Проєкт сусловарильного відділення пивзаводу потужністю 16,0 млн дал на рік з впровадженням енергозберігаючої технології сусла

Мельник, Дар'я Сергіївна

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7241

Назва:	Проєкт сусловарильного відділення пивзаводу потужністю 16,0 млн дал на рік з впровадженням енергозберігаючої технології сусла
Автори:	Чепурна, Оксана Леонідівна Мельник, Дар'я Сергіївна
Ключові слова:	ПИВНЕСУСЛО,;ОХМЕЛЕННЯ;РЕКУПЕРАЦІЯ;ТЕМПЕРАТУРА
Дата публікації:	30-чер-2025
Короткий огляд (реферат):	Кваліфікаційна робота бакалавра: 118с.; джерел.; 4 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Проєкт сусловарильного відділення пивзаводу потужністю 16,0 млн дал на рік з впровадженням енергозберігаючої технології сусла В проєкті розглянуто способи приготування пивного сусла, обґрунтовано вибір енергозберігаючої технології. В проекті запропоновано кип'ятіння пивного сусла при низькому надлишковому тиску з накопичувачем теплової енергії. Зроблений продуктовий розрахунок 3 видів пива, а саме: Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут), Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель), Софіївське Ale blonde. Проведений розрахунок основного і допоміжного обладнання для виробництва пивного сусла. Економія первинної енергії порівняно з традиційним кип'ятінням без повторного використання теплоти становить: для кип'ятіння при низькому надмірному тиску близько 40-50%; для кип'ятіння при низькому надлишковому тиску з накопичувачем енергії близько 60-70%. Економічні розрахунки довели доцільність впровадження проекту: Прибуток– 70 грн / 1дал. Повна собівартість: «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)»- 244,23 грн/ 1 дал; «Софіївське (Ale blonde)»- 302,6 грн/ 1 дал; «Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)»- 308,54 грн/ 1 дал. Рентабельність: «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)»- 28,7%; «Софіївське (Ale blonde)»- 23,13%; «Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 22,7% . Термін окупності– 4,58 роки
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7241
Розташовується у зібраннях:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
КРБ-Мельник_2025.pdf Restricted Access	Кваліфікаційна робота бакалавра: 118с.; джерел.; 4 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Проєкт сусловарильного відділення пивзаводу потужністю 16,0 млн дал на рік з впровадженням енергозберігаючої технології сусла В проєкті розглянуто способи приготування пивного сусла, обґрунтовано вибір енергозберігаючої технології. В проекті запропоновано кип'ятіння пивного сусла при низькому надлишковому тиску з накопичувачем теплової енергії. Зроблений продуктовий розрахунок 3 видів пива, а саме: Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут), Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель), Софіївське Ale blonde. Проведений розрахунок основного і допоміжного обладнання для виробництва пивного сусла. Економія первинної енергії порівняно з традиційним кип'ятінням без повторного використання теплоти становить: для кип'ятіння при низькому надмірному тиску близько 40-50%; для кип'ятіння при низькому надлишковому тиску з накопичувачем енергії близько 60-70%. Економічні розрахунки довели доцільність впровадження проекту: Прибуток– 70 грн / 1дал. Повна собівартість: «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)»- 244,23 грн/ 1 дал; «Софіївське (Ale blonde)»- 302,6 грн/ 1 дал; «Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)»- 308,54 грн/ 1 дал. Рентабельність: «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)»- 28,7%; «Софіївське (Ale blonde)»- 23,13%; «Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 22,7% . Термін окупності– 4,58 роки	5.72 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

ЗМІСТ
Вступ 5
1 Економічна частина 7
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту 7
1.2 Техніко-економічні розрахунки 7
1.3 Калькуляція вартості продукції 15
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 19
2.1 Структура підприємства 19
2.2 Режими роботи цехів і відділень 21
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції 22
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів 24
2.5 Технологічна схема виробництва 30
2.5.1 Принципово-технологічна схема 31
2.5.2 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології 32
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми 54
2.6 Розрахунок продуктів 56
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку 56
2.6.2. Розрахункова частина 56
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 79
2.8 Розрахунок складських приміщень і споруд 89
2.9 Розрахунок води і стоків 89
2.10 Розрахунок витрати пари 94
2.11. Розрахунок витрат електроенергії 97
2.12 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання 97
2.13 Контроль виробництва і управління якістю продукції 98
2.14 Заходи щодо охорони довкілля 100
2.15 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються) 102
3 Будівельна частина 103
4 Охорона праці 105
Висновки 114
Перелік посилань 116
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. МельникД .С. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 4
Керівник Чепурна О.Л. ЗМІСТ
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 118с.; 10 рис.; 31 табл.; 24
джерел.; 4 креслень.; 2 плакат.
Мета проекту: Проєкт сусловарильного відділення пивзаводу
потужністю 16,0 млн дал на рік з впровадженням енергозберігаючої
технології сусла
В проєкті розглянуто способи приготування пивного сусла,
обґрунтовано вибір енергозберігаючої технології. В проекті запропоновано
кип'ятіння пивного сусла при низькому надлишковому тиску з накопичувачем
теплової енергії.
Зроблений продуктовий розрахунок 3 видів пива, а саме: Milk Stout
UmanBeer (Мілк Стаут), Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель), Софіївське
Ale blonde. Проведений розрахунок основного і допоміжного обладнання для
виробництва пивного сусла.
Економія первинної енергії порівняно з традиційним кип'ятінням без
повторного використання теплоти становить: для кип'ятіння при низькому
надмірному тиску близько 40-50%; для кип'ятіння при низькому
надлишковому тиску з накопичувачем енергії близько 60-70%. Економічні
розрахунки довели доцільність впровадження проекту:
Прибуток – 70 грн / 1дал.
Повна собівартість: «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» - 244,23
грн/ 1 дал; «Софіївське (Ale blonde)» - 302,6 грн/ 1 дал; «Milk Stout UmanBeer
(Мілк Стаут)» - 308,54 грн/ 1 дал.
Рентабельність: «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» - 28,7%;
«Софіївське (Ale blonde)» - 23,13%; «Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» -
22,7% .
Термін окупності – 4,58 роки.
ПИВНЕ СУСЛО, ОХМЕЛЕННЯ, РЕКУПЕРАЦІЯ, ТЕМПЕРАТУРА,
ПАРА, ТИСК, КОНДЕНСАТ
ABSTRACT
Bachelor's qualification work: 118p.; 10 fig.; 31 table.; 24 sources.; 4
drawings.; 2 posters.
Project purpose: Project of a wort brewing department of a brewery with a
capacity of 16.0 million dal per year with the implementation of energy-saving
wort technology.
The project considers methods of preparing beer wort, justifies the choice of
energy-saving technology. The project proposes boiling beer wort at low excess
pressure with a thermal energy accumulator.
A product calculation of 3 types of beer was made, namely: Milk Stout
UmanBeer (Milk Stout), Waissburg Dunkel (Weissburg Dunkel), Sofiivske Ale
blonde. A calculation of the main and auxiliary equipment for the production of
beer wort was carried out.
The savings in primary energy compared to traditional boiling without
reusing heat is: for boiling at low excess pressure about 40-50%; for boiling at low
excess pressure with an energy storage of about 60-70%. Economic calculations
have proven the feasibility of implementing the project:
Profit – 70 UAH / 1 dal.
Full cost: "Waissburg Dunkel" - 244.23 UAH / 1 dal; "Sofiivske (Ale
blonde)" - 302.6 UAH / 1 dal; "Milk Stout UmanBeer" - 308.54 UAH / 1 dal.
Profitability: "Waissburg Dunkel" - 28.7%; "Sofiivske (Ale blonde)" -
23.13%; "Milk Stout UmanBeer" -22.7%.
Payback period – 4.58 years.
BEER WORST, COOLING, RECOVERY, TEMPERATURE, STEAM,
PRESSURE, CONDENSATE
ВСТУП
Отримане в результаті фільтрації сусло кип'ятять, додаючи до нього в
тій чи іншій формі хміль. Ці заходи повинні сприяти:
1) випаровування надлишку води з метою отримання необхідної
концентрації сусла;
2) інактивації ферментів солоду для фіксації складу сусла;
3) термообробка сусла (кип'ятіння при 100 °, або 108-145 ° під тиском);
4) максимальної коагуляції білків у вигляді суспензій гарячого сусла
(«бруха»);
5) розчинення цінних компонентів хмелю - насамперед гірких речовин
- у суслі.
При цьому виникає ряд побічних явищ, таких, як утворення
редукуючих речовин, підвищення кольоровості, кислотності та
випаровування летких речовин.
Хоча кип'ятіння сусла здається порівняно простим фізичним процесом,
дослідження останніх років показали, що будь-які зміни цього процесу, будь
то використання нових видів котлів, інших джерел тепла або нагрівальних
поверхонь, а також використання інших фізичних параметрів, наприклад,
підвищених температур або тиску, призводять до подальшого зміни сусла.
Довгий час параметрами для оцінки кип'ятіння сусла були тривалість
кип'ятіння при температурі близько 100°С, інтенсивність кип'ятіння та
зумовлені ним «показники випаровування». Коефіцієнт випаровування, що
становить 8 10% від обсягу гарячого охмеленого сусла в годину говорив про
хорошу конвекцію, що сприяє контакту частинок денатурованих білків один
з одним, і, отже, посилює їх коагуляцію.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. МельникД.С. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 5
Керівник Чепурна О.Л. ВСТУП
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
Велика кількість пари, що виділяється, сприяло «автоматичному»
відділенню небажаних (і бажаних) ароматичних речовин солоду, сусла і
хмелю.
Ізомеризація гірких кислот хмелю проходила протягом наявного в
розпорядженні часу в задовільній мірі і могла регулюватися за допомогою
«середньої тривалості кип'ятіння сусла».
Так, останнім словом розвитку техніки був високовиробничий
сусловарочний котел з великою кількістю зон нагріву за допомогою пари або
гарячої води. Бажання скоротити тривалість кип'ятіння призвело до розробки
систем з виносним кип'ятильником, які дозволяють використовувати,
принаймні, для сусла, що протікає, більш високі температури, порядку 106-
112°С. Подальшим логічним розвиток цього способу стало кип'ятіння під
тиском при температурі 108 - 110°С або безперервне кип'ятіння, коли
використовується температура в межах 120-145°С. При цьому з'ясувалося,
що «побічні ефекти», такі як підвищення кольоровості, випаровування
ароматичних речовин, почали домінувати над початковими і легко
досяжними цілями, такими, як коагуляція білка та ізомеризація гірких
речовин, оскільки їх вплив на якість пива виявився набагато сильнішим, ніж
це вважалося раніше. Тому в майбутньому слід оцінювати різні системи
кип'ятіння сусла за впливом на окремі процеси, що відбуваються при
кип'ятінні сусла. Однак технологічну оцінку ускладнює те обставина, що
випаровування в системах варіння сусла на користь необхідної економії
енергії має зменшуватися з 15% за весь період кип'ятіння до 6 - 8%, а за
деякими пропозиціями, навіть до 3%.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 6
а
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
Основна мета проекту впровадження енергозберігаючої технології
сусла, що впиває на економічні показники та призводить до збільшення
прибутку. Проект передбачає варильний цех пивоварного заводу
продуктивністю 16,0 млн. дал/рік розміщення даного підприємства можливе
у великих містах де є можливість вирощування основної сировини а саме
пивоварного ячменя.
Загальна кількість працюючих – 240 чоловік. Проектований завод
випускає такі три сорти пива, а саме: а саме: Milk Stout UmanBeer (Мілк
Стаут), Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель), Софіївське Ale blonde.
1.2 Техніко-економічні розрахунки
Проектна потужність підприємства – 16,0 млн дал/рік.
Згідно з технологічного процесу і виробничої потужності завод працює
безперервно – 323 днів на рік, за графіком в чотири зміни.
Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.[12]
Календарний фонд – це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
���� = 24 × 323 = 7752 год.
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва, для безперервного
виробництва:
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. МельникД.С. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 7
Керівник Чепурна О.Л. ЕКОНОМІЧНА
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І. ЧАСТИНА
���� = ��Д = 7752 год.
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок:
��еф = ��Д − Трем − Т0
де Трем – загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року, год;
Т0 – це тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.
��еф = 7752 − 432 − 96 = 7224 год.
Розрахунок вартості основних фондів.[12]
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за
даними їх вартості і наведені в таблиці 1.1
Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості основних фондів та амортизації
№ Найменування Загальна Амортизаці Сума амортизації, грн
вартість, я, рік місяць
грн %
1 Будівлі та 4 000 000 5 200 000 16 666 666
споруди 000 000
2 Обладнання 1000 000 5 50 000 000 4 166 666
000
Разом 5 000 000 5 250 000 20 833 333
000 000
Штати і фонд заробітної плати персоналу.[12]
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться
розрахунки:
- балансу часу роботи працівників;
- необхідної кількості працюючих;
- фонду зарплати робітників;
- штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньо списковий робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 8
а
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд – 365 днів
2. Дні зупинки на ремонт – 32 днів
3. Святкові дні – 10 днів
4. Дійсний фонд часу роботи – 323 днів
5. Неявка на роботу:
а) відпустка – 28 днів
б) хвороба (сер.) – 3 днів
Разом невиходів – 31 день.
Ефективний фонд робочого часу одного робітника – 69 днів.
Розрахунок статті калькуляції «Сировина і матеріали» .[12]
Дані для розрахунків беремо із зведеної таблиці 2.21
Таблиця 1.2 – Розшифровка статті «Сировина і матеріали»
Waissburg Dunkel Софіївське (Ale Milk Stout
(Вайсбург blonde) UmanBeer (Мілк
Дункель Стаут)
Солод світлий
ячмінний кг 1,543 60 92,58 1,802 60 108,12 1,098 60 68,88
Солод світлий
пшеничний кг - - - 0,254 55 13,97 -- - -
Солод
карамельний кг - - - - - - 0,22 90 19,8
Солод темний
ячмінний кг 0,272 80 21,76 - - - 0,879 80 70,32
Лактоза кг - - - - - - 1 150 15,0
Цедра апельсину кг - - - 0,064 600 38,4 - - -
Хміль кг 0,022 1000 22,0 0,030 1000 30,0 0,022 1000 22,0
Молочна кислота кг 0,0038 70 0,266 0,003
8 70 0,266 0,004 70 0,266
Всього: 136,61 190,76 196,27
Транспортно- 10,66 14,88 15,31
заготівельні
витрати (7,8 %)
Всього 147,27 205,64 211,58
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 9
а
Назва сировини
Одиниця виміру
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Розрахунки статті калькуляції «Паливо та електроенергія на
технологічні цілі» наведена в таблиці 1.3
Таблиця 1.3 - Розшифровка статті калькуляції «Паливо та
електроенергія»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Норми Сума, грн
вимірювання витрат на
1000 дал
пива
1 Електроенергія кВт 4,8 550 2640
2 Пара т 7,0 6000 42000
3 Вода м3 52,3 105 5492
4 Холод Тис.ккал 4,3 1040 4472
5 Повітря нм3 6,5 350 2275
Разом 56879
Витрати електроенергії на 1 дал становлять:
56879
1000 = 56,88 грн/дал.
Розрахунки статей «Основна та додаткова заробітна плата робітників»
наведено в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 – Розшифровка статті «Основна та додаткова заробітна
плата робітників»
№ Найменування Кількість Тарифний Тариф, Зарплата,
робітників розряд грн/год грн/місяць
1 Приймальник 3 - 8000 24000
сировини
2 Апаратник підготовки 4 5 60 42240
сировини
3 Машиніст дробарки та 4 4 55 38720
підготовки
4 Апаратник варіння 4 5 60 42240
5 Апаратник ЧКД 4 5 60 42240
6 Оператор бродіння 6 6 65 68640
7 Оператор розливу 4 4 55 38720
8 Слюсар-ремонтник 4 4 55 38720
9 Електромонтер 4 4 55 38720
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 19
а
10 Лаборант 4 5 60 42240
11 Приймальник – 4 4 55 38720
здавальник готової
продукції
12 Прибиральниця 6 - 8000 48000
13 Робітники підсобно- 143 - 10000 1430000
допоміжних служб
Всього основної заробітної 194 - - 1933200
плати
Вечірні, святкові, нічні 579960
Премія 386640
Всього додаткової 966600
заробітної плати
Разом фонд зарплати 2899800
Відрахування у фонди с/с 22% 637986
Витрати основної заробітної плати на виробництво 1 дал пива
становить:
1933200
1412180 = 1,37 грн.
Витрати додаткової заробітної плати на виробництво 1 дал пива
становить:
966600
1412180 = 0,69 грн.
Відрахування у фонди соціального страхування на 1 дал пива
становить:
637986
1412180 = 0,45 грн.
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання.
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться в
таблицю 1.5
Таблиця – 1.5 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
ААрркк..
ККРРББ2255ТТББВВ1144..6688..0000000000ПЗЗ
ЗЗммнн.. ААрркк.. №№ддооккуумм.. ППідідппиисс ДДаатт 1101
аа
№ Статті витрат Кількість Тариф, Заробітна Сума за
робітників грн/год плата за місяць,
місяць, грн
грн
1 Утримання і витрати
по експлуатації
виробничого
обладнання,
апаратури і
транспорту:
а) заробітна плата
робітників по нагляду
і обслуговуванню
обладнання
- слюсар 8 60 10560 84480
- електрики 8 60 10560 84480
б) відрахування на
соціальне страхування 62515
та інші нарахування
на зарплату
Разом по статті 1 231475
2 Поточний ремонт
обладнання і
транспортних засобів
а) зарплата
робітників по ремонту 8 60 10560 84480
Слюсар-наладчик
б) відрахування на 31258
соціальне страхування
в) послуги РМУ,
запасні деталі, 50000
допоміжні матеріали
Разом по статті 2 165738
3 Амортизація 5% 4 166 666
4 Зношування
малоцінного 150000
інвентарю,
інструментів
Разом по кошторису 4713879
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва 1
дал пива становлять:
4713879/ 1412180 = 3,34 грн/дал,
Розрахунки статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» наведені в
таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Кошторис статті калькуляції «Загальновиробничі
витрати»
№ Найменування Кількість Місячна Сума за
працівників ставка, грн місяць, грн
1 Заробітна плата:
- начальник цеху 2 20000 40000
- начальник зміни 4 15000 60000
- начальник апаратного 4 15000 60000
відділення
- старший майстер 4 10000 40000
- мікробіолог 4 10000 40000
- технолог 4 10000 40000
Разом 22 280 000
2 Додаткова заробітна 280000
плата
3 Разом фонд зарплати 560000
4 Відрахування на 110000
соціальне страхування та
інші нарахування на
зарплату
5 Охорона праці 220000
6 Спецодяг 80000
7 Промислова санітарія 120000
Разом 1 090 000
Загальновиробничі витрати на виробництво 1 дал пива становлять:
1 090 000 / 1412180 = 0,77 грн/дал.
Розрахунок адміністративних витрат наведено в таблиці 1.7
Таблиця 1.7 – Адміністративні витрати
Арк..
КРБ25ТБВ14..68..00 000ПЗ
Змн.. Арк.. № докум.. Піідпис Дат 123
а
№ Найменування Кількість Посадовий оклад
працівникі за міс,
в
1 Заробітна плата:
- директор 1 35000
- головний інженер 1 20000
- головний механік 1 20000
- енергетик 1 15000
- економіст 3 45000
- бухгалтер 4 60000
- головний технолог 1 20000
- начальник лабораторії 1 20000
Разом 13 235 000
2 Додаткова заробітна плата 117 500
3 Фонд заробітної плати 352500
4 Відрахування на соціальне 130425
страхування та інші нарахування на
зарплату
5 Утримання охорони 155000
6 Амортизація 16 666 666
7 Витрати на відрядження 450000
8 Витрати на поточний ремонт 100000
будівель
9 Господарські витрати 60000
10 Послуги сторонніх організацій 85000
11 Екологічний податок 60000
12 Податок на землю 200000
13 Податок на транспорт 150000
14 Забруднення навколишнього 25000
середовища
15 Інші витрати 80000
Разом 18514591
Адміністративні витрати на виробництво 1 дал пива становлять:
18514591 грн / 1412180 дал/місяць = 13.11 грн/дал.
Розрахунок статті «Витрат на збут продукції» наведена у таблиці 1.8
Таблиця 1.8 – Кошторис витрат на збут
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 14
а
№ Найменування статей Сума
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов’язані зі
збутом продукції:
а) оплата праці працівників підрозділів, продавцям та торговим 100000
агентам, що забезпечують збут продукції :
б) відрахування на соціальні заходи 37000
2 Витрати, пов’язані із забезпеченням правил охорони праці : 30000
3 Витрати на проведення перепродажних та рекламних заходів та
на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт,
послуг) , що продаються підприємством :
- на розробку і видання рекламних виробів, на розробку і
виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і 30000
упаковки, на зберігання та експедирування рекламних
матеріалів ,на проведення інших рекламних заходів, пов’язаних
з діяльністю
3 підприємства, на організацію прийомів, презентацій і свят ,на
придбання літератури інформаційного характеру для
дослідження ринку.
4 Транспортні витрати 100000
5 Витрати на оплату службових відряджень, оплата та
обслуговування технічних засобів зв’язку, витрати на придбання 150000
ліцензій та інших спеціальних дозволів
6 Обслуговування банківських операцій 50000
7 Разом витрати на збут : 497000
Витрати на 1 дал пива становлять:
497000 грн / 1412180 дал/місяць = 0,35 грн.
1.3. Калькуляція вартості продукції
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 15
а
Розрахунки всіх статей зведені у таблицю 1.9
Таблиця 1.9 – Вартість продукції, базовий варіант
Waissburg Dunkel Софіївське (Ale Milk Stout
Статті калькуляції (Вайсбург Дункель) blonde) UmanBeer (Мілк
Стаут)
на 1 дал, грн на 1 дал, грн на 1 дал, грн
Сировина з
урахуванням відходів 147,27 205,64 211,58 Ви
Допоміжні матерали 20,0 20,0 20,0
Паливо та зн
електроенергія на 56,88 56,88 56,88
технологічні цілі ач
Основна заробітна
плата 1,37 1,37 1,37 ен
Додаткова заробітна ня
плата 0,69 0,69 0,69
Відрахування на
соціальні потреби 0,45 0,45 0,45 ос
Витрати на утримання но
та експлуатацію 3,34 3,34 3,34
устаткування вн
Загальновиробничі
витрати 0,77 0,77 0,77 их
Виробнича по
собівартість 230,77 289,14 295,08
Адміністративні ка
витрати 13,11 13,11 13,11 зн
Збутові витрати 0,35 0,35 0,35
Повна собівартість 244,23 302,6 308,54 ик
Рентабельність, % 28,7 23,13 22,7 ів
Прибуток 70 70 70
Всього 314,23 372,6 378,54 ек
ПДВ 62,85 74,52 75,71 он
Оптова ціна, 1 дал 377,08 447,12 454,25
ом
ічної ефективності проекту
На основі попередніх розрахунків визначається прибуток від реалізації
продукції за базовим варіантом:
П = (Ц – С ) х О, де
П - прибуток від реалізації;
Ц – ціна одиниці продукції;
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 16
а
С – повна собівартість одиниці продукції;
О – обсяг виробництва продукції за рік.
Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)
П = (314,23– 244,23) х 6 000 000 = 420 000 000 грн.
Софіївське (Ale blonde)
П = (372,6 – 302,6) х 4 800 000 = 336 000 000 грн.
Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)
П = (378,54– 308,54) х 4 800 000 = 336 000 000 грн.
Пзаг = 1 092 000 000 грн
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за
формулою:
Р = П / Св.п. х 100, де
Св.п. – собівартість виробленої продукції.
Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)
Р = 70х100/244,23 =28,7 %.
Софіївське (Ale blonde)
Р = 70х100/302,6 =23,13 %.
Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)
Р = 70х100/308,54 =22,7 %.
С сер = (244,23+302,6+308,54)/3 =285,12 грн/дал
Витрати на 1 гривню виробленої продукції:
Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)
В = Св.п / О = 244,23 х 6 000 000 / 377,08х6 000 000 = 0,65 грн.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 17
а
Софіївське (Ale blonde)
В = Св.п / О = 372,6 х 4 800 000 / 447,12х4 800 000 = 0,83 грн.
Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)
В = Св.п / О = 378,54 х 4 800 000 / 454,25 х 4 800 000 = 0,83 грн.
Термін окупності капіталовкладень розраховано:
Т = 5 000 000 000 / 1 092 000 000 = 4,58 року
Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.10
Таблиця 1.10 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал / міс 1412180
2 Випуск продукції дал / рік 16 000 000
3 Вартість виробленої продукції тис. грн
«Waissburg Dunkel (Вайсбург 2262480
Дункель)»
«Софіївське (Ale blonde)» 2146176
«Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 2180400
4 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 240
робітників
5 Виробництво продукції на одного тис.
працюючого грн/особу
«Waissburg Dunkel (Вайсбург
Дункель)» 9427
«Софіївське (Ale blonde)» 8943
«Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 9085
6 Повна собівартість Грн./1дал
«Waissburg Dunkel (Вайсбург 244,23
Дункель)»
«Софіївське (Ale blonde)» 302,6
«Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 308,54
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 18
а
7 Витрати на 1 грн. виробленої грн.
продукції
«Waissburg Dunkel (Вайсбург 0,65
Дункель)»
«Софіївське (Ale blonde)» 0,83
«Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 0,83
8 Прибуток підприємства від тис. грн./1 дал 1120000
виробничої діяльності
9 Рентабельність %
«Waissburg Dunkel (Вайсбург 28,7
Дункель)»
«Софіївське (Ale blonde)» 23,13
«Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 22,7
10 Оптова ціна за 1 дал Грн.
«Waissburg Dunkel (Вайсбург 377,08
Дункель)» 447,12
«Софіївське (Ale blonde)» 454,25
«Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)»
11 Термін окупності роки 4,58
Висновки та рекомендації
З даних економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане
підприємство є прибутковим з терміном окупності 4,58 років.
Повна собівартість
«Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» 244,23 грн/ 1 дал
«Софіївське (Ale blonde)» 302,6 грн/ 1 дал
«Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 308,54 грн/ 1 дал
Рентабельність
«Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» 28,7%
«Софіївське (Ale blonde)» 23,13%
«Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» 22,7%
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат2а ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
Розроб. МельникД.С. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 19
Керівник Чепурна О.Л. ТЕХНОЛОГІЧНА
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І. ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства
Склад пивоварного заводу без солодового виробництва
Склад зернопродуктів
приймальний пристрій для солоду та ячменю;
склад солоду та ячменю: підсилосне та надсилосне приміщення.
Варильний цех
бункерне відділення;
дробильно-полірувальне відділення;
варильне відділення;
машинне відділення варниці;
приміщення бункерів дробини;
приміщення баків гарячої води;
склад хмелю;
склад нескладеної сировини;
склад цукру (зберігання у мішках);
відділення водопідготовки).
Цех бродіння-доброджування
відділення освітлення та охолодження сусла;
відділення головного бродіння;
відділення чистої культури дріжджів;
відділення насіннєвих та надлишкових дріжджів;
відділення сушіння дріжджів;
відділення дображивания та витримки пива;
відділення бродіння та дображивания пива в ЦКТ;
фільтрувальне відділення;
відділення збірників фільтрованого пива;
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 20
а
відділення приготувань миючих та дезінфікуючих розчинів;
склад фільтруючих та допоміжних матеріалів.
Цех мийно-розливний
відділення укладання та виїмки пляшок;
відділення миття (пляшкомийне віддалення);
відділення розливу (у пляшки);
відділення збору та відпустки склобою;
відділення прийому та регенерації лугу;
відділення водопідготовки;
приміщення допоміжних матеріалів та приготування клею.
Цех розливу пива у велику тару
приміщення прийому бочок;
приміщень бочкової продукції із кімнатою обігріву;
приміщення миття бочок;
відділення бочкового розливу;
відділення розливу пива до автоцистерн.
Цех посуду (пляшок) із кімнатою обігріву.
Склад посуду (неопалювальний) або навіс.
Цех готової пляшкової продукції (експедиція) із кімнатою обігріву.
лабораторія.
Матеріальний склад.
Кабінет начальника цеху.
Кімната змінних технологів.
Зарядна станція
зарядний;
агрегатна;
Ремонтні роботи.
Електрощитова.
Пункт керування виробництвом.
Метрологічна служба.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 21
а
Холодильно-компресорне відділення (аміачна).
Повітряно-компресорна станція.
Вуглекислотна станція.
Котельня (за відсутності ТЕЦ).
Градирня.
Тепловий пункт.
Приймальний пристрій для лугу із залізниці або автотранспорту.
Автоваги, ваги залізничні.
Склади зберігання:
аміаку,
олії,
мазуту.
Станція нейтралізації лужних стоків.
2.2 Режими роботи цехів і відділень.[19]
Таблиця 2. 1 - Режим роботи виробництва пива
Число Число днів
№ змін роботи
пп Найменування основних цехів работи на в Примітки
добу місяць в рік
Варильний цех 3 28,5 323 За вирахуванням 36
бункерне відділення годин на місяць на
дробильно-полірувальне відділення дезінфекцію та
варильне відділення профілактичний
відділення освітлення та охолодження ремонт
сусла
Цех бродіння-доброджування
при установці циліндро-конічних апаратів 3 29,8 338 З урахуванням
при роботі за класичною схемою: затримки надходження
цех головного бродіння 3 29,8 338 сусла в період
цех дображивания та витримки 3 30,0 340 дезінфекції варильного
фільтрувальне відділення 1-2 21,0 232 порядку суслопроводів
та холодильників
Цех розливу у всі види тари 1-2 21,0 232 При п'ятиденному
Завод працює загалом 11,33
місяця робочому тижні
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 22
а
Асортимент пива наведений в табл. 2.2
Таблиця 2.2-Асортимент готової продукції
Кількість,
Сорт пива Кількість,% дал.
Milk Stout UmanBeer
(Мілк Стаут) 30 4 800 000
Waissburg Dunkel
(Вайсбург Дункель) 40 6 400 000
Софіївське Ale blonde 30 4 800 000
Всього 100 16 000 000
Пиво Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)
Склад: вода, солод ячмінний світлий, солод ячмінний карамельний, солод
ячмінний темний, лактоза, хміль.
Середнє значення гіркоти в пиві : 16-20 IBU Вміст спирту: 4,2 %
Пиво Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)
Склад: вода, солод темний і світлий ячмінний, хміль.
Середнє значення гіркоти в пиві : 16-20 IBU Вміст спирту: 4,7 % Вміст
сухих речовин у початковому суслі: 11,0 %
Пиво Софіївське Ale blonde
Склад: вода, солод ячмінний світлий, солод пшеничний світлий, хміль,
цедра апельсину.
Вміст спирту: 4,0 % Вміст сухих речовин у початковому суслі: 11,5 %
Пиво відповідає ДСТУ 3888: 2015.[2]. Органолептичні та фізико-хімічні
показники наведені в таблиці 2.3., 2.4.
Таблиця 2.3 – Органолептичні показники якості пива згідно ДСТУ
3888:2015
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 23
а
Назва Характеристика показника
показника Фільтроване пиво
світле темне
Зовнішній Прозора піниста рідина, без осаду та сторонніх включень
вигляд
Смак Солодовий та хмельовий Повний солодовий смак із
смак з гіркотою, що яскраво вираженим
відповідає сорту пива карамельним смаком,
приємною гіркотою, що
відповідає пиву
Аромат Аромат, що відповідає сорту пива, чистий, без сторонніх
запахів та присмаку
Піноут- Пиво з масовою часткою сухих речовин у початковому
ворення суслі від 8% до 11,5% :
висота піни, не менше, мм – 20,0
піностійкість, не менше, хв. – 2,0
Пиво з масовою часткою сухих речовин у початковому
суслі від 12,0% до 20,0% :
висота піни, не менше, мм – 30,0
піностійкість, не менше, хв. – 2,0
Примітка. Додаткові вимоги до смаку й аромату пива встановлюються
виробником у рецептурі на кожну назву.
Таблиця 2.4 – Фізико-хімічні показники пива згідно ДСТУ 3888:2015.[4]
Масова Масо- Кислот- Колір, Масо- Стійкість, не менше, діб
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 24
а
частка ва ність, см3 см3 0,1 ва фільтроване нефільтро
сухих частка 1 моль/дм3 частка ване
речовин спирту моль/дм3 розчину діокси
у , не розчину йоду на ду
початко менше, гідроксид 100 см3 вугле-
Найменуван вому % у натрію води цю, не
ня пива суслі, % на 100 менше
см3 пива , % пасте непас осві нео
ризов териз тлен сві
ане оване е тле
не
Світле пиво
Пиво
Софіївськ
е (Ale 11,5 4,0 1,3-2,8 0,4-1,8 0,30 30 7 5 3
blonde)
Темне
Waissburg
Dunkel
(Вайсбург 11,0 4,7 1,3-2,0 >4 0,30 30 8 5 3
Дункель
Milk Stout
UmanBeer
(Мілк 12,0 4,2 1,6-3,3 >4 0,32 30 8 5 3
Стаут)
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Характеристика ячмінного пивоварного солоду відповідає ДСТУ
4282:2018 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови .[3]
За способом приготування розрізняють наступні види солоду :
темний, світлий, карамельний і палений. характеристика яких наведена в
табл. 2.5
Таблиця 2.5– Характеристика світлого і темного солоду
Найменування Характеристика світлого і темного солоду
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 25
а
Зовнішній Однорідна зернова маса, яка не містить пліснявих
вигляд зерен і зернових шкідників
Колір Від світло-жовтого до жовтого. Не допускаються
зеленуваті і темні, обумовлені цвіллю
Запах Солодовий, більш концентрований темного солоду.
Не допускаються: кислий, запах цвілі та ін
Смак Солодовий, солодкуватий. Не допускається
сторонній присмак
За органолептичними показниками карамельний та палений
солод повинен відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.6.
За фізико-хімічними показниками світлий і темний (таблиця 2.7),
карамельний і палений (таблиця 2.8) солод повинен відповідати
вимогам, зазначеним у таблицях.
Таблиця 2.6 – Органолептичні показники солоду
Характеристика Найменування показника
солода Карамельного Паленого
Однорідна зернова маса, яка не містить пліснявих
Зовнішній вигляд зерен і зернових шкідників
Від світло-жовтого
Колір до буруватого з Темно-коричневий. Не
глянцевим допускається чорний
відливом
Запах (як і самого Солодовий. Не
солода, так і допускаються: Нагадує запах кави. Не
холодної і гарячої пригоріло, затхлий допускається пригорілий
витяжки) і пліснявий
Смак (як і самого
солода, так і Солодкуватий. Не Кавовий. Не допускаються
холодної і гарячої допускаються пригорілий і гіркий
витяжки) гіркий і пригорілий
Спечена коричнева
Вигляд зерна на маса. Не Темно-коричнева маса. Не
зрізі допускається допускається чорна маса
обвуглені маса
Таблиця 2.7 – Характеристика світлого і темного солоду
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 26
а
Норми для типів солоду
Найменування Світлого
показників Високої
якості I класу II Темного
класу
Прохід через сито (2,2X20) мм, %, не
більше 3,0 5,0 8,0 8,0
Масова доля сміттєвих домішок, %, не Не
більше допускается 0,3 0,5 0,3
Количество зерен, % :
борошнистих, не менше 85,0 80,0 60,0 90,5
склоподібних, не більше 3,0 5,0 10,0 5,0
темних, не більше Не Не
допускається допускається 4,0 10,0
Масова доля вологи, %, не більше 4,5 5,0 6,0 5,0
Масова частка экстракту в сухій
речовині солода тонкого помолу, %, не 79,0 78,0 76,0 74,0
менше
Різниця масових долей экстрактів в Не
сухій речовині солода тонкого і Не более 1,5 1,6-2,5 більше -
грубого помолу, % 4,0
Масова частка білкових речовин в
сухій речовині солоду, %, не більше 11,5 11,5 12,0 -
Відносна масова частка розчинного
білк у белкових речовинах в в сухій 39—41 - - -
речовині солоду (число Кольбаха), %
Оцукрення, хв., не більше 15 20 25 -
Таблиця 2.8 – Характеристика карамельного і паленого солоду
Найменування показників
Норми для типів солоду Карамельного
I класу II класу Паленого
Масова частина влагості, %, не більше 6,0 6,0 6,0
Масова частка экстракта речовинах в
сухій речовині солоду, %, не менше 75,0 70,0 70,0
Кількість карамельних зерен, %, не
меньше 93,0 25,0 -
Масова частка смітних домішок, %, не
більше 0,5 0,5 0,5
Колір (величина Лінтнера — Лн), не
меньше 20,0 20,0 100,0
Пшеничний солод
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 27
а
Відповідно до ДСТУ 4658:2019 Солод пивоварний пшеничний.[4].
Загальні технічні умови за органолептичними показниками світлий і темний
солод має відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.9.
Таблиця 2.9. — Органолептичні показники світлого та темного солоду
Назва Характеристики світлого та темного солоду
пЗоовкназішнинкійа Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих та пошкоджених
ВКИолГірЛЯД зерен
Властивий зерну колір.
Для світлого солоду — від світло-коричневого до червоного з
різними відтінками.
Для темного солоду — від світло-коричневого до червоно-
брунатного з глянцевим відливом
Запах Солодовий, інтенсивніший у темному солоді. Не дозволено
стороннього запаху: кислого, затхлого та іншого, не властивого
солодовому, а також плісняви
Смак Солодовий, солодкуватий. Не дозволено стороннього присмаку
За фізико-хімічними показниками світлий і темний солод має
відповідати вимогам, наведеним у таблиці 2.10.
Таблиця 2.10. — Фізико-хімічні показники світлого та темного солоду
Норма для типів солоду
Показник Світлого
І класу II класу Темного
Прохід крізь сито (2,2 х 20) 3,0 5,0 5,0
мм, %, не більше ніж
Масова частка смітної 0,1 0,3 0,3
домішки, %, не більше ніж
Кількість зерен, %:
— борошнистих; 76—80 70—75 76—80
— скловидних, не більше ніж; 8,0 10,0 8,0
— темних, не більше ніж Не дозволено 4,0 10,0
Масова частка вологи 4,5 5,5 5,5
(вологість), %, не більше ніж
Масова частка екстракту в 80,0 76,0 76,0
сухій речовині солоду тонкого
помелу, %, не менше ніж
Продовження таблиці 2.10.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 28
а
1 2 3 4
Різниця масових часток 1,5 2,5 2,5
екстрактів у сухій речовині
сМоалсоодвуа чтаоснтккаогбоілктоавихгрубого 12,0 12,0 12,0
рпеочмоевлиівн, у%с,унхеійбірлеьчшоевинніжі
Всоілдондоуш,е%нн, янембаіслоьвшоїечнаісжтки 38-46 36-^8 36—45
розчинного білка до масової
частки білкових речовин у
сухій речовині солоду (число
Кольбаха), %
Масова частка розчинного 0,55-0,72 0,73-0,90 0,60—0,90
білка в сухій речовині
солоду, %
Тривалість оцукрювання, хв, 20,0 30,0 25,0
не більше ніж
Лабораторне
к(коолнірг,рсемсн1ер)осузчсилно:у йоду Не більше ніж Не більше ніж 0,93—1,1
концентрацією 0,1 моль/дм3 на 0,23 0,36
100 см3 води;
або в одиницях ЕВС; Не більше ніж Не більше ніж 14—16
кислотність, см3 розчину 0,84—,01,0 0,86—,01,2 0,8—1,2
гідроксиду натрію
концентрацією 1,0 моль/дм3 на
1п0р0озсомр3ісстуьсл(ваі;зуально); Прозоре Дозволено Дозволено
незначну незначну
кінцевий ступінь 80—82 опа7л2ес—це8н1цію опа7л8ес—це8н1цію
взб’ярзокдіжстуьв,амнПняа,с%з;а 20 °С, не 1.8 2,0 2,0
більше ніж
Хміль, що використовується для виробництва пива повинен
відповідати ДСТУ 4098.1,2- 2002. Хміль ароматичний [7]. Характеристика
якого наведена у табл . 2.11.
Таблиця 2.11. – Характеристика ароматного хмелю
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 29
а
Базисні показники
Колір Від світло-жовто-зеленого до
золотисто-зеленого
Вміст α- кислоти , % 4,2
Вологість , % 13
Граничні показники
Колір Зелений, жовто-зелений , жовтий з
коричневим
Вміст α – кислоти , % 2-9
Вологість , % 11-13
Вміст зернят , % не більше 4
Вміст загальної кількості сірнис-
того ангідриду на абсолютно
суху речовину , % не більше 0,5
Вміст α- кислоти , % 4,2
Вологість , % 13
Вода для приготування пива повинна відповідати вимогам ДСТУ
7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості[5].
Таблиця 2.12. – Характеристика води
Органолептичні показники
1 2
Смак Приємний , без сторонього
Запах присмаку
Прозорість Без сторонього запаху
Прозора , без сторонніх домішок
Продовження таблиці 2.12
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 30
а
Фізико-хімічні показники Кількість
Колі-індекс - кількість кишечних паличок у 3
1л. води
Колі-титр – кількість води в якій міститься 1 330
кишечна паличка
Азот 0,1-0,3 мг/дм³
Фтор не › 1,5 мг/дм³
Селен не › 0,01 мг/дм³
Пестициди не › 0,0001 мг/дм³
Нітрати 45 мг/дм³
Окисленість, у перерахунку на КмnО4 4 мг/дм³
Залізо не › 0,3 мг/дм³
Жорсткість води загальна 7 (10)
рН для пивоваріння 6,5÷ 8,5
Кислота молочна харчова відповідає ДСТУ 4621:2006 .[6]
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1. Принципово-технологічна схема
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 31
а
Зернопродукти
Із сховища
Очищення солоду і
ячменю Відходи
Очищені зернопродукти
Подрібнення
Подрібнені зернопродукти
Кондиційована вода Приготування затору
Пара Конденсат
Оцукрений затор
Кондиційована вода Фільтрування затору Дробина
Перше сусло і промивні води
Хміль і хмелеві екстракти Кип'ятіння сусла з
Пар хмелем Конденсат
Гаряче сусло з хмелевою дробиною
Відділення сусла від
хмелевої дробини Хмелева дробина
Охмелене сусло
Холодоагент Освітлення і Білковий осад
охолодження сусла
2.5.2. Вибір обґрунтування способів і режимів технології
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 32
а
Кип'ятіння сусла
Отримане у процесі фільтрування сусло кип'ятять протягом 1-2 годин з
додаванням хмелю.
При кип'ятінні сусла до нього переходять гіркі та ароматичні речовини
хмелю, одночасно коагулюють білки.
Кип'ятіння сусла ведуть у сусловарочних котлах, у яких створюються
умови для інтенсивного кип'ятіння сусла. Кінцевим продуктом після стадії
кип'ятіння є гаряче охмелене сусло. [1]
Процеси, що відбуваються під час кип'ятіння сусла
При кип'ятінні сусла відбувається ряд таких важливих процесів:
 розчинення та перетворення компонентів хмелю;
 утворення та коагуляція конгломератів білкових і дубильних
речовин;
 випарювання води;
 стерилізація сусла;
 руйнування всіх ферментів;
 підвищення кольоровості сусла;
 підвищення кислотності сусла;
 утворення редукуючих речовин;
 зміна вмісту в суслі димітілсульфіду (ДМС) та інших летких
речовин.
Розчинення та перетворення складових частин хмелю
При отриманні пива насамперед важливі наступні компоненти хмелю:
 хмелеві смоли або гіркі речовини хмелю;
 хмелева олія;
 дубильні речовини хмелю. [1]
Хмелеві смоли або гіркі речовини хмелю — найважливіші для
приготування пива хмелеві компоненти, оскільки вони надають пиву гіркого
смаку α-кислоти — у холодному суслі майже не розчиняються. У киплячому
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 33
а
ж суслі структура α - кислот зазнає перебудову - ізомеризацію. Ізомеризовані
сполуки мають значно більшу розчинність, ніж вихідні α-кислоти.
Ізомеризація α-кислот при кип'ятінні жодною мірою не є повною. У
середньому охмелене сусло містить у вигляді ізомеризованих сполук лише
третину з введених у нього з хмелем -кислот. У ході подальшого процесу
отримання пива виділяється значна частина гірких речовин. .[8]
При кип'ятінні вихід ізогумулону, а з ним і гіркота пива залежить в
основному від:
1. Природи ізогумулонів. Різні складні частини α-кислот мають
дуже різний ступінь ізомеризації; найкращий вихід ізогумулону дає
когумулон.
2. Шляхом застосування сортів хмелю з високим вмістом
когумулоном (наприклад, Northern Brewer) отримують велику гіркоту пива.
3. Тривалість кип'ятіння. Зі збільшенням часу кип'ятіння зростає
вихід ізгумулону. Більшість α-кислот до началу кип'ятіння ізомеризується, і
вихід з зростанням тривалості кип'ятіння все повільніше. Через одну годину
кип'ятіння більша частина гірких речовин ізомеризується.
4. Величини рН. Велика величина рН дає кращу ізомеризацію, але
гіркота при нижчих значеннях рН завжди більш вирівняна та тонка.
5. Концентрація гумулонів. Зі зростанням норми внесення хмелю
вихід ізогумулону зменшується; це спадання, проте, відбувається у вузьких
межах (до 10%).
6. Відділення ізогумулонів з суспензією гарячого сусла. Істотна
частина ізогумулона адсорбується суспензією.
7. Підвищення інтенсивності процесів ізомеризації, наприклад, за
допомогою використання більш високих температур кип'ятіння.
8. Ступені подрібнення хмелю. Подрібнення збільшує швидкість
екстракції і з нею вихід гірких речовин. [8]
При кип'ятінні сусла хмелеве масло має летючістю, і тим більше, чим
довше ведеться кип'ятіння. Тому необхідно хоча б частково зберегти в суслі
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 34
а
(і тим самим у пиві) найкращі хмелеві олії з урахуванням типу пива. У цих
цілях на деяких підприємствах, щоб зберегти як мінімум частину кращої
хмелевої олії, задають хміль з кращим ароматом (ароматичний хміль) лише
за 15-20 хв перед закінченням кип'ятіння.[9]
Дубильні речовини хмелю розчиняються у воді і відразу переходять у
розчин.
У ході подальшого виробництва пива дубильні речовини (особливо
антоціаногени) полімеризуються все сильніше і можуть погіршити стійкість
пива.
Утворення сполук білкових та дубильних речовин та їх коагуляція
Дубильні речовини хмелю і солоду повністю розчиняються в суслі і
зв'язуються з його білками. Дубильні речовини солоду при цьому дещо
активніші, ніж хмелеві.
З'єднання протеїнів і дубильних речовин, а також з'єднання білкових і
окислених дубильних речовин при високій температурі нерозчинні і
випадають в осад при кип'ятінні сусла у вигляді суспензій сусла.
Під суспензією гарячого сусла розуміють пластівці, що утворюються в
суслі при кип'ятінні. Бажано відокремити ці з'єднання по можливості
повніше. .[9]
Утворенню білкового осаду сусла сприяють:
а) збільшення тривалості кип'ятіння; кип'ятінні протягом 2-х годин ці
сполуки осаджуються значною мірою;
б) необхідна тривалість кип'ятіння для осадження білків зменшується з
ростом тиску і при одночасному підвищенні температури. Наприклад, при t =
140 °С для утворення осаду сусла потрібно лише 3-5 хв;
в) інтенсивний рух киплячого сусла, завдяки чому покращується
реакція між білковими речовинами та поліфенолами;
г) низька величина рН; для утворення білкового осаду сусла
оптимальне значення рН становить 5,2, і тому бажано перед кип'ятінням
сусла знизити рН.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 35
а
При кип'ятінні сусла відбувається його упарювання до встановленої
концентрації.
Стерилізація сусла
З пилом із солоду до затору потрапляє велика кількість різних
мікроорганізмів, які якщо їх не знищити, можуть швидко викликати псування
пива. При кип'ятінні сусла всі мікроорганізми, що містяться в суслі,
гинуть.[1]
Руйнування всіх ферментів
При кип'ятінні сусла повністю знищуються ферменти, що ще
збереглися в ньому в невеликій кількості. У зв'язку з цим у складі сусла
більше неможливі наступні неконтрольовані зміни. Якщо ці зміни в
подальшому необхідні, наприклад, якщо гаряче охмеленное сусло має
клейстерне помутніння або якщо потрібно готувати дієтичне пиво для хворих
на діабет то для повного розщеплення крохмалю по йодній пробі або для
збільшення вмісту обробці з додаванням солодової витяжки або першого
сусла.
Підвищення кольоровості сусла
Після кип'ятіння сусло стає дещо темнішим, тому що утворюються
меланоїдини і окислюються дубильні речовини, що обумовлює підвищення
кольоровості сусла. Гаряче охмелене сусло дещо темніше, ніж пиво, що з
нього готується. При бродінні кольоровість пива знижується знову.
Підвищення кислотності сусла
Кислотність сусла дещо підвищується, тому що меланоїдини, що
утворюються при кип'ятінні, дають кислу реакцію, і, крім того, деяку частину
кислотності вносить хміль. .[8]
Величина рН при повному наборі в сусловарочному апараті без
підкислення затору становить близько 5,5-5,6, а гарячого охмеленого -
близько 5,4-5,5.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 36
а
Багато важливі для пивоварного виробництва процеси краще і швидше
протікають при зниженій величині рН. До таких процесів при кип'ятінні
сусла відносяться:
■ Хороша коагуляція білково-дубільних комплексних сполук при рН
5,2;
■ менше підвищення кольоровості сусла при низьких значеннях рН;
■ тонка і благородніша гіркота хмелю при знижених значеннях рН;
■ підвищена чутливість мікроорганізмів до нижчих значень рН.
Недоліком при зниженому значенні рН є найгірше використання гірких
речовин хмелю, через що його витрата має бути більшою.
Бажано перед закінченням кип'ятіння підкислити сусло до рН 5,1-5,2.
Утворення редукуючих речовин (Редуктонів)
При кип'ятінні сусла утворюються сполуки, здатні зв'язувати кисень
сусла і, отже, надавати відновлюючу дію. Ці речовини називаються
редуктонами. До них відносяться, наприклад, меланоїди.
Зміна вмісту диметилсульфіду під час і після кип'ятіння сусла
Недостатнє видалення ДМС, що має місце при виготовленні солоду,
неможливо наверстати при кип'ятінні сусла в сусловарильному котлі. Тому
слід прагнути до того, щоб вміст СММ (попередника ДМС) становив
максимум 5 мг/кг солоду.
ДМС - летюче з'єднання, тобто воно майже повністю випаровується
при кип'ятінні протягом 75-80 хв при 106-107 ˚С. Але в даний час цього ніхто
не може дозволити собі з енергетичних міркувань, і, крім того, це було б
небажано через підвищене термічне навантаження на сусло. Застосовується
також спосіб кип'ятіння протягом 60-70 хв при 102-104 ° С, але і за таких
умов процес відбувається вже в проблемній області. [1,8]
Тому робляться різні спроби інтенсифікувати випаровування летких
речовин, насамперед, ДМС за рахунок вбудовування в котлі відбивних
екранів для збільшення поверхні сусла або шляхом так званого «динамічного
кип'ятіння»
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 37
а
Період напіврозпаду СММ, попередника ДМС, залежить від
температури та тривалості кип'ятіння. Він скорочується з зростанням
температури та збільшенням тривалості кип'ятіння.
Поряд з коагуляцією білкових речовин, розчиненням і перетворенням
гірких речовин хмелю випаровування ДМС істотно визначає проведення
кип'ятіння сусла. Період напіврозпаду цієї сполуки подовжується при
нижчих рН, і тому рН сусла встановлюють лише перед закінченням
кип'ятіння.
Перетворення СММ на ДМС триває і після кип'ятіння сусла і тим
більшою мірою, ніж вища температура на стадії витримки при підвищеній
температурі та чим довше ця витримка продовжується.
Тому бажано скорочувати термічне навантаження, в тому числі через
небажане подальше утворення продуктів реакцій Майяра, і після кип'ятіння
сусла витримувати мінімальну за часом паузу у вірпулі і охолоджувати сусло
якнайшвидше.
Під час бродіння ДМС також продовжує виділятися разом з газами, що
утворюються.
Пристрій та обігрів сусловарильного котла
У сусловарочному котлі сусло інтенсивно кип'ятять протягом 60-70 хв,
і тому котел повинен бути обладнаний потужним обігрівом. З часом
відбувалася зміна способів обігріву котла, що змінило його форму.
По виду обігріву сусловаркових котлів розрізняють:
■ сусловарильні котли з прямим обігрівом;
■ сусловарильні котли з паровим обігрівом;
■ сусловарильні котли з гарячим обігрівом водою [24].
Сусловарочний котел із прямим обігрівом
Найстарішим видом обігріву котла є вугільна топка. Це спосіб обігріву
шляхом прямого спалювання палива під дном котла (рис. 2.2) в даний час
дуже рідко можна зустріти в деяких старих цехах.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 38
а
Завдяки сферичній формі дна котла кипляче сусло циркулює у
напрямку від центру до бокових стінок. Пізніше такі сусловарочні котли
часто переробляли на пряме опалення газом або топочним мазутом[24].
Рисунок 2.2. - Котел з прямим обігрівом:
1 — витяжна труба; 2 — кришка; 3 — мішалка з ланцюгом; 4 — привід мішалки; 5
— термометр; 6 — поплавкова вимірювальна рейка; 7 — камера топки; 8 — сходи; 9 —
випускний трубопровід.
Сусловарочний котел з паровим обігрівом
В даний час найчастіше використовується обігрів сусловарочного котла
за допомогою пари. Для кращого розуміння процесу обігріву парою потрібне
деяке пояснення.
Температура та тиск пари
Вода кипить при 100 °С, і пара, що утворюється, має точно таку
температуру, що є загальновідомою істиною. Але це правильно лише за
атмосферного тиску. Якщо в ємності підвищити тиск (наприклад, завдяки її
герметизації, як у скороварки), то вода кипить вже при вищій температурі.
Отже, будь-яка температура кипіння дорівнює температурі пари у разі
насичення і завжди відповідає певному тиску. Якщо сусловарочний котел
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 39
а
обігрівається через дно, то на дні по всій його поверхні одночасно
утворюються бульбашки пари, які піднімаються вгору і викликають рух
сусла, що сприяє видаленню небажаних летючих компонентів з сусла. Пара
підводиться в парову сорочку, розташовану на зовнішній стінці дна котла, з
надлишковим тиском від 2 до 3 бар (= 133 до 143 ° С). Пара віддає свою
теплоту пароутворення суслу і конденсується, а сусло кипить[24].
Більш високий тиск, а значить і температура, створюють проблеми
через підвищення прикордонної температури на дні котла: існує небезпека
підгоряння екстрактивних речовин сусла, що може вплинути на смак пива.
Оснащення сусловарочного котла з паровою сорочкою у вигляді
подвійного дна
Щоб обігрів працював добре, необхідно дотримуватися деяких
основних умов (рис. 2.3).
Пара підводиться до котла паропроводом (1), добре ізольованим для
запобігання тепловтратам. За впускним паровим вентилем (2) знаходиться
редукуючий клапан (3), що знижує тиск пари до необхідного; у звичайних
котлів надлишковий тиск у сорочках становить 2-3 бари. Зниження тиску
необхідно, оскільки якби підводилася нередукована пара з котельної з тиском
близько 15 бар, сорочка котла розірвалася б. Пара підводиться до парової
сорочки за допомогою ізольованого кільцевого трубопроводу (4) і рівномірно
подається в парову сорочку через кілька вводів (5).
Парова сорочка ізольована зовні для забезпечення мінімальних
тепловтрат. Парова сорочка обладнана запобіжним клапаном (7) та
манометром (9). До початку кип'ятіння слід пором витіснити що знаходиться
в сорочці повітря. Для видалення повітря у верхній частині парової сорочки
приварені від 1 до 4 трубопроводи з малим умовним проходом, кожен з яких
з'єднаний з окремим вентилем. Ці вентилі (8), розташовані лише на рівні зони
обслуговування варочного цеху, відкривають перед початком подачі пари і
залишають відкритими під час кип'ятіння сусла до того часу, поки їх починає
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 40
а
виходити пар. Тим самим гарантується, що повітря повністю видалено з
парової сорочки. В кінці варіння повітряні вентилі знову відкривають, щоб
уникнути утворення вакууму при конденсації пари, що призвело б до
деформації дна котла. Цей процес у більш сучасних апаратах відбувається
автоматично.
Між суслом і парою є різниця температур, яка повинна вирівнюватись
завдяки теплопровідності дна котла. Сусло при цьому нагрівається до
кипіння, а пара віддає своє тепло і тому конденсується.
Конденсат, що утворюється важче, ніж пара, і збирається в нижній
частині парової сорочки. Конденсаційна вода повинна відводитися
трубопроводом (10) в конденсатовідвідник (11). Він знаходиться під паровою
сорочкою і пропускає тільки воду, затримуючи пару. Конденсатовідвідники
діють здебільшого по поплавцевому принципу[24].
Рисунок 2.3. - Оснащення парового варильного котла з паровою
сорочкою у вигляді подвійного дна:
1 - паропровід; 2 - впускний паровий вентиль; 3 - редукувальний клапан; 4 -
паророзподільна труба; 5 - труби для підведення пари до парової сорочки; 6 - парова
сорочка; 7 - запобіжний клапан; 8 - удалення повітря; 9 - манометр; 10 - відведення
конденсату;
11 - конденсатовідвідник; 12 - трубопровід для відведення
конденсату
Конденсат відводиться трубопроводом для його збору (12). Конденсат є
чистою водою і через збірник конденсату повертається в паровий котел в
якості живильної води. При розгляді заторного апарату було показано, що
раніше подвійні парові днища, що застосовувалися раніше, зникли, і в даний
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 41
а
час обігрів здійснюється за допомогою нагріваючих елементів у вигляді
приварених на дно або стінку котла напівтруб. Те саме стосується і
сусловаркового котла. Сусловарочні котли, оснащені зовнішнім або
внутрішнім кип'ятильником і працюють при низькому надлишковому тиску,
в даний час вже не мають обігріву стінок, оскільки кип'ятильник низького
тиску передає суслу всю необхідну кількість теплоти.[1]
Кип'ятіння з використанням гарячої води (гідрокип'ятіння)
Існує можливість нагріти воду під тиском дуже сильно, але не до
випаровування та використовувати цю гарячу воду при 160-170 ° С для
обігріву сусловаркового котла. При цьому економлять на втратах, що
виникають у зв'язку зі збором та зворотним поданням конденсату. З іншого
боку, потрібно значно більший діаметр труб, а також більше енергії, ніж при
використанні пари, оскільки пара значно рухливіша, ніж рідина.
Тепловіддача від пари до стінки відбувається краще, ніж від гарячої води.
Тому сьогодні кип'ячення за допомогою гарячої води зустрічається рідше,
ніж звичайне кип'ятіння з обігрівом паром. Теплопередача від пари до суслу
забезпечується навареними напівтрубами - так само, як у заторного котла.
Сусловарочні котли з кип'ятінням при низькому надмірному тиску
Основна ідея кип'ятіння при низькому надлишковому тиску полягає в
тому, що ряд біохімічних процесів перетворення речовин протікає швидше,
якщо тиск, а з ним і температура кип'ятіння вище 100 ° С.
Сусловарочні котли з кип'ятінням при низькому надлишковому тиску
виготовляються як герметичні котли, розраховані на максимальний
надлишковий тиск 0,5 бар, і оснащуються необхідною для цього запобіжною
арматурою на випадок перевищення тиску та утворення вакууму. Обігрів
сусла виробляють за допомогою виносного або внутрішнього окропу.
Конденсатор вторинної пари розраховується відповідно на рівень тиску в
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 42
а
котлі, так що може використовуватися більш висока температура вторинної
пари[24].
Як критерій оцінки швидкості протікання реакцій і поведінки основних
компонентів екстракту під час кип'ятіння сусла сьогодні служить
характеристика часу напіврозпаду для розщеплення попередника ДМС [1].
Для характеристики процесу кип'ятіння сусла важливим показником є
добуток температури на час кип'ятіння: чим довше кип'ятять і що вище
температура киплячого сусла, то більше вписувалося небажана термічна
навантаження. З іншого боку, мають бути забезпечені такі процеси:
■ гіркі речовини хмелю повинні максимально вимірятися і тим самим
стати розчинними;
■ розщеплення попередника ДМС повинно відбутися по можливості
повністю.
В результаті сусло кип'ятять 60-70 хв за 103-106 °С. Ступінь
випаровування при кип'ятінні з використанням низького надлишкового тиску
становить близько 6%.
Кип'ятіння виконують або у розташованому за межами котла
виносному кип'ятильнику, через який пропускають сусло, або у
внутрішньому кип'ятильнику, де сусло нагрівається в сусловарному котлі.
Кип'ятіння при низькому надлишковому тиску
У сусловарочних котлів з виносним кип'ятінням сусло циркулює через
кип'ятильник, розташований поза котлом, обертаючись при цьому 7-8 разів
на годину. При цьому сусло постійно відбирається з нижньої частини
сусловаркового котла і перекачується насосом через виносний кип'ятильник
(рис. 2.4).
Як виносний кип'ятильник застосовується найчастіше кожухотрубний
теплообмінник, рідше — пластинчастий теплообмінник. Через труби
пропускають сусло, із зовнішнього боку труб протитечією рухається пара.
Коли сусло нагрівається, то пара охолоджується і конденсується. Виносний
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 43
а
кип'ятильник встановлюють вертикально або горизонтально, в останньому
випадку його встановлюють з легким нахилом для кращого стікання
конденсату. Обидва варіанти отримали поширення на практиці.[1]
Рисунок 2.4. - Сусловарильний котел з зовнішнім виносним
кип'ятильником:
1 - виносний кип'ятильник; 2 - сусловарковий котел; 3 - конденсатор
вторинної пари; 4 - збірка сусла; 5 - теплообмінник для нагрівання сусла; 6 -
вірпул; 7 - пара; 8 - конденсат; 9 - насос; Wort Density Measuring - вимір
щільності сусла.
Кип'ятіння при низькому надлишковому тиску з використанням
внутрішнього кипятильника
Сучасні сусловарочні котли тепер дуже часто оснащуються внутрішнім
кип'ятильником (перколятором) (рис. 2.5).
Внутрішній кип'ятильник є кожухотрубним теплообмінником,
розташованим у сусловарочному котлі. Через вертикальні труби (1)
кип'ятильника піднімається сусло, що нагрівається парою, що підводиться
зверху в міжтрубний простір. При цьому пара (6) охолоджується та
конденсується (7).
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 44
а
У звужувальному конусі (5) кипляче сусло прискорюється і,
піднімаючись над рівнем поверхні сусла в котлі, розподіляється по цій
поверхні широким віялом за допомогою розподільного екрану (4), що сприяє
хорошому випаровування і в той же час забезпечує сталість рівня сусла в
котлі.
Так як температура сусла при кипінні підвищується до 103-106 ° С, то
температура (а разом з нею і тиск) гарячої пари повинна бути суттєво
вищою. Вона становить: при нагріванні - близько 140-145 ° С (Р= 3,8-4,3 бар)
та при кипінні - близько 130 ° С (Р= 2,8 бар).
У нагрівальних трубах сусло рухається знизу з температурою нижче
100 °С і в міру підйому воно нагрівається.
При цьому дуже скоро [1] на внутрішній стінці труб утворюється: зона
початку утворення бульбашок пари (2), яка при подальшому підйомі
переходить в зону неповного пароутворення (3) та нарешті у ширшій зоні
відбувається пароутворення у всьому об'ємі сусла (4), тоді як зовні пар віддає
свою енергію пароутворення (ентальпію) та конденсується; шар конденсату
стікає вниз, стає все товстішим, все більшою мірою перешкоджаючи
теплопередачі.
При пароутворенні у всьому обсязі киплячого сусла більша частина
води переходить у пару, яка займає значно більший об'єм, ніж вода, з якої він
утворився. Це сусло з збільшеним обсягом потрапляє в конус, що звужується,
розташований над нагрівальними трубами, піднімається над рівнем сусла в
котлі і потім розподіляється по поверхні сусла за допомогою розподільчого
екрану. Цей екран, який може мати різну конструкцію, встановлюється так,
щоб забезпечити повну циркуляцію сусла в котлі без утворення мертвих зон.
Дуже висока різниця температур сприяє хорошому кипінню, але
створює і проблеми: у той час, як у виносного кип'ятильника гарантується
постійна циркуляція всього вмісту котла, у внутрішнього кип'ятильника
виникають нерівномірності в його роботі, що особливо помітно виявляються
на стадії нагріву.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 45
а
Рисунок 2.5. – Будова внутрішнього кип'ятильника:
1 - пучок труб; 2 - впуск сусла; 3 - кожух; 4 - екран, що відбиває для розподілу
сусла; 5 - звужувальний конус; 6 - подача пари; 7 - відведення конденсату; 8 - миюча
головка
Високотемпературне кип'ятіння сусла.[8]
Ідея істотно підвищити температуру кип'ятіння сусла виходить з того,
що багато реакцій протікають швидше при підвищеній температурі, а начить
і підвищеному тиску.
Так, для повної ізомеризації α-кислоти хмелю (але Зоммеру, Sommer)
потрібно при
100 °С 90 хв кип'ятіння,
120 ° С 5-8 хв високотемпературної витримки,
130 ° С 3-5 хв високотемпературної витримки,
140 ° С 2-3 хв високотемпературної витримки,
150 ° С 1-1,5 хв високотемпературної витримки.
При високотемпературному кип'ятінні сусла неохмелене сусло
збирають у сусло-збірнику (рис. 2.6, 1) і змішують з хмелем. Це сусло за
допомогою насоса (2) доводять до тиску 6 бар і потім у першому
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 46
а
теплообміннику (3) нагрівають до 95°С; у другому теплообміннику (4)
нагрівають до 115°С; у третьому теплообміннику (5) нагрівають до 140 °С.
Рисунок 2.6. - Високотемпературне кип'ятіння сусла:
1 - збірник сусла; 2 - насос; 3-5 - теплообмінники; 6 - ділянка високотемпературної
витримки; 7 - випарник; 8 - другий ступінь скидання тиску
На наступній ділянці високотемпературної витримки, виконаному (6) у
вигляді змійовика, температура витримується 5 хв при надмірному тиску 6
бар. Потім сусло прямує у випарну ємність (7), де надлишковий тиск
знижують до 1 бар (= 120 °С); у другому ступені скидання тиску (8) тиск
знижують до атмосферного, а температуру відповідно до 100 °С, після чого
сусло можна направляти у вірпул.
Переваги даного способу - найменше окислення і нижча кольоровість
сусла; недолік - недостатнє випаровування летких речовин. Установки для
високотемпературного кип'ятіння сусла не набули широкого поширення і
більше не виготовляються.
Системи енергозбереження при кип'ятінні сусла
При кип'ятінні сусла утворюються водяні пари, яку називають
вторинною парою. Якщо ця вторинна пара безперешкодно випускають через
витяжну трубу, то специфічний для пивоварного виробництва запах
відчувається у всіх околицях. Це можна розглядати як викид запахів у
навколишнє середовище, що за законодавством не дозволяється.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 47
а
Крім того, вторинна пара містить багато теплової енергії, яка в цьому
випадку марно йде у витяжну трубу. Щоб 1 кг води при 100 °С перетворити
на 1 кг пари при 100 ˚С, потрібно близько 540 ккал = 2260 кДж. Коли ця пара
знову конденсується, ця теплота знову виділяється в навколишньому
просторі і тому повністю губиться для пивоварного виробництва .[1]
Конденсація вторинної пари
Доцільно повернути хоча б частину теплоти пароутворення. Це
здійснюють шляхом встановлення конденсатора вторинної пари,
підключеного до витяжної труби котла. Якщо вторинна пара конденсувати в
цьому апараті, можна отримати назад теплоту пароутворення.
У цьому конденсаторі (рис. 2.7) вторинну пару пропускають навколо
труб або будь-яких інших теплообмінних каналів, через які нагрівається, а
вторинна пара віддає свою теплоту пароутворення і конденсується.
Дивлячись за цілями подальшого використання, вторинну пару
охолоджують в один або два ступені, отримуючи при цьому гарячу воду. В
даний час випускають конденсатори вторинної пари з одноступінчастим
охолодженням .
З 1 гл випареної води можна одержати до 8,0 гл гарячої води при 80 °С.
Обсяг вторинної пари при конденсації у воду істотно зменшується і цей
конденсат може легко видалятися.
В даний час конденсатор вторинної пари випускають частіше у вигляді
одноступінчастого пластинчастого теплообмінника. При цьому вторинна
пара подається зверху в кожну другу пластину і конденсується при русі вниз,
тоді як вода, що охолоджує, тече в проміжних пластинах в протитоці, знизу
вгору, і при цьому нагрівається.
З теплотехнічних міркувань (у разі, коли використовується система
енергозбереження з тепловим накопичувачем) як охолоджувальну воду
застосовують воду з можливо більш високої температури.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 48
а
Рисунок 2.7. - Конденсатор вторинної пари:
1 - сусловарочний котел; 2 - витяжна труба; 3 - перемикаючий клапан; 4 - камери з
теплообмінними поверхнями; 5 - вентилятор; 6 - витяжна труба конденсатора
Компресія вторинної пари
Отримуваний при кипінні вторинний пар має температуру близько
100 ° С і вже не може застосовуватися для цілей обігріву котла, але якщо
його стиснути шляхом створення надлишкового тиску величиною кілька
десятих бару, то його температура підвищується до 102-108 ° С і потім його
можна використовувати знову для цілей обігріву котла. Таким шляхом
можна безпосередньо рекуперувати теплоту пароутворення, витрачену при
кип'ятінні сусла.
Умовою для можливості повторного використання вторинної пари є
відсутність у ньому повітря. Воно може бути забезпечене в тому випадку,
якщо в котлі не утворюється піна і кип'ятіння сусла відбувається без
затягування зовнішнього повітря.
Компресія вторинної пари виробляється шляхом механічного
стиснення; у цьому випадку говорять про механічну компресію, або шляхом
використання пароструминного компресора, для роботи якого потрібна
первинна нередукована пара з парового казана; у цьому випадку говорять про
термічної компресії вторинної пари.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 49
а
Механічні компресори вторинної пари можна часто зустріти на
сучасних пивоварних підприємствах, термічні ж компресори отримали
менше поширення. [1]
Механічна компресія вторинної пари
Отримана вторинна пара стискається гвинтовим або двороторним
трипелюстковим компресором (компресором Рутса) до надлишкового тиску
0,2-0,5 бар. Завдяки цій компресії температура вторинної пари підвищується і
вона може знову використовуватися безпосередньо для цілей обігріву
сусловарочного котла. Шляхом компресії вторинної пари можна економити
теплову енергію, так як тут витрачається енергія тільки для приводу
компресора (її витрата дорівнює приблизно 5% від рекуперованої первинної
теплової енергії, тобто економляться 95%, що залишилися, рекуперованої
первинної енергії).
Нагрів сусла до температури кипіння повинен здійснюватися шляхом
подачі первинної пари (рис. 2.8) в кип'ятильник.
Сусло прокачують за допомогою циркуляційного насоса (4) через
виносний кип'ятильник (3), де воно нагрівається, після чого сусло
повертають у сусловарковий котел (1). Коли досягається бажана температура
кипіння 102-106 ° С на виході з кип'ятильника, включають компресор (2) і
стискають вторинний пар (9) до надлишкового тиску 0,09 -0,25 бар = 102-
106 ° С.
Установку для компресії вторинної пари можна також підключати до
існуючого обладнання. Цей спосіб енергозбереження представляє інтерес і
для пивоварних заводів, де не бажають проводити кип'ятіння сусла при
низькому надмірному тиску з міркувань якості. Підвищений тиск
створюється тільки у виносному кип'ятильнику, а не в казані. Система
нормально функціонує тільки у випадку, коли в ній не присутнє повітря.
Тому в самому нижньому місці системи завжди монтується пристрій для
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 50
а
автоматичного видалення повітря, оскільки більш важке повітря опускається
вниз.
Рисунок 2.8. - Механічна установка для компресії вторинної пари:
1- Сусловарочний котел; 2 - компресор; 3 - виносний кип'ятильник; 4 - насос для
циркуляції сусла; 5 - ємність для збору конденсату; 6 - насос для конденсату; 7 -
конденсатор вторинної пари; 8 - запобіжний клапан; 9 - вторинна пара; 10 - первинна пара;
11 - холодна вода; 12 - гаряча вода; 13 - конденсат
Однак крім переваг система має й недоліки:
■ використання складного та дорогого обладнання;
■ потрібна велика поверхня теплопередачі (60-80 м2/100 гл сусла),
оскільки при використанні в якості заміни гострої пари стисненої вторинної
пари створюються лише відносно невелика разність температур;
■ необхідні роботи з технічного обслуговування додатково
встановленоного обладнання;
■ якщо для приводу компресора використовують електродвигун, то
через високу встановленої потужності компресора на підприємстві можуть
виникати значні витрати електроенергії; якщо використовується цривод від
двигуна внутрішнього згоряння (працюючого на газі або дизельному паливі),
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 51
а
то можна також використовувати теплову енергію, яка виділиться при роботі
двигуна, при цьому піки споживання електроенергії не виникають.
Загалом можна сказати, що компресія вторинної пари має сенс лише
починаючи з оборотності варильного агрегату понад 5 варок на добу.
Переваги компресії вторинної пари зростають разом із зростанням
оборотності варильного агрегату та маси одноразового засипу. .[1]
Термічна компресія вторинної пари
При термічній компресії вторинної пари останній втягується в систему
і стискається за допомогою пароструминного компресора (рис. 2.9).
Цей компресор складається із змішувальної камери (1) з соплом (2),
через яке проходить первинна пара з котла, що має надлишковий тиск як
мінімум 8 бар (найбільше порядку 18 бар). Завдяки високій
Рисунок 2.9. - Установка термічного стисненя вторинної пари:
1 — сусловарочний котел; 2 — пароструйний компресор; 3 — виносний
кип’ятильник; 4 — циркуляційний насос для сусла; 5 — ємкість для збора конденсату; 6
— насос для конденсату; 7 — конденсатор вторинної пари; 8 —клапан; 9 — вторинний
пар; 10 — первинний пар; 11 — холодна вода; 12 — горяча вода; 13 — конденсат
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 52
а
Перевагами термічної компресії вторинної пари є: надійна експлуатація
при невеликих витратах на технічне обслуговування;
Недоліками є: потреба у великих поверхнях теплопередачі через низьку
температуру обігріваючої пари і утворення підвищеної кількості гарячої
води, необхідність у наявності первинної пари високого тиску (до 18 бар;
необхідна власна котельня установка).
Термічна компресія вторинної пари може скласти сприятливу за
вартістю альтернативу механічному стиску вторинної пари не тільки для
невеликих пивоварних заводів, але і для великих підприємств з додатковою
потребою в гарячій воді При порівнянні економічної ефективності в
перерахунку на одну варку 10%) від застосування методу термічного
стиснення вторинної пари з традиційним методом кип'ятіння сусла без
стиснення виходять істотні відмінності [1]. вторинної пари має сенс тільки,
коли отримана гаряча вода також може бути використана.
Кип'ятіння при низькому надлишковому тиску з накопичувачем
теплової енергії.
Внаслідок застосування теплообмінних установок на різних
виробничих ділянках варильного цеху зазвичай утворюється великий
надлишок теплої води, якій важко знайти застосування. Потрібна гаряча вода
з досить високою температурою, яку можна використовувати для обігрівання
при невеликому підведенні додаткової теплоти. Крім того, необхідно
використовувати навіть невелику різницю температур і накопичувати гарячу
воду для використання в міру появи потреби в ній. Це можливо здійснити з
використанням теплоізольованих систем із накопиченням теплової енергії
(рис. 2.10).
Вода, що випарувалася в сусловарильному котлі (3), конденсується в
конденсаторі вторинної пари (4), тоді як охолодна вода в протитоці
нагрівається до 97 °С. Нагріта до 97 °С вода вводиться у верхню частину
накопичувача енергії (5). Цією гарячою водою з верхньої частини
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 53
а
накопичувача енергії можна нагрівати неохмелене сусло, що знаходиться у
збірнику (1) або затор у заторному апараті (6). Можливі й інші об'єкти для
обігріву, слід звертати увагу на те, щоб гаряча вода при цьому не остигала.
Гаряча вода зберігається в добре теплоізольованих накопичувачах
енергії; при цьому в процесі роботи відбувається постійне зміщення
прикордонного шару між дуже гарячою і менш гарячою водою відповідно
ходу накопиченої теплової енергії. Товщина змішаної зони залежить від
конструкції накопичувача і становить для вузьких накопичувачів лише 10-20
см.
При таких системах накопичення теплової енергії можна тривалий час
зберігати надлишки теплоти і будь-якої миті використовувати їх. При цьому
важливо стежити за тим, щоб прагнення використовувати найменші
температурні перепади не призвело б до того, що температура накопичувача
опустилася до занадто низького рівня.
Економія первинної енергії порівняно з традиційним кип'ятінням без
повторного використання теплоти становить: для кип'ятіння при низькому
надмірному тиску близько 40-50%; для кип'ятіння при низькому
надлишковому тиску з накопичувачем енергії близько 60-70%.
Рисунок 2.10. - Система накопичення теплової енергії:
1 - збірка сусла; 2 - нагрівач сусла; 3 - сусловарильний котел; 4 - конденсатор
вторинної пари; 5 - накопичувач енергії; 6 - заторний апарат, Condensate - конденсат,
Steam - пара, Whirlpool - вірпул
2.5.3. Опис апаратурно-технологічної схеми
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 54
а
Відповідно до апаратурно-технологічної схеми солод і ячмінь
подаються в бункери 3,4 та 5 попередньо зваженими на автовагах. З
бункерів солод надходить у повітряно-ситові сепаратори 7, звідти
зважується на автоматичних вагах 9. Солод подрібнюють на дробарці
мокрого помелу 11, куди подається гаряча вода.
Для приготування сусла пропонується двовідварний спосіб затирання .
Він дає можливість переробляти солод різної якості.
Подрібнені солод через бункера 12,13,14 надходять у перед заторний
апарат 16, звідти насосом 15 в заторні апарати 19 для приготування затору.
Перекачування рідкої й густої частин затору здійснюється з одного
заторного апарата в інший відцентровим насосом 18. Під час затирання
витримують три паузи, а саме: білкова при температурі 50-52 °С протягом
30 хв, мальтозна – 63°С протягом 30 хв і декстринна при температурі 70 °С.
Під час затирання проходить гідроліз високомолекулярних сполук до
низькомолекулярних. Приготовлена заторна маса насосом 18 із заторних
апаратів 19 подається у фільтраційний апарат 20. Мутне сусло, одержане на
початку фільтрування, насосом 18 повертають у фільтраційний апарат, а
прозоре сусло стікає в сусловарильний апарат 25, де воно кип'ятиться з
хмелем, у результаті чого досягаються концентрування та ароматизація.
При кип'ятінні сусла утворюються водяні пари, які називають
вторинною парою. Якщо ці вторинні пари безперешкодно випускають через
витяжну трубу, то специфічний для пивоварного виробництва запах
відчувається у всіх околицях. Крім того, вторинна пара містить багато
теплової енергії, яка в цьому випадку марно йде у витяжну трубу. Щоб 1 кг
води при 100 °С перетворити на 1 кг пари при 100 ˚С, потрібно близько 540
ккал = 2260 кДж. Коли ця пара знову конденсується, ця теплота знову
виділяється в навколишньому середовищі і тому втрачається повністю для
пивоварного виробництва.
Доцільно повернути хоча б частину теплоти пароутворення. Це
здійснюють шляхом встановлення конденсатора вторинної пари,
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 55
а
підключеного до витяжної труби котла. Якщо вторинна пара конденсувати
в цьому апараті, можна отримати назад теплоту пароутворення.
У цьому конденсаторі вторинну пару пропускають навколо труб або
будь-яких інших теплообмінних каналів, через які прокачують воду. Вода
при цьому нагрівається, а вторинна пара віддає свою теплоту
пароутворення і конденсується.
В кваліфікаційній роботі запропоновано встановити енергозберігаючу
колонку 23, в яку з витяжної труби сусловарильного апарату 25 надходить
вторинна пара, яка конденсується і конденсат слугує для підігріву сусла до
температури кипіння, перед надходженням в сусловарильний апарат в
теплообміннику 24, охолоджений конденсат, повертається в
енергозберігаючу колонку 23 для конденсації пари.
Солодова дробина з фільтраційного апарата насосом направляється у
спеціальні резервуари 21, а з них — на реалізацію.
Освітлення та охолодження сусла відбуваються на двох апаратах:
перший призначений для видалення завислих часточок, другий — для
охолодження сусла до початкової температури бродіння. Перша стадія —
охолодження гарячого сусла до 60—70 °С — здійснюється у
гідроциклонному апараті 27, друга (до 6 °С) — в автоматизованому
пластинчастому теплообміннику 29. Охолоджене і освітлене сусло після
охолодження надходить в бродильне відділення. Готове пиво проходить
стабілізацію, перекачується в буферний збірник, а звідти на розлив.
2.6. Розрахунок продуктів
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку
Продуктивність пивоварного заводу 16 млн.дал. пива в рік
Пиво Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 56
а
Склад: вода, солод ячмінний світлий, солод ячмінний карамельний,
солод ячмінний темний, лактоза, хміль.
Пиво Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)
Склад: вода, солод, хміль.
Пиво Софіївське Ale blonde
Склад: вода, солод ячмінний світлий, солод пшеничний світлий, хміль,
цедра апельсину.
2.6.2. Розрахункова частина
Асортимент проектованої продукції наведено в таблиці 2.2.
Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель пиво) готується із 85% світлого
солоду і 15% темного ячмінного солоду. Звідси маса світлого солоду Q|
=85кг, маса темного солоду Q|| =15кг. Втрати солоду при поліруванні Вп
=0,5% до маси.
Відходи при поліруванні розраховуємо за формулою:
де Q| - маса солоду, кг;
Вп – втрати солоду при поліруванні, %.
Світлого солоду:
Темного солоду:
Кількість полірованого солоду розраховуємо за формулою:
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 57
а
Виходячи з даних таблиці [23, с. 333] вологість солоду W| =5.6% і
вологості темного солоду W|| =5,5%, кількість сухих речовин становить:
В світлому солоді
де W| - вологість солоду,%;
Qпс – кількість полірованого солоду, кг.
в темному солоді
де W|| - вологість темного солоду,%;
Q|| - маса темного солоду, кг.
.
Виходячи з даних таблиці [23, с. 333] екстрактивність солоду Е||
приймається рівною 76% і темного солоду 74% від маси сухих речовин.
Звідси вміст екстрактивних речовин:
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 58
а
де Q|cp – кількість сухих речовин, кг;
E| - екстрактивність,%.
В світлому солоді
В темному солоді
Загальна кількість сухих речовин становить:
Загальна кількість екстрактивних речовин становить:
Втрати екстракту у варильному цеху Ве дорівнюють 2,2% до маси
зернопродуктів [23, с. 332], або обчислюємо за формулою:
де Qве – кількість продукту, яка становить 100кг;
Ве – втрати екстракту у варильному цеху, %.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 59
а
Звідси в сусло перейде сухих речовин:
де Qep – загальна кількість екстрактивних речовин, кг;
Qве – загальна кількість втрат у варильному цеху,кг.
Софіївське (Ale blonde) пиво виготовляється із 85 кг світлого ячмінного
солоду і 12 кг солод пшеничний світлий, 3 кг цедри лимона.
При поліруванні 100кг солоду втрати становлять:
Світлого ячмінного солоду:
Світлого пшеничного солоду:
Кількість полірованого солоду розраховуємо за формулою:
Виходячи з даних таблиці [23, с. 333] вологість солоду W| =5.6% і з
даних таблиці 2.10. вологості пшеничного солоду W|| =5,5%, кількість сухих
речовин становить:
В світлому ячмінному солоді
де W| - вологість солоду,%;
Qпс – кількість полірованого солоду, кг.
в світлому пшеничному солоді
де W|| - вологість солоду,%;
Q|| - маса солоду, кг.
.
Виходячи з даних таблиці [23, с. 333] екстрактивність солоду Е||
приймається рівною 76% і світлого пшеничного солоду згідно таблиці 2.10.
76% від маси сухих речовин. Звідси вміст екстрактивних речовин:
де Q|cp – кількість сухих речовин, кг;
E| - екстрактивність,%.
В світлому ячмінному солоді
ААрркк. .
ККРРББ2255ТТББВВ1144.6.688.0.000000000ППЗЗ
З 61
Зммнн. . ААрркк. . №№ддооккуумм. . ППідідппиисс ДДаатт 60
аа
В світлому пшеничному солоді
Загальна кількість сухих речовин становить:
Загальна кількість екстрактивних речовин становить:
Втрати екстракту у варильному цеху Ве дорівнюють 2,2% до маси
зернопродуктів [23, с. 332], або обчислюємо за формулою:
де Qве – кількість продукту, яка становить 100кг;
Ве – втрати екстракту у варильному цеху, %.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 62
а
Звідси в сусло перейде сухих речовин:
де Qep – загальна кількість екстрактивних речовин, кг;
Qве – загальна кількість втрат у варильному цеху,кг.
Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут) пиво виготовляється із 50% світлого
солоду, 40% темного солоду і 10% карамельного солоду. Звідси, в 100кг
вихідних зернопродуктів міститься (в кг): світлого солоду Q| =50, темного Q||||
=40, карамельного Q||||| =10.
Відходи при поліровці:
світлого солоду:
темного солоду:
Таким чином, після полірування кількість:
світлого солоду:
темного солоду:
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 63
а
Карамельний солод не полірується.
Вологість темного солоду W|||| =5%, карамельного солоду W||||\ =6% [20;23].
Маса сухих речовин:
в світлому солоді:
в темному солоді:
в карамельному солоді:
Екстрактивність темного солоду Е|||| =74%, карамельного солоду Е||||| =72%
[20;22].
Вміст екстрактивних речовин:
в світлому солоді:
в темному солоді:
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 64
а
в карамельному солоді:
Загальна кількість сухих речовин:
Загальна кількість екстрактивних речовин:
Втрати екстракту у варильному цеху Ве =2,7% до маси зернопродуктів, або:
В сусло перейде екстрактивних речовин:
Отримані при розрахунках дані зведені в таблицях 2.13; 2.14; 2.15.
ІІ. Визначаємо кількість проміжних продуктів і готового пива.
В гаряче сусло у відповідності з розрахунками переходить наступна
кількість екстрактивних речовин (кг): для Waissburg Dunkel (Вайсбург
Дункель) 67,63; Софіївське (Ale blonde) 68,69; Milk Stout UmanBeer (Мілк
Стаут) 67,70.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 65
а
Маса сусла визначається відношенням кількості екстрактивних
речовин до масової частки сухих речовин в початковому суслі, розділеної на
100. масова частка сухих речовин в початковому суслі (е) для Waissburg
Dunkel (Вайсбург Дункель) пива 11%, густина сусла при 200С (d) рівна
1,0442кг/л; для Софіївське (Ale blonde) – відповідно 11,5% і 1,0462кг/л; для
Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут) – 12% і 1,0484кг/л.
Таблиця 2.13 – Розрахунок кількості екстрактивних речовин зернопродуктів.
Формула для
Показник Поз- розрахунку Сусло
на-
чен- Waissburg Софіївське Milk Stout
ня Dunkel (Ale blonde) UmanBeer (Мілк
(Вайсбург Стаут)
Дункель)
Світ- Темни Світ- Світ- Сві- Тем- Кара
лий й лий лий тлий ний мель
солод солод ячмін пшени со - со - ний
ний чний лод лод со-
солод солод лод
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Витрата
сировини Q| 85 15 85 12 50 40 10
Норма
втрат
полірова Bn 0.5 0,5 0.5 0.5 0.5 -
ного 0,5
солоду,
%
Відходи
при Qn 0.43 0,075 0.43
полірува 0,060 0.25 0.2 -
нні, кг
Продовження таблиці 2.13.
1 2 4 5 6 8 9 10
3 7
Маса
полірова
ного Q 84.57 14,93 84.57 11,94
nc 49.7 39.8 -
солоду, 5
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 66
а
кг
Вологі- W| 5.6 5,5 5.6
сть,% 5,5 5.6 5 6
Маса
сухих Q|cp 79.83 14.13 79.83 11,34 46.9 37.8 9.4
речовин, 6 1
кг
Екстракт
ивність, E| 76 74 76 76 76 74 72
%
Екстракт
ивність Q|ep 60.67 10.46 60.67 8,62 35.6 27.9 6.77
зернопро 9 8
дуктів, кг
Таблиця 2.14. – Розрахунок кількості екстрактивних речовин, які переходять
в сусло.
Формула для
Показники Позначення розрахунку Waissburg Milk Stout
Dunkel Софіївс UmanBeer
(Вайсбург ьке (Мілк
Дункель (Ale Стаут)
blonde)
1 2 3 4 5 6
Вміст сухих Qcp 93,96 91,17 94,17
речовин, кг
Кількість
екстрактивних Qep 71,13 69,29 70,44
речовин в
сировині, кг
Норми втрат
екстракту в
варильному
цеху, % до маси Be 2,2 2,2 2,7
затираючої
сировини
Продовження таблиці 2.14.
1 2 3 4 5 6
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 67
а
Втрати екстракту
в варильному Qве 2,2 2,2 2,7
цеху, кг
Кількість
екстрактивних
речовин, які Ес 68,93 67,09 67,70
переходять в
сусло, кг
Маса сусла становить:
де Ес – кількість екстрактивних речовин, які переходять в сусло, кг;
е – масова частка сухих речовин у початковому суслі, %.
Об’єм сусла при 200С становить:
де Qc – маса сусла, кг;
d – густина сусла при 200С.
Таким чином:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Коефіцієнт об’ємного розширення при нагріванні сусла до 1000С рівний 1,04.
З урахуванням цього коефіцієнта об’єм гарячого сусла Vгс дорівнює :
де Vс – об’єм сусла при 200С, дал.
Для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Втрати сусла Вхд в варильному цеху з солодової і хмелевої дробини, на
стадії освітлення рівна для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель), Софіївське
ААрркк..
КРБ25ТБВ14..68..00 000ПЗ
ЗЗмнн.. ААрркк.. №ддооккуум.. Підідппиисс Даат 6698
аа
(Ale blonde) і Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут) пива 6% від об’єму гарячого
сусла [20;22;23].
Обєм холодного сусла:
де Vгс - об’єм гарячого сусла,дал;
Вхд - втрати сусла в варильному цеху з солодової і хмелевої дробини, %.
Таким чином:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Кількість не фільтрованого і фільтрованого пива залежить від способу
бродіння пивного сусла.
Зброджування за періодичною схемою.
Втрати у відділенні головного бродіння Вб приймаються рівними 2,3%
від об’єму холодного сусла для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель),
Софіївське (Ale blonde) і Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут) пива [23, с. 332].
Об’єм молодого пива становить:
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 70
а
де Вб - втрати у відділенні головного бродіння,%;
Vxc - об’єму холодного сусла, дал.
Звідси:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Втрати у відділі доброджування і відділі фільтрування Вдф для
Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель) пива рівні 2,35%, для Софіївське (Ale
blonde) 2,7%, для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут) 2,7% до об’єму молодого
пива, в тому числі втрати при фільтруванні Вф Waissburg Dunkel (Вайсбург
Дункель) пива досягають 1,55%, Софіївське (Ale blonde) і Milk Stout
UmanBeer (Мілк Стаут) по 1,7%. Звідси, втрати при доброджуванні:
Тобто, для пива Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель), Софіївське (Ale
blonde) і Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут) відповідно становлять 0,8; 1; 1%.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 71
а
Об’єм нефільтрованого пива дорівнює:
де Вд - втрати при доброджуванні,%;
Vмп – об’єм молодого пива, дал.
Звідси:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Об’єм фільтрованого пива:
де Вдф - втрати у відділі доброджування і відділі фільтрування,%.
Звідси:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 72
а
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Втрати товарного пива при розливі у пляшки дорівнюють 2%, в КЕГи
0,5% [23, с. 332]. Допускаємо, що 70% пива розливається в пляшки, 30% в
КЕГи.
Втрати пива в середньому становлять:
Кількість товарного пива:
де Vфп – об’єм фільтрованого пива, дал.
Звідси:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Загальні видимі втрати по рідкій фазі визначають за різницею між
об’ємом гарячого сусла і товарного пива, які складають:
де Vгс – об’єм гарячого сусла, дал;
Vтп – об’єм товарного пива, дал.
Для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Або по відношенні до об’єму гарячого сусла:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
ААрркк..
КРРББ2255ТББВ1144..6688..0000000000ПЗЗ
ЗЗммнн.. ААрркк.. №ддо
74
оккуумм.. ППідідппиисс ДДаатт 73
аа
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
Розрахунок кількості проміжних продуктів і готового пива можна
зробити за допомогою таблиці 2.15.
Таблиця 2.15. – Розрахунок кількості проміжних продуктів і готового
пива
Поз- Формула
Показники начен для Waissburg Софіївське Milk Stout
ня розрахун- Dunkel (Ale blonde) UmanBeer
ку (Вайсбург (Мілк Стаут)
Дункель
1 2 3 4 5 6
Масова частка
сухих речовин в e 11 11,5 12,0
початковому
суслі, %
Маса сусла, кг Qc 626,64 583,39 564,17
Густина сусла d 1,0442 1,0462 1,0484
при 200С, кг/л
Продовження таблиці 2.15.
1 2 3 4 5 6
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 75
а
Коефіцієнт
розширення сусла
при його нагріванні b 1,04 1,04 1,04
до 1000С
Об’єм гарячого Vгс 60,01 55,763 53,812
сусла, дал
Втрати сусла у
варильному цеху з
солодовою і
хмельовою
дробиною на стадії Ввц 6 6 6
освітлення і
охолодження
сусла, % до об’єму
гарячого сусла
Об’єм холодного Vxc 58,667 50,401 48,638
сусла, дал
Втрати у відділі
головного
бродіння, % до Вб 2,3 2,3 2,3
об’єму холодного
пива
Об’єм молодого Vмп 57,318 49,242 47,519
пива, дал
Втрати у відділі
доброджування і
відділі Вдф 2,35 2,7 2,7
фільтрування, % до
об’єму молодого
пива
Втрати при
доброджуванні, % Вд 0,8 1 1
до об’єму молодого
пива
Об’єм
нефільтрованого Vнп 56,860 48,750 47,044
пива, дал
Об’єм
фільтрованого пива, Vфп 55,971 47,912 46,236
дал
Втрати пива при
розливі, % до
об’єму
фільтрованого пива:
в пляшки В|p 2 2 2
в КЕГи B||p 0,5 0,5 0,5
Об’єм товарного
пива, дал Vтп 55,103 47,169 45,519
ІІІ. Обрахування витрат хмелю.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 76
а
Витрати хмелю визначають одним із двох методів: за єдиними нормами
без урахування вмісту в хмелі гірких речовин і за нормами, розрахованими з
урахуванням масової частки в хмелі α – кислот і вологи.
При розрахунку за єдиними нормами витрати хмелю на 1 дал готового
пива табл. 35.4 [23, с. 336] множать на кількість пива, отриманого із 100 кг
сировини:
де Vтп – об’єм товарного пива, дал;
Нх – витрати хмелю, г/дал.
Норма витрати хмелю на 1 дал Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)
пива дорівнює 22 г, Софіївське (Ale blonde) 30 г, Milk Stout UmanBeer (Мілк
Стаут) 22 г, витрати хмелю будуть дорівнювати:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
ІV. Визначаємо кількість відходів.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 77
а
Кількість дробини солодової і хмелевої, шламу сепараторного в
розрахунку на 100 кг зернопродуктів беремо з [20;22;23].
При бродінні сусла за періодичною схемою отримуємо 0,8 л
залишкових дріжджів вологістю 88% на 10 дал зброджуваного сусла.
Виходячи з цього, кількість залишкових дріжджів на 100 кг сировини для
пива становить:
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
для Софіївське (Ale blonde):
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
На 1 дал готового пива при головному бродінні видаляється 150 г
двоокису вуглецю, який може утилізуватися. Річна кількість СО2 становить:
де - об’єм товарного пива за рік, дал
для Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель):
=9600 м3
для Софіївське (Ale blonde):
= 7200 м3
для Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут):
= 7200 м3
В таблиці 2.16. наводяться дані, отримані при розрахунку на 100 кг
зернової сировини.
Таблиця 2.16. – Норми витрати сировини і продуктів.
Waissburg Dunkel Софіївське (Ale Milk Stout UmanBeer
(Вайсбург Дункель) blonde) (Мілк Стаут)
На 100 На 1 На 6400 На На 1 На На На 1 На
кг дал тис. дал 100 кг дал 4800 100 кг дал 4800
зернов зернов тис. зернов тис.
ої ої дал ої дал
сирови сиров сиров
ни ини ини
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Зернова сировина, кг
Солод світлий 85 1,54 9856 85 1,80 8736 50 1,09 5232
ячмінний 3 2 8
Солод світлий - - - 12 0,25 1219,2 - - -
пшеничний 4
Солод темний 15 0,27 1741 - - - 40 0,87 4219,2
2 9
Солод - - - - - - 10 0,22 1056
карамельний
Цедра - - - 3 0,06 307,2 - - -
апельсину 4
Всього, т 100 1,81 11597 100 2,12 10262 100 2,19 10507
5 7
Продовження таблиці 2.16.
ААрркк..
КРРББ2255ТББВ1144..6688..0000000000ПЗЗ 78
ЗЗммнн.. ААрркк.. №ддооккуумм.. ППідідппиисс ДДаатт 79
аа
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Інші види сировини, г
Хміль,кг - 22 140,8 - 30 144,00 - 22 105,6
Проміжні продукти і товарне пиво, тис.дал
Сусло гаряче 62,411 1,13 7251,2 53,618 1,13 5457,6 51,742 1,13 5457,6
3 7 7
Сусло холодне 58,667 1,06 6816 50,401 1,06 5131,2 48,638 1,06 5131,2
5 9 9
Пиво молоде 57,318 1,04 6656 49,242 1,04 4992 47,519 1,04 4992
Пиво 56,86 1,03 6592 48,75 1,03 4944 47,044 1,03 4944
нефільтро-
ване
Пиво 55,971 1,02 6528 47,912 1,02 4896 46,236 1,02 4896
фільтроване
Пиво товарне 55,103 1,0 6400 47,169 1,0 4800 45,519 1,0 4800
Відходи, кг
Дробина 201,4 3,72 23808 204,9 4,34 20832 210,8 4,63 22224
солодова
Дробина 172 3,12 19968 172 3,65 17520 172 3,78 18144
хмелева
Шлам 1,75 0,03 192 1,75 0,04 192 1,75 0,04 192
сепараторний
Дріжджі 4,69 0,08 569,6 4,03 0,08 408 3,89 0,08 408
залишкові, 9 5 5
тис.л
Діоксид - 0,15 960 - 0,15 720 - 0,15 720
вуглецю, м3
Відходи при 0,51 0,00 57,6 0,49 0,01 48 0,45 0,01 48
поліруванні,кг 9
Виправний - 0,02 128 - 0,02 96 - 0,02 96
брак, л
2.7. Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Норії (поз. ) для підйома зернопродуктів розраховують по річній
потребі підприємства у зернопродуктах:
«Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)»: 11597000
330∙24 = 1464 кг
год .
Приймаємо норію НЦГ-5 з продуктивністю по важкому зерну �� =
076 т м3 − 5 т.
Висота норії, м не більше 30
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 80
а
Ширина стрічки, мм 125
Швидкість стрічки, м с 1,2
Потужність електродвигуна, кВт -
Число ковшів в одному ряду по
ширині стрічки 1
Шаг ковшів, мм 210
Для зважування солоду, який поступає у кількості 1,464 т/год.
приймаємо автоматичні ваги ДН-50 з відкривающимся дном ковша
продуктивністю 4 т/год.
Величина порції зважування, кг 30-50
Габаритні розміри, мм
довжина 1120
ширина 880
висота 980
Маса вагів з гирями, кг 350
Бункери виробничого запасу зернопродуктів повинні вміщати добовий
запас.
«Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» - 6,4 млн. пива – 35900 кг/рік.
�� 9856000 3
с.сол = 330∙24 = 1244,4 кг, густина світлого солоду ��с.сол = 530 кг м ; [22]
�� 1721000
т.сол = 330∙24 = 217,30 кг, густина темного солоду ��т.сол = 520 кг м3.[22]
�� = 1244,4
сол 530 = 2,35 м3; �� = 217,30
кук 520 = 0,42 м3.
Місткість бункерів добового запасу св.солоду та тем.солоду складає:
��с.сол = 2,35 ∙1,1 ∙3 = 7,76 м3;
�� 3
т.сол = 0,42 ∙1,1 ∙3 = 1,39 м .
Бункера вибираємо квадратного перетину з конусним днищем.
Геометричні розміри бункерів для світлого солоду при стороні квадрата �� =
1,5 м та куті природнього укосу �� = 60° наступні:
висота конусної частини: ℎ = �� 2
2 ∙������;
де ����60° = 1,732
ℎ = 1,5 ∙ 2
2 ∙1,732 = 1,84 м
висота прямокутної частини: H= �� − 1ℎ;
��2 3
H= 7,76 − 1
3 ∙1,84 = 1,92 м.
1,52
висота загальна:
��заг = ℎ + ��;
��заг = 2,84 + 1,92 = 4,76 м.
Геометричні розміри бункерів для темного солоду при стороні квадрата
�� = 1,0 м та куті природнього укосу �� = 60° наступні:
висота конусної частини: ℎ = �� 2
2 ∙������;
де ����60° = 1,732
ℎ = 1,0 ∙ 2
2 ∙1,732 = 1,23 м
висота прямокутної частини: H= �� − 1
3ℎ;
��2
H= 1,39 − 1
3 ∙1,23 = 0,98 м.
1,02
висота загальна:
��заг = ℎ + ��;
��заг = 0,98 + 1,23 = 2,21 м.
Технічні характеристики дробарки Millstar System Lenz (ML-40) [19]
Засип, т 10
Арк..
КРБ25ТБВ14..68..00 000ПЗ
Змн.. Арк.. № докум.. Піідпис Дат 812
а
Продуктивність помелу, т/год 40
Встановлена потужність, кВт 98
Місткість бункера, м3:
повна 40
робоча 32
Маса, кг 10000
Габаритні розміри, мм:
D 2600
H 5700
H1 900
H2 1300
H3 3500
H4 2100
H5 3800
Устаткування варильного цеху
Розрахунок обладнання варильного цеху починають з підбору
варильних агрегатів, потім за їх продуктивністю розраховують інше
обладнання.
Варильні агрегати підбирають за кількістю зернопродуктів, що
переробляються на добу (Qвар).
У прикладі максимальна добова переробка зернопродуктів під час
/виробництва пива «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» 11597,29/323 =
35,9 т/добу; «Софіївське (Ale blonde)» 10262/323 = 31,77 т/добу та «Milk Stout
UmanBeer (Мілк Стаут)» 10507/323= 32,53 т/добу.
На пивоварних заводах можуть встановлюватися 4- та 6-апаратні
варильні агрегати в розрахунку на засип зернопродуктів (одночасно
перероблених зернопродуктів).
Варильний агрегат підбирають відповідно до проектованої потужності
заводу і визначають кількість оборотів його на добу (nоб). При одноразовому
засипу агрегату (Qзас)
nоб = Qвар / Qзас
Отриману величину порівнюють з нормативною, вона повинна
дорівнювати або трохи нижче. В іншому випадку необхідно вибрати інший
варильний агрегат (з іншим одноразовим засипом) або агрегат з іншим
числом апаратів, а при необхідності встановлюють два і більше варильних
агрегати.
Технічні характеристики основних апаратів варильних агрегатів
наводяться в каталогах. Однак поряд з основними апаратами агрегату
необхідно встановити і деяке допоміжне обладнання.
Розраховуємо витрати зернопродуктів на добу:
35,9+31,77+32,53 = 100 т/добу.
Приймаємо коефіцієнт обертає мості варочних агрегатів 10.
Розраховуємо одну варку:
100
10 = 10 т
Приймаємо 1 чотирьохапаратний агрегат на 10 т засипу з 10-кратною
обертаємостю на добу.
Технічні характеристики обладнання варильного відділення:
Заторний апарат (поз. ) [19]
Місткість, м3:
повна 62,5
робоча 45,0
Площа повн. нагріву, м2 10,3
Габаритні розміри, мм:
D 6020
H 4890
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 83
а
Фільтраційний апарат Lauter Tun, LT-D 8000(поз. ) [19]
Засип, т 10
Місткість, м3:
повна 68
робоча 50
Площа фільтрації, м2 50,2
Частота обертання розрихлювального
механізму, об/хв:
при промиванні дробини 0,4
при вивантаженні дробини 6
Встановлена потужність, кВт 26,4
Габаритні розміри, мм:
D 8000
D 775
H 5250
H1 500
H2 1200
H3 2000
H4 Min 2000
Технічні характеристики бункерів дробини Barley Corn Tank BCTV16,5[19]
Засип, т 10
Місткість, м3:
повна 16,5
робоча 14
Встановлена потужність, кВТ 5
Габаритні розміри, мм:
H 3100
H1 1400
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 84
а
H2 1400
H3 2800
H4 3150
Ємність для задавання хмелю Hop Mash Tun (HMT-20) (поз. ) [19]
Засип, т 10
Місткість, м3:
повна 0,2
робоча 0,15
Маса, кг 430
Габаритні розміри, мм:
D 700
H 1100
H1 900
Сусловарильний апарат Wort Kettle Tank (WKTD6600-V9) (поз. ) [19]
Місткість, м3:
повна 97,1
робоча 70,0
Площа повн. нагріву, м2:
бокова 24,1
днища 22,3
перколятора 14,6
Робочий тиск пари у сорочці, мПа 0,4
Маса, кг 14270
Габаритні розміри, мм:
D 6600
D 775
H 6000
H1 1600
H2 1200
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 85
а
H3 1650
H4 Min 1500
Гідроциклонний апарат Whirpool (WD0000-V80) (поз. ) [19]
Засип, т 10
Місткість, м3:
повна 80
робоча 70
Маса, кг 4500
D 5000
H 4950
H1 2500
H2 1200
H3 1250
Допоміжне обладнання
До допоміжного обладнання належить таке.
Збірник першого сусла, місткість якого має бути не менше 20...25%
виходу сусла з одного варіння. Збірник має бути обладнаний паровим
обігрівом.
Збірник для промивних вод із фільтраційного чану. Його місткість
підбирають залежно від кількості зернопродуктів, що надходять на одне
варіння (2,4 м3/т). Місткість збірника підбирають на дві варки, тоді
Vс.в = 2 (Qзас) макс 2,4 = 2 • 10 • 2,4 = 54 м3.
Збірник має бути оснащений змійовиком для підігріву промивних вод
до температури 70…75 ºC.
Мірник гарячої води для промивання хмелю розраховують з
розрахунку 0,2 м3 на 1 т зернопродуктів, що затираються. Таким чином,
мірник повинен мати місткість
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 86
а
Vсв = 0,2 • 10 = 2 м3.
Видалення солодової дробини слід проводити пневматичним способом,
і тільки як виняток - гідравлічним за допомогою відцентрового насоса,
призначеного для перекачування рідин, що містять велику кількість твердих
частинок (зазвичай застосовують фекальні насоси). Його продуктивність
вибирають з розрахунку перекачування солодової дробини протягом 20 хв
(зазвичай 3 ... 3,5 м3 з 1 т зернопродуктів). Тоді продуктивність насоса для
солодової дробини має бути
10 • 3,5 • 60/20 = 105 м3/год.
Таким же насосом перекачують заторну масу із заторного апарату
фільтраційний апарат. Заторну масу слід перекачати протягом 30 хв. Тоді
продуктивність насоса для заторної маси буде
10000 • 0,62664 • 60/(100 • 30) = 125 м3/год.
Насос, що повертає каламутне сусло на фільтраційний апарат, повинен
забезпечувати перекачування 10% заторної маси за 10 хв. Тоді його
продуктивність буде
10000 · 0,62664 · 0,1 · 60/(100 ·10) = 37,6 м3/год.
Насос для молодого пива повинен забезпечувати перекачування танка 1
протягом 2 год. Тоді його продуктивність має бути
10000 • 0,57318/(100 • 2) = 28,7 м3/год.
Насос для перекачування пива після доброджування повинен мати
продуктивність
10000 • 0,55103 • 2/(100 • 2) = 55,1 м3/год.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 87
а
Для скорочення простою на дезінфекцію слід передбачити установку
ємності для дезінфікуючого розчину (атиформіна), достатньої для заповнення
всіх сусло-і пивопроводів, включаючи холодильники для сусла і пива.
Таблиця 2.17 - Специфікація обладнання
№ п/п Наймену- Технічна
вання характеристика
обладнання
1 1 Норії 1 Продуктивність 2,0 Марка
по ячменю 5т, НЦГ-
висота 30м 5
2 9 Автоматич 1 1120х880х980мм ДН-50
ні ваги
3 5 Бункер 1 1500х1500х4760м
св..солоду м
4 3,4 Бункер 2 1000х1000х2210м
тем..солоду м
5 11 Дробарки 1 D =5700мм 98 ML-
Millstar Н = 5700 мм 40
System
Lenz
6 19 Заторний 2 D =6020мм
апарат Н = 4890 мм
7 20 Фільтрацій 1 D =8000мм 26,4 LT-D
ний апарат Н = 5250 мм 8000
Lauter Tun
8 21 Бункер 1 1400х1400х310 5 BCT
дробини 0 мм V16,
Barley Corn
Tank 5
9 26 Ємність 1 D =700мм HMT
для Н = 1100 мм -20
задавання
хмелю Hop
Mash Tun
10 25 Сусловари 1 D =6600мм WKT
льний Н = 6000 мм D660
апарат
Wort Kettle 0-V9
Tank
11 27 Гідроцикло 1 D =5000мм WD0
нний Н = 4950 мм 000-
апарат
Whirpool V80
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 88
а
Номер позиції на
апаратурно-
технологічній
схемі
Кількість
одиниць
однакового
обладнання
Потужність
електродвигуна,
кВт
Тривалість
роботи
електродвигунів
Примітка
2.8 Розрахунок складських приміщень і споруд
Солодова дробина зберігається у бункері, що забезпечує 1,5-2-добовий
запас. Тоді місткість бункера для солодової дробини буде:
Мб.с.д = 2 • 73,7 = 147,4 т.
Хмелева дробина зберігається в бункері, що вміщає 1,5-2-добовий
виробіток. Його місткість має бути:
Мб.х.д = 2 • 61,82 = 123,64 т.
Білковий шлам зберігається також у бункері, що вміщає 1,5–2-добовий
виробіток. Його місткість має бути:
Мб.б.ш = 2 • 0,60 = 1,2 т.
Для відходів полірування солоду необхідний бункер, що вміщує 3-5-
добовий виробіток. Його місткість має бути:
Мб.п.с = 5 • 0,18 = 0,89 т.
Для ячменю 3-го сорту, отриманого в процесі очищення ячменю
товарного, необхідно передбачити бункер, що вміщує 5-добовий виробіток.
Його місткість має бути:
Мб.я3с = 5 • 0,34 = 1,70 т.
Для бур'янів ячменю одержуваного в процесі очищення ячменю
товарного, необхідно передбачити бункер, що вміщає місячний виробіток.
Його місткість має бути
Мб.с.пр = 21 • 0,09 = 1,89 т.
2.9 Розрахунок води і стоків
Витрати гарячої води
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 89
а
На затирання зернопродуктів
Максимальна кількість води витрачається при виробництві найменш
концентрованого Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель) сусла. З 100 кг
зернопродуктів в сусло переходить 68,93 кг экстрактивних речовин.
68,93 ∙(100 − 15)
15 = 391 л.
З урахуванням випаровування деякої кількості води при кип’ятінні
відварок приймемо кількість води 4 м3 на 1 т зернопродуктів.
При приготуванні 10 варок на 10-ти тонному варочному апараті:
4 ∙100 = 400 м3.
Для заливки сит фільтраціонного аппарата.
Розраховується за об’ємом підситового простору. У підібраному
фільтраційному апараті Lauter Tan площа фільтрації складає 50,2м2, висота
підситового простору – 0,012 м.
50,2 ∙0,012 ∙10 = 6,024 м3.
На промивання пивної дробини.
Приймаємо рівним кількості води, витраченої на головний налив -
400 м3.
На вимивання хмелевої дробини.
Витрати води на вимивання хмелевої дробини дорівнює 0,5 м3 на 1 т
зернопродуктів.
Добова витрата води : 0,5 ∙100 = 50 м3.
Для миття обладнання варочного відділення.
Витрати гарячої води для промивання обладнання варочного
відділення визначається за умови 5-хв. промивання кожного апарату після
кожного затору ( всього заторів на добу 10) з погодинною витратою води 2,5
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 90
а
м3 на 1 т зернопродуктів. У варочному відділенні промиванню підлягають 5
апаратів (2 заторних, сусловарильний і фільтраційний апарати,
хмелевідбірник).
Для їх промивання потрібно на добу води:
2,5 ∙10 ∙ 5
60 ∙5 = 10,42 м3.
Для миття суслопровода.
Витрати води для промивання суслопровода приймаємо за умови, що
суслопровод промивається після кожної варки протягом 10-хв. з витратою
води 2,5 м3 год. на 1 т зернопродуктів.
2,5 ∙ 10
60 ∙100 = 41,67 м3.
Витрати холодної води
Витрати на розбавлення пивної дробини
Добова витрата води розраховується за умови, що за нормами
проектування на видалення пивної дробини витрачається 4 м3 на 1 т
затираємих зернопродуктів, тобто:
4∙100 = 400 м3.
Витрата води на розбавлення хмелевої дробини приймається з
розрахунку 1 м3 на 1 т затираємих зернопродуктів:
1∙100 = 100 м3.
Витрати води на охолодження гарячого сусла.
Витрати «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» гарячого сусла, яке
отримують із 100 кг зернопродуктів складає 600,1 л, «Софіївське (Ale
blonde)» - 557,63 л, «Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» - 538,12 л. Для
ААрркк..
КРРББ2255ТТББВ1144..6688..0000 000000ПЗЗ
З 92
Зммнн.. ААрркк.. № ддооккуумм.. ППііддппиисс ДДаатт 93
аа
прийнятого асортименту об’єм гарячого сусла на 100 кг зернопродуктів
складає:
600,1 ∙0,4 + 557,63∙0,3 + 538,12∙0,3 = 568,77 л.
Із максимальної кількості зернопродуктів 100 т на добу отримуємо
сусло:
10000∙568,7:100 = 568765 л або 568,77 м3.
Для миття обладнання варильного відділення.
Витрати холодної води для промивання обладнання варочного
відділення визначається за умови 5-хв. промивання кожного із 5 апаратів
після кожної варки при витраті води 2,5 м3 на 1 т зернопродуктів:
2,5 ∙10 ∙ 5
60 ∙5 = 10,42 м3.
Для миття обладнання відділення охолодження.
Витрати холодної води для промивання обладнання відділення
охолодження приймаємо за умови 5-хв. промивання кожного із 5 апаратів
після охолодження сусла кожної варки при витраті води 2,5 м3/год :
2,5 ∙10 ∙ 5 ∙5 = 10,42 м3
60 .
Для миття суслопровода.
Витрати води для промивання суслопровода приймаємо за умови, що
суслопровод промивається після кожної варки протягом 10-хв. з витратою
води 2,5 м3 год. на 1 т зернопродуктів.
2,5 ∙ 10
60 ∙100 = 416,67 м3.
На інші потреби
Витрати води на інші потреби приймаємо 5 м3 на добу на 1 т
перероблених зернопродуктів:
5∙100 = 500м3.
2.10. Розрахунок витрати пари
Витрата пари на приготування сусла
Витрата теплоти на пілігрівання води , яка іде на затирання
зернопродуктів :
Q1 = WC (t2 – t1 ),
W – кількість води для підігріву ,кг ;
C – відносна теплоємкість води , кДж/(кг К);
t2 і t1 – відповідно початкова температура і температура , до якої
необхідно підігрівати воду .
Для затирання зернопродуктів використовуємо воду температурою
20°С.
Затирання зернопродуктів починаємо при температурі води 50°С
Q1 = (10000 ·4 ) · 4,1868 ( 50-20) = 5024160 кДж.
Витрата теплоти на обробку зернової частини затору
Приймаємо , що на 100кг зернопродуктів витрачається 400 л води .
Кількість заторної маси становить :
10000∙400
100 + 10000= 50000 кг
Відносна теплоємність заторної маси визначається за формулою :
cзм = mc cc + mb cb ;
mc + mb
де mc і mb - відповідно маса зернопродуктів і води кг ;
cb і cc – відповідно відносна теплоємність зернопродуктів і води .
Як відомо cb - 4,19 кДж/(кг К) , cc – 1,7 кДж/(кг К) .
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 94
а
Підставивши значення у формулу одержимо :
c =10000∙1,7+40000∙4,9
зм 10000+40000 = 4,26 кДж/(кг· К)
Витрата теплоти на підігрів заторної маси до 63 °С за формулою :
Q2 = Gcзм (t2 – t1 )
η
;
де G - заторна маса ,кг ;
cзм - теплоємність заторної маси 4,26 кДж/(кг К);
t2 і t1 - початкова і кінечна температура підігріву затору , °С ;
η - КПД котла – 95 %.
Підставивши значення у формулу одоржимо :
Q2 =50000 ·4,26 · (67 – 48 ) = 4260000 кДж.
0,95
Витрата теплоти за добу становитиме 4260000 · 3,6 = 15336000
кДж/(кг К).
Визначаємо витрату теплоти на кип´ятіння густої частини затору ,
якщо він кипить 30 хвилин і випаровується 5 % води
Q3 = G · τ ·r · 0.05 ,
де τ - тривалість кипятіння , хв. ;
r - відносна теплота пароутворення ( 2260 кДж/(кг К).
Підставляємо значення у формулу:
Q3 = 10000 · 30/60 · 2260 · 0,05 = 5650000 кДж
при КПД котла 0,95 Q3 = 5650000 /0,95 = 5947368 кДж
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 95
а
Витрата на добу становитиме 5947368 · 3,6 = 21410526 кДж
Із 100 кг зернопродуктів згідно продуктового розрахунку одержуємо
62,411 дал гарячого сусла . в процесі кипятіння у сусловарильному котлі
випаровується 12-15% води . Визначимо початкову кількість сусла у котлі
V =10000∙62,411∙10 100
100 - 100−15 = 62410 л
або 62410 · d = 62410 · 1,038 = 64781 кг
Витрата теплоти на підігрів сусла з 65 до 100 °С
Q4 = 64781∙4,26(100−65)
0,95 = 10167270 кДж
де 4,26 - відносна теплоємність сусла кДж/(кг К).
Витрата теплоти на кипятіння сусла з хмелем
Q5 = 64781∙2260·0,15
0,95 = 23116588 кДж
Витрата теплоти на кипятіння на добу 23116588 · 3,6 = 83219718 кДж.
У фільтраційному апараті Lauter Tun, LT-D 8000 площа фільтрування
50,2 м2 , а висота підситового простору 0,04 м . Добова витрата води для
заливання сит становитиме
50,2 · 0,04 · 3,6 = 7,23 м3
Витрата теплоти на підігрів води для заливання сит
Q6 = 7230∙4,19(100−20)
0,95 = 2551048 кДж
Витрата теплоти на підігрів води для промивання дробини .
Приймаємо , що витрата води на промивання дробини становить 4
м3/т зернопродуктів . Добова витрата становитиме V = 4 · 10 · 3,6 = 144 м3
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 96
а
Q = 144000∙4,19(100−20)
0,95 = 50809263 кДж
Визначаємо загальну витрату пару на приготування сусла однієї
варки:
Q = 5024160+4260000+21410526+10167270+83219718+2551048+50809263=
= 177441985к Дж.
При тепловмісті гріючого пару 2731,6 кДж/кг і тепловмісті конденсату
418,68 кДж/кг витрата пару на 1 варку становитиме :
177441985 = 76699 кг ; на 100 кг затираючих матеріалів
2731,5- 418,7
76699(100/10000) =767 кг
Витрата теплоти на підігрів води для миття технологічного
обладнання
Для цього на добу необхідно 14,4 м3 при температурі 60 °С і
повинна використовуватися вада після охолодження сусла , підігріта до
45°С. Для подальшого її підігріву необхідно теплоти 14400 · 4,1868 (60-45)
= 904349 кДж .
2.11 Розрахунок витрат електроенергії
Витрата електроенергії повинна становити 364 ·67227 : 1000 =
24470 кВт· год при максимальній погодинній витраті (12%) електроенергії
затратиться: 24470·0,12 = 2937 кВт· год. [11]
2.12 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
При виробництві сусла утворюються відходи і вторинна сировина ,
які повинні бути утилізоваті або видаленні . Насамперед до них
відносяться :
- забрудненні стічні води ;
- пивна і хмелева дробина ;
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 97
а
- білковий брухт ;
Забрудненність стічних вод і наявність в них концентрації
забруднюючих речовин регламентується відповідними нормативними
акткми і законодавством України про охорону природи .
Пивна і хмелева дробина і білковий брухт використовується для
годування тварин . Вважається, що в середньому на 1гл товарного пива
утворюється близько 20 кг пивної і хмелевої дробини .
Всі ці відходи рекомендується збирати окремо за них можна
одержати грошову компенсацію. Із зростанням благоустрою і
індустріалізацією та з погіршенням екологічного стану в регіонах і на
планеті в цілому, підприємства будуть вимушенні у законотворчому
порядку самі піклуватися про видалення і утилізацію своїх відходів. [1]
2.13 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Технохімічний контроль пивоварного виробництва наведено в таблиці
2.18.
Таблиця 2.18. – Схема технологічного контролю технологічних процесів
Стадія Об’єкт Контрольовани Частота і Регламен- Хто
процесу контролю й параметр спосіб тований контролює і в
контролю норматив якому
документі
реєструються
результати
1 2 3 4 5 6
Колір, запах, При Змінний хімік,
смак надходженні, Згідно в обліковому
згідно з ГОСТ журналі
діючим 29294-92
стандартом
Вологість При Змінний хімік,
прийманні, в обліковому
Приймання Солод згідно з 4,5-6% журналі
діючим
стандартом
Екстрактивніст При Змінний хімік,
ь прийманні, в обліковому
згідно з 76-79% журналі
діючим
стандартом
Склоподібність При 3-10% Змінний хімік,
ААрркк..
КРРБ2255ТБВ1144..6688..0000000000ПЗЗ
ЗЗммнн.. ААрркк.. №ддооккуумм.. ППідідппиис Дат 998с Дат 9
аа
надходженні, в обліковому
просвічування журналі
м на
діафоноскопі
Ячмінь Колір, запах При Змінний хімік,
надходженні в обліковому
на завод у Згідно з журналі
кожному ДСТУ 3769
вагоні чи
автомобілі
Подрібнення Помел Контроль При Дрібна крупка Змінний хімік,
помелу встановленні 30-45%; в обліковому
вальців крупна крупка журналі
солододробаро 12-20%;
к та наступній борошно 40-
їх перевірці; 45% (залежно
Ситовий аналіз від фільтрува-
ння)
У кожному Змінний хімік,
заторі. 50-770С в обліковому
Температура Термометр ТС- (залежно від журналі
затирання 4, межа способу
Затирання Затір вимірювання 1- затирання)
1000С
У кожному Повне Змінний хімік,
Повнота заторі. оцукрювання в обліковому
оцукрювання Йодокрохмальн журналі
а проба
Масова частка У пробі від Згідно з дію- Змінний хімік,
сухих речовин кожної варки. чим в обліковому
Цукроміром стандартом журналі
Кислотність Титрометрично Не більше 2- Змінний хімік,
3 (у мл 1н в обліковому
Кип’ятіння розчину журналі
сусла з Охмелене NaOH на 100
хмелем сусло мл сусла)
Колір У кожній варці. Згідно з Змінний хімік,
Візуально стандартом в обліковому
журналі
Якість Візуально Змінний хімік,
фільтрування в обліковому
журналі
Продовження таблиці 2.18.
1 2 3 4 5 6
Освітлення Гаряче Освітлення, Постійно, Повна Змінний хімік,
сусло якість зависів кожна варка прозорість в обліковому
гарячого сусла журналі
Масова частка Постійно, Відповідна Змінний хімік,
сухих речовин кожна варка сорту пива в обліковому
журналі
Охолодже Температура Постійно, Не вище 80С Змінний хімік,
не сусло кожна варка в обліковому
журналі
Смак сусла Постійно, Відсутність Змінний хімік,
кожна варка сторонніх в обліковому
Головне присмаків журналі
бродіння Засівні Температура Постійно, в 1-20С Змінний хімік,
дріжджі води при кожному в обліковому
промиванні і апараті журналі
зберіганні
Апарати Температура Періодично, Не вище 80С Змінний хімік,
головного сусла, що щозміни в обліковому
бродіння бродить журналі
Зміна видимого Не рідше 1-го Змінний хімік,
екстракту разу на добу в обліковому
журналі
2.14 Заходи щодо охорони довкілля
Стічні води підприємств пивоварної промисловості сильно забруднені
органічними, завислими речовинами і підлягають очищенню на очисних
станціях самих заводів чи міських очисних спорудах.
Для очищення стічних вод пивоварного виробництва застосовують
різноманітні способи, які поділяються на механічні. біологічні та фізико-
хімічні.
Механічні способи очищення застосовують для виділення зі стічних
вод нерозчинених, грубодисперсних домішок, що знаходяться в ній, шляхом
проціджування, відстоювання, фільтрування. Механічні способи як
самостійні використовують у тих випадках, коли досягається такий ступінь
очищення, при якому стічні води можна направляти на виробничі потреби
або скидати у водойми. Як правило, механічне очищення - це попередня
стадія перед біологічною або іншими видами очищення.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 100
а
Найбільш поширеним видом забруднювачів стокових вод є
нерозчинені домішки - зважені речовини. які видаляють на наступних
спорудах: ґратах, пісколовлювачах, відстійниках. Ґрати служать для
затримання великих предметів органічного та мінерального походження,
пісковики — для виділення важких мінеральних забруднень, відстійники —
для відділення нерозчинених осідаючих або спливаючих механічних
домішок. Як правило, після механічного очищення вода надходить на
біологічне очищення.
Біологічні способи очищення засновані на життєдіяльності
мікроорганізмів, які сприяють окисленню та відновленню.
Біологічна очистка може проводитися в природних та штучних умовах.
У природних умовах біологічне очищення стічних вод проводиться на
полях зрошення, полях фільтрації, в біологічних ставках.
Очищення стічних вод на полях зрошення та полях фільтрації
ґрунтується на здатності самоочищення грунту. Полями зрошення називають
спеціально підготовлені, сплановані земельні ділянки, призначені для
очищення стічних вод та вирощування сільськогосподарських культур. Якщо
такі ділянки використовують лише очищення стічних вод, їх називають
полями фільтрації.
Біологічні ставки є штучні водойми, у яких відбувається самоочищення
стічних вод.
До штучних споруд для очищення стічних вод належать біофільтри,
аерофільтри, аеротенки.
Біофільтри - споруди, в яких стічна вода фільтрується через
завантажувальний матеріал, покритий біоплівкою, утвореною колоніями
мікроорганізмів.
Аерофільтри - споруди, відмінною особливістю яких є більш висока
окислювальна здатність, обумовлена кращим обміном речовин у них.
Завдяки великому завантаженню, високим швидкостям руху повітря,
хорошому розподілу кисню біоплівка утворюється у всьому обсязі.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 101
а
Аеротенки є прямокутними резервуарами витягнутої форми, якими
повільно рухається потік стічної води. Розпад органічних речовин
відбувається в ньому в самій товщі води, як у природній водоймі, але із
значно більшою інтенсивністю. Досягається це в результаті штучного
інтенсивного насичення води повітрям і утворення в її товщі активного мулу
(мікробної маси) у формі пластівців, які в основному складаються зі скупчень
аеробних бактерій, що замінюють біологічну плівку на фільтрах.
Фізико-хімічні способи очищення засновані на хімічних реакціях або
фізичних явищах, в результаті реалізації яких відбувається розкладання або
виділення шкідливих речовин зі стічних вод.
До фізико-хімічних методів очищення відноситься знезараження
стічних вод, яке проводиться з метою знищення в них патогенних мікробів.
Ефект знезараження визначається по концентрації у воді, що випускається,
кишкової палички. Дезінфекція стічних вод може проводитися різними
способами, але найбільшого поширення на пивоварних заводах набуло
хлорування, тоб то введення в стічні води рідкого хлору або хлорного вапна
у певних кількостях. [1]
2.15 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються).
Варильне відділення розташоване на двох поверхах. На другому
поверсі розташований 4-х апаратний варильний порядок приводи мішалок
яких розташовані на першому поверсі. Приміщення сухе, світле, просторе з
постійною вентиляцією повітря. Біля варильного відділення розміщене
відділення підготовки зернопродуктів, яке розміщене на 4-х поверхах
окремого приміщення. Відділення постійно вентилюється і має обладнання
аспірації .
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 102
а
3 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Комплекс забудови заводу являє собою надземні і підземні будівлі,
споруди і обладнання, призначені для виробництва пива розливу їх в тару і
відвантаження споживачеві.
Генеральний план території вирішений з урахуванням технологічних,
протипожежних, будівельних і санітарно-гігієнічних норм.
Раціональна щільність забудови і розташування під’їзних автошляхів
роблять можливим оптимальну організацію вантажопотоків .
Розміщення будівель і споруд виконане з метою забезпечення найбільш
сприятливих умов для виробничого процесу і праці на підприємстві,
ефективного використання земельної ділянки.
Виходячи з технологічної схеми виробництва територія заводу
функціонально зонована: на зону по виробництву пива і зону допоміжного
призначення. Ці зони створюють єдиний промисловий комплекс будівель,
споруд і обладнання, пов´язаних між собою мережею автошляхів,
передаточними пристроями, обслуговуючими службами .
В комплекс приміщень пивзаводу потужністю 16000 тис. дал. пива
на рік входять: головний виробничий корпус і багато допоміжних приміщень.
Головний виробничий корпус являє собою дві окремо стоячих будівлі,
в яких розміщені цех по виробництву і розливу пива у ПЕТ.
Будівля газорозподільчого пункту розташована в зоні допоміжного
призначення.
Будівля контрольно-пропускного пункту з відділом збуту розташована
на головному фасаді промплощадки.
Будівля матеріального складу і гаражів для автомобілів розташована в
зоні допоміжного призначення.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. МельникД.С. БУДІВЕЛЬНА Літ. Арк. Акрушів
Консул. 103
Керівник Чепурна О.Л. ЧАСТИНА
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
Будівля механічних майстерень з побутовими приміщеннями
розташована в зоні допоміжного призначення між будівлями ГРП ,
матеріальним складом і гаражами.
Головний виробничий корпус складається з декількох будівель різних
за своїм призначенням і конструкціями, в плані мають форму декількох
прямокутників, що примикають один до одного. Це 4-х поверхова будівля
для підготовки зернопродуктів, до якої прибудоване двохповерхове
приміщення варильного цеху. Розміри на плані цих приміщень 54×18 м.
Висота поверхів у підвальному приміщенні 7,2 м, перший поверх
двоповерхової будівлі - 6 м, другий 9,6 м. Висота поверхів у 4-х поверховій
будівлі: першого і третього – 4,8 м, другого – 6 м, а четвертого – 3,6 м.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 104
а
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
Закон України Про охорону праці визначає основні положення щодо
реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров´я
у процесі трудової діяльності на належні, безпечні і здорові умови праці,
регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між
роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого
середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в
Україні.
Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання
загальнодержавної, галузевих та регіональних програм поліпшення стану
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, інших державних
програм , спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним
захворюванням передбачається, поряд з іншими джерелами фінансування,
визначеними законодавством, у державному і місцевих бюджетах, що
виділяються окремим рядком.
Для підприємств, незалежно від форми власності, або фізичних осіб,
які використовують найману працю, витрати на охорону праці
становлять 0,5% від суми реалізованої продукції.
Суми витрат з охорони праці, що належать до валових витрат
юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства
використовує працю найманих робітників, визначається згідно з
переліком заходів та засобів з охорони праці, що затверджується
Кабінетом Міністрів України. [14]
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. МельникД.С. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 105
Керівник Чепурна О.Л.
Н. Контр. ОХОРОНА ПРАЦІ Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
Основними шкідливими речовинами й виділеннями при виробництві
пива є органічний пил, діоксид вуглецю, мийні засоби та дезінфектанти
тепло- і вологовиділення, а також низька температура у бродильно-
лагерному відділенні. Враховуючи це, на всіх виробничих дільницях
необхідно створювати для працівників нормальні умови роботи .
Мікроклімат виробничого приміщення повинен відповідати
нормативним значенням, котрі дозволяють добре функціонувати організму
працюючих без напруги і порушень механізмів терморегуляції, створити
відчуття теплового комфорту, що в свою чергу стимулює високу
працездатність.
Мікроклімат виробничого приміщення нормується в залежності від
теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по
тяжкості і порі року, наведений у табл. 4.1. [15]
Таблиця 4.1. - Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої
зони цехів по виробництву і розливу пива.
Теплий Швидкість Допустима на постійних і 17 0,4
період руху,м/с3 непостійних робочих місцях, не
року більше
Оптимальна не більше 16 0,3
Відносна Допустима на постійних і 15 75
вологість.% непостійних робочих місцях, не
більше
Оптимальна 14 40-60
Темпера Допус 13
тура, ºС тима На непостійних робочих місцях 29/31
На постійних робочих місцях 12 27/30
Оптимальна 11 21-23
Холод Швидкіс Допустима на постійних і непостійних 10 0,3
ний ть руху робочих місцях, не більше
період
року
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 106
а
Оптимальна,не більше 9 0,2
Відносн Допустима на постійних і непостійних 8 75
а робочих місцях, не більше
вологіст Оптимальна 7 40-60
ь
Темпера На непостійних робочих місцях 6 15-24
тура, С
На постійних робочих місцях 5 17-23
Оптимальна 4 18-20
При чистці і митті ємкостей у варильному відділенні використовується
сірчана кислота і лужні аерозолі, пари яких несприятливо впливають на
організм людини. [13]
ГДК для Н2SO4 становить 1,0 мг/м³, а для лужних аерозолів 0,5 мг/м³.
Фактично загазованість у відділенні становить Н2SO4 - 0,8 мг/м³,
лужних аерозолів 0,6 мг/м³. В цілях забезпечення захисту працюючих від
шкідливих газів необхідно використовувати засоби індивідуального захисту .
Запиленість повітря.
В умовах пивоварного виробництва ГДК зернового пилу становить
0,6мг/ м³. [16]
Технологічні процеси, які зв’язані з виділенням пилу у робочу зону,
повинні виконуватися в умовах повної герметичності обладнання.
Норії, сита для очищення солоду, дробарки, бункера подрібнених і не
подрібнених зернопродуктів повинні мати аспірацію.
Шум та вібрація .
Допустимий рівень шуму на робочих місцях робітників пивоварного
виробництва не повинен перевищувати 80 дБА у частотах 8...63,5 Гц, а
вібрація 92 дБ.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 107
а
Так, перевищення рівня шуму відбувається на робочих місцях варника,
слюсара-ремонтника, за що їм передбачені додаткові оплачувані відпустки.
Цих робітників забезпечують навушниками. Для зменшення вібрації під
обладнання встановлюють пружини і гумові амортизатори, слідкують за
змащуванням рухомих деталів вузлів.
Для працівників варильного відділення на робочих місцях в день
передбачене природнє бокове освітлення скрізь вікна, а вночі – робоче і
аварійне штучне освітлення. [15;21]
Таблиця 4.2. - Норми освітлення ( при штучному освітлені ) робочих місць
виробничих приміщень приготування пива[18]
Освітленість, лк
(штучне освітлення)
Наймену- Найменуван Характери
вання ня професій с-тика При При
приміщень, зорової комбіно- загальному
виробництв роботи. ваному освітленні
а. освітлені
При газорозрядних
лампах
При лампах розжарю-
вання
1 2 3 4 5 6 7
Підлогові Завантажни Загальне
склади к- спостереж VIII А - 75/30
ячменю і вивантажув ен-ня за
солоду ач харчової перебігом
продукції виробничо
го
процесу,
постійне
Варильний
цех
Дробильно- Машиніст Малої V В - 150/100
поліруваль дробильних точності
не установок
відділення
при сухому
дробленні
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 108
а
Розряд зорової роботи
Підрозряд зорової роботи
Варильне Варильник харчової
відділення сировини і продуктів V+1 Б 500 200/150
Малої точності
Мийно –
розливний
цех Машиніст Серед V Б 500 200/150
Відділення мийних машин ньої
миття точнос
Машиніст ті V Б 500 200/150
Відділення розфасувально- -„ –
розливу пакувальних
машин
Контролер -„ - V В 750 300/200
харчової
продукції
Клеєвар те ж V В 150/100
Електробезпека.
Таблиця 4.3. - Категорія приміщень по вибухопожежонебезпеці. [18] .
Категорія Характеристика
пиміщень приміщень у
№ Найменування цехів та по відношенні їх до
п/п приміщень вибухо- вибухопожежонебезпеки
пожежо- та умов середовища по
небезпеці ПУЕ
1 2 3 4
1 Варильний цех
1.Бункерне відділення для В П – І І
недробленого продукту
2.Бункерне відділення для Б В – І І а
дробленого продукту
3. Дробильне відділення при Б В – І І а
сухому дробленні
4. Полірувальне відділення В П - І І
5. Варильне відділення Д Вологе
6. Машинне відділення Д Вологе
7.Склад хмелю В П – І Іа
8.Склад несолодженої сировини В П – І Іа
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 109
а
Для забезпечення безпеки працюючих від враження електричним
струмом необхідно забезпечити наступні міри:
- недопущення до струмопровідних частин ;
- забезпечення необхідною ізоляцією ;
- заземлення електрообладнання ;
- надійне захисне відключення ;
- попереджувана сигналізація , надписи , плакати ;
- використання ЗІЗ ;
- проведення ППР ;
- використання пониженої напруги ;
- проведення навчання , атестацій , інструктажів .
Електрообладнання, яке знаходиться в дробарному відділенні повинно
бути виконано у вибухонебезпечному виконанні. Електрообладнання, яке
знаходиться у варильному відділенні повинно бути виконано у
вологозахисному виконанні.
Теплове випромінювання.
У варильному відділенні проведення технологічного процесу супро-
воджується значним тепловиділенням. Основними методами захисту людини
від теплового випромінювання є усунення високотемпературних джерел
теплоти; теплоізоляція та охолодження гарячих поверхонь; екранування;
застосування вентиляції, повітряних оазисів та душування; засоби
індивідуального захисту; організація раціонального режиму праці і
відпочинку.
Вентиляція.
Робота вентиляційних систем повинна створювати на постійних
робочих місцях в робочій і обслуговуємих зонах приміщень метеорологічні
умови і чистоту повітряного середовища, відповідно діючим санітарним
нормам ДСТУ Б А.3.2-12:2009. Дослідження вентиляційних систем повинні
ААрркк. .
ККРРББ2255ТТББВВ1144.6.688.0.000000000ППЗЗ 111
ЗЗммнн. . ААрркк. . №№ддооккуумм. . ППідідппиисс ДДаатт 110
аа
виконуватися у відповідності з вимогами нормативно-технологічної
документації. Мінімальна кількість зовнішнього повітря, яке подається в
приміщення системами вентиляції і кондиціювання повітря
регламентовано СниП І І-33-75. [14;15;16;17]
Пожежна безпека
Пожежна безпека забезпечується системою попередження пожеж,
системою протипожежного захисту і організаційно-технічними заходами.
Все обладнання повинно бути електростатично безпечним. Необхідно
періодично прибирати приміщення від пилу, відходів виробництва .
Всі приміщення і технологічне обладнання забезпечуються первинним
інструментом пожежогасіння ( вуглекислотні вогнегасники, внутрішні
пожежні крани з комплектом обладнання, щити з ломами, сокирами і інше.) .
Для евакуації працюючих передбачені два евакуаційних виходи
розташовані на протилежних сторонах приміщення .
Згідно з правилами охорони праці для працівників виробництва солоду,
пива та безалкогольних напоїв НПАОП 15.9-1.28-17 відповідно до Наказу
Міністерства соціальної політики України від 18 квітня 2017 року N 635 VII
[13]затверджені наступні вимоги безпеки під час виробництва пива:
1. Дроблення солоду та інших зернопродуктів повинно
здійснюватися в умовах герметизації дробарок. Огородження, які
перешкоджають доступу в зону розмелювання зерна, повинні бути
зблоковані з приводом.
2. Перед завантажувальною воронкою подрібнювача у місцях
зсипання продукту (течка, лоток, бункер тощо) повинні бути встановлені
магнітні уловлювачі.
3. Під час експлуатації магнітних уловлювачів слід враховувати
вимоги пунктів 12 - 14 розділу VI цих Правил.
4. Вальцеві дробарки, солододробарки і бункери для подрібненого
солоду повинні за встановленим графіком очищуватися від борошняного
пилу і забруднення.
5. Подрібнювальне і розмелювальне устаткування має бути
зблоковано з приводом іншого устаткування, що є складовою частиною
механізованої лінії для запобігання завалам горючої подрібненої сировини у
разі аварійного зупинення одного з устаткувань поточної лінії.
6. Привід подрібнювального і розмелювального устаткування
повинен бути обладнаний блокувальним пристроєм, що унеможливлює пуск
устаткування при відкритих накривках (люках) подрібнювачів і вальцевих
станків та вимкненій місцевій витяжній вентиляції.
7. Завантажування подрібнювальних і вальцевих машин повинно
бути механізовано. Завантажувальні воронки мають бути заввишки не менше
ніж передбачено конструкцією відповідних машин.
8. Гнучкі шланги, які застосовуються для транспортування цукру,
солоду, мають бути виконані у вигляді металорукава рукава з
електропровідної гуми або гумового рукава з металевою опліткою, які
підлягають заземленню.
9. Ємності для збирання розмеленого продукту повинні бути
герметично з'єднані з подрібнювачами і млинами.
10. На паровому трубопроводі перед заторною посудиною,
сусловарильним і відварювальним апаратами повинні бути встановлені
автоматичний редукційний пристрій, манометр і запобіжний клапан.
11. Заторна і фільтраційна посудини, сусловий і відварювальний
апарати обладнуються витяжними трубами і освітлюються всередині
стаціонарними світильниками напругою не вище 12 В у вологозахищеному
виконанні з металевою сіткою.
12. Стан технологічного процесу в сусловарному апараті повинен
контролюватися через оглядові вікна в розсувних огородженнях на кришці
апарата.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 112
а
13. Корпуси заторного, сусловарного апаратів, фільтраційної
посудини, ємності для гарячої води повинні бути теплоізольовані. Ємності
для гарячої води повинні бути обладнані блокуванням від переливу.
14. Рамні фільтрпреси повинні бути обладнані пристроєм для
механічного затискання рам. Віджим набору рам фільтрпреса можна робити,
попередньо переконавшись у відсутності тиску в фільтрі. Мийка
фільтраційних серветок повинна здійснюватися в мийних машинах. При
інших конструкціях фільтрпресів необхідно керуватись вказівками заводу-
виготовлювача обладнання.
15. Сепаратори повинні бути забезпечені справними гальмами,
обслуговування яких проводиться за встановленим графіком. При появі
вібрації, стуку, різкого коливання кількості обертів (по тахометру) сепаратор
повинен бути негайно зупинений і не вмикатися до усунення неполадок.
16. Над сепараторами повинна бути встановлена таль для підйому
деталей і вузлів сепаратора під час ремонту або профілактики.
17. Після капітального ремонту сепаратори повинні піддаватися
технічному огляду та випробуванню, результати яких повинні заноситися в
спеціальний журнал. Ремонт барабана сепаратора проводиться на підставі
декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам
законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N 1107 "Про
затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної
небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів,
устатковання підвищеної небезпеки".
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 113
а
ВИСНОВКИ
Бажання скоротити тривалість кип'ятіння призвело до розробки систем
з виносним кип'ятильником, які дозволяють використовувати, принаймні, для
сусла, що протікає, більш високі температури, порядку 106-112°С.
Подальшим логічним розвиток цього способу стало кип'ятіння під тиском
при температурі 108 - 110°С або безперервне кип'ятіння, коли
використовується температура в межах 120-145°С. При цьому з'ясувалося,
що «побічні ефекти», такі як підвищення кольоровості, випаровування
ароматичних речовин, почали домінувати над початковими і легко
досяжними цілями, такими, як коагуляція білка та ізомеризація гірких
речовин, оскільки їх вплив на якість пива виявився набагато сильнішим, ніж
це вважалося раніше.
Зроблений продуктовий розрахунок 3 видів пива, а саме: Milk Stout
UmanBeer (Мілк Стаут), Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель), Софіївське
Ale blonde. Проведений розрахунок основного і допоміжного обладнання для
виробництва пивного сусла.
Економія первинної енергії порівняно з традиційним кип'ятінням без
повторного використання теплоти становить: для кип'ятіння при низькому
надмірному тиску близько 40-50%; для кип'ятіння при низькому
надлишковому тиску з накопичувачем енергії близько 60-70%. Економічні
розрахунки довели доцільність впровадження проекту:
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. МельникД.С. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 114
Керівник Чепурна О.Л. ВИСНОВКИ
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
Прибуток – 70 грн / 1дал.
Повна собівартість: «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» - 244,23
грн/ 1 дал; «Софіївське (Ale blonde)» - 302,6 грн/ 1 дал; «Milk Stout UmanBeer
(Мілк Стаут)» - 308,54 грн/ 1 дал.
Рентабельність: «Waissburg Dunkel (Вайсбург Дункель)» - 28,7%;
«Софіївське (Ale blonde)» - 23,13%; «Milk Stout UmanBeer (Мілк Стаут)» -
22,7% .
Термін окупності – 4,58 роки.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 115
а
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Домарецький В.А. Технологія солоду та пива: Підруч. для студентів
вищ. закл. освіти, що навчаються за спец. «Технологія бродил. вир-в і
виноробства». – К.: Урожай, 2003. – 544 с.: іл.. – Бібліогр.: с. 535 – 537.
2. ДСТУ 3888:2015. Пиво. Загальні технічні умови.
3. ДСТУ 4282:2018 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умови.
4. ДСТУ 4658:2019 Солод пивоварний пшеничний. Загальні технічні
умови.
5. ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості.
6. ДСТУ 4621:2006 Кислота молочна харчова. Загальні технічні умови.
7. ДСТУ 4098.1,2- 2002. Хміль ароматичний.
8. Інноваційні технології продуктів бродіння і виноробства : підручник
/С. В. Іванов, В. А. Домарецький, В. Л. Прибильський та
ін. ;Національна університет харчових технологій. – Київ : НУХТ,
2012. –487 с.
9. Колотуша П. В. Технологія виробництва пива: Навч. посібник К.:
ІСДО, 1995. – 228 с.
10.Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в
апратурнотехнологічних схемах для студентів спеціальностей 7.091704
«Технологія бродильних виробництв і виноробства» напряму 0917
«Харчова технологія та інженерія» і 7.050201 «Менеджмент у
виробничій сфері» напряму 0502 «Менеджмент» денної і заочної
форми навчання / Уклад.:П.С. Циганков, П.Л. Шиян, В.Л.
Прибильський.- К.: УДУХТ, 2001.- 32 с.
11.Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів вищої освіти освітнього рівня «бакалавр»
спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм навчання
[Електронний ресурс] / [упоряд.: Осипенкова І.І., Бондарчук З.В.,
ААрркк..
КРБ25ТБВ14..68..00 000ПЗ 116
ЗЗмнн.. ААрркк.. №ддооккуум.. Підідппиисс Даат 117
аа
Чепурна О.Л., Куриленко Ю.М.]; М-во освіти і науки України, Черкас.
держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2021. – 36 с.
12.Навчально-методичний посібник з дисципліни «Менеджмент,
економіка та організація діяльності харчової промисловості» для
здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 181 «Харчові
технології» усіх форм навчання / уклад.: д.е.н., професор Павловська
А.С., Черкаси: ЧДТУ.
13.НАКАЗ 18.04.2017 № 635. Про затвердження Правил охорони праці
для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-17#Text
14.Охорона праці : Навчальний посібник. / В. С. Хмельовський , М. М.
Мотрич, В. І. Скібчик, Є. І. Марчишина, Т. О. Білько; Центр учбової
літератури. – Київ:, 2023. – 594 с.
15.Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та
перероблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В.
Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк.
За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.:Основа, 2006 — 448
с.
16.Основи охорони праці: Підручник для студентів вищих закладів освіти
харчової промисловості / М.П. Купчик, М.П.Гандзюк, І.Ф.Степанець та
ін. // Під ред.. М.П. Купчика, М.П. Гандзюка – К.: Основа, 2000. – 416
с.
17.Осокін В.В. Охорона праці на підприємствах харчових виробництв.
Конспект лекцій. / В.В.Осокін, Ю.А.Селезньова. Донецьк. 2008. – 153с.
18.Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних
напоїв. Розроблені українським науково-дослідним інститутом пиво
–безалкогольної, кондитерської та харчоконцентратної промисловості
(УкрНДІхарчопром),– К.: ТОВ «НТЦ харчопром». 1997.
19.Проектування підприємств галузі [Електронний ресурс]: метод.
рекомендації до вивчення дисципліни та для підготовки до практичних
занять для студентів освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 181
«Харчові технології» спеціалізації «Харчові технології та інженерія»
денної і заочної форм навчання / уклад. З.М. Романова, М.В. Карпутіна,
А.М. Куц, Н.Я. Гречко – К.: НУХТ, 2016. – 49 с.
20.Розрахунок продуктів бродильних виробництв, лікеро-горілчаних і
безалкогольних напоїв / М.М. Коробов, І.М. Ройтер, П.М. Мальцев [та
ін.// Під ред. Коробова М.М.] - К.: Вища школа, 1972. - 380 с.
21.Ротте С.В., В.Л.Цікановський, О.С.Кожем’якін, Гайова Ю.Ю.
Практикум з дисципліни «Охорона праці в галузі» для здобувачів
освітнього ступеня бакалавр зі спеціальностей: 181 Харчові технології;
241 Готельно-ресторанна справа; 242 Туризм усіх форм навчання. –
Черкаси: ЧДТУ, 2020. ‒ 168 с.
22.Технология солоду, пива та безалкогольних напоїв у задачах і
прикладах:Навчальний посібник для студентів вищих навчальних
закладів / А.Є.Мелетьев, В.А. Домарецкий, С.Р. Тодосійчук, А.М. Куц
та ін. – К.:НУХТ, 2007.– 256 с..
23.Товажнянський Л.Л., Бухкало С.І., Капустенко П.О., Арсеньєва О.П.,
Орлова Є.І. Харчові технології у прикладах і задачах: Підручник. – К.:
Центр учбової літератури, 2008. – 576 с.
24.Транспортно-технологічні системи пивзаводів / А.І. Соколенко,
А.І.Українець, В.А.Піддубний / За ред.. А.І.Соколенка. – К.: АртЕк,
2002. – 304 с.
Арк.
КРБ25ТБВ14.68.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 118
а

Репозиторій ЧДТУ