Репозиторій ЧДТУ
Репозиторій ЧДТУ зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7321| Назва: | Проект пивоварного заводу ( зберігання та підготовка зерна) |
| Автори: | Осипенкова, Ірина Іванівна Гладишенко, Олена |
| Ключові слова: | СУСЛО;ЗАТОР;СОЛОД;ЗЕРНОСХОВИЩЕ |
| Дата публікації: | 30-чер-2022 |
| Короткий огляд (реферат): | Кваліфікаційна робота бакалавра на тему: «Проект пивоварного заводу (зберігання та підготовка зерна)», с. ; рис.; табл.; джерел; креслень; плакат. Мета робота: «Проект пивоварного заводу (зберігання та підготовка зерна)». В проекті розглянуті існуючі методи та технологічні схеми приготування пивного сусла із застосуванням хмельових препаратів; обґрунтований вибір методів виробництва. Проведено розрахунок трьох видів пива. В процесі виконання проекту розроблено і спроектовано апаратурно технологічну схему. Актуальністю роботи є проект пивоварного заводу (зберігання та підготовка зерна). |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7321 |
| Розташовується у зібраннях: | 181 Харчові технології (Харчові технології та інженерія) |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| КРБ_22_Гладишенко О.В..pdf Restricted Access | Кваліфікаційна робота бакалавра на тему: «Проект пивоварного заводу (зберігання та підготовка зерна)», с. ; рис.; табл.; джерел; креслень; плакат. Мета робота: «Проект пивоварного заводу (зберігання та підготовка зерна)». В проекті розглянуті існуючі методи та технологічні схеми приготування пивного сусла із застосуванням хмельових препаратів; обґрунтований вибір методів виробництва. Проведено розрахунок трьох видів пива. В процесі виконання проекту розроблено і спроектовано апаратурно технологічну схему. Актуальністю роботи є проект пивоварного заводу (зберігання та підготовка зерна). | 1.88 MB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити Запит копії |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищено авторським правом, усі права збережено.
Extracted text
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА СФЕРИ
ОБСЛУГОВУВАННЯ
КАФЕДРА ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Пояснювальна записка
до кваліфікаційної роботи бакалавра
на тему: «Проект пивоварного заводу ( зберігання та підготовка зерна )»
Виконала студентка 4 курсу,
Групи ТБВ - 84
Спеціальності 181 «Харчові технології»,
за ОП «Харчові технології та інженерія»
(шифр і назва напряму підготовки, спеціальності)
Олена ГЛАДИШЕНКО
(прізвище та ініціали)
Керівник Ірина ОСИПЕНКОВА
(прізвище та ініціали)
Рецензент
(прізвище та ініціали)
Черкаси - 2022 рік
Черкаський державний технологічний університет
Факультет харчових технологій та сфери обслуговування
Кафедра харчових технологій
Спеціальність 181 „Харчові технологій”
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Зав. кафедри ХТ ІринаОСИПЕНКОВА
« ___ » червня 2022 р.
З А В Д А Н Н Я
на кваліфікаційну роботу студентові
Гладишенко Олені Володимирівні
(прізвище, ім‘я, по батькові)
1. Тема проекту (роботи) Проект пивоварного заводу (зберігання та
підготовка зерна)
затверджена наказом по університету від 25 березня 2022 року № 87/04
2. Термін здачі студентом закінченого проекту (роботи) червня 2022 року
3. Вихідні дані до проекту (роботи)
_____________________________________
1. Норми технологічного проектування.
2. Матеріали, зібрані під час переддипломної практики.
3. Передбачити використання палигорськіту для обробки сортівок.
4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх
належить розробити) _ Титульний аркуш. Завдання на проектування.
__Реферат. Вступ. 1. Економічна частина. 2. Технологічна частина.
3. Екологічна частина. 4. Будівельна частина. 5. Охорона праці. 6.
Висновки. 7. Список використаної літератори.
5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов‘язкових
креслень):
Апаратурно-технологічна схема – 1 аркуш
Плани і розрізи - 2 аркуші
Охорона праці - 1 аркуш
Техніко-економічні показники проекту – 1 аркуш
Розділ Консультант Підпис, дата
Завдання видав Завдання прийняв
з економічної частини
з технологічної частини
з будівельної частини
з охорони праці
Дата видачі завдання 18 лютого 2022 року
Керівник, д.т.н.,професор Ірина ОСИПЕНКОВА
(підпис)
Завдання прийняв до виконання Олена ГЛАДИШЕНКО
(підпис)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
Пор. Назва етапів Термін виконання Відмітка
№ етапів проекту керівника про
дипломного проекту (роботи) (роботи) виконання
1. Техніко-економічне обґрунтування проекту 03.03 (3 %)
2. Розробка та обґрунтування апаратурно-технологічної 12.03 (10 %)
схеми
3. Розрахунки продуктів і технологічного обладнання 15.03 (15 %)
4. Енергетичні розрахунки 18.03 (18 %)
5. Креслення планів і розрізів та погодження їх з 15.04 (45 %)
консультантами
6. Автоматизація виробництва 19.04 (50 %)
1-а атестація 19-20.04 (50 %)
7. Техніко-економічні розрахунки та погодження їх з 26.04 (58 %)
консультантом
8. Викреслювання апаратурно-технологічної схеми 30.04 (62 %)
9. Оформлення креслень з планів та розрізів і погодження їх 10.05 (75 %)
з консультантами
10. Оформлення пояснювальної записки 15.05 (85 %)
2-а атестація 26-05.06 (85 %)
11. Попередній розгляд проекту на кафедрі 26.05 (93 %)
12. Отримання зовнішньої рецензії і підготовка до захисту в 05.06 (100 %)
ЕК
Студент _____________________
(підпис)
Керівник проекту _____________________
РЕФЕРАТ
Кваліфікаційна робота бакалавра на тему: «Проект пивоварного заводу
(зберігання та підготовка зерна)», с. ; рис.; табл.; джерел; креслень;
плакат.
Мета робота: «Проект пивоварного заводу (зберігання та підготовка
зерна)».
В проекті розглянуті існуючі методи та технологічні схеми
приготування пивного сусла із застосуванням хмельових препаратів;
обґрунтований вибір методів виробництва. Проведено розрахунок трьох
видів пива.
В процесі виконання проекту розроблено і спроектовано апаратурно-
технологічну схему.
Актуальністю роботи є проект пивоварного заводу (зберігання та
підготовка зерна).
СУСЛО, ЗАТОР, СОЛОД, ЗЕРНОСХОВИЩЕ, ЕЛЕВАТОР
Зміст
Вступ 6
1. Економічна частина 7
1.1. Техніко – економічне обґрунтування 7
1.2. Техніко – економічні розрахунки 8
2. Технологічна частина 17
2.1. Структура підприємства 17
2.2. Режими роботи виробничих цехів, відділень 18
2.3. Асортимент і характеристика товарної продукції 20
2.4. Характеристика сировини 21
2.5. Характеристика основних і допоміжних матеріалів 36
2.6. Технологічна схема виробництва 38
2.6.1. Принципова технологічна схема 38
2.6.2. Вибір і обґрунтування способів та режимів 40
2.6.3. Заходи щодо енерго- і ресурсозбереження 42
2.6.4. Опис апаратурно-технологічної схеми 45
2.7. Продуктові розрахунки 46
2.8. Розрахунки і підбір обладнання 67
2.9. Розрахунки складських приміщень 73
2.10. Розрахунки витрат електроенергії 75
2.11. Розрахунки витрат води і об‘ємів стічних вод 75
2.12. Розрахунки витрат пари 80
2.13. Розрахунки витрат холоду 88
2.14. Технохімічний і мікробіологічний контроль 89
3. ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА 92
3.1. Характеристика відходів, стічних вод і викидів 92
3.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища 97
4. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА 99
5. ОХОРОНА ПРАЦІ 101
ВИСНОВКИ 117
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 118
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Зм.
РозрЛоби иств №Гла ддоикшуемн.к о Підпис Дата
Літ. Лист Листів
ПРоезрреовбіриивв Осипенкова
Перевірив
ЗМІСТ
ЧДТУ, каф.ХТ
Н.контр.Н. Чепурна
Зкоанттвре.р .За ЧОеспиупреннак ова
твер.
ВСТУП
Сучасне зерносховище – складна інженерна споруда. Більшість
сучасних типових проектів зерносховищ передбачають наявність
стаціонарних засобів механізації для проведення завантажувально –
розвантажувальних і транспортних робіт, установки для активного
вентилювання природним і штучно охолодженим повітрям, аерожолобів і
автоматичних вагів.
Сучасні зерносховища бувають кількох видів: елеватори, склади,
обладнані верхніми та нижніми транспортними галереями (комплексно або
частково механізовані), механізовані склади. Найбільш досконалі серед них
елеватори та бункерні сховища.
Основні технологічні процеси – приймання, сушіння, очищення,
завантажування, вивантажування – повністю механізовані і автоматизовані.
Елеватор – це повністю механізоване зерносховище, призначене для
зберігання зерна і виконання там необхідних операцій. Сучасний елеватор
забезпечує виконання всіх операцій з максимальною ефективністю і
надійним забезпеченням збереження зерна.
На елеваторну промисловість покладено такі функції: своєчасно і без
затримок приймати зерно від підприємств, забезпечувати зерном і
продуктами його переробки промисловість.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Гладишенко Літера Аркуш Акрушів
Консульт. Чепурна 6
Керівник Осипенкова ВСТУП
ЧДТУ, каф.ХТ
З ав.каф. Осипенкова
1. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
1.1 Техніко-економічне обґрунтування
В даному дипломному проекті пивоварного заводу потужністю 10 млн.
дал/рік, який знаходиться у місті Корсунь – Шевченківський, Черкаської
області.
Основною сировиною для виробництва пива є: зернові культури,
солод,хміль,цукор.
Закупка солоду можлива у агрофірми МХП « Урожай », який
знаходиться у селі Корнилівка, Корсунь – Шевченківського району, його
доставка буде здійснюватись вантажним транспортом. Також тут буде
закуплятися карамельний солод.
Цукор, який необхідний для пивоваріння, буде привозитися із села
Селище, Корсунь – Шевченківського району.
Місто Корсунь – Шевченківський має близьке розташування до
магістрального газопроводу, розвинену систему енерго- та водопостачання.
Вода для потреб заводу видобуватиметься з артезіанських свердловин,
які розташовані на території заводу. Газопостачання відбуватиметься від
мережі міста. Електропостачання заводу здійснюється від районної
підстанції. Постачання водою здійснюється міським водоканалом.
На підставі вищевикладеного можна зробити висновок, що будівництво
пивоварного заводу в місті Корсунь – Шевченківський є економічно
вигідним.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Розроб. Г ладишенко Літера Аркуш Акрушів
Консульт. Чепурна ЕКОНОМІЧНА 7
ЧАСТИНА
Керівник Осипенкова ЧДТУ, каф.ХТ
З ав.каф. Осипенкова
1.2. Техніко-економічні розрахунки
1.2.1 Розрахунок чисельності працюючих і фонду заробітної плати
Необхідно визначити чисельність працюючих та розмір фонду їх
заробітної плати за категоріями персоналу (робітники, керівники, спеціалісти
та ін.).
Явочна чисельність робочих визначається виходячи з планової
розстановки їх на робочих місцях і дільницях на основі норм обслуговування
і нормативів чисельності. Найменування професій основного і допоміжного
виробництва приймаються за Довідником кваліфікаційних характеристик
професій працівників у відповідності до діючих у галузі тарифних ставок для
робітників технологічних і наскрізних професій.
Чисельність керівників, спеціалістів, учнів охорони визначається
залежно від виробничих умов за штатним розкладом.
Розрахунок чисельності робітників починається зі складання балансу
робочого часу одного середньооблікового робітника.
Таблиця 1.1- Баланс робочого часу одного робітника
Показник Кількість днів
1. Число календарних днів 365
2. Неробочі та святкові дні: 116
3. Номінальний фонд роботи за рік, дні 251
4. Середне число невиходів всього, днів у 28,1
т.ч.
- чергова відпустка 24
- додаткова відпустка 1,5
- відпустка в зв'язку з вагітністю і пологами 0,5
- на навчання 0,1
- по хворобі 4
- з виконання громадських і державних -
обов'язків
5. Явочний (ефективний) фонд робочого 222,9
часу, днів
6.Номінальне число годин в зміну 8
7. Ефективний фонд робочого часу за рік, год 249
Розрахунок фонду оплати праці робітників складається із основної
заробітної плати (за тарифними ставками та відрядними розцінками),
Арк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
8
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
додаткової заробітної плати (доплати за роботу в нічний і вечірній час,
вихідні і святкові, премії, відпустки) та інших витрат на оплату праці (оплата
праці позаштатних працівників, тощо).
Таблиця 1.2 - Розрахунок чисельності та фонду оплати праці робітників, що
працюють за погодинною системою оплати праці
Явочне
число
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Робітники основних цехів: 90 %
- робітники дробильного 40,46 8 3 2 6 249 1494 116,183 104,565 220,75
відділення
- робітники варильного 40,45 8 3 5 24 249 7948 465,2 418,68 883,88
відділення
- робітники складських 39,26 12 1 10 10 249 3584 288,408 259,567 663,138
приміщень
Допоміжні робітники: 38,10
- по обслуговуванню 37,10 8 3 4 12 249 3926 199,338 179,404 378,74
технологічного процесу
- по нагляду і 36,10 8 3 3 9 249 3196 149,504 134,553 284,057
обслуговуванню
обладнання
- по поточному ремонту 36,05 8 2 3 6 249 1494 98,966 89,07 188,036
обладнання
Всього 21642 1317,5 1185,9 2503,4
Середньооблікова чисельність робітників розраховується за формулою:
∑
, де
- середньооблікова чисельність робітників, які працюють на умовах
погодинної оплати праці, чол.;
Арк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
9
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Професія
Годинна тарифна ставка,
грн.
Тривалість зміни, год.
Кількість змін на добу
за зміну
За добу
(гр.5 *гр.6)
Число діб роботи на рік
(гр7. табл. 2.7)
Відпрацьовано людино-
днів (гр7 * гр8)
Основна з/п за рік, тис.грн
(гр.3*гр.4*гр.9)
Доплати до тарифного
фонду заробітної плати, %
Всього фонд оплати праці
(гр.10+гр.11), тис. грн.
Ві - відпрацьовано людино-днів робітником певної професії (гр.9
табл.2.11)
Еф(дн) – ефективний фонд робочого часу одного робітника за рік, дні
(табл.2.10)
)
- чисельність робітників допоміжного
виробництва.
– длопоміжний фонд оплати
праці робітникам.
Річний фонд оплати праці керівників, спеціалістів та інших категорій
визначається шляхом множення посадового окладу на 12 місяців роботи.
Таблиця 1.3. - Фонд оплати праці адміністративно-управлінського апарату
Посада Кількість Посадовий оклад, Річний фонд оплати
грн праці, тис грн
Керівники
1. Директор 1 19400 58,2
2.Головний технолог 1 16416 49,25
3.Головний механік 1 12452 37,36
4.Головний
економіст 1 12848 38,54
5.Головний
енергетик 1 12452 37,36
6.Головний бугалтер 1 14152 42,46
7.Завідувач 1 13356 40,01
центральної
лабораторії
8.Начальник 1 10300 30,9
охорони праці
Спеціалісти
1.Майстер зміни 2 10188 61,13
2.Технолог 2 10300 61,8
3.Бугалтер 1 9284 48,74
4.Економіст 1 9284 48,74
5.Лаборант 2 6945 33,96
Арк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
10
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 1.3.
Службовці
1.Механік 2 9520 57,12
2.Слюсар 4 9600 115,2
3.Електрик 2 9400 56,4
4.Комірник 2 7924 47,54
Всього 26 864,71
Результати розрахунків показників з праці і заробітної плати по цеху
зводяться в узагальнену таблицю 1.4
Категорія Чисельність, Річний фонд Середньомісячна
працюючих чол. оплати праці, заробітна плата,
тис. грн грн
Робітники всього
В т.ч.
-основного виробництва 67 2503,4 3113
-допоміжного 21 259,2 1028
виробництва
-адміністративно- 26 864,71 2771
управлінський персонал
Всього по підприємству 114 3414,95 2496
До складу елемента відрахування на соціальні заходи" включаються
відрахування на загальнообов'язкове державне страхування: пенсійне
страхування (33,2%); соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності (1,5%); соціальне страхування на випадок безробіття (1,3%);
соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань
(1,28%). Зміна законодавства може призвести до зміни відсотків відрахувань
на соціальні заходи.
Таблиця 1.5. - Розрахунок відрахувань на соціальні заходи
Напрямки відрахування Річний фонд % нарахування Сума
оплати праці, нарахування,
тис. грн тис. грн
Єдинний фондовий внесок 3414,95 37,18 1269,68
Арк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
11
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
До елементу „Амортизація" включається сума нарахованої амортизації
основних засобів. Амортизація — систематичний розподіл вартості основних
засобів, що амортизується, протягом періоду їх експлуатації Відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку основні засоби згруповані у 4
групи.
Таблиця 1.6. - Розрахунок амортизаційних нарахувань
Вид основних Балансова вартість, Річна норма Витрати на
засобів тис.грн амортизаційних амортизацію, тис.грн
відрахувань, %
- Машини та 8905,71 20 1781,1
обладнання
-Транспорт і меблі 1750 20 350
- Комп'ютерна 750 50 375
техніка та інше
Всього 2506,1
До елементу „Інші операційні витрати ,, належать:
- витрати, пов'язані з управлінням виробництвом;
- службові відрядження у межах норм;
- оплата робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру;
- оплата робіт із сертифікації продукції;
- витрати на транспортне обслуговування;
- інші.
Елемент Інші операційні витрати розраховується виходячи із
загальної суми витрат, одержаних у попередніх розрахунках і становлять
12% від загальної суми витрат.
(2506,1*12)/100=300,73 тис. грн
1.2.2 Розрахунок собівартості продукції
Стаття 1 «Сировина та матеріали»
Таблиця 1.7- Сировина та матеріали
Арк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
12
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
«Львівське» «Янтарне» «Портер»
0,02
Світлий солод кг 0,17 38,0 6,46 0,25 38,0 9,5 38,0 0,79
1
Карамельний 0,06
кг 0,001 62,0 - 62,0 - 0,04 62,0 2,48
солод 2
Рисова січка кг 0,02 36,0 0,72 0,06 36,0 2,16 - 36,0 -
16,5
Темний солод кг - 57,0 - - 57,0 - 0,29 57,0
3
Цукор кг - 32,0 - 0,02 32,0 0,64 - 32,0 -
0,75 0,00 0,00
Хміль кг 0,003 252,0 252,0 1,01 252,0 1,01
6 4 4
Молочна 0,02 0,00 0,03
кг 0,0002 111,0 0 111,0 0 111,0
кислота 22 03 33
Всього: 8,02 13,3 20,8
1 4
Транспортно- 1,05 1,12 1,17
заготівельні
витрати (7,8 %)
Всього 9,07 14,4 22,0
3 1
Стаття 2 «Допоміжні матеріали»
Таблиця 1.8- Розрахунок витрат на допоміжні матеріали
Оптово-
Назва Одиниця Норма витрат на 1 Затрати на 1
відпускна
сировини виміру дал дал, грн
ціна
Кронепробка шт. 4,18 0,50 2,09
Етикетка шт. 4,12 0,27 1,11
Луг кг 45,397 0,0531 2,41
Клей кг 1,1 18,0 19,8
Всього: 25,41
Стаття 3 «Паливо, холод та електроенергія на технологічні цілі»
Таблиця 1.9 - Розрахунок витрат на паливо, холод та електроенергію
Арк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
13
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Назва сировини
Одиниця виміру
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Норма витрат
на 1 дал
Оптово-
відпускна
ціна, грн
Затрати на 1 дал
Назва Одиниця виміру Норма витрат Оптово – Затрати на 1
на 1 дал відпускна ціна, дал, грн
грн
Пара кг 5,122 7,0 35,85
Холод МДж 0,674 8,2 5,53
Електроенергія кВт 0,12 3,56 0,42
Всього 41,8
Статті 4-5 «Основна, додаткова заробітна плата робітників та
відрахування на соціальні потреби
Таблиця 1.10- Розрахунок нарахувань на зарплату
На весь випуск, тис.
№ п/п Показник На 1 дал, грн
грн
1 Основна заробітна плата 1,45 2175
2 Додаткова заробітна плата 1,31 165
3 Повний фонд оплати праці 2,76 4140
4 Нарахування на зарплату (37,18 %) 1,03 1545
5 Всього по статті 6,55 9825
Стаття 6 «Витрати на утримання та експлуатацію обладнання»
Розраховують відповідно до вартості обладнання згідно ставки
амортизації (20 %) та на капітальний ремонт (12 %). Інші витрати на
утримання та експлуатацію обладнання складають 2 % від вартості
устаткування.
Ремонтні витрати:
Витрати на обслуговування та запасні частини:
Таблиця 1.11 – Зведена таблиця розрахунку собівартості пива за статтями
калькуляції
«Львівське» «Янтарне» «Портер»
Статті калькуляції
на 1 дал, грн на 1 дал, грн на 1 дал, грн
Сировина з урахуванням
9,07 14,43 22,01
відходів
Допоміжні матерали 25,41 25,41 25,41
Паливо та електроенергія на
41,8 41,8 41,8
технологічні цілі
Зворотні відходи
-1,10 -1,10 -1,10
(вираховуються)
Арк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
14
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 1.11.
Основна заробітна плата 1,45 1,45 1,45
Додаткова заробітна плата 1,31 1,31 1,31
Відрахування на соціальні
1,03 1,03 1,03
потреби
Витрати на утримання та
2,02 2,02 2,02
експлуатацію устаткування
Виробнича собівартість 79,96 86,35 93,93
Адміністративні витрати (5 %
1,40 1,45 1,49
від виробничої собівартості)
Збутові витрати (2% від
0,56 0,58 0,59
виробничої собівартості)
Повна собівартість 81,92 88,38 96,01
Рентабельність, % 12,2 12,4 12,1
Прибуток 3,66 3,85 3,98
Оптова ціна 83,96 91,80 98,10
Всього витрат, тис. грн. 540,17
1.2.3 Розрахунок собівартості виробу
Таблиця 1.12 – Розрахунок ефективності заходу
Показник Значення
Випуск, тис. дал 1500
Загальні витрати на весь обсяг
540,17
виробництва, тис. грн
Обсяг виробництва, тис. грн. 745,35
Чистий прибуток підприємства, тис.
5539,5
грн.
Рентабельність виробництва, % 10,89
Рентабельність продукції, % 12,43
1. Рентабельність виробництва:
Рвир=
Рвир= %.
2. Витрати на 1 грн випущеної продукції:
В=Св.п./Ов.п., =
де Ов.п – обсяг виробленої продукції в діючих цінах підприємства.
Арк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
15
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
В= =0,72
3. Термін окупності капіталовкладень розраховуємо за формулою:
І
СОпр.=
поч = 15776,41/8565,5=1,84 роки
ЧГПсер
Таблиця 1.13 – Техніко – економічні показники проекту
№ п/п Показник Одиниця Проект
1 Виробнича потужність млн. дал 10
Вартість виробленої продукції в
2 тис. грн 745,35
діючих цінах
Чисельність працюючих в т.ч.
3 чол 93
робітників
Виробництво продукції на одного
4 тис. грн./чол 546,81
працююючого
Повна собівартість виробленої
5 Тис. грн. 540,17
продукції
Витрати на 1 грн виробленої
6 Грн. 0,72
продукції
Прибуток підприємства від
7 Тис. грн. 5539,5
виробничої діяльності
8 Рентабельність % 10,89
9 Відпускна ціна за 1 дал Тис. грн. 1377
Термін окупності
10 роки 1,84
А рк.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 16
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
2.1. Структура підприємства
Склад пивоварного заводу без солодового виробництва
Склад зернопродуктів: приймальний пристрій для солоду та ячменю;
склад солоду та ячменю: підсилосне та надсилосне приміщення.
Варильний цех: бункерне відділення; дробильно-полірувальне
відділення; варильне відділення; машинне відділення варниці; приміщення
бункерів дробини; приміщення баків гарячої води; склад хмелю; склад
нескладеної сировини; склад цукру (зберігання у мішках); відділення водо
підготовки (відділення передбачається за невідповідності складу води, що
надходить на виробництво, ГОСТ 2874 - за погодженням із замовником).
Цех бродіння-доброджування: відділення освітлення та охолодження
сусла; відділення головного бродіння; відділення чистої культури дріжджів;
відділення насіннєвих та надлишкових дріжджів; відділення сушіння
дріжджів; відділення доброджування та витримки пива; відділення бродіння
та доброджування пива в ЦКТ; фільтрувальне відділення; відділення
збірників фільтрованого пива; відділення приготування миючих та
дезінфікуючих розчинів; склад фільтруючих та допоміжних матеріалів.
Цех мийно-розливний: відділення укладання та виїмки пляшок;
відділення миття (пляшкомийне відділення); відділення розливу (у пляшки);
відділення збору та відпустки склобою; відділення прийому та регенерації
лугу; відділення водопідготовки; приміщення допоміжних матеріалів та
приготування клею.
Цех розливу пива у велику тару: приміщення прийому бочок;
приміщення бочкової продукції з кімнатою обігріву; приміщення миття
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Зм.
РозрЛобииств Г№ла ддоикшуемн.к о Підпис Дата
Літ. Лист Листів
ПРоезрреовбіриивв Осипенкова
Перевірив
ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
ЧДТУ, каф.ХТ
Н.контр.Н. Чепурна
кЗоанттвре.р .За ОЧеспиупреннак ова
твер.
бочок; відділення бочкового розливу; відділення розливу пива до
автоцистерн.
Цех посуду (пляшок) із кімнатою обігріву.
Склад посуду (неопалювальний) або навіс.
Цех готової пляшкової продукції (експедиція) із кімнатою обігріву.
Лабораторія.
Матеріальний склад.
Кабінет начальника цеху.
Кімната змінних технологів.
Зарядна станція: зарядний; агрегатна; ремонт електронавантажувачів;
електролітна.
Ремонтні роботи.
Електрощитова.
Пункт керування виробництвом.
Метрологічна служба.
Холодильно-компресорне відділення (аміачна).
Повітряно-компресорна станція.
Вуглекислотна станція.
Котельня (за відсутності ТЕЦ).
Тепловий пункт.
Приймальний пристрій для лугу із залізниці або автотранспорту.
Автоваги, залізнична вага.
Склади зберігання: аміаку, олії, мазуту.
Станція нейтралізації лужних стоків.
2.2 Режими роботи підприємства
Таблиця 2.1. – Режими роботи підприємства
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 18
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
№ Найменування Число Число днів роботи Примітки
п/н основних цехів змін
роботи на
добу в місяць в рік
1 2 3 4 5 6
Варильний цех 3 28,5 323 За вирахуванням 36 годин на
бункерне місяць на дезінфекцію та
відділення профілактичний ремонт
дробильно–
полірувальне
відділення
варильне
відділення
відділення
освітлення та
охолодження сусла
Цех бродіння – 3 29,8 338 З урахуванням затримки
доброджування надходження сусла в період
при установці дезінфекції варочного
циліндроконічних порядку суслопроводів та
апаратів холодильників
3
при роботі за 3 29,8 338
класичною схемою: 1-2 30,0 340
цех головного
бродіння 1-2 21,0 232
цех доброджування
та витримки 21,0 232
фільтрувальне 11,33 При п'ятиденному робочому
відділення місяці тижні
Цех розливу у всі
види тари
Завод працює
загалом
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 19
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
2.3. Асортимент і характеристика товарної продукції
Таблиця 2.2. – Асортимент готової продукції
№ Назва % Річна продуктивність
1 Львівське 45 4 млн дал
2 Янтарне 30 3 млн дал
3 Портер 25 3 млн дал
Львівське: 89,5% – світлий солод, 10% - рисова січка, 0,5% -
карамельний солод. Хміль додають в кількості 30 г на 1 дал. Вміст сухих
речовин – 12,0%.
Янтарне: 74% - світлий солод, 18% - ячмінь, 3% - крохмальна патока,
5% - цукор. Хміль додають в кількості 45 г на 1 дал. Вміст сухих речовин –
19,0%, крохмальна патока – екстрактивність – 100%, сухих речовин – 70%,
вологість – 30%; цукор – екстрактивність – 100%.
Портер: 82% - темний солод, 6% - світлий солод, 12% - карамельний
солод. Хміль додають в кількості 45 г на 1 дал. Вміст сухих речовин – 20,0%.
Пиво відповідає ДСТУ 3888:2015 Пиво. Загальні технічні умови. [3]
Органолептичні показники наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3. – Органолептичні показники якості пива
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 20
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Назва Характеристика показника
показника
фільтроване пиво нефільтроване пиво:
освітлене, неосвітлене
Світле Напівтемне Темне світле напівтемне темне
Зовнішній Прозора піниста рідина, без осаду та сторон- Прозора піниста рідина,
вигляд ніх включень без сторонніх включень,
не властивих продукту
(допускається наявність
дріжджового осаду та
слабка опалесценція)
Смак Солодовий Солодовий Повний Чистий смак збродженого
та хмельовий смак із прис- солодовий солодового напою з
смак з гірко- маком кара- смак із хмельовою гіркотою та з
тою, що від- мельного со- яскраво присмаком дріжджів.
повідає лоду, приєм- вираженим Сторонній присмак не
сорту пива ною гіркотою, карамельним допускається
що відповідає смаком,
сорту пива приємною
гіркотою, що
відповідає
сорту пива
Аромат Аромат, що відповідає сорту пива, чистий, Аромат збродженого
без сторонніх запахів та присмаку солодового напою.
Допускається слабкий
дріжджовий аромат.
Сторонні запахи не
допускаються
Піноутво- Пиво з масовою часткою сухих речовин у початковому суслі від 8 % до
рення 11,5 %: висота піни, не менше, мм — 20,0 піностійкість, не менше, хв —
2,0
Пиво з масовою часткою сухих речовин у початковому суслі від 12,0 %
до 20,0 %: висота піни, не менше, мм — 30,0 піностійкість, не менше, хв
— 2,0
Примітка. Додаткові вимоги до смаку й аромату пива встановлюються
виробником у рецептурі на кожну назву
Асортимент сировини та допоміжних матеріалів
2.4. Асортимент сировини
Солод ячмінний
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 21
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Органолептичні та фізико – хімічні показники ячмінного солоду повинні
відповідати вимогам ДСТУ 4282:2004, які наведені в табл. 2.4 та 2.5.[7]
Таблиця 2.4. – Органолептичні показники якості ячмінного солоду
Найменування Значення показника
показника
Зовнішній вигляд Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих
та пошкоджених зерен
Колір Для солоду високої якості — від світло-жовтого до
жовтого. Для солоду I та II класу дозволено
сірувато-жовтий
Запах Солодовий, більш концентрований у темного
солоду. Не дозволено: кислий, запах плісняви та
інші не властиві солодовому
Смак Солодовий, солодкуватий. Не дозволено сторонній
присмак
Таблиця 2.5. – Фізико – хімічні показники якості солоду ячмінного
Норма для типів солоду
Назва показника Світлого Темного
Високої I класу II класу
Просів через сито (2,2 х 20) мм, %, якості
2,0
не більше 3,0 7,0 7,0
Масова частка смітної домішки, %,
Не дозволено 0,3 0,5 0,3
не більше
Кількість зерен, %:
• мучнистих, не менше 90,0 85,0 80,0 90,0
• склоподібних, не більше 2,0 4,0 8,0 5,0
• темних, не більше Не дозволено Не 4,0 10,0
Масова частка вологи (вологість), дозволено
4,0 5,0 5,8 5,0
%, не більше
Масова частка екстракту в сухій 80,0 78,5 76,0 74,0
речовині солоду тонкого помелу,
%, не менше
Різниця масових часток екстрактів 1,0—1,5 1,6 —2,5 Не більше
у сухій речовині солоду тонкого і Не більше 3,5
3,5
грубого помелів, %
Масова частка білкових речовин у
10,5
сухій речовині солоду, %, не 11,0
11,5 —
більше
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 22
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.5.
1 2 3 4 5
Розчинний азот у солоді (на сухій —
Тосрниовваіл)і,%ст ь оцукрювання, хв, не 0,75—100 ,70 0,691—50 ,65 25 —
більше
Лабораторне сусло: 0,64— 0,55
3
Колір, см розчину йоду
3
концентрацією 0,1 моль/дм на 100 0,49 1,40
Не більше Не більше Не більше
0,18 0,23 0,40
або в одиницях ЕВС Не більше Не більше Не більше 8—20
3
Кислотність, см розчину 0, 93 ,12, 1 0,94—,01 ,2 0,96—,61 ,3
см води
гідроксиду натрію концентрацією
3
1,0 моль/дм? на 100 см сусла
П розорість (візуально) Прозоре Прозоре Дозволена —
незначна
Кінцева ступінь зброджування, % 79—81 75—78 оп7а4л—ес7ц0е н —
ція
В'язкість, МПа.с за 20 °С 1,45—1,54 1,55—1,60 1,61—1,78 —
Карамельний солод
Органолептичні та фізико – хімічні показники карамельного солоду
повинні відповідати вимогам ДСТУ 4282:2004, які наведені в табл. 2.6. та
2.7.[8]
Таблиця 2.6. – Органолептичні показники карамельного солоду
Характеристика солоду
Назва показника
Карамельного Паленого
Однорідна зернова маса, що не містить пліснявих зерен і
Зовнішній вигляд зернових шкідників
Від світло-жовтого до брунатного Темно-коричневий. Не
Колір
з глянцевим відливом дозволено чорний
Запах (як самого Солодовий. Не дозволено:
Запах, що нагадує каву. Не
солоду, так і пригорілий, затхлий і пліснявий
дозволено пригорілий
холодної та гарячої та інші не властиві солодовому
Смавки (тякж соакм) ого
солоду, так і
Солодкуватий. Не дозволено Кавовий. Не дозволено
холодної та гарячої
гіркий і пригорілий пригорілий і гіркий
витяжок)
Запечена коричнева маса. Темно-коричнева маса. Не
Вид зерна на зрізі
Не дозволено обвуглілу масу дозволено чорну масу
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 23
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.7. – Фізико – хімічні показники карамельного солоду
Норма для типів солоду
Назва показника Карамельного Паленого
I класу II класу
Масова частка вологи (вологість), %, не
5,0
більше 6,0 6,0
Масова частка екстракту в сухій речовині
75,0 70,0 70,0
солоду, %, не менше
Кількість карамельних зерен, %, не менше 93,0 25,0 —
Масова частка смітної домішки, %, не більше 0,5 0,5 0,5
Колір (величина Лінтнера — Лн), не менше 20,0 20,0 100,0
Рисова січка
Органолептичні та фізико – хімічні показники рису повинні
відповідати вимогам ДСТУ 4965:2008, які наведені в табл. 2.8. та 2.9.[4]
Таблиця 2.8. – Органолептичні показники рису
Вид
Крупи рисові Крупи Крупи рисові
Показник Крупи рисові
шліфовані (всіх рисові пропарені (всіх
лущені (всіх
підвидів і шліфовані підвидів і
підвидів і ґатунків)
ґатунків) подрібнені ґатунків)
Колір Білий з різними відтінками Від білого до Білий, білий з
янтарного різних червоними
відтінків смужками, білий з
чорнуватими
смужками,
червоно-
коричневий,
чорно-коричневий
різних відтінків
Запах Властивий рисовим крупам, без сторонніх запахів, не затхлий, не
пліснявий
Смак Властивий рисовим крупам, без сторонніх присмаків, не кислий, не
гіркий
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 24
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.9. – Фізико – хімічні показники рису
Назва показників якості круп Значення показників для круп
Довгозерних Середньозерних Короткозерних
1 2 3 4
Вміст ядер встановленого
стандартом відношення
довжини ядра до його ширини,
%, не менше 90,0 90,0 90,0
Сміттєва домішка, %, не більше 0,2 0,2 0,2
ніж
зокрема:
мінеральна домішка 0,04 0,04 0,04
органічна домішка Не дозволено
зіпсовані ядра Не дозволено
Зараженість та забрудненість
шкідниками зерна Не дозволено
Металомагнітна домішка, мг в 1
кг круп:
розміром окремих частинок в
найбільшому лінійному
вимірюванні не більше 0,3 мм і
(або) масою до 0,4 мг, не 3,0 3,0 3,0
більше, ніж
розміром і масою окремих
частинок більше вказаних Не дозволено
значень
Патока крохмальна
Органолептичні та фізико – хімічні показники патоки крохмальної
повинні відповідати вимогам ДСТУ 4498:2005, які наведені в табл. 2.10
та2.11[9]
Таблиця 2.10 – Органолептичні показники патоки крохмальної
Характеристика крохмальної патоки
Назва показника Карамельної Карамельної Глюкозної
мальт
низькосаха- вищого першого високосахаро
озної
рованої сорту сорту ваної
Зовнішній вигляд
Густа, в‘язка рідина. Допустима незначна опалесценція. Льодяник,
отриманий внаслідок варіння карамельної проби, повинен бути
прозорий
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 25
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.10.
1 2 3 4 5 6
Колір Від безбарвного Від Від блідо- Від темно- Від без-
до блідо- жовтого безбарвного жовтого до жовтого до барвного
до блідо- темно- коричневого до
жовтого жовтого, блідо-
характерного жовтого
Прозорість Прозора. Допустима опаледслцяе нкцоіляь ору Прозора
меду
Смак і запах Властивий патоці, без стороннього присмаку і запаху
Таблиця 2.11 – Фізико – хімічні показники патоки крохмальної
Норма патоки
Метод
карамельної Карамельної глюкозної
Назва показника мальтозно контро
низькосаха- першого високоса
вищого сорту ї
лювання
рованої сорту харованої
Масова частка
78,0 78,0 78,0 78,0 78,0
сухих речовин,
%, не менше Згідно з
ніж 10.4
Масова частка Згідно з
редукуваль- них 10.5
речовин (у
перерахуванні 30—34 38—42 34—44 45—60
на суху
речовину),% на
мальтозу, % Від 50 і
більше
Згідно з
10.6
0,40 0,40 0,45 0,55 0,4
Масова частка
золи (у пере-
рахуванні на
суху речовину),
%, не більше
ніж
Температура
карамельної 155 145 140 Не нормовано
о
проби, С, не Згідно з
менше ніж 10.9
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 26
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.11.
1 2 3 4 5 6
Кислотність-
витрата
12 12 15
розчину
гідроксиду 25 25 27
натрію
кВонмцісетн -
трдаіоцкієсюид 0у, 1 Згідно з
40 40 40 40
мсіорлкьи/ д(SмO3 2н)а, 10.11
немйгт/ркагл, інзеа ці
більше ніж
ю 100 г сухої Згідно з
Верлеиччоивниан риН, , 4.6 4.6 4.6 4.6
не мсемн3ш, ен ен іж 10.8
більше ніж:
кукурудзяної
патоки чи
інших видів
зернЦовуокгоор
крохОмраглаюн олептичні та фізико – хімічні показники цукру, які наведені в
картопляної
таблп. а2т.о1к2и та 2.13, 2.14, 2.15. [6]
Таблиця 2.12 – Органолептичні показники цукру
Назва показника Характеристика
Зовнішній вигляд Білий, чистий без плям і сторонніх домішок, для цукру третьої і
четвертої категрій допускають жовтуватий відтінок.
Кристалічний цукор повинен бути сипким, без грудочок. Для
цукру третьої і четвертої категорій допускають грудочки, що
розпадаються у разі легкого натисканя.
Запах і смак Солодкий без сторонніх запаху і присмаку, як в сухому цукрі,
так і в його водному розчині, для цукру четвертої категорії
допускають слабкий запах меляси.
Чистота розчину Розчин цукру повинен бути прозорим або таким, що має слабу
опалесценцію без нерозчинного осаду, механічних та інших
домішок. Для цукру третьої і четвертої категорій допускають
опалесценцію.
Таблиця 2.13 – Фізико – хімічні показники цукру
Назва показника Значення за категоріями кристалічного цукру,
сахарози для шампанського і цукрової пудри
1 (екстра) 2 3 4
Масова частка сахарози 99,7 99,7 99,61 99,5
(поляризація), %, не
менше ніж
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 27
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.13
1 2 3 4 5
Масова частка 0,04 0,04 0,05 0,065
редукувальних речовин
(в перерахуванні на
суху речовину), %, не
більше ніж
Масова частка вологи,
%, не більше ніж:
- кристалічного цукру
- сахарози для 0,06 0,1 0,14 0,15
шампанського
- цукрової пудри - 0,1 - -
- 0,2 0,2 -
Масова частка золи(в
перерахуванні на суху
речовину), не більше
ніж:
% 0,011 0,027 0,04 0,05
балів 6,0 15,0 - -
Кольоровість в розчині,
не більше ніж:
одиниць ICUMSA
балів 22,5 45,0 104 195
умовних одиниць 3 6 - -
- - 0,8 1,5
Масова частка 0,0003 0,0003 0,0003 0,0003
феродомішок, %, не
більше ніж
Величина окремих 0,3 0,3 0,3 0,3
часток феродомішок, в
найбільшому лінійному
вимірі, мм, не більше
ніж
Таблиця 2.14. – Мікробіологічні показники
Назва показника Значення
3
Кількість мезофільних аеробних і факультативно анаероб- 1,0 * 10
них мікроорганізмів, КУО в 1 г, не більше ніж
Плісеневі гриби, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 * 10
Дріжджі, КУО в 1 г, не більше ніж 1,0 * 10
Бактерії групи кишкових паличок (коліформи) в 1 г Не допускають
Патогенні мікроорганізми, в тому числі бактерії роду Не допускають
Salmonella, в 25 г
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 28
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.15. – Допустимі рівні токсичних елементів
Назва показника Допустимий рівень вмісту, мг/кг, не більше ніж
ртуть 0,01
миш‘як 1,0
свинець 0,5
кадмій 0,05
Хміль
Органолептичні показники хмелю повинні відповідати вимогам ДСТУ
7067:2009, які наведені в табл. 2.16 [10]
Таблиця 2.16. – Показники та норми якості хмелю спресованого
Показники Норми якості Методи контролювання
1 2 3
Колір Від світло-жовто-зеленого ДСТУ 4099
до золотисто-зеленого,
зелений
Кондуктометричний
показник гіркоти (КПГ)—
масова частка a-кислот, % у
сухій »
речовині для сортів: 2,5—10
—тонко-ароматичних та 4—18
ароматичних
—гірких
Аромат хмелю у сортів: Чисто хмельовий, ніжний; »
—ароматичних хмельовий, різкий
—гірких
Масова частка вологи, % 9,0—12,0 »
Масова частка хмельових 5,0 »
домішок, %, не більше
Лупулінові зерна Світло-золотисто-жовті, »
блискучі,
однорідні за кольором, липкі
Масова частка насіння, %, 2,0 »
не більше
Вміст нехмельових домішок Не дозволено »
Наявність плісняви Не дозволено »
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 29
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Ячмінь
Органолептичні та фізико – хімічні показники ячменю повинні
відповідати вимогам ДСТУ – 3769-98,які наведені в табл. 2.17. [5]
Таблиця 2.17. – Органолептичні показники ячменю
Показник Вимоги до зерна ячменю, яке використовують
для для для для пивоваріння
продовольчих вироблення кормових
цілей солоду в цілей
спиртовому
виробництв
і
1 класу 2 класу 3 класу 1 класу 2 класу
Колір Жовтий з Властивий здоровому Світло – Світло –
різними зерну. Допускається жовтий жовтий,
відтінками потемнілий. або жовтий
жовтий або
сірувато
- жовтий
Вологість %, не 14,5 15,5 15,5 14,5 15,0
більше
Натура г/л, не менше 600 570 Не Не регламентується
обмежуєть
ся
Маса 1000 зерен, г. не Не регламентується 40,0 38,0
менше
Масова частка білка, Не регламентується 11,0 11,5
у перерахунку на
абсолютну суху
речовину %, не
більше
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 30
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.17.
1 2 3 4 5 6
Смітна домішка, не 2,0 3,0 5,0 1,0 2,0
більше
в тому числі:
Мінеральна домішка 0,3 0.5 1,0 0,5 0,5
в тому числі:
Галька 0,1 0,1 0,5 0,1 0,1
Шлак і руда 0,05 0,05 0,1 0,05 0,05
Зіпсовані зерна 0,2 У границях норми загального вмісту смітної
домішки
Вівсюг 1,0 Те саме
Кукіль 0,3 0,3 0,3 0,5 0,3
Фузаріозні зерна 1,0 1,0 1,0 Не допускається
Шкідлива домішка 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
в тому числі:
Ріжки і сажка 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
Гірчак повзучий,в‘язіль 0,05 У границях норми загального вмісту
різнокольоровий,термо шкідливої домішки
псис
ланцетний,пажитниця
п‘янка,софора
лисохвоста(разом)
Смітна домішка, не 2,0 3,0 5,0 1,0 2,0
більше
в тому числі:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 31
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.17.
1 2 3 4 5 6
Мінеральна домішка 0,3 0.5 1,0 0,5 0,5
в тому числі:
Галька 0,1 0,1 0,5 0,1 0,1
Шлак і руда 0,05 0,05 0,1 0,05 0,05
Зіпсовані зерна 0,2 У границях норми загального вмісту смітної
домішки
Вівсюг 1,0 Те саме
Кукіль 0,3 0,3 0,3 0,5 0,3
Фузаріозні зерна 1,0 1,0 1,0 Не допускається
Шкідлива домішка 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
в тому числі:
Ріжки і сажка 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
Гірчак 0,05 У границях норми загального вмісту шкідливої
повзучий,в‘язіль домішки
різнокольоровий,терм
опсис
ланцетний,пажитниця
п‘янка,софора
лисохвоста(разом)
Мінеральна домішка 0,3 0.5 1,0 0,5 0,5
в тому числі:
Галька 0,1 0,1 0,5 0,1 0,1
Шлак і руда 0,05 0,05 0,1 0,05 0,05
Зіпсовані зерна 0,2 У границях норми загального вмісту смітної
домішки
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 32
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.17.
1 2 3 4 5 6
Вівсюг 1,0 Те саме
Кукіль 0,3 0,3 0,3 0,5 0,3
Фузаріозні зерна 1,0 1,0 1,0 Не допускається
Шкідлива домішка 0,2 0,2 0,2 0,2 0,2
в тому числі:
Ріжки і сажка 0,1 0,1 0,1 0,1 0,1
Гірчак 0,05 У границях норми загального вмісту шкідливої
повзучий,в‘язіль домішки
різнокольоровий,терм
опсис
ланцетний,пажитниця
п‘янка,софора
лисохвоста(разом)
геліотроп Не допускається
опушеноплідний і
триходесма сива
Зернова домішка %, 7,0 3,0 15,0 2,0 5,0
не більше
в тому числі:
зерна 2,0 У границях норми загального вмісту зернової
ячменю,віднесені до домішки
зернової домішки
Пророслі 2,0 У границях норми загального вмісту зернової
домішки
Зерна і насіння інших 3,0 У границях норми загального вмісту зернової
культурних рослин, домішки
віднесені до зернової
домішки
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 33
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.17.
1 2 3 4 5 6
в тому числі:
Зерна жита і вівса 3,0 У границях норми загального вмісту зернової
домішки
Дрібні зерна %, не 5,0 5,0 Не обмежується 5,0 7,0
більше
Крупність %, не менше Не регламентується 85,0 70,0
Здатність до Не 92,0 Не 95,0 92,0
проростання %, не регламентуєть регламентується
менше ( для зерна, ся
поставленого не раніше
як за 45 днів після його
збирання)
Життєздатність %,не Не 92,0 Не 95,0 95,0
менше ( для зерна регламентуєть регламентується
поставленого раніше як ся
за 45 днів після його
збирання)
Зараженість шкідниками Не допускається, крім зараженості кліщем не вище 1 ступеня
Вода
Органолептичні та фізико-хімічні показники води повинні відповідати
вимогам ДСТУ 7525:2014, які наведені в табл. 2.18. та 2.19. [11]
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 34
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.18. - Органолептичні показники підготовленої води
Найменування Значення показника для Метод
показника, одиниця виробництва контролю
вимірювання слабоалкогольних
напоїв
Запах при 20° С і під 0 Згідно з
час нагрівання води до ГОСТ3351
60°С,бал
Смак та присмак при 0 Те саме
20° С,бал
Забарвленість, Не більше 5 –‗‗–
градус
Мутність, мг⁄дм³ Не більше 0,5 –‗‗–
Таблиця 2.19. – Фізико – хімічні показники підготовленої води
Найменування показника, Значення показника для Метод контролю
одиниця вимірювання виробництва
слабоалкогольних напоїв
1 2 3
Жорсткість загальна, не більше 0,3 Згідно з ГОСТ
3
ммоль/дм 4151
ДСТУ ISO 6059
Лужність загальна, не більше 2,0 Згідно з ISO 9963-1
3
ммоль/дм
Лужність вільна, не допускається Згідно з ISO 9963-2
3
ммоль/дм
Окислюваність не більше 2,0 Згідно з ГОСТ 23268.12
3
перманганатна, мгО2/дм ISO 8467
3
Сухий залишок, мг /дм не більше 550,0 Згідно з ГОСТ 18164
Масова концентрація не більше 250,0 Згідно з ГОСТ 23268.6
3
натрію+калію, мг /дм
Масова концентрація заліза не більше 0,05 Згідно з ГОСТ 4011,
(Fe, сумарно), ГОСТ 26928
3
мг /дм
Масова концентрація не більше 0,05 Згідно з ГОСТ 4974
3
марганцю, мг /дм
Масова концентрація не більше 100,0 Згідно з ГОСТ 4389
3
сульфатів, мг /дм
Масова концентрація не більше 80,0 Згідно з ДСТУ 4089 ГОСТ
3
хлоридів, мг /дм 4245
Масова концентрація не більше 7,0 Згідно з ГОСТ 4389
3
силікатів, мг /дм
Масова концентрація не більше 0,05 Згідно з ГОСТ 18309
3
ортофосфатів, мг /дм
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 35
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.19.
Масова концентрація не більше 0.05 Згідно з ГОСТ 18309
3
поліфосфатів, мг /дм
Масова концентрація не більше 0,1
-
нітритів (за NO2 ), Згідно з ГОСТ 4192
3
мг /дм
Масова концентрація не допускається Згідно з ГОСТ 4192
аміаку (за азотом),
3
мг /дм
Масова концентрація хлору не допускається Згідно з ГОСТ 18190
залишкового вільного, мг
3
/дм
Масова концентрація не допускається
3 Згідно з ISO 1053
сірководню, мг /дм
2.5. Асортимент допоміжних матеріалів
Ферментні препарати
Органолептичні та фізико-хімічні показники ферментних препаратів
повинні відповідати вимогам ДСТУ 4457:2005, які наведені в табл. 2.20. та
2.21. [12]
Таблиця 2.20. – Органолептичні показники ферментів
Назва показника Характеристика
Ферменти Фермент ПС
Зовнішній вигляд Однорідний порошок з кристалами солі
Колір Жовтувато-сірий або світло-сірий
Запах Специфічний, притаманний Специфічний, притаманний
тваринним ферменту
молокозсідальним яловичому, без стороннього
ферментам, без
стороннього
Таблиця 2.21. – Фізико – хімічні показники ферментів
Назва показника Характеристика і норми Метод
Ферменти Фермент контролюв
ПФ-1 ПФ-2 ПФ-3 ПС ання
Загальна активність 10000 Згідно з
ферменту по зсіданню 11.3.1
молока, умовні одиниці,
не менше ніж
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 36
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.21
Масова частка пепсину Не Не 50 Не Згідно з
курячого, %, не більше нормо нормо нормовано 11.3.6
ніж вано вано
Дезінфікуючі засоби
Органолептичні та фізико-хімічні показники NaOH повинні відповідати
вимогам ГОСТ Р 55064-2012, які наведені в табл. 2.22. [13]
Таблиця 2.22. - Органолептичні та фізико-хімічні показники NaOH
Назва Норма для марок
показника ТР РР ТД РД РМ-А РМ-Б РМ-В
Вищ Перш
ий ий
сорт сорт
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Зовнішній Лускован Безбарв Плавлена Безбарвна або Безбарв Безбарв Безбарв
вигляд а маса на маса пофарбована на на на
білого прозора білого рідина. прозора прозора прозора
кольору. рідина кольору. Допускається рідина рідина рідина
Допускаєт Допускає кристалізован
ься слабке ться ий осад
забарвлен слабке
ня забарвлен
а
Масова 98,5 42,0 94,0 46,0 44,0 48,0 46,0 31,0
частка
гідроксид
натрію,%,
не менше
Масова 0,8 0,5 1,0 0,6 0,8 0,10 0,20 Не
частка нормує
карбонат ться
натрію,%,
не більше
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 37
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.22.
Масова 0,05 0,05 3,5 3,0 3,8 0,024 0,040 Не
частка нормуєт
хлорид ься
натрію,
%, не
більше
Масова 0,004(в 0,0015(в 0,03(в 0,007(в 0,02( 0,0015 0,0020 Не
частка перерахун перерах перерахун перера в нормуєт
заліза, %, ку на унку на ку на хунку пере ься
не більше оксид оксид оксид на раху
заліза ІІІ) заліза заліза ІІІ) оксид нку
ІІІ) заліза на
ІІІ) окси
д
заліз
а ІІІ)
Сума 0,02 0,02 Не Не Не Не Не Не
масових нормуєть нормує норм нормує нормує нормуєт
часток ся ться уєть норм ться ься
оксид ся
заліза та
алюмінію,
%, не
більше
Масова 0,02 0,008 Не Не Не Не Не Не
частка нормуєть нормує норм нормує нормує нормуєт
кремнієво ся ться уєть ться ться ься
ї кислоти ся
в
перерахун
ку на
диоксид
кремнію,
%, не
більше
2.6. Технологічна схема виробництва
2.6.1. Принципово – технологічна схема
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 38
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Зернопродукти із зерносховища
відходи
Очищення солоду та ячменю
Подрібнення солоду та ячменю
помел
вода конденсат
пара
ФП Приготування затору
вода температурою 70°С
Фільтрування затору дробина
сусло і промивні води
пара конденсат
Кип‘ятіння сусла з хмелем
хмелепродукти
білковий брух
Освітлення сусла
холодоагент Охолодження сусла до температури
6 - 8ºС
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 39
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
2.6.2. Вибір і обґрунтування способів та режимів
Елеваторні зерносховища
Елеватор - споруда для зберігання великих партій зерна та доведення
його до кондиційного стану. Елеватор є високомеханізованим
зерносховищем силосного типу.
Елеватори є комплексом споруд, до складу яких можуть входити:
робоча будівля, силосні корпуси, пристрої для навантаження та
вивантаження зерна, зерносушарки та ін. На територіях діючих підприємств
будують елеватори з повним або скороченим комплексом споруд. Широко
поширене будівництво силосних корпусів, що прив'язуються до робочих
будівель елеваторів, що діють.
Силосні залізобетонні корпуси (ємності) місткістю від 11,2 до 48,0 тис.
тонн компонують із силосів двох типів: квадратних збірної конструкції
розміром 3х3 по осях стін та круглих монолітних діаметром 6 та 9 метрів або
збірних діаметром 6 метрів, висота зазвичай 30 метрів . Квадратні силоси
розташовують по ширині шість, вісім і дванадцять рядів, а круглі — три,
чотири і шість рядів. Металеві силоси місткістю 2,55 і 3,0 тис. тонн,
діаметром 18 метрів, висотою 11,9 і 15 метрів, мають послідовно в один ряд
(по 2…4 силоси). Силоси зблоковані з робочою будівлею, де розміщено
основне технологічне та транспортне обладнання. Зерно з приймальних
бункерів піднімають транспортерами або вертикальними підйомниками
(норіями) на верх робочої будівлі, зважують, очищають від домішок, сушать
у зерносушарках і направляють по верхньому конвеєру надсилосні
транспортери, які скидають його в силоси. Вивантажують зерно на нижні
конвеєри (їх встановлюють у підсилосному поверсі) через отвори з лійками в
днищах силосів. Частину силосів обладнають установками для дезінфекції
зерна та активного вентилювання. Температуру зерна вимірюють
термопідвісками, що встановлюються на різних рівнях. Як правило, елеватор
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 40
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
має пункти автоприймання, залізничного прийому, авто-і залізничного
навантаження.
Залежно від призначення елеватори поділяють на:
хлібоприймальні або заготівельні (приймають зерно від
господарств, очищають від домішок, сушать та відвантажують
споживачеві; ємність 15-100 тис. т);
виробничі (споруджують при млинах, круп'яних,
комбікормових, крохмалопаткових заводах і т. п.; 10-150 тис. т);
базисні (призначені для тривалого зберігання зерна, що
приймається з залізничного транспорту та відвантажується в
залізничні вагони; 100-150 тис. т);
перевалочні та портові (будують у місцях перевалок зерна з
одного виду транспорту на інший - на великих залізничних
станціях, у морських портах; 50-100 тис. т).
Склад типового елеватора:
вагова;
приймальне відділення (для вивантаження залізничного або
автотранспорту), являє собою завальну яму різного обсягу проїзного
або непроїзного типу;
робоча вежа, в ній розташовуються машини для попереднього,
первинного і, при необхідності, вторинного очищення зерна, а також
система аспірації для очищення від легких домішок;
сушильне відділення, включає ємності для накопичення вологого і
сухого матеріалів, а також необхідну кількість сушарок різного
виконання з пальниками під потрібний вид палива;
відділення зберігання, в сучасному елеваторі є силоси (банки)
необхідної місткості, розташовані або в один ряд, або в кілька
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 41
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
взаємопов'язаних рядів, що дозволяє зберігати різні культури або сорти
одних і тих же культур в одному елеваторі;
відділення відвантаження, як правило, є системою бункерів-хопперів
для відвантаження на залізничний або автотранспорт;
транспортне обладнання пов'язує всі маршрути елеватора (норіями та
транспортерами різних видів та модифікацій);
металоконструкції (норій ні вежі і транспортні мости та галереї);
системи електрики і автоматизації, включають в себе шафи управління,
частотні перетворювачі, датчики, електро - кабельну продукцію,
освітлення;
адміністративно – побутовий корпус, лабораторія, пожежний резервуар
і інші, потрібні по нормативам, будівлі та споруди.
2.6.3. Заходи щодо енерго- і ресурсозбереження
Основними первинними енергоресурсами на будь-якому сучасному
підприємстві є електрична та теплова енергія. При централізованій системі
постачання електроенергія надходить з енергосистеми повітряними або
кабельними лініями електропередачі на головну підстанцію підприємства і
розподіляється по заводських електричних мереж між кінцевими
споживачами. Під'єднання теплоспоживачів до теплової мережі здійснюється
через теплові пункти, на яких провадиться перетворення виду теплоносія або
його параметрів: тиску та температури. При децентралізованих системах
енергопостачання електрична енергія виробляється власними генераторами,
що працюють на парових або газових турбінах чи дизельних двигунах.
Надлишки електроенергії підприємство може продавати енергосистемі
Котельні працюють зазвичай на газі, рідше на вугільному пилу,
деревних відходах. Значним джерелом теплової енергії на заводах з
високотемпературними технологіями є котли-утилізатори, що
використовують теплові відходи або вторинні енергоресурси . Стиснене
повітря виробляється на заводських компресорних станціях, електропривід
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 42
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
яких здійснюється потужними синхронними електродвигунами. Заводи з
технологічним споживанням зріджених газів використовують власні станції
зрідження або сховища холодоагентів, що привозяться. Сучасні технології
очищення виробничих вод дозволяють забезпечити оборотну рециркуляційну
систему водопостачання з отриманням біогазу , що є паливом для
вироблення теплової або електричної енергії. Розглянемо основні напрями
споживання та використання перерахованих енергоресурсів. У цільовому
аспекті слід розрізняти споживання енергоресурсів на технологічні потреби
та допоміжні виробничі та господарсько-побутові потреби підприємства.
Взаємозамінність енергоресурсів та енергоустановок ставить завдання
оптимального вибору енергоносіїв та компонентів систем
енергогосподарства підприємства та визначає важливу частину ще одного
напряму енергозбереження – структурного. Структурне енергозбереження у
межах підприємства чи фірми включає також оптимізацію структури
номенклатури своєї продукції чи послуг, структур застосовуваних сировини,
технологій і виробничого устаткування.
На підприємствах пар і гарячу воду часто виробляють у власних
котельнях, але вони також можуть надходити тепловою мережею районної
енергетичної системи або заводської теплоелектроцентралі.
Електроенергію споживають для транспортування сировини,
напівпродукту та готової продукції, очищення та подрібнення сировини,
перемішування напівпродуктів, фасування готової продукції, вироблення
холоду тощо.
Для зниження енерговитрат під час пророщування солоду застосовують
різні способи зменшення втрат сухих речовин на дихання. З цією метою
застосовують активатори інгібітори росту, що дозволяють скорочувати
тривалість процесу пророщування. Крім того, для зниження витрати
електроенергії використовуються різні технічні прийоми, що сприяють
зниженню витрати та напору повітря при солодорощенні .
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 43
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
При сушінні солоду витрата електроенергії залежить від обраного
режиму сушіння, конструкції солодосушарки , кліматичної зони її
розташування, початкової вологості солоду.
Найбільші енерговитрати відбуваються при приготуванні пивного
сусла та розливу пива у пляшки.
Для отримання пивного сусла використовується обладнання відкритого
типу, що призводить до значних втрат теплової енергії з вторинною парою,
що надходить в атмосферу. Крім того, втрата тепла відбувається через стінки
агрегатів та трубопроводів у навколишнє середовище.
Багато енергії витрачається при розливі та пастеризації пива. Важливим
фактором зниження витрати електроенергії при пляшковому розливі є
забезпечення на кожній лінії розливу її паспортної потужності.
При пастеризації пива можна економити електроенергію,
використовуючи вторинне тепло пастеризованого пива для підігріву пива, що
надходить на пастеризацію, а також суворо дотримуючись режимів
пастеризації.
Заходи щодо енергозбереження можуть бути різними. Один із
найдієвіших способів збільшення ефективності використання енергії –
застосування сучасних технологій енергозбереження.
На підприємствах встановлені високопотужні електродвигуни, що
витрачають до 60% більше енергії, ніж необхідно. Для оптимізації процесу
застосовуються електроприводи із вбудованими функціями зниження
енергоспоживання. Завдяки гнучкій зміні частоти їх обертання залежно від
навантаження енергозбереження може становити 30-50%.
Енергозбереження особливо актуальне для різноманітних механізмів,
що часто працюють зі зниженим навантаженням: насосів, вентиляторів,
конвеєрів і т.д. Енергозбереження підприємств також може бути забезпечене
завдяки використанню електроприводів та засобів автоматизації.
Велика частка витрат електроенергії йде на освітлення приміщень,
тому на підприємстві будуть встановлені енергозберігаючі лампочки, які
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 44
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
дозволять знизити витрати на освітлення до мінімуму, крім того, термін їх
служби втричі більше, ніж звичайних лампочок.
Основоположним принципом роботи сучасного підприємства є
ресурсозбереження, що значно здешевить процес виробництва та збільшить
рентабельність роботи підприємства.
На підприємстві застосовується ряд заходів щодо енерго - і
ресурсозбереження - одні з пріоритетних напрямів економічної політики
підприємства, орієнтованого на динамічний розвиток, як у плані зниження
витрат на виробництво основної продукції, так і відповідно до загальної
спрямованості зниження навантажень на виробляючі потужності.
2.6.4. Опис апаратурно-технологічної схеми
Сировина норією 1, стрічковим транспортером 2 розподіляється на
солоджену та несолоджену.
Несолоджена надходить у бункер 5, 6 та 4, проходить сепарацію через
ситовий сепаратор7, де відділяються леткі домішки та зернові домішки. Далі
через магнітний сепаратор 8, ваги 9 надходить у молоткову дробарку 10 на
подрібнення. Подрібнена несолоджена сировина розподіляється по бункерах
14, 15 та 13.
Солод після бункеру 3 очищається на повітряно-ситовому сепараторі 7
і магнітному сепараторі 8, зважується на вагах 9 і надходить до вальцової
дробарки мокрого помелу 11. Подрібнений солод подається у бункер 12.
Подрібнена сировина стрічковим транспортером 2 і норією 1 направляється
перед заторний апарат 16, в якому змішується з водою і шестерінчастим
насосом 17 перекачує в заторний апарат 19. Затирання проводять
двовідварочним способом з додаванням ферментних препаратів.
Після цього, затор подають на фільтрацію у фільтр-чан 20, де
відділяють пивну дробину, яка йде в бункер 21, пивну дробину промивають
промивними водами, які направляються на сусло варіння. Спочатку у збірник
сусла 22, теплообмінник 24, який обігрівається за рахунок вторинної пари,
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 45
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
яку отримали при сусло варінні. Нагрівається до температури 50-600С, далі
направляємо в енергозберігаючу колону до температури кипіння і подаємо в
сусло варильний апарат 25.
Гаряче сусло насосом 18 перекачують на гідро циклон 27. В гідро
циклоні 27 відділяємо білковий осад. Після чого, сусло насосом 18
перекачуємо до пластинчастого теплообмінника, де охолоджується сусло до
температури бродіння і перекачуємо в бродильний апарат.
2.7. Продуктові розрахунки
Продуктовий розрахунок виробництва Львівського пива 4,0 млн. дал на
1 рік. [1]
1. Визначення виходу екстракту у варильному відділенні із 100 кг
зернової сировини
«Львівське» пиво виготовляють з використанням 89,5 % світлого
солоду, 10 % рисової січки 0,5% карамельного солоду і тобто на 100 кг
сировини, що витрачається , припадає 89,5 кг солоду, 10 кг рисової січки і 0,5
кг карамельного солоду.
При поліруванні втрати солоду становлять 0,1 % від його маси, або
На подрібнення надійде
При вологості солоду 5,6%, рисової січки – 15% і 5,5% карамельного
солоду кількість сухих речовин у заторі становить:
У солоді:
У рисовій січці:
У карамельному солоду:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 46
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Разом сухих речовин (СР) у сировині:
Згідно з таблицею екстрактивність солоду становить 76%, а рисової
січки – 90% і карамельного солоду - 70% від маси сухих речовин. Тоді вміст
екстрактивних речовин у сировині:
У солоді:
У рисовій січці:
У карамельному солоді:
Разом екстрактивних речовин:
Частина екстракту (1,75% від маси зерно продуктів, що йдуть на
затирання) втрачається в дробині, тому в сусло перейде екстрактивних
речовин:
Кількість сухих речовин, що залишилась у дробині, визначається як
різниця між масою сухих речовин зерно продуктів і масою екстрактивних
речовин, що перейшли в сусло:
Початковими даними для розрахунків кількості напівпродуктів є
початкова концентрація сусла та об‘ємні втрати на кожній стадії виробництва
пива. Для орієнтовних розрахунків кількість напівпродуктів можна знайти у
таблицях технологічної інструкції або розрахувати у такий спосіб:
Гаряче сусло. Відповідно до проведеного розрахунку в сусло
переходить 71,21 кг екстрактивних речовин. Врахувавши, що сусло для
«Львівського» пива готують з концентрацією сухих речивин 12%, маса
одержаного сусла:
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 47
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Об‘єм «Львівського» сусла при температурі 20º C та відносній густині
1,0484 кг/л:
Об‘єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04
рази:
Холодне сусло. Втрати сусла в хмельовій дробині, відстої при
сепарації, стиску, на замочуванні трубопроводів приймаються відповідно до
норм технологічних втрат для «Львівського» пива 5,8% від об‘єму гарячого
сусла, приведеного до об‘єму при 20 C:
Отже, об‘єм холодного сусла:
Молоде (зелене) пиво. При втратах у бродильному відділенні
«Львівського» пива 2,5% від об‘єму холодного сусла об‘єм молодого пива:
Фільтроване пиво. При витратах у відділеннях добродіння і
фільтрування 2,3% до об‘єму молодого «Львівського» пива кількість
фільтрованого пива:
Товарне готове пиво. Втрати товарного пива відносно відфільтрованого
при розливанні у пляшки становлять 2,5%, у діжки – 0,5%, в пивовози –
0,35%. За умов, що 65% «Львівського» пива розливають у пляшки, 15% - в
діжки і 20% - в пивовози середньозважені втрати пива:
Тоді кількість товарного пива:
Сумарні втрати по рідкій фазі визначаються як різниця об‘ємів
гарячого сусла і товарного пива:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 48
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
або у процентах до об‘єму гарячого сусла:
Визначення витрат хмелю, ферментних препаратів і молочної кислоти.
Хміль. Витрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у
промисловості нормами. Норма хмелю для «Львівського» пива – 30 г, тоді
витрати хмелю:
Ферментні препарати. Витрати ферментних препаратів залежить від
кількості ячмінного борошна в рецептурі пива. Їх можна розрахувати за
формулою:
Якщо оцукрювальна здатність ферментного препарату становить 100
одиниць, то його витрачають 1% від маси засипки, тобто:
Молочна кислота. Використовується для підкислення затору з
розрахунку 0,08 кг 100% молочної кислоти на 100 кг зернової сировини,або
0,2% 40% молочної кислоти до маси зернової сировини.
Визначення кількості відходів.
Пивна дробина. Кількість утворюваної пивної дробини вологістю 86%
визначається множенням кількості сухих речовин, що залишились у дробині,
коефіцієнт Отже, кількість пивної дробини при
варінні сусла «Львівського» пива:
Хмельова дробина. Безводної хмельової дробини одержують 60% від
маси витраченого хмелю. Дробина вологістю 85% отримують в 6,67 рази
більше,тобто
На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 49
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Шлам сепараторний. Незалежно від найменування пива з 100 кг
витрачених зернопродуктів одержують 1,75 шламу вологістю 80%.
Відстій у танках добродіння. Кількість відстою при витримці
«Львівського» пива одержують 1,71 л на 100 кг витрачених зернопродуктів.
Надлишкові дріжджі. Витрати дріжджів з вологістю 86% на 10 дал
пива, що бродить за класичною схемою, - 1,0л; у батареї безперервного
бродіння і добродіння – 1,5 л; бродіння та добродіння в циліндроконічному
апараті ЦКБА – 1,53 л.
Одна половина надлишкових дріжджів використовується як засівні, а
друга – є відходом. Цю частину визначають множенням кількості товарного
пива у літрах на 0,01:
Двооксид вуглецю. Згідно з нашими розрахунками до бродильного
відділення надходить 554,51 л холодного сусла. Маса його при густині 1,0484
становить:
При концентрації «Львівського» сусла 12% у ньому екстрактивних
речовин міститься:
Для розрахунку ці екстрактивні речовини являють собою мальтозу,
оскільки в умовах бродіння пивоварного виробництва дексожники практично
не зброджуються. Зброджування мальтози можна виразити таким рівнянням:
;
Справжній ступінь зброджування для «Львівського» пива становить
55%. Отже, збродить екстрактивних речовин:
Під час бродіння виділиться вуглекислого газу:
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 50
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Де 342 і 44 – відповідно молекулярна маса мальтози і вуглекислого
газу;
4 – стехіометричний коефіцієнт при CO2;
Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,30% від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв‘язаної вуглекислоти:
Отже, в атмосферу вуглекислого газу виділиться:
3
Маса 1 м вуглекислого газу при і тиску 0,4 мПа дорівнює 1,832
кг, тоді об‘єм вуглекислого газу, що виділиться в атмосферу:
Кількість вуглекислого газу, що виділяється при головному бродінні на
1 дал товарного пива:
Зведена таблиця продуктів.
У наведених розрахунках для «Львівського» пива визначені кількості
напівпродуктів, готового пива і відходів, які отримують з 100 кг зернової
сировини. Для зручності використання даних цього розрахунку доцільно
перерахувати на 1 дал готового пива і на його річний випуск. Для цього
кількість кожного продукту ділять на кількість пива (дал), що одержують з
100 кг зерно продуктів. Річну кількість продуктів визначають множенням
кількості продуктів на 1 дал на річний випуск пива. Результати заносять у
таблицю.
Таблиця 2.23. – Норми витрати сировини і продуктів для виробництва
Львівського пива
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 51
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
На 100 кг На1 дал пива На 4 млн дал за рік
зернової
сировини
1 2 3 4
Зернова сировина,кг
Світлий солод 89,5 0,17 680000
Рисова січка 10 0,02 80000
Карамельний 0,5 0,001 4000
солод
Разом, кг 100 0,19 760000
Інші види сировини,кг
Хміль 1,554 0,003 12000
Ферментні 1,0 0,002 8000
препарати
Проміжні продукти і товарне пиво,дал
Напівпродукти, 588,65 1,13 4520000
л гаряче сусло
Холодне сусло 554,51 1,07 4280000
Молоде пиво 540,65 1,04 4160000
Фільтроване 528,21 1,02 4080000
пиво
Готове пиво 518,86 1 4000000
Відходи , кг
Пивна дробина, 158,22 0,30 1200000
кг
Хмельова 6,22 0,01 40000
дробина, кг
Шлам (осад), л 1,75 0,003 12000
Надлишкові 5,18 0,001 4000
дріжджі, л
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 52
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.23.
1 2 3 4
Вуглекислий 19,74 0,04 160000
газ, кг
Відходи 0,09 0,0002 800
полірування, кг
Молочна 0,08 0,0002 800
кислота
Продуктовий розрахунок виробництва Янтарного пива 3,0 млн. дал на
1 рік [1]
1. Визначення виходу екстракту у варильному відділенні із 100 кг
зернової сировини
«Янтарне» пиво виготовляють з використанням 74% солоду,18%
рисової січки, 3% крохмальна патока і 5% цукор тобто на 100 кг сировини
припадає 74 кг солоду, 18 кг ячменю,3 кг крохмальної патоки і 5 кг цукру.
При поліруванні втрати солоду становлять 0,1% від його маси,або
На подрібнення надійде
При вологості солоду 5,6%, рисової січки – 15%,крохмальної патоки –
30%, 0,15% цукру кількість сухих речовин у заторі становить:
У солоді:
У рисовій січці:
У крохмальній патоці:
У цукрі – піску:
Разом сухих речовин (СР) у сировині:
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 53
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Згідно з таблицею екстрактивність солоду становить 76%, рисової
січки – 90%, крохмальної патоки – 100%, а цукру – піску – 100% від маси
сухих речовин. Тоді вміст екстрактивних речовин у сировині:
У солоді:
У рисовій січці:
У крохмальній патоці:
У цукрі – піску:
Разом екстрактивних речовин:
Частина екстракту (1,75% від маси зерно продуктів, що йдуть на
затирання) втрачається в дробині, тому в сусло перейде екстрактивних
речовин:
Кількість сухих речовин, що залишилась у дробині, визначається як
різниця між масою сухих речовин зерно продуктів і масою екстрактивних
речовин, що перейшли в сусло:
Початковими даними для розрахунків кількості напівпродуктів є
початкова концентрація сусла та об‘ємні втрати на кожній стадії виробництва
пива. Для орієнтовних розрахунків кількість напівпродуктів можна знайти у
таблицях технологічної інструкції або розрахувати у такий спосіб:
Гаряче сусло. Відповідно до проведеного розрахунку в сусло
переходить 65,73 кг екстрактивних речовин. Врахувавши, що сусло для
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 54
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
«Янтарного» пива готують з концентрацією сухих речовин 19%, маса
одержаного сусла:
Об‘єм «Янтарного» сусла при температурі 20º C та відносній густині
1,057 кг/л:
Об‘єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04
рази:
Холодне сусло. Втрати сусла в хмельовій дробині, відстої при
сепарації, стиску, на замочуванні трубопроводів приймаються відповідно до
норм технологічних втрат для «Янтарного» пива 5,8% від об‘єму гарячого
сусла, приведеного до об‘єму при 20° C:
Отже, об‘єм холодного сусла:
Молоде (зелене) пиво. При втратах у бродильному відділенні
«Янтарного» пива 2,5% від об‘єму холодного сусла об‘єм молодого пива:
Фільтроване пиво. При витратах у відділеннях добродіння і
фільтрування 2,3% до об‘єму молодого «Янтарного» пива кількість
фільтрованого пива:
Товарне готове пиво. Втрати товарного пива відносно відфільтрованого
при розливанні у пляшки становлять 2,5%, у діжки – 0,5%, в пивовози –
0,35%. За умов, що 65% «Янтарного» пива розливають у пляшки, 15% - в
діжки і 20% - в пивовози середньозважені втрати пива:
Тоді кількість товарного пива:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 55
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Сумарні втрати по рідкій фазі визначаються як різниця об‘ємів
гарячого сусла і товарного пива:
або у процентах до об‘єму гарячого сусла:
Визначення витрат хмелю, ферментних препаратів і молочної кислоти
Хміль. Витрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у
промисловості нормами. Норма хмелю для «Янтарного» пива – 45 г, тоді
витрати хмелю:
Ферментні препарати. Витрати ферментних препаратів залежить від
кількості ячмінного борошна в рецептурі пива. Їх можна розрахувати за
формулою:
Якщо оцукрювальна здатність ферментного препарату становить 100
одиниць, то його витрачають 1% від маси засипки, тобто:
Молочна кислота. Використовується для підкислення затору з
розрахунку 0,08 кг 100% молочної кислоти на 100 кг зернової сировини,або
0,2% 40% молочної кислоти до маси зернової сировини.
Визначення кількості відходів.
Пивна дробина. Кількість утворюваної пивної дробини вологістю 86%
визначається множенням кількості сухих речовин, що залишились у дробині,
коефіцієнт Отже, кількість пивної дробини при
варінні сусла «Янтарного» пива:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 56
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Хмельова дробина. Безводної хмельової дробини одержують 60% від
маси витраченого хмелю. Дробина вологістю 85% отримують в 6,67 рази
більше,тобто
На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:
Шлам сепараторний. Незалежно від найменування пива з 100 кг
витрачених зернопродуктів одержують 1,75 шламу вологістю 80%.
Відстій у танках добродіння. Кількість відстою при витримці
«Янтарного» пива одержують 1,71 л на 100 кг витрачених зернопродуктів.
Надлишкові дріжджі. Витрати дріжджів з вологістю 86% на 10 дал
пива, що бродить за класичною схемою, - 1,0л; у батареї безперервного
бродіння і добродіння – 1,5 л; бродіння та добродіння в циліндроконічному
апараті ЦКБА – 1,53 л.
Одна половина надлишкових дріжджів використовується як засівні, а
друга – є відходом. Цю частину визначають множенням кількості товарного
пива у літрах на 0,01:
Двооксид вуглецю. Згідно з нашими розрахунками до бродильного
відділення надходить 320,63 л холодного сусла. Маса його при густині 1,057
становить:
При концентрації «Янтарного» сусла 19% у ньому екстрактивних
речовин міститься:
Для розрахунку ці екстрактивні речовини являють собою мальтозу,
оскільки в умовах бродіння пивоварного виробництва дексожники практично
не зброджуються. Зброджування мальтози можна виразити таким рівнянням:
;
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 57
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Справжній ступінь зброджування для «Янтарного» пива становить
54%. Отже, збродить екстрактивних речовин:
Під час бродіння виділиться вуглекислого газу:
Де 342 і 44 – відповідно молекулярна маса мальтози і вуглекислого
газу;
4 – стехіометричний коефіцієнт при CO2;
Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,36% від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв‘язаної вуглекислоти:
Отже, в атмосферу вуглекислого газу виділиться:
3
Маса 1 м вуглекислого газу при і тиску 0,4 мПа дорівнює 1,832
кг, тоді об‘єм вуглекислого газу, що виділиться в атмосферу:
Кількість вуглекислого газу, що виділяється при головному бродінні на
1 дал товарного пива:
Зведена таблиця продуктів.
У наведених розрахунках для «Янтарного» пива визначені кількості
напівпродуктів, готового пива і відходів, які отримують з 100 кг зернової
сировини. Для зручності використання даних цього розрахунку доцільно
перерахувати на 1 дал готового пива і на його річний випуск. Для цього
кількість кожного продукту ділять на кількість пива (дал), що одержують з
100 кг зерно продуктів. Річну кількість продуктів визначають множенням
кількості продуктів на 1 дал на річний випуск пива. Результати заносять у
таблицю.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 58
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Таблиця 2.24. – Норми витрати сировини і продуктів для виробництва
Янтарного пива
На 100 кг зернової На1 дал пива На 3 млн дал
сировини за рік
Зернова сировина, кг
Світлий солод 74 0,25 750000
Рисова січка 18 0,06 180000
Крохмальна патока 3 0,01 30000
Цукор - пісок 5 0,02 60000
Разом, кг 100 0,33 990000
Інші види сировини, кг
Хміль 1,350 0,004 12000
Ферментні препарати 1,0 0,003 9000
Проміжні продукти і товарне пиво, дал
Напівпродукти, л гаряче 340,38 1,13 3390000
сусло
Холодне сусло 320,63 1,07 3210000
Молоде пиво 312,61 1,04 3120000
Фільтроване пиво 305,42 1,02 3060000
Готове пиво 300,01 1 3000000
Відходи, кг
Пивна дробина, кг 183,5 0,61 1830000
Хмельова дробина, кг 5,40 0,02 60000
Шлам (осад), л 1,75 0,01 30000
Надлишкові дріжджі, л 3 0,01 30000
Вуглекислий газ, кг 17,89 0,06 180000
Відходи полірування, кг 0,08 0 0
Молочна кислота 0,08 0 0
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 59
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продуктовий розрахунок виробництва Портер пива 3,0 млн дал на 1
рік[1]
1. Визначення виходу екстракту у варильному відділенні із 100 кг
зернової сировини
«Портер» пиво виготовляють з використанням 82% темного
солоду,12% карамельного солоду і 6% світлого солоду тобто на 100 кг
сировини, що витрачається, припадає 82 кг темного солоду, 12 кг
карамельного солоду і 6 кг світлого солоду.
При поліруванні втрати солоду становлять 0,1% від його маси, або
На подрібнення надійде 0,082=81,92 кг солоду.
При вологості темного солоду 5,5%, карамельного солоду – 5,5% і 5,6%
- світлого солоду кількість сухих речовин у заторі становить:
У темному солоді:
0,055)=77,41 кг.
У карамельному солоді:
У світлому солоді:
Разом сухих речовин (СР) у сировині:
Згідно з таблицею екстрактивність темного солоду – 74%,
карамельного солоду – 70% і світлого солоду – 76% від маси сухих речовин у
заторі становить:
У темному солоді:
У карамельному солоді:
У світлому солоді:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 60
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Разом екстрактивних речовин:
Частина екстракту (2,2% від маси зерно продуктів, що йдуть на
затирання) втрачається в дробині, тому в сусло перейде екстрактивних
речовин:
Кількість сухих речовин, що залишилась у дробині, визначається як
різниця між масою сухих речовин зерно продуктів і масою екстрактивних
речовин, що перейшли в сусло:
Початковими даними для розрахунків кількості напівпродуктів є
початкова концентрація сусла та об‘ємні втрати на кожній стадії виробництва
пива. Для орієнтовних розрахунків кількість напівпродуктів можна знайти у
таблицях технологічної інструкції або розрахувати у такий спосіб:
Гаряче сусло. Відповідно до проведеного розрахунку в сусло
переходить 68,29 кг екстрактивних речовин. Врахувавши, що сусло для
«Портер» пива готують з концентрацією сухих речовин 20%, маса
одержаного сусла:
Об‘єм «Портер» сусла при температурі 20º C та відносній густині
1,0830 кг/л:
Об‘єм гарячого сусла з урахуванням його теплового розширення у 1,04
рази:
Холодне сусло. Втрати сусла в хмельовій дробині, відстої при
сепарації, стиску, на замочуванні трубопроводів приймаються відповідно до
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 61
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
норм технологічних втрат для «Портер» пива 5,5% від об‘єму гарячого сусла,
приведеного до об‘єму при 20° C:
Отже, об‘єм холодного сусла:
Молоде (зелене) пиво. При втратах у бродильному відділенні
«Портер» пива 2,2% від об‘єму холодного сусла об‘єм молодого пива:
Фільтроване пиво. При витратах у відділеннях добродіння і
фільтрування 2,4% до об‘єму молодого «Портер» пива кількість
фільтрованого пива:
Товарне готове пиво. Втрати товарного пива відносно відфільтрованого
при розливанні у пляшки становлять 2,5%, у діжки – 0,5%, в пивовози –
0,35%. За умов, що 65% «Портер» пива розливають у пляшки, 15% - в діжки і
20% - в пивовози середньозважені втрати пива:
Тоді кількість товарного пива:
Сумарні втрати по рідкій фазі визначаються як різниця об‘ємів
гарячого сусла і товарного пива:
або у процентах до об‘єму гарячого сусла:
Визначення витрат хмелю, ферментних препаратів і молочної кислоти.
Хміль. Витрати хмелю на 1 дал пива приймаються за діючими у
промисловості нормами. Норма хмелю для «Портер» пива – 45 г, тоді
витрати хмелю:
Лист
КП21ТБВ84.83.00 000 ПЗ 62
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Ферментні препарати. Витрати ферментних препаратів залежить від
кількості ячмінного борошна в рецептурі пива. Їх можна розрахувати за
формулою:
Якщо оцукрювальна здатність ферментного препарату становить 100
одиниць, то його витрачають 1% від маси засипки, тобто:
Молочна кислота. Використовується для підкислення затору з
розрахунку 0,08 кг 100% молочної кислоти на 100 кг зернової сировини,або
0,2% 40% молочної кислоти до маси зернової сировини.
Визначення кількості відходів.
Пивна дробина. Кількість утворюваної пивної дробини вологістю 86%
визначається множенням кількості сухих речовин, що залишились у дробині,
коефіцієнт Отже, кількість пивної дробини при
варінні сусла «Портер» пива:
Хмельова дробина. Безводної хмельової дробини одержують 60% від
маси витраченого хмелю. Дробина вологістю 85% отримують в 6,67 рази
більше,тобто
На кожен 1 дал пива отримують вологої дробини:
Шлам сепараторний. Незалежно від найменування пива з 100 кг
витрачених зернопродуктів одержують 1,75 шламу вологістю 80%.
Відстій у танках добродіння. Кількість відстою при витримці «Портер»
пива одержують 1,71 л на 100 кг витрачених зернопродуктів.
Надлишкові дріжджі. Витрати дріжджів з вологістю 86% на 10 дал
пива, що бродить за класичною схемою, - 1,0л; у батареї безперервного
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 63
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
бродіння і добродіння – 1,5 л; бродіння та добродіння в циліндроконічному
апараті ЦКБА – 1,53 л.
Одна половина надлишкових дріжджів використовується як засівні, а
друга – є відходом. Цю частину визначають множенням кількості товарного
пива у літрах на 0,01:
Двооксид вуглецю. Згідно з нашими розрахунками до бродильного
відділення надходить 296,58 л холодного сусла. Маса його при густині 1,0830
становить:
При концентрації «Портер» сусла 20% у ньому екстрактивних речовин
міститься:
Для розрахунку ці екстрактивні речовини являють собою мальтозу,
оскільки в умовах бродіння пивоварного виробництва дексожники практично
не зброджуються. Зброджування мальтози можна виразити таким рівнянням:
;
Справжній ступінь зброджування для «Портер» пива становить 46%.
Отже, збродить екстрактивних речовин:
Під час бродіння виділиться вуглекислого газу:
Де 342 і 44 – відповідно молекулярна маса мальтози і вуглекислого
газу;
4 – стехіометричний коефіцієнт при CO2;
Вміст вуглекислоти у пиві становить 0,35% від маси холодного сусла
незалежно від найменування пива, тоді кількість зв‘язаної вуглекислоти:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 64
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Отже, в атмосферу вуглекислого газу виділиться:
3
Маса 1 м вуглекислого газу при і тиску 0,4 мПа дорівнює 1,832
кг, тоді об‘єм вуглекислого газу, що виділиться в атмосферу:
Кількість вуглекислого газу, що виділяється при головному бродінні на
1 дал товарного пива:
1. Зведена таблиця продуктів.
Дані, одержані при розрахунку на 100 кг зернової сировини, на 1 дал
пива і на річну продуктивність, наведені в таблиці 3.3.
При розрахунку на 1 дал пива кількість кожного продукту ділять на
кількість товарного пива, яке одержують із 100 кг зерно продуктів.
Помножуючи кількість продуктів, потрібних для одержання 1 дал пива, на
його річний випуск, одержують річну кількість сировини, проміжних
продуктів і відходів.
Таблиця 2.25. – Норми витрати сировини і продуктів для виробництва
Портер пива
На 100 кг зернової На1 дал пива На 3 млн дал
сировини за рік
Зернова сировина, кг
Світлий солод 6 0,021 63000
Темний солод 82 0,29 870000
Карамельний солод 12 0,04 120000
Разом, кг 100 0,36 1080000
Хміль 1,25 0,004 12000
Ферментні препарати 1,0 0,003 9000
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 65
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.25.
1 2 3 4
Проміжні продукти і товарне пиво,дал
Напівпродукти, л гаряче 326,40 1,17 3510000
сусло
Холодне сусло 296,58 1,07 3210000
Молоде пиво 290,05 1,04 3120000
Фільтроване пиво 283,08 1,02 3060000
Готове пиво 278,07 1 3000000
Відходи, кг
Пивна дробина, кг 188,71 0,67 2010000
Хмельова дробина, кг 5 0,02 60000
Шлам (осад), л 1,75 0,006 18000
Надлишкові дріжджі, л 2,96 0,01 30000
Вуглекислий газ, кг 15,21 0,05 150000
Відходи полірування, кг 0,08 0,0003 900
Молочна кислота 0,08 0,0003 900
Дані на 10,0 млн дал пива на річну продуктивність, наведені в таблиці
3.4.
Таблиця 2.26. - Норми витрати сировини і продуктів для виробництва
трьох сортів пива.
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 66
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Сировина і продукти На 10 млн дал за рік
1 2
Зернова сировина,кг
Світлий солод 14930000
Темний солод 8700000
Карамельний солод 1240000
Крохмальна патока 30000
Рисова січка 260000
Цукор – пісок 60000
Усього 2830000
Інші види сировини, кг
Хміль 36000
Ферментні препарати 26000
Проміжні продукти і товарне пиво, дал
Напівпродукти, л гаряче сусло 11420000
Холодне сусло 10700000
Молоде пиво 10400000
Фільтроване пиво 10200000
Готове пиво 10000000
Відходи, кг
Пивна дробина, кг 5040000
Хмельова дробина, кг 160000
Шлам (осад), л 60000
Надлишкові дріжджі, л 64000
Вуглекислий газ, кг 490000
Відходи полірування, кг 1700
Молочна кислота 1700
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 67
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
2.8. Розрахунки та підбір обладнання
Річна продуктивність солоду:
=45,242.
Стрічковий конвеєр (поз.2)
Ширина стрічки конвеєра:
√
√ =√ =50 мм.
Виробництво по зерну ( , т/ч – 50.
Швидкість руху стрічки м/с – 2,5-2,8.
Витрати потужності кВт/м горизонтальної ділянки до 25 м – 0,033.
Потужність на приводному валу,кВт – 10.
Гранична довжина – 330.
Норія (поз.1)
Потрібна швидкість електродвигуна норії (в кВт):
,
.
Виробництво по пшениці ( - 10 т/г.
Висота норії м, не більше – 45 м.
Діаметр барабана головки – 400 мм.
Довжина барабанів головки і черевика – 170 мм.
Ширина стрічки – 150 мм.
Швидкість руху стрічки – 1,4 м/с.
Крок ковшів – 260 мм .
Розміри поперечного перерізу труб норій в світлі, мм -
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 68
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Ваги (поз.9)
Технічна характеристика вагів наведена в таблиці
Таблиця 2.27. - Ваги
Межа Продук- Об‘єм Потуж- Габаритні Маса,
Марка зважува тивність ковша ність розміри, мм кг
ння
ДМ- 20 15-20 0,50-1,98 0,072 0,6 330
Сепаратори: ЗСМ-50 (поз.7)
Продуктивність по товарному ячменю ( – 41,4
т/г.
Витрата повітря на аспірацію, – 10800 .
Електродвигун ексцентрикового коливала.
потужність – 1,1 кВт.
частота обертання ротора – 930 об/хв..
Габаритні розміри, мм.
Довжина – 3400 мм.
Ширина – 1850 мм.
Висота – 3000 мм.
Маса – 1660 кг.
Трієри: ЗТК -5р.
Продуктивність по пшениці ( .
Число дисків: робочих-12,
контрольних – 4.
Зовнішній діаметр дисків – 630 мм.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 69
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Сумарна площа комірчастої поверхні – 10,8
Витрати повітря на аспірацію – 600 .
Потужність електродвигуна – 2,8 кВт.
Частота обертання дисків – 52 об/хв..
Габаритні розміри.
довжина – 2450 мм,
ширина – 1200 мм,
висота – 1045 мм,
Маса – 1000 кг.
Силоси (поз.8)
Розрахунок кількості силосів:
,
V= .
Приймаємо 24 силосів розміром , висотою 30,3 м.
Розрахунок варильного обладнання
Дробарка мокрого помелу (поз. 10)
Для подрібнення солоду використовують дробарку типу ML-20 на 10 т
засипу.
Її характеристика: засип – 10 т; продуктивність помелу – 20 т/год;
встановлена потужність – 73 кВт; місткість бункера: повна – 20 , робоча –
16 ; маса – 6750 кг; габаритні розміри: D – 2000 мм, H – 5550 мм, = 1000
мм, = 1000мм, = 3550 мм, = 1110 мм, = 2000 мм.
Фільтраційний апарат ( поз. 20)
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 70
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Для фільтрації використовують апарат типу LT-D8000 на 10 т засипу.
Її характеристика: засип – 10 т; місткість: повна – 68 , робоча – 50
; площа фільтрації – 50,2 частота обертання розрихлювального
механізму: при промиванні дробини – 0,4 об/хв., при вивантажені дробини –
6 об/хв.; Габаритні розміри: D = 8000 мм, D = 775 мм, H = 5250 мм, H1 = 500
мм, H2 = 1200 мм, H3 = 2000 мм, H4 min = 2000 мм.
Бункер (поз.5)
Для дробини використовують бункер типу BCY-V16,5 на 10 т засипу:=
3 3
Засип – 10 т; місткість бункера: повна – 16,5 м , робоча – 14 м ;
встановлена потужність – 5 кВт; Габаритні розміри: H = 3100 мм, H1 =
1400 мм, H2 = 1400 мм, H3 = 2800 мм, H4 = 3150 мм.
Сусловарильний апарат (поз.25)
Для варіння сусла використовують сусло варильний апарат типу WKT-
D6600-V97 на 10 т засипу:
3 3
Засип – 10 т; місткість: повна – 97,1 м , робоча – 70 м ; площа повноти
2 2 2
нагріву: бокова – 24,1 м , днища – 22,3 м , перколятора – 14,6 м ; робочий
тиск пари у сорочці – 0,4 мПа; маса – 14270 кг.; Габаритні розміри: D – 6600
мм, D – 775 мм, H – 6000 мм, H1 – 1600 мм, H2 – 1200 мм, H3 – 1650 мм, H4 min
– 1500 мм.
Хмелевідокремлювач (поз.)
Для задавання хмелю використовують ємності типу HMT- 20 на 10 т
засипу:
3 3
Засип – 10 т; місткість: повна – 0,2 м , робоча – 0,15 м ; маса – 430 кг;
Габаритні розміри: D – 700 мм, H – 1100 мм, H1 – 900 мм.
Гідроциклон (поз.27)
Гідроциклонні апарати типу W-D0000-V800 на 10 т засипу:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 71
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
3 3
Засип – 10 т; місткість: повна – 80 м , робоча – 70 м ; маса – 4500 кг;
габаритні розміри: D – 5000 мм, H – 4950 мм, H1 – 2500 мм, H2 – 1200 мм, H3
– 1250 мм.
Специфікація технологічного обладнання наведена в таблиці 2.27.
Таблиця 2.28. - Специфікація технологічного обладнання
№ Номери Найменува Кіль Технічна Потужніс Тривалість Примі
п/п позицій на ння, тип кість характеристика ть роботи тки
апаратурно (марка) електрод двигуна,
технологічній обладнанн вигуна, год/добу
схемі я кВт
1 2 3 4 5 6 7 8
1. Стрічковий КЛ - 50 1 Гранична довжина – 10
конвеєр 330,ширина стрічки –
50
2. Норія НЦГ 1 Висота норії м, не 6,8 1-2
більше – 45 м,
Ширина стрічки –
150 мм.
1. Се паратори ЗСМ - 50 1 Габаритні розміри 1,1 2 - 3
3. 3400 1850 3000
4. Силоси 24 розмір ,
висотою 30,3 м.
5. Дробарка габаритні розміри:
мокрого ML-20 1 2000 5550 1000 10 73
помелу 00 3550 1110 2000
6. Фільтраційний Габаритні розміри:
апарат LT-D8000 8000 775 5250
500 1200 2000 200
0
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 72
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
7. Бункер BCY- 1 Габаритні розміри: 5
V16,5 3100
8. Сусловарильни WKT- 1 Габаритні розміри:
й апарат D6600-V97 6600 775 6000 160
0 1200 1650 1500
9. Хмелевідокрем HMT- 20 1 габаритні розміри:
лювач 700 1100 900
10. Гідроциклон W-D0000- 1 габаритні розміри:
V800 5000 4950
2500 1200 1250
2.9. Розрахунки складських приміщень
На пиво-безалкогольних підприємствах складське господарство велике
та різноманітне. У складське господарство входять: бункера для зберігання
солоду та ячменю, склад для зберігання хмелю, склад рисової січки, склад
цукру[1].
Бункера для зберігання солоду. Відповідно з нормами технологічного
проектування місткість бункерів для привізного солоду розраховується на 2-
місячний запас. Згідно продуктовому розрахунку річна потреба підприємства
в солоді складає:
В світлому 14 930 000
В темному 8 700 000
Всього 23 630 000 або 2363 т.
2-місячна потреба в солоді
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 73
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Втрати солоду при розвантаженні приймають 0,15% від маси
наступаючого солоду. Тоді маса солоду, що підлягає зберіганню, складає
[ ]
3
При насипній щільності солоду 530 кг/м потрібна місткість бункерів
буде:
Приймаємо до проектування бункера із збірних залізобетонних блоків з
розмірами у висях 3,0Х3,0 м та висотою 1,2 м. Корисна площа блока
2
дорівнює 8,36 м . При висоті прямокутної частини бункера, рівною 18
блокам, об‘єм його буде:
Через те, що заповнюючи бункер, солод утворює конус з певним кутом
природного укосу, при визначенні загальної місткості бункера місткість його
пірамідальної частини не береться до уваги. Отже, необхідне число бункерів
для солоду складе:
Склад хмелю. Склад хмелю повинен вміщувати річний запас хмелю на
виробництво пива. Згідно продуктовому розрахунку маса хмелю складає
2
При складуванні по 400 кг на 1 м площі складу та з врахуванням 50%
вільної площі для проходів та проїздів необхідно мати площу складу
Склад карамельного солоду та рисової крупи (січки). Її місткість
розраховують на 2-місячний запас для зберігання в мішках. Річна витрата
карамельного солоду – 1 240 000 т, а рисової січки складає 260000 т, 2-
місячний запас цих зернопродуктів: [ ]
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 74
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
При укладанні мішків в штабелі висотою по 5 мішків, питомого
навантаження на 1 м2 площі 1200 кг площа складу з урахуванням 50% площі,
необхідної для обслуговування та проїзду,
Склад цукру. Склад цукру повинен вміщувати річний запас цукру на
виробництво пива. Згідно продуктовому розрахунку маса цукру складає
60000 кг.
2
При складуванні по 400 кг на 1 м площі складу та з врахуванням 50%
вільної площі для проходів та проїздів необхідно мати площу складу
2.10. Розрахунки витрат електроенергії
Зі специфікацією технологічного обладнання знаходиться потужність
електродвигунів, встановлюваних у машин і апаратів-споживачів
електроенергії – і визначається продовжуваність їх роботи на протязі доби.
Витрати електроенергії визначаються сумою творів вказаних величин для
кожної машини або кожного апарата. Максимальна годинна витрата може
бути прийнята в розмірі 12% від добового. З достатньою точністю для заводу
потужністю 10 млн дал пива в год витрати електроенергії на технологічні
потреби може бути прийнятим по нормам технологічного проектування 364
кВт • год на кожні 1000 дал товарного пива. При випускі на добу
дал пива ( потреба в електроенергії складе:
15294,11 , а при максимальній добовій витраті (12%)
електроенергії витратиться .
Електроосвітлення проектується у відповідності з нормами освітленості
виробничих приміщень для пивоварних заводів і правилами вказаними у
нормах технологічного проектування. Сумарна витрата електроенергії на
освітлення множиться на коефіцієнт запасу 1,3 – 1,5.
2.11. Розрахунки витрат води і об‘ємів стічних вод
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 75
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Витрати гарячої води
Витрата гарячої води на затирання зерно продуктів ( на головний
налив) визначається із умови, що максимальна кількість води витрачається
при приготуванні найменш концентрованого Львівського сусла. Для
створення благо приємних умов для протікання ферментативних реакцій в
співвідношенні між наливом і внесенням компонентів повинно забезпечити
концентрацію першого сусла. При затиранні із 100 кг зерно продуктів в сусло
переходить 72,12 кг екстрактивних речовин. Для отримання сусла заданої
концентрації води потрібно:
72,12(100-15)]/15= 408,7 л.
З обліком випаровування деякої кількості води при кип‘ятінні відварок
3
на 1 т зерно продуктів кількість води приймаємо 4 м .
При приготуванні 7,7 варки на добу на 10 тонному агрегаті ( т.то при
переробці
т.
максимальної кількості зерно продуктів на добу) води на головний
налив потрібно.
3
м .
Витрати води 1для заливки сит фільтраційного апарата визначається по
об‘єму під ситового простору. В фільтраційному апараті LT-D8000 площа
2
фільтрації 50,2 м , а висота під ситового простору 0,012 м . При цьому добові
витрати води для заливки сит становить:
.
Витрати води на вилуговування пивної дробини приймаємо рівним
3
кількості, витрачається на головний налив, т.ч. 770 м . Витрати води на
3
вилуговування хмелевої дробини вважаємо рівним 0,5 м на 1 т
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
76
Зм. Ли ст № докум. Підпис Дата
зернопродуктів. Згідно продуктовому розрахунку середньозважена кількість
зернопродуктів, що затираються для прийнятого асортимента пива на добу
складе:
(76400,0+10200,0+10530,0)/323=300,712 т.
Для вилуговування хмельової дробини, отриманої на протязі доби,
води потрібно:
3
.
Витрати гарячої води для миття обладнання варильного цеху
визначається з умови 5- хвилинного промивання кожного апарату після
3
кожного затору (всього заторів на добу 7,7) з годинною витратою води 2,5 м
на 1 т перероблюваних зернопродуктів. У варильному цеху промивці
піддаються 6 апаратів ( два заторних, сусло варильний і фільтраційний
апарати, хмелевідбірник і збірник промивних вод).
Для їх промивки потрібно на добу води:
( ) 3
м .
Витрати води для промивання сусло проводу приймаємо із умови, що
сусло провід промивається після кожної варки на протязі 10 хвилин з
3
витратою води 2,5 м /год на 1 т зернопродуктів:
( ) 3
.
Витрати води для миття обладнання відділення охолодження ( 2
збірника охмеленого сусла, 2 сепаратори і 1 пластинчастий теплообмінник)
обчислюють для тих же умов миття,що для обладнання варильного цеху
(див. розрахунок обладнання варильного цеху ), т.ч.
( ) 3
.
Добову витрату води на інші (невраховані у розрахунку) потреби
приймаємо 0,4 м на 1 т зернопродуктів, що переробляються, тобто
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 77
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
3
м .
Максимальна годинна витрата води приймається рівним 15% від
добової витрати, тобто
3
.
Місткість бака для підігріву води визначаємо на 2-годинну витрату.
При коефіцієнті заповнення 0,9 вона буде:
3
.
Приймаємо 4 баки прямокутного перерізу з розрізами
3
, і місткістю 25,09 м кожний.
Витрати холодної води. Холодна вода йде на розведення пивної та
хмелевої дробини перед перекачуванням її до роздавального бункеру,
охолодження сусла у водяній секції охолоджувача, промивання дріжджів,
миття пляшок та бочок, миття технологічного обладнання та підлог у
виробничих приміщеннях.
Витрати води на розбавлення пивної дробини. Добову витрату води
розраховують із умови, що за нормами проектування на видалення пивної
3
дробини витрачається 4 м на 1 т зернопродуктів, що затираються, тобто
3
.
Витрата води на розведення хмелевої дробини приймається з
3
розрахунку 1 м на 1 т зернопродуктів, що затираються, тобто
3
.
Витрати води на охолодження гарячого сусла. Витрата Львівського
гарячого сусла, що отримується із 100 кг зернопродуктів, становить 588,65 л,
Янтарного – 340,38 л, Портер – 326,40 л. Для прийнятого асортименту обсяг
гарячого сусла на 100 кг зернопродуктів буде:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
78
Зм. Ли ст № докум. Підпис Дата
а з максимальної кількості зернопродуктів 77 т, що витрачаються за
добу, виходить сусла:
3
.
У прийнятій схемі охолодження сусла водою проводиться у два етапи,
о
а саме у відстійних чанах температура сусла знижується зі 100 до 70 С і далі
після сепарування сусла в автоматичних пластинчастих охолоджувачах з 70
о
до 30 С. Потім сусло охолоджується в тих же охолоджувачах до розсолу з 30
о о
до 6 С. Вода (у літній період) має початкову температуру 20 С, а кінцеву –
о
35 С.
Потреба води в середньому для охолодження гарячого сусла зі 100 до
о
30 С становитиме:
[ ] [ ] 3
.
Таблиця 2.29.- Зведені дані витрат води
Хара Темп Витр Джерело водопостачання Вико Виход Скидання в Режим
3
Техно ктер ерат ати і добова потреба,м рист ить з стоки за скиданн
логічн забо ура води овує проду категоріями, я стоків
3
а ру води на ться ктом м /добу
стадія води , добу, повт (відхо
3
м Во Арте Відк Обор орно дами) 1 2 3 4
3
до зіанс рите от на ,м /д або
- ька водо вод обу безпов
пр сверд йми оротн
ові лови ще о
д на
Миття Пері 18 65 45 - - 20 - - - - 65 - Періоди
чний
зерна одич
ний
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 79
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці2.29.
Охолод Безп 12 560 560 - - - 560 - - - - - Безпере
рвний
ження ерер
сусла вний
Всього 30 625 605 - - 20 560 - - - 65 -
2.12. Розрахунок витрат пари
Витрати тепла для приготування сусла 1 варіння. Витрата пари на
варіння залежить від сорту пива, для якого готується сусло, від режимів
варіння та від характеристики машин та апаратів, які споживають пару. Для
прийнятого асортименту пива найбільша кількість пари знадобиться на
варіння Львівського сусла із солоду та несолоджених матеріалів, оскільки
для цього сусла при затиранні значна кількість пари витрачається для
підробітку несолодженої частини затора, та, крім того, обсяг Львівського
сусла з одиниці сировини виходить найбільшим.
В основу розрахунку прийнято наступний режим затирання. Усю
кількість солодженої сировини 20%, 10% солоду від маси внесення та 25%
загальної витрати ферментного препарату затирають у заторному казані при
t=50-52 о
. Після закінчення затирання виробляють повільний підігрів до 70
С протягом 30 хв. Після витримки доводять до кипіння та кип'ятять 30 хв.
Після закінчення кип'ятіння солоджену частину затора охолоджують до 50 -
52°С шляхом додавання холодної води. При цій температурі в апарат
завантажують решту солоду та ферментного препарату. Після 15-20
о
хвилинної витримки підігрівають затор до 63 С, додають молочну кислоту і
о
після цього витримують протягом 15-20 хв. Далі продовжують підігрів до 72
С і витримку до повноти оцукрювання (30-40 хв). Після закінчення
оцукрювання рідку частину затора (близько 40 мас.%) перекачують в інший
апарат, а решту густу частину доводять до кипіння і кип'ятять 30 хв. Потім
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 80
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
прокип'ячену густу частину затора повільно змішують з рідкою, в результаті
о
чого маса затора набуває температури 75-77 С. Через 10 хв затор
передають на фільтрацію.
Витрати тепла на підігрів води для затирання. Для затирання за
ухваленим режимом витрачається 4 л води, підігрітої до 56 на 1 кг
зернопродуктів. У заторний котел надходить 20 % солодженої сировини та 10
При температурі холодної води 12 найбільш несприятливий період
року - взимку-витрата тепла для підігріву води складе:
Кількість заторної маси дорівнює:
При температурі зернових продуктів, що затираються 12 і
теплоємності сухих речовин зерна 1,423 кДж/(кг К) температура заторної
маси
[ ] [ ]
Витрата тепла на підігрів несолодженої частини затора до кипіння
становитиме:
,
де 3,63 - теплоємність заторної маси, яка визначається як
середньозважена величина теплоємності солоду та води:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 81
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
[ ]
Витрата тепла на кип'ятіння несолодженої частини затора
розраховується виходячи з припущення, що в заторному апараті 5% солоду
від маси зернопродуктів, тобто випаровується протягом години 5% води від
кількості маси, що піддається кип'ятінню. При тривалості кип'ятіння 30 хв
витрата тепла буде:
При тепловому ККД 0,95 витратиться тепла на підігрів та кип'ятіння
несолодженої частини затора:
Після кип'ятіння у заторному котлі залишається заторної маси:
Витрата тепла на підігрів води, що додається в затор, і всього
затору. Після кип'ятіння несолодженої частини затору до неї додаються вода
та інші 7000 кг солоду. В результаті затирання температура заторної маси
повинна дорівнювати 52,5 , вода додається в кількості 4 л на 1 кг солоду,
тобто
В результаті змішування несолодженої частини затора, води та солоду
маса затора буде рівною: Для
досягнення необхідної температури заторної маси 52,5 вода, що
додається, повинна мати температуру:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 8 2
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Витрати тепла на підігрів води:
Витрати тепла на підігрів заторної маси до 72 :
Витрати тепла для підігріву густої частини затору до кипіння. Із
загальної маси затора відкачується 0,4% рідкої частини затору
або
а густа частина, що залишилася
або
підігрівається до кипіння. На ці цілі витрачається тепла:
Для кип'ятіння густої частини затору при тривалому кип'ятінні (30 хв) з
інтенсивністю випарювання 5 % на годину від маси затору потрібно тепла:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
83
Зм. Ли ст № докум. Підпис Дата
В результаті кип‘ятіння густої частини затору випариться води:
Маса затору після кип‘ятіння буде дорівнювати:
Витрата тепла на підігрів всього затора і на підігрів та на кип'ятіння
густої його частини при тепловому ККД 0,95 складе:
[ ]
В період теплової обробки густої частини затору температура рідкої
його частини знизиться до 65 , а при перекачуванні температура густої
частини - до 85-90 . Температура всієї маси затора дорівнюватиме:
Витрати тепла на підігрів води для заливки сит фільтраційного
3
апарату. При площі фільтрації 50,2 м та висоті підситового простору 0,012
м води для заливки сит знадобиться
3
або 602 кг,
а тепла для підігріву води до 80 :
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 84
Зм. Ли ст № докум. Підпис Дата
Витрата тепла на підігрів води для вилуговування пивної дробини. Для
вилуговування дробини витрачається 4 л води, підігрітої до 80 , на 1 кг
зернових, що затираються. Витрата тепла для підігріву води на
вилуговування дробини з одного варіння становитиме:
Витрата тепла для кип’ятіння сусла з хмелем. Із 100 кг
зернопродуктів виходить 588,65 кг гарячого сусла. В процесі варіння
випаровується близько 15 % води від об'єму сусла та промивних вод, що
надходять до суслового казана. Таким чином, загальна кількість сусла та
промивних вод, що піддаються кип'ятінню, становитиме:
3
При масі одиниці об'єму сусла при 62 , що дорівнює 1,038 кг/м ,
відповідної масової частки сухих речовин, що дорівнює 9,5%, і питомої
теплоємності сусла 3,96 кДж/(кг К) витрата тепла для підігріву його кипіння
буде дорівнювати:
Для підігріву сусла з 10000 кг зернопродуктів до кипіння тепла
потрібно:
У процесі кип‘ятіння випаровується води
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 85
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
а витрати тепла для випаровування води складає:
Для випаровування води із сусла однієї варки тепла потрібно:
Витрати тепла на варку сусла при ККД котла 0,95 складає:
[ ]
Сумарна витрата тепла (в кДж) під час приготування сусла одного
варіння.
На підігрів води для затирання несолоджених зернопродуктів із
солодом – 2210630,4 кДж.
На підігрів та кип'ятіння несолодженої частини затора – 3614289,47
кДж.
На підігрів всього затора і на підігрів та кип'ятіння густої його частини
– 8653398,56 кДж.
На підігрів води для заливки сит вилуговування пивної дробини –
171390,85 кДж.
Витрата тепла на варіння сусла з хмелем – 35955528,4 кДж.
Всього: 50605237,7 кДж.
При ентальпії пари 2716 кДж/кг, тиску 0,245 мПа та охолодженні
конденсату до 100 витрата пари на варіння становитиме:
,
а на 100 кг зернових продуктів, що затираються:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
86
Зм. Ли ст № докум. Підпис Дата
Добові витрати пари при 7,7 варки на добу становитиме:
Витрати тепла для підігріву води на інші технологічні потреби на
3
добу. Крім приготування сусла, гаряча вода (в м ) витрачається на наступних
операціях:
Миття обладнання варильного цеху – 9,24.
Промивання сусло проводу – 30,8.
Миття обладнання відділення охолодження – 7,7.
Інші потреби – 30,8 .
3
Всього: 78,54 м .
Для зазначених цілей використовується вода з відділення охолодження
сусла, що має температуру 30 і додатково підігрівається до 60 .
Для її підігріву до 60 потрібно тепла:
Крім цього, пара витрачається на нагрів води на вилуговування
3
хмелевої дробини (38,5 м /добу), на що витрачається тепла:
Добова витрата пари на вилуговування хмельової дробини та підігрів
води для інших цілей складе:
= 9065,33 кг.
На пропарку трубопроводів діаметром 50 - 80 мм витрата пари
приймаємо 0,2-0,4 кг на 1 м довжини трубопроводу та тиск 0,05 мПа.
Витрата пари на технологічні потреби. Відповідно до розрахунку
добова витрата пари дорівнює:
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 87
Зм. Л ист № докум. Підпис Дата
З урахуванням втрат тепла в 10% добова витрата становитиме:
Максимальна годинна витрата
пари приймається 12 % від добової і становить:
Витрати пари на 1дал пива становить:
2.13. Розрахунки витрат холоду
Витрати холоду для охолодження сусла. В пластинчастому
теплообміннику сусло охолоджується до 30 водопровідною водою, а від
30 до 6 - розсолом. Із 77 т зернопродуктів, перероблюваних на добу,
виходить 354977,7 л сусла з масовою долею сухих речовин в початковому
суслі 11,6 %
(
При питомій теплоємності сусла 3,87 кДж/ (кг К)
(
і густині сусла 1,046 кг/л для охолодження його від 30
повинно бути відведено тепла:
Дж.
Таблиця 2.30. - Зведені дані витрат пари
Технологі Параметри пари Погоди Триваліс Добов Кількіст Триваліс Кількіст
чна стадія нні ть і ь ть ь
витрати споживан витра конденса виділенн конденса
Тис Температур
пари,кг ня пари, ти ту пари, я ту на
к, а,
год/добу пари, кг/год конденса добу, кг
МП
кг ту,
а
год/добу
Нагріванн 0,2 120 300 1,5 450
я води
Пастериза 0,5 133 80 0,5 40 80 0,5 40
ція
Всього 0,7 253 380 2 490 80 0,5 40
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 88
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
2.14. Технохімічний і мікробіологічний контроль
Таблиця 2.31. - Схема технологічного і мікробіологічного контролю
технологічних процесів
Стадії Об‘єкт Параметр, що Метод і Нормативний Хто
процесу контролю контролюється частота параметр контролює
контролю і де
фіксують
результати
1 2 3 4 5 6
Підготовка Сировина Колір, запах При Згідно Хімік
сировини надходженні діючого лаборант
на завод у стандарту
кожному
вагоні чи
автомобілі
Зернові Вологість Те ж саме Згідно Хімік
культури при діючого лаборант
надходженні стандарту
на
підприємство
Здатність до Те ж саме Згідно Хімік
проростання діючого лаборант
стандарту
Сортування Те ж саме Згідно Хімік
ячменю на діючого лаборант
розсівах стандарту
Вміст домішок Те ж саме Згідно Хімік
діючого лаборант
стандарту
Екстрактивність У середній Згідно Хімік
пробі від діючого лаборант
кожної партії стандарту
Зараженість При Згідно Хімік
визначенні діючого лаборант
місця стандарту
зберігання
Вміст білка У середніх Згідно Хімік
пробах діючого лаборант
стандарту
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
89
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.31.
1 2 3 4 5 6
Величина При визначення Згідно Хімік
ячменю, вміст місця зберігання діючого лаборант
дрібних зерен стандарту
Зерно при Вологість Не рідше одного Згідно Хімік
зберіганні зерна разу на місяць діючого лаборант
стандарту
Температура Один раз на Згідно Хімік
декаду діючого лаборант
стандарту
Зараженість Не рідше одного Згідно Хімік
разу на місяць у діючого лаборант
кожному стандарту
зерносховищі
Зерно при Вологість, Не рідше одного Згідно Хімік
передачі на сміттєві та разу на тиждень діючого лаборант
виробництво зернові у середній пробі стандарту
домішки,
зараженість
Здатність до Те ж саме Згідно Хімік
проростання діючого лаборант
стандарту
Замінники Зовнішній У середній пробі Згідно Хімік
солоду вигляд, колір, від кожної партії діючого лаборант
смак, запах, стандарту
вологість,
екстрактивніст
ь
Хміль Органолептич Те ж саме Згідно Хімік
на оцінка, діючого лаборант
домішки, стандарту
вологість,
зольність,
вміст гірких
речовин α-
кислоти
Визначення Те ж саме Згідно Хімік
ступеня діючого лаборант
ураження стандарту
хворобами та
шкідниками
Хміль Вологість, Те ж саме Згідно Хімік
брикетований зольність, діючого лаборант
ступінь стандарту
помелу, вміст
гірких речовин
α-кислоти
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 90
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 2.31.
1 2 3 4 5 6
Хміль Вологість, Те ж саме Згідно Хімік
гранульований зольність, діючого лаборант
вміст гірких стандарту
речовин α-
кислоти
Хмелевий Вміст сухих Те ж саме Згідно Хімік
екстракт та гірких діючого лаборант
речовин α- стандарту
кислоти
Вода на Смак, запах, Один раз на Згідно Хімік
технологічні колір, квартал діючого лаборант
потреби мутність стандарту
Вміст Те ж саме Згідно Хімік
залишкового діючого лаборант
активного стандарту
хлору
Вміст заліза Те ж саме Згідно Хімік
діючого лаборант
стандарту
Загальна та Те ж саме Згідно Хімік
кальцієва діючого лаборант
твердість, стандарту
лужність
2. Подрібнення Помел Контроль При Згідно Хімік
зернопродуктів помелу встановленні діючого лаборант
пальців стандарту
солододробарок
та наступній їх
перевірці
Затір Температура У кожному Згідно Хімік
затирання заторі діючого лаборант
стандарту
Повнота Те ж саме Згідно Хімік
оцукрювання діючого лаборант
стандарту
Охмелене Масова У пробі від Згідно Хімік
сусло частка сухої кожної варки діючого лаборант
речовини стандарту
Кислотність Те ж саме Згідно Хімік
діючого лаборант
стандарту
Зернова та Загальний Один раз на Згідно Хімік
хмелева екстракт, декаду з діючого
лаборант
дробина вимивний і не кожного стандарту
вимивний апарата
екстракт
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 91
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
3. ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
3.1. Характеристика відходів, стічних вод і викидів.
Атмосферне повітря, крім таких найважливіших компонентів, як азот,
кисень, діоксид вуглецю, містить у різних кількостях безліч інших речовин.
Перші відносяться до складових атмосфери, другі її забруднюють.
Найчастіше під атмосферним забрудненням розуміють присутність у повітрі
різних газоподібних та твердих речовин, які надають несприятливий вплив
на живі організми і рослинність, погіршують їх життєві умови або завдають
матеріальних збитків. Джерелами забруднення повітря є димові викиди пиво
безалкогольних підприємств. Основними забруднюючими речовинами у
викидах є тверді частки (пиль, сажа) и газоподібні речовини ( окис вуглецю,
двоокис сірки, оксиди азоту).
Води відведені після використання у виробництві і господарсько –
побутової діяльності людини, називаються стічними.
Виробничі стічні води відводяться або загальним потоком, або
декількома залежно від виду забруднюючих речовин і їх концентрації.
Побутові стічні води, як правило, відводяться окремо від виробничих стоків.
Спільне відведення можливе, якщо виробничі стоки піддаються біологічному
очищенню. Атмосферні стічні води відводяться з території підприємства в
залежності від ступеня їх забруднення окремою системою каналізації або
об‘єднуються з виробничою каналізацією.
На пивоварних підприємствах в залежності від складу і концентрації
забруднення розрізняють наступні виробничі стічні води:
що утворюються внаслідок використання води у основному
виробництві
(брудні);
від допоміжних операцій та процесів, що виходять при поверхневому
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Зм.
РозрЛобииств №Гла ддоикшуемн.к о Підпис Дата
Літ. Лист Листів
ПРоезрреовбіриивв Оси пенкова
Перевірив ЕКОЛОГІЧНА ЧАСТИНА
ЧДТУ, каф.ХТ
Н.конт р.Н. Чепурна
Зкоанттвре.р .За ОЧеспиупреннак ова
твер.
охолодженні апаратури ( умовно чисті);
від підсобних приміщень та допоміжних цехів ( мало забруднені ).
Склад виробничих стічних вод формується при змішанні брудних і
мало забруднених вод.
Забруднення стічних вод пивоварного виробництва поділяються на
мінеральні, органічні, бактеріальні та біологічні.
До мінеральних забруднень відносяться частки землі, розчини
мінеральних солей, кислот і лугів, залізо, кальцій, магній, кремній, калій і
інші неорганічні речовини; до органічних – вуглеводи, азотисті речовини,
органічні кислоти, полі фенольні речовини. Бактеріальні і біологічні
забруднення являють собою різні мікроорганізми, дріжджові і цвілеві
грибки, бактерії. По хімічному складі ці забруднення відносяться до
органічних, але виділяються в окрему групу через особливу взаємодію з
іншими видами забруднень.
Забруднені стічні води практично утворюються у всіх виробничих
цехах пивоварного заводу. Найбільш забрудненими є стоки що утворюються
при митті і замочуванні ячменю, митті залишкових дріжджів. Склад стічних
вод залежить від якості застосовуваної сировини, прийнятої технології
виробництва, асортимента продукції, що випускається.
Стічні води підприємств пивоварної промисловості сильно забруднені
органічними, зваженими речовинами та підлягають очищенню на очисних
станціях самих заводів або міських очисних спорудах.
Для очищення стічних вод пивоварного виробництва застосовують
різноманітні способи, які поділяються на механічні, біологічні і фізико –
хімічні.
Механічні способи очищення застосовують для виділення зі стічних
вод, що знаходяться в ній нерозчинених, грубо дисперсних домішок шляхом
проціджування, відстоювання, фільтрування. Механічні способи як
самостійні використовують в тих випадках, коли досягається такий ступінь
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 93
Зм. Л ист № докум. Підпис Дата
очищення, при якому стічні води можна направляти на виробничі потреби
або скидати у водоймища.
Найбільш широко поширеним видом забруднювачів стічних вод є
нерозчинені домішки – зважені речовини, які видаляють на наступних
спорудах: гратах, пісковловлювачах, відстійниках. Решітки служать для
затримання великих предметів органічного і мінерального походження,
пісколовки - для виділення важких мінеральних забруднень, відстійники –
для відділення нерозчинених осідаючих або спливаючих механічних
домішок.
Біологічні способи очищення засновані на життєдіяльності
мікроорганізмів, які сприяють окисленню та відновленню органічних
речовин. Біологічне очищення може проводитися в природних та штучних
умовах.
В природних умовах біологічне очищення стічних вод виробляється на
полях зрошення, полях фільтрації, біологічних ставках.
Очистка стічних вод на полях зрошення і полях фільтрації заснована на
здатності самоочищення ґрунту. Полями зрошення називають спеціально
підготовлені, сплановані земельні ділянки, призначені для очищення стічних
вод і вирощування сільськогосподарських культур.
Біологічні ставки представляють собою штучні водоймища, в яких
відбувається самоочищення стічних вод.
До штучних споруд для очищення стічних вод відносяться біофільтри,
аерофільтри, аеротенки.
Біофільтри – споруди, в яких стічна вода фільтрується через
завантажувальний матеріал, покритий біоплівкою, утвореною колоніями
мікроорганізмів.
Аерофільтри – споруди, відмінною особливістю яких є більш висока
окисна здатність, обумовлена кращим обміном речовин у них. Завдяки
великому завантаженню, високим швидкостям руху повітря, хорошому
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 94
Зм. Л ист № докум. Підпис Дата ,
розподілу кисню біоплівка утворюється у всьому обсязі.
Аеротенки представляють собою прямокутні резервуари витягнутої
форми, якими повільно рухається потік стічної води. Розпад органічних
речовин відбувається в ньому в самій товщі води, як у природній водоймі,
але із значно більшою інтенсивністю. Досягається це в результаті штучного
інтенсивного насичення води повітрям і утворення в її товщі активного мулу
( мікробної маси) у формі пластівців, що в основному складаються зі
скупчень аеробних бактерій, що замінюють біологічну плівку на фільтрах.
Фізико – хімічні способи очищення засновані на хімічних реакціях або
фізичних явищах, в результаті реалізації яких відбувається розкладання або
виділення шкідливих речовин із стічних вод.
До фізико – хімічних методів очищення відноситься знезараження
стічних вод, яке виробляється з метою знищення патогенних мікробів. Ефект
знезараження визначається по концентрації у воді, що випускається,
кишкової палички. Дезінфекція стічних вод може вироблятися різними
способами, але найбільше розповсюдження на пивоварних заводах отримало
хлорування, тобто введення в стічні води рідкого хлору або хлорного вапна в
певних кількостях. Розрахункову дозу активного хлору слід приймати: 10
мг/л – після механічного очищення стічних вод, 5 мг/л – після неповного
штучного біологічного очищення, 3 мг/л – після повної штучної біологічної
очистці стічних вод.
При виборі методу очищення стічних вод насамперед враховують місце
розташування пивоварного заводу, ступінь забруднення стічних вод,
необхідний ступінь очищення тощо.
В процесі біологічної очистки стічних вод пивоварного виробництва
утворюється активний мул, який переважно містить білкові речовини,
вуглеводи, жири в комплексі з біогенними елементами (калій, фосфор, азот).
Беручи до уваги склад мулу, його після підсушування та знезараження
вивозять на поля як добрива.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
95
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Одним із напрямків утилізації цінних речовин, що містяться у стічних
водах пивоварних заводів, є їх біологічне очищення на полях зрошення. Цим
способом можна очищати стоки в природних умовах за одночасного
підвищення врожайності, насамперед таких культур, як кормовий буряк,
кукурудза, зелений соняшник, кормова морква.
Однак використання свіжих стоків для зрошення не завжди можливе
через нерівномірність відведення їх на поля, кліматичних умов тощо.
Видалятися повинні не лише стічні води, а й інші відходи пивоварного
виробництва. У пивоварній промисловості утворюється велика кількість
вторинних матеріальних ресурсів, а саме: пивна і хмельова дробина,
білковий осад та зерно 3 сорту. Відомо, що відходи пивоварної
промисловості містять комплекс поживних, мінеральних та біологічно
активних речовин.
Частина з них пивна дробина використовується у якості кормових
добавок до раціону сільськогосподарських тварин у складі комбікормів або у
нативному вигляді, але частина відходів не знайшла жодного застосування.
До них відносяться хмелева дробина, білковий відстій. Зазвичай вони
ліквідуються з підприємства різними шляхами: хмелеву дробину спалюють у
котельнях, незважаючи на її високу поживну цінність; білковий відстій разом
зі стічними водами потрапляє до загального стоку, та є причинами створення
екологічної небезпеки.
Хмелева дробина має вологість 83 – 84 %, вона містить без азотисті
екстрактивні речовини, білкові речовини, нерозчинну частину шишок хмелю,
значну кількість дубильних речовин. Незважаючи на високу кормову
цінність, хмелева дробина не використовується на корм тваринам, через різко
виражений гіркий смак, обумовлений наявністю α – і β – гірких смол. В
процесі виробництва пива на стадії охолодження пивного сусла утворюється
білковий відстій. Він являє собою комплекс с коагульованого білка з
дубильними речовинами, зв‘язаних гіркими речовинами хмелю та має високу
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 96
Зм. Л ист № докум. Підпис Дата
поживну цінність. За своїм складом, білковий відстій містить 50-60%
білку в перерахунку на суху речовину, до 20% гірких смол та до 30%
дубильних речовин в окисленій формі .
Незважаючи на високу поживну цінність, білковий відстій не знайшов
застосування через притаманний йому різкий гіркий смак. Але приймаючи
до уваги те, що хмелева дробина та білковий відстій утворюються в
порівняно невеликих кількостях, ми прийняли за можливе розглянути процес
утворення та комплексної утилізації хмелевої дробини, білкового відстою,
що утворюються на різних стадіях виробництва пива.
Тому, було розроблено та запропоновано комплексну технологію
утилізації вторинних матеріальних ресурсів пивоваріння, а саме, хмелевої
дробини, білкового відстою за допомогою процесу метанового бродіння.
Метанове бродіння є біохімічним процесом, що відбувається під
впливом мікроорганізмів роду Methanobacterium в анаеробних умовах, в
результаті якого виділяється біогаз та утворюється екологічно чистий,
збагачений вітаміном В12 та незамінними амінокислотами (лізин, метіонін,
триптофан) мікробний білок . Це дозволяє отримати білково-вітамінну
добавку, що являє собою повноцінний мікробний білок, який на відміну від
рослинного має високий ступінь засвоюваності організмом тварини. Також у
процесі метанової ферментації відбувається збагачення добавки незамінними
амінокислотами та вітаміном В12 . Це дозволяє рекомендувати її як добавку
до кормового раціону тварин.
3.2. Заходи щодо охорони навколишнього середовища
В результаті своєї діяльності пивоварний завод здійснює викиди
забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Виходячи із даних
інвентаризації джерел викидів можна побачити, що значні перевищення
порогових значень мають діоксид карбону, діоксид нітрогену та пил
зерновий. Це пов‘язано з недосконалою очисткою викидів в атмосферу. На
даний час на підприємстві встановлено рукавний фільтр для очищення
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 97
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
зернового пилу. В подальшому, потрібно встановлювати більш ефективні
очисні споруди саме для уловлення газоподібних речовин (адсорбери,
абсорбери). На виробництві використовується вода для охолодження, вода
для промивання ємностей і відповідні мийні засоби. Відповідно утворюються
стічні води які містять органічні забруднення, зокрема частки дріжджів,
дробини, пива і розчинені компоненти мийних засобів. Фактичний обсяг
скидів не перевищує нормативних значень. Це пов‘язано з тим, що на
підприємстві встановлено сучасну установку для очищення скидів від
компанії «ЗІКО».
В результаті діяльності на підприємстві утворюються відходи як
основного так і допоміжного виробництв. Всі відходи підприємства
передаються на утилізацію спеціалізованим підприємствам області. Кількість
відходів, що утворюється при основному виробництві, а це відходи 4 класу, з
кожним роком зменшується. Це пов‘язано з постійним покращенням
технологій виготовлення пива.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
98
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
4. БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
До компонування плану головного корпусу приступають після
розрахунку та підбору апаратів та машин та встановлення їх габаритних
розмірів.
До складу головного корпусу заводу зазвичай входять виробничі,
енергетичні, допоміжні цехи, заводські лабораторії, адміністративно-
конторські та побутові приміщення.
Компонувальні рішення головного корпусу пивоварного заводу
повинні прийматися з дотриманням таких вимог:
1. Виконання у комплексі всіх вимог нормативних матеріалів з охорони
праці, техніки безпеки та промсанітарії, суворим урахуванням категорійності
всіх цехів та приміщень заводу з вибухо- та пожежної небезпеки,
блискавкозахисту будівель та споруд.
2. Створення чіткого технологічного взаємозв'язку між виробничими
ділянками та цехами, що забезпечує найкращі експлуатаційні умови та
максимальне скорочення протяжності трубопроводів та транспортних
пристроїв.
3. Забезпечення поточності технологічного процесу, чітких та зручних
вантажопотоків транспорту на промисловому майданчику з прийому тари та
вивезення готової продукції.
4. Максимальне об'єднання всіх основних та допоміжних цехів та
ділянок, складських та адміністративних приміщень в одному будинку.
5. Повне та точне виконання вимог усіх діючих ГОСТів та ОСТів щодо
будівельних норм проектування промислових будівель. Будівельна частина
будівель має бути вирішена на основі сучасних конструкцій, що складаються
з найбільш економічних уніфікованих будівельних елементів. Слід
передбачати резервні площі для встановлення продуктивнішого обладнання.
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Розробив Гладишенко Літ. Лист Листів
Перевірив Оси пенкова
БУДІВЕЛЬНА ЧАСТИНА
Н.конт р. Чепурна ЧДТУ, кафедра ХТ
Затвер. Осипенкова
Найбільш доцільна форма корпусу – прямокутна. Розміщувати
виробництво рекомендується в одноповерховій будівлі з виділенням у
багатоповерхову частину тільки варильного цеху та за можливості
адміністративно – побутових приміщень з метою скорочення об‘єму будівлі.
Прикладом компонування рішення пивоварного виробництва з дотриманням
всіх зазначених вимог може бути типовий проект пивоварного заводу
(зберігання та підготовка зерна) потужністю 10 млн. дал пива на рік.
Компонувальна схема даного проекту представляє собою проект
зерносховища пивзаводу для виготовлення пива, який має силос, норію,
стрічковий транспортер,магнітний сепаратор, бункера для неочищеного
солоду, неочищеного ячменю та неочищеної рисової січки; ваги, дробарки,
бункера для свіжого очищеного солоду, очищеної рисової січки та меленого
ячменю; насоси, перед заторний апарат, два заторних апарата, фільтраційний
апарат, бункер для дробини, збірник сусла, енергозберігаюча колона,
теплообмінник пластинчастий, сусло варильний апарат, дозатор
гранульованого хмелю, гідро циклонний апарат, збірника білкового осаду,
збірника води.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 100
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
5. ОХОРОНА ПРАЦІ
5.1 Організація служби охорони праці на пивоварному заводі
Охорона праці це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних
заходів і засобів, направлених на збереження здоров'я і працездатності
людини в процесі праці.
Забезпечення безпеки і збереження здоров'я на виробництві - складна
комплексна програма, яка не може бути вирішена без фундаментальної
правової бази. Основним законодавчим документом є закон України «Про
охорону праці», прийнятий Верховною Радою України в 1992 році і після
внесених змін, що вийшов в новій редакції в 2002 році.
Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах:
пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності
роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;
підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення
суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та
продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та
нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань охорони праці на
основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання
та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики,
досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля;
соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди
особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань;
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Розробив Гладишенко Літ. Лист Листів
Перевірив Осипенкова
ОХОРОНА ПРАЦІ
Н.контр . Чепурна ЧДТУ, кафедра ХТ
Затвер. Осипенкова
встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та
суб'єктів підприємницької діяльності залежно від форм власності та видів
діяльності; адаптації трудових процесів до можливостей працівника з
урахуванням його здоров'я та психологічного стану;
використання економічних методів управління охороною праці, участі
держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, залучення добровільних
внесків та інших надходжень на цілі, отримання яких не суперечить
законодавству;
інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки
ы підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; забезпечення
координації діяльності органів державної влади, установ, організацій,
об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та
безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між
роботодавцями та (їх представниками) між усіма соціальними групами під
час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;
використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення
умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.
Відповідно до ст. 13 закону України «Про охорону праці» роботодавець
зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі
умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити
додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони
праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи
управління охороною праці, а саме:
створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які
забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує
інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 102
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за
участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для
досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони
праці;
забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів
відповідно до обставин, що змінюються;
впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки,
засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки,
позитивний досвід з охорони праці тощо;
забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого
обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;
забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків,
професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених
комісіями за підсумками розслідування цих причин;
організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних
досліджень, умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та
устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-
правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються
законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних
і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;
розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони
праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та
встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території
підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках,
робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці,
забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами
підприємства з охорони праці;
здійснює контроль за додержанням працівником технологічних
процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткування та
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 103
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та
індивідуального захисту, виконанням робіт відносно до вимог з охорони
праці;
організовує пропаганду безпечних методів праці та
співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;
Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників в умовах
виробництва пива надано в формі таблиці 5.1.
Таблиця 5.1- Перелік шкідливих і небезпечних виробничих чинників
Шкідливі і небезпечні виробничі Джерела їх виникнення
чинники
Шум Вентиляційна система, технологічне
обладнання
Електрична напруга (380, 220 В) Щит управління, електроприводи
Вибухо-пожежонебезпека -категорія В Цех по виробленню пива
Запиленість зернопродуктами Ділянка дроблення
5.2 Санітарні умови праці на виробництві
Виробнича санітарія - це система організаційних заходів і технічних
засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих шкідливих
виробничих факторів, які в певних умовах можуть привести до травм або
професійних захворювань. Основною метою є зменшення або повне
усунення впливу несприятливих і шкідливих виробничих факторів на
організм людини. Оскільки головним у діяльності з охорони праці є
профілактика травматизму, заходів щодо поліпшення умов праці й побуту
працюючих дозволяють не тільки знизити виробничий травматизм,
професійну й загальну захворюваність, а й сприяють підвищенню
продуктивності і якості праці.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 104
Зм. Лис т № докум. Підпис Дата
Місце розташування території пивоварного заводу забезпечує
можливість дотримання санітарних і протипожежних норм, застосування
раціональних рішень по водо- та енергопостачанню, відводу стічних вод,
охороні водоймищ, земель, атмосфери від забруднення стічними водами і
промисловими викидами, а також по найдоцільнішому розселенню
працюючих працюючих на даному підприємстві і доставці їх на робочі місця.
Територія заводу рівна, має каналізацію, штучне освітлення, належне
покриття транспортних шляхів і достатньо широкі проходи і проїзди.
Основні шляхи руху працівників не перетинаються з механізованим
транспортом.
Територія пивоварного заводу огороджена і вхід на неї стороннім
особам заборонений; має належне планування, яке забезпечує відвід
атмосферних опадів від будівель та споруд до водостоків; дороги для
транспорту; пожежні проїзди; мережу зовнішнього освітлення; доріжки та
господарчий водопровід.
5.3. Мікроклімат виробничого приміщення
Мікроклімат виробничих приміщень - метеорологічні умови
внутрішнього середовища цих приміщень, які визначаються діючими на
організм людини поєднаннями температури, вологості, швидкості руху
повітря і теплового випромінювання.
Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до температури, вологості,
швидкості руху повітря і вмісту шкідливих речовин робочої зони встановлює
ГОСТ 12.1.005 – 88 ―Микроклимат рабочей зоны‖ і поширюється на повітря
робочої зони виробничих приміщень підприємств.
Параметри мікроклімату:
1) температура повітря Т, 0С;
2) відносна вологість Y, %;
3) швидкість руху повітря V, м/с.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 1 05
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Значні коливання параметром мікроклімату можуть привести до
порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати
постійну температуру), що приводить до порушення системи кровообіг,
загальної слабкості.
Всі ці параметри поодинці, а також у комплексі впливають на
фізіологічну функцію організму – його терморегуляцію і визначають
самопочуття. Температура людського тіла повинна залишатися постійною у
о
межах 36…37 С незалежно від умов праці.
Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно на віддачу тепла
випаровуванням. Середній рівень відносної вологості 40…60% відповідає
умовам метеорологічного комфорту при спокою або при дуже легкій
фізичній праці.
Мікроклімат виробничих приміщень нормується в залежності від
теплових
характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по важкості і
періоду року. Основні нормативні документи, де наводяться норми
мікроклімату, – це санітарні норми та стандарти безпеки праці.
Оптимальні мікрокліматичні умови – це такі параметри мікроклімату,
які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують
нормальний
тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів
терморегуляції.
Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують
передумови для високого рівня працездатності. Нормуються в залежності від
категорії робіт по важкості (таблиця5.2) та періоду року (таблиця 5.3).
Таблиця 5.2 Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами
(ГОСТ 12.1.005 – 88)
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
106
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Категорія робіт Характеристика робіт Енерговитрати
Іа – легка Виконуються сидячи при певному До 120 ккал/год
фізичному напруженні
(139 Вт)
Іб – Виконуються сидячи, стоячи або в 121 – 150 ккал/год
русі з незначними фізичними
легка (140 – 174 Вт)
навантаженнями
ІІа – середньої Виконуються в русі при 151 – 200 ккал/год
важкості переміщенні вантажів вагою до 1 кг
(175 – 232 Вт)
або сидячи чи стоячи з фізичними
навантаженнями
ІІб - середньої Пов‘язані з ходьбою, переміщенням 201 – 250 ккал/год
важкості та перенесенням вантажів вагою до
(233 – 290 Вт)
10 кг і супроводжуються помірним
фізичним напруженням
ІІІ - важка Постійне переміщення з Понад 250 ккал/год
перенесенням вантажів (понад 10
(понад 290 Вт)
кг), що потребують значних
фізичних втрат
Таблиця 5.3 – Норми мікрокліматичних параметрів повітря робочої зони
узгоджено Міністерством охорони здоров‘я України 23.09.93 № 5.05.07 – 737
Наймену- Наймену- Категорії Холодний період року Теплий період року
вання вання робіт
Темпе- Віднос- Швид- Темпе- Віднос- Швид-
приміщен професій
ратура, кість ратура, кість
ь о на во- о на во-
С руху, С руху,
логість, м/с логість, м/с
% %
Варильне Варильник Оптимальна
відділенн харчової
я сировини і
продуктів ІІа 18-20 40-60 0,2 21-23 40-60 0,3
Оператор
лінії у
виробництві
харчової ІІа 18-20 40-60 0,2 21-23 40-60 0,3
продукції
Допустима
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 107
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Продовження таблиці 5.3.
Варильник 15-24 75 0,3 29/31 75 0,4
харчової
ІІа
сировини і
продуктів
Оператор
лінії у
виробництві
харчової ІІа 15-24 75 0,3 29/31 75 0,4
продукції
Для операторської норми мікроклімату мають відповідати
оптимальним, а для приміщення, де розміщенні апарати – допустимим.
Допустимі норми мікроклімату застосовуються для приміщень, де
3
теплові надлишки перевищують 23 Дж/(м *с). Це виробничі цехи та дільниці
(наприклад, варильне відділення). При цьому випромінюється тепло в
повітря приміщення, що створює несприятливі умови для людей.
5.3.1. Загазованість повітря
Загазованість повітря – це присутність у повітрі робочої зони шкідливих
газів та парів. Загазованість не нормується для варильного відділення,
оскільки там немає обладнання, яке б виділяло шкідливі гази та пари.
5.3.2. Запиленість повітря
Запиленість повітря – це присутність у повітрі робочої зони пилу, тобто
дуже подрібнених частинок твердої речовини, які можуть мати різну форму
та розміри.
Пил різного походження, що утворіться внаслідок механічної дії на
тверді тіла подрібненням, розмелюванням, розтиранням, при
завантажувально-розвантажувальних, вибухових, зварних, земляних та інших
роботах, згубно діє на органи дихання, очі і шкіру людини. За характером дії
на організм людини пил поділяється на подразнюючий і токсичний. До
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
108
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
подразнюючого належить мінеральний (вугільний, наждаковий, кварцовий
тощо), металевий (чавунний, сталевий, цинковий та ін.) і деревний пил.
Проникаючи в легені і лімфатичні залози, він спричинює захворювання
- пневмоконіоз, силікоз. Може проявлятися механічна дія пилу у вигляді
шкірних гноячкових захворювань і подразнення слизових оболонок очей -
кон'юнктивіт.
Токсичний пил (ртуті, миш'яку, свинцю та ін.), розчиняючись у
біологічному середовищі, діє як введена в організм отрута і завдає величезної
шкоди здоров'ю.
При роботі в приміщеннях з високою запиленістю-потрібно
користуватися індивідуальними засобами захисту; респіраторами,
спецодягом і протипиловими окулярами.
Крім шкідливої дії на організм людини, пил також підвищує зношення
обладнання, збільшує брак продукції.
Запиленість не нормується для варильного відділення, оскільки там
немає обладнання, яке б виділяло пил.
5.3.3. Шум
Шум – безладне сполучення великої кількості звуків різноманітної
сили та частоти. Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються
за ГОСТ 12.1.003 – 91 ―Шум. Общие требования безопасности‖. Цей
стандарт також встановлює класифікацію шуму, вимоги до шумових
характеристик і до захисту від шуму на робочих місцях.
За характеристиками спектру шум підрозділяється на широкосмуговий
з безперервним спектром шириною більше однієї октави і тональний, в
спектрі якого є виражені дискретні тони.
За часовими характеристиками шум підрозділяють на постійний, рівень
звуку якого за 8-годинний робочий день змінюється в часі не більше ніж на
5,0 дБА при вимірах на часовій характеристиці ―повільного‖ шумоміра;
непостійний, рівень звуку якого за 8-годинний робочий день змінюється в
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
109
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
часі не більше ніж на 5,0 дБА при вимірах на часовій характеристиці
―повільного‖ шумоміра.
Непостійний шум підрозділяється на той, що коливається в часі, рівень
звуку якого безперервно змінюється в часі; переривчастий, рівень звуку
якого змінюється ступенево (на 5,0 дБА і більше), причому тривалість
інтервалів, протягом яких рівень залишається постійним, становить 1,0 с і
більше; імпульсний, який складається з одного чи кількох звукових сигналів,
кожен тривалістю менше 1,0 с.
В варильному відділенні джерелом шуму є відцентрові насоси, що
спричинюють непостійний шум.
Основними напрямками боротьби з шумом на виробництві є розробка і
впровадження заходів технічного характеру, які виключали б причини
генерування шуму; виведення персоналу із зон з високим рівнем шуму за
рахунок впровадження дистанційного управління; впровадження
фізіологічно обґрунтованих режимів праці і відпочинку; застосування
індивідуальних захисних засобів.
5.3.4. Вібрація
Вібрація – це механічні коливання машин, механізмів та їх елементів.
Гігієнічне нормування вібрацій передбачає встановлення найбільш
допустимих рівнів віброшвидкості в м/с. ГОСТ 12.1.012 – 90 ― Вибрация.
Основные требования безопасности ‖ є основним документом, який визначає
гігієнічні норми вібрації.
За способом передачі на людину розрізняють локальну та загальну
вібрацію.
Загальна вібрація викликається коливанням опірних поверхонь і за
джерелом її виникнення поділяється на транспортну, транспортно-
технологічну та технологічну. Тривалий вплив загальної вібрації призводить
до змін у центральній нервовій системі, які виявляються у запамороченнях,
сонливості, шумі у вухах, болях в ікроножних м‘язах, порушенні координації
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 1 10
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
рухів, розладах зору.
Локальна вібрація передається безпосередньо через руки людини і
виникає при роботі з окремими інструментами, які потрібно тримати в ході
технологічного процесу.
У варильному відділенні присутня локальна вібрація, яка утворюється
внаслідок роботи мішалок у варильних агрегатах.
5.3.5. Освітлення
Освітленість робочих місць здійснюється природним світлом – в світлі
години і штучним – у темні. Норми освітлюваності (при штучному
освітленні) робочих місць виробничих приміщень, на прикладі, вального
відділення наведені в таблиці 5.4.
Таблиця 5.4 Норми освітлюваності (при штучному освітленні) робочих
місць виробничих приміщень на пивоварному заводі
Освітленість, лк (штучне
освітлення
комбінова-
загальне
не
Наймену- Характери- Під- освітлення
Наймену- освітлення
вання стика Розряд
розряд
вання зорової
приміщень, газовоз-
професій зорової зорової
роботи газовоз-
виробництв роботи рядні
роботи рядні лампи
лампи
лампи лампи
розжарю- розжарю-
вання вання
Варильник
харчової
сировини і Малої
V+1 Б 500 200/150
продуктів точності
Оператор
лінії у
Варильне виробниц-
відділення тві
Малої
харчової V+1 Б 500 200/150
точності
продукції
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
111
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
5.3.6. Випромінювання
У нашому прикладі для варильного відділення наявні тільки теплові
випромінювання , враховані у нормуванні мікроклімату (див. підрозділ 6.3.1).
5.4. Електробезпека
Електробезпека – це комплекс організаційно-технічних заходів, які
направленні на захист людини від уражання електричним струмом.
Виробничі приміщення за ступенем небезпеки ураження людини
електричним струмом та залежно від стану виробничого середовища за
―Правила улаштування електроустановок‖ (ПУЕ) діляться на:
приміщення з підвищеною небезпекою;
особливо небезпечні прощення;
приміщення без підвищеної небезпеки.
Електронебезпека на виробництві забезпечується відповідною
конструкцією електроустановок, застосуванням технічних способів та засобів
захисту; організаційними та технічними заходами.
Забезпечення електробезпеки від випадкового дотику до
струмоведучих частин досягається такими способами та засобами, що
застосовуються або окремо, або в поєднанні один з одним: захисні огорожі;
ізоляція струмоведучих частин; застосування малих напруг; електричний
розподіл мережі; захисне заземлення; захисне занулення; захисне
відключення; захист від небезпеки при переході напруги з вищої сторони на
нижчу; компенсація струмів замикання на землю; ізолюючі захисні та
охоронні засоби; організація безпечної експлуатації електроустановок.
5.5. Пожежна безпека
Пожежна безпека підприємства – це такий стан промислового об‘єкта
при якому виключається можливість пожежі, у разі її виникнення
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 112
Зм. Ли ст № докум. Підпис Дата
запобігається вплив на людей небезпечних факторів та забезпечується захист
матеріальних цінностей.
Пожежна небезпека на підприємствах різноманітна і залежить від того,
які горючі речовини і матеріали переробляються на різних стадіях
технологічного процесу або зберігаються в будівлях і спорудах.
Відповідно до норм технологічного проектування ОНТП 24-86 всі
приміщення за вибуховою, вибухопожежною і пожежною небезпекою
підрозділяються на п‘ять категорій: А, Б, В, Г, Д; з них А, Б –
вибухопожежонебезпечні; В, Г, Д – пожежонебезпечні.
Цех обладнаний автоматичною пожежною сигналізацією і
забезпечується первинними засобами пожежогасіння. До комплекту засобів
пожежогасіння, які розміщуються на ньому входять: вогнегасники, ящик з
піском, покривало з теплоізоляційного матеріалу, гаки, лопати, сокири.
5.6. Забезпечення санітарно-побутовими приміщеннями
В гардеробних кількість відділень в шафах та гачків вішалок для
домашнього та спецодягу необхідно приймати рівною обліковій чисельності
працюючих; для вуличного одягу – чисельності у двох суміжних змінах.
Душові обладнуються відкритими душовими кабінами. До 20% душових
кабін передбачено закритими.
Вхід у вбиральню передбачений через тамбур з дверима, які
самозачиняються.
При гардеробних, окрім відокремлених гардеробних для вуличного
одягу передбачені комори для спецодягу, приміщення для чергового
персоналу з місцем для притирального інвентаря.
Кількість душових, умивальників та спеціальних побутових улаштувань
Л ист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 113
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
прийнята за чисельністю працюючих на зміні або частини цієї зміни, що
одночасно закінчує працю.
Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до вбиралень,
приміщень для обігріву або охолодження, напівдушів, пристроїв питного
водопостачання прийнятий не більше 75 м, а від робочих місць на
промплощадці підприємства – не більше 150 м.
5.7. Пропозиції щодо поліпшення охорони праці
На заводі дотримані мікрокліматичні параметри повітря, захист від
шуму та вібрації, норми з електробезпеки та пожежної безпеки, що
забезпечує комфортну роботу персоналу без шкоди для здоров‘я.
У достатній мірі проводиться робота по покращенню умов праці у
відповідності до встановлених нормативів безпеки та гігієни праці.
З удосконаленням обладнання у варильному цеху, шум у приміщенні
зменшиться.
5.8. Заходи захисту обслуговуючого персоналу
Багато виробничих процесів супроводжуються значними обсягами
пилу, небезпечними для здоров‘я якість багатьох технологічних процесів
залежить від рівня концентрації пилу у виробничих приміщеннях.
Від вибухів зернового пилу й сьогодні гине й травмується персонал.
Системи аспірації й очищення зерна не завжди допомагають, і довгий час
елеваторники були беззахисними, бо передбачити запиленість зерна було
досить важко. Проблему почали розв‘язувати за допомогою
електростатичних датчиків, де для вимірювання розміру частинок у повітрі
використовується сітчастий електрод.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 1 14
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Рисунок 5.1. Оптичний датчик пилу GP2Y1010U0F SHARP
Технічні характеристики
чутливість: 0,5 В / 0,1 мг.на кубічний метр,
діапазон роботи: від -10°С до +65°С,
енергоспоживання: 11 – 20 мА,
напруга живлення: 4,5 – 5,5 В,
розміри: 46,0×30,0×17,6 мм,
розрізняє пил від диму різних вихідною напругою,
час вимірювання: 32 мс.
5.9. Заходи захисту від пилу
Засоби захисту органів дихання – це спеціальний технічний пристрій,
що забезпечує захист органів дихання людини від шкідливих виробничих та
інших факторів, що одягається на особу в умовах небезпечного виробництва,
при нестачі кисню та інших випадках різних забруднень пилу.
До засобів індивідуального захисту органів дихання відносяться
протигази та респіратори.
Протигаз – це пристрій, що використовується для захисту органів
дихання,очей та обличчя людини від отруйних та радіоактивних речовин та
бактерій, що знаходяться у повітрі у вигляді пари, газів або аерозолів.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 1 15
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
Респіратор – це полегшений засіб захисту органів дихання від
шкідливих газів, парів, аерозолю, пилу. Він складається з двох елементів:
півмаски, що ізолює органи дихання від забрудненої атмосфери, та
фільтрувальної частини.
Працівників, які виконують роботи у шкідливих умовах з великою
ймовірністю вдихання небезпечних для здоров‘я газу і пилу, заборонено
допускати до робочого місця без елементів індивідуального захисту.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ
116
Зм. Лист № докум. Підпис Дата
ВИСНОВКИ
В запропонованому проекті впроваджено проект зерносховища
пивзаводу потужністю 10 млн. дал/рік. В якому запропоновано 3 вида пива –
«Львівське», «Янтарне» та «Портер».
«Львівське» пиво має в своєму складі 89,5% – світлого солоду, 10% -
рисової січки, 0,5% - карамельного солоду. Хміль додають в кількості 30 г на
1 дал. Вміст сухих речовин – 12,0%.
«Янтарне» пиво має в своєму складі 74% - світлого солоду, 18% -
ячміню, 3% - крохмальної патоки, 5% - цукру. Хміль додають в кількості 45
г на 1 дал. Вміст сухих речовин – 19,0%, крохмальна патока –
екстрактивність – 100%, сухих речовин – 70%, вологість – 30%; цукор –
екстрактивність – 100%.
«Портер» пиво має в своєму складі 82% - темний солод, 6% - світлий
солод, 12% - карамельний солод. Хміль додають в кількості 45 г на 1 дал.
Вміст сухих речовин – 20,0%.
На підприємствах пивоварної промисловості зерно зберігають в
зерносховищах елеваторного типу та силосних зерносховищах.
Перевагами зерносховищ елеваторного типу є: повна механізація робіт,
які забезпечують збереження зернової маси; полегшення проведення заходів,
що забезпечують провітрювання зернових мас; краща ізоляція від дії
зовнішнього середовища (коливання температури); для силосів потрібна
менша площа.Недоліками елеваторних силосів є: більші затрати будівлі;
неможливо зберігати тривалий час зерно з більшою вологістю та наявністю
домішок.
Перевагою зерносховищ силосного типу є те що зерносховища цього типу
мають вентиляційні канали, постійно проводиться моніторинг рівня
вологості та температурного режиму.
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата КРБ22.ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Розроб. Гладишенко Літ. Арк. Акрушів
Перевір. Осипенкова 117
ВИСНОВКИ
Реценз.
Н. Контр. ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Балашов В.Е., Кретов И.Т., Антипов С.Т. Практикум по расчетам
технологического оборудования предприятий бродильной промышленности.
– М.: Колос,1992. – 210 с.
2. Домарецький В.А. Технологія солоду і пива. – К.: Фірма ―ІНКОС‖,
2004. – 426 с.
3. ДСТУ 3888:2015 Пиво. Загальні технічні умови.
4. ДСТУ 4965:2008 Рис. Технічні умови.
5. ДСТУ 3769―98 Ячмінь. Технічні умови.
6. ДСТУ 4623:2006/ГОСТ 31361–2008 Цукор білий. Технічні умови.
7. ДСТУ 4282:2004 Солод пивоварний ячмінний. Загальні технічні
умови.
8. ДСТУ 4282:2004 Солод пивоварний ячмінний. Карамельний солод.
9. ДСТУ 4498:2005 Патока крохмальна. Технічні умови.
10. ДСТУ 7067:2009 Хміль. Технічні умови.
11. ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Загальні технічні умови.
12. ДСТУ 4457:2005 Препарати ферментні. Загальні технічні умови.
13. ГОСТ Р 55064-2012 Натрій їдкий. Технічні умови.
14. Нарцис Л. Технология солода. – М.: Пищ. пром-сть, 1980. – 503 с.
16. Колотуша П.В. Технологія пива. – К.: ІСДО, 1996. – 228 с.
16. Химико-технологический контроль производства солода и пива /
П.М. Мальцев, Е.И. Великая, М.В. Зазирная, П.В. Колотуша. – М.: Пищ.
пром-сть, 1976. – 448 с.
17. Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з
дисципліни «Технології галузі» для здобувачів освітнього ступеня
«бакалавр» зі спеціальності 181 «Харчові технології» усіх форм навчання
Змн. Арк. № докум. Підпис Дата КРБ22.ТБВ84.83.00 000 ПЗ
Розроб. Гладишенко Літ. Арк. Акрушів
ПЕРЕЛІК
Перевір. Осипенкова 118
ВИКОРИСТАНОЇ
Реценз.
Н. Контр. Чепурна ЛІТЕРАТУРИ ЧДТУ, кафедра ХТ
Затверд. Осипенкова
[Електронний ресурс]/[ Упоряд. : О.Л. Чепурна, Н.А.Нагурна] М-во
освіти і науки України, Черкас. Держ.технолог.ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2019.
– 48с.
18. Технологія пивоварного і безалкогольного виробництв у задачах і
прикладах / За ред. А.Є. Мелетьєва. – К.: НУХТ, 2004. – 230 с.
19. ДНАОП 1.8.10. - 1.13 – 97. Правила безпеки при виробництві
солоду, пива та безалкогольних напоїв.- К.: 1997.-271с.
20. Технологическое проектирование солодовенных и безалкогольных
заводов /П.В. Колотуша, В.А. Домарецкий, Н.А. Емельянова и др. – К.:
Вища шк., 1987. – 256 с.
21. Технология пивоваренного и безалкогольного производства.
Практикум / А.Е. Мелетьев, В.А. Домарецкий, П.В. Колотуша, Н.А.
Емельянова. – К.: Вища шк., 1986. – 256 с.
22.https://studwood.ru/1614685/tovarovedenie/vidi_harakteristika_zernosho
visch
23. Балашов В.Е. Дипломное проектирование предприятий по
производству пива и безалкогольных напитков. М.: Легкая и пищевая пром -
сть, 1983, - 181 ст. – 191 ст.
24. ВНТП 10-91 Норми технологічного проектування підприємств
пивоварної промисловості, 1991.
25. Кунце В. Технология солода и пива, 2001, - 353 ст.
Лист
КРБ22ТБВ84.83.00 000 ПЗ 119
Зм. Лист № докум. Підпис Дата