1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7237
Title: Проєкт сушильного відділення солодового заводу потужністю 60 тис. т солоду на рік з впровадженням сучасних методів рекуперації теплової енергії на сушарках
Authors: Чепурна, Оксана Леонідівна
Осташевська, Юлія Миколаївна
Keywords: пивоварний ячмінь;сушіння;солод;оптимізація
Issue Date: 30-Jun-2025
Abstract: В даній кваліфікаційній роботі опрацьовано основні аспекти процесів сушіння солоду. Основна мета якого– зупинити ферментативні процеси, зберігаючи при цьому активність необхідних ферментів, а також надати солоду специфічні аромат, колір і смак, які є важливими для подальшого використання. Сушіння слід проводити відповідно до технологічних вимог, які забезпечують збереження якості продукту та необхідних ферментативних властивостей. А також все повинно вiдбуватися поетапно. Пророщування слід проводити в режимах, що забезпечують максимальне накопичення активних ферментних систем. У роботі проаналізовано процеси, що відбуваються під час замочування, солодорощення та сушіння солоду; обґрунтовано асортимент проектованої продукції. Було виконано відповідні продуктові розрахунки, розрахунки та пiдбір обладнання, розрахунки площ складських приміщень, тощо.
URI: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7237
Appears in Collections:181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
КРБ-Осташевська_2025.pdf
  Restricted Access		В даній кваліфікаційній роботі опрацьовано основні аспекти процесів сушіння солоду. Основна мета якого– зупинити ферментативні процеси, зберігаючи при цьому активність необхідних ферментів, а також надати солоду специфічні аромат, колір і смак, які є важливими для подальшого використання. Сушіння слід проводити відповідно до технологічних вимог, які забезпечують збереження якості продукту та необхідних ферментативних властивостей. А також все повинно вiдбуватися поетапно. Пророщування слід проводити в режимах, що забезпечують максимальне накопичення активних ферментних систем. У роботі проаналізовано процеси, що відбуваються під час замочування, солодорощення та сушіння солоду; обґрунтовано асортимент проектованої продукції. Було виконано відповідні продуктові розрахунки, розрахунки та пiдбір обладнання, розрахунки площ складських приміщень, тощо.3.79 MBAdobe PDFView/Open Request a copy
Show full item record


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text 


АНОТАЦІЯ
В даній кваліфікаційній роботі опрацьовано основні аспекти процесів
сушіння солоду. Основна мета якого – зупинити ферментативні процеси,
зберігаючи при цьому активність необхідних ферментів, а також надати солоду
специфічні аромат, колір і смак, які є важливими для подальшого використання.
Сушіння слід проводити відповідно до технологічних вимог, які
забезпечують збереження якості продукту та необхідних ферментативних
властивостей. А також все повинно вiдбуватися поетапно. Пророщування слід
проводити в режимах, що забезпечують максимальне накопичення активних
ферментних систем.
У роботі проаналізовано процеси, що відбуваються під час замочування,
солодорощення та сушіння солоду; обґрунтовано асортимент проектованої
продукції.
Було виконано відповідні продуктові розрахунки, розрахунки та пiдбір
обладнання, розрахунки площ складських приміщень, тощо.
Ключові слова: пивоварний ячмінь, сушіння, солод, оптимізація.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………........8
1. Економічна частина ………………………………………………………………...9
1.1 Техніко-економічне обґрунтування…………………….……………………...9
1.2 Техніко-економічні розрахунки ……………………………………………...10
1.2.1 Виробничий план підприємства………………………………………...10
1.2.2 Штат і фонд заробiтної плати персоналу ……………………………...11
2. Технологічна частина …………………………………………………...………...22
2.1 Структура підприємства ……………………………………………………...22
2.2 Режими роботи цеху…………………………………………………………...23
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції………………………….....23
2.4 Характеристика сировини та допоміжних матеріалів ……………………...25
2.5 Технологічна схема виробництва.……………………………………….…...31
2.5.1 Вибір та обґрунтування способів та режимів технології ………..…...31
2.5.2 Принципова технологічна схема …………………..…………………...38
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми……………………….………...39
2.6 Рорахунок продуктів.………………………..………………………………...40
2.7 Розрахунок та підбір технологічного обладнання…………………...……...45
2.8 Розрахунок складських приміщень……………...…………………………...60
2.9 Розрахунок води та стоків……………………..……………………………...61
2.10 Розрахунок витрат тепла ………………………………………………….....66
2.11 Витрати дiокстду вуглецю i стисненого повітря…………………………...67
2.12 Розрахунок витрат електроенергії………………...………………………...68
2.13 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання……………..…………………………………………………………...70
2.14 Контролю виробництва і управління якістю продукції …………………...72
2.15 Заходи щодо охорони довкілля……………………………………………...77
2.16 Компонування головного виробничого корпусу ………………………......78
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 6
3 Будівельні рішення………………………….……………………………………...80
4 Охорона праці………………………………………………………………….…...90
Висновок .....…………………..…………………………………………………….98
Список використаної літератури……………………………….………………..100
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7
ВСТУП
У сучасних умовах розвитку харчової та переробної промисловості
особливу увагу приділяють підвищенню енергоефективності виробництва,
зниженню витрат ресурсів та зменшенню впливу на навколишнє середовище.
Солодове виробництво, як складова пивоварної галузі, характеризується
високими енергетичними витратами, особливо в процесах сушіння та
пророщування зерна.
Процес сушіння солоду відіграє ключову роль у формуванні якості
кінцевого продукту та передбачає значне споживання теплової енергії. У зв’язку
з цим актуальним є впровадження сучасних технологічних методів рекуперації
теплової енергії.
Метою даної дипломної роботи є розробка проєкту сушильного відділення
солодового заводу потужністю 60 тис. тонн солоду на рік з інтеграцією
енергозберігаючих технологій, що забезпечать оптимізацію виробничих
процесів, зменшення витрат на енергоносії та підвищення екологічної безпеки
підприємства.
У роботі було виконано відповідні техніко-економічні обґрунтування
потужності підприємства, розроблено основні технологічні схеми виробництва
солоду, розрахунки площ складських приміщень, розрахунки та підбір
технологічного обладнання, розроблена схема технохімічного контролю.
Робота викладена на 102 сторінки і складається з 4 основних розділів.
Графічний матеріал включає апаратурно-технологічну схему, плани цехів, розріз
та демонстраційні плакати.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Осташевсь Літ. Арк. Акрушів
Перевір. кЧаепурна ВСТУП 8 102
Н. Кафедра ТБВ,2025,
КЗоанттвре.рд. Осипенкова ЧДТУ
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування
Сушильне відділення солодового заводу це виробництво, яке знаходиться в
Черкаській області у місті Умань. Загальна площа становить 4 га (включає
основні корпуси, склади, транспортні шляхи, охоронну зону, тощо). Загальна
кількість працюючих – 90 чоловік.
Оптимальним джерелом постачання ячменю є місцеві аграрії Черкащини.
Це обумовлено високою врожайністю та зручним логістичним розташуванням.
Ячмінь на виробництво постачається з Звенигородського району. Ввезення на
завод сировини та вивезення готової продукції здійснюється автомобільним
транспортом. Умань розташована в центрі області, що дозволяє ефективно
організувати транспортування зерна з різних районів без значних витрат.
Для забезпечення стабільного постачання ячменю на солодовий завод в
Умані є резервнi джерела постачання це такі регіони, як Полтавська область:
близьке розташування до Черкас, розвинена аграрна інфраструктура, високі
врожаї ячменю; ефективна транспортна мережа забезпечує швидке та економічне
перевезення сировини.
Джерела водопостачання: міський водогiн, артезіанські свердловини.
Гаряче водопостачання від власної котельні. Забезпечення підприємства
електроенергією від міської електромережі. Опалення водяне від власної
котельні. Освітлення природне, люмінесцентне. Вентиляцiя природна та
проточно-витяжна. Забезпечення холодом від власного компресорного цеху.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Осташевсь Стадія Аркуш Акрушів
Перевір. кЧаепурна ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 9 102
Н. Контр. Кафедра ТБВ,2025, ЧДТУ
Затвер. Осипенкова
1.2 Техніко-економічні розрахунки
1.2.1 Виробничий план підприємства
Згідно технологічних умов і проектного завдання на виробничому процесі
за технологією завод працює в три зміни.
В основному виробництві зайнято 75 чоловік. В першу зміну працює 33
чоловіки робочих, в другу – 30, в третю – 12 чоловік.
Фонд часу роботи машин та обладнання:
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний,
дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд – максимально можливий фонд часу роботи обладнання
на рік:
FK=24 × 365=8760 год.
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в залежності
від встановленого режиму виробництва:
Fд=365× пр = 365 ×18 = 6570 год,
де пр - кількість годин роботи обладнання на добу.
Для безперервного режиму:
FK =Fд
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних
зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:
Fеф = Fд – Трем – Т0 = 6570 – ((42+27+25)/3×24) - 36×12 = 6107 год,
де Трем - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту на
протязі року, год; Т0 - тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.
Розрахунок виробничої потужності підприємства.
Виробнича потужність виробництва виробничою потужністю основного
цеху. Річна потужність солодоростильного цеху становить 60 тис. тон солоду за
рік.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 10
Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість
обладнання. Розрахунки вартості будівель та споруд здiйснюються за даними їх
вартості на підприємстві (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості будівель та споруд
Найменування Кількість Загальна Процент Сума річної
будівель,споруд одиниць вартість, амортиза амортизації
грн ції грн
І Будівлі:
1 Основні цехи 2 2 000 000 000 5 100 000 000
2 Допоміжні та 3 350 000 000 5 17 500 000
підсобні цехи
3 Загальнозаводські 2 150 000 000 5 7 500 000
будівлі
ІІ Споруди:
1 Адміністративний 1 500 000 000 5 25 000 000
корпус
Всього 8 3 000 000 000 5 150 000 000
Розрахунок вартості обладнання
Загальна вартість будівель і споруд – 3 000 000 000 грн. Приймемо процент
амортизації 5, у цьому разі сума амортизаційних відрахувань за рiк становитиме
150 000 000 грн., а за місяць – 12 500 000 грн.
1.2.2 Штати і фонд заробітної плати персоналу
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться розрахунки:
 балансу часу роботи працівників
 необхідної кількості працюючих;
 фонду зарплати робітників;
 штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 11
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати
один середньо-списочний робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті
режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
На безперервному виробництві з 8-годинною робочою зміною баланс
робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд – 365 днів
2. Вихідні дні – 91 день
3. Святкові дні
4. Дійсний фонд часу роботи – 274 дні
5. Неявки на роботу:
а) відпустка – 24 дні
б) хвороба (сер.) –7 днів
в) виконання держобов'язків – 1 день
Разом невиходів – 32 дні
Ефективний фонд робочого часу одного робітника - 242 дні.
Змінообіг становить 16 днів, тобто робітник працює 12 днів по 8 годин.
Визначення кількості працюючих
Розрахунок кількості робітників проводиться за явними списками. Для
переходу від явочної до облікової кількості необхідно зіставити кількість днів
роботи заводу з часом роботи окремого робітника за рік
При безперервній роботі цеху кількість днів роботи за рік становить 365
днів, баланс часу роботи одного робітника - 242 дні, тоді коефіцієнт переходу від
явочної до облікової кількості робітників становить:
365:242=1,5
Різниця між обліковою та явочною кількістю робітників становить
додаткову кількість для підміни в графіку змінності роботи та заміни при неявці
в зв'язку з хворобою, відпусткою тощо. Порядок розрахунків кількості
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 12
працюючих наводиться в узагальненій таблиці чисельності робітників та фонду
їх зарплати (таблиця 1.2).
Розрахунки фонду заробітної плати для робітників
Розрахунки фонду заробітної плати для робітників основних виробництв і
допоміжних робітників наводяться окремо, тому що заробітна плата (з
нарахуваннями) робітників основних виробництв при калькуляції собівартості
продукції включається в окрему статтю витрат, а допоміжних робітників - в
склад цехових витрат та витрат по утриманню та експлуатації обладнання.
Штат і фонд заробітної плати цехового персоналу
Розрахунки штату і фонду заробітної плати цехового персоналу
проводяться у відповідності до штатного розкладу і посадових окладів
працівників. Результати розрахунків занесені до таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 – Розрахунок штату і фонду заробітної плати
Додатко Разом
Цехи і Категорія Чисел Посадовий Річний
працівни ь- оклад за фонд ва річний
посади ків ність місяць, заробітної заробітн фонд
грн. плати, грн. а плата, зарплати,
грн. грн.
Директор ІТП 1 27 800,0 333 600,0 8340,0 433 680,0
Інжене-
технолог ІТП 2 27 000,0 648 000,0 8 100,0 842 400,0
Механік ІТП 1 25 650,0 307 800,0 7 695,0 400 140,0
Економіст Служб. 2 25 900,0 621 600,0 7 770,0 808 080,0
Бухгалтер Служб. 1 21 000,0 252 000,0 6 300,0 372 600,0
Технолог ІТП 1 25 700,0 308 400,0 7 710,0 400 920,0
Старший
майстер ІТП 1 22 450,0 269 400,0 6 735,0 350 220,0
Зав.
лаборато- ІТП 1 21 000,0 252 000,0 6 300,0 372 600,0
ріями
Всього: 3 980 640,0
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 13
Перелік професій
Робітники основних цехів:
робітники солодоростильного 3 2 6 323 144 2,24 2 980 3400 2 728 800
відділення
робітники башні елеватора 2 2 4 330 142 2,4 2 980 3400 2 159 520
робітники приймання зерна з 1 2 2 338 142 2,4 1 1100 3960 1 222 320
автотранспорту
робітники приймання зерна із 2 3 6 238 140 1,7 2 1100 3960 2 418 240
заліз. дороги
робітники складських 2 2 4 238 140 1,7 2 1035 3720 1 705 860
приміщень
Допоміжні робітники:
по обслуговуванню техно- 3 3 9 365 142 2,6 2 1400 5000 2 846 800
логічного процесу
по нагляду і обслуговуванню 3 2 6 365 142 2,6 2 1400 5000 2 070 400
обладнання
по поточному ремонту 2 2 4 365 142 2,6 - 1400 5000 1 035 200
обладнання
Разом 13 41 16 187 140
Таблиця 1.2 – Розрахунок чисельності робітників та фонду заробітної плати
Тарифний розряд
Кількість змін на
добу
Кількість робітників
у зміну
Явочна кількість
робітників
Дні роботи цехів та
відділень за рік
Дні роботи
робітника за рік
Перерахунковий
коефіцієнт
Робітники для
підміни
За 8-ми годинну
зміну, грн.
Додаткова зарплата,
грн
Разом річний фонд
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
Витрати заробітної плати на виробництво на 1 тону солоду становить
16 187 140  
60 000  = 269,8 грн/т або 0,269 грн/кг
Витрати заробітної плати ітр на виробництво на 1 тону солоду становить
3 980 640
60 000  = 66,34 грн/т або 0,0663 грн/кг
3 Розрахунок собівартості продукції
Річна потреба в сировині, матеріалах, паливі та енергії.
Розрахунки проведені відповідно до встановлених в технологічній
частині проекту норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії та
визначеного в проекті обсягу виробництва і занесені в таблицю 1.4
Таблиця 1.4 – Розрахунок потреби в паливі та енергії
Перелік Одиниця Вартість, Норма Обсяг Вартість
сировини, виміру грн витрат на виробницт сировини
матеріалів, одиницю ва або
видів палива продукції (60 тис. т в матеріалів
та енергії (на 1т рік) за рік
ячменю)
Вода м3 20,20 16,5 990 000 19 998 000
Пара т 65 2,0 120 000 7 800 000
Холод Гкал 1 500 0,21 12 600 18 900 000
Електроенергія кВт/год 4,32 200 12 000 000 51 840 000
Повітря Нм3/год 0,10 200 12 000 000 1 200 000
Разом: 98 658 000
Витрати на 1 кг солоду 1,64 грн.
Таблиця 1.5 – Розрахунки вартості сировини, матеріалів
№ Найменування Одиниця Потреба річна Ціна за Сума, грн.
п/п вимірювання одиницю,
грн.
1 Ячмінь кг 86 328 000 10,3 889 178 400
2 Гіберилінова кг
кислота 9 1 200 10 800
3 Перманганат кг
калію 66 105 6930
Разом: 889 196 130
Витрати сировини на 1 кг солоду 14,82 грн.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 15
Потреби в силовій енергії розраховується в технологічній частині, вона
дорівнює Есил = 51кВт/год, а на рік силової електроенергії потрібно:
Есил= 300×24×238 = 1 713 600 кВт/год.
Потреба в електроенергії для освітлення визначається за формулою
Е = Т∙��∙��∙��∙1,02∙1,05
осв 1000
де Т - період штучного освітлення в годинах в залежності від району
розміщення установи становить 3000 год; S - площа освітлення; a - потужність
світильників на 1 м2 поверхні (8-15 Вт); 1,02 - коефіцієнт, який враховує втрати
в мережах; 1,05 - коефіцієнт чергового освітлення.
Е = 3000∙127 500∙10∙1,02∙1,05
осв 1000 = 4 096 575 кВт
Загальні потреби в електроенергії визначаються за формулою:
Е = Есил + Еосв.= 1 713 600+4 096 575 = 5 810 175 кВт/рік.
Ціна за 1 кВт/год складає 4,32 грн
Вос = Е × Ці =5 810 175 × 4,32 = 25 099 956 грн.
Розрахунок амортизаційних відрахувань
Розрахунок амортизації виконується лише від вартості будівель, споруд
та обладнання, які відносяться до основного виробництва (об’єкти основного
виробничого призначення). У таблиці 1.6 приведені перелік основних фондів,
вартість основних фондів, норма амортизації та розрахунок суми амортизації.
Таблиця 1.6 - Амортизація будівель і споруд
Перелік основних фондів Вартість основних фондів,
грн
Виробничі будівлі 3 000 000 000
Обладнання 663 000 000
Всього 3 663 000 000
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 16
Калькуляція собівартості продукції
Розрахунки витрат на виробництво продукції виконуються на весь обсяг
продукції підприємства по статтях калькуляції. Калькуляцiя собівартостi
одиниці продукції виконується згідно з формою наведеною в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 – Калькуляція собівартості одиниці продукції на 1 тонну
Статі витрат Сума, грн.. Примітки
1. Зарплата цехового персоналу 16 187 140 З табл1.2
2. Відрахування на соціальне страхування та
інші нарахування на зарплату 6 096 076,92 37,66%
3. Утримання виробничих будівель і споруд 90 000 000 3% від їх
вартості
4. Поточний ремонт виробничих будівель 60 000 000 2% від їх
вартості
5. Амортизація виробничих будівель 150 000 000 5% від їх
вартості
6. Витрати на охорону праці 15 000 000 10%
Разом: 337 283 216,92
7. Зношення малоцінного та
швидкозношувального інвентарю, витрати на 6 745 664,34 2% від ст..1-
досліди та інші цехові витрати 6
Разом загально виробничих витрат 344 028 881
Витрати на 1 кг солоду = 5,73 грн.
Таблиця 1.8 – Витрати на утримання та експлуатацiю обладнання
№п/п Статті витрат Сума,грн Примітки
1 Амортизація виробничого
обладнання, апаратури та 663 000 000 З табл.1.6
транспортних засобів
2 Зношування малоцінного інвентарю, 0,5% від
інструментів, пристроїв, переміщення суми витрат
вантажів по території підприємства, 3 315 000
інші витрати, пов’язані з утриманням
та експлуатацією обладнання
Разом по кошторису 666 315 000
Витрати на 1кг солоду = 11,10 грн.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 17
Таблиця 1.9 – Адміністративні втрати
№ п/п Статті затрат Сума, грн
1 Витрати пов’язані з управлінням підприємства:
-оплата праці працівників управління; 3 980 640
- відрахування на соціальні заходи 540 737,6
2 Втрати пов’язані з матеріально-технічним
забезпеченням
- малоцінні та швидкозношуючі предмети 100 000
- витрати вантажного автотранспорту 120 000
- придбання запасних частин 100 000
3 Витрати на утримання охорони 900 000
4 Витрати на оплату послуг інших підприємств 50 000
5 Витрати на оплату службових відряджень,
оплата на обслуговування технічних засобів
зв’язку, витрати на придбання ліцензій та 3 000 000
інших спеціальних дозволів
6 Канцелярські товари, поштові, телефоні 80 000
послуги
7 Обслуговування банківських операцій 35 000
8 Податки, збори та інші передбачені
законодавством
-комунальний 12 000
-податок на землю 33 600
-податок на транспорт 75 000
-податок на забруднення навколишнього 12 000
середовища
Разом: 132 600
9 Інші витрати загальногосподарського
призначення 25 000
Разом 9 013 977,6
Витрати на 1 кг солоду = 0,15 грн.
Таблиця 1. 10 - Витрати на збут
№ п/п Найменування статті Сума,грн
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства, що
пов’язані зі збутом продукції
- оплата праці працівників, продавцям та 1 000 000
торговим агентам
2 Витрати на рекламу 170 000
3 Транспортні витрати 130 000
4 Витрати на оплату службових відряджень 100 000
Разом 1 400 000
Витрати на 1 кг солоду = 0,0233 грн.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 18
Таблиця 1.11 – Калькуляція виробництв солоду
Найменування статей Одиниці За звітом
№ калькуляції виміру На випуск На 1кг
К-ть ціна Сума К- сума
т.грн ть
01 Сировина та матеріали кг 889 196 1,0 889 196 - 14,82
130 130
02 Купівельні напівфабрикати - - - - - 0,020
та комплектуючі вироби,
роботи і послуги
03 Паливо і електроенергія кВт год - 98 658 - 1,64
000
04 Зворотні відходи - - - - - -
05 Основна заробітна плата грн 54 16 187 - - 0,269
робітників 140
06 Заробітна плата ІТР грн 10 3 980 6 - - 0,0663
40
07 Відрахування на соціальне грн - 540 737, - - 0,009
відрахування 6
08 Витрати на утримання та грн - 666 315 - - 11,10
експлуатацію устаткування 000
09 Загально виробничі витрати грн - 344 028 - - 5,73
881
10 Витрати від браку - - - - - -
11 Інші виробничи витрати - - - - - -
12 Попутна продукція - - - - - -
13 Виробнича собівартість, сума - - - - - 33,65
рядків 01+02+03-
04+05+06+07+08+09+10+11
14 Витрати на збут грн - 1 400 - - 0,023
000
15 Прибуток грн - - - - 10,57
16 Оптова ціна грн - - - - 44,243
17 ПДВ(20%) - - - - - 8,85
18 Відпускна ціна, сума грн - - - - 53,093
рядків 17+18
Рентабельність:
Р = П = 10,57
С 33,673 = 0,31 = 31%
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 19
Ефективність проектованих рішень може бути визначена двома шляхами
– або через показники фінансово-економічної діяльності підприємств, або за
традиційними методами визначення річного економічного ефекту.
До основних показників ефективності фінансово-економічної діяльності
відносяться :
33,673∙60 000 000 = 2 020  380 000
28,871∙60 000 000 = 3 185 580 000
Чистий прибуток на рік:3 185 580 000 − 2 020  380 000 = 1 165 200 000
Окупність інвестиції:
3 000 000 000
1 165 200 000 = 2,57 року
Таблиця 1.12 – Основні техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Одиниця виміру Показники
проекту
1 Річний обсяг виробництва т/рік 60 000
продукції
2 Чисельність працюючих, в осіб 75
т.ч. робітників
3 Повна собівартість за 1кг грн.. 33,673
4 Інвестиції грн.. 3 000 000 000
5 Прибуток грн.. 1 165 200 000
6 Рентабельність % 31
7 Відпускна ціна за 1 кг грн.. 53,093
8 Окупність інвестиції рік 2,57
Екологічний показник даного проекту
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ 20
Відходом виробництва солодорощення – солодові ростки.
Як цінний азотистий матеріал ростки використовують для живлення
дріжджів у дріжджовому та спиртовому виробництві, а також молочнокислих
бактерій при одержанні молочної кислоти.
Солодові ростки відпускають господарствам із метою введення в раціони
худоби, частково їх використовують у дріжджовому виробництві для
збагачення живильного середовища органічним білком, калієвими та
фосфорними солями.
Кормова цінність солодових ростків у 3,5 раза вища, ніж сіна. Вони є
добрим кормом для дійних корів і молодняка. Їх згодовують тваринам у
суміші з об'ємистими грубими кормами (солома, полова та ін.). Кормова
цінність ростків полягає не тільки у їхній поживності, а й у високому вмісті
неорганічних речовин (золи). Вони містять значній кількості вітамін А
(антиксерофтальмічний), В1 (антиневротичний), В2 (фактор росту),
антирахітичний вітамін D і вітамін Е, що діє на статеві функції.
Кiлькiсть росткiв, якi одержують при виробництвi пива, залежить вiд
тривалостi й умов солодорощення. Це 3,5—5 % вiд маси готового солоду при
виробництві свiтлого солоду. У солодових ростках свiтлого солоду мiститься
чистого білкового азоту 3,5 %, розчинного азоту — 1,1, пентозанів - 19,
сахарози - 7,6, розчинного екстракту - 36 %. Маса 1 гл солодових ростків
становить 20—22 кг.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Осташевськ 2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Чаепурна ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 22 102
Н. Контр. КРБ25.ТБВ 14.36.0К0а.ф00ед0рПаЗТБВ,2025, ЧДТ2У1
Затверд. Осипенкова
2.1 Структура підприємства
Послідовність технологічний процесів виробництва пивоварного солоду:
1. Прийом та зберігання ячменю з попереднім очищенням, сортуванням та
підсушуванням.
2. Миття та замочка ячменю та обертання солоду.
3. Сушіння солоду з подальшим відбиванням паростків і охолодженням.
4. Витримка та зберігання солоду, його полірування та фасування в мішки
або завантаження насипом в автозерновози або залізничні вагони для
відправлення.
Потужність солодового заводу (цеху) і місце будівництва
встановлюються завданням на проектування виходячи зі схем розвитку та
розміщення будівництва цих заводів і техніко-економічних обґрунтувань
доцільності їх будівництва або реконструкції. Потужність солодового заводу
(цеху) визначається в тоннах сухого солоду, що випускається на рік за
продуктивністю обладнання солодорастильного та сушильного відділень.
До складу солодового заводу входять такі споруди та виробничі
підрозділи, що діють на сьогодні та проектуються на майбутне: елеватор:
приймальний пристрій для ячменю; робоча вежа елеватора; силосні корпуси
надсилосне та підсилосне приміщення; солодовий корпус: при виробництві
солоду зі солодорощенням за типом «пересувна грядка»: відділення підробітку
зерна; замочуване відділення; солодоростильне відділення; відділення сушіння
солоду; відділення підготовки та обробки води; адміністративно-побутовий
корпус; автоваги, за необхідності залізничні ваги, підʼїзні колії, сантехнічні та
інші споруди. Їх розміщення показують при оформленні майданчика на
генеральному плані.
2.2 Режим роботи цеху
Таблиця 2.1 – Режим роботи солодового цеху
Операція, виробництво Кількість робочих днів у
році Кількість змін на добу
Прийом зерна з 15(південна зона) 3 (на заводах великої
автотранспорту 20(центральна зона) потужності при
30(східна зона) надходжені зерна)
Прийом зерна із залізниці 120 3
Робоча вежа елеватора 330 2 (при прийомі зерна)
Солодове виробництво 330 3
Завод працює загалом 11 місцяв на рік
Тривалість зміни 8 годин
Завод працює протягом 330 днів, кількість змін на добу – 3. Тривалість
кожної зміни – 8 годин.
Перша зміна – 8:00 - 16:00.
Друга зміна – 16:00-00:00.
Третя зміна – 00:00-8:00.
Один робітник не може працювати по дві зміни підряд. Ненормовані
робочі години можуть допускатись лише зі згоди профспілкового комітету
підприємства і не повинні перевищувати 130 годин на рік. Також, кожен
працівник має право на щорічну відпустку.
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Обсяг солодового заводу (N=60 тис. т. солоду/рік). Відповідно обсяг
виробництва проектованої продукції подається для виробництва солоду на
рік і на добу. Для розрахунку обсягів виробництва на добу приймається
нормативна кількість діб роботи підприємства або провідного відділення
на рік.
Таблиця 2.2 — Асортимент готової продукції
Ар.к.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 243
Продукт Виробництво, т, за Відсоток у
добу рік загальному обзясі, %
Світлий солод 181,819 60 000 100%
Солод світлий ячмінний використовують як основну сировину і як
джерело ферментів при виробництві пива. По способу приготування
розрізняють такі типи сухого пивоварного солоду: світлий, темний і
карамельний. Залежно від якості світлий солод ділять на три класи: високої
якості, першого і другого класів.
Готова продукція підпорядковується ДСТУ 4282:2018 «Солод
пивоварний ячмінний». Органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні
показники наведені у відповідних таблицях.
Таблиця 2.3 - Органолептичні показники світлого солоду
Найменування Значення показника
показника
Зовнішній вигляд Однорідна зернова маса, що не містить
пліснявих і пошкоджених зерен
Колір Для солоду високої якості-від світло-жовтого
до жовтого. Для солоду І та ІІ класу дозволено
сірувато-жовтий
Запах Солодовий, більш концентрований у темного
солоду. Не дозволено кислий, запах плісняви та
інші
Смак Солодовий, солодкуватий. Не дозволений
сторонній присмак не властивий солодовому.
Таблиця 2.4 – Основні фізико-хімічні показники якості сухого
ячмінного пивоварного солоду
Найменування показника Норми для різних типів солоду
світлого темного
високої 1 класу 2 класу
якості
Прохід через сито 2,2х20мм, %, 2,0 3,0 7,0 7,0
не більше
Масова частка сміттєвих Не 0,3 0,5 0,3
домішок, %, не більше допуск.
Кількість зерен, %:
- мучнистих, не менше 90,0 85,0 80,0 90,0
- скловидних, не більше 2,0 4,0 8,0 5,0
- темних, не більше Не допускається 4,0 10,0
Масова частка вологи, %, не більше 4,0 5,0 5,8 5,0
Масова частка екстракту на суху
речовину солоду тонкого помелу, %, 80,0 78,5 76,0 74,0
не менше
Тривалість оцукрювання, хвилин, не 10 15 25 -
більше
Кольорність, см3 розчину йоду 0,18 0,23 0,40 0,49-1,40
концентрацією 0,1 моль/дм3 на 100
см3 води, не більше
Кислотність, см3 розчину гідроксиду
натрію концентрацією 1моль/дм3 на 0,9-1,1 0,9-1,2 0,9-1,3 -
100 см3 сусла
Таблиця 2.5 – Допустимі рівні радіонуклідів у солоді пивоварному ячмінному
Найменування показника Допустимі рівні Метод контролю
137Cs 50 Згідно з ДСТУ 3240:2018
90Sr 30 Згідно з ДСТУ 3240:2018
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Виготовлення солоду – це складний процес, який потребує ретельного
вибору сировини та допоміжних матеріалів. Основні компоненти для
виготовлення солоду:
Зерно: ячмінь – найбільш популярне зерно для виготовлення солоду,
оскільки має оптимальний склад для ферментації та багатий на ферменти;
пшениця – додається для отримання більш м'якого смаку і кращої пінистості у
пиві; жито – використовується для створення більш насиченого смаку, частіше
у темних сортах пива; кукурудза та рис – додаються для полегшення аромату та
текстури в деяких сортах пива.
Арк.
ККРРББ2255.Т.ТББВВ1144.3.366.0. 00.0. 000ППЗЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 265
Вода: має бути чистою і відповідати стандартам якості, оскільки вона
суттєво впливає на якість солоду та кінцевий продукт.
Ферменти. В разі потреби, додаються додаткові ферменти для
прискорення процесу, наприклад гіберелінові кислоту, як активатор росту.
Як додаткову речовину перманганат калію його використовують в якості
дезінфікуючого засобу.
Ячмінь. Технічні умови має відповідати ДСТУ 3769-98. Цей стандарт
поширюється на зерно ячменю, яке заготовляють суб'єкти підприємницької
діяльності для продовольчих, технічних, кормових цілей, пивоварної
промисловості і експорту.
Таблиця 2.6 – Вимоги до зерна ячменю
Показник Вимоги до зерна ячменю, яке використовують
Для продово- для вироблення для для пивоваріння
льчих цілей солоду в
спиртовому кормових
виробництві цілей
1 класу 2 класу 3 класу 1 класу 2 класу
Колір Жовтий з Властивий здоровому зерну. Світло- Світло-
різними Допускається потемнілий
відтінками жовтий жовтий
Вологість, %, 14,5 15,5 15,5 14,5 15,0
Натура, г/л, не 600 570 Необмеж Не
менше ує регламентується
ться
Маса 1000 зерен, Не регламентується 40,0 38,0
г. не менше
Масова частка Не регламентується 11.0 11,5
білка, у
перерахунку на
абсолютно суху
речовину %, не
більше
Смітна 2,0 3,0 5,0 1.0 2,0
домішка, %, не
більше
в тому числі:
мінеральна 0,3 0,5 1.0 0,5 0,5
домішка
в тому числі:
галька 0,1 0.1 0,5 0,1 0,1
шлак і руда 0,05 0,05 0,1 0,05 0,05
зіпсовані зерна 0,2 У границях норми загального вмісту смітної
домішки
вівсюг 1,0 Те саме
кукіль 0,3 0.3 0,5 0,3 0,3
фузаріозні зерна 1.0 1.0 1,0 Не допускається
шкідлива домішка 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
в тому числі:
ріжки і сажка 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
Зернова 7,0 3,0 15,0 2,0 5,0
домішка, %, не
більше
в тому числі:
зерна ячменю, 2,0 У границях норми загального вмісту зернової
віднесені до
зернової домішки Домішки
пророслі 2,0 Те саме
зерна і насіння 3,0 »
інших культурних
рослин, віднесені
до зернової
домішки
в тому числі:
зерна жита і вівса 0,5 »
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27
Дрібні зерна, %, 5,0 5,0 Не обмежує 5,0 7,0
не більше ться
Крупність, %, не Не регламентується 85,0 70,0
менше
Здатність до Не 92,0 Не 95,0 92,0
проростання, %, регламен регламен
не менше (для
зерна, тується тується
поставленого не
раніше як за 45
днів після його
збирання)
Таблиця 2.7 – Допустимий рівень токсичних елементів і
мікотоксинів у ячмені
Допустимий рівень для ячменю, який використовують для:
продовольчих, технічних цілей та для кормових цілей
експорту
Токсичні
елементи:
свинець 0,5 5,0
кадмій 0,1 0,3
миш'як 0,2 0,5
ртуть 0,03 0,1
мідь 10,0 30,0
цинк 50,0 50,0
Мікотоксини:
афлатоксин В, 0,005 0,025-0,1
зеараленон 1,0 2,0-3,0
Т-2 токсин 0,1 0,2
дезоксиніваленон 1,0 1,0—2,0
(вомітоксин)
патулін Не регламентується 0,5
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 28
Пестициди Перелік пестицидів, за якими здійснюється контроль зерна,
залежить від використання їх на конкретній території і
узгоджується із службами Міністерства охорони здоров'я і
ветеринарної медицини України.
Норми якості, яким повинна відповідати питна вода, встановлені
стандартом ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання
якості» Якщо вода не відповідає вимогам, її обробляють та доводять до норми,
що встановлена. За мікробіологічними показниками питна вода повинна
відповідати таким умовам:
Таблиця 2.8 – Мікробіологічні показники якості питної води
Норматив. Не більше ніж
Вода
Одиниці Вода систем
Назва показника вимірюван централізова нецентраліз
ня ного питного ованого
водопостача питного
ння водопостача
ння
Число бактерій в 1 см3
води, що досліджують КУО/см3 100 20
(ЗМЧ) за 37 °С
Число бактерій в 1 см3 Не
води, що досліджують КУО/см3 20
(ЗМЧ) за 22 °С визначають
Число бактерій групи
кишкових паличок в 1 дм3 КУО/дм3 3 Відсутність
води, що досліджують
Число термостабільних
кишкових паличок КУО/100с
Відсутність Відсутність
(фекальних коліформ — м3
індехс ФК)
Число патогенних КУО/дм3 Відсутність Відсутність
мікроорганізмів
Число коліфагів БУО/дм3 Відсутність Відсутність
Спори Наявність / Відсутність Відсутність
сульфіторедукувальних
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29
клостридій 20см3
Синьогнійна папичка Не
КУО/дм3 Відсутність
визначають
Таблиця 2.9 – Вірусологічні показники якості питної води
Назва показника Одиниці Вода систем Вода
вимірюван централізова нецентраліз
ня ного питного ованого
водопостача питного
ння водопостача
ння
Ентеровіруси,аденовірус,
ротавіруси, реовіруси та БУО/дм3 Відсутність Відсутність
антиген вірусу гепатиту А
Таблиця 2.10 – Паразитологічні показники якості питної води
Назва Одиниці Вода систем Вода
показника вимірювання централізованого нецентралізованог
питного о питного
водопостачання водопостачання
Число (клітини,
патогенних цисти)/50 дм3
кишкових Відсутність Відсутність
найпростіших
Число (клітини, яйця,
кишкових личинки)/50дм3 Відсутність Відсутність
гельмітів
Визначають один раз на рік під час повного аналізу води та за
епідпоказниками
На солодовому заводі для виробництва використовують такі допоміжні
матеріали:
Гіберелінова кислота (гормон росту рослин) широко використовується у
виробництві солоду для стимуляції проростання ячменю. Додавання цієї
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 30
речовини сприяє швидшому росту паростків, що забезпечує активне утворення
ферментів. Ці ферменти (особливо α-амілаза та β-амілаза) прискорюють
розщеплення крохмалю до цукрів, що необхідно для отримання високоякісного
солоду з хорошими органолептичними та технологічними характеристиками.
В Україні гіберелінова кислота повинна відповідати технічним вимогам і
стандартам якості, визначеним загальними стандартами для регуляторів росту
рослин. Специфічний ДСТУ, що регулює гіберелінову кислоту, відсутній, але її
використання в харчовій промисловості повинно відповідати нормам безпеки,
та міжнародним стандартам ISO на рослинні регулятори.
Перманганат калію (KMnO₄) іноді використовується в солодовому
виробництві як дезінфікуючий засіб для обробки води та обладнання, оскільки
він є сильним окислювачем і ефективно знищує мікроорганізми.
Виробництво солоду вимагає високого рівня чистоти та санітарії,
особливо на етапах замочування та пророщування ячменю, де висока вологість
сприяє росту мікробів. Перманганат калію допомагає контролювати кількість
бактерій, грибків та інших мікроорганізмів, що може позитивно вплинути на
якість кінцевого продукту.
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології
Особливості технології та обладнання:
Солод, який отримують у результаті пророщування ячменю, не
придатний до зберігання через високу вологість (до 43%) і брак властивостей,
необхідних для виготовлення пива. Відповідні властивості солод набуває після
сушіння, відокремлення ростків і витримування в часі. Режими термічного
оброблення під час сушіння повинні вибиратися певним чином з метою
збереження ферментів системи. Від початку сушіння вологість зеленого солоду
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 312
знижується з 41-43 до 3,5—4,0% для світлих солодів. У процесі втрати солодом
води розрізняють дві стадії:
а) підсушування або висушування свіжопророслого солоду до вологості
18—20%, що відповідає точці гігроскопічності. Подальше підсушування до
10% відбувається трохи складніше, але все ж достатньо просто, бо волога, що
видаляється, є міжклітинною;
б) висушування, після якого вміст вологи у світлому солоді досягає 3,5-
4,0%. Тут видаленню вологи протидіють капілярні, а наприкінці й колоїдні
взаємодії, які утримують воду всередині зернівки. На цій стадії відбувається
зморщування ростків і вони відпадають. Зневоднювання відбувається за
температури 80—105°С.
Відомо, що ферменти солоду за підвищеної вологості є дуже
термолабільними, тому під час термічного оброблення підвищення
температури і зниження вологості мають бути у чітких співвідношеннях. На
початку сушіння в солоді тривають процеси дихання і життєдіяльності, але
підвищення температури і зниження вологості призводять до руйнування
дихальних ферментів. На першій стадії сушіння триває нагромадження
амінокислот і цукру за рахунок діяльності гідролітичних ферментів.
Ферментативній фазі відповідає інтервал температур від 40 до 70°С. За
низької вологості ферменти проявляють значно більшу стійкість і зберігаються
тим краще, чим раніше буде видалена волога. Ці обставини враховують за
використання різних способів сушіння світлих і темних солодів.
У світлих солодах, внаслідок видалення значної кількості вологи на
ранніх стадіях, відбуваються невеликі зміни ферментного складу.
Хімічна фаза сушіння настає за температур вище від 70°С, які
несприятливі для більшості ферментів. У цій зоні температур відбувається
також коагуляція неферментативних білків, зменшується ступінь дисперсності
колоїдних білкових речовин. Найсуттєвішими є хімічні перетворення, які
призводять до утворення ароматичних і фарбних речовин. Починаються вони за
порівняно низьких температур, але повністю колір і аромат формуються лише
за 95—100°С.
Типи і порівняння характеристи солодосушарок:
Солодосушарки повинні забезпечувати вимоги регламенту процесів
сушіння та термічного оброблення за мінімізації експлуатаційних витрат.
Існують два типи сушарок: періодичної та безперервної дії. До першого
типу відносять горизонтальні одно- дво- і триярусні сушарки, які переважають
на більшості підприємств України (рис. 2.1). На таких сушарках технологічний
процес триває від 12 до 24 годин, а температура сушильного агента змінюється
в інтервалі від 45 до 80—105°С. В.А. Домарецький стверджує, що
найпродуктивнішими є одноярусні горизонтальні сушарки простої та
компактної конструкції, з невеликими питомими витратами палива порівняно з
іншими ідентичними пристроями. Солод на горизонтальних решітках тут
розміщують рівним шаром заввишки до 1,5 м, і сушіння здійснюється протягом
16—18 годин без перемішування. З урахуванням операцій завантаження,
сушіння та вивантаження готового солоду цикл роботи становить 24 години.
З метою збільшення коефіцієнта корисної дії (ККД) сушильного процесу
однорусні сушарки здвоюють в одній площині. Сушильний агент спочатку
потрапляє в ту частину сушарки, де відбувається термічне оброблення солоду
(хімічна фаза), а потім переходить у другу частину, де відбувається фізіологічна
фаза. Після вивантаження готового солоду і завантаження замість нього
свіжопророщеного напрямок подавання сушильного агента змінюється.
У горизонтальній здвоєній сушарці відбуваються процеси, які властиві
двоярусним сушаркам. Місткість кожної половини сушарки повинна
відповідати номінальній щодо зеленого солоду. Це означає, що порівняно з
одноярусною звичайною сушаркою необхідно вдвічі збільшити площу решіток
або товщину шару солоду.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33
а б в
Рисунк 2.1 – Сушарки періодичної дії
а – одноярусна сушарка періодичної дії з механічним вивантаженням готового
солоду; б – дво- і триярусні горизонтальні сушарки періодичнї дії; в – здвоєна
горизонтальна сушарка.
Сушарки безперервної дії типу ЛСГА широко відомі на пивоварнях
України (рис. 2.2). Ці сушарки і влаштовані як дві вертикальні сітчасті шахти, і
заповнені солодом, який безперервним потоком опускається під дією
гравітаційних сил. Горизонтальні перегородки і канали та зовнішній корпус
змушують сушильний агент чотири рази зигзагоподібно перетинати сітчасті
шахти. З верхньої камери солод самопливом потрапляє в шахти, де
відбуваються всі технологічні фази сушіння зі зниженням вологості від 40—43
до 3—5%.
Час проходження солоду через сушарку становить 10-12 год. Сушаркам
ЛСГА властиві такі недоліки, як порівняно низька продуктивність,
нерівномірний рух солоду та нерівномірне сушіння.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34
Рисунок 2.2 – Вертикальна солодосушарка безперервної дії ЛСГА
1 - корпус сушарки; 2 — калорифери для підігріву повітря; 3 - вентилятори; 4 -
збірник конденсату; 5 - скляний теплообмінник; 6 — вертикальні сітчасті
шахти.
На рис. 2.3 наведено схему карусельної сушарки безперервної дії УДУХТ
(Українського державного університету харчових технологій). Це порівняно
нова розробка, яка мала за мету вписатися в наявні системи пророщування
солоду. Сушарка має бункер-постачальник, з якого безперервно здійснюється
подавання зеленого солоду, а сушильний агент подається знизу. Таким чином в
апараті реалізується протиток, оскільки гвинтовим конвеєром у нижній частині
постійно відбувається відбирання готового продукту.
Швидкість обертання апарата, геометричні і кінематичні параметри
живильника і розвантажувального конвеєра між собою узгоджені. Одночасно
повинно досягатись їх узгодження з витратами сушильного агента та його
параметрами.
Перевагами таких сушарок є: велика питома продуктивність, незначні
капіталовкладення, велика продуктивність, повне використання потенціалу
сушильного агента, добра якість солоду, можливість монтажу на свіжому
повітрі, компактність, простота автоматизації.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 35
Рисунок 2.3 – Карусельної сушарки безперервної дії УДУХТ
1 - вентилятор: 2 - калорифері; 3 - опорний ролик; 4 - перфорована
платформа; 5, 13 - стрічкові конвеєри; 6 - бункер; 7 - куля солоду; 8 - приводний
ролик, 9 - вивантажувальний пристрій; 10 —гвинтовий конвеєр для
вивантаження сухого солоду; 11 - корпус конвеєра; 12 - шлюзовий затвор; 14 -
нерухомий корпус сушарки.
Як видно з наведеного огляду, вибір тієї чи іншої схеми сушарки
призводить щоразу до певних переваг і водночас до недоліків. В апаратах
безперервної дії реалізується протиток, який повинен бути найефективнішим з
погляду інтересів обмеження енерговитрат. Однак технічна реалізація самого
протитоку виглядає значно складніше за сушарки циклічної дії.
Технологічні режими сушіння солоду дозволяють використовувати як
сушильний агент продукти горіння з теплогенераторів, суміші продуктів
згоряння з повітрям або підігрітого повітря, яке нагрівається через
теплопередачі.
До наведеної класифікації сушарок, яка чітко поділяє їх на системи
безперервної дії та циклічні, варто зробити зауваження. Погоджуючись із тим,
що дво-, три- і багатошарові сушарки за своєю суттю є циклічними, відзначимо,
що вони власне є перехідними між полюсними одношаровою і сушаркою
безперервної дії. Правомірність такої пропозиції можна підтвердити,
наприклад, оцінкою ефективності утилізації теплоти в сушарках.
Втрати теплоти із сушильним агентом у солодосушарках становлять до 30
і навіть до 50% загальних втрат на сушіння солоду. З метою зменшення таких
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 36
втрат використовують скляні теплообмінники, в яких теплота передається
вхідному потоку повітря, що надходить потім у теплогенератор або калорифер.
У теплообміннику накопичується конденсат водяної пари, який видаляється
безперервно або циклічно.
Є дані, що скляні теплообмінники скорочують витрати палива на 30—
35%, а термін їх окупності становить близько 2 років.
Використання скляних теплообмінників почалося з метою рекуперації
теплоти димових газів у тепло- та парогенераторах. Саме скло як інертний
матеріал дозволяє працювати в агресивному середовищі, яке створюється
оксидами сірки, фосфору та іншими зʼєднаннями. Окрім того, саме
теплообмінні апарати з трубами порівняно великих розмірів дозволяють
організувати перехресні значні потоки газів. Однак суттєвим недоліком їх є
низька теплопровідність матеріалу труб.
Безсумнівно, конструктивне оформлення сушарки має неабияке значення
з погляду зниження теплових втрат. Певний вплив на кінцевий результат має
спосіб сушіння.
Поєднання інтересів процесів пророщування солоду і його сушіння
досягається саме використанням теплових насосів, оскільки відпрацьоване
повітря після сушарки охолоджується у випаровувачі й може бути спрямоване
на аерацію в солодоростильному пристрої. Останнє доцільно і в літній, і в
зимовий сезони, оскільки влітку буде отримано охолоджене і насичене вологою
повітря, а взимку зникає необхідність енергетичних витрат, пов’язаних з
нагріванням холодного повітря.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37
2.5.2 Принципова технологічна схема
Свіжо пророслий солод із солодовні з вологістю 43-48%
Відпрацьований
Сушильний агент Підсушування свіжо пророслого сушильний агент
солоду за температури 35-38°С
протягом 3 годин
Відпрацьований
Сушильний агент Сушіння за температури 40-45°С сушильний агент
протягом 10-12 годин до вологості
30-20%(фізіологічна фаза)
Відпрацьований
Сушильний агент сушильний агент
Сушіння за температури 40-70°С
протягом 5-7 годин до вологості 10-
8 %(ферментативна фаза)
Відпрацьований
Сушильний агент Сушіння за температури 70-75°С сушильний агент
протягом 3-4 годин до вологості 10-
2 %(хімічна фаза)
Відпрацьоване
Повітря Охолодження висушеного солоду до повітря
температури 30-35°С
Паростки
Відділення паростків
Зберігання сухого солоду протягом
2 місяців за температури
не вище 20 °С
Рисунок 2.4 – Принципово-технологічна схема сушіння світлого солоду
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
Виготовлення солоду — це складний процес, що включає кілька
послідовних етапів. Кожен етап відіграє важливу роль у формуванні якісних
характеристик кінцевого продукту.
Очищенний і відсортованний ячмінь із зерносховища подається на норію
2, звідки зерно направляється на автоматичні ваги 3, де відважується необхідна
кількість ячменю, згідно потужності заводу. Після зважування зерно
самопливом направляється в проміжний бункер 4, зерно проходить через
сепаратори та магнітні очищувачі, щоб видалити домішки, пил і металеві
частинки. Далі зерно потрапляє у чан для миття 6. На стадії миття в апарат
подається вода зі свердловини, дезінфектант KMnO4 з ємності для
дезінфектанту 10. Для оптимальної температури води для миття зерна
використовується змішувач води 5, куди подається вода від колектора холодної
води 11 та колектора гарячої води 12. У бункер для сплаву 8 потрапляють
відходи, конденсат, волога та інше.
Далі під дією відцентрового насоса 7 зерно потрапляє до солодовні 14.
Замочування та пророщування проводять в одному апараті, в підситовий
простір якого подається зволожене повітря з камери кондиціювання 16. Для
перемішування зерна в апараті є шнековий перегрібач, а вода розпилюється над
шаром зерна за допомогою спеціального механізму вбудованих форсунок 32.
Замочування зерна проводять періодичним зрошуванням його через кожні 4-6
год. водою. Також для оптимальної температури води вбудовано змішувач 13
для холодної та гарячої. В кінці стадії замочування з лабораторії додають
активатор росту - гіберелінову кислоту. Ячмінь при такому способі
пророщування до досягнення вологості 44-46 % вже повністю проростає.
Із солодовні послідовно по конвеєру 17 далі по стрічковому транспортуру
18 та по норії 22 свіжопрослий солод вологістю 43% подається до сушарки
ЛСГА 19, де відбувається сушіння. Повітря поступає до солодосушарки через
вентилятор 15, а далі нагрівається до заданої температури у калорифері 20.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 39
Відпрацьоване повітря надходить до скляного теплообмінника 32 і
вентилятором його подають для повторного використання.
Після процесу сушіння зерно направляється по стрічковому транспортуру
21 та норії 27 до ростковідбійної машини 24 для відділення корінців і паростків.
Далі солод потрапляє до бункера солоду 25, а ростки до бункеру 26. Солод
зважується на автоматичних вагах 28 та потрапляє до бункеру 29. Солод
поміщають у спеціальні приміщення або силоси для дозрівання протягом
кількох тижнів. Цей процес стабілізує вологість та покращує смакові
властивості солоду.
2.6 Розрахунок продуктів
Продуктові розрахунки виробництва світлого солоду
Вихідні дані: продуктивність заводу - N=60000 тис. т солоду/рік;
сировина – ячмінь; готовий продукт – світлий солод.
Продуктовий баланс:
Згідно з нормами технологічного проектування приймаємо величини
втрат і відходів, % до маси товарного ячменю,: втрати під час транспортування
і розвантажування ячменю — 0,15; під час зберігання (до 1 року) — 0,10;
відходи: сміттєві домішки — 1,60, зернові домішки — 4,20, ячмінь ІІІ сорту
(схід із сита з отворами 2,2x20 мм) — 6,20. Всього — 12,25 %.
Розрахунок виробництва солоду здійснюється на 100 кг відсортованого та
очищеного ячменя. Екстрактивність ячменя в залежності від сорту, року
врожаю коливається від 65 до 83 %. Пивоварний ячмінь повинен мати
екстрактивність не менше 75 % в перерахунку на суху речовину.
Для одержання 100 кг очищеного ячменя (Gо.я) необхідно товарного
ячменя, кг:
Gт.я = 100·100/(100-е1)
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40
де е1 – сума відходів ячменя при очищенні та сортуванні (12 мас. %) плюс
втрати при вивантаженні (0,15 мас %) та зберігання ячменя на складі (0,09
мас %).
Gт.я = 104/(100-12,24) = 113,95 кг.
При насипній густині товарного ячменя ρт.я 630 кг/м3, об’єм товарного
ячменя буде дорівнювати, м3:
Vт.я = Gт.я/ ρт.я
Vт.я = 113,95/630 = 0,18 м3
Маса ячменя – сходу із сита 2,2ˣ20 мм (III сорт):
GІІІ3 = (Gт.я – 100) . е2 / е1
де е2— відсоток відходів ячменя III сорту (6,2 мас. %).
GІІІ3 = (113,95 –100) . 6,2/12,24 = 7,07 кг
При насипній густині ячменя III сорту ρ III з (520 кг/м3) об'єм ячменя III
сорту (у м3):
VІІІ3 = GІІІ3 / ρІІІ3
VІІІ3= 7,06/ 520 = 0,014 м3
Маса зернових відходів (у кг) буде дорівнювати:
GЗ.В. = (GТ.Я – 100) . е3 / е1
де е3— відсоток зернових відходів (4,2 мас. %).
GЗ.В. = (113,95 –100) . 4,2/12,24 = 4,79 кг
При насипній густині зернових відходів ρЗ.В (500 кг/м3) об'єм їх (у м3):
VЗ.В = Gз. в/ρЗ.В
VЗ.В = 4,79/ 500 = 0,0095 м3
Маса домішок (у кг):
GД= (GТ.Я – 100) . е4 /е1
де е4 – відсоток домішок (1,6 мас. %).
GД= (113,95 –100)·1,6/12,24 = 1,82 кг
При насипній густині домішок (бур'янистих відходів) ρД (400 кг /м3) їхній
об'єм (у м3):
VД = GД/ρД
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41
VД = 1,82/400 = 0,0045 м3
Кількість сухих речовин ячменя, що надходять для замочування (у кг),
обчислюємо по формулі:
Gср= Gо.я.(100 – Wо. я)/100
де Go.я— маса очищеного й відсортованого ячменя, кг;
Wо.я— вологість очищеного ячменя (14—15 мас. %).
Gср= 100.(100 – 14,5)/100 = 85,5 кг.
Маса замоченого ячменя (у кг):
Gз.я= Gср · (100–е5)/(100–Wзя)
де е5 — втрати сухих речовин при замочуванні на сплав (1 %) і на
вилуговування (0,6 мас. %);
Wз.я— вологість замоченого ячменя (43 мас. %).
Gз.я= 85,5 . (100 - 1,6)/(100-43) = 147,6 кг
Об'єм замоченого ячменя (у м3)
Vз.я= Gз я /ρз.я
де ρз.я— насипна густина замоченого зерна (660 кг/м3).
Vз.я= 147,6/ 660 = 0,22 м3
Маса повітряно-сухого сплаву (у кг)
Gс. п-с= Gо.я.·е6 / 100
де е6— відсоток повітряно-сухого сплаву (1 мас. %).
Gс. п-с=100,29·1/100=1,003 кг.
При насипній густині повітряно-сухого сплаву ρс. п-с 400 кг/м3, об'єм його
(у м3):
Vс. п-с= Gс. п-с/ρс. п-с
V с. п-с= 1/400 = 0,0025 м3.
Маса вологого сплаву (у кг):
Gс. вл= (100–Wс п-с) .Gс. п-с / (100–Wс. вл)
де Wс. п-с— вологість повітряно-сухого сплаву (15 мас. %);
Wс. вл— вологість вологого сплаву (30 мас. %).
Gс. вл= (100 – 15) . 1/ (100 - 30) = 1,214 кг.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42
При насипній густині вологого сплаву ρс. вл (500 кг/м3) його об'єм (у м3):
Vс. вл= Gс. вл /ρс. вл
Vс. вл= 1,21/500 = 0,0024 м3
Масу свіже-пророслого солоду Gс.с (у кг) визначаємо:
Gс с= Gср . (100–е5 – е7) / (100 – Wс.с) = [Gо.я .(100–Wо.я)/100]
(100–е5 – е7)/(100–Wс.с)
де е7— відсоток втрат сухих речовин на подих при пророщенні зерна (5,7
мас. %);
Wс. с— вологість свіжепророслого солоду (42 мас. %).
Gс.с=85,5 . (100–1,6–5,7)/(100–42) = 136,65кг.
Об'єм свіжепророслого солоду (у м3):
Vс.с= 136,65/370 = 0,37 м3.
Маса свіже висушеного солоду (у кг):
Gс. в= Gср . (100–е5 –е7–е8)/(100 – Wс.в)
де е8— відсоток втрат на паростки (4,3 мас.%);
Wc.в – вологість свіжо висушеного солоду (3 мас. %).
Gс. в= 85,5 . (100–1,6–5,7–4,3)/(100–3) =77,92 кг.
Об'єм свіжо висушеного солоду (у м3):
Vс. в=Gс. в/ρс. в
де ρс. в— насипна густина свіже висушеного солоду (510 кг/м3).
Vс. в=77,92/510 =0,15 м3
Маса солоду, що відлежався:
Gв.с= G с. в. (100 – Wс. в)/(100 – W в. с)
де Wв. с— вологість солоду, що відлежався (у середньому 5,5-5мас.%),
приймаємо Wв. с=5,17 мас. %.
Gв. с=77,92.(100–3)/(100–5,17)=79,70 кг.
Об'єм солоду, що відлежався (у м3):
Vв. с=Gв. с/ρв. с
де ρв. с— насипна густина солоду, що відлежався (530 кг/м3).
Vв.с=79,7/530=0,15 м3
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43
Маса товарного солоду (у кг) після зберігання й полірування:
Gт.с=Gв.с.(100–е9 –е10)/100
де е9— втрати солоду при зберіганні на елеваторі (0,07 мас. %);
е10— втрати солоду при поліруванні (0,55 мас. %).
Gт.с=79,7.(100-0,07-0,55)/100=79,20кг.
Маса паростків (у кг) на реалізацію:
G п.= е11 . (100 – Wо.я) /(100–W п)
де е11—відходи на утворення паростків (4,3 мас. %);
Wп— вологість паростків (10 мас. %).
G п.=4,3.(100–14,5)/(100–10)=4,085 кг.
Втрати ячменя (у кг) при розвантаженні й зберіганні знаходимо за
формулою:
Gп=G т.я.е12/100 + Gо.я. е13/100
де е12— втрати ячменя при розвантаженні (0,15 мас. %);
е13— втрати ячменя при зберіганні на складі (0,09 мас. %).
Gп=113,95 0,15/100 + 100. 0,09/100 =0,26 кг.
Таблиця 2.11 – Зведена таблиця результатів
Маса продукту, кг Маса продукту, т
№ На 60 000 т товарного
п/ Продукт солоду в рік
п
1 2 3 4 5 6
1 Товарний ячмінь 113,95 143,88 1798,5 86328
2 Очищений і
відсортований 100,29 126,26 229,57 75756
солод
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44
на 100 кг
очищеного і
відсортованого
ячменю
на 100 кг
товарного
солоду
на добу
у рік
(330
днів)
10 ЯчСмвінжье–виссхуідшіезнсиийта
77,92 98,38 178,87 59028
3 з осесроелдокдами 7,07 8,93 16,22 5358
11 2,2х2С0молмод(,ІщІІосорт)
79,70 100,63 182,96 60378
4 Зервнідолвеіжвіадвхсояди 4,79 6,05 41,11 3630
152 БуТро’вяанринситйі всіодлходи 719,8,220 120,03,00 18118,861 610308000
163 ЗамоПчеанриосйтякчимінь 144,078,65 1856,1,366 393,83,83 1310198616
14 ВПторватітирячнмо-еснуяхпирйи
7 1,0 1,26 2,29 756
розванстпалжаувванні й 0,26 0,33 0,6 198
8 Возлбоегриійгаснпнліав 1,214 1,533 2,78 919,8
Свіже пророслий
9 136,65 172,54 313,71 103524
солод
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Солодовий завод працює в середньому 11 місяців на рік. Тривалість одної
зміни 8 год.
Таблиця 2.12 – Режим роботи завода
Робочих днів Змін за добу
Робоча башня елеватора 330 2
Прийом зерна з автотранспорту:
Східна зона 30 3
Центральна зона 20 3
Західна зона 15 3
Прийом зерна залізницею 120 3
Виробництво солоду 330 3
Доставка зерна на солодозавод продуктивністю 60 000 т солоду на рік і
вище здійснюється із залізничним транспортом. Для прийому та відвантаження
зерна передбачаються типові прийомо-відпускні установки.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 45
Розрахунок приймального пристрою ячменю із залізницею та бункерів
для відвантаження солоду на автотранспорт.
Солодовий завод потужністю 60 тис т/рік з урахуванням нерівномірності
надходження ячмінь залізницею отримає його максимальну кількість на добу:
1,4388∙60000∙2.5
4∙30 = 1798,5 т/добу
Кількість вагонів місткістю 52 т.:
1798,5
52 = 34,5 
Максимальна кількість відвантаженого товарного солоду:
60000∙1,5∙2,0
330 = 545,5 т/добу 
Для перевезення солоду потрібно вагонів (1 вагон вміщує 44 т солоду):
545,5
44 = 12,4
Для прийому та відпуску ячменю і солоду в залізничні вагони проектуємо
прийому відпускні пристрої на два вагони за типовим проектом, що забезпечує
прийом ячміню до 3000 т\добу.
Відвантаження солоду на автотранспорт передбачає бункера місткістю 15
т. кожний кількість таких бункерів приймають із розрахунку пропускної
спроможності одного бункера 12 т\год.
Для розрахунку транспортних засобів, зерноочищисних і сортувальних
машин вираховують годинний розхід ячменю:
для трьох змінної роботи: �� = ��д 1798,5
год 24 = 24 = 75 т\год
при двох змінній роботі: �� ��д 1798,5
год = 16 = 16 = 112,5 т\год
де Gд – добовий розхід товарного ячменю, т.
Продуктивність норі для підйому зерно продуктів (т\год)
�� = 3,6∙ �� ������ = 2,70
�� 2,1 175∙0,63∙0,85 = 120, 5 т\год
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 467
де, �� - місткість ковша м3; �� - шаг ковшів м; ��- швидкість руху стрічки
м\с; �� 
- насипна щільність зерна т\м3 ; �� - коефіцієнт заповнення ковшів=0,85.
Потрібну потужність електродвигуна (в кВт) для приведення в рух норії:
�� = ���� 1798,5∙45
367�� = 367∙0,80 = 275,6 кВт
Для установки підбираємо норію НЦ-І-100 продуктивністю по зерну 175
т\год
Характеристика норії НЦ-І
Висота норії – 60 м; ширина стрічки – 450 мм; швидкість стрічки – 2,5;
потужність двигуна – 40 кВт; к-т ковшів в одному ряді на ширині стрічки – 1;
крок ковшів – 120 мм; мага головки – 9464; висота підйому – 45 м.
Стічкові конвеєєри. Для горизонтального переміщення ячменя над
силосами встановлюють стрічкові конвєєри.
Ширина стрічки конвеєра:
�� = �� 1798,5
3600∙��∙��∙�� = 3600∙2,5∙0,65∙0,6 = 0,515 м
Потужність (в кВт):
�� = ��1���� + 0,00015���� ± 0,0027���� ��2 =
0,015∙4,6∙2,5 + 0,00015∙1798,5∙4,6 + 0,0027∙1798,5∙60 1,25 = 366кВт
Характеристики стрічкового конвеєра:
Ширина стрічки – 515 мм; швидкість руху стрічки – 2,5 м\с; довжина стрічки –
4,6м; потужність по приводному валу – 22 кВт; максимальна довжинв – 310 м.
Сепаратори і трієра.
Для елеватора солодовні потужністю 60 000 т товарного солода в рік
надходить в добу максимально 1798,5 т товарного ячменю. Робоча башня
працює в 2 зміни (16год).
Потрібна кількість сепараторів для першої очистки:
1798,5
16∙82,9 = 1,3 шт
В добу на замочування надходить ячменю 229,57 тому необхідна
кількість сепараторів для другої очистки:
229,57
16∙16,6 = 0,86 шт
де, 82,9 та 16,6 – продуктивність сепараторів по ячменю, т/год.
Встановлюємо для першого очищення 2 сепаратор марки ЗСМ-100, для
другого очищення 1 сепаратор марки 3СМ-20.
Дискових триєрів для сортування ячменю знадобиться:
куколевідбирач:
229,57∙0,63
16∙0,76∙5 = 2,3 шт
вівсюговідбирач:
229,57∙0,63
16∙0,76∙5 = 2,3 шт
де 0,63 — насипна щільність ячменю; 16 - тривалість роботи трієрів на
добу; 0,76 — насипна щільність пшениці; 5 — продуктивність трієрів, г/год.
Приймаємо для сортування ячменю 3 куколевідбирача марки ЗТК-5р і 3
вівсюговідбирача марки ЗТО-5р.
Розрахунок місткості бункерів зерносховища та його загальної місткості
Розрахунок місткості бункерів. Бункери для сортового ячменю.
Розраховують на добовий запас окремо для І та II сортів.
Для робочої вежі елеватора солодового заводу потужністю 60 тис. т
товарного солоду на рік і добового надходження сортового ячменю на замочку
в кількості (р = 0,65 т/м3) 229,57 т сортового ячменю.
Необхідну кількість силосів для зберігання ячменю розраховують
виходячи із загального обсягу ячменю, що надходить на зберігання після
первинного очищення (Vя, м3), який визначають за формулою:
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48
�� = 1798,5∙0,984∙8 3
я 11∙0,65 = 1980,1 м
1798,5 - річна кількість товарного ячменю, т; 0,984 - коефіцієнт, що
враховує 1,6% відходів при первинному очищенні ячменю; 0.65 - насипна
густина ячменю, т/м3; 11 – кількість місяців роботи на рік заводу; 8 – 8-
місячний запас ячменю.
Об'єм солоду, що надходить на зберігання силоси (Vс), розраховується за
формулою:
�� = 182,96∙2
с 11∙0,53 = 62,76 м3
де 182,96- річна кількість солоду, що відлежався, т; 0,53 - насипна
щільність солоду, т/м3; 2 – 2-місячний запас солоду.
В даний час широко використовуються типові силоси квадратного
перерізу розміром 3х3 м і висотою 30 м. Корисна площа такого блоку (з
урахуванням коефіцієнта використання 0,93) становить 8,36 м. Тоді обсяг
одного силосу дорівнює: 8,36х30 = 250 м3.
Кількість силосів для зберігання ячменю і солоду визначається окремо.
Кількість силосів для зберігання ячменю (Nя) визначається за такою формулою:
�� 1980,1
я = 250,8 = 7,9 
де 250,8 – корисний об'єм одного силосу, м3.
Кількість силосів для зберігання солоду (Nс) визначається за такою
формулою:
�� = 62,76
с 250,8 = 0,25
Об’єм бункера для 1-го сорта:
�� = 229,57∙0,8∙1,2
1с.я 0,65 = 339 м3
де 1,2 — коефіцієнт запасу місткості бункера; 0,8 – кількість ячменю 1-го
сорта(80% від відсортованого).
Будуємо 15 бункерів місткістю 22,6 м3 кожен.
Об’єм бункера для 2-го сорта:
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49
�� = 229,57∙0,2∙1,2 3
2с.я 0,65 = 84,76 м
0,2 – кількість ячменю 1-го сорта(20% від відсортованого).
Будуємо 5 бункерів місткістю 17 м3 кожен.
Висота піремідальної частини бункера 1-го:
ℎ = �� 2
2 tan �� = 3 2
2 1 = 2,12 м
Висота прямокутної частини:
�� = ��
2 − 1
3 ℎ = 22,6 1
2 − 3 2,12 = 1,8 м
�� 3
Нзаг = 2 + 2,12 = 3,92м
Висота піремідальної частини бункера 2-го:
ℎ = �� 2
2 tan �� = 3 2
2 1 = 2,12 м
Висота прямокутної частини:
�� = �� − 1 17 1
2 3 ℎ = 2 − 3 2,12 = 1,2 м
�� 3
Нзаг = 2,12 + 1,2 = 3,32 м
Бункери для ячменю 3-го сорту розраховують на 10-денний запас. Норма
на ячмінь III сорту на добу 16,22 т
�� = 16,22∙10∙1,2 3
0,52 = 374,3 м
де 0,52 — насипна щільність ячменю III сорту, т/м3
Будуємо 15 бункерів місткістю 25 м3 кожен.
Висота піремідальної частини бункера:
ℎ = �� 2
2 tan �� = 3 2
2 1 = 2,12 м
Висота прямокутної частини:
�� = �� 1 25 1
��2 − 3 ℎ = 2 − 3 2,12 = 2,1м
3
Нзаг = 2,1 + 2,12 = 4,22 м
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50
Бункери зернових відходів розраховують на 5-добовий запас
розраховують місткість бункерів, виходячи з норм на зернові відходи на добу
41,11 т.
�� = 41,11∙5∙1,1
0,5 = 452,2 м3
де 0,5 - насипна щільність зернових відходів; 1,1-коефіцієнт запасу
місткості бункерів.
Будуємо у проекті 10 бункерів місткістю 45,3 м3 кожен.
Висота піремідальної частини бункера:
ℎ = �� 2
2 tan �� = 3 2
2 1 = 2,12 м
Висота прямокутної частини:
�� = �� − 1 ℎ = 45,3
2 3 2 − 1
3 2,12 = 4,3м
�� 3
Нзаг = 2,12 + 4,3 = 6,42 м
Бункера для бур'янистих відходів. Розраховують на 2-добовий запас
�� = 18,6∙2∙1,1 3
0,4 = 102,3м
де 18,6 - маса сміттєвих відходів на добу, т; 1,1-коефіцієнт запасу
місткості; 0,4 - насипна щільність сміттєвих відходів ячменю.
Будуємо 5 бункерів місткістю 20,6 м3 кожен, що забезпечують 2-добовий
запас бур’янистих відходів.
Висота піремідальної частини бункера:
ℎ = �� 2 2
2 tan �� = 3 2 1 = 2,12 м
Висота прямокутної частини:
�� = �� 1
2 − 3 ℎ = 20,6 − 1
2 3 2,12 = 1,58 м
�� 3
Нзаг = 2,12 + 1,58 = 3,7 м
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 51
Розрахунок загальної вмісткості зерносховища.
Необхідна місткість зерносховища солодового виробництва може бути
визначена в такий спосіб. Продуктивність заводу по готовому солоду
позначимо G, тоді рік товарного ячменю знадобиться 1,4388 G т. Місткість
елеватора розраховується на 8-місячний запас ячменю та 3-місячний запас
солоду.
Місткість зерносховища:
для ячменю: 1,4388��∙8
11∙0,65 =1,61G м3
для солода: ��∙3 3
11∙0,65 = 0,515G м
1,61∙ 60000 = 96600м3
0,515∙60000 = 30900м3
Разом – 127500 м3
Розраховуємо 8 корпусів місткість одного силосного корпусу складає
15 937.5 м3.
Технологічний розрахунок і конструкція замочних чанів:
Місткість замочного чана розраховують виходячи з об'єму ячменю, що
замочується, і збільшення об'єму ячменю до кінця замочування приблизно на
40 %. Щоб уникнути викиду зерна і води при миття місткість чану приймають
на 45-50% більше обсягу повітряно-сухого ячменю. Об'єм повітряно-сухого
ячменю, що засипається в чан (м3).
Замочування ячменю триває 3 доби.
Кількість замочуваного ячменю на добу становить:
�� = 60∙229,57
100 = 137,7 т
Об'єм повітряно-сухого ячменю, що засипається в чан (м3),
�� = ��я = 137,7
я �� 0,63 = 218,6м3
я
де Gя - кількість замочуваного в чані ячменю, т; ря - насипна щільність
ячменю, т/м3.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52
де Gя - кількість замочуваного в чані ячменю, т; ря - насипна щільність
ячменю, т/м3.
Повний об’єм замочного чана:
��ч = 137,7∙2,2∙3 = 908,8м3
Орієнтовно обсяг чана можна прийняти рівним 2 - 2,2 м3 на кожну тонну
повітряно-сухого ячменю; 3 – тривалість замочування(днів).
Вибираємо прямокутний апарат для замочування зерна місткістю 84 м3.
Тоді для замочування необхідно:
�� = 908,8
84 = 10,8
Таблиця 2.13 – Технічна характеристика замочуваних чанів
Кількість Габаритні розміри, мм Маса
Місткість завантажуваного апарата, т
м3 зерна, т довжина ширина висота пустого з зерном
і водою
84 38,0 6206 4416 6780 12,14 16,5
Розрахунок теплообмінного апарату для води на мийку ячменю.
При 6-годинному миттю зерна, добовому витраті ячменю Gдоб і норми
витрати води на 1 т ячменю, що замочується витрата води на годину складе в
м3:
�� = 229,57
3 ∙103 = 76 523,3 л\год
Тепло (в кДж), яке потрібно відвести за годину, визначимо з формули:
�� = ��∙ ��п − ��к ∙��вт∙��в =
= 76 523,3∙ 22 − 14 ∙10,5∙4,1868 = 2691257 кДж 
де ��п − ��к— початкова і кінцева температури води, що охолоджується, °С;
��вт – коефіцієнт втрат тепла в довкілля, %; ��в – питома теплоємність води, що
дорівнює 4,1868 кДж/(кг∙К).
Необхідна площа поверхні теплообміну (м2) дорівнює
�� = ��
��∆������∙3,6
де �� – rоефіцієнт теплопередачі, Вт / (м2К); ∆������- різниця температур, °С.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53
вода
 22°∁            14°∁
теплоносій  
10°∁  6°∁
∆��1 = 12°∁         ∆��2 = 8°∁
∆�� = 12 − 8
���� = 10°∁
2���� 12
8
�� = 2691257 2
1163∙10∙3,6 = 64,27м
Встановлюємо 3 теплообміника. З площею поверхні теплообміна 31м2
кожен.
Розрахунок обладнання солодорастильного відділення
Солодорастильні апарати ящикового типу «пересувна грядка»
Площа пневматичного ящика (Sя, м2):
�� = 1,4∙��зя∙�� = 1,4∙338,83∙8
я ℎ 1,2 = 3162,4м2
де 1,4 – коефіцієнт збільшення обсягу зерна при пророщуванні; V -
добова кількість замоченого зерна, м3; τ - кількість діб пророщування; h -
висота шару зерна, що пророщується (0,8-1,2 м).
Таблиця 2.14 – Технічна характеристика ворушителів типа ВВК
Показники ВВК-4,5х300
Ширина ящика, м 4,5
Довжина зони обертання, м 48
Довжина перекидання, м 3,0
Висота шару солоду, м 1,2
Кількість перекидів на добу 2
Маса, кг 6450
Потужність електродвигунів, 11,4
кВт
Довжина ящика (L) розраховується за такою формулою:
L = τ n l
�� = 8∙2∙3 = 48 м
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54
де n - число робочих ходів ворошителя (вибирається за характеристикою
ворошителя); l - довжина перекидання солоду ворушителем (вибирається за
характеристикою ворошителя).
Площа одного ящика:
�� = ��∙�� = 48∙4,5 = 216 м2
Кількість ящиків:
�� = ��я
�� = 3162,4
216 = 15 шт
Розрахунок обладнання солодосушильного відділення.
Для сушки свіжепророслого солоду необхідно підібрати сушилку типу
ЛСГА. Продуктивність сушарки:
�� = 7,96∙23,8∙4
16 47,4 т/добу
де 23,8 - об'єм сушильної секції, м3; 16 – тривалість сушіння, година.
Згідно з продуктовим розрахунком, кількість висушеного солоду на добу
становить 178,87 т. Тому підбираємо 4 сушарки ЛСГА-20 продуктивністю по
сухому солоду 880 кг/год.
Таблиця 2.15 – Технічна характеристика солодосушарки ЛСГА
Показники ЛСГА-20
Продуктивність по сухому солоду з 880
паростками, кг/год.
Число сушильних шахт 4
Загальний обсяг сушильних шахт, м3 23,8
Кількість виділеної вологи на годину, 672
кг
Годинна витрата повітря влітку, кг 38 600
Годинна витрата тепла, МДж:
влітку
взимку 2554
3802
Годинна витрата тепла на 1 кг
випареної вологи, кДж:
влітку 3831
взимку 5652
Поперечний переріз однієї сушильної
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55
шахти, мм:
верхнє 4008х185
нижнє 4008х275
Висота сушильної шахти, мм 9350
Тривалість сушіння солоду, година 15-17
Витрата електроенергії, кВт/год 69
Габаритні розміри, мм:
довжина (по осі шахти) 4500
ширина (без урахування вентиляторів) 6200
висота 15 000
довжина (по осі шахти) 50 000
Продуктивність норії для підйому свіжовисушеного солоду (Qн) на
сушіння розраховують за формулою:
�� = �� 0,68 = 350,7 0,68
н ���� 22 22 = 10,8
де Vсс - добова кількість свіжовисушеного солоду, м3; 0,68 - коефіцієнт,
що враховує зниження продуктивності норії; 22 - кількість годин роботи норії
на добу.
Бункер свіжовисушеного солоду повинен вміщувати кількість солоду,
висушеного протягом двох змін та з урахуванням незаповнення на 10 %.
Місткість бункера для свіжовисушеного солоду визначається за формулою:
�� 2
б.с = ��сс∙ 3 ∙1,1 = 350,7∙ 2
3 1,1 = 257,2м3
Будуємо 10 бункерів місткістю 25,8 м3. Бункер для ячменю вибираємо з
пірамідальним днищем квадратного січення. Сторона квадрата – а = 4 м.
Висота піремідальної частини бункера:
ℎ = �� 2
2 tan 45 = 4 2
2 1 = 2,84 м
Висота прямокутної частини:
�� = �� − 1
2 3 ℎ = 25,8 1
2 − 3 2,84 = 1,5 м
�� 4
Нзаг = 2,84 + 1,5 = 4,34 м
Для відділення паростків солод прямує на ростковідбійну машину.
Кількість ростковідбійних машин визначається за такою формулою:
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 567
�� = 0,96∙������ = 0,96∙59028
330∙16∙2 330∙16∙2 = 5,3 шт
де Qсс - річна кількість свіжовисушеного солоду, т; 330 – кількість днів
роботи заводу на рік; 16 - кількість годин роботи ростковідбійної машини на
добу; 2 - продуктивність ростковідбійної машини, т/год.
Об'єм бункера для паростків (Vр, м3) розраховується на п'ятидобовий
запас за формулою:
�� ∙5∙1,2
�� = �� = 9,38∙5∙1,2 3
�� ���� 0,33 = 170,5м
де Qр - Добова кількість паростків, т; 1,2 – коефіцієнт запасу місткості
бункера;5 - 5-добовий запас паростків; ρр - насипна щільність паростків, т/м3.
Приймаємо 10 бункерів місткістю 17,05 м3.
Висота піремідальної частини бункера:
ℎ = �� 2
2 tan �� = 3 2
2 1 = 2,12 м
Висота прямокутної частини:
�� = ��
2 − 1
3 ℎ = 17,05
2 − 1
3 2,12 = 1,2 м
�� 3
Нзаг = 2,12 + 1,2 = 3,32 м
Таблиця 2.16 – Технічна характеристика ростковідбійної машини
Показники РЗ-БГО-6
Продуктивність, т/год 6-9
Частота обертання ротора, об/хв 460
Витрата повітря, м3/год 350
Потужність електродвигуна, кВт 5,5
Габаритні розміри, мм 1430х878
х1943
Маса,кг 406
Автоматичні ваги для зважування солоду повинні мати таку ж
продуктивність, як і ростковідбійна машина.
Таблиця 2.17 – Специфікація технологічного обладнання
№ Найменування, К-ть Технологічна Потужність Тривалість
ти(марка) характеристика електордвигу роботи
обладнання на, кВт двигуна,
год/добу
1 Норія НЦ-І-100 1 Потужнісь 175 40 16
т/год. Висота норії –
60 м; ширина
стрічки – 450 мм;
швидкість стрічки –
2,5; потужність
двигуна – 40 кВт;
висота підйому – 45
м.
2 Стрічковий 1 Ширина стрічки – 22 16
конвеєр 515 мм; довжина
стрічки – 4,6м;
3 Сепаратор 2 82,9 продуктивність
першої очистки т/год
ЗСМ-100
4 Сепаратор 1
16,6 продуктивність
другої очистки
т/год
ЗСМ-20
5 Дисковий трієр 3 16
5 продуктивність
(куколевідбира
т/год
ч)
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 58
6 Дисковий трієр 3 16
5 продуктивність
(вівсюговідбир
т/год
ач)
7 Бункер для 1-го 15 22,6м3 кожен
сорту 3000х2120х1800
8 Бункер для 2-го 5 17м3 кожен
сорту 3000х2120х1200
Бункер для 3-го 15 25м3
сорту 3000х2120ж2100
9 Бункер 10 45,3м3
зернових 3000х2120х4300
відходів
10 Бункер 5 20,6м3
травянистих 3000х2120х1580
відходів
11 Замочувальний 11 84 м3
чан 6206х4416х6780
12 Солодористиль 15 Довжина ящика
ний апарат 48м. Площа одного
216 м2
13 Сушарка ЛСГА 4 Продуктивність
880кг\год
4500х6200х15000
14 Бункер для 10 25,8м3
свіжо 4000х2840х1500
висушеного
солоду
15 Ростковідбійна 5 Продуктивність 6 5,5
машина т\год
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 59
1430х878х1943
16 Бункер для 10 17,05м3
ростків 3000х2120х1200
2.8 Розрахунок складських приміщень і споруд
До допоміжних відносяться побутові приміщення - гардеробні, душові,
санітарно-гігієнічні приміщення і ін.
При розрахунках і проектуванні побутових приміщень визначальним
фактором є кількість працюючих.
Площі допоміжних приміщень цеху становлять:
- санвузол жіночий - 20 м2;
- санвузол чоловічий -20 м2;
- гардеробна кімната жіноча – 15м2;
- гардеробна кімната чоловіча – 15 м2;
- лабораторія – 35 м2;
- кабінет начальника цеху – 30 м2.
Площа допоміжних приміщень цеху:
S = 10+10+15+15+35+30=115м2
Місткість зерносховища:
для ячменю: 1,4388��∙8 =1,61G м311∙0,65
для солода: ��∙3
11∙0,65 = 0,515G м
3
1,61∙ 60000 = 96600м3
0,515∙60000 = 30900м3
Разом – 127500 м3
Будуємо 8 корпусів місткість одного силосного корпусу складає 15 937,5
м3.
2.9 Розрахунок води і стоків
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 601
Таблиця 2.18 – Витрата води за операціями
Найменування операцій Од. Загальна Кількість
вимірювання кількість операцій
води на 1 т
ячменю з
урахуванням
усіх операцій
По в і т р я н о - з р ошу в а л ь н е 3 рази по 2
замочування: м3/т 2,0 години
миття ячменю м3/т 3,0 на добу 25
замочування ячменю м3/т 5,0 операцій по 15
зрошення зерна хв на 1 порядок
замкових чанів
Температура води, що подається на замочування, – 12-14 °С.
Витрати води на миття та дезінфекція. За нормами технологічного
проектування витрати води на миття становлять 2 м3/т . Тоді за добу витрати
води складуть:
�� = 229,57∙2 = 459,14 м3
де: 229,57 – маса ячменю, яка надходить на замочування щодоби.
Після миття першу брудну воду зливають до каналізації, а ось наступна
відпрацьована вода з дезінфектантом надходить в баки для повторного
використання води, в яких вона відстоюється і повторно використовується на
миття ячменю. Кількість відпрацьованої води буде становити:
��від = 229,57∙1,1 = 252,52 м3
де 1,1 – витрати води на миття і дезінфекцію 1 тони ячменю, м3/т. а за рік:
252,52 ·330 = 83 334м3,
Втрати на перекачування відпрацьованої води в баки для повторного
використання води складуть 1% від загального об’єму:
10 % від загального об’єму води становить осад:
189·0,1=22,957 м3.
Отже, за добу загальна кількість оборотної води, яку можна буде
використовувати на повторне миття ячменю становитиме:
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 62
114,55-1,3-11,5=176,4 м3,
за рік
176,4·330=58 221,9 м3 .
Витрата води на зволоження повітря (Wу, кг/година) визначається за
формулою:
���� = ����∙ �� 100
2 − ��1 ∙ 3 =
= 1672,1∙ 0,01237 − 0,0089 ∙33,3 = 193,2 кг\год
де LB – кількість зволожуючого повітря, кг; d1 і d2 - вміст вологи
кондиціонованого і свіжого повітря, кг/кг; 3 - відсоток максимально
випаровується холодної води.
Витрата зволожуючого повітря (кг)
�� = ��3 + ���� − ���� − ��П
�� ��2 − ��1
Теплота, що підводиться із замоченим зерном, визначається за формулою
��3 = 338,83∙2,61∙14 = 12381
Теплота, що виділяється під час пророщування зерна
���� = 17980∙45∙ 338,83
15 = 17800200
Теплота, що відводиться зі свіжопророслим солодом при вивантаженні,
���� = 313710∙2,58∙20 = 16211253
Втрати тепла у навколишнє середовище
��П = 25,12∙216∙4∙144 = 3125330
Ентальпія кондиціонованого повітря
��1 = 1,005∙12 + 1,88∙12∙0,089∙96 + 2500∙0,089∙96 = 21564,8
Ентальпія відпрацьованого повітря
��2 = 1,005∙17 + 1,88∙17∙0,01237∙98 + 2500∙0,01237∙98 = 3086,47
�� = 12381 + 17800200 − 16211253 − 3125330
�� 3086,47 − 21564,8 = 1672,1
За максимальною витратою повітря розраховується продуктивність
вентилятора для годинної подачі повітря в солодоростильний апарат:
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 63
�� = ����∙�� = 1672,1∙2,3
�� 24∙�� ∙�� 24∙5∙1,23 = 26,05 
��
де k - Коефіцієнт нерівномірності (приймають рівним 2,3); τа - кількість
діб аерації зерна при пророщуванні ( при 6-добовому - τа = 5 діб);ρ - щільність
кондиціонованого повітря, що подається на аерацію зерна, кг/м3 (при
температурі кондиціонованого повітря, що подається 12 °С, ρ = 1,23 кг/м3).
Питома витрата повітря на кожну тонну ячменю, що подається на
замочування, визначається за формулою:
�� ��в 26,05
уд = �� = 229,57 = 0,11
тя
Питома кількість теплоти, яку необхідно видалити з 1 кг солода при
аерації кондиціонованим повітрям, визначається за формулою:
�� = ��3 + ���� − ���� − ���� =
15,97 + 1024,86 − 16,512 − 1040,83
де I3 - ентальпія замоченого ячменю, кДж/кг;Qp- питома кількість
теплоти, що виділяється з 1 кг яч-меня, що пророщується, кДж/кг; Ic -
ентальпія свіжопророслого солоду, кДж/кг; Qn - питомі втрати теплоти у
довкілля, кДж/кг.
Ентальпія замоченого ячменю
��3 = 0,34∙2,61∙18 = 15,97
Питома кількість теплоти, що виділяється з 1 кг ячменя, що пророщується
�� = 1798∙5,7
�� 100 = 1024,86
Ентальпія свіжопророслого солоду
���� = 0,32∙2,58∙20 = 16,512
Питомі втрати теплоти у довкілля
�� = 15,97 + 1024,86∙100
�� 100 = 1040,83
Витрата води на охолодження повітря (Wо) визначається за такою
формулою:
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 64
�� = ����∙(��2 − ��1) = 1672,1∙(3086,47 − 21564,8)
0 ��∙(��2− ��1) 30173 (14 − 10) = 256
де t2 і t1 - температура води, що виходить і що надходить в камеру
кондиціонування, °С.
Замочування . За нормами технологічного проектування витрати води на
замочування ячменю при повітряно-зрошувальному способу становлять:
замочування зрошувальним способом – 0,2 м3/т за одну операцію (протягом
замочування здійснюють 25 таких операцій тривалістю 15 хвилин кожна).
Витрати води на замочування дорівнюють:
114,55·3+114,55·0,2·25=1 512 м3
Під час замочування, в залежності від сорту, ячменем поглинаєтьсблизько
40-45% води. Приймаємо, що об’єм ячменю збільшиться на 45%. Тоді кількість
поглинутої води складе:
1 512·0,4 = 604,8м3 ,
а кількість води, що надійде на очисні споруди
1 512 -604,8=907,2м3 .
Загальна потреба підприємства у воді становить:
58 221,9 +1 512 =59 723,9 м3.
Витрати води на кондиціонування повітря становитимуть 124 м3 на 1тону
ячменю, тоді:
124·229,57=28 467м3 .
Деяка кількість води, витрачена на кондиціонування, випаровується, а
інша частина - із камери в відстійники, із яких використовується повторно.
Випаровується близько 3%:
28 467·0,03=854 м3 ,
використовується повторно:
28 467- 703,08 =27 613м3.
Вода, що використовується на зрошування зерна під час проростання
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 65
становить – 2-3% від води що використовується на кондиціювання:
28 467·0,02=569,5м3 .
Витрати води на господарчо-побутові потреби становлять 5% від
загальної кількості води, що витрачається на технологічні потреби, тому
59 723,9 · 0,05 = 2 986,2м3
Таблиця 2.19 – зведена таблиця витрати води
Технологі Характер Витрати Використовуєть Температу Режим
чна стадія забору води води за ся повторно ра води ⁰С скидання
добу, м3 стоків
Миття Періодични
зерна й 83 334 58 221,9 18 Періодични
й
Зволоженн Періодични 1932 - 13 Періодични
я повітря й й
Кондицію
вання Безперервн 28 467 27 613 12 Безперервн
повітря ий ий
Замочуван Безперервн
ня ячменю ий 1512 - 14 Безперервн
ий
Зрошуван Періодични
й 569,5 - 14 Періодични
ня зерна й
2.10 Розрахунок витрати тепла
Тепло при виробництві солоду витрачається на сушіння свіжопророслого
солоду. Витрата визначається на підставі матеріального та теплового балансу
сушарки.
Кількість випаровуваної вологи з солоду при сушінні (в кг):
W = Gвл. (wвл. – wс) / (100 – wс) = Gс * (wвл. – wс) / (100 – wвл.)
�� = 313710 42 − 3,5 = 178870 42 − 3,5
100 − 3,5 100 − 42 = 125159 кг
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 66
де Gвл і Gс - маса свіжопророслого та свіжовисушеного солоду, кг; wвл і wс
- вологість свіжопророслого та свіжовисушеного солоду, %.
Рівняння матеріального балансу вологи (у кг) солодової сушарки
визначається за рівнянням:
�� = ��∙��2 − ��∙��0 =
= 10429916∙0,022 − 10429916∙0,010 = 125159 
де W - кількість вологи, що видаляється з солоду при сушінні, кг; L -
витрата повітря у сушарці, кг; d0 і d2 - вологовміст свіжого і відпрацьованого
повітря, кг/кг.
Тоді витрату повітря в сушарці (в кг) можна визначити за формулою:
�� = �� = 125159
��2 − ��0 0,022 − 0,010 = 10429916
Витрата тепла на сушку солоду для сушарки (в кДж), що працює з
постійною кількістю повітря, визначається за рівнянням:
Qсуш. = Lсуш. (I – I0) + Gc cc (t2 – t1) – W cв t1 + Qп
де Lсуш - витрата повітря, кг; I0 та I - ентальпія свіжого та
відпрацьованого повітря, кДж/кг; W - маса випаровуваної вологи із солоду, кг;
t1 і t2 - початкова та кінцева температура солоду, °С. Gс - маса свіжовисушеного
солоду, кг; сс і св - питома теплоємність сухих речовин солоду та води,
кДж/(кг•К), сс = 1,42 кДж/(кгК); св = 4,1868 кДж/(кгК); Qп - втрати тепла в
навколишнє середовище, кДж (складають 53382 кДж).
�� = 10429916∙ 86,37 − 46,47 + 178870∙1,42∙ 30 − 20 −
− 125159∙4,1868∙20 + 53382 = 408 266 670,4 кДж
Відповідно на 1 кг сухого солоду розхід тепла буде  408 266 670,4 
178870 = 2282,5 кДж.
2.11 Витрати діоксиду вуглецю і стисненого повітря
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 67
Стиснене повітря при виробництві солоду повітряно-зрошувальним
способом безпосередньо в апаратах пророщування, стиснене повітря
витрачається тільки при миття і не потрібно при замочуванні. Витрата ведеться
згідно з нормами технологічного проектування на 1 т ячменю та
перераховується на продуктивність.
Стиснене повітря для перемішування ячменю в процесі миття: 15 м3/год
на 1 т ячменю, а для 229,57 т:
229,57·15 = 3443,5 м3/год.
Для аерації солоду 700 м3/год на 1 т:
229,57 ·700 = 160 699 м3/год,
всього
3443,5 + 160 699= 164 142,5м3/год.
2.12 Розрахунок витрат електроенергії
Основними факторами, що впливають на енергоємність процесу
приймання ячменю, є довжина транспортних комунікацій і продуктивність
обладнання.
Розрахунок електроенергії на прийом та очищення ячменю (ат1, кВт ч/т)
провадиться за формулою:
��т1 = 0,0294∙1 + 0,0445∙ℎ + 1,62
��т1 = 0,0294∙1 + 0,0445∙45 + 1,62 = 3,6519
де l - загальна відстань переміщення зерна по горизонталі від
приймального бункера до силосів; h - сумарна висота підйому зерна по норіях
під час операцій прийому та очищення (приймається за кількістю вибраних
норій та сумарною висотою їх підйому), м.
Кількість електроенергії, що витрачається на замочування ячменю,
включаючи його подачу (ат2, кВт ч/т), залежить від типу солодовні та
приймається на підставі таблиці.
Таблиця 2.20 – Тип солодовні
Тип солодовні Норма электроенергії на
замачування ат2, кВт·ч/т
Ящикового типу «пересувна грядка» 2,30
Витрата електроенергії на процес солодорощення залежить від типу
обраної солодовні та кліматичних умов. Різні типи солодовень мають свої
специфічні особливості.
У загальному вигляді питома витрата електроенергії на солодорущення
(ат3, кВт ч/т) можна подати у вигляді рівняння:
ат3 = ат31 + ат32 + ат33 + ат34
де ат31 – норма витрати електроенергії на зворушення солоду, кВт ч/т; ат32
-норма витрати електроенергії на кондиціювання повітря та подачу його в
солодоростильні апарати, кВт ч/т; ат33 - норма витрати електроенергії на
вивантаження свіжопророслого солоду та подачу його в сушарку, кВт год/т;
ат34- норма витрати електроенергії на подачу та розпилення води, кВт год/т.
��1 = 8∙2∙1,21
т3 338,83 ∙2,26∙0,41∙1,81∙0,21 = 0,07
��4
��3 = 0,9
��3
��3 = 4,44
��2
��3 = 24,5
����3 = 0,07 + 24,5 + 4,44 + 0,9 = 29,91 кВт ч/т
Норма витрати електроенергії на сушку свіжопророслого солоду (ат4)
розраховується за емпіричними формулами в залежності від прийнятої
сушарки:
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 68
�� = 0,510
��4 0,01125 − 0,0087 = 200 
Норма витрати електроенергії на обробку солоду після сушіння і подача
його в солодосховище механічним транспортом (ат5) визначається залежно від
відстані переміщення солоду (l) і висоти його підйому (h).
Таблиця 2.21 – Норма витрат електроенергії залежно від відстані
Перемещение солода (l Норма расходу електроенергії (ат5),
+ h), м кВт·ч/т
55 2,7
Витрата електроенергії на технологічні потреби визначається за
формулою:
Нт = ат1 + ат2+ ат3 + ат4 + ат5 =
= 3,6519 + 2,30 + 29,91 + 200 + 2,7 = 238,5619
Норма витрати електроенергії на вентиляцію виробничих приміщень (Нв)
приймається в кількості 1,5% від технологічної норми і визначається за
формулою:
Нв = 0,015∙238,6 = 3,57
Витрата стисненого повітря
Таблиця 2.22 – Усереднені дані витрати стисненого повітря на 1 тонну
солоду
Вид
Показники «Пересувна
грядка»
Розхід сжатого повітря, м3 200
2.13 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 7609
Солодові ростки. Кількість ростків, які одержують при виробництві пива,
залежить від тривалості й умов солодорощення. Це 3,5—5 % від маси готового
солоду при виробництві світлого солоду.
Хімічний склад ростків залежить від складу вихідного ячменю, способу
солодорощення і тому значно коливається. У солодових ростках світлого
солоду міститься чистого білкового азоту 3,5 %, розчинного азоту — 1,1,
пентозанів - 19, сахарози - 7,6, розчинного екстракту - 36 %.
Як цінний азотистий матеріал ростки використовують для живлення
дріжджів у дріжджовому та спиртовому виробництві, а також молочнокислих
бактерій при одержанні молочної кислоти.
Кормова цінність солодових ростків у 3,5 раза вища, ніж сіна. Вони є
добрим кормом для дійних корів і молодняка. Їх згодовують тваринам у суміші
з обʼємистими грубими кормами (солома, полова та ін.). Кормова цінність
ростків полягає не тільки у їхній поживності, а й у високому вмісті
неорганічних речовин (золи). Велика рогата худоба засвоює 80-82 % азотистих
речовин, 87 - жиру і 68-88 % безазотистих екстрактивних речовин солодових
ростків. Вони містять значній кількості вітамін А (антиксерофтальмічний), В1
(антиневротичний), В2 (фактор росту), антирахітичний вітамін D і вітамін Е, що
діє на статеві функції.
Тому, ростки використовують при виготовленні лікарських засобів. Вони
дуже гігроскопічні. При надлишковому зволоженні швидко пліснявіють,
псуються і стають отруйними. Ось чому їх слід зберігати в мішках у сухих
вентильованих приміщеннях.
У звʼязку з вмістом у солодових ростках великої кількості азотистих
речовин у перспективі їх можна використовувати як складову частину
живильних середовищ для вирощування мікроорганізмів.
Солодові ростки відпускають господарствам із метою введення в раціони
худоби, частково використовують у дріжджовому виробництві для збагачення
живильного середовища органічним білком, калієвими та фосфорними солями.
У солодових ростках виявлено амінокислоти: аспарагінову та глютамінову,
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 71
серин, глікокол, аспарагін, треонін, а-аланін, тирозин, валін, метіонін, лейцин,
ізолейцин, 3-фенілаланін, пролін. Із вуглеводів вони містять клітковину,
пентози та цукри. У них нагромаджується основна маса вітамінів групи В, що
утворюються в зерні при пророщуванні. із них вітамінів В2, В6, В12, РР і В
значно більше в рослинах, ніж у солоді.
Зернові відходи, які одержують при очищенні, сортуванні та замочуванні
зерна, залежать від якості ячменю, що надходить у виробництво. При очищенні
на сепараторі відокремлюються солома, полова, а за допомогою трієрного
циліндра — кулясті (кукіль, вика) та довші домішки (овес); сортувальний
циліндр допомагає виділити дрібні, щуплі зерна (третій сорт).
Вміст щуплих зерен, що становлять основну частину відходів, залежно
від урожаю коливається від 0,5 до 3 %. із неочищеного ячменю одержують
приблизно таку кількість відходів: щуплих зерен 0,5—3 %, половинок зерна і
кулястих домішок 0,2—0,5; більших кулястих домішок і полови 0,3- 1,1;
зернового пилу 0,2 %.
Відходи при замочуванні зерна являють собою сплав. Їх вміст становить
близько 2 %. За особливостями склад відходів ідентичний відходам при
очищенні та сортуванні ячменю.
Зернові відходи, які одержують при сортуванні (II сорт ячменю) і які
задовольняю вимоги на фуражний ячмінь, здають в обмін на пивоварний. Сплав
і зернові відходи передають господарствам на корм худобі.
2.14 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Контроль якості сировини. Технохімічний контроль — основний засіб
спостереження за таким веденням технологічних процесів пивоварного
виробництва, яке забезпечувало б поліпшення якості пива та зниження його
собівартості. Правильно організований постійний контроль за виробництвом
дає можливість удосконалювати технологію, випускати високоякісну
продукцію, яка відповідала б показникам діючих стандартів. Перевірку якості
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 72
вхідної сировини, продукції й дотримання точності виконання технологічних
режимів з оптимальними параметрами здійснює заводська лабораторія. Згідно з
нормами технологічного проектування до влаштування заводської
лабораторіїставляться такі основні вимоги.
Приміщення лабораторії має бути світлим, просторим. У ньому не можна
допускати вібрації працюючого виробничого обладнання, оскільки це заважає
роботі з аналітичними вагами й оптичними приладами. В лабораторію не
повинні потрапляти пил і димові гази, які можуть зруйнувати точні прилади,
зіпсувати титровані розчини. Однак хімічна лабораторія має зв’язок з усіма
цехами, тому її необхідно розміщувати в головному корпусі на першому або
другому поверсі.
Лабораторії мають приміщення для технічних, аналітичних і
мікробіологічних аналізів. В окремому приміщенні знаходиться вагова.
Основними меблями лабораторії є робочі столи, на яких проводять
аналізи, та витяжні шафи, в яких здійснюють усі роботи, повʼязані з
використанням або виділенням отруйних речовин і де зберігаються легколеткі
та шкідливі речовини. Лабораторні столи повинні бути обладнані
водопроводом, каналізацією, електричним струмом і газом. Над столами
розміщують електролампи.
У приміщенні для проведення технічних аналізів встановлені
пробовідбірники, столи з сортувальними ситами, лабораторні дробарки для
подрібнення середніх проб, сушильна шафа, стіл для оформлення документів.
Мікробіологічні аналізи проводять в окремому приміщенні, де є бокс,
термостат, робоче місце для мікроскопіювання і стіл для оформлення
документів.
У ваговій повинна бути хоча б одна капітальна стіна, до якої не
прилягають приміщення з обладнанням, що може викликати небажану
вібрацію. До такої стіни на кронштейнах прикріплюють мармурові плити для
встановлення на них ваг.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 73
Кількість їх визначають із розрахунку: одні ваги на трьох працюючих
лаборантів.
Для зберігання журналів із записами результатів аналізів і лабораторної
документації у приміщенні лабораторії ставлять письмовий стіл. Хімічну
посуду і реактиви зберігають у скляних шафах, довідкову літературу - в
книжкових.
Передбачають також кабінет завідуючого лабораторією, дегустаційний
зал, кімнату для допоміжних робіт, комору, гардероб і кімнату відпочинку.
Правильна організація роботи заводської лабораторії забезпечує успішне
проведення всієї системи контролю, покладеного на іі працівників. Робоча
лабораторія організована згідно з графіком технохімічного та
мікробіологічного контролю виробництва. Схему технохімічного контролю
пивоварного виробництва відповідно до технологічного процесу наведено
нижче у таблиці 2.21.
Таблиця 2.21 – Схему технохімічного контролю пивоварного
виробництва
Об’єкт контролю Показник, який Періодичність Метод контролю
контролюється контролю
Сировина Колір, запах При надходженні
на завод у Згідно з діючим
кожному вагоні чи стандартом
Зернові культури Вологість автомобілі
при надходженні Здатність до Теж саме
на підприємство проростання;
Сортування
ячменю на розсівах
Вміст домішок
Екстрактивність
Зерно при Зараженість У середній робі від
зберіганні кожної партії
Вміст білка При визначенні
Величина ячменю, місця зберігання
вміст дрібних У середніх пробах
зерен Вологість При визначенні
зерен місця зберігання
Не рідше одного
разу на місяць
Температура Один раз на декаду
Зараженість Не рідше одного
разу на місяць у
кожному
Вологість, сміттєві зерносховищі
Зерна при та зернові Не рідше одного
передачі на домішки, разу на тиждень у
виробництво зараженість середній пробі
Здатність до Те ж саме
проростання
У серед
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 74
ніх пробах
Замочування і Вологість які відбирають Висушування
миття зерна Температура води щоденно
Ступінь Щоденно Термометр ТС-4
замочування У всіх Ваговий аналіз
замочувальних
апаратах
Температура Постійно Термометр ТС-4
Пророщування пророщування
зерна Температура Те ж саме Висушування
повітря У середніх пробах,
Вологість свіжо які відбирають Розрахунковий
пророслого солоду щоденно
Пророслі зерна, %
довжина
зародкового Постійно Термометр ТС-4
лиск,мм Висушування
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 75
Температура Те ж саме
Сушіння солоду солоду Термометр ТС-4
Вологість свіжо
пророслого солоду Висушування
Температура
сушильного агента При надходженні Згідно з діючим
Вологість сухого на зберігання стандартом
солоду При надходженні Згідно діючим
Готовий солод Колір, запах, смак на зберігання стандартом
Вологість
Екстрактивність Те ж саме
Вміст амінного
азоту Те ж саме
Різниця в
екстрактивності
тонкого і грубого
помелу
Кінцевий ступінь Просвічування а
зброджування діафаноскопі
Тривалість Фріабіліметром
оцукрювання Згідно з діючим
Кислотність стандартом
Склоподібність
Крихкість
Число Кольбаха
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 76
2.15 Заходи щодо охорони довкілля
Територія підприємств, що виробляють солод повинна бути
впорядкована, мати огорожу, транспортні, пішохідні шляхи та виробничі
майданчики з твердим водонепроникним покриттям, зливову каналізацію та
відповідати санітарним вимогам.
Підприємства і цехи повинні бути обладнані каналізацією, яка забезпечує
відведення виробничих, побутових і атмосферних вод.
Природне і штучне освітлення у виробничих і допоміжних приміщеннях
повинно відповідати вимогам діючих законодавств.
Системи вентиляції й опалення підприємств повинні відповідати
вимогам, специфіці галузі і забезпечувати наявність допустимого рівня
шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень відповідно
до ДСТУ.
Обладнання, у процесі використання якого виділяються волога, пил,
повинно бути герметизоване чи обладнане місцевими вентиляційними
пристроями.
Виробничі та підсобні приміщення повинні відповідати гігієнічним та
технологічним вимогам. Виробничі приміщення повинні мати між собою
технологічний зв'язок і розташовуватися за ходом технологічного процесу, не
допускаючи перехрещення потоків сировини та готових виробів, чистого та
використаного посуду, повинні бути створені необхідні умови для дотримання
працюючим персоналом виробничої та особистої гігієни.
Машини, апаратуру та інше устаткування розташовувати таким чином,
щоб до них був забезпечений вільний доступ.
Ячмінь, що надходить на замочування, ретельно промивати і
дезінфікувати. Для цього в другу замочувальну воду додавати один з таких
дезінфекційних засобів: хлорне вапно, формалін, негашене вапно, перманганат
калію.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 77
Відстань від кінця лотка або труби, що подає ячмінь у замочувальний чан,
до поверхні води повинна бути мінімальною для зменшення запиленості
приміщення.
Замочні апарати, солодоростильні ящики або інше обладнання та
підситові простори після кожного циклу робіт чистити, мити й дезінфікувати
протягом не менше 30 хвилин розчином хлорного вапна з умістом активного
хлору 500 мг/куб.дм або іншим дезінфекційним засобом.
Одночасно ретельно чистити, мити й дезінфікувати сита ящиків,
перегородки в ящиках і перемішувачі для зерна розчином хлорного вапна з
умістом активного хлору 500 мг/куб.дм або іншими дезінфекційними засобами,
у концентраціях, що рекомендовано для використання.
Шнеки, транспортери, норії, бункери для свіжопророслого солоду
очищати щодня.
Чищення, миття і дезінфекцію ящиків з "пересувною грядкою"
проводити по секціях (днях рощення), а обробку камери кондиціювання повітря
і очищення форсунок проводити не рідше одного разу на 30 днів.
2.16 Компонування головного виробничого корпусу
Компонування солодовенного виробництва продуктивністю до 60000 т
ячмінного солоду на рік. У проекті передбачається пневматична солодовня з
роздільним замочуванням ячменю, обертанням солоду на кшталт «пересувна
грядка» та сушінням солоду на вертикальних солодосушарках безперервної дії
ЛСГА. Встановлене обладнання дозволяє повністю механізувати та
автоматизувати всі технологічні операції. Ячмінь у солодовий корпус подають
механічним транспортером. У солодовому корпусі заплановано зберігання
добового запасу сортового ячменю, що подається на замочування. Замочування
проводиться у замкових чанах протягом 3 діб. Одноразове завантаження в чан
38 т відсортованого ячменю. Спосіб замочування повітряно-водяний з
відсмоктуванням діоксиду вуглецю. Час обертання - 8 діб. Свіжовисушений
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 78
солод подають на ростковідбійні машини, відбитий від паростків солод
збирають у бункери, потім зважують і механічним транспортером направляють
на зберігання і відлеження в елеватор. Сушильне відділення заводу має 3
поверхи по 6 метрів у висоту кожне.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 79
3 БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ
Сушильне відділення солодового заводу є складовою технологічного
процесу, що завершує стадію пророщування ячменю. Його основне
призначення — доведення вологості зеленого солоду до 3–5%, що забезпечує
його тривале зберігання та якісне використання у пивоварінні.
Норми технологічного проектування розроблені з урахуванням основних
технічних напрямів у проектуванні солодових підприємств, що враховують
найближчу перспективу розвитку науки і техніки, оптимальні потужності з
виробництва продукції із застосуванням передової технології, прогресивного
основного та допоміжного обладнання.
При реконструкції солодових заводів (цехів) та неможливості виконання
окремих пунктів цих норм допускається частковий відступ від їх вимог за
умови погодження їх у встановленому порядку.
Вимоги до будівельного проектування. Архітектурно-будівельна частина
1. Генеральні плани підприємств із виробництва ячмінного солоду
проектуються відповідно до СНиП II-89-80 «Генеральні плани промислових
підприємств».
2. Майданчик для солодових заводів слід розташовувати біля
підприємств, що мають залізничні під'їзні колії, або поблизу магістральних
шляхів з метою приєднання до них заводської гілки.
3. Генеральні плани проектуються з урахуванням максимального
скорочення проммайданчика та внутрішньозаводських комунікацій,
підпорядкування всього комплексу забудови технологічного взаємозв'язку та
здійснення раціонального блокування будівель та приміщень.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Осташевськ Літ. Арк. Акрушів
Перевір. аЧепурна БУДІВЕЛЬНІ 80 102
РІШЕННЯ
Н. Контр. Кафедра ТБВ,2025, ЧДТУ
Затверд. Осипенкова
4. Підсобно-допоміжні виробництва (ремонтне, енергетичне та складське
господарство, системи зв'язку з сигналізацією тощо), інженерні споруди та
комунікації слід максимально кооперувати із сусідніми підприємствами
промислового вузла.
5. При компонуванні на генплані виробничих корпусів, складів та інших
споруд передбачатиме резервування ділянок для перспективного розвитку.
6. Внутрішньозаводські дороги, що служать для перевезення сировини та
допоміжних матеріалів, а також головний в'їзд на завод мають бути
заасфальтовані.
7. При проектуванні благоустрою території підприємства передбачити
майданчики для спокійного відпочинку та розміщувати їх біля адміністративно-
побутових будівель. Як розділові екрани між ними передбачити зелені
насадження. Огородження проммайданчика приймати заввишки не менше 2-х
м.
8. Корпус виробництва солоду складається з одноповерхової частини з
висотою до низу несучих конструкцій 6,0 або 7,2 м та багатоповерхової частини
з висотами поверхів 4,8 або 6,0 м.
9. В одноповерховій частині розташовано солодоростильне відділення та
виробництва, що забезпечують його роботу (приміщення сушильних агрегатів,
приміщення кондиціонерів, холодильно-компресорна станція та ін.). У
багатоповерховій частині розташовано підробіткове та ростковідбивне
відділення, відділення миття та попереднього замочування, відділення
підготовки дезінфектанта.
10. Проектування підлог виробничих приміщень здійснювати відповідно
до «Рекомендацій з проектування та влаштування підлог у цехах підприємств
пивобезалкогольної, виноробної, лікеро-горілчаної; спиртової, тютюнової
галузей та виробництва глюкозно-фруктозного сиропу».
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 81
Опалення, вентиляція та теплопостачання
11. При проектуванні систем опалення та вентиляції необхідно
керуватися: «Опалення, вентиляція та кондиціювання », «Загальні санітарно-
гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», та іншими чинними нормативними
та довідковими матеріалами.
12. Необхідні метеорологічні умови в робочій зоні повинні
забезпечуватись у комплексі з організаційно-технологічними заходами щодо
зменшення виділення виробничих шкідливостей за найбільш економічних
технічних рішень.
13. При одночасному виділенні в приміщення шкідливих речовин, тепла
та вологи кількість припливного повітря при проектуванні вентиляції слід
приймати більшу, одержану з розрахунків для кожного виду виробничих
виділень.
14. Системи припливної вентиляції зі штучним спонуканням для
виробничих приміщень, зазвичай, слід разом із повітряним опаленням.
15. Системи опалення з місцевими нагрівальними приладами слід
передбачати, як правило, однотрубні, горизонтально-проточні, багатоповерхові
будівлі - вертикальні.
16. Для систем опалення та внутрішнього теплопостачання слід
застосовувати як теплоносій, як правило, воду, інші теплоносії допускається
приймати при обґрунтуванні.
17. Аварійну вентиляцію виробничих приміщень, у яких можливе раптове
надходження великих кількостей шкідливих чи горючих газів, пари або
аерозолів, слід проектувати за вимогами технологічної частини проекту.
18. Для евакуації людей на початковій стадії пожежі, що виникла в
одному з приміщень категорії А, Б і В або на шляхах евакуації людей, слід
проектувати аварійну протидимну вентиляцію (димовидалення).
19. Опалення, вентиляцію та кондиціювання слід, як правило,
проектувати, використовуючи теплові вторинні енергетичні ресурси (ВЕР).
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 82
20. Рівень автоматизації та контролю систем слід вибирати залежно від
технологічних вимог та економічної доцільності .
21. Ефективність дії систем та зниження капітальних та експлуатаційних
витрат мають досягатися шляхом максимального використання виробничих
тепловиділень, застосування досконалого опалювально-вентиляційного
обладнання, засобів автоматизації для контролю та регулювання раціонального
розміщення обладнання сантехсистем та комунікацій.
22. Як джерело теплопостачання солодового заводу може бути котельня
заводу чи зовнішнє джерело тепла.
Таблиця 3.1 – Розрахункові температури, швидкості та відносні вологості
повітря на постійних та непостійних робочих місцях.
Допустимі норми
Оптимальні норми на На
постійних та постійних та
непостійних робочих Температура, °С непостійних
місцях робочих
місцях
Період Категор Швид Віднои
року ії робіт Швид сна
кість кість волог
Темпер руху відносна на всіх руху
постійн непості повітр ість
атура, ° м/с, вологіст робочих их йних я м/с, повітС трохи ь, % місцях ря
більш не
більш %, не
е е більш
е
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Теплий Легка I 23 - 25 0,1 40 - 60 28/31 30/32 0,2 75
період а
I б 22 - 24 0,2 - ² - На 4 °С вище 28/31 30/32 0,3 ²
Середні 21 - 23 0,3 - ² - за розрахунк 27/30 29/31 0,4 ²
й ову
тяжкост температуру
і II а зовнішнього
II б 20 - 22 0,3 - ² - повітря (пара 27/30 29/31 0,5 ²
Тяжка I 18 - 20 0,4 - ² - метри А) і не 26/29 28/30 0,6 ²
II більше
зазначених у
графах 7 і 8
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 83
Холод Легка I 22 - 24 0,1 40 - 60 - 21 - 25 18 - 26 0,1 75
ний та а
перехі I б 21 - 23 0,1 - ² - - 20 - 24 17 - 25 0,2 ²
дні Середні 18 - 20 0,2 - ² - - 17 - 23 15 - 24 0,3 ²
умови й
тяжкост
і II а
II б 17 - 19 0,2 - ² - - 15 - 21 13 - 23 0,4 ²
Тяжка II 16 - 18 0,3 - ² - - 13 - 19 12 - 20 0,5 ²
I
Таблиця 3.2 – Рекомендовані системи вентиляції.
Основні Системи вентиляції
шкідливості, Припливна
№ Найменування що Аварійна
№ цеху чи виділяються
пп відділення в Витяжна у холодний та у теплий вентиляц
перехідний період ія
приміщення період року
х .
1 2 3 4 5 6 7
1 Приймальний зерновий пи аспірація природна природна ні
пристрій для л загальнообмін
ячменю та на природна
солоду
2 Робоча будівля зерновий аспірація природна природна ні
елеваторів пил загальнообмін
(зберігання на природна
ячменю та
солоду)
3 Надсилосне та зерновий аспірація природна природна ні
підсилосне пил загальнообмін
відділення на природна
4 Склади зерновий місцева та природна природна ні
підлогового пил загальнообмін
зберігання на
ячменю та
солоду
5 Солодове
виробництво
5.1. Підробітне зерновий аспірація та механічна механічн ні
відділення пил, тепло загальнообмін а та
на механічна природна
5.2. Замочуване вологість, місцева та механічна механічн ні
відділення вуглекислий загальнообмін а та
газ (СО 2 ) на механічна природна
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 84
Основні Системи вентиляції
шкідливості, Припливна
№№ Найменування що Аварійна
пп цеху чи виділяються Витяжна у холодний та у теплий вентиляці
відділення в перехідний період я
приміщеннях період року
.
1 2 3 4 5 6 7
5.3. Приміщення пил, тепло аспірація та механічна механічн ні
відділення загальнообмін а
паростків на механічна природна
5.4. Солодорастиль пил, забезпечується системою ні
не відділення вологість технологічного кондиціювання повітря
(лише солодове СО 2
обертання)
5.5. Відділення пил, тепло забезпечується технологічною ні
сушіння системою сушіння солоду
солоду на
солодосушарка
х у ящиках
5.6. Відділення пил, тепло забезпечується системою ні
обертання та волога технологічного кондиціювання та
сушіння СО 2 сушіння солоду
солоду в
одному
агрегаті
5.7. Приміщення тепло загальнообмін механічна механічн ні
сушильних волога, на механічна загальнообмін а та
агрегатів СО 2 на природна
5.8. Приміщення тепло - механічна механічн ні
щитів та а
пускачів
5.9. Приміщення тепло - механічна механічн ні
кондиціонерів а.
5.10 Вакуум- тепло загальнообмін механічна механічн ні
. насосна на механічна а та
станція природна
Водопостачання та каналізація
23. При проектуванні систем водопостачання та каналізації керуватися
вимогами діючих нормативів «Усталених норм водоспоживання та
водовідведення для різних галузей промисловості».
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 85
24. Вода, що використовується в технологічному процесі, пов'язана з
одержанням продукту, повинна відповідати ДСТУ 7525:2014 «Вода питна». На
підживлення оборотної системи водопостачання та полив території
використовується технічна вода.
25. Витрати води на технологічні потреби слід приймати відповідно до
технологічного регламенту та паспортних даних обладнання. Коефіцієнт
годинної нерівномірності при розрахунку годинної витрати приймати 1.3.
26. З метою скорочення водоспоживання та зменшення скидання стічних
вод передбачати максимальне використання води повторно та в обігу
відповідно до рекомендацій та регламентів.
27. Натиск у системі виробничого водопостачання слід визначати,
виходячи з умов нормальної роботи технологічного обладнання.
28. Миття обладнання проводити гарячою та холодною водою
поливальними кранами зі шлангом діаметром 25 мм.
29. Для відведення стічних вод у виробничих приміщеннях
передбачаються трапи, у цехах із залповими скидами передбачається
влаштування лотків із трапами.
30. Характеристика стічних вод загального стоку солодовні:
Зважені речовини – 310 мг/л
РН – 7,1
БПК 5 – 802 мг /л
31. Необхідність локального очищення стічних вод визначається залежно
від складу виробництв на заводі та вимог для конкретного майданчика.
32. Протипожежне водопостачання повинно відповідати вимогам
«Водопостачання, зовнішні мережі та споруди» та «Внутрішній водопровід та
каналізація будівель».
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 86
Холодопостачання
33. Споживачами холоду на солодовому заводі є кондиціонери, в які
подається холодна вода з температурою +5 … 7 ° С.
34. Забезпечення холодом передбачається від холодильно-компресорної
станції, що розміщується в приміщеннях, що окремо стоять або вбудовуються,
а також в одноповерхових енергоблоках.
35. Витрата штучного холоду визначається розрахунком, залежно від
режимів і холодоносіїв, що приймаються. При цьому надбавки на втрати
складають при системі з проміжним охолоджувачем (вода) - 12 %
36. Розрахунковий час роботи компресорів приймати не більше 22 години
на добу. Резерв компресорів передбачати не рекомендується.
37. Типи конденсаторів холодильних установок слід обирати в залежності
від умов водопостачання та якості води з урахуванням кліматичних даних
району будівництва заводу. З метою економії води – доцільно передбачати
випарні конденсатори.
38. Слід передбачати лише обігову систему охолодження обладнання.
Циркуляційна система водопостачання може прийматися з розривом або без
розриву струменя.Температура охолоджувальної води на вході не повинна
перевищувати +25 … 30 ° С .
39. Проектування холодопроводів виконуватиме відповідно до вимог:
«Інструкції з проектування технологічних сталевих трубопроводів Ру до 10
МПа».
40. Холодопроводи мають бути ізольовані. При виборі матеріалу теплової
ізоляції обладнання та трубопроводів керуватиметься «Інструкцією з
проектування теплової ізоляції обладнання та трубопроводів промислових
підприємств».
Повітропостачання
41. При проектуванні системи повітропостачання необхідно керуватися
наступною нормативно-технічною документацією:
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗМ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 87
«Правила пристрою та безпечної експлуатації стаціонарних
компресорних установок, повітропроводів та газопроводів», «Виготовлення,
монтаж та випробування технологічних трубопроводів», «Теплова ізоляція
трубопроводів з позитивними температурами».
42. Споживачем стиснутого повітря є технологічне устаткування для
солоду.
43. Забезпечення споживачів стисненим повітрям передбачається від
повітряно-компресорної станції, що розміщується в окремо розташованих або
вбудовуваних приміщеннях, а також в одноповерхових енергоблоках.
Розміщення компресорних станцій у багатоповерхових будинках не
допускається.
44. У завданні на проектування повітропостачання мають бути визначені:
– знижувальні коефіцієнти, що враховують одночасність роботи
обладнання,
– клас забрудненості стисненого повітря,
– потреба в осушеному повітрі,
– тиск стисненого повітря.
45. Вибір типу, кількості та продуктивності компресорів, що
встановлюються в машинному залі, здійснюється на основі:
– максимально-годинного навантаження на компресорну станцію,
– необхідного тиску стисненого повітря у споживачів,
– відомостей про типи і марки компресорів, що випускаються.
46. Для виконання графіка ремонту компресорів необхідно передбачити
один резервний.
47. У компресорній станції необхідно передбачити приміщення для
зберігання тижневого запасу компресорної та машинної олії, розміщення в
ньому обладнання для промивання та заправки осередків фільтрів, а також
установки для очищення розчином МЛ-72 трубопроводів та обладнання від
нагаромасляних відкладень.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 88
48. Для очищення атмосферного повітря від механічних домішок, водяної
пари, пилу необхідно передбачити фільтри на всмоктуючих лініях.
49. Для вирівнювання тиску в мережі стисненого повітря на зовнішньому
майданчику повітряної станції необхідно встановлювати повітрозбірники.
Розміщення, монтаж та експлуатація повітрозбірників повинні відповідати
«Правилам пристрою та безпечної експлуатації судин, що працюють під
тиском».
50. Для видалення конденсату та олії з місць скупчення їх (холодильники,
повітрозбірники тощо) на зовнішньому майданчику необхідно передбачати
продувний бак. Продування апаратів слід проводити періодично в міру
накопичення в них води та олії.
51. Для подачі осушеного повітря, що використовується в технологічному
процесі виробництва солоду, слід передбачити установки осушення повітря.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 89
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
Затверджено
Наказ Міністерства соціальної політики України
18 квітня 2017 року № 635
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
17 травня 2017 р. за № 633/30501
Правила охорони праці для працівників виробництва солоду
Загальні положення
1. Вимоги цих правил є обов'язковими для виконання роботодавцями та
працівниками при виробництві солоду.
2. Ці правила встановлюють вимоги до безпечного виконання робіт у
технологічних процесах виробництва солоду.
3. Необхідно забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці відповідно
до настанов Конвенції 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче
середовище (ратифікованої Законом України "Про ратифікацію Конвенції
Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та
виробниче середовище"), Законів України "Про охорону праці", тощо.
4. Для зниження небезпек та ризиків негативного впливу небезпечних та
шкідливих факторів на здоров'я та життя працівників на підприємстві
роботодавець повинен:
– забезпечити функціонування системи управління охороною праці
відповідно до статті 13 Закону України "Про охорону праці";
– розробити та запровадити методику ідентифікації небезпек та оцінювання
ризиків по всіх ланках виробничих процесів та робочих місць;
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Осташевськ Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Чаепурна ОХОРОНА 90 102
ПРАЦІ
Н. Кафедра ТБВ,2025, ЧДТУ
КЗоантвре.рд. Осипенкова
– затверджувати нормативні акти про охорону праці, які діють на
підприємстві, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження
власником нормативних актів про охорону праці, що діють на
підприємстві;
– розроблювати та затверджувати інструкції з охорони праці відповідно до
вимог;
– вести журнал реєстрації нарядів-допусків на проведення робіт з
підвищеною небезпекою;
– розроблювати та затверджувати функціональні обов'язки та права
працівників підприємства з організації та забезпечення безпеки праці;
– за рахунок власних коштів забезпечувати попередній (під час прийняття
на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди
працівників відповідно до Закону України "Про охорону праці" та;
– забезпечувати проведення розслідування та облік нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій.
5. Куріння тютюнових виробів та приймання їжі у виробничих
приміщеннях і на території суб'єкта господарювання дозволяється тільки у
спеціально відведених для цього місцях.
Вимоги безпеки під час виробництва солоду
1. Подавання ячменю, солоду, їх відходів, інших зернопродуктів у
виробництво, їх транспортування по технологічних операціях повинно бути
механізовано.
2. При експлуатації силосів бункери для зберігання ячменю, солоду та їх
відходів мають забезпечувати можливість повного витікання з них продуктів.
3. Відділення подрібнювальне, замочувальне, солодорощення,
солодосушильне повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.
4. Технологічні процеси, пов'язані з можливістю виділення пилу в робочу
зону (розвантаження, переміщення, пересипання, очищення ячменю, солоду),
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 921
мають виконуватись за умов герметизації устаткування та завантажувальних
пристроїв.
5. При роботі норій, зернових сепараторів, очищувально-сортувальних
машин, розсівачів, трієрів, солодополірувачів та інших машин для подріблення
ячменю та солоду має бути включена аспірація.
6. Приміщення для очищення зерна слід оснащувати вентиляцією і
пиловловлювачами; всі зерноочисні машини та зернопроводи повинні
знаходитися в справному стані і не пропускати зернового пилу в приміщення.
7. Усі силоси та бункери повинні бути обладнані аспірацією з таким
розрахунком, щоб протягом заповнювання зерном, готовою продукцією чи
відходами запилене повітря, яке витискається, не надходило до робочого
приміщення.
8. Вимкнення аспіраційних установок при роботі технологічного і
транспортного устаткування не дозволяється. В аварійних ситуаціях та при
виникненні загоряння слід вимикати одночасно аспіраційне і технологічне
устаткування кнопкою "Стоп", яку встановлено біля входу до кожної
виробничої будівлі та захищено від випадкового натискання.
9. Дверцята, накривки і люки, призначені для оперативного контролю за
роботою устаткування, яке аспірується, повинні влаштовуватись у місцях,
доступних для безпечного обслуговування, та щільно зачинятись.
10. Для підвищення рівня безпеки працівників та зручності
обслуговування у горизонтальних ділянках люки для очищення
повітропроводів повинні установлюватись на відстані не більше 4 м між ними,
а також біля фасонних деталей повітроводів (відведень, трійників).
11. В аспіраційних установках не менше разу на місяць слід перевіряти
наявність пилу, відкладеного усередині горизонтальних повітроводів, та у разі
необхідності проводити їх очищення.
12. Зерно, солод та інші зернопродукти, які надходять на переробку,
підлягають магнітній сепарації для видалення металевих домішок. Очищення
магнітних уловлювачів (автоматичне та вручну) повинно проводитись у
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 93
терміни, зазначені в інструкції, яка затверджена роботодавцем відповідно до
рекомендацій завода-виготовлювача.
13. Огорожа електромагнітних сепараторів повинна мати надійне
заземлення для відведення статичної електрики.
14. Магнітна сепарація зернопродуктів повинна проводитися тільки при
безперебійній роботі світлової сигналізації дії електромагнітних сепараторів.
15. Троси підвісок розсівів повинні перевірятися щокварталу і при
виявленні на них обривів ниток на кроці звивання 5 % і більше повинні
замінюватися новими.
16. З метою уникнення розрядів статичної електрики все обладнання
повинно бути заземлено.
17. Посудини для замочування зерна повинні бути обладнані пристроєм
для видалення діоксиду вуглецю.
18. Роботи всередині посудин для замочування зерна, бункерів, силосів
для ячменю та солоду, солодоростильних барабанів і солодосушарок повинні
виконуватися відповідно до правил.
19. Двері солодосушарок повинні мати блокування з приводом
солодозворушувача, що відключає його при відкриванні дверей. Вхід людей в
камеру допускається тільки після знеструмлення електроприводу, на пусковому
пристрої повинна бути вивіска "Не вмикати! Працюють люди!".
20. Роботи всередині солодосушарок повинні проводитися при
температурі не вище 40° C із застосуванням теплоізолюючого одягу, взуття та
ЗІЗ органів дихання.
21. Солодозворушувачі горизонтальних солодосушарок і пневматичних
ящиків при статичному способі солодопророщення повинні мати дистанційне
керування.
22. Напруга в ланцюзі управління електроприводів солодозворушувача та
інших механізмів і машин солодопророщення має бути не вище 42 В.
23. Шахта солодосушарки у верхній частині повинна бути закрита
незнімними ґратами.
24. Топки для рідкого і газоподібного палива повинні мати автоматичне
блокування, що забезпечує: відсічення подачі палива в топку при загасанні
факела; неможливість запалювання палива без попереднього запуску
вентиляторів гарячого повітря і продувки топки.
25. У приміщенні, де розташовані топки рідкого і газоподібного палива,
повинна бути вивіска "Продуй топку перед запалюванням палива!", а на топці
нанесений знак "Обережно! Небезпека вибуху!".
26. Топки, що працюють на рідкому і газоподібному паливі, повинні бути
обладнані вибуховими клапанами, кількість, розмір і розташування яких
визначаються проектною організацією.
27. Розпалювання топок рідкого або газоподібного палива після тривалої
зупинки або ремонту повинно проводитись в присутності особи, відповідальної
за безпечну експлуатацію тепловикористовувальних агрегатів, або особи, яка
виконує його функції (обов'язки).
28. На магістралі, що підводить рідке або газоподібне паливо до топок,
повинен бути головний запірний вентиль, встановлений зовні приміщення, де
розташовані топки.
29. При роботі, яка пов'язана з ходінням по зерну, робітники повинні бути
забезпечені гумовими чобітьми або бахілами. Гумові чоботи або бахіли перед
початком роботи мають бути знезаражені дезінекційними засобами у
спеціальних ємностях. Взуття зберігається в спеціальній шафі. Вхід на тік
обладнується дезінфекційними килимками.
30. Відстань від кінця лотка або труби, з яких подається ячмінь у
замочувальний чан, до поверхні води повинна бути мінімальною для
зменшення запиленості приміщення.
31. Замочувальні чани, ящики солодопророщення, пересувні грядки,
барабани, ящикові сита, підситовий простір, перегородки в ящиках, ворушителі
для зерна після кожного циклу робіт необхідно чистити, мити та дезінфікувати.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 94
Таблиця 1.4 – Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони
підприємств по виробництву солоду
Найменува Професія Катего Холодний період року Теплий період року
ння рія
приміщенн роботи
я
Темпе Вологі Швид Темпе Вологі Швид
ратура сть, % кість ратура сть, % кість
, °C руху, , °C руху,
м/с м/с
Оптим Оптим Оптим Оптим Оптим Оптим
. / . / . / . / . / . /
Допус Допус Допус Допус Допус Допус
т. т. т. т. т. т.
Приймальн Завантаж IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
ий ник- / / 75 0.3 / / 75 0.4
пристрій вивантаж 17–23 27–30
увач
Робоча Апаратн IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
башта ик / / 75 0.3 / / 75 0.4
елеватора обробки 17–23 27–30
зерна
Силосні Апаратн IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
корпуси ик / / 75 0.3 / / 75 0.4
обробки 17–23 27–30
зерна
Відділення Машиніс IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
обробки т / / 75 0.3 / / 75 0.4
зерна очищува 17–23 27–30
льних
машин
Солодовні Сортувал IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
ьник / / 75 0.3 / / 75 0.4
17–23 27–30
Замочуваль Підготов IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
не ник / / 75 0.3 / / 75 0.4
відділення сировини 17–23 27–30
Солодовир Солодов IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
ощувальне ник / / 75 0.3 / / 75 0.4
відділення 17–23 27–30
Відділення Сушильн IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
сушіння ик харчо / / 75 0.3 / / 75 0.4
вої про 17–23 27–30
дукції
Обжарка Обжарю IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
вальник / / 75 0.3 / / 75 0.4
17–23 27–30
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 95
Підлогові Завантаж IIа 18–20 40–60 0.2 / 21–23 40–60 0.3 /
склади ник / / 75 0.3 / / 75 0.4
ячменю і 17–23 27–30
солоду
Таблиця 4.2 – Нормативи щодо забезпечення санітарно-побутовими
приміщеннями та обладнанням підприємств по виробництву солоду
Найменува Наймену Шкідлив Група Санітарна Розра Тип Спеціальні
ння вання ості у вироб характеристи хунк гарде побутові
приміщень, професій повітрі ничих ка ова робн приміщенн
виробництв робочої проце виробничого кільк их я та
зони сів процесу ість (числ обладнання
(чол.) о
відді
лень
шафи
на 1
чоло
віка)
Приймальн Завантаж Пил 1б Процеси, що 15 10 Загальні,
ий увач- зернови спричиняють два
пристрій вивантаж й (III забруднення відділення;
для солоду увач клас, речовинами приміщенн
харчової ГДК 4 3 класу я для
продукці мг/м³) небезпеки обезпилюв
ї тіла і ання
спецодягу спецодягу
Робоча Апаратн Те ж 1б Те ж 15 10 Те ж
башта ик
елеватора обробки
зерна
Силосні Апаратн Те ж 1б Те ж 15 10 Те ж
корпуси ик
обробки
зерна
Силосні і Машиніс Те ж 1б Те ж 15 10 Те ж
підсилосні т
приміщенн очищува
я льних
машин
Відділення Сортувал Пил 1б Процеси, що 15 10 Загальні,
підробки та ьник у зернови спричиняють два
очищення виробни й (III забруднення відділення;
зерна цтві клас, речовинами приміщенн
харчової ГДК 4 3 класу я для
продукці мг/м³) небезпеки обезпилюв
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 96
ї тіла і ання
спецодягу спецодягу
Замочуваль Підготов Діоксид 2в, 1б Процеси, 5 20 Роздільні,
не ник вуглецю пов'язані з по одному
відділення харчової (IV клас, впливом відділенню
сировини ГДК вологи, що ; сушіння
і 0,5% спричиняють спецодягу
матеріалі об'єму), намокання
в волога спецодягу,
та процеси,
що
викликають
забруднення
речовинами
4 класу
небезпеки
тіла і
спецодягу
Солодовир Солодов Те ж 2в, 1б Те ж 5 20 Те ж
ощувальне ник
відділення
Відділення Сушильн Тепло, 2а, 1б Процеси, що 7 20 Загальні,
сушіння ик діоксид проходять з два
солоду харчової вуглецю надлишком відділення;
продукці (IV клас) явного приміщенн
ї конвекційно я для
го тепла та охолоджен
спричиняють ня
забруднення
речовинами
4 класу
небезпеки
тіла і
спецодягу
Підлогові Завантаж Пил 1б Процеси, що 15 10 Загальні,
склади ник- зернови спричиняють два
ячменю і вивантаж й (III забруднення відділення
солоду увач клас, речовинами
харчової ГДК 4 3 класу
продукці мг/м³) небезпеки
ї тіла і
спецодягу
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 97
ВИСНОВОК
Під час виконання кваліфікаційної роботи було розроблено проєкт
сушильного відділення солодового зводу з річною продуктивністю 60 тис. тонн
солоду. У ході дослідження було обґрунтовано необхідність модернізації
процесу сушіння шляхом впровадження сучасних методів рекуперації теплової
енергії.
У проекті реалізовано сучасні рішення з енергозбереження, зокрема
скляний теплообмінник власної конструкції та сушарку типу ЛСГА і систем
повторного використання відпрацьованого теплового повітря, що дозволяє
значно зменшити питомі витрати енергії.
Впровадження скляного теплообмінника дало змогу ефективно
рекуперувати теплову енергію з відпрацьованих газів, що суттєво зменшило
витрати палива та підвищило загальний коефіцієнт корисної дії сушильного
процесу. Така конструкція також забезпечує корозійну стійкість, надійність
експлуатації й екологічну безпеку.
Сушарка типу ЛСГА була адаптована до специфіки технологічного
процесу солодового виробництва, що дало можливість оптимізувати параметри
сушіння, зменшити втрати вологи та забезпечити стабільну якість готового
продукту.
Проведені розрахунки доводять доцільність запропонованих рішень, які
забезпечують:
– зниження енерговитрат на одиницю продукції;
– підвищення загальної ефективності сушильного процесу;
– зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.
– досягнуто зниження питомих енерговитрат;
– підвищено ефективність процесу сушіння за рахунок теплової
рекуперації;
– реалізовано технічно та економічно обґрунтовані рішення для умов
сучасного виробництва.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 98
Впровадження проєктного рішення сприятиме не лише
енергозбереженню, а й загальному підвищенню конкурентоспроможності
підприємства, що особливо актуально в умовах сучасного ринку та високих цін
на енергоресурси.
Отже, проєкт має значну практичну цінність і може бути впроваджений у
виробництво з метою підвищення енергоефективності та
конкурентоспроможності солодових підприємств України.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 99
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Домарецький В.А. Технологія солоду і пива.- К.: Фірма “ІНКОС”, 2004.-
426с.
2. Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови: ДСТУ 4282:2018
К.: Держспоживстандарт України, 2014 — (Національний стандарт
України).
3. Ячмінь. Технічні вимоги: ДСТУ 3769-98. — [Чинний від 1998-06-26]. —
К.: Держспоживстандарт України, 1998. — 15 с. — (Національний
стандарт України).
4. Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості: ДСТУ 7525:2014 —
К.: Держспоживстандарт України, 2014 — (Національний стандарт
України).
5. Пасічник, С. В. Проектування харчових виробництв: метод. вказівки до
дипломного проєктування. – Київ: НУХТ, 2022. – 48 с.
6. Гладкий, Ю. М. Технологія солоду і пива: навч. посібник. – Одеса:
ОНАХТ, 2018. – 294 с.
7. Литвиненко, С. І. Рекуперація теплової енергії в промислових сушильних
установках / С. І. Литвиненко // Вісник Національного університету
харчових технологій. – 2020. – №2(126). – С. 54–60.
8. Сушіння та зберігання зерна: підручник. О.І. Шаповаленко, О.О.
Євтушенко, Т.І. Янюк, Р.С. Рибчинський; Нац. ун-т харч. технологій.
Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2019. 396 с.
9. ДСанПіН 4.4.4-152-2008 Державні санітарні норми та правила для
підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої [Чинний
від 11-12-2007]. Київ: Держспоживстандарт України, 2008.
10.Технохімічний контроль виробництва: Конспект лекцій / Гриньова Д.В. –
Суми, 2015. – 45 с.
11.Мелетьєв А. Є. Технохімічний контроль виробництва солоду, пива і
безалкогольних напоїв : підручник / А. Є. Мелетьєв, С. Р. Тодосійчук, В.
М. Кошова; за ред. А. Є. Мелетьєва. - Вінниця : Нова Книга, 2007. - 392 с.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 100
12.Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни
«Технологія солоду, пива та безалкогольних напоїв» для здобувачів
освітнього ступеня «бакалавр» зі спеціальності 181 «Харчові технології»
усіх форм навчання/ уклад. О.Л. Чепурна, Осипенкова І.І., Н.А.Нагурна.-
Черкаси: ЧДТУ, 2024. – 134с.
13.Технологія солоду, пива та безалкогольних напоїв у задачах і прикладах :
навч. посібник / А. Є. Мелетьєв, В. А. Домарецький, С. Р. Тодосійчук та
ін. ; під ред. А. Є. Мелетьєва. - Київ : НУХТ, 2007. - 256 с.
14.Ротте С.В., В.Л.Цікановський, О.С.Кожем’якін, Гайова Ю.Ю. Практикум
з дисципліни «Охорона праці в галузі» для здобувачів освітнього ступеня
бакалавр зі спеціальностей: 181 Харчові технології; 241 Готельно-
ресторанна справа; 242 Туризм усіх форм навчання. – Черкаси: ЧДТУ,
2020. ‒ 168 с.
15.Охорона праці : Навчальний посібник. / В. С. Хмельовський , М. М.
Мотрич, В. І. Скібчик, Є. І. Марчишина, Т. О. Білько; Центр учбової
літератури. – Київ:, 2023. – 594 с.
16.Охорона праці: Навчальний посібник. / В. Г. Грибан, О. В. Негодченко;
Центр учбової літератури. – Київ: , 2021. – 280 с.
17.Навчально-методичний посібник з дисципліни «Менеджмент, економіка
та організація діяльності харчової промисловості» для здобувачів
освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 181 «Харчові технології»
усіх форм навчання / уклад.: д.е.н., професор Павловська А.С., Черкаси:
ЧДТУ.
18.Економіка підприємства : підручник / під заг. ред. д.е.н., проф.
Ковальської
19.Л.Л. та проф. Кривов’язюка І.В. Київ : Видавничий дім «Кондор», 2020.
700 ст.
20.Економіка підприємства : підручник / за заг. ред. Л. Г. Ліпич. Луцьк:
Вежа-Друк, 2021. 767 с.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 101
21.Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи бакалавра
для здобувачів вищої освіти освітнього рівня «бакалавр» спеціальності
181 «Харчові технології» усіх форм навчання [Електронний ресурс] /
[упоряд.: Осипенкова І.І., Бондарчук З.В., Чепурна О.Л., Куриленко
Ю.М.]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. –
Черкаси: ЧДТУ, 2021. – 36 с.
22.Наказ, Правила від 18.04.2017 № 635 (Чинний).Про затвердження Правил
охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та
безалкогольних напоїв.
Арк.
КРБ25.ТБВ 14.36.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 102