1. Repository at ChSTU
  2. Випускні кваліфікаційні роботи
  3. Бакалавр
  4. 242 Туризм і рекреація (Туризм)
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7265
Назва: Оцінка виробничої програми туристичного оператора
Автори: Данилюк, Алла Миколаївна
Петренко, Любов Сергіївна
Ключові слова: ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА;ФОРМУВАННЯ;ЕФЕКТИВНІСТЬ;ОЦІНКА;АНАЛІЗ
Дата публікації: чер-2024
Короткий огляд (реферат): Звіт про кваліфікаційну роботу: 78 сторінки, 3 розділи, 1 рисунка, 3 таблиць, 3 додатки, 69 джерел. Об’єктом дослідження є виробнича програма туристичного оператора «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ». Предметом дослідження є комплекс теоретичних та практичних положень оцінки виробничої програми розвитку міжнародного та внутрішнього туризму в Україні на прикладі діяльності туристичного оператора «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» Мета дослідження – полягає у визначенні оцінки виробничої програми туристичного оператора та розробці способів підвищення ефективності підприємства на туристичному ринку. Вихoдячи з мeти дocлiджeння, у рoбoтi були виконані нacтупнi зaвдaння:  ознайомитися з теоретичними основами розроблення виробничої програми туристичного оператора;  визначити методику аналізу виробничої програми туристичного оператора;  проаналізувати практичні аспекти обґрунтування виробничої програми туристичної агенції «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ»;  провести організаційно-економічну характеристику діяльності підприємства;  оцінити обчислення виробничої програми та проаналізувати її ефективність;  запропонувати способи підвищення ефективності підприємства на туристичному ринку.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7265
Розташовується у зібраннях:242 Туризм і рекреація (Туризм)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Петренко.pdf
  Restricted Access		553.16 kBAdobe PDFЕскіз
Переглянути/Відкрити    Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text 
1 
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
  
  
Допущено до захисту  
Завідувач кафедри туризму та  
готельно-ресторанної справи 
____________Лариса ЧЕПУРДА 
 
  
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
до кваліфікаційної роботи 
першого (бакалаврського) рівня освіти 
на тему: «Оцінка виробничої програми туристичного оператора» 
 
 
 
 
 
Виконала студентка 4 курсу, групи Т–21 
Спеціальності  242 «Туризм» 
Петренко Любов Сергіївна 
Керівник доцент Данилюк А.М. 
Рецензент Кольцов О.П.  
  
 
 
 
 
Черкаси, 2024 р.
2 
 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет технологій, будівництва та раціонального природокористування 
Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи 
Освітній рівень: перший (бакалаврський) 
  
  
ЗАТВЕРДЖУЮ 
Завідувач кафедри _______Лариса ЧЕПУРДА 
«___» _____________ 20__ року 
  
  
ЗАВДАННЯ 
НА КВАЛІФІКАЦІЙНУ РОБОТУ БАКАЛАВРА 
Петренко Любові Сергіївні 
                                                     (прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема роботи «Оцінка виробничої програми туристичного оператора» 
Керівник роботи _Данилюк Алла Миколаївна 
                                           (прізвище, ім’я, по батькові, науковий ступінь, вчене звання) 
Затверджено наказом Черкаського державного технологічного університету 
«11» березня 2024 року № 79/04 
2. Строк подання студентом проекту   01 червня 2024 р. 
3. Вихідні дані до проекту аналітичні та статистичні дані  про діяльність 
туроператора «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ».  
4. Зміст розрахунково–пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить 
розробити) _вступ (актуальність, мета та завдання кваліфікаційної роботи, 
об’єкт та предмет дослідження), теоретичні засади оцінки виробничої програми 
туристичного оператора (1 розділ), розгляд практичних аспектів оцінки 
виробничої програми туристичного оператора «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» (2 розділ), 
шляхи удосконалення оцінки виробничої програми туристичного оператора 
(3розділ). 
3 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень, 
плакатів) _аналітичні таблиці, рисунки, схеми. 
6. Консультанти розділів проекту (роботи) 
Розділ Прізвище, ініціали та Підпис, дата 
посада консультанта 
Завдання видав Завдання прийняв 
Розділ 1    
Розділ 2    
Розділ 3    
 
   
7. Дата видачі завдання: «___» ____________________ 20___ року  
  
  
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
 
№ Назва етапів дипломного проекту  Строк виконання  Примітка 
(роботи) етапів проекту  
(роботи) 
1 Затвердження теми дипломної роботи березень Виконано 
2 Затвердження плану квітень Виконано 
3 Підготовка 1 розділу квітень Виконано 
4 Підготовка 2 розділу травень Виконано 
5 Підготовка 3 розділу травень Виконано 
6 Робота над формуванням висновків травень Виконано 
7 Оформлення та рецензування травень Виконано 
8 Попередній захист червень Виконано 
9 Захист дипломної роботи червень Виконано 
 
 
 
Студент    __________________                           Любов ПЕТРЕНКО            
                             (підпис)                                                           (прізвище та ініціали) 
  
Керівник  __________________                            Алла ДАНИЛЮК 
                             (підпис)                                                           (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
4 
РЕФЕРАТ 
 
Звіт про кваліфікаційну роботу: 78 сторінки, 3 розділи, 1 рисунка, 
3 таблиць, 3 додатки, 69 джерел. 
Об’єктом дослідження є виробнича програма туристичного оператора   
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ». 
Предметом дослідження є комплекс теоретичних та практичних положень 
оцінки виробничої програми розвитку міжнародного та внутрішнього туризму в 
Україні на прикладі діяльності туристичного оператора «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» 
Мета дослідження – полягає у визначенні оцінки виробничої програми 
туристичного оператора та розробці способів підвищення ефективності 
підприємства на туристичному ринку. 
Вихoдячи з мeти дocлiджeння, у рoбoтi були виконані нacтупнi зaвдaння: 
 ознайомитися з теоретичними основами розроблення виробничої 
програми туристичного оператора; 
 визначити методику аналізу виробничої програми туристичного 
оператора; 
 проаналізувати практичні аспекти обґрунтування виробничої програми 
туристичної агенції «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ»; 
 провести організаційно-економічну характеристику діяльності 
підприємства; 
 оцінити обчислення виробничої програми та проаналізувати її 
ефективність; 
 запропонувати способи підвищення ефективності підприємства на 
туристичному ринку. 
КЛЮЧОВІ СЛОВА: ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА, ФОРМУВАННЯ, 
ЕФЕКТИВНІСТЬ, ОЦІНКА, АНАЛІЗ. 
 
 
5 
ЗМIСТ 
 
 
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  6 
Розділ 1  Теоретичні засади оцінки виробничої програми туристичного  
оператора  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  9 
1.1 Поняття виробничої програми туристичного оператора . . . . . . . . . . . . . . 9 
1.2 Методологія  аналізу виробничої програми туристичного оператора . . . 13 
1.3 Методика оцінки ефективної виробничої програми туристичного   
оператора  . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  16 
Розділ 2  Практичні аспекти оцінки виробничої програми туристичного  
оператора «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  24 
2.1 Організаційно-економічна характеристика туристичного підприємства  
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  24 
2.2  Аналіз виробничої програми туристичного оператора «ІНДІАНА  
ТРЕВЕЛ». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . .  31 
2.3  Оцінка ефективності виробничої програми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  42 
Розділ 3  Шляхи удосконалення оцінки виробничої програми туристичного  
оператора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47 
Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  68 
Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  70 
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  75 
 
6 
ВСТУП 
 
 
У сучасних умовах ринку туристичного бізнесу, планування діяльності є 
надзвичайно важливим елементом успішної роботи підприємств. Це пов'язано з 
необхідністю пристосування до мінливих умов, а також з розумінням 
поточного та перспективного споживчого попиту.  
Одним з основних завдань туристичних підприємств і їх менеджерів є 
створення індивідуальних програм, спрямованих на реалізацію туристичного 
продукту в малому, середньому та великому обсягах. Це дозволяє погоджувати 
ресурси та можливості збуту, забезпечуючи максимальний ефект від реалізації 
туристичної продукції.  
Важливим елементом планування є урахування результатів реалізації 
туристичного продукту, що дозволяє коригувати стратегії та тактики діяльності 
підприємств у майбутньому. Врахування поточних тенденцій та перспективних 
можливостей дозволяє туристичним підприємствам успішно працювати в 
умовах зростаючої конкуренції на ринку туризму. Тому, планування є 
важливим і невід'ємним елементом роботи туристичних підприємств у 
сучасних умовах. Від його успішної реалізації залежить не лише 
конкурентоспроможність підприємства, але й розвиток туризму в цілому. 
Виробнича програма туроператора – це важливий документ, що містить 
чіткі завдання на створення або комплектацію туристичного продукту 
відповідно до замовлень потенційних клієнтів та ринкового попиту. Цей 
документ містить відомості про кількість, якість та номенклатуру продукту, а 
також встановлені терміни реалізації. Початковим етапом у створенні 
виробничої програми є ухвалений план реалізації, який враховує можливі 
варіанти реалізації продукту та попит на нього. Планування створення 
туристичного продукту також передбачає визначення потреби у ресурсах для 
забезпечення обсягу реалізації туристичного продукту. Таким чином, 
виробнича програма туроператора є ключовим документом у процесі створення 
7 
та реалізації туристичного продукту, що дозволяє ефективно використовувати 
ресурси та досягати поставлених цілей у встановлені терміни. 
Тема кваліфікаційної роботи актуальна в контексті сучасного стану 
туристичних операторів в Україні. За умов глобалізації економічного, 
політичного, культурного та соціального простору світової економіки, 
міжнародний туризм є однією з найбільш прибуткових та динамічно 
розвиваючихся галузей. 
Об'єктом дослідження є виробнича програма туристичного оператора   
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» та ринок міжнародного та внутрішнього туризму в 
Україні. Це включає аналіз конкурентного середовища, оцінку попиту на 
туристичні послуги, визначення ключових факторів успіху та ризиків в галузі 
туризму. 
Предметом дослідження є комплекс теоретичних та практичних положень 
оцінки виробничої програми розвитку міжнародного та внутрішнього туризму в 
Україні на прикладі діяльності туристичного оператора «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ».  
Мета даної кваліфікаційної роботи полягає у визначенні оцінки 
виробничої програми туристичного оператора та розробці способів підвищення 
ефективності підприємства на туристичному ринку. Для досягнення успіху 
потрібно виконати наступні завдання: 
 ознайомитися з теоретичними основами розроблення виробничої 
програми туристичного оператора; 
 визначити методику аналізу виробничої програми туристичного 
оператора; 
 проаналізувати практичні аспекти обґрунтування виробничої програми 
туристичної агенції «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ»; 
 провести організаційно-економічну характеристику діяльності 
підприємства; 
 оцінити обчислення виробничої програми та проаналізувати її 
ефективність; 
8 
 запропонувати способи підвищення ефективності підприємства на 
туристичному ринку. 
Основною метою функціонування туристичних підприємств є 
задоволення потреб споживачів у туристичних послугах, що стає 
найважливішою складовою успіху у цій галузі. Окрім цього, важливою метою є 
максимізація прибутку, що досягається за рахунок оптимізації виробничої 
програми підприємства та ефективного управління ресурсами. 
Для досягнення мети використовуються різноманітні методи 
дослідження, такі як системний та порівняльний аналіз, наукова класифікація та 
систематизація, міждисциплінарні дослідження тощо.  
Структура дослідження складається з вступу, трьох розділів з 
підрозділами, висновків, списку використаних джерел та додатків. У кожному з 
розділів розглядаються питання, пов'язані з різними аспектами діяльності 
туристичних підприємств, такі як комплектування туристичного продукту, 
взаємодія з постачальниками туристичних послуг та ресурсів, підвищення 
якості наданих послуг тощо. 
Таким чином, розробка виробничої програми є важливим етапом у 
формуванні та розвитку туристичного бізнесу. Вона включає в себе комплекс 
заходів, спрямованих на забезпечення якісної та ефективної роботи 
підприємства, зокрема: планування надання туристичних послуг, управління 
ресурсами, кооперацію з постачальниками ресурсів та послуг та завдання з 
підвищення якості наданих послуг та продукту. 
Крім того, розробка виробничої програми допомагає підприємству бути 
конкурентоспроможним на ринку туристичних послуг, вирішувати проблеми з 
плануванням та контролем витрат, збільшувати обсяги продажу та 
забезпечувати стабільний прибуток. 
У результаті виконання кваліфікаційної роботи буде розроблена 
виробнича програма діяльності туроператора, яка виступатиме основою 
економічного управління підприємством його фундаментом для організації та 
створення конкретних і загальних стратегічних рішень. 
9 
Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ 
ТУРИСТИЧНОГО ОПЕРАТОРА 
 
 
1.1 Поняття виробничої програми туристичного оператора 
 
Виробничий план туристичних підприємств, особливо туристичних 
операторів, слід розглядати як документ, що передбачає вільний продаж за 
замовленнями потенційних споживачів а також за попитом на туристичному 
ринку протягом встановленого терміну. 
Для формування плану виготовлення  турпослуг а також подальшого 
розміщення турпродукту прийнято застосовувати натуральні і вартісні 
показники.  
До натуральних показників туристичної галузі входить кількість 
розроблених та реалізованих турпакетів турів та окремих туристичних послуг 
інші показники ефективності використовуються в галузях що обслуговують 
туристів наприклад до натуральних показників діяльності субєктів 
туристичного розміщення відносяться кількість пропонованих закладів 
розміщення закладів харчування кількість закладів харчування транспортних 
засобів загальна кількість пасажирських місць закладів розваг кількість місць у 
залі для глядачів тощо за всіма натуральними показниками робота субєктів 
туристичного бізнесу також досягається за рахунок оцінки розміру грошового 
доходу від реалізації туристичних послуг і товарів [3, с. 125]. 
В умовах ринкових відносин роль бізнес-планування не зменшується, а 
підвищується. Планування туризму дозволяє підприємцям напрявляти ресурси 
для формування туристичних продуктів та їх маркетингові можливості, що 
потребує розуміння потреб споживачів.  Розуміти поточні та майбутні потреби 
потенційних туристів у своїх туристичних продуктах і вміти своєчасно надати 
їх конкретним споживачам – головне завдання підприємств та їх керівників. 
10 
Розвиток виробничої діяльності турагентства заключається в 
прогнозуванні малих і середніх перспектив розвитку турпослуг і розрахунку 
повних комплектів туристичних продуктів з великим попитом і їх результатів 
щоб реалізувати визначення вихідної точки виробничий план турпідприємства 
це прийнятий варіант плану збуту що керується можливим обсягом реалізації 
продукту з урахуванням обсягу реалізації продукту або попиту необхідного для 
отримання цільового прибутку з урахуванням ресурсної забезпеченості збуту 
обсяг туристичного продукту [8, с. 25]. 
Без сумніву, незалежно від того, яким варіантом плану реалізації 
створення туристичного продукту ми керуємося, важливим елементом є 
визначення потреби в розподілі ресурсів. Виробнича програма туристичної 
фірми, зокрема туроператора, є ключовим документом, який передбачає 
створення (складання) туристського продукту певної кількості, номенклатури, 
асортименту та якості у визначені терміни на замовлення потенційних туристів 
або для вільного продажу залежно від ринкового попиту. 
Щоб забезпечити успішне створення туристичного продукту, необхідно 
враховувати різноманітні фактори, такі як наявність ресурсів, конкурентність, 
технічні можливості, потреби та вимоги клієнтів та інші. Для цього необхідно 
провести глибокий аналіз ринку, визначити потреби та попит, а також 
розробити стратегію та план дій. 
Основною метою виробничої програми є забезпечення ефективного 
використання ресурсів та максимізація прибутків туристичної фірми. Для цього 
необхідно ретельно визначити потреби в ресурсах, таких як людські ресурси, 
фінансові ресурси, матеріальні ресурси, технічні засоби та інші, та розподілити 
їх на підприємстві. Це дозволить ефективно організувати робочі процеси та 
забезпечити якісний результат. 
Кількість туристичних пакетів, турів та окремих послуг, що розроблені та 
реалізовані, є важливим натуральним показником діяльності в галузі туризму. 
Однак, це не єдиний показник, який застосовується в галузях, що обслуговують 
туристів. Наприклад, для об'єктів розміщення туристів важливою метрикою є 
11 
кількість спальних місць, які вони надають. Для підприємств харчування, 
натуральним показником діяльності є кількість місць для приймання їжі. У 
транспорті ж важливим є кількість пасажиромісць, а для видовищних установ – 
кількість глядацьких місць та інші показники [15, с. 125]. 
У сфері туризму важливим показником є не тільки відповідність обсягів 
продукту і ресурсів, але й якість послуг. Отже, виробнича програма 
туристичного оператора має передбачати завдання з підвищення якості 
турпродукту та послуг. Для цього можуть бути застосовані різноманітні 
методики, які допомагають контролювати рівень задоволеності клієнтів та 
забезпечувати їм якісні та надійні послуги. 
Крім того, важливо встановити плани кооперації туроператора з 
постачальниками туристичних послуг і ресурсів. Такі плани дозволяють 
забезпечити необхідний обсяг продукту за прийнятну ціну, зокрема завдяки 
знижкам на великі обсяги закупівель. За допомогою таких планів можна також 
забезпечити якість послуг, зокрема контролювати дотримання технічних вимог, 
укладених в угоді з постачальником. 
Отже, виробнича програма туристичного оператора має бути 
цілеспрямованою на задоволення потреб клієнтів, забезпечення якості та 
ефективного використання ресурсів. Для цього необхідно використовувати 
різні методи та плани, що дозволяють досягати поставлених цілей. 
Планування випуску туристичного продукту або розробки турів є 
складним і багатогранним процесом, що передбачає не тільки прогнозування та 
програмування, але й детальні розрахунки потреби в туристичних ресурсах та 
пошуки ефективних джерел ресурсного забезпечення [7, с. 225].  
Туроператори формуючи туристичний пакет, орієнтуються на послуги 
різних підприємств, включаючи розміщення, харчування, транспортування, 
екскурсії, оздоровлення, лікування, розваги і спорт, а також торгівлю та зв'язок 
[2, с. 205]. 
Враховуючи особливості та специфіку діяльності туристичного 
підприємства, витрати ресурсів розраховуються на основі техніко–економічних 
12 
нормативів, які можуть бути скориговані залежно від інтенсивності 
туристичного потоку, середньої вартості туристичного продукту, підвищення 
якості ресурсного забезпечення та обслуговування потенційних клієнтів.  
При розробці виробничої програми туристичного підприємства необхідно 
враховувати як матеріальні, так і невідчутні ресурси, такі як торгова марка, 
ноу–хау, престиж, імідж, кваліфікація персоналу, досвід роботи, компетенція, 
мистецтво управління тощо. Всі ці ресурси можуть відігравати важливу роль у 
успішному випуску туристичного продукту і забезпеченні якісної послуги для 
клієнтів [55, с. 113]. 
Як показує практика, застосування унікального методу в туристичному 
бізнесі поки що обмежується відсутністю науково обґрунтованих норм і 
стандартів. На сьогоднішній день існують лише деякі нормативи, що 
стосуються окремих видів надання туристичних послуг.  
Умови ринкової економіки, що склалися на сьогоднішній день, є 
вихідними передумовами для розробки виробничої програми туристичного 
підприємства. Плани реалізації туристичного продукту, результати 
маркетингових досліджень туристичного попиту та банк потенційних клієнтів є 
ключовими елементами у розробці програми діяльності туристичного 
підприємства.  
Формування банку потенційних клієнтів є початковою стадією у розробці 
програми діяльності туристичного підприємства. Програма повинна 
охоплювати обґрунтування обсягу комплектування туристичного продукту у 
вартісному та натуральному вираженні, а також формування структури 
туристичного продукту цільового призначення з виділенням номенклатури, 
якості та асортименту по кожному виду туристичного напряму (в'їзного, 
виїзного, внутрішнього). 
З моєї точки зору, висновок полягає в тому, що обґрунтована виробнича 
програма є важливою складовою ефективного управління туристичним 
підприємством. Розрахунки витрат ресурсів на основі встановлених нормативів 
на одного туриста або на групу туристів допомагають забезпечити оптимальне 
13 
використання ресурсів та планувати діяльність на основі конкретних факторів. 
Проте, для більш точних розрахунків і оптимізації діяльності туристичного 
підприємства необхідно враховувати його особливості, які можуть відрізнятися 
від загальних нормативів. На жаль, поки що науково обґрунтованих норм і 
нормативів для туристичного бізнесу не достатньо, що обмежує їх практичне 
застосування. Тому виробнича програма повинна бути створена з урахуванням 
конкретних умов і особливостей кожного туристичного підприємства. 
На Додатку А зображено виробнича програма туристичного 
підприємства.  
Зафіксовано на схемі, що процес розробки виробничої програми 
туроператора розпочинається з формування банку потенційних клієнтів, який 
відображається в результаті вивчення ринкового попиту. Далі процес включає 
обґрунтування обсягу комплектування турпродукту в натуральному і 
вартісному вираженні, а також формування структури турпродукту цільового 
призначення з виділенням номенклатури, асортименту та якості за кожним 
видом туризму (внутрішнього, в'їзного і виїзного) [71, с. 175].  
Ця обґрунтована виробнича програма стає основою економічного 
управління всіма показниками туристичного підприємства і фундаментом для 
прийняття конкретних поточних і загальних стратегічних рішень. 
 
1.2 Методологія аналізу виробничої програми туристичного оператора 
 
Кожне туристичне підприємство має свою виробничу структуру, яка 
складається з комплексу елементів, що впливають на можливість формування 
та надання якісних туристичних продуктів та послуг. Рівень розвитку 
виробничої бази є визначальним чинником для успішної діяльності 
підприємства в туристичній галузі. 
Основними елементами виробничої структури є продуценти 
комплектуючих послуг, такі як засоби розміщення, перевізники, заклади 
харчування, екскурсійні бюро та інші. Важливо забезпечити ефективне 
14 
взаємодію цих елементів для досягнення спільної мети – надання туристам 
якісного та різноманітного відпочинку. 
Критична оцінка якості організації праці на підприємстві є важливим 
етапом у забезпеченні ефективної діяльності. Вона включає в себе аналіз 
роботи працівників та встановлення вимог до неї, які відображають необхідні 
для її виконання якості індивіда. Зміна технологій організації праці на 
підприємстві може підвищити роль персоналу та забезпечити ефективне 
управління ним [6, с. 175].  
Таким чином, успішна діяльність туристичного підприємства залежить 
від його виробничої структури, ефективної організації праці та здатності 
взаємодіяти з іншими гравцями на ринку туризму. Кожне підприємство має 
розвиватись та пристосовуватись до змін у вимогах ринку, щоб забезпечити 
свою конкурентоспроможні 
Один з етапів аналізу роботи визначає контекст роботи, який включає 
зовнішні фактори фізичного, соціального, психологічного, економічного та 
іншого характеру, що визначають умови, в яких робота повинна виконуватись, 
а також права та відповідальність [6, с. 180].  
Керівництво туристичного оператора дуже уважно ставиться до процесів 
управління якістю туристичних послуг, і на даний момент розробляється 
система управління якістю послуг, що надаються підприємством. Метою 
впровадження цієї системи є постійне поліпшення якості туристичних послуг 
шляхом вдосконалення форм та методів управління туристичним 
підприємством. Це дозволить підприємству забезпечити високу якість 
туристичних послуг та підвищити рівень задоволеності клієнтів. 
Завдання системи управління якістю на туристичному підприємстві 
включає в себе наступні основні напрямки: 
– покращення якості туристичних послуг, забезпечення їх відповідності 
вимогам та потребам клієнтів; 
– організація та координація діяльності всіх підрозділів туристичного 
оператора з метою досягнення спільних цілей; 
15 
– формування позитивного іміджу підприємства як гаранта надійності та 
якості на ринку туристичних послуг. 
Виробничий план, сформульований туристичним оператором, повинен 
відповідати таким принципам: 
– науково обґрунтовані конкретні туристичні послуги та можливі обсяги 
реалізації реалізованих турів; 
– систематично оновлювати вид і якість туристичних послуг відповідно 
до потреб ринку; 
– підвищення ефективності використання потенціалу туризму та ресурсів 
компанії, таких як фінансові та інформаційні ресурси; 
– узгодження виробничого плану туристичної агенції з 
планомобслуговуючої компанії, з якою вона встановлює кооперативні або 
договірні відносини; 
– збільшити обсяги туристичних послуг відповідно до плану реалізації 
турпродукту. 
Важливо зазначити, що туристичні агенти не є виробниками туристичних 
послуг, а лише посередники, тому їхні завдання полягають у просуванні на 
ринок та реалізації туристичного продукту, створеного туроператорами. 
 Після детального аналізу та визначення обсягів, номенклатури, 
асортименту та якості туристичних послуг для різних категорій клієнтів та 
маршрутів, наступним кроком є розпочаття розробки унікального туристичного 
продукту (Додаток Б).  
В сучасних умовах розвитку туристичної галузі, важливість 
обґрунтованого планування діяльності туристичних підприємств постійно 
зростає. Особливу роль в цьому процесі відіграє створення «банку» даних 
потенційних туристів, який є основою для визначення видів, форм та елементів 
туристичного продукту [6, с. 175]. 
За допомогою цього «банку» можна визначити потребу споживачів у 
туристичних послугах, а також узгодити їх з ресурсами туристичних 
підприємств для формування конкретних маршрутів та графіків руху туристів. 
16 
З такого планування випливає створення пакетів туристичних послуг, які 
будуть задовольняти потреби споживачів та мати попит на ринку. 
Таким чином, дотримання цих принципів дозволяє забезпечити високу 
обґрунтованість планових завдань випуску туристичного продукту. 
Схематично процес обґрунтування методики аналізу виробничої 
програми туристичного оператора зображено в (Додаток В). 
Ключовою складовою успішної розробки виробничої програми для 
туристичного оператора є детальний план реалізації, який повинен бути 
адаптований до різних видів туристичних послуг, які надає компанія, а також 
до потреб та вимог споживачів. Важливим фактором є якість послуг, яку 
оператор має надати своїм клієнтам, оскільки це безпосередньо впливає на 
репутацію компанії та її прибуток. 
Окрім плану реалізації, виробнича програма повинна враховувати 
можливість ексклюзивного продажу, що дозволяє туристичному оператору 
отримувати додатковий прибуток незалежно від замовлень. Це означає, що 
оператор може використовувати свої ресурси та експертизу для створення та 
просування унікальних продуктів, які будуть доступні лише через них. 
Розробка виробничої програми має бути здійснена з розумінням того, що 
абсолютно надійного методу не існує, тому важливим етапом є аналіз та 
обґрунтування плану, який враховує як внутрішні, так і зовнішні фактори. При 
розробці виробничої програми варто враховувати такі зовнішні чинники, як 
доходи населення, рівень розвитку туристичної інфраструктури, рівень 
розвитку закладів перебування та харчування, економічна, політична, 
екологічна та демографічна ситуації, сезонність та інші фактори. 
Врахування всіх цих ключових факторів, таких як популярність 
туристичних напрямків, сезонність, бюджет клієнтів, конкуренція, 
інфраструктура, якість послуг та задоволеність клієнтів, допоможе 
туристичному оператору скласти реалістичний та ефективний план реалізації 
туристичних послуг, а також забезпечити успішність своєї діяльності на ринку 
туризму. 
17 
1.3 Методика оцінки ефективності виробничої програми туристичного 
оператора 
 
Методологія – це не тільки сукупність прийомів дослідження в науці, але 
і вчення про те, як ми можемо пізнати та перетворити світ навколо нас. Вона 
базується на мисленні та світогляді, що дозволяє нам працювати з інформацією, 
моделями та алгоритмами, які забезпечують операційне середовище 
самодисципліни та продуктивної роботи. 
Крім того, методологія включає в себе не тільки принципи та методи 
діяльності, але і знання, що відображає їх. Вона складається з методології 
пізнання, методології практичної цільності та методології оцінки 
(аксіометодології) [61, с. 111]. 
Завдяки системології, яка є пріоритетно–системним мисленням через 
світоглядність та навичку алгоритмічної діяльності, можливо досягнути 
оптимальної мети визначеної оптимальним системним алгоритмічним 
мисленням. 
Сучасні умови в економіці вимагають результативної діяльності 
туристичних підприємств для розвитку туристичного бізнесу в Україні та його 
впливу на національну економіку. Туристичний бізнес характеризується 
достатньою мобільністю, швидкістю переорієнтації туристичних напрямів, 
динамічністю та гнучкістю в ухваленні рішень. 
Оперативна реакція на зміни, краща пристосованість до ринкової 
кон'юнктури, якісне та в значних обсягах задовольняння запитів споживачів на 
туристичні послуги роблять туристичні підприємства більш 
конкурентоспроможними [5, с. 25].  
Туристичний бізнес є високомобільною галуззю, яка здатна швидко 
переорієнтуватися на нові туристичні напрями та ухвалювати динамічні та 
гнучкі рішення. На думку експертів, мали та середні туристичні підприємства 
мають перевагу у відповіді на зміни ринкової кон'юнктури та задовольненні 
запитів клієнтів.  
18 
Окрім того, туристичний бізнес вносить значний вклад у зайнятість 
населення, створюючи нові робочі місця не лише у галузі туризму, але і в 
суміжних з ним секторах. Таким чином, туристичний бізнес має важливе 
соціально-економічне значення, сприяючи розвитку регіонів та покращенню 
якості життя місцевого населення [6, с. 175].  
Існує низка факторів, які впливають на позиції малих туристичних 
підприємств та послаблюють їх конкурентність на ринку. Серед них можна 
виділити обмеженість фінансових ресурсів, залежність від ринкової 
кон'юнктури, вразливість до економічних чинників, ризик банкрутства, 
конкуренцію з боку монополістів та брак дієвої підтримки. У таких умовах 
аналіз економічної ефективності стає невід'ємною функцією управління 
туристичними підприємствами, оскільки без нього вони не можуть успішно 
функціонувати на ринку. В Україні вже розуміють важливість такого аналізу, 
хоча у розвинених країнах це є стандартною практикою підприємницької 
діяльності на протязі тривалого часу [8, с. 25]. 
Одним з головних аспектів туристичного бізнесу є інформаційна 
насиченість. Туристичні послуги не можуть бути просто виставлені на продаж, 
як звичайні товари. У туризмі майже все залежить від зображень, описів, 
рекламних кампаній та інших засобів комунікації. Важливим елементом в 
цьому процесі є інформаційні потоки, які забезпечують зв'язки між 
виробниками туристичних послуг, що несуть не тільки дані, але й різноманітні 
послуги та платежі. 
Зокрема, елементи туристичної системи тісно взаємодіють між собою, що 
створює високоінтегровану послугу туризму. Це можливо завдяки 
використанню управлінських, виробничих та інформаційних технологій, які 
забезпечують ефективність туристичного сектору. Крім того, для забезпечення 
стійкості малих туристичних підприємств та розвитку сектору необхідне 
створення як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Сучасний 
туристичний ринок вимагає від підприємств постійного підвищення якості 
послуг та розширення асортименту [19, с. 153]. 
19 
Щоб досягти успіху в туристичному бізнесі, необхідно бути готовим до 
зміни зовнішніх умов та вживати необхідні заходи для реагування на них. Для 
цього можна використовувати оцінку ефективності, яка є основою для аналізу 
умов беззбитковості та складання поточного планування і перспективного 
стратегічного прогнозування. Оцінка ефективності є важливим інструментом як 
для підготовки бізнесу, так і для оперативного управління підприємством. Для 
її проведення можна використовувати перерозподіл наявних ресурсів і 
залучення додаткових фінансових, матеріальних і трудових ресурсів. 
Туристичні підприємства повинні постійно адаптуватися до змін на ринку 
та приймати рішення, щоб забезпечити ефективне функціонування. 
Оптимізація доходів, витрат та прибутку є ключовими факторами успішної 
економічної поведінки підприємств, особливо тих, що діють у туристичній 
сфері. Сучасні умови змушують туристичні підприємства концентруватися на 
задоволенні потреб споживачів та виробництві тільки тих видів туристичної 
продукції, які мають попит і можуть забезпечити достатній дохід для розвитку 
та забезпечення стабільної діяльності в майбутньому [21, с. 300]. 
Сучасна ринкова технологія ефективного управління господарською 
діяльністю ґрунтується на використанні комплексу моделей та методів. Її 
основними складовими є наступні процеси управління:  
– постановка реалістичних цілей та їх досяжність;  
– відбір кращих варіантів рішень з багатьох можливих;  
– реалізація взаємопов'язаних матеріалів; коригування раніше прийнятих  
рішень у зв'язку зі змінами умов виробництва, постачання туристичних послуг 
та умов збуту продукції;  
– систематичний контроль економічної ефективності господарської  
діяльності.  
Для оцінки ефективності діяльності туристичного підприємства 
використовуються різноманітні методи. Оцінка ефективності проводиться за 
такими критеріями:  
– ефективність застосування туристичних технологій при створенні  
20 
туристичних послуг або їх комплексів;  
– ефективність кожного окремого туристичного продукту;  
– фінансові результати, що відображають фінансовий стан підприємства;  
– ефективність використання інформаційних технологій в туризмі;  
– створення системи узагальнюючих критеріїв ефективності на основі  
проведеної економічної діагностики. 
Ефективна економічна діяльність підприємства залежить від того, 
наскільки добре воно виконує свої цілі. Для цього необхідно встановити 
кількісні параметри цілей та розробити ефективну систему планування. 
Важливо вибрати оптимальний варіант фінансово-економічної служби, 
включаючи контролінг, щоб забезпечити комплексне рішення проблем 
підприємства, уникнути дублювання робіт і забезпечити ефективну роботу.  
Критерій беззбиткової діяльності є ключовим фактором ефективності 
підприємства, оскільки він визначає обсяг послуг, який має бути реалізований, 
щоб підприємство отримало прибуток. Для досягнення цієї точки 
беззбитковості важливо застосовувати сучасні методи планування [19, с. 173]. 
Якщо підприємство не досягло точки беззбитковості, це свідчить про 
його недостатню ефективність на ринку. Для вирішення цього питання 
необхідно детально вивчати структуру доходів та витрат туристичного 
підприємства. Однак, оскільки доходи та витрати є складними параметрами, які 
залежать від багатьох факторів, це питання потребує детального дослідження. 
Підприємства, що надають туристичні послуги, отримують дохід від 
реалізації своїх послуг, що може бути у формі виручки або валового доходу. 
Проте для того, щоб зрозуміти, чи є прибуток, необхідно порівняти валовий 
дохід з витратами на виробництво і реалізацію. У разі, коли валовий дохід 
перевищує витрати, підприємство може говорити про отримання прибутку. 
Одним з важливих аспектів формування прибутку є правильне 
визначення ціни на туристичний продукт. Вірно встановлена ціна є ключовим 
фактором успішної діяльності туристичного підприємства, оскільки вона 
визначає розмір доходу. При визначенні ціни на туристичний продукт важливо 
21 
керуватися принципами ефективності базової одиниці, що означає визначення 
оптимальної ціни на одиницю продукту з метою досягнення максимальної 
ефективності туристичного підприємства [21, с. 65]. 
Визначення економічної ефективності туристичного продукту є 
ключовим етапом для успішної діяльності туристичного підприємства. Цей 
процес передбачає розрахунок різних економічних показників, таких як доходи 
від реалізації турпродукту, витрати на його виробництво, маржинальний дохід, 
загальні господарчі витрати, валовий прибуток, податки до бюджету та чистий 
прибуток. 
Для проведення визначення ефективності турпродукту необхідно пройти 
кілька етапів, включаючи розрахунок собівартості турпродукту, визначення 
ціни та доходу від його реалізації, а також оцінку економічної ефективності. 
Правильне визначення економічної ефективності турпродукту допомагає 
туристичним підприємствам уникнути негативних фінансових наслідків та 
забезпечити стабільний прибуток. Також, це допомагає підприємствам 
зрозуміти, які чинники впливають на дохідність турпродукту та як їх можна 
оптимізувати для покращення економічної ефективності [29, с. 122]. 
Теоретично проста і логічна схема отримання позитивного або 
беззбиткового результату в туристичній сфері може бути складною в реалізації. 
У зв'язку зі збільшенням масштабів туристичної індустрії в Україні, дедалі 
більшою стає необхідність використання багаторівневого апарату управління 
на туристичних підприємствах. Це передбачає створення різноманітних 
виробничих і функціональних груп, відділів та секторів, які відповідають за 
виконання конкретних завдань. Ефективне функціонування такого апарату 
допомагає уникнути проблем обміну інформацією між ланками, зменшує ризик 
конфліктів і підвищує ймовірність успішної реалізації прийнятих рішень. 
У ринковій економіці туристичні підприємства повинні враховувати 
декілька факторів, які впливають на ефективність їхнього туристичного 
продукту. Серед них: собівартість туристичного продукту, загальна 
кон'юнктура на ринку туристичних послуг, наявність аналогічних послуг та 
22 
попит на них, платоспроможність потенційних споживачів туристичного 
продукту, можливість одержання запланованого прибутку та можливості 
використання цінових знижок. Урахування цих факторів допомагає 
туристичному підприємству розробити ефективну стратегію розвитку та 
маркетингову політику, що забезпечить йому стійкий успіх на ринку. 
Цей підхід є унікальним тим, що він забезпечує ефективність управління 
туристичним процесом для будь-якого типу підприємства, включаючи малі 
підприємства, незалежно від їх сфери діяльності, масштабів, форми власності та 
організаційно-правового спрямування. Під час вирішення завдань контролінгу, 
враховуються питання, пов'язані з управлінням туристичним процесом, 
встановленням зовнішніх контактів та взаємостосунків з іншими 
контрагентами. 
На основі підходів до забезпечення економічної результативності, 
розроблені авторами процедури дозволяють комплексно оцінити ефективність 
діяльності туристичного підприємства, визначити його можливості та загрози, а 
також здійснити адаптацію напрямів діяльності для досягнення максимальної 
ефективності. Процес реалізації запропонованої логічної схеми методу оцінки 
економічної ефективності туристичного підприємства передбачає поетапний 
комплексний аналіз його економічної результативності, включаючи визначення 
можливостей та загроз, а також оцінку адаптації напрямів діяльності [6, с. 135]. 
Логічна схема методу, або послідовність оцінки економічної 
ефективності туристичного підприємства, є основою для успішної розвиненої 
та конкурентоздатної компанії. Щоб забезпечити ефективність процесу оцінки, 
необхідно проводити стратегічне планування, яке дозволяє розробляти 
довгострокові рішення на основі економічного аналізу ситуації на ринку.  
Першим етапом оцінки економічної ефективності є вибір методів виміру 
та кількісної оцінки, який відповідає потребам підприємства. Наступним 
етапом є вибір та оцінка обґрунтування показників, які використовуються для 
оцінки ефективності.  
23 
Далі проводиться кількісна оцінка критеріїв, яка дозволяє встановити, 
наскільки виконуються критерії ефективності. На четвертому етапі проводиться 
розрахунок показників (ключових, або інтегрального), які допомагають 
визначити рівень ефективності підприємства [69, с. 113].  
Після цього проводиться аналіз і оцінка результатів, щоб встановити, 
наскільки ефективним є підприємство, та виявити можливість для поліпшення 
процесів. На заключному етапі підготовляються пропозиції щодо поліпшення 
ефективності підприємства.  
Одним з ключових кроків у втіленні запланованих заходів є розподіл 
витрат на прямі та непрямі компоненти. Прямі витрати пов'язані з 
безпосередньою виробничою діяльністю, наприклад, закупівлею матеріалів та 
обладнання, наймом кваліфікованої робочої сили та забезпеченням послуг для 
клієнтів. Непрямі витрати включають адміністративні витрати, витрати на 
маркетинг, управління та інші операційні витрати, що не пов'язані 
безпосередньо з виробництвом. 
Оптимальні допущення щодо кількісної оцінки витрат можуть бути 
сформульовані на основі аналізу попередніх фінансових даних, досліджень 
ринку та прогнозування попиту на туристичні послуги.  
Для досягнення економічної стійкості туристичного підприємства 
необхідно також звернути увагу на обсяги виробництва. Вони повинні бути 
оптимально визначені з урахуванням попиту на туристичні послуги, ресурсної 
бази підприємства та конкурентного середовища.  
Отже, важливим результатом управління туристичним підприємством є 
забезпечення економічної стійкості, що проявляється в ефективному 
використанні ресурсів та здатності уникнути негативних впливів. Це можливо 
завдяки системному та комплексному підходу до аналізу проблем і їх 
розв'язанню. Такий підхід дозволяє здійснити об'єктивну оцінку можливостей 
розвитку туризму, визначити оптимальні стратегії реклами та продажу 
туристичних послуг, а також досягти фінансової стійкості та економічного 
успіху. 
24 
Розділ 2 ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ 
ТУРИСТИЧНО ОПЕРАТОРА «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» 
 
 
2.1 Організаційно–економічна характеристика туристичного 
підприємства «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ». 
 
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» – унікальне туристичне агентство в Черкасах. Воно 
надає якісні послуги з організації подорожей в Україні та за її межами. Їхня 
мета – зробити кожну подорож клієнта незабутньою та викликаючою бажання 
повернутися знову і знову. 
Інформація про підприємство: 
– Код ЄДРПОУ: 37257915. 
– Юридична адреса: Черкаська область, м. Черкаси, бул. Шевченка, 145. 
 «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» – унікальне туристичне агентство, де працівники 
прагнуть зробити ваш відпочинок незабутнім та безтурботним. Команда 
професіоналів готова надати вам всі необхідні консультації з відпочинку та 
допомогти вам з плануванням найкращої подорожі на ваш смак. 
В «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» ви зможете вибрати тур, що повністю відповідає 
вашим бажанням. Вони пропонують широкий вибір туристичних програм, які 
охоплюють різноманітні напрямки та види відпочинку.  
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» – це не просто професіоналізм, але й дружня 
атмосфера. Колектив завжди готовий проконсультувати вас та допомогти з 
усіма необхідними послугами для відпочинку. Працівники агенства дбають про 
ваш комфорт та затишок, тому з радістю допоможуть вам з бронюванням 
готелів, організацією перевезень та екскурсій. 
Керівники підприємств і організацій також можуть звернутися до агенції 
для підготовки ділових, учбових та спеціалізованих програм. Комплексне 
обслуговування на довгостроковій основі є ще однією послугою, яку надає 
25 
фірма «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ», що допомагає їм забезпечити успішну роботу та 
розвиток їх бізнесу. 
Цілі туристичного підприємства полягають у розробці та впровадженні у 
світ якісного туристського продукту, покращенні іміджу агентства, задоволенні 
зростаючих потреб споживачів та впровадженні світових стандартів, технологій 
і правил. Для досягнення цих цілей, фірма «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» прагне 
побудувати організаційні схеми управління, які будуть засновані на принципах 
достатньої доцільності, гнучкості, мінімальної кількості ланцюгів, мінімізації 
персоналу, високої кваліфікації персоналу та мінімізації накладних витрат. Від 
цього залежить успішність підприємства в конкурентному середовищі. 
Схематично  зображена організаційна структура управління туристичного 
агентства «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» яка представлена на рис. 2.1. 
  
 Директор 
 
 
  Менеджер із Менеджер із 
Бухгалтер зовнішнього внутрішнього 
 туризму туризму  
 
Рисунок 2.1 – Організаційна структура управління туристичного агентства 
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» 
 
Директор турагентства виконує наступні обов'язки: 
– управляє відповідно до чинного законодавства господарською та 
фінансово-економічною діяльністю туристичної агенції, несучи повну 
відповідальність за результати своєї діяльності, ефективне використання майна 
агенції та досягнення фінансових результатів; 
– забезпечує досягнення запланованих фінансово-економічних 
показників агенції та контролює фінансовий стан організації; 
26 
– керує роботою структурних підрозділів агенції, забезпечуючи 
взаємодію між ними та реалізацію загальної стратегії розвитку; 
– розробляє плани розвитку турпродуктів, проводить аналіз ринку та 
конкурентів, визначає потенційні напрями розвитку та визначає обсяги 
надаваних послуг; 
– проводить координацію та співпрацю між усіма відділами 
турагентства, спрямовану на розвиток та вдосконалення діяльності компанії з 
урахуванням соціальних та ринкових пріоритетів, збільшення 
конкурентоздатності послуг, підвищення ефективності та отримання більшого 
прибутку; 
– забезпечує виконання всіх зобов'язань турагентства перед сторонніми 
організаціями, замовниками послуг та покупцями турпродуктів, а також 
укладення господарських, трудових договорів та бізнес-планів; 
– розробляє та виконує план дій по наданню туристичних послуг та 
реалізації турпродуктів на основі наукових методів керування та організації 
праці, дослідження кон'юнктури ринку туристичних послуг та турпродуктів з 
метою підвищення рівня їх якості та відповідності стандартам; 
– застосовує інноваційні методи та новітні технології у процесі 
підвищення кваліфікації працівників турагентства, забезпечення їх розвитку та 
просування по кар'єрній лестниці, а також формує команду професіоналів, 
готових до викликів та змін в галузі туризму; 
– реалізує збалансований підхід до управління турагентством, що 
поєднує у собі економічні, соціальні та екологічні аспекти. Використовує 
індивідуальний підхід до кожного працівника, дотримуючись принципу 
рівності, справедливості та взаємовигідності в стосунках зі сторонами, що 
взаємодіють з турагентством; 
– забезпечує позитивний імідж турагентства як надійного та 
відповідального партнера. Сприяє розвитку соціально відповідального бізнесу 
та взаємодії з громадськістю, пропагує принципи сталого розвитку та 
використання екологічно чистих технологій у галузі туризму; 
27 
– розв'язує питання, що стосуються фінансово-економічної та 
господарської діяльності турагентства, в рамках наданих законодавством 
повноважень, передає ведення окремих напрямків діяльності іншим посадовим 
особам – заступникам директора, керівникам структурних підрозділів і філій 
турагентства; 
– забезпечує дотримання законності у діяльності турагентства та 
здійсненні його господарсько-економічних зв'язків, використовує правові 
засоби для фінансового управління та функціонування на ринку, зміцнення 
договірної та фінансової дисципліни, регулювання соціально-трудових 
відносин; 
– контролює результати роботи та стан трудової дисципліни в 
турагентстві; 
– здійснює контроль за раціональним використанням матеріальних та 
фінансових ресурсів, оцінює результати діяльності турагентства та якість 
послуг, що надаються; 
– керує процесом видачі наказів в усіх сферах діяльності турагентства, 
забезпечує їхню вчасну та ефективну реалізацію; 
– розробляє та затверджує внутрішні правила трудового розпорядку, 
графіки відпусток, посадові та виробничі інструкції, а також інші необхідні 
організаційно–правові документи, що регулюють діяльність турагентства; 
– приймає рішення щодо прийому, переміщення та звільнення 
працівників, а також застосовує міри заохочення до працівників, які 
проявляють високу ефективність у роботі. 
Менеджер із зовнішнього та внутрішнього туризму має на меті 
задовольнити потреби клієнтів щодо туристичних послуг, збираючи, 
аналізуючи і вивчаючи їхні вимоги та побажання. Він відповідальний за пошук 
та організацію найбільш вигідних турів, ураховуючи вартість, строк та якість 
наданих послуг туроператорами, а також розміщення і екскурсійне 
обслуговування туристів. Завдяки своїм навичкам установлювати контакти та 
погоджувати умови договору з готелями, санаторіями та організаціями, які 
28 
надають екскурсійні та транспортні послуги, менеджер забезпечує надання 
клієнтам відповідних послуг.  
Менеджер з зовнішнього та внутрішнього туризму не тільки збирає, 
вивчає і аналізує вимоги та побажання клієнтів до туристичних послуг, але й 
забезпечує їх необхідною інформацією та консультує щодо всіх питань, 
пов’язаних з подорожами. Завдяки своїй професійній компетентності та увазі 
до деталей, менеджер дбає про те, щоб клієнти були на 100% задоволені 
отриманим сервісом та отримували якісну та доступну інформацію. 
Менеджер також відповідає за формування списків туристів та складання 
графіків заїздів до санаторіїв, готелів та вілл. Він докладає максимум зусиль 
для того, щоб забезпечити комфортне перебування туристів, включаючи 
оформлення віз, митний та валютний контроль, транспортне обслуговування, 
розміщення та харчування.  
Окрім цього, менеджер займається організацією своєчасного прибуття та 
від’їзду туристичних груп, а також доглядає за тим, щоб клієнти дотримувалися 
правил безпеки під час екскурсій та огляду пам’яток. Завдяки своїм знанням та 
навичкам, менеджер гарантує, що туристи завжди отримають якісний та 
безпечний сервіс.  
Бухгалтер на підприємстві грає ключову роль у забезпеченні ефективної 
фінансової діяльності. Він відповідає за ведення обліку необоротних активів, 
запасів, коштів, розрахунків та інших активів, що забезпечує повне та точне 
відображення їх на бухгалтерських рахунках. Бухгалтер також займається 
складанням різноманітних документів та забезпечує їх своєчасну подачу до 
банківських установ для перерахування коштів відповідно до договірних 
зобов'язань та оплати податків та інших платежів, що є ключовим для успішної 
діяльності підприємства. 
Надати оцінку поточного стану і ефективності використання ресурсів у 
ФОП «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» можна на підставі використання певного комплексу 
економічних показників господарської діяльності підприємства (табл.2.1.), 
використовуючи дані фінансової звітності підприємства за 2020–2022 рр. 
29 
Таблиця 2.1 –  Основні економічні показники фінансово-господарської 
діяльності туристичного підприємства «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ»  за 2021–2023 р.р 
№      Відхилення 
  Показник Од. 2021 2022 2023 2023/ 2023/ 2023/ 2023/
виміру рік рік Рік 2021 2021 2022 2022 
+; – % +; – % 
1 Чистий дохід від 
тис.
реалізації 620,5 958,3 650,4 29,9 4,6 –307,9 –32,1 
грн. 
турпродукту 
2 Собівартість  
тис.
реалізації 240,5 568,5 298,5 58 24,1 –270 –47,5 
грн. 
турпродукту 
3 Витрати обігу тис.
302,2 653,2 378,3 76,1 25,2 –274,9 –42,1 
грн. 
4 Середньоспискова 
чисельність чол. 4 4 4 – – – – 
працюючих 
5 Продуктивність тис. 
праці одного грн/ 155,1 239,6 162,6 7,5 4,8 –77 –32,1 
працюючого чол. 
6 Фонд оплати тис. 
104,4 115,2 128,4 24 23,1 13,2 11,5 
праці  грн. 
7 Середньомісячна тис. 
 
заробітна плата грн. 
8,7 9,6 10,7 2 23 1,1 11,5 
одного 
 
працюючого 
8 Середньорічна тис. 
вартість грн. 1232,2 1358,2 1455,6 223,4 18,1 97,4 7,2 
основних фондів 
9 Фондовіддача  
0,5 0,7 0,4 –0,1 –20 –0,3 –42,9 
 
10 Фондомісткість  1,9 1,4 2,2 0,3 15,8 0,8 57,1 
11 Середньорічні тис. 
  
залишки грн. 
320,5 352,1 384,2 63,7 19,9 32,1 9,1 
оборотних 
  
засобів 
12 Прибуток до тис. 
318,3 305,1 272,1 –46,2 –14,5 –33 –10,8 
оподаткування грн 
13 Податкові тис.
116,1 137,2 210,6 94,5 81,4 73,4 53,5 
платежі грн 
14 Чистий тис.
107,7 167,9 156 48,3 44,8 –11,9 –7,1 
прибуток грн 
15 Рентабельність 
% 17,3 17,5 23,9 6,6 38,2 6,4 36,6 
продажу 
 
Проаналізувавши діяльність підприємства за останні три роки, можна 
сказати, що різкий ріст основних показників приходиться на 2022-й рік, що 
пов'язано з пом’якченням санкцій COVID–19.  
30 
Чистий дохід від реалізації у 2023 р. зменшився на 307,9 тис.грн, або на 
32,1 %, що пов'язано з повномаштабним вторгненням в Україну. В 2022 р. 
виручка зросла порінянно з 2021 р. на 337,8 тис. грн.  
Аналізуючи дані фінансової звітності за період з 2021 по 2023 роки, 
можна побачити, що виручка від реалізації зросла лише на 29,9 тис. грн. В той 
же час, собівартість збільшилась на 58 тис. грн. Це свідчить про те, що 
зростання собівартості випереджає зростання виручки, що може негативно 
вплинути на валовий прибуток. 
Для підприємства «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» важливо знайти правельний вихід 
зситуації для збільшення виручки навіть в такі складні часи.  
В зв’язку з пом’якченням санкцій і введенню вакницації всього населення 
владою під час епідемії COVID–19   агенству вдалося зробити більшу виручку в 
2022 р. в порівнянні з 2021 р. Крім того, ця епідемія загартувала всих хто 
пов’язаний з сферою обслуговуваня, а також дала змогу до подальшої швидкої 
адаптації до подібного роду проблем.  
За результатами аналізу фінансової звітності підприємства «ІНДІАНА 
ТРЕВЕЛ» можна побачити, що середньорічна вартість основних виробничих 
фондів зросла в 2023 році порівняно з 2021 роком на 223,4 тис. грн. Цей ріст 
пов'язаний з зростанням обсягів господарювання, зокрема з розширенням 
мережі збуту. 
Розширення мережі збуту є стратегічним кроком для розвитку 
підприємства. Воно дозволяє досягти більш широкої аудиторії клієнтів, 
залучити нових партнерів та збільшити обсяги продажів. 
Отже, незважаючи на складнощі, включаючи конкуренцію, змінність 
ринкових умов та виклики, туристичне агентство «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» не 
зупиняється і продовжує з великим ентузіазмом та наполегливістю активно 
розвивати свою компанію. 
У сучасному світі туристичний бізнес може зазнавати різних викликів і 
перешкод, таких як економічна нестабільність, зміни у попиті та проблеми, 
31 
пов'язані зі здоров'ям та безпекою. Проте, «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» демонструє 
стійкість і рішучість в підтримці своєї діяльності. 
Компанія постійно працює над розширенням своєї клієнтської бази, 
пропонуючи якісні послуги та індивідуальний підхід до кожного клієнта. Вона 
також неустанно працює над вдосконаленням своїх турпрограм і пакетів, щоб 
задовольнити потреби та бюджет кожного клієнта. 
Важливо відзначити, що успіх «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» не можливий без 
професійного та дружнього колективу, який завжди готовий допомогти 
клієнтам у плануванні та організації їх відпочинку. 
Незважаючи на виклики і труднощі, «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» залишається 
вірним своїм цілям і впевнено крокує вперед, пропонуючи якісні туристичні 
послуги і створюючи приємні та незабутні враження для своїх клієнтів. 
 
2.2 Аналіз виробничої програми туристичного оператора «ІНДІАНА 
ТРЕВЕЛ» 
 
В умовах ринкових відносин планування діяльності туристичного 
підприємства відіграє ключову роль у забезпеченні успішної діяльності і 
конкурентоспроможності. Відповідно до цього, планування має стати 
комплексним і бути побудованим на основі ретельного вивчення ринку та 
аналізу поведінки споживачів. Знання поточного та майбутнього попиту на 
турпродукт дозволяє підприємству вчасно адаптувати свої послуги до потреб 
споживачів і забезпечувати максимальну ефективність використання ресурсів. 
Планування виробничої діяльності туристичного підприємства 
передбачає не лише програмування обсягів виробництва туристичних послуг, 
але і підбір оптимальних турпродуктів, які задовольнять потреби ринку. Для 
досягнення максимального рівня ефективності необхідно ретельно розрахувати 
можливості використання ресурсів і матеріальних активів підприємства, 
визначити стратегію продажу та реклами туристичної продукції. Оптимальне 
планування дозволить туристичному підприємству досягти успіху на ринку та 
32 
забезпечити стабільний розвиток відповідно до потреб споживачів і внутрішніх 
ресурсів підприємства. 
Безліч варіантів реалізації враховуючи, планування створення 
туристичного продукту є невід'ємною частиною і потребує точного визначення 
ресурсного забезпечення. Виробнича програма туристичного підприємства, 
зокрема туроператора, слід розглядати як документ, що передбачає завдання на 
створення (комплектування) туристичного продукту з встановленою кількістю, 
номенклатурою, асортиментом та високою якістю протягом певного терміну, 
враховуючи замовлення потенційних туристів або вільний ринковий попит. 
Під час формування туристичних послуг і комплектування туристичного 
продукту використовуються різноманітні натуральні та вартісні показники, що 
допомагають об'єктивно визначити ресурсне забезпечення. Це забезпечує 
ефективне планування та управління процесом створення туристичного 
продукту, забезпечуючи його якість та своєчасну реалізацію, відповідно до 
потреб ринку та задоволення клієнтів. 
У сфері туризму натуральні показники є важливим індикатором 
діяльності підприємств, оскільки вони відображають конкретні кількісні 
параметри їхньої роботи. Крім того, інші галузі туристичної індустрії також 
використовують натуральні показники для оцінки своєї продуктивності. 
Наприклад, туроператори можуть аналізувати кількість складених туристичних 
пакетів та реалізованих турів, а готелі та ресторани – кількість наданих 
спальних місць та місць для приймання їжі. 
Однак, не менш важливою є оцінка фінансової рентабельності 
туристичної діяльності. Виручка від продажу туристичних послуг та товарів є 
основним вартісним показником роботи підприємств туристичної галузі. Вона 
дозволяє оцінити фінансові результати діяльності підприємства і визначити її 
прибутковість. Також важливим показником оцінки є динаміка джерел 
фінансування туристичного підприємства. Тому одним з етапів дослідження, 
став аналіз, структури джерел фінансування туристичного підприємства 
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» за 2021–2023 рр. (таблиця 2.3). 
33 
 
Таблиця 2.3 – Структура джерел фінансування туристичного 
підприємства «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» за 2021–2023 рр. 
 
Відх. 
 2021 р. 2022 р. 2023 р. 
2023 – 2021 
Статті балансу 
 тис.грн. тис.грн. тис.грн. тис.грн. % 
1. Власний капітал 53,5 85,7 59,4 5,9 11,02 
1.1 Статутний капітал 1000 1000 1000 – – 
1.2. Інший додатковий 
30,1 35,7 40,5 10,4 34,6 
капітал 
1.3. Нерозподілений 
318,3 305,1 272,1 –46,2 –14,5 
прибуток 
2. Довгострокові 
73,3 90,6 78,2 4,9 6,7 
зобов'язання 
3. Поточні зобов'язання 38,6 48,3 41,8 3,2 8,3 
3.1. Коротко–строкові 
41,4 48,2 60,9 19,5 47,1 
кредити 
 
Баланс 555,6 614,6 553,9 –1,7 –0.3 
 
 
Проаналізувавши дані таблиці, можна зробити наступні спостереження 
щодо фінансового стану туристичного підприємства «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ». 
Виявлено, що власний капітал підприємства є незначним у порівнянні з 
довгостроковими та поточними зобов'язаннями. Це означає, що більшість 
коштів, якими оперує підприємство, становлять залучені зовнішні ресурси. 
Річні дані показують постійне зростання зобов'язань, що може мати як 
позитивний, так і негативний вплив на подальшу діяльність підприємства. 
Позитивний аспект полягає в тому, що залучення позик дозволяє підприємству 
реалізовувати свої задуми без затримок. Однак, це також призводить до 
негативного аспекту, коли підприємство може виявитися не в змозі вчасно 
погасити свої боргові зобов'язання. Наступним етапом аналізу, стало 
дослідження структури і динаміки витрат туристичного підприємства 
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» за 2021–2023 рр. (таблиця 2.4). 
34 
Таблиця 2.4 – Аналіз структури і динаміки витрат підприємства 
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» за 2021–2023 рр. 
Абсолютне 
Значення по роках Динаміка приросту(%) 
відхилення (+,–) 
Види витрат 
2021 2022 2023 2023–2021 2023–2022 2023/2021 2023/2022 
Собівартість 
реалізованої 240,5 568,5 298,5 58 –270 24,1 –47,5 
продукції  
Адміністративні 
40,2 35,7 39,9 –0,3 4,2 –0,7 11,8 
витрати 
Витрати на збут 10,6 17,3 20,8 10,2 3,5 96,2 20,2 
Інші операційні 
10,9 13,7 19,1 8,2 5,4 75,2 39,4 
витрати 
Разом 302,2 653,2 378,3 76,1 –274,9 25,2 –42,1 
 
Аналізуючи економічний стан даного підприємства, можна зробити 
висновок, що в цілому його діяльність є стабільною, навіть з урахуванням 
поточної воєнної ситуації в країні. Більшість аналітичних показників 
підприємства знаходяться на задовільному рівні, що може бути пояснено 
впливом економічних та політичних факторів, пов'язаних з воєнним 
конфліктом. 
Цей факт свідчить про ефективне управління підприємством та його 
здатність пристосовуватися до непередбачуваних умов. Однак, варто зазначити, 
що воєнна ситуація може мати негативний вплив на певні аспекти діяльності, 
такі як забезпечення безпеки, логістика, залучення нових клієнтів та ризик 
втрати ринків збуту. 
Рекомендується підприємству зосередитися на мінімізації можливих 
ризиків, зміцненні резервів та пошуку нових можливостей розвитку, які можуть 
допомогти вирішити економічні виклики, пов'язані з воєнним конфліктом. 
Виробнича програма туристичного оператора має на меті забезпечення 
ефективної діяльності підприємства, включаючи план надання туристичних 
послуг та комплектування турпродукту, план підвищення якості туристичного 
35 
продукту та послуг, план ресурсного забезпечення виробничої програми. Всі ці 
розділи є важливими складовими успішної діяльності туристичного оператора і 
гарантують ефективну роботу підприємства в цілому. 
План комплектування турпродукту є ключовим етапом в роботі 
туроператора, але його реалізація залежить від багатьох факторів, таких як 
наявність необхідних ресурсів і виробничих потужностей. У процесі 
планування туристичного продукту враховуються натуральні і вартісні 
показники, а також прогнозується попит на послуги та розраховуються 
необхідні обсяги закупівель. 
Туроператор при формуванні туристичного пакета звертається до 
зовнішніх ресурсів, таких як послуги розміщення, харчування, транспортування 
тощо, а також до внутрішніх ресурсів, таких як грошові кошти, трудові ресурси 
та інші активи підприємства. Це дозволяє розробляти ефективні стратегії 
виробництва та забезпечення якості туристичних послуг. 
Важливою та незаперечно необхідною складовою ефективного 
планування туристичного продукту є комплексне програмування, що базується 
на детальних розрахунках та аналізі потреби в різних ресурсах та активний 
пошук надійних джерел їх забезпечення. Тільки при належному ресурсному 
забезпеченні, включаючи фінансові, матеріальні, транспортні, технічні та 
людські ресурси, туроператор зможе гарантувати високу якість туристичного 
продукту та успішно задовольнити потреби своїх різноманітних клієнтів. 
Продумане програмування дозволяє оптимізувати використання ресурсів, 
раціонально розподіляти їх, уникати перевантажень та недостач, а також 
ефективно планувати та керувати усіма етапами надання туристичних послуг, 
що сприяє забезпеченню високої якості та задоволенню потреб клієнтів. 
Отже, планування та комплектування туристичного продукту є складним 
процесом, який потребує детального аналізу та прогнозування ринкових умов, 
попиту та ресурсів. Тільки на основі такого підходу туроператор зможе 
досягнути успіху та стати лідером на ринку туристичних послуг. 
Усі ресурси, які використовуються підприємствами, можна розділити на 
36 
матеріальні та нематеріальні (торгові марки, ноу-хау, престиж, імідж, 
кваліфікація персоналу, досвід роботи, компетенція, мистецтво управління та 
інше). 
При плануванні виробничої програми туристичного продукту 
враховуються витрати ресурсів, що обчислюються на основі встановлених 
техніко-економічних нормативів для кожного окремого туриста або групи 
туристів заздалегідь визначеної чисельності. При використанні ресурсних 
нормативів під час обґрунтування виробничої програми конкретного 
підприємства необхідно враховувати його особливості, специфіку наданих 
туристичних послуг, інтенсивність туристичних потоків, їх спрямованість та 
кон'юнктурні зміни, які стосуються даної сфери діяльності. 
На сьогоднішній день практика використання методу планування 
ресурсів у туристичному бізнесі є необхідністю, адже дозволяє підприємству 
ефективно планувати свою діяльність та максимально оптимізувати 
використання своїх ресурсів. Незважаючи на відсутність науково 
обґрунтованих норм та нормативів, на практиці вже розробляються власні 
методики врахування індивідуальних особливостей туристичного підприємства 
при розрахунку витрат ресурсів. 
Окрім того, важливо враховувати результати маркетингових досліджень 
туристичного попиту при розробці виробничої програми, адже саме вони є 
вихідними передумовами для успішного розвитку бізнесу. Розробка і 
впровадження ефективної виробничої програми дозволяє забезпечити 
підприємство необхідними ресурсами та відповідати потребам туристів на 
ринку. Такий підхід допомагає збільшувати конкурентоспроможність 
підприємства та займати більш стійке положення на ринку туристичних послуг.  
Ці результати дослідження формують унікальний банк потенційних 
клієнтів, що послужить основою для розробки та обґрунтування виробничої 
програми туристичного підприємства.  
Розробка програми діяльності туроператора починається зі створення 
бази потенційних клієнтів, які були виявлені в результаті аналізу ринкового 
37 
попиту. Цей процес включає обґрунтування обсягу складання туристичного 
продукту як у фізичних, так і у вартісних аспектах. Він завершується 
формуванням структури цільового туристичного продукту з визначеною 
кількістю, включаючи номенклатуру, асортимент та якість для кожного виду 
туризму (внутрішнього, в'їзного і виїзного). 
Добре спланована виробнича програма туроператора є фундаментом  
управління всіма показниками підприємства. Вона конкретизує напрямки 
діяльності, розподіл ресурсів, планування виробництва та реалізації 
туристичної продукції. 
Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма 
або план виробництва та реалізації продукції, який враховує особливості 
туристичної галузі та потреби ринку. Цей план дозволяє ефективно 
використовувати ресурси, планувати обсяги виробництва та реалізації 
туристичного продукту, а також задовольняти потреби клієнтів і враховувати 
ринкові умови. 
Виробнича програма є важливим фактором управління підприємством, 
оскільки вона визначає необхідний обсяг виробництва продукції на плановий 
період, враховуючи номенклатуру, асортимент та якість, встановлені планом 
продажів. Крім того, вона спрямовує завдання, пов'язані з впровадженням 
нових виробничих потужностей, потребою в матеріальних та сировинних 
ресурсах, кадрових рішеннях, транспорті та інших аспектах. Виробнича 
програма тісно пов'язана з планами зайнятості та заробітної плати, планами 
витрат на виробництво, прибутку, рентабельності та фінансовим плануванням. 
Цей розділ плану підприємства визначає склад, кількість та обсяг 
продукції, які мають бути виготовлені і постачені споживачам протягом 
планового періоду. Вона є головним елементом планування підприємства, 
оскільки відображає головну мету господарської діяльності. Усі інші розділи 
плану розробляються з урахуванням виробничої програми та мають на меті її 
виконання. Використання виробничої програми допомагає забезпечити 
ефективне використання ресурсів, планувати обсяги виробництва і постачання 
38 
продукції, а також відповідати потребам клієнтів і умовам ринку. 
Головною метою виробничої програми є надання неперевершеного 
задоволення потребам споживачів шляхом виготовлення високоякісної 
продукції підприємствами, максимально раціонального використання їхніх 
ресурсів та досягнення максимального прибутку. З метою досягнення цієї мети, 
розробка виробничої програми повинна враховувати такі вимоги на всіх етапах: 
– ретельне визначення потреби виробництва продукції та обґрунтування 
оптимального обсягу виробництва, виходячи із попиту споживачів; 
– повна узгодженість натуральних та вартісних показників обсягів 
виробництва та реалізації продукції;  
– обґрунтування плану виробництва продукції на основі наявних 
ресурсів, зокрема виробничої потужності.  
Виробнича програма, складаючись з двох основних розділів, виявляється 
ключовим інструментом для успішного функціонування підприємства. Перший 
розділ, план виробництва продукції в натуральному або умовно-натуральному 
виразі, відображає конкретні обсяги та характеристики продукції, яку 
необхідно виготовити. Другий розділ, план виробництва у вартісному виразі, 
враховує фінансові показники і економічні аспекти, пов'язані з виробництвом і 
реалізацією продукції. 
Основою для розробки виробничої програми є реальна потреба в 
конкретній продукції. Ця потреба конкретизується шляхом аналізу попиту 
споживачів та господарських договорів, що стосуються асортименту виробів. 
Врахування цих факторів дозволяє точно визначити обсяги виробництва та 
планувати його ефективно. 
Для правильного формування виробничої програми підприємства в 
бізнес–плані необхідно включити важливу інформацію. Зокрема, потрібно 
детально описати характеристики пропонованої продукції, провести оцінку 
потенційних ринків збуту та проаналізувати конкурентну ситуацію. Крім того, 
стратегія маркетингу визначає шляхи просування продукції на ринку та 
залучення клієнтів. 
39 
Завдяки цій інформації підприємство може адекватно відповідати на 
потреби споживачів, розуміти ринкові умови та розташовуватися в 
конкурентному середовищі.  
При плануванні виробничої програми варто використовувати 
різноманітні матеріали та джерела інформації, щоб забезпечити максимальну 
ефективність і точність планування. Наступні матеріали можуть бути 
корисними при розробці виробничої програми: 
– перспективний план виробництва продукції і послуг: цей план 
відображає майбутні плани і цілі підприємства стосовно розширення або 
вдосконалення виробництва. він допомагає визначити потребу у розвитку 
нових продуктів або послуг, а також залучити ресурси для їх впровадження. 
– прогноз потреби у продукції підприємства: аналіз змін ринкових 
елементів, таких як попит, пропозиція, ціни та конкуренція, допомагає 
передбачити майбутню потребу споживачів у продукції. цей прогноз є 
важливим для визначення обсягів виробництва та планування виробничих 
потужностей. 
– державний контракт та державне замовлення на продукцію 
підприємства: якщо підприємство має угоду з державою щодо поставки 
продукції, цей контракт слід враховувати при розробці виробничої програми. 
– результати вивчення поточного попиту на продукцію: аналіз ринкової 
ситуації та дослідження поточного попиту на продукцію дозволяють зрозуміти, 
які товари або послуги є популярними та як їхні обсяги можуть змінюватися у 
майбутньому. 
Підставою для визначення обсягу поставок конкретної продукції є 
портфель замовлень і господарські договори. 
Обсяг випуску по окремих виробах обґрунтовується виробничою 
потужністю. У процесі такого обґрунтування на підприємствах виявляються 
внутрішньовиробничі диспропорції в завантаженні устаткування, намічаються 
шляхи їхнього усунення, а також заходи щодо розширення спеціалізації і 
кооперування виробництва. 
40 
Виходячи з натуральних обсягів постачань і виробництва, розраховується 
загальний обсяг продукції у вартісному виразі: обсяг товарної продукції, 
валової продукції, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції. 
Розробка завдань по випуску виробів у натуральному виразі є 
найважливішою частиною роботи при складанні виробничої програми. 
Важливість її визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених 
видів, здатних задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб 
формується програма виготовлення конкретних виробів. 
При розробці виробничої програми в натуральному виразі необхідно 
зосередитись на визначенні унікальної номенклатури і розмаїтості продукції, 
що виробляється. Крім того, важливо розрахувати обсяги виробництва 
продукції на різні календарні періоди, з урахуванням виробничих потужностей, 
матеріальних ресурсів та трудових сил. 
Планування виробничої програми ґрунтується на комплексі показників 
обсягу виробництва, який включає як натуральні, так і вартісні показники. 
Натуральні показники виробничої програми відображають фізичний обсяг 
продукції за номенклатурою та асортиментом. 
Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою або 
децентралізованою, залежно від організаційної структури та особливостей 
виробництва. У випадку централізованої номенклатури підприємство має 
єдиний перелік продукції, тоді як у разі децентралізованої номенклатури різні 
підрозділи можуть мати свої власні списки виробів. Це дозволяє краще 
враховувати особливості кожного підрозділу та задовольняти потреби різних 
ринкових сегментів. 
Головна номенклатура підприємства формується шляхом підписання 
державних контрактів і державних замовлень. Це означає, що компанія 
співпрацює з державними органами та установами для виконання договорів на 
постачання товарів або послуг. Це надає підприємству стабільний замовний 
обсяг і можливість розширення діяльності. 
 Підприємство самостійно визначає асортимент продукції, що 
41 
задовольняє потреби ринку. Це дає компанії гнучкість у виборі продуктів, 
адаптацію до змін споживчих преференцій та можливість конкурувати на 
ринку. 
Умови ринку зумовлюють зростання значення натуральних показників 
виробничої програми. Ці показники використовуються для оцінки ступеня 
задоволення потреб споживачів у певних товарах з урахуванням якості. 
Розуміння попиту на продукцію дозволяє підприємству адаптувати виробничу 
програму та забезпечити задоволення потреб ринку. 
Одним з ключових етапів розробки виробничої програми є визначення 
потреби в ресурсах. Підприємство аналізує свої ресурсні можливості та 
встановлює, які ресурси необхідні для виробництва продукції. Це можуть бути 
фінансові ресурси, матеріали, людські ресурси, обладнання та інші необхідні 
складові. Визначення потреби в ресурсах допомагає оптимізувати їх 
використання, уникнути надмірного або недостатнього запасу ресурсів і 
забезпечити ефективність виробництва та надання послуг.  
Основним методом визначення потреби підприємства є метод прямого 
розрахунку відповідно до питомих норм витрат. Цей метод використовується 
для визначення потреби у предметах праці, таких як сировина, матеріали, 
знаряддя праці, а також для врахування потреби на капітальне будівництво, 
експорт, створення резервів та інших факторів. 
Для визначення потреби у предметах праці, питомі норми витрат 
сировини і матеріалів помножуються на планові обсяги виробництва. Це 
дозволяє враховувати необхідність матеріалів для виробництва товарів або 
надання послуг. Потреба в знаряддях праці, таких як машини і устаткування, 
визначається на основі передбачених обсягів робіт, які виконуються з 
використанням цих знарядь, і прогресивних норм продуктивності. 
Таким чином, метод прямого розрахунку потреби є важливим 
інструментом для планування та управління виробництвом на підприємствах, 
що дозволяє забезпечити виробництво необхідної кількості товарів і послуг з 
урахуванням наявних ресурсів. 
42 
2.3 Оцінка ефективності виробничої програми 
 
Виробничі потужності підприємства визначаються за допомогою різних 
методів, які дозволяють оцінити його здатність задовольнити потреби 
споживачів і виробляти необхідну кількість продукції. Один з таких методів – 
аналіз виробничої потужності, який передбачає визначення максимально 
можливого обсягу продукції, який підприємство може виробляти протягом 
певного періоду часу. 
Проте, визначення виробничих потужностей підприємства є складним 
процесом, який включає в себе не лише аналіз потреб споживачів і 
можливостей виробництва, а й врахування факторів, таких як наявність 
ресурсів, технологічні обмеження, фінансові можливості та інші. Тому, крім 
аналізу виробничої потужності, використовуються інші методи, такі як 
прогнозування попиту, аналіз ринкових тенденцій, конкурентний аналіз та інші, 
щоб забезпечити оптимальне планування виробництва. 
Виробнича програма є важливим інструментом для планування 
виробництва і реалізації продукції на підприємстві. Вона визначає обсяги 
виробництва і доставки продукції споживачам у відповідності до договорів 
поставок і споживчого попиту. Основним завданням виробничої програми є 
максимальне задоволення потреб споживачів, забезпечення високої якості 
продукції та досягнення максимального прибутку для підприємства. 
Виробнича програма є важливим інструментом для планування і 
управління виробництвом на підприємстві. Вона містить різні компоненти, які 
визначаються на основі реальних потреб і можливостей підприємства. Основні 
складові виробничої програми включають: 
– план виробництва продукції визначає необхідні обсяги виробництва 
продукції, включаючи номенклатуру, асортимент, кількість і терміни поставок. 
він базується на попиті споживачів та господарських договорах і відображає 
реальні потреби ринку. 
43 
– план збуту продукції визначає стратегію і тактику збуту продукції, 
включаючи канали розподілу, маркетингові активності, просування на ринку та 
інші аспекти. він спрямований на досягнення оптимального рівня продажів і 
задоволення потреб споживачів. 
– розрахунок виробничої потужності визначає максимально можливий 
обсяг продукції, який підприємство може виробляти протягом певного періоду 
часу.  
Виробнича програма підприємства відображає реальні можливості та 
потенціал підприємства щодо виробництва продукції. Вона визначає 
оптимальні планові показники, які повинні бути досягнуті з метою задоволення 
потреб споживачів та досягнення максимальної ефективності використання 
ресурсів. 
Основним завданням виробничої програми є досягнення максимальної 
продуктивності і ефективності виробництва, щоб задовольнити потреби 
споживачів і забезпечити прибутковість підприємства. Вона є основою для 
планування і управління виробництвом на рівні дільниць або цехів, а також для 
розподілу ресурсів і координації роботи всього підприємства з метою 
досягнення стратегічних цілей. 
Україна, зі своїм вигідним географічним положенням, великим 
потенціалом у сфері туризму та рекреації, сприятливим кліматом і 
різноманітними природними ресурсами, має всі передумови для активного 
розвитку міжнародного туризму. Однак, через війну, яка спалахнула в країні, 
туристична індустрія зазнала суттєвих обмежень у своєму розвитку. 
Багато туристичних фірм, що базуються в Україні, спеціалізуються на 
вивезенні туристів, а отже, на виведенні капіталу з країни. Незважаючи на те, 
що Україна має привабливі туристичні місця, вона поки не може надати 
послуги європейського рівня. Це пояснюється декількома факторами, зокрема 
недостатньою кількістю інформації про Україну на іноземних мовах, 
недостатнім розвитком туристичної інфраструктури, проблемами з екологією, 
високим рівнем забруднення навколишнього середовища, обмеженими 
44 
туристичними рекреаційними ресурсами, а також недосконалим організаційним 
та правовим забезпеченням туристичної галузі. 
Виробнича програма повинна не тільки задовольняти потреби 
споживачів, але й враховувати ресурси підприємства і відповідати його 
господарським інтересам. 
Тепер розглянемо тур сформований туроператором в Закарпаття. 
День 1 
– 18:00 –  виїзд з Черкас. 
День 2 
– 08:30 – приїзд в готель, поселення, сніданок 
В перший день відвідання водоспад Шипіт. Водоспад причаровує всіх 
своєю незвичайною природною красою. Екологічний збір на водоспаді Шипіт 
дорослий – 20 грн, дитячий – 10 грн. 
У Пилипці знаходиться найдовша канатно-крісельна дорога Закарпаття 
(1650 м), яка підіймає відвідувачів до підніжжя гори Гимба, що входить до 
складу гірського масиву полонини Боржава та має висоту 1491 метр над рівнем 
моря. Абонемент на підйомник : дорослий – 200 грн, діти до 12 років, учасники 
АТО, інваліди І–ІІІ групи – 150 грн. 
Також є можливість покататися на джипах по дикій закарпатській природі 
до озера Магура, захоплива подорож не залишить вас байдужими! Вартість 
катання на джипах – 300 грн з особи. 
– 18:00 – повернення в готель. 
День 3 
– 08:30 – бажаючі можуть відправитися на факультативну екскурсію 
«Таємниці Синевиру та Колочава». 
У селі Синевирська Поляна збудований екопарк «Долина вовків». 
Вартість вхідного квитка – 80 грн для дорослих, 50 для дітей.  
Туристи  побувають на озері Синевир. Вартість екологічного збору – 60 
грн для дорослих, 30 грн для дітей.  
А далі їх чекає обід в місцевій колибі.  
45 
Колочавський музей-скасен «Старе село» – перший та найгарніший 
сільський музей архітектури та побуту на Закарпатті. Вартість вхідного квитка 
120 грн – дорослий, 60 грн – дитячий. 
Вартість факультативної екскурсії  «Таємниці Синевиру та Колочава» – 
300 грн (у вартість входить: трансфер до локацій, організаційний та 
екскурсійний супровід). Окремо оплачуються вхідні квитки . Відбувається для 
групи від 20 осіб. 
– 19:00 – повернення в готель. 
День 4 
– 08:00 – сніданок, виселення з готелю 
– 10:00 – відвідуємо замок Паланок. Вхідний квиток у замок Паланок – 
100 грн – дорослий, дитячий – 50 грн.  
Обід в закладі «Порядний Газда». Вартість обіду закарпатських страв – 
300 грн. (оплачується заздалегідь при бронюванні туру). 
– 14:30 – відвідаємо найсучасніший аквапарк України Карпатія. Вартість 
купання в аквапарку для дорослих до 2-х годин – 350 грн, для діток до 13 років 
– 220 грн, якщо ви бажаєте більше часу для дорослих – 500 грн, а для дітей – 
300 грн. 
– 18:00 – поселення в готель. 
День 5 
– 08:30 – бажаючі можуть відправитися на факультативну екскурсію 
«Смак Закарпаття та релакс у чанах». 
Також ми відвідаємо славнозвісні чани в с. Лумшори.  
Потім буде дегустація закарпатської кухні у корчмі «Підкова». 
Вартість факультативу «Смак Закарпаття та релакс у чанах» для дорослих 
– 850 грн з особи, для дітей до 10 років – 750 грн (вартість входить екскурсія 
містом Ужгород, година купання в чанах, дегустація закарпатських страв в 
корчмі «Підкова», трансфер до локацій та організаційний та екскурсійний 
супровід) Факультатив відбувається для групи від 20 осіб  (оплачується 
заздалегідь при бронюванні туру). 
46 
– 20:00 – повернення в готель. 
День 6 
– до 9:00 – сніданок та виселення з готелю. 
– 10:00 – ми прибуваємо у термальні води «Косино». Абонемент на 3 
години у «Термальні води Косино» – 500 грн. Для дітей зростом до 150 см вхід 
безкоштовний. Для дітей зростом до 130 см – вхід лише в нарукавниках.  
Також у туристів буде смачний обід в місті Берегове. Вартість обіду 250 
грн з особи (у вартість входить бограч, лоці–печене (запечена свинина), 
картопляне пюре, салат, компот, хліб). 
Відвідування винного заводу Шато Чизай. Вартість відвідування заводу 
Чизай (в вартість входить дегустація 8 видів вин та екскурсія винзаводом) з 
дорослого – 245 грн, з дитини – 140 грн (екскурсія і сік). 
– 18:30 – виїзд у Черкаси. 
День 7 
– 10:00 – орієнтовне прибуття у Черкаси. 
В ході оцінки ефективності виробничої програми було встановлено, що 
вона в цілому відповідає поставленим цілям та завданням. Аналіз показав, що 
підприємство успішно впроваджує свої ресурси та здібності для досягнення 
планованих результатів. 
Оцінка виробничої програми показала, що вона має оптимальну 
структуру і відповідає потребам споживачів. Підприємство забезпечує 
ефективне використання своїх ресурсів та гармонійне поєднання внутрішніх 
процесів, що сприяє досягненню позитивних результатів. 
Проте, у процесі комплексної оцінки було виявлено деякі суттєві слабкі 
сторони виробничої програми, які належить врахувати та вдосконалити. 
Наприклад, наявні обмеження в ресурсах, включаючи фінансові, технічні та 
людські ресурси, а також виявлені недоліки в організаційному та нормативно-
правовому забезпеченні, які можуть суттєво впливати на ефективність 
програми та досягнення її поставлених цілей. 
 
47 
Розділ 3 ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОЦІНКИ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ 
ТУРИСТИЧНОГО ОПЕРАТОРА 
 
 
Туристичний та готельний бізнес у сучасній Україні стає все більш 
розвинутим і перспективним напрямком економіки. Однак, не дивлячись на 
позитивні тенденції, індустрія гостинності зіткнулася зі значними викликами та 
проблемами, які перешкоджають її розвитку. 
Однією з ключових проблем туристичного та готельного бізнесу в 
Україні є низька конкурентоспроможність на міжнародному рівні. Це пов'язано 
зі значним відставанням від світових стандартів, які стосуються якості та рівня 
обслуговування, а також зі значним податковим тиском та несприятливою 
нормативною базою. 
Окрім того, відсутність міжнародних готельних мереж на території 
України також ускладнює ситуацію в готельному бізнесі та знижує його 
конкурентоспроможність на міжнародному ринку. 
Для розв'язання цих проблем необхідно проводити системний аналіз 
діяльності підприємств готельно-туристичної індустрії, впроваджувати сучасні 
технології та розробляти стратегії розвитку з урахуванням світових тенденцій. 
Важливо також забезпечити високий рівень кваліфікації працівників, що дасть 
змогу підвищити якість обслуговування та покращити репутацію України на 
міжнародному ринку туристичних послуг [21, с. 135].  
Однією з головних проблем для будь-якого туристичного підприємства є 
забезпечення стабільної кількості клієнтів. Втрата клієнтів може негативно 
впливати на фінансові показники підприємства та порушити його репутацію.  
В сучасних умовах успіх туристичного бізнесу залежить від забезпечення 
високої якості туристичних послуг. Українські туристичні підприємства 
стикаються з викликом знайти оптимальний баланс між ціною та якістю послуг 
для забезпечення максимальної прибутковості.  
48 
Туристична послуга є основним продуктом будь-якого підприємства 
гостинності. Вона повинна задовольняти потреби клієнтів, бути зручною та 
привабливою. У свою чергу, для забезпечення високої якості надання послуг 
необхідно дотримуватися стандартів обслуговування та виконувати правила, 
які гарантують встановлений рівень якості операцій.  
Оцінка якості наданих послуг є важливим етапом в розвитку будь-якого 
туристичного підприємства. Належний рівень якості можна забезпечити 
шляхом систематичного вимірювання та порівняння отриманих результатів з 
встановленими вимогами.  
Ефективний контроль над процесом надання послуг є важливою 
складовою для забезпечення якості та задоволеності клієнтів. Державні та 
місцеві органи можуть забезпечувати контроль за дотриманням технічних умов 
та вимог до надання послуг, а також за роботою персоналу.  
Для забезпечення належного контролю на рівні підприємства можна 
використовувати різні методики, які є широко поширеними в сучасному бізнесі. 
Наприклад, візуальний контроль дозволяє виявляти недоліки в якості послуг, 
аналітичний – досліджувати та аналізувати дані для забезпечення ефективності 
процесу надання послуг, медичний – контролювати відповідність послуг 
медичним стандартам, інструментальний – застосовувати спеціальне 
обладнання для контролювання якості продукції та послуг, соціологічний – 
досліджувати потреби та задоволеність клієнтів [71, с. 39].   
Контроль над процесом надання послуг є важливою складовою успіху 
будь-якого підприємства та допомагає підтримувати високий рівень якості та 
задоволеності клієнтів. Забезпечення належного контролю може забезпечити 
підприємству конкурентну перевагу та стабільність у ринкових умовах. 
Забезпечення високої якості туристичних послуг є однією з 
найважливіших складових успішної діяльності будь-якого туристичного 
підприємства. Для досягнення цієї мети необхідно зосередитися на підвищенні 
кваліфікації персоналу та застосуванні індивідуального підходу до кожного 
клієнта. В сучасних умовах, де політика максимізації прибутку не завжди 
49 
забезпечує задоволення потреб клієнтів, важливо інвестувати кошти в 
вдосконалення роботи персоналу та формування нових працівників, які будуть 
знаходити та реалізовувати індивідуальні потреби кожного клієнта.  
Якість послуг в туристичному бізнесі визначається їх властивостями та 
характеристиками, які сприяють почуттю задоволення у споживача. Вартість 
туристичних послуг залежить від їх специфічних особливостей та витрат, 
пов'язаних з їх наданням.  
Очікування клієнтів формуються іміджем турфірми, суспільною думкою, 
зусиллями персоналу щодо управління якістю послуг та їх просуванням на 
ринок, а також цінами. Управління якістю послуг передбачає контроль за їх 
відповідністю державним та міжнародним стандартам та забезпечення 
відповідних форм їх надання [72, с. 109].  
Перш за все, якість обслуговування в галузі туризму означає задоволення 
потреб і очікувань клієнтів. Якісна послуга повинна відповідати потребам 
гостей та споживачів. Рівень якості залежить від того, наскільки точно 
підприємство може зрозуміти бажання та очікування своїх клієнтів. 
Управління якістю у туристичному бізнесі має бути розуміним як процес, 
що забезпечує безперервну роботу над задоволенням потреб клієнтів. Важливо, 
щоб управлінський персонал мав чітке розуміння різниці між поняттями 
«якість» та «цінність». Також важливо мати ясне формулювання поняття якості 
щодо кожного конкретного підприємства та розуміння зв'язку між якістю та 
корпоративною культурою [68, с. 25]. 
В сфері туристичного бізнесу ключовим завданням є створення 
конкурентних переваг та підвищення конкурентоспроможності. Для досягнення 
цих цілей важливо знаходити нові шляхи розвитку та оновлювати політику 
підприємства з урахуванням динамічного ринку готельних послуг. 
Можна виділити кілька ключових напрямів розвитку туристичного 
бізнесу, які включають: 
50 
– розширення сфери інтересів туристичного бізнесу на продукти та 
послуги, які раніше надавалися компаніями інших галузей, з метою створення 
нових можливостей та збільшення прибутковості; 
– посилення спеціалізації туристичного бізнесу, зосередження на певних 
сегментах споживачів та забезпечення належної уваги різним ознакам 
сегментації; 
– персоналізація обслуговування та максимальне врахування потреб та 
запитів клієнтів; 
– широке використання новітніх засобів комунікації та інформаційних 
технологій для забезпечення більш глибокої та системної економічної 
діагностики; 
– використання новітніх технологій у туристичній діяльності, зокрема, 
максимальне використання інтернету для просування туристичних продуктів та 
послуг.  
Ці напрями дозволять туристичному бізнесу збільшити конкурентність, 
забезпечити високу якість обслуговування та задовольнення потреб клієнтів, а 
також досягнути успіху на динамічному ринку туристичних послуг. 
У сучасному світі, забезпечення якості продуктів та послуг стало одним із 
найбільш актуальних питань, особливо у сфері туризму. Якість та проблеми, 
пов'язані з її забезпеченням, відрізняються в кожній галузі, але в туризмі вони 
стають особливо важливими через те, наскільки вони відповідають 
уподобанням, очікуванням та сприйняттю якості з боку клієнтів. 
Організатори турів повинні мати чітке розуміння про те, як оцінювати 
відповідність послуг, які пропонуються різними виконавцями туристичного 
обслуговування, потребам клієнтів, щоб забезпечити ефективну 
туроперейтингову діяльність. Якість є нормованою та визначається 
стандартами, згідно з визначенням Міжнародної організації по стандартизації 
(ІСО). 
У туризмі використовуються міжнародні стандарти для створення 
технологій управління якістю, які орієнтовані на встановлення ідентичних норм 
51 
для аналогічної продукції та послуг у всьому світі. Крім того, на державному 
рівні, різні країни встановлюють вимоги, що гарантують безпеку життя, 
здоров'я та майна споживачів туристичних послуг, а також охорону 
навколишнього середовища [66, с. 139].  
Як відомо, туристичний продукт – це комплексне поняття, що 
складається з численних взаємопов'язаних складових – туристичних послуг. 
Тому, стандарти встановлюються для виробництва та споживання 
туристичного продукту окремо за кожною складовою. Однак, незважаючи на 
всезагальну правову базу, яка повинна полегшити створення системи якості 
турпродукту, практика туроператорської діяльності постійно стикається з 
різноманітними проблемами. 
Сфера туризму має свою специфіку, яка полягає в тому, що продукт є 
новим або частково невідчутним, а якість послуг оцінюється споживачами у 
відповідних емоційних умовах, які залежать від великої кількості факторів, 
зокрема від суб'єктивних характеристик туристів, таких як: 
– особливості виховання; 
– вік; 
– культурні традиції народу, якого є гість; 
– поняття про комфорт; 
– звички; 
– фізіологічні особливості організму. 
Таким чином, підвищення якості туристичних послуг та забезпечення 
задоволення клієнтів у сфері туризму є важливим завданням для туристичних 
компаній, оскільки це безпосередньо впливає на їх прибутковість та репутацію. 
Кожен турист має свої власні переваги та очікування, щодо якості 
турпродукту. І хоча ця якість може бути визначена технічними 
характеристиками послуг, її сприйняття все ж є суб'єктивним процесом, який 
залежить від індивідуальних рис кожного туриста. Дрібні недоліки в 
обслуговуванні, такі як порушення технології, можуть значно вплинути на 
загальне задоволення туриста.  
52 
Професіонали турбізнесу підкреслюють, що гостинність – це мистецтво 
дрібниць, і кожен співробітник у готелі, ресторані чи туристичній фірмі має 
розуміти свою важливість для якості турпродукту. Жодна складова 
обслуговування не може бути вважена менш важливою, і всі вони повинні бути 
реалізовані однаково якісно. При виробництві турпослуг необхідно враховувати 
специфічні технологічні та гуманітарні особливості кожної складової послуги, 
яку надається підприємством туристичної індустрії, обраної для конкретного 
туру. Від роботи служб авіакомпанії та відповідальних за ліфти готелю до 
професіоналізму екскурсовода чи інструктора з дайвінгу – кожен елемент є 
важливим для забезпечення якості турпродукту. 
Проблема дискретності виробництва та цілісності споживання 
туристичних послуг дуже яскраво виявляється в ресторані, де кожен етап 
обслуговування гостя–від його приходу до ресторану до прощання з 
метрдотелем – задіяні величезна кількість працівників. Якість харчування в 
цьому випадку залежить від того, наскільки якісно кожен працівник виконає 
свою роботу – метрдотель зустріне гостя, офіціант обслуговуватиме, повар 
приготує страви, прибиральник підготує зал ресторану до обслуговування, а 
працівник пральні – столову білизну. У багатофункціональному готелі кількість 
таких послуг є десятками, а гість – єдиним споживачем. Крім того, кожен гість 
– індивідуальність, тому для адміністратора, офіціанта, метрдотеля, консьєржа 
та швейцара, які працюють з багатьма гостями, кожен новий гість є сотим за 
день. Але для самого гостя це перший адміністратор, перший офіціант і так 
далі. Важливо забезпечити можливість повторного виробництва турпослуг на 
однаково високому рівні і тривалість якості, щоб кожен гість отримував 
незабутні враження від свого перебування в готелі [35, с. 305]. 
Розв'язання цієї проблеми для багатьох підприємств туріндустрії є 
викликом, що не завжди успішно подолається. Це може призвести до значного 
зниження конкурентоспроможності підприємства або навіть до спотворення 
сприйняття турпродукту клієнтами через неякісне обслуговування. На жаль, 
неможливо забезпечити постійну чуйність та дбайливість адміністратора, який 
53 
працює без перерви 24 години на добу, або менеджера авіакомпанії, який 
одночасно займається бронюванням для кількох клієнтів. Проте, для 
покращення якості обслуговування та забезпечення конкурентоспроможності 
підприємства важливо оцінювати якість роботи персоналу, ергономіку робочих 
місць, мотивацію працівників, узгодженість між робітниками та продуманість 
системи взаємодії. Тільки таким чином можна забезпечити неперервне та 
високоякісне обслуговування для задоволення потреб клієнтів [3, с. 155]. 
Як вже зазначалося, галузь туризму є однією з тих, де продукт, що 
створюється, споживається безпосередньо під час його виробництва. Для 
персоналу туристичних підприємств немає можливості виправити помилки, 
тому що незадоволені клієнти вже пішли. З урахуванням жорсткої конкуренції 
в галузі туризму, такі помилки можуть призвести до втрати клієнтів та 
негативного впливу на репутацію підприємства. Крім того, як свідчать 
дослідження, негативна інформація про якість обслуговування поширюється 
значно швидше, ніж позитивна. Наприклад, провідний експерт в галузі 
менеджменту Жак Горовіц стверджує, що незадоволеність обслуговуванням 
може спричинити втрату потенційних клієнтів в три рази більше, ніж 
задоволеність. У зв'язку з цим, забезпечення якості обслуговування є важливим 
фактором успіху в галузі туризму [43, с. 139].  
Туристична індустрія відрізняється від більшості інших галузей тим, що 
продукт, який вона пропонує, відрізняється особливою споживною властивістю 
– він споживається одночасно з виробництвом. У цьому контексті, 
забезпечення якості обслуговування (сервісу) стає вирішальною складовою 
успішної комерційної діяльності. Незважаючи на те, що готелі, ресторани, 
туристичні агентства та інші підприємства можуть мати подібну матеріальну 
базу та напрямок діяльності, вони конкурують між собою за якістю 
обслуговування, яке є важливою конкурентною перевагою. У світовій практиці 
розроблено певні правила організації ефективного сервісу, які дозволяють 
підприємствам використовувати всі накопичені знання та досвід у сфері 
54 
обслуговування туристів для залучення більшої кількості клієнтів.Розглянемо 
основні умови якісного сервісу в туризмі. 
Однією з головних складових успішної туристичної галузі є забезпечення 
неперевершеного рівня задоволення клієнтів. Це можна досягти за допомогою 
дотримання основних принципів та вимог, які стосуються надання послуг у цій 
галузі. Зокрема, важливо мати гнучкий сервіс, який відповідатиме потребам та 
вимогам клієнтів у найбільш ефективний спосіб. Крім того, необхідно мати 
зв'язок між обслуговуванням та маркетингом, щоб реагувати на зміни на ринку 
та відповідати на потреби споживачів. 
Другим ключовим елементом успіху в туристичній галузі є створення 
комфортних умов для персоналу, який надає якісний сервіс. Це охоплює 
ергономіку робочих місць, чітке формулювання правил та обов'язкових для 
виконання кожним співробітником, а також систему оцінки якості роботи 
кожного працівника. При цьому особливу увагу необхідно приділяти мотивації 
персоналу, його зацікавленості в успіху підприємства та бажанню максимально 
ефективно виконувати свої обов'язки. Доцільним є також запровадження 
системи підвищення кваліфікації працівників для забезпечення якісного та 
професійного сервісу. 
Третє – для підприємства, що пропонує туристичні послуги, оптимізація 
організаційної структури управління має велике значення для забезпечення 
якості обслуговування. Зниження кількості елементів управління до мінімуму 
сприяє уникненню помилок та швидкому їх виправленню. Однак, при цьому 
необхідно забезпечити високі вимоги до якості послуг та ефективну взаємодію 
між елементами структури. Для цього необхідно використовувати системи 
самоконтролю персоналу та постійно працювати з групами якості.  
Четверте – важливо створити чітко сформульовані якісні критерії оцінки 
якості послуг, які враховують вимоги стандартів та фактичний стан справ. Для 
забезпечення безперервного контролю якості слід використовувати технічні 
засоби та створювати служби контролю з представниками різних підрозділів 
підприємства. Крім того, важливо включати участь гостей у процес оцінки 
55 
якості та контролювати їх задоволеність наданими послугами. Така комплексна 
система контролю якості дозволить забезпечити високу якість обслуговування 
та задоволеність клієнтів. 
При розробці ефективної системи контролю якості сервісу необхідно 
дотримуватися принципу безперервності. Така система має забезпечувати 
надійний контроль на всіх етапах технологічного циклу та за всіма 
параметрами, включаючи кожну хвилину. Крім того, функція контролю має 
забезпечувати гнучкість та можливість коригування всіх інших дій, що 
стосуються забезпечення якості послуг. Отже, система якості повинна 
задовольняти два основні критерії: забезпечувати високий рівень якості, який 
відповідає стандартам та потребам клієнтів, і слугувати інструментом для 
розробки спеціальних технологій з раціонального управління підприємством 
[71, с. 39]. 
У створенні якісного туристичного продукту комфорт є ключовим 
фактором. Історія розвитку туризму демонструє, що роль підприємств, що 
працюють в галузі туризму, залишається незмінною. 
Щоб забезпечити незабутній відпочинок, приймаючи гостей з усього 
світу, готелі повинні зберігати баланс між їхніми різноманітними потребами та 
побажаннями. Унікальність кожного гостя полягає в його індивідуальних 
запитах та очікуваннях, тому комфортний готель має бути готовий до 
задоволення будь-яких потреб. 
Американська модель готельної інтернаціоналізації дозволяє 
подорожуючим мати безліч варіантів для вибору готелю з відповідним сервісом 
та рівнем комфорту. Гості можуть бути впевнені в якості обслуговування та не 
мати жодних сумнівів стосовно отримання того, що вони очікують. 
Другий напрямок – це європейська модель, яка зосереджується на 
деталях, таких як обладнання санвузлів та різноманітність підприємств 
харчування. Європейські гості цінують вишуканий дизайн та стильну 
атмосферу, що створює неповторний настрій. 
56 
Японська модель відображається в увазі до дрібних деталей, які роблять 
перебування гостей максимально комфортним. Система піктограм та наявність 
ресторанів зі східною кухнею дозволяє гостям з легкістю орієнтуватися в готелі 
та насолоджуватися аутентичними стравами. 
У підсумку, ключовим фактором, який формує поняття якості 
обслуговування в готелі, є здатність задовольнити потреби кожного гостя, 
незалежно від їхнього походження та культурних особливостей. 
Ключовим напрямком створення якісних послуг в туристичній галузі 
зосереджується на персоналізації обслуговування та підвищенні задоволення 
клієнтів. Цей підхід базується на індивідуальному підході до кожного гостя і 
враховує його потреби та очікування. Для досягнення цієї мети туристичні 
компанії використовують різні інструменти, такі як анкетування гостей, 
відстеження їх зворотного зв'язку та збір даних про їх попередні подорожі. На 
основі цих даних, компанії можуть створювати індивідуальні пропозиції та 
послуги, які відповідають потребам кожного гостя. Такий підхід не тільки 
збільшує задоволення клієнтів, але й забезпечує більш високу лояльність та 
повторність клієнтів до підприємства. 
Поняття інформаційного комфорту має дуже важливе значення для 
успішної роботи будь-якого туристичного бізнесу. Це пов'язано не тільки з тим, 
що гість повинен отримати достовірну та повну інформацію про об'єкти 
туристичної сфери, але й з тим, як саме ця інформація подається. Одним з 
параметрів, які впливають на інформаційний комфорт, є інформованість 
персоналу. Готельний персонал має бути готовим надати інформацію про 
готель, ресторан та інші об'єкти туристичної сфери, а також про країну 
перебування. 
Ще одним важливим параметром інформаційного комфорту є система 
піктограм, яка допомагає гостю орієнтуватися в готелі, навіть не знайомлячись 
з мовою країни. Крім того, фотографії, буклети з внутрішнім дизайном 
приміщень, інформація про ціни, комплекс основних та додаткових послуг, 
57 
сертифікат безпеки послуг та інша інформація повинні бути подані у формі, що 
задовольняє потреби клієнта. 
Окрім інформаційного комфорту, важливим параметром якості є 
економічний комфорт. Це означає зручність розрахунків для гостей, систему 
знижок, бонусів та клубних карт, які мають мотивувати гостя до повторного 
вибору закладу розміщення, підприємства харчування, турагентства або 
екскурсійного бюро. У зв'язку з цим, система клубних карт стала найбільш 
актуальною для багатьох підприємств туристичної сфери, оскільки вона 
допомагає залучати та утримувати клієнтів [65, с. 239].  
Власникам туристичних підприємств необхідно прикласти значні зусилля 
для збереження своїх ринкових позицій. Від придбання клієнтом клубної карти 
залежить подальша співпраця з ним, оскільки це свідчить про його серйозні 
наміри повернутися до закладу знову. Проте володіння клубною карткою не 
гарантує, що клієнт буде регулярно користуватися послугами підприємства, що 
надає туристичні послуги. 
Для того, щоб зберегти свою клієнтуру, туристичні підприємства 
вдаються до різноманітних заходів, таких як пільги, додаткові послуги, бонуси 
та подарунки. Ці заходи допомагають підтримувати інтерес клієнтів до закладу 
та збільшують ймовірність повторного відвідування. 
Крім того, формування стратегічних ринкових альянсів між 
транснаціональними готельними, авіаційними компаніями та фірмами з оренди 
автомобілів, є ще одним способом збереження ринкових позицій туристичного 
підприємства. Бонуси та подарунки, які надаються через такі альянси, стають 
ще більш цінними для клієнтів та додають їм емоційної вартості. 
Крім того, використання клубних карт дозволяє спростити процес 
розрахунків з клієнтами, що зменшує кількість крадіжок та махінацій, а також 
полегшує бухгалтерський облік. 
Естетичний комфорт є невід'ємною складовою успіху будь-якого готелю, 
ресторану, клубу або іншого підприємства, що надає послуги гостинності. 
Якість інтер'єру може стати визначальним чинником у виборі клієнтів, оскільки 
58 
він не тільки створює атмосферу затишку та домашнього тепла, а й передає 
характер і стиль підприємства. 
Оформлення приміщень має відповідати загальним положенням естетики 
та враховувати індивідуальні смаки клієнтів. Він повинен бути виконаний в 
одному стилі та з використанням матеріалів, що відповідають вимогам безпеки 
та гігієни. Гама кольорів повинна бути підібрана таким чином, щоб не 
викликати дратівливості, а забезпечувати гармонійне сприйняття. 
Надійність та довговічність матеріалів, які використовуються для 
оформлення, є також важливим фактором. Вони повинні бути стійкими до 
впливу різних чинників, таких як висока температура та хімічні речовини. Ці 
умови забезпечують високу якість обслуговування та забезпечують естетичну 
привабливість туристичних послуг. 
Таким чином, дотримання естетичних принципів у дизайні та оформленні 
приміщень є ключовим фактором для забезпечення конкурентоспроможності 
туристичного підприємства та забезпечення комфорту та задоволення гостей. 
Передбачення комфорту для туристів є важливим аспектом туристичної 
галузі, оскільки це є одним із головних чинників, який впливає на задоволення 
клієнтів і вирішує, чи будуть вони повертатися знову. 
Забезпечення зручності меблів, оптимальної температури і вологості 
повітря є важливими елементами комфорту в туризмі. Наприклад, у готелі 
повинні бути комфортні ліжка та меблі, а також належні системи 
кондиціонування повітря для забезпечення комфортної температури та 
вологості. 
Крім того, психологічний комфорт туристів має також велике значення. 
До психологічних вимог, які забезпечують нормальний психологічний стан 
гостя, належать гуманітарні технології, повага та гостинність до клієнтів. 
Елементи корпоративної культури також можуть впливати на психологічний 
комфорт туристів, тому важливо забезпечити належний рівень гостинності та 
ввічливості персоналу. 
59 
Для забезпечення оптимальних умов для туристів, менеджер з 
туроперейтингу має проаналізувати ці аспекти на різних стадіях, таких як вибір 
підприємств обслуговування, переговори про укладання договорів про надання 
послуг та обробка відгуків клієнтів про подорож. Такий аналіз допоможе 
забезпечити високий рівень комфорту для туристів [19, с. 155].   
Сьогодні в умовах загострення конкуренції на ринку туризму, сучасний 
туроперейтинг повинен звертати особливу увагу на професіоналізм своїх 
працівників і якість послуг, які надаються. Для цього важливо використовувати 
передові маркетингові практики, а також дотримуватися норм та вимог 
стандартів якості. Управління якістю сервісного забезпечення турпродукту є 
важливим елементом успішної діяльності туроператора. 
При цьому, окрім функціональної придатності туристичного продукту, 
необхідно враховувати безпеку та екологічність надання послуг, а також 
відповідність їх економічним параметрам. Особлива увага повинна бути 
приділена потребам та очікуванням клієнтів, щоб забезпечити їм якісне 
туристичне обслуговування. 
Таким чином, сучасний туроперейтинг повинен вирішувати складні 
завдання забезпечення професійної роботи свого персоналу, контролю якості 
послуг, що надаються, а також відповідності вимогам та потребам клієнтів. Це 
допоможе забезпечити успішну діяльність туроператора на ринку туризму та 
задовольнення потреб клієнтів в якісному туристичному обслуговуванні. 
Одним із ключових елементів успішної туристичної компанії є 
підвищення якості турпродукту, що можливо завдяки використанню петлі 
якості – взаємопов'язаної моделі виробничої діяльності, що дозволяє 
контролювати якість продукту на різних стадіях його формування. Програма 
якості, що регулює конкретні заходи, спрямовані на забезпечення високої 
якості турпродукту, є важливим елементом підвищення ефективності та 
конкурентоспроможності туристичної компанії. 
Оперативне управління якістю турпродукту, яке включає аналіз, 
перевірку та нагляд за якістю, забезпечує практичну реалізацію програми 
60 
якості. Аналіз якості дозволяє визначити стан системи якості та її відповідність 
політиці підприємства у сфері якості та новим цілям, що зумовлені мінливими 
вимогами до сервісу в туристичній сфері. Перевірка якості дозволяє 
систематично та незалежно аналізувати відповідність фактичної якості 
сервісного забезпечення турпродукту запланованій. Нагляд за якістю 
передбачає постійне спостереження та перевірку стану процедур, методів, умов 
надання конкретних послуг, а також аналіз отриманих результатів та 
порівняння їх з встановленими показниками з метою забезпечення виконання 
обумовлених вимог. 
Щоб підвищити якість турпродукту і послуг, що надаються, необхідно 
використовувати передові маркетингові підходи, що забезпечують успіх у сфері 
туристичного обслуговування. Наприклад, варто використовувати рекламні 
матеріали, такі як плакати, буклети та фотографії, щоб матеріалізувати 
невідчутний товар і залучити більше клієнтів. 
Крім того, важливо враховувати специфіку закладу в його інтер'єрі, 
дотримуватися чистоти і озеленення приміщень, а також дотримуватися смаку і 
стриманості в одязі (формі) працівників. Це допоможе створити приємну 
атмосферу для клієнтів і зробити їх перебування більш комфортним. 
Для досягнення успіху в сфері туризму також потрібно забезпечувати 
досконале управління персоналом і розвиток менталітету, орієнтованого на 
клієнта, у всіх працівників. Це дозволить створити зручні умови для клієнтів та 
забезпечити їх задоволення від наданої послуги. 
Для зменшення ризику у клієнтів можна використовувати особистий 
підхід до кожного клієнта та ознайомити персонал з особливостями 
функціонування окремих підприємств, які залучаються до сервісного 
забезпечення тур продукту. 
Отже, одним з основних завдань туроператорів є забезпечення широкого 
асортименту турпродукту в період, коли попит на туристичні послуги є 
максимальним. Це дозволяє оптимально використовувати ресурси турфірми та 
забезпечує ефективне використання методів управління якістю, що спрямовані 
61 
на задоволення потреб клієнтів. Для досягнення цієї мети важливо здійснювати 
ефективне управління та контроль якості сервісного забезпечення турпродукту, 
передбачати можливі точки зіткнення та встановлювати вимоги до виконавців 
окремих послуг, а також перевіряти дотримання цих вимог [75, с. 145]. 
У сучасних ринкових умовах успішна діяльність туристичного 
підприємства залежить від вміння точно та правильно визначити маркетингову 
політику. На сьогодні більшість українських туристичних підприємств 
використовує окремі прийоми та методи маркетингу, що не завжди є 
ефективними в умовах конкуренції. З цієї причини, розвиток туристичного 
ринку в Україні формує умови для цілеспрямованої й комплексної 
маркетингової діяльності, що вимагає від туристичних підприємств вивчення та 
застосування сучасних маркетингових технологій. 
У туризмі, як і в інших галузях, маркетинг є ключовою функцією, що 
забезпечує ефективну комунікацію з потенційними клієнтами та підтримує 
стійкість підприємства на ринку. Але складна функціональна та просторова 
структура туристичного ринку, комплексність та нематеріальність продукту, а 
також мінливість попиту та споживчих уподобань, надають маркетинговим 
технологіям туристичного підприємства певної галузевої специфіки. Тому, для 
досягнення успіху на ринку туризму, необхідно досліджувати та адаптувати 
маркетингові стратегії до специфіки цієї галузі [25, с. 139].  
На відміну від підприємств промислового сектору, які швидко зрозуміли 
важливість маркетингу, туристичні компанії затрималися з використанням цих 
принципів. Значною причиною цього було відсутність економічних підстав для 
використання маркетингу в туризмі. У першій половині двадцятого століття 
туризм був доступним тільки заможним верствам населення, тому не виникало 
потреби в проведенні маркетингових досліджень. Наступні роки після Другої 
світової війни принесли значне зростання попиту на туристичні послуги, проте 
продаж турів не потребував великих маркетингових зусиль. З розвитком ринку 
туризму з'явилася серйозна конкуренція, яка змусила підприємства шукати нові 
способи реклами своїх послуг. Так саме наприкінці 1960-х років в туризмі 
62 
почали використовуватись маркетингові технології. За останні п'ятьдесят років 
концепція маркетингу в туризмі змінилася зі збутової до сучасної. Український 
туристичний ринок також стикається з викликами, пов'язаними зі здійсненням 
маркетингової діяльності. Недостатня кількість спеціалістів з маркетингу в 
галузі туризму призводить до того, що більшість туристичних підприємств 
використовують лише окремі засоби маркетингу, зокрема, рекламу. Однак, 
успішне функціонування туристичного підприємства починається з проведення 
досліджень ринку, в ході яких вивчаються місткість ринку, потреби споживача 
та конкурентне середовище підприємства. Ці дані необхідні для розробки 
ефективної стратегії та привернення уваги цільової аудиторії [72, с. 78]. 
Цей аналіз є критичним етапом у розробці ефективної маркетингової 
стратегії підприємства в галузі туризму. Він допомагає зрозуміти не тільки 
потреби споживачів, а й їх поведінку на ринку, що є ключовим фактором успіху 
в галузі туризму. Ринкова сегментація є важливим маркетинговим прийомом, 
що дає можливість розподілити споживачів на групи з однаковими потребами 
та вимогами. Це дозволяє підприємствам зорієнтуватися на конкретний сегмент 
ринку та запропонувати їм послуги, які відповідають їхнім потребам та 
очікуванням. 
Ще одним важливим елементом маркетингового аналізу є порівняння 
товару підприємства з аналогічними товарами конкурентів. Це дозволяє 
визначити переваги та недоліки власного товару в порівнянні з товаром 
конкурентів та знайти шляхи покращення якості та конкурентоспроможності 
продукту. 
Розробка маркетингового комплексу є наступним кроком в ефективному 
маркетингу. Він включає в себе не лише стратегію продукту, цін, просування та 
збуту, а й управління клієнтськими відносинами, рекламні заходи, промоакції 
та інші інструменти, які використовуються для просування туристичного 
продукту підприємства на ринку [36, с. 85].  
Туристичний маркетинг є унікальним завдяки своїм особливостям, які 
випливають із специфіки ринку та самого туристичного продукту.  
63 
Завдяки зростанню попиту на туристичні послуги, головне завдання 
маркетингової діяльності в туризмі полягає не лише в стимулюванні попиту, 
але й у можливості ефективного управління ним. Це включає розподіл попиту 
як за сезонами року, так і за географічними напрямами, щоб забезпечити 
оптимальне використання туристичного потенціалу. 
Маркетинг туризму виконує важливу функцію у координації дій різних 
виробників туристичних послуг. Це означає, що туроператори, готелі, 
транспортні компанії та інші учасники ринку повинні співпрацювати для 
створення та просування інтегрованих туристичних пропозицій. Це спільне 
зусилля сприяють покращенню якості послуг та забезпеченню 
конкурентоспроможності галузі. 
Орієнтація на потреби та очікування споживачів є основою маркетингової 
концепції в туризмі. Це зобов'язує підприємства розробляти та впроваджувати 
стандарти обслуговування туристів, що задовольняють їхні вимоги. 
Спрямованість на клієнта сприяє покращенню задоволеності туристів та 
забезпечує їх лояльність. 
Туристична галузь активно використовує некомерційні органи, які 
забезпечують розвиток і просування галузі.  
Державні та некомерційні органи, включаючи федеральні, національні та 
місцеві, відіграють важливу роль у створенні та реалізації єдиної маркетингової 
концепції для розвитку туризму. Їхнє завдання полягає в забезпеченні 
координації та співпраці між різними суб'єктами туристичної галузі, а також 
розробці та впровадженні стратегій маркетингу для привернення туристів. 
Некомерційні туристичні організації можна класифікувати за кількома 
критеріями. Перш за все, за територіальним охопленням, вони можуть бути 
міжнародними федераціями туристичних агенцій, регіональними організаціями 
туризму або національними організаціями. Другий критерій – форма 
управління, яка може бути урядовою або громадською туристичною 
асоціацією. Крім того, деякі некомерційні організації спеціалізуються на 
певних ринкових сегментах, наприклад, студентська асоціація або міжнародна 
64 
організація туристичних. Вони зосереджуються на задоволенні потреб та 
інтересів конкретної аудиторії, сприяючи розвитку спеціалізованого туризму. 
У деяких наукових джерелах, що видані в Європі та США, поняття 
«маркетинг у туризмі» розглядається як комплексний підхід до маркетингової 
діяльності в галузях гостинності, транспорту, ресторанного бізнесу та 
розважальної сфери. Таке розуміння включає в себе всі сектори, пов'язані з 
наданням туристичних послуг. 
У туризмі існує ряд маркетингових функцій, таких як аналітичні, 
виробничі, збутові та контрольні, які виконують різні групи ринкових суб'єктів: 
– державні некомерційні органи з туризму, які здійснюють аналіз ринку; 
– розробляють стратегії та політику для розвитку туризму на державному 
рівні; 
– недержавні некомерційні туристичні організації, які можуть включати  
міжнародні та регіональні асоціації, працюють на підтримку та розвиток 
туристичного сектору; 
– виробники туристичних послуг, які зосереджуються на створенні та  
виробництві різних туристичних продуктів та послуг; 
– туристичні посередники, такі як туристичні оператори та агенти, які  
забезпечують зв'язок між виробниками туристичних послуг та кінцевими 
споживачами. 
Маркетинг туристичних операторів є відносно новим явищем, і раніше ці 
суб'єкти розглядалися як прості ланки в ланцюгу постачання туристичних 
послуг. Проте, з посиленням конкуренції в цьому секторі, виробники 
туристичних послуг почали активізуватися та брати на себе деякі функції, які 
раніше були виконувані туристичними операторами. Таким чином, туристичні 
оператори перетворилися на виробників специфічного туристичного продукту. 
Залежно від специфіки їхньої діяльності, туроператори можуть бути 
розділені на наступні категорії: 
– оператори масового ринку, які спеціалізуються на широкій аудиторії 
туристів та надають масові туристичні послуги для загального ринку; 
65 
– оператори, що спеціалізуються на певних видах туризму чи ринках ці 
туроператори фокусуються на конкретних сегментах ринку або певних видів 
туризму, таких як екзотичні подорожі, культурний туризм, спортивні події 
тощо. 
Також існує поділ туроператорів на ініціативних та рецептивних. 
Рецептивні туроператори займаються організацією поїздок для туристів, які 
прибувають з–за кордону або з інших регіонів країни, укладаючи домовленості 
з місцевими партнерами та виробниками послуг. З іншого боку, ініціативні 
туроператори можуть нагадувати звичайних туристичних агентів, оскільки 
вони забезпечують організацію подорожей, проте вони також мають власну 
базу турів та туристичних пропозицій [36, с. 85]. 
Компанія UMG International провела дослідження та склала рейтинг 
найкращих ініціативних туристичних операторів України, у якому взяли участь 
більше 600 туристичних агентств з усіх регіонів країни. 
Серед компаній, які є лідерами за напрямками Хорватія, Чорногорія, 
Греція, Кіпр, Болгарія і Туніс, особливо виділяються дві компанії – Join UP, яка 
посідає перше місце в ТОП–3 за всіма напрямками, і TUI, яка також потрапила 
в ТОП–3 за трьома напрямками. У випадку, якщо ціни однакові, агентства 
віддають перевагу співпраці з такими провідними туроператорами, 
розглядаючи їх як найбільш комфортних для співпраці. В списку ТОП–5 з 
комфортними аераторами входять TEZ Tour, ANEX TOUR, Pegas, TUI, Join UP, 
Coral Travel. Думка респондентів про фінансову стабільність операторів 
виявилась менш важливою. 
Рецептивні туристичні оператори відповідають за складання турів та 
програм перебування на місці обслуговування туристів на основі прямих угод із 
постачальниками послуг. Туристичні підприємства можуть виступати як 
ініціативні туристичні оператори відносно деяких турів, рецептивні відносно 
інших турів та туристичні агенти відносно третіх. Варто зазначити, що на 
туристичному ринку України є небагато чистих туристичних операторів. 
66 
Туристичний оператор виконує різноманітні маркетингові функції, які 
спрямовані на успішну організацію та просування своїх туристичних послуг. 
Основні маркетингові функції туристичного оператора включають: 
– організація і проведення маркетингових досліджень; 
– створення перспективного туристичного продукту; 
– формування асортименту турів; 
– проведення цінової політики. 
Туристичний агент – це роздрібний продавець, який надає інформаційні 
та консультаційні послуги туристам, а також займається реалізацією окремих 
туристичних послуг. На світовому ринку туристичних агентств панує постійна 
динаміка, з'являються нові суб'єкти, а інші зникають. Туристичні агенти не 
виробляють тури або окремі туристичні послуги, а фокусуються на їх продажу. 
Запропоновано тур власної розробки в Львів «П'ять чудес Львова». 
1 день 
– Зустріч туристів на залізничному вокзалі у Львові. Трансфер до готелю. 
Поселення згідно з правилами готелю.  
– 17:00 Пішохідна екскурсія «Старий Львів»; 
– вільний час;  
– можливість самостійно відвідати кафе «Майстерня шоколаду», 
«Копальня кави», ресторан «Криївка» тощо. 
2 день 
– сніданок; 
– автобусна екскурсія «замки золотої підкови»; 
– повернення до Львова. 
3 день 
– сніданок; 
– автобусна оглядова екскурсія Львовом; 
– вільний час; 
– додаткова екскурсія: «Львів та пиво» (400 грн./ос., 2 години).  
 
67 
4 день 
– сніданок; 
– вільний день;  
– додаткова екскурсія: «Фортеця Тустань – водоспад Кам'янка» (450 
грн./ос.); 
– вечірня театралізована екскурсія «Нічна варта Львова» (250 грн./ос.).  
5–й день  
– Сніданок.  
– Визволення номерів.  
– Екскурсія «Австрійський Львів».  
– Вільний час.  
– додаткова екскурсія: «Місто з ароматом кави» (250 грн./ос., 2 години).  
– Екскурсія в музей народної архітектури та побуту «Шевченківський 
гай» (150 грн./ос.); 
– трансфер на залізничний вокзал. 
 
Таблиця 3.1 – Вартість туру «П'ять чудес Львова» 
Назва готелю К–сть осіб Ціна 
«Ірена», «Єтна», «Гелікон»  2 3900грн. 
«Старий Краків», «Престиж» 2 4700 грн. 
«Євроготель», «Жорж», «Ін Львів» 3 5350 грн. 
 
Отже, в контексті воєнного конфлікту, цей тур є актуальним та вигідним 
варіантом для потенційних туристів. Місце проведення цього туру розташоване 
в досить віддаленій від активної зони бойових дій області, що гарантує високий 
рівень безпеки та спокою для учасників подорожі. Такий тур може стати 
особливо привабливим для чоловіків, які мають обмеження щодо виїзду за 
кордон в країні. Відвідування безпечних, віддалених від конфліктної зони місць 
може надати їм можливість відпочити, насолодитися красою природи. 
 
68 
ВИСНОВКИ 
 
 
У дипломній роботі було проведено оцінку виробничої програми 
туроператора – документа, що містить чітко визначені завдання на створення 
або комплектацію туристичного продукту з певною кількістю, асортиментом, 
якістю та номенклатурою у встановлені терміни за замовленнями потенційних 
клієнтів, а також для вільної реалізації на основі ринкового попиту. В рамках 
дослідження було проаналізовано склад виробничої програми туристичних 
підприємств та досягнуто мету дослідження завдяки ознайомленню з 
теоретичними засадами розроблення виробничої програми, вивченню методик 
аналізу виробничої програми, практичному обґрунтуванню виробничої 
програми туристичного оператора «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ», оцінці організаційно-
економічної характеристики діяльності підприємства, обчисленню виробничої 
програми та вивченню способів підвищення ефективності підприємства на 
туристичному ринку. 
Під час проведеного дослідження на тему «Оцінка виробничої програми 
туристичного оператора» було зроблено наступні висновки: 
– туристичний оператор «ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» є однією з провідних 
туристичних компаній у Черкасах. Офіс максимально автоматизований та 
повністю комп'ютеризований, що забезпечує ефективну та взаємопов'язану 
роботу. Система онлайн-бронювання прогресивна та дуже зручна у 
використанні, а налагоджена система роботи не допускає втрат інформації. 
– для визначення виробничої програми турестичний оператор «ІНДІАНА 
ТРЕВЕЛ» використовує два методи: статистичний та метод прямого рахунку. 
– зараз можна з упевненістю сказати, що туристичний оператор 
«ІНДІАНА ТРЕВЕЛ» має високий потенціал для розвитку та покращення своєї 
роботи у майбутньому. 
У зв'язку з актуальністю підтримки державою розвитку туризму, дедалі 
більше уваги приділяється формуванню стратегії створення 
69 
конкурентоспроможного туристичного продукту. Це передбачає розробку 
необхідних правових, організаційних та економічних основ, які забезпечать 
задоволення потреб населення в якісних туристичних послугах та одночасно 
сприятимуть розвитку місцевої промисловості та створенню нових робочих 
місць.  
При розробці програми розвитку туристичної галузі слід звернути увагу 
на пріоритети, які дозволять ефективно задіяти наявний туристичний потенціал. 
Важливо, щоб це здійснювалось без значного залучення державних коштів і 
формування нових об'єктів туристичної інфраструктури. Зважаючи на розвиток 
туристичної галузі в околицях та на конкретні позиції сусідніх регіонів і країн, 
важливими напрямками розвитку є культурно-пізнавальний, екологічний та 
транзитний туризм. 
Розвиток цих напрямків дозволить без значних фінансових витрат 
привабити туристів, підвищити інвестиційну привабливість регіонів та 
забезпечити збільшення податкових надходжень до бюджету. Культурно-
пізнавальний туризм дозволить привернути увагу до культурних та історичних 
пам'яток, що допоможе популяризувати та зберегти культурну спадщину 
регіону. Екологічний туризм сприятиме збереженню природних ресурсів та 
природних ландшафтів регіону, а транзитний туризм дозволить привернути 
увагу туристів, що мандрують до інших регіонів і країн. 
Правильне формування та підтримка розвитку туристичної галузі важливі 
для стимулювання розвитку регіонів, покращення якості життя населення та 
збільшення вкладу до бюджету. 
Отже, визначена та обґрунтована виробнича програма туроператора є 
необхідною складовою для ефективного управління туристичним 
підприємством та виконання усіх його показників. Вона повинна бути 
складеною на основі аналізу ринку, конкурентоспроможності, здатності до 
інновацій та підвищення якості надання туристичних послуг. Такий підхід 
дозволить туроператору забезпечити більш ефективну роботу свого 
підприємства та зробити його більш конкурентоспроможним на ринку. 
70 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Аветісян К. П. Бізнес-процесна організація надання Інтернет-послуг 
підприємствами телекомунікацій : Одеса: нац. академія зв’язку ім. О.С. Попова, 
2020. 204 с. 
2. Агафонова Л. Г. Туризм, готельний та ресторанний бізнес: 
ціноутворення, конкуренція: Знання України, 2019. 351с. 
 3. Архіпов В. В. Організація ресторанного господарства  : навч. посіб. 
Київ: Центр учбової літератури, 2018. 280 с. 
4. Безгін К. С. Управління якістю бізнес-процесів на підприємстві: 
Приазовський держ. техн. ун-т. Маріуполь, 2017. 196 с.  
 5. Бойко М. Г. Організація готельного господарства: підручник. Київ: 
КНТЕУ, 2018. 448 с. 
6. Брімсон Дж. Процесно-орієнтоване бюджетування : підручник. Київ: 
2018. 534 с. 
7. Брімсон Дж. Стратегія реінжинірингу: підручник. Київ, 2019. 500 с. 
8. Бузак Н. І. Облік і контроль затрат на впровадження сучасних 
інформаційних технологій. Київ, 2018. 205 с.  
9. Бутко А. Д. Теорія економічного аналізу : підручник. Київ, 2015. 411 с. 
10. Василенко А. В. Туризм : підручник. Київ, 2018. 648 с. 
11. Виноградова О. В. Реінжиніринг бізнес-процесів у сучасному 
менеджменті. Донецьк : ДонДУЕТ, 2014. 195 с.  
12. Виноградова О. В. Особливості моделювання бізнес-процесів 
організації на принципах реінжинірингу:  Вісник ТАНГ. 2015. 295 с.  
13. Виноградова О. В. Реінжиніринг торговельних підприємств: теорія та 
методологія . Донецьк : ДонДУЕТ, 2014. 435 с.  
14. Герасименко В. Г. Основи туристичного бізнесу.Одеса, 2018. 160 с. 
15. Гончар О. І. Мотиваційні засади розвитку конкурентного потенціалу 
підприємств туристичної сфери : Вісник Хмельниц. ун-ту. 2017. 352 с. 
71 
16. Гончарова О.М. Реінжиніринг бізнес-процесів як спосіб підвищення 
ефективності управління.  URL: http://economy. nayka.com.ua/index.php (дата 
звернення 15.05.2023) 
17. Дем’яненко В. В. Моделі і технології реінжинірингу бізнес-процесів 
комерційного банку. Київ : КНЕУ, 2017. 187 с.  
18. Дурович А. П. Маркетингові дослідження в туризмі : навч. посіб. 
Київ: Нове знання, 2016. 347 с. 
19. Дядечко Л. Економіка туристичного бізнесу : навч. посіб. Центр 
навчальної літератури, 2018. 223 с. 
20. Єсіпова К. А. Автоматизація бізнес-процесів туристичних 
підприємств: Вісник: КНТЕУ, 2017. С. 46–58.  
21. Єсіпова К. А. туристичне підприємства як інструмент інтернет-
технологій: зб. наук. пр. вип. 266 : у 4 т. Т. 2. Дніпропетровськ : ДНУ, 2015. 
С. 316–328.  
22. Єсіпова К. А. Класифікація бізнес-процесів туристичних підприємств. 
Дніпропетровськ : ДНУ. С. 220–228.  
23. Єсіпова К. А. Методика оцінки ефективності бізнес-процесів 
туристичних підприємств. Вісник КНТЕУ,  2016. С. 25 – 34.  
24. Єсіпова К. А. Теоретичні засади управління бізнес-процесами 
туристичних підприємств: зб. наук. пр., сер. «Економіка та менеджмент», 2015. 
С.  386–396.  
25. Інтернет-технології в туризмі. URL: http://tourlib.net/statti-ukr/Internet. 
htm (дата звернення 16.05.2023). 
26. Інтернет як інструмент маркетингу. URL: 
http://www.isys.in.ua/usefulmarket.htm (дата звернення 16.05.2023) 
27. Іщенко Л. Ф. Розробка системи моніторингу ринку послуг в мережі 
Інтернет: нац. акад. зв’язку ім. О.С. Попова. Одеса, 2016. 203 с.  
28. Карпенко С. Г. Основи інформаційних систем і технологій : навч. 
посіб. Київ, 2017. 264 с.  
72 
29. Король О. Д., Крачило М. П. Менеджмент туризму : навч. посіб. Київ : 
Знання, 2018. 248 с. 
30. Кифяк В. Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. Чернівці : 
Книги – ХХІ, 2018. 300 с.  
31. Клішейко А. В. Реструктуризація промислового підприємства на 
основі реінжинірингових та організаційно-управлінських заходів: Одеса. держ. 
екон. ун-т. 2017. 192 с. 
32. Козаченко А. В. Практичні підходи до поліпшення бізнес-процесів 
URL: http://easy–code.com.ua (дата звернення 17.05.2023)  
33. Коноплицький С. М. Соціальні аспекти комунікації в мережі Інтернет: 
феноменологічний аналіз : Ін-т соціології. Київ, 2017. 179 с.  
34. Комаров В. В., Світлична Г. О., Удальцова І. В. Окреме провадження : 
монографія  за ред. В. В. Комарова. Харків : Право, 2016. 312 с. 
35. Кузьменко С. В. Програмно-цільове управління в сільсько-
господарських підприємствах : Нац. аграр. ун-т. Київ, 2017. 181 с. 
36. Кучеренко І. О. Аналіз динаміки кількості користувачів Інтернет в 
Україні та світі. URL: http://www. znannya.org (дата звернення 17.05.2023)  
37. Лебеденко М. С. Застосування Інтернет-технологій в управлінні 
маркетинговими комунікаціями поліграфічних підприємств: Нац. техн. ун-т 
України «Київський політехнічний інститут». Київ, 2017. 180 с.  
38. Ліпич Л. Г. Особливості формування бізнес-процесів на 
сільськогосподарських підприємствах : економіка АПК.  2018.  414 с.  
39. Липунцов Ю. П. Управління процесами: методи управління 
підприємством із використанням інформаційних технологій Ю. П. Ліпунцов: 
ДМК Пресс, 2017. 342 с.  
40. Ложачевська О. Реінжиніринг бізнес-процесів в українському 
підприємництві. Економіка України.  2016.  93 с.  
41. Лук 'янова Л. Г., Дорошенко Т. Т. Основи туристичного бізнесу. Київ, 
2017. 237 с. 
73 
42. Луцька Т. В. Формування конкурентоспроможності бізнес-процесів 
підприємств сфери послуг: ПВНЗ «Європ. ун-т». Київ, 2019. 231 с.  
43. Мальська М. Планування діяльності туристичних підприємств : навч. 
посіб.: Знання, 2015. 241 с. 
44. Мальська М. Основи туристичного бізнесу : навч. посіб. Центр 
навчальної  літератури, 2016. 271 с. 
45. Мазаракі А. А. Теоретико-методологічні засади формування цільових 
програм розвитку інформаційних технологій в туристичній сфері. Ужгород, 
2018. С. 124–129. 
46. Мартовой А. В. Підвищення обсягів продажу послуг на підприємствах 
туризму на основі Інтернет-маркетингу : Сімферополь, 2014. 198 с.  
47. Мальська М. П., Худо В. В. Туристичний бізнес: теорія та практика :  
навч. посіб. Київ : Центр учбової літератури, 2018. 184 с. 
48. Мельник І. Є. Реінжиніринг бізнес-процесів підприємств сфери 
послуг: дис. канд. екон. наук: 08.06.01 Європ. ун-т. Київ, 2015. 178 с.  
49. Мельниченко С. В. Інформаційні технології в туризмі: теорія, 
методологія, практика : монографія  С. В. Мельниченко. Київ, 2017. 493 с.  
50. Мельниченко С. В. Оцінка ефективності застосування інформаційних 
технологій у діяльності туристичних підприємств. Науковий вісник.  Чернівці, 
2015. С. 223–232.  
51. Нечаюк Л. І., Нечаюк Н. О. Основи туристичної діяльності.  Київ : 
Центр учбової літератури, 2015. 344 с. 
52. Нечаюк Л. І., Телеш Н. О. Основні завдання екскурсовод.  Київ : 
Центр навчальної літератури, 2018. 346 с. 
53. Ніколенко Ю. В. Основи економічної теорії. Київ : Центр навч. л-ри, 
2019. 412 с. 
54. Павловська А. А. Аутсорсинг як засіб підвищення ефективності 
діяльності підприємств. URL: http://library.kpi.kharkov.ua/Vestnik/ 2011_39.pdf  
(дата звернення 18.05.2023) 
74 
55. Печонкін А. Б., Фомін В. В. Про оцінку конкурентоспроможності 
туристичних підприємств. Маркетинг. 2017. 23 с. 
56. Плескач В. Л. Електронна комерція : підручник. Київ : Знання, 2016. 
535 с.  
57. Пуцентейло П. Р. Економіка туризму. Київ : Центр учбової літератури, 
2017. 344 с. 
58. Роглєв Х. Й. Основи туристичного менеджменту : навч. посіб. Київ : 
Кондор, 2016. 408 с. 
59. Скопень М. М. Комп’ютерні інформаційні технології в туризмі : навч. 
посіб. Київ : КОНДОР, 2015. 302 с.  
60. Смаль І. В. Особливості і проблеми розвитку міжнародного туризму у 
контексті глобалізаційних процесів. 2016. 327–355 с. 
61. Стеченко Д. М. Конкурентоспроможність підприємств у ринковому 
просторі : А.В. Шегди  Теоретичні та прикладні питання економіки. Київ, 2016. 
140 с.  
62. Таганов Д. Оцінка ефективності Інтернет-маркетинга. 2018. С. 27–29.  
63. Калина А. В. Державна політика розвитку підприємництва в Україні : 
підручник. Київ : Патерик, 2018. 498 с. 
64. Князь С. В. Підприємництво та менеджмент : навч. посіб. Львів : Вид-
во Львів. політехніки, 2020. 123 с. 
65. Комаров В. В.Формування системи маркетингу в умовах 
інформаційної економіки.  Вісник ЧТЕІ КНТЕУ. Чернівці, 2018. С. 299–308.  
66. Крегул Ю. І. Правове регулювання безпеки підприємницької 
діяльності: навч. посіб. Київ : нац. торг.екон. ун-т, 2017. 215 с. 
67. Яценко А. В. Все про туристичних операторів: практичний маркетинг. 
2017. 155 с. 
68. Яшков С. В. Інформаційні технології в туризмі: теорія, методологія, 
практика : монографія  С. В. Яшков. Київ, 2017. 205 с. 
69. Ященко М. Б. Планування діяльності туристичних підприємств : навч. 
посіб. Київ : 2017. 215 с. 
75 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
ДОДАТКИ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
76 
 
Додаток А 
 
Рисунок 1.1 – Алгоритм розробки виробничої програми туристичного 
підприємства 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
77 
 
Додаток Б 
 
Рисунок 1.2 – Схема запуску замовлень при формуванні туристичного продукту 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
78 
Додаток В 
 
Рисунок. 1.3  Методика аналізу виробничої програми туристичного оператора