ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ (СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)

Чучко, Єлизавета Вадимівна

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7277

Title:	ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ (СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)
Authors:	Кудревич, Вікторія Вілеріївна Чучко, Єлизавета Вадимівна
Keywords:	графічний дизайн;календар;дизайн реклами;засоби дизайну
Issue Date:	Jun-2025
Abstract:	Актуальність теми полягає в потребі переосмислення та популяризації слов’янської культурної спадщини. У контексті сучасного інтересу до автентичної етнічної культури, вивчення слов’янського календаря дозволяє глибше зрозуміти ментальність предків, їхній зв'язок із природними циклами, духовними символами та уявленнями про світ. Метою є: дослідження та аналіз структури Сварожого Кола, його символіки, а також з'ясування ролі слов’янських божеств. Проаналізувати культурно-історичний контекст вірувань давніх слов’ян, зокрема пантеон богів, їхню символіку, роль у побуті, звичаях та календарному циклі. Для досягнення мети: Проаналізувати сучасне використання слов’янського календаря в культурі й духовній практиці. Розробити дизайн авторського календаря на основі атрибутики слов’янських богів.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7277
Appears in Collections:	022 Дизайн (Графічний дизайн)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
Диплом Чучко_2025.pdf Restricted Access		1.33 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ CHERCASSУ
ДЕРЖАВНИЙ STATE
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ TECHNOLOGICAL
УНІВЕРСИТЕТ UNIVERSITУ

Фaкультeт гуманітарних технологій
Кaфeдpa Графічного дизайну, моди та стилю

Освітня програма – «Графічний дизайн»
Cпeцiaльнicть 022 – Дизaйн

КВAЛIФIКAЦIЙНA POБOТA БAКAЛAВPA

нa тeму: «ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
(СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)»

Студентки групи ДЗ-11 Є.В. Чучко
Керівник, викладач В.В. Кудревич

«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри ГДМС
О.Л. Храмова-Баранова
___ ________ 2025__ рік

Черкаси 2025
2

Черкаський державний технологічний університет
(назва вузу)

Кафедра ГДМС
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн
Освітня програма – «Графічний дизайн»

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Завідувач кафедри
ГДМС
О.Л.Храмова-Баранова
«____» ______ 2025 ___ р.

ЗAВДAННЯ
нa викoнaння квaлiфiкaцiйнoї poбoти бaкaлaвpa
Чучко Єлизавета Вадимівна
1. Тeмa poбoти «Дизайн-проєкт авторського календаря (Слов’янські боги)»
зaтвepджeнa нaкaзoм пo унiвepcитeту вiд « « p. №

2. Тepмiн здaчi cтудeнтoм зaкiнчeнoї poбoти .

3. Виxiднi дaнi: Авторський календар, побудований на основі язичницького
пантеону давніх слов’ян.

4. Змicт квaлiфiкaцiйнoї poбoти
(пepeлiк питaнь, щo їx нaлeжить poзpoбити)
Вcтуп, Poздiл 1. Теоретичні засади дослідження слов’янської міфології 1.1.
Уявлення слов’ян про світобудову. 1.2. Пантеон слов’янських богів. 1.3. Роль
календаря у житті давніх слов’ян. Розділ 2. Опис та обґрунтування дизайн-
пропозиції дизайн-проєкт авторського календаря (слов’янські боги. 2.1
Виконання проекту. 2.2. Ocнoвнi eтaпи cтвopeння дизайн-проєкту
авторського календаря (слов'янські боги. Розділ 3. дизайнерське рішення
проекту дизайн-проєкт авторського календаря (слов’янські боги). 3.1.
Визначення концепції. 3.2. Основні константи, розробка календаря. 3.3.
Обґрунтування вибору колірної гами та шрифту.3.4. Розробка
продукту.Розділ 4.Визначення патентоспроможності проекту авторського
календаря (слов’янські боги).4.1.Патентні дослідження. Висновки. Список
використаних джерел. Додатки.
3

5. Графічна частина дипломного проекту – банер розміром 1800×1800 мм.
6. Консультанти з кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх
стосуються
Пiдпиc, дaтa
Poздiл Кoнcультaнт зaвдaння зaвдaння
видaв пpийняв
Гpaфiчнa чacтинa Кудревич В.В.
Пoяcнювaльнa зaпиcкa Кудревич В.В.
Кoнcультaнт з poбoти в
Кудревич В.В.
мaтepiaлi
Кoнcультaнт з
Гладкова І.П.
пaтeнтниx дocлiджeнь

7. Дaтa видaчi зaвдaння ____________________________________

Кepiвник ______________________________________Кудревич В.В.
(підпис)
Зaвдaння пpийняв дo викoнaння _____________________Чучко Є.В.
(підпис)

4

ЗМICТ
ВСТУП………………………………………………………………………. 5
POЗДIЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СЛОВ’ЯНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ
1.1 Уявлення слов’ян про світобудову……………………………................ 7
1.2 Пантеон слов’янських богів…………………………………………….. 9
1.3 Роль календаря у житті давніх слов’ян……………................................ 13
РОЗДІЛ 2. OПИC ТA OБГPУНТУВAННЯ ДИЗAЙН ПPOПOЗИЦIЇ
ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
(СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)
2.1 Виконання проекту................................................................................ 16
2.2. Ocнoвнi eтaпи cтвopeння дизайн-проєкту авторського календаря
(слов'янські боги)......................................................................................... 17
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ ПРОЕКТУ
ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
(СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)
3.1. Визначення концепції........................................................................ ..... 19
3.2. Основні константи, розробка календаря................................................ 20
3.3. Обґрунтування вибору колірної гами та шрифту.................................. 21
3.4. Розробка продукту.................................................................................... 23
РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ПРОЕКТУ ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
(СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)
4.1. Патентні дослідження............................................................................. 25
ВИСНОВКИ................................................................................................. 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................ 29
ДОДАТКИ.................................................................................................... 30

5

ВCТУП

У сучасному світі, попри стрімкий розвиток науки та технологій,
людство не втрачає інтересу до свого минулого, до коренів духовності та
прадавніх знань. Однією з таких сфер є вивчення дохристиянських вірувань,
зокрема слов’янської міфології, яка впродовж століть формувала світогляд
наших предків. Ці уявлення знаходили відображення не лише у релігійних
обрядах, але й у побуті, календарних циклах та астрологічних спостереженнях.
Одним із цікавих і водночас маловивчених феноменів слов’янської
духовної культури є Свароже Коло — своєрідний календар, у якому кожному
проміжку року відповідає певне божество з пантеону давніх слов’ян.
Відповідно до цих періодів люди приписували собі певні риси характеру,
здібності, сильні та слабкі сторони. Таким чином, Свароже Коло виступає не
тільки як календар, а й як система самопізнання, аналогічна до західного
зодіаку або китайського астрологічного кола.
Актуальність теми полягає в потребі переосмислення та популяризації
слов’янської культурної спадщини. У контексті сучасного інтересу до
автентичної етнічної культури, вивчення слов’янського календаря дозволяє
глибше зрозуміти ментальність предків, їхній зв'язок із природними циклами,
духовними символами та уявленнями про світ.
Метою є: дослідження та аналіз структури Сварожого Кола, його
символіки, а також з'ясування ролі слов’янських божеств. Проаналізувати
культурно-історичний контекст вірувань давніх слов’ян, зокрема пантеон
богів, їхню символіку, роль у побуті, звичаях та календарному циклі.
Для досягнення мети кваліфікаційної роботи були поставлені такі
основні завдання:
1. Дослідити джерела й походження Сварожого Кола;
2. Охарактеризувати основних богів-опікунів календарного циклу;
3. Порівняти Свароже Коло з іншими астрологічними системами;
6

4. Проаналізувати сучасне використання слов’янського календаря в
культурі й духовній практиці.
5. Створити авторський календар на основі атрибутики слов’янських
богів.
Cтpуктуpa тa oбcяг poбoти: випуcкнa poбoтa бaкaлaвpa зa тeмoю
«Дизайн-проєкт авторського календаря (Слов’янські боги)» cклaдaєтьcя
з гpaфiчнoї чacтини, пoяcнювaльнoї зaпиcки тa poбoти в мaтepiaлi.

7

POЗДIЛ 1. ТЕОРИТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
СЛОВ’ЯНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

1.1. Уявлення слов’ян про світобудову.
Слов’янські уявлення про світобудову ґрунтувалися на міфологічному
дуалізмі, циклічності часу та глибокому зв’язку людини з природою. До
прийняття християнства слов’яни сповідували язичницький світогляд, у
центрі якого перебував міфологічний Космос, поділений на кілька рівнів – Яв,
Нав і Прав, що відповідали різним аспектам буття.
Яв – це світ живих, матеріальна реальність, у якій перебуває людина.
Саме цей світ був предметом основної життєдіяльності, господарства, обрядів.
Нав – світ духів, предків і мертвих, що асоціювався з підземним
царством. Він не розглядався як виключно негативний, а швидше як необхідна
частина циклу життя та смерті.
Прав – вищий божественний порядок, закон, що керує усім сущим. Саме
тут перебували боги, пращури, духи-охоронці. Цей рівень забезпечував
космічну гармонію.
Ці три світи з’єднувались через Світове Дерево, або Древо Життя – один
з ключових символів у слов’янській міфології. Воно мало корені в Наві,
стовбур у Яві й крону в Праві, символізуючи нерозривний зв’язок між рівнями
буття.
Згідно з космогонічними міфами, першопочатком світу був Хаос, з якого
народилися перші сили — Рід, Сварог, Лада та інші. Одним з центральних
богів у світотворенні був Сварог — бог неба, вогню і ковальства, який, за
переказами, викував світовий порядок. Саме з його іменем пов’язано уявлення
про Свароже Коло — символічну модель календарного циклу.
Ці уявлення тісно перепліталися з астрономічними спостереженнями.
Слов’яни добре орієнтувалися в сезонних змінах природи, сонцестояннях і
рівноденнях, що відображалося у святкових циклах: Коляда (зимове
8

сонцестояння), Ярило (весняне пробудження), Купала (літнє сонцестояння)
тощо. Варто також зазначити, що світ для слов’ян не був антропоцентричним:
людина розглядалася як частина великого Всесвіту, підвладна законам
природи й богів. Життя кожного індивіда було вписане в ширший контекст
космічного порядку, а душа після смерті переходила в інший світ,
продовжуючи існування у новій формі.
Таким чином, уявлення слов’ян про світобудову базувалися на
духовному багатогранному світі, де кожен рівень буття мав своїх
покровителів, свої закони та ритуали. Це світоглядно-філософське підґрунтя
стало основою для формування календаря, де кожен божий опікун
символізував певну силу в космосі та впливав на людей, народжених у його
період.
У традиційному язичницькому світогляді слов’ян боги не були
далекими, байдужими до людської долі істотами. Навпаки — вони активно
втручалися у природні процеси, людське життя й навіть наділяли людину
певними рисами ще з моменту її народження.
Опікун у цьому контексті – це не просто заступник чи покровитель, а
вищий духовний покровитель певного проміжку часу, енергетичний господар
періоду, що впливає на все живе у цей час, включно з людьми, які народилися
в його енергетичному полі. Ці боги асоціювались із річними циклами,
сонячними фазами, сільськогосподарськими роботами, обрядовістю і, звісно,
психологічними рисами особистості. Кожен бог-опікун керує своїм знаком
Сварожого Кола, як-от Морена – богиня зими, або Ярило – бог весняного
буяння.

1.2. Пантеон слов’янських богів.
Пантеон (від грец. Πάνθειον — «храм всіх богів») — група богів, що
належать до однієї релігії чи міфології.
9

Легенди, міфи та релігійні вірування завжди привертали увагу людей
теперішнього часу. Але ніщо не так цікаве, як занурення у світ міфології та
пантеону давніх богів. Серед цих культур існує й Слов'янська Міфологія —
багата, дивовижна та дещо загадкова.
1. Первинні боги:
Як вже було сказано слов'янська міфологія — це складна і різноманітна
система вірувань і практик, що включає пантеон богів і богинь. Одним з
головних богів слов'янської міфології є Стрибог, який асоціюється з вітрами
та іноді нічним небом. Стрибог згадується в "Повісті минулих літ" та "Слові о
полку Ігоревім".
Інші головні боги слов'янської міфології включають Перуна бога грому
і блискавки, і Велеса бога підземного світу і землі. Перуна часто зображують
як воїна з молотом або сокирою, і він асоціюється з небом і сонцем. Велес
асоціюється з землею, водою і тваринами, і його зазвичай зображують у
вигляді змія або дракона. До інших важливих богів і богинь у слов'янській
міфології належать Дажбог бог сонця, і Мокош богиня родючості та ткацтва.
Сварог. Розуміння Неба первісні люди мали здавна, бо наочно бачили,
що з нього їм йде світло та дощ, тому й обожнювали його з найдавнішого часу.
Небо — це все те, що над нами. Так само й слов´яни шанували Небо й
молилися до нього. За вірою наших предків Небо —це місце, де живуть Боги,
це Палата Божа, а зорі — то вікна, в які вони виглядають на світ. Можливо, на
початку єдиним головним Богом був у нас Сварог, Бог Неба, сам Небо й світло.
Він був основою всього, це Прабог, владика світу. Сварог — батько сонця й
вогню, і вже від нього пішли всі інші Боги — Сварожичі. Дажбог — Бог сонця,
був його сином. Сам Сварог спочиває, а світом правлять його діти, Сварожичі.
Стрибог. Бог у слов'янській міфології, відомий переважно серед східних
слов'ян, культ якого міг існувати й в Польщі. Джерела не повідомляють про
функції бога, але в наш час його найчастіше трактують як божество вітру, що
розподіляє добробут. Стрибог вважався правою рукою Перуна, бога грому і
блискавки, а його потужні вітри могли викликати руйнування або шторми.
10

Його вплив відчувається щоразу, коли гримить грім, і він відомий своєю
здатністю викликати вітри, які несли дощі під час грому.
Перун. Один із найвищих богів пантеону в слов'янській міфології, який
асоціюється з небом, громом, блискавкою, законом, війною, родючістю,
дубом. Його сприймають через органи чуття, бачать у блискавці, чують у
гуркоті каміння, ревінні бика чи меканні козла, відчувають у дотику леза
сокири. Західні слов'яни поклонялися Перуну в дубових гаях, називаючи його
Праном, і його ім'я з'являється в "Хроніці Слов’ян" Гермольда. Перун був
одним з небагатьох слов'янських божеств, якому люди насправді приносили
криваві жертви, зазвичай у вигляді жертовного бика, але в деяких випадках, за
переказами, приносили й людей.
Велес. Також відомий як Волос, є головним богом землі, вод, худоби та
підземного світу у слов'янському язичництві. Його міфологія та сили подібні
до балтійського бога Вяльнаса, дияволоподібної істоти та ворога балтійського
бога-громовержця Перкунаса. Велес — один з небагатьох слов'янських богів,
свідчення про жертвоприношення якому можна знайти у всіх слов'янських
народів. Початковий літопис, історичний запис ранньої Київської Русі, є
найдавнішим і найважливішим записом, в якому кілька разів згадується бог,
на ім'я Волос. Він був богом, до якого зверталися відьми, чаклуни, шамани та
маги старого світу. Також йому поклонялися як покровителю і захиснику
свійських тварин.
Дажбог. Був одним з головних богів слов'янської міфології, швидше за
все, сонячним божеством і, можливо, культурним героєм. Він є
дохристиянським богом сонця східних і південних слов'ян, і його ім'я вперше
згадується в київському пантеоні, перерахованому в "Повісті минулих літ".
Він є символом перемоги світла над темрявою, а його міфологія та сила
подібні до міфології та сили скандинавського бога Бальдра. Дажбог згадується
в "Повісті минулих літ" як один із семи богів, статуї яких князь Володимир
Великий поставив перед своїм палацом у Києві в 980 році, коли вступив на
престол.
11

Мокош. Слов'янська богиня Матері-Землі, родючості, долі, врожаю,
покровителька жінок, дітей. Мокош — покровителька жіночої праці та жіночої
долі, вона наглядає за прядінням і ткацтвом, стрижкою овець, оберігає жінок
під час пологів. Мокош — слов'янська сестра з того ж роду водолюбних
божеств родючості, які були такими важливими в Стародавній Греції, — німф
і муз.
2. Середні боги:
У Слов'янській Міфології середні боги відіграють важливу роль. Вони
перебувають у розломі між первинними богами, що контролюють природні
явища, та вторинними богами, що пов'язані з людським життям та культурою.
Середні боги були посередниками між небом та землею, між божественним та
людським світом.
Симаргл. Був слов'янським богом вогню і сонця, одним з наймогутніших
богів у слов'янській міфології. Симаргл походить зі східнослов'янської
міфології і є богом фізичного вогню, на відміну від Сварога, який є богом
небесного вогню. Симаргл також асоціюється з крилатим псом, який, за
переказами, принесе кінець світу. Походження та етимологія Симаргла є
предметом значних дискусій. Домінує думка, що Симаргл — це єдине
божество, яке було запозичене від іранського Сімург. Проте все ще триває
багато дискусій з цього приводу.
Чорнобог та Білобог. Чорнобог — слов'янське божество, ім'я якого
означає "чорний бог". Це темне, дияволоподібне божество у слов'янській
міфології, антипод "доброму" божеству Білобогу. Про Чорнобога відомо
небагато, і єдині історичні джерела — християнські, які трактують його як
темного, проклятого бога. Однак залишається під питанням, наскільки
важливим чи злим він насправді вважався для давніх слов'ян. Чорнобога
вважають розбещувачем людських душ і проклятою фігурою. Він асоціюється
з нещастям і часто згадується у слов'янських прокльонах. Білобог, з іншого
боку, є "білим богом" і протилежністю Чорнобога. Він не згадується в "Хроніці
12

Гермольда", але був реконструйований на противагу Чорнобогу. Обидва боги
з'являються і в пізніших джерелах, але вони не вважаються вірогідними.
3. Вторинні боги:
Вторинні боги є однією з важливих складових Слов'янської Міфології.
Це боги, які пов'язані з людським життям, культурою та повсякденними
ритуалами. Вони відігравали важливу роль в житті наших предків, оскільки
контролювали такі аспекти, як здоров'я, землеробство та ремесла.
Мара. Язичницька слов'янська богиня, пов'язана з сезонними обрядами,
заснованими на ідеї смерті та відродження природи. Давня богиня, що
асоціюється із зимою, смертю, відродженням і снами. У наш час ритуали,
пов'язані з Марою, втратили свій сакральний характер і є розвагою —
приводом повеселитися і відсвяткувати початок весни. Традиція зазвичай
святкується в день весняного рівнодення. Зазвичай у святкуванні беруть
участь школярі та молодь, а також місцеві фольклорні колективи та інші
мешканці. Процесія, що складається з чоловіків, жінок і дітей, несе власноруч
виготовлену Мару до найближчої річки, озера чи ставка. Учасники співають
традиційних пісень і кидають ляльку Мари у воду. Іноді спочатку ляльку
підпалюють або рвуть на них одяг.
Купало. Слов'янський міфологічний персонаж, пов'язаний зі
святкуванням літнього сонцестояння — дня Купали. В уявленні слов'ян — бог
літнього сонця, покровитель шлюбу, кохання, продовження роду. Купайлицею
також називається ритуальне вогнище цього свята, де священну роль
виконують вогонь і вода як засоби очищення.
Полудниця. Персонаж слов'янської міфології, жіночий дух, що
з'являється в полудень і карає тих, хто в цей час працюють, є втіленням
сонячного удару. Характерна як східним, так і західним слов'янам.
Берегиня. Істота східнослов'янської міфології, нижче жіноче божество
чи дух-охоронець. Зазвичай згадувались у множині. Зі стародавніх джерел
невідомо практично нічого про те, які особливі риси та заняття притаманні
берегиням, оскільки в таких джерелах згадується лише їхня назва. Деякі
13

дослідники вважали берегинь наближеними до русалок. Тобто, берегині — це
утоплениці чи померлі нехрещеними дівчатка.

1.3. Роль календаря у житті давніх слов’ян.
Для давніх слов’ян календар не був лише засобом вимірювання часу —
він виступав священною схемою життя, в якій втілювалася циклічність
природи, ритми праці, обрядів, вірувань і духовного зв’язку з вищими силами.
Кожна пора року, місяць і навіть день мали свій сенс, належали певним богам
та вимагали від людини дотримання гармонії з цими космічними ритмами.
Календар виступав ключем до правильного життя, що відповідало як законам
природи, так і законам богів.
До прийняття християнства на Русі, основою життя східних слов’ян був
природний цикл, що визначався сонячними та місячними фазами. Народний
календар відображав ці цикли, які мали безпосередній вплив на сільське
господарство, обряди та повсякденне життя.
1. Сонячний культ:
У дохристиянській Україні сонячний культ був однією з основних
релігійних вірувань. Свято Коляди, що відзначалося під час зимового
сонцестояння, символізувало народження нового сонця. Весняне рівнодення
асоціювалося з відродженням природи, а літнє сонцестояння святкувалося як
час найвищої активності сонця, що дало початок святу Івана Купала.
2. Місячний цикл:
Місяць також відігравав важливу роль у народному календарі. Місячні
фази визначали час посіву, збору врожаю, а також проведення обрядів,
пов’язаних з родючістю та добробутом. Наприклад, новий місяць вважався
сприятливим часом для початку нових справ, тоді як на повний місяць
проводилися обряди захисту від злих сил.
3. Свята та обряди
Дохристиянські свята були тісно пов’язані з природними циклами і
відображали зв’язок людини з навколишнім середовищем. Свято Масляної
14

символізувало прощання з зимою і підготовку до весняних робіт, Купальська
ніч — апогей літнього тепла та плодючості, а осіннє свято Радуниця було
присвячене пам’яті предків.
У світогляді слов’ян домінувала ідея циклічності — життя постійно
відроджується, змінюється, повертається. Поняття прямолінійного часу було
чужим для язичницької свідомості. Час, згідно з віруваннями, — це коло, у
якому кожен рік повторює шлях, що вже був пройдений предками. Саме тому
Свароже Коло, сакральний календар, відігравав не лише астрономічну, а й
релігійну та моральну роль.
Предками давно було помічено, що людина має жити синхронно з
вібраціями Космосу, як ритмічний організм. Свята мають чергуватися з
періодами буденної праці. А хаотичність, невпорядкованість життя руйнує
тіло і душу. Тому всі свята Кола Сварога (Зодіаку, річного календаря) у
Пращурів були покликані гармонізувати тілесну і духовну сутність людини з
божественними космічними ритмами Природи, Бога. Адже святкові обряди,
узгоджені з річними фазами небесних світил, розвивають і зміцнюють добрі,
корисні природні сили і нейтралізують шкідливі ворожі енергії. Але на відміну
від сучасного календаря, який ґрунтується переважно на математичних
підрахунках, слов’янський календар мав духовне наповнення — кожен етап
року був під захистом певного божества і ніс у собі його енергію, вказуючи,
яку поведінку варто обрати людині, на що звернути увагу.
Кожен місяць і кожна частина року мала не лише свою назву, а й
пов’язувалась із міфологічною подією чи богом-покровителем. Наприклад,
весняний період символізував перемогу життя над смертю, і його відкривав
образ Ярила — божества юності, кохання, тепла. Осінь, навпаки, вважалася
часом підготовки до переходу в темний період року, який супроводжувався
вшануванням предків.
Ритуальне значення календаря проявлялося через обряди — саме вони
позначали перехід із однієї фази року в іншу. Так, свята весни, такі як
Веснянки чи Гаївки, супроводжувалися співами, танцями, закликанням весни.
15

Свята літнього сонцестояння — Купала — вшановували родючість, вогонь і
воду, стихії, які очищували і давали нову силу. Зимовий період — це час тиші,
вшанування Наві, зустрічі з духами предків, оберігання роду.
Календар також структурував соціальне життя: шлюби, жнивні толоки,
військові походи — все мало своє правильне часове місце. Люди вірили, що
неправильний вибір моменту дії міг накликати на себе гнів богів або порушити
природний баланс. Саме тому відуни, жерці, старійшини — ті, хто вмів читати
час — мали особливу повагу в громаді. Вони тлумачили знаки, давали поради,
коли краще сіяти чи починати справи, зверталися до календаря як до джерела
мудрості.
Календар був не лише циклом подій, а й особистим духовним
орієнтиром. За Сварожим Колом людина могла визначити, під яким богом
вона народилася, які риси характеру їй притаманні, яку долю приготувала їй
вища сила. Це нагадує астрологічну систему зодіаку, але базується на
унікальних слов’янських образах, наближених до природи, стихій і культурної
пам’яті народу.
Календар у житті слов’ян був не просто інструментом хронології. Це
була сакральна модель Всесвіту, яка дозволяла людині бути в гармонії з
природою, з богами та з власною душею. Він визначав не лише дні, а сенси, не
лише події, а призначення. Через календар стародавні слов’яни зберігали
зв’язок із космосом, родом і вічними законами життя.

16

РОЗДІЛ 2. OПИC ТA OБГPУНТУВAННЯ ДИЗAЙН
ПPOПOЗИЦIЇ ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
(СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)

2.1. Виконання проекту.
Розпочинаючи роботу над дизайном авторського календаря, була
поставлена мета не просто створити функціональний продукт, а втілити у
ньому глибину слов’янської культури та міфології. Для досягнення цього,
було проведено кілька важливих послідовних етапів.
На початковому етапі було здійснено ґрунтовне дослідження
слов’янської міфології. Опрацьовано історичні джерела, наукові публікації, а
також деякі етнографічні матеріали, у яких описуються уявлення предків про
світобудову, божественний пантеон та календарно-обрядові цикли. Особливо
зацікавив принцип Сварожого Кола — традиційного поділу року на місяці,
пов’язані з певними богами. Саме ця система лягла в основу майбутнього
календаря.
На другому етапі було сформовано концепцію календаря, яка базувалася
на ідеї візуального представлення кожного місяця через символіку та образ
конкретного слов’янського бога. Важливим було не лише передати релігійне
або міфологічне значення кожного персонажа, а й візуально розкрити його
характер через кольорову гаму, деталі одягу, атрибути.
Далі було ціллю перейти до створення ескізів. Це був творчий та
експериментальний етап, на якому були випробувані різні композиційні
рішення, ідеальні пропорції, структуру сторінок, типографіку. У результаті
було створено серію ілюстрацій, які поступово були переведені в цифровий
формат для подальшої роботи.
Основну увагу було зосереджено на візуальній реалізації: верстка, підбір
шрифтів, стилізація графічних елементів, оформлення святкових днів, днів
сили, елементів народного декору. Кожна сторінка календаря стала окремою
17

композиційною одиницею, але водночас зберігалася загальна стилістична
цілісність.

2.2. Ocнoвнi eтaпи cтвopeння дизайн-проєкту авторського
календаря (Слов'янські боги).
Процес створення авторського календаря на тему слов’янської міфології
був глибоко особистісним і творчо-науковим досвідом, що охоплював кілька
ключових етапів. Кожен із них вимагав ретельного дослідження, аналізу та
дизайнерського осмислення культурного матеріалу.
Першим кроком стала концептуалізація ідеї. Було важливо обрати не
лише актуальну, а й змістовну тему, яка б відкривала можливості для глибокої
візуальної та змістової інтерпретації. Мотив слов’янських богів як головних
персонажів календаря видався ідеальним, адже він дозволяв поєднати
графічну стилізацію, ілюстрацію, історичну символіку й інформативність.
Концепція базувалася на циклічності року, згідно з традиційною структурою
Сварожого кола, де кожен місяць має свого бога-покровителя.
Наступним етапом стала робота з інформаційною базою. Були зібрані та
систематизовані знання про слов’янську міфологію, народні вірування,
сезонні свята та обряди. Це дало змогу глибше зрозуміти контекст постатей
богів і уникнути поверхневої або стереотипної подачі. Хід роботи полягав в
уважному опрацьовуванні символіки кожного божества: колір, стихію,
атрибути, тварин-символів, щоб візуальне зображення було не лише
естетичним, а й змістовним.
Далі розпочався етап ескізування. Було створено низку початкових
композиційних варіантів, експериментуючи з розміщенням ілюстрацій,
декоративних елементів та календарної сітки. Візуальна стилістика була
витримана в етнічному ключі: з використанням орнаментів, мотивів вишивки,
дерев’яної різьби, старослов’янської каліграфії.
Після вибору фінальної структури розпочалася робота над
ілюстраціями. Для кожного місяця було створено авторське зображення
18

відповідного божества, зважаючи на його характер і зв’язок із природними
циклами. Наприклад, образ Велеса — бога мудрості, худоби, магії та
підземного світу — був використаний для серпня, що традиційно пов’язаний
із завершенням жнив, переходом до осіннього циклу та містичними процесами
дозрівання і згасання. Образ Велеса став уособленням зв’язку між
матеріальним і духовним, між людським світом і потойбіччям. Літні місяці
були віддані таким божествам, як Дажбог — який асоціюються із сонцем,
світлом і родючістю, а також Перун — який асоціювався з липневими грозами
та могутністю природи.
Особливу увагу було приділено колористиці, адже кольори виконують
не лише декоративну, а й семантичну функцію. Теплі й яскраві тони
використовувалися для місяців, пов’язаних із сонячними божествами, тоді як
темні й насичені — для зимових або містичних періодів.
Після завершення ілюстративної частини було прийнято рішення
перейти до верстки календаря. Ретельно добиралися шрифти, елементи
календарної сітки, декоративні вставки. Також передбачалося місце для
коротких пояснень щодо кожного бога — це дало змогу поєднати
інформативність із естетикою. До кожного божества була підібрана коротка
цитата, яка могла відобразити образ та характеристику бога. Створення цього
календаря стало не лише дизайнерським викликом, а й способом глибше
осмислити національне коріння та відчути зв’язок із духовною спадщиною
слов’ян.

19

РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКЕ РІШЕННЯ ПРОЕКТУ ДИЗАЙН-
ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ (СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)

3.1. Визначення концепції.
Розробка дизайнерського рішення проекту починається з пошуку й
формування його концепції.
Концепція – система поглядів, понять про явища або процеси; основна
ідея нового, унікального розуміння; конструктивний принцип художньої,
технічної та інших видів діяльності.
Концепція авторського календаря «Слов’янські боги» сформувалась у
результаті поєднання інтересу до національної культурної спадщини,
глибокого вивчення слов’янської міфології та прагнення передати ці образи
засобами сучасного графічного дизайну. Робота над проєктом розпочалась із
формування основної ідеї: створити не лише зручний і практичний календар,
а справжній візуальний артоб’єкт, який розкриває міфологічну символіку
через індивідуальні ілюстрації.
Одним із головних завдань стало візуальне осмислення міфологічних
образів у контексті природного циклу року. Кожен місяць був символічно
пов’язаний із конкретним слов’янським божеством, враховуючи його
атрибути, функції та сезонні асоціації. Наприклад, Ярило — бог весняного
пробудження, любові та життєвої сили — логічно став уособленням березня,
місяця буяння природи. Велес, як покровитель переходів, підземного світу та
знання, ідеально пасує до серпня, коли літо завершується й починається
поступовий рух до осені.
Особливу увагу було приділено формату та стилю календаря. Його
структура продумана таким чином, аби забезпечити не лише
функціональність, а й емоційне занурення. Кожна сторінка — це окремий
сюжет, що відкриває перед глядачем атмосферу місяця через божество-
покровителя. Усі візуальні елементи були гармонізовані з текстовими
20

фрагментами — короткими описами, які доповнюють візуал і занурюють у
суть образу.
Важливою частиною концепції стало прагнення викликати у глядача
інтерес до глибин власної культури, пробудити повагу до спадщини предків.
У часи глобалізації та втрати ідентичності такі проєкти відіграють роль
культурного мосту між минулим і сучасністю.

3.2. Основні константи, розробка календаря.
Проєкт авторського календаря базується на чітко визначених
параметрах, які забезпечують цілісність і функціональність дизайну.
Основним форматом було обрано А5 (148×210 мм) — оптимальний розмір для
настінного розміщення, що поєднує компактність із достатньою площею для
візуальних і текстових елементів.
Календар складається з 13 сторінок: титульної та дванадцяти місячних.
Кожна сторінка має вертикальне компонування, у лівій частині розміщується
ілюстрація слов’янського божества, у правій назва місяцю, цитата та
календарна сітка. Така структура підкреслює візуальну частину, залишаючи
достатньо простору для практичного користування.
Ще одним принциповим рішенням стала єдність стилю ілюстрацій: усі
зображення виконані в одній авторській техніці, що поєднує графіку, цифрову
обробку та стилізовані елементи орнаменту. Було важливо дотримуватися
стилістичної цілісності, аби кожна сторінка не здавалася випадковою, а вся
серія сприймалася як єдиний візуальний твір.
Для друку передбачається використання щільного матового паперу,
який добре передає глибину кольорів та зберігає художню якість зображень.
Також важливою деталлю є отвір для підвішування, що робить календар
зручним у користуванні за прямим призначенням. Календарна сітка
мінімалістична, зручна для користування, не перевантажена деталями.
Фірмовим шрифтом було обрано «Segoe Print». Цей шрифт, завдяки
його м’якому, рукописному стилю, який створює відчуття автентичності та
21

ручної роботи. Такий шрифт вдало поєднується з темою календаря, передаючи
зв’язок з народною культурою, ремеслами та живою традицією слов’янського
мистецтва. (Рис.3.1).

Рис. 3.1. Шрифт Segoe Print

Основну інформацію на плакатах написано шрифтом «Segoe Script»,
тому що він елегантний і легкий для сприйняття. Його плавні лінії
доповнюють загальний стиль календаря, підкреслюючи емоційність та
глибину змісту. (Рис.3.2.)

Рис. 3.2. Шрифт Segoe Script

3.3. Oбґpунтувaння вибopу кoлipнoї гaми тa шpифту.
Оформлення авторського календаря на тему слов’янських богів
вимагало не лише глибокого змістового опрацювання, а й уважного підходу
до візуального стилю. Шрифти та кольори відіграють ключову роль у
сприйнятті проєкту, адже саме вони створюють перше враження.
Основним фірмовим шрифтом обрано Segoe Print — легкий, виразний,
дещо декоративний рукописний шрифт. Його форма нагадує народні
22

візерунки та елементи традиційного орнаменту, що створює відчуття
автентичності та ручної роботи. Завдяки своїй м’якості та читабельності, цей
шрифт вдало передає дух давніх слов’янських традицій, надаючи календарю
дружнього й водночас сакрального настрою. Він був використаний для
заголовків і підписів, які потребують акценту та візуальної виразності.
Для оформлення цитат, коротких описів божеств застосовано шрифт
Segoe Script. Його плавна, витончена форма надає текстам легкості, але не
втрачає емоційності. Завдяки цьому шрифт гармонійно доповнює загальний
стиль видання, створюючи атмосферу поваги до культурного спадку, при
цьому залишаючись сучасним і читабельним.
Окрему увагу було приділено кольоровій гамі, адже вона несе
символічне навантаження та допомагає краще відобразити суть кожного
періоду року. Було прийнято рішення диференціювати кольори відповідно до
чотирьох пір року, кожній з яких відповідає певний емоційний настрій і
природний стан. До кожного сезону підібрано базовий тон, який домінує у
палітрі сторінок, створюючи глибше занурення в атмосферу відповідного
часу.
Зима оформлена у синіх відтінках, що символізують холод, тишу, нічне
небо, а також глибини підсвідомості та спокій. Цей колір пов’язаний із
внутрішньою мудрістю та таємничістю, властивими зимовому періоду.
Весна представлена червоним кольором оновлення, енергії, першого
руху, життєвої сили та тепла, що повертається. Він символізує пробудження
природи та силу весняного буяння.
Літо було обрано зеленим кольором, який традиційно асоціюється з
життям, родючістю, розквітом та повнотою природного циклу. Він підкреслює
достаток, зрілість, ідеальний баланс між сонцем і землею.
Осінь була вирішена в жовто-гарячих відтінках, які нагадують про
багатий врожай, стиглість і поступовий перехід до спокою. Ці кольори
створюють атмосферу тепла, але й легкої меланхолії, пов’язаної з
завершенням природного циклу.
23

3.4. Розробка продукту.
Після формування концепції, визначення стилістики, колірної гами та
вибору шрифтів розпочався етап безпосередньої розробки дизайну
авторського календаря. Усі візуальні рішення були реалізовані з урахуванням
естетики проєкту, функціональності продукту та його відповідності цільовій
аудиторії — шанувальникам етнічної культури, історії, сучасного
українського мистецтва.
Основним форматом календаря було обрано настінний формат А5.
Такий розмір зручний для домашнього або офісного інтер’єру, дозволяє
зберегти компактність, не втрачаючи при цьому деталізації ілюстрацій та
зручності в користуванні.
Окрема увага приділялася композиційній побудові кожної сторінки: у
лівій частині розміщувалася авторська ілюстрація відповідного божества, у
правій сітка календаря з чітко структурованими днями тижня та датами. Біля
календарної сітки розміщувався короткий опис бога, ключова цитата, щоб
глибше передати атмосферу.
Кожен образ слов’янського божества був стилізований з урахуванням
історичних джерел, символів та народної уяви, а також особистої
інтерпретації. Підбір деталей, таких як орнаменти, тварини-супутники,
базувався на фольклорних матеріалах, стародавніх легендах і дослідженнях в
області міфології.

Рис. 3.3. Сторінка богиня Морена
24

Рис. 3.4. Сторінка бог Велес

Рис. 3.5. Ілюстрація богині Мокош

Рис. 3.6. Ілюстрація богині Лелі

25

РОЗДІЛ 4. ВИЗНАЧЕННЯ ПАТЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ПРОЕКТУ ДИЗАЙН-ПРОЄКТ АВТОРСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
(СЛОВ’ЯНСЬКІ БОГИ)

4.1. Патентні дослідження.
Визначення патентоспроможності дипломного проекту бакалавра за
темою: «Дизайн-проєкт авторського календаря (слов’янські боги)» може
відбутися за умов наявності новизни та відсутності плагіату у кожному зі
складових проекту.
Складові проекту :
а) пояснювальна записка (далі – «текст»);
б) графічна частина, що складається з 6 графічних листів;
в) робота в матеріалі – авторський календар.
Для всіх зазначених вище складових проекту необхідна відповідна
перевірка на новизну.
Пояснювальна записка належить до об’єктів авторського права і згідно
з законом України «Про авторське право і суміжні права», де вони перелічені
у розділ ІІ, стаття 8, пукти 1-6, вважається новою в разі відсутності плагіату.
Під терміном «плагіат» розуміється подання твору іншого автора вцілому або
частково в більш або менш зміненій формі, як свого власного. Відсутність
плагіату була встановлена за допомогою інформаційної системи
«АНТИПЛАГІАТ» - Skandy, і за висновками перевірки дорівнює 90 відсотків
(див. Додаток Б, Рис. Б.1).
Графічна частина також належить до об’єктів авторського права у розділ
ІІ, стаття 8, пукти 11,12.
Графічна частина, що створена на основі авторських ескізів, малюнків,
елементів орнаментики і наколишнього середовища, була визначена за
допомогою допомогою онлайн-сервісу анти плагіат «TinYye», результати
перевірки (див. Додаток Б, Рис. Б.2 – Б.3).
26

Підтвердження того факту, що новостворена авторська графіка не
наслідує стилістичні особливості інших митців, було знайдено в ході
проведення порівняльного аналізу з прототипом за допомогою ознак
«естетичних особливостей», а саме:
- порушення пластичної проробки;
- порушення раціональної форми;
- порушення цілісності композиції;
- відсутність виразності;
- наявність роздробленості;
- нераціональність розташування елементів;
- порушення цілісності форми;
- порушення графічної проробки;
- порушення в декоративному оформленні;
- відсутність інформативності;
- порушення стильового вирішення;
- порушення пропорційного вирішення;
- порушення колористичного вирішення;
- неякісне виконання.
Пошук аналогічних рішень було здійснено за допомогою ключових слів:
«слов’янський календар», «календар з богами», «авторський календар»,
«слов’янська міфологія», «етнічний календар», «дизайнерський календар»,
«Свароже Коло».
У результаті дослідження не було знайдено жодного зареєстрованого
авторського календаря, який би комплексно поєднував образи слов’янських
богів, міфологічну символіку, сезонну циклічність та дизайн у форматі
сучасного настінного календаря, що підтверджує оригінальність концепції.
Дипломний проект бакалавра за темою «Дизайн-проєкт авторського
календаря (Слов’янські боги)» можна вважати патентоспроможними, тому що
всі складові проекту (графічні і текстові) мають необхідний рівень новизни.
27

Створений на основі авторської графіки авторський календар, до скаду
якого входять: авторський настінний календар, створений на основі
оригінальної графіки, присвяченої слов’янським богам.

28

ВИСНОВКИ

У процесі роботи було досліджено джерела та походження Сварожого
Кола, що дало змогу глибше зрозуміти структуру й символіку традиційного
слов’янського календарного циклу.
Розглянуто основних богів-опікунів кожного періоду, їхні функції та
зв’язок із природними й духовними процесами.
Здійснено порівняння Сварожого Кола з іншими астрологічними
системами, що дозволило виявити спільні архетипи й унікальні риси
слов’янської традиції.
Проаналізовано сучасне використання цієї системи у культурному та
духовному контексті.
На основі зібраного матеріалу було створено авторський настінний
календар, візуальне рішення якого відображає особливості образів
слов’янських божеств та підкреслює зв’язок людини з природним циклом.
Такий продукт є особливо актуальним у контексті розвитку українського
дизайну з національним акцентом, а також у сфері сувенірної продукції, освіти
та етнотуризму.
Завдання виконано в повному обсязі.

29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. ЩО ТАКЕ «КОЛО СВАРОЖЕ»? Найточніший календар Предків
українців. Об`єднання рідновірів України.
URL: https://www.oru.org.ua/index.php/bogoznavstvo/kolo-svarozhe/19-shto-
take-kolo-svarozhe.html (дата звернення: 01.06.2025).

2. Міфи Київської землі та давнини URL:
https://archive.org/details/znojko1989/page/n11/mode/2up (дата звернення:
01.06.2025).
3. Українська міфологія / В. М. Войтович. – Київ: Либідь, 2002.
URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-
bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&
S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S
21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001410 (дата звернення: 01.06.2025).
4. Пантеон язичницьких богів слов'ян(1)
URL: https://spadok.org.ua/davni-viruvannya/panteon-yazychnytskykh-
bogiv (дата звернення: 01.06.2025).
5. Пантеон язичницьких богів слов'ян(2)
URL: https://bizz.monolith.in.ua/uk/articles/slovjanski-bogy-soncju-i-vognju
(дата звернення: 01.06.2025).
6. Легенди та вірування слов’янської міфології
URL: https://drukarnia.com.ua/articles/znaiomstvo-z-panteonom-detalnii-
opis-bogiv-slov-yanskoyi-mifologiyi-u17HM (дата звернення: 01.06.2025).
7. Дохристиянський календар в Україні
URL: https://mindscope.biz.ua/1542-2/ (дата звернення: 01.06.2025).
8.Юліанський календар. Особливості літочислення: Електронна
бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: https://bookster.com.
ua/yulianskyj-grygorianskyj-kalendari/
30

9. Селівачов М. Лексикон української орнаментики. – К., 2005. – 399 с.
10. Алфьорова З.І. Художній рендерінг як інструмент перетворення
зображального простору: Вісник Харківської державної академії дизайну і
мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2016. – № 1. – С.4-8.
11. Ткаченко А.В. Художній образ як ключове поняття в естетичному
вихованні. Наука і освіта, №12, 2016.
12. Івершинь А.Г., Бостан К.Л. Формування художнього образу в
старших дошкільників у процесі дизайн-діяльності: Електронна бібліотека
[Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: http://scienceandeducation.pdpu.
edu.ua/doc/2010/8_2010/17.pdf
13. Ілюмінований календар у серпантині історії. Брати Лімбург, «Пори
року»: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу:
https://dt.ua/CULTURE/ilyustrovaniy_kalendar_u_serpantini_istoriyi.html
14. Сотська Г., Шмельова Т. Словник мистецьких термінів. – Херсон:
Видавництво «Стар», 2016. – 52 с.
15. Гутенберг І. Циклопедія: Електронна бібліотека [Електронний
ресурс]: стаття/Режим доступу: http://cyclowiki.org/wiki/
16. Українське народне декоративне мистецтво : навч. посіб. / Р. В.
Захарчук-Чугай, Є. А. Антонович. – К. : Знання, 2012. – 342 с
17. Шабатура М. Ю. Спеціалізоване програмне забезпечення
інтерактивної комп’ютеризованої системи / М. Ю. Шабатура // Вісник
Національного університету «Львівська політехніка» – 2012. – № 745 :
Комп’ютерні системи та мережі. – С. 185–189.
18. Майовець А. І. Вплив технологічних чинників на особливості
відтворення та художньо-образний лад ілюстрацій для дітей: Вісник
Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х. : ХДАДМ, 2015. – №
9-10. – С.37-42.
31

19. Скляренко Н.В. Інтерактивність як принцип організації дизайн-
системи: Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. – Х. :
ХДАДМ, 2014. – № 2. – С.33-37.
20. Мельник Л.В., Чмир С.О. Використання ілюстрацій при навчанні
дітей середнього дошкільного віку. Вісник Луганського національного
університету імені Тараса Шевченка Електронна бібліотека [Електронний
ресурс]: стаття/Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/18
21. Мала Т.В. Розвиток цілісного бачення образу в майбутніх фахівців з
графічного дизайну за допомогою начерків. Вісник Луганського
національного університету імені Тараса Шевченка: Електронна бібліотека
[Електронний ресурс]: стаття/Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pe
dagog/104/18419-rozvitok-cilisnogo-bachennya-obrazu-v-majbutnix-faxivciv
22. Основи художньої графіки. Лінія і штрих. Пляма та крапка як засіб
графічної виразності: Електронна бібліотека [Електронний ресурс]:
стаття/Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5009731/

32

ДОДАТКИ

Додаток А

Рис. А.1. Валерій Войтович «Міфи та легенди давньої України» — Род

33

Рис. А.2. Художнє зображення Дажбога

Рис. А.3. Свято присвячене Велесу Вовчому Свату.Час поминання
Предків.

34

Рис. А.4. Словʼянський гороскоп

Рис. А.5. Свароже Коло

35

Додаток Б

Рис. Б.1. Встановлення унікальності пояснювальної записки

Рис. Б.2. Встановлення унікальності дизайну сторінки богині Мокош

Рис. Б.3. Встановлення унікальності дизайну сторінки богині Лелі

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets