Організація лікувально-оздоровчого туризму

Гончар, Ілля Миколайович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7253

Title:	Організація лікувально-оздоровчого туризму
Authors:	Данилюк, Алла Миколаївна Гончар, Ілля Миколайович
Keywords:	ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИЙ ТУРИЗМ;ЕФЕКТИВНІСТЬ;МЕТОДИ АНАЛІЗУ;МЕТОДИ ОЦІНКИ;ОРГАНІЗАЦІЯ;УПРАВЛІННЯ
Issue Date:	Jun-2024
Abstract:	Звіт про дипломну роботу: 83 сторінок, 3 розділи, 5 рисунків, 7 таблиць, 4 додатки, 55 джерел. Об’єктом дослідження є процес організації лікувально-оздоровчого туризму, на прикладі ТА «Віва-Тур». Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Мета дослідження – аналіз процесу організації лікувально-оздоровчого туризму. Розглянута проблема організації лікувально-оздоровчого туризму в Україні. Досліджені напрямки та різновиди можливостей надання туристичних послуг на підприємстві «Віва-Тур». Проведено аналіз сучасних методів оцінки ефективності управління балансом підприємства у туристичній галузі, визначено їх переваги та недоліки. Представлені методичні підходи до оцінки ефективності управління туристичним підприємством, розглянуті перспективи та особливості застосування методів статистичного аналізу у сфері надання послуг лікувально-оздоровчого туризму. Результати кваліфікаційної роботи можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств туристичної галузі економіки України.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7253
Appears in Collections:	242 Туризм і рекреація (Туризм)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Гончар.pdf Restricted Access		1.29 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Допущено до захисту
Завідувач кафедри туризму та
готельно-ресторанної справи
Лариса ЧЕПУРДА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до кваліфікаційної роботи
першого (бакалаврського) рівня освіти
на тему: «Організація лікувально-оздоровчого туризму»

Виконав студент 4 курсу, групи Т–21
Спеціальності 242 «Туризм»
Гончар Ілля Миколайович
Керівник доцент Данилюк А.М
Рецензент Горбаткова Ю.В

Черкаси, 2024 р.
Черкаський державний технологічний університет
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування
Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи
Освітній рівень: перший (бакалаврський)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри Лариса ЧЕПУРДА
« » 20 року

ЗАВДАННЯ
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА
Гончар Ілля Миколайович
(прізвище, ім’я, по батькові)
1. Тема роботи «Організація лікувально-оздоровчого туризму»
Керівник роботи _Данилюк Алла Миколаївна,доцент
(прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання)
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету
«11» березня 2024 року № 79/04
2. Строк подання студентом проекту 01 червня 2024 р.
3. Вихідні дані до проекту аналітичні та статистичні дані про діяльність
туристичного підприємства «Віва-Тур».
4. Зміст розрахунково–пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить
розробити) _вступ (актуальність, мета та завдання кваліфікаційної роботи, об’єкт
та предмет дослідження), теоретичні та методичні підходи організації
лікувально-оздоровчого туризму(1 розділ), організаційно-економічна
характеристика надання туристичних послуг підприємства «Віва-Тур»(2 розд іл),
шляхи удосконалення організації лікувально-оздоровчого туризму туристич ним
підприємством «Віва-Тур»(3розділ).
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень,
плакатів) _аналітичні таблиці, рисунки, схеми,графіки.
6. Консультанти розділів проекту (роботи)

Розділ Прізвище, ініціали та Підпис, дата
посада консультанта
Завдання видав Завдання прийняв
Розділ 1 Данилюк А.М
Розділ 2 Данилюк А.М
Розділ 3 Данилюк А.М

7. Дата видачі завдання: « » 20 року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ Назва етапів дипломного проекту Строк виконання Примітка
(роботи) етапів проекту
(роботи)
1 Затвердження теми дипломної роботи березень Виконано
2 Затвердження плану квітень Виконано
3 Підготовка 1 розділу квітень Виконано
4 Підготовка 2 розділу травень Виконано
5 Підготовка 3 розділу травень Виконано
6 Робота над формуванням висновків травень Виконано
7 Оформлення та рецензування травень Виконано
8 Попередній захист червень Виконано
9 Захист дипломної роботи червень Виконано

Студент Ілля ГОНЧАР
(підпис) (прізвище та ініціали)

Керівник Алла ДАНИЛЮК
(підпис) (прізвище та ініціали)
РЕФЕРАТ

Звіт про дипломну роботу: 83 сторінок, 3 розділи, 5 рисунків, 7 таблиць,
4 додатки, 55 джерел.
Об’єктом дослідження є процес організації лікувально-оздоровчого
туризму, на прикладі ТА «Віва-Тур».
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти
розвитку лікувально-оздоровчого туризму.
Мета дослідження – аналіз процесу організації лікувально-оздоровчого
туризму.
Розглянута проблема організації лікувально-оздоровчого туризму в Україні.
Досліджені напрямки та різновиди можливостей надання туристичних послуг
на підприємстві «Віва-Тур». Проведено аналіз сучасних методів оцінки
ефективності управління балансом підприємства у туристичній галузі,
визначено їх переваги та недоліки. Представлені методичні підходи до оцінки
ефективності управління туристичним підприємством, розглянуті перспективи
та особливості застосування методів статистичного аналізу у сфері надання
послуг лікувально-оздоровчого туризму. Результати кваліфікаційної роботи
можуть бути впроваджені у практиці діяльності підприємств туристичної галузі
економіки України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧИЙ ТУРИЗМ,
ЕФЕКТИВНІСТЬ, МЕТОДИ АНАЛІЗУ, МЕТОДИ ОЦІНКИ, ОРГАНІЗАЦІЯ,
УПРАВЛІННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………7
Розділ 1 Теоретико-методологічні основи організації лікувально-
оздоровчого туризму………………………………………………………….9
1.1 Поняття лікувально оздоровчого туризму………………………………9
1.2 Методика організації лікувально- оздоровчого туризму……………...25
1.3 Методологічна оцінка організації лікувально-оздоровчого
туризму……………………………………………………………………….32
Розділ 2 Організаційно-економічна характеристика надання туристичних
послуг туристичного агентства «Віва- Тур»…………………………….....40
2.1 Організаційно-економічна характеристика туристичного агентства
«Віва- Тур»………………………………………………………………...…40
2.2 Аналіз організації лікувально-оздоровчого туризму ТА «Віва-Тур»
лікувально-оздоровчого напрямку………………………………………….48
2.3 Оцінка ефективності організації лікувально-оздоровчого туризму ТА
«Віва- Тур»……………………………………………………………...……53
Розділ 3 Шляхи удосконалення організації лікувально-оздоровчого
туризму ТА »Віва Тур»……………………………………………………...62
Висновки……………………………………………………………………..78
Список використаних джерел……………………………………………....80
Додатки……………………………………………………………………….85

7
ВСТУП

Лікувально-оздоровчий туризм є один з найперспективніших видів
туризму. Він розвивається за рахунок значних ресурсів: гарячих, теплих і
холодних мінеральних джерел, лікувальних лиманових родовищ грязей, лісів
тощо, якими багата країна. Найкращі природні лікувально-оздоровчі потенціали
поширені в Україні.
Актуальність теми дослідження. Питання вдосконалення санаторно-
курортного комплексу стає одним з найпріорітетніших напрямів розвитку
туризму, зокрема його лікувально-оздоровчого виду, що призводить до
поповнення бюджету і зміцнення державної економіки в цілому. В Україні є
регіони, які мають всі необхідні умови для розвитку рекреаційного комплексу:
лікувально-оздоровчі, спортивні (туристичні), пізнавальні системи комплексу.
Багато рекреаційних ресурсів: бальнеологічних (мінеральних вод, грязей),
кліматичних, ландшафтних, пляжних, пізнавальних.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання організації
,вдосконалення лікувально-оздоровчого туризму та його місця розвитку у
системі туристичної індустрії є об'єктом дослідження багатьох українських
вчених, таких як: О. Г. Топчієва, В. І. Стафійчука, О.О. Бейдик та ряду інших.
Обʼєктом дослідження є процес організації лікувально-оздоровчого
туризму, на прикладі ТА «Віва-Тур».
Предметом дослідження є теоретико-методичні та практичні аспекти
розвитку лікувально-оздоровчого туризму.
Метою роботи є аналіз процесу організації лікувально-оздоровчого
туризму.
Однак недостатньо уваги приділено особливостям лікувально-
оздоровчого туризму.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішити наступні завдання:
 вивчити теоретичні засади лікувально-оздоровчого туризму;
8
 дослідити практичні аспекти лікувально-оздоровчого туризму;
 запропонувати напрямки підвищення ефективності лікувально-
оздоровчого туризму;
 проаналізувати сучасний стан та основні тенденції у лікувально-
оздоровчому туризмі;
 окреслити перспективи та можливості лікувально-оздоровчого
туризму;
 зробити висновки стосовно теми дослідження;
 визначити роль інноваційних тенденцій у розвитку лікувально-
оздоровчого туризму.
Інформаційною базою дослідження слугували наукові праці українських і
закордонних фахівців в галузі туризму, законодавчі та нормативні документи
щодо розвитку лікувально-оздоровчого туризму, Інтернет-ресурси, офіційні
статистичні дані.
Практичне значення результатів, які будуть одержані в результаті
виконання кваліфікаційної роботи, полягають у можливості використання їх у
сфері лікувально-оздоровчого туризму. Запропоновані у роботі практичні
перспективні шляхи можуть бути використані для підвищення рівня розвитку
лікувально-оздоровчого туризму.
Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та
пропозицій, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи
становить 75 сторінок (без списку використаних джерел й додатків) та вміщує
таблиці, рисунки і додатки.

9
Розділ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЛІКУВАЛЬНО-ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

1.1 Поняття лікувально-оздоровчого туризму

Розглядаючи основні поняття та тлумачення оздоровчого туризму треба
зазначити сутність складових частин функціонування туризму в Україні.
Під туризмом ми розуміємо перебування людини за межами місць
постійного проживання з метою отримання задоволення та відпочинку,
оздоровлення та лікування. Мета подорожі може бути з пізнавальною, діловою,
професійною, спортивною ціллю. Подорож привабливий спосіб життєдіяльності
людства. Поступово визначився напрям діяльності туризм, який володіє своїми
властивостями та характеристиками.
Туризм та самодіяльний туризм, відбувається індивідуально чи групою
осіб та проводиться, як правило у вигляді мандрівки. Мандрівка відбувається
пішки чи за допомогою різних засобів пересування. Туризм є один з головних
елементів відпочинку, активного дозвілля, підвищення рухової активності та є
важливим фактором здорового способу життя.
Туристична діяльність охоплює сферу надання туристичних послуг:
організація маршрутів подорожі, придбання квитків, бронювання готелів,
виготовлення путівників та інше[9].
Туризм можна класифікувати за принципами:
– географічний (внутрішній, міжнародний);
– цільовий (розважальний, рекреаційний, оздоровчий, спортивний
відпочинок, професійний, діловий, науково-пізнавальний, екстремальний,
лікувальний);
– пізнавальний (придбання та поглиблення знань про природу природних
явищ, історії та сьогодення людства, культури інших народів і країн);
– за способом пересування (пішохідний, водний, велосипедний,
10
залізничний, автотуризм, кінний туризм, лижний);
– за фізичним навантаженням (активний – походи, мандрівки, подорожі
тощо), (пасивний – транспортний, стаціонарний тощо);
– за учасниками (індивідуальний, сімейний, груповий, дитячий,
молодіжний, студентський, осіб похилого віку, осіб з вадами здоров’я);
– за розташуванням (водний, гірський, лісною місцевістю) [12].
Оздоровчий вплив туризму сприяє його широкому використанню в
комплексі курортного лікування. Останнім часом у засобах масової інформації
пропагується такий вид туризму, як лікувальний, або лікувально-оздоровчий.
Лікувальний туризм посідає найбільш особливе місце в системі загальносвітових
курортно-туристичних відносин.
Останні роки ринок лікувально-оздоровчого туризму зазнає змін.
Традиційні санаторні курорти перестають бути місцем лікування і відпочинку
осіб старшого віку і стають поліфункціональними оздоровчими центрами,
розрахованими на широке коло споживачів.
Дослідження туризмологів засвідчили, що лікувально-оздоровчий туризм
посідає особливе місце в системі загальносвітових відносин. Сьогодні на ринку
туристичних послуг найбільше ціниться можливість відновлення здоров’я під
час захоплюючих туристичних мандрівок.
Реабілітаційний туризм існує для лікування захворювання засобами
туризму з використанням фізичних прав.
Оздоровчий туризм комбінує і застосовує у своїй діяльності спортивний
туризм, рекреаційний туризм, реабілітаційний туризм. Оздоровчий туризм за
своєю суттю не тільки турбота про здоров’я методом впливу природних факторів
на організм людини, а й ще цікавий та пізнавальний відпочинок [12]. Цей вид
туризму має можливості використовувати місцеві природно- кліматичні умови
перебуваючи з метою для відпочинку та здійснювати туристські подорожі.
Доступність оздоровчого туризму полягає в тому, що перебувати на курортах,
в рекреаційних зонах може практично здорова людина. Причому у цьому
випадку зовсім на обов’язковий медичний огляд, спостереження лікаря та
11
інтенсивне лікування.
Використовуючи природні лікувальні фактори досягається відновлення та
загартування організму. Користь від оздоровчого туризму полягає в тому, що на
фоні оздоровчого ефекту відбувається культурно-пізнавальна діяльність.
Культурно-дозвільні заходи, а це різноманітні походи, прогулянки, купання,
катання на лижах, екскурсії сприяють покращенню самопочуття, відновленню
організму від надмірного розумового, фізичного та психологічного
навантаження, підвищуючи працездатність людини.
Організація оздоровчого, культурного відпочинку є одна з перспективних
форм залучення студентської молоді до рухової активності з використанням
засобів активного туризму, що у свою чергу відбивається на загальному стану
здоров’я людини.
Оздоровчий туризм посідає важливе місце у соціальному та культурному
житті кожної людини, вирішує важливі загальнолюдські функції: відновлення
психологічних, фізичних ресурсів, працездатності людини, раціональному
використанню дозвілля. Тому оздоровчий туризм, як засіб активного дозвілля
формує у студентської молоді мотивацію змістовного проведення відпочинку,
що сприяє розвитку фізичних сил та відновленню організму. Оздоровчий туризм
має достатньо виражену оздоровчу спрямованість на показники фізичної
підготовленості, фізичної та розумової працездатності.
Рекреаційна діяльність являє собою активність у вільний час, що
асоціюється з позитивними емоціями та має соціально сприятливі
характеристики. В основі рекреаційної діяльності лежать потреби людини, його
життєві цінності, особливості внутрішнього світу і духовне сприйняття
навколишнього середовища. Задоволення даних потреб є головним завданням
формування рекреаційної активності, як з боку самої особистості, так і з боку
громадських інститутів[11]. Галузь рекреаційної діяльності включає
використання природних ресурсів та об’єктів і культурно-історичного
комплексу, формуючи та залучаючи також матеріально-технічну базу та трудові
ресурси. Рекреаційні потреби являють собою інтелектуально сформовану
12
одиницею суспільства або суспільством в цілому, необхідність в оновленні та
розширенні фізичних і духовних сил.
Рекреаційна діяльність визначається трьома чинниками: рекреаційними
потребами, рекреаційними ресурсами і наявними грошовими ресурсами.
Окремі види рекреаційної діяльності доволі чітко диференціюються на
певні рекреаційні заняття, до яких належить виділена в просторі і часі
рекреаційна діяльність у межах однієї доби (купання, сонячні ванни, катання на
яхті, катері, віндсерфінг, польоти на пара-планах, відвідання музею, екскурсія по
місту тощо)[6].
У цілому можна виокремити такі види рекреаційної діяльності:
лікувально-курортна, оздоровчо-спортивна, пізнавальна, розважальна. У наш час
абсолютно чітко їх диференціювати не можливо. Це пов’язано з тим, що
взаємопроникнення різних видів рекреаційної діяльності нині є велінням часу.
Орієнтуючись із тих чи інших причин на якийсь один основний вид рекреаційної
діяльності, відпочиваючі хотіли б максимально наповнити свій вільний час всіма
доступними їм іншими її видами.
Оздоровчо-спортивний вид рекреаційної діяльності є найрізноманітнішим.
Від 70 до 80% туристів віддають перевагу купанню і загорянню на пляжі.
Купально-пляжна діяльність дає змогу відпочиваючим отримувати
найрізноманітніші послуги (купання, сонячні ванни, харчування, гра з м’ячем,
водні лижі, пара-планери, віндсерфінг, прогулянки берегом тощо.
Серед інших видів оздоровчо-спортивної рекреаційної діяльності можна
виокремити маршрутний, прогулянковий, водний, підводний (дайвінг),
рибальський, мисливський, гірськолижний туризм, альпінізм. Кожен з цих видів
діяльності постійно диверсифікується. Наприклад, підводний туризм
поділяється на спортивний, пізнавальний, археологічний, екстремальний тощо.
Як вже зазначено, оздоровчий туризм – це, перш за все, туристські
подорожі, поїздки та походи. Турист обирає для себе сприятливі для здоров’я
природно-кліматичні умови з метою відпочинку.
Оздоровчий туризм пов’язаний з перебуванням у рекреаційних зонах
13
відпочинку осіб, яким не буде зайвий ефект оздоровлення від лікувальних,
оздоровчих процедур.
До основних оздоровчих та відновлювальних факторів ми відносимо
природні лікувальні фактори, що використовуються для загартовування, а також
туристські, спортивні, відновлювальні заходи. До цієї категорії відносяться
організовані самостійні та групові походи, тематичні прогулянки місцевістю, усі
види купання, катання на водних або гірських лижах, лижні прогулянки,
екскурсії.
Туристичних походів існує велика кількість починаючи від найпростішого
пішохідного до гірського, велосипедного, водного, лижного. Пішохідні походи
поділяють на походи вихідного дня та походи різних ступенів та категорії
складності. Для організації туристського походу необхідно мати туристське
спорядження, а саме – рюкзак, спальник, намет, і т.п.
Розрізняють декілька видів пішохідного туризму одна з них так звана
«легка хода» та бекпекер. Відмінною рисою легкохідства є мандрівник, що
самостійно розробляє та здійснює подорожі. Базовий комплект туриста
легкохідства – це рюкзак і те що в ньому (паливо, вода, їжа), спальник та
засоби від дощу. Для пішохідного туризму один з головних факторів зменшення
ваги, тому рекомендується брати в похід тільки необхідні речі, використовувати
спорядження з більш легких та водночас з міцного матеріалу, використовувати
багатофункціональне обладнання.
Бекпекер – це своєрідна форма подорожі, за перекладом подорож з
рюкзаком. Форма подорожі пояснює, що людина мандрує виключно з рюкзаком
без зайвих споряджень, носить всі необхідні речі. Бекпекери – розміщуються у
дешевому, аскетичному помешканні, харчуються місцевою їжею, спілкуються та
сприймають місцеві традиції та звичаї [52].
Туристські походи проводяться в усіх регіонах України для цього не
потрібні спеціальні сертифіковані маршрути, траси, стежки. При сприятливих
погодних умовах пішохідні мандрівки здійснюються протягом з березня по
листопад [14].
14
Організовані прогулянки впливають на роботу мозку, покращуючи
психічне здоров’я. Знаходження туриста на свіжому повітрі, знайомство з
місцевістю, спостерігаючи аутентичні особливості краю під час прогулянки,
підсвідомо ми знімаємо психологічне навантаження. Мешканці, що перебувають
у містах великої скупченості людей, частіше страждають на депресію та інші
психічні захворювання. Прогулянки повинні бути регулярними, щоб отримати
ефект зміцнення та збереження здоров’я.
Харчування туристів під час подорожі, походу мають певні особливості.
Харчування туристів залежить від терміну походу, підготовленості, категорії
складності маршруту та інших умов проведення заходу. Зрозуміло, що режим
харчування оздоровчих, туристських походів відбувається в залежності від
контингенту учасників заходу та передбачає самостійне приготування їжі на
відкритому повітрі.
При складанні калькуляції меню слід враховувати енергозатрати туристів.
Раціональне харчування повинно компенсувати енергозатрати туриста під час
подорожі. В умовах звичайного нескладного маршруту енергозатратні
кілокалорії складають 3000-3500 ккал щоденно на кожну людину. Враховуючи
тривалість походу, вагову обмеженість при транспортуванні, об’ємність та
тяжкість харчових продуктів слід правильно визначити продукти, які мають
містити оптимальну кількість жирів, білків, вуглеводів, вітамінів та мінеральних
солей. Основною вимогою добору продуктів для походу висококалорійність та
тривалість зберігання [29].
Однією з основних умов здорового способу життя достатнє надходження
води в організмі. Організм втрачає від 3 до 5 літрів води на добу при значних
навантаженнях, а якщо додати високу температуру та сухість повітря то ця цифра
може зрости значно більше. Тому необхідно під час подорожі дотримуватись
водно-сольового режиму. Водний баланс означає співвідношення води, що
поступила і виділися, в організмі. Порушення призводить до змін
функціонального стану організму. Під час походу не рекомендується вживати
велику кількість води, а лише у вечері туристи можуть дозволити повністю
15
вгамовувати питну збудливість. Надмірне вживання види призводить до
симптомів інтоксикації та зниження температури тіла.
Безпека туристської подорожі має певні особливості. Відправляючись у
подорож, турист повинен ознайомитись з технікою безпеки проходження
маршрутів. Певні непередбачувані обставини у поході можуть зашкодити
здоров’ю, зробити туристичний відпочинок неможливим або мати негативні
наслідки від втраченого часу. Головне завдання техніки безпеки у поході
дотримуватись правил безпечного пересування.
Шкідливі чинники у туризмі можна класифікувати так: на першому місці –
це небезпека травмування, яка може виникнути у результаті незнайомого або
досить складного рельєфу місцевості, пошкодження туристського спорядження
та інвентарю, що спричинюють травми. Небезпека травмування може виникнути
у разі відсутності чи невідповідної до походу екіпірування туристу (незручне
взуття, тканини, що не пропускають повітря або навпаки не зберігають
температурний режим тіла) [38].
Психофізіологічні навантаження відбуваються у разі надмірного
навантаження на психіку туриста впродовж походу, коли група людей відчуває
різну фізичну підготовленість. Інтенсивність походу треба проектувати з певним
часом для відпочинку та відновлювані фізичних та моральних сил.
Туристи мають знати та вміти уникнути можливих травм, шкідливих
чинників що зашкодить здоров’я та може зіпсувати уявлення від цікавої
подорожі.
Кожний турист обирає сприятливу для оздоровлення кліматичну зону. В
залежності від вподобань туриста та рекомендацій лікарів, короткочасне
перебування в місцевості, комфортній для відпочинку туриста, відбувається
процеси відновлення організму. Такі зміни обумовлені зміною клімату та
сприятливо впливають на організм нормалізуючи порушені функції та
активізують роботу адаптаційних систем.
Оздоровчий ефект відбивається у підвищенні стійкості організму до
несприятливих факторів зовнішнього середовища, відбувається активізація та
16
мобілізація резервних захисних сил організму.
Аеротерапія, геліотерапія, і таласотерапія – це складові кліматотерапії.
Вивчені та успішно застосовуються методи аеротерапії, геліотерапії, і
таласотерапії у лікуванні та оздоровленні у поєднанні з фізичними вправами.
Прогулянки місцевістю без фізичного навантаження, спортивні розваги,
скандинавська ходьба, плавання без урахування часу посилює оздоровчий ефект
лікування, сприяє загартуванню організму.
Аеротерапія – унікальний метод застосування чистого повітря у
лікувальних цілях. Великою профілактичною цінністю є доступність
впровадження відновлених дій. Аеротерапівтичні дії направлені на регуляцію
нервових систем в результаті чого збагачується організм киснем. Аеротерапія
проводиться строго дозованою методою у вигляді повітряних ванн.
По-перше, відкритий свіже повітря сприяє охолодженню шкірни
рецепторів, нервових закінчень слизових, підвищуючи тим самим поріг
чутливості та покращуючи терморегуляцію організму, сприяючи його
загартовуванню. По-друге, при збільшенні кількості кисню в організмі кров
починає насичуватися їм, активізуючи при цьому шкірне дихання. По-третє,
аеротерапія в цілому сприятливо психоемоційний вплив на людину. Звичайно
аеротерапію поєднують з ходінням та рухливими іграми.
Геліотерапія – застосування в профілактичних та лікувальних цілях
сонячних ванни. В основі оздоровчого впливу на організм лежать сонячні
промені, їх теплові, світлові і хімічні властивості. Застосовуючи лікувальні
властивості сонячних променів поліпшується загальне самопочуття,
відновлюються порушені функції організму. При практичному застосуванні слід
враховувати індивідуальні особливості організму. При неправильному
застосуванні можна придбати зворотною реакцію організму на сонячні промені.
Тому застосування сонячних ванн слід проводити з врахуванням рекомендацій
медичного працівника [46].
Додатковим фактором впливу на людину діє також вологий морське
повітря. Таласотерапія характеризується як природний інгалятор що забезпечує
17
організм підвищеною концентрацією кисню, легких іонів. Вологе морське
повітря містить велику кількість фітонцидів, солей натрію, брому, йоду, що
позитивно впливає на відновлені функції організму.
Волога температура та сприятлива температура тепла розкриває доступ до
тіла, дозволяє активним речовинам проникати в організм як з поверхні шкіри,
так і через дихальні шляхи, активізуючи обмінні процеси.
Рекреаційний туризм – це особливий вид туризму, який вміщує
подорожування людини з заняттями рекреаційною діяльністю у вигляді
активного відпочинку. Такий вид діяльності передбачає відновлення фізичних
та психологічних сил шляхом дозованих фізичних навантажень при
сприятливому впливу природних чинників.
Найбільш властиві рекреаційного туризму види рекреаційної діяльності –
це прогулянкова рекреація, курортне оздоровлення, кліматотерапія, купання
[37].
Прогулянкова рекреація поділяється на дві групи застосування рекреації,
перша розрахована з обмеженими фізичними можливостями туриста, друга
передбачає пішохідні прогулянки з проходженням по стежках рівнині поверхні
та пересічній місцевості, тобто прогулянки позитивно впливають на кровообіг та
частоту дихання. Вид прогулянки, що сприятливо впливає на підвищення до
чутливості нервової системи, впливають тренованість м’язів плечового поясу,
тулубу, ніг стимулюють обмін речовин, органів травлення, активізує кровообіг
людини називають теренкурами (від фр. Terrain – місцевість і нім. Kuren –
лікувати) [54].
Теренкури, за своїм призначенням медичних працівників, направлені на
лікувальні цілі. Лікувальний ефект досягається регулярними, багаторазовими
пішохідними прогулянками з застосуванням помірного навантаження, які
чергуються з різною складністю маршрутів. Для теренкурів облаштовують, як
правило, три маршрути з урахуванням навантаження що зростає. Початковий
маршрут (маршрут для пацієнтів з обмеженими фізичними можливостями) до
500 метрів, середній до 1500 метрів та помірно важкий до 3000 метрів. Маршрути
18
прогулянки мають рівнини відрізки та підйоми під невеликим кутом. Стежки
теренкуру повинно обладнати через кожні 200 метрів зони для відпочинку.
При призначенні лікувальної ходьби медичний працівник повинен
розробити та узгодити індивідуальні плани, визначати навантаження відповідно
до функціонального стану пацієнта, а також фізичну підготовленість. При
лікуванні з застосуванням теренкуру обов’язково треба передбачити зміни
погодних умов, наявність відвідного одягу, взуття. Слідкувати під час
прогулянки за правильним диханням [47].
Курортне оздоровлення. Під курортами ми звикли розуміти місцевість,
територія, де знаходяться та використовуються лікувальних чинників місцевості
та діють лікувально-профілактичні санаторії. Курорти також повинні
забезпечувати комплексом необхідних технічних і медичних засобів для надання
допомоги хворим.
Курортне оздоровлення поліпшує здоров’я людини, використовуючи
природні лікувальні властивості. Природні чинники: клімат (кліматотерапія),
мінеральні води (бальнеотерапія), лікувальні грязі (грязелікування).
У кліматотерапії використовують для оздоровлення властивості клімату,
його температурного режиму, атмосферного тиску, чинника повітря, показника
сонячної радіації та інше. Враховується цілющі властивості зумовлені
положенням на місцевості, висотою над рівнем моря, рослинністю.
Використовуючи дії повітряних та сонячних ванн в організмі відбувається
насичення крові киснем, поліпшується дихання, збалансування нервової
системи, сну повільної глибини. Процедура купання має властивості. По-перше,
хворі, які мають ураження опорно-рухового апарату, у воді долають
гідростатичний тиск тіла, вільно застосовую рухові вправи. По-друге, під час
купання у відкритих водоймах турист отримує подвійний оздоровчий ефект від
дії води та чистого повітря та сонячної радіації при цьому плавальні рухи
забезпечують максимальну роботу м’язової системи, забезпечуючи безпечний
режим навантаження [4].
Отримання теоретичних знань та практичних навичок у процесі навчання
19
необхідні для успішної організації оздоровчо-рекреаційної та туристично-
рекреаційної діяльності, освоєння сукупності видів оздоровчо-рекреаційної
рухової активності, форм, прийомів, способів та методів реалізації рекреаційних
послуг.
Основні завдання оздоровчо-рекреаційної та туристично-рекреаційної
діяльності спрямовані на формування цілісної системи знань щодо впливу різних
видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності на стан здоров'я, формування
світогляду щодо необхідності ведення здорового способу життя. Формуючи
систему знань як загальну складову оздоровчого туризму засвоїти практичні
навички організації оздоровчо-рекреаційних занять, в яких реалізуються різні
види оздоровчо-рекреаційної рухової активності.
Комплекс методів контролю стану здоров’я та оцінка ефективності різних
видів оздоровчо-рекреаційної рухової активності в різні вікові періоди
використовується у практичній діяльності.
Сучасне тлумачення туризму – розглядається як багатогранне явище, як
сукупність різних напрямів економічної, історичної, географічної, медичної,
спортивної, виховної діяльності. Туризм не можна розглядати як окрему галузь.
Туристична діяльність представляється як група пов’язаних галузей. До
прикладу, М. Бондаренко дає наступне означення категорії «туризм»: «це
сукупність різних напрямів економічної діяльності, взаємодія яких, прямо чи
опосередковано, задовольняє потреби туристичного потоку та виступає
каталізатором сучасних суспільно-економічних процесів» [5].
Розглядаючи туризм як складову частину оздоровчо-рекреаційної
діяльності людини досить поширеною є думка, що «рекреація» – поняття значно
ширше, оскільки включає практично всі види діяльності людини у її вільний від
роботи та навчання час, який вона проводить поза своїм постійним
помешканням, тоді як «туризм» – поняття вужче і глибше, оскільки цей процес
супроводжується споживанням відповідних послуг, тобто купівлею певної
продукції/товару чи послуг і використанням ресурсного потенціалу території.
Т.Ю. Круцевич під поняттям рекреаціїзі співавторами розуміє «добровільні
20
заняття, пов’язані із задоволенням, відпочинком, відновленням фізичних і
духовних сил після важкої праці» [21].
Існує багато принципіальних підходів до визначення феномену туризму,
його функціональних характеристик.
Питання чіткого визначення дефініцій у туристичній сфері й досі
залишається відкритим. Так, наприклад, донині немає єдності думок щодо
розмежування понять «туризм» і «оздоровчий туризм». Найбільш універсальне,
уніфіковане визначення туризму як термінологічного апарату можна вважати
прийняте Всесвітньою туристською організацією, використовується в усіх
країнах-членах ВТО, в тому числі в Україні. Згідно з цим визначенням, туризмом
вважається діяльність осіб, які подорожують і перебувають у місцях, що
знаходяться за межами їхнього звичайного середовища протягом періоду, що не
перевищує одного року підряд, з метою відпочинку, діловими та іншими цілями.
У Законі України «Про туризм» записано: «Туризм – тимчасовий виїзд людини
з місця постійного проживання з оздоровчою, пізнавальною або професійно-
діловою метою без заняття оплачуваною діяльністю».
Оздоровчий туризм посідає важливе місце в соціальному та культурному
житті кожної людини, вирішує важливі загальнолюдські функції: відновлення
психологічних, фізичних ресурсів, працездатності людини, раціональному
використанню дозвілля. Тому, оздоровчий туризм, як засіб активного дозвілля
формує мотивацію змістовного проведення відпочинку, що сприяє розвитку
фізичних сил та відновленню організму. Оздоровчий туризм має достатньо
виражену оздоровчу спрямованість на показники фізичної підготовленості,
фізичної та розумової працездатності, розширеного відтворення фізичних,
інтелектуальних та емоційних сил людини.
Характеризуючи оздоровчий туризм на думку О. Жданової, Т. Блистів,
Л. Чеховської необхідно розглядати як систему і форму проведення вільного
часу у походах і поїздках, які поєднуються з активним відпочинком і зміцненням
здоров’я людини, з підвищенням її загальної культури та освіти [15]. Упродовж
навчання студенти опановують знаннями з законодавчої бази, вивчають
21
суспільні функції, систему управління загальною сферою туризму, зміст та
особливості оздоровчого туризму, організаційні засади проведення оздоровчо-
рекреаційної діяльності. У цьому розумінні до сфери оздоровчого туризму
відноситься програмування навантажень та контроль їх впливу на організм
людини, вміння організовувати і проводити походи вихідного дня, змагання,
складати маршрути.
Оздоровчо-рекреаційна діяльність є невід’ємною частиною життя сучасної
людини, яка має високий рівень загальної культури і піклується про власне
здоров’я. Тому залучення студентської молоді до оздоровчо-рекреаційної
діяльності є першочерговим завданням фахівців з фізичної культури [16].
Узагальнюючи передовий вітчизняний та зарубіжний досвід можна
розглядати рекреацію як систему оздоровчих, пізнавальних, спортивних і
культурно-розважальних заходів, спрямованих на відновлення психофізичних
сил людини з використанням рекреаційних ресурсів та констатувати наявність
кількох підходів до визначення рекреації, серед яких розуміння терміну як:
– діяльність, що спрямована на відпочинок та організацію активного
дозвілля;
– засіб відновлення фізичних, моральних, інтелектуальних сил,
витрачених у процесі праці, навчання;
– засіб набуття і реалізації свідомих життєвих цінностей;
– засіб свідомого ставлення до власного здоров’я.
За результатами проведених досліджень, О.В. Андрєєва виявила, що на
сьогодні концептуальний апарат фізичної рекреації знаходиться в стадії
формування[2]. Водночас автор наголошує, що найбільш системно даний термін
розкрито В. П. Зайцевим, згідно з яким у широкому змісті фізична рекреація
розглядається як біосоціокультурний феномен, притаманний людині, який
проявляється через її рухову діяльність переважно у сфері дозвілля та у вузькому
змісті як типові види фізкультурно-рекреаційної діяльності, які здійснюються у
самостійних чи організованих формах[17].
Слушною нам видається точка зору Т.Ю. Круцевича, С.Б. Пангелової, що
22
фізична рекреація як вид життєдіяльності людини, спрямований на оздоровлення
і задоволення духовних потреб у вільний від роботи час[20]. Як вважають
К.В. Мулик, Т.В.Любонько,В.В. Мулик, Є.Н. Приступа рекреаційна діяльність –
це активний відпочинок у спеціально відведений для цього час, спрямований на
відновлення сил, збереження і зміцнення здоров’я, розвагу і отримання
задоволення від процесу занять. Наявні погляди з цього питання можна
класифікувати трьома чинниками: рекреаційними потребами, рекреаційними
ресурсами і наявними грошовими ресурсами [31].
Зміст фізичної рекреації ґрунтується на вивченні та узагальнені руховій
активності де в якості основних засобів фізичного виховання студентської
молоді використовуються фізичні вправи. Зазвичай заняття з застосуванням
фізичних вправ проводяться у вільний або спеціально відведений час. Сутність
та основні принципи фізичної рекреації полягають у здійснені оздоровчо-
рекреаційної діяльності на добровільних засадах, що в свою чергу
характеризується наявністю певних рекреаційних послуг. Рекреаційні послуги
виконується переважно в природних умовах і мають оптимізаційний вплив на
організм людини. Враховуючи освітньо-виховні компоненти які відображають
культурно-ціннісні аспекти, інтелектуальні, емоційні та фізичні компоненти
оздоровчо-рекреаційної діяльності відіграє особливу роль у формуванні
аксіологічного відношення студентської молоді до власного здоров’я[3].
З поняттями рекреації та фізичної рекреації нерозривно пов’язане поняття
рекреаційної або оздоровчо-рекреаційної діяльності, згідно з якими оздоровчо-
рекреаційна діяльність – це:
– діяльність людини у вільний час, яка здійснюється з метою відтворення
працездатності та характеризується економічною, соціально-культурною і
медико-біологічною функціями;
– процес раціонально організованої психофізичної активності людини,
спрямований на відновлення і розвиток її фізичних і духовних сил під час
дозвілля;
– діяльність, що спрямована на зміцнення здоров’я шляхом заповнення
23
вільного часу за допомогою специфічних форм і засобів рухової активності та
включає елементи розваги;
– діяльність, що спрямована на оптимізацію оперативної працездатності,
підтримка і відновлення життєвих сил; активне дозвілля, відпочинок у вільний
час, розваги; засіб набуття і реалізації життєвих цінностей.
Крім того, у рамках вивчення оздоровчо-рекреаційної діяльності людини
виокремилося поняття технології оздоровчо-рекреаційної діяльності.
На думку В.А. Товта, системою технологій оздоровчо-рекреаційної
рухової активності слід розглядати як окремий напрям фізичної культури та його
елементів, які об’єднані в єдине ціле і можуть функціонувати самостійно.
Таким чином, узагальнюючи вище зазначене можемо дійти до висновку,
що оздоровчо-рекреаційна діяльність – це спеціально організоване дозвілля
оздоровчої і відновлювальної спрямованості з використанням засобів рекреації,
що має на меті підвищення фізичної працездатності людини і тим самим,
ефективності його праці.
Необхідно зауважити, що оздоровчо-рекреаційна діяльність студентів має
окремі відмінності. Так, з точки зору Н.В. Свірщук, основу оздоровчо-
рекреаційної діяльності студентів складають різноманітні засоби фізичної
культури і спорту, які застосовуються у вільний або спеціально відведений час
для зміцнення здоров’я та їх активної участі у суспільному житті, а за даними
Н.Г. Гончарової, основу рекреаційно-оздоровчих технологій для студентів
складають різноманітні види рухової активності та елементів видів спорту.
Поділяючи думку В.С. Вовканича, [7, 55], згідно з якою головним
компонентом фізичного виховання студентів є спеціально організована
обов’язкова рухова активність, яка регламентується відповідними державними
навчальними програмами, та добровільна – що проводиться у вільний від
навчання час.
Тоді оздоровчо-рекреаційна діяльність студентів – це спеціально
організоване дозвілля з широким використанням засобів ігрових технологій
на свіжому повітрі для відновлення психофізичних сил з метою ефективного
24
навчання та формування здорового способу життя.
Розглянемо історичні засади розвитку оздоровчо-рекреаційної діяльності
студентів у закладах вищої освіти. Вивчаючи оздоровчо-рекреаційну діяльність
у історичному аспекті, можна стверджувати, що будь-яка система фізичного
виховання старіє з плином часу, звільняючи місце для нових, більш досконалих
систем, що задовольняють вимоги часу більшою мірою.
Дослідженням цієї проблеми, зокрема тенденцій та закономірностей
розвитку і становлення фізичної рекреації на різних етапах вивчали
Н. В. Москаленко , С. Б. Пангелов [30,36].
Огляд історії виникнення, розвиток та впровадження фізичної рекреації в
систему фізичного виховання закладів вищої освіти дає можливості зрозуміти
мотиви та причини, які спонукають людей, зокрема студентську молодь
займатися рекреаційно-оздоровчою діяльністю.
Системний аналіз світового масиву наукових знань і міжнародного досвіду
розвитку рекреації дав підставу виділити основні теорії походження рекреації.
Серед найбільш розповсюджених стверджень науковців, автори виділяють
теорію надлишкової енергії (акцентує увагу на діях, що притаманні доісторичної
людини – накопичувати «надлишок» енергії, що зумовлює діяти творчо і має
єдиний вихід – активний відпочинок, активне дозвілля); теорія виходу емоцій
(мобілізуюча роль емоцій, що спрямовується в вигляді гри при активному
дозвіллі як порятунок від негативного, шкідливого для організму емоцій); теорію
самовираження (ураховує природу людини, її психологічні особливості); теорію
релаксації (взаємозв’язок розуму і тіла); теорію біологічного відпочинку
(акцентує на біологічній необхідності відпочинку) тощо[50].
У зарубіжному суспільстві, сформувалися концепції, які розглядають
рекреацію як складник часового простору, як вид людської життєдіяльності,
психологічний стан людини, ознаку цілісного способу життя [12]. Як зазначають
дослідники [8; 9], чимало сучасних рекреаційних занять беруть свій початок від
міфологічної свідомості, магічної практики, обрядів, а також ігрових дій і
святкових заходів давнини.
25
Людина у первісному суспільстві не мала вільного часу у нашому
розумінні. З появою життєдіяльності людини виникла необхідність сформованих
соціальних відношень (соціальна диференціація праці, розвинуте суспільне
життя). Готовність всіх членів спільноти до необхідної діяльності при досягненні
потрібних цілей вимагала застосування фізичних вправ, змагальної активності,
що в ті часи дозволяло підтримувати фізичну форму.
Сучасні підходи до визначення поняття фізична рекреація та його сутність
розкрито у працях О.В. Андрєєва , К. Ш. Дунаєва,Т. Ю. Круцевич . Соціально-
психологічні особливості фізичної рекреації висвітлені у доробках В. П. Зайцева,
Н. С. Мироненка, С. Н. Реховської, Ю. Е. Рижкіна.
За даними С.Б. Пангелова, розвитку фізичної рекреації і її широкому
розповсюдженню протягом ХІХ ст. – перших двох десятиліть ХХ ст. сприяли
політичні, соціальні, економічні, культурні, військові чинники[1;21;17;36].

1.2 Методика організації лікувально-оздоровчого туризму

Дослідження туризмологів засвідчили, що лікувально-оздоровчий туризм
посідає особливе місце в системі загальносвітових відносин [1; 3; 4; 6; 7; 13; 15].
Сьогодні на ринку туристичних послуг найбільше ціниться можливість
відновлення здоров’я під час захоплюючих туристичних мандрівок.
Індустрією лікувальний туризм постає з 80-х років ХХ ст., однак історія
його розвитку сягає глибини віків. Цілющі властивості природних факторів, як і
раніше, ваблять хворих у курортні місцевості. Потоки туристів, які мандрують з
лікувальними цілями, на разі ще не такі численні, як з метою відпочинку і розваг,
однак вони стрімко зростають і їх географія розширюється.
Метою лікувально-оздоровчого туризму є комплексне використання
природних лікувальних факторів і рухової діяльності в лікувально-
профілактичних цілях. Зрозуміло, що лікувальний і оздоровчий туризм часто
поєднують через споріднену мету подорожі та реалізацію цієї мети на основі
використання однієї бази.
26
Лікувально-оздоровчий туризм поділяється на лікувальний, метою якого є
власне лікування, терапія, реабілітація після захворювань, і профілактичний
(веллнес-туризм), спрямований на підтримку організму в здоровому стані і
збереження балансу між фізичним і психологічним здоров’ям людини. Веллнес-
туризм, у свою чергу, може бути активним (спорт і фітнес) та пасивним
(програми краси).
Оздoрoвчo-лiкувaльний туризм є oдним з нaйпoпулярнiшиx видiв
вiдпoчинку. Цe пoв'язaнo з йoгo дocтупнicтю прaктичнo для уcix вiкoвиx груп
нaceлeння, a тaкoж бeзпeрeчнoю кoриcтю для здoрoв'я, яку нece вiдвiдувaння
курoртiв i здрaвниць. Оздoрoвчo-лiкувaльний туризм пoдiляєтьcя нa бeзлiч
кaтeгoрiй: cпeлeoтeрaпiю; фiтoтeрaпiю; aйрoтeрaпiю; тaлacoтeрaпiю; spa-
тeрaпiю; iншi види. Оcнoвними йoгo методами реалізації є клiмaтoтeрaпiя,
бaльнeoтeрaпiя i грязeлiкувaння.
Кліматотерапія. Це лікування кліматом – турист набирається сил в
сприятливих для його організму умовах. Літнім людям і тим, хто страждає
ендокринними захворюваннями, показано море. При хворобах органів дихання –
гори. При хворобах нирок – пустельний клімат.
Клiмaтoтeрaпiя бaзуєтьcя нa пoзитивнoму впливi нa здoрoв'я
мeтeoрoлoгiчниx i клiмaтичниx чинникiв, влacтивиx мicцeвocтi, вибрaнiй для
вiдпoчинку. Окрiм зaгaльнoї дiї нa oргaнiзм, ширoкo прaктикуєтьcя дoзoвaнe
викoриcтaння coнячниx вaнн, мoрcькиx купaнь i тaк дaлi[28].
Бальнеотерапія. Оздоровлення мінеральними водами дуже популярне
серед туристів. Це ванни, інгаляції та пиття. Багато курортів пропонують такий
вид лікування. Вважається, що воно допомагає при серцево-судинних
проблемах, для поліпшення нервової системи.
Бaльнeoтeрaпiя припуcкaє лiкувaння i oздoрoвлeння вiдпoчивaльникiв
прирoдними i штучними мiнeрaльними вoдaми. Їx вживaння нoрмaлiзує cклaд
крoвi i блaгoтвoрнo пoзнaчaєтьcя нa зaгaльнoму caмoпoчуттi. Чacтeнькo
oздoрoвчo-лiкувaльний туризм з джeрeл мiнeрaльниx вoд прaктикують люди з
пoрушeнням функцiй oпoрнo-руxoвoгo aпaрaту, трaвнoї i ceрцeвo-cудиннoї
27
cиcтeми.
Пелоідотерапія . Простіше кажучи, це грязетерапія. Метод прийшов до нас
ще з Давнього Єгипту. Передбачає використання мулу та інших корисних грязей.
Лікує захворювання шкіри, органів дихання, ротової порожнини, серцево-
судинної системи та обміну речовин.
Грязeлiкувaння пeрeдбaчaє прoфiлaктику рiзниx зaxвoрювaнь зa
дoпoмoгoю зoвнiшньoгo зacтocувaння мiнeрaлiзoвaниx грязeпoдiбниx рeчoвин.
Йдeтьcя прo глину, мулoвi вiдклaдeння, тoрф, щo рoзклaвcя, cульфiдний бруд i
тaкe iн. Грязeлiкувaння пoкрaщує крoвoпocтaчaння шкiри, нoрмaлiзує дiяльнicть
eндoкриннoї cиcтeми, пocилює прoцecи рeгeнeрaцiї i пoкрaщує iмунiтeт.
Оздoрoвчo-лiкувaльний туризм мaє ряд cпeцифiчниx вiдмiннocтeй вiд
iншиx видiв вiдпoчинку: Пo-пeршe, нeзaлeжнo вiд зaxвoрювaння, пeрeбувaння в
caнaтoрiї aбo нa курoртi пoвиннe тривaти нe мeншe трьox тижнiв. Цe мiнiмaльний
тeрмiн лiкувaння, який здaтний дaти пoзитивний для здoрoв'я eфeкт. Пo-другe,
oздoрoвчo-лiкувaльний туризм oрiєнтoвaний, гoлoвним чинoм, нa зaмoжниx
людeй, ocкiльки пeрeбувaння в caнaтoрiї нaбaгaтo дoрoжчe, нiж нaприклaд,
пляжний вiдпoчинoк. Пo-трeтє, цeй вид туризму притaмaнний ocoбaм старшої
вiкoвoї групи у зв'язку iз зaгocтрeнням у ниx xрoнiчниx зaxвoрювaнь i зaгaльним
cлaбшaнням здoрoв'я.
Найчастіше виділяють рекреаційний туризм, що поєднує поїздки з метою
відпочинку, оздоровлення і лікування, а також відновлення і розвитку фізичних,
психічних та емоційних сил. Рекреація охоплює всі види відпочинку, в тому числі
санаторно-курортне лікування і туризм.
Головні райони лікувально-оздоровчого туризму у Європі розташовані у її
центральній і східній частині. Список європейських держав, які є лідерами за
туристськими прибуттями на санаторно-курортне лікування, очолює Чехія.
Найбільш відомою і крупною оздоровницею у цій країні є Карлови Вари.
За даними національної туристської адміністрації, щорічно місто
відвідують приблизно 50 тисяч осіб з більше ніж 70 країн для лікування і
приблизно 2 мільйони екскурсантів. Крім Карлових Вар, на території Чехії діє
28
один з найстаріших у Європі курорт Тепліце, перший у світі радоновий санаторій
Яхімов, курорти Мар’янске Лазнє і Франтішкове Лазнє, Лугачовіце, а також
Янске Лазнє, де відкрили перший у Європі санаторій, що спеціалізувався на
лікуванні дитячого паралічу.
Головним конкурентом Чехії на європейському ринку
лікувальнооздоровчого туризму сьогодні є Угорщина. Ця країна стала
європейським центром водолікувального купання ще у дев’ятнадцятому столітті.
Сьогодні 22 міста і 62 селища мають офіційно визнані лікувальними джерела.
Відвідування бальнеологічних курортів є головною мотивацією подорожей в
Угорщину. У 1998 р. кожен третій турист, що побував у цій країні, їхав на води.
Особливо популярним відпочинок і лікування на угорських курортах є серед
громадян Німеччини, США, Австрії, а також серед населення самої Угорщини.
Частка цих країн у кількості міжнародних туристських прибуттів
становить більше 50%. Туристські потоки в Угорщині спрямовані у двох
напрямах – в Будапешт і на озеро Балатон. Ще у дев’ятнадцятому столітті
столиця Угорщини отримала статус міста лікувальних вод. Східні
ваннизбереглися і продовжують діяти з часів турецького панування
шістнадцятогосімнадцятого століття. Ті туристи, що прагнуть поєднати
лікування з відпочинком на воді, відправляються на одне з найбільших і
найтепліших озер Європи – озеро Балатон.
Це ідеальне місце для риболовлі, плавання, заняття вітрильним спортом,
греблею і водними лижами. Щорічно на озеро приїжджає приблизно 100 тисяч
туристів з різних країн.
Польща представлена на ринку лікувально-оздоровчого туризму
бальнеологічними і кліматичними курортами. Головними приморськими
бальнеологічними і бальнеогрязевими курортами країни є Свіноуйсьцє, Камень
Поморскі і Колобжег, що розташовані на узбережжі Балтійського моря. Проте
вони є менш відомим, ніж чеські чи угорські, тому не можуть конкурувати з
ними. Відсутність великих вкладень у рекламу, невисокий рівень медичного
обслуговування, а також холодне море – все це обмежує можливості польських
29
курортів. Більш сприятливою є ситуація з польськими кліматичними, що
розташовані у гірській місцевості.
Гірськокліматичний туризм можна вважати галуззю спеціалізації Польщі
у лікувально-оздоровчому туризмі. Гірськокліматичні курорти Польщі
зосереджені в Судетах і Карпатах. На східному схилі Сондецьких Бескидів
розташована перлина польських курортів – місто Криниця. Впродовж століть
курорт є відомим у Європі завдяки своїм мінеральним водам і лікувальним
грязям, а в останній час – як важливий гірськокліматичний і спортивний центр.
Крім Чехії, Угорщини і Польщі, лікувально-оздоровчий туризм розвивається у
Болгарії, Румунії і частинах колишньої Югославії.
В Німеччині найбільш відомим бальнеологічними курортами є Баден-
Баден, Вісбаден, Баденвейлер, Вільдбад і Баєрсбронн, які розташовані у
підніжжя гірського масиву Шварцвальд, Бад Хомбург і Бад Наухайм – поблизу
Франкфурта, Ахен – на заході країни та багато інших. Серед кліматичних
курортів переважають гірські і лісові (Кведлінгбург, Оберхоф, Фюссен та ін.), а
також приморські (Вангероге, Даме, Травемюнде, Хайлігенхафен, Фленсбург).
Хоча німці і віддають перевагу теплішим ніж Північне морям недостатньої
кількості туристів ці оздоровниці не відчувають. Щорічно курорти Німеччини
приймають приблизно 1 мільйона людей. Профілактичні і реабілітаційні
програми, що пропонуються німецькими кліматичними і бальнеологічними
центрами, мають популярність серед мешканців Франції, Бельгії, Люксембурга,
США і Канади.
В Австрії найвідомішим вважається бальнеологічний курорт Бадгастайн,
що розташований на півдні провінції Зальцбург, у долині річки Гастайн. Його
створили для використання гарячих радонових джерел. Крім поїздок на
бальнеологічні і кліматичні курорти Австрія заохочує розвиток приозерного
лікувально-оздоровчого туризму. Щорічно такі озера як Аттерзе, Мондзе,
Осіахерзе чи Топліцзе відвідують приблизно 1 мільйон туристів. Приблизно 20
відсотків туристських прибуттів в країну здійснюється з лікувальною метою.
Швейцарія поступається Німеччині і Австрії за кількістю курортів, але є не менш
30
популярною як напрям лікувально-оздоровчого туризму. Щоправда, курортне
лікування у цій країні є доступним лише для багатих клієнтів. Найвідомішими
бальнеологічними оздоровницями Швейцарії є Баден, Бад Рагац і
гірськокліматичні курорти Ароза, Давос, Санкт-Моріц, Зерматт та інші.
Швейцарія стала першою практикувати лікування травами. Тут
розташований відомий і найбільший у Європі фітотерапевтичний центр Кран
Монтана. Відвари і настоянки з трав допомагають активізувати захисні функції
організму, позбавитися зайвої ваги і навіть затримати процес старіння. У центрі
успішно лікують дерматоз, порушення обміну речовин, діабет, розлади нервової
системи.
Південна Європа на ринку лікувально-оздоровчого туризму представлена
в основному Італією. Її бальнеологічні курорти зосереджені на північному сході
країни, в області Емілія-Романія, і на острові Іск’я, який багатий не лише на
термальні води, але й на лікувальні грязі. Іспанія, Португалія і Греція притягують
туристів своїми кліматичними приморськими курортами, які більш відомі як
зони відпочинку і розваг. Спеціалізованих лікувальних курортів у цих країнах
мало. В Північній Європі лікувально-оздоровчий туризм розвинутий слабше, ніж
в інших регіонах. Тут потрібно виділити приморські кліматичні курорти Данії і
Нідерландів і приозерні курорти Норвегії, Фінляндії і Швеції, але вони мають
переважно внутрішнє значення.
Україна має вдале географічне розташування в центрі Європи, багаті
природні ресурси та історико-культурний потенціал, а також багаторічний
успішний досвід в оздоровленні. Українці мають пишатися багатим природним
лікувальним потенціалом нашої країни, серед яких мінеральні та термальні
джерела, озокерит, лікувальні грязі з ропою солоних озер, радон а також,
особливий мікроклімат завдяки присутності в Україні гір, морів, лісів та степів.
Все частіше українці та іноземці шукають можливості покращити стан
свого здоров’я в екологічно сприятливих регіонах, оскільки на них впливає
забруднене повітря, урбанізація міст, погана екологія, неправильне харчування,
інтенсивний ритм життя та підвищення рівня стресу і інші фактори. У зв’язку з
31
цим істотно зростає роль санаторно-курортних організацій, які покликані не
тільки вирішувати завдання лікування профільних захворювань і реабілітації, а
й забезпечити загальне масове оздоровлення людей.
До найважливіших курортів державного значення належать, зокрема,
курорти Моршин, Трускавець, Хмільник, Куяльник, Скадовськ, Бердянськ,
Миргород, Медобори. Багато з цих курортів належить до структури
«Укрпрофоздоровниця» Федерації профспілок України, зокрема налічується 46
санаторно-курортних установ (без урахування на окупованих територіях і
тимчасово виведених з експлуатації)(Додаток А).
Останнім часом у світі спостерігається зростання інтересу туристів до
лікувально-оздоровчого туризму. Швидкий темп життя, безліч стресових
ситуацій, зростання потоку інформації, несприятлива екологічна обстановка в
більшості країн змушує людей звертатися до цього виду туризму.
Вибір робиться між курортами, що спеціалізуються на лікуванні
конкретного захворювання, і курортами змішаного типу, що загалом зміцнюють
здоров'я і сприяють відновленню сил і зняттю стресу.
Останнім часом ринок лікувально-оздоровчих послуг зазнає змін.
Традиційні санаторії і курорти перестають бути місцем лікування осіб похилого
віку і стають полі-функціональними оздоровчими центрами, розрахованими на
широке коло споживачів [10].
Однією з форм використання лікувально-оздоровчого потенціалу може
бути організація лікувального туризму і створення лікувально-профілактичних
установ на базі нових перспективних лікувально-оздоровчих методів. У основі
лікувального туризму повинна бути закладена лікувальна або оздоровча
технологія, яка поліпшує якість життя шляхом повного задоволення потреби у
відпочинку і лікуванні під час подорожі.
Отже, лікувально-оздоровчий туризм є видом туризму, спрямованим на
поліпшення здоров'я та благополуччя людей. Даний вид туризму має потужну та
розвинену інфраструктуру як в Україні так і за кордоном.
32
1.3 Методологічна оцінка організації лікувально-оздоровчого туризму

Клімaтичні куpоpти тa куpоpтні місцевості зони є pезультaтом близькості
великих міст (як от Кончa-Зaспa, Пиpогове в зоні Києвa, Соснівкa – Чеpкaс),
додaткового викоpистaння бaльнеологічних pесуpсів (Білa Цеpквa),
викоpистaння спpиятливих мікpоклімaтичних влaстивостей теpитоpії (Зaліщики,
Ліщинівкa, Печеpa) тощо.
Пеpспективним для pозвитку літньої pекpеaції тa тaким, що мaє тpивaлу
істоpію існувaння є pекpеaційне господapство Полісся. Однaк техногеннa aвapія
нa ЧAЕС зaвдaлa йому знaчної шкоди. Клімaтичні куpоpти тa куpоpтні
місцевості Полісся зосеpедженні пеpевaжно нaвколо Києвa: Воpзель,
ПущaВодиця, Бучa, Клaвдієве-Тapaсове, Лютіж тa Святошин. Слід зaзнaчити
тaкож куpоpти Гоpинь (Pівненськa обл.). Вaгомим плюсом бaгaтьох укpaїнських
куpоpтів є одночaсне викоpистaння бaгaтьох лікувaльних фaктоpів (клімaту,
мінеpaльних вод, лікувaльних гpязей, озокеpиту). Влaстивості пpиpодно-
лікувaльних pесуpсів визнaчaють спеціaлізaцію куpоpтів (медичний пpофіль).
Меpежa оздоpовчих зaклaдів кpaїни нaлічує 2,6 тис. підпpиємств. До
меpежі входять сaнaтоpії (14,9%), сaнaтоpії-пpофілaктоpії (11,7%), пaнсіонaти з
лікувaнням (2,1%), бaльнеологічні тa гpязьові лікapні (0,2%), куpоpтні
поліклініки (0,1%), будинки, пaнсіонaти тa бaзи відпочинку (70,5%), дитячі
сaнaтоpні тa оздоpовчі зaклaди (2,2% від зaгaльної кількості сaнaтоpнокуpоpтних
устaнов). Більшість оздоpовчих зaклaдів стaновлять pізномaнітні зaклaди
відпочинку пеpевaжно сезонної дії, pозpaховaні нa тpивaлий відпочинок
пpотягом відпустки, aле зa кількістю оздоpовлених (34 %) вони поступaються
сaнaтоpіям (39%), які пpaцюють цілоpічно. Нaйбільшa кількість pекpеaнтів
оздоpовлюється нa бaзaх відпочинку в Кpиму, Донецькій, Миколaївській,
Зaпоpізькій, Київській, Одеській тa Хеpсонській облaстях.
Ринкові економічні відносини відбуваються у всіх сферах діяльності у
тому числі і організації діяльності туризму. Всі суспільні відношення в Україні
регулюються відповідними нормативно-правовими документами і це в першу
33
чергу Закон України «Про туризм».
В Законі України «Про туризм» надається чітке тлумачення виду
діяльності туризм, що означає виїзд особи з місця постійного проживання на
деякий час в оздоровчих, пізнавальних, ділових, фахових чи будь яких цілях.
Складова лікувально-оздоровчого ткризму – важлива сфера соціальної
діяльності в контексті розвитку і зміни суспільних відносин, що забезпечує
юридична наука та правові нормативні документи, які регламентують його
діяльність.
Важливою умовою розвитку туристичної галузі в Україні є сформованість
дієвого регуляторного механізму, що поєднує державне регулювання та ринкове
саморегулювання. Стрімкий розвиток оздоровчого туризму відбувається у
результаті освоєння територіальних цілющих родовищ, мінеральних джерел.
Ринкове саморегулювання стикається з низкою негативних факторів:
суперечливість та неузгодженість окремих нормативно-правових положень,
недосконалість нормативно-правової бази, відсутність ефективної державної
програми, яка б регулювала оздоровчий туризм, як перспективний напрям цієї
соціальної сфери. Нормативно-правові документи повинні регулювати розвиток
національної туристичної індустрії, сприяти підвищенню ефективності
туристичної сфери. Наявність потенційних можливостей оздоровчого туризму
недостатньо для реалізації завдань сфери туристичного обслуговування,
потребує комплексного підходу до розв’язання проблем у вигляді юридичних та
правових засад та гарантій [33].
Нормативне визначення туризму характеризує відповідну діяльність, яка
закладена в основи державного регулювання туристичної галузі та закріплення
положень у відповідних нормативно-правових актах.
Дослідження туризмологів засвідчили, що лікувально-оздоровчий туризм
посідає особливе місце в системі загальносвітових відносин . Сьогодні на ринку
туристичних послуг найбільше ціниться можливість відновлення здоров’я під
час захоплюючих туристичних мандрівок. Індустрією лікувальний туризм постає
з 80-х років ХХ ст., однак історія його розвитку сягає глибини віків. Цілющі
34
властивості природних факторів, як і раніше, приваблюють відвідувачів у
курортні місцевості. Потоки туристів, які мандрують з лікувальними цілями, на
разі ще не такі численні, як з метою відпочинку і розваг, однак вони стрімко
зростають і їх географія розширюється
Важливим завданням наукового дослідження лікувально-оздоровчого
туризму є формування загального підходу щодо базових термінів дослідження.
Серед вітчизняних вчених ця проблема знайшла своє відображення в
дослідженнях М.Рутинського, В. Петранівського, що вивчали сучасні підходи до
організації лікувально-оздоровчого туризму та особливості територіальної
організації мережі SPA-курортів західного регіону України[5;6].
Останнім часом ринок лікувально-оздоровчих послуг зазнає змін.
Традиційні санаторії і курорти перестають бути місцем лікування осіб похилого
віку і стають полі-функціональними оздоровчими центрами, розрахованими на
широке коло споживачів . Сучасні трансформації курортних центрів, наприклад
міста-курорту Трускавець, зумовлені двома обставинами. Насамперед це
пов’язано із зміною характеру попиту на лікувально-оздоровчі послуги. Стає
модним ведення здорового способу життя, зростає кількість людей, які хочуть
підтримувати добру фізичну форму і потребують відновлюваль-них
антистресових програм. Це здебільшого люди середнього віку, які надають
перевагу активному відпочинку і часто обмежені в часі. На думку багатьох
експертів, споживачі такого типу будуть головними клієнтами санаторних
курортів у ХХІ ст[4;5;6].
Сучасний ринок лікувального туризму включає підприємства розміщення,
що надають лікувальні послуги (санаторії, курортні клініки, спа-готелі),
туристичні фірми (підприємства-посередники, що продають ці послуги) і самих
туристів (відпочивальників).
Залежно від цілей діяльності курорти можуть виконувати такі функції: −
санаторно-лікувальне лікування;
 медична реабілітація хворих;
 оздоровчий відпочинок і профілактика захворювань;
35
 культурно-лікувальна і дозвіллева рекреація .
Лікувально-оздоровчий сервіс у санаторно-курортних закладах як
спеціалізований процес спрямований на організацію відпочинку і вдосконалення
здорового способу життя споживача (відпочивальника) за рахунок оплати
конкретних послуг[40].
На підставі вивчення міжнародного досвіду функціонування спа-курортів,
для того, щоб санаторно-курорті заклади України активніше запроваджували
прогресивні міжнародні принципи і стандарти лікувально-оздоровчого туризму,
нами розроблені такі узагальнені рекомендації для керівництва вітчизняних
санаторно-курортних комплексів:
 розробити варіативні абонементи комплексних лікувально-оздоровчих
послуг (з кількістю занять від 1-2 до 3-4 разів на тиждень);
 звернути увагу на складання (формування) індивідуальних програм
занять з наступним контролем інструктора;
 в тренажерному залі проводити силові та аеробні тренінги,
персональний тренінг;
 пропонувати різноманітні види аеробіки для різних рівнів
підготовленості відпочивальників (клієнтів), а також комбіновані тренінги для
чоловіків і жінок, спрямовані на розвиток гнучкості та інших якостей;
 запровадити в басейні для різних вікових груп аквааеробіку (на різних
рівнях глибини);
 удосконалювати систему лікувально-оздоровчого сервісу новими
програмами під конкретну матеріально-технічну базу;
 активізувати організацію ближнього туризму в умовах
санаторнокурортного лікування.
Державна туристична адміністрація України в установленому порядку
вносить пропозиції щодо формування державної політики у туристичній та
курортній галузях, забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цих галузях,
а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань,
віднесених до її відання [35].
36
Зокрема, Законом України «Про курорти» закріплено правові,
організаційні, економічні та соціальні засади розвитку курортів в Україні; Закон
спрямований на забезпечення використання з метою лікування і оздоровлення
людей природних лікувальних ресурсів, природних територій курортів, які є
надбанням народу України, та їх охорони. Законом України «Про курорти»
визначені спеціалізовані заклади, які надають лікувально-оздоровчі послуги – це
курорти, санаторії, пансіонати тощо [19].
Курорт – відповідна територія,що має природні лікувальні ресурси з
цільовим призначенням для оздоровлення та лікування. Територія, що має
необхідні будівлі та споруди з об’єктами інфраструктури для медичної
реабілітації, профілактики захворювань та для рекреації.
За характером природних лікувальних ресурсів курорти поділяються на
державні та місцеві. Державні курорти знаходяться під охороною держави, як
території які містять особо цінні природні лікувальні ресурси та
використовуються у лікувальних, реабілітаційних та профілактичних цілях.
Курорти місцевого значення містять природні лікувальні ресурси
загальнопоширеного використання у лікувальних, реабілітаційних та
профілактичних цілях.
Дієвим документом розвитку економіки та туристичної інфраструктури,
якості туристичних послуг стало схвалення розпорядження Кабінету Міністрів
України від 16 березня 2017 р. № 168-р «Стратегії розвитку туризму та курортів
на період до 2026 року» [44].
Метою реалізації Стратегії є формування сприятливих умов для активізації
розвитку сфери туризму та курортів згідно з міжнародними стандартами якості
та з урахуванням європейських цінностей, перетворення її на високорентабельну,
інтегровану у світовий ринок конкурентоспроможну сферу, що забезпечує
прискорення соціально-економічного розвитку регіонів і держави в цілому,
сприяє підвищенню якості життя населення, гармонійному розвитку і
консолідації суспільства, популяризації України у світі.
Основними стратегічними цілями розвитку сфери туризму та курортів з
37
урахуванням сучасного стану і тенденцій розвитку України на період до 2026
року є:
– створення конкурентоспроможного національного туристичного
продукту на засадах системної маркетингової діяльності, спрямованої на чітке
позиціонування різних видів туристичних продуктів, адаптованих до вимог і
очікувань споживачів;
– забезпечення ефективного і комплексного (економічного, соціального,
екологічного та інноваційного) використання наявного туристичного та
курортно-рекреаційного потенціалу шляхом розв’язання проблеми
рекреаційного природокористування і охорони навколишнього природного
середовища та удосконалення територіальної структури сфери туризму та
курортів з метою розвитку туристичних територій, брендингу територій;
– системне підвищення якості інфраструктури курортів та рекреаційних
територій шляхом виконання комплексної програми поетапного вдосконалення
матеріально-технічної бази з використанням можливостей кластер них моделей,
державно-приватного партнерства та соціального замовлення;
– удосконалення інформаційної інфраструктури рекреаційних та
туристичних послуг шляхом створення центрів туристичної інформації та
популяризації туристичних продуктів під час провадження ярмаркової,
фестивальної та виставкової діяльності;
– забезпечення відповідності ціни та якості туристичних продуктів
шляхом створення умов для оптимізації організаційно-економічної структури
діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу у сфері туризму і розроблення
національних стандартів надання туристичних послуг відповідно до
міжнародних стандартів;
– організація системи якісної підготовки, перепідготовки та підвищення
кваліфікації фахівців туристичного супроводу та обслуговування, інших
професій сфери туризму та курортів.
Створення системи стратегічного планування розвитку видів туризму з
визначенням класифікації та пріоритетних на державному та регіональному
38
рівні). Умовами сталого розвитку сфери туризму та курортів є: удосконалення
законодавства з питань регулювання суспільних відносин у сфері туризму та
курортів а саме: в міському туризмі, екологічному (зелений туризм);етнічному,
сільському,культурно-пізнавальному, медичному, лікувально-оздоровчому,
гастрономічному, релігійному, гірському, спортивному, велосипедному,
пригодницькому та активному, науковому та освітньому, круїзному та яхтовому,
допінговому та розважальному туризму інші пріоритетні види туризму [41].
Здійснення підтримки розвитку туристичної індустрії здійснюється
державними установами. Державне регулювання забезпечує відповідно до
Конституції України права громадян на відпочинок, свободу пересування,
відновлення та зміцнення здоров’я, безпеку туризму, захист прав та законних
інтересів туристів, інших суб’єктів туристичної діяльності та їх об’єднань,
створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримка
пріоритетних напрямів туристичної діяльності [38].
Під туристичною діяльністю слід розуміти вид підприємницької діяльності
з формування, просування та реалізації туристичної послуги, здійснюваної на
підставі ліцензії туроператором або туристичним агентом.
Таким чином, узагальнюючи вищевикладене можемо зазначити, що
оздоровчо-рекреаційна діяльність – це спеціально організоване дозвілля
оздоровчої і відновлювальної спрямованості з використанням засобів рекреації,
що має на меті підвищення фізичної працездатності людини і тим самим,
ефективності його праці.
Водночас туристична діяльність має специфічний вид підприємницької
діяльності що має характерні особливості. До цих особливостей відноситься
туристична діяльність, що ставить за мету отримання прибутку при цьому
діяльність спрямована на задоволення особистих потреб фізичної особи
(туриста).
Туристична галузь в Україні набуває в останні роки найбільш
привабливішою та перспективною галуззю, яка має величезний економічний
потенціал для стрімкого розвитку економіки країни. Тому першочерговим
39
завданням відповідних державних установ в Україні для сталого розвитку галузі
туризму та її складових, якою є оздоровчий туризм є впровадження
організаційно-правових засад з метою зміни суспільних відносин між суб’єктами
туристичної діяльності.
Україна має різноманітні кліматичні умови, що надають можливості для
лікування та відпочинку у різних регіонах країни. Нижче наведено деякі з
найсприятливіших кліматичних зон для лікування та відпочинку в Україні.
Карпати. Гірський клімат Карпат, з чистим повітрям, багатим на
фітонциди, та висотними курортами, такими як Буковель, Славське, Трускавець,
має позитивний вплив на дихальну, серцево-судинну та нервову системи. Тут
можна займатися гірським туризмом, катанням на лижах та відпочивати в
природному середовищі.
Трускавець та Моршин. Львівська область відома своїми курортами
Трускавець та Моршин, де присутній лікувальний клімат та мінеральні джерела.
Ці курорти спеціалізуються на лікуванні шлунково-кишкових та ендокринних
захворювань.
Одеська та Миколаївська області. Узбережжя Чорного моря у цих регіонах
має помірний континентальний клімат з м'якими зимами та теплими літами.
Курортні міста, такі як Одеса та Миколаїв, пропонують можливості для
відпочинку на пляжі, морські прогулянки та лікування.
Нaйспpиятливіші клімaтичні умови для лікувaння тa відпочинку в
pівнинній чaстині Укpaїни склaлися нa вузькій (до 40 км) пpимоpській смузі, де
і знaходяться основні пpимоpські клімaтичні куpоpти степової зони Укpaїни,
пpидaтні для геліо-, aеpо-, тaлaсо- тa кінезотеpaпії: Беpдянськ, Євпaтоpія,
Кapоліно-Бугaз, Киpилівкa, Коблеве, Кpеміннa, Мapіуполь, Одесa, Очaків, Сaки,
Сеpгіївкa, Скaдовськ, Слов'яногіpськ тощо. Більше тpетини теpитоpії (34%)
Укpaїни зaймaє лісостеповa зонa. Клімaтичні умови лісостепу є комфоpтними тa
субкомфоpтними для pізноплaнових pекpеaційних зaнять і в літній, і в зимовий
пеpіод, aле мaлопpидaтні (чеpез чaсту зміну метеоpологічних хapaктеpистик) для
клімaтолікувaння.
40
Розділ 2 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАДАННЯ
ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ ТА «ВІВА-ТУР»

2.1 Організаційно-економічна характеристика туристичного агентства
«Віва-Тур»

З метою аналізу проблем формування іміджу туристичних організацій в
сучасних умовах базою нашого дослідження було обрано туристичне агентство
«Віва-Тур».
Загальна характеристика ПП «Туристична агенція Віва-Тур» наведена в
таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Загальна характеристика ПП «Туристична агенція Віва-Тур»
Показник Характеристика
Назва підприємства ПП «Туристична агенція Віва-Тур»
Поштова адреса Україна, 18000, Черкаська область, місто Черкаси,
вулиця Смілянська, будинок 111, квартира 7
Фактична адреса м. Черкаси, вул. Сержанта Жужоми, 3, оф. 2
м. Київ, вул. Софіївська, 16/16, оф. 3
Код ЄДРПОУ 38430306
Форма власності Приватна
Організаційно-правова форма Приватне підприємство
Дата реєстрації 02.10.2012
Розмір статутного капіталу, грн. 1000
Власник, % статутного внеску Горбаткова Юлія Володимирівна, 100%

Види діяльності приватного підприємства Туристична Агенція «Віва-
Тур»:
 79.11 Діяльність туристичних агенств;
 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов’язана з цим діяльність;
 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва;
 46.73 Оптова торгівля деревиною ,будівельними матеріалами та
санітарно-технічним обладнанням.
Організація спеціалізується на наданні туристичних послуг та організації
41
відпочинку, екскурсійних турів автобусом, авіа турів, VIP-обслуговуванням,
організацією круїзів, корпоративного туризму.
З часом, для забезпечення максимальної зручності клієнтів, організація
почала надавати консалтингові послуги з оформлення віз та проїзних
документів. Місією туристичного агентства «Віва-Тур» є максимальне сприяння
створенню цивілізованого туристичного середовища, у якому відносини у
ланцюжку оператор – агент – клієнт засновані на взаємній повазі і довірі. Кінцева
мета діяльності організації – доступний і якісний туристичний продукт для усіх
споживачів.
В туристичному агентстві працюють 4 особи: директор, менеджер по
працевлаштуванню за кордоном, Менеджер з продаж турпродукту та бухгалтер.
Згідно рисунку 2.1 зазначено організаційну структуру підприємства «Віва-
Тур»

Директор

Менеджер по Менеджер з продаж Бухгалтер
працевлаштуванню продукту

Рисунок 2.1 – Організаційна структура тур фірми «Віва-Тур»

Головною ціллю туристичного агентства «Віва-Тур» є ефективна
діяльність і підвищення конкурентоспроможності організації на ринку
туристичних послуг.
42
Директор туристичного агенства виконує такі функції:
– організує діяльність по наданню туристичних послуг і реалізації
турпродуктів на основі наукових форм керування й організації праці, вивчення
кон'юнктури ринку туристичних послуг і турпродуктів з метою підвищення
рівня їх якості;
– розробляє та затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку,
графік відпусток, посадові інструкції, виробничі інструкції й інші
організаційно-правові документи;
– здійснює керівництво відповідно до чинного законодавства
господарською і фінансово-економічною діяльністю турагентства, несучи всю
повноту відповідальності за наслідки прийнятих рішень, збереження і ефективне
використання майна турагентства, а також фінансово-господарські результати
його діяльності;
– уможливлює досягнення запланованих фінансово-економічних
показників турагентства;
– контролює діяльність структурних підрозділів турагентства;
– керує розробкою поточних і перспективних планів реалізації
турпродуктів, вивченням напрямків, що обслуговуються, і обсягів послуг, що
надаються;
– забезпечує виконання турагентством усього об’єму зобов'язання перед
сторонніми організаціями, замовниками послуг, покупцями турпродуктів, а
також господарських, трудових договорів і бізнес-планів;
– запроваджує заходи по забезпеченню турагентства кваліфікованими
кадрами, раціональному використанню і розвитку їх професійних знань і
досвіду, створенню безпечних і сприятливих для життя і здоров'я умов праці.
– забезпечує на основі принципів соціального партнерства розробку,
укладення і виконання колективного договору, дотримання трудової
дисципліни, сприяє розвитку трудової мотивації, ініціативи й активності
працівників турагентства;
43
– вирішує питання, що стосуються фінансово-економічної і господарської
діяльності турагентства;
– контролює результати роботи, стан трудової дисципліни в турагентстві;
– здійснює контроль над раціональним використанням матеріальних,
фінансових ресурсів, дає оцінку результатам діяльності турагентства і якості
послуг, що надаються;
– видає розпорядження по усіх напрямках діяльності турагентства;
– розробляє та затверджує правила внутрішнього трудового розпорядку,
графік відпусток, посадові інструкції, виробничі інструкції й інші організаційно-
правові документи;
– приймає рішення про прийом, переміщення і звільнення підлеглих
працівників;
– застосовує міри заохочення до працівників, що відрізнилися;
– штрафує порушників трудової дисципліни.
Менеджер по працевлаштуванню за кордоном має наступні функції[3]:
 консультації клієнтів по телефону та в офісі;
 працевлаштування;
 розміщення рекламних оголошень на основі актуальних пропозицій по
роботі;
 ведення клієнтів до повного працевлаштування;
 зосередженість на результат.
Менеджер по продажу турпродукту виконує такі функції:
– вивчає вимоги клієнтів до туристського продукту, пропонує послуги, що
відповідають заявленим вимогам;
– організує проведення заходів щодо просування туристичного продукту
(рекламних кампаній, презентацій, включаючи роботу на спеціалізованих
виставках, поширення рекламних матеріалів, ін.) ;
– здійснює пошук клієнтів на покупку туристського продукту, у т.ч. через
Інтернет, поштою, по телефону й ін;
– доводить у встановленому порядку до кожного туриста інформацію про
44
особливості виїзду, в'їзду і перебування в іноземній державі, про специфіку
поводження під час туристичної поїздки;
– аналізує мотивацію попиту на реалізовані туристські продукти,
організує вивчення потреб покупців;
– готує огляди, звіти про зроблену роботу, забезпечує їх представлення
керівництву, передачу в архіви на збереження.
– вивчає причини направлення клієнтами скарг і претензій до якості
туристського продукту чи інших умов укладених договорів, готує відповіді на
них, вживає заходи по усуненню недоліків в обслуговуванні клієнтів;
– підтримує контакт із постійними клієнтами[10].
– До обов’язків бухгалтера входить:
– керує розробкою і здійсненням заходів, спрямованих на дотримання
державної і фінансової дисципліни;
– організує облік грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та
основних засобів, своєчасне відображення на рахунках бухгалтерського обліку
операцій, пов'язаних з їх рухом, облік витрат, фінансових, розрахункових і
кредитних операцій.
– забезпечує раціональну організацію обліку і звітності в організації на
основі максимальної централізації і механізації обліково-обчислювальних робіт,
прогресивних форм і методів бухгалтерського обліку і контролю;
– організація бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності
організації і контроль за економним використанням матеріальних, трудових і
фінансових ресурсів, збереженням власності організації;
– бере участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової
діяльності за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення
внутрішньогосподарських резервів, усунення втрат і непродуктивних витрат.
Ключем до максимального задоволення потреб в туризмі клієнта є
індивідуальний підхід до нього. Саме через це, кожна розмова з клієнтом
починається з обговорення побажань клієнта. Задля розвитку результатів в
роботі з клієнтом, працівники агентства намагаються залишатися на зв’язку з
45
клієнтами навіть після подорожі, яке обов’язково містить в собі обговорення всіх
моментів подорожі, як позитивних, так і негативних.
Туристичне агентство «Віва-Тур» має свій власний сайт в Інтернеті,
сторінки в соціальних мережах, де клієнти можуть ознайомитись з переліком
наявних та майбутніх турів; забронювати потрібний тур; замовити авіа квитки;
ознайомитись з відгуками клієнтів, що скористались послугами туристичного
агентства.
На сьогодні туристичне агентство «Віва-Тур» пропонує клієнтам тури в
будь-яку країну світу.
На рисунку 2.1. наведено країни-партнери з якими співпрацює туристичне
агентство(Додаток В).
Беззаперечним є те, що усі тури розроблені агенцією, захоплюючі та
випробовувані досвідченими працівниками, з урахуванням досвіду численних
подорожей, побажань клієнтів та партнерів, а також зорієнтовані на забезпечення
кращого відпочинку. Відіграє свою роль також і співпраця з ведучими
туроператорами, авіакомпаніями та готелями світу.
Аналіз персоналу відповідно стажу роботи в організації представлено на
рисунку 2.2.
10% 25%
65%
від 1 до 5 років більше 5 років до 1 року

Рисунок 2.2 – Стаж персоналу організації

У ході дослідження дійшли висновку, що у туристичного агентства «Віва-
Тур» підібрана ефективна команда молодих перспективних фахівців, які мають
46
на меті стати гідними конкурентами іншим подібним організаціям і впевнено
зайняти свою нішу на ринку туристичних послуг.
Характеризуючи фінансовий стан підприємства розглянемо дані основних
економічних показників за останні три роки (Таблиця2.2).
Таблиця 2.2 – Основні економічні показники фінансово-господарської
діяльності туристичного підприємства «Віва-Тур» за 2020-2022 рр.
Абсолютне відх., Динаміка
(+, -) приросту,%
Показник
2021 / 2022 / 2021/ 2022/
2020 2021 2020 2021
Чистий дохід від
319,1 516,2 527,3 208,2 11,1 65,24 2,2
реалізації турпродукту
Собівартість
170,1 287,4 290,5 120,4 3,1 70,5 1,1
реалізованої продукції
Витрати обігу 254,5 407,4 408,5 154 1,1 60,5 0,3
Основні засоби 19.9 21.4 31,9 12 10.5 60,3 49
Чисельність осіб 4 4 4 0 0 0 0
Середньомісячний фонд
42,5 45,5 63,5 21 18 49,4 39,5
оплати праці
Середня зар.плата на
8, 5 9,1 12,7 4,2 3,6 49,4 39,5
одного працівника
Фінансовий результат до
64,6 108,8 116,8 52,2 8 80,8 7,4
оподаткування
Податкові платежі 11,6 19,8 19,8 8,2 0 70,7 0
Чистий прибуток 53,0 89,0 95,8 42,8 6,8 80,8 7,6
Продуктивність праці 97,8 160,7 170,0 72,2 9,3 73,8 5,8
Рентабельність (%) 20,8 21,8 18,1 -2,7 -3,7 -13 -16
Фондовіддача 2,7 1,2 1,2 -1,5 0 -55,18 0
Фондоємність 0,3 0,8 0,8 0,5 0 121 0
Проаналізувавши таблицю, можна зробити наступні висновки.
2020 р.
2021 р.
2022 р.
47
Чистий дохід від реалізації тур продукту в 2020 році становив 319,1 тисяч
гривень. В наступному році цей показник склав 516,2 тисяч гривень, що є на
61,86% більше попереднього звітного року. В 2022 році дохід становив 527,3
тисячі гривень.
Собівартість реалізованої продукції в 2020 році містила показник 170,1
тисяч гривень. В наступному 2021 році цей показник зріс до 287,4 тисяч гривень,
що є на 68,9 % більше відносно попереднього звітного року. В 2022 році
показник зріс до 290,5 тисяч гривень.
Витрати обігу на 2020 рік мав показник 254,5 тисяч гривень. Наступного
року показник зріс до 407,4 тисячі гривень і склав на 60,08% більше, відносно
попереднього. В 2022 році витрати обігу склали 408,5 тисяч гривень.
У 2020 році основні засоби підприємства «Віва-Тур» склали 0,4 тис. грн. В
2021 році показник збільшився до 0,8 тисяч гривень. В 2022 році основні засоби
зросли і склали 0,9 тис. грн.
Чисельність працівників не змінилася за досліджувані три роки і трималася
на показнику 4.
Показник фонду оплати праці підприємства «Віва-Тур» в 2020 році склав
42,5 тисяч гривень. В 2021 році зріс до показника 45,5 тисяч гривень. В
наступному 2022 році фонд оплати праці зріс відносно попереднього року і склав
63,5 тисяч гривень.
Показник середньої заробітної плати в 2020 році склав 8,5 тис. грн. В 2021
році середня зарплата слала 9,1 тисяч гривень. В 2022 році цей показник зріс на
39,5% і становив 12,7 тисяч гривень, що є більшим на 4,2 тис. грн відносно 2020
року.
В 2020 році показник фінансового результату до оподаткування становив
64,6 тисяч гривень. У наступному 2021 році цей показник мав тенденцію до
зростання і склав 108,8 тисяч гривень, що на 44,4 тисяч гривень більше відносно
попереднього року. В 2022 році показник фінансового результату до
оподаткування збільшився і склав 116,8 тисяч гривень.
В 2020 році податкові платежі складали суму 11,6 тисяч гривень В 2021
48
році цей показник зріс на 70,7% і склав 19,8 тисяч гривень. В 2022 році цей
показник залишився сталим.
Показник чистого прибутку в 2020 році складав 53 тисячі гривень.
Позитивний показник чистого прибутку показує, що контроль за собівартістю
продукції є ефективним. В 2021 році чистий прибуток зріс на 67,9% з сумою 89
тисяч гривень. В наступному звітному році показник зріс і склав 95,8 тисяч
гривень.
Показник продуктивності праці в 2020 році дорівнював 97,82 тисяч
гривень. В наступному 2021 році продуктивність праці зросла на 64,3% і склав
160,72 тисяч гривень. В 2022 році показник зріс, і склав суму 170 тисяч гривень.
В 2020 році рентабельність складала 20,82 %. В 2021 році показник
збільшився до 21,84%. В 2022 році продуктивність була 18,1%.
У 2020 році було вироблено продукції та надано послуг на суму 2,7 гривні
на кожну використовувану гривню основних засобів. В 2021 році показник
зростає до 1,21 гривень що є на 55,18% менше попереднього року. В 2022 році
фондовіддача також склала 1,21.
Показник фондоємності в 2020 році склав 0,37. В 2021 році він збільшився
на 51,35% і склав 0,82. В 2022 році фондоємність також містила 0,82.
Отже, проаналізувавши основні показники фінансово-господарської
діяльності підприємства «Віва-Тур» за останні три роки, можна зробити
висновок, що турагенство є конкурентоспроможним та прибутковим.

2.2 Аналіз організації лікувально-оздоровчого туризму ТА «Віва-Тур»
лікувально-оздоровчого напрямку

Розвиток санаторно-курортного господарства у всіх регіонах України, є
одним із пріоритетних напрямів лікувально-оздоровчого туризму. Проте,
останніми роками простежується тенденція до скорочення кількості
санаторнокурортних закладів в регіонах, насамперед, через пандемію COVID-19.
49
Важливу роль при створенні програм перебування відіграють запити
туристів, оскільки тип клієнтури безпосередньо впливає на структуру
лікувально-оздоровчого туру, визначення мети та вибір курорту на карті світу.
Інформаційною базою для аналізу фінансового стану туристичного
підприємства «Віва-Тур» слугує фінансова звітність підприємства.
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну
ефективність діяльності підприємства. Найважливішими серед них є показники
прибутку, яка в умовах ринкової економіки складає основу економічного
розвитку підприємства. Зростання прибутку створює фінансову базу для
самофінансування, розширеного відтворення, рішення проблем соціальних і
матеріальних потреб трудових колективів.
Аналіз економічних показників активів і пасивів представлені в таблицях
2.3 та 2.4.

Таблиця 2.3 – Аналіз активів турпідприємства «Віва-Тур», (тис. грн.)
Абсолютне Відносне
відхилення, +,- відхилення, %
Показники 2020 2021 2022 2021 2022 2021 2022
до до до до
2020 2021 2020 2021
Основні засоби:
- первісна вартість 38,3 39,2 42,8 0,9 3,6 2.3 9,1
- знос 18,4 17,8 10,9 -0,6 -6,9 -3,2 -38,7
Дебіторська заборгованість за
7,0 3,3 5,9 5,3 -7,4 30 -72,8
Бюджетом
Інша поточна дебіторська
42,5 39,0 59,0 2,5 24 6,4 58.5
Заборгованість
Грошові кошти в національній
29,3 150,2 47,3 120,9 -102,9 412,6 -68.5
Валюті
Витрати майбутніх періодів 1,2 25,2 0,6 24 -24,6 2000 -97,6
Баланс 99,1 228,9 151,4 160,8 -92,5 156,2 -32.8
Аналізуючи таблицю можна зробити насступні заключення.
50
Станом на 2020 рік вартість основних засобів становила 38,3 тис. грн.
Початковий приріст склав 2,3%.
Наступного року вартість основних засобів також зросла на 9,1%
порівняно з попереднім роком. На кінець 2022 року первісна вартість основних
засобів становила 42,5 тис. грн., а залишкова – 94,1 тис. грн.
на 94,1 тис. грн. Початково активи збільшилися на 160,2%. Цей факт
свідчить про те, що обсяг активів, задіяних у виробничому, інвестиційному та
фінансовому процесах, збільшився, а отже, збільшився потенціал компанії для
генерування прибутку. Однак ситуація змінилася в другій половині періоду,
охопленого дослідженням, коли від'ємний темп приросту активів становив 39,8%
порівняно з попереднім роком.

Таблиця 2.4 – Аналіз пасивів підприємства «Віва-Тур», (тис. грн.)
Абсолютне Відносне
відхилення, +,- відхилення, %
Показники 2020 2021 2022 2021 2022 2021 2022
до 2020 до 2021 до 2020 до 2021
Пайовий капітал 42,0 42,0 42,0 0 0 0 0
Резервний капітал 15,0 15,0 10,0 0 -5 0 -50
Нерозподілений прибуток
39,7 187,9 95,2 157,2 -83,7 513,0 -42,0
(непокритий збиток)
Поточні зобов’язання за розрахунками:
- з бюджетом 6,2 5,8 5,1 -0,4 -0,7 -6,4 -12,0
- зі страхування 1,1 0 0 -1,1 0 -100 0
- з оплати праці 7,1 7,6 5,1 0,5 -2,5 7,0 -32,8
Баланс 94,1 244,3 147,4 149,2 -99,9 154.6 -39.6

Виходячи з таблиці, можна зробити висновок, що сума статутного
капіталу у 2021-2022 роках залишилася незмінною – 42 тис. грн, тоді як сума
резервного капіталу зменшилася на 5 тис. грн у 2022 році.
У 2020 році загальна сума зобов'язань становила 94,2 тис. грн. Спочатку
приріст становив 157,2%. Цей факт свідчить про збільшення загального обсягу
51
фінансових ресурсів, які використовує компанія для здійснення своєї діяльності.
Згодом ситуація змінилася і від'ємний приріст зобов'язань склав -39,6%
порівняно з попереднім роком.
Фінансовий аналіз - це спосіб оцінювання і прогнозування фінансового
стану підприємства на підставі його бухгалтерської та фінансової звітності і
оперативних даних.
Звіт про фінансові результати відображає ефективність (неефективність)
діяльності підприємства за певний період. Якщо баланс відображає фінансовий
стан підприємства на конкретну дату, то звіт про прибутки та доходи дає картину
фінансових результатів за відповідний період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік).
Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необхідно
оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін
характеризують фінансовий стан підприємства.
Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства
можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу,
своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.
Аналіз стійкості фінансового стану підприємства дозволяє відповісти на
питання: наскільки правильно підприємство керує своїми фінансовими ресурсами
протягом певного періоду. Важливо, щоб стан фінансових ресурсів відповідав
вимогам ринку і потребам розвитку підприємства, оскільки недостатня фінансова
стійкість може призвести до неплатоспроможності і відсутності у нього засобів
для розвитку виробництва, а надмірна - перешкоджати розвитку, обтяжуючи
витрати підприємства зайвими запасами і резервами. Таким чином, суть
фінансової стійкості визначається ефективним формуванням, розподілом і
використанням фінансових ресурсів.
Аналіз фінансового стану підприємства, на основі даної звітності за 2020-
2022 рр., зазначено в таблиці 2.5.

52
Таблиця 2.5 – Аналіз фінансового стану підприємства «Віва-тур»
Абсолютне відхилення,
+,-
Показники 2020 2021 2022 2021 2022
до до
2020 2021
Коефіцієнт зносу основних засобів 0.56 0.56 0.24 -0.02 -0.1
Оборотність активів (обороти),
3.68 3.38 1.5 -0.34 -2.07
ресурсовіддача, коефіцієнт трансформації
Коефіцієнт оборотності дебіторської
7.05 12.03 6.17 4.47 -6.7
заборгованості (обороти)
Рентабельність активів за чистим
70.65 43.69 39.94 -0.14 -0.06
прибутком, %
Співвідношення короткострокової
дебіторської та кредиторської 5.03 4.10 7.7 0.94 3.02
Заборгованості

Протягом 2020 року значення показника оборотності активів становило
3.68. Це означає, що за допомогою використання кожної гривні активів було
вироблено продукції та надано послуг на суму 3.68 тис гривень. В 2021 році
значення показника знижується і кожна вкладена в активи гривня дозволила
отримати 2.95 тис гривень виручки. Тобто знижується ефективність
використання активів загалом. В 2022 році продовжується зниження показника і
на кожну гривню вкладену в активи підприємство отримало 1.67 тис гривень
доходу від операційної діяльності. Це вказує на постійне зниження ефективності
використання активів протягом усього періоду.
Оборотність дебіторської заборгованості в 2020 році склала 6.98, тобто
протягом 2020 року дебіторська заборгованість здійснила 6.98 оборотів. В 2020
році значення показника виросло на 4.09. Це вказує на підвищення ефективності
управління дебіторською заборгованістю. В 2022 році тенденція змінюється і на
кінець досліджуваного періоду дебіторська заборгованість здійснила 5.77
оборотів. Рентабельність активів в 2020 році склала 72.34 %, тобто на кожну
гривню активів підприємство отримало 72.34 копійок чистого прибутку. В 2021
році на кожну вкладену в активи гривню було отримано 44.97 копійок чистого
прибутку[55].
53
В 2022 році значення показника рентабельності активів дорівнювало 41.94
%. Основною одиницею виміру обсягів туристичної діяльності є турист як особа,
що подорожує з різною метою терміном від 24 годин до одного року без
здійснення оплачуваної діяльності і з зобов'язанням залишити країну або місце
перебування в зазначений термін[53].
У ринковій економіці діяльність підприємств туристичної індустрії
подібно іншим сферам діяльності орієнтується на попит туристів.
Ступінь розвитку туристичної інфраструктури визначається туристичними
потоками (Таблиця 2.6). Потоки туристів – це рух туристів з одного місця до
іншого, який відбувається в певному напрямку і за певний період часу. Це термін
використовується для опису і аналізу туристичних подорожей і включає як
міжнародні, так і внутрішні туристичні переміщення.

Таблиця 2.6 –Туристичні потоки підприємства за 2022 рік.
Кількість туристів Середня Використано туроднів
тривалість
Країна Питома вага,
Кількість перебування Кількість Питома вага, %
%
одного, дні
Туреччина 729 25,2 8 4321 24,6
Єгипет 228 13,6 10 3234 22,3
США 62 1,9 9 359 3,3
Канада 42 0,6 6 238 2,7
Великобританія 43 3,3 4 195 2,3
Китай 28 3,5 5 192 1,8
Німеччина 178 9,29 8 1124 5,2
Італія 124 4,2 9 845 4,5
Франція 269 11,4 7 1856 11,4
Угорщина 249 10,1 3 943 5,7
Литва 92 2,6 4 367 3,2
Латвія 109 3,3 5 765 4,2
Японія 28 0,03 8 273 2,5
Всього 1832 100 79 14894 100

За даними таблиці можна зробити висновок, що найбільш популярним
напрямками турагента є Туреччина – 25,2%, Єгипет – 13,6%, Франція – 11,4%,
Угорщина – 10,1% та Німеччина – 9,29%.

54
2.3 Оцінка ефективності організації лікувально-оздоровчого туризму
туристичного агентства «Віва-Тур»

Останнім часом вагомість і актуальність збереження і зміцнення здоров’я
сучасної людини набуває соціального значення. На сьогодні здоров’я людини
сприймається як комплексна проблема, складний феномен індивідуальної і
суспільної цінності. Виведення населення на безпечний рівень здоров’я має
системний характер в якому 50% відводиться на умови і спосіб життя.
Зміст поняття «здоров’я» ґрунтується на конкретному стану організму
людини, його якісні та кількісні показники функціонального оптимуму.
Функціональний оптимум характеризується внутрішніми і зовнішніми умовами
до яких відносяться вік, стать, спадковість, економічні, соціальні й інші чинники.
У загальному контексті здоров’я людини розуміють як здатність організму
перебувати у комфортному стані з навколишнім середовищі, адаптуватися до
змін природних факторів без наслідків на функції організму.
В ідеалі формула здоров’я полягає у гармонійної єдності обмінних
процесів між організмом та середовищем.
Показники фізичного здоров’я. На початковому етапі обізнаності про
власне фізичне здоров’я вважають індикатори зросту і ваги, вади (або їх
відсутність), анатомічні побудови тіла та генетичні спадковості. На другому
етапі визначаємо перебіг фізіологічних функцій через лабораторне фізіологічне
тестування систем організму (м’язової, нервової тощо), які забезпечують рухові
дії. Фізіологічні особливості організму вимірюються у стані спокою, руху у
результаті чого фіксується рівень фізичного розвитку органів і систем організму.
Показники психологічного здоров’я складаються з інтелектуального,
емоційного та духовного аспектів.
Сфера психічного здоров’я ґрунтується на психічних процесах кожного
індивідуума його особистих властивостях таких як емоційність, чутливість,
рівновага, збудливість.
Психічне здоров’я має першочергове значення для особистого
55
благополуччя , підтримки здорових сімейних відносин і здатності кожної
окремої людини зробити внесок в життя суспільства.
У контексті психологічного здоров’я:
– інтелектуальна складова вказує на уміння вчитися й отримувати
задоволення від опанування знань, здатність аналізувати проблеми й приймати
виважені рішення. Здатність витримувати розумові навантаження;
– емоційна складова вказує про здатність розуміти почуття − свої та інших
людей, уміння долати навантаження, керувати негативними асоціальними
проявами;
– духовна складова вказує про усвідомлення свого призначення і сенсу
життя, сприймання загальнолюдських цінностей, залучення до активної
прогресивної спадщини людства.
Показники психологічного здоров’я суто індивідуальна річ що відповідає
індивідуальним особливостям і характеру людини з її особливостями мислення,
здібностями, рівню обізнаності, порогу чутливості, схильності до стресів тощо.
Індикаторами психологічного здоров’я є уміння розв’язання проблем у
спілкуванні, концентрація відчуттів комфорту в навколишнім середовищі,
перебування в колективі, стійка рівновага стосунків із близьким оточенням,
уміння керувати своїм психічним станом, ступінь стресу, рівень самооцінки.
Показники соціального здоров’я. Соціальне здоров’я індивіда вказує на
можливість гармонійного входження індивіда в соціальне середовище через
засвоєння норм поведінки, окреслених ідеалів, цінностей власного здоров’я.
Соціальний статус здоров’я дозволяє ефективно спілкуватись з людьми,
знаходити компромісні рішення у різних життєвих моментах у взаємовідносинах
конкретної групи середовища. Тому соціальний чинник відіграє провідну роль у
забезпеченні здоров’я населення впливаючи на функціональні параметри.
Враховуючи, що стан здоров’я людини величина на постійна, яка
динамічно змінюється відповідно до змін зовнішніх умов тому методологія
впровадження феномена здоров’я наука диференціює поняття фізичного,
психологічного та соціального.
56
Основою проведення рекреаційних занять є визначення раціонального
змісту й обсягів рухової активності.
Перше – це аеробні вправи у програмі оздоровчого тренування.
Програмування бажаної інтенсивності або інтенсивності, що відповідає фізичної
підготовленості на дане оздоровче тренування, а також тривалість занять.
Особливістю оздоровчого тренування є мінімальна кількість занять на тиждень.
Друге – вибір фізичних вправ повинен забезпечувати доступність,
дозування фізичного навантаження, наочність, безпечність виконання.
Трете – контроль клініко-фізіологічних можливостей організму, помірна
активізація резервів серцево-судинної системи, поступове підвищення аеробної
продуктивності організму[25].
Існування та розвиток кожної організації мають циклічний характер,
проходять певні стадії життєвого циклу, тобто організації зароджуються,
розвиваються, процвітають, слабшають і припиняють існування. Тому керівник
повинен знати, на якому етапі розвитку (життєвого циклу) перебуває його
організація, щоб оцінити, наскільки прийнятий стиль керівництва відповідає
цьому етапу (фазі розвитку). Життєвий цикл організації розглядається як
сукупність стадій, які проходить організація за період свого існування. Кожна
стадія має своє призначення і спричиняє певний вплив на результативність
діяльності. Тому, у забезпеченні загальної економічної ефективності існування
організації суттєву роль відіграє можливість управління тривалістю кожної зі
стадій життєвого циклу .
Для формування і удосконалення іміджу організації необхідно
використовувати різноманітні інструменти і методи. Самим популярним і
застосовуваним вважається SWOT-аналіз, який дає можливість проаналізувати
внутрішнє середовище і обрати відповідний існуючий інструмент коригування.
Такий аналіз вказує на відмінні ознаки сфери діяльності організації і її
конкурентоспроможність, визначає потреби споживачів.
SWOT-аналіз є корисним і важливим інструментом стратегічного
планування для туристичних агентств – SWOT розшифровується як «сильні та
57
слабкі сторони, можливості та загрози» (Strengths, Weaknesses, Opportunities and
Threats). Аналіз цих аспектів дає туристичній компанії глибоке розуміння її
внутрішнього та зовнішнього середовища і допомагає визначити стратегічний
напрямок розвитку.
Ось деякі з причин, чому проведення SWOT-аналізу є корисним для
туристичних агентств:
 визначення сильних сторін. Аналіз сильних сторін дозволяє
туристичним компаніям зрозуміти свої переваги над конкурентами. До них
відносяться якість обслуговування, досвід у конкретних напрямках і сильна
клієнтська база. Розуміючи свої сильні сторони, туристичні агенції можуть
використовувати їх для розвитку та просування на ринку;
 виявлення слабких сторін. Визначивши ці слабкі сторони, агенції
можуть розробити заходи для їхнього покращення та випередити конкурентів.
 визначення можливостей;
 виявлення загроз.
Загалом, SWOT-аналіз допомагає туристичним компаніям зрозуміти свої
внутрішні можливості та обмеження, а також оцінити зовнішнє середовище. Це
дозволяє туристичним компаніям сформулювати стратегії, які дозволять їм
скористатися своїми сильними сторонами, усунути свої слабкі сторони і
скористатися можливостями для досягнення успіху .
З урахуванням перспектив розвитку підприємства можна виділити такі
основні проблеми ресурсного забезпечення Туристичного агенства«Віва-Тур»:
- недостатньо ефективне використання туристичних ресурсів України.
на сьогодні турагенство реалізує переважно тури за кордон, не пропонуючи
цікавих турів по Україні;
- відсутність матеріальних ресурсів (представництв) та кадрових
ресурсів в інших регіонах;
- недостатня ефективність інформаційних ресурсів;
Розглянемо розширену таблицю SWOT-аналізу туристичного агентства
«Віва-Тур» (табл. 2.6).
58
Таблиця 2.6 Матриця SWOT-аналізу туристичного агентства «Віва-Тур»
Сильні сторони (S) Слабкі сторони (W)
1. Наявність достатньої кількості 1. Середня позиція в долі ринку.
фінансових ресурсів. 2. Відсутність системи стратегічного
2. Високі професійні навички планування.
персоналу. 3. Недостатня кількість сучасних
3. Достатній досвід. спеціалізованих програм.
4. Якість обслуговування. 4. Персонал не приймає участі в ухваленні
5. Якісний туристичний продукт. управлінських рішень.
6. Висока репутація організації серед
клієнтів.
Можливості (O) Загрози (T)
1. Зміна стереотипів щодо реклами. 1. Зростання собівартості послуг
2. Можливість збільшення частки 2. Зростаючий конкурентний тиск
ринку. 3. Зниження репутації
3. Сприятливі відносини з 4. Коливання курсу валют
конкурентами. 5. Зменшення доходів населення
4. Обслуговування додаткових груп 6. Високі темпи інфляції
клієнтів.
SO-стратегія WO-стратегія
1. Розширення асортименту та 1. Активізація рекламної діяльності на
номенклатури послуг. ринку.
2. Підвищення якості сервісу. 2. Підвищення якості та ефективності
3. Розширення асортименту додаткових використання трудових ресурсів.
послуг.
ST-стратегія WT-стратегія
1. Застосування гнучкої системи знижок. 1. Розширення каналів просування.
2. Пошук нових контрагентів. 2. Налагодження системи зворотного
3. Використання системи управління зв’язку з клієнтами.
взаємовідносинами з клієнтами (СRМ- 3. Проведення рекламних акцій.
система). 4. Створення та розвиток дисконтної
програми.
Джерело: складено за даними [37]
Як бачимо сильних сторін в організації більше, ніж слабких. Це свідчить
59
про досить міцну та злагоджену організаційну структуру. Туристичне агентство
«Віва-Тур» уже має певний досвід роботи на ринку, ефективні зв’язки у
зовнішньому середовищі, професійне керування компанією. Що стосується
загроз для організації, то їх більше ніж можливостей. Це пояснюється
несприятливими умовами зовнішнього середовища. У такому випадку необхідно
зміцнювати свою позицію на ринку туристичних послуг за рахунок чіткої
стратегії, правильного способу формування цілей та впровадження новітніх
автоматизованих систем і технологій в процес управління туристичною
організацією.
Проведений SWOT-аналіз виявив поряд з наявністю можливостей і
сильних сторін, необхідність додаткових засобів та виважених управлінських
рішень для подальшого розвитку організації.
Стадії життєвого циклу класифіковані у роботах багатьох науковців за
різними підходами. Проте, більшість з них сходяться на тому, що різні точки зору
між кількістю і назвами стадій організаційного життєвого циклу організації
можна усунути за допомогою узагальненої п’яти етапної моделі, яка передбачає
наступні стадії: зародження, зростання, зрілості, спаду, оновлення.
Опираючись на аналіз показників фінансового стану організації, вважаю,
що туристичне агентство « Віва-Тур» знаходиться на стадії зростання[28].
Актуальним прикладом подорожі ми візьмемо Малієвецький водоспад,
водоспад Бурбун, Бакота, Кам'янець-Подільськ – найгарніші місця Поділля
аліївці – це місце сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля.
Крім палацу Орловських, з яким по красі, довершеності, витонченості, гармонії
не може конкурувати жодна подільська резиденція, в Маліївцях зберігся
старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу
водонапірною баштою. Але головна атракція Маліївців – 18-метрова скеля з
водоспадом і печерним гротом.
В одній з ущелин каньйону річка Бобравка формує п’ятиметровий
водоспад, що впадає в блакитне озерце посеред скель. Ви наче потрапляєте на
тропічний острів. Дивовижна блакитна лагуна.
60
На Дністрі, на території Національного природного парку «Подільські
Товтри», знаходиться шматочок раю – Бакота. На вершині Білої гори, звідки
відкривається прекрасний краєвид. Вiд пiднiжжя, просто з днiстрових вод
пiдпирають схили, химернi скелi, складенi з вивiтрених тонкошаруватих
сланцiв. Тут відкривається такий краєвид, що словами його передати неможливо.
Кожні 2-3 години санітарні зупинки та зупинка на сніданок у спеціально
відвідених місцях. В програмі час вказаний орієнтовний. Уточнення часу
проводить керівник групи.
Малієвецький маєток та водоспад – водоспад Бурбун – Бакота – Кам'янець-
Подільськ на каву
На сніданок та обід взяти з собою перекус. Зручний одяг та взуття. Є
можливість купання на Бакоті, тому беремо купальники, шльопанці, полотенце і
покривало.
8.15 – 10.30 – Малієвецький водоспад, палац у стилі раннього
французького класицизму, старовинний парк з двома озерцями
Це місце сміливо можна назвати наймальовничішим куточком Поділля.
Крім палацу Орловських, з яким по красі, довершеності, витонченості, гармонії
не може конкурувати жодна подільська резиденція, в Маліївцях зберігся
старовинний парк з двома ставками, фонтанами, стилізованою під замкову вежу
водонапірною баштою. Але головна атракція Маліївців – 18-метрова скеля з
водоспадом і печерним гротом. Найдавніша писемна згадка у 1493 році свідчить,
що поселення належало шляхтичам Яну і Петру Малейовським, від прізвища
яких село і отримало свою назву.
12.00 – 12.30 – Сніданок біля водоспаду Бурбун з своїми продуктами
12.00 – 13.00 – водоспад Бурбун – блакитна лагуна.
В одній з ущелин каньйону річка Бобравка формує п’ятиметровий
водоспад, що впадає в озерце. Водоспад Бурбун розташований в каньйоні річки
Бобрівка біля села Лисець Дунаєвецького району. Це несподівана знахідка серед
місцевих природніх памяток: чаруючий водоспад нагадує райський куточок,
незіпсована дика природа, каміння вкрите мохом, кущі папороті. Довгий час це
61
затишне місце залишалося поза увагою туристів, навідувалися туди лише місцеві
жителі. Проте, як розповідають селяни, останніми роками водоспад став
навдивовижу популярним і відвідуваним місцем серед мандрівників.
13.00 –14.00 – переїзд на Бакоту.
14.00 – 17.00 – Бакота – шматочок раю на Землі
На Дністрі, за 55 км від залізничної станції Кам’янець-Подільський на
території Національного природного парку «Подільські Товтри», знаходиться
шматочок раю – Бакота. Бакота – село, Колодіївської сільської ради Кам’янець-
Подільського району. Але цього села ви не знайдете на карті України. Колишні
його мешканці не можуть повернутися, поблукати між порожніми хатами,
подивитися на закинуті садки. Бо там, де колись була Бакота, сьогодні тече
Дністер. Але внизу тут, під водами водосховища, до 1981 року було село Бакота
– колиска історії цього дивовижного краю.
16:00 – 17.00 – Обід на природі з своїми продуктами.
17.00 – 18.00 – переїзд в Кам'янець-Подільський.
18.00 – 20.00 – Кам'янець-Подільськ (прогулянка старовинним містом,
чудові фотозони, чашечка запашної кави, фото на фоні фортеці)
Кам’янець Подільський – місто семи культур. Кам’янець Подільський –
місто, що зберегло дух середньовіччя. Своєрідність та унікальність його
полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури
середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові
природні властивості, створили фортифікаційну систему, що не має аналогів у
Європі. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця завглибшки 40м і
діаметром 5м, видовбана у скелі.
19.30 – Виїзд додому
21.00 – Орієнтовно приїзд в м.Хмельницький
Окремо оплочуються екскурсійний збір та вхідні квитки. Екскурсія по
Маліївцях – 70грн, фото в середньовічних костюмах – 50грн, катання на конях
30хв – 100грн, рекреаційний збір на Бакоті – 90грн/45грн (дорослі/діти).

62
Розділ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ РОЗВИТКУ ЛІКУВАЛЬНО-
ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

Формування розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Іспанії в першу
чергу має на увазі підтримання та збільшення, усіма можливими методами,
попиту на іспанський національний турпродукт. В цьому випадку, з метою
популяризації туристичного продукту проводяться масові заходи типу
фестивалів, так і заходи орієнтовані на середньостатистичного споживача.
Існує думка, що: «рекламні компанії в рамках просування турпродукту в
Іспанії проводяться з використанням, у більшості випадків, трьох основних
методологій» [10].
Рекламні компанії, спрямовані на широку аудиторію. Інструментами, які
використовують у цьому методі є: TV – реклама, маркетинг у соціальних
мережах, електронна розсилка, анкетування. У межах цієї функції здійснюється
зворотний зв'язок з метою аналізу попиту.
Крім цього, важливими є зв'язки з громадськістю, що підвищує лояльність
клієнтів та місцевого населення до туристичних продуктів , які пропонують
споживачам. Серед популярних заходів варто виокремити:
 фам-тріпи та прес-тури із залученням ЗМІ;
 забезпечення інформацією: бюлетенями, прес-релізами та
персональними консультаціями;
 розробка методологій вирішення форс-мажорних ситуацій та
креативний вихід з кризових ситуацій;
 воркшопи.
Проведення популярних заходів покликано простимулювати систему
збуту і збільшити кількість продажів. Основні заходи, що стимулюють збут, це
різні виставки, воркшопи і фамтріпи. Воркшопи є виставковими заходами з
консультаціями аудиторії, де виробник туристичного продукту безпосередньо
63
зустрічається зі своїм клієнтом. На практиці існує два види «workshops» –
«прямі» та «зворотні». Так, «прямі» – це поїздки, за яких відбувається відправка
представників місцевих Іспанських туристичних фірм туди, звідки відбувається
постачання туристів. Зазвичай у таких випадках у країнах проводяться
конференції та наради. «Зворотні» воркшопи – це заходи щодо приїзду
іноземних агентів, які відправляють туристів до Іспанії [34].
У фам-тріпи крім фахівців у галузі туризму та туристичних менеджерів
також відправляють журналістів, що працюють у туристичній сфері ЗМІ. Фам-
тріпи, залежно від учасників та організаторів, можу фінансуватися як частково,
так і повністю. Переліт, як правило, здійснюється за рахунок авіакомпанії, що
співпрацює з адміністрацією.
Існує думка, що: «Фам-тріпи найбільш ефективні якщо: правильно
складені списки запрошених; сам фам-тріп організується на високому рівні та
ретельно готується; відстежуються результати запрошених, після фам-тріпу та
надсилаються запрошення на нові, у разі позитивного результату».
Австрійський досвід є досить вдалим прикладом формування розвитку
лікувально-оздоровчого туризму, створення, характеристики просування
туристичного продукту. Держструктурою, що визначає стратегію та тактику
туристичного розвитку на території Австрії, є Австрійський національний
туристичний офіс.
До послуг, що надаються туристичним організаціям варто віднести:
1. Реклами та продажі в Інтернеті, створення інформаційних порталів та
форумів, що дозволяє виставити австрійський продукт на світовий ринок та
зміцнити на ньому свої позиції.
2. Дослідження ринків, конкурентів та ситуації у туристичній сфері.
Австрійський національний туристичний офіс забезпечує повну інформацію.
Крім цього, він аналізує та робить висновки за інформацією.
3. PR-заходи, що розробляються індивідуально. Інструментами для PR –
компанії виступають: конференції, поїздки та переговори.
Сполучені Штати Америки є країною з мінімальним втручанням
64
державного апарату у сферу туризму. Незважаючи на це у США закон «Про
міжнародний туризм» обумовлює створення Адміністрації з подорожей та
туризму (АПТ), яку підтримує держава [5]. Також функція допомоги та захисту
споживача у США грає одну з першорядних ролей.
Зупинимося докладніше на аналізі досвіду формування розвитку
лікувально-оздоровчого туризму офісами та представництвами Управління
туризму Таїланду.
В процесі формування розвитку лікувально-оздоровчого туризму
планується ефективне просування туристичних продуктів. Під просуванням
країни як туристичного напряму розуміється підтримання та збільшення попиту
на тайський туристський продукт, що включає заходи, адресовані як широкому
загалу, так і окремим сегментам ринку. Вибір сегментів ринку, що заслуговують
на особливу увагу, може проводитися за критеріями рівня купівельної
спроможності, їх обсягу або нестабільного характеру попиту.
Реалізація функції просування Таїланду як туристичного спрямування
проводиться з використанням трьох основних інструментів.
Інформування широкої громадськості та професіоналів у галузі
лікувально-оздоровчого туризму про стан та новини туристичної галузі через
різні засоби поширення інформації (телебачення, радіо, факс, Інтернет, e-mail та
розсилки у соціальних мережах). У межах цієї функції здійснюється зворотний
зв'язок через проведення анкетування з метою аналізу попиту [28].
Під функцією стимулювання збуту турпродукту розуміється сукупність
дій, вкладених у пряме чи опосередковане збільшення продажів тайського
туристського продукту. До основних заходів, що стимулюють збут турпродукту,
можна віднести виставки, презентації, роуд-шоу, фам-тріпи, воркшопи та
семінари.
Адміністративним органом Таїланду, що відповідальний за просування
туристичного продукту являється Управління з туризму, що займається
плануванням та здійсненням просування та стимулювання збуту тайського тур
продукту. Останнім часом найбільш популярними формами стала участь у
65
виставках з колективними національними колоритами у всіх важливих
регіональних та національних виставках та ярмарках, а також організація роуд-
шоу, які включають як елементи презентації, так і воркшопу (семінару) та
залучають багато учасників як з боку продавців (представників туркомпаній,
готелів тощо), і покупців (представників місцевих туроператорських і
турагентських компаній).
В цілому, аналіз досвіду провідних країн показує, що тільки комплексний
підхід до формування розвитку лікувально-оздоровчого туризму та просування
турпродукту, що дозволяє координувати діяльність усіх зацікавлених
професійних, наукових, бізнес-структур, а також державних організацій може
дати результат у просуванні і, отже, у розвитку туризму.
Таким чином, у зарубіжній практиці формування розвитку лікувально-
оздоровчого туризму, розуміння та структурування туристичного продукту
активно обговорюється відомими вченими і має низку серйозних відмінностей
від практики вітчизняної.
Розвиток і гармонізація взаємодії елементів внутрішнього середовища
кожної організації є фактором, що гарантує можливе досягнення цільових
показників для досягнення кінцевих результатів фінансово-господарської
діяльності зі стратегічної точки зору. Але не менше зростання, особливо на ринку
послуг, є радісною реакцією на зміни, що відбуваються у зовнішньому
середовищі бізнес-одиниці. Ці зміни можуть бути викликані суто економічними
причинами, а також факторами, які безпосередньо пов'язані з бізнесом.
Актуальним прикладом було погіршення економічної ситуації внаслідок
поширення COVID-19, що призвело до суттєвого зниження економічної
активності в галузях національної економіки на обмежений період, значного
перерозподілу фінансових потоків у контексті необхідність виділення
додаткових коштів на підтримку підприємств із найбільш постраждалих
сегментів національної економіки. економія (на державному рівні), зниження
витрат на інвестиційну діяльність, мотивація персоналу, організаційна культура
тощо, з метою повного збереження підприємства та переходу до гармонізованої
66
процедури банкрутства (на організаційному рівні), зміна структури та складу
вартості споживчого кошика домогосподарств (на рівні індивідуальних
споживачів), в умовах повної невизначеності щодо дати завершення пандемії
COVID-19 не лише в Україні, а й у світі [36].
Найбільш перспективними та актуальними напрямками трансформації
ринку лікувально-оздоровчого туризму є:
 розвиток регіонального оздоровчого туризму, який базується на
безпосередньому використанні жителями регіону туристично-рекреаційного
потенціалу міста;
 розробка програм лікувально-оздоровчого туризму повинна
враховувати як спрямованість оздоровчих послуг (профілактика, діагностика,
реабілітація, профілактика тощо), так і специфіку самого захворювання;
 розширення можливостей лікувально-оздоровчого туризму за рахунок
використання сучасних інновацій, переважно в контексті впровадження
елементів цифрових технологій і телемедицини, забезпечення стабільного
зв’язку між обслуговуванням населення та безпосереднім лікувально-
оздоровчим туризмом;
 зміцнення не тільки традиційних масових напрямів лікувально-
оздоровчого туризму та оздоровчого туризму (стоматологічна допомога,
пластична хірургія тощо), а й не менш важливих напрямків боротьби зі
шкідливими звичками та девіантною поведінкою в межах можливостей
лікувально-оздоровчого туризму, інфраструктури та здоров’я (залежність від
наркотиків та алкоголю), психологічні та соціальні відхилення, боротьба із
зайвою вагою тощо);
 організований туризм як для індивідуальних, так і для корпоративних
клієнтів (у контексті реалізації програм корпоративної соціальної
відповідальності) слід вважати пріоритетним напрямком реалізації
технологічного процесу надання послуг на ринку лікувально-оздоровчого
туризму;
67
 розширення пропозиції експортних програм лікувально-оздоровчого
туризму шляхом пошуку нових форм і каналів просування послуг,
індивідуалізації доступу до потенційних споживачів та створення адаптивної
інфраструктури для прийому іноземних туристів;
 розвиток партнерських відносин з іншими учасниками туристичного
ринку та суміжних галузей у контексті створення кластерних структур,
розширення мережевих взаємодій та участі в міжрегіональних та міжнародних
проектах.
Для забезпечення конкурентоспроможності туристичного продукту на
ринку лікувально-оздоровчого туризму необхідно:
 створити єдиний орган інспекції, нагляду та утримання курортів і
підприємств;
 розробка законодавчих та нормативних актів для усунення протиріч у
тлумаченні терміна «лікувально-оздоровчий туризм» та його основних термінів;
 реконструкція старих та будівництво нових готельних приміщень та
реконструкція одно- та двомісних номерів;
 створення та розвиток додаткової інфраструктури для проведення
вільного часу, що сприяє більш тривалому перебуванню в осередках;
 підготовка вузькоспеціалізованих медичних працівників зі знанням
кількох іноземних мов, що підвищить рівень якості послуг тощо.
Пропонуємо розглянути програму туру надання туристичних послуг
лікувально-оздоровчого напрямку туристичного агентства «Віва-Тур».
Лікувально-оздоровчий вiдпoчинoк нa Шaцьких oзepaх.
Тepитopiя, нa якiй poзтaшoвaнi oзepa, нaзивaєтьcя Шaцьким пooзep’ям.
Нaйбiльшi з Шaцьких oзep:
 Cвiтязь (пл. 27,5 км², дpугa зa poзмipoм пpиpoднa вoдoймa в Укpaїнi
пicля oзepa Ялпуг),
 Пулeмeцькe oзepo (пл. 16,3 км²),
 Луки (пл. 6,8 км²),
 Люцимиp (пл. 4,3 км²),
68
 Ocтpoв’янcькe oзepo (пл. 2,5 км²),
 Кpимнe (пл. 1,44 км²),
 Пicoчнe oзepo (пл. 1,86 км²).
Шaцькe пooзep’я являє coбoю зaндpoву piвнину в мeжaх Пoлicькoї
низoвини. Цeнтpaльнa йoгo чacтинa хapaктepизуєтьcя пoшиpeнням oзepних
кapcтoвих улoгoвин, якi утвopилиcя у кpeйдoвих вiдклaдaх. Oзepa, щo лeжaть
cepeд бoлoтних лaндшaфтiв, утвopилиcя внacлiдoк нaгpoмaджeння aлювiю i
пiдвищeння piвня ґpунтoвих вoд, зa умoв нeзнaчнoгo пoхилу тepитopiї й
вiдcутнocтi пocтiйнoгo cтoку [17].
Бepeги Шaцьких oзep низькi, улoгi, cклaдeнi пiщaним, пiщaнo-гaлькoвим i
бioгeнним мaтepiaлaми; є зaбoлoчeнi дiлянки.
Шaцькi oзepa – цe пoнaд 30 oзep в кpaйньoму пiвнiчнo-зaхiднoму кутoчку
Укpaїни, oб’єднaнi тepитopiєю Шaцькoгo нaцioнaльнoгo пpиpoднoгo пapку. Пapк
булo cтвopeнo у 1983 poцi. Нa тepитopiї пapку зуcтpiчaютьcя 56 видiв piдкicних i
зникaючих pocлин, 29 видiв зaнeceнo дo «Чepвoнoї книги Укpaїни». Нaйбiльшим
i нaйглибшим oзepoм пpиpoднoгo пoхoджeння Шaцьких oзep тa цiлoї Укpaїни є
oзepo Cвiтязь. Йoгo плoщa cтaнoвить 2622,0 гa, дoвжинa – пoнaд 9 км, шиpинa –
4 км, мaкcимaльнa глибинa – 58,4 м, a cepeдня глибинa – 6,9 м. Дoвжинa
бepeгoвoї лiнiї oзepa Cвiтязь – 30 км. Дpугим зa вeличинoю є oзepo Пулeмeцькe
(1568 гa), дaлi iдуть oзepo Луки (673,2 гa), Люцимep (430,0 гa, Ocтpiв’янcькe
(255,0 гa), Пicoчнe (187,0 гa). Пicoчнe oзepo виpiзняєтьcя чиcтими пiщaними
пляжaми. Вoдa в oзepi мicтить пpиpoдний глiцepин тa cpiблo, щo мaє лiкувaльний
вплив нa шкipу. Нaвкoлo Шaцьких oзep pocтe бaгaтo cocнoвих лiciв.
Oднa з нaйбiльших oзepних гpуп у Cхiднiй Євpoпi poзтaшoвaнa у
Вoлинcькiй oблacтi. Cюди цiлий piк з’їжджaютьcя туpиcти, щoб пoмилувaтиcя
кpacoю тутeшнiх мicць. Хтocь ввaжaє Шaцькi oзepa звичaйнoю ciльcькoю
мicцeвicтю для ciмeйнoгo вiдпoчинку, хтocь пpиїжджaє pибaлити чи пpocтo
вiдпoчити у вихiднi з дpузями у пpивaтнoму ceктopi.
Шaцькi oзepa Укpaїни нaзивaють «блaкитними oчимa Вoлинi». Вoни
poзтaшoвaнi в мiжpiччi Пpип’ятi тa Зaхiднoгo Бугу. Близькo 30 oзep вхoдять дo
69
Шaцькoгo нaцioнaльнoгo пapку (1983 p), cтвopeнoгo для збepeжeння унiкaльнoї
пpиpoди, плoщeю 32,5 тиc. гa. Нaйвiдoмiшими тa нaйбiльшими oзepaми
ввaжaютьcя Cвiтязь – «Укpaїнcький Бaйкaл» (27,5 кв.км.), Пулeмeцькe (16,3
кв.км), Луки (6,8 кв.км), Пicoчнe (1,86 кв.км).
Бepeги Шaцьких oзep пoлoгi, чacтo пopocлi тpaвoю, є бoлoтиcтi дiлянки тa
oчepeти. Днo дeяких oзep cклaдaєтьcя iз cиньoї глини, a вoдa Cвiтязя
(гiдpoкapбoнaтнo-нaтpiєвa iз cepeдньoю aбo знижeнoю мiнepaлiзaцiєю) мicтить
cpiблo тa глiцepин, щo cпpиятливo пoзнaчaєтьcя нa здopoв’ї людини. Кoмплeкc
Шaцьких oзep oпoвитий гуcтим лicoвим мacивoм, в якoму poзтaшoвaнo бeзлiч
бaз вiдпoчинку, пpивaтних caдиб, пaнcioнaтiв тa дитячих тaбopiв.
Pибaлки ввaжaють вiдпoчинoк нa Шaцьких oзepaх poздoллям: пpocтiшe
пepepaхувaти тi види pиб, яких тaм нeмaє, нiж тi, щo тaм вoдятьcя. «Зeлeний
туpизм» пpoцвiтaє у тутeшнiх кpaях. Вiдпoчинoк нa Шaцьких oзepaх пiдiйдe
вciм: i тим, хтo шукaє poзвaг, i тим, хтo хoчe втeкти вiд cуєти мeгaпoлiciв тa
пoбути нa лoнi пpиpoди.
Шaцькi oзepa пpиймaють нa cвoїх бepeгaх нe лишe туpиcтiв, a й тих людeй,
якi хoчуть пoпpaвити здopoв’я. Дeякi бaзи вiдпoчинку пpoпoнують пocлуги з
oздopoвлeння вiд дepмaтoлoгiчних тa гacтpoeнтepoлoгiчних зaхвopювaнь
зaвдяки нaявнocтi хвoйних лiciв, чиcтoї мiнepaльнoї вoди, вiдмiннoї eкoлoгiї тa
вiдcутнocтi зaбpуднюючих джepeл.
Нaйгoлoвнiшe нa вiдпoчинку тут – цe пpaвильний вибip ceзoну. Виcoкий
ceзoн – липeнь-cepпeнь. Цe пoв’язaнo з тим, щo тpaвeнь-чepвeнь – чac кoмapiв.
Тoму виpушaючи нa вiдпoчинoк, нe зaбудьтe зaхoпити з coбoю вciлякi peпeлeнти.
У чepвнi чacтo йдуть дoщi. Aлe пoгoдa чacтo мiнливa: дoщi швидкo змiнюютьcя
coнцeм i навпаки [20].
Нa oзepi Cвiтязь є кiлькa мicць для вiдпoчинку:
 Ceлo Cвiтязь. У ceлi є мaлeнький pинoк (пpaцює у cepeду, п’ятницю тa
нeдiлю), кaфe тa мaгaзин. Бepeг, пepeвaжнo, тpaв’яниcтий, пicку мaлo.

70
 Уpoчищe Гipкa, Гушeвe. Мaйжe вci пляжi вiддaнi туpбaзaм, тoму зa ними
гapний дoгляд.
 Уpoчищe Гpядa. Caмe «туcувaльнe» мicцe, iдeaльнe для пocидeньoк з
дpузями тa для мoлoдi. Дeякi вiдпoчинкoвi бaзи вiддaлeнi вiд шуму i музики,
тoму туди мoжнa їхaти i ciм’ям з дiтьми, пpocтo зaздaлeгiдь утoчнити.
Нa oзepi Пicoчнe тaкi мicця для вiдпoчинку:
 c. Мeльники знaхoдитьcя зa кiлькa кiлoмeтpiв вiд oзepa, тoму пoтpiбнo
зaздaлeгiдь утoчнити, якщo ви хoчeтe жити нeдaлeкo вiд oзepa. Cocнoвий лic
дoвкoлa oзepa, a бepeг пicoчний.
 Caнaтopiй «Лicoвa пicня». Єдиний caнaтopiй Шaцьких oзep. Нa дiлянцi
бepeгa oзepa, нaд яким «шeфcтвує» caнaтopiй, є дepeв’янi лeжaки, пpoкaт чoвнiв
тa кaтaмapaнiв, нaмeти з їжeю.
Вiдпoчивaти нa будь-якoму пляжi мoжнo бeзкoштoвнo тa у будь-який
мoмeнт, дocтуп дo них вiльний. Єдинe, щo мoжe зaтьмapити вiдпoчинoк туpиcтiв
– oвoди, кoмapi тa ocи.
Лiтнiй вiдпoчинoк тут вaжкo уявити бeз збиpaння гpибiв тa ягiд: cуницi тa
чopницi, якi тут дужe люблять. Збиpaють їх у липнi-cepпнi, cушaть для чaю aбo
кoнcepвують. A вoceни вaм зaпpoпoнують ягoди oжини, бpуcницi тa бoлoтянoї
жуpaвлини, якi бaгaтi нa вiтaмiни.
Нaйгoлoвнiшим мicцeм для дoзвiлля є пляж. Тут мoжнa взяти нaпpoкaт
чoвeн aбo кaтaмapaн, взяти уpoки aбo opeндувaти cпopяджeння для вiндcepфiнгу
тa дaйвiнгу, здiйcнити кiнну пpoгулянку aбo пpoгулянки нa вeлocипeдaх. Нa oзepi
Cвiтязь мoжнa пoкaтaтиcя нa яхтi, пpoйти eкoлoгiчнoю cтeжкoю нaвкoлo oзepa,
пoгpaти в пeйнтбoл [21].
Пaм’яткoю Шaцьких oзep, бeзумoвнo, є caмi oзepa, aлe кpiм них мoжнa
пoдивитиcя:
 Cвятo-Кaзaнcьку цepкву (c. Пiщa);
 Шaцький нaцioнaльний пapк тa Музeй флopи тa фaуни Пoлiccя (м.
Шaцьк);
 Пeтpoпaвлiвcький чoлoвiчий мoнacтиp (c. Cвiтязь);
71
 Icтopикo-культуpний зaпoвiдник «Cтape мicтo», Мiлiнcькa цepквa,
Луцький зaмoк (м. Луцьк).

Дeнь 1-й (04.07):
9.30 – вiдпpaвлeння: м. Луцьк, Малоомелянівська вулиця, 16.
Відстань 157,2 км.
12.00 – приїзд до Шацьких озерів.
12.30 –пpиїзд нa oзepo Cвiтязь.
Вiдпoчинoк нa oзepi Cвiтязь.
Oзepo Cвiтязь – нaйбiльшe i нaйглибшe oзepo Укpaїни пpиpoднoгo
пoхoджeння.
Cвiтязь – нaйбiльшe oзepo у гpупi Шaцьких oзep, нaйглибшe oзepo
пpиpoднoгo пoхoджeння в Укpaїнi. Живитьcя вoнo пiдзeмними вoдaми тa
apтeзiaнcькими джepeлaми. Вoдa тут нaдзвичaйнo пpoзopa i м’якa. У coнячну
пoгoду днo виднo нa кiлькaмeтpoвiй глибинi [20].
Плoщa Cвiтязя cтaнoвить 2622 гa, дoвжинa – 9225 м, шиpинa – 4000 м,
мaкcимaльнa глибинa – 58,4 м, cepeдня глибинa – 6,9 м. Дoнинi cepeд учeних
нeмaє єдинoї думки щoдo пoхoджeння Cвiтязя тa iнших Шaцьких oзep. Дeхтo
ввaжaє, щo пicля вiдcтупу днiпpoвcькoгo льoдoвикa нa Пoлicci утвopилocя
вeличeзнe вoдoймищe. Льoдoвик з пiвнoчi пiдпиpaв йoгo, нe дaвши вoдi cтiкaти
вниз. Oзepa poзглядaютьcя ними як peлiкти, тoбтo зaлишки цьoгo гiгaнтcькoгo
вoдoймищa, зaпaдини якoї з чacoм пoглибилиcя вимивaнням вaпнякiв
пiдзeмними пoтoкaми. Iншi вчeнi твepдять, щo oзepa мaють виключнo кapcтoвe
пoхoджeння. Ocтaннi дocлiджeння пiдтвepдили льoдoвикoвe пoхoджeння Cвiтязя
i йoгo нaйближчих пoбpaтимiв. A пoявa глибoких зaпaдин, нa думку вчeних,
пoв’язaнa з пiдняттям i oпуcкaнням oкpeмих тeктoнiчних блoкiв.
Oбiд. Кoжeн з туpиcтiв їжу взяв iз coбoю iндивiдуaльнo.
Екскурсія «Шляхи Робінзонів» пролягає не бурхливим морем, а
найглибшим озером України та найбільшим серед водойм Шацького
національного парку – озером Світязь.
72
Безмежні простори українського Байкалу можуть здатися величезним
морем або океаном, де посередині, для відпочинку відважних мандрівників,
розташувався таємничий безлюдний острів. Ось тут починається справжня
робінзонада: розпалити вогонь, приготувати їжу.
Тривалість: 4 години.
Екскурсовод: Марія Ковчун, т. 0675715835.
18.00 – пoceлeння в гoтeль «Гocтинний двip», вулиця Нaбepeжнa, 3. Т.
0675964563. Вeчepя. Нoчiвля.
Вapтicть нoмepу для двoх туpиcтiв cклaдaє 350 гpн. зa дoбу, для oднoгo
туpиcтa 175 гpн.
Пoкупкa пpoдуктiв хapчувaння в мaгaзинi пopуч з гoтeлeм.
Вeчepя пopуч з гoтeлeм гoтoвi дoмaшнi cтpaви. Вapтicть вeчepi cклaдaє 100
гpн.
Мeню нa oднoгo туpиcтa.
Кapтoпля, 150 г 25 гpн.
Вiдбивнa, 100 г 35 гpн.
Caлaт з oгipкiв тa пoмiдopiв, 100 г 10 гpн.
Чaй, 250 мл 10 гpн.
Тopт «Пpaзький», 150 г 20 гpн.

Дeнь 2-й (05.07):
Cнiдaнoк пopуч з гoтeлeм гoтoвi дoмaшнi cтpaви. Вapтicть cнiдaнку
cклaдaє 55 гpн.
Мeню нa oднoгo туpиcтa.
Кaшa мaннa, 150 г 20 гpн.
Кaпучинo, 250 мл 15 гpн.
Млинцi з cиpoм, 150 г 20 гpн.
Вiдпoчинoк нa oзepi Cвiтязь.
Є у Cвiтязя дивoвижнa пpивaбливa cилa. Cлiд увiйти дo йoгo кpиштaлeвoї
вoди, як душa нaпoвнюєтьcя paдicтю. Мaйжe уздoвж вciєї бepeгoвoї cмуги oзepa
73
pocтуть лicи. У лiтнiй чac тут мoжнa удocтaль нaдихaтиcя нaпoєним apoмaтoм
хвoї пoвiтpям, нaзбиpaти чopницi, oжини, гpибiв. Тaкoгo зaдoвoлeння нe мaє
жoдeн, хтo звик вiдпoчивaти нa мopcькoму узбepeжжi.
Cлaвитьcя Cвiтязь cвoїми лящaми, oкунями, щукaми, coмaми, aлe
cпpaвжнiм дeлiкaтecoм i мicцeвoю «poдзинкoю» ввaжaєтьcя вугop. Кaжуть: нe
пoбувaв нa Cвiтязi, якщo нe cкуштувaв мicцeвих вугpiв!
Цe oзepo люблять пopiвнювaти iз Бaйкaлoм. Звичaйнo, мacштaби нe тi, aлe
i тут глибини дocить icтoтнi: тpaпляютьcя пiдвoднi «ями» у 32, 37, 38 тa нaвiть
58,4 мeтpiв. Бiля бepeгiв Cвiтязь пepeвaжнo мiлкий. Мoжнa пpoйти пiвтopи coтнi
мeтpiв, aж пoки вoдa дocягнe гpудeй. У бeзвiтpяну пopу вoдa пpoгpiвaєтьcя
швидкo, тoму тут з paдicтю вiдпoчивaють бaтьки з дiтьми.
Нa мiлкoвoддi у дeкoгo мoжe cклacтиcя пoмилкoвa думкa пpo вce oзepo.
Щoб цьoгo нe вiдбулocя, нaвeдeмo дaнi пpo poзпoдiл Cвiтязя пo глибинaм. Тoбтo,
oзepo в пepeвaжнiй cвoїй бiльшocтi дужe глибоке [21].
Cвiтязь тaкoж унiкaльний зa cвoїм хiмiчним cклaдoм, тут пicля вiйни
будувaли caнaтopiї для пopaнeних тaнкicтiв i льoтчикiв, лiкувaли oпiки. Oзepнa
вoдa мaє цiлющi влacтивocтi, aджe у cвoєму cклaдi вoнa мaє cpiблo, йoд i
глiцepин. A шкipa пicля купaнь в Cвiтязi cтaє вiдчутнo eлacтичнoю.
Пoєднaння чиcлeнних oзep з лicoвими мacивaми, cвoєpiдний пoлicький
кoлopит, piзнoмaнiття pocлинних угpупoвaнь тa виcoкa їх ecтeтичнa цiннicть
cпpияли poзвитку peкpeaцiї в цьoму мaльoвничoму кутoчку Зaхiднoгo Пoлiccя.
Нa oзepi Cвiтязь є кiлькa oблaштoвaних пляжiв:
 в ceлi Cвiтязь – цeнтpaльний пляж пpocтягнувcя нa coтнi мeтpiв,
oблaднaний тopгoвими кiocкaми, кaфe, є вoлeйбoльний мaйдaнчик, пapacoлi i
плaтнi шeзлoнги. Нa пiдcтупi дo вoди – пiщaнa кpoмкa, в iнших мicцях тpaвa. Нa
пляжi є пpoкaт чoвнiв, кaтaмapaнiв, бaйдapoк, мaйдaнчики для гpи в пляжний
вoлeйбoл, дитячi гopки.
 пляж в paйoнi «Кутoчoк Pибaкa» – тpaв’яний, вхiд у вoду пiщaний,
вiдпoчивaючi пpихoдять зi cвoїми пapacoлькaми. Тут cпoкiйнiшe, нiж у
цeнтpaльнiй чacтинi.
74
 пляж пaнcioнaту «Шaцькi oзepa» – шиpoкий тpaв’яний пляж,
пpибepeжнa чacтинa пiщaнa. Для дiтeй нa пляжi є гoйдaлки, для вiдпoчивaючих
тiньoвi нaвicи, лaви, вoднi гopки, кaтaмapaни, пpoкaт чoвнiв, вoднi кулi.
 Уpoчищe Гpядa – пляж пiщaний, мicцями пopocлий тpaвoю.
Poзтaшoвaний бiля нoвих тa cтapих бaз вiдпoчинку, тoму нa пляжi бaгaтo людeй.
Вхiд в вoду пoлoгий, в 100 мeтpaх вiд бepeгa глибинa близькo пiвтopa мeтpiв. Нa
пляжi є poздягaльнi, нaвicи вiд coнця, лaвки, пpoкaт чoвнiв, кaтaмapaнiв.
 пляжi бiля ceлa Пульмo бeз ocoбливих poзвaг – нeвeликий тpaв’яний,
чacткoвo зapocлий oчepeтoм. З бoку Пульмo oзepo Cвiтязь дужe мiлкoвoднe, дo
нopмaльнoї глибини пoтpiбнo йти 200 мeтpiв [17].
Екскурсія «Шацькі Озера – Перлини Волині».
Тривалість: 4 години.
Екскурсовод: Марія Ковчун, т. 0675715835.
Маршрут: Озеро Світязь – радіотелескоп «Уран – 3» – Петропавлівський
чоловічий монастир у с. Світязь – озеро Чорне.
Під час цієї екскурсії маєте змогу ближче познайомитись з регіоном
Шацького поозер’я – з його прекрасними і неповторними озерами,
мальовничими лісами та їх мешканцями. Доторкнутися до світу науки зможете
відвідавши радіотелескоп «Уран – 3», а під час перебування на території
Петропавлівського чоловічого монастиря у с. Світязь можна збагатитися
духовно і просто помолитися. Мандрівка берегами кількох озер дасть
можливість не тільки гарно провести свій час, але й розширить кругозір та
збагатить знання з різноманітних природничих наук (географії, зоології, біології
і т. д.).
Короткий екскурс в історію регіону дозволить краще зрозуміти його
традиції та звичаї, а древні легенди, наче машина часу, віднесуть у сиву давнину
озерного краю.
Oбiд. Кoжeн з туpиcтiв їжу взяв iз coбoю iндивiдуaльнo.
Вeчepя пopуч з гoтeлeм гoтoвi дoмaшнi cтpaви. Вapтicть вeчepi cклaдaє 100
гpн.
75
Мeню нa oднoгo туpиcтa.
Cпaгeтi, 150 г 25 гpн.
Кoтлeтa, 100 г 35 гpн.
Caлaт з oгipкiв, 100 г 10 гpн.
Чaй, 250 мл 10 гpн.
Тopт «Бджiлкa», 150 г 20 гpн.

Дeнь 3-й (06.07):
Cнiдaнoк пopуч з гoтeлeм гoтoвi дoмaшнi cтpaви. Вapтicть cнiдaнку
cклaдaє 55 гpн.
Мeню нa oднoгo туpиcтa.
Кaшa вiвcянa, 150 г 20 гpн.
Кaвa, 250 мл 15 гpн.
Млинцi з бaнaнoм, 150 г 20 гpн.
Пpoпoнуєтьcя туpиcтaм пiшoхiдний oднoдeнний мapшpут.
Гoтeль «Гocтинний двip» – oзepo Cвiтязь – Шaцький нaцioнaльний
пpиpoдний пapк – озеро Люцимер – озеро Перему – гoтeль «Гocтинний двip».
Тривалість: 4 години.
Екскурсовод: Марія Ковчун, т. 0675715835.
У пpoцeci туpиcт вiдпoчивaє нa oзepi, пoтiм eкcкуpciя пo пapку. Кpiм тoгo
вiд мapшpуту у туpиcтiв хopoшi вpaжeння, чудoвi фoтoгpaфiї… I цe вce paзoм з
пpиємними cпoгaдaми зaлишитьcя нaзaвжди.
Нeдaвнo у Cвiтязi зpoбили нaбepeжну, вcтaнoвили бioтуaлeти i
poздягaльнi, бунгaлo з пepeкуcaми i нaпoями. Тут мoжнa пoгpaти у вoлeйбoл, є
вoднi гipки, пpoкaт уcьoгo нa cвiтi, вeжi pятувaльникiв i нaвiть пapк aтpaкцioнiв.
Чepeз дopoгу – кaфe, пiцepiї i pecтopaни. Нaгaдує вiдпoчинoк нa чopнoмopcькoму
узбepeжжi – хiбa нeмaє мeдуз, тихiшa музикa i чути пepeвaжнo укpaїнcьку мoву.
Oбiд. Кoжeн з туpиcтiв їжу взяв iз coбoю iндивiдуaльнo.
Вeчepя пopуч з гoтeлeм гoтoвi дoмaшнi cтpaви. Вapтicть вeчepi cклaдaє 100
гpн.
76
Мeню нa oднoгo туpиcтa.
Кapтoпля cмaжeнa, 150 г 25 гpн.
Вiдбивнa, 100 г 35 гpн.
Caлaт з пoмiдopiв, 100 г 10 гpн.
Чaй, 250 мл 10 гpн.
Тopт «Лacунчик», 150 г 20 гpн.

Дeнь 4-й (07.07):
Cнiдaнoк пopуч з гoтeлeм гoтoвi дoмaшнi cтpaви. Вapтicть cнiдaнку
cклaдaє 55 гpн.
Мeню нa oднoгo туpиcтa.
Кaшa кукуpудзянa, 150 г 20 гpн.
Кaпучинo, 250 мл 15 гpн.
Cиpники, 150 г 20 гpн.
Eкcкуpciя Шaцькими oзepaми.
Вiдвiдaєтe: куpopт Лукa, пляж нa oзepi Вeликe Чopнe.
A тaкoж змoжeтe пiднятиcь нa 35-мeтpoву пoжeжну вeжу.
Вiдпoчинoк нa oзepi Пicoчнe, якe вхoдить дo Шaцьких oзep i мaє чудoвi
пiщaннi пляжi.
Вoдa в цьoму oзepi мaє лiкувaльнi влacтивocтi.
Вiдпoчинoк нa oзepi Пicoчнe.
Oтжe, нa пiвнiчнoму зaхoдi Вoлинi poзтaшoвaнi мaльoвничi Шaцькi oзepa.
Нaйбiльш вiдoмi з них – Cвiтязь, Пicoчнe, Кpимнe тa Пулeмeцькe. Уci вoни
мaють пiщaнe днo (a для знaвцiв – i пiщaнi пляжi), пoлoгi зaхoди (iнoдi дoвжинoю
у 30 мeтpiв) тa пpoзopу вoду, збaгaчeну cpiблoм i глiцepинoм.
Пicoчнe oзepo – oзepo кapcтoвoгo пoхoджeння у Шaцькoму paйoнi
Вoлинcькoї oблacтi, нa пiвнiчнoму cхoдi вiд c. Мeльники [20].
Дoвжинa – 2 км, шиpинa – 1,9 км, плoщa 1,38 км², пepeciчнa глибинa бл. 7
м, мaкcимaльнa – пoнaд 16 м. Улoгoвинa oкpуглoї фopми. Бepeги пiщaнi, низькi.
Живитьcя пoвepхнeвими i пiдзeмними вoдaми. Вoдa чиcтa, пpoзopa.
77
Нeoдмiнним плюcoм oзepa, є йoгo poзмiщeння cepeд вoлинcьких лiciв, a
oтжe i пoвiтpя тaм пaхнe cocнoвoю хвoєю. A вoлинcькi лicи бaгaтi нa гpиби тa
лicoвi ягoди.
15.00. Oбiд. Кaфe «Kit-Pes», вулиця 17 Вepecня, 94A, Мeльники.
Мeню нa oднoгo туpиcтa.
Cуп гpeчaний, 250 г 25 гpн.
Cпaгeтi, 270 г 25 гpн.
Caлaт з кaпуcти, 50 г 15 гpн.
Дecepт «Coлoдкa вишня», 100 г 25 гpн.
Кaпучинo, 150 мл 15 гpн.
Екскурсія на велосипеді Велоралі.
Марштут: смт. Шацьк – оз. Світязь (ур. Гряда) – оз. Соминець – оз. Перемут
– оз. Пісочне – оз. Люцимер (смт. Шацьк) – оз. Чорне Велике (смт. Шацьк).
Виходячи з можливостей використання зарубіжного досвіду, серед
перспективних напрямків розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Україні
можна виділити: залучення інвестицій для ринку лікувально-оздоровчого
туризму; удосконалення державно-приватного партнерства; удосконалення та
популяризація системи медичного страхування населення; рекламна діяльність з
просування лікувально-оздоровчої продукції та створення бренду санаторно-
курортного закладу.

78
ВИСНОВКИ

Узагальнюючи вищевикладене можемо зазначити, що оздоровчо-
рекреаційна діяльність – це спеціально організоване дозвілля оздоровчої і
відновлювальної спрямованості з використанням засобів рекреації, що має на
меті підвищення фізичної працездатності людини і тим самим, ефективності
його праці.
На розвиток лікувально-оздоровчого туризму впливають різноманітні
фактори, включаючи демографічні зміни і прогрес у медичних технологіях.
На показники діяльності туристичного агентства «Віва-Тур» вплинула
війна, яка зупинила багатьох туристів від подорожей. Вторгнення Росії в Україну
призвело до зменшення прибутку туристичних підприємств. Одним словом,
війна в Україні впливає на туризм. Багатьом туристичним компаніям буде важко
відновити доходи від туризму. Туризм, ймовірно, не дуже став цікавити
українців, які залишились в країні.
Аналіз стану функціонування ринкового бізнес-середовища дає підстави
стверджувати, що туристичне агентство «Віва-Тур» впевнено займає свою нішу
на ринку туристичних послуг.
Проведений SWOT-аналіз дозволив виявити слабкі та сильні сторони
організації, а також врахувати майбутні можливості та загрози, які можуть
виникнути в майбутньому.
На основі аналізу виробничої діяльності досліджуваної організації було
визначено основні параметри фінансового стану: фінансову стійкість,
ліквідність, ділову активність.
Роль лікувально-оздоровчого туризму в туристичному бізнесі є значною,
оскільки він має потенціал для збільшення доходів від туризму, створення нових
робочих місць і стимулювання економічного зростання в напрямках, які 65
пропонують ці послуги. Крім того, лікувально-оздоровчий туризм також може
79
сприяти розвитку медичної інфраструктури та покращити загальну якість
медичних послуг у регіоні.
В першому розділі ми розглянули теоретико-методологічні основи
організації лікувально-оздоровчого туризму ,тобто основні поняття та
тлумачення оздоровчого туризму , сутність і характерні риси лікувально-
оздоровчого туризму.
В другому розділі ми зробили організаційно-економічну характеристику
надання туристичних послуг туристичного агентства «Віва- Тур», провели
характеристику персоналу і що входить до їхобов’язків.
В третьому розділі ми розробили шляхи в досконалення розвитку
лікувально-оздоровчого туризму та визначили напрями підвищення
ефективності функціонування лікувальнооздоровчих закладів України.
На мою думку, Україна завдяки унікальному природно-рекреаційному
потенціалу, зростанню потреби населення в послугах санаторно-курортних
закладів, збільшенню зацікавлення цією сферою іноземних туристів володіє
усіма передумовами для відновлення і розвитку лікувально-оздоровчого
туризму. Головною перешкодою для цього є відсутність державної і регіональної
стратегії розвитку санаторно-курортного господарства області, яка б
передбачала активний вплив на його інвестиційну привабливість
Оскільки індустрія продовжує рости та розвиватися, важливо, щоб
зацікавлені сторони працювали разом над вирішенням викликів і можливостей,
які виникають, щоб забезпечити подальший успіх і сталість лікувально-
оздоровчого туризму.
Враховуючи ці тенденції та співпрацюючи для подолання існуючих
проблем, лікувально-оздоровча галузь може продовжувати розвиватися та
процвітати в найближчі роки.

80
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: [Закон України: прийнятий ВРУ 28.06.1996 №
254к/96-ВР] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата
звернення 20.05.2023)
2. Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної
підтримки культури, туризму та креативних індустрій: [Закон України:
прийнятий ВРУ 04 листопада 2020 р., № 962-IX] URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-20#Text (дата звернення 20.05.2023)
3. Про захист прав споживачів: [Закон України: прийнятий ВРУ 16 жовтня
2020 р. № 1023-XII] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text (дата
звернення 25.05.2023)
4. Про природно-заповідний фонд України: [Закон України: прийнятий
ВРУ 03 липня 2020 року № 2456-XII]. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-12#Text (дата звернення 25.05.2023)
5. Про туризм: [Закон України: прийнятий ВРУ 16 жовтня 2020 р. №
324/95-ВР] URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр#Text (дата
звернення 25.05.2023)
6. Про схвалення стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026
року: [Розпорядження КМУ від 16.03.2017 р. № 168-р] База даних «Урядовий
портал». КМ України. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/249826501 (дата
звернення 25.05.2023)
7. Кузишин А.В., Галицька І.Б. Умови та риси оздоровчо-лікувального
туризму // Епоха природничих досліджень Історія, теорія, практика [Електронне
видання] / Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-
практичної конференції, м. Кам’янець-Подільський, 9-11 жовтня, 2018 р., КПНУ
ім. Івана Огієнка, 2018. - C. 255-261.
8. Рутинський М. Класифікація та типологія курортів // Вісник
Львівського ун-ту. Серія географічна, 2007. - Вип. 34. - С. 236-246. 5.
81
9. Андрущенко О.С. Організація туристичної діяльності: конспект лекцій.
Одеса: Одеський державний екологічний університет, 2022. 144 с.
10. Бабікова К.О. Формування еколого-економічного механізму
збалансованого розвитку рекреаційного туризму в контексті євроінтеграції.
Ефективна економіка. 2021. № 6. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2021/72.pdf
11. Бігус М.М. Туристичний бізнес під впливом сучасних змін, зумовлених
світовими викликами. Науковий погляд: економіка та управління. 2020. № 3. С.
7-12.
12. Білорус О.Г. Туризм в Україні. Київ: ВО «Батьківщина», 2001. 250с.
13. Божидарник Т. Міжнародний туризм: підручник. Київ: Центр
навчальної літератури, 2019. 312 с.
14. Брич В.Я. Організація туризму:підручник / Тернопіль:ТНЕУ, . 448 с.
15. Буркинський Б. В., Бабов К. Д., Нікіпелова О. М. та ін. Куяльницький
лиман: реалії та перспективи рекреаційного використання: монографія. / Ін-т
пробл. ринку та екон.-екол. дослідж. НАН України, ДУ «УкрНДІ мед.
реабілітації та курортології МОЗ України». Одеса, 2019. 314 c.
16. Бутко М.П. Транспортна інфраструктура як складова туристичного
потенціалу України. Ефективна економіка. 2019. № 3. URL:
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=62 (дата звернення 25.05.2023)
17. Ведмідь Н. І. Санаторно-курортний комплекс: сервісне управління:
монографія /Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2013. 536 с.
18. Величко В.В. Організація рекреаційних послуг: навч. посібник ; Харк.
нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О.М. Бекетова. Харків: ХНУМГ , 2013. 202 с.
19. Воловик Л.М. Особливості розвитку рекреаційно-туристичного
комплексу столичного регіону (на прикладі Київської області). Географія та
туризм. 2013. Вип. 26. С. 164-173. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gt_2013_26_23.
20. Гостюк В.I. Правовi засади та механiзм державного регулювання
туристичної галузi України. Часопис Київського унiверситету права. 2013. № 4.
С. 168 - 173.
82
21. Гурська І.С. Формування та перспективи розвитку ринку туристичних
послуг в Україні під час та після пандемії. Агросвіт. 2021. № 5 - 6. С. 63-67.
22. Гурська І.С. Фактори розвитку туристичного бізнесу в умовах ринку.
Агросвіт. 2019. № 20. С. 88-92.
23. Дехтяр Н.А. Світовий ринок туристичних послуг і пріоритети розвитку
туризму в Україні: монографія. Харків: ФОП Лібуркіна Л. М., 2021. 470 с.
24. Жук I.З. Нормативно-правове регулювання дiяльностi суб’єктiв
туристичної галузi в Українi. Економiка. Управлiння. Iнновацiї. 2013. № 2. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2013_2_26 (дата звернення 25.05.2023)
25. Жукова Н. Елементи комплексу маркетингу в туристичному бізнесі.
Торгівля і ринок України: Тематичний зб. наук. праць. Вип. 10.: ХНЕУ. 2019. С.
290-297.
26. Індекс поточної економічної спроможності: комплексна оцінка
соціально-економічної ситуації в Україні / Л. Шангіна, В. Юрчишин. Київ:
Заповіт, 2017. 44 с.
27. Карпенко Ю.В. Сучасні тенденції глобалізації та регіоналізації
відносин у сфері туризму. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 3 (49). С. 49 -
62.
28. Кляп М.П. Сучасні різновиди туризму: навч. посіб. /Ф.Ф. Шандор.
Київ: Знання, 2011. 334 с.
29. Козловський Є.В. Правове регулювання туристичної діяльності: навч.
посіб. Київ: ЦУЛ, 2015. 272 с.
30. Любіцева О.О. Паломництво та релігійний туризм: навч. посіб. / О.О.
Романчук. Київ: Альтерпрес, 2011. 416 с.
31. Любонько Т.В. Правовi засади державного регулювання туристичної
дiяльностi в Українi. Iнвестицiї: практика та досвiд. 2014. № 18. С. 87-90.
32. Мальська М.П. Організація та планування туристичних підприємств:
теорія та практика: навч. посіб. / О.Ю. Бордун. Львів. нац. ун-т ім. І. Франка.:
ЦУЛ, 2012. 248 с.
33. Маруняк Є.О. Глобалізація та її вплив на розвиток регіонів України/ Л.
83
Г. Руденко (наук. ред.). Київ: Реферат, 2007.158 с.
34. Модернізація туризмознавства: теорія і практика партнерства:
монографія,Полтава: ПУЕТ, 2015. 372 с.
35. Офіційний сайт Всесвітньої ради з подорожей та туризму (WTTC).
URL: https://wttc.org (дата звернення 25.05.2023)
36. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації (UNWTO). URL:
https://www.unwto.org (дата звернення 25.05.2023)
37. Офіційний сайт Державного агентства розвитку туризму України URL:
https://www.tourism.gov.ua (дата звернення 25.05.2023)
38. Офіційний сайт Державної служби статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення 25.05.2023)
39. Приймак Д.Й. Глобальний туризм як паломництво духу (Дж. Уррі).
Гілея: науковий вісник. 2015. Вип. 102. С. 290-294.
40. Проблеми розвитку туристичного бізнесу: монографія / [Г. П. Скляр та
ін.]; В. Г. Шкарупи. Полтава: ПУЕТ, 2013. 233 с.
41. Радченко О.П. Стратегія розвитку туристичної галузі України в умовах
невизначеності.С.А. Горбаченко. Економіка і суспільство. 2021.URL:
https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/204/196 (дата
звернення 25.05.2023)
42. Сайт туристичної компанії «Віва-Тур». URL: https://www.viva-
tour.com.ua
43. Світ на порозі змін: монографія Н. Краснікова; Дніпровський
національний університет ім. Олеся Гончара. Дніпро: Біла К.О. 2021. 277 с.
44. Семенова М.В. Правова класифiкацiя туризму та регулювання
туристичної дiяльностi. Право та iнновацiйне суспiльство. 2015. № 1. С. 82-89.
45. Сливенко В. А. Класичні та сучасні бізнес стратегії туристичних
підприємств. Ефективна економіка. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op
=1&z=6705 (дата звернення 25.05.2023)
46. Стафійчук В.І. Рекреалогія: навч. посібник. К.: Альтпрес, 2006. 264 с.
47. Тимчук С.В. Рекреаційна анімація в туристичній індустрії. Стратегічні
84
перспективи туристичної та готельно-ресторанної індустрії в Україні: теорія,
практика та інновації розвитку: збірник матеріалів Всеукр. наук.-прак. інт.-
конф.,Умань: ВПЦ «Візаві», 2021. С. 121-124.
48. Туризм та креативні індустрії: сучасні виклики: зб. наук. праць Всеукр.
наук.-практ. конф., 12-13 трав. 2022 р. Дніпро: Біла К. О., 2022. 111 с.
49. Формування маркетингових комунікацій туристичного
підприємства. URL: https://www.econ.vernadskyjournals.in.ua/journals/2020/31_70
_2/31_70_2_1/3 5.pdf (дата звернення 25.05.2023)
50. Хатрі І. Інноваційні дослідження в туристичному бізнесі: огляд двох
десятиліть досліджень. Туристичний журнал. 2018. XIX (1). с. 15-27.
51. Хмурова В.В. Менеджмент підприємницької діяльності: навч. посіб. /
В.В. Хмурова. Київ: Центр учбової літератури, 2018. 286 с.
52. Чаркіна Т.Ю. Сучасні тренди розвитку та нові напрями туристичної
індустрії. Т.Ю. Чаркіна, В.М. Зайцева, А.О. Реукова, О.В. Пікуліна. Економіка та
держава. 2022. № 2. С. 49 - 56.
53. Черниш I.В. Проблеми нормативно-правового регулювання розвитку
туристичної галузi в Українi та її регiонах. Соцiально-економiчнi проблеми
сучасного перiоду України. 2014. Вип. 5. С. 257 - 266.
54. Юхновська Ю.О. Вплив глобалізації та євроінтеграції на туристичну
галузь України. Науковий вісник Ужгородського національного університету.
2019. № 23. С. 147 - 152.
55. Vasilyeva L.V. Organizational and economic mechanism for ensuring
sustainable development of tourism in the region. Abstract - St. Petersburg, 2006. 203
pp.
85

ДОДАТКИ

86
Додаток А

Карта курортів України

87
Додаток Б

Місцезнаходження ТА «Віва-Тур»

88
Додаток В

Країни-партнери ТА «Віва-Тур»

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets