Проект цеху виробництва квасу

Журавльов, Віктор

Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7320

Title:	Проект цеху виробництва квасу
Authors:	Осипенкова, Ірина Іванівна Журавльов, Віктор
Keywords:	ЧИСТА КУЛЬТУРА ДРІЖДЖІВ;КОНЦЕНТРАТ КВАСНОГО СУСЛА;ЦУКРОВИЙ СИРОП;КУПАЖНИЙ СИРОП
Issue Date:	30-Jun-2022
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра: 96 с; 3 рис,; 39 табл,; 11 джерел, 3 креслення; 2 плакати. Мета роботи: спроектувати цех виробництва ферментатованих напоїв В процесі виконання кваліфікаційної роботи було розроблено апаратурно технологічну схему, розроблено план по виробництву квасу та зроблено розріз будівлі. Розглянуто технологію приготування безалкогольних ферментованих напоїв за класичною схемою, з використанням дріжджів та ароматоутворювальних молочнокислих бактерій.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7320
Appears in Collections:	181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія)

Files in This Item:

File	Description	Size	Format
КРБ_22_Журавльов В.О..pdf Restricted Access	Кваліфікаційна робота бакалавра: 96 с; 3 рис,; 39 табл,; 11 джерел, 3 креслення; 2 плакати. Мета роботи: спроектувати цех виробництва ферментатованих напоїв В процесі виконання кваліфікаційної роботи було розроблено апаратурно технологічну схему, розроблено план по виробництву квасу та зроблено розріз будівлі. Розглянуто технологію приготування безалкогольних ферментованих напоїв за класичною схемою, з використанням дріжджів та ароматоутворювальних молочнокислих бактерій.	1.45 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy

Show full item record

Extracted text

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ
КАФЕДРА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра

на тему: «Проект цеху виробництва квасу»

Виконав студент 5 курсу,
Групи ЗТБВ - 74
Спеціальності 181 «Харчові технології»,
за ОП «Харчові технології та інженерія»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)

Віктор ЖУРАВЛЬОВ
(прізвище та ініціали)
Керівник Ірина ОСИПЕНКОВА
(прізвище та ініціали)
Рецензент
(прізвище та ініціали)

Черкаси - 2022 року
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра: 96 с; 3 рис,; 39 табл,; 11 джерел, 3
креслення; 2 плакати.
Мета роботи: спроектувати цех виробництва ферментатованих напоїв
В процесі виконання кваліфікаційної роботи було розроблено апаратурно-
технологічну схему, розроблено план по виробництву квасу та зроблено розріз
будівлі. Розглянуто технологію приготування безалкогольних ферментованих
напоїв за класичною схемою, з використанням дріжджів та
ароматоутворювальних молочнокислих бактерій.

ЧИСТА КУЛЬТУРА ДРІЖДЖІВ, КОНЦЕНТРАТ КВАСНОГО СУСЛА,
ЦУКРОВИЙ СИРОП, КУПАЖНИЙ СИРОП

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… 4
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА……………………………………………….. 6
1.1 Техніко-економічно обґрунтування проекту …………………..………. 6
1.2 Техніко-економічно розрахунки ………………………………..……… 9
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА……………………………………..……… 22
2.1 Структура підприємства…………………………………….…..……….. 22
2.2 Режим роботи цехів і відділень…..………………………….…..……… 23
2.3 Асортимент і характеристика готової продукції………….…………… 23
2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів…….…..………… 24
2.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів.….…..………… 34
2.6 Технологічна схема виробництва ………………………….…..………. 37
2.6.1. Вибір обґрунтування способів і режимів технології…….. 37
2.6.2. Принципова технологічна схема……………………….…........... 48
2.6.3. Опис апаратурно-технологічної схеми………..……….…........... 49
2.7 Розрахунок продуктів …….………..……………………….…..……… 50
2.8 Розрахунок і підбір технологічного обладнання …….……....………. 57
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд…………..….…..……….. 70
2.10 Витрати холодної води ……………..………….…..…………………. 71
2.11 Витрати пари…………………….………………………….…..………. 72
2.12 Витрати гарячої води в квасному відділенні .……………………….. 73
2.13 Витрати стисненого повітря.…………………….………….....………. 74
2.14 Витрати холоду………………………………………..…….…..……… 75
2.15 Витрати електроенергії………………………………………………… 76
2.16 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо їх
використання.……………………………………………..………………… 77
2.17 Контроль виробництва і управління якістю продукції.…………….. 78
2.18 Заходи щодо охорони довкілля.…...…………………….…………… 79
2.19 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються).…………………………………..…………………..……… 80
3. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА…………..……………………………..……. 82
4. ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………………..…… 85
4.1 Аналіз умов праці …………………………..………….………………. 85
4.2 Розробка заходів та засобів захисту працівника від шкідливих 91
факторів………………………………………………………………………
ВИСНОВКИ І РЕКОМЕНДАЦІЇ……………...……………………..…..… 95
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ………………………...……………………..…...... 96

КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Журавльов В. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 3
Керівник. Осипенкова І.І. ЗМІСТ
Н.контроль Кафедра хТ,2022, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова І.І.

ВСТУП
Виробництво безалкогольних напоїв і квасу - галузь бродильної
промисловості, що швидко розвивається.
Напої людина споживає протягом усього свого життя, віддаючи перевагу
тому чи іншому з них залежно від свого смаку, від ставлення до свого здоров'я,
від національної традиції, від сучасної моди.
Останніми роками виробництво безалкогольних напоїв в Україні
розвивається досить високими темпами (більше 10% на рік). У 2020 р. воно
становило понад 415 млн дал. Основний сегмент складають дешеві напої на
ароматизаторах та цукрозамінниках. У Західній Європі та США зростання
виробництва безалкогольних напоїв становить 3% на рік, в основному за рахунок
виробництва спортивних та енергетичних напоїв та розливу бутильованої питної
води.
В останні роки все більша увага приділяється виробництву напоїв, які
містять біологічно активні речовини. Асортимент таких напоїв постійно
розширюється як за рахунок розробки нових технологій, так і за рахунок
використання старовинних рецептів. Прикладом таких напоїв є напої на основі
нових штамів молочнокислих бактерій та дріжджів, а також додавання
нетрадиційної сировини. Такі напої володіють певною харчовою і біологічною
цінністю, завдяки наявності в їх складі вуглеводів, протеїнів, вітамінів,
ферментів, мікро- і макроелементів та інших біологічно активних речовин.
Прянощі і трави, що входять до складу напоїв, не тільки покращують їх
сенсорний профіль, але і сприяють збільшенню термінів їх придатності. Крім
того прянощі і трави роблять позитивний вплив на фізіологічний і психологічний
настрій організму, обмінні та іммуні функції в організмі, а також підвищують
антиоксидантні властивості продукту.

КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Журавльов В. Літ. Арк. Акрушів

Косульт. Осипенкова І.І. 4
Зміст
Керівник. Осипенкова І.І.
Н. Контр. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова І.І.
У сучасній дійсності смакові пристрасті споживача значно змінилися в бік
вживання низькокалорійних напоїв з невисоким вмістом етилового спирту, тому
відтворення старовинних рецептур і їх адаптація до сучасних умов споживчого
ринку представляє особливий інтерес.
В даний час для збільшення терміну придатності напоїв виробники
пропонують різні способи обробки: теплову обробку (пастеризація,стерилізація),
внесення консервантів, в результаті чого втрачається біологічна цінність
продукту. Тому актуальним є створення такої технології, яка дозволить зберегти
біологічну цінність продукту і забезпечити високий термін його придатності.
Термін «ферментовані» походить від лат. fermetatio, fermetum – бродіння,
закваска. Ці напої отримують шляхом біотрансформації складових сусла
комплексом ферментів, зосереджених всередині клітини, на її поверхні та зовні
оболонок мікроорганізмів.Утворені цінні й корисні для організму людини
речовини – вітаміни, амінокислоти, органічні кислоти – дозволяють не тільки
підвищити біологічну цінність одержуваних напоїв, але й виключити з їхнього
складу екзогенні харчові добавки – джерела чужорідних хімічних речовин.
Класичними мікроорганізмами для виробництва ферментованих харчових
продуктів є дріжджі та молочнокислі бактерії .
Згідно з діючим в Україні стандартом, напій бродіння (ферментований) –
це безалкогольний напій, виготовлений шляхом зброджування сусла культурами
мікроорганізмів і може містити алкоголь у кількості не вище 1,2 % об.
Сировиною для ферментованих напоїв можуть бути зернова, плодово-ягідна та
інша натуральна сировина.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
5
Змн. № докум. Підпис Дата
1 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

1.1 Техніко-економічне обгрунтування
Для українського ринку квасу характерні наступні тенденції:
– збільшення ринкової долі у спеціалізованих компаній виробників;
– вихід з ринку невеликих підприємств;
– збільшення об’ємів споживання та підвищення культури вжитку
квасу;
– посилення вимог до якості продукту.
На даний момент можна сказати, що український ринок квасу
контролюють шість основних компаній. Їх сумарна частка ринку складає близько
80 % (рис. 1.1.), проте говорити про повну консолідацію ринку передчасно.
Інтерес до ринку квасу з боку виробників суміжних категорій напоїв, таких
як пиво та солодкі безалкогольні напої, постійно зростає, а з ними й кількість
виробників на ринку. До цього сегменту активно проявляють інтерес як локальні
оператори, так і крупні транснаціональні корпорації.
Слід відзначити, що ринок квасу в Україні буде продовжувати зростати
протягом наступних п’яти років. Це зростання буде спостерігатися як в
натуральному, так і в грошовому вираженні.
Цьому буде сприяти підвищення культури вжитку квасу, просування квасу
через кеговий напрям та сегмент HoReCa – англ. Hotel – Restaurant –
Cafe/Catering/Casino – бізнес-сектор, особливий ринок послуг, утворений
підприємствами ресторанного, готельного та інших видів бізнесу, а також
поступове згладжування сезонності на даному ринку.

КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Журавльов В. Літ. Арк. Акрушів

Консул. 6
ЕКОНОМІЧНА
Керівник Осипенкова І.І.
Н. Контр. ЧАСТИНА Кафедра ХТ, 2022ЧДТУ

Зав.каф. Осипенкова І.І.
Насиченість ринку квасу на даний момент складає 50-60 %. [11]

Рисунок 1.1. – Основні виробники квасу в Україні
На даний момент безумовним лідером ринку є Запорізький завод
безалкогольних напоїв, більш відомий як ЗАТ «БАН». В даний час підприємство
випускає п’ять видів квасу «Ярило» – «Справжній», «Зимове сонце»,
«Окрошковий», «Степовий» і «Похмільний», а також розливний квас під ТМ
«Хлібний». Згідно з дослідженням MMI України, трохи більше 13 % українців
хоча б раз за останні півроку пили квас «Ярило», віддаючи йому перевагу серед
інших безалкогольних напоїв.
Друге місце в рейтингу вітчизняних виробників квасний продукції з
часткою ринку в 22,3 % займає ТОВ «Монастирський квас». У минулому році
підприємство випустило трохи більше 1,4 млн. дал квасного напою. Сьогодні
ТОВ «Монастирський квас» випускає напої під однойменною торговельною
маркою шести видів – «Класичний», «Окрошковий», «Медовий»,
«Смородиновий», «Журавлинний», «Яблуневий». Популярність цих напоїв у
споживача досить велика.
Трійку лідерів за підсумками минулого року замикає київське ВАТ
«Росинка». В даний час на заводі налагоджено виробництво як квасу
натурального бродіння під ТМ «Український», який розливається в бочки, так і
квасного напою під ТМ «Давньокиївських» трьох видів: безпосередньо
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
7
Змн. № докум. Підпис Дата
«Давньокиївський», «Давньокиївський цілющий» та «Давньокиївський
медовий».
Четвертим за величиною виробником квасу є львівська компанія «Перша
приватна броварня». В даний час компанія випускає бутильований квас
натурального бродіння під ТМ «Львівський квас» двох марок: «Хлібний» та
«Бочковий».
Квас по праву вважається одним з найбільш перспективних продуктів на
ринку безалкогольних напоїв. Споживання квасу зростає, збільшується
асортимент і якість виробленої продукції. [12]
В проекті передбачено будівництво цеху квасу в м.Черкаси на території
ТОВ «Черкаське пиво»
Підприємство забезпечене парою від власної котельні.
Забезпечення електроенергією проводитиметься районною
електромережею.
Очисні споруди будуть підключені до міської каналізації.
Воду, яка йде на технологічні потреби будуть отримувати від власної
свердловини.
Існуючі склади тари та готової продукції забезпечують потребу цеху.
Цех буде забезпечений сировиною, допоміжними матеріалами, парою,
водою, електроенергією, інженерними комунікаціями.
Ціни на продукцію заводу, що проектується, будуть
конкурентноспроможними.
Мета підприємства – забезпечити максимальний прибуток від
реалізації квасу в Черкаській та суміжних з нею областях. Стратегія
маркетингу підприємства в перші два роки спрямована на завоювання стабільної
ринкової позиції .
Для досягнення поставленої мети рівень ціни на готову продукцію
повинен бути меншим або дорівнювати ціні квасу на інших заводах.
Передбачено самовивіз продукції транспортними засобами покупців та
через торгівельних представників.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
8
Змн. № докум. Підпис Дата
Планується, що працівники служби маркетингу підприємства,
безпосередньо відповідальні за збут готової продукції, крім окладу будуть
матеріально стимулюватися залежно від обсягів реалізованої продукції в розмірі
0,2% кожний від реальних обсягів продажів у грошовому вираженні.
Доцільність проекту доводять техніко-економічні розрахунки.

1.2 Техніко-економічні розрахунки

Виробничий план підприємства

Робота цеха продуктивністю 300 тис. дал /рік організується в в 3 зміни
по 8 годин.
Машини і обладнання підприємства
а) Фонд часу роботи машин та обладнання.
При визначенні фонду часу роботи обладнання виділяють:
календарний, дійсний та ефективний фонд часу роботи.
Календарний фонд - це максимально можливий фонд часу роботи
обладнання на рік:
Fк= 365 · 14 = 8760 год.

Дійсний (номінальний) фонд дорівнює часу роботи обладнання в
залежності від встановленого режиму виробництва:

Fд= 100 · nр = 100 · 24 = 2400 год . ,

де nр - кількість годин роботи обладнання на добу.
Ефективний фонд часу дорівнює дійсному фонду за мінусом
технологічних зупинок і зупинок на ремонт, який проводиться в робочий час:

Fеф. = Fд – Трем. – То = 8760 – 6360 = 2400 год = 100 днів ,
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

де Трем. - загальна тривалість зупинок обладнання по всіх видах
ремонту на протязі року;
То - тривалість зупинок технологічного характеру за рік.
Вартість технологічного, силового (електродвигуни), транспортного та
іншого обладнання (попередньо складається специфікація обладнання)
визначається за прейскурантами цін .
Режими роботи цеху
Баланс часу роботи
Баланс робочого часу визначає кількість днів, які повинен відпрацювати
один середньосписковий робітник за рік в залежності від прийнятого в проекті
режиму роботи заводу і тривалості робочої зміни.
Цех квасу працюватиме протягом 100 повних восьмигодинних робочих
днів на рік (при п’яти робочих днях на тиждень) у дві зміни .
Баланс робочого часу одного робітника в днях за рік складає:
1. Календарний фонд - 365 днів
2. Вихідні дні – 114 дні
При цьому використаний 3-х змінний 8-годинній зміні.

Штат і фонд заробітної плати персоналу

Розрахунки фонду зарплати робітників

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 1.1 – Розрахунки чисельності робітників та фонду їх
заробітної плати

№ Найменування Кіль- Кіль- Обліко- Тариф Тариф-на Місячна
п/п статей кість кість ва кіль- розряд ставка за заробітна
змін на робіт- кість годину, плата , грн.
добу ників робіт- грн.
на ників
зміну
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Апаратник 3 1 4 5 54,6 36691,2
приготування
ККС
2 Апаратник 2 1 4 5 54,6 36691,2
приготува-ння
сиропів

3 К упажник 3 1 4 6 41,52 27901,44

4
Комірник 3 1 3 ставка 7000 21000

5 Лараобаотрнаинхт 3 1 4 ставка 7000 28000

6 Слюсар- 3 1 4 4 48,84 32820,4

ремонтник

7 Електрик 3 1 4 4 48,84 32820,4

8 Прибиральник 2 2 4 ставка 7000 28000
9 Пс риймальник 1 1 1 4 48,84 8205,2
с ировини
10 Приймальник- 2 1 2 4 48,84 16410,24
здавальник
г отової
продукції
11 Всього основної 30 500388,96
заробітної плати
12 Вечірні, нічні, 23368,0
святкові
13 Премія 98788,0
14 Додаткова 104156
зарплата
15 Разом 30 604544,96

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Перераховуємо продуктивність на 1 місяць. Враховуючи, що на рік складає 100
днів робочих. 100/30 = 3,34. Продуктивність на рік складає 200 000 дал. 200
000/3,34 = 59 880 дал/місяць
Витрати на 1 дал продукції:
Основна зарплата –500388,96/59880 = 8,36 грн.
Додаткова зарплата –104156/59880 = 1,74грн.
Відрахування на соціальне страхування (38 %) – 229727/59880 = 3,84 грн.

Штат і фонд заробітної плати цехового та адміністративного персоналу

Таблиця 1.2 - Розрахунки штату і фонду заробітної плати
Посади Категорія Чисе- Посадовий Річний Додаткова Разом
працівник- льність оклад за фонд зарплата річний
ків місяць, зарплати, (заохочен- фонд
грн. грн. ня) , грн. зарплати,
грн.
1 2 3 4 5 6 7
Штат цеху
Нач. цеху ІТП 1 12000 144000 144000 288000
Нач. зміни ― 3 10000 360000 360000 720000
Майстер 6 8000 576000 576000 1152000
Технолог ― 3 10000 360000 360000 7200000
Разом ― 13 2880000
Штат
адміністрації
Директор 1 24000 288000 288000 576000
Гол. інженер 1 16000 192000 192000 384000
Гол. технолог 1 16000 192000 192000 384000
Інженер з якості 3 10000 360000 360000 720000
Енергетик ― 1 10000 120000 120000 240000
Механік ― 1 10000 120000 120000 240000
Економіст служб. 1 10000 120000 120000 240000
Бухгалтер служб. 2 10000 240000 240000 480000
Інженер з 1 10000 120000 120000 240000
охорони праці
Менеджер з 1 10000 120000 120000 240000
постачання
Разом 12 3744000

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розрахунки вартості сировини

Потреба в сировині , матеріалах, паливі та енергії

Потреба в сировині і матеріалах на виробництво окремих груп напоїв
розрахо-вується на основі даних розрахунку продуктів [розділ 2.6 ,табл.2.20 і
табл.2.22].

Таблиця 1.3 – Розрахунок вартості сировини та матеріалів

Перелік сировини та Оди- Витрати Ціна, Сума , грн.
матеріалів ниця на рік грн
виміру
1 2 3 4 5
ККС кг 55400 30,0 1662000
Вода виправлена м3 1760,55 20,0 35211
Цукор кг 100500 20,00 2010000
Яблучний концентрат кг 215 10 2150
Дріжджі кг 450 700,0 315000
Молочнокислі бактерії кг 9,6 1200 11520
Разом: 4035881
Всього:

Витрати сировини і матеріалів на 1 дал розраховуємо з табл.1.3:
4035881 / 200000 = 20,18 грн.

Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби , роботи і послуги
виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій

Витрати допоміжних матеріалів беремо з розділу 2.7.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.4 – Розрахунок вартості купівельних напівфабрикатів ,
комплектуючих виробів та допоміжних матеріалів

Перелік купівельних Оди- Витрати на рік Ціна, Сума , грн.
напівфабрикатів, ниця грн
комплектуючих виробів виміру
та допоміжних матеріалів
КЕГи 100 л. шт. 100 1200 120000
КЕГи 500 л шт. 280 4000 1120000
Разом : грн. 1240000

Витрати допоміжних матеріалів на 1 дал напоїв :
1240000/200000 = 6,2 грн.

Розрахунки вартості електроенергії, води та пари

Дані про витрати пари, електроенергії та води беремо з розділів 2.10,2.11,2.12.

Таблиця 1.5 - Розрахунок вартості палива та енергії

Види енергії Одиниця Норма Ціна , Сума ,
виміру витрат на грн. грн.
1000 дал
Теплоенергія ГКал 2,5 6000,95 15002,4
Електроенергія кВат·год 203,3 2,46 500,2
Вода для технічних та побутових цілей м3 21,54 26,50 570,81
Разом 16073,4

Витрати палива і енергії на 1 дал напоїв – 16073,4/1000 = 16,07 грн ,

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розрахунки вартості обладнання та амортизаційних відрахувань

Таблиця 1.6- Залишкова вартість обладнання та амортизації

Перелік основних Вартість Норма Сума
фондів основних амортизації , амортизації ,
фондів , грн . % грн./рік
Виробничі будівлі 12000000 5 600000
Обладнання 8000000 5 400000
Разом 20000000 5 1000000

Кошторис загальновиробничих витрат

Таблиця 1.7 – Загальновиробничі витрати

Статті витрат Сума, грн. Примітки
1. Зарплата цехового персоналу: 3744000 з табл. 1.2
2. Відрахування на соціальне 1422720 38%
страхування та інші нарахування на
зарплату
3. Утримання виробничих будівель і 36000,00 3% від їх вартості
споруд
4. Поточний ремонт виробничих будівель 24000,00 2% від їх вартості
5. Амортизація виробничих будівель 100000 з табл. 1.6
6. Витрати на охорону праці 30227 5 % від зарплати всіх
робітників
Разом по ст. 1-6 5356947,3
7. Зношування малоцінного та 267847,4 5 % від суми
швидкозношуваного інвентарю, витрати витрат по ст. 1-6.
на досліди та інші цехові витрати
Разом загальновиробничих витрат 5624794,7

Витрати на 1 дал продукції – 5624794,7 / 200000 = 28,12 грн.

Кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.8 – Витрати на утримання та експлуатацію обладнання

№ Статті витрат Сума, грн. Примітки
п/п
1 Утримання і витрати по експлуатації
виробничого обладнання, апаратури і
транспорту:
а) зарплата робітників по нагляду і 144000,00
обслуговуванню обладнання;
б) відрахування на соціальне
страхування та інші нарахування на 54720 38 %
зарплату;
Разом по ст.1. 198720

2 Поточний ремонт обладнання і
транспортних засобів:
а) зарплата робітників по ремонту 96000
б) нарахування на зарплату 36480
Разом по ст. 2 132480
3 Амортизація виробничого обладнання, 400000 з табл. 1.6.
апаратури та транспортних засобів
Разом по ст. 1-3. 731200
4 Зношування малоцінного інвентарю, 21936 3 % від суми
інструментів, пристроїв, переміщення витрат за ст. 1-3
вантажів по території підприємства, інші
витрати, пов'язані з утриманням та
експлуатацією обладнання.
Разом по кошторису 753136

Витрати на 1 дал продукції – 753136 / 200000 = 3,8 грн.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Кошторис адміністративних витрат

Таблиця 1.9 – Адміністративні витрати

№ Статті затрат Сума , грн.
п/п
1 Витрати пов'язані з управлінням підприємства:
- оплата праці працівників апарату управління; 187200
- відрахування на соціальні заходи. 71136
2 Витрати пов'язані з матеріально- технічним
забезпеченням:
- малоцінні та швидкозношуючі предмети; 2200
- витрати вантажного автотранспорту; 2500
- придбання запасних частин 2200
3 Витрати на утримання охорони 57600
4 Витрати на оплату послуг інших 10000
підприємств
5 Витрати на оплату службових відряджень,
оплата на обслуговування технічних засобів
зв'язку, витрати на придбання ліцензій та 60000
інших спеціальних дозволів
6 Канцелярські товари , поштові, 5000
телефонні послуги
7 Обслуговування банківських операцій 5000
8 Податки, збори та інші передбачені
законодавством обов'язкові платежі :
– комунальний 7200
– податок на землю 3600
– податок на транспорт 2400
– податок на забруднення навколишнього 1200
середовища
– Разом 6840
9 Інші витрати загальногосподарського 2000
призначення
10 Разом адміністративних витрат 411676

Адміністративні витрати на 1 дал продукції 411676 / 200000=2,06 грн.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
17
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Адміністративні річні витрати включають всі витрати підприємства, на цех,
що проектується приймаємо третину, виходячи з витрат на продукцію всіх
цехів підприємства. 2,06 / 3 = 0,69 грн.

Таблиця 1.10 - Витрати на збут
№ Найменування статті Сума , грн.
п/п
1 Витрати на утримання підрозділів підприємства,
що пов'язані зі збутом продукції:
- оплата праці працівників підрозділів, 24000,00
продавцям та торговим агентам, що
забезпечують збут продукції;
- відрахування на соціальні заходи 9038,400
2 Витрати на проведення рекламних заходів, 36000,000
пов'язаних з діяльністю підприємства
3 Транспортні витрати 6000,000
4 Витрати на оплату службових відряджень,
придбання ліцензій та інших спеціальних 10000,000
дозволів
5 Обслуговування банківських операцій 1000,000
6 Разом витрати на збут 86038,400

Витрати на збут на 1 дал продукції становлять 86038,40/200000= 0,43
грн.
Для розрахунку приймаємо третину витрат - 0,17 / 3 = 0,14 грн.

Калькуляція вартості продукції

Таблиця 1.11 – Калькуляція 1 дал безалкогольних напоїв

Найменування Оди- на 2022 р.
статей калькуляції ниця на випуск 200000 дал на 1 дал
вимі- Кіль- Ціна, Сума, Кіль- Сума,
ру кість грн. грн. кість грн.
1 2 3 4 5 6 7 8
01 Сировина та 4035881 20,18
матеріали
02 Купівельні 1240000 6,2
напівфабрикати та
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
18
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Шифр
рядка

комплектуючі
вироби
03 Паливо й 16073,4 16,07
електроенергія на
технологічні цілі
Зворотні відходи —
04
05 Основна заробітна 500388,96 8,36
плата робітників
06 Додаткова 104156 1,74
заробітна плата
07 Відрахування на 229727 3,84
соціальне
страхування
08 Витрати на 753136 3,8
утримання та
експлуатацію
устаткування
09 Загальновиробничі 5624794,7 28,12
витрати
10 Витрати від —
браку
11 Інші виробничі —
витрати
12 Попутна —
продукція
13 Виробнича 17662000 88,31
собівартість ,
сума рядків
01+02+03 –04+05+
+06+07+08+09+
+10+11 – 12
14 Адміністративні 138000 0,69
витрати
15 Витрати на збут 28000 0,14
16 Прибуток 4000000 20,0
17 Оптова ціна 21828000 109,14
підприємства
19 ПДВ 4368000 21,84
20 Відпускна ціна , 26196000 130,98
сума рядків
19+20

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
19
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Визначення основних показників економічної ефективності проекту
Рівень рентабельності продукції, випускається, розраховуємо за
формулою:

Р = П / Св.п. х 100, де
Св.п. – собівартість виробленої продукції.
Рентабельність

Р = 4000000 / 17662000 х 100 = 23,0 %.

Витрати на 1 гривню виробленої продукції

В = Св.п. / О = 17662000 /21828000 = 0,80 коп.

Окупність інвестицій:
Інвестиції / чистий прибуток
Т = 10000000 / 4000000 = 2,5 року

Основні техніко-економічні показники проекту зведені в таблицю 1.12

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
20
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 1.12 – Техніко-економічні показники проекту
№ Перелік показників Од. виміру Проект
1 Виробнича потужність дал/ рік 200000
2 Вартість виробленої продукції тис. дал 26196
3 Чисельність працюючих в т.ч. осіб 30
робітників
4 Виробництво продукції на одного тис. 873,2
працюючого
грн./особу
5 Повна собівартість тис. грн.. 26196
6 Витрати на 1 грн. виробленої коп. 0,80
продукції
7 Прибуток підприємства від тис. грн. 4000
виробничої діяльності
8 Рентабельність % 23,0
9 Відпускна ціна за 1 дал. грн.. 130,98
10 Термін окупності роки 2,5

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
21
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

2.1 Структура підприємства

Квасний цех:
склад цукру;
сироповарочное відділення;
бродильно-купажне відділення;
відділення чистої культури дріжджів;
відділення розливу хлібного квасу в цистерни.
Мийно-розливочный цех:
відділення укладання і виймання пляшок;
відділення миття; (Пляшкомийне відділення)
відділення розливу (пляшки)
відділення регенерації лугу;
відділення збору і відпустки склобою;
комора допоміжних матеріалів;
приміщення варіння клею.
Цех посуду:
склад посуду (неопалювальний) або навіс;
Цех готової продукції (експедиція)
Цехова майстерня
Лабораторія

КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Розроб. Журавльов В Літ. Арк. Акрушів
Консул.. Осипенкова І.І. 22
Керівник. Осипенкова І.І. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
Н.Контроль Кафедра ХТ,2022, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова І.І.
2.2 Режими роботи цехів і відділень
Таблиця 2. 1 - Режим роботи безалкогольного завода
Кількість змін за добу Кількість днів роботи
Виробництво
літом зимою в місяць в рік
100 (або 175
Цех квасу 2 - 21
зміни)

2.3 Асортимент і характеристика готової продукції
Кваси виготовляють відповідно до вимог справжнього стандарту за
рецептурами і технологічними інструкціями, з дотриманням вимог, що діють на
території держави, що прийняли стандарт.
За органолептичними показниками кваси повинні відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.2, згідно ДСТУ 4069:2016 Напої безалкогольні. Загальні
технічні вимоги.
Таблиця 2.2 – Органолептичні показники квасу
Найменування Характеристика квасів
показника не фільтровані фільтровані
не освітлені освітлені
1 2 3 4
Непрозора Прозора піниста Прозора піниста
піниста рідина. рідина з рідина без осаду і
Допускається опалесценцією, сторонніх
Зовнішній вигляд осад обумовленої включень, не
обумовлений особливостями властивих
особливостями використовуючої продукту.
використовуючої сировини, без Допускається
сировини, без сторонніх опалесценція,
сторонніх включень, не обумовлена
включень, не властивих особливостями
властивих продукту. використовуючої
продукту. сировини.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
23
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.2.
1 2
Колір Обумовлений кольором використовуючої сировини
Освіжаючий смак і аромат збродженого напою,
Смак і аромат відповідного смаку і аромату використовуючої
сировини.
Допускають дріжджові присмак і аромат
За фізико-хімічними показниками кваси повинні відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.3. [1, с. 3]:
Таблиця 2.3 – Фізико-хімічні показники квасу
Найменування показника Значення показника
Масова частка сухих речовин, %, не 3,5
менше
Кислотність, к. єд. від 1,5 до 7,0
Об'ємна частка спирту, %, не більше 1,2
Масова частка діоксиду вуглецю, %, 0,30
не менше
Примітка - Показник "Масова частка двоокису вуглецю" унормована для квасу,
розлитого в пляшки (скляні або ПЕТФ) і алюмінієві банки.

2.4 Характеристика сировини і допоміжних матеріалів

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
24
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Концентрат Квасного Сусла за органолептичними показниками повинен
відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.4. Згідно ГОСТ 28538-90
Концентрат квасного сусла, концентрати і екстракти квасів. Технічні умови.
Таблиця 2.4 – Органолептичні показники продукції
Характеристика
Найменування Концентратів Концентратів Екстрактів
показника квасного квасів Окрошечного Квасу для
сусла квасу Російської
окрошки
1 2 3
Зовнішній Непрозора густа в'язка рідина
вигляд
Від світло-
Колір Темно- коричневого Темно-коричневий
коричневий до темно-
коричневого
Кислувато- Кислувато- Кислувато- Кислувато-
солодкий, солодкий, солодкий, з солодкий, з
Смак хлібний, з хлібний,без солонуватим присмаком,
незначно вираженої присмаком, характерним
вираженою гіркоти без для хрону
гіркотою вираженої
гіркоти
Аромат Житнього хліба Житнього Житнього
хліба і кропу хліба, петрушки
і кропу

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
25
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.4.
1 2 3
Розчинність у Допускається опалесценція,обумовлена Допускається
воді особливостями використовуючої опалесценція і
сировини, і осад поодиноких частинок осад поодиноких
хлібних припасів частинок хлібних
припасів і
подрібнених
трав
За фізико-хімічними показниками продукція (ККС) повинна відповідати
вимогам, зазначеним у таблиці 2.5. [2, с. 3]:
Таблиця 2.5 – Фізико-хімічні показники
Найменування показника і значення
Масова частка Кислотність, см3 розчину
Найменування показника сухих речовин, % гідроокису натрію
концентрацією 1,0 моль/дм3
на 100г продукту
Концентрат квасного 70,0±2,0 16,0-40,0
сусла
Концентрат квасу 57,0±2,0 25,0-30,0

Мікробіологічні показники продукції (ККС) після розведення її водою у
співвідношенні, передбаченому рецептурою, повинні відповідати нормам,
затвердженим Міністерством охорони здоров'я і зазначеним у таблиці 1.5

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
26
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Таблиця 2.6 – Мікробіологічні показники продукції. [2, с. 3]:
Найменування показника Норма
Бактерії групи кишкової палички в
1,0см3 Не допускаються
Патогенні мікроорганізми, в тому
числі сальмонела, в 25 см3

Цукор за органолептичними показниками повинен відповідати вимогам,
зазначеним у таблиці 2.7. Згідно ДСТУ 4623:2006 Цукор білий. Технічні умови.
Таблиця 2.7 – Органолептичні показники
Назва показника Характеристика
1 2
Білий, чистий без плям і сторонніх
домішок, для цукру третьої і четвертої
Зовнішній вигляд категорій допускають жовтуватий
відтінок. Кристалічний цукор повинен
бути сипким, без грудочок. Для цукру
третьої і четвертої категорій
допускають грудочки, що
розпадаються у разі легкого
натискання.
Запах і смак Солодкий без стороннього запаху і
присмаку, як в сухому цукрі, так і в
його водному розчині, для цукру
четвертої категорії допускають
слабкий запах меляси.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
27
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.7.
1 2
Чистота розчину Розчин цукру повинен бути прозорим,
без нерозчинного осаду, механічних та
інших домішок. Для цукру третьої і
четвертої категорій допускають
опалесценцію. Для цукрової пудри не
визначають.
За фізико-хімічними показниками кристалічний цукор повинен
відповідати нормам, зазначеним у таблиці 2.8. [3, с. 4]:
Таблиця 2.8 — Фізико-хімічні показники кристалічного цукру
Назва показника Значення за категоріями
кристалічного цукру, сахарози для
шампанського і цукрової пудри
1 2 3 4 5
Масова частка сахарози (поляризація), %,
не менше ніж 99,7 99,7 99,61 99,5
Масова частка редукувальних речовин (в
перерахуванні на суху речовину), %, не
більше ніж 0,04 0,04 0,05 0,065
Масова частка вологи, %, не більше ніж:
кристалічного цукру 0,1 0,1 0,14 0,15
сахарози для шампанського 0,1 0,1 – –
цукрової пудри 0,2 0,2 0,2 –

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
28
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.8.
1 2 3 4 5
Масова частка золи (в перерахуванні на
суху речовину), не більше ніж:
% 0,027 0,04 0,04 0,05
Балів 15,0 – – –
Кольоровість в розчині, не більше ніж:
одиниць ICUMSA 45,0 60,0 104,0 195,0
балів 6 8 – –
умовних одиниць – – 0,8 1,5
Масова частка феродомішок, %, не
більше ніж 0,0003 0,0003 0,0003 0,0003
Величина окремих часток
феродомішок, в найбільшому лінійному 0,5 0,5 0,5 0,5
вимірі, мм, не більше ніж
Примітка 1. Кристалічний цукор для вироблення молочних консервів,
продуктів дитячого харчування і біофармацевтичної промисловості за
показниками якості повинен відповідати нормам не нижче, ніж для цукру
другої чи третьої категорій.
Примітка 2. У разі визначання показників золи і кольоровості цукру в балах
приймають, що по золі 1 балу відповідає 0,0018 %; по кольоровості в розчині 1
балу відповідає 7,5 одиниць ICUMSA. Примітка 3. Масова частка вологи
кристалічного цукру, призначеного для пакування в м’які спеціалізовані
контейнери і для тривалого зберігання, під час відвантажування не повинна
бути більше ніж 0,10 %.
Примітка 4. Масова частка золи в сахарозі для шампанського не більше ніж
0,03 %

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
29
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
За мікробіологічними показниками цукор для окремих споживачів
(виробництво продуктів дитячого харчування, молочних консервів та
біофармацевтичної промисловості) повинен відповідати вимогам, які
встановлені МБВ № 5061 і зазначені у таблиці 2.9. [3, с. 5-6]:
Таблиця 2.9 – Мікробіологічні показники
Назва показника Значення
Кількість мезофільних аеробних і
факультативно анаеробних 1,0 ·103
мікроорганізмів КУО в 1 г, не більше
ніж
Плісеневі гриби , КУО в 1 г, не більше 1,0 ·10
ніж
Дріжджі КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 ·10
Бактерії групи кишкових паличок Не допускають
(коліформи) в 1 г
Патогенні мікроорганізми , в тому Не допускають
числі бактерії роду Salmonella, в 25 г

Яблучний концентрат відповідає ДСТУ 4501:2005 Концентрати для напоїв.
Загальні технічні умови.
За органолептичними показниками концентрати повинні відповідати
вимогам, зазначеним у таблиці 2.10
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
30
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.10 — Органолептичні показники концентратів
Назва показника Характеристика Метод контролювання
Ароматична частина А
Прозора рідина, без вкраплень та осаду, Згідно з ДСТУ 4181
Зовнішній вигляд
допустима легка опалесценція
Колір Безбарвна рідина Згідно з ДСТУ 4181
Насичений, інтенсивний, Згідно з ДСТУ 4181
Аромат складний,характерний для використаної
рослинної сировини
Екстрактивна частина Б
В’язка, густа рідина без вкраплень та
Зовнішній вигляд осаду Згідно з ГОСТ 6687.5
Від світло-жовтого до темно-
Колір коричневого Згідно з ГОСТ 6687.5
Смак і аромат Приємний кисло-солодкий Згідно з ГОСТ 6687.5

За фізико-хімічними показниками концентрати повинні відповідати
вимогам, зазначеним у таблиці 2.11
Таблиця 2.11 — Фізико-хімічні показники концентратів
Назва показника Норма Метод контролювання
Ароматична частина А
Об’ємна частка етилового спирту, % 75,0 — 90,0 Згідно з ГОСТ 13191
Густина, г/см3 0,815 — Згідно з ГОСТ
Екстрактивна час0т,и8н7а5 Б 14618.10
Масова частка сухих речовин, % 65,0 — 80,0 Згідно з ГОСТ 28562
1,0 — 20,0 Згідно з ГОСТ 25555.0
Масова частка титрованих кислот (в
перерахунку на лимонну кислоту), %
Масова частка оксиметилфурфуролу, 0,5 Згідно з ДСТУ ISO
%, не більше ніж 7466
Вміст пектинових речовин, % Не Згідно з ГОСТ 29059
допустимо
Вміст мінеральних домішок, % Не Згідно з ГОСТ 25555.3
Розчинність у воді доПпуосвтниам о Згідно з ГОСТ 8756.11

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
31
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Згідно з МБТ 5061 [1] концентрати за вмістом важких металів і миш’яку
повинні відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.12

Таблиця2.12—Допустимі рівні важких металів та миш’яку в концентратах
Назва показника Допустимий рівень, Метод
Вміст важких металів: мг/кг, не більше ніж контролювання
Свинцю 0,300 Згідно з ГОСТ
Кадмію 0,030 Згідно з ГОСТ
Ртуті 0,005 2Зг6і9д3н2о з ГОСТ
Міді 5,000 З2г6і9д3н3о з ГОСТ
26927
Цинку 10,000 Згідно з ГОСТ
Вміст миш’яку 0,200 2З6гі9д3н1о з ГОСТ
26934

26930
За мікробіологічними показниками екстрактивна частина Б концентратів
повинна відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 2.13.
Таблиця 2.13 — Мікробіологічні показники екстрактивної частини Б
концентратів
Назва показника Норма Метод
5,0-104 кЗогнідтнро лзю ГвОанСнТя
Кількість мезофільних аеробних та 10444.15
факультативно-анаеробних мікроорганізмів,
КУО в 1 г, не більше ніж
Бактерії групи кишкових паличок (колі-форми), Не Згідно з ГОСТ
в 1,0 г допустимо 30518
Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії Не Згідно з ГОСТ
роду Salmonella, в 25 г допустимо 10444.2, ГОСТ
Дріжджі та плісняві гриби (сума), КУО в 1 г Не 104З4г4ід.8н,о з ГОСТ
Молочнокислі бактерії, КУО в 1 г допуНсет имо ГОЗСгТід1 1н00о444 з44 4Г.1.О92 С Т
допустимо 10444.11

Вода повинна відповідати вимогам води питної
Вода – найпоширеніша на перший погляд проста, але насправді складна і
не до кінця вивчена сировина. Молекула води складається з двох атомів водню і
атома кисню (найпростіша формула Н2О). Їй відповідає молекулярна маса 18.
Вода здатна створювати асоціативні молекули, вона є найбільш аномальною
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
32
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
речовиною у природі. Тільки вода при звичайних температурах і тиску може
знаходитися водночас у трьох агрегатних станах: газоподібному, рідкому і
твердому.
Воду, яку використовують при виробництві продуктів бродіння, за
призначенням поділяють на технологічну і технічну.
До води технологічного призначення відноситься вода, котра є
незамінною сировиною і входить до складу багатьох харчових продуктів і
напоїв, а також вода, яка безпосередньо контактує з харчовою сировиною і
напівпродуктами в технологічному процесі.
До води технічного призначення відноситься вода, що використовується
для забезпечення технологічного процесу на всіх стадіях виробництва харчових
продуктів і функціонування підприємства в цілому. Така вода не має
безпосереднього контакту з сировиною, напівпродуктами і готовою продукцією,
а використовується головним чином для охолоджування напівфабрикатів та
продуктів, миття виробничих й інших приміщень. [4, с.12]:
Основні вимоги до води технологічного призначення наведено в табл. 2.14.
[4, с.15]:
Таблиця 2.14 – Основні вимоги до води технологічного призначення
Загально Сухий Ступінь
Виробництво жорсткість, рН залишок окислення, Особливі вимоги
ммоль/дм3, мг/дм3, мг О 3
2/дм ,
не більше не більше не більше
Квас 5-6 6,8-7,3 600-850 1,0-2,0 Вміст, мг/дм3, не
більше: заліза - 0,2
марганцю – 0,05;
нітратів – 25,0.

За мікробіологічними показниками вода повинна бути бактеріально
чистою. У питній і технологічній воді, загальна кількість бактерій в 1 см3 не
повинна перевищувати 100 см3. Колі-індекс повинен бути не більше 3 тобто в 1
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
33
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
дм3 води не повинно бути більше 3 кишкових паличок. А колі-титр не менше 300
см3 (не більше 1 кишкової палички на 300 см3 води).
У воді поряд з неорганічними сполуками присутні більш складні органічні
речовини. Вони можуть знаходитись у воді в розчинному, колоїдному, або
завислому стані і також відіграють важливу роль. У зв’язку в різноманітністю
цих речовин кількісно їх оцінюють за ступенем окиснення води, тобто кількість
кисню, що потрібна для окиснення домішок у даному об`ємі, або еквівалентною
кількістю іншого окислювача. Найчастіше, на практиці окислюваність
визначають обробкою дослідної води, марганцевокислим калієм ( перманганатне
окислення).
У бродильних виробництвах вода є основною сировиною, оскільки має
сильний вплив на органолептичні властивості та стійкість товарної продукції.
Таблиця 2.15 – Органолептичні показники підготовленої води. [4, с.17]:
Найменування Значення показники для
показника, одиниця виробництва Метод контролю
вимірювання Слабоалкогольних
напоїв
Запах при 20°С і під час
нагрівання води до 0 Згідно з ГОСТ 3351
60°С, бал
Смак та присмак при
20°С, бал 0 Згідно з ГОСТ 3351
Забарвленість, градус Не більше 5 –––
Мутність, мг/дм3 Не більше 0,5 –––

2.5 Вибір і характеристика мікроорганізмів-продуцентів
До 20-х років минулого століття зброджування квасу проводили
заквасками, які були сумішшю різних видів дріжджів, кислотоутворюючих
бактерій, пристосованих до життєдіяльності в квасному суслі. Ці закваски мали
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
34
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
непостійний і невизначений склад, що не дозволяло отримувати квас,
стандартизований за якістю, складно було забезпечити велику кількість такої
закваски для великого виробництва.
Використання чистих культур мікроорганізмів для виробництва пива,
квасу, вин та інших напоїв має суттєві переваги: можна забезпечити постійний
склад і властивості культури, її мікробіологічну чистоту, отримувати необхідні
кількості мікробної культури шляхом її розмноження в оптимальних умовах.
На відміну від виробництва вина і пива у виробництві квасу необхідні не
тільки чисті культури дріжджів, а й чисті культури молочнокислих бактерій.
Вони були виділені наприкінці 20-х років минулого сторіччя Л.І. Чеканом із
найкращих зразків російського квасу кустарного виробництва. Раса дріжджів,
названа М-квасна, була віднесена до виду Saccharomyces minor (за сучасною
класифікацією слід віднести їх до виду Saccharomyces cerevisiae), раси 11 і 13
молочнокислих бактерій були віднесені до виду Betabacterium (за сучасною
класифікацією).
Дріжджі М-квасна мають оптимальні умови для розмноження:
температура 26-30 º С, рН 4,5-5,5. Середній розмір клітин 6,3-7,5×5-7 мкм. Добре
зброджують глюкозу, сахарозу, слабше – мальтозу та рафінозу. В даний час для
зброджування квасу запропоновані також інші раси дріжджів (С-2, 131-К), але
вони не мають істотної переваги над расою М-квасна. Раса С-2 була
селекційована для виробництва квасу, тоді як раса 131-К – гібрид, призначений
для виробництва пива «Оксамитове».
Молочнокислі бактерії (МКБ) рас 11 і 13 є гетероферментативними, тобто
при бродінні, крім молочної кислоти, утворюють оцтову кислоту, етанол, леткі
ароматичні сполуки. Середні розміри клітин 1,2-2×0,5-0,6 мкм. Мають
оптимальну температуру розмноження 30 ºС, зброджують також глюкозу,
сахарозу, мальтозу.
При спільному культивуванні обидва види мікроорганізмів перебувають у
симбіозі: молочнокислі бактерії створюють кислотність середовища,
оптимальну для дріжджів, а дріжджі виділяють у середу амінокислоти, вітаміни,
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
35
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
необхідні бактеріям. У той же час при нерегульованому розмноженні дріжджі і
молочнокислі бактерії конкурують за поживні речовини. У міру зниження
концентрації сухих речовин і збільшення кислотності кращі умови створюються
для молочнокислих бактерій, занадто висока кислотність пригнічує і дріжджі, і
МКЛ, при цьому можливий розвиток сторонніх мікроорганізмів.
Слід зазначити, що квасне сусло – неповноцінне середовище для
розмноження дріжджів та МКБ: для дріжджів мало азоту, а МКБ багато
вуглеводів.
Пропонуючи використати расу М-квасна, Л.І. Чекан вважав, що в суслі
повинно утримуватися якнайменше вуглеводів, що зброджуються, і
засвоюваного азоту для зниження бродильної активності дріжджів. Однак у
цьому випадку уповільнюється бродіння і створюються сприятливі умови для
розвитку в бродячому квасному суслі сторонньої мікрофлори, особливо при
використанні відкритих бродильних апаратів.
Щоб збалансувати активність дріжджів і молочнокислих бактерій,
необхідно вести роздільне розмноження чистих культур в оптимальних умовах,
контролюючи кислотність середовища для розведення молочнокислих бактерій,
і накопичення дріжджових клітин для розведення дріжджів. Вносити чисті
культури дріжджів і молочнокислих бактерій у зброджуване сусло визнано
доцільним роздільно, а не у вигляді змішаної закваски, як запропоновано
технологічною інструкцією 1987 р. При цьому можна гнучко регулювати
співвідношення дріжджів і молочнокислих бактерій стану.
У виробництві ферментованих напоїв особливу увагу приділяють чистим
культурам мікроорганізмів незалежно від використання монокультури чи
асоціації мікроорганізмів. Добір і виділення нових штамів, що мають
антагоністичні властивості щодо небажаної мікрофлори, дасть можливість
додавати напоям антибіотичних і бактеріостатичних властивостей.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
36
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.6 Технологічна схема виробництва

2.6.1. Вибір і обґрунтування технологічних способів і режимів
Розмноження змішаної закваски для зброджування квасу
Розмноження змішаної закваски дріжджів і МКБ проводиться в три стадії:
• лабораторна стадія
• у відділенні чистих культур (ЧК)
• виробнича стадія
Розмноження мікроорганізмів у лабораторній стадії проводиться до
початку виробничого сезону квасоваріння, а потім регулярно за графіком
протягом сезону, при виявленні інфікування змішаної (комбінованої) закваски
або надмірного ослаблення бродильної активності чистих культур.
Чиста культура дріжджів на завод надходить в пробірках на суслі-агарі, а
чиста культура МКБ в запаяних пробірках в пивному суслі з дробиною, в яку
внесена крейда. Дробина створює сприятливий для МКБ рН сусла , а крейда
нейтралізує утворені бактеріями кислоти. Зберігання ЧК дріжджів допускається
до місяця без пересівань, ЧК, МКБ - не більше доби.
У лабораторній стадії в якості середовища використовують стерильне
квасне сусло з цукром з вмістом сухих речовин 8%. Температура культивування
на кожній стадії 30° С, тривалість 24 години.
Пробірка 10см3 колба 250см3 бутиль 2 дм3
Молочнокислі бактерії раси 11 і 13 розмножають спочатку окремо. Вміст
трьох ампул з чистою культурою кожної раси МКБ переносять в колби на 250см3.
На 2-й стадії чисті культури рас 11 і 13 об’єднують і далі культивують разом.
Загальна схема розмноження МКБ в лабораторній стадії
3 ампули з ЧК раси 11 і 13 2 колби по 250 см3
колба 2 дм3 колба 4 дм3
Отримані культури дріжджів і МКБ передають у відділення чистих
культур.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
37
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Стадія розмноження у відділенні чистих культур (ЧК) може проводитися
двома способами: А і В (рис.2.1). Вони відрізняються тим, що за способом А
чисті культури дріжджів і МКБ розмножують окремо і змішують тільки на
виробничі стадії, а за способом Б чисті культури дріжджів і МКБ змішують і
культивують спільно на останній стадії у відділенні ЧК.
Малюнок 1 – схема розмноження ЧК дріжджів і МКБ ц відділенні чистих
культур для виробництва 10000дал квасу за добу

Рисунок 2.1 – Схема розмноження ЧК дріжджів і МКБ ц відділенні чистих
культур для виробництва 10000дал квасу за добу
Для розведення чистих культур використовують установки Ганзена або
Грейнера з двома бродильними циліндрами: для ЧК дріжджів і для ЧК МКБ.
Квасне сусло з вмістом сухих речовин 8% стерилізують при атмосферному
тиску протягом 1 години, охолоджують до 25..28° С і передають на розмноження
чистої культури мікроорганізмів.
За способом А починаю розмноження чистих культур, розведення ЧК МКБ
в кількості 4 дм3 засівають в збірник, в якому знаходиться 36дм3 охолодженого
до 30°С стерильного квасного сусла з цукром і розмножують 48 годин при
температурі 28..30° С. Потім весь об'єм розведення МКБ передають у збірник
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
38
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
об'ємом 400дм3. Враховуючи що розмноження дріжджів відбувається протягом
24 годин, а МКБ - 48 годин, на цій стадії МКБ вирощують у 2-х збірниках з
400дм3, що працюють із зсувом у часі 24 години. Для цього через 24 години
розмноження МКБ з 1-го збірника на 400дм3 передають 40дм3 розведення у 2-й
збірник 400дм3. У перший збірник доливаю сусло і продовжують розмноження
ЧК МКБ ще 24 години, після чого 360 дм3 ЧК МКБ передають у збірник
комбінованої закваски разом з 18 дм3 розведення ЧК дріжджів. Решта 40 дм3
розведення ЧК МКБ доливаю суслом і проводять
наступний цикл культивування МКБ. З другого збірника з 400 см3
розведення ЧК МКБ 360 дм3 розведення передають для розмноження
комбінованої закваски на наступну добу. Залишився у другому збірнику 40 дм3
розведення ЧК МКБ доливають квасним суслом до об'єму 400 дм3 і проводять
наступний цикл розмноження. Готовність ЧК МКБ контролюють за наростання
кислотності розводки, яка повинна бути не нижче 6,8..7,00 см3 розчину
гідроксиду натрію концентрацією 1 М/дм3 на 100 см3 розводки.
Через добу розмноження першої порції розведення ЧК МКБ об'ємом 400
дм3 розводку ЧК дріжджів у кількості 2 дм3 передають в збірник, де знаходиться
18 дм3 стерильного сусла, охолодженого до 30° С, розмножують 24 години та 18
дм3 розведення ЧК дріжджів передають у виробничу стадію збірник змішаної
закваски робочим об'ємом 400 дм3. Решта 2 дм3 ЧК дріжджів доливають 18 дм3
квасного сусла і проводять наступний цикл розмноження ЧК.
За способом Б попередньо комбінована закваска готується 48 годин, тому
допускається вести об'ємно-доливной процес безпосередньо у збірнику змішаної
закваски. Для цього після 6-ти годинного розмноження закваски на бродіння
передають 50% вміст збірника, що становить 2% до обсягу квасного сусла. У
цьому випадку бродильний апарат доливають суслом з початку на 50% об'єму
через 8..10 годин бродіння доливаю до повного робочого об'єму і бродіння
ведуть до нормативних показників квасу.
Решту 50% змішаної закваски доливають до повного об'єму і проводять
наступний цикл культивування, після закінчення якого на бродіння передають
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
39
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
весь вміст збірника комбінованої закваски в апарат для бродіння квасу, при
цьому бродіння квасного сусла ведуть в повному робочому об’ємі.
При культивуванні мікроорганізмів за способом А потрібна велика
кількість збірників для розмноження, однак цей спосіб більш простий, легше
контролювати склад закваски співвідношення дріжджів і МКБ. Крім того, за
способом Б потрібно через 14 діб замінювати культури дріжджів і МКБ,
починаючи з лабораторної стадії.
Використання інших видів дріжджів і сухих культур дріжджів і
молочнокислих бактерій
Складний процес накопичення достатнього обсягу змішаної
(комбінованою) закваски не завжди можна організувати на невеликих
підприємствах з виробництва квасу, тому там для зброджування квасного сусла
часто використовують пресовані хлібопекарські дріжджі Saccharomyces
cerevisiae. Їх перевіряють на відсутність слизоутворюючих бактерій і попередньо
розброджують перед внесенням в сусло. Для цього готують квасне сусло з
концентрату квасного сусла з масовою часткою сухих речовин 3,0% додають в
нього цукровий сироп до масовою часткою сухих речовин 8,0%, кип'ятять це
сусло в закритій ємності протягом 30 хвилин, охолоджують до 28..30°С.
Розрахункова кількість пресованих дріжджів (0,15 кг на 100 дал готового
квасу) змішують з водою у співвідношенні 2 : 1. Отриману суспензію
підкисляють до рН 2,7 .. 2,9 додаванням молочної кислоти (приблизно 40 см3
молочної кислоти концентрацією 40% на 1 кілограм пресованих дріжджів) і
витримують протягом 3 годин для придушення сторонньї бактеріальної
мікрофлори. Потім в підкислену суспензію додають п'ятикратний об'єм
приготованого сусла з масовою часткою сухих речовин 8% і проводять
розбродження протягом 2.. 3 годин. Дріжджі повинні активно розбродитися з
утворенням на поверхні сусла піни, мати трохи чистий дріжджовий запах. Після
розброджування їх передають на бродіння.
Дослідженнями київських вчених показано, що хороші результати при
зброджуванні квасного сусла, показали винні дріжджі шампанських рас:
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
40
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Дніпропетровська, Київська, Штейнберг - 6, пивні дріжджі
средньозброджуючих рас 776 і 44, а також спиртові дріжджі рас М-спиртова, К-
69, ХІ використання яких запропоновано воронезькими вченими.
У той же час, дріжджі не можуть вважатися повноцінною заміною
комбінованої закваски, так як не забезпечують необхідного накопичення
кислотності, хороших органолептичних показників, тому при використанні
тільки дріжджів в рецептуру виробництва квасу зазвичай вводять лимонну або
молочну кислоти для доведення кислотності квасу.
Раніше було рекомендовано використовувати сушені культури квасних
дріжджів і МКБ, які готували в лабораторії ВНИИПБП. Сушені дріжджі мали
зовнішній вигляд короткої вермішелі. Їх фасували в пакети по 100 г. У
лабораторії заводу готували 20 дм3 квасного сусла з масовою часткою сухих
речовин 8% так, як описано вище, кип'ятили його протягом 30 хвилин,
охолоджували до 28..30° С. Ретельно вимитий і продезинфікований бутель
робочим об'ємом 20 см3 вносили 100 г сушених дріжджів, наливали туди 5 дм3
сусла і залишали для розмноження на 18..24 годин при 26..30°С. Потім доливали
в бутель ще 15 дм3 сусла і знову залишали на 8..12 годин. Готову розводку
дріжджів в кількості 15 дм3 переливали в чан місткістю 100дм3, куди наливали
85 см3 стерильного квасного сусла з масовою часткою сухих речовин 6% і
залишали на 18..24 годин до інтенсивного бродіння. В бутель з 5дм3 розведення
сушених дріжджів доливали 15 дм3 стерильного квасного сусла з масовою
часткою сухих речовин 8% і залишали на 12 годин до інтенсивного
зброджування. Операції доливу розведення суслом в бутлі, включаючи відбір
розведення і долив свіжого сусла, повторювали 5..6 разів.
З чана на 100 дм3 розводку дріжджів передавали у виробництво в
бродильний апарат об'ємом 1000 декалітрів.
Молочнокислі бактерії сушили на пивний дробині, фасували в пакети по
100 грам. У лабораторії заводу готували 20 дм3 стерильного квасного сусла з
масовою часткою сухих речовин 8%, так, як описано вище.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
41
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
У ретельно вимитий і продезинфікований бутель робочим об'ємом 20 см3
вносили 100 грам сушених МКБ наливали туди 5дм3 сусла і залишали на
розмноження на 24 години при температурі 26..30° С. Потім доливали бутель ще
15дм3 сусла і знову залишали на 24 години. Розведену МКБ в кількості 5- 6 дм3
передавали у виробництво в бродильний апарат об'ємом 1000 декалітрів разом з
розведенням дріжджів.
В бутиль з 5 дм3 розведення сушений МКБ 15дм3 стерильного квасного
сусла з масовою часткою сухих речовин 8% і залишали на 24 години. Операції з
розливу розведення суслом в бутлі, включаючи відбір розведення та доливу
свіжого сусла, повторювали 5..6 разів.
Виробництво сушених квасних дріжджів МКБ було організовано тільки в
невеликих обсягах, тому вони не могли забезпечити потреби всіх підприємств
галузі. Через трудомісткості процесу сушіння воно було припинено.
В даний час досліджується можливість застосування сушений пивних
дріжджів для виробництва квасу.
Якщо завод або цех використовує для виробництва квасу рідкі пивні
дріжджі, то їх витрата повинен становити 1,5 ..2,0 дм3 на 100 декалітрів сусла.
Рекомендується провести попереднє зброджування дріжджів так само, як
пресований хлібопекарських дріжджів.

Способи одержання квасного сусла
Квасне сусло отримують декількома способами залежно від
використовуваної сировини: настійним, раціональним та з концентрату квасного
сусла.
Настійним способом його одержують із квасних хлібців та сухого квасу.
Спосіб використовується головним чином на невеликих підприємствах.
З подрібнених квасних хлібців або сухого квасу триразово екстрагують
сухі речовини гарячою водою у настійному чані.
Настійний чан являє собою циліндричний апарат з декантатором для
зняття сусла, змійовиком або сорочкою для обігріву і лопатевою мішалкою,
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
42
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
число оборотів якої не більше 40-50 за хвилину. Сировину засипають у настійний
чан, заповнений гарячою водою при температурі 80-90 ºС, з розрахунку
отримання першого сусла в кількості 1/3 від заданого обсягу.
Після 30-хвилинного перемішування настоюють 1,5-2 ч. Перше квасне
сусло, що відстоялося, знімають декантатором, охолоджують в теплообміннику
до температури 25-30 ºС і перекачують в апарат для бродіння. Густу, що
залишилася, заливають водою з температурою 60–70 ºС у кількості, що дорівнює
обсягу першого сусла, перемішують 20 хв, настоюють 1,5 ч. Друге сусло також
охолоджують і з'єднують з першим. Для третьої затоки беруть кількість води, що
залишилася, для доведення обсягу сусла до розрахункового. Суміш гущі і води
перемішують 20 хв, настоюють 1 годину і перекачують в загальний обсяг сусла.
Вміст сухих речовин на 1-му суслі 1,8-2,0%, у 2-му - 1,2-1,3%, у 3-му - 0,5-
0,7%. Концентрація сухих речовин в об'єднаному суслі повинна бути не менше
1,6% для квасу хлібного і не менше 1,3% для квасу для окрошки.
Настійний спосіб дуже трудомісткий, тривалий: загальний час зайнятості
близько 8 год. Крім того, великі втрати сухих речовин - до 15%, утворюється
відхід - гуща, яку складно реалізувати, так як кількість її невелика.
Раціональний спосіб отримання квасного сусла передбачає затирання
житнього солоду, попередньо розвареного житнього борошна та ячмінного
солоду з використанням стандартного обладнання варочних цехів пивзаводів.
Спосіб енергоємний, вимагає наявності додаткового обладнання - запарників для
розварювання житнього борошна під тиском, в класичному варіанті практично
не використовується.
Проте в даний час проводяться дослідження і розробляються технологічні
режими отримання квасного сусла з житніх і ячмінних солодів з додаванням
житнього борошна по режимах пивоваренного виробництва.
Одержання квасного сусла з концентрату квасного сусла – більш
прогресивний спосіб із мінімальними втратами сухих речовин. Сусло для
бродіння готують з використанням 70% концентрату від розрахункової кількості,
30%, що залишилися, вносяться після зброджування для ароматизації квасу.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
43
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Концентрат квасного сусла (ККС) спочатку розбавляють у чані попередньої
розведення водою з температурою 30-35 ºС у співвідношенні 1:2-2,5, потім
перекачують в апарат для бродіння, де доводять водою до масової частки сухих
речовин 1,4-1, 6%. Сюди ж вносять цукровий сироп у кількості 25 % від
розрахункового, ніж запобігти надмірного накопичення спирту при бродінні.
Для зброджування у ЦКБА розведений ККС пастеризують. Вміст сухих речовин
у суслі не менше 2,5% для хлібного квасу та 1,6% для фарбування.
Концентрат квасного сусла погано розчинний у холодному квасі, тому
сусло часто отримують із кількості ККС.

Способи зброджування квасного сусла та купажування квасу
Одержання квасу проводиться у 2 стадії: зброджування квасного сусла та
купажування квасу. Залежно від способів проведення цих стадій, бродіння може
проводитися в бродильних чанах, бродильно-купажном апараті або
циліндроконічних бродильних апаратах.
У бродильному чані, який є апаратом з охолодним змійовиком або
сорочкою, проводиться бродіння квасу. Для купажування служать купажні
апарати із мішалками. У бродильному чані готують сусло, вносять закваску або
дріжджі і ведуть бродіння при 25-30 ºС до зниження масової частки сухих
речовин на 1% і досягнення кислотності 2-4 см3 розчину лугу концентрацією 0,1
моль/дм3 на 100 см3 квасу. Температура регулюється шляхом охолодження
розсолом. Тривалість бродіння за цих умов становить 14-16 год. Потім квас
охолоджують до 6-7 ºС для осідання дріжджів і перекачують його в купажний
апарат. Для відділення дріжджів на зливний отвір перед заповненням
бродильного чану встановлюється зливна склянка.
У купажному апараті в квас вносять 30% концентрату квасного сусла, що
залишилися, і 75% цукрового сиропу. Після перемішування направляють у
мірники, звідки ведеться розлив квасу. Закваска повторно не використовується,
оскільки молочнокислі бактерії при охолодженні квасу не осідають, а
залишаються у квасі, порушується співвідношення мікроорганізмів. Крім того,
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
44
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
немає можливості зберігати закваску або дріжджі, неможливо досить ретельно
промити.
Бродильно-купажний апарат призначений для проведення в ньому
зброджування квасного сусла та купажування квасу. Він являє собою
циліндричну ємність зі сферичною кришкою і конічним днищем, в якому
знаходиться камера-дрожжеотделитель (служить для осідання дріжджів і
відокремлюється від основного обсягу квас засувкою і заслінкою). У нижній
частині апарату є пропелерна мішалка, для регулювання температури продукту
служить охолоджувальна сорочка або змійовик.
Бродіння ведуть при тих самих параметрах, що й у бродильних чанах.
Після охолодження квасу і відділення дріжджів проводять купажування
кількістю ККС, що залишилася, і цукровим сиропом у цьому ж апараті. З нього
можна вести розлив шляхом передавлювання діоксидом вуглецю.
Спосіб зброджування квасного сусла в циліндро-конічних бродильних
апаратах (ЦКБА) об'ємом 45 м3 вперше використаний на Київському ВО
«Росинка». Пізніше метод було впроваджено на Бадаївському пивзаводі, де
бродіння проводили в ЦКБА обсягом 100 м3. Застосування ЦКБА дозволяє
істотно підвищити продуктивність квасного відділення.
ККС перед або після розведення пастеризують 30-35 хв при температурі
75-80 ºС, потім охолоджують до 28-30 ºС і перекачують до ЦКБА через нижній
штуцер. Закваску і дріжджі задають у 2-у порцію розведеного ККС. Цукровий
сироп вносять під час перемішування за допомогою насоса. Бродіння ведуть при
періодичній циркуляції шляхом перекачування «на себе» відцентровим насосом
через кожні 2 години по 30 хв для запобігання осідання дріжджів.
Після закінчення бродіння підключають усі охолодні сорочки, квас
охолоджують до 5-7 ºС. Осад дріжджів, що осіли в конічну частину апарату,
зливають, визначаючи закінчення зливу візуально через оглядове скло. Після
відділення дріжджів квас купажують, додаючи решту ККС і цукрового сиропу
при перемішуванні насосом.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
45
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Тривалість бродіння в ЦКБА об'ємом 50 м3 10-12 год, охолодження 6-8,5
год, в апараті на 100 м3 відповідно 16-18 год та 8,5-10 год. Загальний час
зайнятості ЦКБА об'ємом 50 м3 23,0-33 ,5 год, обсягом 100 м3 – 50,5–54,0 год.
На Київському ВО «Росинка» для виробництва квасу змонтовано на
установку з чотирьох ЦКБА, три з них використовуються для бродіння квасного
сусла, один – для купажування.
Купажний ЦКБА дообладнаний камерою для відділення дріжджів із
засувкою, мішалкою у верхній частині корпусу, до кришки приварений
трубопровід, що проходить по всій довжині циліндричної частини апарату.
Приготування квасного сусла проводиться у збірнику з мішалкою, в якому
вся розрахункова кількість концентрату квасного сусла розводиться до
необхідного вмісту сухих речовин водою з температурою 30-35 ºС. Сусло
прокачують насосом через теплообмінник ЦКБА для бродіння. Сюди ж вносять
розрахункову кількість цукрового сиропу та комбінованої закваски.
Перемішують сусло перекачуванням "на себе". Бродіння ведуть за режимами,
прийнятими для бродильно-купажного апарату, тривалість 12 год.
Кожен із трьох ЦКБА для бродіння працює автономно, незалежно один від
одного зі зрушенням у часі. Після закінчення бродіння квас охолоджують в
теплообміннику і перекачують в ЦКБА для купування, куди задають кількість
цукрового сиропу, що залишилася.
Застосування цієї схеми дозволило скоротити час охолодження квасу
перед купажуванням і істотно збільшити продуктивність відділення, проте при
цьому загальна тривалість циклу виробництва квасу не скорочується.
Розлив квасу виготовляється з мірників або безпосередньо з бродильно-
купажних апаратів в ізотермоцистерни, бочки, кегі, бажано в ізобаричних
умовах.
Виробництво квасу на підприємствах організується тільки в літній період,
фонд робочого часу квасоварених цехів - 100 діб.
Розлив квасів бродіння в пляшки з наступною пастеризацією дозволяє
збільшити термін придатності до 2 місяців. Однак для забезпечення стабільності
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
46
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
квасу необхідно досить повно осадити дріжджі та молочнокислі бактерії, а також
провести якісну фільтрацію. Складність розв'язання цих завдань полягає в тому,
що квас містить ряд високомолекулярних сполук (гуммі-речовини,
геміцелюлози, декстрини та ін.), які створюють його високу вязкість.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
47
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2. 6.2. Принципово технологічна схема отримання хлібного квасу із ККС
ККС (68..72 об.%) Цукор-пісок
Приймання, облік і Пиймання, облік і
зберігання ККС зберігання цукру-
піску

Передача ККС на
виробництво, облік Передача на
виробництво, облік

Розведення ККС при
Вода п е р е м і ш у в а н н і Вода Розчинення
питна питна
28..30°С цукру-піску
1:2 (2,5) 0,5:1

Пастеризація Кип’ятіння цукрового
Пара Пара
75..80°С сиропу (30 хв)

Охолодження Фільтрування
Вода розбавленого ККС сиропу
30..35°С
О
Вода Приготування Охолодження сиропу
25%
концентрацією
питна основного сусла
концентрацією 60..65 об. %

1,8..2,2 об. % 10..20°С
СО2
Зброджування
Розсіл к в а с н о г о с у с л а Змішана закваска
к о н ц е н т р а ц і є ю Чиста культура дріжджів
1 , 8 . . 2 , 2 о б . % і молочнокислі бактерії
28..30С
Купажування квасу
Осадження і
видалення осаду,
Розсіл освітлення молодого Розлив квасу
квасу 2..7°С 2..12°С
Осад дріжджів і частково молочнокислих бактерій
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
48
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.6.3. Опис апаратурно-технологічної схеми
Концентрат (ККС) із збірника для зберігання подають за постійного
перемішування в апарат для приготування концентрованого (попередньо
розведеного) сусла з розрахунковою кількістю питної води. Після повного
розчинення концентроване сусло надходить у пастеризатор 14, де за допомогою
закритого парового обігріву нагрівається до температури 70..80°С і
витримується протягом 30..40 хвилин. Пастеризоване сусло насосом 6 після
охолодження в теплообміннику 8 подають на приготування основного сусла.
Для приготування цукрового сиропу цукор-пісок зі складу норією 2 через
проміжний збірник 3 подають у сироповарильний апарат 4 із попередньо
внесеною через мірник розрахунковою кількістю підготовленої води. Утворена
під час приготування сиропу пара відводиться вентиляторм. Готовий цукровий
сироп через уловлювач 5 за допомогою насоса 6 відфільтровують на фільтрі 7,
охолоджують у теплообміннику 8 і подають у збірник 9. Стерильне сусло
концентрацією 6..8% сухих речовин для культивування культур дріжджів і
молочнокислих бактерій готують у стерилізаторі.
Чисту культуру дріжджів готують в апараті ЧКД 11, а чисту культуру
молочнокислих бактерій – в апараті 12. Комбіновану закваску готують в апараті
13 змішуванням чистих культур дріжджів і молочнокислих бактерій. Стерильне
сусло готують у стерилізаторі 10.
Охолоджене стерильне сусло за допомогою стерильного стисненого
повітря подають в апарати чистих культур дріжджів і молочнокислих бактерій.
Чисті культури мікроорганізмів вносять, дотримуючись правил
стерильності, у кількості 10..20% об’єму сусла. Для приготування комбінованої
закваски культуральну рідину з апаратів чистих культур за допомогою
стерильного стисненого повітря подають у збірник комбінованої закваски.
Готову комбіновану закваску насосом подають на зброджування основного
сусла у кількості 2..5% об’єму сусла. Приготування основного сусла, його
зброджування, охолодження, видалення осаду та купажування напою
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
49
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
здійснюють у цилінроконічному бродильно-купажному апараті 16. Видалений
осад мікроорганізмів надходить у збірник і далі утилізується.
Напій за допомогою насоса 6 подають у збірник для готового напою 17.

2.7. Розрахунок продуктів
Розрахунок продуктів хлібного квасу
Таблиця 2.16 - Вихідні дані для розрахунку продуктів хлібного квасу
Вміст в готовому продукті кг %,СР кг,СР
Цукру 50,5 99,85 50,42
Концентрат квасного сусла 29,40 70,00 20,58
Розрахунок ведеться при кількість робочих днів на рік – 100.
Норма витрат чистих культур дріжджів і молочнокислих бактерій на
зброджування квасу – 4,0 %.
Таблиця 2.17 – Втрати та витрати на виробництво квасу
Втрати СР при варці сиропу, % 1,00
Втрати СР під час розбавлення ККС і
0,50
перекачування на бродіння сусла, %
Витрата СР на розмноження ЧКД і
3,00
МКБ,%
Витрати СР при зброджуванні, % 1,00
Втрати СР при знятті збродженого
0,50
сусла з осаду і купажуванні,%
Втрати при розливі, % 0,80

Згідно з рецептурою, на виробництво 100 дал квасу витрачається 26,8 кг
ККС і 50,5 кг цукру.
Концентрат квасного сусла
Густина ККС з масовою часткою СР=70% дорівнює 1,32 т/м3
Об’єм ККС, дм3:
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
50
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
��
Vккс= ,
��
де m - маса ККС, передбачена рецептурою, кг;
�� – густина ККС, кг/ дм3.
26,8
Vккс= = 20,3 дм3
1,32
Маса сухих речовин ККС, кг:
Вср
Gср= �� ,
100
де m - маса ККС, передбачена рецептурою, кг;
Вср – вміст сухих речовин в ККС,%
70
Gср = 26,8 = 18,76 кг
100
Цукор
Вміст сухих речовин цукру - 99,85%
Маса сухих речовин цукру, кг:
Вср
Gср= �� ,
100
де m - маса цукру, передбачена рецептурою, кг;
Вср – вміст сухих речовин в цукрі,%
99,85
Gср = 50,5 = 50,42 кг
100
Маса сиропу з концентрацією 65%:
100
mсиропу= Gср
65
100
mсиропу= 50,42 = 77,57 кг
65
Густина цукрового сиропу з масовою часткою СР=65% дорівнює 1,316 т/м3
Об’єм цукрового сиропу, дм3:
��сиропу
Vсиропу= ,
��
де mсиропу - маса сиропу, кг;
�� – густина сиропу, кг/ дм3.
77,57
V 3
сиропу= = 58,94 дм
1,316
ЧКД+МКБ
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
51
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Згідно з рецептурою вноситься 4% закваски від об’єма зброджуваного
сусла. Відповідно на 100 дал - це становить 1000*0,04=40 дм3.
Вода
Vводи=Vзбродженого сусла-VККС-Vсиропу-VЧКД+МКБ
Vводи=1000 – 20,3 – 58,94 – 40=880,76 дм3
Таблиця 2.18 - Зведена таблиця розрахунків продуктів хлібного квасу
Внесено Внесено Внесено СР, кг СР, кг СР, кг
на на на на на на
100 дал, 2000 дал 100 000 100 дал 2000 100000
кг (добова дал, кг дал дал
потужн.),
кг
Внесено цукру з мас. 50,5 1010 50500 50,42 1008,4 50420
часткою СР 99,85%
Втрати СР при варці
- - - 0,50 10 5000
сиропа - 1%
Внесено СР з цукром 50,5 1010 50500 49,92 998,4 49920
Внесено ККС з мас. 26,8 536 26800 20,58 411,6 20580
часткою СР 70%
Втрати СР ККС під час
розведення і
- - - 0,1 2,0 100
перекачування на
бродіння сусла – 0,5 %,
Маса СР, внесених з ККС 26,8 536 26800 20,48 409,6 20480
Маса СР на 100 дал сусла 70,4 1408 70400
- - -
(внес. з цукром та ККС)
Витрата СР на
розмноження ЧКД і МКБ - - - 2,11 42,2 2110
- 3%
Маса СР - - - 68,29 1365,8 68290
Витрати СР на бродіння –
10,0 200,0 10000
1%
Маса СР - - - 58,29 1165,8 58290
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
52
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Втрати СР при знятті
збродженого сусла з - - - 0,29 5,8 290
осаду і купажуванні 0,5 %
Маса СР 58,0 1160 58000
Втрати при розливі 0,8 %, - - - 0,46 9,28 460
Маса СР в 100 дал кваса 57,54 1150,8 57540

Розрахунок продуктів квасу «Яблуневий»
Таблиця 2.19 - Вихідні дані для розрахунку продуктів квасу «Яблуневий»
Вміст в готовому продукті кг %,СР кг,СР
Цукру 50,0 99,85 49,94
Концентрат квасного сусла 28,6 70,00 19,95
Яблучного концентрату 0,215 70,00 0,1505

Норма витрат чистих культур дріжджів і молочнокислих бактерій на
зброджування квасу – 4,0 %.
Втрати та витрати на виробництво квасу наведені в табл. 2.18.
Згідно з рецептурою, на виробництво 100 дал квасу «Яблуневий»
витрачається 28,6 кг ККС, 0,215 кг яблучного концентрату і 50,0 кг цукру.

Концентрат квасного сусла
Густина ККС з масовою часткою СР=70% дорівнює 1,32 т/м3
Об’єм ККС, дм3:
��
Vккс= ,
��
де m - маса ККС, передбачена рецептурою, кг;
�� – густина ККС, кг/ дм3.
28,6
Vккс= = 21,67 дм3
1,32
Маса сухих речовин ККС, кг:
Вср
Gср= �� ,
100
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
53
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
де m - маса ККС, передбачена рецептурою, кг;
Вср – вміст сухих речовин в ККС,%
70
Gср = 28,6 = 19,95 кг
100
Цукор
Вміст сухих речовин цукру - 99,85%
Маса сухих речовин цукру, кг:
Вср
Gср= �� ,
100
де m - маса цукру, передбачена рецептурою, кг;
Вср – вміст сухих речовин в цукрі,%
99,85
Gср = 50,0 = 49,94 кг
100
Маса сиропу з концентрацією 65%:
100
mсиропу= Gср
65
100
mсиропу= 49,94 = 76,83 кг
65
Густина цукрового сиропу з масовою часткою СР=65% дорівнює 1,316 т/м3
Об’єм цукрового сиропу, дм3:
��сиропу
Vсиропу= ,
��
де mсиропу - маса сиропу, кг;
�� – густина сиропу, кг/ дм3.
76,83
Vсиропу= = 58,38 дм3
1,316
Яблучний концентрат
Густина яблучного концентрату з масовою часткою СР=70% дорівнює
1,33т/м3
Об’єм яблучного концентрату, дм3:
��
Vккс= ,
��
де m - маса яблучного концентрату, передбачена рецептурою, кг;
�� – густина яблучного концентрату, кг/ дм3.
0,215
Vккс= = 0,162 дм3
1,33
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
54
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Маса сухих речовин яблучного концентрату, кг:
Вср
Gср= �� ,
100
де m - маса яблучного концентрату, передбачена рецептурою, кг;
Вср – вміст сухих речовин в яблучному концентраті,%
70
Gср = 0,215 = 0,1505 кг
100

ЧКД+МКБ
Згідно з рецептурою вноситься 4% закваски від об’єма зброджуваного
сусла. Відповідно на 100 дал - це становить 1000*0,04=40 дм3.

Вода
Vводи=Vзбродженого сусла-VККС-Vяблуного концентрауту-Vсиропу-VЧКД+МКБ
Vводи=1000 – 21,67 – 0,163– 58,38 – 40=879,79 дм3

Таблиця 2.20- Зведена таблиця розрахунків продуктів квасу «Яблуневий»
Внесен Внесено на Внесено на СР, кг СР, кг СР, кг
о на 2000 дал 100 000 на 100 на 2000 на
100 (добова дал, кг дал дал 100000
дал, кг потужн), кг дал
1 2 3 4 5 6 7
Внесено цукру з мас.
50,0 1000,0 50000 49,94 998,8 49940
часткою СР 99,85%
Втрати СР при варці
- - - 0,4994 9,988 499,4
сиропа - 1%
Внесено СР з цукром 50,0 1000,0 50000,0 49,44 988,8 49440
Внесено ККС з мас.
28,6 572,0 28600 19,95 399 19950
часткою СР 70%

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
55
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.20
1 2 3 4 5 6 7
Внесено яблучний
концентрат з мас. часткою 0,215 4,3 215 0,1505 3,01 150,5
СР 70%
Внесено СР з ККС та
28,815 576,3 28815 20,1 402 20100
яблучним концентратом
Втрати СР ККС під час
розведення і
- - - 0,1 2 100
перекачування на
бродіння сусла – 0,5 %,
Маса СР, внесених з ККС
28,815 576,3 28815 20,0 400,0 20000
і ябл. конц.
Маса СР на 100 дал сусла
(внесених з цукром, ККС - - - 69,44 1388,8 69400
та ябл концентратом)
Витрата СР на
розмноження ЧКД і МКБ - - - 2,08 41,6 2080
- 3%
Маса СР - - - 67,36 1347,2 67360
Витрати СР на бродіння –
10,0 200,0 10000
1%
Маса СР - - - 57,36 1147,2 57360
Втрати СР при знятті
збродженого сусла з - - - 0,29 5,8 290
осаду і купажуванні 0,5 %
Маса СР 57,07 1141,4 57070
Втрати при розливі 0,8 %, - - - 0,457 9,14 457
Маса СР в 100 дал кваса 56,61 1032,2 56610

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
56
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.21 – Загальна зведена таблиця продуктів
№ Найме- Кількість Кількість Кількість Сумарна
п нуванн сировини сировини на сировини на кількість
/ я на 100 дал, кг добову 100 тис дал,кг сировини
п потужність на вироб-
2000 дал,кг ничий
Квас Квас Квас Квас Квас Квас сезон
хліб- «Яблуне хліб- «Яблуне хліб- «Яблунев
ний вий» ний вий» ний ий»
1 ККС 26,8 28,6 536 572 26800 28600 55400
2 Цукор 50,5 50,0 1010 1000 50500 50000 100500
3 Яблучн - 0,215 - 4,3 - 215 215
-ий
кон-
центра
т
4 Вода 880,7 879,79 17615, 17595,8 88076 879790 1760550
6 2 0

2.8. Розрахунок і підбирання технологічного обладнання

Ваги автоматичні (позиція 1),[8, с.129]:
Таблиця 2.22 – Технічна характеристика автоматичних вагів з
відкриваючимся дном ковша
Показники ДН–20
Виробництво т/г
Найменше 1,5
Найбільше 6,0
Величина порції зважування, кг 15–20
Габаритні розміри, мм
Довжина 785
Ширина 610
Висота 760
Вага вагів з гирями, кг 180

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
57
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Норія (позиція 2) [8, с.39]:
Таблиця 2.23 – Технічна характеристика норії
Показники НЦГ
Потужність, т 5
По важкому зерні ρ=0,76т/м3
По ячменю ρ=0,63 т/м3 3,5
Висота норії, м 30
Ширина стрічки, мм 125
Швидкість стрічки, м/с 1,2
Потужність електродвигуна, кВт –
Число ковшів в одному ряду по 1
ширині стрічки
Крок ковшів, мм 210
Маса, кг
Головки –
Башмака –

Проміжний збірник для цукру (позиція 3), [8, с.140]:
Бункер повинен мати місткість, рівну об’єму на 1 варку 3200л. Об’єм
бункера приймаємо із розрахунку 3м3, що становитиме[8, с.140]:
3 · 3,2 = 9,6 м3
Геометричні розміри бункеру при a=1,5 будуть становити: [8, с.140]
√2
ℎ = 1,5 ∙ ∙ 1,732 = 1,8 м
2
9,6 1
�� = − ∙ 1,2 = 3,7 м
1,52 3
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
58
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Знаходимо об’єм циліндричного бункера: [8, с.127]
1 2
�� ∙ ��2 ∙ �� ∙ �� ∙ ℎ
�� = + 3
4 4
1
3,14∙1,52∙3,7 ∙1,52∙1,8
�� = + 3 7,6м3
4 4
Місткість прямокутного бункера з пірамідальним днищем становить:
[8, с.127]
1
V = a ∙ b ∙ H + ∙ �� ∙ �� ∙ ℎ
3
1
V = 1,5 ∙ 1,5 ∙ 3,7 + ∙ 1,5 ∙ 1,5 ∙ 1,8 = 9,7м3
3
При a=b об’єм бункера визначаємо за формулою: [8, с.127]
1
V = ��2 ∙ (�� + ∙ ℎ)
3
1
�� = 1,52 ∙ (3,7 + ∙ 1,8) = 9,7 м3
3
Сироповарильний апарат (позиція 4) [8, с.239]:
В сироповарильному відділенні встановлюємо емальовані апарати,
реактори або сироповарильні станції, що складаються із норій, просіювала-
дозатора, дозатора для води, розчинника для цукру і для варіння цукрового
сиропу, насос, фільтр-ловушка, холодильник.
Кількість цукрового сиропу 65% - ої концентрації, по цукроміру
визначаємо за формулою. Річна продуктивність 200 000 дал/рік. Враховуючи, що
цех працює 100 діб на рік, добова продуктивність буде складати – 2000 дал = 20
000л. Кількість цукрового сиропу на 100дал напою визначаємо з табл. 82
[4,с.226]
Виходячи із розрахунку, що в 1 л цукрового сиропу міститься цукру 855,6
г, необхідність в сиропі за добу становитиме:
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
59
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
20000
= 23365л
0,856
Приймаємо до установки 6 реакторів типу РСЄ-3,2-1місткість 3200 л,
зовнішнім діаметром 1700мм, висота – 4575мм, електродвигун потужністю 5,5
кВт з частотою обертання 1450 об/хв., масою 3810 кг.
Оберти реактора за добу при варінні цукрового сиропу:
23365
= 4,9
3200 · 2 · 0,75
При інверсії цукрового сиропу:
23365
= 4,9
3200 · 2 · 0,75
де 0,75 – коефіцієнт заповнення реактора [8, с.239]
Приймаємо 5 основних і 1 резервний реактор. Всього 6 реакторів.
Фільтр прес (позиція 7)
Таблиця 2.24 – Технічна характеристика фільтр пресу
Тип КМП5
Поверхня фільтрування, м2 5
Обсяг камерного простору, м3 0,22
Найбільша товщина осаду, мм 35
Встановлена потужність, кВт 13,3
Споживана потужність, кВт 24
Температура робочого середовища, °С 5-80
Довжина, мм 2910
Ширина, мм 1950
Висота, мм 3300
Маса, кг 6200
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
60
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Теплообмінник (позиція 8), [8, с.243]:
Готовий цукровий сироп піддається інверсії при 70°С. кількість сиропу з
1 варки становить: [8, с.243]
3200 ∙ 0,9 = 2880л
де 0,9 – коефіцієнт заповнення реактора при інверсії цукрового сиропу
Приймаємо час охолодження однієї варки сиропу 1 годину [8, с.239].
Тепло яке потрібно відвести при охолодженні цукрового сиропу з
урахуванням притоку 5% тепла із навколишнього середовища:
2880 ∙ 2,93 ∙ (105 − 70) ∙ 1,05 ∙ 1,3163
�� = = 408200кДж/год
1
де 2,93 – теплоємність цукрового сиропу, кДж/(кг·К);
1,3163 – густина цукрового сиропу, кг/л;
105 – початкова температура цукрового сиропу, °С;
1 – тривалість охолодження, год;
Кількість води, що йде на охолодження, приймаємо 2 кратне до маси
цукрового сиропу: [8, с.243]
2880 ∙ 2 = 5760л (5760кг)
Охолоджуюча вода нагрівається до температури: [8, с.243]
408200
+ 20 = 37℃
4,1858 ∙ 5760
де 4,1858 – теплоємність води, кДж/(кг·К); [8, с.243]
Знайдемо середню різницю температур: [8, с.243]
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
61
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В І секції:
120→120
80 ←50
40 + 70
∆��ср = = 55℃,
2

В ІІ секції:
80 →30
37 ←10
43 + 20
∆��ср = = 22,5℃,
2
Розрахуємо потрібну площу поверхні теплопередачі: [Б, с.243]
408200
��1 = = 7,4м2,
1000 ∙ 55
408200
�� = = 18,1м2
2 ,
1000 ∙ 22,5
Таблиця 2.25 – Технічна характеристика теплообмінника
Тип ВО1–У5
Продуктивність, л/год 5000
Початкова t продукту, °С 15-18
T охолодження продукту, °С 3
Температура холодоносія, °С 11
Для попереднього охолодження -5…0
Для остаточного охолодження, °С
Кратність холодоносія 0…3
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
62
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Для попереднього і остаточного охолодження 3
Тиск, кПа 150
Робочий тиск в апараті, кПа 250
Площа робочої поверхні пластини, м2 0,15
Розміри апарата, мм
Довжина 1870
Ширина 700
Висота 1215
Теплообмінник для цукрового сиропу після інверсії
Кількість сиропу після інверсії 2880 л. тривалість охолодження 1 варки 1
година. Визначимо тепло, яке необхідно відвести при охолодженні від цукрового
сиропу, з урахуванням притоку 5% тепла із навколишнього середовища: [8,
с.243]
2880 ∙ 2,93 ∙ (70 − 25) ∙ 1,05 ∙ 1,3163
�� = = 524830 кДж/год
1
Кількість води, що йде на охолодження, двократне по відношенню до
маси сиропу: [8, с.244]
2880 ∙ 2 = 5760л (5760кг)
Температура до якої нагрівається охолоджуюча вода: [8, с.243]
524830
+ 20 = 41,8℃
4,1868 ∙ 5760
Знайдемо середню різницю температур: [8, с.244]
70→25
28,2←20______________
∆t1=41,8°C ∆t2=5°C
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
63
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
41,8 − 5
∆��ср = = 17,4℃
41,8
2,3 ∙ log
5
Потрібна площа поверхні охолодження: [8, с.244]
524830
= 24м2
350 ∙ 17,4 ∙ 3,6
Приймаємо до установки пластинчастий теплообмінник, довжина труби
– 6 м, з загальною площею поверхні теплопередачі 25 м2. Вага – 2100кг.
Сироп охолоджуватиметься 1 годину.
Визначаємо зайнятість теплообмінника залежно від площі поверхні
охолодження: [8, с.244]
1 ∙ 24
= 0,96 год.
25

Збірник цукрового сиропу (позиція 9), [8, с.244]:
Таблиця 2.26 – Технічна характеристика емальованих збірників для
зберігання цукрового сиропу
Тип збірника Місткість, л Розміри, мм Маса , кг
діаметр Довжина і висота
РВЗС – 3000 3000 1220 2620 1375
Приймаємо 6 шт.
Обладнання дріжджового відділення (позиція 10-13), [8, с.153]:
Для розведення чистої культури дріжджів застосовуємо апарат Ганзена.
Приймемо для заводу потужністю 200 тисяч дал квасу за рік установку, яка
складається з одного стерилізатора об’ємом 0,72 м3, один бродильний циліндр
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
64
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
місткістю 360 л, один маточний сосуд дріжджів об’ємом 20л, і резервуар
попереднього розмноження місткістю 4000л.
Таблиця 2.27 – Технічна характеристика апаратів для приготування
комбінової закваски.
Діаметр Відстань між Довжини, мм Місткість, м3 Маса, кг
апарата, мм опорами, мм
3050 7,2 456
1800 1400 3080 9,1 525
4550 11,0 594
5300 12,9 663

Концентрат квасного сусла (позиція 14), [8, с.257]:
Витрати ККС за добу 554 кг. При розведенні ККС до густини сусла 1,6-
1,8 % кількість сусла буде становити: [8, с.257]
554 ∙ 70
= 21432 л/добу
1,8 ∙ 1,005234
де 70 – масова частка сухих речовин в концентраті квасного сусла, %; [8,
с.257]
1,005234 – густина 1 л квасного сусла при показнику по цукроміру 1,6-
1,8 кг/л, [8, с.257];
Потрібна місткість збірників для розведення ККС з урахуванням 15%
запасу місткості і часу зайнятості кожного апарату 0,92 години (55 хв)
[8, таб.100] :
21432 ∙ 1,15 ∙ 0,92
= 2835л або 3м3.
1 ∙ 8
де 1 – число змін роботи, [8, с.258]
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
65
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
8 – кількість годин в зміні, [8, с.258]
0,92 – час зайнятості обладнання, [8, с.258].
Приймаємо до установки 3 апарати з мішалкою місткістю 2 м3 кожний в
комплекті з мотором-редуктором; потужність електордвигуна 7,5 кВт, частота
обертання – 1500 об/хв, висота апарату – 5200мм, маса – 1950 кг, діаметр апарату
– 2500 мм.
Збірник сусла (позиція 15):
Таблиця 2.28 – Технічна характеристика ємкості для сусла
Тип збірника Місткість, л Розміри, мм Маса , кг
діаметр Довжина і висота
РВЗС – 3000 3000 1220 2620 1375

Циліндроконічний бродильно – купажний апарат (позиція 16), [8, с.258]:
Кількість цукрового сиропу, що вносять перед початком бродіння із
розрахунком на 25% від загальної кількості цукру становить, [8, с.258]:
23365 ∙ 0,25 = 5842л.
Комбінована закваска становить 4% від об’єму сусла, [8, с.258]:
л
21432 ∙ 0,04 = 857 .
добу
Разом сусло, комбінована закваска і цукровий сироп буде становити:
21432 + 5842 + 857 = 28131 л/добу.
З урахуванням 15% запасу місткості, додавання після бродіння в сусло
решти цукру становить, [8с.258]:
21432 − 5842 = 15590 л.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
66
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Час зайнятості апарата за добу 16,2 години.
Знайдемо потрібну місткість бродильно-купажного апарата, [8, с.258]:
(28131 + 15590) ∙ 16,2 ∙ 1,15
= 33938 л або 34 м3.
24
При діаметрі апарату d=1500мм, довжина його циліндричної частини
становитиме, [8, с.258]:
�� ∙ 4
�� = ,
�� ∙ ��2
5 ∙ 4
�� = = 1900мм.
3,14 ∙ 1.52

де V=5м3 з урахуванням 2 резервуарів, [8, с.258];
Приймаємо до установки бродильно-купажні апарати з сорочкою для
охолодження і мішалкою, місткістю 5м3 з урахуванням 2 резервуарів апаратів в
кількості 10 штук:
Апарат призначений для приготування хлібного квасу всіма способами
(настійним, раціональним і заторним). В цих апаратах поєднуються процеси
бродіння, дріжджевідділення, охолодження купажу і насичення квасу СО2.
Процес приготування квасу скорочується з 18,25 годин до 16,2 годин.
Таблиця 2.29 – Технічна характеристика бродильно-купажного апарату
Продуктивність, л/добу 7000
Коефіцієнт заповнення 0,85
Час, хв
Залив і охолодження сусла 120
Бродіння 480

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
67
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.29.
Температура, °С
Гарячого сусла 80
Сусла що бродить 30
Робочий тиск, МПа 0,1–0,15
Електродвигун потужністю, кВт 2,2
Частота обертів, об/хв 950
Висота, мм 4500
Діаметр, мм 3000
Вага, кг 1600

Збірник готового напою (позиція 17):
Таблиця 2.30 – Технічна характеристика збірника для готового напою
Об’єм, м3 Діаметр, мм Висота,мм Кількість, шт
5 2000 4400 5

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
68
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.31 – Специфікація технологічного обладнання
№ Номери Найменування, Кільк Технічна Потужність Тривалі
п/п позицій на тип (марка) ість характеристика електродви сть
апаратурно- обладнання гуна, кВт роботи
технологічні двигуна
годин/д
й
обу
схемі
1 2 3 4 5 6 7

1 1 Ваги автоматичні 1 L=785 мм - -
D=610 мм
Н=760мм
2 2 Норія 1 D = 125 мм - -
Н = 3000 мм
3 3 Проміжний збірник 1 V=9,7 м3 - -
для цукру Н = 5500 мм
4 4 Сироповарильний 6 D = 1700 мм - -
апарт Н = 4575 мм
5 6 Шестеринчатий 6 600*277*373 - -
насос
6 7 Фільтр-прес 1 D = 1950мм - -
Н =3300 мм
L= 2910 мм
7 8 Двохсекційний 2 D = 700 мм - -
теплообмінник Н =1215 мм
L= 1870 мм
8 9 Збірник цукрового 6 D = 1220 мм - -
сиропу Н =2620 мм
V = 3000 л
9 10 Стерилізатор 1 D =1800 мм - -
Н =3050 мм
V = 7,2 м3
10 11 Апарат ЧКД 1 D = 1800 мм - -
Н =3080 мм
V= 9,1 м3
11 12 Апарат для МКБ 1 D = 1800 мм - -
Н =4550 мм
V= 11 м3
12 13 Збірник для 1 D = 1800 мм - -
закваски Н =5300 мм
V= 12,9 м3
13 14 Пастеризатор ККС 3 D = 2500 мм - -
Н = 5200 мм
14 15 Збірник сусла 3 D = 1220 мм - -
Н =2620 мм
V= 3000 л
15 16 Бродильно – 10 D = 1500 мм - -
купажний апарат Н = 2900 мм
16 17 Збірник готового 5 D = 2000 мм
напою Н = 4400 мм - -
V= 5 м3

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
69
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.9 Розрахунок складських приміщень і споруд

Склад для цукру розраховуємо на зберігання 1 місячного запасу при
коефіцієнті запасу місткості 1,1.
Кількість цукру в рік 100500 кг. Запас на 1 місяць знайдемо за формулою,
[Б8с.261]:
100500 ∙ 1,1
= 9213 кг/міс,
12

Знайдемо площу складу, з урахуванням того, що на 1м2 навантаження
цукру 1500кг/м2:
9213
= 6,14 м2.
1500
Розроховуємо збірник для зберігання концентрату квасного сусла
[8, с.261]:
55400
= 41,13 м3,
1347

де 1347 – густина концентрату квасного сусла (при 70% СР), [8, с.261];
Місткість складу становитиме : [8, с.261]:

41,13 ∙ 1,1 = 45,24м3.

де 1,1 – коефіцієнт місткості збірників, [8, с.261];
Приймаємо 1 стальний емальований збірник місткістю 50м3. Діаметр
становить 3000мм. Довжина 6815мм.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
70
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2.10 Витрати холодної води
Таблиця 2.32 – Витрати холодної води
Витрати
води
№ Технологічна Примітка
операція,
обладнання
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Мийка реактору для 175 0,64 4 10 0,151 – Спускається в
цукрового сиропу каналізацію
2 Миття підлоги 175 2,5 2 30 1,25 – Спускається в
каналізацію
Квасне відділення
3 Охолодження сусла 175 272 1 60 272 – Повторно
в стерилізаторі використовуєть
ся
4 Приготування 175 2,2 2 15 10 10 Залишається в
цукрового сиропу продукті
5 Охолодження 175 43 2 60 12 – Використовуєть
цукрового сиропу ся на
водопостачання

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
71
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість змін (днів) роботи
обладнання в рік
Витрати води за добу, м3
Кількість операцій за добу
Тривалість операції, хв
На одну операцію, м3
На одиницю
обладнання, м3/год
Продовження таблиці 2.32
1 2 3 4 5 6 7 8 9
6 Приготування ККС 175 55 9 30 6,1 – Залишається в
продукті
7 Розчинення ККС і Залишається в
приготування 175 45 9 30 6,1 – продукті
квасного сусла
8 Миття обладнання 175 10 4 6 2,5 – Спускається в
каналізацію
9 Миття підлоги в 175 5 2 60 2,5 – Спускається в
складі екстракту каналізацію

2.11 Витрати пари
Таблиця 2.33 – Витрати пари
Витрати пари, кг

№ Технологічна Тиск Примітка
операція МПа,
Сироповарильне відділення безалкогольних напоїв
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Варіння цукрового Повертається
сиропу 2 60 4173 4173 8346 0,3 конденсату
8346 кг/добу
2 Інверсія цукрового
сиропу 10 90 167 24,7 370 0,3 370 кг/добу

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
72
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількісні операцій за
добу
Тривалість операції, хв
На операцію
За годину
На добу
Продовження таблиці 2.33
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Квасний цех
3 Варка цукрового Повертається
сиропу 2 60 825 825 1650 0,3 конденсату
1650 кг/добу
4 Інверсія цукрового 2 90 37 24,7 74 0,3 74 кг/добу
сиропу
5 Пропарювання і Спускається
продування
1 10 16 96 96 0,05 в каналізацію
трубопроводів для
цукрового сиропу і
ККС
6 Пропарка апарату 1 120 350 175 350 0,25 Повертається
ЧКД з
конденсатом

2.12 Витрати гарячої води в квасному відділенні
Таблиця 2.34 – Витрати гарячої води

№ Технологічна Витрати води Примітк
операція а
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 Розведення 175 45 9 30 3 3 60 Залишає
ККС ться в
продукті

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
73
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість робочих змін
в рік
Потрібна кількість
технічної питної води, м3
Кількість операцій за
добу
Тривалість операції, хв.
На
операцію,
мН3а одиницю
обладнання,
мТ3е/мгопде ратурний режим, °С
Продовження таблиці 2.34.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
2 Миття
обладнання в 175 2,5 8 15 – 0,32 60
купаному
відділенні

2. 13 Витрати стисненого повітря
Таблиця 2.35 – Витрати стисненого повітря

№ Технологічна операція Витрати, м3 Тиск повітря,
МПа
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Продувка лінії ККС і 2 10 0,21 1,26 0,42 0,15-0,07
цукрового сиропу
2 Перемішування бродячого 16 10 0,86 5,16 13,76 0,15-0,07
сусла і закваски
3 Барботаж бродильного 1 60 4,8 4,8 4,8 0,15
сусла в апараті
4 Передача сусла із
стерилізатора в 1 15 0,75 3,0 0,75 0,15
бродильний апарат
5 Барботування рідини в 1 30 0,6 1,2 0,6 0,15
бродильному апараті
6 Передушування технічно
чистої культури дріжджів 10 15 0,8 3,2 8,0 0,2
в збірник

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
74
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість операцій
Тривалість операції, хв
На аперацію
За годину
За добу
2.14 Витрати холоду
Таблиця 2.36 – Витрати холоду
Кількість Температу
продукту,л ра
продукту,°
№ Охолоджуючий продукт, С
охолоджуюча частина цеху
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Купаж квасу 3,8 60 136 516 25 10 16
2 Квасне сусло – – – 5880 30 6 16
3 Квас в бродильних чанах – – – 5880 38 30 16
4 Склад готової продукції – – – – – – 12

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
75
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість операцій за добу
Тривалість операції, хв
На операцію
За добу
початкова
кінцева
Температурний режим
приміщень, °С
2.15 Витрати електроенергії
Таблиця 2.37 – Витрати електроенергії
№ Природний Тип Число
механізм встановлюваного годин
електродвигуна роботи
або
поставляється
комплектно
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1 Реактор для
варки і
інверсії 6 АО2-42-4 5,5 1450 16 3808
цукрового
сиропу
2 Насос для
закваски 2 АО-41-6 1 930 5 1190
3 Норія для
цукру 1 АО2-22-6 1,1 960

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
76
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Кількість робочих
електродвигунів
Потужність
електродвигуна, кВт
Частота обертання
електродвигуна, об/хв
Сироповарильне Сироповарильне Сироповарильне Місце установки
відділення квасного цеху відділення відділення
За добу
За рік
Продовження таблиці 2.37
1 2 3 4 5 6 7 8 9
4 Насос для
ККС і 2 АО-51-6 2,8 950 8 1904
цукрового
сиропу
5 Апарат для
розчинення 3 АО-52-6 4,5 950 16 1600
ККС
6 Насос для
розчинення 2 АОЛ2-21-4 1,5 1500 16 1600
ККС квасу
7 Бродильний 10 АО2-32-6 2,2 950 – 16 1600
апарат
8 Збірник для
купажованого 5 АО2-54-4 10 1450 – 16 1600
квасу

2.16 Характеристика відходів (вторинної сировини) і рекомендації щодо
їх використання

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
77
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Квасний Квасний Склад
цех цех екстракту
2.17 Контроль виробництва і управління якістю продукції
Таблиця 2.38 – Технологічний контроль технологічного процесу
Стадія Об’єкт Контрольо- Регламенто- Хто
процесу контролю ваний ваний норматив контролює
параметр
1 2 3 4 5
Водопідго- Вода Cl- ГОСТ 7525:2014 хімік
товка NH3 Вода питна.
NO2 Вимоги та
твердість методи
контролювання
якості
Приготу- Квасне Вміст ГОСТ 28538-90 апаратчик
вання сусло Сухих Концентрат
ККС речовин квасного сусла,
концентратиі
екстракти квасів.
Технічні умови.

Приготуван Цукрову Вміст сухих ДСТУ 4623:2006 апаратчик
ня сироп ресовин Цукор білий
цукрового
сиропу

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
78
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

Продовження таблиці 2.38
1 2 3 4 5
Відбір Квас Вміст ГОСТ 31494- Хімік
проб CO2 2012. Кваси. апаратчик
Сухі Загальні технічні
речовини умови
спирт

2.18 Заходи щодо охорони довкілля

Промислові стічні води, що містять речовини, які можуть забруднювати
труби, колодязі, решітки або осідати на місцях стиків труб, свердловин, решіток
/ накипу, вапна, піску, гіпсу, металевих стружок тощо /, не дозволяється скидати
в міську каналізацію.
Категорично забороняється скидати кислоту або паливо в каналізаційну
систему
домішки, токсичні та розчинені газоподібні речовини / і зокрема
розчинники: бензин, діетиловий ефір, дихлорметан, бензол тощо /, які здатні
утворювати токсичні гази в каналізаційних мережах / сірководень, сірководень,
оксид вуглецю, синильна кислота та вуглеводень пари і легкі пари. ./ та інші
вибухонебезпечні та токсичні суміші:
- незаражені патогенні бактеріальні забруднення;
- нерозчинені нафтопродукти / масла, смоли, мазут /;
- речовини, для яких не встановлено граничну граничну концентрацію у
воді водойм культурно-побутового та рибного водокористування.
-
Не підлягає скиду в міську каналізацію:
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
79
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
- дренажні води та нормативно-чисті промислові стічні води / не
забруднені в технологічному циклі та які відповідають вимогам Правил охорони
поверхневих вод від забруднення стічних вод /;
- поверхневий стік з території промислових підприємств / дощові, талі,
зрошувальні води тощо /;
- мул з місцевих очисних споруд, ґрунт, будівельні та побутові відходи,
тверді відходи виробництва.
Промислові стічні води можна відводити на міську каналізацію, якщо
вміст в них шкідливих речовин не перевищує гранично допустимих значень.
Забороняється скидати днища та технологічні відходи у водойми.

2.19 Компонування головного виробничого корпусу (цехів, що
проектуються).
Бродильне та купажне вiддiлення повинні мати припливно-витяжну
вентиляцiю.
Попереднє розведення концентрату квасного сусла та його стерилiзацiя
повинно робитись в апаратах з механiчною мiшалкою i паровою
сорочкою. На трубопроводi, який подає пару у сорочку, повинен бути
встановлений автоматичний редукувальний пристрiй з манометром i
запобiжним клапаном.
Купажнi чани та апарати для приготування робочих розчинiв квасного
сусла повинні бути обладнані механiчними мiшалками.
Зброджування квасного сусла має здiйснюватись у закритих посудинах,
споряджених манометрами, запобiжними клапанами та обладнаних нижнiми
люками.
Бродильно-купажнi посудини повинні мати чiткий напис "Обережно!
Вуглекислий газ" та знак безпеки по ГОСТ 12.4.026-76.
У бродильному вiддiленнi повинні бути прилади для визначення
концентрацiї двоокису вуглецю та не менше двох шлангових протигазiв i двох
рятувальних поясiв.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
80
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розiгрiвання концентрату квасного сусла у резервуарах повинно
робитись паровими пiдiгрiвачами.
Резервуари для зберiгання концентрату квасного сусла та збiрники
приготування робочих розчинiв квасного сусла повинні бути закриті
накривками.
Роботи усерединi ємкості з ремонту, огляду, чищення, миття та
дезинфекцiї бродильно-купажних апаратiв, бродильних i купажних чанiв,
резервуарiв для концентрату квасного сусла та iнших технологiчних апаратiв
повинні виконуватись згiдно з вимогами.
Розлив квасу у бочки, цистерни та пляшки має робитись згiдно з
вимогами пп. 2.61-2.106 ч. 2 цих EПравил.

Компонування цеху
При компонуванні цеху виробництва хлібного квасу в основу покладені
принципи об’єднання всього виробництва, в складських, побутових, допоміжних
приміщень і холодильно-компресорних цехів в одній будівлі. Забезпечення
чіткого і технологічного взаємозв'язку між окремими виробничими ділянками,
мінімальної протяжності транспортних шляхів і трубопроводів; раціонального
розміщення транспортних вантажопотоків з приймання тари і вивезення готової
продукції; ув'язка цих вантажопотоків з аналогічними вивантажування
потоками інших виробництв, розміщених на тому ж майданчику.
Для санітарної обробки автоцистерн і розливу в них квасу поза цехом його
приготування проектується навіс з площадкою для збірників-мірників і
асфальтованою площадкою під ними, або ж ізольовані площадки зі стоками в
окрему каналізацію.
Автоцистерни заповнюються квасом із збірників самопливом. Збірники
виготовляються стальними або алюмінієвими, циліндричними.
В головному корпусі передбачено розміщення технологічних цехів
безалкогольного виробництва (відділення підготовки цукрового сиропу,
купажне відділення, склад для зберігання сировини, цех розливу).
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
81
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
3 БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ

У проектованому заводі фундаменти під колони застосовуються ста-
канного типу, бетонні на піщаній подушці, квадратні в плані з розрізами сторін
підстави 1,0 - 2,0 м колони використовуються квадратного перетину 300 × 300
мм з прямокутними консолями для опори ригелів. Колони застосовуються одно-
та двоповерхової розрізання. Ригелі використовуються прямокутні з полицями
для укладання плит. Міжповерхові перекриття і покриття виконуються із
залізобетонних плит шириною 1,6 м, плити застосовуються суцільні. Покриття
влаштовується безгорищних, поєднане з внутрішнім водовідведенням.
Жорсткість всієї конструкції по осях колон А і далі і панелями перекриттів
на поверхах подработочно-варочное відділення, а також фермами по осях 1-19 і
6-19. крок колон при цьому 12 м, крок колон по осях А і Т - 6 м, довжина ферм
11, 6 м (12). Панелі перекриття в подработочно-варочному відділенні довжиною
6 м, шириною 1,5 м пустотні залізобетонні армоване преднапреженное.
Закладення ригелів, ферм до ригелів колон за допомогою зварювання, косинками
ригелів колон і ферм. Покриття - плити покриття бетонні армовані, довжина 6 м,
ширина 1,5 м. закладення швів плит покриття за допомогою цементного розчину
М - 300-400, панелі на бітумній мастиці 2 шари руберойду.
Зовнішні стінові панелі з керамзитобетону між колон 80 × 600 мм,
междуоконние 1500 × 1200 мм, закладення швів між стіновими покриттями
синтетичним джгутом - джгут герметик і цементним розчином. Ворота цілісно-
металеві розміром 4000 × 6000 мм. Душові відсіки розміщуються в побутових
приміщеннях. Освітлення передбачається денне, через віконне прорізи.

КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Журавльов В. Літ. Арк. Акрушів
Консул.. 82
Керівник. ОсипенковаІ.І. БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ
Н.контр Кафедра ХТ,2022, ЧДТУ
Зав.каф Осипенкова І.І
Оздоблювальні роботи виробничих та допоміжних приміщень
виконуються у відповідності з діючими СНиП.
Виконання вимог безпеки до виробничого устаткування
Виробниче обладнання повинно забезпечувати безпеку працюючих при монтажі
(демонтажі), введенні в експлуатацію та експлуатації, як у випадку автономного
використання, так і в складі технологічних комплексів при дотриманні вимог
(умов, правил), передбачених експлуатаційною документацією.
Вимоги безпеки до технологічного комплексу повинні також враховувати
можливі небезпеки, викликані спільним функціонуванням одиниць виробничого
обладнання, складових комплекс.
Кожен технологічний комплекс і автономно використовуване виробниче
обладнання повинні укомплектовуватися експлуатаційною документацією, що
містить вимоги (правила), що запобігають виникненню небезпечних ситуацій
при монтажі (демонтажі), введенні в експлуатацію та експлуатації.
Попередження нещасних випадків в значній мірі залежить від правильного пуску
установки, тому пуску установки повинна приділятися велика увага. Перед
пуском ретельно перевіряють контрольно-вимірювальні прилади, герметичність
баків, з'єднань трубопроводів, правильність установки і надійність кріплень
газових магістралей.
Використовують зварні ємності і трубопроводи. Трубопроводи
під'єднуються до ємностей за допомогою різьбового з'єднання.
Безпека обладнання ємностей може бути досягнута вибором оптимальної
кількості фланцевих з'єднань, рівномірним розподілом потоку продукту,
вибором конструкцій, що дозволяють зручніше і швидше звільняти апарат від
продуктів, запобіганням корозії апаратів і трубопроводів і т.п. Вибір
оптимального числа фланцевих з'єднань пов'язаний з тим, що ці ділянки в
ємностях є джерелами виділення в атмосферу різних газів і тому, з точки зору
техніки безпеки і умов ремонту, рекомендується завжди з урахуванням вимог
виробництва мати цих фланців якомога менше.
Для ущільнення обертових з'єднань (обертових валів) найбільшого
Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 83
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
поширення набули сальникові пристрої з ущільнювальною набиванням,
що працюють на принципі осьового напруження. На виробництві застосовані
дані ущільнення на всіх насосах.
Для ущільнення обертових валів застосовують манжетні ущільнення, що
забезпечують герметичність вузлів машин при різних температурах, тисках,
швидкостях. Основна перевага простота у виготовленні і монтажі.
Найбільш широке поширення одержали торцеві ущільнення. Їх переваги:
високий ступінь герметизації, велика ступінь зносо-стійкості і довговічність,
здатність працювати при високих тисках.
Для безпечної експлуатації на виробництві важливе значення мають
гідравлічні і пневматичні випробування ємностей і трубопроводів. Допоміжне
обладнання, призначене для гідравлічних випробувань, оглядається та
випробовується на пробний тиск, причому прес повинен тримати пробний тиск
без підкачки протягом 5 хвилин без отпотін і крапель.
При заповненні збірника води в прекаптажном споруді, танка водою вживаються
заходи, що виключають можливість утворення в системі повітряних мішків. З
цією метою у верхніх точках системи встановлюються дренажні штуцери для
виходу повітря, які при появі води закриваються. Тиск в ємності піднімають
повільно і рівномірно, не допускаючи при цьому ударів і поштовхів, уважно
спостерігаючи за показанням приладів і випробовуваним обладнанням [11].
Після випробування обладнання протягом часу, передбаченого
програмою, тиск повільно знижують, і випробовуване обладнання піддають
ретельному огляду по всіх вузлах, частинам і з'єднанням.
При проведенні пневматичних випробувань (збірник води в прекап-жних
споруді, танк хлорованої води, трубопроводи) значно збільшується небезпека
руйнування ємностей, тому заборонено їх проводити в діючих цехах.

Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 84
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Аналіз умов праці
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних
заходів, направлених на збереження життя, здоров’я і робото спроможності
людини в процесі трудової діяльності.
Законодавчими актами, що визначають основні положення про охорону
праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До
загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці
належать: Конституція України, Закони України «Про охорону праці», «Про
охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії
та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідемічного
благополуччя населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захво-
рювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю
України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є
Державні нормативні акти про охорону праці, Державні стандарти Системи
стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми,
Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативні
документи (див. додаток).
В основному законі України — Конституції питанням охорони праці
присвячені статті 43, 45 та 46. В статті 43 Конституції України записано: «Кожен
має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею,
яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується», «Кожен має право на
належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від
визначеної законом»,

КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Журавльов В. Стадія Аркуш Акрушів
Консул.. 85
Керівник. Осипенкова І.І Охорона праці
Н.контроль Кафедра ХТ,2022, ЧДТУ
Зав.кафедри ОсипенковаІ.І.
«Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього
здоров'я роботах забороняється».
Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України).
Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також
оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо
окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.
У тексті статті 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають
право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної,
часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника,
безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках,
передбачених законом.
Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є
Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі підприємства,
установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх
громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах.
З набуттям незалежності Україна перша серед республік колишнього
Союзу прийняла 14 жовтня 1992 року (остання редакція 27 грудня 2019р.) Закон
України «Про охорону праці». Цей Закон визначає основні положення щодо
реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в
процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів
відносини між власником підприємства, установи і організації або
уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та
виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці
в Україні.
В Законі України «Про охорону праці» задекларовані основні принципи
державної політики в галузі охорони праці:
• пріоритет життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів-
виробничої діяльності підприємства;
• повна відповідальність роботодавця за створення безпечних і нешкідливих
умов праці;
Арк.А
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ рк.
86
Змн.Зм Арк.А № докум.№ ПідписПідп Дата КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
н. рк. докум. ис Дата
• обов'язковий соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди
особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань;
• використання економічних методів управління охороною праці, проведення
політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і
нешкідливих умов праці;
• комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі національних про-
грам з цих питань та з урахуванням інших напрямків економічної та
соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки та охорони
навколишнього середовища;
• встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств,
незалежно від форм власності і видів їх діяльності;
• здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення
кваліфікації працівників з охорони праці;
• співробітництво і проведення консультацій між роботодавцями та
профспілками (представниками трудових колективів) при прийнятті рішень з
охорони праці;
• міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового
досвіду організації роботи щодо покращення умов і підвищення безпеки
праці.
Для реалізації цих принципів було створено Національну раду з питань
безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів України,
Держнаглядохоронпраці та його територіальні органи, Фонд соціального
страхування від нещасних випадків, Національний науково-дослідний інститут
охорони праці, навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці.
Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні та виробничі
програми покращення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища. В
обласних та районних державних адміністраціях діють відповідні ради з
безпечної життєдіяльності, а в центральних та міських органах виконавчої влади
функціонують підрозділи, що займаються питаннями охорони праці. Виходить
Арк.А
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ рк.
87
Змн.Зм Арк.А № докум.№ ПідписПідп Дата КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
н. рк. докум. ис Дата
щомісячний журнал «Охорона праці». Значними накладами видаються норма-
тивні акти, наочні посібники, навчальна, довідкова та інша література з охорони
праці. При Держнаглядохоронпраці створюються комп'ютерні мережі,
опрацьовуються та впроваджуються автоматизовані інформаційні системи з
найважливіших питань охорони праці.
Щоб забезпечити нормальні та безпечні умови праці в кожному
виробничому приміщенні заводу, необхідно проводити контроль повітряного
середовища на вміст у ньому шкідливих газів та пари. Вони можуть проникати в
повітряне середовище деяких виробничих приміщень підприємства з других
загазованих приміщень, де порушуються технологічні процеси: це аміак, фреон
або двооксид вуглецю із компресорних станцій чи бродильних відділень.
Потрапляючи на шкіру або у дихальні шляхи, шкідливі речовини
негативно впливають на здоров'я людини, якщо в повітрі робочої зони вони
перевищують гранично допустиму концентрацію (ГДК). А тому контроль за
вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен встановлюватись як
безперервний (для речовин 1 класу небезпеки) та періодичний - 2, 3 і 4-го класів
небезпеки.
Основні напрями роботи на заводі з боротьби з професійними
захворюваннями, що спричиняються дією отруйних шкідливих газів та пари,
повинні характеризуватися удосконаленням технологічних процесів та
обладнання з метою зменшення викидів у повітряний простір шкідливих газів та
організацією системи вентиляції виробничих приміщень.
Контроль за станом повітряного простору в приміщеннях спирт заводу та
вмістом шкідливих речовин у ньому здійснюється газоаналізаторами та
хімічними індикаторами, газосигналізаторами. Різні сполуки потребують різних
методів аналізу, тому прилади вибираються для конкретних умов виробництва.
Вміст шкідливих сполук у повітрі визначається безпосередньо вимірюванням їх
концентрації або посередньо за вмістом кисню в досліджуваному середовищі.
Найбільш простими і оперативними є експресні методи, які ґрунтуються на зміні
забарвлення пористих індикаторних мас, індикаторного паперу тощо.
Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 88
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Для визначення вмісту шкідливих сполук у повітрі виробничих
приміщень найширше застосовуються автоматичні методи, оскільки
дозволяють досить швидко та точно отримати результати аналізу. Вони
здійснюються переносними та стаціонарними газоаналізаторами і
газосигналізаторами. Так, для визначення загазованості повітря двооксидом
вуглецю застосовують лабораторний інтерферометр ЛИ-4 або шахтний
інтерферометр ШП-3 та ШП-5. Для визначень двооксиду вуглецю, хлору,
оксиду азоту, оксиду сірки, метану застосовується газоаналізатор
"Атмосфера" та ГХП-75.
У всіх цехах і відділеннях до роботи допускаються особи, які досягли
18 річного віку, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж,
спеціальне навчання, перевірку теоретичних і практичних знань у
кваліфікаційній комісії з питань охорони праці.
Основними чинниками шкідливості у купажному та
сироповарильному відділенні є тепловиділення, так як процес проходить
при 1050С. Шум створюють рідини, що рухаються по трубопроводах, а
шкідливі гази виділяються на стадії зброджування квасу. Небезпечні та
шкідливі виробничі фактори, що існують на підприємствах за природою
дії поділяються на групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
В цеху виробництва квасу на працюючих впливають такі фактори, що
відносяться до групи фізичних:
- рухомі машини та механізми;
незахищені рухомі елементи виробничого обладнання;
- підвищена загазованість повітря робочої зони СО2;
- підвищена температура поверхонь обладнання;
- підвищений рівень шуму, вібрації;
- підвищена вологість повітря у окремих відділеннях.
Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 89
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників представлений
у таблиці 4.1.
Таблиця 4.1- Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників.
Шкідливі і небезпечні Джерела їх виникнення
виробничі чинники
Токсичні речовини (тальк, SiO2, MgO, Технологічне обладнання
CaO)
Шум, вібрація Технологічне обладнання
Електрична напруга V=220/380 В Технологічне обладнання
Вологість φ= 80-85% Дріжджове відділення
У процесі приготування розчинів поживних середовищ і солей на
працівників можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі
фактори:
- підвищена температура поверхні устаткування;
- електричний струм при замиканні його на корпус;
- підвищена загазованість повітря робочої зони парами шкідливих
речовин, які викликають подразнення слизової оболонки та шкіри (діамоній-
фосфат, хлор), небезпечність отруєння (сечовина, сірчана кислота, соляна
кислота), важкі опіки (їдкий натр) та інше.
У процесі бродіння на працівників можуть впливати такі небезпечні та
шкідливі виробничі фактори:
- електричний струм при замиканні на корпус електроустаткування;
- підвищена температура поверхні устаткування;
- відкрита пара, при порушенні герметичності паропроводів;
- двооксид вуглецю.

Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 90
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
4.2 Розробка заходів та засобів захисту працівника від шкідливих
факторів

Щоб забезпечити нормальні та безпечні умови праці в кожному
виробничому приміщенні необхідно проводити контроль повітряного
середовища на вміст шкідливих газів та пари. Вони можуть проникати в
повітряне середовище деяких виробничих приміщень, де порушуються
технологічні процеси: це аміак, двооксид вуглецю з компресорної станції чи
бродильних відділень, тощо.
Основні напрямки на заводі з боротьби професійними захворюваннями,
що спричиняються дією отруйних шкідливих газів та пари, повинні
характеризуватися удосконаленням технологічних процесів та обладнання з
метою зменшення викидів у повітряний простір шкідливих газів та
організацією системи вентиляції виробничих приміщень.
Для визначення вмісту шкідливих сполук у повітрі виробничих
приміщень найширше застосовуються автоматичні методи, оскільки
дозволяють досить швидко та точно отримати результати аналізу . Вони
здійснюються переносними газоаналізаторами і сигналізаторами.
У всіх цехах і відділеннях до роботи допускаються особи, які досягли
18-річного віку, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж,
спеціальне навчання, перевірку теоретичних і практичних знань у
кваліфікаційній комісії з питань охорони праці, первинний інструктаж на
робочому місці, стажування для придбання навичок ведення виробничих
процесів.
За нормами працівники забезпечуються:
- напівкомбінезонами;
- чоботами гумовими;
- рукавицями гумовими;
- ковпаком;
- захисними окулярами;
Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 91
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
- протигазом.
Поживні середовища і солі готуються із суворим дотриманням
рецептури при користуванні засобів індивідуального захисту.
До роботи в бродильному відділенні допускаються особи, які досягли 18
років, пройшли медичний огляд, вступний інструктаж, перевірку
теоретичних і практичних знань у кваліфікаційній комісії з питань охорони
праці, інструктаж на робочому місці, стажування і мають відповідне
посвідчення.
Згідно з нормами працівники в бродильному відділенні повинні мати
такий спецодяг і засоби індивідуального захисту:
- нанівкомбінезони;
- чоботи гумові;
- рукавиці гумові;
- протигази.
Для контролю в цеху СО2 встановлюються датчики АГ-06 (SM-500).
Опис: призначені для стаціонарного вимірювання концентрації
вуглекислого газу (СО2) повітряного середовища до 5000 ppm.
Перетворювачі СО2 серії АГ-06 мають вбудований монохромний
індикатор для відображення поточного значення концентрації СО2.
Перетворювачі СО2 серії АГ-05 поставляються без індикатора і передають
результати вимірювання на будь-який прилад з уніфікованим струмовим
входом.
Датчики бувають двох модифікацій: з природньою (АГ-05е, АГ-06е) і
примусової (АГ-05п) циркуляцією газу. Датчики з примусовою циркуляцією
повітря АГ-05п можуть поставлятися в складі пульта СО2.
Функціональні можливості:
• вимірювання вмісту СО2
• відображення значення на вбудованому монохромному індикаторі
(АГ-06е)
• індикація подачі живлення на вимірювальний вузол
Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 92
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
• індикація наявності вихідного сигналу
• індикація наявності обміну по RS485
Технічні характеристики
• Діапазон вимірювання вмісту СО2 0 … 5000 ppm
• Точність вимірювання ± 85 ppm
• Вихідні сигнали 4-20 мА (або 0-10), RS485
• Час реакції від 1 хв
• Напруга живлення плати перетворення 17 … 27 В DC (зовнішнє
джерело); 0,3 А
• Робоча температура експлуатації 0 … 50 ° С
• Матеріал корпусу АБС пластик
• Ступінь захисту корпусу IP41
• Габаритні розміри 117х77х55 мм
• Маса приладу не більше 500 г

Рисунок 4.1. – Датчик контролю СО2

Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 93
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ CO2:

• При отруєнні діоксидом вуглецю потерпілогонеобхідно негайно винести із
забрудненого приміщення.
• Викликати швидку допомогу.
• Після виносу на свіже повітря укласти, розстебнути всі частини одягу, які
стискують подих, вжити заходи для зігрівання тіла.
• При розладі або зупинці подиху необхідно робити штучне дихання.
• Якщо є можливість, потерпілому, незалежно від його стану, необхідно
дихати високовідсотковою кисневою сумішшю або чистим киснем, що
прискорює виведеннядіоксиду вуглецю з організму.

Лист
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ 94
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
ВИСНОВОК
У даному проекті проведено порівняльну характеристику різних рас
дріжджів і молочнокислих бактерій в технології приготування хлібного квасу.
Розроблено технології напоїв з використанням принципово нового для даного
виду напоїв ароматоутворювального стрептокока Str. Diacetikactis, нової раси
дріжджів Saccharomyces cerevisiae КМ-94, а також спеціально підібраної
сировини.
Використання асоціації Str. Diacetikactis D1 + β-13 + дріжджі
Saccharomyces cerevisiae КМ-94 дає можливість скоротити термін бродіння
сусла в 1,5..1,6 рази, зменшити витрати цукру і концентрату квасного сусла,
поліпшити органолептичні показники готових напоїв. Тому для приготування
хлібного квасу обираємо дріжджі Saccharomyces cerevisiae КМ-94.
Розраховано витрати сировини для приготування хлібного квасу.
Виходячи із витрат сировини, яка потрібна для приготування продукту,
проведено підбір технологічного обладнання та його розрахунок для даної
продуктивності. Також розраховано: витрати холодної води, витрати пари,
витрати гарячої води, витрати стисненого повітря, витрати холоду та витрати
електроенергії. Завершальним етапом є створення плану даної будівлі, а також
переріз цієї споруди.
Для контролю в цеху СО2 встановлюються датчики АГ-06 (SM-500).
Техніко-економічні розрахунки довели доцільність проекту:
Повна собівартість – 26196 тис.грн/рік.
Рентабельність – 23%.
Прибуток – 4000 тис.грн/рік.
Відпускна ціна – 130,98 грн/дал.
Термін окупності – 2,5 років.

Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
95
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Список літератури
1. ДСТУ 4069:2016 Напої безалкогольні. Загальні технічні вимоги.
2. ГОСТ 28538-90 Концентрат квасного сусла, концентрати і екстракти
квасів. Технічні умови.
3. ДСТУ 4623:2006 Цукор білий.
4. Куц А.М., Кошова В.М. Технологія бродильних виробництв: конспект
лекцій з дисц. «Загальні технології харчової промисловості» для студ.ден.
та заоч. Форм. навчання напряму підготовки 6.051701 «Харчові технології
та інженерія». – К.: НУХТ, 2011. – 156с.
5. Дипломное проектирование по производству пива и безалкогольных
напитков. К.А. Калунянц, Р.А.Колчева, Л.А. Херсонова, А.И. Садова. – М.:
Агропромиздат, 1987. – 272с.: ил. – (Учебник и учеб. пособия для
студентов высш. учеб. заведений).
6. Расчет продуктов бродильных производств, ликеро-водочных и
безалкогольных напитков. Коробов М.М. и др. «Выша школа», 1972, 380с.
7. Технологія солоду, пива та безалкогольних напоїв у задачах і прикладах /
А.Є.Мелетьєв, В.А. Домарецький, С.Р. Тодосійчук та ін.; За ред.
А.Є.Мелетьєва. – К.: НУХТ, 2007. – 256с.
8. Дипломное проектирование предприятий по производству пива и
безалкогольных напитков. – М.: Легкая и пищевая промышленость, 1983,
– 288 с.
9. Производство кваса и безалкогольных напитков: Учебное пособие. – СПб:
ГИОРД, 2006. – 192с.
10 . Технология производства безалкогольных напитков и кваса: Учебное
пособие – Санк-Петербург: Университет ИТМО; 2015. – 105с.
11 . Производство кваса и безалкогольных напитков : Учебное пособие. –
СПб: ГИОРД, 2006. – 192с.
Арк.
КРБ 22.ЗТБВ74.22.00.000 ПЗ
96
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата

ChSTU repository

ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets