Підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг

Чепель, Артем Романович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7226

Title:	Підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг
Authors:	Чепурда , Ганна Миколаївна Чепель, Артем Романович
Keywords:	ТУРИСТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО;ТУРОПЕРАТОРСЬКА ФІРМА;ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ;ТУРИСТИЧНІ ПОТОКИ;СВІТОВИЙ РИНОК;ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
Issue Date:	Jan-2025
Abstract:	Дипломна робота складається з 3 розділів, списку використаної літератури із 91 джерел, 9 додатків, 3 рисунків, 16 таблиць. Загальний обсяг роботи 115 сторінок, обсяг основного тексту 97 сторінок. Мета дипломної роботи полягає у розкритті основних теоретичних і практичних положень для розробки механізму підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі туроператора НАМИ. Об’єктом дослідження виступає техніко-економічні показники туроператора НАМИ. Предметом дослідження є механізм підвищення ефективності функціонування туристичного підприємства. У дипломній роботі представлені результати дослідження організації та перспектив розвитку туризму в Україні та світі, результати аналізу господарської діяльності туристичного оператора «НАМІ», запропоновано шляхи вдосконалення організації та підвищення ефективності діяльності туроператора «НАМІ». Результати дипломної роботи можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7226
Appears in Collections:	242 Туризм і рекреація (Туризм)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Чепель.pdf Restricted Access		1.06 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДОПУЩЕНО ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри _______ Л. М. Чепурда
«___» _____________ 2024 року

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до дипломної роботи
другого (магістерського) рівня освіти
на тему: «Підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку
туристичних послуг»

Виконав студент 2 курсу, групи МТ-306
Спеціальності 242 «Туризм»
Чепель Артем Романович
Керівник: д.і.н., проф. Чепурда Г.М.
Рецензент: Кольцов О.П.

Черкаси, 2024

7

РЕФЕРАТ

Дипломна робота складається з 3 розділів, списку використаної
літератури із 91 джерел, 9 додатків, 3 рисунків, 16 таблиць. Загальний обсяг
роботи 115 сторінок, обсяг основного тексту 97 сторінок.
Мета дипломної роботи полягає у розкритті основних теоретичних і
практичних положень для розробки механізму підвищення ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі
туроператора НАМИ.
Об’єктом дослідження виступає техніко-економічні показники
туроператора НАМИ.
Предметом дослідження є механізм підвищення ефективності
функціонування туристичного підприємства.
У дипломній роботі представлені результати дослідження організації та
перспектив розвитку туризму в Україні та світі, результати аналізу
господарської діяльності туристичного оператора «НАМІ», запропоновано
шляхи вдосконалення організації та підвищення ефективності діяльності
туроператора «НАМІ».
Результати дипломної роботи можуть бути впроваджені у практиці
діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ТУРИСТИЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО,
ТУРОПЕРАТОРСЬКА ФІРМА, ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ,
ТУРИСТИЧНІ ПОТОКИ, СВІТОВИЙ РИНОК, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ
8

ЗМІСТ

Вступ ............................................................................................................................ 6
Розділ 1. Теоретичні основи ефективності функціонування підприємства на
ринку туристичних послуг………………………………………........ ........ .............9
1.1. Сутністна характеристика поняття «ефективність підприємства» та її
види…………………………… ................................................................................... 9
1.2. Оцінювання економічної ефективності підприємства .................................. 15
1.3. Особливості визначення ефективності господарської діяльності
туристичного підприємства….. ............................................................................... 18
Розділ 2. Прикладні аспекти досягнення ефективності функціонування ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в сучасних умовах господарювання........................... 25
2.1. Організаційно-економічна характеристика ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» ....................................................................................................................... 25
2.2. Оцінка ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»… ....... ……42
2.3. Аналіз застосування сучасних засобів і методів ведення бізнесу для
розвитку туристичного підприємства ..................................................................... 46
Розділ 3. Напрями підвищення ефективності функціонування на ринку
туристичних послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» .............................................. 61
3.1.Аналіз ризику в діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в умовах
карантину на COVID-19.......................................................... ....... ..........................61
3.2.Основні напрямки для розробки механізму підвищення ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».............................................. ............ ........................70
3.3.Пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ»........................................................ ............. ...................84
Висновки ........................................................................................................................
Список використаної літератури ............................................................................ 81
Додатки ....................................................................................................................... 87
9

ВСТУП
Найбільшим випробуванням, з яким зіткнувся світ із часів Другої
світової війни, називають наразі пандемію COVID-19. Поширення вірусу
відбулося настільки швидко, що світ не зумів належним чином підготуватися
до такого підступного не видимого для очей ворога. Ареал поширення вірусу
настільки широкий та динаміка його коливається хвилеподібно, то дещо
зменшуючи свій тик, то знову максимально загострюючи ситуацію серед
людей різних континентів. Станом на середину травня 2020 р. лише в
Антарктиці не було зафіксовано цю пандемію. Саме з фактом пандемії
пов’язані й всі процеси падіння та стагнації розвитку в сфері туризму, адже
ця галузь економіки посідала в світі один із тих секторів, де завдяки
можливості використовувати глобалізаційні процеси, люди достатньо
динамічно пересувалися не тільки в межах своєї країни, але й в далекі країни
та території дестинацій. Пандемія внесла свої корективи не тільки на поточні
справи в діяльності туристичних підприємств, суб’єктів господарювання
різних напрямків, але й зумовила переглядати стратегічні важелі в галузі.
Проблемні питання виникли й в інфраструктурі туризму, зокрема в авіаційній
галузі. Так, станом на 20 квітня 2020 р. через пандемію 100% усіх
міжнародних дестинацій ввели обмеження на в’їзд. Оприлюднені прогнози
інформують про очікувані зменшення кількості міжнародних прибуттів (від
58% до 78% щороку) [117].
На ситуацію можуть вплинути швидкість поширення вірусу, тривалість
діючих обмежень на пересування та закриття кордонів, але чіткого прогнозу
неможливо надати в зв’язку з обмеженим досвідом щодо подолання подібної
проблематики. Лише в очікуванні отримання ефективної та доступної для
населення планети вакцини для щеплення від цієї інфекції та визначення
можливих мутацій вірусу й оперативного медичного реагування на його
прояви можливо здійснювати конкретні прогнози в галузі туризму. Протягом
року завдяки ретельному вивченню особливостей проявів пандемії уряди
10

країн почали реагувати різноманітними засобами та створювати відповідні
пом’якшуючі умови й для туристичного бізнесу. Це стосується, перш за все,
певної мінімізації економічних наслідків пандемії COVID-19. За основу було
взято два загальних підходи з опанування ситуації: перший підхід
направлений на забезпечення доступних кредитних ліній для бізнес, другий –
на відтермінування сплати боргових і податкових зобов’язань. Щодо
впровадження економічних важелів підтримки малого та середнього бізнесу
в Україні, має місце суттєве відставання у темпах впровадження відповідних
пом’якшуючих заходів для підтримки туристичного сектора, а це створює
загрозливу ситуацію конкурентоспроможності галузі та окремих суб’єктів
господарювання як в основному сегменті туризму, так і в його
інфраструктурі. Частка туризму в загальній економіці України є темою
поглиблених дискусій і складає, згідно з офіційною статистикою, близько
3–4% ВВП, що значно нижче міжнародного середнього показника (який
дорівнює 10%) [28].
Вище викладені дані щодо ситуації в сфері туризму в зв’язку з
пандемією COVID-19 та її наслідками в Україні відображені в документі
«Пандемія COVID-19 та її наслідки у сфері туризму в Україні. Оновлення до
документу «Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку сфери туризму
в Україні»», розробленою за сприяння ЄБРР [68]. В аналітичній записці щодо
розвитку туризму в Україні в умовах підвищених епідемічних ризиків,
підготовленою Національним інститутом стратегічних досліджень, також
представлено аналіз ситуації в туристичній сфері через пандемію COVID-19.
Опубліковано низку заходів країн світу щодо підтримки туристичної галузі
через пандемію. Міжнародні організації та уряди країн вживають термінових
заходів з підтримки туристичної сфери через підтримку ліквідності,
фіскальні заходи (від прямої фінансової допомоги до прощення
кредитування), спрощення правил державної допомоги, нові вказівки щодо
прав пасажирів та застосування директив про туристичні подорожі,
11

створення програм та проектів підтримки галузі, запровадження
комунікаційних платформ, опитувань, сприяння працевлаштуванню та
навчанню в сфері туризму тощо [68].
Питання підвищення ефективності функціонування підприємств на
ринку туристичних послуг у зв’язку з пандемією набуває все більшого
значення. Наразі на перший план висувається завдання стабілізувати
ситуацію та визначитися з подальшими напрямками для зростання
ефективності. Отже, тема для дослідження є актуальною та потребує
ретельного вивчення не тільки теоретичних аспектів, але й фактичного стану
в галузі. Здійснено аналіз чинної нормативно-правової бази, статистичних
даних вітчизняних і міжнародних організацій у галузі туризму тощо.
В дипломній роботі об’єкт дослідження – процес розробки механізму
підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку
туристичних послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Предмет дослідження – сукупність теоретичних і практичних положень
розробки механізму підвищення ефективності функціонування підприємства
на ринку туристичних послуг на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Мета дослідження – розкриття основних теоретичних і практичних
положень для розробки механізму підвищення ефективності функціонування
підприємства на ринку туристичних послуг на прикладі
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
За результатами виконання поставлених для наукового дослідження
завдань визначено завдання дослідити як теоретичні основи ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг, так і прикладні
аспекти. Застосовані аналітичний, статистичний, порівняльний методи.
Результати дипломного проекту можуть бути впроваджені у практиці
діяльності туристичних підприємств.

12

Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВАНА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ
ПОСЛУГ

1.1 Сутнісна характеристика поняття «ефективність підприємства»
та її види

Найважливішою якісною характеристикою господарювання на всіх
рівнях вважають ефективність виробництва. Ступінь використання
виробничого потенціалу, що виявляється у співвідношенні витрат і
результатів суспільного виробництва, розуміють як економічну ефективність.
Існує співвідношення, яке виражене наступною залежністю:
– чим вище результат за умови однакових витрат, тим швидше цей
результат може зростати в розрахунку на одиницю витрат суспільно
необхідної праці;
– чим менше витрати на одиницю корисного ефекту, тим вище
ефективність виробництва.
Рівень продуктивності суспільної праці є узагальнюючим критерієм
економічної ефективності суспільного виробництва.
Отже, ефективність виробництва є показником діяльності виробництва
щодо розподілу та переробки ресурсів з метою виробництва товарів.
Відношення результатів на виході до ресурсів на вході або через обсяги
випуску продукції, її номенклатуру, є коефіцієнтом, що відображає рівень
ефективності [43].
Щодо економічної сутності та загальної методології визначення видів
ефективності, опублікована низка результатів наукових досліджень, які
доцільно розглянути в межах дипломної роботи [43].
Вирізняють три визначальні фактори взаємодії під час процесів
13

виробництва на будь-якому підприємстві. Це – персонал (робоча сила),
засоби праці та предмети праці. Так, зокрема, персонал є виробником
суспільно корисної продукції або надає виробничі та побутові послуги,
використовуючи наявні засоби виробництва. Таким чином має місце витрати
живої та уречевленої праці, а також результати виробництва. На результати
виробництва впливають масштаби застосовуваних засобів виробництва,
кадровий потенціал та рівень їх використання.
Економічна ефективність є основою конкурентоспроможності
підприємства на сучасному ринку. Це стосується будь-якої галузі, що
зумовлено потребою досягати належного рівня економічної ефективності та
визначати стратегічні завдання для розвиту підприємства.
В господарській діяльності необхідно враховувати як зовнішні, так і
внутрішні фактори впливу на результат діяльності суб’єкта господарювання.
Варто зазначити, що протягом останніх десятиліть, у сфері господарювання в
ринкових умовах застосовують так звану оптимізацію ресурсів, що,
здебільшого, є скороченням кадрів, тобто зменшенням чисельності
працівників, а також економії на впровадженні інновацій, які потребують
витратних фінансових ресурсів; працюють на застарілих технологіях, не
модернізують засоби виробництва тощо. Це може погіршити показники
діяльності підприємства або знизити його ефективність, не зважаючи на
скорочення витрат.
Таким чином науковці пропонують застосовувати структурний та
комплексний підхід на раціональне використання ресурсів без зниження
якості виробництва або послуг, та може сприяти підвищенню ефективності в
діяльності суб’єкта господарювання та мінімізувати ризики [97, С. 174].
Питання ефективності підприємства, як зазначалося вище, стосується
як виробничого спектру економічної діяльності, так і сфери послуг. У
відповідності до щорічних даних, які оприлюднює в своїх звітах Всесвітня
туристична організація (далі – ЮНВТО), туризм належить до найбільш
14

динамічних галузей світової економіки, протягом періоду, коли не була ще
ситуація, пов’язана з пандемією на COVID-19, демонстрував стійкість та
розвиток [115].
Щодо України, варто зазначити протягом останніх декількох років
поступове зростання прибутків від надання послуг туризму в окремих його
сегментах, але наша країна ще до карантинних обмежень поступалася в
розвитку туризму багатьом країнам світу. Так, зокрема, за індексом
конкурентоспроможності у сфері подорожей та туризму протягом 2017 р.
Україна мала оцінку в 3,5 бали з 7-ми можливих і посіла 88 місце. У 2017 р.
прямий внесок туризму до валового внутрішнього продукту (далі – ВВП)
України був 39,6 млрд. грн., або 1,5% ВВП [115].
Трансформація національної економіки передбачає підвищення
соціально-економічної ролі туристичної галузі. За певних обставин і низки
факторів, які треба враховувати, туризм для розвитку економіки регіонів
України може стати стратегічно важливим щодо своїх перспектив.
Отже, обрана тема дослідження є актуальною та визначена потребою
розробки та запровадження механізмів, що дозволяють підвищити
ефективність системи управління розвитком туризму в Україні [87, С. 61–65].
Протягом останніх років опубліковано низку наукових праць з питань
становлення та розвитку підприємств різних галузей економіки. Не
залишилась поза увагою науковців і сфера туризму та визначення
ефективності функціонування підприємств на ринку туристичних послуг. Це,
зокрема, праці Горіної Г. О. [40], Жаліло Я. А., Ковалівської С. В.,
Филипенко А. О., Химинець В. В., Головки А. А. [44], Жук І. З. [45],
Заворуєвої О. С. [46], Кальченко О. М. [49], Карюк В.І. [51], Коваль В. В.,
Замлинської О. В., Коломієць О. Г. [52], Кожухівської Р. Б. [53],
Лендєла О. Д. [54], Любіцевої О. О., Смирнова І. Г. [56], Мельниченка С. В.,
Шеєнкової К. А. [58], Милинчук Е. С. [60], Незвещук-Когут Т. С. [65],
Проценко В. М. [73], Рега М. [74], Сарри А. В. [80], Соболевої Е. А.,
15

Соболева І. І. [83], Шаповал В. М., Герасименко Т. В. [86],
Шелеметьєвої Т. В. [88], Шуплат О. М. [89, 91–96], Майорової Т. В.,
Урванцевої С. В. [90], Ярославського А. О. [97].
Але на сьогодні залишається недостатньо розкрита сутність
особливостей підвищення ефективності функціонування підприємств на
ринку туристичних послуг із детальним аналізом факторів впливу, що
зумовило актуальність дослідження.
Протягом останніх двох років відбулися суттєві зміни щодо
нормативно-правового регулювання в сфері туризму, які стосуються не
тільки організаційних питань, але й сфери оподаткування, інвестиційних
взаємовідносин тощо. Так, в чинні законодавчі акти, які діють в Україні та
стосуються індустрії гостинності в цілому та окремих її сегментів, зокрема й
господарської діяльності туристичних фірм, періодично (у разі затвердження
відповідними центральними органами влади) вносять певні зміни, уточнення
в чинні нормативно-правові документи. Наразі варто акцентувати увагу на
тих документах, які були обрані під час дослідження теми, та безпосередньо
або опосередковано стосуються зазначених у змісті дипломної роботи
питань.
Оперативно ознайомитися з відповідною нормативно-правовою базою
та змінами, які очікуються або вже відбулися, доступно, зокрема, на
офіційних сайтах Верховної Ради України (далі – ВРУ) [98], Кабінету
Міністрів України (далі – КМУ) [102], Міністерства розвитку економіки,
торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) [104],
Міністерства культури та інформаційної політики України [105],
Міністерства фінансів України [106].
Актуальні публікації та зворотній зв’язок з тими, хто ознайомлюється з
публікаціями на офіційній сторінці в соціальній мережі фейсбук можливо
мати від Державного агентства розвитку туризму України [101]. На
офіційному сайті Державної служби статистики України можливо
16

ознайомлюватися з усіма питаннями, які стосуються його повноважень, у т.
ч. з відповідними методиками та нормативно-правовими документами [100].
В табл. 1.1 представлено низку визначень сутності поняття
«економічна ефективність» згідно дослідження, представленого в науковій
статті Ярославського А. О. [97, С. 175].

Таблиця 1.1 – Сутність поняття «економічна ефективність»
Пор. Автор Сутність поняття «економічна ефективність»
№
1 Андрійчук В. Г. «Відношення між отримуваними результатами виробництва,
тобто продукцією і матеріальними послугами, з одного боку, і
витратами праці та засобів виробництва, з іншого боку».
2 Савенко Н. В. «Результат виробничої діяльності, що виражається у вигляді
співвідношення між підсумками господарської діяльності та
витратами ресурсів».
3 Мочерний С. В., «Досягнення найбільших результатів за найменших витрат
Єрохін С. А., живої та уречевленої праці».
Каніщенко Л. О.
4 Долан Е. Дж., «Стан речей, за якого неможливо здійснити жодної зміни, яка
Ліндсей Д. більш повно задовольняла би бажання однієї людини, не
перешкоджаючи задоволенню бажань іншої людини».
5 Макміллан Р. «Виробництво найкращої або оптимальної комбінації
продукції на основі використання найбільш ефективної
комбінації ресурсів».
6 Шнипко О. В. «Комбінація ресурсів, що дає змогу досягти максимального
випуску товарів з найменшими витратами».
7 Слюсаренко О. О. «Найважливіший показник результативності діяльності
підприємства, який є зіставленням результатів цієї діяльності
з витратами на її здійснення, а також визначається
відношенням результатів до витрат».
8 Загородній А. Г., «Результативність економічної діяльності реалізації
Вознюк Г. Л. економічних програм та вжиття заходів, що
характеризуються відношенням отриманого економічного
ефекту (результату) до витрат ресурсів, які зумовили
отримання цього результату».

Протягом 2021 - 2023 р.р. активно відвідується й офіційний сайт
Всесвітньої організації здоров’я (далі – ВОЗ), що зумовлено ситуацію з
17

пандемією COVID-19 в усьому світі та потребою мати достовірні дані не
тільки про стан подолання інфекції в конкретній країні, але в усьому світі,
адже на туризм можуть впливати не тільки точкові факти, але й глобальні
[99].
На основі даних, наведених у науковій статті Ярославського А. О. щодо
факторів, які впливають на ефективність діяльності підприємства, відповідно
до категорій показників, представлено табл. 1.2 [97, C. 176].

Таблиця 1.2 – Фактори, які впливають на ефективність діяльності
підприємства, відповідно до категорій показників
Пор. Категорії Характеристика факторів впливу на ефективність діяльності
№ показників підприємства
1 Загальні характер виробництва і його галузеві особливості,
стан матеріально-технічної бази
2 Специфічні співвідношення між формами організації управління, між
формами управління і методами управління, ступінь відповідності
структури апарату управління, рівень механізації та автоматизації
управлінських робіт, рівень кваліфікації працівників і
ефективність їх праці
3 Особливі фактори невизначеності та ризику
4 Структурно- організаційна структура управління, виробництва, постачання та
організаційні збуту, виробничо-економічних зв’язків
5 Інтенсивні зростання продуктивності праці, фондовіддачі, матеріаловіддачі,
зниження капітало-, фондо- та трудомісткості
6 Екстенсивні зростання обсягу виробничих ресурсів
7 Галузеві загальні та структурні характеристики галузі в структурі
національного господарства, кон’юнктура галузевого ринку
8 Територіальні географічне розташування, природно-кліматичні умови, потенціал
ринку та інвестиційний ринок

Отже, зазначимо, що сутність економічної ефективності полягає в
отриманні максимально можливих благ ві тих ресурсів, які наявні в
розпорядженні.
Проблемою економічної ефективності найчастіше є проблема вибору,
18

що стосується того, що, як і яким чином проводити, як розподіляти ресурси,
капітал і прибуток. Від рівня економічної ефективності багато в чому
залежить вирішення низки соціально-економічних завдань, таких як
підвищення рівня життя населення, швидке зростання економіки,
вдосконалення умов праці та відпочинку, зниження рівня інфляції [97].
Пропонується також наступне трактування поняття економічна
ефективність підприємства, зумовлену основними факторами, серед яких
запровадження максимально досяжних економічних цілей, орієнтованих на
весь потенціал підприємства; виявлення змін, необхідних для повного
розкриття потенціалу підприємства; проведення необхідних змін, досягнення
поставлених стратегічних цілей.
Варто зазначити, що усі фактори є взаємопов’язаними, адже мають
визначати для себе реальні для досягнення цілі.

1.2 Оцінювання економічної ефективності підприємства

Для розрахунків економічної ефективності підприємств, у т. ч.
підприємств туристичної сфери, застосовують відповідну методику. Так,
зокрема, методика має своєю основою певну систему розрахунків, які
відображають динаміку якісних показників використання ресурсів і їх
відносну економію. Це дозволяє визначити ефект, який можливо отримати за
умови інтенсивного використання ресурсів. Також створюються можливості
для оцінювання впливу окремих факторів.
Для визначення ефективності діяльності підприємства сфери туризму
необхідно врахувати існуючу гіпотезу щодо припущення відносно наявності
комплексу чинників, які визначають ефективність кожного окремого
туристичного підприємства. Отже, неможливо визначити ефективність за
одним фактором, необхідно з’ясувати всі можливі фактори впливу на
діяльність конкретного підприємства та зробити ретельний аналіз ситуації та
19

міри впливу кожного фактору окремо та в поєднанні й впливі на інші
фактори життєзабезпечення туристичного підприємства.
Отже, для визначення конкретних напрямів підвищення ефективності
діяльності досліджуваного суб’єкта господарювання необхідно виявити такі
чинники та встановити домінуючий фактор, що дозволить запропонувати
напрями підвищення ефективності діяльності суб’єкта господарювання з
урахуванням природи та специфіки економічних відносин підприємств
туристичного сектору економіки [86, С. 81].
Науковці пропонують для розрахунків і вимірювання ефективності
діяльності організації туристичної сфери економіки декілька методів, серед
яких найбільшу увагу звертають на два підходи, а саме на оцінку
ефективності на основі віднесення:
– прибутку організації до чинників, які зумовили його отримання;
– всього обсягу виручки до чинників, що зумовили цю виручку .
Різнобічну оцінку ефективності в даному випадку можливо здійснити
за рахунок комбінування зазначених двох підходів [86, С. 81–82].
Досліджуючи порядок і стан функціонування об’єктів туристичної
сфери, необхідно враховувати відповідну класифікацію основних чинників
ефективної діяльності туристичних підприємств. Розрізняють декілька
основних ознак факторів ефективної діяльності туристичних підприємств,
врахованих у класифікації. Це, зокрема:
– зовнішній або внутрішній характер факторів відносно до туристичної
організації;
– природне, техногенне або соціальне походження чинників;
– відношення чинників до глобального рівня світового господарства,
рівня національної економіки, макрорегіона, регіона та місцевого
господарства;
– перспективність характеру факторів або приналежність їх до
залишків попередніх господарських відносин [86, С. 82].
20

В сучасних умовах ведення бізнесу в Україні найбільш доцільною
класифікацією чинників ефективної діяльності для оцінки ефективності
діяльності туристичних підприємств є класифікація за ознакою їх
приналежності до центру розвитку туристичної організації.
Завдяки класифікації чинників можливо вирішити важливу проблему,
яка стосується убезпечення основних показників діяльності підприємств
сфери туризму від впливу випадкових і побічних чинників. Це необхідно для
того, щоб показники, прийняті для оцінки ефективності, могли об’єктивно
відображати певні досягнення.
Отже, можливо обгрунтувати цінність комплексної класифікації
факторів тим, що на її основі здійснюється моделювання господарської
діяльності, що сприяє прикладному значенню цих досліджень, у т. ч. для
підвищення ефективності діяльності підприємства здійснювати комплексний
пошук внутрішньогосподарських резервів [86, С. 82].
Ефективність як інтегрована економічна категорія, відображає
виробничі відносини стосовно економії сукупних витрат уречевленої та
живої праці для отримання кінцевого позитивного результату.
Існує відповідний зв’язок між величиною отриманого результату від
діяльності суб’єкта господарювання та кількістю інвестованих або
витрачених у виробництві ресурсів, що зумовлює сутнісну характеристику
такої економічної категорії, якою є ефективність підприємства [97, С. 174]
Таким чином цілком можливо стверджувати, що завдяки використанню
меншої кількості ресурсів для створення більшого за вагомістю позитивного
результату порівняно з досягненням меншого за значимістю позитивного
результату з використанням значно більшої кількості ресурсів доцільно
розробити план підвищення ефективності.
Як відомо, підприємство вважається відкритою системою, що в умовах
ринкової економіки функціонує за певними правилами щодо дотримання
вимог законності та в середовищі, де може існувати конкуренція, особливі
21

обставини (наприклад, пандемія COVID-19), у зв’язку з чим оцінити
ефективність діяльності туристичного підприємства можливо по-різному,
враховуючи різні зацікавлені сторони.
В табл. 1.3 представлено основну характеристику ефективності як
економічної категорії [97, С. 174].

Таблиця 1.3 – Основна характеристика ефективності як економічної
категорії
Пор. Різновиди Основна характеристика
№
1 економічна відображає відповідність витрат і результатів діяльності
ефективність підприємства цілям та інтересам його учасників у
грошовій формі
2 соціальна відображає відповідність витрат і соціальних результатів
ефективність діяльності підприємства цілям і соціальним інтересам
суспільства
3 екологічна відображає відповідність витрат і екологічних результатів
ефективність інтересам держави й суспільства

Отже, різноманіття визначення ефективності як економічної категорії,
зумовлю й багатоваріантність підходів до визначення ефективної діяльності
підприємств, враховуючи специфіку діяльності підприємства, зовнішні та
внутрішні фактори впливу на рівень господарювання.

1.3 Особливості визначення ефективності господарської діяльності
туристичного підприємства

Враховуючи наведені теоретико-методологічні аспекти, викладені в
попередніх розділах дипломної роботи, доцільно зазначити суттєву
особливість щодо оцінки ефективності роботи туристичної фірми. Ця
особливість полягає в тому, що єдиного підходу до оцінки ефективності
діяльності туристичного підприємства не існує.
22

На діяльність туристичної фірми мають вплив різноманітні чинники та
їх поєднання за різних обставин й умов ведення бізнесу. Так, зокрема,
зовнішнє середовище, в якому здійснює свою діяльність туристична фірма,
постійно змінюється, відбуваються зміни як в економічних, організаційних,
соціальних сегментах економіки та економічних зв’язків, так і в низці інших
(екологічних тощо). Підвищення ефективності діяльності підприємства
зумовлюється взаємозв’язком цих факторів, а це може суттєво впливати як в
позитивному, так і негативному сенсі на шляху до мети в господарюванні
конкретно визначеного суб’єкта.
Для сфери туризму притаманні тісні зовнішні зв’язки, зокрема з
іноземними партнерами по бізнесу, з певними інфраструктурними
суб’єктами індустрії гостинності, суміжних галузей економіки. Це стосується
як в’їзного, так і виїзного туризму, що вимагає вивчення, аналізу специфіки
організації та надання послуг з урахуванням міжнародних відносин між
країнами, особливостей країн та певних туристичних дестинацій [86, С. 80].
Особливо яскраво ситуація, яка стосувалася вирішення проблемних
питань під час повернення українських туристів на батьківщину з
закордонних мандрів під час оголошення карантину в зв’язку з закриттям
кордонів між країнами, призупиненням або повним зупиненням
авіаперельотів, обмеженням пересування як в країні перебування за межами
України, так і готелях або інших місцях розміщення українських туристів за
кордоном. Також важливим фактором впливу на рівень ефективності
діяльності туристичних підприємств є використання ресурсного потенціалу,
особливо його раціональне використання, що може сприяти досягненню
найбільшої ефективності.
Раціональним використання ресурсів може вважатися лише за умови,
коли не окремий вид ресурсу раціонально використовується, а на інші
ресурси не звертають потрібної уваги, а тоді, коли всі потрібні для
господарської діяльності ресурси отримують свою повноцінну увагу з боку
23

менеджменту турфірми. Це стосується фінансових, матеріально-технічних,
трудових та інших ресурсів. Отже, вимогою часу була, є та залишається
потреба ретельно вивчати існуючу ситуацію на ринку туристичних послуг,
вміти аналізувати, передбачати можливі загрози щодо ведення бізнесу. На
рис. 1.1 представлено групи факторів, які мають вплив на ефективність
діяльності туристичних підприємств [86, С. 81].

Керовані  Якість задіяних ресурсів.
 Способи застосування ресурсів

Некеровані  Умови застосування ресурсів

Внутрішні  Цілі
 Оргструктура
 Оргкультура

Відомі  Поведінка персоналу
 Ресурсна база

 Імідж компанії

Невідомі  Поведінка конкурентів.
 Споживацький по пит
 Відмови технічних засобів
 Поведінка спожив ачів

Рисунок 1.1 – Групи факторів впливу на ефективність діяльності
туристичних підприємств

Необхідно враховувати специфіку туристичних дестинацій,
особливості кожного туру та низку інших факторів, що можуть впливати як
на туристичний сектор економіки, так і на інші галузі, що пов’язані з
24

туризмом. Завдяки правильній оцінці ефективності функціонування
туристичних підприємств можливо активно здійснювати вплив на поточний
стан і тенденції розвитку туристичного підприємства, визначати обсяги
створення та надання туристичних послуг, здійснювати моніторинг та
коригувати некеровані процеси та явища, складати прогнози та плани
розвитку турфірми [86, С. 81]. Отже, ефективна діяльність підприємств сфери
туризму визначається як процес своєрідного обміну ресурсами, які потрібні
для туризму, на певний корисний ефект. Як результат зазначеного обміну,
туристичне підприємство за придбану для себе економічну користь
(прибуток) розраховується певною кількістю ресурсів, зокрема фінансових,
трудових, інформаційних тощо [86, С. 81]. Вирізняють певну групу факторів,
які впливають на збільшення прибутку туристичного підприємства, та дають
можливість порівняти прибуток туристичного підприємства з тими
факторами, що зумовили отримання саме цього прибутку [86, С. 81].
На рис. 1.2 відображено класифікацію факторів ефективної діяльності
туристичних підприємств [86, С. 82].

Постачальники Контактні аудиторії:

туристичних послуг: міжнародні чинники
науково-
технологічні,
пра вові чинники
Внутрішнє середовище
туристичного підприємства:

маркетингова стратегія,
адаптивність господарської
діяльності, фінансова
стійкість, домінування
людського фактору,
Конкуренти:
Споживачі передові технології, державно-
туристичних сприйнятливість до
політичні чинники
послуг:
інновацій
економічні та
с оціально-
демографічні
фактори
Рисунок 1.2 – Класифікація факторів ефективної діяльності
туристичних підприємств
25

Перспективним вважається факт того, що туристичними об’єктами,
природно-ландшафтними, рекреаційними територіями останні декілька років
активно почали цікавитися потенційні інвестори. Лише вкрай негативний
вплив пандемії COVID-19 практично зупинив цей стратегічний напрямок для
пошуку реальних інвестицій у розвиток туризму в Україні.
В Україні були розроблені, затверджені відповідно законодавству низка
документів державного значення, які безпосередньо або опосередковано
стосуються питань розвитку туризму, туристичної інфраструктури,
інвестицій в галузь тощо, зокрема Закони України «Про туризм» [27], «Про
захист іноземних інвестицій на Україні» [15], «Про інвестиційну
діяльність» [16], «Про стимулювання інвестиційної діяльності у
пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих
місць» [22], «Про стимулювання розвитку регіонів» [23], «Про Стратегію
сталого розвитку «Україна – 2020»» [24]; Указ Президента України «Про
схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку малого і
середнього підприємництва на 2014–2024 роки» [25], Розпорядження
Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії розвитку туризму та
курортів на період до 2026 року» [26] тощо.
В Україні фактично під загрозою є виконання Державної стратегії
регіонального розвитку до 2020 року [11], Державної Стратегії сталого
розвитку «Україна – 2020» [2] та можливість визначення чітких завдань і
ресурсів для їх виконання.
Перш за все, домінуючим фактором ефективності діяльності
туристичних підприємств є людський фактор, що включає в себе
кваліфіковану робочу силу та людський капітал і цій сфері.
Домінуюча роль людського фактору зумовлює склад комплексу та
принципи ефективного управління діяльністю підприємств туристичного
комплексу. Необхідно постійно підвищувати рівень освіти та сприяти
набуттю професійних навичок у своїй професії усіх, без винятку, працівників
26

туристичної галузі та окремого підприємства зокрема. це стосується не
тільки досвіду роботи в галузі, але й володіння іноземними мовами,
комп’ютерною грамотністю, специфікою певної спеціалізації (готель,
ресторан, різноманітні заклади розміщення та харчування тощо). Немале
значення має бути приділено визначенню комунікативних навичок
менеджерів туристичної фірми, навіть володіння певними знаннями у сфері
психології. Все це зумовлює необхідність приділяти серйозну увагу розробці
сучасних, адаптованих до швидких змін у світових тенденціях розвитку
туризму, професійно-освітніх програм, програм у сегменті підвищення
кваліфікації фахівців.
На рис. 1.3 відображено концепції ефективної діяльності туристичних
підприємств [86, С. 84].

Основні завдання високотехнологічного
конкурентоспроможного туристичного комплексу:
 формування системи підготовки, неперервної освіти
та підвищення кваліфікації персоналу турфірми;
 розвиток готельного комплексу;

 тематична спеціалізація туристичних територій;
 розвиток транспортної та інженерної інфраструктури

Перспективна
Перспективна
мета Перспективна Перспективна Перспективна
мета
(економічна): мета мета мета
(економічна):
(економічна): (економічна): (соціальна):
оновлення
удосконалення
основного підвищення підвищення збільшення
інфраструктури
капіталу якості прибутковості бюджетних
туристичних
туристичних туристичних надходжень
організацій послуг організацій

Рисунок 1.3 – Концепції ефективної діяльності туристичних
підприємств

27

Отже, в основі концепції ефективної діяльності підприємств індустрії
туризму має бути покладений підхід, орієнтований на розвиток людського
фактору, створення умов для інвестиційної привабливості туристичних
організацій, які мають кваліфікований людський фактор, можливість якісно
обслуговувати споживачів туристичних послуг і забезпечити добробут із
гарантованою безпекою перебування в певній дестинації.
Має бути витримана парадигма взаємообумовленої корисної для всіх
учасників взаємодії – основного капіталу, людських і фінансових ресурсів
туристичного підприємства.
На основі концепції ефективної діяльності туристичних підприємств і
всієї індустрії туризму в цілому можливо передбачити створення
конкурентоспроможного комплексу світового рівня і різних сегментах
туристичного бізнесу та з урахуванням різноманітних побажань і потреб
туристів.
Таким чином здійснюється консолідований внесок для позитивного
фінансового результату.

28

Розділ 2 ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ДОСЯГНЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
В СУЧАСНИХ УМОВАХ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ».

Вже більш як 16 років на ринку туристичних послуг відома своєю
бездоганною репутацією та різноманітністю пропозицій для найбільш
вибагливих туристів туристична фірма з назвою «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є юридичною особою [55]. В установчих
документах туристичної фірми зазначена повна її назва – ПРИВАТНЕ
ПІДПРИЄМСТВО ТУРОПЕРАТОР НАМІ. ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» – це
скорочена назва турфірми, відображена в офіційних реєстраційних
документах [110]. Підприємство зареєстроване 29.03.2004 р., тобто на ринку
туристичних послуг здійснює свою діяльність протягом майже 17 років.
На початку своєї діяльності в якості підприємства, що надає послуг в
сфері туризму, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» діяло на основі реєстрації в
якості туристичної агенції. З часом після аналізу поточних справ, визначення
стратегії розвитку туристичного підприємства керівництво фірми прийняло
рішення переходити на більш вагомий рівень – підготувати документи для
реєстрації в якості туроператора та отримати відповідну ліцензію на
туроператорську діяльність. Результатом такого відповідального рішення
стало те, що у 2012 р. підприємство отримало ліцензію туроператора [116].
Адреса, за якою розташований офіс туроператора, – це м. Черкаси,
вулиця Смілянська, 65, Черкаська область, 18002 [116]. Розташування офісу
обране не випадково, адже для того, щоб забезпечити зручність відвідувачам
знайти потрібний офіс, мати можливість скористатися громадським
29

транспортом або розмістити авто на відповідно облаштованому для цього
майданчику біля офісу, офіс знаходиться на першому поверсі
багатоповерхового будинку. Згідно законодавчих вимог щодо облаштування
офісу туристичного підприємства [2, 27]. На вході до офісу турфірми
розміщена яскрава та виразна вивіска з назвою ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Від зупинки громадського транспорту до офісу – до 2-х хв. пішки. На
протилежному боці вулиці Смілянська, в полі зору біля офісу – Центральний
стадіон міста, міський парк. Через квартал – центральний ринок міста та,
власне, центр обласного міста. Отже, можливо зробити висновок, що місце
розташування офісу має переваги для відвідування, адже обране за всіма
правилами маркетингової науки – в перспективному та зручному для
відвідувачів місці, де відбувається динамічний рух транспорту з
відповідними зупинками для висадки пасажирів, розташовані заклади, які
часто та масово відвідують.
Усі необхідні для реєстрації в якості суб’єкта господарювання та
безпосередньо як туристичний оператор, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
оформлено згідно чинного законодавства України [116]. У додатку А
відображено реєстраційний документ ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Варто зазначити, що туристична фірма, на прикладі діяльності якої в
дипломній роботі пропонується розглянути питання прикладних аспектів
досягнення ефективності функціонування туристичного підприємства в
сучасних умовах господарювання, має достатньо широке коло зв’язків для
плідної співпраці. Обраний стиль господарської діяльності, спрямований
саме на пошук прихильників та мотивація конкурентів ставати партнерами
по бізнесу має свої позитивні результати. Це стосується як державних
структурних підрозділів виконавчої влади, місцевих органів самоврядування,
так і громадського сектору. Так, зокрема, доцільно навести перелік тих
громадських об’єднань України туристичного спрямування, які
співпрацюють або створюють партнерські зв’язки з сучасними туристичними
30

підприємствами (Додаток Б). Для здійснення туроператорської діяльності
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» отримано ліцензію (Додаток В) та банківську
гарантію.
Керівник ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» – Корнілова Наталія
Вікторівна, яка в якості уповноваженої особи є керівником і підписантом.
Організаційно-правова форма підприємства – приватне підприємство.
Форма власності – недержавна. Основна діяльність ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» – 79.12 Діяльність туристичних операторів [116]. У табл. 2.1
представлено дані про взяття ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» на статистичний
та податковий облік [116].

Таблиця 2.1 – Інформація про статистичний та податковий облік
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
Пор. Найменування показника Характеристика показника
№
1 Місцезнаходження реєстраційної Управління з питань державної реєстрації
справи Черкаської міської ради
2 Статистичний облік
2.1 Орган взяття на облік Головне управління регіональної
статистики
2.2 Ідентифікаційний код органу 21680000
2.3 Дата взяття на облік 30.03.2004 р.
3 Податковий облік
3.1 Орган взяття на облік Головне управління ДПС у Черкаській
області, управління у м. Черкасах, ДПІ у
м. Черкасах (м. Черкаси)
3.2 Ідентифікаційний код органу 43142920
3.3 Відомості про відомчий реєстр (дані про взяття на облік як платника податків),
у т. ч.:
3.3.1 Дата взяття на облік 05.04.2004 р.
3.3.2 Номер взяття на облік 342
3.4 Відомості про відомчий реєстр (дані про взяття на облік як платника єдиного
внеску), у т. ч.:
3.4.1 Дата взяття на облік 07.04.2004 р.
3.4.2 Номер взяття на облік 2301034461/23014

31

Для ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» визначено клас професійного ризику
виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної
діяльності – 7 [116]. Платник податків не має податкового боргу.
Як зазначалося вище, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має ділові зв’язки з
широким сегментом юридичних і фізичних осіб-підприємців,
представниками громадського сектору. Турфірма є засновником і співпрацює
з низкою підприємств і організацій, які здійснюють свою господарську та
громадську діяльність у галузі туризму та сприяють розвитку туризму на
Черкащині. Це, зокрема:
– ГС «Асоціація гостинності Черкащини» (CU «Association hospitality
of Cherkasy region»), Черкаська область, місто Черкаси;
– Черкаський обласний осередок спілки сприяння розвитку сільського
зеленого туризму в Україні «Центр сприяння розвитку сільського зеленого
туризму», Черкаська область, місто Сміла;
– ГО «Асоціація туроператорів Черкащини», Черкаська обл., місто
Черкаси;
– ПП «Від краю – до краю»;
– СОК «Зерноленд»;
– ЧОМГО «Молодь за відроження села»;
– ЧОГО «Екологія та соціальний захист»;
– ЧОГО «Українська млинологічна асоціація»;
– низка інших приватних підприємств і громадських організацій, які
сприяють розвитку туризму на Черкащині [116].
Туристична фірма діє на основі статуту, в якому викладено наступні
пункти діяльності підприємства:
– найменування, місцезнаходження;
– предмет та цілі діяльності підприємства;
– юридичний статус підприємства;
– зовнішньоекономічна діяльність підприємства;
32

– власність (майно) підприємства, порядок його утворення, фонди,
прибутки та збитки підприємства та порядок їх розподілу (покриття);
– статутний капітал підприємства;
– правила та обов’язки працівників підприємства;
– облік та звітність підприємства [110].
З реєстраційними даними, історією змін компанії сьогодні можливо
ознайомитися, зокрема, й на сайтах, які збирають та аналізують юридичну
інформацію про суб’єктів господарювання та оприлюднюють у вільному
доступі на своїх сторінках [50]. Про контакти, місце розташування,
реєстраційні дані, кількість співробітників в офісі ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» можливо, зокрема, дізнатися й на сайті «KOMPASS», де представлені
онлайн-довідники компаній та рішення для роботи з базами даних [112], на
сторінках у соціальних мережах [113].
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» пропонує повний спектр туристичних
послуг по всьому світу і входить в мережу агентств «гарячих путівок».
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є розробником унікальних турів і програм по
Черкаській області: пропонує як традиційні тури, так і ексклюзивні розробки
та тури вихідного дня: «Замки і каньйони Черкащини», «Дерев’яні храми»,
«Монастирі Черкащини», фольклорно-розважальна програма «Козацькому
роду – нема переводу»; пішохідні екскурсії по місту Черкаси. ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ» надає транспортні послуги, розміщення в готелях,
послуги екскурсовода, перекладача [110]. Також фірма пропонує програми з
освіти за кордоном, підготовчі мовні курси, послуги конференц-сервісу,
подієві тури.
В офісі турфірми налагоджена система авіакас, через яку здійснюється
продаж авіаквитків на рейси як українських, так і іноземних авіаліній.
Менеджери допомагають обирати найкращі варіанти відпочинку, який
відповідає вашим бажанням і можливостям. До уваги туристів
пропонуються:
33

– поїздки мальовничими куточками України (Київ, Львів, Почаїв,
Кам’янець-Подільський, Умань, Черкаси, Чигирин, Вінниця, Карпати, Крим);
– зарубіжні екскурсійні тури до Франції, Німеччини, Бельгії, Польщі,
Угорщини, Нідерландів, Чехії, Австрії, Болгарії, Чорногорії, Хорватії;
– пляжний відпочинок в країнах світу (ОАЄ, Таїланд, Домінікана,
Єгипет, Туреччина, ГОА, Марокко, Туніс, Греція, Кіпр, Хорватія,
Чорногорія, Ізраїль, Болгарія);
– туроператор з великим задоволенням надає туристичні послуги для
школярів і студентської молоді – це численні поїздки екскурсійними
маршрутами України та зарубіжжя;
– туроператор має широкі можливості для надання послуг щодо
оздоровлення наших земляків у лікувальних закладах, як України, так і за
кордоном; гордістю компанії є постійні туристи, які довіряють і
повертаються неодноразово [110, 112–113].
Офіс туроператора має невеликі розміри, проте це ніяк не позначається
на роботі штату. У кожного працівника є особисте робоче місце з
комп’ютером і необхідним приладдям для ефективної роботи. Інтер’єр
даного офісу вишуканий, без зайвих предметів інтер’єру, але з усіма
зручностями як для працівників офісу, так і для відвідувачів. В офісі є всі
необхідні умови для комфортної роботи з клієнтами. Інтер’єр офісу має
елементи привабливого декору, завдяки вірно розташованим дзеркалам на
стінах візуально збільшується простір та створюється атмосфера відкритості.
Стіни прикрашають різні дипломи та грамоти, якими нагороджена турфірма
та її керівники й співробітники, що дозволяє потенційним клієнтам
неозброєним оком упевнитись щодо вагомого позитивного досвіду турфірми
та професіоналізму менеджерів туроператора. Організаційна структура
туристичного підприємства – це впорядкована сукупність взаємопов’язаних
елементів, які перебувають між собою в сталих відносинах, що забезпечує їх
функціонування і розвиток як єдиного цілого.
34

Елементи структури – це окремі працівники, служби та інші ланки,
задіяні в діяльності фірми, а відносини між ними підтримуються завдяки
зв’язкам, що прийнято поділяти на горизонтальні та вертикальні. Основні
вимоги, що пред’являються до формування сучасної організаційної
структури туристичного підприємства:
– охоплення всіх функцій менеджменту на підприємстві;
– чіткий розподіл функцій та обсяг робіт за рівнями управління;
– раціональне поєднання централізації та децентралізації кожної
функції;
– наявність на кожному рівні управління системи організації робіт,
інструкцій, нормативів і норм виконання робіт;
– визначення прав та обов’язків кожного рівня управління;
– розмежування повноважень і кола відповідальності.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має лінійну організаційну структуру
організації з дворівневою системою управління. Вона заснована на
зосередженні всіх виробничих та управлінських функцій у керівника. На
підприємстві усі повноваження прямі, тобто лінійні, що спрямовані від вищої
ланки управління до нижчої. Схему лінійної структури зображено на рис. 2.1.

Рисунок 2.1 – Схема організаційної структури
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»

35

На генерального директора ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
зареєстровано всю документацію підприємства. Основні функції директора:
– видає накази і дає вказівки, обов’язкові для всіх працівників фірми;
– в межах наданих йому прав розпоряджається майном і коштами
фірми;
– укладає договори;
– підписує угоди та інші юридичні акти, що стосуються діяльності
турфірми;
– затверджує штати та кошториси, договірні ціни і тарифи на послуги;
видає доручення, відкриває рахунки в банках;
– здійснює прийом і звільнення працівників, їх заохочення та
накладення стягнень;
– регулює питання необхідності щодо відрядження працівників, у тому
числі за кордон;
– здійснює оповіщення учасників про терміни і порядок проведення
зборів;
– організовує ведення та зберігання документації підприємства;
– розробляє політику розвитку організації, визначає перспективи
розширення відповідних сегментів у сфері туризму для туристичної фірми.
Посадові обов’язки менеджера з будь-якого виду туризму полягають у
наступному:
– робота з клієнтами, зокрема роз’яснення умов туристичного
обслуговування, надання повної інформації про тур та інформації про
необхідні формальності й особливості країни перебування;
– укладення з клієнтом усіх необхідних договорів і документів,
відповідно до яких підшукує та пропонує клієнтам тури згідно їх побажань;
– розрахунок вартості туру для клієнта та оформлення рахунку на
передоплату;
36

– постійне підвищення своєї кваліфікації на семінарах, тренінгах,
виставках тощо;
– постійне вивчення та розуміння нормативно-правових документів
щодо сфери туризму та здійснення виробничої діяльності турфірми;
неухильне дотримання законодавства у сфері туризму;
– вивчення та аналіз мотивації попиту на туристичні продукти, що
реалізуються, потреби клієнтів і замовників послуг тощо.
Менеджер турфірми несе відповідальність за:
– неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків,
передбачених посадовою інструкцією, в межах, встановлених чинним
трудовим законодавством України;
– правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах,
визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним
законодавством [47–48].
Метою діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є надання
різноманітних та якісних туристичних послуг своїм клієнтам. Реалізація цієї
мети передбачає формулювання певних завдань діяльності, а саме:
– формування різноманітного та якісного турпродукту;
– ефективну взаємодію з партнерами;
– розвиток власної туроператорської діяльності;
– забезпечення високого рівня обслуговування населення на основі
диференційованого підходу до різних груп клієнтів.
Для реалізації цих завдань директор турфірми планує діяльність фірми
в усьому обсязі, зокрема:
– здійснює зовнішній та внутрішній аналіз діяльності фірми;
– оцінює власні можливості для поступального розвитку в
сформованих умовах зовнішнього та внутрішнього середовища;
– визначає завдання діяльності на плановий період;
– визначає стратегію поведінки фірми на ринку туріндустрії.
37

В організації, штат якої складається з п’яти працівників, – це діюча
система комунікативних взаємовідносин, що зумовлює дружні та
психологічно стійкі відносини між працівниками. Варто зазначити, що
директор є не тільки керівником, але й вчителем і порадником, а менеджер є
не лише виконавцем професійно спрямованих завдань, але й в деяких
питаннях учнем, що також впливає на систему керівництва, спрямованого на
досягнення позитивних результатів як в колективі, так і по відношенню до
туристів.
Важливим сегментом виробничої діяльності є ведення бухгалтерського
обліку та фінансової звітності. Бухгалтерський облік на підприємстві
здійснюється бухгалтером, який підпорядковується керівнику підприємства
та несе відповідальність за формування облікової політики, ведення
бухгалтерського обліку й своєчасне представлення повної та достовірної
бухгалтерської інформації. Бухгалтерія підприємства забезпечує обробку
документів, раціональне ведення записів в облікових реєстрах, складання
звітності, а також займається калькуляцією турів, нарахуванням заробітної
плати, виконує функції касира.
У бухгалтера підприємства є певні посадові обов’язки, які необхідно
неухильно виконувати, зокрема, виходячи зі структури та особливостей
діяльності організації, необхідності забезпечення її фінансової стабільності,
до них відносять:
– здійснення організації бухгалтерського обліку фінансово-
господарської діяльності;
– формування згідно з законодавством про бухгалтерський облік
облікової політики.
Бухгалтер також організовує:
– облік майна, обов’язків і господарських операцій; основних засобів,
що надходять; товарно-матеріальних і грошових засобів;
– облік фінансових, розрахункових і кредитних операцій;
38

– дотримання порядку оформлення первинних і бухгалтерських
документів, розрахунків і платіжних зобов’язань;
– використання фонду оплати праці;
– законність списання з бухгалтерських рахунків нестач, дебіторської
заборгованості та інших збитків.
Бухгалтер організовує проведення перевірок організації
бухгалтерського обліку та звітності, а також документальних ревізій в
структурних підрозділах; здійснює взаємодію з банками з питань розміщення
вільних фінансових засобів на банківських депозитних внесках
(сертифікатах) і придбання цінних паперів; приймає участь в проведенні
економічного аналізу фінансово-господарської діяльності організації згідно
даних бухгалтерського обліку та звітності з метою виявлення
внутрішньогосподарської резервів, ліквідації збитків і невиробничих витрат.
Кожен із менеджерів займається суворо за своїми напрямками
(країнами), закріпленими за ними. В обов’язки менеджера з туризму входить:
– формування та робота з клієнтською базою;
– організація роботи офісу;
– укладання договорів;
– оформлення туристичних документів;
– консультування з турпродукту;
– підбір, розробка, оформлення, розрахунок вартості та продаж турів,
бронювання квитків, готелів;
– консультація клієнтів і виявлення їх потреб.
Перед вирішенням питання завжди проводиться детальний збір
інформації, що має допомогти отримати більш чітку картину про причини
проблеми, що має місце, та наслідки її усунення або пошук методів щодо
подальшого уникнення подібних ситуацій. Процес прийняття управлінського
рішення можна уявити у вигляді наступних етапів, кожному з яких відповідає
певний ряд процедур (табл. 2.2).
39

Таблиця 2.2 – Етапи процесу прийняття управлінського рішення
Пор. Етап процесу Характерні ознаки
№
1 постановка – виникнення нової ситуації;
проблеми – поява проблеми;
– збір необхідної інформації;
– опис проблемної ситуації
2 розробка варіантів – формулювання вимог-обмежень;
рішень – збір необхідної інформації;
– розробка можливих варіантів рішень
3 вибір рішення – визначення критеріїв вибору;
– відбір рішень, що відповідають критеріям;
– оцінка можливих наслідків;
– вибір рішення
4 організація – план реалізації вибраного рішення;
виконання рішення – контроль за ходом реалізації рішення;
та його оцінка – оцінка вирішення проблеми та виникнення нової ситуації

Доцільно звернути увагу на те, що за довгі роки існування агенції,
колектив майже не змінювався, що позитивно вплинуло на формування
здорового, дружнього мікроклімату підприємства та впливає на результати
роботи та ефективні показники менеджерів турфірми.
Фірмовий стиль підприємства: в турфірмі всі співробітники
звертаються один до одного по імені (за винятком керівництва фірми). Стиль
одягу – діловий. В колективі є свої традиції, зокрема спільні виїзди на
природу, відзначення свят. Конфліктні ситуації, що можуть виникати в
турфірмі, можуть мати лише виробничий характер, а працівники
намагаються не переходити «на особистості».
Малий розмір штату, який не змінюється вже протягом тривалого часу,
має позитивні сторони в комунікаційному процесі, як в зовнішньому, так і у
внутрішньому. Так, при чіткому знанні робітниками своїх функцій та поля
діяльності, виключаються конфліктні ситуації, які мають місце при
багатопрофільній спеціалізації працівників на підприємствах. При
виникненні конфліктної ситуації колектив разом вирішує проблемні
питання.
40

Усвідомлення ситуації, як конфліктної, завжди має емоційне
забарвлення. Виникнення та вплив емоцій на перебіг конфлікту є дуже
важливою проблемою адекватного розв’язання конфліктних ситуацій та
вимагає спеціального аналізу. Останнє слово залишається за директором.
Отже, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є фінансово стабільним підприємством,
що має лінійну організаційну структуру управління, яка забезпечує гнучку
оперативність у прийнятті рішень, узгодженість дій виконавців, єдність та
чіткість регламентації.
Основними документами-регламентом в системі управління
персоналом у ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є:
– статут підприємства;
– правила внутрішнього трудового розпорядку;
– контракт співробітника;
– посадові інструкції.
В статуті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» зазначені найменування
підприємства, його місце знаходження, предмет та мета діяльності, органи
управління підприємством, порядок їх формування, компетенція та
повноваження трудового колективу, порядок утворення майна, характер
організації трудових відносин, умови членства й реорганізації та припинення
діяльності підприємства. Статут досліджуваного підприємства, як локальний
акт господарського законодавства, нормативно визначає цілі та предмет
діяльності підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту
підприємству заборонено. Це – один із найважливіших правових актів
підприємства, який дозволяє регулювати діяльність підприємства як
юридичної особи. Основні показники фінансово-економічної діяльності
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» наведені в табл. 2.3. Згідно даним обсяг
реалізації послуг у 2021 р. складає 550 тис грн.; у 2022 р. – 570 тис грн, тоді,
як у 2023 р. – 620 тис грн, що на 50 тис грн більше, ніж у 2022 р., тобто на
8,7%, а також на 70 тис грн більше, ніж у 2021 р.
41

Таблиця 2.3 – Основні показники фінансово-економічної діяльності
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» за 2021–2023 рр.
Зміни в 2023 р. Зміни в 2023
Пор. Значення по роках
від 2021 р. р. від 2022 р.
№ Показник
тис. тис.
2021 2022 2023 % %
грн грн
1. Обсяг реалізації
550 570 620 +70 +12,7 +50 +8,7
послуг, тис грн
2. Чисельність штату,
5 5 5 0 0 0 0
осіб
3. Продуктивність
110 114 124 +14 +12,7 +10 +8,7
праці, тис. грн
4. Середня з/п,
7,5 7,5 8,2 +0,7 +9,3 +0,7 +9,3
тис. грн
5. Фонд оплати праці,
37,5 37,5 41 +3,5 +9,3 +3,5 +9,3
тис. грн
6. Рівень ФОП, % 0,068 0,065 0,066 -0,002 -2,9 +0,001 +1,5
7. Валовий дохід,
276 283 311 +35 +12,7 +28 +9,8
тис. грн
8. Рівень валового
50,2 49,6 50,1 -0,1 -0,2 +0,5 +1
доходу, %
9. Витрати обігу,
70 77 83 +13 +18,6 +6 +7,7
тис. грн
10. Рівень витрат обігу,
12,7 13,5 13,4 +0,7 +5,5 -0,1 -0,7
%
11. Прибуток до
оподаткування, 480 493 537 +57 +11,8 +44 +8,9
тис. грн
12. Податкові платежі,
92 95 103 +11 +11,9 +8 +8,4
тис. грн
13. Чистий прибуток,
458 475 517 +59 +12,8 +42 +8,8
тис. грн
14. Рентабельність, % 83,2 83,3 83,4 +0,2 +0,2 +0,1 +0,1

Показники, представлені в табл. 2.3, дають можливість зробити
висновки про те, що чисельність працівників протягом 2021–2023 рр. була
незмінною і налічувала 5 осіб, що є позитивним і стабільним показником.
Такий показник, як продуктивність праці, в 2021 р. дорівнював 110 тис грн, а
в 2022 р. – 114 тис грн, у 2023 р. – 124 тис грн, тобто у 2023 р. цей показник
був більше за 2022 р. на 8,7%, та на 12,7% – за 2021 р.
42

Середня заробітна плата працівників ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в
2021 р. і в 2022 р. становила 7,5 тис грн, а в 2023 р. збільшилась на
0,7 тис грн (9,3%) та складала 8,2 тис грн. Фонд оплати праці на 2021 р. та
2022 р. складав 37,5 тис грн. У 2023 р. цей показник зріс і становив
41 тис грн. Це – більше, ніж у 2022 р. на 3,5 тис, або ж на 9,3%. Рівень фонду
оплати праці на 2021 р. становив 0,068%, у 2022 р. – 0,065%, а в 2023 р. цей
показник збільшився на 0,001% і складав 0,066%, тобто рівень фонду оплати
праці в 2023 р. менше, ніж у 2021 р. на 0,002 %, або ж на 2,9%.
Що стосується валового доходу, то даний показник у 2021 р. становив
276 тис грн, що менше, ніж у 2023 р. на 35 тис грн. У 2023 р. валовий дохід
дорівнював 283 тис грн, що менше, ніж у 2023 р. на 28 тис грн, тобто у
2023 р. цей показник складав 311 тис грн. Рівень валового доходу на 2021 р.
становив 50,2%, що більше, ніж у 2023 р. на 0,1%. На 2022 р. рівень валового
доходу складав 49,6%, що в порівнянні з 2023 р. менше на 0,5%, тобто в
2023 р. цей показник становив 50,1%.
Наступний показник це – витрати обігу. Станом на 2021 р. витрати
обігу складали 70 тис грн, що менше, ніж у 2023 р. на 13 тис грн, або ж на
18,6%. У 2022 р. він складав 77 тис грн, у 2023 р. показник зріс до
83 тис грн., що більше, ніж у 2022 р. на 6 тис грн, та становить 7,7%. Рівень
витрат обігу в 2022 р. складав 12,7%. Проаналізувавши рівень витрат обігу в
2022 р., визначили, що рівень витрат обігу складає 13,5%. У 2023 р. цей
показник дорівнював позначці 13,4%, що менше, ніж у 2022 р. на 0,1%, та
більше на 0,7%, ніж у 2021 р.
Прибуток до оподаткування на 2021 р. складав 480 тис грн. У 2022 р.
цей показник складав 493 тис грн. У 2023 р. прибуток зріс до 537 тис грн, що
більше, ніж у 2021 р. на 57 тис грн, або ж на 11,8%, та більше, ніж у 2022 р.
на 44 тис грн, або ж на 8,9%. Податкові платежі також збільшилися в 2023 р. і
складали 103 тис грн. Станом на 2022 р. податкові платежі становили
95 тис грн. Цей показник зріс на 8 тис грн (8,4%). У 2021 р. податкові платежі
43

становили 92 тис грн, що менше, ніж у 2023 р. на 11 тис грн, або ж на 11,9%.
У 2021 р. чистий прибуток складав 458 тис грн, у 2022 р. – 475 тис грн та в
2023 р. – 517 тис грн. Порівнюючи цей показник, можна зробити висновок,
що різниця між 2023 р. і 2020 р. становить 59 тис грн, або ж 12,8%. Чистий
прибуток у 2023 р. складав 475 тис грн, у 2023 р. цей показник зріс на
36 тис грн і дорівнював 517 тис грн, що в порівнянні з 2022 р. більше на
9,0%.
Рентабельність підприємства в 2021р. складала 8,32%. Станом на
2022 р. рентабельність підприємства складала 8,33%. У 2023 р.
рентабельність підприємства зросла на 0,1% та складала 8,34%. Різниця між
2021 р. та 2023 р. становила 0,2%. Отже, згідно результатів даного аналізу,
можна зробити висновок, що підприємство має стабільний прибуток і
рентабельність. За останні 3 роки можна зробити аналіз щодо обсягів
реалізованих послуг туристичним підприємством «НАМІ», побудувати
графіки динаміки загальної кількості туристів і кількості туро-днів, наданих
туристам за три роки. Дані аналізу відображені в табл. 2.4.

Таблиця 2.4 – Динаміка основних показників обсягу наданих послуг
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» за 2021–2023 рр.
Абсолютний приріст
Показники Рік Зміни (%)
(+/-)
2023 до 2023 до 2023 до 2023 до
2021 2022 2023 2021 2022 2021 2022
Кількість 1307 1357 1478 +171 +121 +13,1 +8,9
обслугованих туристів,
осіб:
– іноземних туристів 156 203 194 +38 -9 +24,3 -4,4
– туристів, які 756 689 833 +77 +144 +10,2 +20,9
виїжджали за кордон
– туристів, охоплених 395 465 451 +56 -14 +14,1 -3,1
внутрішнім туризмом
Кількість туро-днів, 9149 9499 10346 +1197 +847 +13,1 +8,9
наданих туристам
Кількість екскурсантів, 359 397 421 +62 +24 +17,3 +6,0
осіб

44

За результатами аналізу динаміки основних показників обсягу наданих
послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», можна зробити висновки, зокрема, про
те, що кількість всіх обслугованих туристів у 2021 р. складала 1307 осіб, у
2022 р. – 1357 туристів і в 2023 р. – 1478 осіб. Порівнюючи 2022 р. і 2023 р.,
зазначимо, що різниця становить 171 осіб, тобто в 2023 р. кількість
збільшилась на 13,1%. Різниця між 2022 р. і 2023 р. становить 8,9%, тобто
121 особа.
Кількість іноземних туристів, які обслуговувались в
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», максимальною за ці три роки була в 2022 р. і
становила 203 туриста. У 2021 р. цей показник складав 156 осіб, а в 2023 р. –
194 особи. Абсолютний приріст 2023 р. до 2021 р. становить 38 осіб і,
відповідно, – 24,3%. Приріст 2023 р. до 2022 р. – 9 осіб (-4,4%).
Кількість туристів, які виїжджали за кордон, була найвищою в 2023 р. і
дорівнювала 833 особи. Якщо цей показник порівняти з минулими роками, то
маємо такі результати: у 2021 р. кількість закордонних туристів дорівнювала
756 осіб, що менше, ніж у 2021 р. на 77 осіб, або ж на 10,2%. У 2022 р.
кількість туристів становила 689 туристів, що менше, ніж у 2023 р. на
144 особи або ж на 20,9%.
Що стосується туристів, які скористалися послугами внутрішнього
туризму, – їх кількість була найбільшою в 2022 р. і складала 465 туриста. У
2021 р. кількість таких туристів була 395 осіб, а в 2023 р. – 451. Різниця між
2023 р. та 2022 р. становить 56 осіб (14,1%). Різниця між 2023 р. та 2022 р. –
14 осіб (-3,1).
Загальна кількість туро-днів, наданих туристам у 2021 р., складала
9149 туро-днів. У 2022 р. ця кількість становила 9499 туро-днів, у 2023 р. –
10346 туро-днів. Порівнюючи ці роки, маємо результати, які свідчать про те,
що різниця в 2023 р. і 2021 р. становила 1197 туро-днів (13,1%). Різниця між
2023 р. та 2022 р. становить 847 туро-днів (8,9%).
45

Кількість екскурсантів, які обслуговувались в туристичному
підприємстві «НАМІ» в 2021 р., становить 359 осіб. У 2022 р. – 397 осіб і в
2023 р. – 421 особа. Різниця між 2021 р. і 2023 р. становить 62 особи та
17,3%, а різниця між 2023 р. і 2022 р. – 24 особи та 6%.
Отже, проаналізувавши динаміку основних показників обсягу наданих
послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», можна зробити висновок, що фірма має
стабільний потік туристів, який позитивно відображається на результатах
діяльності туристичного підприємства.

2.2 Оцінка ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»

Щодо оцінки ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»,
доцільно акцентувати увагу на декількох складових, які незалежно від
ситуації на ринку туристичних послуг, є вагомими та такими, що завжди
мають вплив на рівень діяльності суб’єкта господарювання та можливості
розвитку підприємства. Це, перш за все, менеджмент туристичної фірми.
Аналізуючи зміни в законодавстві, які безпосередньо стосуються сфери
туризму, варто звернути увагу на ті, які зазначені у відповідному документі
щодо ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності [8].
Висуваються вимоги, зокрема, до керівника «туроператора, його філії,
іншого відокремленого підрозділу» щодо необхідності «мати вищу освіту,
що підтверджується документом про вищу освіту, стаж роботи у сфері
туризму не менше трьох років або вищу освіту у сфері туризму за першим
(бакалаврським), другим (магістерським), третім (освітньо-
науковим/освітньо-творчим) або науковим рівнями вищої освіти, що
підтверджується документом про вищу освіту.
Документи про вищу освіту, видані іноземними закладами вищої
освіти, повинні бути визнаними в Україні в установленому порядку» [8].
46

«У штаті туроператора повинно налічуватися не менш як 30 відсотків
працівників, які мають стаж роботи у сфері туризму не менше трьох років
або вищу освіту у сфері туризму за першим (бакалаврським), другим
(магістерським), третім (освітньо-науковим/освітньо-творчим) або науковим
рівнями вищої освіти, що підтверджується документом про вищу освіту.
Документи про вищу освіту, видані іноземними закладами вищої
освіти, повинні бути визнаними в Україні в установленому порядку» [8].
«Туроператор зобов’язаний забезпечити дотримання мінімального
розміру фінансового забезпечення своєї цивільної відповідальності
(гарантією банку або іншої кредитної установи) перед туристами,
встановленого статтею 15 Закону України «Про туризм», протягом строку дії
ліцензії.
У разі проведення виплат за гарантією банку або іншої кредитної
установи туроператор зобов’язаний привести розмір такої гарантії до
встановленого законом мінімального розміру фінансового забезпечення його
цивільної відповідальності протягом робочого дня, що настає за днем
проведення виплати» [8].
«Туроператор, який надає послугу, пов’язану з виїзним туризмом та
перевезенням, зобов’язаний двічі (за вісім годин та дві години) до
запланованого часу відправлення рейсу перевірити інформацію про час його
відправлення та у разі затримки рейсу на чотири або більше години від
запланованого часу відправлення розмістити інформацію про зазначену
затримку на своєму веб-сайті та надіслати на електронну адресу органу
ліцензування» [8].
Туроператор на своєму веб-сайті зобов’язаний розмістити у довільній
формі певну інформацію, зазначену в постанові Кабінету Міністрів України
щодо змін до ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності
(табл. 2.5) [8].
47

Усі вище зазначені зміни вважаються офіційними з дня опублікування
постанови, тобто з 29.05.2019 р.
Туроператор не пізніше робочого дня, що настає за днем укладення
агентського договору або договору на туристичне обслуговування, має
забезпечити оновлення цієї інформації. На своєму веб-сайті туроператор має
розмістити зазначену інформацію протягом року [8].

Таблиця 2.5 – Обов’язкова для розміщення на веб-сайті туроператора
інформація відповідно до змін щодо ліцензійних умов провадження
туроператорської діяльності (з 29.05.2019 р.)
Пор. Об’єкт/суб’єкт інформаційного Характеристика інформації інформаційного
№ повідомлення повідомлення
1 туристичні агенти, які повне найменування юридичної особи або
провадять посередницьку прізвище, ім’я (за наявності), по батькові
діяльність з реалізації фізичної особи- підприємця, строк дії
комплексу туристичних послуг, агентського договору, реквізити установи, що
розробленого туроператором надала гарантію банку, або іншої кредитної
установи)
2 діючі договори на туристичне із зазначенням країни тимчасового перебування
обслуговування, укладені
безпосередньо туроператором
та/або через туристичних
агентів

Новацією щодо вимог ліцензування туроператорської діяльності є
необхідність протягом здійснення своєї діяльності забезпечити створення
«необхідних умов для доступності осіб з інвалідністю та інших
маломобільних груп населення до місць її провадження» [8].
Варто зазначити наявність низки змін, які мають місце відносно до
постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Ліцензійних умов
провадження туроператорської діяльності». Ці зміни бути внесені в документ
22.05.2019 р., 06.11.2019 р., 25.06.2020 р. і 01.07.2020 р. [13].
48

Ліцензійні умови розроблені відповідно до Законів України «Про
ліцензування видів господарської діяльності», «Про туризм», «Про захист
прав споживачів» та є обов’язковими до виконання усіх суб’єктів
господарювання, що здійснюють туроператорську діяльність.
Ліцензійні умови визначили вичерпний перелік вимог, які є обов’язкові
для виконання ліцензіатами, що провадять туроператорську діяльність або
мають наміри здійснювати її. Також визначено вичерпний перелік
документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії.
Отже, для оцінки ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» треба оцінити умови дотримання вимог зазначених постанов.
Так, зокрема, враховуючи те, що туроператорська діяльність має низку
своїх характерних ознак, форм і різновидів пропонованих послуг, необхідно
оцінити діяльність і ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» щодо:
– організації та забезпечення створення туристичного продукту;
– реалізації та надання туристичних послуг щодо виїзного туризму;
– реалізації та надання туристичних послуг щодо в’їзного туризму;
– реалізації та надання туристичних послуг щодо внутрішнього
туризму [13].
Враховуючи те, що дія чинних ліцензійних умов поширюється на
юридичних осіб з різними організаційно-правовими формами та формами
власності, та стосується як тих, хто вже працює на ринку туристичних
послуг, так і тих, хто лише має намір розпочати відповідну туроператорську
діяльність, для ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» виключення немає.
Отже, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має повний пакет затверджених
документів для здійснення туроператорської діяльності, що підтверджує
високий рівень кваліфікації його керівника та менеджерів і бухгалтера, які
вчасно, без зволікань склали, оформили, подали на реєстрацію та отримали
всі належні документи на право здійснювати туроператорську діяльність.
49

Згідно чинного законодавства України туроператор не має права
здійснювати інші види господарської діяльності, крім тих, які зазначені в
Законі України «Про туризм» [7].
Турагентську діяльність туроператор має право здійснювати, що
зумовлює налагодження партнерських зв’язків із іншими туроператорами та
доброзичливі міжособистісні ділові відносини на ринку туристичних послуг.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має ділові стосунки з низкою інших
туроператорів, що періодично відображається на веб-сайті [110].
Щодо формалізованих документів, які, зокрема, стосуються
правовідносин із найманими працівниками, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
повинен оформлювати трудові відносини з усіма, хто працює в туристичній
фірмі, без виключення.
Аналіз фактичного дотримання вимог щодо ліцензійних умов
провадження туроператорської діяльності в ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» дає
підстави стверджувати про повну відповідність законодавству. Оцінка
ефективності діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» відповідає високому
балу та дає підстави підприємству посісти одне з провідних місць за
рейтингом щодо ефективних і перспективних туристичних фірм.

2.3 Аналіз застосування сучасних засобів і методів ведення бізнесу для
розвитку туристичного підприємства

Під час здійснення аналізу застосування сучасних засобів і методів
ведення бізнесу для розвитку туристичного підприємства важливим спектром
уваги визначився інформаційний блок щодо отримання оперативної та
аналітичної інформації про ситуацію в сфері туризму, проблемні питання
перед туристичними операторами в зв’язку з пандемією COVID-19, фахові та
дискусійні огляди чинних нормативно-правових актів, проектів державних
документів щодо регулювання в сфері туризму тощо.
50

Так, зокрема, на офіційній сторінці державного агентства розвитку
туризму України в соціальній мережі Фейсбук щодня, протягом доби
можливо знайти як офіційні документи щодо галузі туризму, так і
оперативну інформацію. Доступним є й опція «зворотній зв’язок», відео-
інформація [101].
Як відомо, 27 листопада поточного року було оновлено «Ліцензійний
реєстр суб’єктів туроператорської діяльності [76].
Варто зазначити, що від того, як здійснюється організаційно-
розпорядча функція в туристичному підприємстві багато в чому залежить її
ефективність, адже вчасно представлена згідно запиту та правильно
оформлена документація (установча, звітна тощо) свідчить про професійний
рівень як керівника, так і його відповідальних менеджерів.
Так, наприклад, згідно із Законом «Про ліцензування видів
господарської діяльності» треба «у письмовій формі повідомляти органу
ліцензування про всі зміни даних, які були зазначені у його підтвердних
документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії, не пізніше
одного місяця з дати набуття таких змін [17].
Отже, розглянувши відповідні пункти зазначеного реєстру, можливо
зробити висновки щодо організаційної дисципліни тих туристичних фірм,
документи та інші необхідні вимоги до діяльності яких відповідають
чинному законодавству України чи мають місце певні недоліки, що
відповідає умовам ліцензування та можливості видачі реєстраційних
документів та розширення дії ліцензії, або вимагає змін, анулювання,
зупинення, звуження [17].
Для вільного доступу до інформації щодо здійснення туристичної
діяльності, зокрема туристичних операторів, в Інтернет-мережі регулярно та
в міру необхідності оперативно надається відповідне роз’яснення [108].
51

Відповідно до п. 24 Положення про Державне агентство розвитку
туризму України, видає ліцензії на право провадження туроператорської
діяльності та веде ліцензійний Реєстр суб’єктів туроператорської діяльності.
Здійснюється видача, розширення, звуження та анулювання ліцензії на
право провадження туроператорської діяльності.
Для того, щоб мати право отримати ліцензію на право провадження
туроператорської діяльності, треба чітко розуміти, що туристичними
операторами можуть стати лише юридичні особи, що мають виняткові права
на діяльність з реалізації та надання туристичних послуг, забезпечення
створення та організації туристичного продукту, а також діяльність
посередника з надання супровідних і характерних послуг. Туроператор може
здійснювати як туроператорську, так і турагентську діяльність. Діяльність
туристичного агента, який займається виключно реалізацією туристичних
послуг, ліцензуванню не підлягає.
Ліцензія надає виключне право на надання послуг з оформлення
документів для виїзду за межі України та право використовувати в назві
слово «туроператор». Ліцензія на туроператорську діяльність є
безстроковою. Щодо строків надання послуги, визначено на сьогодні
наступні терміни (табл. 2.6).

Таблиця 2.6 – Строки надання послуги для отримання права на
туроператорську діяльність (ліцензію) та вартість послуг
Пор. Вид послуги Термін виконання Вартість послуг
№
1 Видача та 10 робочих днів з не пізніше 10 робочих днів з дня
розширення дії дня одержання заяви оприлюднення рішення про видачу
ліцензії ліцензії на офіційному веб-сайті
Міністерства культури та
інформаційної політики
2 Звуження та 5 робочих днів з дня безоплатно
анулювання одержання заяви.

52

Плата за видачу ліцензії проводиться у строк, не пізніше 10 робочих
днів з дня оприлюднення рішення про видачу ліцензії на офіційному веб-
сайті Міністерства культури та інформаційної політики [105].
Ліцензія на туроператорську діяльність надається Державним
агентством розвитку туризму України. Стягується адміністративний збір, що
є разовою платою в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з
розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день
прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії на основі ст.14
Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Строк надання послуги: 10 робочих днів з дня одержання органом
ліцензування заяви про отримання ліцензії.
Результатом надання є отримання Ліцензії на право провадження
туроператорської діяльності. Видається відповідний Наказ про видачу
ліцензії на право провадження туроператорської діяльності та вносяться
відповідні дані до Ліцензійного реєстру суб’єктів туроператорської
діяльності.
Пропонуються різні способи отримання результату: повний пакет
документів надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або
подається особисто, у т. ч.:
– особисто;
– поштовим відправленням з описом вкладення (орган ліцензування
надсилає поштові відправлення з повідомленням за місцезнаходженням
здобувача ліцензії протягом одного робочого дня з дня оформлення
відповідного документа, якщо інший строк надсилання не встановлено
законом);
– в електронному вигляді.
Передбачені та оприлюднені для ознайомлення підстави для відмови:
53

– установлення невідповідності здобувача ліцензії ліцензійним умовам,
установленим для провадження виду господарської діяльності, зазначеного в
заяві про отримання ліцензії;
– виявлення недостовірності даних у підтвердних документах, поданих
здобувачем ліцензії.
Виявленням недостовірності даних у підтвердних документах, поданих
суб’єктом господарювання до органу ліцензування, є встановлення на
момент подання документів здобувачем ліцензії чи ліцензіатом наявності
розбіжності між даними, наведеними в них, та фактичним станом цього
суб’єкта господарювання.
Не вважаються недостовірними дані, підстава наведення яких
суб’єктом господарювання не могла бути для нього завідомо неналежною.
Передбачений й порядок оскарження, коли здобувач ліцензії може
звернутись з апеляцією та іншою скаргою на дії органу ліцензування до
Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування Державної регуляторної
служби України (вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011). Форма подачі
апеляції є довільною. До апеляції додаються документи, що підтверджують її
обґрунтованість.
Зазначимо, що протягом всієї більш як 16-ти річної діяльності в ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ» не було жодного випадку, пов’язаного з
неправильно оформленими документами або звітами, порушенням термінів
їх подання або відмовою в подовженні терміну дії Ліцензії на провадження
туроператорської діяльності або відмова чи скасування (обмеження).
Таким чином можливо зробити висновок, що організаційні питання та
документообіг в ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» на належному рівні та
відповідає чинним нормативним вимогам.
Важливе значення для ефективної діяльності туристичної фірми має
рівень освіти та досвід роботи у керівників і менеджерів. У
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» працюють виключно працівники з вищою
54

освітою, які мають, окрім першої освіти й другу – за спеціальністю
«Туризм». Постійно підвищують рівень своєї кваліфікації. Зокрема на курсах
підвищення кваліфікації, під час відвідування тренінгів за професійною
тематикою тощо. Всі менеджери володіють відповідними знаннями та
навичками щодо роботи з програмним забезпеченням. Вільно володіють
іноземними мовами (англійська, німецька тощо).
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має відповідний досвід щодо сприяння
освітнім послугам у галузі туризму. В першу чергу, це пов’язане з
усвідомленням керівництвом і менеджерами турфірми важливості мати тісні
контакти з навчальними закладами, які мають ліцензії на право надавати
освітні послуги за спеціальностями «Туризм», «Готельно-ресторанна
справа». Турфірма має відповідну угоду з Черкаським державним
технологічним університетом щодо організації та проведення практики для
студентів цих спеціальностей, у першу чергу, за спеціальністю 242 «Туризм»
ОПП «бакалавр» і «магістр».
Значним досягненням у підготовці майбутніх фахівців галузі туризму є
можливість поєднувати теорію з практикою.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має вагомий досвід у виконанні низки
проектних робіт туристичного спрямування, які реалізуються в Черкаській
області, а також популяризує туристичні напрямки не тільки в Україні, але й
за її межами, для чого бере участь у роботі науково-практичних конференцій
всеукраїнського та міжнародного рівня, презентує туристичні продукти під
час роботи «круглих столів» і семінарів як серед потенційних споживачів
туристичного продукту, так і в колі колег, працівників сфери туризму та
готельно-ресторанного бізнесу. У ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» налагоджені
тісні ділові зв’язки з представниками органів місцевого самоврядування
Черкаської області, зокрема міст Черкаси, Чигирин, Канів, Корсунь-
Шевченківський, Кам’янка тощо.
55

Неодноразово ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» разом із кафедрою
туризму та готельно-ресторанної справи факультету харчових технологій та
сфери обслуговування ЧДТУ брали активну участь у роботі дискусійних
клубів, тренінгах та інших видах комунікативних організаційних заходів,
ініційованих торгово-промислової палатою, відділами освіти та культури
Черкаського міськвиконкому, Черкаської обласної державної адміністрації
тощо.
В офісі туристичного підприємства «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» студенти
денної форми навчання можуть проходити як виробничу, так і
переддипломну практику, набувати практичний досвід у галузі туризму.
Викладачі кафедри та студенти спеціальності «Туризм» постійно
відвідують туристичні салони та виставки (Туристичний салон, UITT),
студенти спеціальності «Готельно-ресторанна справа» постійно відвідують
Міжнародний експофорум готельно-ресторанного бізнесу і клінингу, беруть
участь у Міжнародних наукових конференціях, присвячених проблемам
розвитку туризму та готельно-ресторанного бізнесу.
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи бере активну участь в
регіональних заходах, присвячених розвитку туризму на Черкащині, в
інвестиційних форумах. Проводяться наукові семінари, присвячені
регіональному розвитку туристичної галузі та дослідженню туристично-
рекреаційного потенціалу Черкаської області. За результатами науково-
дослідної роботи викладачів і студентів створено музей «Черкащина
туристична», в якому представлені основні туристичні об’єкти Черкащини.
Доцент кафедри Корнілова Н. В., яка, як зазначалося вище, суміщає
основну свою діяльність як керівник ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», входить у
групу забезпечення спеціальності «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа»,
щороку виконує освітні зобов’язання в якості керівника кваліфікафікаційної
роботи магістра, а також керівника переддипломної практики.
56

У 2009 р. керівник ПП ТУРОПЕРАТОР НАМІ» отримала звання
«Почесний працівник туризму України». Наразі продовжувала успішно
поєднувати туристичну діяльність на чолі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» та
освітню на посаді доцента кафедри туризму та готельно-ресторанної справи.
Також доцент Корнілова Н. В. мала низку публікацій в наукових збірниках,
зокрема в колективній монографії «Стан та перспективи розвитку
туристичного та готельно-ресторанного бізнесу» [114].
Отже, аналіз участі в міжнародних освітніх програмах у галузі туризму
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» дає підстави стверджувати про значний
потенціал для подальшої участі в міжнародних освітніх програмах не тільки
студентів, які запрошуються для стажування та набувають практичного
досвіду під час проходження практики в зазначеному туристичному
підприємстві, але й науково-педагогічних кадрів кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи, менеджерів і керівника туристичної фірми.
Роботодавці, як і здобувачі вищої освіти, запропонували зробити
особливістю (унікальністю) програми стажування студентів у закордонних
туристичних і готельно-ресторанних закладах. Досвід, здобутий у країнах
Європи, є безумовною перевагою, а студенти вдало реалізовують його не
лише під час проходження практик, а й під час роботи, оскільки значна
кількість здобувачів вищої освіти вдало поєднує навчання з роботою за
фахом. Окрім того, в університеті наявна гнучка система заохочення та
преміювання працівників, викладена в Положенні про порядок встановлення
та надання працівникам Черкаського державного технологічного
університету надбавок, доплат і премій. Було враховано також пропозицію
представників академічної спільноти щодо збереження заробітної плати під
час закордонних стажувань та створення умов для співпраці з іншими
стейкхолдерами.
Першочерговим завданням у сфері побудови потужної галузі туризму
та індустрії гостинності на Черкащині є розробка стратегії адаптації
57

туристичних послуг і вітчизняного готельно-ресторанного бізнесу до
сформованих лідерських стандартів країн ЄС і світу в цілому. Регіональний
готельно-ресторанний бізнес тісно пов’язаний з туристичною галуззю, яка
має високий рівень конкуренції. Основна мета – максимально задовольнити
потреби споживачів, забезпечити високий рівень комфорту, задовольнити
найрізноманітніші побутові, господарські і культурні запити гостей. З
кожним роком вимоги до рівня цих послуг зростають. Основним завданням
фахівців нашого регіону, які працюють у готелях і ресторанах, є створення і
впровадження новітніх прийомів роботи, що забезпечуються колективними
зусиллями працівників усіх служб, постійним і ефективним контролем,
удосконаленням форм і методів обслуговування, вивченням і впровадженням
передового досвіду, нової техніки і технологій.
На офіційному сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» розміщена кнопка з
рубрикою «Освіта в Болгарії. Два європейських дипломи», але після
натискання на цю кнопку висвітлюється фраза з вибаченням стосовно того,
що обрана категорія виявилася пустою та інформацією про стан планування
її подальшого заповнення [111].
Але у рубриці «Вища освіта в Болгарії» на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» можливо дізнатися про умови вищої освіти в перелічених
університетах Болгарії. Так, зокрема у Варненському Міжнародному
університеті, який знаходиться в болгарському місті Варна, Добрич,
пропонується навчання, яке, як зазначається на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ», може стати найбільш цікавим протягом усього життя, адже
відправитися в іншу країну, жити в іншій культурі, вчитися за кордоном
іншою мовою – це незабутній досвід, який навчить більше, ніж коли-небуть
можливо було б уявити [63].
Щодо умов співробітництва, на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
розміщена відповідна інформація, зокрема повідомляються умови, за яких
надаються послуги щодо оформлення для навчання у вище зазначеному
58

навчальному закладі Болгарії. Отже, ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має
підготувати всю необхідну інформацію по вищому навчальному закладу з
умовами вступу, можливістю отримання стипендії, вартістю навчання,
проживання під час навчання, очне/заочне навчання, підробіток, дозвілля та
інше. Також турфірма надає інформацію та консультує батьків під час вибору
їх дитиною вищого навчального закладу. Вартість послуги від
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» становить 450 євро та здійснюється після
підписання договору в два етапи (табл. 2.7) [111].

Таблиця 2.7 – Пакет послуг оформлення на навчання в Болгарію
Пор. Етап Вартість, Перелік послуг
№ євро
1.1 1 200,00 Заведення особової справи абітурієнта та реєстрація в базі.
1.2 Формування необхідного вступного пакету документів
абітурієнта згідно вимог обраного університету.
1.3 Переклад документів згідно вимог університету та Міністерства
освіти республіки Болгарія.
1.4 Нотаріальне засвідчення перекладених документів.
1.5 Нострифікація документів згідно вимог Міністерства освіти
республіки Болгарія.
1.6 Нанесення апостилю в Міністерстві освіти України.
1.7 Подання повного пакету документів абітурієнта в приймальну
комісію згідно вимог обраного університету та Міністерства
освіти Республіки Болгарія.
1.8 Отримання офіційного підтвердження про зарахування
абітурієнта від обраного університету.
2.1 2 250,00 Підготовка та формування повного пакету документів для
виготовлення студентської візи «Д» згідно вимог Консульства
республіки Болгарія.
3.1 3 Консультація щодо бажаної дати від’їзду на навчання;
оптимального проїзду з України до місця навчання; поради та дії
під час перших днів перебування в Болгарії; інструкція щодо
подальших дій відносно легального перебування під час
навчання.
59

Надається візова підтримка для поїздки в Болгарію, організовується
виїзд в Болгарію з метою ознайомлення з вищими навчальними закладами,
відвідування місця навчання та проживання студентів.
Також ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» має підготувати всі необхідні
документи для подання під час вступу до вищого навчального закладу,
реєстрації у ВНЗ і забезпечити подальшу підготовку документів для
отримання студентської візи «Д», мовні підготовчі курси, курс адаптації у
польському середовищі.
Після закінчення вищого навчального закладу ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» допомагає отримати підвищення кваліфікації або опанувати
додаткову професію, для чого надається безкоштовна інформація з базою
роботодавців.
На сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» відображено інформацію про
вищу освіту в Польщі [110]. Система освіти в Польщі посідає одне з перших
місць у Європі. Якість освіти провідних університетів і коледжів має
достатньо високий рівень.
Студенти будь-яких спрямувань можуть скористатися програмою
обміну студентів «Erasmus» або міжнародною програмою практики
LeonardodaVinci та виїхати на навчання/практику на визначений термін до
ВНЗ-партнерів, розташованих по всьому світу. Серед зазначених вище
університетів – Академія ім. Леона Козьминського (м. Варшава), Академія
фінансів і бізнесу Вистула (м. Варшава), Університет Сивітас (м. Варшава),
Університет Лазарського (м. Варшава), Польсько-японський університет
комп’ютерних технологій (м. Варшава), Академія ім. Моджевського
(м. Варшава) [110].
На сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» можливо також ознайомитися з
умовами співробітництва щодо організації освітніх послуг і в інших країнах.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» надає також послуги щодо вступу до ВНЗ
у Греції. Вища освіта в Греції надає студенту безліч можливостей, наприклад,
60

стажування, роботу за кордоном, вивчення нових мов і культур та багато
іншого. Навчання в Греції – це, за твердженням ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ», має безумовний плюс у всьому.
Серед університетів Греції, де пропонується навчання й українцям, це,
зокрема Міжнародний Грецький Університет у м. Салоніки (The International
Hellenic University – IHU), який є першим державним університетом Греції,
де програми викладаються виключно на англійській мові.
Також на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» є інформація про те, що за
умови подальшого бронювання за програмою «вища освіта в Греції» вартість
екскурсії по вищим навчальним закладам Греції повертається. Пропонується
також у Греції програма «Європейська спеціальна освіта», у межах якої
туроператор «НАМІ» разом із Грецькою освітньою компанією «PIFAGOR
ACADEMY» бере активну участь. Нижче представлено інформацію про
низку університетів, які працюють у цій програмі разом із ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» допомагає студентам з організацією
вступу та навчання, допомагає закріпитися в країні, отримати вид на
мешкання, орендувати житло та консультує протягом усього періоду
навчання. Щодо екскурсії по ВНЗ у Греції, треба відправити заявку. Це
можливо зробити онлайн й на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ». Також на
сайті можливо оглянути місце розташування вищих навчальних закладів, для
цього там розташована відповідна онлайн-карта.
До вартості входить: індивідуальний трансфер з отелю та у
зворотньому напрямку (Салоніки, Катерини, Халкидики), відвідання
університету Аристотеля, відвідування університету Македонії, відвідування
DEI College – The University of London, супровід представником компанії.
Вартість послуги – під запит. Якщо у подальшому студент бронює за
програмою «Вища освіта в Греції», тоді вартість екскурсії повертається. Це є
своєрідним бонусом від ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
61

Турфірма допоможе зробити вибір, де краще навчатися певній особі, чи
на батьківщині Сократа, Платона, Аристотеля або інших відомих
давньогрецьких мудреців.
Екскурсія в університети Греції включає в себе відвідування
університету ім. Аристотеля, Македонського університету економіки і
соціальних наук і Британського університету DEI College – The University of
London.
ПП «ТУРОПЕРАТОР ТНАМІ» бере участь у сприянні європейській
спеціальній освіті в Греції разом із Грецькою освітньою компанією
«PIFAGOR ACADEMY».
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» співробітничає напряму з найкращими
коледжами Греції та із задоволенням допомагає обрати саме той коледж і
спеціальність, які підходять конкретній людині.
На сайті ПП «ТУОРПЕРАТОР НАМІ» розміщена детальна інформація
про зарубіжні освітні програми. Зокрема представлена доступна та зрозуміла
рубрика «ПИТАННЯ – ВІДПОВІДІ» щодо умов навчання, зокрема, в Греції.
Вартість навчання – під запит.
Недарма гаслом турфірми «НАМІ» є «Ваші бажання – наші
можливості!». Отже, для більшої деталізації щодо умов вступу та навчання у
вище зазначених закордонних навчальних закладах представлено відповіді
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» на найбільш актуальні питання щодо
закордонного навчання [110].
Також на сайті ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» акцентується увага на
тому, що у закордонних проектах пропонується вивчати іноземну мову,
ознайомитися з культурою та пам’ятками приймаючої країни. Це така форма
навчання, якою є курси та стажування. Так, зокрема, в Болгарії, в Албені,
працює Літня школа англійської мови.
На чорноморських курортах Болгарії пропонується й робота, зокрема й
у 2023 році (Албена, Золоті Піски, Сонячний берег).
62

Отже, працюючи, можливо й дозволити собі відпочинок на
чорноморських берегах Болгарії. Ця програма підходить для студентів, які
можуть провести 3 місяці літніх канікул у Болгарії, та які бажають набути
інтернаціональний досвід у сфері туризму, тих, хто мріє побачити світ,
знайти нових друзів.
Також програма підходить для старшого покоління. Для оформлення
необхідними документами є закордонний паспорт, внутрішній паспорт і
фото. Так, пропонується, зокрема, харчування, навчання, курортний збір,
навчальні посібники та канцелярські приналежності, використання
комп’ютерної техніки та вільний доступ до Інтернету [109].
Наприкінці курсу студенти отримують сертифікат міжнародного зразка
з вказівкою прогресу, якого вони досягли. Пропонується мовна програма з
тривалістю навчання протягом 14 днів (75 годин). Навчання здійснюється
викладачами Cardiff Metropoliten University (UK). Також пропонується цікава
програма відпочинку, зокрема екскурсії, вечори відпочинку, дискотеки,
одноденна екскурсія в Добрич із відвідуванням етнографічного комплексу, а
також Міжнародного університетського коледжу; проживання та харчування
в готелі «Добруджа» 3*.
У 2024 році ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» запропоновано роботу на
Чорноморських курортах Болгарії. Це – форма літньої практики в готелях
Болгарії, зокрема на чорноморських курортах «Албена», «Золоті піски».
Тривалість: 01.05.2024 – 01.10.2024 рр.
Одночасно цей вид роботи є формою професійних стажувань у готелях
Болгарії в курортних комплексах («Албена», «Золоті піски», «Сонячний
берег»).
Запрошувалися офіціанти, помічники кухаря, кухарі, бармени,
покоївки. Знання та володіння іноземними мовами віталося, але не було
обов’язковою умовою. Стипендія під час стажування: 300–350 євро на
місяць. Кількість днів – 90. Вартість участі в програмі: 120 євро (участь у
63

програмі, оформлення візи на тимчасову зайнятість, страхування, проїзд в
обидва боки, легалізація документів).
Таким чином, серед напрямів активізації участі в освітніх програмах у
галузі туризму ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» обрано низку актуальних
спеціалізованих проектів, зокрема, у таких країнах, як Болгарія, Греція,
Польща, Туреччина.
Аналіз застосування сучасних засобів і методів ведення бізнесу для
розвитку туристичного підприємства на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР
НАМІ» свідчить про важливість розробляти достатньо широкий спектр
зв’язків між партнерами; структурними підрозділами як на державному, так і
на місцевому рівнях; в громадському секторі тощо.
Вміння володіти сучасними засобами зв’язку та комунікації,
оперативне реагування на зміни в сфері туристичних послуг, чітке бачення
стратегії розвитку та повага як в середині колективу, так і до споживачів;
достовірна інформація на офіційному сайті; відповідальне відношення до
професійних особливостей ведення бізнесу – це далеко не повний перелік
факторів впливу на рівень якості туристичних послуг, який має бути
забезпечений.

64

Розділ 3 НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ НА РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»

3.1 Аналіз ризику в діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в умовах
карантину на COVID-19

Аналіз ризику в діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в умовах
карантину на COVID-19 полягає в тому, що необхідно визначити ті напрямки
господарської діяльності туристичного підприємства, які за таких обставин є
найбільш небезпечними з точки зору організаційної, фінансово-економічної,
екологічної та низки інших факторів впливу на рівень ефективності роботи.
Деякими країнами вжиті заходи щодо підтримки туристичної сфери.

Так, наприклад, станом на 23.04.2023 р. перелічені країни та різновиди
заходів, які започаткували та реалізували й продовжують впроваджувати
через негативний вплив пандемії на туристичну галузь. Це, зокрема, такі
країни як Австрія, Азербайджан, Аргентина, Бахрейн, Бельгія, Боснія та
Герцеговина, Болгарія, Бразилія, Бруней, В’єтнам, Вірменія, Грузія, Естонія,
Єгипет, Італія, Іран, Китай, Кіпр, Колумбія, Корея, Малайзія, Німеччина,
Перу, Північна Македонія, Польща, Португалія, Сінгапур, Таїланд,
Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Чілі, Японія [68].
У листопаді 2022 року ЄБРР опублікували звіт «Дорожня карта
конкурентоспроможного розвитку сфери туризму в Україні» (тут і надалі за
текстом «Дорожня карта»). Головною метою звіту визначено пошук способів
розкриття туристичного потенціалу України. Відповідно до цієї мети було
визначено перспективні ринки та конкурентоспроможні туристичні
65

продукти, а також розроблено цільовий детальний план дій строком на 3
роки, спрямований на розвиток туристичного сектора.
Глобальна криза, викликана пандемією COVID-19, радикально змінила
туристичну галузь у всьому світі, і Україна не стала винятком. Унаслідок
цього виникла потреба в перегляді ключових положень дорожньої карти
задля забезпечення їх актуальності в турбулентні часи поширення пандемії
COVID-19. Спеціальний звіт до дорожньої карти підготовлено для оновлення
результатів ситуативного аналізу та переорієнтації плану пріоритетних дій на
ефективне подолання наслідків кризи туристичною галуззю України.
Доцільно зазначити те, що в перший місяць оприлюднення інформації
про певні заборони та обмеження в пересуванні туристів, скасуванні
польотів, обмеження умов для користування іншими видами пересування,
пов’язані зі значним скороченням кількості маршрутів, їх напрямків та
кількості пасажирів, які мають право знаходитися на певній відстані один від
одного із застосуванням засобів індивідуального захисту.
Певна кількість турів була скасована, туристична фірма змушена була
вжити кардинальні заходи для того, щоб забезпечити вчасне та безпечне
повернення туристів, які знаходились поза межами України або змушені
були очікувати авіарейси в аеропортах або в готелях тощо.
З часом туристичні підприємства змогли налагодити взаємозв’язок
щодо поводження в різних ситуаціях, які можуть виникнути, зі своїми
партнерами, з посольствами різних країн, які відвідують туристи з України,
державними органами влади, структурними підрозділами МВС, МОЗ
України тощо.
Завдяки сприянню ЄБРР в свій час був розроблений та оприлюднений
документ, що стосувався дорожньої карти конкурентоспроможного розвитку
сфери туризму в Україні. У 2023 р. завдяки проведеному аналізу ситуації на
туристичному ринку в зв’язку з пандемією COVID-19 розроблений
оновлений документ-звіт «Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку
66

сфери туризму в Україні», де не тільки надається характеристика ситуації на
ринку туристичних послуг в Україні, але й аналіз наслідків від її дії для
сфери туризму в Україні [68].
Звіт складено аналітично-дослідницькою організацією Hotel &
Destination Consulting (HDC) за підтримки ЄБРР і профінансовано в рамках
ініціативи Європейського Союзу EU4Business. Ініціатива EU4Business
об’єднує всі фінансовані ЄС програми, спрямовані на підтримку розвитку
МСБ в регіоні Східного партнерства, що є спільною ініціативою ЄС, країн-
членів ЄС, та шести країнпартнерів: Азербайджану, Білорусі, Вірменії,
Грузії, Молдови та України. Погляди авторів, викладені в цій публікації, не
обов’язково відображають думку ЄБРР чи ЄС.
Пандемія COVID-19 неспинно поширюється світом. Наразі на мапі
світу вже більше, ніж 190 країн мають зафіксовані випадки захворювання на
COVID-19. В умовах стрімких змін (включаючи кількість захворювань і
смертельних випадків, урядові заходи, економічні наслідки тощо) автори
звіту доклали максимум зусиль, щоб надати читачам найактуальнішу
інформацію, що була доступна на час підготовки проекту звіту, зокрема
аналітичні дані, поточні тенденції та відомі сценарії подальшого розвитку
подій у сфері туризму.
Національний інститут стратегічних досліджень оприлюднив
аналітичну записку щодо розвитку туризму в Україні в умовах підвищених
епідемічних ризиків [44].
В аналітичній записці досліджені основні проблеми туристичної сфери
України, які виникли внаслідок запровадження превентивних заходів щодо
подолання пандемії коронавірусу в світі та Україні зокрема. Із
використанням досвіду інших країн та міжнародних рекомендацій
запропоновано заходи щодо міжсекторальної взаємодії, спрямованої на
сприяння прискоренню відновлення цієї сфери в умовах підвищених
епідемічних ризиків.
67

Таким чином можливо зробити певні висновки щодо ситуації, коли
туристична сфера в усьому світі зазнає збитків внаслідок заходів щодо
протидії пандемії COVID-19. Одночасно ситуацію, що склалася, треба
розглядати не лише як проблему, але й як можливості для виведення
туристичної сфери в Україні на якісно новий рівень.
З метою прискорення відновлення цієї сфери в умовах підвищених
епідемічних ризиків пропонуються такі заходи:
1. Міністерству охорони здоров’я:
– внести зміни до постанови Головного державного санітарного лікаря
України від 21.05.2020 № 22 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій
щодо організації протиепідемічних заходів в готелях на період карантину у
зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COIVID-19)», поширивши
рекомендації на аналогічні заклади розміщення та інші об’єкти, які належать
до туристичної інфраструктури, а також визначити заходи в залежності від
рівня загрози (у т.ч. рекомендації щодо протиепідемічної стійкості під час
ймовірної другої хвилі пандемії), із встановленням матеріальної
відповідальності за порушення встановлених правил;
– розробити та впровадити методичні рекомендації щодо посилення
спроможності (кадри, оснащення) медичних закладів та надання медичної
допомоги на територіях із значним сезонним припливом населення;
– забезпечити додаткове фінансування медичних закладів на територіях
із значним сезонним припливом населення за рахунок коштів фонду
боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою
коронавірусом SARSCoV-2, та її наслідками (далі -фонд) відповідно до
Порядку використання коштів фонду, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України від 22.04.2020 № 302;
– сприяти розробці та впровадженню спеціалізованих комплексних
оздоровчих програм, орієнтованих цільовим чином на осіб з категорій
68

ризику, а також методичних рекомендацій щодо імплементації таких програм
у регіонах з відповідними природно-кліматичними показниками;
– впровадити механізми державного замовлення у сфері оздоровлення
та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки
– розробити комплекс заходів для забезпечення стійкості туристичної
та рекреаційної сфер в умовах посилення карантинних обмежень у разі
настання другої хвилі поширення інфекції «COVID-19».
2. Міністерству культури та інформаційної політики (МКІП):
– провести консультації з учасниками ринку з метою підготовки
антикризових заходів та стратегії розвитку туристичної галузі (з урахуванням
наслідків коронакризи);
– врахувати при підготовці заходів рекомендації Глобального
кризового комітету з туризму Всесвітньої організації туризму (UNWTO)
щодо пом’якшення соціально-економічних наслідків COVID-19 та
прискорення відновлення економіки через подорожі та туризм за трьома
основними напрямами: управління кризою та пом’якшення наслідків;
забезпечення стимулів і прискорення відновлення; підготовка до
майбутнього, а також використовувати досвід щодо вжитих іншими
державами заходів для подолання кризи в галузі.
Розглянути в якості першочергових заходів антикризового плану
наступні заходи:
– забезпечення доступності та достовірності інформації щодо
можливого обмеження подорожей та їх скасування в розрізі як регіонів
України, так і основних країн виїзного туризму в залежності від ступеня
епідемічної загрози;
– створення механізму гарантування втрат туристів від скасування
поїздки внаслідок поширення епідемії та воєних дій, шляхом надання
ваучерів на скасовані бронювання, які діятимуть до кінця 2024 року.
Пропонується передбачити в рамках такого механізму питання
69

відшкодування коштів туристу за невикористані ваучери за аналогом
механізму гарантування вкладів фізичних осіб, обов’язкового чи
добровільного страхування, а також за рахунок коштів Українського
туристичного фонду (пропозицію щодо створення цього фонду наведено
вище);
– запровадження прозорого механізму використання отриманих до
місцевих бюджетів коштів від туристичного збору виключно на розвиток
внутрішнього туризму, супутньої інфраструктури та покращення стану
довкілля;
– проведення інформаційно-рекламних кампаній під гаслом
«Відпочивай в Україні», спрямованих на популяризацію відпочинку на
вітчизняних курортах з орієнтацією на осіб, які переорієнтовуватимуть свій
попит на внутрішній туризм.
3. Міністерству соціальної політики:
– сприяти впровадженню механізмів здійснення часткової оплати
вартості путівок до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок
коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів державних
підприємств для сімей їх працівників та членів їх сімей, сприяти залученню
професійних спілок, об’єднань громадян і фондів до співфінансування
путівок, із наданням пріоритетності оздоровленню дітей, представників груп
ризику, осіб, які перенесли COVID-19 у тяжкій формі.
4. Міністерству інфраструктури:
– рекомендувати Укрзалізниці збільшити термін бронювання квитків
понад термін 45 днів, для розширення можливостей планування роботи
туристичних компаній та попереднього замовлення колективних турів;
– сприяти організації надання пакетних транспортних послуг у
співпраці з громадами туристичних територій, які дозволять зменшити
зовнішні контакти туристів, які дістаються не персональним транспортом
70

(організація чартерних автобусних рейсів з великих міст чи залізничних
вузлів тощо).
5. Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого
самоврядування за підтримки та методичної допомоги Міністерства розвитку
громад і територій:
– впроваджувати науково обґрунтовані диференційовані протоколи,
норми та регламенти функціонування закладів з надання послуг за різними
рівнями соціального контакту для підвищення протиепідемічної стійкості та,
відповідно, створення іміджу безпечної для відпочинку території;
– ініціювати створення в громадах, для яких сфера туризму є однією з
пріоритетних, амбулаторної мережі надання допомоги туристам в умовах
підвищених ризиків інфекційних захворювань;
– сприяти та контролювати облаштування/модернізацію закладів
роздрібної торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування
з метою забезпечення дотримання протиепідемічних вимог у довгостроковій
перспективі, врахування цих вимог при введенні в дію нових або
відремонтованих закладів;
– сприяти забезпеченню доступності банківських послуг на
туристичних територіях, встановленню платіжних терміналів у торговельних
підприємствах, в усіх поштових відділеннях, розташованих у туристичних
місцях, великих туристичних об’єктах тощо;
– в регіонах, привабливих для внутрішнього туризму здійснити
підготовку регіональних стратегій стимулювання розвитку туризму та
рекреації в посткарантинних умовах, в усіх без винятку регіонах забезпечити
перегляд відповідних розділів в затверджених регіональних стратегіях
розвитку з урахуванням завдань;
– запровадити оцінку протиепідемічної стійкості в просторовому
плануванні (схеми планування території на регіональному рівні, генеральні
плани населених пунктів, детальні плани територій тощо) з метою поступової
71

перебудови та побудови нових громадських просторів з урахуванням потреб
уникнення небажаних надмірних фізичних контактів [44].
Сфера туризму зазнає збитків глобального масштабу внаслідок
запровадження заходів щодо подолання пандемії коронавірусу та
невизначеності подальшого розвитку ситуації. Так, статистика свідчить про
те, що 96 % туристичних дестинацій у всьому світі зазнали обмежень. За
різними сценаріями, у 2023 р. очікувалося падіння обсягу міжнародних
туристичних прибуттів на рівні 58–78 % порівняно з минулим роком. За
оцінками експертів, відновлення попиту до рівня 2019 р. займе не менше
двох років, водночас авіакомпанії будуть змушені підвищити вартість
подорожі в середньому на 43–54 % [44].
Поряд із виїзним туризмом значних втрат зазнав і внутрішній туризм. В
цілому, втрати туристичної галузі в Україні оцінюються у понад 1,5 млрд
дол. США [118].
Пізній початок курортно-рекреаційного сезону внаслідок
впровадження обмежувальних заходів також створив кумулятивний ефект,
який негативно вплинув як на індустрію відпочинку та подорожей, так і на
супутні галузі – готельно-ресторанний бізнес, транспорт (пасажирські
перевезення), роздрібну торгівлю, індустрію розваг та діяльність установ
культури. На додачу до поточних та прогнозованих втрат, сфера туризму
Українських Карпат цьогоріч вже постраждала від низького попиту на
гірськолижний відпочинок внаслідок аномально теплої зими.
Обмеження на пересування, які були впроваджені державами для
запобігання поширенню захворювання на COVID-19, падіння доходів
громадян внаслідок економічної кризи та рецесії потенційно зумовлюють
зростання попиту на відпочинок в межах України. Саме внутрішній туризм є
основним драйвером збереження та відродження галузі. Варто уваги, що
провідні туристичні країни Чорноморського регіону (Румунія, Болгарія,
Туреччина) також роблять акценти у 2024 р. саме на розвиток внутрішнього
72

туризму, і не лише закликають громадян відпочити на вітчизняних курортах,
але й впроваджують заохочувальні заходи.
Доцільно також врахувати можливість залучення туристів із сусідніх
держав, зокрема Республіки Молдова та Білорусі, для яких відвідання
України має певні переваги: логістична доступність (особливо для громадян
Молдови), відсутність мовного бар’єру, напрацьовані маршрути тощо.
Проте практична реалізація цього попиту залежатиме від спроможності
налагодити діяльність курортної інфраструктури в умовах протиепідемічних
обмежень [117]. За оцінками фахівців, для сфери туристичних послуг сезону
періоду коронакризи будуть притаманні надання споживачами пріоритету
щодо: вибору коротших термінів відпочинку, переважання індивідуального
пересування (автотуризм) та індивідуального розміщення, вибору
оздоровчого, морського та сільського туризму. Очікується, що коронакриза
спричинить сталі зміни у вподобаннях споживачів, прискорюючи
впровадження он-лайн технологій, приділяючи більшу увагу гігієні та
здоровому способу життя, активнішому використанню безготівкових та
безконтактних методів оплати та засобів адресної доставки [44].
З точки зору авторів аналітичної записки [44], схильність туристів до
використання нелегальних та напівлегальних курортних помешкань
залежатиме від готовності прийняття споживачами ризику ймовірного
інфікування. А отже, санітарно-гігієнічні умови та можливість
дистанціювання під час проживання та відпочинку будуть важливими
чинниками конкуренції за споживача у сезоні 2020 року.
На заваді залученню споживачів може стати також бажання надавачів
туристичних послуг компенсувати втрати частини сезону за рахунок
підвищення цін, зменшення якості сервісу та витрат на облаштування
об’єктів відпочинку. Утім вдалою така тактика може бути лише для бізнесів,
які демонструватимуть високий рівень протиепідемічного захисту.
73

З урахуванням зазначених ризиків та очікуваних уподобань туристів
має будуватися й підтримка розвитку туризму як на центральному, так і на
місцевому рівнях щодо розвитку внутрішнього туризму, який би не лише
дозволив перезапустити цю галузь і зменшити негативні наслідки
коронакризи, але й створив основу для підвищення конкурентоспроможності
України як туристичної держави.
Отже, враховуючи те, що науковці-дослідники виклали в аналітичній
записці щодо ситуації на ринку туристичних послуг в умовах пандемії на
COVID-19 та наслідків від обмежень, пов’язаних з цим, а також взявши до
уваги вище розглянуту доповідь ЄБРР, можна зробити висновки щодо
необхідності кожному туристичному підприємству врахувати всі факти,
оприлюднені на офіційних сайтах, в низці офіційних документів та наукових
аналітичних працях, та визначити для себе всі реальні та потенційно можливі
ризики; розробити відповідний план дій та оптимальне застосування
ресурсів. Не винятком у цьому випадку є й ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».

3.2 Основні напрямки для розробки механізму підвищення
ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на
прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»

Наразі існує два загальних підходи до подолання кризи: перший підхід
направлений на забезпечення доступних кредитних ліній для представників
бізнесу, а другий передбачає відтермінування сплати боргових і податкових
зобов’язань [87].
Особливу увагу на галузь туризму спрямовують ті країни, що
гарантують повернення вартості бронювання туристичних поїздок,
скасованих через пандемію COVID-19, і вважають туризм пріоритетною
галуззю, що найбільше постраждала від кризи.
74

Авіаперевезення, як галузь з відносно низькою маржою (до 10 %) і
високим оборотом, знаходиться в особливо тяжкому стані. Європейський
підхід, який наразі демонструють Франція та Німеччина, направлений на
поступову націоналізацію основних авіаліній (Air France і Lufthansa).
Сфера діяльності малого та середнього бізнесу в сфері гостинності,
туризму та відпочинку наразі переживає швидке й різке падіння попиту та
сплеск безробіття на глобальному рівні, у результаті чого багато МСБ
знаходяться в зоні ризику. У зв’язку з цим більшість країн розрізняють
програми за розміром компаній, пропонуючи малим і середнім
підприємствам спеціальну підтримку. МСБ в туризмі формує кістяк галузі та,
імовірно, є найважливішим джерелом інновацій, однак саме розмір зумовлює
вищу економічну пріоритетність крупніших підприємств відносно втрати
прибутків і, особливо, робочих місць.
Наразі безперервно докладаються зусилля для впровадження
ефективних політичних рішень, направлених на збереження сектора та
стимулювання міжнародної координації. Ці рішення обговорювалися в
рамках останньої зустрічі представників країн «Великої двадцятки» і зустрічі
міністрів туризму країн ЄС, що відбулися 24 і 27 квітня 2020 р. відповідно.
Заходи, запроваджені урядами країн на цей момент, можна розділити
на три основні категорії:
– забезпечення справедливого балансу між захистом туристів та
інтересами працівників туристичної галузі;
– забезпечення умов для виживання бізнесу по всьому ланцюжку
постачання з особливою увагою на МСБ;
– зосередження уваги на механізмах координації для більш адресного
реагування та підтримки відновлення туристичного сектора.
Ці заходи з реагування необхідно викласти у вигляді реалістичних
стратегій для суб’єктів туристичної діяльності та безпосередньо
представників МСБ на всіх етапах кризи. Мова йде не лише про надання
75

підтримки у вигляді компенсації втрачених прибутків, але й про надання
регуляторних норм щодо стандартів і протоколів для бізнесу для відкриття,
адаптації та доступу на нові ринки, а також підвищення підприємницького
потенціалу МСБ та сприяння процесам налагодження співпраці
Більшість заходів із реагування на проблеми міжнародної готельної
галузі можна поділити на 3 логічних етапи (табл. 3.1) [87].

Таблиця 3.1 – Етапи щодо запровадження заходів із реагування на
проблеми міжнародної готельної галузі
Пор. Етап Заходи
№
1 Реагування, 1.1 Заохочення ринку щодо заброньованих номерів – можливість
направлене на переоформлення бронювання або отримання компенсації повної
ринок і вартості заброньованого номера, що залежить від діючих
спільноту нормативних положень країни/ринку.
1.2 Призупинення дії програм лояльності у випадках, коли термін
дії накопичених балів або бонусів завершується.
1.3 Підтримка спільнот – надання готельних номерів для
проживання працівникам медичної галузі, доступність готелів для
карантинних заходів, приготування їжі для людей, які цього
потребують, і представників служб оперативного реагування.
2 Реагування 2.1 програми із запровадження суворіших правил охорони здоров’я
щодо охорони та безпеки – чистота, гігієна рук, прибирання готельних номерів,
здоров’я та продукти, протоколи з попередження ризику ураження вірусом
безпеки (наприклад, програма Hilton CleanStay спільно з виробником
антисептика Lysol).
2.2 Фінансова допомога працівникам міжнародних готельних
мереж, які потребують підтримки внаслідок фінансової кризи.
3 Реагування 3.1 Повне виключення додаткових витрат (включаючи капітальні
щодо витрати) і призупинення всіх операцій на ринках капіталу.
внутрішньої
структури та 3.2 Скорочення довільних витрат, зарплат і преміальних виплат,
організації включаючи власників та менеджменту компаній.
компанії 3.3 Надання відпустки без збереження заробітної плати для всіх
працівників терміном на 60–90 днів і закриття всіх нерухомих
об’єктів.

76

Сектор HoReCa (готелі, ресторани, кейтеринг) отримав дозвіл на
відновлення роботи з обмеженнями в деяких країнах Європи протягом
травня, однак за умови дотримання суворих правил роботи, що направлені на
попередження спалаху повторної хвилі пандемії.
Зважаючи на те, що ці правила неминуче зменшать прибутки
підприємців унаслідок обмеження щодо кількості відвідувачів і водночас
збільшують їх операційні витрати, майбутнє сектора HoReCa викликає дуже
серйозні хвилювання в усьому світі.
Міжнародна готельна індустрія опинилася в безпрецедентній ситуації:
велика кількість готелів і курортів у кожній окремій країні були змушені
закритися через впроваджені карантинні заходи для боротьби з COVID-19.
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» доцільно регулярно ознайомлюватися та
аналізувати досвід інших ключових представників туристичної галузі. Як
відомо, туризм охоплює і ряд специфічних підсекторів, зокрема бари й
ресторани, організація зустрічей та подій, музеї, центри перекладу,
заповідники та національні парки. Усі вони перебували в аналогічній ситуації
впродовж періоду ізоляції – закриті та без будь-якої змоги заробити гроші та
прийняти відвідувачів.
Останнім часом уряди країн Азії (в основному Китаю) і Європи
послаблюють обмежувальні заходи. Нижченаведено перелік кількох
ключових рішень, прийнятих у процесі поступового відкриття певних
туристичних послуг.
Бари та ресторани (здебільшого ресторани та заклади швидкого
харчування) під час дії карантинних заходів могли надавати лише послуги
«їжа на виніс» або «доставка». Після послаблення карантину заклади, які
хочуть відновити роботу, мають дотримуватися правил фізичної дистанції та
гігієни. Дозволяється розміщувати відвідувачів лише на відкритому повітрі, а
клієнти мають сидіти за різними столиками, розташованими на відстані
щонайменше два метри.
77

Кінотеатри та театри були повністю закриті, тому все, що їм
залишалося, – це чекати дозволу влади на відновлення роботи. Європейські
театри вже почали відкриватися з обмеженнями: мінімум одне пусте сидіння
між гостями, а також один пустий ряд між рядами, зайнятими відвідувачами.
Музеї, галереї та інформаційні центри в основному перейшли на
віртуальні тури, відеоблоги в соціальних мережах та освітній контент. Після
відкриття вони мають дотримуватися тих самих правил, що і крамниці, тобто
дотримуватися гігієнічних норм і соціального дистанціювання з обмеженням
максимальної кількості людей, що можуть одночасно знаходитися в
приміщенні.
Зустрічі та конференції проводять віртуальні заходи, а переважна
більшість наймасштабніших конференцій наразі проводяться у форматі
онлайн із дуже низькою ціною за участь. Зараз питання зняття обмежень у
цій галузі все ще розглядається, однак організатори можуть проводити
невеликі зібрання за умови дотримання соціального дистанціювання та
заходів гігієни у конференц-залах/кімнатах для зустрічей. Чисельніші
зібрання та конференції заборонені.
Концерти та великі події усе ще є предметом роздумів в органах влади
в усьому світі з огляду на високий ризик поширення коронавірусу.
Скасовуючи концерти та масштабні події, організатори намагаються знайти
спосіб для відшкодування коштів тим клієнтам, які вже придбали квитки на
події. Зокрема розглядається можливість видачі сертифікатів на події
наступного року або повної відмови від відшкодування (у зв’язку з нестачею
коштів в організаторів).
Отже, з усього вище наведеного можливо зробити певні висновки. Так,
наприклад, країни, що шукають партнерів для утворення туристичних союзів
(для обміну туристами), передусім зважатимуть на низку таких факторів:
78

– країни, яким вдалося утримати ситуацію зі спалахом коронавірусу під
контролем, що мають статистику, якій можна довіряти, і планують
утримувати туризм спершу на рівні регіонів;
– країни, що вже мають міцні геополітичні відносини (наприклад, Нова
Зеландія й Австралія, Таїланд і Китай, Литва, Латвія та Естонія) [87].
Країнам, що суттєво залежать від туризму, необхідно досягти балансу
між питаннями охорони здоров’я та економічними інтересами. Однак навіть
відчувши нагальну потребу у відкритті своїх кордонів за межі так званої
«бульбашки», слід пам’ятати про те, що вони необов’язково відразу
зустрінуть натовпи відвідувачів.
Пасажирам можуть вимірювати температуру або проводити тести на
коронавірус в аеропортах до посадки в літак, однак влада має бути повністю
упевнена в тому, що експрес-тести є точними, а також прийняти рішення
щодо того, як задовго до відльоту пасажир має пройти цей тест.
Існує пропозиція про введення для пасажирів паспортів здоров’я, за
якими можна буде визначити імунітет до коронавірусу.
Наприклад, Китай уже впровадив спеціальну реформу, згідно з якою
всі жителі матимуть QR-код, який змінює свій колір залежно від стану
здоров’я. Цей код вони мають пред’являти перед входом до ресторанів і
торгових центрів.
Єврокомісія 13 травня 2023 р. опублікувала пакет рекомендацій щодо
туризму та перевезень із основними вказівками щодо поступового зняття
обмежень на пересування, надання дозволів бізнесу для відновлення своєї
роботи та забезпечення для жителів безпечного та спокійного перебування в
країнах Європи влітку.
На першому етапі усі країни ЄС знімають обмеження на пересування та
закриття кордонів, починаючи з регіонів, зон і країн-членів, що мають
позитивно зростаючу та достатньо схожу епідеміологічну ситуацію. Перехід
на цей етап має бути максимально плавним, що зумовлено професійними,
79

особистими міркуваннями та інтересами туризму (між країнами ЄС і західної
частини Балканського півострову).
На другому етапі всі обмеження та заходи контролю на кордонах,
впроваджені внаслідок поширення коронавірусу, мають бути зняті, однак
необхідні заходи безпеки для охорони здоров’я залишаються без змін. У
межах ЄС дозволяється пересування з будь-якою метою.
Послаблення обмежень на пересування та роботу буде поступовим із
міркувань захисту здоров’я, а також для захисту транспортних систем,
постачальників послуг та інших пов’язаних систем (наприклад, прикордонні
служби між Європою та країнами поза її межами). Туристам із третіх країн
(зокрема України) імовірніше доведеться зачекати до серпня та відповідно
зосередитися більше на внутрішньому туризмі [87, С. 16].
Наразі тривають активні дискусії щодо частки внесків туризму в
економіку України; за різними оцінками вона дорівнює близько 7–10%.
Пов’язана з туризмом економіка в Україні залежить, здебільшого, від
внутрішнього туризму, а також внутрішньої складової виїзного туризму. При
цьому в’їзний потік із-за кордону формує трохи більше третьої частини усієї
економіки національного туризму. Для порівняння: у середньому частка
в’їзного туризму в загальній сумі туристичних витрат у країнах ЄС складає
90 %. Більш того, деякі статистичні показники свідчать, що темпи зростання
українського зовнішнього туризму за останні кілька років виражаються
двозначними цифрами.
Спираючись на оцінки Державної служби статистики України,
працевлаштування у сфері туризму складає щонайменше
700000–900000 робочих місць, що є результатом взаємодії сектора
розміщення та кейтерингу з такими галузями, як мистецтво, розваги та
рекреаційні заходи, де працює близько півмільйона людей. І це без
урахування сильного транспортного сектора й інших складових економіки
туризму.
80

Структура допоміжних туристичних рахунків відповідає структурі тих
країн, що мають подібні туристичні продукти, але зі значною нижчою
часткою кейтерингу в загальній структурі (за міжнародними критеріями, у
більшості країн частка кейтерингу в економіці туризму складає 10–15 %).
З іншого боку, відносно вищий рівень внесків в економіку забезпечує
сектор транспорту та культури, якщо порівнювати з аналогічними
показниками інших країн світу.
Отже туризм робить важливий внесок у національну економіку.
Наслідки пандемії COVID-19 мають бути не такими болючими як в інших
європейських країнах, оскільки обсяг міжнародної туристичної складової
України в загальній економіці туризму є набагато меншою [68, С. 18].
Уряд України продовжує роботу над мінімізацією наслідків пандемії в
національній економіці та запропонував низку заходів, як фінансових, так і
нефінансових, спрямованих на послаблення впливу цих наслідків на життя
населення, стан бізнесу та економіку. Туризм історично вважався відносно
малим сектором в український економіці, і тому не отримав жодних
конкретних і відчутних заходів для мінімізації наслідків пандемії COVID-19.
З іншого боку, уряд реорганізував Департамент туризму та курортів
Міністерства економіки та торгівлі України і створив Державне агентство з
розвитку туризму. Наразі зусилля направлено на укріплення позицій
Держагентства за рахунок людських ресурсів і фінансової підтримки з
державного бюджету.
З метою мінімізації ризиків для власників і управляючих компаніями,
що надають туристичні послуги в Україні, запропоновано рекомендації для
наступних категорій:
– готелів та інших установ розміщення;
– закладів харчування;
– туристичних і транспортних підприємств.
81

Для кожної групи був внесений і роз’яснений ряд конкретних
рекомендацій, включаючи:
– навчання та обізнаність;
– запобіжні заходи;
– заходи з очищення та дезінфекції;
– контроль за поширенням захворювань.
Нижче розглянемо послуги, ініціативи яких розташовані в матриці
індикативної оцінки економічного ефекту або складності впровадження
ініціатив (табл. 3.2) [68, С. 18].

Таблиця 3.2 – Ініціативи різних порядків пріоритетності в матриці
індикативної оцінки економічного ефекту або складності впровадження
ініціатив
Пор. Порядок Характеристика індикативної оцінки
№ пріоритетності
ініціативи
1 Перший порядок державні закупівлі послуг, урегулювання питань форс-мажору,
пріоритетності урегулювання оплати комунальних послуг і проектний офіс з
розвитку дестинацій.
2 Другий порядок стандарт санітарної безпеки подорожей і туризму, податкові
пріоритетності векселі для імпортерів, швидке реагування податкової на запити
підприємств, Національна Рада з туризму та гостинності,
розвиток інформаційної турмережі.
3 Третій порядок ваучери на туристичні послуги, звільнення від оподаткування
пріоритетності від податку на прибуток (найбільш складний щодо
впровадження).

Загалом український туризм досі не отримав від уряду послідовного та
систематизованого порядку дій щодо впровадження заходів суб’єктами в
секторі подорожей і туризму.
Враховуючи ініціативи програми (що не є оперативними заходами, і їх
впровадження буде розпочато лише через деякий час), можна зробити
82

висновок про те, що темпи відновлення туризму в Україні значно
відставатимуть від сусідніх країн і країн-членів ЄС [68, С. 19].
Беручи до уваги попередній аналіз ситуації, необхідно побудувати план
дій і заходів із мінімізації наслідків пандемії COVID-19 у туристичній сфері
на основі таких положень:
– усе ще дуже складно прогнозувати результати для міжнародного
туризму (маються на увазі загальна кількість туристів, що відвідують інші
країни) у 2023 році, проте більшість профільних міжнародних установ
(передусім ЮНВТО) робить висновки про те, що цього року, вірогідно,
міжнародний туризм перебуватиме в повному занепаді та досягне лише
однієї третьої частини рівня 2022 року;
– поширення пандемії COVID-19 і можливі медичні заходи
(вакцинація, медичні препарати або інше) дають невелику надію на
відновлення економіки в короткостроковій перспективі, особливо що
стосується подорожей і туризму;
– країни, де існує відносно високий відсоток внутрішнього туризму в
загальній туристичній економіці, такі як Україна, мають кращі умови для
збереження національної галузі туризму;
– що стосується негативної сторони, то бюджетний потенціал України,
стан банківського сектора та кредитний рейтинг країни не дозволяють
розраховувати на будь-які значні фінансування економіки, а це означає, що
головним інструментом для мінімізації економічних наслідків пандемії
COVID-19 є відтермінування податкових і (у міру можливості) боргових
зобов’язань;
– галузь авіаційних перевезень є однією із складових туризму, яка
найбільше постраждала від кризи.
У випадку України підтримка місцевих авіаперевізників є не лише
питанням збереження туризму, але й критично важливим фактором
83

забезпечення загальної мобільності, особливо якщо врахувати стан інших
складових національної транспортної інфраструктури [68, С. 20].
Отже, беручи до уваги вище зазначене, Україна повинна повторно
розглянути свої пріоритети, визначені в Дорожній карті, і перенаправити їх
на максимальне збереження галузі, а також на перепланування та
прискорення всіх внутрішніх видів діяльності (реорганізація, законодавча
база, статистика) [68, С. 20].
Для визначення стратегії розвитку туристичниз підприємств варто
звернути увагу на необхідність виведення формули розрахунку показника
обсягу видатків на туристичну галузь задля покриття усіх необхідних
видатків держави на туристичну галузь. Пояснити необхідність розробки
такої формули можна тим, що наразі видатки на туристичну галузь України
розраховуються згідно показника обсягу видатків на інші заходи. Вважаємо,
що цей розрахунок необхідно проводити з урахуванням особливостей
туристичної галузі.
Науковцями було запропоновано представити розрахунок за формулою
(3.1), як показник обсягу видатків на туризм (Qtur), який визначається,
виходячи з чисельності наявного населення адміністративно-територіальної
одиниці, різницею між кількістю в’їзних та виїзних туристів і фінансових
нормативів бюджетної забезпеченості на одного жителя, що визначається як
середній розмір загальних видатків відповідних місцевих бюджетів,
затверджених місцевими радами на бюджетний період, що передує
плановому, на одного жителя, і коригується на прогнозний обсяг ресурсів
бюджету, що спрямовуються на зазначені програми у наступному
бюджетному періоді (Qturg). При цьому обсяг видатків місцевих бюджетів на
туризм не може бути меншим, ніж обсяг у році, що передує плановому,
скоригований на індекс споживчих цін в середньому до попереднього року,
врахований в Основних прогнозних показниках економічного і соціального
розвитку України за даними Мінекономрозвитку.
84

Базовим показником, що формує обсяги як видатків місцевих бюджетів
на фінансування делегованих повноважень, так і сум дотацій вирівнювання є
фінансовий норматив бюджетної забезпеченості.
Бюджетний кодекс визначає фінансовий норматив бюджетної
забезпеченості як гарантований державою в межах наявних бюджетних
коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються,
зокрема, й місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами
місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу
міжбюджетних трансфертів [87, С. 63].
Фінансовий норматив бюджетної забезпеченості FNtur видатків на
туризм обласного бюджету в розрахунку на одного жителя пропонуємо
помножити на суму чисельності наявного населення Чn та різницю кількості
в’їзних Чv та виїзних Чvi туристів адміністративно-територіальної одиниці
станом на 1 січня року, що передує планованому.
Для обласного бюджету розрахунковий обсяг видатків на туризм
визначається за такою формулою (3.1) [87, С. 63]:

Q tur = NFtur * (Чn +Чv –Чvi)) +Чturg (3.1)

На сучасному етапі розвиток системи управління туристичною галуззю
повинен охоплювати такі питання, як удосконалення структури управління,
реалізація державної політики у цій галузі шляхом координації діяльності
центральних і місцевих органів виконавчої влади та суб’єктів
підприємництва. Важливе значення має вдосконалення державної статистики
з питань туризму з урахуванням міжнародних стандартів та досвіду інших
країн світу [87, С. 63].
Туризм як вид економічної діяльності та важливий соціальний інститут
має чітку орієнтацію на використання природних ресурсів та культурної
спадщини. Тому важливим його напрямом є ефективне і раціональне
85

використання природних ресурсів та об’єктів культурної спадщини з
одночасним їх збереженням і відновленням, профілактика та мінімізація
негативного впливу туристичної діяльності на навколишнє природне
середовище. Крім того, необхідно здійснити заходи щодо визначення
рекреаційного потенціалу всіх регіонів країни та визначення особливостей
рекреаційних регіонів з метою створення колоритного національного
туристичного продукту [77, C. 64].
Встановлено, що способи та методи впливу, які використовуються
сьогодні для регулювання туристичної галузі, далеко не завжди виявляються
адекватними сучасним умовам та тенденціям. Тому для зміни ситуації на
краще необхідним є удосконалення механізмів регулювання господарської
діяльності з урахуванням досвіду країн з розвиненою туристичною галуззю,
формування нових соціально-економічних підходів до стратегії розвитку
національного туристичного комплексу і системи управління туристичними
процесами як на державному, так і на регіональному рівнях. Необхідно
приймати заходи щодо удосконалення чинної нормативно-правової бази
розвитку туризму, зокрема, видається необхідним прийняття законів, які
забезпечать ефективне функціонування туристичної галузі, а також внесення
окремих поправок до законів України «Про туризм», «Про місцеве
самоврядування» (визначення функцій органів місцевого самоврядування в
галузі туризму) тощо. Аналіз проблем курортної сфери України свідчить про
необхідність реорганізації всієї системи та зміни механізмів управління на
державному, регіональному та місцевому рівнях [72; 87, С. 64].
З цією метою необхідно на державному рівні переосмислити роль
санаторно-курортних закладів у національній системі рекреації та
оздоровлення населення і функції, які вони виконують. Лише зі зміною
методологічних підходів держава зможе розробити нові концепції розвитку
як самих курортів, так і санаторно-курортного обслуговування населення.
Забезпечення сталого розвитку туристичної галузі значною мірою має
86

базуватися на модернізації інфраструктури туристичної та
курортнорекреаційної сфери. З цією метою видається необхідним
запровадити спеціальний інвестиційний режим для сприяння будівництву і
реконструкції готелів та інших об’єктів туристичної інфраструктури, що
спонукає іноземних та вітчизняних інвесторів вкладати кошти у розвиток
туризму [87, С. 323; 88, С. 65].
Отже, сьогодні розвиток туристичної галузі є надзвичайно актуальним
для України. Країна має потужний потенціал, унікальний комплекс
історичних, культурних та природних пам’яток, значні рекреаційні
можливості приваблюють дедалі більше туристів, у тому числі й іноземних.
Але його економічна віддача поки що незначна. Забезпечувати належну
віддачу від цього потужного потенціалу, використовувати його для
активного відпочинку та оздоровлення людей можна лише за умови чіткої
організації туризму, впровадження ефективних механізмів управління та
регулювання галузі, залучення до неї досвідчених і кваліфікованих кадрів.
Виходячи зі світового досвіду, необхідно забезпечили зацікавлений підхід до
розвитку туризму законодавчі та виконавчі органи, щоб туристична галузь
стала частиною загальнодержавної гуманітарної політики і пріоритетів,
враховувалася при розгляді інших питань, які мають національне значення.
Реалізація зазначених в дослідженні заходів дозволить підвищити
ефективність управління розвитком туризму, проводити активну регіональну
політику у сфері туризму, забезпечити координацію заходів місцевих органів
виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських
організацій та бізнесу. Також дозволить збільшити туристичні потоки на
регіональному ринку туристичних послуг, організовувати нові робочі місця,
збільшити надходження до державних та місцевих бюджетів, сприяти
підвищенню міжнародного авторитету України як туристичної держави на
світовому туристичному ринку [87, С. 65].
87

Отже, основні напрямки для розробки механізму підвищення
ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг,
які розглідалися на прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», дають підстави
стверджувати про необхідність в сучасних умовах господарювання
враховувати як зовнішні, так і внутрішні чинники, зокрема оперативно
реагувати на всі зміни, що відбуваються в індустрії гостинності, а також
здійснювати постійний моніторинг ситуації, пов’язаної з пандемією на
COVID-19. Особливу увагу варто звернути на розширення пропозицій на
внутрішньому секторі туристичних послуг, зокрема розробляти тури
«зелений туризм», «сільській туризм», «етнічний туризм» тощо.

3.3 Пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»

В Україні розроблено низку заходів для мінімізації наслідків пандемії
COVID-19 на сферу туризму в Україні. Це стосується як туристичної галузі в
цілому, так і окремих її сегментів, та має важливе значення для господарської
діяльності суб’єктів господарювання, зокрема і туристичних операторів.
Серед пріоритетних заходів визначено:
1. Підтримку внутрішнього авіа- та залізничного сполучення та
регулювання вартості квитків із можливими державними дотаціями.
2. Розробку туристичних ваучерів і кредитних ліній для внутрішнього
туризму. Серед можливих моделей введення української туристичної картки
на певну суму, що не підлягає оподаткуванню та поширюватиметься
керівниками туристичних підприємств серед підлеглих для організації їх
відпочинку в Україні.
3. Продовження періоду скасування зобов’язань щодо сплати ПДВ і
податку на прибуток для об’єктів розміщення та кейтерингу.
88

4. Продовження пільгового періоду, відтермінування та скорочення
обов’язкових платежів, які можуть гнучко визначатися відповідно до умов і
через застосування додатків, що допомагають збирати дані щодо
постачальників туристичних послуг. У подальшому ці дані планується
використати для реструктуризації туристичної статистики.
5. Продовження та прискорення заходів на внутрішньому ринку,
зазначених у першій редакції «Дорожньої карти конкурентоспроможного
розвитку сфери туризму в Україні», та спрямованих на реструктуризацію
статистики, зміни в законодавчих актах і реорганізацію управління в галузі
туризму.
6. Введення передових заходів «м’якого реагування», у тому числі,
дозволу на організацію відкритих майданчиків (терас) для ресторанів і кафе в
громадських місцях, де це можливо.
7. Здійснення ретельного моніторингу, підтримку та участь у будь-яких
двосторонніх і багатосторонніх угодах, що стосуються міжнародного
туризму та туристичної мобільності на 2020 рік і далі [68, С. 20].
Документ «Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку сфери
туризму в Україні» було розроблено ЄБРР і за підтримки зовнішніх експертів
наприкінці 2019 року та став результатом інтенсивної колективної роботи
всіх основних зацікавлених сторін сфери туризму. За результатами
проведеного розширеного аналізу до документу увійшли об’єктивні сильні та
слабкі сторони української туристичної системи, її потенціальні можливості,
а також обмежуючі фактори. Дорожня карта розроблялася в обставинах
стабільного економічного та соціального зростання у світі та в кінці періоду
найвищого зростання міжнародного туризму в історії (2015–2020 рр.). На
момент підготовки в документі передбачалися певні етапи розвитку туризму
в Україні. Криза COVID-19 стала головним дестабілізуючим фактором
упродовж першого кварталу 2020 року, негативно вплинула на економіку
країни, а воєнні дії Росії з лютого 2022 року.
89

Враховуючи таку дестабілізацію, зовнішні наслідки змінилися і
відтепер потребують реорганізації передбачених у вищевказаній Дорожній
карті етапів і заходів. Отже, виникла потреба внести відповідні зміни до
визначення пріоритетних сегментів розвитку туризму в Україні, а також
щодо порядку їх реалізації розроблених заходів з метою уникнути ризику в
туристичній сфері. Подібний механізм зменшення ризику в господарській
діяльності туристичних підприємств може тривати до врегулювання кризи
шляхом винаходу, вироблення та розповсюдження вакцини або ефективного
медичного препарату.
На цьому етапі важливим є необхідність впровадження та внутрішнє
просування добірки правил роботи для різних об’єктів розміщення та
кейтерингу; надання субвенцій, доступні кредитні лінії, звільнення від
податкових і боргових зобов’язань із метою збереження основної частини
галузі; ініціювання визначених у Дорожній карті процесів із реорганізації для
туристичної статистики, управління туризмом і нормативно-правової
системи; формування конкурентоспроможної на міжнародному ринку
системи маркетингу національного туризму, що здатна визначити заходи зі
швидкими результатами; організація нового механізму нормативно-правової
системи та організації; ініціювання довгострокових процесів з укріплення
потенціалу; підвищення інформованості; покращення міжнародного
туристичного іміджу; просування та комерціалізація провідних дестинацій з
акцентом на продуктах ділового туризму (MICE) і турах вихідного дня;
розробка системи планування та створення передумов для розвитку
туристичних продуктів і підвищення капітальних інвестицій.
В дорожній карті щодо мінімізації наслідків пандемії COVID-19
запропонований антикризовий план дій, зміст якого полягає в тому, щоб,
зокрема, розробити та впроваджувати не тільки поточні (на 2024 р.) заходи,
але й стратегічні (2026–2029 рр.). Передбачені капіталовкладення та розробка
нових туристичних продуктів й їх інтенсивне просування. Важливе значення
90

приділяється розбудові головної туристичної та транспортної
інфраструктури. Пропонується повнофункціональна трирівнева організація
туризму, де мають бути представлені як національні, регіональні, так і
місцеві туристичні організації.
На період з 2030 р. передбачено заходи, які спрямовані на забезпечення
якості та диференціацію. Це стосується створення структури та механізмів
управління якістю, найсучаснішої практики управління брендами та
маркетингові практики. Диференціації продукту на цьому етапі розвитку
туризму приділяється вагоме значення, пов‘язане з можливими викликами
часу та ризиками для ефективної діяльності туристичного
підприємства [68, С. 21].
Враховуючи дестабілізацію, що виникла внаслідок COVID-19, та
кризові явища в туризмі, пов‘язані з цим, зокрема зміну зовнішніх чинників
для ефективної діяльності туристичних підприємств, виникла нагальна
потреба вносити зміни до етапів і заходів вищевказаної Дорожньої карти.
Отже, на результати реалізації завдань відповідного етапу може впливати
врегулювання кризи завдяки винаходу, вироблення та розповсюдження
вакцини або ефективного медичного препарату.
Профільним ключовим гравцям в туризмі треба оцінити масштаби тих
процесів, які відбуваються через пандемію та усвідомити потребу в наданні
підтримки цьому сектору економіки та мінімізації подальших збитків.
Ключовий аргумент полягає в тому, що українська туристична галузь має
продемонструвати свій потенціал внутрішнього попиту на туризм і здатність
туристичної галузі до відновлення. Саме це слугуватиме каталізатором її
здатності залишитися конкурентною в майбутньому. Одночасно галузь
потребує підтримки у вигляді відтермінування сплати податкових і боргових
зобов’язань у межах максимальних можливостей України, тобто з
урахуванням об’єктивних обмежень бюджету та відповідно до доступності
кредитного потенціалу країни.
91

Криза COVID-19 порушила звичний образ життя країни та зумовила
необхідність у наданні підприємцям і громадськості значного обсягу
додаткової інформації та проведення масштабних кампаній. У цьому сенсі
буде необхідно розробити шаблон такої інформаційної інфраструктури та
заходів з адресного та широкого поширення даних серед підприємств у
секторі туризму, а також рекламних пропозицій на ринку [68, С. 22].
У поточній ситуації ще важливішою є необхідність об’єднати зусилля
міжнародних донорів, які активно надають підтримку туристичній галузі
України. Для цього доречно створити постійну координаційну робочу групу
(наприклад, Координаційну раду донорських організацій у сфері туризму
України), до складу якої увійдуть всі основні гравці ринку, зокрема
Представництво ЄС в Україні та ініціатива EU4Business, міжнародні
фінансові установи, двосторонні донорські організації, програми надання
технічної допомоги, програма USAID «Конкурентна економіка України»,
програми DOBRE, DAI-СХІД, GIZ, посольства іноземних держав,
Український культурний фонд тощо) [68, С. 22].
Криза продемонструвала готовність до консолідації представників
бізнесу, які прагнуть допомогти один одному вижити. Цю готовність
необхідно повною мірою використати для кращої самоорганізації сектора.
Рекомендується скористатися моментом для формування єдиної позиції та
спільного відстоювання свого права на отримання розширеної підтримки
сектора перед урядом.
На етапі формування механізму можна ввести додатковий захід
(початок якого відкладено з 2020 року на 2021 рік у зв’язку з обставинами,
що склалися) – цифрову трансформацію процесів у ланцюжку постачання та
бронювання в туризмі України. Криза в туристичній сфері в усьому світі
супроводжується зниженням купівельної спроможності, що може призвести
до таких наслідків:
92

– підвищення конкуренції між постачальниками туристичних послуг у
всьому світі у наступний період;
– ретельніший і триваліший процес бронювання та прийняття рішень
мандрівниками під час вибору дестинації, що, відповідно, підвищує роль
доступності інформації онлайн і її подання [68, С. 24]. Усе це підвищує
пріоритетність і без того досить важливого процесу цифрової трансформації
туризму, до реалізації та підтримки якого Україна може залучити нове
Міністерство цифрової трансформації України [68, С. 26].
Дорожня карта для України як етап формування механізму виходу з
кризи для туристичної галузі економіки України передбачає
1. Укріплення позицій НТО України як державної установи.
2. План цифрової трансформації туризму в Україні.
3. Реорганізація управління у сфері туризму на регіональному та
місцевому рівнях
4. Інші поправки до законодавства, що регулюють туристичну галузь.
5. Програма оптимізації продуктів ділового туризму (MICE) і турів
вихідного дня.
6. Початкова модернізація транспорту та доступності.
7. Розвиток туристичного бренду України.
8. Оперативний (перехідний) маркетинговий план на період
2021–2022 рр.
9. Національна туристично-інформаційна та дорожня розмітка.
10. План розбудови туристично-інформаційних центрів.
11. Створення фінансових можливостей для МСБ в
туризмі [68, С. 25–26].
Допоки триває розробка короткострокового Антикризового плану дій із
реагування на наслідки пандемії COVID-19 та реалізовуються цілі етапу
формування механізму, всім зацікавленим сторонам у сфері туризму важливо
93

постійно звертати увагу на можливості відносно швидких досягнень у
секторі.
В додатку Д відображено перелік і загальні ознаки передбачуваних
швидких результатів від впровадження заходів згідно «Дорожньої карти
України» [68, С. 26].
Отже, можливо зробити висновки про важливість туристичному
оператору «НАМІ» також ознайомитися з документом «Дорожня карта
конкурентоспроможного розвитку сфери туризму в Україні» та долучитися
до тих заходів, які можуть сприяти ефективній діяльності навіть в умовах
наявної пандемії в країнах світу. Доцільно зазначити, що цей документ
розроблявся у 2022 р. з метою реалізувати у країні стандартний процес
розвитку туризму, який у випадку України значною мірою залежить від
загального економічного розвитку. Перше завдання в тій ситуації, яка має
місце в реальних економічних умовах, – це зберегти внутрішній туризм і
вхідний пасажиропотік на тому ж рівні, перенаправляючи більшу частину
вихідного трафіку на дестинації в межах України. Після завершення кризи,
пов’язаної з пандемією COVID-19, пропонується направити зусилля на
укріплення туристичного попиту України на міжнародній арені, про що
зазначено в попередній Дорожній карті (але з незначним відставанням у
термінах реалізації). Таким чином будь-які відмінності в Дорожній карті,
починаючи з 2021 року, а особливо з 2023 року (етап підвищення
інформованості), пов’язані з глобальними змінами в туристичних продуктах,
потребах споживачів і загальній туристичній моделі, які на цей момент
вважаються дуже важливими, однак їх подальшу долю дуже важко
передбачити [68, С. 26].
Цифрова трансформація й онлайн-присутність будуть, безперечно,
дуже важливими факторами не лише через необхідність надання інформації
споживачам і маркетинг, але й з точки зору організації та роботи різних
фахівців у галузі туризму. Можна припустити, що переважна кількість
94

покращень в організації туризму будуть базуватися на організації
віртуальних рішень і дистанційної роботи, а також на проведенні освітніх
програм, які в багатьох країнах залишатимуться в режимі онлайн і після
кризи COVID-19. Оптимізація ланцюжка постачання в туризмі та, особливо,
удосконалені методи використання природніх ресурсів та об’єктів культурної
спадщини стануть ще важливішими, оскільки згідно з прогнозами в
найкращому випадку глобальний туризм досягне рівня розвитку 2019 року
лише через 3–5 років [68, С. 27].
Таким чином, розширення загального досвіду, цінності та доходи
вийдуть на перший план, якщо порівнювати з обсягами бізнесу за період до
2020 року. Отже, часові проміжки реалізації етапів Дорожньої карти надають
органам влади України, що відповідають за управління туризмом, достатньо
часу для прийняття рішень, залежно від розвитку сектора туризму в усьому
світі протягом наступних двох років [68, С. 27].
Для ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» 2023 р. також став певним викликом
на шляху до стабільності та ефективного ведення бізнесу. Це можливо
прослідкувати навіть, розгядаючи нові пропозиції на веб-сайті туристичного
оператора [111].
Серед основних напрямків для підвищення ефективності
функціонування ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» обрано на період 2023 р.
сільський, «зелений» туризм і все різноманіття турів, які можливо в
реальному часі запропонувати на ринку туристичних послуг для вибагливого
споживача.
На сайті турфірми, зокрема, розміщені рубрики «Зелені садиби
Черкащини», «Тури Черкащиною», «Тури Україною», «Чорне море,
Україна», «Готелі, санаторії», «Дитячі канікули», «Відпочинок за кордоном»,
«Автобусні тури Європою», «Морські круїзи», «Освіта за кордоном»,
«Авіабілети», «Робота за кордоном», «Оформлення віз» [110].
95

Відпочинок у зелених садибах протягом 2023 р. набуває все більшої
популярності. І це пов’язане не тільки з тим, що обмежено певний час виїзд
на відпочинок або у подорож в деякі країни світу, але, перш за все, з
розширенням спектру послуг для відвідувачів, врахування попереднього
досвіду та удосконалення на всіх етапах підготовки та проведення
різноманітних заходів для туристів тощо.
Зелені садиби Черкащини вже набули популярності як у місцевих
жителів Черкащини, найближчих до області населених пунктів, так і у тих,
хто хотів би ознайомитися з сільськими традиціями та культурою саме цього
регіону України, з народними промислами та ремеслами. Гості активно
долучаються до участі в народних обрядах і гуляннях.
Кожна з садиб, які є партнерами ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», має свої
особливості та переваги. Це – «Коло друзів» у селі Будище Черкаського
району, «Дикий хутір» у селі Буда Чигиринського району, «Холодноярський
зорепад» у селі Залевки Смілянського району (Додаток Е).
Отже, турист може з усього різноманіття пропозицій обрати для себе
те, що йому найбільше сподобалось або те, що дуже необхідне в його
життєвому просторі. Це – допомога в працевлаштуванні у Польщі,
оформлення віз (до Китаю, В’єтнаму. Індії), автобусні тури Європою, тури
Україною (сиро-винний тур Закарпаттям; Кам’янець-Полільський круїз;
тижнева подорож до Карпат; тур «Квітка на камені» Київщиною; тур
«10 родзинок Закарпаття»; тур «Довкола Карпат за 7 днів»; тур «Кам’янець-
Подільський і не тільки»; тур «Карпатські новинки за 5 днів»; тур «Магія
Закарпаття»; тур «Оповіді про Волинь»; тур «Осінні вихідні в Карпатах»; тур
«Тільки чудеса…і нічого більше»; тур «Чорне море, Україна». Родзинкою та
популрною для багатьох у 2023 р. стала пропозиція оновлених або й
абсолютно нових пропозицій туристичних подорожей Черкащиною, зокрема
це – «Мало любити свій рідний край, його треба знати»; «Чигиринщина –
місця духовної сили»; «Черкаська гуляночка»; «Романтична Кам’янка»,
96

«Канів – місто Кобзаря»; «Гармонія двох стихій»; «Вулицями старого міста»;
«Минуле та сьогодення ділової Черкащини». Розроблена в 2023 р. та
пропонується туристам нова автобусна екскурсія «Минуле та сьогодення
ділової Черкащини», «Готелі Черкас». Серед пропозицій 2023 р. й база
відпочинку «Дніпровська садиба» у с. Лозівок на березі Дніпра. Для
любителів романтики – тур «Казкова Софіївка» до дендрологічного парку в
м. Умань.
Для проведення корпоративних вечірок, святкових дат і просто для
веселих компаній пропонується тур «А у нас гуляночка» тривалістю два дні
(одна ніч). Романтизм пов’язаний з туром «Гармонія природи» також
тривалістю два дні (одна ніч).
Для школярів і студентів цікавою пропозиціє є тур «Залиш маму
вдома», що передбачає інтерактивний одноденний тур на агрофірму з
дегустацією та розвагами. Національна атмосфера притаманна під час туру
тим, хто обрав «Код нації», «Місця Сили». Тур «Машина часу» може
зацікавити любителів історії, автентики. Популярністю користуються й тури
«Монастирі Черкащини» та «Музика кохання», «Таємні історії кохання», «У
пошуках козацьких скарбів».
Під час канукул, у вихідні батьків і дітей зацікавить інтерактивний
одноденний тур-квест.
До уваги туристів – тури «Розваги по-Холодноярськи», «Черкаські
смаколики».
Практично до кожного популярного свята менеджери туристичної
фірми мають що запропонувати туристам. Так, напередодні новорічних свят
розроблено та пропонується тур «Екскурсія на фабрику ялинкових прикрас»
та на головну ялинку України.
Отже, в турфірмі опікуються щодо розробки та пропозиції цікавих
програм як для своїх постійних клієнтів, так і з метою приваблення більшого
кола любителів подорожувати.
97

Серед пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування
ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», варто зупинитися лише на тому, щоб побажати
туристичній фірмі в особі керівника та менеджерів не зупинятися на
досягнутому, розробляти нові та удосконалювати напрацьовані тури,
знаходити вдячного клієнта, розширювати коло партнерів.

98

ВИСНОВКИ

В сучасних умовах господарювання в сфері туризму виникли питання
не тільки підвищити ефективність функціонування на ринку туристичних
послуг, але й необхідність розробляти та впроваджувати ті заходи, які мають
сприяти стабілізації бізнесу, убезпечитися від негативного впливу заборон і
обмежень, пов’язаних із умовами дотримуватися відповідних правил і
режиму як для туристичної галузі, так і для суспільства загалом, пов’язаних
із пандемією на COVID-19.
Таким чином для вирішення поставлених у дослідженні завдань
здійснено не тільки аналіз теоретичних аспектів, але й практичних
результатів організації та надання туристичних послуг до карантину, так і
після оголошення певних заборон і обмежень щодо пересування людей,
форми та засобів надання туристичних послуг протягом 2020 року. Отже,
тема магістерської роботи, обрана для дослідження, є актуальною та
отримала під час наукового опрацювання низки нормативно-правових
документів, аналізу господарської діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
,як теоретичне, так і прикладне значення.
Об’єктом дослідження обрано процес розробки механізму підвищення
ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг на
прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ».
Під час виконання дипломного проектування використані такі методи
дослідження, як системний і порівняльний аналіз, методи наукової
класифікації та систематизації. Під час проведеного аналізу нормативно-
правових актів, наукових публікацій за темою дипломної роботи досліджено
значний обсяг джерел, зокрема монографії, наукові статті, навчальні
посібники та підручники, які стосуються визначення сутності поняття
«ефективність», особливостей розробки механізму та застосування
інноваційних засобів і заходів для досягнення високого рівня ефективності в
99

туристичному бізнесі. Це стосується як організаційно-економічних і
фінансових питань у сфері туризму, якості організації та надання
туристичних послуг, дотримання вимог щодо безпеки, створення
привабливих пропозицій на ринку туристичних послуг, так і врахування
конкурентного середовища та вплив цих та інших факторів на підвищення
ефективності функціонування підприємства на ринку туристичних послуг.
Вагоме місце в дослідженні відведено ситуації на ринку туристичних
послуг, пов’язаній з введенням низки заборон і обмежень в сфері
господарювання як в Україні, так і в низці інших країн світу в зв’язку з
поширенням інфекційної хвороби та пандемії на COVID-19. Ці обставини
внесли суттєві зміни в напрямку дослідження, адже стали мотивуючим
фактором для вивчення нормативно-правових документів, які стосуються
вище зазначених питань, зокрема щодо правил поведінки під час карантину,
умов обслуговування туристів, правил безпеки та превентивних заходів з
метою уникнути зараження тощо.
Аналіз нових умов здійснення господарської діяльності, потреба
постійно здійснювати моніторинг ситуації на внутрішньому та зовнішньому
ринку туристичних послуг, ознайомлюватися зі статистикою щодо
захворюваності, узгоджувати питання стосовно логістики, забезпечення умов
дотримання санітарно-епідеміологічних вимог вимагають працівників сфери
туризму бути уважними, точними в оформленні та перевірці відповідних
документів туристів, розробляти відповідні пам’ятки туристам із додатковою
чіткою та зрозумілою інформацією щодо правил поводження в країні
перебування, в аеропорту і т. і. Вагоме значення протягом 2023 р. відіграв у
сфері туристичного бізнесу інтернет, можливість використання його ресурсу
для динамічного та оперативного отримання потрібної інформації,
оформлення та підписання відповідних документів тощо. В представленому
дослідженню інноваційним технологіям та їх значенню для підвищення
ефективності діяльності туристичних підприємств відводиться вагоме
100

значення. За результатами виконання дипломного проекту розроблено
механізм підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку
туристичних послуг. На прикладі ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» здійснено
аналіз сукупності теоретичних і практичних положень розробки механізму
підвищення ефективності функціонування підприємства на ринку
туристичних послуг. Розкрито основні теоретичні та практичні положення
для розробки механізму підвищення ефективності функціонування
підприємства на ринку туристичних послуг. В дипломному проекті
досліджені теоретичні основи ефективності функціонування підприємства на
ринку туристичних послуг, зокрема надана характеристика поняття
«ефективність підприємства» та її видів; оцінено економічну ефективність
туристичного підприємства; визначено особливості ефективності
господарської діяльності туристичного підприємства. Вагоме значення в
дослідженні приділено прикладним аспектам досягнення ефективності
функціонування в сучасних умовах господарювання на прикладі ПП
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ», у т. ч. представлена організаційно-економічна
характеристика ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», оцінено ефективність її
діяльності, а також здійснено аналіз застосування сучасних засобів і методів
ведення бізнесу для розвитку туристичного підприємства.
Визначені напрями підвищення ефективності функціонування на ринку
туристичних послуг ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ», зокрема представлено
аналіз ризику в діяльності ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» в умовах карантину
на COVID-19, напрямки для розробки механізму підвищення ефективності
функціонування підприємства на ринку туристичних послуг, запропоновано
низку заходів для підвищення ефективності функціонування туристичних
підприємств, зокрема ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ»
Результати дипломного проекту можуть бути впроваджені у практиці
діяльності туристичних підприємств.

101

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня
2003 року, № 436-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/436-15 (дата
звернення: 17.11.2020).
2. Державна Стратегія сталого розвитку «Україна – 2020» : Указ
Президента України від 12.01.2015 р., № 5/2015. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5/2015 (дата звернення: 07.11.2020).
3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року, № 2768-III.
URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 (дата звернення:
02.11.2020).
4. Конституція України від 28.06.1996 р. Відомості Верховної Ради
України. 1996. № 30. Ст. 141. Поточна редакція від 01.01.2020 р. № 27-ІХ.
5. Податковий кодекс України : Закон України від 02.12.2010 р.
№2755-VІ. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/2755-17 (дата звернення:
16.11.2020).
6. Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у
сфері господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності
на підставі подання декларації : Закон України від 07.07.2010 р., № 2451-VI.
URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1869-17 (дата звернення:
16.11.2020).
7. Про внесення змін до Закону України про туризм : Закон України від
18.11.2003, № 1282-IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?
nreg=1282-15 (дата звернення: 16.11.2020).
8. Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження
туроператорської діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України від
22 травня 2019 р. № 420. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/420-2019-
%D0%BF/print (дата звернення 29.11.2020).
102

9. Про громадські об’єднання : Закон України від 22.03.2012
№ 4572-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17/print (дата
звернення 11.11.2020).
10. Про державно-приватне партнерство : Закон України від
01.07.2010 р. № 2404-VI. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
(дата звернення 10.11.2020).
11. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на
період до 2020 року : Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня
2014 р. №385-2014-п. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/385-2014-
%D0%BF (дата звернення: 25.11.2020).
12. Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного та
внутрішнього туризму : Розпорядження Кабінету Міністрів України від
27 червня 2003 року №390. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/
39D1%80. (дата звернення: 14.11.2020).
13. Про затвердження Ліцензійних умов провадження туроператорської
діяльності : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р.
№ 991. Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 420 від
22.05.2019, № 916 від 06.11.2019, № 527 від 25.06.2020, № 561 від 01.07.2020.
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/991-2015-%D0%BF/print (дата
звернення: 29.11.2020).
14. Про затвердження Методики розрахунку обсягів туристичної
діяльності : Наказ Державної туристичної адміністрації України та
Державного комітету статистики України від 12.11.2003 № 142/394. URL:
http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/z1128-03. (дата звернення: 25.11.2020).
15. Про захист іноземних інвестицій на Україні : Закон України від
10 вересня 1991 р., № 1540a-XII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/
laws/show/1540%D0%B0-12 (дата звернення: 29.11.2020).
16. Про інвестиційну діяльність : Закон України від 18.09.1991, № 1560-
ХІІ. Верховна Рада України : офіц. веб-портал. 18 вересня 1991. URL:
103

http://zakon.rada.gov.ua/cgibin/laws/main.cgi?nreg=1560-12 (дата звернення:
21.11.2020).
17. Про ліцензування видів господарської діяльності : Закон України
від 2 березня 2015 року № 222-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua
/laws/show/222-19/print (дата звернення: 25.11.2020).
18. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 28.12
1994 р. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/334/94-вр (дата звернення:
25.11.2020).
19. Про режим іноземного інвестування : Закон України від 19 березня
1996 р., № 93/96-ВР. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/93/96-
%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 25.11.2020).
20. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Розвиток
туристичної індустрії як інструмент економічного розвитку та інвестиційної
привабливості України» : Постанова Верховної Ради України. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1460-19 (дата звернення: 21.11.2020).
21. Про розвиток туристичної галузі України. URL:
http://narodna.pravda.com.ua/travel/5b5f15f4d5bbb/ (дата звернення:
29.11.2019).
22. Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях
економіки з метою створення нових робочих місць : Закон України від
06.09.2012 р., № 5205-VI. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5205-17
(дата звернення: 29.11.2020).
23. Про стимулювання розвитку регіонів : Закон України від 8 верес.
2005 р., № 2850-IV. Верховна Рада України : офіц. вебпортал. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2850-15 (дата звернення: 09.11.2020).
24. Про Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020»: Указ Президента
України від 12.01.2015 №5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/5/2015 (дата звернення: 25.11.2020).
104

25. Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми розвитку
малого і середнього підприємництва на 2014–2024 роки : Розпорядження
Каб. Міністрів України від 28.08.2013 р., № 641-2013-р. URL:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/641-2013-%D1%80 (дата звернення:
25.11.2020).
26. Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до
2026 року від 16.03.2017 № 168-р / Офіційний вісник України від 31.03.2017
2017 р., № 26, стор. 86.
27. Про туризм : Закон України від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР /
Верховна Рада України. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995,
№ 31, ст. 24. Офіц. вид. – Київ : Парлам. вид-во, 2015. 242 с.
28. Асоціація лідерів турбізнесу України. URL:
https://youcontrol.com.ua/ contractor/?id=8429373&tb=file. (дата звернення:
19.11.2020).
29. Бабій О.О. Підвищення ефективності управління ресурсним
потенціалом туристичного підприємства. 2018. URL:
http://socrates.vsau.org/repository/card.php?lang=en&id=16478 (дата звернення:
19.10.2020).
30. Бурнашов І. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні
на сучасному етапі. URL: http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/
article/183853;jsessionid=CBACCE6697D400A116E060E (дата звернення:
09.10.2020).
31. Виписка з ЄДРПОУ НТО. URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/01_NTOU_VypiskaEDRPOU.pdf (дата звернення: 29.11.2020).
32. Вища освіта в Болгарії. Туроператор НАМІ. URL:
http://www.namitours.com/ru/study/?t=obrazovanie_v_blogarii (дата звернення:
04.10.2020).
105

33. Вища освіта в Греції. Туроператор НАМІ. URL:
http://www.namitours.com/study/?t=vysshee_obrazovanie_v_grecii (дата
звернення: 04.11.2020).
34. Вища освіта в Польщі. Туроператор НАМІ. URL:
http://www.namitours.com/study/?t=vysshee_obrazovanie_v_polshe (дата
звернення: 04.11.2020).
35. Всеукраїнський Союз асоціацій підприємств та організацій
туристичної сфери «УкрСоюзТур». URL: http:// www.travel.com.ua (дата
звернення 17.10.2020).
36. Гайдук А. Б. Фактори формування та розвитку туристичної системи
в ринкових умовах. URL: ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/9710/1/30.pdf (дата
звернення 07.10.2020).
37. Гераймович В. Л. Сутність і співвідношення інвестиційної
діяльності та інвестиційного процесу / В. Л. Гераймович // Облік і фінанси. –
2015. – № 2. – С. 83–87.
38. Горіна Г. О. Розвиток ринку туристичних послуг України в умовах
просторової поляризації. Спеціальність 08.00.03 – економіка та управління
національним господарством. Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора економічних наук. Вищий навчальний заклад імені Альфреда
Нобеля. Дніпро-2017.
41. Гризовська Л. О. Особливості та сучасні тенденції управління
туристичним бізнесом в Україні. Причорноморські економічні студії. 2018.
Вип. 26(1). С. 115–118.
42. Дмитришин Б. В., А. В. Титаренко Використання сучасних
інформаційних технологій в забезпеченні діяльності туристичної галузі.
Наук. праці Кіровоград. нац. техн. ун-ту. Серія «Економічні науки». 2015.
Вип. 27. С. 278–282.
43. Ефективність виробництва. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата
звернення: 30.11.2020).
106

44. Жаліло Я. А., Ковалівська С. В., Филипенко А. О., Химинець В. В.,
Головка А. А. Аналітична записка. Щодо розвитку туризму в Україні в
умовах підвищених епідемічних ризиків. Національний інститут стратегічних
досліджень. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2020-06/turyzm-v-
ukraini.pdf (дата звернення: 29.11.2020).
45. Жук Ірина Зеновіївна. Управління маркетинговою діяльністю
суб’єктів туристичного бізнесу в Україні. Спеціальність 08.00.03 –
економіка та управління національним господарством. Дисертація на
здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Львів, 2020. URL:
https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/12/dis_zhuk.pdf (дата
звернення: 29.11.2020).
46. Заворуєва Олена Сергіївна. Удосконалення стратегії управління
розвитком туристичної галузі України. Спеціальність 08.00.03 – економіка
та управління національним господарством. Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата економічних наук. Запоріжжя, 2021. URL:
http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/sites/ default/files/dis_Zavorueva.pdf (дата
звернення: 27.11.2021).
47. Законодавство України. URL: http://www.rada.kiev.ua/(дата
звернення: 24.10.2021).
48. Законодавча база України. Київ. 2020. URL: http://search.
ligazakon.ua/search/business/instruction/ua/ (дата звернення: 24.10.2022).
49. Кальченко О. М. Методичні аспекти оцінювання ефективності
функціонування підприємств туристичної сфери в інноваційних умовах.
Чернігівський державний технологічний університет. URL:
http://ir.stu.cn.ua/123456789/7810 (дата звернення: 12.10.2022).
50. Канцелярська сотня. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО
«ТУРОПЕРАТОР НАМІ» (32881829). ПП «ТУРОПЕРАТОР НАМІ» URL:
.https://ring.org.ua/edr/uk/company/32881829 (дата звернення: 12.10.2020).
107

51. Карюк В. І. Інновації як фактор розвитку сучасного туризму в
Україні. С. 108–118. URL: http://tppe.econom.univ.kiev.ua/data/
2016_33/zb33_11.pdf (дата звернення: 12.11.2020).
52. Коваль В. В., Замлинська О. В., Коломієць О. Г. Маркетингова
діяльність в управлінні конкурентною поведінкою суб’єктів ринку
туристичних послуг. інфраструктура ринку. Вип. 9. 2021. С. 59–64. URL:
http://www.market-infr.od.ua/journals/2017/9_2017_ukr/12.pdf (дата звернення:
21.11.2021).
53. Кожухівська Р. Б. Фінансово-економічні аспекти регулювання
туристичної індустрії в Україні. URL: http://dspace.udpu.org.ua:8080/
jspui/bitstream/6789/761/1/rehyluvanna%20turismu.p df. (дата звернення:
21.11.2021).
54. Лендєл Олег Дмитрович. Напрямки розвитку інфраструктури ринку
туристичних послуг регіону. Серія Економіка. Вип. 1(9). Науковий вісник
Мукачівського державного університету, 2018. С. 110–116. URL:
https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/912709.pdf (дата
звернення: 02.11.2020).
55. Ліцензійний реєстр суб’єктів туроператорської діяльності. URL:
https://drive.google.com/file/d/1KeqS_mGJPVfac-HnFjb2LWeibrJIcLp4/view?
Fbclid=IwAR3vrgHYeSbqxbwY0aBgqumCqYwLTi0lwXZf5wG8srE0CzfE99JLh
pANm_o (дата звернення: 29.11.2020).
56. Любіцева О. О., Смирнов І. Г. Міжнародний туристичний бізнес.
Навчально-методичний комплекс, 2022, 38 с.
57. Македонський Університет Економіки і соціальних наук.
Офіційний сайт. URL: http://www.uom.gr (дата звернення: 05.10.2023).
58. Мельниченко С. В., Шеєнкова К. А. Управління бізнес-процесами в
туризмі : монографія. К. : Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2021. 264 с.
108

59. Методологічні положення національної системи туристичної
статистики в Україні (НСТС). URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/NTOU_Statistics_NSTS.pdf. (дата звернення: 29.11.2020).
60. Міжнародна стандартна галузева класифікація всіх видів
економічної діяльності. ООН // Вікіпедія : вільна енциклопедія. – Електрон.
дані та прогр. 2018. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/
Міжнародна_стандартна_галузева_класифікація (дата звернення: 09.11.2021).
62. Міжнародний Грецький Університет. The International Hellenic
University – IHU. Офіційний сайт. URL: www.ihu.edu.gr (дата звернення:
02.10.2022).
63. НАМІ, туризм та освіта. URL: https://www.education.ua/ua/abroad/
company/612 (дата звернення: 02.10.2021).
64. Національний Афінський університет ім. Каподістрія. Офіційний
сайт. URL: http://www.uoa.gr (дата звернення: 02.10.2022).
65. Незвещук-Когут Т. С. Проблеми та напрями підвищення
ефективності управління якістю обслуговування на туристичних
підприємствах. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3995 (дата
звернення: 02.11.2021).
66. НСТС. Національна система туристичної статистики / Аналітика.
http://www.ntoukraine.org/nsts_analytics_ua.html (дата звернення: 02.11.2020).
67. Організація підприємницької діяльності в сфері сільського туризму
особами з інвалідністю : посібн. / М. Барна, М. Боґуш, О. Волошинський та
ін.]. Львів. Растр-7, 2019. 206 с. URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/DisabilitiesTOURISM.pdf (дата звернення: 29.11.2022).
68. Пандемія COVID-19 та її наслідки у сфері туризму в Україні.
Оновлення до документу «Дорожня карта конкурентоспроможного розвитку
сфери туризму в Україні». ЄБРР. URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/EBRD-COVID19-Report-UKR.pdf (дата звернення: 02.11.2020).
109

69. Перспективи розвитку зеленого туризму в сучасному світі та його
особливості на Черкащині / Н. В. Корнілова : колективна монографія «Стан
та перспективи розвитку туристичного та готельно-ресторанного бізнесу»
[Електронний ресурс] / за ред. д. і. н., проф. Чепурди Г. М.; Черкас. держ.
технол. ун-т. Черкаси : ЧДТУ, 2022. С. 20–36.
70. Перший український онлайн-журнал для професіоналів
туристичного бізнесу. URL: http://turprofi.com.ua/ (дата звернення:
26.10.2020).
71. ПП Туроператор НАМІ. URL: https://youcontrol.com.ua/catalog/
company_details/32881829 (дата звернення 02.10.2020).
72. Про розвиток туристичної галузі України. URL:
http://narodna.pravda.com.ua/travel/5b5f15f4d5bbb/ (дата звернення 03.11.2021).
73. Проценко В. М. Напрями підвищення ефективності менеджменту в
туризмі. глобальні та національні проблеми економіки. Миколаївський
національний університет імені В. О. Сухомлинського. Випуск 18. 2021.
С. 129–132.
74. Рега М. Тенденції та перспективи розвитку управління
підприємствами туристичної сфери в сучасному ринковому середовищі.
Молодий вчений. 2015. № 5 (20). С. 72–75. URL: http://molodyvcheny.in.ua/
files/journal/2015/5/56.pdf (дата звернення: 09.11.2020).
75. Реєстри НТО України. URL: http://www.ntoukraine.org/
registries_ua.html (дата звернення: 29.11.2020).
76. Реєстр суб’єктів туроператорської діяльності. URL:
https://bit.ly/3q757j1; https://drive.google.com/uc?id=1KeqS_mGJPVfac-HnFjb2L
WeibrJIcLp4&export=download (дата звернення: 12.11.2020).
77. Рейтингові оцінки конкурентоспроможності українського туризму
2017. URL: http://edclub.com.ua/ analityka/reytyngovi-ocinky-
konkurentospromozhnostiukrayinskogo-turyzmu-2020 (дата звернення:
21.11.2020).
110

78. Реквізити громадської спілки «Національна туристична організація
України» (ГС «НТОУ»). URL: http://www.ntoukraine.org/
assets/files/00_NTOU_Details.pdf. (дата звернення: 29.10.2021).
79. Рішення про статус неприбутковості НТО. URL:
http://www.ntoukraine.org/assets/files/02_NTOU_Neprybutkove.pdf. дата
звернення: 29.11.2022).
80. Сарри А. В. Перспективні напрямки розвитку туристичних регіонів
України. Сучасні особливості формування і управління інноваційним
потенціалом регіонального розвитку туризму та рекреації із залученням
молодіжного ресурсу : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф., м. Тернопіль,
15-17 жовт. 2021. Тернопіль, 2021. С. 82–85.
81. Синявіна Ю. В., Проценко Н. М., Красовська О. Ю. Інформаційні
технології у сучасній індустрії туризму. Науковий вісник Херсонського
державного університету. Серія Економічні науки. Вип. 30. Част. 2. 2021.
С. 156–159. http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_30/2/36.pdf
82. Сільський туризм – можливості для працевлаштування і реабілітації
для людей з інвалідністю. URL: http://www.ntoukraine.org/assets/files/
disabilitiesemployment.pdf (дата звернення: 29.11.2020).
83. Статут Громадської спілки «Національна туристична організація
України». URL: http://www.ntoukraine.org/assets/files/03_NTOU_Statut.pdf
(дата звернення: 29.11.2021).
85. Структура НТО України. URL: http://www.ntoukraine.org/
structure_ua.html (дата звернення: 29.11.2020).
86. Шаповал В. М., Герасименко Т. В. Фактори та принципи
підвищення ефективності діяльності підприємств туристичного комплексу.
Економічний вісник, 2016, №3. С. 79–86. URL: https://ev.nmu.org.ua/docs/
2016/3/EV20163_079-086.pdf (дата звернення: 29.11.2021).
87. Шелеметьєва Т. В. Пропозиції щодо підвищення ефективності та
удосконалення системи управління розвитком туризму в Україні.
111

Причорноморські економічні студії. Вип. 37. 2020. С. 62–65. URL:
http://bses.in.ua/journals/ 2019/37_2019/13.pdf (дата звернення: 29.10.2020).
88. Шелеметьєва Т. В. Систематизація наукових підходів до визначення
сутності поняття «управління розвитком туризму». Економіка та суспільство.
2021. № 13. С. 321–327.
89. Шуплат О. М. Роль публічно-приватного партнерства у залученні
фінансових ресурсів у сферу туризму. Корпоративні фінанси: проблеми та
перспективи інноваційного розвитку : зб. матеріалів І Всеукр. наук.-прак.
конф., м. Київ, 22 червня 2016 р. : КНЕУ, 2020 р. С. 345–348.
90. Шуплат О. М., Майорова Т. В., Урванцева С. В. Стан фінансового
забезпечення інвестиційної діяльності підприємств сфери туризму в Україні.
Журнал «Економіст». 2022. № 7. С. 3–7.
91. Шуплат О. М. Сучасний стан і тенденції розвитку підприємств
сфери туризму в Україні. Науковий вісник Полтавського університету
економіки і торгівлі. Серія : Економічні науки : зб. наук. пр. Полтав. ун-т
екон. і торгівлі. Полтава. 2020. № 2. (71). С.122–129.

112

Додаток А

Рисунок А.1 – Свідоцтво про державну реєстраці
113

Додаток Б

Академія туризму Асоціац ія аквапарків Асоціація гольфу
України України
України

Всеукраїнська Всеукраїнська Всеукраїнська Міжнародна
асоціація асоціація молодіжна
організація
музеїв туроператорів хостел-асоціація «Зелене досьє»

Федерація
Рада з пи тань Федерація
спортивного
туризму та курортів повітроплавання
туризму України України

Туристичний Товариство
прес-клуб
«Знання»
України
України

Асоціація готельних Асоціація навчальних
об’єднань та готелів міст закладів туристського
України та готельного профілю

Спілка сприяння Регіональні Фонд сприяння
розвитку сільського професійн і асоціації розвитку дитячого
та «зеленого» туризму
та молодіжного
спорту і туризму

Рис. Б.1 – Громадські об’єднання України туристичного спрямування

114

115

Додаток Г
Таблиця Д.1 – Дорожня карта для України – швидкі результати
Захід/проект/дія Швидкі результати (витяги) Відповідальність Мета/кінцеви
й результат
2022 р. 2023 р. заходу
К3 К4 К1 К2 К3 К4
1. Упаковка * * Представництво Визначена
продуктів для національної пропозиція
ділового конвенції; MICE для
туризму (MICE) Державне ключових
і турів агентство дестинацій;
вихідного дня розвитку туризму щонайменше
України; міські 10 пакетів для
департаменти продукту
туризму турів
вихідного дня
на
національном
у рівні
2. Програма з * * Міністерство Національна
підтримки культури та програма з
заходів інформаційної проведення
політики України; заходів і
Державне календар на 3
агентство роки
розвитку туризму
України (як
донорська та
контролююча
організація);
міські
департаменти
управління
дестинаціями
(співдонори,
керівники
проектів)
3. Перша * * * * Національна Підвищення
маркетингова туристична присутності
кампанія організація (НТО), на 100% на
сформована ключових
урядом; Державне ринках
агентство
розвитку туризму
України;
маркетингові та
PR-агентства,
залучені на
умовах аутсорсу

116

Додаток Д

Рисунок Д.1 – Фото. Зелена садиба «Коло друзів»

117

Рисунок Д.2 – Фото. Зелена садиба «Коло друзів»

118

Рисунок Д.3 – Фото. Зелена садиба «Дикий хутір»

Рисунок Д.4 – Фото. Зелена садиба «Холоднянський зорепад»

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets