PEКЛAМНИЙ КOМПЛEКC ДЖАЗОВОГО КАФЕ

Савченко, Ольга Дмитрівна

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7275

Назва:	PEКЛAМНИЙ КOМПЛEКC ДЖАЗОВОГО КАФЕ
Автори:	Деркач, Сергій Петрович Савченко, Ольга Дмитрівна
Ключові слова:	графічний дизайн;рекламний комплекс;дизайн реклами;анімація
Дата публікації:	чер-2025
Короткий огляд (реферат):	Аналіз візуальної та емоційної складової джазової культури, виявлення засобів художньо-образної виразності в рекламних комплексах, здатних викликати емоції, інтерес та інтелектуальну зацікавленість у потенційного відвідувача. Особливу увагу приділено створенню концептуального простору, що гармонійно поєднує музику, стиль, ідентичність закладу та сучасні підходи у дизайні реклами.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7275
Розташовується у зібраннях:	022 Дизайн (Графічний дизайн)

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Cавченко_дипломна робота2025.pdf Restricted Access		2.47 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії

Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITУ

Фaкультeт гуманітарних технологій
Кaфeдpa Графічного дизайну, моди та стилю

Освітня програма – «Графічний дизайн»
Cпeцiaльнicть 022 – Дизaйн

КВAЛIФIКAЦIЙНA POБOТA БAКAЛAВPA

нa тeму: «PEКЛAМНИЙ КOМПЛEКC ДЖАЗОВОГО КАФЕ»

Cтудeнт гpупи ДЗ-11 О.Д. Савченко
Кepiвник, ст.викл С.П. Деркач

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри ГДМС
О.Л.Храмова-Баранова
___ ________ 2025__ рік

Черкаси 2025
2

Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)

Кафедра ГДМС
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн
Освітня програма – «Графічний дизайн»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри
ГДМС
О.Л.Храмова-Баранова
«____» ______ 2025___ р.

ЗAВДAННЯ
нa викoнaння квaлiфiкaцiйнoї poбoти бaкaлaвpa
Савченко Ольга Дмитрівна
1. Тeмa poбoти «Peклaмний кoмплeкc джазового кафе» зaтвepджeнa нaкaзoм
пo унiвepcитeту вiд « « p. №

2. Тepмiн здaчi cтудeнтoм зaкiнчeнoї poбoти .

3. Виxiднi дaнi: pекламний комплекс – це сукупність всіх фірмових складових
дизайн проекту

4. Змicт квaлiфiкaцiйнoї poбoти
(пepeлiк питaнь, щo їx нaлeжить poзpoбити)
Вcтуп, Poздiл 1. Пepeдпpoєктнi дocлiджeння рекламного комплексу
джазового кафе 1.1. Джаз, історія виникнення. 1.2. Стилі джазу, виконавці
1.3. Аналоги. Poздiл 2. Oпиc тa oбгpунтувaння дизaйн пpoпoзицiї рекламного
комплексу для джазового кафе 2.1.Eтaпи викoнaння проєкту. 2.2. Ocнoвнi
eтaпи cтвopeння рекламного комплексу для джазового кафе.
Poздiл 3. Дизaйнepcькe piшeння пpoєкту рекламного комплексу джазового
кафе. 3.1. Визначення концепції. 3.2. Розробка комбінованого знаку послуг для
джазового кафе. 3.3. Обґрунтування вибору кольорової гами та шрифту.
3.4. Розробка рекламної продукції та Poздiл 4. Визнaчeння
пaтeнтocпpoмoжнocтi кваліфікаційної роботи. 4.1 Патентні дослідження
Виcнoвок. Cпиcoк викopиcтaниx джepeл. Дoдaтки
3

5. Графічна частина дипломного проекту – банер розміром 1800×1800 мм.
6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Пiдпиc, дaтa
Poздiл Кoнcультaнт зaвдaння зaвдaння
видaв пpийняв
Гpaфiчнa чacтинa Деркач С.П.
Пoяcнювaльнa зaпиcкa Деркач С.П.
Кoнcультaнт з poбoти в Деркач С.П.
мaтepiaлi
Кoнcультaнт з Глaдкoвa I.П.
пaтeнтниx дocлiджeнь
7. Дaтa видaчi зaвдaння ____________________________________
Кepiвник _________________________________________Деркач С.П.
(підпис)
Зaвдaння пpийняв дo викoнaння _____________________
(підпис)

4

ЗМІСТ
ВСТУП ................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКЛАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЖАЗОВОГО КАФЕ ............................................................. 7
1.1. ДЖАЗ, ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ .................................................................. 7
1.2. СТИЛІ ДЖАЗУ, ВИКОНАВЦІ ...................................................................... 9
1.3 АНАЛОГИ.................................................................................................... 11
РОЗДІЛ 2. ОПИС ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЇ
РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ДЖАЗОВОГО КАФЕ .................... 13
2.1 ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОЄКТУ ................................................................... 13
2.2 ОСНОВНІ ЕТАПИ СТВОРЕННЯ РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ДЖАЗОВОГО
КАФЕ ................................................................................................................ 15
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ ПРОЄКТУ РЕКЛАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЖАЗОВОГО КАФЕ ........................................................... 17
3.1 ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ .......................................................................... 17
3.2 РОЗРОБКА КОМБІНОВАНОГО ЗНАКУ ПОСЛУГ ДЛЯ ДЖАЗОВОГО КАФЕ ...... 19
3.3 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ КОЛЬОРОВОЇ ГАМИ ТА ШРИФТУ ..................... 22
3.4 РОЗРОБКА РЕКЛАМНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПЛАКАТІВ ...................................... 23
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ ..................................................................... 28
4.1 ПАТЕНТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ .......................................................................... 32
ВИСНОВКИ ...................................................................................................... 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................................... 35
ДОДАТКИ ......................................................................................................... 37

5

ВСТУП

Актуальність обраної теми полягає у дослідженні та створенні
сучасного рекламного комплексу для джазового кафе. Джаз — це не просто
музичний жанр, це окрема культурна мова, яка поєднує у собі ритм, емоцію,
свободу самовираження. Попри це, візуальне позиціонування джазових
просторів в Україні, зокрема у регіонах, часто залишається недооціненим або
застарілим. Саме тому створення унікального, стильного та концептуально
продуманого рекламного образу для джазового кафе є важливою задачею у
сфері дизайну. Новий рекламний комплекс має не лише привернути увагу, а й
занурити відвідувача у світ джазової естетики, створити настрій і посилити
враження від перебування у закладі.
Метою є: вивчення візуальної та емоційної складової джазової культури,
виявлення засобів художньо-образної виразності в рекламних комплексах,
здатних викликати емоції, інтерес та інтелектуальну зацікавленість у
потенційного відвідувача. Особливу увагу приділено створенню
концептуального простору, що гармонійно поєднує музику, стиль,
ідентичність закладу та сучасні підходи у дизайні реклами.
Джазове кафе — це не лише місце для прослуховування музики, а й
осередок творчості, культурного діалогу, відпочинку та естетичної насолоди.
Атмосфера таких закладів має бути витонченою і емоційною, візуально
цілісною. Через рекламний комплекс важливо донести цю атмосферу до
цільової аудиторії, викликати емоційний відгук і сформувати впізнаваний
образ.
Рекламний дизайн у цьому випадку має базуватися на синтезі різних
стилістичних рішень — наприклад, поєднання елементів стилістики ретро з
естетикою сучасного мінімалізму, або ж візуального «імпровізаційного
ритму», що відображає саму природу джазу. Через візуальну мову можливо
точно передати характер цього жанру: вільного, чуттєвого, інтелектуального і
водночас відкритого для сприйняття.
6

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні
завдання:
1. Дослідити історію джазу як культурного явища та джазових
кафе як форматів простору.
2. Зібрати українські та зарубіжні аналоги, провести художньо-
конструктивний аналіз і визначити візуальні прототипи.
3. Сформулювати концепцію проекту з урахуванням музичної,
візуальної та соціальної складових.
4. Розробити основні константи стилю (кольори, шрифти,
візуальні елементи) та рекламну продукцію.
5. Провести маркетинговий аналіз, визначити цільову
аудиторію, дослідити конкурентів та виконати патентні дослідження.
Структура та обсяг роботи: випускна робота бакалавра за темою
«Рекламний комплекс джазового кафе» складається з графічної частини,
пояснювальної записки та роботи в матеріалі.

7

РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДПРОЄКТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕКЛАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЖАЗОВОГО КАФЕ

1.1. Джаз, історія виникнення

Джаз — це більше, ніж музика. Це унікальний культурний феномен, що
виник на перетині африканських ритмів і європейських гармоній, і став
потужним голосом свободи, експресії та пошуку нового звучання у ХХ
столітті. Його коріння сягає південних штатів США кінця XIX століття, де
афроамериканські громади, незважаючи на утиски й наслідки рабства, зуміли
зберегти свою музичну ідентичність, переплівши її з новим соціальним
середовищем. Саме ця взаємодія народила джаз — жанр, у якому від перших
звуків пульсує дух імпровізації, протесту й натхнення [1].
Перші джазові композиції звучали на вулицях Нового Орлеану — міста,
яке стало колискою жанру. Тут у барвистому культурному середовищі
співіснували африканські барабани, духові оркестри, госпел і блюз,
утворюючи нову музичну мову. Згодом джаз перекочував до Чикаго й Нью-
Йорка, де здобув визнання серед широких верств суспільства, ставши
справжнім саундтреком змін у американській культурі.
У 1920–30-х роках джаз вступив у свою «золоту епоху», відому як ера
свінгу. Великі біг-бенди зали буквально «горіли» від енергії виступів таких
легенд, як Дюк Еллінгтон, Каунт Бейсі чи Бенні Гудман. Джаз уже не був лише
вуличною музикою — він перетворився на символ стилю, елегантності й
культурного престижу[2].
З роками джаз не втрачав здатності змінюватися. У середині XX століття
з’являються нові відгалуження — бібоп, кул-джаз, ф’южн, кожен з яких
розширював рамки жанру. Музиканти експериментували з формою,
гармонією, інструментами, надихаючись не лише західною, а й світовою
музикою — латиноамериканською, азійською, африканською. Джаз дедалі
більше перетворювався на мову глобального спілкування.
Однією з найважливіших особливостей джазу є імпровізація — жива,
емоційна, часто непередбачувана. Саме вона зробила джаз джерелом
8

натхнення для десятків інших жанрів — від року до хіп-хопу. У джазі кожна
нота — це не просто звук, а крок у внутрішній світ музиканта, спосіб сказати
щось глибоке, не вдаючись до слів.
Джаз також мав значний соціальний вплив. У XX столітті він був
голосом афроамериканської боротьби за рівність, сценою для культурного
діалогу, символом опору дискримінації. Через музику артисти висловлювали
свої прагнення до гідності, волі, самовираження. І ця сила досі відчутна в
кожному акорді [3].
Сьогодні джаз — це не музейна реліквія, а живий, гнучкий жанр, який
постійно змінюється. Він активно взаємодіє з електронною музикою,
поєднується з хіп-хопом, попом, академічною музикою, збагачуючи себе
новими ідеями. Сучасні джазмени використовують як традиційні інструменти,
так і синтезатори, цифрові ефекти, програмування, створюючи звучання, що
виходить за межі класичних уявлень про джаз.
У ХХІ столітті джаз стає ще більш глобальним. Завдяки цифровим
технологіям музиканти з різних континентів об’єднуються у спільних
проєктах, діляться досвідом і створюють гібридні форми, в яких звучить і
Америка, і Африка, і Азія, і Європа. Джаз у сучасному світі — це водночас
традиція й експеримент, глибина й легкість, інтелект і пристрасть [4].
Українська історія джазу починається у 1925 році, коли композитор
Юлій Мейтус зібрав перший вітчизняний джазовий бенд у Харкові. Саме тоді
відбувся перший концерт українського джазового ансамблю, де прозвучали
твори як європейських, так і афроамериканських джазових композиторів.
Попри відсутність системної джазової освіти й обмежений доступ до нотного
матеріалу, українські музиканти швидко підхопили цей новий стиль[5].
Уже в 1930-х роках джазові колективи з’являлися у багатьох великих
містах тодішньої радянської України. Їх можна було почути у кафе, театрах,
клубах. Вони виконували як стандарти світового джазу, так і власні
експериментальні композиції. Так джаз поступово інтегрувався в український
культурний простір, водночас зберігаючи зв’язок із світовими тенденціями.
9

Сьогодні джаз в Україні має свою унікальну форму — він розвивається
через фестивалі, студії, освітні програми, й усе частіше з’являється у міському
культурному ландшафті. Джазові кафе, музичні вечори та концерти стали не
лише розвагою, а способом занурення у світ витонченої імпровізації, емоцій
та звукової свободи.
Таким чином, джаз — це не просто музика. Це спосіб мислення,
платформа для креативу й символ культурної відкритості. Він змінюється,
адаптується, поєднує протилежності — і саме в цьому його чарівність. Джаз
— це мова, якою говорить світ, і яка завжди звучить актуально [6].

1.2. Стилі джазу, виконавці

Джаз — це не просто один жанр, а цілий всесвіт стилів, кожен з яких має
своє звучання, настрій і атмосферу. Упродовж століття розвитку він
трансформувався, змінював форми й розширював межі, даючи життя багатьом
напрямам, які поєднує спільна основа — імпровізація, ритм і внутрішня
свобода.
Одним із найперших стилів став новоорлеанський джаз, що виник
наприкінці XIX — на початку XX століття в Луїзіані. Його характерними
рисами стали колективна імпровізація, ритмічна жвавість та використання
духових інструментів. Саме цей стиль заклав фундамент для подальшого
розвитку джазової музики [7].
У 1930-х роках сформувався свінг — стиль великих оркестрів, або біг-
бендів. Свінг став популярною музикою танцполів, відзначався чітким ритмом
і вишуканими аранжуваннями. У цій добі сяяли імена таких легенд, як Duke
Ellington, Count Basie та Benny Goodman.
Після свінгової епохи джаз почав рухатися в інтелектуальніший та
складніший напрям. У 1940-х роках з’явився бібоп — енергійний, швидкий,
складний для сприйняття стиль, який передбачав майстерність володіння
інструментом та глибоку імпровізацію. Серед головних представників —
10

Charlie Parker, Dizzy Gillespie та Thelonious Monk. Бібоп став основою для
майбутнього авангардного джазу.
Згодом, у 1950-х роках виникають кул-джаз і хард-боп. Перший був
спокійнішим, інтелігентним варіантом бібопу, з витонченими мелодіями й
м’яким звучанням (його уособлює Miles Davis у альбомі Birth of the Cool).
Натомість хард-боп увібрав у себе риси блюзу та госпелу, повертаючи музику
до її емоційних коренів (приклади — Art Blakey, Horace Silver) [8].
У 1960-х роках джаз увійшов у період експериментів — фрі-джаз
зруйнував усі канони гармонії та ритму, ставши своєрідним музичним
протестом. Його провідним представником був Ornette Coleman, а згодом —
John Coltrane, який поєднав філософську глибину з інструментальною
віртуозністю.
Наступною важливою віхою став джаз-ф’южн — поєднання джазу з
роком, фанком і електронікою. У 1970-х він став відповіддю на попит
сучасного слухача. Імпульс до цього дав знову Miles Davis (альбом Bitches
Brew), а також такі колективи, як Weather Report та Return to Forever.
У другій половині ХХ століття та на початку XXI джаз розділився на
багато напрямків, зокрема на латинський джаз, ну-джаз,
експериментальний авангард, джаз-рок, електроджаз тощо. Кожен із них
несе в собі щось унікальне, зберігаючи загальні риси — імпровізацію, свободу
форми та взаємодію з культурними контекстами свого часу.
Не можна не згадати про вплив жінок у джазі. Співачки Ella Fitzgerald,
Billie Holiday, Sarah Vaughan стали не тільки видатними голосами епохи, а й
символами елегантності, глибини та емоційної сили джазової музики. У
сучасному світі джазу важливе місце займають такі артисти, як Esperanza
Spalding, Norah Jones та Cecile McLorin Salvant, які продовжують традицію,
водночас відкриваючи нові горизонти [9].
Серед сучасних виконавців, які активно впливають на розвиток джазу,
вирізняються Robert Glasper, Kamasi Washington, Snarky Puppy — вони
11

поєднують джаз із хіп-хопом, електронікою, R&B та навіть класикою,
створюючи свіжий, актуальний звук.
Таким чином, джаз — це не застиглий жанр, а постійний рух. Його стилі
— це відбитки різних історичних епох, соціальних змін і культурних обмінів.
А виконавці — це ті, хто не лише зберігає традицію, але й сміливо
переосмислює її, ведучи джаз уперед у майбутнє [10].

1.3 Аналоги

Під час дослідження візуальної складової джазової культури та
побудови власної концепції було проаналізовано кілька успішних тематичних
закладів, які об’єднують музику, атмосферу та дизайн. Вибір зупинився на
двох контрастних, але яскравих прикладах — Pablo & Abdo Єгипті та
32JazzClub у Києві. Обидва об’єкти заслуговують на увагу, оскільки
демонструють дві абсолютно різні моделі оформлення простору для
музичного відпочинку[12].
Pablo & Abdo— це арт-заклад, розташований у курортній зоні Єгипту.
Його головна естетика — неонова стилістика Маямі 80-х років. Тут панує
атмосфера безтурботного нічного життя: яскраві кольори, світлові ефекти,
лампові вивіски, рожеві, фіолетові та бірюзові відтінки, поєднані з
геометричними візерунками. Простір створений для фотографій, драйву та
емоцій, а музичне наповнення здебільшого танцювальне або chill-хаус.
Водночас у декорі часто зустрічаються ностальгійні елементи — вінілові
платівки, ретро-телевізори, постери з популярними артистами минулого
століття. Саме ця іронічна гра з ретро-тематикою робить місце привабливим
для молоді, яка цінує як візуальну культуру, так і музику з характером [13].
Зовсім інший настрій демонструє 32JazzClub — живий джаз-клуб у
Києві, розташований на історичній Воздвиженці. Це місце, де джаз звучить
наживо щодня, а естетика простору підтримує дух класичної джазової сцени.
Інтер’єр клубу оформлений стримано, в темних, глибоких тонах. Використано
натуральні матеріали, дерев’яні поверхні, м’яке тепле освітлення, що створює
12

камерну, майже інтимну атмосферу. Тут основна увага приділяється не
візуальному ефекту, а акустичній якості простору та емоційному контакту
з музикою. Важливу роль відіграє сцена з роялем і акустичним обладнанням,
а також традиційний формат вечорів — від класичних джазових стандартів до
сучасного імпровізаційного авангарду. Заклад орієнтований на поціновувачів
справжнього джазу та культурну публіку, яка приходить за змістом, а не за
ефектом[12].
Таким чином, Pablo & Abdo і 32JazzClub представляють дві полярні
концепції: перший — легкий, розважальний, візуально гіперактивний формат,
орієнтований на молодіжну аудиторію й Instagram-культуру; другий —
інтелектуальний, емоційно глибокий і музично насичений простір, у якому
атмосфера витримана в дусі традицій джазу.
Ці приклади стали важливою точкою відліку для формування концепції
власного джазового кафе. Враховуючи їхні сильні сторони, доцільно поєднати
сучасну візуальну динаміку та неонові елементи (в дусі Pablo & Dablo) з
камерністю і музичною глибиною (як у 32JazzClub), щоб створити
універсальний простір, здатний одночасно приваблювати, розважати та
надихати[14].

13

РОЗДІЛ 2. ОПИС ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ДИЗАЙН-ПРОПОЗИЦІЇ
РЕКЛАМНОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ДЖАЗОВОГО КАФЕ

2.1 Етапи виконання проєкту

Першим кроком на шляху до створення якісного рекламного комплексу
стало визначення теми кваліфікаційної роботи. Обрана тема — джазове кафе
— є не лише актуальною, але й дозволяє проявити креативний підхід до
створення емоційного візуального образу, здатного викликати інтерес та
симпатію в потенційного відвідувача.
Разом з керівником була сформульована тема, визначені стратегічні цілі
та загальний вектор розвитку рекламної ідеї. Для успішної реалізації задуму
було розпочато з етапу збору інформації: вивчення стилістики джазу, аналіз
особливостей джазових закладів в Україні та за кордоном, зокрема аналогів —
таких як «Pablo & Dablo» (Єгипет) і «32JazzClub» (Київ). Ці дослідження
дозволили окреслити візуальні та емоційні орієнтири, з якими варто
працювати під час розробки рекламного комплексу [15].
Наступним етапом став аналіз зібраного матеріалу, структурування ідей
та формування образної концепції джазового кафе. Була сформульована
основна мета проєкту — створення сучасного, стильного і впізнаваного
рекламного комплексу, який передає дух джазу і формує позитивне перше
враження про заклад.
У графічній частині проєкту реалізовуються такі послідовні етапи:
1. Підготовчий етап — дослідження особливостей закладу:
його локації, аудиторії, атмосфери, музичного репертуару та стилю
інтер’єру. Визначено, що джазове кафе має стати місцем, де поєднується
класика і сучасність, де панує інтимна, камерна атмосфера.
2. Стратегія та концепція — на цьому етапі було визначено
ключові образи (саксофон, синтезатор, гітара), кольорову палітру (темні,
глибокі відтінки з яскравими акцентами), цільову аудиторію
14

(поціновувачі джазу, молодь, туристи), а також позиціонування закладу
як естетичного і культурного простору.
3. Візуальне рішення — розробка логотипу, вибір кольору,
шрифтів, графічних елементів. Шрифт обрано з урахуванням
читабельності та відповідності музичній тематиці, схожий на
рукописний для того щоб передати імпровізаційність закладу.
4. Створення рекламної продукції — до комплексу увійшли:
зовнішня вивіска, рекламні постери, серія афіш під події живої музики,
фірмові наліпки, сувенірна продукція (футболки, магніти, вінілові
брелоки). Рекламна лінія відображає настрій джазової музики та
сучасного урбаністичного середовища.
5. Захист інтелектуальної власності — етап патентного
дослідження і перевірки новизни логотипу та інших елементів
графічного комплексу.

Усі етапи виконувались поступово, із погодженням проміжних
результатів. Ескізи створювались у кількох варіантах, після чого обирався
найвдаліший і доопрацьовувався до фінального варіанту [15].

15

2.2 Основні етапи створення рекламного комплексу для джазового кафе

Проєкт рекламного комплексу для джазового кафе базується на
модульному принципі: кожен компонент виконує окрему функцію, але в
єдності створюють цілісний стиль та комунікаційне середовище закладу.
План створення рекламного комплексу включає:
1. Розробку логотипу — графічного символу, що відображає
суть джазового звучання та естетику джазового кафе.
2. Рекламний постер — плакат до відкриття сезону або анонс
джазових вечорів.
3. Рекламоносії:
o зовнішня вивіска;
o брендовані елементи в міському середовищі;
o сувенірна продукція (вініли з логотипом, футболки,
брелоки у вигляді музичних інструментів);
o фірмові чашки та серветки;
o інтерактивна розмітка для соцмереж (QR-коди,
фотозони).
4. Мерч і подарункова лінійка — доповнення до основного
комплексу, що сприяє емоційному зв’язку з відвідувачем.
Вимоги до рекламного комплексу:
• Логотип повинен бути лаконічним, легко впізнаваним,
актуальним у цифровому середовищі.
• Рекламні постери та афіші мають передавати настрій джазу,
бути динамічними та привабливими.
• Сувенірна продукція повинна відповідати естетиці бренду,
викликати бажання придбати, а також бути практичною.
• Усі елементи повинні витримувати єдину візуальну
стилістику, що створює фірмовий стиль джазового кафе [16].
16

Таким чином, рекламний комплекс для джазового кафе в Черкасах
спрямований не лише на привернення уваги, але й на створення емоційного
враження, яке залишається з людиною задовго після візиту. Це поєднання
сучасного дизайну, любові до музики та культурної атмосфери, що робить
проєкт унікальним у контексті міста.

17

РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ ПРОЄКТУ РЕКЛАМНОГО
КОМПЛЕКСУ ДЖАЗОВОГО КАФЕ

3.1 Визначення концепції

Розробка дизайнерського рішення рекламного комплексу починається з
формування концепції — як основи візуального образу бренду, що має на меті
виразно передати ідею закладу, його атмосферу, настрій і цінності через
систему візуальних повідомлень.
Концепція дизайну — це структурована смислова основа проєкту, що
охоплює цілі, завдання й засоби виразності, які використовуються у творчому
процесі. Вона охоплює як загальні засади дизайнерського підходу, так і
специфіку конкретного завдання, базується на ідеї й візуально-комунікативній
меті [18].
У межах проєкту розробки рекламного комплексу джазового кафе
«Funky Jazz Café» ключову роль відіграє ідея синтезу музики, коктейльної
культури й емоційного стану глядача/відвідувача. Основою концепції стало
гасло «Міксуй настрій…», яке відображає інтерактивність, легкість і динаміку
атмосфери закладу. В основу створення слогану було покладено ідею джазу
як живої, імпровізаційної музики, зокрема його ритмічного й динамічного
напрямку — свінгу, а також асоціативний образ коктейлів як мистецтва
поєднання інгредієнтів для створення унікального настрою. Гасло «Міксуй
настрій…» символічно поєднує ці дві стихії — звук і смак — в одному
емоційному посилі, який закликає експериментувати, імпровізувати і
проживати джаз у кожному моменті.
Створення фірмового графічного знака логотипу Funky Jazz Café,
виконаного у характерному пластичному стилі з елементами динаміки,
розгойданої ритміки, що перегукується з джазовими формами.
Типографіка логотипу базується на поєднанні двох шрифтів, кожен з
яких виконує окрему функцію у візуальній системі бренду.
18

Перший шрифт інтегровано безпосередньо у графічний знак логотипу — він
лаконічний, добре читається в малому масштабі й виконує роль опорної
структури. Другий — нестандартний за формою, експресивний і динамічний,
з характерними пластичними особливостями, які створюють враження ритму
та руху. Саме він передає емоційний настрій бренду й використовується як у
складі логотипу, так і як основний наборний шрифт у рекламних та
айдентичних матеріалах (афіші, меню, навігація).
Такий типографічний дует формує впізнавану стилістику й задає
загальний візуальний ритм усьому рекламному комплексу, гармонійно
поєднуючи музичну тематику з сучасною графічною мовою [19].
Наступним кроком стала розробка авторської графіки, яка транслює
концепцію «візуального коктейлю» — змішування ритмів, кольорів, форм та
емоцій. Центральною стала серія постерів (у трьох яскравих колірних
рішеннях: зелений, рожевий, синій), кожен з яких інтерпретує слоган через
образ коктейлю як візуальної метафори музики. Піано-клавіші, гітара і
саксофон – інструменти, які вмонтовані в келих, поєднують музику та напій,
створюючи яскраву, емоційну асоціацію.
Особливу увагу у проєкті приділено колористиці, оскільки саме колірна
гама відіграє ключову роль у формуванні емоційного настрою кожного
окремого елементу рекламного комплексу.
Кожен із трьох авторських плакатів має свою домінантну кольорову
гаму, що відповідає певному настроєвому стану:
— кислотно-зелений передає енергію, свіжість і легку провокативність;
— насичений рожевий асоціюється з романтичністю, мрійливістю й
ніжністю;
— глибокий синій викликає відчуття вечірнього спокою, джазової
атмосфери та інтелектуального занурення.
Усі кольори обрано свідомо яскравими, контрастними та візуально
привабливими, що сприяє виразності, стилістичній єдності та високій
впізнаваності комплексу в публічному просторі[19].
19

Крім того, фонові кольори плакатів побудовані на принципі контрасту,
відповідно до концепції слогану «Міксуй настрій». Їх підібрано як опозитні
(контрастні) до кольору зображених коктейлів згідно з теорією кольорового
кола Іттена, що підсилює візуальний ефект і задає характерне звучання кожної
композиції.
Усі графічні рішення спираються на єдину стилістику: поєднання
мінімалістичної композиції, ритмічних елементів, абстрактної графіки та
чіткого фірмового стилю. Вони разом утворюють цілісний рекламний
комплекс, що включає логотип, постери, слоган, кольорову систему й
візуальні носії (меню, вивіска, посуд, сувенірна продукція).
Таким чином, концепція рекламного комплексу для Funky Jazz Café
ґрунтується на взаємодії емоції, звуку й зображення. Кафе є не лише
комунікаційною платформою, а й художньо-графічним середовищем, що
занурює глядача в атмосферу ритмічного настрою, легкості та музичного
міксу[20].

3.2 Розробка комбінованого знаку послуг для джазового кафе

Рис. 3.2.1. Знак в кольорових варіаціях
20

У рамках розробки візуальної ідентичності джазового кафе створено
комбінований знак послуг, який об’єднує графічний символ і стилізовану
назву закладу — “Funky Jazz Cafe”. Позначення призначене для реєстрації як
знак послуг і відповідає сучасним вимогам бренд-дизайну: воно є адаптивним,
емоційно впливовим та функціональним у різних медіаформатах.
Графічна частина знаку побудована навколо стилізованого зображення
келиха, що інтегрований у літеру “U” слова Funky. Такий прийом формує
візуальну метафору, де келих одночасно передає тематику гастрономії й
слугує семантичним центром композиції. Це рішення підсилює загальне
смислове навантаження бренду і робить логотип впізнаваним і
унікальним[21].
Словесна частина виконана нестандартними шрифтами із виразним
ритмом і характерними асиметричними обрисами - AdventureIndianaJones
Regular, East Sea Dokdo Cyrillic Regular. Такий підхід стилістично
перегукується з музичною імпровізацією, хаотичною енергією фанку та
естетикою джазу. Літери мають динамічний нахил, варіативну товщину
штрихів і нерівномірні контури, що формує відчуття руху та живості.

Рис. 3.2.2. Шрифт East Sea Dokdo Cyrillic Regular

21

Рис. 3.2.3. Шрифт AdventureIndianaJones Regular

Типографіка цілеспрямовано порушує класичні принципи симетрії, аби
створити ефект ручної роботи, емоційної експресії та автентичності.
Відповідно до концепції бренду, знак не передбачає стерильності чи
академічності, натомість фокусується на передачі характеру закладу —
відкритого, неформального, з музичним і візуальним акцентом на стилістику
джазу[22].
Колірна палітра обмежена трьома кольорами на кольоровому тлі.
Кольори символізують тепло, енергію, творчість і вечірній настрій. Кольорове
тло забезпечує високий контраст, акцентуючи графічну структуру та
зчитуваність логотипу у зовнішньому середовищі — як на вивісках, так і на
цифрових або друкованих носіях.
Структура знаку дозволяє його адаптацію до різних форматів: як у
горизонтальній, так і у вертикальній компоновці. Це забезпечує ефективність
використання в системі візуальної комунікації: вивісках, афішах, сувенірній
продукції, меню, упаковці, цифровій рекламі тощо[23].
Таким чином, розроблений комбінований знак послуг забезпечує
закладові візуальну ідентичність, яка відповідає його концепції, сприяє
запам’ятовуванню бренду, підтримує загальну емоційну атмосферу джазового
кафе і водночас відповідає технічним вимогам до реєстрації та використання
товарних знаків у межах українського законодавства та міжнародної практики.

22

3.3 Обґрунтування вибору кольорової гами та шрифту

Одним із ключових чинників формування естетично завершеного та
впізнаваного рекламного образу є злагоджене поєднання кольорової гами та
типографіки. Ці елементи мають декоративне та комунікативне значення —
вони впливають на настрій, сприйняття бренду та здатність передавати його
зміст на емоційному рівні. У контексті джазової тематики особливу увагу
приділено передачі атмосферності, асоціативності та культурного коду цього
музичного жанру[24].

Колірна гама рекламного комплексу джазового кафе була сформована
на основі принципів колористики, що враховують психологічне сприйняття
кольору, культурні асоціації та відповідність жанровій стилістиці.
Основна ідея побудована на принципі асоціативного міксу — як в
коктейлях, так і в джазі. Кожен плакат має свій настрій, підсилений колірним
рішенням:
Кислотно-зелений — обраний для створення образу свіжості, життєвої
енергії та несподіваних рішень.
Насичений рожевий — символізує мрійливість, легкість і флер
романтики.
Глибокий синій — асоціюється з джазовою камерністю, спокоєм і
вечірньою атмосферою.
Контраст між фоном і зображенням коктейлю побудовано за принципом
опозитних кольорів (кольорове коло Іттена) — це підсилює візуальний ефект,
робить плакати помітними та цілісними в композиції.
Типографіка[25].
Типографіка логотипу та графічного оформлення заснована на
поєднанні двох шрифтів з різними функціональними завданнями:

23

1. Основний шрифт — геометричний, стриманий, використаний у
графічному знаку логотипу для забезпечення читабельності та
структурованості.

2. Другий шрифт — нестандартний, динамічний, з акцентованою
емоційністю та відчуттям руху. Він наслідує пластику звукових хвиль
або імпровізованої музичної лінії. Саме цей шрифт задає тон усій
візуальній системі, використовується як у логотипі, так і як основний
шрифт у наборі текстів.

Типографіка є технічним інструментом і засобом стилізації, передачі
характеру бренду. Разом із кольором вона формує візуальну мову кафе, яка є
впізнаваною, емоційно відкритою та сучасною[26].

3.4 Розробка рекламної продукції та плакатів

Рекламна продукція джазового кафе створюється як єдиний візуальний
комплекс, мета якого — сформувати впізнаваний образ закладу, привернути
увагу цільової аудиторії та відобразити унікальну атмосферу джазової
культури. У процесі проєктування було передбачено розробку таких основних
носіїв: рекламного плаката, флаєра, афіші, серії постів для соціальних мереж,
а також зовнішньої вивіски та елементів фірмового стилю.
У межах розробки рекламного комплексу для бренду Funky Jazz Cafe
створено серію графічних носіїв, які формують цілісну візуальну систему
закладу. Основною метою стало поєднання ідеї музичної імпровізації,
характерної для джазу, з емоційною візуальною подачею напоїв. В основі
комплексу — логотип, побудований на шрифтовому знаку, слоган «Міксуй
настрій», а також авторські ілюстрації, які передають характер закладу та
окремих позицій меню. Уся система підтримує ключову ідею — поєднання
ритму, форми і настрою в межах єдиного стильового підходу.
24

Центральним елементом рекламної кампанії виступає серія з трьох
постерів, у кожному з яких через колір, графіку та композицію розкривається
характер окремого коктейлю. Плакати виконані у техніці цифрової авторської
графіки у стилістиці плакатного арт-дизайну з елементами нео-графіки.
Основу стилю становить поєднання спрощених геометризованих форм,
яскравої локальної кольорової гами та графічного символізму, що наближує
композицію до сучасних інтерпретацій ар-деко та поп-арту[27].

Візуально простий, але виразний, плакат працює через символізм,
контрастність і асоціативні образи (музика = коктейль = настрій). Такий стиль
характерний для плакатного мистецтва середини ХХ століття, але тут він
осучаснений через векторну графіку та гру з композицією.
У центрі плакатів зображено коктейлі, виконаний у стилізованій формі.
Візуальна метафора музичних інструментів, вписана в об’єм рідини, підсилює
джазову тематику і стає ключовим графічним акцентом. Ілюстративна частина
поєднує у собі асоціативність (музичний інструмент як настрій) і
функціональність (впізнаваність коктейлю).
Фон плаката виконано у контрастних кольорах. Назва закладу Funky Jazz
Cafe розміщена у верхній частині плаката, виконана у фірмовому логотипному
стилі з виразним оранжевим акцентом. Позаду бокалів читається
масштабоване слово "FUNKY", що повторює логотип і слугує декоративною
підкладкою, підсилюючи динаміку фону.
Слоган «Міксуй настрій…» розміщений по дузі над склянкою. Літери
виконані у змішаній кольоровій палітрі, де кожен символ набуває окремого
тону, що передає ідею емоційної імпровізації. Така подача типографіки
підтримує стилістику музичного колажу.
Перший плакат побудований на поєднанні кислотно-зеленого коктейлю
як головного елемента і зеленого фону градієнту..
25

Рис. 3.4.1. Плакат «Мартіні»

Другий плакат побудований навколо коктейлю рожевого кольору, що
символізує м’якість, романтизм і мрійливий стан.

Рис. 3.4.2. Плакат «Полуничний мохіто»
26

Третій плакат передає вечірній спокій та атмосферу джазового клубу.
Основний колір коктейлю — глибокий синій з фіолетовими розтяжкам.
Композиція врівноважена, з плавним ритмом і м’якими геометричними
лініями, які формують атмосферу гармонії[28].

Рис. 3.4.3. Плакат «Блакитна лагуна»

Окрім плакатів, у межах комплексу розроблено низку супутніх носіїв,
які доповнюють стиль і забезпечують впізнаваність бренду у фізичному
просторі кафе:
1. Кепка — текстильний елемент персоналу, виконаний у монохромній
гамі з нанесеним графічним знаком.
2. Банери —графічні елементи, що повторюють мотиви з плакатів.
3. Флаери – як елемент графічної реклами.
27

4. Стікери – для більшого залучення молодої аудиторії.
Усі елементи об’єднані спільним стильовим рішенням і спрямовані на
створення цілісного візуального образу, що відповідає концепції джазового
кафе як простору для емоційного відпочинку, візуального задоволення та
творчого міксу настроїв.

Рис. 3.3.1 Рекламна продукція

28

РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Визначення патентоспроможності кваліфікаційної роботи бакалавра за
темою: «Рекламний комплекс джазового кафе» здійснюється за умови
наявності новизни та відсутності плагіату в кожній зі складових проєкту, а
саме:
а) пояснювальна записка (далі-«текст»);
б) графічна частина (далі – «авторські ескізи»);
в) робота в матеріалі (далі – «аудіовізуальний твір»);
г) назва закладу (далі – «знак»).
Для кожного з цих компонентів проведено відповідні перевірки на
новизну.
Текст, авторські ескізи, аудіовізуальні твори належать до об’єктів
авторського права згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні
права» (ст. 8, п. 1–6)(15), вважаються новими у разі відсутності плагіату. Під
терміном «плагіат» мається на увазі подання чужого твору повністю або
частково в більш-менш зміненій формі як власного. Перевірка тексту виконана
через інформаційну систему «АНТИПЛАГІАТ» (Etxt Antiplagiat, версія
4.113.0.0), яка засвідчила рівень унікальності 99%. Цей показник свідчить про
високу оригінальність текстової частини проєкту.
Для визнання графічної складової проєкту авторською, необхідно, щоб
ескізи не наслідували аналогічні стилістичні прийоми, вже відомих
авторів[29].
Крім, відсутності плагіату на визнання графічної частини авторського,
має вплив таке явище, як наслідування. Підтвердження того, що створена
авторська графіка не відтворює стилістичні риси інших митців, було отримано
в результаті порівняльного аналізу моєї графіки з аналогічними зразками, з
урахуванням наступних ознак:
порушення пластичної проробки;
- порушення раціональної форми;
29

- порушення цілісності композиції;
- відсутність виразності;
- наявність роздробленості;
- нераціональність розташування елементів;
- порушення цілісності форми;
- порушення графічної проробки;
- порушення в декоративному оформленні;
- відсутність інформативності;
- порушення стильового вирішення;
- порушення пропорційного вирішення;
- порушення колористичного вирішення;
- неякісне виконання.
Підтвердження того факту, що новостворена графіка не наслідує
стилістичні особливості інших робіт, зроблено за допомогою тематичного
пошуку за використанням ключових слів: cocktail illustrations, cocktail bar,
FUNKY JAZZ.
Необхідний для дослідження релевантний матеріал було зібрано та
структуровано у вигляді додатків.
Аналіз сучасних дизайнерських рішень у сфері візуальної айдентики
коктейль-барів дозволив виявити ключові підходи, які переважають у
міжнародній практиці графічного оформлення закладів гастрокультури. Для
цього було здійснено порівняльне дослідження низки актуальних проєктів, що
вирізняються концептуальною цілісністю, візуальною мовою та глибоким
зануренням у тему напоїв, атмосферності й стилю життя.
Прототипом для створення візуальної концепції рекламного комплексу
джазового кафе слугує проєкт «Braw Liquor Club Cocktails» (див. Додаток А.5),
у якому простежується глибока робота з історичними стилями. Цей приклад
надихнув на формування унікальної атмосфери, де переважає ретро-естетика
60-х років, виражена через темну, насичену колористику (бордо, гірчиця,
темно-зелений), чітку структуровану типографіку та ілюстративні елементи,
30

виконані в техніці flat design із легким ефектом зістарення (гранж). Візуальна
мова цього проєкту апелює до ідеї камерного клубу — місця з власною
культурою, де важливими є смак, статус і атмосфера. Саме ці елементи було
адаптовано й переосмислено в розробці рекламного комплексу для джазового
кафе, з урахуванням локального контексту та сучасних дизайнерських
підходів.
Іншим прикладом виваженого підходу є «Logo Illustrations for La Nonna
Martini Bar», де графіка тяжіє до романтизованої візуальної культури Італії.
Автор вдало поєднує рукописні шрифти, теплі пастельні кольори й емоційно
забарвлену графіку. Ілюстрації базуються на жіночих образах, деталях
інтер’єру та скляному посуді, створюючи сентиментальну айдентику, що
викликає ностальгію й довіру, водночас вирізняючись щирістю і простотою
композиційного рішення (див. Додаток А.6).
Проєкт «Malle Cocktail bar & cafe brand identity» демонструє тенденцію
до візуального мінімалізму та скандинавської стриманості. Колористика
приглушена, переважають сірі, графітові, світло-бежеві відтінки. Шрифтове
рішення базується на чітких гротесках, що створює образ сучасного бару як
місця спокійного, зваженого відпочинку. Графіка тут є другорядною,
поступаючись функціональності та простоті сприйняття[29] (див. Додаток
А.4).
Порівняльний аналіз засвідчив, що обрані референси мають спільні риси
(робота з кольором, увага до стилізації, концептуальна основа), але разом із
тим, авторська графіка дипломного проєкту вирізняється такими
характеристиками:
• синтез класичних джазових мотивів з елементами сучасного
ілюстративного підходу;
• перевага лінеарності, точності форм, композиційної рівноваги з
вираженим графічним ритмом;
• застосування контрастної палітри із ретельно підібраною
гармонією тонів для емоційного впливу;
31

• цілісне стилістичне рішення, що адаптоване до різних носіїв — від
друкованої продукції до цифрових платформ;
• деталізація сцен і персонажів, що підсилює впізнаваність та
візуальну привабливість бренду.
Таким чином, власний проєкт зберігає автентичність, водночас
опираючись на найкращі світові практики дизайну, що підтверджує його
конкурентоспроможність і концептуальну зрілість.
Таким чином, було виявлено естетичні особливості авторської графіки,
що визначають її концептуальну глибину та візуальну ідентичність:
• декоративність, що проявляється у стилізованих формах музичних
інструментів, ритмічних графічних патернах, рукописних шрифтах і
деталізованих ілюстраціях персонажів, пов’язаних із джазовою культурою;
• інформативність, яка реалізується через включення символічних
елементів джазової епохи — музичних інструментів , що не тільки збагачують
композицію, а й підсилюють тематичний контекст;
• цілісність стилістичного вирішення, досягнута завдяки
уніфікованому підходу до графіки, кольорової гами, типографіки та
композиційних рішень, що повторюються у всіх складових рекламного
комплексу (вивіска, меню, упаковка, соціальні мережі);
• унікальність форми та колористики, що вирізняє проєкт серед
аналогів — використання авторських ілюстрацій, нестандартної геометрії
форм і насиченої, але виваженої палітри;
• відповідність тематиці джазового кафе, яка проявляється у
візуалізації музичної атмосфери через графічну мову: композиції передають
ритм, динаміку й характер імпровізації, притаманний джазу.
Завдяки цьому проєкт не тільки виконує інформаційно-рекламну
функцію, а й стає частиною візуального середовища, що резонує з емоціями
відвідувачів, формуючи стійку асоціацію між брендом і культурною цінністю
джазу як явища[30] .

32

4.1 Патентні дослідження

Визначення кваліфікаційних рубрик здійснювалося за допомогою МКПЗ
(Міжнародної класифікації промислових зразків) [12]. Відповідна інформація
знайдена у класі 32 – Декорація і уточнена в підкласах 32-00 (Графічні
символи, декоративні композиції) та 32-01 (Дизайн та оформлення рекламних
матеріалів).
Кваліфікаційне дослідження охоплює візуальний стиль, рекламну
айдентику та декоративне оформлення для джазового кафе, в межах яких були
виявлені найбільш релевантні аналоги:
• Pablo & Dablo (Єгипет) — арт-простір, який базується на естетиці
неонового ретро (Маямі 80-х років): яскраві кольори, лампові вивіски, вінілові
мотиви, постери. Основна спрямованість — на візуальну культуру, фотографії,
емоційний розрив шаблону.
• 32JazzClub (Київ) — джаз-клуб класичного формату, витриманий
у темних тонах, з акцентом на звук, сцену, стриману естетику та камерну
атмосферу. Його головна ідея — занурення у справжній живий джаз без зайвих
візуальних подразників.
• UTOPIA COCKTAIL — брендінговий проєкт коктейльного бару,
представлений на платформі Behance [13], який вирізняється поєднанням
футуристичної типографіки з фантазійними елементами оформлення. В основі
проєкту — синестетичний підхід, де візуальні образи асоціюються зі
смаковими відчуттями. Дизайн використовує яскраві неонові градієнти, стиль
flat-illustration, з елементами колажу та постмодерної гри з формою. Основна
естетика — це експериментальна, урбаністична подача із вираженою арт-
дирекцією(див. Додаток А.2).
У межах проєкту «Рекламний комплекс джазового кафе» створено новий
візуальний підхід, що синтезує емоційність сучасного дизайну з повагою до
33

джазової естетики. Об’єкт розробки включає авторську графіку, серію афіш,
рекламні макети для друку й цифрового середовища, а також вивіску,
айдентичні елементи й сувенірну продукцію.
Розроблений рекламний комплекс відходить як від надмірно
декоративної естетики, так і від традиційно стриманої стилістики. Замість
цього проєкт пропонує власну авторську концепцію, побудовану на сучасній
візуальній мові, українських культурних алюзіях, ритміці джазу й емоційному
контексті спілкування.
З метою визначення патентоспроможності було встановлено наступні
фактори новизни:
• новий декоративний елемент — авторські графічні розробки,
спеціально створені для стилістики джазового кафе;
• нове колористичне рішення — глибокі атмосферні тони з теплими
акцентами, що візуально передають характер джазової музики;
• нове композиційне рішення — системний рекламний комплекс, що
охоплює зовнішню, інтер’єрну та сувенірну складові в єдиній стилістичній
концепції.
Таким чином, наявність трьох ключових факторів новизни дозволяє
оцінити долю новизни на рівні 30%, що відповідає вимогам до
охороноспроможного дизайну відповідно до чинного законодавства.
Висновок:
Кваліфікаційну роботу бакалавра за темою «Рекламний комплекс
джазового кафе» можна вважати патентоспроможною, оскільки всі складові
проєкту (графічні, текстові та композиційні) мають достатній рівень новизни
та створені на основі авторських рішень, які не повторюють наявні аналоги.

34

ВИСНОВКИ

У рамках кваліфікаційного проєкту було розроблено рекламний
комплекс для джазового кафе «Funky Jazz Café», метою якого є формування
унікального візуального образу закладу через поєднання музичної культури
джазу та сучасного графічного дизайну. Під час реалізації проєкту здійснено
комплексне дослідження джазу як культурного явища, вивчено стилістичні
особливості жанру, його візуальні архетипи та емоційну складову, що
безпосередньо впливають на сприйняття бренду закладу.
Було зібрано українські та зарубіжні аналоги джазових кафе та арт-
просторів, проведено їх художньо-конструктивний аналіз. На основі зібраних
даних сформовано концепцію майбутнього кафе, створено слоган, візуальну
метафору, логотип, кольорову палітру, шрифтову систему та серію графічних
носіїв — афіші, флаєри, брендовану сувенірну продукцію, та елементи
фірмового стилю.
Визначено цільову аудиторію закладу — молодь віком від 20 до 35 років,
яка цікавиться сучасною музикою, дизайном, урбаністичною культурою. З
урахуванням її візуальних вподобань створено авторську графіку, що поєднує
естетику ретро-свінгу, музичної імпровізації та яскравих емоцій у межах
актуального дизайну.
Розроблено рекламну стратегію позиціонування закладу в публічному
просторі. Окрему увагу приділено кольоровим і типографічним рішенням, які
передають атмосферу джазу візуальними засобами.
Проведено патентні дослідження, на основі яких підтверджено
унікальність створеного графічного контенту, його відповідність сучасним
тенденціям дизайну та наявність ознак новизни.
Проєкт реалізовано в повному обсязі. Він поєднує концептуальну
глибину, візуальну привабливість і функціональність, що робить його готовим
до практичного застосування та впровадження в комунікаційне середовище
джазового кафе.

35

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Lupton E. Thinking with Type. — Princeton Architectural Press, 2014.
2. Jazz. The Smithsonian Anthology. — Smithsonian Institution, 2011.
3. Gioia T. The History of Jazz. — Oxford University Press, 2011.
4. Heller S., Vienne V. 100 Ideas That Changed Graphic Design. — Laurence
King, 2012.
5. Клімов А.В. Основи графічного дизайну. — К.: Либідь, 2020. — 240 с.
6. Полікарпов В.І. Рекламний дизайн: навч. посіб. — К.: Каравела, 2019.
— 198 с.
7. Ігнатов Ю.В. Основи брендингу. — Харків: Фоліо, 2021. — 160 с.
8. Бернацька Н.В. Дизайн фірмового стилю. — К.: Вища школа, 2018. —
134 с.
9. Зворикін Є.В. Типографіка. Книга про шрифт. — Львів: ВСЛ, 2020. —
176 с.
10. Ambrose G., Harris P. Design Thinking. — AVA Publishing, 2010.
11. Behance.net — міжнародна платформа для портфоліо дизайнерів
(https://www.behance.net)
12. Jazz Club 32 (Київ) — офіційний сайт: https://32jazz.club/
13. Pablo & Abdo (Єгипет) — Instagram-сторінка:
https://instagram.com/pablo_abdo_eg
14. Itten J. The Art of Color. — Wiley, 2004.
15. Закон України «Про авторське право і суміжні права».
16. Ліщинський А. Колір і сприйняття візуальної інформації. — К.:
Артбук, 2017.
17. Мельник І.О. Історія дизайну. — Львів: Каменяр, 2018.
18. Запорожець В.М. Комунікаційний дизайн. — Одеса: ОНУ, 2019.
19. Lavinsky B. Logo Design Love. — New Riders, 2011.
20. Malpass M. Introduction to Design and Culture. — Routledge, 2017.
21. Лисенко Г. Культура джазу. — К.: Мистецтво, 2015.
36

22. Poynor R. No More Rules: Graphic Design and Postmodernism. — Yale
University Press, 2003.
23. Grefé R. AIGA Professional Practices in Graphic Design. — Wiley, 2001.
24. Ситник І. Патентоздатність графічного дизайну. — Харків: НТУА,
2020.
25. Гудзик Я. Основи маркетингу в дизайні. — Львів: ЛНУ, 2016.
26. Jazz in Ukraine: історія та сучасність — https://jazzua.org/history
27. Spiekermann E. Stop Stealing Sheep & Find Out How Type Works. —
Adobe Press, 2013.
28. Гаврилюк Н. Айдентика візуального стилю. — К.: ДУК, 2022.
29. DesignBoom — сучасні практики дизайну:
https://www.designboom.com/
30. Warde B. The Crystal Goblet. — London: Sylvan Press, 1955.

37

ДОДАТКИ
Додаток А

Рис. А.1. “Night Party Flyer” від Aletempss

Рис. А.2. «UTOPIA COCKTAIL» - J. Square
38

Рис. А.3. "Crimson Enchanted" Cocktail Design - Victoria Ann
39

Рис. А.4. Malle / Cocktail bar & cafe brand identity - Yana Vision

Рис. А.5. Braw Liquor Club Cocktails
40

Рис. А.6. Logo & Illustrations for La Nonna Martini Bar - Roksolana Hozhelnyk

41

Додаток Б

Рис. Б.1. Встановлення унікальності записки

Рис. Б.2. Встановлення унікальності графічного плакату

42

Рис. Б.3. Встановлення унікальності графічного плакату

Рис. Б.4. Встановлення унікальності графічного плакату

Рис. Б.5. Встановлення унікальності авторської графіки

43

Рис. Б.6. Встановлення унікальності авторської графіки

Рис. Б.7. Встановлення унікальності авторської графіки

Рис. Б.8. Встановлення унікальності авторської графіки

44

Рис. Б.9. Встановлення унікальності авторської графіки

45

Репозиторій ЧДТУ