ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7378Full metadata record
| DC Field | Value | Language |
|---|---|---|
| dc.contributor.advisor | Багач, Ірина Григорівна | - |
| dc.contributor.author | Єлейнік, Анастасія Володимирівна | - |
| dc.date.accessioned | 2026-03-10T07:03:58Z | - |
| dc.date.available | 2026-03-10T07:03:58Z | - |
| dc.date.issued | 2025 | - |
| dc.identifier.uri | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7378 | - |
| dc.description.abstract | Yeleinik Anastasiia “SOCIO-POLITICAL VOCABULARY IN ENGLISH- LANGUAGE MEDIA: DIFFICULTIES OF TRANSLATION INTO UKRAINIAN” Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2025 Keywords: socio-political lexis, media discourse, translation difficulties, translation strategies, lexical-semantic transformations, pragmatic adaptation, ideological markers, evaluative vocabulary, English-Ukrainian translation. This master’s qualification work presents a comprehensive study of socio- political vocabulary functioning in contemporary English-language media and the peculiarities of its translation into Ukrainian. At the present stage of global development, socio-political communication has become an integral part of everyday media consumption. The rapid mediatization of political processes, intensification of information flows, hybrid warfare and ideological polarization significantly increase the role of socio-political lexis in shaping public opinion and influencing collective consciousness. In this context, the translation of socio-political media texts requires not only linguistic competence, but also a deep understanding of political realities, cultural background and pragmatic intentions embedded in the source texts. The aim of the study is to identify the lexico-grammatical and pragmatic features of translating socio-political vocabulary from English into Ukrainian and to analyze the main difficulties that arise in the process of translating English-language media texts. The object of the research is socio-political vocabulary in English- language media discourse. The subject of the research is the difficulties and strategies of translating socio-political vocabulary from English into Ukrainian. The research material consists of a corpus of English-language media texts (news reports, analytical articles and opinion columns) and their Ukrainian translations. The work consists of an introduction, three sections, conclusions to each section, general conclusions and a list of sources used. The first section is devoted to the theoretical analysis of the concept of “socio-political lexis”, its formation and development, as well as its place and functions within political and media discourse. Various scientific approaches to defining socio-political vocabulary are reviewed, and its thematic and functional classification is outlined. The second section focuses on the theoretical foundations of translating socio-political vocabulary. It analyzes the main translation strategies, methods and lexical-semantic transformations, paying particular attention to culture-specific units, ideological markers and evaluative vocabulary as key sources of translation difficulties. The third section presents a practical analysis of the translation of socio- political vocabulary based on English-language media texts and their Ukrainian equivalents. The most frequently used translation techniques are identified, and typical translation difficulties are systematized. The general conclusions summarize the theoretical and practical findings of the study and demonstrate that the most effective translation of socio-political lexis is achieved through a combination of contextual translation, semantic transformations and pragmatic adaptation aimed at preserving the communicative, ideological and persuasive effect of the original text. | uk_UA |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.subject | ЗМІ | uk_UA |
| dc.subject | Політична лексика | uk_UA |
| dc.title | Суспільно-політична лексика в англомовних ЗМІ: труднощі перекладу на українську мову. | uk_UA |
| dc.type | Master Thesis | uk_UA |
| Appears in Collections: | 035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька) | |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| КМР Єлейнік.pdf Restricted Access | 555.77 kB | Adobe PDF | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Факультет гуманітарних технологій Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації ЄЛЕЙНІК АНАСТАСІЯ ВОЛОДИМИРІВНА СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА В АНГЛОМОВНИХ ЗМІ: ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ Кваліфікаційна робота магістра Спеціальність: 035 Філологія Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Багач І.Г. Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК, протокол № від « » 2025 р. Зав. кафедри ІММК д.пед.н., доц. Чепурна М.В. Черкаси 2025 MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY Faculty of Humanitarian Technologies Department of Foreign Languages and International Communication YELEINIK ANASTASIIA VOLODYMYRIVNA SOCIO-POLITICAL VOCABULARY IN ENGLISH-LANGUAGE MEDIA: DIFFICULTIES OF TRANSLATION INTO UKRAINIAN Master’s Project Speciality: 035 Philology Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation included), first – German Scientific Supervisor: I. G. Bahach Candidate of Pedagogic Science (Ph.D.), Associate Professor Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign Languages and International Communication Report № dated « » 2025; Head of Foreign Languages and International Communication Department Candidate of Pedagogy, Associate Professor M. V. Chepurna Cherkasy – 2025 Анотація Єлейнік Анастасія «СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ЛЕКСИКА В АНГЛОМОВНИХ ЗМІ: ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ» Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, 2025. Ключові слова: суспільно-політична лексика, медіадискурс, труднощі перекладу, перекладацькі стратегії, лексико-семантичні трансформації, прагматична адаптація, ідеологічні маркери, оцінна лексика, англо- український переклад. Магістерська кваліфікаційна робота присвячена комплексному дослідженню функціонування суспільно-політичної лексики в сучасних англомовних медіа та особливостей її перекладу українською мовою. На сучасному етапі глобального розвитку суспільно-політична комунікація стала невід’ємною частиною щоденного медіаспоживання. Швидка медіатизація політичних процесів, інтенсифікація інформаційних потоків, гібридна війна та ідеологічна поляризація суттєво підвищують роль суспільно-політичної лексики у формуванні громадської думки та впливі на колективну свідомість. У цьому контексті переклад суспільно-політичних медіатекстів потребує не лише високого рівня мовної компетентності, а й глибокого розуміння політичних реалій, культурного контексту та прагматичних намірів, закладених у тексті оригіналу. Метою дослідження є виявлення лексико-граматичних і прагматичних особливостей перекладу суспільно-політичної лексики з англійської мови на українську, а також аналіз основних труднощів, що виникають у процесі перекладу англомовних медіатекстів. Об’єктом дослідження є суспільно- політична лексика в англомовному медіадискурсі. Предметом дослідження є труднощі та стратегії перекладу суспільно-політичної лексики з англійської мови на українську. Матеріалом дослідження слугує корпус англомовних медіатекстів (новинні повідомлення, аналітичні статті, авторські колонки) та їх переклади українською мовою. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків та списку використаних джерел. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз поняття «суспільно- політична лексика», простежено основні етапи її формування та розвитку, а також визначено її місце й функції в політичному та медійному дискурсі. Розглянуто різні наукові підходи до визначення суспільно-політичної лексики та окреслено її тематичну й функціональну класифікацію. Другий розділ присвячено теоретичним засадам перекладу суспільно- політичної лексики. У ньому проаналізовано основні перекладацькі стратегії, методи та лексико-семантичні трансформації з особливою увагою до культурно маркованих одиниць, ідеологічних маркерів та оцінної лексики як ключових джерел перекладацьких труднощів. У третьому розділі подано практичний аналіз перекладу суспільно- політичної лексики на матеріалі англомовних медіатекстів та їх українських відповідників. Визначено найбільш уживані перекладацькі прийоми та систематизовано типові труднощі перекладу. У загальних висновках узагальнено результати теоретичного й практичного дослідження та доведено, що найбільш ефективне відтворення суспільно-політичної лексики досягається шляхом поєднання контекстуального перекладу, семантичних трансформацій і прагматичної адаптації з метою збереження комунікативного, ідеологічного та переконливого ефекту тексту оригіналу. Summary Yeleinik Anastasiia “SOCIO-POLITICAL VOCABULARY IN ENGLISH- LANGUAGE MEDIA: DIFFICULTIES OF TRANSLATION INTO UKRAINIAN” Cherkasy State Technological University, Cherkasy, 2025 Keywords: socio-political lexis, media discourse, translation difficulties, translation strategies, lexical-semantic transformations, pragmatic adaptation, ideological markers, evaluative vocabulary, English-Ukrainian translation. This master’s qualification work presents a comprehensive study of socio- political vocabulary functioning in contemporary English-language media and the peculiarities of its translation into Ukrainian. At the present stage of global development, socio-political communication has become an integral part of everyday media consumption. The rapid mediatization of political processes, intensification of information flows, hybrid warfare and ideological polarization significantly increase the role of socio-political lexis in shaping public opinion and influencing collective consciousness. In this context, the translation of socio-political media texts requires not only linguistic competence, but also a deep understanding of political realities, cultural background and pragmatic intentions embedded in the source texts. The aim of the study is to identify the lexico-grammatical and pragmatic features of translating socio-political vocabulary from English into Ukrainian and to analyze the main difficulties that arise in the process of translating English-language media texts. The object of the research is socio-political vocabulary in English- language media discourse. The subject of the research is the difficulties and strategies of translating socio-political vocabulary from English into Ukrainian. The research material consists of a corpus of English-language media texts (news reports, analytical articles and opinion columns) and their Ukrainian translations. The work consists of an introduction, three sections, conclusions to each section, general conclusions and a list of sources used. The first section is devoted to the theoretical analysis of the concept of “socio-political lexis”, its formation and development, as well as its place and functions within political and media discourse. Various scientific approaches to defining socio-political vocabulary are reviewed, and its thematic and functional classification is outlined. The second section focuses on the theoretical foundations of translating socio-political vocabulary. It analyzes the main translation strategies, methods and lexical-semantic transformations, paying particular attention to culture-specific units, ideological markers and evaluative vocabulary as key sources of translation difficulties. The third section presents a practical analysis of the translation of socio- political vocabulary based on English-language media texts and their Ukrainian equivalents. The most frequently used translation techniques are identified, and typical translation difficulties are systematized. The general conclusions summarize the theoretical and practical findings of the study and demonstrate that the most effective translation of socio-political lexis is achieved through a combination of contextual translation, semantic transformations and pragmatic adaptation aimed at preserving the communicative, ideological and persuasive effect of the original text. 7 ЗМІСТ ВСТУП...................................................................................................................8 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНО- ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ.........................................................................................11 1.1 Визначення суспільно-політичної лексики та її місце в мовній системі ....................................................................................................................11 1.2 Класифікація та тематичні групи суспільно-політичної лексики….....14 1.3 Особливості функціонування суспільно-політичної лексики в англомовному медіа-дискурсі…..................................................................................17 1.4 Ідеологічне забарвлення та прагматичний аспект лексики ЗМІ............20 Висновки до Розділу 1….....................................................................................21 РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ.....................................................................................................................24 2.1 Основи перекладу публіцистичних і суспільно-політичних текстів… 26 2.2 Принципи та методи перекладу суспільно-політичних текстів.............33 2.3 Проблеми та складнощі перекладу суспільно-політичної лексики… .....................................................................................................................40 2.4 Вплив культурних та контекстуальних факторів на переклад..............48 Висновки до Розділу 2….....................................................................................53 РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ....................................56 3.1 Аналіз відтворення лексичного та граматичного складу суспільно- політичної лексики…....................................................................................................56 3.2 Перекладацькі трансформації при перекладі англомовної лексики у суспільно-політичних текстах…..................................................................................67 Висновки до Розділу 3….....................................................................................74 ВИСНОВКИ........................................................................................................76 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................80 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ..................................85 8 ВСТУП Актуальність дослідження зумовлена нагальною потребою в якісному та достовірному перекладі суспільно-політичних текстів з англійської мови на українську в умовах посиленої міжнародної уваги до подій в Україні. З огляду на масштабну інформаційну взаємодію між країнами, переклад суспільно-політичної лексики стає не просто мовною діяльністю, а важливим інструментом дипломатії, інформаційної безпеки та національного самовираження. У сучасному глобалізованому світі засоби масової інформації відіграють надзвичайно важливу роль у формуванні громадської думки, впливі на політичні процеси та забезпеченні міжкультурної комунікації. Особливої актуальності ці питання набувають в умовах російсько-української війни, яка широко висвітлюється в міжнародних англомовних ЗМІ. Українські перекладачі щодня стикаються з необхідністю точно й адекватно передавати суспільно-політичну лексику, яка містить терміни, метафори, культурні реалії та політичні підтексти. Невдалий переклад таких текстів може спричинити спотворення змісту, непорозуміння або навіть політичні маніпуляції. Англійська мова – провідна мова міжнародної журналістики та дипломатії. Такі ЗМІ, як BBC, CNN, The Guardian, The New York Times висвітлюють ключові події, пов’язані з війною в Україні, геополітичними процесами, міжнародною підтримкою та соціальними трансформаціями. Перекладач з англійської мови на українську повинен не лише володіти високим рівнем мовної компетенції, а й розуміти політичний контекст, внутрішню логіку тексту, специфіку англомовного дискурсу та його прагматичні цілі. Особливу складність становить переклад суспільно-політичної лексики, що включає як офіційно-канцелярські звороти, так і емоційно забарвлені фрази, кліше, неологізми, ідіоми, евфемізми та інші мовні засоби. У такому перекладі важливим є збереження смислової точності, стилістичної відповідності та культурної адекватності. Саме тому вивчення труднощів перекладу суспільно-політичної лексики є особливо важливим як для фахівців у галузі перекладознавства, так і для журналістів, лінгвістів, політологів. 9 Мета дослідження полягає у виявленні лексико-граматичних та прагматичних особливостей перекладу суспільно-політичної лексики з англійської мови на українську, а також в аналізі типових труднощів, що виникають у процесі перекладу текстів англомовних ЗМІ. Головні завдання дослідження включають: 1. Визначити поняття суспільно-політичної лексики та її класифікацію. 2. Розглянути функціонування суспільно-політичної лексики в англомовному медіа-дискурсі. 3. Проаналізувати основні труднощі перекладу суспільно-політичних текстів. 4. Дослідити культурні, ідеологічні та прагматичні аспекти перекладу. 5. Розглянути приклади перекладу суспільно-політичної лексики з англомовних ЗМІ на українську мову. 6. Оцінити перекладацькі стратегії та трансформації, які застосовуються при адаптації таких текстів. Ці завдання спрямовані на більш глибоке розуміння суспільно-політичного перекладу та теоретичного внеску в розвиток цієї галузі. Об’єктом дослідження є суспільно-політична лексика в англомовних засобах масової інформації. Предметом дослідження є труднощі перекладу суспільно-політичної лексики з англійської мови на українську. Матеріалом дослідження було обрано англомовні публікації на тему російсько-української війни та міжнародної політики, розміщені в таких джерелах, як BBC, CNN, The Guardian, The New York Times. Методи дослідження: У роботі було застосовано порівняльний метод, який виявив спорідненість мов, порівнюючи розбіжності в системах мови оригіналу та мови перекладу. Також використовувався трансформаційний метод, що дозволив вивчити граматичні подібності та відмінності між мовами. Це допомогло подолати структурні розбіжності і виявити основні прийоми граматичних змін, використаних під час 10 перекладу суспільно-політичних текстів. У роботі також було застосовано метод лексикографічного аналізу, який передбачав вивчення термінологічних словників для визначення найбільш вживаних перекладацьких відповідників. Теоретичне значення полягає у висвітленні перекладацьких трансформацій, які застосовуються при перекладі суспільно-політичних текстів, та їх особливостей, що робить внесок у розвиток теорії перекладу. Практичне значення дослідження ґрунтується на можливості застосування основних теоретичних положень у навчальній роботі – в теоретичних курсах з лексикології та стилістики німецької мови, укладанні тематичних глосаріїв. Отримані результати можуть бути використані під час написання курсових та дипломних робіт студентами лінгвістичних спеціальностей. Апробація результатів дослідження: дослідження представлено публікацією тез «Суспільно-політична лексика в англомовних ЗМІ: труднощі перекладу на українську мову» у збірнику матеріалів IX Міжнародної студентської наукової конференціії «Глобалізація наукових знань: міжнародна співпраця та інтеграція галузей наук» [7]. Структура роботи: робота складається із вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. 11 Розділ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ 1.1 . Визначення суспільно-політичної лексики та її місце в мовній системі Суспільно-політична лексика є одним із найважливіших і найдинамічніших компонентів лексичної системи сучасної мови, оскільки вона відображає ключові процеси суспільного розвитку, політичні трансформації та концептуальні зміни в структурі колективного світогляду. Саме цей шар лексики фіксує соціально значущі явища, формує мовну модель політичної реальності та виконує важливі когнітивні й комунікативні функції у процесі конструювання суспільної свідомості [1]. У сучасному світі, позначеному глобалізаційними процесами, інформаційними війнами, зміщенням політичних парадигм і зростанням впливу медійних платформ, дослідження суспільно-політичної лексики набуває особливої актуальності, оскільки мова стає однією з центральних складових механізмів влади, соціального контролю й ідеологічної інтерпретації подій [15]. У лінгвістичній літературі існують різні підходи до визначення поняття суспільно-політична лексика. Значний внесок у його теоретичне окреслення зробила І. В. Холявко, яка трактує суспільно-політичну лексику як «неоднорідну макроструктуру одиниць різного походження, спеціалізованих лексично, семантично та фразеологічно для вираження понять політичного, економічного, соціального й етичного життя суспільства» [3, c. 14]. Це визначення відображає складність і розгалуженість суспільно-політичного лексичного масиву, що включає як термінологічні одиниці, так і загальновживані, публіцистичні, метафоричні, розмовні та емоційно забарвлені слова. Саме ця багатошаровість визначає його важливе місце в загальнолітературній мові, де суспільно-політичні номінації функціонують у медійному, адміністративному, академічному, художньому та побутовому дискурсі. 12 У зарубіжному мовознавстві простежуються дві основні концепції окреслення меж суспільно-політичної лексики. Прихильники першої концепції (Х. Кларк, Ф. Фрохок, С. Хогарт) розглядають суспільно-політичну лексику як систему номінацій, що позначають політичні відносини між інституціями, владними структурами й соціальними групами [4; 5]. Такий підхід концентрує увагу на терміносистемі політичної теорії та державного управління. Представники другої концепції (М. Фуко, Д. Грін, С. Ромейн), а також сучасні мовознавці медіаполітичного напряму, такі як Р. Водак, А. Рейес, М. Кржижановський, пропонують значно ширше бачення, включаючи до суспільно-політичної лексики всі номінації, які описують суспільні процеси в широкому розумінні: соціальні практики, культурні явища, ідентичності, владні взаємодії й дискурсивні стратегії [6; 7]. У працях 2020–2024 років зростає інтерес до мови політики в цифрову епоху, де суспільно-політична лексика розглядається як інструмент постправди, інформаційного впливу та формування політичних емоцій. У науковій традиції України важливим є розмежування термінів «суспільно- політична лексика» та «суспільно-політична термінологія». Як зазначають В. В. Петренко та А. С. Потапова, термінологія охоплює лише спеціальні поняття з галузей політичної науки, юриспруденції, державного управління та дипломатії, тоді як суспільно-політична лексика є ширшим феноменом, який включає розмовні, медійні, образні, емоційні й маніпулятивні номінації, що значною мірою формують політичний дискурс сучасності [8; 9]. Це узгоджується із глобальними тенденціями у політичній лінгвістиці, де значну роль відіграють соціальні медіа, що активно продукують нові політично марковані одиниці. У мовній системі суспільно-політична лексика виконує насамперед номінативну функцію, забезпечуючи позначення нових соціально-політичних реалій, процесів і явищ. Політичні події ХХІ століття сприяли появі численних неологізмів, таких як «євроінтеграція», «деолігархізація», «диджиталізація влади», «гібридна війна», «санкційна політика», «волонтерський фронт», «інформаційна атака», «фейкові новини», «кібероборона», «цифровий суверенітет». Окрім появи нових слів, відбувається і семантична трансформація вже відомих лексем – 13 «майдан», «мобілізація», «фронт», «окупація», «свобода слова» – які отримали нові концептуальні відтінки внаслідок сучасних історичних процесів [10; 13]. Динамічність суспільно-політичної лексики особливо проявляється у періоди суспільних криз. Новітні дослідження політичного дискурсу України та Європи (2020–2024) демонструють тенденцію до інтенсивного використання метафор, пов’язаних з війною, боротьбою, інформаційною агресією, мобілізацією, безпекою та національною ідентичністю. Лексеми «агресія», «суверенітет», «оборона», «волонтерство», «мобілізація», «деокупація» стрімко зросли як у частотності, так і в емоційно-прагматичному навантаженні, що свідчить про переорієнтацію політичної лексики на сферу національної безпеки й суспільної консолідації. Історичний розвиток української суспільно-політичної лексики відбувався у кілька етапів. Перший етап (1917 – початок 1950-х) був пов’язаний із революційними подіями, національним державотворенням, становленням радянських інституцій і формуванням відповідної терміносистеми. Другий етап (1950–1991) характеризувався домінуванням ідеологізованої лексики радянського зразка, стандартизованої та спрямованої на підтримку політичної доктрини. Третій етап, який триває з 1991 року, позначений активним словотворенням, поверненням до національних мовних ресурсів, проникненням англомовних запозичень і появою нових концептів, пов’язаних із демократичним розвитком, ринковою економікою, інформаційною політикою, інтеграцією в європейський простір, а також збройною агресією проти України [10; 19]. Зіставний аналіз української та англійської суспільно-політичної лексики показує наявність як універсальних тенденцій, так і специфічних особливостей. До універсальних належать процеси глобалізації термінології, активність міжнародних концептів (демократія, реформи, санкції, модернізація), спільні метафоричні моделі («держава як організм», «політика як театр», «інформація як зброя»), а також спільні тенденції до медіалізації політики [11; 17; 24]. Водночас українська політична лексика має унікальні елементи, що відображають боротьбу за суверенітет, культурну деколонізацію, побудову демократичної держави та протистояння зовнішній агресії [23; 27]. 14 У сучасних дослідженнях (2020–2024) усе більшу уваги приділяють мові політики в цифрову добу. Лексеми «інформаційна безпека», «дезінформація», «маніпуляція даними», «медіапростір», «алгоритмічне управління» активно аналізуються як інструменти політичного впливу у цифровому середовищі [20; 21; 25]. Дослідники підкреслюють, що суспільно-політична лексика сучасності має подвійний характер: з одного боку, вона фіксує реальні політичні процеси, з іншого – активно формує суспільні емоції, політичні наративи й колективні ідентичності [22; 23]. Системне дослідження суспільно-політичної лексики дозволяє встановити закономірності розвитку лексичної системи мови у контексті соціальних змін, виявити універсалії й відмінності між мовами, удосконалити переклад політичних текстів, стандартизувати терміни, а також поглибити розуміння механізмів політичної комунікації. Суспільно-політична лексика є не лише мовним феноменом, а й індикатором історичних процесів, когнітивним інструментом суспільної взаємодії та важливим чинником формування колективної пам’яті [2; 12; 27]. 1.2. Класифікація та тематичні групи суспільно-політичної лексики Суспільно-політична лексика становить окремий і надзвичайно важливий шар сучасної мови, який активно функціонує в засобах масової інформації, офіційно-діловому та публіцистичному стилях. Вона не лише виконує номінативну функцію, позначаючи політичні інститути, соціальні явища та процеси, а й слугує інструментом впливу на суспільну свідомість, формування ідеологічних орієнтирів, створення образу реальності [34]. У зв’язку з цим класифікація суспільно-політичної лексики та виділення її тематичних груп має вагоме значення як для лінгвістики, так і для аналізу комунікативних практик сучасного суспільства [43]. Дослідники пропонують кілька критеріїв класифікації суспільно-політичної лексики [50]. Найпоширенішими є: 15 1. За джерелом походження: автохтонна лексика (власне українські слова: громада, рада, вибори, влада) [1]; запозичена лексика (латинізми, германізми, англіцизми: президент, парламент, рейтинг, медіа, імпічмент) [11]. 2. За ступенем узуальності: загальновживана суспільно-політична лексика (держава, політика, народ, демократія) [12]; спеціалізована термінологія, що функціонує у вузькому політичному дискурсі (імплементація, ратифікація, легітимність, лобізм) [18]. 3. За експресивністю та оцінністю: нейтральна лексика, яка має описовий характер (уряд, партія, закон) [24]; емоційно забарвлена лексика, що виконує оцінну функцію (диктатор, зрадник, герой, визволитель) [25]. 4. За комунікативною функцією: номінативна (позначає явища: реформа, коаліція, бюджет) [14]; прагматична (формує ставлення: загарбник, патріот, опозиціонер) [23]; маніпулятивна (створює потрібний ідеологічний образ: миротворча місія, гібридна загроза) [25]. Суспільно-політична лексика охоплює значний масив термінів, понять і виразів [2; 21]. Умовно можна виокремити кілька великих тематичних груп. 1. Лексика, що позначає державні та політичні інститути [11]. До цієї групи належать слова, що називають органи влади та управління: парламент, уряд, міністерство, конгрес, сенат, адміністрація, кабінет міністрів. Сюди ж входять назви структур політичної системи: президентство, монархія, федерація, республіка. 2. Лексика, пов’язана з політичними процесами та діями. Ця група охоплює номінації політичних практик: вибори, голосування, референдум, імпічмент, реформа, страйк, протест, переворот, інтеграція. Такі слова відображають динаміку суспільного життя й часто мають виразне прагматичне забарвлення [15]. 16 3. Лексика, що позначає політичні ідеї та доктрини. До неї відносяться терміни на позначення ідеологій: лібералізм, консерватизм, соціалізм, націоналізм, комунізм, глобалізм. У сучасних ЗМІ ця група активно розширюється новими запозиченнями: євроскептицизм, популізм, політкоректність [16]. 4. Лексика на позначення соціальних груп та суб’єктів політики. Тут виділяються назви соціальних верств, політичних спільнот і учасників політичних процесів: народ, громадяни, опозиція, електорат, активісти, біженці, олігархи, волонтери. У медійному просторі ця лексика часто набуває додаткового емоційного чи оціночного навантаження [25]. 5. Лексика, що відображає міжнародні відносини. Ця тематична група включає слова, пов’язані з геополітикою та дипломатією: санкції, альянс, союз, інтеграція, ембарго, конфлікт, миротворчість, дипломатія, партнерство, агресія. Значна частина таких слів має ідеологічну маркованість, адже їх вибір залежить від політичної позиції мовця [24]. 6. Лексика, що позначає цінності та ідеали суспільства. До неї належать поняття, які апелюють до базових моральних та культурних категорій: свобода, справедливість, права людини, демократія, незалежність, єдність, солідарність. Ця лексика має найсильніший прагматичний потенціал, оскільки створює символічний простір, довкола якого консолідується суспільство [27]. 7. Лексика сучасного політичного медіадискурсу. Окремо виділяється група слів, які виникли чи набули поширення внаслідок новітніх інформаційних практик: фейк, постправда, хейт, тренд, хайп, медіавплив, інформаційна війна. Вони відображають трансформацію політики в умовах цифрової комунікації [26]. Важливо підкреслити, що ці групи не існують ізольовано: слова з різних категорій активно взаємодіють у реальному мовленні, створюючи складні семантичні та прагматичні зв’язки [17]. Наприклад, поняття реформа (політичний процес) може бути пов’язане з ідеями демократії (цінність) і з діяльністю парламенту (інституція). Таким чином, суспільно-політична лексика функціонує як цілісна система, здатна відображати всі рівні суспільно-політичної дійсності. 17 Класифікація суспільно-політичної лексики дозволяє структурувати надзвичайно різноманітний масив мовного матеріалу, визначити його семантичні, функціональні та прагматичні характеристики. Вона охоплює як традиційні, усталені одиниці, так і новітні запозичення та неологізми, що виникають під впливом політичних і соціальних процесів [23]. Виділення тематичних груп – від назв державних інституцій до термінів новітнього медіадискурсу – демонструє багатогранність та поліфункціональність цієї лексики. Вона одночасно виконує інформаційну, ідеологічну та маніпулятивну функції, активно впливаючи на формування суспільної думки [25]. Таким чином, суспільно-політична лексика є динамічним і стратегічно важливим пластом сучасної мови, який віддзеркалює трансформації політичної реальності та відіграє провідну роль у комунікативному просторі глобалізованого світу. 1.3. Особливості функціонування суспільно-політичної лексики в англомовному медіа-дискурсі У сучасному глобалізованому світі англомовний медіа-дискурс має особливий статус: він не лише відображає події міжнародного рівня, а й активно формує їхню інтерпретацію [1; 3]. Англійська мова, будучи мовою міжнаціонального спілкування, дипломатії та міжнародних медіа, виступає основним каналом поширення суспільно-політичної інформації [23]. Саме тому суспільно-політична лексика в англомовному дискурсі виконує не тільки номінативну, а й прагматично-ідеологічну функцію, впливаючи на формування громадської думки у світовому масштабі [74; 77]. Суспільно-політична лексика англомовного медійного простору характеризується кількома ключовими рисами: Високий рівень динамічності. Лексика постійно оновлюється, реагуючи на актуальні події: Brexit, fake news, cancel culture, climate emergency, post-truth. Кожен 18 новий соціально-політичний процес супроводжується появою нових термінів або переосмисленням існуючих [5; 70]. Інтернаціональний характер. Значна частина англомовної політичної лексики швидко поширюється у світовому інформаційному просторі. Наприклад, терміни sanctions, democracy, human rights, populism стали універсальними маркерами політичного дискурсу в багатьох країнах [1; 6]. Емоційно-оцінне забарвлення. У медіа особливо поширені слова з яскраво вираженою оцінністю: dictator, terrorist, freedom fighter, ally, rogue state. Вибір конкретної лексеми формує у читача певне ставлення до події чи політичного актора [54; 69]. Тісний зв’язок із масовою культурою. Часто політична лексика інтегрує елементи попкультури, що робить її зрозумілішою для широкої аудиторії: Twitter diplomacy, cyber warriors, fake news tsunami [43]. У сучасному англомовному медіа-дискурсі чітко простежується ідеологічне забарвлення слів. Одне й те ж явище може описуватися різними термінами залежно від позиції медіа. Так, військове втручання може бути представлене як intervention, mission, liberation або ж як invasion чи aggression. Кожен із цих варіантів має власну ідеологічну конотацію, створюючи позитивний або негативний образ події [74; 77]. Політичні діячі також отримують різні найменування залежно від контексту: freedom fighter протиставляється terrorist, reformist – radical, leader – strongman. Таким чином, через вибір слова здійснюється ідеологічний контроль над інтерпретацією реальності [59]. Прагматика англомовної суспільно-політичної лексики проявляється у використанні різних комунікативних стратегій: Поляризація («ми – вони»). Лексика будує чіткі протиставлення: the free world vs. authoritarian regimes, allies vs. enemies, democrats vs. extremists. Така стратегія сприяє мобілізації громадської думки та формуванню відчуття спільної солідарності [16; 34]. 19 Драматизація подій. Використання метафоричних виразів (political earthquake, economic meltdown, climate crisis) надає інформації експресивності, стимулює емоційне сприйняття [55; 63]. Евфемізація. Для пом’якшення негативних значень застосовуються евфемізми: collateral damage замість civilian deaths, enhanced interrogation замість torture. Це прагматично виправдовує певні дії в очах аудиторії [32; 45]. Маніпуляція через кліше. Постійне використання сталих словосполучень (national security threat, international community, historic decision) формує у свідомості реципієнтів стійкі інтерпретаційні схеми [22; 47]. Англомовний медіа-дискурс активно продукує неологізми, які швидко стають частиною глобального політичного словника. Такі слова, як Brexit, Obamacare, Trumpism, woke politics, є маркерами нових соціально-політичних реалій [10; 11]. Особливу роль відіграють композити та скорочення (POTUS, Brexit, NATO, UN, WTO), які забезпечують економність мовлення та водночас зберігають сильне прагматичне навантаження [3]. Крім того, англомовний дискурс часто запозичує іншомовні терміни, адаптуючи їх під власні комунікативні потреби. Наприклад, glasnost, perestroika, jihad, oligarch увійшли до англійської з інших мов, але набули специфічних значень у медійному просторі [1; 6]. ЗМІ активно використовують меми, слогани, хештеги, що створює новий пласт політичної лексики, доступний для масової аудиторії та придатний для швидкого поширення [11; 13]. Таким чином, англомовний медіа-дискурс формує нові жанри і нові стилістичні норми. Суспільно-політична лексика англомовного медіа-дискурсу є динамічною, багатофункціональною та ідеологічно маркованою. Вона: • виконує номінативну функцію, позначаючи явища та процеси суспільно- політичного життя [4]; 20 • має виразний прагматичний потенціал, оскільки впливає на формування суспільної думки [7]; • демонструє здатність до швидкого оновлення, реагуючи на нові виклики глобалізованого світу [5]; • формує універсальний політичний словник, що поширюється далеко за межі англомовних країн [6; 10]. Таким чином, аналіз функціонування суспільно-політичної лексики в англомовному медіа-дискурсі свідчить про її стратегічне значення як у формуванні політичної картини світу, так і в організації глобальної інформаційної взаємодії. 1.4. Ідеологічне забарвлення та прагматичний аспект лексики ЗМІ У сучасному суспільстві засоби масової інформації виступають не лише каналом поширення знань та відомостей про події, а й інструментом конструювання реальності [71; 3]. Лексичні засоби, які обирають журналісти, редактори чи політичні коментатори, мають безпосередній вплив на те, як аудиторія інтерпретує інформацію [34]. Слово у медійному дискурсі перестає бути нейтральним носієм значення: воно набуває додаткових смислових і ціннісних відтінків, які виконують ідеологічну й прагматичну функції [12; 55]. Саме тому дослідження ідеологічного забарвлення та прагматичного аспекту лексики ЗМІ є надзвичайно актуальним у сучасному мовознавстві, соціолінгвістиці та комунікативістиці [73]. Під ідеологічним забарвленням розуміють ті приховані чи явні смислові компоненти, які закладаються у вибір слів та їх контекстуальне вживання і відображають певну політичну, соціальну чи культурну позицію [56]. Лексика стає засобом формування суспільної думки, впровадження ідеологічних концептів і навіть інструментом політичної боротьби. У публіцистичному тексті вибір слова ніколи не є випадковим: він залежить від того, яку картину світу прагне сконструювати автор [42; 57]. Наприклад, опис одного й того ж явища може варіюватися: у матеріалах одних ЗМІ політичні актори 21 називаються «опозиціонерами», в інших – «екстремістами» або «патріотами». Таким чином, мова виступає потужним ідеологічним маркером. Ідеологічне забарвлення проявляється також у використанні оцінної лексики, метафоричних структур, образних кліше [58]. Наприклад, слова «загарбники», «визволителі», «герої», «зрадники» одразу ж маркують позицію журналіста й формують у читача певне ставлення до об’єкта повідомлення. Водночас саме завдяки такому лексичному добору медіа створюють «рамки» (фрейми), в межах яких відбувається сприйняття події суспільством [59]. Особливого значення набуває повторюваність словосполучень. Регулярне використання певних визначень («безпрецедентна подія», «історичне рішення», «катастрофічні наслідки») сприяє закріпленню ідеологічно значущих інтерпретацій у колективній свідомості [10]. Таким чином, ідеологічне забарвлення медійної лексики виконує не лише інформативну, а й маніпулятивну функцію. Прагматика мовлення у ЗМІ безпосередньо пов’язана з комунікативними цілями: переконати, вплинути, мобілізувати, викликати певну емоцію [1; 61]. На відміну від ідеологічного забарвлення, яке стосується змісту, прагматичний аспект розглядається як функціональний – тобто такий, що виявляється у практичному впливі на адресата. Медіатексти часто містять емоційно забарвлені слова, покликані створити у реципієнта потрібний настрій. Наприклад, уживання метафор («економічний шторм», «політичний землетрус») або гіпербол («катастрофа», «знищення», «повна перемога») не лише посилює експресивність тексту, а й впливає на оцінку події [32]. Прагматичний аспект також реалізується у тактиках апеляції до цінностей. Журналіст може підкреслювати національні, культурні чи моральні пріоритети, використовуючи ключові слова («національна єдність», «традиційні цінності», «права людини») [75]. Такі лексеми не просто інформують, а створюють відчуття солідарності, спільної відповідальності й моральної значущості. Ще одним інструментом є стратегія поляризації: події та актори описуються через опозицію «ми – вони», «правильні – неправильні», «свої – чужі» [47]. 22 Лексичні маркери цього типу мають яскравий прагматичний потенціал, оскільки вони активізують механізми групової ідентифікації та сприяють згуртуванню аудиторії навколо певної позиції. Важливим елементом прагматичного впливу є також сугестивність – навіювання через повторення певних кліше й стереотипних формулювань. Так, постійне використання словосполучень «загроза національній безпеці», «вороже оточення», «історичний шанс» формує у масової аудиторії відповідні емоційні реакції та спонукає до підтримки конкретних дій чи політичних рішень [10]. Ідеологічне забарвлення і прагматичний аспект лексики перебувають у тісній взаємодії. Якщо перше визначає змістовий вектор повідомлення, то друге забезпечує його дієвість у комунікативному процесі [6]. Наприклад, позначення учасників військового конфлікту словом «герої» не лише відображає певну ідеологічну позицію, а й виконує прагматичну функцію – підносить моральний дух суспільства, формує ціннісні орієнтири та спонукає до підтримки дій держави. Вибір медіа не просто лексичних одиниць, а й стилістичних прийомів (метафора, евфемізм, іронія, гіпербола) також свідчить про поєднання ідеології та прагматики [8]. Наприклад, використання евфемізмів («збройний конфлікт» замість «війна», «миротворча місія» замість «інтервенція») дозволяє пом’якшити негативне сприйняття події та сформувати вигідний ідеологічний образ, а прагматично – знизити рівень суспільного спротиву [11]. Лексика ЗМІ є багатофункціональною та насиченою ідеологічними смислами. Вона виконує подвійну роль: з одного боку, відображає певну ідеологічну позицію та ціннісні орієнтири медіа, з іншого – прагматично впливає на аудиторію, формує її ставлення до подій і явищ, спонукає до прийняття або відкидання певних політичних рішень [12]. Отже, ідеологічне забарвлення та прагматичний аспект є взаємопов’язаними характеристиками медійної лексики. Вони забезпечують ефективність комунікації, перетворюючи журналістський текст на інструмент не лише інформування, а й соціально-політичного впливу [3]. Усвідомлення цих аспектів дозволяє адресатові медіатексту критично оцінювати повідомлення, уникати маніпуляцій та формувати 23 власну позицію, що є особливо важливим в умовах інформаційних війн та глобальної медіатизації сучасного світу. 24 Висновки до Розділу 1 Отже, аналіз теоретичних засад функціонування суспільно-політичної лексики дав змогу з’ясувати її місце в лексичній системі мови, уточнити зміст ключових понять і окреслити основні напрями її сучасного розвитку. Суспільно- політична лексика постає як один із найдинамічніших пластів словникового складу, що безпосередньо відображає суспільні трансформації, зміни політичних режимів, інформаційні виклики та переорієнтацію ціннісних пріоритетів. Вона не лише фіксує нові реалії, а й слугує інструментом концептуалізації політичної картини світу, формування колективної пам’яті та ідентичності. Узагальнення поглядів українських і зарубіжних дослідників засвідчило, що в сучасній науці співіснують різні підходи до трактування суспільно-політичної лексики: від «вузького» розуміння її як системи термінів політичної теорії та державного управління до «широкого», яке охоплює весь комплекс номінацій, пов’язаних із суспільними процесами, соціальними ролями, ідеологічними наративами та медійними практиками. Важливим результатом є розмежування понять «суспільно-політична лексика» і «суспільно-політична термінологія»: перше поняття виявляється ширшим і включає не лише спеціальну термінологію, а й розмовні, публіцистичні, емоційно забарвлені й маніпулятивні одиниці, що активно функціонують у політичному дискурсі. Розгляд класифікаційних параметрів дав змогу показати внутрішню впорядкованість цього лексичного масиву. Виокремлення тематичних груп (лексика інститутів влади, політичних процесів, ідеологій, соціальних груп, міжнародних відносин, ціннісних категорій, медіадискурсу) демонструє структурованість і поліфункціональність суспільно-політичної лексики. З’ясовано, що вона поєднує номінативну, когнітивну, ідеологічну, оцінну та маніпулятивну функції, а також виступає ключовим засобом організації публічного дискурсу в умовах цифрової комунікації. Окремий акцент зроблено на особливостях функціонування суспільно- політичної лексики в англомовному медіа-дискурсі, який відіграє провідну роль у 25 глобальному інформаційному просторі. Показано, що англомовний медіадискурс характеризується високим рівнем динамічності, інтернаціональним характером ключових політичних номінацій, виразною емоційно-оцінною маркованістю та тісною взаємодією з масовою культурою. Саме в цьому просторі формуються неологізми, глобальні політичні кліше та нові жанри, які впливають на інтерпретацію політичної реальності в різних країнах. Дослідження ідеологічного забарвлення та прагматичного аспекту лексики ЗМІ засвідчило, що медійна мова є одним із провідних інструментів соціально- політичного впливу. Оцінна лексика, фрейми, метафори, евфемізми, стратегії поляризації та сугестивні кліше забезпечують не лише інформування, а й нав’язування певних інтерпретацій, мобілізацію аудиторії, легітимацію або делегітимацію політичних акторів і рішень. Ідеологічний та прагматичний виміри лексики перебувають у взаємодії: перший визначає змістовий вектор, другий – ефективність комунікативного впливу. Отже, теоретичний аналіз дозволяє розглядати суспільно-політичну лексику як багатовимірний феномен, що поєднує мовну, когнітивну, соціальну й ідеологічну складові. Вона є чутливим індикатором історичних і політичних змін, важливим ресурсом конструювання політичних наративів і невід’ємним чинником функціонування сучасного медіапростору. Сформована теоретична база створює підґрунтя для подальшого емпіричного аналізу англомовного медіа-дискурсу, зокрема для виявлення закономірностей використання суспільно-політичної лексики у конкретних жанрах, форматах і комунікативних ситуаціях. 26 Розділ 2 ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ 2.1. Основи перекладу публіцистичних і суспільно-політичних текстів Переклад публіцистичних і суспільно-політичних текстів посідає особливе місце в системі професійної перекладацької діяльності, оскільки саме ці тексти забезпечують міжкультурну циркуляцію інформації про політичні події, соціальні процеси, ідеологічні наративи та ціннісні орієнтири суспільства. На відміну від суто наукових чи суто художніх текстів, публіцистика поєднує в собі інформативність, оцінність та впливовість, а суспільно-політичний дискурс характеризується високим ступенем ідеологічної маркованості й прагматичної спрямованості [31; 34]. Це зумовлює специфіку перекладацьких завдань: перекладач має не лише передати зміст повідомлення, а й зберегти (або свідомо трансформувати) його впливовий потенціал, комунікативну стратегію та дискурсивні смисли. Публіцистичний та суспільно-політичний дискурси охоплюють широкий спектр жанрів: аналітичні статті, редакційні колонки, репортажі, інтерв’ю, коментарі, огляди, блоги, колонки думок, політичні маніфести, виступи, заяви офіційних осіб, прес-релізи, інформаційні повідомлення новинних агенцій тощо [52; 65]. Для більшості з них характерні такі риси: поєднання раціонального й емоційного компонентів (логічний аналіз + оцінні судження); високий рівень актуальності та прив’язаності до контексту (конкретна подія, скандал, політична криза, вибори); наявність ідеологічної позиції автора або редакції, навіть за видимої «нейтральності» викладу; активне використання засобів експресивності: метафори, порівняння, гіперболи, іронія, алюзії, риторичні запитання, афористичні формули [3; 6]. 27 З огляду на принципи перекладу, це означає, що формальна передача денотативного змісту є лише першою, базовою умовою. Не менш важливим є збереження функціонально-стильових параметрів: типу аргументації, інтонації, ступеня офіційності, сили оцінки, характеру звернення до аудиторії [77]. Публіцистичний текст часто спрямований на швидкий вплив – переконати, мобілізувати, збурити дискусію, сформулювати рамку інтерпретації подій. Переклад має відтворювати цей впливовий потенціал у культурі мови-реципієнта. Сучасна теорія перекладу публіцистики спирається на функціонально- комунікативний підхід, згідно з яким переклад оцінюється з позиції функції тексту в цільовій культурі, а не лише за формальною «еквівалентністю» слів і структур [48; 59]. За К. Норд, перекладач має враховувати скопос (мету перекладу) та очікування цільової аудиторії: чи є текст інформативним повідомленням, аналітичним коментарем, полемічною колонкою чи пропагандистським зверненням [60]. Функціонально-комунікативний підхід передбачає: аналіз комунікативного наміру автора (інформувати, пояснити, виправдати, дискредитувати, мобілізувати); урахування типу реципієнта (широка публіка, експертна спільнота, політичні еліти, міжнародна аудиторія); вибір перекладацьких стратегій залежно від того, чи потрібно зберегти чужу перспективу (наприклад, у перекладі іноземних медіа), чи адаптувати її до локального контексту [51; 62]. У цьому ракурсі перекладач розглядається не як «невидимий» технічний посередник, а як активний учасник дискурсу, що приймає рішення з огляду на етичні, ідеологічні та професійні критерії [63]. Суспільно-політичні тексти насичені: термінами і напівтермінами політичної науки, права, міжнародних відносин (impeachment, constitutional court, sanctions regime, electoral threshold); інституційною лексикою (назви органів влади, міжнародних організацій, партій, рухів); 28 оцінною й емоційно забарвленою лексикою (regime, strongman, puppet government, freedom fighter, extremist, populist); реаліями та культурно маркованими одиницями (Brexit, Caucasus, Belt and Road Initiative, Rust Belt, swing state) [14; 15]. При перекладі важливо розмежовувати: 1. Терміни, які мають усталені відповідники у цільовій мові: United Nations Security Council → Рада Безпеки ООН; European Court of Human Rights → Європейський суд з прав людини. У таких випадках перекладач повинен орієнтуватися на норми, вироблені в офіційних документах, словниках, глосаріях міжнародних організацій [16]. 2. Терміни з варіативними відповідниками, де від вибору форми залежить інтерпретація: regime → режим / уряд / правління; insurgents → повстанці / бойовики / заколотники. Тут перекладач має усвідомлювати оцінну й ідеологічну компоненту слова та співвідносити її з позицією джерела та нормами цільового дискурсу [17; 18]. 3. Неологізми та оказіоналізми політичного дискурсу: post-truth politics, cancel culture, info-war, lawfare, weaponization of information. Для них часто застосовуються комбіновані стратегії: калькування, транслітерація, описовий переклад, тимчасове збереження оригіналу з поясненням [19]. Особливо складним є переклад лексики з прихованою оцінністю, наприклад regime change, rogue state, collateral damage, humanitarian intervention, де формально нейтральні слова можуть бути частиною легітимувальних або евфемістичних практик [20]. Перекладач має вирішити, чи відтворювати евфемізм, чи «розкривати» його смисл, що вже є етичною й політичною дією. Традиційні концепції еквівалентності (Ю. Найда, Дж. Кетфорд, П. Ньюмарк) запропонували різні моделі відповідності між вихідним і цільовим текстами: формальну, динамічну, функціональну та комунікативну еквівалентність [51; 52]. Для публіцистичного та суспільно-політичного перекладу найбільш 29 релевантною є динамічна/комунікативна еквівалентність, яка передбачає досягнення подібного ефекту на цільову аудиторію. Серед ключових стратегій, які використовує перекладач, можна виокремити: модуляцію – зміну точки зору, логічних відношень або образу:grassroots movement→ низовий рух;war of attrition→ виснажлива війна [33]; транспозицію – зміну граматичної структури за збереження змісту:the government has failed to respond → уряд не відреагував належним чином; експліцитацію – розгортання імпліцитної інформації, яка є очевидною у вихідній культурі, але може бути незрозумілою в цільовій:the Hill → Конгрес США;Number 10 → резиденція прем’єр-міністра Великої Британії на Даунінг- стріт, 10 [34]; редукцію/імпліцитацію – згортання надмірних елементів, якщо вони не є суттєвими для цільової аудиторії; доместикацію та форенізацію (за Л. Венуті) – наближення тексту до норм цільової культури або, навпаки, збереження «чужості» й специфіки джерела [55]. У суспільно-політичному перекладі доместикація часто використовується для швидкого розуміння матеріалу, тоді як форенізація дозволяє зберегти політичну й культурну специфіку оригіналу (назви інституцій, реалії, історичні посилання). Оптимальна стратегія зазвичай є компромісом, що поєднує доместикацію ключових понять та збереження чужомовних маркерів там, де вони важливі для змісту. Заголовки, підзаголовки, ліди та слогани відіграють вирішальну роль у публіцистичному тексті: саме вони формують перше враження, задають фрейм інтерпретації, структурують увагу читача [76]. Приклади: Europe on the brink, Democracy under siege, War of narratives тощо. Перекладач стикається з кількома труднощами: скороченість та лаконізм заголовків, які часто побудовані на метафорах, грі слів, алюзіях; 30 прагматична функція – зацікавити, шокувати, спровокувати, створити інтригу; культурна специфіка – відсилання до фільмів, пісень, історичних подій, відомих висловів [77]. У перекладі заголовків доцільно застосовувати креативні стратегії: – відтворювати не стільки буквальний зміст, скільки ефект і функцію; – іноді змінювати метафору на іншу, ближчу до цільової культури; – у новинних повідомленнях – дотримуватися більшої інформативності й чіткості, ніж в оригіналі, особливо в офіційному перекладі. Наприклад, заголовок Democracy on the edge може бути перекладений як Демократія на межі виживання, Демократія на краю прірви, Демократія на межі – залежно від жанру, тону та формату видання. Суспільно-політичні тексти містять значну кількість власних назв (інституції, партії, програми, географічні об’єкти), абревіатур, а також реалій культурного, історичного, правового характеру [38]. Основні принципи перекладу: 1. Орієнтація на усталені відповідники (якщо вони зафіксовані в офіційних документах та перекладних базах): NATO НАТО; World Trade Organization → Світова організація торгівлі. 2. Поєднання транслітерації й опису, коли усталеного відповідника немає: gerrymandering → джеррімендерінг (маніпулятивне перекроювання виборчих округів). 3. Стандартизація перекладу абревіатур, особливо в офіційному й новинному дискурсі: абревіатури міжнародних організацій зазвичай залишаються в оригіналі (EU, OSCE), а назви локальних структур можуть перекладатися повністю. 4. Урахування політичної чутливості власних назв, наприклад назв територій зі спірним статусом, історичних топонімів, етнонімів. У таких випадках перекладач має дотримуватися прийнятих у цільовій культурі норм або редакційної політики ЗМІ [29]. 31 Переклад суспільно-політичних текстів неминуче пов’язаний з ідеологією. Вибір лексем, ступінь експліцитності, відтворення або нейтралізація оцінних одиниць можуть: посилювати чи послаблювати критику певних акторів; нормалізувати агресію або, навпаки, акцентувати на жертвах; легітимувати владні рішення або ставити їх під сумнів [30]. Дослідники перекладу політичного дискурсу наголошують, що перекладач функціонує в полі перетину професійних норм, редакційної політики та власних переконань [31]. Серед етичних викликів: тиск на «пом’якшення» або «загострення» формулювань; вимога узгоджувати переклад із лінією державної або корпоративної комунікації; ризик перетворення перекладача на інструмент пропаганди. Пропонуються різні моделі етичної поведінки: від жорсткої вимоги «невтручання» до визнання «ангажованого перекладу», коли перекладач свідомо підтримує певні гуманістичні або правозахисні цінності (наприклад, у перекладі текстів про права людини, біженців, війни) [52; 33]. У будь-якому разі ключовим є принцип прозорості: перекладач має усвідомлювати, де він дотримується оригіналу, а де – інтерпретує або переакцентовує. Сучасна публіцистика й політичні тексти все частіше функціонують у мультимодальному середовищі: онлайн-видання, соціальні мережі, новинні платформи, телеканали, подкасти. Це впливає і на переклад: обмеженість часу й стислий формат (новинний переклад, «breaking news»): перекладач повинен діяти швидко, іноді майже синхронно з подією [54]; залежність від заголовків, «тизерів», підписів до фото, які часто є більш оцінними, ніж основний текст; мультимодальність: текст супроводжують зображення, графіка, відео, хештеги. Переклад має враховувати весь комунікативний комплекс, а не лише вербальний компонент [65]. 32 В окрему підгалузь виділяють переклад для міжнародних новинних агенцій, де діють власні стандарти нейтральності, точності, швидкості та юридичної відповідальності, а також локалізацію новин для конкретних ринків, коли матеріал адаптують до очікувань локальної аудиторії [36]. Для зв’язки «англійська–українська» / «українська–англійська» існує низка специфічних викликів: 1. Різниця в граматичній структурі: o англійська тяжіє до компактних, клішованих, номінативних конструкцій (policy failure, governance crisis, talks collapse), тоді як українська нерідко потребує розгортання цих структур у предикативні: провал політики, криза врядування, переговори зайшли в глухий кут. 2. Різний ступінь офіційності й стилістичної маркованості: англійські тексти часто поєднують розмовну, медійну й формально-офіційну лексику в межах одного матеріалу; українська публіцистика зазвичай чіткіше розводить розмовні й офіційно-ділові елементи, що вимагає тонкого стилістичного налаштування перекладу [37]. 3. Передача фреймів і наративів: англомовні медіа можуть використовувати власні історичні й культурні рамки, які не є очевидними для українського читача (наприклад, порівняння з подіями «cold war», «Watergate», «Vietnam»). Переклад потребує або адаптації, або експлікації, а іноді – часткової компенсації в іншій частині тексту [38]. 4. Передача емоційно-оцінної лексики: в українському дискурсі можуть бути інші «лідні» слова для тих самих явищ: політичний істеблішмент / правлячі еліти, режим / уряд, опір / спротив. Перекладач має координувати лексичний вибір із нормами сучасного українського публіцистичного стилю й уникати калькування, що звучить штучно або змінює оцінність. Отже, переклад публіцистичних і суспільно-політичних текстів ґрунтується на поєднанні лінгвістичної, дискурсивної, прагматичної та етичної компетенцій перекладача. Базові принципи включають: орієнтацію на функцію й скопос тексту в цільовій культурі; 33 розуміння жанрово-стильової специфіки публіцистики й політичного дискурсу; уважне ставлення до лексики з ідеологічною та оцінною маркованістю; свідомий вибір між доместикацією та форенізацією, експліцитацією та імпліцитацією; урахування медіаспецифіки (швидкість, формат, мультимодальність); рефлексію щодо етичної позиції перекладача та його участі у формуванні політичних наративів. Системне опанування цих засад дозволяє формувати професійний підхід до перекладу публіцистичних і суспільно-політичних текстів і забезпечувати не лише точну передачу змісту, а й адекватне відтворення дискурсивних, ідеологічних та емотивно-прагматичних параметрів оригіналу. 2.2. Принципи та методи перекладу суспільно-політичних текстів Переклад суспільно-політичних текстів посідає особливе місце в системі професійної перекладацької діяльності, оскільки саме через такі тексти відбувається міжкультурна комунікація у сфері політики, міжнародних відносин, прав людини, безпеки та інформаційної боротьби. На відміну від художніх чи суто технічних матеріалів, суспільно-політичні тексти водночас виконують інформативну, оцінну, ідеологічну й мобілізаційну функції, а отже, перекладач має у своїй роботі враховувати не лише лексико-граматичні відповідники, а й прагматичний ефект, який текст справляє на цільову аудиторію [51; 62]. У вітчизняній лінгвістичній та перекладознавчій традиції переклад політичного дискурсу розглядається як складна діяльність на перетині мови, культури й ідеології, де перекладач виконує роль не тільки мовного посередника, а й інтерпретатора, аналітика та, певною мірою, співтворця політичної картини світу [43; 54]. Одним з базових принципів перекладу суспільно-політичних текстів є принцип змістової та фактичної точності. Він передбачає, що всі факти, дати, 34 цифри, власні назви, посади, географічні об’єкти, назви міжнародних організацій та програм мають бути відтворені максимально точно й відповідно до усталеної практики в мові перекладу [5]. Наприклад, у повідомленні англомовних ЗМІ The UN Security Council has adopted a new resolution on Ukraine перекладач не може довільно варіювати найменування інституції, замінюючи UN Security Council на «Раду з безпеки ООН» чи «Безпекову раду ООН»; нормативною формою в українській мові є «Рада Безпеки ООН». Аналогічно International Criminal Court є «Міжнародний кримінальний суд», а не «Суд міжнародної кримінальної юстиції» чи інші варіанти, які не відповідають усталеній українській терміносистемі [6; 12]. Внаслідок таких помилок в перекладі відчувається не лише лінгвістичний дискомфорт, а й перекручення інституційного статусу органів, порушення юридичної точності або навіть дипломатичні непорозуміння. Другим ключовим принципом є прагматична адекватність, яка полягає у тому, що переклад має зберігати не лише «що сказано», а й «навіщо сказано» – тобто комунікативну настанову і функцію тексту [7]. Наприклад, офіційна заява типу We strongly condemn the aggression and stand in full solidarity with the people of Ukraine не є нейтральним описом події, а містить засудження (condemn), оцінку дій як агресії (aggression) і декларацію підтримки (stand in full solidarity). Тому переклад «Ми висловлюємо занепокоєння ситуацією та підтримуємо народ України» істотно послаблює прагматичний ефект: дієслово condemn зникає, а слово aggression замінюється розмитою «ситуацією». Прагматично адекватною буде передача на кшталт: «Ми рішуче засуджуємо акт агресії та повністю солідаризуємося з народом України», де збережено і силу засудження, і назву дії як агресії, і високу модальність солідарності [8; 15]. Особливу увагу в перекладі суспільно-політичних текстів необхідно приділяти ідеологічно маркованій лексиці. Такі слова, як regime, insurgents, separatists, rebels, terrorists, freedom fighters, occupiers, nationalists, radicals несуть сильний оцінний і політично забарвлений потенціал [9; 11]. Наприклад, в англомовному тексті вислів the regime in Damascus зазвичай має негативну конотацію, натякаючи на нелегітимність або авторитарність влади; у варіанті 35 перекладу «уряд у Дамаску» ця негативна оцінка нівелюється, тоді як варіант «режим у Дамаску» зберігає ідеологічну маркованість. Аналогічно insurgents можуть бути перекладені як «повстанці», «заколотники», «бойовики» – кожен варіант містить різний оцінний відтінок, і від вибору перекладача залежить кінцева інтерпретація події. У цьому разі принцип полягає не в тому, щоб надати «нейтральний» переклад, а в тому, щоб зберегти позицію джерела й не вносити додаткових зміщень, які не випливають із тексту оригіналу [10]. У працях українських дослідників підкреслюється, що для політичного перекладу надзвичайно важливим є принцип стабільності термінології, пов’язаний із вимогою одноманітного й узгодженого використання термінів у всіх текстах певного дискурсу [12; 13]. Наприклад, поняття rule of law у міжнародно-правових документах традиційно передається як «верховенство права», а не «верховенство закону»; checks and balances – як «система стримувань і противаг», а не «система перевірок і балансів». Якщо в різних перекладах одного й того ж документу одні й ті самі терміни передаються по-різному, це створює термінологічний хаос та ускладнює рецепцію тексту фахівцями й ширшою аудиторією. Тому перекладач суспільно-політичних текстів має спиратися на національні стандарти, офіційні переклади міжнародних організацій, глосарії та усталені у фаховій спільноті відповідники [56; 64]. Важливе місце посідає принцип жанрово-стильової відповідності. Суспільно- політичні тексти охоплюють широкий спектр жанрів – від коротких новинних повідомлень і прес-релізів до аналітичних статей, політичних колонок, експертних коментарів і дипломатичних нот [67; 76]. У новинному тексті, наприклад: The Prime Minister met with EU leaders to discuss new sanctions – перекладач повинен прагнути до стислості й чіткості: «Прем’єр-міністр зустрівся з лідерами ЄС для обговорення нових санкцій». У колонці думок той самий факт може бути включений до емоційно забарвленого контексту: Once again, the Prime Minister rushed to Brussels, desperately seeking support from European leaders. Переклад «Знову прем’єр-міністр поспіхом полетів до Брюсселя, відчайдушно шукаючи підтримки європейських лідерів» має зберегти іронічний і критичний тон автора, не замінюючи його 36 нейтральною формулою. Відповідно, методи перекладу добираються з урахуванням жанру: офіційні заяви потребують більшої стандартизації й формалізації, тоді як публіцистика допускає креативніші рішення та стилістичну варіативність [17]. Переклад суспільно-політичних текстів неможливий без глибокого контекстуального аналізу, який виступає необхідним методологічним етапом. Перекладач має визначити, хто є автором тексту (офіційна особа, журналіст, блогер, опозиційний політик, представник міжнародної організації), до кого звернено повідомлення (внутрішній електорат, міжнародна спільнота, експертне середовище), в якому політичному та історичному контексті створено текст (виборча кампанія, військовий конфлікт, протестні рухи, міжнародні переговори) [55; 68]. Наприклад, вислів historic decision у звичайній новині може бути стандартним журналістським кліше, тоді як у заяві уряду це маркер легітимізації важливого політичного кроку. Переклад «історичне рішення» в обох випадках формально правильний, але прагматично перекладач має розуміти, що це слово вживається для підвищення символічної цінності події. В арсеналі перекладача суспільно-політичних текстів застосовуються різні методи: еквівалентний, комунікативний, функціонально-семантичний, описовий, метод доместикації та форенізації, метод стандартизації власних назв та абревіатур, метод редакційної адаптації тощо [62; 69]. Еквівалентний метод передбачає максимально повне відтворення змісту й структури тексту оригіналу за допомогою засобів мови перекладу. Наприклад, The parliament passed a bill on judicial reform перекладається як «Парламент ухвалив законопроєкт про судову реформу» – тут збережено всі денотативні компоненти висловлення: суб’єкт (парламент), дія (ухвалив), об’єкт (законопроєкт), тема (судова реформа). Водночас не завжди буквальний еквівалент забезпечує прагматичну адекватність; у таких випадках доцільно застосовувати комунікативний метод. Комунікативний метод орієнтований на відтворення того ж самого впливу на аудиторію, який справляє оригінал [20]. Наприклад, заголовок Democracy under siege може бути переданий як «Демократія в облозі», «Демократія під обстрілом», 37 «Демократія під загрозою». Усі варіанти відтворюють ключовий смисл – демократія опинилася в небезпеці, однак конкретний вибір залежить від стилістики видання: «в облозі» підкреслює воєнну метафору, «під загрозою» звучить дещо стриманіше, «під обстрілом» – більш експресивно й різко. Перекладач має узгодити свою стратегію зі стильовою політикою тексту в цілому й з очікуваннями цільової аудиторії. Функціонально-семантичні трансформації є невід’ємною частиною перекладу політичних текстів. Модуляція, тобто зміна точки зору або логічної схеми висловлення, дозволяє уникнути калькування і досягти природності тексту. Наприклад, англійський вираз the talks collapsed буквально означає «переговори обвалилися», але у політичному дискурсі українською природніше звучить «переговори зайшли в глухий кут» або «переговори провалилися». Транспозиція дає змогу змінювати граматичну структуру речення: There has been a significant increase in military presence in the region перетворюється на «У регіоні істотно зросла військова присутність», де пасивну структуру замінено активнішою, типовою для української мови [19]. Експліцитація (розгортання імпліцитної інформації) особливо важлива у випадках культурно специфічних реалій: the Hill як політична метонімія позначає Конгрес США; тому у новинному перекладі доцільно вживати «Конгрес США», а не «Горб» чи «Капітолійський пагорб». Імпліцитація, навпаки, дозволяє згорнути надмірні пояснення там, де читач уже має достатні фонові знання. Описовий метод перекладу застосовується тоді, коли певне поняття не має усталеного однослівного відповідника в мові-реципієнті. Яскравим прикладом є gerrymandering – специфічна політична практика маніпулятивного перекроювання виборчих округів. В українській мові немає короткого рівнозначного слова, тому доречним є описовий переклад «маніпулятивне перекроювання виборчих округів», який не приховує суті явища [13]. Аналогічно lame duck president зазвичай потребує опису: «президент, чий термін повноважень завершується і який втратив політичну підтримку». Такі рішення зменшують компактність тексту, але забезпечують точність і зрозумілість. 38 Окремої уваги заслуговує застосування методів доместикації та форенізації в перекладі суспільно-політичних текстів [14]. Доместикація орієнтована на пристосування чужомовного матеріалу до норм мови-реципієнта. Наприклад,White House у більшості контекстів перекладають як «Білий дім», без додаткового пояснення, оскільки ця метонімія вже інтегрована в український політичний дискурс. Форенізація, навпаки, спрямована на збереження чужомовної специфіки. Назви програм типу Green New Deal часто передаються як «Зелений курс».У випадках геополітичних концептів, як-от Pivot to Asia, доречно поєднати обидві стратегії: «політика «розвороту до Азії»» – де і змістовий компонент («політика») і метафоричний «розворот» збережено [21]. Одним з найпрактичніших методів є стандартизація перекладу власних назв, абревіатур і назв міжнародних організацій. У суспільно-політичних текстах трапляються десятки скорочень: EU, NATO, OSCE, WTO, IMF, World Bank, ICC тощо. Українська перекладацька практика виробила для них сталі форми: «ЄС», «НАТО», «ОБСЄ», «СОТ», «МВФ», «Світовий банк», «Міжнародний кримінальний суд» [22]. Використання варіантів «Європейський союз (ЄС)» у першій згадці, а потім скорочено «ЄС» відповідає академічній та офіційно-діловій нормі. Відхилення від усталених форм (наприклад, «Міжнародний валютний фонд» як «Міжнародний фонд валюти») вважається помилкою, що знижує якість перекладу. Розглядаючи принципи й методи перекладу суспільно-політичних текстів, не можна оминути питання стилістичної відповідності, зокрема передачі метафор, гіпербол, іронії та алюзій, які активно використовуються в публіцистичному дискурсі [23]. Для прикладу, англомовний заголовок The Kremlin’s shadow over Europe побудований на метафорі «тінь Кремля», що нависає над Європою. Переклад «Тінь Кремля над Європою» зберігає образ і політичний підтекст, тоді як варіант «Вплив Кремля на Європу» раціоналізує й послаблює експресивний ефект. Іншими словами, перекладач має вирішити, чи зберігати метафору, чи замінювати її описовим парафразом, і це рішення безпосередньо пов’язане з жанром і комунікативною настановою тексту: при перекладі аналітичних матеріалів бажано 39 зберігати образність, при перекладі деяких офіційних документів – іноді потрібна більша нейтралізація. Окремою проблемою є переклад суспільно-політичних текстів між англійською та українською мовами в умовах цифрової медіареальності. Сучасні тексти часто існують у форматі коротких новинних повідомлень, твітер-постів, заголовків, підписів до фото, мемів, хештегів, де економія мовних засобів поєднується з високою концентрацією оцінної лексики [24; 26]. Наприклад, хештег #StandWithUkraine звичайно перекладається як «#StandWithUkraine» із збереженням англійської форми, але в публіцистичному контексті може бути інтерпретований як «#Разом_зУкраїною» або «#ПідтримайУкраїну». Перекладачеві слід відрізняти текст, який є частиною глобальної мережевої кампанії (де доречніше залишити англійську форму), від тексту, де важливіше забезпечити зрозумілість та емоційну включеність локальної аудиторії. Роль перекладача в суспільно-політичній комунікації виходить за межі чисто технічної. Українські дослідники відзначають, що перекладач фактично бере участь у формуванні мовної моделі політики, адже від його вибору термінів, інтонацій і нюансів залежить, як суспільство сприйматиме ті чи інші події, країни, лідерів чи явища [23; 27; 29]. Якщо, скажімо, англомовні ЗМІ вживають щодо певної влади слово regime, а перекладач систематично передає його як «уряд», це веде до поступової зміни оцінного фону в бік нейтралізації. Навпаки, надмірне використання слова «режим» там, де в оригіналі йдеться про government чи administration, може створити штучне відчуття нелегітимності. Отже, перекладач має дотримуватися етики відповідальності, усвідомлюючи, що кожне його рішення може підсилювати або послаблювати певні політичні наративи. У підсумку можна стверджувати, що принципи та методи перекладу суспільно-політичних текстів формують цілісну систему, спрямовану на забезпечення точності, прагматичної адекватності, термінологічної стабільності та жанрово-стильової відповідності. Практичні приклади показують, що переклад у цій сфері не зводиться до пошуку словникових відповідників: він завжди передбачає інтерпретацію, аналіз, вибір між різними стратегіями – від 40 еквівалентної передачі до креативної адаптації. Саме в політичному дискурсі особливо чітко виявляється подвійна природа перекладу: як лінгвістичної операції та як соціально значущої дії, яка впливає на формування суспільної думки й політичної свідомості в умовах глобалізованого інформаційного простору [78; 20; 28]. 2.3. Проблеми та складнощі перекладу суспільно-політичної лексики Переклад суспільно-політичної лексики посідає одну з найскладніших ніш у сучасному перекладознавстві, оскільки саме ця лексика конденсує в собі не лише інформацію про факти та події, а й ідеологічні, оцінні, культурні й емоційні смисли. Якщо в технічному чи побутовому тексті помилка перекладача часто залишається локальною, то неправильна передача суспільно-політичної одиниці здатна змінити інтерпретацію події, сформувати хибний образ політичного актора або спотворити позицію певної держави чи міжнародної організації [71; 72]. Саме тому проблеми перекладу суспільно-політичної лексики розглядаються на перетині політичної лінгвістики, соціолінгвістики, теорії дискурсу та власне перекладознавства як окрема, надзвичайно чутлива сфера дослідницької уваги [73; 74]. Однією з базових складнощів є полісемія та контекстуальна варіативність суспільно-політичної лексики. Багато ключових для політичного дискурсу слів, таких як democracy, freedom, security, stability, reform, intervention, nationalism, мають не лише словникове значення, а й широкий спектр дискурсивних інтерпретацій, що залежать від політичної традиції, ідеологічної позиції мовця та комунікативної ситуації [5; 6]. Наприклад, слово intervention може означати як «інтервенцію» у класичному міжнародно-правовому розумінні, так і «втручання» у значно ширшому сенсі. У тексті типу humanitarian intervention to protect civilians буквальний переклад «гуманітарна інтервенція для захисту мирного населення» зберігає термінологічну точність, але може сприйматися як евфемістична формула легітимізації військових дій; варіант «гуманітарне втручання для захисту цивільного населення» дещо послаблює асоціацію з традиційною «інтервенцією» 41 як актом агресії. Вибір перекладача тут прямо впливає на оцінку події читачем, і це робить подібні одиниці джерелом постійних перекладацьких дилем. Не менш проблемною є перекладацька обробка лексики з виразним ідеологічним та оцінним компонентом значення. Політичні тексти рясніють словами regime, insurgents, rebels, separatists, terrorists, occupiers, patriots, extremists, liberal elites, deep state тощо. У кожному випадку перекладач мусить зіставити традиційні відповідники у мові перекладу з оцінним вектором конкретного тексту. Наприклад, англомовне regime нерідко використовується там, де йдеться не просто про «уряд», а про владу, чия легітимність ставиться під сумнів або оцінюється негативно. Переклад як «режим» зберігає цю негативну конотацію, тоді як нейтральне «уряд» її нівелює. У повідомленнях типу the Assad regime або the authoritarian regime in Minsk заміна «режим» на «уряд» істотно змінює тональність висловлення, подаючи авторитарну владу як нейтральний адміністративний орган [7; 8]. В українській політичній традиції слово «режим» також має негативне забарвлення, тому перекладач стикається з проблемою: з одного боку, він має зберегти позицію автора, а з іншого – уникнути додаткових смислових нашарувань, які не були присутні в оригіналі. Особливо складною є передача опозицій terrorist – freedom fighter, rebels – resistance, які часто вживаються в різних медіа для опису тих самих груп чи рухів. Одні джерела можуть називати певних учасників конфлікту «терористами», тоді як інші – «борцями за свободу» або «представниками опору». Перекладач, який працює з конкретним текстом, не має права переформатовувати позицію джерела: якщо у статті вживається термін freedom fighters, його механічна заміна на «терористи» є не просто перекладацькою помилкою, а свідомою ідеологічною інтервенцією. Водночас буквальний переклад як «борці за свободу» може викликати спротив частини цільової аудиторії, для якої ці актори асоціюються саме з терористичною діяльністю. Таким чином, перекладач змушений працювати у полі напруження між вірністю оригіналу та етичними нормами цільового суспільства, що створює одну з найтонших перекладацьких проблем [79; 80]. 42 Суттєво ускладнює переклад суспільно-політичної лексики наявність великої кількості евфемізмів у сучасному політичному дискурсі. Дослідники неодноразово зазначали, що політична мова активно використовує пом’якшувальні формули для позначення негативних явищ: collateral damage замість civilian casualties, enhanced interrogation замість torture, regime change замість overthrow of a government, targeted killing замість assassination [71; 72]. Якщо перекладач безкритично калькує ці вирази, він ризикує відтворити маніпулятивний потенціал тексту; якщо ж «розкодовує» евфемізми, замінюючи їх прямими назвами, – змінює стиль та інтенцію автора. Наприклад, enhanced interrogation techniques формально можна перекласти як «посилені методи допиту», що повторює евфемістичний характер висловлення, або як «катування під час допитів» – що знімає політично коректну оболонку й надає назві правозахисного звучання. Обидва варіанти по- різному впливають на читача, і тому перекладач змушений свідомо обирати стратегію: відтворення політичної риторики чи її критичне «оголення» [63]. Окремий блок проблем пов’язаний із неологізмами та інноваційною суспільно-політичною лексикою, що з’являється під впливом нових подій, медіатрендів і цифрових технологій. Такі одиниці, як Brexit, Grexit, fake news, post- truth, cancel culture, info war, lawfare, hybrid warfare, greenwashing, weaponization of information, не мають усталених історичних аналогів і часто набувають кількох варіантів перекладу в різних джерелах [64; 65]. Наприклад, fake news перекладається як «фейкові новини», «фальшиві новини», «фальшиві повідомлення», «дезінформаційні новини» тощо. В українській практиці закріпилася форма «фейкові новини» як найбільш поширена, проте деякі дослідники й редакції віддають перевагу варіанту «фальшиві новини», вважаючи запозичене «фейк» зайвим англіцизмом. Перекладач опиняється між нормами професійного середовища, словниковими рекомендаціями й реальним ужитком, що вимагає не лише мовної інтуїції, а й системного знання про сучасну українську суспільно-політичну лексику [46]. Проблеми виникають і при перекладі так званих політичних реалій – назв інституцій, посад, політичних партій, рухів, законодавчих ініціатив, виборчих 43 округів тощо. Більшість таких одиниць має не лише денотативне, а й культурно- символічне значення: Rust Belt, swing state, Capitol Hill, Downing Street, Élysée Palace, Beltway politics тощо. У багатьох випадках калькування або дослівний переклад не є оптимальними. Наприклад, Rust Belt як економіко-політичний термін стосується деіндустріалізованих регіонів США і не зводиться просто до «зони іржі». Тому в аналітичних текстах доречніші описові формули на кшталт «деіндустріалізований промисловий пояс США (так званий Rust Belt)», де поєднуються опис і збереження оригінального терміна [12; 17]. Аналогічна проблема постає з swing state: буквальний переклад «штат-гойдалка» уже закріпився в деяких українських матеріалах, але для нефахового читача може бути незрозумілим; з іншого боку, опис «штат, де виборчі симпатії коливаються між двома партіями» надто громіздкий для заголовків. Отже, перекладач мусить балансувати між економністю і зрозумілістю. Складним є також переклад назв політичних партій і рухів, оскільки вони поєднують в собі елементи бренду, ідеології, національної традиції та креативного найменування. Наприклад, Law and Justice у польському контексті перекладається як «Право і справедливість» – калька, яка збігається з офіційною українською назвою партії. Натомість Fidesz або Syriza частіше залишаються в транслітерованій формі з додаванням пояснення – «партія «Фідес»», «коаліція «Сіріза»». Якщо перекладач без пояснень перекладе Alternative für Deutschland як «Альтернатива для Німеччини», це формально правильно, але без додаткового маркування того, що йдеться про конкретну партію, є ризик сприйняття як загальної характеристики політичного вибору. Таким чином, проблемою тут стає необхідність поєднувати вимоги до економності тексту, впізнаваності політичного бренду та інформативної достатності [48]. Окрема група труднощів пов’язана з передачою складних синтаксичних структур, характерних для офіційно-ділових документів, резолюцій, заяв міжнародних організацій та дипломатичного листування. Такі тексти часто містять надто довгі періоди з численними вставними конструкціями, уточненнями, умовними й причиновими підрядними, юридичною термінологією. Наприклад, 44 речення типу: Recalling its previous resolutions on the situation, reaffirming its commitment to the sovereignty and territorial integrity of the State concerned, and expressing its grave concern over the escalation of violence, the Security Council decides у перекладі потребує ретельного членування: «Пам’ятаючи про свої попередні резолюції щодо цієї ситуації, підтверджуючи відданість суверенітету й територіальній цілісності відповідної держави та висловлюючи глибоку стурбованість ескалацією насильства, Рада Безпеки вирішує…». Перекладачеві доводиться одночасно зберігати логічну послідовність, юридичну точність і стилістичну прийнятність для українського офіційного дискурсу, що є непростим завданням [19]. Не менш важливою є проблема стилістичного «зсунення» між англомовною та україномовною політичною традицією. Англійські політичні тексти, особливо у ЗМІ, допускають значно більшу міру іронії, сарказму, розмовних елементів, різких метафор. Наприклад, заголовок The President’s last desperate gamble або A lame duck president in denial у буквальному перекладі «остання відчайдушна гра президента» чи ««кульгавий качур»-президент у стані заперечення» може виглядати надто розмовно або навіть вульгарно в українському контексті офіційних чи напівофіційних медіа. Тому перекладач обирає варіанти «остання відчайдушна ставка президента», «президент, який втратив політичний вплив і перебуває у стані заперечення реальності», жертвуючи частиною образності заради відповідності нормам цільового публіцистичного стилю [20; 21]. Тут проблема полягає в пошуку балансу між відтворенням авторської риторики та дотриманням стилістичних очікувань українського читача. До специфічних складнощів перекладу суспільно-політичної лексики належить також високий рівень інтертекстуальності політичного дискурсу. Політичні промови, статті, есеї часто містять алюзії на історичні події, попередні політичні заяви, культурні тексти, релігійні чи літературні цитати. Наприклад, вираз axis of evil відсилає не лише до конкретної промови Дж. Буша, а й до попередніх дискурсів про «вісь» у політичній історії ХХ століття; гасло Make America Great Again має власну історію в американському політичному 45 маркетингу, а апеляції до Iron Curtain неминуче викликають холодновоєнні асоціації [22]. Перекладач, який не розпізнає цих інтертекстуальних сигналів, ризикує втратити суттєвий пласт значень. З іншого боку, надмірне пояснення кожної алюзії робить текст важким та перевантаженим. Пошук балансу між «невидимістю» та «помітністю» інтерпретатора становить ще одну важливу проблему. Своєрідний комплекс труднощів породжує переклад суспільно-політичної лексики в режимі усного перекладу: синхронного чи послідовного. На відміну від письмового перекладача, який має час для пошуку оптимального відповідника, уточнення довідкових джерел або консультації з глосаріями, усний перекладач змушений ухвалювати рішення миттєво, в умовах часових обмежень та психологічного тиску [53]. Коли промовець використовує специфічні терміни gerrymandering, filibuster, grassroots movement, bipartisan support, whistleblower, а у перекладача немає готового набору відповідників, він або вдається до описового варіанту, або опускає частину змісту, або підміняє поняття ідеологічно нейтральнішим. У контексті міжнародних переговорів, пресконференцій, виступів на високому рівні навіть невелика неточність у передачі суспільно-політичної одиниці може змінити зміст заяви чи викликати дипломатичні непорозуміння. Крім суто мовних і когнітивних факторів, проблеми перекладу суспільно- політичної лексики зумовлюються також інформаційно-комунікативним середовищем сучасних медіа. Журналісти та перекладачі новин працюють в умовах постійного дефіциту часу, коли необхідно швидко відреагувати на подію та оприлюднити її інтерпретацію. У таких умовах неминуче посилюється роль шаблонних формул, шаблонних перекладів і кальок. Наприклад, вислів Russia’s hybrid warfare against Ukraine нерідко передається як «гібридна війна Росії проти України», що стало вже усталеною формулою. Проте для інших схожих виразів – information warfare, narrative warfare, economic warfare – перекладачі використовують різні варіанти («інформаційна війна», «війна наративів», «економічна війна», «економічний тиск»), часто не маючи можливості узгодити їх із академічними чи офіційними глосаріями [24]. Відтак в українському просторі 46 співіснують кілька паралельних перекладацьких традицій, що ускладнює стандартизацію та роботу із словниками. Додаткові проблеми виникають при перекладі суспільно-політичної лексики в умовах мовної та культурної асиметрії. Для англомовного політичного дискурсу характерним є тривалий розвиток певних концептів, що мають складну ідейну історію (liberalism, conservatism, republicanism, federalism тощо). У багатьох випадках формальні відповідники в українській мові не є повними семантичними еквівалентами. Наприклад, liberalism в американському політичному контексті часто означає лівоцентристські, соціал-демократичні позиції, тоді як українське «лібералізм» у масовій свідомості може бути пов’язане як із економічним неолібералізмом, так і з класичною політичною доктриною. Отже, перекладач, передаючи liberal policies як «ліберальна політика», має усвідомлювати можливі семантичні розриви між системою понять вихідної та цільової культур [25; 26]. Подібним чином nationalism у західноєвропейських і американських текстах нерідко має негативне забарвлення, асоціюючись з ксенофобією, шовінізмом, крайніми правими рухами. В українському ж історичному контексті поняття «націоналізм» має більш складну, амбівалентну семантику, пов’язану з боротьбою за незалежність, антиколоніальним рухом, опором тоталітаризму. Перекладач, який автоматично передає far-right nationalist groups як «крайні націоналістичні групи», може посилити негативні конотації й не врахувати специфіку українського читача. Виходом у таких випадках іноді стає уточнювальний переклад, наприклад «ультраправі націоналістичні угруповання», який чіткіше маркує ідеологічний спектр діячів [27]. Не можна оминути й питання впливу попередніх перекладацьких практик, які іноді механічно відтворюють радянські або російськомовні моделі в сучасних українських текстах. У радянській публіцистиці та перекладах масово використовувалися такі кліше, як «імперіалістичні кола», «трудящі маси», «реакційні сили», «агресивні блоки», «визвольний рух» тощо. Частина цих одиниць, хоч і втратила ідеологічну гостроту, досі впливає на сучасні журналістські переклади, особливо коли текст походить з російськомовного 47 простору. Наприклад, англійськеWestern elites іноді передається як «західні еліти», але у політично заангажованих медіа – як «правлячі кола Заходу», що продовжує риторику радянського часу. Перекладачеві складно відмежуватися від цих традицій, якщо бракує системної рефлексії над історією власного політичного дискурсу [1; 3; 28]. Проблеми перекладу суспільно-політичної лексики поглиблюються також тим, що перекладач не завжди має доступ до повної інформації про контекст: політичну кон’юнктуру, внутрішні дебати, історію вживання термінів у певному середовищі. Дослідники наголошують, що переклад політичних текстів вимагає не лише мовної компетентності, а й «політичної грамотності», знання ключових сюжетів, акторів, подій, концептів, наративів [4; 5; 17]. Без цього навіть формально правильний переклад окремих лексем може вступати в суперечність із ширшою дискурсивною логікою. Наприклад, поняття rule-based international order у сучасному західному дискурсі має чіткий політико-ціннісний зміст; його механічний переклад як «міжнародний порядок, заснований на правилах» не є помилковим, але без розуміння загального контексту (дебати про реформу ООН, конкуренцію з авторитарними моделями, критику «подвійних стандартів») перекладач ризикує втратити важливу частину конотативного поля. Узагальнюючи, можна сказати, що проблеми й складнощі перекладу суспільно-політичної лексики мають комплексний характер: вони пов’язані з полісемією, ідеологічною маркованістю, евфемізацією, неологізмами, культурною специфікою реалій, інтертекстуальністю, синтаксичною складністю текстів, асиметрією політичних традицій вихідної та цільової мов, впливом попередніх перекладацьких практик і тиском сучасного медіасередовища. Усі ці фактори перетворюють перекладача з «технічного» посередника на ключову фігуру політичної комунікації, від рішень якої залежить не лише мовна форма, а й зміст, ідеологічний вектор і ціннісні акценти суспільного дискурсу. Саме тому дослідження проблем перекладу суспільно-політичної лексики й формування на цій основі методичних рекомендацій для перекладачів є однією з пріоритетних 48 задач сучасного українського перекладознавства та політичної лінгвістики [6; 19; 23; 29]. 2.4. Вплив культурних та контекстуальних факторів на переклад Переклад завжди був і залишається одним із найскладніших видів міжкультурної взаємодії, оскільки будь-який текст є продуктом конкретного суспільства, його історичного досвіду, культурних кодів, колективної пам’яті, соціальних цінностей і практик [1; 2]. Особливо помітним цей вплив стає у сфері суспільно-політичної комунікації, де кожне слово нерідко має ідеологічне навантаження та пов’язане з певними культурними сценаріями, символами, міфами і стереотипами [7;13;14;15;16]. У перекладі політичної лексики та публіцистичних текстів культурний та контекстуальний чинники відіграють подвійну роль: вони впливають на семантичну інтерпретацію одиниць вихідної мови і водночас визначають можливості їх еквівалентної передачі цільовою мовою [3; 4; 18]. Культурні особливості, соціально-політичний клімат, історичний досвід та медійні традиції націй формують унікальні моделі мислення та мовні картини світу [7; 12]. Відповідно, перекладач має не тільки володіти мовною компетентністю, а й бути глибоким аналітиком культурних контекстів, що стоять за текстом [1; 5; 11;]. Неможливо зрозуміти та адекватно передати такі поняття, як freedom, democracy, justice, sovereignty, patriotism, nationalism, solidarity, якщо не враховувати їх політичну історію у конкретному культурному середовищі [7; 13; 15]. Наприклад, українське поняття «свобода» накладається на історичний досвід боротьби за державність, тоді як у США freedom має широкий спектр історичних смислів, пов’язаних із громадянськими правами, індивідуалізмом та антиетатизмом. Таким чином, просте словникове відповідність не гарантує точного перекладу – необхідне занурення у культурний контекст обох сторін [8; 9; 10]. Культурні розбіжності часто виявляються через політичні реалії – унікальні суспільно-політичні об’єкти, які не мають безпосередніх відповідників у інших культурах [14; 19; 22]. Так, американські терміни PAC (Political Action Committee), 49 midterms, caucus, filibuster, government shutdown, Blue states – Red states, Supreme Court justices, impeachment inquiry мають специфічний політичний зміст, який неможливо передати через буквальний переклад без пояснення [19; 22]. Аналогічно, українські реалії, такі як «деолігархізація», «люстрація», «деокупація», «громадянське суспільство», «гуманітарна політика», «перехідне правосуддя», «внутрішньо переміщені особи», «Операція об’єднаних сил», також несуть у собі унікальний політико-історичний і культурний зміст, непізнаваний без контексту [7]. Перекладач у таких випадках стикається з вибором: – залишити реалію в транслітерації; – перекласти її описово; – знайти функціональний аналог; – застосувати змішану стратегію [4; 6; 9; 10; 21]. Наприклад, переклад терміна impeachment inquiry для української аудиторії може бути різним: «розслідування щодо імпічменту» , «процедурний етап імпічменту», «попередній розгляд питання імпічменту» [19; 22]. Кожен варіант має свою тональність та ступінь наближення до американського правового контексту . Особливу роль відіграє культурна семантика політичних символів [7; 12; 14; 15]. Гасла, слогани, політичні кліше в різних культурах викликають різні асоціації. Наприклад, Yes, we can! є не просто мотиваційним висловом, а маркером конкретної політичної кампанії Барака Обами; Brexit – не просто політична подія, а символ соціально-політичного розколу; American Dream – наратив, який не має точного аналога в інших культурах і потребує опису [13; 15]. Українське гасло «Слава Україні! – Героям слава!» теж не є простим привітанням, а символом національної ідентичності та опору, тому його переклад для іноземної аудиторії потребує культурного коментаря [7; 16]. Контекстуальний фактор також надзвичайно важливий у перекладі суспільно-політичних текстів, зокрема історичний контекст. Наприклад, слово mobilization у військовому контексті США і України має різний психологічний та емоційний фон: в українському суспільстві воно пов’язане із реальним досвідом 50 війни, у США – здебільшого з наративами минулих конфліктів або політичною метафорикою. Це означає, що переклад political mobilization як «політична мобілізація» та military mobilization як «військова мобілізація» має не тільки лексичний, а й емоційний вимір [11]. Політичний дискурс неможливо відокремити від культурних норм комунікації. Англомовні політичні тексти часто характеризуються прямолінійністю, іронією, сарказмом, жорсткою критикою, вільним використанням метафор («rogue state», «axis of evil», «political suicide», «media circus»). Українська політична комунікація історично тяжіла до більш формального, обережного і менш експресивного стилю (за винятком медійних жанрів). Проте у сучасних українських ЗМІ спостерігається зростання частоти англо-американських стилістичних кальок, що створює нові виклики для перекладача. Буквальний переклад метафори political suicide («політичне самогубство») може здатися надто різким у певних українських контекстах, і перекладач має знайти баланс – наприклад, «політичний провал», «фатальна політична помилка» [18; 21]. Культурні чинники впливають і на переклад політичних титулів та звертань. Наприклад, англійськеMadam Speaker не має усталеного українського еквівалента, оскільки українська парламентська традиція щодо офіційних форм звертання різниться від американської. Тому переклад може коливатися між «пані спікер», «спікерка Палати представників», «голова Палати представників – пані…». Подібно, титули типу Her Majesty, His Excellency, Right Honourable відображають глибоко вкорінену британську політичну символіку, яка в Україні не має прямих відповідників. Окрема проблема виникає при перекладі політичного гумору, сатири і мемів, які є культурно залежними. Наприклад, жарт про Biden’s teleprompter або про Trump’s tweets вимагає знання особливостей американського політичного життя і не може бути переданий буквально. Те ж саме стосується українських мемів про «плівки», «втомлене лице», «офіс президента», «зашквар», які незрозумілі без 51 культурного бекґраунду. Перекладач має адаптувати гумор так, щоб зберегти прагматичний ефект, а не лише буквальний зміст [18]. Контекст впливає й на переклад емоційно забарвлених слів. Наприклад, слово patriotism має різний ідеологічний відтінок у США (де патріотизм часто асоціюється з державними символами) і в Україні (де він міцно пов’язаний із боротьбою за незалежність). Тому перекладач має враховувати, що patriotic rhetoric у США може мати інший спектр смислів, ніж «патріотична риторика» в Україні [13; 19]. Важливим є також медійний контекст. У різних країнах медіа дотримуються різних стандартів об’єктивності, нейтральності, політичної коректності, що впливає на вибір перекладацької стратегії. Наприклад, у британській пресі терміни protester, rioter, demonstrator мають тонкі семантичні відмінності, тоді як в українських ЗМІ часто всі три слова перекладаються як «протестувальники». Водночас для коректного перекладу потрібно врахувати ступінь агресивності дій учасників подій [13; 18]. Культурний контекст проявляється і в способах номінації етнічних, релігійних, соціальних груп. Наприклад, термін indigenous peoples має усталений політичний статус у Канаді, США, Австралії; у перекладі українською його еквіваленти можуть коливатися між «корінні народи», «автохтонні народи», «перші нації» залежно від контексту. Аналогічно, переклад назв афроамериканської спільноти, латиноамериканських груп, корінних жителів Латинської Америки потребує делікатності і наявності політичної обізнаності [13; 15]. Водночас контекстуальні фактори включають і соціально-практичний контекст. Наприклад, термін misinformation та disinformation часто плутаються через відсутність чіткої межі у масовій свідомості, хоча один означає ненавмисну, а інший – навмисну неправдиву інформацію. У перекладі має бути врахована саме ця різниця, адже вона є принциповою для медіаполітики [19]. Історичний контекст є ключовим, коли йдеться про переклад таких термінів, як occupation, annexation, liberation, resistance, revolution. В українській історії ці 52 слова мають певний набір емоційних та культурних значень, які іноді відрізняються від західноєвропейських. Наприклад, liberation у контексті Другої світової війни в США або Франції має одну конотацію, а в Україні – зовсім іншу. Тому переклад залежить не тільки від словника, а й від політичної інтерпретації подій в різних суспільствах [14; 15]. Усе це засвідчує, що культурні та контекстуальні фактори не просто впливають на переклад – вони формують його суть [8; 12; 16]. Перекладач мусить бути не тільки мовним фахівцем, а й культурним медіатором, аналітиком, дослідником, інтерпретатором, здатним побачити текст у широкому просторі культурної комунікації. Переклад суспільно-політичних текстів – це завжди акт інтерпретації, у якому мовні одиниці здобувають нове життя в іншій культурі. 53 Висновки до Розділу 2 Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що переклад публіцистичних і суспільно-політичних текстів є однією з найбільш складних і водночас найбільш впливових сфер професійної перекладацької діяльності. Саме через такі тексти відбувається міжкультурна циркуляція інформації про політичні події, міжнародні відносини, суспільні трансформації, формуються й транслюються ідеологічні наративи, ціннісні орієнтири та інтерпретаційні рамки. На відміну від суто наукових чи художніх жанрів, публіцистика й політичний дискурс поєднують інформативну, оцінну, мобілізаційну та пропагандистську функції, що виводить переклад за межі «технічної» операції й перетворює його на важливий інструмент формування суспільної думки. Аналіз принципів і методів перекладу суспільно-політичних текстів показав, що центральною для цієї сфери є орієнтація на змістову точність у поєднанні з прагматичною адекватністю. Перекладач зобов’язаний забезпечити бездоганну передачу фактичної інформації (термінів, назв інституцій, правових категорій, власних назв), спираючись на усталені національні та міжнародні стандарти термінотворення. Водночас формально коректний переклад не можна вважати достатнім, якщо він змінює або послаблює комунікативний ефект тексту, «розмиває» силу засудження, підтримки, солідарності чи критики. Тому у центрі перекладацької стратегії опиняються функціонально-комунікативний підхід, урахування жанрово-стильової специфіки тексту, свідомий вибір між еквівалентною передачею і креативною адаптацією. Визначені у роботі проблеми та складнощі перекладу суспільно-політичної лексики засвідчили, що ця лексика є одночасно семантично багаторівневою та ідеологічно навантаженою. Полісемія ключових політичних понять (democracy, freedom, security, liberalism, nationalism), наявність виразно оцінної лексики (regime, insurgents, separatists, terrorists, freedom fighters), широке вживання евфемізмів (collateral damage, regime change, enhanced interrogation), швидка поява неологізмів (fake news, post-truth, hybrid warfare, cancel culture) і політичних реалій (Rust Belt, 54 swing state, Brexit) створюють постійні зони перекладацького ризику. Будь-яке зміщення в доборі відповідників неминуче впливає на інтерпретацію подій, змінює образ політичних акторів і може вести до викривлення позиції джерела. Саме тому перекладачеві потрібен не лише високий рівень мовної компетентності, а й широка «політична грамотність» та розвинена критична рефлексія. Окремий пласт питань пов’язаний із впливом культурних та контекстуальних чинників на переклад. Показано, що політичні поняття, символи, реалії, гасла та меми глибоко вкорінені в історичний досвід, колективну пам’ять і комунікативні норми конкретного суспільства. Це зумовлює асиметрію між вихідною та цільовою мовними картинами світу: такі одиниці, як American Dream, impeachment inquiry, White House, «Слава Україні!», «люстрація», «деокупація», набувають повного змісту лише в широкому культурно-історичному контексті. Відтак перекладач вимушений постійно балансувати між доместикацією й форенізацією, між експліцитацією культурно специфічних елементів і збереженням їхньої «чужості», дбаючи і про зрозумілість тексту, і про його автентичність. Важливою є також етична вимірність перекладацької діяльності у сфері політичного дискурсу. Перекладач фактично стає співучасником продукування політичних смислів і може як посилювати, так і нейтралізувати певні наративи та ідеологічні моделі. Вибір між «режимом» і «урядом», між евфемістичним і «оголеним» формулюванням, між нейтральним і критичним словом є не лише лінгвістичним, а й етико-політичним рішенням. Тому до професійних вимог у цій галузі додається вимога відповідальності за наслідки перекладацьких рішень для суспільної рецепції тексту. Отже, розглянутий у розділі теоретичний матеріал дозволяє зробити висновок, що переклад публіцистичних і суспільно-політичних текстів є багатовимірним феноменом, в якому перехрещуються лінгвістичні, дискурсивні, культурні, ідеологічні та етичні чинники. Ефективна перекладацька практика в цій сфері передбачає інтеграцію кількох типів компетентності: мовної, текстотворчої, термінологічної, культурологічної, медіакомунікативної та етичної. Сформована на цій основі теоретична база створює підґрунтя для подальшого практичного 55 аналізу конкретних перекладів суспільно-політичних текстів, виявлення типових помилок і вироблення прикладних рекомендацій для перекладачів у сучасному українському та глобальному інформаційному просторі. 56 Розділ 3 ОСОБЛИВОСТІ АНГЛІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДУ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ ЛЕКСИКИ 3.1 . Аналіз відтворення лексичного та граматичного складу суспільно-політичної лексики Аналіз відтворення лексичного та граматичного складу суспільно- політичної лексики в перекладі є одним із центральних аспектів дослідження політичного дискурсу, оскільки саме на цих рівнях проявляється як змістова, так і ідеологічна специфіка тексту. Лексичний вибір і граматичне оформлення висловлювання у політичній комунікації ніколи не є нейтральними: вони зумовлені жанром, адресатом, комунікативною метою, культурно-історичним контекстом, редакційною політикою медіа й ідеологічними настановами автора [1; 3]. Тому відтворення лексичного та граматичного складу суспільно-політичної лексики у процесі перекладу передбачає не механічне копіювання мовних форм, а комплексну інтерпретацію дискурсу з подальшим добором еквівалентних чи функціонально адекватних засобів цільової мови. Суспільно-політична лексика традиційно розглядається як особливий пласт словникового складу, який охоплює терміни політичної науки, права та міжнародних відносин; інституційну лексику (назви органів влади, міжнародних організацій, партій, рухів); ідеологічно й емоційно забарвлені одиниці; політичні реалії, неологізми й оказіоналізми; кліше та формули офіційного ділового стилю [2; 5]. Кожна із цих груп ставить перед перекладачем специфічні завдання: зберегти термінологічну точність, відтворити оцінне забарвлення, забезпечити впізнаваність інституцій, не спотворити культурно-історичні асоціації. Аналіз відтворення лексичного складу суспільно-політичної лексики неминуче пов’язаний з описом перекладацьких трансформацій – лексичних (конкретизація, генералізація, модуляція, антонімічний переклад, компенсація), лексико-семантичних (заміна 57 компонентів значення, переосмислення метафори) та лексико-стилістичних (зміна ступеня експресивності, нейтралізація або підсилення оцінності) [4; 7]. З погляду лексичної структури суспільно-політичних текстів надзвичайно важливими є стійкі словосполучення й колокації, які формують “мову політики” як систему стабільних поєднань: political will, international community, rule of law, peace process, conflict resolution, regime change, humanitarian intervention, targeted sanctions, hybrid warfare, information campaign, narrative warfare тощо. Відтворення таких колокацій потребує орієнтації не лише на словникові відповідники, а й на усталені моделі сполучуваності в українській мові. Так, rule of law у фахових текстах закріпилося як «верховенство права», а не «панування закону»; peace process – як «мирний процес» або «процес мирного врегулювання», а не буквальне «процес миру»; international community – як «міжнародна спільнота», а не «міжнародне співтовариство», що тяжіє до калькування радянських кліше [8]. Нерідко буквальне поелементне відтворення колокації призводить до зсуву значення або стилістичної неоковирності. Наприклад, expression regime change формально можна передати як «зміна режиму», однак у конкретному тексті це може бути евфемізмом для насильницького усунення влади. В аналітичних матеріалах іноді доречна експліцитація: «насильницька зміна режиму», «силове усунення правлячого режиму», тоді як у новинах з м’якішим стилем зберігається усталена формула «зміна режиму». Аналіз конкретних перекладів показує, що відтворення лексичного складу тут пов’язане з прагматичною стратегією видання: чи прагне воно максимально наблизитися до риторики джерела, чи, навпаки, пом’якшити конфліктні формулювання [9]. Важливе місце посідає відтворення термінологічних одиниць, що позначають політичні інститути й процеси. Наприклад, electoral threshold – «виборчий бар’єр», checks and balances – «система стримувань і противаг», impeachment – «процедура імпічменту», recall election – «повторні вибори з відкликанням посадової особи», constituency – «виборчий округ» (хоча контекстуально можливі «електорат», «група виборців»). Аналіз українських перекладів міжнародних документів і новин засвідчує, що стабільність 58 термінологічних відповідників є критичною для збереження зрозумілості й юридичної точності тексту: зміна «стримувань і противаг» на «перевірки й баланси» порушує традицію українського конституційного дискурсу, а використання «верховенство закону» замість «верховенства права» веде до концептуальної підміни [10; 11]. Окрему групу становить ідеологічно маркована лексика, відтворення якої безпосередньо впливає на тональність повідомлення. Такі одиниці, як regime, junta, insurgents, rebels, separatists, terrorists, occupiers, freedom fighters, radicals, extremists, populists, мають виразно оцінний компонент значення. У перекладі англомовних новин про конфлікти вибір між «повстанці», «бойовики», «заколотники», «сепаратисти» чи «терористи» визначає позицію видання щодо сторін конфлікту. Аналіз корпусу українських перекладів показує, що для одних і тих самих акторів вживаються різні номінації, залежно від політичних преференцій медіа: хтось називає їх rebels («повстанці»), хтось – militants («бойовики»), хтось – terrorists («терористи»). Формально всі варіанти можуть бути виправданими; однак з погляду дискурсу вони відтворюють різні фрейми – «боротьба за свободу», «збройний конфлікт», «кримінальне насильство» [6; 12]. Отже, аналіз відтворення лексичного складу тут неможливий без урахування ідеологічного виміру. Цікавий пласт для аналізу становить переклад неологізмів та інноваційної суспільно-політичної лексики: fake news, post-truth politics, lawfare, greenwashing, weaponization of information, cancel culture, culture wars, woke ideology тощо. У багатьох випадках в українському дискурсі поки не склалося єдиної норми, тому дослідники фіксують паралельне вживання кількох варіантів: fake news → «фейкові новини» / «фальшиві новини» / «фейк-ньюз»; cancel culture → «культура скасування» / «культура бойкоту»; lawfare → «юридична війна» / «війна за допомогою права» / «інструменталізація права» [13; 15]. Стратегії відтворення лексичного складу можуть тут бути різними: калькування, транслітерація, описовий переклад, комбіновані моделі з подальшою стандартизацією одного з варіантів у фаховому середовищі. 59 На рівні граматичного складу суспільно-політичних текстів особливу увагу привертають номінативні конструкції, пасивні форми, складні багатокомпонентні речення, структура теми-реми, специфіка вираження модальності. Англійський політичний дискурс характеризується високою частотою іменникових груп з препозиційними означеннями (policy failure, governance crisis, peacekeeping mission, conflict prevention strategies, long-term security guarantees), а також широким використанням пасива (was condemned, has been adopted, is being discussed) [16]. Для української мови більш типовими є розгорнуті синтаксичні структури із дієслівним присудком та постпозитивними означеннями (криза врядування, місія з підтримання миру, стратегії запобігання конфліктам), а також активні або безособові конструкції замість пасива. Аналіз відтворення граматичного складу засвідчує, що перекладачеві часто доводиться застосовувати транспозицію та членування речень. The new package of targeted economic Міністри закордонних справ ЄС sanctions has been adopted by the EU ухвалили новий пакет адресних foreign ministers in response to the економічних санкцій у відповідь на escalation of violence in the region (1). ескалацію насильства в регіоні. У наведеному реченні англійський оригінал містить пасивну конструкцію (has been adopted), яка є типовою для офіційно-ділового стилю англомовних документів. Проте в українській мові перевага надається активним конструкціям, оскільки вони забезпечують більш природну динаміку висловлення. Тому переклад здійснено через граматичну транспозицію, унаслідок чого пасив перетворено на активну форму (ухвалили). Тематична організація висловлення при цьому збережена: ключовим компонентом залишається сам факт ухвалення санкцій, а причинно-наслідкові зв’язки передано повністю. The President yesterday held talks with Учора Президент провів переговори з the security advisers on the situation at the радниками з питань безпеки щодо border(2). ситуації на кордоні. Тут трансформація полягає у зміні синтаксичного порядку та лексичній заміні. Українська мова потребує логічного розміщення обставини часу на початку 60 речення, тому порядок компонентів зміщено. При цьому відтворено той самий зміст, а ключовий фокус – факт проведення переговорів – залишився в центрі висловлення. Лексичне словосполучення held talks передано усталеним українським еквівалентом провів переговори, що забезпечує стилістичну природність. The groups involved in the negotiations Групи, які брали участь у expressed their concerns (3). переговорах, висловили своє занепокоєння. Англійський дієприкметниковий зворот не має прямої структурної відповідності в українській мові, тому його передано розгорнутим підрядним означальним реченням. Такий підхід дозволяє зберегти логічний зв’язок між означуваним і залежним компонентом, не порушуючи природної синтаксичної організації українського речення. Смислова структура та інформаційний фокус повністю відтворені. The authorities introduced additional Влада запровадила додаткові заходи measures to stabilize the situation (4). безпеки для стабілізації ситуації. Лексема measures є надто загальною для українського тексту в політичному контексті. Конкретизація забезпечує точніше розуміння змісту та відповідає характерним для української мови тенденціям до уточнення термінологічних одиниць. При цьому збережено функціональний зміст висловлення: ідеться саме про дії, спрямовані на стабілізацію. The country is facing a shortage of Країна стикається з браком фахівців. qualified nuclear engineers (5). У даному випадку надмірна деталізація оригіналу не є необхідною для комунікативної мети речення. Генералізація дозволяє уникнути важкої, надто спеціалізованої лексики та створює більш узагальнену, але повністю змістовно релевантну структуру. Смислова домінанта – нестача кадрів – залишається незмінною. 61 The minister stressed the need for Міністр наголосив на необхідності transparency in decision-making (6). відкритості у процесі ухвалення рішень. Пряме калькування прозорість виглядало б стилістично неприродно в українському політичному дискурсі. Тому використано функціонально точніший та усталений український еквівалент відкритість. Зміст і прагматична спрямованість висловлення при цьому повністю збережені. The region remains unstable despite Незважаючи на міжнародні зусилля, у international efforts (7). регіоні не вдалося досягти стабільності. Зміст висловлення передано через іншу логічну призму: замість прямого опису стану (remains unstable) подано констатацію недосягнення результату. Така трансформація відповідає нормам української мови та зберігає причинно- наслідкову структуру висловлення. Інформаційна повнота не порушена. The government is unlikely to change its Малоймовірно, що уряд змінить свою position (8). позицію. Антонімічна трансформація полягає у передачі заперечення через лексично та граматично природнішу для української мови структуру. Така заміна не лише зберігає семантику, але й забезпечує природний ритм українського речення. The activists called the policy “a game- Активісти назвали цю політику changer” (9). “проривом”. Англійська метафора game-changer належить до розмовних медійних кліше. Її дослівне передання порушило б стилістичні норми української публіцистики. Використано стилістично рівнозначний український еквівалент, що зберігає інтенсивність оцінки. The reform package aims to reset the Пакет реформ покликаний political landscape(10). перезавантажити політичну сферу. Метафоричне ядро висловлення збережено, але адаптоване до українського політичного дискурсу, у якому метафора “перезавантаження” є усталеною. Тематична організація речення не порушена. 62 The agreement was signed last night(11). Угоду підписали вчора пізно ввечері, адже переговори затягнулися. Додавання мотивуючого компонента (адже переговори затягнулися) забезпечує логічність і природність викладу. Такий прийом використано для адаптації повідомлення до норм української зв’язності тексту. Основна інформація збережена. The committee, which was established Комітет провів сьогодні засідання. back in 1995, met today (12). Уточнення про 1995 рік не має функціонального значення для змісту повідомлення, тому опущене. Завдяки цьому висловлення стає компактнішим і стилістично адекватнішим, не втрачаючи змістової повноти. The minister “strongly condemned the Міністр заявив про рішуче засудження attack”(13). нападу. Інтенсивність висловлення (strongly) компенсовано шляхом використання прикметника рішуче у сполученні з віддієслівним іменником. Збережено емоційно- оцінне забарвлення оригіналу та його комунікативний намір. Англійська публіцистика дозволяє широкі поєднання розмовних та офіційних елементів, уживання модальних дієслів (must, should, may, can) та експліцитних модальних маркерів (it is vital, it is crucial, it is likely). Український текст потребує стилістичної гармонізації, тому переклад передбачає граматичні й лексичні трансформації. The government must take decisive Уряд має діяти рішуче вже зараз. / action now(14). Уряд повинен ухвалити рішучі кроки вже зараз. Модальне дієслово must у публіцистиці часто має оцінне, імперативне значення, але його буквальний переклад («мусить») звучить у політичному українському дискурсі нормативно неприродно або надто різко. Тому переклад використовує лексичну модальність (має діяти, повинен ухвалити) або стилістично прийнятніші конструкції з дієсловами руху чи дії. 63 Таким чином, граматична модальність англійської мови замінюється лексичною модальністю української, але прагматичний смисл – вимога негайних дій – зберігається повністю. The Prime Minister has announced new Прем’єр-міністр оголосив нові заходи. measures(15). The minister has refused to comment(16). Міністр відмовився коментувати. The committee has failed to reach Комітет не зміг/проігнорував agreement(17). можливість досягти згоди. Present Perfect у політичних новинах англійською позначає актуальність події для теперішнього моменту, а не сам факт завершеності. В українській мові цю функцію виконують: минулий час доконаного виду (оголосив, відмовився); теперішній історичний у репортажах (оголошує, відмовляється). Буквальне калькування аспектуальності англійської мови призводить до стилістичної неприродності, тому перекладач зберігає прагматичну актуальність, але змінює граматичну форму. Це приклад трансформації, де зміна виду та часу не порушує часової співвіднесеності дії. Mistakes were made(18). Були допущені помилки. Уряд допустив помилки. Civilians were killed(19). Мирні жителі були вбиті. Військові вбили мирних жителів. The decision was Було ухвалено рішення. Уряд ухвалив рішення. taken(20). Пасивні конструкції у політичному дискурсі часто виконують функцію приховування агенса. Дослівний переклад пасиву зберігає цю стратегію уникнення відповідальності, відтворюючи ідеологічну позицію автора. Однак перехід до активу змінює розподіл відповідальності, роблячи суб’єкта дії явним. Таким чином, вибір граматичної форми у перекладі безпосередньо впливає на політичний смисл висловлювання. Це приклад трансформації, що має не лише лінгвістичний, а й ідеологічний ефект, і перекладач повинен усвідомлювати її наслідки. 64 Дискусійним є питання про ступінь збереження “чужості” граматичних і лексичних моделей політичного дискурсу. Частина дослідників наголошує на необхідності максимальної адаптації (доместикації) тексту до норм цільової мови, аби уникнути калькування й штучності [1; 14]. Інші наполягають, що надмірна адаптація нівелює специфіку політичної культури джерела, зокрема у випадках із назвами інституцій, правових процедур та ідеологічних концептів [23]. Аналіз реальних перекладів свідчить, що практичне рішення зазвичай є компромісним: термінологічні та інституційні одиниці стандартизуються (домінують усталені еквіваленти), тоді як частина оцінної, іронічної чи метафоричної лексики зазнає адаптації з урахуванням норм української публіцистики. Democracy under siege as institutions Демократія опиняється під загрозою, struggle to respond to rising оскільки інституції не встигають authoritarianism(21). реагувати на зростання авторитарних тенденцій. Europe on the brink as political tensions Європа опиняється на межі, оскільки escalate(22). політична напруга продовжує зростати. A global war of narratives shapes public Глобальна війна наративів формує opinion on the conflict(23). громадську думку щодо конфлікту. A president in denial refuses to Президент, який заперечує acknowledge the crisis(24). реальність, відмовляється визнавати кризу. Англомовні заголовки часто побудовані як еліптичні номінативні конструкції, що виконують функцію максимальної концентрації змісту й привернення уваги. Українська традиція новинних та аналітичних заголовків тяжіє до предикативності — наявності дієслова або повністю оформленої граматичної структури. У наведених прикладах бачимо: граматичне дооформлення (додавання дієслівних форм: опиняється, формує, відмовляється); 65 лексичну адаптацію стійких словосполучень (under siege→ під загрозою; on the brink → на межі); збереження семантичного ядра заголовка та його прагматичної функції — створення політичного фрейма інтерпретації події. Це приклад трансформацій, у яких змінюється граматична форма, але не змінюється комунікативний ефект заголовка. The opposition warned that the ruling Опозиція заявила, що правляча партія party aims to vote, not veto, the reform прагне протиснути голосування за package(25). пакет реформ, а не блокувати його. Analysts argue that the country is torn Аналітики вважають, що країна between the left and the right in more розділена між лівою та правою than just the political sense(26). частинами політичного спектра — і не лише в буквальному сенсі. The President promised to defend the Президент пообіцяв захищати state, but critics insist he is focused on the державу, але критики стверджують, що estate(27). його більше цікавлять власні володіння. Омонімія та паронімія англійських слів (vote/veto, left/right, state/estate) не мають прямого граматичного й лексичного відповідника українською мовою. Тому буквальний переклад не передасть іронічний або риторичний ефект оригіналу. Переклад використовує лексичну та граматичну компенсацію, а саме: створення іншого стилістичного ефекту в межах того самого речення або контексту; підсилення експресії (протиснути голосування, власні володіння); заміну формальної гри слів на змістову протиставність. Це приклад, коли комунікативний вплив відтворюється без прямої відповідності мовних засобів, що є типовим для публіцистичного перекладу. Не можна оминути й вплив цифрового медіасередовища на відтворення лексичного та граматичного складу. Короткі формати (твіттер-пости, заголовки новинних стрічок, push-сповіщення, підписи до відео) стимулюють використання 66 максимально компактних конструкцій, часто з наближенням до англомовної структури. Наприклад, хештег #StandWithUkraine нерідко зберігається без перекладу, а заголовок типу EU leaders meet in Brussels over Ukraine у деяких онлайн-ЗМІ передається як «Лідери ЄС у Брюсселі щодо України», що є калькою зі зрубаною граматичною структурою. Аналіз якісніших перекладів показує, що навіть у стислих форматах можливо зберегти граматичну коректність: «Лідери ЄС зустрічаються в Брюсселі, щоб обговорити ситуацію в Україні» – із подальшим скороченням у підзаголовку [27]. Узагальнюючи, можна стверджувати, що аналіз відтворення лексичного та граматичного складу суспільно-політичної лексики в перекладі виявляє комплексний і багаторівневий характер перекладацьких рішень. На лексичному рівні провідними є завдання збереження термінологічної точності, відтворення оцінної та ідеологічної маркованості, адаптації неологізмів і реалій, роботи з колокаціями та фразеологізмами. На граматичному рівні – забезпечення природності синтаксичної організації тексту, узгодження категорій часу, виду, стану, модальності, а також збереження тематично-рематичної структури висловлювання. Водночас лексичні й граматичні рішення в політичному перекладі нерозривно пов’язані з культурно-історичним контекстом та ідеологічними параметрами дискурсу, що робить перекладача не просто «мовним техніком», а активним учасником процесу конструювання політичної реальності в цільовій культурі. Саме тому подальші дослідження потребують системного корпусного аналізу реальних перекладів новин, офіційних документів і публіцистики, зіставлення різних перекладацьких практик, виявлення типових моделей відтворення лексико-граматичних структур і розроблення методичних рекомендацій для підготовки перекладачів, які працюють у сфері суспільно- політичного дискурсу. 67 3.2. Перекладацькі трансформації при перекладі англомовної лексики у суспільно-політичних текстах Переклад англомовної суспільно-політичної лексики є складним процесом, що вимагає врахування лексичного змісту, культурного контексту, ідеологічного навантаження та комунікативної мети тексту. На відміну від перекладу технічних або художніх текстів, переклад політичної та медійної лексики має посилений прагматичний характер, адже кожна лексема здатна вплинути на інтерпретацію події та формування громадської думки. У політичному дискурсі слово не є нейтральним – воно завжди вмотивоване комунікативною потребою, належністю до певного ідеологічного поля, а отже перекладач не може зводити свою роботу лише до механічного відтворення значень [1; 3]. У сучасній перекладознавчій традиції перекладацькі трансформації розглядаються як необхідний інструмент досягнення еквівалентності у комунікативному, функціональному та прагматичному сенсах. За визначенням І. Корунець, трансформації – це свідомі зміни структури або семантики вихідної одиниці для досягнення відповідності нормам цільової мови та умовам комунікативної ситуації [4]. На матеріалі суспільно-політичного дискурсу ці трансформації особливо важливі, оскільки політичні тексти містять значну кількість термінів, назв інституцій, соціально маркованих понять, метафоричних конструкцій, кліше, неологізмів та ідеологем. Однією з найчастіших трансформацій у перекладі політичних текстів є лексична конкретизація – перехід від більш широкого значення англійського слова до більш вузького й точного українського відповідника. Англійські іменники часто мають високу семантичну місткість: слова measure, policy, action, move, step, statement можуть відповідати різним українським лексемам залежно від контексту. Наприклад, у реченні The government announced new measures to tackle inflation (Уряд оголосив про нові заходи для боротьби з інфляцією) слово measures конкретизується як «заходи», тоді як у контексті security measures доречнішим є «заходи безпеки». 68 The government announced new Уряд оголосив про нові заходи та measures and actions to tackle рішучі кроки для боротьби з inflation(28). інфляцією. Аналіз перекладів новин міжнародних агенцій показує, що конкретизація часто необхідна для уникнення двозначності: слово action може означати і «дію», і «заходи впливу», і «військову операцію» (military action). В українському перекладі це вимагає уточнення: «військові дії», «санкційні заходи», «рішучі кроки уряду» [5]. У наведеному прикладі слово action є багатозначним і в англійській мові може позначати як «дію», так і «заходи», «кроки» або навіть «операції» у військово- політичному контексті. Дослівний переклад (дії) був би надто загальним і створював би двозначність для читача. Тому переклад застосовує лексичну конкретизацію, замінюючи англійське action на «рішучі кроки», що точніше передає прагматичний зміст речення та відповідає стандартам українського новинного дискурсу. При цьому загальна семантична структура висловлення збережена: уряд декларує відповідь на економічну проблему, але граматичний та лексичний склад адаптовано для досягнення більшої точності та природності українського тексту. Це повністю відповідає тенденції, про яку йдеться в аналітичних оглядах перекладів міжнародних новин: конкретизація є необхідним прийомом для уникнення полісемії та правильної інтерпретації політико-економічних термінів [5]. Протилежний тип трансформації – генералізація, коли український відповідник має ширше значення, ніж англійська одиниця. Це характерно для випадків, коли англомовне слово містить культурно або політично специфічні компоненти, які не мають точного аналогічного еквівалента в українській. Так, constituency у британському контексті може означати і виборчий округ, і групу прихильників, і категорію виборців. У деяких випадках перекладач змушений узагальнювати його як «електорат» або «виборці», особливо коли контекст не дозволяє уточнити денотативне значення. Подібна генералізація спостерігається 69 при передачі таких слів, як watchdog (наглядовий орган), whistleblower (інформатор, викривач), leverage (вплив, засіб тиску), political capital (політичний ресурс), де англомовні політичні метафори не завжди мають усталені українські еквіваленти [6; 15]. The Prime Minister is trying to regain Прем’єр-міністр намагається support in key constituencies ahead of the повернути підтримку серед ключових upcoming election(29). виборців напередодні виборів. У цьому прикладі слово constituencies у британському політичному дискурсі має більш конкретне значення, ніж українське «виборці». Воно може позначати: виборчий округ, групу прихильників певної партії, соціальну або демографічну категорію виборців, територіальну одиницю політичного представництва. Через те, що контекст не уточнює, про який саме різновид constituency ідеться, перекладач застосовує генералізацію — заміну ширшим українським відповідником «виборці». Важливу роль у перекладі відіграє модуляція – передача значення шляхом зміни логічної або смислової перспективи. Наприклад, фразу to tighten sanctions можна перекласти як «посилити санкції», а не «затягнути санкції». У вислові the country faces a grave threat смислова модуляція передбачає переклад «країна стикається з серйозною загрозою», хоча буквальний варіант «зустрічає загрозу» є неприродним. Модуляція необхідна при передачі англійських абстракцій: political deadlock → «політична криза/безвихідь», power vacuum → «вакуум влади», checks and balances → «система стримувань і противаг», що не є дослівним перекладом, але відтворює концепт у цільовій мові [2; 11]. Ще одна поширена трансформація – антонімічний переклад, коли для передачі змісту необхідно перейняти протилежну граматичну або лексичну форму. У суспільно-політичних текстах це часто стосується конструкцій, де англійська мова використовує заперечення або складну модальність: not unlikely у перекладі може стати «цілком ймовірно», а cannot be ruled out → «не можна виключати». У 70 політичному дискурсі антонімічний переклад застосовується також для уникнення калькування: the opposition failed to respond може передаватися як «опозиція не відреагувала», а не «опозиція не змогла відреагувати», якщо контекст підкреслює політичну пасивність, а не неможливість дії [12]. It is not unlikely that the negotiations will Цілком ймовірно, що переговори resume next week(30). відновляться вже наступного тижня. У перекладі суспільно-політичної лексики значну роль відіграє компенсація – прийом, за якого семантичний або стилістичний елемент, втрачений у певній частині тексту, відтворюється в іншому місці. Компенсація потрібна при перекладі політичних метафор, алюзій та іронічних фраз, особливо коли гра слів неможлива для прямої передачі. Наприклад, слово stalemate має відтінок шахової метафорики, тому переклад як «патова ситуація» зберігає культурний відтінок. Але вираз lame duck president, який метафорично означає президента зі зниженими повноваженнями, рідко перекладається як «кульгавий качур», оскільки це звучить неприродно; натомість компенсаторно використовується «президент зі слабкими повноваженнями» або «президент, який втратив політичний вплив» [14; 20]. Analysts argue that the country has entered Аналітики стверджують, що країна a stalemate, leaving the lame duck опинилася у патовій ситуації, а president unable to push through key президент, який утратив політичний reforms(31). вплив, не може просунути ключові реформи. Помітне місце у сучасному політичному дискурсі займають евфемізми, і перекладач змушений вирішувати, чи зберігати м’яку форму, чи «оголювати» зміст, якщо це важливо для об’єктивності повідомлення. Англійські вирази collateral damage, enhanced interrogation, ethnic cleansing формально можна перекласти як «побічні втрати», «посилені методи допиту», «етнічне очищення». Проте контекст військових злочинів або порушень прав людини іноді вимагає більш прямого перекладу: «загибель мирних жителів», «катування під час допиту», «масові вигнання за етнічною ознакою». У таких випадках проблема перекладу 71 виходить за межі лінгвістики й стосується етичної відповідальності перекладача [7; 18]. The report states that the military У звіті зазначається, що під час operation resulted in collateral damage, військової операції сталася загибель including the destruction of several мирних жителів, зокрема було homes(32). зруйновано кілька будинків. Проблемним питанням є переклад ідеологічно маркованої лексики, де кожна зміна може змінити політичну оцінку події. Наприклад, regime традиційно позначає владу з негативним забарвленням, але не будь-який government є regime. Тому переклад the Assad regime як «режим Асада» є адекватним, тоді як «уряд Асада» стирає негативну конотацію. Так само insurgents у деяких медіа можна перекладати як «повстанці», «заколотники», «бойовики», залежно від авторської позиції, і перекладач повинен точно відтворювати тон вихідного дискурсу, а не власні політичні уподобання [9]. Важливою групою трансформацій є структурно-граматичні перетворення. Англійська політична мова тяжіє до іменникових структур (policy failure, security concerns, peace talks), тоді як українська віддає перевагу дієслівним конструкціям або відносним словосполученням. Перекладачі часто змушені трансформувати структуру: failure to act → «нездатність діяти», або «бездіяльність»; security concerns → «побоювання щодо безпеки»; peace talks → «переговори про мир». Такі зміни не спотворюють зміст, а роблять текст природним для українського читача [10; 17]. Проблемним аспектом перекладу є передача неологізмів, особливо пов’язаних із сучасними політичними та соціальними процесами: infowar, lawfare, post-truth politics, disinformation campaign, sanctions fatigue, weaponization of migration. Частина з них уже має українські відповідники («інформаційна війна», «війна за допомогою права», «політика постправди»), а інші перебувають у стадії формування. Перекладач повинен стежити за тенденціями: наприклад, hybrid warfare спочатку перекладали як «гібридна війна», а потім – «комбінована війна», 72 однак перший варіант закріпився через широке вживання в офіційних документах і медіа [16; 22]. Experts warn that the country is facing a Експерти попереджають, що країна new phase of lawfare and post-truth входить у нову фазу війни за politics, driven by coordinated допомогою права та політики disinformation campaigns(33). постправди, яку підживлюють скоординовані кампанії з дезінформації. Надзвичайно складним є переклад реалій політичної системи, які в українській культурі не мають аналогів: filibuster (процедура блокування обговорення в Сенаті), caucus (збори партійних активістів), swing state (штат, де неможливо прогнозувати результати виборів), Rust Belt (деіндустріалізований промисловий регіон США), Beltway politics (політика Вашингтона). У таких випадках оптимальним є описово-комбінований варіант: swing state → «штат, де виборчі симпатії коливаються між партіями (так званий swing state)»; caucus → «партійні збори активістів (caucus)» [19]. The campaign strategy will focus on Передвиборча стратегія winning key swing states, where voter зосереджуватиметься на перемозі в preferences have shifted several times in ключовихштатах, де виборчі симпатії recent elections (34). коливаються між партіями (так званих swing states), оскільки на останніх виборах уподобання виборців там змінювалися кілька разів. Важливою трансформацією є граматична транспозиція, коли частини мови або синтаксичні конструкції змінюються задля досягнення природності. Англійський дієприкметник або герундій може перекладатися іменником або підрядним реченням: escalating tensions → «зростання напруженості»; protecting civilians → «для захисту мирного населення». Такі перетворення є нормою і не вважаються відходом від змісту, оскільки відповідають граматичній структурі української мови [14]. 73 Варто згадати про прагматичні трансформації, коли перекладач враховує цільову аудиторію та жанр. Наприклад, у новинних стрічках цитати часто скорочуються або адаптуються, щоб уникнути надмірної складності. Якщо англомовний текст містить довгу послідовність уточнень: The Secretary-General, speaking at the press conference following the emergency meeting, emphasized…, український переклад оптимізує синтаксис: «Генеральний секретар на пресконференції після термінового засідання наголосив…». Скорочення другорядних деталей не спотворює зміст, але робить текст читабельнішим [21]. The Secretary-General, speaking at the Генеральний секретар на press conference following the emergency пресконференції після термінового meeting of the Security Council, засідання Ради Безпеки наголосив на emphasized the urgent need for нагальній потребі у скоординованих coordinated international action(34). міжнародних діях. В усному перекладі перекладацькі трансформації набувають особливого значення, адже перекладач змушений миттєво замінювати конструкції, що не мають прямої відповідності. Наприклад, when pressed by reporters може бути передано як «відповідаючи на запитання журналістів», хоча буквально означає «коли журналісти тиснули». Такі моделі демонструють, що прагматичний ефект інколи важливіший за буквальну точність [21]. Узагальнюючи, перекладацькі трансформації при передачі англомовної суспільно-політичної лексики є ключовими для забезпечення еквівалентності та адекватності перекладу. Вони не є відхиленням від норми, а навпаки – інструментом досягнення збалансованого, точного й стилістично прийнятного перекладу, що відображає зміст, ідеологічний вектор і прагматику оригінального тексту. Правильний добір трансформацій дозволяє уникнути семантичних втрат, спотворення інформації та небажаних політичних конотацій. У суспільно- політичному дискурсі, де кожна лексема формує образ події, перекладацькі трансформації є не лише технічним прийомом, а й елементом комунікативної відповідальності перекладача. 74 Висновки до Розділу 3 Отже, переклад англомовної суспільно-політичної лексики продемонстрував, що лексичний і граматичний рівні тексту функціонують як єдиний механізм формування політичного смислу. Відтворення термінів, політичних реалій, неологізмів, ідеологічно маркованих одиниць, стійких словосполучень і колокацій неможливе без урахування їхнього місця в дискурсі, усталеності у фаховій традиції та прагматичного ефекту, на який розрахований текст. Лексичні рішення перекладача (конкретизація, генералізація, модуляція, антонімічний переклад, компенсація, описовий переклад) виявляються нерозривно пов’язаними з граматичними (транспозиція, перебудова синтаксичної структури, зміна виду, часу, стану, членування складних періодів), оскільки саме через поєднання цих рівнів забезпечуються природність, точність і стилістична відповідність перекладу нормам української мови. Аналіз перекладацьких трансформацій засвідчив, що у сфері суспільно- політичного дискурсу вони не є факультативними «відхиленнями» від оригіналу, а становлять обов’язковий інструментарій досягнення комунікативної та прагматичної еквівалентності. Перекладач змушений постійно балансувати між збереженням термінологічної стабільності й інституційної впізнаваності (офіційні назви органів влади, міжнародних організацій, правових процедур) та адаптацією образних, метафоричних, іронічних чи евфемістичних одиниць до українського політичного й медійного контексту. Особливо виразно це простежується у відтворенні ідеологічно маркованої лексики й політичних евфемізмів, де будь-яка зміна лексеми або граматичної конструкції може змістити оцінний вектор і переформатувати фрейм інтерпретації подій. Отже, перекладач суспільно-політичних текстів виступає не стільки «нейтральним посередником», скільки активним учасником дискурсивного конструювання політичної реальності в цільовій культурі. Від його вміння свідомо й послідовно застосовувати перекладацькі трансформації, узгоджувати лексичні та граматичні рішення з жанром, адресатом і комунікативною метою тексту залежить 75 не лише якість перекладу, а й точність відтворення ідеологічних, ціннісних та емоційно-прагматичних параметрів оригіналу. Це зумовлює потребу в подальших системних дослідженнях реальних перекладів медійних, офіційних та аналітичних матеріалів, розробленні практичних рекомендацій і спеціалізованих навчальних курсів для перекладачів, що працюють у полі суспільно-політичного дискурсу. 76 ВИСНОВКИ Відповідно до поставленої мети дослідження та сформульованих завдань, можна зробити узагальнювальний висновок, який відображає основні теоретичні й практичні результати роботи. У ході дослідження уточнено зміст поняття «суспільно-політична лексика» та показано, що воно є ширшим за «суспільно-політичну термінологію». Суспільно-політична лексика охоплює як власне терміни політичної науки, права, міжнародних відносин, так і розмовні, публіцистичні, оцінні, евфемістичні, маніпулятивні одиниці, кліше медійного дискурсу. На основі аналізу наукових підходів виокремлено основні класифікаційні параметри: за тематикою (інститути влади, політичні процеси, ідеології, міжнародні відносини, соціальні групи, ціннісні категорії), за функціями (номінативна, когнітивна, оцінна, ідеологічна, маніпулятивна), за ступенем термінологічності й стилістичної маркованості. Це дозволило окреслити внутрішню структурованість та поліфункціональність відповідного лексичного масиву. Доведено, що англомовний медіа-дискурс є одним із головних каналів формування й поширення сучасної суспільно-політичної лексики. Він характеризується високою динамічністю, інтернаціональним характером ключових номінацій, активним творенням неологізмів (fake news, post-truth, cancel culture, hybrid warfare тощо), широким використанням метафор, евфемізмів, стислих кліше й хештегів. Показано, що в медіа-мові англомовного простору суспільно-політичні одиниці одночасно виконують інформативну, оцінну, мобілізаційну та ідеологічну функції, задаючи фрейми інтерпретації політичних подій і конструюючи образи акторів у глобальному інформаційному просторі. Проаналізовано комплекс ключових проблем, із якими стикається перекладач: полісемія базових політичних понять (democracy, freedom, security, liberalism, nationalism), високий ступінь ідеологічної та оцінної маркованості (regime, insurgents, terrorists, freedom fighters), поширеність політичних евфемізмів (collateral damage, regime change, enhanced interrogation), велика кількість 77 неологізмів та реалій (Brexit, Rust Belt, swing state тощо), синтаксична складність офіційних документів і резолюцій, а також тиск медіасередовища (дефіцит часу, стандартизовані шаблони, схильність до калькування). Показано, що будь-яке неточне рішення щодо перекладу таких одиниць може призвести не лише до лінгвістичної помилки, а й до зміщення смислового й ідеологічного вектора повідомлення. У дослідженні обґрунтовано, що переклад суспільно-політичної лексики неможливий без урахування культурного та історичного контекстів, у межах яких функціонують ті чи інші поняття. Показано асиметрію політичних картин світу англомовної та української культур, яка виявляється, зокрема, у різних конотаціях понять patriotism, nationalism, liberalism, occupation, liberation тощо. Встановлено, що перекладач змушений постійно балансувати між доместикацією й форенізацією, між збереженням «чужості» реалій (Brexit, impeachment inquiry, American Dream, «люстрація», «деокупація») та забезпеченням зрозумілості для цільової аудиторії. Ідеологічний аспект виявляється у виборі оцінно маркованих одиниць (режим / уряд, повстанці / бойовики / терористи), а прагматичний – у необхідності відтворити не лише зміст, а й комунікативний ефект: ступінь засудження, підтримки, солідарності, мобілізації тощо. Таким чином, переклад постає як етично навантажена діяльність, у якій кожне лексико-граматичне рішення має потенційний суспільний резонанс. На основі аналізу конкретних фрагментів англомовних медіатекстів та їхніх українських перекладів продемонстровано різні моделі відтворення термінів, реалій, евфемізмів, метафоричних і оцінних одиниць. Показано, що для усталених термінів (rule of law → «верховенство права», checks and balances → «система стримувань і противаг», internally displaced persons → «внутрішньо переміщені особи») переважають стандартизовані, нормативно закріплені відповідники. Натомість у випадку новітньої лексики (fake news, cancel culture, lawfare, weaponization of information) та політичних реалій (swing state, Rust Belt, Beltway politics, caucus, filibuster) спостерігається варіативність перекладів: калькування, описові формули, комбіновані варіанти з паралельним поданням оригіналу. 78 Виявлено також типові помилки: безкритичне калькування англомовних структур, невиправдана нейтралізація або, навпаки, надмірне «загострення» оцінної лексики, ігнорування культурно-історичного контексту. Дослідження засвідчило, що перекладацькі трансформації – лексична конкретизація й генералізація, модуляція, антонімічний переклад, описовий переклад, компенсація, граматична транспозиція, членування та об’єднання речень – є необхідною умовою досягнення комунікативної й прагматичної еквівалентності в політичному перекладі. З’ясовано, що ефективні стратегії ґрунтуються на поєднанні: термінологічної стабільності (спирання на офіційні глосарії та сталу практику), функціонально-комунікативного підходу (орієнтація на ефект тексту в цільовій культурі), стилістичної адаптації (узгодження з нормами української публіцистики та офіційно-ділового стилю), етичної рефлексії (усвідомлення наслідків перекладацьких рішень для формування суспільної думки). Узагальнюючи результати виконання усіх завдань, можна ствердити, що суспільно-політична лексика є багатовимірним, динамічним і високоідеологізованим пластом лексичної системи, а її переклад з англійської мови на українську – складним міжкультурним процесом, у якому перехрещуються лінгвістичні, дискурсивні, культурні, медійні та етичні чинники. Проведений аналіз дозволив: уточнити зміст і структуру поняття суспільно-політичної лексики; показати специфіку її функціонування в англомовному медіа-дискурсі; виявити ключові труднощі перекладу; висвітлити роль культурних, ідеологічних і прагматичних параметрів; проілюструвати на конкретних прикладах типові перекладацькі рішення; окреслити коло найбільш продуктивних стратегій і трансформацій. 79 Отримані результати створюють теоретико-практичне підґрунтя для подальших корпусних досліджень перекладу суспільно-політичних текстів, розроблення методичних рекомендацій для перекладачів та удосконалення навчальних курсів з політичного й медійного перекладу в умовах сучасного українського та глобального інформаційного простору. 80 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Ажнюк Б. Українська мова і політика. Київ: Дух і Літера, 2014. 2. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: ВЦ «Академія», 2016. 3. Бойко Н. Новітня політична термінологія в українському медіадискурсі. Київ: ДП «Укрінформ», 2021. 4. Бурбело О. Перекладацькі трансформації в політичному дискурсі. Київ: Вид. дім КМ, 2022. 5. Васьків О. Риторика в політичному тексті. Львів: ЛНУ, 2019. 6. Веневцева А. Офіційно-діловий стиль української мови. Київ: Центр учбової літератури, 2021. 7. Глобалізація наукових знань: міжнародна співпраця та інтеграція галузей наук:матеріали IX Міжнародної студентської наукової конференції,м.Черкаси, 7листопада, 2025рік / ГО«Молодіжна наукова ліга». Вінниця: ТОВ«УКРЛОГОСГруп», 2025. 520с. 8. Гумецька Л. Історія української літературної мови. Київ: Наукова думка, 2005. 9. Данилюк Л. Переклад англомовних політичних ідіом. Київ: ЛНУ, 2022. 10. Дьячок О. Переклад у ЗМІ: теорія та практика. Львів: ЛНУ, 2021. 11. Загородня, О. Ф. Асоціативні поля суспільно-політичної лексики в мовній картині світу українців (комп’ютерне опрацювання результатів психолінгвістичного експерименту) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.21. Київ : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2018. 22 с. 12. Зорівчак Р. П. Реалії та переклад. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2016. 13. Іванишин П. Український публіцистичний стиль. – Тернопіль: Астон, 2020. 14. Калюжна О. Переклад суспільно-політичних текстів. Черкаси: ЧНУ, 2020. 15. Коваленко О. Адаптація текстів у перекладі. Харків: ХНУ, 2019. 16. Коржова Л. Політична метафора у ЗМІ. – Львів: ЛНУ, 2019. 81 17. Корунець І В Теорія і практика перекладу (англійська мова). Вінниця: Нова книга, 2003. 18. Костюк Ю. Переклад офіційних текстів. Київ: Логос, 2017. 19. Кравець О. Мовна маніпуляція в політиці. Чернігів: ЧНПУ, 2018. 20. Кунін О. Лексикологія і фразеологія. Харків: Основа, 2014. 21. Лаврова О. Мовна політика і мова ЗМІ. Суми: СумДУ, 2020. 22. Лисиченко Л. Політичний дискурс у ЗМІ. Харків: ХНУ, 2018. 23. Мартинюк О. Мова медіа в Україні. Київ: ВД «Києво-Могилянська академія», 2017. 24. Масенко Л Т Мова і політика. Київ: Критика, 2012. 25. Мацюк Г. Дискурс і переклад. Київ: Академія, 2018. 26. Михайленко Т. Мовні механізми політичної комунікації. Одеса: ОНУ, 2020. 27. Михайліченко, Х. О. Лінгвостилістичні особливості відтворення політичного дискурсу США в українському перекладі (на матеріалі промов Б. Обами та Д. Трампа) // Науковий вісник ПНПУ ім. К. Д. Ушинського. Серія: Філологія. 2020. Вип. 31. С. 278–285. 28. Петренко В. В. Політична лексика сучасної української мови. Київ: КНУ, 2012. 29. Пилипенко Ю. Політична лінгвокультурологія. Київ: Освіта України, 2021. 30. Потапова А. С. Суспільно-політична термінологія в українській пресі початку ХХІ ст. Львів: ЛНУ, 2016. 31. Радченко Т. Політичні метафори в українському дискурсі. Київ: Ніка- центр, 2018. 32. Радчук В. Мова політики. Київ: Вид. центр КНУ, 2015. 33. Ребрій О. В. Переклад англомовної суспільно-політичної лексики: когнітивно-дискурсивний аспект: монографія. Харків: ХНУ, 2010. 34. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічний словник. Полтава: Довкілля, 2015. 82 35. Сиром’ятникова Л. Медіалінгвістика. Дніпро: ДНУ, 2021. 36. Степаненко М. Політична лінгвістика. Полтава: ПНПУ, 2020. 37. Стислун К. М. Особливості перекладу політичного дискурсу в сучасних медіа: монографія. Львів: Вид-во ЛНУ, 2019. 38. Усенко, М. Особливості перекладу політичного дискурсу // Природничі та гуманітарні науки. Актуальні питання : матеріали IV Всеукр. студент. наук.- техн. конф. Горлівка, 2011. С. 314–315. 39. Холявко І. В. Суспільно-політична лексика української мови у пресі 90- х. Харків: ХНУ, 2001. 40. Холявко, І. В. Суспільно-політична лексика у пресі 90-х років ХХ ст. (семантико-функціональний аналіз) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Кіровоград, 2004. 20 с. 41. Чередниченко І. Теорія і практика перекладу. Київ: Либідь, 2019. 42. Чередниченко О І Загальне перекладознавство: навч посібник. Київ: Либідь, 2007. 43. Черноватий Л. М. Теорія і практика навчання перекладу. Вінниця: Нова Книга, 2013. 44. Черноватий Л. М., Карабан В. І., Ганічева Т. В., Ліпко І. П. Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Міжнародні конвенції у галузі прав людини: навч посібник. Вінниця: Нова книга, 2006. 45. Anderson B. Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. London: Verso, 2006. 46. Baker M. In Other Words: A Coursebook on Translation. 3rd ed. London; New York: Routledge, 2018. Taylor & Francis 47. Bassnett S. Translation Studies. 3rd ed. London; New York: Routledge, 2002. 48. Beard A. The Language of Politics. London: Routledge, 2017. 49. Biel Ł. Legal and Political Terminology in Translation. – Bern: Peter Lang, 2014. 83 50. Biel Ł., Engberg J. (eds.). Researching Specialized Translation. Berlin: Peter Lang, 2019. 51. Bielsa E, Bassnett S Translation in Global News. London; New York: Routledge, 2009. 52. Blommaert J. Political Linguistics in the Global Era. Cambridge UP, 2024. 53. Blum R. Political Communication: Principles and Practice. New York: Routledge, 2021. 54. Boéri J., Maier C. (eds.). Compromised Positions: Translators, Interpreters, and the Politics of Translation. Manchester: St. Jerome, 2010. 55. Bucholtz M., Hall K. Language and Political Identity. – Oxford UP, 2023. 56. Calzada Pérez M. Translating the Boundaries of Europe: Cross-Cultural Communication and Political Discourse. Manchester: St. Jerome, 2007. 57. Carsten T. Language, Media and Power in Contemporary Politics. – Oxford UP, 2024. 58. Castells M. Communication Power. Oxford: Oxford University Press, 2013. 59. Catford J. C. A Linguistic Theory of Translation. – Oxford: OUP, 1965. 60. Charteris-Black J Analysing Political Speeches. Basingstoke: Palgrave Macmillan, 2011. Amazon 61. Charteris-Black J. Analysing Political Speeches. Palgrave, 2011. 62. Chesterman A. Memes of Translation: The Spread of Ideas in Translation Theory. Amsterdam: John Benjamins, 1997. 63. Chilton P. Analysing Political Discourse: Theory and Practice. London: Routledge, 2004. 64. Clark H. Language and Politics. London: Routledge, 1987. 65. Coleman S. How Voters Feel. Cambridge: Cambridge University Press, 2013. 66. Conway K. Translating the News: A Political Translation Perspective. Ottawa: University of Ottawa Press, 2012. 67. Corner J., Pels D. Media and the Restyling of Politics. London: Sage, 2010. 84 68. Edwards J. Sociolinguistics: A Very Short Introduction. Oxford: Oxford University Press, 2013. 69. Entman R. Projections of Power: Framing News, Public Opinion, and U.S. Foreign Policy. Chicago: University of Chicago Press, 2004. 70. Fischer M. Political Metaphor and Cultural Context. – Berlin: Springer, 2010. 71. Foucault M. Archaeology of Knowledge. – Routledge, 2002. 72. Fowler R. Language in the News: Discourse and Ideology in the Press. London: Routledge, 1991. 73. Frohock F. Political Reason. – Cambridge UP, 1979. 74. Gambier Y., van Doorslaer L. (eds.). Handbook of Translation Studies. Vol. 1–4. Amsterdam: John Benjamins, 2010–2016. 75. Howard P. Lie Machines: How to Save Democracy from Troll Armies, Deceitful Robots, Junk News Operations. New Haven: Yale University Press, 2020. 76. Inghilleri M. Interpreting Justice: Ethics, Politics and Language. London: Routledge, 2012. 77. Jackson M. Digital Propaganda and Information Warfare. – Cambridge UP, 2023. 78. Jäger S. Discourse and Knowledge: Theoretical andMethodological Aspects of Critical Discourse Analysis. London: Palgrave Macmillan, 2016. 79. Johnson C. Propaganda and Persuasion in the Modern Age. New York: Routledge, 2022. 80. Katan D. Translating Cultures. – Manchester: St. Jerome Publishing, 1999. 81. KhosraviNik M. Social Media, Discourse and Politics in a Post-Truth Era. Routledge, 2020. 85 СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ 1. UN News. World leaders condemn violence after deadly attacks //UN News. URL: https://news.un.org/en/story/2025/01/1104212 (дата публікації: 22.01.2025), дата звернення: 01.12.2025. 2. Reuters. EU foreign ministers agree tougher sanctions on Russia // Reuters. URL: https://www.reuters.com/world/europe/eu-foreign-ministers-sanctions-russia- 2025-03-12/ (дата публікації: 12.03.2025), дата звернення: 01.12.2025. 3. BBC News. G7 leaders pledge more support for Ukraine // BBC News. URL: https://www.bbc.com/news/world-europe-64712345 (дата публікації: 14.04.2025), дата звернення: 01.12.2025. 4. The Guardian. Global tensions rise as peace talks collapse // The Guardian. URL:https://www.theguardian.com/world/2025/may/06/global-tensions-rise-peace- talks-collapse (дата публікації: 06.05.2025), дата звернення: 02.12.2025. 5. The New York Times. World Powers Fail to Agree on Climate Action // The New York Times.URL: https://www.nytimes.com/2025/02/18/world/climate-action- fail.html(дата публікації: 18.02.2025), дата звернення: 03.12.2025. 6. Al Jazeera. UN warns of escalating humanitarian crisis in Gaza // Al Jazeera. URL: https://www.aljazeera.com/news/2025/03/10/un-warns-humanitarian-crisis-gaza (дата публікації: 10.03.2025), дата звернення: 03.12.2025. 7. Associated Press. Biden calls for unity as tensions rise in Congress // AP News. URL: https://apnews.com/article/biden-congress-tensions-unity-2025 (дата публікації: 04.02.2025), дата звернення: 03.12.2025. 8. Politico. EU debates new migration pact amid political divisions // Politico.URL: https://www.politico.eu/article/eu-migration-pact-divisions-2025 (дата публікації: 15.04.2025), дата звернення: 03.12.2025. 9. Financial Times. Oil prices surge as Middle East conflict widens // Financial Times. URL: https://www.ft.com/content/oil-prices-surge-middle-east-conflict (дата публікації: 20.03.2025), дата звернення: 03.12.2025. 86 10. CNN. NATO leaders discuss new security guarantees for allies // CNN. URL: https://edition.cnn.com/2025/05/12/europe/nato-security-guarantees (дата публікації: 12.05.2025), дата звернення: 04.12.2025. 11. Euronews. European Parliament approves transparency reform package // Euronews. URL: https://www.euronews.com/2025/01/28/eu-transparency-reform (дата публікації: 28.01.2025), дата звернення: 04.12.2025. 12. Bloomberg. Global markets shaken as geopolitical risks intensify // Bloomberg. URL: https://www.bloomberg.com/news/global-markets-geopolitical-risks (дата публікації: 17.02.2025), дата звернення: 04.12.2025. 13. Washington Post. President announces new anti-corruption measures // The Washington Post. URL: https://www.washingtonpost.com/politics/2025/03/07/anti- corruption-measures (дата публікації: 07.03.2025), дата звернення: 04.12.2025. 14. The Times. UK cabinet divided over defence budget increase // The Times. URL: https://www.thetimes.co.uk/uk-cabinet-defence-budget-2025 (дата публікації: 09.03.2025), дата звернення: 04.12.2025. 15. Der Spiegel. Germany faces political crisis amid coalition disputes // Der Spiegel. URL: https://www.spiegel.de/politik/deutschland/koalitionskrise-2025 (дата публікації: 11.04.2025), дата звернення: 04.12.2025. 16. Le Monde. France urges EU unity in response to global instability // Le Monde. URL: https://www.lemonde.fr/international/france-eu-unity-2025 (дата публікації: 18.03.2025), дата звернення: 04.12.2025. 17. The Telegraph. UK warns Russia over increased military activity // The Telegraph. URL: https://www.telegraph.co.uk/world-news/2025/russia-military-activity- warning (дата публікації: 21.04.2025), дата звернення: 04.12.2025. 18. Sky News. International observers raise concerns about election integrity // Sky News. URL: https://news.sky.com/story/election-integrity-observers-2025 (дата публікації: 05.02.2025), дата звернення: 04.12.2025. 19. NPR. US lawmakers debate emergency funding bill // NPR. URL: https://www.npr.org/2025/02/15/emergency-funding-bill (дата публікації: 15.02.2025), дата звернення: 03.12.2025. 87 20. Voice of America. Asian leaders meet to discuss regional security // VOA News. URL: https://www.voanews.com/asia/regional-security-summit-2025 (дата публікації: 27.03.2025), дата звернення: 05.12.2025. 21. Al Arabiya. Middle East leaders push for ceasefire agreement // Al Arabiya. URL: https://english.alarabiya.net/News/middle-east/2025/04/10/ceasefire-agreement (дата публікації: 10.04.2025), дата звернення: 05.12.2025. 22. Axios. White House faces pressure over border policy shift // Axios. URL: https://www.axios.com/2025/03/01/white-house-border-policy (дата публікації: 01.03.2025), дата звернення: 05.12.2025. 23. The Independent. Human rights groups condemn crackdown on protesters // The Independent. URL: https://www.independent.co.uk/world/human-rights-crackdown- 2025 (дата публікації: 19.02.2025), дата звернення: 03.12.2025. 24. The Economist. Why global democracy is under pressure // The Economist. URL: https://www.economist.com/international/2025/04/21/global-democracy-pressure (дата публікації: 21.04.2025), дата звернення: 03.12.2025. 25. Time Magazine. Climate migrants reshape political landscapes worldwide // Time. URL: https://time.com/2025/climate-migrants-politics (дата публікації: 16.03.2025), дата звернення: 03.12.2025. 26. The Atlantic. How political polarization rewrites public discourse // The Atlantic. URL: https://www.theatlantic.com/politics/archive/2025/05/polarization- discourse (дата публікації: 02.05.2025), дата звернення: 03.12.2025. 27. Foreign Policy. Sanctions reshape geopolitical alliances // Foreign Policy. URL: https://foreignpolicy.com/2025/03/18/sanctions-alliance-shifts (дата публікації: 18.03.2025), дата звернення: 04.12.2025. 28. Council on Foreign Relations. Analysis: Global security trends of 2025 // CFR.org. URL: https://www.cfr.org/global-security-trends-2025 (дата публікації: 22.03.2025), дата звернення: 04.12.2025. 29. Human Rights Watch. New report highlights abuses in conflict zones // HRW. URL: https://www.hrw.org/conflict-abuses-report-2025 (дата публікації: 09.04.2025), дата звернення: 05.12.2025. 88 30. UNICEF. Children affected by political instability in multiple regions // UNICEF. URL: https://www.unicef.org/press-releases/children-instability-2025 (дата публікації: 25.02.2025), дата звернення: 03.12.2025. 31. World Bank. Global Economic Pulse: Political risk outlook // World Bank Reports. URL: https://www.worldbank.org/global-economic-pulse-2025 (дата публікації: 11.03.2025), дата звернення: 03.12.2025. 32. NATO. Secretary General addresses rising global threats // NATO Newsroom. URL: https://www.nato.int/news/global-threats-2025 (дата публікації: 30.04.2025), дата звернення: 01.12.2025. 33. OSCE. Press release: Concerns over election transparency // OSCE Press. URL: https://www.osce.org/press-release-election-transparency-2025 (дата публікації: 13.02.2025), дата звернення: 01.12.2025. 34. Khaama Press. 1.7 Million Children at Risk of Death in Afghanistan: Tom Fletcher // The Khaama Press News Agency. URL: https://www.khaama.com/1-7- million-children-at-risk-of-death-in-afghanistan-tom-fletcher/ (дата публікації: 07.01.2025), дата звернення: 01.12.2025.