Фандрайзинг як інструмент розвитку територіальних громад

Огей, Антон Вікторович
Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7337
Title:	Фандрайзинг як інструмент розвитку територіальних громад
Authors:	Данилевський, Валерій Вікторович Огей, Антон Вікторович
Keywords:	фандрайзинг;муніципальний фандрайзинг;місцеві запозичення;місцеві облігації;грант;фонд громади;державно-приватне партнерство
Issue Date:	2025
Abstract:	Кваліфікаційна робота бакалавра містить 73 сторінки, 7 таблиць, 13 рисунків, список літератури з 89 найменувань, 1 додаток. Об’єктом дослідження є фандрайзингова діяльність. Предметом дослідження є особливості фандрайзингової діяльності в територіальних громадах. Мета кваліфікаційної робота бакалавра - узагальнення теоретичних та практичних аспектів фандрайзингової діяльності в територіальних громадах. Завданнями роботи є: вивчити поняття, сутність та особливості фандрайзингової діяльності; дослідити види та оцінити значення муніципального фандрайзингу; вивчити види та особливості застосування місцевих запозичень; дослідити інструменти залучення приватного фінансування до вирішення місцевих проблем; проаналізувати особливості створення та функціонування фондів громади; вивчити можливості застосування цифрових технологій у фандрайзинговій діяльності. Результати дослідження полягають у узагальненні теоретичних та практичних інструментів фандрайзингу в територіальних громадах, в тому числі, місцевих запозичень, державно-приватного партнерства, фондів громади, а також можливості застосування інформаційно-комп’ютерних технологій та штучного інтелекту для удосконалення фандрайзингової діяльності.
URI:	https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7337
Appears in Collections:	281 Публічне управління та адміністрування (Публічне управління та адміністрування)
Files in This Item:
File	Description	Size	Format
Огей А.В..pdf Restricted Access		1.1 MB	Adobe PDF	View/Open Request a copy
Show full item record
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
 ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 
 до кваліфікаційної роботи 
бакалавра 
 
на тему: «Фандрайзинг як інструмент розвитку територіальних 
громад» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Виконав: здобувач 4 курсу, групи ПУА-218 
спеціальності 281 «Публічне управління та 
адміністрування» 
                                                                                          Огей А. В.__________________     
                         (прізвище та ініціали) 
                                                          Керівник ____Данилевський В. В._______ 
(прізвище та ініціали) 
                                                                    Рецензент ________________________________ 
(прізвище та ініціали) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Черкаси 2025 року 
4  
 
ЗМІСТ 
 
ВСТУП…………………………………………………………………….. 5 
РОЗДІЛ 1 КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФАНДРАЙЗИНГОВОЇ  
ДІЯЛЬНОСТІ……………………………………………………………….  8 
1.1Поняття, сутність та особливості фандрайзингу…………………….. 8 
1.2 Значення та види муніципального фандрайзингу ………………….. 13 
Висновки до розділу 1…………………………………………………….. 19 
РОЗДІЛ 2 СУЧАСНІ ФАНДРАЙЗИНГОВІ МЕТОДИ ДЛЯ  
РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД…………….......................... 21 
2.1 Місцеві запозичення як інструмент фінансування місцевих  
розвиткових проєктів ……………………………………………………... 21 
2.2 Розвиток державно-приватного партнерства в громадах ………….. 33 
2.3 Фонди громад як фандрайзинговий інструмент ……………………. 43 
Висновки до розділу 2…………………………………………………….. 52 
РОЗДІЛ 3 ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У  
ФАНДРАЙЗИНГОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………… 54 
Висновки до розділу 3……………………………………………………. 61 
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 63 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………................. 65 
Додатки  
 
 
  
5 
 
ВСТУП 
 
 
 
Фандрайзинг є надзвичайно важливим інструментом для розвитку 
територіальних громад, особливо в умовах обмеженого бюджетного 
фінансування. Завдяки залученню додаткових коштів із зовнішніх джерел 
громади мають змогу реалізовувати соціально-економічні, інфраструктурні та 
культурні проєкти, які інакше залишилися б лише на рівні ідей. 
Фандрайзинг дозволяє громадам зменшити залежність від державного 
бюджету, розширює їхню фінансову автономію та сприяє сталому розвитку. 
Він активізує участь місцевого населення, бізнесу та неурядових організацій у 
житті громади. Це формує культуру відповідальності та співпраці між усіма 
учасниками місцевого самоврядування. 
Особливо актуальним фандрайзинг стає під час відновлення 
інфраструктури, покращення якості освітніх і медичних послуг, реалізації 
екологічних та енергозберігаючих ініціатив. За допомогою цифрових 
інструментів, таких як краудфандинг, соціальні мережі, мобільні додатки, 
громади можуть залучати кошти як від своїх мешканців, так і від міжнародних 
донорів. 
Фандрайзинг також відкриває нові можливості для комунікації, 
маркетингу та промоції громади, що підвищує її впізнаваність і привабливість 
для інвесторів. Успішні фандрайзингові кампанії підвищують рівень довіри до 
місцевої влади, демонструючи її здатність ефективно управляти ресурсами. 
Крім фінансових переваг, фандрайзинг сприяє згуртуванню громади, 
формуванню локального лідерства, розвитку волонтерського руху та 
соціального капіталу. Він дозволяє реалізовувати ініціативи, що 
безпосередньо відображають потреби мешканців, роблячи розвиток більш 
цільовим і адресним. 
 
6 
 
Загалом, фандрайзинг – це не просто механізм збору коштів, а 
стратегічний інструмент, що дає громадам реальні можливості для зростання, 
самореалізації та зміцнення економічної спроможності. У сучасних умовах 
війни та післявоєнного відновлення його значення лише зростає. 
  Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є узагальнення 
теоретичних та практичних аспектів фандрайзингової діяльності в 
територіальних громадах. 
Для досягнення поставленої мети встановлені наступні завдання: 
− вивчити поняття, сутність та особливості фандрайзингової 
діяльності; 
− дослідити види та оцінити значення муніципального фандрайзингу; 
− вивчити види та особливості застосування місцевих запозичень; 
−  дослідити інструменти залучення приватного фінансування до 
вирішення місцевих проблем; 
− проаналізувати особливості створення та функціонування фондів 
громади; 
− вивчити можливості застосування цифрових технологій у 
фандрайзинговій діяльності. 
Об’єкт дослідження – фандрайзингова діяльність. 
Предмет дослідження – особливості фандрайзингової діяльності в 
територіальних громадах. 
Інформаційна база дослідження. Законодавчі та нормативно-правові 
акти, наукові статті, монографії, навчальні та методичні посібники. 
Методи дослідження: абстрагування, синтезу та аналізу, узагальнення, 
порівняння. 
Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні 
теоретичних та практичних інструментів фандрайзингу в територіальних 
громадах, в тому числі, місцевих запозичень, державно-приватного 
партнерства, фондів громади, а також можливості застосування інформаційно-
7 
 
комп’ютерних технологій та штучного інтелекту для удосконалення 
фандрайзингової діяльності. 
Апробація дослідження. Огей А.В.  Фандрайзинг як інструмент 
розвитку територіальних громад. (Сучасні тенденції розвитку  економіки та 
держави: матеріали ІХ Всеукраїнської студентської науково-практичної 
конференції : 23 квітня 2025 р. / від. ред. Р.В. Манн; М-во освіти і науки 
України,  Черкас. держ. технол. ун-т.  Черкаси : ЧДТУ, 2025) 
Структура та обсяг роботи.  Кваліфікаційна робота бакалавра 
складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, 
додатку. Повний обсяг роботи становить 73 сторінки, список використаних 
джерел складається з 89  найменувань,  7  таблиць,  13 рисунків, 1 додатку. 
  
8 
 
РОЗДІЛ 1 
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ФАНДРАЙЗИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 
 
 
1.1 Поняття, сутність та особливості фандрайзингу 
 
Термін «фандрайзинг» (англ. fundraising) при дослівному перекладі 
означає «підняття коштів», а за змістом – пошук грошей. 
Нижче наведено декілька визначень даного терміну (табл.1.1) 
Таблиця 1.1  – Визначення терміну «фандрайзинг» 
Автор Визначення 
Cambridge Dictionary акт збирання або продукування грошей для певної мети, 
особливо для благодійної організації [1] 
Merriam-Webster організована діяльність зі збору коштів (як на установу, так і 
на політичну справу) [2] 
Longman діяльність зі збору грошей на конкретну мету, особливо з 
метою допомоги хворим, літнім тощо [3] 
Societe Generale Фандрейзинг визначається як збільшення капіталу, що 
здійснюється компанією, яка не котирується на біржі. 
Компанії, що залучають кошти, як правило, є стартапами, і їх 
фінансування відбувається в основному за рахунок вливання 
капіталу від інвесторів, оскільки їх статус, що зароджується, 
ще не дає їм легкого доступу до банківського або ринкового 
боргу. Малі та середні підприємства (МСП) та СМІ, що не 
котируються на біржі, а також спеціалізовані підприємства 
(SPV), які були створені для реалізації конкретного проекту, 
також можуть звертатися до приватних інвесторів за коштами 
[4] 
Raisely Фандрейзинг – це пошук фінансової підтримки для благодійної 
організації, справи  чи  підприємства [5] 
Снігульська В. Добровільна мобілізація внутрішніх та залучення зовнішніх 
ресурсів для безкорисного здійснення суспільно важливої 
діяльності [6] 
Куц С. Механізм із залучення людей та організацій, окрім залучення 
коштів, щодо подолання наявних суспільних проблем [7] 
Огороднік В.О. Державний фандрайзинг як процес залучення та акумулювання 
державними органами ресурсів з різних джерел на соціально 
значимі цілі, засновані на соціально-відповідальній взаємодії й 
передбачає добровільне і взаємовигідне співробітництво [8] 
Бабій О. широка сфера діяльності, що охоплює залучення різних джерел 
коштів: донорських, членських, благодійних [9] 
Бойчук Н., Солосіч О. сучасний засіб формування фінансово-матеріальної бази 
розвитку соціальних програм, саме тому інструменти 
впровадження цього виду діяльності інтегрують у собі як 
9 
 
Автор Визначення 
традиційні форми й методи залучення коштів, так і більш 
сучасні напрацювання у цій галузі, а саме використання 
інформаційних технологій, мережі Інтернет, PRтехнологій 
(public relations), прогресивних методів інтерактивного 
представлення інформації [10] 
Літкевич А. Пошук ресурсів, якими є не тільки гроші, а й люди, 
обладнання, інформація, час, потрібні для підтримки реалізації 
освітніх проектів і власне існування організації [11] 
Кобушко Я. системний комплекс заходів із залучення додаткових ресурсів 
для бізнесу; збір коштів як підтримка громадських організацій 
та державних установ для вирішення соціальних проблем, 
також як діяльність щодо мобілізації як фінансових та інших 
ресурсів з різноманітних джерел для реалізації соціально 
значущих та неприбуткових науково-дослідних проєктів [12] 
Валюкевич Т., фахова діяльність щодо цілеспрямованого залучення та 
Кузьменко Ю., акумулювання коштів та інших ресурсів за допомогою різних 
Шевченко І. джерел фінансування задля реалізації соціальних, освітніх, 
наукових, культурних, інших проєктів [13] 
Джерело: розроблено на основі [14; 15] 
 
Отже, бачимо, науковцями і практиками було сформульовано 
різноманітні визначення фандрайзингу.  
У сучасному тлумаченні фандрайзинг розглядається як: 
• діяльність по послідовному залученню нових прихильників, 
друзів, а також інвесторів і партнерів для здійснення ними соціально значущої 
місії; 
• добровільна мобілізація внутрішніх та залучення зовнішніх 
ресурсів для безкорисного здійснення суспільно важливої діяльності; 
• як комплексна система заходів по залученню ресурсів для 
реалізації некомерційних проєктів; 
• як діяльність по залученню ресурсів для реалізації соціально 
значимих проблем та підтримки неприбуткових організацій тощо [8]. 
Низка вчених [15] систематизували визначення фандрайзингу за такими 
напрямами: процес, комунікація, діяльність, інструмент: 
• фандрайзинг як процес - послідовність дій і стратегій, 
спрямованих на довгострокове залучення фінансових, матеріальних чи інших 
10 
 
ресурсів для створення системного механізму фінансування організації чи 
проєкту з урахуванням основних етапів фандрайзингу; 
• фандрайзинг як діяльність – систематична поетапна діяльність, 
спрямована на залучення ресурсів для вирішення соціальних, освітніх, 
культурних чи інших завдань для забезпечення фінансової підтримки 
конкретних проєктів чи організацій; 
• фандрайзинг як інструмент – засіб досягнення конкретних цілей, 
таких як підтримка соціальних ініціатив, розвиток територіальних громад чи 
старт-апу, націлених на вирішення фінансових та організаційних завдань через 
мобілізацію ресурсів. Допомагає забезпечити фінансову стабільність, сприяє 
побудові партнерств між організаціями та донорами, використовується для 
реалізації стратегічних проєктів; 
• фандрайзинг як комунікація – процес взаємодії між організацією 
та донорами, спрямований на побудову довіри, розуміння та залучення 
ресурсів з метою встановлення емоційного зв’язку, мотивації донорів до участі 
у проєктах. 
Якщо узагальнити, то можна сказати, що фандрайзинг – це систематична 
діяльність з пошуку, залучення та ефективного використання додаткових 
ресурсів, в тому числі фінансових, людських, матеріальних, інформаційних, в 
різних сферах життєдіяльності людини задля досягнення певної соціальної, 
освітньої, культурної, економічної тощо мети різними індивідуумами, 
організаціями громадянського суспільства, бізнесом та публічним сектором. 
Отже, суб’єктами фандрайзингової діяльності можуть бути як 
неприбуткові, так і прибуткові організації. До неприбуткових організацій 
(НПО) згідно Податкового кодексу України відносять: бюджетні установи; 
громадські об’єднання, політичні партії, релігійні, благодійні організації, 
пенсійні фонди, метою яких не може бути одержання і розподіл прибутку 
серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, 
а також серед працівників таких організацій – після внесення таких установ 
11 
 
та організацій до Реєстру неприбуткових організацій та установ [16]. Щодо 
прибуткових – це можуть бути соціальні підприємства, стратапи. 
Якщо говорити про об’єктів фандрайзингу, або основних донорів, то до 
них можемо віднести міжнародні організації, державні установи, бізнес-
структури, громадські та благодійні організації, приватні благодійні фонди, 
меценати, приватні особи, тобто донорами можуть бути будь-які фізичні та 
юридичні особи, які можуть добровільно виходячи зі своїх моральних 
переконань (індивідууми) або статутної діяльності (організації). 
Фандрейзингова діяльність базується на основних принципах та має свої 
особливості щодо організації, які наведені в таблиці 1.2. 
  
Таблиця 1.2 –  Принципи фандрайзингу 
 
Основні принципи 
Особливості 
фандрайзингу 
Робота не лише на конкретний проект, а й на 
Поєднання стратегії та 
перспективу,  встановлення та розвиток стабільних стосунків 
тактики 
з донором. 
Донор також має бути зацікавлений в результатах проекту 
Взаємовигідність 
прямо чи не прямо, матеріально чи морально. 
Відповідність планів та Уникнення «підвищених зобов'язань» як потенційної загрози 
можливостей неповного або неякісного виконання проекту. 
Одночасне залучення кількох донорів для реалізації різних 
Комплексність аспектів єдиної генеральної мети в залежності від донорських 
можливостей та специфіки. 
Створення консорціуму як фактору, що може підняти ступінь 
Співпраця з партнерами ефективності фандрайзингу; відповідальність та фінанси 
розподіляються партнерами за домовленістю. 
Необхідність  проведення  чіткого  поділу  між прибутком та 
Некомерційність 
самоокупністю. 
Джерело: [17]  
 
 Практика дозволила виробити різні методи та інструменти 
фандрайзингової діяльності, які мають свої особливості застосування 
відповідно до об’єктів фандрайзингу, мети фінансування, законодавчих 
обмежень, методів та засобів комунікації. Основні види та інструменти 
фандрайзингвої діяльності наведено в таблиці 1.3. 
 
12 
 
 
 
Таблиця 1.3 – Основні види та інструменти фандрайзингової діяльності 
Вид Характеристика Інструменти фандрайзингу 
фандрайзингу 
Освітній Залучення коштів для Благодійні фонди, гранти, 
підтримки освітніх закладів, краудфандинг, корпоративне 
стипендіальних програм, спонсорство, донорські кампанії 
підвищення якості освіти через соціальні медіа 
Науково- Фінансування досліджень у Грантові програми, 
дослідний різних галузях науки, підтримка краудфандинг на наукових 
інноваційних розробок та платформах, партнерство з 
технологій корпораціями, урядові гранти 
Соціальний Орієнтований на підтримку Організація благодійних заходів, 
незахищених верств населення, краудфандинг, прямі пожертви, 
надання гуманітарної допомоги, спонсорство від бізнесу, цифрові 
соціальні ініціативи кампанії 
Корпоративний Підтримка соціально Спонсорство, корпоративні 
відповідальних проєктів, гранти, партнерство з НГО, 
реалізованих бізнесом, для кампанії співфінансування 
зміцнення репутації компанії («matching gift»), проведення 
заходів для співробітників та 
клієнтів 
Муніципальний Підтримка територіальних Гранти від міжнародних донорів, 
громад для покращення партнерства з бізнесом, 
інфраструктури, розвитку організація місцевих благодійних 
соціальних і культурних заходів, муніципальні програми 
об’єктів співфінансування 
Стартап-проєкти Забезпечення фінансової Інвестиційні платформи, 
та підтримка підтримки для нових бізнес- венчурні фонди, бізнес-янголи, 
малого і ініціатив та розвитку краудфандинг, акселераційні 
середнього підприємництва програми, партнерство з 
бізнесу великими компаніями 
Медійний Залучення коштів на соціальні, На телебаченні: телемарафони, 
благодійні, творчі чи суспільно благодійні шоу, рекламні 
важливі проєкти через вставки, спонсорські інтеграції; 
телебачення, YouTube та інші на YouTube: суперчат (Super 
медіаплатформи, привертаючи Chat); інтеграція кнопок донатів; 
увагу масової аудиторії та партнерство з блогерами 
стимулюючи її до донатів 
Джерело: [15] 
 
Отже, як бачимо науковці виділяють різні види фандрайзингу, кожен з 
яких має свою мету та інструменти для більш ефективного залучення ресурсів. 
 
13 
 
1.2 Значення та види муніципального фандрайзингу 
 
Як зазначалося вище, одним з різновидів фандрайзингу є муніципальний 
фандрайзинг, який пов’язаний з пошуком та залученням ресурсів задля 
підтримки територіальних громад, зокрема для покращення інфраструктури, 
соціальних і культурних об’єктів, а також вирішення інших нагальних 
місцевих проблем, які не можуть бути вирішені за рахунок виключно 
бюджетних ресурсів. 
Важливість муніципального фандрайзингу обумовлюється тим, що 
обсяг бюджетних ресурсів завжди є обмеженим і використовується для 
найбільш пріоритетних завдань, а фінансування таких сфер, як соціальна, 
культурна, екологічні, спортивна тощо, відбувається за залишковим 
принципом, що обмежує їх можливості для розвитку (рис. 1.1).  
Освіта
Загальнодержавні функції
Економічна діяльність
ЖКГ
Соціальний захист
Духовний та фізичний розвиток
Порядок, безпека та суди
Охорона природи
0 50 100 150 200 250
11 міс. 2024 11 міс. 2023
 
Рисунок 1.1 - Видатки місцевих бюджетів за функціями (загальний та 
спеціальний фонди) за січень–листопад 2023-2024 рр., млрд грн 
Джерело: [18]  
Отже, як бачимо, в найгіршому стані знаходиться забезпечення 
екологічної функції і в 2024 році  фінансування цієї сфери зменшилося 
порівняно з 2023 роком. 
14 
 
В 2023 році частка доходів та видатків місцевих бюджетів у зведеному 
бюджеті України зменшилися (рис. 1.2, 1.3). 
30
24,4
25
21,8 22,6 23,3
22,2 22,6 22,7
20 18,5 17,8
15
10
5
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
 
Рисунок 1.2 – Частка доходів місцевих бюджетів (без трансфертів) у 
зведеному бюджеті України, % 
Джерело: [18]  
50 46,9 45,6
45 41,2 41,9 41,3
40
35
30 30,9
30
25
20 17,8
15,6
15
10
5
0
2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
 
Рисунок 1.3 – Частка видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті 
України, % 
Джерело: [18]  
Якщо говорити про динаміку доходів місцевих бюджетів (загальний 
фонд) у розрахунку на 1 мешканця в розрізі українських регіонів протягом 
15 
 
2023-2024 років, то в більшості регіонів спостерігається їх зменшення (рис. 
1.4). 
 
 
Рисунок 1.4 –  Динаміка доходів місцевих бюджетів (загальний фонд) у 
розрахунку на 1 мешканця за січень – листопад 2023 – 2024 рр 
Джерело: [18]  
 
В 2025 році планується незначне підвищення місцевих бюджетів на 
15,2% більше плану 2024 року, яке становитиме 736,8 млрд грн. На наповнення 
місцевих бюджетів в 2025 році негативний вплив буде мати наступне: 
• ПДФО з військовослужбовців зараховуватиметься до доходів 
держбюджету. У 2025 році втрати місцевих бюджетів становитимуть 110 млрд 
грн. 
• Обсяг фонду ліквідації наслідків збройної агресії не визначено. 
16 
 
• Реверсна дотація в сумі 15,2 млрд грн буде перерахована до 
державного бюджету з місцевих бюджетів, крім прифронтових громад. 
• Кошти субвенції на дітей з особливими освітніми потребами та 
освітньої субвенції між місцевими бюджетами не розподілені. Розподіл буде 
здійснено протягом 2025 року за рішенням КМУ. 
• Залишок 2024 року субвенції на дітей з особливими освітніми 
потребами та освітньої субвенції буде вилучено з місцевих бюджетів. 
Міністерство освіти за погодженням з КМУ здійснить подальший 
перерозподіл цих коштів між місцевими бюджетами. 
• Субвенція на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних 
доріг не передбачена. 
•  Субвенція на компенсацію різниці в тарифах на комунальні послуги 
не передбачена [19]. 
Для українських громад проблема обмеженості фінансування набуває 
ще більшої гостроти під час війни, оскільки в багатьох громадах є руйнування 
інфраструктурних та бізнесових об’єктів, зменшення кількості населення за 
рахунок міграції, збільшення соціальних проблем тощо. Все це потребує 
значних інвестицій, і фандрайзинг є на сьогодні одним із інструментів, який 
може допомогти у вирішенні пріоритетних проблем територіальних громад 
шляхом реалізації відповідних проєктів. 
Розглядаючи особливості фандрайзингу у публічному секторі, важливо 
усвідомити, що це не просте випрошування коштів від зовнішніх донорів, а 
цілеспрямована належно організована діяльність із розширення фінансових 
можливостей органу місцевого самоврядування щодо реалізації важливих 
проєктів соціально-економічного розвитку територіальної громади. Метою 
фандрайзингової діяльності в органах місцевого самоврядування має бути не 
скільки разове залучення коштів для втілення певного проєкту, а 
налагодження довгострокових партнерських відносин та тривалої співпраці зі 
17 
 
структурами бізнесу та окремими громадянами, які зможуть і в майбутньому 
брати участь як донори у важливих для громади проєктах розвитку [20]. 
Переваги фандрайзингу у розвитку територіальних громад отримують 
органи місцевої влади у вигляді додаткових позабюджетних коштів та інших 
ресурсів для вирішення нагальних проблем соціально-економічного розвитку 
громади; громадський сектор отримує можливості для втілення розвиткових 
проєктів; донори отримують репутаційні, комунікаційні та інші економічні 
непрямі вигоди [21]. 
Населення громади є безпосереднім бенефіціаром від реалізованих 
проєктів, які підвищують рівень та якість життя. Соціально-економічне 
значення фандрайзингу у розвитку територіальних громад виявляється у 
кількох аспектах: 
• Забезпечення соціальної справедливості – участь бізнес-структур 
та окремих громадян у реалізації соціально важливих проєктів, зокрема щодо 
допомоги соціально вразливим верствам населення. 
• Стимулювання гуманітарного розвитку, шляхом залучення 
позабюджетних ресурсів до реалізації проєктів в освіті чи культурній сфері, 
науковій діяльності. 
•  Становлення соціального партнерства, оскільки завдяки 
фандрайзингу відбувається налагодження комунікації та співпраці між 
органами влади та економічними агентами, гармонізація їхніх інтересів, 
підтримання людських цінностей та творчості  [20]. 
Треба зазначити, що розвиток муніципального фандрайзингу в 
українських громадах тільки почав набирати обертів. До недавнього часу 
фандрайзингова діяльність в основному здійснювалася організаціями 
громадянського суспільства, благодійними та релігійними організаціями. Але 
на сьогодні, спеціалісти з фандрайзингу почали залучатися в публічні 
установи, а також органи місцевого самоврядування. Так, наприклад, багато 
громад мають відділи, які тим чи іншим пов’язані із залученням інвестицій та 
реалізацією проєктів, наприклад відділ проєктної діяльності та інвестицій, 
18 
 
відділ економічного розвитку та інвестицій, відділ економіки, торгівлі та 
інвестицій тощо. 
Наприклад, в Положенні про відділ проєктної діяльності та інвестицій 
Яблунівської селищної ради зазначено, що метою Відділу є залучення 
додаткових позабюджетних ресурсів на вирішення проблем громади у сфері 
соціально-економічного розвитку, залучення інвестицій для забезпечення 
стандартів комфортного проживання мешканців, створення сприятливих умов 
для розвитку промислового виробництва, малого та середнього бізнесу, 
збільшення надходжень до бюджету, участь у міжнародних грантових 
пропозиціях [22]. 
В той же, в багатьох громадах повноваження з підготовки проєктів, 
пошуку донорів і залучення зовнішнього фінансування покладені на 
співробітників, які не володіють необхідними навиками та досвідом. Це 
знижує якість підготовки документації за проєктом, що стає головною 
причиною відмови донора від його фінансування [23]. 
Також, до перешкод поширенню фандрайзингових технологій відносять 
недієвість фінансових стимулів участі у благодійності чи фінансуванні 
суспільно значимих проєктів; низька довіра до органів державної влади та 
місцевого самоврядування через високий рівень корупції, непрозорість та 
низьку підзвітність [23]. 
До основних методів фандрайзингу для розвитку територіальних громад 
можемо віднести наступні: 
1. Грантове фінансування від міжнародних (UNDP, GIZ, U-LEAD 
тощо) та національних організацій (Державний фонд регіонального розвитку, 
Український культурний фонд, Український жіночий фонд інші). 
2. Муніципальні запозичення: позики, кредити, муніципальні 
облігації. 
3. Партнерство з бізнесом в напряму реалізації освітніх, культурних, 
соціальних та інших видів проєктів; реалізація механізмів державно-
приватного партнерства. 
19 
 
4. Збір благодійних внесків та пожертв через ярмарки, благодійні 
концерти, фестивалі, скриньки, лотереї тощо. 
5. Самофінансування громади, зокрема залучення мешканців 
громади до співфінансування проєктів. 
6. Соціальне підприємництво, а саме створення підприємств, 
прибуток яких спрямовувався б на розвиткові проєкти в територіальній 
громаді. 
7. Краудфандинг, зокрема використання онлайн-платформ для збору 
пожертв. 
8. Міжмуніципальне співробітництво, а саме спільна реалізація 
важливих проєктів спільними зусиллями декількох територіальних громад. 
9. Волонтерство та нефінансові ресурси. Мобілізація внутрішніх 
ресурсів громади, таких як час, навички, знання, техніка, матеріали тощо. 
10. Соціальні облігації, інвестиції впливу – механізм інвестування в 
соціально значущі проєкти з потенційною фінансовою віддачею. 
11. Фонди громад – неурядові благодійні структури, призначення 
яких полягає в підвищенні якості громад, на території яких поширюється їхня 
діяльність. 
Отже, в умовах обмежених ресурсів, в першу чергу, фінансових, 
територіальним громадам необхідно освоювати альтернативні та інноваційні 
методи залучення ресурсів, розвивати фандрайзингову діяльність. 
 
Висновки до розділу 1 
 
Фандрайзинг – це систематична діяльність з пошуку, залучення та 
ефективного використання додаткових ресурсів, в тому числі фінансових, 
людських, матеріальних, інформаційних, в різних сферах життєдіяльності 
людини задля досягнення певної соціальної, освітньої, культурної, 
економічної тощо мети різними індивідуумами, організаціями громадянського 
суспільства, бізнесом та публічним сектором. 
20 
 
Практика дозволила виробити різні методи та інструменти 
фандрайзингової діяльності, які мають свої особливості застосування 
відповідно до об’єктів фандрайзингу, мети фінансування, законодавчих 
обмежень, методів та засобів комунікації, серед яких наступні: освітній, 
науково-дослідний, соціальний, корпоративний, муніципальний, медійний та 
інші. 
Муніципальний фандрайзинг, пов’язаний з пошуком та залученням 
ресурсів задля підтримки територіальних громад, зокрема для покращення 
інфраструктури, соціальних і культурних об’єктів, а також вирішення інших 
нагальних місцевих проблем, які не можуть бути вирішені за рахунок 
виключно бюджетних ресурсів через їх брак особливо під час війни. 
До основних методів фандрайзингу для розвитку територіальних громад 
відносяться наступні: грантове фінансування від міжнародних  та 
національних організацій; муніципальні запозичення; партнерство з бізнесом; 
збір благодійних внесків та пожертв; самофінансування громади; соціальне 
підприємництво; краудфандинг; міжмуніципальне співробітництво; 
волонтерство; соціальні облігації; фонди громад 
 
 
 
 
 
 
  
21 
 
РОЗДІЛ 2 
СУЧАСНІ ФАНДРАЙЗИНГОВІ МЕТОДИ ДЛЯ РОЗВИТКУ 
ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД 
 
 
2.1 Місцеві запозичення як інструмент фінансування місцевих 
розвиткових проєктів 
 
Одним із інструментів залучення додаткових фінансових ресурсів на 
реалізацію соціально-економічних проєктів є місцеві запозичення. Бюджетний 
кодекс України місцеві запозичення визначає як «операції з отримання до 
бюджету Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, бюджету міської, 
селищної чи сільської територіальної громади кредитів (позик) на умовах 
повернення, платності та строковості з метою фінансування бюджету 
Автономної Республіки Крим, обласного бюджету, бюджету міської, селищної 
чи сільської територіальної громади [24]. 
Відповідно до статті 74 Бюджетного кодексу України місцеві 
запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку 
територіальних громад та використовуються для створення, приросту чи 
оновлення стратегічних об’єктів довготривалого користування або об’єктів, 
які забезпечують виконання завдань місцевих рад, спрямованих на 
задоволення інтересів територіальних громад. Міські, селищні та сільські ради 
мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення та місцеві зовнішні 
запозичення [24]. 
До основних нормативно-правових актів, які регулюють питання 
місцевих запозичень відносяться наступні: 
Нормативно-правові аспекти здійснення місцевих запозичень та надання 
місцевих гарантій визначають такі законодавчі акти: 
• Бюджетний кодекс України [24]; 
22 
 
• Порядок здійснення місцевих запозичень, затверджений 
постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 р. №110 «Про 
затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень» [25]; 
• Форми розрахунків при здійсненні місцевих запозичень, 
затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2024 р. №171 
«Про затвердження форм розрахунків під час здійснення місцевих 
запозичень» [26]; 
• Методичні рекомендації щодо організації здійснення місцевих 
запозичень, надання місцевих гарантій, управління місцевим боргом та 
гарантованим Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, 
селищною чи сільською територіальною громадою боргом, затверджені  
наказом Міністерства фінансів України від 16.05.2024 р. №239 «Про 
затвердження Методичних рекомендацій щодо організації здійснення 
місцевих запозичень, надання місцевих гарантій, управління місцевим боргом 
та гарантованим Автономною Республікою Крим, обласною радою, міською, 
селищною чи сільською територіальною громадою боргом» [27]; 
• Порядок ведення Реєстру місцевих запозичень та місцевих 
гарантій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2012 
р. №866 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру місцевих запозичень та 
місцевих гарантій» [28]; 
• Порядок здійснення контролю за ризиками, пов’язаними з 
управлінням державним (місцевим) боргом, затверджений постановою 
Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 р. №815 «Про затвердження 
Порядку здійснення контролю за ризиками, пов’язаними з управлінням 
державним (місцевим) боргом» [29]. 
Місцеві запозичення можуть здійснюватися через укладення договорів 
позики (кредитних договорів), емісії облігацій місцевих позик. 
До основних форм місцевих запозичень відносять наступні: 
23 
 
• кредити, що залучаються від банківських та інших фінансових 
установ, в тому числі міжнародних; 
• облігаційні позики через емісію муніципальних облігацій; 
• вексельні позики, що передбачають емісію короткострокових 
казначейських векселів та казначейських зобов’язань; 
• взаємні позики органів місцевого самоврядування; 
• казначейські позики, які здійснюються за рахунок тимчасово 
вільних коштів державного або регіонального бюджету [30].  
Визначена форма місцевих запозичень використовується для певних 
цілей. Так, наприклад, кредити, як правило, використовуються для 
фінансування відносно недорогих та короткострокових проєктів; облігаційні 
позики – для фінансування довгострокових капіталовкладень; вексельні 
позики – для покриття дефіциту місцевого бюджету поточного року; взаємні 
позики та казначейські позики – для покриття короткострокових касових 
різниць [30].  
На рис.2.1  представлено алгоритм отримання місцевих запозичень 
українськими громадами. 
За узагальненою інформацію, протягом 2024 року українськими 
громадами було укладено 52 правочину щодо здійснення місцевих запозичень 
(Додаток А) [32]. 
Якщо проаналізувати зазначену інформацію, то найбільше місцевих 
запозичень у Дніпровської міської ради – 8 правочинів, Мелітопольської 
міської ради Запорізької області – 3 правочини, Запорізька, Харківська та 
Київська міські адміністрації – по 2 правочини ) [32].  
В цілому, треба зазначити, що даний інструмент використовується 
громадами не дуже активно і в основному великими територіальними 
громадами.  
Гарантійне зобов’язання – зобов’язання гаранта повністю або частково 
виконати боргові зобов’язання суб’єкта господарювання – резидента України 
24 
 
перед кредитором у разі невиконання таким суб’єктом його зобов’язань за 
кредитом (позикою), залученим під державну чи місцеву гарантію [24]. 
 
Підготовчий етап: Підготовка проєктів 
 Визначення мети та граничної суми Рішення про запозичення до 
запозичення; бюджету та Рішення про зміни до 
 Отримання пропозицій від кредитних бюджету територіальної громади 
установ/МФО 
  
  Прийняття місцевою радою 
Укладання договору позики Рішення про запозичення до 
 
(кредитного договору) бюджету та  Рішення про зміни до 
 бюджету територіальної громади 
 
Отримання запозичення до 
 Погодження обсягу та умов місцевого 
бюджету, проведення видатків на 
запозичення з Мінфіном;  
 виконання зобов’язань згідно з 
Отримання наказу Мінфіну 
укладеними договорами з 
 
 виконавцями робіт 
 
  
Проєкт реалізовано/кредит виплачено 
 
 
Рисунок 2.1 – Алгоритм дій органів місцевого самоврядування при 
здійсненні місцевого запозичення 
Джерело: розроблено на основі [31]  
 
Надання місцевих гарантій регулюється Бюджетним кодексом України 
та Порядком надання місцевих гарантій [33]. 
Відповідно до статті 17 Бюджетного кодексу України ключовими 
умовами надання місцевих гарантій є [24]: 
• місцеві гарантії можуть надаватися за рішенням відповідної міської, 
селищної, сільської ради для забезпечення повного або часткового виконання 
боргових зобов’язань суб’єктів господарювання резидентів України, що 
належать до комунального сектору економіки міста, селища, села, розташовані 
на відповідній території та здійснюють на цій території реалізацію 
25 
 
інвестиційних проєктів, метою яких є розвиток комунальної інфраструктури 
або впровадження ресурсозберігаючих технологій; 
• місцеві гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань 
суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення 
кредитів (позик) передбачаються кошти місцевого бюджету (крім боргових 
зобов’язань, що виникають внаслідок залучення кредитів (позик) від 
іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових 
організацій для реалізації інвестиційних проєктів; 
• забороняється надання місцевих гарантій суб’єкту господарювання, 
який має прострочену заборгованість перед територіальною громадою за 
кредитом (позикою), залученим територіальною громадою або під місцеву 
гарантію, за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими 
кредитами (позиками) та пеню), іншу заборгованість з погашення раніше 
отриманого кредиту (позики) у фінансовій установі або податковий борг перед 
державним (місцевим) бюджетом. 
На рис.2.2 представлено алгоритм дій органів місцевого самоврядування 
при наданні місцевої гарантії. 
Згідно інформації про укладення правочину щодо надання місцевих 
гарантій, то протягом 2024 рокі, таких було здійснено тільки три (табл.2.1). 
Бачимо, що дані кредити були взяти під інфраструктурні проєкти. 
Облігація місцевої позики визначається як боргове зобов’язання, що 
видається органом місцевого самоврядування та підтверджує зобов’язання 
відшкодувати йому номінальну вартість цінного паперу з виплатою певного 
доходу згідно з графіком платежів і головне в кінці терміну [34]. 
Виділяють такі види облігацій: 
• за формою випуску: паперові та електронні (в Україні лише 
електронні); 
• за терміном обігу: довгострокові (понад п’яти років), 
середньострокові (до п’яти років), короткострокові (до одного року); 
• за способом виплати доходу – відсоткові і дисконтні; 
26 
 
 
Підготовчий етап: Підготовка рішення ВК щодо 
 Визначення мети надання місцевої доцільності залучення кредиту під 
гарантії; місцеву гарантію 
 
Отримання пропозицій від кредитних Підготовка проєктів рішень Ради: 
 установ/МФО про надання гарантії, про внесення 
 змін до Бюджету 
 
  Укладання договору між місцевим 
Погодження надання місцевої гарантії фінансовим органом та 
 
з Мінфіном; отримання наказу позичальником 
 Мінфіну 
 
Укладання договору гарантії та 
 Прийняття рішень ради про надання 
його ратифікація 
гарантії та рішення про внесення змін 
 Укладання кредитного договору 
до бюджету в частині надання 
місцевої гарантії 
 
 
   
Отримання кредитних ресурсів, Проєкт реалізовано/кредит 
 проведення видатків на виконання виплачено 
зобов’язань згідно з укладеними 
 договорами з виконавцями робіт 
 
Рисунок 2.2 –  Алгоритм дій органів місцевого самоврядування при 
наданні місцевих гарантій 
Джерело: розроблено на основі [31]  
 
Таблиця 2.1 – Інформація про укладання правочину щодо надання 
місцевих гарантій за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 
Відповідна Суб’єкт 
Сума і Відсоткова 
рада, яка господарю- Вид Термін 
Кредитор валюта ставка 
надає вання запозичення   запозичення 
запозичення запозичення 
гарантію (Позичальник) 
EURIBOR 
6M + маржа 
4,5% до 13 років, 
Луцька ДКП «Луцьк- Зовнішній 10 500 річних, з пільговий 
ЄБРР 
міська рада тепло» кредит 000,00 EUR можлив. період 3 
зниження роки 
до 2,0% 
річних 
27 
 
Відповідна Суб’єкт 
Сума і Відсоткова 
рада, яка господарю- Вид Термін 
Кредитор валюта ставка 
надає вання запозичення   запозичення 
запозичення запозичення 
гарантію (Позичальник) 
EURIBOR 
6M +маржа 13 років,     
Мико- КП 
Зовнішній 10 000 5,75 річних, пільговий 
лаївська «Миколаїв- ЄБРР 
кредит 000,00 EUR з можлив. період 3 
міська рада водоканал» 
зменшення роки 
до 2% 
Мінфін 
фіксована 
(рекред. до 20 років, 
або 
Львівська ЛКП «Львів- за Внутрішній 9 800 000,00 пільговий 
плаваюча 
міська рада автодор» рахунок кредит EUR період до 4 
EURIBOR 
коштів років 
6M+спред 
ЄІБ) 
Джерело: [32] 
 
• за способом погашення – звичайні (погашення здійснюється 
шляхом сплати емітентом номінальної вартості облігацій) та цільові 
(погашення здійснюється шляхом передання товарів, надання послуг та 
виконання робіт згідно із рішенням про емісію чи умовами їх розміщення); 
• за метою використання – ординарні (не передбачає цільового 
фінансування екологічного або інфраструктурного проєкту), зелені (цільове 
фінансування екологічного проєкту), інфраструктурні (цільове фінансування 
будівництва чи реконструкції об’єктів інфраструктури) [34], соціальна 
облігації (цільове фінансування соціальних проєктів), сталі облігації (цільове 
фінансування проєктів зі сталого розвитку). 
Якщо говорити про такий інструмент, як місцеві облігації, то Україна 
має деякий досвід в цій сфері, але він є досить незначним порівняно з 
зарубіжними країнами. 
В таблиці 2.2 наведено інформацію, щодо випуску місцевих облігацій в 
Україні протягом 2003-2020 років. 
Як бачимо, за цей період найбільше було залучено Київською міською 
радою (14225,25 млн.грн); Харківською міською радою (2705,5 млн.грн); 
Львівською міською радою (2322,0 млн.грн). 
 
28 
 
Таблиця 2.2 – Місцеві ради, що успішно випустили та розмістили 
облігації місцевих позик у період з 2003 по 2020 роки 
Місцева рада Обсяг емітованих облігацій, млн грн 
Бердянська міська рада 10,0 
Бориспільська міська рада 9,0 
Верховна Рада АР Крим 400,0 
Вінницька міська рада 45,0: 2006 – 20,0 2007 – 15,0 2008 – 10,0 
Дніпропетровська міська рада 100,0 
Донецька міська рада 250,00: 2004 – 20,0 2005 – 45,0 2006 – 50,0 2007 – 45,0 
2008 – 60,0 
Запорізька міська рада 235,0: 2004 – 25,0 2005 – 75,0 2008 – 60,0 2011 – 25,0 
2012 – 50,0 
Івано – Франківська міська 305,50: 5,50 2018 – 300,0 
рада 
Київська міська рада 14225,25: 2003 – 150,0 2004 – 100,0 2012 – 5415,25 
2014 – 2625 2015 –5165 2020 – 770,0 
Комсомольська міська рада 15,00 
Луганська міська рада 79,3: 2007 – 29,3 2008 – 50,0 
Луцька міська рада 60,0: 2007 – 10,0 2008 – 30,0 2009 – 20,0 
Львівська міська рада 2322,0: 2007 – 92,0 2008 – 200,0 2009 – 300,0 2012 – 
90,0 2018 –440,0 2019 – 300,0 2020 – 900,0 
Одеська міська рада 155,0: 2005 – 150,0 2006 – 5,0 
Сєверодонецька міська рада 20,0 
Харківська міська рада 2705,5: 2005 – 100,0 2008 – 505,0 2011 – 99,5 2019 – 
500,0 2020 – 1500,0 
Черкаська міська рада 65,0: 2005 – 5,0 2011 – 60,0 
Кременчуцька міська рада 25,0 
Загалом 21,52 млрд грн 
Джерело: [35] 
 
У 2021 році в Україні муніципальні облігації пропонував лише один 
емітент — Київ. Він провів три розміщення своїх паперів на загальну суму 1,1 
млрд грн: серія «М» — на 300 млн грн терміном обігу 3 роки; серія «N» — на 
400 млн грн терміном обігу 4 роки; серія «О» — на 400 млн грн терміном обігу 
5 років. Організаторами виступили Укрексімбанк, Укргазбанк та Ощадбанк, 
розміщення відбувалося на ПФТС. Номінальна вартість однієї облігації склала 
10 тис. грн. При цьому було встановлено плаваючу ставку купона (відсотки) 
на рівні облікової ставки Нацбанку (зараз 9%) + 5% річних [36]. 
29 
 
Очікувалося, що в 2022 році відбудеться пожвавлення на ринку місцевих 
облігацій, але до цих пір жодна з територіальних громад не скористалася 
даним інструментом.  
В 2023 році українські громади отримали можливість випускати 
муніципальні облігації на міжнародних ринках. Так, було встановлено 
кореспондентські відносини між Національним депозитарієм України (НДУ) 
та Центральним депозитарієм Польщі (KDPW) для проведення операцій 
«Поставка цінних паперів без оплати, що дозволить здійснювати 
транскордонні перекази українських муніципальних облігацій, облік яких 
здійснюється в НДУ. KDPW буде забезпечувати облік таких українських 
цінних паперів у депозитарній системі Польщі [37]. 
Подальший розвиток цього виду залучення фінансових ресурсів 
обумовлений низкою переваг, які можуть отримати територіальні громади, 
зокрема: 
• позитивний досвід емісії облігацій підвищує рівень 
конкурентоспроможності та рівень довіри до громади; 
• громада безпосередньо працює з інвестором; 
• структуру та етапи здійснення запозичень шляхом випуску 
облігацій можна адаптувати до інвестиційних потреб громади та регіону; 
• сплата відсотків здійснюється за графіком, встановленим 
емітентом, а не кредитором, що дає можливість місцевим бюджетам 
можливість регулювати власні грошові потоки [38; 39]. 
Якщо говорити про недоліки, то до них відносять наступні: 
• складність процесу підготовки облігації до емісії, що потребує 
наявності фахівців високої кваліфікації; 
• витрати на випуск облігацій, витрати на маркетинг, рекламу та 
інші супутні витрати; 
30 
 
• організаційна неспроможність органів місцевого самоврядування 
через обмеженість даних про них для рейтингових агентств, а також низька 
зацікавленість потенційних інвесторів у малих випусках облігацій;  
• фінансова неспроможність органів місцевого самоврядування 
через відсутність змоги покривати високу вартість емісії облігацій, 
включаючи витрати на формування відповідного рейтингу; 
• недосконалість внутрішнього чинного законодавства; 
•  відсутність нормативно-правових рамок проведення процедури 
дефолту органів місцевого самоврядування;  
• нестабільність внутрішнього фінансового ринку та інші 
дестабілізуючі фактори [34]. 
Вивчення зарубіжного досвіду в сфері місцевих запозичень, і зокрема, 
місцевих облігацій свідчить про досить активне застосування цього 
інструменту (рис. 2.3). 
 
 
Рисунок 2.3 –  Структура субнаціонального боргу країн ОЕСР (станом 
на 2016 рік) 
Джерело: [40, c. 45] 
31 
 
Як бачимо, найбільша частка муніципальних облігацій в структуру 
субнаціонального боргу ОЕСР в Канаді, США, Німеччині, Новій Зеландії, 
Японії. 
На нашу думку, в українським громадам, в контексті сталого розвитку, 
треба звернути увагу на такі види місцевих облігацій, як зелені (Green Bonds), 
соціальні (Social Bonds) та сталі (Sustainable Bonds) облігації. 
Зелені облігації – це будь-який тип боргових фінансових інструментів, 
кошти від розміщення яких будуть використовуватися виключно на 
фінансування чи рефінансування, частково або повністю, нових та/або 
наявних екологічних проєктів. Облігації зараховують до «зелених», якщо вони 
відповідають критеріям за чотирма компонентами GBP: 
1) цільове використання коштів від розміщення; 
2) процес оцінки та відбору проєктів;  
3) управління коштами від розміщення;  
4) звітність [40]. 
Світовий ринок «зелених облігацій» розвивається надшвидкими 
темпами. У багатьох країнах «зелені» облігації швидко перетворилися на 
інтенсивно зростаючий сегмент ринку цінних паперів. «Зелені» облігації 
мають низку переваг у реалізації «зелених» проектів: надання додаткового 
джерела «зеленого» фінансування поряд з банківським кредитуванням і 
фінансуванням власного капіталу, а також кредитними лініями; забезпечення 
довгострокового фінансування «зелених» проектів, особливо в країнах, де 
попит на інвестиції у низьковуглецеву інфраструктуру чималий, але 
пропозиція довгострокових банківських кредитів – обмежена; надання 
можливості емітентам спрямовувати доходи від облігацій у «зелені» проекти, 
що сприяє підвищенню їх репутації; удосконалення процесу управління 
екологічними ризиками емітентів завдяки їх прихильності до розкриття 
«зеленої» інформації; забезпечення класу «зелених» активів для інвесторів, 
особливо довгострокових і відповідальних, та можливостей для інвесторів 
облігацій взаємодіяти з емітентами стосовно питань сталості [35]. 
32 
 
Треба зазначити, що у липні 2021 року «зелені» облігації були 
затверджені як окремий вид цінних паперів з набуттям чинності однієї з 
останніх редакцій Закону України № 3480-IV «Про ринки капіталу та 
організовані товарні ринки». 
«Облігації залежно від мети використання залучених коштів можуть 
бути ординарними, зеленими або інфраструктурними… Зелені облігації ― 
облігації, проспект (рішення про емісію, а для державних облігацій України ― 
умови розміщення) яких передбачає (передбачають) використання залучених 
коштів виключно на фінансування екологічного проєкту або окремого його 
етапу» [41]. 
У ст. 18 Закону зазначається, що емісію (випуск цінних паперів в обіг. 
— Ред.) може здійснювати особа, що реалізує або фінансує проєкт 
екологічного спрямування у наступних сферах: альтернативної енергетики; 
мінімізації утворення, утилізації та перероблювання відходів; впровадження 
екологічно чистого транспорту; енергоефективності; збереження флори та 
фауни, водних і земельних ресурсів; органічного землеробства; адаптації до 
змін клімату; інших проєктів, спрямованих на захист навколишнього 
природного середовища, впровадження екологічних стандартів, скорочення 
викидів у навколишнє природне середовище [41]. 
До основних сфер, які фінансуються за рахунок соціальних облігацій 
відносяться наступні: 
• створення доступної базової інфраструктури (наприклад, чиста 
питна вода, каналізація, санітарія, транспорт, енергетика тощо); 
• доступ до основних послуг (охорона здоров’я, освіта, соціальне 
забезпечення тощо); 
• доступне житло; 
• створення робочих місць; 
• продовольча безпека; 
• розширення прав і можливостей місцевих громад тощо [40]. 
33 
 
Останнім часом все більше популярності набувають муніципальні сталі 
облігації, які поєднують риси зелених і соціальних облігацій [40]. 
В контексті обмежених бюджетних ресурсів на розвиток енергетичної, 
екологічної та соціальних сфер, дані види облігацій є досить перспективними 
інструментом фандрайзингу. 
 
2.2  Розвиток державно-приватного партнерства в громадах 
 
Одним з інструментів залучення приватних фінансових ресурсів до 
вирішення місцевих проблем є державно-приватне партнерство (ДПП). 
Залучення приватних коштів дає можливість вивільнити частину фондів 
місцевих бюджетів для фінансування інших пріоритетних сфер. 
Як зазначалося вище, не дивлячись на те, що реформа децентралізації 
допомогла значно збільшити кошти місцевих бюджетів, але їх все ще не 
достатньо для вирішення величезного спектру проблем, які існують в 
громадах, особливо щодо таких питань, як муніципальне господарство, 
дорожня інфраструктура, захист довкілля, соціальна інфраструктура тощо. В 
зв’язку з цим, залучення приватного капіталу через механізм державно-
приватного партнерства може стати одним із шляхів вирішення зазначених 
проблем [42]. 
Для України цей механізм є досить новим, хоча і законодавчі засади для 
його розвитку почали формуватися ще з початку 90-х років двадцятого 
століття, але так і не набув популярності через низку причин. В той же час, 
вивчення досвіду застосування ДПП в зарубіжних країнах показав, що даний 
механізм є досить ефективним при вирішенні різноманітних соціально-
економічних проблем в громадах. 
Треба зазначити, що ще більшого значення цей інструмент набуває за 
умов, в яких на сьогодні опинилася Україна, зокрема велика кількість 
пошкоджень інфраструктурних, соціальних, освітніх, медичних, енергетичних 
та інших об’єктів, які необхідно або відновлювати, або будувати нові. 
34 
 
Треба зазначити, що в світовій практиці не існує універсального 
визначення державно-приватного партнерства. Наприклад, Світовий банк 
визначає ДПП, як довгостроковий договір між приватною стороною та 
урядовим відомством на надання публічного активу чи послуги, за якого 
приватна сторона несе значні ризики та відповідальність за управління, а 
винагорода прив’язана до ефективності [43]. Організація економічного 
співробітництва та розвитку (ОЕСР) наголошує, що ДПП – це угода між 
урядом та одним або декількома приватними партнерами (до яких можуть 
входити оператори та фінансисти), згідно з якою приватні партнери надають 
послугу таким чином, щоб державні цілі надання публічних послуг були 
узгоджені з цілями отримання прибутку приватними партнерами й 
ефективність такого узгодження залежить від належної передачі ризику 
приватним партнерам [44]. Відповідно до визначення Європейського 
інвестиційного банку, «публічно-приватне партнерство» – це загальний термін 
для взаємовідносин, що складаються між приватним сектором та публічними 
органами, часто з метою залучення ресурсів приватного сектору та / або 
досвіду з метою допомоги в отриманні активів та надання послуг. Термін 
ППП, таким чином, використовується для опису широкого спектру робочих 
домовленостей від вільних, неформальних та стратегічних партнерств до 
контрактів типу проектування-будівництво-фінансування- експлуатація 
(DBFO) та формальних спільних підприємств [45]. Європейська комісія ЄС 
вважає, що термін «публічно-приватне партнерство» взагалі стосується до 
форм співробітництва між органами державної влади та бізнесом, які мають 
на меті забезпечити фінансування, будівництво, оновлення, управління та 
обслуговування інфраструктури надання послуги [46]. 
Кожна країна, яка застосовує цей механізм, має своє визначення 
державно-приватного партнерства, яке зафіксовано в законодавчих або інших 
нормативно-правових актах. 
Отже, визначення ДПП застосовують для форм угод, які передбачають 
залучення приватних інвестицій чи приватного управління для державного 
35 
 
об’єкта, покриття вартості яких забезпечується за рахунок доходів від 
експлуатації цього об’єкта протягом дії договору [47]. 
Основною метою ДПП є можливість використовувати сильні сторони 
обох секторів для реалізації розвиткових проєктів в громадах: фінансові, 
матеріальні, людські ресурси і досвід з боку приватного сектору, та 
інформаційну, організаційну, дозвільну підтримку з боку державного сектору. 
Механізм ДПП, з урахуванням численних його переваг та в умовах 
обмеженості ресурсів громад, є оптимальним рішенням, що дозволить 
залучити приватні інвестиції, модернізувати інфраструктуру і розвивати 
економіку одночасно з поліпшенням життя громадян. [48]. 
Основними перевагами ДПП є наступні [48]: 
• економія часу. Інвестор орієнтований на результат та мотивований 
якомога швидше реалізувати проєкт та почати отримувати доходи; 
• зменшення початкових інвестицій. Інвестор зацікавлений 
оптимізувати витрати на будівництво для підвищення прибутків; 
• оптимізація операційних витрат. Інвестор зацікавлений у якісній 
та надійній інфраструктурі, що зменшить його операційні витрати; 
• орієнтація на якість. Вимоги до якості та система штрафів 
спонукають інвестора утримувати інфраструктуру у належному стані; 
• інновації. Досвід бізнесу та прагнення до ефективності спонукає 
інвестора впроваджувати інноваційні рішення під час будівництва та 
управління інфраструктурою; 
• економічний ефект. Залучення інвестицій у громаду збільшує 
кількість робочих місць, підвищує надходження до місцевого бюджету та має 
позитивний економічний ефект на інші галузі; 
• розподіл ризиків. Розподіл ризиків зменшує фінансове та 
інституційне навантаження на громаду залишаючи при цьому контролюючу 
функцію; 
36 
 
• розширення можливостей. Залучення зовнішніх коштів дозволяє 
громаді реалізувати одразу декілька проєктів та сплачувати за інфраструктуру 
частинами; 
• вихід на нові ринки. Проєкти ДПП можуть зацікавити як великих 
міжнародних гравців, так і локальних інвесторів; 
• взаємоузгодження інтересів. Використовуючи переваги механізму 
ДПП приватні партнери масштабують свій бізнес та отримують 
довгостроковий дохід від вкалденого капіталу з урахуванням 
взаємоузгоджених інтересів з державним партнером, розподілу ризиків між 
учасниками ДПП; 
• гарантія захисту інтересів. Використовуючи переваги механізму 
ДПП приватні партнери отримують гарантії захисту інвестицій; 
• проєктне фінансування. Фінансування з боку приватних партерів 
зазвичай здійснюється у формі «проєктного фінансування», при якому 
фінансові організації беруть до уваги прогнозований дохід від проєкту як 
єдине джерело виплати відсотків і погашення заборгованості. 
Якщо говорити про досвід реалізації механізму ДПП в країнах ЄС, то 
згідно статистичних даних протягом 2015-2024 років там спостерігалася 
наступна тенденція (рис.2.4) 
 
Рисунок 2.4 – Динаміка угод ДПП в Європі за вартістю та кількістю 
проєктів протягом 2015-2024 рр  Джерело: [49] 
37 
 
Як бачимо, в 2024 році зменшилася кількість проєктів та загальний обсяг 
фінансування за рахунок завершення декількох проєктів. 
Греція була найбільшим ринком державно-приватного партнерства в 
Європі за вартістю, із загальним обсягом 3,3 млрд євро (1,19 млрд євро у 2023 
році), а Бельгія була найбільшою за кількістю проектів, уклавши дев'ять угод 
(дві у 2023 році)  (рис.2.5). 
 
 
Рисунок 2.5 – Кількість та вартість проєктів ДПП в розрізі 
європейських країн в 2024 році 
Джерело: [49] 
 
Велика Британія була другим за величиною ринком державно-
приватного партнерства за вартістю, із загальним обсягом 2 мільярди євро. 
Франція була другим за величиною ринком державно-приватного партнерства 
за кількістю проектів, уклавши сім угод (шість у 2023 році). 
Сім країн уклали щонайменше дві угоди (сім у 2023 році), а 11 країн 
уклали щонайменше одну угоду державно-приватного партнерства (12 у 2023 
році) [49]. 
Як видно з рис. 2.5, транспортний сектор мав найвищу вартість 
транзакцій у 2024 році, перевищивши 6,8 млрд євро (9,1 млрд євро у 2022 
році). Найбільшим сектором за кількістю проектів (15 угод у 2024 році проти 
38 
 
восьми у 2023 році) та другим за величиною за обсягом транзакцій (1,3 млрд 
євро у 2024 році проти 552 млн євро у 2023 році) був сектор освіти. Він 
складався з розвитку університетських кампусів (два в Італії), студентського 
житла (два у Франції та одне у Великій Британії) та шкільних закладів (сім у 
Бельгії) [49]. 
Сектор відпочинку та культури посів третє місце за кількістю проектів, 
з чотирма проектами у 2024 році (два у 2023 році). Однак обсяг транзакцій у 
ньому був відносно низьким – лише 65 мільйонів євро (один проект у Литві та 
три у Польщі). Сектор охорони здоров’я посів третє місце за обсягом 
транзакцій – 873 мільйони євро. Це включало два проекти лікарень (один у 
Португалії та один у Данії), а також державно-приватне партнерство 
валлійського онкологічного центру Веліндере у Великій Британії. Натомість у 
2023 році в цьому секторі не було жодних транзакцій державно-приватного 
партнерства [49]. 
 
 
Рисунок 2.6 – Кількість та вартість ДПП проєктів в розрізі секторів 
Джерело: [49] 
 
У 2024 році обсяг транзакцій на європейському ринку державно-
приватного партнерства склав 1,1 мільярда євро, розподілених між кількома 
секторами. Загальнодержавні послуги склали 331 мільйон євро, що менше, ніж 
413 мільйонів євро у 2023 році. Оборона зазнала різкого спаду, досягнувши 
39 
 
лише 50 мільйонів євро – лише 13% від її значення у 2023 році (397 мільйонів 
євро). Навколишнє середовище зросло до 805 мільйонів євро, що більше, ніж 
150 мільйонів євро у 2023 році. У сфері відпочинку та культури було 
зафіксовано транзакції на суму 65 мільйонів євро (150 мільйонів євро у 2023 
році), тоді як у сфері житлово-комунальних послуг – 30 мільйонів євро (у 2023 
році проектів не було). Нарешті, енергетичний сектор склав 785 мільйонів євро 
(у 2023 році проектів не було) [49]. 
Якщо говорити про Україну, то в країні розроблено та ухвалено 
відповідну законодавчу та нормативно-правову базу в цій сфері, яка 
вдосконалювалася протягом 2010-2024 років. Так, Закон України «Про 
державно-приватне партнерство» визначає правові, економічні та 
організаційні засади взаємодії держави та приватного сектору [50]. 
В статті 1 даного Закону визначено, що «державно-приватне 
партнерство - співробітництво між державою Україна, Автономною 
Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних 
державних органів, що згідно із Законом України «Про управління об’єктами 
державної власності» здійснюють управління об’єктами державної власності, 
органів місцевого самоврядування, Національною академією наук України, 
національних галузевих академій наук (державних партнерів) та юридичними 
особами, крім державних та комунальних підприємств, установ, організацій 
(приватних партнерів), що здійснюється на основі договору в порядку, 
встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, та відповідає 
ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом» [50].  
В статті 4 визначено, що державно-приватне партнерство може 
застосовуватися в різних сферах, зокрема:  
• виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і 
постачання природного газу; 
• будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-
посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і 
метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури; 
40 
 
• машинобудування; 
• збір, очищення та розподілення води; 
• охорона здоров’я; 
• туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт; 
• забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем; 
• управління відходами, крім збирання та перевезення; 
• виробництво, розподілення та постачання електричної енергії; 
• надання соціальних послуг, управління соціальною установою, 
закладом; 
• виробництво та впровадження енергозберігаючих технологій, 
будівництво та капітальний ремонт житлових будинків, повністю чи частково 
зруйнованих внаслідок бойових дій на території проведення 
антитерористичної операції; 
• встановлення модульних будинків та будівництво тимчасового 
житла для внутрішньо переміщених осіб; 
• надання освітніх послуг та послуг у сфері охорони здоров’я; 
• управління пам’ятками архітектури та культурної спадщини; 
• донорство крові та/або компонентів крові, заготівля, переробка, 
тестування, зберігання, розподіл і реалізація донорської крові та/або 
компонентів крові; 
• електронні комунікації [50]. 
В Україна дозволяється укладати такі угоди в рамках державно-
приватного партнерства, як концесійний договір, договір управління майном, 
договір про спільну діяльність та інших договори [50].  
Правові, фінансові та організаційні засади реалізації проєктів, що 
здійснюються на умовах концесії регулюються Законом України «Про 
концесію» від 03.10.2019 року [51]. 
Крім цього, затверджено низку нормативно-правових актів, що 
регулюють здійснення державно-приватного партнерства в Україні, зокрема: 
41 
 
− Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 706 «Про 
затвердження Методики розрахунку концесійних платежів» [52]; 
− Постанова Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 № 950 «Про 
затвердження Порядку залучення радників для підготовки проекту, що 
здійснюється на умовах концесії» [53]; 
− Постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2021 № 909 «Про 
порядок проведення концесійного конкурсу та конкурентного діалогу в 
електронній торговій системі» [54]; 
− Методика аналізу ефективності здійснення державно-приватного 
партнерства. Рекомендації від 14.12.2021 № 1067.  [55] та інші. 
За даними центральних та місцевих органів виконавчої влади в Україні 
станом на 01.01.2025 на умовах ДПП укладено 193 договори, з яких 
реалізується 31 договір (22 – концесійних договорів, 5 - договорів про спільну 
діяльність, 4 - інші договори), 162 договорів не реалізується (119 – не 
виконується, 43 - розірвані / закінчився термін дії), що свідчить про низьку 
ефективність даного механізму в Україні (рис. 2.7) [56]. 
Як бачимо, найбільша кількість угод реалізується в Київській області, 
зокрема 1 - в сфері туризму, відпочинку, рекреації, культури та спорту, 2 – в 
сфері охорони здоров’я, 1 – збору, очищення та розподілення води.  
Найбільша кількість проєктів (8) реалізується саме в сфері збору, 
очищення та розподілення води, з них 2 - в Дніпропетровській області, і 2 – в 
Миколаївській. 
 
 
42 
 
 
Рисунок 2.7 – Кількість угод ДПП укладених в Україні 
Джерело: [56]  
 
Україна має досить слабку позицію щодо залучення міжнародних 
інвестицій, а це негативно впливає на розбудову екосистеми державно-
приватного партнерства в Україні. 
 Основними причинами цього є: 
• недовіра до судової системи України;  
• змінність політики та пріоритетів держави;  
• відсутність чіткого довгострокового бачення розвитку держави; • 
корупція;  
• складність української сфери будівництва та дозвільної системи; 
•  низький ступінь захисту інвестицій;  
• відсутність ефективних інституцій у сфері управління проєктами 
тощо [47]. 
В той же час, на сьогодні, як зазначалося вище, це є одним з реальних 
механізмів залучення додаткових фінансових ресурсів в громади, що вимагає 
вдосконалення законодавчих, організаційних та інституційних аспектів. 
43 
 
Необхідно вивчити позитивний міжнародний досвід щодо реалізації 
проєктів ДПП, а також проблем, з якими зіштовхуються країни в процесі 
використання цього механізму. 
 
2.3 Фонди громад як фандрайзинговий інструмент 
 
Одним з ефективних джерел фінансування проєктів з соціально-
економічного розвитку є фонди громад (ФГ), або фонди розвитку громад 
(ФРГ). Нижче наведено низку визначень поняття «фонд громади» [57]: 
• це неприбуткова, автономна, нерелігійна благодійна організація, яка 
підтримується громадою і звільняється від сплати податків, довготерміновою 
метою якої є формування постійних фінансових фондів, створених окремими 
донорами для досягнення своїх благодійних цілей, а також для загального 
блага жителів визначеної географічної території, яка зазвичай не перевищує за 
розміром один штат (США); 
• це благодійна організація, що приділяє головну увагу накопиченню 
ендаументу, що спрямовується на розв’язання довготермінових проблем та 
задоволення поточних потреб громади (Канада); 
• це місцеві організації, які мобілізують місцеві благодійні внески з 
метою підтримки проектів із розвитку громади шляхом надання грантів 
(Світовий Банк); 
• це місцева організація-грантодавець, яка діє на певній географічній 
території та надає послуги жителям громади (грантоотримувачам) 
(Європейська мережа фондів громад). 
Отже, можна зазначити, що фонд громади – це неприбуткова 
організація, яка діє на певній географічній території та мобілізує фінансові 
ресурси для вирішення соціально-економічних проблем певної громади. 
Вважається, що завдяки спроможності фонду громади створювати та 
використовувати фізичні, фінансові та людські активи; їхньому знанню 
44 
 
громади – вони є важливими гравцями на місцевому рівні, які допомагають 
трансформації в громадах [58]. 
Важливим є те, що дана інституція є абсолютно автономною, не 
залежить від державного фінансування та зовнішнього впливу і створюється 
силами та за ініціативи громад [59]. 
А. Дубовик визначив такі ключові аспекти фондів громад: 
• локальна направленість: діяльність фондів громади завжди 
фокусується виключно на конкретних місцевих унікальних потребах;  
•  участь та вплив громадян: до даного процесу на постійній основі 
залучаються місцеві мешканці, які беруть участь у процесі ухвалення рішень 
щодо вибору найбільш актуальних та пріоритетних проєктів та розподілу 
закумульованих раніше ресурсів між ними; 
• диверсифікація джерел фінансування: місцеві громади у свої 
фонди залучають кошти з різноманітних джерел фінансування, які можуть 
включати бюджетні асигнування, пожертвування від приватного бізнесу, 
гранти, інвестиції, тощо;  
• самоврядування та автономія: процес фондування місцевими 
громадами передбачає достатній ступінь автономії та самоврядування жителів 
громад та місцевих органів влади. Це проявляється у тому, що вони самі 
вирішують, які з наявних проєктів фінансувати і як саме організовувати та 
проводити процес розподілу закумульованих коштів; 
• прагнення до більшої економічної незалежності: це означає, що 
кошти мають надходити з різних місцевих і зовнішніх небюджетних джерел і 
при цьому донорами можуть бути як приватні особи (які роблять разові 
пожертви або допомагають через краудфандинг), так і різні компанії або 
фонди прямих інвестицій;  
• сталий розвиток: основною метою фондування територіальними 
громадами є поступове забезпечення сталого розвитку місцевих громад, 
включаючи економічний, соціальний та екологічний аспекти;  
45 
 
• широка сфера діяльності: вона включає догляд та добробут, 
мистецтво та спорт, відпочинок та культуру, природу, енергетику та 
навколишнє середовище, освіту та питання клімату;  
• фінансування громадських ініціатив: воно в принципі є абсолютно 
доступними для будь-якого члена громади та політично нейтральними [59]. 
До основних функцій фондів громади можна віднести наступні: 
• збір та акумулювання коштів; 
• розподіл ресурсів в прозорий та найефективніший спосіб; 
• управління конкретним проєктами в різних сферах: екологічній, 
культурній, соціальній, освітній, медичній тощо; 
• участь громадян; 
• заохочення та стимулювання інновацій; 
• довгострокове планування та стабільність; 
• участь у місцевих програмах розвитку [59]. 
Фонди громади (community foundation) почали виникати на початку 
1900-х років в США.  Перший фонд громади було створено в Клівленді в 1914 
році. До пріоритетних напрямків діяльності даного фонду відносилися 
економічний розвиток сусідських громад, відновлення центральної частини 
міста, укріплення берегів озера, робота з молоддю, людьми похилого віку та 
специфічними групами, медичні послуги малозабезпеченим групам населення 
тощо. 
Якщо говорити про європейські фонди громад, то найстаршим є 
Wiltshire Community Foundation (Великобританія), який було створено в 1975 
році [60]. 
На сьогодні в Європі нараховується близько 744 фондів громад 
(табл.2.3). 
 
 
 
46 
 
Таблиця 2.3 – Кількість фондів громад в розрізі європейських країн 
Країна Кількість ФГ 
Бельгія 3 
Боснія і Герцеговина 4 
Болгарія 5 
Хорватія 5 
Чеська Республіка 5 
Фінляндія 8 
Франція 22 
Грузія 2 
Німеччина 426 
Угорщина 12 
Ірландія 1 
Італія 52 
Латвія 8 
Нідерланди 35 
Північна Македонія 1 
Польща 25 
Румунія 18 
Сербія 6 
Словаччина 9 
Іспанія 9 
Туреччина 1 
Україна 20 
Великобританія 48 
Джерело: [61] 
 
Як бачимо з таблиці вище найбільша кількість ФГ функціонує в 
Німеччині (426), в Італії – 52, у Великобританії – 48. 
Якщо говорити про Україну, то перший ФГ тут було створено в 1995 
році, зокрема Фонд князів – благодійників Острозьких. Протягом 2003-2004 
років з’явилося ще декілька ФГ: Благодійна організація Фонд громади міста 
Херсон «Захист», Фонд «Молода громада» та Фонд громади Вознесенська 
[62]. 
У 2009 році ІСАР Єднання першим в Україні почав навчання місцевих 
ОГС щодо роботи ФГ [62]. 
До 2022 року в Україні діяло 33 ФГ, а в 2024 році їх кількість зменшилася 
до 21 фонду. В той же час, експерти зазначають, що в Україні діє більше 
фондів, які себе так не називають, але виконують подібні функції [62]. 
Нижче наведемо основні ФГ в Україні та напрями їх діяльності: 
47 
 
• Фонд громади Барського району «Барі». Основна діяльність: 
регулярне надання відповідних грантів як громадським так і благодійним 
організаціям, барським ініціативним групам або навіть окремим громадянам 
для пришвидшення вирішення самих актуальних і першочергових проблем 
Барської  громади. Серед яких: розвиток ефективних органів самоорганізації 
населення; екологія; молодіжний банк ініціатив; розвиток волонтерства [63]. 
• Фонд громади міста Вознесенська зосереджується на сприянні 
розвитку своєї громади та підвищенні якості життя у Вознесенському районі 
загалом. Фондування територіальною громадою проводиться за такими 
напрямками: активізація максимальної кількості мешканців та збільшення 
можливостей та ефекту від громадських ініціатив; розвиток місцевої 
філантропії та популяризація волонтерства в громаді; розширення і 
одночасний захист прав жінок, також загальної гендерної рівності; активне 
сприяння розвитку молодіжного лідерства; збільшення впливу громадськості 
на процеси прийняття рішень щодо життя громади на усіх рівнях; підвищення 
організаційної спроможності самого Фонду [64].  
• Фонд «Толока» (м. Харків) надає психологічну підтримку дітям та 
дорослим, організовує та фінансує роздачу гуманітарних наборів з одягом та 
посудом, допомагає мешканцям у відновленні їхнього зруйнованого житла, 
підтримує медичні заклади та сприяє збереженню харківської культурної 
спадщини [65]. 
• Фонд громади міста Вінниці, мета якого – активізація громади а 
також об’єднання її ресурсів та зусиль, які покликані вирішувати пріоритетні 
проблеми міста, шляхом популяризації та розвитку філантропії та 
благодійності. Програми фонду реалізуються на основі синергії усіх наявних 
ресурсів, рівноправності діалогу, професійного управління та максимальній 
прозорості [66]; 
• Фонд громади «ЗАХИСТ» (м. Херсон), який проводить свою 
діяльність в плані залучення фінансових ресурсів з двох напрямків: системна 
48 
 
філантропія, за рахунок якої вирішуються нагальні питання підтримки 
соціально незахищених категорій громадян (постійна допомога соціальним, 
медичним, освітнім та культурним закладам, які не моють державного 
фінансування на потрібному рівні; підтримка та стимуляція розвитку 
громадянського суспільства завдяки регулярним інформаційним та 
навчальним міроприємствам для неурядових місцевих організацій, активна 
участь у суспільно-демократичних процесах [67].  
В Україні організаційно-правова форма ФГ не регулюється 
спеціальними законодавчими актами. До нього застосовуються норми законів 
про окремі види юридичних осіб: 
• Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні 
організації» визначив види, порядок створення, функціонування та звітності 
благодійних організацій. Він також розмежував такі поняття як «благодійний 
фонд» і «громадська організація», ввів нові терміни – «благодійний грант», 
«благодійний ендавмент», розширив загальну сферу благодійництва, узаконив 
право благодійника на контроль цільового використання благодійних пожертв 
[68];  
•  Закон України «Про громадські об’єднання» визначає правові та 
організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, порядок 
утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань [69]; 
• Закон України «Про інститути спільного інвестування». 
Забезпечує передумови та встановлює правила залучення та розміщення 
фінансових ресурсів що належать інвесторам а також визначає правові основи 
створення і діяльності різних видів суб’єктів спільного інвестування, таких як 
корпоративний та пайовий фонди, їх активи та цінні папери. Особливо 
важливий закон для фондування територіальними громадами у варіанті 
прибуткового (інвестиційного) фонду [70]; 
• Податковий кодекс України закріплює поняття «неприбуткова 
організація» (п.1 ч.1.ст.133) та «суб’єкт господарювання»; 
49 
 
• Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає об’єкти та 
суб'єкти інновацій, суть державного регулювання та фінансової підтримки 
інноваційної діяльності; 
• Закон України «Про інвестиційну діяльність» спрямований на 
рівний захист прав та інтересів усіх суб’єктів інвестиційної діяльності ( при 
чому незалежно від їхньої форми власності), а також на забезпечення 
сприятливих умов для збільшення інвестицій в економіку України та розвиток 
міжнародного співробітництва в економічній сфері. 
• Цивільний кодекс України регулює усі майнові та немайнові 
відносини; 
• Господарський кодекс України встановлює правові засади 
господарської діяльності (що стосується прибуткових фондів). 
Треба виділити низку проблем, які існують в Україні щодо ефективного 
функціонування та подальшого розвитку фондів громад: 
• Низький рівень довіри до благодійних організацій. Багато людей 
та бізнесів недовірливо ставляться до фондів, сумніваються у прозорості та 
ефективності використання коштів. 
• Недостатньо розвинута культура філантропії та благодійності. В 
багатьох випадках бізнес або заможні громадяни не розуміють та не бачать 
взаємозв’язку між соціальними інвестиціями в громаду та поліпшенням 
власного бізнесу. Крім цього, в Україні відсутні податкові стимули для 
благодійних внесків, що не сприяє розвитку благодійності. 
• Обмежена фінансова база. Це питання особливо актуальне зараз, 
коли під час повномасштабної війни, велика кількість бізнесів припинило своє 
існування, переїхало в більш безпечні регіони, а отже дохідна база громад 
зменшилася. В більшості фонди громад використовують грантове 
фінансування, як правило, міжнародних фондів, що має короткостроковий 
характер. Власна дохідна база громад досить обмежена. Більшість фондів 
громад не має пасивного доходу від інвестицій, а також, так званий, 
50 
 
ендавмент, оскільки за законодавством неприбуткові організації в Україні не 
могли отримувати прибутки, щоб не втратити статус неприбутковості. 
Ендавмент – це фінансовий фонд, який створюється спонсорами для 
неприбуткових організацій з метою їх фінансової сталості, оскільки сума 
пожертви повинна бути недоторканою, а використовуватися може лише 
отриманий від неї дохід, на визначені спонсором цілі [71]. 
• Нестача професійних кадрів. Ефективна діяльність фондів громад 
залежить від наявності професійної команди управлінців, фінансистів, 
фандрайзерів, юристів. Оскільки діяльність більшість фондів громад не мають 
постійної фінансової бази для покриття операційних витрат, зокрема і 
заробітної плати працівників фондів, досить важко залучити до роботи 
професійних кадрів. В багатьох випадках в фондах громад працюють на 
волонтерських засадах, що обмежує їх можливість до залучення професійних 
кадрів на постійній основі. 
• Відсутність координації з органами місцевого самоврядування. В 
багатьох випадках в громадах можуть бути не налагоджені партнерські зв’язки 
між органами самоврядування  та неурядовими організаціями, в тому числі 
фондами громад, що призводить до дублювання ініціатив, нераціонального 
використання ресурсів, а іноді виникає конфлікт інтересів. 
• Недосконалість нормативно-правової бази щодо регулювання 
діяльності фондів громад, а також податкових пільг на благодійну діяльність. 
• Війна та економічна нестабільність. Хоча в Україні з початку 
війни 2014 року кількість людей, які почали займатися благодійністю, значно 
збільшилася, але кошти в основному йдуть на військові потреби,  а не на 
розвиткові проєкти громади. Бізнеси обмежили благодійну діяльність через 
кризу та падіння прибутків. 
В той же час, важливість даного інструменту для післявоєнного 
відновлення громад є беззаперечною, що вимагає створення відповідних умов 
51 
 
для розвитку та поширення таких фондів в українських громадах. Зокрема, на 
нашу думку, необхідно: 
• вдосконалювати нормативно-правову базу з метою збільшення 
фінансових можливостей фондів громад, зокрема створення та управління 
едавментами, здійснення інвестиційної діяльності для забезпечення 
стабільного доходу; 
• розробити заходи щодо державної підтримки розвитку фондів 
громад, зокрема впровадження податкових стимулів; 
• пропагувати важливість фондів громад для покращення соціально-
економічного стану та рівня якості життя населення, а також поширювати 
позитивний досвід 
• проводити навчальні програми для працівників фондів з метою 
підвищення їх знань в сфері фандрайзингу, проєктного менеджменту, 
комунікацій тощо; 
• створити національну платформу для обміну досвідом між 
фондами громад, як наприклад UKCommunityFoundation (UKCF) [72], 
Australian Community Foundation [73], Community Foundation of Canada [74]. 
• налагодження партнерських відносин між бізнесом, владою та 
неурядовими організаціями для підвищення ефективності вирішення місцевих 
проблем. 
При створенні фондів громад необхідно дотримуватися таких основних 
принципів, які розроблені Community Foundation of Canada, для успішного їх 
функціонування: 
• розвиток потенціалу громади. Ефективна діяльність фондів 
громади залежить від здатності використовувати власні ресурси громади та 
його внутрішній потенціал, в тому числі підтримки місцевого лідерства, 
сприяння самозабезпеченню та мобілізації громадської участі; 
• розуміння змін у громадах та їх потреб. Фонди громад повинні 
бути інформовані про місцеві соціально-економічні та демографічні тенденції, 
52 
 
історію та традиції громади, потреби та проблеми громади, що вимагає 
активної взаємодії з громадою та регулярних консультацій; 
• створення можливостей для діалогу. Фонди громад повинні 
позиціонувати себе як платформа для дискусій щодо важливих питань 
громади; 
• розвиток партнерства. Ефективні фонди громад повинні 
формувати та підтримувати партнерства з різними секторами та 
індивідуумами на основі спільного бачення та взаємної відповідальності; 
• розвиток різноманітності та інклюзивності, з метою розуміння 
різних точок зору та залучення широкого кола громадян до процесу прийняття 
рішень; 
• створення ефективної та креативної програми грантів, які б 
формували позитивний та сталий вплив на громади; 
• розбудова активів громади та сприяння філантропії в громаді; 
• оцінка та поширення результатів, що полягає в постійному 
моніторингу діяльності фондів громади, підвищувати їх прозорість та 
підзвітність; 
• впровадження прозорих та підзвітних процесів: фонди громад 
повинні проводити діяльність, яка є відкритою, справедливою, гнучкою, щоб 
підвищувати довіру та ефективно управляти ресурсами громади; 
• збалансоване використання залучених ресурсів [75]. 
 
Висновки до розділу 2 
 
Місцеві запозичення є важливим інструментом залучення додаткових 
фінансів для реалізації соціально-економічних проєктів громад. Кожен тип 
запозичення має свою цільову спрямованість: кредити – для короткострокових 
потреб, облігації – для довгострокових інвестицій, а векселі – для покриття 
дефіциту бюджету.  
53 
 
Облігації місцевих позик – ще один механізм фінансування. Зростає 
увага до «зелених», соціальних та сталих облігацій. Вони орієнтовані на 
фінансування екологічних, соціальних чи сталих проєктів і стають 
популярними у світі.  
Державно-приватне партнерство (ДПП) – інший інструмент мобілізації 
ресурсів. Воно дозволяє реалізовувати розвиткові проєкти шляхом співпраці з 
приватним бізнесом. Основною метою ДПП є об’єднання ресурсів обох 
секторів – державного та приватного. Перевагами ДПП є зменшення витрат, 
ефективне управління проєктами, орієнтація на якість, впровадження 
інновацій, а також розподіл ризиків. 
Фонди громад (ФГ) — ще один важливий фандрайзинговий інструмент. 
Це неприбуткові організації, які акумулюють ресурси для реалізації локальних 
ініціатив. Вони діють автономно, незалежно від державного фінансування, та 
мають широкий спектр діяльності. Основні функції ФГ включають збір 
коштів, управління проєктами, стимулювання інновацій, довгострокове 
планування та участь громадян. ФГ мають великий потенціал для 
післявоєнного відновлення. Важливо вдосконалити законодавство, 
підтримувати створення ендавментів, розвивати співпрацю між бізнесом, 
владою і громадським сектором, а також створити національну платформу для 
обміну досвідом між фондами. 
  
54 
 
РОЗДІЛ 3 
ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У 
ФАНДРАЙЗИНГОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ 
 
 
Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та діджиталізація 
дозволяє удосконалити та пришвидши процеси під час фандрайзингової 
діяльності на всіх її етапах, зокрема для ідентифікації проблеми, її аналізі та 
діагностиці; створенні інтерактивних презентацій; розробці фандрайзингової 
кампанії; налагоджені онлайн комунікацій; автоматизації збору коштів, 
звітності, аналізу, аналітики даних тощо [15]. Зараз близько 12% загального 
доходу некомерційних організацій надходить з онлайн-джерел [76]. 
Наявність інтернет-сторінки організації, що займається фандрайзингом, 
спрощує доступ донорів до неї. Пошукові інтернет-сторінки допомагають 
знаходити необхідну інформацію про донорів. Інтегровані аналітичні 
інструменти використовуються для оцінки ефективності фандрайзингової 
діяльності, аналізу поведінки користувачів. Використання хмарних сервісів 
(Trello, Asana, Notion) та CRM-систем дозволяє структурувати роботу 
команди, чітко розподіляти завдання та відслідковувати їх виконання. За 
допомогою цифрових технологій можна візуалізувати ідеї через фото, відео 
або інтерактивні моделі, організовувати одночасної кампанії на декількох 
платформах із різними форматами залучення аудиторії, використовувати QR-
коди, які ведуть на сторінку для донатів [15]. 
До основних інструментів цифрового фандрайзингу можемо віднести 
наступні: 
• краудфандингові та краудсорсингові платформи, які дозволяють 
збирати кошти від великої кількості людей на конкретний проєкт; 
• соціальні мережі, зокрема Facebook, Instagram, Twitter, TikTok, які 
дозволяють запускати фандрайзингові кампанії з інтеграцією платіжних 
систем. Найпопулярнішими соціальними медіа серед неприбуткових 
55 
 
організацій виступають Facebook, мікроблог Twitter та відеохостинг YouTube. 
Фандрайзери високо оцінюють користь соціальних медіа, хоча практично їх 
використовувати почали відносно недавно. Соціальні медіа виступають 
онлайн-інструментом для залучення коштів та підвищення впізнаваності 
бренду неприбуткової організації. Facebook відмовився від комісійних зборів 
з пожертв і представив низку нових сервісів для неприбуткових організацій 
[77]; 
• мобільні додатки та SMS-фандрайзинг, а саме збір коштів через 
мобільні додатки або короткі номери для пожертв; 
• e-mail маркетинг, зокрема розсилки з історіями, закликами до 
підтримки, інтеграцію кнопок для пожертв. У фандрайзингу, електронні 
розсилки використовуються для різних цілей: залучення коштів (розсилка 
електронних листів з метою отримання пожертв) та підтримка відносин з 
членами організації, донорами та волонтерами (розсилки новин, листи з 
корисною інформацією, звіти та ін.). Електронні розсилки являються дешевим 
способом налагодження відносин із різними групами контактних аудиторій, 
дають можливість сегментувати кожну аудиторію окремо надсилаючи 
повідомлення кожному учаснику окремої групи: однодумцям, донорам, 
членам, волонтерам, минулим та майбутніми прихильникам [77]; 
• благодійні онлайн-магазини, зокрема продаж мерчу, книг, іншої 
продукції, кошти від продажу яких йдуть на благодійність; 
• благодійні онлайн-заходи (акції), такі як концерти, зустрічі, стріми 
тощо.  
Розвиток платіжних систем дозволяють розширити цифрові інструменти 
для збору коштів, такі як: криптовалюти; PayPal; банківські та платіжні картки; 
платіжні термінали; NFT  [78]. 
В Україні найчастіше використовують такі системи онлайн-платежів: 
PayPal, WebMoney, ApplePay, iPay, Portmone, LiqPay, Platon, EasyPay, 
MoneyGram. 
56 
 
Нижче наведено приклади найбільш відомих платформ цифрового 
фандрайзингу та особливості його застосування (табл.3.1) 
Таблиця 3.1 – Порівняльна таблиця платформ цифрового фандрайзингу 
Тип Основна Приклади 
Платформа Комісія Особливості 
фандрайзингу аудиторія кампаній 
Соціальні, Книжкові 
культурні, проєкти, 
Спільнокошт Краудфандинг Україна 10% 
освітні культурні 
проєкти ініціативи 
Безкоштовна 
для Медичні 
благодійних збори, 
GoFundMe Краудфандинг Міжнародна 2,9% + $0.30 
зборів, гуманітарна 
зручний допомога 
інтерфейс 
Офіційна 
платформа Відновлення 
Благодійні України, України, 
UNITED24 Міжнародна 0% 
платежі підтримка гуманітарна 
державних допомога 
проєктів 
Інтеграція в 
Благодійні 
мобільний Збір на ЗСУ, 
платежі, 
Monobank Україна 0% застосунок, соціальні 
мобільний 
швидкий проєкти 
додаток 
переказ 
Для 
креативних 
5% + Стартапи, 
проєктів, має 
Kickstarter Краудфандинг Міжнародна платіжна технологічні 
систему 
комісія продукти 
нагород для 
донорів 
Підписки на 
Автори 
Підписки, щомісячну 
контенту, 
Patreon регулярні Міжнародна 5% - 12% підтримку, 
НГО, 
пожертви бонуси для 
благодійники 
підписників 
Прямі збори 
через Екстрені 
0% для 
Facebook Благодійні соціальні збори, 
Міжнародна благодійних 
Fundraisers збори мережі, соціальні 
зборів 
широке ініціативи 
охоплення 
Гнучкі збори 
5% + (можна 
Стартапи, 
Indiegogo Краудфандинг Міжнародна платіжна отримати 
винаходи 
комісія частину 
коштів) 
 
Одним з інструментів, який набуває популярності у фандрайзинговій 
діяльності є краудфандинг, який представляє собою спосіб збору коштів, що 
57 
 
дозволяє приватним особам та організаціям залучати грошові кошти для 
конкретного проєкту або ініціативи через онлайн-платформи [79]. 
Серед специфічних рис краудфандингу можна виокремлюють наступні: 
• залучення незначних коштів від необмеженої кількості інвесторів; 
•  спрямування коштів на підтримку та фінансування обраних 
проєктів на ранніх стадіях їхньої реалізації;  
• здійснення інвестування в проєкт з метою отримання не грошової 
вигоди, а пріоритетного доступу до продукту, знижки на цей продукт або 
досягнення соціально корисного результату [80].  
Виділяють такі види краудфандингу: 
• краудфандинг без винагороди, який передбачає форму благодійної 
підтримки, у ході якої інвестори не очікують отримання грошового прибутку, 
а фінансова підтримка надається для отримання соціально-корисних 
результатів [81];  
• краудфандинг з винагородою, різновидами якого є краудревордінг 
(отримання винагороди у вигляді продукції або послуг, для яких здійснюється 
фінансування), краудінвестінг (отримання частки від участі у реалізації 
проєкту), краудлендінг (отримання короткострокових позик від інвесторів для 
реалізації проєктів) [82]. 
Треба зазначити, що краудфандинг доволі новий механізм і почав 
застосовуватися менше десяти років назад, зокрема перші професійні 
краудфандингові платформи, такі як Kickstarter і IndieGoGo були створені 
тільки в 2008-2009 роках [83]. Світовий ринок краудфандингу активно 
розвивається починаючи з 2013 року. Так, якщо в 2012 році його об’єм 
становив 2,7 млрд. доларів США, то за прогнозами Світового банку в 2025 році 
він повинен досягти 96 млрд. доларів США [84]. 
Якщо говорити про Україну, то ринок краудфандингу порівняно з 
світовими тенденціями є досить невеликим, але збільшується протягом 
останніх років (рис. 3.1) 
58 
 
 
Рисунок 3.1 –  Кількість успішно закритих кампаній фінансування 
краудфандингу в Україні протягом 2017–2023 рр. 
Джерело: [85] 
В Україні найбільш популярними є такі краудфандингові платформи, як  
«Велика ідея», «GoF», «Моє Місто» та «RazomGO». Програма  «Спільнокошт» 
на платформі «Велика ідея» призначена для збору актуальних та суспільно 
значущих проєктів від учасників сайту, а також для збирання внесків від 
доброчинців з метою їх подальшого перерахування на користь обраного 
доброчинцем проєкту [86]. Автор проєкту визначає загальну суму коштів, 
необхідних для реалізації проєкту, та термін, протягом якого ця сума має бути 
зібрана за допомогою сайту та програми. При перерахуванні виконавцю 
коштів проєкту організація утримує адміністративні витрати у розмірі 10% з 
цієї суми, що включають комісії платіжних систем і витрати на розвиток веб-
ресурсу та популяризацію програми [87]. На рисунку 3.2  представлено 
кількість успішно реалізованих проектів на даній платформі. 
 
Рисунок 3.2 –  Кількість успішно реалізованих проектів на платформі 
«Велика Ідея» 
Джерело: [86] 
59 
 
Зазначимо, що в Україні відсутнє нормативно-правове регулювання 
застосування краудфандингу, зокрема щодо вирішення місцевих проблем. 
Крім цього такий інструмент не користується високою популярністю серед 
населення [88], що обмежує можливості його використання у фандрайзинговій 
діяльності для реалізації розвиткових проєктів в громаді. 
З метою розвитку даного фандрайзингового інструменту в громадах, як 
на рівні місцевого самоврядування, так і в неурядовому секторі, необхідно 
запровадити наступні заходи: 
• здійснювати нормативно-правове регулювання краудфандингу; 
• створити єдину краудфандингову платформу для фінансування 
розвиткових проєктів місцевих громад; 
• інформувати та популяризувати краудфандинговий інструмент 
серед населення українських громад; 
• розробити методичні рекомендації та посібники для впровадження 
краудфандингу в громадах [88]. 
Особливу увагу хочемо приділити ролі штучного інтелекту (ШІ) в 
процесі фандрайзингової діяльності. На нашу думку, використання ШІ 
дозволяє значно підвищити ефективність збору коштів в процесі 
фандрайзингової діяльності, а також у взаємодії з донорами, оскільки ШІ може 
швидко обробляти великі набори даних і формувати висновки.  
Використання ШІ може здійснюватися в таких напрямах: 
1. Персоналізація донорів. За допомогою ШІ можна аналізувати базу 
даних донорів, зокрема робити сегментацію за інтересами, рівнем пожертв та 
іншими критеріями. На основі цієї інформації можна відправляти 
персоналізовані листи та повідомлення, а також робити прогнози щодо 
майбутніх пожертв 
2. Автоматизація комунікацій. З цією метою можна використовувати 
чат-боти, які дозволяють автоматизувати та прискорити комунікаційні 
60 
 
процеси з донорами, зокрема давати відповіді на запити донорів, інформувати 
про поточні кампанії або надавати автоматичні нагадування про збори. 
3. Аналіз даних та прогнозування. Фандрайзингові організації 
можуть навчити інструменти ШІ розробляти прогностичні моделі, 
використовуючи свої унікальні набори даних зокрема щодо моделі поведінки 
донорів, бажаного каналу пожертвування, ймовірності поновлення та 
ймовірної суми наступного пожертвування [89]. Також можна аналізувати 
ефективність фандрайзингової кампанії, оптимальний час для запуску 
кампанії. 
4. Виявлення потенційних донорів. Наприклад, на основі аналізу 
поведінки користувачів в соціальних мережах можна виявляти тих, хто 
потенційно може підтримати відповідний проєкт. Також, на основі історії 
пожертв можна виявляти найбільш ймовірних донорів та створювати профілі 
потенційних донорів. 
5. Генерація контенту та креативних рішень. Генеративні рішення на 
основі штучного інтелекту, такі як ChatGPT, створюють зображення, текст, 
відео та аудіо у відповідь на вхідні інструкції. Фандрейзери можуть 
використовувати ці рішення для: розробки ідей для дописів у блозі; створення 
привабливих тем електронних листів; дослідження незнайомих тематичних 
областей; складання дописів у соціальних мережах та контенту електронних 
листів; написання заявок на гранти; визначення корисних питань для 
опитувань щодо задоволеності донорів; створення сценаріїв збору коштів для 
телефонних дзвінків або особистих запитів на пожертвування; мозкового 
штурму ідей для тем, слоганів для кампаній зі збору коштів [89]. 
6. Управління ризиками та виявлення шахрайства. За допомогою ШІ 
можна здійснювати аналіз транзакцій для виявлення підозрілих операцій; 
здійснювати автоматичний аналіз витрат за проєктами для запобігання 
шахрайству. 
61 
 
7. Оптимізація фандрайзингових стратегій на основі тестування 
різних типів контенту для виявлення найефективніших форматів, пропозиції 
для донорів тощо. 
Зрозуміло, що ШІ може замінити традиційні процеси збору коштів, які є 
досить ресурсо- і часовитратні. За умови правильного використання 
фандрайзингу за допомогою ШІ можна оптимізувати роботу фандрайзингової 
команди, надаючи їм більше часу для зустрічей з донорами та інших особистих 
заходів. Отже, фандрайзинг за допомогою ШІ надає такі переваги: підвищення 
адміністративної ефективності, оптимізація стратегії, підвищення 
економічного та соціального ефекту від інвестицій. 
В той же час, існує низка пересторог для застосування штучного 
інтелекту. В першу чергу, треба пам’ятати, що інформація, яка генерується ШІ 
може бути неточною або неправдивою. ШІ є лише інструментом, якому 
непритаманні людські почуття. Для більшої ефективності ШІ участь людини 
в фандрайзинговій діяльності є необхідною і необхідно відповідально 
використовувати штучний інтелект. Організації повинні провести внутрішні 
етичні обговорення, перш ніж займатися фандрейзингом за допомогою 
штучного інтелекту. Встановіть етичні практики щодо: конфіденційності 
даних, належної перевірки, інформованої згоди донорів, підзвітності [89]. 
Отже, традиційні оффлайн методи у фандрайзингу для підвищення його 
ефективності доцільно доповнювати цифровими методами. 
 
Висновки до розділу 3 
 
Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій суттєво вплинув на 
фандрайзинг, зробивши його ефективнішим, швидшим і доступнішим. 
Діджиталізація допомагає на всіх етапах фандрайзингової діяльності: від 
аналізу проблем до автоматизації збору коштів та звітності.  
62 
 
Серед цифрових інструментів найпопулярніші – краудфандинг, 
соціальні мережі, мобільні додатки, e-mail маркетинг, благодійні онлайн-
магазини та онлайн-заходи. 
Хоча в Україні краудфандинг лише розвивається, кількість успішних 
кампаній зростає. Однак, краудфандинг в Україні стикається з низкою 
проблем — відсутнє нормативно-правове регулювання, недостатній рівень 
довіри, низька поінформованість населення. Рекомендовано створити єдину 
платформу для місцевих громад, розробити методичні посібники та 
здійснювати інформування. 
Інноваційним напрямом є застосування штучного інтелекту (ШІ) у 
фандрайзингу. ШІ може допомагати в аналізі даних, персоналізації 
повідомлень, прогнозуванні пожертв, генерації контенту та виявленні 
потенційних донорів. Використання чат-ботів і генеративних моделей 
(наприклад, ChatGPT) робить комунікацію ефективнішою. 
Найкращим підходом є інтеграція цифрових і традиційних методів 
фандрайзингу. Це дозволяє охопити ширшу аудиторію, зміцнити довіру, 
підвищити ефективність та адаптивність у мінливих умовах.  
 
  
63 
 
ВИСНОВКИ 
 
 
1. З’ясовано, що фандрайзинг – це систематична діяльність з пошуку, 
залучення та ефективного використання додаткових ресурсів, в тому числі 
фінансових, людських, матеріальних, інформаційних, в різних сферах 
життєдіяльності людини задля досягнення певної соціальної, освітньої, 
культурної, економічної тощо мети різними індивідуумами, організаціями 
громадянського суспільства, бізнесом та публічним сектором. 
2. Виявлено, що муніципальний фандрайзинг, пов’язаний з пошуком та 
залученням ресурсів задля підтримки територіальних громад, зокрема для 
покращення інфраструктури, соціальних і культурних об’єктів, а також 
вирішення інших нагальних місцевих проблем, які не можуть бути вирішені за 
рахунок виключно бюджетних ресурсів через їх брак особливо під час війни. 
До основних методів фандрайзингу для розвитку територіальних громад 
відносяться наступні: грантове фінансування від міжнародних  та 
національних організацій; муніципальні запозичення; партнерство з бізнесом; 
збір благодійних внесків та пожертв; самофінансування громади; соціальне 
підприємництво; краудфандинг; міжмуніципальне співробітництво; 
волонтерство; соціальні облігації; фонди громад. 
3. Місцеві запозичення є важливим інструментом залучення додаткових 
фінансів для реалізації соціально-економічних проєктів громад. Кожен тип 
запозичення має свою цільову спрямованість: кредити – для короткострокових 
потреб, облігації – для довгострокових інвестицій, а векселі – для покриття 
дефіциту бюджету. Зростає увага до «зелених», соціальних та сталих 
облігацій. Вони орієнтовані на фінансування екологічних, соціальних чи 
сталих проєктів і стають популярними у світі.  
4. Перспективним для повоєнної відбудови є розвиток державно-
приватного партнерства, яке дозволяє реалізовувати розвиткові проєкти 
шляхом співпраці з приватним бізнесом. Основною метою ДПП є об’єднання 
64 
 
ресурсів обох секторів – державного та приватного, а перевагами ДПП є 
зменшення витрат, ефективне управління проєктами, орієнтація на якість, 
впровадження інновацій, а також розподіл ризиків. 
5. Фонди громад (ФГ) – це неприбуткові організації, які акумулюють 
ресурси для реалізації локальних ініціатив. Вони діють автономно, незалежно 
від державного фінансування, та мають широкий спектр діяльності. Основні 
функції ФГ включають збір коштів, управління проєктами, стимулювання 
інновацій, довгострокове планування та участь громадян. ФГ мають великий 
потенціал для післявоєнного відновлення. Важливо вдосконалити 
законодавство, підтримувати створення ендавментів, розвивати співпрацю 
між бізнесом, владою і громадським сектором, а також створити національну 
платформу для обміну досвідом між фондами. 
6. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій суттєво вплинув 
на фандрайзинг, зробивши його ефективнішим, швидшим і доступнішим. 
Діджиталізація допомагає на всіх етапах фандрайзингової діяльності: від 
аналізу проблем до автоматизації збору коштів та звітності. Серед цифрових 
інструментів найпопулярніші – краудфандинг, соціальні мережі, мобільні 
додатки, e-mail маркетинг, благодійні онлайн-магазини та онлайн-заходи. 
7. Інноваційним напрямом є застосування штучного інтелекту (ШІ) у 
фандрайзингу. ШІ може допомагати в аналізі даних, персоналізації 
повідомлень, прогнозуванні пожертв, генерації контенту та виявленні 
потенційних донорів. Використання чат-ботів і генеративних моделей 
(наприклад, ChatGPT) робить комунікацію ефективнішою. Найкращим 
підходом є інтеграція цифрових і традиційних методів фандрайзингу. Це 
дозволяє охопити ширшу аудиторію, зміцнити довіру, підвищити 
ефективність та адаптивність у мінливих умовах.  
 
  
65 
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 
 
 
1. Cambridge Dictionary. URL : https://dictionary.cambridge.org/dictionary 
/english/fundraising 
2. Merriam-Webster. URL : https://www.merriam-webster.com/dictionary/ 
fundraising 
3. Longman. URL : https://www.ldoceonline.com/dictionary/fundraising 
4. Societe Generale. URL : https://wholesale.banking.societegenerale. 
com/en/news-insights/glossary/fundraising/ 
5. Raisely. URL : https://www.raisely.com/blog/fundraising-meaning/ 
6. Снігульська В. (2009). Що таке соціальний фандрейзинг, або як 
продати громаді участь у добрих справах. Газета «Соціальний педагог», (8), с. 
100–107. 
7. Куц С. (2008). Фандрайзинг АВС: посіб. для початківців. Київ. Центр 
філантропії. 
8. Огородник, В. О. (2014). Фандрайзинг — інструмент активізації 
соціально відповідальної взаємодії суб’єктів суспільних відносин. Економiка i 
органiзацiя управлiння. (17), С. 195-199. 
9. Бабій О. Посібник з фандрейзингу для бізнес-об’єднань : посіб. Київ, 
2017. 168 с. 
10. Бойчук Н. Я., Солосіч О. С. Фандрайзинг як сучасний метод 
реалізації соціально важливих ініціатив. Науковий вісник Херсонського 
державного університету. Серія Економічні науки. 2017. Випуск 27. Частина 
3. С. 7–10. 
11. Літкевич А. М. Фандрайзинг як складова частина ресурсного 
забезпечення конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти. 
Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній 
школах. 2019. № 66. Т. 1. С. 108–112. URL: http://pedagogy-
journal.kpu.zp/part_1PDF 
66 
 
12. Кобушко Я. В., Майборода О. В. Фандрайзинг як інструмент 
фінансування закладів вищої освіти. Вісник Сумського державного 
університету. Серія Економіка. 2020. № 1. С. 132-140. 
13. Кузьменко Ю., Валюкевич Т., Шевченко І. Грантова діяльність та 
фандрейзинг закладів вищої освіти. Наука і техніка сьогодні. 2023. 7(21):3. 
С.73-82. 
14. Тюріна Н. М., Карвацка Н. С., Назарчук Т. В. Фандрайзинг як 
ресурсне забезпечення соціальних ініціатив. DOI 10.36074/21.02.2020.v1.15 
15. Соколова А. М., Соколов О. С., Маслак Т. А., Гасій О. В., 
Сидоренко-Мельник Г. М. Сутність та роль фандрайзингу в сучасних реаліях 
України. Наукові перспективи. № 12(54). 2024. URL: 
https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-12(54)-883-897 
16. Податковий кодекс України. Кодекс України; Закон, Кодекс від 
02.12.2010 № 2755-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 
17. Соколовська В. В. Сутність та перспектива розвитку фандрайзингу в 
Україні. Ефективна економіка. № 9. 2015. URL:  
http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4453 
18.  Моніторинг реформи місцевого самоврядування та територіальної 
організації влади. URL: https://decentralization.ua/uploads/library/file/ 
968/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%
B8%D0%BD%D0%B3_IV_%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D
0%B0%D0%BB_2024_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83__1_.pdf 
19. Бюджет – 2025. Короткий огляд. URL: https://decentralization.ua/ 
uploads/library/file/962/Budget_2025_ukr.pdf 
20. Горин В. П., Карпишин Н. І. Особливості фандрайзингу у 
публічному секторі економіки. URL: DOI: 10.32702/23066814.2021.16.13 
21. Галунець Н. І. Роль фандрейзингу у розвитку територіальних громад. 
URL: https://dspace.mnau.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/14066/1/90-92.pdf 
67 
 
22. Положення про відділ проєктної діяльності та інвестицій 
Яблунівської селищної ради. URL: https://rada.info/upload/users_files/ 
04354255/e870a23f9b2c66556d662221a3a967f9.pdf 
23. Данилова Л. В. Застосування інструментів фандрейзингу для 
реалізації проєктів місцевого значення об’єднаних територіальних громад. 
URL: https://doi.org/10.32843/ pma2663-5240-2020.20.6 
24. Бюджетний кодекс. України Кодекс України; Закон, Кодекс від 
08.07.2010 № 2456-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text 
25. Про затвердження Порядку здійснення місцевих запозичень. 
Постанова Кабінету Міністрів України; Порядок, Перелік від 16.02.2011 № 
110. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2011-%D0%BF#Text 
26. Про затвердження форм розрахунків під час здійснення місцевих 
запозичень. Мінфін України; Наказ, Форма, Інформація від 02.04.2024 № 171. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-24#Text. 
27. Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації 
здійснення місцевих запозичень, надання місцевих гарантій, управління 
місцевим боргом та гарантованим Автономною Республікою Крим, обласною 
радою, міською, селищною чи сільською територіальною громадою боргом.  
Наказ Міністерства фінансів України від 16.05.2024 р. №239. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0239201-24#n11 
28. Про затвердження Порядку ведення Реєстру місцевих запозичень та 
місцевих гарантій. Наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2012 р. 
№866. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1375-12#Text 
29. Про затвердження Порядку здійснення контролю за ризиками, 
пов’язаними з управлінням державним (місцевим) боргом. Постанова 
Кабінету Міністрів України від 01.08.2012 р. №815. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-2012-%D0%BF#Text 
30. Брязкало А. Є. Місцеві запозичення як джерело формування 
фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування.  URL: 
http://www.economy.in.ua/pdf/3_2016/23.pdf 
68 
 
31. Місцеві запозичення та місцеві гарантії: алгоритм дій. URL: 
https://decentralization.ua/news/18170 
32. Інформація щодо місцевих запозичень та місцевих гарантій. URL: 
https://data.gov.ua/dataset/507d5784-aa4e-45f0-90a1-
08285338b27a/resource/388a8bec-5f23-4514-b534-87758ef4789b 
33. Про затвердження Порядку надання місцевих гарантій. Постанова 
Кабінету Міністрів України; Порядок від 14.05.2012 № 541. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/541-2012-%D0%BF#Text 
34. Мунько А. Облігації місцевої позики як інструмент фінансування 
проєктів відбудови та ревіталізації територій. URL:   
https://doi.org/10.33269/2618-0065-2024-1(15)-306-323 
35. Бахур Н. В. Розширення можливостей залучення коштів для 
розвитку шляхом емісії облігацій місцевих позик. URL:  
https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-08/obligatsii-mistsevyh-pozyk.pdf 
36. Як інвестори зможуть заробити на муніципальних облігаціях у 2022 
році. URL: https://www.nssmc.gov.ua/iak-investory-zmozhut-zarobyty-na-
munitsypalnykh-oblihatsiiakh-u-2022-rotsi/ 
37. Громади отримали можливість випускати муніципальні облігації на 
міжнародних ринках. URL:  https://decentralization.ua/news/15969 
38. Мазур І. І. Особливості становлення ринку муніципальних паперів в 
Україні. Стратегічні пріоритети. 2010. № 1. 
39. Шульц Е.П. Місцеві запозичення: сутність, види та міжнародний 
досвід. URL: http://global-national.in.ua/archive/14-2016/176.pdf 
40. Козак В. І. , Москвін С. О., Посполітак В. В. Фінансові інструменти: 
міжнародний досвід випусків муніципальних облігацій : навчальний посібник. 
К. : DESPRO, 2020. – 109 с 
41. Про ринки капіталу та організовані товарні ринки. Закон України від 
23.02.2006 № 3480-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text 
69 
 
42. Клєвцєвич Н. А. Державно-приватне партнерство як інструмент 
регіонального розвитку. Економіка і суспільство. Випуск # 9. 2017. URL:  
https://economyandsociety.in.ua/journals/9_ukr/41.pdf 
43. Public-Private Partnerships - Reference Guide Version 1.0. World Bank 
Institute. 2012. 
44. Public-Private Partnerships: In Pursuit of Risk Sharing and Value for 
Money. Paris: OECD, 2008 
45. The EIB’s Role in PublicPrivate Partnerships (PPPs). Luxembourg: 
European Investment Bank. 2004. 
46. Green Paper on PublicPrivate Partnerships and Community Law on Public 
Contracts and Concessions: Communication from the Commission, COM 
(2004)327 Final. European Commission. Brussels EC (European Commission), 
2004. 
47. Державно-приватне партнерство як інструмент відбудови України. 
Transparency International Ukraine. URL: https://ti-ukraine.org/wp-
content/uploads/2023/09/Derzhavno-pryvatne-partnerstvo-yak-instrument-
vidbudovy-Ukrayiny_doslidzhennya-TIU-1.pdf 
48. Презентація про ДПП. URL: https://hromady.org/wp-
content/uploads/2025/03/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%
BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B
E_%D0%94%D0%9F%D0%9F_21032025.pdf 
49. Review of the European public-private partnership market in 2024 March 
2025. URL: https://www.eib.org/attachments/lucalli/20250010_epec_market_ 
update_2024_en.pdf 
50. Про державно-приватне партнерство. Закон України від 01.07.2010 
№ 2404-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#Text.  
51. Про концесію. Закон України від 03.10.2019 № 155-IX. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-20#Text. 
70 
 
52. Про затвердження Методики розрахунку концесійних платежів. 
Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2020 № 706. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/706-2020-%D0%BF#Text 
53. Про затвердження Порядку залучення радників для підготовки 
проекту, що здійснюється на умовах концесі. Постанова Кабінету Міністрів 
України від 09.10.2020 № 950. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-
2020-%D0%BF#Text 
54. Про порядок проведення концесійного конкурсу та конкурентного 
діалогу в електронній торговій системі. Постанова Кабінету Міністрів 
України; Порядок від 20.08.2021 № 909. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-2021-%D0%BF#Text 
55. Про затвердження Методики аналізу ефективності здійснення 
державно-приватного партнерства. Міністерство економіки; Наказ, Методика, 
Рекомендації від 14.12.2021 № 1067. URL: 
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-22#Text 
56. Стан здійснення ДПП в Україні. URL:  
https://me.gov.ua/documents/detail?lang=uk-ua&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-
1ffb7ee1be26&title=stanzdiisnenniadppvukraini&isSpecial=true 
57. Гулевська-Черниш А. Сучасні підходи до визначення фонду 
громади. Вісник фондів громад України. 2010. Випуск 1. URL:     
http://ngo.zp.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=614&Itemid=58 
58. Зв’язок між фондами громад та цілями сталого розвитку. European 
Community Foundation Initiative. 
59. Дубовик А. Фондування територіальними громадами - моделі, 
ресурси, створення та функціонування фонду громади. URL:   https://funding-
lc.info/wp-content/uploads/2024/05/Fonduvannya-teritorialnimi-gromadami-
guide.pdf 
60. Magowan J., Mereta F., Szlosek K. Community foundations in Europe 
state of the field 2024. URL:  https://www.communityfoundations.eu/fileadmin/ 
ecfi/knowledge-centre/Knowledge_Database/State_of_the_field_2024.pdf 
71 
 
61. Directory: community foundations in Europe. URL:    
https://www.communityfoundations.eu/atlas-cf.html 
62. Бенц О. Знайти світло в темряві: роль фондів громад в Україні під 
час війни. URL: https://globalfundcommunityfoundations.org/wp-
content/uploads/2025/03/FindingLightInDarkness_UKR.pdf 
63. Фонд громади Барського району «Барі». URL: https://bari.vn.ua/ 
64. Фонд громади міста Вознесенська. URL: http://voznesensk-cf.org.ua/ 
65. Фонд «Толока». URL: https://toloka.kharkiv.ua/ 
66. Фонд громади міста Вінниці. URL: https://gromada.vn.ua 
67. Фонд громади «ЗАХИСТ». URL: https://zahyst.ks.ua/ 
68. Про благодійну діяльність та благодійні організації. Закон України 
від 05.07.2012 № 5073-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-
17#Text. 
69. Про громадські об’єднання. Закон України від 22.03.2012 № 4572-VI. 
URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text 
70. Про інститути спільного інвестування. Закон України від 05.07.2012 
№ 5080-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5080-17#Text 
71. Ендавмент. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD% 
D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 
72. UKCommunityFoundation (UKCF). URL:  
https://www.ukcommunityfoundations.org/ 
73. Australian Community Foundation. URL: 
https://communityfoundation.org.au/about/ 
74. Community Foundation of Canada. URL: 
https://communityfoundations.ca/ 
75. Principles for Community Foundations. 2nd Edition. URL: 
https://www.huzurevleri.org.tr/docs/CommunityFoundationsOfCanada_Principles
ForCommunityFoundations.pdf 
76. Digital Fundraising: 10+ Revolutionary Campaign Ideas. URL: 
https://www.bwf.com/digital-fundraising/ 
72 
 
77. Білик І. І. Онлайн фандрайзинг як основний інноваційний інструмент 
неприбуткових організацій. URL: https://science.lpnu.ua/sites/default/files/ 
journal-paper/2022/jun/28257/220373 menedzhment-200-205.pdf 
78. Про цифровий фандрейзинг для учасників та учасниць. Платформи 
за правові реформи для ОГС. URL: https://cedem.org.ua/news/pro-tsyfrovyi-
fandrejzyng/ 
79. Тягунова З. О., Бондаренко В. М. Краудфандинг: світовий досвід та 
практика. Інноваційна економіка. 2015. № 3 (58). С. 25–32. 
80. Рисін В. В. Переваги та ризики краудфандингу як моделі 
фінансування стартапів і проектів громадського розвитку. Фінанси України. 
2021. №4. С. 84–98. URL: https://doi.org/10.33763/finukr2021.04.084 
81. Ахновська І. О., Левченко О. В. Розвиток краудфандингу для 
фінансування малого бізнесу в умовах інформаційної економіки. 
Підприємництво та інновації. 2021. № 16. С. 76–82. URL: 
https://doi.org/10.37320/2415-3583/16.13 
82. Корнух О. В., Донських Ю.А. Краудфандинг як інноваційне джерело 
фінансування в Україні. Ефективна економіка. 2018. № 11. С. 16–21. URL: 
https://doi.org/10.32702/2307-2105-2018.11.83. 
83. Васильєв О. В., Матющенко С. С. Краудфандинг – сучасний 
інструмент фінансування розвитку інтелектуального капіталу. URL: 
http://www.investplan.com.ua/pdf/18_2016/8.pdf 
84. Офіційний сайт Світового банку. URL: 
http://blogs.worldbank.org/psd/crowdfundingdevelopmentrecommendationsvsreali
ty 
85. Crowdfunding – Ukraine | Statista Market Forecast. Statista. URL: 
https://www.statista.com/outlook/ dmo/fintech/digital-capital-
raising/crowdfunding/ukraine?currency=usd 
86. Юрчишена Л., Бартош А., Щербата А. Краудфандинг та 
краудлендінг як альтернативні способи фінансування в Україні. URL: 
73 
 
https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/46457/2/GEJ_2024v89n4_Yurchyshena_L-
Crowdfunding_and_crowdlending_89-98.pdf 
87. Велика ідея. URL: https://biggggidea.com 
88. Бахур Н. В. Краудфандинг та краудсорсинг як інструменти 
стимулювання розвитку регіонів та громад. URL: 
http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/9_2021/87.pdf 
89. How to Harness the Power of AI Fundraising: A Complete Guide. URL: 
https://www.bwf.com/ai-fundraising/#definition 
 
  
Додаток А 
ІНФОРМАЦІЯ  
про укладення правочину щодо здійснення місцевих запозичень/внесення змін 
 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 
 
 
Дата 
Найменування Вид Сума Валюта Термін 
укладення Кредитор Ставка запозичення (%) 
відповідної ради запозичення   запозичення запозичення запозичення 
правочину 
Дніпровська міська АТ "Державний ощадний банк Внутрішній змінювана, UIRD 3M +4%, але не більше 
07.03.2024  300 000 000,00 UAH 60 місяців 
рада України" кредит 25% 
змінювана, EURIBOR 6M+маржа(6.3%- 
АТ "Державний експортно- EURIBOR 6M=2,38), але не більше 8% 
05.03.2024  2 650 000,00 EUR 60 місяців 
імпортний банк України" (маржа розрахована та зафіксована в дату 
укладення договору) 
Дніпровська міська Внутрішній 
рада кредит 
змінювана,  EURIBOR 6M+маржа (6,3%- 
АТ "Державний експортно- EURIBOR 6M=2,38), але не більше 8% 
05.03.2024  5 000 000,00 EUR 60 місяців 
імпортний банк України" (маржа розрахована та зафіксована в дату 
укладення договору) 
0,01 (ставка до 30-го календарного дня з 
АТ "Державний експортно-
29.04.2021  80 000 000,00 UAH дати закінчення/скасування воєнного стану 60 місяців 
імпортний банк України" 
в Україні або до 31.08.2024 ) 
Мелітопольська 
Внутрішній 
міська рада 
кредит 
Запорізької області 
0,01 (ставка до 30-го календарного дня з 
АТ "Державний експортно-
04.12.2020  50 000 000,00 UAH дати закінчення/скасування воєнного стану 60 місяців 
імпортний банк України" 
в Україні або до 31.08.2024 ) 
4 
 
0,01 (з 01.04.2024 до найближчої з двох 
Мелітопольська 
Внутрішній наступних дат: до 30-го календарного дня з 
06.10.2020 міська рада АБ "УКРГАЗБАНК"  50 000 000,00 UAH 5 років 
кредит дати закінчення/скасування воєнного стану 
Запорізької області 
в Україні або до 30.09.2024). 
Ковельська міська до 20 років, 
Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана EURIBOR 6M + 
14.06.2024 рада Волинської  4 658 563,00 EUR пільговий період до 5 
рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
області років 
до 20 років, 
Новояворівська Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана EURIBOR 6M + 
14.06.2024   775 210,00 EUR пільговий період до 5 
міська рада рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
років 
Олександрійська 
міська рада Внутрішній 18,99% до першої зміни ОСНБУ, маржа 
03.07.2024 АБ "УКРГАЗБАНК"  25 000 000,00 UAH 3 роки 
Кіровоградської кредит 18,99%-ОСНБУ на дату укладення договору 
області 
Приютівська 
змінювана,  UIRD 3М + маржа (18,5 - 
селищна рада 
13,47(UIRD 3M в день, що передує дню 
Олександрійського АТ "Державний експортно- Внутрішній 
03.07.2024  22 000 000,00 UAH укладення угоди) =5,03% ), але не більше 60 місяців 
району імпортний банк України" кредит 
25% (маржа розрахована та зафіксована в 
Кіровоградської 
дату укладення договору) 
області 
Криворізька міська 
рада Європейський банк Зовнішній 
04.07.2024  12 000 000,00 EUR EURIBOR 6M + 2.75% до 5 років 
Дніпропетровської реконструкції та розвитку кредит 
області 
Корецька міська до 20 років, 
Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана EURIBOR 6M + 
19.07.2024 рада                568 916,00 EUR пільговий період до 5 
рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
Рівненської області років 
Дніпровська міська АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО Внутрішній змінювана, UIRD 3M + 3%, але не може 
29.07.2024  60 000 000,00 UAH 60 місяців 
рада "СЕНС БАНК" кредит бути більше 22,0 % річних 
Дніпровська міська АТ "Державний ощадний банк Внутрішній змінювана, UIRD 3M + 3%, але не може 
15.08.2024  60 000 000,00 UAH 60 місяців 
рада України" кредит бути більше 22,0 % річних 
5 
 
плаваюча, EURIBOR 6M+ маржа 3,13% 
Сокільницька 
АТ "Державний експортно- Внутрішній (6,5%-3,37 % (EURIBOR 6M на дату 
20.08.2024 сільська рада  1 220 000,00 EUR 60 місяців 
імпортний банк України" кредит підписання договору), але не більше 8% 
Львівської області 
річних 
Лановецька міська до 20 років, 
Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана EURIBOR 6M + 
21.08.2024 рада Тернопільської   957 907,00 EUR пільговий період до 5 
рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
області років 
до 20 років, 
Рівненська міська Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана EURIBOR 6M + 
30.08.2024  1 465 868,00 EUR пільговий період до 5 
рада рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
років 
до 20 років, 
Волочиська міська Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана EURIBOR 6M + 
30.08.2024   773 929,00 EUR пільговий період до 5 
рада рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
років 
UIRD UAH (3М) плюс маржа (19,3% - 5 років,                                   
Запорізька міська АТ "Державний ощадний банк Внутрішній 
07.11.2023  200 000 000,00 UAH UIRD на дату укладення договору=6,18%), пільговий період 14 
рада України" кредит 
але не більше 25% річних місяців 
Київська міська 
державна до 12 років, 
Європейський Інвестиційний Зовнішній 
24.09.2024 адміністрація  50 000 000,00 EUR фіксована – 3,507% пільговий період  4 
Банк кредит 
(Київська міська роки 
рада) 
0,01 % (з 1-го календ дня місяця 2024 року, 
в якому будуть внесені зміни, та до 
найближчої з двох таких дат: до 30-го 
Мелітопольська 
АТ "Державний експортно- Внутрішній календарного дня з дати 
29.04.2021 міська рада  80 000 000,00 UAH 60 місяців 
імпортний банк України" кредит закінчення/скасування воєнного стану в 
Запорізької області 
Україні або до останнього календарного дня 
6-го місяця, який настане після місяця 
внесення зазначених змін) 
6 
 
0,01 % (з 1-го календ дня місяця 2024 року, 
в якому будуть внесені зміни, та до 
найближчої з двох таких дат: до 30-го 
АТ "Державний експортно- календарного дня з дати 
04.12.2020    50 000 000,00 UAH 60 місяців 
імпортний банк України" закінчення/скасування воєнного стану в 
Україні або до останнього календарного дня 
6-го місяця, який настане після місяця 
внесення зазначених змін) 
Харківська міська Європейський банк Зовнішній до 5 років, пільговий 
23.10.2024  25 000 000,00 EUR EURIBOR 6M + 2,75 % 
рада  реконструкції та розвитку кредит період до 2 років 
плаваюча, EURIBOR 6M+ маржа 3,58% 
Броварська міська АТ "Державний експортно- Внутрішній (6,5%- 2,92% (EURIBOR 6M на дату 60 місяців, пільговий 
28.10.2024  2 200 000,00 EUR 
рада імпортний банк України" кредит підписання договору), але не більше 8% період 12 місяців 
річних 
плаваюча, EURIBOR 6M+ маржа 3,63% 
Стрийська міська 
АТ "Державний експортно- Внутрішній (6,5%-2,87% (EURIBOR 6M на дату 60 місяців, пільговий 
01.11.2024 рада Львівської   850 000,00 EUR 
імпортний банк України" кредит підписання договору), але не більше 8% період 12 місяців 
області 
річних 
Долинська міська 
рада Івано- Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана  EURIBOR 6M + 20 років, пільговий 
06.11.2024   873 280,00 EUR 
Франківської рахунок коштів ЄІБ) кредит спред період до 5 років 
області 
змінювана UIRD 3М + 2,97 %, із 
Дніпровська міська АТ "Державний ощадний банк Внутрішній 60 місяців; пільговий 
06.11.2024  500 000 000,00 UAH щоквартальним переглядом, але не може 
рада України" кредит період 12 місяців 
бути більше 22,0 % річних 
протягом першого року кредитування 
Кам'янська міська процентна ставка фіксована– 13,5% річних; 
рада АТ "Державний ощадний банк Внутрішній починаючи з другого року – змінювана, 60 місяців, пільговий 
15.11.2024  120 800 000,00 UAH 
Дніпропетровської України" кредит UIRD 3М + 3,0%, із щоквартальним період 1 рік 
області переглядом, але не може бути більше 22,0% 
річних 
7 
 
Київська міська 
державна 
Європейський банк Зовнішній до 5 років, пільговий 
19.11.2024 адміністрація  50 000 000,00 EUR змінювана, EURIBOR 6M + маржа 2,5% 
реконструкції та розвитку кредит період до 2 років 
(Київська міська 
рада) 
Дніпровська міська Внутрішній перший рік - 13,5%, з другого року - UIRD 60 місяців, пільговий 
28.11.2024 АБ "УКРГАЗБАНК"  100 000 000,00 UAH 
рада кредит 12M +3%, але не більше 23% період 12 місяців 
до 22 років, 
Харківська міська Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана EURIBOR 6M + 
09.12.2024  15 000 000,00 EUR пільговий період до 5 
рада  рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
років 
АТ "Державний експортно- змінювана EURIBOR 6M+маржа(6.3%- 
05.03.2024  2 650 000,00 UAH 60 місяців 
імпортний банк України" EURIBOR 6M=2,38), але не більше 8% 
Дніпровська міська Внутрішній 
рада кредит 
АТ "Державний експортно- змінювана EURIBOR 6M+маржа(6.3%- 
05.03.2024  5 000 000,00 UAH 60 місяців 
імпортний банк України" EURIBOR 6M=2,38), але не більше 8% 
Львівська міська АТ "Державний ощадний банк Внутрішній UIRD 3М + 3,0%, але не більше 22,0%. 60 місяців, пільговий 
25.12.2024  840 000 000,00 UAH 
рада України" кредит Ставка переглядається кожного кварталу період 24 місяця 
Дніпровська міська АТ "Державний ощадний банк Внутрішній змінювана UIRD 3M +4%, але не більше 
07.03.2024  300 000 000,00 UAH 60 місяців 
рада України" кредит 25% 
Новояворівська до 20 років, 
Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи плаваюча EURIBOR 6M + 
14.06.2024 міська рада  1 007 485,31 EUR пільговий період до 5 
рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
Львівської області років 
до 20 років, 
Сарненська міська Мінфін (рекредитування за Внутрішній фіксована чи змінювана EURIBOR 6M + 
26.12.2024  1 785 195,40 EUR пільговий період до 5 
рада рахунок коштів ЄІБ) кредит спред 
років 
8 
 
Міністерство фінансів України  
Запорізька міська Внутрішній 30 років, пільговий 
26.12.2024 (рекредитування за рахунок  12 750 000,00 EUR 2% річних 
рада кредит період 10 років 
коштів КфВ) 
UIRD 3М + маржа 4,73% (18% - 13,27% 
Мукачівська міська АТ "Державний експортно- Внутрішній (UIRD 3M в день, що передує дню 
27.12.2024  125 000 000,00 UAH 24 місяці 
рада імпортний банк України" кредит укладення угоди), але не більше 25%. 
Ставка переглядається кожного кварталу. 
UIRD 3M + маржа 3,03% (різниця між 
ставкою 16,3 % та розміром UIRD 3М 
Запорізька міська АТ "Державний експортно- Внутрішній 5 років, пільговий 
27.12.2024  200 000 000,00 UAH (13,27%) на день, що передує дню 
рада імпортний банк України" кредит період до 18 міс 
укладання кредитного договору), але не 
більше 21% річних 
Новомосковська АТ "Державний експортно- Внутрішній 
31.08.2023  100 000 000,00 UAH UIRD 3M + 5.82%, але не більше 25% 5 років 
міська рада імпортний банк України" кредит 
UIRD 3M+ маржа 4,41% (різниця між 
Шептицька ставкою 17.45% -  13,04% (UIRD 3M, який 
АТ "Державний експортно- Внутрішній 5 років, пільговий 
30.12.2024 (Червоноградська)  16 962 807,00 UAH складеться на день, що передує дню 
імпортний банк України" кредит період 12 місяців 
міська рада укладання кредитного договору), але не 
більше 23% 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9 
 
ІНФОРМАЦІЯ  
про укладення правочину щодо надання місцевих гарантій/внесення змін 
 за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 
Відповідна 
Дата Суб'єкт Сума і Відсоткова 
Дата рада, яка Вид Термін Вид Дата погодження 
внесення господарювання Кредитор валюта ставка 
гарантії надає запозичення   запозичення забезпечення Мінфіном 
змін (Позичальник) запозичення запозичення 
гарантію 
EURIBOR 6M + 
Європейський маржа 4,5% 
до 13 років, 
Луцька міська банк Зовнішній 10 500 000,00 річних, з 
20.06.2024 х ДКП "Луцьктепло"  пільговий період 3 без забезпечення  14.06.2024 
рада реконструкції та кредит EUR можливістю 
роки 
розвитку зниження до 
2,0% річних 
EURIBOR 6M 
Європейський +маржа 5,75 
13 років,     
Миколаївська КП банк Зовнішній 10 000 000,00 річних, з 
20.08.2024 х пільговий період 3 без забезпечення 24.06.2024 
міська рада "Миколаївводоканал" реконструкції та кредит EUR можливістю 
роки 
розвитку зменшення до 
2% 
Мінфін фіксована або 
до 20 років, 
Львівська (рекредитування Внутрішній 9 800 000,00 плаваюча 
12.12.2024 х ЛКП "Львівавтодор" пільговий період без забезпечення  19.07.2024 
міська рада за рахунок кредит EUR EURIBOR 
до 4 років 
коштів ЄІБ) 6M+спред
Репозиторій ЧДТУ
