ChSTU repository

24
ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ	ТЕХНОЛОГІЧНИЙ	УНІВЕРСИТЕТ		CHERKASSY 	STATE	TECHNOLOGICAL	UNIVERSITY



Факультет
гуманітарних технологій
Кафедра дизайну

Освітня програма другого рівня вищої освіти ступеня «магістр»

Спеціальність – 022 «Дизайн» (за видами)



КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА МАГІСТРА

на тему: «ФУНКЦІОНАЛЬНО-КОМПОЗИЦІЙНІ
ПРИНЦИПИ ПРОЕКТУВАННЯ ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ БАГАТОПОВЕРХОВОГО БУДИНКУ»




Студент групи МДЗ-72								Є.О. Іщенко

Керівник, кандидат тех. наук, доцент				       М.К. Демессіе

Консультант, викладач								Р.І. Савісько




«Допуск до захисту»
Завідувач кафедри дизайну

_____________ Яковець І.О

___   ___________ 2022 рік


Черкаси 2022
                  Черкаський державний технологічний університет		
(назва ЗВО)

Кафедра дизайну
Факультет гуманітарних технологій			
Спеціальність 022 – Дизайн (за видами)

«ЗАТВЕРДЖУЮ»	
Завідувач кафедри дизайну
                                 І.О. Яковець
“____” ____________ 2022 року


ЗАВДАННЯ
до кваліфікаційної випускної роботи магістра
_________________ Іщенко Єлизавети Олександрівни _________________
(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботи: «Функціонально-композиційні принципи проектування прибудинкової території багатоповерхового будинку»                     
затверджені наказом вищого навчального закладу від  “___”  ______________ 2021 року № 327/04
2. Термін здачі студентом магістратури закінченої роботи _________________
3. Вихідні дані: інформаційні джерела про екстер’єр прибудинкових територій
4. Зміст випускної роботи: ВСТУП. РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. 1.1. Проблематика формування екстер’єру навколишнього середовища. 1.2. Історіографія дослідження. 1.3. Методи дослідження. Висновки до першого розділу. РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ МІСТА. 2.1. Формування прибудинкових територій. 2.2. Розширення функцій сучасного простору прибудинкових територій. 2.3. Ергономічний аспект формування прибудинкових територій. 2.4. Вимоги до прибудинкових територій. Висновки до другого розділу. РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ ВИРІШЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ТЕРИТОРІЇ БАГАТОПОВЕРХОВОГО БУДИНКУ М. ЧЕРКАСИ. 3.1. Формулювання концепції дизайн проєкту. 3.2. Основні принципи проєктування екстер’єру прибудинкової території. 3.3. Обґрунтування естетичного аспекту дизайн-проєкту. Висновки до третього розділу. ВИСНОВКИ. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ. ДОДАТКИ.
5. Перелік графічного матеріалу: загальна площа графічної частини 1600х2600 мм. 
6. Консультанти кваліфікаційної роботи із зазначенням розділів, що їх стосуються
Розділ	Консультант	Підпис, дата
		завдання видав	завдання	прийняв
Графічна частина	Демессіе М.К.		
Наукове дослідження	Яковець І.О.		
Відео презентація	Савісько Р.І.		
Загальне керівництво	Демессіе М.К.		


7. Дата видачі завдання “____” ____________ 2022 року

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п	Назва етапів дипломного проєкту (роботу)	Термін виконання етапів проєкту (роботи)	Примітка
1.	Затвердження теми роботи, керівника.	13.04.2022	
2.	Робота з аналогами, збір інформації.	20.04.2022	
3.	Заслуховування про виконання першого етапу роботи.	4.10.2022		
4.	Звіт про перші два розділи магістерської роботи.	10.10.2022	
5.	Затвердження ідеї дизайнерського рішення проєкту та кінцевого варіанту планів.	25.10.2022	
6.	Попередній захист випускної роботи магістра.	15.11.2022	
7.	Робота над макетом/ відео презентацією кваліфікаційної роботи	1.12.2022	
8.	Захист випускної роботи магістра.	14.12.2022	



Керівник проєкту (роботи) 			 		               Демессіе М.К. 					                                        (підпис)	       	             (прізвище та ініціали)
Студент-дипломник 						                  Іщенко Є.О.
                                     (підпис)		                  (прізвище та ініціали)



ЗМІСТ
ВСТУП __________________________________________________________6
РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ___________________________9
1.1. Проблематика формування екстер’єру навколишнього середовища _____9
1.2. Історіографія дослідження ______________________________________10
1.3. Методи дослідження ___________________________________________12
Висновки до першого розділу _______________________________________15
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ______________________________________________17
2.1. Формування прибудинкових територій ___________________________17
2.2. Розширення функцій сучасного простору прибудинкових територій ___19
2.3. Ергономічний аспект формування прибудинкових територій _________20
2.4. Вимоги до прибудинкових територій _____________________________21
Висновки до другого розділу _______________________________________23
РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ ВИРІШЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ТЕРИТОРІЇ БАГАТОПОВЕРХОВОГО БУДИНКУ М. ЧЕРКАСИ _____24
3.1. Формулювання концепції дизайн проєкту _________________________24
3.2. Основні принципи проєктування екстер’єру прибудинкової території __27
3.3. Обґрунтування естетичного аспекту дизайн-проєкту ________________29
Висновки до третього розділу _______________________________________48
ВИСНОВКИ ____________________________________________________ 50
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ____________________________52
СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ___________________________________________56
ДОДАТКИ ______________________________________________________59


ВСТУП

Актуальність роботи. Прибудинкова територія – це один з найбільш важливих елементів житлової забудови, від продуманості якого залежить комфорт жителів. Ця ділянка повинна виконувати велику кількість функцій: місце для активного відпочинку, дитячі майданчики, спортивні майданчики, господарські майданчики, зелена зона, територія для тимчасового паркування авто, дороги для безпечного пересування пішоходів та інших елементів. Але на сьогодні і надалі головними проблемами в Україні є руйнування російськими загарбниками житлової забудови та архітектурно-ландшафтного благоустрою різних видів територій – міських, рекреаційних, прибережних, транспортних, комунікацій тощо. У зв'язку з цим виникає актуальне питання щодо відновлення зруйнованих прибудинкових та внутрішньоквартальних територій з урахуванням зарубіжного досвіду та науково-проєктних робіт щодо сучасного стану міських територій.
Розуміючи масштаб потреби у відновлені та формуванні якісного архітектурного середовища доречно внести проєктні пропозиції щодо архітектурно-ландшафтного благоустрою елементів прибудинкової території з застосуванням функціонально-композиційні принципи проєктування, яке може реалізуватися на інших аналогічних територіях.
Набуває все більшої популярності придбання квартир в новобудовах. Купуючи квартиру люди не мало уваги приділяють і прибудинковій території біля будинку. Закрита від авто і сторонніх прибудинкова територія – це не тільки безпека жителів, але й належний рівень комфорту. Правильний розподіл потоків, автомобільних і пішохідних, додаткове місце під прогулянкові алеї й місця відпочинку, відчуття захищеності та відсутність вихлопних газів під – ось головні переваги закритих дворів. Покупці також цінують певну приватність і захищеність такого формату: якщо двір закритий і під охороною, ніхто сторонній зі злим умислом на територію не потрапить.
Мета роботи – визначити функціонально-композиційні принципи проєктування прибудинкової території багатоповерхового будинку в місті Черкаси.
Для досягнення заданої мети необхідні такі шляхи:
розглянути проблематику формування екстер’єру навколишнього середовища;
дослідити формування прибудинкових територій;
розглянути розширення функцій сучасного простору прибудинкових територій;
дослідити ергономічний аспект формування прибудинкових територій;
висвітлити основні принципи проєктування екстер’єру прибудинкової території;
запропонувати авторське вирішення екстер'єру, враховуючи сучасні тенденції та принципи дизайну.
Об’єкт дослідження - проєктування екстер’єру прибудинкової території багатоповерхового будинку.
Предмет дослідження - функціонально-композиційні принципи проєктування екстер’єру прибудинкової території багатоповерхового будинку в місті Черкаси.
Методи дослідження. У представленому досліджені використовуються загальнонаукові (історико-порівняльний, типологічний, метод візуального спостереження, абстрагування, екстраполяції, системно-порівняльного аналізу) та спеціальні методи наукового дослідження (методи соціології, функціонального, ергономічного, образно-стилістичного і художньо- композиційного аналізів).
Наукова новизна дослідження полягає полягає в дослідженні функціонально-композиційних принципах, які використовуються при проєктувані екстер’єру прибудинкової території багатоповерхового будинку. Розширено обґрунтування важливості та доцільності дизайнерського підходу до вирішення проблем, які виникають при проєктуванні прибудинкового простору з урахуванням потреб мешканців. 
Практична значущість отриманих результатів: дослідження може бути використано при проєктуванні житлових комплексів та прибудинкових територій багатоповерхових будинків.
Теоретична цілісність проєкту полягає в тому, що результати дослідження, висновки, рекомендації необхідні для наукового обґрунтування сучасних тенденцій у формуванні прибудинкової території. Також матеріали можуть бути використання для проєктування прибудинкового простору.
Апробація результатів. 
Результати дослідження опубліковані:
1. Яковець І. О., Іщенко Є.О. Особливості дизайн-проєктування закладів позашкільної освіти // Матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасне українське мистецтво: концепти, стратегії, візуальні практики», (11-12 листопада 2021 року) – Черкаси: [видавець Чабаненко Ю.А.], 2021. - С.34-38
2. Романенко Н.Г, Іщенко Є.О. Дизайн на відбудову України. Результати дослідження доповідалися на студентській науково-практичній конференції «Дні Студентської наука - 2022», яка проходила в   ЧДТУ 20 квітня, кафедра дизайну. Тези доповіді опубліковані у збірнику тез. 
3. Іщенко Є.О., Яковець І.О., Шилімов С.А. Розробка дизайн-проєкту паркової зони для людей з особливими потребами // І Міжнародна виставка-конкурс дизайн проєктів/макетів/ідей для людей з особливими освітніми потребами.
Структура та обсяг роботи. Структура роботи визначається характером порушених у дослідженні проблем, його метою і завданнями. Робота складається з графічної частини, загальна площа якої складається з _ листів формату А1 формату, пояснювальної записки на 72 сторінки. Основна частина пояснювальної записки складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, словника термінів, додатків. 

РОЗДІЛ 1. СТАН ПРЕДМЕТУ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУЛЮВАННЯ ПРОБЛЕМИ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1. Проблематика формування екстер’єру навколишнього середовища
Сьогодні знищено багато інфраструктури України. Тисячі будинків були зруйновані російськими снарядами та ракетами.
Сьогодні розвиток суспільства все гостріше обумовлює необхідність створення комфортних умов для життєдіяльності людини. У країнах Європи сфера доброустрою є важливим напрямом державної, регіональної та місцевої політики, якому комплексно приділяють увагу з боку влади, бізнесу та громадськості. Прагнення українців долучитися до рівня життя людей розвинених демократичних європейських країн вимагає формування спільних загальноприйнятих людських цінностей та створення сприятливих умов для життєдіяльності людей. Досягнення європейського підходу можливе через дієві сфери благоустрою населених пунктів, що засвідчує її актуальність. 
Сучасне місто являється складною системою, в якій відбуваються різні процеси, наприклад, пов'язані з життєвим забезпеченням людей. Зростає темп населення міст із цим зростають потреби й підвищення ролі матеріального добробуту та зниження важливості соціальних аспектів людського життя призводять до різних проблем, які пов'язані з нестачею спілкування, відпочинку, прогулянок, звуження кола спілкування людини до робочого колективу та сім'ї.
Прибудинкова територія багатоповерхових будинків охоплює внутрішній двір, обмежений забудовою, частину прилеглою зовнішньою територією. Прибудинкова територія багатоповерхових будинків є найбільш доступним простором для відпочинку та комунікації у великому місті. Простір екстер’єру житлових комплексів - це соціальна територія, яка здатна задовольнити комунікативні потреби людей, тобто бути комфортним. Поняття комфорту проживання пов'язане з життєвою придатністю території має три ознаки оточення: життєзабезпечення, безпека та співзвуччя [1].
Прибудинкову територію можна поділити на п'ять функціональних зон: входу, паркування, активного відпочинку, тихого відпочинку і господарської [2]. У сучасних новобудовах зазвичай надають перевагу залишити більше місця для зони паркування, інколи зовсім не роблять зону відпочинку (наприклад, ЖК Перлина Дніпра у м. Черкаси (Додаток А, рис.1).
Екстер'єр - це поняття зворотнє інтер'єру. Він являє собою зовнішній дизайн будинку, його художнє та архітектурне оформлення. Основна функція екстер'єру - це зробити будинок красивим зовні, щоб він притягував погляди і гармоніював із природою. Дизайн екстер'єру прийнято ділити на дизайн фасадів та ландшафтний дизайн.
Забудови минулого століття та сучасні новобудови не завжди мають чіткі зонування прибудинкових територій й необхідних майданчиків, характерних для поліфункціонального двору (Додаток А, рис. 2), тобто територія не має:
яскравого доброустрою;
дитячих ігрових майданчиків;
спортивних майданчиків;
паркових зон;
мінімізацію автомобільного руху;
паркувальних місць;
великої кількості вуличного обладнання;
великої кількості озеленення території.

1.2. Історіографія дослідження
На основі аналізу наукових джерел закордонних та вітчизняних авторів було окреслено найбільш актуальні проблеми, питання та напрямки дослідження, з урахуванням сучасних вимог щодо екстер'єру прибудинкової території багатоповерхового будинку. Визначено, що проблеми екстер’єру прибудинкових територій багатоповерхових будинків є актуальною темою. Аспекти даної теми найбільш ґрунтовно вивчаються в дослідженнях у сферах архітектури та історії становлення прибудинкових територій.
Джерелами дослідження виступають нормативні документи, періодичні видання, дисертаційні роботи, матеріали конференцій та офіційні інтернет-ресурси.
Для аналізу світових тенденцій розвитку багатоповерхового житла було розглянуто монографію “Багатоквартирне житло: тенденції еволюції” наукове видання доктора архітектури і декана Інституту архітектури Ігоря Гнеся, яке вийшло друком у Видавництві Львівської політехніки 2013 року, книжка здобула перше місце у номінації «Найкраща монографія». Ця робота є результатом вивчення матеріалу в сфері проєктування, будівництва та експлуатації житлових об’єктів Берліна, Варшави, Відня, Праги та інших міст Європи та Америки [3].
Основні  напрями та стилі розвитку архітектури проаналізовані у посібнику Черкеса Б. С., Лінди С. М. “Архітектура сучасності: остання третина ХХ – початок ХХІ століть”. Показана загальна картина світового архітектурного процесу та формування концептуального ландшафтного архітектурного розвитку. Розглянуто архітектуру у взаємодії з культурою часу, соціальних процесів та історичних катаклізмів [4].
Проаналізовано сучасну архітектуру житла у багатоповерхових будинках з погляду стильового вирішення у публікації Лінди С. М., Юрик Я. М. “Пошуки стилю в архітектурі сучасного багатоквартирного житла України”. Виявлено головні стильові напрямки у розвитку архітектури житла, визначено їх джерела, прототипи для розвитку [5].
Аналіз екстер‘єрів багатоповерхових забудов полягає в аналізі проєктованого об‘ємно-просторового рішення житлового комплексу чи багатоповерхового будинку, зонування та оздоблення фасадів.
За розміщенням, кількістю секцій та поверховістю серед досліджуваних будинків та житлових комплексів, на прикладі у м. Львові, можна відокремити:
Односекційні (на приклад, 7-ми поверховий будинок на вул. Радість, 10а. Монолітно-каркасний будинок 2014 року, має 22 квартири і наземний паркінг (Додаток А, рис.3)) [6];
Багатосекційні (на приклад, ЖК Avalon Zelena Street, будинок 2022 року на вул. Зелена, 204. Житловий комплекс має 14 секцій, 9-10 поверхові будинки, 1000 квартир, підземний паркінг і автостоянка (Додаток Б, рис.4)) [7].
Творці сучасної архітектури (архітектори Н. Зінчук, Ю. Томищ, В. Палій, М. Мазепа будинку на вул. Радість, 10а у м. Львові (Додаток А, рис.1)) вважають, що: «…архітектура сучасності розвивається в багатьох напрямках, ознаки якої плавно переходять з однієї в іншу. Отже, належність не може бути чіткою. А тим більше коли об‘єктом проєктування є багатоповерхове житло. І споживач не один зі своїм баченням, смаком, потребами та світосприйняттям. А їх багато, різними проблемами, потребами й сподіваннями… Основною вимогою повинне бути функціональне та практичне застосування … намагання сформувати нового споживача, підняти освітній рівень щодо формування міських просторів, урбаністичних формувань спільного користування – толерантних і відкритих».

1.3. Методи дослідження
	У дослідженні використовувалися як загальнонаукові (критичного аналізу, історико-порівняльний, типологічний, термінологічного аналізу, абстрагування, екстраполяції, системно-порівняльного аналізу, візуального спостереження, експериментально-моделювальний), так і спеціальні методи наукового дослідження (інфографічний, соціологічного дослідження, функціонального, ергономічного, образно-стилістичного і художньо- композиційного аналізів).
	Метод критичного аналізу було використано при опрацюванні та систематизації інформаційних джерел щодо забудов минулого століття та сучасних новобудов, зонування прибудинкових територій. За допомогою цього методу стало можливим врахувати велику кількість факторів і виявити проблематику формування середовища прибудинкової території характерного для поліфункціонального двору Метод сприяв аналізу зміни функціонального зонування території.
	Історичний підхід дав змогу застосуванню історико-порівняльного методу, ознайомлення та порівнянням проблем прибудинкових територій багатоповерхових будинків минулого століття та сучасних новобудов і житлових комплексів.
	Метод термінологічного аналізу дав змогу чіткіше окреслити поняття “екстер’єр”, “прибудинкова територія”, “житловий комплекс”. Завдяки типологічному методу дослідження базувалося на відокремленні досліджуваних будинків та житлових комплексів, на прикладі новобудов у м. Львові.
	Метод абстрагування застосовувався для узагальнення моделі сучасного прибудинкового середовища та виділення найбільш суттєвих функціональних принципів. Метод системно-порівняльного аналізу використовувався для порівняння прикладів розвитку закордонних та вітчизняних прибудинкових територій багатоповерхових будинків.
	Метод візуального спостереження допоміг окреслити ряд проблем в екстер’єрах прибудинкових територій багатоповерхових будинків та житлових комплексів у м. Черкаси. Важливе значення мало соціологічне дослідження стосовно встановлення недоліків функціональних зон прибудинкових територій. Експериментально-моделювальним методом була розроблена проєктна пропозиція екстер’єру прибудинкової території багатоповерхового будинку в м. Черкаси. Задля виявлення функціональних та естетичних особливостей простору сучасного середовища було використано методи функціонально, композиційного, ергономічного, естетичного та художньо-композиційного аналізів. Це дозволило створити модель простору, зважаючи на останні тенденції.


Висновки до першого розділу
Сучасне місто являється складною системою, в якій відбуваються різні процеси, наприклад, пов'язані з життєвим забезпеченням людей. Зростає темп населення міст із цим зростають потреби й підвищення ролі матеріального добробуту та зниження важливості соціальних аспектів людського життя призводять до різних проблем формування екстер’єру навколишнього середовища. Забудови минулого століття та сучасні новобудови не завжди мають чіткі зонування прибудинкових територій й необхідних майданчиків та зон для відпочинку. У сучасних новобудовах зазвичай надають перевагу залишити більше місця для зони паркування, зазвичай перетворюючи прибудинкову територію в парковку. Проблема прибудинкових територій минулого століття, прямо протилежна, полягає у мінімальній кількості, а інколи і відсутності місць для паркування, тому водії залишають свої автомобілі у невідведених для цього місцях, наприклад дитячі майданчики, тротуари, газони.
На основі аналізу наукових джерел закордонних та вітчизняних авторів було окреслено найбільш актуальні проблеми, питання та напрямки дослідження, з урахуванням сучасних вимог щодо екстер'єру прибудинкової території багатоповерхового будинку. Визначено, що проблеми екстер’єру прибудинкових територій багатоповерхових будинків є актуальною темою. Аспекти даної теми найбільш ґрунтовно вивчаються в дослідженнях у сферах архітектури та історії становлення прибудинкових територій.
	Джерелами дослідження виступали нормативні документи, періодичні видання, дисертаційні роботи, матеріали конференцій та офіційні інтернет-ресурси. Були проаналізовані роботи Гнеся І.П. “Багатоквартирне житло: тенденції еволюції”, Черкеса Б.С. і Лінди С.М. “Архітектура сучасності. Остання третина ХХ - початок ХХІ століть”, Лінди С.М. і Юрика Я.М. “Пошуки стилю в архітектурі сучасного багатоквартирного житла України”.
	Для вирішення поставлених завдань було окреслено коло методів: загальнонаукові (історико-порівняльний, типологічний, метод візуального спостереження, абстрагування, екстраполяції, системно-порівняльного аналізу) та спеціальні методи наукового дослідження (методи соціології, функціонального, ергономічного, образно-стилістичного і художньо- композиційного аналізів).


РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ МІСТА

2.1. Формування прибудинкових територій
Правилами утримання прибудинкових територій, затверджене наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207, визначено, що прибудинкова територія визначена актом на право власності або користування земельною ділянкою та призначена для обслуговування багатоповерхового будинку [8].
Соціально-економічні умови в Україні останніх років та підвищені вимоги до ефективного використання території призвели до реконструкцій міст, де почалося інтенсивне будівництво нових житлових будинків. При проєктуванні невеликої території спільного використання виникають труднощі, зокрема господарські та рекреаційні території, автостоянок, озеленення. Оскільки чинні проєктні норми України на сьогодні орієнтовані на проєктування у менш щільній забудові.
На сьогодні формування характеристик житлового середовища здебільшого формується на економічних потребах забудовника, що ігнорують психофізіологічні, соціально-психологічні, поведінкові та візуальні потреби мешканців. Актуальним є виведення на перший план якостей житла заснованих на потребах його споживачів.
Для аналізу формування сучасної прибудинкової території були розглянуті кілька зарубіжних варіантів. 
Проєкт Османтусового саду розташований у районі Chengyang, Qingdao, обличчям до річки на півночі (Додаток Б, рис. 1). Форма ділянки залежить від річки. Дедукція схеми складання гір і управління водою подібна до різьблення сирого каміння в нефрит. Утворений цим флуоресцентний колір тече між горами та річками. Спираючись на східний ритуальний порядок і бінарні специфікації, формується еволюція сцени. Лінії окреслюють форму багатства та щастя та містять ніжну та елегантну обстановку. У вишуканому різьбленні павільйонів і пейзажів розвивається елегантний вигляд саду будинку. Відточування каменю в нефрит пов'язане з ландшафтом будинку і саду. Це сформувало розкішне та елегантне житлове приміщення [9].
Також були розглянуті зарубіжні парки, оскільки там використовуються принципи формування простору тотожному до формування прибудинкової території. Для компанії London Legacy Development Company підрозділ Field Operations був розроблений проєкт для перетворення центру South Park Hub після Олімпійських ігор на більший публічний Олімпійський парк королеви Єлизавети (Додаток Б, рис. 2). Цей обширний ландшафт розташований між Стадіоном Ігор 2012, Центром водних видів спорту та ArcelorMittal Orbit від Аніша Капура. Поєднана будівля Hub забезпечує дозвілля та відвідувачів. Цей район Південного парку в Олімпійському парку королеви Єлизавети є чудовою спадщиною унікальних спортивних майданчиків, садів і нових парків і є привабливим місцем для місцевих, національних і міжнародних відвідувачів [10].
Були розглянуті і вітчизняні проєкти житлових комплексів, один з таких є ЖК SKY AVENUE (Додаток Б, рис.3) в концепцію якого покладено «Двір без автомобілів». Вона зробить більш комфортним відпочинок на території внутрішніх дворів для жителів будь-якого віку. Житловий комплекс будується за адресою вул. Народного Ополчення, 3 у Солом’янському районі столиці. Підвищену безпеку також гарантує професійна охорона, яка буде займатися патрулюванням та контролювати вхід-вихід з території. До складу проєкту, разом з житловою складовою, також увійде торговий центр, буде організована зона відпочинку, променад-алея з міні-парком по всій території, дитячі ігрові містечка, спортивні майданчики і місця для тихого відпочинку. Перші поверхи відведені під комерційні об’єкти: після заселення будинків там відкриються магазини в форматі біля будинку, пекарні, кафетерії і різні побутові послуги. Подібні об’єкти важливі для повноцінного і комфортного життя в сучасному житловому комплексі: не потрібно витрачати час на дорогу, коли все необхідне у тебе під рукою. Дошкільний центр у складі комплексу також звільнить додатковий ресурс часу для молодих батьків. До державних садків та шкіл від житлового комплексу не більше 15 хвилин. У складі SKY AVENUE шість будинків по 16 поверхів, які зводять за монолітно-каркасною технологією [11].

2.2. Розширення функцій сучасного простору прибудинкових територій
Простір між будинками сприймається як спільний, і зазвичай не надає корисні функції, а навіть, коли це організований простір, часто не вистачає функціонального наповнення для всіх вікових категорій мешканців та їх потреб. Зазвичай виникають проблеми з захаращенням, запаркованістю і т.д.
Важливо розуміти, що продовженням вашого дому та життєвого простору є двір. Як правило, люди не сприймають прибудинкову територію багатоквартирних будинків, як зону своєї відповідальності.
Прибудинкова територія є важливим елементом житлової забудови, від її продуманості залежить комфорт мешканців. Прибудинкова територія має виконувати велику кількість функцій: місце для активного та спокійного відпочинку, зелена зона, територія для паркування авто та пересування пішоходів.
Модель нового житла в сформованій забудові міста передбачає:
1. Інтенсивне використання територій будівництва – це обмежені розміри території зумовлюють значну площу забудови і невелику прибудинкову територію, а інколи повну їх відсутність. Тому потрібне ефективне використання простору – створення багатофункціональних зон, використання верхніх рівнів існуючих споруд і підземних просторів за наявності.
2. Об’ємно-планувальної структури прибудинкової території на основі аналізу території та містобудівної ситуації, де розташована ділянка, – вибір планувальної структури двору повинен орієнтуватись на споживача, що відбувається в результаті аналізу.
Основні критерії адаптивності прибудинкового простору: змінюваний простір, поліфункціональність окремих просторів, можливість розширення і розвитку, можливість модифікації, мобільність елементів. Їх забезпечують такі прийоми:
варіативність об’ємно-планувального рішення;
універсальність просторів, для їх об’єднання та роз’єднання;
вільне планування, яке надає змогу трансформації наявних просторів;
створення мульти функціональних зон (Додаток Б, рис. 4);
взаємна компенсація територій, тобто, влаштування індивідуальних рекреаційних територій, з достатньою територією для кожної проєктованої квартири [12].

2.3. Ергономічний аспект формування прибудинкових територій 
Прибудинкову територію можна поділити на п'ять функціональних зон: входу, паркування, активного відпочинку, тихого відпочинку і господарську зону.
Зона входу передбачає облаштування підходів і під'їздів, місць для очікування і відпочинку (Додаток Б, рис. 5). Вхідна група повинна бути обладнана пандусом (ухил менше 8%) для маломобільних груп населення. Вхідна зона в житловий будинок повинна мати урни і елементами освітлення. Забезпечити стоянки для автомобілів екстрених служб, завантаження і вивантаження, поруч з вхідною групою.
	Основні внутрішньоквартальні проїзди необхідно організувати з урахуванням високої інтенсивності їх використання, їх зв'язок з об'єктами соціальної інфраструктури і забезпечувати найкоротші проїзди через територію двору (Додаток Б, рис. 6). Другорядні проїзди забезпечують зв'язок входів в будинок з основними внутрішніми проїздами. Основні і другорядні проїзди повинні освітлюватися.
	Уздовж внутрішньодворових проїздів передбачаються паркувальні зони, на яких паркомісця розташовані паралельно або перпендикулярно осі проїзду (Додаток Б, рис. 7).
	Дворові території має проглядатися. Через кожні п'ять паркомісць поруч на озеленених ділянках слід висаджувати дерева, які захищають, в літній час, припаркований транспорт від прямих сонячних променів. Парковки повинні освітлюватися.
	При влаштування дитячих майданчиків потрібно дотримуватися вимог нормативно-інструктивних документів ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» [13] та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» [14].
	Відкритого простору для дитячих майданчиків при щільній забудові мало, тому потрібно використати всі наявні планувально-просторові заходи, щоб збільшити функціонально-просторові ресурси (Додаток Б, рис. 8). В результаті більша контрольованість дворового простору, більший вибір для дітей у формуванні груп для ігрової діяльності, але менші параметри простору на дитину [15]. Виникає необхідність мінімізації шуму від дітей, тому доцільно розміщувати дитячі та спортивні майданчики в найближчому парку.
	Для збору та зберігання сміття у дворах повинні бути встановлені контейнери, які потрібно накрити навісом, огороджувати та озеленити (Додаток Б, рис. 9) [16].
	 Навіс та огородження сміттєвого майданчика повинні бути виготовлені з матеріалів, які можна мити і дезінфікувати. Необхідно забезпечувати ухил майданчика для відводу поверхневих вод [17].
	
2.4. Вимоги до прибудинкових територій
Будь-яке місто складається із вільних просторів та забудови, вони функціонально поділяються на дороги, вулиці, площі, набережні, прибережні території, зелені зони,  двори і прибудинкові території.
При планування прибудинкової території багатоповерхових будинків норми закладаються в містобудівну документацію.
Проєктування прибудинкових територій регулюється ДБН 2.2-5:2011 «Благоустрій територій». У розділі «Благоустрій прибудинкових територій» наведені вимоги до ділянок, що знаходяться біля житлового будинку:
1. Необхідно передбачати проїзд чи проїзди, пішохідні комунікації, велодоріжки, дитячі майданчики, спортивні майданчики, майданчики для вигулу собак, зони для відпочинку, озеленення території, контейнери для побутових відходів, паркувальну зону.
2. У місцях перетину пішохідних переходів необхідно влаштовувати для пересування маломобільних груп населення плавні переходи.
3. Необхідно розмежувати проїзну та пішохідну частини.
4. Висота огорожі має бути не вище 2,5 м на межі з вулицею та не більше 2 м з сусідньою ділянкою (при наявності).
5. Необхідно передбачити смуги озеленення між проїзною частиною та житловим будинком.
6. Забороняється розміщення сміттєвих зон, дитячих майданчиків і спортивних майданчиків біля магістральних вулиць.


Висновки до другого розділу 
	Прибудинкова територія є важливим елементом житлової забудови, від її продуманості залежить комфорт мешканців. Прибудинкова територія має виконувати велику кількість функцій: місце для активного та спокійного відпочинку, зелена зона, територія для паркування авто та пересування пішоходів.
	Прибудинкову територію можна поділити на п'ять функціональних зон: входу, паркування, активного відпочинку, тихого відпочинку і господарську зону. Кожна зона передбачає вимоги нормативно-інструктивних документів, які необхідно дотримуватися для комфорту мешканців.
При планування прибудинкової території багатоповерхових будинків норми закладаються в містобудівну документацію. Проєктування прибудинкових територій регулюється ДБН 2.2-5:2011 «Благоустрій територій» та ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій».


РОЗДІЛ 3. ПРОЄКТНА ПРОПОЗИЦІЯ ВИРІШЕННЯ СЕРЕДОВИЩА ТЕРИТОРІЇ БАГАТОПОВЕРХОВОГО БУДИНКУ М. ЧЕРКАСИ

3.1. Формулювання концепції дизайн проєкту
	Концепція дизайн-проєкту це спосіб обґрунтувати опрацювання проблем, формування шляхів її вирішення. У процесі формулювання проблематики окреслюється концепція об’єкту, що проектується. У процесі формулювання концепції здійснюється поглиблений аналіз проблем, формулювання та обґрунтування задач, також припускає, розроблення моделі вирішення проблем у всіх взаємозалежних аспектах, властивих конкретній проблемній ситуації у формі дизайн-проєкту. Тобто формування концепції дизайн-проєкту включає в себе ситуацію, поставлені задачі та цілі [18].
Для магістерської роботи був обраний житловий комплекс Черкас, який розташований на березі Дніпра. На сьогодні він на етапі будівництва. 
Проєкт житлового комплексу будується за адресою вулиця Героїв Дніпра, 6 (рис. 3.1). Район має зручне розташування, тому в потрібний район ви можете доїхати без перешкод обравши для себе зручний маршрут. Житловий комплекс розташованих близько до центру міста, за 5 хвилин на авто або 20 хвилин пішки. Перевага локації житлового комплексу для сімей з дітьми полягає в близькості навчальних закладів – розташовані в кількох хвилинах пішки дитячі садки та школи.  Також поруч знаходяться міська поліклініка та стоматологія, спортивні клуби, торговельні центри, супермаркети, аптеки, багато місць для прогулянок за межами комплексу, річковий порт, зупинки міського транспорту.

Рис. 3.1. Локація
Тема моєї магістерської роботи є актуальною, оскільки зростає темп населення міст із цим зростають потреби й підвищення ролі матеріального добробуту та зниження важливості соціальних аспектів людського життя призводять до різних проблем, які пов'язані з нестачею спілкування, відпочинку, прогулянок, звуження кола спілкування людини до робочого колективу та сім'ї.
Сьогодні розвиток суспільства все гостріше обумовлює необхідність створення комфортних умов для життєдіяльності людини. У країнах Європи сфера доброустрою є важливим напрямом державної, регіональної та місцевої політики, якому комплексно приділяють увагу з боку влади, бізнесу та громадськості. Прагнення українців долучитися до рівня життя людей розвинених демократичних європейських країн вимагає формування спільних загальноприйнятих людських цінностей та створення сприятливих умов для життєдіяльності людей. Досягнення європейського підходу можливе через дієві сфери благоустрою населених пунктів, що засвідчує її актуальність.
Простір екстер’єру житлових комплексів – це соціальна територія, яка здатна задовольнити комунікативні потреби людей, тобто бути комфортним. Поняття комфорту проживання пов'язане з життєвою придатністю території має три ознаки оточення: життєзабезпечення, безпека та співзвуччя.
Прибудинкову територію можна поділити на п'ять функціональних зон: входу, паркування, активного відпочинку, тихого відпочинку і господарської. У сучасних новобудовах зазвичай надають перевагу залишити більше місця для зони паркування, інколи зовсім не роблячи дитячі майданчики, зони для відпочинку, озеленення та інші зони (Додаток В, рис. 1). Ця проблема більше актуальна для сучасних житлових комплексів, а для більш старої прибудинкової території актуальною темою є мала кількість паркомісць, у зв’язку з цим автомобілі залишають у не відведених для цього місцях – газони, тротуари, дитячі майданчики та ін. (Додаток В, рис. 2-3). Також одна з основних проблем – це небезпека життю та здоров’ю дітей, оскільки в нових житлових комплексах основну частину прибудинкової території виділяють для паркомісць, а в старих машини можуть бути припарковані біля дитячих майданчиків, діти можуть легко потрапити під колеса авто.
Можна виділити три основні проблеми прибудинкових територій міста Черкаси:
відсутність достатньої кількості паркомісць для авто, в наслідок чого власники залишають свій транспорт невідведених для цього місцях;
відсутність всіх необхідних функціональних зон для комфортного життя;
загроза життю та здоров’ю дітей.
	Мета роботи – це визначити функціонально-композиційні принципи проєктування прибудинкової території багатоповерхового будинку в місті Черкаси.
	Шляхи для досягнення даної мети:
розглянути проблематика формування екстер’єру навколишнього середовища;
дослідити формування прибудинкових територій;
розглянути розширення функцій сучасного простору прибудинкових територій;
дослідити ергономічний аспект формування прибудинкових територій; описати основні принципи проєктування екстер’єру прибудинкової території;
запропонувати авторське вирішення екстер'єру, враховуючи сучасні тенденції та принципи дизайну.
	Концепцією моєї роботи є створення максимально безпечного та комфортного простору, який підійде як молодим сім’ям з дітьми, так і літнім людям – закрита від авто і сторонніх прибудинкова територія, правильний розподіл потоків, автомобільних і пішохідних, додаткове місце під прогулянкові алеї й місця відпочинку, дитячі зони та спортивний майданчик, великий басейн. Спроєктований з урахуванням сучасних тенденцій, де розміщені зони для відпочинку, ландшафтне озеленення, пішохідні та велодоріжка, дитячий та спортивний майданчак, басейн та інше.

3.2. Основні принципи проєктування екстер’єру прибудинкової території
Специфіка дизайну прибудинкової території полягає в тому, що основні засоби створення композицій – природні та штучні елементи. Природні елементи – рослинність, рельєф і вода, а штучні – малі архітектурні форми, геопластика, декоративне покриття, водні пристрої та ін. Їх поєднання в цілісну композицію – є головною метою створення об’єктів ландшафтного дизайну (рис. 3.2) [19].

Рис. 3.2. Прибудинкова територія, вид зверху
При проєктуванні прибудинкової території були використані, такі комплексні принципи створення відкритих просторів:
1. Принцип єдності ландшафту та архітектури. Простір складається з двох компонентів – архітектурного і ландшафтного, між якими існує взаємозалежності та взаємовплив, що і зумовлюють їх єдність. 
2. Принцип візуального поєднання елементів. Гармонія контрастних фарб, має бути присутня протягом всього року, а не тільки в період бурхливого весняного цвітіння.
3. Принцип поліфункціональності. Середовище виконує групу функцій.
4. Принцип взаємозв’язку. Прибудинкову територію необхідно розглядати, як збалансовану систему.
5. Принцип соціальної спрямованості. Створений простір задовольняє потреби різних категорій людей.
6. Принцип екологічності. Створене обладнання має бути максимально наближеного до природного середовища.
7. Принцип гармонійної інтеграції. Елементи архітектурного простору оптимально узгоджені в єдине ціле.
8. Принцип технологічності. Простір формується з використанням передових технологій, інновацій та матеріалів.
У магістерській роботі можна виділити три основні принципи, які були використані при проєктуванні прибудинкової території:
1. Загальна концепція – в основі гармонійного ландшафтного проєкту лежить цілісна ідея. Рослини, малі архітектурні форми та вуличне обладнання грамотно розміщені по відношенню один до одного.
2. Створення функціональних зон – проєктуючи екстер’єр, прибудинкову територію було розділено на окремі зони, які переходять з одної в іншу та сприймаються як цілісний простір: зона відпочинку, дитячий майданчик, спортивний майданчик, зона пляжу з басейном.
3. Візуальне поєднання елементів – плавні форми та лінії, відтінки та фактури рослин і обладнання гармонійно поєднується. Причому гармонія контрастних садових фарб або фарб, що поєднуються, має бути присутня протягом всього року, а не тільки в період бурхливого весняного цвітіння.

3.3. Обґрунтування естетичного аспекту дизайн-проєкту 
Створений дизайн-проєкт прибудинкової території включає в себе: проїзну частину для екстрених служб, велодоріжку, оздоблення фасадів, підземний паркінг, озеленення території, зону відпочинку, дитячий майданчик, спортивний майданчик, басейн.
При формуванні простору прибудинкової території була використані такі етапи: загальна ідея прибудинкової території – які типи дозвілля будуть на ділянці (рис. 3.3), створення ескізів (рис. 3.4) – ідея створення форми доріжок, зелених насаджень та ін., прийшла після розгляду зарубіжних аналогів прибудинкових територій (Додаток В, рис. 4-5) [20], узгодження з топографічним планом, складання генплану (рис. 3.5-3.6).

Рис. 3.3. Зони прибудинкової території


Рис. 3.4. Ескізи прибудинкової території

Рис. 3.5. Генплан

Рис. 3.6. Обмірний план
При оздоблені фасаду було обране вертикальне озеленення – це один з традиційних та ефективних прийомів в ландшафтному дизайні (рис. 3.7). Доступність та універсальність вертикального озеленення вигідно відрізняє його від інших прийомів дизайну середовища. Головною перевагою даного виду декоративного озеленення є те, що завдяки даному принципу рослини не потребують прополці, регулярній стрижці та ін. турбот, необхідно лише забезпечити рослини регулярним поливом. Ідея з використанням даного виду оздоблення будинку виникла після ознайомлення з різними видами архітектури в яких використовували озеленення дахів (Додаток В, рис.6) [21], вертикального озеленення (Додаток В, рис.7) [22] та ін. 
Ще однією вагомою перевагою озеленення фасаду є те, що цей прийом оздоблення будинку зробить місто більш комфортним для життя, оскільки рослини дадуть затінок та поліпшити якість повітря. Через те, що людство досі спалює викопне паливо, в атмосфері накопичуються парникові гази, які затримують сонячне тепло. Як наслідок, клімат змінюється швидше. Оскільки ці прояви зміни клімату вже відчутні й далі відбуватимуться, до них необхідно адаптуватися. Для цього добре підходять природо орієнтовані рішення.  До них відноситься і вертикальне озеленення. Можна виділити ще кілька переваг вертикального озеленення будинку:
Зменшення потреб в штучних системах управління мікрокліматом, так як воно збільшує масу нагрівається поверхні і її тепловий опір;
Скорочення витрати на охолодження будівель на 10-15% завдяки природному випаровуванню вологи;
Зменшення кількості води, що потрапляє на землю у вигляді опадів, внаслідок танення снігу та ін.;
Стає середовищем проживання для міської фауни;
Озеленення сприяє суттєвому зменшенню забрудненості повітря і збагаченню її киснем, що, у свою чергу, підвищує комфорт життя в місті і скорочує число захворювань, особливо астматичних;
Очищення дощової води, в тому числі і від важких металів;
Поглинають шум; при цьому ґрунтовий шар поглинає низькі частоти звуку, а рослини – високі

Рис. 3.7. Озеленення фасаду
Кожного дня для більшості автовласників, які проживають в багатоповерхових будинках, гостро постає питання паркування. Якщо ставити гаражі або відокремлювати паркомісця на території прибудинкової території – це займає багато місця, який можна б було використати для інших функціональних зон, тим більш відкриті паркомісця не захистять авто від негоди. Найоптимальнішим варіантом є підземний паркінг. Це цілий комплекс з в'їздом та виїздом, він опалюються та добре охороняються, також в сніжну пору цей вид парковки економить час, оскільки не потрібно чистити авто від снігу.
Підземний паркінг це гарне вирішення питання куди припаркувати своє авто, також його можна використовувати як укриття. Прибудинкова територія вільна від автомобілів та забруднення, в’їзд в підземний паркінг розташований біля воріт (рис. 3.8), але для транспорту невідкладної допомоги була спроєктована дорога навколо будинку з якої є доступ як і до всього будинку навколо, так і до прибудинкової території (рис. 3.9).

Рис. 3.8. В’їзд в підземний паркінг

Рис. 3.9. Дорога для служб невідкладної допомоги
	Ринок сучасної світлотехніки пропонує багато видів вуличних світильників. Для проєкту було обрано три типи вуличного освітлення: вуличні ліхтарі, ґрунтові для освітлення доріжок і зелених зон, підводні для басейну (рис. 3.10).

Рис. 3.10. Освітлення прибудинкової території, вигляд вночі
	При проєктуванні прибудинкової території багатоповерхового будинку були враховані розповсюджені потреби та спроєктовані чотири зони: зона для відпочинку, дитячий майданчик, спортивний майданчик та басейн. Кожна зона плавно переходить з однієї в іншу та створюють цілісний простір. Оскільки територія комплексу розташована біля пляжу, було спроєктовано басейн для переходу від прибудинкової території на пляж та створення цілісного простору, оскільки одна частина басейну оточена озелененням та переходить в зону відпочинку, а інша частина оточена піском і плавно поєднується з територією пляжу. Біля басейну, зі сторони пляжу розміщені лежаки і зонти (рис. 3.11). Ландшафтний басейн – це справжнє місце відпочинку, де можна насолодитися радістю плавання та навколишнім середовищем.

Рис. 3.11. Басейн
На території зону відпочинку (рис. 3.12) встановлені лавки (рис. 3.13), гойдалки (рис. 3.14), смітники (рис. 3.15), гамаки (рис. 3.16), грунтові та вуличні ліхтарі освітлення з озелененням території. 

Рис. 3.12. Зона для відпочинку

Рис. 3.13. Ергономічна схема лавки

Рис. 3.14. Ергономічна схема гойдалки - зони відпочинку


Рис. 3.16. Ергономічна схема смітника


Рис. 3.15. Ергономічна схема гамака
Зона відпочинку плавно переходить в дитячий майданчик (рис. 3.17) на території якого встановлені гойдалки (рис. 3.18), драбинки (рис. 3.19),  гірка (рис. 3.20), лавки, смітники та ліхтарі. Територія пропонує безпечний ігровий майданчик для дітей і лавки для сидіння, стратегічно розташовані навпроти найжвавішої зони. Розвиток цих секцій полягав у тому, щоб люди зустрічалися та розвивали неформальні соціальні стосунки.

Рис. 3.17. Дитячий майданчик

Рис. 3.18. Ергономічна схема гойдалки

Рис. 3.19. Ергономічна схема дитячої драбини

Рис. 3.20. Ергономічна схема гірки
На території спортивного майданчику розташований один ряд трибуни (рис. 3.21) та поле для спортивних ігор (наприклад, для волейбол, баскетбол, футбол та ін., можна змінити сітку чи встановити ворота), також поле можна використовувати для тренувань (рис. 3.22).

Рис. 3.21. Ергономічна схема трибун

Рис. 3.22. Спортивний майданчик
	Під час купівлі квартири обов'язково звертайте увагу на те, як спроектована прибудинкова територія: чи наявні там майданчики для дітей, зелені насадження тощо. На перший погляд може здатися, що зелені насадження, дитячі майданчики, зони для прогулянок та відпочинку не є основними елементами для комфортного життя. Однак, проживши певний час в новій квартирі, ви відчуєте, наскільки це важливо. Це значно підвищує якість життя та допоможе  зробити його набагато комфортніше, дозволяючи поєднувати спокійний та активний відпочинок біля дому.
У розробці проєкту намагалася уявити житло, в якому хотілося б жити. Результатом є комплекс, який є яскравим і відкритим, але водночас інтимним і адаптивним, реагуючи на зміну сезонів. Головним аспектом проєкту є покращення спільного життя через прибудинкову територію, з’єднавши зони між собою візуально, збільшилася кількість зустрічей між мешканцями. 


Висновки до третього розділу
Для магістерської роботи був обраний житловий комплекс Черкас, який розташований на березі Дніпра. На сьогодні він на етапі будівництва. Проєкт житлового комплексу будується за адресою вулиця Героїв Дніпра, 6. Район має зручне розташування, тому в потрібний район ви можете доїхати без перешкод обравши для себе зручний маршрут.
Сьогодні розвиток суспільства все гостріше обумовлює необхідність створення комфортних умов для життєдіяльності людини. У країнах Європи сфера доброустрою є важливим напрямом державної, регіональної та місцевої політики, якому комплексно приділяють увагу з боку влади, бізнесу та громадськості. Прагнення українців долучитися до рівня життя людей розвинених демократичних європейських країн вимагає формування спільних загальноприйнятих людських цінностей та створення сприятливих умов для життєдіяльності людей. Досягнення європейського підходу можливе через дієві сфери благоустрою населених пунктів, що засвідчує її актуальність.
Концепцією моєї роботи є створення максимально безпечного та комфортного простору, який підійде як молодим сім’ям з дітьми, так і літнім людям – закрита від авто і сторонніх прибудинкова територія, правильний розподіл потоків, автомобільних і пішохідних, додаткове місце під прогулянкові алеї й місця відпочинку, дитячі зони та спортивний майданчик, великий басейн.
Основні принципи спроєктованого середовища:
1. Загальна концепція – в основі гармонійного ландшафтного проєкту лежить цілісна ідея. Рослини, малі архітектурні форми та вуличне обладнання грамотно розміщені по відношенню один до одного.
2. Створення функціональних зон – проєктуючи екстер’єр, прибудинкову територію було розділено на окремі зони, які переходять з одної в іншу та сприймаються як цілісний простір: зона відпочинку, дитячий майданчик, спортивний майданчик, зона пляжу з басейном.
3. Візуальне поєднання елементів – плавні форми та лінії, відтінки та фактури рослин і обладнання гармонійно поєднується. Причому гармонія контрастних садових фарб або фарб, що поєднуються, має бути присутня протягом всього року, а не тільки в період бурхливого весняного цвітіння.
	Створений дизайн-проєкт прибудинкової території включає в себе: проїзну частину для екстрених служб, велодоріжку, оздоблення фасадів, підземний паркінг, озеленення території, зону відпочинку, дитячий майданчик, спортивний майданчик, басейн.


ВИСНОВКИ 

	1. Сучасне місто являється складною системою, в якій відбуваються різні процеси, наприклад, пов'язані з життєвим забезпеченням людей. Зростає темп населення міст із цим зростають потреби й підвищення ролі матеріального добробуту та зниження важливості соціальних аспектів людського життя призводять до різних проблем, які пов'язані з нестачею спілкування, відпочинку, прогулянок, звуження кола спілкування людини до робочого колективу та сім'ї.
	2. Соціально-економічні умови в Україні останніх років та підвищені вимоги до ефективного використання території призвели до реконструкцій міст, де почалося інтенсивне будівництво нових житлових будинків. При проєктуванні невеликої території спільного використання виникають труднощі, зокрема господарські та рекреаційні території, автостоянок, озеленення. Оскільки чинні проєктні норми України на сьогодні орієнтовані на проєктування у менш щільній забудові.
	3. Основні критерії адаптивності прибудинкового простору: змінюваний простір, поліфункціональність окремих просторів, можливість розширення і розвитку, можливість модифікації, мобільність елементів. Їх забезпечують такі прийоми: варіативність об’ємно-планувального рішення; універсальність просторів, для їх об’єднання та роз’єднання; вільне планування, яке надає змогу трансформації наявних просторів; створення мульти функціональних зон; взаємна компенсація територій, тобто, влаштування індивідуальних рекреаційних територій, з достатньою територією для кожної проєктованої квартири.
	4. Прибудинкову територію можна поділити на п'ять функціональних зон такі, як: зона входу, паркування, активного відпочинку, тихого відпочинку та господарську зону. При проєктуванні прибудинкової території багатоповерхових будинків потрібно враховувати норми, які закладаються в містобудівній документації, вони регулюються ДБН 2.2-5:2011 «Благоустрій територій». У розділі «Благоустрій прибудинкових територій» наведені вимоги до ділянок, що знаходяться біля житлового будинку.
	5. У магістерській роботі можна виділити три основні принципи, які були використані при проєктуванні прибудинкової території: загальна концепція – в основі гармонійного ландшафтного проєкту лежить цілісна ідея; створення функціональних зон – проєктуючи екстер’єр, прибудинкову територію було розділено на окремі зони, які переходять з одної в іншу та сприймаються як цілісний простір; візуальне поєднання елементів – плавні форми та лінії, відтінки та фактури рослин і обладнання гармонійно поєднується.
	6. При проєктуванні прибудинкової території багатоповерхового будинку були враховані розповсюджені потреби та спроєктовані чотири зони: зона для відпочинку, дитячий майданчик, спортивний майданчик та басейн. Кожна зона плавно переходить з однієї в іншу та створюють цілісний простір. Оскільки територія комплексу розташована біля пляжу, було спроєктовано басейн для переходу від прибудинкової території на пляж та створення цілісного простору, оскільки одна частина басейну оточена озелененням та переходить в зону відпочинку, а інша частина оточена піском і плавно поєднується з територією пляжу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Білошицька Н.І., Татарченко Г.О., Білошицький М.В., Уваров П.Є. ПРИБУДИНКОВІ ТЕРИТОРІЇ: ТЕНДЕНЦІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЇХ ПРОБЛЕМИ. ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля. 2019/ URL: http://dspace. luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/4840/Biloshytska.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Сердюк Т.В. Концепція розвитку архітектурно планувальної структури внутрішньо дворового простору житлової забудови / Т.В. Сердюк, Т.Е. Потапова, В.М. Бармалюк, В.О. Кобилянський // Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві. Міське будівництво та архітектура. - Том 24. - №1 (2018). - с.66-73.
Гнесь І.П. Багатоквартирне житло: тенденції еволюції. Монографія. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013.- 652 с.
Черкес Б.С., Лінда С.М. Архітектура сучасності. Остання третина ХХ - початок ХХІ століть: Навчальний посібник – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2010. – 384 с.
Лінда С.М., Юрик Я.М. Пошуки стилю в архітектурі сучасного багатоквартирного житла України / Вісник НУ – Львівська політехніка‖ – Архітектура‖. – 2007. – № 585. – С. 77-84.
ЖК вул. Радість, 10а – Львів, 2014/ URL: https://dom.ria.com/uk/novo stroyka-zhk-vul-radist-10a-7958/
Про ЖК Avalon Zelena Street – Львів, 2022/ URL: https://dom.ria.com/uk/ novostroyka-zhk-avalon-zelena-street-5806/
Визначення прибудинкової території. Міністерство розвитку громад та територій України/ URL: https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyal nosti/zhkh/zhitlova-politika/listi-rozyasnennya-z-aktualnih-pitan/viznachennya-pribudinkovoyi-teritoriyi/
玉映东方的意境之愿|青岛鑫江·桂花园|汀香大区/ URL: https://mp.weixin .qq.com/s/yGBOVmfx_Lr3kBcsIsYA4A
 SOUTH PARK PLAZA AT QUEEN ELIZABETH OLYMPIC PARK/ URL: https://www.fieldoperations.net/project-details/project/south-park-plaza-at-queen-elizabeth-olympic-park.html 
 POLARIS Home & Plaza/ URL: https://polaris.kiev.ua 
 У. Ю. Вербицька. АРХІТЕКТУРА БАГАТОКВАРТИРНОГО ЖИТЛА В ІСТОРИЧНО СФОРМОВАНІЙ ЗАБУДОВІ МІСТА – Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра архітектурного проектування – 2015 – с.65
 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій». ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ. Мінрегіон України. Київ-2012/ URL: https://www. minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2017/12/24.1.-DBN-B.2.2-52011.-Planuvannya-ta-zabudova-mist-sel.pdf
 ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій». ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ. Київ-2018/ URL: http://kbu.org.ua/ assets/app/documents/15.1.pdf
 Смалійчук А. Д. Особливості пристосування щільної забудови середньої поверховості до потреб дітей/ URL: http://ena.lp.edu.ua:8080 /handle/ntb/31046
 Тараненко М. Сміття місту не пасує: наведення порядку з вивезенням сміття з Харкова/ Слобідський край. - 2006. - № 83. - c. 2-9.
 Закон України від 05.03.1998 № 187/98-ВР «Про відходи» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 36-37,ст.242 ) Із змінами/ URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3073-14/ed20150628
Сьомкін В. ДИЗАЙН-КОНЦЕПЦІЯ В КОНТЕКСТІ ДИЗАЙН- ЕРГОНОМІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИСТАВКОВО-ЯРМАРКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ВІСНИК Львівської національної академії мистецтв. Випуск 21. с. 55-56/ URL: https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk /pdf_visnyk/21/06.pdf
 Крижановська Н.Я., Вотінов М.А., Смірнова О.В. Основи ландшафтної архітектури та дизайну. ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. Харків-2019. с.-11/ URL: http://eprints.kname.edu.ua/52069/1/2016.pdf
 Day obsidian. hhlloo.com/ URL: https://www.hhlloo.com/a/gui-yang-long- hu-tian-yao.html?lang=en
 Taiwan Might Get a Completely Pink Museum Park Inspired by Peach Tree Blossoms/ URL: https://mymodernmet.com/taoyuan-museum-of-art-mvrdv/
 «Живі» будинки у Києві — як у світі впроваджують вертикальне озеленення/ URL: https://my-kiev.com/city/zhivi-budinki-u-kiyevi-yak-u-sv iti-vprovadzhuyut-vertikalne-ozelenennya-24290.html
 Архітектура ландшафтна. ЕНЦИКЛОПЕДІЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ/ URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=44836
 Басейн. Словник іншомовних слів/ URL: https://www.jnsm.com.ua/cgi- bin/u/book/sis.pl?Qry=%C1%E0%F1%E5%E9%ED
 ВЕРТИКАЛЬНЕ ОЗЕЛЕНЕННЯ БУДІВЕЛЬ: що потрібно знати. Екодія/ URL: https://ecoaction.org.ua/vertykalne-ozelenennia.html
 Благоустрій прибудинкової території. red-brick/ URL: https://red-brick. com.ua/construction-plan/improvement-of-the-adjacent-territory/
 Майданчик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
 Що таке житловий комплекс? DOM.RIA.com/ URL: https://dom.ria.com/ uk/articles/chto-takoe-zhiloj-kompleks-174623.html
 Кучерявий В.П. Історія ландшафтної архітектури : підручник.– Львів: Новий світ - 2000, 2018.– 702 с.
 Підземний паркінг в Україні: переваги та недоліки/ URL: https:// realestate.24tv.ua/pidzemniy-parking-ukrayini-perevagi-nedoliki_n1847516
 Ю. І. Ковалів.Літературознавча енциклопедія. 2 т. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — . — С. 244.
 Про особливості здійснення права власності у багатоквартир... | від 14.05.2015 № 417-VIII (Сторінка 1 з 2). zakon2.rada.gov.ua. Процитовано 10 липня 2015.
 Ландшафтне проектування. Тopiar/ URL: https://topiar.ua/ua/uslugi- kompanii/landshftnoe-proektiryvanie/?utm_source=google&utm_medium=cpc&utm_campaign=search_landshaftnoye_proyektirovaniye&utm_content=ua_landshaftnoye_proyektirovaniye&utm_term=%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%88%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B4%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B9%D0%BD&gclid=Cj0KCQiAm5ycBhCXARIsAPldzoU_MnJRCKB-ijLc_vim6tWCbXPWBnLDrCiBSPnb5ch-Zt8lqe1iD1MaAnpkEALw_wcB
 Рельефні роботи/ URL: https://sad.ukr.bio/ua/articles/5393/
 Спортивний майданчик. Вікіпедія/ URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/% D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA
 Функціональне зонування території та використання земель за цільовим призначенням і формами власності. Студентська бібліотека/ URL: https://buklib.net/books/35794/


СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

1. Архітектурний ландшафт – 	це вид мистецтва, що займається формуванням довкілля шляхом активного використання природних елементів ландшафту (клімат, рельєф, вода, рослинність, тваринний світ) [23].
2. Басейн – 	це штучне водойма, яка призначена для занять різними видами спорту та власного дозвілля [24].
3. Вертикальне озеленення – 	один із комплексу заходів адаптації міста до зміни клімату [25].
4. Дендроплан – 	це схема всіх зелених насаджень – газону, дерев, чагарників і квітів [26].
5. Дитячий майданчик – 	спеціально обладнана територія на подвір’ї для ігор дітей, на якій розташовані елементи дитячого вуличного ігрового обладнання з метою організації змістовного дозвілля [27].
6. Житловий комплекс – 	це єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс [28].


7. Озеленення – 	це культивування на незайманих ділянках території населених місць дикорослих або окультурених рослин для поліпшення якості середовища [29].
8. Підземний паркінг – 	це розподіл території населеного пункту на окремі частини, які визначені для певного цільового призначення [30].
9. Поліфункціональність – 	поєднання різних функцій [31].
10. Прибудинкова територія – 	це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди [32].
11. Проєктування	це мистецтво перетворення безликої
ландшафту – 	прилеглої території будівлі в мальовничу ділянку, а також поліпшення існуючого природного ландшафту декоративними елементами, роблячи територію привабливою і комфортною для життя [33].
12. Рельєф в ландшафтному 	одним з найважливіших факторів, який 
дизайні – 	характеризує ваше земельне угіддя як в сенсі мальовничості, так і з практичної точки зору [34].


13. Спортивний майданчик – 	це спеціалізований майданчик, що має спеціальне покриття, розмітку для різних ігрових видів спорту та, необхідне обладнання [35].
14. Функціональне зонування – 	це розподіл території населеного пункту на окремі частини, які визначені для певного цільового призначення [36].












ДОДАТКИ


Додаток А

Рис. А1. ЖК Перлина Дніпра м. Черкаси

Рис. А2. Прибудинкова територія забудова минулого століття в м. Черкаси

Рис. А3. 7-ми поверховий будинок на вул. Радість, 10а, м. Львів, 2014

Рис. А4. ЖК Avalon Zelena Street, м. Львів, 2022


Додаток Б

Рис. Б1. Османтусовий сад, район Chengyang, Qingdao

Рис. Б2. Парк королеви Єлизавети

Рис. Б3. Житловий комплекс "SKY AVENUE"

Рис. Б4. Gallery of Magma Flow Public Space

Рис. Б5. Під’їзд житлового будинку в Німеччині

Рис. Б6. Проїзд через внутрішній двір житлового комплексу в Києві

Рис. Б7. Парковка житлового комплексу в Данії

Рис. Б8. Благоустрій житлового комплексу в Києві

Рис. Б9. Зона сміттєвих баків житлового комплексу в Києві


Додаток В

Рис. В1. Парковка біля будинку

Рис. В2. Авто припарковані на тротуарі

Рис. В3. Авто припарковані на дитячому майданчику

Рис. В4. Парк Гуйян Лунху Тяньяо

Рис. В5. Паркова зона житлового комплексу

Рис. В6. Pink-Coloured Building Design for Taoyuan's
Museum of Art

Рис. В7. Готельно-офісний комплекс в Сінгапурі Parkroyal on Pickering