Проект міні пивоварні (виробництва пива)

Любарський, Вадим Олександрович
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7312
Назва:	Проект міні пивоварні (виробництва пива)
Автори:	Сухенко, Владислав Юрійович Любарський, Вадим Олександрович
Ключові слова:	ВИРОБНИЦТВО;ПАРА;ДОБРОДЖУВАННЯ;СОЛОД
Дата публікації:	30-гру-2024
Короткий огляд (реферат):	В першому розділі роботи розроблено техніко-економічне обгрунтування і розрахунки і зробивши висковон, що даний проект за розрахунками бистро окупиться незважаючи на те, що це міні пивоварня. В другому розділі ми розрахували продуктові розрахунки після чого підібрали обладнання дл підприємства також визначила витрати води, пари, холоду, діоксиду вуглецю де їх витрати оптимальні нормам. В третьому розділі розроблено екологічну де представлені вимоги та контроль для даного підприємства. В четвертому розділі розроблено та підібрано вимоги, щодо головної будівлі. В п’ятому розділі підібрали для персоналу підприємства засоби індивідуального захисту які будуть надані безкоштовному персоналу. В даній роботі розроблено розрахунки для побудови та підібрано обладнання для міні пивоварні з виготовлення крафтового пива. Де представлена продукція на не високу кількість продукції, а саме на якість. Особливість даного проекту побудова міні пивоварні для виробництва мало об’ємної продукції але якісної з подальшим удосконаленням асортименту продукціії.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу):	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7312
Розташовується у зібраннях:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)
Файли цього матеріалу:
Файл	Опис	Розмір	Формат
КРБ_22_Любарський.pdf Restricted Access	В першому розділі роботи розроблено техніко-економічне обгрунтування і розрахунки і зробивши висковон, що даний проект за розрахунками бистро окупиться незважаючи на те, що це міні пивоварня. В другому розділі ми розрахували продуктові розрахунки після чого підібрали обладнання дл підприємства також визначила витрати води, пари, холоду, діоксиду вуглецю де їх витрати оптимальні нормам. В третьому розділі розроблено екологічну де представлені вимоги та контроль для даного підприємства. В четвертому розділі розроблено та підібрано вимоги, щодо головної будівлі. В п’ятому розділі підібрали для персоналу підприємства засоби індивідуального захисту які будуть надані безкоштовному персоналу. В даній роботі розроблено розрахунки для побудови та підібрано обладнання для міні пивоварні з виготовлення крафтового пива. Де представлена продукція на не високу кількість продукції, а саме на якість. Особливість даного проекту побудова міні пивоварні для виробництва мало об’ємної продукції але якісної з подальшим удосконаленням асортименту продукціії.	3.28 MB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити Запит копії
Показати повний опис матеріалу Перегляд статистики
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ  ДЕРЖАВНИЙ  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ 
КАФЕДРА  ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ 
 
 
 
 
 
 
 
Пояснювальна записка 
до кваліфікаційної роботи бакалавра  
 
 
на тему: «Проект міні пивоварні (виробництва пива)» 
 
 
 
 
 
 
 
 
                                                   Виконав студент 4 курсу, 
                                                   Групи  ТБВ – 84 
                                    Спеціальності  181 «Харчові технології»,  
                                   за ОП «Харчові технології та інженерія»                                      
                       (шифр і назва напряму підготовки, спеціальності) 
 
                                                                         Вадим Любарський    
                                 (прізвище та ініціали) 
Керівник Владислав СУХЕНКО  
                                                   (прізвище та ініціали) 
Рецензент                           
                                                   (прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси – 2022 року 
 
Черкаський державний технологічний університет 
Факультет  харчових технологій та сфери обслуговування   
Кафедра    харчових технологій 
Спеціальність 181 „Харчові технологій” 
 
  ЗАТВЕРДЖУЮ: 
Зав. кафедри ХТ  
____________Ірина ОСИПЕНКОВА 
 
« ___ »    червня  2022 р. 
З А В Д А Н Н Я  
на кваліфікаційну роботу студентові 
Любарському Вадиму Олександровичу 
 
 (прізвище, ім’я, по батькові) 
1. Тема проекту (роботи)  Проект міні пивоварні (виробництва пива)                    
________________________ 
затверджена наказом по університету від     25  березня 2022 року  №  87/04   
2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи)     16  червня 2022 року 
3. Вихідні дані до проекту (роботи) _____________________________________ 
1. Норми технологічного проектування. 
2. Матеріали, зібрані під час переддипломної практики. 
4.  
5.  
4. Зміст розрахунково–пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить 
розробити) _ Титульний аркуш. ________    Завдання на проектування.  __Реферат.           
Вступ.   1. Економічна частина.    2. Технологічна частина.  3. Екологічна частина. 
4. Будівельна  частина. 5.  Охорона праці.  6. Висновки.  7. Список використаної 
літератори.______________ 
 
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень):  
                    Апаратурно-технологічна схема – 1 аркуш 
                  Плани і розрізи                              – 2 аркуші  
                 Охорона праці                               – 1 аркуш 
                  Техніко-економічні показники проекту – 1 аркуш 
 
 
 
 
 
 
6. Консультанти з проекту (роботи) із зазначенням розділів проекту (роботи), що 
їх стосуються 
Розділ Консультант Підпис, дата 
Завдання видав Завдання прийняв 
з економічної частини    
з технологічної частини    
з будівельної частини    
з охорони праці                 
    
 
7. Дата видачі завдання              18 лютого 2022 року     
                    
Керівник, д.т.н.,професор Владислав СУХЕНКО 
    (підпис) 
Завдання прийняв до виконання              Вадим ЛЮБАРСЬКИЙ 
   (підпис) 
 КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 
Пор. Назва етапів Термін виконання Відмітка керівника 
№  дипломного проекту (роботи) етапів проекту про виконання 
(роботи) 
1.  Техніко-економічне обґрунтування проекту 03.03 (3 %)  
2. Розробка та обґрунтування апаратурно-технологічної 12.03 (10 %)  
схеми 
3. Розрахунки продуктів і технологічного обладнання 15.03 (15 %)  
 
4. Енергетичні розрахунки 18.03 (18 %)  
5. Креслення планів і розрізів та погодження їх з 15.04 (45 %)  
консультантами 
6. Автоматизація виробництва 19.04 (50 %)  
 1-а атестація 19-20.04  (50 %)  
7. Техніко-економічні  розрахунки та погодження їх з 26.04 (58 %)  
консультантом 
8. Викреслювання апаратурно-технологічної схеми 30.04 (62 %)  
9. Оформлення креслень з планів та розрізів і погодження їх з 10.05 (75 %)  
консультантами 
10. Оформлення пояснювальної записки 15.05 (85 %)  
 2-а атестація 26-05.06 (85 %)  
11. Попередній розгляд проекту на кафедрі 26.05 (93 %)  
12. Отримання зовнішньої рецензії і підготовка до захисту в 05.06 (100 %)  
ЕК 
 
Студент           _____________________ 
                              (підпис) 
Керівник проекту   ____________________ 
                                      (підпис) 
 
 
                                                   
ЗМІСТ 
 
 
РЕФЕРАТ………………………………………………………………………….5 
ВСТУП……………………………………………………………………………..6 
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………8 
1.1. Техніко-економічне обґрунтування………………………………………….8 
1.2. Техніко-економічні розрахунки……………………………………………...9 
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА……………………………………………...21 
2.1. Структура підприємства……………………………………………………..21  
2.2. Режими роботи виробничих цехів, відділень, дільниць…………………. 22 
2.3. Асортимент і характеристика товарної продукції………………………...22 
2.4. Характеристика сировини…………………………………………………..24 
2.5. Характеристика основних і допоміжних матеріалів………………………31 
2.6. Технологічна схема виробництва…………………………………………..34 
2.6.1. Принципова технологічна схема…………………………………………39 
2.6.2. Вибір і обґрунтування способів та режимів……………………………..39 
2.6.3. Заходи щодо енерго- і ресурсозбереження………………………………41 
2.6.4. Опис апаратурно-технологічної схеми…………………………………..44 
2.7. Продуктові розрахунки……………………………………………………..48 
2.8. Розрахунки основних і допоміжних матеріалів…………………………...61 
2.9. Розрахунки і підбір обладнання…………………………………………….62 
2.10. Розрахунки складських приміщень.………………………………………80 
2.11. Розрахунки витрат електроенергії………………………………………...81 
2.12. Розрахунки  витрат води  і об’ємів стічних вод………………………….83 
2.13. Розрахунки витрат пари……………………………………………………96 
2.14. Розрахунки витрат холоду………………………………………………..103 
2.15. Розрахунки витрат стисненого повітря і скрапленого діоксиду вуглецю.110 
2.16. Технохімічний і мікробіологічний контроль……………………………116 
2.17. Компонування обладнання……………………………………………….122 
3. ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА………………………………………………...126 
3.1. Характеристика відходів, стічних вод і викидів…………………………126 
3.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища……………………...127 
        4. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА………………………………………………    131 
5. ОХОРОНА ПРАЦІ………………………………………………………… 136 
 
 
ВИСНОВОК……………………………………………………………………174 
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………    176  
 
 
 Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
Змн. Арк. Прізвище Підпис Дата 
 Розро б. Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консул..  4  
 Керівник. Сухенко  Зміст 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
   
РЕФЕРАТ 
 
Курсова робота: 177 ст.; 61 таблиць; 16 рисунків3 креслень; 2 плакати. 
Мета проекту: ”Проект міні пивоварні (виробництва пива)  ”. 
В першому розділі роботи розроблено техніко-економічне обгрунтування і 
розрахунки і зробивши висковон, що даний проект за розрахунками бистро 
окупиться незважаючи на те, що це міні пивоварня. 
В другому розділі ми розрахували продуктові розрахунки після чого 
підібрали обладнання дл підприємства також визначила витрати води, пари, холоду, 
діоксиду вуглецю де їх витрати оптимальні нормам. 
В третьому розділі розроблено екологічну де представлені вимоги та 
контроль для даного підприємства. 
В четвертому розділі розроблено та підібрано вимоги, щодо головної будівлі. 
В п’ятому розділі підібрали для персоналу підприємства засоби 
індивідуального захисту які будуть надані безкоштовному персоналу.  
В даній роботі розроблено розрахунки для побудови та підібрано обладнання 
для міні пивоварні з виготовлення крафтового пива. Де представлена продукція на 
не високу кількість продукції, а саме на якість. 
Особливість даного проекту побудова міні пивоварні для виробництва мало 
об’ємної продукції але якісної з подальшим удосконаленням асортименту 
продукціії. 
 
 
ВИРОБНИЦТВО, ПАРА, ПИВО, ОБЛАДНАННЯ, ДОБРОДЖУВАННЯ, 
СОЛОД, СУСЛО, БРОДІННЯ, ОСВІТЛЕННЯ, ХМІЛЬ. 
 
5 
 
ВСТУП 
Виробництво пива – дуже складний і досить тривалий біотехнологічний 
процес. На першому етапі виробництва зерно замочують, пророщують і піддають 
термічній обробці для того щоб воно перетворилось у солод, збагачений активними 
ферментами. Далі із подрібненого солоду в результаті ферментативних перетворень 
крохмалю та білків пивне сусло, яке за допомогою дріжджів та їхніх ферментів 
зброджують на пиво.У другій половині ХІХ століття виробництво пива в світі 
збільшилося майже у декілька разів і продовжувало невпинно зростати протягом 
усього дев’ятнадцятого століття аж до 1995 р. включно. Пивоварна промисловість 
набуває значного розвитку, виробництво пива досягло найвищого рівня за всі роки 
існування України – 147,6 млн. дал за рік при споживанні на душу населення 28,9л. 
Пиво — це слабоалкогольний, висококалорійний, ігристий напій з 
характерним хмелевим ароматом і  приємним гіркуватим смаком. У пиві міститься 
вода, етиловий спирт, двооксид вуглецю, білки, вуглеводи, мікроелементи, 
вітаміни: А, D, Е, В1, В2, В6 і Н (біотин), які зміцнюють нервову систему. Один літр 
пива покриває 35 % денної потреби у вітаміні В6, 20% – у вітаміні В2 і 65% – ніацині, 
який необхідний для розщеплення цукрів і жирних кислот. У цілому в 1 л пива 
міститься 210 мг вітамінів. 
Завдяки вмісту вуглекислого газу пиво добре вгамовує спрагу. Пиво – це 
єдиний напій, до складу якого входить хміль. Завдяки гірким речовинам хміль 
викликає апетит і діє заспокійливо. Будучи гарним емульгатором їжі, пиво сприяє 
більше правильному обміну речовин і підвищенню засвоюваності їжі. Наявність 
білків, вуглеводів, вітамінів і органічних кислот обумовлює поживну цінність цього 
напою. Енергетична цінність світлого пива 400 – 520 ккал/л, темного — 800 ккал/л.. 
Висока калорійність пива пояснюється тим, що всі речовини перебувають у 
розчиненому стані, тому екстрактивні речовини засвоюються організмом людини 
 
Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
 
Змн. Арк. Прізвище Підпис Дата 
 Розроб. 
 Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консул..  6  
 Керів ник. Сухенко Вступ 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
 
 на 98%. 
Постачальником енергії в пиві є також алкоголь. Вміст алкоголю в пиві 
невеликий і змінюється в широких межах залежно від сорту. Але, завдяки саме 
низькому вмісту алкоголю при помірному вживанні пива етиловий спирт в 
організмі людини майже повністю окиснюється до СО2 і Н2О и кожний грам виділяє 
майже 30 кДж енергії. І хоча алкоголь не є поживною речовиною – з нього не 
будуються клітини організму, але він заощаджує енергію, на добування якої 
організм  витрачав би поживні речовини. Калорійність 12 % пива становить 1680 – 
1890 кДж/дм3. Близько 60 % цієї енергії утвориться за рахунок алкоголю. 
За кольором пиво буває світле і темне. Залежно від виду дріжджів, що 
застосовуються, пиво буває низового і верхового бродіння. 
Згідно з відомим баварським “Указом про чистоту пива”, який був підписаний 
23 квітня 1516 року королем Баварії Вільгельмом ІV, основною сировиною для 
виробництва пива є ячмінь, хміль, вода і дріжджі. 
В сучасних технологіях для зниження собівартості пива, збільшення 
екстрактивності, створення певного смаку застосовуються несолоджені (не 
пророщені) матеріали. Для цього використовують рисову січку, ячмінне борошно, 
кукурудзяну знежирену крупу, сою, пшеницю, обрушений ячмінь, а також 
буряковий цукор і глюкозу. Загальна кількість несолоджених матеріалів,  що 
додається, може становити 15 – 50 % маси ячмінного солоду. Екстрактивність – це 
сума всіх речовин ячменя і несолоджених матеріалів, виражена у відсотках до маси 
сухих речовин, які переходять у розчин при одержанні сусла. 
    Хміль – найбільш дорога сировина для виробництва пива. Існує два 
основних види хмелю — гіркий і ароматичний. Він надає пиву специфічний гіркий 
смак і аромат, сприяє видаленню з сусла деяких білків, є антисептиком, підвищує 
піностійкість пива. Вирощують тільки жіночі рослини, суцвіття яких повинні 
залишитися незаплідненими. Для цього чоловічі рослини ретельно видаляють із 
плантації. Хміль збирають ранньої восени незадовго до повного дозрівання, коли 
вони мають зеленувато-жовте забарвлення. У хмелі міститься багато води, тому 
шишки необхідно сушити і упаковувати дуже швидко – інакше вони запліснявіють. 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    7 
 
 
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА 
 
1.1 Техніко-економічне обґрунтування 
Виробництво пива в Україні з кожним роком збільшується, але останнім 
часом набувають популярності саме міні броварні де пивовари виготовляють 
продукцію не на велику кількість, а все більше схиляються на якість пива та 
удосконалення різних сортів продукції.  
Основне завдання проекту – є розробити проект будівлі для міні-броварні та 
підібрати обладнання для заданої продуктивності.. Розрахувати продуктові 
розрахунки для даних сортів пива і також розрахувати енергетичні розрахунки. 
Основна мета проекту створення якісної мало продуктової пивоварні з 
виготовленням крафтового  пива. 
Юридична адреса підприємства: 20301, м. Умань, вул. Карпінського, 144.  
На підприємстві будуть побудовані такі цехи і відділення: варильне, 
бродильно–лагерне і дріжджове відділення; 
До допоміжних цехів та відділень належать: 
1) котельна; 
2) відділ постачання; 
3) лабораторія; 
Складські приміщення: 
 тарний склад; 
 матеріальний склад. 
В асортименті три сорти пива:  
“Мартівське” – основна частина 42,86 % від річної кількості товарного пива, 
“Янтарне” – 42,86 % від річної кількості товарного пива, “Портер” – 14,28 % від 
річної кількості товарного пива. 
“Мартівське’’ – світле пиво, початкова концентрація сусла 14,5 %, вміст 
 
 Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
Змн. Арк. Прізвище Підпис Дата 
 
 Розроб. Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консул..   8  
 Керівник. Сухенко Економічна частина 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
 
алкоголю – 4,8 % об. 
“Портер” – темний сорт пива, початкова концентрація сусла 20 %, вміст 
алкоголю – 5,4 % об. 
“Янтарне” – світлий сорт пива, початкова концентрація сусла 14 %, вміст 
алкоголю – 4,2 % об. 
Енергопостачання підприємства здійснюється від трансформаторної 
підстанції, розташованої в зоні допоміжного призначення. Підстанція оснащена 
трансформатором потужністю 630 кВт.  
Теплопостачання і паро постачання здійснюється від власної котельної, 
прибудованої до головної будівлі, паливо – природній газ. 
Газопостачання здійснюється від газорозподільного пункту (ГРП), 
розташованого в зоні допоміжних споруд. 
Водопостачання і каналізація. Джерелами водопостачання підприємства є арт 
свердловина. На території заводу працює станція оборотного водопостачання і 3-х 
секційна градірня. Промислові води скидають в міську каналізаційну систему. 
Потужність міні пивоварні складає 70 000 дал/рік. 
1.2 Техніко-економічні розрахунки 
1.2.1 Виробничий план підприємства  
Проектна потужність підприємства – 70 000 дал/рік. 
Згідно з технологічним процесом і виробничої потужності завод працює 
безперервно – 300 днів на рік, за графіком в чотири зміни. 
В основному виробництві зайнято 10 працівників . 
Фонд часу роботи машин та обладнання: 
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють: календарний, 
дійсний та ефективний фонд часу роботи. 
Календарний фонд – це максимально можливий фонд часу роботи обладнання 
на рік:  
FK = 24  300 = 7200 год. 
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом технологічних 
зупинок: 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    9 
 
 
 
Fеф = Fд – Трем – Т0 
де Трем – загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах ремонту на 
протязі року, год; 
Т0  – тривалість зупинок технологічного характеру за рік, год. 
Fеф =  7200 – 432 – 96 = 6672 год. 
Розрахунок вартості основних фондів 
До вартості основних фондів відносять вартість будівель та споруд і вартість 
обладнання. Розрахунок вартості будівель та споруд здійснюється за даними їх 
вартості і наведені в таблиці 1.1 
Таблиця 1.1 – Розрахунки вартості будівель та споруд 
Найменування Кількість Загальна Процент  Сума річної 
одиниць вартість, амортиза амортизації 
будівель, споруд 
грн ції грн 
І Будівлі:     
   1 Основний цех 1 1 400 000 5 70 000 
   2 Котельня 1 200 000 5 10 000 
ІІ Споруди:     
   1 Адміністративний 1 400 000 5 20 000 
корпус  
ІІІ На обладнання  2 000 000 5 100 000 
Всього  4 000 000 5 200 000 
 
 Витрати на обладнання 
 Витрати на придбання обладнання складаються з вартості обладнання за 
ринковими цінами, транспортних, заготівельно-складських витрат, вартості 
монтажних робіт.  
 Витрати на транспортування нового обладнання приймаються у розмірі – 
4,5%, заготівельно–складські – 1,25%, витрати на монтаж – 8,5% вартості нового 
обладнання. 
 Крім вартості основного обладнання у разі необхідності враховуються 
витрати (% від вартості обладнання): 
 придбанням контрольно-вимірювальних приладів –15 ; 
 роботи з підготовки фундаменту під обладнання –1; 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    10 
 
 
 
 вартість внутрішньоцехового транспорту – 20–25; 
 вартість неврахованого обладнання – 20. 
Розрахунок виробничої програми підприємства 
Виробнича програма підприємства за даними якого виконується проект, 
розраховується в натуральному виразі по основному асортименту продукції, що 
виробляється та у вартісному виразі у діючих оптових цінах. Для розрахунку 
виробничої програми спочатку необхідно визначити число днів роботи 
підприємства. 
Таблиця 1.2 - Розрахунок плану виробництва продукції у натуральному виразі 
Річний 
Добова Плановий Добовий Кількість 
плановий 
Вид потужність коефіцієнт обсяг роботи 
обсяг 
продукції підприємства, використання виробництва, підприємства 
виробництва 
тис. дал потужності тис. дал  за рік 
тис. дал 
Варильне відділення 
«Мартівське» 0,584 0,95 0,555 323 30 
«Янтарне» 0,584 0,95 0,555 323 30 
«Портер» 0,351 0,95 0,333 323 10 
Всього:                                                                                                                                70 
 
Таблиця 1.3 - План виробництва продукції у вартісному виразі 
Річний плановий Оптова ціна Вартість річного 
Вид продукції обсяг виробництва підприємства (без обсягу виробництва, 
тис. дал ПДВ), тис. грн тис. грн 
«Мартівське» 30 34,786 1 043,58 
«Янтарне» 30 33,241 997,23 
«Портер» 10 40,852 408,52 
Всього 70 108,879 7 621,53 
 
 Розрахунок чисельності працюючих і фонду заробітної плати 
Необхідно визначити чисельність працюючих та розмір фонду їх заробітної 
плати за категоріями персоналу (робітники, керівники, спеціалісти та ін.). 
Явочна чисельність робочих визначається виходячи з планової розстановки їх 
на робочих місцях і дільницях на основі норм обслуговування і нормативів 
чисельності. Найменування професій основного і допоміжного виробництва 
приймаються за довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників у 
відповідності до діючих у галузі тарифних ставок для робітників технологічних і  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    11 
 
 
 
наскрізних професій. 
Чисельність керівників, спеціалістів, учнів охорони визначається залежно від 
виробничих умов за штатним розкладом. 
Розрахунок чисельності робітників починається зі складання балансу 
робочого часу одного середньооблікового робітника. 
Таблиця 1.4- Баланс робочого часу одного робітника 
Показник Кількість днів 
1. Число календарних днів 365 
2. Неробочі та святкові дні: 114 
3. Номінальний фонд роботи за рік, дні 251 
4. Середне число невиходів всього, днів у т.ч. 28.1 
-  чергова відпустка  22 
-  додаткова відпустка  1.5 
-  відпустка в зв'язку з вагітністю і пологами  0.5 
-  на навчання 0.1 
-  по хворобі 4 
- з виконання громадських і державних обов'язків  – 
5. Явочний (ефективний) фонд робочого часу, днів  222.9 
6.Номінальне число годин в зміну 8 
7. Ефективний фонд робочого часу за рік, год  244 
 Розрахунок фонду оплати праці робітників складається із основної заробітної 
плати (за тарифними ставками та відрядними розцінками), додаткової заробітної 
плати (доплати за роботу в нічний і вечірній час, вихідні і святкові, премії, 
відпустки) та інших витрат на оплату праці (оплата праці позаштатних працівників, 
тощо). 
 Таблиця 1.5 - Розрахунок чисельності та фонду оплати праці робітників, що 
працюють за погодинною системою оплати праці 
Явочне 
число 
1 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    12 
 
Професія 
Годинна тарифна ставка, грн. 
Тривалість зміни, год. 
 
Кількість змін на добу 
за зміну 
За добу 
(гр.5 *гр.6) 
Число діб роботи на рік (гр7. 
табл. 2.7) 
Відпрацьовано людино-днів (гр7 
* гр8) 
Основна з/п за рік, тис.грн 
(гр.3*гр.4*гр.9) 
Доплати до тарифного фонду 
заробітної плати, % 
Всього фонд оплати праці 
(гр.10+гр.11), тис. грн. 
 
 
 Продовження Таблиці 1.5 
1 2 3 4 5 6/7 8 9 10 11 12 
Робітники основних         90 %  
цехів: 39,25 8 3 2 6 244 1464 459,696 413,73 873,426 
- робітники дробильного           
відділення 39,25 8 3 2 6 244 1464 459,696 413,73 873,426 
- робітники варильного           
відділення           
Допоміжні робітники: 39,25 8 2 3 6 244 1464 459,696 413,73 873,426 
- по поточному ремонту      
обладнання 4 392 1379,1 1241,19 2 620,2
Всього 8 
 Середньооблікова чисельність робітників розраховується  
n
Bi
Ч  i1
пог , де 
Еф(дн)
Чпог – середньооблікова чисельність робітників, які працюють на умовах 
погодинної оплати праці, чол.; 
Ві – відпрацьовано людино-днів робітником певної професії; 
Еф(дн) – ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік, дні (табл. 1.4). 
4392
Ч пог   20
222.9 (чол) 
Чдод  20 0,3  6 (чол)- чисельність робітників допоміжного виробництва 
ФОПдоп=ЗПср·Чдод·12 
ФОПдоп=6500·6·12=468 000 (грн) – допоміжний фонд оплати праці робітникам.
 Річний фонд оплати праці керівників, спеціалістів та інших категорій 
визначається шляхом множення посадового окладу на 12 місяців роботи.  
 Таблиця 1.6 - Фонд оплати праці адміністративно-управлінського 
апарату 
Посада Кількість Посадовий оклад, Річний фонд оплати 
грн праці, тис грн 
Керівники    
1. Директор 1 12 353 148,24 
2.Головний технолог 1 10 531 126,37 
3.Начальник 1 9 287 111,44 
охорони праці  
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    13 
 
 
 
 
 Продовження Таблиці 1.6 
Спеціалісти    
1.Технолог 2 7 464 179,14 
2.Бугалтер 1 8 071 96,85 
3.Економіст 1 8 071 96,85 
4.Лаборант 1 6 567 78,8 
Службовці    
1.Механік 1 6 567 78,8 
2.Електрик 1 6 567 78,8 
Всього 10  995,29 
 Результати розрахунків показників з праці і заробітної плати по цеху 
зводяться в узагальнену таблицю 1.7. 
 Таблиця 1.7 - Зведена відомість з розрахунку чисельності та фонду оплати 
праці підприємства 
Категорія Чисельність, Річний фонд Середньомісячна 
працюючих чол. оплати праці, заробітна плата, 
тис. грн грн 
Робітники всього    
В т.ч.    
-адміністративно- 10 995,29 8 294 
управлінський персонал 
Всього по підприємству 10 995,29 8 294 
 До складу елемента відрахування на соціальні заходи" включаються 
відрахування на загальнообов'язкове державне страхування: пенсійне страхування 
(33,2%); соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності 
(1,5%); соціальне страхування на випадок безробіття (1,3%); соціальне страхування 
від нещасних випадків і професійних захворювань (1,28%). Зміна законодавства 
може призвести до зміни відсотків відрахувань на соціальні заходи. 
 Таблиця 1.8 - Розрахунок відрахувань на соціальні заходи 
Напрямки відрахування Річний фонд % нарахування Сума 
оплати праці, нарахування, 
тис. грн тис. грн 
Єдинний фондовий внесок 995,29 37,28 371 
 До елементу “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації 
основних засобів. Амортизація — систематичний розподіл вартості основних 
засобів, що амортизується, протягом періоду їх експлуатації. Відповідно до 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    14 
 
 
 
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку основні засоби згруповані у 4 
групи.  
 Таблиця 1.9 - Розрахунок амортизаційних нарахувань 
Вид основних Балансова вартість, Річна норма Витрати на 
засобів тис.грн амортизаційних амортизацію, тис.грн 
відрахувань, % 
– Машини та 2000 20 400 
обладнання   
Всього   400 
 
 До елементу “iнші операційні витрати” належать: 
– витрати, пов'язані з управлінням виробництвом; 
– службові відрядження у межах норм; 
– оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру; 
– оплата робіт із сертифікації продукції;  
– витрати на транспортне обслуговування; 
– інші. 
Елемент iнші операційні витрати  розраховується виходячи із загальної суми 
витрат, одержаних у попередніх розрахунках і становлять 12% від загальної суми 
витрат. 
(400*12)/100=48 тис. грн. 
Розрахунок собівартості продукції 
Стаття 1 «Сировина та матеріали» 
 Таблиця 1.10 – Сировина та матеріали 
«Мартівське» «Янтарне» «Портер» 
Солод світлий кг 1,269 18 22,84 22840 2,432 18 43,78 43780 0,225 18 4,05 4050 
Солод темний кг 1,015 21 21,32 21320 - 21 - - 3,077 21 64,62 64620 
Солод 
кг 0,254 26 6,6 6000 - 26 - - 0,45 26 11,7 11700 
карамельний 
Крохмальна 
кг - 30 - - 0,099 30 2,97 2970 - 30 - - 
патока 
Рисова січка кг - 13 - - 0,591 13 7,68 7680 - 13 - - 
Цукор  кг - 26 - - 0,164 26 4,26 4260 - 26 - - 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    15 
 
Назва сировини 
Одиниця виміру 
Норма витрат  
на 1  дал 
Оптово- 
відпускна  
ціна, грн 
Затрати на 1 дал 
Затрати на тис.  
дал. 
Норма витрат 
на 1  дал 
Оптово- 
відпускна 
ціна, грн 
Затрати на 1 дал 
Затрати на тис. 
Дал. 
Норма витрат  
на 1  дал 
Оптово- 
відпускна  
ціна, грн 
Затрати на 1 дал 
грн. 
Затрати на тис. 
дал. грн. 
 
 
 Продовження Таблиці 1.10 
Хміль кг 0,22 350 77 77000 0,045 350 15,75 15750 0,045 350 15,75 15750 
Всього:    127,76 127760   74,44 74440   96,12 96120 
Транспортно-    9,97 9970   5,8 5800   7,5 7500 
заготівельні 
витрати (7,8 %) 
Всього    137,73 137730   80,24 80240   103,62 103620 
 
Стаття 2 «Допоміжні матеріали» 
 Таблиця 1.11 – Розрахунок витрат на допоміжні матеріали 
Норма Затрати на 
Назва Одиниця Оптово-відпускна Затрати на 1 
витрат на 1 тис. дал, грн. 
сировини виміру ціна дал, грн. 
дал  
Луг кг 0,02 0,0177 0,00035 0,35 
Діатоміт кг 0,025 28 0,7 700 
Вода м³ 0,08 30 2,4 2400 
Сода 
кг 0,024 36 0,864 864 
каустична 
Всього:    4,828 4828 
Транспортно-заготівельні витрати (8,3 %) 0,4 400 
Всього 5,228 5228 
 
Стаття 3 «Паливо, холод та електроенергія на технологічні цілі» 
 Таблиця 1.12 – Розрахунок витрат на паливо, холод та електроенергію 
Одиниця Норма витрат Оптово-відпускна Затрати на 1 дал, Затрати на тис. 
Назва 
виміру на 1 дал ціна, грн грн дал. грн. 
Пара кг 0,404 8 3,232 3232 
Холод МДж 0,7 8,2 6,89 6890 
Стиснуте 
м³ 0,2 1,4 0,28 280 
повітря 
Електроен
кВт 0,25 3,6 0,9 900 
ергія 
                                                                                                         
11,302 11302 
Всього 
 
Статті 4-5 «Основна, додаткова заробітна плата робітників та відрахування 
на соціальні потреби 
 Таблиця 1.13 – Розрахунок нарахувань на зарплату 
На весь випуск, тис. 
№ п/п Показник На 1 дал, грн 
грн 
1 Основна заробітна плата 14,22 995,29 
2 Нарахування на зарплату (37,18 %) 5,3 371 
3 Всього по статті 19,52 1 366,29 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    16 
 
 
 
 Стаття 6 «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання» 
 Розраховують відповідно до вартості обладнання згідно ставки амортизації 
(20 %) та на капітальний ремонт (12 %). Інші витрати на утримання та експлуатацію 
обладнання складають 2 %  від вартості устаткування. 
 Ремонтні витрати: (2000*12) / 100=240 тис. грн.. 
 Витрати на обслуговування та запасні частини: (2000*1,5) / 100=30 тис. 
грн.. 
 Таблиця 1.14 – Зведена таблиця розрахунку собівартості пива за статтями 
калькуляції 
«Мартівське» «Янтарне» «Портер» 
Статті калькуляції 
на 1 дал, грн на 1 дал, грн на 1 дал, грн 
Сировина з урахуванням 
відходів 137,73 80,24 103,62 
Допоміжні матерали 1,9 1,9 1,9 
Паливо та електроенергія на 
технологічні цілі 6,9 6,9 6,9 
Зворотні відходи 
(вираховуються) -1,10 -1,10 -1,10 
Основна заробітна плата 
14,22 14,22 14,22 
Відрахування на соціальні 
потреби 5,3 5,3 5,3 
Витрати на утримання та 
експлуатацію устаткування 2,02 2,02 2,02 
Виробнича собівартість 
166,97 109,48 132,86 
Адміністративні витрати (5 
% від виробничої 8,35 5,474 6,643 
собівартості) 
Збутові витрати (2% від 
3,34 2,19 2,657 
виробничої собівартості) 
Повна собівартість 178,66 117,144 150,51 
Рентабельність, % 6,9 11,83 10,3 
Прибуток 12,34 13,856 15,49 
Оптова ціна 191 131 166 
Всього витрат, тис. грн 10 379,22 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    17 
 
 
 
 Розрахунок ефективності заходу 
 Таблиця 1.15 – Розрахунок ефективності заходу 
Показник Значення 
Випуск, тис. дал 70 
Загальні витрати на весь обсяг 
10 379,22 
виробництва, тис. грн 
Обсяг виробництва, тис. грн. 11 320 
Чистий прибуток підприємства, тис. 
940,78 
грн. 
Рентабельність виробництва, % 8,31 
Рентабельність продукції, % 9,68 
 
 Рентабельність виробництва: 
Рвир=Чистий прибуток/Обсяг виробництва*100% 
Рвир=(940,78 / 11320)*100=8,31 
1. Витрати на 1 грн випущеної продукції: 
В=Св.п./Ов.п., 
 де Ов.п – обсяг виробленої продукції в діючих цінах підприємства. 
В=10379,22 / 11320=0,92 
 Чистий грошовий потік: 
ЧГП=Чп+Ам=940,78+540,78=1481,56 тис. грн. 
2. Теперішня вартість: ТВ=ЧГП*α 
1
 α – коефіцієнт дискотування, α= , 
(1 g) і
 g – ставка дисконту, 22 %, 
 і – період. 
1
α=  0,82  
(1 0,22)1
1
α=  0,67  
(1 0,22)2
1
α=  0,55  
(1 0,22)3
1
α=  0,45  
(1 0,22)4
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    18 
 
 
 
1
α=  0,37  
(1 0,22)5
 Таблиця 1.16 – Розрахунок дисконтованого грошового потоку 
Дисконтований грошовий 
Рік ЧГП Коефіцієнт дискотування 
потік (теперішня вартість) 
1 1481,56 0,82 1214,88 
2 1481,56 0,67 992,65 
3 1481,56 0,55 814,86 
4 1481,56 0,45 666,7 
5 1481,56 0,37 548,18 
Σ=0,82+0,67+0,55+0,45+0,37=2,86 
ТВзаг=1481,56*2,86=4237,26 тис. грн.. 
ТВср=4237,26/5=847,45 тис. грн.. 
3. Чиста теперішня вартість 
ЧТВ= ТВзаг – Іпоч=4237,26-4000=237,26 тис. грн.. 
4. Термін окупності капіталовкладень розраховуємо за формулою 
- простий строк окупності 
І
СО = поч
пр. = 4000 / 1481,56=2,7 роки. 
ЧГПсер
- гарантований 
І
СО поч
гар.= =4000 / 847,45=4,72 роки. 
ÒÂñð
5. Індекс доходності: 
ІД= ТВзаг/Іпоч=4237,26 / 4000=1,06. 
6. Індекс прибутковості: 
ІП=ЧТВ/ Іпоч=237,26 / 4000=0,06. 
7. Індекс рентабельності: 
ІР=ЧП/ Іпоч=940,78 / 4000=0,235. 
 Таблиця 1.17 – Техніко-економічні показники показники проекту 
№ п/п Показник Одиниця Проект 
1 Виробнича потужність заводу тис. дал 70 
Вартість виробленої продукції в 
2 тис. грн 11 320 
діючих цінах 
3 Спискова чисельність працюючих чол 10 
Виробництво продукції на одного 
4 тис. грн./чол 1 132 
працююючого 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    19 
 
 
 
 Продовження Таблиці 1.17 
Повна собівартість виробленої 
5 Тис. грн. 10 379,22 
продукції 
Витрати на 1 грн виробленої 
6 Грн. 0,92 
продукції 
Чистий прибуток підприємства 
7 Тис. грн. 940,78 
від виробничої діяльності 
8 Рентабельність виробництва % 8,31 
9 Ставка дисконту % 22 
10 Початкові інвестиції Тис. грн. 4000 
Термін окупності  
11 Простий роки 2,7 
Дисконтований 4,72 
12 Чиста теперішня вартість проекту Тис. грн. 11 320 
13 Індекс доходності  1,06 
14 Індекс прибутковості  0,06 
15 Індекс рентабельності  0,235 
 
На основі отриманих розрахунків можна зробити висновок про економічну 
доцільність побудови міні-броварні продуктивністю 70 тис. дал. на рік. 
Підприємство забезпечить роботою 10 чоловік, продуктивність праці яких складе 
1 132 тис. грн.. Середня рентабельність продукції складе 9,68 %, що принесе 
щорічний прибуток в сумі 940,78 тис. грн. Все це забезпечить  повернення 
інвестицій в сумі 4000 тис. грн. за 4,72 роки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    20 
 
 
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 
2.1. Структура підприємства 
Склад основних відділень міні пивоварні: 
– відділення приймання та зберігання зернової та іншої сировини (зберігання 
у мішках або бункерах); 
  –дробильне відділення зернової сировини (допускається розміщення 
дробарки у складі солоду); 
– склад хмелю; 
 – варильне відділення з установкою баків гарячої води, обладнання для 
 – освітлення та охолодження сусла; 
 – відділення бродіння, доброджування пива, ємкості для зберігання та збору 
дріжджів, станція механізованого миття обладнання, відділення збору готового 
пива, відділення фільтрації пива (На броварнях пиво, як правило, випускається не 
фільтрованим); 
 – відділення миття та розливу пива в бочки (кеги); 
 – відділення миття та розливу пива у пляшки (для заводів потужністю від 200 
тис. дал на рік); 
 – відділення розливу пива до автоцистерн; 
 – склад посуду та готової продукції у пляшках; 
 – склад бочок (кегів) порожніх та наповнених; 
 – відділення прийому та регенерації лугу; 
 – холодильна та повітряно–компресорна станція; 
 – тепловий пункт (обігрів парою або перегрітою водою); 
 – вступно-розподільний пристрій для електроенергії; 
 – лабораторія; 
 – слюсарне відділення; 
 – (найменування та набір приміщень для пивзаводів потужністю 200 та 300  
 
 Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
Змн. Арк. Прізвище Підпис Дата 
 
 Розроб. Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консу л..  21  
 Керівник. Сухенко Технологічна частина 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
 
тис. дал пива на рік приймати відповідно до “Норм технологічного проектування 
підприємств пивоварної промисловості”, ВНТП-10-91). 
 
2.2. Режими роботи виробничих цехів, відділень, дільниць 
 Таблиця 2.1 – Режим роботи виробничих цехів 
№ Назву цеху Кількість Кількість днів 
робочих змін роботи за рік 
1 Варильне відділення (дроблення, 
2–3 300–323 
варіння, освітлення, охолодження сусла) 
2 Відділення бродіння та доброджування 3 338 
3 Відділення розливу та фільтрації 1–2 232–300 
 
2.3. Асортимент і характеристика товарної продукції 
Таблиця 2.2 – Асортимент проектованої продукції, дал. 
Відсоток у Виробництво 
Продукція загальному обсязі, 
За добу За рік, дал/рік 
% 
Пиво “Янтарне”  43 584 300000 
Пиво “Порер” 14 351 100000 
Пиво “Мартівське” 43 584 300000 
  
 Таблиця 2.3 – Харектеристика продукції 
Продукція Вміст об.% спирту Початкова густина Гіркота    Колір 
“Янтарне” 3,8–4,3 1,057–1,062 Середня Янтарний 
“Порер” 5,2–6,0 1,06–1,09 Середня Темний 
“Мартівське” 4,5–5,0 1,038–1,041 Середня Темний 
 Все виготовлене пиво розливається у кеги. 
 2.4. Характеристика сировини 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    22 
 
 
 
 Основною сировиною для виробництва пива є ячмінний солод (пророщений і 
висушений у спеціальних умовах) і його замінники у вигляді несолоджених 
матеріалів, хміль, вода, дріжджі. 
 Відповідно до вимог стандарту ДСТУ 3769–98 “Ячмінь. Технічні вимоги” 
пивоварний ячмінь поділяють на два класи. Ячмінь першого класу повинен мати 
життєздатність не нижчу за 95 %, другого – 90 %. Ячмінь повинен бути здоровим, 
без самозігрівання і теплового ушкодження під час сушіння; мати нормальний 
запах, властивий здоровому зерну (без затхлого, солодового, пліснявого, сторонніх 
запахів), нормальний колір, властивий здоровому зерну цього класу; не 
допускається зараженість шкідниками хлібних запасів, крім зараженості кліщем не 
вище 1 ступеня. 
 Таблиця 2.4 – Органолептичні та фізико-хімічні показники ячменю 
пивоварного згідно вимог ДСТУ 3769–98 “Ячмінь. Технічні вимоги” 
№ 
Показники 1 клас 2 клас 
п/п 
1 2 3 4 
1. Колір Світло–жовтий або Світло–жовтий, 
жовтий жовтий або 
сірувато–жовтий 
2. Натура, г/л, не менше Не регламентується 
3. Маса 1000 зерен, г не менше 40, 0 38, 0 
4. Вологість, % не більше 14, 5 15, 0 
5. Кількість нешкідливої 
0, 2 0,2 
домішки, % не більше 
6. Зернові домішки, % не більше 2, 0 5, 0 
7. Дрібні зерна, % не більше 5, 0 7, 0 
 
 
 
Лист 
 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    23 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.4 
Масова частка білка, у 
8. перерахунку на абсолютно суху 11, 0 11, 5 
речовину, % не більше 
Сміттєвих домішок, % не 
9. 1, 0 2, 0 
більше 
10. Крупність, % не більше 85, 0 70, 0 
Здатність до проростання, % не 
менше (для зерна, поставленого 
11. 95, 0 92, 0 
раніше як за 45 днів після його 
збирання) 
Життєздатність, % не менше 
(для зерна, поставленого раніше 
12. 95, 0 95, 0 
як за 45 днів після його 
збирання) 
Не допускається, крім зараженості 
13. Зараженість шкідниками 
кліщем не вище 1 ступеня. 
  
 Згідно ДСТУ 4282:2004 «Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні 
умови» за способами готування розрізняють такі типи солоду: світлий, темний, 
карамельний та палений. Для виробництва проектованої продукції передбачено 
використання світлого, темного та карамельного. Залежно від якості солод 
поділяють на три класи: високої якості, перший і другий. 
 Таблиця 2.5 — Органолептичні показники світлого і темного солоду 
Назва Характеристики світлого і темного солоду 
показника 
Зовнішній Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих та 
вигляд пошкоджених зерен 
Колір Для солоду високої якості — від світло-жовтого до жовтого. Для 
солоду I та II класу дозволено сірувато-жовтий 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    24 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.5 
Запах Солодовий, більш концентрований у темного солоду. Не 
дозволено: кислий, запах плісняви та інші не властиві солодовому 
Смак Солодовий, солодкуватий. Не дозволено сторонній присмак 
 За фізико-хімічними показниками світлий і темний солод повинен 
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.6 
 Таблиця 2.6 — Фізико–хімічні показники світлого і темного солоду 
 
Норми для типів солоду 
Назва показника Світлий Темний 
 Високої 
I–класу II–класу І–класу 
якості 
Просів через сито (2,2 
2,0 3,0 7,0 7,0 
х 20) мм, %, не більше 
Масова частка смітної 
домішки, %, не Не дозволено 0,3 0,5 0,3 
більше 
Кількість зерен, %:     
• мучнистих, не 
90,0 85,0 80,0 90,0 
менше 
• склоподібних, не 
2,0 4,0 8,0 5,0 
більше 
• темних, не більше Не 
Не дозволено 4,0 10,0 
дозволено 
 
 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    25 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.6 
Масова частка вологи 
(вологість), %, не 4,0 5,0 5,8 5,0 
більше 
Масова частка 
екстракту в сухій     
речовині солоду 
тонкого помелу, %, не 80,0 78,5 76,0 74,0 
менше 
Різниця масових 
часток екстрактів у 
Не більше 
сухій речовині солоду 1,0-1,5 1,6-2,5 Не більше 3,5 
3,5 
тонкого і грубого 
помелів, % 
Масова частка 
білкових речовин у 
10,5 11,0 11,5 – 
сухій речовині 
солоду, %, не більше 
Відношення масової 
частки розчинного 
білка до масової 
частки білкових 39-41 37-41 – – 
речовин у сухій 
речовині солоду 
(число Кольбаха), % 
Розчинний азот у 
солоді (на сухій 0,75-0,70 0,69-0,65 0,64-0,55 – 
основі),% 
Тривалість 
оцукрювання, хв, не 10 15 25 – 
більше 
Лабораторне сусло:     
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    26 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.6 
Колір, см3 розчину 
йоду концентрацією Не більше Не більше Не більше 
3 0,49-1,40 
0,1 моль/дм  на 100 см 0,18 0,23 0,40 
води 
В одиницях ЕВС Не більше 
Не більше 3,2 Не більше 6,6 8-20 
4,0 
Кислотність, см3 
розчину гідроксиду 
натрію концентрацією 0,9-1,1 0,9-1,2 0,9-1,3 – 
1,0 моль/дм? на 100 
см3 сусла 
Прозорість Дозволена 
(візуально) 
Прозоре Прозоре незначна – 
опалесценція 
Кінцева ступінь 
79-81 75-78 74-70 – 
зброджування, % 
В'язкість, МПа за 20 
1,45-1,54 1,55-1,60 1,61-1,78 – 
°С 
 За органолептичними показниками карамельний і палений солод повинен 
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.7 
 Таблиця 2.7 — Органолептичні показники карамельного і паленого солоду 
Назва показника Характеристика солоду 
 Карамельний Палений 
Зовнішній вигляд Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих зерен і 
зернових шкідників 
Колір Від світло-жовтого до 
Темно-коричневий. Не 
брунатного з глянцевим 
дозволено чорний 
відливом 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    27 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.7 
Запах (як самого Солодовий. Не дозволено: 
Запах, що нагадує каву. 
солоду, так і пригорілий, затхлий і 
Не дозволено 
холодної та гарячої пліснявий та інші не властиві 
пригорілий 
витяжок) солодовому 
Смак (як самого 
солоду, так і Солодкуватий. Не дозволено Кавовий. Не дозволено 
холодної та гарячої гіркий і пригорілий пригорілий і гіркий 
витяжок) 
Вид зерна на зрізі Запечена коричнева маса. Темно-коричнева маса. 
Не дозволено чорну 
Не дозволено обвуглілу масу масу 
 За фізико-хімічними показниками карамельний і палений солод повинен 
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.8 
 Таблиця 2.8 — Фізико-хімічні показники карамельного і паленого солоду 
Назва показника Норма для типів солоду 
 Карамельного Паленого 
 I–класу II–класу І–класу 
Масова частка вологи (вологість), %, не більше 5,0 6,0 6,0 
Масова частка екстракту в сухій речовині 
75,0 70,0 70,0 
солоду, %, не менше 
Кількість карамельних зерен, %, не менше 93,0 25,0 — 
Масова частка смітної домішки, %, не більше 0,5 0,5 0,5 
Колір (величина Лінтнера — Лн), не менше 20,0 20,0 100,0 
 Вода,  для виготовлення пива, повинна відповідати вимогам СанПін 
2.1.4.1074-01 «Питна вода. Гігієнічні вимоги до якості води централізованих систем 
питного водопостачання. Контроль якості». 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    28 
 
 
 
 Вода повинна мати наступні органолептичні показники: запах при 20 °С і при 
підігріванні до 60 °С не більше 2 балів, присмак при 20 °С не більше 2 балів, 
кольоровість за платино-кобальтовою шкалою не більше 20 град, каламутність за 
стандартною шкалою не більше 1,5 мг/л. 
 Вода повинна містити (в мг/л, не більше): сухого залишку 1000, хлоридів 350, 
сульфатів 500, заліза 0,3, марганцю 0,1, міді 1,0, цинку 5,0, залишкового алюмінію 
0,5, гексаметафосфату 3,5, триполіфосфату 3,5. Загальна твердість води повинна 
складати не більше 7 мг-екв/л.. 
 Таблиця 2.9 – Мікробіологічні і паразитологічні показники води 
Показники Одиниці виміру Нормативи 
Термотолерантні колі формні 
Число бактерій в 100мл Відсутність 
бактерії 
Загальні колі формні бактерії Число бактерій в 100мл Відсутність 
Загальне мікробне число Число бактерій, що 
Не більше 50 
утворюють колонії в 1мл 
Коліфаги Число бляшкоутворюючих 
Відсутність 
одиниць (КОЕ) в 100мл 
Спори сульфитредукуючі Число спор в 20мл Відсутність 
Цисти лямблій Число цист в 50л Відсутність 
 Хміль – один з основних і незамінних видів сировини для виробництва пива. 
Він містить специфічні речовини, яких не має жодна інша рослина, які надають 
пиву приємний гіркий смак і хмельовий аромат, сприяє видаленню із пивного сусла 
нестійких фракцій білкових речовин, поліпшує піноутворення та піностійкість 
напою. 
Хімічний склад хмелю представлений як загальними, так і специфічними 
речовинами. 
 До загальних речовин відносять: 
 вода – вміст 10-14 %; 
 клітковина –12-16 %; 
 азотисті речовини – 15-24 %; 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    29 
 
 
 
 безазотисті речовини – 25-30 %; 
 зола – 6-9 %. 
 До специфічних речовин відносять: 
 хмельові смоли, в тому числі В – кислота ( 2-9 %); В- кислота 8-9%;  тверда 
смола – 6-8 %; 
 поліфеноли (дубильні речовини) - 2-5%; 
 ефірна олія - 0,2-1,7 %. 
 Даними сортами пива передбачено використання хмелю гранульованого. 
 При використанні гранульованого хмелю економія шишкового досягає 15%. 
 Таблиця 2.10 – Фізико-хімічні показники хмелю гранульованого згідно вимог 
ДСТУ 4099-02 “Хміль гранульований” 
№ 
Показники Норма 
п/п 
1 2 3 
Кондуктометричний показник гіркоти ( масова частка альфа-кислот), % у 
1 10-14 
сухій речовині, не менше 
2 Масова частка хмельових домішок, %, не більше 0,5 
3 Масова частка води, %, не більше 12,0 
4 Масова частка сірчистого ангідриду, % у сухій речовині, не більше 0,5 
5 Масова частка золи, % у сухій речовині, не більше 0,6 
Не 
6 Вміст не хмельових домішок 
дозволено 
Не 
7 Наявність плісняви 
дозволено 
Масова частка токсичних елементів, мг/кг, не більше  
свинець 10,0 
8 кадмій 0,5 
ртуть 0,1 
миш'як 0,5 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    30 
 
 
 
 2.5. Характеристика основних і допоміжних матеріалів 
 Дріжджі 
 Усі пивні дріжджі завжди повинні бути мікробіологічно чистими, 
пластівцеподібними, швидко зброджувати сусло й осідати на дно, утворюючи чисте 
освітлене й прозоре пиво з повним смаком і ароматом. [2] 
 Для виробництва проектованої продукції передбачено використовувати 
дріжджі “Saccharomyces cerevisia” раси 776 типу Фроберга, які здатні зброджувати 
охмелене пивне сусло з отриманням пива світлих сортів. 
 Дріжджі раси 776 вважаються особливо придатними для зброджування сусла, 
приготованого з додаванням несолоджених матеріалів або з солоду, отриманого 
пророщуванням ячменю з невисоким ступенем пророщення. Кінцева ступінь 
зброджування сусла складає 75–77%, час головного бродіння 6–8 діб. [3] 
 Ферментні препарати 
 При використанні великого обсягу несолодженої сировини (більше 20% або 
солоду невисокої якості) необхідно використовувати ферментні препарати зазвичай 
в кількості від 0,001 до 0,075% до маси сировини, що переробляється. 
 Застосовують амілолітичні (амілосубтиліна П10х, Амілорізін Пх та ін), 
протеолітичні (протосубтиліна Г10х, протосубтиліна Г20х, Проторізін П25х та ін), 
цитолітичні (Цітороземін П10х, Целлоконінгін П10х, пектофоетидин П10х, 
Целлолігнорін П10х та ін) ферментні препарати, а також їх суміші у вигляді 
мультиензимних композицій. 
 Крохмальна патока 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    31 
 
 
 
 Використання в пивоварінні крохмальної патоки є економічно цінною 
альтернативою для збільшення потужностей виробництва підприємства та 
розширенням асортименту продукції. Використання такого роду сировини 
забезпечує ефективніше використання альфа–кислот хмелю у пивоварінні і дає 
змогу економити 10–12% хмелеродуктів, та знизити собівартість продукції. 
 Таблиця 2.11 – Органолептичні показники патоки крохмальної згідно вимог 
ДСТУ 4498:2005 «Патока крохмальна» 
№ Назва 
п/ показни Характеристика крохмальної патоки 
п ка 
Карамельної Глюкозної Мальтозної 
  низькосахарова Карамельної високосахарова
ної ної 
Вищого 
   І–сорту   
сорту 
1 2 3 4 5 6 7 
1 Зовніш- Густа, в'язка рідина. Допустима незначна опалесценція. 
ній Льодяник, отриманий внаслідок варіння карамельної проби, 
вигляд повинен бути прозорий 
2 Колір Від 
Від блід
безба о-
Від 
в- жов-
Від безбарвного Від темно- безбарвно
ного того 
до блідо- жовтого до го до 
до до 
жовтого коричневого блідо- 
блідо- тем-
жовтого 
жовто но-
-го жов-
того 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    32 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.11 
3 Прозорість Прозора. 
Допустима Прозора 
опалесценція 
4 Смак і 
запах Властивий патоці, без стороннього присмаку і запаху 
 Таблиця 2.12 – Фізико–хімічні показники патоки крохмальної згідно вимог 
ДСТУ 4498:2005 «Патока крохмальна» 
№ 
п
Назва показника Норма патоки 
/
п 
 Карамельно Глюкозної 
ї Мальтоз-
 Карамельної високоса-
низькосаха- ної 
харованої 
рованої 
Вищого 
   І–сорту   
сорту 
1 2 3 4 5 6 7 
1 Масова частка 
сухих речовин, %, 78,0 78,0 78,0 78,0 78,0 
не менше 
2 Масова частка 
редукувальних 
речовин: (у Від 50 і 
перерахунку на 30-34 38-42 34-44 45-60 
більше 
суху речовину),% 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    33 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.12 
3 Масова частка 
золи (у 
перерахуванні на 0,40 0,40 0,45 0,55 0,4 
суху речовину), %, 
не більше 
4 Температура 
карамельної проби, 155 145 140 Не нормовано 
оС, не менше 
5 Кислотність – 
витрата розчину 
гідроксиду натрію 
концентрацією 0,1 
3 12 12 15 – – 
моль/дм  на 
нейтралізацію 100 
г сухої речовини, 
см3, не більше 
6 Вміст діоксиду 
сірки (SO2), мг/кг, 40 40 40 40 40 
не більше 
7 Величина рН, не 
4,6 4,6 4,6 4,6 4,6 
менше ніж 
8 Наявність вільних 
мінеральних Не допустима 
кислот 
9 Наявність 
сторонніх 
Не допустима 
механічних 
домішок 
 
 2.6. Технологічна схема виробництва 
Щоб отримати якісний кінцевий продукт, поза сумнівом, необхідно     
використовувати якісні матеріали. Для пивоваріння основними інгредієнтами є 
вода, ячмінь, хміль і пивні дріжджі. Використовуючи такі прості складові, пивовари  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    34 
 
 
 
створюють велику кількість марок пива. 
Солод. Солод – це пророщене і потім особливим способом висушене зерно 
злакових культур. Метою солодорощення є накопичення в зерні гідролітичних 
ферментів і розпушення ендосперму зерна. У найбільших розмірах одержують 
ячмінний і житній солоди. Ячмінний солод використовують як основну сировину у 
виробництві пива. Це пояснюється такими властивостями ячмінного солоду: 
1. у зернах ячменю в процесі пророщування утворюється сприятливе 
кількісне співвідношення ферментів, що забезпечують найкращий хімічний склад 
сусла, а потім і пива, який неможливо одержати з інших зернових культур; 
2. оболонки ячмінного зерна створюють пористий фільтрувальний шар, 
що сприяє відокремленню сусла від дробини. 
За якісними показниками пивоваренний ячмінь має відповідати ДСТУ 3769–
98. В день надходження ячменю на завод в кожній партії вимірюють температуру і 
оцінюють зерно за органолептичними показниками. Вирішуючи питання про 
придатність даної партії зерна для виробництва і зберігання, визначають його 
вологість, зараженість кліщем та довгоносиком, вміст сміттєвих і зернових домішок, 
масу 1000 зернин, крупність, здатність до проростання, екстрактивність, вміст 
білкових речовин, плівчастість. Процес приготування пивного солоду містить в собі 
низку технологічних стадій. 
Солод надає пиву таких складових як: 
1) Ензими та крохмаль. Крохмаль розщеплюється на прості цукри 
ензимами. Із цих простих цукрів дріжджі виробляють спирт та вуглекислий газ. 
2) Дріжджі, які використовуються для вироблення органолептичного 
профілю пива і органолептичних з’єднань, що реагують під час процесу варіння. 
3) Колір пива (який визначається інтенсивністю реакції Маяра). 
Білок, частина якого розщеплюється ензимами для росту та живлення 
дріжджів, а також ще одна частина залишається у пиві, забезпечуючи його 
екстрактивність. 
Дріжджі – це одноклітинні мікроорганізми, які забезпечують процес  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    35 
 
 
 
бродіння. В даний час у пивоварінні використовують винятково культурні дріжджі. 
Розрізняють дріжджі верхового та низового бродіння. Пивні дріжджі завжди 
повинні бути мікробіологічно чистими, швидко зброджувати сусло й осідати на дно, 
утворювати чисте освітлене прозоре пиво з повним смаком та ароматом. Пивні 
дріжджі, які вирощені в процесі зброджування пивного сусла, отриманого з 
високоякісного ячмінного солоду і хмелю, використовують як вторинний продукт 
пивоваріння. Наявність в пивному суслі вітамінів і біологічно активних сполук 
солоду визначають унікально високе накопичення в дріжджах вітамінів В1 і В2. 
Пивні дріжджі на 50% складаються з білка, що легко засвоюється і містить всі 
незамінні для людини амінокислоти і мікроелементи. 
Окрім білка і вітамінів В1 і В2 дріжджі також містять в значній кількості 
вітаміни РР, В3, В4, В6, Н, незамінні жирні кислоти – олейнову, арахідонову і 
лінолінову. 
Його додають до солоду у вигляді борошна або січки, яка є відходом 
рисоочисного виробництва. До обробки рис являє собою зерно, покрите квітковими 
оболонками. Кількість плівки в зерні складає 17–23%. Вміст крохмалю в січці 
близько 80% (амілази 21–31%, амілопектину 69 ~ 79%), білка 6–8%, 
екстрактивність 95–97% до маси сухих речовин. 
Середній відсотковий хімічний склад зерна рису без плівок (у % до маси 
сухих речовин): 
– крохмаль – 75–81; 
– цукор – 2–5; 
– целюлоза – 0.6–0,8; 
– білкові речовини – 7–9; 
– жири – 1,6–2,5; 
– зола – 1,0–1,2. 
Як і у кукурудзи, крохмальні зерна рису дрібні, вони важко гідролізуються 
амілазами. Рисова січка містить мало жиру і багато крохмалю, що позитивно 
впливає на якість готового пива. У ньому відсутні фракція білка Р–глобуліну і 
антоціаногени, що беруть участь в помутнінні пива, що дозволяє підвищувати 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    36 
 
 
 
стійкість пива, приготованого з використанням рису. 
Всі зернові матеріали слід зберігати у вигляді зерна і розмелювати 
безпосередньо перед подачею у виробництво, оскільки в борошні активно 
протікають окислювальні процеси. 
Пиво – це натуральний алкогольний напій, хімічний склад якого містить в 
собі велику кількість різноманітних сполук і компонентів. 
В число органічних кислот, які містяться у пиві входять: молочна, 
піровиноградна, яблучна, рідко – щавлева та ін. Крім цього, знаходиться фосфорна 
кислота у формі неорганічних кислих солей і органічних сполук. 
Наявність в екстрактивних речовинах пива цукру, білків, амінокислот і різних 
мінеральних солей робить його їстівним і досить калорійним напоєм. В екстракті 
пива, вільним від алкоголю, міститься біля 85–90% вуглеводів, біля 8% азотистих 
речовин і 3,5% мінеральних речовин. 
Сполучення у пиві хмелевої гіркоти і аромату, гострого свіжого смаку від 
розчинної у ньому вуглекислоти, наявність поживних екстрактивних речовин і 
невеликої кількості алкоголю зробили пиво широко розповсюдженим напоєм. В 
Україні виробляється велика кількість сортів світлого і темного пива. Крім 
загальноприйнятих сортів, в теперішній час в окремих регіонах та містах 
виробляються місцеві сорти пива. 
Також, під час технологічних процесів виробництва пива потрібно 
дотримуватися певних норм технологічного режиму, які наведені в таблиці 2.1. 
 
 
 
 
 
 
 
Лист 
 КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    37 
 
 
 
 Таблиця 2.13 – Норми технологічного режиму 
 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    38 
 
 
 
 2.6.1. Принципова технологічна схема 
 Таблиця 2.14 – Принципово–технологічна схема виробництва пива 
 
2.6.2. Вибір і обґрунтування способів та режимів 
 
Для фільтрування затору використовується фільтраційний чан, оскільки нові 
фільтр-чани мають сучасну конструкцію й оптимальну автоматичну систему 
керування, що забезпечує технологічні вимоги до поділу затору на прозоре сусло й 
дробину й знижує до мінімуму втрати на експлуатацію й технічне обслуговування. 
Завдяки їх використанню одержують високоякісне сусло з одночасним 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    39 
 
 
 
раціональним використанням води, високим виходом екстрактивних речовин, 
економією електроенергії й при цьому немає необхідності міняти фільтруючі 
серветки, як у фільтр-пресі. 
У цей час існують різні варіації кип'ятіння сусла й у різних по конструкції 
апаратах, але в даному випадку використовується динамічне кип'ятіння при 
низькому надлишковому тиску з використанням внутрішнього кип'ятильника. Як 
відомо, при температурі вище 100°С ряд біохімічних процесів протікає швидше, 
тому необхідно підвищити тиск у апараті. При динамічному кип'ятінні з низьким 
надлишковим тиском немає тривалої стадії витримування при надлишковому 
тиску, а постійно проводиться почергове підвищення й скидання тиску. У 
результаті сусло кип'ятиться 60-70 хвилин і ступінь випаровування становить 
близько 6 %. 
Переваги застосування внутрішнього кип'ятильника: 
1. проста й надійна конструкція в поєднанні з більшим строком експлуатації; 
2. зручне застосування СІР мийки; 
3. відсутність необхідності в ізоляції кип'ятильника; 
4. відсутність необхідності в додаткових площах. 
Але при нагріванні до температури кипіння виникає стадія нестабільної 
роботи, що несприятливо впливає на склад сусла; цей істотний недолік усувається 
примусовою циркуляцією сусла насосом. 
 Також використовується система енергозбереження. До витяжної труби 
апарата підключається конденсатор вторинної пари, у якому пара, конденсуючись, 
нагріває воду. 
 В проекті передбачено використання гранульованого хмелю, який дозволяє 
краще використовувати складові хмелю, склад яких майже не змінюється і при 
тривалому зберіганні. Перевагою гранульованого хмелю є підвищена концентрація 
гірких речовин і понижений вміст полі фенольних речовин. Економія при охмеленні 
досягає 25-30%. 
 Також для збільшення ступеню виходу гірких речовин хмелю буде 
проводитись процес ізомеризації. Це процес перетворення – кислоти у ізо – кислоту,  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    40 
 
 
 
з використанням оксиду магнію в якості каталізатору. 
Освітлення сусла передбачається у гідроциклонному апараті. Він є найбільш 
економічною альтернативою всім іншим способам видалення осадів, оскільки на 
цей процес витрачається мало часу, його пристрій дуже простий, а внаслідок цього 
нескладні монтажні, демонтажні й ремонтні роботи. У вірпулі сусло мінімально 
контактує з киснем, у порівнянні з іншими методами. 
 Для охолодження сусла буде застосовуватися пластинчастий холодильник, 
оскільки в цього теплообмінника є значні переваги, наприклад: 
1. потребує маленької площі для розміщення; 
2. має дуже гарну теплопередачу; 
3. легко очищується та миється системами СІР; 
4. сусло затримується в холодильнику на дуже короткий час; 
5. простий в управлінні та обслуговуванні. 
 Бродильне відділення. Схема бродіння та доброджування пива періодичним 
способом вибрана за умов невеликого об'єму виробництва пива за рік. Така схема 
дозволяє випускати широкий асортимент продукції і швидко переходити від 
виробництва одного сорту пива до іншого. 
 
2.6.3. Заходи щодо енерго- і ресурсозбереження 
Витрати теплової енергії на підприємствах пивоварної промисловості 
складають значну частину виробничих витрат. Загальні витрати енергії на повний 
цикл виробництва пива складають в середньому 130 - 200 МДж теплоти та 10-12 
кВт*год електроенергії на гектолітр товарного пива [1]. При цьому варильне 
відділення споживає найбільшу кількість теплової енергії [1], питомі витрати якої 
становлять до 60 % від загальних питомих витрат. Все це свідчить про актуальність 
і важливість вирішення проблеми скорочення витрат теплової енергії в 
пивоварному виробництві і, в першу чергу, на стадії виробництва пивного сусла. 
Одним із головних критеріїв, що дає можливість зменшити споживання 
теплової енергії, являється в основному кількість варок, що здійснюються за добу. 
Можливість економії енергії залежить також не тільки від режимних показників, 
але й від насиченості технологічного обладнання, яке використовується при цьому.  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    41 
 
 
 
Для варильного агрегату, що складається з двох апаратів - заторно-
сусловарильного та фільтраційного, технічні можливості для економії енергії більш 
обмежені порівняно з варильним агрегатом, що складається з чотирьох апаратів - 
двох заторних, фільтраційного та сусловарильного. Підвищення технічного рівня 
обладнання варильного відділення, тобто його технічне переоснащення, сприяє 
досягненню більш високої продуктивності при зменшенні витрат енергії. Для 
зменшення споживання енергії при приготуванні пивного затору режим затирання 
солоду та зернопродуктів доцільно проводити наступними способами: 
короткочасного затирання з високою температурою затирання; інфузійний 
(настійний) спосіб затирання; спосіб затирання за допомогою гарячою води. 
Використання декокційного (відварного) способу є більш енергоємним порівняно з 
вищеописаними через тривалість процесу та багатократність, що призводить до 
збільшення споживання теплової енергії. У разі використання даного способу 
пропонується використовувати конденсатор для зменшення пристроїв і 
трубопроводів тощо. Діаграма 1 – Середнє споживання теплової енергії 17 
випаровування при кип’ятінні частини затору та, по можливості, повторно 
використовувати гарячу воду для обігрівання заторних апаратів. Також, необхідно 
враховувати гідромодуль затору. Отже, обираючи процес та спосіб затирання, 
можливо значно зменшити витрати енергії. Процес кип’ятіння пивного сусла, на 
який витрачається найбільша кількість теплової енергії, що споживається у 
варильному відділенні на стадії приготування пивного сусла, являється основним 
об’єктом для проведення заходів щодо зменшення споживання енергії при 
виробництві пивного сусла. При кип’ятінні пивного сусла випарюється (залежно від 
конструкцій сусловарильних апаратів) від 4 до 12 % води у вигляді водяної пари 
температурою близько 100 °С. При використанні класичних сусловарильних 
апаратів теплота вторинної пари видаляється в атмосферу через витяжну трубу, що 
при сьогоднішній високій вартості на енергію є абсолютно недоцільним. Окрім 
цього, з водяною парою викидаються також ароматичні летючі компоненти сусла, 
що є також неприйнятним. Ці основні причини стали основою для розробки та 
удосконалення обладнання, методів та систем збереження енергії, які забезпечують  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    42 
 
 
 
не лише рекуперацію теплової енергії, але й значне зниження викидів у навколишнє 
середовище. Найбільш прогресивною та розповсюдженою конструкцією 
сусловарильного апарату є апарат, оснащений внутрішнім кип'ятильником у 
вигляді кожухотрубного теплообмінника. З метою покращення теплопередачі в 
останньому, шляхом збільшення швидкості потоку, встановлюють циркуляційний 
насос, що подає сусло безпосередньо під нагрівач. Ще одним із способів економії є 
динамічне кип’ятіння при низькому надлишковому тиску. Така технологія була 
розроблена для забезпечення летючих з’єднань при зниженні загального ступеня 
випаровування вологи та економії енергії. В даній системі тиск підвищується та 
знижується в діапазоні 1,0-1,2 бар (що відповідає відповідно температурам 100-102 
та 104-105 °С) 6 разів на годину. При кожному такому скиданні тиску місткість 
апарату миттєво закипає з викидом пари одночасно з леткими з'єднаннями. 
Вважається, що при використанні даної системи відгонка летючих з ’єдань 
досягається при загальному випаровуванні у 4 — 5 %.[3] Інша конструкція 
внутрішнього ки’пятильника, що заслуговує уваги, представляє собою 
тонкоплівковий випаровувач [1]. Сусло при цьому кип’ятиться та випаровується у 
тонкому шарі, проходячи через конус, який обігрівається парою у верхній частині 
двосекційного сусловарильного апарату, нижня частина якого виконує функцію 
гідроциклонного апарату. Загалом сусло, що підлягає кип’ятінню, проходить через 
конус декілька разів, повертаючись у гідроциклонний апарат через боковий 
патрубок. При цьому завислі речовини гарячого сусло постійно видаляються. 
Вважається, що така конструкція дозволяє отримати якісний продукт при степені 
випаровування 4-5 %. Використовувати вторинну пару безпосередньо для 
кип’ятіння сусла неможливо, оскільки її енергетичний потенціал є недостанім. 
Однак при його підвищенні з ’являється можливість повторного використання 
вторинної пари для кип’ятіння сусла, тим самим зменшуючи витрати первинної 
теплової енергії на даний процес. Це технічне рішення досягається шляхом 
встановлення теплових насосів, які досить поширені у різних галузях 
промисловості, а віднедавна їх почали використовувати при приготуванні пивного 
сусла [3]. Неодмінною умовою зниження споживання теплової енергії також є  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    43 
 
 
 
постійне контролювання технологічних параметрів в основному виробництві та 
системах тепло- і водопостачання, вентиляції, кондиціонування і т.д. Це дає 
можливість визначити навантаження того чи іншого обладнання та оцінити 
ефективність тепло-та енергозберігаючих заходів. Висновок. Слід зазначити, що 
максимальний ефект всі описані вище заходи дають при впровадженні їх у 
виробництво комплексно, хоча і окремо вони вносять значний вклад у тепло-, 
енерго- та ресурсозбереження. 
 
2.6.4. Опис апаратурно-технологічної схеми 
Основне виробництво складається з таких ділянок: 
 1. варильний цех; 
 2. цех бродіння та доброджування, 
 3. цех фільтрації та стабілізації пива. 
 Очищення та подрібнення зернопродуктів. Солод та ячмінь із зерносховища 
подається в бункери добового запасу солоду та несолодженої сировини. Зерно 
перед надходженням в бункери зважують для обліку на автоматичних вагах. Для 
додаткового очищення від домішок солод та несолоджену сировину подають на 
повітряно-ситовий сепаратор. Відокремлені домішки утилізують. 
 Дроблення солоду здійснюється в дробарці мокрого помелу із замочним 
кондиціюванням, що складається з бункера з конічним випуском, камери 
кондиціювання, двох вальців і насоса. Підготовлений солод надходить у бункер 
дробарки, потім він попадає в камеру замочного кондиціювання, де солод протягом 
50-60 с контактує при 60°С з 60 л води/100 кг солоду. За цей короткий час увібрати 
воду встигають тільки оболонки, підвищивши свою вологість до 18-22% і здобувши 
еластичність. Така ж кількість води захоплюється поверхнею зерен. Замочений 
солод потрапляє через живильний валик на пару дробильних вальців з дуже вузьким 
зазором. Тут вміст зерна видавлюється із практично неушкодженої оболонки майже 
без опору й виходить із гладкою поверхнею. Потім помел за допомогою 
зрошувальних форсунок перемішується з водою, температура якої дорівнює 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    44 
 
 
 
температурі початку затирання, і розташованим знизу насосом затор перекачується 
в заторний чан. Швидкість обертання вальців змінюється залежно від ступеня 
розчинення солоду: погано розчинений солод має більш тверді зерна, через що 
дробарка споживає більше електроенергії. Система керування зменшує швидкість 
вальців, забезпечуючи необхідний більш тривалий час замочування. 
 Підготовлений ячмінь надходить у вертикальну молоткову дробарку, що 
складається з кожуха та ротора з вертикальним приводом, що перебуває над ним. 
Тонкою струєю зерна ячменя в кожусі захоплюються й дробляться змінними 
сталевими бичами, які обертаються за допомогою ротора з коловою швидкістю від 
60 до 100 м/с, розбиваючи зерна ячменя поки частки не проваляться через отвір 
нерухомо встановленого ситчастого барабана. Далі ячмінь подається в 
передзаторник, де змішується з водою температури початку затирання. З 
передзаторника суміш подрібненого ячменя й води перекачується в заторний 
апарат, при цьому закачування відбувається знизу для зменшення контакту з киснем 
повітря. 
 У заторному чані змішуються дроблені солод і ячмінь із водою, що має 
температуру початку затирання. Обігрів чана здійснюється парою (Р = З атм) через 
приварені до зовнішньої поверхні днища апарата і його обичайки напівтруби, 
розташовані у вигляді спиралі. Конденсат, що утворюється, відділяється за 
допомогою конденсатовідвідників і потрапляє в лінію конденсату. При нагріванні 
й перекачуванні працює мішалка, що приводиться в дію механічним приводом і має 
кілька швидкостей. Затор витримується при певних паузах - білковій, мальтозній і 
оцукрюючій. Потім затор перекачується у фільтраційний апарат. Вторинна пара при 
затиранні та фільтруванні видаляється в атмосферу. 
 Фільтр-чан є циліндричною ємністю, на перфорованому подвійному дні якої 
перебуває дробина та розпушувач з ножами. Спочатку підситовий простір 
заповнюється гарячою водою, потім знизу подається із заторного апарата затор. 
Перше мутне сусло вертається назад у фільтр-чан. Коли піде прозоре сусло, воно 
переводиться у сусловарильний котел. Залежно від диференційного тиску 
розпушувач автоматично піднімається або опускається й змінює швидкість  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    45 
 
 
 
обертання. До апарату зверху підводиться гаряча вода (77-78°С) і подається через 
форсунки на стадії промивання дробини. Промивні води перекачуються в танк 
промивних вод. Дробина вивантажується в бункер дробини, де вона подається в 
роздавальний бункер. 
 Сусло подається в котел знизу та при повному заповненні починається 
кип'ятіння. Сусловарильний апарат обладнаний внутрішнім кип'ятильником з 
розподільним екраном. У кип'ятильнику піднімається сусло, що нагрівається 
парою. У конусі, що звужується кипляче сусло прискорюється й, піднімаючись над 
рівнем поверхні сусла в котлі, розподіляється по цій поверхні широким віялом за 
допомогою розподільного екрана, що сприяє гарному випару й у той же час 
забезпечує постійність рівня сусла в апараті. 
 Спочатку відбувається 10 хвилинне попереднє кип'ятіння, потім наприкінці 
цієї стадії клапан витяжної труби для вторинної пари закривається й тиск у котлі 
піднімається до 1,21 бар. Температура підвищується до 105°С. Потім тиск 
знижується до 1,09 бар, а температура відповідно знижується до 102°С. Щоб 
прискорити зниження тиску, підведення свіжої пари перекривається й водяний 
регулюючий контур накопичувача теплової енергії включається на повну 
потужність. Після стадії скидання тиску тривалістю 2 хв. знову відкривають подачу 
пари й весь процес повторюється. Проводяться послідовно один за одним 6 таких 
підвищень-скидань тиску. 
 Охмеління сусла відбувається СО2-екстрактом хмелю (4%) та ізомеризованим 
гранульованим хмелем (96%). Для охмеління сусла гранульованим хмелем 
встановлена установка ізомеризації, що складається з ємності для ізомерізації, 
теплообмінника для підігріву води та насоса для циркуляції та перекачки суспензії 
у сусловарильний апарат. 
 Гаряча вода поступає через теплообмінник нагріву в ємність ізомеризації 
хмелю. В ємність задається розрахована кількість хмелю на одну варку та 
розрахована кількість MgO, розведеного у гарячій воді. Під час циркуляції суміші 
відбувається процес ізомеризації. Наприкінці циркуляції суспензія перекачується у  
сусловарильний котел. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    46 
 
 
 
 На кожний кілограм заданої - кислоти потрібно 0,2 кг MgO. Температура води 
має бути мінімум 82-84°С. Температура суспензії повинна бути 80°С, 
використовуючи 1 гл води температурою 82-84°С на кожний кілограм - кислоти. 
Можуть використовуватись більш високі температури води, це може прискорити 
процес ізомерізації, але не підвищує кінцевий вихід. Більш низька температура 
зменшує вихід ізомерізації. Мінімальний час проведення процесу – 20 хвилин. 
 Після закінчення кип'ятіння, сусло перекачується у вірпул. Впуск сусла 
здійснюється тангенціально через впускний отвір, що перебуває в нижній третині 
обичайки. Видаляється сусло через три випускних бічних отвори з різною 
швидкістю. Вивантаження суспензій з вірпула здійснюються за допомогою 
нерухомо встановлених форсунок на дні. 
 Сусло з вірпула перекачується через охолоджувач сусла. Він являє собою 
пластинчастий теплообмінник, у якому холодоагентом є холодна вода. 
 Сусло після холодильника при температурі 5-7°С направляють у підготовлені 
чани головного бродіння. 
 Бродіння по класичній періодичній схемі проводять у горизонтальних 
циліндричних танках. 
 Танки виготовляються з алюмінію або сталі. Чистий алюміній, вкритий 
тонкою оксидною плівкою, стає стійкий проти корозії і не має потреби в 
додатковому покритті внутрішньої поверхні. 
 Танки для головного бродіння оснащуються теплообмінною поверхнею з 
розрахунку 0,2 м на 1 м місткості, а також миючими голівками. При монтажі танків 
був забезпечений ухил до пускового крану, рівний 0,02°; відстань від підлоги до 
спускного штуцера не менш 500 мм. 
 Бродильні танки відрізняються від танків доброджування лише наявністю 
теплообмінних поверхонь. 
 Бродильні танки заповнюють охолодженим суслом знизу. При цьому в 
струмінь сусла із дріжджових монжю вводять засівні дріжджі. 
 Оксид вуглецю, що виділяється при бродінні, направляють у газгольдер, а 
потім у вуглекислотний цех для очищення й компремування. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    47 
 
 
 
 Молоде пиво із бродильних танків спеціальними пивними насосами 
передаються в танки для доброджування й дозрівання. Осілі дріжджі з танків 
знімають за допомогою вакуум-насосів, що створюють розрідження в дріжджових 
монжю. Для очищення дріжджів передбачається установка вібросита. Операції по 
промиванню та зберіганню посівних дріжджів роблять у тих же монжю, за 
допомогою яких дріжджі знімають і задають у сусло. Товарні ж дріжджі 
направляють у збірник для товарних дріжджів, звідки вони подаються на фільтр-
прес. У фільтр-пресі залишки пива направляють у танк-збірник для пива, а віджаті 
товарні дріжджі надходять на реалізацію. 
 Після цеху бродіння та доброджування пиво направляють в цех фільтрації та 
пастеризації, звідки відфільтроване і пастеризоване пиво поступає на ділянку 
розлива.
 
2.7. Продуктові розрахунки  
Вихідні дані: 
М – потужність заводу за певним сортом пива, дал/рік;  
Мі – потужність з різних видів тари, дал/рік; 
qі – витрати різних зернопродуктів за рецептурою, кг/100 кг зернопродуктів;  
Wі – масова частка вологи всіх видів зернопродуктів, %; 
Еі – екстрактивність усіх видів зернопродуктів, кг/100 кг зернопродуктів;  
qхм – нормативна витрата хмелю за рецептурою, г/дал готового пива;  
qсі – витрата різних видів солодів за рецептурою, кг/100 кг зернопродуктів;  
с – початкова концентрація сусла, %; 
d – відносна щільність сусла при температурі 20 С. 
Продуктовий розрахунок “Янтарного пива”: 
1. Витрати товарного солода світлого  qт.с,  кг/100 кг зернопродуктів: 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    48 
 
 
 
qтс = 74/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065) /100] = 74,99. 
2. Витрати рисової січки, крохмальної патоки та цукру: 
qт.я = 18/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065)/100] = 18,2. 
qт.я = 3/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065)/100] = 3,03. 
qт.я = 5/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065)/100] = 5,06. 
3. Маса екстрактивних речовин у зернопродуктах ЄЗП, кг/100 кг зернопродуктів: 
Єзп = 74(1 – 5,6/100)76/100 + 18(1 – 15/100)72/100 = 72,643. 
4. Маса екстракту, що перейшов в сусло Есус, кг/100 кг зернопродуктів: 
Єсус = 72,643 х 0,988 = 71,045. 
5. Об'єм гарячого сусла Vг.с, л/100 кг зернопродуктів:  
Vг.с = 104 · 71,045/(19 · 1,0783) = 360,641. 
6. Об'єм освітленого, охолодженого сусла Vх.с, л/100кг зернопродуктів: 
Vх.с = 360,641(1 – 0,064) = 324,576. 
7. Об'єм молодого пива Vм.п, л/100 кг зернопродуктів: 
Vм.п = 324,576(1 – 0,022) = 317,435. 
8. Об'єм пива, що передається на розлив Vп.р, л/100 кг зернопродуктів: 
Vп.р = 317,435(1 – 0,024) = 309,817. 
9. Об'єм товарного пива Vт.п, л/100 кг зернопродуктів:  
Загальний об'єм товарного пива: 
Vац = 379,34 + 82,95 + 83,08 = 545,37. 
10. Витрата хмелю qх, кг/100кг зернопродуктів: 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    49 
 
 
 
qх = 22 · 311,52 · 10–4 = 1,369. 
Відходи під час виробництва пива «Янтарне»: 
11. Відходи при поліруванні солоду qп.с, кг/100 кг зернопродуктів: 
qп.с = 74(1 + 0,5/100)0,55/100 = 0,41. 
13. Дробина солодова qд.с, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.с = [85(1–5,6/100) + 15(1–15/100) – 68,41] /(1–86/100) = 175,57. 
14. Дробина хмельова qд.х, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.х = 5,479. 
15. Шлам білковий qш.б, кг/100 кг зернопродуктів: 
qш.б = 1,75. 
16. Дріжджі надлишкові qд.п, л/100 кг зернопродуктів: 
qд.п = 3.043 
17. Діоксид вуглецю qд.у, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.у = 150 · 309,435 · 10–4 = 16,709. 
18. Кизельгуровий осад qк.о, кг/100 кг зернопродуктів: 
qк.о = 0,6 · 317,435 · 10–2 = 6,35. 
19. Виправний брак із цеху розливу Vі.б, л/100 кг зернопродуктів: 
Vи. б = 0,02 · 317,435= 6,35. 
Перерахункові коефіцієнти для заповнення узагальнюючої таблиці за 
показниками кг/100 кг зернопродуктів (л/100 кг зернопродуктів) розраховують за 
формулами: показники на 1 дал товарного пива, кг/дал (л/100 кг): 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    50 
 
 
 
bi =10 аi /317,435 = 0,0317435аi; 
показники на максимальне добове вироблення пива, т/сут (л/сут): 
сi = 0,035 аi 5 106/545,37 = 0,5513 аi; 
 показники на річний випуск пива, т/рік (м3/рік): 
di = 10 аi 5 · 103/545,37 = 157,51 аi. 
Продуктовий розрахунок “Мартівського пива” 
1. Витрати товарного солоду на  qт.с, кг/100 кг зернопродуктів: 
qтс = 50/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065) /100] = 50,56. 
2. Витрати темного та карамельного солоду: 
qт.т = 40/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065)/100] = 40,45; 
qт.к = 10/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065)/100] = 10,11. 
3. Маса екстрактивних речовин у зернопродуктах ЕЗП, кг/100 кг зернопродуктів: 
Єзп = 50(1 – 5,6/100)76/100 + 40(1 – 5,6/100)72/100 = 70,389 кг. 
4. Маса екстракту, що перейшов в сусло Есус, кг/100 кг зернопродуктів: 
Єсус = 70,389 х 0,988 = 68,84. 
5. Об'єм гарячого сусла Vг.с, л/100 кг зернопродуктів: 
Vг.с = 104 · 68,84/(19 · 1,059) = 448.759. 
6. Об'єм освітленого, охолодженого сусла Vх.с, л/100кг зернопродуктів: 
Vх.с = 448.759(1 – 0,064) = 421,41. 
7. Об'єм молодого пива Vм.п, л/100 кг зернопродуктів:  
Vм.п = 421,41(1 – 0,022) = 411.718. 
Лист 
КРБ  22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    51 
 
 
 
8. Об'єм пива, що передається на розлив Vп.р, л/100 кг зернопродуктів: 
Vп.р = 411,718(1 – 0,024) = 401,013. 
9. Об'єм товарного пива Vт.п, л/100 кг зернопродуктів:  
 
Vбут = 401,013 · 3,5 · 106(1 – 2,5/100)/5 · 106 = 401,013. 
10. Витрата хмелю qх, кг/100кг зернопродуктів: 
qх = 22 · 401,013· 10–4 = 0.867. 
Відходи під час виробництва пива «Мартівське» 
11. Відходи при поліруванні солоду qп.с, кг/100 кг зернопродуктів, 
qп.с = 100(1 + 0,5/100)0,55/100 = 0,55. 
13. Дробина солодова qд.с, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.с = [85(1–5,6/100) + 15(1–15/100) – 70,389] /(1–86/100) = 182,18. 
14. Дробина хмельова qд.х, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.х = 3,47. 
15. Шлам білковий qш.б, кг/100 кг зернопродуктів: 
qш.б = 1,75. 
16. Дріжджі надлишкові qд.п, л/100 кг зернопродуктів: 
qд.п = 3.939 
17. Діоксид вуглецю qд.у, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.у = 150 · 411,718 · 10–4 = 63,18. 
18. Кизельгуровий осад qк.о, кг/100 кг зернопродуктів: 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    52 
 
 
 
q  = 0,6 · 411,718· 10–2
к.о  = 2,47. 
19. Виправний брак із цеху розливу Vі.б, л/100 кг зернопродуктів: 
Vи. б = 0,02 · 411,718= 8.23. 
Перерахункові коефіцієнти для заповнення узагальнюючої таблиці за 
показниками кг/100 кг зернопродуктів (л/100 кг зернопродуктів) розраховують за 
формулами: показники на 1 дал товарного пива, кг/дал (л/100 кг): 
bi =10 аi /411,718= 0,0411718аi; 
показники на максимальне добове вироблення пива, т/сут (л/сут): 
сi = 0,035 аi 5 106/545,37 = 0,08501 аi; 
 показники на річний випуск пива, т/рік (м3/рік)  
di = 10 аi 5 · 103/411,718= 124.288 аi. 
Продуктовий розрахунок “Портер пива” 
1. Расход товарного солода светлого qт.с, кг/100 кг зернопро-дуктов, 
qтт = 82/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065) /100] = 82,93. 
2. Витрати  світлого та карамельного солоду: 
qт.с = 6/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065)/100] = 6,07; 
qт.к = 12/[1 – (0,5 + 0,55 + 0,065)/100] = 12,14. 
3. Маса екстрактивних речовин у зернопродуктах ЕЗП, кг/100 кг зернопродуктів: 
Езп = 82(1 – 5,6/100)76/100 + 18(1 – 5,6/100)72/100 = 69,516 кг. 
4. Маса екстракту, що перейшов в сусло Есус, кг/100 кг зернопродуктів: 
Есус = 69,516 х 0,987 = 67,917. 
Лист 
 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    53 
 
 
 
5. Об'єм гарячого сусла Vг.с, л/100 кг зернопродуктів: 
Vг.с = 104 · 67,917/(19 · 1,083) = 326,1. 
 
6. Об'єм освітленого, охолодженого сусла Vх.с, л/100кг зернопродуктів: 
Vх.с = 326,1 (1 – 0,084) = 287,222. 
7. Об'єм молодого пива Vм.п, л/100 кг зернопродуктів:  
Vм.п = 287,222(1 – 0,022) = 279,467. 
8. Об'єм пива, що передається на розлив Vп.р, л/100 кг зернопродуктів: 
Vп.р = 279,467 (1 – 0,029) = 271,362. 
9. Об'єм товарного пива Vт.п, л/100 кг зернопродуктів: обсяг пляшкового пива:  
Vбут = 271,362· 3,5 · 106(1 – 2,5/100)/5 · 106 = 266,524. 
10. Витрата хмелю qх, кг/100кг зернопродуктів: 
qх = 45· 266,524· 10–4 = 1,199. 
Відходи під час виробництва пива «Портер» 
11. Відходи при поліруванні солоду qп.с, кг/100 кг зернопродуктів: 
qп.с = 100(1 + 0,5/100)0,55/100 = 0,55. 
12. Дробина солодова qд.с, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.с = [82(1–5,6/100) + 18(1–5,6/100) – 69,516] /(1–86/100) = 152. 
14. Дробина хмельова qд.х, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.х = 4,8. 
15. Шлам білковий qш.б, кг/100 кг зернопродуктів: 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    54 
 
 
 
qш.б = 1,75. 
16. Дріжджі надлишкові qд.п, л/100 кг зернопродуктів: 
qд.п = 2,67. 
17. Діоксид вуглецю qд.у, кг/100 кг зернопродуктів: 
qд.у = 150 · 287,222 · 10–4 = 311.061. 
18. Кизельгуровий осад qк.о, кг/100 кг зернопродуктів: 
qк.о = 0,6 · 279,467 · 10–2 = 1,677. 
19. Виправний брак із цеху розливу Vі.б, л/100 кг зернопродуктів: 
Vи. б = 0,02 · 279,467= 5,59. 
Перерахункові коефіцієнти для заповнення узагальнюючої таблиці за 
показниками кг/100 кг зернопродуктів (л/100 кг зернопродуктів) розраховують за 
формулами: показники на 1 дал товарного пива, кг/дал (л/100 кг): 
bi =10 аi /279,467 = 0,0279467аi; 
показники на максимальне добове вироблення пива, т/сут (л/сут): 
сi = 0,035 аi 5 106/279,467 = 0.128 аi; 
 показники на річний випуск пива, т/рік (м3/рік) : 
di = 10 аi 5 · 103/279,467 = 36,7 аi. 
 Таблиця 2.15 – Зведені розрахунки продуктів Янтарного пива                  
Сировина На 100 кг, На 1 дал, 5,84х10кг, 3х104кг, 
 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    55 
 
 
 
 Продовження таблиці 2.15 
 
Солод 
74 2.432 142.03 72960 
світлий 
Рисова січка 18 0.591 34.51 17730 
Крохмальна 
3 0.099 5.78 2970 
патока 
Цукор 5 0.164 9.58 4920 
Разом 100 3.286 191.9 98580 
Хміль 1.369 0.045 2.63 1350 
Ферментні 
1 0.033 1.93 990 
препарати 
Гаряче сусло 360.641 11.85 692.04 355500 
Холодне 
324.576 10.665 622.84 319950 
сусло 
Молоде пиво 317.435 10.431 609.2 312930 
Фільтроване 
309.817 10.18 594.5 305400 
пиво 
Готове пиво 304 10 584 300000 
Відходи 
пивної 153.046 5.029 293.7 150870 
дробини 
Шлам 1.75 0.058 3.39 1740 
 
 
 
 
 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    56 
 
 
 
 Продовження таблиці 2.15 
Надлишкові 
3.043 0.1 5.84 3000 
дріжджі 
Вуглекислий 
16.709 0.55 32.12 16500 
газ 
Відходи 
0.08 0.0026 0.152 78 
полірування 
Хмелева 
5.479 0.18 10.512 5400 
дробина 
Кізельгурний 
1.9 0.0624 3.64 1872 
осад 
Ісправний 
6.35 0.2087 12.17 6252 
брак 
 Таблиця 2.16 – Зведені розрахунки  Мартівського пива:                                                
Сировина 100 кг, На 1 дал 3,51х10кг, 3х104кг, 
Солод світлий 50 1.269 74.11 38070 
Солод темний 40 1.015 59.28 30450 
Солод 
10 0.254 14.83 7620 
карамельний 
 
   
   
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    57 
 
 
 
 Продовження таблиці 2.16 
Разом 100 2.539 148.28 76170 
Хміль 0,867 0.22 1.28 660 
Ферментні 
1 0.025 1.46 750 
препарати 
Гаряче сусло 466.241 11.836 691.2 355080 
Холодне 
421.41 10.698 624.8 320940 
сусло 
Молоде пиво 411.718 10.452 610.4 313560 
Фільтроване 
401.013 10.18 594.5 305400 
пиво 
Готове пиво 393.915 10 584 300000 
Відходи 
пивної 182.18 4.625 270.1 138750 
дробини 
Шлам 1.75 0.044 2.57 1320 
Надлишкові 
3.939 0.1 5.84 3000 
дріжджі 
 
 
 
 
Лист 
 КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    58 
 
 
 
 Продовження таблиці 2.16 
Вуглекислий 
15.1 0.383 22.37 11490 
газ 
Відходи 
0.08 0.002 0.12 60 
полірування 
Хмелева 
1.37 0.088 5.14 2640 
дробина 
Кізельгурний 
2.47 0,0627 3.66 1881 
осад 
Ісправний 
8.23 0.2089 12.2 6267 
брак 
 
 Таблиця 2.17 – Зведені розрахунки пива Портер:                                             
Сировина На 100 кг, На 1 дал, 3.51х10кг, 1х104кг, 
Солод світлий 6 0.225 7.9 2250 
Солод темний 82 3.077 108 30770 
Солод 
12 0.45 15.8 375520 
карамельний 
Разом 100 3.752 131.7 37520 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    59 
 
 
 
 Продовження таблиці 2.17 
Хміль 1.199 0.045 1.58 450 
Ферментні 
1 0.0375 1.32 375 
препарати 
Гаряче сусло 326.1 12.235 429.45 122350 
Холодне 
287.222 10.777 378.3 107770 
сусло 
Молоде пиво 279.467 10.486 368 104860 
Фільтроване 
271.362 10.182 357.4 101820 
пиво 
Готове пиво 266.524 10 351 100000 
Відходи 
пивної 189.089 7.095 249 70950 
дробини 
Шлам 1.75 0.066 2.32 660 
Надлишкові 
2.67 0.1 3.51 1000 
дріжджі 
Вуглекислий 
13.638 0.512 18 5120 
газ 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    60 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.17 
Відходи 
0.08 0.003 0.11 30 
полірування 
Хмелева 
4.8 0.18 6.32 1800 
дробина 
Кізельгурний 
1.677 0.0629 2.21 629 
осад 
Виправний 
5.59 0.21 7.37 2100 
брак 
 
2.8. Розрахунки основних і допоміжних матеріалів 
Необхідно передбачити для зберігання допоміжного матеріалу: 
 – кизельгура, ділянка складу для підлогового зберігання їх у мішках, норма 
зберігання 2 місяці, навантаження 1200 кг/м2, коефіцієнт використання площі 0,5. 
Тоді площа складу під кізельгур буде: 
Fс.к = 2 · 190,3 (0,3/3) / (1,2 · 0,5) = 63,4 м2; 
 – картону целюлозного опорного для підлогового зберігання його в пачках, 
норма зберігання 2 місяці, навантаження 1200 кг/м2. Коефіцієнт використання 
площі 0,5. Тоді площа складу для картону опорного буде: 
Fс.к.о = 2 · 20,5 (0,3/3) / (1,2 · 0,5) = 6,83 м2; 
  – картону фільтрувального для зберігання для підлоги його в пачках, норма 
зберігання 2 місяці, навантаження 1200 кг/м2. Коефіцієнт використання площі 0,5. 
Тоді площа складу для картону фільтрувального: 
Fс.к.ф = 2 · 58,6 (0,3/3) / (1,2 · 0,5) = 19,5 м2; 
  – кронепробки для зберігання підлоги в ящиках або мішках. Норма зберігання 
2 місяці, навантаження 1200 кг/м2. Коефіцієнт використання площі 0,5. Тоді площа 
складу для кронепробки: 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    61 
 
 
 
Fс.к.пр = 2 · 125,4 · 106 (0,3 / 3) · 0,003 / (1200 · 0,5) = 125,4 м2; 
 – етикетки для зберігання на стелажах, на полицях в пачках. Норма зберігання 
2 місяці, навантаження 1200 кг/м2. Коефіцієнт використання площі 0,5; 1000 
етикеток мають масу 0,3 кг. Тоді площа складу для етикетки:  
Fс.эт = 2 (0,3 / 3) 125,6 · 106 (0,3 / 1000) / (1200 · 0,5) = 12,56 м2; 
 – декстрина для зберігання на піддонах у мішках. Норма зберігання 2 місяці, 
навантаження 1200 кг/м2. Коефіцієнт використання площі 0,5. Тоді площа складу 
для декстрину: 
Fс.дек = 2 (0,3 / 3) 38,5 · 1000 / (1200 · 0,5) = 12,8 м2. 
 Загальна площа складу допоміжних матеріалів буде:  
Fс.в.м = 58,4 + 6,54 + 18,7 + 125,4 + 12,56 + 12,8 = 234,4 м2. 
  Їдкий натр (каустична сода) зберігається в цистернах наливом, норма 
зберігання 15 днів, щільність 30 %-го розчину 1330 кг/м3. Отже, для нього 
необхідно передбачити ємність: 
V(NаОН) = 15(0,3/(3 · 21))(11,9 + 132)1000/1330 = 7,73 м3. 
Вуглекислий натрій (сода кальцинована технічна) зберігається на піддонах в 
бочках, норма зберігання 1 місяць, навантаження 1200 кг/м2. Коефіцієнт 
використання площі 0,5. Площа складу соди: 
Fс.с = 1 (0,3/3) 91,2 · 1000 / (1200 · 0,5) = 15,2 м2. 
 
   2.9. Розрахунки і підбір обладнання 
Продуктивність машин та апаратів, а також пропускну здатність різних 
ємкостей розраховують на підставі даних продуктового розрахунку та норм 
технологічного проектування. Розраховуючи продуктивність обладнання, 
підбирають марку обладнання та його кількість за каталогами, довідниками, 
альбомами або проспектами заводів-виробників. У кожному разі необхідно давати 
посилання на літературне джерело, з якого взято характеристику обладнання. 
Обладнання має бути прогресивним, мати максимальний рівень автоматизації 
основних операцій, а також забезпечувати високу якість продукції, зниження 
технологічних втрат до мінімуму та можливість роботи підприємства у дві зміни. 
При проектуванні варочного та бродильного відділень враховують асортимент 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    62 
 
 
 
 виробів, що випускаються, обсяг виробництва, кліматичні умови. 
 Прийом та зберігання сировини 
 Залежно від місця розташування пивоварного заводу зернопродукти можуть 
надходити на завод залізничним або автомобільним транспортом, а також тим, 
іншим видом транспорту. Все зерно, що надходить на завод, підлягає 
обов'язковому зважуванню на залізничних або автомобільних терезах. При 
надходженні сировини залізницею, у разі відсутності на підприємстві залізничних 
ваг, користуються вагами на залізничній станції. У складі приймального пристрою 
необхідно передбачити розвантажувальний пристрій, приймальні бункери, 
підйомні норії та розподільні транспортери для переміщення сировини та 
завантаження зернопродуктів у силоси. Приймальний пристрій розраховують із 
умов забезпечення добового надходження солоду та нескладених матеріалів 200 
днів на рік, хмелю – 90 днів. Коефіцієнт добової нерівномірності надходження 
сировини залізничним транспортом становить 2,5; автомобільним – 1,5. При 
надходженні на завод солоду залізничним транспортом, а ячменю 
– автотранспортом, з урахуванням річної потреби в світлому солоді – 11472, 
темного солоду – 6193, карамельного солоду 1227, рисова січка – 1794, цукру – 
498, крохмальної патоки – 300, максимальне добове надходження сировини буде: 
Для світло солоду: 
Gmax= 113280 · 1,5/200 = 849,6 кг/сут. 
Для темного солоду: 
Gmax= 61220 · 1,5/200 = 459,15 кг/сут. 
Максимальне карамельного солоду: 
Gmax = 12120 · 1,5/200 = 90,9 кг/сут. 
Рисової січки: 
Gmax = 17730 · 1,5/200 = 133 кг/сут. 
Лист 
К РБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    63 
 
 
 
Цукру: 
Gmax = 4920 · 1,5/200 = 36,9 кг/сут. 
Патоки: 
Gmax = 2970 · 1,5/200 = 22,275 кг/сут. 
 Сховища зернопродуктів проектують виходячи з наступних умов: 
– для солоду – зберігання силосне або підлогове, надходження безтарне або в 
мішках, норма зберігання 2 місяці; 
– для ячменю – зберігання силосне або підлогове, надходження безтарне або в 
мішках, норма зберігання 8 місяців; 
– для рису – зберігання підлогове в мішках, норма зберігання 2 місяці, норма 
навантаження 1200 кг/м2 при коефіцієнті використання площі 0,5; 
– для хмелю – зберігання підлогове, стелажне, пакетне, в холодильній камері або 
шафі; норма зберігання 1 рік; норма навантаження для заводів потужністю до 2 
млн дал пива на рік – 200 кг/м2, понад 2 млн дал пива на рік – 400 кг/м2; коефіцієнт 
використання площі 0,5; температура на складі 1 оC. 
Тоді місткість сховища для  світлого солоду: 
Qс = 224,04 · 28,5·2 =12770,28 кг, 
 де 224,04 – маса світлого солоду, що переробляється на добу при 
максимальному виробленні, 28,5 – кількість днів роботи на місяць. 
Об'єм сховища для солоду: 
����
����= 12,77028/0,53 = 24,1 м3. 
де 0,53 – насипна маса солоду. 
Темного: 
Qс = 167,28 · 28,5·2 =9534,96 кг, 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    64 
 
 
 
����
����= 9,53496/0,53 = 18 м3. 
Карамельний: 
Qс = 30,63 · 28,5·2 =1745,91 кг, 
���� 3
����= 1,74591/0,53 = 3,3 м . 
Для зберігання солоду використовуємо силоси залізобетонні перетином 3х3 
м, площею перерізу 8,36 м2, висотою 30 м, з коефіцієнтом використання об'єму К 
= 0,8…0,85. 
Тоді потрібна кількість силосів для солоду : 
Світлого: 
24,1/8,36 · 30 · 0,8 = 13 шт. 
Темного: 
18/8,36 · 30 · 0,8 = 10 шт. 
Карамельного: 
3,3/8,36 · 30 · 0,8 = 2 шт. 
Загальна кількість силосів з урахуванням резервного силосу: 
13+10+2+1=26 шт. 
Рисова січка: 
Qс = 34,51 · 28,5·2 =1967,07 кг, 
����
����= 1,96707/1.2×0,5 = 3,28 м3. 
Площа сховища для хмелю (стелажів): 
2,460 / 0,2 · 0,5 = 24,6 м2. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    65 
 
 
 
Якщо хміль зберігається на стелажах 4 яруси, то площа сховища: 
24,6/4 = 6,15 м2. 
 Обладнання варочного цеху 
Розрахунок обладнання варочного цеху починають з підбору варильних 
агрегатів, потім за їх продуктивністю розраховують інше обладнання. Варильні 
агрегати підбирають за кількістю зернопродуктів, що переробляються на добу 
(Qвар). 
 У нашому прикладі максимальна добова переробка зернопродуктів при 
виробництві пива «Янтарне» 191,9 кг/добу; «Портер» 131,7 кг/добу та 
«Мартівське» 148,28 кг/добу. На пивоварних заводах можуть встановлюватися 4 і 
6–апаратні варильні агрегати в розрахунку на засип зернопродуктів (одночасно 
перероблюваних зернопродуктів).  
 Варильний агрегат підбирають відповідно до проектованої потужності 
заводу та визначають число оборотів його на добу (nоб). При одноразовому 
засипанні агрегату (Qзас). 
nоб = Qвар / Qзас 
2-х варочний апарат з засипом на одну варку 1 т і коефіцієнтом обертаємості –2. 
 Таблиця 2.18 – 2-х варочний апарат 
Заторно-фільтраційний Заторно-фільтраційний Заторно-сусловарочний 
ВЗЧ-1 ВЗЧ-1 ВСЦ-1 
Місткість:   
Повна м3; 6,36 9 
Корисна м3; 4,8 6,5 
Площа поверхні - 7,2 
нагріва, м 
Внутрішній діаметр, мм 2600 2500 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    66 
 
 
 
 Продовження таблиці 2.18 
Діаметр з шаром 2776 2666 
теплоізоляції, мм 
Висота:  
Циліндричної частини, 1200 1200 
мм 
Кришки, мм 1210 1410 
сферичного днища, мм - 1100 
Частота обертання,   
об/хв 
Мішалки 0,4/11,6 41,5 
Електродвигунів 915/950 1500 
Потужність 0,6/2,2 3,0 
електродвигунів,  
Робочий тиск пари, м - 0,25 
Площа фільрації 5,3 м2 5,3 - 
Число фільраційних 8 - 
кранів, 
Габаритні розміри, мм   
Довжина, мм 5000 3500 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    67 
 
 
 
 Продовження таблиці 2.18 
Ширина, мм 3070 2800 
Висота, мм 3345 5800 
Маса апарата, кг 4107 3880 
Для цього розрахунку ми приймаємо 2-апаратний агрегат з одноразовим 
засипом 1 т. Для виготовлення пива ''Янтарне'', ''Портер'' та ''Мартівське''. Запас 
продуктивності агрегату дозволяє виробляти сусло для сортового пива з 
підвищеною початковою концентрацією сусла. Технічні характеристики основних 
апаратів варильних агрегатів наводяться у каталогах. Однак поряд з основними 
апаратами агрегату необхідно встановити деяке допоміжне обладнання. 
   Додаткове обладнання 
До допоміжного обладнання відносится. 
Збірник першого сусла, місткість якого має бути не менше 20...25% виходу 
сусла з одного варіння.  
Збірник має бути обладнаний паровим обігрівом.  
Збірник для промивних вод із фільтраційного чану. Його місткість 
підбирають в залежності від кількості зернопродуктів, що надходять на одне 
варіння (2,4 м3/т).  Місткість збірника підбирають на два варіння, тоді: 
Vс.в = 2 (Qзас)макс 2,4 =2·1·2,4 =4,8 м3. 
Приймаємо діаметр збірника 1,5 м. Розраховуємо за допомогою об'єму та 
діаметра висоту збірника: 
�� 4.8
�� = = = 2.71м. 
0,785 × ��2 0.785 × 1.52
Збірник має бути оснащений змійовиком для підігріву промивних вод до 
температури 70…75 C.  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    68 
 
 
 
При використанні шишкового хмелю кожен варильний агрегат необхідно 
оснастити одним хмелевідбірним апаратом марки Б7-ВХА для відділення хмелю 
від сусла.  
Мірник гарячої води для промивання хмелю розраховують з розрахунку 0,2 
м3 на 1 т зернопродуктів, що затираються. Таким чином, мірник повинен мати 
місткість: 
Vсв = 0,2 · 1 = 0,2 м3. 
Видалення солодової дробини слід проводити пневматичним способом, і 
тільки як виняток – гідравлічним за допомогою відцентрового насоса, 
призначеного для перекачування рідин, що містять велику кількість твердих 
частинок (зазвичай застосовують фекальні насоси). Його продуктивність 
вибирають з розрахунку перекачування солодової дробини протягом 20 хв 
(зазвичай 3...3,5 м3 з 1 т зернопродуктів). Тоді продуктивність насоса для солодової 
дробини має бути: 
1 · 3,5 · 60/20 = 10,5 м3/ч. 
Таким же насосом перекачують заторну масу із заторного апарату 
фільтраційний апарат. Заторную масу слід перекачати протягом 30 хв. Тоді 
продуктивність насоса для заторної маси буде: 
1000 · 0,46624 · 60/(100 · 30) = 9,33 м3/ч. 
Для перекачування солодової дробини та заторної маси ми використовуємо 
два однакових поршневих насоса Т/16/25 з подачею 16 м3, тиск нагнітання 2,5 
МПа, температурою перекачуваної середи, до 80 оС, потужність електродвигуна 
складає 22 кВт, габаритні розміри агрегата (мм) 2220х1055х1175, вага агрегата 162 
кг. 
Насос, що повертає каламутне сусло на фільтраційний апарат, повинен 
забезпечувати перекачування 10% заторної маси за 10 хв. Тоді його 
продуктивність буде: 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    69 
 
 
 
1000 · 0,46624 · 0,1 · 60/(100 · 10) = 2,8 м3/год. 
Насос для молодого пива повинен забезпечувати перекачування 1 танка 
протягом 2 год. Тоді його продуктивність має бути: 
1000 · 0,41172/(100 · 2) = 2,06 м3/год. 
Насос для перекачування пива після доброджування повинен мати 
продуктивність: 
1000 · 0,40101 · 2/(100 · 2) = 4,01 м3/год. 
 Для перекачування каламутного сусла, молодого пива та пива після 
доброджування використовуємо центробіжний насос марки БХГ-6К-2.8-2 з/к; 
матеріал основних деталей які дотичні з перекачуваємою рідиною: 
Ст.10Х17Н13М2Т; продуктивністю 8 м3/год; розміри насоса, (мм) довжина 725, 
ширина 410, висота 350; вага 150 кг. 
 Устаткування дробильно-полірувального відділення  
Обладнання дробильно–полірувального відділення встановлюють у 
приміщенні ізольованому від варочного відділення.  
Відпустка солоду та ячменю із зерносховища проводиться у денну зміну 
протягом 8 год.  
Для очищення солоду використовують полірувальні машини. Тривалість 
очищення солоду для одного варіння повинна становити 1,5...2 год. Отже 
продуктивність полірувальної машини повинна бути: 
Qп = Qзас Кс/1,5 · 100 т/ч. 
 де  Кс – місткість солода в складі затора, %.  
Таким образом, при виготовлення трьох сортів пива продуктивність 
поліровочної машини повинна складати:  
Qп = 1 · 74/(1,5 · 100) = 0,5 т/ч. 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    70 
 
 
 
При виробництві пива використовують полірувальні машини марки СП-54 
продуктивністю 1 т/год та Р3-ВПС продуктивністю 5 т/год.  
Вибираємо полірувальну машину Р3-ВПС продуктивністю 5 т/год.  
При виробництві пива «Портер та Мартівського» пива, продуктивність 
полірувальної машини має бути: 
Qп = 1 · 100/(1,5 · 100) = 0,67 т/ч. 
Таким чином, використовуємо одну полірувальну машину РЗ-ВПС 
продуктивністю при 5 т/ч. 
Потужність електродвигуна, 5,77 кВт, витрати воздуха на аспірацію, 46 
м3/хв; габаритні розміри, 1684х1466х2110; вага 1200 кг. 
Проміжний бункер для полірованого солоду повинен вміщувати солод, що 
виробляється протягом 0,5 годин усіма полірувальними машинами: 
Vп.б.с = 2 · 1 · 0,5/0,53 = 1,9 м3, 
 де 0,53 – об'ємна маса солода, т/м3. 
Автоматичні ваги для зернової сировини на одне варіння повинні мати 
продуктивність: для солоду – не менше загальної продуктивності полірувальних 
машин, а для ячменю – не менше млина. 
Використовуємо ваги  Д-20 межа зважування 15-20 кг; об'єм ковша 0,044 м3; 
потужність - кВт; габаритні розміри, 900х750х800 (мм); вага 475 кг. 
У виробництві для солоду використовують дробарки марки БДА-1М 
продуктивністю 1 т/год. При виробництві пива «Мартівське», «Янтарне» та 
«Портер» для дроблення солоду необхідно встановити 2 вальцевих верстатів марки 
БДА-1М (1 верстатів робітників і 1 запасних). Для дроблення ячменю та рису 
необхідно встановити по одному вальцевому верстаті марки ЕМ продуктивністю 
850-1000 кг/год. Бункери подрібнених солоду, ячменю та рису повинні вміщати 
помел на одне варіння:  
для солода 1/0,33 = 3,03 м3,  
для рисової муки 1·0,20/0,400 = 0,5 м3,  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    71 
 
 
 
де 0,33 – об'ємна маса дробленого солода (т/м3), 0,400 – об'ємная маса 
рисової та ячмінної муки (т/м3). 
 Обладнання для освітлення та охолодження сусла 
На стадії освітлення сусло звільняється від суспензій і насичується повітрям. 
Для освітлення сусла необхідно передбачити по одному гідроциклонному апарату 
для кожного варильного агрегату. Марку апарату підбирають залежно від маси 
одноразового засипу варильного апарату. Технічна характеристика 
гідроциклонних апаратів представлена у таблиці 2.19 
 Таблица 2.19 – Технічна характеристика гідроциклонного апарата 
Марка Марка Марка 
Показники  Р3-ВГЧ-1,5  Р3-ВГЧ-3  Р3-ВГЧ-5,5 
Маса одночасно перероблюючих 
зернопродуктів, т 1,5 3,0 5,5 
Продуктивність, дал/сут  5230 9980 17110 
Місткість, м3:  
Повна 13.5   
робоча 11 
Швидкість подачі сусла в 
-   
аппарат, м/с: 
Діаметр сопла, мм:  
Найбільший 80   
найменший 30 
Внутрішній діаметр апарата,мм: 2400   
Габаритні розміри, мм:  
Довжина 2667 
  
Ширина 2559 
висота 3753 
Вага, кг: 1068   
 
Для охолодження сусла останнім часом використовуются тільки 
пластинчасті теплообмінники марки ВО1-У2,5 продуктивністю 250 дал/год.; 
витрати росолла 5 м3/год.; розміри 1650х700х1200; загальна кількість пластин 55 
шт.; площа поверхності теплообміна пластини, 0,15 м2; вага 357 кг.. В якому сусло 
охолоджується в два ступені: спочатку артезіанською водою до температури 25 °C, 
а потім штучно  охолодженою водою (крижаною водою), розсолом або розчином 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    72 
 
 
 
етилен-гліколю до температури 6...8 оC (при використанні циліндрично конічних 
танків до температури 10 оC).  
У нашому прикладі обсяг гарячого сусла з 1 т. зернопродуктів 
охолоджується протягом 
τох = (1000/100) · 466,241/250 · 10 = 1,87 ч, 
 де  466,241 л. – кількість гарячого сусла, отриманого з 100 кг зернопродуктів 
при виготовленні пива «Мартівське». 
 Відділення головного бродіння, доброджування і витримка  
Головне бродіння та доброджування пива може проводитися за такими 
схемами:  
– періодична (класична) для всіх сортів пива; 
– у безперервному потоці для рядових сортів пива;  
– у циліндрично конічних танках.  
Температура приміщення для бродильних танків головного бродіння 
(періодичної дії та в безперервному потоці) +6 оC, у табіровому відділенні +1 оC. У 
приміщеннях для циліндрично конічних танків температура має бути від +14 до 
+16 оC.  
Термін бродіння та доброджування, тривалість циклу, оборотність, 
коефіцієнт заповнення та потрібна ємність для випуску 1000 дал пива на рік 
наведені у таблицях 4.3 та 4.4. Дані цих таблиць відповідають наступним умовам: 
при бродінні в циліндрично конічних танках проводиться суміщення процесів 
головного бродіння та доброджування; розрахунки оборотності бродильних танків 
виконані з роботи варочного цеху за 323 дні, а табірних танків – для роботи 
табірного відділення за 340 днів.   
  
 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    73 
 
 
 
 Таблиця 2.20 – Режими роботи  апаратів для головного бродіння 
Сорт пива Срок Тривалість Обертаємість Обертає- Коефіцієнт 
 та схема бродін- циклу з за місяць, мість за  загрузки 
ня, діб урахуванням  раз рік,   раз апарата 
допоміжних 
операцій, діб 
«Мартівське» 8 8,5 - - 0,9 
«Янтарне» 10 10,5 - - 0,9 
«Портер» 17 17,5 - - 0,8 
 
 Таблиця 2.21 – Режими роботи апаратів для доброджування 
Сорт пива Срок Тривалість Обертає- Обер- Коефіцієнт 
 та схема добро- циклу з мість за таємість  загрузки 
джуван- урахуванням місяць, за апарата 
ня, діб допоміжних  раз рік,   раз 
операцій, діб 
«Мартівське» 30 31 - - 0,92 
«Янтарне» 60 61 - - 0,9 
«Портер» 82 83 - - 0,86 
 
При виборі обладнання спочатку вибирають тип апарату. Потім підбирають 
його місткість таким чином, щоб вона була кратна обсягу охолодженого сусла 
одного варіння менш концентрованого сорту пива з урахуванням коефіцієнта 
заповнення.  
Для головного бродіння періодичним способом найчастіше використовують 
апарати марки ЧБ-15 (номінальною місткістю 15 м3) та апарати марки Б-604 
(номінальною місткістю 8; 10; 12,5; 16; 20; 25; 32; 40; 50 м3). 
 У нашому випадку найменш концентрованим пивом є пиво «Мартівське», у 
якого одноразове засипання зерно–продуктів у заторний апарат складає 1 т, об'єм 
холодного сусла – 421,41 л/100 кг зернопродуктів. Тоді кількість холодного сусла, 
що отримується при одному варінні: 
Qвар = (/100) 1000/1000) = 
= 1 (421,41/100)1000/1000 = 4,214 м3. 
 Для головного бродіння приймаємо апарати марки Б-604 місткістю  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    74 
 
 
 
Vг.б = 8 м3. 
 Коефіцієнт загрузки апарата  – 4,214 / 8 = 0,53 при нормі 0,9. 
Для пива «Портер» коефіцієнт загрузки бродильного апарата: 
Qвар = [1000(287,222/100)/1000]/8 = 0,36. 
Для пива «Янтарне» коефіцієнт загрузки бродильного апарата: 
Qвар = [1000(324,576/100)/1000]/8 = 0,41. 
Ці значення також близькі до нормальної величини 0,9, що є допустимою. 
Потрібне число апаратів (штук) для головного бродіння з урахуванням 
рівномірної роботи завода для кожного сорта пива розраховують за наступною 
формулою: 
(nг.б)i = Qгод / (/100) , 
 де Qгод - обсяг холодного сусла на річну потужність, м3/рік;  
 – об'єм холодного сусла, л/100кг;  
 – одноразовий засип зернопродуктів у заторний апарат, кг;  
 – оборотність апарату на рік.  
 Потреба в апаратах головного бродіння для пива: 
 де Qгод – об'єм холодного сусла на годову потужність, м3/год;  
 – об'єм холодного сусла, л/100кг; 
  – одноразова засип зернопродуктів в заторний аппарат, кг; 
  –оборотність апарата за год. 
Потреба в апаратах головного бродіння для пива: 
«Янтарне» 
(nг.б)ж = 319,95 · 1000/1000(324,576/100) 25,84 = 3,8 ≈ 4 шт. 
«Портер» 
(nг.б)р =  107,77 · 1000/1000(287,222/100) 18,5 = 2,03 ≈ 3 шт. 
«Мартівське» 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    75 
 
 
 
(nг.б)м =  320,94 · 1000/1000(421,41/100) 38,0 = 2,004 ≈ 3  шт. 
Усього необхідно апаратів для головного бродіння з урахуванням одного 
резервного апарату: 
nг.б = 4 + 3 + 3 + 1 = 11 шт. 
Для доброджування і дозрівання пива використовують вертикальні чи 
горизонтальні апарати. Місткість одного апарату має бути кратна обсягу молодого 
пива з одного бродильного апарату з урахуванням коефіцієнта заповнення (Кз). 
Таким чином, апарат для доброджування може вміщати молоде пиво з одного, 
двох, іноді і більше бродильних апаратів, тобто розраховується на одну або кілька 
варіння заторних апаратів. 
 У нашому випадку за каталогом пивоварного обладнання для 
доброджування вибираємо апарат типу ТЛА місткістю Vад = 8 м3 діаметром 3,2 м і 
довжиною 8,37 м.  При використанні його з розрахунку на два варіння 
коефіцієнт завантаження його буде: 
Кз.д = 2 (/100) 1000/Vа.д 1000. 
 «Янтарне» 
Кз.д  = 2 · 1 (317,435/100)1000/(8 · 1000) = 0,79; 
«Портер» 
Кз.д  = 2 · 1 (279,467/100)1000/(8 · 1000) = 0,7; 
«Мартівське» 
Кз.д  = 2 · 1(422,718/100)1000/(10 · 1000) = 0,85. 
 
Потреба в апаратах для доброджування  пива, шт. 
(nд.б)i = ()год 1000/[2 (/100) ] , шт. де: 
– об’єм молодого пива на річну потужність, м3/рік;  
– об'єм молодого пива з одного варіння, л/100кг;  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    76 
 
 
 
– одноразовий засип зернопродуктів у заторний апарат, кг;  
– оборотність апарату на рік.  
Розрахуємо цю потребу для різних сортів пива: 
«Янтарне» 
(nд.б)ж = 312,93·1000/[2·1000(317,435/100)15,4] = 3,2 ≈ 4 шт. 
«Портер» 
(nд.б)р = 104,86·1000/[2·1000(279,467/100)7,8] = 2,4 ≈ 3 шт. 
«Мартівське» 
(nд.б)м = 313,565·1000/[2·1000(411,718/100)7,8] = 4,88 ≈ 5 шт. 
Всього необхідно апаратів для доброджування з урахуванням одного 
резервного апарату: 
nг.б = 4+5+3+1 = 13 шт. 
  Відділення фільтрування пива 
У фільтрувальному відділенні встановлюють сепаратори та фільтри для 
освітлення пива, теплообмінники для пива, збірники фільтрованого пива, при 
необхідності карбонізатори. Усі обладнання, крім збірників, розраховують з 
урахуванням роботи не більше двох змін на добу. 
 Освітлення пива доцільно проводити на намивних діатомітових фільтрах. 
Фільтрувальні установки вибирають залежно від добової продуктивності на місяць 
максимального випуску пива Qсут, при 2-змінній роботі (7 годин роботи за зміну 
та 1 година – підготовчо-заключні роботи). 
Продуктивність фільтраційної установки для i-го сорту пива 
Vф= Qсут 10/(2 · 7) л/ч. 
Для пива «Янтарного» 
Vф = 584 · 10/(2 · 7) = 417 кг/ч; 
Для пива «Портера»: 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    77 
 
 
 
Vф = 351 · 10/(2 · 7) = 251 кг/год; 
Для пива «Мартівського»: 
Vф = 584 · 10/(2 · 7) = 417 л/год. 
В даний час випускаються діатомітові фільтраційні установки марки Р3-
ВФД продуктивністю 500, 600 і 1200 дал / год. Вибираємо для трьох сортів  пива 
апарат РЗ-ВФД-4 продуктивністю 500 дал/год.; площа поверхні фільтрування, 22 
м2; розмір рам, 600х600 мм.; посилення зажима, 0,14-0,16 МН; потужність 
електродвигуна, 2,9 кВт; габаритні розміри, довжина 4010 мм, ширина 1000 мм, 
висота 1050 мм; вага 2210. 
 Розрахунок та підбір додаткових та транспортних обладнень  
 Солод надходить на завод у вагонах–зерновозах місткістю 46 т. Під 
залізничними коліями необхідно встановити бункер, що містить вміст вагона. 
 Місткість бункера при коефіцієнті завантаження 0,8 буде:  
46000/(0,8 · 530) = 108,5 м3. 
Стрічкові транспортери та норії для подачі солоду на склад повинні 
забезпечувати переміщення солоду, що утримується у вагоні, протягом 36 хв. 
 Продуктивність транспортерів у паспортах заводів–виробників дається на 
тяжке зерно (пшеницю) щільністю 760 кг/м3. Тоді паспортна продуктивність 
стрічкових транспортерів та норій приймального пристрою має бути: 
77 · 760/530 = 110 т/ч. 
Продуктивність транспортних засобів для приймання та подачі на склад 
ячменю має забезпечувати передачу вмісту автомашини (9 т) протягом 20 хв. Тоді 
продуктивність транспортних пристроїв з важкого зерна:  
9 · 60 · 760/(20 · 630) = 32,6 т/ч. 
У проекті має бути передбачений штабелеукладач для укладання в штабелі 
мішків із рисом. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    78 
 
 
 
Крім того, необхідно передбачити електронавантажувачі для розвантаження 
вагонів зі склотарою, переміщення ящиків із пляшками, навантажувачі готової 
продукції. 
Транспортери для подачі зернопродуктів із сховища у виробництво повинні 
забезпечувати подачу добової витрати протягом 2–3 год. Тоді продуктивність 
транспортера має бути: 
для солода:  
42,2/2,5 = 16,9 т/ч, 
У проекті необхідно передбачити бункери для добового запасу 
зернопродуктів. Їхня місткість при коефіцієнті завантаження 0,8 складе:  
 для солода: 
42,2/(0,8 · 0,53) = 99,5 м3, 
 цукор: 
0,958/(0,8 · 0,53) = 2,3 м3, 
 крохмальна патока: 
0,578/(0,8 · 0,53) = 1,4 м3, 
для риса: 
3,451/(0,8 · 0,7) = 6,2 м3. 
В нашому прикладі більше всього солода міститься в рецептурі пива 
''Мартівське'' (100 кг/100 кг зернопродуктів), тому при його виробництві бункер 
перед варочним агрегатом повинен мати місткість: 
для полірованого солода: 
5500/(0,8 · 530) = 13 м3; 
для рисової січки: 
5500 · 18/(100 · 700 · 0,8) = 1,8 м3. 
  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    79 
 
 
 
 Розлив пива у кеги 
 Розлив пива в кеги здійснюється з прийомом автоматизованих установок для 
мийки і наповнення кегів “Трансомат” продуктивністю 50-150 кег/год. Установка 
“Трансомат 3/1” продуктивністю 60 кег/год має наступні розміри: 4900х4700х2800 
мм. В кеги розливаються всі три сорта пива: 
Кількість установок для розливу пива в кеги місткістю 50 дм3 з урахуванням 
роботи цеха в дві зміни, при коефіцієнті використання обладнання 0,9, складе: 
 
700000 ∙ 0,1
Пкег = = 0,77 
21 ∙ 2 ∙ 8 ∙ 0,9 ∙ 60 ∙ 5
 
2.10. Розрахунки складських приміщень  
Площа майданчика під навісом для зберігання бочок розраховують на 5–
добовий запас за норми зберігання 150 бочок місткістю 50 л на 10 м2 і коефіцієнт 
використання площі 0,8. Тоді площа майданчика для бочок буде: 
Fпл.боч = 5 · 715 · 10/(150 · 0,8) = 298 м2. 
Склад оборотних бочок розраховують на добову потребу в бочках за норми 
зберігання бочок 9 шт/м2 та коефіцієнт використання площі 0,5. Тоді площа складу 
оборотних бочок буде: 
Fоб.боч = 1 · 715/(9 · 0,5) = 159 м2. 
Площа бочкової експедиції розраховують на 2-добовий виробіток продукції 
за вищенаведених умов, тоді: 
Fбоч.эк = 2 · 715/(9 · 0,5) = 318 м2. 
Солодова дробина зберігається у бункері, що забезпечує 1,5-2-добовий 
запас. Тоді місткість бункера для солодової дробини буде: 
Мб.с.д = 2 · 813 = 1626 кг. 
Хмелева дробина зберігається в бункері, що вміщує 1,5-2-добовий 
виробіток. Його місткість має бути: 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    80 
 
 
 
Мб.х.д = 2 · 22 = 44 кг. 
Білковий шлам зберігається також у бункері, що вміщує 1,5-2-добовий 
виробіток. Його місткість має бути: 
Мб.б.ш = 2 · 8 = 16 кг. 
Дріжджі надлишкові зберігаються в баку, оснащеному водяною сорочкою 
для охолодження, що вміщує 2-добовий виробіток. Його обсяг має бути: 
V = 2 · 15,2 = 30,4 м3
б.д.і . 
Кизельгуровий осад зберігається в бункері, що вміщує 2-добовий виробіток. 
Його місткість має бути: 
Мб.к.о = 2 · 9,5 = 19 кг. 
Для виправного браку пива необхідно передбачити бак, що містить брак, 
який отримується протягом 1 зміни. Його місткість має бути: 
Vб.б.п = 31,74/2 = 15,9 м3 
Установка для збирання та стиснення діоксиду вуглецю повинна мати 
продуктивність 2,68 т/добу. Для відходів полірування солоду необхідний бункер, 
що вміщує 3-5-добовий виробіток. Його місткість має бути: 
Мб.п.с = 5 · 2,34 = 11,7 кг. 
 
    2.11. Розрахунки витрат електроенергії  
Розрахунок витрати електроенергії на технологічні потреби провадять на 
підставі характеристики одиниць обладнання – споживачів електроенергії. Зі 
специфікації обладнання знаходять встановлену потужність електродвигунів, а з 
технологічних режимів – час роботи на добу окремого обладнання.  
 1. Добова витрата електроенергії на операцію, кВт  год/добу 
 де А – встановлена потужність електродвигунів, кВт;  
 τ1 – час роботи електродвигуна на добу, год. 2. Витрата електроенергії на 
операцію на рік, кВт  год/рік 
 Дані розрахунку зводять у таблицю. Підсумовуючи витрати електроенергії за 
окремими операціями, визначають сумарну добову, річну та питому витрату 
електроенергії. Витрата електроенергії на збагачення та інші загальнозаводські 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    81 
 
 
 
потреби приймається рівним 100 % технологічної витрати. Розрахунок 
електроенергії для заводу продуктивністю 70000 дал пива на рік. 
 Таблиця 2.22 – Витрати електроенергії. 
Стаття Потуж Час Час Витрата 
витрати ність робо роб електроенергії, 
та електр ти на оти кВт  рік 
наймену одвигу добу, на 
на На на 
вання нів, год рік, 
добу рік 1 дал 
обладна кВт добу 
ння 
1 2 3 4 5 6 7 
8527.
З.Ф. ВЗЧ-1 0.6/2.2 12 3876 26.4 0.868 
2 
З,С, ВСЦ-1 3 12 3876 36 11628 1.184 
 БХГ-
6 5 1615 30 9690 0.99 
6К-2.8-2 
Н. Т/16/25 22 1292 
4 88 28424 2.9 
   
П.Л. РЗ- 3727.
5.77 2 646 11.54 0.38 
ВПС 42 
1873.
РЗ-ВФД-4 2.9 2 646 5.8 0.19 
4 
БДА-1 5 1 323 5 1615 0.16 
Д-10 1 1 323 1 323 0.033 
Загальні 
   208.74 65808 6.705 
витрати: 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    82 
 
 
 
2.12. Розрахунки  витрат води  і об’ємів стічних вод 
ВИТРАТИ ГАРЯЧОЇ ВОДИ. 
У технологічному процесі гаряча вода витрачається: на затирання 
зернопродуктів, заливку сит фільтраційного апарату, вилуговування пивної 
дробини, для миття обладнання: пиво–проводів, кегів (таблиця 5.1). 
 Таблица 2.23 – Витрати гарячої води в вироництві пива 
 Температура Тривалість  
Операція води, °С операції, хв Витрати води 
1 2 3 4 
Затирання 4 м3/т (частково 
  
зернопродуктів використовуються промивні 
60 30 
води) 
Заливка сит За обсягом підситового 
  
фільтраційного простору 
80 5 
апарата  
Вилуговування 4 м3/т використовується 
солодової дробини зворотня вода після 
  
теплообмінника для 
80 120 
охолодження 
 
Мийка фільтр-чана 1,4 м3 на 1000 дал 
60 5 
загальної потужності 
Мийка та дезинфекція    
обладнання варочного   3,2 м3 на 1000 дал загальної 
цеха и комунікацій 60 5 потужності 
Промивка 3,9 м3 на 1000 дал 
60 10 
суслопроводів мощности 
Мийка бункерів для  10 (1 на 
дробини 0,7 м3 на 1000 дал потужності 
60 добу) 
Мийка обладнання    
відділення освітлення    
та охолодження сусла 60 5 1,0 м3 на 1000 дал  потужності 
 
Продовження таблиці 2.23 
1 2 3 4 
 30–150 в 
Мийка ЦКБА залежності 
 
від режима За витратою на миючу 
60 
мийки та голівку 
дезинфекції 
Промивка пиво- 1,4 м3 на 1000 дал  
провода 60 10 потужності 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    83 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.23 
Мийка обладнання 
   
фільтраційного 
66 10 2,5 м3/год 
відділення 
Мийка розливних 10 
блоків 
60 – 5,0 м3/год 
15 
 6,4 м3 на 1000 дал 
  
Мийка кегів потужності (30 % 
60 – 
всієї продукції) 
Мийка іншого 
60 5 2,5 м3
обладнання /год 
   2 дм3 на 1 м2 площі 
Мийка підлог 60 – проминого полу 
 
1. Витрати води на затирання, л/доб, 
V1ГВС = QСУТ х NГВ, 
де Qдоб – добова кількість перероблюваних зернопродуктів;  
NГВ – норма витрат гарячої води на операці. 
V1ГВС = 0,7448 х 4 = 2,9792 . 
2. Витрати води на заливку сит фільтраційного апаратау, л/доб, 
V2ГВС  = S х h х z х n,  
 де S – площа фільтрації вибранного фільтраційного апарату, м2; 
 
 h – висота подситового пространства, м (для ВЗЧ-1 h = 0,012 м); 
 z – обертаємість вибраного варочного агрегата (в прикладі z=2); 
 n – кількість фільтраційних апаратів в агрегаті (в прикладі вибрано 
двохапаратний варочний агрегат, в комплекті якого входят один фильтрчан). 
V2ГВС = 5,3 х 0, 012 х 2 х 1 = 0,127. 
3. Витрати води на вилуговування пивної дробини,  л/доб, 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    84 
 
 
 
V3ГВС = V1ГВС = 2,9792. 
4. Витрати води на мийку фільтрчана, м3/доб, 
V4ГВС = NГВ х  L / 323 х10,  
 де NГВ - норма витрати гарячої води на операцію;  
 ∑L – загальна річна продуктивність заводу, дал;  
  – кількість днів роботи на рік відповідного відділення заводу. 
V4ГВС = 1, 4 х 70000 / 323 х1000 = 0,3034, 
V4ГВС= 2, 5 х 5 х 2 / 60 = 0, 42, м3/год. 
 Розрахунок витрати води за операціями 5-10 ведуть за формулою. 
  5. Витрата води на миття обладнання варочного цеху, л/доб, 
V5ГВС = 3, 2 х 70000 / 323 х1000 х 0,6935. 
 6. Витрата води на промивання суслопроводу, л/доб, 
V6ГВС = 3, 9 х 70000 / 323 х 1000 х 0,8452. 
 7. Витрата води на миття бункерів для дробини, л/доб,  
V7гвс  0, 7  70000 / 323 1000  10,517. 
 8. Витрата води для миття обладнання відділення охолодження та освітлення 
сусла, л/доб,  
V8гвс  1, 0  70000 / 323 1000  0,2167. 
  9. Витрата води на промивання пиво проводів, л/доб, 
V9гвс  1, 4  70000 / 338 1000  0,29. 
 10. Витрата води для миття кегів, л/доб (70 000 дал – річний випуск пива 
Янтарне, Портер, Мартівське, 1 – частка розливу пива у кеги):  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    85 
 
 
 
V10гвс  6, 4  70000  1 / 238 1000  1,8824. 
  11. Витрата води на миття ЦКТ, л/доб, 
V11гвс  N  τ1  n / 60,  
 де N – норма витрати робочої рідини на одну миючу голівку, м3/год 
(приймемо, що миття апаратів здійснюють миючими головками типу Ш4-ВГМ-1 з 
витратою робочої рідини 10 м3/год); 
 τ1 – тривалість миття, хв ( для ЦКТ, залежно від режиму миття та дезінфекції, 
��1=30–150 хв);  
 n – кількість одиниць обладнання, що піддаються миття на добу (для ЦКТ 
приймемо n=2 шт.).  
V11гвс  10  30  2/60  10. 
 12. Витрата води для миття обладнання фільтраційного відділення, м3/доб (де 
NГВ, ��1 – див. таблицю 5.1; n=7, тому, що в прикладі розрахунку обладнання в 
пункті 3.5 у фільтраційному відділенні встановлені 1 сепаратори, 1 намивний 
фільтр, 1 знеположуючий фільтр, 1 пластинчасті теплообмінники, 1 карбонізатор):  
V12гвс  2, 5 10  5/60  2,08. 
 13. Витрата води на інші потреби приймаємо 0,4 л на 1 т зернопродуктів, що 
переробляються, добу, м3/добу,  
V13гвс = 0,4 х 74,48 = 29,79. 
 14. Визначення річної витрати гарячої (VГВГ) води за операціями 1–14 м3/рік: 
VГВГ= VГВС∙ ��,   
 де VГВС – витрата води на операцію на добу, м3/добу; 
 �� – кількість днів роботи на рік відповідного відділення заводу. 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    86 
 
 
 
V 1 
ГВГ = 2,9792 х 323 = 962,2816; 
V 2 
ГВГ = 0,127 х 323 = 323,127; 
V 3 
ГВГ = 2,9792 х 323 = 962,2816; 
V 4 
ГВГ = 0,3034 х 323 = 98,00, 0,42 х 323 = 135,7; 
V 5 
ГВГ = 0,6935 х 323 = 224; 
V 6 
ГВГ = 0,8452 х 323 = 273; 
V 7 
ГВГ = 0,1517 х 323 = 49; 
V 8 
ГВГ = 0,2167 х 323 = 70; 
V 9 
ГВГ = 0,29 х 338 = 98,02; 
V 10 
ГВГ = 1,8824 х 238 = 448,01; 
V 11 
ГВГ = 10 х 60 = 600; 
V 12 
ГВГ = 2,08 х 60 = 124,8; 
V 13 
ГВГ =0,2979 х 323 = 96,22. 
V14гвс  0, 4  0,7448  0,2979. 
  15. Визначення питомої витрати води за операціями 1-14, м3/дал: 
��ГВГ
��ГВУД = . 
ΣL
 При визначенні питомої витрати води за операціями 10 та 13 ΣL беруть 
відповідно до випуску товарного пива в кегах, тобто: 
��ГВГ
��ГВУД = . 
70000
1. V=0,0001375; 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    87 
 
 
 
2. V=0,00000046; 
3. V=0,0001375; 
4. V=0,0000001939; 
5. V=0,000032; 
6. V=0,000039; 
7. V=0,000007; 
8. V=0,00001; 
9. V=0,000014003; 
10. V=0,000064; 
11. V=0,000000857; 
12. V=0,0000002; 
13. V=0,00005396. 
 У таблиці 2.24 наведено дані про витрату гарячої води на технологічні 
операції. 
 16. Максимальна годинна витрата води V 3
ГВЧ (м /год) приймаємо рівним 15% 
від добової витрати: 
VГВЧ  0,15  9,67542  1,4513. 
 Максимальна годинна витрата води на потреби цеху (позиції 1–8 з таблиці 
5.2), м3/год,  
3,4635 · 0,15 = 0,5195. 
 17. Визначення місткості бака гарячої води (розраховують на 2-годинну 
витрату від максимальної годинної витрати гарячої води на потреби тільки 
варочного цеху при коефіцієнті заповнення бака 0,9), м3, 
VГВБАК=1,4513 х 2 / 0,9 = 3,2251. 
Лист 
  
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    88 
 
 
 
 Таблиця 2.24 – Зведені дані витрат гарячої води 
 Витрати води на Питомі витрати 
Найменування операції операцію води 
м3/сут м3/год м3/дал 
1. Затирання зернопродуктів 2,9792 962,28 0,0001375 
2. Заливка сит фільтраційного 
0,127 6,234 0,0000004 
апарата 
3. Вилуговування солодової 
2,9792 962,2816 0,0001375 
дробини 
4. Мийка фільтр–чана 0.303 98 0,00000000019 
5. Мийка і дезинфекція 
0,6935 224 0,000032 
обладнання варочного цеха 
6. Промивка суслопроводів 0,8452 273 0,000039 
7. Мийка бункерів для 
0,1517 49 0,0000070 
дробини 
8. Мийка обладнання 
відділення освітлення і 0,2167 70 0,00001 
охолодження сусла 
9. Мийка ЦКТ 0,01 98,02 0,000014 
10. Промивка пивопроводів 0,7059 168 0,000064 
11. Мийка обладнання 
0,0208 6 0,000000857 
фільтраційного відділення 
12. Мийка кегів 0,7059 1,25 0,0000002 
13. Інші потреби 0,2979 96,23 0,00005396 
Всього: 10,04 3014,3 0,0004962 
 Приймаємо чотири баки прямокутного перерізу з розмірами 3000×3000×3400 
мм та місткістю 30 м3 кожен. 
 Витрата холодної води 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    89 
 
 
 
 У технологічному процесі холодна вода витрачається на видалення дробини, 
охолодження сусла, миття обладнання, пивопроводів, тари (таблиця 5.3).  
 1. Витрата води на розведення пивної дробини, м3/сут,  
V1хвс  V1гвс  2,9792. 
 Таблиця 2.25 – Витрати холодної води в виробництві пива 
Операція Тривалість операції, хв Витрати води 
1 2 3 
Гідравлічне видалення 
3
30 4 м /т зернопродуктів 
солодової дробини 
Гідравлічне видалення 
15 1 м3/т зернопродуктів 
хмелевої дробини 
Охолодження сусла від За паспортними даними 
те– мператури 95 до 35 (при охолодженні 
°С: після гідроциклонних гарячого сусла 
В потоці 
чанів на пластинчастом відпрацьована вода 
теплообмінників Від 60 до 120 використовуєтся на 
охолодження сусла у гаряче водопостачання) 
відстійних аппаратах 26,7 м3/год на 1 т зр. 
Мийка обладнання 
0,6 м3 на 1000 дал 
відділення охолодження – 
потужності 
сусла  
Мийка бродильних 
танків, апаратів 
 4,3 м3 на 1000 дал 
доброджування і 
– зальної потужності 
збірниківфільтрованого 
пива 
Мийка ЦКА По витратам на миючу 
– 
головку 
 
Лист 
 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    90 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.25 
Промивка дріжджів і Трьохразова промивка 
 
обладнаннядріжджового і залив одинарним 
– 
відділення  кількістю 
Мийка обладнання – 0,8 м3 на 1000 дал на 
фільтраційного відділення загальну потужність 
Промивка пивопровода – 0,5 м3 на 1000 дал 
потужності 
Охолодження сусла в 60 3,5 м3/год 
стерилізаторі від 95 до 35°С 
Охолодженні в апараті 18,0 м3
60 /год 
попереднього бродіння 
Мийка бутилок За паспортними даними 
Час роботи цеха 
бутилкомиючих 
Мийка кегів 1,0 м3 на 1000 дал на 
Час роботи відділення 
загальну потужність 
Мийка бутилкомиючих 0,7 м3 на 1000 дал на 
– 
машин загальну потужність 
Промивка автоматів лінії  1,5 м3 на 1000 дал 
– 
розлива і конвейрів загальної потужності 
Пастеризатор 
Час роботи пастерізат. За паспортними  даними 
бутилко миючий 
Мийка обладнання цеха 
3
30 5,0 м /год 
розлива 
Мийка іншого обладнання 3
5 2,5 м /год 
Мийка підлоги 2 дм3 на 1 м2 площу 
– 
миючої підлоги 
 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    91 
 
 
 
 2. Витрата води на видалення хмелевої дробини з білковим відстоєм, м3/добу 
(де NХВ – див. таблицю 5.3):  
V2хвс  1 0,7448  0,7448. 
 3. Витрата води на охолодження сусла в пластинчастому теплообміннику, 
м3/добу, 
V3ХВС = NХВ х τ1 х n х z / 60, 
 де NХВ – норма витрати холодної води, м3/год (було обрано пластинчастий 
теплообмінник ВО1-У2,5 продуктивністю 2,5 м3/год із витратою води 5 м3/год): τ1 
– тривалість операції, хв (за технологічною інструкцією сусло має охолоджуватися 
не більше 90–120 хв);  n – кількість одиниць обладнання, що піддаються миття на 
добу (n=1 шт.);  z – оборотність варильного агрегату (z = 2).  
V3хвс  5  90 1 2/60  15. 
 Розрахунок витрати води за операціями 4, 5, 8, 9, 12, 14, 15 виконують нижче:  
 4. Витрата води на миття обладнання відділення охолодження та освітлення 
сусла, м3/доб,  
V4хвс  0, 6  70000 / 323 1000  0,13. 
 5. Витрата води на миття бродильних танків, апаратів добивання, збірників 
фільтрованого пива, м3/доб, 
V5хвс  4,3  70000 / 338 1000  0,89. 
 6. Витрата води на миття ЦКБА, м3/доб:  
V6хвс  V11гвс  10. 
  7. Витрата води на промивання дріжджів та обладнання дріжджового 
відділення (даний розрахунок не проводять, якщо прийнято схему без підробітку 
дріжджів): 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    92 
 
 
 
Не виконуємо. 
 8. Витрати води на миття обладнання фільтраційного відділення, м3/доб, 
V8хвс  0, 8  70000 / 238 1000  0,2353. 
 9. Витрата води на промивання пивопроводів, м3/доб,  
V9хвс  0, 5  70000 / 338 1000  0,1036. 
 10. Витрата води на охолодження сусла в стерилізаторі, м3/доб,  (де NХВ – 
норма витрати води на операцію, м3/год; ��1 – тривалість охолодження, хв, n – 
кількість апаратів (або операцій на добу):  
V10хвс  3,5  60 1 / 60  3,5. 
 11. Витрати води на охолодження в апараті попереднього бродіння, м3/доб,  
V11хвс  18, 0  60 1 / 60  18. 
  12. Витрата води для миття кег, м3/од: 
V12хвс  1, 0  70000  0,3 / 238 1000  0,88. 
 13. Витрата води на миття пляшок, м3/добу, де N – норма витрати води на 
операцію, мгод/год  NХВ=26 м3/год), τ1 – тривалість миття, год (дві зміни по 8 
годин); n – кількість ліній розливу):  
На підприємстві розлив виконується тільки в кеги. 
 14. Витрата води на інші потреби приймаємо 5 м3 на 1 т перероблених 
зернопродуктів на добу, м3/добу, 
V14хвс  5  0,7448  3,724. 
 Розрахунок річної та питомої кількості холодної води ведуть аналогічно 
витраті гарячої води, відповідно за пунктом 14. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    93 
 
 
 
 При визначенні питомої витрати води за операціями 12-15 ∑L беруть 
відповідно до випуску товарного пива в кегах та скло-пляшці, тобто 70000 дал.  
 15. Максимальна годинна витрата води приймають рівним 12% від добової 
витрати (таблиця 2.26) без урахування миття підлог, м3/год,  
Vхвч  0,12 17,92  2,15. 
  18. Кількість води, що повторно використовується, приймають рівним 70 % 
витрати води на охолодження сусла, м3/доб, 
Vхв повт  0, 7  40,5  2,385. 
 19. Сумарна добова витрата холодної та гарячої води, м3/добу,  
 VB   VГВ СУТ   VХВ СУТ  VХВ ПОВТ, 
 VВ  9,67542  17,92  2,83 5  25,21042. 
 Відповідно до норм технологічного проектування витрата води на 1 т 
зернопродуктів, включаючи миття підлог, за вирахуванням повторно 
використовуваної води, не повинна перевищувати 57 м3. 
 Таблиця 2.26 – Зведені дані о витратах холодної води 
Питома витрата 
Витрати води на операцію 
Назва операції води 
м3/сут м3/год м3/дал 
1 2 3 4 
Видалення пивної 
108,28 34 974,44 0,0087436 
дробини  
Видалення хмільної 
27,07 8743,61 0,0021859 
дробини 
Охолодження сусла в 
пластинчастому 405 130815 0,0327037 
теплообміннику  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    94 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.26 
Мийка обладнання 
відділення охолодження 7,43 2399,89 0,0005999 
та освітлення сусла  
Мийка бродильних 
танків, апаратів 
   
доброджування, 
50,89 17 200,82 0,0043002 
збірник фільтрованого 
пива  
Мийка ЦКБА 10,00 3400 0,00085 
Промивка дріжджів 15,85 5357,30 0,0013393 
Мийка обладнання 
фільтраційного 13,45 3201,10 0,0008002 
відділення  
Промивка пивопроводів  5,92 2000,96 0,0005002 
Охолодження сусла в 
3,5 21 0,0000052 
стерилізаторі  
Охолодження сусла  в 
апараті попереднього 18,0 108 0,000027 
бродіння  
Мийка кегів 3,53 840,14 0,0010001 
Мийка бутилок 416 99008 0,024752 
Мийка бутилко миючих 
6,82 1623,16 0,0006996 
машин 
Промивка автоматів лінії 
14,62 3479,56 0,0014998 
розливу та конвейрів 
Інші потреби 135,35 45 748,30 0,011437 
 Всього: 1241,71 358 921,28 0,0914437 
 
Лист 
 КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    95 
 
 
 
   2.13. Розрахунки витрат пари 
  ВИТРАТА ПАРИ НА ТЕХНОЛОГІЧНІ ПОТРЕБИ 
 Розрахунки витрати пари ґрунтуються на розрахунку продуктів, паспортних 
даних прийнятого в проекті технологічного обладнання, нормативних витратах на  
окремі операції. Основним споживачем пари є варильний цех. Крім того, пара 
використовується в цеху розливу при миття тари та пастеризації пива, у відділенні 
чистої культури та на пропарювання трубопроводів.  
 ВИТРАТА ПАРИ У ВАРИЛЬНОМУ ЦЕХУ  
 У варильному цеху пара використовується: для приготування затору, 
кип'ятіння сусла з хмелем, підігріву промивних вод, пропарювання суслопроводів, 
підігріву води для заливки сит фільтраційного апарату та вилуговування дробини. 
Витрата пари на затирання. Витрата пари на затирання залежить від прийнятого у 
проекті способу затирання. Розраховується на режим затирання масового сорту 
пива. Для прикладу для Мартівського пива прийнятий прогресивний спосіб 
затирання з кип'ятінням густої частини затору, за яким після розшаровування 
кип'ятіння піддається вся густа частина – 60%.  
1. Витрати тепла на підігрів затора до температури 63 °С, кДж, 
1000 × 3.7 × (63 − 40)
��1 = = 89.58 ∙ 103кДж 
0.95
89,59 × 103
М1 = = 39кг. 
2716 − 4,19 × 100
39 × 60 кг
Мгод = = 117 . 
20 год
кг
Мдоб = 39 × 2 = 78 . 
доб
Мріч = 78 × 323 = 25194 кг/рік. 
25194 кг
Мпит. = = 0,36 . 
70000 дал
 
2. Витрати тепла на підігрів густої частини (60 %) до кипіння, кДж, 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    96 
 
 
 
1000×0,6 ×3,7×(100−63)
��2 = = 86.46 ∙ 103 кДж. 
0.95
86,46 × 103
М2 = = 37,6кг. 
2716 − 4,19 × 100
37,6 × 60 кг
Мгод = = 75,2 . 
30 год
кг
Мдоб = 37,6 × 2 = 75,2 . 
доб
Мріч = 75,2 × 323 = 24289,6 кг/рік. 
24289,6 кг
Мпит. = = 0,347 . 
70000 дал
3. Витрата тепла на кип'ятіння відварки протягом 30 хв з урахуванням 
випаровування 5 % води на годину та питомої теплоємності пароутворення 
2260 кДж/кг, кДж, 
600×(30/60)×2260×0,05
��3 = = 35,68 ∙ 103 кДж. 
0.95
35,68 × 103
М3 = = 15,5 кг. 
2716 − 4,19 × 100
15,5 × 60 кг
Мгод = = 31 . 
30 год
кг
Мдоб = 15,5 × 2 = 31 . 
доб
Мріч = 31 × 323 = 10013 кг/рік. 
10013 кг
Мпит. = = 0,143 . 
70000 дал
 Маса відварки після кип'ятіння, кг, 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    97 
 
 
 
600 ∙ 0,05 ∙ 30
МО = 600 − = 585. 
60
 Маса затора після повернення відварки, кг, 
М3 = 1000 ∙ 0,4 + 585 = 985. 
4. Витрати тепла на підігрів затора від температури 70-78 оС, кДж, 
985∙3,7∙(78−70)
��4 = = 30,69 ∙ 103 кДж. 
0,95
30,69 × 103
М4 = = 13,36 кг. 
2716 − 4,19 × 100
13,36 × 60 кг
Мгод = = 100,2 . 
8 год
кг
Мдоб = 13,36 × 2 = 26,72 . 
доб
Мріч = 26.72 × 323 = 8630,6 кг/рік. 
8630,6 кг
Мпит. = = 0,123 . 
70000 дал
 Витрата пари на кип'ятіння сусла з хмелем. Згідно з продуктовим 
розрахунком, з одного варіння виходить 6500 дм3 гарячого сусла. У процесі 
кип'ятіння сусла з хмелем випаровується 15% води. Тоді первісний обсяг сусла 
становитиме, дм3, 
6500 × 100
��г.с = = 7647,1 дм3. 
100 − 15
 При масовій долі сухих, 
��С = ��г.с × �� = 7647,1 × 1,038 = 7937,7 кг. 
 
Лист 
 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    98 
 
 
 
5. Витрати пари на підігрів сусла від температури 65 до 100 оС при 
питомій теплоємкості сусла 3,98 кДж/(кг.К), кДж, 
7937,7∙3,98∙(100−65)
�� = = 1163,92 ∙ 103
5  кДж. 
0,95
1163,92 × 103
М5 = = 506,7 кг. 
2716 − 4,19 × 100
506,7 × 60 кг
Мгод = = 2026,8 . 
15 год
кг
Мдоб = 506,7 × 2 = 1013,4 . 
доб
Мріч = 1013,4 × 323 = 327328,2 кг/рік. 
327328,2 кг
Мпит. = = 4,67 . 
70000 дал
6. Витрати тепла на кип'ятіння сусла, кДж, 
7937,7∙2260∙0,15
��6 = = 2832,5 ∙ 103 кДж. 
0,95
2832500 × 103
М6 = = 1233,13 кг. 
2716 − 4,19 × 100
1233,13 × 60 кг
Мгод = = 822,1 . 
90 год
кг
Мдоб = 1233,13 × 2 = 2466,26 . 
доб
Мріч = 2466,24 × 323 = 796601,98 кг/рік. 
796601,98 кг
Мпит. = = 11,38 . 
70000 дал
 Витрати тепла на підігрів води. 
Лист 
 КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    99 
 
 
 
         7. Витрати тепла на підігрів води на затирання, кДж, 
��7 = 750 × 4,19 × (42 − 12) = 94,275 × 103. 
94,275 × 103
М7 = = 41,04 кг. 
2716 − 4,19 × 100
41,04 × 60 кг
Мгод = = 164,16 . 
15 год
кг
Мдоб = 41,04 × 2 = 82,08 . 
доб
Мріч = 82,08 × 323 = 26511,84 кг/рік. 
26511,84 кг
Мпит. = = 0,379 . 
70000 дал
 8. Витрати тепла на підігрів води на вилуговування дробини, кДж, 
��8 = 750 × 4,19 × (80 − 12) = 213,69 × 103. 
213,69 × 103
М8 = = 93,03 кг. 
2716 − 4,19 × 100
93,03 × 60 кг
Мгод = = 186,06 . 
30 год
кг
Мдоб = 93,03 × 2 = 186,06 . 
доб
Мріч = 186,06 × 323 = 60097,38 кг/рік. 
60097,38 кг
Мпит. = = 0,859 . 
70000 дал
  9. Витрата тепла на підігрів води для заливки сит фільтр–чана при площі  
фільтрації 5,3 м2 та висоті підситового простору 0,012 м, кДж, 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    100 
 
 
 
��9 = 5,3 × 0,012 × 1000 × 4,19 × (80 − 12) = 18,121 × 103. 
18,121 × 103
М9 = = 7,9 кг. 
2716 − 4,19 × 100
7,9 × 60 кг
Мгод = = 15,8 . 
30 год
кг
Мдоб = 7,9 × 2 = 15,8 . 
доб
Мріч = 15,8 × 323 = 5103,4 кг/рік. 
5103,4 кг
Мпит. = = 0,0729 . 
70000 дал
 Витрата тепла на підігрів промивних вод. Згідно з нормами технологічного 
проектування, на кожне варіння для підігріву промивних вод витрачається 55 кг 
пари на 1 т зернопродуктів.  
 10. Витрата пари на варіння, кг, 
М10 = 55 × 1 = 55 кг. 
55 × 60 кг
Мгод = = 55 . 
60 год
кг
Мдоб = 55 × 2 = 110 . 
доб
Мріч = 110 × 323 = 35530 кг/рік. 
35530 кг
Мпит. = = 0,508 . 
70000 дал
 Витрата пари у відділенні ЧКД 
 Витрата пари у відділенні ЧКД за нормами проектування становить 175 кг/год 
на 1 т зернопродуктів. При тривалості стерилізації 60 хв витрата пари на добу  
Лист 
 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    101 
 
 
 
становитиме 175 кг. 
 11. Річна витрата пари при шести циклах розведення ЧКД: 
МРіч.ЧДК = 175 × 6 = 1050 кг/рік. 
1050 кг
Мпит. = = 0,015 . 
70 000 дал
 Витрата пари в цеху розливу 
 Споживачами пари в цеху розливу є: лінії розливу пива в склопляшку, 
установки розливу пива в кегі, пастеризатори. Витрата пари приймається за 
паспортними даними обладнання. В даних розрахунках не використовуємо  лінію 
розлива пива в склопляшку так, як в нас міні–броварня. 
 12. Для установки «Трансомат» умовно приймаємо витрату пари 300 
кг/год. Витрата пари для пастеризатора ВО1-У2,5 становить 80 кг/год. 
 Добова витрата пари (М на добу) при роботі цеху розливу у дві зміни по 8 
год і коефіцієнт використання обладнання 0,7 складе: 
 для обробки кегів:  
300 х 8 х 2 х 0,7 = 3 360 кг/добу; 
 для пастеризації:  
80 х 8 х 2 х 0,7 = 896 кг/добу. 
 Річна витрата пари (Мріч.): 
 для обробки кегів: 
3 360 х 238 = 799 680 кг/рік; 
 для пастеризації: 
896 х 238 = 213 248 кг/рік. 
 Питома витрата пари (Мпит.): 
 для обробки кегів:  
799 680 / 70 000 = 11,424 кг/дал; 
 для пастеризації:  
213 248 / 70 000 = 3,05 кг/дал. 
 13. На пивоварному заводі пара витрачається також на пропарку   
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    102 
 
 
 
трубопроводів, на підігрів води після теплообмінника, на пропарювання, за 
необхідності, ємкістного обладнання. Витрата пари на інші потреби приймається в 
кількості 87,5 кг на добу. Для заводу продуктивністю 70 000 дал річна витрата на 
інші потреби становить, кг/рік, 
Мрік = 87,5 ∙ 323 = 28 262,5. 
28 262,5 кг
Мпит. = = 0,404 . 
70 000 дал
 Дані з розрахунку пари зводять у таблицю 2.27, підсумовуючи витрата пари 
на окремі операції, визначають годинну, добову, річну та питому витрату пари. 
 
  2.14. Розрахунки витрат холоду 
 Витрата холоду 
 Виробництво пива характеризується значним споживанням холоду, що 
виробляється холодильними установками. Холод витрачається на різні технологічні 
операції, і навіть на охолодження виробничих приміщень (таблиця 2.28). 
 Таблиця 2.27 - Зведені дані з розрахунку пари 
 Витрата пари на операцію  
 
Тиск Триваліст    Питома 
 
пари ь операції,    
кг/рік витрата 
Назва операції , хв    пари, 
МПа кг кг/год кг/добу кг/дал 
1 2 3 4 5 6 7 8 
Підігрів затору  
      
до 
0,25 20 39 117 78 25194 0,36 
63 °С 
Підігрів густої 
       
частини 
0,25 30 37,6 75,2 75,2 24289,6 0,347 
до кипіння 
Кип'ятіння 
відварки 0,25 30 15,5 31 31 10013 0,143 
Підігрів затору 
      
до 
0,25 8 13,36 100,2 26,72 8630,6 0,123 
78 °С 
Підгрів сусла до       
кипіння 0,25 15 506,7 2026,8 1013,4 327328,6 4,67 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    103 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.27 
Кип'ятіння 1233, 796601,9
сусла 0,25 90 822,1 2466,26 11,38 
13 8 
Підігрів води на       
затирання 0,25 15 41,04 164,16 82,08 26511,84 0,379 
Підігрів води 
на        
вилуговування 0,25 30 93,03 186,06 186,06 60097,38 0,859 
дробини 
Підгрів води на        
заливку сит 0,25 30 7,9 15,8 15,8 5103,4 0,0729 
Підгрів 
      
промивних 
0,25 60 55 55 110 35530 0,508 
вод 
Приготування 
ЧКД 0,25 60 175 175 175 1050 0,015 
Мийка кегів 0,25 – – 300 3360 799860 11,424 
Пастеризація 
пива 0,25 – – 80 896 213248 3,05 
Інші потреби 0,25 – – – 87,5 28262,5 0,404 
Всього: 8603,0 2361,7 
   4148,32 33,735 
2 *103 
 
 Таблиця 2.28– Споживачі холоду та його параметри 
Температура Темпера-
Тривалість продукту, °С тура 
Операція охолоджен- приміщен-
ня, мін початкова  кінцева ня, 
°С 
Охолодження сусла 9 (10 °С 
при 
   
встановл
90–120 35 - 
енні 
ЦКБА) 
Охолодження води для Залежитьві
заливання дріжджів д 
 
температу   
Не 
ри   
регламентує
водопрові 1 - 
ться 
дної 
води 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    104 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.28 
Відведення тепла По 
бродіння та розрахунку 
доброджування на бро-    
дружинни
й екстракт 
Охолодження пива в 
танках доброджування 1440 6 4 - 
Охолодження пива після Час роботи 
сепарування сепа- 3 1  
ратора 
Охолодження виправного 
браку пива після 60–90 35 6–10 16–18 
пастеризації 
Охолодження 
    
приміщення: 
цех головного бродіння    6 
дріжджове, цех 
доброджування, збірників  - - 1 
фільтрованого пива 
склад хмелю    1 
цех готової продукції    12 
відділення фільтрування 
 
пива - - 12–14 
відділення ЧКД    10 12 
 
 Витрата холоду на охолодження сусла у пластинчастому теплообміннику 
1. Визначення середньої екстрактивності початкового сусла, %, 
Ен.с.ср = 14 ∙ 0,43 + 14,5 ∙ 0,43 + 20 ∙ 0,14 = 15,055. 
2. Визначення середньозваженої питомої теплоємності сусла, кДж/(кг·К), 
15,055 15,055 кДж
СС.СР = 1,423 ∙ ( ) + 4,1868 ∙ (1 − ( )) = 3,7707 . 
100 100 кг ∙ К
 3. Об'єм гарячого сусла по кожному сорту пива, що отримується з одної варки, 
дал, 
1000 ∙ 12,235
��1Г.С.п = = 3 260,93; 
3,752
1000 ∙ 11,836
��1Г.С.м = = 4 661,68; 
2,539
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    105 
 
 
 
1000 ∙ 12,85
��1Г.С.я = = 3 910,53. 
3,286
 4. Об'єм гарячого сусла, що охолоджується за добу, дм3/доб, 
��Г.С.  СУТ = (3 910,53 ∙ 0,43 + 4 661,68 ∙ 0,43 + 3 260,93 ∙ 0,14) ∙ 2 ∙ 10
дм3
= 82851,61 . 
сут
 5. Кількість теплоти, що відводиться при охолодженні сусла, кДж/доб, 
��1 = 82851,61 ∙ 1,046 ∙ 3,7707 ∙ (30 − 6) = 7842704,64. 
 де 1,046 – відносна щільність сусла середньої екстрактивності (ЕН.С.СР); 
 tH і tK – відповідно початкова та кінцева температура охолодження сусла (tH 
=30 °С, tK=6 °С, значення можуть змінюватися залежно від режиму охолодження та 
початкової температури бродіння). 
  
 Витрата холоду на відведення тепла, що виділяється при головному 
бродінні 
 6. Кількість холодного сусла, що зброджується за добу, дм3 (розрахунок 
ведуть для кожного сорту пива окремо) 
107 770 ∙ 10
��Х.С.СУТ п = = 3 188,46; 
338
320 940 ∙ 10
��Х.С.СУТ м = = 9 495,27; 
338
319 950 ∙ 10
��Х.С.СУТ я = = 9 465,98; 
338
 
∑ ��Х.С.  СУТ = 3 188,46 + 9 495,27 + 9 465,98 = 22 149,71. 
 де ∑ ��Х.С.  СУТ– річний обсяг холодного сусла цього сорту пива; 
 10 – переклад дав у дм3; 
 338 – кількість днів роботи відділення головного бродіння на рік. 
 7. Кількість збродженого при головному бродінні екстракту 
(розрахунок ведуть для кожного сорту пива окремо), кг, 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    106 
 
 
 
3188,46 ∙ 20 ∙ 1,087 ∙ 0,46
Есб.б.П = = 318,86; 
100
9495,27 ∙ 14,5 ∙ 1,065 ∙ 0,57
Есб.б.М = = 835,8; 
100
9465,98 ∙ 14 ∙ 1,063 ∙ 0,55
Есб.б.Я = = 774,8. 
100
 
 8. Кількість тепла, що відводиться за добу при головному бродінні, кДж/сут, 
 де ∑Есб.б – сума зброженого екстракту за всіма сортами пива, кг; 614,25 – 
кількість теплоти, що виділяється при зброджуванні 1 кг мальтози, кДж. 
��2 = (318,86 + 835,8 + 774,8) ∙ 614,25 = 1185170,8. 
 
 Витрата холоду на охолодження молодого пива 
 Перед перекачуванням на добрива молоде пиво охолоджують до температури 
4 °С. Так як охолодження ведеться в бродильних апаратах, то приймають об'єм 
молодого пива, що охолоджується, рівний об'єму холодного сусла. 
 9. Кількість холоду, необхідного на добу, для охолодження молодого пива, 
кДж/добу, 
 де ∑V Х.С. СУТ - сумарний обсяг холодного сусла на добу по всіх сортах, 
дм3; 
 1,018 - відносна щільність молодого пива; 
 4,112 – питома теплоємність пива, кДж/(кг·К); 
 tH і tK – відповідно початкова та кінцева температура пива (tH = 6 °С, tK = 4 
°С, значення температур можуть змінюватися залежно від режиму охолодження). 
кДж
��3 = 22030 ∙ 1,018 ∙ 4,112 ∙ (6 − 4) = 184 435,86 . 
доб
 
Витрата холоду на відведення тепла, що виділяється під час дображування 
 10. Кількість молодого пива на добу, що передається на доброджування 
(розрахунок ведуть для кожного сорту пива окремо), дм3, 
VМП СУТ =(VМПГ х 10)/τ, 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    107 
 
 
 
 де VМП Г – річний обсяг молодого пива даного сорту; 
 τ – кількість днів роботи відділення дображивания на рік (340). 
104860 ∙ 10
��МП СУТ П = = 3 084,12дм3; 
340
313560 ∙ 10
�� = = 9 222,35 дм3
МП СУТ М ; 
340
312930 ∙ 10
��МП СУТ Я = = 9 203,82 дм3. 
340
 11. Кількість зброженого на стадії доброджування екстракту (розрахунок 
ведуть для кожного сорту пива окремо), кг, 
3084,12 ∙ 20 ∙ 1,087 ∙ 2
Езб.д.П = = 13,41; 
100 ∙ 100
9222,35 ∙ 14,5 ∙ 1,065 ∙ 2
Езб.д.М = = 28,48; 
100 ∙ 100
9203,82 ∙ 14 ∙ 1,063 ∙ 2
Езб.д.П = = 27,39. 
100 ∙ 100
 12. Кількість тепла, що відводиться на добу при доброджуванні, кДж/доб, 
 де ∑Есб.д – сума зброженого екстракту за всіма сортами пива, кг. 
��4 = (13,41 + 28,48 + 27,39) ∙ 614,25 = 42 555,24. 
 Витрата холоду на охолодження пива перед фільтрацією 
 13. Охолодження пива перед фільтрацією, кДж/добу, 
 де ∑L – загальна річна продуктивність заводу з усіх сортів пива, дав; 
 1,0204 – коефіцієнт перерахунку товарного пива у нефільтроване; 
 tH і tK – відповідно початкова та кінцева температура пива (tH = 4 °С, tK = 1 
°С). 
70000 ∙ 10 ∙ 1,0204 ∙ 1,018 ∙ 4,112 ∙ (4 − 1) кДж
��5 = = 26 382,24 . 
340 сут
 Витрата холоду на охолодження пива перед карбонізацією 
 14. Охолодження пива перед карбонізацією, кДж/добу, 
 де ∑VФ.П.Г – сумарний обсяг фільтрованого пива на рік за всіма сортами; 
 tH і tK – відповідно початкова та кінцева температура пива (tH = 3 ° С, tK = 1 
°С); 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    108 
 
 
 
 τ-кількість днів роботи на рік відділення фільтрування пива. 
712 620 ∙ 10 ∙ 1,018 ∙ 4,112 ∙ (3 − 1) кДж
��6 = = 250 675,52 . 
238 сут
    Витрата холоду на охолодження води для промивання дріжджів 
 15. Витрата холоду на технологічні потреби, кДж/добу, 
Qт.н= 7842704,64+1185170,8+184435,86+42555,24+26382,24+250675,52=9531924,3 
кДж/добу. 
 Витрата холоду на охолодження приміщень 
Найбільш раціональним є охолодження приміщень шляхом вентиляції 
охолодженим повітрям. 
16. Витрата холоду для охолодження та осушення вентиляційного повітря, 
кДж/добу, 
 Ці величини беруть залежно від температури. Температуру зовнішнього 
повітря слід брати максимальну для літнього періоду часу (на 13 год) залежно від 
кліматичних умов місця розташування заводу. Ентальпію повітря приміщення, 
що охолоджується, знаходять за температурою і відносною вологістю повітря на 
виході з повітроохолоджувача. Відносну вологість приміщень, що 
охолоджуються, приймають 70–80 %. 
Q7=20 х 1,2 х 5 х (35–8) = 3 240 кДж/добу. 
 Таблиця 2.29 – Кратність повітрообміну 
Кратність повітрообміну 
Охолоджуванеп р и м і щ е н н я  
на добу, раз 
Відділення головного бродіння дріжджове ЧКД  
доброджування, фільтраційне, збірників 5 
фільтрованого п и в а  
 17. Витрата холоду на компенсацію його втрат через огородження (підлоги, 
стіни, стелі), кДж/сут, 
 Q8=24 х 50 х 2 х (35–10) = 60 000 кДж/добу. 
 19. Витрата холоду на компенсацію експлуатаційних втрат (Q9, кДж/добу): 
значення втрат холоду через огородження додатково збільшують на 15–20 % (Q9= 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    109 
 
 
 
 Q8 x 1,15), оскільки «витік» холоду, крім того, відбувається за рахунок 
електричного освітлення, роботи електродвигунів, перебування у приміщенні 
обслуговуючого персоналу, відчинення дверей. 
Q9=60000 х 1,15 = 69 000 кДж/добу. 
 20. Визначення годинної витрати холоду, кДж/год, 
 Qгод=9664164,3 / 16 = 604 010,27 кДж/год. 
 21. Визначення річної витрати холоду, кДж/рік, 
Qрік=9664164,3 х 224 = 2164,77 кДж/дал.  
 22. Визначення питомої витрати холоду, кДж/дал, 
 QПИТ=9531924,3 / 70000 = 136,17 кДж/дал.  
  
 Таблиця 2.30 – Зведені дані щодо витрати холоду 
Витрати холоду 
Назва операції кДж 
кДж 106/год кДж 106/добу 6 кДж/дал 
10 /рік 
Охолодження сусла 0,4875 7,8 1747,2 0,546 
Відведення тепла 
бродіння 0,0741 1,185 265,44 0,083 
Охолодження пива в 
    
бродильних 
0,0115 0,184 41,216 0,0129 
танках 
Відведення тепла 
доброджування 0,000269 0,0043 0,9632 0,0003 
ВСЬОГО: 0,57337 9,17 2054,82 0,6422 
 
 2.15. Розрахунки витрат стисненого повітря і скрапленого діоксиду 
вуглецю 
  
 Витрата стисненого повітря 
 Вихідними даними для визначення витрати стисненого повітря є норми його 
витрати за операціями (таблиця 2.31), а також результати розрахунку обладнання. 
  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    110 
 
 
 
 
 Таблиця 2.31 - Норми витрати стисненого повітря 
Операція Тривалість Витрата Робочий Питома 
операції, хв повітря, тиск, вага, 
нм3/год МПа кг/м3 
Передача ЧКД з малого 
За розра-
бродильного циліндра у 15 хунком 0,15 2,82 
великий 
Передача дріжджів у струм За розра-
30 0,15 2,82 
сусла хунком 
Барботування бродячого 
сусла у великому апараті 60 4,8 0,15 2,82 
Передача сусла зі За розра-
стерилізатора в малий апарат 15 хунком 0,15 2,82 
Барботування бродячого 
сусла у малому апараті 30 1,2 0,15 2,82 
Передача дріжджів із монжо За розра-
в струм сусла 15 хунком 0,20 3,38 
Передача утильпива з монжо За розра-
для браку 15 хунком 0,20 3,38 
Передавлення пива із ЦКБА За 
 розра- 0,05-0,07 1,92 
хунком 
Робота ізобарометричного За паспортними даними обладнання 
апарату 
Транспортування Приймається за розрахунком і залежить від 
солодової дробини траси та її протяжності 
Передача пива зі збірника- За розра-
мірника в автоцистерни - хунком 0,07 1,92 
Витіснення залишків пива За 
із труб - розра- 0,07 1,92 
хунком 
Витрата повітря для цеху За паспортними даними обладнання 
розливу, цеху готової  
продукції та посуду (у 
  
розрахунку на 1 лінію  
0,30 4,50 
розливу продуктивністю 
24 тис. бут./год) 
3
Аерація сусла до ЦКБА  05/1 м  
сусла 0,07 1,92 
Мийно-розливний цех  За паспортними даними обладнання 
Цех посуду та готової За паспортними даними обладнання 
продукції 
  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    111 
 
 
 
 Норми витрати стисненого повітря уточнюються за паспортними даними 
обладнання та технологічною інструкцією [27]. 
1. Витрата стисненого повітря (в розрахунку на нормальний тиск) на витіснення, 
передавлювання вмісту з резервуарів, м3/сут (розрахунок ведуть окремо для 
кожної конкретної операції): 
 Передача сусла зі стерилізатора в сепаратор. Місткість стерилізатора 
дорівнює місткості пропагатора, тобто 3,4 м3, м3/добу, 
3,4 ∙ 60 ∙ 1 2,82
��1С.П = ∙ = 29,73. 
1 добу 15 1,29
 Годинна витрата, м3/год, 
��1С.П = ��1СЖ.В = 29,73. 
1 год 1 добу
 Передача чистої культури дріжджів у струм сусла. Об'єм пропагатора 3,4 м3. 
  
3,4 ∙ 60 ∙ 1 2,82 м3
��1С.П = ∙ = 14,87 . 
2 добу 30 1,29 добу
м3
��1С.П = �� = 14,87 . 
2 год 1СЖ.В2 добу добу
2.  Витрата стисненого повітря на аерацію, м3/добу, 
��2 = �� ∙ �� , 
С.П добу С.П. 1
 де NC.П – нормативна витрата повітря (див. таблицю 5.9); 
 τ1 – тривалість операції, год. 
 Витрата стисненого повітря на барботування середовища у пропагаторі. 
Аерація середовища у пропагаторі триває 23,5 год на добу. 
��2 = 4,8 ∙ 23,5 = 112,8 м3/добу; 
С.П1 добу
�� 3
2С.П1 добу 112,8 м
��2 = = = 4,8 . 
С.П1 год ��1 23,5 год
 Аерація сусла в ЦКБА. На добу потрібно проаерувати 50% сусла, що 
надходить бродіння в ЦКБА, тобто 8/2=4 м3. На 1 м3 сусла витрату повітря  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    112 
 
 
 
приймемо 0,6 м3 (див. таблицю 5.9). Отже, добова витрата повітря на аерацію 
сусла в ЦКБА становитиме, м3/добу, 
��2 = 0,6 ∙ 4 = 2,4; 
С.П2 добу
2,4 м3
��2 = = 1,6 , 
С.П2 год 1,5 ∙ 1 год
 де 1,5 - тривалість аерації, що дорівнює часу охолодження сусла з одного 
варіння, год; 
 1 – кількість варіння сусла, що піддаються аерації. 
3. Витрата повітря на невраховані потреби (10 % від добової кількості), м3/добу, 
��3 = (�� + �� ) ∙ 0,1; 
С.П добу 1С.П(1−2)добу 2С.П(1−2)добу
��3 = (29,73 + 14,87 + 112,8 + 2,4) ∙ 0,1 = 15,98. 
С.П добу
 
4. Річна витрата стисненого повітря за окремими операціям 
м3
��1 = 29,73 ∙ 6 = 178,38 ; 
С.П1 рік рік
м3
��1 = 14,87 ∙ 6 = 89,22 ; 
С.П2 рік рік
м3
��2 = 112,8 ∙ 6 = 676,8 ; 
С.П1 рік рік
м3
��2 = 2,4 ∙ 6 = 15,84 ; 
С.П2 рік рік
м3
��3 = 15,98 ∙ 6 = 95,88 . 
С.П рік рік
5. Питома витрата стисненого повітря по окремим операціям (таблиця 5.10), 
м3/дал, 
89,22 м3
��С.П.Пит.1 = = 0,0012746 ; 
70000 дал
676,8 м3
��С.П.Пит.2 = = 0,009668 ; 
70000 дал
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    113 
 
 
 
15,84 м3
��С.П.Пит.3 = = 0,0002263 ; 
70000 дал
95,88 м3
��С.П.Пит.4 = = 0,00137 . 
70000 дал
 Таблиця 2.32 – Витрати стиснутого повітря 
 Витрати повітря 
Назва операції м3/год м3/добу м3/рік м3/дал 
Передача ЧКД у струм 
14,87 14,87 89,22 0,0012746 
сусла 
Барботування бродячого 
сусла у пропагаторі 4,8 112,8 676,8 0,009668 
Аерація сусла до ЦКБА 1,6 2,4 15,84 0,0002263 
Невраховані потреби 0,666 15,98 95,88 0,00137 
РАЗОМ: 21,936 146,05 877,74 0,012539 
 
 Витрата діоксиду вуглецю 
 Вихідні дані для розрахунку СО2 представлені у таблиці 2.33. 
 Таблиця 2.33 – Норми витрати діоксиду вуглецю 
Норма витрат СО2, 
Операція Тиск, МПа 
г/1дал пива 
Передавлювання насіннєвих дріжджів 0,3 0,05 
Карбонізація пива 30,0 0,05 
Заповнення збірників фільтрованогова 
23,1 0,07 
пива 
Передавлювання пива на розливі 30,1 0,25 
Мийно–розливний цех За паспортними даними 
обладнання 
Заповнення тари та створення 
повітряної 
подушки при розливі (в автоматах 28 0,07 
розливу) 
Передавлювання пива з 
45 0,07 
автотермоцистерн 
 1. Добова витрата СО2 за окремими операціями (кг/добу) розраховується за 
формулою  
 Передавлювання насіннєвих дріжджів, кг/добу, 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    114 
 
 
 
70000
М1
СО = 0,3 ∙ = 0,062. 
2 СУТ 338 ∙ 1000
 Карбонізація пива, кг/добу, 
70000
М2
СО = 30 ∙ = 8,82. 
2 СУТ 238 ∙ 1000
 Заповнення збірників фільтрованого пива, кг/добу, 
70000
М3
СО = 23,1 ∙ = 6,79. 
2 СУТ 238 ∙ 1000
 Передавлювання пива на розлив, кг/добу, 
70000
М4
СО = 30,1 ∙ = 8,85. 
2 СУТ 238 ∙ 1000
 Заповнення тари та створення повітряної подушки при розливі (в автоматах 
розливу), кг/добу, 
70000
М5
СО = 28 ∙ = 8,235. 
2 СУТ 238 ∙ 1000
 1. Годинна витрата СО2 за окремими операціями, кг/год, 
0,062 ∙ 60
М1
СО = = 7,55; 
2 год 0,5
8,82 ∙ 60
М2
СО = = 33,075; 
2 год 16
6,79 ∙ 60
М3
СО = = 25,4625; 
2 год 16
8,85 ∙ 60
М4
СО = = 33,1875; 
2 год 16
8,235 ∙ 60
М5
СО = = 30,881. 
2 год 16
 2. Річна витрата СО2 за окремими операціями, кг/рік, 
М1
СО = 7,55 ∙ 224 = 1 691,2; 
2 рік
М2
СО = 33,075 ∙ 224 = 7 408,8; 
2 рік
М3
СО = 25,4625 ∙ 224 = 5 703,6; 
2 рік
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    115 
 
 
 
М4
СО = 33,1875 ∙ 224 = 7 434; 
2 рік
М5
СО = 30,881 ∙ 224 = 6 917,344. 
2 рік
3. Питома витрата СО2 за окремими операціями (таблиця 5.12), кг/дал, 
1 691,2
М1
СО = = 0,02416; 
2 пит 70 000
7 408,8
М2
СО = = 0,10584; 
2 пит 70 000
5 703,6
М3
СО = = 0,08148; 
2 пит 70 000
7 434
М4
СО = = 0,1062. 
2 пит 70 000
 
6 917,344
М5
СО = = 0,09882. 
2 пит 70 000
 Таблиця 2.34 – Витрати діоксиду вуглецю 
Назва Витрата СО2 
операції кг/год кг/добу кг/рік кг х 10-3/дал 
Передавлення сім'яних  
дріжджів 0,062 7,55 1691,2 24,16 
Карбонізація пива 8,82 33,075 7408,8 105,84 
Заповнення збірників 
фільтрованого пива 6,79 25,4625 5703,6 81,48 
Перетискання пива 
на розлив 8,85 33,1875 7434 106,2 
Заповнення тари та 
створення повітряної 
8,235 30,881 6917,344 98,82 
подушки при розливі 
(в автоматах розлива) 
Всього: 32,757 130,156 29 154,944 111,4995 
 
  2.16. Технохімічний і мікробіологічний контроль 
 Заводська лабораторія призначена для управління якістю продукції. В самій 
лабораторії проводять основні аналізи по оцінці якості сировини, допоміжних 
матеріалів, пива, а також мікробіологічний контроль. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    116 
 
 
 
 Основні робочі реактиви лабораторії – це йод, луг, кислота, а також буферні 
розчини для рН-метрів. Відбір проб на пиво, сусло і допоміжні матеріали 
здійснюються згідно ГОСТів. 
 Щоб управляти якістю продукції в лабораторії проводять дегустацію, 
вдосконалюють і освоюють нові методи проведення аналізів, вживають заходи 
щодо поліпшення колоїдної стійкості пива, також проводять аналізи по оцінці 
якості ячменю, солоду, несоложених матеріалів, а також хмелю. 
 На комп'ютерному приладі фірми „Percon” в ячмені визначають такі 
показники: вміст білку, вологу, золу і плівчастіст; в солоді – білок, вологість, 
екстрактивність, число Кольбаха, в'язкість, В-глюкан. Лабораторія обладнана 
електронними технічними і аналітичними вагами, млинами для тонкого і грубого 
помелу зернопродуктів, а також двома сушильними шафами СЕШ-ЗМ. 
 
 Таблиця 2.35 – Показники контролю сировини, напівпродуктів 
Найменування сировини Регламентовані норми з допустимими відхиленнями 
Солод  
колір Світло-жовтий 
екстрактивність 5-6 % 
абсолютна маса 25-35г 
натура 530-560г/л 
борошнистість min 80% 
скловидність max 3% 
тривалість оцукрення 10-20 хв. 
Хміль  
колір зелено-жовтий, бурий 
вміст гірких речовин 15% 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    117 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.35 
міст В-кислот 3-5% 
вологість 11-13% 
зольність 8-9% 
вміст насіння макс. 4% 
Вода  
смак приємний 
запах без запаху 
колір прозорий 
загальна твердість 2-4 мг-екв/л 
рН 6-9; 0,5 мг/л 
 
 Таблиця 2.36 – Показники контролю пивного сусла 
Е. Колірність, см Вміст 
Кислотність, см 
Показник Е. на ПСР на на 100 сухих 
3 на 100 см3 сусла 
СР см  сусла р-н 
На 100 
В г на 100 
3 екстракту,     
см  сусла 
% 
Контроль 77 84 0,18 1.1 10,4 
4 % 75 82 0.36 1,53 10,0 
6% 75 82 0.4 1,6 9,8 
8% 74 81 0,48 1,8 9,4 
10% 74 81 0,5 1,84 9,4 
  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    118 
 
 
 
 Мікробіологічний контроль 
 Готова продукція контролюється за основними мікробіологічними, 
органолептичними та фізико-хімічними показниками згідно з ГОСТами 30518, 
30060, 12790, 12788, 12787 відповідно. 
 На кожному етапі виробництва проводиться контроль. Контроль виробництва 
проводиться виробничою лабораторією та ВТК. Виробнича – складається з 
мікробіологічної та хімічної лабораторій, які регулюють якість сировини. Зокрема, 
мікробіологічна лабораторія проводить дослідження продукції на всіх етапах її 
виробництва. Ця лабораторія проводить контроль санітарної підготовки персоналу, 
приміщень, обладнання, сировини та готової продукції. ВТК контролює готову 
продукцію за всіма показниками. Експериментальна проводить роботу у пошуках 
нових смаків та напоїв. Радіологічна лабораторія контролює вміст радіонуклідів в 
сировині та готовій продукції. 
 Мікробіологічна лабораторія контролює ступінь обнасіненості рук персоналу 
таким способом: петлею бареться проба з рук і висівається на чашку Петрі. 
Протягом 5 днів посів стоїть в термостаті, а потім мікроскопіюється, проби з рук не 
повинні містити БГКП у кількості не більшій ніж 5 одиниць на 1см3, також кількість 
дріжджів та пліснявих грибків не повинна перевищувати 50. 
  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    119 
 
 
 
 Таблиця 2.37 – Схема технологічного контролю технологічних процесів 
Хто 
контролює і 
Регламен-
Стадія Об’єкт Контрольований Частота і спосіб в якому 
тований 
процесу контролю параметр контролю документі 
норматив 
реєструються 
результати 
1 2 3 4 5 6 
При Змінний 
Згідно 
Колір, запах, надходженні, хімік, в 
ГОСТ 
смак згідно з діючим обліковому 
29294-92 
стандартом журналі 
Змінний 
При прийманні, 
хімік, в 
Вологість згідно з діючим 4,5-6% 
обліковому 
стандартом 
журналі 
Солод 
Змінний 
При прийманні, 
хімік, в 
Екстрактивність згідно з діючим 76-79% 
Приймання обліковому 
стандартом 
журналі 
При Змінний 
надходженні, хімік, в 
Склоподібність 3-10% 
просвічуванням обліковому 
на діафоноскопі журналі 
При 
Змінний 
надходженні на 
Згідно з хімік, в 
Ячмінь Колір, запах завод у кожному 
ДСТУ 3769 обліковому 
вагоні чи 
журналі 
автомобілі 
Дрібна 
При крупка 30-
встановленні 45%; крупна 
Змінний 
вальців крупка 12-
Контроль хімік, в 
Подрібнення Помел солододробарок 20%; 
помелу обліковому 
та наступній їх борошно 40-
журналі 
перевірці; 45% (залежно 
Ситовий аналіз від фільтрува-
ння) 
У кожному 
заторі. 50-770С Змінний 
Температура Термометр ТС-4, (залежно від хімік, в 
Затирання Затір 
затирання межа способу обліковому 
вимірювання 1- затирання) журналі 
1000С 
У кожному Змінний 
Повнота заторі. Повне хімік, в 
  
оцукрювання Йодокрохмальна оцукрювання обліковому 
проба журналі 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    120 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.37 
Змінний 
Кип’ятіння У пробі від Згідно з дію-
Охмелене Масова частка хімік, в 
сусла з кожної варки. чим 
сусло сухих речовин обліковому 
хмелем Цукроміром  стандартом 
журналі 
Не більше 2-3 
Змінний 
(у мл 1н 
хімік, в 
  Кислотність  Титрометрично  розчину 
обліковому 
NaOH на 100 
журналі 
мл сусла)  
Змінний 
У кожній варці. Згідно з хімік, в 
  Колір 
Візуально  стандартом обліковому 
журналі 
Змінний 
Якість хімік, в 
  Візуально   
фільтрування обліковому 
журналі 
Змінний 
Освітлення, 
Гаряче Постійно, кожна Повна хімік, в 
Освітлення  якість зависів 
сусло варка прозорість обліковому 
гарячого сусла 
журналі 
Змінний 
Охолоджене 
Головне Масова частка Постійно, кожна Відповідна хімік, в 
сусло 
бродіння сухих речовин варка сорту пива обліковому 
  
журналі 
Змінний 
Постійно, кожна хімік, в 
  Температура  Не вище 80С 
варка обліковому 
журналі 
Змінний 
Відсутність 
Постійно, кожна хімік, в 
  Смак сусла  сторонніх 
варка обліковому 
присмаків 
журналі 
Температура Змінний 
Засівні води при Постійно, в хімік, в 
 1-20С 
дріжджі промиванні і кожному апараті обліковому 
зберіганні журналі 
Змінний 
Апарати Температура 
Періодично, хімік, в 
 головного сусла, що Не вище 80С 
щозміни обліковому 
бродіння бродить 
журналі 
Змінний 
Зміна видимого Не рідше 1-го хімік, в 
    
екстракту разу на добу обліковому 
журналі 
В кожному Змінний 
Органолептична Відсутність 
Молоде апараті при хімік, в 
  оцінка (смак і сторонніх 
пиво передачі на обліковому 
аромат) присмаків 
доброджування журналі 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    121 
 
 
 
 Продовження Таблиці 2.37 
В кожному Змінний 
 апараті при хімік, в 
 Температура Не вище 20С 
передачі на обліковому 
доброджування журналі 
В кожному Змінний 
Видимий апараті при хімік, в 
    
екстракт передачі на обліковому 
доброджування журналі 
В кожному Змінний 
апараті при хімік, в 
  Освітлення   
передачі на обліковому 
доброджування журналі 
Змінний 
Пиво при 
Шпунтовий Постійно. 0,05-0,07 хімік, в 
Готове пиво доброджу-
тиск Манометром  МПа обліковому 
ванні 
журналі 
Щоденно в 
середній пробі Змінний 
Пиво, Згідно з 
Органолептичні від кожної хімік, в 
 призначене діючим 
показники партії, обліковому 
для випуску стандартом 
призначеної для журналі 
випуску 
 
  2.17. Компонування обладнання 
 Характеристика апаратів. 
 Заторний котел 
 Для варіння пива використовують заторний котел, який являє собою сталевий 
циліндричний резервуар з подвійним сферичним днищем і сферичної кришкою. 
Простір між днищами являє парова сорочка, в яку надходить гаряча пара. Сорочка 
має відповідні фланці і пристрої для підведення пари, відведення повітря і 
конденсату. У нижній частині днища апарату знаходиться розвантажувальний 
пристрій для спуску частини затору (густої частини) на відварку або випуску всього 
затору при передачі його у фільтр-прес . Над сферичним днищем всередині апарата 
є мішалка з нижнім приводом для розмішування заторної маси. Усередині апарату 
розташована стяжна труба для відбору рідкої фази затору. На кришці апарату 
змонтований передзаторник, призначений для змочування сухих подрібнених зерно 
продуктів при їх подачі в апарат, також там розташований розсувний люк для 
обслуговування котла при промиванні і спостереження за технологічним процесом,  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    122 
 
 
 
що відбувається в ньому. Апарат має по колу опорне кільце з кутового заліза, до 
якого приварені черевики для встановлення його на майданчику. Подрібнений 
солод надходить в передзаторник, де змочується теплою водою із змішувача, потім 
у вигляді кашки змивається в апарат. 
 
 
 Рисунок 2.1 – Типовий заторний апарат: 
 1 - отвір для спуску затору або відварок; 2 - витяжний трубопровід; 3 - 
оглядовий люк; 4 - вертикальний трубопровід для завантаження сировини; 5 - 
предзаторнік; 6 - трубопровід для повернення відварок в апарат; 7 -змішувач; 8 - 
корпус апарату; 9 - розподільний кран; 10 - пропелерна мішалка 
 Прес-фільтр. 
 Важливим процесом в технології виробництва пива є фільтрування затору, 
тобто відділення водного розчину екстрактивних речовин (сусла) від НЕ розчиненої 
частини (дробини). Для виробництва пива використовують тільки сусло, яке 
повинно бути відокремлене від дробини можливо ретельніше. Перший етап у  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    123 
 
 
 
процесі фільтрування затору – збору першого сусла, другий - вилуговування 
дробини шляхом вимивання вимивання затриманих в ній екстрактивних речовин. 
При фільтрації затору дробина бере на себе роль допоміжного фільтрувального 
матеріалу. Проходить через дробину сусло називають першим суслом. Коли 
перший сусло зібрано, в дробині ще залишається екстракт. Щоб пивоварне 
підприємство могло працювати більш економічно, доцільно цей екстракт витягти, 
тому дробину після стікання першого сусла промивають. Одержуваний з дробини 
екстракт вимивають гарячою водою. Процес фільтрації ведуть при температурі до 
80 ° С. Промивання дробини проводять до тих пір поки в сусловарочном котлі не 
вийде бажана концентрації сусла. 
 
 
 
 Рисунок 2.2 – Фільтр-прес. 
 У пивоварного заторного фільтр-преса в силу спеціалізації є ряд відмінностей 
від загальнопромислових фільтр-пресів. В першу чергу слід відзначити 
фільтрувальні камерні плити оригінальної конструкції, розмір плит 1800х1800 мм, 
площа фільтрації однієї плити 5,33 мІ, глибина камери 40 мм. 
Заторний фільтр-прес має 2 штуцери подачі суспензії: центральний верхній і 
центральний нижній, 1 штуцера подачі промивної води, 1 штуцер подачі стисненого 
повітря, 2 штуцера відводу сусла і промивної води. Число фільтрувальних камер 
може бути від 26 до 225, змінюється в залежності від продуктивності фільтра. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    124 
 
 
 
 Сусловарильний котел 
 Для варіння пивного сусла з хмелем і випарювання частини води для 
отримання сусла певної щільності призначений сусловарильний апарат. По 
конструкції цей апарати є зварний циліндричний резервуар з паровою сорочкою, 
сферичним днищем і кришкою, що забезпечує інтенсивну кругову циркуляцію 
киплячого сусла. В апаратах відкритого типу ВРЦ-1А і ВСК-5 (на 1000 і 5000 кг 
затору) інтенсивність випаровування становить 5 ... 6% в годину при тривалості 
кип'ятіння сусла 1,5 ... 2 год. Інтенсивна циркуляція сусла забезпечується роботою 
мішалки і нерівномірністю нагріву у стінок і в середині котла. Так як сусло біля 
стінок нагрівається сильніше за рахунок більшої поверхні теплопередачі, ніж у 
середині, то біля стінок утворюються бульбашки пари, що витісняються більш 
щільною і холодною рідиною з середини котла. Таким чином забезпечується 
безперервне перемішування сусла. 
 Для обігріву сусло варильного апарату, що працює під тиском, можна 
використовувати вторинний пар, що знижує загальну витрату гріючої пари. 
Найбільш простий спосіб використання вторинної пари - випарювання з 
термокомпресу. 
 
 Рисунок 2.3 – Сусловарильний апарат 
1-вентиль для спуску сусла; 2 - пропелерна мішалка; 3-паровий простір 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    125 
 
 
3. ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 
3.1. Характеристика відходів, стічних вод і викидів 
 Процес виробництва пива відноситься до періодичних виробництв, тому для 
нього характерні так звані «залпові скиди». Реакція pH стічної води теж досить 
значно коливається, але в цілому залишається нейтральною. Під час залпових 
скидів стічна вода збагачується відпрацьованими миючими та дезінфікуючими 
розчинами, тому показник pH може перевищити 8,5. 
 Стічні води пивоварних заводів мають наступний приблизний склад 
забруднюючих компонентів: залишки готового продукту, ячмінної дробини, 
паростки солоду, частки хмелю. Найбільш забруднені стічні води виходять від 
замочування зерна, екстракції хмелю, відмивання дріжджів. 
Таблиця 3.1 – Показники якості очистки 
 
 Основні методи, які використані для очистки виробничих стічних вод 
 Запроектована технологія очистки виробничих стічних вод (очисні споруди 
пивоварні) базується на використанні механічних (усереднення, відстоювання, 
 
 Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
Змн. Арк. Прізвище Підпис Дата 
 
 Розроб. Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консу л..  131  
 Керівник. Сухенко Будівельна частина 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
 
 фільтрування), хімічних (реагентна обробка) та біологічних (аеробне окислення) 
методів. 
 Прийняті технологічні рішення базуються на основі засад нормативної 
літератури, а саме ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди», 
Патенту на винахід №116322 «Спосіб очищення стічних вод та пристрій для його 
реалізації», Технічних умов на установку очищення виробничих стічних вод 
«УМКА-ORGANIC» ТУ У 42.2-38674771-010:2019 та Технічних Умов на установку 
очищення господарсько-побутових стічних вод «УМКА-БІО» ТУ У 42.2-38674771-
002:2015 зміни №1, №2 та забезпечать необхідну ступінь очистки стічних вод при 
мінімальних експлуатаційних затратах. 
 Попереднє усереднення виробничих стічних вод проводиться в усереднювачі. 
Відстоювання виробничих стоків разом із реагентною обробкою відбувається в 
зблокованій установці «УМКА-ORGANIC», що включає в себе хімічний реактор та 
ємності реагентів. 
 Біологічна очистка очищених виробничих стоків та господарсько-побутових 
стічних вод проходить в аеробних біореакторах установки «УМКА-БІО»,  де 
відбувається деструкція білків, жирів, вуглеводів, поверхнево-активних речовин, 
аміаку, аміно- і амідосполук бактеріями та найпростішими, які знаходяться як в 
іммобілізованому, так і у вільно плаваючому стані. 
 Знезараження стічних вод відбувається озоном, що подається від озонатора в 
систему озонування відстійника установки «УМКА-БІО». 
 Блок обробки осаду включає в себе ємність осаду для накопичення осаду, що 
утворюється в процесі роботи установки «УМКА-ORGANIC». По мірі накопичення 
осад підлягає відкачуванню асенізаційною машиною та вивезенню в місця відведені 
органами місцевого самоврядування, погоджені санітарно-епідеміологічною 
станцією та управлінням екології та природних ресурсів. 
 
  3.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища 
 На виконання вимог ст. 19 Закону України «Про охорону навколишнього 
природного середовища», підприємства, установи та організації погоджують з  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    127 
 
 
 
органами місцевого самоврядування поточні та перспективні плани роботи з питань 
охорони навколишнього природного середовища і використання природних 
ресурсів. 
 До головних завдань в організації природоохоронної діяльності підприємств 
відноситься: 
– аналіз кількісних і якісних показників діяльності підприємства, які здійснюють 
вплив на довкілля, ефективності запровадження заходів з охорони довкілля і 
раціонального використання природних ресурсів за відповідний період; 
– розробка перспективних та поточних заходів природоохоронної діяльності з 
обґрунтуванням потреби щодо обсягів їх фінансування, визначення термінів 
виконання. 
 Природоохоронні заходи, що запроваджуються підприємством, повинні 
повністю компенсувати шкідливий вплив виробництва на навколишнє природне 
середовище і відповідати за напрямками постанові Кабінету міністрів України від 
17 вересня 1996 року № 1147 (зі змінами) «Про затвердження переліку видів 
діяльності, що належать до природоохоронних заходів». 
 План підприємств з питань охорони навколишнього природного середовища 
і раціонального використання природних ресурсів складається з таких розділів: 
– охорона і раціональне використання водних ресурсів – комплекс заходів, що 
забезпечує скорочення витрат питної води, припинення скидів неочищених стоків 
в поверхневі водні об’єкти, недопущення в скидах стічних вод перевищення 
нормативних показників забруднюючих речовин; 
– охорона атмосферного повітря – природоохоронні заходи, спрямовані на 
зниження обсягів шкідливих речовин, що викидаються в атмосферне повітря 
стаціонарними джерелами забруднення на підприємстві (встановлення очисних 
фільтрів тощо) та забезпечення дотримання нормативів гранично-допустимих 
концентрацій викидів в санітарно-захисній зоні підприємства; 
– охорона і раціональне використання земель – напрями використання земельних 
ділянок, які знаходяться у користуванні підприємства під час здійснення 
господарської діяльності і включають заходи по створенню захисних зелених зон, 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    128 
 
 
 
 будівництву та реконструкції протиерозійних, гідротехнічних, та інших. 
 Передбачається розробка заходів, спрямованих на попередження (ліквідацію) 
забруднення ґрунтів відходами виробництва, проведення своєчасної рекультивації 
порушених земель та використання родючого шару ґрунту. 
– поводження з відходами та небезпечними речовинами – заходи, спрямовані на 
запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, 
оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, 
включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення; 
– організаційно-просвітницькі заходи – заходи, спрямовані на підвищення 
кваліфікації фахівців з охорони навколишнього природного середовища, рівня 
обізнаності працівників підприємств, установ, організацій з вимогами 
природоохоронного законодавства України, зокрема в сфері поводження з 
відходами, збереження ресурсів питної води, забезпечення належного санітарного 
стану територій населених пунктів. 
 
Охорона довкілля 
Часи коли можна було без проблем позбавлятися від відходів, давно пройшли. 
В даний час у більшості країн законодавство піклується про те, щоб відходи можна 
було знищити відповідно до встановленого порядку, якщо заздалегідь не вдалося 
уникнути їх утворення. 
Основною метою багатьох науково-дослідних інститутів на даний час є 
одержання як можна меншої кількості сміття і відходів і зрештою перехід на 
безвідходне виробництво. 
Слід зазначити, що особливо велика увага присвячена воді, що є найбільш 
проблемним питанням. 
У стічних водах міститься дуже багато речовин, що можуть розкладатися 
мікроорганізмами. Ці мікроорганізми мають потребу в кисні, і тому можна в 
значній мірі очищати стічні води шляхом подачі повітря. При цьому утворюється 
активний мул, насичений аеробними мікроорганізмами. Такий спосіб називається 
аеробним очищенням води. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    129 
 
 
 
Якщо проводити очищення без подачі повітря, то стічні води повільно 
очищаються гнильними бактеріями. При цьому спочатку шляхом гідролізу 
утворюються органічні кислоти, а потім у ході метанового бродіння утворюється 
метан. Такий метод називають анаеробним очищенням води. На відміну від 
аеробного способу ступінь очищення стічних вод від забруднень у цьому випадку 
менша, а відповідно, кількість мулу – більша. При спалюванні метану можна 
одержати енергію. 
Обидва способи – аеробний і анаеробний – застосовується на практиці, 
причому більш сучасні установки є частіше анаеробними, з наступним 
підключенням аеробного ступеня. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    130 
 
 
4. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА 
Вимоги та норми, що застосовуються при компонуванні обладнання у 
виробничих приміщеннях поділяються на чотири основні групи: санітарні вимоги 
та норми; вимоги та норми пожежної безпеки; вимоги та норми з охорони праці та 
техніки безпеки; економічні вимоги. Перші три групи вимог та норм визначаються 
відповідними документами державної системи проектної документації, нормами 
технологічного проектування, а також „Правилами охорони праці, техніки безпеки 
та виробничої санітарії на підприємствах спиртової та лікеро-горілчаної 
промисловості”. Наведемо основні положення вищезазначених груп основних 
вимог та норм. Санітарні вимоги та норми визначають наступне. Об’єм та площа 
виробничих приміщень на одного працюючого повинна становити не менше 15 м2 
та 4,5 м2 відповідно. Цими нормами встановлюється висота будівель та приміщень 
виробничих будівель. Так, висота одноповерхової будівлі ( від підлоги до низу 
горизонтальних несучих конструкцій) та висота поверху багатоповерхової будівлі 
(від підлоги одного поверху до підлоги другого) не менше 3 м. Виключення 
становить лише технічний поверх, висота якого може бути 1,8 м. Приміщення та 
ділянки, які мають надлишок явного тепла або значні виділення шкідливих газів та 
пилу розміщуються у зовнішніх стін будівель. Інше планування допускається в разі 
забезпечення постійного 43 притоку зовнішнього повітря та вентиляції. При цьому 
бажано розташовувати такі приміщення або в одноповерхових будівлях, або на 
верхніх поверхах. При об’єднанні в одній будівлі виробництв або виробничих 
ділянок з різними санітарно-гігієнічними характеристиками необхідно 
дотримуватись їх просторової ізоляції. Розташування виробничих приміщень з 
постійними робочими місцями у підвальних або цокольних поверхах з 
недостатньою кількістю природного освітлення допускається, якщо це обумовлено 
технологією виробництва. Проектування будівель з недостатнім природним 
освітленням допускається при потребі технології, однак за умови, що персонал не 
буде там знаходитись більше ніж 50% свого робочого часу; Санітарно-побутові  
Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
 
Змн. Арк. Прізвище Підпис Дата 
 Розроб. Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консул..  131  
 Керівник. Сухенко Будівельна частина 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
 
приміщення робітників та службовців проектуються з урахуванням групи, до якої 
належать виробничі процеси. Всі виробничі процеси поділяються на 4 групи і для 
кожної з них встановлюється перелік санітарно-побутових приміщень. Так, до 
першої групи входять виробничі процеси з незначним виділенням тепла, вологи та 
пилу, наприклад, апаратне відділення спиртового заводу; до другої – із значними 
виділеннями (відділення водно-теплової обробки крохмалевмісної сировини); до 
третьої – з різко виявленими шкідливими факторами (солодове відділення); до 
четвертої – ті, що потребують особливого режиму для забезпечення якості 
продукції (дріжджове відділення). В свою чергу кожна з груп ще додатково 
поділяється на підгрупи. Допоміжні та санітарно-побутові приміщення слід 
розміщувати, по можливості, у прибудовах до виробничих будівель; допоміжні 
приміщення допускається розміщувати також і у добудовах ( вставках) до 
виробничих будівель ( для будівель І та ІІ ступіней вогнестійкості з виробництвами 
категорії В, Г, Д), а деякі з них – безпосередньо у виробничих приміщеннях, в тому 
числі і на антресолях (вбиральні, курильні, приміщення для відпочинку та 
особистої гігієни, умивальні, засоби питного водопостачання, приміщення 
майстрів і т.п.). Однак, курильні забороняється розташовувати в приміщеннях з 
виробництвами категорій А та Б. Курильні та убиральні з виробництвами категорії 
Г та Д дозволяється розміщувати у підвалах. Висота поверхів допоміжних будівель 
та вставок встановлюється не менше ніж 3,3 м, а при площі забудови 300 м2 – не 
менше 3 м. При їх розташуванні у виробничій будівлі – не менше 2,4 м, а висота 
від підлоги до низу виступаючих конструкцій, обладнання, комунікацій 
приймається, як і для виробничих приміщень, не менше 2,2 – 2,0 м. Згідно з 
вимогами та нормами пожежної безпеки кількість поверхів будівель не повинна 
перевищувати гранично дозволені норми для виробництва, розташованого в них. 
 Всі виробництва за вибуховою, вибухонебезпечною та пожежною безпекою 
підрозділяються на п’ять категорій: А, Б, В, Г, Д. Найбільш небезпечними є 
виробництва категорії А та Б (наприклад, спиртоприймальне відділення, 
відділення приготування горілки). До категорій В, Г та Д відносять, наприклад, 
лабораторію спиртзаводу (категорія В), відділення підготовки меляси до  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    132 
 
 
 
зброджування (категорія Д). Будівлі та споруди за вогнестійкістю поділяють на 
вісім ступіней: І, ІІ, ІІІ, ІІІа, ІІІб, IV, 44 Va, V. Будівлі І та ІІ ступеню вогнестійкості 
найбільш вогнестійкі (наприклад, спиртоприймальне відділення). Дозволена 
кількість поверхів будівель залежить від категорії виробництва та ступеню 
вогнестійкості. Наприклад, будівлі, в яких розташовані виробництва категорії А та 
Б, повинні мати ( за невеликим виключенням) не більше 6 -ти поверхів при ступені 
вогнестійкості І та ІІ. Для будівель з категоріями виробництв Г та Д 
встановлюється наступна кількість поверхів: при вогнестійкості І та ІІ – 10, а при 
вогнестійкості ІІІ – 3. Згідно з вимог пожежної безпеки в будівлях повинно бути 
передбачено евакуаційні шляхи та виходи. Мінімальна ширина ділянок 
евакуаційних шляхів встановлюється з урахуванням призначення будівлі, але не 
менше 1,0 м. Кількість евакуаційних виходів з будівель та приміщень 
розраховують, однак, вона повинна бути не менше 2. Мінімальна ширина дверей 
на шляху евакуації повинна бути не менше 0,8 м, а ширина маршу сходів – не 
менше1,0 м. Вимоги та норми охорони праці з техніки безпеки охоплюють широке 
коло питань. До них, зокрема, відносять мінімальні розміри проходів до машин і 
апаратів та між ними ( 0,8 – 1,5 м). Мінімальна відстань від стін до норій та 
самопливних труб, продуктопроводів та повітропроводів – 0,3 м. Відстань від 
обладнання до стін повинна бути не менше 0,8 м. Однак, в кожному конкретному 
випадку ці цифри уточнюються в залежності від галузевих вимог. Економічні 
вимоги визначають ефективні способи передачі напівфабрикатів з однієї операції 
на іншу, чисельність обслуговуючого персоналу, величину виробничих площ та 
будівельних об’ємів будівель, їх етажність та конфігурацію. Так, наприклад 
найбільш економічною конфігурацією будівель є квадрат та прямокутник при 
співвідношенні ширини до довжини у межах 1:2. 6.3. Основні принципи 
компонування обладнання При компонуванні обладнання необхідно 
дотримуватись наступних принципів. По-перше, проектувальник повинен 
враховувати всі вищезазначені вимоги та норми. При цьому необхідно проводити 
оцінку окремих виробництв, їх стадій та процесів з точки зору виділення вологи, 
тепла, парів окремих речовин, пилу та визначати умови їх сумісного розміщення. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    133 
 
 
 
  Визначаються також процеси, які повинні бути ізольовані (наприклад, 
процеси очищення зерна). По-друге, повинен бути проведений аналіз напрямів 
руху предметів праці у виробництві. Слід зазначити, що кожний з типів 
виробничих потоків (вертикальний, горизонтальний, змішаний) мають свої 
переваги та недоліки. В спиртовій та лікеро-горілчаній промисловостях 
застосовують всі види компонування обладнання, однак, переважає змішаний тип. 
При вертикальному компонуванні розподілення технологічного обладнання за 
поверхами та прив’язками починається по вертикалі (розрізи), а потім по 
горизонталі (плани). При такому компонуванні забезпечуються найменші витрати 
на міжцехове транспортування сировини, напівфабрикатів та продукції, подачу 
енергії тощо.  Однак, розташування обладнання за поверхами повинно бути 
відносно рівномірним та відповідати вимогам техніки безпеки. Однакове та 
однотипне обладнання повинно бути встановлене, по можливості, на одному 
поверсі, що дозволить спростити процес обслуговування машин та дає можливість 
скоротити чисельність персоналу. На перших поверхах слід розташовувати 
обладнання з великою масою, а також машини, що викликають вібрацію. 
Розташування їх з опорою на природну основу обходиться дешевше. Однак, 
обладнання, яке викликає вібрацію конструктивних елементів будівель та машини, 
на якість яких впливає вібрація (дозуючі пристрої тощо), повинні монтуватись на 
різних поверхах. Малогабаритне обладнання, і перш за все машини, які не 
потребують великих витрат праці на обслуговування, необхідно розташовувати, по 
можливості, одне над іншім на одному поверсі з улаштуванням, в разі 
необхідності, площадок для обслуговування. Підсобні та побутові приміщення 
повинні бути узгодженні з промисловими приміщеннями та з виходами назовні, 
що потребує їх розміщення на першому поверсі. Вертикальне компонування, як і 
горизонтальне та змішане, розробляється в декількох варіантах. Потім з низ 
обирають найкращий. При горизонтальному компонуванні перш за все обирають 
варіант розташування усього обладнання в плані. При цьому враховують, що 
машини та апарати можуть бути розміщені в один ряд. При цьому збільшується 
довжина будівлі, однак, зменшується її ширина, що забезпечує добру природну  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    134 
 
 
 
освітленість приміщень та робочих місць. Машини та апарати можуть також бути 
розміщені у два, три, чотири ряди, що дозволяє зменшити дожину будівлі її форма 
наближається до оптимальної − квадрату, однак, при цьому збільшується ширина 
та погіршується освітленість. В обох випадках необхідно правильно встановити 
проходи між окремими машинами та їх рядами з урахуванням норм безпеки. При 
цьому компонування також враховують прив’язку побутових, допоміжних 
приміщень з виробничими та виходами назовні. Проходи між машинами та 
стінами повинні бути мінімальними та по можливості не перебільшувати меж, 
обумовлених вимогами техніки безпеки та зручності обслуговування. Це 
дозволить зменшити виробничу площу та зменшити довжину транспортних ліній. 
 При проектуванні також слід враховувати два основних способи 
розташування обладнання. Перший полягає в тому, що машини встановлюють по 
ходу технологічного процесу, в порядку виконання технологічної операції. В 
цьому випадку рух предметів праці від машини до машини і від одного робочого 
місця до іншого проходить в одному напрямі та витрати на міжопераційне 
транспортування сировини та напівфабрикатів найменші. Другий спосіб полягає у 
групуванні на одному поверсі, в одному приміщенні, на одній ділянці однакового 
або однотипного обладнання. При цьому мають місце, як правило, зворотні рухи 
предметів праці, що збільшує витрати на їх між операційне транспортування. 
 Однак, такий спосіб створює умови для багатоверстатного обслуговування та 
зменшення кількості обслуговуючого персоналу. Перший спосіб є типовим для 
спиртової та лікеро-горілчаної галузі. 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лист 
 КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    135 
 
 
5. ОХОРОНА ПРАЦІ 
Охорона праці на підприємстві здійснюється відповідно вимог Закону 
України «Про охорону праці». 
Стаття 14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-
правових актів з охорони праці. 
Працівник зобов'язаний: 
– дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я 
оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на 
території підприємства; 
– знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, 
правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими 
засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального 
захисту;проходити у встановленому законодавством порядку попередні 
таперіодичні медичні огляди. 
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених 
вимог. 
Стаття 18. Навчання з питань охорони праці 
Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити 
за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання 
першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки 
у разі виникнення аварії. 
Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є 
потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок 
роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно- 
правових актів з охорони праці. 
Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально 
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною 
праці. 
 Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
Змн. Арк.  Прізвище Підпис Дата 
 Розроб. Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консул..   176  
 Керівник. Сухенко Список використаної літератури 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
 
Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення 
робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять 
навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. 
Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань 
охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально 
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною 
праці. 
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не 
пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці. 
Стаття 19 Фінансування охорони праці 
Для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які 
використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 
0,5 відсотка від суми реалізованої продукції. 
Аналіз умов праці  
Вимоги до виробничих приміщень 
Виробничі приміщення повинні бути оснащені вентиляцією відповідно до 
СНІП 2.04.05-91 для забезпечення параметрів мікроклімату та вмісту шкідливих 
речовин в робочій зоні, що регламентується ГОСТ 12.1.005-88. 
Робочі місця приміщень повинні бути оснащені телефонним зв’язком, 
світловою сигналізацією з сусідніми, технологічно залежними робочими місцями. 
Сигнально – попереджувальне забарвлення елементів будівельних 
конструкцій, небезпечних щодо аварій і нещасних випадків, небезпечних елементів 
виробничого устаткування і внутрішньо цехового транспорту, пристроїв і заходів 
пожежегасіння і забезпечення безпеки праці, а також нанесення знаків безпеки у 
виробничих приміщеннях і на території підприємства повинні відповідати вимогам 
ГОСТ 12.026-76. На кожному поверсі приміщень повинен бути план евакуації на 
випадок пожежі. На вході до виробничого приміщення повинна бути вивішена 
табличка з позначенням його категорії та класу зони по вибухопожежній небезпеці.   
Категорія виробничих приміщень по вибухопожежній небезпеці (за ОНТП 
24-86) та клас зони (по ПУЕ) приведено в табл. 4.1. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    137 
 
 
 
Таблиця 4.1 - Категорія виробничих приміщень, клас зони по вибухопожежній 
і пожежній небезпеці та група виробничих приміщень по санітарній 
характеристиці. 
Група 
Категорія по   Класифікація виробничих 
  
вибухопожежній Клас щодо процесів по 
Найменування 
та пожежній зони небезпечності санітарній 
виробничого 
небезпеці (за по ураження характеристиці 
приміщення 
ОНТП 24-86) ПУЭ електрострумом за СНіП 
2.09.04-87 
1 2 3 4 5 
Приймальний   
      
пристрій Підвищеної 
В П-II 1б 
для              солоду  небезпеки 
Склад солоду та 
ячменю          
  
підсилосне та       
Підвищеної 
надсилосне В П-II 1б 
небезпеки 
приміщення 
  
 
Мікроклімат виробничого приміщення. 
В приміщенні солодового відділення працює апаратник солодосушильної  та 
солодоростильних установок. За тяжкістю фізичних робіт апаратник цих установок 
належить до категорії ІІа ГОСТ 12.1.005.-88. “Мікроклімат робочої зони” , тобто 
робота пов’язана з постійною ходьбою, робота виконується стоячи або сидячи без 
перенесення важких предметів. 
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до температури, швидкості, руху повітря 
і вмісту шкідливих речовин робочої зони встановлює ГОСТ 12.1.1005-88 
“Мікроклімат робочої зони” і поширюється на повітря робочої зони виробничих 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    138 
 
 
 
 приміщень підприємств. 
Оптимальна та допустима температура, відносна вологість і швидкість руху 
повітря встановлюється для робочої зони виробничих приміщень з урахуванням 
надлишку тепла, важкості виконування роботи і сезонів року. 
Нормальні величини температури, відносної вологості і швидкості руху 
повітря в робочій зоні виробничих приміщень наведено в таблиці 4.2. 
Таблиця 4.2 – Мікроклімат в солодовому відділенні 
Допустима на 
Допустима на Допустима на 
не постійних і 
постійних не постійних 
Показник Оптимальна постійних 
робочих робочих 
робочих 
місцях місцях 
місцях 
Холодний період року 
Температура       
  
С 18-20 17-23 15-24 
Відносна     
    
вологість,% 40-60 75 
Швидкість     
    
руху, м/с 0,2 0,3 
Теплий період року 
Температура,       
  
С 21-23 27-30 29-31 
Відносна     
    
вологість, % 40-60 75 
Швидкість     
    
руху, м/с 0,3 0,4 
Шкідливі речовини робочої зони 
В проекті заводу повинні бути передбачені відповідні міри попередження чи 
зведення до мінімуму шкідливих викидів у повітря робочих приміщень. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    139 
 
 
 
У зв’язку з вибухонебезпечністю зернового пилу у відділенні очистки і 
подрібнення сировини повинна бути встановленна та добре налагодженна 
механічна приливно-витяжна вентиляція, виконана у відповідності з ДБК – В. 2.5-
13-98 “Пожежна автоматика будівель і споруд”. 
Вміст зернового пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 
встановлених граничнодопустимих концентрації (ГДК) згідно ГОСТу 12.1.005-88 
наведено в таблиці 4.3. 
Таблиця 4.3 – Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі 
робочої зони 
Величини ГДК, 
Назва речовини Клас небезпеки Дія на людину 
М/м 
Зерновий пил 4 ІІІ алергія 
 
Згідно впливу шкідливих речовин на працівника встановлено безкоштовні 
видачі спеціального одягу, взуття та інших засобів індивідуального захисту 
ДИАОП 1.8-10-3.09-98. 
Таблиця 4.4 – Норми видачі працівникам спеціального одягу та інших засобів 
індивідуального захисту 
Код згідно Найменування 
Строк 
класифікатора Найменування спецодягу, спецвзуття та 
носіння, 
професії  професії інших засобів 
місяців 
ДК 003-95 індивідуального захисту 
Апаратник Комбінезон бавовняний 
солодовисушу- Рукавиці комбіновані 12 
8279,3 
вального Распіратор 3 
відділення протипиловий 
   Виробниче освітлення 
Освітлення – один з найважливіших елементів умов праці. Правильно 
виконана система освітлення відіграє значну роль у зниженні виробничого 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    140 
 
 
 
травматизму, сприяє збільшенню продуктивності та якості праці, створює 
нормальні умови роботи, підвищує загальну працездатність. Залежно від джерела 
світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими 
сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється 
електричними джерелами світла; суміщеним, при якому недостатнє за нормами 
природне освітлення доповнюється штучним. 
Природне освітлення здійснюється через світлові отвори в вікнах або через 
ліхтарі, які знаходяться на покритті виробничих приміщень. При знаходженні 
необхідної природної освітленості на робочих місцях в приміщеннях окрім 
коефіцієнта природної освітленості (КПО) враховується глибина приміщення, 
площа підлоги, вікон та ліхтарів, їх затінок сусідніми будівлями.  
Нормовані значення освітленості в люксах і КПО – С ІІІ
н  (%) у виробничих 
приміщеннях наведено у таблиці 4.5 
Таблиця 4.5 – Норми освітленості у виробничих приміщеннях  
Ступінь Найменший Зорова праця Контраст Освітлення 
Характе- 
точності розмір відміннос- Штучне Природнє 
ристика 
зорової об’єкту Під-
Розряд ті об´єкта з Комб Заг. ІІІ
праці розрізнення розряд фону КПО,Сн , 
фоном 
Лк % 
Середня 0.5 – 1  ІV в середній середній 400 200 1.5 
 Фактичне освітлення відповідає нормам. В солодосушильному відділенні 
використовують суміщений спосіб освітлення, при якому недостатнє за нормами 
природне освітлення доповнюється штучним. 
Шум та звукові навантаження 
Постійний шум на робочих місцях характеризується рівнем звукових тисків у 
децебелах в октанових смугах  із середньогеометричними частотами.  Допустимі 
рівні звукового тиску в октанових смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні 
звуку для робочих місць у виробничих приміщеннях і на території підприємства 
відповідно ГОСТ 12.1.003-83 наведені в таблиці 4.6 
Таблиця 4.6 – Допустимі рівні звукових навантажень 
Еквівалентні рівні звуку, 
Найменування 
дБА 
Постійне робоче місце у виробничих приміщеннях та на 
90 
території підприємств 
  Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    141 
 
 
 
         Вібрація 
Під вібрацією розуміють механічні коливання твердого тіла. Найпростішим 
видом таких коливань є гармонійні коливання, при яких відбувається почергове 
наростання та спадання в часі (за синусоїдальним законом) значень рухомої точки 
чи механічної системи. 
Вібрації виникають, зазвичай, при роботі машин та механізмів, які мають 
неврівноважені і незбалансовані частини, що обертаються чи здійснюють зворотно-
поступальний рух. До такого устаткування належать оброблювальні верстати, 
штампувальні та ковальські молоти, електро- та пневмоперфоратори, 
електроприводи, насосні установки, компресори, механізований інструмент та ін. 
При роботі даного устаткування вібрація відіграє негативну роль. У той же час, 
вібрацію застосовують і для інтенсифікації виробничих процесів, наприклад при 
ущильнені бетонних сумішей, роздрібнюванні та сортуванні інертних матеріалів, 
розвантажуванні та сортуванні сипучих матеріалів. 
За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та місцеву 
(локальну) вібрацію. Загальна вібрація передається на тіло людини яка сидить або 
стоїть, переважно через опорні поверхні-сидіння, підлогу. Локальна вібрація 
передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим 
інструментом, органами керування, деталями, які обробляються і т.п. Можлива 
також одночасна дія загальної та локальної вібрації. 
При дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни серцевої та 
нервової систем, спазм судин, зміни в суглобах, що приводить до обмеження їх 
рухомості. Для більшості внутрішніх органів людини частота власних коливань 
становить 6-12 Гц. Ступінь та характер впливу вібрації на організм людини 
залежить не лише від виду та параметрів, а також і від напрямку її дії. 
Розрізняють гігієнічне та технічне нормування вібрації. При гігієнічному 
нормуванні регламентуються відповідні умови щодо захисту від вібрації людини, а 
при технічному – щодо захисту машин, устаткування, механізмів. 
Заходи та засоби захисту від вібрації за організаційною ознакою поділяються 
на колективні та індивідуальні. Колективні заходи можна підрозділити за такими  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    142 
 
 
 
напрямами: 
-зниження вібрації в джерел виникнення; 
-зменшення параметрів вібрації; 
-організаційно-технічні заходи; 
-лікувально-профілактичні заходи. 
Засоби індивідуального захисту від вібрації за місцем контакту працівника з 
об єктом, що вібрірує підрозділяються: для ніг (спеціальне взуття, підметки, 
килимки, наколінники); для тіла (нагрудники, пояси, спеціальні костюми). 
  
Електробезпека у виробничому приміщенні 
Електробезпека електроустановок споживачів повинна відповідати вимогам 
ПУЕ – 87.  
Відділення солодосушильне згідно з ПУЕ відноситься до ІІ-го класу 
приміщень з підвищеною небезпекою. 
Електроустановки споживачів, що експлуатуються, повинні відповідати 
вимогам “Правил технічної експлуатації” і “Правил техніки безпеки під час 
експлуатації електроустановок споживачів”, а також діючих стандартів безпеки 
праці та інших нормативних документів. 
Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах шаф, ніш, тощо з 
електроустаткуванням напругою понад 42 В, а також на огорожах, які закривають 
електроапаратуру, повинні бути нанесені попереджувальні знаки електричної 
напруги, виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026 – 76. На дверцятах повинен 
також бути наведений перелік устаткування, що відповідає електроапаратурі. 
Організаційними заходами, що гарантують безпечне ведення робіт на 
електроустановках, є: 
- оформлення робіт нарядом–допуском, розпорядженням або переліком робіт, 
що виконуються у порядку поточної експлуатації; 
- допущення до роботи; 
- нагляд під час роботи; 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    143 
 
 
 
- оформлення перерви у роботі, переведень на інше  
робоче місце, закінчення роботи. 
Відповідальними за безпеку робіт є: 
- особа, що видає наряд та віддає розпорядження; 
- допускаючий – відповідальна особа з оперативного персоналу; 
- відповідальний керівник робіт; 
- виконавець робіт; 
- спостерігач та член бригади. 
Освітлювальна та силова електропроводка повинні бути виконані з 
дотриманням правил вибухобезпеки та утримуватись в справному стані. 
Встановлення електродвигунів, пускачів та електропроводки дозволяється тільки у 
вибухобезпечному виконанні. 
Колони, ємкості, трубопроводи, насоси та інші пристрої і апаратура, де 
можуть виникати заряди від статичної електрики, а також металеві поручні сходів 
обов´язково заземлюються. Всі з’єднання струмовідводів повинні бути зварними. 
Опір контуру заземлення не повинен перевищувати 4 Ом згідно з ПУЕ. 
       
 Пожежна безпека 
В приміщенні відділення очистки і переробки сировини згідно з ОКТП 24-86 
відноситься до категоріїї Б – вибухопожежонебезпечної, за ПУЕ-87 – до класу В–
ІІа. Ступінь вогнестійкості будівлі – Iб. 
Враховуючи дані характеристики, доцільно забезпечити приміщення 
автоматичною пожежною сигналізацією (АПС). 
Основні технічні засоби, що застосовуються в пожежній сигналізації – це 
пожежні сповіщувачі та прийомоконтрольні пристрої. За принципом дії 
автоматичні  пожежні сповіщувачі поділяються на теплові, димові та світлові. Для 
приміщення очистки і переробки сировини за ДБН В.2.5-13-98 пожежні 
сповіщувачі повинні бути теплові. 
  
 Санітарно-побутові приміщення 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    144 
 
 
 
 Забезпечення підприємства санітарно-побутовими приміщеннями є 
обов´язковою складовою для нормального ведення технологічного процесу та 
зняття фізичного та психологічного навантаження службово-технічного персоналу. 
 До таких приміщень відносяться гардеробні; душові кімнати, приміщення для 
чергового персоналу, кімнати особистої гігієни жінок, приміщення для відпочинку, 
місця паління та інше. 
 В гардеробних кількість відділень в шарах та вішалок для домашнього одягу 
та спецодягу приймається рівною обліковій  чисельності працюючих. 
 При гардеробних передбачені комори для спецодягу, вбиральні, приміщення 
для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентаря, місце для чищення 
взуття та сушіння волосся. 
 Кількість душових, умивальників та спеціальних побутових улаштувань 
приймають за чисельністю працюючих в зміні або частині цієї зміни, що одночасно 
закінчує працю. 
 Вбиральні у багатоповерхових побутових адміністративних та виробничих 
будівлях передбачаються на кожному поверсі. 
 Приміщення та місця відпочинку в робочий час і приміщення психологічного 
розвантаження розміщуються при гардеробних домашнього одягу. 
         Вібрація 
 Під вібрацією розуміють механічні коливання твердого тіла. Найпростішим 
видом таких коливань є гармонійні коливання, при яких відбувається почергове 
наростання та спадання в часі (за синусоїдальним законом) значень рухомої точки 
чи механічної системи. 
 Вібрації виникають, зазвичай, при роботі машин та механізмів, які мають 
неврівноважені і незбалансовані частини, що обертаються чи здійснюють зворотно-
поступальний рух. До такого устаткування належать оброблювальні верстати, 
штампувальні та ковальські молоти, електро- та пневмоперфоратори, 
електроприводи, насосні установки, компресори, механізований інструмент та ін. 
При роботі даного устаткування вібрація відіграє негативну роль. У той же час,  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    145 
 
 
 
вібрацію застосовують і для інтенсифікації виробничих процесів, наприклад при 
ущильнені бетонних сумішей, роздрібнюванні та сортуванні інертних матеріалів, 
розвантажуванні та сортуванні сипучих матеріалів. 
 За способом передачі на тіло людини розрізняють загальну та місцеву 
(локальну) вібрацію. Загальна вібрація передається на тіло людини яка сидить або 
стоїть, переважно через опорні поверхні-сидіння, підлогу. Локальна вібрація 
передається через руки працюючих при контакті з ручним механізованим 
інструментом, органами керування, деталями, які обробляються і т.п. Можлива 
також одночасна дія загальної та локальної вібрації. 
 При дії вібрації на організм людини спостерігаються зміни серцевої та 
нервової систем, спазм судин, зміни в суглобах, що приводить до обмеження їх 
рухомості. Для більшості внутрішніх органів людини частота власних коливань 
становить 6-12 Гц. Ступінь та характер впливу вібрації на організм людини 
залежить не лише від виду та параметрів, а також і від напрямку її дії. 
 Розрізняють гігієнічне та технічне нормування вібрації. При гігієнічному 
нормуванні регламентуються відповідні умови щодо захисту від вібрації людини, а 
при технічному – щодо захисту машин, устаткування, механізмів. 
 Заходи та засоби захисту від вібрації за організаційною ознакою поділяються 
на колективні та індивідуальні. Колективні заходи можна підрозділити за такими 
напрямами: 
-зниження вібрації в джерел виникнення; 
-зменшення параметрів вібрації; 
-організаційно-технічні заходи; 
-лікувально-профілактичні заходи. 
 Засоби індивідуального захисту від вібрації за місцем контакту працівника з 
об єктом, що вібрірує підрозділяються: для ніг (спеціальне взуття, підметки, 
килимки, наколінники); для тіла (нагрудники, пояси, спеціальні костюми). 
 
Штучна вентиляція 
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    146 
 
 
 
очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини 
безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, 
підігрівати, зволожувати тощо), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу 
зону. Окрім того, механічна вентиляція дає можливість організувати повітрозабір 
у найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами. 
При штучній вентиляції повітрообмін здійснюється внаслідок різниці тисків, що 
створюється вентилятором. Вона застосовується в тих випадках, коли тепловиділення 
у виробничому приміщенні недостатні для постійного (протягом року) використання 
аерації, або коли кількість чи токсичність шкідливих речовин, які виділяються у 
повітря приміщення є такою, що виникає необхідність постійного повітрообміну 
незалежно від метеорологічних умов навколишнього середовища. 
Механічна вентиляція може бути робочою або аварійною. Остання повинна 
передбачатися у виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження у повітря 
значної кількості шкідливих чи вибухонебезпечних речовин. Аварійна вентиляція 
повинна вмикатись автоматично при досягненні граничної концентрації небезпечних 
виділень і забезпечувати швидке їх вилучення із приміщення. Як правило, аварійна 
вентиляція повинна забезпечувати 8—12-кратний повітрообмін за годину в 
приміщенні. 
Робоча вентиляція може бути загально обмінною, місцевою чи комбінованою. 
 Загальнообмінна штучна вентиляція 
Загальнообмінна вентиляція забезпечує створення необхідного мікроклімату 
та чистоти повітряного середовища у всьому об'ємі робочої зони приміщення. Вона 
застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виді-
лень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу та особливості 
виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяж-
ної вентиляції. 
Розрізняють чотири основні схеми організації повітрообміну при загально 
обмінній вентиляції: зверху вниз, зверху вверх, знизу вверх, знизу вниз . 
Схеми зверху вниз  та зверху  вверх    доцільно  застосовувати у випадку, коли 
припливне повітря в холодний період року має температуру нижчу температури 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    147 
 
 
 
 приміщення. Припливне повітря перш ніж досягти робочої зони нагрівається за 
рахунок повітря приміщення. Інші дві схеми) рекомендується використовувати 
тоді, коли припливне повітря в холодний період року підігрівається і його 
температура вища за температуру внутрішнього повітря. 
Якщо у виробничих приміщеннях виділяються гази та пари з густиною, що 
перевищує густину повітря (наприклад, пари кислот, бензину, гасу тощо), то 
загально обмінна вентиляція повинна забезпечити видалення 60% повітря з нижньої 
зони приміщення та 40% — з верхньої. Якщо густина газів менша за густину 
повітря, то видалення забрудненого повітря здійснюється у верхній зоні. 
Загальнообмінна штучна вентиляція може бути припливною, витяжною чи 
припливно-витяжною. 
Припливна загально обмінна вентиляція забезпечує подачу чистого зов-
нішнього повітря у приміщення. При цьому видалення забрудненого повітря 
здійснюється через вентиляційні отвори, фрамуги, дефлектори. Даний вид 
механічної вентиляції застосовується у виробничих приміщеннях зі значним 
тепловиділенням і низькою концентрацією шкідливих речовин. Схема припливної 
механічної вентиляції включає: повітрозабірний пристрій ; фільтр для очищення 
повітря ; повітронагрівач (калорифер) ; вентилятор ; мережу повітроводів  та 
припливних патрубків з насадками . Якщо немає необхідності підігрівати 
припливне повітря, то його пропускають безпосередньо у виробничі приміщення 
через обвідний канал . 
Повітрозабірні пристрої необхідно розташовувати в місцях, де повітря не 
забруднене пилом та газами. Вони повинні знаходитись не нижче 2 м від рівня 
землі, а від викидних каналів витяжної вентиляції по вертикалі — нижче 6 м і по 
горизонталі — не ближче 25 м.. Припливне повітря подається в приміщення, як 
правило, розсіяним потоком для чого використовуються спеціальні насадки. 
Витяжна загальнообмінна вентиляція застосовується у виробничих 
приміщеннях, в яких відсутні шкідливі речовини, а необхідна кратність 
повітрообмін є невеликою, а також у допоміжних, побутових та складських 
приміщеннях. Витяжна вентиляція складається із очисного пристрою , вентилятора, 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    148 
 
 
 
 центрального та відсмоктувальних повітроводів. 
Повітря після очищення необхідно викидати на висоті не менше ніж 1 м над 
гребенем даху. Забороняється робити викидні отвори безпосередньо у вікнах. 
Припливно-витяжна загально обмінна вентиляція застосовується у 
приміщеннях, в яких необхідно забезпечити підвищений та надійний повітрообмін. 
При цьому виді механічної вентиляції у виробничих приміщеннях, де виділяється 
значна кількість шкідливих газів, парів, пилу витяжка повинна бути на 10% 
більшою ні приплив, щоб шкідливі речовини не витіснялись у суміжні приміщення 
з меншою шкідливістю: 
В системі припливно-витяжної вентиляції можливе використання не лише 
зовнішнього повітря, але й повітря самих приміщень після його очищення. Таке 
повторі використання повітря приміщень називається рециркуляцією і 
здійснюється в холод ний період року для економії тепла, що витрачається на 
підігрівання припливного повітря. Однак можливість рециркуляції обумовлюється 
цілою низкою санітарно-гігієнічних та протипожежних вимог 
Основні вимоги до систем вентиляції 
Природна та штучна вентиляції повинні відповідати наступним санітарно-
гігієнічним вимогам: 
— створювати в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови 
праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря); 
— повністю усувати з приміщень шкідливі гази, пари, пил та аерозолі або роз-
чиняти їх до допустимих концентрацій; 
— не вносити в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмокту-
вання із суміжних приміщень; 
— не створювати на робочих місцях протягів чи різкого охолодження; 
— бути доступними для керування та ремонту під час експлуатації; 
—  не створювати під час експлуатації додаткових незручностей (наприклад, 
шуму, вібрацій, попадання дощу, снігу і т. п.).          ' 
Необхідно зазначити, що до вентиляційних систем, встановлених у пожежо- 
та вибухонебезпечних приміщеннях висувається ціла низка. додаткових вимог, які  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    149 
 
 
 
в цьому розділі не розглядаються. 
 Фібраційна дія пилу 
 Предметна діяльність людини спричиняє надходження у повітряне 
середовище виробничих приміщень пилу. Забруднення повітряного середовища 
пилом обумовлено невідповідністю між розвитком промислового виробництва та 
технічними засобами очистки його відходів. 
Пил – це поняття, що визначає фізичний стан речовини, подрібненої на 
маленькі частки. 
 За походженням пил поділяється на два класи: 
органічний: рослинний (дерев’яний, бавовняний), тваринний (кістковий, 
вовняний), штучний (пластмасовий); 
неорганічний: мінеральний (кварцовий, силікатний), металевий (залізний, 
алюмінієвий). 
Пил відноситься до аеродисперсних систем, а відтак має здатність перебувати 
у завислому стані. Ступінь дисперсності пилу визначає тривалість перебування 
його у повітрі та глибину проникнення у дихальні шляхи. 
За дисперсністю пил буває: 
видимий >10мкм; 
мікроскопічний < 10-0,25мкм; 
ультрамікроскопічний <0,25мкм. 
Пил є одним із несприятливих факторів виробничого середовища. Гранично 
допустима концентрація зернового пилу має бути 4 мг/м куб., бавовняного — 6 мг/м 
куб., з домішкою діоксиду кремнію від 2 до 10% — 4 мг/м куб. 
За 2009 рік сан-підслужба області провела 4597 досліджень пилу, 
перевищення гранично допустимих концентрацій спостерігалось на 351 
підприємстві. 
Пил може бути причиною різних хвороб шкіри, зокрема дерматитів, 
захворювань алергійної природи, онкологічних, пневмоконіозів. 
Слизова оболонка бронхів також реагує на постійне подразнення пилом. Від 
дії пилу рослинного і тваринного походження розвивається хронічний пиловий 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    150 
 
 
 
бронхіт. Для нього характерна поява фіброзних змін через інгаляційну дію 
фіброгенних аерозолів. А також може розвинутися бронхіальна астма. 
Пил може спричинити фіброгенну, токсичну, подразнювальну, канцерогенну, 
радіоактивну, сенсибілізуючу дію. Тривале подразнення пилом дихальних шляхів 
здатне викликати хронічний катар з утворенням гіпертрофії із потовщенням 
слизової оболонки, внаслідок чого порушується фільтруюча функція носа. 
Внаслідок дії пилу рослинного походження виникає ринофаринголарингіт, а 
дія пилу хрому, нікелю, миш’яку може спричинити новоутворення. 
У системі оздоровчих заходів, спрямованих на профілактику пилових 
захворювань, важливе місце займає медичний контроль за станом здоров’я 
працівників: проведення попередніх (під час влаштування на роботу) і періодичних 
медоглядів. При дії вуглецевого пилу необхідно проводити медогляди раз на 2 роки, 
причому обов’язкова консультація оториноларинголога, фтизіатра. 
Для видалення з виробничих приміщень осілого пилу рекомендується вологе 
прибирання їх. У тих випадках, коли знизити рівень запиленості повітря робочої 
зони до гранично допустимих технічно не можливо, велике значення приділяють 
засобам індивідуального захисту органів дихання. 
У комплексі заходів, спрямованих на запобігання недугам пилової етіології, 
важливе місце займає підвищення стійкості організму працівників до дії пилу. 
Зокрема, цьому сприяє раціональне харчування: підвищений вміст білків в 
їжі, вітаміни, що в свою чергу посилює фагоцитарну активність і життєдіяльність 
макрофагів, послаблюючи цим дію пилу. 
Ефективні заходи щодо профілактики пилових захворювань: 
— архітектурно-планувальні (внесення в проектну документацію заходів, що 
дозволяють гідрозмив стін, стелі, підлоги, вологостійке покриття будівельних 
конструкцій та ін.); 
— технологічні (використання замкнутих технологій, зволоження 
пилоутворювального матеріалу з використанням води або поверхнево-активних 
речовин); 
— санітарно-технічні (кондиціювання повітря, загальнообмінна та місцева витяжна  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    151 
 
 
 
вентиляція); 
— медико-біологічні (проведення медоглядів, професійний відбір, диспансерне 
спостереження, фізіологічна раціоналізація праці, режим харчування та пиття, 
фізіопроцедури, вітаміно— і фармакопрофілактика). 
У комплексі заходів, спрямованих на запобігання захворюванням пилової 
етіології, та з лікувальною метою доцільним є проведення лужних інгаляцій, 
опромінення суберитемними дозами ультрафіолетового випромінювання, що 
стимулюють елімінацію пилових часток з легень і затримують розвиток 
пневмосклерозу. Для захисту органів дихання від дії пилу необхідно 
використовувати фільтруючі респіратори і протигази. 
Концентрація пилу не повинна перевищувати 6 мг/м куб. згідно з вимогами 
Санітарних правил №4617. 
Для запобігання шкідливій дії пилу необхідно проводити його гігієнічне 
регламентування. 
  
        Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря 
        Загальні положення. 
        Вентиляція, опалення і кондиціювання повітря виробничих, побутових і 
адміністративних приміщень, споруд і будівель повинні забезпечувати на постійних 
робочих місцях і в робочій зоні під час проведення основних і  ремонтних  
(допоміжних)  робіт  метеорологічні умови (температуру,  відносну вологість і 
швидкість руху повітря),  а також концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої 
зони у  відпо- відності з додатками 1,2. Водопостачання камер зрошення,  
зволоження і дозволоження,  які використовуються для обробки припливного 
рециркуляційного повітря, необхідно здійснювати водою питної якості за ГОСТ 
2874-82. Воду, яка  циркулює в камерах зрошення і інших апаратах систем 
вентиляції і кондиціювання  повітря,  слід  фільтрувати, а при підвищених 
санітарних вимогах - передбачати бактеріцидне очищення. Мокрі пилоуловлювачі 
витяжних систем  (окрім  рециркуляційних) постачаються водою технічної якості. 
           
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    152 
 
 
 
Вентиляція та кондиціювання повітря 
У виробничих, громадських, адміністративних і побутових приміщеннях без 
виділення шкідливих речовин і речовин з різко вираженими неприємними 
запахами,  у приміщеннях технічних поверхів, тунелів,  складів тощо,  призначених 
для періодичної роботи або пересування людей,  періодично діючу вентиляцію 
(провітрювання) з природним збуджуванням  за рахунок  вікон і прорізів,  які 
відчиняються, або зі штучним збуджуванням допускається передбачати зовнішнім 
повітрям,  що не  підігрівається  холодної пори року,  забезпечуючи при періодичній 
роботі або переміщенні людей температуру повітря в  робочій  зоні  не нижче 5 оС і 
не вище 32 оС. 
Вентиляцію зі штучним збуджуванням  слід  передбачати для приміщень  і  
зон без природного провітрювання,  якщо мікрокліматичні умови і чистота повітря 
не можуть бути забезпечені  вентиляцією з природним збуджуванням або 
періодичним провітрюванням. Допускається передбачати змішану вентиляцію з 
частковим  використанням природного збуджування для припливу або видалення 
повітря. 
Припливно-витяжну або витяжну  вентиляцію зі  штучним збуджуванням слід 
передбачати для приямків глибиною 0.5 м і більше, а також оглядових канав,  що 
потребують щоденного обслуговування і розташовані у приміщеннях категорій А і 
Б або в приміщеннях,  в яких виділяються шкідливі гази,  пари або аерозолі,  питома 
вага яких більша питомої ваги повітря. Оздоровчі пункти повинні бути розміщені 
на першому поверсі адміністративних, побутових або виробничих  будівель  із  
забезпеченням зручного під'їзду санітарного автомобіля. Розміщення і розміри 
дверей у  приміщенні  оздоровчого  пункту повинні прийматися з урахуванням 
можливості переміщення хворих на ношах.  
Аварійну вентиляцію  виробничих  приміщень,  до  яких можливе  раптове 
надходження значних кількостей шкідливих або горючих газів, парів та аєрозолей,  
необхідно передбачати на вимоги  технологічної частини проекту, враховуючи 
несумістність часу аварії технологічного та вентиляційного устаткування.  
За відсутності таких  даних  аварійна  вентиляція  зі  штучним збуджуванням  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    153 
 
 
 
 повинна  забезпечувати в приміщеннях видалення не менше 50 куб.м/г на 1 кв. м 
площі  підлоги приміщення та робочих  площадок, окрім  приміщень  насосних  та 
компресорних станцій категорій А та Б, для котрих витрата повітря - 60 куб.м/г на 
1 кв. м. 
У приміщеннях насосних та компресорних станцій категорій А та Б аварійна 
вентиляція повинна забезпечувати вказаний  повітрообмін  додатково до 
повітрообміну, що створюється основними системами. Аварійну вентиляцію  в 
приміщеннях категорій А і Б слід виконувати із штучним збуджуванням. 
Вентиляційне устаткування,  яке обслуговує приміщення категорій  А  та Б та 
розташоване в цих приміщеннях,  витяжні системи загальнообмінної витяжної 
вентиляції приміщень категорій В, Г, Д, які видаляють повітря з 5-метрової зони 
навколо устаткування,  що містить горючі речовини, а також систем  місцевих 
відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей повинне бути у вибухозахищеному 
виконанні. Це устаткування не допускається розташовувати у приміщеннях 
підвалів.  В приміщеннях для устаткування цих систем не слід передбачати місць 
для теплових пунктів, водяних насосів, ремонтних робіт, регенерації масел та іншої  
мети.  Якщо температура,  категорія та група вибухонебезпечної суміші горючих 
газів, парів, аерозолів, пилу з повітрям не відповідати технічним  вимогам на 
вибухозахищені вентилятори,  слід застосовувати ежекторні установки.  
Устаткування,   окрім   устаткування   повітряних  та повітряно-теплових  
завіс,  не  допускається розміщувати в  приміщеннях, які обслуговуються: 
      - складів категорій А, Б та В; 
      - адміністративно-побутових будівель, за винятком устаткування з 
витратою повітря 10 тис. куб. м/г і менше. 
 Устаткування систем  аварійної вентиляції та місцевих відсмоктувачів 
допускається розміщувати в приміщеннях, що ними обслуговуються.  
Повітроводи для приміщень категорій А та Б та систем місцевих 
відсмоктувачів вибухонебезпечних сумішей не слід  прокладати у підвалах чи 
підпільних каналах.  
Місця проходу транзитних повітроводів  крізь  стіни, перегородки та  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    154 
 
 
 
перекриття будівель (у тому числі у кожухах та шахтах) слід ущільнювати 
негорючими матеріалами,  які забезпечують  нормовану межу вогнестійкості 
огородження, що перетинається.  
 Напірні ділянки повітроводів систем  місцевих  відсмоктувачів 
вибухонебезпечних сумішей,  а також шкідливих речовин 1-го та 2-го класів 
небезпеки не слід прокладати  крізь  інші  приміщення.  
Допускається прокладання   вказаних  повітроводів  зварними  класу  П 
(щільний) без роз'ємних з'єднань. 
 Повітроводи,  по яких переміщуються вибухонебезпечні суміші,  
допускається перетинати трубопроводами з теплоносієм, температура  якого  не  
менше  ніж на 20%  нижче температури самозаймання, оС газів, парів, пилу або 
аерозолів. 
Усередині  повітроводів та  на відстані менше 0,05 м від їх стінок не 
допускається розміщувати газопроводи та трубопроводи з горючими речовинами,  
кабелі, електропроводку та каналізаційні трубопроводи;  не допускається також 
перетинання повітроводів  вказаними вище комунікаціями. 
Для   устаткування,   металевих   трубопроводів   та повітроводів  систем  
вентиляції приміщень категорій А та Б,  а також систем місцевих відсмоктувачів, 
що видаляють вибухонебезпечні суміші, слід  передбачати  заземлення  відповідно 
до вимог Правил улаштування електроустановок (ПУЕ). 
Електроприймачі систем опалення,  вентиляції та кондиціювання слід 
передбачати тієї ж  категорії,  яка  встановлена  для електроприймачів  
технологічного  або інженерного устаткування приміщення. 
 Електропостачання систем  аварійної вентиляції та протидимного захисту,  
окрім систем для видалення газів та диму після пожежі, слід передбачати I категорії. 
При неможливості за місцевих умов здійснювати живлення електроприймачів I 
категорії від двох  незалежних  джерел допускається  живлення їх від одного 
джерела від різних трансформаторів двотрансформаторної або двох близько 
розташованих однотрансформаторних  підстанцій.  При  цьому підстанції повинні 
бути підключені до різних живильних ліній, що прокладені різними трасами, та  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    155 
 
 
 
мати пристрої автоматичного резерву, як правило, зі сторони низької напруги. 
В  будівлях  та приміщеннях,  що обладнані системами протидимного захисту, 
слід передбачати автоматичну пожежну сигналізацію. 
Повітря, що викидається до атмосфери з систем місцевих відсмоктувачів та 
загальнообмінної вентиляції  виробничих  приміщень,  в якому містяться 
забруднюючі шкідливі речовини, слід, як правило,  очищувати та передбачати 
розсіювання  в  атмосфері  залишкових кількостей шкідливих речовин відповідно 
до ОНД-86. 
Місце викидів до атмосфери з систем  вентиляції  виробничих приміщень  
слід  розміщувати  за розрахунком або на відстані від приймальних пристроїв для 
зовнішнього повітря не менше  10  м  по горизонталі або на 6 м по вертикалі при 
горизонтальній відстані менше 10 м. Крім того викиди з систем місцевих 
відсмоктувачів шкідливих речовин слід розміщувати на висоті не менше 2 м над 
дахом більш високої частини будівлі, якщо відстань до його виступу менше 10 м. 
 Місце викидів з системи аварійної вентиляції  слід  розміщувати на висоті не 
менше 3 м від землі до нижнього краю отвору. 
Необхідно блокувати невмонтовані в технологічне  устаткування 
вентилятори (за відсутності резервних) для систем місцевих відсмоктувачів,  які 
видаляють шкідливі речовини 1 та 2-го класів небезпеки  або  вибухонебезпечні  
суміші,  передбачаючи  зупинку технологічного устаткування  в разі виходу з ладу 
вентиляторів;  а при неможливості зупинення технологічного  устаткування  
повинна  вмикатись аварійна сигналізація. 
 З цією  метою слід встановлювати газоаналізатори або сигналізатори 
горючих газів, що зблоковані з установками аварійної вентиляції, та автоматично 
вмикаються від пристроїв сигналізації. 
Включення  повітряної завіси слід блокувати з відчиненням воріт,  дверей та 
технологічних прорізів.  Автоматичне відключення завіси слід передбачати після 
зачинення воріт,  дверей,  технологічних прорізів та після відновлення нормованої 
температури повітря в приміщенні, передбачаючи скорочення витрати теплоносія 
до мінімальної, що забезпечує незамерзання води. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    156 
 
 
 
Сигналізацію   роботи   устаткування    ("Включено", "Аварія") слід 
виконувати для систем: 
     а) вентиляції приміщень без природного  провітрювання виробничих та 
адміністративно-побутових будівель; 
     б) місцевих відсмоктувачів, які  видаляють  шкідливі  речовини 1 та  2  
класів  небезпеки або вибухонебезпечні суміші; 
     в) загальнообмінної витяжної вентиляції приміщень категорій А та Б; 
     г) витяжної  вентиляції  приміщень складів категорій А та Б, в яких 
відхилення контрольованих параметрів від норми може привести  до аварії. 
 Примітка : Вимоги, що відносяться до приміщень  без природного 
провітрювання,  не поширюються на вбиральні,  курильні, гардеробні та інші 
подібні приміщення. 
 Автоматичне  блокування слід виконувати для : 
         а) відкривання та закривання клапанів зовнішнього повітря при 
включенні та виключенні вентиляторів; 
         б) відкривання та закривання клапанів систем вентиляції, сполучених  
повітроводами  для повної  або часткової взаємозамінності, у разі виходу з ладу 
одної з систем; 
         в) закривання клапанів на повітроводах для приміщень, які захищаються 
установками газового пожежогасіння, при виключенні вентиляторів систем 
вентиляції цих приміщень; 
         г) включення резервного устаткування при виході з ладу основного; 
         д) включення та відключення подачі теплоносія при вмиканні та 
вимиканні повітронагрівачів та опалювальних агрегатів; 
        е) включення  систем  аварійної  вентиляції  при  утворенні  в повітрі  
робочої зони концентрацій шкідливих речовин,  що перевищують ГДК,  а також 
концентрацій горючих речовин у повітрі приміщення,  які перевищують  10%  
нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я по газо-, паро- та 
пилоповітряних сумішах.  
Видалення диму на шляхах евакуації людей з приміщень та  будівель  в 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    157 
 
 
 
початковій  фазі  пожежі  повинно відповідати вимогам СНіП 2.04.05-91.  
 При відсмоктуванні повітря аспіраційними установками із приміщення  в 
кількості,  що перевищує один об'єм за годину,  слід передбачати спеціальні 
припливні установки.  
 Аспірацію  ємкостей  для збирання і зберігання  пилу не допускається 
поєднувати в одну аспіраційну систему з технологічним і транспортним 
устаткуванням.  
 Опалювально-вентиляційне  устакування,  трубопроводи та повітроводи,  що 
розміщені в приміщеннях з агресивним середовищем, а також застосовувані для 
видалення повітря з агресивним середовищем, слід  передбачати із антикорозійних 
матеріалів або з захисним покриттям від корозії.  
 Гарячі  поверхні опалювального та вентиляційного устаткування, 
трубопроводів і повітроводів, розташованих у приміщеннях, в яких  вони 
утворюють безпеку спалахування газів,  парів,  аерозолів або пилу, слід ізолювати, 
передбачаючи температуру на поверхні тепло-ізолюваляційної конструкції не 
менше ніж на 20%  нижче температури їх самоспалахування, оС.  
 Концентрацію шкідливих речовин у припливному повітрі при виході  із  
повітророзподілювачів і інших припливних отворів слід приймати за розрахунком 
та,  враховуючи фонові концентрації цих речовин  в місцях розміщення 
повітроприймальних пристроїв,  але не більше 30%  ГДК в повітрі робочої зони для 
виробничих та адміністративно-побутових будівель і приміщень.  
 Системи  місцевих  відсмоктувачів  слід  передбачати так, щоб концентрації 
видаляючих горючих газів,  парів,  аєрозолів  і пилу в повітрі не перевищували 50%  
нижньої концентраційної межі розповсюдження полум'я при температурі 
видаляючої суміші.  
 Системи вентиляції, кондиціювання  повітря  і повітряного опалення слід 
передбачати окремими для кожної групи приміщень, розміщених у межах одного 
пожежного відсіку.  
 Системи  загальнообмінної  витяжної  вентиляції  для приміщень категорій В,   
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    158 
 
 
 
Г, Д, що видаляють повітря із 5-метрової зони навколо устаткування, яке має в 
своєму складі горючі речовини, що можуть створювати у цій зоні вибухонебезпечні 
суміші,  слід передбачати окремими від інших систем цих приміщень.  
 Системи  місцевих  відсмоктувачів від технологічного устаткування слід 
передбачати окремими для речовин,  об'єднання  яких може  створювати 
вибухонебезпечну суміш або створити більш небезпечні і шкідливі речовини.  У 
технологічній частині  проекту  повинна  бути вказана можливість об'єднання 
місцевих відсмоктувачів горючих і шкідливих речовин в загальні системи.  
 Системи місцевих відсмоктувачів горючих речовин,  що осаджуються або 
конденсуються у повітроводах та вентиляційному устаткуванні,  слід передбачати 
окремими для кожного  приміщення  або  для кожної одиниці устаткування.  
 Рециркуляція повітря не допускається: 
 а) із приміщень, в яких максимальні витрати зовнішнього повітря 
визначаються масою шкідливих речовин 1- і 2-го  класів  небезпеки, які 
виділяються; 
 б) із приміщень,  в повітрі яких присутні хвороботворні бактерії і грибки у 
небезпечних концентраціях або різко виявлені неприємні запахи; 
в) із приміщень категорій А і Б,  окрім повітряних  та  повітряно-теплових 
завіс біля зовнішніх воріт та дверей; 
г) із 5-метрових зон навколо устаткування  в приміщеннях категорій В,  Г, Д, 
якщо в цих зонах можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші горючих газів, 
парів і аерозолей з повітрям; 
д) із  систем місцевих відсмоктувачів шкідливих речовин та 
вибухонебезпечних сумішей з повітрям; 
є) із тамбур-шлюзів.  
Припливне повітря слід подавати,  як правило, безпосередньо у приміщення 
з постійним перебуванням в них людей. 
Припливне повітря слід направляти так,  щоб  повітря не надходило  через  
зони  із  великим забрудненням - в зони з меншим забрудненням та не порушувало 
роботу місцевих відсмоктувачів.  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    159 
 
 
 
Видалення повітря із приміщення системами вентиляції слід передбачати із 
зон, в яких повітря найбільше забруднене. При виділенні пилу  і аерозолей 
видалення  повітря системами загальнообмінної вентиляції необхідно передбачати 
із нижньої зони.  
Забруднене повітря не слід спрямовувати через зону дихання людей в місцях 
їх постійного перебування. 
 У виробничих приміщеннях, в які виділяються шкідливі або горючі гази, або 
пари, слід видаляти з верхньої зони не менше однократного повітрообміну за 
годину,  а у приміщеннях висотою більше 6 м -  не менше ніж 6 куб.м/г. на 1кв. м 
площі приміщення. 
  Залежно від умов виробництва на об'єктах повинні бути встановлені  
терміни проведення профілактичних оглядів та очищення повітроводів, фільтрів, 
вогнезатримуючих клапанів, іншого устаткування вентиляційних систем,  а також 
визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговуючого 
персоналу  в  разі  виникнення пожежі або аварії. 
Вентиляційні камери,  циклони,  фільтри, повітроводи повинні регулярно 
очищатися від горючого пилу,  відходів виробництва, жирових відкладень 
пожежобезпечними засобами.  Перевірка  й  очищення вентиляційного 
устаткування повинні проводитися за графіком, затвердженим адміністрацією 
об'єкта. Результати огляду обов'язково заносяться до спеціального журналу. 
Для запобігання засмічування території  підприємства горючими відходами 
бункери під циклонами повинні мати суцільну огорожу з негорючого матеріалу з 
ворітьми,  які зачиняються. В  інструкції щодо заходів пожежної безпеки 
підприємства необхідно визначити максимально допустимі кількості відходів у 
бункерах,  порядок та періодичність їх очищення. 
  
 Датчики температури 
 Сьогодні на ринку можна знайти метеостанцію будь-якого формату. Вони 
різні за ціною, функціональним і цільовим призначенням та за кількістю опцій. 
Ціновий діапазон метеостанції варіюється від кількох сотень гривень до кількох  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    160 
 
 
 
тисяч доларів CША. Як пояснюють самі виробники, таку шалену різницю в ціні 
створюють деталі, країна-виробник, додаткові опції, можливості метеостанції і 
сервісне обслуговування. Метеостанції призначені для безперервного вимірювання 
параметрів стану атмосфери з можливістю подальшого опрацювання даних. У них 
одна мета, але з функціональної і конструктивної точки зору метеостанції можуть 
кардинально відрізнятися. Метеостанція La Crosse WS8005BLA-SIL зображено на 
рис. 5.1 [1]. 
Рисунок 5.1 — Метеостанція La Crosse WS8005BLA-SIL
 
La Crosse WS8005BLA-SIL поєднує в собі годинник з радіосигналом точного 
часу і температурну станцію з індикацією внутрішньої температури. Додаткову 
зручність представляє індикація повного календаря.  
Виробник: La Crosse (France).  
Характеристики La Crosse WS8005BLA-SIL:  
Температура в приміщенні: 
  Одиниці вимірювання: ºС або ºF; 
  Діапазон вимірювання: від -9.9ºC до + 59.9ºC (від + 14.1ºF до +139,8ºF); 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    161 
 
 
 
  Роздільна здатність вимірювання: 0,1 ºС (0.2 ºF);  
 Точність вимірювання: +/- 1 ° С;  
 Інтервал вимірювання: 10 сек. Годинники;  
 Автоматично контрольовані радіосигналом з Франкфурта;  
 Можливість відключення радіоконтролю і вибір ручної установки;  
 Вибір часового поясу (поправка на час) -12 / +12 годин;  
 Формат часу: 12 або 24;  
 Будильник: Функція повторного спрацьовування сигналу «Snooze». 
 Календар: Відображення: дати / дня тижня / місяця (французька, англійська, 
німецька, італійська, іспанська, датська, голландська).  
Установка: Вертикальне положення: на столі або на стіні.  
Комплектація: Метеостанція.  
Живлення: дві AА батареї (LR6 1.5V).  
Габаритні розміри: Настінна консоль (Д * Ш * В), мм: 228 x 28 x 180.  
Годинник має велику чітку індикацію, середні розміри і завдяки підставці 
може використовуватися і як настільний. Додатково на дворядковому дисплеї 
відображається повний календар і значення кімнатної температури. Значення 
температури оновлюються кожні 10 секунд. Годинник має вбудований датчик 
прийому радіосигналу точного часу з Франкфурта. Додатково і час, і часовий пояс 
можуть коректуватися вручну.  
Метеостанція Bresser TemeoTrend P зображено на рис. 5.2 [2]. 
Рисунок 5.2 — Метеостанція Bresser TemeoTrend P
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    162 
 
 
 
Метеостанція Bresser TemeoTrend P фіксує зміни барометричного тиску і на 
підставі цих змін виводить на дисплей короткостроковий прогноз на найближчий 
час. Метеостанція також вимірює температуру в приміщенні і на вулиці. 
Можливість підключення додаткових датчиків дозволяє охопити досить широку 
площу для виміру даних.  
Виробник: Bresser (Germany).  
Прогноз погоди:  
 Прогноз погоди на 12 годин;  
 Погодна станція здатна фіксувати зміни барометричного тиску і на підставі 
цих змін виводити на дисплей короткостроковий прогноз на найближчий час у 
вигляді барометричних символів прогнозу погоди. На дисплеї відображаються 
символи (ясно, мінлива хмарність, хмарно, дощ, П злива). 
Температура повітря в приміщенні:  
 Одиниці вимірювання: ºС або ºF;  
 Діапазон вимірювання: -5 ° C до 60 ° C (23 ° F до 140 ° F);  
 Точність вимірювання: +/- 1 ° C або +/- 2 ° F; 
  Фіксація Min / Max значень температури. Температура повітря зовні 
приміщення: 
  Одиниці вимірювання: ºС або ºF;  
 Діапазон вимірювання: -40 ° C до + 60 ° C (-14 ° F до 140 ° F);  
 Точність вимірювання: +/- 1 ° C або +/- 2 ° F;  
 Фіксація Min / Max значень температури;  
 Звуковий сигнал при виході температури за межі -2 ° C + 3 ° C (-28 ° F до 
37 ° F).  
Годинники: 
  Похибка становить менше однієї секунди в один мільйон років. Точний 
час, що передається за допомогою передавача DCF77, є офіційною в ФРН. 
Передавач знаходиться в місцевості Майнфлінген - 30 км від Франкфурта на Майні 
та своїм радіусом (близько 1500 км) охоплює майже всю Європу і частково Україну.  
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    163 
 
 
 
Зверніть увагу, що в східних регіонах України прийом сигналу нестабільний. 
  Можливість відключення радіоконтролю;  
 Вибір часового поясу (поправка на час) -23 / + 23 годин;  
 Формат часу: 12 або 24;  
 Будильник з функцією «snooze». Проекція часу і внутрішньої температури:   
 Можливість постійного (від блоку живлення) і короткочасного 
проектування часу і температури в приміщенні на стінку, стелю або будь-яку іншу 
поверхню за допомогою потужного економічного світлодіода; 
 Колір проекції: червоний; 
 Розмір проекції: великий, залежить від відстані до поверхні, оптимальна 
відстань проекціі- 1.7-2 метра; яскравість: висока (залежить від освітленості; 
відмінно видно в напівтемряві і темряві);  
 Підсвічування: LED підсвічування, колір світіння – жовтий. Передача 
даних від зовнішнього датчика:  
 Частота передачі даних: 433 MHz; 
  Дальність передачі даних: до 30 м. прямої видимості;  
 Можливість підключення до 3-х зовнішніх датчиків. Додатково: Індикатор 
розряду батареї датчика. Живлення:  
 Станція: дві AА батареї, LR6 1,5V;  
 Датчик температури: 2 x AА батареї, LR6 1,5V.  
Габаритні розміри:  
 Станція (Д * Ш * В), мм: 130 x 9 x 49; 
  Зовнішній датчик (Д * Ш * В), мм: 67 x 29 x 102;  
 Колір чорний;  
 Вага (г): 259. 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    164 
 
 
 
Датчити контролювання діоксиду вуглецю
 
Рис. 5.3 – Датчик вуглекислого газу (СО2) Z-Wave MCO Home. 
Пристрій дозволяє з високою точністю в режимі реального часу стежити за 
якістю повітря. Завдяки чутливому сенсору датчик повідомляє про перевищення 
рівня СО2 в повітрі. Для додаткового вимірювання встановлено: детектор летких 
органічних речовин, датчики температури та вологості. 
Для керування подачею повітря датчик може бути підключений 
безпосередньо до виходів системи вентиляції. Також пристрій сумісний з іншими 
пристроями Z-Wave. 
Характеристики: 
Діапазон CO2: 0-2000ppm; поріг сигналу тривоги за замовчуванням: 1000ppm 
(регульований); 
Протокол зв’язку: Z-Wave (868,4 МГц); 
Вбудований детектор летких органічних речовин; 
Додаткові датчики: вологості та температури; 
Може бути підключений безпосередньо до системи вентиляції; 
Тип установки: настінний (по вертикалі); 
Глибина монтажної коробки: 60 або 82 мм; 
Джерело живлення: 12 В; 
Розміри: 90 х 130 х 28 мм; 
Діапазон вологості: 0% ~ 99% RH; 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    165 
 
 
 
Діапазон робочих температур: -9,0 ~ 50 ℃. 
 
Обов’язки роботодавця щодо забезпечення засобів індивідуального захисту 
(ЗІЗ) працівників  
Перед тим, як придбати ЗІЗ, роботодавець повинен їх оцінити, а саме: 
проаналізувати й оцінити ризики для життя та здоров’я працівників, яких не 
можна уникнути за допомогою інших засобів; визначити характеристики, які мають 
бути у ЗІЗ, щоб ефективно захистити життя та здоров’я працівників від вже 
визначених ризиків; порівняти характеристики ЗІЗ, наявні у суб’єкта 
господарювання, із характеристиками, які визначили під час цієї оцінки. Крім того 
роботодавець повинен: інформувати працівників перед видачею ЗІЗ про ризики для 
життя та здоров’я, від яких їх захищатимуть ЗІЗ; організувати регулярне навчання 
працівників, як користуватися ЗІЗ, і демонстрацію, як їх правильно застосовувати; 
забезпечити за інструкцією з експлуатації періодичне 
випробовування і перевірку придатності ЗІЗ, а також своєчасну заміну їхніх 
компонентів, вузлів або інших частин, якщо їхні захисні властивості погіршилися 
або якщо їх певний час не використовували (після перевірки на ЗІЗ слід поставити 
відмітку — клеймо, штамп — про термін наступного випробування); контролювати, 
як працівники використовують ЗІЗ. ЗІЗ є власністю роботодавця, їх обліковують як 
інвентар. Видачу працівникам і повернення ними ЗІЗ обліковують в особистих 
картках обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів 
індивідуального захисту встановленої форми. 
 
Засоби захисту голови  
Застосування засобів індивідуального захисту голови спрямоване на 
зниження травматизму працівників на виробництві. Згідно з нормами і правилами 
безпеки, вони повинні використовуватися всюди, де є ймовірність падіння на 
голову будь-яких предметів. До ЗІЗ голови належать: захисні каски; захисні шоломи 
та підшоломники; капелюхи, кепі, кепки з захистом і без, шапки, берети, косинки, 
сітки для волосся з козирком і без, накомарники. Найбільш поширеними у цій  
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    166 
 
 
 
категорії ЗІЗ є каски, які можуть бути загального призначення (газовики, 
будівельники тощо), спеціального (шахтарі, лісоруби). Основним матеріалом для їх 
виготовлення є пластмаса різного ступеня міцності з додаванням інших речовин 
(визначається конкретними умовами експлуатації). 
Рисунок 5.4 – Засіб захисту голови (каска). 
 
Засоби захисту органів слуху  
До засобів індивідуального захисту органів слуху належать: вушні затички та 
аналогічні засоби; звукозахисні шоломи; протишумові навушники; протишумові 
навушники, які можна кріпити до касок і шоломів; протишумові захисні пристрої з 
електронним приймачем; протишумові захисні пристрої з телефонним зв’язком. 
Протишумові навушники складаються з чашечок і оголів’я. Корпус чашечки 
виготовляють, як правило, із пластмаси й заповнюють його звукопоглиначем. Для 
забезпечення щільного прилягання чашечки до привушної ділянки на її внутрішній 
стороні, зверненої до голови, встановлюють м’які ущільнювачі (протектори), 
заповнені еластичним пористим матеріалом (наприклад, поролоном), або рідинним 
наповнювачем (наприклад, гліцерином або вазеліном). 
Рисунок 5.5 – Беруші Delta Plus Conicsof010 26 дБ.. 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    167 
 
 
 
Рисунок 5.4 – Засоби захисту слуху (наушники, беруші). 
 
nicsof010 26 дБ. 
Засоби захисту очей  
До таких ЗІЗ належать: захисні окуляри, зокрема зі світлофільтрами; захисні 
окуляри від рентгенівського, лазерного, ультрафіолетового, інфрачервоного ви- 
промінювання та від яскравого світла; екрани для обличчя; захисні окуляри та 
екрани від механічних ушкоджень, пилу, бризок, хімічних речовин тощо; маски та 
щитки для дугового зварювання (такі, які тримають руками, або такі, що кріпляться 
на голові або прикріплюються до захисних касок і шоломів). Як правило, для 
захисту очей працівників використовують захисні окуляри. Відповідно до 
Технічного регламенту захисні окуляри мають бути без виступів, гострих крайок, 
задирок або інших дефектів, які спричиняють дискомфорт чи можуть завдати 
шкоди під час їх використання. Окрім того, вони мають бути стійкими до ударів, 
займання та корозії. Скло має бути без оптичних дефектів. 
Рисунок 5.6 – Окуляри захисні панорамні Venitex, прозорі. 
   
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    168 
 
 
 
Рисунок 5.7 – Засіб захисту очей (окуляри). 
 
Засоби захисту органів дихання   
ЗІЗ ОД — це пристрої, що забезпечують захист органів дихання людини від 
небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які діють інгаляційно. Вони 
повинні забезпечувати ефективний захист органів дихання від різноманітних 
забруднень (парів, газів, аерозолі, суміші парів і аерозолі, пилу), які містяться у 
повітрі робочої зони, а також використовуватися при нестачі кисню. За принципом 
дії засоби індивідуального захисту органів дихання поділяють на фільтрувальні та 
ізолювальні. Перші подають у зону дихання очищене повітря з робочої зони, а другі 
— повітря зі спеціальних резервуарів або чистого середовища, розташованого поза 
робочою зоною. Якщо на певних виробничих ділянках дуже велика концентрація 
шкідливих речовин (понад 2000 ГДК), рівень кисню в повітрі ставить лише до 18%, 
в повітрі є речовини невідомого складу та концентрацій, великий вміст 
загазованості та запиленості, під час проведення зварювальних робіт у замкнутих 
просторах, при роботі в колодязях та резервуарах, коли захист фільтрувальними 
респіраторами чи протигазами не дає бажаного ефекту, необхідно застосовувати 
тільки ізолювальні засоби захисту органів дихання, які в змозі забезпечити людину 
повітрям, що придатне для дихання та надійно ізолюють органи дихання від 
навколишнього середовища. До основних засобів індивідуального захисту органів 
дихання належать протигази та респіратори. Протигаз — це пристрій, що 
використовується для захисту органів дихання, очей і обличчя людини від отруйних 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    169 
 
 
 
 та радіоактивних речовин і бактерій, що містяться в повітрі у вигляді пари, газів 
або аерозолів. Респіратор — це полегшений засіб захисту органів дихання від 
шкідливих газів, парів, аерозолю, пилу. Він, як правило, складається з двох 
елементів: півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та 
фільтрувальної частини. 
Рисунок 5.8 – Засоби захисту органів дихання (распіратори). 
 
 
Рисунок 5.9 – Респіратор Trident FFP3. 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    170 
 
 
 
Засоби захисту рук, плеча та передпліччя  
Засоби індивідуального захисту рук — це захисні рукавиці та рукавички 
(безпальчикові рукавички); напальчники; надолонники; нарукавники; налокітники; 
наплічники; антиелектростатичні браслети та кільця; назап'ясники для важкої праці. 
Рукавиці та рукавички захищають працівника від: механічних ушкоджень 
(порізів, проколів, дрібного скла тощо); хімічних речовин; мікроорганізмів; 
іонізувального (іонізуючого) випромінювання та радіоактивних речовин; 
електричного струму та статичної електрики; вібрації; холоду і знижених 
температур; спеки і теплових випромінювань. Рукавиці та рукавички виготовляють 
із бавовни, льону, шкіри, шкірозамінника, гуми, азбесту, полімерів. 
Рисунок 5.10 – Засоби захисту рук (рукавиці). 
 
Рисунок 5.11 –  Термостійкі рукавички із захистом від високих та низьких 
температур MaxiTherm® 30-201. 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    171 
 
 
 
Захисний одяг  
Спецодяг — це костюми, комбінезони, напівкомбінезони, куртки, сорочки, 
штани, шорти, халати, жилети, сукні, жакети, кофти, спідниці, фартухи, плащі, 
напівплащі, накидки. Спеціальний одяг має відповідати жорстким вимогам щодо 
виготовлення та мати відповідні технічні характеристики щодо захисних 
властивостей. За своїм призначенням захисний одяг поділяється на такі види: 
захисний одяг від механічних ушкоджень (проколювання, різання); захисний одяг 
від хімічних ушкоджень; захисний одяг від електричних ушкоджень (електричного 
струму та електричної дуги); захисний одяг від статичної електрики; захисний одяг 
від розплавлених бризок металу та інфрачервоного випромінювання; захисний одяг 
під час зварювання; теплозахисний одяг; утеплений одяг (тулупи, кожухи, пальта, 
напівпальта, куртки, штани); костюми ізолювальні (гідроізолювальні, 
пневмоізолювальні, скафандри); захисний одяг від радіоактивного ураження, 
фартухи для захисту від рентгенівського випромінювання; пилонепроникний одяг; 
газонепроникний одяг; рятувальні жилети; сигнальний одяг флуоресціювальний, 
світловідбивний (світлоповертальний) одяг та доповнення до нього (пов’язки, 
рукавиці тощо); захисні покривки з поліхлорвінілового пластикату, які вдягають 
поверх основного одягу для додаткового захисту від контактного забруднення 
радіоактивними, токсичними речовинами та розчинами кислот і лугів. 
Рисунок 5.12 – Захисний одяг. 
   
 
 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    172 
 
 
 
 
Рисунок 5.13 – Захисний одяг. 
 
  
 Отже, головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці 
безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна 
нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм 
людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних 
захворювань. 
 Створення безпечних і здорових умов праці сприяє підвищенню її продуктив-
ності та зниженню собівартості продукції. Підвищення продуктивності 
відбувається за рахунок зниження стомлюваності працюючих протягом робочого 
часу, його раціонального використання. Собівартість продукції знижується при 
зменшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу в зв'язку з тимчасовою або 
стійкою непрацездатністю, а також при зниженні витрат на оплату пільг за роботу 
в несприятливих умовах. 
 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    173 
 
 
ВИСНОВОК 
 
В ході розробки дипломного проекту були виконані і зроблені наступні 
висновки: 
Пиво – це пінистий слабоалкогольний напій, одержаний із непророслих і 
пророслих зернових культур, спиртовим зброджуванням охмеленого сусла 
пивними дріжджами. Цей продукт класифікують за кольором, за солодом який 
використовується при виробництві, по фільтрації, пастеризації та за типом тари в 
яку було розлите пиво. 
Основною сировиною виробництва пива світлого є: солод, вода і хміль. 
Вимоги до основної сировини наведені в: солод – 4282:2004; вода – ДСТУ 4077 –
2001; хміль – ДСТУ 7067:2009. 
Наведені технологічні стадії виробництва пива світлого: очищення солоду, 
дроблення солоду, затирання і оцукрення затору, фільтрування затору, кип’ятіння 
сусла з хмелем, охолодження і освітлення пивного сусла, бродіння пива, головне 
бродіння, доброджування та дозрівання пива, освітлення та розлив пива. Та стадії 
приготування ячмінного солоду: очищення і сортування ячменя, замочування 
ячменя, сушка свіжопророслого солоду, обробка сухого солоду, зберігання солоду. 
За вимогами до якості готової продукції, пиво світле повинне відповідати вимогам 
наведеним у ДСТУ 3888. 
Розглянуто апаратурно-технологічна схема виробництва пива світлого та 
пристрій і принцип дії лінії з виробництва. Також було виконане креслення 
апаратурно-технологічної схеми виробництва пива на міні пивоварні. 
Розглянуто контроль сировини та допоміжних матеріалів, виробництва 
(технологічного процесу), готової продукції під час виробництва пива світлого. 
В роботі представлено побудову підприємства, облаштування його 
обладнанням та високо кваліфікованим персоналом. Було розраховано собівартість 
продукції та прибутку з нею.  
 Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
Змн. Арк.  Прізвище Підпис Дата 
 Розроб. Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консул..   176  
 Керівник. Сухенко Список використаної літератури 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
 
Інновацією в роботі представлено впровадження міні пивоварень, які мають 
низку переваг, а саме наближення процесу виготовлення пива до споживача і на 
відміну від звичайного пива «з пляшки», на міні пивоварнях непастеризоване та 
нефільтроване пиво із ексклюзивним смаком, що приваблює любителів цього 
напою. 
Розглянутий описовий алгоритм розрахунку продуктів виробництва пива, 
який складається з п’яти етапів: визначення екстрактивних речовин у сировині; 
визначення напівпродуктів; визначення продуктів хмелю, ферментативних 
препаратів, молочної кислоти; визначення кількості відходів; зведена таблиця 
продуктів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    175 
 
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 
1. Кунце В., Технология солода и пива: перевод с немецкого / В. Кунце, Г. 
Мит – Санкт - Петербург: Профессия, 2001. – 912 с. 
2. Домарецький В.А. Технологія солоду та пива: підручник для студентів 
вищих закладів освіти \ В.А. Домарецький. – Київ: Урожай, 1999. – 544с. 
3. Иоффе И.Л. Проектирование процесов и апаратов химической 
технологии: ученик для техникумов / И.Л. Иоффе. – Ленинград: Химия, 1991. – 
352с. 
4. Куц А.М. Загальні технології харчової промисловості: Методичні 
вказівки до виконання лабораторного практикуму з розділу ‘‘Технологія 
бродильних виробництв‘‘ студентами денної форми навчання напряму підготовки 
6.051701 ‘‘Харчові технології та інженерія‘‘ /А.М. Куц, В.М. Кошова, Р.Г. 
Кириленко. – К: НУХТ, 2010. – 31 с. (Реєстраційний номер електронних методичних 
вказівок у НМУ 64.06 – 14.06.2010)  
5. Великая Е.И. Лабораторный практикум по курсу общей технологии 
бродильних производств: учебное пособие / Е.И. Великая, В.Ф. Суходол. – М.: 
Легкая и пищевая промышленность,ь1983. – 310 с. Великая Е.И. Лабораторный 
практикум по курсу общей технологии бродильних производств: учебное пособие / 
Е.И. Великая, В.Ф. Суходол. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983. – 310с. 
6. Домарецький В.А. Технологія екстрактів, концентратів і напоїв із рос- 
линної сировини: підручник для студентів вищих навчальних закладів / В.А. 
Домарецький, В.Л. Прибильський, М.Г. Михайлов. – Вінниця: "Нова книга", 2005. 
– 408 с. 
7. Загальні технології харчових виробництв: підручник / В.А. 
Домарецький, П.Л. Шиян, М.М. Калакура [та ін.].– К.: Університет «Україна», 2010. 
– 814 с. 
 
 
Проект міні пивоварня:(виробництво пива). 
 
Змн. Арк. Прізвище Підпис Дата 
 Розроб.  Любарський  Стадія  Аркуш Аркушів 
 Консул..  176  
 Керівник. Сухенко Список використаної літератури 
 Зав.Каф Осипенкова          Кафедра ХТ, 2022, ЧДТУ  
   
  
 
 
8. Федоренко, Б.Н. Пивоваренная инженерия: технологическое оборудование 
отрасли. / Б.Н. Федоренко.–Санкт-Петербург: Профессия, 2009. 1000 с. 
9. Машини і апарати харчових виробництв. У 2-х книгах. Підр. для вищіх 
навч. закладів/ С.Т.Антипов, И.Т.Кретов, А.Н.Остріков та ін.; Під ред. акад. РАСХН 
В.А.Панфілова. - М.: Вища школа,2001.- 703с. іл. 
10. Павлов, К. Ф. Приклади і задачі за курсом процесів і апаратів хімічної 
технології / К. Ф. Павлов, П. Р. Романків, А. А. Шкарпеток. - Л.: Хімія,1987- 576 с. 
11. Применение пищевых добавок в индустрии напитков. – СПб.: Профессия, 
2007. – 240с., ил. 
12. Стандарт підприємства СТП 1-У-НГТУ-2004. Загальні вимоги до 
оформлення пояснювальних записок дипломних та курсових проектів. - Нижній 
Новгород: НГТУ, 2004. - 21 с.. 
13. Справочник пивовара / Пер. с фр. Д.П. Миротиной; Под ред. А. Руле. – М.: 
Пищ. пром-сть, 1969. – 544 с. 
14. Технологічні облік і звітність у виробництві солоду, пива та безалко-
гольних напоїв: Навчальний посібник / В.А. Домарецький, А.Є. Мелетьєв, М.О. 
Денисов та ін. – К.: Фірма Інкос, 2005. – 191 с. 
15. Химико-технологический контроль производства солода и пива / П.М. 
Мальцев, Е.И. Великая, М.В. Зазирная, П.В. Колотуша. – М.: Пищ. пром-сть, 1976. 
– 448 с. 
16. Мелетьєв А.Є.,  Тодосійчук С.Р, Кошова В.М. Технохімічний конт-роль  
солоду, пива та безалкогольних напоїв: Підручник для студентів вищих навчальних 
закладів.  – Вінниця, "Нова книга", 2007. – 392 с. 
17. Колотуша П.В., Кошова В.М. Сировина для виробництва пива. – К.: НМК 
ВО України, 1991. – 144 с. 
18. ДСТУ 3888–99  Пиво.  Загальні технічні умови. 
19. ДСТУ 4282:2004 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні умо-в 
20. Костриця М.Ю., Рейтман Й.Г. Хміль та пиво в Україні з давнини до 
сьогодення. – Житомир: Ін-т с.-г. Полісся, 1997. – 237 с. 
Лист 
КРБ 22.ТБВ-84.49.00.000 ПЗ 
 
Зм Лист № докум. Підпис Дата    177
Репозиторій ЧДТУ
