.
4. Співробітництво з іншими суб’єктами 5. Сезонні коливання.
туристичної діяльності.
5. Контрольоване завантаження готелю.

3. Ситуаційний план та аналіз конкурентів готелю «Delаwаre»
В сучасних умовах кожному готельному підприємству важливо
правильно оцінити свою ринкову позицію для визначення
оптимальнихзаходів та інструментів ведення конкурентної боротьби. Без
аналізу конкурентів неможливо об’єктивно оцінити перспективи зростання і
процвітання підприємства. Оцінка основних конкурентів показує ймовірність
захоплення того чи іншого сегмента ринку, яким прагне заволодіти компанія.
Головні конкуренти згідно з результатами опитування наведені нижче із
зазначенням адреси та цінової політики.

Таблиця 3.1 – Головні конкуренти готелю «Delаwаre»

Готель Рівень Місце розташування Цінова політика
зірковості
«Перлина» 4 вул. Полевая, 40 1220 грн
«Дніпро» 4 вул.Фрунзе, 9 1130 грн
«Оптіма» 3 вул.Лазарева, 6 1100 грн
«Черкаси 3 вул.Фрунзе, 145 780 грн
Палац»
«Україна» 3 вул.Лісна, 1 525 грн

Після визначення головних конкурентів доцільно провести аналіз задля
визначення ситуації на готельному ринку міста Черкаси, в якому за
ідентичними показниками можна порівняти готель з його основними
конкурентами.
Для цього скористаємося аналізом за допомогою семантичного
диференціала. Суть його полягає в наступному: відбираються кілька
характеристик об’єкта і для кожної з них пропонується пара антонімів.
Таким чином, семантичний диференціал являє собою оцінку за кількома
параметрами одночасно.
З табл. 3.2. семантичного диференціала параметрів видно, що всі
компанії знаходяться в складній конкурентній боротьбі, кожен готель має
свій ряд переваг над іншими, тому зробити однозначний висновок про
становище кожного готелю на ринку гостинності досить важко. Головним
конкурентом готелю «Delаwаre» з даного аналізу є готель «Оптіма», середня
оцінка якого також дорівнює «4.5».
Готелі мають схожу цінову політику. Перевагами аналізованого готелю
«Delаwаre» буде наявність знижок, акцій і бонусів та якість і швидкість
сервісу.

Таблиця 3.2 – Аналіз конкурентів «Delаwаre»

Параметри
Зручне географічне положення 4 5 5 4 4 4 0.15
Рівень охоплення потенційних клієнтів 4 4 4 4 4 4 0.20
Рекламна політика 5 4 5 3 5 4 0.20
Наявність знижок, акцій і бонусів 5 3 3 4 4 4 0.05
Якість і швидкість сервісу 5 5 5 4 5 5 0.30
Імідж компанії 4 4 5 3 4 5 0.10
Середня оцінка 4,5 4,0 4,5 3,6 4,3 4,3 1

4. Організаційна структура управління готелю «Delаwаre»

«Delаwаre»
«Черкаси
Палац»
«Оптіма»
«Дніпро»
«Перлина»
«Україна»
Вага фактора

Директор готелю
Зaступник директорa
Бухгaлтерія Прaльня
Склaд білизни
Службa Службa
Інженернa ресторaнного прийому і Господaрчa
службa господaрствa розміщення службa
Aдміністрaтор
Шеф кухaр зaлу
Ст. інженер Керівник СПР Керівник ГС
Технік-мехaнік Офіціaнти Aдміністрaтор
Співробітники
Кухaрі служби
Мaляр,
штукaтур, Посудомийкa
муляр,
столяр
Ст. покоївкa

Слюсaр-
Покоївкa
сaнтехнік

5. Концепція готелю «Delаwаre»

Метою концепції готелю «Delаwаre» є підвищення ефективності та
конкурентоздатності підприємства.

Таблиця 4.1 – Напрямки розробки концепції готелю «Delаwаre»

Концепція Характеристика
Функціональна − комфортні умови проживання які відповідають вимогам
світових стандартів;
− раціональна організація функціонування служб готелю та
надання якісних послуг;
− оснащення номерів необхідними меблями, обладнанням та
підєднання до Інтернет мережі і т.д.;
− створення умов для ділових людей комфортного
проживання;
− організація паркувального майданчика та покращення умов
для зберігання машин;
− організація і проведення бенкетів з приводу
різноманітних
заходів
Технологічна − архітектурно-планувальні рішення;
− інтер’єр;
− проведення інструктажів з техніки безпеки, пожежної
безпеки, дотримання гігієнічних вимог;
Гуманітарна − ретельний добір персоналу;
− проведення навчання та тренингів для підвищення
кваліфікації персоналу.

Унікальна нова торгова пропозиція готелю «Delаwаre» полягатиме в
гарному краєвиді з вікон готелю та зручному розташуванні, що забезпечить
комфорт для клієнтів.

6. Показники інвестиційної привабливості проекту

Інвестиційна привабливість – це інтегральна характеристика

внутрішнього і зовнішнього середовища, яка визначається фінансово-
майновим станом, ефективністю використання ресурсів, маркетинговою,
кадровою, інфраструктурною забезпеченістю, яка створює умови для
перспективного розвитку підприємства і отримання ефекту від інвестованого
в нього капіталу.
До основних показників оцінювання ефективності реальних
інвестиційних проектів належать такі:
− чистий приведений дохід;
− індекс дохідності;
− індекс рентабельності;
− період окупності.
Для готелю, що створюється, єдиним джерелом отримання прибутку є
операційна діяльність. Механізм формування та розподілу прибутку
встановлюється на основі чинного законодавства – Податкового кодексу
України, Положень про організацію бухгалтерського обліку та Типових
інструкцій про склад собівартості продукції.

Таблиця 6.1 – Алгоритм показників діяльності готелю «Delаwаre»

Стаття Алгоритм розрахунку Разом за рік,
тис.грн
1. Доходи від операційної діяльності табл. 6.5. 25 670,00
(без ПДВ)
2. Витрати табл. 6.1. 16 217,00
3. Прибуток від операційної П.1 – П.2 9 453,00
діяльності до оподаткування
4. Податок на прибуток % 1 890,00
5. Чистий прибуток П.3 – П.4 7 562,00
6. Рентабельність операційної (П.5 / П.1) х 100 29,5 (%)
діяльності, %

7. Характеристика послуг готелю «Delаwаre»

Готельні послуги надаються споживачам готелю, тобто особам, які
безпосередньо використовують або мають намір скористатися готельними
послугами для особистих (побутових) потреб, i які здійснюють бронювання
та сплату готельних послуг.
Готельне підприємство «Delаwаre» передбачає персональний підхід у
сервісі, поєднання комфортних умов проживання з широким вибором послуг.

Таблиця 7.1 – Послуги готелю «Delаwаre»

Вид послуги Номенклатура послуги
1 2
Безкоштовні − виклик швидкої допомоги або лікаря;
− пробудження у визначений термін;
− доставка в номер кореспонденції;
− надання посуду й столових приборів;
− надання місця для автостоянки;
− замовлення таксі;
− Wi-Fi Інтернет;
− цілодобова охорона;
− послуги банкомату.
За додаткові − транспортне обслуговування;
кошти − послуги пральні;
− послуги хімчистки;
− обслуговування в номерах (доставка їжі і товарів до
номеру за бажанням гостя);
− організація дозвілля.

8. Результати наукових досліджень.

На основі аналізу сучасного стану ринку туристичних послуг
Черкаського регіону, визначення його проблематики та перспектив розвитку,
встановлено, що останніми роками туристський потік в регіон скорочувався,
зростання рівня доходів підприємств сфери туризму збільшувалося лише
завдяки подорожчанню турпродукту.
Визначено, що розвиток туризму неможливий без підвищення
ефективності використання ресурсного потенціалу на основі розробки та
реалізації програми розвитку регіону, заходів з брендінгу та просування
регіону як туристичної дестинації.
Прискорити розвиток ринку туристичних послуг Черкаського регіону
дозволить розробка ефективних цілеспрямованих маркетингових стратегій,
державна та регіональна політика розвитку туризму на рівні регіону,
удосконалення туристичної інфраструктури. Крім цього, необхідно створити
сприятливий клімат для залучення інвестицій в сферу туризму.
На підставі отриманих результатів SWOT-аналізу можна зробити
висновки, що функціонування новоствореного готелю «Delаwаre» в сучасних
умовах буде найбільш успішним, якщо у своїй діяльності організація
дотримуватиметься стратегії концентрованого зростання, яка передбачає
зосередження зусиль на одному або декількох сегментах ринку і досягнення
там лідерства за витратами або за допомогою іміджу (або за допомогою того
і іншого разом).

9. Генеральний план території готелю «Delаwаre»

8 9
3 2
5
1
7 4
6

де 1 – готель;
2 – ресторан;
3 – стоянка для автомобілів; 4 – майданчик перед готелем; 5 –
спортивний майданчик;
6 – майданчик для дітей;
7 – майданчик для відпочинку;
8 – розвантажувальний майданчик; 9 – майданчик для сміттєзбірників;
o – дерева листяні;
□ – дерева хвойні.

10. План першого поверху готелю «Delаwаre»

де 1 – вестибюль; 16 – каси, обмін валют;
2 – бюро прийому і реєстрації; 17 – центральна білизняна.
3 – ресторан; 18 – майстерні;
4 – санітарно-технічний блок; 19 – гардероб;
5 – камера схову; 20 – кабінет директора;
6 – кімната чергового персоналу; 21 – кабінет заступника директора;
7 – відділення зв’язку; 22 – приймальня;
8 – медпункт; 23 – кабіна завідуючого
господарством;
9 – архів; 24 – Напівлюкс;
10 – бухгалтерія; 25 – склад;
11 – кабіна старшого інженера; 26 – Номер 1 категорії (двомісний).
12 – приміщення охорони;

13 – санвузол;
14 – сауна;
15 – тренажерний зал;

11. План житлового поверху готелю «Delаwаre»

де 1 – хол;
2 – Номери 1 категорії (двомісні);
3 – Номери 1 категорії (одномісні);
4 – Люкс;
5 – Апартаменти;
6 – комора брудної білизни; 7 – комора для інвентарю;
8 – приміщення для візків;
9 – кімната чергового персоналу; 10 – санвузол.

12. План «Номера І категорії» (одномісний)

13. План «Номера І категорії» (двомісний)

14. План номера категорії «Апартаменти»

15. План номера категоії «Люкс»

16. План номера категорії «Напівлюкс»

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets