Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7416
Full metadata record
DC FieldValueLanguage
dc.contributor.advisorБагач, Ірина Григорівна-
dc.contributor.authorКолесник, Євгеній Вячеславович-
dc.date.accessioned2026-03-10T09:21:31Z-
dc.date.available2026-03-10T09:21:31Z-
dc.date.issued2024-
dc.identifier.urihttps://er.chdtu.edu.ua/handle/ChSTU/7416-
dc.language.isoukuk_UA
dc.subjectВійськовий дискурсuk_UA
dc.subjectПеркладацькі особливостіuk_UA
dc.titleВійськовий дискурс та особлиаості його перекладу.uk_UA
dc.typeMaster Thesisuk_UA
Appears in Collections:035 Філологія (Германські мови та літератури (переклад включно), перша - німецька)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Колесник Євгеній 2024 диплом.pdf
  Restricted Access
431.48 kBAdobe PDFView/Open Request a copy


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.

Extracted text
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет гуманітарних технологій
Кафедра іноземних мов та міжнародної комунікації
КОЛЕСНИК ЄВГЕНІЙ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
ВІЙСЬКОВИЙ ДИСКУРС ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО ПЕРЕКЛАДУ
Кваліфікаційна робота магістра
Спеціальність: 035 Філологія
Спеціалізація: 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно),
перша – німецька
Освітня програма: Германські мови та літератури (переклад включно), перша
– німецька
Науковий керівник
Багач І. Г.
кандидат педагогічних
наук, доцент
Кваліфікаційна робота допущена до захисту рішенням кафедри ІММК,
протокол №_____ від «___» _________ 2024 р.
Зав. кафедри ІММК_______________к .пед.н., доц. Чепурна М. В.
Черкаси – 2024
2
MINISTRY OF EDUCATION AND SCIENCE OF UKRAINE
CHERKASY STATE TECHNOLOGICAL UNIVERSITY
Faculty of Humanitarian Technologies
Department of Foreign Languages and International Communication
KOLESNYK YEVHENII VYACHESLAVOVYCH
MILITARY DISCOURSE AND SPECIFICS OF ITS TRANSLATION
Master’s Project
Speciality: 035 Philology
Specialization: 035.043 Germanic Languages and Literatures (translation
included), first – German
Academic programme: Germanic Languages and Literatures (translation included),
first – German
Scientific Supervisor:
I. G. Bahach
Candidate of Pedagogic Science (Ph.D.),
Associate Professor
Master’s project is admitted for defence by the department meeting of Foreign
Languages and International Communication
Report № ________ dated «_______________» 2024;
Head of Foreign Languages and International Communication
Department_____________ Candidate of Pedagogy, Associate Professor
M. V. Chepurna
Cherkasy – 2024
3
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………………......3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯПРОВІЙСЬКОВИЙДИСКУРС……………..……………….8
1.1. Визначення терміну «дискурс» та розкриття його сутності………………8
1.2.Жанрова приналежність дискурсу………………………………………...15
1.3. Визначення поняття «військовий дискурс»………………………………18
Висновки до розділу 1……….……………………………………..…………..23
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУВІЙСЬКОВОГОДИСКУРСУ………...25
2.1. Вимоги до перекладача, який працює з текстами військового
дискурсу.……………………………………………………………………………….26
2.2. Специфіка перекладу текстів військової тематики………………………27
2.3. Використання перекладацьких трансформацій при перекладі текстів
військової тематики…………………………………………………………………...34
Висновки до розділу 2…………………………………………………..……...39
РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУВІЙСЬКОВГОДИСКУРСУ…………………...42
3.1. Огляд та аналіз прикладів перекладу текстів військового дискурсу……42
Висновки до розділу 3………………………………………………………….68
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ……………………………………………………………...70
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………..73
СПИСОКДЖЕРЕЛФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ………………………………...79
4
ВСТУП
Сучасна Україна знаходиться у епіцентрі геополітичних подій, що
відбуваються на Євразійському континенті. Найбільш масштабна війна з часів
Другої світової, яка розгортається у самому центрі Європи безумовно впливає на
те, у якому напрямку розвиватимуться різноманітні науки та дисципліни. Цей
вплив охоплює і перекладознавство, сферу яка є необхідною у воєнний час,
оскільки саме ця галузь відповідає за критично важливий елемент у ланцюгу
взаємодії з країнами, що забезпечують допомогу у боротьбі з Росією – комунікацію.
Знання мов та здатність якісно виконати переклад завжди були тими
навичками, що цінувалися у воєнний час, оскільки саме за допомогою таких вмінь
сторони, що воюють, мали змогу дізнаватися про майбутні операції противника,
вивчати наявні у опонента технології, проводити допити полонених та будувати
комунікацію з союзниками. Така затребуваність пояснює стрімкий зріст наукових
робіт та досліджень, пов’язаних з перекладознавством у післявоєнні роки XX
століття.
Оскільки дослідження дискурсу представляє інтерес для спільноти
мовознавців в усьому світі, роботою, пов’язаною з детальним аналізом поняття та
формулюванням визначення, займалася значна частина науковців. Серед них:
Зелліг Харріс [57], Еміль Бенвеніст [50], Мішель Фуко [61], Тен ван Дейк [65, 66,
67, 68, 69, 70], Норман Ферклаф [62], ІринаШевченко [37,38], ОленаМорозова [37],
Флорентій Бацевич [5, 6], та інші.
Визначення понять «дискурс» та «військовий дискурс» є першим кроком на
шляху до дослідження та розкриття теми роботи. Слово «дискурс» має французьке
коріння та походить від лексичної одиниці discours, яке може бути перекладене у
таких значеннях «промова», «розмова». Вищезгадане французьке слово, в свою
чергу, походить від латинського слова «discursus», що має синонімічне значення та
може бути інтерпретоване як «дискусія».
Більш детально про вищевказані концепції буде зазначено у першому розділі
роботи, проте дослідження, що були виконані вищезгаданими науковцями дозволяє
зробити висновок, що сучасне розуміння поняття «дискурс» є відносно новим та
5
комплексним: тобто тим, що може бути розглянути під різними кутами та містити
багато різних факторів, які мають бути досліджені.
Актуальність роботи зумовлена фактом, що розуміння основ та правил при
роботі з військовим дискурсом є критичним для мовознавців, які планують
працювати у цій сфері та виконувати поставлені завдання для ефективного
функціонування України в умовах війни. Визначення базису та головних
принципів перекладу військового дискурсу є важливим завданням, результат
виконання якого дозволить більш якісно працювати з текстами військової
тематики.
Новизна дослідження зумовлюється аналізом способів перекладу
документів та звітів, що були нещодавно розсекречені розвідкою Сполучених
Штатів Америки, та які стосуються діяльності противника, з яким Україна
перебуває у стані війни та нашої країни безпосередньо, а також інструкцій до
західної зброї. Такий аспект є важливим, оскільки війна та військова тематика
завжди були актуальними темами для обговорення по всьому світу, а конкуренція
та перегони озброєння ніколи не зупинялися, такі реалії призвели до появи
передового озброєння у різних країнах нашої планети.
Метою дослідження є аналіз особливостей перекладу текстів, що є
складовою військового дискурсу, оскільки він є комплексною системою, яка
функціонує за своїми правилами та містить багато аспектів, що можуть викликати
труднощі у процесі його перекладу.
Головні завдання, які має на меті виконати це дослідження такі:
1. Визначення та аналіз наліз понять «дискурс» та «військовий дискурс».
2. Визначення жанрової приналежності «дискурсу».
3. Пошук та виявлення певних тенденцій та принципів, наявних при
перекладі текстів військового характеру.
4. Пошук та аналіз лексичних та граматичних особливостей у процесі
перекладу військового дискурсу.
5. Аналіз застосування перекладацьких трансформацій при перекладі
військових текстів.
6
Поставлені завдання мають на меті сформулювати розуміння про природу
понять «дискурс» та «військовий дискурс», особливості та принципи їхнього
перекладу.
Об’єкт дослідження – англомовні військові посібники, документація,
настанови, інструкції воєнної тематики, які презентують військовий дискурс.
Предметом дослідження, в свою чергу, є детальне вивчення особливостей
перекладу текстів військової тематики, визначення тенденцій та головних
принципів, знання яких є необхідним для якісного перекладу складових
військового дискурсу.
Методи дослідження, які були використані для досягнення мети,
поставленої у кваліфікаційній роботі. У роботі використані такі загальнонаукові
та лінгвістичні методи дослідження:
1) індукції і дедукції, аналізу та синтезу, монографічний (для науково-
літературного пошуку і вивчення робіт з обраної тематики);
2) описовий (для представлення фактів перекладу англомовної термінології);
3) системного аналізу (для систематизації та аналізу наукових джерел,
систематизації отриманих результатів);
4) логічний (для формування структури роботи та представлення результатів
дослідження);
5) структурний (для синхронного аналізу мовних явищ у воєнно-політичній
термінології).
Матеріал дослідження. Під час роботи було використано наукові статті,
монографії, термінологічні словники, навчальні посібники, довідкову літературу
та автореферати.
Загальний обсяг лексикографічних джерел становить більше 6 друкованих
сторінок.
В якості джерел фактичного матеріалу було обрано такі військові
інструкції, посібники, підручники та документація як: Ranger Handbook (78) та його
переклад українською Підручник Рейнджера (73), AR15 Semi-Automatic Instruction
7
(74), Declassification review of the Intelligence Community Assessment (75), Instruction
for use. Relaunch Standard (77).
Теоретичне завдання проведеної роботи ґрунтується на визначенні та
висвітленні специфіки воєнної та військової термінології та використанні
перекладацьких трансформацій у процесі перекладу текстів військового дискурсу.
Практичне значення роботи полягає у потенційному використанні
результатів проведеного дослідження у теоретичних курсах перекладознавства з
англійської мови та лексикології.
Структура роботи. Повний обсяг роботи складає 78 сторінок. Основний
зміст було викладено на 71 сторінці комп’ютерного тексту. Список використаних
джерел складається з 72 найменувань, а список джерел фактичного матеріалу – з 6
найменувань.
У першому розділі внаслідок опрацювання праць як вітчизняних, так
іноземних науковців було визначено понять «дискурс», «військовий дискурс» та
проаналізовано погляд на їхню сутність. Окрім того, було схарактеризовано
жанрову складову дискурсу та запропоновано власний погляд на оптимальну
систему його поділу.
У другому розділі було розглянуто погляди на необхідну компетенцію
військового перекладача та опрацьовано питання щодо специфіки текстів
військового дискурсу та особливостей їхнього перекладу. Також було почато
аналіз використання перекладацьких трансформацій, які є характерними для
текстів зазначеного типу.
У третьому розділі роботи було комплексно опрацьовано англомовні
тексти військового дискурсу та їхній переклад. Було визначено основні
трансформації та перекладацькі прийоми, які функціонують у вищезазначених
текстах.
У загальних висновках було викладено головні теоретичні положення та
результати проведеної практичної роботи та сформульовані результати
дослідження.
8
Розділ 1
ПОНЯТТЯ ПРО ВІЙСЬКОВИЙ ДИСКУРС
1.1. Визначення терміну «дискурс» та розкриття його сутності
У другій половині ХХ століття, у період, коли наука про перекладознавство
почала активно розвиватися, серед термінів, якими оперують лінгвісти, з’явилося
поняття «дискурс». Слово не було неологізмом, адже відомо, що воно існувало за
часів Римської імперії та мало значення «дискусія» у класичній латинській мові.
Згодом, у пізній латині, формі мови, яка була поширена у пізній античності,
поняття дискурсу наблизилося до значення «розмова», а з настанням епохи
середньовіччя латинська мова знову зазнала певних трансформацій, і слово
«discursus» за своїм значенням наблизилося до таких понять як «міркування»,
«мислення» або «аргументація».
При детальному дослідженні етимології латинського слова «discursus»
можна помітити, що воно походить від двох морфем: «dis-», частки, що може
вказувати на відсутність, протилежність або відокремленість, та «currere»,
дієслова, що може бути перекладене як «бігти».
Згодом, з розвитком мов романської групи, тобто тих, що походять від
латини, термін з’явився у французькій. У словниках цієї мови можна зустріти таке
поняття як «discours», яке можна перекласти українською як «розмова» або
«промова».
Отже, можна зробити висновок, що слово «дискурс» має досить давнє
походження і бере свій початок ще з часів використання старої латини.
Сучасне визначення терміну «дискурс» є предметом полеміки та дискусій
багатьох науковців. Наразі не існує консенсусу щодо єдиного визначення
вищезгаданого поняття.
Як було згадано раніше, у перекладознавстві термін «дискурс» з’явився у
другій половині ХХ століття. Вважається, що першим науковцем, який вжив слово
9
«дискурс» у близькому до сучасного розуміння, є американський дослідник
мовознавства Зелліг Гарріс [57].
У 1952 році науковець написав статтю під назвою “Discourse analysis” [57],
у якій ретельно дослідив питання дискурсу. Зелліг Гарріс дійшов висновку, що
дикурс є нічим іншим, як «сполукою послідовно написаних або вимовлених усно
речень однією або декількома особами у певній ситуації» [57]. Він також зазначає,
що «процес мовлення з’являється не у випадкових словах, а у пов’язаному
дискурсі, від одного висловлювання до десятитомної роботи, від монологу до
дискусії на Юніон-сквер» [57]. Окрім того, Зелліг Харріс вважає, що довільні
конгломерації речень представляють інтерес лише для перевірки їхньої
граматичної складової і що між такими реченнями неможливо знайти
взаємозалежності, в той час як послідовні речення пов’язаного дискурсу, навпаки,
є цікавими для їхнього аналізу методами описової лінгвістики, оскільки такі методи
досліджують відносний розподіл елементів у рамках пов’язаного фрагмента мови
[57].
Отже, робота виконана Зеллігом Гаррісом започаткувала сучасне розуміння
поняття про дискурс у мовознавстві. Важко не погодитись із думкою про те, що
дискурс прямо пов’язаний з ситуацією, у якій безпосередньо відбувається
мовлення. Проте, пізніше з’явилися інші науковці-лінгвісти, у яких був власний
погляд на те, чим саме є дискурс та якою є його сутність.
У цьому сенсі великий внесок зробили французькі лінгвісти ХХ століття.
Незабаром після публікації роботи Гарріса, француз Еміль Бенвеніст у своїй праці
«Проблеми загальної лінгвістики» [50] виклав власний погляд на сутність
дискурсу. Науковець висловив думку, що будь яка комунікація може бути
дискурсом, якщо у ній наявний мовець та реципієнт, який зазнає певного впливу
першого, при цьому, результат мовлення має бути відокремленим від процесу,
тобто дискурсу [50].
Варто також зазначити, що дослідженням сутності дискурсу та спробою дати
визначення займалися не тільки філологи. Дискурс є багатогранним поняттям, а
отже, його аналізом займалися й дослідники інших наук.
10
Особливо цікавим у цьому сенсі є праці французького філософа й історика
Мішеля Фуко, оскільки його розуміння дискурсу дозволяє розглянути поняття з
нової, філософської точки зору. Так, у своїх роботах під назвою «Порядок
дискурсу»[лекція (спитати як оформлювати посилання)] та «Археологія знання»
[61] філософ представив свою концепцію щодо того, чим є дискурс.
Мішель Фуко розуміє дискурс як певну соціальну систему, існування якої
обумовлене історично, яка продукує знання та значення [61]. Дискурс, на його
думку, є методом організації та структурування знань, який впорядковує соціальні
відносини за допомогою колективного розуміння логіки дискурсу та прийняття
його як соціального факту [61].
Велику роботу з аналізу такого явища як дискурс провів нідерландський
лінгвіст Тен ван Дейк. Науковець написав низку праць, у яких дослідив
вищезазначене поняття. Тен ван Дейк дійшов висновку, що дискурс може
складатися з трьох основних вимірів: тексту, соціального контексту та соціального
пізнання [68]. Дослідник зазначає, що у такій системі структура тексту та стратегії
дискурсу є ключовими для затвердження певної теми, в той час, як поєднання
соціального контексту та пізнання досліджує процес індукції тексту та залучає
індивідуальну систему пізнання [68].
Окрім того, Тен ван Дейк у своїх дослідженнях, що торкаються упереджень
у дискурсі [66, с. 55], запропонував загальну організацію цього поняття. Науковець
зазначає, що дискурс може містити глобальні та локальні структури, при цьому
перші визначаються дискурсом в цілому, або великими сегментами, в той час як
другий тип структур, локальний, може характеризуватися на рівні речень, їхнього
зв’язку один між одним та певними діями у процесі діалогу [66, с. 55]. Тен ван Дейк
наголошує, що важливим також є той факт, що важливі виміри дискурсу можуть
охоплювати обидва типи структур [66, с. 55].
Тен ван Дейк також зробив певні висновки щодо теми дискурсу. Лінгвіст
зазначає, що тема дискурсу може бути охарактеризована як найголовніша або
підсумовуюча ідея, яка підкреслює значення секвенцій речень дискурсу [66, с. 56].
11
Тема визначає сутність та узгоджує зв’язок цих елементів, або, іншими словами,
тема визначає, про що саме буде йтися у тексті [66, с. 56].
У своїй іншій праці “Discourse and Context. A Sociocognitive Approach” [67],
Тен ван Дейк висуває ідею про те, що дискурс можна продукувати та розуміти за
допомогою контексту, який, в свою чергу, є «визначенням комунікативної
ситуації» [67, с. 47]. Робота також торкається теми когнітивних та соціальних
функцій, які виконує дискурс. Серед них: координація, кооперація, встановлення
зв’язку, солідарності та інші [67, с. 224].
На нашу думку, варто також згадати висновок, який робить Тен ван Дейк у
своєму дослідженні щодо зв’язку дискурсу та знання. Лінгвіст зазначає, що дискурс
та моделі, які він передає та виражає є першочерговим засобом відтворення знань
як у повсякденній взаємодії, так і у публічному дискурсі [68, с. 53].
Вартим уваги також є те, що науковець назвав «функціональним
припущенням» [65, с. 7]. Тен ван Дейк пояснює функціональне припущення як
притаманне дискурсам явище, сутність якого полягає у тому, що процес розуміння
дискурсу та він сам функціонує у соціальному контексті [65, с. 6]. Тобто, дискурс
є не суто когнітивним явищем, а й соціальним, оскільки він продукується та
сприймається мовцями та слухачами у певній ситуації в соціокультурному
контексті [65, с. 6].
Визначною постаттю у сфері дослідження сутності дискурсу є англійський
лінгвіст Норман Ферклаф. Мовознавець вважає, що дискурс є способом
зображення аспектів реального світу [62, с. 124]. На думку Нормана Ферклафа,
дискурс охоплює процеси, зв’язки та структури матеріального світу, «ментального
світу» свідомості, почуття, вірування та соціальну сферу [62, с 124]. Науковець
вважає, що різні дискурси є різними перспективами світу, вони пов’язані з різними
зв’язками людей зі світом, які, в свою чергу, залежать від ролі особи у світі, її
соціальної та особистої приналежності та її зв’язками з іншими членами
суспільства [62, 124].
Вартим уваги є погляд Нормана Ферклафа на аналіз дискурсу. У своїй праці
Ферклаф зазначає, що його підхід до аналізу дискурсу ґрунтується на припущенні,
12
що мова є невід’ємною складовою соціального життя, яка діалектично
перетинається з іншими частинами соціального життя, а отже дослідження та
соціальний аналіз завжди мають брати до уваги мову [62, с. 2].
Окрім того, мовознавець Норман Ферклаф стверджує, що у своєму підході
до аналізу дискурсу він намагається подолати відокремлення роботи, що була
натхнена соціальною теорією, яка нівелювала аналіз тексту та роботи, що
фокусується суто на аналізі суто мови у тексті та не бере до уваги соціальну
проблематику [62, с 3]. Норман Ферклаф зазначає, що аналіз тексту є ключовим у
аналізу дискурсу, проте другий, в свою чергу, не є суто лінгвістичним аналізом
тексту [62, с. 3]. Науковець розглядає аналіз дискурсу як коливання між фокусом
на певних текстах та фокусом на те, що він називає «порядком дискурсу», відносно
стійкою соціальною структурою мови, яка є одним з елементів відносно стійкої
структури соціальних практик [62, с. 3].
Норман Ферклаф вважає, що дискурсу, як способу вираження, притаманне
повторення, спільність у сенсі використання його групами людей та стабільність
[62, с 124]. У будь якому тексті можна знайти велику кількість відображень
аспектів дійсності, проте не можна назвати кожне відображення окремим
дискурсом [62, с. 124]. Дискурси, на думку науковця, виходять за рамки конкретних
та локальних відображень, при цьому окремі дискурси здатні створювати багато
специфічних відображень [62, с. 124].
Варто зазначити, що при порівнянні поглядів Тена ван Дейка та Нормана
Ферклафа щодо сутності дискурсу, можна зробити висновок про те, що науковці
досягають консенсусу щодо того, що вагомими аспектами у розумінні поняття
«дискурс» є саме соціальна сфера, індивідуальні особливості учасників та
комунікативна ситуація у якій безпосередньо відбувається вищезазначене явище.
Окрім того, про важливість соціального контексту у дискурсі зазначає Мішель
Фуко. Також, Зелліг Харріс, який започаткував сучасне розуміння поняття
«дискурс» висловлює тези щодо важливості взяття до уваги ситуації та контексту
у процесі аналізу вищезгаданого явища. Сутність таких тез збігається з розумінням
дискурсу науковців, що були зазначені раніше. Отже, ґрунтуючись на поглядах та
13
аргументах вищезазначених науковців є підстави стверджувати про те, що при
аналізі та дослідженні певного дискурсу не можна нівелювати такими важливими
складовими дискурсу як соціальна сфера, ситуація у якій він відбувається та
особисті якості його адресатів та адресантів.
Згідно з поглядами вітчизняних філологів І. Шевченко [37, 38] та
О. Морозової [37], дискурс є процесом мовлення, який відбувається у рамках
певної мисленнєвої та соціальної діяльності, окрім того, мовознавиці зазначають,
що він (дискурс) є інтегральним феноменом такої діяльності, яка саме є процесом
та результатом та містить як лінгвальний, так і екстралінгвальний аспекти
[37, с. 26- 28].
Інший вітчизняний мовознавець Ф. Бацевич [5] вважає дискурс певним типом
інтерактивної діяльності або комунікативного явища, якому можуть бути властиві
декілька форм вияву, тобто паралінгвальну, усну або письмову. Окрім того, він
відбувається у рамках визначеного комунікативного каналу, при цьому, дискрусу
властиві соціальні, психологічні, психічні або мовні аспекти, які визначаються
тематикою комунікативної ситуації, формують різні жанри мовлення [5, с. 154].
При аналізі визначень дискурсу за І. Шевченко, О. Морозової та Ф. Бацевич
можна помітити тенденцію, яка наявна у поглядах на дискурс іноземних науковців,
що були зазначені раніше у розділі: Мішеля Фуко, Зелліга Гарріса, Тена ван Дейка
та Нормана Ферклафа. Сутність такої тенденції полягає у тому, що вітчизняні
науковці, як і іноземні, зазначають про те, що дискурс варто розглядати у рамках
певної ситуації, в якій він відбувається, окрім того, при детальному розгляді
поглядів Ф. Бацевич можна помітити аспекти, про які зазначено у працях іноземних
науковців, щодо важливості для аналізу дискурсу таких факторів, як соціальні,
психічні та психологічні особливості.
Окрім того, науковиця К. Серажим зазначає, що дискурс можна
охарактеризувати як багатозначний термін [33 ,с. 7] та визначити його як існування
тексту у свідомості мовців, поєднання інформації, яку реципієнти отримують
безпосередньо з тексту та наявні знання про ситуацію, причини його створення у
«ментально-чуттєвому полі індивідуального «Я» [33, с. 13]. На нашу думку,
14
вищезазначене твердження науковиці К. Серажим вдало описує сутність дискурсу,
оскільки, на наш погляд, дискурс справді є надзвичайно комплексним поняттям,
що підлягає детальному дослідженню. Окрім того, важко не погодитись з
твердженням про характерне для дискурсу «фонове існування» та історично
сформовані знання про явища, які охоплює визначений тип дискурсу, які
реципієнти можуть отримати як свідомо, у процесі ознайомлення з текстом, що є
складовою певного дискурсу, або несвідомо, поглинаючи інформацію про певну
сферу у фоновому режимі протягом життя.
Як зазначає В. Погонець [28, 29], дискурс можна також розуміти як вид
комунікативної діяльності, яка може бути виражена у різних формах вияву, та
відбувається у рамках визначеного комунікативного каналу. При цьому,
результатом такої діяльності є утворення певних мовленнєвих жанрів [29, с. 67].
На наш погляд, погляд дослідниці В. Погонець є цікавим та доречним та, ми
вважаємо, що твердження про можливість дискурсу бути вираженим у різних
формах є вірним, оскільки абстрактність та комплексність зазначеного явища
дозволяє йому бути реалізованим за допомогою різних прийомів та втілена у
різноманітних формах.
Мовознавиця В. Бурбело [7] пропонує таке визначення поняття «дискурс»:
закріплена у мовленнєвому просторі функціонально-смислова єдність певних
комунікативно організованих системних ознак, що може потенційно
повторюватись, при цьому, основною ознакою, що диференціює дискурс є
комунікативний модус, функцією якого є визначення інших мовних параметрів [7].
Отже, провівши аналіз наявних поглядів щодо сутності поняття «дискурс»
можна зробити висновок про те, що серед науковців, як вітчизняних так і
закордонних, поки що не існує консенсусу щодо того, як може бути визначений
дискурс. Окрім того, можна стверджувати про те, що однією з причин відсутності
єдиного визначення дискурсу може бути характерна для нього
міждисциплінарність, про яку свідчить зацікавленість у дослідженні теми
науковців різних галузей.
15
Варто також зазначити, що, ґрунтуючись на наведених вище поглядах
науковців, ми хочемо запропонувати власне визначення дискурсу. На наш погляд,
дискурс є системою певних реалій, термінів, мовних особливостей яка функціонує
у визначеній сфері та може бути виражена у формі усного або письмового
мовлення.
1.2. Жанрова приналежність дискурсу
Для того, щоб розкрити проблему зв’язку поняття дискурсу з жанром, в
першу чергу необхідно дослідити, чим саме є жанр.
Кембріджський словник надає таке визначення поняття «жанр»: стиль, якому
притаманний певний набір характеристик [52].
Інший словник, під назвою Merriam-Webster, визначає поняття жанр як
категорію літературного твору, яка може бути охарактеризована певним стилем,
формою або змістом [60].
Науковиця Емі Девіт [55], професорка з Університету Канзасу, зазначає, що
конвенційна концепція жанру полягає у тому, що він є системою класифікації
тексту, яка засновується на спільній формальній характеристиці [55, с. 6].
На наш погляд, жанр може бути визначений як система певних
характеристик, які визначають стилістичні, мовні або структурні особливості, які
буде містити текст.
Дискурси, в свою чергу, виконують певні функції, на які треба зважати у
процесі його класифікації. Так, дискурси умовно можна розділити на декілька
категорій: усний, цивільний та письмовий [63].
Цивільний дискурс стосується обговорення певних питань, що є актуальними
для суспільства з метою розширення знань та сприяння розумінню [72].
Усний дискурс можна охарактеризувати як постійний процес ситуаційної
інтерпретації комунікативних інтенцій мовця, елементом якого є очікування певної
реакції адресата. При такому процесі дискурс продукується обома учасниками та
є їхньою спільною діяльністю, яка передбачає їхню співпрацю [71].
16
Як зазначено на ресурсі Grammarly, письмовий дискурс – це дискурс,
виражений у письмових працях, таких як: есе, книги, статті та інші. Головною
метою дискурсу є обмін ідеями, інформування, переконання або виклик емпатії у
реципієнтів. Загалом, письмовий дискурс може бути поділений на чотири категорії:
описовий, розповідний, експозиційний та аргументаційний [56].
Перший тип, описовий, розрахований на звернення до почуттів. Другий,
розповідний, реалізується за допомогою певної оповіді, такий тип дискурсу може
охоплювати репортажі, біографії, історії та інше. Головною функцією
експозиційного дискурсу є інформування реципієнта. Наукові роботи, інструкції,
академічні праці є складовими такого типу дискурсу: їх головною метою є
забезпечення реципієнтів певною корисною інформацією. Аргументаційний тип
спрямований на переконання реципієнтів та спробу довести правдивість певної ідеї
або концепції. При цьому, у такому дискурсі головним елементом переконання є
логіка: автор доводить свою позицію не агресивно, а з застосуванням фактів та
обґрунтованих тез [56].
Окрім того, як зазначено на ресурсі Grammarly [56], дискурси можна
додатково розділити на три окремі категорії: поетичний, експресивний та
трансакційний [56]. Основою поетичного типу є різноманітні художні прийоми,
які зазвичай використовуються для того, щоб наголосити на певній ідеї, яку хоче
передати автор. При цьому, поетичний дискурс охоплює не виключно поезію, а й
прозу та драму. Складовими експресивного дискурсу є особисті листи, переписки,
щоденники або блоги. Трансакційний дискурс спрямований на надання
реципієнтам певних алгоритмів та пояснень. Враховуючи вищезазначене можна
зробити висновок, що складовими трансакційного дискурсу є інструкції [56].
В той же час, як стверджується на ресурсі ShariflingWordpress [64], важливим
є зазначення різниці між усним та письмовим дискурсами. Існує декілька аспектів,
які є функціонально відмінними у наведених типах дискурсів. Перш за все, усний
дискурс, на відмінну від письмового має бути сприйнятим відразу, в той час, як
кількість звернень до письмового не обмежується та може бути реалізовано
неодноразово [64]. Загалом, можна наголосити на таких головних відмінностях
17
вищезазначених типів дискусрів: комплексна граматична складова, лексична
щільність, номіналізація, експліцитність, контекстуалізація, спонтанність,
повторення [64]. Письмовий дискурс, на відмінну від усного, є більш граматично
комплексним, лексично щільним. У письмовому дискурсі існує також тенденція до
номіналізації: тобто певні процеси частіше виражені іменниками а не дієсловами,
окрім того, такий тип містить довші іменникові групи [64].
Лін Бліс з університету Х’юстона [59] та Аліса МакКейб [59] з
Масачусецького університету виокремлюють такі жанри дискурсу: розмова, або
діалог між двома та більше індивідами, сценарій, або опис повсякденних подій,
особиста розповідь, або спогад про певну подію, розповідь-фікшн, переказ та
експозиційний дискурс, який може бути виражений у формі опису певної
процедури [59].
У своїй праці “Writing Genres” Емі Девіт наголошує на тому, що риторики
поділяють дискурс на епідейктичний, юриспуденційний та деліберативний, але,
разом з цим, існують більш генералізовані або конкретизовані підходи до
класифікації: літературні та нелітературні, розповідні та нерозповідні, описові та
інші [55, с. 6].
Тен ван Дейк, в свою чергу, стверджує, що дискурсивні жанри та їхні
структури класифікуються не лише базовими структурами знань, а й
комунікативними ситуаціями, які представлені суб’єктивно у певному
контексті [67, с. 225].
Дослідженням визначення поділу дискурсу на певні типи займалися
українські мовознавці І. Шевченко [37, 38] та О. Морозова [37]. Ключові аспекти,
за якими, на погляд вищезазначених науковців може бути розподілений дискурс є
такими:
а) форма: І. Шевченко та О. Морозова виокремлюють усний та письмовий
дискурси;
б) адресат;
в) вид мовлення;
г) соціальна ситуація, у якій відбувається дискурс;
18
ґ) функціональна складова;
д) харакетристика адресата/адресанта;
е) комуніактивні принципи; [37, с. 233].
На наш погляд, найбільш оптимальною формою є дихотомічна форма поділу
дискурси на види. Під дихотомічною формою маємо на увазі виділення двох
основних форм дискурсу: усний та письмовий. Ми вважаємо такий поділ найбільш
вдалим, оскільки при детальному дослідженні дискурсу найбільш помітні
відмінності стає можливим виявити на етапі визначення того, є визначений дискурс
усним або письмовим. При цьому, варто наголосити, що такі відмінності
впливають на саму структуру дискурсу та, що кожен з цих двох типів дискурсів
має власні особливості. Так, на нашу думку, для усного типу дискурсу характерна
відсутність дотримання структурованості викладу матеріалу, спонтанність,
можливий відступ від певних мовних норм (наприклад наявність жаргонізмів,
порушення структури речення, використання неповних речень), значно менші за
обсягом речення, можлива більша експресивність та емоційна забарвленість
порівняно з письмовим типом дискурсу. Загалом, такі характерні риси усного
дискурсу можна пояснити тим, що він відбувається у режимі реального часу та у
присутності певної кількості слухачів, що робить неможливим його подальше
опрацювання та редагування та неминуче призводить до появи вищезазначених
особливостей, більша частина яких пов’язана з недотриманням певних мовних
норм.
В свою чергу, особливостями письмового дискурсу, на нашу думку, є значно
більша структурованість тексту порівняно з усним типом, більші за обсягом
речення, відсутність або значно менша кількість жаргонізмів та порушень норм
мови, якою він передається. Вищенаведені відмінності письмового дискурсу від
усного може бути пояснена можливістю детального аналізу, опрацювання та
редагування тексту перед доставленням його до реципієнтів.
1.3. Визначення поняття «військовий дискурс»
19
Сьогодні дослідження та аналіз військового дискурсу є критично важливими
завданнями для мовознавців України, оскільки розуміння базису та принципів його
функціонування дає змогу якісно виконувати задачі в інтересах України для
досягнення прогресу на міжнародній арені. Отже, є підстави стверджувати, що
проблема визначення поняття «військовий дискурс» перебуває у центрі уваги
низки науковців як в Україні, так і за межами держави.
В. Погонець розуміє поняття «військовий дискурс» як текст, який є
підкомунікативною системою мовлення, складовими якого є позамовні чинники
(прагматичні, психологічні або соціокультурні) [29, с. 67]. Науковиця також
зазначає, що до складових поняття «військовий дискурс» можна віднести дискурс,
пов’язаний з війною, військовими та їхньою діяльністю, політиків та їхній зв’язок
з війною, дискурс журналістів, які займаються висвітленням подій, що
відбуваються на війні за допомогою засобів масової інформації [29, с. 67]. Окрім
того, згідно з поглядами В. Погонець, можна виділити два головних типи
військового дискурсу: неформальний та формальний [29, с. 67]. Для формального
виду характерною є літературна фразеологія та лексика, вузькоспеціалізована,
міжгалузева термінологія, в той час як неформальний військовий дискурс може
бути виражений розмовною лексикою та фразеологією, містити жаргонізми або
професіоналізми [29, с. 67]. В. Погонець також робить висновок, що військовий
дискурс за своєю формою може бути поданий монологічно: тобто вираженим у
наказах, розпорядженнях, промовах, доповідях, статтях, оглядах, зведеннях, або ж
діалогічно, у спілкуванні військовослужбовців, політиків або журналістів
[29, с. 67]. Також зазначається, що складовою неформального типу військового
дискурсу є безпосереднє неформальне спілкування як у військовому середовищі,
так і за його межами, проте здебільшого такий тип представлений у художніх
текстах або репортажах військових кореспондентів [29, с. 68].
В. Погонець наголошує на тому, що до окремої категорії можна віднести
тексти, які за своїм статусом є міждискурсивними, тобто такими, що займають
проміжну позицію між двома видами військового дискурсу, формальним та
20
неформальним [29, с. 68]. Прикладом текстів такої категорії може бути військова
публіцистика, оскільки лише тематика таких текстів може бути охарактеризована
як «військова», в той час як їхні основні риси підпадають під класифікацію газетних
або публіцистичних текстів [29, с. 68].
В. Погонець підсумовує, що військовий дискурс може бути визначений як
соціально-професійний дискурс, що пов'язаний з військовою діяльністю та війною,
окрім того, за словами науковиці, він є складовою суспільно-політичного дискурсу
та має безпосередній зв'язок з публіцистичним, технічним, художнім та науковим
дискурсами [29, с. 69].
Дослідженням поняття «військовий дискурс» займалися такі науковці як
Т. Корольова [22], Р. Сорич [22] та О. Александрова [22]. Згідно з поглядами
вищезазначених науковців, військовий дискурс є когнітивно-комунікативною
системою, яка представляє собою систему концептів, які відображають уявлення
про певні явища, реальні та уявні об’єкти, раціональну та емоційну оцінку та засоби
спілкування, що забезпечують комунікацію із зовнішнім світом та між собою у
визначених ситуаціях взаємодії або протидії [22, с. 372]. При цьому, стверджують
науковці, основою такої системи є концепти військової сфери у формі термінів,
професіоналізмів та жаргонізмів [22, с. 372].
На думку Н. Бхіндер [8], яка сформулювала визначення на основі аналізу
наукової літератури [8], військовий дискурс є письмовим або усним актом
комунікації, який може бути використаним для реалізації формального або
неформального спілкування у військовому контексті [8]. За словами науковиці,
такий тип дискурсу описує звання, тактику ведення війни, військові дії, зброю або
організацію військових формувань [8].
Науковиці Т. Сукаленко [35] та С. Шпетна [35] дотримуються погляду про
те, що військовий дискурс є специфічним типом мовленнєвої діяльності, який
безпосередньо пов’язаний зі збройними конфліктами та військовою справою, та
може бути охаракетризований наявністю значної кількості спеціалізованої лексики,
фразеології, термінології, та, окрім того, може містити стилістичні прийоми або
мовні засоби, у яких наявна власна парадигма мови [35, с. 98]. Окрім того, за
21
словами дослідниць, такий тип дискурсу репрезентує лінгвоментальну картину
світу, складовими якої можуть бути лексичні одиниці, вирази, символи, терміни
або асоціації, пов’язані з бойовими діями, тактикою або стратегією війни,
військовою технікою і іншими факторами військової сфери [35, с. 98]. Разом з цим,
у статті, авторами якої виступили вищезазначені науковиці, зазначено, що
функціонування військового дискурсу відбувається за допомогою ментальних
одиниць, прикладами яких можуть бути: бойова підготовка, стратегія, взаємодія,
тактика, бойова операція, координація, розвідка, наступ [35, с. 98].
На нашу думку, з огляду на вищезгадані концепції «дискурсу» можна вивести
таке визначення для поняття «військовий дискурс»: це система певних термінів,
мовленнєвих ситуацій, концепцій та реалій, які функціонують безпосередньо у
військовій сфері та є притаманними виключно цій галузі.
Варто також зазначити, що сучасні мовознавці фокусуються на визначені
різниці між поняттями «військовий» та «воєнний» дискурс. Таким чином, проблема
була висвітлена у статті науковиці О. Стадник [34], де вона зазначила, що воєнний
дискурс є більш широким поняттям, оскільки воно охоплює весь спектр
комунікативних подій, як простір війни, так і простір війська [34, с. 64]. За
визначенням О. Стадник, воєнний дискурс є результатом низки процесів, які
реалізуються у формі воєнної публіцистики, воєнно-художньої літератури, воєнно-
політичних матеріалів тощо [34, с. 64]. Прикладами таких процесів є: політичні,
соціокультурні, історичні та психологічні процеси [34, с. 64].
Зазначається також, що воєнний дискурс може бути репрезентований
емоційним типом мовлення, у процесі якого суб’єкт, що його продукує виражає
власне емоційне ставлення до певних подій, явищ, образів або уявлень [34, с. 64].
Разом з тим, О. Стадник розглядає військовий дискурс як такий, у якому наявна
структурованість та чіткість, які спостерігаються під час комунікації учасників, які
функціонують у межах вищезазначеного дискурсу [34, с. 64]. Таку тенденцію
можна помітити у військових настановах, документах, розпорядженнях або наказах
[34, с. 64]. Окрім того, науковиця О. Стадник стверджує, що у військовому дискурсі
може бути реалізоване використання військовими певних комунікативних
22
інтенцій, які виражені у формі спеціалізованої лексики, яка описує фрагменти
військової дійсності, при цьому, такий процес відбувається у рамках формального
та неформального регістру [34, с. 64]. О. Стадник робить висновок, що військовий
дискурс можна розуміти як мовленнєве утворення, яке може бути виражене усно
або письмово, яке стосується сфери ведення бойових дій; такий дискурс
репрезентується за допомогою вербальних та невербальних засобів вираження та
актуалізується у ситуативному контексті зі збереженням конкретного практичного
потенціалу [34, с. 65].
У зв’язку з викладеним вище, О. Стадник також підсумовує, що головною
відмінністю воєнного дискурсу від військового є перехід комунікативної події, що
відбувається у рамках військового дискурсу, у площину воєнного, при цьому, такий
процес відбувається кожного разу, коли така подія постає одиницею ведення війни,
де воєнний конфлікт є формою, у якій проходить військова комунікація [34, с. 65].
Подібного погляду на те, яке поняття є більш вузьким, дотримуються
науковці І. Гуржій [15] та Р. Пилявець [15]. Мовознавці роблять висновок, що
термін «військовий» є більш спеціалізованим та вужчим у низці своїх складових
аспектів, тобто є підстави стверджувати, що воєнний дискурс є ширшим поняттям
[15].
Разом з тим, науковиці Т. Сукаленко [35] та С. Шпетна [35] пропонують
відмінну від вищезазначених думку, про те, що військовий дискурс є більш
широким поняттям, оскільки містить будь який дискурс, що стосується питань,
пов’язаних з військовою сферою, складовими якого можуть бути дипломатичні,
економічні, політичні та наукові аспекти діяльності військових [35, с. 98].
Водночас, стверджують дослідниці Т. Сукаленко та С.Шпетна, більш специфічним
поняттям можна вважати воєнний дискурс, оскільки воно охоплює виключно
мовленнєві практики, які пов’язані зі здійсненням військових операцій та містить
такі аспекти сфери як тактики, стратегії, інформаційні війни та інше [35, с. 98].
Зважаючи на наведені вище погляди на те, яке поняття є ширшим, ми
дотримуємося думки, що поняття «воєнний дискурс» є більш загальним, оскільки
такий тип дискурсу охоплює низку аспектів, явищ та реалій, які безпосередньо
23
пов’язані з таким масштабним явищем як війна, в той час, як військовий дискурс
можна розуміти як складову першого, адже поняття «військо» функціонує у рамках
більш глобального концепту «війна».
Висновки до розділу 1
У першому розділі було розглянуто походження та сутність такого поняття
як «дискурс». Враховуючи викладені вище погляди науковців можна зробити
висновок про те, що дискурс є комплексною концепцією, яка містить низку
аспектів, які не дозволяють науковцям сформулювати єдине визначення
вищезазначеного терміну. Наслідком такої складності та неоднозначності поняття
про дискурс є наявність значної кількості поглядів на те, що саме являє собою
згадане раніше явище. Окрім суттєвої кількості визначень дискурсу, складністю у
розумінні його сутності є присуща йому міждисциплінарність. Така
характеристика значно ускладнює досягнення консенсусу щодо визначення
дискурсу, оскільки науковці різних сфер досліджують явище у контексті сфери, у
рамках якої відбувається такий аналіз.
Також було визначено основні типи дискурсу, що також свідчить про
характерну для явища комплексність. Варто зазначити, що, як і щодо визначення
сутності дискурсу, науковці наразі не можуть дійти консенсусу щодо єдиної
типології зазначеного явища.
Окрім того, було запропоновано власний погляд на визначення сутності
дискурсу, його дихотомічну структуру поділу на типи та розуміння того, яким
чином може бути визначення поняття «військовий дискурс». Також було
запропоновано власне визначення поняття «жанр».
Варто також зазначити, що було досліджено питання про те, яке з двох понять
(воєнний та військовий) є більш загальним. Зважаючи на те, що вітчизняні науковці
не дійшли консенсусу щодо вищезазначеної проблеми, нами також було
запропоновано власне розуміння того, який термін є більш вузьким за своїм
значенням.
24
Окрім того, було проведено аналіз та порівняння поглядів західних та
вітчизняних науковців щодо того, якою є сутність дискурсу. З огляду на проведене
дослідження та співставлення наявних поглядів вищезазначених науковців,
можемо зробити висновок, що вітчизняні та західні науковці дійшли певного
консенсусу у деяких аспектах щодо сутності дискурсу.
25
Розділ 2
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ
2.1. Вимоги до перекладача, який працює з текстами військового
дискурсу
Сьогодні військовий дискурс в Україні постійно знаходиться на порядку
денному, оскільки країна перебуває у стані війни. Це означає, що постійно існує
необхідність у певних ресурсах, в тому числі і людському. Під час війни завжди
існує потреба у людях, здатних налагоджувати комунікацію з союзниками та
допомагати будувати співпрацю для забезпечення своєї країни важливими
засобами для того, аби існувала можливість продовжувати вести оборону. Тобто,
професія перекладача є завжди актуальною та затребуваною під час війни, проте,
оскільки робота у військовій сфері є надзвичайно серйозною, існує низка вимог до
людини, яка планує працювати у зазначеній області.
Так, наприклад, науковець В. Балабін вважає, що військовий перекладач це
філолог, який, в той же час, є офіцером, що здатен бути компетентним міжмовним
та міжкультурним посередником, який, при цьому, володіє психолінгвістичними,
комунікативними, білінгвальними та міжкультурними компетенціями, що були
сформовані на професійному рівні та є головним суб’єктом лінгвістичного
забезпечення війська [2, с. 13]. Окрім того, В. Балабін визначає функції
перекладацької службової діяльності. На його думку, такі функції є узагальненими
видами військово-спеціальних завдань за професійними напрямками, які має
виконувати військовий перекладач [2, с. 13]. Такі функції, за визначенням В.
Балабіна, місять міжкультурну, воєнно-краєзнавчу (інформаційно-аналітичну),
військово-термінологічно (нормативно-кодифікуючу), лінгвопедагогічну
(дидактично-діагностичну), лігновдослідницьку (науково-пошукову), військово-
адміністративну та навчально-бойову діяльність [2, с. 13].
26
Вітчизняні науковці Т. Корольова [22], Р. Сорич [22] та О. Александрова [22]
визначають військовий переклад як різновид спеціального перекладу , який, окрім
того, може володіти певними особливостями, серед яких: наявність значної
кількості термінології, лаконічний та точний виклад матеріалу та відсутність
емоційної забарвленості. Дослідники зазначають, що до текстів військового
дискурсу можуть відноситися технічна документація, політичні тексти, художня
література та публіцистика, при цьому, при перекладі таких матеріалів перекладач
має особливу увагу приділити точності передачі тексту, оскільки опрацьований
матеріал може бути базою для проведення бойових операцій та прийняття
важливих рішень. Окрім того, зазначають Т. Корольова [22], Р. Сорич [22] та
О. Александрова [22], для того, аби досягти комунікативної рівноцінності
оригінального та вихідного текстів перекладач має застосувати значну кількість як
стилістичних, так і граматичних та лексичних трансформацій, а також використати
заміни лексико-семантичного характеру з метою вірної передачі змісту [22, с. 376].
Отже, ґрунтуючись на вищенаведеному твердженні дослідників
Т. Корольової [22], Р. Сорич [22] та О. Александрової [22], можемо прийти до
висновку, що людина, що займається перекладом текстів військового дискурсу,
окрім того, зобов’язана мати відповідний рівень компетенції та мати навички для
доречного застосування перекладацьких трансформацій які стосуються як
стилістики, так і семантики та граматичної структури тексту.
Варто також згадати погляди дослідника С. Янчука [40] щодо того, якими
характерними рисами володіє військовий переклад та якими професійними
якостями має володіти людина, що планує працювати у зазначеній сфері. Так, на
думку С. Янчука головною складовою лінгвістичного забезпечення особового
складу є саме військовий переклад. Окрім того, він також залежить від військово-
спеціальної лінгвістичної, військово-термінологічної, лінгводидактичної
лексикографічної та науково-дослідницької підготовки та вимагає від перекладача
вміти працювати у стресових умовах та мати високий рівень компетенції [40].
Особливу увагу на нашу думку варто звернути на дослідження ролі
перекладача у навчально-бойовій діяльності, оскільки армія України рухається до
27
західних стандартів і ми вважаємо, що якісно виконаний переклад є одним з
ключових елементів для досягнення вищезазначеної мети та забезпечення навчання
особового складу.
Отже, переклад текстів, які є складовою військового дискурсу, вимагає
високої концентрації, здатності до аналітичного мислення, стійкості до стресу та
загальної компетентності від тих, хто ним займається. Це стосується персональних
якостей перекладача. Проте, важливим питанням, яке варто дослідити є специфіка
безпосередньо текстів військового дискурсу.
2.2. Специфіка перекладу текстів військової тематики
На думку дослідників А. Гудманяна [13], А. Сітко [13] та Г. Єнчевої [13],
військові тексти є об’єктом спеціального перекладу. Окрім того, вищезгадані
науковці зазначають, що характерною особливістю текстів такого типу є
надзвичайно детальне та точне вираження думок, яке зумовлене наявністю великої
кількості термінології, що присутня у військовій сфері [13, с. 47].
На нашу думку, твердження вищезазначених науковців є вірним, оскільки
при детальному аналізі та порівнянні перекладів текстів військового характеру
справді можемо спостерігати тенденцію до використання чіткої та точної мови, а
також загальну насиченість текстів такого типу великою кількістю специфічної
термінології.
Інший вітчизняний дослідник В. Карабан робить висновок про те, що
переклад текстів військового дискурсу може бути охарактеризований великою
кількістю особливостей певних принципів та закономірностей, які функціонують
у зазначеному типі перекладу, окрім того, така специфіка може стосуватися жанру
текстів та складнощів, що виникають у процесі передачі тексту [18, с. 31].
Ми погоджуємося з вищенаведеним твердженням науковця В. Карабана
щодо значної кількості особливостей перекладу текстів, які входять до військового
дискурсу, оскільки вищезазначена сфера є надзвичайно комплексною та вимагає
28
дотримання перекладачем обережності у процесі роботи над матеріалом та знання
багатьох нюансів, наявних у мілітарній області.
На думку Є. Долинського [53] для військових текстів характерні такі
стилістичні особливості та техніки:
1) Фрагментація тексту за логічним принципом: на думку науковця, така
техніка дозволяє логічно та чітко виразити думку. Це досягається за допомогою
розподілу тексту на параграфи, розділи тощо. Окрім того, науковець зазначає, що
використання такої сегментації тексту можна прослідкувати у бойових звітах, в
яких суворо регулюється кількість та послідовність абзаців. При цьому, зазначає
Є. Долинський, військові-наукові та військово-технічні тексти не місять такої
спеціалізованої фрагментації по абзацам, проте вона прослідковується в усіх видах
військових текстів у формі поділу на частини, глави, секції тощо [53].
2) Комунікативна актуалізація, яка, за словами Є. Долинського, є технікою
яка надає тексту певну стилістичну конотацію мови, що використовується у
військовій сфері. Науковець стверджує, що стилістична складова текстів, що
входять до військового дискурсу, прямо пов’язана з семантичною та структурною
організацією матеріалу [53].
На нашу думку, наведені Є. Долинським стилістичні особливості та техніки,
що використовуються у текстах військового характеру мають сенс, оскільки, ми
вважаємо, що тексти такого типу мають бути структурованими та формальними,
чого можна досягти застосовуючи вищезазначені техніки.
На думку вітчизняного дослідника В. Лісовського [24, 25], головними
стилістичними якостями текстів військово-технічного характеру є точне та
зрозуміле викладення матеріалу, яке виключає наявність експресивних прийомів,
які надавали б тексту емоційної забарвленості, а також логічний стиль комунікації.
Окрім того, зазначає В. Лісовський, у текстах, що є складовими військового
дискурсу, відсутня образність висловлювань, яка на думку науковця не потрібна
при описі технічних приладів, проте, це не стосується воєнно-технічної
термінології безпосередньо, оскільки іноді у термінах наявна певна образність від
29
початку його функціонування у мові, яка, втім, може нівелюватися із часом [24,
25].
Науковиця О. Нікіфорова [27] робить висновок про те, що тексти, які входять
до складу військового дискурсу можуть виконувати інформативно-настановчу
функцію, яка розрахована на висвітлення державної політики, оборонну політику
держави, національну безпеку. Окрім того, дослідниця зазначає, що особливостями
текстів військової тематики є офіційність, відсутність як емоційності, так і
особистісного характеру, логічність та об’єктивність, послідовність, а також
точність викладу фактів та нейтральність [27 ,с. 38].
На наш погляд, вищезазначене твердження О. Нікіфорової про емоційну
нейтральність, яка характерна для текстів військового дискурсу є дуже влучним,
оскільки зазначена сфера вимагає від учасників здатності об’єктивно оцінювати
ситуацію, проводити аналіз, застосовувати аналітичний підхід та приймати
послідовні рішення задля оперативного реагування на ситуації, які цього
вимагають.
Вітчизняний дослідник Д. Мальцев [26] зазначає, що загалом, військову
лексику можна поділити на три основні типи:
1) Військова термінологія, яка позначає певні концепції, прямо пов’язані зі
збройними силами, способами ведення війни та військовою справою в цілому [26].
2) Військово-технічна термінологія, яка також охоплює наукові та технічні
поняття [26].
3) Військовий сленг, або емоційно забарвлену термінологія, яку
використовують військовослужбовці. Така лексика найбільш поширена у
розмовному стилі військовослужбовців та репрезентує стилістичні синоніми для
певних наявних військових термінів [26].
Вітчизняні дослідниці Т. Сукаленко [35] та Т. Шпетна [35] комплексно
дослідили питання про те, які особливості є характерними для текстів, які є
складовими військового дискурсу. Так, вищезгадані науковиці дійшли висновку,
що військовий дискурс загалом є відмінним від багатьох інших типів дискурсів, що
зумовлено наявністю у зазначеному типі дискурсу особливостей, які не є
30
характерними для інших. Так, найпершою характерною специфікою військового
дискурсу, яку виділяють Т. Сукаленко [35] та Т. Шпетна [35] є притаманна йому
чітка ієрархічність, оскільки основою такого типу дискурсу безпосередньо є
вертикальна структура командування. Окрім того, на думку дослідниць, кожен
рівень такої системи містить характерну термінологію, за допомогою якої ведеться
обмін важливою інформацією. Т. Сукаленко [35] та Т. Шпетна [35] зазначають, що
військовий дискурс має містити точні та чіткі висловлювання, оскільки він може
прямо впливати на безпеку та життя індивідів, що є його учасниками, а терміни, які
функціонують всередині такого дискурсу мають бути зрозумілими та
однозначними з метою запобігання розбіжностей у комунікації та її подальшому
порушенню. Окрім того, вважають вищезгадані дослідниці, військова термінологія
може бути охарактеризована як стримана та позбавлена емоційного забарвлення.
Зазначені тенденції можуть бути прослідковані при аналізі комунікації учасників
військового дискурсу, яка включає в себе документацію, розпорядження або накази
[35, с. 99].
Т. Сукаленко та Т. Шпетна серед іншого виділяють таку особливість
військового дискурсу як конфіденційність. Така специфіка зазначеного типу
дискурсу на думку дослідниць зумовлена наявною у текстах секретною
інформацією, яка вимагає використання спеціальної термінології та застосування
кодових слів. Т. Сукаленко та Т. Шпетна зазначають, що такі мовні засоби
використовуються для обміну такої різноманітної інформації такої як інструкції,
звіти про аналіз ситуації та загальний стан справ, команди, оцінку потенційних
загроз та взаємодію з союзниками [35, с. 100].
Окрім того, науковиці Т. Сукаленко [35] та Т. Шпетна [35] наголошують на
тому, що військовий дискурс, задля запобігання неправильному розумінню між
учасниками виконання поставлених задач, повинен бути націлений на вирішення
конкретних проблемних ситуацій для забезпечення максимально якісної співпраці
між військовослужбовцями, та, в той же час, має зберігати державну таємницю та
дотримуватися норм міжнародного права [35, с. 100].
31
Важко не погодитись з вищенаведеним твердженням Т. Сукаленко [35] та
Т. Шпетної [35] щодо того, якими якостями має володіти військовий дискурс. Ми
солідарні з науковицями щодо погляду на необхідність військового дискурсу бути
максимально точним, адже сфера, в якій він функціонує містить низку аспектів, що
стосуються безпосередньо життя та здоров’я громадян, отже на нашу думку є
критично необхідним, щоб такий тип дискурсу дозволяв максимально оперативно
та точно виконувати задачі та забезпечувати безпеку його учасникам.
Наступний аспект, який розглядають науковиці Т. Сукаленко [35] та
Т. Шпетна [35] – особливості в мовленні військового дискурсу. На думку
вищезгаданих науковиць, найбільшу частину мовних засобів військового дискурсу
складає вузькоспеціальна та міжгалузева термінологія, яка відображає формальний
тип зазначеного виду дискурсу. Така термінологія може описувати техніку, збройні
системи або обладнання, наприклад: гвинтівка, пістолет, винищувач, танк, граната
тощо. Водночас, для неформального типу військового дискурсу, на думку Т.
Сукаленко [35] та Т. Шпетної [35], який репрезентовано неформальним
спілкуванням між військовослужбовцями, є характерним використання абревіатур
та скорочень, наприклад: АК, MARCH, АР тощо.. Такий тип лексики, стверджують
дослідниці, дозволяють значно спростити та пришвидшити комунікацію мж
військовослужбовцями, зробити її більш ефективною під час виконання
різноманітних задач та під час ведення бойових дій. За словами Т. Сукаленко [35]
та Т. Шпетної [35], жаргонізми різного штибу так само як і фразеологічні вирази
можуть бути використані військовослужбовцями для передачі специфічного
контексту або сенсу. Окрім того, науковиці вважають, що у сучасних реаліях доволі
часто у мові, та безпосередньо у текстах військового дискурсу можуть з’являтися
неологізми, жаргонізми та сленгізми, що активно використовуються військовими
для позначення певних типів технологій, озброєння тощо, прикладами такої
лексики можуть бути така лексика, як «покемон», «сушка» тощо [35, с 100].
Важливим аспектом на нашу думку є факт, що використання такої лексики
(неологізмів, жаргонізмів, сленгізмів) є характерним не виключно військовими.
Лексика такого типу є елементом військового дискурсу, проте, може мігрувати у
32
цивільне інформаційне поле внаслідок використання її засобами масової
інформації та виходити за межі зазначеного типу дискурсу, набуваючи нових
сенсів.
Інші вітчизняні дослідники Т. Корольова [22], Р. Сорич [22] та
О. Александрова [22] вказують на таку специфіку військового дискурсу, як його
постійне протікання в умовах небезпеки, яка вимагає від учасників швидкого
реагування, точності та коректності висловлювань та дій, які можуть вплинути на
успішність виконання завдання та збереження особового складу. Отже, зазначають
дослідники, характерними рисами для мови у такій обстановці є стислість,
точність, ясність, лаконічність та однозначність, що зумовлює використання
клішованих виразів, особливо у таких регламентованих складових зазначеного
типу дискурсу як документація, команди, інструкції, статути та настанови.
Т. Корольова [22], Р. Сорич [22] та О. Александрова [22] зазначають також, що
низку особливостей може мати і вживання термінології у військовому дискурсі,
науковці виділяють використання суміжної лексики з політичної та військової
сфери, застосування термінів, які репрезентують загальні поняття та які є відомими
широкому колу реципієнтів замість вживання вузькопрофільної лексики,
позбавлене системності сприйняття понять а також вживання синонімічної та
загальновживаної лексики [22, с 375].
Науковиця Бхіндер Н. [8] вказує на те, що текстам, які є складовими
військового дискурсу характерна низка лексичних особливостей. Так, дослідниця
вважає, що характерною рисою військових текстів є наявність у них таких
елементів як: терміни, неологізми, абревіатури (БМП, ПТРК, АКСу). Окрім того,
ми вважаємо за необхідне зазначити, що Бхіндер Н. дає визначення військовому
терміну. На її думку, це стала лексична одиниця, яка може описувати певне поняття
у рамках функціональної або концептуальної структури у військовій сфері [8].
Дослідниця І. Крафт [58] з Центру військової історії та соціальних наук
виокремлює такі особливості перекладу текстів військового дискурсу як
відсутність художніх засобів, насиченістю матеріалів термінологією та лаконічна
форма викладу. Окрім того, стверджує науковиця І. Крафт, цікавою особливістю
33
текстів військового дискурсу є наявність певних реалій та властивостей різних
фахових сфер, таких, як: наукова, медична, юридична, політична та публіцистична
[58].
Ми притримуємося думки що головною особливістю військового дискурсу
є властива йому формальність та стандартизованість, яка очевидно зумовлена
специфікою задач, які виконуються у сфері, в якій він функціонує та яку охоплює.
Зазначені завдання мають надзвичайно важливий та серйозний характер, оскільки
їх виконання може становити небезпеку для здоров’я та життя громадян, що
дозволяє зробити висновок, що для військового дискурсу має бути характерна
стандартизованість, яка, на нашу думку, дозволяє забезпечити оперативне
реагування на ситуації, які цього вимагають та аналітичний підхід до вирішення
поставлених задач. Варто також додати, що, на нашу думку, ще однією
особливістю військового дискурсу є значна кількість термінології, що без сумнівів
зумовлене використанням військовослужбовцями технологій різного типу. При
цьому, термінологія, що функціонує всередині зазначеного типу дискурсу може
бути не виключно військовою, оскільки специфіка сфери передбачає використання
технологій, які є складовими інших типів дискурсів. Таким чином, на наш погляд,
всередині військового дискурсу може функціонувати медична, наукова, технічна,
сільськогосподарська та інші типи лексики. Така насиченість військового дискурсу
термінологією з різних галузей звичайно може бути зумовлена специфікою
завдань, які виконуються його учасниками: так, військовослужбовці мають знати,
як надавати першу допомогу , що зумовлює наявність лексики з медичної сфери,
будувати інженерні споруди, тобто використовувати технічні терміни тощо. Окрім
того, ще однією особливістю військового дискурсу є вживання його учасниками
великої кількості жаргонізмів та сленгізмів, здебільшого це стосується розмовної
форми комунікації між військовослужбовцями. На нашу думку, використання
лексики такого типу може бути зумовлене необхідністю швидко та зрозуміло
донести думку до співрозмовника в умовах ведення бойових дій, а вживання
сленгових виразів, скорочень та жаргонних назв різного типу техніки дозволяє
досягти цього набагато легше ніж використання формальних повних назв.
34
2.3. Використання перекладацьких трансформацій при перекладі
текстів військової тематики
Як було зазначено раніше, перекладач, який працює з текстами, які входять
до військового дискурсу має бути компетентним та вміти оперувати
перекладацькими трансформаціями різного типу. Як можемо спостерігати в
подальшому, цей аспект є надзвичайно важливим, оскільки при перекладі текстів,
які входять до складу зазначеного дискурсу застосовується значна кількість
перекладацьких трансформацій, які критично важливо застосовувати з
обережністю, оскільки вживання недоречного прийому може призвести до
неадекватно перекладеного тексту, який не дозволить якісно ознайомитися з
матеріалом, що в подальшому може
вплинути на успішність виконання поставленого завдання.
На думку І. Вельбой [9, 10, 11], яка проводила дослідження використання
трансформацій при перекладі термінології, що функціонує у військовій сфері,
головним перекладацьким прийомом при відтворенні текстів військового дискурсу
є підбір еквіваленту. Окрім того, при проведені дослідження, зазначає І. Вельбой,
було виявлено, що абсолютна більшість термінів перекладаються за допомогою
використання зазначеного вище перекладацького прийому [10]. На наш погляд,
вищезазначене твердження дослідниці І. Вельбой є дуже влучним, оскільки
використання такого прийому як підбір еквіваленту може бути найбільш доречним
рішенням при роботі з текстами, які є складовими військового дискурсу, оскільки
зазначена область вимагає високої точності та прямоти, чого найбільш ефективно
можна досягти внаслідок застосування зазначеного вище прийому.
Вітчизняні дослідники Т. Корольова [22], Р. Сорич [22] та О. Александрова
[22] роблять висновок про те, що у текстах військового дискурсу наявна значна
кількість виразів та конструкцій, переклад яких українською мовою неможливий
без застосування лексичних трансформацій. Так, зазначають науковці, перекладач
може вдатися до застосування різноманітних лексичних трансформацій у випадку,
35
якщо лексичні одиниці військово-технічних текстів не мають словникових
відповідників у мові, якою відбувається переклад, або наявний відповідник
неможливо використати з контекстуальних причин [22, с. 376].
Ми притримуємося думки, що при перекладі текстів, які є складовою
військового дискурсу може бути застосована значна кількість різноманітних
перекладацьких трансформацій, оскільки така комплексна сфера має бути якісно
відтворена з забезпеченням максимальної ясності та повною передачею змісту, а
характерна для військового дискурсу насиченість термінологією, сленгізмами та
жаргонізмами вимагає використання різних типів перекладацьких трансформацій.
Як вже раніше було зазначено науковицею І. Вельбой, при перекладі текстів
військового дискурсу можливе використання такої трансформації як підбір
еквіваленту у МП. Застосування вищенаведеного прийому можемо спостерігати у
прикладі наведеному нижче:
Hand grenades within the U.S. inventory Ручні гранати, що знаходяться на
are composed of a body, filler, and a fuse. озброєні армії Сполучених Штатів
(76) складаються з корпусу, вибухівки та
детонатору.
У прикладі у оригінальному матеріалі наявна лексична одиниця “body”, яка
має низку відповідників в українській мові. Серед таких відповідників можемо
виділити «тіло», «корпус», «тулуб», «кузов». При перекладі було використано
прийом підбору еквіваленту та перекладено вищезазначений англомовний термін
як «корпус», оскільки вживання такого відповідника не суперечить нормам
української мови та відповідає контексту тексту та в цілому забезпечує його
адекватний переклад.
Варто зазначити, що приклад, що було наведено вище містить низку інших
перекладацьких трансформацій, які також активно застосовуються при передачі
текстів, що входять до складу військового дискурсу.
Так, наприклад пропонуємо проаналізувати застосування перекладацького
прийому калькування, який на рівні з підбором еквіваленту може бути помічений
при відтворенні текстів військового характеру українською мовою. Окрім того, на
36
нашу думку, важливо зазначити про те, що використання такого прийому може
бути доволі вдалим при перекладі текстів зазначеного дискурсу, оскільки
застосування калькування може бути корисним задля досягнення максимальної
точності перекладу.
Hand grenades within the U.S. inventory Ручні гранати, що знаходяться на
are composed of a body, filler, and a fuse. озброєні армії Сполучених Штатів
(76) складаються з корпусу, вибухівки та
детонатору.
Отже, при аналізі вищезазначеного прикладу можемо спостерігати
застосування прийому калькування щодо словосполучення “hand grenades”,
наявного у оригінальному тексті, яке внаслідок використання зазначеного способу
перекладу було відтворене як «ручні гранати». На наш погляд, вибір прийому
калькування для передачі вищенаведеного словосполучення є вдалим, оскільки він
відповідає нормам української мови, контексту та забезпечує зрозумілість тексту
для групового реципієнта, який репрезентований українськими
військовослужбовцями, які проходять навчання, та для яких складний термін
«ручні гранати», що використано у МП, є добре знайомим та широко вживаним.
Отже, застосування калькування в наведеному вище прикладі на нашу думку
виконує поставлену задачу та є найкращою опцією для передачі зазначеного
словосполучення МО.
Ще однією перекладацькою трансформацією, яка є широко вживаною при
роботі над відтворенням текстів військового дискурсу українською мовою є
описовий переклад. На нашу думку, використання зазначеного типу трансформацій
зумовлене його універсальністю та здатністю адекватно передавати складну
лексику або ту, що не має відповідників у мові, якою відбувається переклад. Окрім
того, прийом описового перекладу може бути застосований при неможливості
повністю відтворити оригінальну структури речення, оскільки такий буквальний
переклад суперечив би нормам українською мови. Пропонуємо розглянути
використання зазначеної вище перекладацької трансформацій, яка була
37
застосована для адекватної та милозвучної передачі англомовної структури, яка
може викликати певні складнощі при її дослівному перекладі.
Hand grenades within the U.S. inventory Ручні гранати, що знаходяться на
are composed of a body, filler, and a fuse. озброєні армії Сполучених Штатів,
(76) складаються з корпусу, вибухівки та
детонатору.
У англомовному тексті можемо спостерігати частину “within the U.S.
inventory”, яка на перший погляд може викликати певні труднощі при спробі її
буквального відтворення. Ми не стверджуємо, що неможливо буквально адекватно
передати зазначену частину, проте, на нашу думку, з метою мінімізації зусиль та
збереження часу більш вдалою опцією було б обрати інший спосіб відтворення. На
наш погляд, таким способом може бути саме описовий переклад, який застосовано
у наведеному прикладі для відтворення зазначеної частини англомовного тексту.
У тексті перекладу, оригінальну частину речення було передано українською
мовою як «що знаходяться на озброєні армії Сполучених Штатів». Такий спосіб
передачі є адекватним та не суперечить стилістичним нормам перекладу текстів
військового дискурсу, окрім того, він повністю передає зміст та сенс, наявний у
англомовному тексті.
Важаємо, варто також зазначити, що при аналізі перекладів текстів
військового дискурсу можемо спостерігати застосування такої трансформації як
конкретизація лексичних одиниць. Ми вважаємо, що такий прийом може
застосовуватися у процесі перекладу задля забезпечення більшої інформативності
та специфіки певної лексичної одиниці задля кращого розуміння тексту
реципієнтами, що досягається шляхом заміни більш широкого за значенням
терміну вужчим та більш специфікованим.
Пропонуємо проаналізувати використання вищезазначеного прийому у
раніше наведеному прикладі.
Hand grenades within the U.S. inventory Ручні гранати, що знаходяться на
are composed of a body, filler, and a fuse. озброєні армії Сполучених Штатів,
38
(76) складаються з корпусу, вибухівки та
детонатору.
Як можемо спостерігати, конкретизація у цьому випадку була застосовано
стосовно одиниці англомовного тексту “filler”. Отже, лексичну одиницю МО
“filler”, яка в українській мові може бути перекладена як «наповнювач»,
«заповнювач», «вміст» у тексті МП було перекладено із застосуванням
конкретизації як «вибухівка», що має більш вузьке порівняно з прямими
відповідниками значення. Використання такої трансформації в цьому випадку було
вмотивоване прагненням надати лексичній одиниці більшої інформативності задля
полегшення розуміння тексту реципієнтами.
На нашу думку, поширеним прийомом при перекладі текстів військового
дискурсу який часто розглядають разом з конкретизацією є генералізація.
Генералізація є перекладацькою трансформацією сутність якої є прямо
протилежною прийому конкретизації, що означає, що в результаті застосування
такого прийому лексична одиниця, що має вузьке та спеціалізоване значення у
оригінальному тексті в результаті використання зазначеної трансформації набуває
більш загального та широкого значення у опрацьованому тексті. Ми вважаємо, що
трансформація генералізація може бути не такою поширеною як конкретизація,
оскільки в результаті її застосування може бути втрачена певна інформативна
насиченість та специфікація, що може негативно впливати на якість перекладу.
Проте, це не означає, що трансформація не використовується взагалі, що можемо
підтвердити прикладом, що буде наведено нижче.
The body of the hand grenade is made of Корпус гранати зроблений з металу, та
metal, which rusts when it is exposed to піддається впливу корозії в умовах
moisture or submerged in water. (76) підвищеної вологості або впливу
рідини.
В наведеному вище прикладі можемо спостерігати застосування прийому
генералізація стосовно словосполучення “submerged in water”, наявного у
англомовному тексті, та яке внаслідок використання зазначеної вище
трансформації набуло узагальненого та більш широкого за своїм значенням
39
словосполучення «вплив рідини», в той час як буквальний переклад мав би більш
специфічний та конкретний переклад «занурення у воду». Мотивом застосування
прийому генералізації у наведеному прикладі може бути прагнення надати
словосполученню більшої інформативності задля вмотивованості реципієнтів бути
більш обережними у процесі експлуатації та зберігання гранат. Мається на увазі,
що внаслідок генералізації зазначеного словосполученню малося на меті донести
до реципієнта, що такий тип зброї може піддаватися впливу корозії внаслідок
впливу рідини в цілому, не виключно після впливу на гранату води.
При детальному аналізі наступного прикладу можемо спостерігати
використання значної кількості перекладацьких трансформацій, які вже фігурували
раніше: так, можемо зазначити використання описового перекладу щодо одиниці
англомовного тексту “light brush”, що у мові перекладу за допомогою експлікації
була передана як «щітка легкої жорсткості», підбір еквіваленту до одиниці “body”,
яка була передана як «корпус». Проте, ми пропонуємо сфокусуватися на аналізі
такого прийому як вилучення.
Cleaning. Wipe the dirt off the body of the Чистка. Зітріть бруд з корпусу гранати
hand grenade using a slightly damp за допомогою вологої тканини або
cloth or a light brush. (76) щітки легкої жорсткості.
Отже, прийом вилучення у вищенаведеному прикладі був застосований щодо
двох лексичних одиниць англомовного тексту: “hand grenade” та “slightly damp
cloth”. Словосполучення “hand grenade” внаслідок застосування зазначеного
прийому було передано як «граната» у тексті МП, тобто, можемо спостерігати
вилучення лексичної одиниці “hand”, в той час як частина “slightly damp cloth” у
перекладі втратило “slightly”. Мотивом застосування трансформації вилучення у
наведеному вище випадку можемо вважати прагнення перекладачів зробити текст
більш компактним та легшим для сприйняття реципієнтами.
Висновки до розділу 2
40
У розділі було розглянуто декілька важливих аспектів щодо особливостей
такої сфери як військовий дискурс та здійснено переклад текстів, які є його
складовою. В якості таких аспектів виступили вимоги до компетенції перекладача,
що планує працювати з матеріалами які стосуються військової сфери, особливостей
характерних для військового дискурсу безпосередньо та специфіки використання
перекладацьких трансформацій у процесі відтворення англомовних військових
текстів українською мовою.
Отже, було проаналізовано вимоги щодо вмінь на навичок перекладача, що
працює з текстами військового дискурсу, і, враховуючи погляди науковців щодо
вищезазначеного питання, факти та здоровий глузд можна зробити висновок, що
обов’язковими якостями такого спеціаліста мають бути вміння аналітично
мислити, оперативно приймати рішення, бути стійким до стресу, розуміти
специфіку військових текстів, якісно та точно передавати їх зміст, оперувати
термінологією, що є складовою зазначеної сфери та доцільно використовувати
перекладацькі трансформації.
Варто також зазначити про висновки щодо специфіки безпосередньо
перекладу текстів військового дискурсу, які можуть бути зроблені ґрунтуючись на
наявних поглядах науковців та власного розуміння концепції. Отже, можна
підсумувати, що специфікою текстів військового дискурсу є велика кількість
термінології, варто також додати, що така термінологія може складатися не з суто
військових одиниць, а містити також наукову, технічну, політичну, публіцистичну,
медичну та, окрім того, художню лексику. Варто також додати, що можна виділити
таку особливість текстів військового дискурсу як значна частка сленгізмів та
жаргонізмів, якими оперують військовослужбовці переважно у розмовному типі
спілкування. Серед іншого, можна також виділити такі особливості текстів
військового дискурсу та їх перекладів як характерна для них точність та
оперативність вираження думок, сувора структурованість та сегментація та
відсутність емоційної насиченості, нейтральність та загальна
комплексність.
41
Окрім того, було розглянуто використання перекладацьких трансформацій
при перекладі текстів військового дискурсу. Провівши аналіз та порівняння текстів
оригіналу та перекладу можна зробити висновок про те, що у процесі перекладу
текстів, які охоплює військова сфера, можуть фігурувати різноманітні
перекладацькі трансформації. Так, наприклад було виявлено використання таких
перекладацьких прийомів та технік як: підбір еквіваленту, калькування, вилучення,
генералізація, конкретизація та описовий переклад. Варто також зазначити що
значна кількість вищенаведених перекладацьких трансформацій була виявлена при
перекладі лише трьох прикладів, що може свідчити про те, якими комплексними
можуть бути тексти військового дискурсу та про активне застосування
різноманітних перекладацьких трансформацій, про що може свідчити така
концентрація вищезазначених технік у рамках лише трьох прикладів.
42
Розділ 3
АНАЛІЗ ПЕРЕКЛАДУ ВІЙСЬКОВОГО ДИСКУРСУ
3.1. Огляд та аналіз прикладів перекладу текстів військового дискурсу
У третьому розділі роботи ми пропонуємо проаналізувати переклад текстів,
що є складовими військового дискурсу з метою виявлення певних закономірностей,
особливостей та тенденцій, які є характерними для такого типу дискурсу. В якості
прикладів будуть використанні військові посібники, документація, настанови,
інструкції та інші матеріали.
В якості першого прикладу перекладу тексту військового дискурс буде
розглянуто «Підручник рейнджера Армії США» (73, 78), який вивчається
курсантами навчальної бригади рейнджерів 75-го піхотного полку.
Варто також зазначити, що в українському виданні Підручника рейнджера
Армії США (73, 78) у передмові перекладачів наголошується на тому, що
вищезгадану роботу було перекладено без будь-яких вилучень та скорочень, окрім
того, було збережено стиль викладу матеріалу та структуру розділів. Ми вважаємо
важливим наголосити на цьому, оскільки, зважаючи на ці факти, можна зробити
висновок про те, які особливості можуть мати тексти військового дискурсу та їхні
переклади. Отже, ґрунтуючись на вищезгаданому можна стверджувати про те, що
переклади текстів військового дискурсу мають бути максимально наближені до
оригіналу не тільки лексично, а й граматично, а також повинні мати ідентичну
структуру. Ми вважаємо, що це зумовлено критичною необхідністю точно
передавати зміст та уникати найменших непорозумінь у військовій сфері, де
неякісно виконаний переклад та неправильна інтерпретація інформація можуть
стати причиною серйозних наслідків.
Leadership, the most essential element of Ефективне керівництво –
combat power, gives purpose, direction, найважливіший елемент бойової
43
and motivation in combat. The leader могутності. Саме керівництво
balances and maximizes maneuver, визначає мету та напрямок бойових
firepower, and protection against the дій, а також мотивацію і бойовий дух
enemy (78). підрозділу в бою. Командир повинен
визначити той рівень, за якого
маневреність, вогнева міць та
захищеність підрозділу будуть
максимальними, забезпечити
ефективний баланс цих факторів та
вирішити як їх застосовувати проти
супротивника (73).
Як можна помітити, обсяг тексту значно більший в українському перекладі.
Провівши аналіз перекладеного матеріалу можна стверджувати про те, що така
різниця у обсязі зумовлена наявністю у тексті мові перекладу значної кількості
додавання лексичних одиниць, що може вмотивоване прагненням перекладачів
наблизити текст опрацьованого тексту до норм української мови. Окрім того, при
більш детальному аналізі та порівнянні текстів мови оригіналу та мови перекладу,
можна помітити наявність більшої кількості речень у тексті перекладу. Таким
чином, перше речення у тексті мови оригіналу було передано двома у тексті мови
перекладу. Таке рішення перекладачів потенційно могло бути зумовлене
прагненням більш якісно та послідовно передати речення у перекладі, з метою
зменшення когнітивного навантаження реципієнтів та досягнення більш легкого
для розуміння тексту. При більш детальному аналізі також можна виявити певні
перекладацькі трансформації, наявні у опрацьованому тексті. Так, у перекладеному
тексті було використано лексичну заміну, лексичне згортання та розгортання та
вилучення. Так, у тексті перекладу одиницю оригіналу “leadership” було передано
за допомогою використання прийому лексичного розгортання як словосполучення
«ефективне керівництво». Окрім того, англомовний термін “the leader” також було
перекладено із застосуванням вищезазначеного прийому як «саме керівництво».
44
Варто також зазначити, що перекладачами було прийнято рішенням застосувати
прийом додавання, таким чином, у опрацьованому тексті наявне словосполучення
«напрямок бойових дій», яким було передано одиницю оригіналу “direction”, тобто
було введено частину «бойових дій», яка відсутня у англомовному матеріалі. У
тексті МП також наявна лексична одиниця «підрозділ», тобто було вжито прийом
додавання. Окрім того, далі у реченні МП перекладачами було використано
аналогічний прийом та введено словосполучення «повинен визначити». Додавання
також було використано в кінці речення, так у перекладеному тексті з’явилася
частина «та вирішити як їх застосовувати», відсутня у оригінальному матеріалі.
Вартим уваги є наступний приклад, в якому також можна помітити певну
особливість перекладу текстів військового дискурсу, яку, як ми вважаємо,
необхідно проаналізувати. Окрім того, у наведеному прикладі перекладачами було
прийняте досить незвичне рішення та застосовані трансформації, що робить текст
мови перекладу більш відмінним від тексту мови оригіналу.
BE БУТИ
• Technically and tactically proficient а) Технічно та тактично грамотним,
• Able to accomplish to standard all tasks здатним виконати будь-яке завдання на
required for the wartime mission. тому високому рівні, який потрібний
• Courageous, committed, and candid. при виконанні бойових завдань.
• A leader with integrity (78). b)Мати професійні риси характеру –
хоробрість, відповідальність,
відвертість, компетентність та чесність
(73).
Першою особливістю перекладу, що стає помітною відразу, є відмінність у
тому, як оформлено список у опрацьованому тексті. У мові оригіналу можемо
спостерігати більшу кількість пунктів ніж у тексті мови перекладу. Окрім того,
речення у тексті мови оригіналу менш об’ємні на відмінну від тексту мови
перекладу. Таким чином, можемо спостерігати, що перші два пункти списку мови
оригіналу були об’єднані в один у опрацьованому тексті. Ідентичне рішення було
45
прийняте щодо останніх двох пунктів списку тексту мови оригіналу. Таке рішення
щодо оформлення списку потенційно може бути зумовлене бажанням перекладачів
зробити інформацію більш зрозумілою для реципієнтів. На нашу думку, в цьому
випадку більш вдалою опцією є збереження структури списку мови оригіналу,
оскільки він є лаконічним та більш легким для сприйняття. Окрім того, при аналізі
перекладу можна помітити певні перекладацькі трансформації, такі як додавання
лексичних одиниць та описовий переклад: таким чином, у опрацьованому тексті
наявні частини «на тому високому рівні», та «мати професійні риси характеру», які
відсутні у тексті МО. Варто також зазначити, що перекладачами було прийнято
рішення додати певне емоційне забарвлення, яке відсутнє у оригіналі.
1-1.2. DUTIES, RESPONSIBILITIES, 1-3. Обов’язки та відповідальність.
ANDACTIONS. To complete all assigned Для виконання всіх поставлених
tasks, every Ranger in the patrol must do завдань кожен військовослужбовець
his job. Each must accomplish his specific підрозділу повинен добре виконувати
duties and responsibilities and be a part of свою роботу. Кожен солдат повинен
the team (Figure 1-2) (78). виконувати свої обов’язки, відповідати
за їх виконання і бути частиною
команди (73).
Наведений вище приклад також є вартим уваги для проведення його
детального аналізу, оскільки при виконанні розбору перекладеного тексту та його
подальшому порівнянні з текстом мови оригіналу стає можливим зробити висновок
про використання перекладачами певних трансформацій. Так у заголовку до
розділу у тексті перекладу було використано вилучення лексичних одиниць, що
може бути вмотивованим бажанням перекладачів зробити текст більш компактним
та легшим для сприйняття. Окрім того, у першому реченні розділу було
використано генералізацію по відношенню до лексичної одиниці “ranger”, яке у
тексті перекладу реалізовано терміном з більш загальним значенням
«військовослужбовець». Варто також зазначити, що у цьому ж реченні
перекладачами було використано прийом додавання. Так, у опрацьованому тексті
46
наявна лексична одиниця «добре», яка відсутня у оригінальному тексті. Прийом
додавання було використано і у наступному реченні. При порівняні текстів можна
помітити наявність у тексті перекладу лексичної одиниці «солдат», яка відсутня у
тексті мови оригіналу. Окрім додавання, перекладачі застосували вилучення. Так,
у мові оригіналу наявне слово “specific”, яке було вилучено при перекладі тексту.
Загалом, ми вважаємо, що усі зазначенні вище трансформації були використані
перекладачами з метою наближення тексту до реалій української мови та
полегшення його сприйняття.
Section I. EVASION When you become 11-1. Ухилення.
isolated or separated in a hostile area, Якщо ви виявились ізольованими на
either as an individual or as a group, your ворожій території, або поодинці, або у
evasion and survival skills will determine складі групи, ваші навички в ухиленні
whether or not you return to friendly lines та виживанні будуть визначати, чи
(78). зможете ви повернутися до своїх
військ, чи ні (73).
Вищенаведений приклад є цікавим для аналізу, оскільки він містить певну
кількість перекладацьких трансформацій. При проведенні розбору вищенаведеної
частини, можна виокремити такі трансформації: у першому реченні було
використано лексичне згортання, яке виражене у відсутності у тексті мови
перекладу відповідника для одиниці “separated”. Проте, на нашу думкою, більше
уваги варто приділити останній частині прикладу. Наявне у тексті мови оригіналу
словосполучення “friendly lines” у тексті перекладу реалізовано за допомогою
лексичної одиниці «військ». На нашу думку, наведена трансформація є логічним
розвитком, а її використання може бути мотивованим бажанням перекладачів
наблизити текст до норм української мови, оскільки використання саме такої
лексичної одиниці є більш характерним та милозвучним для української мови. На
нашу думку, вищенаведене використання логічного розвитку є вдалим, оскільки
такий переклад є більш адекватним та легким для сприйняття ніж застосування
калькування та переклад вищенаведеного словосполучення як «дружні лінії».
47
Нижче буде наведено аналіз прикладу перекладу інструкції з експлуатації
напівавтоматичної гвинтівки AR-15 (74).
ALWAYS CHECK THAT ЗАВЖДИ НЕОБХІДНО
AMMUNITION IS CLEAN AND ПЕРЕКОНУВАТИСЯ У ЧИСТОТІ
UNDAMAGED BEFORE USING THE ТА СПРАВНОСТІ БОЄПРИПАСІВ
FORWARDS ASSIST (74). ПЕРЕД ЗАСТОСУВАННЯМ
ДОСИЛАЧА.
Ми пропонуємо порівняти текст оригіналу з перекладом, що був
спродукований нами, та розглянути певні рішення та мотивацію, яка сприяла
їхньому прийняттю. По-перше, нами було прийнято рішення застосування
перекладацьку трансформацію додавання, так у тексті мови перекладу з’явилася
лексична одиниця «необхідно», яка, на нашу думку, є характерною для інструкцій
українською мовою, оскільки вона має рекомендаційну конотацію, яка, як ми
вважаємо, є бажаною для текстів такого типу. Окрім того, нами було застосовано
прийом логічного розвитку по відношенню до лексичної одиниці “check”, яка у
тексті перекладу реалізована за допомогою слова «переконуватися», оскільки, на
наш погляд, це підкреслює важливість дотримань правил безпеки при поводженні
зі зброєю. Також, у реченні наявний прийом заміна лексичної одиниці. Його
застосовано по відношенню до слів “clean” та “undamaged” у тексті мови оригіналу,
які у опрацьованому тексті реалізовані за допомогою іменників «чистота» та
«справність», оскільки на нашу думку, такий спосіб перекладу є більш
милозвучним та характерним для норм української мови. Окрім того, у тексті
перекладу наявна трансформація адаптація, яка застосована по відношенню до
словосполучення “forward assist” у тексті мові оригіналу. В свою чергу, у
опрацьованому тесті нами було прийнято рішення перекласти вищезгадане
словосполучення як «досилач», оскільки в українських реаліях ця лексична одинця
описує механізм, про який йдеться у тексті мові оригіналу, а це робить його
доступним та зрозумілим для реципієнта, що є критично важливим у військовій
сфері.
48
Forcing damaged ammunition into the Досилання пошкодженого боєприпаса
chamber can damage your firearm and у патронник може пошкодити
can result in injury, death, or damage to гвинтівку та призвести до травми,
property (74). загибелі або пошкодження власності.
У вищенаведеному реченні нами було прийнято рішення застосувати прийом
адаптація по відношенню до слова “chamber” у тексті мови оригіналу. У тексті мови
перекладу вищезгадана лексична одиниця була адаптована та передана словом
«патронник». Таке рішення було вмотивоване з міркувань полегшення розуміння
тексту українськими реципієнтами, оскільки, як і у випадку з попереднім
прикладом, наведена у тексті мови оригіналу лексична одиниця позначає механізм,
який в українській мові переданий за допомогою слова «патронник». Окрім того,
у реченні наявний перекладацький прийом вилучення. Так, у мові перекладу
відсутня лексична одиниця “your”, яка може бути перекладена як «вашу». Таке
рішення було прийняте, оскільки, на наш погляд, такий переклад є більш
стилістично вдалим, оскільки для інструкцій щодо експлуатації українською
мовою зазвичай не є характерним звертання безпосередньо до реципієнта, оскільки
стилістика тексту вимагає сухості та позбавленості певної особовості.
NEVER LEAVE YOUR FIREARM НІКОЛИ НЕ ВАРТО ЗАЛИШАТИ
COCKED AND LOCKED, READY TO ГВИНТІВКУ ВЗВЕДЕНОЮ,
FIRE WITHOUT SELECTOR LEVER ГОТОВОЮ ДО ВЕДЕННЯ ВОГНЮ
BEING SET TO SAFE, as this is the Fire БЕЗ ПЕРЕМИКАННЯ
Condition and is extremely dangerous ЗАПОБІЖНИКА У РЕЖИМ “SAFE”,
(74). оскільки зброя знаходиться у Режимі
ведення вогню, що є надзвичайно
небезпечним.
Вищенаведений приклад є вартим уваги, оскільки містить значну кількість
перекладацьких трансформацій. По-перше, при дослідженні перекладу стає
помітним застосування вилучення лексичної одиниці “yours”, що було вмотивоване
стилістичними особливостями інструкцій українською мовою. Окрім того, у тексті
перекладу наявний прийом адаптації щодо одиниці “fire”, яка у опрацьованому
49
тексті передана словосполученням «ведення вогню». Таке рішення було
вмотивоване бажанням наблизити текст до норм української мови, оскільки саме
таке фразування є більш характерним для мови перекладу. Варто зазначити, що
нами було прийнято рішення не перекладати лексичну одиницю ‘SAFE”, оскільки
зазначене слово позначає механізм гвинтівки, і, на нашу думку, з практичних
міркувань найбільш оптимальним способом передачі такої одиниці є відсутність
перекладу, оскільки це потенційно може полегшити розуміння реципієнтами
конструкції та користування гвинтівкою. У перекладеному тексті також наявна
трансформація описовий переклад. Вона застосована з метою адекватного
перекладу словосполучення “Fire Condition”. Так, у тексті мови перекладу,
вищезазначена сполука перекладена з застосуванням описового перекладу як
«режим ведення вогню», а мотивом є наближення тексту оригіналу до норм
української мови та впровадження вже відомої фрази для легшого розуміння тексту
реципієнтами.
WHILE FIRING, IF YOU NOTICE A ПІД ЧАС ВЕДЕННЯ ВОГНЮ, ПРИ
DIFFERENCE IN SOUND OR RECOIL, ПОЯВІ ЗМІН У ЗВУЦІ АБО ВІДДАЧІ,
STOP FIRING (74). ВАРТО НЕГАЙНО ПРИПИНИТИ
СТРІЛЬБУ.
У вищенаведеному прикладі наявне вилучення лексичних одиниць. Ця
трансформація застосована по відношенню до слова “you”, яке наявне у тексті мови
оригіналу. Окрім того, була застосована адаптація з метою наближення тексту до
норм мови якою перекладається текст. Так, сполучення “if you notice” було
передане за допомогою безособового словосполучення «при появі». Окрім того, у
наступній частині реченні було застосовано прийом додавання лексичних одиниць
та емоційного забарвлення. Так, “stop firing» було передано мовою перекладу як
«варто негайно припинити стрільбу». Таке рішення можемо пояснити бажанням
наголосити на важливості суворого дотримання інструкції по експлуатації при
поводженні зі зброєю.
IF YOUR FIREARM FAILS TO FIRE, ЯКЩО ПІСЛЯ НАТИСКАННЯ НА
50
HOLD IT, KEEPING IT POINTED СПУСКОВИЙ ГАЧОК НЕ
TOWARDS THE TARGET AND WAIT ВІДБУЛОСЯ ПОСТРІЛУ, ВАРТО
30 SECONDS (74). ТРИМАТИ ЗБРОЮ У НАПРЯМКУ
ЦІЛІ ВПРОДОВЖ 30 СЕКУНД.
Вищезазначений приклад містить низку перекладацьких трансформацій, які,
на наш погляд, варто проаналізувати. У першій частині речення застосовано
трансформацію логічний розвиток по відношенню до словосполучення “fails to
fire” у тексті мови оригіналу. У мові перекладу нами було прийнято рішення
застосувати згадану вище трансформацію з метою більш зрозумілого донесення
інформації до реципієнтів та наближення тексту до норм української мови,
оскільки дослівний переклад словосполучення був би неадекватним. Окрім того, у
другій частині речення було застосовано прийом додавання. Так, у опрацьованому
тексті наявні лексичні одиниці «варто» та «зброю», які відсутні у оригінальному
тексті. Таке рішення було вмотивоване бажанням дотримання стилістичних норм
перекладу інструкцій.
NEVER LEAVE YOUR FIREARM НІКОЛИ НЕ ЗАЛИШАЙТЕ
COCKEDREADYTOFIREWITHOUT ГВИНТІВКУ ВЗВЕДЕНОЮ БЕЗ
SELECTOR LEVER SET TO “SAFE" as ПЕРЕВЕДЕННЯ ЗАПОБІЖНИКА У
this is the fire condition and is extremely РЕЖИМ “SAFE”, оскільки зброя
dangerous (74). знаходиться у режимі ведення вогню,
що є надзвичайно небезпечним.
У наведеному вище прикладі у першій частині речення спостерігаємо
трансформацію вилучення по відношенню до словосполучення “ready to fire”,
наявного у тексті мови оригіналу, та відсутнього у опрацьованому тексті. Окрім
того, у тексті мові перекладу, при детальному аналізі, можна помітити
використання трансформації конкретизації, яка застосована по відношенню до
наявної у оригіналі лексичної одиниці “firearm”, яке відповідає українському слову
«зброя», в той час, як у вихідному тексті бачимо термін «гвинтівка», який має більш
вузьке значення. Мотивом застосування такого перекладацького прийому ми
вважаємо бажанням уникнути повторення лексичної одиниці далі у тексті для
51
збереження милозвучності тексту та дотримання норм української мови. Варто
також додати, що у тексті перекладу було застосовано прийом описового перекладу
по відношенню до словосполучення “fire condition”, яке в тексті мові перекладу
було передано із застосуванням експлікації як «режим ведення вогню». Така
трансформація була використана нами задля уникнення неадекватності при
дослівному перекладі вищезазначеної сполуки.
IMPORTANT: To prevent loss of small ВАЖЛИВО: задля уникнення втрати
components during stripping and cleaning, малих компонентів конструкції під час
lay them out in an orderly fashion (74). розборки та чистки гвинтівки, варто
акуратно складати їх по порядку
вилучення.
Наведений вище приклад містить низку перекладацьких трансформацій, які,
на наш погляд, є вартими уваги та подальшому аналізу. Так, у перекладеному тексті
спостерігаємо додавання лексичної одиниці «конструкції», яка відсутня у
оригінальному тексті. Мотивом застосування такого прийому ми вважаємо
бажання зробити текст більш легким для розуміння та наближеним до норм
української мови. Окрім того, у вихідному тексті наявне слово «гвинтівка», що
також є результатом додавання лексичної одиниці з метою більш адекватного
перекладу тексту. Варто також додати, що у тексті перекладу наявна трансформація
логічний розвиток, яка була застосована для перекладу останньої частини
оригінального речення. Так, “lay them out in an orderly fashion.” було передано
мовою перекладу як «варто акуратно складати їх по порядку вилучення.». На нашу
думку, застосування такого прийому є доречним, оскільки за його допомогою стає
можливим адекватно, зрозуміло та милозвучно перекласти вищенаведену частину
речення оригіналу.
This firearm can fire only when the bolt З цієї гвинтівки можна вести вогонь
is fully locked to the barrel and the firing лише тоді, коли затвор повністю
pin is free to move forward. The firing під’єднано до ствола, а ударник вільно
pin is prevented from reaching the може рухатися вперед. Затворна рама
52
cartridge by the bolt carrier (74). не дозволяє ударнику досягати
патрона.
Вищенаведений приклад містить прийом конкретизації у першій частині
першого речення. Трансформація застосована по відношенню до лексичної
одиниці “firearm”, яка у опрацьованому тексті передана більш конкретним
терміном «гвинтівка» задля кращого розуміння тексту реципієнтами. У другому
реченні застосовано перекладацький прийом інверсії, тобто зміну порядку слів.
Так, словосполучення “bolt carrier”, яке у тексті перекладу передано як «затворна
рама», у оригіналі розташовано в кінці речення, в той час, як у вихідному тексті
його було перенесено на початок. Таке перекладацьке рішення вмотивоване
бажанням адекватно передати текст із дотриманням норм мови перекладу, чого
важко було б досягти при збереженні оригінальної структури речення. Варто також
додати що вищенаведений приклад містить значну кількість специфічних термінів,
тобто назв конструкції гвинтівки: “bolt”, “barrel”, “firing pin”, “cartridge”, “bolt
carrier”, які у мові перекладу реалізовані за допомогою таких лексичних одиниць
як «затвор», «ствол», «ударник», «патрон» та «затворна рама». Такі елементи
тексту були передані за допомогою вже наявних у мові перекладу відповідників,
оскільки вже відомі назви компонентів будуть значно легшими для сприйняття
реципієнтами при ознайомленні з інструкцією.
The extractor extracts the spent case and Екстрактор вилучає гільзу та утримує
holds it against the face or bolt until the її у затворі доки ежектор не викине її
ejector throws the spent case through the через вікно викидання гільзи.
ejection port (74).
У наведеному вище прикладі бачимо передачу терміна “extractor” за
допомогою прийому транскрибування. Окрім того, у реченні застосовано прийом
лексичного згортання по відношенню до словосполучення “spent case”, наявного у
мові оригіналу, яке у вихідному тексті було передано за допомогою слова «гільза».
Варто зазначити, що прийом транскрибування застосовано до одиниці “ejector”, в
той час як словосполучення “ejection port” було перекладене з використанням
53
трансформації описового перекладу. Так, у тексті мови перекладу вищезазначена
сполука передана як «вікно викидання гільзи».
IF YOU ATTEMPT TO FIRE СПРОБА ВЕДЕННЯ ВОГНЮ БЕЗ
WITHOUT THE BOLT CAM PIN ВСТАНОВЛЕНОГО ПАЛЬЦЯ
INSTALLED, DAMAGE OR INJURY ЗАТВОРНОЇ РАМИ МОЖЕ
MAY RESULT (74). ПРИЗВЕСТИ ДО ПОШКОДЖЕНЬ
АБО ТРАВМ.
У прикладі наявний прийом вилучення лексичних одиниць, який застосовано
по відношенню до “if you”. У мові перекладу частина яка містить вищезазначені
елементи передана більш безособово, що є більш характерним для інструкцій
українською мовою. Окрім того, у тексті перекладу дієслово “to fire” було
реалізовано за допомогою застосування описового перекладу та передано як
«ведення вогню». Варто також додати, що у прикладі наявне використання
прийому переміщення. Його застосована до одиниці “installed”, яка у тексті мови
перекладу розташована перед складним терміном «палець затворної рами». У
останній частині прикладу наявний прийом додавання. Так, у опрацьованому тексті
наявна сполука «може призвести», яка відсутня у оригінальному тексті.
Before firing, make sure that the barrel Перед здійсненням пострілу
and the chamber are clean and dry (74). необхідно переконатися у тому, що
ствол та патронник сухі та чисті.
У прикладі наявна перекладацька трансформація лексичного розгортання у першій
частині речення, її застосовано до лексичної одинці “firing”, яка у опрацьованому
тексті було передано за допомогою словосполучення «здійснення пострілу».
Мотивом вживання такого прийому ми вважаємо бажання наблизити текст до
стилістичних норм перекладу інструкцій українською мовою.
В якості наступного прикладу перекладу текстів, які є складовими
військового дискурсу, пропонуємо проаналізувати інструкцію до пістолетів
GLOCK.
Always handle your GLOCK pistol as if Завжди варто ставитися до вашого
54
it is loaded so that you never fire пістолета GLOCK як до зарядженого
negligently (77). задля уникнення здійснення
випадкового пострілу.
Як можемо спостерігати, у наведеному вище прикладі наявна низка
перекладацьких трансформацій. По-перше, при детальному аналізі можна помітити
застосування прийома переміщення до лексичної одиниці “pistol”, наявного у мові
оригіналу. Задля дотримання норм української мови було прийнято рішення
винести вищезгадане слово перед одиницею “GLOCK”, оскільки саме таке
розташування є характерним для мови якою перекладається текст. Значно більшу
кількість трансформацій можемо бачити у другій частині речення. У
опрацьованому тексті було вилучено одиницю “you” та “never”, натомість було
додаткового застосовано прийом адаптації та передано безособовим
словосполученням «задля уникнення». Окрім того, сполуку “fire negligently” було
перекладено із застосуванням описового перекладу як «здійснення випадкового
пострілу». Мотивом застосування вищенаведених трансформацій є наближення
тексту до норм українською мови та дотримання стилістичних норм перекладу
інструкцій.
Never point your GLOCK pistol at Ніколи не спрямовуйте пістолет
anything you do not intend to shoot (77). GLOCK туди, куди не збираєтеся
здійснювати постріл.
У прикладі наявне використання прийому переміщення лексичної одиниці.
Так, у тексті перекладу слово «пістолет» розташовано перед “GLOCK”, в той час,
як в оригінальному тексті лексична одиниця, яка має те ж значення, розміщена
після “GLOCK”. Однозначно можна стверджувати, що мотивом використання
такого прийому є бажання адекватно перекласти текст із дотриманням норм
українською мови, адже дослівний переклад зі збереженням оригінального порядку
не відповідав би правилам мови якою передано текст. Окрім того, словосполучення
“at anything” було перекладено за допомогою прийому генералізації, та передано
більш абстрактною та загальною лексичною одиницею «туди». Ми розуміємо, що
правильність визначення трансформації може викликати сумніви, проте, на нашу
55
думку, цей прийом є саме генералізацією, оскільки “at anything” вказує на те, що
пістолет може бути спрямований на певний предмет, в той час, як українське слово
«туди» вказує на напрямок, тобто має абстрактну конотацію, та не обов’язково
може вказувати на фізичний об’єкт. Варто також додати, що у тексті наявне
використання прийому лексичного розгортання по відношенню до одиниці «to
shoot”. Так, у мові перекладу вищезазначене слово було передано за допомогою
словосполучення «здійснювати постріл».
Never pull the trigger or put your finger Ніколи не натискайте на спусковий
on the trigger or in the trigger guard until гачок та не розміщуйте палець на
you have made the decision to fire (77). ньому або на спусковій скобі доки не
впевнитеся у рішенні здійснювати
постріл.
У наведеному вище прикладі перекладу наявний прийом вилучення
лексичної одиниці, який застосовано до слова “trigger”, наявного у тексті мови
оригіналу. У опрацьованому тексті вищезгаданий термін передано за допомогою
словосполучення «на ньому». Таке рішення було вмотивоване бажанням уникнути
повтору лексичних одиниць, оскільки відповідник «спусковий гачок» вже було
вжито раніше у реченні. Окрім того, текст перекладу містить трансформацію
адаптації до словосполучення “have made”, яке передано за допомогою дієслова
«впевнитеся». Мотивом такого перекладацького рішення є бажання дотриматися
норм мови перекладу та забезпечення адекватності. Варто також згадати про те, що
текст містить прийом лексичного розгортання по відношенню до дієслова “to fire”,
яке у тексті мови перекладу було реалізовано за допомогою словосполучення
«здійснювати постріл».
Never alter or modify your GLOCK pistol Не змінюйте або модифікуйте
because this could cause it to malfunction конструкцію пістолета GLOCK,
and create a dangerous condition (77). оскільки це може призвести до
виникнення несправності та
спричинити небезпечну ситуацію.
56
Приклад містить декілька перекладацьких трансформацій, які можна виявити
при детальному аналізі тексту. Так, у опрацьованому тексті було випущену
одиницю “never”, замінивши її на «не», тим самим знявши певне емоційне
забарвлення. Окрім того, було застосовано прийом додавання, так, у тексті
перекладу наявне слово «конструкція», яке відсутнє у оригінальному тексті. Таке
рішення було прийняте з метою зробити матеріал більш зрозумілим та полегшити
сприйняття тексту реципієнтами. Окрім того, додавання наявне у другій частині
речення, у текст перекладу було введено лексичну одиницю «виникнення» задля
досягання милозвучності та, аналогічно з попереднім застосуванням прийому,
більш зрозумілого сприйняття.
Your GLOCK pistol does not have a Пістолет GLOCK не має
conventional manual safety and it will конвенційного механічного
fire if the trigger is pulled when there is запобіжника, отже, при наявності
a round in the chamber (77). патрона у патроннику та
подальшому натисканні на
спусковий гачок відбудеться постріл.
У вищенаведеному прикладі наявна значна кількість перекладацьких
трансформацій, які, на нашу думку, підлягають детальному аналізу. У тексті
перекладу було застосовано прийом додавання. Так, у вихідному матеріалі наявна
лексична одиниця «пістолет», яка відсутня у оригінальному тексті. Окрім того, був
застосований прийом адаптації щодо словосполучення “conventional manual safety”,
яке було передано як «концвенційний механічний запобіжник». Варто також
зазначити, що друга частина речення була передана із застосуванням інверсії,
додавання та лексичного розгортання. Так, порядок слів другої частини речення є
відміннім від оригінальної. Окрім того, у вихідному тексті наявна лексична
одиниця «подальшому», яка відсутня у тексті англійською мовою. Лексичне
розгортання застосовано по відношенню до слова “trigger”, яке було передано
словосполученням «спусковий гачок» у тексті перекладу.
After firing, clean your firearm as soon Після завершення стрільби варто
57
as possible so that the job will be easier здійснити чистку пістолета якомога
and there will be less opportunity for швидше для того, аби полегшити
corrosion to start (77). процес та запобігти утворенню корозії.
У прикладі наявне використання прийому додавання лексичної одиниці у
першій частині речення, вихідний текст містить слово «завершення», відсутнє у
оригіналі. Окрім того, у тексті перекладу наявне словосполучення «варто
здійснити», яке також відсутнє у англомовному матеріалі. Мотивом застосування
такого прийому можна вважати бажання зробити текст більш цілісним та
полегшити його сприйняття реципієнтами. Варто також додати, що у тексті наявне
застосування прийому заміни. Так, дієслово “clean” було передане за допомогою
іменника «чистка» у мові перекладу. Також, при більш детальному аналізі
вихідного тексту можемо спостерігати використання прийому конкретизації. Так,
лексична одиниця “firearm”, що наявна у мові оригінальному тексті та має
відповідник «зброя», була конкретизована та передана за допомогою більш
вузького за значенням терміну «пістолет».
В якості наступного прикладу перекладу текстів військового дискурсу
пропонуємо розглянути англомовну інструкцію до різних типів гранат та
піротехнічних сигналів.
Hand grenades give the soldier the ability Ручні гранати надають солдату
to kill enemy soldiers and destroy enemy можливість ліквідувати противника
equipment (76). та завдати шкоди ворожому
екіпіруванню.
Наведений вище приклад містить незначну кількість перекладацьких
прийомів, які, на нашу думку, варто проаналізувати. По перше, у тексті було
застосовано прийом генералізації по відношенню до одиниці “soldiers”, яке наявне
у тексті мови оригіналу. Таким чином, у вихідному тексті вищезазначене слово
було передано за допомогою терміну «противники», яке має більш загальне
значення. Окрім того, можемо спостерігати зняття певного емоційного забарвлення
при передачі лексичної одиниці “to kill”, яке у мові перекладу було передано як
58
«ліквідовувати», яке, на нашу думку, має більш нейтральну конотацію ніж
відповідник «вбивати».
• Fragmentation. These grenades are used • Уламкові. Такий тип гранат
to produce casualties by high-velocity використовується для нанесення втрат
projection of fragments (76). противнику шляхом ураження
уламками, що рухаються з великою
швидкістю.
Як можемо спостерігати у прикладі вище, у тексті перекладу наявна значна
кількість перекладацьких трансформацій. Таким чином, у першій частині речення
було застосовано прийом додавання лексичних одиниць: у вихідному тексті
міститься певна кількість слів, відсутніх у оригіналі: прикладами є: «тип»,
«противник», «шляхом». Мотивом застосування такого прийому ми вважаємо
бажання зробити текст більш цілісним та полегшити його сприйняття
реципієнтами. Окрім того, при детальному аналізі останньої частини прикладу
можемо спостерігати використання експлікації. Таким чином, сполука “high-
velocity projection of fragments.” Була передана за допомогою описового перекладу
як «ураження уламками, що рухаються з великою швидкістю.». Такий прийом був
застосований з метою забезпечення адекватного перекладу тексту.
• Illuminating. This grenade is used to • Освітлювальні. Такий тип гранат
provide illumination of terrain and targets застосовується для забезпечення
(76). оглядовості місцевості або цілей.
Приклад містить трансформацію заміни лексичної одиниці. Так, слово
“illumination” у тексті мови перекладу було замінене та передане за допомогою
одиниці «оглядовість». Мотивом застосування такого перекладацького прийому
можемо вважати бажання уникнути повторення лексичної одиниці для дотримання
норм мови та збереження милозвучності тексту, оскільки спільнокореневий
відповідник «освітлювальні» було використано раніше у прикладі, а його повторне
вживання призвело б до втрати якості перекладу. Окрім того, текст перекладу
містить «лексичну одиницю «тип», що була утворена внаслідок застосування
прийому додавання.
59
• Chemical. These grenades are used for • Хімічні. Такий тип гранат
incendiary, screening, signaling, training, використовують з метою запалювання,
or riot-control (76). скринінгу, подавання сигналів,
тренування або для боротьби із
масовими заворушеннями.
У вищенаведеному прикладі при детальному аналізі можемо спостерігати
використання прийому лексичного розгортання. У тексті мови перекладу наявне
словосполучення «з метою», яким передано одиницю оригіналу “for”. Окрім того,
можемо бачити застосування вищезгаданого прийому далі у реченні. Так, слово
“signaling”, наявне у мові оригіналу було передано словосполученням «подавання
сигналів» у вихідному тексті. Також, у останній частині речення було застосовано
експлікації для передачі словосполучення “riot-control”, яке в результаті
використання такої трансформації було передано як «боротьба з масовими
заворушеннями». Мотивом застосування зазначених трансформацій можемо
вважати бажання зберегти адекватність тексту, наблизити до норм мови, якою він
перекладається та зробити його більш легким для сприйняття.
• Offensive. This grenade is used for blast • Наступальна. Зазначений тип гранати
effect (76). використовують для створення
ударної хвилі при наступальних діях.
Приклад, який наведено вище, містить прийом заміни, який було
використано по відношенню до одиниці оригіналу “this”, яка була передана мовою
перекладу як «зазначений». Окрім того, у другій частині речення було застосовано
прийом додавання лексичних одиниць, таким чином, у тексті перекладу наявне
слово «створення» та словосполучення «наступальні дії», які відустні у
оригінальному тексті. Мотивом застосування таких трансформацій ми вважаємо
бажання зробити текст більш зрозумілим, надати йому конкретики та полегшити
сприйняття його реципієнтами.
• Practice and Training. These grenades •Тренувальні. Такий тип гранат
are for training personnel in use, care and використовується для навчання
60
handling of service grenades (76). особового складу поводженню,
зберіганню та обслуговування
зазначеного типу зброї.
Як можемо спостерігати, при перекладі оригінального тексту українською
мовою було застосовано прийом лексичного згортання у заголовку. Так, частина
“practice and training” була передана словом «тренувальні» з метою досягання
більшої компактності тексту. Окрім того, у вихідному тексті наявна трансформація
лексичного розгортання по відношенню до лексичної одиниці оригіналу
“personnel”, яка була передана словосполученням «особовий склад». Варто також
додати, що у останній частині речення при детальному аналізі стає можливим
помітити трансформацію лексичного розгортання та генералізації по відношенню
до слова “grenades”, яке внаслідок вживання зазначених прийомів було передано
значно більш розгорнуто як «обслуговування зазначеного типу зброї». Окрім того,
лексична одиниця «зброя» є більш широким за значенням ніж прямий відповідник
«граната», тобто, термін був генералізований з метою уникнення повторення,
оскільки зазначену одиницю вже було вжито раніше у реченні.
• Nonlethal. This grenade is used for • Нелетальні. Такий тип гранат
diversionary purposes or when lethal використовується у диверсійних цілях
force is not desired (76). або коли немає мети ліквідувати
супротивника.
У вищенаведеному прикладі наявна трансформація конверсивного
перекладу, яку було застосовано по відношенню до частини “when lethal force is not
desired.”, яка була передана як «коли немає мети ліквідувати супротивника» зметоб
забезпечення адекватності перекладу.
В якості наступного прикладу для аналізу текстів, які є складовими
військового дискурсу пропонуємо розглянути розсекречені розвідкою Сполучених
Штатів документи, що стосуються діяльності російських спецслужб у період з
2000-го по 2016-й роки та нашого перекладу зазначених матеріалів.
We assess that the Russian Government Ми вважаємо, що керівництво
61
will continue to use its intelligence Російської Федерації буде
services and other loyal entities to продовжувати використовувати
assassinate suspected terrorists as well as розвідувальні служби та лояльні йому
individuals abroad whom it deems as організації для ліквідації підозрюваних
threats to core national security interests терористів та тих осіб за кордоном, хто
or the security of President Vladimir на їхню думку загрожує основам
Putin's regime (75). національної безпеки країни або
збереженню режиму Володимира
Путіна.
У наведеному вище прикладі при детальному аналізі можемо спостерігати
використання перекладацьких трансформацій. Так, було застосовано лексичне
розгортання до словосполучення “Russian Government” та передано його як більше
за об’ємом словосполучення «керівництво Російської Федерації». Мотивом
вживання такого прийому ми вважаємо бажання дотриматися стилістичних норм
та надати перекладу більш формальної конотації. Окрім того, можемо спостерігати
застосування прийому адаптації до словосполучення “it deems”, яка у вихідному
тексті була передана як «на їхню думку». Мотивом застосування адаптації в цьому
випадку можемо вважати бажання досягти адекватного перекладу, що не
порушував би норм української мови, оскільки при буквальному перекладі
зазначеного словосполучення не було б можливим якісно передати його сенс.
Варто також додати, що у останній частині речення було вжито прийом заміни.
Так, лексична одиниця “security” у тексті перекладу була передана як «збереження»
з метою уникнення повторення, оскільки прямий відповідник «безпека» було
вжито раніше у реченні.
In addition, Moscow probably selectively Варто додати, що російське
targets individuals it perceives as political керівництво, вірогідно, вибірково
threats to Putin.Moscow almost certainly переслідує осіб, які на їхню думку
ordered the 2006 murder in London of становлять політичну загрозу Путіну.
former Russian Federal Security Існує велика вірогідність, що
62
Service officer Aleksandr Litvinenko by колишнього офіцера Федеральної
means of the radioactive isotope Служби Безпеки Олександра
polonium, the clearest example of a Литвиненко було отруєно
political killing (75). радіоактивним ізотопом полонію саме
на замовлення Москви, що є
очевидним прикладом політичного
вбивства.
Наведений вище приклад перекладу містить значну кількість перекладацьких
трансформацій, які на нашу думку підлягають детальному аналізу. У першій
частині речення можемо спостерігати використання прийому лексичного
розгортання по відношенню до одиниці “Moscow”, яка була передана як
словосполучення «російське керівництво» у вихідному тексті. Застосування такої
трансформації зумовлене бажанням уникнути повторенням лексичної одиниці
«Москва», що є прямим відповідником зазначеного англомовного слова, оскільки
її було вжито у наступному реченні. Значно більшу кількість трансформацій
можемо спостерігати у наступному реченні, де у першій частині було вжито
прийом переміщення. Так, словосполучення оригіналу “almost certainly” було
передано як «існує велика вірогідність» та переміщено на початок речення. Окрім
того, у вищезазначеному перекладі словосполучення було вжито прийом
лексичного розгортання та адаптації з метою адекватної передачі тексту.
Аналогічний прийом було застосовано далі у реченні для перекладу частини
“former Russian Federal Security Service officer Aleksandr Litvinenko”, яка було
передано із застосуванням переміщення як «колишнього офіцера Федеральної
Служби Безпеки Олександра Литвиненко». Окрім того, було переміщено лексичну
одиницю «Москва», яка в оригіналі розташовується на початку речення, в той час,
як у вихідному тексті відповідник до зазначеного слова розміщено в кінці. Мотивом
застосування такого прийому можемо вважати бажання перекласти текст із
дотриманням норм української мови, оскільки буквальний переклад зазначеної
частини був би неадекватним.
63
The official British inquiry into Офіційне британське розслідування
Litvinenko's death, which parallels the смерті Литвиненка, результати якого
findings of the US Intelligence співпадають з висновками розвідки
Community, concluded that Russian Сполучених Штатів, з’ясувало що
intelligence probably carried out the вбивство було підготовлене
assassination (75). російськими спецслужбами.
У вищезазначеному прикладі було застосовано прийом переміщення по
відношенню до лексичної одиниці “death”, відповідник до якого у мові перекладу
розташований перед «Литвиненко», в той час, як в оригіналі слово розміщено після
зазначеного вище. Таке рішення вмотивоване бажанням дотриматися норм
української мови та адекватно перекласти текст. Окрім того, текст містить прийом
додавання, так, у тексті перекладу наявна лексична одиниця «результати» , яка
відсутня у оригінальному тексті. Варто також додати, що у прикладі було вжито
прийом лексичного згортання стосовно словосполучення оригіналу “US
Intelligence Community”, яке українською мовою передано як «розвідка
СполученихШтатів». Окрім того, при більш детальному аналізі та порівнянні двох
текстів можемо спостерігати використання прийому конкретизації по відношенню
до лексичної одиниці оригіналу “intelligence”, яка у вихідному тексті має
відповідник з більш вузьким значенням «спецслужби». Рішення застосувати саме
прийом конкретизації було вмотивоване бажанням уникнути повторенню
відповідника «розвідка», оскільки це негативно впливало б на дотримання норм
мови, якою перекладається текст та на його загальну милозвучність.
The Russian Government probably has Керівництво Російської Федерації,
been involved in targeting other high- вірогідно, пов’язане з низкою інших
profile figures for politically based політично вмотивованих вбивств, проте
assassinations, but we have only low-to- ми маємо помірну впевненість у таких
moderate confidence in this judgment судженнях, оскільки в інших подібних
because there is less direct and credible випадках менше прямих та вагомих
evidence of Kremlin direction than in доказів причетності Кремля ніж у
64
the case of Litvinenko (75). справі Литвиненка.
При порівняні тексту оригіналу та перекладу можна дійти висновку, що у
вихідному матеріалі було застосовано прийом лексичного розгортання. Так,
словосполучення “The Russian Government” було передано як «Керівництво
Російської Федерації» задля дотримання стилістики тексту та надання йому більш
формальної конотації. Окрім того, можемо спостерігати прийом вилучення
лексичної одиниці. У оригінальному тексті наявне словосполучення “high-profile
figures”, яке було вилучено в результаті перекладу тексту. Мотивом такого рішення
є бажання полегшити сприйняття тексту реципієнтами та досягти більшої
компактності тексту. Варто також додати, що далі у тексті було застосовано
прийом лексичного згортання стосовно частини оригіналу “low-to-moderate”, яка
у мові перекладу була передана одним словом «помірна», яке на нашу думку описує
рівень, який мається на увазі у англомовному тексті. Рішення застосувати
зазначений прийом в цьому випадку ґрунтується на бажанні адекватно передати
текст та дотриматися норм української мови, оскільки дослівний переклад на нашу
думку був би недоречним та не виконував би поставлені задачі. Окрім того,
приклад містить використання прийому додавання лексичної одиниці, внаслідок
застосування якого у вихідному тексті з’явилося слово «випадках», відсутнього у
оригінальному матеріалі. Також, можна помітити прийом переміщення стосовно
частини оригіналу “evidence of Kremlin direction”, яке внаслідок вживання
вищезазначеної трансформації було передано мовою перекладу як «доказів
причетності Кремля». Мотивом застосування такої трансформації можемо вважати
бажання перекласти текст з дотриманням норм української мови, чого було б важко
досягти при буквальному перекладі зі збереженням оригінального порядку.
An analysis of intelligence reporting on Аналіз звітів розвідки щодо відомих та
known and suspected Russian потенційних замахів на вбивство, до
assassination attempts indicates that the яких може бути причетне російське
Kremlin targets individuals from the керівництво, дозволяє зробити
following categories: (75). висновок, що Кремль переслідує такі
65
категорії осіб:
У наведеному вище прикладі присутня значна кількість перекладацьких
трансформацій, які на нашу думку мають бути проаналізовані. Так, можна помітити
використання прийому переміщення, застосованого до одиниці “reporting” у
першій частині речення. Відповідник «звіти» у вихідному тексті стоїть перед
словом «розвідки», в той час, як в оригіналі, “reporting” розташовано після
“intelligence”. Така трансформація була застосована з метою адекватного перекладу
тексту, оскільки буквальне відтворення зазначених одиниць неминуче призвів до
порушення норм української мови. Окрім того, переміщення та лексичне
розгортання було застосовано по відношенню до одиниці “Russian”, яке у тексті
мові перекладу було відтворено як «російське керівництво». Варто також додати,
що у текст було введено словосполучення «дозволяє зробити висновок», за
допомогою якого було відтворено лексичну одиницю “indicates”, тобто застосовано
прийом лексичного розгортання з метою досягнення більш якісного та легшого для
сприйняття перекладу та збереження адекватності тексту. Також, у останній
частині речення було застосовано прийом переміщення по відношенню до
лексичної одиниці “individuals”, яке у вихідному тексті передано як «осіб», у
перекладі зазначений відповідник розташовано в кінці речення, на відмінну від
оригіналу.
Intelligence defectors or dissidents whose Розвідники-перебіжчики та дисиденти,
actions the Kremlin considers to have чиї дії на думку російського
gone beyond acceptable limits or to have керівництва перетнули межу
the potential to do so (75). дозволеного або потенційно можуть це
зробити.
Наведений вище приклад містить використання прийому конкретизації та
лексичного розгортання стосовно лексичної одиниці оригіналу “Kremlin”, яку було
передано українською мовою як «російське керівництво», тобто, окрім того, що
зазначений переклад є словосполученням, на відміну від оригінальної одиниці, він
має більш вузьке, конкретизоване значення порівняно з прямим відповідником
«Кремль». Таке перекладацьке рішення було вмотивоване бажанням узгодити
66
переклад та дотриматися стилістичних норм при перекладі. У тексті перекладу
також наявна лексична одиниця «межа», яка відсутня у оригіналі, тобто було
застосовано прийом додавання, задля досягнення адекватного перекладу.
Political and opposition leaders in key Політичні та опозиційні лідери думок
former Soviet republics that are deemed у ключових країнах, що входили у
a threat. A key example is former склад колишнього Радянського
President of Ukraine Viktor Союзу, яких російське керівництво
Yuschenko, who suffered a near-fatal сприймає як загрозу. Головним
poisoning in 2004 (75). прикладом є Віктор Ющенко, екс-
президент України, який пережив
майже фатальне отруєння у 2004-му
році.
Можемо спостерігати значну кількість перекладацьких трансформацій у
прикладі наведеному вище. Так, було застосовано прийом додавання при перекладі
частини “political and opposition leaders”, яке у вихідному тексті було відтворене з
введенням додатку «думок». Таке рішення було вмотивоване зробити текст
перекладу більш насиченим та зрозумілим для реципієнтів. Окрім того, можемо
спотсерігати використання описового перекладу для передачі словосполучення
оригіналу “former Soviet republics”, яке у опрацьованому тексті було відтворено за
допомогою експлікації як «країни, що входили у склад колишнього Радянського
Союзу». Застосування зазначеної перекладацької трансформації було вмотивоване
бажанням наблизити текст до стилістичних норм української мови та полегшити
його розуміння. Варто також додати, що при порівнянні тексту оригіналу та
перекладу можна помітити застосування прийому додавання. Так, у вихідному
тексті наявне словосполучення «російське керівництво», яке відсутнє у
оригінальному матеріалі. Також, у другому реченні прикладу можемо спостерігати
використання прийому переміщення. Так, при перекладі було змінено порядок
слів у частині “former President of Ukraine Viktor Yuschenko”, яке мовою перекладу
було відтворено як «Віктор Ющенко, екс-президент України». Мотивом
застосування такої трансформації на нашу думку є бажання адекватно перекласти
67
текст українською мовою з дотриманням норм, оскільки буквальне відтворення
вищезазначеної частини на наш погляд порушувало б цілісність та стилістичну
складову тексту.
His supporters concluded that Russian Його прибічники зробили висновок,
intelligence introduced the chemical що російські спецслужби отруїли його
dioxin into his food when he was a їжу діоксином, коли він був кандидатом
presidential candidate advocating у президенти та просував ідеї
Ukraine's integration with the West інтеграції України у Західний світ.
(75).
У наведеному вище прикладі можемо спостерігати наявність використання
прийому лексичного розгортання стосовно одиниці мови оригіналу “concluded”,
яка була передана словосполученням «зробили висновок». Мотивом застосування
такого прийому можемо вважати бажання зберегти адекватність тексту, оскільки
буквальний переклад зазначеної одиниці оригіналу був би недоречним у цьому
випадку на нашу думку, оскільки впливав би на загальну милозвучність тексту.
Окрім того, було застосовано прийом конкретизації стосовно словосполучення
“Russian intelligence”, яке було передано українською мовою як «російські
спецслужби», що є більш вузьким за своїм значенням. Варто також додати, що у
тексті МП можемо спостерігати застосування прийому переміщення. Таким чином,
було змінено порядок слів при відтворені частини “Ukraine's integration with the
West”, яка у тексті МП внаслідок використання вищезгаданого прийому звучить як
«ідеї інтеграції України у Західний світ». Окрім того, у вищенаведеній частині
наявне використання прийому додавання. Так, у тексті МП наявні одиниці «ідеї»,
та «світ», які відсутні у оригінальному матеріалі.
Insubordinate separatists in Ukraine. Сепаратисти, які не виконують
At least some key separatist figures in накази. Принаймні декілька ключових
Ukraine's Donbas Region who resisted фігур поміж сепаратистів з так званих
Kremlin orders, such as Oleksandr ЛНР/ДНР, які не виконували накази
Bednov, have probably been killed at російського керівництва (наприклад
68
Moscow's behest, reflecting Russia's Олександр Бєднов), були вірогідно
priority on maintaining control over the вбиті за наказом Москви з метою
region (75). зберегти вплив у регіоні.
У вищенаведеному прикладі можемо спостерігати використання значної
кількості перекладацьких трансформацій. Таким чином, у заголовку можемо
спостерігати поєднання описового перекладу та вилучення стосовно частини
оригіналу “Insubordinate separatists in Ukraine”, яке мовою перекладу було передано
із застосуванням експлікації як «Сепаратисти, які не виконують накази», при цьому
було вилучено одиницю оригіналу “Ukraine” з метою збереження компактності
тексту. Окрім того, було застосовано трансформацію конкретизації по відношенню
до словосполучення МО “Ukraine's Donbas Region”, яке було передано за
допомогою більш вузьких за сутністю абревіатур «так званих ЛНР/ДНР», з метою
полегшити розуміння тексту українськими реципієнтами, для яких є більш
вживаними саме зазначені назви. Варто також зазначити, що при перекладі
англомовного тексту українською мовою було застосовано прийом лексичного
розгортання в поєднанні з адаптацією стосовно лексичної одиниці оригіналу
“Kremlin”, яке у вихідному текст було передано за допомогою словосполучення
«російське керівництво», з метою дотриматися стилістичних норм перекладу
текстів такого типу.
Висновки до розділу 3
У розділі було комплексно розглянуто застосування перекладацьких
трансформацій та прийомів різних типів у процесі передачі англомовних текстів,
які складовими військового дискурсу, українською мовою. Аналіз текстів
зазначеного дискурсу на наявність у них трансформацій було проведено на основі
англомовних інструкцій до зброї західного зразка, таких як AR15 Semi-Automatic
Instruction (74), Instruction for use. Relaunch Standard (77) та Grenades and Pyrotechnic
Signals (76), підручників, що використовуються при навчанні особового складу
армії Сполучених Штатів – Ranger Handbook (78), та його переклад українською
69
мовою Підручник Рейнджера (73), а також документації, так наприклад було
проведено перекладацький аналіз розсекречених звітів розвідки Сполучених
Штатів: Declassification review of the Intelligence Community Assessment (75).
Внаслідок проведеної роботи з зазначеними вище англомовними текстами та
їхнім перекладом можемо стверджувати про тенденцію до використання значної
кількості перекладацьких прийомів та трансформацій у процесі передачі
англомовних матеріалів військового дискурсу різного типу українською мовою.
Опрацювання вищезазначених прикладів текстів військового дискурсу
дозволило виявити використання таких перекладацьких трансформацій як
генералізація, конкретизація, описовий переклад, вилучення, додавання, зміну
структури речення та порядку слів, лексичного розгортання.
Ґрунтуючись на результатах проведеної роботи можемо стверджувати про
комплексність, характерну для текстів військового дискурсу. Така характеристика
зазначеного типу дискурсу може бути зумовленою наявністю великої кількості
термінології та необхідністю відтворювати її з максимальною точністю та ясністю
для реципієнтів задля забезпечення ефективності виконання завдань різного типу.
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
70
У процесі написані роботи було проведено дослідження питання про
військовий дискурс та особливості його перекладу, а також було здійснено аналіз
значної кількості поглядів дослідників та матеріалів, що стосуються
вищезазначеної теми. Під час проведення дослідження було також застосовано
низку наукових методів, за допомогою яких стало можливим формування певних
висновків щодо проведеної робити. Отже, методи, які були використані під час
дослідження включають аналіз, порівняння, індуктивний метод, дедуктивний
метод та вимірювання Ґрунтуючись на проведеній вище низці заходів можемо
зробити такі висновки щодо питання військового дискурсу та особливостей його
перекладу:
1. У першому розділі було проведено аналіз такого явища як «дискурс», було
прослідковано історію походження терміну, його семантичне коріння, а також
розглянуто погляди низки як вітчизняних, так і закордонних науковців щодо того,
якою є сутність вищезазначеного поняття. Внаслідок проведеної роботи можемо
зробити висновок про те, що термін «дискурс» своїм корінням сягає часів
античності та є надзвичайно комплексним явищем, про що свідчить відсутність
консенсусу щодо його єдиного визначення. Окрім того, характерну для зазначеного
вище явища складність доводить факт того, що дискурс є об’єктом для досліджень
для науковців з низки сфер. Отже, можемо казати про властиву для поняття
міждисциплінарність. Варто також зазначити про те, що нами було запропоновано
власне визначення поняття «дискурс». На нашу думку, дискурс є системою певних
реалій, термінів та мовних особливостей яка функціонує у визначеній сфері та
може бути виражена у формі усного або письмового мовлення.
2. Варто також зазначити, що нами було проведено аналіз та опрацювання
поглядів щодо жанрової складової поняття «дискурс». Внаслідок проведеної
роботи, що містила дослідження поглядів вітчизняних та закордонних науковців
та ознайомлення з низкою інтернет-ресурсів, можемо зробити висновок про те, що
найбільш оптимальним виокремленням жанрів дискурсу є саме дихотомічна
система, сутність якою полягає у розподілі такого явища як дискурс на два основні
типи: усний та письмовий.
71
3. Внаслідок опрацювання низки поглядів науковців та власного дослідження
теми можемо зробити певні висновки щодо сутності поняття «військовий дискурс».
У першому розділі роботи нами було запропоновано власне розуміння концепції
та визначення для зазначеного вище поняття: на нашу думку, військовий дискурс
можна охарактеризувати як систему певних термінів, мовленнєвих ситуацій,
концепцій та реалій, які функціонують безпосередньо у військовій сфері та є
притаманними виключно цій галузі.
4. У другому розділі роботи було досліджено питання про те, якими
персональними якостями та компетенціями має володіти перекладач, що працює з
текстами, які є складовою військового дискурсу. Задля кращого розуміння та
розкриття зазначеного питання було проведено дослідження поглядів науковців
щодо професійних навичок такого перекладача. Проведена нами робота дозволила
зробити висновок про те, якими характеристиками має володіти військовий
перекладач, його було зазначено у другому розділі роботи.
5. Окрім того, було проаналізовано те, які особливості можуть бути
притаманними безпосередньо військовому дискурсу та перекладу текстів, які є
його складовими. Висновки щодо специфіки текстів, що функціонують у
військовій сфері також було зазначено у другом у розділі роботи.
6. Варто також зазначити, що нами було проведено дослідження
використання перекладацьких трансформацій у текстах військового дискурсу. У
другому розділі роботи було розпочато роботу над аналізом використання
зазначених прийомів у текстах військового характеру. Більш комплексний підхід
було застосовано у третьому розділі роботи, в якому було проведено дослідження
таких текстів військового дискурсу як інструкції до зброї західного зразка та
розсекречені звіти розвідки армії Сполучених Штатів. Ґрунтуючись на
проведеному аналізі перекладацьких трансформацій, наявних у перекладі
зазначених матеіралів можемо зробити висновок про те, що при опрацюванні та
передачі текстів, що є елементами військового дискурсу, можуть бути використані
перекладацькі трансформації різного типу. Таким чином, внаслідок проведення
аналізу та порівняння текстів МО та МП можемо спостерігати, що у перекладі
72
текстів військового дискурсу фігурують такі перекладацькі трансформації як
конкретизація, генералізація, описовий переклад, вилучення лексичних одиниць,
зміна порядку слів та граматичної структури речення, логічний розвиток та інші.
Окрім того, вартим уваги є концентрація великої кількості трансформацій у
перекладі текстів військового дискурсу. Така тенденція дозволяє підтвердити таку
характерну особливість військового дискурсу як комплексність та зробити
висновок про те, якою компетенцію має володіти перекладач для оптимальної
роботи з текстами зазначеної сфери.
Отже, найголовнішим аспектом, який мала на меті проведена нами робота,
було дослідити та визначити специфіку та особливості текстів, які є складовими
військового дискурсу та їх перекладу. На нашу думку, можемо стверджувати про
успішне досягнення зазначеної вище мети внаслідок доцільно підібраних методів
дослідження, ґрунтовного опрацювання явищ та понять, що функціонують у
зазначеній сфері та проведення комплексної роботи над аналізу перекладацьких
трансформацій у текстах військового дискурсу. Ми вважаємо, що проведене нами
дослідження може бути використане у процесі навчання студентів, що вивчають
специфіку, притаманну для військового перекладу, та зацікавлені у реалізації себе
як професійних мовознавців, що працюють у зазначеній сфері.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
73
1. Балабін В. Сучасний американський військовий сленг як проблема
перекладу. – К.: ЛОГОС, 2002.
2. Балабін В. Теоретико-Концептуальні основи військового перекладу.
Філологічні трактати. 2018. №1. Т.10.
3. Балабін В. Жанрова-стильова специфіка військового перекладу. Науковий
вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. Київ,
2018. № 34. Т. 2. С. 67–73.
4. Балабін В. Загальна характеристика склад і функції сучасного українського
військового сленгу // Мовні і концептуальні картини світу: – Зб. наук. праць. – К.:
Київський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, 2001.
5. Бацевич Ф. Основи комунікативної лінгвістики. Київ: Академія, 2004.
6. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. 2-е вид.,
доп. Київ : ВЦ «Академія». 2009. 376 с.
7. Бурбело В. Б. Сучасні концепції дискурсу та лінгвопрагматичні засади
дискурсології. Вісник Київського національного уні-верситету ім. Т. Г. Шевченка.
Серія : Іноземна філологія. Київ, 2022. Вип. 32/33. С. 79–84.
8. Бхіндер Н. Лексичні особливості сучасного англомовного військового
дискурсу. Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького
державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія
«Філологія»№ 45. 22 вересня 2021.
9. Вельбой І., науковий керівник Плетенецька Ю.М. Відтворення
англомовних військових неологізмів в перекладі українською мовою на матеріали
CXXXI Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конференції. М. Чернівці, 22 вересня 2023
року.
10. Вельбой І., науковий керівник Плетенецька Ю.М. Переклад сучасної
англомовної військової термінології на матеріалі Інтернет-статей. «Розвиток науки
та техніки в умовах воєнного стану»: матеріали CXXIII Міжнар. наук.-практ.
інтернет-конференції. м. Житомир, 3 травня 2023 року.
74
11. Вельбой І., науковий керівник Плетенецька Ю. М. Лексичні та
соціопрагматичні особливості перекладу сучасного англомовного дискурсу
українською мовою (на матеріал інтернет-статей). м. Київ, 31 грудня 2023 року.
12. Гриценко С. Мовні інновації російсько-української війни 2022. Вісник
Київського національного університету імені ТарасаШевченка.Вип. 32. Ч. 2. 2022.
13. А.Г. Гудманян, А.В. Сітко, Г.Г. Єнчева. Вступ до галузевого перекладу :
практикум для студентів спеціальності “Переклад” / – К. : Аграр Медиа Групп,
2014. − 257 с.
14. Гукова О. В. Практичний курс військово-спеціальної мовної підготовки:
навчальний посібник. Житомир: ЖВІ НАУ, 2010. 320 с.
15. Гуржій О. Проблемні питання сучасної української воєнної термінології
/ О.І. Гуржій, Р.І. Пилявець // Воєнні конфлікти другої половини ХХ століття. К.,
2004.
16. Зацний Ю. А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового
складу. Львів: ПАІС, 2007. 228 с.
17. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад. Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989.
215 с.
18. Карабан В. Спеціальні теорії перекладу: скільки їх (потрібно)?. Наукові
записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград, 2012, Вип. 104 (1).
19. Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Частина
II. Вінниця. Нова книга, 2001.
20. Карабан В., Мейс Дж. Переклад з української мови на англійську. Нова
книга, 2003.
21. Кирилюк О. “Вогнехреще” або неологізми як відображення військового
протистояння. Наукові записки КДПУ. Серія: Філологічні науки (мовознавство).
Кіровоград : Лисенко В. Ф., 2015. Вип. 137.
22. Корольова Т. Військовий дискурс та особливості його перекладу / Тетяна
Корольова, Ростислав Соріч, Ольга Александрова // Науковий вісник
Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д.
75
Ушинського : Лінгвістичні науки : зб. наук. праць. Одеса : Інформаційно-
видавничий центр університету ім. К. Д. Ушинського, 2021. №33.
23. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства: [Підручник] Вінниця: Нова
Книга, 2008. 512 с.
24. Лісовський В. М. Військово-технічний переклад (англійська мова) :
підручник / за ред. В. В. Балабіна. Київ : ВІКНУ, 2010. 950 с.
25. Лісовський В. М. Сутність поняття «військово-технічний текст».
Молодіжна військова наука у Київському національному університеті імені Тараса
Шевченка : тези доп. всеукр. наук.-практ. конференції молодих вчених, ад’юнктів,
слухачів, курсантів і студентів (м. Київ, 26 квіт. 2018 р.). Київ : ВІКНУ, 2018. С.
302–303.
26. Мальцев Д. Д. Особливості перекладу військової термінології. Дебют :
зб. тез доповідей студентів факультету грецької філології за результатами участі в
Декаді студентської науки 2017 / за заг. ред. докт. політ. наук, проф. К. В.
Балабанова, докт. екон. наук, проф. О. В. Булатової. Маріуполь, 2017.
27. Нікіфорова О. М. Класифікація текстів у військовому перекладі
//Філологчні трактати - 2016. - Т. 8, № 4.
28. Погонець В. Особливості наукового військового дискурсу. Науковий
вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Філологія». 2019. №39,
том 2.
29. Погонець В. Особливості англомовного військового дискурсу. Науковий
вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2019. № 39
том 2
30. Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія.
Полтава: Довкілля К., 2006.
31. Семенчук А. Б. Терорист vs мученик: війна номінацій. Науковий
вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. 2008.
№ 4. С. 68-73.
76
32. Семенчук А. Б. Функціонування лексичних одиниць JIHAD, AL QAEDA
в сучасній англійській мові. Вісник СумДУ: Зб. наук. праць. Серія: Філологічні
науки. Суми: Вид-во СумДУ, 2006. № 11(95), Т. 2. С. 72-77
33. Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія,
архітектоніка, варіативність: [на матеріалах суч. газетн. публіцистики]: монографія
/ Катерина Серажим. К., 2002. 392 с.
34. Стадник О. Лінгвістична відповідність понять “воєнний” дискурс vs
“військовий” дискурс. Science and Education a New Dimension. Philology, IV(22),
Issue: 99, 2016
35. Сукаленко. Т., Шпетна, С. (2023). Функціювання військового дискурсу в
сучасному комунікативному просторі. Acta Paedagogica Volynienses, 1, 96–102, doi:
https://doi.org/10.32782/apv/2023.1.14
36. Чередниченко О. І. Про мову і переклад. Київ: Либідь, 2007. 248 с
37. Шевченко І., Морозова О.І. Дискурс як когнітивно-комунікативний
феномен: кол. монографія / за ред. І.С. Шевченко. Харків : Константа, 2005. 355 с.
38. Шевченко І. Когнітивно-комунікативна парадигма і аналіз дискурсу.
Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен. Харків : Константа, 2005.
39. Шерстюк Н. Дискурс: від становлення поняття до соціально-
конструкціоністських теорій дискурс-аналізу. Нова парадигма. Філософія. 2013.
Вип. 114.
40. Янчук С. Теорія військового перекладу в Україні: стан, проблеми,
перспективи. Мовні і концептуальні картини світу. 2013. Вип. 43 (4).
41. Янчук С. Відтворення стилістичних параметрів та характеристик
англомовного миротворчого дискурсу в українському перекладі. Нова філологія.
Збірник наукових праць. Запоріжжя: ЗНУ, 2009. № 34.
42. Янчук С. Морфолого-синтаксичні особливості перекладу англомовних
військових документів миротворчих місій ООН та НАТО. Мовні і концептуальні
картини світу: Зб. наук. праць. Київ: КНУ ім. Т. Шевченка, 2010. № 30,
77
43. Янчук С. Особливості перекладацького супроводження заходів
міжнародного військового співробітництва. Тези доповідей "Військова освіта
сьогодення та майбутнє". Наукове видання. Київ: ВІКНУ, 2010.
44. Янчук С. Переклад англомовної миротворчої військової термінології
українською мовою. Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. Київ:
КНУ ім. Т.Шевченка, 2009. № 26, Ч. 3.
45. Янчук С. Переклад як засіб формування, стандартизації та збагачення
української миротворчої термінології (На матеріалі англомовної військової
документації миротворчих місій під проводом НАТО). Тези доповідей IV
Міжнародної науково-практичної конференції "Військова освіта та наука:
сьогодення та майбутнє" Том 2.: Наукове видання. Київ: ВІ КНУ, 2008.
46. Яремко Я. П. Формування української військової термінології: Дисертація
на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: 10.02.02 "Російська мова". Дрогобич:
Дрогобицький держ. педагогічний ін-т ім. І. Франка, 1997. 164 c.
47. Яценко Н. О. Термінологічна лексика в засобах масової інформації
початку ХХІ ст. Українська термінологія і сучасність. Київ: КНЕУ, 2009. Вип. VIII.
С. 260-265.
48. AAP-03 Production, Maintenance and Management of NATO Standardization
Documents. Edition J, Version 1. NATO Standardization Agency (NSA), November
2010. 94 c.
49. Archie W. C. The Interpreter in Peace and War. The French Review: Vol. 22,
No. 3 (Jan., 1949), pp. 249-255.
50. Benveniste E. Problems in General Linguistics. University of Miami Press.
1971.
51. Bowden M. Black Hawk Down: a story of modern war. Penguin Books, 2000.
392 p.
52. CambridgeDictionary.URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/engli
sh/genre (дата звернення: 26.09.2024)
78
53. Dolynskiy Ye. V. Stylistic and Translation Aspects of English Military Texts.
Research Journal of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University. Series:
Philological Sciences (Linguistics). № 15, 2021
54. Field Manual 2-22.3. Human Intelligence Collector Operations. Headquarters,
Department of the Army, Washington, DC, 6 September 2006. 384 p.
55. Amy J. Devitt. Writing Genres. Southern Illinois University Press
Carbondale. 2004
56. Grammarly. URL: https://www.grammarly.com/blog/discourse/ (дата
звернення: 27.09.2024)
57. Harris Z. Discourse analysis. Language. 1952. Vol. 28. №1.
58. Kraft I. Military Discourse Patterns and the case of Effects-Based Operations.
Journal of Military and Strategic Studies. 2019. Vol. 19. Is. 3.
59. Lynn S. Bliss. Allyssa McCabe. Comparison of Discourse Genres: Clinical
Implifications. Contemporary Issues in Communication Science and Disorders. 2006.
Vol. 33, P. 126-137.
60. Merriam-Webster. URL: https://www.merriam-webster.com/dictionary/genre
(дата звернення: 26.09.2024)
61. Michel Foucault. The Archeology of Knowledge and the Discourse of
Language. New York. Pantheon Books. 1972.
62. Norman Fairclough. Analysing Discourse. Textual analysis for social research.
London and New York. Routledge. 2003.
63. StudySmarter. URL: https://www.studysmarter.co.uk/explanations/english/dis
course/ (дата звернення: 27.09.2024)
64. Sharifling Wordpress. URL: https://sharifling.wordpress.com/wp-
content/uploads/2016/10/spoken-and-written-discourse.pdf
65. T. A. van Dijk. Strategies of Discourse Comprehension. New York : Academic
Press. 1983.
66. T. A. van Dijk. Prejudice in Discourse. An Analysis of Ethnic Prejudice in
Cognition and Conversation. John Benjamins Publishing Company.
Amsterdam/Philadelphia. 1984.
79
67. T. A. van Dijk. Discourse and Context. A Sociocognitive Approach. Cambridge
University Press. 2008.
68. T. A. van Dijk. Discourse and Knowledge. A Sociocognitive Approach.
Cambridge University Press. 2014.
69. T. A. van Dijk. Discourse as Social Interaction. Sage Publications Ltd. 1997.
70. T. A. van Dijk. Principles of Critical Discourse Analysis. Sage Publications
Ltd. 1993.
71. HAL Portal. URL: https://univ-tlse2.hal.science/hal-00952132 (дата
звернення: 27.09.2024)
72. Wikipedia, The Free Encyclopedia, s.v. “Civil discourse”(accessed
September 27, 2024), https://en.wikipedia.org/wiki/Civil_discourse
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТИЧНОГОМАТЕРІАЛУ
73. Підручник рейнджера. — Київ: Вид. «КНТ», 2022. — 360 с.
74. AR15 Semi-Automatic Instruction/ Safety Manual. Radical Firearms Cage #:
7CBZ3. URL: https://www.radicalfirearms.com/v/vspfiles/images/sim.pdf
75. Declassification review of the Intelligence Community Assessment. SOCM
2016 035C. URL: https://assets.bwbx.io/documents/users/iqjWHBFdfxIU/rZczGbJ3x9o
k/v0
76. Grenades and Pyrotechnic Signals. FM 3-23.30. Headquarters Department of
the Army. Washington, DC, 7 June 2005.
77. Instruction for use. Relaunch Standard. URL: https://eu.glock.com/-
/media /Global /EU/GLOCK-GmbH-2019/Contac tandSuppor t /Download-
Area/54575_Instructions-for-use_Relaunch_Standard_BT01_02_092023-En-screen.pdf
78. Ranger Handbook. SH 21-76. Ranger Training Brigade United States Army
Infantry School Fort Benning, Georgia. February 2011.