Репозиторій ЧДТУ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації
ФЕДЧЕНКО ЯРОСЛАВ ВАДИМОВИЧ
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ В ГАЛУЗІ ЕКОНОМІКИ
Кваліфікаційна робота магістра
Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша
– німецька
Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно), перша –
німецька
Науковий керівник
Ткаченко Л. М.
кандидат філологічних
наук, доцент
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК,
протокол №_____ від «___» _________ 2022 р.
Зав. кафедри ІММК_______________к .пед.н., доц. Чепурна М. В.
Черкаси – 2022
2
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Foreign Languages and International Communication
FEDCHENKO YAROSLAV VADIMOVICH
FEATURES OF TRANSLATION OF TEXTS IN FIELDS OF ECONOMY
Master’s Project
Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation included), first
– German
Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation included), first
– German
Scientific Supervisor:
L. M. Tkachenko
Candidate of Philological Science (Ph.D.),
Associate Professor
Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign Languages
and International Communication
Report № ________ dated «_______________» 2022;
Head of Foreign Languages and International Communication
Department_____________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor
M. V. Chepurna
Cherkasy – 2022
3
ЗМІСТ
РОЗДІЛ 1. ВИХІДНИЙ ТЕКСТ ЯК ДЕТЕРМІНАНТ ПРОЦЕСУ
ПЕРЕКЛАДУ 7
1.1. Теоретичні засади теорії перекладу 7
1.2. Текст як об’єкт перекладу 11
1.3.Лексико-граматичні особливості та термінологія перекладу
спеціальних текстів 21
Висновок до розділу 1 30
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ НІМЕЦЬКИХ
ЕКОНОМІЧНИХ ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКОЮМОВОЮ 32
2.1. Невідповідність граматичних форм та компонентів зіставлюваних
термінів МО та МП 32
2.2. Розбіжності у лексичному складі термінів МО та МП 38
2.3. Відмінність лексико-граматичної структури термінів МО та МП 40
2.4. Багатозначність та варіантність відповідностей у перекладі 43
Висновок до розділу 2 48
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ПЕРЕКЛАДУ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ В
НІМЕЦЬКІЙ МОВІ 50
3.1. Дослідження методів перекладу економічних термінів з німецької
мови на українську 65
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 67
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 71
4
ВСТУП
Кваліфікаційна магістерська робота присвячена дослідженню лексичних
та стилістичних особливостей перекладу наукової літератури у сфері
економіки. Цей вид перекладу має низку особливостей. Переклад економічних
текстів потребує не лише знання спеціальних термінів, що використовуються
в економіці та бізнесі.
Глобалізація світової економіки це факт, з яким неможливо сперечатися.
Абсолютна більшість країн світу інтегрована у світову економіку, і події на
ринках та біржах у Південно-Східній Азії негайно відбиваються на стані
економіки в Європі та Америці. І навпаки — проблеми в іпотечній системі
США здатні спричинити світову фінансову кризу.
Саме тому економічний переклад сьогодні є одним із найбільш
затребуваних видів перекладацьких послуг.
Актуальність дослідження. Актуальність роботи зумовлена
підвищенням значущості перекладу економічних текстів, як способу обміну
та поширення інформації у світовому співтоваристві.
Об’єктом дослідження цієї роботи є наукові тексти фінансово-
економічної тематики, які мають інтерес у плані виявлення лексико-
стилістичних особливостей перекладу економічних текстів.
Предметом дослідження є граматичні, лексичні, лексико-граматичні
особливості перекладу термінології у сфері економіки.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виділення лексико-
стилістичних особливостей економічних текстів у рамках завдань, що їх
виконують як засіб комунікації у сфері науки, та вивчення впливу даних
особливостей на практику перекладу текстів в галузі економіки.
Поставлена мета передбачає вирішення в ході дослідження конкретних
завдань:
– уточнити загальні параметри економічного тексту як міжкультурної
комунікації у сфері науки.
5
– виділити особливості економічного стилю німецької мови порівняно
з українською;
– дослідити термінологію на прикладі німецьких економічних текстів;
– виділити основні труднощі перекладу термінології економічних
текстів та намітити шляхи їх вирішення.
Методи дослідження. В процесі дослідження були використані такі
методи:
– порівняльний (для порівняння тексту оригіналу та його перекладу з
метою дослідження трансформацій, які були використані під час
перекладу);
– описовий (для детального опису мотивів використання
перекладацьких способів та трансформацій);
– системного аналізу (для систематизації та аналізу наукових джерел,
систематизації отриманих результатів);
– компонентного аналізу (для порівняння семного складу терміну з
метою підбору правильного відповідника у мові перекладу);
– трансформаційний (для визначення синтаксичних і семантичних
подібностей і відмінностей між мовними об’єктами через подібності
й відмінності під час застосування трансформацій);
– статистичний (для дослідження кількісних аспектів німецькомовних
технічних термінів);
– логічний (для формування структури роботи та оприлюднення
результатів дослідження).
Матеріалом дослідження послужили німецькі тексти економічної
тематики німецькою мовою.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі
комплексного аналізу були описані основні способи перекладу німецьких
економічних термінів, встановлено їх лексико-граматичні характеристики. В
роботі проводиться спроба комплексного дослідження німецькомовної
6
науково-технічної термінології та методів перекладу текстів в галузі
економіки.
Теоретичне значення дослідження визначається його певним внеском
у загальну теорію перекладознавства, лексикології, теорії термінів та
термінології. Його результати доповнюють наукові знання про особливості
перекладу економічних термінів, лексико-семантичні особливості технічної
термінології, основні тенденції у формуванні термінів німецької мови.
Практичне значення дослідження визначається можливістю його
використання під час перекладу економічних текстів, а також для навчання
студентів економічних спеціальностей.
Структура роботи. Загальний обсяг роботи становить (79) сторінок
(обсяг основного тексту – (65) сторінок). Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних
джерел (139).
В першому розділі роботи з’ясована класифікація перекладу за
жанровою приналежністю, розглянуті лексико-граматичні особливості та
термінологія перекладу спеціальних текстів.
В другому розділі розглянуто розбіжності у лексичному складі термінів,
розбіжності лексико-граматичної структури термінів МО та МП та розглянуто
багатозначність та варіантність відповідників у перекладі.
В третьому розділі проаналізовано основні методи перекладу
економічних термінів.
У загальних висновках викладено головні теоретичні положення і
отримані практичні результати дослідження.
7
РОЗДІЛ 1. ВИХІДНИЙ ТЕКСТ ЯК ДЕТЕРМІНАНТ ПРОЦЕСУ
ПЕРЕКЛАДУ
1.1. Теоретичні засади теорії перекладу
Переклад це людська діяльність, відома з давніх часів, і перекладач є
однією з найдавніших професій, яка сягає біблійної ери та раніше. Переклад є
однією з найскладніших проблем, з якими може зіткнутися людський інтелект.
Заявленою метою перекладу є перетворення оригінального тексту однією
мовою в еквівалентний текст іншою мовою, максимально зберігаючи зміст
повідомлення, формальні особливості та функціональні ролі оригінального
тексту. [1]
Вивчаючи цей складний процес на роботі, ми фактично прагнемо
зрозуміти весь зв’язок між мовною діяльністю та соціальним контекстом, у
якому вона відбувається. Метою перекладу є здійснення мовленнєвого
спілкування між людьми, що розмовляють різними мовами. Зв'язок
неможливий, якщо між переданою та прийнятою інформацією є явна
розбіжність. Такий акт спілкування відрізняється від актів спілкування, що
здійснюються однією мовою. У процесі перекладу комунікатори
використовують різні системи мови, і в результаті це спілкування завжди
двомовне. Лінгвістика перекладу зосереджується на системі комунікативно
рівноправних одиниць двох мов, які можуть замінювати одна одну в
міжмовній комунікації.[2] Переклад передбачає комунікативну подібність
текстів різними мовами, їх взаємозамінність у певному акті спілкування.
Суть перекладу полягає в досягненні комунікативної еквівалентності,
тобто у збереженні функціональної (комунікативної) актуальності оригіналу.
Комунікативна схожість текстів на різних мовах виявляється в перекладі в
об'єктивне явище, що відображає універсальні властивості мови як засобу
обміну думками. У вивченні перекладу домінували і певною мірою досі
залишаються дебати про його статус як мистецтва чи науки.[3] Лінгвіст
неминуче підходить до перекладу з наукової точки зору, прагнучи створити
8
якийсь «об'єктивний опис явища». Тим не менш, передбачувана дихотомія
між «мистецтвом» і «наукою» все ще досить актуальна, оскільки квінтесенція
перекладу як мистецтва ще більш помітна в літературних текстах. Термін
«переклад» передбачає, що зміст і стиль оригінального тексту повинні бути
максимально збережені в тексті перекладу. Мета полягає в тому, щоб якомога
точніше відтворити всі граматичні та лексичні особливості тексту МО (мови
оригіналу) шляхом пошуку еквівалентів у МП (мові перекладу). При цьому
вся фактична інформація, що міститься в оригінальному тексті, має бути
збережена в перекладі.[4]
Наука про переклад або транслатологія займається як теоретичними, так
і прикладними аспектами перекладознавства. Теоретичний опис явища
перекладу є завданням теорії перекладу. У вузькому розумінні теорія
перекладу стосується методів перекладу, які належним чином
використовуються для певного типу тексту, і тому вона залежить від
функціональної теорії мови.
Однак у ширшому розумінні теорія перекладу — це сукупність знань
про переклад, які ми маємо, починаючи від загальних принципів і закінчуючи
вказівками, пропозиціями та підказками. Теорія перекладу займається
деталями (значення крапки з комою, курсивом, помилками), а також
загальними рисами (подання, нитка думки, що лежить в основі твору), і обидва
можуть бути однаково важливими в контексті. Теоретичні дослідження
полягають у тому, щоб з’ясувати, що таке переклад, з’ясувати, які об’єктивні
чинники лежать в основі інтуїції перекладача, описати шляхи та методи,
завдяки яким досягається тотожність комунікативної цінності МО і МП. [5]
Теорія перекладу забезпечує перекладача відповідними інструментами
аналізу та синтезу. Переклад – це складне явище, яке включає лінгвістичні,
психолінгвістичні, культурні, літературні та інші фактори. Різні аспекти
перекладу можна вивчати методами відповідних наук. Дотепер більшість
теоретичних досліджень проводиться в рамках лінгвістики.
9
Ядром теорії перекладу є загальна теорія перекладу, яка займається
фундаментальними аспектами перекладу, властивими природі двомовної
комунікації, а отже, спільними для всіх подій перекладу, незалежно від того,
які мови задіяні, який тип тексту та за яких обставин було перекладено.
Загалом, заміна МО на МП з такою самою комунікативною цінністю можлива,
оскільки обидва тексти створюються людським мовленням, яке регулюється
тими ж правилами та передбачає однакові відносини між мовою, реальністю
та людським розумом. Усі мови є засобами спілкування, усі мовленнєві
одиниці передають інформацію комунікантам. Загальна теорія перекладу
фокусується на перекладацьких універсаліях і є основою для всіх інших
теоретичних досліджень у цій галузі. Ця теорія описує основні принципи, які
стосуються кожної події перекладу. Однак у кожному конкретному випадку
на процес перекладу впливають як загальні базові фактори, так і низка
специфічних змінних, які випливають із реальних умов і способів роботи
перекладача. [14]
Перекладач може прочитати свій переклад, порівняти його з оригіналом,
внести необхідні виправлення або почати роботу заново. Він може
повернутися до попередньої частини оригіналу або встановити потрібну
інформацію з наступних повідомлень. Це найсприятливіші умови, і тут ми
можемо очікувати найкращої продуктивності та найвищого рівня
еквівалентності. Перекладач повинен досконало володіти цільовою мовою, а
також дуже добре розуміти вихідну мову, з якою він/вона працює. Перекладач
покладається головним чином на ретельні дослідження довідкових матеріалів
і словників, щоб зробити максимально точний і читабельний письмовий
переклад. Жоден переклад ніколи не є «ідеальним», оскільки культури та мови
відрізняються. [22]
Однак на практиці перекладач зазвичай дотримується вищих стандартів
точності та повноти (включаючи здатність відтворити стиль оригіналу).
Діяльність перекладача більше схожа на письменницьку. Переклад це не лише
10
нова інтерпретація оригіналу; він представляє оригінальний текст по-новому,
знайомить його з іншою культурною системою, яка має інші орієнтири. Сам
переклад сприймається під новим кутом у цій новій системі координат, у
новий незалежний спосіб, який відрізняється від способу сприйняття
оригіналу. [23]
У двох словах інтерпретацію можна визначити як передачу розуміння.
Перекладач слухає усне повідомлення в МО і передає його в усній
формі, послідовно або одночасно, в МП.
Оскільки темою цієї кваліфікаційної магістерської роботи є
дослідження особливостей перекладу саме економічних текстів, вважаємо за
необхідним освітити тему ділового мовлення, яке нерозривно пов’язане з цим
типом літератури.
Виходячи з Гофмана, термін «ділова мова» означає «сукупність усіх
технічних мов, тобто всіх мовних засобів, які використовуються в технічно
обмеженій сфері спілкування, а саме в бізнесі. Беручи до уваги цю передумову,
ділову мову слід розглядати як структуроване та функціональне ціле, що
служить діловим цілям. Відповідно, технічні мови, такі як мова економіки,
ділового адміністрування тощо. Існує лише обмежена подібність між сферами
використання мови, тому мовна компетенція в одній галузі не обов’язково
повністю збігається з мовною компетенцією в іншій галузі.
Як і всі технічні мови, технічна мова «економіки» має свою власну мову
та особливі характеристики. Їх також необхідно враховувати при перекладі з
однієї мови на іншу. Тому особливі характеристики “економічної мови”
існують у морфологічній , синтаксичній, лексичній та текстовій сферах. Ці
рівні попередньо розглядаються окремо, але вони не можуть бути більш точно
розділені в спеціальних текстах.
11
1.2. Текст як об’єкт перекладу
Сучасна світова політика характеризується швидким переміщенням
людей, товарів, послуг та ідей по всьому світу. Практично всі актуальні
проблеми, з якими сьогодні стикається світ – від розповсюдження ядерної
зброї до зміни клімату, розповсюдження інфекційних захворювань та
економічної глобалізації – мають на увазі об’єкти, які рухаються. Незважаючи
на те, що наука про міжнародні відносини (МВ) створила складні масиви робіт
з усього вищезазначеного, напрочуд мало відомо про те, як утворені фактичні
об’єкти світової політики, як вони рухаються та як змінюються під час руху.
Ми пропонуємо поняття перекладу як аналітичної лінзи для вирішення цих
питань. У своєму найосновнішому визначенні «переклад» описує одночасні
процеси транспортування та трансформації. Переклади, таким чином,
відбуваються, коли, наприклад, конкретні форми знань про навколишнє
середовище, міжнародні норми прав людини чи політику у сфері водних
ресурсів змінюються під час їх переміщення з одного місця в інше. [27]
Таким чином, аналіз світової політики в перекладі вказує нам на ці зміни
та високий ступінь невизначеності, який вони передбачають, оскільки ні
норми, ні знання, політика чи інструменти ніколи не можуть бути повністю
контрольовані їхніми відправниками; натомість вони постійно змінюються в
процесі перекладу. [28]
Емпіричні тематичні дослідження стосуються рухомих об’єктів у різних
сферах політики. Об’єкти світової політики мають різні форми: є такі об’єкти,
як глобальне здоров’я, клімат чи стать, а також об’єкти, пов’язані з веденням
політики. Приклади включають організаційну форму проекту в рамках
Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), такі інструменти, як система
торгівлі кліматичними викидами або документи, які використовуються для
кампаній рівної оплати праці транснаціональної мережі гендерних активістів.
Усі ці об’єкти об’єднує той факт, що вони не є ні суто ідейними, ні виключно
12
матеріальними; швидше, вони є гібридними утвореннями, що складаються з
різних норм, знань і матеріальних компонентів.[29]
У відповідь на ці запитання ми стверджуємо;
1) щоб об’єкти рухалися, потрібна сила. Точніше, це вимагає можливості
представляти об’єкти в різних місцях. Хоча влада є ключовою аналітичною
категорією в IR, цьому специфічному репрезентативному виміру приділялося
порівняно мало уваги, насамперед через те, що тип об’єктів, які нас цікавлять,
зазвичай просто сприймався як належне в усталених розрахунках світової
політики.
2) Коли ці об’єкти рухаються, вони створюють нові відносини,
з’єднуючи людей, а також речі та матеріали. Таким чином, реляційність є
ключовим результатом процесів перекладу.
3) Те саме стосується виробництва різниці. Переміщаючись з одного
місця в інше, об’єкти постійно реконтекстуалізуються, по-різному
сприймаючись різними акторами, що перебувають у різних контекстах. Таким
чином, влада, взаємовідносини та відмінності є ключовими рисами світової
політики в перекладі. У той час як ми більш глибоко обговорюватимемо силу,
реляційність і різницю у висновку, цей вступний розділ створює основу для
подальшого аналізу в наступних розділах.[30]
По-перше, ми звертаємося до генеалогії «перекладу», щоб зробити
центральні теоретичні ідеї плідними для нашого аналізу світової політики. Ці
основні ідеї взяті з літературознавства, антропології, постколоніальної науки
та науково-технічних досліджень. Хоча всі ці підходи відрізняються у своїх
відповідних концептуалізаціях «перекладу», вони виходять за межі перекладу
як виключно лінгвістичного явища. Таким чином, переклад не є чимось, що
відбувається лише між двома чи більше мовами; натомість переклади є
складними соціальними та політичними процесами, у яких створюються нові
значення та формуються нові стосунки, вони залучають людей і мови так само,
як і матеріальні артефакти, і вони завжди пов’язані з відносинами влади та
13
панування. Несучи в собі безцінне розуміння, ці концептуалізації перекладу
не просто перекладаються у світ IR.
Тексти, що використовуються для перекладу, різноманітні за жанрами,
стилями та функціями. Тому перекладачеві необхідно знати особливості
тексту, який він перекладає. Тип тексту визначає підхід та вимогу до
перекладу, впливає на вибір прийомів перекладу та визначення ступеня
еквівалентності перекладу оригіналу. Цілі та завдання перекладача
виявляються різними залежно від того, що він перекладає. Тексти, які
стосуються певного дискурсу чи жанру у межах певного дискурсу, вимагають
особливих підходів у процесі перекладу.
Тексти економічної спрямованості мають низку особливостей, які
суттєво впливають на процес та результат перекладу.[31] Спеціалізовані
переклади вимагають від перекладача як відмінного знання мови, так й
наявності спеціальних знань економічної теорії та розуміння особливостей
спеціальної термінології. Перекладачі повинні враховувати концептуальну
еквівалентність та постійно стежити за динамікою термінології.
Акт перекладу полягає в усуненні багатозначності, двозначності або
перефразування інформації. Однією з головних цілей перекладу є передача
інформації на лексичному, граматичному та стилістичному рівнях. Крім цього,
основним завданням є передача прагматичної функції тексту. Виконання цієї
функції можливе за допомогою адекватності перекладу. Досягнення
адекватності перекладу вимагає від перекладача, насамперед, уміння зробити
численні та якісно різноманітні міжмовні перетворення – так звані
перекладацькі трансформації – для того, щоб текст перекладу з максимально
можливою повнотою передавав всю інформацію, укладену у вихідному тексті,
за суворого дотримання норм перекладацької мови.
Перехід слова від загального вживання до спеціальної лексики шляхом
посилення його семантичної структури це термінологізація. Незважаючи на
те, що загальновживана лексика та лексика обмеженого вживання
14
використовують одну і ту ж фонетику та граматику, особливо відмінності
проявляються щодо лексики, в якій переважають іменники. За ними йдуть
дієслова, прикметники та прислівники. [32]
Спеціалізована мова особливо характеризується ясністю та стислістю.
Вона точно визначає поняття, створюючи свою власну, суто умовну та
моносемантичну термінологію.
Поняття «текст» посідає центральне місце в сучасному
перекладознавстві. І теоретики, і практики перекладу дійшли висновку, що
перекладаються не мови й окремі слова, а тексти. Вирішальний прорив стався
у 1970-х роках, коли почали формуватися спеціальні текстоцентричні
дисципліни, які брали текст, в якості основного об’єкту дослідження. Поява в
1970-1980-х роках теорій тексту, зокрема лінгвістики тексту та текстової
типології, мала цілий ряд плідних наслідків для розвитку перекладознавства:
– це призвело до переходу комунікативної лінгвістики на новий етап
розвитку, що, у свою чергу, дозволило створити комунікативну модель
перекладу на рівні тексту; [33]
– стимулювало до спроби створення текстових типологій, орієнтованих
на переклад;
– дозволило розробити механізм спеціальної прикладної області
лінгвістичного аналізу тексту, орієнтованого на переклад;
– заклало основу концепції «стратегії перекладу» та розробки стратегій
перекладу при перекладі різноманітних текстів;
– послужило основою для розробки системної дидактичної моделі, яка
теоретично обґрунтувала підготовку перекладача;
– підготовило теоретичні основи для розробки об’єктивних критеріїв
оцінки якості перекладу.
У науковій літературі останніх десятиліть, як українській, так і
зарубіжній, немає системного окреслення теорії перекладу, орієнтованої на
текст, хоча не бракує праць, присвячених окремим компонентам цієї теорії. У
15
своїй відомій праці, що витримала вже сім видань, «Вступ до науки про
переклад» відомий учений-перекладач Вернер Коллер відзначає необхідність
виокремлення та розвитку цього напряму в теорії перекладу та зазначає такі
основні завдання: [34]
– розробити теоретико-методологічні основи опису відношень
еквівалентності залежно від тексту та його типу;
– опрацювати методику аналізу тексту, орієнтованого на переклад;
– аналізувати та описувати проблеми перекладу, пов’язані з типом
тексту;
– здійснити порівняльний аналіз оригіналу та перекладу з метою
встановлення відношень еквівалентності на рівні лінгвостилістичних
мікроструктур, та водночас і текстових макроструктур;
– проаналізувати культурно залежне сприйняття типів тексту в культурі-
реципієнта; – розвивати конкретні теорії перекладу окремих типів тексту. [35]
Якщо зараз поглянути на новітню наукову літературу, то ми знайдемо
дуже невелику кількість робіт, присвячених розвитку цієї галузі. Найбільших
успіхів досягнуто в розробці методу аналізу тексту, орієнтованого на
переклади. Найважливіші праці К. Норда, Х. Хеніга, П. Кусмаула, Н.
Ньюмарка, а також праці авторів – М.С. Брандес, Н. А. Каширіна, Л.К.
Латишев та В.І. Провоторова – дозволяють говорити не лише про достатнє
теоретичне обґрунтування даної галузі, а й про створення стрункої системи
методичних прийомів підготовки перекладача з використанням цих
досліджень.
Проте рішення інших завдань у цій галузі, сформульоване Коллером,
жодним чином не можна назвати задовільним. І недаремно останнє із названих
ними завдань: створення теорій перекладу окремих типів тексту – було
реалізовано послідовно лише в одній праці під назвою «Тип тексту та спосіб
перекладу». Оперативний текст, написаний на початку 1980-х років однією з
найважливіших теоретиків перекладу 20-го століття Катаріною Райс.
16
Щоб створити теорію окремого типу тексту, орієнтовану на його
переклад, необхідно розробити загальну фундаментальну базу для цих типів
конкретних досліджень, а вона ще не створена (у списку Коллера це основне
завдання). Транслатологія, яка побіжно торкається текстологічних проблем
перекладу, дослідила активний (соціально-професійний), ментальний і
когнітивний його аспекти, залишивши без відповіді цілий ряд
транслатологічних теорій тексту, багато тверджень є сумнівними або
недоведеними. Таким чином, виникла необхідність відповісти на
найважливіші з цих питань, що стосуються теорії тексту, орієнтованої на
переклад, і спробувати створити єдину, несуперечливу концепцію
перекладології тексту. [36]
Першочерговими в цій меті є такі завдання:
– виокремити теоретичні складові нової галузі, які покликані скласти її
концептуальне ядро;
– дослідити можливі параметри формування єдиної об’єктивної бази
перекладознавчої типології текстів та обґрунтувати вибір необхідних і
достатніх параметрів;
– вивчати та описувати на основі виділених параметрів окремі
транслатологічні типи тексту;
– навчальні ресурси для застосування результатів проведеного
дослідження з удосконалення єдиної системної дидактичної моделі навчання
усного та письмового перекладу.
При цьому з наукової точки зору принципово новими є не тільки
постановка і вирішення перерахованих завдань, а й рівноправне включення в
обстеження, крім письмових текстів та усних текстів, оскільки ці тексти
взагалі не враховуються дослідниками як об’єкт перекладознавчого
текстологічного аналізу. [37]
Принципово новим у цьому підході було розуміння тексту як
первинного знаку, тобто зміна орієнтиру у вивченні тексту: не явища-
17
морфеми-слова-речення складають текст, а навпаки, текст як комунікативна
одиниця може бути поділений на сегменти у вигляді глав, абзаців, речень і
слів, і всі ці сегменти в цьому випадку матимуть певну незавершеність по
відношенню до тексту як знаку; їх можна досліджувати лише у зв’язку з
текстом у цілому. У цьому випадку текст як складний знак, як і прості мовні
знаки, має три семіотичні параметри: синтаксичний, що виражає відношення
знаків між собою та їх зв’язок: семантичний, що виражає відношення знаку до
значення, і прагматичні, що відображають відносини між джерелом і
реципієнтом знаку. [38]
Водночас у лінгвістиці існує й інша, більш традиційна точка зору, згідно
з якою знак трактується як двостороння одиниця мови з міцним, постійним
зв’язком між його формою та змістом, а також як складова знакової системи -
мова.
Однак зауважимо, що викладене вище поняття тексту як
функціонального сигналу-знаку не суперечить визначенню Ю. С. Маслова.
Якщо, на думку Ю. С. Маслова, білатеральний характер мовного знаку
характеризується стійкістю, заснованою на відтворюваності актів комунікації,
а зв’язок між експонентом знаку та його змістом є умовним і ґрунтується на
суспільній домовленості, сам зміст узагальнений і схематично відображає
дійсність, то ми також знаходимо ці характеристики в тексті як знак у формі
потенційної можливості. [39]
Типи текстів і умовності текстів, що формуються в процесі соціально-
комунікативного досвіду, також відрізняються узагальненим, знаковим
характером відображення дійсності, використовуються відповідно до
написаних соціально зумовлених правил. Очевидно, тут необхідно ввести
поділ мовних і функціональних знаків. Саме як мовленнєвий знак можна було
б розглядати текст, на нашу думку. Саме такий підхід дає змогу перейти до
обґрунтування як спільної мовної картини феномена тексту та формування
типологічної матриці, так і до створення прикладної транслатологічної
18
класифікації окремих типів тексту. Виділення суттєвих параметрів поділу
типів текстів залежно від їх перекладу дає змогу зробити висновки про
специфіку перекладу кожного конкретного тексту, тим самим подолавши
розрив між багатою практикою перекладу та новою теорією, яка нарешті
досягла створення оптимальної дидактичної моделі навчання перекладу. [40]
Застосування теорії тексту в перекладознавстві також відкриває ще одну
перспективу для її прикладного використання: дає змогу виробити основні
критерії наукової критики перекладу. Однак, щоб підійти до такого способу
дослідження тексту, необхідно змінити вектор на протилежний: якщо
транслатологія тексту виходить із потенційної можливості його перекладу, то
тепер ми будемо виходити з поняття тексту як результату перекладу,
вторинного тексту, який є результатом трансформації початкового тексту
оригіналу. Іншими словами, ми замінимо проспекцію у вивченні тексту на
ретроспекцію. Цей погляд назад приводить нас до проблеми вторинного
тексту в його загальному вигляді, оскільки текст перекладу, як різновид
вторинного тексту, повинен містити основні риси, які містить будь-який
вторинний текст. [41]
Основною якістю тексту перекладу, як тексту вторинного, нам видається
його несамостійність, те, що він вироблений. Висуваючи ознаку
несамостійності як основну характеристику вторинних текстів, М. В.
Вербицька, спираючись на матеріал художніх текстів, має на увазі самостійну
стилістичну характеристику, але в застосуванні до перекладу можна говорити
– і ширше – про текст (текстуальну) несамостійність, залежність. Слід додати,
що ця залежність є однобічною, оскільки текст оригіналу здатний існувати
самостійно, а текст перекладу за своєю природою завжди генетично
пов’язаний із текстом оригіналу.
Як сказано раніше, економічний переклад – це один із видів
спеціального перекладу. Характерними особливостями спеціальних текстів є
його інформативність (змістовність), логічність (сувора послідовність, чіткий
19
зв'язок між основною ідеєю та деталями), точність та об’єктивність, ясність та
зрозумілість. Тексти, що належать даному стилю, можуть мати вказані риси
більшою чи меншою мірою, у всіх таких текстів виявляється переважне
використання мовних засобів, які сприяють задоволенню потреб даної сфери
спілкування. У галузі лексики це передбачає використання термінології та
спеціальної лексики. [42]
Для текстів економічної спрямованості характерні такі особливості, які
необхідно врахувати під час проведення роботи з перекладу текстів:
Економічні статті, зазвичай, дуже інформативні. Вони містять велику
кількість професійних термінів, які може не знати фахівець, який працює з
художньою літературою та текстами. [43]
Виклад матеріалу завжди логічно правильний, тому перекладачеві
важливо схопити зміст тексту, не втративши важливих деталей.
Фахівець повинен знати не лише загальну лексику, а й мовні звороти,
фразеологізми та метафори. Перекладач повинен знати значення деяких
економічних термінів, відмінних від їх традиційного значення у
повсякденному розмовному мовленні.
Економічний переклад вимагає не тільки великого словникового запасу,
а й стислості у викладі, точності, ясності та максимальної компактності.
У викладі текстів економічної спрямованості переважно переважає
пасивна мова, і навіть форма простого теперішнього часу.
Відмінність мовних систем спричиняє відмінності в термінології, які
необхідно знати, щоб результат був максимально достовірним. [44]
Під терміном розуміється емоційно-нейтральне слово
(словосполучення), що передає назву точно певного поняття, що відноситься
до тієї чи іншої галузі науки або техніки. Термінологічна лексика дає
можливість найбільш точно, чітко і економно викладати зміст даного предмета
і забезпечує правильне розуміння суті питання, що трактується. У спеціальній
20
літературі терміни несуть основне семантичне навантаження, займаючи чільне
місце серед інших загальнолітературних та службових слів.
Щодо синтаксичної структури англійські тексти інформативного
характеру відрізняються своєю конструктивною складністю. Вони багаті на
причетні, інфінітивні та герундіальні звороти, а також деякі інші, суто
книжкові конструкції, які ускладнюють розуміння тексту і ставлять перед
перекладачем додаткові завдання. Письмовий переклад ґрунтується на лексиці
та граматиці. [45]
У виразі та назві термінованого ним поняття (процесу, явища, предмета)
термін характеризується: наявністю визначення (дефініції); точністю
семантики; незалежністю; стилістичною нейтральністю (відсутність
експресії); стислістю, а також легкістю функціонування в різних словоформах
і здатністю поєднуватися з мовним оточенням (системність). За межами своєї
термінологічної системи термін позбавляється цих характеристик.
Водночас у вербальній комунікації обидва тексти можуть
функціонувати синхронно, тобто в одному часовому діапазоні; але не можна
виключити, що оригінал втратить свою комунікативну та культурну
актуальність або вона просто буде втрачена, а текст перекладу
продовжуватиме своє існування. Стосовно образних текстів цю специфіку
детально описав у 1923 році Вальтер Бенджамін: «Переклад виникає після
оригіналу, а для значних творів, які ніколи не знаходять гідних перекладів у
період, коли вони виникають, це означає етап їх подальшого життя.» [46]
1.3. Лексико-граматичні особливості та термінологія перекладу
економічних текстів
Реальна діяльність перекладу здійснюється перекладачами в різних
умовах. Тексти перекладу різні за тематикою, мовою, жанром; переклади
здійснюються в письмовій або усній формі. До перекладачів висуваються різні
вимоги щодо точності, повноти перекладу тощо. Окремі види перекладу
вимагають від перекладача спеціальних знань і навичок.
21
У наш час переклад текстів, у сфері будівництва, стає все більш
затребуваним у зв’язку з економічним розвитком і привабливістю іноземних
інвесторів у сфері будівництва. Технічні перекладачі, які працюють в різних
іноземних компаніях, у зв’язку зі збільшенням обсягів перекладів, змушені
вирішувати різні проблеми, що виникають під час перекладу. Ці труднощі
викликані тим, що рівень знань з даної теми не відповідає бажаному, особливо
недостатньо вивчені лексичні особливості конструкції тексту перекладу. У
зв’язку з цим вивчаються особливості побудови тексту перекладу, оскільки
один із видів інформативного перекладу має актуальне значення. [48]
У сфері будівництва використовуються прагматичні (змістовно
орієнтовані) тексти науково-технічного та офіційного стилів. У кожному
функціональному стилі є певні мовні особливості, які істотно впливають на
процес і результат перекладу. [49]
Наприклад, лексико-граматичні особливості науково-технічних
матеріалів і насамперед термінології та спеціального словника в науково-
технічному стилі. Стиль ділових документів має специфічні комунікаційні
цілі, загальні для цих стилів закони та мовні особливості. Перш за все,
переважає певна термінологія та фразеологія, характерною рисою яких є
академізм виражальних засобів, що прискорює процес утворення типових для
цього стилю фразеологічних одиниць. Академізм засобів вираження лежить в
основі ще однієї особливості офіційних документів – наявності значної
кількості архаїчних слів і виразів.
Потреба в професійному перекладі в сучасному світі очевидна в усіх
сферах життя, і будівництво не є винятком. Якісний переклад текстів по
будівництву необхідний власникам будівельних компаній і звичайним людям,
які хочуть ознайомитися з грамотним перекладом технічної документації.
Усні переклади ще більш затребувані в будівельній галузі. Часто усний
переклад необхідний під час ділових переговорів, з ним процес підписання
контрактів стає набагато легшим. [47]
22
Переклад у сфері будівництва відрізняють такі особливості науково-
технічних текстів:
1) використання науково-технічної термінології та так званої
спеціальної лексики;
2) слова і словосполучення, які не володіють властивістю терміна
визначати поняття і предмети в певній сфері, вживаються виключно в цій
сфері спілкування та відібрані вузьким, звичайним для них, колом фахівців,
що дозволяє не думати про спосіб висловлення думок і дає змогу зосередитись
на темі; [50]
3) поширеність кліше;
4) у науково-технічних матеріалах використовується не лише
термінологічна та спеціальна лексика. У будь-якому функціональному стилі є
багато загальних слів. Перекладаючи такі лексичні одиниці, перекладач
науково-технічної літератури стикається з тими ж труднощами і застосовує ті
ж методи їх подолання, що й перекладачі, які працюють в інших сферах.
Таким чином, лексичні трансформації застосовуються для досягнення
вищого ступеня еквівалентності при перекладі текстів. Особливості лексичних
трансформацій у перекладі текстів будівельної тематики зумовлені
стилістично-жанровими функціями таких текстів, які належать до категорії
інформативних текстів і відображають специфіку наукового, технічного та
офіційного стилів. [51]
У наш час існує гостра необхідність виділити науково-технічний
переклад не лише як особливий вид перекладацької діяльності та спеціальну
теорію, що досліджує цей вид діяльності, а й надати науково-технічному
перекладу статусу самостійної прикладної науки. З лінгвістичної точки зору
особливості науково-технічного перекладу поширюються на його стилістику,
граматику та лексику. Основним завданням науково-технічного перекладу є
максимально зрозуміле і точне донесення інформації до читача. Цього можна
досягти за допомогою логічної інтерпретації фактичного матеріалу без явної
23
емоційності. Стиль науково-технічних матеріалів можна визначити як
формально-логічний. [52]
Важлива характеристика економічного перекладу, що відображається у
відборі та використанні мовних засобів, полягає також у його прагненні до
стислості та компактності викладу, що виражається, зокрема, у досить
широкому використанні еліптичних конструкцій. Неправильне розуміння цих
конструкцій нерідко призводить до помилок у перекладі. Зазначена тенденція
знаходить свій відбиток у низці інших граматичних особливостей. Для
економічних текстів характерна, наприклад, заміна визначальних придаткових
речень прикметниками в постпозиції (особливо суфіксами -able, -ive):
Матеріали з доступними чудовими властивостями ніколи раніше не досяжні;
all factors important in the evaluation of (всі фактори важливі в оцінці); Problems
difficult with ordinary equipment (проблеми зі звичайним обладнанням). Та ж
мета може досягатися і використанням функції визначення форм інфінітиву:
the properties to be expected (властивості, які очікуються)
Важливо правильно перекласти заголовок тексту, оскільки в них часто
може бути вкладено особливий зміст. З урахуванням цієї особливості до
перекладу заголовка доцільніше розпочинати лише після перекладу тексту.
Наприклад, «Jobs crisis» правильніше перекласти українською мовою як
«Криза робочих місць», а не «Криза роботи». [53]
Абревіатури утворюються від початкових літер знаменних слів
словосполучення: літери скорочення можуть бути написані з крапками, але в
сучасній англійській їх зазвичай уникають. Акроніми являють собою
скорочення, які, на відміну від абревіатур (читаних, вимовних і сприймаються
за назвами букв), читаються та сприймаються як звичайні лексичні одиниці.
Акроніми утворюються з різних поєднань літер (з перших літер, від перших
кількох з останньою та ін.). До акронімів слід віднести утворення терміну
шляхом придбання або усічення двох слів та об’єднання їх в одне. [54]
24
Таким чином, при перекладі більшості абревіатур перекладачеві
необхідно консультуватися зі словником, довідником або пошуковою
системою з метою розуміння значення даних скорочень.
Науково-технічні тексти виявляють велику кількість граматичних
особливостей. Найбільш типовою лексичною ознакою науково-технічних
матеріалів є насиченість термінами та термінологією, а також наявність
лексичних структур і акронімів. Особливе місце в таких матеріалах займають
тексти, орієнтовані не лише на носіїв цієї мови, а й на представників певної
професійної групи з певними екстралінгвістичними знаннями. [55]
Слова в мові пов’язані з певними референтами, які вони позначають, і з
іншими словами тієї ж мови, з якими вони утворюють синтаксичні одиниці.
Ці відношення називаються семантичними і синтаксичними відповідно. Слова
також пов’язані з людьми, які їх використовують. Для тих, хто користується
мовою, її слова це не просто байдужі, неемоційні позначки предметів чи ідей.
У людей виробляється певне ставлення до слів, які вони вживають. Деякі слова
набувають певного значення, викликають позитивну чи негативну реакцію,
асоціюються з певними теоріями, переконаннями, симпатіями чи антипатіями.
Є «благородні» слова на зразок «честь, гідність, свобода» та «низькі» слова
«безчестя, боягузтво, зрада». Слова можуть бути приємними чи потворними,
привабливими чи відразливими. Такі відносини між словом і його
користувачами називають «прагматичними». [56]
Прагматика тексту, яка є лінгвістично релевантною і залежить від
відносин між мовними знаками та користувачами мови, є частиною змісту
тексту. Це змістовний елемент, збереження якого в перекладі бажане на будь-
якому рівні еквівалентності. Він відтворюється в перекладі, якщо TR отримує
всю інформацію про прагматичні аспекти оригінального тексту, і прагматика
оригінального тексту так само доступна і зрозуміла для нього, як і для SR. Це
не означає, що на нього справді вплине ця інформація або відреагує на неї
таким же чином.
25
Цей тип прагматики присутній і в перекладацьких подіях.
Перекладацька подія є різновидом мовленнєвого акту і виконується також із
певною прагматичною метою. Але тут ми стикаємося з більш складним
процесом, ніж у звичайному мовленні.
Перекладацька подія прагматично орієнтована у двох напрямках. З
одного боку, це переклад, основна мета якого - максимально наблизити
оригінальний текст. Така орієнтація на чужий текст є одним із аспектів його
прагматики. [57]
Але з іншого боку, подія перекладу — це конкретний мовленнєвий акт
цільовою мовою. Тому це не просто акт міжмовної комунікації між Джерелом
і ТР, а й акт мовленнєвої комунікації між Перекладачем і ТР. Це включає два
важливі наслідки. По-перше, подія перекладу може бути прагматично
орієнтована на конкретну ТР, а по-друге, вона є результатом діяльності
конкретного перекладача, який може мати певну додаткову прагматичну
мотивацію, може переслідувати якісь цілі, окрім правдивого відтворення
оригінального текст.
Поки переклад - це не просто вправа зі створення еквівалентного тексту
іншою мовою, а прагматичний акт за конкретних обставин, його результати
можна оцінювати як з точки зору його лояльності до оригіналу, так і з точки
зору його здатності досягнення мети, заради якої він був спрямований. Це
зумовлює необхідність введення в переклад поняття «прагматична цінність»,
яка оцінює його успішність у досягненні цієї прагматичної надцілі. [58]
Як було зазначено, додаткова прагматична мета події перекладу може
залежати або від конкретного типу TR, або від задумів перекладача, які
виходять за рамки його службових обов’язків як безглуздого передавача
оригінального повідомлення.
Користувачі перекладу часто судять про його якість виключно на основі
його переваг як інструменту досягнення певної мети. Якщо при цьому
переклад відходить від оригінального тексту, тим гірше для останнього. [59]
26
Будь-який науково-технічний текст, незалежно від його змісту і
характеру, може бути цілком точно перекладений з однієї мови на іншу, навіть
якщо в художньому творі потрібна така галузь знань, для якої в мові перекладу
немає відповідної номенклатури. У таких випадках інтерпретатор частіше
вдається до інтерпретації, але стає необхідною номенклатурою реалізації у
сфері виробництва чи тих наукових колах, які займаються даними
проблемами.
Щоб забезпечити повноцінний переклад, перекладачу необхідно
пред’явити наступні запити:
1. Змістовне знайомство з предметом, який розглядається в
оригінальному тексті.
2. Достатнє знання мови художнього твору та її лексико-граматичних
особливостей порівняно з рідною мовою.
3. Знання основ теорії перекладу, а також прийомів технічного
перекладу та вміння ними користуватися.
4. Розбірливе ознайомлення з характером науково-технічного
функціонального стилю як мовою оригіналу, так і рідною мовою.
5. Ознайомлення з прийнятими умовними знаками, скороченнями
(вирізками), системами мір і ваги, як мовою оригіналу, так і рідною мовою.
Добре володіння рідною мовою та правильне використання
номенклатури. [60]
Поняття «науково-технічна література» об’єднує, як відомо, різні види
літератури; монографії, різні підручники, журнальні статті, описи, короткі
довідки. Ці аспекти науково-технічної літератури відрізняються мовою. У
науково-технічних операціях матеріал викладається коротко, точно і логічно
й в той же час досить повно та наочно. Для всіх аспектів науково-технічної
літератури присутнє багато спільного, що дозволяє говорити про спільні
лексико-граматичні особливості науково-технічної літератури. [61]
27
Мета науки як галузі людської діяльності полягає в тому, щоб шляхом
дослідження розкрити внутрішню сутність речей і явищ об’єктивної дійсності
та з’ясувати закономірності, що ними регулюють, що дає змогу людині
передбачати, контролювати та спрямовувати їхній подальший розвиток з
метою вдосконалення матеріального і соціального життя людства. Таким
чином, стиль наукової прози характеризується в основному розташуванням
мовних засобів, які наведуть докази для закріплення теорії. Основна функція
наукової прози - доведення. Тому добір мовних засобів має відповідати цій
принциповій вимозі. [62]
Жанр наукових праць здебільшого характерний для письмової форми
мови (наукові статті, монографії чи навчальні посібники), але зустрічається і
в усній формі (у наукових доповідях, лекціях, дискусіях на конференціях
тощо); в останньому випадку цей стиль має деякі риси розмовної мови.
Мова науки керується метою функціонального стилю наукової прози,
яка полягає в доведенні гіпотези, створенні нових понять, розкритті
внутрішніх закономірностей існування, розвитку, зв’язків між різними
явищами тощо, схильні бути об’єктивними, точними, беземоційними та
позбавленими будь-якої індивідуальності; є прагнення до максимально
узагальненої форми вираження. [63]
Першою і найпомітнішою рисою цього стилю є логічна послідовність
висловлювань із чітким зазначенням їх взаємозв’язку та взаємозалежності,
тому в жодному іншому функціональному стилі немає такої розвиненої й
різноманітної системи сполучників, як у науковій прозі. У науковому тексті
найчастіше вживаються службові слова; сполучники та прийменники.
Переклад – явище багатогранне, окремі його аспекти можуть бути
предметом дослідження різних наук. У рамках науки про переклад вивчаються
психологічні, літературознавчі, етнографічні та інші моменти перекладу, а
також історія перекладу в тій чи іншій країні. Відповідно до предмету
дослідження ми використовуємо знання з психології перекладу, теорії
28
мистецтва та художнього перекладу, етнографічної науки про переклад,
історичної науки про переклад тощо. Головне місце в сучасному перекладі
належить лінгвістичному перекладу, який вивчає переклад як мовне явище.
Різні види перекладу доповнюють один одного і прагнуть до детального опису
діяльності перекладу. [64]
Теорія перекладу висуває такі завдання:
1. Розкрити й описати загальну лінгвістичну основу перекладу, тобто
показати, які особливості мовних систем і закономірності функціонування
мови лежать в основі процесу перекладу, уможливлюють цей процес і
визначають його характер і межі;
2. Визначити переклад як предмет лінгвістичного дослідження, показати
його відмінність від інших видів мовного посередництва;
3. Розробити основи класифікації видів перекладацької діяльності;
4. Розкрити сутність перекладацької еквівалентності як основи
комунікативної тотожності текстів оригіналу та перекладу;
5. Розробити спільні принципи та особливості побудови своєрідної та
спеціальної теорій перекладу для різних поєднань мов;
6. Розробити єдині принципи наукового опису процесу перекладу як дій
перекладача з перетворення оригінального тексту в текст перекладу;
7. Розкрити вплив на процес перекладу прагматичних і соціально-
мовних чинників;
8. Визначити поняття «норма перекладу» та розробити принципи.
У результаті проведеного дослідження можна зробити висновок, що
основною стилістичною ознакою науково-технічних текстів є точне і чітке
перетворення матеріалу без будь-яких експресивних елементів, що робить
мовлення більш емоційно насиченим. У науково-технічній літературі
практично відсутні метафори, транспозиції метонімії та інші стилістичні
ознаки, а в літературних творах вони широко вживані. [65]
29
Хоча науковий текст далекий від живої мови, він містить ряд
нейтральних фразеологізмів технічної специфіки. Основними вимогами до
науково-технічного перекладу є точність (усі пункти СТ повинні бути
відображені в перекладі), стислість (усі пункти СТ мають бути перекладені
лаконічним чином), зрозумілість (лаконізм і лаконізм ЗТ не повинні
спотворювати лексику, її розуміння), літературність (текст перекладу має
відповідати загальноприйнятим нормам літературної мови без використання
синтаксичних структур мови оригіналу).
30
Висновок до розділу 1
Комунікативно-функціональна еквівалентність оригіналу та перекладу
полягає в тому, що вони, кожен у сфері своєї дії, здатні викликати аналогічні
комунікативні ефекти. Головними визначальними чинниками
комунікативного ефекту є комунікативно-функціональні властивості тексту
та комунікативна компетенція адресата.
Комунікативно-функціональні властивості тексту утворюються двома
складовими: його змістом та ступенем звичайності чи незвичайності форми
(способу) вираження.
Звична форма змісту тексту (використання найбільш частотних слів,
словосполучень, граматичних конструкцій, композицій тексту тощо) сприяє
найбільш швидкому та адекватному сприйняттю змісту, сприяє створенню
запланованого комунікативного ефекту.
Незвичайна форма ускладнює сприйняття, відволікає увагу адресата від
змісту, може призвести до нерозуміння, отже, не дозволяє досягти
запланованого комунікативного ефекту. Але у певних випадках (вірші,
художня проза) незвичайність способу вираження змісту створює додатковий
комунікативний ефект, який часом значно перевищує ту його частину, яка
досягається власне змістом.
Зміст тексту – це;
1) внутрішня (смислова) сторона мовних одиниць, по відношенню до
якої зовнішня (звукова, графічна тощо) сторона набуває властивостей виразу;
2) внутрішня сторона побудови висловлювання, його смислове
наповнення.
Іншими словами, до змісту тексту належать ті елементи його семантики
та структури, які фіксуються одержувачем тексту та безпосередньо беруть
участь у формуванні комунікативного ефекту. Отже для перекладацьких цілей
суттєво те, що дозволяє визначити, що підлягає відтворенню у перекладі (з
різним ступенем точності) від того, що може не відтворюватись.
31
При такому трактуванні змісту до його сфери крім актуалізованих
значень мовних знаків потрапляють також актуалізовані риси подібності і
відмінності мовних одиниць (наприклад, подібність звучання, відносини
похідності тощо.), і навіть такі як віршований розмір, рими, звукопис, повтори,
паралелізми, ритм прози та .п.)
32
РОЗДІЛ 2. ПРОБЛЕМИ ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНІВ НІМЕЦЬКИХ
ЕКОНОМІЧНИХ ТЕКСТІВ УКРАЇНСЬКОЮМОВОЮ
2.1. Невідповідність граматичних форм та компонентів зіставлюваних
термінів МО та МП
Зміст тексту становлять слова, словосполучення, тексти, мовні знаки.
Під час перекладу відбувається обмін мовних знаків МО на мовні знаки МП.
Цей обмін відбувається паралельно на кількох взаємопов’язаних рівнях: на
рівні слів (а іноді навіть морфем) на рівнях словосполучень, речень та текстів
загалом, а також на міжрівневій основі, коли одиниця одного рівня відповідає
одиниці іншого рівня, наприклад, морфемі – слово, слову словосполучення
тощо. При цьому визначити межі одиниць мови, що обмінюються, далеко не
завжди можливо. Для опису універсальних сутнісних характеристик процесу
такого обміну зазвичай використовують поняття мовного знака, який не
прив’язаний до одиниці мови певного рівня. [67]
Мовний знак – це певний звуковий чи графічний комплекс.
1) Мовний знак співвіднесений з денотатом – тим предметом чи явищем
реальної дійсності, позначенням якого є.
2) Мовний знак співвіднесений з відображенням денотату, що
позначається ним, – є сигніфікатом. Це відображення може бути
індивідуальним з особливостями, властивими свідомості тільки даної людини,
і колективним, «усередненим», без якого люди не могли б досягати
порозуміння (наприклад, поняття «скрипка» для скрипаля і для людини, яка
не любить скрипкової музики).
3) Мовний знак співвіднесений з конкретними людьми, які одержують
його і при цьому певною мірою по-своєму інтерпретують, вкладаючи в його
значення та розуміння щось своє. Споживачів символів (відправників та
одержувачів) зручно називати інтерпретаторами. [68]
33
4) Мовний знак співвіднесений з іншими мовними знаками і перебуває
із ними у парадигматичних чи синтагматичних відносинах.
Відповідно до цих відносин знаку виділяються такі види змісту
(значень):
Денотативний зміст (значення), що утворюється ставленням знаку до
денотату. Цей тип змісту (значення) є відображенням лише об’єктивних
властивостей позначених знаком предметів і явищ. До неї не належать
елементи, зумовлені суб’єктивністю сприйняття, культурно-історичною
традицією та специфікою даної мови. Денотативний зміст складається лише з
денотативних значень представлених у тексті мовних знаків. [69]
Сигніфікативний зміст (значення), що утворюється ставленням «знак –
сигніфікат», включає в себе, крім відображення об’єктивних властивостей
денотату, цілу низку змістовних аспектів, зумовлених культурно-історичними
традиціями, традиціями вживання мовного знаку тільки в певних соціальних
ситуаціях. Сигніфікативний зміст має і «готові» суб’єктивно-оціночні
елементи. Всі такі та інші «нашарування» на відображення об’єктивних
якостей денотату зазвичай називаються конотаціями.
Сигніфікативну конотацію можна визначити як значення (зміст), яке
супроводжує його денотативне значення (зміст) і пов’язується з цим знаком
всіма представниками відповідної етнічної спільності і тому є фактом мови.
Сигніфікативними конотаціями можуть бути: [70]
- Деякі стійкі для даної етнічної спільності асоціації, пов’язані з
денотативним значенням слова, наприклад, «свиня» у німців;
- символічне значення, що приписується денотату, наприклад «серце»
як символ певних почуттів (серце душі моєї), у східних народів з тим же
символічним значенням – «печінка»;
- співвіднесеність поняття та відповідно його назви з певною історичною
епохою, цей тип конотацій передає інформацію про світогляд мовця (що
пише);
34
- співвіднесеність поняття з певним соціальним середовищем;
- експресивно-стилістичне забарвлення як елемент сигніфікативного
значення (змісту) для вказівки ставлення того, хто говорить до денотату;
- Вказівка н​ а співвіднесеність одиниці мови з певною ситуацією
спілкування (сферою комунікації). [71]
Основні типи граматичної розбіжності між МО та МП.
● в мові оригіналу зустрічається елемент, якому немає формально-
граматичної відповідності в мові перекладу (наприклад, наявність
артикля і різниця між озн. та неозн. артиклем, аналітичні форми
минулого часу в ряді романських та німецьких мов за відсутності
цих явищ в українській мові) .
● в МП є елементи, що не мають формальної відповідності в МО, а тим
часом неминуче застосовуються в будь-якому типі текстів
(наприклад, форма виду дієслова, широко розвинена флективна
система, наявність дієприкметників активної форми минулого часу і
пасивної форми теперішнього часу в українській мові при відсутності
цих граматичних засобів у тих чи інших романських, німецьких та
інших мовах),
● в МП є граматичні елементи, формально відповідні елементам МО,
але відрізняються від них за виконуванням функцій. [72]
У перекладацькій практиці часто використовується транслітерація та
транскрипція для перекладу безлічі термінологічних одиниць. Цей прийом
перекладу можна розглянути як прийнятний за умови прямування далі
роз’яснювального перекладу, тобто дефінікування даного поняття. Тут слід
згадати, що це метод, з одного боку, який призводить до інтернаціоналізації
термінологічних систем, з іншого боку, наслідком цього прийому може бути
необґрунтоване запозичення, що призводить до зрушень у терміносистемі
загалом. [73]
35
Отже, необхідна розробка конкретних перекладацьких процедур
передачі термінологічних одиниць іншої мови. Вивчення проблем перекладу
термінів фінансово-економічної документації обумовлено розширенням
співробітництва між українськими та зарубіжними компаніями та зростаючим
обсягом комунікації в цій професійній галузі. Необхідною умовою міжмовної
комунікації є еквівалентність термінів, що конституюють бізнес-інформацію
у спеціальному тексті МО та МП. З цієї точки зору, складання галузевих
термінологічних словників – одне з найцікавіших та найактуальніших питань
сучасного мовознавства. [74]
Це питання, перш за все, пов’язане з процесом становлення та розвитку
окремих терміносистем, системний опис яких становить великий інтерес для
сучасних вчених. Проблема перекладу спеціальної фінансово-економічної
лексики на сьогоднішній день є однією з найактуальніших, але, на жаль, вона
не так докладно вивчена. Перекладачеві доводиться побоюватися не тільки
часто вживаних у фінансово-економічній та діловій комунікації
псевдоінтернаціоналізмів, які можуть спантеличити навіть досвідченого
професіонала і повністю спотворити сенс висловлювання, а й складнощів, які
можуть виникнути при виборі між збереженням міжнародної форми і
підбором не однокорінного еквіваленту іноземної мови. Говорячи про
зіставлення двох різносистемних мов: англійської (німецька мова) і
української (слов’янська мова), слід зазначити, що «порівняльний аналіз
текстів у перекладі заснований на порівнянні відповідних явищ у текстах
різних мов незалежно від їхньої приналежності до тієї чи іншої мовної сім’ї,
а також незалежно від наявності чи відсутності між ними генетичних
зв’язків».[75]
Опис і аналіз спеціалізованих терміносистем є одними з провідних
напрямків лінгвістичних досліджень останніх десятиліть. Підвищений інтерес
до питань спеціальної номінації пояснюється зростаючою роллю термінології
та її стандартизації у різних галузях знання з метою досягнення єдиного
36
позначення та розуміння сутностей та процесів навколишнього світу, а також
з метою максимальної ефективності від діяльності фахівців у різних сферах
науки та виробництва розробляються питання уніфікації та гармонізації
термінології. Ефективність дослідження спеціалізованих терміносистем
полягає в тому, наскільки її результати роблять певний внесок у розвиток
теорії номінації, у дослідження мовної картини світу. Механізм
терміноутворення та організація терміносистеми залежать не лише від
досвіду, накопиченого в дослідженнях терміносистем, а й від розвитку
відповідної галузі знання. Вибір як об’єкт дослідження німецько-української
фінансово-економічної термінології пояснюється насамперед тим, що на тлі
численних робіт, присвячених розгляду термінологічних систем, що давно
склалися, термінології молодих наук, що розвиваються, досі залишаються
маловивченими. [76]
Вивчення таких термінологічних підсистем є безперечним інтересом,
оскільки дозволяє простежити відображення в мові науки загальних
закономірностей сучасного знання. До таких закономірностей відносяться
диференціація та інтеграція наук, які в термінології виражаються в
відокремленні вузькоспеціальної лексики, з одного боку, та у розвитку
міжгалузевої полісемії, з іншого. Крім того, розширення міжнародного
співробітництва та обміну інформацією, характерне для епохи науково-
технічного прогресу, супроводжується інтенсивною інтернаціоналізацією
термінологічних підсистем. [77]
Порівняльний аналіз німецьких і українських термінів фінансової
звітності на формально-семантичному рівні показує, що відрізняється і їх
морфосинтаксична структура, і лексичний склад. Розбіжності, залежно від
своїх причин, можна поділити на такі різновиди. Розбіжності в лексико-
граматичній структурі термінів МО і МП внаслідок неможливості передати
семантику кожного терміноелементу одним аналогічним компонентом при
перекладі.
37
Розбіжності у морфосинтаксичній структурі термінів МО і МП
поділяються на такі різновиди. Приналежність однієї з компонентів у
структурі термінів МО і МП до різних частин мови може бути зумовлена я​ к
відмінностями в граматичному ладі мов, так й історично сформованими
особливостями позначення поняття у кожній мові. Відмінність у
граматичному ладі мов є основною причиною розбіжностей у
морфосинтаксичній структурі англійських термінів, які складаються з двох і
більше іменників, та його українських еквівалентів. Граматична структура
«іменник + іменник» (N+N), найбільш продуктивна стосовно англійських та
українських термінів, як правило, їй відповідає конструкція «прикметник +
іменник» (Adj+N), при перекладі на українську використовується конструкція
«прикметник + іменник» (Adj+N): consumer demand – споживчий попит; credit
rating – кредитний рейтинг; interest income – процентний дохід; investment
policy – і​нвестиційна політика; market capitalization – ринкова капіталізація;
reserve account – резервний рахунок; subscriber base – абонентська база; tax
basis – податкова база. [78]
Розбіжності в морфосинтаксичній структурі англійських та українських
термінів можуть супроводжуватися розбіжностями у лексичному складі
термінів: parent company – материнська компанія (заміна іменника
прикметником не пов’язана зі зміною семантики цього компонента). Таким
чином, досліджувана термінологія є зручним об’єктом для розгляду важливих,
недостатньо вивчених проблем сучасного термінознавства. Труднощі
фінансово-економічного перекладу це точне дотримання формулювань і
правил. [79]
Крім чіткого розуміння фінансово-економічної термінології, при
виконанні цього виду перекладу перекладач також має бути гранично
уважним, точним та обережним – адже найменша неточність чи помилка в
перекладі економічних чи фінансових документів може завдати замовнику
перекладу тексту значної матеріальної шкоди. [80] Економіка та фінанси – це
38
одна з областей, які перебувають у постійному розвитку. Відповідно,
з’являються й нові терміни, найменування, абревіатури та скорочення, які не
так просто перекласти на потрібну мову. Неологізми, що з’являються, часто
можуть спантеличити навіть досвідченого перекладача. Крім того,
досвідчений перекладач економічних та фінансових текстів завжди має бути
в курсі всіх нововведень та змін нормативного характеру. [81]
Я вважаю, що фінансово-економічний переклад багато в чому виходить
за межі безпосередньо технічного перекладу і вимагає від перекладача
особливих знань та розуміння відмінностей й особливостей, що існують у
практиці складання економічних документів, застосування законодавчих норм
та трактування термінів у нашій країні й за кордоном. Як позитивний момент
при перекладі економічних та фінансових текстів слід зазначити наявність
величезної кількості паперових та електронних словників, різноманітних
підручників та довідників, а також текстів та глосаріїв, доступних у глобальній
мережі Інтернет. [82]
Переклад банківсько-фінансових текстів більшою мірою, ніж інші види
та жанри перекладу, передбачає не лише роботу зі словниками та довідниками,
а й консультацію фахівців з перекладу найскладніших термінів.
Узагальнюючи вище сказане, можна відзначити, що фінансово-економічний
переклад містить ряд особливостей та може бути виконаний тільки
професіоналом, який знає тонкощі професії економіста й фінансиста, а також
чудово володіє іноземною та українською мовами. [83]
2.2. Розбіжності у лексичному складі термінів МО та МП
Переклад з однієї мови на іншу неможливий без граматичних
трансформацій. Граматичні трансформації – це насамперед перебудова
пропозиції (зміна його структури) і всілякі заміни як синтаксичного, і
морфологічного порядку. Граматичні трансформації обумовлюються різними
39
причинами — як суто граматичного так і лексичного характеру, хоча основну
роль грають граматичні чинники, тобто розбіжності у ладі мов.
При зіставленні граматичних категорій та форм німецької та української
мов зазвичай виявляються такі явища:
1) відсутність тієї чи іншої категорії в одній з мов;
2) частковий збіг;
3) повний збіг. [84]
Необхідність у граматичних трансформаціях природньо виникає лише
у першому та другому випадках. У українській мові, порівняно з німецькою,
відсутні такі граматичні категорії, як артикль чи герундій, а також інфінітивні
та причетні комплекси та абсолютна номінативна конструкція. Частковий збіг
або розбіжність у значенні та вживанні відповідних форм та конструкцій теж
потребує граматичних трансформацій. Сюди можна віднести такі явища, як
часткова розбіжність категорії числа, часткова розбіжність у формах пасивної
конструкції, неповний збіг форм інфінітиву та дієприкметника, деякі
відмінності у вираженні модальності тощо. [85]
Насамперед ми зупинимося на артиклі, бо артикль (як означений, так і
неозначений), незважаючи на своє вкрай абстрактне значення, нерідко
потребує смислового вираження у перекладі. Як відомо, обидва артиклі мають
займенникове походження: означений артикль походить від вказівного
займенника, а неозначений від неозначеного займенника, що сходить до
чисельного один. Їх лексичне значення має бути передано у перекладі, інакше
українське речення було б неповним й неточним, оскільки денотативне
значення артиклів семантично є невід’ємною частиною всього змістового
речення. [86]
Конкретизація – це заміна слова чи словосполучення МО з ширшим
значенням словом чи словосполученнямМП з вужчим значенням. Як правило,
лексиці української мови властива більша конкретність, ніж відповідним
лексичним одиницям німецької. Це неодноразово наголошувалося
40
лінгвістами. Конкретизація може бути мовною та контекстуальною
(мовленнєвою). При мовній конкретизації заміна слова з широким значенням
словом з вужчим значенням обумовлюється розбіжностями в ладі двох мов -
або відсутністю в МП лексичної одиниці, що має настільки ж широке
значення, що і одиниця МО, або розбіжностями в їх стилістичних
характеристиках, або вимогами граматичного порядку. [87]
Прийом генералізації протилежний конкретизації, так як він полягає у
заміні приватного загальним, видового поняття родовим. При перекладі з
німецької на українську він застосовується набагато рідше, ніж конкретизація.
Слова цієї мови частіше мають абстрактніший характер, ніж українські слова,
що відносяться до того ж поняття.
Як лексичні так і граматичні трансформації нерідко потребують
внесення додаткових слів. Введення додаткових слів обумовлюється низкою
причин: відмінностями у структурі речення й тим, що найбільш стислі
німецькі речення вимагають в українській більш розгорнутого висловлювання
думки. Відсутність відповідного слова чи відповідного лексико-семантичного
варіанта цього слова також є причиною запровадження додаткових слів під
час перекладу. [88]
2.3. Відмінність лексико-граматичної структури термінів МО та МП
Масштаб та глибина перекладацьких трансформацій бувають дуже
різними від трансформацій, що тягнуть за собою відносно невелику
відмінність перекладного висловлювання до випадків так званого
парадоксального перекладу, коли зовнішня несхожість вихідного та
перекладного висловлювань така, що у продукті, запропонованому мовним
посередником, важко відразу ж визнати переклад, і лише «зрілому
міркуванню» стає ясно, що це рішення є досить оптимальним варіантом
перекладу. Як зауважив Л.К. Латишев, «однієї лише констатації факту
наявності такого широкого діапазону перекладацьких трансформацій замало.
41
Очевидно, що перекладачеві корисно ще й знати основні типи перекладацьких
трансформацій, які найчастіше застосовуються, та вміти користуватися ними.
Володіння цим інструментарієм так само цінне для мовного посередника, як
й для шахіста володіння репертуаром стандартних рішень у типових
ситуаціях».
В даний час існує безліч підходів до поділу перекладацьких
трансформацій на види та типи та безліч класифікацій, запропонованих
різними авторами. Розглянемо деякі з них. [89]
За словами Л. С. Бархударова, всі види перетворень або трансформацій,
що здійснюються в процесі перекладу, можна звести до чотирьох
елементарних типів, а саме:
1. Перестановки – це зміна розташування мовних елементів у тексті
перекладу порівняно з текстом оригіналу. Елементами, які можуть піддаватися
перестановці, є зазвичай слова, словосполучення, частини складного речення
й самостійні речення у тексті.
2. Заміни – найпоширеніший та різноманітний вид перекладацької
трансформації. У процесі перекладу заміні можуть піддаватися як граматичні
одиниці, так й лексичні, у зв’язку з чим можна говорити про граматичні та
лексичні заміни. [90] До граматичних належать такі типи:
а) заміна форм слова;
б) заміна частин мови;
в) заміна членів речення (перебудова синтаксичної структури речення);
г) синтаксичні заміни у складній пропозиції:
- Заміна простої пропозиції складним,
- Заміна складної пропозиції простим,
- Заміна придаткового пропозиції головним,
- Заміна головної пропозиції додатковим,
- Заміна підпорядкування твором,
- Заміна твору підпорядкуванням,
42
- Заміна спілкового типу зв’язку безспілковим,
- Заміна безспілкового типу зв’язку спілковим. [91]
3. Додавання. Цей тип перекладацької трансформації ґрунтується на
відновленні під час перекладу опущених в МО «доречних слів».
4. Упущення – явище, прямо протилежне додаванню. Під упущенням
мають на увазі упущення тих чи інших «надлишкових» слів під час перекладу.
А. Д. Швейцер класифікував граматичні трансформації таким чином:
1) об’єднання речень – метод перекладу, у якому синтаксична структура
речення в оригіналі перетворюється шляхом з’єднання двох найпростіших
речень в одне складне.
2) членування речення – спосіб перекладу, у якому синтаксична
структура речення в оригіналі перетворюється на дві чи більше предикативні
структури перекладної мови.
3) додавання граматикалізованих одиниць, наприклад, займенників
тощо.
4) упущення граматикалізованих елементів. [92]
Розбиття перекладацьких трансформацій на типи, як і будь-яка інша
класифікація, може здійснюватись на різних підставах. Л. К. Латишев взяв за
основу рівні мови. За його словами, це дозволяє не лише класифікувати
перекладацькі трансформації, а й провести кордон між ними та іншим великим
класом перекладацьких прийомів – підстановками.
Мовні рівні – це підсистеми загальної системи мови, кожна з яких
характеризується сукупністю щодо однорідних одиниць та категорій мови, а
також правил, що регулюють їхнє використання. Виділяються такі рівні мови:
фонетичний, морфологічний, синтаксичний та лексичний.
Мінімальним заходом перекладацьких перетворень є перехід від
фонетики МО до фонетики МП. Без заміни «звукових оболонок» значень,
переклад взагалі немислимий. Якщо інших змін, крім такого перетворення,
немає, то переклад виконано (виключно) за допомогою підстановок. [93]
43
Фонетичне перетворення вихідного висловлювання не може вважатися
трансформацією, оскільки воно є обов’язковим, константним елементом
процесу перекладу. Про трансформації правомірно говорити тільки в тих
випадках, коли трансмовне перефразування зачіпає ще й інші рівні мови:
морфологічний, лексичний, синтаксичний або ще більш глибокі структури
породження мови. [94]
2.4. Багатозначність та варіантність відповідностей у перекладі
Предмет нашого дослідження у цьому розділі – багатозначність та
варіантність відповідностей німецьких термінів фінансової звітності.
Багатозначність спостерігається в тих випадках, коли термін МО має різні
значення, які передаються різними українськими еквівалентами, і в тих
випадках, коли для передачі якогось одного значення терміна МО в МП
можуть використовуватися кілька різних термінів, причому вибір варіантної
відповідності, як правило, обумовлений контекстом. Як наслідок, ми виділимо
два основні різновиди термінів МО, що мають варіантні відповідності до
МП.[95]
1) Багатозначні терміни, що мають кілька еквівалентів
У термінознавстві не склалося єдиної оцінки явища багатозначності у
термінології. Деякі вчені унеможливлюють виникнення полісемії в
термінології; проте більшість термінознавців визнають її існування
(С.В.Гриньов, Д.С. Лоте). Дослідження в галузі термінології підтверджують
той факт, що термін функціонує та розвивається в мові подібно до слова, що
реалізується у зміні, звуженні, розширенні його значення, появі нових значень
тощо. Але ми вважаємо, що однозначність терміна в конкретній мовній
ситуації залишається основною вимогою до термінології. [96]
Більшість таких термінів – однослівні терміни. Наприклад, термін
shipper має в одній термінології два значення:
1. Shipper - відправник вантажу
44
2. Shipper – товар, зручний для перевезення.
Термін cartage також має два значення в межах однієї термінології:
1. перевезення,
2. вартість перевезення. [97]
Широка семантика по суті є однією з передумов багатозначності
термінів. Багатозначність не властива термінам, що виникли в терміносистемі
для позначення спеціального поняття відповідної науково-професійної галузі,
що функціонує в ній й не набуло інших значень внаслідок проникнення в
загальновживану мову. За кожним таким терміном, який має одну дефініцію,
стоїть чітке визначення. Подібні терміни, як правило, однозначні й мають
один еквівалентний термін в українській мові: dumping – демпінг, net weight
– вага нетто. [98]
Однак багато однослівних термінів або спочатку були
загальновживаними, або виступають у значенні, що розвинулося на основі
загальновживаного. [99]
У деяких випадках причиною багатозначності є походження термінів
від багатозначних уживаних слів досить широкої семантики. Як приклад
наведемо багатозначний англійський термін stowage, якому під час перекладу
текстів фінансової звітності відповідають кілька українських еквівалентів:
1. Складське приміщення, склад;
2. Місткість складу;
3. Вартість укладання чи зберігання на складі.
Отже, термін нерідко успадковує широту семантику одиниці
загальновживаної мови.
Найбільш поширена причина багатозначності виникнення на основі
одного спеціального значення іншого (зазвичай більш вузького) спеціального
значення. Можна виділити такий вид метонімічних відносин, що пов’язують
значення термінів:
Загально-приватне:
45
Stowage – 1. Складське приміщень, склад;
2. Місткість складу.
За підсумками загального значення можуть виникнути різні спеціальні
приватні значення, безпосередньо пов’язані одне з одним: unit - 1. одиниця
продукції;
2. організаційна одиниця; підрозділ (мають спільну одиницю»).
У поодиноких випадках появі другого значення сприяє еліпсис
похідного складового терміну:
group - 1. Група. 2. група компаній ( Group of companies);
Аналіз значень, властивих багатозначним термінам в терміносистемі,
необхідний для забезпечення точності перекладу складових термінів, оскільки
основою термінів можуть бути різні значення ключового слова. Прекрасно
ілюструє це положення термін account, що має такі значення:
1. (Бухгалтерський) рахунок;
2. звіт; pl – звіти; звітність.
Частина складових термінів, що включають до свого складу елемент
account, утворена на основі першого значення: accounts payable – кредиторська
заборгованість (рахунки до оплати); accounts receivable – дебіторська
заборгованість (рахунки для отримання); reserve account – резервний рахунок.
Інші складові терміни утворені з урахуванням другого значення:
consolidated accounts – консолідована звітність; profit and loss account – звіт
про прибутки та збитки; statutory accounts – встановлена ​законодавством
звітність. [100]
Для передачі значення терміну МО в МП можуть використовуватися
кілька термінів, які є частковими або абсолютними синонімами. Існування в
термінології явища синонімії визнається більшістю термінознавців. Виходячи
з різновидів синонімічних відносин, що пов’язують варіантні відповідності
одного терміну МО, ми можемо виділити такі причини його багатозначності:
46
1) Наявність у МП термінів-синонімів, які однаково точно передають
значення терміну МО й не мають особливих відмінностей у функціонуванні
в тексті
Freight forwarder – агентство з відправлення вантажів; вантажна
транспортно-експедиційна агенція.
2) Наявність у МП термінів, що мають близьке значення (частковий
синонімізм), але мають різну структуру поєднання з іншими термінами та
загальновживаними словами. [101]
Міжмовне зіставлення терміносистем дозволяє виявити, які саме мовні
одиниці можна використовувати для забезпечення еквівалентності перекладу
тимчасово безеквівалених термінів, ресурсів загальновживаної та спеціальної
лексики МП. Розглянемо методи перекладу безеквівалентних термінів.
Безеквівалентні однослівні терміни представлені у нашій вибірці
поодинокими випадками. При їх перекладі застосовуються такі прийоми:
1. підбір українського терміну або загальновживаного слова (рідше -
словосполучення) з близьким значенням;
2. транскрипція, транслітерація;
3. описовий (роз’яснювальний) переклад.
Розглянемо застосування цих методів практично. [102]
Ми вже зазначали, що за допомогою близького по семантиці терміну
може бути переведений термін provision – резерв.
Підбір терміну (слова) близької семантики дозволяє також перекласти
термін benchmark. Benchmark – показник, на який орієнтується керівництво
компанії при формуванні будь-якої стратегії (маркетингової, фінансової,
виробничої); це той стандарт, який встановлює для себе компанія, порівнюючи
цілі та результати своєї діяльності з відповідними основними показниками
діяльності конкурентів для формування цільових стратегічних показників.
Сам процес виявлення основних стратегічних показників та визначення їх
цільових значень на основі показників конкурентів та вибраних стратегічних
47
завдань позначається терміном benchmarking. [103] Це передбачає принципово
новий підхід до формування стратегії з урахуванням системи ключових
показників, що створює всі передумови щодо його закріплення в
терміносистемі української.[104]
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
Висновок до розділу 2
Підсумовуючи, варто зазначити, що основна складність перекладу
економічних текстів полягає в тому, що перекладач повинен мати широкий
кругозір в галузі економіки, а це передбачає не лише знання економічних
термінів та їх перекладу, а й розуміння основних економічних законів та
48
реалій. Завдання перекладача полягає в тому, щоб максимально повно донести
до читачів сенс оригінального тексту.
У разі виникнення проблем, пов’язаних з перекладом економічних
текстів, перекладачеві слід користуватися різними економічними словниками
та довідниками з економіки, а також звертатися за консультацією до фахівців
у цій галузі. На якість перекладу текстів економічного змісту впливає рівень
кваліфікації перекладачів.
До спеціального перекладу відноситься й економічний переклад,
потреба в якому різко зростає останнім часом. Економічний переклад
відрізняється чіткістю та сухістю викладу, тому від перекладача вимагається
не лише відмінне знання мови, а й спеціальні знання у сфері економіки,
позабіржової торгівлі, фінансуванні та всіх понять, що стоять поруч.
Економічний переклад включає переклад таких документів, як різні договори
та контракти, маркетингові дослідження та презентації, економічні
обґрунтування та бізнес-плани, страхова документація та погодження з
фінансування проектів, аудиторські звіти та висновки, фінансові звіти,
бухгалтерські баланси, звіти про доходи та збитки та інші документи, що
використовуються в міжнародній економічній діяльності. При перекладі
вищезгаданих текстів потрібно чітко дотримуватися таких базових правил:
прагнути до досягнення максимальної чіткості та точності викладу;
використовувати виключно загальноприйняті конструкції та вирази; уникати
неоднозначних виразів та граматичних конструкцій; ретельно адаптувати
кожен термін та вираз до мови перекладу. У зв’язку з цим економісти та
лінгвісти, які здійснюють переклад економічних текстів, займаються
постійним вивченням спеціальної економічної термінології та стандартів,
підвищуючи свою кваліфікацію. Досягнення еквівалентності та адекватності
перекладу – першочергове завдання та ознака подолання лінгвоетнічного
бар’єру. Головне завдання перекладача полягає у вірному виборі того чи
49
іншого прийому в процесі перекладу, щоб точно передати значення кожного
терміну.
50
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ПЕРЕКЛАДУ ЕКОНОМІЧНИХ ТЕРМІНІВ В
НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
3.1. Дослідження методів перекладу економічних термінів з німецької
мови на українську
Перш ніж розпочати переклад тексту, перекладач повинен
познайомитися з ним і провести спеціальний підготовчий аналіз –
передперекладацький. Його завдання – встановити характер тексту та вимоги,
які пред’являє до перекладу замовник чи реципієнт перекладу. Основні
аспекти аналізу:
1. Збір зовнішніх даних про тексті – автор, час створення тексту, твори,
з якого взято уривок. У тексті минулих століть необхідна деяка архаїзація
лексики та граматики, неприпустиме використання сучасних слів. Вказівка ​на
повний текст й місце в ньому уривка допомагає зрозуміти тип тексту. Облік
побажань замовника особливо необхідний, коли потрібно не просто переклад,
а його обробка скорочення, адаптація, вибірковий переклад тощо.[111]
2. Визначення джерела та реципієнта. Наприклад, діловий лист написано
від імені конкретної особи, проте відображає інтереси фірми та не має
індивідуальних характеристик. Виявлення реципієнта зумовлює вибір мовних
засобів у перекладі. Якщо переклад адресований дітям, потрібно максимально
спростити синтаксис, наскільки можна уникати надто важких слів; у тексті,
адресованому фахівцям, велика частка термінологічної та книжкової лексики,
яку необхідно зберегти.[112]
3. Склад інформації та її щільність. Виділяють 4 види інформації:
когнітивну, оперативну, емоційну, естетичну. Вид інформації є визначальним
для типу тексту. Розглянемо види інформації у діловому листі.
Когнітивна інформація це об’єктивні дані про зовнішній світ, тобто ім’я
автора листа, назва фірми, найменування товарів, позначення термінів та умов
постачання, ціна та ін. Для оформлення цих відомостей характерна
51
термінологія, нейтральність стилю, тобто дотримання письмової літературної
норми мови перекладу.
Оперативна інформація, або вказівки на дії, позначається формами
дієслова у наказовому способі, дієслівними конструкціями з семантикою
необхідності чи можливості, модальними словами. Вона передається у
перекладі відповідними формамиМП. Часто зустрічається в інструкціях.[113]
Емоційна інформація представлена ​у діловому листі формами вітання
та прощання, оціночними та емоційно забарвленими словами. Емоційна
інформація у діловому листі обмежена вимогами ділового етикету (замість
«страшно радий» – «щиро радий», замість «поки що» – «всього доброго»
тощо). У приватному листі, в інтерв’ю емоційна інформація може бути
представлена ​дуже широко.
Естетична інформація – використання спеціальних засобів естетичного
впливу – метафор, рими, гри слів, епітетів та інших. Вона навряд може бути
представлена ​у діловому листі, але можлива за іншими жанрах, наприклад, у
публічній промові, науковій статті, доповіді.[114]
Перекладачеві часто доводиться перекладати тексти, де представлені
різні типи інформації – навіть у економічному тексті можливі вкраплення
емоційності.
Щільність інформації, тобто використання скорочень, опущення
другорядних компонентів синтаксичної структури, властива зазвичай
когнітивному виду інформації та вимагає збереження в перекладі
аналогічними засобами МП, наприклад, стаття енциклопедії або словника,
наукова стаття.[115]
4. Комунікативну інтенцію можна встановити, виявивши інформаційну
структуру тексту (повідомити нові відомості, переконати у своїй правоті,
налагодити контакт)
52
5. Мовний жанр – стійкий тип висловлювання, який сформований
завдяки єдності тематичного змісту, стилю та композиційної побудови та
визначений специфікою конкретної сфери спілкування. Типові форми жанрів
найчастіше інтернаціональні, наприклад, інтерв’ю чи наукова доповідь
будуються однаково різними мовами. Вирізняють стиль художній та
офіційний, який розпадається на такі підстилі: науково-технічний, діловий,
юридичний, військовий, підстиль дипломатичних документів. Кожен стиль
представлений поряд жанрів.[116]
Наступний етап роботи над текстом – переклад. Передперекладний
аналіз тексту допомагає виявити основні характеристики тексту, облік яких
необхідний отримання еквівалентного та адекватного перекладу.
Процеси інтеграції та глобалізації бізнесу, розширення міжнародного
співробітництва, динамічний розвиток економічних відносин роблять підмову
економіки об’єктом пильної уваги дослідників.[118] Інтерес для лінгвістів
представляє як вивчення розвитку фінансової, економічної, управлінської
термінології тієї чи іншої мови, так дослідження проблем її перекладу. У
цьому розділі ми ставимо завдання розглянути особливості перекладу
спеціальної фінансово-економічної лексики різносистемними мовами. Нині
під час тісних зв’язків практично з усіма найбільшими промислово
розвиненими країнами на перший план виходить співробітництво в
економічному плані. Важливою складовою будь-якого міжнародного бізнес-
процесу є економічний переклад. [119]
За останній час, у зв’язку зі зміцненням статусу у міжнародному
економічному товаривстві, у нашій країні різко зросла актуальність
економічних перекладів. Без встановлення економічних відносин неможливе
існування та розвиток бізнесу. Зараз, в епоху глобалізації, постійно виникає
потреба співпраці з іноземними партнерами з різних країн, що
супроводжується веденням фінансових та економічних документів. Якісний
переклад економічних текстів грає величезну роль. Він дозволяє іноземним
53
компаніям оцінювати професіоналізм керівництва організації та, відповідно,
ступінь надійності співробітництва в цілому. [120]
Економічний переклад передбачає знання предмета перекладу,
володіння економічною термінологією, специфікою економічного стилю
викладу та вміння точно передати зміст документа. Перекладач, який здійснює
переклад текстів економічного змісту, повинен знати принципи побудови
офіційних економічних документів як у країні оригіналу, так і в країні, мовою
якої робиться переклад, володіти скрупульозністю та підвищеною увагою до
найдрібніших деталей, високим рівнем знання мови та бездоганним
володінням термінологією. Насправді процес перекладу іноземних фінансових
термінів тісно переплітається з іншою проблемою – пошуком і підбором
адекватних україномовних термінів, що позначають явища економічного
життя. [121]
Об’єктивні складності цього процесу, що виникли останнім часом,
зумовлені глобалізацією фінансових ринків, що призводить до того, що
тимчасовий розрив між «винаходом» нових фінансових інструментів на
розвинених ринках та спробами скористатися ними в українських умовах стає
дедалі коротшим. Завдяки ЗМІ та перекладній літературі назви нових
фінансових інструментів починають самостійне життя в українській мові.
Основним для фінансового перекладу є виявлення прийомів введення у
сферу сучасного бізнесу та перекладу слів-запозичень, у результаті якого
виявляються основні внутрішньо лінгвістичні та екстралінгвістичні фактори,
що визначають цей процес.[122] Економічний переклад включає переклад
таких документів, як різні договори та контракти, маркетингові дослідження
та презентації, економічні обґрунтування та бізнес-плани, страхова
документація та документація щодо фінансування різноманітних проектів,
аудиторські звіти та висновки, фінансові звіти, бухгалтерські баланси, звіти
про доходи та збитки та інші документи, що використовуються в міжнародній
економічній діяльності. [123]
54
При перекладі вищевказаних текстів потрібно чітко дотримуватися
таких базових правил: прагнути до досягнення максимальної чіткості та
точності викладу; використовувати виключно загальноприйняті конструкції
та вирази; уникати неоднозначних виразів та граматичних конструкцій;
ретельно адаптувати кожен термін та вираз до мови перекладу. [125]
У зв’язку з цим економісти та лінгвісти, які здійснюють переклад
економічних текстів, займаються постійним вивченням спеціальної
економічної термінології та стандартів, підвищуючи свою кваліфікацію. Це
також допомагає уніфікувати економічний переклад та забезпечити його
еквівалентність та точність на вищому рівні. Досягнення еквівалентності та
адекватності перекладу – першочергове завдання та ознака подолання
лінгвоетнічного бар’єру. Так, під час укладання зовнішньоекономічних
договорів (контрактів) лінгвоетнічний бар’єр набуває нових масштабів –
правового контексту. [124]
Отже, завдання перекладача полягає не тільки в акуратній передачі
фактів, а й у їх адаптації до мови та соціокультурних норм реципієнта.
Переклад спеціальної галузевої термінології, у тому числі й економічної,
здійснюється різними способами, а саме за допомогою таких міжмовних
трансформацій: лексичних, лексико-семантичних та лексико-
граматичних.[126]
Головне завдання перекладача полягає у вірному виборі того чи іншого
прийому в процесі перекладу, щоб точно передати значення кожного терміну.
Таким чином для адекватного перекладу застосовується низка методів,
одним із яких є переклад за допомогою лексичного еквіваленту. Вони служать
опорними пунктами у тексті, від них залежить розкриття значення інших слів,
вони дають можливість з’ясувати характер тексту. Тому варто вміти знаходити
відповідний еквівалент у рідній мові й розширювати знання термінів-
еквівалентів. Але оскільки економічні терміни – це переважно складні терміни
або терміни-словосполучення, то вони й є основною проблемою перекладу
55
економічного тексту. Складні терміни – це сталі словосполучення, за якими
закріплене певне термінологічне значення. Наприклад:
Knappe Güter – дефіцитні товари; materielle Güter – матеріальні товари. [127]
Переважна більшість термінів в німецькій мові становлять препозитивні
атрибутивні словосполучення, тобто такі словосполучення, де є означення і
означуваний компонент, причому означення займає в словосполученні
початкову позицію. Велику роль при перекладі словосполучень відіграє саме
аналітичний етап – переклад окремих його компонентів. А для цього
необхідно правильно визначити компоненти складного терміну, оскільки
ними можуть бути не тільки слова, а й словосполучення, що входять до складу
складного терміну.
Продуктивним є метод опису, прикладами якого є такі лексичні одиниці:
die Verbrauschgüter – матеріальні товари; «Die Zahl der als gefährlich
gemeldeten Verbrauchsgüter hat in der Europäischen Union einen neuen
Höchststand erreicht.» («WAZ», 20.04.2009) «Кількість споживчих товарів, я кі
вважаються небезпечними, досягла нового максимуму в Європейському
Союзі.»[128]
die Gebrauchsgüter – споживчі товари багаторазового вжитку; «Auf Platz zwei
folgen Gebrauchsgüter wie beispielsweise Möbel, Spielzeug oder Geschirr vor
Büchern (inkl. E-Books), Zeitungen und Zeitschriften. Zurückhaltend sind die
Deutschen dagegen bei Arzneimitteln und Telekommunikationsdiensten wie
DSLoder Handyverträgen.» («AbsatzWirtschaft», 23.04.2015) «Споживчі товари,
такі як меблі, іграшки або посуд, посідають друге місце перед книгами
(включаючи електронні книги), газетами та журналами. З іншого боку, німці
неохоче користуються фармацевтичними та телекомунікаційними послугами,
такими як DSL або контракти на мобільні телефони.»; [129]
das Tageldekonto – рахунки одноденної банківської позики; «Selbst die ING
Diba, die einst gleichsam die Deutschen vom Sparbuch an das Tagesgeldkonto als
neue Sparform herangeführt hatte, zahlt immer weniger Tagesgeldzinsen. Noch zum
56
Jahreswechsel hatte es für Neukunden vier Monate lang 1Prozent Zinsen gegeben.»
(«FAZ», 01.08.17) «Навіть ING Diba, яка свого часу представила німців із
ощадної книжки на грошовий рахунок як нову форму заощаджень, платить
все менше відсотків за ніч. На рубежі року протягом чотирьох місяців для
нових клієнтів був 1 відсоток.»; [130]¶
Daueraufträge - довгострокове доручення банку на вчинення певної операції
за зобов’язанням клієнта за рахунок клієнта; «Funktionen: Kundinnen und
Kunden können ihre Kontostände abrufen, Überweisungen tätigen, Daueraufträge
einrichten, Kreditkartenzahlungen kontrollieren, Karten sperren – alle klassischen
Funktionen des Online Bankings sind möglich.» («FrankfurterRundschau»,
19.10.20) «Функції: Клієнти можуть перевіряти залишки на рахунках,
здійснювати перекази, встановлювати постійні замовлення, перевіряти
платежі за кредитними картками, блокувати картки можливі всі класичні
ф у н к ц і ї - і н т е р н е т - б а н к і н г у . [ 1 3 1 ]
Таким чином компоненти лексичної одиниці перебувають в семантичних
відношеннях між собою, де наявний головний компонент терміна-
словосполучення. І тому метод опису застосовується за допомогою передачі
слова через поширене пояснення значення в німецькій мові.¶
Ще одним поширеним способом перекладу є калькування, тобто
трансформації слова чи словосполучення за його частинами з наступним
складанням цих частин. Наприклад:¶
die Materielle Güter – матеріальні товари/блага; «Nicht nur materielle Güter
können fehlerhaft oder defekt sein. Auch bei sogenannten digitalen Gütern treten
immer wieder Mängel auf.» («Verbrauchzentrale», 11.09.19) «Не лише
матеріальні блага можуть бути несправними або дефектними. Дефекти також
час від часу трапляються у так званих цифрових товарів.» [132]
57
Maschinenbau – машинобудування; «Im Maschinenbau ist Made in Germany
immer noch ein international anerkanntes Gütesiegel", sagt Claudia Wackerbauer
stolz.» («DHZ», 12.10.20) «У машинобудуванні Made in Germany досі є
міжнародно визнаною печаткою якості», з гордістю говорить Клаудія
Вакербауер.» [133]¶
die Materielle Güter – матеріальні товари; «Die Bankenaufseher der EZB wollen
laut einem Zeitungsbericht die beiden größten Deutsche-Bank-Anteilseigner aus
China und Katar unter die Lupe nehmen. Sie fragen: Woher kommt das Geld für das
Investment?» («DHZ», 15.06.17) «Згідно з повідомленням газети, банківські
наглядачі ЄЦБ хочуть вивчити двох найбільших акціонерів Deutsche Bank з
Китаю та Катару. Ви запитаєте: звідки беруться гроші на інвестиції?» [134]
Überproduktion– перебиробництво; «Tatsächlich ist die Virus-Pandemie jedoch
selbst nur ein Verschärfter der seit langem schwelenden kapitalistischen
Überproduktionskrise im Autosektor.» («Perspektive», 25.05.20) «Насправді,
пандемія вірусу сама по собі є лише одним із загострень тривалої кризи
капіталістичного перевиробництва в автомобільному секторі.» [135]
Die Wettbewerbsfähigkeit – конкурентоспроможність; «Eine Studie des World
Competitive Center zeigt: Die Bundesrepublik rutscht bei der Wettbewerbsfähigkeit
im Vergleich mit anderen Ländern abermals ab – und auch Amerika wird vom ersten
Platz der Rangliste verstoßen.» («FAZ», 28.05.19) «Дослідження Всесвітнього
центру конкуренції показує: Німеччина знову падає з точки зору
конкурентоспроможності порівняно з іншими країнами - і Америка також
витісняється з першого місця в рейтингу.» [130] ¶
В умовах, коли потрібно давати назви новим та новим явищам й поняттям,
багато загальновживаних слів отримують визначену специфіку. Відбувається
спеціалізація їх значення при передачі термінів на іншу мову та уніфікація
перекладних еквівалентів:¶
58
das Bedürfnis – потреба; «Corona-Pandemie steigert das Bedürfnis nach
vertrauenswürdigen Informationen» («PressePortal», 24.03.17)«Пандемія корони
збільшує потребу у достовірній інформації» [136]
der Eigentümer – власник; «Die Eigentümer heutiger Multimedia-Unternehmen
sind Topmanager mit Topgehältern, deren Besitzansprüche schnell in die Milliarden
gehen.» («MedienBlog», 22.09.19) «Власники сучасних мультимедійних
компаній це топ-менеджери з найвищою зарплатою, претензії на право
власності яких можуть швидко нанести мільярдних збитків.» [137] ¶
Der Aktionäre – акціонери; «Die Zahl der Aktionäre in Deutschland ist 2018 um
253 000 auf 10,3 Millionen und damit auf den höchsten Stand seit elf Jahren
gestiegen. 16,2 % der Bevölkerung halten direkt oder indirekt Aktien.» («Börsen-
Zeitung», 07.03.19) «Кількість акціонерів у Німеччині зросла на 253 000 до 10,3
мільйона у 2018 році, що є найвищим рівнем за одинадцять років. 16,2%
населення мають прямі чи опосередковані частки.» [138]¶
der Markt – ринок; «Die Studie liefert für den Markt für Zeitungen und
Zeitschriften eine quantitative Analyse der verkauften Auflagen sowie der
Vertriebswege pro Segment, und untersucht den Einfluss dieser Entwicklungen auf
den Zustellmarkt in Deutschland.» («Wik», 30.12.19) «Щодо ринку газет та
журналів, дослідження забезпечує кількісний аналіз проданих тиражів, а
також каналів розподілу по сегментах та вивчає вплив цих подій на ринок
доставки в Німеччині.» [139]¶
Деколи, як і в інших мова, перекладачі застосовують методи транс кодування
та транскрибування, наприклад: Bayerische Motoren Werke (BMW) –
Баварський моторний завод; «Der deutsche Autokonzern Bayerische Motoren
Werke (BMW) hatte in seiner über hundertjährigen Geschichte schon einige heikle
59
Situationen zu bestehen.» («FAZ», 18.11.20) «Німецька автомобільна компанія
Bayerische Motoren Werke (BMW) зіткнулася з низкою складних ситуацій за
свою понад 100-річну історію.» [130] ¶
Значну кількість запозичень у досліджуваній німецькій фаховій мові
зумовлено запозиченням термінологічних одиниць з американського варіанту
англійської мови одночасно з запозиченням новітніх технологій. Суттєві
розбіжності у рівні розвитку двох лінгвокультурних спільнот на певному
часовому проміжку призводять до того, що фахівцям доводиться
послуговуватися іншомовними позначеннями за браком власних
відповідників. Згодом вони асимілюються та залишаються у вжитку завдяки
точності, лаконічності та зручності використання або ж поступаються
термінам, створеним з лексичних засобів мови-реципієнта.
Окрему групу запозичень у досліджених текстах становлять так звані
«люксусні» запозичення, вживання яких зумовлене модою на американські
терміни. Можна зробити висновки про те, що більшість запозичень в
досліджуваній фаховій мові не асимільовані. ¶
В німецькомовних економічних текстах зустрічається досить велика кількість
іншомовних слів для позначення іноземних реалій. Вони зберігають своє
написання і вимову: «treasury - міністерство фінансів (Англія)». У перекладі
цих слів використовують український термін, якщо він є, вдаються до
транскрипції «leasing – лізинг» або до описового перекладу. У перекладі
деяких слів можливо вживання обох останніх прийомів: factoring - 1)
факторинг; 2) факторні операції, перепродаж права на стягнення боргів.
Нiмецькій мові притаманне прагнення уникнути повторення одного слова,
тому в німецьких економічних текстах часто використовуються синоніми.
Так, для дієслова «sinken» в економічних текстах існує понад десяток
синонімів «fallen, abhnemen, zurürckgehen, absacken, schrumpfen, rutschen»
60
Велика кількість синонімів є для слова «krise (recession, konjunkturrückgang,
kоnjunkturtief, flaute, baisse)». Часто як синонім до німецького слова
вживається запозичене, наприклад, «baisse» замість «preisverfall» [140].
Частина безеквівалентних термінів перекладається з німецької мови на
українську за допомогою прийому калькування, тобто шляхом заміни
елементів складних слів іноземної мови їх прямими лексичними
відповідниками в мові, на яку перекладається. Оскільки в українській мові
складні слова маловживані, то елементи складного слова німецької мови
об’єднуються в українській мові у словосполучення відповідно до правил
лексико-граматичної сполучуваності: «lohnkonto - зарплатний рахунок;
kreditkonto - кредитний рахунок, kаpital-versicherung- страхування капіталу;
aktien-fonds - фонди акцій».
Для лексичної одиниці, що не має точних еквівалентів, шляхом
підбирання найближчої за значенням одиниці створюються відповідні
аналоги, тобто здійснюється близький переклад: «fondsgesellschaften – пайові
фонди, reisezahlungsmittel – міжнародні засоби платежу, risiko-
Lebensversicherung - страхування життя/страхування від нещасних випадків».
У ряді випадків для передачі значення безеквівалентного терміна
перекладачеві доводиться вдаватися до прийому адекватної заміни, тобто
перекладач, виходячи зі змісту цілого, замінює одне поняття іншим,
функціонально йому рівноцінним: 1) Ab 3 000 EUR Einlage ein sattes ZinsPlus:
je höher die Einlagе, desto höher der Zinssatz. Розмір внеску від 3 000 євро
забезпечить високий відсоток: чим більший розмір внеску, тим вища
відсоткова ставка. 2) Terminvereinbarung für die Vor-Ort-Вeratung bei Ihnen mit
einem mobilen Кundenberater unter. Узгодження дати Вашої консультації у Вас
вдома або в офісі з оператором по телефону.
Смисловий розвиток понять найбільш складний прийом. Він полягає в
підбиранні слова, що позначає інше, але контекстуально й логічно пов’язане
поняття: Kreditkarten: weltweit Bargeld an 9.000 Geldautomaten der Citibank rund
61
um die Uhr. - За допомогою Вашої банківської карти Ви можете знімати
готівкові кошти з Ваших рахунків із 9 000 банкоматів Сітібанку по всьому
світу 24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік [135].
Дуже часто такі переходи між взаємопов’язаними поняттями
доводиться знаходити заново, що й складає одну зі сторін новизни. За
логічного розвитку понять семантична структура зазнає найбільших змін і
може отримати всі чи майже всі нові компоненти.
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
¶
62
Висновок до розділу 3
В результаті дослідження економічних термінів й, зокрема, науково-
технічних текстів можна зробити висновок, що основною стилістичною рисою
такого тексту є точне та чітке викладення матеріалу при повній відсутності
виразних елементів, які надають мовленню емоційної насиченості. У науковій
літературі майже не зустрічаються метафори, метонімічні транспозиції та інші
стилістичні постаті, які широко використовуються в художніх творах.
При всій своїй стилістичній віддаленості від живої розмовної мови,
економічний текст включає кілька більш-менш нейтральних за забарвленням
фразеологічних поєднань технічного характеру. Основними вимогами, яким
має відповідати економічний переклад, є: точність усіх положень, що
трактуються в оригіналі, мають бути викладені у перекладі; стислість - всі
положення оригіналу мають бути викладені, стисло й лаконічно; ясність,
стислість та лаконічність мови перекладу не повинні заважати викладу
лексики, її розумінню; літературність текст перекладу має задовольняти
загальноприйнятим нормам літературної мови, без застосування синтаксичних
конструкцій мови оригіналу.
У ході дослідження було зроблено висновок, що характерними
особливостями економічного тексту є:
1) насиченість спеціальними термінами та термінологічними
поєднаннями;
2) наявність граматичних та лексичних конструкцій;
3) розбіжність у використанні аналогічних стилістичних характеристик
в оригіналі та перекладі;
4) різна частотність вживання певних елементів промови.
В результаті виконаної роботи було досягнуто мети дослідження, тобто
було досліджено основні проблеми при перекладі німецьких термінів у
науково-технічній літературі.
63
Таким чином, було зроблено висновок про те, що переклад термінів
економічної літератури повинен правильно передавати зміст оригіналу у
формі, наскільки можна близько до форми оригіналу. Відступи мають бути
виправдані особливостями української мови, відповідати вимогам стилю.
Переклад загалом повинен бути ні буквальним, ні вільним переказом
оригіналу, хоча елементи того й іншого обов’язково мають бути присутні.
У процесі дослідження нами було виявлено та проаналізовано основні
способи перекладу економічного тексту, а саме: запозичення, калькування,
дослівний переклад, транспозиція, модуляція, еквівалентність та адаптація.
Було зроблено висновок необхідність комбінації даних прийомів перекладу.
Результати дослідження можуть бути використані у роботі перекладачів,
які займаються перекладами економічних текстів та економічної документації.
64
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Економічний переклад входить у поняття спеціальної теорії перекладу.
Термін «економіка» має кілька визначень. По-перше, це наука, яка займається
вивченням галузей господарства та окремих її регіонів, і навіть деяких умов
виробництва. По-друге, економіка має на увазі господарську діяльність
товариства, а також сукупність відносин, що складаються в системі
виробництва, розподілу, обміну та споживання. Економіка досліджує
проблеми ефективного використання обмежених ресурсів з метою
максимального задоволення потреб людини.
Таким чином, однією з головних цілей перекладу економічних текстів є
передача інформації на лексичному, граматичному, стилістичному рівнях, а
також передача прагматичної функції тексту. Виконання цих цілей
досягається за допомогою адекватності перекладу, що вимагає від перекладача
вміння зробити різноманітні міжмовні перетворення, тобто перекладацькі
трансформації. Також слід зазначити головне правило економічного
перекладу німецькою мовою: перекладений текст за всіма характеристиками
та параметрами (точність перекладу, стиль, зміст) має бути ідентичним
оригіналу та максимально точно адаптованим для оптимального сприйняття
цільової аудиторією.
Теорія перекладу розглядає не будь-які відносини мовою оригіналу та
мовою перекладу, а лише відношення закономірні, тобто типові, що регулярно
повторюються. Завданням лінгвістичної теорії перекладу є моделювання
процесу перекладу, тобто побудова певної моделі, що відбиває суттєві сторони
цього процесу. У своїй сукупності міжмовні операції й становлять те, що
називається процесом перекладу в лінгвістичному сенсі. Таким чином,
переклад можна вважати трансформацією, а саме міжмовною
трансформацією, тобто перетворення тексту однією мовою в еквівалентний
йому текст іншою мовою.
65
Як відомо, головною особливістю перекладу економічних текстів є
точність передачі. Переклад економічних текстів вимагає від перекладача як
відмінного знання мови, так й наявності спеціальних знань економічної теорії
та розуміння особливостей спеціальної термінології. Економічна наука, як і
будь-яка інша, має власні терміни. Термін це емоційно-нейтральне слово
(словосполучення), що передає назву точно визначеного поняття, що
відноситься до тієї чи іншої галузі науки і техніки, або означає специфічні
об’єкти й поняття, якими оперують фахівці певної галузі науки техніки.
Термінологічна лексика дозволяє найбільш точно викладати зміст даного
предмета та забезпечує правильне розуміння вихідного матеріалу.
Під спеціальною лексикою розуміються слова та словосполучення, що
не володіють властивістю терміну ідентифікувати поняття та об’єкти у певній
галузі, але вживані виключно в цій сфері спілкування, відібрані вузьким колом
фахівців, звичні для них, що дозволяють їм не замислюватися над способом
вираження думки.
Усі економічні терміни поділяються на одноперекладні (мають лише
один варіант перекладу) та різноперекладні (що мають кілька варіантів
перекладу), а з урахуванням їхньої семантичної структури – на однозначні та
багатозначні.
Одноперекладні однозначні терміни не складають особливих труднощів
для перекладача, оскільки їх переклад залежить від контексту, і від
перекладача потрібно лише тверде знання відповідного еквівалента. Таким
чином, при перекладі термінологічної лексики економічних текстів виникають
складності у доборі точної перекладацької відповідності, що є необхідною
умовою адекватного перекладу, оскільки найменша помилка може призвести
до спотворення сенсу вихідного матеріалу, що перекладається.
Як відомо, в економічних статтях крім спеціальної лексики та термінів,
зустрічається й загальновживана лексика, причому одна частина
загальновживаних слів (provision, patent, discount) не викликає труднощів при
66
перекладі, а інша частина даного типу слів викликає певні труднощі, оскільки
її переклад безпосередньо залежить від контексту.
З розвитком суспільства відбувається поступове ускладнення
суспільних відносин. Поділ людей на різні народи, кожен з яких говорив своєю
мовою, призвів до зародження та розвитку міжнародних відносин. Здійснення
міжнародних контактів у всіх областях тягне за собою розширення
перекладацької діяльності у всіх її формах. Політика, економіка, наука,
культура – ​всі ці сфери життєдіяльності людини, переходячи на міжнародний
рівень, потребують лінгвістичного забезпечення. У таких умовах надзвичайно
важлива як роль перекладу економічних текстів для отримання та поширення
інформації у світі, так й робота самого перекладача для здійснення такого роду
співробітництва.
Економічна діяльність впливає на життя всіх людей, незалежно від
ступеня їхньої залученості до цієї сфери. Під час вирішення економічних
проблем фахівці всіх країн об’єднують свої сили, а перекладачі сприяють
тому, щоб ці зусилля мали успіх.
Теорія перекладу включає кілька розділів. Загальна теорія перекладу
вивчає певні правила перекладу, які залежить від того, які мови беруть участь
у процесі перекладу й тексти якого стилю використовуються.
67
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акоп’янц Н.М, Ворожбіт М.Ю. / Лексико–стилістичні особливості
перекладу англомовних текстів змі на українську мову
2. Актуальні проблеми навчання іноземних мов та перекладу : матеріали
Міжнародної наук.-практич. конф.: тези доповідей / відпов. ред. С.І.
Терехова. – К. : КНЛУ, 2013. – 130 с.
3. Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу в мовному
вузі: Тези доповідей Міжнарод. наук.-практ. Конференції 27-28 вересня
2006 р. / Відп. ред. С.М. Назаров. – К. : ВЦ КНЛУ, 2006. – 212 с.
4. Актуальні проблеми філології та перекладознавства : зб. наук. пр. Вип. 8 /
ред. : Ю.П. Бойко, О.В. Ємець. – Хмельницький : ХНУ, 2015. – 148 с.
5. Англо–український словник–мінімум економічних термінів ділової
англійської мови/[Електронний ресурс] —
https://www.vuzlib.su/English_Sk/a– c.htm
6. Антонова М. Ю. Перелічення як засіб репрезентації концептуальної
інформації в англомовному економічному дискурсі [Текст] : автореф.
дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К.,
2012. 20 с.
7. Антонюк С.М., Бурковська Л.Д. Переклад юридичної, економічної та
соціально-політичної літератури. – Хмельницький: ХНУ, 2008. – 72 с.
8. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної девіатології. Львів : ЛНУ ім. Івана
Франка, 2000. 236 с.
9. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комунікації. К. : Довіра,
2007. 205 с.
10.Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф.С.
Бацевич. – Київ: Академія, 2004. – 344 с.
11.Бельська А.В. Особливості перекладу “фальшивих друзів перекладача” в
науково-технічних текстах // Україна і світ: діалог мов та культур:
68
Матеріали міжнародної студентської науково-практичної конференції,
03–05 квітня 2013 року. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2013. – С.4–6.
12.Бєкрєшева Л.О. Теорія та практика перекладу. – Навчальний посібник. //
Укладач: Бєкрєшева Л.О. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010
13.Бик І.С. Теорія i практика перекладу. – Електронний ресурс. - Львів: ЛНУ.
– 122 с.тор
14.Білецька О.О. Переклад інформаційно-новинних текстів у контексті
міжкультурної комунікації / О.О. Білецька. – «Молодий вчений», 2016. – С.
638– 642.
15.Білодід І. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. К. :
Наукова думка, 1973. 336 с.
16.Білозерська Л. П., Возненко Н. В., Радецька С. В. Термінологія та переклад.
Вінниця : Нова Книга, 2010. 232 с.
17.Бірюков А. В. Застосуваня лінгвістичних процесорів у перекладацький
роботі [Електронний ресурс] / А. В. Бірюков. – Режим доступу до статті:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Dtr_gn/2011_4/files/GN411_10.
pdf.
18.Боднар С. В. Мовні та соціокультурні особливості англомовного
економічного дискурсу // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного
університету. Серія «Філологія». 2015. № 19. С. 24–28.
19.Бойко А.О. Феномен маси як атрибут суспільства у культурі: дис… канд.
філос. наук : спец. 09.00.03. Київ, 2016. 210 с.
20.Бондаренко Є.В. Документація у зовнішній економіці: листування та
контракти. – Х.: Торсінг Плюс, 2006. – 224 с.
21.Ванюшина О. Серіал як феномен масової культури. Вісник КНТЕУ. Київ,
2019. 21с.
22.Ващенко В. С. Стилістичний синтаксис // Сучасна українська літературна
мова: Стилістика / за ред. І. К. Білодіда. К. : Наук. думка, 1973. С. 339–464.
69
23.Гайдар Д.О. Методологічні рекомендації щодо написання кваліфікаційних
робіт за спеціальністю «переклад»: базові теоретичні поняття. Частина 1.
Київ, 2008. 218 с.
24.Геращенко О. І., Донцова О. М., Вельчева К. М. Практика перекладу
наукової та технічної літератури // Англійська мова та література. 2015. №
31–32. С. 15–24.
25.Герус O. І. Застосування дискурс-аналітичного підходу у дослідженні
комерційної реклами // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна : електронна версія
журн. Серія «Соціологічні дослідження сучасного суспільства:
методологія, теорія, методи». 2018. № 39. С. 101–109. URL :
https://periodicals.karazin.ua/ssms/article/view/9901 (дата звернення:
21.09.2020).
26.Дуднік Г. Англомовні запозичення в українській фінансовоекономічній
термінології та особливості їх перекладу / Т. Дуднік // Науковий вісник
Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика»: зб. наук.
праць. – Херсон: ХДУ, 2013. – Вип. 20. – С. 241-243.
27.Єрмоленко О.С. Засоби збереження стилістичного колориту творів Т.Г.
Шевченка в процесі перекладу новогрецькою мовою // Україна і світ: діалог
мов і культур: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції,
19–21 березня 2014 року. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2014. – С. 128–130.
28.Завадський Й.С., Осовська Т.В., Юшкевич О.О. Економічний словник /
Київ кондор – 2006.
29.Загальська М.Д. Прагматика впливу в контексті перекладу політичних
текстів з італійської мови на українську мову // Україна і світ: діалог мов і
культур: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, 19–21
березня 2014 року. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2014. – С. 140–141.
30.Зорівчак Р.П. Реалія і переклад : на матеріалі англомовних перекладів укр.
прози / Р.П. Зорівчак. – Львів : Львів. держ. ун-т, 1989. – 216 с.
70
31.Івашкевич Л.О. Реалія у перекладі: проблеми відтворення // Україна і світ:
діалог мов та культур: Матеріали міжнародної студентської
науковопрактичної конференції, 03–05 квітня 2013 року. – К.: Вид. центр
КНЛУ, 2013. – С.104–106.
32.Кавка Н.М., Селіванова О.І. Зв'язок реалії з інтернаціоналізмами, власними
іменами і термінами // Україна і світ: діалог мов та культур: Матеріали
міжнародної студентської науково-практичної конференції, 03–05 квітня
2013 року. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2013. – С.109–111.
33.Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури:
граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні
проблеми. Вінниця : Нова книга, 2002. 574 с.
34.Карабан В. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську
мову – Вінниця, 2003 – 126 с.
35.Карабан В.І Переклад англійської наукової і технічної літератури: лексичні,
термінологічні та жанрово–стилістичні труднощі. – В: Нова книга, 2001. –
18 с.
36.Карпчук Н. П. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному
дискурсі (комунікативно-прагматичний аналіз) : монографія. Луцьк : РВВ
«Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. 162 с.
37.Картава Ю.К. Функції екзотизмів у художніх творах // Наукові записки.
Серія “Філологічна”. – Острог: Видавництво Національного університету
“Острозька академія”. – Вип. 43. – 2014. – С.131–134. Режим доступу :
http://lingvj.oa.edu.ua/assets/files/full/2014/NZ_Vyp_43.pdf.
38.Кацуба М. Художнє кіно як засіб формування масової політичної
свідомості. Політичний менеджмент. 2013. № 1–2. С. 9.
39.Кияк Т. Науково-технічний переклад (теоретичні та прикладні аспекти) //
Іноземна філологія. 1992. Вип. 104. С. 141–151.
40.Кияк Т., Науменко А., Огуй О. Перекладознавство (німецько-український
напрям) / Т.Кияк, А.Науменко, О.Огуй. – Чернівці: Букрек, 2014. – 640 с.
71
41.Коваленко А. Загальний курс науково-технічного перекладу. К. : Інкос,
2002. 317 с.
42.Ковальська Н. А. Релевантність економічного дискурсу // Матеріали IІ
міжнародної науково-практичної заочної конференції «Лінгвокогнітивні та
соціокультурні аспекти комунікації» : електрон. версія 89 зб. Острозька
академія, 2013. URL : http://naub.oa.edu.ua/2013/relevantnistekonomichnoho-
dyskursu/ (дата звернення: 4.10.2020).
43.Козлюк В.О., Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган–Барановського / Історія становлення української
економічної термінології [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL:
http://www.rusnauka.com/10_NPE_2010/Philologia/62350.doc.htm
44.Коптілов В. Теорія і практика перекладу : Навч.посібник. К.:Юніверс, 2002.
-– 280 с.
45.Корунець І.В. Вступ до перекладознавства : навч. посібник / Ілько
Вакулович Корунець. – Вінниця : Нова кн., 2008. – 510 с.
46.Корунець І.В. Нарис з історії західноєвропейського та українського
перекладу : Навч. посіб. для студ. ф-тів іноземн. мов пед. ін.-тів та ун-тів
України. – К. : КДЛУ, 2000. – 86 с.
47.Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний пере-клад):
Підручник. – В: Нова Книга. 2000 – 448с.
48.Краєвська Г.П. Гіпонімія як вияв системності лексики традиційних
народних ремесел // Наукові записки Національного університету
“Острозька академія”. Серія “Філологічна” : збірник наукових праць. –
Острог : Видавництво Національного університету “Острозька академія”,
2014. – Вип. 50. – С.62–65.
49.Кривопишина А.С. Масова елітарна література : Природа художності в
українському романі початку 21ст.: автореф.дис… канд. філол. наук:
10.01.06. Київ, 2006. 219 с.
72
50.Кудрявцева Н. Лінгвістична відповідність і проблеми перекладу
філософської термінології: лінгвокогнітивний підхід : монографія. К. :
Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 460 с.
51.Кулик В. Дискурс українських медій: ідентичності, ідеології, владні
стосунки К. : Критика, 2010. 657 с.
52.Кульчицька А.О. Переклад термінів. Актуальні проблеми перекладу: тези
між. наук.-тех. конф. НАУ, Україна.
53.Лахмостова А.І. Структурні особливості англійських та німецьких
складних термінів та їх переклад (на матеріалі текстів юридичної
тематики). Київ, 2010. 68 с.
54.Левицький А.Е. Порівняльна граматика англійської та української мов. –
К.: Освіта України, 2007. – 136 с.
55.Левітт С., Дабнер С. Фрікономіка. Зворотний бік усього на світі / пер. з
англ. Володимир Горбатько. К. : Наш Формат, 2018. 248 c
56.Литвин І. М. Перекладознавство. Науковий посібник. – Черкаси :
Видавництво Ю. А. Чабаненко, 2013. – 288 с.
57.Лісогуб Л.І. Полісемія, синонімія, омонімія, антонімія англомовних
термінів-інтернаціоналізмів (на матеріалі економічної терміносистеми) //
Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових статей.
Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький національний університет,
2004. – № 4. – С.85–89.
58.Лут К. А. Засоби виразності в англомовному економічному дискурсі:
когнітивний і прагматичний аспекти [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол.
наук : 10.02.04; Херсон. держ. ун-т. Херсон, 2014. 20 с.
59.Маленький Б. І. Аргументативні стратегії в німецькому економічному
дискурсі (на матеріалі жанру ток-шоу) [Текст] : автореф. дис. ... канд. філол.
наук : 10.02.04; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2018. 19 с.
60.Мальцева К.С. Міжкультурні непорозуміння та проблема міжкультурного
перекладу: автореф. дис… канд. філос. наук: 09.00.04. Київ, 2002. 19 с.
73
61.Мальцева К.С. Міжкультурні непорозуміння та проблема міжкультурного
перекладу. – Автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.04 / Національний ун-т;
Києво-Могилянська академія. – К. , 2002. – 19 арк. Режим доступу :
http://www.twirpx.com/file/368393/.
62.Мамрак А. В. Вступ до теорії перекладу: навчальний посібник. – К.: Центр
учбової літератури, 2009. – 304 с.
63.Мартинюк А. П. Словник основних термінів когнітивнодискурсивної
лінгвістики. Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2011. 196 с.
64.Мацак Ж.Г. , Кременчуцький державний політехнічний університет імені
Михайла Остроградського / Переклад термінів фінансо-вої галузіі
українською мовою [Електронний ресурс] / Режим доступу: URL:
http://www.kdu.edu.ua/statti/2008–1/167.pdf
65.Мікрюкова К. О. Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни
дискурсологія для напряму 6.020303 Філологія (Прикладна лінгвістика).
Миколаїв, 2017. 212с.
66.Мірам Г., Гон О., Морозов В., Гулик В., Голованчук М. Практикум з усного
перекладу: мультимедійний формат. Посібник з англійської мови для ВНЗ.
– К.: Факт, 2005. – 152 с.
67.Москаленко А.О. Жаргонізми в публіцистиці як прояв демократизації
сучасної італійської мови // Наукові записки. Серія “Філологічна”. –
Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”. –
Вип. 60. – 2015. – С.189–193.
68.Некряч Т.Є. Через терни до зірок: труднощі перекладу художніх творів /
Т.Є. Некряч, Ю.П. Чала. – Вінниця : Нова кн., 2008. – 200 с.
69.Нестеренко Н., Лисенко К. Курс усного та письмового перекладу. Посібник
для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. – Вінниця: Нова
книга, – 248c.
74
70.Ніколаєва Т. А. Особливості художнього перекладу з української на
англійську мову. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Філологія». 2018.
Вип. 42. С. 119–127.
71.Пашун О.В. Переклад назв новогрецьких компаній, фірм та організацій
українською мовою // Україна і світ: діалог мов та культур: Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції, 03–05 квітня 2013 року. –
К.: Вид. центр КНЛУ, 2013. – С.249–252.
72.Переклад англомовної громадсько-політичної літератури. Міжнародні
конвенції у галузі прав людини : навч. посібник / Л.М. Черноватий [та
ін.] ; ред. : Л.М. Черноватий, В.І. Карабан. – Вінниця : Нова кн., 2006. – 272
с. – (Dictum Factum).
73.Петришен О.Г. Інтернаціональні слова як головне джерело походження
“хибних друзів” перекладача // Наукові записки. Серія “”Філологічна. –
Острог: Видавництво Національного університету “Острозька академія”. –
Вип. 39. – 2013. – С.85–88.
74.Петров О.О. Лінгвокультурні особливості організації номінативних полів
бінарних концептів щедрість – скупість у британській, німецькій,
українській і українській лінгвокультурах // Наукові записки. Серія
“«”Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету
“Острозька академія”. – Вип. 49. – 2014. – С.324
75.Пилипенко Р.Є. Культурні трансформації постаті Тараса Шевченко в
німецькомовному комунікативному просторі / Р. Є. Пилипенко // Проблеми
семантики слова, речення та тексту. – 2013. – Вип. 31. – С. 183–188. – Режим
доступу : http://nbuv.gov.ua/UJRN/pssrtt_2013_31_25.
76.Підгорна А. Б., Леус В. О. Специфіка економічного дискурсу // Тиждень
науки : електрон. версія зб. тез / редкол. : В. В. Наумик (відпов. ред.).
Запоріжжя : НУ «Запорізька політехніка», 2020. С. 96–97. URL :
https://zp.edu.ua/uploads/dept_s&r/2020/conf/4.1/TN_2020-GF.pdf (дата
звернення: 29.08.2020).
75
77.Пономаренко В.Д., Ляхова О. В Утрата ідеоматичності як наслідок
розширення значення похідного слова. ХНУ им. В.Н. Каразина. Запоріжжя,
2012. 347с.
78.Приходько А. М. Концепти і концептосистеми в когнітивнодискурсивній
парадигмі лінгвістики. Запоріжжя : Прем’єр, 2008. 332 с.
79.Радчук В.Д. Глобалізація і переклад. – Режим доступу :
http://www.twirpx.com/file/526289/.
80.Радчук В.Д. Функції перекладу. – Режим доступу :
http://www.twirpx.com/file/687389/.
81.Ребрій О. В. Сучасні концепції творчості у перекладі : монографія : ХНУ
імені В. Н. Каразіна. Харків, 2012. 376 с.
82.Романова О.О. Спеціальна лексика української мови як об’єкт
лінгвістичного дослідження : термін і професіоналізм. Термінологічний
вісник. 2013. Вип. 2(2). С. 42–47.
83.Савицька Л. В. Особливості перекладу англійських економічних термінів
українською мовою // Лінгвістичні дослідження. 2013. Вип. 35. С. 252–257.
84.Савчин В.Р. Новаторство Миколи Лукаша в історії українського
художнього перекладу : автореф. дис…канд. філол. наук : спец. 10.02.16
«Перекладознавство». Київ, 2006. 20 с.
85.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна енциклопедія.
Полтава : Довкілля К., 2006. 716 с.
86.Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми / О. О.
Селіванова. – Полтава: Довкілля-К, 2008. – 712 с.
87.Семигіна Т. В. Використання дискурс-аналізу в дослідженнях із соціальної
роботи // Наукові записки. Том 19. Спеціальний випуск : у двох частинах.
Ч. 2 / Національний університет «Києво-Могилянська академія». 2001. Том
19. С. 322–325.
88.Сєргєєва О. В. Особливості перекладу економічних текстів. Тексти і
завдання для розвитку навичок перекладу для студентів напряму
76
підготовки «Філологія. Переклад»: метод. Вказівки для студ. 5-го курсу /
уклад. Сєргєєва О. В. [Електронний ресурс]. – Хмельницький : ХНУ, 2013.
– 46 с. – Режим доступу : https://msn.tup.km.ua.
89.Сидорук Г.І. Основи перекладознавства. Методична розробка (англійською
мовою). – К.: Кондор, 2009. – 284 с. – Режим доступу :
http://www.twirpx.com/file/2012667/.
90.Содомора А.О. Студії одного вірша. – Режим доступу :
http://www.twirpx.com/file/395040/.
91.Стріха М. Український художній переклад: між літературою і
націєтворенням. – Науково-популярне видання. – Київ: Наш час, 2006. —
345 с.
92.Сурмін Ю. П. Наукові тексти: специфіка, підготовка та презентація : навч.-
метод. посіб. К. : НАДУ, 2008. 184 с.
93.Томіленко Л.М. Термінологічна лексика в сучасній тлумачній
лексикографії української літературної мови: монографія : Фоліант. Івано-
Франківськ, 2015. 160 c.
94.Фецко І.М. Термінологія музейництва : формування, системо-культурна
організація, термінотворення : дис…канд. філол. наук : спец. 10.02.01
українська мова, Львів, 2015. 611 с.
95.Філоненко С. О.Масова література в україні: дискус, гендер, жанр:
монографія: ТНПУ ім. Гнатюка. Донецьк, 2011. 432с.
96.Чередниченко О.І. Переклад в Україні: історія і сучасність // Про мову і
переклад. – К.: Либідь, 2007. – С. 136-150. – Режим доступу :
http://www.twirpx.com/file/1120260/.
97.Черноватий Л. М., В. І. Карабан, І. О. Пенькова, І. П. Ярощук Переклад
англомовної економічної літератури. Економіка США. Навчальний
посібник для студентів вищих закладів освіти. – Вінниця, НОВА КНИГА,
2007. – 416 с.
77
98.Четверікова О. Р. Комунікативні та лінгвокультурологічні передумови
дослідження науково-популярного тексту // Науковий вісник Ізмаїльського
державного гуманітарного університету. 2016. Вип. 35. С. 178– 183.
99.Швачко С.О. Проблеми синхронного перекладу. – Навчальний посібник -
Вінниця: Фоліант, 2004. – 112 с.
100. Шевченко І. С., Морозова О. І. Проблеми типології дискурсу // Дискурс
як когнітивно-комунікативний феномен : монографія / за заг. ред. І. С.
Шевченко. Харків : Константа, 2005. С. 233–236.
101. Шляхова В. Лінгвістичні особливості перекладу наукового тексту //
Освіта й управління. 2012. № 2–3. С. 66–72.
102. Шмігер Т. Історія українського перекладознавства XX сторіччя / Тарас
Шмігер. – К. : Смолоскип, 2009. – 342 с. – (Серія “Пролегомени”).
103. Юсухно І.С., Основні способи утворення неологізмів у сфері економіки.
[Електронний ресурс] / Режим доступу: URL: http://www.confcontact.co
m/2014-nauka-v-informatsionnomprostranstve/fl4_yusuhno.htm
104. Яблочнікова В.О. Особливості перекладу безеквівалентної лексики //
Наукові записки. Серія “Філологічна”. – Острог: Видавництво
Національного університету “Острозька академія”. – Вип. 59. – 2015. –
С.249–251.
105. Яцій М.З. Латинські приказки та прислів’я з англійськими, німецькими,
іспанськими, українськими та українськими відповідниками. – Одеса: Б.в.,
2005. – 21 с.
106. Affixation in English. URL: http://www.linguisticsnetwork.com/affixation-
inenglish/(дата звернення: 25.06.2020).
107. Analysis of terminology in scientific-technical style.
URL:https://studopedia.ru/19_339624_Lecture--Analysis-of-terminology-
inscientific-technical-style.html(дата звернення: 22.04.2020).
78
108. Angelelli Claudia V. (Editor). The Sociological Turn in Translation and
Interpreting Studies. – John Benjamins. 2014. – 145 pages. – (Benjamins Current
Topics). – Access : http://www.twirpx.com/file/1556288/.
109. Baker M. Routledge Encyclopedia of Translation Studies / Mona Baker. –
Routledge, 2008. – 654 p. – Access: http://www.twirpx.com/file/292345/.
110. Baker Mona. In Other Words: A Coursebook on Translation. – Second
edition. – Routledge: Oxon, UK, New York, USA, 2011. – 352 pages.
111. BD. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/BD(дата звернення: 25.09.2020).
112. Beaugrand R., Dressler W. Introduction to Text Linguistics. London:
Longman, 1994.
113. Boase-Beier Jean. A Critical Introduction to Translation Studies. –
Continuum, 2011. - 187 р. – Access: http://www.twirpx.com/file/856580/.
114. Braun instruction manuals URL:
https://www.braunhousehold.com/en/manuals (дата звернення: 04.10.2020).
115. Brinker K. Textlinguistik. Zum Forschungsstand in neuen linguistische
Teildisziplin.— In: Gegenwartssprache und Gesellschaft, Düsseldorf; 1972,
S. 50.
116. Carraway L. N. Improve scientific writing and avoid perishing. 2006. 383-
394 с. (155 no. 2).
117. Collins Online English Dictionary URL:
https://www.collinsdictionary.com/dictio nary/english (дата звернення:
02.10.2020).
118. Cowan, J. What are the essential features of a successful academic game?
SAGSET Journal, 1974. 17–22. 4(2).
119. Definition of 'text'. URL:
https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/te xt. (дата звернення:
10.03.2020).
120. Definition oftext (Entry 1 of 2) URL:
https://www.merriamwebster.com/dictionary/text(дата звернення: 10.03.2020).
79
121. Deliyannis C. Le grec moderne par les chansons. – Publisher: PRESSES
POCKET, 1993. – 189 p. – Access: http://www.twirpx.com/file/777453/.
122. DWddS – Das Wörterbuch der deutschen Sprache [Електронний ресурс] /
Режим доступу до словника : http://www.dwds.de.
123. Electrical Devices vs Electronic Devices—What’s the difference?
URL:https://www.electronicproducts.com/Misc/Electrical_Devices_vs_Electro
nic_ Devices_What_s_the_difference.aspx(дата звернення: 22.04.2020).
124. Eunson B. I. Communicating in the 21st Century. Chapter: Scientific and
Technical Writing. 2012. Edition: 3. URL:
https://www.researchgate.net/publication/263863855_Scientific_and_Technical
_Writing(дата звернення: 22.04.2020).[8, c. 10-14]
125. Eunson B. Writing in plain English. JohnWiley&Sons. 1996.48-71.
126. Гладич Г. Я. Економічний словник (німецько-український). – Тернопіль:
“Економічна думка”, 2004. 120 с.
127. Waz [Internet resource]. — URL: https://www.waz.de/ Сидоренков Ернест
“Структурно – семантичний аспект перекладу англійської та німецької
економічної термінології українською мовою» Міжнародна наукова-
практична студентська конференція «Євромови 2020: Інновації та
розвиток”.
128. Göpferich S. A Pragmatic Classification of LSP Texts in Science and
Technology. Target. 1995. № 7(2). P. 305-326.
129. Absatz Wirtschaft [Internet resource]. — URL:
https://www.absatzwirtschaft.de/
130. Faz [Internet resource]. — URL: https://www.faz.net/aktuell/
131. Frankfurter Rundschau [Internet resource]. — URL: https://www.fr.de/
132. Verbrauch zentrale [Internet resource]. — URL:
https://www.verbraucherzentrale.de/
133. DHZ [Internet resource]. — URL: https://www.deutsche-handwerks-
zeitung.de/
80
134. Perspektive [Internet resource]. — URL: https://perspektive-online.net/
135. Presse Portal [Internet resource]. — URL: https://www.presseportal.de/
136. MedienBlog [Internet resource].—URL: https://medienblog.hypotheses.org/
137. Börsen-Zeitung [Internet resource]. — URL: https://www.boersen-
zeitung.de/index.php
138. Wik [Internet resource]. — URL: https://www.wik.org/
139. Завадський Й.С., Осовська Т.В., Юшкевич О.О. Економічний словник /
Київ кондор. 2006. 27-62.