Проєкт виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю 3 млн.дал/рік (цех підготовки води з впровадженням інноваційних технологій)

Бондаренко, Віталій Петрович

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7266

Title:	Проєкт виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю 3 млн.дал/рік (цех підготовки води з впровадженням інноваційних технологій)
Authors:	Бондарчук, Зоя Вікторівна Бондаренко, Віталій Петрович
Keywords:	МЕМБРАННЕ ОЧИЩЕННЯ;ЗВОРОТНИЙ ОСМОС;ПЕРМІАТ;КОНЦЕНТРАТ
Issue Date:	30-Jun-2025
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра: 120 с.; 6 рис.; 56 табл.; 32 джерел.; 3 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Проєкт виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю 3 млн.дал/рік (цех підготовки води з впровадженням інноваційних технологій) В проєкті розглянуто способи підготовки води. Запропоновано наступну схему підготовки: фільтрація– пом’якшення– зворотній осмос– знезараження. Зворотньоосмотичний спосіб- найбільш перспективний, він дозволяє видаляти з води розчинені речовини на 85-95%, а також мікроорганізми, високомолекулярні сполуки. При використанні цього способу відбувається фільтрування води через напівпроникні мембрани під тиском, що перевищує осмотичний. Мембрани пропускають молекули розчинника (води), але затримують молекули або іони розчинених речовин Зроблений продуктовий розрахунок 3 видів напоїв, а саме: Абрикосовий аромат, Андриєш, Сherry. Проведений розрахунок основного і допоміжного обладнання для виробництва безалкогольних напоїв. Економічні розрахунки довели доцільність впровадження проекту: Прибуток– 40 грн / 1дал. Виробнича собівартість- 144,52 грн/ 1 дал. Рентабельність:- 27,3%. Термін окупності– 4,58 роки
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7266
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ-Бондаренко_2025.pdf Restricted Access	Кваліфікаційна робота бакалавра: 120 с.; 6 рис.; 56 табл.; 32 джерел.; 3 креслень.; 2 плакат. Мета проекту: Проєкт виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю 3 млн.дал/рік (цех підготовки води з впровадженням інноваційних технологій) В проєкті розглянуто способи підготовки води. Запропоновано наступну схему підготовки: фільтрація– пом’якшення– зворотній осмос– знезараження. Зворотньоосмотичний спосіб- найбільш перспективний, він дозволяє видаляти з води розчинені речовини на 85-95%, а також мікроорганізми, високомолекулярні сполуки. При використанні цього способу відбувається фільтрування води через напівпроникні мембрани під тиском, що перевищує осмотичний. Мембрани пропускають молекули розчинника (води), але затримують молекули або іони розчинених речовин Зроблений продуктовий розрахунок 3 видів напоїв, а саме: Абрикосовий аромат, Андриєш, Сherry. Проведений розрахунок основного і допоміжного обладнання для виробництва безалкогольних напоїв. Економічні розрахунки довели доцільність впровадження проекту: Прибуток– 40 грн / 1дал. Виробнича собівартість- 144,52 грн/ 1 дал. Рентабельність:- 27,3%. Термін окупності– 4,58 роки	4.41 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЗМІСТ
Вступ 6
1 Економічна частина 8
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту 8
1.2 Техніко-економічні розрахунки 11
1.3 Калькуляція собівартості продукції 19
2 Технологічна частина 21
2.1 Структура підприємства 21
2.2 Режими роботи цехів і відділень 21
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції 22
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів 24
2.5 Технологічна схема виробництва 36
2.5.1 Принципово-технологічна схема 37
2.5.2 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології 37
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми 58
2.6 Розрахунок продуктів 59
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку 59
2.6.2. Розрахункова частина 60
2.7 Розрахунок і підбір технологічного обладнання 72
2.8 Розрахунок складських приміщень і споруд 86
2.9 Розрахунок води і стоків 87
2.10 Розрахунок витрати пари 89
2.11 Розрахунок потреб холоду 90
2.12 Витрати двоокису вуглецю 91
2.13. Розрахунок витрат електроенергії 91
2.14 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання 92
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції 93
2.16 Заходи щодо охорони довкілля 94
2.17 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються) 98
3 Будівельна частина 100
4 Охорона праці 106
Висновки 115
Перелік посилань 117
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бондаренко В. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 5
Керівник Бондарчук З.В. ЗМІСТ
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 120 с.; 6 рис.; 56 табл.; 32 джерел.; 3
креслень.; 2 плакат.
Мета проекту: Проєкт виробництва безалкогольних напоїв продуктивністю
3 млн.дал/рік (цех підготовки води з впровадженням інноваційних технологій)
В проєкті розглянуто способи підготовки води. Запропоновано наступну
схему підготовки: фільтрація – пом’якшення – зворотній осмос – знезараження.
Зворотньоосмотичний спосіб - найбільш перспективний, він дозволяє
видаляти з води розчинені речовини на 85-95%, а також мікроорганізми,
високомолекулярні сполуки.
При використанні цього способу відбувається фільтрування води через
напівпроникні мембрани під тиском, що перевищує осмотичний.
Мембрани пропускають молекули розчинника (води), але затримують
молекули або іони розчинених речовин
Зроблений продуктовий розрахунок 3 видів напоїв, а саме: Абрикосовий
аромат, Андриєш, Сherry. Проведений розрахунок основного і допоміжного
обладнання для виробництва безалкогольних напоїв.
Економічні розрахунки довели доцільність впровадження проекту:
Прибуток – 40 грн / 1дал. Виробнича собівартість - 144,52 грн/ 1 дал.
Рентабельність: - 27,3%. Термін окупності – 4,58 роки.
МЕМБРАННЕ ОЧИЩЕННЯ, ЗВОРОТНИЙ ОСМОС, ПЕРМІАТ, КОНЦЕНТРАТ,
СЕЛЕКТИВНІСТЬ, ПРОДУКТИВНІСТЬ, РЕЦИКЛ, МЕМБРАННИЙ МОДУЛЬ
ABSTRACT
Bachelor's qualification work: 120p.; 6 fig.; 56 table.; 32 sources.; 3 drawings.; 2
posters.
Project purpose: Project of a non-alcoholic beverage production with a capacity
of 3 million dal/year (water treatment facility incorporating innovative technologies).
The project considered methods of water preparation. The following preparation
scheme was proposed: filtration - softening - reverse osmosis - disinfection.
The reverse osmosis method is the most promising, it allows you to remove
dissolved substances from water by 85-95%, as well as microorganisms, high-molecular
compounds.
When using this method, water is filtered through semi-permeable membranes
under a pressure exceeding the osmotic pressure.
The membranes pass solvent molecules (water), but retain molecules or ions of
dissolved substances
A product calculation was made for 3 types of drinks, namely: Apricot aroma,
Andriesh, Sherry. A calculation of the main and auxiliary equipment for the production
of soft drinks was carried out.
Economic calculations proved the feasibility of implementing the project:
Profit - 40 UAH / 1 dal. Production cost - 144.52 UAH / 1 dal.
Profitability: - 27.3%. Payback period – 4.58 years.
MEMBRANE PURIFICATION, REVERSE OSMOSIS, PERMEATE,
CONCENTRATE, SELECTIVITY, PRODUCTIVITY, RECYCLE, MEMBRANE
MODULE
ВСТУП
Високу якість напоїв може бути забезпечено високою якістю сировини,
чистотою води щодо токсикантів та правильно організованою технологією
водопідготовки. Тому у виробництві безалкогольних напоїв, що виготовляються з
різної сировини до головного компонента – воді пред'являються особливі вимоги.
Звичайна концентрація іонів у природних водах істотно впливає на якість напоїв.
Наприклад, іони гідрокарбонатів пов'язують кислоти, забезпечують
регламентований смак напою. Присутність іонів кальцію, магнію та заліза може
сприяти утворенню осаду та опалесценції. Від звичайного складу води залежить
не тільки якість одержуваних напоїв, але й кількості сировини для отримання
кінцевого продукту. Так, підвищені залишкові кількості гідрокарбонатів
взаємодіють з лимонною кислотою, що призводить або до її помітної
перевитрати, або до погіршення якості напою через зниження кислотності. Крім
того, зсув значення рН у бік зменшення іонів водню порушує рівновагу системи, в
якій стійкі легкоокислювані ефірні олії, приприсутні у цитрусових напоях[2].
На якості напоїв також позначається присутність у воді надмірної кількості
заліза, оскільки воно погіршує смак напою, а поєднуючись з поліфенолами
рослинних екстрактів та соків, що застосовуються у виробництві напоїв, утворює
темнозабарвлений комплекс. За наявності кисню, розчинене у воді, залізо
окислюється і гідролізується у важкорозчинний гідроокис, що утворює колоїдний
розчин і тонкодисперсну завись. Тому можна зробити висновок, що зі
зменшенням мінералізації води покращується якість напою. Аналіз світового
ринку безалкогольних напоїв стверджує, що близько 80 % продукції проводиться
з певною підготовкою. Залежно від джерел водопостачання, складу та інших
показників якості вода піддається обробці різноманітним технологічним схемам,
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бондаренко В. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 6
Керівник Бондарчук З.В. ВСТУП
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
які передбачають різні способи водопідготовки: термічний, іонообмінний,
зворотноосмотичний, електродіалізний, відстоювання та коагуляція,
обеззалізування, пом'якшення, зниження лужності, знезараження, деаерування та
ін.
Устаткування для водо підготовки можна умовно поділити на такі види:
фільтри грубої очистки; освітлювальні сорбційні фільтри; установки
пом'якшення; фільтри тонкого очищення; бактерицидні установки; установки
корегування рН середовища; установки доочищення води на основі технології
зворотного осмосу[1].
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 7
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування проекту
Формування економічної моделі у агропромисловому комплексі вимагає
від фахівців орієнтуватися на таку модель її розвитку, яка працюватиме
найефективніше, відповідатиме реаліям сьогодення і майбутнього, буде
придатною не лише на макроекономічному рівні, а в кінцевому підсумку її
відчуватиме кожна людина України.
Розробляючи програму розвитку підприємств індустрії виробництва
безалкогольних напоїв, слід враховувати існуючий економічний і соціальний
стан, генетичне коріння, яке було закладено ще у часи Київської Русі. Адже на
той час це була розвинута і потужна держава, яка мала великий досвід
вирощування і переробки всіх видів харчової сировини на харчові продукти і
напої та навики торговельних відносин.
Треба орієнтуватися на ті економічні системи і моделі стану та розвитку
безалкогольної промисловості, які існують в Європі і в світі, якою мірою вони
близькі до умов України, й намагатися перейняти все найпрогресивніше.
Найбільшою мірою потрібно враховувати існуючі соціально-економічні
реалії в Україні як з погляду на рівень досягнутих технологій безалкогольних
напоїв, так і з погляду на наявність рослинної сировини для їх виробництва.
Безалкогольна промисловість України розвивається у світовій економічній
системі, а тому має вивчати зарубіжний досвід і гармонізувати вітчизняну
економічну і політичну структуру та законодавство з існуючими в інших
розвинутих країнах світу.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бондаренко В. Літ. Арк. Акрушів
Косульт. 8
Керівник. Бондарчук З.В. ЕКОНОМІЧНА
Н. Контр. В.І.І. ЧАСТИНА ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
Нині у безалкогольній промисловості, як і в інших галузях
агропромислового комплексу, запроваджуються нові ринкові відносини,
складається ринок цінних паперів, ринок нових технологій і грошовий ринок.
Тобто переважають не директивно-адміністративні, а ринкові методи,форми і
механізми яких починають диктувати й регулювати економіку.
Безалкогольна промисловість створює нову економічну модель свого
розвитку, яка в основному використовує власні економічні ресурси –капітальні,
матеріальні, сировинні, енергетичні, фінансові, інтелектуальні і природні.
З’явилась можливість ширше входити в структури європейського і світового
економічного простору. Це головним чином стосується поставлення в Україну
потужних автоматичних ліній розливу безалкогольних напоїв у пляшки з різних
матеріалів.
Сьогодні практично увесь світ переходить на ринкову форму
господарювання, тобто поступово і неухильно визнає доктрину ринкового
економічного розвитку. Вона об’єднує в себе природні і матеріальні ресурси, а
також головний ресурс, який практично забезпечує розвиток і функціонування
цієї системи, – людей,тобто виробників, які творчо мислять, і споживачів
безалкогольних напоїв. Ринок у безалкогольній промисловості визначається
такими головними атрибутами, як приватна власність, конкуренція, економічна
свобода виробників напоїв, можливість мати повний маневр на всій території
України.
З’явилися нові форми власності, крім приватної: акціонерна, колективна та
ін. Відбуваються процеси роздержавлення власності, з’являється цілий ряд
власників, а головне – нових підприємств, створюються спільні підприємства з
участю іноземних інвесторів.
Ефективний розвиток безалкогольної промисловості в Україні
забезпечують такі основні фактори: законодавство про приватну власність у цій
галузі та ефективна грошово-кредитна фінансова система в умовах ринкових
відносин.
Ринок у безалкогольній промисловості враховує всю сукупність
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ Арк.
ЗЗммнн.. ААрркк.. №№ ддооккуумм.. ППііддпп
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 10
иисс ДДааттаа 9
господарських контактів, фінансово-економічних трансакцій і маркетингових
програм, які здійснюються і реалізуються між суб’єктами господарських
відносин. Він фіксує всі ці відносини і контакти, тому що вони здійснюються в
єдиній економіці агропромислового комплексу, а також в інших інтегрованих
галузях.
Нині у світі формується і розвивається найпрогресивніша змішана
економіка, яка передбачає певне співвідношення ринкових як провідних,
домінуючих, відносин з елементами плановості з боку держави. Такі форми і
механізми потрібно впроваджувати і в економіці виробництва безалкогольних
напоїв нашої країни.
У цілому ринок разом з державними структурами дає змогу людині, яка ще
будучи в активному працездатному віці може і хоче працювати, творчо мислити,
виявити себе, реалізувати свій інтелектуальний потенціал і свої здібності, чого
не здатна зробити будь-яка інша система.
Але сам по собі ринок не вирішує всіх соціально-економічних питань. У
духовній сфері, пенсійному забезпеченні, в освіті та охороні здоров’я, в охороні
навколишнього середовища, в організації контролю якості продукції та в деяких
інших сферах спрацьовує уже не ринок, а держава, яка доповнює ринок там, де
він неспроможний через свою специфіку. Тобто ринок має своє відповідне
середовище, свій механізм впливу на розвиток соціально-економічної стратегії.
Залежно від предмета обміну розрізняють факторні і товарні ринки.
Факторними є ринки, в яких йдеться про фактори виробництва, землю, працю й
капітал.
Товарні ринки, об’єднують з названими ще й новітні фактори, які є
наслідком сучасного розвитку безалкогольної промисловості: прогресивні
технології і техніку, глибокі знання фахівців галузі, професіоналізм та
організацію, тобто менеджмент.
1.2 Техніко-економічні розрахунки[21]
Виробничий план підприємства
Згідно технологічного процесу і виробничої потужності завод працює в три зміни.
В основному виробництві зайнято 60 чоловік.
Фонд часу роботи машин та обладнання
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний, фонд - це максимально можливий фонд часу роботи обладнання
на рік:
Рк =24-300 = 7200год
Розрахунок вартості основних фондів
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість
обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за даними
їх вартості і наведені в таблиці 1.1
Таблиця 1.1- Розрахунки вартості будівель та споруд
Найменування Кількість Ціна за Процент Сума
будівель, споруд одиниць одиницю, амортизації а
грн м
І Будівлі орт
1. Основні цехи 2 50000000 5 2и50за0ц0і0ї0,0
2. Допоміжні та 3 10000000 5 50г0р0н000
підсобні цехи
3. Загальнозаводські 2 10000000 5 500000
будівлі
II Споруди
1. Адміністративний 1 30000000 5 1500000
корпус
Всього: 8 100000000 5 50000000
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 11
Розрахунок вартості обладнання
Обладнання для заводу закуповуємо за домовленістю з підприємством,
загальна вартість обладнання складає 100 млн грн. Розрахунок вартості
обладнання зведений в таблицю 1.2
Таблиця 1.2 - Розрахунок вартості обладнання
Найменування Сума витрат 10% витрат Вартість з Проц Сума
обладнання на на: монтаж і урахуванням аемнотр амортизаці
обладнання транспорту- монтажу і тциізї,а гр.,н
грн. ваннвя, грн транспортува %
ння, грн
Комплекс 100 000 000 10 000 000 110 000 000 10 11000000
обладнання
Штати і фонд заробітної плати персоналу
Для визначення штатів і фондів заробітної плати проводяться
розрахунки:
• балансу часу роботи працівників;
• необхідної кількості працюючих;
• фонду зарплати робітників;
• штату і фонду заробітної плати цехового персоналу.
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен
відпрацювати один середньосписочний робітник за рік в залежності від
прийнятого в проекті режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Для більшості безперервних виробництв з 8-годинною робочою зміною
баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
Календарний фонд - 365 днів
Вихідні дні - 81 день
Святкові дні - 9 днів
Дійсний фонд часу роботи - 300 днів
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 12
Неявки на роботу:
відпустка - 24 дні
хвороба (сер.) - 7 днів
виконання держобов'язків - 1 день.
Разом невиходів - 32 дні. Ефективний фонд робочого часу одного робітника
- 268 дні [21].
Визначення кількості працюючих та фонду їх заробітної плати
Розрахунок кількості робітників проводиться за явними списками. Для
переходу від явочної до облікової кількості необхідно зіставити кількість днів
роботи заводу з часом роботи окремого робітника за рік.
При безперервній роботі цеху кількість днів роботи за рік становить 365
днів, баланс часу роботи одного робітника ~ 242 дні, тоді коефіцієнт переходу від
явочної до облікової кількості робітників становить: 365-242 = 1,5
Різниця між обліковою та явочною кількістю робітників становить
додаткову кількість для підміни в графіку змінності роботи та заміни при неявці в
зв'язку з хворобою, відпусткою тощо.
Розрахунок собівартості продукції
Розрахунок «Сировина і матеріали»
Таблиця 1.3 -"Сировина і матеріали"
№ Найменуван ня Одиниця Ціна, грн Норма Сума,
вимірюв витрат на тис.грн.
а ння рік
1 Цукор кг 30 2080000 62400000
2 Соки л 35 2542140 88974900
3 Есенція л 600 3600 2160000
4 Аскорбінова л 400 900 360000
кислота
5 Колер кг 90 804 72360
6 Лимонна к-та кг 60 45580,25 2734815
7 Вуглекислота кг 33 124500 4108500
8 Вода м3 16 27743 443888
9 Бензонат Na кг 100 1593 159300
Всього 161413763
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 13
Витрати сировини і матеріалів на 1 дал становить
161413763/3000 000 =53,81грн
Розрахунок «Допоміжні матеріали»
Таблиця 1.4- Розрахунок витрат на допоміжні матеріали
Затрати на
Назва Одиниця Норма витрат на Оптово- річну
сировини виміру річну потужність відпускна
ціна продуктивність
дал, грн
Пробка шт. 33 000 000 0,80 26400000
Етикетка шт. 33 000 000 0,50 16500000
ПЕТ-пляшка шт 18 018 000 2,5 45045000
Пляшка 0,5 л шт 300000 9,0 2700000
Клей Кг 1500 14 21000
Плівка м 4504500 6,0 27027000
Всього: 115263000
На 1 дал 38,42
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 3,19
Всього 41,61
Розрахунок «Газ і електроенергія»
Таблиця 1.5 - Газ і електроенергія
№ Найменування Одиниці Ціна, грн Норма Вартість
вимірюва витрат на 1 1000 дал
н ня тис дал.
1 Електроенергія кВт 4,8 450 2160
2 Теплоенергія Гкал 2432 5 12160
Всього 14320
На 1 дал 14320/1000 = 14,32 грн.
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 14
Розрахунок «Основна та додаткова заробітна плата робітників»
Таблиця 1.6 — «Основна та додаткова заробітна плата робітників»
№ Найменування Кількість Тарифний Тариф, грн Заробітна
робітників розряд у год плата, грн.
1 Приймальник 1 - 60 10080
сировини
2 Оператор 2 3 60 20160
фільтраційного
відділення
3 Варщик цукр.сиропу 2 3 60 20160
4 Кладовщик 1 _ 60 10080
5 Купажист 3 4 65,0 32760
6 Слюсар-ремонтник 3 3 60 30240
7 Електромонтер 2 3 60 20160
8 Лаборант 3 3 60 30240
9 Прибиральниця 2 - 55,0 18480
10 Слюсар КВПіА 2 3 60 20160
Всього основної 33 212520
заробітної плати
Премія - - - 63756
Вечірні,святкові,нічні - - - 42504
Всього додаткової - - 106260
заробітної плати
Витрати основної заробітної плати на виробництво на 1 дал становлять:
212520/26 478=8,03 грн
Витрати додаткової заробітної плати на виробництво на 1 дал становлять:
106260/26 478 =4,01грн.
Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання
Кошторис складається на основі попередніх розрахунків і зводиться в
таблицю 1.7
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 15
а
Таблиця 1.7- Витрати на утримання та експлуатацію обладнання
№ Статті витрат Кількість Тариф, Заробітна Сума річна,
робітників грн./год плата Грн.
грн./міс
1 Утримання і витрати по експлуатації виробничого обладнання, апаратури і
транспорту:
а) заробітна плата
робітників по
нагляду і 3 65 32760 393120
обслуговування 2 65 21840 262080
обладнання -
робітника КІПу -
електрики
б) відрахування на
соціальне 36,7% 20038 240459
страхування та
інші нарахування
на зарплату
Разом по статті 1 74638 895659
2 Поточний ремонт
обладнання і
транспортних
засобів
а) зарплата
робітників по 4 65 43680 524160
ремонту Слюсар-
наладчик
б) відрахування на 16031 192367
соціальне
страхування
в) послуги РМУ,
запасні деталі, 30000 360000
допоміжні
матеріали
Разом по статті 2 89711 1076527
3 Амортизація 10% 11 000 000
4 Зношування 100000
маРлаозцоімннпого 13072186
кіновшентотрариюсу,
інструментів
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання для виробництва на 1
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 16
дал становлять: 13072186/3000000 = 4.36грн.
Розрахунок «Загальновиробничі витрати»
Таблиця 1.8 «Загально виробничі витрати»
№ Найменування Кількість Місячна Сума за рік,
працівників ставка, грн грн.
1 Заробітна плата:
- начальник зміни 3 60000 720000
- змінний інженер 1 18000 216000
- змінний технолог 1 18000 216000
- завлабораторією 1 16000 192000
- старший хімік 1 14000 168000
- старший мікробіолог 1 15000 180000
- хімік 3 36000 432000
Разом 177000 2124000
2 Додаткова заробітна плата 53100 637200
3 Відрахування на соціальне 118059 1416708
страхування та інші
нарахування на зарплату
4 Амортизація виробничих - 4166667 50000000
приміщень
5і- Охорона праці 20000 240000
6 Спецодяг 31000 372000
Промислова санітарія 30000 360000
Разом 55149908
Загально виробничі витрати на виробництво 1 дал становлять:
55149908/3000000=18,38грн
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 17
Розрахунок адміністративних витрат
Таблиця 1.9 -Адміністративні витрати
Найменування Кількість Посадовий Сума за рік, грн
працівників оклад за
міс,грн.
Заробітна плата
- директор 1 25000 300000
- головний інженер 1 20000 240000
- головний механік 1 20000 240000
- економіст 1 18000 216000
- бухгалтер 1 15000 180000
- головний технолог 1 18000 216000
- старший майстер 1 15000 180000
Разом 1572000
Додаткова заробітна плата 471600
Відрахування на соціальне 750001
страхування та інші
нарахування на зарплату
Утримання охорони 720000
Господарські витрати 100000
Послуги сторонніх 100000
організацій
Комунальний податок 200000
Податок на землю 500000
Податок на транспорт 500000
Забруднення 500000
навколишнього середовища
Інші витрати 300000
Разом 5713601
Адміністративні витрати на виробництво 1 дал становлять:
5713601/3000000 =1,9грн
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 18
1.3.Калькуляція собівартості продукці
Таблиця 1.10 - Собівартість продукції
Шифр Найменування Кількіс Кіль Ціна,
рядка статей калькуляції ть, дал кість грн.
, дал
1 2 4 7 8
01 Сировина та матеріали 3000000 1 53,81
02 Купівельні н/ф та комплектуючі 3000000 1 41,61
виробничі роботи і послуги
виробничого характеру сторонніх
підприємств та організацій
03 Паливо й енергія на технологічні 3000000 1 14,32
цілі
05 Основна заробітна плата 3000000 1 8,03
робітників
06 Додаткова заробітна плата 3000000 1 4,01
08 Витрати на утримання та 3000000 1 4,36
експлуатацію устаткування
Загально виробничі витрати 3000000 1 18,38
09
13 Виробнича собівартість 3000000 1 144,52
14 Адміністративні витрати 3000000 1 1,9
16 Всього витрат 3000000 1 146,42
17 Рентабельність % 3000000 1 27,3
18 Прибуток 3000000 1 40
19 ПДВ 3000000 1 41
20 Відпускна ціна 3000000 1 227,42
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дат 19
а
Оцінка ефективності проекту
Визначення основних показників економічної ефективності проекту
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за формулою:
Р = П / Св.п. х 100, де
Св.п. – собівартість виробленої продукції.
Рентабельність
Р = 40 / 146,42х 100 = 27,3 %.
Окупність інвестицій:
Інвестиції / чистий прибуток
Т = 200 000 000 / 120 000 000 = 1,7 року.
Основні техніко-економічні показники проекту
Таблиця 1.11 - Основні техніко-економічні показники проекту.
Перелік показників Одиниця виміру Показники
проекту
1 Річний обсяг виробництва дал 3000000
продукції
2 Чисельність працюючих, в осіб 56
т.ч. робітників
3 Повна собівартість за 1 грн. 146,42
дал
4 Прибуток тис. грн. 120 000 000
5 Рентабельність % 27,3
6 Вартість виробленої тис. дал 439 260
продукції
7 Відпускна ціна за 1 дал грн. 227,42
8 Виробництво продукції на тис. грн./особу 7844
одного працюючого
9 Витрати на 1 грн. виробленої коп. 0,64
продукції
10 Термін окупності роки 1,7
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 20
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1 Структура підприємства
Сировинний цех:
відділення соків і есенції;
склад цукру.
Цех безалкогольних напоїв:
сироповарочне відділення;
купажне відділення;
відділення водопідготовки;
відділення розливу напоїв.
Цех посуду:
склад посуду (неопалювальний) або навіс.
Цех готової продукції (експедиція)
цехова майстерня
лабораторія[24]
2.2 Режими роботи цехів і відділень[24]
Таблиця 2. 1 - Режим роботи безалкогольного завода
Кількість змін за Кількість днів роботи
Виробництво добу
літом взимку за місяць в рік
Безалкогольні газовані напої 2 1 21 238 (або
323 зміни)
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бондаренко В. Літ. Арк. Акрушів
Косульт. 21
Керівник. Бондарчук З.В. ТЕХНОЛОГІЧНА
Н. Контр. ЧАСТИНА ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Асортимент готової продукції наведений в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2 — Асортимент безалкогольних напоїв
Напої Річне виробництво Добове
% тис.дал виробництво,
тис.дал
Абрикосовий аромат 30 900 3,78
Андриєш 30 900 3,78
Сherry 40 1200 5,04
Разом 100 3000 12,6
Таблиця 2.3 – Органолептичні показники напоїв
Напій Колір Смак Аромат Зовнішній
вигляд
Абрикосовий Від світло- Абрикоса Абрикоса Прозора
аромат жовтого до рідина без
темно-жовтоо осаду і
Андриєш Від блідо- Винограду Винограду сторонніх
рожевого до включень
червоного
Сherry Світло- Вишні Вишні
червоного до
червоного
Таблиця 2.4. –Фізико-хімічні показники
№ Найменування Абрикосовий Андриєш Сherry
показників напоїв аромат
1 Масова частка сухих
речовин,%
-Свіжеприготовленому 8,6±0,2 9,0±0,2 7,5±0,2
напої 9,0±0,2 9,3±0,2 7,8±0,2
-Після 100% інверсії
2 Кислотність, см3
розчину гідрооксиду 2,0±0,3 4,5±0,3 2,0±0,3
натрію, концентрацією
1 моль/дм3 на 100 см3
3 Масова частка СО2, не 0,40 0,40 0,40
більше %
Харчова цінність:
4 Вуглеводів, г/100 см3 8,8 9,1 7,7
5 Вітамінів «С», г/100 см3 - 10 -
6 Енергетична цінність, 34,0 35,0 30,0
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 22
ккал/100 см3
Безалкогольні напої виробляють за ДСТУ 4069:2016 Напої
безалкогольні. Загальні технічні умови[6].
За органолептичними показниками рідкі безалкогольні напої, крім
напоїв бродіння, мають відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 — Органолептичні показники рідких безалкогольних
напоїв
Назва Характеристика
показника прозорі непрозорі (замутнені)
Зовнішній
вигляд Прозора рідина без осаду і Непрозора рідина.
сторонніх включень. Допустима наявність осаду,
Допустима опалесценція, часточок і зависей,
обумовлена особливостями характерних для
зернової та плодово-ягідної використаної сировини, без
сировини сторонніх включень, не
властивих продукту
Смак і
аромат Обумовлені особливостями використаної сировини
Колір Обумовлений особливостями використаної сировини
За фізико-хімічними показниками рідкі безалкогольні напої мають
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.6.
Таблиця 2.6. — Фізико-хімічні показники рідких безалкогольних
напоїв
Назва показника Група, вид Значення показника
Масова частка сухих рідкі безалкогольні напої від 0 до 20,0 включ.
речовин, % енергетичні напої не менше 8,0
напої бродіння не менше 3,5
Об’ємна частка рідкі безалкогольні напої 0,5
спирту, %, не більше напої бродіння 1.2
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 23
Продовження таблиці 2.6.
Назва показника Група, вид Значення показника
Кислотність, см3,1 рідкі безалкогольні напої від 1,0 до 15,0
моль/дм3 розчину напої бродіння від 1,5 до 7,0
гідМроаскосвиадучансатткраію негазовані 0
дінокас1и0д0усвму3глнеацпюою, % слабогазовані від 0,20 до 0,30
середньогазовані понадв0к,л3ю0чд.о 0,40
сильногазовані повнкалдю0ч,.40
напої бродіння, фасовані не менше 0,30
(розлиті) в пляшки і
металеві банки
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів
Цукор відповідає до ДСТУ 4623:2023[7].
За органолептичними показниками цукор має відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.7.
Таблиця 2.7. — Органолептичні показники цукру
Назва показника Характеристика
Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для напівбілого
цукру допустимо жовтуватий відтінок.
Зовнішній вигляд Кристалічний цукор має бути сипким, без грудочок. Для
напівбілого цукру допустимо грудочки, що розпадаються в
разі легкого натискання
Солодкий без сторонніх запаху і присмаку як у сухому цукрі,
Запах і смак так і в його водному розчині, для напівбілого цукру
допустимо слабкий запах меляси
Розчин цукру має бути прозорим, без нерозчинного осаду,
Чистота розчину механічних та інших домішок. Для напівбілого цукру
допустимо опалесценцію. Чистоту розчину для цукрової
пудри не визначають
За фізико-хімічними показниками кристалічний цукор має відповідати
вимогам, зазначеним у таблиці 2.8.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 24
Таблиця 2.8. — Фізико-хімічні показники кристалічного цукру
Назва показника Екстра Білий цукор Напівбілий
білий цукор І кат. ІІ кат. цукор
Поляризація, %, не менше ніж 99,8 99,7 99,7 99,5
Інвертний цукор, %, не більше
ніж: до кількості продукту 0,04 0,04 0,04 0,065
Вологість (втрати
висушуванням), %, до кількості
продукту, не більше ніж:
кристалічного цукру 0,06 0,06 0,06 0,10
сахарози для шампанського 0,06 0,06 0,06 —
цукрової пудри 0,2 0,2 0,2 —
Кондуктометрична зола (у
перерахуванні на сухі речовини), 0,0108 0,027 0,04 0,05
не більбшалеівніж: % 6,0 15,0 22,2 —
Кольоровість у розчині, не
більше ніж: одиниць ЮТМ8А 22,5 45,0 90,0 195,0
балів 3 6 12 —
умовних одиниць — — — 1,5
Кольоровість у кристалічному
вигляді, за еталоном, не більше 2 3 4
у балах ннеібжіл: ьше ніж: 4 6 8 —
Загальна сума в балах, не більше 8 22 30 —
Уміст ферондіожмішок, % до
кількості продукту, не більше 0,0003 0,0003 0,0003 0,0003
Величина окнріежмих частинок
феродомішок, у найбільшому 0,5 0,5 0,5 0,5
лінійному вимірі, мм, не більше
ніж
За мікробіологічними показниками для окремих споживачів
(виробництво продуктів для дитячого харчування, молочних консервів та
біофармацевтичної промисловості) цукор має відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.9.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 25
Таблиця 2.9. — Мікробіологічні показники
Назва показника Значення
Кількість мезофільних аеробних і факультативно 3
анаеробних мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 х 10
Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 х 10
Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 х 10
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) в 1 г Не допустимо
Патогенні мікроорганізми, зокрема й бактерії роду
Salmonella, у 25 г Не допустимо
Есенції
Відповідають ДСТУ 4716:2007[8]. Есенції ароматичні харчові для
лікеро-горілчаного виробництва. Технічні умови
Есенції ароматичні харчові за органолептичними показниками повинні
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.10.
Таблиця 2.10. — Органолептичні показники есенцій ароматичних
харчових
Назва Характеристика Метод
показника контролювання
Зовнішній Прозора без осаду, сторонніх вкраплень і
вигляд плісняви рідина, допустима опалесценція, яка ДСТУ 2729
зникає у разі фільтрації
Колір, Властиві ефірним оліям та ароматичній
смак, сировині, з яких вони виготовлені, без ДСТУ 2729
аромат стороннього присмаку та аромату
Есенції ароматичні харчові за фізико-хімічними показниками повинні
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.11.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 26
Таблиця 2.11.— Фізико-хімічні показники есенцій ароматичних
харчових
Назва показника і його номінальне значення
Назва есенції Об’ємна частка Об’ємна
етилового частка олії Показник
спирту, % ефірної, % заломлювання
Із олії ефірної
Анісова 77,0 13,0 1,368 — 1,375
Апельсинова 70,0 15,0 1,403 — 1,407
Бергамотова 65,0 20,0 1,412 — 1,420
Гвоздична 55,0 20,0 1,368 — 1,375
Гіркомигдалева 55,0 20,0 1,455 — 1,468
Кардамонова 60,0 15,0 1,355 — 1,418
Кминна 75,0 15,0 1,458 — 1,465
Коріандрова 70,0 15,0 1,355 — 1,343
Корична 70,0 18,0 1,535 — 1,548
Кропова 73,0 12,0 1,422 — 1,435
Лимонна 75,0 15,0 1,328 — 1,345
Мандаринова 78,0 12,0 1,340 — 1,343
М'ятна (м'ята кучерява) 55,0 15,0 1,542 — 1,544
М'ятна (м'ята перцева) 60,0 15,0 1,542 — 1,544
Помаранчева 78,0 12,0 1,328 — 1,333
Розмаринова 78,0 12,0 1,362 — 1,370
Трояндова 80,0 10,0 1,326 — 1,332
Фенхелева 80,0 12,0 1,318 — 1,326
Із ароматичної сировини
Ванільна 80,0 12,0 1,395 — 1,400
Перуанська 80,0 14,0 1,406 — 1,412
Згідно з МБТ 5061 есенції ароматичні харчові за вмістом важких
металів і миш’яку повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.12.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 27
Таблиця 2.12. — Вміст важких металів і миш'яку в есенціях
ароматичних харчових
Назва показника Допустимий рівень, мг/кг, не більше
Вміст важких металів:
Свинцю 0,3
Кадмію 0,03
Ртуті 0,005
Міді 5,0
Цинку 10,0
Заліза 15,0
Вміст миш'яку 0,2
Соки відповідають ДСТУ 2138—93[9].
За органолептичними показниками соки та напої повинні відповідати
вимогам, зазначеним в таблиці 2.13.
Таблиця 2.13. - Органолептичні показники соків та напоїв
Характеристика консервів
соки фруктові з м'якоттю; соки фруктові
Назва соки фруктові купажовані з м'якоттю; соки овочеві з м’якоттю;
купажовані соки овоче-фруктові купажовані з м'якоттю; напої
показника соки фруктові
освітлені неосвітлені; напої фруктові з м’якоттю; напої фруктові з м’якоттю з
фруктові толокном; напої фруктові з м'якоттю з толокном і
неосвітлені пектином; напої фруктові купажовані з м’якоттю з
пектином; напої овоче-фруктові з м'якоттю; напої
фруктово-молочні
Зовнішній
Прозора Прозора або Однорідна непрозора рідка маса з рівномірно
вигляд і
рідина непрозора рідина розподіленими тонкоподрібненими м’якоттю і
консистенці толокном
я
Допускається наявність осадка Допускається при зберіганні відслоювання рідини
Натуральні, добре виражені,
Смак і властиві даному виду фруктів Натуральні, добре виражені, властиві даному виду
або суміші фруктів Не фруктів і овочів або їх суміші. Для консервів з
запах допускаються сторонні смак і доданням толокна — з присмаком толокна Не
запах допускаються сторонні смак і запах
Характерний для консервованих фруктів і овочів
або їх суміші. Для консервів з доданням молочних
Колір Характерний для консервованихпродуктів - більш світлий. Допускається при
фруктів або суміші фруктів зберіганні консервів потемніння поверхневого
шару вмісту банки, а також незначне
обезбарвлювання продукту
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 28
Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений відповідає ДСТУ
4817:2007.
За органолептичними і фізико-хімічними показниками біодіоксид
вуглецю повинен відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.14.
Таблиця 2.14 - Органолептичні і фізико-хімічні показники біодіоксиду
вуглецю
Значення
Назва показника
Вищий сорт 1 -й сорт 2-й сорт
Запах і смак Злегка кислуватий присмак без сторонніх
запахів
Об’ємна частка діоксиду
вуглецю (СО2), %, не менше 99,9 99,5 99,0
ніж
Наявність мінеральних мастил
і механічних домішок Повинен витримувати випробовування
Наявність оксидів азоту (N0,
N0 ) Нижче чутливості методу
2
Масова концентрація
сірчистого ангідриду (S02), 0,002 0,004 0,005
г/м3, не більше ніж
Масова концентрація Нижче
етилового спирту, г/м3, не чутливості 0,075 0,2
більше ніж методу
Наявність сірководню (Н2S) Повинен витримувати випробовування
Масова частка води, %, не Нижче чутливості методу
більше ніж згідно 0,1
Масова концентрація водяної
пари за температури 20 °С і0,037 0,076 0,184
тТиесмкпуе1р0ат1у,3ракПа (760 нмамсирчте.снтн.)я,
гд/імок,сниедубільвшуеглнеіжцю водяноюМінус 48 Мінус 42 Мінус 34
парою, яка відповідає тиску
Н10а1я,в3нісктПьа (760 мармомрат.исчт.н)ихі
втеумглпеевроадтнуірві 20 °С, °С, не Повинен витримувати випробовування
більше ніж
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 29
Колер для лікеро-горілчаного виробництва відповідає ДСТУ
7545:2014[10].
Колер за органолептичними показниками має відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.15.
Таблиця 2.15. — Органолептичні показники колеру
Назва показникаа Характеристика Метод контролювання
Зовнішній вигляд Рідина без осаду та сторонніх
домішок Згідно з ДСТУ 4164
Колір Від темно-коричневого до
чорно- бурого Згідно з ДСТУ 4164
Запах Чистий, без стороннього
запаху Згідно з ДСТУ 4164
Смак Гіркувато-солодкуватий, без
сторонніх присмаків Згідно з ДСТУ 4164
Інтенсивність
забарвлення за А =
400 нм, 5 = 3 мм
водноги розчину
колеру масовою 0,280—0,340 Згідно з ДСТУ 4164
концентрацією 2
г/дм3, О — одиниця
оптичної густини
За фізико-хімічними показниками колер має відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.16.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 30
Таблиця 2.16. — Фізико-хімічні показники колеру
Назва показника Норма Метод контролювання
Масова частка сухих
речовин, % Від 50 до 80 Згідно з ДСТУ 4855
Відносна густина, 202° 1,25 — 1,40 Згідно з ДСТУ 4164
Масова концентрація
гідроксиметилфурфуролу, 70 ДСТУ І8О 7466
мг/дм3, не більше ніж
Тест на розчинність та Повне розчинення без Згідно з методикою,
утворення осаду утворення осаду затвердженою в установленому
порядку
Тест на утворення Розчин колеру має Згідно з методикою,
помутніння залишатися прозорим затвердженою в установленому
порядку
Уміст токсичних елементів у колері не повинен перевищувати
допустимих рівнів, наведених у таблиці 2.17.
Таблиця 2.17 — Уміст токсичних елементів у колері
Назва показника Допустимий рівень, мг/кг, не
Свинець більше1н,і0ж
Кадмій 0,05
Миш’як 0,5
Ртуть 0,01
Мідь 1,0
Цинк 3,0
За мікробіологічними показниками колер має відповідати вимогам,
наведеним у таблиці 2.18.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 31
Таблиця 2.18. — Мікробіологічні показники колеру
Назва показника Значення
Кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних
мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж 1 • 103
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи), в 1 г Не дозволено
Патогенні мікроорганізми, а також бактерії роду Сальмонела,
у 25 г Не дозволено
Дріжджі, в 1 г Не дозволено
Плісняві гриби, в 1 г Не дозволено
Вода
Воду, яку використовують у виробництві безалкогольних напоїв, за
призначенням поділяють на технологічну та технічну.
Вода технологічного призначення є основною сировиною і входить до
складу напоїв, а також вона безпосередньо контактує з напівфабрикатами в
технологічному процесі[3].
Вода технічного призначення використовується для забезпечення
технологічного процесу та функціонування підприємства загалом. Така вода
не має безпосереднього контакту з сировиною, напівфабрикатами та готовою
продукцією.
Вимоги до води технологічного призначення
Воду технологічного призначення можна поділити як на сировину та
таку, що може контактувати з сировиною в процесі приготування напоїв
(миття обладнання тощо). [30]
Основна вимога до води технологічного призначення – її відповідність
стандарту на питну воду (ДСанПіН 2.2.4-171-10).
Органолептичні показники якості питної води
Запах за температури 20 °С і під час нагрівання до 60 °С,
бали, не більше 2
Смак і присмак за температури 20 °С, бали, не більше 2
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 32
Колірність, град, не більше 20
Мутність за стандартною шкалою, мг/дм3, не більше
1,5
Фізико-хімічні показники якості питної води, що впливають на її
органолептичні властивості
Водневий показник рН 6,0…9,0
Сухий залишок, мг/дм3, не більше 1000
Загальна жорсткість, мг-екв/дм3, не більше 7
Вміст, мг/дм3, не більше:
хлоридів 350
сульфатів 500
заліза 0,3
марганцю 0,1
міді 5,0
цинку 5,0
Поліфосфати залишкові 3,5
Бактеріологічні показники якості питної води
Загальна кількість бактерій у 1см3 води, не більше 100
Колі-титр, не менше 300
Колі-індекс, не більше 3
Токсикологічні показники (граничні значення)
якості питної води, мг/дм3
Алюміній залишковий 0,5
Берилій 0,0002
Миш’як 0,05
Молібден 0,25
Нітрати 45,0
Поліакриламід залишковий 2,0
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 33
Свинець 0,03
Селен 0,001
Стронцій 7,0
Фтор (залежно від кліматичного району)
0,7…1,5
Уран природний і уран-238 1,7
Радій-226, Бк/дм3 4,44
Стронцій-90, Бк/дм3 14,8
Лимонна кислота[12;30]
Таблиця 2.19. - Органолептичні показники лимонної кислоти
Зовнішній вигляд і Безколірні кристали або білий порошок без грудок
колір
Смак Кислий,без стороннього присмаку
Запах Не повинно бути
Структура Сипка і суха, на дотик не липка
Металеві домішки Не допускається
Таблиця 2.20. - Фізико-хімічні показники лимонної кислоти
Ідентифікація лимонної кислоти Витримує
випробування
Масова частка, %:
лимонної кислоти моногідрату (С6Н8О7 · Н2О):
не менше 99,5
не більше 100,5
води: не менше 7,5
не більше 8,8
сульфатної золи, не більше 0,05
сульфатів, не більше 0,015
оксалатів, не більше 0,01
Випробування на фероціаніди Витримує
випробування
Те саме на легкообвуглювані речовини Те саме
Те саме на залізо Те саме
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 34
Таблиця 2.21. - Допустимі рівні вмісту токсичних елементів у лимонній
кислоті, не більше
Свинець 0,5
Миш’як 0,7
Консерванти[30]
Консерванти вносять у напої для запобігання їх мікробіологічному
псуванню і для збільшення терміну придатності. Консерванти не можуть
компенсувати низьку якість сировини і невідповідність вимог виробничої
гігієни. Якщо напій почав псуватися, вносити консервант уже немає сенсу.
Розрізняють фізичні, біологічні та хімічні способи консервування.
Серед фізичних способів найвідоміші стерилізація і пастеризація, а також
обробляння холодом. Біологічне консервування передбачає оброблення
харчового продукту нешкідливими для здоров’я людини культурами
мікроорганізмів для перешкоджання розвитку патогенної або іншої
небажаної мікрофлори. Хімічні методи консервування полягають додаванні
спеціальних речовин, що пригнічують розвиток мікроорганізмів. Такі
речовини називаються консервантами. Кожен консервант виявляє
антимікробну активність тільки щодо частини збудників псування харчового
продукту. Тобто кожен консервант має свій спектр дії.
Антимікробна дія консервантів на основі бензойної кислоти
спрямована в основному проти дріжджів і пліснявих грибів, включаючи
афлатоксиноутворювальні мікроорганізми. Проте найефективнішим
консервантом щодо цих мікроорганізмів є сорбінова кислота і особливо її
солі, використовувані у виробництві безалкогольних напоїв.
Під час розроблення конкретної рецептури на напій і внесення
консерванту потрібно враховувати таке:
- кислотність напою впливає на ефективність дії консервантів.
Чим кисліший напій, тим менше в нього треба вносити консерванту;
- майже усі консерванти – термостійкі сполуки.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 35
Для збільшення потрібного ефекту консервування напоїв, збільшення
терміну їх придатності можна використовувати суміш сорбату калію і
бензоату натрію у співвідношенні 1:1. Вибір консерванту і його дозування
залежить від ступеня бактеріального забруднення, умов зберігання, фізико-
хімічних властивостей напою, технології його отримання і бажаного терміну
придатності.
Стадія, на якій потрібно вносити консервант під час виготовлення
напоїв визначається технологією виробництва. Оптимальним вважається
момент внесення зразу після пастеризації чи стерилізації напою, коли в
результаті термооброблення знижується рівень забруднення його
мікроорганізмами. На практиці найчастіше використовують водні розчини
бензоату натрію і сорбату калію концентрацією від 5 до 25 %. Для їх
приготування розрахункову кількість консерванту розчиняють приблизно в
половині потрібного об’єму питної води, яку нагрівають до температури
50…80 оС. Після повного розчинення у отриманий розчин додають решту
води і ретельно перемішують. Розчин рекомендується відфільтрувати через
шар бавовняної тканини. Якщо консервант розчинений у непідготовленій
воді, тоді розчин може бути мутноватим. Проте це не впливає на його
консервувальну дію. До розчинів консервантів не рекомендується додавати
лимонну чи інші кислоти, оскільки це може призвести до появи осаду
малорозчинних у воді сорбінової або бензойної кислот.
Розчини консервантів мають обмежений термін зберігання тому завжди
повинні бути свіжоприготовленими. На посудину у якій зберігається розчин
консерванту повинна бути наклеєна етикетка, на якій зазначається назва
консерванту, його концентрація і час приготування розчину.
2.5 Технологічна схема виробництва
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 36
2.5.1 Принципово-технологічна схема
Вода артезіанська
Промивна вода Механічна фільтрація Стічна вода
Фільтраційний матеріал
Активоване вугілля Фізична фільтрація Конденсат
Пар
Сіль Пом´якшення Стічні води
Вода
Демініралізація Перміат
Купаж
Рисунок 2.1. – Принципово-технологічна схема
2.5.2 Вибір і обгрунтування способів і режимів технології
Показники якості води
Для оцінювання якості природних вод і вод на різних стадіях їх
очистки використовують такі показники: сухий залишок, прозорість,
окисність, жорсткість, лужність та рН води.
Сухий залишок (мг/л) визначають випаровуванням певного об’єму
профільтрованої проби води з подальшим просушуванням залишки при
температурі 110—120 °С і зважуванням. Сухий залишок — це колоїдно-
дисперсні та молекулярно-дисперсні домішки води, нелеткі при зазначеній
температурі. Сухий залишок котлової води називається солевмістом.
Високий солевміст води зумовлює спінення води в барабані котла.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 37
Прозорість води визначається за “хрестом” або за “шрифтом”
відповідно до ДСТУ 5071:2008. Вона залежить від кількості грубо-
дисперсних домішок, а також від їх розмірів, кольору та форми[29].
Окисність (О2, мг/л) характеризує наявність у воді органічних речовин.
Під окисністю води розуміють кількість окиснювача (перманганат калію
КМпО4, мг/л), який витрачається на окиснення органічних речовин,
розчинених у 1 л води за нормальних умов. Визначення виконується в
кислому середовищі, де КМпО4 є найсильнішим окисником.
Загальна жорсткість води Ж., дорівнює сумі концентрацій у воді
катіонів кальцію (кальцієва жорсткість ЖСа) і магнію (магнієва жорсткість
ЖМг), які зумовлюють утворення накипу на поверхнях нагріву
теплообмінного обладнання. Жорсткість виражається в міліграм-еквівалентах
на кілограм (мг·екв/кг) при високих значеннях жорсткості та в мікрограм-
еквівалентах на кілограм (мкг·екв/кг) при вимірюванні низьких значеннях
жорсткості води .
Еквівалентною масою називають таку кількість речовини, яка в
конкретній реакції відповідає 1 атому водню.
Для перерахунку концентрацій кальцію та магнію представлених у
вигляді міліграмів на кілограм у міліграм-еквівалентах на кілограм, треба
значення ваги елемента поділити на еквівалентну вагу Са2+ і, відповідно — на
20,04 та 12,16.
Загальна жорсткість Ж3 складається із жорсткості карбонатної Жк, що
зумовлена, в основному, присутністю у воді бікарбонатів кальцію та магнію
(Са(НСО3)2 і Мg(НСО3)2), і некарбонатної жорсткості Жнк, зумовленої
наявністю у воді хлоридів, сульфідів та інших некарбонатних солей кальцію
та магнію (СаСІ2, МgS04) та ін.:
Ж3 = ЖСа + ЖМg=Жк + Жнк.
Залежно від загальної жорсткості для природних вод введена така
класифікація: Жз < 1,5 мг-екв/кг — мала жорсткість; Жз = 1,5—3 мг·екв/кг —
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 38
середня; Жз = 3—6 мг·екв/кг — підвищена; Жз= 6—12 мг·екв/кг — висока;
Жз> 12 мг·екв/кг — дуже висока жорсткість.
Загальною лужністю води Лз називається виражена в міліграм-
еквівалентах на кілограм сумарна концентрація аніонів води, які реагують з
кислотою: ОН- , НСО3- , СО32- , РО43- , та деяких солей слабких органічних
кислот (гуматів). Аніони гідратної форми (ОН- ) утворюють гідратну
лужність Лг; карбонатної форми (СО32- ) — карбонатну лужність Лк,
бікарбонатної форми (НСО3- ) — бікарбонатну лужність Лбк, фосфатної
форми (РО43- ) — фосфатну лужність.
Природні води здебільшого характеризуються бікарбонатною
лужністю (Лз — Лбк).
У результаті дисоціації води Н2О<->Н+ + ОН- , кислот (наприклад:
НС1<->Н++ С1- ), лугів (наприклад: NаОН <-> Nа++ ОН- ) у воді з’являються
водні іони Н+ і гідроксильні іони ОН- .
У хімічно чистій воді при температурі 23 °С концентрації СН+ і СОН-
дорівнюють 10-7 г-іон/кг і характеризують нейтральну реакцію рідини. Для
зручності замість концентрації СН+ користуються її від’ємним логарифмом —
водним показником рН. Для нейтрального середовища рН — 7, кислого —
рН < 7, а лужного — рН > 7. Сума рН і рОН дорівнює 14[30].
Попереднє очищення води
Коагуляція води
Для повного прояснення води з колоїдно-дисперсними домішками при
окисності води більше 15 мг/кг О2 застосовується метод коагуляції. При
коагуляції води підвищуються продуктивність фільтрів-прояснювачів, якість
проясненої води та вилучаються колоїдно-дисперсні домішки органічного та
неорганічного походження.
Колоїдно-дисперсні домішки не фільтруються через малі розміри і не
випадають в осад, бо мають однаковий заряд і відштовхуються при
зближенні. Для їх осадження в воду додають коагулянти — сірчанокислий
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 39
алюміній А12(SО4)3-18Н2О (глинозем), сірчанокисле залізо FеSО4·7Н2О
(залізний купорос) і хлорне залізо FеС13·6Н2О. При додаванні у воду
коагулянтів відбувається їх гідратація з утворенням важкорозчинних
гідроксидів алюмінію та заліза — нової колоїдно - дисперсної сполуки та
сірчаної кислоти:
FеSО4 + 2Н2О Fе(ОН)2+Н2SО4,
А12(SО4)3 + 6Н2О 2А1(ОН)3 + 3Н2SО4,
4Fе(ОН)2 + О2 + 2Н2О 4Fе(ОН)3,
FеС13 + 3Н2О Fе(ОН)3 + 3НС1.
Кислота, що утворилась, нейтралізується присутніми у воді
бікарбонатами:
Н2SО4 + Са(НСО3)2 СаSО4 + 2Н2О + 2СО2.
Залишкову кількість бікарбонатів у коагульованій воді бажано мати
близько 0,3 мг-екв/л.
Якщо у вихідній воді бікарбонатів недостатньо, то потрібне
підлужнювання води їдким натром NаОН або вапном Са(ОН)2 із розрахунку
1 мг-екв/л лугу на 1 мг-екв/л коагулянту.
Гідроксид алюмінію має амфотерні властивості, тобто в залежності від
рН води дисоціює як кислота при рН>7,5, або як луг при рН<6,5.
Залізний купорос і хлорне залізо використовують для коагуляції води
при рН>8, коли коагуляція збігається з вапнуванням події у відстійниках-
прояснювачах типу ВТІ, ЦНДІ-2 або ЦНДІ-3 при температурі 25—30 °С.
Колоїдно-дисперсні природні домішки здебільшого мають від’ємний
заряд. Для утворення пластівців гідроксид алюмінію повинен мати
позитивний заряд або не мати ніякого заряду. Тому сірчанокислий алюміній
застосовується для коагуляції природних вод у діапазоні рН = 5,5—7,5 при
підігріванні води до 25—30 °С.
Для прискорення процесу коагуляції використовують додавання
поліакріламіду в межах 0,5—2 мг/л. Поліакріламід застосовується у вигляді
розчину 0,1—0,2 % -ї концентрації.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 40
Коагулянт вводиться в нижню зону відстійника-прояснювача по
дотичній ( в зону контактного середовища), а поліакриламід — через 1 —3 хв
після подачі коагулянту.
При коагуляції води загальна жорсткість води не змінюється, але на
величину, еквівалентну дозуванню розчину коагулянту, зменшується
карбонатна жорсткість Жк і, відповідно, збільшується некарбонатна
жорсткість Жн.к. При коагуляції зменшуються лужність води, приблизно на
величину дози коагулянту, рН та окисність води — на 60—70 % :
Жк.зал = Жк - Дк,
Ж н.к.зал= Жн.к. + Дк.
Де Дк - доза коагулянту, мг-екв/л.
Процес коагуляції води залежить від цілого ряду факторів, тому для
кожної води потрібно дозу коагулянту визначати на основі пробної
коагуляції в лабораторних умовах.
Орієнтовно, в схемах прямотечійної коагуляції дозу сірчанокислого
алюмінію беруть у період наводка — 1,0; влітку — 0,5; взимку — 0,25 мг-
екв/л; дозу залізного купоросу в схемах з вап нуванням в прояснювачах у
період паводка — 0,7; влітку -— 0,35; взимку — 0,18 мг-екв/л.
Коагуляція в промислових котельнях відбувається зазвичай за
прямотечійною схемою з механічними фільтрами (рис. 2.2.).
У схемі коагулянт подається насосами дозаторами безпосередньо в
трубопровід оброблюваної води перед розгалуженням на механічні фільтри
на відстані не менше 50 діаметрів трубопроводу, При концентрації завислих
речовин від 50 мг/л до 100 мг/л прямотечійну коагуляцію проводять на
механічних фільтрах з двошаровим завантаженням. Доза коагулянту
залежить від витрати оброблюваної води.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 41
Рисунок 2.2. - Прямотечійна схема коагуляції води:
1 — 5—10 %-й розчин коагулянту; 2 — бак розчину коагулянту; 3 — насос-доза тор; 4 —
електроконтактний манометр; 5 — повітряний ковпак; в — лінія подачі імпульсу на
насоси-дозатори; 7 — підігрівач води; 8 — витратомір оброблюваної води; 9 — лінія
дозування коагулянту; 10 — механічний фільтр; 11 — прояснена вода на катіонітні
фільтри.
Вапнування води
Вапнування — метод осаджування, при якому добре розчинні у воді
кальцієві і магнієві бікарбонатні сполуки переходять у малорозчинні сполуки
СаСО3 і Мg(ОН)2, що випадають в осад у вигляді шламу. Вапнування вхідної
води проводиться насиченим розчином вапна (вапняним молоком) для
зниження лужності, вмісту вуглекислоти, солевмісту і часткового
зм’якшення води. При сумісному вапнуванні та коагуляції відбувається
вилучення органічних речовин, сполук кремнію та заліза, краще освітлюється
вода:
Са(НСО3)2 + Са(ОН)2 = 2СаСО3 +2Н2О ,
СО2 + Са(ОН)2 = СаСО3 +Н2О,
Мg(НСО3)2 +2Са(ОН)2 = Мg(ОН)2 +2СаСО3 +2Н2О.
Обробка води вапном використовується для природних вод з високою
бікарбонатною жорсткістю, коли Л3 < Ж3 і не потрібне глибоке зниження
лужності.
Залишкова лужність залежить від складу вхідної води і може знизитись
до 1 мг-екв/кг.
Для вилучення карбонатної жорсткості середовища достатньо
підвищити рН до 9,6.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 42
Рисунок 2.3.- Схема коагуляції та вапнування води у відстійнику-
прояснювачі:
1 - відстійник-прояснювач; 2 - бак; 3 - механічні фільтри; 4 — Nа-катіонітні фільтри
Вапнування сполучається з коагуляцією води сірчанокислим залізом
FеSО4·7Н2О і відбувається у відстійниках-прояснювачах 1 (рис. 2.3) при
температурі води 25—30 °С. Після прояснювача вода поступає в бак 2 і
насосом подається для прояснення на механічні фільтри 3.
Метод осаджування — попереднє очищення води з частковим
зниженням її жорсткості. Подальше зниження жорсткості відбується на Nа
катіонітних фільтрах 4 (див. рис. 2.3).
Метод осаджування потребує значної кількості допоміжного
обладнання у вигляді громіздких прояснювачів, мішалок, дозаторів тощо,
тому цей метод майже не використовується в харчових виробництвах.
Іоніти та їх властивості
Обробка води методом іонного обміну основана на здатності деяких
практично нерозчинних у воді речовин, які називаються іонітами, змінювати
в бажаному напрямі іонний склад води.
Іонітами називаються органічні і неорганічні речовини практично
нерозчинні у воді, які мають функціональні групи з рухомими іонами. Ці
групи можуть обмінювати свої іони на іони лугів, кислот, основ, солей
розчинних у воді. Кожний іоніт складається з каркаса (матриці), зв’язаного
валентними силами, і функціональних груп. Якщо рухомі, здатні до обміну
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 43
іони функціональних груп мають позитивний заряд, то такий іоніт називають
катіонітом, а якщо негативний заряд — аніонітом.
Іонний обмін — це стехіометричне заміщення. На кожний відданий в
розчин еквівалент-іон матриця поглинає з розчину ідентичний еквівалент-іон
такого ж заряду.
Залежно від хімічного складу катіоніти поділяються на сильно-
кислотні, які мають активні сульфогрупи, і слабокислотні, які мають в
основному карбоксильні групи. Перші здатні до обміну катіонів у кислому,
лужному та нейтральному середовищах, а другі — тількі в лужному
середовищі. Залежно від хімічного складу аніоніти поділяються на
слабоосновні (наприклад АН-31), які здатні до обміну аніонів тільки в
кислому середовищі та сильноосновні (наприклад АВ17-8), які здатні до
обміну аніонів у кислому, нейтральному і лужному середовищах.
Іоніти мають такі специфічні властивості: нерозчинність у воді,
здатність до реакцій іонообміну, термічну стійкість, здатність до набухання,
селективність.
При контакті з водою суха маса іоніту більшою або меншою мірою
набухає, тобто її об’єм збільшується. Ця властивість іоніту характеризується
коефіцієнтом набухання.
Селективність — це вибіркове поглинання катіонів або аніонів.
Селективність призводить до переважного поглинання протиіонів з більшою
величиною заряду і малим розміром. Малий розмір зумовлює менше
розширення матриці.
Для катіонітів та аніонітів справедливими є такі ряди катіонів та
аніонів:
Са2+ > Мg2+ > К+ > NH4+; > Nа+;
SО2- >NО3- > СL-,
де кожний попередній поглинається більш інтенсивно, ніж наступний.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 44
Основною характеристикою іоніту є його обмінна ємність. Повна
обмінна ємність показує, яку кількість еквівалент-іонів катіонів солей або
аніонів кислот води може поглинути 1 м3 іоніту до повного насичення.
Робоча обмінна ємність визначає кільсть іонів, поглинутих іонітом при
проходженні крізь нього рідини до початку “проскоку” у фільтрат
поглинутих протиіонів. Іонообмінююча ємність іоніту виражається в грам-
еквівалентах іонів, поглинутих 1 м3 набухлого іоніту (г-екв/м3), і залежить від
рН води, висоти шару іоніту, швидкості фільтрування, питомої витрати
регенеруючого реагенту, відношення солевих компонентів в оброблюваній
воді, режиму експлуатації.
Якщо в результаті обробки води методом іонного обміну відбувається
обмін катіонів, то такий процес називається катіонуванням, я при обміні
аніонів процес називається аніонуванням[18].
Натрій катіонування води
Пом'якішення води шляхом Nа-катіонування базується на здатності
катіонітів (сульфовугілля, синтетичних смол — КУ-2-8, НІ і І 112) змінювати
в бажаному напрямі іонний склад води. При пропусканні води через шар Nа-
катіоніту, завантаженого у фільтрі відбувається заміна накипоутворюючих
катіонів Са2+, Мg2+ на катіон Nа+, який утворює добре розчинні у воді
з’єднання:
2NаR + Са(НСО3)2 = СаR2 + 2NаНСО3;
2NаR + МgS04 = МgN2 + Nа2SО4 ,
де NаR — катіоніт у Nа й формі; R — високомолекулярна частина
(радикал), у порах якої містяться функціональні групи з рухомими катіонами
натрію.
Рушійною силою обмінного процесу є різниця концентрацій катіонів
Nа+ в катіоніті та Са2+ та Мg2+ у воді, що проходить через катіоніт. Тобто діє
закон дифузії - вирівнювання концентрацій. При катіонуванні відбувається
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 45
стехіометричне заміщення одного катіона Са2+, або Мg2+ на два катіони Nа+;
при цьому солевміст Nа-катіонітної води частково підвищується.
Регенерація Nа-катіонітного фільтра (відновлення обмінної ємності),
виконується 6—10 % -м розчином кухонної солі:
СаR2 + 2NаС1 = СаСL2 + 2NаR ;
МgR2 + 2NаС1 = МgСL2 + 2NаR .
При одноступеневому Nа-катіонуванні можна отримати воду з
залишковою жорсткістю до 0,1 мг-екв/кг, а для отримання
глибокозм’якшеної води з залишковою жорсткістю до 3— 10 мкг-екв/кг
застосовують двоступеневе Nа-катіонування (рис. 2.4).
Рисунок 2.4.- Схема двоступеневого натрій-катіонування води.
Nа-катіонування — найбільш проста й поширена схема обробки води в
харчовій промисловості. Схема забезпечує глибоке зм’якшення води без
зниження лужності. Як регенераційний розчин використовується відносно
дешева кухонна сіль.
Зворотний осмос
До барометричних процесів належить зворотний осмос. Основу
установки зворотного осмосу становлять напівпроникні мембрани, що
пропускають під тиском розчинник (воду) і повністю або частково
затримують молекули або іони розчинних реніни. Цей спосіб базується на
явищі осмосу — спонтанного проникнення води через напівпроникну
мембрану в бік розчину. Так, якщо посудину розділити напівпроникною
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 46
мембраною і налити в праву і ліву частину однакову кількість води при
рівних тиску і температурі, то рух молекул води через мембрану не
відбувається через наявність рівного хімічного потенціалу на обох сторонах
мембрани. Якщо в праву частину посудини додати розчинну сіль, то
хімічний потенціал води зменшиться, і для його відновлення відбудеться рух
молекул води з лівої частини в праву. Цей перехід буде йти до того часу,
поки гідростатичний тиск розчину завдяки збільшенню об’єму не досягне
певної величини і наступить стан рівноваги. Гідростатичний тиск після
встановлення рівноваги еквівалентний осмотичному тиску (рис.2.5.)
Рисунок 2.5. - Принципова схема прямого і зворотнього осмосу
Якщо в частину посудини з розчином прикласти зовнішній тиск, що
перевищує осмотичний, то буде відбуватись зворотний перехід молекул
води. Цей процес називається зворотнім осмосом.
Розчинні у воді солі, важкі метали, органічні речовини та
мікроорганізми не здатні проникати через мембрану і вилучаються у вигляді
концентрату.
Проникність мембрани залежить від складу розчину, зовні пі нього
тиску та типу мембрани[31].
Завдяки селективності мембрани в першу чергу проходять чи рез
мембрану іони Ма+, СГ, а двовалентні Са2+, М£2+, 80^ , С0{1 та інші
затримуються, що дає змогу не тільки зменшити солі'» міст води, але й різко
поліпшити її якісний склад, вилучивши іони жорсткості та лугу.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 47
Метод зворотного осмосу використовується для виробництва
алкогольних напоїв, пива, напоїв, очистки стічних вод, підготовки води для
фармацевтичної промисловості, живильної води для котлів.
Зворотний осмос - це сучасний технологічний процес очищення води,
завдяки якому отримують 6,5 млн м3 води на добу. Для запобігання високих
тисків зворотний осмос доцільно застосовувати для розчинні з
концентрацією розчинних речовин до 1 г/кг. Застосування технологїї
зворотного осмосу економічно при мінералізації вхідної води вище 300 мг/л.
При рівній і меншій мінералізації води конкурентною технологією
виступає технологія іонообмінного знесолення.
Зворотноосмотичні мембрани виготовляють з різних матеріалів.
Найпоширеніші поліамідні мембрани. Зворотноосмотичний шар товщиною
5—7 мкм наноситься на основу — ультрафільтраційну мембрану товщиною
від 100 до 200 мкм, що забезпечує здатність мембрани працювати при
високому тиску води.
Мембрани можуть бути плоскі, трубчасті, спиралеподібні (рулонні).
Напівпроникні мембрани з внутрішнім сітчастим розділювачем, згорнуті
навкруг центрального збірного колектора знесоленної води, утворюють
мембранний рулонний елемент. Вода що рухається від одного кінця елемента
до іншого і, проходячи через зворотноосмотичний шар і ультрафільтраційні
пори, виводиться знесоленою через збірний колектор. Концентрат
відводиться з протилежної від входу сторони елемента. Мембранні елементи
встановлюються в мембранні корпуси. В корпусі може бути один або
декілька підключених послідовно мембранних елементів. Корпуси
виготовляють із епоксидної смоли і скловолокна, завдяки чому вони мають
високу механічну міцність. Внутрішній діаметр виготовляють із поліетилену
харчового класу. Це найбільш поширена конструкція рулонних
зворотноосмотичних елементів для знесолення води.
Мембранні корпуси об’єднуються в групи, які називаються стадіями
концентрування. На кожній стадії концентрування мембранні корпуси
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 48
включаються паралельно відносно оброблюваного потоку. Число
мембранних корпусів на кожній стадії концентрування зменшується у
напрямку оброблюваного потоку, частіше у співвідношенні 2:1.
На роботу мембранних елементів впливають такі фактори: склад
розчинних речовин у воді, що надходить; температура води; тиск; вихід
обробленої води (перміату); рН середовища.
Осмотичний тиск залежить від концентрації солей і органічних речовин
у воді, що обробляється. Тому при збільшенні солевмісту у воді
продуктивність мембрани та її селективність зменшуються.
Мембрани дуже чутливі до зміни температури. З підвищенням
температури прискорюються процеси дифузії, і проникність мембрани
лінійно збільшується. Тому селективність падає, а продуктивність зростає.
Зворотноосмотичні мембрани не є непроникним бар’єром для солей. З
підвищенням тиску лінійно збільшується поток води через мембрану, а
кількість солей в перміаті збільшується до певної межі.
При збільшенні виходу перміату, за постійного вхідного тиску,
концентрація солей у концентраті збільшується, що призводить до
збільшення осмотичного тиску. Сила зворотного осмосу зменшується, і
кількість обробленої води в результаті зменшується[29].
Вибір рН оброблюваної води головним чином пов’язаний із
запобіганням утворення відкладень мінеральних солей на мембрані.
Тонкошарові мембрани можуть експлуатуватись у межах рН від 2—11.
Наявність активного хлору у вхідній воді призводить до руйнування
мембранних елементів.
Установка зворотного осмосу розміщується в опалювальному
приміщенні з температурою повітря не нижче +5 °С й бажано не вище +25 °С
і працює в трьох основних режимах:
—режим знесолення води;
—режим промивки мембранних модулей скидом тиску (швидка
промивка);
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 49
—режим регенерації мембранних модулей.
В табл. 2.22. наведені показники якості води до та після установки
зворотного осмосу.
Таблиця 2.22. - Якість води до та після установки зворотного осмосу
Показники якості води Вхідна вода, мг- Знесолена вода, Концентрат,
екв/л мг-екв/л мг-екв/л
Са+2 9,8 о,1 23,2
М8'2 0,4 0 0,3
На41 1,4 0 3,3
нсо3 9,2 0,1 21,8
8О42 1,3 0 3,2
СЬ 0,9 0 2,2
мо3 0,8 0 1,8
рН 7,1 5,1 7,5
На рис. 2.6. подано запропоновану ТОВ “Аква-Люкс” схему підготовки
води для компанії “Неміров”.
Рисунок 2.6. - Принципова схема підготовки води для компанії
“Неміров”:
1- ємкість збирання води; 2 — попереднє хлорування; 3 — насоси підвищеного тиску; 4 -
фільтри-прояснювачі; 5 — Nа-катіонітні фільтри; 6 — фільтри з активованим вугіллям;
7 — фільтри мікрофільтрації; 8 — установки зворотного осмосу; 9 – блок регенерації
мембран; 10 — бак знесоленої води, 11 — установка ультрафіолету; 12 — установка
мікрофільтрації
Система складається з чотирьох фільтрів типу ULTRALINE і повністю
автоматизована. Два фільтри перебувають у робочому стані, а два резерві або
на регенерації. Після зм’якшення вода надходить на фільтри 6 типу Ні-FLo9
UR72, які завантажені активованим вугіллям для вилучення хлору та
адсорбції органічних домішок. Після фільтрів вода проходить установку
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 50
фільтрації 7 (ступінь очистки — 5 мкн) і подається в систему зворотного
осмосу 8.
Система зворотнього осмосу 8 складається із двох зворотноосмотичних
установок ІW26. Система включає насоси високого тиску, осмотичні модулі,
обладнання для регенерації мембран 9, систему промивки і очистки,
фільтрувальний картридж і блок регулювання. Фільтруючий картридж
вилучає дрібні частинки (5 мкм) із води, захищаючи електронасос і мембрани
від забруднення. Матеріал мембран — тонкоплівковий композит рулонного
типу, максимальний робочий тиск 2 МПа, робоча температурі» води 0—
45 °С. Два потоки змішуються в ємності 10, звідки післи проходження через
ультрафіолетовий пристрій 11, де вода знс заражується, і систему
мікрофільтрації 12 (ступінь очистки 2 мкн) вода використовується на
технологічні потреби.
На ринку України працює ряд компаній, які пропонують установки
зворотного осмосу.
Компанія “Есоsoft” поставляє системи ЕСОSOFT МО МІDI МАХІ — це
серія промислових модульних зворотноосмотичних установок
продуктивністю від 1 до 24 м3/год.
Компанія “Аква-Люкс” працює на обладнанні міжнародної компанії
“Сulligan” США, має представників у багатьох регіони» України. Компанією
Сulligan випускаються такі модифікації уcтановок зворотного осмосу: Аqua-
сlur Е продуктивністю 180 - 350 л/год; Аqua-сlur МЕР — 500—3500; Аqua--
сlur ІW — 5000 - 30000; Аqua--сlur ІWЕ — 5000—35000; Аqua--сlur RО2
продуктивністю 500—2000 л/год.
В установках цих серій використовуються спіралеподібні поліамідні
мембрани, спроможні знесолювати воду з загальним солевмістом до 3000
мг/л і вилучати із води до 99 % розчинних солей| колоїдних домішок,
розчинних органічних сполук і вірусів.
Українсько-російське ТОВ “ГідроТехІнжинірінг” є частиною
міжнародної групи компаній “Water Groop” і пропонує зворотно осмотичні
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 51
системи очистки води продуктивністю від 0,2 м3/год до 45 м3/год. Компанія
пропонує технологію мембранної дегазації для вилучення з води
вуглекислого газу (СО2) і кисню (О2).
Компанія “Джурбі Вотер Тех” (Лондон, Велика Британія) має
відділення на Україні. Компанія пропонує установки зворотного осмосу Jurby
Flow для очистки слабосолоної води з продуктивністю під 1,5 м3/год до 45
м3/год, з робочим тиском 1,3—1,6 МПа, з виходом перміату 75—80 %
(залежно від кількості оброблюваної води). Селективність за NaС1 95—98 %
(дані наведені при солевмісті 500 мг/л і температурі води, що обробляється,
10 °С).
Кожна система водопідготовки в кожному окремому випадку є
індивідуальною. Це пов’язано з різним вмістом тих чи інших домішок у воді,
які можуть суттєво вплинути на роботоздатність усієї системи, а також
особливістю якості технологічної води того чи іншого підприємства[23].
Приготування білого цукрового і білого інвертного сиропів
Для отримання купажів напоїв, товарних сиропів та квасу
використовують білий цукровий та білий інвертний сиропи. Білий цукровий
сироп являє собою концентрований водний розчин цукру (цукрози).
Інвертний цукровий сироп містить крім сахарози також інвертний цукор
(глюкозу і фруктозу).
Приготування білого цукрового сиропу[30]
Білий цукровий сироп готують двома способами: гарячим та холодним.
На підприємствах поширений гарячий спосіб, застосовуючи який можна
отримати стерильним готовий цукровий сироп.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 52
Схема виробництва цукрового сиропу гарячим способом наступна:
розчинення цукру у воді — кипіння розчину цукру — фільтрація гарячого
сиропу охолодження готового цукрового сиропу.
Для приготування цукрового сиропу гарячим способом добре вимитий
сироповарювальний котел наливають задану кількість води і нагрівають її до
кипіння. Потім при безперервному перемішуванні засипають відважену
кількість цукру. За відсутності механічної мішалки в котлі цукор задають у
воду температурою 40...50°С. Подальше підігрів розчину цукру в апараті
проводять повільно при безперервному перемішуванні з таким розрахунком,
щоб цукор розчинився до початку кипіння. При цьому пам'ятають, що чим
нижче температура розчинення цукру, тим світлішим буде сироп. При
високих температурах частина кристалів сахарози, що не розчинилася,
потрапляючи на стінки сильно нагрітого апарату, плавиться, утворюючи
карамелі, що надає сиропу жовтий відтінок і невелику гіркоту в смаку.
Після розчинення цукру сироп кип'ятять при перемішуванні не менше
25...30 хв, при цьому видаляють піну та сторонні домішки, що випливають на
поверхню сиропу. Зазначена тривалість кип'ятіння обумовлена необхідністю
знищити слизові бактерії. Якщо кип'ятити довше, відбудеться часткове
розкладання цукру (карамелізація) і, як наслідок, пожовтіння сиропу.
Через 30 хв кип'ятіння перевіряють концентрацію готового сиропу за
допомогою сахарометра чи рефрактометра.
Готовим вважають цукровий сироп із масовою часткою сухих речовин
60...65%.
Для того щоб видалити механічні домішки, гарячий сироп готовий
пропускають через ситчастий або рамний фільтр. На невеликих
підприємствах для фільтрації сиропу використовують фільтр мішечний
(фланелевий, суконний, з капронового полотна та ін.).
Щоб уникнути забруднення сиропу мікроорганізмами та втрат
ароматичних речовин у процесі подальшого купажування гарячий
відфільтрований сироп охолоджують до 10...20°С.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 53
При варінні цукрового сиропу холодним способом цукор розчиняють
при температурі 60...70°С, потім фільтрують і охолоджують сироп. Готовий
цукровий сироп направляють у закриті емальовані або алюмінієві збірники.
Прогресивним напрямом виробництва безалкогольних напоїв є
застосування рідкого цукру. Його використовують як цукровий сироп,
оскільки він містить не нижче ніж 64% сухих речовин. Такий сироп
надходить на підприємства у цистернах, з яких його перекачують через
фільтр-пастку та передають через протиточний теплообмінник у збірники
готових сиропів.
Зменшити витрату цукру та покращити якість сиропу дозволяє
використання інвертованого цукрового сиропу Його отримують шляхом
кислотного гідролізу сахарози при нагріванні Інверсію сахарози проводять
при додаванні органічних кислот або за рахунок кислот, що містяться в
плодово-ягідних соках або у шлюбі напоїв.
Інверсія сахарози йде за формулою:
С12Н22О11+ Н2О= С6Н12О6+ С6Н12О6
За рахунок приєднання води за місцем розриву молекули цукрози
збільшується вміст сухих речовин у сиропі. Теоретично при 100% - ної
інверсії зі 100 г сахарози утворюється 105, 26 г інвертованого цукру.
Солодкість інвертованого цукрового сиропу вища за рахунок фруктози
– більш солодкого цукру, ніж сахароза, такий сироп має м'якший смак, не
кристалізується під час зберігання.
Незважаючи на переваги інвертованого цукрового сиропу, Нині на
безалкогольних підприємствах його не виробляють. Однією з причин є більш
глибокий розпад цукру в процесі інверсії до оксиметилфурфурол, який є
канцерогеном, допустима доза його, встановлена Інститутом харчування, 100
мг/дм3 напою. Тому ступінь інверсії у сиропі має не перевищувати 55 %. У
діючих рецептурах на безалкогольні напої витрати цукру дано з урахуванням
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 54
45%-ної інверсії при приготуванні напоїв холодним способом і 30% - при
гарячому та напівгарячому способі одержання купажного сиропу.
Інверсію проводять у збірниках для інвертування цукрового сиропу з
обігрівом та теплоізоляцією. Білий цукровий сироп із вмістом сухих речовин
65-70 % охолоджують у теплообміннику до 70 0С, перекачують у збірник і
вносять лимонну кислоту у вигляді 50% розчину з розрахунку 750 г на 100 кг
сухих речовин. Витримку при 70 0С проводять протягом 2 годин за 10 хвилин
до кінця рекомендується вносити активоване вугілля у кількості 0,1 % до
маси сиропу. Готовий інвертований сироп фільтрують на мішкових фільтрах
або рамних фільтр-пресах, охолоджують до 20 0С і зберігають у закритих
мірних збірниках.
Для отримання інвертованих сиропів можна використовувати
ферментативний гідроліз за допомогою ферменту β-фруктофуранозідази
(Інвертази). Інверсію проводять у сиропі з концентрацією сухих речовин 75%
при температурі 67 0С та дозі ферменту 4,5 од./г сахарози. Гідроліз триває 27
годин, ступінь інверсії при цих параметрах сягає 65%. В результаті
ферментативного гідролізу оксиметилфурфурол не накопичується.
Отримання колеру
Колер – один із найпоширеніших барвників. Його одержують шляхом
нагрівання цукру до температури 180-200 °С.
При нагріванні сахарози відбувається її дегідратація (відібрання води) з
утворенням ангідридів. Ангідриди можуть конденсуватися, в результаті
цього накопичуються барвники - карамелі: карамелан, карамелен, карамелін.
Карамелан утворюється при відібранні від молекули сахарози 2-х
молекул води, карамелен – при втраті трьома молекулами сахарози 8-ми
молекул води, карамелін – при втраті двома молекулами сахарози 7-ми
молекул води. Карамель розрізняються забарвленням, розчинністю у воді.
Найбільш цінними речовинами кольору є карамелан та карамелен, а
карамелін погано розчинний у воді, може випадати в осад у готовому напій.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 55
Нагрівання кольору більше 200 0С не рекомендується, тому що
відбувається глибша дегідратація сахарози з утворенням
оксиметилфурфуролу, левулінової, мурашиної кислот, нерозчинних
гумінових кислот та інших продуктів термолізу.
Колір отримують у котлах з електричним обігрівом. Їх встановлюють у
окремих приміщеннях з інтенсивною вентиляцією.
Котел на 25% обсягу завантажують цукром, додають 1-2% води та
поступово нагрівають при перемішуванні до температури 160-165 °С. Цю
температуру підтримують до придбання цукром бурого забарвлення. Потім
додають тонким струмком гарячу воду з температурою 75-90 0С кількості
8 % до маси цукру та підвищують температуру до 180-200 0С. Тривалість
варіння становить 3-4 години, колір повинен утворювати пружну нитку під
час взяття проби. У готовий відтінок вносять тонким струменем воду з
температурою 60-65 0С з розрахунку отримання розчину з вмістом сухих
речовин 70-72%. Отриманий розчин перекачують насосом та зберігають у
мірних збірниках до 3 місяців. Вихід колеру складає 105% маси цукру,
втрати досягають 28-30%.
Способи одержання купажного сиропу[30]
Купажний сироп отримують змішуванням всіх компонентів напою,
винятком води.
Перед купажуванням проводиться підготовка компонентів купажу:
рідкі напівфабрикати фільтрують та обробляють, сухі – розчиняють у воді.
Соки відокремлюють від осадів декантуванням і фільтрують, екстракти
розбавляють водою 1:5, відстоюють 2-3 години та фільтрують. Цитрусові
настої перевіряють на наявність терпенов і за необхідності детерпенізують.
Для цього їх розбавляють водою 1:5, відстоюють 12 годин і фільтрують.
Лимонну кислоту розчиняють у воді і вносять у вигляді 50%-ного
розчину, молочну та ортофосфорні кислоти – у рідкому вигляді. Синтетичні
барвники вносять у вигляді розчинів, які готують розчиненням у гарячій воді
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 56
з температурою 60-80 0С в половинній кількості, потім додають об'єм води,
що залишився, і охолоджують. Концентрації розчинів барвників від 10%
(тартразин, жовтий хіноліновий, синій блискучий) до 1% (індигокармін).
Концентрати напоїв також попередньо розбавляють водою з
температурою 40-60 0С до вміст сухих речовин 30-50 %.
Усі підготовлені напівфабрикати зберігають у мірниках на
передкупажному майданчику, що розташовується вище за рівень купажного
апарату, в якому проводиться їхнє змішування. Купажні апарати є
збірниками з охолодними сорочками та мішалкою.
Купажні сиропи готують холодним, напівгарячим або гарячим
способом, залежно від складу купажу напоїв.
Холодним способом готують купажні сиропи для напоїв на настоях,
концентратах, композиціях, ароматичних есенціях. За цим способом
компоненти вносяться в купажний апарат у послідовності від менш
ароматичних до ароматичних: цукровий сироп, плодово-ягідні
напівфабрикати, вина, цитрусові настої, есенції, емульсії, кислоти, барвники,
за потреби воду. У готовому купажному сиропі перевіряють масову частку
сухих речовин, кислотність, органолептичні показники після розведення 1:5
водою, потім фільтрують до прозорості, крім напоїв на емульсіях.
Дозволяється сироп не фільтрувати, якщо всі компоненти перед
змішуванням були профільтровані. При високій тимчасовій жорсткості,
необхідне додаткове внесення кислоти для її нейтралізації Цим способом
готують купажні сиропи для напоїв на підсолоджувачах.
Слід зазначити, що замінники цукру підсилюють кислий смак напою,
тому при їх використанні необхідно коригувати норму внесення кислот.
Напівгарячий спосіб використовується для приготування купажних
сиропів напоїв на спиртованих соках, винах. У сироповарювальний котел
вносять 50% соку, підігрівають до 50-52 0С, при перемішуванні задають
розрахункову кількість цукру-піску, доводять до кипіння, кип'ятять 30
хвилин, видаляючи піну.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 57
Фільтрують у гарячому вигляді, і після охолодження вносять інші
компоненти купажу.
Гарячий спосіб здійснюється аналогічно напівгарячому, але кип'ятять з
цукром усі кількість соку.
При використанні гарячого та напівгарячого способів випаровується
надлишкова кількість спирту, соки частково випаровуються, знищуються
мікроорганізми. Проте органолептичні показники напоїв гірші, ніж при
використанні холодного купажування.
Перед розливом рекомендується витримати купажний сироп близько 12
годин для видалення бульбашок повітря та кращого розподілу компонентів.
2.5.3 Опис апаратурно-технологічної схеми
При використанні цукру-піску мішки з цукром на піддонах
доставляють автотранспортом на завод. Пакети мішків автонавантажувачем
знімають з автомашин і доставляють до місця складування. У міру потреби
мішки з цукром доставляють на піддонах у виробничий склад
сироповарочних відділення, де після зважування на вагах цукор норією
зсипають в проміжний бункер для зберігання, а з нього в сироповарочний
котел 8, куди одночасно задають розрахункову кількість води. Для
отримання інвертного цукру використовують розчин лимонної кислоти, який
подають із збірника 9. Готовий цукровий сироп шестеренчастим насосом 10
направляють на фільтр-уловлювач 11, а потім через теплообмінник 12, де
сироп охолоджують до температури 30 С, перекачують у збірник цукрового
сиропу 14.
Збірники 15, 16, відповідно з кислотами, есенціями. Соки, як правило,
зберігають у металевих або виготовлених з нержавіючої сталі збірниках 20.
Після відповідної підробітку (детерпенізації настоїв, передньо розчинення
концентратів в гарячій воді, фільтрування соків на фільтрі 18 і д. т.) насосом
19 (або безпосередньо з тари) складові купажного сиропу задають в збірники-
мірники 17, встановлені на предкупажному майданчику. У міру потреби
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 58
розрахункова кількість сировини і цукрового сиропу задають в купажний чан
21, звідки після ретельного перемішування готовий купажний сироп,
пройшовши фільтр 23 і теплообмінник 24, надходить у збірник-мірник 25
купажного сиропу, звідки потім він надходить на синхронно-змішувальну
установку. Вода відбирається із свердловини і подається в цех водо
підготовки, де вона спочатку проходить через пісочний фільтр 2, де
очищається від механічних домішок далі через фільтр з активованим
вугіллям 3. Для видалення вугільного пилу вода ще раз проходить через
пісочний фільтр 2, після чого перекачується у збірник 5, з якого потім
надходить на пом’якшення на Na – катіонітову установку 7. Регенерацію Na
– катіонітової установки проводять розчином солі, який готують і подають із
з збірника 4. Пом’якшена вода частково надходить у збірник 26, а частково
для демініралізації на зворотньоосмотичну установку 27, звідти насосом 6
подається у збірник 26 де змішується з пом’якшеною водою і проходить
знезараження на керамічних фільтрах. Очищена і підготовлена вода
надходить на лінію розливу на сатурацію.
2.6 Розрахунок продуктів
2.6.1 Вихідні дані для розрахунку
Рецептура напоїв:
Таблиця 2.23. – Рецептура на 100 дал готового напою «Абрикосовий аромат»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор кг 77,48 99,85 77,36
Сік яблучний л 15 70 10,5
(концентрований)
Кислота лимонна кг 1,76-а 90,97 1,24
Есенція Л 0,4 - -
«Абрикосова»
Бензонат натрію Кг 0,177 - -
Діоксид вуглецю Кг 4,15 - -
Всього: 89,10
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 59
Таблиця 2.24. – Рецептура на 100 дал готового напою «Андриєш»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор Кг 65,39 99,85 65,29
Сік Л 171,93 15,0г/100 мл 25,79
виноградний
Кислота кг 0,1 99,9 0,0999
аскорбінова
Кислота кг 3,166-а 90,97 1,92
лимонна
Діоксид Кг 4,15 - -
вуглецю
Всього: 93,10
Таблиця 2.25. – Рецептура на 100 дал готового напою «Сherry»
Найменування Вміст в готовому напою Вміст сухих речовин в
сировини сировині
Одиниця кількість % мас. кг
вимірювання
Цукор Кг 66,15 99,85 66,05
Сік вишневий Л 95,58 11,4г/100 мл 10,89
Колер кг 0,067 70,0 0,047
Кислота кг 1,408-а 90,97 -
лимонна
Діоксид Кг 4,15 - -
вуглецю
Всього: 77,11
2.6.2. Розрахункова частина
Визначення кількості сировини[24;25;26;27]
Кількість цукру, фруктових соків, морсів, настоїв, есенцій, вин,
барвників, яка потрібна для виробництва напоїв, визначають множенням
річного випуску напою на витрату того чи іншого виду сировини на 100 дал
цього напою за діючою рецептурою.
Цукор. Витрати цукру на 100 дал. кожного напою і на його річний
випуск вказані в таблиці 2.26.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 60
Таблиця 2.26 – Витрати цукру на 100 дал. кожного напою та його
річний випуск
Напій Витрати цукру, кг
на 100 дал. на річний випуск
Абрикосовий аромат 77,48 697320
Андриєш 65,39 588510
Сherry 66,15 793800
Всього: 2079630
В рецептурах витрату цукру на напої взято з розрахунку вмісту в ньому
99,86% сухих речовин. Тож кількість сухих речовин у цукрі становитиме:
2079630∙ 99,86
100 = 2076718,518 кг.
Фруктові соки. Витрату соку за рецептурою передбаченої використану
вишневого соку. У таблиці 2.27 наведений розрахунок витрат соку на 100
дал. та на річний випуск продукції.
Таблиця 2.27 – Витрати соку для виготовлення напою за рецептурою та
річний випуск
Напій Вид соку Витрати
На 100 дал. На річний випуск
л. кг сухої л. кг сухої
речовини речовини
Абрикосовий Яблучний 15,0 70 135000 630000
аромат сік
Андриєш Сік 171,93 15,0 1547370 135000
виноградний
Сherry Вишневий 95,53 11,4 859770 136800
сік
2542140 901800
Есенції. З визначеного асортименту продукції есенція
використовується в напої «Абрикосовий аромат». Витрату есенції за
рецептурою на 100 дал напою становить 0,4 л. На річну продуктивність
становить – 3600 л.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 61
Лимонна кислота. Витрату лимонної кислоти розраховуємо для
соковмісного напою «Абрикосовий аромат». За вимогами до готової
продукції кислотність повинна становити 2,0 мл.моль/дм3 NaOH на 100 мл.
напою.
Витрати на 100дал напою:
2,0∙0,07∙10000 = 1400 г
На 100 дал. напою витрачається 15 л. яблучного соку, вміст кислоти у
перерахунку на лимонну кислоту 0,86г/см3.
Кількість кислоти, яка вводиться з яблучним соком:
15∙10∙0,86 = 129 г
Кількість води в 100 дал. напою:
1000 − 15 − 100∙99,86
100·1,56 = 920 л
де 15 – кількість яблучного соку, який додається у напій, л;
100 – кількість цукру, кг;
99,86 – вміст сухих речовин в цукрі, %;
1,56 – маса 1 л цукру.
При твердості підготовленої води 0,1 мл моль/дм3 на нейтралізацію
солей потрібно 228 г лимонної кислоти на 100 дал. а на 920 л
920∙ 228
1000 = 209,76 г.
До 100 дал напою треба додати лимонної кислоти:
1400+209,76-129=1480,76 г.
1480,76∙ 100
90,5 = 1636,2 г
У таблиці 2.28 наведені вихідні величини для розрахунку і
розрахункові дані потрібної кількості 100%-ної лимонної кислоти для всього
асортименту напоїв.
Таблиця 2.28 – Витрати лимонної кислоти для випуску напоїв
ККРРББ 2255..ТТББВВ1144сскк..4466..0000..000000 ППЗЗ 6632
Кількість лимонної Витрата лимонної
кислоти, г кислоти
Напої
Абрикосовий 2,0 1400 129 209,76 1480,76 13326,84
аромат
Андриєш 4,5 3150 704,91 174,21 2619,3 23573,66
Сherry 2,0 1400 1118,3 191,61 473,31 5679,75
Всього: 45580,25
Витрата товарної лимонної кислоти (90,5% сухих речовин) для річного
випуску напоїв встановленого асортименту становитиме:
42580,25∙ 100
90,5 = 47050 кг
Вуглекислий газ. За рецептурою витрата зрідженого вуглекислого газу
становить 4,15 кг на 100 дал. напою, а на річний випуск:
3000000
100 ∙4,15 = 124500 кг = 124,5 т
Колер.
Таблиця 2.29 – Витрати колеру для випуску напоїв
Напій Витрата колеру, кг
На 100 дал На річний випуск
Сherry 0,067 804
Всього: - 804
У таблиці 2.29 вказані дані з рецептур про витрату колеру на 100дал.
напою і річний випуск. У знайденій кількості колеру міститься сухих
речовин:
804∙ 70
100 = 526,8 кг
де 70 – процентний вміст сухих речовин у колері.
Для приготування колеру при виході його 105% від маси цукру
останнього потрібно:
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 64
Кислотність напою,
мл нормального
NaOH на 100мл
На 100 дал
напою
Вноситься з
соком
Потрібна для
нейтралізації
води
На 100 дал, г
На річний
випуск, кг
526,8∙ 100
105 = 536 кг
Аскорбінова кислота
Таблиця2.30. – Витрати аскорбінової кислоти для випуску напоїв
Напій Витрата колеру, кг
На 100 дал На річний випуск
Андриєш 0,1 900
Всього: - 900
Витрата товарної аскорбінової кислоти (90,5% сухих речовин) для
річного випуску напоїв встановленого асортименту становитиме:
900∙ 100
99,9 = 901 кг
Визначення кількості проміжних продуктів і води
Цукровий сироп. Для усього асортименту напою готуватиметься білий
інвертний сироп концентрацією 65% від маси. Витрата цукру для
приготування сиропу за розрахунком становить 2079630 кг або 2076718,518
кг сухих речовин.
Для інвертування сахарози до сиропу додають 100г лимонної кислоти
на кожні 100 кг цукру, що на всю масу цукру становить 2076,718 кг або
сухих речовин:
2079,63∙ 90,5
100 = 1882,065 кг
У процесі інверсії 45% сахарози кількість сухих речовин у сиропі
збільшиться і становитиме до маси сухої речовини сахарози
100 + 5,26∙ 45
100 = 102,37%
або
2076718,518 102,37
100 = 2125936,75 кг
де 5,26 – процент збільшення сухих речовин у випадку повної інверсії
сахарози.
Всього в сиропі міститься сухих речовин:
2125936,75 + 1882,065 = 2127818,81 кг
Умовившись, що у процесі варіння і транспортування сиропу
втрачається 1,0% сухих речовин, що становить:
2127818,81∙ 1,0
100 = 21278,19 кг
Отже, в сиропі залишається сухих речовин:
2127818,81 − 21278,19 = 2106540,62 кг
Цукрового сиропу концентрацією 65% становить:
2106540,62∙ 100
65 = 3240831,73 кг
або
3240831,73
1,3190 = 2457036,94 л
де 1,3190 – густина цукрового сиропу концентрацією 65%
В 1 л сиропу міститься сухих речовин:
2106540,62
2457036,94 = 0,857 кг
Для варіння сиропу буде потрібно води (враховується 10% на
випаровування):
3240831,73 − 2106540,62 ∙ 100
100 − 10 = 1260323,46 кг або 1260 м³
Розчин лимонної кислоти. З лимонної кислоти готують 50-ий розчин.
В розрахунковій кількості лимонної кислоти (45580,25 кг) міститься 47050 кг
сухих речовин. Маса робочого розчину:
47050∙ 100
50 = 94100 кг
а об’єм
94100
1,2204 = 77106 л
де 1,2204 – густина 50%-ного розчину.
В 1 л робочого розчину міститься сухої речовини кислоти:
47050
77106 = 0,61 кг
КРРББ2255..ТТББВ1144сскк..4466..0000..000000 ПЗЗ 6665
Витрата води для приготування робочого розчину кислоти:
94100 − 45580,25 = 48519,75 кг або л
Розчин аскорбінової кислоти. З аскорбінової кислоти готують 50-ий
розчин. В розрахунковій кількості аскорбінової кислоти (900 кг) міститься
901 кг сухих речовин. Маса робочого розчину:
901∙ 100
50 = 1802 кг
а об’єм
1802
1,2204 = 1476,57 л
де 1,2204 – густина 50%-ного розчину.
В 1 л робочого розчину міститься сухої речовини кислоти:
901
1476,57 = 0,61 кг
Витрата води для приготування робочого розчину кислоти:
1802 − 900 = 902 кг або л
Розчин колеру готують п’ятикратним розведенням його водою. Маса
робочого розчину з 804 кг колеру буде:
804∙6 = 4824 кг
При густині розчину даної концентрації 1,0470 об’єм його дорівнює:
4824
1,0470 = 4608 л
В 1 л робочого розчину колеру міститься колеру:
804
4608 = 0,174 кг
Води для приготування колеру потрібно:
4608 − 804 = 3804 кг або л.
Купажний сироп. На виробництві кількість купаного сиропу
визначають для кожного напою окремо. Тому для спрощення визначають
кількість купаного сиропу для всього асортименту газованих напоїв. Цього
цілком достатньо для розрахунку виробничих місткостей і апаратури
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 67
купаного відділення. Кількість продуктів, які надходять в купаж для
газованих напоїв, наведено в таблиці 2.31:
Таблиця 2.31. – Кількість продуктів, які надходять в купаж для
газованих напоїв
Продукт Кількість продукту, л Сухих речовин, кг
Цукровий сироп 2457036,94 2106540,62
Соки 2542140 901800
Розчин аскорбінової кислоти 1476,57 1802
Розчин колеру 4608 4824
Розчин лимонної кислоти 77106 94100
Всього 5082367,51 3109066,62
Втрати купаного сиропу і сухих речовин під час купажування і
фільтрації беремо 1%, що від усієї кількості сиропу становить:
5082367,51∙0,01 = 50823,67 л
3109066,62∙0,01 = 31090,66 кг
Тоді об’єм купаного сиропу буде:
5082367,51 − 50823,67 = 5031543,84 л
Сухих речовин у купаному сиропі залишається:
3109066,62 − 31090,66 = 3077975,96 кг
В 1 л купаного сиропу міститься сухих речовин:
3077975,96
5031543,84 = 0,61 кг
Газована вода. Кількість її визначають як різницю між об’ємами
напоїв і купаного сиропу, тобто:
30000000 − 5031543,84 = 24968456,16 л або 24969 м³
Враховуючи 10% втрат при сатурації і розливанні, газованої води буде
потрібно:
24969∙ 100
90 = 27743 м³
Газовані напої. Втрати газованих напоїв під час розливання беруть
2,5%. У цьому випадку втрата сухих речовин становитиме:
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 68
3077975,96∙ 2,5
100 = 76949,4 кг
Сухих речовин у напоях залишиться:
3077975,96 − 76949,4 = 3001026,56 кг.
Визначення втрат сухих речовин. У виробництво надходить сухих
речовин:
3109066,62 + 21278,19 = 3130344,81 кг
де перша складова величина – сухі речовини, які надійшли в купаж
газованих напоїв, а друга – втрати сухих речовин під час варіння сиропу.
Втрати сухих речовин визначають як різницю між кількістю сухих
речовин, що надійшли у виробництво, і кількістю сухих речовин, які
залишились у напоях, тобто:
3130344,81 − 3001026,56 = 129318,25 кг
Що у відсотках до сухих речовин, які надійшли у виробництво,
становитиме:
129318,25∙100
3130344,81 = 4,13%
Рецептурами для напоїв передбачена втрат сухих речовин 4,5%
Таблиця 2.32. – Сировина та допоміжні матеріали на рік
Продукт Одиниця Кількість
вимірювання
Сировина
Цукор т 2080
Соки м3 2542,14
Колер кг 804
Лимонна кислота кг 45580,25
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 69
Аскорбінова кислота кг 900
Бензонат натрію кг 1593
Есенція «Абрикосова» л 3600
Вуглекислота т 124,5
Вода газована м3 27743
Проміжні продукти
Цукровий сироп м3 2457
Розчин лимонної кислоти м3 77,106
Розчин колеру м3 4,61
Розчин аскорбінової кислоти м3 1,477
Купажний сироп м3 5082,368
Розрахунок кількості тари і допоміжних матеріалів
Пляшки.
Асортимент пляшок наведений в таблиці 2.33.
Таблиця 2.33 – Асортимент пляшок
Пляшки Кількість,% Розлив напою, дал
Скляні:
0,5 л 20 600 000
ПЕТ:
1,0 30 900 000
1,5 30 900 000
2,0 20 600 000
Розраховуємо кількість скляних пляшок.[32]
Бій пляшок при зберіганні, миття, розливу і перевезень:
На складі – 0,8.
На виробництві – 2,5.
В експедиції – 0,1
Всього - 3,4.
Отже, для річного обсягу виробництва з врахуванням бою потрібно,
тис. шт. пляшок :
12000 · 100
100−3,4 = 12422,36 тис.шт.
Для заміщення бою:
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 70
12422,36-12000 = 422,36 тис.шт.
Нових пляшок:
12000 · 5
100 + 422,36 = 1022,36 тис.шт.
5 – процент пляшок, які не повертаються на завод.
При 40 обігах на рік:
12000/40 = 300 тис. шт.
ПЕТ пляшки:
1л = 9000000/1 = 9 000 000 шт.,
а з вираховуванням 0,1 % втрат 9 000 000 ·0,001= 9000 шт.
Потрібна кількість пляшок становить:
9 000 000 + 9000 = 9 009 000 шт.
1.5 - 9000 000/1,5 = 6000 000 шт.
а з вираховуванням 0,1 % втрат 6 000 000 ·0,001= 6000 шт.
Потрібна кількість пляшок становить:
6 000 000 + 6000 = 6 006 000 шт.
2л = 6000000/2 = 3 000 000 шт.,
а з вираховуванням 0,1 % втрат 3 000 000 ·0,001= 3000 шт.
Потрібна кількість пляшок становить:
3 000 000 + 3000 = 3 003 000 шт.
Разом: 9 009 000 +6 006 000 +3 003 000 = 18 018 000 шт.
Кришки і етикетки.
На 1 дал напоїв за нормами витрат і втрат потрібно 11 кришок і 11
етикеток, а на річну потужність:
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 71
кришок — 3000000·11 = 33 000 000 шт.,
етикеток — 3000000·11 = 33 000 000 шт.
Клей.
Для наклеювання етикеток на пляшки з поліетилентерафталату за
нормами потрібно 0,5 кг клею на 1000 дал напоїв, а на рік
3000000·0,5/1000 = 1500 кг.
Плівка ПЕТ.
Для запаковування пляшок в пакети на 6 пляшок потрібно 1,5 м
плівки.
18 018 000 ·1,5/6 = 4504500 м.
Ящики.
Для продукції, що налита у пляшки місткістю 0,5 дм3, потрібно
ящиків:
N =300000/20 = 15 000 шт.
Річна потреба в ящиках-150000 шт.
2.7. Розрахунок і підбір технологічного обладнання
Доставка цукру на завод здійснюється в мішках автомобільним
транспортом.
Витрата мішків для перевезення цукру розраховується наступним
чином, (шт):
2080000/50,694= 41031 шт.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 72
де витрата цукру на рік 2080000 кг.
місткість одного мішка з урахуванням ваги самого мішка (50 кг +
0,694кг)
Мішки з цукром укладаються на піддони, кількість яких
розраховується виходячи з їх вантажопідйомності (1 т) Кількість мішків, що
містяться на 1 піддон: 1000 / 50,694 = 19,73 або 20 мішків.
Тоді кількість піддонів, необхідне для перевезення n мішків з цукром,
дорівнюватиме, шт:
41031/20 = 2052 шт.
Обладнання для варки цукрового сиропу. В сироповарильному
відділенні встановлюємо комплекс, із норії, просіювача-дозатора, дозатора
для воды, бункер для цукру, апрат для варки цукрового сиропа, насоса,
фільтр-уловлювача і охолоджувача [15].
Ваги
Ваги для цукру-піску підбирають виходячи з добової кількості цукру
(Qдоб).
2080000/238 = 8740 кг/добу,
8740/24 = 365 кг/год = 0,365 т/год.
Необхідна продуктивність вагів 0,365 т/год
За розрахованої продуктивності підбираємо ваги марки ДМ-20.
Технічна характеристика ваг ДМ-20.
Продуктивність, т / год найменша 1,5 найбільша 3
Величина порції зважування, кг 15-20
Габаритні розміри, мм:
довжина 785
ширина 610
висота 760
Маса ваг з гирями, кг: 180
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 73
Норія
Норія для подачі цукру-піску в бункер підбирається по добовому
надходженню цукру в 2 зміни або за 16 годин, кг / год або т / год:
Вибираємо норію марки НСГ-30
Технічна характеристика норії НСГ-30.
Продуктивність, т / год 30
Висота норії не більше, м 30
Ширина стрічки, мм 125
Швидкість стрічки, м / с 1,2
Число ковшів в одному ряду по ширині стрічки, шт. 1
Крок ковшів, мм 210
Бункер
Об´єм бункера-накопичувача для цукру розраховується наступним
чином:
2080000/238 = 8740 кг/добу,
8,740/0,900 =9,71 м3
де об'ємна густина цукру,0,900 т / м3
Розміри бункера:
висота конусної частини: ℎ = �� 2
2 ∙������;
де ����60° = 1,732
ℎ = 2 ∙ 2
2 ∙1,732 = 2,45 м
Задаємо діаметр бункера 2 м, тоді
Н = �� ,
0.785 ��2
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 74
Н = 9,71 = 3,1 м,
0.785 22
Загальна висота бункера (м) буде дорівнює: H + h = 3,1 + 2,45 = 5,55м
Сироповарильний апарат (поз.14)
Місткість сироповарильного котла розраховується по змінній витраті
цукрового сиропу. Потреба в цукровому сиропі розраховується виходячи з
розрахунку, що в 1 дм3 цукрового сиропу міститься 855,6 г цукру, (дм3 або
м3)
Добові витрати цукру на газовані напої складає: 8740 кг, необхідність
в сиропі на добу складає:
8740 : 0,8556 = 10215 л.
Кількість сироповарочних котлів, шт:
V = Q /2 ·Z·0,75,
де:
Q - кількість цукрового сиропу на добу, кг;
2 – кількість змін;
Z - оборотність котла (480: 115 = 4,2);
480 - хвилини роботи в зміну;
115 - час роботи котла;
0,75 – коефіциент наповнення реактора.
V = 10215 /2 ·4,2·0,75 = 1622 л.,
Приймаємо 1 реактор типу РСЭрн-3,2-1 вмісткостью 3200 л,
зовнішнім діаметром 1700 мм, висотою 4575 мм, електродвигун
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 75
потужньостю 5,5 кВт с частотою обертання 1450 об/хв, масою 3810 кг.
Всього реакторів два: один реактор для проведения варки сиропа і один для
інверсії цукрового сиропу.
Насос
Насос для перекачування цукрового сиропу підбирається виходячи з
графіка робіт сироповарочного котла і необхідності проведення:
перекачування за 15 - 20 хвилин. При цих умовах продуктивність насоса
дорівнює, 1,225 м3/год:
Приймаємо шестерний насос марки НРМ-2
Технічна характеристика насоса марки НРМ-2.
Продуктивність м3/год 0,25-2,0
Тиск нагнітання, МПа (не менше) 0.2
Електродвигун: Потужність, кВт 1,1
N, об/хв 930
Напруга, В 380
Частота обертання ротора, об / хв 920
Габаритні розміри, мм 1025 × 405 × 490
Маса нетто, кг 47
Теплообмінник для цукрового сиропу (поз.12) Готовий цукровий
сироп підвергається інверсії при температурі 70 °С. Кількість цукрового
сиропу однієї варки:
3200 × 0,9 = 2880 л
де 0,9 – коэфіцент заповнення реактора при інверсії цукрового сиропа).
Приймаємо час охолодження однієї варки варки сиропу 1 год.
Тепло, яке необхідно відвести при охолодженні цукрового сиропу, із
врахуванням притоку 5 % тепла із навколишнього середовища:
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 76
Q = [2880 × 2,93(105 – 70) ×1,05 × 1,3163] : 1 = 408199 кДж/год,'
де 2,93 – питома теплоємкість цукрового сиропу, кДж/(кг-К);
1,3163 – густина цукрового сиропу, кг/л;
105 – початкова температура цукрового сиропу, °С;
70 – кінцева температура цукрового сиропу, °С;
1– тривалість охолодження, год.
Кількість води, що іде на охолодження приймаємо двократним до маси
цукрового сиропу:
2880 × 2 = 5760 л (5760 кг).
Охолоджуюча вода нагрівається до температури
408 199 : (4,1868 × 5760) + 20 = 36,9 °С,
де 4,1868 – питома теплоємкість води, кДж/(кг-К).
Середня різниця температур:
105 →70
36,9 ← 20
Δt1 = 68.1 °С: Δt2 = 50°С
Δt = 68,1−50
ср 68.1 = 58.7 °С
2,31���� 50
Площа поверхні охолодження:
408199 / (290,8 × 58,7 × 3,6) = 6,64 м2,
де 290,8 – коефіціент теплопередачи, Вт/(м2 · К);
3,6 – переводной коефіціент кДж в Вт-ч (1 Вт-ч = 3,6 кДж).
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 77
Приймаємо до установки 2 противотечийних теплообмінника типу
«Труба в трубі» розміром 300х4000х1600 мм. Масса теплообмінника 500 кг.
Обладнання купажного відділення[1]
Збірник цукрового інвертного сиропу (поз.14)
Охолодженний інвертований цукровий сироп перекачують для
зберігання в закриті вертикальні збірники типу СЗ [1].
Загальний вміст збірників для зберігання цукрового сиропу (в м3)
, м2,
ΣV = 8740
сб 0,838 ∙1000 ∙1,1 = 11,47 м3
где Qсут – витрати цукру, кг/доб;
0,838 – вміст цукру в 1 л цукрового сиропу,(64 г цукру в 100 г цукрового
сиропу), кг.
Кількість збірників
, шт,
де V1 – обєм одного збірника, прийнятого до установки, м3.
≈ 6 шт,
Об´єм 2000 л, діаметр - 1500 мм, висота - 1800 мм.
Збірник кислоти (поз.21)
Збірник для кислоти розраховується на зберігання 50% розчину при
коефіціенті заповнения 0,8.
Добові витрати лимоной кислоти 77106/238 =324 кг. Кислота
використовується в вигляді 50%-го розчина. Обємна густина кислоты 0,8
т/м3. Обєм збірника для лимоної кислоти:
Vсб = = 1,0 м3.
Приймаємо до установки 5 збірників об’ємом 0,2 м3, діаметром 500
мм, высотой 1000 мм.
Добові витрати аскорбінової кислоти 1476,57/238 =6,2 кг. Кислота
використовується в вигляді 50%-го розчина. Обємна густина кислоты 0,8
т/м3. Обєм збірника для лимоної кислоти:
Vсб = = 0,02 м3.
Приймаємо до установки 1 збірник об’ємом 0,2 м3, діаметром 500 мм,
высотой 1000 мм.
Збірник соків (поз.17).
Добові витрати соків 2542 /238 =10,7 м3.
10,7х1,1 = 11,77 м3=12 м3.
Приймаємо до установки 2 збірника об’ємом 7,5 м3, діаметром 1800
мм, высотой 3130 мм, маса 675 кг.
Збірник есенції .
Добові витрати: 3600 /238 =15,1 л.
15,1х1,1 = 16,6 л=17 л.
Приймаємо до установки 1 збірник об’ємом 0,2 м3, діаметром 500 мм,
высотой 1000 мм.
.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 798
Фільтр-прес (поз.18).
Для соку.
Приймаємо до установки 1 фільтр-пресс В9-ВФС 423-5600-00
(розміром плит 365×365 мм и в кількості 45 шт.) продуктивністю 3000 л/год.
Габаритні розміри: довжина 1760 мм, ширина 770 мм, висота 1250 мм. Маса
478 кг. Потужність электродвигуна 2,8 кВт, частота обертання 1410 об/хв.
Для цукрового сиропу.
Кількість цукрового сиропу з одного збірника складає 2553 × 0,9 =
2298 л. Час фільтрації одного купажа 1 год. Приймаємо до установки 1
фільтр-пресс В9-ВФС 423-5600-00 (розміром плит 365×365 мм и в кількості
45 шт.) продуктивністю 3000 л/год. Габаритні розміри: довжина 1760 мм,
ширина 770 мм, висота 1250 мм. Маса 478 кг. Потужність электродвигуна 2,8
кВт, частота обертання 1410 об/хв.
Для купажу.
Кількість купажа з одного купажного резервуара 2500 × 0,9 = 2250 л.
Час фільтрації одного купажа 1 год. Приймаємо до установки 1 фільтр-пресс
В9-ВФС 423-5600-00 (розміром плит 365×365 мм и в кількості 45 шт.)
продуктивністю 3000 л/год. Габаритні розміри: довжина 1760 мм, ширина
770 мм, висота 1250 мм. Маса 478 кг. Потужність электродвигуна 2,8 кВт,
частота обертання 1410 об/хв.
Приймаємо 3 фільтра –преса.
Купажні апарати (поз.21).
Доза купажу 0,2 л на 1 л напою. Кількість газованих напоїв, що
випускаються за добу, 126050 л. Кількість купажа за добу:
126050× 0,2 = 25210 л.
Враховуючи втрати на виробництві 1% та запасу міцкістю 15%
необхідна вміст купажних резервуарів складає:
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 80
25210 × 1,01 × 1,15 = 29282 л.
При установці резервуарів обємом 2500 л кількість купажів на добу
складає:
29282 : (2500 × 0,9х5) ≈ 3 шт.
где 0,9 – коефіціент заповнення купажного апарата.
5- оборотність купажних апаратів за добу
Час приготування купажа 1 год 60 хв. Приймаємо до установки 3
купажних апарата типу 106.21.3006 обємом 2500 л з лопасними мішалками.
Рабочій тиск в апараті 0,3 МПа, маса апарату 1150 кг (діаметр з рубашкою
1000 мм, висота 4575 мм).
Теплообмінник купажного сиропу(поз.24). Розраховуємо аналогічно
теплообмінника цукрового сиропу.
Напірні збірники для купажа безалкогольних напоїв (поз.25).
Кількість купажу перед розливом враховуючи 2,5 % втрат у виробництві
складає:
5082,368 × 1,025 = 5210 л/доб.
Витримка перед розливом 4 год.
Приймаємо 3 збірника місткістю 2500 л (діаметр с рубашкою 1000 мм,
висота 4575 мм).
Відділення водопідготовки.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 81
Пісочний фільтр(поз.2). :
Потреба в виправленій воді – 27743/238 = 116,57 м3/добу або 4,86
м3/год.
Виправлена вода – це купаж 70% осмотичної води та 30% пом’якшеної,
відповідно –
116,57·0,3=35 м3/добу
Втрати осмотичної води становлять 20%, з урахуванням втрат витрати
води.
Втрати осмотичної води становить:
116,57·0,7=81,6·0,2=16,32м3/добу.
Потреба у пом’якшеній воді становить:
116,57+16,32 = 32,89м3/добу = 5,54 м3/год.
Фільтрацію води для знезалізнення здійснюють на пісочних фільтрах,
які призначені для видалення заліза, марганцю і сірководню в одному
корпусі фільтра завдяки фільтрації через шар фільтроматеріалу Pyrolox /
M.dOX.
Регенерація установки відбувається без використання додаткових
реагентів (безреагентно) шляхом короткотривалої промивки
фільтроматеріалу Pyrolox / M.dOX зворотнім потоком води.
Вибираємо фільтри марки VSS-0.682/72PX/2BTZ продуктивністю 6.8-
8.2 м3/год. Встановлюємо паралельно 2 пісочних фільтра для забезпечення
неперервності роботи установки. Об'єм фільтроматеріалу, 600 л, розміри
Д/Ш/В, 940/940/2400 мм.
Фільтри з активованим вугіллям серії VSS/CA(поз.3).
Вугільні фільтри VSS/CA складаються з одного корпусу фільтра і
відповідної автоматизації.
Фільтри призначені для видалення запаху, присмаку, залишків хлору,
органічних забруднень, нафтопродуктів, ПАВ, зменшення колірності і
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 82
покращення органолептичних властивостей води методом адсорбції. В якості
фільтруючого шару використовується активоване вугілля з великою ємністю
поглинання хлорорганічних сполук і відмінними дехлораційними
властивостями.
Регенерація фільтра відбувається без використання додаткових
реагентів (безреагентно) шляхом короткотривалої промивки вугілля
зворотнім потоком води.
Вибираємо фільтри 8.2 м3/год. Встановлюємо паралельно 2 фільтра
для забезпечення неперервності роботи установки. Розміри Д/Ш/В,
940/940/2400 мм.
Na-катіонітова установка (поз.7).
Для пом’якшення води на заводах безалкогольних напоїв
застосовуються Na-катіонітові фільтри. До установки додається не менше 2
фільтрів, один з яких знаходиться на регенерації, а інший – в робочому стані.
Змінна ємність фільтрів
E=Fhlабо E=Wr(WH- WK)(T+t),
Витрата води по лініям автоматичного розливу
�� = 116570∙(5,8−0,2)
0,69 = 946075,4л/добу
де 116,57 м3 (116570 л) – добова витрата води
0,69 – число регенерації катіоніту КУ-2-8 за добу.
Продуктивність установки
Wr=946075,4/24=39420л/год= 39,42м3/год
Тоді площа фільтрування дорівнюватиме
�� = 39,42 3.566 − 0.7132 (10 + 1.5)
1.5·300 = 2.87м
Приймаємо до установки 6 фільтрів Фільтр EcoLine FU3672CI2 .
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 83
9
Об’єм ємкості для пом’якшення води розраховують на 2годинний
запас води, з врахуванням 10% запасу місткості:
V=39,42·2·1,1=86,7м3
Технічні характеристики
Продуктивність робоча/максимальна, м3/год - 16,0/19,0
Об'єм фільтруючого матеріалу, л - 700
Ресурс, м3 (при твердості 5 мг-екв/л) - 140
Витрата солі на регенерацію, кг - 70…104
Витрата води на регенерацію (об'єм стічних вод), м3 - 7,0
Тривалість регенерації, хв. - 90…120
Перепад тиску в рабочому режимі, бар - 1,0…1,5
Робочий тиск, бар - 2…6
Електроживлення - 230 В, 50 Гц
Споживана потужність, Вт - 30
Діаметр підключення трубопроводів - 2”
Вага нетто, кг - 670
Габаритні розміри фільтра (ШхГхВ), мм - 1700х940х2600
Приймаємо сім чанів для пом’якшеної води об’ємом 13,2 м3 діаметр -
1800 мм, висота 5380 мм.
Установка зворотнього осмосу(поз.27).
Системи зворотнього осмосу використовуються для зменшення
загальної мінералізації води, що використовується в промислових процесах.
Принцип дії систем заснований на проходженні води під тиском через
напівпроникні мембрани, в результаті чого з води видаляється 98-99,7%
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 84
розчинених в ній солей. Очищена вода подається в ємність накопичення, а
концентрат відводиться в каналізацію.
На установку зворотнього осмосу надходить 70% пом’якшеної води,
що становить :
116,57·0,7=81,6 м3/добу.
з урахуванням втрат 20% - 16,32 м3/добу або 0,68 м3/год
Встановлюємо одну установку марки VSKRO-1.000 продуктивністю
1,0 м3/год, кількість мембран - 4х4040. Розмір (ШхГхВ), 530х460х1600 мм
Збірник для осмотичної води.
Збірник розраховуємо на час перебування в ньому очищеної води
протягом 2-х годин . Тоді об’єм збірника:
де Vτ – об’ємна продуктивність апарату, дм3/год;
τ – час , необхідний для проведення процесу, год;
φ – коефіцієнт заповнення робочого об’єму апарату (К = 0,75 –
0,95).
Встановлюємо збірник об’ємом 2 м3, діаметром – 1000 мм, висотою –
2600 мм.
Відцентровий насос
Кількість води, яка перекачується за 1 годину насосом – 680 л. Час
перекачування – 20 хв. Необхідна продуктивність насосу:
680
20 = 0,034 м3/хв = 0,5∙10−3 м3/сек
Встановлюємо відцентровий насос продуктивністю 2 м3/год.
Напірний чан очищеної води (поз.)
Потреба в підготовленій воді на добу – 116570дал .
Збірник повинен мати корисний об’єм на час перебування в ньому
води протягом 8 год. Повний об’єм робочої частини апарату за формулою:
Встановлюємо 7 збірників об’ємом 7,5 м3, діаметром – 1800 мм,
висотою – 3130 мм.
Таблиця 2.34- Специфікація технологічного обладнання
№п/ № Наймену- Кільк Технічна Потужність Тривалість Примітк
п поз. вання, тип, ість характерист. електродвигун роботи и
Апар. марка на, кВт. двигуна,год/доб
техн. обладнання у
схем
и
1 2 3 4 5 6 7 8
1 2 Пісочний 2 Д/Ш/В, VSS-
фільтр 940/940/2400 мм. 0.682/72
PX/2BTZ
2 3 Фільтри з 2 Д/Ш/В,
активованим 940/940/2400 мм.
вугіллям серії
VSS/CA
3 4 Солерозчин- 6 V=5,03м3
ник D=1260мм
H=3250мм
4 5 Збірник для 1 V=2м3
води D=1000мм
H=2600мм
5 7 Nа- 6 (ШхГхВ) EcoLine
катіонітовий 1700х940х2600 FU3672C
фільтр мм I2
6 8 Сироповари- 1 V=3,2м3 5,5 кВт 2 РСЄрн –
льний апарат D=1700мм 3,2-1
H=2575мм
7 10 Насос 1 1022х405х490 мм 1,1 кВт НРМ -2
8 12 Теплообмінник 1 F=7м2 ТТ114-
для 001.063
цукр.сиропу 300х4000х1600
мм
Продовження таблиці 2.34.
1 2 3 4 5 6 7 8
9 14 Збірник 6 V=2м3 С3
інв..цукрового D=1500мм
сиропу H=1800мм
10 15 Збірник 5 V=1м3
лим..кислоти D=500мм
H=1000мм
11 15 Збірник ас 1 D=500мм
корб.кислоти H=1000мм
12 16 Збірник есенції 1 D=500мм
ККРРББ2255.Т.ТББВВ1144сскк.4.466.0.000.0.00000ППЗЗ 8865
H=1000мм
13 17 Збірник соків 2 V=7,5м3
D=1800мм
H=3130мм
14 18 Фільтр-прес 1 1760х770х1250 2,8 кВт В9-ВФС
для соку. мм 423-
5600-00
15 18 Фільтр-прес 1 1760х770х1250 2,8 кВт В9-ВФС
для цукрового мм 423-
сиропу 5600-00
16 18 Фільтр-прес 1 1760х770х1250 2,8 кВт В9-ВФС
для купаного мм 423-
сиропу 5600-00
17 21 Купажні 3 D=1000мм
апарати H=4575мм
18 24 Теплообмінник 1 F=7м2 ТТ114-
купажного 001.063
сиропу 300х4000х1600
мм
19 25 Напірні 3 D=1000мм
збірники для H=4575мм
купажа
безалкогольних
напоїв
20 26 Напірний чан 7 V=7,5м3
очищеної води D=1800мм
H=3130мм
21 27 Установка 1 (ШхГхВ), VSKRO-
зворотнього 530х460х1600 мм 1.000
осмосу
2.8 Розрахунок складських приміщень і споруд
Склад соків розраховуємо на 3-місячний запас зберігання при
коефіцієнті 1,1. З таблиці 2.32. річна потреба соку складає – 2542,14 м3.
2542,14·1,1·3/12 = 699 м3.
Приймаємо 32 збірника об’ємом – 21,8 м3 діаметром – 2300 мм,
довжиною – 5640 мм, масою – 2240 кг.
Склад цукру
Потреба в цукрі – 2080000 кг/рік . Склад розраховуємо на 15-денний
запас.
Цукор зберігають в мішках місткістю 50 кг .
При укладці мішків з цукром в штабеля висотою по 5 мішків,
питомому навантаженні на 1 м2 площі 1200 кг площа складу з врахуванням
50% площі , необхідної для обслуговування і проїзду :
2080000∙1,5∙2 = 21 м2
1200∙252
2.9 Розрахунок води і стоків
Гаряча вода в технологічному процесі витрачається для миття
обладнання.
а) Мийка реактора для цукрового сиропу при температурі 60 º С з обліку
витрати 0,025 м3 / год:
0,025 × (10/60) × 2 = 0,0083 м3.
б) Мийка обладнання цеху розливу при температурі 60ºС із
врахуванням витрат на 1 машину або автомат 1,5 л на 1 м2 площи підлоги:
1,5 × 1500 = 2250 л или 22,5 м3.
Холодна вода йде на приготування цукрового сиропу в реакторі,
приготування купажу безалкогольних напоїв в резервуарах, охолодження
цукрового сиропу до інверсії і після, мийку технологічного обладнання та
підлог.
На приготування цукрового сиропу в реакторі витрата води на одну
операцію за нормами 1,298 м3. У добу витрата води складе
1,298 × 1 = 1,298 м3
Охолодження цукрового сиропу до інверсії і після на одну операцію за
нормами 5,76 м3. У добу витрата води складе
ККРРББ2255..ТТББВВ1144сскк..4466..0000..000000ППЗЗ 8887
5,76 × 2 = 11,52 м3
Приготування купажу безалкогольних напоїв в резервуарах за нормами
0,8 м3 на одну операцію. У добу витрата води складе:
0,8 × 2 = 1,6 м3.
Мийка обладнання в купажному відділенні за нормами 1,25 м3 на одну
операцію. У добу витрата води складе:
1,25 × 2 = 2,5 м3.
Миття підлоги за нормами 1,25 м3 на одну операцію. У добу витрата
води складе:
1,25 × 4 = 5 м3.
Максимальні годинні витрати води приймаємо 12 % від добового без
врахування води яка витрачається на миття полів:
39,43 × 0,12 = 4,73 м3.
Кількість повторно використаної води приймаємо 70 % від витрати
води на охолодження
11,52 × 0,7 = 8,064 м3.
Добові витрати гарячої і холодної води:
39,43 – 8,064 = 31,37 м3.
Таблиця 2.35 – Витрата води
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 89
Джерело Викиди в стоки,
водопостачання і м3/доб, за
добова потреба, м3 категоріями
I II III IV
На 15 11,5 - - - 11,5 11,5 - - - + -
охолоджен-
ня
цукрового
сиропа
Приготуван 70 1,30 1,30 - - - - + - - - -
ня
цукрового
сиропу
Приготуван 30 1,6 1,6 - - - - + - - - -
ня
купажного
сиропу
На миття 20 31,4 31,4 - - - - - - 31,4 5
устаткуванн
я і підлог у
виробничих
приміщення
х
Всього - - 45,8 34,3 - - 11,5 - - - - 31,4 5 -
2.10 Розрахунок витрати пари
Дані по витраті пари зведемо в таблицю 2.36.
Таблиця 2.36 – Витрати пари
Технологі Параметри Погоди Триваліс Добо Кількіст Триваліс Кількісні
чна стадія пари нні ть ві ь ть конденса
Тиск Темпера витрати спожива витра конденс виділен ту на
, тур пари, ння ти ату ня добу,кг/д
МПа а, °С кг пари, пари, пари, конденс обу
год/добу кг кг/год ату,
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 90
Технологічна стадія
періодичний періодичний періодичний Періодиний Характер забору води
Температура споживаної води, 0С
Добова витрата води, м3
водопровідна
артезіанська
відкрите
оборотна
Використовується повторно, м3/доб
Вихід з продуктом чи відходом
періодично періодично Періоди-
но Режим виходу стоків
кг/добу
Варка 0,3 132 825 60 825 825 60 825
цукрового
сиропу
Інверсія 0,3 132 24,7 90 37 37 90 37
цукрового
сиропу
Продувка 0,05 82 96 10 16 96 10 16
і пропарка
трубопров
одів
цукрового
сиропу
Розбавлен 0,05 82 96 60 96 96 60 96
о кислоти
2.11 Розрахунок потреб холоду[32]
Розрахунок витрати холоду на технологічні потреби заводу
безалкогольних напоїв наведений в таблиці 2.37.
Таблица 2.37-Витрати холода
Охолоджений Кількість Кількість продукту, дал Температур
продукт, охолодженаоперацій за Тривалість ний режим
ділянка цеха добу операцій, хв. на За добу За рік приміщень,
операцію ºС
Купаж газованого
напою 1 60 2135,5 2135,5 508236,8 16
Вода перед
сатурацією для
безалкогольних 10 60 11657 11657 2774300 16
напоїв в
теплообміннику
Безалкогольні напої
в напірних збірниках - 240 - 12605 3000000 16
Склад готової
продукції - - - - - 12
Склад соків - - - - - 12
Всього 13792,5 26397,5 6282537
2.12 Витрати двоокису вуглецю[1]
Таблиця 2.38 – Витрати диоксиду вуглецю
№, Технологічна Норма Кількість Витрати, кг Тиск,
п/п операція витрати продукту За За добу МПа
СО2, на добу, годину
кг/1000 л л
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 91
напою
1 Сатурація 23 126050 120,8 2899,15 1,0
безалкогольних
напоїв
2.13 Розрахунок витрат електроенергії [32]
Головними споживачами електроенергії на проектованому заводі є
електродвигуни та освітлювальні установки. При підборі і розрахунку
обладнання встановлюють кількість машин і апаратів і приводять (за
паспортними даними) характеристику обслуговуючих їх електродвигунів
[13].
Дані по витраті енергії зведемо в таблицю 2.39.
Таблиця 2.39- Витрати енергії
Потуж Кількість годин Витрати
Кількі- ність роботи электроенергії,
Приводний сть електр електродвигуна кВт ч
механізм електро одвиг
двигуна уна, За добу За рік За добу За рік
кВт
Реактор для
варки і
інверсії 1 5,5 16 3808 176 41888
цукрового
сиропу
Насос для
цукрового 1 2,8 6 1428 33,6 7996,8
сиропу
Реактор для
приготування
купажу, 2 3 16 3808 96 22848
газованих
напоїв
Продовження таблиці 2.39
1 2 3 4 5 6 7
Фільтр-прес 2 2,8 9 1864 50,4 10438,4
Насос для
соків, настоїв 1 2,2 2 476 4,4 1047,2
Колероварочн 1 0,6 8 1904 4,8 1142,4
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 92
ий апарат
Насос для
браку 1 1 5 1190 5 1190
Норія для
цукру 1 1,1 5 1190 5,5 1309
Всього 19 375,7 87859,8
2.14 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації
щодо їх використання
Активоване вугілля являє собою гранульоване вугілля, яке
застосовується для процесів протікання каталітичних реакцій. Воно має
відмінні адсорбційні властивості, тому в якості фільтруючого елемента
ефективно справляється з видаленням з рідини домішок і небезпечних
речовин, знебарвленням, коригуванням смаку, захистом мембран зворотного
осмосу та іонообмінних смол.
Однак такий фільтр з часом вимагає заміни, а активоване вугілля стає
відходом, який містить речовини різного хімічного складу - сірководень,
залізо, фосфіни, нітрати та ін.
Відновлення активованого вугілля включає повторне використання
вуглецю в якості палива для випалу цементних печей.
Також можливе відновлення порошкоподібного активованого вугілля.
Однак, оскільки характеристики обробки і оброблюваність порошку не
є задовільними, рециркуляція в більшості випадків не проводиться.
Натомість, використовується видалення активованого вугілля шляхом
його захоронення на спеціалізованих полігонах.
Відпрацьований катіоніт утворюється в результаті його руйнування
(стирання, розтріскування) в процесі пом'якшення води. Заміну катіоніту
проводять 1 раз на 2 роки. Відпрацьований катіоніт вивантажують із фільтра
і викидають. Відпрацьоване активоване вугілля використовують для
видалення органічних домішок із питної води після її пом'якшення.
Цукор, що проник в мішочну тканину /в середньому 0,3 кг/,
витрушують і збирають. При варці сиропу в сироповарочному апараті
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 93
виділяється піна. В середньому на 100 дал сиропу з масовою часткою цукру
65,8% збирають 0,3-0,5 дал шуму з вмістом цукру 63 г на 100 г. Цей відхід
виробництва також, як і цукрову пудру, витрушену з мішків, використовують
при виготовленні колеру.
2.15 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Схема хіміко- технологічного контролю виробництва безалкогольних
напоїв наведенна в таблиці 2.40
Таблиця 2.40 – Хіміко-технологічний контроль .
Обєкт Конт Місце Контрольні Метод Де Прибори Регламенто
и кон- ро- відбору показники и робиться ваний
тролю льова проб контро запис норматив
ні -лю
проц
еси
1 2 3 4 5 7 8 9
Вироб Вода Місце Прозорість, Згідно В Мутно
ництво питна забору колір, з обліковом мім,
безалк води запах, діючим у журналі фотоеле ДСТУ
огольн смак, станда ктокало 7525:2014
их наявність ртом риметр,
напоїв заліза,
вміст
активного
Вода хлору,
насич Сатура жорсткість
ена -тор Температур Інструкці Термо- ДСТУ
диокс а, масова Згідно я метр, 7525:2014
идом частка з маномет
вугле диоксиду діючим р
цем вуглецю станда
ртом
Цукр
овий Реакто
сиро р для
п пригот Вміст В Рефракт
ування сухих Згідно обліковом ометр,
цукров речовин, з у журналі термоме ДСТУ
ого температур діючим тр, рн- 4623:2023
сиропу а станда метр,
Роз- Кислотніст ртом колорим
чин Ємкост ь, колір етр
кисло і
т
Масова Згідно В Рефракт
Соки частка, з обліковом ометр
плод Ємкост вміст діючим у журналі
овояг і кислот станда
ідні ртом
Екстрактив Згідно В Титроме
ність, з обліковом тричний
Купа Купаж кислотність діючим у журналі
жний на станда
сиро ємкість ртом
п Смак, Згідно В Титрува
запах, з обліковом ння
кислотність діючим у журналі
станда
ртом
2.16 Заходи щодо охорони довкілля
У зв’язку з антропогенними змінами клімату, пов’язаними з розвитком
сільського господарства, промисловості, авіаційного, морського та
автомобільного транспорту, розпочалося глобальне потепління на Землі та
значне забруднення повітря, води і ґрунту шкідливими для людини
сполуками. Ці зміни значно впливають на всі сфери життєдіяльності людини
і особливо на землеробство, як основу для вирощування рослинної сировини.
За сучасними прогнозами екологічний стан надалі буде погіршуватись і
носитиме глобальний характер. Під егідою Всесвітньої метеорологічної
організації (ВМО) при Організації Об’єднаних Націй в цьому напрямку
проводяться глибокі дослідження у міжнародному масштабі з видачею всім
державам конкретних рекомендацій щодо поліпшення стану довкілля.
Для землеробства і переробної промисловості як основних
постачальників сировини для виробництва безалкогольних напоїв зміни
клімату мають як негативні, так і позитивні аспекти.
За результатами досліджень Кембриджського університету
(Великобританія), Департаменту енергетики США і Комісії з
агрометеорології ВМО визначено три основні напрями, за якими глобальне
КРРББ2255..ТТББВ1144сскк..4466..0000..000000 ПЗЗ 9954
потепління впливатиме на об’єкти сільськогосподарського виробництва з
вирощування харчової сировини:
1. Зростання концентрації діоксиду вуглецю в атмосфері позитивно
позначиться на розвитку та рості сільськогосподарських культур, а також
супутніх їм шкідників;
2. Під впливом діоксиду вуглецю та інших шкідливих домішок
(окисів, метану, азоту та ін.) надалі змінюватиметься клімат, що призведе до
знач-ного коливання температури повітря, зміни режиму тривалості
сонячних днів і кількості опадів, що в свою чергу позначиться на
продуктивності рос-линництва.
3. Стійке підвищення температури повітря призведе до посиленого
танення льодовиків і підняття рівня води в морях і океанах, що
супроводжуватиметься затопленням великих прибережних територій і
скороченням площ сільськогосподарських угідь.
Збільшення кількості діоксиду вуглецю в атмосфері буде сприятливо
впливати на продуктивність рослинництва. Це пов’язано з тим, що СО2 є
життєво необхідний фактор у процесі фотосинтезу в рослинах. Крім того,
збільшення кількості СО2 прискорює ріст фітоценозів завдяки збільшенню
акумуляції продуктів фотосинтезу – карбогідратів.
Зі збільшенні кількості СО2 також зменшуються розміри пор на листі
рослин, через які поглинається СО2 і випаровується волога. А зменшення
втрат води у рослинах сприяє зниженню потреби рослин у зрошенні та
атмосферних опадах. Як наслідок зменшується дефіцит водоспоживання в
посушливих регіонах землеробства.
Збільшення вмісту СО2 удвічі призведе до прискорення темпів фото-
синтезу на 50...100 %, залежно від рівня температури повітря і забезпечення
кореневої системи рослин доступною вологою. Проте різні види рослин
неоднаково реагують на високий рівень СО2. Такі види, як пшениця, ячмінь,
соняшник, рис, соя у разі збільшення СО2 в повітрі швидко ростуть і
достигають, а також підвищують урожайність на 20...30 %. Менш чутливі до
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 96
збільшення СО2 у повітрі кукурудза, сорго, цукровий буряк, просо. При
цьому інтенсивніше зростання супутніх бур’янів пригнічуватиме культурні
рослини, зводячи нанівець їх продуктивність. А тому варто очікувати
великих труднощів із забезпеченням продуктами, що виробляються із цих
культур.
З іншого боку, збільшення концентрації СО2 призведе до зростання
вегетативної маси рослин, завдяки чому підвищиться врожайність трав і
коренеплідних культур.
Відомо, що одним із головних факторів росту рослин і розвитку фіто-
ценозів є температура повітря. Її підвищення внаслідок глобального
потепління призведе до прискорення накопичення кількості ефективного
тепла, потібного для проходження фаз розвитку рослин. Тому тривалість
міжфазних періодів з підвищенням температури буде скорочуватись, у тому
числі зменшиться тривалість вегетаційного циклу сільськогосподарських
культур. Все це призведе до раннього достигання і зменшення врожайності
зернових та інших культур.
Потрібно також очікувати погіршення якості зерна і внаслідок
зниження вмісту азотистих речовин. Для більшості культур це призведе до
зниження кількості білка і зниження поживності продуктів і напоїв, що в
свою чергу позначиться на раціоні харчування населення.
Для сільськогосподарського виробництва велику небезпеку становить
підвищення температури повітря до рівня, що перевищує максимально
допустиме значення (понад 30 °С), при якому коренева система рослин
неспроможна компенсувати (відшкодовувати) витрату вологи на
транспірацію листковою поверхнею.
За існуючими прогнозами, значна частина території України, де нині
розташовані «зернові» зони, може постраждати від глобального потепління.
Передбачається, що в цих зонах скоротиться період розвитку зернових
культур і знизяться їх врожаї.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 97
Висока температура повітря негативно вплине на режим зволожування
ґрунту в зв’язку з посиленням випаровування вологи. Передбачається, що до
кінця 2050 р. глобальна температура підвищиться на 2...5 °С.
Підвищений температурний режим збільшить ймовірність лісових
пожеж і скорочення площ лісу.
Поряд з позитивною трансформацією кліматичних умов, зросте
небезпека природних катаклізмів, які будуть проявлятися різкими змінами
погоди, зміною оптимального режиму випадання опадів і настанням перших
осінніх і останніх весняних заморозків, збільшенням кількості спекотних
днів, на зміну яким приходитимуть похолодання зі зливами і ураганними
вітрами. За таких умов неминучі величезні втрати в сільськогосподарському
виробництві, зокрема в садівництві, а також в інших галузях.
В Україні неминуче зменшиться врожай зернових культур і від зміни
клімату може різко скоротитися період залягання снігового покриву, змен-
шиться його товщина. Все це призведе також до скорочення періоду зимової
яровизації пшениці, під час якої в рослинах формуються необхідні
передумови для прискорення процесу цвітіння і закладання колосу, що
спричинить зниження врожаю.
На родючість ґрунту негативно вплине збільшення кількості опадів
через посилене вимивання з нього поживних мінеральних і органічних
речовин. Найбільше постраждають від цього регіони з достатнім і
надлишковим зволоженням. Дослідження і розрахунки показують, що
збільшення на 30 % опадів спричинить зниження родючості ґрунту на цих
територіях на 20 % і більше. Для відновлення родючості ґрунту потрібно
буде вносити значну кількість добрив.
У регіонах, де кількість опадів зменшиться, а спека посилиться,
активно розвиватиметься ерозія ґрунту, наслідком якої буде збільшення
повторюваності пилових бур.
Крім того, глобальне потепління загрожує посиленням розмноження і
міграції комах – шкідників сільськогосподарських культур. Багато комах з
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ 98
підвищенням температури будуть швидко розселятися в тих регіонах, що
раніше були для них недоступними через нестачу тепла. У тепліших
кліматичних умовах комахи-шкідники почнуть розмножуватися раніше і
знищувати рослини, які ще не встигли зміцніти. Все це спричинить значні
втрати біомаси у разі зниження врожайності рослинної сировини.
Отже, можна зробити висновок, що для землеробства і переробної
промисловості глобальні зміни клімату, які очікуються в майбутньому
матимуть більше негативних наслідків, ніж позитивних. Проблеми, що
виникають у землеробстві внаслідок зміни клімату, повинні вирішуватись
застосуванням селекції та генної інженерії нових сортів і гібридів
сільськогосподарських культур, контролю за фітосанітарним станом посівів і
впровадженням нових технологій у рослинництві. Дуже важливо своєчасно
реагувати на екологічні зміни в навколишньому середовищі і реакцію на них
польових культур, щоб завчасно підготуватися до проведення
цілеспрямованих заходів щодо раціоналізації сільськогосподарського
виробництва в нових умовах. Крім того, працівники безалкогольної галузі
харчової промисловості зобов'язані удосконалювати технологію екстрактів,
концентратів і напоїв з рослинної сировини з урахуванням змін в її хімічному
складі. [20].
2.17 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються)
Загальна площа приміщень, які зайняті під виробництвом: 5893м3.
Найменування цехів, відділень та дільниць та їх площа: …
- цех водо підготовки – 108 м2;
- цех розливу – 372 м2;
- купажне відділення – 108 м2;
- сироповарильне відділення – 108 м2;
- відділення видуву ПЕТФ –пляшок - 432 м2;
- склад преформи – 648;
- компресорна – 180;
- склади -360.
Устаткування розміщене відповідно до оптимальних умов експлуатації
з урахуванням забезпечення самопливу напівпродуктів.
Відділення приготування настоїв, сироповарильне відділення,
відділення приготування розчинів інгредієнтів розташоване біля купажним
відділенням.
Відділення водопідготовки розташоване на першому поверсі, звідки
підготовлена технологічна вода подається в напірні чани пом’якшеної води,
що розташовані на другому поверсі над купажним відділенням.
Напірні чани , розташовані на другому поверсі над купажним
відділенням.
Сироповарильне відділення, для зменшення непродуктивних витрат на
вантажні роботи та на транспортування цукру,розміщене на першому
поверсі.
Буферні збірники , купажні чани, збірники готової продукції
розташовані на другому поверсі.
Цех розливу розташований на першому поверсі, щоб напої з купажних
чанів та збірників готової продукції самопливом надходили на лінії розливу.
Все технологічне обладнання розміщується і встановлюватися з
урахуванням дотримання послідовності, що передбаче технологічною
схемою.
3 БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Водопостачання та каналізація
Вода, що використовується в технологічному процесі, пов'язана з
отриманням продукту, а також надходить на миття обладнання та пляшок,
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Апрокв. инн№а довкуімд.повіПдіадптис ДаСтаТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи
Розроб.контБроонлдаюревнакно нВ.я якості. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 100
Керівник Бондарчук З.В. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Н. Контр. КРБ 25.ТБВ14ск.46К.0а0ф.е0д0р0а ХПТЗ,2025ЧДТУ Арк.
ЗаЗвм.нк.аф.Арк. Оси№пендкоокувмаІ..І. Підпис Дата 99
Вода, що подається на пляшку мийні машини, повинна мати жорсткість
не більше 3,5 моль/л (мг-екв/л). При жорсткості вихідної води понад 3,5
моль/л (мг-екв/л) слід передбачати пом'якшення води.
Витрати води на технологічні потреби слід приймати за паспортними
даними технологічного устаткування.
У разі розрахунку витрати води на виробничі потреби за
середньозмінними показниками без складання графіка коефіцієнт годинної
нерівномірності визначення мінімальної витрати води приймається рівним
1,3.
З метою скорочення водоспоживання та зменшення скидання стічних
вод передбачається максимальне використання води, що відходить від
охолодження обладнання холодильно-компресорної станції в оборотній
системі водопостачання, а води, що відходить від пластинчастих
охолоджувачів та іншого теплообмінного обладнання - на повторне
використання у системі гарячого водопостачання після її підігріву до
необхідної температури.
Миття резервуарів передбачається механізоване за допомогою
стаціонарних миючих головок та автоматизацією процесу. Миття обладнання
проводиться гарячою та холодною водою поливальними кранами зі шлангом
діаметром 25 мм.
Для відведення стічних вод у виробничих приміщеннях
передбачаються встановлення трапів, лійок із гідравлічним затвором, у
приміщеннях із залповими скидами стоків від обладнання – лотки з трапами.
Усередині корпусів мережі господарсько-побутової та виробничої
каналізації проектуються роздільними та відводяться з будівлі по окремих
випусках.
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 101
При визначенні діаметрів трубопроводів, що відводять стічні води з
пляшкомийних машин, витрата стічних вод приймати рівним годинникового
водоспоживання з к=3.
У багатоповерхових будинках трапи та підвісні труби для стічних вод з
верхніх поверхів не повинні розташовуватися над робочими місцями та
технологічним обладнанням[19].
Характеристика стічних вод загального стоку підприємств
безалкогольної промисловості за даними СН 124-72 наведено в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1. - Характеристика стічних вод
Одиниця Кількість
Склад виробничих стічних вод вимірюва безалкогольне
ння виробництво
Зважені речовини мг/л 200
БПК повн. -"- 400
Окисляємість -"- 6,8
pH -"- 550
Опалення, вентиляція, кондиціювання повітря, холодопостачання,
повітропостачання, виробництво зрідженого двоокису вуглецю, аспірація,
метеорологічні режими.
При проектуванні опалення, вентиляції та кондиціювання повітря
необхідно дотримуватися таких основних положень[29].:
Необхідні гігієнічні умови повітряного середовища повинні
забезпечуватись у комплексі з технологічними заходами щодо зменшення
виділення виробничих шкідливостей при найбільш економічних технічних
рішеннях.
Ефективність дії систем та зниження капітальних та експлуатаційних
витрат мають досягатися шляхом максимального використання виробничих
тепловиділень, застосування досконалого опалювально-вентиляційного
обладнання, раціонального застосування засобів автоматизації для контролю
та регулювання, раціонального розміщення обладнання та комунікацій.
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 102
Опалення слід проектувати, головним чином повітряне, системи з
місцевими нагрівальними приладами передбачати, як правило, однотрубні,
горизонтально-проточні, у багатоповерхових будинках - вертикальні.
Машинні та апаратні відділення аміачних компресорних установок
повинні мати, крім робочої вентиляції, аварійну витяжну вентиляцію,
розраховану на семиразовий обмін повітря на годину.
Повітрозабірні пристрої витяжної вентиляції станцій газифікації
двоокису вуглецю та бродильно-табірних відділень повинні розташовуватись
у нижній частині приміщення на висоті 0,2 м від підлоги.
Продуктивність систем вентиляції та кондиціювання повітря
виробничих приміщень слід визначати за умовами асиміляції шкідливостей,
що надходять до приміщень. Визначати продуктивність систем за кратністю
повітрообміну допускається для допоміжних приміщень, а також для
приміщень, де виділень шкідливостей практично немає.
Витрата холоду визначається розрахунком, залежно від режимів,
температур продукту, системи охолодження, температури і типу
холодоносіїв, матеріалів та ізоляції обладнання, трубопроводів і кількості
тепловиділень. Охолодження приміщень передбачати охолоджувачами
повітря безпосереднього випаровування аміаку.
Витрати стиснутого повітря слід приймати за паспортними даними
встановленого обладнання з урахуванням втрат у системі.
Витрата двоокису вуглецю слід приймати відповідно до технологічних
норм і з урахуванням втрат у системі.
Особливі вимоги до будівельного проектування
Майданчик для безалкогольних заводів слід розташовувати, як
правило, біля підприємств, що мають залізничні під'їзні колії або поблизу
магістральних шляхів з метою приєднання заводської гілки до них.
Доцільність улаштування залізничних колій має бути підтверджена
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 103
економічним обґрунтуванням. Траса залізничних колій на майданчику має
проходити вздовж фронту прийому та відвантаження основних вантажів.
Основні внутрішньозаводські автодороги, що служать для
транспортування сировини, пляшок та готової продукції, майданчики біля
місць прийому та відпустки, головний в'їзд на завод, а також майданчики для
санітарної обробки автоцистерн та складування склобою посуду мають бути
асфальтовані.
Будівельна частина виконується відповідно до існуючих будівельних
норм і правил.
Вантажний двір, де здійснюються операції з приймання посуду та
відпуску готової продукції, повинен мати глибину, що забезпечує нормальну
роботу з великовантажними автомашинами та напівпричепами.
Глибина двору залежить від схеми руху транспорту та кількості
автомашин, що обробляються на вантажному дворі та проїжджають через
нього в годину пік.
Згідно із санітарними нормами проектування промислових підприємств
величину санітарно-захисної зони для безалкогольних заводів слід
проектувати 50 м.
Підсобно-допоміжні виробництва (ремонтне та тарне виробництво,
енергетичне та складське господарство, системи зв'язку з сигналізацією
тощо), інженерні споруди та комунікації слід максимально кооперувати із
сусідніми підприємствами промислового вузла.
З метою досягнення максимального блокування цехів рекомендується
розташовувати всі виробничі приміщення та підсобно-допоміжні служби в
одному будинку з урахуванням їх технологічних взаємозв'язків та
необхідності скорочення протяжності комунікацій.
Оздоблювальні роботи виробничих та допоміжних приміщень
виконуються відповідно до діючих СНиП та Таблиці внутрішніх
оздоблювальних робіт, таблиця 3.2. [22].
Таблиця 3.2. - Внутрішні оздоблювальні роботи виробничих та
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 104
підсобних приміщень безалкогольних підприємств
Панелі
Стеля Стіни, перегородки, колони (оздоблюваннянизу
стін, перегородок,
№ Найменуванн колон)
№
пп я відділень Підготов
ка під Покраска, Підготовка під Покраска,
покраску вид покраску, вид вид Пкраска Висота
. Вид покраски підготовки покраски в м
розчину
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Сировинни
й цех
- Цемент Водоем Проста Водоем Глазурован 2,1
відділення ним уль- штукатурка уль- а плитка
соков розчино сіона цементним сіонка
м розчином
- -"- -"- -"- -"- -"- -"-
відділення
есенції
- склад Складн Вапно Підготовка Вапно Водоемуль- 2,1
цукру им складним сіонка
розчино розчином
м
2. Цех
безалкогол
ьних
напоїв
- Цемент Водоем Проста Водоем Глазурован 2,1
сироповари ним уль- штукатурка уль- а плитка
льне розчино сіонка цементним сіонка
відділення м розчином
- -"- -"- -"- -"- -"- -"-
відділення
варки
- купажне -"- -"- -"- -"- -"- -"-
відділення
- -"- -"- -"- -"- -"- -"-
відділення
в
одопідгото
вки
3. Мийно-
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 105
розливний
цех:
- -"- -"- -"- -"- -"- -"-
відділення
підробки
дуже
брудного
посуду
- Цемент Водоем Проста Водоем Глазурован -"-
відділення ним уль- штукатурка уль- на плитка
миття розчино сіонка цементним сіонка
м розчином
- Цемент Известк Проста Вапно Водоемуль- 2,1
відділення ним овая штукатурка сіонка
регенерації розчино цементним
лугу м розчином
- -"- -"- -"- Водоем Глазурован 2,1
приміщенн уль- на плитка
я варки сіонка
клею
5. Цех посуду -"- -"- -"- Известк Водоемуль- -"-
овая сіонка
6. Цех готової Цемент Водоем Проста -"- -"- -
продукції ним уль- штукатурка
(експедиція розчино сіонка цементним
) м розчином
7. Лабораторі Цемент Водоем Проста Водоем Глазурован
я ним уль- штукатурка уль- на плитка
розчино сіонка цементним сіонка
м розчином
4 ОХОРОНА ПРАЦІ
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бондаренко В. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 106
Керівник Бондарчук З.В. ОХОРОНА ПРАЦІ
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
Відповідно до Наказу від 18.04.2017 № 635 Про затвердження
Правил охорони праці для працівників виробництва солоду, пива та
безалкогольних напоїв роботодавець повинен забезпечити безпечні і
нешкідливі умови праці відповідно до настанов Конвенції МОП № 155
1981 року про безпеку та гігієну праці та виробничого середовища
(ратифіковано Законом України „ Про ратифікацію Конвенції Міжнародної
організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче
середовище” від 2 листопада 2011 року № 3988-VI), Закону України „Про
охорону праці”, Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями
охорони праці працівників, які затверджені наказом МНС України від 25
січня 2012 року № 67 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 14
лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12), та цих
Правил. Для зниження небезпек та ризиків негативного впливу
небезпечних та шкідливих факторів на здоров’я та життя працівників на
підприємстві роботодавець повинен:
 розробити та забезпечити функціонування системи управління
охороною праці відповідно до ст. 13 Закону України „Про охорону
праці”;
 розробити, запровадити та підтримувати в робочому стані
методику(и) ідентифікації небезпек та оцінювання ризиків по всіх
ланках виробничих процесів та робочих місць. Щодо цих небезпек
та ризиків необхідно визначити їх можливий негативний вплив на
працівників, шляхи та методи, якими на підприємстві знижуються
ризики їх впливу на працівників до соціально обґрунтованого та
економічно досяжного рівня;

 виявлення небезпек та оцінку ризиків необхідно переглядати при
появі та виявленні нових джерел небезпек до прояву їх негативного
впливу на працівників. [16]
Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердження
нормативних актів про охорону праці, які діють на підприємстві,
відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником
нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, який
затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за
охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132 та зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП
0.00-6.03-93).
Роботодавець повинен розробити та затвердити інструкції з охорони
праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони
праці, яке затверджено наказом Комітету по нагляду за охороною праці
Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року
№ 9 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року
за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98) [16]..
Вимоги безпеки під час виробництва безалкогольних напоїв,
мінеральних та інших вод[16].
У приміщенні водопідготовки повинна бути вивішена схема
комунікацій із зазначенням запірної арматури.
На фільтрах установки водопідготовки повинні бути манометри та
запобіжні клапани.
Очищення і дезінфекція свічок керамічного фільтра повинні
виконуватися у відведеному для цього приміщенні.
Зберігати сіль, активоване вугілля, кислоти, луги та інші матеріали слід
в окремому приміщенні.
Ємності, що працюють під тиском (сироповарильні апарати, реактори,
сатуратори), повинні утримуватися і експлуатуватися у відповідності до
вимог Правил безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під
тиском (НПАОП 0.00-1.59-87).
Аркк..
КРБ 25..ТБВ14ск..46..00..000 ПЗ
ЗЗмн.. Аркк.. № доккуум.. Піідписс Дааттаа 1087
Приготування цукрового сиропу повинно здійснюватися в закритих
апаратах з паровим обігрівом, обладнаних механічними мішалками.
У сироповарильному відділенні для внутрішнього огляду посудин і
апаратів повинні застосовуватися переносні світильники у
вологозахищеному виконанні напругою 12 В.
Приготування колеру повинно здійснюватися у посудинах, які при
розвантаженні перекидаються, з електричним обігрівом, забезпечених
механічною мішалкою.
При роботі сироповарильних і колерувальних апаратів повинні
працювати витяжні пристрої, що запобігають виділенню парів і газів у
виробничі приміщення.
Приміщення сироповарильних і колерувальних відділень обладнуються
припливно-витяжною вентиляцією із штучним спонуканням.
Купажери повинні бути обладнані кришками, механічними мішалками
та мірними склянками. [17;19;21;22].
При проектуванні безалкогольних заводів необхідно передбачати
комплекс заходів з охорони праці, техніки безпеки та промсанітарії, вибухо-
пожежобезпеки, блискавкозахисту будівель та споруд відповідно до вимог
нормативних матеріалів згідно таблиці 4.1.
Метеорологічні режими (температура та відносна вологість повітря) у
виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам технології,
наведеним у таблиці 4.2.
Таблиця 4.1. - Вимоги нормативних матеріалів.
Катего Характе Характерист
рія - ика
примі ристика Темпера Площа Межі Найме- пожаронебез Необхі-
щення Класи- приміщ Відносн
а тура в темпе- нування печних
матеріалов дність
№ Найменування по ень за приміще ратури основни пристро
№ приміщень вибух фікація
зон по умовам вологіст Автома
пп о- и ь в нні ° Автомат горіння х ю систем Примітки
ПУЕ приміще С для ти-
пожар середов чне и- матеріа горючих димо-
нні, % зимового пожаро чна лів ° матеріал Теп Ди Пол видаленн
о ища періода - пожарна С ів ло м умя я
небезп згідно гасіння сигналі-
еки ПУЕ зація, м2
, м2
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Виробництво
безалкоголь-
них напоїв
Сировинний
цех:
1 Відділення Д нормальн сухе не 12* не не - - - - - -
соків і есенцій е більше потреб потребує
60% ує
2
3 Склад цукру:
- в мішках В П-IIа пильне, 60% 5 не 100 і 520-530 цукор, + - - -"-
сухе потреб більше мішкови
ує на
- безтарне Б В-IIа -"- -"- 5 -"- -"- -"- -"- + - - -"-
зберігання
Цех
безалкогольни
х напоїв
3 Сироповарочн Б В-а волого 70% 12-14 1000 і від 100 100-200 пари + - - -
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 109
е відділення з понад до 1000 спирту
використання
м спиртованих
соків
4 Відділення Д нормальн волого 70% 12-14 не не - - - - - -
варки колера е потреб потребує
ує
5 Купажне Д нормальн -"- 70% 16-14 -"- - - - - - -
відділення е
6 Відділення Д -"- -"- 70% 14-12 -"- -"- - - - - - -
водопідготовк
и
Мийно-
розливнмй цех
7 Відділення Д нормальн вологе 70% 12-14 не не - - - - - -
мийки посуду е потреб потребує
ує
8 Відділення Д -"- -"- -"- 12-14 -"- -"- - - - - - -
розлива в
пляшки
9 Відділення Д нормаль хім. 70% 12-14 не не - - - - - -
регенерації не актив, потреб потребує
лугу волого ує
10 Приміщення В П-IIа сухе не 12-14 -"- 100 і - - - - - -
варки клею більше більше
60%
11 Цех посуду В П-IIа -"- 60% 5 1500 і від 100 300-400 пласт- + - - При
(згораєма понад до 1500 маса площи
тара) 200 кв.м
та
більше
12 Цех готовой В П-IIа -"- -"- 12 не 100 и -"- -"- + - - -"- літом 12 °С
продукції потреб более
(згораєма ує
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 110
тара)
VIII.
Приміщення,
загальні для
всіх
виробництв
13 Лабораторія В нормаль сухе не 16-18 не Незалеж 400-600 дерево + - - При
не більше потреб но від площи
60% ує площи 200 кв.м
і більше
14 Щитова Д -"- -"- -"- 16-18 -"- -"- - - - - - -
КИПиА
15 Ремонтно- Д -"- -"- -"- 16-18 -"- не - - - - - -
механічні потребує
майстерні
16 Холодильно- А В-Iб -"- -"- 14-16 -"- 100 і - газ, + - - При
компресорна більше аміак площи
станція 200 кв.м
і більше
17 Повітряно- Д нормаль -"- не 14-16 не не - - - - - -
компресорна не більше потреб потребує
станція 60% ує
18 Столярні В -"- -"- -"- 16 -"- -"- -"- -"- + - - -"-
майстерні
19 Термічне Г нормаль -"- не 16-18 - не - - - - - -
відділення не більше потребує
60%
20 Сварочне
відділення
- електро- Г нормаль сухе не 16-18 не не - - - - - -
сварочное не більше потреб потребує
60% ує
- газосварочне Г -"- -"- -"- 16-18 - - - - - -
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 111
Таблица 4.2. - Метеорологічні режими (температура та відносна вологість повітря) у виробничих приміщеннях
Холодний и переходний періоди Теплий період року
Розрахункова року
Температ
Найменування Категорія температура повітря Температу
приміщень робот в неробочій час (для ра Відносна Швидкіст ура Відносна Швидкіст Примітки
проектування по вологість ь руху п ь руху
відділення) вітря повітря, % повітря, ові вологість повітря,
, °С м/с тря, ° повітря, % м/с
С
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
I. Сировиний цех
Відділення соків і Середньої 5 10 50-60 0,3 10¸14 60-70 0,3 Кондиціонуванн
есенції важкості я повітря
II-б
Відділення Те ж 5 10 не більше 0,3 по ДСТУ EN 482:2022 Повітря Вентиляція
спиртованих 60 робочої зони. Загальні вимоги до
настоїв і характеристик методик
композицій вимірювання вмісту хімічних
речовин (EN 482:2021, IDT)
Склад цукру Те ж 5 10 не більше 0,3 Вентиляція
60
II. Цех
безалкогольних
напоїв
Купажне Те ж 10-12 16-21 не більше ДСТУ EN 482:2022 Повітря Вентиляція
відділення 0,4 робочої зони. Загальні вимоги до
Сиропо-варочне Те ж 10-12 16-21 40-60 0,4 характеристик методик Вентиляція
відділення вимірювання вмісту хімічних
Відділення Те ж 10-12 16-21 40-60 0,4 речовин (EN 482:2021, IDT) Вентиляція
водопідготовки
Відділення варки Те ж 10-12 16-21 40-60 0,4 Вентиляція
колеру
IІІ. Моєчно-
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 112
розливний цех
Відділення мойки Середній 5 16-21 40-60 0,4 по ДСТУ
важкості
II-б
Відділення Те ж 10-12 16-21 40-60 0,4 по ДСТУ
розливу
Відділення Те ж 5 16-21 40-60 0,4 по ДСТУ
регенерації
Приміщення Те ж 5 16-21 40-60 0,4 по ДСТУ
варки клею
Цех посуду 5 10 40-60 0,3 по ДСТУ EN 482:2022 Повітря Вентиляція
робочої зони. Загальні вимоги до
характеристик методик
вимірювання вмісту хімічних
речовин (EN 482:2021, IDT)
Цех готової Средньої 5 10-12 40-60 0,3 10-12 50-70 0,3 Кондиціонуванн
продукції важкості я повітря
II-б
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 113
Таблиця 4.3. - Загальні професії для працівників безалкогольного
виробництва
№ Код згідно з Професійна Найменування спецодягу, Строк
класифікатором назва спецвзуття та інших засобів носіння,
професій (ДК роботи індивідуального захисту міс.
003-95)
1 8153.2 Апаратник Костюм бавовняний 12
фільтрації Фартух із суцільнокрійним
нагрудником Черговий
Черевики юхтові 12
Рукавиці комбіновані 3
Окуляри захисні 3
2 8275.2 Варник Фартух із суцільнокрійним Черговий
сиропів, нагрудником
Чоботи гумові 12
Рукавиці комбіновані 3
Окуляри захисні 3
3 9322 Готувач Фартух із суцільнокрійним Черговий
харчової нагрудником
сировини Черевики юхтові 12
та Рукавички гумові 12
матеріалів Респіратор протипиловий Черговий
Арк.
КРБ 25.ТБВ14ск.46.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 114
ВИСНОВКИ
Фільтрація крізь багатошаровий фільтр поряд з видаленням
нерозчинних комплексів заліза та інших зважених частинок сприяє адсорбції
розчиненої органіки та покращення органолептичних властивостей води
(Смаку, запаху, кольору). Наступний етап очищення води через ситчасті
фільтри грубої очистки та через патронні фільтри, заповнені полімерним
фільтруючим матеріалом, щодо послідовного затримання частинок розміром
до 20 мкм, а потім до 10 мкм.
Після фільтрації води спрямовують на пом’якшення на натрій-
катіонітову установку де усувають гідрокарбонати кальцію і магнію, а також
солі сильних кислот – сульфатів чи хлоридів кальцію і магнію.
Далі для доочищення пом'якшенна вода спрямовується на
двоступінчасту установку зворотного осмосу. На цій установці потік води,
що надходить, поділяється на дві складові: пермеат - знесолена вода, і
концентрат - воду з підвищеним солевмістом. Частка пермеату зазвичай
становить 60-80% від обсягу вихідної води При використанні цього методу
не утворюються агресивні стічні води.
На останньому етапі водо підготовки знезараження - використовується
метод ультрафіолетового знезараження. Це безпечний, ефективний щодо
більшості відомих бактерій, вірусів, найпростіших, а також дріжджів та
цвілевих грибів. Для виробництва напоїв даний метод особливий тим, що не
змінює органолептичних властивостей оброблюваної води, тобто не
змінюються смак, колір, запах, сольовий склад і величина рН.
В проєкті розглянуто способи підготовки води. Запропоновано
наступну схему підготовки: фільтрація – пом’якшення – зворотній осмос –
знезараження.
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Бондаренко В. Літ. Арк. Акрушів
Консул. 115
Керівник Бондарчук З.В. ВИСНОВКИ
Н. Контр. Кафедра ХТ,2025ЧДТУ
Зав.каф. ОсипенковаІ.І.
Зворотньоосмотичний спосіб - найбільш перспективний, він дозволяє
видаляти з води розчинені речовини на 85-95%, а також мікроорганізми,
високомолекулярні сполуки.
При використанні цього способу відбувається фільтрування води через
напівпроникні мембрани під тиском, що перевищує осмотичний.
Мембрани пропускають молекули розчинника (води), але затримують
молекули або іони розчинених речовин
Зроблений продуктовий розрахунок 3 видів напоїв, а саме:
Абрикосовий аромат, Андриєш, Сherry. Проведений розрахунок основного і
допоміжного обладнання для виробництва безалкогольних напоїв.
Економічні розрахунки довели доцільність впровадження проекту:
Прибуток – 40 грн / 1дал. Виробнича собівартість - 144,52 грн/ 1 дал.
Рентабельність: - 27,3%. Термін окупності – 4,58 роки.
Арк.
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 116
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Активне вугілля у водоготуванні для виготовлення напоїв /С. І.
Олійник, В. Л. Прибильский, А. М. Куц та ін. // Харчова наука і
технологія. – 2014. – № 3 (28). – С. 36–42.
2. Вплив технології водопідготовки на якість води та напоїв,
виготовлених на її основі / О. О. Коваленко, Д. І. Вєтров, Л. П. Ремінна,
Н. А. Постол // Харчова наука і технологія. – 2010. – № 3 (12). – С.
73–76.
3. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання
людиною: ДСанПіН 2.2.4-171-10. [Чинний від 2022-02-18]. К.:
Держспоживстандарт України, 2022. 42 с. (Державні санітарні норми та
правила).
4. Домарецький В.А. Технологія екстрактів, концентратів та напоїв із
рослинної сировини: підручник / В.А. Домарецький, В.Л.
Прибильський, М.Г. Михайлов. К.: Вінниця: Нова Книга, 2005. 408 с.
5. ДСанПіН 4.4.4.-152-2008. Державні санітарні норми і правила для
підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої:.
[Чинний від 2007- 12-26]. К.: Держспоживстандарт України, 2007. 32 с.
(Державні санітарні норми та правила).
6. ДСТУ 4069:2016. Напої безалкогольні. Загальні технічні умови.
[Чинний від 2016-06-01]. Київ: Держспоживстандарт України, 2016. 22
с. (Національний стандарт України).
7. ДСТУ 4623:23. Цукор білий. Технічні умови:. [Чинний від 2007-07-01].
К.: Держспоживстандарт України, 2007. 14 с. (Національний стандарт
України).
8. ДСТУ 4716:2007. Есенції ароматичні харчові для лікеро-горілчаного
виробництва. Технічні умови.
9. ДСТУ 2138-93 Консерви. Соки та напої дієтичні. Технічні умови.
Арк.
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 117
10.ДСТУ 7545:2014 Колер для лікеро-горілчаного виробництва. Технічні
умови.
11.ДСТУ 4817-2007.Діоксид вуглецю газоподібний і скраплений. Технічні
умови. [Чинний від 2007-07-30]. К.: Держспоживстандарт України,
2007. 15 с. (Національний стандарт України).
12.ДСТУ ГОСТ 908:2006. Кислота лимонна моногідрат харчова. Технічні
умови: - [Чинний від 2006-03-03]. – К.: Держспоживстандарт України,
2006. – 24 с. (Національний стандарт України).
13.ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості.
14.Застосування природних мінеральних матеріалів у механічному
очищенні води для напоїв / С. І. Олійник, В. Л. Прибильський, І. О.
Самченко, Л. А. Тарасюк // Наукові праці Національного університету
харчових технологій. – 2018. – Т. 24, № 2. – С. 238–246.
15.Навчально-методичний посібник з дисципліни «Менеджмент,
економіка та організація діяльності харчової промисловості» для
здобувачів освітнього ступеня «бакалавр» спеціальності 181 «Харчові
технології» усіх форм навчання / уклад.: д.е.н., професор Павловська
А.С., Черкаси: ЧДТУ.
16.НАКАЗ 18.04.2017 № 635. Про затвердження Правил охорони праці
для працівників виробництва солоду, пива та безалкогольних напоїв
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0633-17#Text
17.Охорона праці : Навчальний посібник. / В. С. Хмельовський , М. М.
Мотрич, В. І. Скібчик, Є. І. Марчишина, Т. О. Білько; Центр учбової
літератури. – Київ:, 2023. – 594 с.
18.Олійник С. І. Застосування природних мінеральних матеріалів у
механічному очищенні води для напоїв [Електронний ресурс] / С. І.
Олійник, В. Л. Прибильський, І. О. Самченко, Л. А. Тарасюк // Наукові
праці Національного університету харчових технологій. – 2018. – Т. 24,
№ 2. – С. 238–246. – Режим доступу до електронних ресурсів Наукової
бібілотеки ім. В. І. Вернадського :
Арк.
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 118
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2018_24_2_29 (дата звернення:
29.05.2021). – Назва з екрана.
19.Основи охорони праці : підручник / М. С. Одарченко,. А. М.
Одарченко, В. І. Степанов, Я. М. Черненко. Харків : Стиль-Издат, 2017.
334 с.
20.Поржезінський Ю.Г. Основи проектування водо підготовки ТЕЦ і
котелень харчових підприємств: Навч.посіб. – К.: НУХТ, 2008. – 206 с.
21.Ротте С.В., В.Л.Цікановський, О.С.Кожем’якін, Гайова Ю.Ю.
Практикум з дисципліни «Охорона праці в галузі» для здобувачів
освітнього ступеня бакалавр зі спеціальностей: 181 Харчові технології;
241 Готельно-ресторанна справа; 242 Туризм усіх форм навчання. –
Черкаси: ЧДТУ, 2020. ‒ 168 с.
22.Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних
напоїв. Розроблені українським науково-дослідним інститутом пиво
–безалкогольної, кондитерської та харчоконцентратної промисловості
(УкрНДІхарчопром),– К.: ТОВ «НТЦ харчопром». 1997.
23.Поржезінський Ю.Г. Основи проектування водо підготовки ТЕЦ і
котелень харчових підприємств: Навч.посіб. – К.: НУХТ, 2008. – 206 с.
24.Розрахунок продуктів бродильних виробництв, лікеро-горілчаних і
безалкогольних напоїв / М.М. Коробов, І.М. Ройтер, П.М. Мальцев [та
ін.// Під ред. Коробова М.М.] - К.: Вища школа, 1972. - 380 с.
25.СОУ 10-37:945. Технічні інструкції та рецептури в харчовій
промисловості. Загальні положення. Порядок розроблення,
узгодженняя, затвердження. Вимоги до змісту і оформлення, 2013. 34 с.
Арк.
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 119
26.Технология солоду, пива та безалкогольних напоїв у задачах і
прикладах:Навчальний посібник для студентів вищих навчальних
закладів / А.Є.Мелетьев, В.А. Домарецкий, С.Р. Тодосійчук, А.М. Куц
та ін. – К.:НУХТ, 2007.– 256 с..
27.Товажнянський Л.Л., Бухкало С.І., Капустенко П.О., Арсеньєва О.П.,
Орлова Є.І. Харчові технології у прикладах і задачах: Підручник. – К.:
Центр учбової літератури, 2008. – 576 с.
28.. Технологія напоїв, екстрактів та концентратів. Н. В. Лапицька
Навчальний посібник. Чернігів: НУЧK імені Т.Г. Шевченка, 2021. 217
с.
29.Технологія води та водопідготовки харчових виробництв. Конспект
лекцій для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня
спеціальності 181 «Харчові технології» / Укл.: Буяльська Н.П., Цибуля
С.Д., Денисова Н.М. – Чернігів: НУ «Чернігівська політехніка», 2022.–
83 с.
30.Технологія безалкогольних напоїв: Підруч. / В.Л.Прибильський,
З.М.Романова, В.М.Сидор та ін. / За ред. докт. техн. наук проф.
В.Л.Прибильського. – К.: НУХТ, 2014. – 364 с.
31.Федів, В. Я. Дослідження неперервного процесу зворотно-осмотичного
пом'якшення води / В. Я. Федів, Н. М. Зварич // Наукові праці Одеської
національної академії харчових технологій. – 2007. – Т. 1, вип. 30. – С.
130–133.
32.Методичні рекомендації до підготовки кваліфікаційної роботи
бакалавра для здобувачів вищої освіти освітнього рівня «бакалавр»
спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм навчання
[Електронний ресурс] / [упоряд.: Осипенкова І.І., Бондарчук З.В.,
Чепурна О.Л., Куриленко Ю.М.]; М-во освіти і науки України, Черкас.
держ. технол. ун-т. – Черкаси: ЧДТУ, 2021. – 36 с.
Арк.
КРБ25ТБВ14ск.46.00 000ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата 120

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets