ChSTU repository
ChSTU repository preserves and enables easy and open access to all types of digital content including text, images, moving images, mpegs and data sets
Learn More
Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7399| Title: | СПЕЦИФІКА ПРОЄКТУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ |
| Authors: | Чугай, Наталія Миколаївна Мороз, Олена Сергіївна |
| Issue Date: | Dec-2024 |
| Abstract: | СПЕЦИФІКА ПРОЄКТУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ |
| URI: | https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7399 |
| Appears in Collections: | 022 Дизайн (Дизайн і візуальна культура) |
Files in This Item:
| File | Description | Size | Format | |
|---|---|---|---|---|
| Мороз_О_С_.docx Restricted Access | 4.02 MB | Microsoft Word XML | View/Open Request a copy |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.
Extracted text
54
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ CHERKASY STATE TECHNOLOGICL UNIVERSITY
Факультет
гуманітарних технологій
Кафедра дизайну
Освітня програма другого рівня вищої освіти ступеня «магістр»
Спеціальність 022 «Дизайн» (Дизайн і візуальна культура)
КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА
на тему: «СПЕЦИФІКА ПРОЄКТУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ»
Студент групи МДЗ-97 О.С. Мороз
К. мист., доцент кафедри дизайну Н.М. Чугай
«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
____2024рік
Черкаси 2024
Черкаський державний технологічний університет
(назва ЗВО)
Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій
Спеціальність 022 – Дизайн (Дизайн і візуальна культура)
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри дизайну
Інна ЯКОВЕЦЬ
„ ” 2024р.
ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної випускної роботи магістра
Мороз Олені Сергіївні
(прізвище, ім’я, по батькові)
1.Тема роботи: «Специфіка проєктування обладнання для дітей з особливими освітніми потребами», затверджена наказом по університету від 13.06.2024 р. № 194
2.Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи 29.11.2024 3.Вихідні дані: теоретичні відомості за проблемою дослідження, аналоговий ряд формоутворення тактильних табличок для дітей з ООП.
4.Зміст випускної роботи: ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ. 1.1. Інклюзивна освіта. Принципи та поняття інклюзивної освіти. 1.2. Дослідження та аналіз аналогів обладнання для дітей з особливими освітніми потребами. 1.3. Методи дослідження. РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ. 2.1. Специфіка дизайн-проєктування для дітей з ООП. 2.2. Класифікація обладнання для дітей з ООП. РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: ХУДОЖНІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ФОРМОУТВОРЕННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП. 3.1. Вимоги до обладнання для дітей з ООП. 3.2. Матеріально-технічні аспекти проєктування обладнання. 3.3. Авторська розробка тактильних табличок для дітей з вадами зору. ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. ДОДАТКИ.
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини 1500×2300 мм. Додатки: 20 стор. формату А4.
6.Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються
Розділ Консультант Підпис, дата
завдання видав завдання прийняв
Графічна частина Чугай Н.М.
Наукове дослідження Чугай Н.М.
Загальне керівництво Чугай Н.М.
Макет/відеопрезентація Чугай Н.М.
Дата видачі завдання______________________________________________
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
№ з/п Назва етапів дипломного проєкту (роботу) Термін виконання етапів проекту (роботи) Примітка
1. Затвердження теми роботи, керівника 13.06.2024
2. Робота з аналогами, збір інформації 01.07.2024
3. Заслуховування про виконання першого етапу роботи 07.09.2024
4. Звіт про перші два розділи магістерської роботи 08.10.2024
5. Затвердження ідеї дизайнерського рішення проєкту та кінцевого варіанту плану 25.10.2024
6. Попередній захист кваліфікаційної роботи магістра 05.11.2024
7 Робота над макетом/відео презентацією кваліфікаційної роботи 18.11.2024
8. Захист кваліфікаційної роботи магістра 04.12.224
Керівник Наталiя Чугай
(підпис)
Завдання прийняв до виконання Олена Мороз
(підпис)
ЗМІСТ
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ 7
1.1. Інклюзивна освіта. Принципи та поняття інклюзивної освіти 7
1.2. Дослідження та аналіз аналогів обладнання для дітей з особливими освітніми потребами 9
1.3. Методи дослідження 15
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ 18
2.1. Специфіка дизайн-проєктування для дітей з ООП 18
2.2. Класифікація обладнання для дітей з ООП 20
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: ХУДОЖНІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ФОРМОУТВОРЕННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП 23
3.1. Вимоги до обладнання для дітей з ООП 23
3.2. Матеріально-технічні аспекти проєктування обладнання 26
3.3. Авторська розробка тактильних табличок для дітей з вадами зору 28
ВИСНОВКИ 41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43
ДОДАТКИ 46
ВСТУП
Дане наукове дослідження ґрунтується на багаторічній співпраці кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету та Черкаської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат І-ІІІ ступенів Черкаської обласної ради, де навчаються діти з вадами зору (Договір про співпрацю № 35-Д від 04.04.2023).
Основною умовою успішного навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в умовах загальноосвітнього навчального закладу є використання в навчальному процесі дидактичного тактильного обладнання. Дидактичне тактильне обладнання – це спеціальні навчальні матеріали та інструменти, які використовуються для розвитку сенсорних навичок у дітей, особливо тих, хто має особливі освітні потреби. Це обладнання допомагає дітям розвивати тактильні відчуття, дрібну моторику, координацію рухів та інші важливі навички через взаємодію з різними текстурами, формами та матеріалами.
Актуальність роботи полягає у розробці дидактичного тактильного обладнання, яке є невід’ємною частиною сучасної інклюзивної освіти, забезпечуючи дітям з ООП можливість повноцінно розвиватися та навчатися. Інклюзивна освіта є важливим кроком до створення більш справедливого та рівноправного суспільства, яке цінує кожну людину та її унікальність. Проєктування дидактичного тактильного обладнання вимагає комплексного підходу та співпраці між педагогами, дизайнерами та виробниками, щоб забезпечити максимальну ефективність та безпеку для дітей. Тому мета роботи полягає у виявленні принципів створення функціонального, естетичного та ефективного дидактичного обладнання для дітей з ООП у навчальних закладах.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
• визначити цільову аудиторію, зокрема дітей з ООП;
• зробити оцінку специфічних потреб та вимог до обладнання;
• розробити концепцію з урахуванням ергономічних аспектів;
• запропонувати авторський дизайн-проєкт тактильного обладнання для дітей з порушеннями зору.
Об’єкт дослідження: проєктування дидактичного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами.
Предмет дослідження – специфіка проєктування обладнання для дітей з порушеннями зору.
Концепція. Дидактичне обладнання призначене для проведення корекційних занять із соціально-побутового орієнтування для осіб з порушенням зору. Обладнання представляє собою три тактильні макети – набір інструментів, набір різних видів транспорту та набір казкових героїв. Об'ємні макети можна використовувати як корекційні засоби навчання для колективного або індивідуального призначення.
Апробація. Яковець І.О., Мороз О. Екологічний дизайн: деякі аспекти проєктування: Зб. матер. Всеукраїнської науково-практичної конференції «Візуальне мистецтво, соціальна культура, комунікація: традиція та сучасність», 28 березня 2024 р. Черкаси : ЧДБК, 2024.
Структура роботи. Робота складається з теоретичного дослідження, графічної частини та відеопрезентації. Теоретичне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основної частини дослідження становить 46 сторінок, повний обсяг з додатками — 55 ст.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Інклюзивна освіта. Принципи та поняття інклюзивної освіти
Проєктування обладнання для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) є важливим напрямом інженерного дизайну та соціальної адаптації. Такі діти потребують спеціальних умов для ефективного навчання, розвитку та інтеграції у суспільство. Обладнання, створене з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей, може значно підвищити комфорт, безпеку та доступність освітнього середовища. Проєктування такого обладнання – це багатогранне завдання, що вимагає врахування анатомічних, фізіологічних, психологічних і соціальних особливостей дітей.
Обладнання для дітей з ООП повинно бути функціональним, безпечним та зручним, а також сприяти розвитку моторики, когнітивних навичок, комунікації та незалежності. Процес проєктування включає врахування широкого спектра факторів: від особливостей різних видів порушень (зору, слуху, опорно-рухового апарату) до адаптації під вікові та культурні особливості. Інженери, дизайнери й педагоги працюють у тісній співпраці, щоб створювати функціональні, ергономічні й естетичні рішення, які сприяють гармонійному розвитку дітей з ООП.
Використання новітніх технологій, екологічних матеріалів і міждисциплінарного підходу дозволяє розробляти рішення, що відповідають високим стандартам якості та ефективності. Дана тема досліджує специфіку розробки обладнання для дітей з ООП, акцентуючи увагу на особливостях проєктування, ключових викликах та потенційних шляхах їх подолання [3].
Однією з найважливіших форм інтеграції дітей з особливими освітніми потребами є інклюзивна освіта, яка здобула визнання в багатьох країнах світу. Це система освітніх послуг, яка базується на забезпеченні основного права дитини на освіту та можливості навчатися за місцем проживання в загальноосвітньому закладі.
Інклюзивне навчання існує понад 50 років і стало загальноприйнятою практикою в багатьох країнах світу, включаючи Канаду, Кіпр, Данію, ЮАР, Іспанію, Бельгію, Швецію, Великобританію та США. У цих країнах з кінця 1960-х років законодавство сприяє розвитку інклюзивної освіти, акцентуючи увагу на соціалізації дітей з особливими потребами, завдяки якій вони стають повноправними членами суспільства.
В Україні підхід до впровадження інклюзії формується з урахуванням національних особливостей, таких як економічні умови, етнографічна специфіка та менталітет. Вперше про інклюзивну освіту в Україні заговорили в 1998 році, коли Всеукраїнський фонд «Крок за кроком» ініціював програму «Залучення дітей з особливими потребами в освітнє середовище». Ця програма була спрямована на створення моделі ефективного навчання таких дітей у загальноосвітніх школах. Світовий досвід доводить, що забезпечення права дітей з особливими потребами на освіту та розвиток їхніх здібностей є важливим не лише для них самих, а й для суспільства загалом.
Ключовим елементом інклюзивної освіти є створення доступного середовища. Це включає архітектурну адаптацію приміщень, організацію транспортування учнів спеціально обладнаними автобусами, забезпечення навчальними матеріалами, адаптованими до потреб дітей, та оснащення ресурсних кімнат.
У 2019 році в Україні було затверджено перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для дітей з особливими потребами, які навчаються в інклюзивних групах. До нього увійшли технічні засоби, ігрове обладнання та матеріали для розвитку дітей із різними видами порушень.
Таким чином, сучасна школа повинна створювати умови, які сприяють соціалізації дітей, розвитку їхніх здібностей та набуттю освітніх навичок. Ресурсні кімнати та спеціалізоване обладнання є невід’ємною частиною цього процесу, допомагаючи дітям з особливими освітніми потребами інтегруватися в навчальний процес і розкривати свій потенціал.
Поняття «ресурсна кімната» офіційно вжито у наказі МОН від 23.04.2018 №414, яким затверджено Типовий перелік спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах загальної середньої освіти [2].
Ресурсна кімната – це окремий, спеціально обладнаний клас для дітей, які потребують спеціальної освіти, де вони можуть навчатися за індивідуальним планом розвитку в супроводі педагога, а також додатковий засіб для психологічної та фізичної адаптації дітей з особливими потребами.
Мета ресурсної кімнати
Зменшити психологічний дискомфорт при адаптації дітей з фізичними та розумовими вадами до активного розвитку та навчання.
Створити умови для проведення корекційно-розвивальних занять для дітей з інклюзивним та індивідуальним навчанням.
Отримати нову інформацію та інструменти для її впровадження, для яких у ресурсній кімнаті пропонується все необхідне для розвитку навичок в інклюзивному освітньому процесі [1].
Створення та впровадження спеціалізованого дидактичного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами є необхідним кроком для забезпечення рівного доступу до якісної освіти в Україні. Це дозволить не лише покращити навчальні результати та розвиток таких дітей, але й сприятиме їх соціальній інтеграції та формуванню інклюзивного суспільства.
Дослідження та аналіз аналогів обладнання для дітей з особливими освітніми потребами
Для ефективного впровадження тактильних табличок та іншого дидактичного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) важливо провести аналіз наявних аналогів. Це допоможе визначити найкращі практики, уникнути помилок та адаптувати рішення до українських реалій.
Тактильні таблички, дошки, настільні моделі.
Американська друкарня (American Printing House for the Blind) для сліпих сприяє незалежності людей, сліпих і слабозорих, надаючи спеціалізовані матеріали, продукти та послуги, необхідні для освіти та життя.
Американська друкарня для сліпих (APH) - найбільша у світі некомерційна організація, що створює освітні, робочі місця та незалежні продукти та послуги для людей із проблемами зору.
Тактильний глобус має рельєфне зображення материків, островів, мерідіанів і паралелей, низин та пагорбів. Тактильний глобус є посібником для сліпих людей.
Ця настільна модель є стандартним 30 сантиметровим глобусом, покритим тактильним прозорим пластиковим накладенням. Металеві підставки з дерев'яною основою.
Тактильний глобус, створений Американською друкарнею для сліпих (APH), є інноваційним освітнім інструментом, що допомагає людям із порушеннями зору вивчати географію через дотик. Його особливості та переваги роблять його унікальним посібником для навчання та розвитку просторового мислення [4].
Характеристики тактильного глобуса:
Рельєфне зображення:
Контури материків, островів, гір, низин і пагорбів виконані у вигляді тактильних рельєфів, які легко розпізнаються на дотик.
Лінії меридіанів і паралелей додають інформацію про географічні координати.
Матеріали:
Основа глобуса виготовлена зі стандартного пластикового шару, покритого прозорим тактильним пластиковим накладенням для додаткової довговічності.
Металева підставка та дерев’яна основа забезпечують стійкість і довговічність.
Розміри
Глобус має діаметр 30 см, що відповідає стандартному настільному формату, зручному для використання вдома, у школі чи на навчальних курсах.
Призначення
Використовується для навчання географії, розвитку просторового мислення та сенсорного сприйняття у людей із вадами зору.
Переваги тактильного глобуса:
Доступність знань: Дозволяє сліпим і слабозорим людям вивчати глобальні географічні концепції, які зазвичай недоступні у візуальній формі.
Розвиток моторики: Рельєфні поверхні сприяють покращенню дрібної моторики під час дослідження глобуса.
Універсальність: Підходить як для дітей, так і для дорослих.
Інтеграція в інклюзивну освіту: Використовується в школах та інших освітніх закладах, що практикують інклюзивну форму навчання.
Тактильний глобус не лише допомагає розширювати знання про світ, а й сприяє соціалізації та адаптації людей із порушеннями зору, роблячи їх навчання більш ефективним і цікавим (Рис.А.1.)
2.Сенсорні столи та кімнати
Сенсорні кімнати – це спеціально розроблене середовище, яке забезпечує сенсорний досвід для людей, молодих і старих, з широким спектром різних здібностей . Традиційно сенсорна кімната використовувалася для релаксації та деескалації, коли люди з аутизмом , емоційними та поведінковими труднощами , розладами сенсорної обробки або іншими особливими потребами опинялися перевантаженими та потребували безпечного та відволікаючого місця, щоб повернутися до стану спокою.
Hygge – сенсорна кімната IRiS для професіоналів. Hygge, який люблять професіонали в усьому світі, справді унікальний. Завдяки ряду мультисенсорного обладнання IRiS, яке дозволяє будь-кому, незалежно від віку чи здатності, контролювати кожну частину обладнання за допомогою ряду спеціально розроблених бездротових перемикачів, кожна особа отримує персоналізовану винагороду, щоб у неї було більше бажання працювати.
Сенсорна кімната Hygge IRiS є передовою інноваційною розробкою, створеною для професійного використання з метою стимуляції сенсорного розвитку, релаксації, а також терапії дітей і дорослих із різними потребами. Назва "Hygge" походить із данської культури та символізує комфорт, затишок і благополуччя (Рис.А.2.) [5].
Особливості сенсорної кімнати Hygge IRiS
Інтерактивні технології IRiS (Interactive Reward System)
Унікальна система взаємодії між користувачем і середовищем через бездротові сенсорні панелі, пульти та додатки.
Дозволяє налаштовувати кімнату відповідно до індивідуальних потреб користувача.
Кожен пристрій у кімнаті працює через технологію IRiS, яка створює безперервний зворотний зв'язок між користувачем і елементами.
Багатофункціональність
Підходить для розслаблення, терапії, стимуляції сенсорного сприйняття та інтерактивного навчання.
Використовується для роботи з дітьми з аутизмом, сенсорними порушеннями, гіперактивністю, тривожністю, а також для людей похилого віку, які потребують сенсорної підтримки.
Елементи кімнати Hygge IRiS
Фіброоптичні елементи: світлові нитки, які змінюють колір і текстуру, стимулюючи зорове та тактильне сприйняття.
Проектори: високоякісні проектори з можливістю налаштування зображень і відео для створення візуальних сценаріїв.
Світлові панелі: змінюють колір у відповідь на дотик або звукові сигнали.
Сенсорні підлоги: реагують на рухи користувачів, сприяючи фізичній активності та координації.
Релаксаційні меблі: спеціальні крісла-мішки, подушки та лежанки для комфорту й підтримки тіла.
Звукові панелі: створюють фонові звуки для медитації, релаксації чи стимуляції когнітивної активності.
Естетичний дизайн
Hygge створена в стилі, який відображає ідею затишку та гармонії. М'яке освітлення, натуральні текстури та нейтральні кольори сприяють створенню комфортного середовища.
Професійне використання
Призначена для терапевтів, педагогів, психологів та реабілітологів.
Сприяє роботі з широким спектром когнітивних, емоційних і фізичних потреб користувачів.
Забезпечує інструменти для проведення індивідуальних і групових терапій.
Додаткові можливості
Підключення до мобільних додатків для управління налаштуваннями кімнати.
Програмування сесій відповідно до терапевтичних цілей.
Створення інтерактивних сценаріїв для розвитку когнітивних і моторних навичок.
3.Рельєфні навчальні матеріали від Maxiaids
Компанія Maxiaids розробляє продукцію, яка допомагає людям із порушеннями зору освоювати різні аспекти життя та навчання. Набір тактильних геометричних інструментів є чудовим прикладом таких інновацій, що дозволяють сліпим і слабозорим дітям вивчати основи геометрії за допомогою дотику. Цей набір підходить як для шкільних уроків, так і для використання в домашніх умовах або на робочих місцях.
Компанія Maxiaids, яка спеціалізується на виробництві пристроїв для людей із порушеннями зору, пропонує набір інструментів для вивчення геометрії, розроблений для сліпих і слабозорих учнів. Цей набір сприяє засвоєнню геометричних понять через тактильне сприйняття.
Опис набору
Комплект складається з п’яти геометричних інструментів, що дозволяють вивчати геометрію на дотик:
Лінійка з метричними (сантиметровими) тактильними позначками.
Два кутники – на 45 і 30 градусів, що мають тактильні позначки для точності вимірювання.
Транспортир з тактильними маркерами кутових градусів.
Циркуль для малювання кіл.
Цей набір є корисним інструментом для учнів із порушеннями зору, роблячи вивчення геометрії більш доступним і цікавим. Виготовлений з міцного пластику, набір має яскраво-помаранчевий колір, що створює високий контраст з білим фоном, полегшуючи використання для людей зі слабким зором.
Додаткові особливості набору:
Міцність і довговічність: усі інструменти виготовлені з високоякісного, міцного пластику, що забезпечує їх довговічність і стійкість до механічних пошкоджень.
Контрастні кольори: яскраво-помаранчевий колір інструментів забезпечує високий контраст на білому фоні паперу, що робить їх легшими для розпізнавання людьми зі слабким зором.
Мобільність та зручність використання: компактні розміри дозволяють легко переносити набір та використовувати його у будь-якому середовищі – вдома, в школі або на роботі.
Простота використання: тактильні позначки на інструментах дають змогу легко і точно визначати розміри, кути та відстані, що сприяє точному виконанню геометричних задач.
Цей набір рельєфних інструментів для вивчення геометрії є чудовим прикладом того, як технології можуть сприяти розвитку доступної освіти для всіх, зокрема для тих, хто має обмеження у зорі. Він дозволяє сліпим і слабозорим учням з легкістю освоювати складні математичні концепції та розвивати необхідні для навчання навички (Рис.А.3.) [6].
Аналіз аналогів обладнання для дітей з особливими освітніми потребами вказує на важливість використання високоякісних, інтерактивних та універсальних засобів навчання. Впровадження таких рішень в Україні потребує адаптації до місцевих умов, фінансової доступності та підготовки педагогічного персоналу. Це дозволить створити ефективне та інклюзивне освітнє середовище для всіх дітей.
Методи дослідження
Метод (від гр. methodos) — це спосіб пізнання та дослідження явищ природи і суспільного життя, що включає в себе набір прийомів або операцій для теоретичного чи практичного освоєння реальності з метою вирішення конкретних завдань. Відмінність між методом і теорією полягає у їх функціональному призначенні: теорія є результатом попередніх досліджень і пізнання, сформованим на основі вже здобутих знань, а метод — це інструмент, що дає змогу здійснити дослідження, виступаючи як вихідна точка для нових наукових розробок.
Таким чином, метод не лише є засобом збору й аналізу інформації, але й служить основою для подальшого теоретичного осмислення, що дозволяє рухатись від конкретних спостережень до формулювання загальних висновків [7].
Враховуючи мету роботи, шляхи її досягнення, об'єкт і предмет дослідження, в ході роботи були використані такі методи мистецтвознавчого аналізу: порівняльний, системно-функціональний, описовий, синтезу та аналізу, а також метод композиційної та порівняльної характеристики.
Порівняльний метод – виявлення та пошук, визначення властивостей і характеристик на основі зібраних статистичних даних або емпіричного дослідження окремих об'єктів чи явищ. Вони використовуються для визначення логічних закономірностей, що впливають на досліджувані об'єкти чи явища, виявлення переваг і недоліків, що виявляються під впливом факторів [8].
У пропонованому дослідженні порівняльний метод використовувався при пошуку аналогів тактильних табличок для дітей з ООП в навчальних закладах, при аналізі подібних або відмінних дидактичних структур в об'єктах дизайну.
Аналіз є методом розуміння, його змістом є здобуття об'єкта дослідження частини для їх детального і повного вивчення. Синтез - це метод пізнання, протилежний аналізу, зміст якого полягає у з’єднанні раніше розчленованих частини предмета в єдине ціле. Аналіз і синтез взаємозалежні.
Залежно від рівня знання справи і глибини проникнення в її суть використовується декілька видів аналізу та синтезу:
прямий або емпіричний аналіз і синтез на етапі поверхневого знання об'єкт;
зворотний, тобто початковий теоретичний аналіз і синтез на етапі встановлення відносини детермінації;
структурно-генетичний аналіз і синтез на етапі розуміння сутності явища.
Індукція та дедукція. Вони також є парними і взаємозалежними методами наукового пізнання.
Різниця між ними заснована на існуванні різних типів висновків – дедуктивний та індуктивний [9].
Цей метод є частиною всіх наукових досліджень. Тому при плануванні проекту робота починається з аналізу. Аналіз дизайну веде до дизайнерського рішення, розглядаючи кілька речей і порівнюючи їх із вашою власною творчою позицією. У процесі дизайн-проекту можна розробити ідею проекту, порівнюючи альтернативи за функціональними та художніми критеріями.
Системно-функціональний метод — це підхід у дизайні, що базується на розгляді об'єкта проектування як складної системи, в якій усі елементи взаємопов’язані та підпорядковані виконанню конкретних функцій. Цей метод дозволяє аналізувати та проектувати об'єкти з урахуванням їхньої структури, функціонального призначення та взаємодії з користувачем.
Цей метод є одним із найважливіших у сучасному дизайні, оскільки дозволяє створювати об'єкти, які відповідають не лише естетичним, а й функціональним та технічним вимогам [10].
Описовий метод — це науковий підхід, який використовується для систематичного опису, аналізу та узагальнення явищ, об'єктів або процесів. Його метою є фіксація властивостей, характеристик і закономірностей досліджуваного об'єкта без втручання у його природу чи сутність. Цей метод широко застосовується в гуманітарних, природничих та прикладних науках.
У цьому дослідженні описовий метод був використаний для вивчення об'єктів, їхніх характеристик і того, як інклюзія вплинув на їхнє формування. Методи дослідження в дизайні є важливою складовою процесу проектування, оскільки вони сприяють глибокому розумінню потреб користувачів, функціональних вимог та естетичних аспектів об'єкта. Їх застосування дозволяє розробляти інноваційні, ефективні й гармонійні рішення, які враховують як практичні, так і емоційні очікування. Таким чином, методи дослідження в дизайні є незамінними для створення ефективних, функціональних і зручних продуктів, які відповідають потребам користувачів і сучасним вимогам ринку. Вони сприяють не лише розвитку дизайну, а й забезпечують покращення якості життя через оптимізацію різноманітних об'єктів та послуг.
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
2.1. Специфіка дизайн-проєктування для дітей з ООП
Зміни, що відбуваються в сучасному суспільстві (зокрема економічні, політичні, соціокультурні та демографічні), торкаються і закладів освіти, які потребують адаптації освітнього середовища та освітнього процесу до потреб кожної людини. Тому навчальний заклад має запропонувати максимально комфортне середовище для всіх учасників освітнього процесу, яке відповідає основним принципам інклюзивної освіти, рівності та поваги до прав людини.
Є два можливі шляхи реалізації цих принципів:
застосування принципу універсального дизайну під час проєктування закладу чи його реконструкції;
застосування принципу розумної адаптації до міських територій.
Принцип універсального дизайну полягає в тому, що навколишнє середовище створюється максимально комфортним для всіх людей, незалежно від віку та фізичних чи когнітивних здібностей, без необхідності використання допоміжних (адаптивних) пристроїв.
Універсальний дизайн закладу освіти базується на таких основних принципах:
Рівність і доступність: середовище має бути однаково комфортним і зручним для всіх користувачів, незалежно від їхніх фізичних чи когнітивних можливостей.
Універсальність: дизайн повинен враховувати потреби людей із різними функціональними можливостями, забезпечуючи їхнє повноцінне використання.
Гнучкість у використанні: простір і обладнання мають бути адаптовані до різноманітних потреб та особливостей користувачів (наприклад, регульована висота полиць для зручності всіх).
В організації освітнього процесу враховуються такі принципи:
Гнучкість навчання: застосування адаптивних методів викладання та налаштування навчальних матеріалів і програм відповідно до індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини.
Простота та зрозумілість: забезпечення інтуїтивно зрозумілого використання, яке не залежить від рівня досвіду, освіти, віку чи мовних навичок користувачів.
Доступність інформації: передача даних за допомогою різних сенсорних каналів (використання світлових сигналів, кольору, текстур), незалежно від фізичних можливостей сприйняття користувачів.
Терпимість до помилок: проєктування з урахуванням можливості випадкових дій, мінімізація їх негативних наслідків, наприклад, ізоляція небезпечних елементів обладнання.
Ергономічність і зручність: створення дизайну, який не викликає втоми та враховує мінімальні фізичні зусилля користувачів.
Достатній простір і доступність: забезпечення належного розміру і зручності для підходу чи під’їзду, незалежно від фізичних параметрів чи мобільності користувача (наприклад, широкі входи до приміщень, спільні для всіх) [12].
Універсальний дизайн – це не єдиний стиль. Головне, щоб все було сконструйовано і виготовлено так, щоб ним міг користуватися кожен. Якщо на етапі проектування будівлі чи її реконструкції є можливість підтвердити принципи універсального дизайну приміщень та території, то принцип розумної адаптації може бути застосований до вже побудованого навчального закладу. Можливі форми розумної адаптації для організації освітнього середовища:
– робити перебудови або зміни в будівлях (як зовнішніх, так і внутрішніх), встановити пандус, змінити розмір дверей, встановити автоматичні двері, перефарбувати кімнату в інші кольори;
- адаптація простору (модифікація) – забезпечення наявності санвузлів, достатнього простору для обміну між класними меблями, зонування (початкова школа та старша школа, їдальні для початкової та старшої школи);
- інформативний характер – наявність вивісок, дверної розмітки, вказівників;
- обладнання – наявність підйомників, ламп на столах, меблів з регульованою висотою.
Слід пам'ятати, що не тільки дитина, а й її батьки, працівники закладу можуть потребувати розумного пристосування для повноцінної участі у шкільному житті. Ніхто не повинен почуватися дискримінованим через недоліки в організації шкільного простору. Організація освітнього середовища школи має бути невід’ємною частиною стратегії розвитку навчального закладу. Залежно від можливостей засновника та потреб громади, керівник закладу разом із засновником готує план дій щодо покращення доступності закладу (наприклад, як частину стратегії розвитку закладу) та поступово його реалізує.
Для розробки плану заходів щодо покращення доступності закладу слід: вивчити потреби учасників освітнього процесу (через анкетування учнів за участю учнівського самоврядування, батьків та педагогів);
оглянути приміщення та територію закладу, визначити першочергові кроки, які не потребують фінансових витрат і можуть бути реалізовані негайно;
визначити пріоритети для найближчого майбутнього; спланувати подальші кроки з урахуванням орієнтовних витрат на роботи; включити план доступності до стратегії розвитку закладу з визначенням етапів його реалізації в поточному плануванні та моніторингу виконання в річному звіті [13].
2.2. Класифікація обладнання для дітей з ООП
Щороку навчальні заклади створюють нові інклюзивні простори або доповнюють наявне оснащення для таких класів. Згідно з наказом №414 МОН України, визначено типовий перелік допоміжних засобів для інклюзивного навчання, який можна використовувати при виборі обладнання для інклюзивного середовища в навчальних закладах.
Оснащення для інклюзивних класів та садочків охоплює кілька напрямів: засоби корекційної педагогіки для виправлення порушень зору, реабілітаційне обладнання та ЛФК. Для інклюзивного навчання необхідні спеціалізовані дидактичні матеріали, такі як набір Фребеля, сенсорні набори, ляльки-рукавички, логопедичні комплект, тематичні картки та тактильні таблички. Засоби для сенсорної інтеграції створюють сприятливу атмосферу для відпочинку, а пісочна терапія та анімація допомагають розвивати тактильні навички та сприяють взаємодії учнів з різними матеріалами.
Меблі та інтер'єр також відіграють важливу роль у створенні комфортного та безпечного середовища для учнів. Для інклюзивних класів можна обрати модульні меблеві набори, сухі басейни, ігрові модулі, мобільні стелажі, конструктори та тренажери.
Обладнання для інклюзивно-ресурсних центрів
Асортимент інклюзивного обладнання Elizlabs постійно оновлюється та доповнюється сучасними засобами навчання, щоб забезпечити доступну та якісну освіту учням з особливими потребами. Для забезпечення інклюзивної освіти ви можете обрати такі товарні позиції:
• Спортивна лава, тренажери, балансова дошка та інше обладнання для реабілітації;
• світлодіодний стіл, тактильні диски, оптоволокна та інші товари сенсорної інтеграції;
• Столи для пісочної терапії;
• Дидактичні набори для корекційної педагогіки: навчальні та ігрові набори, пазли та шнурівки, розвиваючі конструктори, навчальний роздатковий матеріал та інша продукція;
• Інтерактивна підлога та пісочниця для всебічного розвитку дітей;
• Засоби для навчання слабозорих учнів, такі як: портативний дисплей Брайля, тактильний глобус та інші;
• М'які ігрові та більярдні модулі, стелажі та інші меблі для організації інтер'єру;
• Технічне обладнання, тобто принтери Брайля та тактильної графіки, звукові системи, слухові апарати тощо [14].
Примірний перелік корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних закладів освіти.
Визначено такий примірний перелік корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних закладів освіти:
– обладнання корекційного призначення;
– комп’ютерні програми навчального призначення;
– обладнання для дітей із порушеннями опорнорухового апарату;
– корекційні засоби навчання для дітей із тяжкими порушеннями мовлення, з порушеннями опорно-рухового апарату та дітей із порушеннями інтелектуального розвитку;
– обладнання для дітей із тяжкими порушеннями мовлення;
– корекційні засоби навчання для дітей із сенсорними порушеннями (зі зниженим слухом та глухих);
– обладнання для дітей із сенсорними порушеннями (зі зниженим зором та сліпих;
– корекційні засоби навчання для дітей із сенсорними порушеннями (зі зниженим зором та сліпих);
– обладнання для кабінету психологічної реабілітації;
– обладнання для кабінету лікувальної фізкультури, спортивного та ігрового призначення.
Затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 22.03.2018 № 271 [15].
РОЗДІЛ 3. ДИЗАЙНЕРСЬКА ПРАКТИКА: ХУДОЖНІЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ ФОРМОУТВОРЕННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ З ООП
3.1. Вимоги до обладнання для дітей з ООП
Створення та впровадження спеціалізованого дидактичного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами є необхідним кроком для забезпечення рівного доступу до якісної освіти в Україні. Це дозволить не лише покращити навчальні результати та розвиток таких дітей, але й сприятиме їх соціальній інтеграції та формуванню інклюзивного суспільства [16].
Закон України «Про освіту» говорить про необхідність навчальних закладів формувати інклюзивні та/або спеціальні групи та класи для навчання окремих осіб з особливими освітніми потребами. Навчальні заклади зі спеціальностями і інклюзивні групи та класи створюють необхідні умови для навчання людей з обмеженими освітніми потребами за індивідуальною програмою розвитку та з врахуванням їхніх індивідуальних потреб і здібностей.
Кожен навчальний заклад має свою специфіку, яка має індивідуальні вимоги щодо особливостей формування доступності, безпечності та безбар’єрності середовища для всіх отримувачів освітніх послуг, незалежно від виду та специфіки неповноправності. Заходи щодо доступності освітнього середовища потребують забезпечення виконання обов’язкових регламентних вимог, технічних характеристик матеріалів, обладнання, середовища, визначених відповідними ДБН і ДСТУ.
З урахуванням зазначеного, пропонуються основні елементи архітектурної доступності освітнього середовища з наведенням окремих технічних параметрів, що характеризують заходи доступності як безпечні.
Склад та послідовність індивідуальних вимог щодо доступності навчального закладу враховуючи досвід моніторингу доступності соціального житла та враховуючи обов’язкові вимоги ДБН В.2.2-40:2018
«Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» 25 ДБН В.2.2.-3:2018
«Будівлі та споруди. Навчальні заклади» , а також вимоги ДСТУ Б ISO
21542:201327, які мають рекомендаційний характер.
При виборі шляхів формування доступності освітнього середовища, аналізу відповідністі поточним стандартам існуючих рішень і заходів у сфері доступності, рекомендується враховувати технічні характеристики наведених рішень [17].
Вимоги до обладнання для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) мають на меті забезпечення комфортного та ефективного навчання, розвитку та соціалізації. Основні вимоги до такого обладнання включають:
Індивідуалізація та адаптація: Обладнання повинно бути пристосоване до конкретних потреб дитини, з урахуванням її фізичних, сенсорних, когнітивних та мовленнєвих особливостей. Це може включати спеціалізовані засоби для корекції порушень зору, слуху, моторики або когнітивного розвитку.
Безпека та ергономічність: Обладнання має бути безпечним для дітей, без гострих кутів, токсичних матеріалів чи дрібних деталей, які можуть стати небезпечними. Меблі та інші елементи інтер'єру повинні бути зручними і відповідати фізичним характеристикам дітей з ООП.
Доступність: Всі елементи навчального середовища повинні бути доступними для дітей з різними видами обмежень, включаючи зручні підходи до меблів, можливість використання допоміжних засобів, таких як слухові апарати, спеціальні комп'ютерні програми чи тактильні матеріали.
Мультисенсорний підхід: Оскільки діти з ООП можуть мати порушення різних сенсорних систем, обладнання має бути різноманітним за типами стимулів: візуальних, тактильних, аудіальних. Це дозволяє підтримати різні види сприймання та навчання.
Модульність та гнучкість: Меблі та інше обладнання повинні бути легко адаптовані під потреби кожної дитини. Модульні меблі, які можна змінювати або налаштовувати під конкретні потреби, дозволяють створювати індивідуальні робочі місця для кожного учня.
Можливість корекції та розвитку навичок: Обладнання має бути спрямоване на корекцію та розвиток різних навичок у дітей з ООП, таких як мовленнєвий розвиток, моторика, соціальні навички, пізнавальні здібності.
Довговічність та зносостійкість: Оскільки таке обладнання використовується часто і піддається інтенсивному використанню, воно повинно бути стійким до зношування і витримувати великий навантаження.
Підтримка інклюзивного середовища: Обладнання повинно сприяти створенню середовища, де діти з особливими потребами можуть спільно навчатися з іншими дітьми, що важливо для розвитку соціальних навичок і соціалізації.
Забезпечення цих вимог допоможе створити умови для ефективного навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами, а також забезпечить їхню інтеграцію в загальноосвітнє середовище.
Вимоги до обладнання для дітей з особливими освітніми потребами підкреслюють важливість комплексного підходу в організації навчального процесу. Обладнання має бути не тільки безпечним і зручним, але й адаптованим до специфічних потреб кожної дитини, що дозволить їй ефективно навчатися, розвиватися і соціалізуватися в інклюзивному середовищі (Рис.В.1.,додаток В). Врахування таких аспектів, як індивідуалізація, доступність, гнучкість та мультисенсорний підхід, є основою для створення комфортних умов, що сприяють як фізичному, так і психологічному розвитку дітей з особливими освітніми потребами. Крім того, важливо забезпечити, щоб вибране обладнання було довговічним і здатним витримувати інтенсивне використання, при цьому зберігаючи свою функціональність та ефективність на довгий період. Впровадження таких вимог дозволить не тільки підвищити якість навчання, але й забезпечити рівні можливості для всіх учасників освітнього процесу.
3.2. Матеріально-технічні аспекти проєктування обладнання
Матеріально-технічне проектування обладнання для дітей з особливими освітніми потребами повинно бути спрямоване на створення доступного, комфортного та безпечного середовища, яке забезпечує рівні можливості для навчання та розвитку кожної дитини. Важливими аспектами є використання спеціалізованих навчальних матеріалів і технологій, які відповідають індивідуальним потребам дітей з різними видами обмежень. Це включає в себе обладнання для корекції зору, слуху, фізичних та когнітивних порушень, а також адаптацію класних кімнат, меблів і навчальних ресурсів.
Основними вимогами до такого обладнання є гнучкість, універсальність, зручність та безпека, що дозволяє дітям з обмеженими можливостями ефективно взаємодіяти з навчальним середовищем. Важливою складовою є також врахування фізичних та когнітивних можливостей учнів, що дозволяє створити персоналізовану освітню атмосферу для кожного (Рис.В.2)
Проектування інклюзивного середовища повинно включати відповідні технології та матеріали для розвитку сенсорних, когнітивних та соціальних навичок, забезпечувати інтервентну та реабілітаційну підтримку, а також включати механізми постійного моніторингу та коригування освітнього процесу з урахуванням змін у потребах учнів (Рис.В.3).
Для того щоб діти з порушеннями зору могли впевнено та безпечно пересуватися, їм необхідно навчитися визначати напрямок руху, знати, куди вони хочуть дістатися, і як це зробити. Такий рух має бути комфортним, безпечним, гармонійним і достатньо швидким. Формування цих навичок відбувається через навчання мобільності та орієнтації.
Орієнтація означає здатність визначати своє місцезнаходження у просторі, а мобільність – це вміння пересуватися у цьому просторі. Для цього діти використовують слухові, тактильні, кінестетичні відчуття, а також залишковий зір. Орієнтація потребує розуміння просторових взаємозв’язків між об’єктами та їхнього розташування відносно людини. Цей процес залучає різні органи чуття та системи: сітківку ока, рухи очей, напрямок погляду, кінестетичні відчуття, вестибулярний апарат і слухові стимули.
Щоб якнайкраще адаптувати матеріали для учнів, слід придбати певне корисне приладдя:
• пунктирне коліщатко і гумовий мат;
• кольоровий клей;
• папір з рельєфними або дуже жирними лініями для письма;
• приладдя зі шрифтом Брайля або великим шрифтом;
• крапки-наліпки;
• тканини різної текстури для тренування тактильних відчуттів [18].
Матеріально-технічне забезпечення для дітей з вадами зору включає створення спеціалізованого обладнання та засобів, що сприяють їхньому розвитку, навчальному процесу, орієнтації в просторі та реабілітації. Такі засоби повинні відповідати потребам дітей, забезпечувати безпеку, комфорт і сприяти їхній інтеграції в соціальне середовище.
Серед основних напрямів: орієнтація в просторі за допомогою тактильних, звукових і технологічних засобів; розвиток сенсорних навичок із використанням спеціалізованих матеріалів і тренажерів; навчальні засоби, зокрема рельєфні книги, пристрої для читання шрифтом Брайля та електронне обладнання з озвученням; реабілітаційне обладнання для фізичної активності, зміцнення координації та тренування слуху; комфорт і безпека, забезпечені адаптивними меблями, регульованим освітленням і безпечними матеріалами (Рис. В.4).
Усі елементи мають бути універсальними та доступними, що дозволить забезпечити інклюзію й інтеграцію дітей у суспільство.
Узагальнюючи, матеріально-технічні аспекти створення обладнання для дітей з вадами зору відіграють ключову роль у забезпеченні їхнього розвитку, навчання та реабілітації. Таке обладнання повинно відповідати сучасним стандартам безпеки, ергономіки та інклюзії, враховуючи індивідуальні особливості дітей. Використання тактильних, звукових, сенсорних і цифрових технологій дозволяє максимально адаптувати освітнє середовище до їхніх потреб (Рис.В.5).
Гармонійно поєднані комфорт, доступність і функціональність обладнання сприяють не лише полегшенню повсякденного життя дітей, але й розвитку їхньої самостійності, інтеграції у соціальне середовище та формуванню впевненості у власних можливостях. Інвестиції у такі рішення — це вклад у рівність, інклюзію та майбутнє суспільства (Рис.Б.1.)
3.3. Авторська розробка тактильних табличок для дітей з вадами зору
На жаль, у суспільстві досі поширене хибне уявлення про інклюзивне навчання як своєрідну альтернативу інтернатній системі, за якої діти з особливими освітніми потребами відвідують спеціалізовані заклади і змушені жити в інтернатах через їх обмежену доступність. Однак такий підхід лише посилює існуючу дискримінацію. Суть інклюзії полягає у включеності до освітнього процесу та забезпеченні рівного доступу до можливостей.
Для покращення ситуації та гарантування якісної освіти для дітей з ООП важливо розробити та впровадити спеціалізоване дидактичне обладнання.
Основні обґрунтування цієї необхідності включають: адаптацію навчального процес, розвиток навичок та здібностей, підвищення якості освіти, соціальну інтеграцію та підтримку.
Адаптація навчального процесу: спеціалізоване обладнання дозволяє адаптувати навчальні матеріали до потреб кожної дитини, враховуючи їхні індивідуальні особливості. Використання інтерактивних технологій та мультимедійних засобів стимулює зацікавленість дітей та підвищує ефективність навчання.
Розвиток навичок та здібностей: дидактичне обладнання допомагає розвивати моторні, когнітивні, комунікативні та соціальні навички. Забезпечення доступу до спеціалізованих навчальних матеріалів сприяє розвитку самостійності та впевненості у власних силах.
Підвищення якості освіти: забезпечення шкіл необхідними засобами та обладнанням підвищує загальний рівень освітніх послуг. Спеціалізоване дидактичне обладнання сприяє інтеграції дітей з ООП у загальноосвітній процес, зменшуючи бар'єри та упередження.
Створення та впровадження спеціалізованого дидактичного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами є необхідним кроком для забезпечення рівного доступу до якісної освіти в Україні. Це дозволить не лише покращити навчальні результати та розвиток таких дітей, але й сприятиме їх соціальній інтеграції та формуванню інклюзивного суспільства [16].
Дидактичне обладнання – це спеціально розроблені засоби та матеріали, які використовуються в навчальному процесі для розвитку різних навичок, знань і компетенцій у дітей. Вони можуть включати різноманітні інструменти, моделі, ігри та інші ресурси, які сприяють ефективному навчанню.
Основні типи дидактичного обладнання:
інструменти та матеріали для розвитку моторики та спенсорних навичок: конструктори, пазли, набори для творчості;
освітні ігри та набори: настільні ігри, інтерактивні іграшки;
моделі та макети: моделі транспорту, будівель та міст;
навчальні посібники та дидактичні карти: абетки та цифри, картки з зображенням;
технічні засоби навчання: комп’ютери та планшети, інтерактивні дошки, проектори та екрани.
Переваги використання дидактичного обладнання:
розвиток різних видів інтелекту (вербального, логіко-математичного, просторового тощо.);
мотивація до навчання (завдяки інтерактивності та грі);
індивідуальний підхід (можливість адаптації завдань до потреби кожної дитини);
покращення соціальних навичок (через колективні ігри та проєкти).
Дидактичне обладнання є важливим інструментом у навчальному процесі, яке допомагає зробити навчання цікавим, різноманітним та ефективним для дітей різного віку та з різними потребами.
Даний проєкт являє собою тактильний макет для проведенння корекційних занять з соціального-побутового орієнтування для осіб зі зниженим зором та сліпих.
Обладнання представляє собою набір інструментів та набір різних видів транспорту, тварин. Об’ємні макети можна використовувати як корекційні засоби навчання для колективного або індивідуального призначення. Таке обладннаня може бути корисним для розвитку різних навичок у дітей, включаючи когнітивні, моторні, соціальні та комунікативні навички. Це обладнання можна адаптувати для різних вікових груп та рівнів розвитку, що робить його універсальним інструментом у освітньому процесі.
Створення табличок з гіпсу для дітей з вадами зору — це процес, який вимагає уваги до деталей і спеціальних методів, щоб забезпечити ефективну допомогу в навчанні та розвитку.
Необхідні матеріали:
1. Гіпс.
2. Вода.
3. Форми для лиття (можуть бути зроблені з силікону або пластика).
4. Шаблони для табличок (шрифти Брайля або інші тактильні знаки).
5. Змащувальні засоби (вазелін, олія або спеціальний засіб для змазування форм).
6. Пензлі, шпателі.
7. Фарби або маркери для додаткової візуальної інформації (за потреби).
Процес створення макету:
Перший етап полягав в підготовці форм та шаблонів. В даній ситуації це 3 пластикові форми: набір інструментів, авто та мотоцикли з літаком, казкові герої.
Рис 3.1. – Пластикова форма «Набір інструментів»
Рис.3.2. – Пластикові форми «Мотоцикли» та «Машини»
Рис. 3.3. – Силіконова форма «Герої казок»
Рис. 3.4. – Пластикова форма «Літак та танк»
Другий етап – підготовка гіпсової суміші. Робимо однорідний заміс без пузирів досить рідкої консистенції для зручного заливання формочок.
Рис. 3.5. – Гіпсова суміш
Третій етап це підготовка форми. Внутрішню сторону форми змащуємо олією або спеціальним засобом, щоб запобігти прилипанню гіпса.
Рис. 3.6. – Форма змащена олією
Четвертий етап це лиття гіпсу. Обережно заливаємо гіпсову суміш у форму, стежачи за тим, щоб суміш рівномірно заповнила всі порожнини. «Вибиваємо» бульбашки повітря, обережно постукуючи формою або легким коливанням форми.
Рис. 3.7. – Приклад лиття гіпсу
На п’ятому етапі залишаємо форму до повного висохання . Зазвичай це займає до декількох годин в залежності від товщини та габаритів форми. Після засихання обережно дістаємо виготовлені фігурки.
Рис.3.8. – Виготовлена фігурка
Шостий етап, заключний етап. Виготовлені фігурки шліфуємо, виправляємо всі нерівноссті та за потреби фарбуємо або додаємо маркування, щоб зробити їх більш контрастними та помітними. Для довговічності такі таблички можна покрити лаком.
Рекомендується використовувати тільки безпечні матеріали, які не викликають алергічних реакцій та є безпечними для дітей. Враховувати індивідуальні потреби кожної дитини.
Рис. 3.9. – Табличка №1 «Транспортні засоби»
Рис. 3.10. – Табличка №2 «Набір інструментів»
Рис.3.11. – Табличка №3 «Казкові герої»
Рис. 3.12. – Таблички №1 та №2
Рис.3.13. Ергономіка
Рис.3.14. Використання тактильних табличок
Рис.3.15. Використання тактильних табличок
Таблички з гіпсу для дітей з вадами зору мають кілька переваг, які роблять їх корисними і ефективними в навчальному процесі. Тактильні відчуття, адже гіпс дозволяє створювати чіткі, рельєфні поверхні, які легко відчуваються на дотик. Це особливо важливо для таких діток, оскільки тактильні відчуття є ключовим способом сприйняття інформації. Індивідуальна адаптація, таблички можна виготови за індивідуальними вимогами дитини, враховуючи її потреби та рівень розвитку. Гіпсові таблички досить міцні і довговічні, якщо за ними правильно доглядати. Ще одна перевага це екологічність, гіпс – природний матеріал, який не містить шкідливих хімічних домішок. Він безпечний для використання, не викликає алергічних реакцій і легко утилізується.
ВИСНОВКИ
На основі проведеного дослідження використання дидактичного обладнання для дітей з особливими освітніми потребами у навчальних закладах на прикладі створення комплекту тактильних табличок, у відповідності з метою і завданнями формулюються наступні висновки:
1. У першому розділі було розглянуто ключові теоретичні аспекти досліджуваної теми, що дозволило визначити основні поняття, принципи та підходи, пов’язані з розробкою та впровадженням обладнання для дітей з особливими освітніми потребами. Було проаналізовано сучасні підходи до інклюзивного навчання, роль спеціалізованих засобів у забезпеченні доступності освіти та вплив матеріально-технічних аспектів на ефективність навчального процесу.
2. Дослідження теоретичних основ виявило, що успішна реалізація інклюзивного підходу можлива лише за умови врахування індивідуальних потреб дітей, дотримання принципів універсального дизайну та використання сучасного адаптивного обладнання.
3. Аналіз специфіки проєктування обладнання для дітей з особливими освітніми потребами показав, що цей процес вимагає комплексного підходу, який враховує фізичні, когнітивні та сенсорні особливості дітей. Проєктування має ґрунтуватися на принципах універсального дизайну, забезпечуючи рівний доступ до освітніх можливостей для всіх учнів. Особливу увагу слід приділяти ергономічності, безпеці, адаптивності та багатофункціональності обладнання. Технічні рішення повинні відповідати сучасним стандартам і сприяти створенню комфортного та сприятливого середовища для навчання, розвитку та соціалізації дітей.
4. Запропонований авторський проєкт може бути використаний в спеціалізованих навчальних закладах, дитячих садках та реабілітаційних центрах.
Розробка тактильного макету – об’ємних табличок з гіпсу – є важливим кроком у забезпеченні спеціалізованої освіти та розвитку дітей з порушеннями зору. Такі таблички не тільки дозволяють освоювати базові навички самостійного розпізнавання предметів, але й сприяють розвитку у дітей впевненості у власних силах.
Врахування ергономічних вимог та особливостей сприйняття дозволило створити ефективний та безпечний навчальний інструмент, який може бути використаний як у спеціалізованих закладах, так і в домашніх умовах.
Впровадження таких тактильних макетів у навчальний процес є важливим для забезпечення рівного доступу до освіти та розвитку всіх дітей, незалежно від їх фізичних можливостей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Методичні рекомендації щоджо створення ресурсних кімнат в закладах середньої освіти/ URL: https://irc-netushyn.miskrada.org.ua/news/08-53-01-03-11-2022/, (дата звернення 19.10.2024 р.);
2. Верховна Рада України 1994-2024. Про затвердження Типового переліку допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти/ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0582-18?lang=ru#Text, (дата звернення 20.10.2024 р.);
3. Адаптація навчальних матеріалів для дітей з особливими освітніми потребами. 2017-2024, ТОВ «На Урок»/ URL: https://naurok.com.ua/prezentaciya-adaptaciya-navchalnih-materialiv-dlya-ditey-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-395819.html, (дата звернення 19.10.2024р.);
4.Тактильний глобус для сліпих /URL : https://elizlabs.com.ua/%D1%96nkliuz%D1%96ia-ua/zasobi-dlya-korekc-porushen-zoru-1/taktilnij-globus-dlya-sl-pih-1, (дата звернення 20.10.2024 р.);
5. Hygge - сенсорна кімната IRiS для професіоналів/ URL : https://www.experia.co.uk/uses-abilities-senses/uses/uses-abilities senses/uses/communication-skills/hygge-the-professionals-iris-sensory-room/,( дата звернення 21.10.2024 р.);
6. Набір тактильної метричної геометрії з 5 предметів – великий/ URL :
https://www.maxiaids.com/product/5-piece-tactile-metric-geometry-set-large, (дата звернення 21.10.2024 р.);
7. Загальна методологія наукової творчості / URL :
https://elib.tsatu.edu.ua/dep/mtf/ophv_10/page3.html, (дата звернення 22.10.2024 р.) ;
8. Сутність порівняльно-аналітичного виду дослідження. /URL :
https://naurok.com.ua/sutnist-porivnyalno-analitichnogo-vidu-doslidzhennya-285609.html, (дата звернення 23.10.2024 р.);
9. Лекція 5. Методи наукового пізнання. / URL :http://soc-econom-region.univer.kharkov.ua/wpcontent/uploads/2017/07/%D0%9B%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-5.pdf, (дата звернення 24.10.2024 р.);
10. Управління людськими ресурсами. Теоретико-методологічні засади філософії управління людськими ресурсами.Структурно-функціональний метод/ URL :https://pidru4niki.com/19570411/menedzhment/strukturno-funktsionalniy_metod, (дата звернення 24.10.2024 р.);
11. Мовознавство як наука. Описовий метод/ URL :https://studfile.net/preview/5110809/, (дата звернення 26.10.2024 р.);
12. Принципи універсального дизайну/ URL : https://ud.org.ua/publikatsiji/11-printsipi-universalnogo-dizajnu, ( дата звернення 28.10.2024 р.) ;
13. Як створити доступність у закладах освіти для осіб з порушенням зору/ URL :https://nus.org.ua/view/yak-stvoryty-dostupnist-u-zakladah-osvity-dlya-osib-z-porushennyam-zoru/, (дата звернення 28.10.2024 р.);
14. Як створити освітнє інклюзивне середовище та обрати обладнання для інклюзивного класу? / URL :https://elizlabs.com.ua/%D1%96nkliuz%D1%96ia-ua, (дата звернення 28.10.2024 р.) ;
15. Про затвердження Примірного переліку корекційних засобів навчання та реабілітаційного обладнання для спеціальних закладів освіти/ URL : https://ips.ligazakon.net/document/MUS29832, (дата звернення 01.11.2024 р.) ;
16. Інклюзивне навчання в Україні. Що вже зроблено? /URL : https://hubz.ua/ekspertna-dumka/inklyuzyvne-navchannya-v-ukrayini-shho-vzhe-zrobleno/, (дата звернення 01.11.2024 р.);
17. Інформаційний посібник. Новий освітній простір / URL : .https://mon.gov.ua/staticobjects/mon/sites/1/zagalna%20serednya/nop/NOP_Bezbaryernist.pdf, (дата звернення 03.10.2024 р.);
18. Навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі. Алла Колупаєва, Оксана Таранченко/ URL :https://interactive.ranok.com.ua/upload/file/%D0%98%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B7%D0%B8%D1%8F/Navch%20ditei%20z%20osobl%20osvitnimy%20potrebamy%20v%20inkl%20seredovyshchi%20(Kolupaieva_Taranchenko).pdf, ( дата звернення 03.11.2024 р.).
ДОДАТКИ
Додаток А
Аналіз аналогів
Рис. А.1. Тактильний глобус для сліпих
Рис. А.2. Сенсорна кімната Hygge
Рис. А.3. Обладнання сенсорної кімнати Hygge
Рис. А.5. Набір тактильної метричної геометрії
Додаток Б
Рис. Б.1. – Переваги тактильного обладнання
Додаток В
Рис. В.1. Тактильна табличка «Тіло в космосі»
Рис. В.2. Тактильна схема «Thermoform підручника шрифтом Брайля»
Рис. В.3. Тиснення з італійської тактильної книги Леонардо да Вінчі «Канон пропорцій»
Рис. В.4. Тактильна діаграма термоформи, створена
Tokyo Braille Publishing Co.
Рис. В.5. Гравіювання. Teiresiás – Центр допомоги студентам з особливими потребами Університету Масарика