Проєкт елеваторного комплексу для зберігання зерна

Бублій, Вікторія Олександрівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7264

Title:	Проєкт елеваторного комплексу для зберігання зерна
Authors:	Чепурна, Оксана Леонідівна Бублій, Вікторія Олександрівна
Keywords:	СИЛОСИ;ПШЕНИЦЯ;ЗБЕРІГАННЯ;ОЧИСТКА
Issue Date:	30-Jun-2025
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра: 88с.; 3 рис.; 27 табл.; 22 джерел.; 3 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Проєкт елеваторного комплексу для зберігання зерна. В проєкті розглянуто способи та умови зберігання зерна на елеваторних зерносховищах. Запропоновано зберігати у силосних сховищах елеваторного типу заввишки до 30 м. Зерносховища силосного типу- це елеватори із залізобетону і цегли, спеціально побудовані для зберігання зерна, з висотою силосної частини 12-16 м і більше. Як правило, до такого типу сховищ примикає спеціальна башта, де розміщують необхідне обладнання для потокової обробки зерна. У такому сховищі повністю механізовано всі процеси, а в деяких- і автоматизовано. Зроблений продуктовий розрахунок питного спирту «Пшеничного». Проведений підбір основного та допоміжного обладнання силосної установки для спиртзаводу потужністю 3 000 дал/добу. Проект є економічно доцільним при наявності стабільної сировинної бази, ефективного управління і збуту. Пшениця — ефективна сировина для виробництва харчового і технічного спирту завдяки високому вмісту крохмалю. За умови підтримки держави та правильного підходу до екології завод може стати рентабельним підприємством. Потенційний термін окупності- 1 рік
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7264
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ-Бублій_2025.pdf Restricted Access	Кваліфікаційна робота бакалавра: 88с.; 3 рис.; 27 табл.; 22 джерел.; 3 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Проєкт елеваторного комплексу для зберігання зерна. В проєкті розглянуто способи та умови зберігання зерна на елеваторних зерносховищах. Запропоновано зберігати у силосних сховищах елеваторного типу заввишки до 30 м. Зерносховища силосного типу- це елеватори із залізобетону і цегли, спеціально побудовані для зберігання зерна, з висотою силосної частини 12-16 м і більше. Як правило, до такого типу сховищ примикає спеціальна башта, де розміщують необхідне обладнання для потокової обробки зерна. У такому сховищі повністю механізовано всі процеси, а в деяких- і автоматизовано. Зроблений продуктовий розрахунок питного спирту «Пшеничного». Проведений підбір основного та допоміжного обладнання силосної установки для спиртзаводу потужністю 3 000 дал/добу. Проект є економічно доцільним при наявності стабільної сировинної бази, ефективного управління і збуту. Пшениця — ефективна сировина для виробництва харчового і технічного спирту завдяки високому вмісту крохмалю. За умови підтримки держави та правильного підходу до екології завод може стати рентабельним підприємством. Потенційний термін окупності- 1 рік	3.65 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЗМІСТ
Вступ 4
1 Економічна частина 6
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту 6
1.2 Техніко-економічні розрахунки 7
1.3 Калькуляція вартості продукції 14
2 Технологічна частина 18
2.1 Структура підприємства 18
2.2 Режими роботи цехів і відділень 18
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції 19
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів 22
2.5 Технологічна схема виробництва 24
2.5.1 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології 24
2.5.2 Принципово-технологічна схема 44
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми 44
2.6 Розрахунок продуктів 45
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку 45
2.6.2. Розрахункова частина 46
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 56
2.8 Розрахунок складських приміщень і споруд 62
2.9 Розрахунок води і стоків 62
2.10 Стиснене повітря 63
2.11. Розрахунок витрат електроенергії 64
2.12 Характеристика відходів і рекомендації щодо їх використання 65
2.13 Контроль виробництва і управління якістю продукції 65
2.14 Заходи щодо охорони довкілля 67
2.15 Компонування головного виробничого корпусу 68
3 Будівельна частина 69
4 Охорона праці 70
4.1 Класифікація небезпек на підприємствах галузі 74
4.2 Вимоги безпеки до конвеєрів, конвеєрних і поточно-механізованих
ліній, окремих видів транспортуючих машин і пристроїв 76
4.3 Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на
підприємствах галузі 79
Висновки 84
Перелік посилань 86
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бублій В.О. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 4
Керівни ЧепурнаО.Л
к ЗМІСТ
Н. . Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
КонтЗра.в.каф ОсипенковаІ.І
. .
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 88с.; 3 рис.; 27 табл.; 22 джерел.; 3
креслень.; 2 плакат.
Мета проекту: Проєкт елеваторного комплексу для зберігання зерна.
В проєкті розглянуто способи та умови зберігання зерна на елеваторних
зерносховищах. Запропоновано зберігати у силосних сховищах елеваторного
типу заввишки до 30 м.
Зерносховища силосного типу - це елеватори із залізобетону і цегли,
спеціально побудовані для зберігання зерна, з висотою силосної частини 12 -16
м і більше. Як правило, до такого типу сховищ примикає спеціальна башта, де
розміщують необхідне обладнання для потокової обробки зерна. У такому
сховищі повністю механізовано всі процеси, а в деяких - і автоматизовано.
Зроблений продуктовий розрахунок питного спирту «Пшеничного».
Проведений підбір основного та допоміжного обладнання силосної установки
для спиртзаводу потужністю 3 000 дал/добу.
Проект є економічно доцільним при наявності стабільної сировинної
бази, ефективного управління і збуту. Пшениця — ефективна сировина для
виробництва харчового і технічного спирту завдяки високому вмісту крохмалю.
За умови підтримки держави та правильного підходу до екології завод може
стати рентабельним підприємством.
Потенційний термін окупності - 1 рік.
СИЛОСИ, ПШЕНИЦЯ, ЗБЕРІГАННЯ, ОЧИСТКА, САМОЗІГРІВАННЯ
ЗЕРНОВОЇ МАСИ, СПИРТ
ABSTRACT
Bachelor's qualification work: 88p.; 3 fig.; 27 table.; 22 sources.; 3 drawings.;
2 posters.
Project purpose: Project of a grain storage elevator complex.
The project considers the methods and conditions of grain storage in elevator
granaries. It is proposed to store in silo-type silos up to 30 m high.
Silo-type granaries are elevators made of reinforced concrete and brick,
specially built for grain storage, with a silo part height of 12-16 m and more. As a
rule, a special tower adjoins this type of storage, where the necessary equipment for
grain flow processing is placed. In such a storage, all processes are fully mechanized,
and in some - automated.
A product calculation of the drinking alcohol "Pshenychny" was made. The
selection of the main and auxiliary equipment of the silo installation for a distillery
with a capacity of 3,000 dal/day was carried out.
The project is economically feasible with a stable raw material base, effective
management and sales. Wheat is an effective raw material for the production of food
and technical alcohol due to its high starch content. With state support and the right
approach to ecology, the plant can become a profitable enterprise.
Potential payback period - 1 year.
SILOS, WHEAT, STORAGE, CLEANING, SELF-HEATING OF GRAIN
MASS, ALCOHOL
ВСТУП
Елеветарні зерносховища — це великі спеціалізовані споруди,
призначені для приймання, зберігання, очищення, сушіння та відвантаження
зерна. Вони є невід’ємною частиною аграрної інфраструктури, особливо в
країнах із розвиненим сільським господарством, таких як Україна.
Основні характеристики елеваторних зерносховищ:
Призначення:
o Прийом зерна з транспорту.
o Первинна очистка і сушка.
o Тривале або короткочасне зберігання.
o Підготовка до продажу або переробки.
Типи елеваторів:
o Лінійні елеватори — розташовані поблизу сільськогосподарських
підприємств, служать для сезонного зберігання зерна.
o Перевалочні (портові) елеватори — використовуються для
зберігання та подальшого експорту зерна.
o Промислові елеватори — знаходяться при млинах, комбікормових
заводах тощо.
Конструктивні особливості:
o Складаються з силосів (вежоподібних ємностей), конвеєрів,
сушарок, зерноочисних машин.
o Виготовляються зі сталі або бетону.
o Мають автоматизовану систему контролю вологості, температури,
вентиляції.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бублій В.О. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 4
Керівни ЧепурнаО.Л
к ЗМІСТ
Н. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
КонтЗр.
.
ав.каф ОсипенковаІ.І
. .
Переваги елеваторного зберігання:
o Захист від псування та шкідників.
o Збереження якості зерна.
o Зручність в логістиці.
o Можливість сортування і формування партій для реалізації.
У виробництві питного спирту в якості сировини використовують
цукровмісну (мелясу) та крохмалевмісну (ячмінь, пшеницю, жито та інш.
зернову культуру) сировину. Сурово визначених вимог до виробничого зерна,
яке переробляється у спиртовій промисловості, не встановлено. Бажано, щоб
зерно було здоровим, з високою крохмалистістю, вологістю від 14 до 17%, в
залежності від культури, і з невеликою засміченістю. Але інколи спиртові
заводи переробляють дефектне зерно.
Розрізняють чотири ступені дефектності зерна: перша - зерно з солодовим
запахом; друга - зерно з пліснявозатхлим запахом; третя - зерно з гнилісно-
затхлим запахом; четверта - зерно, яке знаходилось у стані сильного
самозігрівання, з оболонкою бурого або чорного кольору.
На спиртові заводи приймають також недозріле зерно, зерно, яке підлягло
дії морозу або суховію, підгоріле, дуже вологе, а також те, що перезимувало в
полі під снігом [19].
Зерно перевозять насипом у критих чотирьохосних залізничних вагонах і
на автосамоскидах. Основну масу його доставляють по залізничній дорозі на
спиртові заводи, які мають залізничну гілку, - безпосередньо до заводських
складів, на інші заводи - на пристанційні зернові склади. З пристанційних
складів після короткочасного зберігання зерно передається до заводських
елеваторних зерносховищ автотранспортом.
Із вагонів чи автомашин зерно вигружають механічними лопатами.
Автороз-вантажувачами і автоперекидачами зерно вивантажують у бункер, з
якого воно подається норією чи пневмотранспортом у повітряно-ситовий
сепаратор, а потім - на стрічковий транспортер , що розподіляє зерно по площі
елеваторного зерносховища[19].
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 5
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
Будівництво нового спиртзаводу спрямоване на задоволення потреб
харчової, фармацевтичної, парфумерної, паливної промисловості у
високоякісному етиловому спирті. Як сировина планується використання
зернової пшениці, яка є доступною та висококрохмалистою культурою.
Основна сировина: пшениця 3-го класу.
Середня врожайність у регіоні: 4–5 т/га.
Споживання пшениці на 1 т спирту: приблизно 2,8 т.
Планована річна потужність заводу: 3 000 т спирту.
Зберігання пшениці — ключовий етап у післязбиральному циклі, що
впливає на якість зерна, його збереження, а також рентабельність виробництва.
Використання силосних установок дозволяє забезпечити належні умови
зберігання, автоматизацію процесів та мінімізацію втрат.
Обрана силосна установка:
Тип: Металеві вертикальні силоси з плоским дном
Кількість силосів: 24 од.
Матеріал: оцинкована сталь
Комплектація:
системи активного вентилювання,
температурні датчики,
система автоматизованого розвантаження.
Переваги:
Мінімальні втрати зерна (до 0.5%),
Можливість довготривалого зберігання без погіршення якості,
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бублій В.О. ЕКОНОМІЧНА Літ. Арк. Акрушів
Консул. ЧАСТИНА 6
Керівни Чепурна О.Л.
к Н. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
КонтЗра.в.каф ОсипенковаІ.І.
.
Автоматизований контроль температури та вологості,
Висока продуктивність при завантаженні/вивантаженні.
Силосні установки є ефективним способом зберігання пшениці у великих
обсягах.
Інвестиції мають довгостроковий характер, але забезпечують стабільну
якість та зменшення втрат.
Окупність може бути прискорена за рахунок підвищення цін на зерно,
зменшення операційних витрат або субсидій на зберігання.
1.2 Техніко-економічні розрахунки[12]
Проектна потужність підприємства – 3000 дал/добу.
Згідно з технологічного процесу і виробничої потужності завод працює
безперервно – 323 днів на рік, за графіком в чотири зміни.
Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний,
дійсний та ефективний фонд часу роботи.[12]
Календарний фонд – це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
���� = 24 × 323 = 7752 год.
Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва, для безперервного
виробництва:
���� = ��Д = 7752 год.
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок:
��еф = ��Д − Трем − Т0
де Трем – загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту
на протязі року, год;
Т0 – це тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год.
��еф = 7752 − 432 − 96 = 7224 год. А
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00 000ПЗ рк.
З А № докум. Підп Д 7
мн. рк. ис ата
Розрахунок вартості основних фондів.[12]
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за
даними їх вартості і наведені в таблиці 1.1
Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і
вартість обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за
даними їх вартості і наведені в таблиці 1.1
Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості основних фондів та амортизації
№ Найменування Загальна Аморт Сума амортизації, грн
вартість, грн изація, рік місяць
%
1 Будівлі та 3000 000 00 5 1 500 0000 1250000
споруди
2 Обладнання 7000 000 00 5 3 500 0000 2916666
Разом 1000000000 5 5 000 0000 4166666
Штати і фонд заробітної плати персоналу
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться розрахунки:
- балансу часу роботи працівників;
- необхідної кількості працюючих;
- фонду зарплати робітників;
- штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати
один середньо списковий робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті
режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд – 365 днів
2. Дні зупинки на ремонт – 32 днів
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 8
3. Святкові дні – 10 днів
4. Дійсний фонд часу роботи – 323 днів
5. Неявка на роботу:
а) відпустка – 28 днів
б) хвороба (сер.) – 3 днів
Разом невиходів – 31 день.
Ефективний фонд робочого часу одного робітника – 69 днів.
Розрахунок статті калькуляції «Сировина і матеріали»
Дані для розрахунків беремо із зведеної таблиці 2.7.
Таблиця 1.2. – Розшифровка статті «Сировина і матеріали»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Витрати Сума, грн
вимірювання на 1000
дал
1 Пшениця т 6600 25,20 166320
2 Ферментні кг 5500 78,96 434280
препарати
3 Вода м3 56 2115,3 118456,8
Разом 719057
Витрати сировини і матеріалів на 1 дал спирту становлять
719057
1000 = 719,06 грн/дал.
3000 – кількість готової продукції, дал/рік.
Розрахунки статті калькуляції «Паливо та електроенергія на технологічні цілі»
наведена в таблиці 1.3
Таблиця 1.3 - Розшифровка статті калькуляції «Паливо та електроенергія»
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Норми Сума, грн
вимірювання витрат на
1000 дал
1 Електроенергія кВт 4,9 2133 10452
2 Пара т 624 70,6 44055
Разом 54507
Витрати електроенергії на 1 дал становлять:
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 9
54507
1000 = 54,51 грн/дал.
Розрахунки статей «Основна та додаткова заробітна плата робітників»
наведено в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 – Розшифровка статті «Основна та додаткова заробітна плата
робітників»
№ Найменування Кількість Тарифний Зарплата, Загальна
робітників розряд грн/год зарплата,
грн/місяць
1 Приймальник 3 - 10000 30 000
сировини
2 Апаратник підготовки 4 5 15000 60 000
сировини
3 Машиніст дробарки 4 4 12 000 48 000
та підготовки
4 Апаратник варіння 4 5 15000 60 000
5 Апаратник ЧКД 4 5 15000 60 000
6 Оператор бродіння 6 6 16 000 96 000
7 Оператор розливу 4 4 12000 48 000
8 Слюсар-ремонтник 4 4 12000 48 000
9 Електромонтер 4 4 12000 48 000
10 Лаборант 4 5 15000 60 000
11 Приймальник – 4 4 12000 48 000
здавальник готової
продукції
12 Прибиральниця 6 - 8000 48 000
Всього основної заробітної 49 - - 654 000
плати
Вечірні, святкові, нічні 130800
Премія 196200
Всього додаткової 327 000
заробітної плати
Разом фонд зарплати 981 000
Відрахування у фонди с/с 22% 215820
Витрати основної заробітної плати на виробництво 1 дал становить:
654000
84900 = 7,7 грн.
Витрати додаткової заробітної плати на виробництво 1 дал становить: Аркк..
КРБ25..ТБВ14 ск..16..00..000ПЗ
ЗЗмн.. Аркк.. № доккуум.. Піідписс Дааттаа 110
327000
84900 = 3,85 грн.
Відрахування у фонди соціального страхування на 1 дал становить:
215820
84900 = 2,54 грн.
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання.
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться в
таблицю 1.5
Таблиця – 1.5 – Витрати на утримання та експлуатацію устаткування
№ Статті витрат Кількіс Тариф, Заробітна Сума за
ть грн/год плата за місяць,
робітни місяць, грн
ків грн
1 Утримання і витрати по
експлуатації
виробничого
обладнання, апаратури і
транспорту:
а) заробітна плата
робітників по нагляду і
обслуговуванню
обладнання
- слюсар 4 70 12320 49280
- електрики 4 70 12320 49280
б) відрахування на
соціальне страхування 98560
та інші нарахування на
зарплату
Разом по статті 1 98560
2 Поточний ремонт
обладнання і
транспортних засобів
а) зарплата робітників
по ремонту 4 70 12320 49280
Слюсар-наладчик
б) відрахування на 10842
соціальне страхування
в) послуги РМУ,
запасні деталі, 30000
допоміжні матеріали
Разом по статті 2 90122
3 Амортизація 5% 2916666
4 Зношування 18000
малоцінного інвентарю,
інструментів
Разом по кошторису 399788
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва 1
дал становлять:
399788 / 84900 = 4,71 грн/дал,
Розрахунки статті калькуляції «Загальновиробничі витрати» наведені в
таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 – Кошторис статті калькуляції «Загальновиробничі витрати»
№ Найменування Кількість Місячна Сума за
працівників ставка, грн місяць, грн
1 Заробітна плата:
- начальник цеху 2 20000 40000
- начальник зміни 4 12500 50000
- начальник апаратного 4 10000 40000
відділення
- старший майстер 4 10000 40000
- мікробіолог 4 10000 40000
- технолог 4 10000 40000
Разом 22 250000
2 Додаткова заробітна 250000
плата
3 Разом фонд зарплати 500000
4 Відрахування на 110000
соціальне страхування та
інші нарахування на
зарплату
5 Охорона праці 22000
6 Спецодяг 30000
7 Промислова санітарія 12000
Разом 674000
Загальновиробничі витрати на виробництво 1 дал становлять:
674000 / 84900 = 7,94 грн/дал.
Розрахунок адміністративних витрат наведено в таблиці 1.7
Таблиця 1.7 – Адміністративні витрати Арк..
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн.. Арк.. № докум.. Піідпис Дата 132
№ Найменування Кількість Посадовий оклад
працівників за міс,
1 Заробітна плата:
- директор 1 20000
- головний інженер 1 15000
- головний механік 1 15000
- енергетик 1 15000
- економіст 1 15000
- бухгалтер 2 15000
Разом 7 95000
2 Додаткова заробітна плата 47500
3 Фонд заробітної плати 142500
4 Відрахування на соціальне 31350
страхування та інші нарахування на
зарплату
5 Утримання охорони 50000
6 Амортизація 1250000
7 Витрати на відрядження 45000
8 Інші витрати 12000
Разом 1388350
Адміністративні витрати на виробництво 1 дал становлять:
1388350 / 84900 = 16,35 грн/дал.
Розрахунок статті «Витрат на збут продукції» наведена у таблиці 1.8
Таблиця 1.8 – Кошторис витрат на збут
№ Найменування статей Сума
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов’язані зі
збутом продукції:
а) оплата праці працівників підрозділів, продавцям та торговим 50000
агентам, що забезпечують збут продукції :
б) відрахування на соціальні заходи 11000
2 Витрати на проведення перепродажних та рекламних заходів та
на дослідження ринку (маркетингу) стосовно товарів (робіт,
послуг) , що продаються підприємством :
- на розробку і видання рекламних виробів, на розробку і
виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів і 50000
упаковки, на зберігання та експедирування рекламних
матеріалів ,на проведення інших рекламних заходів, пов’язаних
з діяльністю
Продовження таблиці 1.8. Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
4 Транспортні витрати 50000
5 Витрати на оплату службових відряджень, оплата та
обслуговування технічних засобів зв’язку, витрати на придбання 15000
ліцензій та інших спеціальних дозволів
6 Обслуговування банківських операцій 50000
7 Разом витрати на збут : 226000
Витрати на 1 дал становлять:
226000 / 84900 = 2,66 грн.
1.3.Калькуляція вартості продукції
Розрахунки всіх статей зведені у таблицю 1.9
Таблиця 1.9 – Вартість продукції, базовий варіант
Шифр Найменування Од. Кількість, Ціна, Сума, Кількі Ціна,
Рядка статей вимір дал. грн тис.грн сть, грн
калькуляції дал
1 2 3 4 5 6 7 8
01 Сировина та 3000 2157,3 1 719,1
матеріали
02 Купівельні н/ф та 3000 13,5 1 4,5
комплектуючі
виробничі
роботи і послуги
виробничого
характеру
сторонніх
підприємств та
організайцій
03 Паливо й енергія 3000 163,53 1 54,51
на технологічні
цілі
04 Зворотні відходи - -
Продовження таблиці 1.9 Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 15
05 Основна 3000 23,1 1 7,7
заробітна плата
робітників
06 Додаткова 3000 11,55 1 3,85
заробітна плата
07 Відрахування на 3000 7,62 1 2,54
соціальне
страхування
08 Витрати на 3000 14,13 1 4,71
утримання та
експлуатацію
устаткування
09 Загально 3000 23,82 1 7,94
виробничі
витрати
10 Втрати від браку - - - -
11 Інші виробничі - - - -
витрати
12 Попутна - - - -
продукція
13 Виробнича 3000 2403 1 801
собівартість
14 Адміністративні 3000 49,05 1 16,35
витрати
15 Витрати на збут 3000 7,98 1 2,66
16 Всього витрат 3000 2460,03 1 820,01
17 Рентабельність,% 18,7%
18 Прибуток 1500000 32295000 1 150
Відпускна ціна 1500000 100000000 1 970,01
Визначення основних показників економічної ефективності проекту
На основі попередніх розрахунків визначається прибуток від реалізації
продукції за базовим варіантом:
П = (Ц – С ) х О, де
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 16
П - прибуток від реалізації;
Ц – ціна одиниці продукції;
С – повна собівартість одиниці продукції;
О – обсяг виробництва продукції за рік (3000х305=915 000 дал).
П = (970,01 – 820,01) х 915 000 = 137 250 000 грн.
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за формулою:
Р = П / Св.п. х 100, де
Св.п. – собівартість виробленої продукції.
Р = 150 / 820,01 х 100 = 18.7%
Витрати на 1 гривню виробленої продукції:
В = Св.п / О = 970,01х915 000 / 100000000 = 0,89 грн.
Термін окупності капіталовкладень розраховано:
Т = 100000000 / 150х915 000 = 1 рік
Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.10
Таблиця 1.10 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал / добу 3000
2 Випуск продукції дал / рік 915 000
3 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 86/49
робітників
4 Виробництво продукції на одного тис. 10320
працюючого грн/особу
5 Повна собівартість тис. грн 887559,15
6 Витрати на 1 грн. виробленої грн. 0,89
продукції
7 Прибуток підприємства від тис. грн. 137250
виробничої діяльності
8 Рентабельність % 18,7
9 Відпускна ціна за 1 дал грн 970,01
10 Термін окупності роки 1
Висновки та рекомендації
З даних економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане
підприємство є прибутковим з терміном окупності 1 років. Проект є економічно
доцільним при наявності стабільної сировинної бази, ефективного управління і
збуту. Пшениця — ефективна сировина для виробництва харчового і
технічного спирту завдяки високому вмісту крохмалю. За умови підтримки
держави та правильного підходу до екології завод може стати рентабельним
підприємством.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бублій В.О. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 18
Керівни ЧепурнаО.Л 2 ТЕХНОЛО
к ТГЕІХЧННОАЛЧОАГСІЧТНИАНА
Н. . ЧАКСРБТ2И5Н.ТАБВ14 ск.16.00К.а0ф0е0дПраЗХТ,2025ЧДАТркУ.
ЗКмонн.тЗраА.вр.кка. ф О
. №сидпоекнумк.оваІ.ІПідпис Дата 17
.
2.1 Структура підприємства
До складу спиртового заводу входять:
1. Приймальний пристрій для зерна з автотранспорту та ж. д. і вагова.
2. Зерносклад (елеватор)
- силосний корпус;
- відділення підготовки зерна.
3. Виробничий корпус:
- відділення розварювання і оцукрювання;
- брагоректифікаційне відділення;
- спиртоприймальне відділення.
4. Спиртосховище:
- спиртовідпускове відділення;
- спиртосховище.
5. Лабораторія
6. Адміністративно-побутовий корпус
7. Підсобно-допоміжні виробництва
2.2 Режими роботи цехів і відділень
Режими роботи основних виробництв наведені в таблиці 2.1
Таблиця 2.1. - Режими роботи основних виробництв
№ Назва виробництва Кількість
пп Змін на Робочих Робочих
добу днів на днів на рік
тиждень
1. Зерносклад з прийомними 1-2 Безперервно 30
пристроями для зерна з 5
автотранспорту та ж. д.
2. Виробництво спирту 3 - 305
3. Спиртосховище 2 - 305
4. Лабораторія 3 - 305
5. Адміністративно-побутовий
корпус
6. Підсобно-допоміжні
виробництва
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Таблиця 2.2. – Асортимент готової продукції
Найменування продукції Відсоток від Товарна продукція
загальної за добу за рік
кількості
Умовний спирт-сирець, у т.ч.: 100 3000 810000
спирт етиловий ректифікований 92,0 2760 745200
«Пшеничний»
головна фракція етилового спирту 6,1 183 49410
сивушне масло 0,3 9 2430
сивушний спирт 1,0 30 8100
втрати під час перегонки бражки 0,6 18 4860
барда 100 3600 9720000
Спирт етиловий повинен відповідати ДСТУ 8979:2020. «Спирт етиловий
питний» за органолептичними та фізико-хімічними показниками [1]
Згідно з ДСТУ 8979:2020 органолептичні показники наведені в таблиці
2.3
Таблиця 2.3. - Органолептичні показники проектованого спирту
етилового (згідно вимог ДСТУ 8979:2020) ААрркк..
КРРББ2255..ТТББВ1144сскк..1166..0000..000000ПЗ
З З
Зммнн.. ААрркк.. № ддооккуумм.. ППііддппиисс ДДааттаа 1290
Назва Характеристика спирту для сорту Метод
показника «Пшеничний» «Зерновий» «Цукровий» контролювання
Зовнішній Згідно з ДСТУ
вигляд Прозора рідина без сторонніх частинок та осаду 4181
Колір Безбарвна рідина Згідно з ДСТУ
Смак і Характерний для Згідн4о1381ДСТУ
запах Характерний для спирту спирту етилового 4181
етилового ректифікованого, ректифікованого,
виробленого з відповідного виробленого з
зерна, без присмаку та цукровмісної сировини,
запаху сторонніх речовин без присмаку та запаху
сторонніх речовин
Фізико-хімічні показники наведені в таблиці 2.4 [1]
Таблиця 2.4 - Фізико-хімічні показники проектованого спирту етилового
Норма для спирту сорту
Назва показника «Пшеничний» «Зерновий» «Цукровий» Метод
марка марка марка контролюван
80 95 96 80 95 96 80 95 96 ня
Об'ємна частка
етилового спирту за 80+ 95 ± 96 + 80 ± 95 ± 96 ± 80 ± 95+ 96± Згідно
температури 20 °С, % ±0,2 ±0,2 ±0.2 ±0,2 ±0,2 ±0,2 ±0,2 +0,2 ±0,2 ЗДСТУ 7457
Масова концентрація 2,0 2,0 4,0 Згідно
альдегідів у зДСТУ 4222
перерахунку на або ДСТУ
оМцатсооввиай аклоьндцеегнідтруація 4181
бсиезввуошдногмоу спимртаіс,ла:
мпрго/дпміл3,онвеийб,ільше ніж
ізопропіловий, 3,0 4,0 10,0 Згідно
бутиловий, зДСТУ 4222
ізобутиловий та
ізоаміловий спирти,
мМга/дсмов3,анкеобнілцьешнтернаціжія
естерів у перерахунку Згідно
на оцтово- етиловий зДСТУ 4222
естер у безводному 1,5 2,0 5,0 або ДСТУ
спирті, мг/дм3, не 4181
більше ніж
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 21
Об'ємна частка Згідно
метилового спирту в зДСТУ 4222
перерахунку на 0,005 0,01 0,03
безводний спирт, %, або ДСТУ
не більше ніж 4181
Масова концентрація
вільних кислот (без
СО2) у перерахунку Згідно
на оцтову кислоту, у 8,0 8,0 12,0 зДСТУ 4181
безводному спирті,
мг/дм3, не більше ніж
Проба на фурфурол Витримує Витримує Не Згідно
контролюють зДСТУ 4181
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Сировиною для виробництва спирту використовується пшениця
Згідно з ДСТУ 3768:2019 "Пшениця. Технічні умови" вимоги до якості
зерна пшениці наведені в таблиці 2.5[2]
Таблиця 2.5. — Показники якості зерна м'якої пшениці
Показник Характеристика та норма для м’якої пшениці за класами
1 2 3 4
Натура, г/л, не менше ніж 775 750 730 Не обмежено
Склоподібність, %, не менше ніж 50 40 Не обмежено Не обмежено
Вологість, %, не більше ніж 14,0 14,0 14,0 14,0
Зернова домішка, %, не більше ніж 5,0 8,0 8,0 15,0
зокрема:
биті зерна 5,0 5,0 5,0 У межах зернової
зерна злакових культур 3,0 4,0 4,0 У мдеожмаіхшзкеирнової
пророслі зерна 2,0 3,0 3,0 У меджоамхішзекринової
домішки
Продовження таблиці 2.5.
Сміттєва домішка, %, не більше ніж 1,0 2.0 2,0 3.0
зокрема:
мінеральна домішка 0,3 0,5 0,5 1.0
зокрема: Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 22
галька, шлак, руда 0,15 0,15 0,15 0,15
зіпсовані зерна 0,3 0,5 0,5 1.0
зокрема:
фузаріозні зерна 0,3 0,3 0,5 1,0
шкідлива домішка 0.1 0,1 0,2 0.2
зокрема:
сажка, ріжки (разом) 0,05 0,05 0,05 0,1 (0,05 сажка, 0,05
триходесма сива Не дозволено ріжки)
кукіль У межах шкідливої домішки
кожен з видів іншого 0,05 0,05 0,05 0,05
Сажковтеокзсеирчнноо, г%о,ннаесбінілньяше ніж 8,0 8,0 8,0 10,0
Масова частка білка, у перерахунку 14,0 12,5 11,0 Не обмежено
на суху речовину, %, не менше ніж
Масова частка сирої 28,0 23,0 18,0 Не обмежено
клейковини, %, не менше ніж
Якість клейковини: одиниць 45—100 45—100 45—100 Не обмежено
приладу ВДК
неЧциьслтоабплаидіцніня1, с, не менше ніж 220 220 180 Не обмежено
Допоміжні матеріали [3; 4; 5; 6; 7; 8; 9]
Окрім основної сировини у виробництві товарної продукції застосовують
різні види основних і допоміжних матеріалів. До них, зокрема, відносять
оцукрюючи матеріали, антисептики, мінеральні кислоти, джерела азотистого і
фосфорного живлення, дезінфектанти, ароматні спирти, спиртовані соки, настої
та екстракти, пляшки, етикетки тощо. Характеристику основних і допоміжних
матеріалів наводять у вигляді табл.2.6
Таблиця 2.6. - Характеристика основних і допоміжних матеріалів
Найменува Стандарт Класифі- Сорт Основні показники
ння Чи тех. ум. кація якості або
матеріалу характеристика
Кислота ДСТУ 2904-94 технічна 1 27,5 Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 23
соляна
Ферментні ПРЕПАРАТИ 1 Альфалад БН Л
препарати ФЕРМЕНТНІ ДЛЯ Активність 2000
СПИРТОВОГО од/мл (АС).
ВИРОБНИЦТВА Глюколад
Правила приймання, Активність 6 000
зберігання та методи (ГлС), од/г
відбирання проб
ДСТУ 5069:2008
Полідез ПІ 1.9.10-017-1999 в кількості 0,0025 -
Примірна інструкція з 0,003% до об'єму
охорони праці при середовища.
приготуванні
дезінфікуючих розчинів
"ДСТУ EN 17126:2022"
(Хімічні
дезінфікуювальні та
антисептичні засоби)
Карбамід ДСТУ 7312:2013 Клас А 1 сорт 46,2 % азоту
(сечовина) Сечовина (карбамід).
Технічні умови
Ортофосфо ДСТУ EN 974:2022 Технічна Н3РО4 не менше
рна кислота Хімікати для оброблення 70%
води, призначеної для
споживання людиною.
Фосфорна кислота (EN
974:2003, IDT)
Кукурудзян ДСТУ 7693:2015 СР = 48-50%
ий екстракт Комбікормова сировина.
Загальні технічні умови
Вода питна ДСТУ 7525:2014 Вода Питна Питна умовно
питна. Вимоги та методи чиста
контролювання якості
2.5 Технологічна схема виробництва
2.5.1 Вибір і обґрунтування способів і режимів технології
ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ, ЯКІ ВІДБУВАЮТЬСЯ У ЗЕРНОВІЙ МАСІ
ПІД ЧАС ЗБЕРІГАННЯ [17] Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 24
Процеси, які відбуваються в зерновій масі внаслідок життєдіяльності
живих компонентів, що входять до її складу, називаються фізіологічними. До
них належать: дихання та післязбиральне достигання. За неналежних умов
зберігання проявляються такі небажані фізіологічні процеси як проростання та
самозігрівання. Основним фізіологічним процесом, що відбувається в зерні для
підтримання життєдіяльності при зберіганні є дихання. При зберіганні зерна
спостерігається як аеробне дихання, так і анаеробне дихання, в процесі яких
відбувається дисиміляція (розклад) цукрів (гексоз). Аеробний процес
дисиміляції, коли спостерігається повне окислення глюкози, яка утворилася в
результаті гідролізу запасної пластичної речовини – крохмалю під дією
ферментів, описується рівнянням:
С6H12O6+6O2=6H2O+6CO2+енергія 2817,3 кДж (674 ккал/грам)
Анаеробний процес дисиміляції (анаеробне дихання), коли
спостерігається неповне окислення глюкози, тобто спиртове бродіння,
описується рівнянням:
С6H12O6=2CO2+2С2H5OH+енергія 75,5 кДж (28,2 ккал/грам)
За достатнього доступу до зернової маси повітря (дотримання параметрів
режиму зберігання) в зерні переважає процес аеробного дихання; за певних
відхилень параметрів режиму зберігання спостерігається анаеробне дихання як
пристосувальний процес зерна до несприятливих умов оточуючого середовища.
Тип дихання, його інтенсивність можна визначити за дихальним коефіцієнтом:
ДК= CO2/O2.
За аеробного дихання ДК=1, за анаеробного дихання ДК<1.
ДК залежить від багатьох факторів: роду зерна (насіння), спрямованості
фізіологічних (біохімічних) процесів, що відбувається в ньому, надходження
повітря до зернової маси, її вологості. Отже, в результаті дихання в зерні
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 25
відбувається такі зміни:
1. Втрата в масі сухих речовин зерна;
2. Збільшення кількості гігроскопічної вологи в зерні і підвищення
відносної вологості повітря міжзернових просторів;
3. Зміна складу повітря міжзернових просторів;
4. Нагромадження тепла в зерновій масі.
Окислені розкладені гексози (глюкоза) є незворотною втратою частини
сухих речовин. Величина цих втрат залежить від інтенсивності дихання. Вода,
що виділяється при диханні, дуже часто спричиняє інтенсивний розвиток
мікроорганізмів, утворення конденсаційної вологи на поверхні зерен
(відпотівання) – особливо інтенсивно відбуваються ці процеси в свіжозібраній
зерновій масі з підвищеною фізіологічною активністю. Якщо зернову масу в
процесі зберігання (особливо на початкових етапах) не перемішувати,
вуглекислий газ як більш важкий компонент повітря міжзернових просторів
затримується у внутрішніх ділянках насипу, що призводить до переходу зерна
на анаеробне дихання, кінцевий результат якого етиловий спирт дуже пригнічує
всі життєві функції зерна. Оскільки зерно (насіння) в процесі зберігання
перебуває в стані спокою (фізіологічні (біохімічні) процеси хоча й повільно, але
відбуваються в зерні) все тепло (енергія) яке виділяється при аеробному
диханні (674 ккал) та при анаеробному диханні (28,2 ккал) переміщується в
навколишнє середовище. В зв’язку з низькою теплопровідністю зернової маси
тепло може затримуватися в ній і сприяти самозігріванню. Інтенсивність
дихання залежить від двох груп факторів:
1. фактори, які впливають на інтенсивність дихання в будь-якій зерновій
масі: вологість, температура, ступінь аерації зернової маси.
2. фактори, які мають істотне значення тільки за зберігання окремих
партій зерна й випливають із їх специфічних особливостей.
Ще одним фізіологічним процесом, що відбувається на початкових етапах
зберігання зернової маси є його післязбиральне достигання. Післязбиральне
достигання – це комплекс фізіологічних (біохімічних) процесів, що
відбувається в зерні (насінні) за зберігання, та призводить до поліпшення
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 26
посівних та технологічних якостей (або період від збирання до настання повної
схожості насіння). Наприклад, для зерна пшениці він становить 30 – 40 днів,
кукурудзи – кілька днів. До часу зберігання зерна воно не досягає повної
стиглості, в ньому не закінчені процеси вторинного синтезу, тому для
досягнення відповідних посівних та технологічних якостей – зерну необхідний
певний термін (відлежування). Здатність до проростання у свіжозібраному зерні
гальмується наявністю різних хімічних сполук (оцтовий і мурашиний альдегід),
поганою газопроникністю і водопроникністю оболонок зерна, особливим
етапом протоплазми клітин зародка. Післязбиральне достигання відбувається
тільки тоді, коли синтетичні процеси в зерні переважають над гідролітичними
й, в кінцевому результаті наступає період спокою. Це можливо тільки за
низької вологості зерна (нижче критичної або в її межах). У свіжозібраному
зерні з підвищеною вологістю переважають гідролітичні процеси. Слід негайно
провести теплове сушіння зернової маси, та зупинити гідролітичні процеси.
Зібране зерно нормально достигає тільки за достатньо високої додатньої
температури (15 – 30 ºС ), в цей період його не слід переохолоджувати, оскільки
можна загальмувати процеси післязбирального достигання. Зернову масу, яку
періодично провітрюють, просушують, може завершити післязбиральне
достигання. Зерно з підвищеною вологістю і законсервоване шляхом
охолодження може пройти процес післязбирального достигання протягом
деякого часу після зниження його вологості й підвищення температури в
насипі, проте схожість та енергія проростання такого насіння не досягають
можливого максимуму. Слід зауважити, що в зерновій масі з підвищеною
вологістю процес післязбирального достигання не завершиться, а буде
перерваний у перші ж дні зберігання, активізуються гідролітичні процеси, що
неминуче спричинить втрати маси зерна, погіршення товарних і посівних
якостей. Тому для зберігання партій вологого й сирого свіжозібраного зерна усі
зусилля повинні спрямовуватися на гальмування процесів життєдіяльності,
створення умов, які обмежують ферментативні процеси в клітинах
мікроорганізмів, що містяться на поверхні зерна. Отже, перший період
зберігання зерна нового врожаю за активністю і різноманітністю процесів, які Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 27
відбуваються в ньому, найскладніший. У цей період необхідний правильний
підхід до організації зберігання партії зерна з різною вологістю. За усіма
партіями свіжозібраного зерна повинен бути постійний контроль температури
та його загального стану. Можливість оптимального післязбирального
достигання визначають: початкова вологість зерна, температура зберігання,
сприятливі умови для газообміну. Проростання зерна – спостерігається за
неправильної післязбиральної доробки або неправильного вибору режиму
зберігання або його порушення. В насипі можуть проростати як окремі зерна,
так і цілі шари зернової маси. Проростання під час зберігання призводить до
зниження якості зерна та його псування. Для проростання зерна необхідні певні
умови – достатня вологість, оптимальна температура і доступ повітря. Зерно
починає проростати тільки за наявності та, відповідно, поглинання крапельно-
рідкої вологи, що часто є наслідком процесу конденсації вологи за різких
перепадів температури. Проросле зерно збільшується в об'ємі внаслідок
поглинання води гідрофільними колоїдами, головним чином білками і
крохмалем, які за участі ферментів перетворюються на добре розчинні
речовини, що легко проникають крізь оболонки клітин. Вміст сухої речовини
(запасних вуглеводів) в такому зерні значно зменшується, зростає вміст
розчинних у воді речовин (моноцукрів), оскільки на проростання й підвищення
інтенсивності його дихання витрачається велика кількість органічних сполук
ендосперму. Під час проростання зерна спостерігаються також морфологічні
зміни в його структурі: розвиваються клітини і тканини зародка, з'являється
паросток, зародковий корінець. Зерно практично втрачає сипкість. Борошно з
пророслого зерна солодке на смак, що знижує його хлібопекарські властивості.
Крім того, при переробці на борошно змінюються режими підготовки його до
розмелювання та самого розмелювання. Для запобігання явища проростання
зерна, необхідно систематично спостерігати за вологістю та температурою
зернової маси в окремих ділянках і шарах, перевіряти її на вміст домішок,
пророслих зерен, стежити за розвитком шкідників хлібних запасів.
Самозігрівання зерна – найнебезпечніше явище, яке призводить до значних
кількісних втрат та повної втрати його споживчих властивостей. Тепло в
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 28
зерновій масі утворюється і нагромаджується внаслідок:
1. інтенсивного дихання зерна основної культури, зерен і насінин, які
входять до складу домішок.
2. активного розвитку мікроорганізмів.
3. інтенсивної життєдіяльності комах і кліщів.
Через низьку теплопровідність і температуропровідність насипу тепло
накопичується та спричиняє явище самозігрівання. Явище самозігрівання
поділяють на три види: гніздове, шарове, суцільне. Гніздове самозігрівання
виникає внаслідок:
1. Зволоження певної ділянки зернової маси внаслідок недостатньої
гідроізоляції стін сховища.
2. Засипання в одне сховище (засіку) зерна з різню вологістю, внаслідок
чого утворюються осередки (гнізда) з підвищеною вологістю.
3. Утворення в зерновій масі ділянок з підвищеним вмістом домішок і
пилу (мікроорганізмів) від засипання в одне сховище (засіку) різнорідного за
вмістом домішок зерна.
4. Скупчення комах і кліщів в одній ділянці насипу.
Шарове самозігрівання – за якого зерно в насипі зігрівається в певному
горизонтальному або вертикальному шарі, близько розташованому від підлоги
або стін сховища. Залежно від того, в якій ділянці зернового насипу
утворюється такий шар, розрізняють шарове самозігрівання верхове, низове або
вертикальне Верхове найчастіше спостерігається пізньої осені або весною.
Восени самозігріваються партії свіжозібраного зерна, якщо вони не були
своєчасно в достатній мірі охолоджені. Весною, коли внутрішня частина
зернової маси має низьку температуру, а поверхневі шари її прогріваються
теплим повітрям, можлива конденсація водяних парів і посилення
фізіологічних процесів. Весняне верхове самозігрівання особливо характерне
для теплої ранньої весни після зими із сильними морозами. За різкого перепаду
температур верхове самозігрівання в цей період спостерігається в сухих
зернових масах і навіть у тих, що довго зберігаються. Низове самозігрівання
зазвичай локалізується у нижній частині зернової маси на відстані 20 – 50 см
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 29
від підлоги горизонтальним шаром. Це найнебезпечніший вид шарового
самозігрівання, оскільки тепло, що утворюється в нижніх ділянках насипу,
передається вище розміщеним шарам і вся зернова маса протягом короткого
періоду самозігрівається. Низове самозігрівання, як правило, виникає восени
при завантаженні свіжозібраного неохолодженого зерна у склади з холодними
підлогами. Вертикальне самозігрівання найчастіше спостерігається за
зберігання у силосах елеватора, в складах, коли зернова маса стикається зі
зволоженою стіною. Іноді цей вид самозігрівання може бути викликаний
охолодженням або нагріванням однієї із стін складу. Наприклад, за зберігання
насіння в засіках, одна зі стін яких зовнішня, може бути вертикальне шарове
самозігрівання. Такого самозігрівання можна уникнути, якщо стінки засіки
віддалені від зовнішньої стіни складу на 50 – 60 см. Суцільне – це коли вся
зернова маса самозігрівається. Проявляється в зерновій масі з високою
вологістю, великою кількістю домішок і недостиглого зерна. Стадії суцільного
самозігрівання:
1. Початкова – температура зернової маси сягає 24 ºС. Зернова маса
втрачає блиск, з’являються плісеневі гриби. Зерно використовують тільки на
комбікорм.
2. Температура зернової маси сягає 30 – 35 ºС. Зерно сіріє, набуває
різкого затхлого запаху. Зерно використовують для технічної переробки.
3. Завершальна. Температура зернової маси сягає 50 ºС і більше. Зерно
темніє, зернова маса перетворюється в моноліт, повністю втрачає сипкість.
Зерно використовують тільки на добрива.
За зберігання зернових мас необхідне постійне, систематичне
спостереження за станом партій зерна, що зберігаються. Слід пам’ятати, що
процес самозігрівання, який розпочався в зерновій масі, пройде всі стадії
підвищення температури й тільки активне втручання людини, може
забезпечити ліквідацію цього процесу.
ОСНОВНІ ОПЕРАЦІЇ ІЗ ЗЕРНОМ НА ЗЕРНОСХОВИЩАХ[17]
Відповідно до призначення кожне зерносховище здатне виокремлювати
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 30
певний комплекс операцій із зерном,
У загальному вигляді до основних операцій з зерном і насінням олійних
культур, що здійснюються на зерносховищах; розміщення; формування заданих
товарних партій;збагачення (класифікація);
Приймання зерна.
Зерно і насіння, що приб'є на зерносховище, повинні супроводжуватися
документами про їх кількість (вагу) і якість.
Працівники зерносховища, отримавши відповідне розпорядження від
керівництва, здійснюють приймання зернових мас.
Проводять вхідний контроль — органолептичну оцінку та визначення
показників якості зерна: органолептичних (колір, запах, смак), сорт, тип,
підтип, вологість, вміст бур'янів і зернових домішок, зараженість шкідниками, а
також при необхідності інші показники (вміст білка, кількість і якість
клейковини зерен та ін).
Основні операції з зерном на зерносховищах
а) зважування зерна;
б) вивантаження зерна з транспортного засобу і подача його у відповідне
зерносховище.
Операція приймання зерна вважається завершеною тільки після
оформлення відповідних документів про якість, кількість, приймання та
розміщення отриманого зерна.
Роботі з розміщення зерна на зерносховищі надається особливе значення.
водяться в зоні їх діяльності, прогнозні врожаю та якості зерна, очікувані
об'єми та строки надходження різного зерна і ретельно готуються до його
приймання. коригують плани його розміщення, формуючи відповідні партії.
Знезараження зерна
Приймання зернових мас, заражених шкідниками хлібних запасів -
кліщами і комахами, може здійснюватися, як виняток, при наявності на
зерносховищі умовної для їх негайного знезараження з гарантією
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 31
нерозповсюдження зараженості на інші об'єкти та партії зерна. Такі умови
вимагають наявності складів, силосів, що окремо стоять так називаних
«лікувальних» складів. обладнаних власними засобами механізації та
знезараження зерна.
Для знезараження зернових мас можуть застосовуватися фізико-механічні
та хімічні методи. До фізико-механічних заходів боротьби зі шкідниками
відносяться охолодження (проморожування) зерна, а також його сушіння та
очищення.
Сушіння зерна (термічне знезараження) застосовується, коли одночасно
потрібно зниження його вологості. Зерно насіннєвого призначення
знезаражувати термічним способом не слід через небезпеку погіршити його
насіннєві якості. Сушіння як спосіб знезараження не є ефективним для
зернового точильника внаслідок його підвищеної стійкості до дії високих
температур.
При проведенні робіт з сушіння зерна в шахтних зерносущилках слід
враховувати ступінь стійкості основних видів шкідників хлібних запасів до
високих температур, що характеризується даними, приведеннями в табл. 3.2.
Дрібні партії зараженого насіннєвого зерна можна піддавати сонячному
сушінню при напої сприятливих умов. Не рекомендується піддавати сонячному
сушінню зерно, заражене комахами, щоб не допустити поширення шкідників.
Очищення зараженого зерна як метод зниження зараженості
(знезаражування) застосовується при охолодженні або сушінні його, то б то
коли створюються умови повної загибелі комах і кліщів. Очищення зерна в
теплий час може сприяти розповсюдженню шкідників, що містяться в ньому.
Відходи, отримані при очищенні, необхідно знезаражувати хімічним способом і
зберігати окремо.
РЕЖИМИ ТА СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА[17]
Раціональне зберігання зерна, то б то з найменшими, в межах допустимих
норм, втратами в масі та якості, а також з мінімальними витратами засобів і
праці, передбачає облік всього комплексу явищ, які можуть відбуватися в цих Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 32
об'єктах.
Залежно від тривалості періоду зберігання можна виділити об'єкти
тимчасового (короткострокового — від кількох діб до 1...3 міс) та тривалого
(довгострокового — від кількох місяців до кількох років) зберігання.
До об'єктів тимчасового зберігання можна віднести свіжоприбрані
зернові маси та деякі специфічні продукти, наприклад висівки та борошно, не
піддані спеціальним методам термічної обробки, а також макухи та шроти -
відходи масложирового виробництва.
Найбільш складним об'єктом тимчасового зберігання є свіжоприбрана
зернова маса з її характерними ознаками: специфічні особливості тієї чи іншої
культури, наявність домішок, нерівномірна вологість зерна та інших
компонентів рослинного походження, підвищена обсімененість мікрофлорою та
ін.
До об'єктів тривалого зберігання відносяться всілякі продукти переробки
зерна, а також зерновні маси, що перейшли з категорії об'єктів тимчасового
зберігання в категорію об'єктів тривалого зберігання в результаті спеціальних
технологічних прийомів обробки (очищення зернових мас від домішок,
сушіння, активне вентиляція, хімічне).
КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЖИМІВ І
СПОСОБІВ ЗБЕРІГАННЯ[17]
Залежно від параметрів навколишнього середовища та стану об'єктів
зберігання за вологістю та температурою розрізняють наступні три режими
зберігання:
 зберігання зерна та продуктів його переробки у сухому стані, то б
то при вологості нижче критичної;
 зберігання зерна та продуктів його переробки в охолодженому
стані, то б то при температурах, що практично повністю гальмують
життєві функції всіх компонентів цих об'єктів зберігання;
 зберігання зерна та продуктів його переробки в безкисневому
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 33
середовищі - в герметичних умовах, без доступу повітря.
Вибір того чи іншого режиму зберігання партій зерна і продуктів його
переробки та спеціальних технологічних прийомів їх обробки визначається
сукупністю цілого ряду факторів цільовим призначенням і якістю об'єктів
зберігання, кліматичними особливостями регіону зберігання, технічними
можливостями підприємства. Найкраще збереження об'єктів тривалого
зберігання при мінімумі витрат досягається при комплексному поєднанні
режимів, наприклад при зберіганні об'єктів у сухому і одночасно охолодженому
стані, або в сухому стані в безкисневому середовищі.
Можливість реалізації того чи іншого режиму зберігання зерна і
продуктів його переробки неминуче пов'язана з необхідністю наявності на
підприємстві спеціально обладнаних для цього сховищ і особливостями
розміщення в них об'єктів зберігання, оскільки властивість сипучості зернових
мас і продуктів їх переробки дозволяє розміщувати ці об'єкти. мішків до
силосів. Розрізняють такі способи зберігання: тарний — у мішках і безтарний
(насипом) — у складах, бункерах і силосах. Іноді зберігання зерна в складах
називають підлоговим способом зберігання, а в бункерах, силосах і засіках
малої місткості - засічним способом зберігання.
У тарі (у мішках з натуральних або синтетичних міцних тканин, у
паперових мішках з тканинною підкладкою, у крафт-мішках та ін.) прийнято
зберігати наступні об'єкти насіннєве зерно; насіння деяких бобових, наприклад
арахіс (з його тендітною оболонкою) та квасоля, що легко розтріскується;
насіння ефіроолійних (коріандр, аніс, кмин, фенхель та ін.), дрібнонасіннєвих
культур (мак, гірчицю, тютюн та ін.) та трав; продукти переробки зерна
(борошно, крупу) та деякі види комбікормів.
Зберігання насипом — найпоширеніший і більш дешевий спосіб
зберігання зерна та продуктів його переробки. При цьому зберігання зерна
може бути як підлоговим, і закритим, а зберігання продуктів його переробки —
лише закритим.
При зберіганні насипом найбільш повно використовуються площі та
місткості сховищ, більше умов для механізованого переміщення об'єктів
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 34
зберігання, виключається необхідність у тарі та операціях з перекладу затареної
продукції.
РЕЖИМ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА У СУХОМУ СТАНІ[17]
Основи режиму. Режим зберігання в сухому стані базується на зниженій
фізіологічній активності всіх компонентів, що входять до складу об'єктів
зберігання. шкідників майже припиняється внаслідок відсутності для цього
сприятливих умов.
Суть цього ефекту пояснюється наступним, відбувається інактивація
ферментів і, по суті, припинення життєдіяльності для мікроорганізмів і
більшості шкідників.
Переваги режиму. Використання режиму зберігання зерна та продуктів
його переробки в сухому стані — це гарантія тривалого зберігання зерна
насіннєвого та продовольчого призначення, а також тимчасового та тривалого
зберігання продуктів його переробки в умовах достатньої ізоляції від
негативних зовнішніх впливів.
Способи створення режиму. Природний сухий стан по вологості
характерний лише для зерна, вирощеного в районах з низькою відносною
вологістю повітря або прибраного при сухій погоді і не піддавався в
подальшому впливу вологи (наприклад, при різаннях з валками) них
кліматичними особливостями збирального сезону значна кількість зерна
прибирається з полів у вологому і сирому стані. Перед закладкою такого зерна
на зберігання його піддають сушінню. окремих шарів або партій зерна, що
зберігається, і продуктів його переробки.
РЕЖИМ ЗБЕРІГАННЯ В ОХОЛОДЖЕНОМУ СТАНІ[17]
Основи режимів. Режим зберігання в охолодженому стані базується на
низькій або майже повністю зупиненій життєдіяльності всіх компонентів, що
входять до складу об'єктів зберігання в умовах знижених температур. Як
відомо, інтенсивність протікання хімічних процесів підкоряється правилу Вант-
Гоффа, згідно з яким підвищення температури на кожні 10 °С супроводжується
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 35
відповідним зростанням їхньої швидкості в 2...3 рази. Отже, зниження
температури об'єктів зберігання дозволяє зменшити інтенсивність
мікробіологічних, біохімічних, хімічних та інших процесів, що протікають в
них, що призводять до негативних наслідків.
Як самостійний режим зберігання в охолодженому стані застосовується
при тимчасовому зберіганні (в очікуванні сушіння) деяких нестійких у
зберіганні специфічних об'єктів - зерна рису, насіння високоолійного
соняшнику, ріпаку і рицини, а при несприятливих поєднаннях і культурах.
У комплексному поєднанні з режимом зберігання в сухому стані цей
режим широко використовується для тривалого зберігання зерна і продуктів
його переробки.
Згідно з прийнятою класифікацією охолодженою вважається партія зерна,
температура якої не перевищує 10 °С. При цьому зернова маса, температура
якої в окремих шарах знаходиться в межах 0...10°С, вважається охолодженою в
першому ступені, а нижче 0 °С — охолодженою в другому ступені.
При виборі нижчих меж охолодження слід враховувати призначення
зерна та перспективи утворення значних температурних перепадів у його
окремих шарах у період весняного потепління. Так, присутність у зерні
насіннєвого призначення навіть незначної кількості вологи, що має властивості
загальної води, може супроводжуватися льодоутворенням при охолодженні
його до температур у межах — 10...—20 °С. А виникнення значних
температурних перепадів (як правило, при зберіганні зернових мас,
охолоджених до температури —20 °С і нижче) у період весняного потепління
призведе до розвитку процесу самозігрівання у верхніх і бокових (з боку
зовнішніх стінок зерносховищ) шарах. З урахуванням цих факторів найбільш
доцільно охолоджувати зернові маси до 0 °С або невеликих (у межах кількох
одиниць) мінусових температур, що забезпечують їх збереження і
спокійніший (без різких температурних перепадів) перехід із зимового на
весняно-літнє зберігання.
Переваги режиму. Охолоджені маси зерна та продуктів його переробки
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 36
завдяки низькій теплопровідності та температуропровідності тривалий час
можуть зберігати знижені температурні. Наприклад, завдяки саме цій
властивості забезпечується можливість зберігання зерна в охолодженому стані
протягом року при зберіганні в силосах злеваторів і протягом 6 міс при
зберіганні на складах. Географічне положення та кліматичні особливості
багатьох зерновиробних і переробних зернових регіонів Росії сприяють
широкому використанню цього режиму протягом усього періоду зберігання
зерна.
Методи створення режиму. Два способи створення режиму зберігання
зерна та продуктів його переробки в охолодженому стані: перший, найбільш
поширений — шляхом охолодження природним атмосферним повітрям і
другий повітрям.
Охолодження природним атмосферним повітрям зі зниженою
температурою (порівняно з температурою оброблюваних об'єктів — зерна та
продуктів його переробки) може здійснюватися як на основі природного, так і
на основі примусового повітрообміну.
Природний повітрообмін (інакше, пасивне охолодження) здійснюється
шляхом провітрювання сховищ зерна та продуктів його переробки. Для цього
або використовують спеціальні пристрої припливно-витяжної вентиляції, або
відчиняють вікна і двері в складах, в робочій будівлі, надсилосному та
підсилосному приміщеннях елеватора. Рушійною силою природного
повітрообміну є різниця щільності холодного та теплого повітря. В результаті
холодне повітря як важче (з більшою щільністю) переміщається вниз,
витісняючи тепле, легше (з меншою щільністю) повітря. Цей процес
продовжується до тих пір, поки не встановиться рівновага температур в різних
точках сховища, тобто коли холодне повітря повністю витіснить тепле повітря
у всьому вільному обсязі сховища. Характерна риса пасивного охолодження -
повільне, як наслідок низької теплопровідності і температуропровідності,
пошарове охолодження оброблюваних об'єктів (зерна і продуктів його
переробки). Спочатку охолоджують зовнішні шари (з поверхні зерна), а потім -
внутрішні. Інтенсивність подібного повітрообміну залежить від різниці
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 37
температур холодного і теплого повітря. Чим більша різниця, тим інтенсивніше
охолодження.
РЕЖИМ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНА У БЕЗКИСНЕВОМУ ПРОСТОРІ[17]
Основи режиму. Наявність в повітрі навколишнього середовища кисню є
необхідною умовою підтримки життєдіяльності живих компонентів зернових
мас і продуктів їх переробки. життєздатності.
Переваги і недоліки режиму. Цей режим неприйнятний для зберігання
насіннєвого зерна, оскільки при цьому режимі неминуча (залежно від вологості
і терміну зберігання) частинна або повна втрата схожості; хоча є в наявності
критичної, в умовах зберігання в безкисневому середовищі повністю зберігає
свої технологічні переваги (у тому числі борошномельні та хлібопекарські) та
фуражні властивості (харчову та кормову цінність).
Продовольче зерно вологістю вище критичної при зберіганні в
безкисневому середовищі також зберігає хлібопекарські переваги і фуражні
властивості, проте при цьому спостерігається деяке зниження якості, що
проявляється в втраті блиску, потемнінь, утворенні спиртового і кислотного
запахів, зростанні кислотного числа.
Способи створення режиму. Обов'язковою умовою режиму зберігання
зерна в безкисневому середовищі є наявність герметичної ємності, наприклад
металевих силосів. герметизації внутрішніх поверхонь силосів шаром з
оксидної смоли створення регульованої газової середовища - РГС (введення в
ємність з об'єктами зберігання інертних газів і витіснення звідти повітря) і
створення вакууму.
Створення модифікованого газового середовища — природний, найбільш
дешевий спосіб, що не вимагає використання спеціального обладнання тому
початкова стадія створення МГС характеризується постійним зниженням
концентрації кисню і збільшенням концентрації діоксиду вуглецю повному
завантаженні силосу повітря в ньому буде менше (наприклад, коли при
завантаженні зерна в силос практично повністю відсутній надзерновий простір)
при меншій шпаруватості матеріалу.
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 38
Створення регульованої газової середовища - найбільш поширений
спосіб, що здійснюється шляхом введення в зернову масу діоксиду вуглецю
або азоту і витіснення повітря, що знаходиться там. Для цього можна
використовувати стиснутий інертний газ (вуглекислий або азот), що
знаходиться в спеціальних балонах, або діоксид вуглецю у вигляді
роздроблених на шматочки брикетів сухого льоду. Наприклад, діоксид
вуглецю, що має велику щільність (1,964 кг/м3), швидко витісняє повітря,
щільність якого 1,293 кг/м3, з зернової маси. Використання діоксиду вуглецю у
вигляді брикетів супроводжується охолодженням об'єкта зберігання, що також
сприяє кращій його безпеці. В якості інертних газів можна використовувати
продукти спалювання зрідженого газу в спеціальних генераторах.
Створення вакууму - найменш поширений спосіб для створення режиму
зберігання в безкисневому середовищі. Не знайшов широкого поширення у
зв'язку з підвищеними вимогами до герметичності сховищ. Відомий зарубіжний
досвід успішного зберігання зерна у вакуумі у сховищах із синтетичних
матеріалів; після заповнення зерном повітря з цих сховищ відкачують
вакуумним насосом.
ВИМОГИ ДО ЗЕРНОСХОВИЩ. [17]
До сховищ зерна пред'являються спеціальні вимоги, у тому числі основні:
 повна ізоляція об'єктів, що зберігаються від грунтових вод та
атмосферних опадів, від вологого та теплого повітря;
 мала теплопровідність стін та підлог (захищає об'єкти зберігання
від добових коливань температури атмосферного повітря);
 хороша гігроскопічність внутрішніх поверхонь стінок сховищ
(захищає об'єкти зберігання від конденсаційної вологи, що
 виходить на внутрішні стінки при різкому зниженні температури
повітря);
 захист від проникнення шкідників хлібних запасів (гр'язунів, птахів,
комах та кліщів);
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 39
 відсутність у конструктивних спорудах щілин та заглиблень, що
ускладнюють проведення санітарно-гігієнічних заходів;
 герметичності., можливість проведення робіт із знезараження
об'єктів зберігання;
 повна механізація вантажно-розвантажувальних робіт;
 відповідність вимогам охорони праці, пожежо- та вибухово-
безпеки;
 оснащеність достатнім числом аспіраційних установок та інших
забезпечувальних пристроїв.
Додаткові вимоги, що пред'являються до зерносховищ:
 достатня місткість відповідно до функцій зерносховища;
 надійність у будівельному відношенні — повинен витримувати
тиск зернової маси на стіни та днища, протидіяти тиску вітру;
 оснащеність системами дистанційного контролю температури та
засобами контролю якості зерна;
 оснащеність зерноочисним обладнанням у відповідності з об'ємами
і якістю зерна, що надходить і відвантажується;
 оснащеність достатнім числом установок активного вентилювання
зерна, а при тимчасовому зберіганні зерна пшениці та насіння
олійних культур — пристроями для штучного охолодження
атмосферного повітря.
ЗЕРНОВІ ЗЛЕВАТОРИ[17]
Назва «елеватор» походить від слова «еіеуаї», що означає піднімати. У
зерновому елеваторі, зерно піднімають зазвичай на самий верхній поверх
норією з вертикально ковшами, що рухаються вертикально.
«Елеватор» може означати три поняття:
1. Назву машини (конвейєра) для вертикального або похилого
(близького до вертикального) підйому сипких вантажів за допомогою стрічки
або ланцюга з ковшами (вилами), перекинутої через приводний та натяжний Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 40
барабани. Вертикальні ковшові конвейєри в зерновій індустрії називають
норіями, в цукровій, та інших - елеваторами;
2. Висотне зерносховище силосного типу. Головною відмінною рисою
елеватора-зерносховища є наявність у ньому зблокованих ємностей - осередків,
які називаються силосами, діаметр яких значно (як правило, більш ніж у п'ять
разів) менше їх висоти, а також обладнання та пристроїв для приймання,
обробки та відпуску зерна.
Елеватор - комплекс споруд, об'єднаних між собою за допомогою засобів
механізації (конвеєрів, самопливів) технологічного та вагового обладнання,
засобів автоматизації. Елеватор включає у собі споруди 5- 6 найменувань:
робочу вежу, силосні корпуси, приймальні і відвантажувальні пристрої,
зерносушарки (не завжди) і склад відходів; під'їздні автомобільні та залізничні
колії з вагами, причали. Завдяки наявності силосних корпусів і робочої вежі, що
є висотними спорудами.
Зберігання пшениці — це важливий етап післязбиральної обробки, що
забезпечує збереження її якості, харчової цінності та запобігає втратам. Ось
основна інформація про процес:
Основні умови зберігання пшениці:
Вологість зерна:
Оптимальна вологість для тривалого зберігання: 12–14%.
Вища вологість (>14%) сприяє самозігріванню, розвитку плісняви і
шкідників.
При підвищеній вологості зерно сушать на зерносушарках.
Температура:
Оптимальна температура: +5…+10°C.
За високої температури активізуються комахи, мікрофлора та процеси
гниття.
Застосовується активна вентиляція або охолодження.
Чистота зерна:
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 41
Пшениця перед зберіганням має бути очищена від пилу, сміття, уламків
колосу, насіння бур'янів.
Чисте зерно довше зберігається без втрати якості.
Контроль шкідників:
Регулярна перевірка на наявність комах-шкідників (довгоносики,
хрущаки тощо).
Обробка фумігантами або іншими засобами, дозволеними для
зерносховищ.
Таблиця 2.7. - Способи зберігання пшениці
Тип Опис Переваги Недоліки
сховища
Силоси Вертикальні Автоматизація, Дорожче
(елеватори) металеві або контроль будівництво
бетонні мікроклімату
конструкції
Наземні Прямокутні Дешевше Складніше
склади будівлі, часто з будівництво підтримувати
плоскою температуру та
підлогою вологість
Мішки Зберігання у Гнучкість, Ризик
(бункери) поліетиленових дешевизна пошкодження,
рукавах обмежений термін
Металеві Циліндричні Легко Мала місткість
резервуари ємності різного транспортувати,
(мобільні) об’єму швидкий
монтаж
Контроль за збереженням:
Постійний моніторинг температури та вологості всередині сховища.
Регулярне перевертання або переміщення зерна, якщо це можливо.
Ведення журналу спостережень (для великих господарств).
Зерно з вологістю 12 - 13 % найкраще зберігати у силосних сховищах
елеваторного типу заввишки до 30 м (рис. 2.2).
Зерносховища силосного типу - це елеватори із залізобетону і цегли,
спеціально побудовані для зберігання зерна, з висотою силосної частини 12 -16
м і більше. Як правило, до такого типу сховищ примикає спеціальна башта, деАрк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 42
розміщують необхідне обладнання для потокової обробки зерна. У такому
сховищі повністю механізовано всі процеси, а в деяких - і автоматизовано.
Зерносховище місткістю 3 тис. т - силосне з чотирма рядами збірних
залізобетонних елементів промислового виготовлення. Висота силосів 12 м.
Можна також побудувати його в комплексі з зернообробним цехом.
Підготовлене до зберігання зерна норією продуктивністю 20 т/год.
подається на автоматичні ваги Д -100-3, потім на верхній стрічковий конвеєр, за
допомогою якого надходить у відповідний силос на зберігання. Рівень зерна в
силосах, а також його температура контролюються відповідними системами,
що розміщені в диспетчерському пункті.
Один із варіантів схеми силосного пристанційного зерносховища
приведений на рис. 2.1. Із залізничного вагону 1 зерно з допомогою механічної
лопати 2 вивантажують у бункер 3, з якого норією 4 подають на стрічковий
транспортер 5, а з нього - у магнітний сепаратор 6 для видалення магнітних
домішок. По похилому жолобу зерно спрямовується у черпак елеватора 7
і далі по жолобу - у надваговий бункер 8, зважується на автоматичних вагах 9 і
надходить у підваговий бункер 10. Далі самопливом воно поступає у другу
половину елеватора 7 і потім по жолобу - на стрічкові транспортери 11 і 12, з
допомогою яких завантажується у силоси 13. Силоси розвантажуються
самопливно на стрічкові транспортери 14, які подають зерно в автомашину 15. Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 43
Для рециркуляції зерна у випадку необхідності його аерування й інвентаризації
використовують транспортер 14. При надходженні зерна відбирають проби з
кожного вагону і складають середні проби для визначення засміченості,
вологості і крохмалистості. Результати аналізу реєструють у спеціальних
журналах[19]
Рисунок 2.2.- Зерносховище силосного типу
2.6.2 Принципова технологічна схема
Приймання зерна
Зважування
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 44
Повітря Попередня очистка Домішки
Формування партій по класам, сортам
Зважування
Повітря Сушіння Відпрацьоване повітря
Повітря Вторинна очистка Домішки
Силоси
Рисунок 2.3.- Принципова технологічна схема
2.6.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
Зерно розвантажується в збірник 1, з якого подається самопливом на
норію 2, звідки надходить до збірника 5 і подається на очистку в сепаратор 4.
Сепаратор оснащений пиловим циклоном, із якого сміття видаляється в бункер
відходів. Відходи зерна видаляються на автотранспорт та вивозяться . Очищене
зерно збирається в бункер очищеного зерна 3. Із бункера 3 зерно норією 2
поступає в силос 8.
Із силоса 8 зерно норією 2 через транспортер 10 подається на ваги 11 та
направляється в бункер добового запасу зерна 12, звідки зерно надходить на
очистку в сепаратор 13, та через збірник очищеного зерна 14 подається на
дробарку 15. Подрібнене зерно самопливом надходить у збірник замісу 17, а
звідти насосом перекачується у цех розварювання.
2.6 Розрахунок продуктів Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 45
2.6.1 Вихідні дані для розрахунків:
Розрахунок продуктів проведений на 100 дал спирту[16; 20; 21].
продуктивність заводу – 3000 дал/добу;
виробництво спирту здійснюють за безперервною схемою виробництва з
крохмалевмісної сировини, яка оцукрюється концентрованими ферментними
препаратами, а зброджування сусла проводять безперервно з рециркуляцією
бражки;
сировина, яка поступає на розварювання – пшениця крохмалистістю 56%,
вологістю 13%;
оцукрюючи матеріали – концентровані ферментні препарати Альфалад
БН Л і Глюколад ;
антисептик Полідез – витрати 20 см3 на 1 м3 сусла;
ступінь подрібнення зерна – 95 % прохід помелу через сито з діаметром
отворів 1 мм;
вихід спирту з 1 т. умовного крохмалю пшениці:
65,7 + 0,7 + 0,1 = 66,5 дал,
де: 65,7 – вихід спирту етилового з 1 т умовного крохмалю пшениці при
роботі за безперервною схемою виробництва, дал/т. В спиртовій галузі
встановлені єдині норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю окремо для
кожної культури зерна, а також за видами цукровмісної сировини [16; 20];
0,7 – збільшення норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю пшениці
при повній заміні солоду ферментними препаратами, дал/т;
0,1 – збільшення норми виходу спирту з 1 т умовного крохмалю пшениці
при зброджуванні сусла з рециркуляцією бражки, дал/т.
2.7.2. Розрахункова частина
Витрати зерна для отримання 100 дал спирту
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 46
Кількість крохмалю сировини, яка потрібна для одержання 100 дал
спирту
100 х 1000/63,8 = 1567,4 кг.
Витрати зерна пшениці для отримання 100 дал спирту
1567,4 х 100/62,2 = 2519,9 кг,
де 62,2 – крохмалистість пшениці, %.
У цій кількості пшениці міститься:
води – 2519,9 х 0,01х13 = 327,59 кг;
сухих речовин – 2519,9 – 327,59 = 2192,31 кг,
з них зброджуваних – 2519,9 х 0,56 = 1411,05 кг
незброджуваних – 2192,31 – 1411,05 = 781,26 кг.
Витрати ферментних препаратів
Активність 2000 од/мл (АС).
Активність 6 000 (ГлС), од/г
На 1 т умовного крохмалю зерна витрачають від 0,3-0,6 дм3 Альфалад
БН Л (приймаємо для розрахунків 0,5 дм3) та 0,8-1,2 дм3 Глюколад (приймаємо
для розрахунку 1,0 дм3).
Витрата Альфалад БН Л, складатиме
1411,05 х 0,5 = 0,705 дм3.
Перед введенням ферментного препарату в збірник замісу і в
термоферментатор його розводять водою 1 : 10. Об’єм води для розведення
ферментного препарату
0,705 х 10 = 7,05дм3
При густині ферментного препарату 1,2 кг/дм3 маса ферментного
препарату дорівнює
0,705 х 1,2 = 0,846кг.
Загальна маса розчину ферментного препарату Альфалад БН Л
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 47
0,846+ 7,05 = 7,896 кг.
Маса розчину ферментного препарат у, що вводять в заміс
7,896 х 0,3 = 2,37кг.
Витрата Глюколад
1,41105 х 1,0 = 1,41105дм3.
Об’єм води для розведення ферментного препарату
1,41105 х 10 = 14,11дм3.
Маса ферментного препарату
1,41105 х 1,2 = 1,69326кг.
Маса розчину ферментного препарату Глюколад
14,11+ 1,69326= 15,80326 кг.
Приготування замісу
Кількість води і фільтрату барди, яка потрібна для приготування замісу
2519,9 х 3,0 =7559,7 кг,
де 3,0 – витрати води і фільтрату барди,кг на 1 кг помелу зерна.
Для приготування замісу використовують помел зерна (температура
20оС), воду з температурою 50оС і фільтрат барди в кількості 30% від води.
Середню температуру замісу розраховують, як описано далі. В заміс задають
30% від загальних витрат розчину ферментного препарату Альфалад БН Л.
Із цієї кількості витрати фільтрату барди складатимуть
7559,7 х 0,3 = 2267,91 кг,
витрати води
7559,7 х 0,7 = 5291,79 кг.
Маса замісу складає
2519,9 + 7559,7 + 7,9 = 10087.5 кг.
У замісі міститься води
7559,7+ 327,59 + 7,05 х 0,3 = 7889,405 кг.
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 48
Сухих речовин у замісі таж сама кількість, що і у пшениці, тобто
2192,31кг.
Процентний вміст сухих речовин у замісі
(2192,31 + 48,3) х 100/10087.5 = 22,21 %.
Температура замісу. Маса зерна – 2519,9 кг з температурою 20оС і
теплоємністю
С1 = 1,423 кДж/(кг х град).
Маса дефлегматорної води – 5291,79 кг з температурою 50оС і
теплоємністю
С2 = 4,204 кДж/(кг х град).
Маса фільтрату барди – 2267,91 кг з температурою 100оС і теплоємністю
С3 = 4,169 кДж/(кг х град).
Маса ферментного препарату Альфалад БН Л – 8,422 кг з температурою
25оС і теплоємністю
С4 = 4,185 кДж/(кг х град).
Теплоємність замісу
(2519,9 х 1,423 +5291,79 х 4,204 +2267,91 х 4,169 + 7,896 х 4,185)/ 10087.5
= 3,50 кДж/(кг х град).
Кількість тепла замісу
2519,9 х 1,423 х 20 +5291,79 х 4,204 х 50 + 2267,91 х 4,169 х 100 + 7,896 х
4,185 х 25 = 2130351,256 кДж.
Температура замісу в збірнику замісу
2130351,256 /10087.5 х 3,50 = 60,3оС
Термоферментативна обробка замісу
У контактній головці перед надходженням в термоферментатор заміс
підігрівають до температури 85оС парою з тиском 400 кПа. Витрата пари
складає
10087.5 х 3,50 х (85 – 60,3) х 1,02/(2739 – 398) = 226 кг,
де 2739 – ентальпія пари (тиск 400 кПа), кДж/кг;
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 49
398 – ентальпія конденсату пари, кДж/кг;
1,02 – коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє середовище.
Маса замісу, що виходить із контактної головки в термоферментатор
10087.5 + 226= 10313,5 кг
Оцукрювання розрідженої маси
Оцукрюють розріджену масу у вакуумоцукрювачі або безпосередньо в
бродильному апараті. В даному розрахунку розріджену масу охолоджують в
оцукрювачі з одночасним її оцукренням.
Розріджена маса з термоферментатора через паросепаратор-витримувач
або безпосередньо поступає в вакуумоцукрювач. В ньому за рахунок вакуум-
випаровування маса охолоджується з температури 85 до 54-56оС[22], яка є
оптимальною для дії глюкоамілази мікробного походження, наприклад
ферментного препарату Глюколад.
Кількість вторинної пари, яка виділяється в вакуумоцукрювачі і
конденсується в випарній камері або в кожухотрубному конденсаторі при
перепаді температур з 85 до 55оС[22]
10313,5 х 3,5 х (85 – 55)/(2368,1 – 3,50 х 55) = 497,8 (558,3) кг,
де 2368,1 – теплота пароутворення, кДж/кг.
Витрати води на конденсатор
497,8 х (2602,4 – 4,2 х 45)/(4,2 х (45 – 25)) = 14302,27 кг = 14,3 (16,04) м3,
де 2602,4 – теплоємність пари, кДж/(кг х град);
4,2 – теплоємність води, кДж/(кг х град);
45 і 25 – температура води на виході та вході з конденсатору, оС.
Кількість сусла, що залишається в оцукрювачі
10313,5 – 497,8 = 9815,7(11008,98) кг.
В вакуумоцукрювач вносять антисептик Полідез з розрахунку 20 см3 на 1
м3 сусла
9815,7 х 20/1000/1000 = 0,196 (0.220) дм3.
Із вакуумоцукрювача виходить сусла Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 50
9815,7 + 1,96 = 9817,7 (11011,18) кг.
Із цієї кількості 10% сусла відбирають для приготування виробничих
дріжджів
9817,7 х 0,1 = 981,77 (1101,12) кг.
Основне сусло, що надходить на охолодження до температури «складки»
28-30о
9817,7 – 981,77 = 8835,93 (9910,06) кг.
Витрати охолоджуючої води
8835,93 х 3,50 х (55 – 28)/(4,2 х (40 – 25)) = 13253,895 (14865,09) кг,
де 40 і 25 – температура води на виході і вході в теплообмінник, оС.
Приготування виробничих дріжджів
Витрати пари з тиском 400 кПа на підігрів сусла до температури
пастеризації 85оС
1101,12 х 3.50 х (85 - 55) х 1,04/(2739 – 603) = 56,3
де 2739 – теплоємність пари, кДж/кг;
603 – ентальпія конденсату пари, кДж/кг;
1,04 – коефіцієнт, що враховує втрати пари в навколишнє середовище.
Витрати води для охолодження сусла в дріжджанці до 23оС
1101,12 х 1,1 х 3,50 х (85 – 23)/(4,2 х (60 – 15)) = 1390,67 кг;
де 15 і 60 – температура охолоджуючої води на вході і виході із поверхні
охолодження, оС;
1,1 – коефіцієнт, що враховує збільшення маси в дріжджанці і за
рахунок внесення засівних дріжджів.
В дріжджанку вносять в розрахунку на 1 м3 сусла 0,4 кг карбаміду і 0,13
кг ортофосфорної кислоти, тобто в розрахунку на 100 дал спирту вносять
карбаміду 1069,7 х 0,4/1000 = 0,43 кг,
ортофосфорної кислоти 1069,7 х 0,13/1000 = 0,14 кг.
Витрати вуглеводів на утворення спирту і накопичення біомаси під час
вирощування виробничих дріжджів
1101,12 х 1,1 х (22,18 – 10)/100 = 147,53 кг,
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 51
де 22,18 – початкова концентрація сухих речовин сусла, %,
10 – концентрація сухих речовин у виробництві дріжджів, %.
Під час вирощування дріжджів виділяється діоксиду вуглецю
147,53 х 66,5 х 1,002 х 0,7893 х 0,9554/100 = 74,13 кг,
де 1,002 – коефіцієнт, що враховує втрати спирту під час перегонки
бражки;
0,7893 – густина безводного спирту, кг/дм3;
0,9554 – вихід діоксиду вуглецю, кг/кг спирту.
Маса виробничих дріжджів
1101,12 х 1,1 – 74,13 + 0,43 + 0,14 = 1136,5 кг.
Зброджування сусла
Всього в бродильне відділення надходить продуктів
9910,06 + 1136,5 + 9910,06 х 0,5/100 + 1136,5 х 2,5/100 = 11124,52 кг,
де 0,5 – кількість води для замивання обладнання після звільнення його
від сусла, % від кількості основного сусла;
2,5 – кількість води для замивання обладнання після його звільнення
від дріжджів, % від кількості виробничих дріжджів.
Вихід діоксиду вуглецю з розрахунку на 100 дал утвореного спирту
100 х 10 х 0,7893 х 0,9554 = 754,1 кг.
Кількість водно-спиртового розчину, що надходить із спиртовловлювача
у бражку
11124,52 х 2,5/100 = 278,1 кг,
де 2,5 – кількість водно-спиртового розчину , % до об’єму бражки.
Кількість зрілої бражки
11124,52 – 754,1 + 278,1 = 10648,52 кг.
Кількість спирту у зрілій бражці з урахуванням його втрат під час
перегонки (0,2%)
100 + 100 х 0,002 = 100,2 дал = 1002 дм3
або 1002 х 0,7893 = 790,9 кг. Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 52
Об’єм зрілої бражки
10648,52 /1,0099 = 10544,1 дм3,
де 1,0099 – густина зрілої бражки, кг/дм3.
Вміст спирту в зрілій бражці
1002 х 100/10544,1 = 9.50 об.%.
Загальний об’єм бражки, що надійде на перегонку з урахуванням
розведення її водою, одержаною під час замивання бродильних апаратів, що
звільнилися
10544,1 + 10544,1 х 0,5/100 = 10596,82 дм3,
де 0,5 – кількість промивної води, одержані під час замивання
бродильного апарату, % до об’єму бражки.
Спирт і продукти ректифікації
Розрахунки продуктів виконано на 100 дал умовного спирту-сирцю. Під
час перегонки і ректифікації на брагоректифікаційних апаратах мають місце
втрати, які залежать від типу і продуктивності апаратів, а також періоду
року. В середньому при ректифікації вони становлять під час виробництва
зернового ректифікованого спирту «Пшеничний» 0,6% від безводного спирту-
сирцю, який поступив на ректифікацію.
Вихід окремих продуктів ректифікації спирту коливається залежно від
виду сировини, обраної технологічної схеми та інших умов у таких межах, %:
фракція головна етилового спирту – 5,0-7,0 %;
сивушне масло – 0,3-0,5 %;
сивушний спирт, якщо його виводять із брагоректифікаційної установки –
0,5-1,5%.
Приймаємо вихід фракції головної етилового спирту міцністю 95 об, %
рівним 5,0%, сивушного масла міцністю 88 об.% - 0,3%, сивушного спирту
міцністю 85 об.% - 1,0 %.
Тоді, об’єм фракції головної етилового спирту буде
100 х 5,0 х 100/95/100 = 5,26 дал = 52,6 дм3.
Маса головної фракції етилового спирту
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 53
52,6 х 0,8114 = 42,68 кг,
де 0,8114 – густина водно-спиртового розчину міцністю 95,0 %, кг/ дм3.
Об’єм сивушного масла міцністю 88% при відборі 0,3%
100 х 0,3 х 100/88/100 = 0,34 дал = 3,4 дм3.
Маса сивушного масла
3,4 х 0,8357 = 2,84 кг,
де 0,8357 – густина сивушного масла, кг/ дм3.
Об’єм сивушного спирту міцністю 85,0% при відборі 1%
100 х 1,0 х 100/85/100 = 1,18 дал = 11,8 дм3.
Маса сивушного спирту
11,8 х 0,8449 = 10,0 кг,
де 0,8449 – густина сивушного спирту, кг/ дм3.
Вихід ректифікованого спирту «Пшеничного» міцністю 96,3 об.%
100 – 5,0 – 0,3 – 1,0 – 0,6 = 93,1%,
де 0,6 – втрати спирту під час ректифікації, %.
З урахуванням цих даних визначають об’єм ректифікованого спирту
міцністю 96,3 об. %, який можна одержати із 100 дал умовного спирту-сирцю
100 х 93,1 х 100/96,3/100 = 96,68 дал = 966,8 дм3.
Його маса складає
966,8 х 0,7893 = 763, 10 кг
Таблиця 2.8. – Зведена таблиця розрахунку продуктів
Продукт Кількість продуктів
100 дал добова годинна
безводного потужність потужність
спирту
кг дм3 кг дм3 кг дм3
1 2 3 4 5 6 7
Перевідний
коефіцієнт для 1 1 20 20 0,833 0.877
розрахунку
Очищена пшениця 2519,9 3729.8 53705,8 74592 2236,8 3108
Заміс 2519,9 - 53705,8 - 3106,8 -
Надходить в збірник
замісу Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 54
помелу зерна
Води сумарно 7559,7 8056 161120 161120 6710,6 6710,6
В тому числі 5291,79 5639 112780 112780 4697,3 4697,3
теплої
дефлегматорної води
Фільтрату барди 2267,91 2417 48340 48340 2013,4 2013,4
Розчину ферментного 7,896 7,52 168,4 150,4 7,0 6,2
препарату
розріджуючої дії
Альфалад БН Л
Термоферментативна 419,9 - 9758 - 406,4 -
обробка замісу
витрати гострої пари
Усього маси в 11237,6 9364,7 22475,2 18729,4 9360,9 7800,8
апаратах ТФО
Оцукрювання під 558,3 542,4 10848 10848 541,8 541,8
вакуумом
Кількість пари, що
конденсується в
конденсаторі
Витрати води в 16040,49 15583,7 311674 311674 12981,2 12981,2
конденсаторі
Кількість замісу, що 11008,98 9902,9 213904 198044 8909,1 8249,1
підлягає
оцукрюванню
Витрата розчину 17,4613 16,54 337 330,8 14,0 13,8
ферменту
оцукрюючої дії
Витрати розчину 2.20 2,10 42,8 42,0 1,78 1,75
антисептику
Всього отримано 11011,18 9904,9 213946 198095 8910,9 8290,8
сусла спиртового
виробництва
Кількість 1101,11 990,5 21394 19810 891,1 825,1
неохолодженого
сусла відібраного для
вирощування
дріжджів
Витрати води на 14865,09 14865,0 288828 288828 12029,6 12029,6
теплообмінник 9
Приготування 56,3 - 1094 - 45.6 -
виробничих дріжджів
витрати гострої пари
на пастеризацію сусла
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 55
Витрати води на 1390,67 1351,0 27020 27020 1125,4 1125.4
охолодження сусла до
23оС
Кількість СО2, що 74,13 - 1440 - 60,0 -
утворилася
Маса виробничих 1136,5 1062,7 22104 21254 920.6 885,2
дріжджів
Надходить в 10596,82 10007, 216170 200158 9003,5 8336,6
бродильне відділення 9
сусла з промивною
водою
Зріла бражка 754,1 - 15082 - 628,2 -
виділилось СО2
Води із 278,1 - 5404 - 225,1 -
спиртовловлювача
Кількість зрілої 10648,52 10223, 206492 204468 8600,4 8516,1
бражки 4
Об’єм бражки, що - 10478, - 209578 - 8728,9
надходить до 9
брагоректифікаційног
о відділення
Спирт і продукти 763,1 966,8 15262 19366 635,7 805,3
ректифікації
спирт ректифікований
«Пшеничний»
Головна фракція 42,68 52,6 853,6 1052 35,6 43,8
етилового спирту
Сивушне масло 2,84 3,4 56,8 68 2,37 2,83
Сивушний спирт 10,0 11,8 200,0 236,0 8,33 9,82
Витрати пари 542,6 - 10852 - 452,0 -
В т.ч. на 487,9 - 9758 - 406,4 -
термоферментативну
обробку замісу
в т.ч. на 487,9 - 9758 - 406,4 -
термоферментативну
обробку замісу
На підготовку сусла 54,7 - 1094 - 45,6 -
для дріжджів
Питома витрата пари 20,2 - 20,2 - 20,2 -
(до маси
переробляємого
зерна), %
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Конвеєр гвинтовий (поз.6,10)
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 56
ГВИНТОВИЙ КОНВЕЄР ВК-250
Переваги:
 висока ергономічність і ремонтопридатність;
 конструкція підвісної опори дозволяє легко обслуговувати / міняти
подшипниковую втулку;
 повністю збірна конструкція;
 мінімальна питома металоємність;
 пилозахищена конструкція.
Таблиця 2.9. - Технічні характеристики
Показники Характеристика
Продуктивність, т/год до 100
Частота обертання, об/хв 50-150
Потужність приводу, кВт от 0,18
Діаметр витка, мм 250
Ширина жолоба, мм 270
Висота жолоба, мм 366
Довжина секції, мм до 3000
Загальна довжина, мм до 30 000
Ваги автоматичні (поз.11)
АВТОМАТИЧНІ ВАГИ ДН-1000
Продуктивність – до 100 т/годину, розмір порції 500-1000 кг; довжина –
2440 мм; ширина – 1700 мм; висота – 2370мм; габаритні; маса – 1050 кг.
Норія (поз.1)
НОРІЯ НЦГ-100 Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 57
Норія для транспортування пшениці в силоси працює цілодобово
протягом 4,5 год ( в денній зміні). тоді потужність норії має бути не менше:
100 т/год. Згідно цих даних: норія НЦГ-100, продуктивністю 100 т/год по
важкому зерну.
Таблиця 2.10 - Технічна характеристика норії НЦГ-100
Показники НЦГ-100
Продуктивність, т по важкому зерну ρ=0,76 , 100
Висота норії ,м, не більше 60
Ширина стрічки, мм 300
Швидкість стрічки, м/с 2,4
Потужність електродвигуна, кВт 28,0
Число ковшів в одному ряду по ширені стрічки 1
Крок ковшів,мм 180
Маса, кг
головки 526
башмаки 500
Сепаратор первинної очистки (поз.4, 13)
ОЧИЩУВАЛЬНО-СОРТУЮЧИЙ АГРЕГАТ ЗСМ для очистки зерна
від часточок , що відрізняються від основної маси зерна за довжиною, і
розділення зерна за сортами складається з дискового трієра куколевідбірника і
пласких сит. Він розділяє пшеницю на п’ять фракцій: ячмінь І, ІІ, ІІІ сортів,
мілкі домішки і відходи з трієра.
Технічна характеристика агрегату ЗСМ-100
Продуктивність, т/год до 100
Частота обертання диків трієра, об/хв 930
Встановлена потужність, кВт 1,1
Витрати повітря на аспірацію м /год 21600
Габаритні розміри, мм КРБ25.Т3Б40В01×43с7к5.01×63.0000 Арк.
0.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 58
Маса, кг 3200
Бункер зерна (поз.12)
Бункер повинен вміщувати добовий запас сировини. Обираємо бункер
пірамідальної конструкції.
Добовий запас пшениці згідно з табл.. 2.8. складає – 74592 дм3 – 75 м3.
Розрахунок проводимо на 1 добовий запас:
(75×1×1,1):0,750= 110 м
де 0,750 – насипна пшениці, т/м ; 1,1 – коефіцієнт запасу місткості
бункерів.
Передбачаємо в проекті 2 бункера місткістю 55 м .
Висота пірамідального дна бункера:
h=4( 2/2)·0,7265=2,05м.
Висота прямокутної частини бункера за:
1 1
Н = ��−3ℎ = 55−32.05
2 2 = 3,4 м.
�� 4
Загальна висота бункера за:
H + h = 3,4 + 2,05 = 5,45 м.
Приймаємо 1 бункер розміром 4000×4000×5450
Бункер відходів
На 5-добовий запас розраховують місткість бункерів, виходячи з норм на
зернові відходи 10,2 т: Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 59
(10,2×3×1,1):0,5=67,32 м
де 0,5 – насипна густина зернових відходів, т/м ; 1,1 – коефіцієнт запасу
місткості бункерів.
Передбачаємо в проекті 1 бункер місткістю 68 м .
В нормах технологічного проектування бункера для зернових відходів
приймаються на 3-5-добовий запас.
Висота пірамідального дна бункера:
h=4( 2/2)·0,7265=2,05м.
Висота прямокутної частини бункера:
м.
Загальна висота бункера за (4.6):
H + h = 4,2 + 2,05 = 6,25 м.
Приймаємо 1 бункер розміром 4000×4000×6400
Сушарка зернова
ЗЕРНОВА СУШАРКА BROCK SQ40
Таблиця 2.11. - Технические характеристики
Показники SQ40E
Модель
Довжина робочої камери, мм 12446
Загальна довжина, мм 16050 Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 60
Загальна ширина, мм 2235
Загальна висота, мм
Загальна потужність вентиляторів, л.с. 50
Модель SQ40E
Пшениця з 25,5% до 15,5% робочої
температури: 110 °С 28,7
Пшениця з 20,5% до 15,5% робочої
температури: 99 °С 46,5
Режим сушки з охолодженням:
Пшениця з 25,5% до 15,5% рабочої
температури: 110 °С 18,7
Пшениця з 20,5% до 15,5%
температури обробки: 99 °С 26,2
Силоси для зберігання зерна (поз.8)
На підприємстві зерносховище повинно вміщати восьмимісячний запас
зерна. Загальна вміст зерносховища: Річна кількість зерна: 85245,3·305 =
25999816,5 кг = 25999,82 т
V = 8·25999,82 /11·0,9 = 2100,96 т.
Приймаємо силосний корпус СКМ-6-12, загальним вмістом 7,7 тис.т.
Кількість силосів 25, сіткою 5х5 м і висотою 30 м.
Таблиця 2.12 - Специфікація обладнання
№ п/п Наймену- Технічна
вання характеристика
обладнання
1 2 Норії 1 Продуктивність 28,0 4 год Марка
100т/год, висота 60м НЦГ-
100
2 4,13 Очищвально- 2 Продуктивність 1,1 ЗСМ-
сортувальний 100т/год 100
сепаратор 3400×3750×3000
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 61
Номер позиції на
апаратурно-
технологічній
схемі
Кількість
одиниць
однакового
обладнання
Потужність
електродвигуна,
кВт
Тривалість
роботи
електродвигунів
Примітка
6,10 Транспортер 2 Продуктивність 0,18
100т/год
Довжина 30000м
2 11 Автоматичні 1 2440х1700х2370мм ДН-
ваги 1000
3 12 Бункер зерна 2 4000х4000х5450мм
4 84 Силоси 25 сіткою 6х6 м і СКМ-
висотою 30 м 6-12
5 11 Дробарки 1 D =5700мм 98 ML-
Millstar Н = 5700 мм 40
System Lenz
6 19 Заторний 2 D =6020мм
апарат Н = 4890 мм
7 20 Фільтраційни 1 D =8000мм 26,4 LT-D
й апарат Н = 5250 мм 8000
Lauter Tun
8 21 Бункер 1 1400х1400х3100 5 BCT
дробини мм V16,
Barley Corn
Tank 5
9 26 Ємність для 1 D =700мм HMT
задавання Н = 1100 мм -20
хмелю Hop
Mash Tun
10 25 Сусловарильн 1 D =6600мм WKT
ий апарат Н = 6000 мм D660
Wort Kettle
Tank 0-V9
11 27 Гідроциклонн 1 D =5000мм WD0
ий апарат Н = 4950 мм 000-
Whirpool V80
2.8. Розрахунок складських приміщень і споруд
Виходячи з даних по продуктивності заводу для задоволення потреб цеху
підбирається таке технологічне обладнання враховуючи, що мінімальне
сховище для зерна повинно мати об’єм зерна для забезпечення роботи заводу
на 3 місяці, обраховуємо 3-х місячну потребу заводу в зерні.
Добова потреба в зерні складає 85245,3 кг.
В перерахунку на 3 місяці:
кг.
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 62
Виходячи з цього підбираємо сховища за найблищими показниками.
Зерносховища вміщують 7,7 тисяч тон зерна, які мають конусні днища на
опорах.
Для подрібнення і підготовки замісу використовується обладнання яке
розташоване в приміщенні, безпосередньо що знаходиться поблизу
зерносховища. Цех приготування замісу проектується на 2 поверхи, ширина
будівлі 12 м, висота 12 м, довжина 24 м. На першому поверсі знаходиться склад
допоміжних матеріалів і кімната майстрів, на другому – лабораторія. Відстань
між апаратами витримується згідно нормативів.
2.9. Розрахунок води і стоків[11]
У спиртовому виробництві використовується вода питної якості (ДСТУ
7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості), технічна,
зворотний. Якість технічної води і операції, на які вона використовується,
визначаються технологічним завданням.
Обсяг і концентрація виробничих стічних вод при отриманні спирту
представлені в табл. 2.9., складеної на підставі «Рекомендацій по замкнутому
циклу очищення і використання в обороті виробничо-забруднених стічних вод
за безстічною схемою водовикористання для спиртових заводів, що
переробляють крохмаловмісну сировину».
Таблиця 2.13. - Обсяг і концентрація виробничих стічних вод при
отриманні спирту.
Показники Розмірність Виробництво спирту з
зернових культур
Кількість води М3/1000дал 97
Зважені речовини Мг/л 650
Окислюваність - 850
БПК5 - 400
БПКповн. - 700
РН - 6.5 Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 63
Температура °С 50
2.10 Стиснене повітря
Споживачем стисненого повітря на спиртовому заводі є технологічне
обладнання, ремонтні роботи та прилади КВП.
Забезпечення споживачів стисненим повітрям передбачається від
повітряно-компресорної станції, що розміщується в окремо розташованих або
вбудованих приміщеннях, а також в одноповерхових енергоблоках. Розміщення
компресорних станцій в багатоповерхових будинках не допускається.
У завданні на проектування забезпечення повітря повинні бути визначені:
 понижуючі коефіцієнти, що враховують одночасність роботи
обладнання,
 потреба в осушеному повітрі,
 тиск стисненого повітря.
Втрати в трубопроводах, а також витоку в арматурі і у споживачів,
враховуються коефіцієнтом, значення якого слід приймати рівним 1,2¸1,4.
Вибір типу, кількості та продуктивності компресорів, що встановлюються
в машинному залі, проводиться на підставі:
 а) максимально-часовий навантаження на компресорну станцію;
 б) необхідного тиску стисненого повітря у споживачів;
 в) відомостей про типи і марки компресорів.
Для виконання графіка ремонту компресорів необхідно передбачити один
резервний.
Продуктивність кожного компресора окремо повинна бути в допустимих
межах регулювання і не повинна перевищувати продуктивності резервного
компресора.
2.11. Витрати електроенергії
Електропостачання підприємств (цехів) здійснюється відповідно до
технічних умов електропостачальної організації. Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 64
Категорія надійності з електропостачання споживачів електроенергії
визначається відповідно до ПУЕ, СН 174-75, а також техніко-економічними
розрахунками, з урахуванням місцевих умов електропостачання.
Рекомендується відносити споживачів електроенергії до категорії
надійності електропостачання.
Таблиця 2.14 Відношення споживачів електроенергії до категорії
надійності електропостачання
№ пп Споживачі електроенергії Категорія надійності
електропостачання
1. Приймальний пристрій для зерна з 3
автотранспорту і залізниці
2. Зерносклад (Елеватор)
2.1 Силосний корпус 3
2.2 Робоча вежа 3
3 Виробничий корпус:
3.1 Робоче відділення 2
3.2 Відділення розварювання і оцукрювання 2
4 Спиртоприймальне відділення 2
5 Спиртосховище 2
2.12 Характеристика відходів і рекомендації щодо їх використання
Зернові відходи, які одержують при очищенні, сортуванні зерна, залежать
від якості пшениці, що надходить у виробництво. При очищенні на сепараторі
відокремлюються солома, полова, а за допомогою трієрного циліндра —
кулясті (кукіль, вика) та довші домішки (овес); сортувальний циліндр
допомагає виділити дрібні, щуплі зерна (третій сорт).
Вміст щуплих зерен, що становлять основну частину відходів, залежно
від урожаю коливається від 0,5 до 3 %. Із неочищеної пшениці одержують
приблизно таку кількість відходів: щуплих зерен 0,5—3 %, половинок зерна і
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 65
кулястих домішок 0,2—0,5; більших кулястих домішок і полови 0,3— 1,1;
зернового пилу 0,2 %.
Зернові відходи, які одержують при сортуванні (III сорт пшениці) і які
задовольняють вимоги на фуражну пшеницю, передають господарствам на
корм худобі.
2.13 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Контроль виробництва наведений в таблиці 2.15.
Таблиця 2.15 – Технохімічний контроль виробництва
Стадії Об’єкт Параметр, що Метод і частота Нормативний Хто
процесу контролю контролюється контролю параметр контролює
і де
фіксують
результати
1 2 3 4 5 6
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 66
При Пшениця Колір, запах При ДСТУ Змінний
прийманні надходженні на 3768:2019 хімік.
завод в Пшениця. Журнал
кожному вагоні Технічні технохім.
умови контролю
Вологість Так само
Здатність до Так само
проростання
Сортування Так само
пшениці на
розсівах
Вміст домішок
Вміст Так само
вуглеводів
У середній
пробі від
кожної партії
Ступінь
зараження При визначенні
місця
зберігання
Вміст білку В середніх
пробах
Стадії Об’єкт Параметр, що Метод і частота Нормативний Хто
процесу контролю контролюється контролю параметр контролює
і де
фіксують
результати
Продовження таблиці 2.15.
1 2 3 4 5 6
При Пшениця Крупність, При визначенні ДСТУ Змінний
зберіганні вміст дрібних місця 3768:2019 хімік.
зерен зберігання Пшениця. Журнал
Технічні технохім.
Вологість Не менше 1 умови Контролю
разу на місяць,
зерен 1 раз в декаду Змінний
Температура хімік.
Не менше 1 Журнал
разу в місяць в технохім.
кожному Контролю
зерносховищі
Зараженість Не менше 1
разу на тиждень
у середній
Вологість, пробі
сміттєва і Так само
зернова
домішки,
ступінь
зараження
При
передачі у Зовнішній В середній
виробництво вигляд, смак, пробі від
запах, колір, кожної партії
вологість
2.14 Заходи щодо охорони довкілля
Характеристики підприємства як джерела забруднення наведені в таблиці
2.16
Таблиця 2.16 - Джерела забруднення навколишнього середовища
№ Найменування Джерела Найменування Найменування
пп відділень виділення джерела викиду викиду
основного і шкідливих шкідливих
допоміжного речовин речовин
виробництва
Основне виробництво
1. Елеватор
Прийом зерна з Вузли Труби Органічна пил
автотранспорту пересипання аспіраційних
зерна систем
Прийом зерна з - " - - " - - " -
залізної дороги
Робоча будівля - " - - " - - " -
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 67
Силосні - " - - " - - " -
корпуса
2. Виробництво
спирту
Дробильне Дробарка, Труби Органічний пил
відділення вальцьовий аспіраційних
верстат, систем
подрібнювач
Приготування Бродильні чани, Труби Етиловий спирт
спирту мірники і тд. вентиляційних
- " - систем
Обробка - " - Формальдегід
обладнання
Прийомне Мірники для Труби Етиловий спирт
відділення спирту вентиляційних
систем
Сховище Резервуари для - " - - " -
спирту
Відпускне Мірники для - " - - " -
відділення спирту
2.15 Компонування головного виробничого корпусу
Обладнання розміщують відповідно до оптимальних умов експлуатації з
урахуванням забезпечення самопливу напівпродуктів.
Дробарку встановлюють в окремому приміщенні на другому поверсі над
збірниками замісу, які розташовані на першому поверсі, на третьому поверсі
встановлені збірники добового запасу зерна. Загальна кількість силосів – 25.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Да3тБа УДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Розроб. Бублій В.О. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 69
Керівни ЧепурнаО.Л
к БУДІВЕЛКЬРНБА25Ч.АТБСВТ1ИНА Арк.
Н. . 4 ск.16.00К.а0ф0е0дПраЗХТ,2025ЧДТУ
КЗмоннт. р.Арк. № докум. Підпис Дата 68
Зав.каф ОсипенковаІ.І
. .
Приймальний пристрій для розвантаження зерна із залізничних вагонів
являє собою одноповерхову каркасну будівлю з підземним поверхом для
приймального бункера і транспортних засобів. Будівля займає площу 18х12 м і
відстоїть від елеватора на 6 м, з яким зв’язана підземною галереєю для
транспортування зерна. Елеватор з робочою баштою займає площу 33х18 м.
Робоча дев’ятиповерхова каркасна башта висотою 53,7 м займає площу 30х30
м.
Впритул до неї розташовані 25 силосів квадратного перерізу 6х6 м з
висотою 30 м. Силоси займають площу 30х30 м.
До неї прилягає чотирьоповерхова будівля розміром 12х18 м, де
розташовані сушильне відділення, а також побутові приміщення. Усі будівлі
складаються із залізобетонного каркасу. Каркас будівлі утворюють колони з
фундаментами, балки, які спираються на консолі колон, і плити перекриттів.
Висота поверхів багатоповерхових споруд складає 5,2; 10,0; 14,3; 21,1 м.
Сітка колон 6х6, 6х12 м. Стіни будуються із звичайної глиняної цегли: зовнішні
товщиною 510 мм. Перегородки усередині будівлі товщиною 250 мм.
Внутрішні стіни облицьовуються керамічною плиткою, а підлога –
метлаською плиткою.
На покритті дахів влаштовують пароізоляцію (обмазування бітумом)
теплоізоляцію (керамзитовий гравій) і м’яке покриття (руберойд).
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бублій В.О. 4 ОХОРОНА ПРАЦІ
ОХОРОНА ПРАЦІ Літ. Арк. Акрушів
Консул. 70
Керівни ЧепурнаО.Л
к Н. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Контр. .
Зав.каф ОсипенковаІ.І
. .
Законодавство про охорону праці складається з законів України “Про
охорону праці”, “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності”, “Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення”, “Про пожежну безпеку”, Кодексу
законів про працю України та ін. і прийнятих відповідно до них нормативно-
правових актів[14].
Повний перелік діючих в Україні нормативно-правових актів про охорону
праці приведений у Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних
актів про охорону праці. До реєстру включені міжгалузеві і галузеві нормативні
акти, міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці, державні
стандарти України (ДСТУ), правила, норми, положення, інструкції, керівництва
чи вказівки, вимоги, рекомендації, технічні умови безпеки і деякі інші
нормативні документи. У цих нормативно-правових актах конкретизовані
основні положення законодавства України про охорону праці.
Державна політика в галузі охорони праці базується на наступних
принципах:
 пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність
роботодавця за створення належних безпечних і нешкідливих умов
праці;
 підвищення рівня промислової безпеки;
 комплексне рішення задач охорони праці на основі
загальнодержавної, галузевих, регіональних програм поліпшення
стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища;
 соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам,



 які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань;
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 71
 установлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх
підприємств і суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від
форм власності і видів їхньої діяльності;
 адаптація трудових процесів до можливостей працівника з
урахуванням його здоров'я і психологічного стану;
 використання економічних методів управління охороною праці;
 інформування населення, навчання, професійна підготовка і
підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;
 координація діяльності органів державної влади, установ,
організацій, об'єднань громадян, що вирішують проблеми охорони
здоров'я, гігієни і безпеки праці;
 використання світового досвіду організації роботи з поліпшення
умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного
співробітництва[14].
При укладанні трудового договору громадянин має бути
проінформований роботодавцем під підпис про умови праці на підприємстві,
наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих
виробничих факторів, можливі наслідки їхнього впливу на здоров'я, а також
про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах згідно з
законодавством та колективним договором.
Існує єдиний порядок організації і проведення попереднього (при
прийомі на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних
оглядів працівників, зайнятих на роботах важких, зі шкідливими або
небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному
доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб у віці до 21
року (Положення про медичний огляд працівників визначених категорій – Затв.
наказом Міністерства охорони здоров'я України 31.03.1994р. № 45).
Працівники харчової і переробної промисловості, що мають доступ до харчових
сировини і продукції, повинні проходити обов'язковий профілактичний
медичний огляд, як і працівники деяких інших професій, виробництв і
організацій (Перелік професій, виробництв і організацій, працівники яких Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 72
підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам – Затв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. №559 зі змінами,
внесеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від
02.06.2004р. №720).
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася
виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або людей, які його
оточують, чи для виробничого або навколишнього середовища.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням,
якщо роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, не дотримує
умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працівнику
виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним
договором, але не менше тримісячного заробітку. Усі працівники підлягають
обов'язковому соціальному страхуванню роботодавцем від нещасного випадку
на виробництві і професійного захворювання[13].
Тривалість робочого часу працівників протягом кожного тижня
встановлена Кодексом Законів про працю України. Нормальна тривалість
робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Скорочена тривалість робочого часу встановлена: не більше 36 годин на
тиждень - для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці;
36 годин на тиждень - для працівників віком від 16 до 18 років; 24 години на
тиждень - для осіб віком від 15 до 16 років, а також учнів віком від 14 до 15
років, які працюють у період канікул.
Відповідно до закону України “Про відпустки”, встановлені наступні
види відпусток: щорічна основна і додаткова (надається: за роботу зі
шкідливими і тяжкими умовами праці; за особливий характер праці; в інших,
передбачених законодавством випадках); додаткова у зв'язку з навчанням;
творча; соціальна (надається: у зв'язку з вагітністю та пологами; для догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку; жінці, яка має двох і більш
дітей у віці до 15 років, дитину-інваліда або всиновлену дитину; батьку, який
виховує дитину без матері; особі, яка взяла дитину під опіку); без збереження
заробітної плати. Тривалість щорічної основної відпустки не менше 24Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 73
календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Неповнолітнім
працівникам гарантована 31-денна відпустка, інвалідам І і ІІ груп - не менше 30
днів, інвалідам ІІІ групи - не менше 26 днів[13;14].
Надається щорічна додаткова відпустка тривалістю: до семи календарних
днів – працівникам з ненормованим робочим днем, а також газозварникам,
електрозварникам, газоелектрозварникам при виконанні робіт у приміщеннях і
ін.; до чотирьох календарних днів – газозварникам, електрозварникам,
газоелектрозварникам при виконанні ними зовнішніх робіт, машиністам
холодильних установок, а також кухарям, кондитерам, варильникам,
апаратникам термічної обробки ковбасних виробів і обжарникам харчових
продуктів, вафельникам, працівникам, безпосередньо зайнятим холодним і
гарячим копченням напівфабрикатів із застосуванням коптильної рідини,
працівникам, постійно зайнятим на роботах у морозильних і холодильних
камерах, операторам ЕОМ і ін.
Соціальна відпустка встановлена відповідно до державної програми
охорони материнства і дитинства. Тривалість відпустки в зв'язку з вагітністю та
пологами становить 126 календарних днів, а у разі народження двох і більше
дітей і ускладнення пологів - 140 календарних днів (в обох випадках тривалість
відпустки до пологів – 70 календарних днів).
Відпустка без збереження заробітної плати надається працівнику в
обов'язковому порядку або за згодою сторін – працівника і роботодавця (в
останньому випадку тривалість її не більше 15 календарних днів протягом
року).
Працівники, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами
праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням,
молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою.
При роз'їздному характері роботи в зазначених умовах цим працівникам
виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного
харчування, молока або інших рівноцінних йому харчових продуктів на умовах,
передбачених колективним договором. Працівники цієї категорії мають право
на оплачувані перерви в роботі санітарно-оздоровчого призначення, скорочену
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 74
тривалість робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію,
оплату праці в підвищеному розмірі й інші пільги і компенсації, передбачені
законодавством. Протягом дії трудового договору роботодавець повинен, не
пізніше чим за два місяці письмово інформувати працівників про передбачувані
зміни виробничих умов і розмірів пільг і компенсацій, включаючи і надані йому
додатково. Підставою для надання працівникам пільг і компенсацій є матеріали
атестації робочих місць за умовами праці.
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами, а також роботах,
пов'язаних із забрудненням або виконуваних у несприятливих метеорологічних
умовах, працівникам видаються безкоштовно відповідно до встановлених норм
спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а
також мийні та знешкоджуючі речовини. У випадку передчасного зносу засобів
довгострокового користування не з вини працівника роботодавець зобов'язаний
замінити їх за свій рахунок.
4.1.Класифікація небезпек на підприємствах галузі
У харчовій промисловості існує підвищений ризик травматизму,
зумовлений частим наближенням людини до обладнання, у зв'язку з
необхідністю управляти потоком продукту, усувати затори і розсипання його,
здійснювати очищення машин, апаратів і трубопроводів.
Відповідно ДСТУ EN 1672-1-2001, обладнання для харчової
промисловості може мати наступні види небезпеки.
1. Технічна небезпека – зумовлена механічною небезпекою (наявність у
зоні роботи оператора обертових деталей, вузлів і продукту, що
переміщаються), небезпекою раптового звільнення накопиченої енергії
(раптове звільнення енергії пари, гідравлічного або пневматичного тиску,
вакууму або стиснутого повітря), небезпекою ковзання (можливість ковзання
підошви взуття робітників на поверхнях, покритих вологою, оліями і жирами).
2. Електрична небезпека – ураження електричним струмом (в умовах
вогкості, у вологій і/або запиленій атмосфері, внаслідок улучення води та інших
речовин в обладнанні при його митті під тиском або паровому очищенні),Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 75
розряд статичної електрики (електричний потенціал утворюється при
переміщенні сипких продуктів, переливанні рідин – діелектриків,
перемотуванні поліетиленової плівки, паперу).
3. Теплова небезпека – створюється при наявності перегрітих або
холодних поверхонь обладнання (у гарячих цехах або в охолоджуваних
камерах).
4. Радіаційна небезпека – небезпека радіоактивного забруднення як для
оператора, так і для харчового продукту (може створюватися при обробці зерна
на елеваторах для боротьби з комахами).
5. Небезпека від контакту з матеріалами і речовинами або від вдихання
них – небезпека від сировини і продуктів: алергійні реакції від пилу або випарів
багатьох харчових продуктів, ферментація (процеси в харчових продуктах:
бродіння з виділенням диоксида вуглецю, подих зі споживанням кисню,
внаслідок чого створюється непридатна для подиху людей атмосфера), запахи
(створюють небезпеку для здоров'я людини неприємні запахи від деяких
харчових матеріалів), небезпека засипання та удушення (створюється при
обваленні зводів у бункерах і силосах з борошном і цукром); небезпека
очищення (створюється як процесом очищення, так і використовуваними при
цьому речовинами); пожежна небезпека і небезпека вибуху (обумовлені обігом
у технологічному процесі здрібнених харчових продуктів органічного
походження, використанням схильних до запалення рідин і газів, застосуванням
окислювачів для обробки харчових продуктів і процесів очищення); біологічна
і мікробіологічна небезпека (зумовлена як використанням мікроорганізмів у
технологічному процесі, так і принесенням їх ззовні в харчову сировину і
готову продукцію).
6. Ергономічна небезпека (зумовлена часто повторюваними рухами,
наприклад при упакуванні продукту).
7. Небезпека від накопиченого продукту (виникає внаслідок накопичення
при аварійній зупинці якого-небудь вузла технологічної лінії продукту, що
може нагріватися, займатися, виділяти токсичні речовини).
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 76
4.2. Вимоги безпеки до конвеєрів, конвеєрних і поточно-
механізованих ліній, окремих видів транспортуючих машин і пристроїв
Конвеєри широко застосовуються на підприємствах переробних і
харчових виробництв. При установці їх необхідно дотримувати вимоги: ширина
проходів для обслуговування не менше 0,75м; відстань між паралельно
встановленими конвеєрами не менше 1,0м, між конвеєрами, закритими за всією
довжиною решітчастими огородженнями або жорсткими коробами, не менше
0,7м; відстань від частин конвеєра або вантажу, що транспортується, до нижніх
поверхонь будівельних конструкцій не менше 0,6м.
Конвеєри, призначені для транспортування пилоутворюючих речовин,
повинні мати укриття, внутрішній простір яких приєднується до аспіраційних
систем. Електроустаткування конвеєрів, призначених для транспортування
горючих пилоутворюючих речовин, має вибухозахищене виконання.
Стрічкові конвеєри. Прийомні і видаючі пристрої конвеєра повинні бути
виконані таким чином, щоб виключалися нерівномірність надходження
вантажу, його удари об полотно, падіння на підлогу, а також можливість дотику
обслуговуючого персоналу до рухомих частин. Натяг робочого полотна
конвеєра повинен бути відрегульований таким чином, щоб виключалися
сповзання і падіння вантажів. Швидкість руху стрічки повинна знаходитися в
межах від 0,1 до 1,5м/с. Привід похилих стрічкових конвеєрів повинен бути
обладнаний автоматично діючим пристроєм, який виключає зворотний рух
стрічки. На стрічкових конвеєрах довжиною більше 15м для запобігання бічним
зсувам стрічки повинна бути передбачена установка напрямних і центруючих
пристроїв. Металеві станини конвеєрів повинні мати надійне захисне
заземлення або занулення. Стрічкові конвеєри, призначені для транспортування
зерна, тіста і тістових заготівель, повинні мати антіадгезійне покриття або
пристрої для виключення налипання тіста. На стрічці похилих конвеєрів
необхідно встановлювати поперечні рейки щоб уникнути зворотного сповзання
штучних вантажів[14].
Конструкція конвеєрів повинна передбачати установку завантажувальних
і розвантажувальних пристроїв для рівномірної і центрованої подачі вантажу в
напрямку його руху. Конвеєри, призначені для безперервного транспортування
сипких вантажів, оснащуються бункерами (закриваються сіткою з чарунками не
більше 0,05´0,05м), висота яких від рівня підлоги або площадки приймається не
менше 1м. Приводні і натяжні пристрої, ремінні та інші передачі, шківи і муфти
конвеєрів огороджують. Огородження приводних, натяжних і відхиляючих
барабанів стрічкових конвеєрів повинні закривати з торців барабани і участки
стрічки, які набігають на барабан, за довжиною не менше R+1м від лінії
торкання барабана зі стрічкою (R – радіус барабана в метрах). У сортувальних і
інспекційних конвеєрах ополіскуючі пристрої обгороджують знімними
кожухами з прозорого матеріалу. В них використовуються електродвигуни в
закритому виконанні з обдувом, електроапаратура – у вологозахищеному
виконанні. Конвеєри, розташовані над робочими місцями, проходами, повинні
мати знизу суцільне огородження, розташоване не нижче 2,0м від рівня
підлоги, а з боків – борта, що піднімаються над верхньою несучою стрічкою на
0,4м. Конвеєри для тарних вантажів повинні мати за всією довжиною борта
висотою не менше 0,2м. У місцях передачі вантажу, що транспортується, з
одного конвеєра на інший або на машину повинні бути передбачені пристрої,
що виключають падіння його з конвеєра або машини. Для запобігання падінню
мішків з конвеєрів кінці відвідних шлагбаумів повинні щільно примикати до
борта конвеєра і спуска.
Вздовж конвеєрів, розташованих у виробничих приміщеннях нижче рівня
підлоги, повинно бути огородження з поручнями висотою не менше 0,9м від
рівня підлоги із зашиттям з низу висотою не менше 0,15м. Для переходу людей
через конвеєри, встановлені на висоті не більше 1,2м від рівня підлоги, повинні
влаштовуватися містки завширшки не менше 1,0м, обгороджені поруччями і
захищені бортиками з низу. Ділянки конвеєрів, де заборонений прохід людей,
повинні відгороджуватися поруччями висотою не менше 0,9м. Конвеєри в
головній і хвостовій частинах повинні мати аварійні кнопки для їхньої зупинки.
Такі ж кнопки передбачаються в проходах вздовж конвеєрів при довжині їх
більше 10м. В зонах, де можуть знаходитися працівники, також огороджують:
завантажувальні пристрої для насипних вантажів; прийомні пристрої в місцях
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 77
скидання вантажів з конвеєрів. Очищення конвеєра необхідно здійснювати
після відключення електродвигуна і вивішування на пусковому пристрої
плаката: «Не вмикати! Працюють люди!».
Гвинтові конвеєри (транспортуючі шнеки) повинні відповідати
наступним вимогам: жолоба для сипких матеріалів повинні бути обладнані
щільними кришками на петлях або шарнірах; засипні бункери та отвори
повинні бути перекриті запобіжними решітками, при цьому розміри чарунок не
повинні перевищувати 0,05´0,05м; у днище жолоба, в якому розміщені робочі
органи, повинні бути затулки для очищення від завалу продуктом, а в торцевій
стінці з боку виходу продукту – зливальні самопливні труби та шарнірні
запобіжні клапани, що відкриваються при переповненні жолоба продуктом;
кришки шнекових живильників повинні мати блокування з електродвигунами,
що забезпечує відключення механізму при відкриванні кришки; гвинт у жолобі
повинний бути встановлений із зазором не менше 0,01м так, щоб він не
торкався стінок і дна, працював плавно без невластивого шуму; витки шнека
для уникнення випадкового травмування працівників повинні закінчуватися на
відстані не менше 0,2м від випускного отвору.
Ковшові елеватори (норії) повинні відповідати наступним вимогам:
засипні бункери повинні бути обладнані запобіжними решітками (з чарунками
розміром не більше 0,05´0,05м), зблокованими з пусковим пристроєм; норійна
стрічка і ковші не повинні торкатися внутрішніх стінок труб, кожухів, голівки і
башмака норії; зупинка норії повинна бути передбачена не менше чим із двох
місць (обов'язково в місцях завантаження і вивантаження), а дистанційний пуск
– з одного місця після подачі попереджувального сигналу; норії слід обладнати
гальмовими пристроями (за винятком елеваторів, що мають привід з черв'ячним
редуктором) для їхньої зупинки при раптовому припиненні подачі
електроенергії та пристроями для запобігання завалам; при влаштуванні
приямка для башмака з трьох сторін повинні бути передбачені проходи
завширшки не менше 0,8м, при цьому приямок повинний бути огороджений
поруччями; від нижньої крайки башмака до підлоги необхідно залишати
простір висотою не менше 0,15м для безпечного і зручного спорожнювання
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 78
його при завалі продуктом; ширина ковшів норій повинна бути менше ширини
стрічки на 0,025…0,030м; норії повинні бути обладнані пристроями, що
виключають падіння стрічки при її обриві; очищення завантажувальних лійок
необхідно виконувати тільки при відключеному електродвигуні і наявності на
пусковому пристрої плаката: «Не вмикати! Працюють люди!»; у трубах -
укриттях ковшових конвеєрів повинні бути передбачені оглядові люки та люки
для натяжки стрічок: оглядові люки не вище 1,4м і не нижче 0,7м від підлоги,
середня вісь люків для натяжки стрічок не вище 1,3м і не нижче 0,7м від
підлоги; під час роботи норії оглядові люки і дверцята на голівці та башмаку
норії повинні бути закриті; норійна стрічка повинна бути натягнута рівномірно
за всією шириною для уникнення збігання її з барабана; на башмаках норий
усіх типів повинні бути передбачені датчики підпору і реле контролю
швидкості руху стрічки; біля башмаків і голівок норій для їхнього огляду,
ремонту і змащення повинні бути передбачені площадки завширшки не менше
0,7м[14].
4.3. Нормалізація виробничого середовища і трудового процесу на
підприємствах галузі
Вентиляція приміщень
Параметри повітряного середовища в робочій зоні повинні відповідати
вимогам санітарних норм: ДСТ 12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99.
Улаштування у приміщеннях систем вентиляції, кондиціонування повітря
й опалення повинне відповідати СНіП 2.04.05-91.
Вентиляція підрозділяється: за призначенням – на робочу й аварійну, за
способом повітрообміну – на природню і примусову, по характеру дії – на
приточну, витяжну та приточно-витяжную, по місцю дії – на загальобмінну та
місцеву.
На підприємствах передбачається примусова, приточно-витяжна,
загальобмінна вентиляція. При цьому в приміщеннях зі значними тепло-,
вологовиділенням, а також з виділеннями шкідливих речовин повинна бути
застосована приточно-витяжная вентиляція з перевагою витяжки над
припливом. Місця викиду в атмосферу повітря із систем вентиляції виробничих
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ Арк.
ЗЗммнн.. Арк. № КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ 79
Арк. №ддооккуумм.. ППііддппиисс ДДааттаа 80
приміщень і надходження в них зовнішнього повітря повинні бути рознесені по
горизонталі на відстань не менш 10м, а при неможливості виконання цієї
вимоги – рознесені по вертикалі на відстань не менш 6 м.
Необхідну кількість повітря для провітрювання приміщень визначають
розрахунком за переважною шкідливістю, за кількістю людей, що одночасно
знаходяться в приміщенні чи за кратністю повітрообміну.
У таблиці 4.1. наведені встановлені ДСН 3.3.6.042-99 величини
температури і швидкості руху повітря при повітрюванні робочих місць для
різних категорій виконуваних робіт залежно від інтенсивності інфрачервоного
опромінення.
У замкнутих і невеликих за об’ємом приміщеннях (кабіни
вантажопідйомних кранів, робочих місць з відеотерміналами або
персональними ЕОМ, а також пости і пульти керування) при виконанні
операторських робіт використовують системи кондиціонування повітря з
індивідуальним регулюванням температури та об’єму подаваного повітря[14].
Таблиця 4.1. - Температура і швидкість руху повітря при повітрюванні
робочих місць
Температура Швидкість Температура повітря в душуючому
Категорія повітря в руху потоці (оС) при інтенсивності
робіт робочій повітря, інфрачервоного опромінення, Вт/м2
зоні, оС м/с 350 700 1400 2100 2800
1 28 24 21 16 -
Легка 2 - 28 26 24 20
Ia, Iб До 28 3 - - 28 26 24
3,5 - - 21 27 25
Середньої 1 27 22 - - -
важкості До 27 2 28 24 21 16 -
IІa, IIб 3 - 27 24 21 18
3,5 - 28 25 22 19
Продовження таблиці 4.1.
Температура Швидкість Температура повітря в душуючому
Категорія повітря в руху потоці (оС) при інтенсивності
робіт робочій повітря, інфрачервоного опромінення, Вт/м2
зоні, оС м/с 350 700 1400 2100 2800
Важка До 26 2 25 19 16 - -
3 26 22 20 18 17 Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 81
3,5 - 23 22 20 19
Для уловлювання і видалення шкідливих речовин безпосередньо біля
джерел їхнього утворення застосовують місцеву витяжну вентиляцію. Система
місцевої витяжної вентиляції, що призначена для видалення шкідливих речовин
або вибухопожежонебезпечних сумішей, повинна бути відособленою.
Концентрація горючих газів, парів і пилу в повітрі, що видаляється
місцевою вентиляцією, не повинна перевищувати 50% нижній концентраційній
межі поширення полум'я при температурі видаляємої суміші.
Виробничий пил, його дія на організм людини
Виробничий пил – тонкодисперсні тверді частинки, що перебувають у
повітрі у зваженому стані. Пил – розповсюджений небезпечний та шкідливий
виробничий фактор. З пилом стикаються робітники гірничодобувної
промисловості, машинобудування,металургії, текстильної промисловості,
сільського господарства.
За походженням пил поділяють на органічний (рослинний, тваринний,
полімерний), неорганічний (мінеральний, металевий) і змішаний.
За дисперсністю пил поділяють на видимий (частки більше 10 мкм),
мікроскопічний (від 0,25 до 10 мкм) та ультрамікроскопічний (менше 0,25 мкм).
Порошинки розміром менше 0,25 мкм практично не осідають і постійно
знаходяться в повітрі в броунівському русі. Пил з частинками менше 5 мкм
найбільш небезпечний, оскільки може проникати в глибокі відділи легенів аж
до альвеол і затримуватися там (альвеол досягає близько 10% пилинок, які
вдихаються).
За характером дії пилу на організм, виділяють токсичну (марганцева,
свинцева, миш’якова та ін.), дратівливу (вапняна, лужна та ін.), інфекційну
(мікроорганізми, спори тощо), алергічну (вовняна, синтетична та ін.),
канцерогенну (сажа та ін.) і пневмоконіотичну, що викликає специфічний
фіброз легеневої тканини.
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 82
Важливе значення мають токсичність та розчинність пилу: токсичний і
добре розчинний пил швидше проникає в організм і викликає гострі отруєння
(пил марганцю, свинцю, миш’яку), ніж нерозчинний, який призводить лише до
місцевого механічного пошкодження тканини легенів. Навпаки, розчинність
нетоксичного пилу сприятлива, так як в розчиненому стані речовина легко
виводиться з організму без жодних наслідків.
Вважається, що заряджені частинки в 2-8 разів більш активно
затримуються в дихальних шляхах та інтенсивніше фагоцитуються. Крім того,
однойменно заряджені частинки довше знаходяться в повітрі робочої зони, ніж
різнойменно заряджені, які швидше агломеруються та осідають.
Швидкість осідання пилу залежить також від форми і пористості
частинок. Округлі щільні частинки осідають швидше. Щільні, великі частинки з
гострими гранями (частіше аерозолі дезінтеграції) більше травмують слизову
оболонку дихальних шляхів ніж частинки з гладкою поверхнею. Однак легкі
пористі частинки добре адсорбують токсичні пари і гази, а також
мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності. Такий пил набуває токсичні,
алергенні та інфекційні властивості.
Виробничий пил служить причиною розвитку різних захворювань:
1) захворювання шкіри і слизових оболонок (гнійничкові захворювання
шкіри, дерматити, кон’юнктивіти і ін.);
2) неспецифічні захворювання органів дихання (риніти, фарингіти, пилові
бронхіти, пневмонії);
3) алергічні захворювання (алергічні дерматити, екземи, астматичні
бронхіти, бронхіальна астма);
4) професійні отруєння (від впливу токсичною пилу);
5) онкологічні захворювання (від впливу канцерогенного пилу,
наприклад, сажі, азбесту);
6) пневмоконісзи (від впливу фіброгенного пилу). Пневмоконіози
займають перше місце серед профпатології у всьому світі.
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 83
Профілактика пилових захворювань:
Технологічні заходи– спрямовані на попередження утворення пилу на
робочих місцях, шляхом вдосконалення технологічних процесів. До них
відносять: впровадження безвідходних технологій та технологій замкнутого
циклу; механізацію та автоматизацію виробничих процесів; впровадження
дистанційного управління трудовим процесом; заміна сухих процесів
“мокрими”; заміна порошкових продуктів брикетами, гранулами або пастами.
Санітарно-технічні заходи – спрямовані на забезпечення герметизації
пилонебезпечного обладнання, встановлення потужної вентиляційної системи,
проведення пневматичного прибирання в приміщеннях.
Індивідуальні засоби захисту – протипилові респіратори, захисні окуляри,
протипилові костюми.
Лікувально-профілактичні заходи – працівники підлягають
попередньому та періодичним медичним оглядам згідно наказу МОЗ України
№246 від 21.05.2007 року «Про затвердження Порядку проведення медичних
оглядів працівників певних категорій». Основне завдання медичних оглядів –
своєчасне виявлення ранніх стадій захворювання та попередження розвитку
пневмоконіозу, встановлення професійної природності та проведення
ефективних лікувально-профілактичних заходів.
ВИСНОВКИ
Зберігання зерна в силосах маКє РБн2и5з.кТуБВ1в4агсокм.1и6х.00т0е0х0нПолЗогічних,
еЗ А №
мн.кРоознрроок.бм. іБчунбилх
дтоакумо.рганіПідпій В.О. исзаційатнаиДх переваг, які суттєво перевершЛуітю. ть тАррак.диційАнкріушів
спКоонссоулб.и зберігання (наприклад, у буртах чи складах). 84
Керівни ЧепурнаО.Л
к ВИСНОВКИ
Н. . Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
КонтЗра.в.каф ОсипенковаІ.І
. .
Переваги зберігання зерна в силосах
1. Збереження якості зерна
 Контрольований мікроклімат: температура, вологість і вентиляція
підтримуються автоматично.
 Менший ризик самозігрівання і розвитку шкідників та плісняви.
 Можливість активної аерації та охолодження зерна.
2. Мінімальні втрати під час зберігання
 Втрати зерна у силосах становлять менше 0,3–0,5%, тоді як у
складах — до 5–7%.
 Зерно не контактує з ґрунтом і атмосферними опадами.
3. Висока місткість і компактність
 Один силос може вміщувати від 500 до 15 000+ тонн зерна.
 Займають менше площі, ніж склади з аналогічною ємністю.
4. Механізація процесів
 Автоматизоване завантаження, зберігання і вивантаження.
 Зменшення потреби в ручній праці.
 Швидкість обробки зерна на великих обсягах.
5. Оперативність логістики
 Швидке відвантаження зерна у транспорт: залізниця, вантажівки,
судна.
 Можливість роботи цілодобово з точним обліком.
6. Тривалість зберігання
У силосах зерно можна зберігати від кількох місяців до 1–2 років без
втрати якості (за умови правильної підготовки й підтримки умов).
7. Безпека
 Зерно менш вразливе до крадіжок. Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 85
 Силоси легко охороняти та контролювати доступ.
 Вибухобезпечні конструкції та системи контролю газів.
Зберігання зерна в силосах — це сучасний, ефективний і довгостроково
економічно вигідний спосіб зберігання. Особливо доцільний для великих
агропідприємств, елеваторів та зернотрейдерів, де важливі швидкість, якість і
обсяг.
З даних економічних розрахунків можна зробити висновок, що дане
підприємство є прибутковим з терміном окупності 1 років. Проект є економічно
доцільним при наявності стабільної сировинної бази, ефективного управління і
збуту. Пшениця — ефективна сировина для виробництва харчового і
технічного спирту завдяки високому вмісту крохмалю. За умови підтримки
держави та правильного підходу до екології завод може стати рентабельним
підприємством.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. ДСТУ 8979:2020 Спирт етиловий питний. Технічні умови.
2. ДСТУ 3768:2019 "Пшениця. Технічні умови".
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 86
3. ДСТУ 2904-94 (ГОСТ 857-95) Кислота соляна синтетична технічна.
Технічні умови. З Поправкою (ІПС № 9-2006).
4. ДСТУ 5069:2008 Препарати ферментні для спиртового
виробництва. Правила приймання, зберігання та методи відбирання проб.
5. ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання
якості.
6. ДСТУ EN 17126:2022 Хімічні дезінфікувальні та антисептичні
засоби. Кількісний суспензійний тест для оцінювання спороцидної активності
хімічних дезінфікувальних засобів у медичній сфері. Метод випробування та
вимоги (фаза 2, етап 1) (EN 17126:2018, IDT).
7. ДСТУ 7312:2013 Сечовина (карбамід). Технічні умови.
8. ДСТУ EN 974:2022 Хімікати для оброблення води, призначеної для
споживання людиною. Фосфорна кислота (EN 974:2003, IDT).
9. ДСТУ 7693:2015 Комбікормова сировина. Загальні технічні умови.
10. Методичні вказівки до умовно-графічних зображень в
апратурнотехнологічних схемах для студентів спеціальностей 7.091704
«Технологія бродильних виробництв і виноробства» напряму 0917 «Харчова
технологія та інженерія» і 7.050201 «Менеджмент у виробничій сфері» напряму
0502 «Менеджмент» денної і заочної форми навчання / Уклад.:П.С. Циганков,
П.Л. Шиян, В.Л. Прибильський.- К.: УДУХТ, 2001.- 32 с.
11. Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів вищої освіти освітнього рівня «бакалавр»
спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм навчання [Електронний
ресурс] / [упоряд.: Осипенкова І.І., Бондарчук З.В., Чепурна О.Л., Куриленко
Ю.М.]; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси:
ЧДТУ, 2021. – 36 с.
12. Навчально-методичний посібник з дисципліни «Менеджмент,
економіка та організація діяльності харчової промисловості» для здобувачів
освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 181 «Харчові технології» усіх
форм навчання / уклад.: д.е.н., професор Павловська А.С., Черкаси: ЧДТУ.
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 87
13. Охорона праці : Навчальний посібник. / В. С. Хмельовський , М. М.
Мотрич, В. І. Скібчик, Є. І. Марчишина, Т. О. Білько; Центр учбової літератури.
– Київ:, 2023. – 594 с.
14. Осокін В.В. Охорона праці на підприємствах харчових виробництв.
Конспект лекцій. / В.В.Осокін, Ю.А.Селезньова. Донецьк. 2008. – 153с.
15. Пат. України №56635, МПК С 12 Р 7/06. Спосіб антисептування
сусла із крохмалевмісної сировини у виробництві спирту / П.С. Кудирко,
Л.В.Левандовський С.Т.Олійнічук та ін.; заявл. 02.08.2002; опубл. 15.12.2005,
Бюл. №12.
16. Розрахунок продуктів бродильних виробництв, лікеро-горілчаних і
безалкогольних напоїв / М.М. Коробов, І.М. Ройтер, П.М. Мальцев [та ін.// Під
ред. Коробова М.М.] - К.: Вища школа, 1972. - 380 с.
17. Рожко І.С., Кулик Ю.В. Навчальний посібник з дисципліни
«Стандартизація, управління якістю, технологія зберігання та переробки
продукції рослинництва». Частина перша: «Технологія зберігання зернових
мас». Львів, 2018. 76 с.
18. Ротте С.В., В.Л.Цікановський, О.С.Кожем’якін, Гайова Ю.Ю.
Практикум з дисципліни «Охорона праці в галузі» для здобувачів освітнього
ступеня бакалавр зі спеціальностей: 181 Харчові технології; 241 Готельно-
ресторанна справа; 242 Туризм усіх форм навчання. – Черкаси: ЧДТУ, 2020. ‒
168 с.
19. Технологія спирту. В.О.Маринченко, В.А.Домарецький, П.Л.Шиян,
В.М.Швець, П.С.Циганков, І.Д.Жолнер. /Під ред. проф. В.О.Маринченка. -
Вінниця: “Поділля-2000”, 2003. - 496 с.
20. Технологія спирту, лікеро-горілчаних напоїв та дріжджів у задачах і
прикладах.: Маринченко В. О. Куц А. М. Шиян П. Л. Вінниця: “Поділля-2000”,
2015.- 356с.
21. Товажнянський Л.Л., Бухкало С.І., Капустенко П.О., Арсеньєва
О.П., Орлова Є.І. Харчові технології у прикладах і задачах: Підручник. – К.:
Центр учбової літератури, 2008. – 576 с.
Арк.
КРБ25.ТБВ14 ск.16.00.000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 88
22. Шиян П.Л., Сосницький В.В., Олійнічук С.Т.Інноваційні технології
спиртової промисловості. Теорія і практика: Мо¬нографія. — К.: Видавничий
дім «Асканія», 2009. — 424 с.

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets