ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7338| Title: | Напрями розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні |
| Authors: | Табурець, Ігор Іванович Мілашевський, Максим Олегович |
| Keywords: | підприємництво;фізична культура;спорт;фітнес-індустрія;цифровий фітнес;зелений фітнес |
| Issue Date: | 2025 |
| Abstract: | Кваліфікаційна робота бакалавра містить 73 сторінки, 11 таблиць, 15 рисунків, список літератури з 72 найменувань, 1 додаток. Об’єктом дослідження є підприємницька діяльність. Предметом дослідження є напрями розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту. Мета кваліфікаційної робота бакалавра - формування напрямів розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні. Завданнями роботи є: вивчити роль і значення фізичної культури та спорту в соціально-економічному розвитку країни; дослідити види та особливості підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту; проаналізувати стан розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні; вивчити напрями державної підтримки розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні; вивчити перспективні напрями підприємницької діяльності в сфері фітнес-послуг в Україні. Результати дослідження полягають у формуванні сучасних напрямів розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту на основі аналізу сучасного стану галузі в Україні та світі, зокрема у фітнес-індустрії; рекомендовано зосередитися на розвитку цифрового, ментального та зеленого фітнесу. |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7338 |
| Appears in Collections: | 076 Підприємництво, торгівля і біржова діяльність/Підприємство та торгівля (ОП Підприємництво та економіка підприємства) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Мілашевський М.О..pdf Restricted Access | 1.1 MB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ Пояснювальна записка до кваліфікаційної роботи бакалавра на тему: «Напрями розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні» Виконав: здобувач 4 курсу, групи ЕП-214 спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» _____________Мілашевський М.О.__________ (прізвище та ініціали) Керівник ________Табурець І.І._______________ (прізвище та ініціали) Рецензент _________________________________ (прізвище та ініціали) Черкаси 2025 року 4 ЗМІСТ ВСТУП…………………………………………………………………….. 5 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА В СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ…………………………………… 7 1.1 Роль і значення фізичної культури та спорту в соціально- економічному розвитку країни…………………………………………… 7 1.2 Підприємницька діяльність в сфері фізичної культури та спорту: види та особливості………………………………………………………... 12 Висновки до розділу 1…………………………………………………….. 20 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ В УКРАЇНІ……………... 21 2.1 Аналіз кількості суб’єктів підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту……………………………………………… 21 2.2 Аналіз економічного та соціального впливу підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту………………………… 29 2.3 Напрями державної підтримки розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні…………….. 37 Висновки до розділу 2…………………………………………………….. 44 РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ФІТНЕС-ПОСЛУГ ……………………………. 46 3.1 Напрями розвитку підприємництва у фітнес-індустрії……………... 46 3.2 «Зелений фітнес» як сучасний напрям розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту………………………… 57 Висновки до розділу 3……………………………………………………. 64 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….. 66 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………................. 68 Додатки 5 ВСТУП Розвиток підприємницької діяльності у сфері фізичної культури та спорту має стратегічне значення для формування здорового суспільства та сталого економічного зростання. Цей напрям не лише сприяє фізичному оздоровленню населення, а й створює робочі місця, розширює можливості для інновацій та соціального впливу. Сьогодні попит на спортивні послуги постійно зростає, особливо в умовах підвищеного інтересу до здорового способу життя, ментального благополуччя та профілактики захворювань. У контексті післявоєнного відновлення України, спортивне підприємництво може стати ключовим інструментом для реінтеграції військових, покращення психофізичного стану населення та відбудови здорової нації. Важливим завданням держави та суспільства є створення сприятливого середовища для таких ініціатив. Системне заохочення підприємницької активності у фізичній культурі й спорті – це інвестиція в майбутнє: активне, здорове й соціально відповідальне суспільство. Дослідженням проблеми важливості розвитку фізичної культури та спорту, а також підприємницької діяльності в цій сфері займаються такі науковці: О. Іваненко, І. Цимбалюк, Н. Павліха, С. Цимбалюк, О. Голоцван, Н. Зимівець, О. Сакович, С. Ющишин, В. Лукащук, І. Гасюк Л., Я. Зорій, А. Молдован, С. Бортнік, Ю. Мічуда, І. Городинська, С. Степанюк, В. Камінська, В. Сиченко, С. Рибкіна, Е. Соколова, О. Чернявська та інші. Метою кваліфікаційної роботи бакалавра є формування напрямів розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні. Для досягнення поставленої мети встановлені наступні завдання: − вивчити роль і значення фізичної культури та спорту в соціально- економічному розвитку країни; − дослідити види та особливості підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту; 6 − проаналізувати стан розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні; − вивчити напрями державної підтримки розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні; − вивчити перспективні напрями підприємницької діяльності в сфері фітнес-послуг в Україні. Об’єкт дослідження – підприємницька діяльність. Предмет дослідження – напрями розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту. Інформаційна база дослідження. Законодавчі та нормативно-правові акти, наукові статті, монографії, навчальні та методичні посібники. Методи дослідження: абстрагування, синтезу та аналізу, узагальнення, порівняння. Наукова новизна одержаних результатів полягає в формуванні сучасних напрямів розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту на основі аналізу сучасного стану галузі в Україні та світі, зокрема у фітнес-індустрії; рекомендовано зосередитися на розвитку цифрового, ментального та зеленого фітнесу. Апробація дослідження. Мілашевський М.О. Напрями розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні (Сучасні тенденції розвитку економіки та держави: матеріали ІХ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції : 23 квітня 2025 р. / від. ред. Р.В. Манн; М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун- т. Черкаси : ЧДТУ, 2025) Структура та обсяг роботи. Кваліфікаційна робота бакалавра складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Повний обсяг роботи становить 73 сторінки, список використаних джерел складається з 72 найменувань, 11 таблиць, 15 рисунків, 1 додатку. 7 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПІДПРИЄМНИЦТВА В СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ 1.1 Роль і значення фізичної культури та спорту в соціально- економічному розвитку країни Фізична культура і спорт відіграють важливу роль в житті людини в будь- якій країні, зокрема впливають на рівень якості життя, складовими якої є фізичне і психічне здоров’я, рівень доходів, освіта, безпека, оточуюче середовище тощо. Саме заняття спортом, як доводять дослідження, допомагають людям підтримувати своє фізичне та психічне здоров’я на належному рівня. Так, наприклад, відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Центрів контролю та профілактики захворювань США, дорослим людям бажано займатися не менше 150 хвилин аеробною активністю середньої інтенсивності на тиждень [1]. У доросли фізична активність сприяє профілактиці та лікуванню неінфекційних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, рак і діабет, а також зменшує симптоми депресії та тривоги, покращує здоров’я мозку та може покращити загальне самопочуття. У дітей та підлітків фізична активність сприяє здоров’ю кісток, здоровому росту і розвитку м’язів, а також покращує моторний та когнитивний розвиток [2]. На жаль, за глобальними оцінками 31% дорослих і 80% підлітків не відповідають рекомендованим рівня фізичної активності [2]. Зрозуміло, що від рівня здоров’я залежить стан працездатності людини, його спроможність якісно виконувати свої посадові обов’язки, а отже це є вагомим чинником у формуванні ринку праці, рівня продуктивності та впливає на можливість генерування доходів на ринках продукції, робіт та послуг, що і визначає показник ВВП країни. З іншого боку, низький рівень здоров’я 8 призводить до збільшення державних витрат в сфері охорони здоров’я. Так, глобальна оцінка вартості фізичної неактивності для систем охорони здоров’я в період з 2020 по 2030 рік становить близько 300 мільярдів доларів США, якщо не знизити рівень гіподинамії [2]. Залучення населення до спорту, не тільки покращує стан здоров’я, але й дозволяє відволікти людей від нездорових звичок, знизити рівень криміногенності, що, в свою чергу, також дозволяє знизити рівень державних витрат на підтримання рівня безпеки в країні на належному рівні. Зростання популярності спорту та формування культури здорового і активного життя автоматично призводить до розвитку ринків послуг у сфері спорту та фізичної культури, а отже і активізацію підприємницької діяльності в цьому напрямку. Це в свою чергу, стимулює розвиток інших суміжних галузей, які тим чи іншим чином, пов’язані з сферою спорту та фізичної культури. Це і будівництво спортивної інфраструктури, і виробництво та продаж спортивного інвентарю, одягу та взуття, спортивної атрибутики, спеціальної харчової продукції для спортсменів, вітамінів, харчових добавок тощо [3]. Отже, бачимо, що фізична культура і спорт безпосередньо впливають на економічний розвиток будь-якої країни. Наприклад, як свідчать статистичні дані в Європейському Союзі в 2022 році підприємства у спортивному секторі згенерували додану вартість у розмірі 29 млрд.євро, 62,1% з якої згенерували малі та середні підприємства, що складають 99,9% усіх підприємств ЄС зі спортивної діяльності [4]. Якщо говорити про зайнятість у спорті, то в ЄС її рівень становить 0,8% від загальної зайнятості або 1,5 млн. осіб. [5]. У Великій Британії прямий та непрямий вплив діяльності в сфері спорту в 2021 році на економіку становив 83,1 млрд. фунтів стерлінгів, що складає 4,1% ВДВ. Загальний мультиплікатор для спортивної індустрії становить 1,55, що означає, що на кожен 1 фунт стерлінгів, інвестований у спорт, 1,55 фунта стерлінгів генерується як ВДВ в економіці. На спорт безпосередньо припадає 9 878,1 тисяч робочих місць в еквіваленті повної зайнятості, що становить 3,5 від загальної зайнятості в економіці [6]. З іншого боку, спорт і фізичну культуру вважають одним із засобів соціалізації особистості, вдосконалення її індивідуальних та професійних якостей, розвитку рухової сфери тощо [7]. Тобто, виконує важливі соціальні функції. Так, низка ключових міжнародних декларацій та документів визначають використання спорту як каталізатора людського та соціального розвитку (дев’ять резолюцій, прийнятих Генеральною Асамблеєю Організацій Об’єднаних Націй між 2003 і 2014 роками) [8]. Зокрема, Кофі Аннан, сьомий генеральний секретар ООН зазначив, що «мета діяльності ООН з просування спорту полягає не стільки у розвитку спорту та появі нових чемпіонів, як у використанні можливостей спорту для більш комплексної діяльності з розвитку та миробудівницва». 6 квітня в 2013 році було оголошено «Міжнародним Днем Спорту заради Розвитку та Миру» з метою зміцнення ролі, яку відіграє спорт в життя суспільства [9]. Організація ЮНІСЕФ використовує спорт заради миру (СЗР) для поширення своєї діяльності в таких пріоритетних цілях: • якісна освіта та статева (гендерна) рівність; • гарне здоров’я; • захист дітей від насильства, експлуатації та жорстокого поводження; • стійкі міста та спільноти; • правозахист і партнерські зв’язки в сфері прав дітей, миру та справедливості [9]. Спорт вважають інструментом, який поєднує людей з різних етнічних, культурних, релігійних, мовленнєвих та соціально-економічних верств, а також інструментом для запобігання конфліктів і сприяння встановленню 10 тривалого миру (Глобальна ціль 16: Сприяння побудові миролюбного і відкритого суспільства на базі доступу до правосуддя для всіх) [9]. П. Подлепіна зазначила, що фізична культура та спорт «займають визначальну роль у п’яти ключових сегментах суспільної діяльності світового масштабу: зокрема: всебічний стійкий економічний розвиток; соціальне залучення, зайнятість та подолання бідності; ефективне використання ресурсів, охорона навколишнього середовища; культурні цінності; взаєморозуміння, мир і безпека [10]. І. Гасюк вважає, що фізична культура і спорт є одним з основних елементів системи забезпечення національної безпеки країни. Зокрема, що «засоби галузі фізичної культури і спорту доцільно використовувати для вирішення наступних завдань щодо забезпечення соціальної та гуманітарної безпеки, а саме: забезпечення охорони здоров’я населення, вжиття превентивних заходів щодо поширення наркоманії, алкоголізму, соціальних хвороб, реабілітаційних заходів, сприяння зміцненню здоров’я з метою подолання демографічної кризи, вжиття заходів щодо нівелювання негативних впливів та попередження моральної та духовної деградації суспільства, підвищення ефективності роботи щодо попередження зростання дитячої та підліткової безоглядності тощо» [11]. В статті 1 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» фізична культура визначається як складова загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості», а до напрямів фізичної культури віднесено такі, як фізичне виховання різних груп населення, масовий спорт, фізкультурно-спортивна реабілітація [12]. Спорт відповідно закону – це «діяльність суб’єктів сфери фізичної культури і спорту, спрямована на виявлення та уніфіковане порівняння досягнень людей у фізичній, інтелектуальній та інших видах шляхом проведення спортивних змагань та відповідної підготовки до них». До основних видів спорту віднесено: дитячий спорт, дитячо-юнацький спорт, 11 резервний спорт, спорт вищих досягнень, професійний спорт, спорт ветеранів фізичної культури і спорту, спорт ветеранів війни та інші [12]. Канцур І. Г., Сергієнко Ю.П., Кондратюк А. В., Салій М.О. в своєму дослідженні відмічають важливість фізичної культури та спорту в територіальних громадах для соціального, економічного та культурного розвитку, зокрема вказують на наступне: • фізична активність та спорт є основою здорового способу життя, а саме сприяє зміцненню здоров’я, зменшенню розвитку хвороб та підвищенню якості життя; • спорт об’єднує громадян різних вікових, соціальних та культурних груп, що призводить до покращення взаєморозуміння та формування позитивного соціального клімату; • спорт ефективно впливає на розвиток молодіжного потенціалу; • розвинута спортивна інфраструктура приваблює туристів та сприяє розвитку сектора послуг; • розвиває дисципліну, відданість, командний дух, сприяє розвитку особистості; • активна участь у фізичних вправах та спортивних подіях сприяє формуванню громадянської культури, підвищує рівень патріотизму та готовності до активної участі в громадському житті [13]. Я. Зорій, А. Молдован вважають, що галузь фізичної культури і спорту є: • пріоритетним напрямом гуманітарної політики держави; • важливим чинником всебічного розвитку особистості й формування здорового способу її життя; • дієвим засобом досягнення фізичної і духовної досконалості людини, формування патріотичних почуттів і позитивного міжнародного іміджу; 12 • ефективним способом безпеки життя та здоров’я населення тощо [14]. Отже, ми можемо виділити такі основні функції фізичної культури та спорту, які вони відіграють в сучасному суспільстві: оздоровча; соціальна; гуманістична; освітньо-виховна; патріотична; культурна; безпекова; економічна; політична; іміджева. Треба зазначити, що наведені функції є взаємопов’язаними і доповнюють одна одну. Розуміння важливості фізичної культури та спорту для соціально- економічного розвитку країни, повинно призвести до наступного: • підвищення ролі держави в підтримці розвитку фізичного виховання та спорту, суспільних форм організації і діяльності в цій сфері; • широкому використанні спорту у профілактиці захворювань і зміцнення життя населення; • залучення до занять спортом населення різних вікових категорій, в тому числі працездатного; • розвитку фізкультурно-оздоровчої і спортивної інфраструктури з урахуванням інтересів і потреб населення [15]; • збільшення обсягу інвестицій в виробництво та надання послуг в сфері фізичної культури та спорту; • активізації підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту тощо. 1.2 Підприємницька діяльність в сфері фізичної культури та спорту: види та особливості Економічна функція фізичної культури та спорту, в тому числі, досягається через підприємницьку діяльність суб’єктів, які безпосередньо пов’язані з наданням послуг в цій сфері, а також суміжних галузей. 13 Згідно Закону Україні, підприємництво – «це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконання робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб’єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством [16]. Висока цінність підприємництва полягає в наступному [17]: • Створення робочих місць. Підприємництво породжує, в першу чергу, самозайнятість, а з іншого створює додаткові робочі місця, в тому числі і для некваліфікованих працівників; • Інновації. В основі підприємницької діяльності лежать нововведення різних типів: продуктові, технологічні, інноваційні. Як зазначає П. Друкер, «…підприємців відрізняє інноваційний тип мислення, а інноваційна діяльність являє собою особливий інструмент підприємництва» [18]. • Вплив на суспільство та розвиток громади. Збільшення кількості суб’єктів підприємницької діяльності підвищує обсяги податкових надходжень в громадах, забезпечує вливання нових інвестицій, розширює та диверсифікує базу зайнятості, що дозволяє покращити якість ринку робочої сили, висуває нові умови до рівня освіти, знань та умінь, а також більш повно забезпечити робочими місцями жителів громади. • Підвищення рівня життя. Підприємництво сприяє поліпшенню рівня життя людини за рахунок підвищення доходів, зокрема, можливість споживати домогосподарства більше різних товарів та послуг за певний період. • Підтримка досліджень та розробок. Розробка інновацій передбачає проведення відповідних досліджень та випробувань. А отже, підприємець також бере на себе часту витрат на їх фінансування, що сприяє розвитку наукової діяльності. 14 Треба зазначити, що взаємозв’язок між фізичною культурою та спортом і підприємництвом активно розвивається останнім часом, як в усьому світі, так і в Україні. Якщо раніше цією сферою в основному опікувалася держава і розвиток фізичної культури та спорту відбувався через державні чи комунальні навчальні заклади, спортивні організації та установи, то з розвитком ринкових відносин і переосмисленням ролі спорту в житті суспільства, почали з’являтися приватні суб’єкти підприємницької діяльності з надання послуг з фізичної культури та спорту. Тобто, до ринку даних послуг почали допускати учасники усіх форм власності та господарювання необмеженої кількості, тобто було створено вільний вхід та вихід на ринок, рівний доступ до фінансових, інформаційних, матеріальних, технологічних та людських ресурсів. Це стало основною передумовою формування конкурентного ринку товарів та послуг в сфері фізичного виховання та спорту, здатного якісно задовільнити нові та актуальні споживчі потреби. Підприємницька діяльність у сфері фізичної культури і спорту на сьогодні здійснюється [19]: • індивідуальними підприємцями, в тому числі тренерами, колишніми спортсменами; • спортивними клубами, лігами, федераціями й іншими організаціями в спорті; • підприємства, що спеціалізуються на виробництві спортивних товарів, послуг та інформації у сфері фізкультури та спорту. Треба зазначити, що підприємництво у сфері фізичної культури та спорту є особливим видом діяльності, починаючи з формулювання місії, яка повинна полягати не тільки в отриманні прибутку, а й мати соціальну складову, а саме створювати соціальну цінність, виходячи з функцій фізичної культури та спорту, які буди розглянуті раніше. Створення цінності за допомогою спортивного підприємництва може бути багатогранним і включати, як матеріальні цілі, так і бажання перемогти або створення соціальної цінності. 15 Крім цього, цей вид підприємництва потребує розширених знань від підприємця, як в сфері бізнесу так і фізичної культури та спорту. В. Ратен характеризує підприємництво в сфері спорту, як динамічне та інтерактивне середовище, що передбачає не лише технологічні інновацій, але й застосування сучасних інструментів менеджменту та маркетингу, що має сприяти кращій продуктивності на індивідуальному рівні та на рівні фірми [20]. А. Молдован наводить такі основні функції, які виконує підприємництво в сфері фізичної культури та спорту [19]: • загальноекономічну, що проявляється в участі суб’єктів ринку товарів та послуг спортивного призначення в суспільному поділі праці; • ресурсну, спрямовану на ефективне використання як відтворювальних, так і обмежених ресурсів; • інноваційну, обумовлену потребую в безперервному техніко- технологічному розвитку організацій у сфері спорту; • організаторську, що полягає в прийняття власниками майна самостійних рішень щодо організації й диверсифікації власної справи; • соціальну, спрямовану на можливість надання робочих місць іншим. В процесі підприємницької діяльності в сфері фізкультури і спорту, в першу чергу, генерується так звана фізкультурно-спортивна послуга (ФСП), яку Ю. Мічуда визначає як діяльність фахівців з фізичного виховання і спорту, спрямована на досягнення бажаного стану організму людини засобами фізичної культури і спорту [21]. Основні види фізкультурно-спортивних послуг наведено в таблиці 1.1 16 Таблиця 1.1 – Основні види фізкультурно-спортивних послуг та їх характеристика Вид ФСП Коротка характеристика Виробники Споживачі Фізкультурно- Базується на використанні засобів Навчальні, Учні, студенти, виховна фізичного виховання з метою просвітницькі, слухачі послуга досягнення оптимального рівня освітні заклади здоров’я, а також формування якостей і рухових навичок, необхідних для дотримання здорового способу життя та трудової діяльності людини Фізкультурно- Базується на використанні Фізкультурно- Представники оздоровча фізичних вправ із метою спортивні різних вікових послуга збереження та зміцнення здоров’я клуби, фітнес- та професійних людей, формування у них навичок клуби, фітнес- груп населення здорового способу життя центи, оздоровчі комплекси, центри здоров’я тощо Спортивно- Різновид фізкультурно-спортивної Спортивні Представники оздоровча діяльності, що базується на клуби, центри з різних вікових послуга використання видів спорту з видів спорту, та професійних метою збереження та зміцнення спортивні груп населення здоров’я людей, залучення до споруди тощо цінностей спорту, формування навичок здорового способу життя Спортивно- Базується на використання видів Спортивні Глядачі видовищна спорту з метою досягнення організації послуга специфічного, психоемоційного стану людей і характеризується виникненням відчуття співпереживання та естетичної насолоди Спортивно- Діяльність спрямована на Тренери з різних Спортсмени тренувальна досягнення бажаного видів спорту послуга психофізіологічного стану спортсмена, що виявляється у рівні його спортивної форми Фізкультурно- Спрямована на відновлення Центри з Особи, які реабілітаційна здоров’я людей після перенесених фізичної потребують послуга ними захворювань засобами реабілітації, відновлення фізичної культури фахівці з після фізичної перенесених реабілітації захворювань Джерело: розроблено на основі [21; 22] 17 Зрозуміло, що надання зазначених послуг потребує відповідного матеріально-технічного, кадрового, фінансового забезпечення, специфічних методів та інструментів організації діяльності. В.Лукащук у загальному вигляді підприємницьку діяльність у сфері спорту схематично представляє в такому вигляді (рис. 1.1 ) Рисунок 1.1 – Види підприємницької діяльності у сфері спорту Джерело: [23] Деталізація зазначених видів підприємницької діяльності у сфері фізкультури та спорту наведено в таблиці 1.2. Таблиця 1.2 – Основні види підприємницької діяльності у сфері фізкультури та спорту Вид діяльності Деталізація Організація і Спортивні та оздоровчі заходи для учасників кросів, марафонів, проведення турнірів зі спортивних ігор, спортивні свята, спортивно- спортивно- видовищні заході і концерти; показові виступи видатних видовищних заходів спортсменів Проведення занять з Заняття в групах загальної фізичної підготовки 1 оздоровчої фізичної культури та фізичної культури; розробка індивідуальних чи групових спорту рекомендацій з режиму занять; організація змагань у навчальних групах, командах, школах за видами спорту; заходи з реабілітації після травм та методичні консультації; реалізація різних видів 18 Вид діяльності Деталізація дозвілля з урахуванням особливостей послуг, що надаються, зокрема культурно-масові й розважально-ігрові заходи, різні види активного відпочинку з урахуванням вимог безпеки Організація і навчання споживачів послуг раціональній техніці рухових дій, проведення формування вмінь, навичок і пов’язаних із цим знань в обраній навчально- спортивній дисципліні; педагогічний вплив, спрямований на тренувального розвиток і вдосконалення рухових здібностей у відповідності до процесу вимог спортивної діяльності, в галузі якої ведеться підготовка; педагогічний вплив, спрямований на формування в споживача відсутніх компонентів тактичної, технічної, фізичної та інших видів готовності до споживання послуги; організацію комплексного контролю над рівнем різносторонньої підготовленості й станом здоров’я споживача послуг; можливість отримання консультацій із різних питань навчально- тренувального процесу. Оренда використання фізкультурно-оздоровчих та спортивних споруд, фізкультурно- обладнаних для проведення відповідних занять (фізкультурно- оздоровчих споруд оздоровчих вправ, спортивних тренувань) за обраним видом послуг і змагань; використання об’єктів для оздоровчого відпочинку; можливість користування спортивним обладнанням (тренажерами, знаряддям, екіпіруванням); забезпечення кваліфікованим обслуговуючим персоналом і створення умов для відновлення сил та здоров’я, а також для активного відпочинку, проведення дозвілля; створення високого рівня комфорту в комбінації з організацією дозвілля. Інформаційно- надання інформації загального характеру (через Інтернет, засоби консультативні й масової інформації, рекламу тощо) про структуру та зміст освітні послуги спортивних послуг, про законодавчо-нормативну базу сертифікації в галузі; консультації споживачів послуг з фахівцями з питань, пов’язаних з майбутнім наданням послуг, що виключають надалі втрату або порушення здоров’я й одержання травми; консультації фахівців у сфері харчування (лікаря- дієтолога) з питань раціонального режиму харчування й вживання харчових добавок, вітамінів для споживачів послуги; консультації фахівців із проведення медико-відновлювальних заходів, а також тестування спортсменів; підготовку рекомендацій для споживачів програм занять, а також загальних правил з їх ефективного використання; професійну підготовку (перепідготовку) і підвищення кваліфікації в галузі фізичної культури й спорту. Послуги з Надаються особам з обмеженими можливостями або індивідам, фізкультурно- котрі відновлюються після травм з метою відпочинку, розваги, спортивної спілкування, підтримки або покращення фізичної форми, реабілітації необхідного рівня їх фізичної підготовки Джерело: розроблено на основі [23] 19 Отже, як бачимо можливості для здійснення підприємницької діяльності в сфері фізичної культури і спорту дуже широкі, відрізняються за своїми масштабами та цільовими групами. Зрозуміло, що на успіх підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту, як і в інших сферах, впливає велика кількість різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів. До основних зовнішніх факторів відносяться наступні: • культурні фактори, серед яких найголовнішу роль відіграє наявність в суспільстві культури заняття спортом; • економічні фактори, серед яких добробут та рівень доходів населення; • демографічні фактори, тобто склад та структура населення в розрізі віку і статі, відсоток працездатного населення, рівень кваліфікації населення; • політичні фактори, зокрема наявність державної політики в сфері розвитку фізичної культури та спорту, а також державна підтримка та стимулювання розвитку підприємницької діяльності; • безпекові фактори, а саме безпечність навколишнього середовища для ведення підприємницької діяльності; • інфраструктурні фактори, тобто наявність розвинутої інфраструктури, необхідної для ведення підприємницької діяльності, в тому числі кредитно-фінансові установи. До основних внутрішніх факторів можна віднести наступні: • правильність вибору діяльності, цільової групи, встановлення мети та завдань; • ефективність управління; • наявність кваліфікованого персоналу; • наявність достатньої кількості фінансових ресурсів; • здатність ризикувати; 20 • володіння сучасними техніками та технологіями ведення бізнесу тощо. Треба зазначити, що хоча підприємницька діяльність в сфері фізкультури і спору є досить привабливою, але існує низка труднощів, зокрема, в Україні, це високі ризики відкриття бізнесу у зв’язку з військовими діями, низька платоспроможність населення, високі витрати на оренду приміщення та капітальні і поточні витрати, висока конкуренція в галузі тощо. Висновки до розділу 1 Фізична культура та спорт – це унікальна і динамічна галузь, яка зростає з кожним роком і створює високу додану вартість, а також забезпечує створення нових робочих місць, покращує здоров’я нації та розваги для людей у всьому світі. В сучасному суспільстві ця галузь виконує низку взаємопов’язаних функцій, таких як оздоровча; соціальна; гуманістична; освітньо-виховна; патріотична; культурна; безпекова; економічна; політична; іміджева. Підприємництво в сфері фізичної культури та спорту – це специфічний вид бізнесу, який спрямований на задоволення потреб населення у здоровому, гармонійному та якісному розвитку через надання низки фізкультурно- спортивних послуг, а також виробництво відповідних товарів; має на меті отримання прибутку та досягнення певної соціальної мети; потребує від підприємця комплексу знань в сфері бізнесу, фізичної культури та спорту, психології, педагогіки тощо. 21 РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ СТАНУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА В СФЕРІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ В УКРАЇНІ 2.1 Аналіз кількості суб’єктів підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту В Україні підприємництво у сфері фізичної культури та спорту можемо здійснювати за такими видами згідно кодів КВЕД: 85.51 «Освіта у сфері спорту та відпочинку»; 93.1 «Діяльність у сфері спорту»; 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку (табл. 2.1). Треба зазначити, що тут представлено неповний перелік видів діяльності (вибрано більш укрупнені). Таблиця 2.1 – Види діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні Назва класу Види діяльності 32 Виробництво іншої продукції 32.30 виробництво інвентарю та устатковання для спорту, спортивних ігор Виробництво на відкритому повітрі та в закритих приміщеннях, із будь яких спортивних матеріалів: жорстких, м’яких і надувних м’ячів; ракеток, биток і товарів ключок; лиж, палиць тощо; лижних черевиків; вітрильних дощок (віндсерферів) і дощок для серфінгу; приналежностей для спортивного рибальства, у т. ч. сачків; приналежностей для полювання, альпінізму тощо; спортивних шкіряних рукавичок і спортивних головних уборів; басейнів для плавання, басейнів для веслування тощо; льодових, роликових ковзанів тощо; луків і стріл; устатковання гімнастичних залів, фітнес, а також центрів або атлетичного устатковання 77.2 Прокат побутових виробів і предметів особистого вжитку 77.21 Прокат прокат товарів для спорту та відпочинку: яхт, каное та вітрильних товарів для човнів; велосипедів; пляжних стільців і парасольок; іншого спорту та спортивного устатковання; лиж відпочинку 85.5 Інші види освіти 85.51 Освіта у спортивне навчання (бейсболу, баскетболу, крикету, футболу тощо); сфері спорту та діяльність таборів зі спортивного навчання; гімнастичне навчання; відпочинку навчання їзді верхи в академіях і школах; навчання плаванню; 22 Назва класу Види діяльності послуги професійних спортивних інструкторів, учителів, тренерів; навчання бойовим мистецтвам; навчання йозі 93.1 «Діяльність у сфері спорту» 93.11 Функціювання закритих і відкритих об’єктів із проведення Функціювання спортивних заходів (відкритих і закритих, із сидіннями для глядачів спортивних чи без них); організацію та проведення спортивних споруд заходів простонеба й у приміщеннях для професіоналі або аматорів 93.12 Діяльність Діяльність спортивних клубів, професійних, напівпрофесійних або спортивних аматорських і які надають своїм членам можливість брати участь у клубів спортивних заходах 93.13 Діяльність Діяльність клубів фітнесу та бодібілдингу фітнес-центрів 93.19 Інша Діяльність зі сприяння та підготовки спортивних заходів при діяльність наявності або відсутності спортивних споруд; діяльність у сфері спорту самостійних спортсменів і атлетів, суддів, хронометражистів тощо; діяльність спортивних ліг і регулюючих органів; діяльність, яка стосується проведення спортивних заходів; діяльність стаєнь для утримання скакових і бігових коней, псарень для утримання бігових собак і гаражів для спортивних гоночних автомобілів; мисливство як вид спорту або відпочинку та надання пов'язаних із ним послуг; діяльність заповідників для спортивного рибальства; послуги гірських провідників; допоміжну діяльність зі спортивного рибальства та мисливства Джерело: [24] На основі статистичних даних проаналізуємо тенденції щодо розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту. На рис. 2.1 представлено динаміку суб’єктів підприємницької діяльності у сфері спорту. З наведених даних бачимо, що починаючи з 2014 році тенденції щодо кількості суб’єктів підприємницької діяльності у сфері спорту були різноспрямованими. Так, з 2015 по 2017 роки спостерігалося їх зменшення до 4291 одиниці, а потім до 2021 року їх кількість почала поступово збільшуватися і досягла 5410 одиниць. В 2022 році бачимо їх різке зменшення на 812 одиниць, що пов’язано з початком широкомасштабного вторгнення. Але в 2023 році кількість суб’єктів підприємницької діяльності в сфері спорту збільшилася і навіть перевищила довоєнний рівень на 196 одиниць, що свідчить про популярність даного виду діяльності. Крім цього, треба 23 зазначити, що 86,6% з загальної кількості суб’єктів є фізичні особи- підприємців (дані 2023 року). 6000 5604 5359 5410 5038 5000 4739 4855 4610 4598 4361 4436 4291 4360 4453 4037 3874 3945 4000 3622 3717 3688 3477 3000 2000 1000 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Всього одиниць Фізичні особи-підприємці Рисунок 2.1 – Кількість суб’єктів підприємницької діяльності у сфері спорту в Україні протягом 2014-2023 років Джерело: розроблено на основі [25] Якщо говорити про кількість суб’єктів підприємницької діяльності в розрізі регіонів, то в 2023 році найбільш активними в цьому напряму є м.Київ (1189 од), Дніпропетровська (505 од.), Харківська (480 од.), Одеська (441 од.), Київська (440 од) області. Найменш активними зрозуміло є тимчасово окуповані області та низка інших: Луганська (9 од), Херсонська (52 од), Рівненська (86 од.), Донецька (88 од), Волинська (91 од.) області. (табл. 2.2). 24 Таблиця 2.2 – Кількість суб’єктів підприємницької діяльності в сфері спорту в розрізі регіонів України за 2023 рік Область Всього, одиниць З них фізичні особи- підприємці Україна 5604 4855 Вінницька область 165 148 Волинська область д91 82 Дніпропетровська область 505 428 Донецька область 88 80 Житомирська область 113 102 Закарпатська область 139 115 Запорізька область 149 132 Івано - Франківська область 169 149 Київська область 440 390 Кіровоградська область 102 92 Луганська область 9 9 Львівська область 368 330 Миколаївська область 132 125 Одеська область 441 376 Полтавська область 166 148 Рівненська область 86 78 Сумська область 123 115 Тернопільська область 96 80 Харківська область 480 439 Херсонська область 51 44 Хмельницька область 137 128 Черкаська область 134 122 Чернівецька область 100 93 Чернігівська область 131 116 м. Київ 1189 934 Джерело: розроблено на основі [25] Розглянемо кількість суб’єктів підприємницької діяльності в сфері спорту в розрізі основних видів діяльності (рис. 2.2). Як бачимо, найбільшу частку серед загальної кількості суб’єктів підприємницької діяльності в сфері спорту, займають фітнес-центри. З наведеної діаграми видно, що тут спостерігається тенденція до збільшення кількості фітнес-центрів, що свідчить про зростання популярності цього напряму бізнесу, але в той же час, говорить про швидке зростання конкуренції. В цілому, збільшення кількості суб’єктів господарювання спостерігається за усіма видами діяльності. 25 6000 5000 1364 1389 1643 1471 4000 1440 1182 1945 1790 1747 1524 3000 2137 2176 2287 1848 1629 1956 2000 1406 1384 1425 1378 1085 1216 1265 1000 766 1197 716 763 789 960 1035 477 622 542 553 581 634 642 580 425 477 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Функціонуванння спортивних споруд Діяльність спортивних клубів Діяльність фітнес-центрів Інша діяльність у сфері спорту Рисунок 2.2 – Кількість суб’єктів підприємницької діяльності в сфері спорту за видами Джерело: розроблено на основі [25] Якщо більш детально розглянути кількість фітнес-центрів в розрізі областей України в 2023 році (табл. 2.3), то найбільша їх кількість розміщена в місті Київ (422), Харківській (232), Дніпропетровській (211), Одеській (197), Київській (195) областях, а найменша кількість – Луганській (2), Донецькій (27), Херсонській (26), Волинській (37), Рівненській (39) областях. Таблиця 2.3 – Кількість фітнес-центрів в розрізі регіонів України за 2023 рік Область Всього, одиниць З них фізичні особи- підприємці Україна 5604 4855 Вінницька область 78 78 Волинська область 37 36 Дніпропетровська область 211 202 Донецька область 27 27 Житомирська область 55 53 Закарпатська область 63 62 Запорізька область 50 47 Івано - Франківська область 42 42 26 Область Всього, одиниць З них фізичні особи- підприємці Київська область 195 191 Кіровоградська область 37 37 Луганська область 2 2 Львівська область 115 110 Миколаївська область 54 53 Одеська область 197 180 Полтавська область 82 80 Рівненська область 39 39 Сумська область 58 58 Тернопільська область 46 46 Харківська область 232 223 Херсонська область 26 25 Хмельницька область 65 63 Черкаська область 53 53 Чернівецька область 40 39 Чернігівська область 61 61 м. Київ 422 365 Джерело: розроблено на основі [25] Динаміка кількості суб’єктів підприємницької діяльності за напрямом освіта у сфері спорту та відпочину наведено на рис. 2.3 2000 18414796 1800 1600 1422 1473 1516 1341 1389 1433 134 1400 19307 1190 1200 1123 1001 1000 913 907 917 945 842 841 873 800 600 400 200 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Всього одиниць Фізичні особи-підприємці Рисунок 2.3 – Кількість суб’єктів підприємницької діяльності за напрямом освіта у сфері спорту та відпочинку в Україні протягом 2014-2023 років Джерело: розроблено на основі [25] 27 Як бачимо, в 2023 році відбувся значний приріст суб’єктів господарювання на 495 одиниць. З усіх суб’єктів господарювання 97,4% - фізичні особи-підприємці. В розрізі регіонів спостерігається наступна ситуації (табл. 2.4). Лідерами є ті самі області, що і в попередніх випадках. Таблиця 2.4 – Кількість суб’єктів підприємницької діяльності за напрямом освіта у сфері спорту та відпочинку в розрізі регіонів України за 2023 рік Область Всього, одиниць З них фізичні особи- підприємці Україна 1844 1796 Вінницька область 62 61 Волинська область 29 29 Дніпропетровська область 164 162 Донецька область 16 16 Житомирська область 32 31 Закарпатська область 35 34 Запорізька область 41 41 Івано - Франківська область 80 80 Київська область 157 156 Кіровоградська область 19 19 Луганська область 4 4 Львівська область 102 99 Миколаївська область 26 25 Одеська область 91 87 Полтавська область 61 60 Рівненська область 33 33 Сумська область 32 32 Тернопільська область 22 22 Харківська область 164 162 Херсонська область 9 9 Хмельницька область 64 63 Черкаська область 34 34 Чернівецька область 36 36 Чернігівська область 30 30 м. Київ 501 471 Джерело: розроблено на основі [25] Якщо говорити, про виробників спортивних товарів, то їх кількість не така велика в Україні, і вони сконцентровані в Харківській області (72), м. Київ (69), Дніпропетровській області (37), Полтавській (17) та Сумській (13) областях (рис. 2.4, табл. 2.5). 28 350 306 304 300 284 287 274 263 242 243 250 240 232 235 223 214 221 222 211 200 191 181 165 153 150 100 50 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Всього одиниць Фізичні особи-підприємці Рисунок 2.4 – Кількість суб’єктів підприємницької діяльності з виробництва спортивних товарів в Україні протягом 2014-2023 років Джерело: розроблено на основі [25] Як бачимо, кількість суб’єктів підприємницької діяльності з виробництва спортивних товарів зменшується з 2020 року з 306 одиниць до 287 одиниць. І хоча порівняно з 2022 роком їх кількість збільшилася на 24 одиниці, але так і не досягло передвоєнного рівня. Таблиця 2.5 – Кількість суб’єктів підприємницької діяльності з виробництва спортивних товарів в розрізі регіонів України за 2023 рік Область Всього, одиниць З них фізичні особи- підприємці Україна 287 235 Вінницька область 4 2 Волинська область – – Дніпропетровська область 37 32 Донецька область 2 1 Житомирська область 2 1 Закарпатська область 5 1 Запорізька область 4 3 Івано - Франківська область 6 5 29 Область Всього, одиниць З них фізичні особи- підприємці Київська область 10 10 Кіровоградська область 2 2 Луганська область 1 – Львівська область 12 9 Миколаївська область 9 7 Одеська область 9 7 Полтавська область 17 16 Рівненська область 1 – Сумська область 13 13 Тернопільська область – – Харківська область 72 66 Херсонська область – – Хмельницька область 4 3 Черкаська область 3 3 Чернівецька область 3 2 Чернігівська область 12 7 м. Київ 59 45 Джерело: розроблено на основі [25] Отже, можемо стверджувати, що розвиток підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в останні роки набуває позитивної тенденції, і хоча повномасштабне вторгнення призупинило процеси розвитку, але кількість суб’єктів підприємницької діяльності в цій галузі вже досягло рівня 2021 року і продовжує збільшуватися, що свідчить про значний потенціал в цій галузі і підвищення попиту на спортивні послуги, в першу чергу, фітнес-послуги. 2.2 Аналіз економічного та соціального впливу підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту Проведемо аналіз економічного впливу діяльності суб’єктів господарювання в сфері фізичної культури та спорту. Зокрема, обсяг реалізованої продукції. Динаміка обсягу реалізованої продукції від діяльності в сфері спорту представлено в табл. 2.6, рис. 2.5. 30 Таблиця 2.6 – Динаміка обсягу реалізованої продукції та послуг в сфері спорту протягом 2014-2023 років Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів господарювання у % до загального Роки показника суб’єктів з них у фізичних осіб- усього, тис.грн господарювання підприємців, тис.грн відповідного виду діяльності В сфері спорту, разом 2014 2741731,8 553652,6 20,2 2015 3040070,1 729037,9 24,0 2016 3532715,6 973412,6 27,6 2017 4647506,3 1267639,5 27,3 2018 5915226,4 1703286,7 28,8 2019 6298672,9 2256663,3 35,8 2020 5710234,5 2385709,4 41,8 2021 8840713,3 3717989,3 42,1 2022 3109503,6 9508,7 0,3 2023 к 28712,5 к Функціонування спортивних споруд 2014 595639,2 45059,2 7,6 2015 684050,8 61685,3 9,0 2016 956522,4 90697,3 9,5 2017 1157889,7 130355,8 11,3 2018 1178172,8 152197,3 12,9 2019 1565806,1 196522,8 12,6 2020 1011863,7 193162,4 19,1 2021 1830153,6 271477,7 14,8 2022 899374,0 172,9 0,0 2023 1336224,4 264,8 0,0 Діяльність спортивних клубів 2014 1177522,5 113645,0 9,7 2015 1217704,1 162573,1 13,4 2016 1060442,6 203330,9 19,2 2017 1830028,6 237695,4 13,0 2018 2732387,3 341582,3 12,5 2019 2216548,3 473292,6 21,4 2020 2322341,8 519505,0 22,4 2021 к/с 891712,5 к/с 2022 1475254,2 534,6 0,0 2023 к/с 4174,0 к/с Діяльність фітнес-центрів 2014 455255,3 229948,6 50,5 2015 579896,2 315299,7 54,4 2016 634186,9 433279,3 68,3 2017 840636,6 590609,2 70,3 31 Обсяг реалізованої продукції (товарів, послуг) суб’єктів господарювання у % до загального Роки показника суб’єктів з них у фізичних осіб- усього, тис.грн господарювання підприємців, тис.грн відповідного виду діяльності 2018 1048025,9 786867,5 75,1 2019 1409091,4 1059486,9 75,2 2020 1495554,5 1187773,7 79,4 2021 к/с 1887539,1 к/с 2022 284313,8 6717,8 2,4 2023 314212,4 17305,9 5,5 Інша діяльність у сфері спорту 2014 513314,8 164999,8 32,1 2015 558419,0 189479,8 33,9 2016 881563,7 246105,1 27,9 2017 818951,4 308979,1 37,7 2018 956640,4 422639,6 44,2 2019 1107227,1 527361,0 47,6 2020 880474,5 485268,3 55,1 2021 1281916,5 667260,0 52,1 2022 450561,6 2083,4 0,5 Джерело: розроблено на основі [25] 10000000 9000000 8840713,3 8000000 7000000 6298672,9 6000000 5915226,4 5710234,5 5000000 4647506,3 4000000 3532715,6 3000000 3040070,1 3109503,6 2741731,8 2000000 1000000 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Рисунок 2.5 – Динаміка обсягу реалізованої продукції та послуг в сфері спорту протягом 2014-2023 років, разом (тис.грн) Джерело: розроблено на основі [25] 32 Як бачимо, обсяг реалізованої продукції та послуг в сфері спорту значно зріс в 2021 році, але в 2022 році зменшився на 64,8%. Як було зазначено вище, кількість суб’єктів підприємницької діяльності в цей період також зменшилася, що пов’язано з військовими діями, а також тимчасовою окупацією українських територій. Інформації за 2023 рік не надано, але можемо передбачити, що, якщо існує тенденція до збільшення суб’єктів підприємницької діяльності, то обсяги реалізації також має тенденцію до збільшення. 3000000 2500000 2000000 1500000 1000000 500000 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Функціонування спортспоруд Діяльність спортклубів Діяльність фітнес-центрів Інша діяльність Рисунок 2.6 - Динаміка обсягу реалізованої продукції та послуг в сфері спорту протягом 2014-2023 років, за видами (тис.грн) Джерело: розроблено на основі [25] Як бачимо з рисунку 2.6, найбільший обсяг реалізованої продукції та послуг в сфері спорту протягом періоду, що аналізується, спостерігався від діяльності спортклубів. На другому місці – діяльність від функціонування спортивних споруд. В 2022 році обсяги реалізації за усіма видами діяльності 33 зменшилися. У 2023 році спостерігається тенденція щодо збільшення обсягів реалізації від функціонування спортивних споруд і незначне підвищення у діяльності фітнес-центрів. За іншими видами діяльності інформація не надається. Якщо говорити про частку фізичних осіб-підприємців в загальному обсязі, то вона значно зменшилася починаючи з 2022 року. Особливо це помітно на прикладі діяльності фітнес-центрів, де ця частка скоротилася з 79,4% в 2020 році до 5,5% в 2023 році. Це свідчить, що найбільший дохід на цьому ринку забезпечується великими фітнес-центрами юридичними особами. Інформація щодо тенденції в обсягах реалізованих послуг в сфері спортивної освіти наведено в таблиці 2.7 та рис. 2.7. Таблиця 2.7 – Динаміка обсягу реалізованих послуг в сфері спортивної освіти протягом 2014-2023 років у % до загального показника суб’єктів з них у фізичних осіб- Роки усього, тис.грн господарювання підприємців, тис.грн відповідного виду діяльності 2014 82506,9 67692,2 82,0 2015 99192,5 87764,3 88,5 2016 165647,0 151796,3 91,6 2017 234812,4 216357,0 92,1 2018 350515,6 296864,5 84,7 2019 544838,4 474146,5 87,0 2020 610084,9 551364,1 90,4 2021 917615,7 819696,9 89,3 2022 50246,8 281,0 0,6 2023 74034,9 2145,8 2,9 Джерело: розроблено на основі [25] 34 1000000 900000 917615,7 800000 700000 600000 610084,9 544838,4 500000 400000 350515,6 300000 234812,4 200000 165647 100000 82506,9 99192,5 74034,9 50246,8 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Рисунок 2.7 – Динаміка обсягу реалізованих освітніх послуг в сфері спорту протягом 2014-2023 років, разом (тис.грн) Джерело: розроблено на основі [25] Як бачимо, обсяг реалізованих освітніх послуг в сфері спорту мав тенденцію до значного збільшення протягом 2014-2021 років, але в 2022 році відбулося зниження на 95%. В 2023 році відбулося зовсім незначне підвищення обсягів 23788 тис.грн. А частка фізичних осіб-підприємців в обсязі реалізації скоротився з 90% до 2%. Тобто, в цьому напряму існує величезний потенціал для розвитку, зокрема до рівня, який був до повномасштабного вторгнення. Зміни в обсягах реалізації щодо виробництва спортивних товарів представлено в таблиці 2.8 та рис. 2.8. Таблиця 2.8 – Динаміка обсягу реалізації спортивних товарів протягом 2014-2023 років у % до загального показника суб’єктів з них у фізичних осіб- Роки усього, тис.грн господарювання підприємців, тис.грн відповідного виду діяльності 2014 628880,7 35163,7 5,6 2015 760595,0 68418,2 9,0 35 у % до загального показника суб’єктів з них у фізичних осіб- Роки усього, тис.грн господарювання підприємців, тис.грн відповідного виду діяльності 2016 955981,0 94705,9 9,9 2017 1357097,3 к/с к/с 2018 1720045,1 к/с к/с 2019 к/с 197696,5 к/с 2020 1442177,4 276339,7 19,2 2021 1726629,2 370581,9 21,5 2022 к/с 748,7 к/с 2023 к/с 1859,9 к/с Джерело: розроблено на основі [25] 2000000 1800000 1720045,1 1726629,2 1600000 1400000 1442177,4 1357097,3 1200000 1000000 955981 800000 760595 600000 628880,7 400000 200000 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 Рисунок 2.8 - Динаміка обсягу реалізації спортивних товарів протягом 2014-2023 років, разом (тис.грн) Джерело: розроблено на основі [25] Як бачимо, що до 2018 року спостерігалася тенденція до збільшення обсягів реалізації спортивних товарів, в 2020 році обсяги впали порівняно з 2018 на 16,15%, але в 2021 році перевершив рівень 2018 року. Статистичні дані за 2022-2023 роки відсутні. Отже, можемо зробити висновки, що початок повномасштабної війни в Україні негативно вплинув на стан підприємницької діяльності в сфері 36 фізичної культури та спорту. Зокрема, спостерігається зменшення суб’єктів підприємницької діяльності в цій сфері, а також обсягів реалізованої продукції, товарів та послуг в цій сфері. В першу чергу, відбулося руйнування спортивної інфраструктури. Так, за інформацією обласних військових адміністрацій, від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації постраждало 525 об’єктів спортивної інфраструктури, (103 об’єкти зруйновано повністю або знищено частково, 422 – мають суттєві або часткові ушкодження), з них за 2024 рік зазнало ушкоджень 24 об’єкти [69]. До квітня 2025 року кількість знищених та постраждалих об’єктів спортивної інфраструктури збільшилася до 726, серед яких 18 баз олімпійської підготовки [70]. Війна стала причиною масової міграції, так за оцінками Центру економічної стратегії, станом на кінець листопада 2024 року за кордоном залишається 5,2 млн українських біженців. Так, від початку повномасштабної війни з України виїхало 43,0 млн людей, а в’їхало – 39,3 млн. Більшість українських біженців – це жінки 35-44 років, які виїхали разом з дітьми. Частка жінок становить 44%, чоловіків – 27%, дітей – 29% [71]. Внутрішня та зовнішня міграція призвела до зниження фізичної активності населення, як працездатного віку, так і дітей і молоді. Крім того, це спричинило виникненню дефіциту кадрів у сфері фізичної культури та спорту, оскільки багато працівників також виїхало закордон. Зараз спостерігається економічна нестабільність та інфляція. Так, в січні 2025 року інфляція пришвидшилася до 12,9% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 1,2% [72]. Така ситуація призводить до збільшення витрат на підприємницьку діяльність, а отже призводить до підвищення цін на товари та послуги, що при низькій купівельній спроможності населення, знижує споживчий попит. При такій ситуації товари та послуги в сфері фізукультури та спорту не є пріоритетними. Крім цього, треба зазначити, що в 2024 році збільшилося податкове навантаження за рахунок збільшення військового збору, в тому числі і для 37 фізичних-осіб підприємців, що створює додаткові перешкоди до започаткування та ведення бізнесу. Також, негативно впливає на розвиток сфери фізичної культури та спорту недосконала система взаємовідносин між державою і іншими суб’єктами сфери. Основними причинами виникнення проблем в цій сфері є неврегульованість на законодавчому рівні механізму здійснення контролю за кваліфікацією кадрів у фітнес-індустрії, відносин меценацтва та інвестицій у сфері фізичної культури та спорту, недостатня популяризація здорового образу життя та спорту, що зменшує мотивацію населення до систематичних занять фізкультурою та спортом [26]. Отже, не дивлячись на стратегічне значення сфери фізичної культури та спорту для здоров’я нації, економічного розвитку, соціальної згуртованості, її розвиток на сьогодні ускладнений через низку причин. Необхідно шукати шляхи активізації, в першу чергу, підприємницької діяльності в цій сфері. 2.3 Напрями державної підтримки розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні В першу чергу, треба зазначити, що в 2020 році було затверджено Стратегію розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року, метою якої є «формування у населення культури здорового способу життя, створення умов для розвитку сучасної і доступної спортивно-оздоровчої інфраструктури, збільшення кількості населення, яке регулярно займається руховою активністю, забезпечення підготовки, участі національної збірної команди в іміджевих змаганнях, сприяння входженню України до числа кращих спортивних держав світу» [26]. Стратегія реалізовується за такими напрямами державної політики у сфері фізичної культури та спорту: фізична активна нація; спорт вищих досягнень; спортивна інфраструктура; цифрова трансформація сфери фізичної культури і спорту; кадрове забезпечення сфери фізичної культури і спорту. В 38 результаті реалізації Стратегії планується, в тому числі, досягти того, що українці регулярно і свідомо будуть займатися фізичною культурою та спортом [26]. В той же час, треба зазначити, державне фінансування підтримки розвитку фізичної культури та спорту в Україні, є досить незначним, хоча в 2024 році трохи підвищилося порівняно з 2023 роком (рис. 2.9) 12 10,48 10,09 10 9,24 8 7,24 7,39 6,83 6,4 6 5,64 5,08 4,57 3,65 3,81 4 3,4 3,12 2,87 2,87 2,45 2,47 2,38 2,15 1,83 2 1,42 0 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024 Держбюджет Місцеві бюджети Рисунок 2.9 – Видатки на фізичну культуру і спорт в Україні, млрд.грн Джерело: [27] Значне підвищення державних витрат в 2021 році обумовлюється початком проєкту «Активні парки – локації здорової України», в зв’язку з чим витрати державного бюджету зросли на 136,3%, а місцевих – на 39,4%. В 2024 році було затверджено Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року, метою якої є удосконалення державної політики у сфери розвитку та підтримки малого і середнього підприємництва як ключового сектору вітчизняної економіки в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти 39 України шляхом створення умов для сталого розвитку. Створення доданої вартості та цифрової трансформації, полегшення доступу до фінансування, підтримки зростання суб’єктів малого та середнього підприємництва на внутрішньому та зовнішньому ринках» [28]. До основних цілей стратегії віднесено наступні: відновлення та полегшення процесу ведення бізнесу; сприяння інноваційного розвитку, цифровій трансформації та «зеленому переходу»; розвиток людського капіталу та культури підприємництва [28]. Треба зазначити, що в Україні реалізується декілька програм з підтримки розвитку підприємницької діяльності, зокрема і в сфері фізичної культури та спорту [29]. Наприклад: • Грант на власну справу - програма мікрогрантів до 250 тис.грн, що розрахована на усіх, хто хочу почати чи розвивати свій малий або мікробізнес. Кошти можна витратити на придбання обладнання, закупівлю сировини, сплату оренди, послуги маркетингу та реклами, комерційної концесії, лізингу. Отримувач гранту зобов’язаний створити щонайменше одне робоче місце. З початку дії програми отримали гранти понад 23 тисячі підприємців, в бізнес яких держава інвестувала загалом 5,5 млрд грн. Завдяки таким інвестиціям у масштабування бізнесу й збільшення виробництва товарів і послуг створено понад 40 тисяч нових робочих місць. В 2025 році для ветеранів та їхнього подружжя з’явилася можливість збільшити строк реалізації проекту з 3 до 7 років - за цей час вони мають повернути грант у вигляді сплачених до бюджету податків та зборів від діяльності підприємства, на відкриття або розвиток якого взяли кошти; ветерани, які успішно реалізували свій проект та закрили взятий на нього грант податками й зборами, можуть звернутися ще раз за отриманням гранту [30]. • Грант для інноваційних ідей у соціальному підприємництві. Мета програми є підтримка молодих підприємців у їхніх перших кроках у світі соціального підприємництва, забезпечуючи можливості для розвитку ідей, що 40 можуть мати соціальний вплив. Програма орієнтована на сприяння інноваціям серед молоді та створення платформ для реалізації їхніх соціальних ініціатив. • Грант для підтримки соціального підприємництва. Метою програми є підтримка розвитку соціальних підприємств через надання навчання, менторства, фінансування та створення можливостей для нетворкінгу, сприяння впровадженню інноваційних соціальних рішень та інтеграції вразливих категорій населення у трудову діяльність. У програмі можуть взяти участь підприємці віком 18–59 років, які мають бізнес в Україні, що працює більше ніж 1 рік. Учасники програми отримають бізнес-навчання, менторську підтримку, фінансову допомогу, сесії натхнення, онлайн-навчання та можливість для нетворкінгу. • Грант для ветеранів і членів їхніх сімей. Грантова програма створена для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також їхніх дружин або чоловіків. Розмір гранту залежить від певних умов: до 250 000 грн — потрібно створити 1 робоче місце; до 500 000 грн — потрібно створити 2 робочих місця; до 1 000 000 грн — потрібно бути ветераном, зареєстрованим як ФОП від 1 року та створити 4 робочих місця, програма покриватиме 70% вартості проєкту. Грантові кошти можна витратити на придбання франшизи, меблів, обладнання чи транспортних засобів для комерційного використання, ліцензійного ПО (до 50% гранту), сировини, матеріалів, товарів і послуг, що потрібні для реалізації бізнес-плану, тварин чи саджанців для створення ферм (до 70% гранту), послуг із маркетингу та реклами (до 10% гранту). Також до 25% грантових коштів може піти на оренду нежитлових приміщень або землі для комерційних і виробничих цілей, до 30% коштів — на оренду обладнання, до 50% коштів — на лізинг обладнання, крім власних транспортних засобів [31]. Але, на нашу думку така підтримка не є достатньою для розвитку підприємницької діяльності, оскільки зазначені та інші гранти більше спрямовані на підтримку виробництва продукції з високою доданою вартістю, розвитку аграрного сектору, переробної промисловості тощо. 41 В той же час, український бізнес також намагається підтримати розвиток підприємницької діяльності в сфері спорту. Так, наприклад, Благодійний фонд «МХП - Громаді» спільно з Державною установою «Всеукраїнський центр фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» в межах проєкту «Активні парки» програми Президента України у партнерстві з Міністерством молоді та спорту України запускає грантовий конкурс «Час діяти, Нестримні». Це – грантова ініціатива для громад, які можуть отримати до 400 тис. грн на створення у своєму селі чи містечку адаптивного клубу «Нестримні» [32]. В той же час, вивчення зарубіжного досвіду показало, що розроблено та реалізується досить багато програм, які, крім бізнесу в цілому, спрямовані саме на підтримку підприємництва в сфері фізичної культури та спорту. Так, наприклад, у Англії, існує така організація, як «Sport England», заснована Королівською хартією в 1996 році з метою розвитку спортивної сфери [33]. Це є державним органом, який відповідає за зростання та розвиток масового спорту та залучення більшої кількості людей до активності по всі Англії. Щороку Фонд руху інвестує понад 20 мільйонів фунтів стерлінгів з Національної лотереї та державних грошей, щоб допомогти людям займатися спортом та займатися фізичною активністю. В першу чергу, підтримуються проєкти в сфері спорту для людей, які живуть на низькі доходи; людей з обмеженими можливостями; людей похилого віку та інші вразливі категорії населення. В Європейському Союзі реалізується Програма з освіти, професійної підготовки, молоді та спорту Erasmus+Sport [34]. Дії Erasmus+ у сфері спорту сприяють участі у спорті, фізичній активності та волонтерській діяльності. Вони призначені для вирішення соціальних і спортивних проблем: • Партнерство у співпраці. Призначена для організацій з метою розробки та впровадження спільних заходів, спрямованих на популяризацію (серед іншого) спорту та фізичної активності, а також на боротьбу із загрозами цілісності спорту (такими як допінг або договірні матчі), сприяння подвійній 42 кар'єрі спортсменів, покращення належного врядування та заохочення толерантності та соціальної інтеграції. • Малі партнерства. Для низових організацій, менш досвідчених організацій та новачків у Програмі. Малі партнерства мають простіше управління, менші гранти та коротші терміни, ніж партнерства співпраці. • Некомерційні європейські спортивні заходи. Розроблено з метою заохочення спортивної активності, реалізації стратегій ЄС щодо соціальної інтеграції через спорт, заохочення волонтерства у спорті, боротьби з дискримінацією та заохочення участі у спорті та фізичній активності. • Розбудова потенціалу у сфері спорту. Проекти з розбудови потенціалу – це проекти міжнародного співробітництва, що базуються на багатосторонньому партнерстві між організаціями, що працюють у сфері спорту в державах-членах ЄС, та третіх країнах, асоційованих з Програмою (раніше – країни Програми) та на Західних Балканах. Вони спрямовані на підтримку спортивної діяльності та політики як засобу просування цінностей, а також освітнього інструменту для сприяння особистому та соціальному розвитку людей та побудови більш згуртованих громад [34]. Як бачимо, в основному державна підтримка полягає в популяризації спорту та підвищення цікавості і доступу різних груп населення до фізичної активності. Така підтримка є важливою для розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури і спорту, оскільки підвищення інтересу населення буде збільшувати попит на послуги в цій сфері. Як зазначалося вище, з початком повномасштабного вторгнення рф сфера фізичної культури та спорту сильно постраждала. І хоча в Стратегії розвитку фізичної культури та спорту на період до 2028 року визначено основні напрями, які зможуть досягти цієї мети, але обсягів фінансування, які виділяються на цю сфери, на нашу, думку буде не достатньо, щоб досягти встановлених результатів. Відповідно треба шукати інші дієві фінансові або інші підтримуючі механізми. 43 Серед таких механізмів може бути механізм державно-приватне партнерства (ДПП), який може бути дуже ефективним для відбудови спортивної інфраструктури у післявоєнний період. Державно-приватне партнерство (ППП) у сфері спорту ґрунтується на співпраці між державними органами та приватними компаніями з метою спільного розвитку та управління спортивною інфраструктурою [35, с. 47]. Реалізація ДПП у зазначеній сфері має бути спрямована на досягнення важливих результатів, а саме: • оновлення та прогнозований розвиток спортивної інфраструктури; • формування нових ранкових відносин та розширення доступу до ринку фізкультурно-спортивних послуг; • підвищення економічної ефективності та впровадження інновацій в умовах зростання конкуренції; • створення умов для розвитку масового спорту; • стимулювання розвитку системи кадрової підготовки та професіоналізації спортивної діяльності; • зменшення соціальної нерівності та несправедливості; • сприяння розвитку подальших партнерських проєктів; • покращення екологічного стану та забезпечення зберігання навколишнього середовища [36] Дердавно-приватне партнерство у сфері спорту може бути реалізовано у таких формах як: концесії, лізинг, спільні підприємства. Моделювання принципових засад організації публічно-приватного партнерства у розвитку спортивної інфраструктури відображено на блок-схемі (рис.2.10) [37]. 44 Рис.2.10 – Моделювання публічно-приватного партнерства у розвитку та оновленні спортивної інфраструктури в Україні Джерело: [37] Треба зазначити, що ДПП у сфері фізичної культури і спорту було реалізовано низкою країн світу. У ЄС країни Німеччина, Угорщина, Італія були першими у започаткуванні та реалізації проєктів ДПП у сфері фізичної культури і спорту з повною або частковою підтримкою уряду. У Франції ДПП застосовується при будівництві спортивних стадіонів [38]. Висновки до розділу 2 В Україні підприємництво у сфері фізичної культури та спорту здійснюється за такими видами згідно кодів КВЕД: 85.51 «Освіта у сфері спорту та відпочинку»; 93.1 «Діяльність у сфері спорту»; 77.21 Прокат товарів для спорту та відпочинку. 45 Аналіз кількості суб’єктів підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту в Україні показав, що на сьогодні відбувається їх збільшення за напрямами: діяльність спортивних клубів, діяльність фітнес- центрів, освіти у сфері спорту та відпочинку, інша діяльність у сфері спорту, що свідчить про активізацію підприємців в цій сфері, не дивлячись на повномасштабне вторгнення, а також на зростання попиту на послуги в цій галузі. Початок повномасштабної війни в Україні негативно вплинув на результати підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту, зокрема призвело до зниження обсягів реалізованої продукції та послуг. Основними причинами цього є руйнація спортивної інфраструктури, масова міграція населення, економічна нестабільність та інфляція, збільшення податкового навантаження на підприємців. В Україні визнається важливість розвитку сфери фізичної культури та спорту, розроблено відповідні стратегічні та законодавчо-нормативні документи, але видатки на розвиток цієї галузі залишаються недостатніми. Для підтримки підприємництва, зокрема і в сфері фізичної культури та спорту, в Україні реалізується декілька державних програм, в рамках яких надаються цільові гранти. Для розвитку галузі фізичної культури та спорту рекомендується шукати та запроваджувати альтернативні фінансові та інші підтримуючі механізми, такі як державно-приватне партнерство, які дозволять відбудувати спортивну інфраструктуру у післявоєнний період. 46 РОЗДІЛ 3 ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СФЕРІ ФІТНЕС-ПОСЛУГ 3.1 Напрями розвитку підприємництва у фітнес-індустрії Як показали дослідження вище, одним з перспективних і швидкозростаючих видів діяльності в сфері фізичної культури та спорту є фітнес. Популярність даного виду діяльності обумовлюється тим, що метою фітнес-програм є, в першу чергу, залучити людей до здорового способу життя та поліпшити їх фізичний стан. «Фітнес, з точки зору фахівців, - це не просто фізичне навантаження (постійне або періодичне), це система, яка включає фізичну активність, збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок, здоровий спосіб життя, дбайливе і продумане ставлення до свого здоров’я, емоційного стану та зовнішності повсякденно» [39]. За останні півстоліття фітнес-індустрія перетворилася з нішевого ринку в глобальний рух, а постійний розвиток і адаптивність галузі перетворили його в один з найбільш перспективних секторів для інвестицій, як в розвинутих країнах, так і країнах, що розвиваються [40]. Треба зазначити, що світова фітнес-індустрія розвивається дуже швидкими темпами, так за даними Health & Fitness Association, якщо у 2020 році ринкова вартість світової фітнес-індустрії досягла 96,7 млрд.дол. [40], то за даними Fitness Industry Insights, у 2025 році цей ринок оцінюється в 257 млрд.доларів і зростає щорічно на 5,6% [41]. А прогнози вказують на сукупний річний темп зростання на 7,4% до 2028 року [40]. Основною причиною такого темпу зростання в галузі, в тому числі в країнах, що розвиваються, є підвищення обізнаності про здоров’я та методи його покращення, а також широкому долученню молоді. Як зазначалося вище, заняття фітнесом, в першу чергу, позитивно впливає на фізичне та психічне 47 здоров’я людини, знижує поширеність хронічних захворювань і підвищує швидкість одужання. Фітнес набуває ще більшої цінності, оскільки фітнес-програми можуть бути орієнтовані на конкретні групи населення, наприклад, людей похилого віку, майбутніх матерів, молоді, людей з обмеженими можливостями тощо, що дозволяє розширити кількість споживачів послуг, а індивідуальні рішення ще більше посилюють позитивний вплив на здоров’я населення. Цінність фітнесу визнається також роботодавцями. Так, згідно з дослідженнями RAND Corporation, корпоративні оздоровчі програми дозволили скоротити кількість прогулів на 27% і витрати на охорону здоров’я на 26% [40]. Такі компанії, як Google та Apple, вклали значні інвестиції в найсучасніші фітнес-центри, що на їх думку призвело до зростання продуктивності та зниження плинності кадрів. Однією з найбільших переваг фітнес-індустрії є їх здатність створювати соціальні зв’язки, що дуже важливо для посилення згуртованості населення, подолання такої сучасної проблеми як самотність. Крім цього, отримання позитивних результатів при досягненні встановлених фітнес-цілей, дозволяють підвищити самооцінку людей, покращити їх психічний стан. На сьогодні можна виділити декілька тенденцій розвитку фітнес- індустрії, які пов’язані з діджиталізацією та сучасними комп’ютерними технологіями, такими як штучний інтелект, доповнена реальність тощо. Однією із тенденцій на ринку фітнес-послуг є розвиток цифрового фітнесу. Цифровий фітнес використовує пристрої та онлайн-платформи для надання послуг віртуально, тобто клієнти можуть скористатися цими послугами вдома, на відпочинку та в будь-якому іншому місці. До популярних видів віртуальних сервісів та ресурсів можемо віднести: додатки для фітнесу, вебінари з харчування, персональне онлайн-навчання, віртуальні фітнес- челенджі, спеціальні пристрої для фітнесу, навчальні відео тощо. Цей підхід 48 дозволяє підтримати фізичне здоров’я шляхом розширення доступу до фітнес- послу, в результаті чого можна охопити ширшу аудиторію клієнтів [42]. Хоча цифровий фітнес – відносно нове явище і своєї популярності набув під час пандемії Covid19, але на сьогодні – це один з найбільших і найприбутковіших сегментів у фітнес-індустрії. Так, наприклад, додатки для віртуальних тренувань і фітнесу, які в 2022 році оцінювалися в 16,4 млрд. доларів США, будуть зростати на 26,72% до 2030 року [41]. Cognitive Market Research прогнозує, що глобальний дохід цифрового фітнесу досягне 89,32 млрд. доларів у 2030 році. У звіті прогнозується, що найбільшу частку доходів будуть мати фітнес-компанії в Північній Америці, Європи та Азіатсько- Тихоокеанського регіону. За даними Statista, кількість клієнтів цифрового фітнесу в США зросла з 63 млн у 2018 році до 145 млн у 2023 році (на 130% за п’ять років) [43]. Зрозуміло, що така популярність свідчить про високий рівень конкуренції і посилення боротьби за клієнта. Але розробка грамотної маркетингової стратегії може допомогти підприємцю впровадити такі технологічні інновацій в свою діяльність. Наступний перспективний напрям в фітнес-індустрії – це бутикові фітнес-студії, які є невеликими за розмірами з площею від 100 до 700 квадратних метрів та обмеженим асортиментом послуг. Ці студії наголошують на унікальних тренуваннях під керівництвом кваліфікованих інструкторів, що сприяє формуванню причетності та спільноти. Спостерігається швидке зростання такого виду фітнесу, оскільки все більше людей, особливо міленіалів і покоління Z, шукають фітнес-досвід, який надає перевагу атмосфері, спільноті та якості, а не стандартному тренажерному залу [44]. Цей сегмент посідає друге місце за загальним зростанням. Так, він оцінюється в 51,6 млрд. доларів, щорічно зростаючи приблизно на 7,6% року [41]. RunRepeat прогнозує, що сегмент фітнес-студії зросте на 450% у період з 2021 по 2028 роки [43]. 49 Ще однією важливою тенденцію в фітнес-індустрії є інтеграція програм для психічного та емоційного здоров’я в силові програми. Популярності набувають програми, що включають техніки усвідомленості, медитації та зниження стресу, тобто програми для цілісного оздоровлення. Основною фітнес-індустрії продовжують залишатися тренажерні зали та оздоровчі клуби, які забезпечують 39% від загального ринку. Очікується, що це сегмент досягне 102,2 млрд., зростаючи на 7,5% щорічно [41]. В той же час, силові тренування починають набувати більшої популярності ніж кардіотренування, в зв’язку з чим тренажерні зали збільшують свої пропозиції силових тренувань, пропонуючи більше обладнання, зон важкої атлетики, щоб задовольнити попит споживачів. Ця тенденція значною мірою зумовлена науковими висновками, які пов’язують силові тренування зі зниженням ризику смертності від усіх причин 23% [41]. Оскільки люди все частіше переходять на заняття фітнесом вдома, в зв’язку з цим збільшується попит на обладнання для домашнього фітнесу. Так, прогнозується, що до 2028 року цей ринок досягне 14,7 млрд. доларів. Крім цього, зростає ринок додатків для фітнесу, які надають користувачам персональні плани тренувань, відстеження харчування та віртуальні тренування, що робить фітнес професійного рівня доступним для ширшої аудиторії [41]. Перспективним напрямом розвитку фітнес-індустрії є інтеграція фітнесу в інші сектори, такі як готельний бізнес та нерухомість, зокрема забудовники можуть включати фітнес-центри в житлові або офісні комплекси в якості стандартної зручності. Якщо говорити про Україну, то в Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року [26] одним із заходів для досягнення стратегічної мети «Українці регулярно та свідомо займаються фізичною культурою і спортом» за напрямом «Фізично активна нація» є, в тому числі, створення умов для розвитку вітчизняної фітнес-індустрії, адаптованої до потреб масового спорту. Так, серед заходів, які були проведені протягом 2023- 50 2024 років в цьому напряму, було проведення інформаційної компанії, зокрема шляхом розміщення соціальної реклами на телебачення, сторінках соціальних мереж із залученням провідних спортсменів; залучення інститутів громадянського суспільства до проведення заходів з підвищення оздоровчої рухової активності населення тощо [45]. Треба зазначити, що останнє велике дослідження фітнес-індустрії проводилося ще в 2018 році [46]. На той період часу було ідентифіковано 1569 фітнес-об’єктів, які в більшості зосереджені у великих містах (60%): Київ (26%), Харків (11%), Одеса (7%), Дніпро (6%), Львів (5%) [46]. На рисунку 3.1 представлено розподіл фітнес-клубів по типам. Рисунок 3.1 – Розподіл фітнес-клубів по типам Джерело: [46] Тобто, бачимо, що найбільшу питому вагу на ринку фітнес-послуг, займають фітнес-клуби (56%), фітнес-студії (10%), клуби бойових мистецтв, жіночий фітнес-клуб (7%), йога-студія (3%), студія танців (3%) [46]. В Україні працюють як мережеві фітнес-клуби (41%), так і немережеві (59%). Серед мережевих фітнес-клубів а 2018 році лідерами були FitCurves (130 клубів), Sport Life (63), Малібу (30), АтлетіКо (22), Сафірі (16) [46]. 51 Якщо говорити про кількість населення, які користуються послугами, то на кінець 2017 року їх було близько 1,09 млн. На рисунку 3.2 представлено розподіл споживачів в розрізі міст. Рисунок 3.2 – Структура споживачів фітнес-послуг в Україні Джерело: [46] Тобто, бачимо, що найбільше охоплення фітнес-послугами має місто Київ і міста з населенням менше 250 тис.осіб. В цілому, охоплення населення України такими послугами дуже незначне, що робить цей ринок досить перспективним для розвитку. В 2018 році Україна знаходилася на 11 місці в рейтингу країн Європи за кількістю фітнес-клубів і на 12 місці за кількістю споживачів послуг (рис.3.3, рис. 3.4) Рисунок 3.3 – Місце України за кількістю фітнес-клубів Джерело: [47] 52 Рисунок 3.4 – Місце України за кількістю споживачів послуг фітнес-клубів Джерело: [47] Серед основних фітнес-трендів було визначено наступні [46]: • високоінтенсивні інтервальні тренування; • групові програми у великих групах; • «носимі» технології; • вправи з вагою власного тіла; • силовий тренінг; • досвідчені сертифіковані професіонали; • йога; • персональні тренування; • фітнес-програми для людей похилого віку; • функціональний фітнес. Серед популярних напрямів визначили наступні [46]: • вправи для зниження ваги; • Exercise is Medicine; • персональні тренування в міні-групах (2-4 людини); • тренування на відкритому повітрі; • масажні циліндри для поліпшення гнучкості і рухливості м’язів; • ліцензування фахівців у сфері фітнесу; • круговий тренінг; • велнес-коучинг; 53 • Core Training; • спортивні тренування (змагання). Карантин під час пандемії Ковід19 за дослідженнями «Академії фітнесу – України» з маркетинговою компанією Evolution негативно позначилася на діяльності більшості фітнес-центрів, зокрема зменшилася кількість клієнтів і зменшився дохід. В той же час, тренера з фітнесу відмітили, що іони під час карантину почали займатися саморозвитком, освоювати нові напрями діяльності, а також почали проводити тренування онлайн [48]. Повномасштабна війна внесла ще більше коректив в діяльність фітнес- центрів. Зокрема, фахівці з фітнесу відмічають, що змінилися запити клієнтів. Стали актуальними реабілітація, емоційне розвантаження та розслаблення, відновлення фізичного та емоційного спокою. В зв’язку з цим, тренери були змушені знаходити нові підходи до роботи зі споживачами: давати більше підтримки та особистого спілкування; підлаштовувати навантаження під рівень втоми та психологічного виснаження клієнтів; урізноманітнити тренування, стати універсальнішими [49]. На сьогодні, більше тренерів надають перевагу офлайн-тренуванням – 52%, 8,2% тренують тільки онлайн, а 39,8% поєднуються обидва формати [49]. Фахівці відмітили, що фітнес має високий попит в Україні і використовується як емоційне розвантаження. Але існують певні проблеми з підвищенням орендної плати, цін на спортивне харчування, обладнання тощо, що негативно впливає на ведення підприємницької діяльності в цій сфері [49]. Отже, на сьогодні в Україні однім з перспективних підприємницьких напрямів розвитку у фітнес-індустрії є фітнес, спрямований на покращення фізичного і ментального стану населення, в тому числі для реабілітації військових. Треба зазначити, що в Україні запущено державну програму підтримки ветеранів «Ветеранський спорт» (реалізується міністерством у справах ветеранів України спільно з Міністерством цифрової трансформації України), завдяки якій можна Захисникам та Захисницям отримати 1500 грн на заняття 54 спортом щоквартально для відвідувань спортивних залів, басейнів та інших закладів фізичної культури. У першому кварталі 2025 року цією можливістю скористалося близько 22 тисяч ветеранів та ветеранок [50]. Оскільки відкриття фітнес-клубу потребує досить багато інвестицій, а також знань і досвіду в сфері фізичної культури та спорту, такий вид бізнесу є високоризиковим. В зв’язку з цим рекомендується використовувати франшизу, яка дозволяє скоротити терміни запуску фітнес-залу, скоротити ризики; відпадає потреба у тестуванні бізнес-моделі, а також можна отримати готові схеми закупівель, ремонтів та найму персоналу (табл.3.1). Одним з головних активів будь-якої франшизи – це бренд, який формує довіру до нового клубу і лояльність клієнтів, крім цього, потребує менше витрат на маркетинг [51]. Таблиця 3.1 – Відмінності у способах відкриття фітнес-клубу Параметр Самостійно Франшиза Час запуску 6–12 міс. 2–3 міс. Ризик провалу Високий Середній/низький Потреба у досвіді Висока Не обов’язкова Маркетинг З нуля Професійна підтримка Бізнес-процеси Створюються вручну Готові шаблони Джерело: [51] До пакету підтримки при створенні фітнес-клубу можуть входити: підбір та навчання персоналу (тренінги, відеоуроки, сертифікація, стажування); маркетинг (готові шаблони реклами, контент для соцмереж); CRM-системи (аналітика клієнтів, абонементів, доходів); операційні документи (інструкції для адміністраторів, тренерів); підтримка запуску (підбір локації, ремонт, підключення обладнання) [51]. Натомість необхідно буде сплатити первинні інвестиції та паушальний внесок (одноразова оплата за право працювати під брендом, доступ до навчання, бізнес-моделі, маркетингу) і щомісячні роялті. Крім цього, ще можуть бути висунуто низку вимог до розміру приміщення, ціни, видів послуг тощо. 55 Так, наприклад, FitCurves пропонує ексклюзивне право вести бізнес під брендом FitCurves; готові інструменти управління, навчання персоналу; впровадження оперативного управління за системою Kaizen; CRM програма для ведення бізнесу та обліку клієнтів; базовий комплекс обладнання (8 тренажерів+програма розтяжки після тренування); супровід на етапі підготовки, відкриття і запуску роботи клубу; навчання і сертифікація команди з можливістю стажування в клубах; маркетингова підтримка і навчальні тренінги для фітнес-тренерів; диверсифікація ризиків за рахунок додаткових проєктів і продуктів компанії [52]. Умовами франшизи є наступні: вступний франчайзинговий внесок – 12500 дол., інвестицій на запуск нового клубу – від 200000 грн; термін запуску проєкту – 6-12 тижнів; окупність проєкту - 12-18 місяців; необхідне приміщення – 120-150 м2. [52] Початкові витрати на франшизу Sport Life становить до 3 млн.грн, паушальний внесок – 500 тис. – 1 млн. грн залежно від розміру зали. Роялті – 2-7% від прибутку фітнес-клубу. Умови для роботи: площа клубу – 500 м2 для малих міст, від 1000 м2 для обласних центрів; локація – місця з високою прохідністю: торгові центри, густонаселені житлові райони, ділові квартали; дотримання стандартів компанії, санітарно-епідеміологічних норм [53]. Компанія Sport Life пропонує кілька форматів клубів: преміум-клуб з великою площею, тренажерним залом, басейном, зоною spa, груповими програмами та дитячими зонами; клуб середнього сегменту – тренажерний зал, групові заняття, зона кардіо; міні-формат – тренажерний зал та базові групові заняття [53]. Підтримка франчайзера полягає у навчанні всіх фахівців, тренерів, наданні маркетингових послуг та рекламних матеріалів, доступ до IT-систем управління клубом, власного мобільного додатку. Крім того, франчайзі отримує готовий бізнес-план, підтримку під час операційної діяльності [53]. Отже, фітнес-індустрія є одним із перспективних напрямів розвитку в сфері фізичної культури та спорту в Україні, з огляду на низький рівень 56 охоплення населення фітнес-послугами. Уряду та приватним інвесторам варто звернути увагу на необхідність підтримки та розвитку цього сектору, зокрема шляхом інвестування в інфраструктуру фітнес-клубів, навчання та сертифікацію фахівців, популяризацію фізичної активності серед різних верств населення, що буде сприяти загальному оздоровленню населення та покращенню якості життя. Підприємницька діяльність в сфері фізичної культури та спорту, зокрема щодо фітнес-діяльності потребує ретельного вивчення сучасних світових тенденцій в цій галузі, а також особливостей соціально-економічного розвитку України та сучасних реалій, в яких на сьогодні знаходиться країна. Враховуючи сучасні тенденції в сфері інформаційно-комп’ютерних технологій для України будуть актуальні наступні напрями підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту: 1. Фітнес у віртуальній та доповненій реальності (VR/AR), зокрема тренування через VR-окуляри (як Supernatural чи FitXR). Як ідея для бізнесу, може бути створення VR-фітнес клубу, або створення VR-зони в звичайних фітнес-центрах. 2. Онлайн-фітнес-платформи з персоналізацією через AI, зокрема використання мобільних застосунків, які аналізують фізичну форму, стан здоров’я та пропонують персональні плани тренувань (AI coach). 3. Роботизовані тренажери та «розумні» фітнес-присторої, зокрема інтелектуальні тренажери, які самі підлаштовують навантаження. 4. Мікротренування - сервіси або мобільні застосунки для 5-15 хвилинних тренувань протягом дня для працівників, які дуже завантажені Враховуючи стресову ситуацію, в якій живе населення в Україні популярності набирає такий вид фітнесу, як фітнес для ментального здоров’я, який включає як фізичні вправи так і медитацію, і дихальні практики. Фітнес для ментального здоров’я, в тому числі, актуальний для військових та ветеранів. Зокрема, це можуть бути реабілітаційні центри, в яких надаються комплексні послуги, такі як: лікувальна фізкультура з фахівцями, 57 кінезіотерапія, м’які функціональні тренування з фізіотерапевтом; зони відновлення (кріотерапія, масажі, фізіотерапевтичні процедури); психологічні групові або індивідуальні сесії. Також, це може бути поєднання терапевтичної фізичної активності з творчими практиками, такими як живопис, музика, скульптури. Для військових та ветеранів також актуальними є створення мобільних груп фізичної реабілітації для тих, хто не може самостійно пересуватися. Основними послугами можуть бути надання індивідуальних планів тренувань залежно від травм, домашній супровід реабілітації. Актуальним для розвитку є напрям, який поєднує фітнес і біохакінг. Біохакінг – це набір методик для «зламування» біологічних процесів. Біохакінг допомагає людям змінювати своє тіло, дієту та спосіб життя, щоб покращити фізичні можливості та продовжити життя. Мета біохакінгу – удосконалити організм, покращити його функції, реалізувати максимум можливостей тіла, щоб забезпечити собі довголіття. І для реалізації цієї мети у біохакінгу критично важливий суворий систематизований та комплексний підхід. Це означає, що покращення організму йде на всіх рівнях: фізичному, біологічному та психологічному [54]. Ще одним цікавим напрямом для розвитку в Україні є екологічний спорт (Green Fitness), який набуває значної популярності в зарубіжних країнах. Більш детально про цей напрям розглянемо в наступному підрозділі дослідження. 3.2 «Зелений фітнес» як сучасний напрям розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту Одним з актуальних напрямів в сфері фізичної культури та спорту є Екологічний спорт або Зелений фітнес (Green Fitness). Це – вид фітнесу, який намагається поєднати здоровий спосіб життя та екологічну свідомість, зокрема 58 шляхом мінімізації шкідливого впливу на природу, використання «зелених» технологій, залучення людей до природоохоронних ініціатив через рух. Ще в 1997 році у Великобританії волонтерами з охорони природи було розроблено та впроваджено концепцію Green Gyms, яка пропонує «цілеспрямовану фізичну активність на свіжому повітрі» за допомогою таких видів діяльності, як посадка дерев і управління лісами, вирощування їжі та створення луків з польовими квітами [55]. Green Gyms – це щотижневі заходи, які проводяться протягом 3-4 годин у громадському місці, наприклад у парку, зазвичай вдень у будній день. У кожному Green Gym працює до 50-60 волонтерів, а явка на тиждень зазвичай коливається від 6 до 20. Заняття включають розминку, відпочинок та широкий спектр заходів із садівництва та землеустрою. Green Gym на відкритому повітрі орієнтований на людей, які не користуються традиційними тренажерними залами, і допомагає їм покращити свою фізичну форму [56]. Програмою керує організація The Conservation Volunteers (TCV) у Великій Британії [57]. Їхня мета – «об'єднати людей для створення, покращення та догляду за зеленими насадженнями». Green Gym відкритий для всіх, і особливо націлений на групи ризику, такі як люди з проблемами психічного здоров'я, фізичним здоров’ям та ізоляцією. TCV заявляють, що їхні послуги знижують попит на послуги охорони здоров’я, «сприяючи більшій активності для тих, хто схильний до захворювань, яким можна запобігти, і соціальній інтеграції для тих, хто страждає від ізоляції та самотності» [58]. Ключовими цілями Green Gyms є покращення: • здоров’я та благополуччя – шляхом підвищення або підтримки фізичної форми, зменшення ізоляції та підтримки кращого психічного благополуччя; • працевлаштування – шляхом підвищення знань, навичок та впевненості [56]. 59 В додатку А представлено логічну модель Green Gyms, в якій представлено взаємозв’язок діяльності, яка пропонується в рамках даного підходу та ключовими результатами. Зазначена діяльність є волонтерською діяльністю, але ідея «зеленого тренажерного залу» може бути використана і з бізнес-метою, тобто поєднати в собі і прибуткову складову, соціальну та екологічну. Зокрема, в такому напряму можна створити соціальне підприємство. Цікавим до запровадження є спортивний рух Plogging (походить від англійського «jogging» and «plocka upp», шведського терміну, що означає «підбирання»). Отже, Plogging – це шведський фітнес-тренд з 2016 року, який поєднує в собі біг підтюпцем і прибирання сміття [59]. Однією з основних ідей Green Fitness – це перехід до тренувань на свіжому повітрі, що позитивно впливає на легені та серцево-судинну систему, а також психічне здоров’я. По суті, зелений фітнес є потужною платформою для управління навколишнім середовищем. Це рух, де ентузіасти фітнесу стають волонтерами з охорони природи, створюючи хвилі позитивних змін. Зелений фітнес може принести користь оточуючому середовищу шляхом: 1. Використання відновлювальної енергії за допомогою спеціального тренажерного обладнання. 2. Використання практик зі скорочення відходів. 3. Популяризація відкритих просторів, що підвищує цінність природи. 4. Усвідомлення збереження природи шляхом поширення обізнаності та заохочення практик, які позитивно впливають на навколишнє середовище [60]. Однією з переваг зеленого фітнесу є те, що він можуть бути доступним для всіх, і кожен може тією чи іншою мірою долучитися до цього процесу. Це сприяє ширшому охопленню населення та залучення їх до фізичних активностей та спорту. 60 Обладнання «зеленого тренажерного залу» повинно тим чи іншим чином робити внесок у сталий розвиток. Наприклад, можна використовувати наступне: • механічні тренажери без електрики (велотренажери, бігові доріжки, орбітреки тощо), що дозволяє економити електроенергію та зменшувати вуглецевий слід; • тренажери, які генерують елетроенергію; • тренажери з натуральних матеріалів (дерево, бамбук, перероблений метал); • природний функціональний тренінг (використання природних об’єктів або еко-обладнання); • мобільні та переносні рішення для «зелених тренувань» (мобільні стійки для присідань, міні-батут, баланс-платформи з перероблених матеріалів). Треба зазначити, що екологічний тренажерний зал – це ініціатива, яка почала розвиватися в 2007 році, коли Адам Бьозел, засновник The Green Microgym [61], прикріпив електрогенератор до велосипеда, і таким чином згенерував достатньо електроенергії для живлення DVD-програвача. З тих пір ця ідея продовжує зростати, особливо в таких країнах, як США, Німеччина, Великобританія та Нідерланди [62]. Згідно з даними SportsArt година тренування на екологічному стаціонарному велосипеді або біговій доріжці може генерувати до 220 Вт. Якщо електроенергії виробляється більше, ніж потрібно машині, надлишок енергії може бути використаний для живлення іншого обладнання, і навіть для освітлення та кондиціонування тренажерного залу, що робить цей процес значно зменшує вуглецевий слід як обладнання, так і будівлі [62]. Крім того, є мотиваційна складова для користувачів екологічного тренажерного залу: бачити, як результат їхніх вправ перетворюється на щось корисне, наприклад, електроенергію, заохочує клієнта продовжувати 61 працювати заради свого фізичного та ментального здоров’я, а також робити свій внесок у боротьбу зі зміною клімату [62]. В Іспанії така практика була поступово введена і вже стала реальністю в тренажерних залах, таких як той, що в валенсійському муніципалітеті Кварт- де-Поблет. Цей заклад пропонує додаткову мотивацію, зменшуючи вартість абонементу в тренажерний зал залежно від кількості енергії, яку кожна людина генерує під час своєї діяльності. Заняття доповнюється додатком для iPhone та Android, який відстежує вироблену енергію та те, як вона допомагає навколишньому середовищу [62]. Компанія «Pavegen» у Великобританії виготовляє тротуари та бігові доріжки, які генерують електроенергію від кроків людей. Такі плити були встановлені в Лондоні, щоб заряджати освітлення міста енергією пішоходів вбо спортсменів [63] Тренажерний зал The Earth Gym [64] – це бізнес, який належить корінним жінкам, і полягає в оздоровленні заснованому на взаємодії людей з природою. Тренування відбуваються на природі, а замість тренажерів використовуються природні матеріали. «Зелені тренажерні зали» можуть робити внесок в екологію, в тому числі шляхом проєктування з дотриманням принципів сталого розвитку, включаючи енергоефективне обладнання, відновлювальні джерела енергії та екологічно чисті будівельні матеріали. Такі «зелені тренажерні зали» зосереджені на зменшенні відходів та мінімізації вуглецевого сліду. Персональні тренери також можуть заохочувати своїх клієнтів робити екологічно свідомий вибір щодо одягу для тренувань. Традиційний одяг для тренувань часто виготовляється з синтетичних матеріалів, таких як поліестер, який може розкладатися на звалищах протягом сотень років. Можна заохочувати клієнтів інвестувати в екологічне спорядження для тренувань із перероблених матеріалів або органічних тканин. Наприклад, Такі бренди, як Patagonia [65] та prAna [66], пропонують екологічно чисті варіанти спортивного одягу, які є одночасно стильними та екологічними. 62 Харчування відіграє вирішальну роль у досягненні фітнес-цілей, і тренери можуть спрямовувати своїх клієнтів до сталого вибору дієти. Стале харчування – це цілісний підхід до споживання їжі, який ставить на перше місце особисте здоров’я та враховує довгострокове благополуччя планети. Це передбачає усвідомлений вибір, підтримку індивідуальних цілей у харчуванні та екологічної стійкості. Це включає вибір місцевих і сезонних продуктів харчування, щоб зменшити викиди вуглецю, пов’язані з транспортуванням, вибір рослинних або екологічно чистих варіантів білка, щоб зменшити вплив виробництва м'яса на навколишнє середовище, а також зменшення харчових відходів за допомогою належного планування та зберігання їжі. Стале харчування визнає, що наш вибір дієти має глибокий вплив на планету та майбутні покоління, наголошуючи на балансі між здоровим харчуванням і відповідальним управлінням навколишнім середовищем [67]. Скорочення відходів є важливим компонентом сталого життя та відповідального управління ресурсами. Вона передбачає мінімізацію утворення відходів та пошук способів повторного використання, переробки або утилізації відходів екологічно чистими способами. Ця практика поширюється на різні аспекти життя, включаючи фізичну активність і фітнес. Зменшення відходів є важливим аспектом сталого розвитку. Ось кілька додаткових способів досягти зменшення відходів у контексті фітнесу: 1. Багаторазові пляшки для води, що зменшує пластикові відходи та сприяє належній гідратації під час тренувань. 2. Екологічно чисте спорядження для тренувань. 3. Цифрові тренування. Використання цифрових платформ для програм тренувань і планів тренувань, зменшує потребу в друкованих матеріалах, таких як аркуші тренувань і розклади. 4. Мінімальна упаковка, зокрема вибір фітнес-добавок та закусок, які доступні в мінімалістичній або екологічній упаковці. Оптові закупівлі також можуть зменшити відходи упаковки. 63 5. Екологічно чисті тренажерні зали, зокрема такі, в яких використовуються енергоефективне освітлення, екологічно чисті засоби для прибирання та програми переробки. 6. Програми переробки старого обладнання. 7. Компостування органічних відходів, що утворюються під час занять фітнесом, таких як фруктові шкірки або кавова гуща, від закусок перед тренуванням. 8. Використання екологічно чистого транспорту [67]. Інтегруючи ці методи зменшення відходів у фітнес-рутини та програми вправ, персональні тренери, оздоровчі клуби та окремі особи можуть позитивно впливати на навколишнє середовище, дотримуючись здорового способу життя. Зрозуміло, що розвиток такого виду підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту потребує наявності відповідних ресурсів, як людських, так і природніх, фінансових та інформаційних. В першу чергу, модернізація фітнес-центрів енергоефективним та енергогенеруючим обладнанням є досить вартісним заходом. По-друге, через брак інформації щодо зелених тренажерних залів, їх переваги у збереженні навколишнього середовища, попит на зелений фітнес може бути недостатнім. Географічні обмеження також створюють проблему. Не у всіх регіонах та громадах є необхідні відкриті простори або сприятливий клімат для тренувань на свіжому повітрі цілий рік. Тут можуть допомогти віртуальні зелені тренажерні зали, надаючи рівні можливості для всіх взяти участь у цьому русі, незалежно від місця розташування. Нарешті, є опір змінам. Перехід від традиційного тренажерного залу до зеленого передбачає зміну парадигми. Це вимагає від відвідувачів тренажерного залу прийняти нові умови тренувань і розпорядок дня. Щоб подолати цю інерцію, важливо наголосити на додаткових перевагах зеленого фітнесу, таких як покращення психічного здоров’я та безпосередня роль у збереженні навколишнього середовища [60]. 64 Для того, щоб зменшити зазначені перешкоди в розвитку зеленого фітнесу в Україні, існує необхідність популяризації цього виду діяльності в сфері фізкультури та спорту як серед населення, так і серед підприємців. Важливу роль тут відіграють органи державної влади та громадянське суспільство, які можуть запустити інформаційну компанію щодо зеленого напряму у фізичній культурі та спорту. Отже, зелений або сталий фітнес – це один із сучасних трендів, що набуває популярності в усьому світі і має значний потенціал для розвитку в Україні. З одного боку населення починає бути більш свідомим і відповідальним щодо екології, що робить такий вид підприємницької діяльності в сфері фізичної культури і спорту досить перспективним, а з іншого боку, впровадження підприємцями описаних вище практик в свій бізнес допоможе долучити більше людей до свідомого сталого споживання та турботі до навколишнього середовища. Висновки до розділу 3 Одним з перспективних і швидкозростаючих видів діяльності в сфері фізичної культури та спорту є фітнес. Популярність даного виду діяльності обумовлюється тим, що метою фітнес-програм є, в першу чергу, залучити людей до здорового способу життя та поліпшити їх фізичний стан. Світова індустрія розвивається швидкими темпами і щорічно зростає на 5,6%. Основними тенденціями у сфері фітнес-індустрії, які можна використовувати для розвитку підприємницької діяльності, виділяють: цифровий фітнес, бутикові фітнес-студії, інтеграція програм для психічного та емоційного здоров’я в силові програми, інтеграція фітнесу в інші сектори, такі як готельний бізнес та нерухомість, поєднання фітнесу та біохакінгу, екологічний фітнес. В Україні до стратегічної мети в сфері розвитку культури та спорту віднесено створення умов для розвитку вітчизняної фітнес-індустрії, 65 адаптованої до потреб масового спорту, в рамках якої реалізується низка заходів пов’язаних з популяризацією фізкультури та спорту. В Україні фітнес має високий попит, але охоплення населення все ще є незначним, що формує значний потенціал для розвитку підприємницької діяльності. Одним з актуальних напрямів в сфері фізичної культури та спорту є Екологічний спорт або Зелений фітнес, який зосереджений на поєднанні здорового способу життя та екологічної свідомості. Зелений фітнес може принести користь оточуючому середовищу шляхом: використання відновлювальної енергії за допомогою спеціального тренажерного обладнання; використання практик зі скорочення відходів; популяризація відкритих просторів, що підвищує цінність природи; усвідомлення збереження природи шляхом поширення обізнаності та заохочення практик, які позитивно впливають на навколишнє середовище. 66 ВИСНОВКИ 1. З’ясовано, що фізична культура та спорт – це унікальна і динамічна галузь, яка зростає з кожним роком і створює високу додану вартість, а також забезпечує створення нових робочих місць, покращує здоров’я нації та розваги для людей у всьому світі. В сучасному суспільстві ця галузь виконує низку взаємопов’язаних функцій, таких як оздоровча; соціальна; гуманістична; освітньо-виховна; патріотична; культурна; безпекова; економічна; політична; іміджева. 2. Виявлено, що підприємництво в сфері фізичної культури та спорту – це специфічний вид бізнесу, який спрямований на задоволення потреб населення у здоровому, гармонійному та якісному розвитку через надання низки фізкультурно-спортивних послуг, а також виробництво відповідних товарів; має на меті отримання прибутку та досягнення певної соціальної мети; потребує від підприємця комплексу знань в сфері бізнесу, фізичної культури та спорту, психології, педагогіки тощо. 3. Аналіз стану розвитку підприємницької діяльності в сфері фізичної культури та спорту свідчить про негативний вплив повномасштабної війни на обсяги реалізації продукції та послуг в цій галузі, хоча, починаючи з 2023 році справи в галузі починають пожвавлюватися, особливо за такими напрямами, як діяльність спортивних клубів, діяльність фітнес-центрів, освіти у сфері спорту та відпочинку. 4. В Україні визнається важливість розвитку сфери фізичної культури та спорту, розроблено відповідні стратегічні та законодавчо-нормативні документи, але видатки на розвиток цієї галузі залишаються недостатніми. Для підтримки підприємництва, зокрема і в сфері фізичної культури та спорту, в Україні реалізується декілька державних програм, в рамках яких надаються цільові гранти. 67 5. Для розвитку галузі фізичної культури та спорту рекомендується шукати та запроваджувати альтернативні фінансові та інші підтримуючі механізми, такі як державно-приватне партнерство, які дозволять відбудувати спортивну інфраструктуру у післявоєнний період. 6. Одним з перспективних і швидкозростаючих видів діяльності в сфері фізичної культури та спорту є фітнес. Основними тенденціями у сфері фітнес- індустрії, які можна використовувати для розвитку підприємницької діяльності, виділяють: цифровий фітнес, бутикові фітнес-студії, інтеграція програм для психічного та емоційного здоров’я в силові програми, інтеграція фітнесу в інші сектори, такі як готельний бізнес та нерухомість, поєднання фітнесу та біохакінгу, екологічний фітнес. 7. Одним з актуальних напрямів в сфері фізичної культури та спорту є Екологічний спорт або Зелений фітнес, який зосереджений на поєднанні здорового способу життя та екологічної свідомості. Зелений фітнес може принести користь оточуючому середовищу шляхом: використання відновлювальної енергії за допомогою спеціального тренажерного обладнання; використання практик зі скорочення відходів; популяризація відкритих просторів, що підвищує цінність природи; усвідомлення збереження природи шляхом поширення обізнаності та заохочення практик, які позитивно впливають на навколишнє середовище. 68 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Як заняття спортом покращує ваш психоемоційний стан та зміцнює психічне здоров’я? URL: https://phc.org.ua/news/yak-zanyattya- sportom-pokraschue-vash-psikhoemociyniy-stan-ta-zmicnyue-psikhichne- zdorovya 2. Physical activity. URL: https://www.who.int/en/news-room/fact- sheets/detail/physical-activity 3. Лукащук В. Значення спортивної галузі у зростанні добробуту країни. URL: http://personal.in.ua/article.php?ida=633 4. Enterprises in the sports sector. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics- explained/index.php?title=Enterprises_in_the_sports_sector#What_is_the_sports_s ector.3F 5. Employment in sport. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics- explained/index.php?title=Emplo yment_in_sport 6. Sport Satellite Account for the UK 2024: Research into a new measure for estimating the value of sport. Published 1 October, 2024. URL: https://www.gov.uk/government/publications/sport-satellite-account-for-the-uk- 2024-research-into-a-new-measure-for-estimating-the-value-of-sport/sport- satellite-account-for-the-uk-2024-research-into-a-new-measure-for-estimating-the- value-of-sport 7. Іваненко О. І. Соціальна роль фізичної культури та спорту. URL: https://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/2227/Ivanenko.p df 8. Цимбалюк І., Павліха Н., Цимбалюк С. Сталий розвиток спортивно-оздоровчої сфери регіону заради миру та безпеки. Монографія. URL: Луцьк : Вежа-Друк, 2022. 69 9. Голоцван О. А, Зимівець Н. В, Сакович О. Т, Ющишин С. Ю. Спорт заради розвитку : методичний посібник з підготовки інструкторів програми. За заг. ред. Н. Зимівець. Київ : Видавництво «Фенікс», 2017. 208 с. 10. Подлепіна П. О. Вплив міжнародного туризму на сучасні пріоритети сталого розвитку країн, що розвиваються. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки. 2019. Вип. 54. С. 17–24. 11. Гасюк І. Л. Фізична культура і спорт в системі забезпечення національної безпеки України. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/22_2013/29.pdf 12. Про фізичну культуру і спорт. Закон України від 24.12.1993 № 3808-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3808-12#Text 13. Канцур І. Г., Сергієнко Ю. П., Кондратюк А. В., Салій М. О. Управління фізичною культурою і спортом в територіальних громадах України. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Випуск 1 (173). 2024. URL: DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.1(173).16 14. Зорій Я., Молдован А. Підприємництво в галузі фізичної культури і спорту як перспектива самореалізації фахівця. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2021. № 5 (109). 15. Лукащук В. І. Державна політика в галузі фізичної культури і спорту: українські реалії. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2014, № 1101. С. 126-131. 16. Про підприємництво. Закон України від 07.02.1991 № 698-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-12#Text 17. Ranjith P., Baranidharan K., Suganya T., Selvakumar N., Sujathabaranidharan T., Christopher I. J., Janarthanan. Sports Business Opportunities in Entrepreneurship: A Study. URL: https://ijrpr.com/uploads/V4ISSUE3/IJRPR10676.pdf 18. Бортнік С. М. Інноваційне та соціальне підприємництво: курс лекцій для студентів денної та заочної форм навчання освітньо- 70 кваліфікаційного рівня «бакалавр», спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», освітньо-професійної програми «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», галузі знань – 07 управління та адміністрування. Луцьк: 2022. 220 с 19. Молдован А. Д Особливості і проблеми підприємницької діяльності у сфері фізичної культури і спорту. Young Scientist. № 3.3 (55.3). 2018. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2018/3.3/19.pdf 20. Ratten, V. (2012). Sport entrepreneurship: challenges and directions for future research. International journal of entrepreneurial venturing. 4(1). С. 65-76. 21. Мічуда Ю. П. Сфера фізичної культури і спорту в умовах ринку [монографія]. К.: Олімпійська література, 2007. 216 с. 22. Городинська І. В., Степанюк С. І. Сфера фізичної культури та спорту в умовах ринкових відносин: термінологічний апарат. URL: https://ekhsuir.kspu.edu/bitstream/handle/123456789/6000/%D0%A1%D1%82%D 0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20(%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5 %D0%B4%D0%B6%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82).pdf?sequence=1 23. Лукащук В. І. Особливості підприємницької діяльності у сфері спорту. Український соціум. 2012. № 3(42). С. 43-52 https://ukr- socium.org.ua/wp-content/uploads/2012/07/43-52__no-3__vol- 42__2012__UKR.pdf 24. КВЕД-2024. URL: https://opendatabot.ua/c/kved/ 25. Державна служба статистики. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ 26. Про затвердження Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-2020- %D0%BF#n9 27. Скільки коштів на розвиток фізкультури та спорту витрачає Україна. URL: https://www.slovoidilo.ua/2025/04/14/infografika/ekonomika/skilky-koshtiv- rozvytok-fizkultury-ta-sportu-vytrachaye-ukrayina 71 28. Про схвалення Стратегії відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року та затвердження операційного плану. Розпорядження Кабінету Міністрів України; Стратегія, План, Заходи від 30.08.2024 № 821-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2024-%D1%80#n14 29. Допомога підприємцям у створенні та розвитку бізнесу. URL: https://business.diia.gov.ua/ 30. Інструменти підтримки бізнесу. Січень 2025 року. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/instrumenty-pidtrymky-biznesu- sichen-2025-roku 31. Програми підтримки бізнесу в Україні. URL: https://givingtuesday.ua/statti/programy-pidtrymky-biznesu-v-ukrayini/ 32. До 400 тис. грн можуть отримати громади на створення адаптивних спортивних клубів. URL: https://mhp.com.ua/uk/press- releases/konkurs-chas-diyati-nestrimni 33. Sport England. URL: https://www.sportengland.org/about- us#whoweare-12165 34. EU programme for education, training, youth and sport. URL: https://erasmus-plus.ec.europa.eu/opportunities/opportunities-for- organisations/sport-actions 35. Камінська В.В. Публічно-приватне партнерство у реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту в Україні: перспективи вдосконалення. Держава та регіони. Серія Публічне управління і адміністрування. 2022. №3(77). С. 45–51. URL: https://doi.org/10.32840/1813- 3401.2022.3.7 36. Hontaruk О. Features of public-private partnership in the field of physical culture and sports. URL: https://doi.org/10.30525/978-9934-26-318-7-11 37. Сиченко В. В., Рибкіна С. О., Соколова Е. Т. Публічно-приватне партнерство в розвитку спортивної інфраструктури України. URL: http://repositsc.nuczu.edu.ua/bitstream/123456789/20310/1/4Sychenko.pdf 72 38. Банах С. Досвід Франції щодо правового регулювання державно- приватного партнерства як основа для покращення українського законодавства. Актуальні проблеми правознавства. 2024. No 1. С. 33–39. DOI: 10.35774/app2024.01.033. 39. Чернявська О. Фітнес як стиль життя: особливості розвитку в Україні (на прикладі мегаполісів). Український соціологічний журнал. 2012. № 1–2 79-89. 40. Preissler Yv .The Global Fitness Industry A Strategic Investment in the Future of Humanity. URL: https://www.linkedin.com/pulse/global-fitness-industry- strategic-investment-future-yves-preissler-rqicf 41. Fitness Industry Insights: Key Trends and Growth Statistics. URL: https://mirrorsdelivered.com/blogs/industry-news-trends/fitness-industry-insights- key-trends-and-growthstatistics?srsltid=AfmBOooXzFZJQ8GB- Mol3KPyYztweOm9JPx_HI6zQrfV4bEaU7oukNyr 42. Digital Fitness Market Share and Top Trends. URL: https://www.fitnessondemand247.com/news/digital-fitness-market-share-and-top- trends 43. Digital Fitness Market Share and Top Trends. URL: https://www.fitnessondemand247.com/news/digital-fitness-market-share-and-top- trends 44. Boutique Fitness Studio: What It Is & 5 Reasons to Start in 2024. URL: https://wod.guru/blog/boutique-fitness/ 45. Про затвердження плану заходів на 2023 і 2024 роки щодо реалізації другого етапу Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України; План, Заходи від 09.06.2023 № 509-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2023- %D1%80#Text 46. Дослідження ринку фітнес-послуг України 2018. URL: https://fitcurves.org/wp-content/themes/fitcurves/fr-new/2018.pdf 47. European Health & Fitness Market Report 2018. 73 48. Як пандемія вплинула на фітнес-індустрію в Україні. Результати дослідження. URL: https://fitnessacademy.com.ua/news/iak-pandemiia-vplynula- na-fitnes-industriiu-v-ukraini-rezultaty-doslidzhennia/ 49. Як повномасштабне вторгнення вплинуло на фітнес-індустрію у 2022-2023 роках. URL: https://fitnessacademy.com.ua/articles/iak- povnomasshtabne-vtorhnennia-vplynulo-na-fitnes-industriiu-u-2022-2023-rokakh/ 50. Старт прийому заявок на програму «Ветеранський спорт»: можливість для Захисників та Захисниць отримати 1 500 грн на заняття спортом. URL: https://mva.gov.ua/prescenter/category/86-novini/start-priyomu- zayavok-na-programu-veteranskiy-sport-mozhlivist-dlya-zahisnikiv-ta-zahisnits- otrimati-1-500-grn-na-zanyattya-sportom 51. Франшиза спортзалу: інвестиції, умови та перспективи. URL: https://business-broker.com.ua/blog/franshyza-sportzalu-investytsii-umovy-ta- perspektyvy/ 52. Fitcurves. URL: https://fitcurves.org/ua/biznes/ 53. Франшиза мережі фітнес-клубів Sport Life. URL: https://soroka.pro/franchises/franshiza-merezhi-fitnes-klubiv-sport-life/ 54. Біохакінг простими словами: що це і як він працює. URL: https://www.ukraine-lifehacker.com/simple-biohacking 55. The rise of The Green Gym in the UK. URL: https://thegoodnewshub.com/environment/the-rise-of-the-green-gym-in-the-uk/ 56. Green Gym Evaluation Report 2016. 57. The Conservation Volunteers. URL: https://www.tcv.org.uk/greengym/ 58. The rise of The Green Gym in the UK. URL: https://thegoodnewshub.com/environment/the-rise-of-the-green-gym-in-the-uk/ 59. Plogging: The New Swedish Trend of Running while Picking Up Trash. URL: https://waste4change.com/blog/plogging-the-new-swedish-trend-of-running- while-picking-up-trash/ 60. Environmental Impact: The Green Gym Movement. URL: https://orderific.com/blog/green-gyms/ 74 61. The Green Microgym. URL: https://www.thegreenmicrogym.com/ 62. Alonso D. Eco-friendly gyms are gaining ground from the United States with the premise of transforming our daily activity into a sustainable energy source. URL: https://www.moeveglobal.com/en/planet-energy/green-energy/eco- gym-personal-wellbeing-and-environmental-wellness 63. Pavegen. URL: https://www.pavegen.com/ 64. The Earth Gym. URL: https://www.theearthgym.co/about-the-earth- gym 65. Patagonia. URL: https://www.patagonia.com/home/ 66. prAna. URL: https://www.prana.com/?srsltid=AfmBOoqqWW9r2 NgA9ncGtyO-oQJeKms5PN0D6KkRnEmXyelm7lLRy7QH 67. Sustainable Fitness: Explore eco-friendly practices in the fitness industry. 68. Іванов Р., Іванов К., Базик О. (2024). Сутність, особливості та перспективи індустрії спорту в контексті сталого розвитку. Економіка та суспільство, (65). URL: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-65-8 69. У цьому році від війни постраждало 24 об'єкти спортивної та 19 об'єктів молодіжної інфраструктури. URL: https://lb.ua/sport/2024/12/31/652973_tsomu_rotsi_vid_viyni_postrazhdalo_24.ht ml 70. Росіяни вчергове атакували спортивну інфраструктуру/ URL: https://mms.gov.ua/news/rosiiany-vcherhove-atakuvaly-sportyvnu-infrastrukturu 71. Українські біженці після трьох років за кордоном. Четверта хвиля дослідження. URL: https://ces.org.ua/refugees_fourth_wave/ 72. У січні 2025 року інфляція пришвидшилась до 12,9% у річному вимірі. У місячному вимірі ціни зросли на 1,2%. Коментар Національного банку щодо рівня інфляції в січні 2025 року. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-rivnya- inflyatsiyi-v-sichni-2025-roku 7 5 Додаток А Логічна модель Green Gyms