ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7276| Title: | СЕРІЯ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (CТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ) |
| Authors: | Галицька, Олена Валеріївна Усик, Ірина Вікторівна |
| Keywords: | графічний дизайн;графічні листи;національний брендинг;засоби дизайну |
| Issue Date: | Jun-2025 |
| Abstract: | Актуальність теми зумовлена потребою в залученні сучасної молоді в глибинне розуміння української міфології. Адже підлітки часто не сприймають її серйозно, бо бракує сучасних яскравих зображень і нових інтерпретацій , які б зробили із цього культ. Сьогоднішньому поколінню важливо бачити красиві і зрозумілі візуальні образи, які можна уявити або використати в повсякденному житті – наприклад, у декорі, іграх, мультфільмах чи моді. Сучасні візуальні інтерпретації української міфології допоможуть зробити стародавні історії цікавішими та зрозумілішими для підлітків, і вони зможуть краще пізнати та полюбити власну культуру. Така робота також має потенціал інтеграції в галузі культурного туризму, освіти, дизайну та національного брендингу. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7276 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Графічний дизайн) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| записка Усик2025.pdf Restricted Access | 3.45 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ ДЕРЖАВНИЙ STATE ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITУ Фaкультeт гуманітарних технологій Кaфeдpa Графічного дизайну, моди та стилю Освітня програма – «Графічний дизайн» Cпeцiaльнicть 022 – Дизaйн КВAЛIФIКAЦIЙНA POБOТA БAКAЛAВPA нa тeму: «СЕРІЯ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (CТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ)» Cтудeнт гpупи ДЗ-11 І.В. Усик Кepiвник, старший викладач О.В. Галицька «Допуск до захисту» Завідувач кафедри ГДМС _О.Л.Храмова-Баранова 2025 рік Черкаси 2025 1 Черкаський державний технологічний університет (назва вузу) Кафедра ГДМС Факультет гуманітарних технологій Спеціальність 022 – Дизайн Освітня програма – «Графічний дизайн» «ЗАТВЕРДЖУЮ» Завідувач кафедри ГДМС О.Л.Храмова-Баранова « » 2025 р. ЗAВДAННЯ нa викoнaння квaлiфiкaцiйнoї poбoти бaкaлaвpa Усик Ірині Вікторівні 1. Тeмa poбoти «Серія графічних листів(Старовинна магія українців)» зaтвepджeнa нaкaзoм пo унiвepcитeту вiд « « p. № 2. Тepмiн здaчi cтудeнтoм зaкiнчeнoї poбoти . 3. Виxiднi дaнi: серія графічних листів – це сукупність всіх складових дизайн проекту 4. Змicт квaлiфiкaцiйнoї poбoти (пepeлiк питaнь, щo їx нaлeжить poзpoбити) Вcтуп, Poздiл 1. Пepeдпpoєктнi дocлiджeння 1.1.Природа як джерело магії. 1.2. « Магічні місця» та персонажі української міфології 1.3. Дослідження і характеристика аналогів, вибір прототипу. 1.4. Мapкeтингoвий aнaлiз пocтaвлeнoї проблеми. Poздiл 2. Oпиc тa oбгpунтувaння дизaйн пpoпoзицiї. 2.1.Eтaпи викoнaння poбiт. 2.2. Ocнoвнi eтaпи cтвopeння графічних листів. Poздiл 3. Дизaйнepcькe piшeння роботи серії графічних листів. 3.1. Визнaчeння кoнцeпцiї. 3.2 Розробка «магічних місць» та персонажів. 3.3 Розробка й практична реалізація графічних матеріалів. Poздiл 4 .Визначення патентоспроможномті роботи 4.1.Патентні дослідження. Виcнoвки. Cпиcoк викopиcтaниx джepeл. Дoдaтки. 2 5. Графічна частина дипломного проекту – банер розміром 1800×1800 мм. 6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються Пiдпиc, дaтa Poздiл Кoнcультaнт зaвдaння зaвдaння видaв пpийняв Гpaфiчнa чacтинa Галицька О.В. Пoяcнювaльнa зaпиcкa Галицька О.В. Кoнcультaнт з poбoти в Галицька О.В. мaтepiaлi Кoнcультaнт з Глaдкoвa I.П. пaтeнтниx дocлiджeнь 7. Дaтa видaчi зaвдaння Кepiвник Галицька О.В. (підпис) Зaвдaння пpийняв дo викoнaння (підпис) 3 ЗМICТ ВСТУП………………………………………………………………………. 5 POЗДIЛ 1. ПEPEДПPOЄКТНI ДOCЛIДЖEННЯ СЕРІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (СТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ) 1.1 Природа як джерело магії……………………………………………… 7 1.2 « Магічні місця» та персонажі української міфології …..................... 8 1.3 Дослідження і характеристика аналогів, вибір прототипу…………… 12 1.4 Маркетинговий аналіз поставленої проблеми ………………………... 14 РОЗДІЛ 2. OПИC ТA OБГPУНТУВAННЯ ДИЗAЙН ПPOПOЗИЦIЇ СЕРІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (СТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ) 2.1 Eтaпи викoнaння роботи………………………………………………. 16 2.2 Ocнoвнi eтaпи cтвopeння графічних листів …………………………… 18 РОЗДІЛ 3. ДИЗAЙНEPCЬКE PIШEННЯ РОБОТИ СЕРІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (СТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ) 3.1 Визнaчeння кoнцeпцiї ….………………………………………………. 20 3.2 Розробка «магічних місць» та персонажів…….………………………. 21 3.3 Розробка й практична реалізація графічних матеріалів…………..…... 27 РОЗДІЛ 4. ВИЗНAЧEННЯ ПAТEНТOCПPOМOЖНOCТI ПPOEКТУ СЕРІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (СТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ) 4.1 Патентні дослідження………………………………………….………… 36 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 39 ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 40 4 ВCТУП За словами Георга Гегеля, магія (чаклунсто) являє собою « найдавнішу релігію, найдикішу та найгрубішу її форму ,першу форму ,яку, власне кажучи, ще не можна назвати релігією» [1] . Магія — це спосіб, яким людство намагається зрозуміти незбагненне. Для українців вона стала не лише елементом вірувань, а й важливою частиною культурного ДНК, що протягом століть формувала наш світогляд, художнє бачення й національну самосвідомість. У сьогоднішніх умовах гібридної війни за свободу та автентичність — це не просто акт творчості, а глибоке культурне осмислення, яке допомагає нам переосмислити себе як народ. Метою кваліфікаційної дипломної роботи є створення графічної серії «Старовинна магія українців», орієнтованої на підліткову аудиторію віком 12– 18 років, з метою переосмислення та популяризації української міфології. Робота має зацікавити молодь глибинними культурними кодами нашого народу, сформувати емоційний зв’язок із традиціями через сучасну інтерпритацію. Основою для роботи стали глибинні дослідження міфологічного світогляду українців, зокрема на основі праці Вікторії Садовничої «Старовинна магія українців», а також було проаналізовано широкий спектр джерел — з метою обґрунтованого вибору форм, колористики, композиційних рішень та художніх прийомів. Особлива увага приділена розробці персонажів і «магічних місць», які не лише передають зміст образів, а й створюють атмосферу залучення глядача до міфічного простору української культури. Актуальність теми зумовлена потребою в залученні сучасної молоді в глибинне розуміння української міфології. Адже підлітки часто не сприймають її серйозно, бо бракує сучасних яскравих зображень і нових інтерпретацій , які б зробили із цього культ. Сьогоднішньому поколінню важливо бачити красиві і зрозумілі візуальні образи, які можна уявити або використати в повсякденному житті – наприклад, у декорі, іграх, мультфільмах чи моді. Сучасні візуальні інтерпретації української міфології допоможуть зробити стародавні історії цікавішими та зрозумілішими для підлітків, і вони зможуть краще пізнати та 5 полюбити власну культуру. Така робота також має потенціал інтеграції в галузі культурного туризму, освіти, дизайну та національного брендингу. Структура дипломної роботи охоплює чотири розділи: від передпроєктних досліджень до творчого та технічного обґрунтування, з аналізом культурного контексту, дизайнерських рішень та правової складової розробки. Таким чином, ця дипломна записка є не лише творчою, а й дослідницькою роботою, спрямованою на актуалізацію українського міфологічного спадку через сучасне графічне мистецтво. 6 POЗДIЛ 1. ПEPEДПPOEКТНI ДOCЛIДЖEННЯ СЕРІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (СТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ) 1.1 Природа як джерело магії Магія, яка існувала ще у давнину, не зникла, а трансформувалася й досі впливає на людей. Хоча сучасні люди не завжди усвідомлюють це, вони все одно вдаються до стародавніх ритуалів. Давні знання залишилися своєрідним місточком між минулим і сьогоденням, адже світ продовжує бути сповненим магії, і люди прагнуть співіснувати з нею, намагаючись зрозуміти закони природи. Життя стародавньої людини насамперед залежало від природи, тож найперші спроби магічного впливу стосувалися саме взаємодії з природними стихіями [2]. Люди вірили, що все навколо – дерева, річки, вітри, бурі, поля – має душу. Такі уявлення призвели до шанування духів природи – лісів, вод, повітря, полів. До духів ставилися з повагою, намагалися не порушувати їх спокою, іноді приносили жертви, щоб погода була гарною, а врожай – багатим. Давні українці не розділяли світ на видимий і невидимий – вони бачили єдність природи й надприродного. Вони одночасно поклонялися богам і духам, намагалися здобути їхню прихильність і спілкувалися з чарівними істотами, що, за їхніми віруваннями, населяли дерева, трави, джерела, річки, гори, ліси, степи, поля. Вірили, що духи можуть як допомагати, так і шкодити – насилаючи хвороби, нещастя, погану погоду, якщо люди порушують закони природи. Щоб себе захистити, вони виконували певні ритуали, які подекуди дійшли до наших днів. Основою вірувань предків було природопоклонство. Вони вважали, що природа жива, розмовляє і відчуває людину. Люди визнавали єдиного Бога- батька природи, який керує усім багатством світу, шанували духів, що могли бути добрими або злими, залежно від людських вчинків. У ті часи люди вірили у магічну силу води й вогню, розмовляли з рослинами. Навіть сьогодні ми іноді бачимо відгомін цих вірувань – коли, наприклад, квітка росте краще, якщо з нею розмовляють. 7 Вірили, що рослини можуть відгукуватися на людські слова – розквітати, якщо їм говорити приємне, або хворіти й сохнути, якщо людина недбала чи недружня. І хоч це звучить фантастично, сучасні дослідження довели: деякі рослини здатні сприймати такі звуки, як дзюркотіння води чи дзижчання комах. 1.2 « Магічні місця» та персонажі української міфології Українська міфологія не лише наділяла навколишній простір сакральністю, а й розмежовувала його на умовно населені зони — воду, поле, дім і ліс. Кожна з цих стихій мала своїх «господарів», духів-охоронців або випробовувачів, які несли певні символічні функції. Ці істоти є не лише носіями страху чи казковості, а — насамперед — візуальними формулами уявлення про порядок, моральність, баланс у стосунках із природою. Саме тому вони становлять основу для художнього осмислення серії графічних листів (Старовинна магія українців). Серед найдавніших і найшанованіших стихій у світі української міфології — вода. Вона вважалася не лише життєдайною силою, що напоює землю, дає життя рослинам, людям і тваринам, а й межею між світами — видимим і невидимим, реальним і потойбічним. Вода була символом очищення та відновлення, здатною змивати гріхи, захищати від злих духів і чарів, а також допомагати у здійсненні бажань. Річки, ставки, джерела, криниці та особливо болота — це магічні місця сили, де зливалися енергії природи. Річки вважалися своєрідними артеріями землі, що з’єднують різні світи, а ставки та озера — місцем відпочинку русалок і водяників, істот, які не завжди були добрими до людей, але могли обдарувати тих, хто з повагою ставився до води. Джерела символізували чистоту та нове життя, їх води вважали цілющими, а місця біля них — святими. Особливою магією володіли болота — вони були не тільки небезпечними через трясовини та непередбачуваність, а й вважалися воротами до потойбічного світу. У народних повір’ях саме в таких місцях могли зустрічатися мандрівники 8 зі світлими або темними силами. Тут мешкали духи, здатні допомогти чи покарати за зневагу до природи. Вода також використовувалася в обрядах і звичаях — на Великдень та Івана Купала молодь вмивалася у річках і джерелах, вважаючи, що це приносить красу та здоров’я [3]. Дівчата пускали вінки на воду, сподіваючись дізнатися про свою долю. Навіть під час весілля воду символічно використовували для благословення молодят. Таким чином, вода в українській міфології була не просто джерелом життя, а справжнім магічним місцем, де зберігається пам'ять предків, шануються традиції та розкриваються таємниці світобудови. Вона вчила людей поваги, гармонії з природою і віри у силу життя. У цих місцях мешкали загадкові істоти: водяник — суворий і капризний володар ставу, який карав за зневагу до води, але міг і захистити, якщо до нього ставилися з повагою. Його образ, згідно з народними переказами, поєднував риси старця, рибалки — обличчя вкрите водоростями, борода з твані, голос — глухий, мов глибини, часто описують його лякаючий погляд. У давнину вірили, що коли водойма дуже велика, то помічниками водяника ставали чоловіки – потопельники [4]. Болотяник — це дух-господар болота та усього, що на ньому, у ньому чи біля нього живе, росте ,перебуває[5]. Його зовнішність описується по-різному: потвора з довгими жаб'ячими руками, виряченими очима на широкому обличчі, покритий шаром бруду, з налиплими водоростями. Болотяник часто асоціюється з туманами, вогниками, що мерехтять над болотами, і звуками, які можуть збити людину з дороги. Його образ слугує застереженням про небезпеку та необхідність поваги до природних сил. Поле — це простір життя, хліба, родючості, але й місце випробувань. Здавна поле символізувало безмежний простір, який годує людину, дає можливість вирощувати врожай, створювати добробут і забезпечувати продовження роду. У полі сходиться людська праця і сила природи, сонця, дощу і землі. Однак разом із родючістю поле завжди було місцем боротьби: із 9 бур’янами, посухами, шкідниками та природними стихіями, які випробовують терпіння та майстерність хліборобів. Його духи менш відомі широкому загалу, але мають глибоку символіку. Польовик — охоронець стиглого врожаю — стежить, щоб люди шанували працю, не лінувалися, не оскверняли поле. Його поява в полудень — знак порушення гармонії. Його опис трактують по різному ,але найчастіше це маленький чепурненький дідок, у якого волосся та борода із трав ,квітів чи навіть колосків. Степовик — дух великого відкритого простору — рідко проявляється, але його присутність — це вітер, самотність, які очищують душу. Його образ передає цю сутність: широкий вусатий лик, вплетений у вітер і рослинність, з вухами, що ніби вловлюють простір, — це символ стихії, що не має меж, але завжди спостерігає. Усі вони разом формують поле як духовний простір — місце, де дозріває не лише хліб, а й людська совість. Особливе місце займає дім — сакральне середовище, відображення всесвіту у мініатюрі. У народній уяві будинок був не просто спорудою, а живою істотою, що мала власну душу, характер і навіть настрій. Він був утіленням затишку, тепла і продовженням роду. Будинок уособлював безпеку, захист від зовнішнього світу, і водночас — місце сили, наповнене духовною енергією. Усередині дому кожен куточок мав своє значення. Піч — серце хати, символ вогню і тепла, місце, де готували їжу, де родина збиралася разом. Її шанували як священне вогнище, і саме тут зберігалася пам’ять предків. Поріг вважався межею між світом дому і зовнішнім світом. Він оберігав від злих сил, тому ніколи не сідали на поріг, щоб не "пересидіти" щастя. Чистота у будинку мала глибокий зміст. У народі вірили, що дім має бути охайним, бо це свідчення шанування духів дому, зокрема домовика, який міг як допомагати, так і шкодити. Порядок у хаті означав гармонію в житті господарів, тоді як безлад міг стати причиною нещасть. Будинок був простором обрядів і традицій: тут хрестили дітей, зустрічали молодят, святкували свята і прощалися з померлими. Кожна подія життя проходила крізь дім, залишаючи в ньому свою енергію. Навіть архітектура 10 будинку мала символічне значення — розташування вікон, дверей, покрівлі було не випадковим, адже дім повинен був стояти правильно щодо сторін світу, щоб забезпечити добробут і захист. У міфології дім — це модель світу. Його дах символізував небо, підлога — землю, стіни — кордони між світами. Тут перепліталися сили природи та людського духу. І навіть після смерті господарів душі продовжували охороняти свій дім, залишаючи його під опікою для наступних поколінь. Тут діють дві головні сили: домовик і дворовик. Домовик — це охоронець хати, її характер і душа. Його уявляли як невеличкого, кремезного чоловічка з сивою борідкою, який міг ховати речі, лякати чи навпаки — оберігати родину, зокрема дітей. Дворовик, суворіший і холодніший, тримає порядок на межі між внутрішнім і зовнішнім світом — на подвір’ї. Якщо до нього ставились недбало, він міг викликати сварки, зіпсувати худобу. Зовнішність дворовика, як її описують народні перекази, має гумористичні риси. Упродовж доби він змінюється: вдень постає з півнячою головою та великим червоним гребенем. Коли ж заходить сонце, він набуває вигляду невеличкого чоловічка, який може мати риси господаря подвір’я. Так дім стає не просто житлом, а місцем сили, де живе власна ієрархія духів, символів і тіней. І, нарешті, ліс — простір дикий, загадковий, часто ворожий. Це царство тіней, смерті і переродження. У лісі можна заблукати не лише фізично, а й духовно. Ліс в українській міфології був не просто місцем, де ростуть дерева і мешкають звірі, а й місцем сили, у якому сходяться світ реальний і потойбічний. Він завжди залишався повним таємниць і небезпек: кажуть, що там живуть лісовики, мавки, русалки, які можуть збити людину зі шляху, захопити її душу або навпаки — подарувати знання і захист, якщо поставитися до них із повагою. Ліс вважався місцем випробувань і очищення. У ньому могли знайти відповіді на запитання ті, хто шукав мудрості, але також і загубитися ті, хто не мав міцної віри або належної пошани до природи. Тиша лісу ховала не лише шелест листя і спів птахів, а й голоси предків, духів, які нагадували про тлінність життя і циклічність буття. 11 У народних повір’ях ліс був символом стихійності та природної сили. Тут відбувалися обряди, пов’язані зі зміною пір року, збиранням цілющих трав і пошуком особливих знаків долі. Ліс також був ареною боротьби між добром і злом: у ньому могли відбутися містичні зустрічі, які змінювали долі людей. Тому ліс у народній уяві — не просто хащі, а справжній світ зі своїми правилами, законами і духами, які варто знати і шанувати. Ліс учив повазі, терпінню і умінню знаходити гармонію у стихійності природи.Його господар — лісовик, велет із моховою бородою, схожою на листя, здатний змінювати свій вигляд, хитрий і лукавий. Він може зводити людину з дороги, але не злий сам по собі — лише боронить свій простір. Істоти трагічного характеру — лісові потерчата. Це душі дітей, які померли нехрещеними або загинули трагічно, не встигнувши отримати благословення. У народних віруваннях вони часто зображуються як маленькі, бліді істоти з сумними, заманюючими очима, що блукають у сутінках поблизу місць своєї смерті або біля води. Їхній вигляд може бути як дитячим, так і дещо спотвореним, що відображає їхній трагічний стан. Вони можуть заманювати людей, особливо дітей, у небезпечні місця, іноді викликаючи страх або тривогу. 1.3 Дослідження і характеристика аналогів, вибір прототипу Аналог та прототип - це два ключові терміни, що використовуються у різних галузях, включаючи техніку, дизайн та патентування. Аналог - це об'єкт з тим же призначенням, що й заявлений винахід, і подібний за технічним виконанням та кінцевим результатом використання. Пошук аналогів включає збір та аналіз інформації про естетичні, функціональні, конструктивні та технічні характеристики схожих об'єктів [10]. Прототип - це найближчий аналог з великою кількістю схожих відповідних ознак [10]. У дизайні, прототип служить відправною точкою для аналізу та розробки художньої ідеї продукту. Обраний прототип впливає на процес та якість роботи, аналіз технічного рішення і стає важливим етапом у роботі над проектом. 12 Для розробки серії графічних листів (Старовинна магія українців) було проведено пошук аналогів для авторськогої графіки. Цікавим аналогом є робота сучасної української ілюстраторки Поліни Дорошенко, яка працює у техніці колажу, привертаючи своєю сучасною стилістикою до української культури (див. Додаток А, Рис. А.1). Вона використовує акцентні яскраві кольори, які добре поєднуються між собою. У своїх ілюстраціях вона часто використовує елементи традиційного українського одягу, зокрема вишиванки, що додає її роботам автентичності та глибини. За інший аналог були обрані роботи шведського художника і ілюстратора Йона Бауера (див. Додаток А, Рис. А.2). Його ілюстрації відзначаються специфічною атмосферністю, яку формують приглушена кольорова гама, акцент на природне середовище (особливо лісовий пейзаж), а також використання візуальних метафор для передачі психологічного стану персонажів. Формальна мова його робіт відзначається пластичністю лінії, схильністю до композиційної симетрії. Прототипом за авторською графікою є роботи українського ілюстратора Богдана Сороки (див. Додаток А, Рис. А.3). Він часто працював у техніці ліногравюри, що надало його творам чіткої, виразної лінії, різкої контрастності й формальної строгості. При цьому навіть найпростіші композиції наповнені глибокими смислами та алюзіями на українську міфологію, казки, історію та соціальні реалії. Його образи — часто гротескні, деформовані, з елементами карикатурності — не втрачають при цьому внутрішньої гідності й драматизму. У творах Богдана Сороки панує специфічна атмосфера — водночас казкова, тривожна і філософська. Простір побудований умовно, майже плакатно, з перевагою чорного кольору й акцентами на ритм і декоративність. Це мистецтво не тільки естетичне, а й ідеологічно заряджене — часто з критикою режиму, з гіркою іронією або глибоким національним підтекстом. 13 1.4. Маркетинговий аналіз поставленої проблеми Необхідність маркетингових досліджень у рамках даної роботи обумовлена потребою в актуальній та достовірній інформації про інтереси, естетичні запити й культурні очікування цільової аудиторії — підлітків віком 12– 18 років. Це дозволяє уникнути помилок у виборі стилістики, каналів комунікації та тематики візуального продукту, а також забезпечує ефективну стратегію просування серії графічних листів. Дослідження проводилося серед підлітків та молоді на території Черкаського державного технологічного університету, Маньківської загальноосвітньої школи №1, Маньківської гімназії №2 та Уманської гімназії №4. Це дозволило охопити різні освітні заклади та почути думки молоді з різних куточків Черкащини. У процесі аналізу були реалізовані такі ключові функції: - вивчення інтересів молодої аудиторії до української міфології, магії та візуального мистецтва; - дослідження сучасних тенденцій у дизайні та ілюстрації, які резонують з молодіжною естетикою; - оцінка попиту на культурно-освітній візуальний контент у сфері національної міфології. В результаті опитування підлітків було виявлено, що старовинна українська магія та міфологія викликають значний інтерес (див. Додаток Б, Рис. Б.1). Більшість респондентів вважають, що українська міфологія може стати «трендом» серед підлітків, якщо її адаптувати до сучасних форматів. Багато хто зацікавлений у темі магії та міфології, особливо якщо її подавати у вигляді сучасних медіа: мемів. ігор, фотоблогів,. Дехто висловив бажання бачити українські міфи та магію не лише у медіа, а й у вигляді тематичного одягу, аксесуарів, прикрас, що підкреслюють унікальність культури. Також популярними є ідеї створення сучасних книг та інтерактивних заходів на цю тему. 14 Актуальність маркетингового підходу у візуальному мистецтві зростає через необхідність говорити зі своєю аудиторією «її мовою». Серія «Старовинна магія українців» виконує функцію не лише художнього проєкту, а й інструменту популяризації української міфології, зокрема серед молоді, яка формується у цифровому візуальному середовищі. Для ефективного просування роботи доцільним є використання: - соціальних мереж та онлайн-платформ для презентації робіт; - створення поліграфічної продукції (листівок, стікерів, арт-книг); - залучення колаборацій з освітніми чи культурними ініціативами, спрямованими на відродження українських традицій. - створення подарункового пакування Після вдалого аналізу актуальності було проведенно і друге опитуванння серед тієї ж аудиторії, щоб дізнатися більше про сприйняття персонажів і загального візуального стилю. За підсумками відповідей стало зрозуміло, що більшість учасників легко впізнавали персонажів, що свідчить про сильну впізнаваність та послідовність у візуальній подачі. Особливо приємним виявився зворотний зв’язок щодо кольорової гами — аудиторія високо оцінила її, називаючи гармонійною, емоційною та візуально привабливою. Результати опитування (див. Додаток Б, Рис. Б.1). Таким чином, маркетингові дослідження у даній дипломній роботі — це не лише аналітичний інструмент, а й важлива складова формування успішного культурного продукту, здатного знаходити відгук у свідомості сучасного українського глядача. 15 POЗДIЛ 2. OПИC ТA OБГPУНТУВAННЯ ДИЗAЙН ПPOПOЗИЦIЇ СЕРІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (СТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ) 2.1 Етапи виконання роботи Перед початком роботи насамперед необхідно визначити його тему. Після цього можна переходити до етапу дослідження, який включає збір та систематизацію інформації. Важливо, щоб тема була цікавою саме студентові — це сприятиме повнішому розкриттю творчого потенціалу й ініціативності. Разом із керівником слід узгодити вибір теми та визначити подальший план дій, зокрема сформувати власне дизайнерське рішення. Залежно від обраної теми, дослідницька частина повинна базуватися на відповідних літературних джерелах. Під час збору інформації варто використовувати різноманітні ресурси: книги, статті, довідкову літературу, інтернет-матеріали. Далі слід уважно опрацювати відібрані джерела, проаналізувати їх, виокремити ключові моменти й зробити необхідні нотатки для подальшої роботи. Важливо, щоб структура дипломної роботи була чіткою, логічно побудованою та послідовною. Кваліфікаційна робота бакалавра «Серія графічних робіт (Старовинна магія українців)» охоплює не лише авторську графіку, виконану в техніці гравюри на картоні, а й розробку цілісного дизайну упаковки, у якій буде представлено серію листівок із зображенням міфологічних персонажів та сакральних місць. Окрім основного комплекту, робота включає створення сувенірної та поліграфічної продукції, що розширює функціональність та доступність мистецького змісту. Перший етап роботи над графічною частиною є дослідницьким: він передбачає вивчення культурного контексту української міфології, аналіз цільової аудиторії (зокрема молоді віком 12–18 років), а також оцінку візуального середовища, у якому продукт функціонуватиме. Збирається інформація про сучасні візуальні тренди, характер сприйняття візуального контенту підлітками, приклади схожих ринкових продуктів — усе це дозволяє 16 глибше зануритися у тему й віднайти образну концепцію, що буде актуальною, пізнавальною й привабливою для аудиторії. Другий етап передбачає формування концепції майбутнього графічного циклу, визначення візуального наративу, кола символів та основного змісту кожного листа. Важливо також враховувати емоційно-психологічне сприйняття молодої аудиторії: які образи викликають інтерес, які — довіру, а які — бажання дізнатись більше. В цьому контексті створюється асоціативний ряд, який поєднує міфологічні теми зі зрозумілою візуальною мовою. На третьому етапі відбувається безпосередня розробка ідеї та пошук візуального рішення: визначаються форма, стилістика, графічна мова, кольорова гама, шрифт, авторські декоративні елементи. На цьому етапі створюються перші ескізи, які надалі уточнюються й допрацьовуються. Особливу увагу приділяється узгодженості стилістики всіх елементів між собою: упаковки, листівок, додаткових матеріалів. Четвертий етап полягає у створенні візуального бренду проєкту: розробка символіки, упаковки, оформлення елементів сувенірної продукції — наліпок, листівок, закладок тощо. Цей етап формує цілісний образ роботи й забезпечує його пізнаваність у культурному середовищі. Важливо, щоб візуальна мова легко адаптувалася до різних форматів: як до паперових, так і цифрових (для промоції в соцмережах). П’ятий завершальний етап охоплює підготовку матеріалів до захисту, перевірку авторської унікальності проєкту, оформлення всієї візуальної та текстової документації. Всі елементи доводяться до завершеної форми, враховуючи отримані відгуки на попередніх етапах, відбувається фінальне узгодження концепції. Таким чином, робота над серією графічних листів (Старовинна магія українців) включає не лише мистецький, а й дослідницький, комунікаційний і маркетинговий рівні, що робить проєкт не лише художнім, а й актуальним, життєздатним у сучасному культурному просторі. 17 2.2 Ocнoвнi eтaпи cтвopeння графічних листів Основний процес створення серії графічних листів базується на принципі послідовного поділу складної творчої роботи на окремі етапи. Така структура дозволяє ефективно вирішувати окремі завдання, поступово формуючи цілісну художньо-дизайнерську концепцію, що об’єднає в собі мистецьку, культурну та комунікаційну складові. План реалізації проєкту включає розробку серії графічних листів у техніці гравюри на картоні, а також створення фірмового стилю упаковки й додаткових візуальних матеріалів: листівок, закладок, сувенірної поліграфії, наліпок, тощо. Ці елементи не тільки презентують сам мистецький продукт, а й забезпечують його впізнаваність та популяризацію серед цільової аудиторії. Першим етапом є ґрунтовне дослідження — вивчення української міфології, візуального контексту, цільової аудиторії, аналогічних візуальних продуктів і дизайнерських підходів у суміжних темах. Другий етап передбачає аналітичне осмислення отриманих даних: визначення конкурентних особливостей, переваг теми, аналіз потреб і запитів молодіжної аудиторії, до якої адресовано графічну серію. На третьому етапі відбувається розробка ключової концепції: окреслюється ідея проєкту, формуються візуальні символи, готується образно- асоціативна база для кожного персонажа та «магічного місця». Четвертий етап охоплює розробку практичної частини — створення графічного стилю серії, листівок, сувенірної продукції. Значна увага приділяється підбору кольорової гами, авторських декоративних елементів, шрифтових рішень, які підтримують естетику проєкту. В рамках рекламного комплексу планується створення: - серії зображень міфічних персонажів та « магічних місць» ; - дизайну упаковки; - авторських листівок ; - естампів; - сувенірної продукції у вигляді світильника 18 Кожен елемент графічного комплексу має відповідати загальному стилю й бути легко впізнаваним. Зображення повинні передавати характер персонажа та естетику «магічних місць»; дизайн упаковки — приваблювати аудиторію та містити основну візуальну й текстову інформацію; сувенірна продукція — нести емоційну цінність і водночас функціональне призначення. Таким чином, проєкт « Серія графічних листів (старовинна магія українців)» виходить за межі традиційної графіки й перетворюється на комплексний візуальний продукт, що поєднує міфологічний зміст із сучасною мовою дизайну та актуальною формою подачі. 19 РОЗДІЛ 3. ДИЗAЙНEPCЬКE PIШEННЯ ПPOEКТУ СЕРІЇ ГРАФІЧНИХ ЛИСТІВ (СТАРОВИННА МАГІЯ УКРАЇНЦІВ) 3.1 Визначення концепції Процес створення авторської серії графічних листів «Старовинна магія українців» розпочинається з формулювання концепції, що слугує ідейним стрижнем проєкту. Концепція – це основна ідея або задум, яка визначає характер, стиль, функціональність і естетику об'єкта чи проєкту. Це своєрідна «система координат», яка спрямовує процес розробки дизайну, визначає його візуальну та змістовну цілісність. [2]. Вона допомагає структурувати візуальне мислення, визначити стильові й композиційні особливості, а також сформувати цілісне художнє бачення. Першочерговим завданням у розробці графічного проєкту стало глибоке осмислення теми — української міфології як джерела національної культури та візуальної ідентичності. Концепція проєкту базується на поєднанні народної уяви, фольклорної символіки та сучасної графічної мови, здатної зацікавити й залучити молодіжну аудиторію віком 12–18 років. Початковий етап включав ґрунтовне вивчення праць Вікторії Садовничої («Старовинна магія українців»), аналіз традиційного образотворчого мистецтва, етнографічних замальовок, старовинних орнаментів та архетипічних сюжетів. Одночасно досліджувалися сучасні ілюстративні практики, тенденції у візуальній комунікації серед молоді, приклади подібних мистецьких продуктів. Концепція також враховує психологічні аспекти візуального сприйняття. Було сформовано асоціативну базу для кожного персонажа: від зовнішніх рис до їхнього значення у світогляді українців. Образи Водяника, Болотяника, Польовика, Домовика, Потерчат та інших духів візуалізовано через символічне поєднання людських і природних рис, що дає змогу розкрити їхню сутність глибоко й емоційно. 20 Графічна мова проєкту вибудувана на техніці гравюри на картоні, що своєю фактурністю та контрастністю наближає глядача до народної естетики. Водночас у рамках концепції розроблено дизайн упаковки для серії листівок, дизайн упаковки, сувенірну продукцію (закладки, наліпки, футболки), які формують єдиний візуальний простір. Колірна гама, шрифти та декоративні елементи проєкту гармонійно поєднані, щоб підтримувати емоційну атмосферу сакральності, таємничості й культурної глибини. Особлива увага приділялася створенню дизайну упаковки, яка не лише зберігає листівки, а й функціонує як символічний «скринька пам’яті» — сховище магії. Створено зручний формат презентації серії для потенційного споживача — як індивідуального (молоді, колекціонерів, шанувальників культури), так і інституційного (музеїв, креативних освітніх центрів, фестивалів). Результатом реалізації концепції стало створення авторського проєкту, що поєднує глибину культурного змісту, сучасний художній підхід і комплексну візуальну систему. Робота спрямована на переосмислення української міфології як живої та релевантної частини національного культурного коду. 3.2 Розробка «магічних місць» та персонажів Графічна частина являє собою стилізацію «магічних місць» та персонажів духів української міфології ( Рис. 1.1 – Рис. 1.4). Стилізація є авторською та виконана у техніці гравюри на картоні, що поєднує традиційну естетику з сучасною візуальною мовою. 21 Рис.1.1 . «Магічне місце», Вода Рис.1.2 . «Магічне місце», Ліс Рис.1.3 . «Магічне місце», Будинок 22 Рис.1.4 . «Магічне місце», Поле Основу композицій становлять чотири великі квадратні листи, які символізують «магічні місця»: Вода (синій), Ліс (червоний), Дім (фіолетовий) та Поле (зелений). Вибір кольорів не є випадковим, оскільки кожен із них відображає природу та функції простору, з яким пов’язаний: червоний колір символізує життєву енергію, динаміку та силу лісу; синій — глибину, таємничість і рух води; фіолетовий — домашнє тепло, духовну захищеність і затишок дому; зелений — гармонію, родючість і спокій поля. Особливу увагу привертає використання розтяжок кольору з теплого жовтого тону до основного, що створює ефект внутрішнього світіння. Це підкреслює магічну сутність місць: жовтий — символ світла, тепла, сакральної енергії, що поширюється у середовище, акцентуючи його життєву силу. Така розтяжка робить композиції не статичними, а динамічними, створюючи відчуття світла, яке випромінюється з центру простору, та додає емоційної глибини. Графічні листи характеризуються виразною симетрією, яка забезпечує гармонійність форм і дозволяє ефективно інтегрувати ці зображення у сувенірну та рекламну продукцію. Додаткові листи із зображеннями стилізованих персонажів української міфології також виконані у техніці гравюри на картоні( Рис. 1.5 – Рис. 1.8). Кожен персонаж асоціюється зі своїм «магічним місцем»: Вода — Болотяник і Водяник; 23 Ліс — Лісовик та Потерчата; Дім — Домовик та Дворовик; Поле — Польовик і Степовик. Рис.2.5 . Болотяник та Водяник Рис.2.6. Лісовик та Потерчата 24 Рис.2.7. Домовик та Дворовик Рис.2.7 . Польовик та Степовик Відповідність кольорової гами підкреслює взаємозв’язок персонажів і середовищ: зелені, сині, червоні та фіолетові відтінки гармонійно поєднані у серії, що створює комплексне враження від роботи. Художнє рішення ґрунтується на принципах симетрії, збільшення та видозмінення рис обличчя персонажів, що дозволяє підсилити їхній символічний зміст. Обличчя виглядають як декоративні маски або символічні знаки, які нагадують про багатогранність і багатозначність архетипів. Фірмовим шрифтом було обрано «Balkara Free Regular» (Рис.1.9). .Він підкреслює загальний стиль графіки та надає композиціям завершеності. 25 Balkara Free Regular Рис.2.9. Шрифт «Balkara Free Regular» Декоративні орнаменти навколо підписів персонажів підсилюють український культурний контекст. Наприклад, мотиви з листям, квітами, хвилями та зірками відображають зв’язок із природою. Орнаменти біля Лісовика та Потерчат можуть символізують вічний погляд й дерева; біля Водяника і Болотяника — хвилі та риб’ячі символи; біля Домовика та Дворовика — обереги та розписи домівок; біля Польовика і Степовика — кроки, зернові мотиви. Таким чином, серія графічних листів «Старовинна магія українців» є візуальним дослідженням української міфології, яке поєднує народні образи, кольорову символіку, декоративні елементи та сучасну стилістику гравюри. 26 3.3 Розробка й практична реалізація графічних матеріалів Ключовою частиною розробки є естампи. Симетрична структура композицій дозволяє інтегрувати їх у різні формати — як у плакати чи листівки, так і у сувенірну продукцію, включаючи обкладинки, упаковки, магніти, закладки тощо. Додатковою складовою роботи є розробка дизайну упаковки (Рис. 3.1), у якому розміщено як поліграфічну продукцію, так і книгу «Старовинна магія українців» Садовничої Вікторії з оновленою обкладинкою (Рис. 3.2) та прикладом розвороту книги (Рис. 3.3) . Рис.3.1 Дизайн упаковки Рис.3.2 Оновлена обкладинка 27 Рис.3.3 Оновлена обкладинка Упаковка розроблена таким чином, щоб не тільки захищати вміст, а й створювати ефект залучення до магічного простору, виконуючи функцію символічної «скриньки пам’яті». Дизайн упаковки об’єднує традиційні українські орнаменти та сучасну стилістику графічних елементів, що формує цілісну естетичну концепцію проєкту. На упаковці було застосовано шрифт «Balkara Free Regular» ,що підкреслює сучасну стилістику дизайну й забезпечує його впізнаваність. Серія двосторонніх листівок (Рис. 3.4 - Рис. 3.9) , продовжує тему візуалізації «магічних місць» і персонажів української міфології. Кожна листівка стилізована відповідно до кольорової гами свого простору. На передній стороні листівки розміщене саме графічне зображення , а на зворотній – його опис та інформація про саме місце або персонажа. 28 Рис.3.4 Серія двосторонніх листівок «магічних місць» із лицьової сторони Рис.3.5 Серія двосторонніх листівок «магічних місць» зі зворотної сторони Рис.3.6 Серія двосторонніх листівок персонажів із лицьової сторони 29 Рис.3.7 Серія двосторонніх листівок персонажів зі зворотної сторони Рис.3.8 Серія двосторонніх листівок персонажів із лицьової сторони Рис.3.9 Серія двосторонніх листівок персонажів зі зворотної сторони 30 Як додаткову сувенірну продукцію представлено нічник, з використанням зображення « магічного місця» (Рис. 3.10). Завдяки такий інтерпретації , авторська графіка ще більше відкриває свою магічну , таємничу сторону. Рис. 3.10 Нічник Завдяки ретельно підібраній колірній гамі, декоративним елементам і гармонійному поєднанню традиційного та сучасного графічного підходу, розроблена продукція здатна не лише залучити аудиторію, а й створити цілісний, запам’ятовуваний образ серії. Робота «Старовинна магія українців» поєднує глибокий міфологічний зміст із сучасним графічним мисленням. Завдяки візуальній цілісності, архетипним образам і стилістичній єдності, він має значний потенціал для розвитку у цифровому просторі як в Україні, так і за її межами. У контексті соціальних мереж серія графічних листів може стати основою для цільового візуального контенту — каруселей в Instagram, мистецьких серій у Pinterest, відеооглядів у TikTok або Reels, які взаємодіють із глядачем. 31 Упізнавані символи й колористика, закладені в дизайні, легко трансформуються у візуальні шаблони для інтерактивів, опитувань чи вікторин, що дозволяє залучити молодь до діалогу з культурною спадщиною. Цифрова індустрія відкриває ще ширші можливості: серія може бути адаптована у формат цифрових ілюстрацій, наклейок (стікерпаків) для месенджерів, мобільних застосунків чи even AR-фільтрів для Instagram/Meta. Завдяки чіткій стилізації, симетрії, декоративній мові й колористичній структурі — персонажі та «магічні місця» можуть бути анімовані для використання у мультимедійних відео, коротких анімаційних роликах або навіть освітніх анімаціях, які пояснюють українські міфи мовою, доступною молодіжній аудиторії. Також серія може стати основою для створення музейного мультимедійного продукту, додатку доповненої реальності, інтерактивної книги або освітнього вебсайту, що дозволить представити традиційні знання у візуально привабливій, технологічній формі. Такі продукти можна адаптувати для використання у шкільній програмі, інтегрувати в курси культурології, історії мистецтв, або розміщувати на міжнародних онлайн-платформах, що популяризують національне мистецтво. Комерційний потенціал полягає у випуску брендованої продукції — футболок, еко-сумок, постерів, артбуків, розмальовок для підлітків. У дизайні сувенірної продукції цей візуальний стиль може стати основою для побудови культурного бренду, орієнтованого як на внутрішній ринок, так і на зацікавлену міжнародну аудиторію — зокрема українську діаспору або іноземців, що вивчають слов’янську міфологію. Таким чином, подальший розвиток серії графічних листів «Старовинна магія українців» має усі шанси трансформуватися у потужний цифровий та соціокультурний продукт — від візуального контенту у соцмережах до інтерактивних анімацій, рекламних кампаній чи навіть ігрових додатків. 32 РОЗДІЛ 4. ВИЗНAЧEННЯ ПAТEНТOCПPOМOЖНOCТI ПPOEКТУ Основною передумовою для визначення патентоспроможності кваліфікаційної роботи бакалавра за темою: «Серія графічних листів (Старовинна магія українців)» є необхідність наявності новизни у всіх складових проекту. У даній роботі об’єктами інтелектуальної власності, які вимагають перевірки на новизну, є: а) пояснювальна записка (далі – «текст»); б) графічна частина (далі – «авторська графіка»); в) робота в матеріалі (далі – «дизайн упаковки») Для всіх зазначених вище складових проекту необхідна відповідна перевірка на новизну. Згідно із законодавством України «Про авторське право і суміжні права» щодо авторського права, текст та авторська графіка відносяться до об’єктів авторського права, які зазначені у розділі ІІ, статті 8. Об’єкти вважаються новими, якщо в них відсутні ознаки плагіату. Термін «плагіат» означає представлення твору іншого автора, як свого в цілому або частково, зі значними або незначними змінами [6]. Відсутність плагіату була підтверджена за допомогою інформаційних систем «АНТИПЛАГІАТ» - Turnitin та TinEye, результат перевірки наведені у додатках (див. Додаток В, Рис. В.1 -В.14). На визнання новизни у авторській графіці має вплив наслідування. Під наслідуванням маємо на увазі процес творчого переосмислення та адаптації існуючих форм, стилів або концепцій з метою створення нових, оригінальних дизайнерських рішень [7].Тобто необхідно знайти твори митців, що працюють в схожій техніці , із застосуванням тематичного пошуку , за допомогою ключових визначень « Магія українців» , «Українська міфологія», « Техніка гравюра», «Симетрична ілюстрація». Зібраний матеріал, який є ключовим для проведення досліджень, було систематизованого у вигляді додатків (Додаток А, Рис. А.1 - А.3). 33 Цікавим аналогом є робота сучасної української ілюстраторки Поліни Дорошенко, яка працює у техніці колажу, привертаючи своєю сучасною стилістикою до української культури (Додаток A, Рис. A.1). Вона використовує акцентні яскраві кольори, які добре поєднуються між собою. У своїх ілюстраціях вона часто використовує елементи традиційного українського одягу, зокрема вишиванки, що додає її роботам автентичності та глибини. За інший аналог була обрана робота шведського художника і ілюстратора Йона Бауера (Додаток A, Рис.А .2). Його ілюстрації відзначаються специфічною атмосферністю, яку формують приглушена кольорова гама, акцент на природне середовище (особливо лісовий пейзаж), а також використання візуальних метафор для передачі психологічного стану персонажів. Формальна мова його робіт відзначається пластичністю лінії, схильністю до композиційної симетрії. Прототипом , для порівняння з новотвореною авторською графікою, є роботи українського ілюстратора Богдана Сороки (Додаток А, Рис. А.3). Ілюстратор здебільшого використовує чорний та яскраві кольори, загальний план вирішує плямою, елементи зображень мають гостру форму та чітко вписуються в краї ілюстрації. Порівняльний аналіз прототипу та авторської графіки виявив відмінності: - передача загальної композиції через симетричне вирішення з ретельною опрацюванням усієї площини, що надає роботі декоративності й змістовності, а також сприяє розвитку уяви та фантазії у підлітка; - побудова об’ємно-просторового зображення здійснюється за рахунок поступового переходу тональних значень – насиченість переднього плану поступово зменшується в глибину; - застосування м’яко поєднаних тонів без виразних колірних акцентів формує врівноважене й зосереджене сприйняття, сприяє розвитку естетичного відчуття та художнього смаку у підлітків. - вихід окремих елементів «за рамки», надаючи ілюстрації магічності. 34 Після проведення порівняльного аналізу ,на основі критеріїв «естетичних особливостей» було встановлено, що новостворена авторська графіка не відтворює стилістичні особливості інших митців. До «естетичних особливостей» належать такі ознаки: - порушення пластичної проробки; - порушення раціональної форми; - порушення цілісності композиції; - відсутність виразності; - наявність роздробленості; - нераціональність розташування елементів; - порушення цілісності форми; - порушення графічної проробки; - порушення в декоративному оформленні; - відсутність інформативності; - порушення стильового вирішення; - порушення пропорційного вирішення; - порушення колористичного вирішення; - неякісне виконання. Тобто у порівнянні з прототипом встановлені фактори новизни: - нове вирішення пропорційного сприйняття: за допомогою симетричності; - створення нераціональної форми: за допомогою акцентування на великі та незвичні риси облич у персонажів; - порушення графічної проробки: за допомогою виконання авторської графіки в техніці гравюра на картоні. Ці естетичні особливості авторської графіки надають їй унікальності та вирізняють серед робіт дизайнерів, які працюють у подібній стилістиці, позбавляючи її рис наслідування. Дизайн упаковки, є об’єктом промислової власності, тому для встановлення новизни необхідно провести патентні дослідження на основі «ДСТУ»[8] , за встановленим регламентом. Метою 35 проведення патентних досліджень є отримання вихідних даних для початку проектування , визначення унікальності упаковки . 4.1 Патентні дослідження Визначення кваліфікаційних рубрик було зроблено за допомогою « МКПЗ» [9]. Необхідну інформацію було знайдемо в 09 класі , з уточненням у підкласі 09- 03, Скриньки, коробки…; 101540 – коробки пакувальні; 101543 – картонні коробки [опаковання]; 101544 – коробки для пакування; 101562 – коробки пакувальні для зберігання. За аналоги були взяті дані конструкції (Додаток Г, Рис. Г.1) Це пакування є прикладом індивідуальних картонної коробки з вкладишами. Виготовлені з картону середньої щільності. Конструкція коробок складається з кришки, яка відкривається та має клапани для фіксації, і внутрішнього вкладиша з вирізами для фіксації компонентів. Ці пакування підходять для групової упаковки, оскільки забезпечують захист під час транспортування та створює зручну і привабливу презентацію при відкритті коробки. За прототип обрано конструкцію( Додаток Г, Рис. Г.2). Упаковка являє собою конструкцію з дещо застарілим, невиразним дизайном. Також має складну конструкцію. Метою проектуванння є створення сучасного, рекламо-спроможного групового пакування, до складу якого входить відсік для листівок та книги. Для цього в зовнішньому оформлені використовується авторська графіка, новизну якої було доведено вище. Встановлення рівня новизни визначається факторами: - наявність нового елементу; - геометрична новизна форми; - нове композиційне рішення; - нове взаємне розташування елементів; 36 - нове конструктивне рішення; - нове пластичне рішення; - нове колористичне рішення; - нове декоративне оформлення; - нові матеріали. З метою удосконалення конструкції, параметри будуть переглянуті та адаптовані до об’єктів всередині. Тобто у порівнянні з прототипом встановлені 3 фактори новизни: - нове декоративне оформлення, завдяки авторській графіці; - новий елемент, завдяки підйомній конструкції. Якщо наявні 2 фактори – доля новизни 18%, тобто дизайн упаковки вважається охороноспроможним. Висновок Кваліфікаційну роботу бакалавра за темою «Серія графічних листів (Старовинна магія українців)» можна вважати патентоспроможними, тому що всі складові проекту (графічні , текстові) мають необхідний рівень новизни, вільні від плагіату та наслідування. 37 ВИСНОВКИ У межах кваліфікаційної роботи було розроблено авторський проєкт, що представляє українську міфологію через серію графічних листів у техніці гравюри на картоні. Вивчено культурну значущість української магії як елементу національної ідентичності та засобу емоційно-візуального діалогу. Проведено комплексний аналіз аналогічних вітчизняних і зарубіжних ілюстративних проєктів. На основі систематизації матеріалу було визначено актуальний концепт. Сформовано візуальну концепцію, розроблено основні стильові елементи, дизайн упаковки , листівки та зразки сувенірної продукції. Проведено маркетинговий аналіз цільової аудиторії та її вподобань. Була досліджена патентоспроможність проекту щодо відсутності плагіату авторської графіки та новизни дизайну упаковки. Створений графічний проєкт є цілісним, естетично завершеним і має потенціал для подальшого розвитку — як у культурній сфері, так і в освітньо- просвітницькому напрямі. Він не лише передає чарівність української міфології, а й пробуджує зацікавлення до власного коріння, історії та народної мудрості. Усі поставлені завдання виконано в повному обсязі. 38 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. «Старовинна магія українців» Садовнича Вікторія [книга]: Вступ, 4 сторінка; 2. «Старовинна магія українців» Садовнича Вікторія [книга]: Природа як джерело магії, 10 сторінка; 3. Вода у звичаях і традиціях українців [електронний ресурс] стаття: Розділ 2: Вода у звичаях і традиціях українців, Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/embed/01004dma-a715.docx.html 4. «Старовинна магія українців» Садовнича Вікторія [книга]: Магія місць ( води, поля, лісу, будинку) та їхніх духів, 16 сторінка; 5. «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи» Дара Корній [книга]:Духи води, Болотяник і Болотяниця, 190 сторінка; 6. Інтелектуальна власність та патентознавство [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/f10814f3-44d4-4558- b79b-b763120e293a/content 7. Дизайн-мислення [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу: https://www.scribd.com/document/543368114/Design-Thinking 8. Стандарти у сфері інтелектуальної власності [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу: https://ukrpatent.org/uk/articles/dstu 9. Міжнародна класифікація промислових зразків [електронний ресурс]: стаття - Режим доступу: https://base.nipo.gov.ua/locarno/#s09-03 11.Paul Shaw, The digital past: When typefaces were experimental, AGIA/ [Електронний ресурс]: стаття / Режим доступу: http://www.aiga.org/the-digital-past- when-typefaces-were-experimental/. 12.Design of the Picture Book, Carter Higgins [Електронний ресурс]: стаття / Режим доступу: http://www.designofthepicturebook.com/tag/typography/. 13.Дизайн: термінологія // ПараТайп, библиотека шрифтов [Електронный ресурс]: статья / Режим доступа: http://www.paratype.ru/help/term/terms.asp?code=42. 14.Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: 39 Посібник. К.: Академвидав, 2004. 208 с. 15.Косів В. М. Національні моделі і глобалізація графічного дизайну другої половини ХХ ст. : автореф. дис… канд. мистецтвознавства: 05.01.03 / Харківська державна академія дизайну і мистецтв. Харків, 2003. 22 с. 16.Шрифти та їх застосування. URL: https://studopedia.com.ua/1_401346_shrifti-ta-ih-zastosuvannya.html . 17.Дудник І. М. Шрифти Стрятинської та Крилоської друкарень (1602–1606) / Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Харків, 2017. №1. С.69-75. 18.Ковтун В. Українське мистецтво у старій листівці. Коломия : Вільний голос, 2000. 86 c. 19.Акварелі Амвросія Ждахи на теми українських народних пісень, виданих на замовлення видавництва «Час». Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського : офіц.веб-сайт. URL: http://nbuv.gov.ua/node/99. 20.Маркітан Л. П. Філокартія історична : Зб. статей : Ін-т історії України НАН України / за заг.ред. В.А. Смолія. Київ : В-во «Наукова думка», 2013. 688 с. 21.Базьо Н. Футуристичні листівки Мукачева ХХ ст: колаж та фотомонтаж : магістерські дослідження студентів кафедри графічного дизайну. Львівська національна академія мистецтв. Львів, 2018. 87 с. 40 ДОДАТКИ Додаток А Рис. А.1 Роботи Поліни Дорошенко Рис. А.2 Роботи Йона Бауера 41 Рис. А.3 Роботи Богдана Сороки Додаток Б 42 Рис. Б.1 Результат опитування про актуальність теми 43 Рис. Б.2 Результат опитування про сприйняття авторської графіки 44 Додаток В Рис.В.1 Провірна на плагіат: пояснювальна записка Рис.В.2 Провірка на антиплагіат: «магічного місця» будинок Рис.В.3 Провірка на антиплагіат: «магічного місця» ліс 45 Рис.В.4 Провірка на антиплагіат: «магічного місця» поле Рис.В.5 Провірка на антиплагіат: «магічного місця» вода Рис.В.6 Провірка на антиплагіат : персонаж водяник 46 Рис.В.7 Провірка на антиплагіат : персонаж польовик Рис.В.8 Провірка на антиплагіат : персонаж дворовик Рис.В.9 Провірка на антиплагіат : персонаж степовик Рис.В.10 Провірка на антиплагіат : персонаж потерчата 47 Рис.В.11 Провірка на антиплагіат : персонаж домовик Рис.В.12 Провірка на антиплагіат : персонаж лісовик Рис.В.13 Провірка на антиплагіат : персонаж болотяник 48 Рис.В.2 Провірка на антиплагіат дизайн упаковки Додаток Г Рис. Г.1. Аналог пакування 49 Рис. Г.2 Аналог дизайну упаковки Рис. Г.2 Прототип дизайну упаковки 50